Доповіді та інформації місій УНР про діяльність їх за кордоном, політичні настрої офіційних кіл Франції, військове положення біженців з України в Данії, 13.04.1920-15.12.1920, 545 арк. — частина 3/4

УКРАЇНСЬКА ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА МІСТЯ в Річі Посполитій Польській дня 21 Листопада 1920р. Пану Раднику Української Делегації в Паризю Миколі Шумицькому м.Варшава. Вчора одночасно я одержав оба Ваші листи від 13 і 20/XI б.р.Опішу дати Вам відповідь через того самого шефа потягу, який приніс мені останнього листа. Почну з інформації, які рахую дати Вам найголовніше для Вашої власної орієнтації. Те що трапилось у нас на фронти 15-18/XI-не есть ка- тастрофа .Большовицька кавалерія прорвала фронт на Ушиці і на- ші війська звільнили весь плацдарм Кам'янця і його околиць, як до заливниці Волочиськ-Проскурів. Дійсно, частина війська /Удовиченко-800 чол./ передала до Румунії, частина коло 3.000 до поляків, де-хто з місцевих мо- білізованих розбігся, але головні сили в кількості до 25.000 /з 40.000/ залишилися і тримають фронт разом з відділами генерала Перемикіна і сполучилися з лінією генерала Балаховича. З політичними організаціями цих груп /Савінков, Філософ, Одінець/, рівень з представником генерала Врангеля у Польщі, Гене- ралом Махровим у нас є певне порозуміння на ґрунті визнання ни- ми за Україною права вирішити свою долю на власних Установчих Зборах як до самостійності включно.- Військо наше зараз адмінено, зараховано, лише бракує на- боїв і рушничних і гарматних.Озброєно наше військо російською амуніцією; тому то так тяжко в постачанням набоїв.Для дальшого ведення кампанії потрібно його перезброїти французькою, або ан- глійською амуніцією. Дуже можливо, що за якийсь короткій час на- ша армія не утримається на владній території, тоді вже перейде до Польщі де її обеззброїть і посадять в концентраційний лагер. Я думаю, що й це не буде але.Військо за зиму спочине,оправиться, а весною, я певен, обставини сильно зміняться.Зима в Росії буде тляка і непорядки там будуть зростати креснендо. За цей нас ми ,представники Українського Уряду,мусимо подбати, аби заготовити для майбутньої армії одягу не менш як на 120-150.000 козаків всім і амуніцією і одягом.Особливо потрібно її перевооружити і взаєсмотрити техничними засобами. Але платежних засобів зараз у нас нема.Залізничний транспорт на Україні в загали надзвичайно тяжкий.Зокрема на тому терені, який зараз був під владою У.Н.Р.було всього три паротяги а відповідно кількі- стки вагонів:Цілком зрозуміло,що такими засобами транспорту залисів здійснити і цукру взагалі.Українські роботи не вдалося.Зараз ми ніяких ресурсів для оплати ні в формі запасів збіжжя і цукру,ні в формі готівки не ма- ємо.Ви тепер розумієте чому:- нічим було вивезти. До сього повинен додати,що з кожним разом робиться все трудніше і складніше налагоджувати порядок після большовицького хазяйнування. Особливо тяжко це й в того боку,що єдина наше джерело для поговнення і взаєсмотрення -Польща володіє надзвичайно скрипучим бюрократичним апа- ратом і останній в трудом піддається нашому тиску і мляво реагує на всі наші ваканні вимоги,що до повернення нашого рухомого складу і дру- гого майна ,яке за часи останніх евакуацій було вивезено з України на терени Польщі . Тому зараз наша задача є купити одяг і амуніцію в кредит . Поляки відносяться до нас неофіціально сприятливо,а офіціаль- но рахуються ,що Ризькій Н.-В.договір нашу конвенція від 21-24 Квітня ніби анулював. 5 міл.кілограм цукру нам мало дати в наше безпосереднє володін- ня кампанія 1920/21 року,після задоволення наших вобовязань до поля- ків/по договору 17/X б.р./.Але цілком зрозуміло,що всієї цієї кілько- сті продати виключно в Францію може м.- і не змоглиб.Але,впрочим,все не закинуть від того,хто з двох держав чи Англія чи Франція скорше придуть нам на підмогу. Ваш плани що до вивозу сирівців з України є правильний,але трудний дійснимий.Бо поч. варто вести наші сирівці кимагають грузу/пу- дів/аначно більшої кількості,ніж ми будемо діставати в обмін: Ваші військовці спостереження ,що до удумаючих газів я передам до відповідних військових установ.Рівною і Ваше прохання о гроші,бо до- помогою Дипломатичним місцям я не розпоряджаюсь. Що до купівлі з будови заходів надбів і амуніції,то Ваші плани УКРАЇНСЬКА ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА МІСІЯ в Річі-Посполитій Польській дня 24 Листопада 1920р. № 556. Пану Раднику Української Делегації в Паризьку Миколі Шумицькому м.Варшава. Високоповажний Миколо Андрієвичу. Вчора одночасно я одержав оба Ваші листи від 13 і 20/XI б.р. Опісля дати Вам відповідь через того самого мейла потягу, який приніс мені останнього листа. Почну з інформації, які рахую дати Вам найголовніше для Вашої власної орієнтації. Те що трапилось у нас на фронти 15-18/XI-не есть ка- тастрофа. Болшовицька кавалерія прорвала фронт на Ушиці і на- мінська ввійшли весь плащарм Камянця і його околиць, аж до залізниці Волочиськ-Проскурів. Дійсно, частина мійська /Удовиченко-800 чол./ передала до Румунії, частина коло 3.000 до поляків, де-хто в місцевих мо- білізованих розбігся, але головні сили в кількості до 25.000 /з 40.900/ залишилися і тримають "фронт разом з відділами генерала Перемикіна і сполучилися з лінією генерала Валаховича. З політичними організаціями цих груп/Савінков, Філософ, Одинець/, рівном'я з представником генерала Брангля у Польщі, Гене- ралом Махровим у нас є певне порозуміння на ґрунті відновлення ни- ми за Україною права вирішити свою долю на власних Установчих Зборах аж до самостійності включно. Військо наше зараз вдягнено, зараховано, лише бракує на- боїв і рушничних і гарматних. Озброєно наше військо російською амуніцією; тому то так тяжко з постачанням набоїв. Для дальшого ведення кампанії потрібно його переброїти французькою, або ан- глійською амуніцією. Дуже можливо, що за якийсь короткій час на- шармія не утримається на власній території, тоді вже перейде до Польщі де її обезбройть і посадять в концентраційний лагер. Я думаю, що "й це" не буде зле. Військо за зиму спочине, оправиться, в весні, я певен, обставили сильно змінятися. Зима в Росії буде тляка і непорядки там будуть вростати креспендо. За цей нас ми ,представники Українського Уряду,мусимо подбати, аби заготовити для найбутньої армії одягу не менш як на 120-150.000 козаків всім і амуніцією і одягом.Особливо потрібно її перевооружити і взаєсмотрити техничними засобами. Але платежних засобів зараз у нас нема.Залізничний транспорт на Україні ввагали надзвичайно тяжкий.Зокрема на тому терені,який зараз був під владою У.Н.Р.було всього три паротяги з відповідною кільки- стю вагонів.Цілком зрозуміло,що такими засобами транспорту запасів збіжжя і цукру зовні України зробити не вдалося.Зараз ми нідкіх ресурсів для оплати ні в формі запасів збіжа і цукру,ні в формі готівки не ма- ємо.Ви тепер розуміете чому- нічим було вивезти. До сього повинен додати,що в кожним разом робиться все трудніще і складніше налагоджувати порядок після больовицького хазяйнування. Особливо тяжко ще й з того боку,що єдино нашє джерело для поповнення і забосмотрення -Польща володіє надзвичайно скрипучим бюрократичним вла- ратом і останній з трудом піддається нашому тиску і мило реагує на всі наші заканні вимоги,що до повернення нашого рухомого складу і дру- гого майна ,яке за часи останніх евакуацій було вивезено з України на терени Польщі . Тому зараз наша задача є купити одяг і амуніцію в кредит Поляки відносяться до нас неофіціально сприятливо,а офіціаль- но рахуються ,що Ризькій Н.-В.договір нашу конвенцію від 21-24 Квітня ніби енулював. 5 міл.кілогр.цукру нам мала дати в наше безпосередне володін- ня кампанія 1920/21 року,після задоволення наших зобовязань до поля- ків до договору 17/X б.р./Але цілком зрозуміло,що всієї цієї кілько- сті продати виключно в Францію,може ми і не змоглиб.Але,впрочим,все це залежить від того,хто з двох держав чи Англія чи Франція скорше прийдуть нам на підмогу. Ваш план,що до вивозу сирівнів з України є правильний,але трудний вдійснимий.Бо пот вартовити наші сирівці вимагають груву/пу- лі/внащно більшої кількості,ніж ми будемо диставати в обмін: Ваші військови спостереження ,що до удушаючих газів я передам до відповідних військових установ.Рівном і Ваше прохання о гроші,бо до помогов Дипломатичним місцям я не роспоряджаю. Що до купівлі ,ї будови заходів набоїв і амуніції,то Ваші пляна УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЕНЧА РЕВОЛЮЦІЯ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА МІСІЯ в Річі Посполитій Польській дня 24 листопада 1920 р. у 556. м. Варшава. Високоповажний Никола Андрієвичу... Вчора одночасно я одержав оба Ваші листи від 19 і 20/XI б.р. Спішу дати Вам відповідь через того самого мейла потягу, який приніс мені останнього листа. Почну з інформації, які рахую дати Вам найголовніше для Вашої власної орієнтації. Те що трапилось у нас на фронти 15-18/XI-не єсть ка- тастрофа. Вельможицька кавалерія прорвала фронт на Ушиці і на- ші війська звільнили весь плацдарм Камянця і його скеляць, як до валізниці Волочиськ-Проскурів. Дійсно, частина війська /Удовиченко-300 чол./ передшла до Румунії, частина коло 3.000 до поляків, де-хто з місцевих мо- білізованих розбігся, але головні сили в кількості до 25.000 /з 40.000/ залишилися і тримають фронт разом з відділами генерала Перемикіна і сполучилися в лінію генерала Валаховича. З політичними організаціями цих груп /Савінков, Філософ, Одінець/, рівень з представником генерала Брангли у Польщі, Гене- ралом Махровим у нас є певне порозуміння на грунті визнання ни- ми за Україною права вирішити свою долю на власних Установчих Зборах як до самостійності включно. Військо наше зараз здлягнено, заромотрено, лише бракує на- боїв і рушничних і гарматних. Обрізано наше військо російською амуніцією; тому то так тяжко а постачанням набоїв. Для дальшого ведення кампанії потрібно його перебрати французьким, або ан- глійською амуніцією. Дуже можливо, що за якийсь короткій час на- ша армія не утримається на власній території, тоді вже перейде до Польщі де 11 обеззброять і посадять в концентраційний лагер. Я думаю, що й це не буде зле. Військо за зиму спочине, оправиться, а весною, я певен, обставини сильно зміняться. Зима в Росії буде така і непорядки там будуть вростати кресцендо. За цей нас ми ,представники Українського Уряду, мусимо подбати, аби заготовити для майбутньої армії одягу не менш як на 120-150.000 козаків всім і амуницією і одлягом.Особливо потрібно 11 перевооружити і взаємосмотрити технічними засобами. Але платежних засобів зараз у нас нема.Залізничний транспорт на Україні в загалі надзвичайно тяжкий.Зокрема на тому терені, який зараз був під владою У.Н.Р.було всього три паротяги з відповідною кількі- стю вагонів.Цілком зрозуміло,що такими засобами транспорту запасів збіжа і цукру зовні України зробити не вдалося.Зараз ми ніяких ресурсів для оплати ні в формі запасів збіка і цукру,ні в формі готівки не ма- ємо.Ви тепер розумієте чому,- нічим було вивезти. До сього повинен додати, що з кожним разом робиться все трудніше і складніше налагоджувати порядок після большовицького хазяйнування. Особливо тяжко це й в того бою, що єдине наше дзерело для поповнення і взаємосмотрення -Польща. володіє надзвичайно скрипучим бюрократичним апа- ратом і останній з трудом піддається нашому тиску і мляво реагує на всі наші заканні вимоги, що до повернення нашого рухомого складу і дру- гого майна , яке на часі останніх евакуацій було вивезене в України на терени Польщі. Тому зараз наша задача є купити одяг і амуницію в кредит Поляки відносяться до нас неофіційно, сприятливо, а офіціаль- но рахуються , що Румунія Н.-В.договір нашу конвенцію від 21-24 Квітня ніби аннулював. 5 міл. кілограм цукру нам мала дати в наше безпосереднє володін- ня кампанія 1920/21 року, після задоволення наших зобовязань до поля- ків /по договору 17/X б.р./.Але цілком зрозуміло, що всієї цієї кілько- сті продати виключно в Францію може м' і не змоглиб. Адже,впрочим, все не залежить від того , кто з двох держав чи Англія чи Франція скорше прийдуть нам на підмогу. Ваш план, що до вивозу сирівнів з України є правильний, але трудний вдійснення. Бо поєр вартовтк наші сирівці вимагають груву/пу- дів/значно більшої кількості, ніж ми будемо діставати в обмін: Ваші лійськовці спостереження , що до удушаючих газів я передам до відповідних військових установ.Рівно ж і Ваше прохання о гроші, бо до- помогою Дипльоматичним місіям я не роспоряджаю. Що до купівлі й будови заходів цабоїн і амуниції, то Ваші плани УКРАЇНСЬКА ПОЛІТИЧНА МІГРІЯ в Річі Посполитій Польській дня 24 листопада 1920р. Ч. 556. м.Варшава. Високоповажний Микола Андрієвичу. Вчора одночасно я одержав оба Ваші листи від 13 і 20/XI б.р.Опишу дати Вам відповідь через того самого мете потягу, який приніс мені останнього листа. Почну з інформації, які рахую дати Вам найголовніше для Вашої власної орієнтації. Те що трапилось у нас на фронті 15-18/XI-не есть ка- такстрофа.Большовицька кавалерія прорвала фронт на Умичі і на- ші війська звільнили без плащадарі Камянця і його околиць, як до захисту Волочиськ-Прокурів. Дійсно, частини війська /Удовиченко-300 чол./ передала до Румунії, частина коло 3.000 до поляків, де-хто з місцевих мо- білізованих розбігся, але головні сили в кількості до 25.000 /в 40.000/ залишились і тримають фронт разом з відділами генерала Перемикіна і сполучились з лінією генерала Валаховича. З політичними організаціями цих груп/Савінков,Філософ, Однєць/,рівном в представником генерала Брангли у Польщі.Гене- ралом Махровим у нас є певне порозуміння на ґрунті визнання ни- ми за Україну права вирішити свою долю на власних установчих зборах як до самостійності включно. Військо наше зараз здатнено, заромотрено, лиха бракує на боїв і рушничних і гарматних.Озброєно нами військо російською амуніцією; тому то тим тяжко з постачанням набоїв.Для дальшого ведення кампанії потрібно його перезброїти французькою, або ан- глійською амуніцією.Дуже можливо, що за якийсь короткій час на- на армія не утримається на власній території, тоді вже перейде до Польщі до 11 обезбройтъ і посадить в концентраційні лагер. Я думаю, що й це не буде зле.Військо за вину спочине, оправиться, а весною, я певен, обставили сильно зміняться.Зима в Росії б., е тянка і непорядки там будуть зростати кресцено. За цей нас ми ,представники Українського Уряду,мусимо подбати, аби заготовити для майбутньої армії одягу не менш як на 120-150.000 козаків всім і амуніцією і одягом.Особливо потрібно її перевооружити і засмотрити техничними засобами. Але платежних засобів зараз у нас нема.Залізничий транспорт на Україні взагалі надзвичайно тяжкий.Зокрема на тому терені,який зараз був під владою У.Н.Р.було всього три паротяги з відповідною кількі- стю вагонів.Цілком зрозуміло,що такими засобами транспорту запасів збіжа і цукру зовні України зробити не вдалося.Зараз ми ніяких ресурсів для оплати ні в формі запасів збіжа і цукру,ні в формі готівки не ма- ємо.Ви тепер розумієте чому,- ничим було вивезти. До сього повинен додати,що з кожним разом робиться все трудніше і складніше налагоджувати порядок після большовицького хазяйнування. Особливо тяжко ще й з того боку,що єдине наше джерело для поповнення і взаємострення -Польща володіє надзвичайно скрипучим бюрократичним апа- ратом і останній з трудом піддається нашому тиску і мляво реагує на всі наші заканні вимоги,що до повернення нашого рухомого складу і дру- гого майна ,яке за часи останніх евакуацій було вивезене з України на терени Польщі . Тому зараз наша задача є купити одяг і амуніцію в кредит . Поляки відносяться до нас неофіційально сприятливо,а офіціяль- но рахуються ,що Ризькій П.-Б.договір нашу конвенцію від 21-24 Квітня ніби анулював. 5 міл.кілогр.цукру нам мала дати в наше безпосереднє володін- ня кампанія 1920/21 року,після задоволення наших зобовязань до поля- ків/по договору 17/X б.р./.Але цілком зрозуміло,що всієї цієї кілько- сті продати виключно в Францію,може м· і не змоглиб.Але,впрочім,все не залежить від того,хто з двох держав чи Англія чи Франція скорше прийдуть нам на підмогу. Ваш план,що до вивозу сирівнів з України є правильний,але трудний здійснимий.Бо поф вартовти наші сирівці вимагають грузу/пу- дів/значно більшої кількості,ніж ми будемо діставати в обмін: Ваші військови спостереження ,що до удушаючих разів я передам до відповідних військових установ.Рівноя і Ваше прохання о гроші,бо до- номогою Дипльоматичним місіям я не роспоряджаю. Що до купівлі й будови заходів набоїв і амуніції,то Ваші плани е цілком правильні; але конкретне їх здійснення мусить одкластися як на то час, коли ми міцно будемо тримати під собою якийсь певний терен. Але проект треба обговорювати і підготовляти; бо я передбачаю, що коли почнеться скоро наше державне будівництво, то воно піде швидким темпом. Рівно ж треба шукати шляхів до відбудови нашого транспорту. По Вашому проханню надсилаю Вам ,уповноваження що до ведення перетрактації во Франції. Але згідно бажання нашої колегії прохаю Вас перед тим як пересилати нам якісь певні плани і пропозиції інформуватися з п.В.П.Тимошенко ,який мусить бути в курсі всіх економично-торговельних переговорів і наших і ваших, а Ваші виступи мусять йти за обопільним порозумінням Вас і П.Тимошенко. Надсилаю Вам два договори, з котрих перший з Крайовою Служкою Ганд-льовою є вже підписаний, а підпис двох останніх, які в дійсності є один договір, в зв'язку з утратою нашими військами Камянецького плацдарма одстрочені Вашому шефові потяга ми заплатили одну тисячу польських марок. Ну, в добрый час - до дружньої праці. З правдивою пошаною до Вас /підпис/ І.А.Фещенко-Чопівський. З оригіналом згідно. Секретар Комісії Г.Додул. З копією згідно. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ цілком правильні; але конкретне їх вдійснення мусить одкластися як на той час, коли ми міцно будемо тримати під собою якийсь певний терен. Для проектів себе обговорювати і підготовляти; бо я передбачаю, що коли почнеться скоро чаше державне будівництво, то воно піде швидким темпом. Рівно ж треба шукати шляхів до відбудови нашого транспорту. По Вашому проханню надсилал Вам уповноваження що до ведення перетрактацій во Франції. Але згідно бажання нашої колерії прохаю Вас перед тим як пересилали нам якісь певні плани і пропозиції інформуватися з п. В. П. Тимошенко, який мусить бути в курсі всіх економично-торговельних переговорів наших і ваших, а Ваші виступи мусять йти за обопільним порозумінням Вас і п. Тимошенко. Надсилал Вам два договори, з котрих перший з Крайовою Службою Гандельовою є вже підписаний, а підпис двох останніх, які в дійсності є один договір, в звязку з утратою нашими військами Кам'янецького плацдарма одстрочений Вашому шефові потяга ми заплатили одну тисячу польських марок. Ну, в добрий час – до дружньої праці. З правдивою пошаною до Вас /підпис/ І. А. Фещенко-Чопівський. З оригіналом згідно. Секретар Комісії І. Додул. З копією згідно. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЯ 316. і цілком правильні; але конкретне їх вдійснення мусить одкластися як на той час, коли ми міцно будемо тримати під собою якийсь певний терен. Але проекти треба обговорювати і підготовляти; бо я передбачаю, що коли почнеться скоро наше державне будівництво, то воно піде швидким темпом. Рівно ж треба шукати шляхів до відбудови нашого транспорту. По Вашому проханню надсилаю Вам уповноваження що до ведення перетрактацій во Франції. Але згідно бажання нашої колегії прохаю Вас перед тим як пересилали нам якісь певні плани і пропозиції інформуватися з п.В.П.Тимошенко, який мусить бути в курсі всіх економічно-торговельних переговорів наших і ваших, а Вами виступи мусять йти за обопільним порозумінням Вас і п.Тимошенко. Надсилаю Вам два договори, з котрих перший з Крайовою Служкою Ганд- льовою є вже підписаний, а підпис двох останніх, які в дійсності є один договір, в зв'язку з утратою нашими військами Наминецького плаздарма одстрочений. Вашому шефові потяга ми заплатили одну тисячу польських марок. Ну, з добрий час - до дружньої праці. З правдивою пошаною до Вас /підпис/ І.А.Фещенко-Чопівський. З оригіналом згідно. Секретар Комісії І.Додул. З копією згідно. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ в цілком правильні; але конкретно їх вділення мусить одкластися як на той час, коли ми міцно будемо тримати під собою якийсь певний терен. Але проекти треба обговорювати і підготовляти; бо я передбачаю, що коли почнеться скоро наше державне будівництво, то воно піде швидким темпом. Рівно ж треба шукати шляхів до відбудови нашого транспорту. По Вашому проханню надсилало Вам уповноваження щодо ведення перетранспортациї до Франції. Але згідно бажання нашої колегії прохаю Вас перед тим, як пересилали нам якісь певні плани і пропозиції інформуватися в п.В.П.Тимошенко, який мусить бути в курсі всіх економично-торговельних переговорів наших і ваших, а Ваши виступи мусять йти за обопільними порозумінням Вас і П.Тимошенко. Надсилало Вам два договори, з котрих перший з Крайовою Службою Ганд-льовою є вже підписаний, а підлине двох останніх, які в дійсності є один договір, в зв'язку з утратою нашими військами Камянецького плацдарма одстрочений. Вашому шефові потяга ми заплатили одну тисячу польських марок. Ду, в добрій час – до дружньої праці. З правдивою пошаною до Вас /підпис/ І.А.Фещенко-Чолівський. З оригіналом згідно. Секретар Комісії І.Додул. З копією вгідно. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Тому, зараз наша задача є купити одяг і амуніцію в кредит. Поліки відносяться до нас неофіційно сприятливо, а офіційно рахують, що Рижській П-В.договір нашу конвенцію від 21-24 квітня ніби анулював. 5 міл. кілогр. цукру нам мала дати в наше безпосе- реднє володіння кампанія 1920/21 року, після задоволені наших з'обовязань до Польків / по договору 17/X.б.р./. Але, цілком аргумілюючи всієї" цієї кількості продати виключно в Францію, може ми і не змогли-б. Але прочим, все це залежить від того, хто з двох держав, чи Англія чи франція, скорше прийдуть нам на підмогу. Ваш план що до вивозу сирівців з України є правиль- ний, але трудно едійснимий. Бо по вартості наші си- рівці вимагають грузу / пудів/ значно більшої кіль- кості, ніж ми будемо діставати в обмін: Ваші військові спостереження що до удушаючих газів а передам до відповідних військових установ. Рівною і Ваше прохання о гроші, бо допомогою Дипломатичним Місіям я не розпоряжав. Що до купівлі і будеви заходів набоїв і амуніції, то Ваші плани є цілком правильні; але конкретне їх здійснення мусить одкластися як на той час, коли ми щідно будемо тримати під собою якийсь певний терен. Але проекти треба обговорювати і підротовляти; бо, я передбачаю, що коли почнеться скоро наше остаточне державне будівництво, то воно піде швидким темпом.Рів- няж треба шукати шляхів до відбудови нашого транспорту. По Вашому проханню надсилаю Вам, уповноваженне, що до ведення перетрактації во Франції.Але, агідно ба- жанням нашої колегії, прохаю Вас, передтим як переви- лати нам якісь певні плани і пропозиції, інформуватися з п. В. П. Тимошенко-який мусить бути в курсі всіх Економічно-Торговельно переговорів і наших і Ваших, а Ваші виступи мусять іти за обопільним порозумінням Вас і п. Тимошенко. Надсилаю Вам, два дрозвори з котрих перший з Крайовою Службою Гандлявою є вже підписаний а підпис двох останні які в дійсності є один договір, в зв'язку з утратою нашими військами Камянцького плацдарма одстрочений. Вашому шефові потяга ми заплатили І тисячу польських марок . Ну, в добрий час-до дружньої праці. З правдивою пошаною до Вас мірне . і.І. Янченко-Вон Вакини Зарізінаши Бізно Свєтлова Катя, 18847 До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Маю за честь надіслати до відома Вашої Екцеленції копію листа Радника Української Делегації в Парижу М.Шумицького від 20 листопаду ц.р. Меропов Керуючий Справами Клименко Начальник Канцелярії Конія. Париж, дня 20/XI. 1920р. Високоповажний Іван Адріанович: "............" після розгрому Врангіля Франція вирі- шиль нам допомогти, але стоячи на новому грунті. А саме Франція дає на зброю і амуніцію, але неофіційно, бо зараз в провалом французької політики на Сході, стано- вище Французького Уряду стало дуже важке та транспорт зброї / одвертий/ уявляє дуже багато труднощів. Зараз це питання вст_упило в стадію технічну, де я обговорюю кількість і умови/ буду тримати Вас у весь час в курсу справи/. Але насамперед мені цікаво знати слідуюче: перше яке становище наших військ, чи істнує наша армія, як єдине ціле , кілько часу вона може утри- матись, що й потрібно крім набоїв і рушниць, на яку кількість, які у нас є запаси хліба, цукру, і шкіри, і де саме за межами України, бр за яких прийдеться вип- лачувати хлібом. Яке відношення до нас Поляків, чи є у нас з ними союз, чи правда що вони обезброюють наші частини всі ці запитання мені тут ставлять дуже часто, і я відповідаю на них позитивно. Але треба для діла мати точні відомості. Ви пишете в своїмому листі про 5-ть мільонів кілограм цукру. Чи можливо рахувати на цю кількість для Парижа і де вони знаходяться. Скільки зараз хліба в Вашому розпорядженні готового для експорту. Скільки ми обіцяли віддавати хліба для поляків; Французи пропонують слідуючу схему: вони будуть доставляти своїми зеставами зброю до нашого кордону а в порожняк грузити наш хліб, цукор і т. п./ це зви- чайно_секрет_, бо інакше наша справа може бути затри- мана/. Я багато бадакав з військовими авторитетами, / які в один голос висловились, що на їх погляд пере- мога наших військ може бути отримана лише за допо- могою удушаючих газів, а тим більше, що нам прихо- диться мати діло з кінностю. При вживанні газів першими гинуть коні! Тут зараз можна легко добути газів і масок. Дуже дякую, дуже дякую. М. Шумицький, Радник Української Деле- гації в Парижі. З оригіналом згідно Секретар Комітету Володимир Париж дня 20/ХІ 1920 р. Високоповажаний Іван Андріянович, "… після розгрому Франція одрізняла нам допомогти, але стоїть на новому грунті. А саме: Франція дає нам зброю і амуніцію, але неофіційно, бо зараз з провалом французької політики на сході, становище французького Уряду стало дуже важке татрано-порт зброї /одвертий/ уявляє дуже багато труднощів. Зараз це питання вступило в стадію технічну, хе я обговорюю кількість і умови /буду тримати Вас увесь час в курсі справи/. Але насамперед мені цікаво знати слідуюче: перше,яке становище наших військ, чи істнує наша армія, як єдине ціле, кілько часу вона може утриматись, ці й потрібно крім набоїв і рушниць, на яку мількість, які у нас є запаси хліба, цукру і шкіри, і це саме за межами України, бо за зброю прийдеться виплачувати хлібом. Яке відношення до нас політиків, чи є у нас з ними союз, чи правда, що вони обеззброяють наші частини, всі ці запитання мені тут ставлять дуже часто, і я відповодяю на них позитивно. Але треба для діла мати точні відомості. Ви пишете в своїйому листі про 5-ть мільонів кілограм цукру. Чи можливо рахувати на цю кількість для Парижа і де вони знаходяться. Скільки зараз хліба в Вашому розпорядженні готового для експорту. Скільки ми обіцяли віддати хліба для поляків. Французи пропонують слідуючу схему: вони будуть доставляти своїми зоставами зброю до нашого кордону, а в порожняк грузити нам хліб, цукор і т.п. /це звичайно секрет, бо інакше наша справа може бути затримана/. Я багато балакав з військовими авторитетами, які в один голос висловились, що на їх погляд перемога наших військ може бути отримана лише за допомогою удушаючих газів, а тим більше, що най приходить ся мати діло з кінптою./ При вияванні разів першими гинуть коні/. Тут зараз можна легко добути разів і масок. М. Шумицький, Радник Української Делегації в Парижу. З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Париж дня 20/XI-1920 р. Високоповажний Іван Андріянович, "....." після розгрому Врангеля Франція звірила нам допомогти, але стоячи на новому грунті. А саме: Франція має нам зброю і амуніцію, але неофіційно, бо зараз з провалом французької політики на сході, становище французького Уряду стало дуже важке татранспорт зброї /охвертей/ уявляє дуже багато труднощів.. Зараз це питання вступило в стадію технічну, де я обговорюю кількість і умови /буду тримати Вас увесь час в курсі справи/. Але насамперед мені цікаво знати слідуюче: перше яке становище наших військ, чи істнє наша армія, як єдине ціле, кілько часу вона може утриматись, де її потрібно крім набоїв і рушниць, на яку кількість, які у нас є запаси хліба, цукру і пшениці, і де саме за межами України, бо за зброю прийдеться виплачувати хлібом. Яке відношення дотнас полків, чи є у нас з ними союз, чи правда, що вони обеззброжують наші частини, всі ці запитання мені тут ставлять дуже часто, і я відповідаю на них позитивно. Але треба для діла мати точні відомості. Ви пишете в своєму листі про 5-ть міліонів кілогр. цукру. Чи можливо рахувати на цю кількість для Парижа і де вони знаходяться. Скільки зараз хліба в Вашому розпорядженні готового для експорту. Скільки ми обіцяли віддати хліба для полків. Французи пропонують слідуючу схему: вони будуть доставляти своїми зоставами зброю до нашого кордону, а в порожняк грузити нам хліб, цукор і т.