Доповідь та листування з Міністерством закордонних справ та представниками місій УНР за кордоном про взаємовідносини, підготовку повстання проти радянської влади та підтримку його з боку Західної Європи. Меморандум Всеукраїнської спілки діячів місцевих народних самоврядувань, Комітету спасіння України про Національний український комітет в Парижі, 06.01.1922-29.07.1922, 582 арк. — частина 4/4

21/III. 22. Високоповажаний Пане Міністре, Відповідаючи на Ваш лист з 17 ц.м. повідомляю Вас що в справі незаконного затримання кооперативами в Парижі нашого наїна я знаю тільки остільки, що подібно- го шахрайства, як поводження кооператорів відносно нас, мені не не траплялось! Я не маю жадної повновласті щоб могти виша- тися в ту справу - таку повновластьмає лише нас Посол в Парижі Шульгин 90, rue Vaugirard 1 найкраще було б як би Ви, Високоповажаний Пане Міністре були ласкаві звер- нутись за інформацією безпосередньо до нього. Зрештою найточніше поінформованим є розумієть ся також Ваш попередник Варановський Berlin Knieverst 31 хоч він на жаль дивиться на шахрайства кооператорів з величезною душевною рівновагою? Я передаю Вам череа Храпка лист, копія якого тут прикладаю бо вичесь що Ви у Вашім листі з 17 нічого про мій лист не згадуєте, він міг загубитись. Дякую Вам Пане Міністре, за турботи про моє здоровля, яке не дуже добре. З правдивою повагою /підпис/ Василько в.р. До Пана Міністра Фінансів П.Чижевського. 25.III. 8. Високоповажаний Пане Товаришу, Пані Чикаленко передала мені Ваші звіти з 16 і 20 до Міністерства Закордонних Справ і конці їх пересилається сьогодні до Уряду. Я з великою цікавістю ознайомився з їх змістом і подивлявся Вашу широку і пильну діяль- ність.Кожде слово, яке Ви пишите до Міністра про "Трибуна - Східна Галичина", я можу лиж цілком підтвердити. Отже конференція в Генуї таки, як здається, а певність буде мати місце 10-го квітня; на жаль, здається, головним питанням там буде боротьба французької та англійської точок по- гляду "чи сов.Уряд буде визнано де ще чи де факто". Без сумніву аргументи, висловлені в наших меморандумах, згідно яким сов.Уряд не має права заступати Україну, будуть використані Францією та іншими державами, котрі стоять проти визнан- ня де ще, для скріплення їхньої антибольшевицької точки погляду. Не має сумніву також у тому, що широка інформація на слорах, яка буде дана з нашого со- ку в Генуї представниками антибольшевицьких держав, буде корисна. Але наша делегація не змо- же інтервенювати в рішучий спосіб на вирішення До Пана Посла О.ШУЛЬГІНА. Париж. питання, чи большевики будуть визнані де кре, чи ні. Валюта іде в гору, марка падає з дня на день: сьогодня тисяча лір вже 18.000 марок, а 1.000 фр.франків -31.000 М. З другого боку не треба забувати, що коли станеться виз- нання большевиків де кре, правдоподібно всі намі Посольства і Місії доведеться роз'язати, позаяк, в цьому випадку у нас одні муть також право виставляти паспорти. Я мушу також бути гото- вим до того, що наш головний Отаман і Уряд будуть примушені покинути Польщу. З огляду на це небезпеку я мушу бутт шадним ще більше ніж досі з гріхми, котрих, до речі, я не маю, бо Стоць- кий не привів мені згоди на договір з п. ф. Ясттгою в справі відомих Вам цінностей, яким договір Ви дали свою згоду, і посто- новив остаточно не їхати особисто до Генуї. Моя праця там ціл- ком не відповідає видаткам. Але Ваша присутність в Генуї буде необхідна позаяк Ви можете говорити з французами та з тими представниками які ід- ідуть рука в руку з Францією. Також необхідно є присутність Стоцького, котрий не тільки може стояти в контакті з німцями, але з певністю матиме рекомендації від гутеньних англійського і бельгійського послів до делегації них держав в Генуї. Нареш- ті потрібна присутність Панського котрий має певні зв'язки з англійцями і арештор він покриє не лише свої видатки а також і подорож Стоцького. До торкаеться покриття Ваших видатків, тоя надіюсь що мо- же Ви тим часом будете мати гроші за автаж як би цього не було то прошу сповістити мене яку суму і маю переслати Вам на по- дорож до Генуї. 3 в 1 д к м я ту суму маю взяти в гав і не знаю, але Ваща присутність в Генуї так важна по л примушений зробити країні зусилля щоб дати Вам цю можливість. Зрештою я знаю по Ви лише тоді вимагатимете від мене грошей, як не діс- танете від кооператорів, і лише стільки вимагатимете скільки буде необхідно. Стоцький поїде звідці просто до Риму 1. Ви зустрінетесь з ним на краю всього у Опадського, Корсо д'Італія 6. Буду від Вас скоро відповіді на це листа напередодні або коли Ви будете в Римі або в Генуї. Пробув також повідомити такого роду письмовий матеріал має привезти з собою Стольник. З найкращими привітаннями /підпис/ Василько В.Р. Копія. (Переклад з німецької) Берлін 20 Вerezня 1923. Міністр Николай Василько. Ваша Ексцеленціє, Високоповажаний Пане Канцлере, Я прияв до відома, хоч з певним жалем, пояснення дані мені в ласкавому листі Вашої Ексцеленції від 23 січня ц.р. Одверто кажучи, як я завше старавсь говорити відносно Вашої Ексцеленції, я не можу Вашій Ексцеленції не сказати, що не бачу причини чому австрійська республіка пішла далі ніж німецька держава в справі німецько-російського договору і коли Німеччина обмежилась договором з Совєтською Росією, Австрія заключила договір з радянською Україною. В листі з 23 січня Ваша Ексцеленція полішають місце для розуміння ніби Радянська Україна стала "державною незалежною". Ха мені буде дозволено відповісти на цей погляд переславши Вам меморандум. Цей меморандум буде переданий Вашій Ексцеленції і П'ну Шефу Вашого Міністерства Закордонних Справ офіціяльно через нашого Посла у Відню - проте я вважаю потрібним, для як можна швидкого повідомлення Вашої Ексцеленції, скористоватися з цього шляху, щоби довести до відома Вашої Ексцеленції міст меморандума і просити о Ваш ласкавий осуд. Прийміть Ваша Ексцеленціє запевнення моєї незмінної глибокої поваги До /підпис/ Василько в.р. Пана Канцлера Шоберая. Відень. У.Н.Р. Закордонна Експозитура Кредитової Канцелярії Міністерства Фінансів Червня 13 дня 1922 р. 4. 2007. Берлін. До пана Надзвичайного Посла і Уповноваженого Міністра У.Н.Р. Николая Василья. На лист Ваш від 9.VI.22., в справі запи- тання адвоката п. Тідемана, маю за честь повідо- мити, що згідно тим документальним даним, які є в колому розпорядженню, по умові зроблень 11-12 квітня 1919 року, бувши Агентом Міністерства Фі- нансів У.Н.Р. п. Супруном при скасуванні договору від 3-4 лютого 1913року і додаткового до нього 12 лютого 1919 року по купівлі Урядом У.Н.Р. у Бр. Рабиновичів час, кави і кокосового масла було вип- лачено Бр. Рабиновичам відступного 4.000.000 нім. марок. Мушу зауважити, що перша сума відступного була зарахована п. Бр. Рабиновичами в листі іх від 27 березня 1919року до Агента п.Супруна в 10.000.000 німецьких марок, а до суми в 4.000.000 нім.мар. дійшло вже в наслідок компромісу. ПРИЛОГА: Лист адвоката Тідемана від 23.V.88. В.о. Директора Закордонної Експозитури Кредитової Канцелярії М-ва Фінансів В.Сапицький. Бухгалтер Вишневський. У.Н.Р. Закордонна Експозитура Коедитової Канцелярії Міністерства Фінансів Червня 14 дня 1922 р. Берлін. До пана Уповноваженого Міністра У.Н.Р. Николая Василька. На лист Ваш від 8 червня ц/б. маю честь повідомити, що 1) Ваш лист від січня місяця с/р. на імя Голови Ліквідаційної Комісії про видачу мені 50.000чес. корон був переданий мню по призначенню. 2) Справа з ліквідацією Брегіславського майна, від чого Комісія сподівалась одержати більш-менш значну суму в чеських коронах Комісієр не була остаточно закінчена, а передана, „о скасованні самої Комісії, для дальнього ведення п. Федорові Слісаренкові. 3) Не одержавши грошей, Комісія не мала змоги передати їх мені. 4) Ліквідаційна Комісія, згідно розпорядження п. Міністра Фінансів Чижевського від 1-го травня ц/р. скасована, а продовження її справ доручено згідно того ж розпорядження – п.Федорові Сліса- ренкові. 5) Панові Слісаренкові Комісією передано: а) Справа претензій до Т-ва Чехославія за вагон майна на 80.000 чеських корон. б) Справа претензії до Австрійського Уряду за знищені в патро- ни на суму прибл. 8.000.000 австр.корон. в) Справа претензії за знищені літаки (су- ма претензії має бути встановлена потзгоди з іншими Державами, що мають аналогічні пре- тензії). г) Справа претензії до Італійського Уряду за недоставлені нам літаки на 43.000 італ.лір. д) Инші дрібні - маловартні справи. 6) Пан Слюсаренко є особистий секретар пана Міністра Фінансів і, очевидно, перебрання справ Слюсаренком треба вважати, як перебрання їх самим п.Міністром Чи- жевським. 7) Після цього, треба думати, що всі суми, які будуть одержані п. Слюсаренком, будуть передаватись виключно до рук п.Міністра Фінансів, або видаватись по розпоряд- женню п.Міністра Фінансів, тим більше, що подібне писа- ння не розпорядження п. Міністром Чижевським було зроблено ще Ліквідаційній Комісії. В.о. Директора Закордонної Експозитури Кредитової Канцелярії Міністерства Фінансів В.Сапицький. 17.VI. в. Високоповажаний Пане Міністре, Сподіваюся, що Стефанович передав Вам мій лист з 12.ц.м.як також невелику суму 4.000 ч.К. Сьогодня вочи Вам прологити ці прилоги. В січні н.р.я передав директору Кредитової Канцелярії нашого Міністерства Фінансів, п.Сапіцькому, на підставі моєї своєчасної повноважності від ин.Барановського, лист до Голови Ліквідаційної Комісії у Відні,після чого, на випадок, як би ліквідаційна комісія дістала з претензії до товариства Чехословаччина, котрі мені тоді п.Сапіцький означив як максимум 50.000 ч.К., котру суму ліквідаційна комісія мала виплатити п.Сапіцькому для передачі мені. Я сподіваюся діставши цю суму бути в стані дати Вашій Місті потрібні гроші. П.Сапіцький повернув з Відня безрезультатно і доложив мені, що новий Міністр Фінансів Чехословаччини зробив нове розпорядження. Листом з 8.ц.м.я попрохав дир.Сапіцького повідомити мене про стан справи і посилав Вам копію його відповіді, думаючи, що найкраще буде, коли я доведу це до Вашого відома. Крім того посилаю Вам для Вашої інформації це одну цікаву прилогу як у свій час господарювали нашими переказними грошима акт про виплату чотирьох мільйонів нім.марок Супрунної братам Рабінович! Прийміть, високоповажаний Пане Міністре, вислови моєї невимірної великої поваги підп. Василько в.р. до п.Міністра Мавонна СЛАВИНСЬКОГО. Прага. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ липня....дня 1922р. ч.... Екцеленії Панові Міністрові Василькові. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що листи Ваші з 27-го Березня і 17-го Червня з усіма до них додатками ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ одер- жав. Ушуковській Керуючий Справами У.Н.Р. Коруючий Справами ДИРЕКТОРІЇ. Липня 5 дня 1922 р. Ч. 36. до Пана Голови Ради Народ- них Міністрів. — доручення ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ — за честь надіслати при цьому копію листа п. посла Василька на імя ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕК- ТОРІЇ ВІД 17 червня ц.р. в справі виданн п. Василові повноважці. у дружковий кор. Справами КЕРУВАЛА СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Липня 7 дня 1923 р. Ч. 26/.. До Пана Державного Секретаря. Надсилаючи при цьому підписане ПАНОМ ГОЛО- ВОЮ ДИРЕКТОРІЇ уповноваження п: Послові Васильку з 5-го цього Липня разом з окремою думкою п.Державного Контро- льора в справі видання цього уповноваження, маю за честь повідомити Вас, Пане Державний Секретарю, що з приводу названої окремої думки ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив по- класти нижченаведену резолюцію: "Окрему думку п.Державного Контрольора читав. Затвер- джуючи постанову Ради Міністрів в справі уповноважень для п.посла Василька, гадаю, що уповноваження ці мають більше характер політично декларативний і авторитарно-репрезен- тативний. Уповноваження, що досі мались на руках у п.посла Василька, не були вужчими од тих, які ухвалені нині Радою Міністрів, а проте ні разу не були використані послом Василько. Очевидна річ, що і використання нині виданих уповноважень повинно проходити в умовинах тісного контакту поміж послом Василько і Урядом. Аби узгладнити цілком слушні уваги п. Державного Контрольора, пропоную п. Прем'єр-Міністру опрацювати ті цілком конкретні директиви інструктивного характеру, додержання яких п. послом Васильком не буде в суперечності з істнуючими в цій справі законами. ПЕТЛЯРА. 5/УІІ 1922 р. б." Керуючий Справами Начальник Канцелярії Копія. Переклад з німецької. УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН. Генеральне Повноваження На підставі якого, повноваження дані п.Повноважно му Міністрові Николаю Василькові і які є у нього на руках, а саме: 1. Тодішнього Міністра Фінансів п.Христофора Бара- новського з 27-го Липня 1920 р. 2. Повновласть п.Голови Директорії й Головного Отамана /з контрасигнатою п.Премер-Міністра,п.Міністра Закордонних Справ і п. Міністра Фінансів/ з Дютого біжучого року виразно підтверджуються і відновляються. Пан Уповноважений Міністр Николай Василько, як був, так і є уповноваженим виконувати всі йому вищезазначе- ними повноваженнями дані права з законнообовязуючою силою для Правительства У.Н.Р.;він уповноважується заключати політичні умови ріжного роду з обовязуючою силою для Правительства У.Н.Р., а особливо дається п.Уповноваженому Міністрові Николаю Василькові право затягати в імені Пра- вительства У.Н.Р.позички, як також інкасувати для Правител- ства У.Н.Р. всю готівку ним пороблених позичок і її обо- вязуючо підтверджувати та роспоряджати нею по своєму мір- куванню. Дано 5 Липня 1922р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ МІНІСТР ФІНАНСІВ МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ З оригіналом згідно. М.Ковальський. В.О.Начальника Дипломатичного Відділу З копією згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 4 "ЛИПНЯ 1922 р. ч. 79 м. ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ На підставі арт. 9 закону про Державний Кон- троль, маю за шану подати при цьому протест Дер- жавного Контролера на постанову Ради Міністрів з дня І липня 1922 року в справі видачі уповнова- ження п. Послу Василько.- В.О. Державного Секретаря Надвигший Суддя Окрему думку п. Державного Контролера іграв. Затверджуючи постанову Ради Міністрів в справі уповноваження для п. Посла Василька, гадаю, що уповноваження ці ма- ють бути не характером алеїрно деклараційний і автодіярський репрезентативний. Уповноваження, щодо якого мався тає рукопис У п. Посла Василька, не були вуглями д річ, які уважали чи чи Вадьо Міністрів ; а проте ні разу жебум використання- ті поживи цього. Овидяє рік, що і використання наї виданих уповноважень повинно проходити в Чловиках підвою контракту політи посоль Великої Греції. Аби увзмледнити цікавим слушні уваги п. Державного Контролера, пропоную п. Президер М- Ністрту спрацювати рі зьких конкретні директиви інтерруктивного характеру, додержання яких п. Лиса Василько Не буде в суперечності з існуючими в цих справах Законами. 