Доповідь та листування з Міністерством закордонних справ та представниками місій УНР за кордоном про взаємовідносини, підготовку повстання проти радянської влади та підтримку його з боку Західної Європи. Меморандум Всеукраїнської спілки діячів місцевих народних самоврядувань, Комітету спасіння України про Національний український комітет в Парижі, 06.01.1922-29.07.1922, 582 арк. — частина 1/4

№ Фонду 1429 Опису 2 Справи 142 Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів дорожнього управління Української РСР № Фонду 1429 Опису 2 Справи 142 Канцелярія Директорії. Української Народної Республіки Харад Загального Відділу Доповідь та звернення з Міністерства Закордонних Справ і представниками Місій за кордоном про в'язнювання, позбавлення прав на розвиток Великої та міжнародної боротьби з боку Західної Європи. Мешканцями Універсальної та самобутньою політичною національності України КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Доповідь та листування з Міністерством закордонних справ і представниками місій УНР за кордоном Австрією, Італією, Бельгією, Німеччиною, Францією, Румунією, Швейцарією про вза- ємовідносини, підготовку повстання проти Радянської влади та підтримку його з боку Західної Європи. Меморандум Всеукраїнської спілки діячів місцевих народних самоврядувань комітету спасіння України про Національний український комітет в Парижі. 6 січня - 29 липня 1922 р. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки. ч.6.... м. Львов 4. до Пана Міністра Справ Закородинних. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що озна йомившись з надісланим в копії докладом Голови Надзви- чайної Дипломатичної Місії в Румунії з 8.ХІІ.минулого року, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти власноручно таку резолюцію: „1/Гадаю, що стартись про візу для Ханенка, який уве час не може опреділити своєї позиції до уряду нашого, бу лоб недопідним, з огляду ще і на те, що дотеперішня позі- ція Ханенка буда ворожою до нашого центру. 2/Старатись дуже про виплату грошей Радонічу, хочь він і французькій громадянин, так само не має сензу. 3/Справу з Румунсько-Українським Товариством так само слід в решті вияснити, бо хоч і Прем'єр висловлював ся в листі до мене і критично про це товариство - але треба щось на місто критики запропонувати позитивне; так як досі справи не можло залишати, а треба її посунути на перед." 27.ХІІ. ПЕТЛЮРА /в.р./" Миколай (Ар) в.з. Керуючий Справами Михайлович. Начальник Канцелярії У.Н.Р. МИНИСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чуж. Зносин. 23 березня 1921. ч.../450 Тарнів. Канцелярія Директору ОДЕРЖАНО Городи 203 дня 1921 р. Вх. ч. 450. Негайно 1а Панові Керуючому Справами Директорії УНВ. Міністерство Закордонних Справ має честь пере- слати Вам, Вельмишановний Пане, для ласкавого до- кладу Панові Головному Отаманові копію повідомлен- ня Пана Керуючого Справами Посольства в Царгороді від 25/ХІІ - 20 р. ч. І082 і листа його ж від 25/ХІІ - 20 р.в справах українців евакуюваних Врангелем і українців втікачів в Туреччині. З огляду на велике значення цих справ і необ- хідність дати відповідні інструкції Пану Керуючо- му справами Посольства У.Н.Р. в Царгороді і п.п. Головам тих Місій, яких ці справи торкаються в той чи інший спосіб, Міністерство має честь просити повідомити його про вказівки і розпорядження Пана Головного Отамана в питаннях порушених Царгород- ським Посольством, головним чином в справах вій- ськових і червонохрестних. Копія докладу ч.І082 одначасно з тим переси- лається Панові в.о. Військового Міністра./Доклади з Царгороду отримані тільки тепер через відсутність безпосередніх зносин з Царгородом./ Прийміть,Вельмишановний Пане, вислови глибо- кої пошани.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ "23" грудня 1921 р. ч ......./265 До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію листа осо- бистого характеру Пана Голови Дипломатич- ної Місії в Румунії від 8-го грудня ц.р. для відповідного докладу. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Григор Іллєнко, Начальник Канцелярії Міністра Завдання, що створюється про від'їзд Конечка, який звесьтая не міг би визначити своїх по- зиву до уряду. Нашпобудов не добуванням. З після цього, що доменерична повідомлення Конечка було ворожого до Наших Вчень. 1) Стародавнє думки про види урядовий роботи, тобто, хто він і французький урмоджання так само не мав Гензу. II. Справу з Румунії не Укрой небесними Місіям як самий слід врешті визначити. Бо хоч і Прем'єр висловлювався вимер до мене і усипання про де-яке переба- щення на місце кризички, як Начальник Канцелярії Міністра Г. Пакінг ГОЛОВА Надзвичайної Дипломатичної Місії У. Н. Р. В Румунії 8-го грудня 1921 р. Копія. Високоповажаний і дорогий Андріє Василевичу. Ви мабуть вже одержали моє листа від II/19-го, якого я на- діслав Вам зараз же після свого повороту в Тарнова. Тепер продов- жуєм Вам оповідання про наші новини, а також ще раз нагадую Вам, що чекаю від Вас відповіді на мої запити, а також і повідомлень про те, що робиться у Вас. Перш всього я хотів би засувати остаточно справу з В. По на- веденим нами справкам його вислати дуже легко. Треба мені буде на- діслати ноту про необхажність його перебування тут і навести моти- ви того чому ми лічимо це перебування шкодливим. Ноту і мотиви представити не трудно, але майте на увазі який підійметься галас і яким ореолом буде оповито В., як пострадавшаго "за правду", і тим самим підійме його авторитет, якого він взагалі не має. Праця його не дала ніяких принятних наслідків, сидять вони тихо і ніку- ди не рипаються. Може більш тактовним було б їх поки що не чина- ти. Коли ж Ви настоюєте на його висланню, то прошу надіслати ме- ні відповідне роспорядження. В додаток до справи В. мушу поставити під увагу також і про- хання п. Ханенка про дозвіл йому приїхати до Румунії. Мені треба знати думку з цього приводу Міністерства. Пишучи про це Вам офіцій- но з тим, аби не брати на себе відповідальності за перізд цього пана до Румунії. Нагадую Вам знову про справи Румунсько-Українського Товарис- тва для якого отримаються нові фінансові перспективи. Цими днями був у мене один мій знайомий комерсант, який тепер постійно живе в Парижу, маючи там своє діло, і пропонував нам підтримку фран- цузького капіталу для цього товариства, зараз же, як воно зас- нується. Він казав, що французи в сучасний мент дуже зацікавлені в тому, аби вкладати свої капітали в Румунські підприємства, бо валютне відношення про меж франком і леєм для них дуже користне. Тому на його думку дуже легко найти на французький капіт біржі - 2 - яких-сь І I/2, 2 міл. фр. франків, власники котрих при відповід- них гарантіях з боку Товариства охоче вложить їх в справи і об- роти нашого Банку-Товариства. Я цьому добродію, людині цілком певній і серйозній, даю офіційне доручення в цьому напрямкові з тим, аби він, порозумівшись з О. Шульгиним, опрацював цю справу в Чернігові. Прошу Вас також нагадати п. Прем'єру про нашу розвому в з приводу виплати урядового боргу пп. Радоничу і Карпу в сумі 250 тис. лейв. Вони, як тільки довідалися, що я повернувсь за- рав-же прийшли до мене за відповіддю на їхню пропозицію одержа- ти свій борг з нашого конту в Відню. Вони за цей час вже встигли заручитися підтримкою місцевої французької амбасади і матимуть таку саму підтримку з боку представника франції в репараційній комісії в Відню. Я гадаю, що разом з п. Василько, при такій до- помозі, вони зможуть отримати не менш 12 міл. корон. Якщо це є для Вас справа підходяща, то прошу негайно надіслати мені рос- порядження і довіренность Уряду на одержання цієї суми для випла- ти боргу пп. Радоничу та Карпу. Але маюте на увазі, що треба точно і ясно зазначити, що це борг Уряду французьким громадя- нам і службовцям за речі, які їм були „оставлені, приняти Уря- дом, а врешті не цілком виплачені, і для закінчення розрахунків залишається виплатити ці 12 міл. корон. Я радив би і прохав що- справу улаштувати, як мога скоріш, бо Ви не повірете, як вони ма- мені тут надокучать і як вони були певні, що я привезу позитивну відповідь. Для них уявляється неврозумілим зовсім, чому ми відмовляємося від комбінації, яка дає нам можливість позбавитися нашого боргу. Зацікавлення нашими справами всезростає. Останній тиждень всі часописи поміщали не тільки фактичні повідомлення нашого сboro преси про хід подій на Україні, але навіть передруковува- ли уривки статтів в "Української Трибуни", чого раніше не бува- ло. Дуже цікаво зауважити, що надруковали не тільки фактичні відомості, а навіть політичні статті наприклад на тему відно- шень про меж нас та росіянами. В значній мірі це зацікавлення викликається тим, що бойовечки заняли досить рішучу позицію - 8 - в Бессарабському питанню. В двох останніх нотах, які були зале- лені чічерними і Раковським Румунському Урядові, справа Бєса- рабії поставлена на перше місце. Большевики прямо заявляють, що для них не мають ніякого значення аргументи Румунії про оста- точне вирішення питання Бєсарабщини в напрямку 17 приналежності до Румунії. Ні вотум "Старул-Церії", ні рішення вищої Антантсь- кої Ради не можуть лічитися обов'язуючими для Росії і тому боль- шевицький Уряд рішує настоює на тім, аби питання Бєсарабії бу- ло поставлено на чергу дня в переговорах Румунії і Совітської Росії. Це хвиля має тим більш підстав, що по договору 9-го березоля 1918 року, підписаному ген. Авереску, Румунія зобов'яза- лася звільнити Бєсарабщину на протязі 2-х місяців. Само по собі враузміло, що поставлення большевиками цього питання ще не озне- чає того, що вони справді хтать відтягати Бєсарабщину, а тільки уживають його для підсилення своєї позиції в переговорах. Тим- часом це робить своє "враження тут" і переговори мають менш шан- сів на успіх, як не було раніше. Одною з головних політичних подій нашого життя являється відкриття Парламенту. З приводу цього було багато вагань, со- співація в більшій своїй частин так таки з нього не повернулась. Але той факт, що в ньому залишилися соціалісти, а також повер- нулися представники селянської партії, на чолі з Михелаки і Лу- пу, дало можливість бальшості нехтувати резьтою опозиції і Пар- ламент відчинити. 28-го листопаду відбулося перше засідання, на якому було проголошено промову Корони, де намічалось програм близької діяльності. Мається на увазі провести 2 головні реформи: новий виборчий закон і реформу адміністративну. Ціля цього цей Парламент має буть буде розв'язано, призначено нові вибори, а Уряд подастся до Демісії, з тим, щоб його замінив якийсь нейтральний діловець, який перевів би нові вибори. Має буть так воно і буде, бо ліберали, які вели весь час боротьбу в сучасним Урядом, вда- ється лічать за краще не поспішати особливо до влади. Само по собі зрозуміло, що для нас така комбінація не уявляється досить сприятною, бо сучасний Уряд мусить дивитися на своє становище, як на тимчасове і тому не зможе відважитися на якісь рішучі кроки - 4 - в такій ділікатній справі, як наша. Тому вона, якийсь час, на превеликий каль, мабуть залишатиметься на тій самій точці, на якій знаходиться і зараз, з якої нам ніяк не почастить 17. зсуну- ти. Це тим більше неприємно, що при дальшому розвитку нашого повстання активна допомога в цього боку Дністра мала б велике значення іменно зараз. Але де-які факти свідчать, що де-що, маю- чи гроші, можна зробити і в сучасних умовах. Це ще раз підкрес- лює яко мога скоріцу необхідність полагодити нашу справу з Бан- ком і Товариством. Сучасне становище Румунії тем не е в гарних. Особливо важ- ко дають себе почувати фінансові справи. Надзвичайний брак гро- шових знаків, дуже низький і нелевний курс валюти, крах одного з самих великих банків, блокада Румунських закордонних депо, від- мова Національного Банку в кредити сучасному Уряду, все утворює становище затяжної економичної кризи, з якої поки що не знайде- но виходу. Зростає також і дорожнеча життя, котра відчувається во всіх його галузях. Що стосується намічених нами з Вами пліанів, то вони потроху мною переводяться в життя. Устав нашого Комітету ми вже вироби- ли, відбули 2 засідання ініціативної групи, на якому цей Устав ухвалили і тепер маємо подати на затвердження, від імені 15-ти фу- ндаторів. Серед цих фундаторів не менш 4-х має бути Румунів. Проект уставу прикладаю для того, аби Ви мали можливість пов- найомитися з ним і висловити свою думку, а може і додати які - небудь зміни. Як бачите, ми справу ставимо на грунт самодопомо- ги, не дуже то сподіваючись на якісь сторонні кошти. Браву участь в цьому комітетові братимуть також і наші Українські киди, при допомозі яких можна надіятися добути засоби від де- яких капіталістичних місцевих кол. Коли нам пощастить гаранту- вати цьому комітетові патронаж в вищих Румунських кол, то тоді доля цього нашого почину стане на твердий ґрунт. Думаю я все, яким чином ми могли б забезпечити в статуті напрямок У.Н.Р. в діяльності цього Комітету, але здається, це краще зробити пля- хом підбору як фундаторів, так і особливо учасників першого організаційного зіб ання,яке має обібрати Управу Комітету, Ре- -5- візійну Комісію і т.п. Тепер справа стоїть так, що Устав наш знаходиться в юридичній консультації, яка має вияснити, яким шляхом нам краще йти в затвердження нашого Уставу. Дуже можлив що доведеться звернутися до Парламенту. Як що не буде непотріб но, то тоді комітет буде організований і затверджений на про- тивні якого сь тижня. На превеликий кадь за останні дні виясни лось, що і у нас українці залишаються "Українцями". Той не хоче працювати в Комітеті через те, що на його думку, треба, щоб він не був доступний для широких кол збігів, той личить себе ображеним, бо в комітеті дуже демократичний настрій, тод прост боїться всякої громадської роботи і т.п. Але тим часом споді- ваюсь все це переробити. Цього листа я почав писати за кілька днів перед тим, як одержав Вашого від 24-го листопаду. Відповідаю тепер коротень- ко на цього. Наші відомості про повстання теж не досять певні. Для ча- сописів ми користуємось тим, що надсилає "Трибуна" і Ваше Пресове Бюро. Все це в більшій своїй частині місцева преса ви- користовує дуже охоче. Наші ж спеціальні відомості говорять, що повстання піде в тому напрямкові, про який ми говорили у вас в трех. Здається мені, що факти свідчать, що я мав рацію. В окремому листі, якого надішлю через курера, я Вам подам інт мні спостереження і міркування. З справи інсінуації по моїй адресі з боку Цислячевського я аж після поважного і всебічного обміркування, намір звер- нутися до третейського суду. Писати спростоване до "Трибуни" не означало б викликати його боку нові наклепи і закидання брудом спітюк . Мех тим об'єктивний суд честі, який з мого боку буде мати документи і факти, а з його ї тілько спітки чутки і різну брехню, мусить прийняти усляку з його боку нов кампанію. Я теж тримаюся тієї думки, що тут не без участі А.