п. /це звичайно секрет, бо інакше наша справа може бути затримана/. Я багато балакав з військовими авторитетами, які в один голос висловились, що на їх догляд перемога наших військ може бути отримана лише за допомогою удунарих газів, а тим більше, що нам приходить ся мати діло з кіннотою./ При вживанні газів першими ринуть коні/. Тут зараз можна легко добути газів і масок. М. Шумицький, Радник Української Делегації в Парижу. З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЯ У.Н.Р. Париж дня 30/XI 1920 р. Високоповажаний Іван Андріянович. " . . . . . " після розгрому Франгеля Франція вирішила нам допомогти, але стоячи на новому грунті. А саме: Франція дає нам зброю і амуніцію, але неофіційно, бо зараз з певалом французької політики на сході, становище Французького Уряду стало дуже важке татранс- порт зброї /одвертий/ уявляє дуже багато труднощів.. Зараз це питання вступило в стадію технічну, де я обговорюю кількість і умови /буду тримати Вас увесь час в курсі справи/. Але насамперед мені цікаво знати слідуюче: перше яке становище наших військ, чи існує наша армія, як єдине ціле, кілько часу вона може утриматись, прії потрібно крім набоїв і рушниць, на яку кількість, яки у нас є запаси хліба, цукру і шкіри, і де саме за межами України, бо за зброю прийдеться виплачувати хлібом. Яке відношення дотнас полклів, чи є у нас з ними союз, чи правда, що вони обеззаброють наші частини, всі ці запитання мені тут ставлять дуже часто, і я відповідаю на них позитивно. Але треба для діла мати точні відомості. Ви пишете в своїйому листі про 5-ть міліонів кілогр. цукру. Чи можливо рахувати на цю кількість для Парижа і де вони знаходяться. Скільки зараз хліба в Вашому розпорядженні готового для експорту. Скільки ми обіцяли відхати хліба для поляків. Французи пропонують слідуючу схему: вони будуть доставляти своїми зоставами зброю до нашого кордону, а в порожняк грузити нам хліб, цукор і т.п. /це звичайно секрет, бо інакше наша справа може бути затримана/. Я багато балакав з військовими авторитетами, які в один голос висловились, що на їх погляд перемога наших військ може бути отримана лише за допомогою ухушаючих газів, а тим більше, що нам приходить ся мати діло з кіннотою./ При живанні газів першими гинуть коні/. Тут зараз можна легко добути газів і масок. М. Шумицький, Радник Української Делегації в Парижу. З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Париж дня 30/ХІ 1930 р. Високоповажаний Іван Андріянович. "....." після розгрому Врангеля Франція вирішила нам допомогти, але стоячи на новому грунті. А саме: Франція дає нам зброю і амуніцію, але неофіційно, бо зараз з прозалом французької політики на сході, становище французького Уряду стало дуже важке та транспорт зброї /одвертий/ уявляє дуже багато труднощів.. Зараз це питання вступило в стадію технічну, де я обговорюю кількість і умови /буду тримати Вас увесь час в курсі справи/. Але насамперед мені цікаво знати слідуюче: перше яке становище наших військ, чи існує наша армія, як єдине ціле, кілько часу вона може утриматись, що її потрібно крім набоїв і рушниць, на яку кількість, які у нас є запаси хліба, цукру і шкіри, і де саме за межами України, бо за зброю прийдеться виплачувати хлібом. Яке відношення дотнас поляків, чи є у нас з ними союз, чи правда, що вони обеззброюють наші частини, всі ці запитання мені тут ставлять дуже часто, і я відповідаю на них позитивно. Але треба для діла мати точні відомості. Ви пишете в своєму листі про 5-ть мільйонів кілограм. цукру. Чи можливо рахувати на цю кількість для Парижа і де вони знаходяться. Скільки зараз хліба в Вашому розпорядженні готового для експорту. Скільки ми обіцяли віддати хліба для поляків. Французи пропонують слідуючу схему: вони будуть доставляти своїми зоставами зброю до нашого кордону, а в порожняк грузити нам хліб, цукор і т.п. /це звичайно секрет, бо інакше наша справа може бути затримана/. Я багато балакав з військовими авторитетами, які в один голос висловились, що на їх погляд перемога наших військ може бути отримана лише за допомогою удушаючих газів, а тим більше, що нам приходить ся мати діло з кіннотою./ При живанні газів першими гинуть коні/. Тут зараз можна легко добути газів і масок. М. Шумицький, Радник Української Делегації в Парижу. З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Маю за честь надіслати до відо- ма Вашої Екцеленції копію листа Голови Української Торговельно-Еко- номичної Місії в Варшаві Тещенко- Чолівського від 26 листопада ц.р. ч.573 на імя ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМА- НА. Мизюкович Керуючий Справами Клименко Начальник Канцелярії УКРАЇНСЬКА Торговельно-Промислова Місія в. Г. в. м. Польський дня 26 листопада 1920 р. ч. 573. м. Варшава, Високоповажного п. Головного Отамана Військ У. Н. Р.- При сьому листі надсилаю Вам в копіях лист від п. М. Шумицького з Парижу, да- тований 20/XI., який я одержав 23/XI. і ко- пію моєї відповіді, яку я йому, разом з уповноваженнями на імя п. п. Шумицького і Тимошенко вислав експресом 24.XI. До сього раху потрібним додати, що Віденське майно все уже давно готово до транспорту. Також і полушубки, які закуп- лені Преснукіном знаходяться вже в Гдан- ську. Але доставку всіх цих товарів до Польщи я хвилею затримав свій листом до Вас від 21/XI за №542 через курьера від Військової Секції. Але відповіді не одержав.- рахує Державна Закупочна Комісія, що нині і і нашим головним обов'язком буде апровізація Укр. Армії і що збіжа, жири і консерви доведеться купувать за кордоном, головне в Руминії і Угорщині і в цьому смислі нами висланий доклад до Міністерства Народнього Господарства.- З циркою і правдивою пошаною до Вас, Пане Президенте Голова Державної Закупочної Комісії: І. Фещенко-Тютювка Повідомляю: Поручнік Змієвко-Чадо- вський скріплення нашого майдна. Справу про порушень обвинувачення Засіданню надбилими Креваємства 1929 р. Поручнік Змієвко-Чадо- вський УКРАЇНСЬКА ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА МІСІЯ в Річі Посполитої Польській. дня 26 Листопада 1920 р. и 573 м. Варшава. До Високоноважного Пана Головного Отамана Військ У.Н.Р. При цьому листі надсилаю Вам в копіях лист від п.п. Шумицького з Пари- жу, датований 20/XI, який я одержав 23/XI і копію моєї відповіді, яку я по- му, разом з уповноваженнями на ім'я п.п. Шумицького і Тимошенко вислав експре- сом 24/XI. До цього рахунку потрібним додати що Віденське майно готове уже давно до транспорту. Також і полушубки, які ваку- лені Преснухіном знаходяться ще в Гданську. Але доставку всіх цих товарів до Польщі я хвилюю затримав і був по- відомив Вас про це своїм листом до Вас від 21/XI за № 542 через курера від Військової Секції. Але відповіді не Увага ПАНА ГОЛОВ- НОГО ОТАМАНА: Чому ж воно в світлі час не було при- слано? Увага ПАНА ГОЛОВ- НОГО ОТАМАНА: Лист пер одержан. Державна Закупочна Комісія розуміє нині її і нашим головним обов'язком буде апробація Укр.ар- мії і по збіжжя, жари і консерв доведеться купувать на кордоном, головне в Румунії і Європи і в цьому, снислі нами висланий доклад до Міністерства на- роднього Господарства. З широю і правдивою дошаною до Вис. Нине Президенте , Голова Державної Закупочної Комісії Г.Мещенко-Попівський ПОЛІСЬКИЙ РЕГІОН. Порозумітись з Польською Владою в справі скупчення нашо- го майна. Справу цю порушити і мирішити на засіданні най ближчому Правительства і про вислід його повідомити Мещенко-Попівського .23/ХІ ПЕТЛЮРА /р.в./ З оригіналом згідно. Начальник Комісії ДИРЕКТОР ІІ. УКРАЇНСЬКА ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНА МІСІЯ в Річі. Посолитій Польській. До Високоповажного Пана Головного Отамана Війська У.Д.Р. дня 25 Листопада 1920р. № 573 м.Варшава. При цьому листі надсилаю Вам в копіях лист від п.Грушницького з Парижа, датований 20/XI, який я одержав 23/XI і копію моєї відповіді, яку я йому, разом з умовливаннями на інш п.п. Грушницького і Тимошенко видав експрес-сом 24/XI. До цього рахунку потрібним додати що Зіденьське майно готове уже давно до транспорту. Також і полушубки, які закуплені Траснукіном знаходяться ще в Гданьску. Але доставку всіх цих товарів до Польщі я хвилюю затримав і був повідомив Вас про це своїм листом до Вас під 21/XI за № 542 через курера від Військової Секції. Але відповіді не одержав. Державна Закупочна Комісія рахує, що нині із 1 нашим головним обов'язком буде апробація Укр.ар- мії і по збіжку, жирі і консерви доведеться купувати за кордоном, голозне в Румунії і Угорщині і в цьому смислі нам є власний доклад до Міністерства на- роднього Господарства. З широкою і правдивою пошаною до Вас, Пане Президенте, Голова Державної Закупочної Комісії І.Єщенко-Чопівський ПОПЕРЕ ВОДИМІНУ. Порозумітись з Польською Владою в справі скупчення нашого майна. Справу цю порушити і кирішити на засіданню найближчому Правительства і про вислід його повідомити Єщенка-Чопівського 23/ХІІІТЛІРА /р.в./ З оригіналом згідно: М.Кришановський Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРП, УКРАЇНСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА МІСІЯ в Річі. Посланні Польській. До Високоповажного Пана Головного Отамана Вільської У.Н.Р. для 26 Листопада 1920р. При цьому листі надсилаю Вам в концях лист від п.М.Букинцького з Парижа, датований 20/XI, який я одержав 23/XI і конця моєї відповіді, яку я по- муралом в уповноваженими на ім'я п.п. Букинцького і Тимошенко надав експрес- сом 24/XI. Увага ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА: Чому я вже в свій час не було при- слано? Увага ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА: [лист нер] одержан. до цього рахунку потрібним додати що Віденьське майно готове уже давно до транспорту. Також і полурубки, які закуплені Преснухіном знаходяться вже в Гданську. Але доставку всіх цих товарів до Польщі я хвилюю затримав і був пов- відомив Вас про це своїм листом від 21/XI за № 542 через курера від Вільської Секції. Але відповіді не одержав. Державна Закупочна Комісія рахує, що нині її і нашим головним обов'язком буде апробація Укр.ар- мії і що збіжка, жири і консерви доведеться купувать за кордоном, головне в Румунії і Європіні і в цьому смислі нами висланий доклад до Міністерства на- роднього Господарства. З широкою і правдивою пошаною до Вас, Пане Президент, Голова Державної Закупочної Комісії І.Щенко-Чопівський. КОНЦЮ ВОЄНИМУ. Порозумітись з Польською Владою в справі скупчення нашо- го майна. Справу цю порушити і вирішити на засіданні най- ближчому Правительства і про вислід його повідомити Щенка-Чопівського .23/XI ПЕТЛЮРА /р.в./ З оригіналом згідно. М.Красько-Олегов Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ. УКРАЇНСЬКА ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА МІСІЯ в Річі Посполитії Польській. До Високоповажного Пана дня 26 Листопада 1920р. Головного Отамана Війська ч 573 У.Н.Р. м.Варшава. При цьому листі надсилаю Вам в копіях лист від п.М.Шумицького з Парижу, датований 20/XI, який я одержав 23/XI і копію моєї відповіді, яку я по- му, разом з уповноваженнями на ім'я п.п. Шумицького і Тимошенко вислав експресом 24/XI. Увага ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА: Чому ж воно в свій час не було при- слано? До цього рахунку потрібним додати що Віденьське майно готове уже давно до транспорту. Також і полудубки, які закуплені Преснухіном знаходяться вже в Рданську. Але доставку всіх цих товарів до Польщі я хвилюю затримав і був повідомив Вас про це своїм листом до Вас від 21/XI за № 542 через курера від Військової Секції. Але відповіді не 331 Копія. Державна Закупочна Комісія рахує, що нині її і нашим головним обов'язком буде апробація Укр.ар- мії і по збіжжя, жирн і консервів доведеться купувати за кордоном, головне в Румунії і Європі, і в цьому смислі нами висланий доклад до Міністерства на- роднього Господарства. З жирою і правдивим пошаном до Вас, Пане Президенте, Голова Державної Закупочної Комісії Г. Щененко-Чопівський. ПОЛІТ РЕКОМЕНДАЦІЯ: Порозумітись з Польською Владою в справі скупчення нашого майна. Справу цю порушити і вирішити на засіданні найближчому Правительства і про вислід його повідомити Щененко-Чопівського .23/ХІ ЧЕТВЕРГА /р.в./ З оригіналом згідно. Мачальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ 332 9 грудня 1985 р. Тарнів До Пана Міністра Справ Закордонних Ознайомившись з діяльністю д.Степанського і прочитавши копію листа до Ва- п.Смаль-Стоцького в ІІ листопаду б.р. ч.2407, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив класи на листі резолюцію: "З Степанківським треба справу залагодити, щоб він не псував." Про вищезазначене маю за честь повідомити Вашу Екселенцію. Керуючий Справами Начальник Канцелярії ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 2407. Берлін 11. Листопада 1920. До 333 Канцелярія Директорії П. Міністра Закордонних Справ Андрія НИКОВСЬКОГО, (Копія п. Головному Отаманові, і Прем'єр Міністрові). Остання кур'єрська пошта відійшла до Вас через п. Радника Гіеронімуса 4.падолиста цр. Окрім цього пе- реслано до Міністерства через п. Секретаря Гладишов- ського 9.падолиста цр. Тепер маю за честь доложити Вам слідуючі справи: 1) Дипломатична діяльність а) Словесна нота до Міністерства Закордонних справ в справі улекшення візду українських громадян із Чехо-Словаччини та Австрії. Ні- мецький Консультат в Празі й Відні відносять цілком неоправдано розпорядження німецькому міністерстві закордонних Справ щодо дипльо- матичних пашпортів також до громадянських. б) Нота до Посла Китайської Республіки у спра- ві Манчжурських українців (копія переслана поштою). в) Нота до Італійського посла де Мартіно, який при моїй авдіенції сам попрохав писемного повідомлення сточно для слідуючого кур'єра у Рим. 2) Для цілей пропаганди подаро- вано університетам у Берліні, Лайпцігу й Мюнхені по українській бібліотеці, складеній з екземплярів усіх наукових книжок і белетристичних, друкованих українсь- кими видавництвами закордоном. Цим дарунком, який дуже добре вражіння зробив як і в міністерстві так і громадянстві, хочемо пригото- вити ґрунт для дальшого прохання, щоби українцям не ро - 2 - били трудношів щодо студій на німецьких університетах. 3) Степанковський. Я Вам вже вислав, Пане Мі- ністр, про нього спеціяльний звіт та сумніваюсь, що Ви задля його лихой слави, рішитеся на притягнення Степан- ківського до якої то б не було праці. Із цієї причини я, по розмові із п. Послом Васильком, рішився приступити до открытой боротьби проти Степанковського й його акції. Ми в пресі приготовили цілий ряд статей, з яких деякі вже поміщені. Окрім того цілий ряд заміток. По повороті п. Посла Василька до Берліну буде передана рішуча н о - т а міністрові закордонних справ, в якій виступиться проти вмішування Німців у внутрішні відносини України. А це вони роблять, коли вони приймають Степанківського або Макаренка. Та по правді екажучи, ці інтриги нам трохи н а к о р и с т ь виходять. Міністр закордонних справ, поба- чивши Макаренка на очі, розуміє; чому "Петлюра його вислав його за кордон", (так сказав мені один німецький дипльо- мат). Щодо Степанківського, то його зносини із Французь- ким посольством у Швайцарії відомі Німцям. Але помимо того треба цілу цю акцію вбивати в ко- рінь. 4) Посол Західної України Евген Левицький. Я Вам Пане Міністр докладав про візіт посла Левицького у ме- не та моє ревізітування. Взагалі старався я із п. Послом поставитися на коректну базу й не заостровати непотріб- но нашу ситуацію у Німеччині. Як довго п. Посол захову- вався супроти мене коректно, так довго й Посольство УНР ніяких кроків проти нього не робило. Та тепер мушу я Вам донести, що я, на мій жаль, е при- силуваний виступити дипломатичним шляхом проти деяких заходів п. Посла й це може для нього ліквідацією його представництва закінчитися. Він звернувся до німецького міністерства закордонних справ, в якій виступиться - 3 - них справ, щоби йому дали право видачі пашпортів, а нам заборонили видавати пашпорти Галичанам. Далі Кость Левицький, перебуваючи у Верліні, дав у часописі інтерв'ю, в якім називає Петлюру "Гохштаплером". Взагалі старається Левицький вигравати себе на представника польонофоксвких українців. Всі ці дані присилували мене, зі своєї сторони, відмежуватися цілком від Посла Левицького й поробити в справі цих заходів, деякі дуже рішучі кроки. Міністерство в справі пашпортів покликало мене й я дав всі відповодні інформації. Тоді Левицькому заявлено, що "коли Галичане не бажають Машпортів УНР так тоді мусять іти за польськими пашпортами, бо Галичина, на підставі ухвали Ліги Народів, передана на 25 літ під панування Польщі". Про другі кроки я повідомлю Вас устно при нашій першій стрічці. Я дуже Вас прохар, Вельмишановний Пане Міністр, прийняти моє запевнення, що я до цього рішися не легко вірно, щоб збільшувати число наших ворогів у Німеччині, а що я це мусів зробити в інтересі У.Н.Р. Проти інтригантства другої ради немає. 5) На підставі Ваших обіжників та листа п. Гольного Отамана до п. Посла Василька, як також у звязку із подіями на Врангелівському фронти, був я цими днями на авдієнції и у послів: а) Бельгії графа Леверґем. Цей цікавився питанням, які відносини наші до Німців. Я заявив, що коректні але холодні з огляду на нас союз із Польщею. б) Франції, Посол Льоран е в Парижі, тому я перебала кував з радником граф Сен Кантен. Цей поставив мені в розмові головно питання про Махна. в) Італії, де Мартіно. Він цікавився головно економічними питаннями й попрохав, щоби ми йому доставили докладну записку. Коли він довідався, що Посо - 4 - Василько буде у графа Щорса, то Мартіно сказав, що для Італії економічні зносини з Україною великої ваги та що вони радо будуть з українськими уповноваженими перетрактувати. Всім трьом послам заявлено слідуюче: "Тому, що в Європі взагалі не може бути обоятним, коли наступить спокій та відновлення продукції на Сході, Уряд УНР звертає увагу пп. Послів на розвиток подій на Сході. За Денікіном, Колчаком і Куденічем тепер по- пав Врангель в дуже скрутну ситуацію й весь тягар боротьби проти большевиків лежить на українській армії, якої число досягає до 100.000. Ми прохаємо поки що тільки амуніції для російських кріс і коли її не дістанемо, то хай Західна Європа з тим числиться, що на весну большевики знову будуть коло Варшави. – Подібна заява буде зложена українськими послами у Льондоні, Парижі й Брюсселі, а Повіренний в справах УНР у Німеччині має тільки припоручення й берлінських послів дотичних держав попрохати о попертя цього жадання, бо з Берліну східну політику можна також добре переглянути." г) Був я на авдієнції у шефа Союзницької Військової Місії французького генерала Нолле. З ним перетрактовано, щоби російська амуніція, яка є у Німеччині й яка мусить бути знищена, по ухвалі наради амбасадорів у Парижі, – щоби ця амуніція була нам передана. Нолле дуже прихильно поставився й заявив, що коли дістане з Парижу відповідне припоручення, то його виповнить. ґ) Також у шефа англійської військової Місії генерала Малькольм був я й цей обіцяв вплинути на Нолле й французьку амбасаду. Характеристичне є, що як я хотів йому передати інформаційну літературу про Україну, то він витягнув із своєї бібліотеки сім книжок на німецький, французький - 5 - та англійській мові, які він, каже, що прочитав. На підставі цих розмов зателеграфував я графові Тиш- кевичові, щоби він поставив нове внесення на раду ам- басадорів у Парижі, щоби воєнний матеріал у Німеччині не нишився далі а був нам переданий, спеціально амуні- ція. Окрім цього зателеграфував я Михайлову, щоби че- рез генерала Ніселя та французького посла поробив відповідні кроки в справі воєнного матеріалу. Послам нашим у Парижі, Бельгії й Льондоні дав я до відома сло- весну заяву й попрохав, щоб вони зі своєї сторони по- вели акцію бо з Врангелівської невдачі треба нам зро- бити капітал. Час взагалі дуже пригідний. 6) Дуже прохав, щоби Міністерство Закордонних Справ асиг- нувало фонди для замовлень, які поробив п. Радник Гієро- німус, на жаль, від 10 днів маємо у Берліні страйк, тому й друк паспортів та кур'єрських листів трошки затяг- неться. 7) Пан Посол Порш вибирається із кінцем цього місяця на Україну. Бувший міністр Шадлун приїхав із Ріги й ви- їжджає на Україну. На Україну йде й б.міністр Матюшен- ко із дружиною. Так само виїжджає на Україну дружина б.міністра Мартоса. Прохав прийняти вираз мого глибокого пова- жання Стоцький Повірений в справах УНР в Німеччині Радник До Пана Міністра Закордонних Справ Тарнів. На доклади п.Матюшенка у ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТО- РІЇ 5 цього грудня Б.Матющенко між іншим доповів слі- дуюче. Місяць тому в Грузії приїхали дв-які соціалістич- ні європейські діячі, як от Краупкій в його дружиною, ген. дель Магдональд і інші, які, по заклику Грузинського пра- вительства, їздили туди для того, що би ознайомитися з життям та відносинами молодої Республіки та її потреба- ми. Згадані діячі перебували в Грузії щось біля місяця докладно ознайомились з місцевими відносинами і приїхали звідти в Європу не тільки з великою симпатією до молодої Республіки, але і з бажанням активної допомо- ги для неї. Соціалістичні діячі, побувавши в Грузії, пове нулись звідти ще більшими ворогами большовизму, як сист ми державного устрою, ніж коли вони їхали до Грузії. Зга- дані соціалістичні діячі цілком ясно дають собі звіт в можливості навали большовицької на Грузію. Приїхали в Європу, вони вживають всіх заходів для того, аби скріпит Грузію і уберегти її од тої погрози, яку виявляє до неї совітська Росія. Згадані соціалістичні діячі роблять лі заходи перед Англійським іншими Урядами в справі визнання ни- ми Грувії Державою не тільки де факто але і до юре. Характерно, що вони взяли на себе обов'язки навіть клопотатись про доставку для Гру зінського Уряду певної кількості зброї і військової амуніції. цією метою один з соціалістичних діячів поїхав до Чехії для того, щоб за посередництвом чеських соціальних демократів вступити в ділові пере- говори з відомою фабрикою амуніції "Шкода". Про це ПАН ГОЛОВА-ДИРЕКТОРІЇ наказав мені Вас, Пане Мініст- ре, повідомити для того, аби в справі привернення до наших державних інтересів за кордоном сімпатій Ви могли згаданий факт до певної міри використати і, можливо, вступити для цього в певні переговори з нашими соціал-демократами, як з посередниками для привернення сім-патій європейських соціал-демократичних кругів до справи визнання нашого за кордоном. Керуючий Справами Начальник Канцелярії До Пана Міністра Закордонних Справ. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, читаючи огляди преси, які подає щоденно Міністерство Справ Закордонних, звернув увагу, що в цих оглядах маються витяги з преси української, польської, німецької та російської і не має жадних відомостей про те, що цікавого і важного для нашої справи міститься в часописах англійських, французьких, італійських і румунських і висловив з цього приводу своє незадоволення, вважаючи за конче потрібне на- ме тепер як найпильніше стежити за пре сою держав Антанти. Про вищезазначене маю за честь по- відомити Вашу Екцеленцію для відповідни з Валого боку розпоряджень. 13 кв. КАНЦЕЛЯРІЯ Головного Офіцера Військ Української Народної Республіки. Точна 1920 р. ч.2288 М. Майрів. 340 До Канцелярії Директорії. Канцелярія Директорії СДЕРЖАНО 7 липня 1920 р. ВХ. Ч. ДОДАТОК: Копія докладу. В.об.Начальника Канцелярії, Поручник Свєнськ За Начальника Загального Відділу КЕРУВЧИЙ ОПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. 27 Жовтня 1920 року ч.620. Ставка 341 Копія до доповіді цієї ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив власною рукою написати: "половину просимої суми виплатити за рахунок Міні- стерства Закордонних Справ".30/Х ПЕТЛЯРА". ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Д О К Л А Д Ще в місяці серпні, під час перебування Ставки в Отинії, до ВАС, ПАНЕ ГОЛОВНИЙ ОТАМАНЕ, через Начальника Охорони ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА звернувся Хор.Коваленко в справі вплати Йому утримання за час служби Його в Міністерстві Закордонних Справ з 13/XI 1919 року по 5/VІ 1920 року. По ВАШОМУ розпорядженню, це прохання Хор.Ковален- ко було відправлено Міністерству Закордонних Справ для пола- годження, маючи на увазі, що п. Коваленко рахувався на службі в вищевказаному Міністерстві. Нижчим Міністер- ство Закордонних Справ своїм листом від 16 Жовтня б.р. за ч.2361 у відповіді і повідомляє Хорунжого Коваленка, що Міністерство немає ніяких законних підстав для зас- вольмення Його прохання, бо в листуванню і в справах Міністерства не має ніяких абсолютно документів, котріб свідчили, що сотник Коваленко знаходився в Міністерст- ві Закордонних Справ". "окладаючи про це, маючи на увазі, що як не видно в пояснену Ватого Ад'ютанта Г.Крупинського від 9/XII 1919 року за ч.35/4.П., п. Коваленко був прийнятий до Міністерства Закордонних Справ, по ВАШОМУ наказу і крім того, по ВАШОМУ наказу був командирований по слід- бовим справам до Відня, а оприч того, в сучасний мент перебуває в тижковому матеріальному становищі, маючи хво- ру дружину. Прошу ВАШИХ вказівок і цій справі і дозво- лю собі висловити свою думку чи не слід би було дати роспорядження ВАШІЙ Військовій Канцелярії виплатити тимчасово з Відьскового Бонду членову платню п.Дор.Козаленко з тим, щоб борг був повернений Канцелярії Міністерством Закордонних Справ, яке прийняв архив Міністерства в Заршави, повинно найти справу з призначенням і службою п.Козаленко в Міністерстві Закордонних Справ. Оригінал підписав: Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М. МИРОНОВИЧ/р.в./ з оригіналом згідно: Штамбвн; Начальник Відділу Загальних Справ Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Загальний. грудня 0 Тарнів. До Військово-Похідної Канцелярії ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. З наказу ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ надсилає при цьому копію обіжника Міністерства Справ Закор- донних з 30 жовтня б.р.ч. ХХІ/199 до По- слів і Голов наших Місій за кордоном. Риппенштейн Начальник Канцелярії Я. Штабель Начальник Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. ПАРТАМЕНТ ЧУ ЗЕМЕЛЬНИХ МОЩИЙ. 30 " жовтня 1920 р. ч. ХХІ./199 м. Тарнів. Конфігар. U. Потійної Маті Конгресу Місій у Н.Р. В міру того, як Армія У.Н.Р. в сволому побідному поході проти бойовиків займає все більш і більш рідньої території і тим дає можливість відбудови громадянського життя на зр нованих бойовицькою навалою областях, - через за- кордонні Представництва У.Н.Р. звертається до Міністерства Закордонних Справ як поодинокі громадяне У.Н.Р., що перебувають зараз за кордоном так і інші інтересовані люди з запитанням про те, які розпорядження відповідних органів Влади У.Н.Р. нормують зараз виїзд згідно в'їзд на територію України. В тій справі Міністерство Закордонних Справ пропонує Вам, Вельмишановний Пане, мати на увазі і руководиться такими даними: Для в'їзду згідно виїзду на Україну обовязуються досі розпорядження П.Головного Отамана з червня ц/р., відповідно якому так "видача закордонних паспортів як і візування закордонними Місіями У.Н.Р. перепусток на Україну припинене і і, а видані в копечних випадках паспорти мусять бути обовязково візовані Військово-Похідною Канцелярією П.Головного Отамана." Доби уникнути технічні труднощі у виконуванні зазначеного розпорядження, Міністерством Закордонних Справ - /з відома Похідної Канцелярії П.Головного Отамана/ - пороблені в цій справі деякі полеження, про що поодинокі представництва У.Н.Р. за кордоном були Міністерством своєчасно повідомлені. В справі виїзду інтересованих осіб на Україну - відповід- ні органи Уряду У.Н.Р. стоять зараз на ось такому становищі: З огляду на те, що нашими військами звільнена від больши- вицької окупації це тільки невелика територія України, як та жо через те, що відповідні органи внутрішньої адміністрації краю находяться донині в стадії остаточної організації і що таке становище не виключає напливу некористних а навіть шкід- ливих державності У.Н.Р. елементів на Україну - в'їзд на тері- торію України вважається зараз взагалі не бажаним і недо- цільним. Міністерство Закордонних Справ заявляє при цьому, що в виїмкових випадках прохання поодиноких людей для виїзду на Україну м о ж у т ь бути Рами, Бельмишановні Пане, задово- лені, одначе це торкається тільки людей, які своєю політично- державною ідеологією з кольного вагляду і цілком відповідають інтересам державності У.Н.Р. та які своїм перебуванням на Україні можуть цій останній, принести безсумнівну користь. Право такого кваліфікування громадян У.Н.Р., що перебу- вають за кордоном чи взагалі осіб, що зацікавовані перебуванням на Україні - Міністерство Закордонних Справ пере- дає Ваши, Бельмишановні Пане, об"ективним міркуванням. Рівночасно Міністерство зазначує, що відповідальність за конкораловий виїзд на Україну елементів ворожих чи шкідливих до самій справі державності У.Н.Р. так також ії Правительству 160 Верховній Владі, паде цілою вагою на Вас, або ж через Вас на Керовництво того Представництва У.Н.Р. за кордоном, яке через візування проїздних документів названих елементів взяло їх тих самих на свою поруку. Міністерство Закордонних Справ прохає Вас, Бельмишановні Пане, мати виключені тут вказівки на увазі і пильно стежити за їх виконанням. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ директор, департаменту Чужоземних Зносин 344 1303 Загальний Справ. М. Ставка. До Пана начальника Генерального Штабу У. Н. Р. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь надіслати при цьому по на- лежності Вам два листа Війсь- кового Агента У. Н. Р. в Празі з 19-го жовтня ц. р. ч. [467/в. а.] і 21 жовтня ч. [472/в. а.] Китанько Начальник Канцелярії Миколаєнко Начальник Відділу Військовий штаб Української Народньої Республіки у Празі Дня 21-го жовтня 1920 р. Ч 1472/в.з. ПАНУ НАЧАЛЬНИКУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ У. Канцелярія Директорії н. ОДЕРЖАНО мікропапер для 1920 р. Вх. ч. 728 При цьому маю шану переслати прохання пана полковника Андрія МЕЛЬНИКА до ласкавого вирішення. 1. / один / додаток. ПІДПОЛКОВНИК Гончаренко Глибоконавчальність Медідже, Симоне Всеволодович Великими про деякі мої ствердження за курдюки гір- Дубовий мот і курдюкові сукні не робили пацієнтів. Беру не себе сміливих доведи їх до Вашого вигляду. Куджо вони такі: I. Я змивав, що видовища урочистих сукнів / курдюки кимнатних; тими де я був в Україні і Вєзені нічого не багат. Всі видовищував або миттєвий урочистий, або сідій, або ведомості на оголених проми. Видовищення пацієнт " і ведміж партії непоправленні сукні. Беру під увагу що і по Ізраїлі добре не пішло на ближчих бодь робили через різні і основні вида нашого "Визов- ливий" сукні, я зробив висновок що, вони і в цих пагріях треба компенсувати на деякий час / амбітни- ми капіталами і душами. У Вєзені я зв'язався до де-яких різнолюдних фінансових кол, вони не сили зменшенням з моями бриманнями без довгих Валентином юридичним організацією величезного Андрійкою Мотарцева для видовищування урочис- них килим. Коли юридична організація досить великим поглядами. Що це не "безор", можна свідчити і тоді і не, що такими не слабок, без розумних концептів зі складнішими нам взаємовідносинами сукні друг нових погрібних морок, що мають пали даних узимкувів на кілька літньодень, а крім цього в усіх світлі зробили вище ані майбутньої роботи. Однак були виявлені, що з деяких думками треба сформувати діє слово видавництва, бо вони не в іменній, а у відмінковій чини. Деякі перекрилися у квадратичних мовах до Варшави, щоб бути поодобаними позамовлями повелення дрібної копії, які вже один раз зверталися в Кам'янці до і. Лиснєва Огіркової, але слова не вийшли бо їх огірково ніж не знав згори. І тим паче, що велика подружня видавництва Синяка хоче видавати сину у країнських книжок. II "Української інформації" за кождомою місцевою, певно, в Край не можливо дізнатися нічого. У Годеми, у Марії львівській життя "Галицько-малоросійські" години. Краєви що у всіх гарненьких і панні висловові звични, але ніде не можна розмовляти, сказати... І це в них гасек блюди, на комунізм кропи боліли речі Годеми, а в місцевих гарненьких певно дуже синьо росло. Нічого не виповзаєт і не звідку ніщо не розмовляти; повіль посмачення не вважають помилками, концертовані урочи самих будь-яких панадок на уряд, на вашу злінну думку. Краєва справа менше як мій логічний могла би концентруватися колективно, робити дуже далеко, але цим дни вмови, щоб робили 75 людей узагальнені і з молодьом. А наша певність в ній, що повинне До Пана Заступника Голови Української Дипломатичної Місії в Річі Республікій Польській. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, ознайомившись з оглядом преси, звернув увагу на вміщений в Ілюстрійному Кур'єрові щоденному з 6/ХІІ проект Вермонта про створення нової Руської Армії, на що мають ніби-то дати кошти Франція, Польща, Скандинавські Банки і Французькі Ц. слові кола. Проект цей ніби-то вже перення французькому Урядові. З приводу цього ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив наказати: "Точну справку це запитати у Варшавській Місії." Про вищезазначене маю за чес відомити Вас для належного викон. Керуючий Справами М. Крумовський Нач. Канц. Всіх рандошних годин ще племенна б ким за ведомості. А у нее видовищ мак цю ли прему - сило племени ја ме, црб відрукувани ливе озгнисо. III Всі подзвіцунці і човк і ліві спорочався на гешимом і навміл біжне, докорюючі в ревін мношливий антмації не лише цропи уряд УНР а вжелий кроми їде "Чудесової" здивуєм плями Великої "Моїни. Не ругає за дівами, але внезвано мени біло і на не цю тань в витсновіт суві в Геках, так само град- миускі новоджинсь з племенем імпереалізм і влоди. Соберено що про них тво не репрент. IV Вразимис від еміграції те, що божий повинен мовкло було би повезеними на цьоведжних лініях як би флює цю це подривав. В омогдукій ли- гими са би лише наші "Бубли", уарі, винкири та коператори з видовуздим, що не верним розонцієд сввідніт. V Тісня Баналок з кізнома фріменеджими- комеренцами у візмі і Краї винне В вразимис, що паме антмацієв за нудоном божие була седешнього али он маноджих- лісрильного і тому не дивно, що всі рішами ць узячна Багдима мірно кіноми че яка про зустрічного купця і комісарову, що те, що узгоджує не має паперівки, а мобільний, снівді і коопераційні, а й др. вони погоджувалися змолоду. Мене дивує, що не видимий бачили купця про наш визначений, треба не менш двох бачилок і з купцями, що реальність інтереси не вченим і що не мають у нас досі говорили коопераційні по комерційному. Купця не боїться синього, не перебраних. Докурем той, що швидко з комісаром робився в розбіжностях серед більшою, вдома істного був. Звичайно поважно. Г. Погорелов Тисяча сьомий 1920 року До Пана Міністра Громадського Господарства. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати Вам до відома витяг з листа Міністра Пошт і Телегра- фів п.Косенка до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 10 жовтня 1920 року. Муромов Керуючий Справами Битманький Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати Вам до відома витяг з листа Міністра Пошт і Телегра- фів п. Косенка до ПАНА ГОЛОВИ ДИ- РЕКТОРІЇ з 10 жовтня 1920 року. Миронович Керуючий Справами Клименко Начальник Канцелярії До Пана Міністра Народньої Освіти. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати Вам до відома витяг з листа Міністра Пошт і Телеграфів п.Косенка до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 10 жовтня 1920р. Миронович Керуючий Справами Бушманько Начальник Канцелярії УКРАЇНСЬКЕ ПРЕСОВЕ БЮРО У ВІДНІ BUREAU UKRAINIEN DE PRESSE À VIENNE Число 1164. до Пана Головного Отамана Симона Петлюри Голови Директорії Української Народної Республіки Відень, дня 7 грудня 1920 р. в Тарнові Відповідаючи морально і фактично за успіхи і вислід праці для справи української державності на безкровному, всесвітньому фронті інформації і пропаганди – уважаю своїм обов'яз- ком і рівночасно честь доложити п. Головному Отаманові слідуюче: Українське Пресове Бюро у Відні – під хвилею централь- не бюро української інформації і пропаганди – починаючи від 1918 р. веде постійно, енергійно і з успіхом працю іменем і ради ідеї української державності. Від дня свого оснування і до сьогодня, не ввертаючи уваги на еміграційну хоробу , воно робило чесно і консеквентно службу У.Н.Р. і її Уряду Високої Директорії. Свідомство праці Українського Пресового Бюро у Відні: європейська преса, якої сторінки повні посередніх чи безпосередніх інформацій про Україну і її боротьбу за національно-державне виз- волення. На смішно дрібну суму -100.000 корон австрійської валюти- віденське Українське Пресове Бюро день в день випускало бюлетеня- ми до всіх важливіших європейських і американських пресово-телегра- фічних агенцій велику масу інформаційно-пропагандистичних звідом- лень. 1 це робиться до сьогодня. В хвилі, коли наслідком невдачі на фронті боротьби проти ворогів України, наступила довша чи коротша передишка для військ а може навіть і для Ураду, я уважаю , що для Пресо - вого Бюро праця в десатеро раз збільшилася. Треба використати час для енергічної пресової кампанії на міжнародному ґрунті для це більшого зацікавлення Україною , щоби при новій великій спробі українського народу в справі ревіндикації і закріплення своєї державності, чужинці знова не робили одеських , вранглів- ських і вселих иних болючих для українського народу помилок. Одначе бюро мусить мати таке матеріальне забезпечення, якого вимагає вага справи. Для зрозуміння цього, муку сказати, що між іншим одно слово телеграми до Америки коштує 89.25 корон. На 100.000 австрійських корон місячно при відомих обезціненні австрійського гроша, робити пропаганду і видержувати напир чужої, ворожої нам пропаганди, от хочби московської, - очевидно річ найже неможлива до подумання. Тому маю за честь просити П. Головного Отамана в ім'я всім нам дорогої справи оконечного і фактичного роскріпоцання україн- ського народу при розгляданні Ураду У.Н.Р. справи матеріального обезпечення нашого бюро вплинути своїм-високим авторитетом в напрямі як найкориснішого полагодження сеї справи. Прошу о поміч для виграння битви на безкровному фронті. Прийміть, Світлий Отамане, слова моєї найвищої до Вас пошани Начальник Українського Пресового Бюра : Г. Валеріант Грамзар 354 До Пана Міністра Преси і Пропаганди. Маю за честь надіслати до відома Валої Екцеленції копію листа Українського Церковного Бюро. Відні з 7 цього грудня ч.II64. Тарнів. 11 грудня 0 Мушилович Керуючий Справами Винківський Начальник Канцелярії До Пана Міністра Закордонних Справ. Маю за честь надіслати до ві- домa Вашої Екцеленції копію листа Українського Пресового Бюро у Відні з 7 цього грудня ч.ІІ64 і просити Вас дати по суті зазначеній вище у листові справи свій висновок для доповіді ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Миронович Керуючий Справами Начальник Канцелярії УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Міністра. Département Відділ Section "10" грудня 1920 № 473/4230. "192" м. Тарнів. Панові Голові Директорії i Головному Отаманові Військ У.Н.Р. Міністерство Закордонних прав має честь переслати при цьому копію листа п.А.Марголіна, писаного до п.Міністра Закордонних Справ--до відома. Додаток: копія листа. Міністр Закордонних Справ в. Начальник Канцелярії Міністра Берлін І/ХІІ 1920 р. Дорогий Андрію Василевичу. Тільки що узнав, що Хр.Антонович Барановський іде цими днями до Англії. Нема сумніву в тому, що така "одорож" є дуже корисною, але не можу зрозуміти в такому разі, чому нема коштів на нашу ще більш необхідну Місію в Англії. Правда, п. Барановський є той думки, що взагалі, всі Місії є зайвими й це вся суть - це фронт і фінанси. І також думаю, що профент є головна річ. Але те відношення до Місії в Англії, котре весь час видавляється, не дивлячись на те що тільки в Англії ми добились "позитивних результатів-а рахую злочином. Це все є наслідком антисемітської вакханалії "---. Стаховського-Газилевича-кооператора Сидоренка і Ко. Але нема часу на її зупинятись. Будуччина "окаже, хто трацював й хто займався тільки інтригами і зловживаннями... Констатую тільки, що зараз я не маю жадної можливості їхати в Англію за "овним браком у мене власних на се коштів. Василько з Відня писав, що має надію роздобути гроші, але коли.. може Ви йому б зателеграфували й попрохали його повчити Місії в Англії "окицю 2.000 фунтів. Ваш А.Марголін. З оригіналом згідно в.. Начальник Канцелярії Міністра: У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "10" грудня 1920 р. ч. 88...4220 м. Тарнів. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО разом з 10/12/1920 р. ВУ. № 800 ПАН О В І Міністерство Закордонних Справ має честъ повідомити, що Посольство У.Н.Р. в Німеччині не переслало це повного вироку, виданого Берлінським Судом в процесі з Супруном. В цій справі Міністерство звернулось до Посольства У.Н.Р. в Берлі- ні з проханням негайно надіслати зазна- чений вирок. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Справ Загальних. Відділ 1-ий. ч. 2969 Листопада 9 дня 1920 р. м. Тарнів. Капіолярія Директорії СДЕРЖАНО до дна 1920 р. ДО ПАНА КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. У відповідь на Ваше листування Ч.932 від 28-го жовтня б.р., згідно розпорядженню п. Міністра, Загальний Департамент Міністерства закордонних Справ має честь повідомити, що особистим листом п. Міністра Послу п. Василькові вияснено принципіяльне відношення до кредитування Уряду. Разом з тим Міністерство має честь сповістити, що в першу чергу при визволенні наших коштів з австрійського чи угорського банків грошові справи з п. Послом Васильком будуть вирівняні. Додаток : Копія листа Міністра Закордонних Справ до п. Посла Василька. В.О., ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ СПРАВ ЗАГАЛЬНИХ Начальник Відділу МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ У.Н.Р. 27/X 1920 року.- ГЛИБОКШАНОВНИЙ ПАНЕ ПОСОЛ, В цілім ряді справ зачеплених у Ваших телеграмах, листах і докладах я давав у миру можливості Вам відповіді, тепер дозволю собі на деяких справах докладніше спинитися. 1/ Членів Директорії А.Л.Макаренка і Ф.П.Швеця Рада Міністрів має викликати зза кордону на рідну територію. Коли вони не прийдуть, справа їхня буде поставлена на рішення передпарламенту. 2/ Визволення наших коштів з Рейхсбанку стало предметом спекуляції не тільки наших, але й німецьких політиків. Що до наших, то рішучо треба відмовитися від усіх і всяких послуг, які-б вони цінні не показувалися. Отже я прохав-би Вас, Пане Посол, вияснити цей мій погляд п. Міністру Х.А. Барановському : я не маю права вмішуватися до цієї справи, але бачу тяжкий політичний і моральний ефект від того, що багато людей про це знають, багато людей докладає до цього рук і очевидно багато людей мало і мають і будуть мати тут якісь претенсії. 3/ Утримання Міністерства Закордонних Справ коштує на місяць 275 тисяч польських марок. Уже це одно являється причиною крайньої моєї неохоти, а також і Уряду, до якого-б то не було збільшення штатів нашого закордонного представництва. Тому дозвольте прохати і вас, Пане Посол, всіми насобами стримуватись від збільшення штатів підлеглих Вам Місій, тим більше, що політика в них не являється такою актуальною, як наприклад збільшення кадрів нашої Армії, чи постачання бойових припасів, а під знаком цих останніх потреб переводиться кожний відрук нашого Уряду і ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА в першій мірі. Тому кожний карбованець витрачений додатково на наше представництво, повірте Пане После, нематиме тут, в Уряді, співчуття і розуміння. Те, що поки що деякі Місії утримуються позичково з Ваших коштів, тільки по- гіршує принципіальне становище справи. Тому я пороблю всі заходи, щоби при першій спроможності борги Держави Вам були повернуті, - це також і в інтересі Уряду. 4/ Заява п. Симонса про непроглядність відносин Ні- меччини з Україною, може бути записана тільки на пасив закордонної німецької політики, котра ще так недавно мала приязні слова до большовиків, а тепер забувачи про їх, шукає вже якихось перспектив і в українській справі. З окрема справа наших коштів повинна бути трак- тована, як ворожий нам нейтралітет Німеччини. 5/ Дуже жалюю, що в листуванні п.п. Послів Марголі- на і Стоцького находиться згадка про зміну українсько- німецьких відносин і ніби ця зміна і заходи п.п. По- слів робилися з мого відома і благословення. Не треба забувати, що наша увага до Німеччини зростає тільки в звязку з увагою одного з членів Антанти - Англії, до Німеччини. На власну руку робити якісь поважні заходи, та ще при теперішньому відношенню Німеччини до нас, ми не можемо. Невже, поклавши руку на серце, німецькому Уряду досі неясно, що таке Скоропадський і невідомо, що він офіціяльно абдикував свого Уряду, невже невідо- мо, що є ріжниця міх приватними заходами А.Л. Макарен- ка і офіціяльними п. Стоцького, чи Вашими. Отже більша чи менша увага німецького уряду до наших "бувших людей" повинна викликувати з боку нашого офіціяльного представ- ництва зовсім послідовну реакцію. А що до людей, що зіздяться на конференції, на ради, вибирають козачі ра- ди в Берліні і т.п., то Посольство повинно починати перше всього з відбирання дипломатичних пашпортів, у кого вони залишилися, класти руку на візування звичай- них пашпортів, стежити і регулювати тих панів у межі даної держави, а також не спинятися і перед висилкою, бо той, хто звів кубло в Празі не матиме того впливу в Льозанні і т.д., - отже шкідливий елемент треба від- повідним способом сортувати. 6/ Прошу мати на увазі, що кордони України закри- ті, тому навіть знатні чужоземці можуть до нас приз- дити, тільки з відома нашого Уряду і - більше того, ко- ли буде відомо : хто, по що і від кого Іде. Наші грома- дане можуть допускатися на територію України тільки че- рез густе сито /про це дістанете окремий циркуляр/. Прошу Вельмишановного Пана Посла прийняти і т.д. А. Ніковський в.р. З КОПІЄЮ ЗГІДНО В.о. Старшого Діловода УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Справ Загальних. Дépartement Section Відділ 1-ий. 22 листопада 1920 р. № 4026 м. Тарнів. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 9/11 для 1920 р. ВХ. М. 795 ПОХІДНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬКА У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має за честь при цьому надіслати копію відношення Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Річі Посполитій Польській під Ч.2932/1728 к. від 7-го жовтня б.р. - для ласкавого відома та розпорядження Пана Головного Отамана.- ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ СПРАВ ЗАГАЛЬНИХ НАЧАЛЬНИК 1-го ВІДДІЛУ У.Н.Р. Міністерство Закордонних справ. Українська Дипломатична Місія в Річі Посполитій Польській. Ч.2932/1723 к. " 7-го " жовтня 1920 року.- м. Варшава. До Міністерства Справ Закордон- них У.Н.Р. Місія Українська Дипломатична в Польщі має за честь сповістити Вас, що 2-го жовтня ц.р. видано дозвіл на провіз через польсько-чеський кордон Дірігенту Української Республіканської Капелі О. НОШИЦЮ гро- шей в сумі 1.000 доларів американ., 19.000 поль.мар. і 14.000 нім. мар. для росплати з хористами Капелі. 4-го жовтня був виданий такий-же дозвіл п. Пол- ковнику Мельнику представнику військовому в Празі на суму 224.000 поль. мар., 60.000 чеськ. корон і 40.000 нім. марок. Зазначений дозвіл був виданий лише по тому, що державний польський банк відмовився допомогти в цій справі; не маючи на подібного роду ніяких роспоря- джень і вказівок - Місія звертається до Вас з про- ханням засувати як бути надалі.- Підписав : За Голову Місії Л. Михайлів. Ствердив : Секретар Місії /підпис/. З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО : В.о. Ст. Діловода До Івана Заступника Української Ділян Боматичної Місії Л.В.М и - хайлова. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ висловив бажання, аби Ви вияснили точні наміри Поль- ського Уряду в справі тих Українських уст- нов, які вони мають запропонувати галиць- ким українцям в порозумінню з ними і оскі- ки те порозуміння намічається. Подалою вищезазначене до Відома Вашої Екзеленції, ласкаво прошу сповістити мене про наслідки заходів Ваших в цій справі для доповіді ПАН ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Миронович Керуючий Справами Блишанькевсь Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних. Маю за честь повідомити Ваду Ек- целенції, що по доповіді моїй ПАНУ ГОЛО- ВІ ДИРЕКТОРІЇ, про заходи яких було то Міністерством Справ Закордонних навязання вносин по охороні правил для наших Далекосхідних Колоній,- ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ наказав мені просити Вашої Екцеленції, запитати нашого Посла в Чехії п.Славінського,- які заходи і з яким результатом зроблено ним , в звяз- ку з розмовою його з Японським військо- вим аташе в Чехії, в якій останній висло- влював готовність допомогати нашому Уря- дові в справі названня вносин з нашим "Зеленим Клином", про що в свій час пові- домляв Міністерство в одному з докладів п.Особол Славінський. Керуючий Справами У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "/" грудня 1920 р. ч. 87.../4244 м. Тарнів. 366 Канцелярія Директорії СТІРЖАНОВО 28/10 301 р. ПАНОВІ- КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. У відповідь на лист від І-го грудня 1920-го року за ч. 42 Міністерство Справ Закордонних має честь прохати ВАС, ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ ПАНЕ, докласти ЙОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНУ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ, що як Міністерство Справ Закордонних, так і закордонні дипломатичні Представництва У.Н.Р. все з повною увагою слідкували за ходом подій на Далекому Сході взагалі, а в випадках, що торкалися наших колоній Зеленого Клину та Манджурії спеціально. Безпосереднє нав'язання зв'язку між українським громадянством Зеленого Клинну та Манджурії і Уряду У.Н.Р. було надзвичайно утруднено, і тому Міністерство доручило у червні ц/р Дипломатичний Місії У.Н.Р. на Кавказі установити відповідний зв'язок та використати положення наших колоній, зацікавленим сусідніх держав, їх економічними користями. З цього приводу Міністерство Закордонних Справ вважало дуже важним установлення консульту У.Н.Р. у Ташкенті. На жаль невідрадне фінансове становище У.Н.Р. перешкодило реалізації цього плану. В липні цього року пов'язав Голова Дипломатичної Місії в Річипосполитій Польській через Японську Військову Місію у Варшаві заходи для того, щоби Японія перебрала на себе захист прав та інтересів громадян У.Н.Р. на Зеленому Клині. Взаємні побачення, в яких з боку Японського Уряду брав участь - Шеф Місії, Сотник Ямавакі, не вийшли по-за межі інформаційних розмов. Руководячись зазначеним вище становищем Міністерства,- Посольство У.Н.Р. в Берліні звернулося в початку листопада 1920 року через Японського і Китайського Амбасадорів до їх Урядів з вербальною нотою і відповідним меморандумом, в яких указувало на спільність інтересів обох зазначених держав, що до захисту прав громадян У.Н.Р., яких метрополія береється всіма силами проти большевицького імперіалізму, грізног рівно для Європи, як також для Японії і Китаю. Ті заходи Берлінського Посольства Міністерство одобрило, але рівночасно зазначило, що і в цьому випадкові критичне фінансове становище У.Н.Р. не дає Урядові змоги асигнувати відповідних грошових сум на утримання офіційно визнаних українських організацій на Далекому Сході. Дальших звідомлень від Посольства по цьому питанню Міністерство поки що не отримало. В половині листопаду отримано Міністерством Справ Закордонних телеграму від імені українців Сібіру та Манджурії, в якій прохається призначити Генеральним Консулом У.Н.Р. на Далекому Сході пана Стефана Івановича ШВЕДИНА, Уповноваженого Українського Комітету в Харбіні. В телеграмі звертається рівночасне увагу Уряду на те, що залишення охорони прав Українських громадян Урядом У.Н.Р. негативно впливає на організацію національного руху. Тому що в Міністерстві немає ніяких даних від- носно особи п. Шведина, міністерство звернулося до Посольства в Берліні за відповідними інформацій- ми. Відповідно останнім відомостям, отриманим з Варшави наше Дипломатичне Представництво У.Н.Р. в Варшаві навязало взаємини з Японською Диплома- тичною Місією, яка недавно прибула в Варшаву. Після отримання відповідного докладу.Міністер- ство буде мати честь переслати його зміст для Ва- шого ознайомлення. Прийміть, ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ ПАНЕ, вислови гли- бокої до Вас поваги МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин До Пана Міністра Справ Закордонних. Тарнів. Маю за честь повідомити Вас, що по доповіді моїй листування, яке було надіслане не менш Міністерством Справ Закордонних при відношенні в 8 грудня 6 р. ч. 855/4273, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволяє покласти ре- золюцію: Після ознайомлення з цим листуванням вважав би "необхідним для Міністерства Закордонних Справ " вияснити нарешті справу з "одіозною" заявою Мі- ністра Левицького в справі "Совітської України" та заяви його про згоду на визнання Сов.України "з боку Польщі. З цим треба покінчити і вияснити нашим офіціяльним представникам, таким як Шелух- хін та Кедровський, що розмова з приводу одіоз- ної заяви Міністра Левицького є результатом непо- розуміння і назмисного перекручування польськи ми делегатами в Ризі його слів, зробленого для "оправданія" зла". В цій справі я хотів би, аби М "містерство Справ Закордонних перед відзимом текста полснення по певним адресам ознайомило мене з тим текстом . 12/XII." Михнович Керуючий Справами Битмановський Начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. ДЕПАРТАМЕНТ ЧУЖИНОСТИ. "8" грудня 1920 р. ч 236 855/4238 м. Тарнів. Після ознайомлення з чим ми робимо висновок: Вважаючи необхідним / Власну думку нарахувати Пана Міністра, Міністер- ському Зовнішнього Закордонного міністру Левицькому в справах Свободної України та завдання Закордонних Опрах має честь пере- дати при цьому: Збоку Полтави. В цій третій починка 1/ Копію листа п. Сенатора шелу - і Рахмана на нашим озброєнням від 12/IX на імя Пана Мініст- ря А.В. Ліковського. 2/ копію листа від 10/X ч.12 з дво- ми додатками /копією з копії листа від 17/IX на ім'я В.І. Кодров- ського і копією копії листа по- даної 7-го мовних представниками У.Н.Р. в Ризі п.п.О.Шелухиним і В.Кедровським на ім'я Голови Польської Делегації на Мирову Конференцію в Ризі І.Домбського. 3/ Копію листа від 12 жовтня п.р. 4.14. 4/ Копію листа від 14/IV. 16. 5/ Копію листа від 15 жовтня І.І7. 6/ Копію листа від 15/X ч.18 і 7/ копію листа від 4/АІ ч.23 для ласкавого ознайомлення з цим містом ПАН А ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЧУЖЗЕМИХ ЗНОСИН Шевченко Начальник дипломатичного Відділу Г. Тарнів Варшава, Європейська Гостиниця. 12/IX 1920 р. Дорогий Андрію Васильовичу. Я виконав телеграму і зараз в Варшаві, але ж нікого з одвічальних людей не застав. Ознайомившись на місці, бачу, що ситуація страленно запутана і складна, а справа безкрайно важлива. Необхідно зробити нараду. По- залк потрібні вносини з Польським Урядом, справа осуджу- ється в Варшаві, матеріали тут, то і нараду треба одбу- ти тутки. Іменем українського громадянства і почуття обовязків перед вітчизною і народом благаю Вас і Прокоповича при- бути сюди, як найшвидше; візьміть печатку, Дмитрієва, на- віть складені мною аразки уповноважень. Треба все мати на поготові. Добре було-б, коли б Ви мали од ГОЛОВИ ДИ- РЕКТОРІЇ підписаний НИМ бланк, на випадок потреби до- повнення в межах, які ВІН надасть Вам. На жаль тут не має і Андрія Ливицького, який в курсі наших зв'язків з польськими і польсько-українських відносин і ситуації. Польська делегація Їде неодмінно ві второк, а ми це нічо- го не знаємо і не готови. Як друг і як український громадянин попереджую Вас в обережності з п.Васильком. У Відні він проти Макаренка затіяв авантuru, яка нас скомпрамітує. Приїхав Швець і був у мене. Я хотів од його і од Швеца одержати уповно- важення з порожнім місцем для підпису ПЕТЛЮРИ. Поперед- жаю, що се дуже важлива справа такого підпису трьох. Але ж виявилося, що Макаренко кудись виїхав. Є під о- дозріння, що в Німеччину. Чого, не знаю. Як Рада ростроїлася, він цілком ізолювався. А нав- навіть неприємності за те, що удержував його і тим про- велік час. Прислав він папера Шведеві для підпису. Швець порадившись зі мною, згодився, що так не можна і не слід а тому зрікся підписати. Але ж і у Швед рветься терпець. Треба налагодити справу, як я казав Вам. Залишення Місії і Посольств по старому і продовження старого до цього всіх нервую, осоружує проти Уряду і не с обіцяє нічого доброго. Потрібна робота в парижі, а там загальмовано все - і усунення справжніх українських дія- чів, а потвердження стану тишкевичевців утворює немож- ливу атмосферу. Розважте що потрібно для Держави. До Вас. До швидкого побачення. Ваш С. МЕЛУХИН. в.р. Не забудьте взяти печатку. Тут у всяком разі доведеться написати кілька паперів. У мене дуже тяжкий настрій. Відрадного і утішного не бачу поки що. С.м. Неодмінно треба обсудити і значиння деяких документів. Це раз потверджую, що Ваш і Прокоповича приїзд необхід- ний і що треба, щоб тут був Н.А.Лівийцький. З оригіналом згідно: начальника дипломатичного Відділу До Пана Міністра Закордонних Справ Української Народньої Республіки. Сенатора Шелухіна. Неумолимі факти свідчать про наші повні неудачі і по- разки на дипломатичному терені. Як офіціальні, так і приватні, співчуваючи нам і заинтересовані кола, одні од- верто вказують, а другі навіть нарікають, що в Льондоні у нас давно уже не ведеться ніякої роботи. А в Парижі, при повній бездіяльності Інсії, розвивається акція лево шкодли- ві для нас і для наших друзів. Це мені довелось вислухати і при офіціальних побаченнях з чужинцями. Франція у всіх виступах і заявах нас зовсім ігнорує. Нарешті і справа з Польщею через нашу необачність і величезну довірчивість набрала для нас такого загрожуючого змісту, що коли ми не- розвинемо як найбільшої дипломатичної акції в Парижі, Лон- доні і Варшаві, то це може довести до ліквідації нашого міжнародного істнування. Ідучи з Варшави до Риги 29-го сентября 1920 року, я був по інформованим, як з Варшавської Мі- сії, так і з Міністерства, що полаки ні в якому разі не визнають істну- вання Українського Совітсько- го Уряду. В тім мене запевняли. З Міністерства мені передали, через Пашенка, що противне цьому донесення Посла Кедровського не має під собою ніякого ґрунту. Коли я прибув до Риги 4-го октября, то застав у па- на Кедровського таку ж письмен- ну інформацію од Лівийцького. Од- наче в той же день, з часописей для мене стало очевидним, що інформації, послані п. Кедровським, цілком правдиві. 