5/VI. 1922 р. д. Пейтера КЕРУЮЧИ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Липня 7 дня 1922р. до Пана Голови Ради Міністрів. Маю за честь повідомити Вас, Пане Прємьер-Мі- ністре, що з приводу окремої думки Пана Державного Контрольора в справі видання уповноваження п. Послові Василькові, згідно з ухвалою Ради Міністрів з І-го цього Липня, - ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти нижченаведену резолюцію: "Окрему думку п. Державного Контрольора читав. Затверджуючи постанову Ради Міністрів в справі уповноваження для п. посла Василька, рада, що уповно- важення ці мають більше характер політично декларатив- ний і авторитарно-репрезентативний. Уповноваження, що досі мались на руках у п. Посла Василька, не були ву: чими од тих, які ухвалені нині Радою Міністрів, а проте ні разу не були використані послом Василько. Очевидна річ, що і використання нині виданих уповноважень повинно проходити в умовинах тісного контакту по- між Послом Василько і Урядом. Аби увагляднити цілком слушні уваги п. Державного Контрольора, пропоную п. Прем'єру Міністру опрацювати ті цілком конкретні директиви інструктивного характеру, додержання яких п. Послом Василько не буде в суперечності звістнуючими в цій справі законами. ПЕТЛЯРА. 5-го Липня 1922 р. б.". У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин " 23 " червня 1922 року ч.202/755 492 До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому витяг з докладу полк. Сікевича Голови Дипльоматичної Місії У.Н.Р. в Угорщині, з 26/У - 22 року ч.340 для відповідного док- ладу. Т.КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Копія. Витяг з докладу Чана Голови Дипл. Місії в Угорщині з 26/V 22 р. № 340. ......В першій половині квітня б.р. приїхав був до Буда- пешту рос. ген.штабу полк. Лосев, який довгий час перебував в таборах інтернованих біля Калішу в Щепіорно та звідки він, як він каже, втік. Тепер полк.Лосев поїхав до Жилгороду, але з якою метою, про це Місії не відомо. Ген.Бобошко, який довгий час перебував на Угорщині, також перебрався до Чернівців. Полк.Ген.Штабу Мороз, що перебував в Будапешті з пару місяців і мав помешкання у полк.Лямпе, тепер зник з обрію. Ходять чутки, що його призначено на посаду бойовешийського військового агента в Ферліні. Робиться в цьому напрямкові дослідження. Не належить змішувати цього справжнього полк.Мороза з другим Морозом /був околодочний надзиратель г.Катеринодара, був якийсь час в заго- ні Шкуро і називає себе часом полк., а часом генерал-майором. Тепер служить в організації Полтавця-Острянниці/. Були тут якийсь час поширені чутки, що до Будапешту має приїхати командант російської армії в Болгарії ген.Нутепов, але до цього часу він ще не приїхав. Член "Об'єднання монархіческой партіи" поручник Матвіїв розповсюджував на тутешній російській станції провокаційну брех- ню, що начеб-то в Будапешті українська місія вербує добровольців для совітської російської армії, за що отримує великі грошові аванси. Сотник кубанського війська Казімірський, який це чув, за що провокацію добре таке побив Матвіїва; Казімірському спів- чувала більшість мешканців станції. Голова Місії Полк.СІКЕВИЧ /в.п./ З оригіналом згідно: /Начальник Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин "27" червня 1922 р. ч.206/789. До п.Керуючого Справами Директорії. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому переклад статті з часопису "ля лянтерн" з 6/IV 1922 року для відповідного докладу. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин 494 Переклад з французької мови, "ля Лантерн" 6/IV - 22 р. Чи має Україна свою історію, чи вона є тільки німецькою вигадкою. Незалежність цієї країни була б без сумніву відродженням Сходу Європи. Большовики, як також і всі ті, в чих це є інтересах, не хотять бачити Україну незалежною, і запевняли, що з початку Ро- сійської революції Україна не істнувала, що вона ніколи не істнува ла і що це є вигадка Людендорфа та Гінденбурга з метою утворити добру "німецьку колонію". Досвід показав, що це є найбільш цікавим, найбільш близьким і найбільш необхідним про що так мало знали: так, всі інтелегенти кола Західньої Європи дуже добре знали фауну і природу Австралії або Бенгалії, - але на питання - що таке є Україна, Грузія, Литва - не могли б дати не тільки точної відповіді, але навіть приблиз- ної. Одначе, іде справа, - покраїнній мірі що торкається України - про країну завбільшки майже в півтори Франції або більш як пів- тори Англії чи Італії, - про країну, хліб і цукор якої годували перед війною половину Західньої Європи і шкіри якої служили для фабрикації взуття для великої кількості європейців; як що добавити ще, що вся країна знаходиться під рукою, що вона є легкодоступна чи через Чорне море, чи залізницями, - то треба здивуватися тій безграмотності, що царює з цього приводу. І коли Європа - розви- нена інтелектуально і культурно - не знає нічого про сучасну Ук- раїну, то як можна порозумітися на тому, щоб вона знала історію, цієї країни між іншим дуже цікаву. На передодні Конференції в Фенуї, де так зване російське ти- тання займе перше місце і звідки всі погляди повернуться з почат- ку до Росії, переходячи через Україну, нам здається дуже необхід- ним дати в кількох словах коротку історичну замітку цієї останньої країни, додавши де-кілька економічних даних, так, щоби французь- ке суспільство, яке має найбільший інтерес що до відкриття две- рей Росії, де воно поклало найбільшу частину своїх капіталів, - зна- ло по крайній мірі, що ті, хто йому рекомендував в свій час підписа- тися на російські позички, його не ошукали в кредитоздібностях довж- ника; як також і для того, щоби це саме суспільство зрозуміло, що іст нує в пустелі большовицької Росії не зачепленняй большовицькою руйнаць кою системою оазис, здорова, плодородна країна, здатна продукувати і постачати не-вичерпані богатства в надзвичайно короткий час, - тоді, коли допоможуть їй визволитися під закривавленого чобота большови- ків. " Історія України, яка була підвладною поступово полякам і моска- лям, дає психологічне пояснення тому імпульсові і тій жадобі, з якими український народ почав відбудовувати свою вільну республіку, з початку в кордонах України, т.зв. Російської, маючи власний уряд власну армію і парламент, першим президентом якого був проф.Грушевсь кий. Але кінець 1918 року на жаль одмітився захопленням влади боль- шовиками, які, хоч в теорії визнали право вільного самоозначення на- родів і право відокремлення, на практиці оказалися що до України ще більшими імперіалістами, а ніж інші російські правителства, і продов- жують її поневолювати. Російська армія, склади зброї і амуніції, каз- на Росії дає большовикам перевагу над українцями, і тому большовикам вдалося окупувати на протязі чотирьох місяців Українську «республіку силою багнетів. Одначе, після Брест-Литовського миру, на весни 1918 року Ук- раїні вдалося заполучити од німців поміч і викинути большовиків із своєї країни. Але німці не трималися постанов Брест-Литовського дого- вору, який їм давав чисто економічні вигоди, і вони спробували при по- мочі також брутальної сили поневолити Україну, розігнавши парламент, заарештувавши Уряд обраний цим останнім і ставлячи на чолі України одного із своїх витворів-Скоропадського. Український народ запротестував проти такого порушення догово- ру, і коли Скоропадський дойшов до того, що проголосив з"єднання Ук- раїни з Московщиною, то хвиля народнього повстання, на чолі якого сто- - 3 - яли Український Національний Союз і Директорія, що вийшла з цього останнього, витгнала з України Скоропадського разом з німцями і знову проголосила незалежність країни. А коли між іншим Австро- Угорщина роспалаcь в осені 1918 року Західна Україна /Східна Гали чина/ зараз же проголосила себе незалежною і утворила свій власний уряд у Львові. Отже до початку 1919 року ми бачимо, що ще раз всі Українські землі були з"єднані після стількох віків поневолення. Директорія на чолі з Отаманом Симоном Петлюрою знову викликала ненависть і заздрощі у Московщині, яка кинулася ще раз зо всіма своїми силами на Україну, і боротьба, що веде Український народ в бажанню бути вільним і незалежним, з бою большовиків велася в жорстокості і брутальність, які Москва вживала згідно зі своєю натурою. Отже, здається, що культурний світ має, по країнній мі рі моральну, симпатію до України і до її Директорії, що зараз є на еміграції, - бо представники цієї Директорії у столицях всього світу набрали ясно, не будучи визнаними, всіх прав диплома- тичних Місій визнаних держав, в той час коли большовицькі пред- ставники не є ще визнані, а ні приняті в більшості культурних країн. Л.В. З французьким текстом згідно: Урядовець для доручень УГ класи Міністерства Закордонних Справ Консульство Української Народньої Республіки в Мюнхені № 950 Мінхен, 20. червня 1922 року. ВАШІЙ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ має підписаний за честь довести до ласкавого відо- ма, що дня 8-го липня б.р. відбудуться загальні збори ту- тешнього німецько-українського господарського Союзу, на котрих підписаним буде прочитано реферата на тему :сіль- ське господарство – як підстава економічного життя Ук- раїни. При цій нагоді нехай вільно буде підписаному завва- жити, що на днях появиться в ілюстрованому тутешньому жур- налі "Дойтшлянд, Цайтшріфт фюр Ауфбау" стаття підписано- го п.з." Німеччина і Україна ",в котрій підписаний осте- рігає німців перед большевицькою торгівлею.Крім цього ро- бить підписаний зараз старання, щоб примістити в офіціаль- ній газеті "Байеріше Штаатсцайтунг" статтю п.з." Схід Європи ",в котрій вказується на особливу роль і значиння України як антикомуністичного чинника при відбудові сходу Європи. ПРИЙМІТЬ, ВАША ЕКСЦЕЛЕНЦІЯ, ЗАПЕВНЕННЯ МОЇ ГЛИБОКОЇ ПОНАГИ І ЩИРОЇ ВІДДАНОСТІ Фішук КОПІЯ. 499 21. 6. 1922 р. Високозановний Пане Міністр! Взагалі, моє положення надзвичайно тяжке. Навіть товариш, Посол Шульгін, який обіцяв допомогти висилкою 3.000 фр., одержав і продав авта і врешті замісто грошей вислав мені листа, написаного п.Токаржевським, який висловив думку, що пан Шульгін не має можливості мені заплатити цих грошей. Я не могу цього зрозуміти: коли обіцяєш, то рані- ше подумай, чи можеш виконати обіцянку; коли ж слово да- но, то треба його держати і виконати. Так думали колись, не знаю, може тепер світ перемінився! А між тим я на Йо- го слово рахував і знов вліз в борги, чекаючи висилки грошей обіцяних...........................1. З глибоким поважанням (підп.) А.Яковлів. Konsul der Ukrainischen Volksrepublik in München München, den 22 Juni 1923 № 966 ВАШІЙ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ має підписаний за честь переслати при цьому запрошен- ня на загальні збори німецько-українського господарського Союзу, котрі відбудуться дня 8-го липня б.р. Рівночасно нехай вільно буде підписаному надіслати копію листа, якого він отримав від редактора Шарре, котрий теж належно характеризує теперішні міродайни згляди в Мінхені. Підписаному відомо, що стаття його пред- ложено було президентові міністрів і тільки після цього надіслано долученого в копії листа. Як довго підписаний находиться буде тут в офіціяльному становищі, він з тої статті вжитку не зробить, зате пізніше постарається о обо- в'язкове напечатання в опозиційній пресі. ПРИЙМІТЬ, ВАША ЕКСЦЕЛЕНЦІЄ, ЗАЛЕВНЕННЯ МОЇ ГЛУБОКОЇ ПОШАНИ І ЦИФРОЇ ВІДДАНОСТІ [signature] Deutsch-Ukrainischer Wirtschaftsverband m. d. Sitz in München e.V. Hauptgeschäftsstelle: München, Maximiliansplatz 8/II (Handelskammer). Fernsprecher: 52621. Bankkonto: Bayerische Vereinsbank, München Abteilung Handelsbank. Postcheckkonto 11173 München. MÜNCHEN, den 24. Juni 1922. Nr. 13. An unsere Mitglieder! Die diesjährige ordentliche Mitgliederversammlung, zu der wir hiermit unsere Mitglieder einladen, findet am Samstag, den 8. Juli 1922, nachmittags 3 Uhr in den Räumen der Handelskammer München, München, Maximiliansplatz 8/II, mit folgender Tagesordnung statt. I. Regularien: 1. Geschäftsbericht der Vorstandschaft über das Geschäftsjahr 1921, erstattet vom Geschäftsführer. 2. Erstattung des Kassaberichtes und Vorlage des Haushaltsplanes durch den Geschäftsführer. 3. Entlastung der Vorstandschaft. 4. Wahl des Ausschusses. 5. Antrag auf Änderung der Satzung §§ 8 und 15. 6. Anträge (solche müssen spätestens am 1. Juli bei der Vorstandschaft schriftlich eingegangen sein). II. Der Ackerbau als Grundpfeiler der ukrainischen Wirtschaft. Berichterstatter: Wasil Orentschuk, ukrainischer Konsul in München. III. Die Wiederbelebung des Handels mit der Ukraine. Berichterstatter: Dr. Orestes Daskaljuk, Wien. IV. Richtlinien für die Entwicklung des Verbandes. Berichterstatter: Generalkonsul Emanuel Sahl, München. V. Der Schiffsverkehr mit der Ukraine. Berichterstatter: Dr. Friedrich Paugger, Generalvertreter des Lloyd Triestino in München. VI. Verschiedenes. Punkt I der Tagesordnung: Regularien 1. 2. 3. 4. 5. 6 wird ab 3 Uhr im großen Ausschußzimmer der Handelskammer erledigt. Zutritt nur für Mitglieder gegen Vorweisung der Mitgliedskarte. Die übrigen Punkte der Tagesordnung werden ab 4 Uhr im großen Sitzungssaal der Handelskammer zur Beratung gelangen. Für diesen Teil ist die Einführung von Gästen gestattet. Programmänderungen bleiben vorbehalten. Um einen Überblick über die Zahl der erforderlichen Plätze zu ermöglichen, bitten wir, unserer Geschäftsführung mindestens 3 Tage vorher mitzuteilen, ob wir auf Ihr Erscheinen rechnen können. Nach § 15 der Satzung können Mitglieder ihr Stimmrecht auch durch Vertretung ausüben. In diesem Falle bitten wir um Einsendung einer Blanko-Vollmacht. Bestellung von Zimmern für auswärtige Teilnehmer wird auf Wunsch von der Geschäftsstelle übernommen. Mitglieder, die sich am Sonntag, den 9. Juli, an einer gemeinsamen Besichtigung der Deutschen Gewerbeschau 1922 beteiligen wollen, werden gebeten, dies mindestens 3 Tage vorher bekanntzugeben. DEUTSCH-UKRAINISCHER WIRTSCHAFTSVERBAND m. d. SITZ IN MÜNCHEN E.V. Die Vorstandschaft: J. Pschorr Geh. Kommerzienrat Präsident der Handelskammer München 1. Vorsitzender. A. Friedel Konsul Direktor der Diamalt-A.-G. München 1. Schriftführer. L. Lustig Generaldirektor der Deutscher Eisenhandel A.-G. Berlin 2. Vorsitzender. H. Aust Geh. Kommerzienrat München Beisitzer und Vorsitzender der Handelsabteilung. Dr. G. Mayer Geschäftsführer. Schriftleitung der Bayerischen Staatszeitung Kopie München, den 22 Juni 1922 S.H. Herrn W. Orentschuk Konsul der Ukrainischen Volksrepublik München Ainmillerstrasse 35. Wir bedauern lebhaft, dem uns freundlich gesandten Artikel "Der Osten Europas" di e s m a l keine Aufnah- me gewähren zu können, weil er inhaltlich im Widerspruche steht zu der Auffassung, die seitens der Reichsregierung durch den Abschluss des Vertrages von Rapallo /Deutsch- russischer Vertrag/ bekundet worden ist. Wir gestatten uns daher, das Manuskript mit besten Danke zurückzureichen und fügen gleichzeitig einen Brief bei, der an Ihre Adresse bei uns eingelaufen ist. Mit vorzüglicher Hochachtung gez. Scharre Chefredakteur У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин " 4 " липня 1922 року ч.214/801. 503 До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу витяг з док- ладу Місії в Угорщині від 7/VI ц.р.ч.346. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Витяг з докладу Місії в Угорщині від 7/VI 1922 року ч.346. З Відня до Будапешту приїздив Д-р Бриндзан і пробув тут 4-5 день. Д-р Бриндзан виголосив в будинкові Парламенту реферата про українську справу. При цьому були присутні: Радник Угорського Міністерства Закордонних Справ Пайкерт, Члени Угорського "Т-ва Закордонної політики", проф.Бонкало та де хто з журналістів. З членів української Місії були: Радник Д-р Кобилянський,п.п.Лалков, Гамерський і Стасів. Реферат Д-ра Бриндзана складений талановито і змістовно та виголошений добірною німецькою мовою, дуже зацікавив слухачів,які на при кінці звернулись до п.