Л. До справи Кедровського я не маю ніякого відношення і ні чого не можу Вам відповісти на Ваш запит. До нас в Бухарешт приїздив його поміщик п. Парашук, який мав дійсно доручен- - 6 - ня проїхати до Софії і Царгороду для знайомства з становищем на- ших інтернованих і воїнів. Все, що можна було зробити для нього в напрямкові полепшення йому виконання його завдання, було зроб- лено. П. Недровський, загудивши його шлях, звертався до мене в листом, в якому прохав подати йому відомості про те, де п. Параг- цук і чи був він в Букарешті і допомогти йому проїхати до Царго- роду. О це і все, що мені відомо в справі Недровського. Що стосується до Великих шляхів війдавництва, то я з великою охотою прийму в ньому участь і зроблю все з свого боку для того аби воно здійснилось. З Геркеном я говорив. Він годиться пра- цювати, але боїться, що він не настільки володіє даром письменст- ва аби перекладати такі художні твори. На мій погляд його сумні- ви мають підстави. Справді, коли діло ходить про видання не зра- зок "Вічних спутників" Проф. Зелінського, то для перекладу ма- буть треба брати людей не тільки таких, що знають мови, але і володіють даром творчості. Тим часом може для нас такий погляд є роскіш. А тоді Геркен може бути і користним, бо французьську мову він знає як чудово. Окрім нього серед наших співробітників є ще значні і німецьку мову. Одержав я листа від Ш., в якому він просить дави йому реко- мендацію по праці його в Кишиневі. При всьому моєму бажанні я н не можу цього зробити, бо справу цю я цілком передав ген. Дельві гу, який персонально там був і переводив розслідування всієї справи. Мені уявляється,, що злим генієм Кишиневського Представ- ництва був С., який дійсно наробив там багато неприємності для всіх. Так все таки "віце - королів" не забувають. Які там тепер ми " віце-королі". Ймемо в неопаленому будинкові. і не знаємо як справи стоятимуть завтра. А головне що мене турбує, те ароста- ння якоїсь особливої національної хвороби "центробіжності". Всі якось розбігаються і не тримаються один другого. Справу з телеграмою А. Галіпа докладно виласню і надішлю в Міністерство. Але мені власне нічого вияснити і як би я цю те- леграму не переслав був Тишкевичу, то і ніякого радасу Галіп би і не підіймав. Вся суть в тому, що я 11 зарання подав Т"- -7- кевичу, з яким вони ворогували. Бувайте здорові, пишіть що у Вас нового гарного. Може справді на святки зібралися б сюди з "підписним листом" Ваш. К.М. з оригіналом згідно начальник канцелярії Міністра В. Радкевич У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин. "24" грудня 1921 р. ч.2490/6518 Кон. секретаря Дирек- ОДЕРЖАНО дня 1922 р. р. ч. " 26. До Пана Керуючого Справами Директо- торії. Міністерство має честь переслати для відповідного докладу копію листа групи українських старшин і козаків в Єгипті до п. Голови Дипломатичної Місії в Парижі від 6.ХІІ ц.р.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Український гурток в Єгипті "6" грудня 1921 року Ч.215 Копія з копії. До Пана Голови Української Дiplоматичної Місії в Парижі. Вельмишановний «ане, Зібравшись 3 грудня на загальний нараді з приводу Всенароднього повстання на Україні і довідавшись між іншим,з інформаційного докладу Голови Гуртка про Вашу иноту від 15 листопаду б.р. до уряду французької Держави в якій Ви, з одного боку з"ясовуючи про початок загального повстання на Україні,з другого зауважуєте про ті ганебні,зрадницькі закоиди ріжних авантюристів ренегатів що вони вживають проти особи нашого національного героя Головного тамана,С.Петлюри-Український Гурток в Єгипті висловлює своє глибоке почуття поваги й пошани до Вас яко оборонця правди й чести наших кращих людей. Прицьому доводимо до Вашого відома,що на нараді членів Гуртка панувала одна думка,яко могла скоріше перебратись з далекого Єгипту до рядів рідного віська, щоб в одній спільній і дужій лаві,нарешті,доконати війковичного ворога нашої батьківщини-московських окупантів. Але на жаль,не знаєм нас кільки взягали можливий в сучасний мент переїзд з Єгипту всіх бажаючих виїхати до рідного війська,як старшин,так і козаків. Отже,на підставі цього ми й звертаємося до Вас з щирим проханням поінформувати нас в цій справі і вжити з свого боку необхідні заходи перед відповідними інституціями що до осягнення вищезазначеної мети. Чекаючи від Вас скорої і втішної відповіді залишаємось з правдивою до Вас пошаною. Голова Гуртка/підписано Майсренко.Писар /підписано О.Різник. З копією згідно. А.Скірпа, В.О. Наз. Кимм Відриу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин " 31 "грудня 1921 р. ч.../5592 Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу: І/ 4 повідомлення Місії в Угорщині:Ч.1035 про побачення Голови Місії з Міністром Закордонних Справ Угорщини, Ч.103І в справі розпорядження Міністерства слідкувати за діяльністю большовицьких агентів,Ч.1030 в справі інформування преси про жидівсько-українські взаємовідносини на Україні, Ч.1024 про перебування Вишиваного в Будапешті. 2/ Копію публікації Посольства у Відні з приводу виступу бувш.Членів Директорії. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоз.Зносин У.Н.Р. Надзвичайна Дипломатична Місія в Угорщині. 22 грудня 1921р. № Іо 35. Копія. До Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. На число Ваше 1069/І210 з 7 грудня/ одержаного Місією 15 грудня ц.р./ маю за шану довести до відома, що Голова Місії на своїй візиті у Міністра Закордонних Справ Угорщини, ясно підкреслив, що повстанський рух на Украї- ні провадився, провадиться, керується і буде керуватися ні Урядом і Вищим Командуванням Армії У.Н.Р., на чолі з Го- лловним Отаманом С.В.Петлюрою, яке одно має широкий авто- ритет серед війська і населення України, позаяк це є ро- бота не окремої політичної партії, а справа широкого на- ціонального державного характеру.-Далі, голова Місії, сказав, що Український Уряд, військо і народ ставиться зовсім негативно до якої би то не було акції з боку ро- сійських добровольських організацій, які вже недвозначно підкреслили свою платформу "Єдину Неділимму" і в случаю, як би ці добровольці зробили таку помилку і захотіли вик- кинути свій дебант на березі Чорного Моря біля Одеси або Криму, то вони б стрінули сильний опір нашого на- селення, і тоді ця акція покінчиться такою же катастро- фою як і всі попередні. Угорський Міністр Закордонних Справ вислухав Голову в нашому Місії з великою увагою і цікавістю, та ціл- ком згоджується з протестом українців против російських організацій на терені України. Голова Місії Полковник СІКЕВИЧ. З оригіналом згідно: Старший Діловод д-ту Црс. Зн. У.Н.Р. НАЛІЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ До Міністерства Закордонних в Угорщині Справ Української народньої "21" грудня 1921 року Республіки. ч.1031 На ч.976/1058 від 5 листопаду ц.р. /одер- жано Місією 15 грудня 1921 р./маю за шану дове сти до Вашого відома, що большовицькі агенти на Угорщині працюють дуже обережно та виявля- ють свою енергію більше серед таборів інтер- нованих та серед переходячих поодиноких по- воротцях: на двірцях, улицях, і харчовнях, накла- даючи на себе маски благодійності. За цею ро- ботою Місія слідкує і паралізує. З Міністерством Закордонних Справ та з Міністерством Внутрішніх Справ Угорщини, Мі- сія в цій справі є в повному контакті. Голова Місії, Полковник Шкевич/в.п./ З оригіналом згідно: У.Н.Р. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТ. МІСІЯ в Угорщині "21 "грудня 1921 р. ч.1030 Копія. До Міністерства Закордонних Справ Української Народньої Республіки. На число Ваше 1074 від 7 листопаду ц.р./одержаного Місією 15 грудня 1921 року/, маю за шану довести до відома, що Місія приймає всі заходи поширювання в пресі, розмовах і заявах жидівсько-українські взаємовідносини на Україні під владою Української Народньої Республіки і в наслідок цього вже багато жидів-редакторів мадярських часописів зложили свої візити, щоб ближче поінформуватися в цій справі. Голова Місії Полковник Сікевич /в.п./ З оригіналом згідно: Ст.Діловод Млабу 8-му Куре Зи У.Н.Р. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ в Угорщині " 20 грудня 1921 року. ч.1024. Копія. Таємно. До Пана Міністра Закордонних Справ Української Народньої Республіки. Яко додаток до свого рапорту з 12 біж. грудня ч.983 Місія має за честь подати до ві. дома, що Полковник Вишиваний 14 грудня виїхав з Будапешту до Відня. Як виявилося Полковник Вишиваний мав в Будапешті побачення та про- водив переговори з проводником тутешньої групи "зеленого інтернаціоналу"-членом пар- ляменту Гембешом /gombos/ в справі грошової допомоги з боку цього останнього на засно- вання у Відні політичного щоденного часопи- су на німецькій мові і,крім того,ще тижне- вика або місячника на українській та німецькі мовах. На чому скінчились переговори, Місії поки що невідомо. Голова ісіі Полковник Сікевич /в.п./ З оригіналом згідно: МПавл Старший ліловод Ф-ру Курз: Зн Копія копії. Посольство 19 грудня 1921р. N° 2224. В звязку в надрукованому в "Українськім праводі" від 17 грудня 1921 р., ч. 50, заміткою під назвою "Два документи", Посольство У.Н.Р. в Австрії на підставі постанови Директорії У.Н.Р. від 15 листопаду 1919 року ч. 1249/ і постанови Ради Міністрів від 21 травня 1920 р. належно затверджених, цим обявляє, що п.п. Андрієвський, Макаренко і швець являються за кордоном приватними особами, а тому не мають жодних законних прав виступати, як урядові особи. Посол Української Народньої Республіки в Австрії: Г. Сидоренко в.р., перший секретарь Посольства: М. Троцький в.р. /початок Посольства/ З оригіналом згідно: Відень, дня 19 грудня 1921. Секретар Посольства У.Н.Р. в Австрії. З копією згідно: Мазур Старший Діловод М.З.О. Пересилаючи при цьому відомість про рух кре- дитів, видушених в кошторисному порядкові М-ву Закордонних Справ на утримання Центральної Установи М-ва на протязі 1921року, маю честь зазначити, що, як це видно з прикладеної відомості, М-во по незалежним від нього обставинам мало змогу використати лише тілько 60% відкритих йому в 1921році кредитів. Решта ж-40% кре- дитів залишається на 1 січня 1922року невикористаними. По статтям призначення ці рештки кредитів розподіляються так: кредитів при- значених на утримання персонального складу лишається невикори- станих 34%, операційних кредитів /на найом, опал та освітлення помешкання, на канцелярські, господарські та поштово-телеграфні видатки, на купівлю газет та журналів, на придбання книжок та на роз"їзди/-51%, кредитів на допомоги урядовцям М-ва -31%, кре- дитів на таємні видатки та видатки інформаційного та репрезе- нтацийного характеру-62%. Треба зауважити, що значну частину лишків кредитів на утри- мання персонального складу складають "залеглості" урядовців, себ-то борг скарбу урядовцям М-ва, менша ж частина цих лишків -це економія, якої М-во осягло через звільнення урядовців за штат, а також через уділення урядовцям довготермінових відпусток без платні. Крім того на рахунок лишків кредитів на утримання помешкання М-ва треба віднести борг М-ва власнику помешкання в висоті 143.000мр.п./найом помешкання за м.м. листопад і гру- день/ і борг за палаво в сумі 20.810 мр.п. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДИРЕКТОР ЗАГАЛЬНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ 1950 Утримання Мініст- ра та Голов.Міністра 504.000 504,000 .06.000 198.000 Утримання Ради М-ра та Ур.Ос.Дор 638.800 638.800 289.160 349.640 Утримання Пепар- таменту Заг.Справ 1302.000 1302,600 996.860 305.740 Утримання Департ. Чужоземн.Зносин 1058.600 1058.600 715.700 342.900 Утримання Канцел. М-ра та Від.Преси 720.150 760 720.856 486.973 233.883 Засновання Книгозо Канцелярські та го Ісподарчі видатки 187.863 187.863 48.907 138.956 Передплата та ку- півля газет та жур 166.500 166.500 56.343 IIO.I57 Найом та утриман- ня помешкання 587.131 12.634 599.765 365.204 234:56I Поштово-телеграф- ні видатки 203.545 203.545 69.991 I33.554 На роз"їзди 1584.550 I.650 I586.200 I087.34I 498.859 Допомога та нагоро- да урядовцям 169.5I5 169.5I5 II7.340 52.I75 Таємні видатки та висилка інфор.міс 8735.000 330.386 I065.386 437.287 628.099 Видатки злучені з переб.чуж.предст. 14I.I70 14I.I70 25.327 II5.843 РАЗОМ 8029.424 345.376 I8374.800 5002.483 3372.367 У. Н. Р. Міністерство Справ Закордонних Департамент Загальний Діял Бук-Ростов. 12 брня 1922 № 38 Справа вибачення співочі Степаново-Демидов. До Пана Голови Директорії У.Н.Р. При цьому маю честь надіслати копію рапорта на моє імя в.о.Директора Загаль- ного Департаменту Міністерства Закордонних Справ від 4 січня 1922р. про надзвичайно скрутне фінансове становище дорученого мені Мєа,яке через брак відповідних засо- бів стоїть перед загрозою припинення своєї роботи в самому близькому будучому. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДИРЕКТОР ЗАГАЛЬНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ До Пана Міністра Закордонних Справ В.о.Директора Загального Департа- менту РАПОРТ. Мав честь довести до Вашого, Пане Міністре ,відома, що ні одна асігновка на ріжні операційні видатки по М-ву протягом грудня м. не була по незалежним від мене обставинам зреалізована. На- слідком цього являється повна відсутність коштів в скарбниці М-ва, що загрожує в самому близькому будучому цілковитим при- пиненням техничної роботи в М-ві: помешкання М-ва не оплачене вже за два місяці: листопад і грудень, про що власник помешкан- ня п. Зольдінгер останній час нагадує що дні, так само запасу пал палива вистарчить лише на один день себ то на 5 січня, цілком бракує канцелярського приладдя: не має ні одного конверта, пов- ний брак паперу, не має за що висилати пошту, телеграми, кіоск відмовляється давати в борг українські газети, всякі інші га- зети вже давно не купуються. Докладаючи Вам, Пане Міністре, про все вищезазначене, мав честь просити Ваших в цій справі роспо- ряджень. В.Дьяконенко. 4-I-22р. Резолюція Пана Міністра Закордонних Справ: Копію Пану Прем'єр Міністру і Пану Головному Отаману." ПІДПИСАЛИ: Міністр Закордонних Справ А.Ніковський/в.п./ 4-I-22р. З оригіналом згідно: См. діловод: У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Чужоз.Зносин. "12"січня 1922 р. ч..12/37. Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Зосідка дні 1922 р. Вх. ч 45 До Пана Керуючого Справами Директо- рії. Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу дві вимітки з чергового докладу /за грудень 21 р./ п.Посла у Відні №457: "Східна політика Австрії" і "З життя української колонії у Відні", а також переклад заяви "західньо- української пресової агентури", уміщеної в де-яких віденських часописах, про те, що Західньо-Україн- ський Уряд не має нічого спільного з Урядом У.Н.Р. Одночасно в цим вищезазначені відомості пе- ресилаються до Міністерства Преси й Пропаганди. Міністр Закордонних Справ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Витяг з докладу Посольства у Відні від 20.XII-21 р. Східна політика Австрії. Обставини внутрішньої та зовнішньої політики призмусли австрійське Правительство змінити в лецим емінці своє відношення до Російської та Української радянської Республіки, яке виявилося в тим, що переговори, які тяглися зже від довшого часу між Австрією та цими республіками кінчилися нарешті підписанням договору, згідно якому делегаціям Російської та Української радянської Республіки призначаються де-які консулярні функції - виставлення та візування паспортів, легалізації документів і т.д. Договір цей входить в силу по ствердженню його дотичними Правительствами. Головною причиною, що спонукала Австрійське Правительство до заключення цього договору є присутність ще значного числа, до 30.000, австрійських полонених на території Росії та України, для прискорення повороту яких російські та українські совєтські делегати вважають необхідним заключення повище згаданого договору. Хоч російські большовики розуміється ніколи не випускатять всіх австрійських полонених, яких вони тримають яко закладників, як і громадян інших європейських держав для здобуття собі ріжних концесій в Європі. Але домагання родичів полонених в Австрії, щоб австрійське Правительство гробило все можливе для скоршого повороту їх до дому, примушує його і почасти і до заключення договору з совєтськими республіками. До того ж де-яка частина гірше поінформованих австрійських купців і фабрикантов гадає, що з Росії та України можна одержувати тепер сировці та вивозити туди товари і також впливає на Правительство в напрямі навязання тійсніших зносин з цими державами, тим більше, що і де-які иші держави мають у себе вже подібні большовицькі представництва. Нарешті комуністичні організації Австрії пропагують, що відновлення торговельного руху з Росією та Україною може поліпшити економичне становище Австрії. Доріжні розрухи першого грудня, викликані в значній мірі комуністами, також не могли лишитися цілком без впливу на австрійське Правительство в справі відносин до —совітських республік. З оригіналом згідно: Мабз /а Начальник Дипломатичного Відділу Ст. Біловод Копія. КОМУНІКАТ ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСОВОЇ АГЕНТУРИ. " При всіх акціях сторонників Петлюри завше виринає чутка, що Західно-Український Уряд підтримує акцію сторонників Петлю- ри. Тим констатується, що Західно-Український Уряд нічого спільно- го з Урядом Петлюри не має і не хоче мати; Західно-Український Уряд є проти кожного реакційного руху й іде шляхом демократії і миру народів. Західно-Український Уряд завжди усуджував погроми на Великій Україні; Східно-Галицький народ є єдиним народом Схід- ної Європи, який не має жадних погромів на своїй совісті." З оригіналом згідно Начальник Дипломатичного Відділу С. Біловод ВИТАГ з докладу Посольства у Відні від 20 грудня 21 р. З життя української колонії у Відні. Коли боротьба Посольства У.Н.Р. в Австрії проти впливів Совіт- ської Росії та України на віденськім ґрунті не зважаючи на поперед- ні успіхи все ж не осягала того, щоб большиовицькі представництва не були тут почasti признанi, то вина за це в значній мірі падає на ворожу українському Правительству діяльність де-яких українських груп. Між ними в останнім часі треба поставити на перше місце бувших членів Директорії Андрієвського, Шевця і Макаренка. По дов- гим нічого нероблення вони рішили відновити працю Державного Центру як про це повідомляється у відовзі надрукованій в "Українським пра- порі" дотичне число якого галучаємо у вітінках. У віденський укра- їнський колонії вони провадять агітацію за те, що Правительство УНР в межах Польщі не має ані правої ані фактичної основи для про- довження своєї діяльності, а тому е необхідний новий державний центр з членів Директорії у Відні. Акцію їх тут ніхто з більш менш розважних українців не вважає аер'езною, навіть галицькі українці ставляться до них досить скептично. У всякім разі виступ бувших членів Директорії є деморалізуючим для де-яких елементів українсько- еміграції і компромітуючим справу української державності за кордо- ном. В цім відношенню акція їх викликала обурення у переважаючої більшості української колонії уВідні. Істнуючи тут партійні і грома ські групи не встигли ще виявити свого формального відношення до це акції, але з розмов з поодинокими їх представниками можна заключи- ти про їх наскрізь негативне відношення до неї. В якій мірі акція бувших членів Директорії залежна від впливів большиовицьких агентур за кордоном поки що не дається докладно з-я- сувати, що виступ їх е для російських а особливо українських боль- шовиків дуже пожаданим не підлягає ніякому сумніву, вони ж твердять, що українське Правительство перестало істнувати, теж саме старактъ довести австрійському Правительству і агенти радянської України, домагаючись для себе цілковитого політичного представництва у Австрії. При допомозі одного з таких большиовиків, що приїхав з Німеччини спромоглися бувші членн Директорії добути і авдієнцію у канцлера Австрії Шобера, де висловлювались проти державного центру Укр.Нар.Респ. у Тарнові. Добрих результатів ця авдієнція для від- відачів не мала, або краще сказати не мала інших результатів, як хіба те, що по двох днях був підписаний договір з Українською Соціа- лістичною Радянською Республікою. Другим актом ворожим до українського Правительства була умшена в де-яких віденських часописах заява Західно-україн- ської пресової агентури про те, що західно-українське правитель- ство не має нічого спільного з "реакційною акцією" Петлюри, так відкрещуються воно від повстання на Україні, коли з'явилися в пре- сі вістки, що йому не повелося, хоч теж саме західно-українське Правительство сиділо тихо, поки повстання розвивалось добре. В доповнення попередніх відомостей про нову українську ча- сопис у Відні "Україна" сповіщаємо, що відомості відносно участі в ній самостійників-соціалістів, стверджуються лише відносно Греко- ва, Андрієвській участи в цим виданню не бере. На виступ бувших членів Директорії Посольство видало повідом- лення, копію якого прикладаємо при нім. В.О.Посла У.Н.Р. в Австрії СИДОРЕНКО. В.о.Першого Секретаря /підпис/. З оригіналом згідно: /Мал/ /а Начальник Дипломатичного Відділу Св. Білов У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужозем.Знос. "12" січня 1922 р. Ч...30/54 До Пана Керуючого Справами Директорії. З наказу Пана Міністра Міністерство має честь переслати при цьому для ласкавого докла- ду в перекладі комунікат Української Дипломати- чної Місії в Римі,уміщений в цілому ряді іта- лійських часописів.- Директор Департаменту Чужоземних Зносин Начальник дипломатичного Відділу Переклад з італійського. Українська Місія повідомляє: Було сповіщено, що в Консульти, п.п. Воровський, Голова Російської Комерційної Делегації та Міністр Закордонних Справ Маркіз Делля Торета, підписали прелімінарний комерційний договір межи Італією та Україною. Українська Дипломатична Місія Українського Демократичного Уряду відмовляє в самий рішучий спосіб п.Воровському право підписувати будь який договір в імені українського народу, котрий ось все чотири роки серед безперервних війн та повстань боронить, по мірі своїх сил, свої національні і політичні права, між тим, як російські большовики - котрих представником є п.Воровський - почали систематичне винищення інтелігенції української, руйнування українських сил, розстрілювання цілими масами беззвинних людей , жінок і навіть дітей по обвинуваченнях в "нетлуризмі" в "контрреволюційності". Воротьба проти гнобителів, в супереч зав'євненням большовиків ще далеко не закінчена, і закінчитися ціл- овитою перемогою українського народу. В цей момент, переморожені незвичайним холодом, котрий рочався на Україні повстанці не маючи нічого з одежі і взуття знову, після здобуття Києва, Кам'янця і інших важливих міст, залишивши міста російській окупаційній армії, але по селах большовики як і раніше не мають жодної влади. Та і по містах, як ми зазначили , так званий Український Уряд тримається лише в домогого окупаційного московського - башкиро - китаїського війська, котре поводиться, як в завойованій країні. Наслідки цієї окупації України московськими большовиками відомі: це цілковита руйна індустрії, торгвлі і транспорту, занепад агрокультури, знищення організованого політичного життя, гноблення кожного прояву національної культури.. Український народ, позбавлений органів національного представництва, зробившись взаємом в своїй власній хаті, нічогісенько не знає про ті політичні махинації, котрі сплітаються нова його спин- кор, і тому Місія Українського Демократичного Уряду, законного представника українського народу, снівділати в великих італійських народа над відбудуванням своєї країни, дуже сумнівається, що Іта- лійський Уряд зможе реалізувати трактат підписаний представ- ником Уряду, більш ніж винавидженого на Україні лише тоді, коли московські, большовики будуть примущені залишити Україну, лише тоді зможуть розпочати нормальні економічні відносини межи Італією та Україною, так корисні для своїх країн. Згідно: А. Омелян В. Каганович У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ Канцелярія Міністра "18" січня 1922 р. ч..63 ОДЕРЖАНО ВХ.Ч. № 37 Міністерство Закордонних Справ має честь переслати Вас, Вельмишановний Пане, в перекладі копію письма п.Керуючого Місією У.Н.Р. в Угорщині до Міністра Закор- донних Справ Угорщини - для відповідного докладу. Т.в.о.Міністра Закордонних Справ Начальник Канцелярії Міністра Переклад. Копія з копії. Будапешт І січня 1922 р. Ваша Експеленція, відповідно дорученню мого Правительства маю честь привітати вашу експеленцію з успішним вислідом народного голосування в Шопроні і перейнятия цієї області королівським Угорським Правительством та висловити з цього приводу нашу спеціальну і правдиву втіху. Хай це велике національне свято, що припало якраз на початку нового Року, буде вістуном інших подій, змагаючих до відродження Угорщини. Український народ, що ще більше терпить під тягарем своєї судьби, цілком розуміє тяжке становище Угорщини і відтімиться кожним випадком, що сприяє цій останній. Дай Боже, щоби оба народи, що перебувають серед несприятливих обставин в скорому часі дождались повного відродження і счасливої будуччини. Передаючи ці побажання Вашій Експеленції - прошу прийняти вислови моєї особливої пошани /підпис/ полк. Окевич Керуючий Справами Місії У.Н.Р. Мого Експеленції Панові Графу Банфі Міністрові Закордонних Справ Королівства Угорщини в Будапешті. З копією врідно: Начальник Канцелярії Міністра У.Н.Р. Надзвичайна Дипломатична Місія в Угорщині. 10 січня 1922 р. № 22. Копія. 30 До Міністерства Закордонних Справ Української Народньої Республіки. І січня б.р. Голова Місії Полковник Сікевич в секретарем д-ром Д.Лальковим зложили візити: Голові Держави Адміралу Горті, Декану Дипломатичного Корпу- су папському Нунцію, президенту Ради Міністрів, всім членам кабінету їх статс-секретарями, Голові націо- нального зібрання п.Галль Гастону, Представникам чу- жих держав на Угорщині та представникам інтернаціональ- ного та угорського червоного хреста. В той самий та на другий день Голову Місії ревізи- тували всі вищезазначені особи. В балачці з ними, всі цікавились повстанням, як і загальним становищем Ук- раїни; особливо найбільше був зацікавлений нашою спра- вою військовий Міністр Ген. г.-штабу Д. Величка, з яким Голова Місії говорив біля три чверті години. Голова Місії вітав генерала, як і других Міністрів Угорщини, з їх ньою першою політичною побідою, а імен- но повернення Угорщині частини західньої області ?,. змістом Шопроном та околицею. Міністр Величка знов як і всі инші бажали українському народові та його пра- вительству осягнути як найскорше своєї мети та звільне ня своєї батьківщини від чужих нав'язників. Голова Місії Полк.Сікевич. З оригіналом згідно: КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Лютого 3 дня 1922р. ч.6/.. 4 До Пана Міністра Справ Закордонних. Надсилаючи при цьому рапорта Генерального Консуля на Кавказі п.Лісняка з 10-грудня 1921р., маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що на оригіналі названого рапорта 14-го січня ц.р.ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти таку резолюцію: "Міністрові Закордонних Справ для полагодження. Дивно, що Міністерство Закордонних Справ поступає так за своїми урядовими цями. ПЕТЛЮРА." Мищенкович Керуючий Справами Зз Ікономевський Начальник Канцелярії До П. Головчого (отамана Української Народньої Республіки Генерального Консуля У.Н.Р. на Кавказі Лісняка Левка Рапорт Одержавши дипломатичний паспорт 27 січня 1919 р. за ч.820 за підписом Міністра Закордонних Справ Чехівського, я виїхав на Кавказ, де і був визнаний Генеральним Консулом У.Н.Р. Уря- дами: Азербейджана, Верменії і Грузії. По наказу п. Голови Дипл. Місії на Кавказі я виконував обо- в'язки Радника Місії з 1 Липня по 15 грудня 1920 р. - Всьому повідомив тому, що становище в містах Мешека і Закавказзя 3 приводу моєї роботи Уряди всіх трьох Республік ніколи не переходжували і всі підтриманні мною прохання громадян У.Н.