5-го октября стався факт, який підтвердив, що данці мені на дорогу інформації не одповідають дійсності і що наше Мі- ністерство Закордонних Справ кимсь було введено в помилку. 5-го октября шеф мiрових Делегацiй пiдписали протокола, в яєму значитьсяться буквально так: постановили: "Подписать до- говор о перемири и прелиминарных условиях перемирія МЕЖДУ ПОЛЬЩЕЙ, С ОДНОЙ СТОРОНЫ, И РОССИЕЙ И УКРАИНОЙ, С Д.РУГОЙ не позже пятницы 8-го сего октября". Таким чином ясно, що Польща, бувши одною з держав Антанти: I/ Утворила юридичне визнання інсценірованого Росією фік- тивного совітського українського уряду, надала йому міжнаро- дово-правне існування і признала його своїм контр-агентом, з яким тепер ділить українську територію і живий національний організм українського народу, який не визнає того, і 2/ Визнала міжнародно-правне існування совітської України на мiсце Української Народньої Республіки. Таким чином нині вийшло, що Польща або визнає дві України з двома урядами, або істнування Української Народньої Республi- ки з 14 Урядом одкинула. 5-го октября з бельшовицьких кол ста- ли диритися чутки, що Польща в заміну великих територіальних придбань од бельшовиків зобовязалася лiквiдувати Уряд Украї- ської Народньої Республіки. Це нам доведено за двох джерел. І сторонніх колах в звязку з вищенаведеним вважають договiр мiж Польщею і Українською Народньою Республікою анульованим. Такі думки проводяться і в пресі / наприклад "Ригаше Руйдшау" № 230/. Ясно, що до затвердження і ратифiкацii в Варшавi треба роз- винути відповідні енергичні заходи в нашу користь. Коли взяти на увагу офiцiальну залву Румунiї, в Парижi, що вона не пускатиме своїх військових засобів проти Совітської Росії, то Українська Народня Республіка і 14 Уряд таким чином залишаються в боротьбi проти Росії цiлком iзольованими i всiма покинутими. На словесні завірення нiяк покладатися не можна, бо вони розходяться в ділом. Влижчим наслідком цього стано- ща України, як залишили Представники Совітської Росії в Ри- зі, буде пересунення з польського фронту російського війська проти Армії Української Народньої Республіки, для " уничтю- женія Петлюри", дні якого будуть "бистро сечтення" / "Сегод- ня" № 219 від 8-го октября 1920 г./. Ця загроза вимагає передбачень і швидких акцій. Ось що зарисовується і утворюється в наслідок акту 5-го октября. Польський Посол проф.Каманецький, віддаючи мені мент ві- вит, висловлював заспокоєні запевнення і посилався на те, що становище Польщі вимагаючи миру, примусило до вказаного кро- ку. Він заявив, що визнання совітського Уряду України не мі- няє справи наших відношень, бо має тільки титульярне значин- ня, ради якого не можна жертвувати миром. В той же день 7-го октября я і шеф Місії Кедровський з Членом Варшавської Місії Олесюком були у Голови Польської Ми- ревої Делегації Домбського і мали з ним розмову на протязі май же години. Нан Домбський так само посилався на неминучу потре бу миру і на титульярне значіння вказаної формулювки протеко- лу, яка на його думку не має матеріального зміску. В супереч з листом Лівицького до п. Кедровського, п. Домбський заявив, що це зроблено згідно з його розмовою з п. Лівицьким. Се за- явлене нам трьом. Я зауважив п. Домбському, що польські війська одержали ближчу побіду над бельшовиками, а тому російські уповно- важені мають інструкцію йти на всі уступки, або досягти ми- ру; що польська делегація, коли б хотіла, далеко б могла од- кинути вимоги бельшовиків про визнання совітського уряду на Україні, а 'не задовольняти їх; що безцільне нічого не робить- ся, а тому треба вважати це визнання для чогось потрібним Польщі, і що на це ми хотіли б мати од його пояснення. На це п. Домбський обмежився запевненням, що він друг України і робити щось проти неї не дозволив би собі, але ж зроблене так як було в розмові з паном Ливицьким і взагалі нині українське військо на своїй території і Уряд Української Народної Республіки мусить сам подбати про розвиток своїх сил. Розмова п. Дембського мала не ширий характер, окрім останньої заяви, зміст якої той, що українці одніні мають покладатися тільки на власні сили, а Польща свої обов'язки по договору визнає виконаними. Виляснивши ситуацію, я з п. Кедровським подали полакам прокладену до цього ноту французькою мовою і розіслалі де відома чужих посольств. Передають, що нота своєю серйозністю і фактичною аргументацією зробила на полаків сильне враження. Вони хдали різкої заяви. В польській делегації в приводу вищевказаного го, автором чого являється Дембський, великий розкол і сп Наша нота збільшила опозицію. Підпис перемир'я було вдкля дено на день, а сьогодня вдкляди ще на три дні. Може статися, що визнання совітської України набере іншої форми, а буде одкинутим. Є чутки, що Французький Уряд під загрозою фінансової блокади Польщі, вимагає включити в умову договору демобілізацію і роззброєння 80% бельшовицької армії. Ця звістка іде з компетентного джерела. Французи страшенне не задоволені полаками в справі мирних переговорів. Кореспонденти навіть покинули засідання. У всякому разі Члени Мирової Делегації уже почали роз'їздитися. Першу частку переговорів на днях закінчить сам привідим, або навіть голови Делегацій. Засідання Делегації послів відбудеться у понеділок 12-го октября. Жду полковника Дідківського, який находиться в дорозі вже 8-й день. Дорога з Варшави до Риги надзвичайно важка, хлопізна і з різними небезпеками. Я прибув на 5-й день, нігде нічого не прогалишки, тільки через те, що у Мемелі знайшлися попутчики і ми сто верст проїхали на грузовому автомобілі через ліс по поганій дорозі. З прибуттям Дідковського і з підписом перемир'я я вважаю своє пробування в Ризі далі поки що безцільним і тому почу ду звідси через Германію у Відень, де і буду ждати од Уряду розпорядженень. В Varшаві я переконував- ся, що зносини з Урядом з Відня лешиє ніж в Varшави. Грошовий відчіт задам шефові в Латвійської Місії пану Кедровському для надсилики в Міністерство. Вважаю своєм обов'язком додати, що негайна посилка в Париж і Лондон українських сил для дипломатичної роботи необхідна остильки, що всікі прогалання рівнозначно ни- щенню нашої справи, яка коштує народові життя і крови., так-багато. В Лондон потрібні нові люди. В Парижі роботу можна покласти на Тимошенка, Лучинського, Галіпа і Варшака, але ж необхідно треба послати до них людину з інформація- ми і інструкціями. Так буде швидко і добре. / підпис / ШЕЛУХИН Сенатор. Ч..12. 10-го жовтня 1920 р. Рига. З оригіналом згідно : Старший Діловод. Фінансовий Відділ Меліхов Великимановий Володимир Івановичу, Надсилав Вам для інформації копії моїх старих докладів, нових не встигла канцелярія виготовити. Вам уже відома відповідь Чичеріна на пропозицію Польського Уряду допустити нашу делегацію на конференцію в Ризі. Зараз буду у Сапіги і сподіваюсь, що Польський Уряд дасть належну відповідь ганебному раді московського престиджатора. Сучасна політична позиція нашого Уряду домагатись нашої оцінки. участи на конференції в Ризі, товмачити полякам, що суверенність Совітської України-лікція і шулерство. Скоро до-Риги прибуде Шелухин з великими матеріалами про українсько-російські переговори у Києві. Наше бажання аби Польща в заключила мир з Совітською Росією і іще на тих умовах, щоб московська окупаційна армія звільнила територію України і щоб влада на Вкраїні була передана законному Уряду Директорії У.Н.Р., яка одержала владу від українського народу через Всеукраїнський Трудовий Конгрес. Ми прагнемо також порозумитися з Врангелем і робимо відповідні заходи, але розуміється ні на крок не залишаючи своїх позицій, що до самостійності У.Н.Р. Предлявник цього - поляк, який багато Вам може допомогти Прошу йому вірити. З товар. привітом А.ЛІВИЦЬКИЙ 17/IX З оригіналом згідно: Секретарь Пашенко Копія листа Голови Варшавської Місії А. Лівицького з інструкціями в справі переговорів в Ризі. С.Шелухин в.р. З копією згідно: Старший Діловод Войн Відз А.Каменев ПАНЕ ГОЛОВО, 5-го жовтня 1920 року на мировій конференції в Ризі підписано протокола, в якім контрагентами названі "Польща з одного боку і Росія та Україна - з другого", тоді як в дійсності Україна участі в переговорах не бере і не тільки не воювала проти Польщі, а навпаки увесь час і доміні виступає союзницею її і разом з нею провадить своїми військовими силами акцію проти Росії. Засновний Український Уряд, який по закону 28 січня 1919 року одержав свою владу від Народного Конгресу, має і нині свого представника в Варшаві. Ніякого іншого Українського Уряду не існує. Склад виступаючих проти Польщі Військ свідчить, що Український народ в них участі не бере. Ситуація, яку творить вищенаведена вказівка в протоколі про участь України загрожує для неї шкодливими наслідками. Росія дбала про таки ситуацію ще з кінця 1917 року. Щоб поширити свою владу на Україну, російський совітський уряд вживав для цього зброєнну силу і терор. Там де не можна було завести совітів він прибігав до акцій совітської влади і утворював інсценіровку її. Щоб поставити свої совіти на місце законної влади України-Центральної Ради, російський уряд скликав на 4 грудня 1917 року у Києві селянський з'їзд. Але на з'їзді з 2000 членів його 1950 голосів висловилися проти совітської влади і на демократичну Центральну Раду. Після сієї поразки, 50 членів з'їзду поїхали до Харкова і проголосили з себе совітський уряд України. Російський Совітський Уряд повів цей діктивний уряд до Берестя Литовського для переговорів в Германією і ик. од імені України Германія, Австрія , Туреччина і Болгарія , означе виявили цю акцію і інсценіровку, а тому не схотіли вести з ним переговори. Такий діктивні Уряди було утворено російським совітським Урядом проголошенням совітської влади в Литві, Естонії,Лат- вії, і навіть самі Полиці під час дольновидької військової окупації цих країн. На Україні Народній Конгрес 28 січня 1919 року рішуче висловився проти совєтської влади, Інші, коли вся Україна кипить боротьбою проти большовиків щоб приб допомозі фікції українського совєтського уряду до салти своїх цілей, російський совєтський уряд пе дійсно тому, як для Берестя, знову утворив фікцію українського совєтського уряду і інсценірував його для переговорів з Польщею у Ризі, щоб добитися признання того від Польщі, яка являється однією з держав Антанти. І од нині, як треба думати з вищенаведеного протоколу совєтська росія досягла свого, бо фікція через визнання набула вигляд реальності. Нема ніякого сумніву, що все о це може принести вою си большовизму і творить нові утруднення законному Уряду Української Народньої Республіки, а також загрожує великими небезпеками перше всього Україні, а потім самій Польщі і Європі. Тому ми, як уповноважені законного Уряду Української Народньої Республіки яка буде продовжувати проти Росії свою оборончу війну маємо за честь повідомити про вищесказане, Вас, Пане Голово, і заявити що всі акти, вирішення, визнання і постанови конференції як утворені без участі Правительства Української Народньої Республіки, ми вважаємо для неї необов'язковими. Не відмовте прийняти, Пане Голово, вислов нашої найвищої поваги. Представники Уряду Української Народньої Республіки: Сенатор С.ШЕЛУХІН в.р. Рига, 7 жовтня 1920 Голова Дипломатичної Місії в Латвії В.Кедровський г.р. № 318. З оригіналом згідно: Секретарь С.Лещенко в.р. З копією згідно: Старший Діловод Виїльномайшого Відділу Моєтня 12 дня 1920 м. Рига N 14 До Пана Міністра Закордонних Справ Української Народньої Республіки. Голови Делегації У.Н.Р. на Мирову Конференцію в Ризі, Сенатора С. Шелухина. Сьогодні, 12 жовтня 1920 р., ще немає документу про перемири, хоч і є відомості, що він вже підписа- ний в мовах польській, російській і українській. Вчора на засіданні Делегації Послів Польський Посол п. Каменецький зробив доклад про переговори, якому заявив, що договір заключено між Польщею з одного боку і Собітською Росією та Собітською Укра- їною з другого боку. З сього докладу видно, що Поль- ща придбала територіально од большовиків трохи біль- ше української землі, як по договору в Урядом УНР. і що придбала од вказаних контрагентів дуже багато коштами Білорусії і Литви з тим, що "Совітські /ро- сійська і українська/ Влади за Білорусію беруть од- вічальність на себе". З сього боку я виступив з мотивованою заявкою то- го ж змісту як наша нота з 7-го жовтня, підкреслив - що безцільно нічого не робиться а тому, очевидно, було не безцільним і визнання Польщею інсценірова- ної фікції совітського українського уряду в наданням сій фікції міжнародньої реальності і легалізації тоді, як Польщу до цього нічого не примушувала, і провив зібрання прийняти до відома, що всі наслідки і вся одвічальність за договір, яким порушеню наші інтереси і в якому ми участи не брали - падають на іПольщу і що той договір, як складений в супереч нашим інтересам і без нашої участі, для нас не має ніякої обов'язковості. До сього Посол Кедровський давав залву, що Польща не тільки не виконала свого договору з нами, а ще порушила його. Після сього сенатор Замуельс, Латвійський Уповноважений поставив питання, чи Польща передбачає можливість ревізії її договору з Українською Совітською Республікою, чи ні. Польський Посол Каменецький на се питання ухилився одповісти, але ж завірив, що своїх відносин до У.Н.Р. і її Уряду Польща не перемінила і взяв заходів, щоб виконати і далі свій договір в урядом У.Н.Р. Литовський Уповноважений Посол Зауніс після сього зробив заяву про те, що Польща наступом, на Вильно повто- рює Бермонтовську авантюру, що військо генералів Зелінков- ського і Івашкевича є безперечно Польським військом і що воно протолосило себе незалежним од Польського командування, фіктивно, бо працює для Польщі в повнім контакті з польським командуванням. Литовці страшенно занепокоєні і шукають піддержки од українців, Латишів і інших. Дуже було б добре, коли б ми в Литві мали свого Представника. Його треба послати туди негайно. І досі немає полк.Дідковського. Чому. Не маємо ніяких інформацій, ні з Варшави ні од Уряду, чим наша робота визується і гальмується. Неодмінні потрібні інформації про відносини з Поляками, про наш фронт і про ближчі перспективи. Необхідно зараз же мати п.Кедров- ському, мені і полк.Дідковському уповноваження на участь в конференції послів і в її комісіях. Інші представники сі.уповноваження вже подали. Прикладаю аразок уповноваження. Прошу поспішити. Подробиці про засідання послів пише Посол Кедровський. Українська Делегація сидить без грошей- нема з чого не тільки зробити виплати за жовтень, а і купити білети на подорож. Громове питання прошу розрішити теж негайно. Коли б були гроші, то є можливість давати інформації в Французьку і англійську пресу. Зараз випадково маю нагоду передати пошту. Поспішаю, щоб не спізнитися. Голова Делегації Сенатор С.Шелухин в.р. Секретарь С. Пациенко в.р. З оригіналом згідно: Старший Діловод Дипломатичного Відділу До Повіта Міністра Закордонних Справ Української Народньої Республіки. Голови делегації У.Н.Р. на Мирову Конференцію в Римі, Сенатора Мелухина. 13 октября 1920 року, між Польщею з одного боку і Українською Советською Республікою та Російською Советською Республікою з другого боку, підписано два договори, які до сього додано, вирізавши їх в ча- сопису. Пункт 2 договору про прелімінарний мир на- правлено просто і очевидно проти нас. 14 октября 1920 р. відбулося засідання Делегації Послів Прибалтійського союзу. Польський Посол Ка- менецький вніс заяву, що по договору з Урядом УНР. Польща зобов'язалася не заключати міжнародних умов проти "України", а тому своїм договором з Советсь- кою Росією і Советською Україною вона того догово- ру не порушила. На се Посол Кедровський зробив свою заяву про порушення договору. Після того Голова Засідання Міністр Мєрович запропонував обидві заяви внести в протокол засідання. З нашого боку подана до протоколу письменна замітка про те, що Польський Уряд по договору з Урядом У.Н.Р. зобов'язався не заключати жадних міжнародних умов, направленних про- ти У.Н.Р., яка виступала контрагентом по тому договору, а про те - не вважаючи на се - нині під- писав з урядом Советської Росії і його емісаром не Україні договір, направлення проти Української На- родньої Республіки і її Уряду. В засіданні постановлено вважати, що у військовій комісії працюють Латвія, Польща, Фінляндія, Естонія і Україна, а що до Литви, яка через непорозуміння в Поль- цею поки що удержується од участі в військовій кон- венції, то, не припиняючи робот, ждати од неї зал- ви в справі її участі. Необхідна ратифікація постанов повезених п.Міні- стром Саліковським. Згідно з телеграмою, ждемо 15-го жовтня прибуття полковників Дідковського і Данильчука, які вже до- хали до Лісави. Вони зараз же увійдуть в комісію, яка вже працює в складі Представників од Латвії, Естонії, і Польщі. Фінляндський Представник прибуде 15 жовтня. Ми дуже у і дуже спізнилися. Всі залізнення нищать всякую можливість ініціативи в нашого боку, воді як си- туація вимагає нашої ініціятви і нашої особливої ак- тивності. Зараз не тілько події не ждуть а і люде по- спішають використати велику хвиліну, якою опановують. Ми не маємо од Уряду уже два тижні навіть інформацій і доводиться на запитання червоніти. Такий стан надзви- чайно шкодить і Урядові і нашій справі - даючи приво- ди "оцінювати нас недобре, негативно. Мсе посередництво між Білорусами і Литовцями да- ло вже ті добрі наслідки, що між ними зростає набли- ження і є принципіяльна згода на переговори про ед- нання і полагодження відносин між ними. Колись було осягнутим, то полегчилася участь Литви в військовій конвенції і зведення Білорусії в число членів союзу. Се дало дуже добрі наслідки, бо зараз егоістичною політикою нароблено такого, що Литва,Білорусія і Укра- іна не мають між собою спільних меж і територіально цілком розданні, то штучними коридорами,то окупацією. При численних побаченнях з Представниками чужих держав майже всі вказують на те, що через брак роботи наших представництв в Парижі і в Льондоні ми дуже багато вже потеряли і далі терпимо. Двоє /Литва і Латвія/ називали Тишкевича винуватим в тім, що спільні виступи в Парижі представників нових держав через його зробилися неможливими і попередня спільна робота зруйнована. Офіціальний виступ Тишкевича в пресі проти Мільєрана вже з травня зробив держання його в Парижі неможливим, а нині, коли Мільєран Президентом Республіки і новий Міністр Закордонних Справ солідаризує з ним, держання Тишкевича в Парижі не можна нічим ні виправдати, ні пояснити. Лисав про се я, писали 3 наші Посли, тепер вказують на се представники чужих, але других нам держав. Представник Української Народньої Республіки і авторитет Уряду вимагають в сій справі розпорядження, яке було-б виконаним в один день. Того вимагають інтереси держави і наших друзів. Сенатор С. ШЕЛУХИН в.р. З оригіналом згідно: Старший Діловод Впливовий чиновник Відділу Ковтня 15 дня 1920 р. № 17 До Пана Міністра Закордонних Справ Української Народньої Республіки. Голови Делегації У.Н.Р на Мирову Конференцію в Ризі,Сенатора Шедухина. В попередніх донесеннях я писав, що визнання Поль- щею совітської України, якого од Польщі ніщо не вима- гало, і яке вона могла б легко одкинути, зроблено не без цілі, як видно з договору, особливо з другого пункту, зроблено се найперше всього проти Уряду У.Н.Р. Розібравши перевірені факти, розмови в польськими послами Каменецьким і Домбським, балачки поляків і громадську опінію,-я прийшов до таких висновків: I. Польща, маючи імперіялістичні завдання хоче за- брати собі як мога більше чужих територій. Нині, після договору з большовиками, ся територія виростає до ввиж 400.000 кв.кіл., тоб-то вдвое більше етногра- фічної Польщі, а населенням в 30 міlionів, між якими поляків тілько коло 48%, а инші народності містять ко- ло 52%. Щоб забезпечити за собою се неправе діло можливо зу усіх боків, навіть поки & не дійсних, а хоч би тілько можливих, Польща визнала Совітську Укра- їну, щоб, беручи підпис на чужі землі од Совітської Ро- сії, взяти її і од Фікції Совітського Українського Уряду на тіж чужі землі. Такий підпис вона хоче взяти, як пробалакався один з членів польської делега- ції, також од Врангеля. Нема сумніву, що за таким під- писом вона звернеться і до уряду У.Н.Р., і буде вели- кою помилкою агродитися на се, а не одкласти взагалі договорних міркувань на той час, коли договори можна буде писати дійсно по „обрій і по свободній волі і коли справ- ді буде надія, що Польща виконуватиме договір, а не зро- бить так як зробила нині з договором, заключеним з У.Н.Р. Тим часом, Польща вживе усіх заходів, щоб використати мо- мент і забрати як мога більше добра, майна і цінностей з чужих земель, щоб зберегати себе чижими поштами. Розумієть- ся, коли Уряд У.Н.Р. підпише договір, то, як відносно його так і відносно всіх, хто підпише, Польща буде залишати свій вчинок правністю, яку утворено для неї підписаними договорами. Се треба мати на увазі. І тому, колиб лиха година примусила підписати договір, який в цивільним праві через свою примусовість, противну свободі сторін, вважається не дійсним, то неодмінно треба захистити всіма способами наш український люд од нищення і розору. Сього вимагає і прин- ціп рівноправності сторін; поляки завше і скрізь роблять такі оговорки для мешканців польської народности. Таким чином, дбаючи про совані і обрі відносини з поликами, треба вжити усіх заходів для застереження інте- ресів українського населення. Сього вимагає не тілько етика і звичайний обрахунок, а і тактика. 2. Що до большовиків, то вони, розуміється і не дума- ють виконувать договору. За часів утворення Верестейського миру московські боль- шовики інтерніровали український совітський уряд, щоб про- тиставити його законному Уряду У.Н.Р. і повалити сей останній для своїх емісарів з Москви і поневолення їй України. Коли німці не годилися на їх пропозицію, то вони з загрозами поїхали в Верестя, перервали переговори. Українці тим самим 9 лютого 1918 року заключили мир. Тоді большовики поставлені в тяжку для них ситуацію, вер- нулися в Верестя вже без маскарадного представництва Со- вітської України і заключили з німцями мир, не торгуючись, а підписуючи все, що ті диктували. Того договору во- ни не виконували і довелося очищати од них вказану в договорі територію збройною силою, хоч вони самі зобов'язались добровільно забрати звідти свої війська. В супереч договору вони робили збори в Росії на пов- стання на Україні, щоб знищити її незалежність, і ве- ли на Україні свою пропаганду і агітацію. Як тільки німецька сила замиталася, вони в 1918 році проголосили Берестейський договір, анулювали і визнання Українсь- кої Народньої Республіки по дійсним. /Див. "Извѣстия Во. и.в.К.Сов." № 282 /546/ від 24 грудня 1918 року З-л стор./ Ясно, що зараз виченаведена історія повторюєть- ся. Притиснуті польськими і українськими побідами, вони погодилися на все, але поляки получали їм поражку - одсепарувавшись од своїх союзника У.Н.Р. і ЧІ Уряду, щоб за його спиною вироборити всі вигоди переваги тіль- ки собі. Большовики оцінювали се, позаяк і для них усунен- ня Уряду У.Н.Р. і прийняття інсценірованого представництва жіктивного уряду совітської України-було вигодним. Колиб не сей пункт, то вони повторили б Берестейську комедію, а то засталися і підписали всі польські вимоги. Ясно, що далі вони договору не виконуватимуть, як і Бере- стейського. Повториться історія - Берестейським договором. А коли їх війська чинитимуть шкоди і напади, то большо- вики скажуть, що то банди, а не її військо - повторять те що казали нам і німцям в 1918 році. До всього того треба бути готовим. Мануйльський з своїм докладом поїхав в Москву. Голова Делегації Сенатор С.МЕЛЮХИН. Секретарь С.Паденко. З оригіналом згідно: Старший Діловод Вийка Візінський ВИСОКОПОВАЖНИЙ АНДРІЮ ВАСИЛЬОВИЧУ, до Пана Міністра Закордонних справ Української Народньої Республіки од Секретаря С. Шелухина. Зараз прибули в Варшави полк. Дідковський і Данильчук. Їмм вони не привезли ні паперів, ні інструкцій, ні інформацій. Таким чином, з 29 вересня до 15 жовтня і далі, доводиться працювати виключно на власну руку і воля. З договорів Росії з Польщею ясно, що Українській Делегації тут нема чого робити. моя участь в військовій комісії, яка працює, не потрібна. Пленарні засідання (які припиняться на довгий час, бо потрібна робота Вій- ськової Комісії) одвідуватиме посол Кедровський, який пра- цює добре, енергійно і уважливо. Значить, моя участь і там не потрібна. В сім справи я не маю спеціального уповноваження і доручення. Виходить, що мені сидіти в Ригі нема чого. А тому я йду звідси, з секретарем на першім пароплаві через Германію в Відень. Звідти сполу- чення з Українським Урядом простіше як в Варшави. Та подорож для мене легча. Поспішаючи до Риги, я їхав 50 верст на підножці автомобіля. Тепер в цим немає потреби. Коли б я потрібен був Урядові, то мене з Відня легко і просто викликати. Для того і йду в Відень, а не в инше місце, хоч в Відні тяжко жити через голод. Зараз я не маю чим заплатити секретареві не тільки утримання за жовтень, а і на подорож. Зроблю для його позику з власних збережень. Був би дуже вдячний, коли б зроблено було розпорядження в Віденське Посольство ви- платити мені 7.500 і Падєнкові 4.500 німецьких марок та повернути по рахунку подорож. З Відня пишуть, наче-б то Макаренко заграє з больщовика ми, та тільки мав неудачу. В Відні неодмінно треба цілий розпорядженень, яких вимагає час. Потрібна експозитура Міністерства Закордонних Справ і зміна Сидоренка. В Відні сидять звз діла таки люди, як Ло- тоцький, Мод. Левицький, Антонович, Вілінський і ин. Голова Директорії має право покликати членів Директорії на призначене ним засідання. Бувши за кордоном II місяців, вони, що змогли-зробили, а останнього або не можуть зро- бити або не треба вже робити. Таким чином, командировка ними виконана. Не лягтися на засідання вони не мають права, бо се було-б негацією закону 28 січня. Наявка їх дасть юри- дичні підстави вважати, що вони ухиляються од виконання закону 28 січня, а тому вважати, що Директорія, як юридич- на особа, складається з одної фізичної особи. Се дасть можли- вість утворити якийсь правий лад /вищому органі. Розумієть- ся потрібна контрібуція, про яку Ви казали. Тілько що одержав листа з Парижу. Друзі пишуть так: „Думаю що не всяка визнана Держава підтримує такий сталий зв'язок з Міністерством Закордонних Справ, як це встиглося нам. Останній тиждень Галія зачисився з бертело /який зараз є акт.Мін.Зак.Опр./ 4 рази.Українська справа зустрічає велику симпатію і колиб встиглось об'єднати наших здорових політичних кол за кордоном, то ми мали б преволіруюче значиння при рішенні Східних питань. Тишкевича все ігору- ють абсолютно і прямо залвляють, що з тим Урядом, який має його за свого представника „il n'y a rien à faire." Треба за власну силу негайно Тишкевича усунути й очистити таким чином поле діяльности. Всі, навіть реакціонери, зараз незадоволені Тишкевичем, особливо його безглуздою компанією проти українських демократичних кол, яку вважають пакинутою чужою державою". Усунення Його і нові призначення, далоб колосальну підтримку Урядові й зробилоб ясним, що всеж абє- реглись це елементи державного характеру, в ці часи рулли!" - лікесь законо, оваме коло, де Тишкевич панує, топчу- чи честь нашої матері і нищивши нашу святу справу. Далі винести не можна; бо то вже будь-яке влочинство і з мого боку. Тому я вирішив надрукувати всі матеріали і характеристики всіх причасних до Тишкевичіади. Міркую, що сим прислужусь Вітчині і урятую хоч щось для 77 до- бра. Літчина вище і дороще за урядові особи.- Мушу пи- сати про се, бо вимагають совість і почуття обовязку пе- ред Вітчиною і народом. Почувається, що комусь з давніх ловців за портфелями самому хочеться зайняти місце Тиш- кевича і він держить його а сичня 1920 року, аби не упустити місце для себе. Може се плітка, але ж на що утворювати прут для таких скандальних пліток, які чести нашому громадянству не можуть утворити. З Відня прийшло телеграму. Частина віз уже маю і ви- чу через два три дні. Бувайте здорові Вам С.ШЕЛУХИН. Ріра. 19 15/X 20 М 18 Коли не зріклися думки про ревізію Дипломатичної роботи Місій та Посольств і їх час, то я згоден взяти на себе сю роботу. В таким разі прошу Вас надісл- ти до Віденського Посольства для мене уповноваження на дипломатичну і грошову ревізію і на право запро- сити собі в поміч бухгалтера і секретаря. Утримання буде по обрахунку місцевого Голови,-Рад- ника і секретаря. Не запускайте і без того дуже залу- щеної справи, яка дуже і дуже важлива. Лучинський і Варцак в Парижі в Міністерстві Закор- донних Справ знайшли 5 томів дневника гетьмана Орди- ка, писаного ним власноручно за 1723 - 1729 р.р. по ла- тині, французькі і польські. Інші переписують. Вагато цікавого. Бувайте здорові. Друзям привітъ. Цясти Вам Боже. Ваш Серг ШЕЛУХИН. З оригіналом згідно: Старший Діловод Ойл. Віддінг У.