Бриндзана з цілою низкою запитань і довго не росходились, З великою увагою вислухуючи пояснення талановитого референта. Майже одночасно з п.Бриндзаном прибув пан Бігарій, який тут провадив пертрактації в торговельних справах з бувш.депутатом угорського національного зібрання Гвмебешом та п.Гефті 17 травня 6 р., з приводу дня народження Єспанського короля Альфонса ХІІІ, відбувся у Єспанського Посла в Будапешті,виконтад де Грація Реаль, по II год. з рана, раут, на якому були присутні члени дипломатичного корпуса з папським нунцієм кардиналом Скіоппа на чолі, Угорські Міністри та вищі урядові особи. З української дипломатичної місії, яку було запрошено "інкорпоре", прибули:Голова Місії полк.Сікевич, Радник Місії Д-р Кобилянський та в.о.Секретаря Д-р Лалков. На привітання членів української місії виконт де Грація Реаль відповів цірою подякою і просив висловити від його імені і від імені єспанського уряду найкращі побажання Українському Урядові.... Голова Місії полковник Сікевич /в.р./ З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Берлін, дня 19. VI.1922 Високоповажаний Пане Міністре, Пересилаю Вам в приложі потвердження про виплачені мені Вами в імені Оцукка 35.000мар. і прошу Вас о ласкаве поквітовання відворотною поштою, що я виплатив Вам мій приватний борг 35.000 марок. При цій нагоді прошу Вас відповісти ласкаво листовно на мій лист з 7.червня ц.р., бо моїм обовязком було представити копію його п.ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ, отже мушу доложити йому також, яку я дістав відповідь, бо інакше він міг би зрозуміти, що Ви, зглядно Оцукс або Дніпросовз виплатили Супрунові борги мені, а я про це не повідомив Уряд. Наперед дякую і застаюсь До п.Міністра з найбільшою повагою Х.А.Барановського. Берлін. Берлін, червня 22-го дня 1922 Ансбахерштрассе, 26. Високозановний Пане Міністре! На Ваші шановні листи від 7-го і 19-го ц/м. маю за шану сповістити, що Дирекція Українського Оцук- са, Лімітед, в своєму засіданні, яке відбулося в Берліні 15-го червня ц/р., розглянула Вашу вимогу виплатити борги Оцукса Урядові У.Н.Р. і винесла таку постанову: 1) "Що до боргів Оцукса, то залишитися при поста- нові Дирекції від 13-го ц/м. відносно виплати боргів Оцукса Урядові У.Н.Р. (п.2 протоколу за- сідання Дирекції Оцукса 13-го червня 1922 р.)." 2) Що ж до других кооперативних установ, то в справі урегулювання фінансових взаємовідносин цих установ з Урядом мають вжити заходів окре- мі представники цих установ." До цього додаю копію листа Оцукса до Пана Голови Ради Міністрів У.Н.Р. з приводу урегулювання грошових сто- сунків між Українською Кооперакією і Урядом, а також моя росписку в одержанні від Вас 35.000 нім. марок за куплені у мене в свій час гривні. З правдивою пошаною Голова Дирекції і Довіренний Українського Оцукса Лімітед (підп.) Х.Барановський" Секретар (підп.) Г. Сціборський. Його Екселенції Надзвичайному Послу і Уповноваженому У.Н.Р. п. М. ВАСИЛЬКО. У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 16 Липня 192 р. Ч. 173/зап ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Маю за честь докласти Вашій Ексце- ленції копію листа п. Горбаня від 22 Чер- вня б.р. ч.84Г в справі боргів кооператив них установ Урядові. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о. Директора Канцелярії УКРАЇНСЬКИЙ ОДУКС ТОВАРИСТВО З ОБМІЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬЮ ч.841 Берлін Червня 22 дня 1922 року Ансбахерштрассе 26 До Пана Голови Ради Народних Міністрів У.Н.Р. Високошановний Пане Міністре, Чим маю за шану сповістити Вас, що Ваш лист від 28-го квітня ц/р під ч.316, адресований до п.х.А.Барановського, а також лист Ради Міністрів У.Н.Р. від 12-го Квітня ц/р під ч.298 - до Тимчасової Управи Кооперцентра – на руки п.х.А.Барановського, – були заслухані Дирекцією Українського Одука, Лімітед, в засіданні, що відбулося 13-го червня ц/р в Берліні, і були винесені нею з приводу вищезгаданих листів такі постанови: "Сповістити Уряд Української Народньої Республіки, що І/відносно повинних, одержаних Українськими Кооперативними Установами від Уряду У.Н.Р. на Україні, ні в Дирекції Одука, ні в окремих представників Українських Кооперативних Установ, що входять в склад Дирекції Одука, ні певних відомостей про суми боргів, зроблених Правліннями цих Установ, ні відомостей про суми, повернуті Уряду У.Н.Р. або видані по його дорученнях немає; також в них нема тут за кордоном ні коштів цих установ, ні дочуч ручень від них зробити розрахунки з Урядом У.Н.Р. 2/Що торкається сум, взятих у борг від Уряду У.Н.Р. за кордоном представниками Українбанку, Централу, Дніпропосову і Одука по довіреностям цих установ, то представники цих Установ вважали і вважають своїм обов'язком як найскорше ці борги покрити і вони в значній частині все покрити. Для остаточного засування суми ще не покритих боргів, зроблених за кордоном у Уряду У.Н.Р., представниками Українбанку, Централу, Дніпропосову і Одука, Дирекція Одука вважає дуже доцільним, згідно з пропозицією Ради Міністрів У.Н.Р., утворити мішану комісію для перевірки рахунка заборгованості цих установ Урядові У.Н.Р. і сум повернути ними Уряду, а також для виясення способів і термінів покриття цих боргів. До Уряду листа по цій справі скласти доручення „Г. Горбаневі.“ Виконуючи покладене на мене Дирекцією Одука доручення, уклінно про хаб Вас, Високошановний Пане Міністре, повідомити Дирекцію Одука про час і місце, де представники Одука, Українбанку, Централу і Дніпропосова могли б зустрітися з уповноваженими від Уряду для утворення вищевказаної мішаної комісії та полагодити справу перевірки рахунка заборгованості, а також встановити терміни і способи покриття боргів. До цього додаю, що Дирекція Одука належним місцем праці такої мішаної комісії рахувала б взагалі Німеччину, а з окрема Берлін по двох причинах, а саме: 1/Дістати візи в другі країни для представників Українських Центральних Кооперативних Установ являється річчю дуже складною, забираючою багато часу і коштів, а підчас і неможливою. 2/Виплата боргів робилася переважно через Закордонну Експозитуру Кредитової Канцелярії Міністерства Фінансів У.Н.Р. в Берліні, а в тих випадках, коли виплата робилася в інших державах, то про це по можливості повідомлялась вищевказана Експозитура і 11 надсилалися відповідні документи, так що в неї є найбільше відомостей, дотичних боргів, зроблених представниками Центральних Кооперативних Установ у Уряду У.Н.Р. за кордоном. З правдивою пошаною Горбань /-/ З оригіналом згідно: Директор Канцелярії Голова Ради Народних Міністрів У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНІВ ГОЛОВІ ДИРЕКТОР І „4“ Липня 192 р. ч 16/тм Маю за честь докласти Вашій Ексцеленції копію молого листа од 5/VII до п.Міністра Василька і копію листа тої ж дати до п.Голови Місії в Польщі А.Лукашевича. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ в.о. Директора Канцелярії ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ, Мені дуже прикро, що Ви не одержали своєчасно моєї відповіді на Ваш лист від [Червня], про що я довідався лише з Вашого листа до Пана Професора. Вашого листа я одержав 7 Червня в Варшаві, куди я прибув 6 Чер- вня в Тарнова. Відповів я Вам двома листами [10 і 14 Червня], і ті листи вислав поштою через нашу місію. Сам П. Г. в моїй присутності надписував Вашу адресу. Дуже прикро, коли цих листів Ви і досі не одержали. Справа повноважень для Вас затрималась через необхідність по- розуміння Ради Міністрів в Міністром Фінансів Чикевським. На підста- ві такого порозуміння і маючи на увазі, що Міністр Фінансів, перебува- ваючи постійно за кордоном, має певні повноваження загального ха- рактеру. Рада Міністрів ухвалила вміст повноважень для Вас, Пане Міністре, з деякими корективами. Спробувавсь однаком, що такі повноваження цілком задовольнять Вас і дадуть можливість розвинути ту акцію Вашу, про яку персональ- но докладав пан Посол Стецький. Подорож моя за кордон відкладається за браком коштів, але спо- діваюсь за якихсь 2-3 тижні бачитись з Вами для обговорення держав- них справ великого значіння. Прийміть від мене, Пане Міністре, вислови мого співчуття в приводі хвороби Вашої Високоповаженої дружици, здоровля якої, сподіваюсь, скоро поліпшиться. З правдивою повагою А.Лівицький /р.в./ "5" липня 1922 р. З оригіналом згідно: (В.Директор Жамцелар) (сл. ви Ради Народних Міністрів А. Титтєл) Копія ВЕЛЬМИШАНОВИЧ АНДРІЄ ВАСИЛЬОВИЧУ, Ви пам'ятаєте, якого страшного змісту листи писав я Вам з самого початку діяльності нового кабінету. Коли б не та негайна допомога, яку мені пощастило добути, ми давно загинули б, і то з муками голоду, ексцесами і шкандалами. За цей час нам пощастило спокійно працювати. Апарат скоротили з 260, як було в Січні, до 65 значну частину урядовців вирядили і спрідваемось, що там на новій праці, вони не проклинають нас, а навпаки твердо стоять на платформі У.Н.Р. Але весь час наше істнування і наша праця були випадковими, ми не знали що з нами буде за місяць, ми не мали постійного бюджету і зараз ми опинились на краю безодні. В ближчих часах ми не маємо жадних конкретних перспектив,крім надій на Варшаву. Доки досягне реальних результатів Ч., роса очи виїсть...... розпорошить наш центр. В спільних нарадах з Проф. ми намітили конкретну програму діяльності, а нема грошей не тільки на праць а навіть на злиденне животння. Доходити до того, що "на вашій достойники" не знають, що буде з нами завтра. Я наприклад не можу приїхати до Вас, бо нема грошей на подорож. Ще тиждень такого життя і всі наші зусилля розлетяться, авід того, що зветься центром, лишаться тільки тяжкі спомини. Тепер, коли сталася зміна, прошу Вас, негайно конферувати в нашим прихильником Н., нагадати про французів і про обітницю видавати місячно хоч 3,3 і І всього 7 мил.м. Сподіваюсь, що енергійними заходами цього можна досягти зараз. Чекаю відповіді, коли треба, приїду. Сердечно вітаю А.Лівицький/-/ 5 Липня 1922 З оригіналом згідно: Редактор Канцелярії Голова Ради Народних Міністрів А. Тютюнник У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. "16" Липня 1922 р. Ч 140/мі ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ НАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Маю за честь докласти Вам копію моїго останнього листа до п.Голови Дипломати- чної Місії в Румунії К.Мацієвича. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о.Директора Канцелярії Вл. Тимченко Копія Високоповажаний Кость Адріянович, Читав Вашого листа до п. Василька, в якому висловлюється незадоволення з приводу затримки розпоряджень по справах Ос. і К. Наказ по справі О. ми свідомо не вислали зразу, бо хотіли підкреслити адміралові нашу коректність, і підписали наказ гострого змісту лише після того, як вичерпали лояльні засоби. Що до справи К., то він сам безконечно її тягнув у нас в Тарнові і боявся, що буде навмисне проволікати і в Букарешті. Він обіцяв навіть протягом тижня вислати нам під заклад процесу кілька сот тисяч лейв, а всю справу обіцяв закінчити за місяць. І грошей не прислав і справа проволікається. Одна тільки надія на Вашу енергійну інтервенцію, бо справа К. має для нас рішуче значення. Прошу Вас також повідомити мене, що сталося з адміралом, і чи робили Ви коло нього якісь заходи. З копії листа Вашого до Василька я бачу, що Ви нічого не маєте проти того, щоб він мав висший догляд за всіми місіями, в тому числі і за Вашою. Повідомляю Вас, що такого наміру Уряд не має, і що про цей проект я довідався лише з копії Вашого листа. Ваша місія може підлягати лише безпосередньо Міністерству Закордонних Справ. Що у Вас робить Білопольський, який очевидно має шкідливий вплив на К.? Прошу Вас дуже сповіщати мене про перебіг справи К., бо це наша найреальніша надія на цей час. Прошу прияти запевнення іт. д. А. Лівицький /-/ За вірність: Зав. Директор Жанцелари Голови Ради Народних Міністрів У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 16 " Липня 1924. Ч 174/м ЕКСПЕДИЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Маю за честь докласти копію листа п.Го- лови Дипломатичної Місії в Румунії від 28 Травня б.р. ч.3452 в справі Корнієнка. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о. Директора Канцелярії В. Міщенко ГОЛОВА УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ В РУМУНІЇ ч.3452 Букарешт 28 Травня 1922 Високоповажаний Андріє Миколайовичу, Вашого листа від [7/IV-го я одержав, дуже можливо, що це сам К. при- чинився до широкого розголошення всією справи. Але по оповіданню мого в цьому мали значніше також і деякі інші причини. Во всякім разі факт залишається фактом, що розголошення відбулося і це не мо- же бути на нашу користь. Зараз ще трудно вияснити оскільки це мати- ме шкодливий вплив. Але я гадаю, що без цього не обійдеться. На превеликий жаль не можу Вас порадувати втішними відомостями в цій справі. Я двічі був з приводу неї у Міністра Вілни, адвоєкт К. теж вживав відповідних заходів, щоб направити діло на нашу користь але тим часом поки що вся справа виглядає досить сумнівно. Юридич- на Рада Міністерства Вілни, себ то перша інстанція, яка розглядає справи аналогічного характеру висловилась в своїй більшості/6 чле- нів проти 4/ за те, що платити неможливо, бо документи засвідчені Урядом, яким не є визнання. Це рішення піде на доклад Міністру Віл- ни і він не зможе покласти резолюція, яка була б протилежною рі- шенню Юридичної Ради. Після цього вся справа піде на затвердження Ради Міністрів. Тепер єдина наша надія на прихильне відношення до нас п. Б., з яким я бачився раніш і з яким говорив також і в цій справі. По пораді адвоката я маю знобу бачити його і знову прохати аби він взяв до себе все діло і віднісся до нього персонально у- важно. Але і з цього боку почувається деякі утруднення, бо вже не менш 2-х тижднів, як моє побачення не може відбутися і відкладаєть- ся по різним мотивам. Власне, справа йде так, як я і передбачав. Раніш нам відмовляли через те, що документи не всі були в порядку. Тепер, коли всі докумен- ти зібрані і коли з цього боку ніяких заперечень зробити неможливо висовуються нові аргументи політичного характеру, які ми не можемо вже... Ніяк усунути без допомоги Румунської влади. А повинно признати, що її положення, після заключення юристів дуже скрутне. Зробити по- станову про виплату це означало б признати наш Уряд правомочним в таких справах. Аби це було при іншій політичній ситуації і при инь- шому відношенню до большевиків, то це не могло би викликати великої політичного резонансу. При... сучасних умовах на це сподіватися дуже важко. Тим більш наші надії не можуть мати великі шанси, що остан- нім часами почалися деякі репресії відносно Вранглівців, а заодно відносно і нас. І взагалі відношення до нас стало дуже стриманим. При таких умовах сподіватися на швидке позитивне виоїшнене спра- ви дуже мало підстав. Сут права деякі ознаки, що ці умови можуть змінитися. Ця зміна може вияснитися на протязі ближчого місяця в зв'язку... з тими подіями, що розвинуться по той бік Дністра. Тоді ми знобу із висуненом в надією на успіх. Великою помилкою адвоката К. було те, що він, після першого відмо- влення в платіжку, не подав скаргу в суд. Правда для цього треба було б внести в депозит суду до 600 тис. лейв. Але їх можна було дістати у якихсь закордонних капіталістів під залог процесу. Ми мали один вже процес в суді, де противна сторона аргументувала не визнанням нашого Уряду, але навіть прокурор на це не звернув уваги і навпаки личив, що коли Місія є допущена до праці, то тим самим Уряд дає її права представництва. Порадимося і може доведеться стати на цей шля Чи при таких умовах варто Вам прийжкати сюди. Во всякім разі про одержанне грошем в скорому часі не може бути й мови. Тим часом, коли Ви бажаєте отримати візу, то я зроблю необхідні заходи. Бажаю Вам всього кращого в Вашій Важкій праці. З правдивою повагою і віданніс тью Ваш К. Мациєвич/-/П. С. Вже коли лист був написаний я одержав ві- домости від адвоката нові більш втішні. Справа джкувчи його заходам має поступити на новий розгляд юридичної ради і можно сподіватися що на цей раз вона віднесеться інакше. На цім тижні я таки буду ма тинеобхідне побачення і тоді зараз же дам Вам знати. У нас тут били ла дуже неприємна пригода арештовали молодого Остроградського, як большовицького шпіона. Хоч він тепер нам був зовсім сторонній чоло вік, але все ж таки личився Українцем і син нашого адмірала. З оригіналом згідно: В. Директор Канцеляри Голови Ради Народних Міністрів Ал. Степанов У.