Р. мали завжде удовольнення, - засновували на хуторах школи і фе- ршальські пункти, ставили заводських коней і биків, а коли По- Внутрешніх Оправ був посаджений в вязницю на два тижні, то се- ло прислало своїх виборних подякувати мене за охорону їх прав, після чого громадяни особисто прехільно стали відноситися до мене. Коли п. Красковський від, ізяв з Тифлісу, то я одержав від него листа, у якому пропонував міні припинити працю Ген. Конс. на підстанові ніб то заборони з боку Грузинського Уряду, та чекати розпорядження нашого Уряду. Колиж я запитав Грузинський Уряд, то він відповів , що він ніколи не забороняв праці Консу- льства, а навпаки прохає продовжувати, і я тілько 25 Лютого мусив негайно виїхати з Тифлісу, бо в ночі большевицька кіно- та прорвала фронт у 20 верстах від Тифлісу , про що я дові- дався тілько вранці і побіг узнати коли відходить потяг і : коли сказали, що останній зараз відїде, то я премушений був вскочить в вагон, не мав можливости повідомити дружину і дочку, котрі там і залишилися. З Батуму на заняті гроші без річей на палубі пароплава добрався до Царьгороду, зовсім хворий, де і звернувся за допомогою до п. Посла, і я був дуже здивований, що він не міг дати міні нічого, потім же виявилося, що він сам пря- мо таки голодує. Міні здавалось, що не можливо щоб Посол Украї ни був в такому становищі, та це особисто в Царьгороді, де пре- дставники всього світа з великою позагою відносяться до його і держуть звязок з ним, щоб знати про події на Україні. Скупчення в Царьгороді всеї східної політики Антанти, вели чезна варність цього пункту для нас здається так елементарною, що не відомо чим пояснити таке відношення М.З.С. до нашого ту- тешнього Представництва і нехтування його. Тяжке становище п. Посла показало, що і я не дождусь допомо- ги від Уряду рідної України, котрій я відав всю душу, працю свого довгого життя, послідню трехлітньою працею Консулом і все своє майно, а в додаток залишив і дружину з дочкою у ворогів голодувать; праці в Царьгороді достати не міг і прийшлося пі- ти в артель працювати на огородах і випалювать вугля в лісу, тепер же і ця праця скінчилась, не давши мені грошового заро- бітку, між тим приїхала дружина, випущенна большевиками без ничого, і тепер мусимо голодувати вдвох, живучи в нетопленній кімнаті Посольства, коли його через 20 днів викинуть з помеш- кання за борги, то і ми залишимся на вулиці тем з боргами кру гом, саме ж тяжке все горе в тім, що большевики затримали і не випускають з Тифліса дочку. Фінансовий відчіт Консульства і про діяльність його відо- слав до Міністерства Закордонних Справ і до Вас в Листопа- ді 1920 р., із якого видно, що я утримання не одержував з пер- шого квітня 1920 р., окрім того меню видано із власних коштів допомоги громадянам сімнадцять тисяч вісімсот карбованців.- В березолі с.р.я прохав Вас назначити мене на посаду по Міністерству Фінансів, у якому я працював на посаді Управлящаго казенною палаткою на протязі п'ятнадцяти років і всю війну був Головним Скарбником Ковнязького фронту, у відповідь на це прохання одержав тілько сего дня листа від Н.Голови Місії в Румунії, що м.З. Справ просить его надіслати мені відповідну суму грошей на проїзд з Царьгороду до Тарнову, але Місія не має в своєму розпорядженню коштів і тому цього доручення виконати не може. В такім же становищі знаходиться і Батумський віце-консул п. Засядько. (Отже ні я, ні п.Засядько помимо численних листів і прохань до Міністерства не отримали повідомлення про звільнення, чи яке нове призначення. Будучи штатними урядовцями М.З.О.ми оба до сьогодні знаходимося на службі, хоч не виконували її фактично з першого квітня, але лише завдяки обстановинам і мовчанню Міністерства, яке могло нас кудись призначити. Наказом по Царьгородському Посольству, в момент нашого тут приїзду, ми були тимчасово і без платні причислені до Посольства. Тепер з приводу від, ізду Н.Посла, який не може так раптом зачинити Посольство і вихати, я перебигаю по його наказові керування Посольством як Повіренний у справах У.Н.Р., а п.Віце-консул Засядько буде мені допомагати в Консульському відділі. Залешаємся зовсім без шеляга і судем чекати, не спускаючи прапора з Посольства, Зашого наказу і віримо що Ви, Високозановний Пане Отамане, заставете Міністерство вирішити справу Царьгородського Посольства і нашу згідно з повагою Держави і справедливостю. Мені дуже важко докучати Вам, Високозановний Пане Отамане, в цей для Вас такий важкий мент і лише бажання бачити нашу Державу в належній повазі, та страхіття мого сучасного життя дає мені на не відвагу. Прошу Високозановний Пане Отамане приняти завірення в моїм глибокої повази і непохитному віданню: Батьківщині і Вам Левко Міщенко 10/ХІІ 1921р. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Лютого 2 дня 1922 р. ч.58. М.постою. До пана Генерального Консуля на Кавказі Л.Лісняка. Маю за честь повідомити Вас, Пане Консулє, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН, ознайомившись з лис- том Вашим до нього з 12-го грудня 1921-го року, зволив прийняти на увагу тяжке становище Ваше як і Консуля За- сляка, з огляду на що, а також вважаючи на заслуги Ваші перед батьківщиною, доручив мені переказати Вам, що почу- ває за обовязок свій полагодити Вашу справу, сподіваючись зробити це при першій можливості. Миронович Керуючий Справами В. Ільмачевський Начальник Канцелярії Надзвичайний Посол і Зовнішньої Міністр Української Народної Республіки. Тернопіль, дни 15.I. 1922. Високоповажаний Пане Президенте, В третій раз маю честь, як Ваш урядовець, привітати Вас, Високоповажаний Пане Президенте, з найгарячішими побажаннями з приводу Нового Року. Я застаюсь в непохитному переконанні, що під Вашим проводом мусить статися шалевий поворот нашої долі. В цьому змислі висловлюю свої найгарячіші побажання. У приложі посилав Вам, Високоповажаний Пане Президенте, копії моїх листів до п.п.Міністра-Президента і Міністра Закордонних Справ; я дозволю собі просити Вас, Високоповажаний Пане Президенте, по перегляданню цих листів і по вислуханню докладу і пропозицій, які в порозумінні зі мною, предложать Вам п.п.Шульгин і Стоцький, дати Вашу згоду на них. Особливо примушений я настоювати на тому, щоби мені була уділена фінансова допомога, приймаймі підписом предложених повновластей, бо інакше мені цілком буде неможливо продовжувати мою теперішню діяльність. Закінчую, сьогодня на Новий Рік, в надії, що Бог Вас захистить і нам допоможе! Зостаюсь, Високоповажаний Пане Президенте, Вам завжди з найбільшою пошаною відданий До Пана Президента Директорії Головного Отамана Симона ПЕТЛЮРИ, Тарнів. Cerie RECHTSANWALT UND NOTAR W. GUTZEIT Berlin W.9., 12.Januar 1922. Voss-Str.18. S.H. Exz. Herrn Wassilko Berlin. Kronprinzenufer 10/11. Euer Exzellenz habe ich Folgendes ergebenst zu unterbreiten: Die Firma Grusser Philipson & Co. i./Liquidat. in Amster- dam, deren Generalbevollmächtigter ich bin, hat mich beauftragt, mich mit Ihnen ins Einvernehmen zu setzen, wegen Rückzahlung von 12.000.- holl. Gulden zuzüglich 7% Zinsen vom 28.September 20 an. Für diese Beträge haben Sie sich durch Schreiben vom 28.Sept.1920 meiner Mandantin gegenüber persönlich haftbar er- klärt.- In Gemässheit dieses Schreibens war meine Vollmacht- geberin berechtigt, am 1.Mai-1921 die Rückzahlung jener Beträ- ge zu beanspruchen. Ich stelle weiter fest, dass Sie sich im Laufe des Monats Juli wegen dieser Zahlungsverpflichtungen mit Herrn Geheimrat Grusser in Wien persönlich besprochen haben. Im Beisein der Herren Gebr. Rabinowitsch hat Ihnen Herr Ge- heimrat Grusser zur Rückzahlung eine dreimonatliche Frist be- willigt.- Da Sie leider bis heute nichts haben von sich hören lassen, die von mir vertretene Firma in Liquid. sich befindet, und die Liquidation in diesem Monat noch beendet sein muss, so ersuche ich Sie hoffentlich, obige Beträge bis zum 14.ds.Mts. an mich, den Generalbevollmächtigten, abzuführen, wogegen ich Ihnen gemäss Par. 6 Ihres Schreibens die oben genannte Forderung von 12.000.- Gulden zuzüglich Zinsen Zug um Zug gegen Entrich- tung etwaiger Stempelspesen etc. zidieren werde. Ich bitte um gefl. Anruf von Ztr. 684 oder 9791, damit wir Tag und Stunde vereinbaren können, wenn der Zessionsakt erfolgen kann. Mit vorzüglicher Hochachtung gez. W. Gutzelt Rechtsanwalt & Notar. 15.I. 2. Високоповажений Пане Міністре, Ваші листи і накази доставляв мені кур'єр Бі- ліц 14.грудня. Відносно останніх я звернув би увагу на те, що Голова Місії Якоблів, здається, нічого не знає про ліквідацію Місії, що я зрозумів з того, що він як-раз останніми днями був тут за грішми для дальнього утримання Місії. Щодо бізи для пана Головного Отамана і членів уряду, дозвольте висловити свій жаль про те, що ця справа, яка вимагала особливо обережного трактування, не була вчасно до- вірена мені, але п.п. Товаришам Славінському і Сидоренкові, і тому я не несу відповідальності за її невдачний вислід. Що торкається справи Круцельницького, то 25.лис- топаду я переслав через Вас Високоповажаний Пане Міністре, до пана Міністра Холодного лист з цього приводу, копію якого прикладаю і рівночасно просив дати мені повновладдя. Це раз прикладаю до повновладдя. Політична частина Ваших листів вимагала б від мене дуже докладної писемної відповіді. З цих причин я про- сив пана Посла Стоцького поїхати особисто до уряду, щоби зро- бити докладний устний звіт панові Головному Отаманові, Вам і урядові і представити точку погляду в актуальній політич- ній ситуації, котру, по докладній нараді з товаришем Шульгі- ним ми (я, Стоцький і Шульгин) постановили своїм обов'язком предложити нашим міродатним інстанціям. Пана Міністра Закордонних Справ Андрия НІКОВСЬКОГО, Тарнів. Все, що Посол Стоцький і Товариш Шульгин дoлoжить панові Головному Останові і Вам буде також і від мого імені і я також переймаю цілковиту відповідальність за всі пропо- зиції. Я користар з цієї нагоди, щоб доложити Вам. Пане Мі- ністре, що відколи я урядую в Берліні, пан Посол Стоцький вис тупає лише в цілковитому порозумінні зі мною і тому я за все, що робиться мною беру на себе цілковиту відповідальність Рівночасно я мушу також пікреслити, що на мій погляд докладно ознайомившись з нашою політичною ситуацією, Товариш Шульгин зробив в Парижі найбільше, що взагалі можна було зро- бити, не дивлячись на страни труднощі нашої політичної ситу ації і не дивлячись на те, що він мав до розпорядження такі обмежені фінансові засоби. Останню увагу я роблю тому, що я чув, Якщо кхххккухв ріжні некомпетентні кола, критикують, чому я у свій час із Спа зробив пропозицію призначити Товариша Шульгина до Пари- жу; якби ще раз повстало питання про обсадження цього посту я повторив би і тепер свою пропозицію, знаючи вже діяльність пана Шульгина в Парижy. Я не можу заперечити, що, якби фінансові обставини на те дозволили, я знов звернувся б до думки взяти уповноважене го Міністра Токаржевського спеціально в антантських держа- вах, про що я у свій час особисто докладав панові Головному Останові. Дякую Вам, Високоповажаний Пане Міністре, і поважано- му Урядові за ласкаве повідомлення відносно моєї пригоди з Піснячевським, а крім того дякую Вам спеціально за Вашу лас- казу пам'ять з нагоди моїх іменин. З обуренням довідався я, на жаль за пізно, про непри- ємні пригоди, які спіткали Вас і пана Міністра Новалевського З нагоди Нового Року прошу Вас приняти мої найгаря- чіші побажання. У приложі пересилав Вам звіти секретаря Онацького з Риму, який особливо добре працює і підготував з великим умінням грунт для моєї майбутньої особистої інтервенції в Ри- мі. Закінчую цей короткий звіт з проханням розглянути серйозно розважити політичні, як особливо фінансові пропозиції п.п.Стодького і Шульгина і зробити, як мога найшвидше, постано- ви, щоб ми не втеряли цього важного моменту. Остатнь, як звичайно, з найбільшою повагою. /підпис/ Василько. 14.I. 2. Високоповажаний Пане Міністре-Президенте, Вам цінний лист з 20 листопаду I дійшов до мене через кур'єра п. Віліца лише в середині грудня а з відповіддю я спізнився лише тому, що кдав від- повідної нагоди, щоби могти з певністю передати Вам високоповажаний Пане Міністре-Президенте, свою від- повідь. Насамперед дякую Вам особливо за симпатію, ви- словлену мені у вищенаведеному листі з приводу ви- падку з Піснячевським і при цій нагоді висловлюю Вам, Високоповажаний Міністре-Президенте і цілому Уряду мої найкрращі побажання на Новий Рік. В приложі Пан Міністр-Президент дістане копії мого звіту про фінансові трансакції, які я робив з серпня 1920 р. до 1 січня ц.р., на підставі даних мені уповноважень, як також зіставлення сум виданих мною на рахунок Уряду за цей час. Пан Міністр-Прези- дент звідти побачить, з якими жертвами я покривав останні видаатки, а копія листа б.п.Міністра Фінансі Барановського до мене буде служити Вам доказом, як мало піддержки я знайшов для того. Єдина реальна вартість, яку ми маємо закордоном тепер, є будинок нашого Посольства у Берліні і тому я мушу просити дати мені повноважьт для диспозиції над цим майном, щоб покрити борги зроблені для Уряду До Пана Міністра-Президента Тарнів. Вглядно щоб відповідного кредитора могти заспокоїти приймні запевненнями претензії. Заспокоєння цих кредиторів поставить мене також у становище полягати і надалі частину потрібних видатків для Уряду. Понове Посли Стоцький і Шульгін матимуть на- году особисто докладати Урядові в який спосіб Уряд міг би подбати про покриття тої решти потрібних видатків. Я не додав до вище зроблених пояснень ширшого політичного звіту, бо по обговоренню цих питань зі мною, пп. Стоцький і Шульгін зроблять особисто той доклад. Остачу, високоповажаний Пане Міністре-Президенте, з найбільшою повагою підп. ВАСИЛЬКО До Пана Міністра Закордяних Справ. 14.I. 2. Посилаючись на пов. розпорядження з 8 жовтня 1921 ч.5649 дозволю собі переслати у приложі три зіставлення: 1) зіставлення сум, інкасованих мною з 2 грудня 1920 р. на рахунок Уряду (нім. марки 1,184.000.-; австр. корон 7,992.692.-; шв. фр. 25.000.-; укр. карбованців 2м970.000.-), 2) зіставлення сум виплачених мною на рахунок Уряду з 1 липня 1920 р. до 1 січня 1922 р. (нім. М.879.174.-; австр. кор 15.521.474.-; шв. фр. 238,407.-; бельг. фр. 1.777.-; голл. гульд. 10.770.-; польськ. М.3.200.000.-; шведськ. К.850.-; італ. лір 1114069-; турецьк. Фунт .500.-; франц. фр. 58.000.-; чеськ. К.27.306.-; угорськ. К.415014; і фінськ. М.1.560 .-), зіставлення позичок, котрі я зробив за моєю особистою запорукою (нім.М.3.835.000.-; австр. К.18.656.801.-; шв. Фр. 12.000.-; голл. гульд. 12.000.-) За вийнятком позички зробленої у пані Герди Василько та позички 12.000 шв. фр. у Фірмі братів Кюні у Циріху, всі інші претензії (банковий дім Грусер, Амстердам; Фірма Омнія, Відень; банкавий дім Гарді і Ко., Берлін) всі інші претензії тре- ба платити і, як напр. Фірма Грусера вже 3 агрожує мені заскаленням. Я тому прошу дати мені, додану у приложі повною властъ на диспозиції посольським будинком у Берліні, можливість заплатити принаймні частину зроблених позичок. Остарось, високоповажаний Пане Міністре, як зви- чайно з найбільшою повагою під. ВАСИЛЬКО. УПОВНОВАЖЕНИЙ Копія. Української Кооперaції За кордоном х. ВАРАНОВСЬКИЙ. Липня 10 дня 1921р. М...... Берлін. 3 Ваших листів до п.посла Шульгина від 8 і 9 ц.м.