Н.Р. ГОЛОВА ДЕЛЕГАЦІЇ НА МІРОВІ КОНФЕРЕНЦІЮ В РИЗІ 4-го листопаду 1920 р. ч. 23. ДО ПАНА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ У.Н.Р. Виконавши доручення Уряду, як тільки чого можна було зроби- ти, я повернувся з Риги до Відня, одбувши тяжку подорож і 26 мит- них ревізій, бо далі мені в Ризі не було чого робити. В додаток до моїх 4-х справоздань, надісланих в пакеті з Риги через урядов- довця Варшавської Місії ОЛЕСПОКА, маю честь подати нижче викла- дені мої уваги. Наша невдача в справі рижських переговорів сталася з двох причин: 1/ через нас самих і 2/ через поляків. В Мінську, коли військова перевага над поляками була на бо- ці Росії, вони все таки старалися зоставатися нашими вірними со- юзниками, не одкидали свого договору з Урядом У.Н.Р. і рішуче не визнавали ні Совітської України, ні Совітського Українського Уря- ду. Далі , коли вони з нашою допомогою, стали переможцями над Со- вітською Росією і коли ЮФЕ одержав наказ з Москви згодитися на всі умови, утворити мир і підписати договір в усіма польськими ви- могами, поляки раптом знектували договір з Урядом У.Н.Р., посту- пились всіма інтересами її і, не бувши до того примушеними нічим, в своїх цілях, в Ризі визнали фіктивний уряд Совітської України в особі емісарів з Москви. Вони дбали тільки про власний інте- рес, пожертвовали нами для власних егоїстичних цілей і рішили ви- користати момент і ситуацію для осягнення своїх імперіалістични завдань. Обрахунок і перспективи у них такі: Здобувши на договорі підписи Совітських Росії і України про прилучення до Польщі великих не польських територій, після того здобути на те саме підписи од Врангеля і до Уряду У.Н.Р. З сими чотирма політичними векселями, на яких підпису дійсних хозяїнів- українського, білоруського та літовського народів, ніхто не пи татиме, зальвити перед Антантою і здобути од неї санкцію на те, що "всі заінтересовані" наче б то вгодилися. На сій території в 37815 кв. кіл. / замість етнографичної польської в 174012 кв. кіл./, по- ляки по своїй статистиці / напр. Ромера і Вайнфельда/ покажуть ?- 300І9000 населення з якого І5393000 поляків, а І4626000 наших народ- ностей, і скажуть, що більшість польська, а тому і така польська держава відповідає 13 п. декларації Вільсона. На підставі сеи підтасов- ки й софістики вони добиватимуться міжнародно-правової санкції Поль- щі в мехах, визнаних підписами 4-х заінтересованих воюючих. В дій- сності на тій території все таки поляків тільки 48%, а інших народ- ностей 52%. Сим методом російські імперіялісти, при числі росиян в 80 міл., прилучивши до Росиї Польщу, Чехію, Австрію, Швейцарію і Францію, могли б залевити, що в сих мехах росиян буде звич 50%, а тому Росія в таких меках одповідала б вимогам етнографічного принци- пу. На мою думку, треба було б негайно вжити заходів через наші Міс- сії в Франції, Англії, Італії і Америці, щоб інформувати уряди тих держав і попередити майбутні загрожуючі інтересам У.Н.Р. виступи, пропозиції і вирішення. На жаль, ні в одній з названих держав У.Н.Р. не має свого певного і роботящого представництва. З сього боку я вжил заходів, щоб про вище наведене знав утворений в Парижі, через незадат- ність і шкодливість тамошньої Місії, особливиий Український Комитет, в якому беруть участь для оборони суверенности У.Н.Р. і 11 інтере- сів Вич, Тимошенко, Перепилиця, Сидоренко, Лучинський, Галип, Бер- щак, Сербіненко і йн. українці, за виключкою гр. Тишкевича та його прибичників. Вважаю своїм обов'язком пояснити, що в французьким Мі- нистерстві Закордонних Справ членам вказаного комітету просто і ясно зальвили, що ні з сими представниками, ні з тим урядом, що має таких представників, "il n'y a rien à faire?" Наша провина в програмні справи в Ризі заслуговує найшир- шого розгляду. Се потрібно, щоб не повторювати помилок. Без самекри- тики і визнання своїх хиб не збудувати на своєї незалежної держави, як би ми того не намагалися й не хотіли. Се примушує мене зі свідомо- сті своїх обов'язків не мовчати про правду, якою б вона не була гір- кою та неприємною. Несподіваний і страшенно прикрий програш нашої справи в Ризі тре- ба приписати найперше всього тим, хто від дипломатичну роботу в Вар- шаві, а потім неорганізованності роботи і бракові певних інформацій од наших Місій в Міністерстві Закордонних Справ У.Н.Р. 6-го сентября 1920 року в Відні я одержав телеграму, якою п. Ми- ністр Закордонних Справ викликав мене, для ведення в Рижській Конфе- ренції мирових переговорів з Советською Росією, негайно прибути в Варшаву і привезти в собою всі потрібні матеріали. В телеграмі вказа- но було, що моя участь абсолютно необхідна і що одмова з мого боку недопустима. Довіряючи урядовому паперові, я, як тільки посольство зробило мені й Секретареві Пашенкові візи, на другий день виїхав з Відня, а 10-го сентября вже був в Варшаві, куди мені призначено було явитися. Повалк польська делегація виїздила в Ригу 13-го сентября, то яра- хував застати в Варшаві для української делегації уже виготовленим все: і склад ii, уповноваження Голови і Членам, паспортні візи і грошову асіґновку на подорож і утримання. Але ж в Варшаві я ні-кого не застав, а дізнався, що в справі нашої делегації ще нічого не зроб- лено і не вирішено. Виїхати з Варшави я не міг, бо мені призначено було явку в Варшаву а постійні переїзди членів Уряду з Тарнова до Станіславова, доставки і назад могли внести через мої роз'їзди повну деструкцію в організа- цію роботи Уряду в справі делегації. Тому я щоб приспішити роботу і вилснити ситуацію, в той же день послав кур'єра з паперами і зразка- ми уповноважень. Одначе ніякої одповіді я не одержав. З інформацій од Урядовців Варшавської Мсії, підтверджених через два дні Головою Мсії" А. Ливицьким, який вів дипломатичні зносини й переговори з Польським урядом і інформував українське Міністерство Закордонних Справ про ті переговори. Я дізнався: 1/ що поляки ніяк не визнаватимуть совітської України і її совітського уряду / Раков- ського і ко./; 2/ що в Ризі вони домагатимуться нашої участі в пере- говорах и з 3/ що ми мусимо вести справи так, щоб Польща не тільки не визнавала українського бельшовицького уряду, а вимагала б од росіян очищення української території від московських бельшовицьких військ. З тим я цілком годився, і тому зараз же взявся за працю. Те, що поляки не визнають совітського уряду України підтверджувалось на еко: а/ их переговорами в Мінську, де вони одхидли Уряд с.вітської України, хоча побіда була на боці большовиків; б/зібраним од мене польським уповноваженням ШУМЛЯНІВСЬКИМ фактичного і документального матеріалу для залеки одводу проти МАНУЙЛЬСЬКОГО і инш. представників совітської України; в/ рішучим запевненням запевненням з бо-нашої варшавської дипломатиї, в особі п. А. Лівіцького, який вів переговори і умовлявся з поляками. Се підтверджувалось ще й таким фактом; коли КЕДРОВСЬКИЙ почались переговори в Ризі і Кедровський прислав в Міністерство телеграму, що поляки трактують Мануйльського і ин. інсценірованих представників Совітської України, як контрагентів Польщі, то в Міністерстві Кедровсь-кому не повірили і мене через курера запевняли, що Кедровський помиляється і проф. Ейхельман написав мені листа, в якім підтверджує, що Кедровський подає звістку, яка ніяк не може одповідати дійсності, і що на се я мушу звернути свою увагу. З сього очевидно, що й Міністерство Закордонних Справ було поінформоване Варшавською Дипломатією в сій справі однаково, як і я. Таким чином виходило, що як не безпосередньо то в гурті з поляками нам доведеться взяти участь в мирних переговорах, а тому Голова Української Делегації повинен зробити візити вищим представникам Польського Уряду і війти з ними в безпосередні зносини. Сього вимагали обставини і інтереси У.Н.Р., але ж сього я не тільке не міг, а був позбавлений можливості зробити. Я не знаю, хто і з якою ціллю гробив так, що мене, запрошеннога стати на чолі Делегації, було усунено, Головою Делегації призначено Славинського. Обовязки і право на лице вказані візити, зносини і акції од мене було забрано і передано Славинському. Я міг зноситься тільке з нижчими урядовцями і це я виконав, але ж сього було мало, а головного не було зроблене, бо не було Голови Делегації. Мало того Славинський коли б навіть не був Славинським, не міг прибути в справі так швидко, щоб встигнути зробити в Варшаві те, що повинен був зробити Голова Делегації, і тільке один Голова Делегації. Я не одержав до 27-го сентября ніяких уповноважень, а тому і на підставі їх не міг зробити ні належних виступів, ні зносин, ні звязків. Утворення сми розпоряд- женням ізоляція делегації була очевидно шкодливою. За залежності від особи, яка була ініціатором і автором призначення Славинського, може виникнути питання про наявність сеї комбінації, потрібної для того щоб усунути мене од зносин з вищим Польським Урядом і щоб я не мав змоги розкрити закулісну роботу, про яку Уряд наш, очевидно не знав і яка-виявлалася в Ригі. Факт остається фактом: призначення на моє міс- це Славинського, який прибуття своєчасно не міг, ізолювало мене од зно- син з Поляками, паралізувало мою ініціативу і позбавило мене можливості розвинути необхідну акцію. Разом з тим факти вимагали од мене ставити- ся до інформацій пана Адрія Лівіцького з обережністю, особливо пис- ля того, як він мене запевняв, що давно добивається усунення Тишкевича, а через кілька день мені показано було копію листа того ж Лівіць- кого з 10-го августа до Голови Директорії, в якім він просить задер- жати Тишкевича в Парижській Місії, як користного діяча. Тему до Риги я поїхав з різними сумнівами, а не з певними інформаціями і без під- готовленого грунту. Тему те, що сталося і виявилося в Ригі, вимагає роздсліду, щоб знайти винуватих. Цілком зрозуміло, що по мотивах моральних і глибоко патріотичних я не міг згодитися на спільну працю в Славинським, про якого я за три тиждні перед тим казав, що він проявив що найменше злочинну держав- ну бездіяльність в Чехії, за яку його треба відлати під суд. Виходи- ло, що я не можу працювати, а Славинський не іде. Прамченко зрікся од участі в Делегації, Мазепа і Ковалевський, як казали в Варшаві занялися справою з одержанням Міністерських портфелів, а Добриловські чемусь теж не їхав. Вийшло, що Делегацію призначено так, що 11 фак- тично не істніувало, а в Ригі не було нікого з нашого боку. Отсе тяж- ке становище хаосу примусило мене приняти в друге призначення Голо- вою Делегації і поспішити в Ригу. Вийхати раніш 29-го сентября я не міг, бо уповноваження одержав тільки 27-го сентября тай то послав- ши курера за виясненням справи. Візитів і зносин в Варшаві я не мав вже змоги зробити. Шлях до Риги в Варшаві дуже тяжкий: треба їхати не менше 5-ти суток. Та й то щоб поспішити, я мусів 84 версти од Мемеля до Ліба- ви їхати на підніжці грузового автомобіля, бо іншого місця не було а пароход одходив тілько через 3 дні. 4-го октября я був уже в Ризі і в той же день переконався, що К ровський послав до Міністерства інформації, які цілком одповідали сності і яким там не вірили тільки через те, що з Варшави наші ди матичні агенти подавали зовсім інші інформації. Се примусило мене >, октября бути у Польського Посла Каменецького, який, нічого не негуючи запевняв и попередній дружбі поляків і в тім, що вони, примушені обста. винами заключити мир, ніяких умов, шкодливих для У.Н.Р. і ii Уряду не приймуть і не підпишуть. Голова Польської Делегації Домбський був за- нятий в комісіях і тому призначив побачення на 6 октября. 5-го октября одначе, підписано було, а 6-го вранці надруковано в часописах протокола, в яким сторонами значилися з одного боку Польща а з другого Совітська Росія і Совітська Україна. 6-го октября я пішов до Домбського, запросивши з собою й нашого Посла в Ризі Кедровського. Командирований в Ригу п. А. Ливицьким уря- довець Олесіюк, який вів зносини з поляками, попросився тек піти зо мною. Я згодився. І от, коли я виклав . п. Домбському мотиви, якими до- водив фікцію, інсценіровку і емісарство з Москви совітського уряду України, показав наочно, що Совітська Україна не обвягла Польщі вій- ни, не воювала і не має війська, а тому і мириться в нею нема чого, а на решті вказав, що визнання Польщою Совітського Уряду на Вкраїні порушує наш союзницький договір, робить нам внутрішню й зовнішню шко- ду, ускладнює справу і зменшує факт визнання Польщею Уряду У.Н.Р., то п. Домбський нам трьом ввічі залив своє дивовання моїй речі і сказав, що визнання Совітської України і Совітського уряду ii зроб- лено поляками згідно з тим, як було умовлено з Урядом У.Н.Р. через його представника, і одповідає бажанням уряду, через що сей не може заявляти своє незадоволення. Розуміється, що я, мавши вищенаведені інформації, запротестував проти цього і залив, що тут є якесь непорозуміння і що я подам в цій справі нету. Олесіюк, який все отсе чув, страшенно схвилювався і вста- вив увагу, що дійсно з нашого боку були зроблені полякам такі заяви. Вийшов очевидний скандал: один уповноважений Уряду У.Н.Р. не знав що робив і казав полякам в Варшаві другий уповноважений того ж: Уряду. Коли ми вийшли од п. Домбського, то Олесінк, схопившись за голову, сказав до мене: "Се моя вина, се я винен, що не попередив Вас. Дійсно п. Андрій Лівийцький з тактичних мотивів вів такі розмови з поляками." Почувши се, п. Кедровський, як і я обурився і заявив, що й лог Лівийцький інформував так само як мене й Міністерство, а про інші його розмови він, як і я, чує вперше од п. Домбського і од п. Олесінка. В доказ цього п. Кедровський предявив листа п. Лівийцького, з 17-го сентября, в яким Лівийцький радить товмачити полякам, що Совітська Україна-се фікція і шулерство, оповіщає про те, що я привезу матеріали, і каже вимагати од поляків, щоб вони мирлися з Росією лиш при умовах очищення України од московської окупаційної армії і передачі влади урядові Директорії У.Н.Р.. Се одповідало моїм інформаціям. Ясно, що хтось з нашої дипломатії в Варшаві вів з поляками розмови, про які ні уряд, ні я по інформованими не були і проти яких, як це ясно з листа проф. Ейхельмана, уряд наш рішуче протестував. Сей факт ще раз потвержує необхідність негайної ревізії дипломатичної і нашої роботи наших Місій за кордоном. Працювати серйозно і продуктивно в такій атмосфері, якої я став свідком за часів свого прибування в Варшаві і в Ризі, не можливо нікому в світі. Се атмосфера ен сприяюча всяким авантюрам та особистому карерізмові і безумовно шкодлива для справи суверенности й будування У.Н.Р. Сю атмосферу відчули все французи, англійці і американці, в чим я переконався, і через її істнування вважають саму українську справу якоюсь авантюрою і не серйозною, через що і з урядом не хотять завязувати зносин, мати зв'язки і робити визнання. Сей сумний і тяжкий для нас факт треба защищити, як протидержавне абсолютно недопустиме й шкодливе явище. Після того, як нас було усунено од всякої участі в мирвій конференції і п. Домбський заявив, що поляки свої обовязки виконали, а далі, позалак ми вже на свої території, ім нема ніякого діла до нас, а п. Грабський пояснив, що нині, коли б яка військова українська частина опинилася на польській території, визначеній в договорі з больше виками, то була б негайно обеззброєна, мені в Ризі не було чого залишатися. Про сю сепарацію од Уряду У.Н.Р. і про анулювання договору її з поляками ще виразніше висловився заступник п. Домбського-п. Василевський. Але ж красномовніше всього про се промовляє 2 пункт договору Росії з Польщею. Участь моя в нарадах послів Прибалтійського союзу теж стала зайвою. Після двох засідань послів з моєю участю, я переконався, що Посол Кедровський веде сю справу дуже добре. Прибуття наших військових агентів - Дідківського та Данильчука і торгового агента Падлуна одкривали участь спеціалістів в роботі комісії, а сим пленарні засідання відтягнуто було на довший час. Сидіти дурно і без роботи я не звик, а тому поїхав до Відня. Через Польщу я не поїхав тому, що дрібні польські урядовці не звертають уваги на свою вищу владу, ставлять дипломатичну свого по- сольства ні в що і роблять образливий трус і перегляд не тілько книгок а і рукописів. Віддавати рискові свій архів, матеріали якого ще зда- дуться й послужать У.Н.Р., я не вважав можливим і застрахувати їх по- дорожжю кружним шляхом, хоч і тяжким для мене. Сим я вважаю свою коман- дировку з І-го нелібря закінченою. У відні я перебуватиму, доки Уряд знову не схоче скористуватися моєю відданістю Вітчині, знанням, досвідом і попередньою практикою для праці й служби Українському Народові. Голова Делегації Сенатор С. ШЕЛУХІН. З оригіналом Згідно: Старший Діловод Дипломатичного Відділу До Пана Міністра Народнього Здо- ровля і Опікування. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, мною за честь прохати Вашої Екцеленції не відмовити повідомити мене для доводів ПА- М'ЯТНОГО ДИРЕКТОРІЇ який виконано дано ме- дикаментами, що були призначені Шведським Червоним Хрестом для Українського Червоно- го Хреста й передані Вам у Варшаві п.Діма- дом, як про це доповіджено ПАНУ ГОЛОВІ ДИ- РЕКТОРІЇ Міністерством Справ Закордонних. Керуючий Справами Михайлович Начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин " грудня 1920 р. ч.84/472 м. Тарнів. 389 Канцелярія Директорії Декабря 1920 р. ПАНОВІ НЕРУЮЧОМУ СПРАВИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ має честь довести до Вашого відома для докладу ЙОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНУ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ, що при- значені Шведським Червоним Хрестом для Укра- їнського Червоного Хреста медикаменти, пере- дав п. ДІМАНД у Варшаві, пану Міністру Народ- нього Здоровля і Опікування, СТЕМПОВСЬКОМУ. МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Справ Загальних. Département Section Відділ 11 грудня 1920 р. 18 " " .192 м. Тарнів. до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬКУ У.Н.Р. Додатково до докладу Міністерства Закордонних Справ ч.4001 від 18/XI. 1920 року відповідно увагам Пана Голови Директорії наведеним в листуванні Пана Керуючого Справами Директорії від 3-го грудня б.р. ч.55/п., Міністерство має честь подати до відома, що Місія при Св. Престолі після звільнення в об. Голови іл о. К. Бонна лишилась ніким не заступленою. Мається на меті доручити представництво при Ватикані графу М. Тишкевичу. Згідно висловленій Паном Головою Директорії думці про можливість додаткового скорочення персонального складу Місії в Чехо-Словаччині - Міністерство надсилає Голові Місії розпорядження про додаткове скорочення персоналу Місії з 5-ти до 3-х осіб. Відносно способів ліквідації боргів, пороблених нашими представництвами /в Туреччині, франції та Чехо-Словаччині/, то Міністерство находить єдиний засіб, щоб ці борги в першу чергу були ліквідовані Фінансовою Агентурою в Берліні. В цій справі Міністерство звернулось уже до п. Фінансового Агента в Берліні. Коли-би Фінансова Агентура не була в стані ліквідувати згаданих боргів, то єдиним виходом Міністерство вважає продаж або заставу майна представ- ництв, звичайно у випадку, коли на місці не буде найдено можливості якогось іншого виходу. Користуючись правою нагодою Міністерство має честь довести до відома Пану Голові Директорії, що після переведеного звичення де-яких своїх уста- нов закордоном /Посольство в Болгарії, Місії в Гре- ції, Данії та Америки та Консульство в Ризі/ оста- лись при чинній правлізькому законодоном : Посольств - 4, Дипломатичних Місій - 14, Консульських Установ - 5. В цих установах працює разом 77 урядовців. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ СПРАВ ЗАГАЛЬНИХ До Пана Міністра Справ Закордонних. Ознайомившись з лоданим в копії листом п. Стоцького на Ваше імя з 8 цього грудня ч.2605, ПАТ ГОЛОВА ДИРІКТОРІЇ зво- лив наказати, аби негайно було повідомле- но Посольство У.С.Р. в Німеччині, в яких таборах перебуває Українська Армія і яким шляхом надсилати туди посилки. Про вищезазначене маю за честь по- відомити Вашу Експедицію на розпоряджен- ня. Миронович Керуючий Справами Крипенков Начальник Канцелярії До Пана Міністра Здоров'я і Опікування. Посольство У.д.Р. в Німеччині вживає заходів, аби організації Червоно- го Хреста Держав Антанти допомогли на- шим полоненим медикаментами, харчами, вбранням, книжками і т.и.і телеграфувало нашим Місіям допомагатися одержання цих річей зі складів Антанти, що знаходяться: в Польщі, Німеччині, Франції, Англії і Бельгії. Посольство просить подати нега- но до його відома, в яких саме таборах інтернована Українська Армія й яким шляхом висилати посилки. Про вищезазначене подаю, з нака- зу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ до Вашого ві дома. Мирнович Керуючий Справами Клименко-Бол. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 2605. Берлін 8. Грудня 1920. Вельмишановний Пане Міністре, Остання кур'єрська пошта й кур'єрський ба- гаж відійшли до 27 Листопаду через кур'єра Рубіса. Тепер щоб за честь доложити Вам слідуючі справи: 1) Я звертав Вашу увагу на грошевий й спан Посольства. Посольство живе найже виклич- но із фондів, які Посол Василько дає, бо по нашій нев- дачі консульські збори зменшилися до мінімума. Посол Василько обіцяв мені і далі дбати про Посольство УНР. у Німеччині так, що я цілком заспокоєний, бо я його сло- ву вірю. Уважаю тільки за свій обов'язок звернути на це увагу Міністерства Закордонних Справ. 2) Ізза браку контів не міг я тому сейчас замовляти друг кур'єрських листів, бланків та диплома- тичних і горожанських паспортів. По Вашій телеграмі за ч.2539, в якій Ви наказуєте приступити до евентуаль- ної реалізації посольствого майна, я негайно розпоря- див друг всіх замовлень і сподівся, що вже на протязі цього місяця відішлю до Міністерства перший транспорт. По гроші звернувся я до п. Посла Василька, евентуально сам роздобуду їх позичково. 3) Взагалі старатимусь роздобути позичков для Посльства УНР. у Німеччині фондів, щоби так званий апарат для нашої державної справи не став. Бо тут всі урядовці не мають, так як у державах а хоронор валют зажаджених колінок і невиплата жалування потягла би їх за собою катастрофу цілого апарату. Правда, я не вірю, - 2 - що найдеться чоловік, який би під телеграмою хвилю нам щось позичив. Але пробувати треба. Коли удалось би, то то ді міг би в 1 Міністерстві кілька тисяч місячно пересила- ти. 4) Поки я ще надій має дістати гроші від Василь- ка або їх самому роздобути, так довго я майна Посольства реалізувати не буду. Вже, головно, із тих причин, що ціле понежкання Посольської палати заменкує Посол Порш а тіль- ки звідтіля можна би щось продати. Він це може зле зро- зуміє й я навіть себе й Вас, Пане Міністер, на якусь непри- емність. Коли Ви другої думки, що державі обовязково тре- ба за всяку ціну роздобути фондів, то прохан Вашого спе- ціяльного розпорядження. 5) Посольство вислало з нагоди білорусько-ли- товської угоди дуже теплий привіт білоруському Послові Цвікевичеві, який на нього так само тепло відповів. В роз- мові виложив мені посол Заяць і Цвікевич широке білорусь- ко-литовські плани. Вони зробили свого роду польсько-ук- раїнську угоду. Але заразом пертратують і з поляками і навіть із сольшевиками. 6) В розмові із посолом Угорщини Еміхом міг я констатувати дуже ворожий настрій Угрів до Чехо-Словач- чини. Угри за всяку ціну стараються зірвати Чехо-Слова- ків або в Карпатській Русі або у Словаччині і такими чино- ном дістати сопз із поляками. Це вони хочуть зробити або мирним шляхом – плебісцитом або не виключено й оружиєм. 7) Так само мав я побачення на гостинні із графом Бідінгеном, мужем довірря угорського і баварського прави- тельства, доброго знакового посла Василька, разом із п.Мі- ністром Барановським. Про всі деталі докладе устно п. Посол Марголін. 8) Змінена політична ситуація вимагає від По- сольства де-якої зміни головних напрямків праці. Ям дов- -3- го політична ситуація не зміниться, то Посольство му- сить у своїх політичних дослухах заховати де-яку резерву. Головну свою увагу постала але Посольство на допо- могу інтернованій українській армії у Польщі. Посольство УНР. дало ініціативу до слідуючої акції: я звернувся особистими нотами до послів Англії, Франції, Бельгії й Америки з проханням о посередництво перед їх Червоними Хрестами в справі допомоги нашим по- лоненим. Заразом Посольство зателеграфувало до наших лісій в Бельгії, Льондоні і Парижі, щоби домагалися так- само допомоги а) із складів Антанти, які находяться у Польщі, б) із складів, які находяться в Німеччині, в) із складів, які є у Франції, Англії і Бельгії. Вже тепер я маю певність, що у Німеччині я, че- рез добрі звязки до Французів і Англійців, таки дещо оде жу. План загальний йде для допомоги по 4 точках: 1) медикаменти, 2) харчі, 3) убрання, 4) культурно-просвітні потреби, книги і тд. Я прохан Міністерство подати негайно до відо- ма табори, де українська армія інтернована й яким пля- хом висилати посилки. 2) Роблю Вас, Вельмишановний Пане Міністр, вже тепер уважним, що услуги чужинців, ми можемо тільки таки шляхом дістат., щоб їх особистий амбіції посв дати. У нас орденів нема ідл. а самим обідом або вечерою цьо- го зробити не можна. Я думаю отже, що праця по Вашій ж думці, коли за великі услуги обіцяв і де-що для честолюбія рішарних чужинців. Я маю вигляди дістати один вагон медикаментів від Французького Червоного Хреста у Берліні через п.Об- рена. Це є шеф Червоного Хреста при Французькому консу- ляті у Берліні, за це але повинен я для нього вистарати ся титул консула У.Н.Р. гоноріє (екува). Коли справа зр -4- алізується, що я переслал Вац на пергаменті написаний диплом для підпису та прибуття почати. Я думаю, що за подарунок медикаментів, якого партієсть буде около кілон нім.нарок це зробити варто. Також і тому, що хай Француз і ходить з українським титулом, і домагається його признання. Коли Ви другої думки, то прохан телеграфічного розпорядження, щоби припинити розмови. 10) Дня 4.Грудня було посольство УНР у Німеччині запрошено на чай до амбасадора Франції Льорана. На чар був присутній весь дипломатичний корпус. Пря цій нагоді мав я довгі розмови із радником англійського посольства льордом Ельмарноком і радником Французького посольства графом Сен-Канетеном. Обидва заперечували дуже рішучо чутки про французько-німецькі переговори про Схід. 11) Дня 7.Грудня дало Посольство УНР у Німеччині чай. Присутні суши: посол Фінляндії, Латвії, Литви, Естонії, Польщі, Білорусі, Чехо-Словакії, Угорщини, Арманії, Грузії, Кубані, Австрії із дипломатичними корпусами. Скрім цього була вся українська колонія. Най зробив дуже добре враження. Дня 21.ц.м. буде запрошена на чай ціла німецька преса. Із цих чайів старається Посольство УНР у Німеччині вивязати контакт між всіма "ранд-птаатами" та їх сусідами і впливати на користь нашої справи на поодинці мі посольства. Прохан Вас прийняти Вирає моєї глибокої пошани До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. При цьому маю за честь подати, з наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, витяг з листа п.Мациєвича з 8 жовтого грудня під ч.2011. Турчинов Керуючий Справами Костянтинов Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних. При цьому маю за честь подати, в наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, звітаг з листа п.Мацієвича з 8 цього грудня під ч.2011 Миронович Керуючий Справами Фінкельштейн Начальник Канцелярії Голова Національної Далекосхідної Місії Української Народної Республіки в Румунії В групі 1927 Ч. Воли м. Бухарест Спішу подати Вам хочь коротеньку звістку через п. Рус- ська. Багато не маю писати чого, бо ще не оглядівся після при- їзду. Настрій тут загальний мирний і ніяких змагань проти миру з бойовиками, тут не може бути. Гадаю, що не виключно румунсь- кий настрій, але, мабуть, і загально-європейський. Дровірні це розмови з відповідальними персонами ще не встиг, бо тільки завтра буду бачити Таме-Іонеску. Загальний тон преси застосується проти большевицьким і прихильним нам, але ні одна часопис не займається навіть про можливість бо- ротьби з большевиками. Всі директиви Ваши, що до людей і майна приняті до керу- вання. Ноту з приводу зброї ще не подав, чекаю на повідомлення моїх адвокатів. Справа з виплатою грошей за цукер кооперативу "Україна" посувається на перед. Одержали нові відомості з задністра. Зелянство рішуче не хоче миритися з большевиками, повстає і зараз, сподіваючись на визволення від північних наїздників з Вашою допомогою. Попу- лярність Ваща не зменшується, а росте. Сам персольнально пере- віряв це, роспитуючи агентів. Надішлю не забаром свого кур'єра з докладними відомостями. Бажаю всього кращого, заставсь щиро віданий Вам Костянтин Ковальчук ГОЛОВА Надзвичайної Дипломатичної Місії Української Народньої Республіки. в Румунії. 8 грудня 1920 р. ч.2011. м.Вукарешт. З листа до ГОЛОВНОГО ОТАМАНА: Спішу подати Вам хочь коротеньку звістку через п.Ру- сяна.Багато не маю писати чого, бо ще не оглядався після приїзду.Настрій тут загальний мирний і ніяких амагань про- ти миру з большовиками тут не може бути.Гадаю, що це не вик- лючно румунський настрій,але,мабуть, і загально-європейський. Провірити це розмовами з відповідальними персонами ще не встиг, бо тільки завтра буду бачити Таке-Іонеску.