Н.Р. Перукин Справами ДИРЕКТОРІЇ. липня 9 дня 1922р. Ч. ... до Пана Міністра Закордонних Справ. По відомостях змінення з німецьких часопися Рапальський трактат Німеччини з Совіцькою Росією має бути по ірений і на Радянську Україну. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ доручив мені носити вас, Пане Міністре, засувати докладно до справу і про висліг позіломити мене для відповідного локладу. Про зазначене бажання ПАНА ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ нам маю за честь подати до Валого, Пане Міністре, відома. Смірнович Перукин Справами Дз. Є. Соювий Вз. начальник Канцелярії. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ. Липня 1922 р. ДО ПАНА МІНІСТРА Н. ВАСИЛЬКО. З доручення п.ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за честь по відомити Вас, Пане Міністре, що листи Ваші-І/від 26.VI в справі допису п.Макаренка, 2/від 6.VII. в справі об- рахунків за час від І січня до І липня, 3/від10.VII. в справі кооператорів і 4/ від 8.VII в справі Вашого ві д'їзду на спочинок п.ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ Одержані і не обхідні з цих листів директиви дані п.Премьєр-Міністр ві і Міністрові Закордонних Справ. Керуючий Справами Директорії. В.з. Начальник Канцелярії Директорії. Основа міларова папка. % краш - % швідка (?) проєктор могли б обмінтя Умови: а) за 100 волид, 80. б) ще 50 - 8. Гарантійні папки. а) на бітумну розчину, 30%. Забезпечена протягом трьох рок. 50% забезпечення проєкту. на Грузії зроків (50 мильов) оправа 20% - гофрекого Організація державної твердки". Вивчення: експортні імпорту Емісійний Банк для України. Тульб Бімоп 10 річний контракт У.Н.Р. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ. липня дня 1922 р. Ч. 269... 574 До Пана Міністра Закордонних Справ. При цьому маю за честь надіслати до відома Ва- шого і представництв за кордоном інтерв'ю ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ кореспондентові американського часопису "Свобода", яке зістало оголошене в Ч.139 від 17.VI.цр. згаданого часопису. У. Мишкович Керуючий Справами. Дз. Пронадський Начальник Канцелярії. Верлін, червня 22 Ансбахерштрассе, 26. 841 До Пана Голови Ради Народних Міністрів У.Н.Р. Високосановний Пане Міністре! Цим маю за шану сповістити Вас, що Ваш лист від 28-го квітня ц/р.під ч.316, адресований до п.Х.А.Барановського, а також лист Ради Міністрів У.Н.Р. від 12-го квітня ц/р. під ч. 298 до Тимчасової Управи Кооперцентра – на руки п.Х.А.Барановського, були заслухані Дирекцією Українського Оцукса, Лімітед, в засіданні що відбулося 13-го червня ц/р.в Берліні, і були винесені нерз приводу вищевказаних листів такі постанови: " Сповістити Уряд Української Народньої Республіки, що 1) відносно позик, одержаних Українськими Кооперативними Установами від Уряду У.Н.Р. на Україні, ні в Дирекції Оцукса ,ні в окремих представників Українських Кооперативних Установ, що входять у склад Дирекції Оцукса, ні певних відомостей про суми боргів, зроблених Правліннями тих Установ, ні відомостей про суми, повернуті Уряду У.Н.Р. або видані по його дорученнях, не має; також в них нема тут закордоном коштів цих Установ, ні доручень від них зробити розрахунки з Урядом У.Н.Р.. 2) Що торкається сум, взятих у борг від Уряду У.Н.Р. за- кордоном представниками Українбанку, Централу, Дніпросозу і Оцукса по довіреностям цих установ, то представники цих Установ вважали і вважають своїм обов'язком як най- скорше ці борги покрити і вони в значній частині вже по криті. Для остаточного з'ясування суми ще не покритих боргів, зроблених закордоном у Уряду У.Н.Р. представниками Українбанку, Централу, Дніпросоза і Оцукса, Дирекція Оцукса вважає дуже доцільним, згідно з пропозицією Ради Міністрів У.Н.Р., утворити мішану комісію для перевірки рахунка заборгованості цих Установ Урядові У.Н.Р. і сум повернутих ними Уряду, а також для вияснення способів і термінів покриття цих боргів. До Уряду листа по цій справі скласти доручено Ф.І. Горбаневі." Виконуючи покладене на мене Дирекцією Оцукса доручення, укінно прохая Вас, Високосановний Пане Міністре, повідомити Дирекцію Оцукса про час і місце, де представники Оцукса, Українбанку, Централу, і Дніпросорза могли б зустрітися з уповноваженими від Уряду для утворення вищевказаної мішаної комісії та полагодити справу перевірки рахунка заборгованості, а також встановити терміни і способи покриття боргів. До цього додам, що 8 Дирекція Оцукса найкращим місцем праці такої мішаної комісії рахувала б взагалі Німеччину, а з "скрема Берлін по двох причинах, а саме: 1) Дістати візи в другі країни для представників Українських Центральних Кооперативних Установ являється річчю дуже складною забираючи багато часу і коштів, а під час і не можливо 2) виплата боргів робилася переважно через Закордонну Експозитуру Кредитової Канцелярії Міністерства Фінансів У.Н.Р. в Берліні, а в тих випадках, коли виплата робилась в інших державах, то про це по можливості, повідомлялась вищевказана Експозитура і її надсилалися відповідні документи, так що в неї є найбільше відомостей, дотичних боргів, зроблених представниками Центральних Кооперативних Установ у Уряду У.Н.Р. закордоном. 3 правдивою пошаною (підпис) Горбань. Високоповажаний Пане Президенте, В моєму листі до Вас, Високоповажаний Пане Президенте посланому по пошті з 14 квітня, я вже підтвердив одержання переданих мені п. Послом Стоцьким листів з 20 і 21 березня Особиста небезпека, під загрозою якої п. Зайцев виїздить до Варшави, не дозволяє мені і сьогодні відповісти докладно на вищезгадані листи, як також на лист п. Президента з 17 квітня (разом з додатками), переданий мені п. Зайцевим. Що торкається Ваших бажань, Високоповажаний Пане Президенте, в листах з березня , то повідомляю як слідує: 1. Америка ставиться рішучо вороже до большевиків, проте в своїй політичній орієнтації все ще має на меті одину Росію; наше бажання одірватись від Росії, як також ти обставини, що наш центр до певної міри стоїть під захистом Польщі (Польща не користується ні в якім разі симпатіями в Америці) і на решті, що дуже важко – закиди роблені нам з приводу погромів, роблять надзвичайно трудним завдання викликати в офіційних колах вполучених Штатів яке б то не було зацікавлення нашою справою. Крім того наш бувший представник в Америці, на жаль, не зробив нічого, навіть що до пропаганди в газетах і в міністерстві закордонних справ у Вашингтоні, оприч ріжних процесів, які велись між нашим представником та нашим бувшим торговельним агентом в Америці, відносно права виставляти паспорти, нічого – особливо нічого доброго – про нас не відомо. До Пана Оловного Стамана. С. ПЕТЛЮРИ. Я послав Вам, Пане Президенте, копії мого листування з Марголіним – може йому вдасться, хоч в невеликій мірі, направити те, що втеряно. Нехай Пан Президент будуть переконані, що в ту хвилину, коли мені вдалось би дістати більшу суму грошей, я охоче поставлю їх до розпорядження для висилки представництва до Вашингтону, як також до Аргентини, що було б може ще важніше. При теперішньому браку грошей та високому курсі на долари (вони ще підіймуться не зрівняно вище) це є цілком неможливим. 2. Згідно Вашому наказу 21 березня я дав Б – в – ко потрібні гроші для поправлення його здоровля (як котре при його приїзді сюди було серйозно захитане) а також на його перебування тут. Під літерою Б. Ви знайдете ті суми в приложенному касовому звіті. Я не написав цілого призвища, бо на жаль, партія (навіть Мазепа) підозрівають що він куплений мною за гроші! Перебування Б-з-ка і Мазепи тут було користним і коректним. 3. Панове Бродський, Фальц-Фейн і т.д., котрі були 26 лютого у нас в Посольстві на принятті, досі не використовувались мною фінансово, бо перше мушу поволі навернути їх до Уряду У.Н.Р., що, натурально, не так легко в цю хвилину, коли вже цілий світ думає, що У.Н.Р. скоро більше не істнуватиме; з другого боку нам дуже користно коли чужоземні гості бачать, як це було 26 лютого, що такі видатні буржуазні і право стоячі особистості з України нас не цураються. Невелику суму в 16.000 марок, як Пан Президент також побачуть із касового звіту, я дістав на добродійні цілі від бувшого російського статського совітника Гінзбурга з Києва і повернув їх здебільшого на наших студентів в Берліні, котрі, переважаючий більшості, устояли перед спокусами Дидушка. 4. Відповідь на Ваш строго довірочний лист з 21 березня передав через п. Зайціва, котрий зробить Вам в цій справі устний звіт. Ваш лист, Високоповажаний Пане Президенте, з 17 квітня розмінувся з копіями, які я Вам послав поштою. (Мій договір про відому позичку на заклад з п. Міністром Токаржевським і моя відповідь.) Міністру Президенту Левицькому. Цими копіями цілком засовується дгадана знов у Вашому листі з 17 квітня справа з відомою позичкою під заставу. Пан Президент бажають чути мої пропозиції з приводу того, що має далі робитись з нашого боку в зв'язку з конференцією в Генуї. З докладу, котрий, з доручення п. Посла Стоцького, Вам передасть п. Зайців, Пан Президент дистануть ясну картину "нельности і заплутаности" генуїської конференції! Доброго Генуя тим часом нам нічого не дасть-я кажу тимчасом бо згідно моєму переконанню, слідом за Генуею, рано чи пізно, буде і повинен бути військовий конфлікт, що для нас, натурально, може бути лише користним. Але також і зле, що Генуя може нам дати, е обмеженим в своїм розмірі: совітський уряд, і то не лише московський, але і харківський можуть бути визнані де-факто Англією, а також і Італією; це для нас дуже сумно, але не катастрофічно, бо Франція не визнає цьо розбійницьку банду навіть де-факто, не кажучи вже де-пре. Таку саму позицію як Франція можуть зайняти приблизно всі невтральні держави, а також і Мала Антанта, за винятком Польщі. Яке становище займе Німеччина до вимоги Раковського визнати де-пре Совєтську Україну та передати їй посольство в Берліні ще цілком неясно. Чутки, які зявились також і вде-яких газетах, що між Ратенау і Раковським заключено в Генуї такий самий договір, як і в Рапало, заявились що найменше, занадто рано, як мене довідомляють з цілком певних джерел. Можливо, що частина німецької делегації в Генуї обіцяла дось подібне Раковському, але постанова буде зроблена лише попповороті німецької делегації з Генуї до Берліну; але німецькі панове, котрі заключили договір з Москвою в Генуї, знайдуть тут в Берліні слідуючу ситуацію: впливаова частина німецької великої промисловості задоволена договором в Рапало - соціялісти більшости ним дуже незадоволені. Договор в Рапало може тому дати німецькому урядові ще багато неприємних хвилин; згідно інформаціям з найкращого джерела, я тому маю право сумніватись в тому, чи уряд, як що він переживе ці важкі хвилини, що ще дуже сумнівно, матимемо охоту викликати подібні трудності новим подібним договором з Собітською Україною. Як Вам Пане Президенте відомо, я не дивлячись на все неприємне, що нам зробила як імператорська Німеччина, так і республіканська з часу Берестейського миру, я застався орієнтованим на добру згоду з Німеччиною – але як би тільки я помитив, а я про це завдалегидь знатиму, що Німеччина хоче вплутатись в наші внутрішні справи останційно через визнання харківського уряду, то я завчасно/перше ніж Німеччина нас викине, попрощаюся з німцями через Стоцького! Миродатні кола тут знають про цей мій намір і мені здається, що це не залишиться без впливу на позицію офіціяльної Німеччини до вимоги Раковського про визнання де-юре. Далекозорі німці бачать це також дуже добре наперед, що ми мусимо консеквентно продовжувати, в нашім національнім інтересі, наш дотеперішній напрям, себ-то боротьбу проти большевизму і прсти московських централістичних стремлінь, ідучих тепер під правопором харківського совітського уряду і що тому, коли Німеччина, крім договору в Рапало, котрим вона стала союзницею московських совітів, новим договором з Раковським стане також союзницею харківського совітського уряду, наше місце буде тілько поруч тої європейської держави, котра не поділяє божевілля Німеччини. Як би нам довелось покидати Берлін, то місце, куди буде перенесено центр нашої політики за кордоном, залежатиме від стану нашої закордонної каси. Я не можу сказати більше про цю точку в писаному звіті, але Пан Президент можуть на те покластись, що я маю на оці кожну можливість, щоб на такий випадок бути фінансово зміцненим і запевняю Вас, що маю всяку надію могти використати ці можливості. Я цілком згоджується з Вашою думкою, Високоповажаний Пане Президенте, що ми не сміємо відмовитись від символу нашої державності і як би не були змучені мій мозок і мій психичний стан і не вичерпані мої приватні засоби і мій приватний кредит, я все ще відчуваю фізичну і моральну силу, навіть коли б ми були примушено Казначейский Посол і Знешковажений Міністр Української Народної Республіки. Терпін, джв 192 ні залишити Берлін, держати корабель У.Н.Р. поверх води за кордо- ном, аж доки на українській території не наступлять такі переміни, щоб німецьке міністерство закордонних справ, так само, як місяць тому назад вітало офіційно на двірці в Берліні розбійників та злодіїв з Москви, так само зробило б на Берлінському дворці почес- ну зустріч нашому урядові. Але мої фізичні, моральні, і матеріальні сили мусять бути під тримані Вами, Пане Президенте, в слідуючому: Місії, які ще застались за кордоном повинні залежати від мене не тільки так, як досі, що я давав про іхні матеріальні потреби, але всі Місії повинні підлягати мені формально, так що для закордону я повинен бути найвищою інс- танцією для всіх Місій; розуміється я підлягаю Вашому Міністрові закордонних справ, як він по потребі має бути за кордоном, і працю- в порозумінню з ним. Щоб це порозуміння було можливим, Міністром закордонних справ може бути лише така людина, котра політично (ні в якім разі не особисто) має до мене цілковите довірря і дипльо- матичні здібності котрої я зі свого боку поважатиму. Наприклад я заявляю, що дуже охоче готов працювати разом з теперішнім Керуючим міністерством закордонних справ п. Токарь-То- каржевським, або п. Міністром Президентом Андрієм Лівицьким, навпа- ки, мушу вже сьогодні заявити Вам не-відключно що з причин, які ві домі Вам з попередніх листів, я залишу службу У.Н.