видно що Ви дуже зле поінформовані відносно кооперативного майна у Франції. На жаль, покладаючись на Ваших інформаторів, Ви в вище- зазначених офіціяльних листах дозволили собі такі вирази і пред- положення відносно моїх товаришів-кооператорів з якими я спів- робітничав, що я вважаю необхідним написати Вам цього листа і просити Вас прияти на увагу слідуюче: 1) майно у Франції належить Українським Кооперативним Установам; 2) ніякі представники Уряду не мають права втручатися в розпо- рядження цим майном; 3) на майні лежить борг Урядові У.Н.Р., що кооператорам відомо; кооператори грошей від Уряду не брали, а Уряд витратив їх че- рез своїх представників, але кооператори вважають своїм обов'язком цей борг покрити, коли реалізація майна дасть можли- вість це зробити; 4) Вами предположення про найбутнє моментво з заставою автомо- білів по 6000 Фран. за штуку з метою при ліквідації покласти в кешеві окремих кооператорів різницю між дійсною ціною і заставною сумою, - основані на цілком брехливих інформаціях; 5) предположення, що кооператори, видавши мені для Парижського Посольства 4000 Фран., в книжках виписали значно більшу суму теж основано на брехливих інформаціях. До Пана Міністра НИКОЛАЯ ВАСИЛЬКА. .. & - Позаяк Ви,Високодановний Пане Міністре, зробили мені честь - прислали копії вищезазначених листів,- то я позволив собі написати Вам вищезазначене і дуже прошу,коли Ви захочет: знати щось певне про справи Української Кооперації закордоном не вживати заходів,які ведуть до таких неприємних наслідків, а звертатись безпосередньо до кооператорів, в тім числі і до мене. Будьте певні,Пане Міністре,що кооператори не мають тих здібностей,які мають Ваши "кооперативні" інформатори, і ведуть свої справи так,що Вам зовсім нема потреби вживати конспira-тивних методів висліджування їх діяльності. Прошу,Високодановний Пане Міністре,приняти запевнення моєї глибокої до Вас пошани і широкої відданості (підпис) Х.Барановський. З оригіналом згідно: Берлін, дня 27.Грудня 1921р. КЕРЕМЕНІ ОПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Лютого 8 дня 1922р. м.постов. До Позірного в справах У.Н.Р. Аргентині Пана Шумицького. З доручення ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІ,у зідповідь на листа Вашого в справі продажу переданих Вам про- центових паперів центових паперів,маю за честь повідомити,що купони до цих паперів не були досі надіслані Вам виключно за браком в Міністерстві інансів відомостей про N№ серій цих паперів. Отже,по зясуванні Вами Міністерству інансів N№ серій процентових паперів,які перебувають на руках у Вас,згадані купони будуть Вам висланні. Позідомляючи про вищенаведене,прошу прийняти вислови моєї пошани Шумовський Міністр НИКОЛАЙ ВАСИЛЬКО. Берлін, дня 20. грудня 1921 р. Кронпрінцен Уфер 10. До Пана драстаолога Галіпа, Відень. Дорогий Пане Докторе, Перед кількома днями прийшов до Посла Стоцького підписаний Вами лист з "протоколом віденської директорії" в прило- жі, з якими я познайомився. Якби комусь, так я мені, здавалося, що він знає розвиток Вашого пиття ще з тих часів, коли я мав щастя відвідувати Вашого батька в Бродях, і досі – отже більше ніж 20 років – тому бу- ло б також знайти положення, чому Ви дали Ваше добре ім'я для цієї, так очевидно в її намірах гідної осуду акції. Ви працювали, Дорогий Пане Докторе, в повній по- розумінню зі мною на протязі 13-ти місяців для того, щоб не зникли останки нашого державного апарату до хвилини, аби він, по повороті на Україну, ніг знову функціонувати. Ви, Дорогий Пане Докторе, завсігди поділяли мою точку погляду, не лише в устних розмовах та звітах до мене, але так- нож, як провідник Місці в Римі в нотах, які Ви посилали до чужих урядів, – що поворот на Україну є єдино можливий під проводом нашо- го Головного Органу й його уряду. Багато разів, успішно й на письмі осуджували Ви протилежні погляди Вашого брата, а також особливо вчинки Макаренка. Ви заступали Дорогий Пане Докторе, своїм підпи- сом в нотах, договір заключений з Польщею – коротко сказавши до 7. листопаду ц. р., дня, коли з огляду на ощадність я мусив зліквідува- ти також і Вас, Ви були однораз найпевніших опор уряду У.Н.Р. Що сталося нового від 9. листопаду ц. р., Вашого листа з цієї дати, в якому Ви мені пишете, як Вам тяжко прощатись з Вашою догенерізною діяльністю (також на службі У.Н.Р.), по пр- вело Вас до того переконання, що Ви все 12. грудня усіма ледви чер - 2 - місяць - "покриваєте" своїм підписом маніфест "таких людей", котрі в цім документі відкидають і топчуть в болото не тільки нашого високоозначеного Головного Стамана, але найсамперед цілу діяльність уряду У.Н.Р., котрому Ви, Дорогий Пане Докторе, служили до 7 листопаду ц.р. і під діяльністю котрого Ви підписували своє ім'я перед закордоном і перед публічністю? Дорогий Пане Докторе, подібного питання я не ставив напередодні. Ймовірно ви ще німає жадного "політичного минулого"; зрештою ви тепер працюєте при українській організації, яка хоч через Габсбурзьку марку не може бути корисною українській справі, а лише шкодливою, але ні в яким разі не хоче умисно шкодити нашій справі на службі у ворогів, як п. Макаренко на службі у російських батьковиків! Ви, Дорогий Пане Докторе, маєте й "політичне минуле". Вас уважали досі за твердого патріота з цілком певним напрямком і коли Ви за ніщ "перекидаєтесь", то Ви зобов'язані перед публічністю пояснити Вашу переміну. Але для Вас, Дорогий Пане Докторе, немає жодної можливості оправдатися: коли український патріот стає комуністом, коли він стає монархістом, то може покликатися на те, що його політичні переконання розійшлися з демократичними принципами нашого уряду і що він бажає комуністичної або монархістичної України. Коли ж але Українець сьогодня - коли ми не стоїмо на нішій території й удержуємо закордоном символ істнування України лише одним гучним іменем Петлюри, який своєю вірністю принципам проти большевизму має повагу у друга і ворога - хоче замінити це ім'я іменем Макаренка або Шевця, то він не може покликатися на свою політичну совість, але є безсовісним. - Співробітництво в такому підприємстві означає участь в службі агентів наших ворогів! Отже, Дорогий Пане Докторе, Ви не можете оправдатися своєю переміною політично. Лижилося б оправдання, що Ви, злий відомани урядом У.Р.Р., вступили на цю посаду ради за обітку на хліб. Дорогий Пане Докторе, Доктор права, письменник і літератур не може ніколи попасти в таке матеріальне становище, щоб за нуждену платню приймати участь у руйнуванні свого національного ідеалу! - 3 - З вищесказаного Ви могли б може думати, Дорогий Пане Док- торе, що я роблю Вам закиди, що Ви свідомо вступили на шлях, який мо- же іходити святій справі. Ні, Дорогий Пане Докторе; я уважаю Вас і надалі тим, ким завше були, горячим українським патріотом, але як лю- дину за найбільш дити, яке не обачивши того всього, що я Вам вище вило жив, далося зловити таким рафінованим подам (Макаренко)! Якби я про Вас так не думав, то цього листа не було б. Як Вам старий друг хотів я Вам одягти очі, мовчи цілковите і реконан- ня, що Ви, зваживши мої слова і слова "панів віленських директорів" скажете собі: шкода, що я перше не порадився з Вас. Якщо був би то ді заощадив собі теперішню компромітацію! Але, Дорогий Пане Доктор красе у свій час мала Олімпака, ніж на завади "заплясований"! Тому раджу Вам, як Вас земляк, старий друг і приятель, поверніть чим скор- ге назад! Я сподіваюсь, Дорогий Пане Докторе, що Ви не уважатимете мо- їх стрічок диктованими накіром похитати "віленську директорію"Ва- шим відхолом. Повірте мені, Дорогий Пане Докторе, що я цілюся не бояся "діяльності" цих панів; людьою вони остануться при тому, що досі робили, то ціле підприємство видихається не звернувши на себе увагу,- коли ні панове і далі відважаться виступати публічно, то їм може статися те, що прийнято карти законом за гехтаплерство! Як не сласки з мії уряд і моє мале значення як його урядовця, а пі- нами цього калігору я ще дам собі раду - в о лине на хотів, щоб Ваи ляки ще має перед собою життя у вільній великій Україні, не лишил світ співробітництво з цими людьми назавже як ганебна пляма! В цім ампелі і в надії, що мої приятельські слова найдуть у Вас відгук, і що Ви заощадитесь розчаровання, до таких людин, як Ви, не дивлячись на мере остереження, досі незвільомо зроблене "зло продовжуватиме свідомо нападі, отримаю Вам руку з найгарячішими побажаннями. /підпис/ Василько. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра "9" лютого 1922 р. ч ....... Панові Неручному Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому Вам, Вельмишановний Пане, разом з іншою поштою за кордон також: I. Уповноваження П. Послу Василькові в справі будинку Посольства У.Н.Р. в Берліні 2. Вітальне письмо Його Свят. Папи Пію ХІ. і 3. Уповноваження П. Послу Шульгину на заключування договорів з Грузією, Азербейджаном і Республікою Північного Кавказу - для ласкавого докладу і підпису Пана Голови Директорії Головного Отамана. Зазначену документи прохається після їх підписання П. Головою Директорії переслати в Міністерство за виключенням письма до Його Свят. Папи, яке підписане, має бути в відповідній формі передане Папському Нунціові у Варшаві. Прийміть, Вельмишановний Пане, вислови високої до Вас пошани. За МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ М.Карпенкo-Чернiвцький Начальник Канцелярії Міністра Г. Радий Переклад з німецької Оцим уповноважуємо ми "ана" іколя ВАСИЛЬКО продавати і зак- ладувати належний Українській Державі з Берліна ул.Кронпрінцез Уфер (о) будинок і участек землі від Вмстгерт Берлін Митте до Бранденбург Валд II Блат 305. Наш Уповноважений має старатися зробити все, що потрібно, щоб перенес власності на згаданий будинок і уча- ток землі на третього лише з метою забезпечення гіпотеки і головного боргу; він має також право в імені У.Д.Р. заключати в цій справі різні договори. ПІДПИСК:.. Пресвятый Отец, Я хочу запевнити ВАШЕ СВЯТЕЙШЕСТВО про ту радість, яку пережили я, Пра- зительство У.Н.Р. і Український народ, одержавши повідомлення про зибір ВАШОГО СВЯТЕЙШЕСТВА на пентідікальний престол. Ще з більшим задовольненням я це переживаю, знаючи великі доброди- тельства та високе розуміння ВАШОГО СВЯТЕЙШЕСТВА, яке дасть змогу до- стоїно несити високе звання, до якого призвало Вас провідіння. Я осмілююсь сподіватись, що глибоке знання наших справ, про котрі ВАШЕ СВЯТЕЙШЕСТВО були декладно поінформовані нашими Міністрами під час Вашого перебування з Варшави, Ваше почуття справедливості і Ваша батьківська доброта запевнить і Україні ЙГО доброзичливу симпатію. От чому з великими задовольненням користуюсь цим випадком, аби висле- вити ВАШОМУ СВЯТЕЙШЕСТВУ почуття, які ми пережили за славу ВАШОГО царст- вовання і предкласти запевнення високої поваги глибокої пошани, з яким Я ВАШОГО СВЯТЕЙШЕСТВА Пресвятій Отець залишаюсть покірно віданий ГЛОВИ ДИРЕКТОІІ У.Н.Р. У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Чужоз. Зносин. "25" січня 1924р. ч. 23/81. До Пана Перукчого Справами Дирек- торії. Міністерство має честь пересла- ти при цьому для відповідного докладу копію рапорта Пана Консула в Місихені від 16 січня ц.р. № 95.- Консул Української Народньої Республіки. в Мюнхені. № 95. Високоповажаний Пане Міністре, Підписаний має честь довести до Вашого, Висо- коповажаний Пане Міністре, ласкавого відома, що слідуюче: На днях звернулось берлінське Міністерство Закор- донних Справ до баварського Уряду з пропозицією да- ти згоду на відкриття в Мюнхені відділу совітської торговельної делегації: як повідомляють підписаного з достовірного джерела, баварський кабінет на цю пропозицію не по годився. В зв'язку з цим підписаний навідав декого з тутешніх міродайних чинників і ще раз підкреслив їм українську точку погляду в цій справі.- Прийміть, Високоповажаний Пане Міністре, запев- нення моєї глибокої пошани і відданості. Оренчук. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоземних Зносин "3" січня 1922 року Ч..27/4 На ч.1543 До Керуючого Справами Директорії. З приводу резолюцій п.Голови Директорії по докладу п.Голови Дипломатичної Місії в Румунії ч.3104,Міністерство має честь повідомити Вас для докладу Панові Голові Директорії про слідуюче: І/Доклад п.Голови Дипломатичної Місії в Руму- нії ч.3104 за жовтень місяць ц.р. з додатками до нього Міністерство одержало 24 листопаду і після детального розгляду переслало його для докладу Панові Голові Директорії і Панові Премер - Міністро- ві 5-го грудня /додатки ж були вислані 28 листопа- ду /. 2/Причиною отримання Міністерством докладу че- рез місяць після того як він був складений послу- жила відсутність регулярної курьерської служби че- рез брак коштів і через ті перепони,які польська влада ставить при отриманні віз на виїзд,а особли- во в"їзд до Польщі. З пересилкою ж докладу Панові Голові Директорії Міністерство загалося через брак технічних засобів для своєчасного виконання всієї своєї роботи та через обмежений штат урядовців і друкарщць. Проти всього цього Міністерство нічого не може порадити,тим більш,що тепер проф.Мацієвич вже не має апарата,а Міністерство в залежності од своїх технічних засобів висилає все своєчасно,як для докладу Панові Голові Директорії,так і для відома зainteresованих відомств і наших закордонних представництв 2/Відомості в докладі викладені в певній концепції, а вона таємна і не так вигодна для нас, щоби її подавати до відома гро- мадянства. Крім того, як це видно з пояснення по п.І, Міністерство не мало змоги подати до преси відповідно скомбіновані відомості, сам же п. Мацієвич не міг вважати себе компетентним у виборі на- лежного матеріалу для пресової інформації. 3/Що до нашої праці в Англії, то з цього приводу Міністерств має честь пригадати, що сили його надто обмежені, а головне воно цілком не має грошевих засобів для посилки в Англію людей і для їхнього утримання там, хоч здає собі справу з того, як для нас важно вести регулярно і систематично свою роботу і в Англії. 4/Резолюція в справі організації перепровадження книжок за Дністро висилається для відома п. Мацієвичові. 5/В справі урегулювання нашої Консульської служби в Руму- нії Міністерство за неспроможністю нічого не зробило, одначе взя- ло на увагу повідомлення п. Мацієвича для переведення справи, як тільки до цього з'явиться можливість. 6/Відомості, які можуть цікавити Міністерство Військових Справ висилаються йому постійно, але у Міністерства Закордонних Справ такий малий контакт з Військовим Міністерством, що трудно собі уявити, що власне цікавить Військове Міністерство. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Надзвичайний Посол і Високоповажений Міністр Української Народної Республіки. Тернопіль, дня 1.II. 1922. Високоповажаний Пане Президенте, Дякую Вам, високоповажаний Пане Президенте, за листи з 19 і 26 січня ц.р., передані мені По- слом Стоцьким. В прилозі пересилаю Вам, Пане Президенте, п'ять копій з актуальних змістом. З копії (I.) мого листа до теперішнього Ке- руючого Міністерством Закордонних Справ Токаржев- ського, Пан Президент побачуть, з яких причин мені не легко одразу відповісти на доручення і /вислов- лені у Ваших листах з 19.і 26.січня, бажання - я ще сам не знаю, чи смію я, з огляду на брак най- необхідніших умов, нести далі велику відповідаль- ність, яку Ви, високоповажаний Пане Президенте, пе- редаєте мені з найбільшим довір'ям. Сьогодня доводжу до Вашого відома лише слі- дуюче: а) тільки-що прийшла телеграма від Онацького, згідно якій мені, як також Послу Стоцькому та п.Нен- тському, котрих обох я потребую зі собою до подоро- жі, італійським Міністерством Зак.Справ дано дозвіл на вїзд до Риму. П. Стоцький мені потрібний як річевий порадник, а п. Нентський тому, що він готов фінан- сувати подорож. Але, позаяк п. Керуючий Міністерством Зак.Справ До Пана Головного Отамана Є.ПЕТЛЮРИ. не підписав посланих до підпису поручарчих листів в Рим для ме- не, Стоцького і Нентського, то за браком легітімацій і грошей, я не можу розпочати подорожі! б) Що торкається колекції, переданої пп. Послам Шульгіну і Стоцькому, як також і мені, то із заставленням її (продаж взагалі ледви є можливий з причин, які я Вам, Пане Президенте, подам докла- дніше у слідуючому звіті) треба почати, поки я не матиму від одного із перших тутешніх заховців точного списку і оцінки. Але навіть і тоді треба поступати дуже обережно у справі заставлення, так що про скору реалізацію справи не можна й думати. Запевняю Вас, Пане Президенте, що я роблю усі зусилля, щоб найти вихід із цієї ситуації, який дав би мені змогу працювати і далі в напрямі Ваших бажань – як би такий не найшовся, то можете Пане Президенте, вже сьогодня прийняти від мене запевнення, що я і уступлю в такий спосіб, що не розчарує Вас у Вашім стільки ра- зів на мене покладеним довір'ю. Остаяся, Пане Президенте, як звичайно, з найглибшою пошаною Шевченко Василь Високоповажаний Пане Міністре, Вчора у вечорі прибули сюди товариші Шульгін і Стоцький і цілий вечір і сьогоднішній ранок я вжив на те, щоб зорієнтуватись іхними устними звітами та привезеною мною кореспонденцією, особливо листами п.Головного Отамана до мене. Ваш дуже ласкавий лист з 27. було мені також передано і я дякую особливо за висловлене мені у ньому в так ласкавий спосіб, довіря. Позаяк я не дістав ні потрібних уповноважень для дальнього ведення моєї дипломатичної акції, а навіть дуже негайно потрібних поручачих листів до пп.Міністрів Закордонних Справ Держав, в яких я хотів інтервенірувати як надзвичайний Уповноважений то мої дотичні наміри стартъ цим безпредметовими і я не можу ні тут у Райхсканцлера ані в Італії, Австрії та Празі виступити; не кажучи вже нічого про Англію, бо для цього я не маю жадного легітима ційного паперу! На всіх цих уповноваженнях та поручачих листах цілком си вистарчав. Ваш підпис і тому, на мій погляд, не потрібно було постанови Ради Міністрів. У всякім разі з огляду на брак цих паперів я цілком спаралізований у моїх дипломатичних намірах. Пана Керувчого Міністерством Закордонних Справ У.Н.Р. ТОКАРЖЕВСЬКОГО-КАНАШЕВИЧА. Щоб я ніг надалі фінансово рухатись, я повинен був неодмінно дістати послане уповноваження з дозволом діспозиції нашим берлінським будинком - позаяк і це уповноваження мені не було при- олано, то я не можу рухатись і у фінансових справах. Сьогодня я обмежувався тим, високоповажаний Пане Міністре, до доводку до Вашого відома цей стан річей і що не витягав властивих наочних консеквенцій. Я намагався не покинути Українську Народню Республіку в таку годину 1 з цієї причини боявся робити по- спільні рішення. Я хочу ще подумати; але боюсь, що для мене все ж таки немає іншого виходу, як вдемісіонувати, бо без моральної та матеріяльної піддержки, я далі не можу! Невадовго, подумавши мене, я сповіду Вас, високоповажаний Пане Міністре, листом або телеграмою про мої рішення. Сьогодня я хотів би додати не одно, що я вважаюти м великою помилкою довірення посту Міністра Закордонних Справ нашому високопослуженому патріотові; п. Лотоцькому, але ради його політичної партії, як також ради його все це Англійцями не забутої справи Константинополя. Я також думаю, що в Букаресті не повинна під жадними умовами бути зізна особи посла, бо, як я точно поінформований з румунських джерел, п. Мациєвич користується позагор таошних політичних румун- ських кол, яку кожен наступник, хто б він не був, міг би здобути тільки по багатьох місяцях - тільки часу ми не маємо! Бажаю Вам, високоповажаний Пане Міністре, найкращого успіху у Вашій праці і так цілковиту певність, що Ви, не дивлячись на та- ку страшенно тяжку ситуацію, досягнете корисних наслідків для нашої справи. Чи я зможу також співробітничити з браку поставлених мною умов припунень, є дуже сумнівним, як я вже Вам з початку цього листа писав. Відданий Вам, високоповажаний Пане Міністре підп. ВАСИЛЬКО. Міністр Николай ВАСИЛЬКО. Переклад з німецької. Берлін, дня 29 грудня 1921р. Ваше Екscеленціє, Високоповажаний Пане Канцлере, Нам Посол у Відні Сидоренко сповіщає мене, що між австрійським урядом і українським окупаційним совітським урядом відбувся торговельний договір, згідно якому українському Совітському представництву уділяється також консулярні функції в Австрії. Подібний договір був недавно заключений в Римі. В останньому було виразно зазначено, що хоча й совітське представництво Росії й України дістають уділення консулярних функцій, тим не позбавляються права виставляти паспорти бувше російське Посольство в Римі для біженців з московської Росії й Дипломатична Місія Української Народньої Республіки в Римі для українських горожан, як це дотепер було в силі. В Німеччині, не дивлячись наддоговір з совітським урядом, задержано дотеперішнє упривілейоване дипломатичне становище Посольства У.Н.Р. супроти совітського уряду. Я маю надію, що Ваша Ексцеленція при нових мірах зволять задержати супроти представництв бувшої Росії вище наведену прихильну позицію, яку проти нас займає не лише Німеччина але також Італія. Дозвольте Ваша Ексцеленціе, з нагоди наступаючого Нового Року, висловити Вам мої найщиріші побажання. Підписуюся з відданністю і найглибшою повагою. /підпис/ Василько. Переклад з німецької. Австрійське Міністерство Закордонних Справ. Відень, 23 січня 1922. Високоповажаний Пане Міністре, Наведена у Вашому цінному листі з 29 грудня м.р. постанова нашого договору з 7 грудня м.р.з російською-українською совітськими републіками виходить з аналогічного німецько-російського договору. Згідно з цим обидві совітські Місця у Відні треба уважати єдиними представництвами російської та української Держави в Австрії. Різниця між нашим та німецько-російським договором, що до цієї постанови, полягає лише в тому, що останній було заключено тільки із сов. Росією, тоді як ми повинні були, з огляду на те, що вже Копенгагський договір з 5 липня 1920 р. по рапатрія-цію військово полонених мав силу також і для сов. України, допустити і її як співконтрагента, тим більше, що вона з того часу стала самостійною після державного права. А до того ми були безнастанно дуже зацікавлені у найшвидшій рапатріації наших військово та цивільно полонених із Схід-ної України, крім того цей край має значення для нас, як місце збуту про-дуктів нашої індустрії. З нашого боку немає наміру давати договорові із 7 грудня м.р. даль-ше толковання ніж те, яке дається в Німеччині відносно подібних німецько-російських договорів. Все таки я той думки, що з огляду на явне уда-ження згаданого уступу договору, для нас не істнуватиме можливості відки-нути виходячи з того консенсусції. Зрештою договір, так само, як згаданий у Вашому цінному листі італійсько-російський договір не вступив ще в силу. До того часу все лишиться у дотеперішньому стані, який поки що нічого не змінять і кроки пороблені пп. Андрієвським, Макаренком та Шевцем проти п. Сидоренка, позаяк австрійський союзний уряд взагалі далекий від того, щоб вмішуватись в українську внутрішню політику. Наміром, який керував нами при заключенні згаданого договору із сов-вітськими представниками було лише як найшвидче увійти в економічні сто-сунки з працьовитим і здібним українським народом, якого урожайна земля обіцяє явну будучність, та уможливити бажаній для Австрії та України об-мін товарів, крім того, як вже згадано, прискорити поворот численних австрі-йських військових та цивільних полонених. Договір можна робити натурально лише з урядом, який в дійсності користає владою, яким наразі треба вважати український соціалістичний совітський уряд, та його органи. Як би не міня- лися політичні відносини на Україні, наш договір з 7. грудня м. р. зв'язує ободним інтересом, хоча й формально уряди, але в дійсності країни та їх населення і повинні на мій погляд, залишитись ненарушеним політичними перемінами. Зі свого боку складаю Вам найщиріші побажання на Новий Рік і прошу Вас, високо поважаний Пане Міністре, прийняти вислови моєї глибокої пошани. підп. ШОВЕР Копія. Др.Валеріян Бриндзан Шеф Української Пресової служби. Відень, 26 січня 1922 р. Шварцпаниєрштрассе 16. IV Ваша Ексцеленціє, Макаренко і Товариш: консорціум шукає за гріш- ми, позаяк державну акцію не можна ж продовжувати без великих грошей. Пильно фабрикується і посилаються ноти, причому Шелухин цей старий Фарисеї, розуміється, з ненависті до Петлюри мусить брати участь своїм прискорсультством. Сидоренко стоїть непохит- но на тій точці погляду, що його переговори з Шобером цілковито виясили справу і що нічого не треба побояватися. Др.Галіп здемісіонував і виїздить на Буковину. Договір Австрії з Сов.Україною. Сидоренко запевняє, що й цю справу він вияснив з Шобером. Тепер треба згадати ще одну справу, яка, на мій погляд, потребує як найшвидшого й найрадикальнійшого вияснення. Вже з довгого часу ходять чутки, що Сидоренко і Його обидва до- вірені Семенів і Храпко порозумілись з бойовиками. Ближих под робиць цього я не міг довідатися. Тепер в часописі Вишваного заявилася замітка, згідно з якою переговори з Сидоренком і бойш виками вже заключені. Сидоренко і Семенів одмовляються дати відповідне спростовування до "Соборної України", вимовляючись тим що це зроблено анонімно і не зобов'язує таку заяву спростовуват Ця точка погляду смішна просто, бо замітка в газеті напевно не є анонімна і в цілому світі немає звикар, щоб такі замітки під- писувалися яким би то не було редактором. Бюджет: Відносини життя у Відні з кожним днем стать тяжчими, так що я постійно мушу боротися за істнування. З другого боку вимоги моїх служачих натурально сьогодня далеко вищі ніж перед двома місяцями, так що я до того мушу дбати про істнування урядовців, що заосталися мені вірними, не дивлячись на безприлімно тяжкі обставини. Відданий підп.Др.Валеріян Бриндзан. 30.I.1922. Високоповажаний Пане Товаришу, З часописі полковника Вишиваного довідуюся не тільки я й ціла українська публічність, але також закордонні представництва, про що у нас тут вже були запитання, що Ви, Високоповажаний Пане Товаришу, ніби то мали якийсь договір з со вігськими представниками. Є безумовно потрібним, коли ми не хочемо ослабити цілу нашу позицію в Генуї, щоб Ви, Високоповажаний Пане Товаришу, заявили енергійне спростовання в "Соборній Україні". Поки це не буде зроблено з Вашого боку, не можу я виступати проти цієї чутки, бо мені ж не відомо, чи були у Вас якісь переговори і в якому напрямі. З цієї причини прошу я Вас, Високоповажаний Пане Товаришу, повідомити мене поворотною поштою про аміст цих переговорів і прислати копію Вашого спростовання до "Соборної України". Це раз прошу Вас полагодити цей лист з найбільшим поспіхом. Як звичайно з найбільшою повагою. /підпис/ Василько. До Пана Посла й Уповноваженого Міністра Г. Сидоренка, Відень. Українська Народня Республіка. Надзвичайна Дипломатична Місія в Італії. Січня 30.1922. № 7. Копія. До Вельмишановного Пана Посла і Вдоважаного Міністра Миколи Василька. Сьогодня, після довгої перерви, викликаної моєю півторатижневою хворобою /інфлюенца/, я був знову у Міністерстві Зак. Справ і сконстатував, що справа з візами за час моєї хвороби, зоставалася без жадного руху. Тому я негайно же перейшов до викладу пакту другого листа Пана Міністра від 21/І. Помітивши, що мої заяви викликали певне задоволення, я перейшов до пактів І-го й З-го. Пакта четвертого не торкався, /так само, як і останніх рядків пакту третього/, Кавальєр П., з котрим я говорив, обіцяв мені справу до вечора пояснити і просив зайти це раз ввечері. На вечірнім побаченню він мені сказав, що, на превеликий жаль, станом вище тепер таке, що візи можуть бути видані тільки прості. Але він гадає, що нам в сучасний мент не треба звертати увагу на ці формальності і дати почути й наш голос. Я відповів, що нам дійсно найбільш залежить на тому, щоби не пропустити цієї нагоди для ознайомлення європейських держав з дійсним станом і потребами українського народу, але все ж певна постановка формальної сторони, могла би нам допомогти у нашій праці. Тут я вказав на прецеденти – Вачите, відповів мені бесідник, – обставини сильно міняються і дуже можливо, що через деякий час ми зможемо видавати дипломатичні візи всім тим, кому ми тепер видати не можемо. Мушу вам сказати, що ми відмовили в дипломатичних візах також представникам інших не зовсім ще сконсолідованих держав... Я вважав за краще більш не настоювати, і то тим більше, що тут ясно справа йшла ..про принципіальну, а не особисту постановку питання (пакта четвертого мені загалом використати не було жадної потреби). Цими днями повернулася до Риму відома політична особа, котрій я сказав про майбутній приїзд Пана Міністра і про ті широкі вповноваження щодо ведення переговорів та підписання договорів, котрими п.