За- гальний тон преси зостається проти большовицьким і прихиль- ним нам,але ні одна часопис не зайкається навіть про мож- ливість боротьби з большовиками. Всі директиви Ваші, що до людей і майна приняті до керування.Ноту з приводу зброї ще не подав,чекаю на пові- домлення моїх адвокатів. Справа з виплатою грошей за цукер кооперативу"Украї- на" посувається на перед. Одержали нові відомості з за Дністра.Селянство рішу- че не хоче миритися з большовиками,повстає і зараз,споді- ваючись на визволення від північних найздників з Вашою до- помогою.Популярність Ваша не зменшується, а росте.Пам персо- нально перевіряв це,росплитуючи агентів. Надішлю не забаром свого курера з докладними відомо- стями. Бажаю всього кращого,зостався щиро відданий Вам Кость Мацієвич /р.в./ До Пана Міністра Справ Закордонних Тарнів. В Краківськім виданні "Річ Посполитая" ч з 15 цього грудня уміщено артикул: "Русь Угорс- не буде належати до Чехії." Тел.вл. В день 13 ц./м./ В.Міттагс Цайтунг Женеви:Ліга Народів мала нараду в справі Русі надької,що під плануванням чеським.Відповідь уз ська в цій справі голосить,що Русь Закарпатська ла відана Чехії під тимчасове управління,що мі ве населення своєчасно само вирішить свою долю. ціативу в цій справі здійме Ліга Народів. Чехи хтіли б що справу забруднити, прямують вони до прилучення Східної Галич- сії,бажаючи таким шляхом відшукати зв'язок цей невеликий план зустрічає рішучий опір Уго Польщі і Румунії.Тако ж людність Закарпатськ після двох років чеської адміністрації не хе ше їхнього управління і бажає повороту до Уго Як би стається так, Польща знайшла б три нових виходи на За- хід. Польська преса, між В'яттаге Цалтунг, уділяє цій справі багато місця. Не мало голосів за тим, що Польща не повинна ратифікувати трактату в Трі-чоні, як поки Діга На- родів не прийме рішення в Оправі Гарпатської Руси.-" Ознайомившись зі вмістом цього артикулу ПАН ГОЛО- ВА ДИРЕКТОРІЇ, зволив покласти резолюцію: "Залитати і звернути увагу дотичних Послів." Про вищезазначене подаю до відома Вашої Експеди- ції на розпорядження. До Пана Військового Міністра. Маю за честь надіслати Вам при цьому, в наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, копію з копії листа Голови нашої Місії в Естонії з 28/X. 1920 р. за ч. ІОІ9 до відома. Мурашовиць Керуючий Справами Виннановський Начальник Канцелярії У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Чужоземних Зносин Відділ Дипломатичний ч. 893/4333 13 грудня / дня 1920 р. м. Тарнава Кап. ... Директорій СДІРЖАНО Згідно з 1920 р. ПАНОВІ. КИРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. З наказу Пана Міністра - Міністерство Закордонних Справ має честь переслати Вам, Високозвановий Пане, копію письма В.об.Голови Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Естонії від 28-го жовтня ц/р. ч.1019 для ласкавого докладу Його Ексцеленції Панові Головному ОТАМАНОВІ. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ЕСТОНІЇ ч. 1019 Ревель 28 жовтня 1920 року. Маю честь повідомити Пана Міністра, що 23-го жовтня ц/р, я дістав пакет через Українську Дипломатичну Місію в Латвії, в котрим були слідуючі листи: ч.ч.505 /1936, з мінстр. Щак. Справ 62 Міністр. Зак-Справ, 459 Міністр. Війни, і окремо поштою в Тарнова 645/2483 від 9-го жовтня ц/р. По одержанню цих листів, я того ж таки дня почав робити заходи, щоб всі порушенні в них справи як найшвидше вияснити. Питання з амуніцією майже вирішено: дна 25-го жовтня ц/р я мав довшу балачку в Ест. Міністр. Війни з Генералом Ларка, / тов. Міністра Війни/ і тут виявилося, що у них,Естонців, залишилося досить багато воєнного матеріала, котрий вони,т.е. Міністр Війни, згодилися віддати У.Н.Р. Дістати можна більшу кількість Росс, рушників набоїв, так- кіж рушниці, нові кулемети, гармати, гранати і т.н. Про умови і кількість цих матеріалів повідомлюю, як тільки сам дистану більше точні відомості. Справа ця може бути негайно зреалізована-, треба тільки ще дістати на це згоду Мініст. Зак. Справ. Останнього із Міністерської кризи ще залагодити не міг, але в найближчих днях постарайось справу виконати. Планована висилка наших ешлонів французами затягається. Я вважав за необхідне звернутися в цим пляном до англійців, і гадаю, що вони на це згодяться. Веду також підготовчу роботу в справі визнання У.Н.Р., кот- ре гадам незабаром наступить. Агітаційну і інформаційну ро- боту можна повести далеко краще, і її треба робити, але на це потрібні де які грошові засоби. На окремім листі посилав склад нового кабінету, що був вибраний і затверджений Установчими Збора- ми 26-го жовтня ц/р. В.о. Голови ПАРАЩУК. З оригіналом згідно: Старший Діловод Дипломатичного Відділу Департаменту Чужоземних Вносин До Пана Керуючих Справ Закордонних. Тарнів. Ознайомившись з листуванням, що було Вами надіслане мені при відношенні з 12 цьо- го грудня ч.73/4838 ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти революції: Необхідно зразу звернути увагу К.Мацієвича на те дво- мінне поводження, яке виявили ще до Шульгіна румунські делегати на Засіданні Підкомісії Ліги Народів.Видко, Румуни і провалили всю справу.Хал Мацієвич заінтере- лює Т.Іонеску.Необхідно звіт Шульгіна і Марголіна пе "релати К.Мацієвичу .14/XII.ПЕТЛЯРА." Про вищезазначене маю за честь подати до від- ма Вашої Екцеленції на роспорядження. Керуючий Справами Начальник Канцелярії УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINE ENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Département Section Відділ Міністра „12“ Грудня 1920 № 438 м. Тарнів Його Екселенції Панові Голові Високої Директорії У. i Головному Отаманові військ У.Н.А. Міністерство закордонних Справ має честь переслати при цьому копію листа Представника У.Н.Р.при Совіті Народів ч.44 від 25/ХІ ц.р. до Міністра закордонних Справ, копію докла-ду Крисконсульта Міністерства закордонних Справ від 25/ХІ ц.р. та копію декларації п.Шульгіна до ласкавого відома. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ: НАЧАЛЬНИК КАНЦЕЛЯРІЇ МИНІСТРА: ПРЕДСТАВНИК У.Н.Р. при Сесії Народів 44. 25/41- 1920 р. ДО ПАНА МІНІСТРА ЗАХОДОНИХ СПРАВ. Пане Міністре, В листі до Вас № 15 і в листі до Марголіма № 14, копію якого я Вам переслав, я писав, що малі народи мають тенденцію голосувати незалежно від думки більших, і далі, що асамблея має характер більше парламентський, ніж дипломатичний. Я не мав підстави в цілому брати ці слова наявці, якщо в чеснині при всьому помилився. 19/ХІ я був у Тема Іонеско, Голови румунської делегації, про що я вже коротко згадував в листі № 24, точної копії якого за браком канцелярськи заобсвів я не маю. Іонеско дуже ласкаво мене прийняв, ми слюховав свою велику прихильність до України, говорив про спільність наших інтересів. Я сказав, що настільки переконаний в останньому, що прямо звертаюся до нього з проськами, допомогти перед французами /Буржуа/ та перед Англією , коли можливо. З Англійцями він говорити не брався, але сказав, що хоче перебалакати з Буржуа, далі він запитав мене, які у нас відносини з Чехами і з Сербами, найближчими союзниками Румунії. Я сказав, що хочемо добрі, а дерби, не дивлячись на наші симпатії до них, відносяться дуже вереже. Він сказав, що кінче переговорить з Спецайовичем. Далі лейт-мотивом розмови була фраза Іонеско: ми то раді за Вас голосувати, але ми мусимо дебити так, як скануть наші — значчі від Марголіна, що лорд Сесіль, найвизначніший член делегації, добре до нас ставився і навіть говорив, що він буде хоче добиватись нашого, як і всіх інших нових держав, приняття до Сесії Народів/коли був у Англії, – я звернувся до нього, як я вже писав в листі № 15, через його секретаря Гуммера е. Далі я прислав цому багато різних документів. – Через три дні – 22/VI, я отримав лист, в якому через свого секретаря Сесіль дякує мені і ухиляється від побачення під претекстом, що він наш суддя, себе-то член Б-ої комісії, і тому бачитись зараз не зручно. – Думаю, що це тільки претекст, в дійсності він боїться, що справа зміни- лася, що він своїми обіцянками в Львові забагато заангажува- ся. Так само звертався я через секретаря С.М. Жеваленка до Вуржуа , прохання побачення. – Секретар Вуржуа від імені свого шefa одповів, що він дуже радий бачити п. Цульгина, але зараз він є хворий і коли буде знати, чи він зможе приї- хати / – він дійсно був хворий, про це писали в газетах/. Досі дповіді від нього не було. Все це загалом має такий вигляд, що і Англійці і Францу- зи не спішають побачитися з нами.... Далі всі делегати, яких приходилося за цей бачити мені і А.Д. Марголіну, м.н. те – говорять все про ті ж самі труднощі, що до прийняття України та других "алюжен" до Союзу Народів /Найперше § 10 – про необхідність со- реляти своїх членів/. Доне, що в кулуарах дуже обмірковуються ці справи. В усьому разі, коли 18/XI настрій що до прийняття був це прихильний/розмова з Міністром З.С.Чехії, див. мій лист № 15- слідуючи дні все стає мінятись. Пояснюю я собі це подіями нашому фронті. Коли Врангель упав, всі з великою цікавістю стали чекати, що робитиму Україна. "Журнал де Женев" під- писав генерали, які підтримували великі держави зникли остався один Петлюра, якого не підтримували і т.д. – Але страшні вістки про бої на нашому фронті помішали це тільки еле і всім другим державам було. Росії,– всі побачили, яка ве- личезна необв'язка загрожує кожній з цих держав, як тяжко забезп чити її територіальну недоторканність. – Шведський делегат зна- менити Грантінг /24/АІ/ сказав мені: Асамблея не мітинг, ій мало приняти резолюцію, що вона нас приймає. Приймучи, вона повинна взяти на себе і ю відповідальність за нашу цілість, але цього С.Н. зробити не може. Грантінг же давна відомий як нам приятель . Правда 22/АІ ми з п. Карголиним були у Рело- ви з ої комісії , а, представника Мілі. Він був з налі дуже ласкавий і сказав, що загальний настрій в міллегії за те, щоб успіх прийняти, хоч за результат він, звичайно; не ручиться. Але очевидне південне-американський делегат дуже мало розуміється в Європейських справах..... Як Ви знаєте з М. "Урнал де менев", який я приймав до попереднього листа, було улаштовано кільки підкомісій при 5-ій комісії, яка займається справою прийому нових дер- жав. Ми попали в підкомісію С. під голуванням перьвського делегата, знаменитого Лаксена. Комісія була сформована ще в суботу 20/АІ. Тоді я я довідався приватно про її склад. Можна сказати, що склад був як найгірший: іспанець, китаєць, грек, австралієць, Спалаїко мич-серб Іонесю і сам Лаксен, який ні- чого про Україну не знав як і інші члени, крім Спалаїко мича і Іонесю. Натурально, заре же ми стали добиватись побачень у всіх цих делегатів. В понеділок в ранці я був у директора політичної секції, ктрй завідує справою 5-ої комісії і / на щастя не був , відомий історик-економіст, з яким я заре же знайшов багато спільних наукових інтересів, що мені дуже помогло, і я у нього прохав, щоб в комісію запро- сили нас для пояснень і т.д. Разом з цими писали про це і Нансену. На даль підкомісія в першу ж голову взялася за нашу справу і 23 увечері ми ні стало приватно відомо, що підкомі- сія розглянула нашу справу і віднеслась негативно до нашого приняття, так само, правда, як і до приняття других алеюжен- ів. Стале мені також відомо, що проти приняття України вс- лож вся Іонеска, на ктрого я власне рахував і рахував, маючи на увазі його з людьми тон і обіцянки. Зараз же я пішов до нього /23/АІ/. Він мене прийняв, хоч примусив трохи поспікати. Коли вийшов, я його не пізнав: вся сладавість пропала. Сухим і діленим тоном він сказав думку комісії і повторив приблизно те саме, що по моїм відомостям він говорив в комісії. Тільки надавав свої думки за думки комісії. На Україні немає статего уряду, непоні кордони, два уряди і т.д.. Звичайно я рішуче на все відповів. Але він го- ворив, що прийняття до Совбу е неможливе зараз, що взагалі Ру мунія зацікавлена в тому, щоб далі Україна істнувала/цк він говорив і в Комісії/, і що огкладаючи нашу справу підкомісія робить це зовсім не через те, що не симпатизує Україні, що не хоче її відділення від Росії і т.д.. Далі, що сухіше Іонеско запитав:"а Ви в своїй брошюрі / имагаетя дуже мни. А сказав, що брошура написана в 1919 р. літем, що з того часу Головний Статен і Український Уряд вирішили не заляти свої претензії на дуже мну і так само десарабію, бажаючи мати мир з Румунією, а також матеріальну і дипломатичну допомогу , від Румун. Останню думку я навмисне підкреслив. Я всеж сказав кілька замирюючих раз, висловив надію, що він все ж нас буде підтримувати. Але стало ясним: Іонеско справився, що думають і їх думки, що до нашого приняття зараз очевидно е негативна. Ранком 24/ХІ я пішов до проф. Піттара і Рінгареда, членів Ліги для зборени прав на незалежність держав буви Росії. Як я писав в листі № 15, я був на засіданні цеї Ліги 18/ХІ і зробив там деклад в нашу справі. Тоді ж буде ухвалено, Піттар, дуже впливовий чоловік, дасть загальну ноту про нанти всім держав "алюжен" "Кнередних", а кінгаред спец. ально пре Україну. 24 нети були готові, вони мені їх прочи ли і я дуже їх апробував і прохав негайно дати лансену і перебалакати з ним і з другими членами підкомісії, що почasti і було зроблено. Разом з тим А.Д. Марголін був у члена підко- місії іспанця Галазіуса /див. деклад Марголіна/, а М.М. Г у Опаліковича/зеба/, котрий стоїть за"єдину і неділіму". З/ЛІ ранком і в запросили в підкмісію дати пояснення. Про все, що розерилось в комісії, ви довідаєтесь, Нане Міністре, з протокола, який й Вам пересилаю. Про загальні вражіння вам пише п. Каргелін. Від себе додам, що Комісія все ж поставилися серйозно до нас. Питання ставили дуже доб- ре, голова Нансен давав мені говорити все, що було потрібне. Оч-з початку він сказав, що часу у комісії дуже мало, все ж ми виділи на засіданню не менше 50 хвилин. Все те полегшило мою справу і дало мені змогу прийнятні сказати все те, що на мою думку було до речі. Оцінюючи значення того, що має викликати в комісію і послухати, я мушу сказати, що все ж це не може депомагати за- раз нам попасти в Союз Народів. По моїм відомостям в куларах вже б іншістю вирішене, щоб нас не приймати зараз. Але все ж це буде сфізне обговорення справи української. Це дійсно було перше міжнародне зібрання, яке уважно слухало нашу спра- ву, і без запитань, чи істнуєте ви, як народ, що ви відділя етеся і т.д.. А порівнюю ті питання, яки 20/У -1919 р. ста- вив в Ллойд Джерджі, коли парижська де- гація, і я в тому числі, були теж викликані для по-ення. В відношенню до нашої справи в Європі все ж немається великий прогрес. Я ває згадував в попередньому листі про побачення з іта- лійським делегатом Шанцером, Міністром, який говорив про те, що в Італії ставляться до України дуже прихильно, і що Італ скілько можливо, буде нас піддержувати. Але і п. Шанцеру б- звичайно відомо про події на фронти і він найбільше питував.... Про останню розмову з Ашкеназі я теж писав. на цей раз я відчув недовірт до українською у- щеї політики, але разом з тим обіцянки скрізь депомагати. Відношення Англії до Польщі є, очевидно, не добре, Англія об- винувачує Польщу і імперіалістичній політиці, і це мати кра- щу публічну опінію Полякам приходяться шукати допомоги навіть З приїздом п. Маргеліна, ми поділили працю, і я попросив п. Маргеліна звернути найбільшу увагу на англійські колонії.. З справоздання п. Маргеліна видно, що він уже це завдання виконав. Загалі приїзд Маргеліна був для мене дуже користний, крім того, що він мені дуже допоміг роботою по делегаціям, тим, що переказав мені докладно про попередні відносини з Союзом Народів. Позавчора я одержав разом з листом Генерального Секретаря Союза Народів три примірники видання Генерального Секретаріату для Асамблеї за № 38. Це дуже цікавий збірник всіх нет, документів і листування нашої Місії в Англії з Секретаріатом. Коли дістану більше примірників, перешлю Вам почтю, поки ж ще тримаю ці цінні видання при собі. Загалом за тиждень праці ми все ж вийшли в персональні стосунки з делегатами 14 держав і ще з 10 через секретарів. Сьогодні з'явилося моє інтервю в "Журнал де Менев" і дуже добра стаття п. До-Веше, нашого давнього прихильника. Те що "м. Де Ж." так співчуває нам недуже добре, бо це газета, яку читають всі делегати і при тому газета, які дуже впливає. По останнім чуткам остаточно висновується, що з огляду на останні події наше приняття до С.Н. робиться неможливим. Результатом же сьогоднішнього нашого запрошення до підкомісії буде те, що відповідь дадуть намеб те дуже мнягку, і нам жуть запропонувати зробити нові заяви на нову Асамблею. Чутка, що буде незвичайне. В усякому разі лейт-мотивом мене та думка, що армію розвить або примусити одсту, але розвити великий народ, що проникнувся до вільної думки не може ніяка сила. З щирою пошаною і відданістю Цульгин. 30/41 Р.Р. через переписку лист затримався. Про розмови в Англійській делегації і про розмову мою в Французькому – в другому листі С.Ш. Протокол засідання підкомісії чекає своєї черги у одинокої машинистки. З оригіналом згідно: в.о. Начальник Канцелярії Міністра Макавинський Крісконсульт Мін історії та Закордонних Справ. мензва, 25/І-193 Спраю здання про мої побачення в м. 1/ Разом з ним бувши у Президента ставника цілі - Дона Антоніо Гунеус, про ще побач С.Я. Шульгина. 2/ Мав дуже декладну розмову з делегацією Індії на протязі 1 і 1/2 години. Крім того обмінявся візитами з представниками Індії Члени індійської делегації цікавились історією України і вилили великі чини домагань. 3/ Мав розмову з представником Делегації Франції, що є персональним веденням її протилежних поглядів соб-то в питанні новоутворених на Сході держав, робив також вказівку на неясності наших кордонів і протест українців, що перебувають у Канаді і Сполучених Штатах, проти згоди Уряду Петлюри з Польщею від основ галичини. Загальний тон його був прихильний до ідей визнання всіх нових національних держав в їх етнографічних межах. З розмови виявилося, що у нього ще до побачення зі мною був якийсь український священик з Канади, яко делегат канадських раців. 4/ Мав розмову з головою ново-зеландської делегації сером Лемом, котрий мяв в сіпаті до наших домагань 5/ Мав розмову з секретарем делегації Австралії, котрий про-сив в прислати їм матеріали. 6/ Що до Південної Африки, то жна з представлення тут лордом Робертом Сесілем, з котрим я мав розмови в Лондоні й з кот- ми весь час підтримували зв'язок в Англії також листу- і посилкою матеріалів. Він був рішучим сторонником України в Лігу Націй, але все тут, в Леневі., мабуть вердого ґрунту для негайного здійснення цього через що він і хилився від побачення з Пульгимим, ще Пульгим деклару- ав розмову з секретарем китайської делегації, обмінявся ві- тами з товаришем секретаря Ліги Націй Д-ром Нітебе, Крискон сультом Ліги Націй Карнебаком, ставив в візити юристам Анціллетт і Ван-Гаммело, склав також візити перед ставником лібералів, барону Леману. 8/ мав дуже важне у Іспанії Палаціо галі, Ліра, не зв'язок з неном підкомісії, пред ставникам опередив, що підкомісія, і вза- няти зараз не тільки Україну, ю і т. д.-І дійсно в той же день, появився відчит засідання під- ворених на сході держав/, де бу- ло, що підкомісії не находять в даний момент можливим прийняття нових держав у лігу. Але в одному всі згадані делегати сходились і говорили з уніссом - що в освітленню труднощів приняття України через істнування в статуті Ліги Націй пункти 10-го, згідно з котрим Ліга мусить захищати кожного свого члена від інвазії з боку сусідів і війн. Звертаю увагу утку на дуже Прихильний друкований деклад Генерального Секретаря Ліги-сера Фріка Друммонда а про Україну. На жаль в кінці деклада, між іншими документами, є подругий ва- ний теж відомий лист-нота Міністра Закорд. Справ Сполучених Штатів Америки проти розділу Росії. Про засідання підкомісії в справі України, котре від- КАНДИДАТУРА ДЕМОКРАЦІЯ п. ШУЛЬГІНА. П. Шульгін, бувший Тов. Міністра першого Уряду України прибув до Леневи, щоб тут захищати справу своєї країни. З тієї причини він дав нам слідуючу декларацію: Наше прозвання о приняття до Ліги було зроблене по всім правилам, коли було надіслано 14 квітня генеральному секретаріату, кт. маємо довірря до цирести перглядів і до шляхетності зібрання, яке має зараз встановити нашу долю, тому-що історичні і права України на самостійне існування - неспорні. Приєднання нас до держави до Росії , яке було здійснене в 1864 році перезаславським договором, не знищило наших прерогатив в самостійності і держави. Цей договір, дійсно, залишав нам цілку вільнусть наших дипломатичних вносин і найбільш повну автономію у внутрішніх справах. Без зумніву, Росія зірна своїм імперіалістичним тенденціям, поводилася потим з нами як з своїми звичайними підданцями. Але ж це не змінило тексту договору: Після зречення царя одна з договорних сторін скінчила своє існування і, тим чином цей договір був виконаний. Автоматично ми отже вільними. Наша делегація, яка прибула до Леневи, чує за собою підтримку всього українського народу. Всі цього народу жилася вже на другий день першої Російської революції. Перед негайно підвернувся від Петроградсько-Тимчасового Уряду, щоб стати під опіку свого національного правителства в Львові. Черненський своєю декларацією з липня 17 року визнав цю нову владу. Це 4-х місяцях, вже по першій інвазії бельгійців, Наша Центральна Рада /парламент/ зірвала останні зв'язки, які ще проголосила нашу самостійність. рів в кінці 1918 р. ще раз підт- вердили о. м. ц. Тодішнього навчання, 30 % депутатів ма- ли програї цілком самостійність буда складена з жидів, російсь- ьких і польських шляхи в одному мізевському повіті один мілієн триста тисяч жборців жалювався за самостійність і тільки 250000 дали свої голоси за другі партії. це вирішено народу було ще ратифіковано в боєку пеміщиків і елементом сурхуазії, які хочь і підтримували гетьмана Сю- ропатовського всіма зацінами теж самостійності. Також лише мил "Трудовий Конгрес" після ретьменшини. великий спір, який мявляв нал народ в трьохлітній бороть- бі з большенкими, берегла в Донікином, мусли нарешті до- казати державні нашу загальну юлю. з другого бою і большенки, ям бачили, що не зможуть перемогти нас прямим шляхом, були примушені змінати україно- кий рух. ось в такий спосіб вони ствердили свою агентинту Рес- публіку совітів: України, на чолі якої нема ані одного ук- раїнця. Так вони сподівались обдурити народ, однак події доказали, що це їм не вдалося. є державеться наших кордонів, то намітети їх не було б заз- не. На захід і на північ етнографіна линії є дуже точна і з нашими західними сусідами ми вже прийшли до прелімінарного погодження. Таким чином, у. . рел.ст. Петлюри, який повстав завдяки всім народу є наспільни вільніший і сталлий, оскільки той ми може бути уряд, що три роки провадить безпреривну боротьбу проти міцного ворога. Тільки цей факт, що величезні ватги не встанців, що не встають проти большенків, весь час є в контакті з ним Урдом, доказує, що він є для нації мишим авторитетом. булося сьогодня і в котрому О.Д. дав вичерпуючу, дуже добре мотивовану відповідь на всі питання, що до про- чисстки уряду і юрдонів, буде складено спеціальне справоз- дання, як і про побачення С.Д. Цульгина з представником Польщі, Румунії і іншими. Один з представників Грузії, Гегечкорі, піхав від- силя до Лондону, рахуючи, що там тепер треба шукати до- помоги, як в центрі свого головному політичному пункті. Знов мушу, в зв'язку з цим підкреслити катастрофічне становище нашої місії в Англії й параліч її діяльності за повним браком коштів. Крисюнсульт Міністерства Закордонних Справ/підпис/. З оригіналом згідно: б.о. Пачальник Канцелярії Міністра Д. Волинський до Пана Міністра Справ Захоронених. Тарнів. руляня 16 ти "Бе" в по- Общє , роздати міс- торії зводу ... к. свої резо- ції і підкреслити де-які артикули, звернули його увагу. Муринович Керуючий Справами ДИРЕКТОРІ Виткаловський Начальник Наказелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "5" грудня 1920 р. ч...ССХІ./498 м. Тарнів. Міністерств- ценних Спр.- їестъ переслати при ць- ю листа п. Представ- ника У.Н.Р. при Союзі Народів О. Шульги- на від 18/XI 1920 р. ч.15 і копію з копії листа . О. Шульгина на імл Арнольда Давидови- ча Марголіна /цьої ж самої дати/ для ласкавого ознайомлення з їх вмістом ПАНА ГО- ЛОВНОГО ОТАМАНА. - ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Директор-Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу ПРЕДСТАВНИК У. Н. Р. при СОЮЗІ НАРОДІВ. ч. 15. Женева, 18/XI 1920 року. Вечір. 424 Копія. ПАНОВІ МІНІСТРУ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ У.Н.Р. Високоповажаний Пане Міністре, Як Ви знаєте з моєї телеграми, я приїхав до Берну 15-го увечері. 16-го перебув у Берні, де мусів полагодити у Місії різні справи і умовитися в справі дальшого підробітництва. 16-го увечері я приїхав до Женеви. Таким чином тільки 17-го і 18-го я міг орієнтуватися в тутешніх справах. Крім внутрішніх нарад з п. Ге та з п. Коваленком, з яких перший згодився бути радником-експертом, а п. Коваленко моїм секретарем, я мав вже ряд побачень. Про свої висновки від учорашнього дня я вже писав в листі до Марголіна і, щоб не витрачати подвійно часу, котрого у мене дуже мало, прикладаю при цьому копію мого листа до Марголіна. - Сьогодні крім годинної розмови в Естонській Делегації і кількох візитів, був у Міністра Закордонних Справ Чехії, Бенеша, у Польській Делегації і на засіданню місцевої групи професорів Бенеш, з котрим я бачився ще в Празі і умовився зустрітись знов в Женеві, дуже добре мене прийняв, і розмова в дуже дружніх і стисло-ділових тонах велася протягом 45 хвилин. Після того, як я виклав всю історію наших відносин до Союзу Народів, себ-то ноти, переписку Марголіна і ті документи, які ми прикладаємо, я запитав у Міністра, як він дивиться на справу і як ставляться до нас в Женеві. Бенеш сказав, що на його думку дуже мало знайдеться Делегацій, які висловляться проти приняття України до Союзу Народів. Решта Делегацій поділиться на дві частини : одні будуть стояти за наше приняття, як цілком незалежної держави, - сюди на думку Міністра належить Англія з колоніями, /котрі, як відомо, мають окремі голоси/ і лівнично-євро- пейські держави. Ці держави хотять розчленення Росії, другі теж будуть за приняття України, але під певними умовами. Справа і полягає на його думку в тому, щоб ці умови формулювати так, щоб і для нас і для Союза Народів були вони відповідними. Головні труднощі є-такі : І/, по ф 10 Pacte de la Société des Na- tions держави обовязуються обороняти кожного з своїх чле- нів, коли на нього зроблено напад і т.д. Таким чином, приймаючи нас до Союзу Народів тим самим держави мусять взяти на себе відповідальність за нашу війну, а між тим для військової боротьби вони зараз не готові. - На це я дав цілий ряд анти-аргументів, вказавши, між іншим, і на те, що Pacte de la Société des Nations всек дає право державам ухилитись від чисто військових акцій, що не всі держави, але дужчі з них, дійсно могли би нам допомогти, і що це було б кориснішим, ніж роздача зброї Денікіну та Врангелю і т.д. 2/ дуже турбує держави відношення на- ше і інших allodènes'ів до Росії, держави бояться того, що скаже колишня Росія, коли ми, себ-то Союз Народів, приймемо, як незалежну державу, Україну. Далі він прямо поставив питання про можливість федерації. - На це я сказав, що рішує і категорично ми стоїмо за незалежність. Така є воля народа, котру він виявив не тільки своїми вотумами, але своєю кров'ю. Далі я запитав Бенеша, чи вважає він можливим повернення "Єдиної Росії". Бенеш теж категорично сказав, що це річ виключена: Можливі, або остаточний розпад, або кон- федерація. В такому разі, одповів я, коли держави навіть гадають, що alloues будуть кліфедеруватися, то все ж не заважає їм прийняти українців в Союз Народів, бо англійські доміни уми входять в склад Союза Народів, хоч вони не є самостійні держави і своє верховенство Англія над ними все ж реально здійснює тоді, як ми вже три роки, дійсно є самостійні і той "суверен", про який думають держави ніякої влади над нами не здійснює, бо не істнує /бельшовиків звичайно не рахують/. Невже через те, що в майбутньому "суве- рен" може звідкісь з'явитись Українська Народня Респуб- ліка не може бути прийнятою до Союзу. Цю аргументацію я розвів подробно, і Бенеш радив її написати в меморан- думі, як дуже влучну. /Але сприйм е оскільки широко можна приміняти цей аргумент : один професор-юрист, наш прихильник говорив мені, що деякі держави косо дивляться на участь англійських колоній в Союзі і що їм ця аналогія не дуже сподобається, але прийманні для деяких мій аргумент очевидно є добрим/. Загалом, оче- видно, що повідомлення Бенеша все ж несять оптимістичний характер, бо хоч би нас прийняли до Союзу Народів, на- віть з умовами, я вважав би це величезним здобутком, бо це рівнялося б міжнародному визнанню України всіма державами. Бенеш казав, що справа буде полагати в від- шукуванню відповідної форми для приняття України. Після цієї розмови я примі пішов до Полаків, де з Ашкеназі і з Модзелевським /Падеревський вліхав/ мав двохгодинну конференцію. Перш за все я мусів докладно поінформувати про те, що ми зробили для нашого приняття до Сєм'язу Націй. Проф.