Р. коли справ- дяться чутки, що Міністром закордонних справ має бути п. Лотоцький. Мій стан здоровля є такий, що Вам кожен, хто мене в останні місяці, або зі мною говорив, скаже, вже й без того, яких захитань, що ніхто не здивується, коли я, замісць демісії, щоб уникнути припу- щення, що я залишаю службу УНР тому, що вважаю Вашу справу, Пане Пре- зиденте, втеряною, попрошу довший відпуск для поліпшення здоровля. Я маю намір в такому випадкові поїхати дійсно на багато міся- ців на курорти, що мені дуже потрібно, і тому мій відпуск здається правдоподібним. Під кінець я хотів би Вам, Пане Президенте, ще сказати, що до- сі не зробив жадного вжитку з даної мені повновлади на будинок нашого Посольства в Берліні, з огляду на наше сучасне правне по- ложення в Берліні; і тому чутки, які подали де-які пазети, що я за- ставив будинок за кілька мільйонів, не відповідають дійсності. Хай мені буде дозволено попрохати Пана Президента прислати сюди, коли можливо, два листа підписані Вами для п. Михайла Нентсь- кого і Генерал-Консула Іосифа Фонфе. Пан Михайло Нентський, котрий, як відомо, їздив з нашою деле- гацією до Генуї, в додаток до значних матеріяльних жертв, які він ще перше дав Берлінському Посольству, і на цей раз зробив великі матеріяльні жертви в Генуї; крім того, як Носол Стоцький мене по- відомив, п. Нентський виявив надзвичайно користну діяльність в Ге- нуї і тільки майже завдяки йому, наша делегація мала там де-які дуже важні політичні побачення. Пан Іосиф Фонфе, як відомо, має титул Генерал-Консула УНР в Берліні і на протязі майже двох років робив великі матеріяльні жертви нашому Посольству. Листи Пана Президента зпонукають цих панів зрозуміло до про- довження виразів їхньої симпатії до нас. Високоповажаний Пане Президенте, відколи я маю честь бути представником Вашого Уряду за кордоном, в моїх докладах я завше дотримувався принципу говорити з Вами цілком одверто. Будьте лас- каві отже, Пане Президенте, вибачити ті місця мого сьогодняшнього звіту, котрі може не відповідають цілком Вашим постановам, беручи ласкаво на увагу цю мою точку погляду. Завше Вам, Високоповажаний Пане Президенте, відданий Василь Левицький Казначейський Посол і Знобоважений Міністр Української Народної Республіки. Терврім, дж 9/V. 1923. Високоповажаний Пане Президенте, Доцялаю Вам, Високоповажаний Пане Президенте, слідуюче: 1. Згідно писаному наказу Ради Міністрів, з Вашою припискою з 29 березня ц.р., я мав видати панові Керуючому Міністерством Закордонних Справ Токаржевському суму в 630.000 марок. З моєго рахунку переданого Вам через п.Зайціва, з 1 травня і з предложеної Вам копії мого писаного договору з п.Міністром Токаржевським з 12 квітня, Пан Президент побачуть, що на рахунок вищезгаданих 630.000 мар. я вже до першого травня виплатив 430.000 мар.; вчора, 8 травня я переслав панові Міністрові Токаржевському до Відня, Отель Майсль і Шадн, дальші 200.000, так що ціла сума в 630.000 мар. виплачена множ згідно наведеному з початку договору. 2. Геную наближається до кінця і здається, що прогнози, висловлені в моєму, пересланому Вам, Високоповажений Пане Президенте, листі через Зайціва, другого ц.м., здійсняться. 3. З приватних повідомлень, але ні в якім разі через яке небудь офіціяльне повідомлення від Уряду, я довідуюсь, що ніби п.Чижевський є нашим новим міністром фінансів; далі мене повідомляють, що він заключив торговельний договір з фірмою Вішов в Швайцарії, який мені було пропоновано ще торік в осені, і ніби дістав позичку в кілька тисяч швайцарських франків. Я в свій час вагався підписати цей договір, бо в ньому є умови, котрі не сміє прийняти жаден Уряд, коли має бажання, щоб його трактовано серйозно, і тому що, як Бог нам дійсно поможе повернутись на нашу територію – коли отже наступить час, що ми фуситимем виконувати цей договір – умови його будуть для нас до виконання, і тому Пана Головного Отамана С.Петлюри. з цього мусять повстати проти нас великі прензії звороту фір- ми Бішов. Я повідомляю Вас про це тому, Високоповажаний Пане Президенте, щоб як цей договір буде предложений Вам або Уряду на затверження, Пан Президент були в свій час перестережені. 4. Я чую, що пан Міністр Фінансів має намір приїхати з Відня до Берліну, як що він і тут пробуватиме, без порозуміння зі мною, робити які-небудь фінансові трансакції, подібні до того що з фірмою Бішов в Швайцарії, то це, розуміється, буде новою примушуючою для мене підставою повернути Вам мої уповноваження. Зостаюсь, Високоповажаний Пане Президенте, як звичайно з найглибшою повагою відданий Вам [Handwritten signature] Берлін, дня 15.травня 22. Надзвичайний Посол і Голововажений Міністр Української Народньої Республіки. Високоповажаний Пане Президенте, Сподіваюся, що п.Зайцев передав Вам, високоповажаний Пане Президенте; мій лист з 2-го травня і дозволяю собі звернутись до Вас з проханням, дати ласкаво як найшвидше відповідь: бо, як я вже Вам, високоповажаний Пане Президенте, у цьому листі докладав, від цього задежить моє дальше перебування на службі. Зостаюсь, високоповажаний Пане Президенте, з незмінною повагою і відданістю До Пана Головного Отамана С.ПЕТЛЮРИ. Верлін 12 квітня 1922. До Пана Уповноваженого Міністра Николая Василько тим.Берлін. Я дістав від Вас слідуючий лист: "Покликуючись на передане Вами, Пане Міністре, мені писане доручення Ради Міністрів, підписане Міністром Президентом Андрієм Лівицьким і Вам і потвержене підписом Пана Голови Директорії, Головного Отамана Петлюри від 29 березня, я мав би передати Вам суму в 630.000 (шість сот тридцять) тисяч нім. марок. Я виконую це доручення як слідує: Складаю Вам сьогодні чеком на Дейттрейхсбанк 300.000 нім.м. передам Вам куди Ви доручите дальші 200.000 " не пізніше 8 травня. Через Посла Стоцького я вже передав Урядові 130.000 " " наїруки Пана Президента Головного Отамана Петлюри (згідно то- дішньому кірсові 2.000.000 пол.марок) Так що, у випадку, коли я 8 травня виконаю свою обіцянку виплатити 200.000 нім.марок вишеведене доручення Ради Міністрів буде цілком виконане. Пан Міністр були особливо ласкаві дати мені запевнен- ня, що передані сьогодні 300.000 марок і 200.000 марок нім. які ще мають бути виплачені, будуть зужиті урядом, розуміється лише з відома і за згодою Пана Президента Головного Отамана Петлюри. З повагою Василько в.р." І цим заявляю до цілком погоджуюся з його змістом. Керуючий Міністреством Закордонних Справ У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. "29" Червня 1922 р. ч..210/... 526 Нанові Керуючому Справами Директорії УНР. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому для відповідного докладу копію та переклад листа Е.де Перетті де ля РОККА, Міністра Закордонних Справ Фран- ції, з 20.VI.22 р. і копію та переклад меморан- думу, поданого до Кардинала Державного Секре- таря в Римі. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин. Copie. RÉPUBLIQUE FRANÇAISE. MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES. Direction des Affaires Politiques et Commer- ciales. Europe. Paris, le 20 Juin 1922. MONSIEUR, J'ai l'honneur d'accuser réception de Votre lettre du 8 Juin, relative aux 400 millions de marks allemands appartenant à l'Ukraine et dé- posés à la Reins Bank à Berlin. La question que vous voulez bien me signa- ler a été mise à l'étude des services compétents du Ministère des Affaires Étrangères./. Agréez, Monsieur, les assurances de ma con- sideration distinguée. Pour le Président du Conseil Ministre des Affaires Etrangères Le Ministre Plénipotentiaire Directeur des Affaires Politiques et Commerciales. E. de Peretti de la ROCCA /m.p./ Pour copie conforme : [signature] Pour Le Chef de la Section Diplomatique. ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Дирекція Політичних та Комерційних Справ. Європа. ПАНЕ, Маю честь підтвердити отримання Вашого листа з 8 Червня, відносно 400 мільйонів ні- мецьких марок, які належать Україні і нахо- дяться в Рейхсбанкові в Берліні. Питання, що Ви були досить підійняти передо мною, віддано на засвавання компетент- ним чинникам Міністерства Закордонних Справ. Прийміть, ПАНЕ, вислови глибокої поша- ни. За Голову Ради Міністрів, Міністр Закордонних Справ, Уповноважений Міністр, Директор Політичних і Комерційних Справ А. де НЕРЕТТІ де ля РОКЬЯ /в.р./ Панові І. де ТОКАРІ ТОКАРЖВОЛЬКОМУ. 90, рю де Льонглан. Париж. З Французьким текстом згідно : Смковальський Урядовець особливих доручень М.З.О. Copie. MEMOIRE. La guerre dure en Ukraine depuis quatre ans et grâce à la main que le russe porte à l'Église Catholique et grâce aux influences juives, partout où ils ont pris possession du pouvoir et occupé le pays, les bolchéviks ont détruit le culte, massacré ou expulsé les prêtres, fermé ou brûlé les églises. Le Gouvernement de la République Ukrainienne ayant été obligé de quitter le Pays en Novembre 1920, afin de pouvoir travailler régulièrement, entretenant autant que possible les relations avec la population, on reçoit des appels désespérés, et le culte est rétabli partout où les détachements des troupes ukrainiennes arrivent, continuant de mener la lutte contre les occupants, sous l'aspect d'insurrection. La majorité des prêtres se trouve en Roumanie ou en Pologne; les Evêques des diocèses Ukrainiens sont tous absents et tant à cause de leur nationalité qu'à cause de la dépendance des diocèses ukrainiens de l'Archevêque Métropolitain de Koniéw Petersbourg, ne peuvent se décider à exprimer ouvertement leur avis sur la situation. La Russie, c'est-à-dire tout l'Archidiocèse de Koniéw et une partie du diocèse de Jaratow,- est devenue pays de missions, - tandis que l'Ukraine, ayant de très anciens trones épiscopaux et les villages et petites villes à population catholique compacte, ne peut être mise au même rang. Les luttes nationales, de longs siècles de différends avec les plus proches voisins et, justement, dans les questions politiques et religieuses, intimement liées les unes aux autres, exigent une libération des affaires religieuses en Ukraine de toutes les influences étrangères et trop intéressées. Par conséquent les huit à dix millions de catholiques en Ukraine qui désirent vivement avoir leur ancienne hiérarchie rétablie et indépendante de l'hiérarchie catholique en Russie ou en Pologne, voudraient bien voir l'Ukraine origée en province ecclésiastique /latine/ distincte, avec un Archevêque Métropolitain à Kiev, qui devienne Primat et Chef de l'Eglise Ukrainienne. En même temps si le rite ru- thène, si persécuté par la Russie, est rétabli sous la haute direction du Métropole de Leopol, les deux provinces auraient les mêmes limites. Le Gouvernement de la République Ukrainienne trouve le moment très opportun pour cette reforme et soutient les désirs des catholiques ukrainiens, considérant que tout dans la vie nationale doit être préparé d'avance, afin que le programme établi puisse être exécuté dès que les occupants seront chas- sés, dès que la guerre cessera et l'ordre sera rétabli. Il y a certaines personnalités, nées et bien connues en Ukraine, qui font partie du clergé catholique expulsé et qui ayant su se concilier l'estime du Gouvernement et l'amour du peuple pourraient occuper certains postes dans la nouvelle hiérarchie. Le Gouvernement de la République trouve que le Saint- Siège en prenant ces voeux en considération donnerait seule- ment une nouvelle preuve de ses soins paternelles aux catho- liques d'Ukraine. Pour copie conforme : Carovalsky Pour le Chef de la Section Diplomatique. "Черкаси зі Сраницького. Меморандум. Війна триває на Україні вже чотири роки, і дикуючи нова- висти, що росіяни несе католицькій церкві і джуччі життєв- ким впливам, всіди, де воїн захопили владу і окупували країну, больновими зникли релігії, нововивали або вигнали священиків, зачиняли або спалили церкви. Уряд Української Республіки, бу- дучи змушеним покинути країну в листопаді 1920 року для пра- вильної своєї роботи і підтримуючи наскільки можливо зв'язки з населенням, отримує од нього єстественного розчаруванні відови. І релігія відновлено всиди там, куди прибували відділи україн- ських військ, які продовжують вести боротьбу проти окупації в формі повстань. Більшість священиків находиться в Гумині або в Польщі; епископи українських католицьких єпархій там не перебувають. З причини Іхньої національності, або тому по українські католиц- кі єпархії належать до архиєпископа-митрополита Рогідзько-Це- тербургського, - ці епископи не мають змоги вирішити свої питання. Росія, сад-то все архиєпископство Морилевське і частина Саратовської єпархії, зробилася країною місій, - в той час, ко- ли Україна, маючи дуже давні єпископства і містечка та малень- кі городи з руськими католицьким населенням, не могла бути постав- лена на ту ж саму підлогу. Національна боротьба, хоч і віки нев- родні в найбільших суспільних, а, класне, в політичних питаннях, як також і в релігійних - тисно зв'язаних один з одним - ви- магають визволення релігійних єпархій на Україні від всього ро- ду сторонніх і зацікавлених в цьому впливі. Отже, од 8 до 10 мільонів католиків /перед 1914 р./ на Україні, як хочуть мати своє даний ієрархію відновленою і незалежною від католицької єпархії в Росії або в Польщі, овдали би дуже бажати країну обернену в церковну провінцію /латинську/ відомленою з архиєпископом-митрополитом в Києві, який був би Прематом і голо- вою Української католицької Церкви. В той самий час, коли би український церковний обряд, що так переслідується Росією, був би відновлено під власним керуванням Львівського митрополита, обидві провінції мали би однакове кордони. Уряд Української Республіки вважає цей момент дуже своє- часним для цієї реформи і підтримує бажання українських като- ликів, вважати, що все в національному житті мусить бути під- ротовлено зараз ні, для того, щоб відновлений програм міг бути перенеденим з можливостю, коли окупації будуть вигнані і коли при- пиниться війна і буде усталений мирний лад. В кілька перших осіб, що розчиняє на Україні і добре там відомі, і які, зважаючи членами католицького духовенства, а за- раз на еміграції - здобули собі похвалу уряду і любов народу, могли би зайняти певні пости в новій єпархії. Уряд Республіки вважає, що батький Престол, беручи ці по- садження на увагу, дасть тільки новий доказ свого батьківського піклування католиками України. З Сраницьким текстом згідно : С. Кобилянський Урядовець особливих доручень Міністерства Закордонних Справ." У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра 3 " лютого 1922 р. ч.750... Панові Керуючому Справами Директорії УНР. Міністерство Закордонних Справ має честь прохати Вас, Вельмишановний Пане Міністре, не одмовити - по скілки це можливо - Йому копію звідомлення п.Посла Стоцького про праці нашої делегації в Генуї. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чуж.Зносин "6" Липня 1922 р. ч.215/814. Панові Керуючому Справами Директорії УНР В своємудокладі з дня 26.IV.ц/р до Міністерства прохає Голова Надзвичай- ної Дипломатичної Місії в Бельгії, п. Яков- лів переслати його таємного відношення з 12.I.1921 року ч.20 Панові Головному Отаманові. Міністерство має честь зазначити, що копію цього відношення Міністерство пере- слало Панові Головному Отаманові ще 27-го Січня 1921 року за ч.ІІЗІ/495. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин. Кнєжович Надзвичайний Посол і Іноземний Міністр Української Народньої Республіки. Берлін, 6.VII.1922. Високоповажаний Пане Президенте, Дозволяю собі переслати Вам, високоповажаний Пане Президенте, в приложі обрахунок видатків з моїх приватних коштів для Уряду за час від 1.січ- ня до 1.липня ц.р. Зостаюсь, високоповажаний Пане Президенте, з незмінною відданістю, Й пошаною До п.Головного Отамана С.ПЕТЛЮРИ. 