Міністр розпоряджає. Особа зазначила, що вона боїться, що їй не гаразд зрозуміли: вона нічого не говорила про широкі переговори і про підписання договорів, для чого час тепер був би зовсім непідходящий, а лише про односторонні пропо зиції, котрі мали би велике пропагаційне значення, в змислі підтримання практичного інтересу до нашої справи, - інтересу, котрий загалом піду- падає. Зрештою, таку саме позицію займали й галичани, котрі просто пообі- цяли 40 відсотків, поважно зацікавши тим урядові сфери, котрі проте жад- них переговорів з ними не веди і договорів не підписували. На думку цієї особи і приїзди для одної цієї справи було би не конче необхідно. Проте генуезька конференція накладає цю необхідність, а під час конферен- ції чи власне трохи перед нею можна буде обговорити і цю справу. Дійсно, коли Пан Міністр зволить подивитися мою доповідь від 27. грудня, я там, переказуючи слова цієї особи написав дайте нам, вашим при- ятелям ту основу для нашої пропаганди, котра не дала б можливості го- ворити, що ми боремося і хвилюємося, як фантасти, в порожньому повітрі, дайте нам можливість спертися на щось конкретне". Прошу Пана Міністра повідомити мене заздалегідь про день приїзду, бо тут з кімнатами дуже скрутно, отже я хотів би мати час для підшукання. Прошу Пана Міністра прийняти запевнення в моїй щирій пошані й відданості. підп. Секретар Евг. Онацький 21.I. 2. Високоповажаний Пане Секретарю, До Вашого листа з 18 с.м. прошу Вас прияти до відома слідуюч: 1) Моя італійська віза має ч.193 з 9.листопада 1920 р. і виставлена італійським Посольством у Берліні. 2) Позаяк я цілком розумію тяжке дипломатичне становище, в якому італійський Уряд стоїть відносно сов.Уряду саме тепер перед конференцією в Генуї, ні на думку не спадає, мати намір виступати як не- будь офіціяльно, чи сподіватись якогось офіціяльного приняття в Римі; я хочу виконати лише спеціальнє доручення мого Уряду і просити в найдискретніший способ (отже без того, щоб напр. публічність довідалась про це а газет) у тамошнього Міністерства Законних Справ допомоги Італії для передачі наших жань Найвищій Раді, згладно Конференції в Генуї. Для цього натурально потрібний докладне представлення сучасних політичних і економічних відносин на Україні а щоб могти дати їх правильно і вичерпуюче, Уряд додав мені п. Посла Стоцького, а для економічних справ п. Нентського. 3) Позаяк досі всі члени нашої Місії у Римі (мій попередник Антонович), як також пп. Еремів і Галіг До Пана Секретаря Посольства Е.ОНАЦЬКОГО. Р_и_м . а з Червоного Хреста пп.Севрік і Козак і т.д., завше мали дипломатичні візи, то я вважатиму пониженням, коли як раз саме мені і супровожаючим мене, буде в цьому відмовлено; але само собою розуміється, що з причин порожньої амбіції не відмовляюсь у ніякім разі від завдання орієнтувати італійсь- кий Уряд про наші бажання, коли мені замість дипломатичної дадуть звичайну візу. 4) Позаяк не є неможливим, що в Італії, також як вже в інших державах Антанти сталося, Міністерство Закордонних Справ тенденційно і зі злим наміром поінформовано про мою політичну кар'єру, щоб унеможливити мені порозуміння з Мі- ністерством, то можете покликатись, як інформацію про мене, на двох бувших італійських членів Парламенту в старій Австро- Угорській Монархії, барона Скараманґера з Трієста і барона Мальфатті з Трієнта. Може краще все таки не настоїти на постанові про віз, дорогий Пане Секретарю, поки Вам політичний приятель, імені якого я не знаю, не повернеться, бо, як би в його відсутності справа була рішена негативно, йому буде тяжче полагодити її по повороті. З найкрращим привітом підп.ВАСИЛЬКО. Відень, дня І лютого 1922 р Високоповажаний Пане Міністре, Директорія заміряється вислати на ко- ференцію до Генуї свого представника. П.Шелухін, довідавшись про це, що прем ером став п.А.Лівіцкій, говорив про свій намір стати на бік Директорії. В.Моцарський. в.р. Секретар Легації. 30.I. 88. Високоповажаний Пане Товаришу, З часописі полковника Вишваного довідується не тільки я "ціла українська публічність, але також законодавчий представництва, про що у нас тут вже були запитання, що Ви, Високоповажаний Пане Товаришу, ніби то мали якісь договір з совітськими представниками. В безумовно потрібним, коли ми не хочемо ослабити цілу нашу позицію в Генуї, щоб Ви, Високоповажаний Пане Товаришу, заявили енергійне спростування в "Соборній Україні". Поки це не буде зроблено з Вашого боку, не можу я виступати проти цієї чутки, бо мені ж не відомо, чи були у Вас якісь переговори і в якому напрямі. З цієї причини прошу я Вас, Високоповажаний Пане Товаришу, повідомити мене повторною поштою про зміст цих переговорів і прислати копію Вашого спростування до "Соборної України". Ще раз прошу Вас полагодити цей Ващ лист з найбільшим успіхом. Як звичайно з найбільшою повагою. /підпис/ Василько. До Пана Посла й 'повноваженого Міністра Г.С.И Д О Р Е Н К А. Відень. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ у Відні IV.Алеєгассе 29. Дня 3 лютого 1923. Ч..78. Високоповажний Пане Т О В А Р И Ш У, У відповідь на Ваш лист від 30 січня с.р. посилав Вам копію мого спростовання до Української Трибуни, як на замітки в Соборній Україні, так і на ряд других полившихся за останні час чуток, наклепів і інсінуацій Само собою розуміється, що Посольство не тільки не веде ніяких переговорів чи порозумінь з ворогами У.Н. Р., а якраз навпаки дало бій по всім напрямкам і поки що має перевагу. Засилаю Вам також копію листа нового Міністра Закордонних справ в Австрії д-ра Геннета. Посольство мною знов скорочено так, що секретарі тепер пишуть самі і на машинах і переписують і записують самі. Одно тільки Посольству тяжко, що в цей дуже тяжкий час в Посольстві нема грошей навіть на виплату чергового утримання. Тому дуже прошу Вас, високоповажний Пане Товаришу, пришліть Посольству хоч-би десять тисяч німецьких марок. Се дасть Посольству змогу залагодити свої грошеві справи. Як звичайно з найбільшою повагою Г.Сидоренко в.р. До Пана Посла і уповноваженого Міністра М. Василька в Берліні. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ У ВІДНІ Відень IV. Алегассе 29. Дня 3 лютого 1922. Ч……… Вельмишановний Пане Редакторе, дуже прошу не відмовити умістити у Ваших поважній часописі низче поданий лист: В 3-м числі від 19 січня с.р. виходячого у Відні тижневика "Соборна Україна" з'явилася коротенька замітка такого змісту: "Порозумілись./?/ Як чи чули Віденське Посольство У.Н.Р. і українсько-большевицька місія, про переговори яких від довгого часу кружляли чутки, вже остаточно порозумілись." Почувавши вигаданість цих чуток редакція сама поставила після заголовку викриття. Після появи цієї замітки секретарем Посольства в романові з одним з членів редакції була заснована абсурдність цеї замітки і суло поставлене домагання про її спростування. У відповідь на це в 4-м числі цього тижневика з'явилася нова замітка, в якій між іншим говориться: "На превеликий жаль Посольство У.Н.Р. не виявляє ніякого відимого бажання розсіяти страхи нашої еміграції які набирають собі тим більше підстав." Причиною появлень в останнім часі сили чуток, наклепи та інсінуацій являється той факт, що після останніх боїв гетьманської, української, республіканської армії, проти українських окупантів на Україні, які кінчились не повним успіхом, українські авантюристи, українські монархисти і українські комуністи з одного боку, та агенти У.С.Р.Р. з другого боку, кожда в цих чотирех груп закрема гаданчи, що на реті прийшов час, розпочали за кордоном, а особливо у Відні, завзяту і розумну акцію проти У.Н.Р., цієї Уряду та її закордонних установ з очевидною метою забалити У.Н.Р. і самим виплисти на пове хню. -2- Не маючи змоги відповісти на вищезазначені чутки, нак- лепи та інсінуації Посольство У.Н.Р. у Відні цим заявляє, що як воно поборювало досі, так буде поборювати і надалі усі зворожі заходи вищезазначених чотирьох груп проти єдино- законної самостійної У.Н.Р., яку український народ утворив великим історичним актом 22 січня 1918 року, яка істнує вже п'ять рік і існуватиме далі, бо завалити її не в силі ні українські емігрантські групи, одірвані від народу і тому не розуміючи, що український народ в своїй кривавій бороть- бі якраз ІІ і боронить від ІІ зворогів, ні агентам У.С.Р.Р. чи краще сказати російським агентам, які рекламуючи на кож- дим кроці самостійність У.С.Р.Р., щоб обдурити легковірних в той же час готують в одині неделями Росії нове ярмо українському народові, який розуміюче це багато краще ніж українські емігранти, вже дачи вигоняв російських окупан- тів з України і незабаром вижене їх в третій і вже в оста- ній раз. Посол Української Народньої Республіки у Відні: (підписав) Г. Сидоренко в.р. З оригіналом згідно Секр. Пос. М. Троцький. № .369/Пр. З лютого 1922. До МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоземних Зносин. Як секретар Місії У.Н.Р. у Швайцарії, вступивши дня 16.листопаду 1921 р. у виконування обовязків Керуючого Місією на час неприсутності Голови Місії Пана Міністра Василька, цим маю честь надіслати до відома Міністерства Закордонних Справ звіт з діяльности Місії У.Н.Р. у Швайцарії з цього часу до останніх днів. Діяльність Місії у звязку з сучасним момен- том зосереджувалася в двох напрямках : I. в напрямку інформації урядових швай- царських кол про становище справи української дер- жавності, та 2. в напрямку підтримання пресової опікілі для протиділання виступам та нападам ворожих еле- ментів. Головніші моменти діяльності Місії : Згідно з розпорядженням Пана Міністра Василька в.о.Керуючого Місією передав дня 6.груд- ня м.р. швайцарському урядові та акредитованим при уряді посольствам меморандум, який при цьому над- силається у французькому тексті. Зміст меморандуму викликав велике зацікавлення як у швайцарського уряду, так і у акредитованих посольств. М.и. підчас дискусії з приводу питань порушених меморандумом, представник швайцарського уряду завважив влучність заміток, висловлених в згаданим меморандумі що до того, що засобом зарадження голодові не може бути допомогова акція, ведена в користь голодуючих. Далі на його думку відповідає дійсності висловлення в згаданім меморандумі погляд, що новий курс большевиків являється тільки тактичним засобом для затягнення своїх планів викликання світової революції. З цього, як теж і з інших приналідних висловів представників швайцарського уряду можна мати враження, що керуючі політичні кола Швейцарії не вважають шляху, на який вступили західні держави відносно відбудови Східної Європи, одиноко доцільним. Задикавлення меморандумом замітне було теж у акредитованих при швайцарському урядові посольствах. Одповіді, які отримала Місія від згаданих посольств, виходять поза межі конвенціональної ввічливості, та вказують на дійсне заінтересування справою. М.н. іспанське та шведське посольства зажадали надіслання ще одного примірника меморандуму для передачі своїм урядам. У зв'язку з вказівками Міністерства зроблено в.о. Керуючого Місією в Політичному Департаменті заяву про суть, підклад та характер повстання в цьому змислі, що повстання кермоване Головним Українським Командуванням базується на психіці широких кол українського селянства, яке ніколи не погодиться з большевицьким режимом, котрий воно ідентифікує з ворожим собі російським урядом, тому всякі спроби пацифікації Східної Європи шляхом порозуміння з большевиками не можуть принести успіху. Щож торкається підтримування пресової опинії, треба зазначити, що в цьому напрямкові зроблено все можливе. Повстання було освітлене у швайцарській пресі згідно з вказівками Міністерства, своєчасно були подавані окремі вістки, які дозволяли орієнтуватися швайцарському громадянству про хід повстання, появлялися теж ширші статті, де обговоровано саму суть повстання. Відносні вирізки швайцарських газет надсилаються Українським Пресовим Бюром. в.о.Керуючого Місією У.Н.Р.у Швайцарії Секретар: в.р.Курбас УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА. Надзвичайна Дипломатична Місія в Італії. Грудня 20.1921 р. м 809. Колія. До Вельмишаного Пана Посла Вповноваженого Міністра Миколи БАСИЛЬКА. Пану Міністру вже відомо про підписання Комерційного Договору між Італією та Росією і Італією та Україною (два окремих тотожних документи). Підписання від давнього часу було неинище, бо загальний настрій громадської опніні виказав від Уряду, що він, з мотивів чисто ідейних, не заставався спокійним глядачем того, як розхоплюються російські концесії. І хоча всі зберігати сумніви, що до можливості близької реалізації цих концесій, все ж панує переконання, що треба займати місце на будуче. З цього боку єдине на що можна було надіятися, де не більш чи менш корисне поставлення справи української незалежності. В цьому відношенні Місія зробила все можливе, представлені в Міністерстві та розповсюдживши поміж депутатами та журналістами документи, останній меморіал доклад про проф. Коваль, деякі збратані Місії і т.д. в котрих з великою якістю знайомувався відношення українського народу до Собитської Московської та її філій Харківської влади. І В цьому відношенні, деяких ніслідків було досягнено. Так, офіціоз "Трибуна", скористувавшись меморіалом, в числі від 14 грудня (переслано до Пана Міністра), ясно поставив питання, що Росія більш не уявляє зі себе єдиного цілого, але розпадається на цілий низку держав, деякі з котрих, як Україна, являються цілком незалежними, і на котрі влада Москви не розповсюджується, а значить і представник Москви не може дати за них Італії жадних гарантій. В "Кор'єре д'Італія" зявилася 18 грудня велика стаття Марготті (теж переслано), в котрій автор, сприймившись на виланення важливості для Італії східно-європейської проблеми, леся поставив питання про необхідність зближення з новими державами Сходу Європи – Україною, Грузією та Вірменією. На засіданні Парламентської Комісії по закордонних справах 18 грудня, депутат Якшин, базуючись, як я вказав, на нашим матеріалах, переданих тому п.М., запитав Міністра Зак. Справ, чи влад - 2 - Советів простягається також на Донецький басейн, на що п. Міністр відповів, що наскільки він знає, відносини межи Московським Урядом і Урядом Українським не відзначаються сердечністю. 21-го Грудня "Трибуна", після того, як я сачився з п. Мафіо-Мафі, автором першої статті, знову написала в передовиці: "Коли б навіть зобов'язали дати Італії певні економічні вигоди, ясно, що - будучи шляхи Чорного Моря натуральними шляхами італійської торгівлі – ми не повинні на практиці рахуватися з Московським Росією, але з Україною і кавказькими провінціями. До якої ступені тепер Московська Росія може розпоряджати в авторитетом, а заострі і з постійною спадковістю інтернаціональних прав і зобов'язків, що до названих народів! Іншими словами, чи представляє Московський уряд Україну, Грузію, Крим, Азербайджан і т.