Ашкеназі дуже добивався, чи дале Правительство відповідь на лист Сера Еріка Дримонда, Генерального Секретаря Сєм'язу Народів від 25-го Серпня, Вражіння було таке, що п.Ашкеназі боїться , що Уряд писав там щось проти Польщі. Цей тон недовірря поруч з щиримизапевненними в тому, що без України сама Поль- ща істнувати не може і т.д. був для мене всєх трохи не- сподіваним. Далі п.Ашкеназі дуже багато говорив про Галичину, питав у мене про Петрушевича, котрий, очевидна, сюди приїхав /алеж про це знав тільки від Ашкеназі/. І знов вражіння було таке, начеб то він боїться, що я в стосунках з галичанами. Я знов рішуче заявив, що про справу галицьку я ніде говорити не буду, а що галичане до нас ставлялись майже не менш вороже, ніж до поляків, і пригадав останню вигадку про те, начеб то генерал Павленко робить якийсь переворот, і інші інсінуації. Але і цього було начеб то мало. Пан Ашкеназі хотів, щоб я прияв таку формулу : Україна без Польщі істнувати не може, Польща - без Галичини, значить я мушу переконувати тут людей, що Галичина мусить належати Польщі і т.д. Я мусів сказати досить ясно, що я не торкаюся галицької справи і переконувати людей, що Галичина не мусить належати Поль- щі я у всякому разі не можу, і не маю таких преторучень. Що до нашої справи приняття до Сєм'язу Народів, то Польсь- кі Делегати говорять, що вони нам будуть скрізь допомогати і вже багато про Україну говорили. Але Ашкеназі насторе- ний песімистично, особливо з огляду на наші справи на фронти. Ви розумієте, як я цього боюся, бо цеж загрожує і безпосередньо Польщі, але правді треба прямо в очі ди- витись: становище дуже небезпечне. Переходячи до загальної характеристики справи, мушу зауважити, що здається те, що говорив Венеш в більш оптимистичне, ніж воно є в дійсності. Найбільше псують нам звістки про неудачі на фронті, про взяття Камланда. Це на жаль може страшенно попсувати тут спра- ву. 19/XI 1920 року. Сьогодні ранком був у Полковника Веден-Турнер'а, секретаря лорда Сесіля, до якого мені радив пійти пан Марголін. Цей Полковник сказав, що нам дійсно потрібно виступити перед цією Асамблеєю, бо це нам поможе війти до Союзу Народів, коли Асамблея збереться удруге. Те- пер же ми не можемо бути прийнятими. Я його запитав, чи це Баком думка самого Сесіля. Звичайно він ухилився від прямої відповіді. Головне, що на його погляд, за- важає нам,/і це й інші мені зауважали/ це відсутність міжнароднього акту про наші кордони на Схе- ді, а потім той же самий § 10 і наша війна. Звичай- но, я йому дуже декладно вияснював справу. Але з рез- мови вияснилося також і те, що поскільки секретарь Се- сіля одбиває думки свого шефа справа не зовсім так стоїть, як думає Венеш, себ-то очевидно, що Англія не так вже стоятиме за нас, як чеський Міністр думав. Але звичайно це видно буде після розмов з самими деле- гатами. Полк.Верден обіцяв аранжувати моє побачення з Робертом Сесілем в найближчі дні. Зараз замовляю со- бі цілий ряд побачень нових, і вже маю йти до Тема Іонеску /румунського делегата, брата Міністра/ і до Тіттені, Італійського делегата і одного з найбільш впливових членів Асамблеї. Остання, між іншим, зовсім не подібна до дипломатичних нарад і дійсно ув'яле собою щось подібне до всесвітнього парламенту, де визначні постаті відіграють визначну роль, не зва- жаючи на те, звідки вони прислані. До таких постатей належать: Сесіль, Метта /Швейцарія/, Буржуа / маю вже замовлення побачення/, Віві- ані, Брантінг /Швеція//з ним трохи знайомий по Парижу, себ-то мав досить довгу бесіду/, Т і т - т о н і і ще де хто другий. Крім того при голосуванню, як я вже висловив, менші не рахуються з бажаннями біль- ших. Сьогодні я одіслав телеграму до Вас, Пане Міні- стре, в якій рішує настолько, що присутність п.п. Ва- силька і Марголіна є необхідна. З моїх відчитів Ви і самі вже бачите, що справа може далеко більш важлива є, ніж Ви і я сам собі уяв- ляли спершу. Залишать мене тут в такий гарячий час одного, це значить або непомірно переоцінювати мої духовні і чисто фізичні сили, або страшенне недооці- нювати значиння взагалі, і для нас з'окрема цієї Асам- блеї. Польські делегати і Грузини, і всі інші друзі дивуються, як могли вислати мене одного. Мушу зазна- чити ще раз на незрівняну п.п. Ге і Коваленка, без яких я просто нічого подіяти би не міг. Щастя України що в Женеві знайшлися такі безкорисні люди,/яких всєж таки конче треба оплатити, бо їм же треба якось жити/, але мені конче потрібна ще секретарка, /котру мені знайти не тяжко, коли б було в моєму розпорядженні 400-500 франків/, бо п.Коваленко цілий день мусить бігати улаштовувати мені побачення і т.д. Вернська Місія на чолі з паном Левитським робить для мене все можливе, але мені потрібно, щоб мої листи, папери і т.п. хтось міг написати, перекласти і т.д., і щоб такий чело- вік був коло мене. Пан Ге працює в певному напрямі са- мостійно і допомагає мені скласти відповідний мемуар для комісії, що розглядатиме нашу справу. В телеграмі я настосю на присилці мені ще 2.000 франків, - нехай під відчит, але на ті гроші, що я маю абсолютно не можна робити все, що треба. Приходиться економити, і жити і працювати зовсім не так, як треба. Ви знаєте, Пане Міністре, що я сам стою за скром- ність, як найбільшу в дипломатичних витратах, але ж е у всьому свій міра і скромності теж... Прийміть запевнення в цілковитій пошані і віддан- ності. / підпис / О. Шульгин. З оригіналом згідно : Старший Діловод Дипломатичного Відділу. ПРЕДСТАВНИК У.Н.Р. ПЕРЕД СОЮЗОМ НАРОДІВ. Женева 18/ХІ. 1920. 9 г. Банку. Дорогий Арнольде Давидовичу, Вчорашній, перший день мого перебування в Женеві вже засував мені більш менш характер тої праці, яка мене тут чекає. Крім наради з своїми людьми, /себ-то а Чи- жевським, Ге, Коваленком/ я замовив собі через мого се- кретаря О.М. Коваленка кілька побачень і вчора ж ба- чився з одним з польських делегатів /шваць, послом Модзе- левським/, а Піттар-ом, професором антропології в Жене- ві, моїм же давнім приятелем і горячим прихильником України. Він має можливість, як впливовий женевець, бачити ся скрізь з делегатами і обців говорити про мене і про справу України з французькими, італійськими, англійським- ми та іншими делегатами. Я не кажу вже про те, що польсь- кий делегат обців також де можна нас підтримувать. У вечері мав конференцію з Грузинами /три делегати:Гего- чкорі, Міністр Закордонних Справ, проф. Авалов, князь Сум- батов, які мені виснили багато техничних справ. Умови- лись, що всі ми присутні тут „алюжен“ будемо мати в найближчі дні спільну нараду і може спільну акцію. Я на цьому дуже настояю. Через годину вже маю побачення з Естонцями. З усіх цих розмов, і від своїх і від чужих я ясно побачив як я помилявся, коли в першому листі до А.В. Ніковського говорив, що в Женеві все буде залежити від Англії та Франції. Вияснилось, що менш і народи демонстративно хотять показати свою неза- х/ Між іншим останній був в Англії і говорив з лордом Керзоном. Останній сам заговорив про Україну і дуже прихильно. лежність в різних зішкеннях. Через це, не тільки не можі ігнорувати, напр. Звденно-американської Республіки, а треба звернути на них як найбільшу увагу, бо ім найлег- ше подати свій голос за Україну: це їх ні до чого не обов'язує, са всьою тони таким чином покажуть незалеж- ність своєї думки перед Великими Державами. Як Ви зна- єте, ще буди принцими,-треба зібрати 2/3 голосів, Таким чином ясно що треба перебалакати з усіма 41 делегаціями, а котрих в Кожній державі коловика, тре- ба зачитися з багатьма членами секретаріату, по за- гальному обрахунку - коло 100 чоловік. І це все про- тягом тижня - двох і при умові, що делегати заняті по засіданням і приєднують всі приблизно один і той же час перерви... Це це ясно показує, що навіть коли М.І. Левітський буде надійдить сюди, навіть не дивля- чись на працю Ге., звично для мене немає можливости все це зробити і т.д.- Ваш О. ШУЛЬГІН в.р. З копією згідно: Старший Діловод Дипломатичного Відділу У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ УКРАЇНСЬКА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ В РІЧ ПОСТОЛІНИ ПОЛЬСЬКІЙ Телеф. 120-31. 429 R.D.U. Le Ministère des Affaires Etrangères LA MISSION DIPLOMATIQUE UKRAINIENNE EN POLOGNE. Tel. 120-31, No KAKHO Zygmunt B. Aug 1924. VARSOVIE. 192 DO JEGO EXCELLENCJI PANA PREZESA MINISTROW RZECZYPOSPOLITEJ POLSKIEJ. DO ICH EXCELLENCJI PANOW MINISTROW PANA MINISTRA WOJNY, PANA MINISTRA SPRAW ZAGRANICZNYCH. Z dniem dzisiejszym Ukraina przystępuje do wykonania przyjętych na siebie odnośnie Rzeczypospolitej Polskiej zobowiązań gospodarczych Aktami z dnia 17-go października i 12-go Listopada r.b.Ukraina zobo- wiązala się w przeciągu roku następnego wydać do dyspozycji Rządu Pol skiego, znaczną ilość swoich produktów spożywczych - cukru i zboża. Niniejszem deklarujemy z naszej strony gotowość doślelego wykonan- ia przyjętych na siebie zobowiązań,jak dotrzymaliśmy takichże w cza- sie naszych walk ze wspólnym wrogiem na polach Galicji. Znamy dokładnie trudności, jakie poniesie Ukraina w celu urzeczy- wistnienia planu wykonania wyżsaznaczonych gospodarczych umów.Znisz- czony nawał bolszewicką,gospodarczo-finansowy aparat,prawie zupeł- ny brak transportu i różnych innych środków przewozowych,również rui- na w innych administracyjnych i technicznych gałęziach naszego wenne trznego ustroju - wszystkie te czynniki będą nam kolosalną przeszko- dą w bliskiej przyszłości. Ale chcemy je przezwyciężyć i zwyciężymy. Chociaż w imię tego, że uważamy za swój obowiązek zapłacić Polsce za wszystkie dotychczasową pomoc, jakiej doznaliśmy od Niej w przecią- gu tego ciężkiego dla nas roku. Ale niestety nie wszystko było po myśli w naszych ostatnich wza jemnych stosunkach. Nie dotykając ciężkiej i bolącej rany, jaką jest dla Ukrainy fakt niedawnego podpisanie rygskiego rozejmu, uważamy za swój obo- wiązek podkreślić, że ostatnie nasze pertraktacje i finansowo-gospo- darcza /17/X./ i handlowa /12/XII/ umowy były przeprowadzone pod sil- nym naciskiem odnośnych Polskich Centralnych Instytucji. Byliśmy zmuszeni pod taką przygnęcającą nas presją do znacz- nych ustępstw. Więc ustąpiliśmy. Umowy podpisane. Dzisiaj przystępujemy do ich wykonania. Dlatego w tej wspólnej ważnej dla nas chwili urzęczywistnie- nia naszych sąsiedzkich zobowiązań, prosimy Jaśnie Wielmożnych Panów Ministrów porzucić retrospektywny pogląd na niedaleką przeszłość, któ- rej obojętne wykonanie naszych wzajemnych zobowiązań było nierówno- mierne, oraz na przyszłość. Wszechświat kieruje się prawem równowagi między działaniem a przeciwdziałaniem. Jako konkretne przykłady podajemy: I/ Rzeczpospolita Polska zgodnie z umową z dn.17.V.b.m. ma wziąć dla siebie, między innemi, 40% naszej produkcji cukrowej za fi- nansową i każdą inną techniczną pomoc naszym cukrowniom. Przed zawar- ciem powyższej umowy odpowiedni przedstawiciele z polskiej strony mówili o wypłaceniu naszym cukrowniom kwoty 175 milionów marek polskich W rzeczywistości kwota ta okazała się w sumie 135 milionów marek pol. 2/ Przed podpisaniem umowy była obiecana dla naszych cukrowni w czasie kampanji wszelka techniczna pomoc, dzisiaj zaś z powodu braku transportu, opału i technicznej pomocy buraki przepadają, produkcja cukru zmniejsza się, a Państwo Ukraińskie temsamem ponosi wielką stratę. 3/ W umowie na wymianę towarów /12.XI/ nasza ukraińska strona, w wielu wypadkach, a w szczególności cen zbożowych jest stroną po- krzywdzoną, ponieważ perspektywy podniesienia kontyngensowych polskich cen na ukraińskie zboże w razie podniesienia cen na polskie eksportowe towary będą wzrastały nie w stosunku progresji geometrycznej, co jedynie byłoby socjalnie usprawiedliwione, a - arytmetycznie. PREZES DIPLOMATYCZNEJ MISJI PREZES WOJSKOWEJ KOMISJI LIKWIDACYJNEJ PREZES MISJI HANDLOWO-EKONOMICZNEJ DO JEGO EKSCELENCJI PANA PREZESA MINISTROW RZECZYPOSPOLITEJ POLSKIEJ DO ICH EKSCLENCJI PANOW MINISTRÓW RZECZYPOSPOLI- TEJ POLSKIEJ: PANA MINISTRA SPRAW WOJSKOWYCH, PANA MINISTRA GOSPODARKI I PRZEMYSŁU, PANA MINISTRA SKARBu DO JEGO EKSCLENCJI PAN. WICEMINISTRA HENRYKA STRASSBURGERA, PRZEJMUJACEGO POLSKIEJ DELEGACJI HANDLOWO-EKONOMICZNEJ. W rozwinięciu § 10 umowy finansowo-gospodarczej, która została zawarta między Rządem U.R.S.R. i Ministerstwem Spraw Wojskowych P.P.P dniu 17 października r.b., Ministerstwo Wojny Rzeczpospolitej Polskiej ma otrzymać 40 % całej ukraińskiej produkcji cukru, w celu pokrycia zobowiązań właścicieli cukrowni w stosunku do Ministerstwa Spraw Wojskowych. Jednocześnie Ministerstwo Wojny w uwadze do § 10 wspomnianej umowy zawiadomiło, że przygotowuje się wszelkimi sposobami do prowadzenia kampanji cukrowej 1921 roku. W piśmie naszym z dnia 31 października b.n. 410 my już złożyli: my Wysokiemu Ministerstwu Wojny deklarację z wyjaśnieniem tego sta- nowiska katastroficznego, w którym obecnie znajdują się nasze cukro- wnie. Brak opału transportu, a głównie gotówki uniemożliwia nor- malny bieg kampanji. Dalej my już podkreślaliśmy, że nawet właści- ciele tych 16 cukrowni, które znajdują się na terytorium b.polskiej okupacji administracyjnej, otrzymali wiele niewystarczających dla swoich gospodarczych potrzeb gotówki i znacznie mniejszą od tej kwe- ty, którą pan Reprezentant Min. Skarbu Rzeczyp., Polskiej beren Dan- gel wskazywał w czasie naszych pertraktacji wspólnych./pętza pismo N. 409/. Niestety wyżej zaznaczone, szczególnie motywy zaznaczone w § 1. p. 2. przy końcu naszego do Ministerstwa Wojny pisma N.409. zmuszają nas złożyć przed Wysokim Ministerstwem Spraw Wojskowych Rzeczypospolitej Polskiej następującą deklarację, a mianowicie: W celu uniknięcia nadzwyczajnych strat, które państwo ukraińskie, ukraińska ludność i właściciele cukrowni ukraińskich powinni ponieść w razie jeżeliby kampania cukrowa nie mogła w tempie normalnym, Ministerstwo Gospodarstwa Ludowego U.R.S.R. przez swój Departament Cukrowy już dzisiaj podjęło na siebie sprawę finansowania własnemi środkami wszystkich cukrowni, które znajdują się na terytorium U.R.S. i dla tego, jeżeli ze strony Wysokiego Ministerstwa Wojny nie będą szyte wszelkie odpowiednie środki , które Ministertwem Wojska dekla rowało względem ukraińskich cukrowni w uwadze do § 10 umowy z dn.17 października r.b. jeszczne w ciągu następujących dni 7, t.j. do 18 listopada r.b., wtenczas Rząd U.R.S.R. będzie zmuszony do finanso- wania cukrowni ukraińskich wyłącznie własnemi środkami, dla czego zostaną użyte 40% ogólnej produkcji cukru , która jest przeznaczona na dla finansowania cukrowni. Rozumie się przez to, że 3 te 30% cukru produkcji z 1920/21 roku, które zgodnie z umową z dn. 17 października przenoszą się Polskiemu Ministerstwu Wojny na pokrycie naszego długu, pozostają do rozporządzenia Ministerstwa Wojny Rzeczypospolitej Polskiej. PRZED MIAST REPREZENTANT MINISTERSTWA KOLNI UKRAIŃSKICH,WŁADYMINSTER KOLNI I KOMUNIKACJI REPREZENTANT UKRAINSKIEGO MINISTERSTWA WOJNY, PUŁKOWNIK SZTABU GENERAŁNEGO Sekretarz Trupne. До Іого Вседержителя Президента Міністрів Річі Посполитої Польщі. До їх Екеленції Міністрів - Члана Міністра Війни, На- на Міністра Справ Зоворонних. З нинішнього дня Україна приступає до виконання прийнятих на себе зобов'язань Річі Посполитої Польської госпо- дарських зобов'язань. Актами з дн. 17 квітня і 12 листопада б. р. Україна зобов'язувалась на протязі будучого року видати до розпорядженості Польського Уряду значну кількість своїх споживчих про- дуктів - цукру й аб'єжа. Оцім ми являємо з нашого боку готовність точного виконання прийнятих на себе зобов'язань, як додержали ми поді- них під час нашої боротьби з опільним ворогом на полях Га- личчини. Знаємо, докладно труднощі, які понесе Україна в цілі виконання плану виконання визначених господарських умов. Знищені бойовийцькою навалою, розподарено-фінансовий апарат, майже цілковитий брак транспорту і різних інших засо- бів перевозових, також руїна в інших адміністраційних і тех- нічних галузях нашого внутрішнього устрою - всі ті чинники будуть нам колосальною перешкодою в близької майбутності. Але хочемо ці перемогти і переможеми. Хоча би в ім'я того, що уважаємо за свій обов'язок заплатити Польщі за усюку дотих- часову поміч, яку отримали від неї на протязі цього тяжкого для нас року. Але на силь не все було по мімелі в наших останніх взаємних відносинах. Не торкаючись тяжкої і болючої ради, якою є для Украї- ни факт недавнього підписання ризького перемир'я, зважаємо за свій обов'язок підкреслити, що останні наші перетракції і фінансово-господарська /17 /X /1 торговельна /12/XI /умови були переведені під сильним натиском відповідних Польських Центральних Установ. Ми були змушені під таким пригнічуючим нас натиском до значних уступків. Отже ми уступили. Умови підписані. Ми приступаємо до їх виконання. Того то в цьому важливому для всіх нас часу здійснення наших сусідських зобов'язань, про які Ясновельможних Панів Міністрів минути ретроспективний погляд на недавнє минуле, в якому обопільне виконання наших взаємних зобов'язань було нерівномірне, а равночасно і несправедливе. Весь світ керується правом ділляння й протиділання. Як конкретні приклади подаємо: 1/Річ Носолита Польська згідно з умовою з дн. 17.V.6.m. має взяти для себе, між іншим, 40% нашої продукції цукрової за фінансову і конну іншу технічну поміч нашим цукроварням. Перед заключенням вищезазначеної умови відповідні представники з польської сторони говорили про виплату нашим цукроварням квоти 175 мільйонів марок польських, дійсності ця квота оказалась в сумі 125 мільйонів марок польських. 2/Перед підписом умови було обіцяно для наших цукроварень в чолі кампанії збілька технічна поміч, нині ж з приводу браку транспорту, опилу і технічної помічи буряки пропадають продукція цукру зменшується, а Держава Українська тим самим понови великі втрати. 3/В умові про товарообмін 12.XI/наша українська сторона в багатьох випадках, а особливо в цінах на збіжжа, є сторонню с кривдженою, позалі перспективи піднесення основних польських цін на українське збіжжа в випадку піднесення цін на польські експортові товари простатимуть не в відношенню прогресії геометричної, що єдино було б соціально виправданим, -а-в артметичній. ГОЛОВА ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ ГОЛОВА ВІЙСЬКОВОЇ ЛІКВІДАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ ГОЛОВА ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ МІСІЇ Завідність перекладу Начальник Канцелярії ДИРЕКТОР УКРАЇНСЬКА МІСТА ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА В РІЧИ ПОСПОЛИТІЯ ПОЛЬСЬКІЙ. Дня 11 листопада 1920 р. ч.475. м. Варшава. ДО ЇХ ЕНЦЕЛЕНЦІЇ ПАНА МІНІСТРІВ РІЧИ ПОСПОЛИТОЇ ПОЛЬСЬКОЇ: ПАНА МІНІСТРА ВІЙСЬКОВИХ СПРАВ, ПАНА МІНІСТА ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОМИСЛОВОСТІ, ПАНА МІНІСТРА СКАРБУ. ДО ЛОГО ЕНЦЕЛЕНЦІЇ ПАНА МІНІСТРА ГЕНЕРАЛЬНОГО СТАССВУРГЕРА, ПРОВІДНИКА ПОЛЬСЬКОЇ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДЕЛЕГАЦІЇ. В розвитку § 10 умови фінансово-господарської хаклинянки, яку складено між Урядом У.Н.Р. і Міністерством Військових Справ Р.П.Д. дня 17 жовтня б.р., Міністерство Війни Р.П.П. має в і отримати 40% цілої української продукції цукру, в цілі покриття зобов'язань власників цукроварень в відношенню до Міністерства Військових Справ. Одночасно Міністерство Війни в увазі до § 10 згаданої умови засвідчило, що вживає всіх заходів до переведення цукрової кампанії 1920/21 р. В нашому листі з дня 31 жовтня б.р. ч.410 ми вже зложили перед Високим Міністерством Війни декларацію з виясненням того катастрофічного стану, в якому знаходяться зараз наші цукроварні. Брак опалу, транспорту, а головне ротівки унеможливлює нормальний хід кампанії. Далі, ми вже підкреслювали, що навіть власники тих 16 цукроварень, які знаходяться на території бувшої польської адміністраційної окупації одержали значно невищестарчаючу для своїх господарських потреб ротівку і значно меншу від тєї квоти, яку Пан Представник Міністерства Скарбу Р.П.П. барон Данґель називав під час наших спільних переговорів цій/див. лист ч.409/. Усе вищеозначене : особливо мотиви зазначені в § Іп.2 в кінці нашого листа ч. 409 до Міністерства Війни примушує нас Переклад. 433 426 Посполитої Польської наступну декларацію, а саме: В цілі уникнення надзвичайних втрат, що їх повинні понести, Вкраїнська Держава, українська людність і власники українських цукроварень, які як би цукрова кампанія була неможливою в нормальнім темпі, Міністерство Народнього Господарства У.Н.Р. через свій Цукровий Департамент вже ніколи взяло на себе справу фінансування власними засобами усіх цукроварень, які знаходяться на території У.Н.Р. і тому якщо з боку Високого Міністерства Війни не буде взято всіх відповідних засобів, які Міністерство Війни декларувало що до українських цукроварень в примітці до § 10 умови з дня 17 жовтня б.р. ще протягом наступних семи днів, себ-то до 18 листопада б.р., в той час Уряд У.Н.Р. буде змушенний до фінансування українських цукроварень виключно власними засобами, для чого будуть взяті 40% загальної продукції цукру, які призначеню для фінансування цукроварень. Розуміється через те, що ті 30% цукру продукції з 1920/21р. які згодно з умовою 17 жовтня призначаються Польському Міністерству Війни на покриття нашого боргу, лишаються до розпорядимості Міністерства Війни Річи Посполитої Польської. ГОЛОВА МІНІСТР ПРЕДСТАВНИК МІНІСТЕРСТВА ШЛЯХІВ УКРАЇНИ ТОВАРИШ МІНІСТРА ШЛЯХІВ І КОМУНІКАЦІЙ ПРЕДСТАВНИК УКРАЇНСЬКОГО МІНІСТЕРСТВА ВІЙНИ ПОЛКОВНИК ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ Секретарь Моренке За згідність перекладу: 00% Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА ЛІКВІДАЦІЙНА КОМІСІЯ в Речіпоcполитій «ольській Відділ Постачання II грудня 1920 року ч. І73 м.ст. Варшава. Копія. До Керуючого Справами Директорії У.Н.Р.- З грудня м-ця 1919 р. по біжучий день видані слідуючі гроші: 16 лютого 1920 р.Старшини для доручень при Став- ці Головного Отамана Хор.Терещенко на подорожні вида- ки, яко курьеру Ставки……………………………5.000 мрк. Наказ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬК У.Н.Р.від 16. П. 1920 р.ч.II7. 18 квітня за квітень м-ць старшинам Ставки Головного Отамана …………………………………………53.250 мрк. Наказ Головної Команди Військ У.Н.Р. від 15 березня 1920 року ч.І2. 13 квітня недодержана плата за лютні м-ць старшинам Ставки Головного Отамана ……………………12.450 мрк. теж і відношення М-ра Закорд.Справ від 8 квітня 1920р ч.2033. 25 квітня Святкова допомога старшинам Ставки Головног Отамана …………………………………………53.250 мрк. 26 квітня ріжницю в платні за квітень м-ць і в свят- ковій допомозі старшинам Ставки Головного Отамана ………………………………………13.500 мрк. 28 червня на купівлю шапірографа для Нанцелярії Головного Отамана ………………………………1.500 мрк. 31 липня на військові потреби Ставці Головного Отамане ………………………………………500.000 мрк. Наказ Головного Отамана від 26 липня 1920 року за ч. 829 ………………………………………… 13 серпня теж …………………………………………500.000 мрк. 24 вересня на купівлю револьверів і набоїв для Ставки Головного Отамана ……………………37.800 мрк. Відношення Н-ка в.п.Канц.Гол.Отамана від 4 вересня 1920 р.ч.I347 РАЗОМ …. I.₹76.750 мрк. Крім того видано по борговим документам, погашення яких мало бути переведеним після повернення грошей: 15 травня 1920 р. сотн. Коваленко на таємні видатки 8.000 мрк. Заява за ч.35/3 від 14. V. 20р 30 серпня 1920 р. сотн. Романченко позичка на різні службові витрати в рахунок Похідної Канцелярії Головного Отамана 4.000 мрк. Рапорт ч.7-а від 28.VII.20р. 22 вересня 1920 р. теж підп. Нізієнко ……… 5.000 мрк. Рапорт ч.541/Н від 21.IX.20р. 4 жовтня 1920 р. позичка Н-кумК.Р.Ставки Головного Отамана сотні Ніжинському …………………… 5.000 мрк. Рапорт ч.308/265 від 2.X.20 р. 21 жовтня 1920 р. сотн. Романченко позичка в рахунок платні ……………………………… 7.500 мрк. Відношення ч.10 від 21.X.20 р. 25 жовтня 1920 р. теж позичка на службові витрати - 6.000 мр Відношення за ч.І2 від 23.X.20 р. а також видано 20 липня 1920 р. підп. Беню аванс на різні службові потреби по устному розпорядженню Головного Отамана, про що що й зазначено в його рапорті від 20.УП 20 р., погашення мало бути переведено після представлення справоздання через Похідну Канцелярію і затвердження витрат Головним Отаманом………… …………………………… 15.000 мрк. Разом … 50.500 мрк. РАЗОМ .. I.227.250 мрк. Начальник Комісії, Генерал-Поручник Зелінський. Начальник IV-го відділу Полковник Бондаровський. З оригіналом згідно: Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ У.П.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАМОРСЬКИХ СЛУЖБ. ДЕПАРТАМЕНТ ЧУ. ЗЛОСИН. "13" грудня 1920. ч. ссхл/574 м. Тарнів Вероломська преса приносить в останніх днях все більш вичерпуючи відомості про те, що уряди поодиноких держав Заходу вступають в офіціальні чи підофіційні переговори торгово-економічного характеру з представника- ми Уряду совітської Росії. Вельможики, свідомі цілковитої руйни господар- ського життя у себе дома йдуть в цих переговорах на великі уступки, визнанть всі доктрини Росії, роб- лять всякого роду концесії, продають капіталістам Заходу всі природні російські а голошно у країни с їх і багатства, щоби теоретичним заключенням таких умов дістати бодай дещо з закордонного краму - то- вару, залегчити тим до певної міри своє загальне еко- номічне положення а на важніше, щоби заспокоїти хоч би тимчасово обідніле населідками большовицького ре- жиму населення і запобігти масовому активному ви- ступові населення проти себе. І так пр. між Англією і совітською Росією прийшло до порозуміння в справі тексту торгового договору і той договір має бути підписаний ще в не- далекому майбутньому. В тому договорі пішли боль- шовики на великі уступки економічного та політичного характеру, то вони залежать і виплатити свою пропаганду проти Англії як на одній так і на іншій а за це мали б они отримати необхідні товари і продукти англійського виробництва, а також силу залізничного, морського і іншого майна. При помочі приватних трестів нав'язує торговельні зносини з соціальною Росією, Японією і Америкою. Різно-ж і в Європі - як задля французької прем'єр Ленг - бажає нав'язати з поведінкою торговельні зносини; до цього склоняється також Бельгія і т.д. Не треба думати, що Європа робить все на під перших враженнями тимчасових бойових умов. Вона мабуть і досі не здає собі ясно справи з того, чого варті всі ті умови, конвенції - договори і т.д., заключувані і підписувані представниками бойових умов, скільки у бойовиків доброї волі а головне можливості та даних для переведення цих договорів в життя. Міністерство Закордонних Справ прохає Вас, Бельгійського- ми. Пане, у всіх Ваших офіційних розмовах з Представниками Урядів Західних держав, в закордонній пресі , у Ваших приватних бесідах і виступах, консеквентно порушувати це питання і відповідно його коментувати - роз'яснювати. Вам треба все і всюди підкреслювати що - як це ясно показав дотеперішній досвід - бойовики ніяких умов чи договорів- конвенцій, якого характеру вони не булиб, ніколи не є дотриманою т.з. З хвилю, як їм удасться на основі відповідних договорів витягнути від контрагента які-небудь - хоч би мінімальні - користі в мілітарному, економічному чи політичному значенню, ті договори перестають для бойовиків істнувати, вони тратять для них свою обов'язкову силу. Що до зазначеної тут справи торгово-елінних чи економічних договорів бойовиків з державами Заходу, Вам треба категорично запевнювати, що їх бойовики не можуть зреалізувати також і в елементарних фізичних причин. При заключуванні економічних чи торговельних умов бол- шовки обіцяють росілячуватись за поставлені їм товари Заходу золотим запасом б.російської імперії та хлі - бом, цукром і н. продуктами, які вони надіються вивезти з українських територій. Що до запасу золота то це останнє належить не одному тільки совітсько- му урядові в Москві. В цій справі, Українська Народна Рес- публіка виявляючи готовність прияти пропорціональну участь в каплаті боргів б. Російської імперії, зазнає своїм без- порадним навом одержання також преперціональну участь і в аконті боргів, що остались в спадщині по рос- сійській імперії. /Вас прохається передати також і в тій справі офіціальне повідомлення відповідним урядовим чин- никам/. Що стосується вивозу українського цукру, хліба і інших продуктів, на які рахують большевики і ціною яких вони хотять купувати на Заході необхідні для зубеж- жеї і виголодженої Росії товари, то заінтересованим колам Заходу треба знати про те, що всікі спроби большевиків взяти під контроль пр. продукцію цукру на окупованій ними українські. території потерпіли повне фізько. Для ілюстрації хай послужить прикладом такий факт: боль- шевики пустили було в рух три цукрові заводи взявши їх під строгий контроль. Та не зважаючи на це, вже кілька днів після цього робітники розбіглись по селах, забравши з собою паси від машин /себі на підметки/ та всяке потріб- не техничне приладдя. Що до вивозу хліби і н. продуктів, то відповідні чинники за кордоном треба освідомити в тому, що українське селянство при своїй знаменито зробленій системі партизан- ської боротьби з большевиками внутрі краю - не дозволять російським окупантам ввезти в України - навіть при най- більших репресіях а боєку останих - і мінімальної кілько- сти продуктів своєї господарської праці. Порукою вищесказаного ха будуть настрої на- седення України, його стримління для до- стверення своєрідної української державності та його в не вороже, ненависне в ідношенні до большевих окупантів. На пі На підставі спостережень і досвідів, зроблених під час перебування Армії Української Народньої Республіки в теренах звільнених від ворога, можна з повнотою сказати, що ніколи на протязі нашої боротьби за російською окупан- ською владою на Україні, Уряд Української Народньої Рес- публіки не мав такого сприятливого, державно-освідомлено- го і активно-допомагаючого відношення з боку населення України, як в часи останнього перебування на її терито- рії. І ідейно і психологічно не тільки українське населе- ння але і національні меншості були в повному контакті з Урядом. Армія У.