6.VII. 2. Високоповажаний Пане Міністре-Президенте, Дозволю собі переслати Вам, високоповажаний Пане Міністре Президенте, в прилові образунок видатків з Фоїх приватних коштів для Уряду за час від 1.січня ц.р. до 1.липня. Як Ви з цього обрахунку побачите, мені належить: нім.М.1,265.767, чеськ.Е.14.000,Ур.К.235.000,австр.К.1,900.000,данськ.К.100; Урядові ж від мене належить нв.К.1.000. Як Ви, високоповажаний Пане Міністре Президенте, дорахуєте до цього те, що мені належить від Уряду, згідно обрахункові предложеному 1.січня ц.р., то може матимете змогу переконати високоповажаного пана Міністра Красного, покликавшись на цю високу квазію, аложену цим перед урядом V. P., як запорука моєї фінансової вірегідності, що він несправедливо не дає згоди, щоб мені була дана вже двічі предложена Вам до підпису повна власть від Ради Міністрів! Справа з цією повновластю стала все для мене тепер штанним пре- стижу і я звертаю увагу Високої Ради Міністрів на те, що ні під якою умовою не дозволю далі, щоб ця справа й да далі була трактована Високою Радою Міністрів як досі. Будьте ласкаві прийняти, високоповажаний Пане Міністре Президенте, вислови моєї незмінної найбільшої поваги. підп.Василько в.р. До п.Міністра Президента Андрія ЛІВИЦЬКОГО. ВИДАТКИ (згідно прилозі) з 27.травня шв.К.250.- нім.М.188.523.- Чеськ.К. 4.000.- Ур.Кор. 25.000.- Австр.Кор. 150.000.- ПРИБУТКИ (згідно прил.) з 27.травня 1250.- " 101.667.- Цим належить мені (з 27.травня до 1.липня) надвихжа витрати для Уряду: " 86.856.- " 4.000.- " 25.000.- " 150.000.- Цим надежить Урядові(з 27.тра- вня) від мене: " 1000.- Згідно обрахункові з 26.трав- ня належить мені від Уряду з 1.січня до 26.травня: " 1,678.911.- " 10.000.- " 210.000.- " 1,750.100.- дан.К.100.- Згідно сьогоднішньому обрахун- кові належить мені від Уряду з 27.травня: " 86.856.- " 4.000.- " 25.000.- " 150.000.- Цим Уряд мені винен з 1.січня 1,765.767.- " 14.000.- " 235.000.- " 1,900.100.- " 100.- Зате Уряд має у мене від 1.січня: шв.кор. 1.000 Берлін, дня 1.липня 1922. Уповноважений Міністр У.Н.Р.: ПРИБУТКИ від 27.мая до 30.червня 1922. 1.чевень Діон Гауспільц (Стокгольм) на рахунок такси за кон- сульський титул 1.250 швед.К. 1.чевень Стефан Ефруссі (Одеса) такса за легалізацію 66.667.- нім.М. 18.червень Варановський на рахунок боргу Оцукова. 35.000,- " " Сума прибутків від 27.мая до 30.червня 1922 р. 1.250 швед.К. 101.667.- нім.М. Берлін, дня 1.липня 1922. Уповноважений Міністр У.Н.Р.: ВИДАТКИ від 27.травня до 30.червня 1922. А.Місці: 1) Консул Оренчук, Мінхен швед.К. а) решта на рік 1921 б) перша квота на 1922. 7.000 2.000 2) Секретар Діманд, Стокгольм 250.- 2.500 3) Посол Славінський, Прага 4.000,- 4) Полк. Сікевич, Будапешт на липень 250.000,- 5) Фінансова Комісія, Берлін (Сапіцькому на рахунок міністра Фін.Чикевського 4.118.- В. 1) Добродійний Концерт Студентів (Кошиць) 1.000,- 2) Жидівське добродійне свято(пані Марголіна) 3.000,- 3) Українське Т-во При- хильників Освіти, Відень 50.000. 4) а. дальша виплата на конто боргу Уряду 12.000 гол.г. (Чай) Фірми Груссер і Філіпсон, Амстердам 159.217,- б. урядові такси адвока- там фірми Груссер і Філіп- сон 2.478.80,- 5) Евген Чикаленко за червень 50.000,- 6) Довіроочні видатки та малі допомоги (май і червень) 7.210.- 50.000,- Сума всіх витратків від 27.мая 1922 р. Швед.К. Нім.Мар. Чеськ.Кор.-Укр.К.--Авст.К-- 250.- 188.523,80 4.000,- 25.000,-150.000. Берлін, дня 1.липня 1922. Уповноважений Міністр У.Н.Р.: Найвищіший Посол і Знешковажений Міністр Української Народньої Республіки. Берлін, дни 8.VII.1922. Високоповажний Пане Президенте, Дозвольте собі переслати Вам в приложі копії моїх сьогодні підписаних листів до пп.Міністра Президента та Міністра Закордонних Справ. Рівночасно докладаю Вам, що стан мого здоровля вимагає щоб я поїхав за порадою лікарів, на кілька тижнів до Емсу; я буду старатись вести далі звідти довірені мені Вами справи, оскільки це можливо при обставинах наведених в копіях приложених Вам, високоповажаний Пане Президенте, листів. Моя адреса зістається Берлін, Українське Посольство, позам як Бад Емс віддалений від Берліну подорожжю одної ночі і вся моя почта буде мені туди посилатись. Зостаєся, високоповажаний Пане Президенте, як звичайно з незмінною повагою і відданістю відданий Вам До п.Президента С.ПЕТЛЮРИ. 7.VII. 2. Високоповажаний Пане Міністре Президенте, Я дістав Ваші ласкаві листи з 15.1 17 червня. Предложення моє найновіших обрахунків від 1 липня звільнило мене від давання полошень, чому я цілком не в стані виконати Ваше бажання, дати до розпорядження громі ще й урядовому центру. Мій лист до п. Міністра Зак. Справ, копія якого в прилові, дасть Вам це більше полошень у тій справі. На маль, високоповажаний Пане Міністре Президенте, а цим скрутним Фінансовим становищем зинен ніхто інший, як Уряд, що завжди заставляв не полагодження мої дотичні звіти, остереження та пропозиції. Я нагадав тільки про моє своєчасне остереження щодо Супруча, про моє остереження щоб відібрати уповноваження закордоном с. Міністру Фін. Нартосу, про до- ведення до відома моєї кореспонденції з с. Міністром Фін. Барановським справи кооперативів; про мої настанови дати уповноваження для диспо- зиції посольським Судинком в Берліні (що було зроблено по сагатьох мі- сяцях і все занадто пізно), про мою пропозицію в справі аукціти 700.00 марок, одержаних від п. Фон Лестіга, а не до того про моє не полагоджене від ніколив прохання дати мені уповноваження для реалізації наших ост- ніх ся на закордоном цінностей. Високоповажаний Пане Міністре Президенте, мені й на думку не спадає складати звіту за ці занедбання на Вас, високоповажаний Пане Міністре Президенте - а дуже добре знаю, що Ви маєте до мене довіра і пожагоди- ли б охочо мої пропозиції, але ні Ви, ні наш високоповажаний Головний Станам, не можете, на л на маль нуку оконстатувати, те що необхідно і ро- зумно, а Вам завше стольть на перешкоді різні обставини. Але, на маль, історія не схоже угляднати ці обставини, але критику- ватиме відповідальних за невдачу Міністрів. До п. Міністра Президента Іларія ЛЕВИЦЬКОГО. Щодо моєї особи, то я доку спокійно доходити вироку історії, бо я до нині відкривав з цілковитим помертвуванням моїх матеріальних, фізичних і моральних сил і нар найкращу волю. До остання не мала жодного успіху, за це я можу спокійно оплати зі себе усіку відповідальність. Я чую це раз звернути Вашу увагу, високоповажаний Пане Міністре Президенте на мій лист з Б.Ч.М., що я на бачу жадної можливості воставатись при цих умовах далі на службі нашій державі справи з якими не будь виглядами на успіх. Зостаю, високоповажаний Пане Міністре Президенте, а незмінною великою повагою відданий Вам підп. Василько в.р. 1 7.VII. 2. Високоповажаний Пане Міністре, Я Вам не писав давно з тої причини, що Ваша адреса часто мінялась і я не хотів посилати відомості, особливо через почту, коли не с певний в тому, що вони дійсно попадуть у Ваші руки. Тепер довідуєсь від тов. Шульгіна, що Ви вже знов у осідку Ур ду і дозволю собі відповісти на Вам листи як слідує: 1) 200.000 марок я послав Вам відповідно моїй обіцянці точно 8.мая по телеграфу до Відня і телеграфічно також повідомив Вас про це Дуже шкода, що наслідок банківських маніпуляцій а також Ваших н відключних диспозицій до подорони. Ви не могли дочекатись одержання ци грошей у Відні, позаяк через це переміна корон на польські марки відбу лася при далеко менш корисному курсі по Вашому повороті з Парижа. 2) У справі моєї повновлади Рада Міністрів підчепе Вашої под роки не зробила досі жодних розпоряджень, не дивлячись на те, що я посл бажані від мене копії моїх старих уповноважень - відповідальність за шкоди, які безумовно понесе наша державна каза в наслідок тієї затримки у всіх рішеннях, нестисне, розуміється, Рада Міністрів, а я складаю зі се бе кожну відповідальність у цій справі, бо звертав у свій час як Вам, так і увагу Ради Міністрів на цю небезпеку. 3) Про льку дипломатичну діяльність з нашого боку тут у Ні меччині не може тепер бути жодної мови - я і тов. Стоцький пробуваво сх лити німецький Уряд до того, щоб на випадок, коли в наслідок заключеног Рапальського договору, подібний договір був би заключений і з сов.Укра іною, нам дана була можливість принаймні неофіційного заопікування н шими громадянами у Німеччині і в цьому випадку бути примушеними тільк тоді передати посольський будинок українському сов.Урядові, як він поп тить сорги Посольства. До п.Міністра ГОКАРИ-ТОКАРЖЕВСЬКОГО КАРАШЕВИЧА. Позаяк у мене не було погодності забезпечити цінності посольської будинку перед єв.захопленням їх большевиками, то в цьому нам лишається тепер тільки дотична інтервенція німецького Уряду; хоч ця інтервенція нам і обіцяна, але чи обіцянка буде додержана, я не можу гарантувати. До цього звіту я хотів би долучити слідуюче прохання: З жовтня 21 р. функціонує в Циріху швейцарський громадянин п.Симо: Куоні як наш консул; за це він склав таксу 12.000 нв.фр. у слідуючий спосіб: 6.000 шв.фр. він мені передав готівкою (сума ця зарахована в моєму обрахунку на 1 січня 1922 р.) і зобов'язався виплачувати до кінця листопаду 1922 р., на протязі 12 місяців місячно по 500 шв.фр. на удержання нашої Місії. Вам попередник Міністр Ніковський прийшов до відома цю справу і доручив мені подати близькі відомості про вих, фах і т.д. п.Консула до Міністерства, щоб виготувати йому диплом. Я зробив цей доклад – крім того я нагадав про цю справу в листі до Вашого п. заступника проф. Війхельмана з 30 мая н.р. – а дипломом для консула Куоні я й до сьогодня не дістався. За кілька місяців припиниться зобов'язання п.Куоні утримувати нашу Місію в Берні і коли я йому не видаю навіть його диплома, то буде розумітися виключенням, щоб він рішився піддержувати Фінансово 1 на далі нашу Місію у Берні. Отже як не дістану як найскорше того диплома, то мушу скласти вір повідальність за наслідки цієї затримки також на Міністерство Закордонних Справ. Я хотів би ще раз підкреслити, як вже робив в докладі до Міністра Ніковського, що Симон Куоні є одним з найбільш поважних купців в Циріху. Для Данії я веду переговори з тамошнім поважним купцем Вілг.Христіансеном про передачу генерального консульства йому і він дав на рахунок такси за титул 2.000 данськ.Кор., які я вже зарахував в поданому мною обрахунку. Його персоналія слідуючі: Вільгельм Христіансен , осідок Копенгага, великий купець, родився 30 липня 1863 р. Віра євангельсько-лютеранська, удовень з трьома дітьми, має слідуючі відзнаки: командор шведського ордену на Вази, румунська медаль І. класи та почесна відзнака імпер.російсько-го Церковного Хреста, член комітету діточого приюту ії Королів Вис.Прин Гелени Данської. Я прошу прислати мені диплом, в котрому п.Вільгельму Христіанову дається титул Генерального Консула. Джон Гауспільд, великий купець в Стокгольмі, народи 11 листоп. 1880 жонатий, 4 дітей, єванг.-лютер.віри, власник слідуручих відзнак: Шведськ. Олімпія-медалі на Серафімовській ленті, гамбурзького ганзейського Хреста, та лєбекського ганзейського Хреста, пропонується мною для титула консула; він все склав, як видно з мого ордхунку з 1.липня, на конто такси 1250 пв.К. Я прошу прислати мені ласкаво також і йому диплом в наданні йому титула Консула. Зоставел, високоповажаний Пане Міністре, покладаючись на устний звіт щодо політичної ситуації, який Вам складе п.посол Шульгін, по обговоренню зі мною, як звичайно з найбільшою повагою підп.Василько в.р. Personaldaten: Vilhelm Christiansen, wohnhaft in Copen- hagen, Grosskaufmann, geboren am 30. Juli 1863. Glaubensbekenntnis evangelisch-lutherisch, Witwer mit drei Kindern. Besitzt folgende Auszeichnungen: Kommandeur des schwe- dischen Vasaordens, der rumänische Medaille Erster Klasse und des Ehrenzeichens des Kaiserlich russischen Roten Kreuzes; ist Vorstandsmitglied des Kinderheimes Ihrer Königlichen Hoheit der Prinzessin Helena von Dänemark. John Hauschildt, wohnhaft in Stockholm, Gross- kaufmann, geboren am 11. November 1886. Glaubensbekenntnis evangelisch-lutherisch, Verheiratet, vier Kinder. Besitzt folgende Auszeichnungen: der schwedischen Olympia- Medaille am Serafimerband, des Hamburger Hanseaten-Kreuzes und des Lübecker Hanseaten-Kreuzes. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра 10 липня 1922. ч.819 Панові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію письма Міністерства до п. Посла Василь- ка від 8 липня ц.р.ч.807- для відповідного докладу. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра У.Н.Р. ГОЛОВА Ради Народніх Міністрів " 8 " липня 1922 року Ч. 807 До Його Ексцеленції Пана Міністра-Посла УНР. М.ВАСИЛЬКА. З приводу надсилки Вам відповідного уповноважен- ня, яке при цьому долучується, маємо честь повідомити Вас, Вельмишановний Пане Міністре, про слідуюче: Ваші зразки уповноважень, які п.Посол Стоцький, приїзжаючи з докладом до Тарнова, передав Міністерству Закордонних Справ, були докладені п.Керуючому Міністер- ством Закордонних Справ, зараз після його повороту з за кордону на відповідному засіданні Ради Міністрів, яка з цього приводу ухвалила: Затвердити уповноваження, дане Вам 6.Міністром Фінансів УНР. п.Барановським 27/УІІ 1920. Затвердити уповноваження, видане Вам в м.лютому ц.р. що до справи будинку нашого Посольства в Берліні Уповноважити Вас на заключування політичних кон- венцій і вироблявання державних позичок з наданням Вам права вживати готівки, отриманої з тих позичок на вит- рати по державним справам згідно Вашому особистому ро- зумінню і Ваши мисокоавторитетним міркуванням в зазна- чених справах. Заключуваний Вам договор мусить бути, як це унормовано законом, кожноразово ратифіковані Урядом УНР.. Рівночасно маємо честь повідомити Вас, що незаба ром візькає на довший час за кордон перебуваючий зараз в Тарнові Міністр Фінансів УНР. п.П.Чижевський і ми висловлюючи рівночасну відповідну думку всієї Ради Мі- ністрів Уряду УНР., маємо честь прохати Вас вирішувати і переводити в життя всі важніші справи фінансового ха- рактеру в тісному контакті і порозумінню з п.Міністром Чижевським; при цьому ми керуємось твердим переконанням що Ваше широке ознайомлення з справами на місцях як рів- но-ж Ваши авторитетні впливи перед відповідними чинника- ми за кордоном в великій мірі полегшать умови праці п.Мі- ністра Чижевського і дадуть в результаті користь для на- шої Держави висліди. Подяючи все вищезазначене Вам до відома прохаємо Вас прийняти вислови правдивої похвали. Надзвичайний Посол і Заступник Міністр Української Народної Республіки. Феррара, дата 10.VII.1923. Високоповажаний Пане Президенте, У звязку з предложеним Вам листом п.Коваля з 22.червня і моєю відповідною листування з ним і з б.Міністром Фін.Барановським,до- кладу, що вчора, у неділю від 10-12 год. уранці у мене відбулося призначене обговорення пп.Коваля та Барановського. Обговорення це лишилось без наслідків, позаяк п.Баранов- кий запевняє, що не є уповноважений робити якіб то не було справи від імені Оцукса, а навіть не є уповноважений без доручення Серби- ненка та Горбаня взагалі вести переговори. Мушу доложити, що п.Коваль закидав п.Барановському у мой присутності, що він працює заодно з Сербиненком, а з другого боку, п.Барановський погодився, що вважає вчинки п.Сербиненка не коректними і облудними, зоставивши в силі всі закиди п.Коваля, що він (Барановський) покриває вчинки Сербиненка. Зостається, високоповажаний Пане Президенте, з незмінною повагою і відданістю До п.Головного Отамана С.ПЕТЛЮРИ. VOLDEMAR KOVAL Professor am Polytechnikum in Kiew Vorsitzender der Verwaltung des Ukrain. Zentral-landwirtschaftl. Genossenschaftsverbandes „ZENTRAL“ 29/10 546 22р. Посвяченою Досіві і Голово- кожному Мін.сирові У.Н.Р. пошові Волемарові З докладом про діяльність укрорейських кооперативних Комітетів за ордонац і про причини замислення мною Очукен, якого я посилав через Ває в відповідь на запитання пана крем'яра Мінгера. Ви знаєте про основні моменти в розмові еміґрувальної за кордон "Прагматої" Кооперації. Ви останній посил, я свідомий своїх біографичних поети перед своїми виборчими, не замислив коопера- тивної екрави і уржував всіх зусиль до того, щоби привести до згоди кооперативну сім'ю, звести роботу закордонними розпорядками по кооперацій- них і як це варто заокремити та незімнені, які виконувалися на кооперативній суперечності. В погляді моїх переписок з Р.А. Ткаченковим, ми прийняли з ним до рішення, що недивнощина і все можливе шише, крім цієї кооперативної необхідності і я з тяжкими серцем погодився новий знов приємнішими про роботи, воне виникли при умові, без кримінальних життя, я вважав, що екрава недійсно буде іти еміґрація шляхом. Умови сії ситуації: 1/ Влітку мене з правом рішення поясу в Озине, ми то в формі 4-го директора, ти в орорні неофіційно, воне кооперативно допередньо поволеної гладь, щоб всі сиряві будуть рішення поширення погоджених, але це першою 2/ Коопераційний Комітет под Діяльність Очукен мні в пишень в формі Реда Озучен, еміґрації -2- 547 VOLDEMAR KOVAL Professor am Polytechnikum in Kiew Vorsitzender der Verwaltung des Ukrain. Zentral-landwirtschaftl. Genossenschaftsverbandes „ZENTRAL“ З представників еміграційованих Кооператорів, які в Донецьк і всім помірному огорожу, якої з виконання нових ізготованних державні Очука од кооператорів і громадянства 3) Мрешення Євангелія Омништв. Очука моя Київській Гарреттю Всі ві мої при пропозиції обговорювалися державні щоб Очука, нових без моєї кричущості і всіх одмислені. Державні пойшли моншевим і подолані зашити в отимо-перші повної ізготованості і безконцертовності. Всі еміграційовані Кооператори, особливо плем'я Кривий Рад, Ревізькі Копчей, які не вештають свої права плем'яв подружних огорож, яке невириття своїх державністей і директори Очука, еміграційовані закереден, давши крейшими до висновку про крайню репортичність мого стемовища. Тим і тілько я заприпинував од державних проклів пивоми молоду, що речь чи підно, а совісні і розум у представників еміграції зоброволювання себе в жилегійський місячний луговий заворуєтись. Для поганої тимер і мої всі донки покернім пиви дрівого і допускати до данного посоке продавлення сиркв Кимочинко, позовик неворожий. яке коли моями буде висловлюється вгорінтям на Україні; про справа з Державою Очука повинна венерити в рішучу фразу і мусить бути переведені в Життєвий зикот, який дивно допомагає од мене плем'я нашого Рад і Ревізькими Копчей, Зонкови сі свідчені: 1) Омбутіковання в престі широкого повідомлення представників подгорних огорож при діяльному -3- 518 Уповноваження укрвійської Конгреса: Бар., Сер. і Гор. цінки іде вперер з тими Діректівами, які були їм дани на Україні, і що в нас відповідає дійсності членування українських кооперативних умових буде оголошено діяльністю аж предстаавників конгресу і буде посиленим вищим осучинці двіх договорів проведення. У Звернення до Місцевих Рад Кооперативних Будь з молитвою прошенням проти діяльності цих першої предстаавників. 3) Звернення до Ордена У.Н.Р. з проханням розсилати діяльність Оучкев і вусили замовлень, які не морали бути у пришпешній діяльності Оучкев за порядком. 4) Звернення до Амер. Перв. Бре. з прошенням що мир, Земських митних Дірекцій Оучкев репорядиши без велюго порозуміння з предстаавниками своїх Конгресу і без порозуміння з тими Кооперативними пропозиціями укрвійської населення, які не мали бути за межами болгових високих Управлень. Що всьо сироду з порозумінням майном Організму Оучкев і зволяють їх прошенистого конгресу і допустити до розуму зневажаючи, які зовсім значну відомості. Вишепаведені замовлення безумовно динцяємо всього - 1) посприятимо, але разом з тими виявами і 2) роскногоджений Закон в укрвійської Кооперативній і перер завитиши світом добре імє укрвійської Кооперациді зовсім морне назавше. Тиме перед ми всі спроби зроблені для вкування тиховою VOLDEMAR KOVAL Professor am Polytechnikum in Kiew Vorsitzender der Verwaltung des Ukrain. Zentral-landwirtschaftl. Genossenschaftverbandes „ZENTRAL“ Уроди кооперативі і кн 14, 549 Ніхто чітко не зазначає, як жіруршіше оперувалися свій гомпрем. Собівст тим що візьме по себе біоравдоз личеш за річні кроми в поетомий момент повинна бути спокійна В тому, що низь зроблені всі звободи, які тільки можливі. Буєт мусимо дрім велюшовнено по кого виявети повинен в'язувати доцільність за будуче кооперативної сироби. Особливо се мусимо бути зроблено поза, що всі закони, які др ого почу всієї сироби робилися, превидшися в Переми на Герейні, які милоном липероке круги кооперативною про- мисловими, і робились в засновано закреплені і думовиний обліковий, що Дек можливість Дирекції Осукен позбившити глибокого значення і тралізма вор ов сиробу і освітлюванні "І" та освідчену сверку і пероду окреме кооператор. Всі є мотиви; пришучирують мене зроблені вена. Кни сиробу є позако ніяким иным способом. І тепер вже висодити пешому Я і позвоню соб, звернутись до Ває, Поец Поеце, ХР до Авто- рітетного Представника Укропу У. Н. Р., взяти на себе ініціативу релігійної сироби кана- подорешня кооперативної сироби. Окрім мого глибокого поволення до Ває Поеце Поеце окрім відру буветь всевижні інші способы для свій агроб, пришукув мене звернутися до Ває і те, що Росети якими розпорядками зазначені вище з предоповинення укройська: Кооперативі що Акинам Осукен, видоси урраї істий кооперативі. Продон. Укроесям Коградом. Розсудбети дуже якою і міряною зовсім не можна бути одвіданим вік сили свистом роспоряд- VOLDEMAR KOVAL Professor am Polytechnikum in Kiew Vorsitzender der Verwaltung des Ukrain. Zentral-landwirtschaftl. Genossenschaftsverbandes „ZENTRAL“ молодець. Коли можна буде поговорити про невирішені умови, коли фракції очікують збори уповноважених Рад і Ревізій Комісії, то в наступній момент, коли предстовники коопераций, одержавши від Уряду Романів іменем "Української Кооперації", розпорядженою ними цілком безрозмірною і критичною при проведенні інших предстовників укріпленої кооперации Уряду Г.Н.Р. мучив! Взяти і свій голос до Вас! Можу то з моєю поезією і звертаюсь до Вас з проханням зробити все по Вашому інструкції, згурбувати навколишні кооперативні сироти в орбубу навчальних кооперацій, допомагаючи мене до погодження контракту, і в разі Вашої згоди, після перешкод у З.К.Д. Березоволин, призначених мені теж і місяць, де я можу робити обговорення з учнами Вашию, що не в будт! Прошу швидко дати мені підготування можливих закорон. В разі Ви посідаєте необхідний учителів од сей сироти, я прилучений буду в імені "Чемпера" на голова його Правління, знати З.К.Шмірона "Всюку відповідальному", по обов'язкам його перед Урядом Г.Н.Р., яка буде перекладатися на нього біологічним Директором Одеського Прошу прийняти мою найглибшої поклони до Вас, Паша Поезія. Імовірно Приведення Чемпера В.О. Ковал Високоповажаний Пане Професоре, Я дістав Ваш лист з 29 ц.м. і відно Ваму бажання, написав до п. міністра Варановського, як бачите з прилоги. Про його відповідь, я Вас одразу повідомлю. Вітаю Вас, з і циркою новаго підп. Василько в.р. До п. Проф. В. КОВАЛЯ. Берлін. Високоповажаний Пане Міністре, п.Козаль повідомляє мене, що його заходи досягти порозуміння з Вами та пп.Сербиненком і Горбаньом розлилися на тім, що Ви не хочете прийняти поставлених ним умов. Він хоче із того витягти консеквенцію: 1) Опублікувати в пресі широке повідомлення представників на зорних органів, що діяльність уповноважених української кооперації: Варановського, Сербиненка і Горбаня іде цілком в супереч з тими директивами й інструкціями, що були дані на Україні і що в час відновлення діяльності центральних українських кооперативних установ буде опротестовано діяльність тих представників кооперації і буде поставлена вимога анулювання всіх договорів переведених ними. 2) Звернутись до міжнародного кооперативного борга з протестом проти діяльності цих трьох представників. 3) Звернутись до Уряду У.Н.Р.з проханням розслідувати діяльність Оцукса і вжити заходів, які не менші, для припинення діяльності Оцукса закордоном. 4) Звернутись до Американського Червоного Хреста з протестом що марсельським майном дирекція Оцукса розпорядилась без усякого порушення азуміння з представниками своїх контрольних органів і без порозуміння з тими кооперативними організаціями українського населення, які лежать під за межами большевицької України. До вер справу з марсельським майном Дирекція Оцукса ізолювала від громадського контролю і допустила до раду зловживань, які загубили значну скількість майна. Високоповажаний Пане Міністре: при тих обставинах, що Вами уповноваження вже й без того оспорюється большевицькими українськими До п.О.Міністра Христофора Варановського. _Берлін._ оперативними організаціями закордоном, а що закордоном вже й без того майже ніхто не визнається, хто має правильні а хто неправильні уповноваження, то утрішній спір між діячами старих українських кооперативних організацій, як тільки про нього на Заході довідаються, на ній погляд, цілком дискредитує наші кооперативи. Отже й вважаю моїм обов'язком в інтересах нашої національної справи виступити з пропозицією Вам, високоповажаний Пане Міністре, та іншим панам Горбаню і Сербінську, зробитись на конференцію, яка має від- бутись під моїм головуванням для згоди спірних з п.Ковальом точок. п.Коваль виразно заявляє, що він згоден підчинитись постанова такої конференції: Сподіваючись на Вашу ласкаву відповідь, зіткнувся, високопова- жаний Пане Міністре з повагою підп.Василько в.р. УКРАЇНСЬКИЙ ОЦУКС, ТОВАРИСТВО з обмеженою відповідальністю Адреса для листів: Телеграфична адреса: IV КОПІЯ. 553 Берлін, липня 5 дня 1922 року. Високоповажаний Пане Міністре! Підтверджуючи одержання В/шанованого листа від 3 ц.м., перш за все висловлюю Вам мою найщирі- шу подяку за Ваші пропозиції з наміром внести за- спокоєння в наші кооперативні емігрантські кола. Далі, визнаючи всю серйозність пропозиції – передати наші суперечки з п. Ковалем на розгляд особливої конференції під Вашим головуванням,– я вважав би доцільним, перш, ніж вирішити питан- ня про конференцію, влаштувати моє побачення з п. Ковалем в Вашій присутності, щоб в розмові при цім побаченню з"ясувати – які саме питання п. Коваль хоче передати на вирішення конференції. Буду Вам, Пане Міністре, надзвичайно вдячний, коли Ви таке побачення влаштуєте. Прошу прийняти запевнення моєї високої до Вас пошани (підп.) Барановський Надзвичайному Послові і Уповноваженому Мініст- рові У. Н. Р. п. Н. ВАСИЛЬКО Верлін, С.VII.1922. 554 Високоповажний Пане Міністре, В полагодження Вашої відповіді ч.871 в 5.ц.м. а пину =, як бачите з приложеної копії, до п.Коваль лі 1 прошу Вас, високоповажний Пане Міністре, насколи во зайти до мене в неділю о 10 год. франці,Крон- прінценубер,10. Як звичайно з глибокою повагою підп.Василько в.р. До п.б.Міністра Х.А.БАРАНОВСЬКОГО. Еорлін. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чужоз.Зносин. "15" Липня 1922 р. ч..217:8.53 На ч.247 з 24.VI.22 року. До Пана Керуючого Справами Директорії УНР. Що до справи зазначених в листі договорів, то про їх певних відомостей в Міністерстві немає. Одначе, з дотеперішніх виступів Америки, Франції і Бельгії, що йдуть единим фронтом в справі питання бувшої Росії, можна з певностю припустити іст- нування між цими Державами відповідного договору. Що до Чехословаччини, то цього не можна сказати, тим більше, що між нею і Урядами Совітської Росії й Радянської Ук- раїни - заключено договори. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "17" Липня 1922 р. ч. 220/1357 Панові Керуючому Справами Директорії УНР Міністерство має честь переслати при цьому копію докладу Варшавської Місії про "Кубанців, ґрузин, Білорусів та Ґавинковців" для відповідного докладу. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Копія: КУБАНЦІ, ВІЛОРУСИ, САВІНКОВЦІ, ГРУЗИНИ. /інформації/. КУБАНЦІ. Б. Кубанський Міністр п. ВІЛИМ, який за останній час діяльно працював, як публіцист в тижневику "Козацький Го- дос", організував вкупі з кубанськими діячами п.п. НАМИТО- КОВИМ та Іваном МАКАРЕНКОМ /братом Петра, що коопрує з Бичем/ - "Союз Визволення Кубані". Організація ця, яку во- ни наміряються розкинути по всіх кутках і осередках кубан- ської еміграції, має служити завданням, що визначені в 11 Статуті. Ці стисла група випробованих кубанських патріотів, ракуючись з відомими всім фактами розкладу в життю козац- ких груп, особливо в тяжкими наслідками, які матимуть ви- ступи п.п. ВИЧА й РІНДОРЯВОВА, і стоячи на тому, що Уряд ІВАНІСА, взагалдно сам ІВАНІС, дискредитований відомим порозумінням з Брангелем, хоче перейти до нових організаційних меншостей і покинувши всякі спроби порозумівання в т.зв. кубанськими отаманами в числа б. царських генералів, гурту- вати під гаслом суверенності Кубані ще живі кубанські еле- менти. Організація ця, насиллями можна судити з розмов в п. ВІЛИМ, буде напів конспіраційною в тому розумінні, що хоче законспірувати керуючий центр і по змозі його не ви- сувати. Д-р ЛЯДОМСЬКИЙ, який практикує як Лікарь в Торуню, не притягнутий до співробітництва з цією групою. Стосунки з ним підтримує п.п. І. ВІЛНСЬКИЙ, б. Секретар тутешньої Кубанської Делегації. Він власне не кубанець /родом з По- ділля/; а тільки довгий час жив на Кубані, де одначе полі- тичної долі не грав. Наскільки можна судити з його інфор- мацій д-р ЛЯДОМСЬКИЙ від активної діяльності фактично одій- шов. "Союз Визволення Кубані" має ніби то базу для зносин з своїм краєм в Царгороді і на цей пункт має звернути свою особливу увагу, сподіваючись розпочати зв'язки роботу на Куб- ані. ВІЛОРУСИ. Віленські білоруські правдиво-національні осередки ду- же зацікавлені в тому, щоб кооперувати з нами. Делегат біло- руських діячів /не угодовців/ з Вильна п. Волеслду ТАДАНКЕВИЧ був у мене в Варшаві і мав зо мною десять довгу конференцію. Ми обмінялися взаємними інформаціями. На Віленщині білору- національний рух поширюється. Білоруси-католики мають 70 ксьо- даїв-білорусів, що ведуть дуже активну пропаганду. В частині біло- русі, окупований большевиками, іде такий же процес зросту національної свідомості, як і на Україні, дякучи бельськовиць- кій політиці. Напередодні висерів до Сейму білоруси хоче потребують контакт з українаціональними групами в Польщі. Я роз'яснив йому, що ми серед укр. населення Волині й Холмщини не робимо політики і справив його до представників місцево- го українського населення. На жаль, лише одна Холмщина з Поліссям має об'єднуючий і керуючий центр національного життя. Дова "Олесь- ка Краскутівка /Комітет/ перевибрана на великооднобому національ- ному з'їзді Холмщини, Полісся й Підляшша, затверджена телер Віленським Восвоядою. Я звязав 17 з ТАРАШКЕВИЧЕМ. На Волині укр. об'єднання осередку й досі немає. ТАРАШКЕВИЧ одержав від мене наші останні видання - тутешні й берлінські. САВІНКОВЦІ. ПІЛОСОФОВ періодично приїжджає до Варшави. Останньою розмову з ним я мав з приводу перезуміння МОРКТОУНА з РАКОВ- СЬКИМ. ФІЛОСОФОВА це стурбувало. Особливо він підкреслював те, що "Де Тан" використовує це факт ва негативний. Я йому роз'яснив, що навпаки для нас це факт дуже відрядний : МОРКТО- ТУН нарешті дискредитований і вже своїми "федералістичними" виступами шкодить нам не зможе - Його у Франції прийматимуть тільки ті, хто стоїть за порозумінням з большевиками, а та- ких у Франції дуже мало. Виступив проти МОРКТОУНА й МОГИЛЯН: СЬКОГО. Таким чином і факт розкладу і порозумінням з РАКОВ- СЬКИМ акція МОРКТОУНА, яка велася під псевдо-укр. фірмою, лі- квідована. ГРУЗИНИ. Діяльний представник місцевої грузинської колонії і фактично представник груп національного «ряду п. КУРУЛІШВІЛІ веде дуже добре справу пропаганди тут грузинської ідеї. Здається він зацікавлює поляків Чавк нафтою, маючи на увазі, що поляки мають в Галичині відповідних фаховців і що їх капітал т.