Н.Р. проходила наперед в глибину української території серед сприятливої та освіжуючої ат- мосфери довірря і допомоги з боку населення, не було від- них ексцесів і н. Почуття законності та одповідальности перед Державою та її Владою ясно виднілися у всіх кругах населення; воно спокійне, а повним розумінням ваги справи виконувало всі завдання Правительства У.Н.Р. і Головного Військового Командування в справі мобілізації та иних військових повинностей. І хоч під примусом військових обставин, під перева- жаючою силою ворога, Уряд і геройська Армія У.Н.Р. перей- шли на чужу територію, український народ залишився з Урядом а Уряд з ним. Український народ тужить, за своїм Урядом і чекає його, бо він переконаний, що Уряд і Армія У.Н.Р. війшли з української території тільки тимчасово; віра народу в поворот на дідну землю його найкращих синів, синів великої самопосвяти та самопожертви дуже глибока і вона дає українському народові моральні сили перенести невил терор большевизму, пережити нову руйну нашого краю під чужою владою і пов'язане з тяжкою лихоліттям, яке впало на цього громаду. Український народ живе всіх часобів, щоби на кожному кроні нищити той апарат зневаження і ному окупантської влади і щоби під кожним згладом злегчити прихід на Україну Урядові Української Народньої Республіки і 17 славній Армії. Міністерство прохає Вас, мати все вище сказане на увазі і у Вашому заклику представництва справ української державно- сті давати відповідним чинникам належні роз'яснення та ре- біти ясні висновки - аргументи. Держави Європи повинні мати, що заключування навіть т.з торговельних чи економічних переговорів з бойшовиками осно- ване в бою цих останніх на шантажу - обмані і має для їх дальше йдуче значення. Такі переговори і умови крім своїх матеріальних користей для бойшовиків мають для їх це й ве- лике політичне значення. Вони відкривають бельшовикам прямий шлях до Європи; Заключення тих договорів есть рівнозначне з політичним визнанням совітської Росії, бо для виконання тих умов треба взаємно обмінятись політично-економічними представниками в характері консулів. Найважніше при тому те, що всікі такі переговори з бель- шовиками являються для їх найкращим способом агітації та вид вики комунізму в Європі. Вам, Вельмишановний Пане, треба всіма засобами, які мають- ся в Вашому розпорядженні розв'яти ці і дію з її західних держав Європи, які есть у їх що до бельшовиків наа- галі. Європу треба остаточно освідомити в тому, що, коли 1920-го рік випав на користь бельшовикамто це сталось тільки завдяки помилковій політиці Заходу і що вже найвища пара виснити ту політику - спеціально-ж політику європей- ських держав до б.Росії взагалі, радикально справити детепе рішні помилки і рішучо виступити проти бель- шовизму. Міністерство певне в цьому, що Ви, Вельмишановний Пане, 437 430 Використаєте накреслений Вам тут матеріал як найбільш цільно і з безсумнівними позитивними наслідками для справи української державності. Прийміть, Вельмишановни Пане, вислови глибокої по- шани. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужої Зносин "16" грудня 1920 р. ч..915/4393 м.Тарнів. ПАНОВІ! КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. Згідно з наказом п. Міністра, Міністер- ство Закордонних Справ має честь переслати при- цьому копію обіжника від 15-го грудня ц/р . ч..906./в якому, з огляду на потребу як най- ширшої інформації закордону про Україну, про- хається наші Представництва за кордоном под- бати, щоби короткі огляд-відомості про Украї- ну були поміщені в важнійших популярних видав- ництвах, які мають польвиться в місці осідку данного Представництва/ для ласкавого пові- домлення про це ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужез. Зносин "15" грудня 1920 р. ч..906.. м. Тарнів. до Ген. Представництво упр. Кар. Регія за Кордоном Справа як найширшої інформації закордона про Україну ввагали, необхідність популяризації серед чужинців ідеї української державності вокрема, детальне освітлювання поєдинових етапів героїської боротьби за державну незалежність України мали все своє уґрунтування і могли рахувати на відповідні успіхи. Все це тим більш актуальне зараз, коли становище Армії У.Н.Р. і її Уряду в хвилі їхнього примусового переходу на чужу територію може бути толковане за кордоном в неправильному або навіть негативному для справи української державності розумінню. Така інформація закордону повинна йти не тільки офіційним шляхом наших Представництв. Інформаційні нотатки, огляди, нариси і ин. повинні зявлятись в приватних чужинецьких виданнях, призначених для широких кругів закордонного громадянства: календарях, альманахах, принагідних популярних виданнях і ин. Невеликі нотатки про Україну, які появились пр. в французькому альманаху "Hachette" за рік 1920 / ст. 51/52 /, як рівно ж марку- вання української території на відбитках карт, поміщених в тому ж альманаху – мають своє да- леко йдуче значення для освідомлення закордо- ну в українській справі. Міністерство Закордонних Справ маючи на ува- зі, що як раз зближається час І січня нового ро- ку, в якому звичайно появляються цілі серії та- ких періодичних видань, прохає Вас подбати при це – оскільки це можливе з огляду на спізнений час – щоби такі короткі оглядні відомості про Україну були поміщені бодай в важнійших попу- лярних видавництвах, які появляються чи мають появитися в місці осідку Представництва. Про результати прохається повідомити Міні- стерство.– Директор Департаменту Чужоземних Зносин /підпис/ Шкільник Начальник Дипломатичного Відділу /підпис/ Раків. з оригіналом згідно: В'ячеслав Ріновод Дипломатичному Відділу Шкільник У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. ДЕПАРТАМЕНТ ЧУЖ. ЗНОСИН. "16" грудня 1920. ч.ссхс/506 м. Тарнів. 440 433 Копія Директора СДЕРИЖАНО Затим 19 липня 1920 р. ВХ. Ч. 822 Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію відношення Міністер- ства до п.Міністра Військових Справ відносно надіслання детайльних даних про табори наших інтернованих козаків - старшин. На ч. 1332 від 14/ХІІ ц/р. Після отримання відповіді від Міністер- ства Військових Справ, Представництва У.Н.Р. за кордоном будуть негайно повідомлені Мі- ністерством про те - куди і яким шляхом вони ма- ють надсилати дарунки нашим козакам. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ 4. Директор Департаменту Чужоземних Зносин У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. ДЕПАРТАМЕНТ ЧУЖ. ЗНОСИН. "16" грудня 1920 ч.ссіхххх м. Тарнів. Д О ПАНА МІНІСТРА ВІЙСЬКОВИХ СПРАВ У.Н.Р. Завдяки відповідній інтервенції наших Дипломатичних Представництв за кордоном перед Представниками чужоземних держав поодиноки Товариства Червоних Хрестів пообіцяли свою допомогу нашим інтернованим козакам і старшинам в медикаментах, харчах, убранню а навіть в книжках і т.п. Представники У.Н.Р. за кордоном стануть вже в найближчому часі пересилати в табори вище зазначені дарунки. Міністерство Закордонних Справ має честь прохати Вас, Високосановний Пане Міністре, негайно по дати Йому до відома, в яких місцевостях /детально/ находяться табори наших інтернованих козаків-старшин і яким шляхом найкраще висилати туди посилики з закордону. Такі відомості Міністерству негайно потрібні для повідомлення закордонних Представництв У.Н.Р.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ міркав А. Кідиський Директор Департаменту Чужоземних Зносин мір. Млінне З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Канцелярія Департамент Відділ Міністра Section "15" Грудня 1920 № 780/4380 " 192 м. Тарнів До Пана Голови Високої Директорії і Головного Отамана Військ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію листа п. Голови Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Румунії, писаного до п.Міністра Закордонних Справ А.Ніковського 8-го цьо- го рудня ч.2012 до ласкавого відома. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ: в.. НАЧАЛЬНИК, КАНЦЕЛЯРІЇ МІНІСТРА: Голова Надзвичайної Дипломатичної Місії Української Народньої Республіки в Румунії 8 грудня 1920 р. ч.2012 Вукарешт. На протязі тих 3 днів, що я тут, я ще не встиг досягти ґрунтовно орієнтуватися в новій тутешній ситуації. Через більш докладно напишу згодом, а тепер подам самі коротенькі в'омості. Загальний на-бажання миру з большевиками і яко ж ун-не всьої ворожнечі з ними. Здається на цей шлях стала і Франція, тоді ті мої думки, що висловлював на нашій безпід-Справді, яке значинне може мати наше брязання, коли ніхто не хоче воювати з большевика- ми. З другого боку, останні відомості, які ми одержали безпосередне в України безсумнівно свідчать, що наше селянство не хоче миритися з большевиками і продовжує повстання проти них, що ці повстання ширяться і що поясні вони можуть набрати характер загальної пожежі. З цих ж відомостей видно, якою великою популярністю користується Новий Атаман серед населення. Маючи на увазі ті події, які мали місце серед наших військових кол., я дуже уважно відніся до цього моменту і сам допитував наших агентів, але вони в один голос свідчать, що це все дійсно так. Ви, мабуть, вже знаєте, що Коміссія Ліги Націй відхилила вступ до Ліги Російських алюженів. Ця доля спиткала не тільки нас, але одночасово і Грузію, і Латвію, і Естонію і т.и. Проти приняття акцію вела Франція, за прийняття висловлювалась Англія. Цей вотум поки що являється дужкою комісії і піде на затверджене пленума.Але сподіватися, аби ті думки висловили ся в нашу користь, нема а ні жадних на іншаким чином, загальні думка Європи в її найбільш прихильних до нас елементах не переходить федерації в вирішення Російського питання. Парламент у нас почав свою працю, але поки що занятий є хатніми своїми справами. Завтра, або найпізніш нісля завтра, маю бути у таке- Іонеску, перед яким горушу питання Вашого Приїзду сюди, а також і подорожу до Парижу. При позі звичнім відношенню зараз же одві- даю Французького Посла : тоди разом дам знати. Не давайте багато уваги, що в Лієжі цей румунський представник був професором. Прийдьте. Поки Франція буде триматися цієї лінії, чого я дуже сподіваюся і тут годі жалити. Але це не завважатиме депозиту, що нам буде треба. Пресса, як і раніше до нас майже ніяка і містить всі наші відомості. Відношення до київських збігців добре. Цьобирається багато збігців, яким нині не знаємо що з ними робити. Не забаром маю вести свого курьера, через якого по- кам більш докладні відомості. Важаю Е. В. Вашого кращого дякую за Вашу ілу гостинність. Витаю циро товаришів. Затримався щиро ви, Вам Константинович. З оригіналом згідно: в.п Начальник Канцелярії Міністра: До Пана Міністра Внутрішніх Справ. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за честь надіслати Вам копію з копії листа Голови Української Місії в Румунії до Міністра Справ Закордонних. 28/III-20р. 1912 Муромов Керуючий Справами Начальник Канцелярії До Пана Начальника Генерального Штабу. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за честь надіслати Вам копію з копії листа Голови Української Місії в Румунії до Міністра Справ Закордон- них.-. Керуючий Справами Виткевич начальник Канцелярії До Пана Міністра Преси і Пропаганди. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за честь надіслати Вам копію з копії листа Голови Української Місії в Румунії до Міністра Справ Закордонних.- У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "16" грудня 1920 р. ч.818/4426 м.Тарнів. до ПАНА КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Міністерство Справ Закордонних має честъ переслати при цьому копію листа з подякою за передані в розпорядження Уря- ду У.Н.Р. санітарні матеріали до Коміте- ту Французьського Червоного Хресту у Вер- ліні від 15-го грудня 1920 р. для ласка- вого ознайомлення ЙОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. При Вельмишановний Пане вислови високої с поваги.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ по відношенню до ост. уважні в Дуже у р Департаменту чужоземних Зносин У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ м. Тарнів "15" грудня 1920 р. ч.....601 448 КОПІЯ 441 ПАНОВЕ, Вже четвертий рік л'ється кров найкращих синів України - вже четвертий рік бореться Українська Армія проти ворога, грізного не тільки для України, але і для всього культурного світу. Українська Армія, яка захищає цілу Європу од руйнуючої большовицької навали була змушенна тимчасово залишити свою рідну землю з причини військових умов і находиться зараз в дуже тяжкому становищі, будучи інтернованою і розсіяною по таборам Польщі. Передаючи в розпорядження У.Н.Р. санітарні матеріали, Ви оказали, Панове, велику допомогу нашим інтернованим козакам в час невимовних для них страждань, зробивши цим діло справжнього милосердя. Уряд У.Н.Р. в свого боку просить прийняти найширійшу подяку за цю допомогу, що Ви, Панове, зволили оказати нашому козаку-страднику. Український Козак цього ніколи не забуде тим паче, що ця допомога прийшла в час найглибших для нього страждань. Проливаючи свою кров за своє власну свободу і забезпечуючи таким чином добробут чужих народів, ідучи на терен своєї Батьківщини буде завжди помятати про допомогу з боку Червоного Хресту славетнього французьського народу. ДО КОМІТЕТУ ФРАНЦУЗЬКОГО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТУ У БЕРЛІНІ. Дякуючи ще раз я маю честь просити Вас, Панове, прийняти найщиріше завірення в моїй високій до Вас пошані. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /підпис/ А. НІКОВСЬКИЙ З оригіналом згідно. Старший Діловод Дипломатичного Відділу. До Пана Міністра Справ Закордонних. Пан ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, ознайомившись з надісланою мені Вами копією листа Вашого в 15 цього грудня за ч.601 до Комітету Французького Червоного Хреста у Берліні, зволив покласти резолюцію: "Прошу запитати Міністерство Закордонних Справ, чи переслано копію цеї по- дяки І/^^ашому Представництву в Парижі 2/1 Мін.Нар.Здоровля. Повідомлення це вважаю потрібним". З огляду на вищезазначене, маю за честь просити Вашого розпорядження про надіслання мені відповідних відомостей для доповіді ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Муровий Керуючий Справами Директор Кашеллрі У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж. Зносин "14" грудня 1920 р. ч. 925/4481 и. Тарнів. ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. з наказу Голови Міністерства, Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію відношення п. Го- лови Надзвичайної Місії в Естонії Я.Голі- цинського від 9-го жовтня ц/р. ч.999 і копію листа п.Голови Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Латвії від 30-го листопаду 1920 р. ч.399 для ласкавого докладу ПАНОВІ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу УКРАЇНСЬКА ДИПЛОМАТИЧНА МІСТЯ УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ЛОНДОНІ 9-го лютого 1920 року 1.399 Ревель. З ПАЛАЦ МІНІСТРА ЗАГРАНИЧНИХ СПРАВ... Н.Р. Справа пізнання наших козаків при допомозі фран- цузьким військовим представником, майором Іончом, писав вже 16 вересня ч.971. Від нього відповіді ще не отримав. Зі часу розпорядження свого начальства. Згра 8-го квітня відійшов до Данцігу пароплав "Саратов", який повіз 700 росіян для Савінкова. Має забрати по дорозі в Ризі ще 400. Звідприятить францу- зи. Набирали переважно солдат і авіаторів. Остаршин забиратимуть слідуючими пароплавами. Мають забрати всіх військово-обов'язаних, котрі для чужинців в стат- кість. Не дивно, що і наші козаки, зневирялись в виїзді до української війська, по їдуть піями росій- ськими транспортами. Має в п'ятдесят по 1-го на "Са- ратові". Всі-лями передав адресу нашої Місії в Зар- цаві, можливо, що частина попаде до наших військ. Дільниць спиниться у Савінкова і франгеля. Мвіз з Дилляділ росіян має закінчено. От стар- шин поїхало через Англію до Зрангеля, решту відра- мили до Савінкова. Голова Місії /підпис/. з оригіналом згідно: Старший Ділюд Дипломатичного Відділу У.Н.Р. ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНСЬКА МІСІЯ В ЛАТВІЇ. 30 листопаду 1920 р. 4.894 Рига. ДО ПАНА МІНІСТРА СПРАВ ЗАХІДНИХ УКРАЇНСЬКОЇ І НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. Пане Міністре, У відповідь на число 765/822 з дати II-го листопаду маю за чану повідомити Вас, Пане Міністре, що через консульський відділ доручені мені і Місії одержали прохідні свідоцтва до Військової Місії У.Н.Р. в Польщі лікаря: Альбіцинський, Петрів, Павлів, Вельдшер немчужний, Сестри жалібниці Медведь, Засильова, Петрова. Прошу прияти запевнення глибокої і пошани. В. КЕДРО ВОЛЬНИЙ Ролова Місії. з оригіналом згідно: Старший Діловод Дипломатичного Відділу У.Ж.Р. Міністерство Закордонних Справ Фейрманент Луцьк. Зносин 18 грудня 1920 р. ч.328/4483 м. Тарнов. Еквідистовій додаток Міністерства Внутрішніх Справ - Галичини? Всебогу! 1920 р. Згідно з наказом Пана Миколаїва, Міністерство Закордонних Справ має рейс переслати п'яти чоловік який-то відношення В.О. Голови Надзв. Ринка Львів УНР. в Ейпопії від 28 січня 1920 р. п. 1035 дне поштового ознайомлення з його диплом Пана Головного Офіцера. - А Феректир Фейрманенту Рудоюжних Зносин Начальник Вищоматичного Відділу П. Давид НАДЗВИЧАЛНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в ЕСТОНІЇ. № 1035 Ревель 23 листопада 1920. До Пана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. Каминець Подільський Минулий тиждень бройнов під знаком хоч на загале не дуже помітного святкування другої річниці самостій- ності Ест. Республіки. Ширші кола громадянства в цьому святі участи не брали, а політичні партії, тобто провідники партій настільки заняти новими виборами до Установчих зборів, що на це свято ніхто із них більше серйозної уваги не звертав, а громадянство ізза частих кріз та змін габінетів починає до свого уряду в деяких недовіррям. Офіційно це свято було відсвятковано в то" способ, що Голова І-ди Міністрів проф. Піп, улаштував II ц.м. Вант, на котрий запросив всіх чужоземних представників Прийшли на цей вечір: Американці; Англійці, Французи, Швейцарці, Німці, Поляки, Латвійці, Литовці, Данци, Шведи, Фіни, Українці і Японці. Від большиків був з запрошений Гуковський, Голова торгельно-політичної Міс- сії в Ревелі. Досить чисельно взяли участь провідники партій - особливо соц. дем. всі теперішні, і багато бувших Міністрів. Всіх прибуваючих вітав при вході в салю Голова Ради Міністрів, називаючи в голос прізвище кожного із представників. Таким чином я познайомився з Руковським, котрий в го- дину пізніше в балачці зі мною сказав: "Ми Врангеля здусимо, тоді приймемось за Петлюру", але одразу ж висловив бажання побалакати зі мною та ще з деякими українцями на політичні теми, коли треба то й офіційно. Прошу ласкаво дати мені вказівки, в яких межах я міг би з ним балакати. Він почував себе на цьому вечері цілком відокремле-ним і самотним. Демонстраційно балакали з ним тільки естонці. /Директор Канцелярії Міністерства Закордонних Справ і дежкі провідники партій/ Практично цей вечір дав змогу тим, що досі не мали нагоди зблизиться до себе, і обмінятися думками тут по- Столи були суто накриті їжою і напитками, і цілий вечір грала музика моряків.- / підпис / в.о. Голови Маранцук. З оригіналом згідно: Начальника Дипломатичного Відділу До Пана Міністра Справ Закордонних. Ознайомившись з листом Голови нашої Місії в Естонії з 23 листопаду б.р. ч.1035 на Ваше ім'я, надісланим мені в копії при відношенні з 18 цього грудня ч.928 /4483, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ висловив бажання знати, яку відповідь дало Міністерство Справ Закордонних на запитання п.Парашука, в яких межах він може провадити політичні розмови з представником бойовиків Гуковським. З огляду на це, ласкаво прошу розпорядження Вашої Екцеленції про надіслання мені відповідних відомостей для доповіді ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. М. Кравченко Керуючий Справами Начальник Канцелярії УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА МІНІСТР ФІНАНСІВ Грудня 1920 р. ч. 1662. м. Тарнів 456 449 ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНО-ГО ОТАМАНА ВІЙСЬК У.Н.Р. Маю за честь представити Вам при цьому для відома копію відношення до Міністерства Закордонних Справ від 16-го грудня під Ч. 1632 в справі зібрання ним відомостей, через закордонні місця, про котировку цінностей на європейських біржах, як потрібний матеріал для реалізації цінностей Державного Банку. ВЕРХНІЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ Во. Директор Департаменту Загальних Справ Литценберг У. Н. Р. Міністерство Фінансів Департамент Загальних Справ Відділ адмінстр.-екзуп. 16 грудня 1920 р. м. Марків до Міністерства Закордонних Справ. Події останніх часів і зроблені в спішнім по- рядку реєвукація до Кам'янця і евакуація з останнього, позбавили Міністерство фінансів можливості своєчасно запастись необхідною кількостью закордонної валюти. Без останньої імплючається можливість істнування на терені Польщі, а одержати повичку від польського Уряду, є справа складна і довгочасна. Тому Міністерство фінансів примушено зараз вишукувати екстраординарні заходи для придбання закордонної валюти. Серед цих заходів Міністерством намічена і реалізація цінностей, які находяться в розпорядженні Державного Банку і складаються головним чином із пінних паперів російської валюти. Аби Міністерство фінансів мало спромогу реалізуваи пропести наміченого операцієв, вонко просить Міністерство Закордонних Справ дати циркулярне розпорядження по місцях, аби вони зібрали всі відповідні матер'яли на закордонних біржах і як новачинніше надіслали б їх до Міністерства фінансів, к концро не наме побажання, то есть зібрати матер'ял: на яких біржах, які російські папери котируються по ким цінам. За КЕРУЮЧИМ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ Левіць. Мрочок в.р. В. о. директор департаменту Загальних Справ Мречим в.р. З офіційною звідно: мл. Студ., ст. діячей У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ -- Департамент Чуж. Зносин "15" грудня 1920 р. ч. сс LXXXIV/578 м. Тарнів. 45-8 Таємно Капітелорія Директорії ОДЕРЖАНО 2 лютого 1921 р. НАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Може ється, відбулися зміни в цьому таку і поворотки. В данному разі імена "Тк.-О" про-був виважен. Девайт, що Мик. Кер Гранд. не бачився з емігрантами, ніз ванц, дарується? Для лакавого ознайомлення з його вмістом ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію таємного відношення п. Міністра Закордонних Справ на імя п. Міні- стра Народнього Господарства від 15 грудня 1920 року ч. сс LXXXIV/578 для лакавого ознайомлення з його вмістом ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Директор, Департаменту Чужоземних Зносин Укропований М.З.Ср - М.Корн Начальник Дипломатичного Відділу П.Ракч У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. ДЕПАРТАМЕНТ ЧУЖ. ЗНОСИН. "18" грудня 1920. ч. (СЕКРЕТАР) м. Тарнів. Д О ПАНА МІНІСТРА НАРОДНЬОГО ГОСПОДАРСТВА У.Н.Р. В звязку з затвердженням закону від 29-го вересня 1920 року про утворення „Державної За- купочної Комісії У.Н.Р. за кордоном" та з осередкуванням в руках зазначеної комісії в с і х с п р а в , що торкаються державних закупок за кордоном, Міністерство Народнього Господарства звернулось було до міністерства Закордонних Справ з проханням дати відповідне розпорядження Дипло- матичним Представництвам за кордоном, щоби ті по- відомили всякого рода закордонні закупочні орга- нізації різних відомств У.Н.Р. про те, що їх закупочна діяльність припиняється, а також щоби відібрати від членів зазначених організацій ви- дані їм уповноваження та дипломатичні паспорти, з тим що справи, майно і гроші ті організації мають здати Державній Закупочній Комісії. Міністерство Закордонних Справ пішло на зуст- річ проханню Міністерства Народнього Господар- ства та вислало негайно до Дипломатичних Предста- вництв У.Н.Р. за кордоном обіжник з відповідною інструкцією в тій справі. Між тим Міністерство Народнього Господарства не вважаючи на відповідний вищезазначений закон від 29-го вересня ц/р. та кроки пороблені в цій справі Міністерством Закордонних Справ, вислало за кордон нову Закупочну Комісію під головуванням п.Бориса Приснухина. В уповноваженню, виданому цій Комісії, цілком не зазначено, що вона являється підпорядкованою Державній Закупочній Комісії, та що її висилка доконана з відома зазначеної Державної Комісії. Таким чином зараз в Берліні наступило непорозуміння поміж Комісією п.Приснухина і тамошнім Посольством У.Н.Р. в тому, що це останне, виконуючи наказ Міністерства Закордонних Справ хотіло відібрати у членів Комісії п.Приснухина паспорти та уповноваження, - Подібне непорозуміння вийшло також поміж Комісією п.Приснухина і Дипломатичною Місією У.Н.Р. в Бельгії. В останньому випадку річ малася так: в перших днях листопада ц/р. аголосився до Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Бельгії представник Голландської фірми А.Т. van Vloten en Eronen, який предложив виданий п.Преснухину Міністерством Народнього Господарства уповноваження від 2/Х ч.906/23 і прохав подбати про візи для в'їзду п.Преснухина і його Комісії в Голандію, причому вияснилося, що зазначений голландець вже робив спроби одержання віз для п.Приснухина безпосередньо у Голландського Міністерства Закордонних Справ, яке одначе йому відповіло, мотивуючи це тим, що подібні заходи можуть бути повзяті тільки Дипломатичною Місією У.Н.Р. Місія зажадала від п.Приснухина пояснення причин для в'їзду в Голандію, коли по його уповноваженням Комісія була призначена лише до Данцігу і Гамбургу. У відповідь на це п.Приснухин повідомив, що з доручення його ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ пана КОЛОВНОГО ОТАМАНА він має у Голандії закупити зброк, якої не пропускають через Німеччину. Слідуючого дня в телефоничній розмові з секретарем Місії п.Приснухин заявив, що йому треба їхати в Амстердам для закупок кожухів та білизни на 10 мілінів марок. Через та Голова Місії п.Іковлів повідомив п.Приснухина, що не може дати йому ніякої допомоги в справі в'язду по тій причині, що відповідно закону від 29-го вересня 1920 року Комісія п.Приснухина ліквідується, - а всі справи повинні бути здані Державній Закупочній Комісії під 1'оловуванням п.Фещенка-Чопівського. На це одержала Місія від п.Приснухина телеграму, в якій він зазначив, що він має негайні доручен- ня від ІОГО ЕКСЦЕДЕНЦІЇ ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, що він під- лягає Міністерству Народнього Господарства та Державній За- купочній Комісії п.Фещенка - Чопівського. Він заявив, що відновлення Місією візи для в'язду не дає йому можливості проконтролювати погрузку корабля в Амстердамі, ізза чого Комісія виїжає. Міністерство Закордонних Справ зазначує, що поводження п.Приснухина мусило викликати в Місії оправдане недовірря перше для того, що п.Приснухин не звернувся просто до Ди- пломатичної Місії У.Н.Р. про виклопотання візи, по друге - що подав все ріжні причини для в'язду. Міністерство не може даоі не підкреслити того, що поводження зазначеного агента Міністерства Народнього Господарства являється тим більш незаконне, що згідно закону від 31-го травня 1919 року /Вістник Державних Законів, випуск 25, від 21-го липня 1919, ст.333/ діяльність Комісії п.Приснухина повинна підлягати конту до Дипломатичної Місії У.Н.Р. в тій державі, в якій п.Приснухин мав виконувати свої доручення. Міністерство Закордонних Справ вважає своїм обов'язком по- дати вищенаведене до Вашого,Вельмишановний Пане, відома, і підкреслює, що такого роду непорозуміння, які все-ж нахо- дять певний відгук поміж чужинцями не причиняються ніяким чином до піднесення державного престижу У.Н.Р. за кордоном. Міністерство Прохая, щоби Міністерство Народнього Госпо- дарства на майбутнє для уникнення всяких можливих непоро- зумінь , - про кожну висилку Комісії за кордон повідомляло Міністерство Закордонних Справ, щоби воно в свого боку мо- гло дати своїм Представництвам відповідні директиви. Рівночасно в цій справі являється дуже бажаним, щоби Міністерство Народнього Господарства пригадало всім своїм Комісіям істнуючі закони і розпорядження про контроль їх- ньої діяльності та їхнєю підлеглість за кордоном Дипло- матичним Представництвам У.Н.Р.- Прийміть, Вельмишановний Пане, вислови моєї високої до Вас пошани. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ А. НІКОВСЬКИЙ в.р. Директор Департаменту Чужоземних Зносин /підпис/ З оригіналом згідно: Старший Діловод Федір Відділ