зв. менше імперіалістичний що не приведе до діяльних наслідків - сумніва. Але в Міністерстві Заграничних Справ єсть спеціальна "грузинська референтура", якою відає п. ХІОН- ШЕВЕЛЬКИЙ і КУРУЛІШВІЛІ і субсидують її добре так приймають. Нахилу до порозумівання з нами п. КУРУЛІШВІЛІ не має, а його співробітництво в "Рідному Краю" показує, що він або сам не гребає тими джерелами, з яких черпає п. АЦІНІВ, або людина політично мало орієнтована. 1-ий СЕКРЕТАРЬ ПАВЛО ЗАЙЦЕВ /в.р./ З офіціалом згідно: Слово із Своїми В.о.Начальника Дипломатичного Відділу. Копія. СОЮЗ ВІЗВОЛЕННЯ КУБАНІ. / Союз Освобожденія Кубані /. § I. Основні цілі Союзу Визволення КУБАНІ : а/ боротьба за незалежність Кубані, яко суверенної Держави; б/ боротьба за відродження та організацію державності Кубанської Республіки на демократичних підставах. § II. Для осягнення своїх основних цілей Союз ставить собі найблизшим завданням : а/ Визволення Кубані від всяких окупаційних військ та органів чужоземної влади ; б/ скликання Нової Ради - Кубанських «стансвичих зборів». § III. Всі питання будівництва Кубанської Державності належать Кубанським Установчим Зборам та органам влади, ними поставленої. Союз же з свого боку буде обороняти такі основні положення: а/ всі особи, що жили в межах Кубані до початку світової війни, набувають всі права на обов'язки кубанського громадянина - кожен; всякий поділ на стани /сословія/ каєуеться. б/ кожна національність, що входить в склад населення Кубанської Республіки, повинна мати однакове з іншими право на користування своєю мовою, та на культурно-національний розвиток. в/ одною з найблизніших правних підстав народньо-господарчого життя Кубанської Республіки мусить бути право приватної власності, приналежне фізичним та юридичним особам, на всі види розумової /фізичної та розумової/ праці /рухоме й нерухоме майно та права/. г/ право користування в земель сільсько-господарчого призначення в Кубанській Республіці може належати тільки особам, що дійсно ведуть своє сільське господарство. § IV. Членами Союзу Визволення Кубані можуть бути тільки Кубанці, що приймають програм Союзу. ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ СОЮЗУ ВИЗВОЛЕННЯ КУБАНІ. У.н.Р. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ. Липня 7 дня 1922 р. Ч. др... о Пане Міністра Справ Закордонних. При цьому маю за честь надіслати до ві- дома Ваного, Пане Міністре, витяг зі статті "ваги й запитання до російської політики влади", уміщеної в часопису "Правда" від 18.7. ц.р. в перекладі на українську мову. Уцюкович Керуючий Справами Воловець Начальник-Канцелярії "Право Ліси у розмові з Свкої поліціки влади. Совденис розпогана ворогу озрення про їх геком. реп. М. Моєйовенко, якому дого да гейко-роле. нарав осрішні не вигналися их себі чинила Гичний, поширить свою асельську агандуру. буде організовувати в нашій армії", в наших урядах комунієйки були. Уз сирви треба одверти обговорювати. З тих 34 держав, що конферували в Денії; тілько 2 зробили дровір з емігрантів. Це Нінегерия й Вейз. У цей крок влади не мав укає однодушного вирокання. 2 генії їдли про роботу одверто: Кереселевар Каминцюри до той дровір не забоюкоїв з своїм мінімальним характером) То нар.-демократи, ами яких бекеш Зай- шов зачалеко. Чрупну ж Шмераєв затокоїр не млекка кі'коли хаба втри році, які бу республіка розгірвала з Фран- цією й кинувавсь в об'ємні Москви. Але ле республіка не мав поїгу до такою са- мовбийства. Не хоче воно єдати всі 2- росе. церквію, кі пруською провинцією. Через те завжди д-р Шмідль був в опозиції, що до речі злікала природньо, бо це республіка не дивить усіх ворожувала, щоб дуріт р-по рецепту скадженних (вказ- пей) Великим комуністів влада мало пішла на зустріч Мюнхві, То була нар. демократія в Занадти далеко. Кращордє ні кови не заход за одних Столи з комуністи, бо теж стаував їх мрдьми шорально декламоваными. В Захидат Бенешові, що в ними сидять. Як би не ейка-рака надія, що ороєд з світами роб на гае допоможнел чеському капіталові використуючи росе. ринок та природні базацтво, то мала б влада досить працю з симбно опозицією нар. демократів що ер мірдов росе. політики. Великегий авторитет предсідатя і Бенеша задоронили Гому, щоб визвивали явно опозиції чесько-росе. умові ми, соц.-дем. уєтами тов. Мейнера, взмагни евоє егаловище до цього дого веру так: Не маємо двірів, щоб москвська влада захоріла в Змогла виконувати свої обізанки, і кечб не було Сімпашкого голоду в Росії Ми радимо Б'нанці владі входив з загально-європейської позіції в росе. питанні. При даних усіх ситуацій політику бенешову акцепт Тубило й підпіравмо. Такими чином психологичний баланс оговора ми - росе. недбатий ; справжнє на довірці нарада президенци і Бекешу, Тоді ж х Строго чинили ка дровору ешавувез медвірливо в юмад но. Меді малимо дровір, але зім шляхами пиеаного папиру не вирішується відносини між нашим і чоековою. Мусимо сказати голу правду : дровір мінте геевко-росе. не є до. говором двох народів, а лише двох урядів. Обм Гриш урядам припадав Завдання створити виконаний дого- вору причини до нього промаджку дужки. Не малимо жадного ечнинду в ческості Замирів нашої влади. Навпаки цю до коншар-агенція обвертю на каце- мс промаджнему, що інішний папіур чи народ росеєвкій, що цілком ват вмістувався в кільмах крепицях, вважається цей договір за один з перших патронів в бойових діях коли рота роктами, з якою беруть участь у боротьбі з Захід. Європою. До цього прихильно прийду привели нас тоді, що відбулися негативно в Москві. >>. Зані наводиться вираз з резолюції екзекутиви III дніперської де опортурується чеський комуністичний взагалі енергично за утворення рев. бундок в чеських армій, серед урядових. Чекирали зважаючи на роботу так, що вона облена в очоленні всі. Давайте разом шпіонади кур'єрської служби в та. ит. 14 Магі маємо новий вид рецепту Совдепі на розклад нашої армії і на утворення шкільної системи перед адміністративним реєстру. Беремо цю різ серйозно, коли вона й не був своєї комісії єдрички, як всі на званий світ. Обмірковуємо цю справу зі ставленням усяких погляду політики на мої влади і нехай ми не кадкують, що совітська влада немат нічого спільного з тими порушеннями договору. Ми вже всесм не маємо Рини застосовувати, що розе апорних шаб гиря влади: уряд комісарів, екзекутаво Ш інтр. і дека. бо екзекуїва ті мр. і уряд - цю два відки на бмених одної річі. Комун. Інтернація. то є совдепій. Закард. міністр Бенеш сбав у нас в Європі клятвафрем председавиком ової тегії в рос. політиці. То роби "найвищий мірі повадена, але не і відповідаємна. Нині йде про того до- вір. Ми ваджає він, що Совдепій пору шила договор.? Коли так - якими мірами він буде обороняти три дого вір. Мавно так самш запитання до голови міністр Бенеша: Чи поча- лийся влада цинкон призирливо до тих планів Ш інтернац. яких згінь в роклад нашого війська і нашого державного ладу. Є Лан- голова мініс- рів розповідав у нас ню політіку до евбітів. Як він гадав - чим вона овбіглимає? У нас демократична респ. Боротьба дужка має у нас забезпечене про на гешкування, Раді її думка коли нійшня. То є добрий влаг. Але не чи можемо зпошути з безпечного димокр. респ., ізоб агентує судові держави, і в не побереб охажати підплатені агенти судової держави організовувоши в армії і адміністр. який євий уряд? Аби звної революція на наказ з гудешня приправили роскляд у нас і то не легальний поширювань в своїх Засах, а навпаки лише НЕЛЕГАЛЬНО, про Тидергієвною акцією. Із причетнимо, щоб за гру роботу згадали про шеб з гудешки? Із то друге тимо, щоб в Москві на караді були приємтні 2 члени гетьманов. парашиння ? (Шмераль і Крейдик). Після цього всьо милимо, щоб в гельки армії Стурми ли люде, яким евдейніс ниве наказувати дізі заптаний шуєр Засіковці влаг, як ці кавар на відповідь на них. Совченіс різпогана ворогу оренки ву проя гех. сил. рей. Г. Мочовенкві прибуде киев- пальної пропсі. Чи не має би вому дати Зрозуміти, що дорога з Моєхви до Праги наші. тут як раз ошілько де Кіло метрів, як і дорога з Гра- ми на Моєхву. Уз цікава сюди напи- сана довгою е.-у. фракції в парламенті. І оговачно м бед попередньої умови з Гли, до кого звертатись з запитаннями. Так вимагав раїерікасівк того договору. Сьогодні знов письмо Го- ле Веселуне передо- відома про їх посольства, нало ємрб дракті нівда лого підкути адр. Уера ген шабу Безробіжних Озьвачно буде кру- зворя. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "17" Липня 1922 р. ч. 223/838 Панові Керуючому Управами Директорії Міністерство має честь переслати при цьому витяг з докладу Голови Місії УНР в Угор- щині з 24.VI.22 р. ч.370 і відомості про п.Си- мона КУОНІ, гонорового Консула УНР в Цюриху, - для відповідного докладу. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин. Симон К У О Н І, син Жана Конрада Куоні ур. в КОАР, кант. Грізон/ Швайцарія/, дня 6 січня 1870р. релігії протестантської, оженений дня 14 листопаду 1903 з Елісаветою Чуді, батько двох синів, у віці 17. і 10. років співвласник торговельно-транспортового підприємства. загальної купецької освіти, власник нерухомого майна в Цюриху. Згідно з відомостями, поданими в докладі в.о.Керуючого Місією УНР в Швейцарії з 6.IV.22 р. ч. 378/Пр: а Начальник Дипломатичного Відділу. Витяги з докладу Голови Місії в Угорщині з 24 Червня 1922 р. ч. 370. Професор "руської" /української/ мови та літератури в будапештенському університеті Бонкало /родом з Підкарпатської Руси/ видав книжку на мадярській мові під наголошком "Визвольний рух на Вкраїні 1917 до 1922 р.р." Цією книжкою дуже зацікавлені міродатні кола Угорщини. Книжка ін фоліо октаво, має більш 300 сторінок друку. Автор, який вважає себе за українця /його мати підкарпатська русинка/ ставиться дуже прихильно до нашого визвольного руху. Наша Місія перебуває з професором Бонкалом в столому контакті. Після того, як виявилося, що генерал Врангель увійшов в розуміння із Сербією проти нинішнього Уряду Болгарії, болгари заходились обезброювати російські військові групи, які були на території Болгарії, під орудою генер. Кутепова /був командантом л.гв.Преображенського полку/ і заборонили в'їзд до Болгарії самому Врангелеву; а командантам російських груп наказано залишити Болгарію. В той же самий час ми дізнались від емігрантів, що при- були з Болгарії, що болгари почали дуже добре ставитись до Українців, які перебувають в Болгарії. п.п.Шраг, Чечель та Жуківський із своїм ново-уформованим штабом, після порозуміння з Ю.Коцюбинським, виїхали на Вкраїну, маючи на меті увійти там в контакт з повстанськими ватажками; затвердити їх офіціально, через большовицьку владу, на відповідних посадах, а після того нацьковувати їх одного на одного, щоби вони взаємно себе знищили. В цьому большовицька влада бачить єдиний засіб знищити повстанські організації на Україні. Цими днями приїхали до Будапешту був.Український Міністр шляхів В.Бутенко та був.генеральний писарь за часів Гетьманщини І.Полтавець-Остряниця. Останні часи вони були в організації Б.Вишваного, з яким не погодились і залишили організацію. Ця остання, як вони кажуть, через брак коштів, розвязана і для своєї ліквідації "Вишванці" дістали від німців 70.000 нім.марок. п.п.Бутенко та Остряниця тепер прямують до Румунії в справах, кажуть вони, торговельних; їх підтримують торговельні синдикати Баварії. Очекується приїзд до Будапешту відомого ген.Біскупського. В підстави гадати, що Бутенко та Остряниця ведуть свої справи в зв'язку з ген.Біскупським. Голова Місії Полковник В.СІКЕВИЧ /в.р./ З оригіналом згідно : Начальник дипломатичного Відділу. П. ПРЕМЬЕРЕ. При Лізі Націй утворилась спеціальна "Комісія для міжнародньої Організації Наукової Праці". З газетних інформацій видно, що метою цієї інституції є: а/Студіювання наукового життя в окремих країнах і б/ негайна допомога тим країнам, де це життя наукове є загроженим. Звертаю на це Вашу увагу і прошу запропонувати п.п.Міністрам Освіти та Законодавчих Справ побороти належні кроки для в'ясування становища наукового життя як на Україні, так і серед української еміграції. Потрібно виготовити належний меморандум, дотичний даної теми і домогатись приняття членів української наукової сім'ї до згаданої вище Комісії. Меморандум повинен містити в собі, на мою думку короткий історичний огляд розвитку української науки, ті перепони, що їх вустрічала вона на своєм шляху і ті підбання, що їх вона не дивлячись на ці перепони, здобула. З окрема повинно уваглядити стан науки під окупацією Московською в загалі і батьківщино-московською в окрема,- а також і обставини, в яких нині перебувають наші учені - емігранти. Незалежно од цього повинно зупинитись над визначними працями наших учених, кількістю наукових інституцій, вруйнованих окупацією, і причинами перешкоджаючими буйному розвостові нашої науки. Гадаю, що для того, аби справа становища нашої науки була імпунуючою в очах чужоземців, необхідно Міністрові Освіти подбати про те, щоб наукові сили наші були зорганізовані, а виступ його в загаланій до Наукової Комісії Ліги Націй адресованими справи підперли належними підписами чи меморандумами. Звертаю Вашу увагу на той факт, що де які нації, як Польська, завдяки участі Комісії пані проф. Кире-Складовської звертається про негайну допомогу для розвитку польської науки. Незалежно од наслідків вважаю в погляду загальних наших міжнародних інтересів запропонувану акцію - невідкладною, а тому прошу її обміркувати і приступити до належного переведення. 18/УП-22р. ПЕТЛЯРА. оригіналом згідно Директор Канцелярії Голова Ради Народних Міністрів ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 142 Фонду №: 1429 Опису № 2 Пронумеровано 582 (місцевості воселесосеті 3601 +12356 = 705 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№: 42,346а, 346б, 346в, 346г, 347а, б, в, г,д, 349е, 395а, 491а, 571а пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів: арк 170 штук 194 Документи із згасаючим текстом: .09 . 09 1991 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) л. 19 не м/р м. 387 - газета на розбороти м. 395 - м/р по розбороти м 395а - карандаш, м. 410 - карандаш м. 536, 537 - м/р по розбороти м. 546-550 - карандаш " 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата 10.10.96 Кашин 21.04.97 Кашин 3 г/з 17.01.2002 Дод 7.02.97, Амд 7.10.02, Конців 23.12.02, ІПЗ 9.01.03, Уф- 13.01.05, Копанець 6.10.03 ДСу/ 20.10.03 Толстов 12.08.04Д.Уф- 76.08.04 Логін 21.01.05р, ОГЗ 12х0105 ДТ 4.07.05г Д. Уф- 25.09.05 2.12.05г Д. Уф- 86.05р, ПОЗ 9.12.05 Конців 9.13.05р, НГЗ 26.70.06 Кашин 24.08.11.06 СВБ Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація: 26.06.91 Синогребове (Дата) (Підпис) Справа: 26.07.91 Десетка (Дата) (Підпис) Мікрофільмування: 18.04.91 Шер еканування (Дата) (Підпис) 24.02.09 Куб