д.? " 22-го Грудня Міністр Зак. Справ в парламентській Просові в засіданню присвяченому питанню італо-російських переговорів, сказав "Італійський уряд не має жадних упереджень щодо Совітського Уряду. Форма Уряду є внутрішнє питання держави, а приводу котрого не наша справа висловлюватися. Визнання, однакож, тягне за собою правні відносини,- воно має на увазі створення певних умов, без котрих прикладення інтернаціональних відносин є неможливе. Чи Російський уряд контролює центр і периферію Росії? /Шум на крайніх крилах/ Взято взято з парламентського відчиту в "Джонале д, Італія" 23-го грудня ч.801/. Формальною перешкодою для підписання договору служило виключно те, що бойове велики домагалися скасування установ "старих режимів" і передачу в їхнє розпорядження будинку Російського Посольства. Італійський уряд в цьому пункті був дуже твердий, вважаючи в цьому домаганню політичний крок, котрий не має нічого спільного з комерційними переговорами. І коли бойове велики побачили себе примушеними поступитися на цьому пункті, вже не заставалося жадних перешкод для підписання прелімінарного комерційного договору /текст прикладан/, він майже не ріжиться від того, котрий я своєчасно вислав/ між Росією і Італією. Що ж до договору між Італією й Україною то тут, проти всіх сподіванок, Воронський заздалегідь, передбачив можливість переходу в цьому пункті і запасся в уповноваження уряду Раковського. Таким чином 26-го вечера договір був підписаний, і франції 27-го з'явився в часописах. Зараз же до мене прийшов інтерв'юер з "Агенція Націонале дельля стампа", і ми склали комунікат, котрий тго - 3 - того ж дня ввечері було надруковано в бюлетенях Аженції. На жаль в цей комунікат, по вині малиністки Аженції, ввійшли прикрі помилки, і тому я того ж вечора склав новий комунікат, котрий і розніс особисто по часописах, а також в Міністерство (як пресо- вий комунікат). Бюлетень Аженції, а також український переклад комунікату прикладав. Мій комунікат надрукувала "Трибуна" (з ду- же приємною для нас увагою), "Корр'єре д'Італія", Джорнале д'Іта- лія, Темпо". Мав підстави думати, що він зявиться в цілій низці провінціяльних часописів, - на жаль не мав можливості за тим про- слідити. Перших три часописи вислав до пана Міністра ще вчора, "Темпо" тут прикладаю. У всякому разі я вважаю потрібним підкреслити, що в той час, як напр. Англія заключила договір з Краснім за всю Росію, не піднявши справи незалежності окремих держав, Італія цю справу пос- тавила дуже ясно, - і в тому є наше досягнення. Можливо, що пан Міністр вважав би потрібним подати до Італійського Міністерства офіційну ноту з протестом від нашого Уряду, - в такому разі я просив би прислати мені текст. Тепер я підходжу до дуже важкої справи. Мені прийшлося говорити з однор вакхаласом особою, котрої ім'я, я на жаль, чую тут замовчити. Він мені сказав, що італійці, і з окрема Уряд, не вірять в можливість чогось реального від цього договору, але, як я вже вказав, мають потребу поспіллятися, щоб не прийти на все знати місця. Тим часом всі певні, що большевики так чи інакше, раніш чи пізніше з України зникнуть. Зостається питання, хто і по прийде. ім на зміну. І тут без сумніву, не застануться без впливу інтриги різних держав, в тій чи іншій формі зацікавлених в істнованні уря- ду того чи другого уряду. Отже нам важко зацікавити в істнуванні уряду Самостійної України європейські держави, і в першій мірі близьку до нас Італію. І тут не вистачає теоретичні міркуван- ня на тему, що Україна розпоряджає тим і тим, чого акраз бракує в Італії. Дреба поставити питання так, що Самостійний Український Уряд гарантує Італії розпорядження тим, чого потрібує Італія; га- рантує, їхихь що, коли Італія буде добиватися самостійності Укра- їни, хтось інший не повитягає з вогню 11 кантані. Тиждень чи дв - 4 - тому, до Риму прибула Місія Галицького Уряду з конкретною пропозицією: як що Італія відотоватиме і відстоїть на Верховному Сочвіті авільнення Галичини від поляків, то одержить у своє розпорядження аренда 40 % від всієї площини найтових промислів. Італія купує гао американський чи англійський і платить странині гроші. Пропозиція мала великий успіх: вже через три дні після того збіралася мінміністерська комісія для обговорення справи. Цо вирішено - не знав. Італія на Україні зацікавлена спеціально хлібом, вуглем і залізом. Треба конкретно вказати Італії, на що вона може рахувати, коли Україна буде самостійна. Мар честь звернути увагу Пана Міністра, що йде справа не про зацікавлення тих або інших банківських кол, а власне уряду. Во та особа, котра дала мені цю пораду, є партійний політичний діяч, котрий є досить сильний в урдових колах і має зв'язанням послужити своїх країні, але не має жадної охоти служити якимсь банковським агентам. Але справа йде про конкретні дані, про цифри, відсотки то що, бо, як він мені сказав: " дайте нам, вашим приятелям, ту основу для нашої пропаганди, котра би не дала можливості говорити, що ми боремось і хвильремос як фантасти, в порожньому повітрі, дайте нам можливість спертися на щось конкретне." Мар честь просити Пана Міністра повідомити Міністерство I) в відповідь на відношення з 1.листопаду ч.968/1036, що Місія нічого не відомо про виступи О.Бона проти V.H.P., та ii представників. 2) в відповідь на ч.968м/1073 від 7.листопаду, що Місія в сучасному стані не має жадної можливості збірати матеріали і відомости про ціни на різні продукти індустрії, матеріали про відчування комунікацій то що: 3) в відповідь на ч.2338/6327, від 1 листопаду, що Місія не має можливості занятися справою літаків, бо ця справа потрібує поїздки до Турину, а Місія жадними засобами не розпоряджає. Дозволете Пане Міністре, скори тув тися цією нагородою і принести Вам щи і поздоровлення з надходящим Новим Роком та Святами, а також просити Вас переслати мої поздоровлення до Міністерства. -5- Дай Боже, щоб надходячий Новий Рік був більш щасливий для нашої Батьківщини. Прийміть Пане Міністре, запевнення в моїй щирій пова- зі й відданості. Секретар Евг.Онацький. З оригіналом згідно: Берлін, дня 3 січня 1922 р. У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. "Лютого 1922 р. ч 8/м Шановні Голові Директорії У.Н.Р. Маю за честь докласти копію листа на моє імя п.М.Ковалевського від 28-го Січня 1922 р.,мною вжиті відповідні за ходи перед Варшавською Місією для одер жання візи для п.Ковалевського. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.О. ДИРЕКТОРА КАНЦЕЛЯРІЇ О. Гришко КОПІЯ Дорогий Андрій Миколаевич, Перше всього здоровлю Вас сердечно з новою працею, яка на Вас покладена недавно; про що я дознався в газет. Дуже радий, що кончилось скандальне без міри урядування Ваших буwash /сподіваюсь!/ "протеке", яких Ви собі ж на шкоду висунули вперед. Думаю, що з Вашим призначенням можна почати цілий ряд справ корисних для уряду. маю дуже багато матеріалу для серйозної ділової розмови з Вами, як з президентом і як з громадянином. понеже, чая не стоїть і кождий день дорогий, я рішив приїхати до Вас і зробити Вам відповідне повідомлення. Прошу Вас тільки мати на увазі, що мої плани і матеріали мають цінність зараз же, до 15/II у крайньому разі. Шізніше мені трудно буде щось зробити. Тому прошу Вас, Андрій Миколаевич, дати своє авторитетне розпорядження щоб мені зараз же вислали до Відня /консульт польський/візу на вїзд до Польщі. Як би я дістав візу зараз же, ми могли б зараз же, по моїм призіді, де- що зробити в Варшаві, бо до 15/II потрібні міні люди будуть там. Пізніше піймати їх буде трудно, і взагалі пізніше щось зробити буде неможливо. Як раз зараз дуже підходячий момент тут, у Відні, і це треба використати. Докладнійше все розповім особисто, як вишлете мені візу. Тільки за візу х хлопочить, як є надія, що не одмовлять, бо іначе вони пришлють депешу сю- да, що одмовляють і це буде для мене зле. Всього найкрасного! Ваш М. Ковалевський Вадей З. Вієл Гамінг 37 28/1 П.С. Про евентуальну візу прошу мене повідомити хо- би через Лисенка чи безпосередньо, як Вам буде зручніше. Зчитанням тією Ал. Філіппов воксцентра Кашандрі У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. „14“ Лютого 192 р. ч 18/т до пана ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. Маю за честь докласти копію мого листа від 12 Лютого б.р. до п. Міністра М М. Василька. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В. о. Директора Канцелярії А. Тишкевич У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 12 "Лютого" 1927 р. Ч. 136 Копія ВИСОКОПОВАЖАНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ Вступивши до виконання своїх обов'язків, я в першу чергу бажаю висловити в імені Уряду найщирішу повагу до Вас і сердечну подяку за Вашу працю і за ті матеріальні жертви, які Ви несли і несете на користь Батьківщини. Сподіваюсь, що і надалі будете працювати спільно з нами і будете активним співучасником нашої остаточної перемоги і творчої праці на землі обітованій. В надзвичайно тяжких обставинах новий уряд приступив до праці, але ми не тратимо віри і не опускаємо рук. План д дальшої роботи, випрацьований Вами спільно з пп. Смаль-Стоп- ким і Шульгиним, цілком одобрений Головним Отаманом і урядом який вбиває всіх заходів, щоби в майбутньому унормувати нашу діяльність і наше фінансове становище. З найближчою пошт тою Ви одержите повновладь на будинок Посольства і всі необхідні папери. По ж до справи п. Крушельницького, то це все передано на попередній висновок Міністерства Освіти. Матеріальне становище всього нашого апарату надзвичай- но тяжке, і тому прошу дуже Вас прискорити справу реаліза- ції відомих Вам цінностей. У нас маються перспективи, але для реалізації їх потрібен час, голодні ж люди чекати не можуть. Я застав порожню скарбницю, а все цінне майно зреа- лізовано минулим урядом. Щоби врятувати наш державний апа- рат від голодної катастрофи, потрібна негайна допомога. Прошу повідомити мене, яку суму грошей можна виручити за цінність, може доведеться погодитись з огляду на тяж- кий стан. Вам відомо, що в Відні збирається Національний Конгрес. Пікаво знати Вашу ласкаву думку що до цього кон- гресу. На терені Польщі перебуває до 50 парламентаріїв які тримаються лише концепції У.Н.Р. і здебільшого став- ляться в довірям до державного центру і сучасного уряду. Вони утворили Бюро парламентаріїв, яке вживає заходів для того, аби відрочити Віденський Конгрес, а перед конгресом скликати в Тарнові з'їзд місцевих парламентаріїв для координації евентуальних виступів на Конгресі Віденському. Місцеві парламентарії могли би бути здоромим національно-державним ядром в Відню з огляду на їх соціально-політичну ідеологію, що не розходитьсься з платформою нового кабінету. Чекаю Ваших висновків. Прошу прийняти запевнення в глибокій пошані до Вас А. Лівицький /-/ З оригіналом згідно: Ол. Костецький Во Директора Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів ВСЕУКРАЇНСЬКА СПІЛКА ВІЙСЬКОВИХ ІНВАЛИДІВ Української Народньої Республіки L'union des Invalides militaires de l’Ukraine entière de la République Démocratique Ukrainienne „16“ ЛЮТОГО 1922 Nro. 556 м.Тарнів, гот.Ерістоль. Центральне Правління Всеукра- їнської Спілки Військових Інвалідів - У. Н. Р. в імені гіркою болю загнаних на чужину активних борців за заповідні ідеали Українського Народу, військових інвалідів, має за високу честь вітати обранців нашого Страдника-Народу, що як і ми на чужій землі, далеко від рідних теренів, зібралися сказа- ти широкому світові слово свого обовязку перед ним. В час, коли під окупантським чоботом спо- конвічного ворога - москвина наша Матір - УКРАЇНА конее в огні пожариць, муж і на- сильства і безпосередні сторони придушеного наляканням народу нашого не можуть долетіти до уваги цивілізованого світу, коли на між- народному форумі в імені цього страдника народу збираються виступати його гнобителі й кати - Раковські, в протесті проти яких Український Нарід пролив і в численних своїх повстаннях лле ще й досі ріки крови найкращих синів, Центральне Правління Все- української Спілки Військових Інвалідів, що репрезентує собою за кордоном до ПЯТИ тисяч сущих українських інвалідів та зверх ДЕСЯТИ тисяч ранених старшин та козаків, які плоть од плоті кость од кості є дітьми цього наро- ду, вважає за свій обовязок з домаганням по- дати до уваги Високого Конгресу Парлямен- тарів слідуюче: 1) Кров сотень тисяч тих, що полягли, як і нами пролита за Державну незалежність Українського Народу, є запорукою, що на- рід цей ніколи не зречеться своїх національно-державних ідеалів і за осягнення їх не зупиниться в боротьбі ні перед чим і ні перед ким: 2) Московська комуністично - окупантська влада на Україні є для народу нашого як по духу так і органічно чужою, прова- дить країну до остаточної економічної руйни і цілковитого винародовлення, накинута Українському Народові московськими комуністами силою китаєвських, мад'ярських і лотишських ба- гнетів та ціною нечуваних звірств і насильства, влада ця не може і ніколи не буде вважатися Народньою - Українською; 3) Нарід Український своє існування мислить лише як окремої ні від кого незалежної Держави, в формі УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, а своє мирне життя - лише при своїй, обраній через скликані Українські Установчі Збори, влади; 4) Правним репрезентантом Українського Народу, до скликан- ня Установчих Зборів, є і повинен бути УРЯД УКРАЇНСЬКОЇ НА- РОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, першими обовязками якого повинні бути звільнення Батьківщини нашої від окупантів - чужинців і скликання Українських Установчих Зборів; 5) Чильний провід в дальшій нашій національно - держав- ній боротьбі, в інтересі її успіху, мусить, аж до вирі- шення Українських Установчих Зборів, належати ГОЛОВІ ДИРЕК- ТОРІЇ і ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ Військ У.Н.Р. Симону Ва- сильовичу ПЕТЛЮРІ, імя якого, в процесі ми- нулої боротьби в свідомості нашого народу набрало стимулу національно - державних його ідеалів; 6) Всі політичні угруповання, в цю тяжку, для нашого на- роду, годину, мусять в імя національно - державних ідеалів зректися своїх партійних ворогувань, міцно і одностайно стати біля Уряду У.Н.Р. в обороні прав свого народу, яким, на міжнародному базарі, кати його „д.д. Раковські і інші, збираються розпочати торг і 7) Всі зобовязання, що дані вже в імені Українського Народу сучасним окупантським урядом, як і ті, що можуть бути дані в майбутньому, ніколи не вважатимуться Українським Народом і його правним Урядом для себе обовязковими. Цей голос свій Всеукраїнська Спілка Військових Інвалідів У.Н.Р. насмілюється передкласти Високому Парляментарському Конгресові через членів Конгресу п.п. Шимановича, Огородника і Шаповаля. Додаток: копія МЕМОРАНДУМА, надісланого через П.Посла У.Н.Р. у Франції О.Шульгина до Високої Ліги На-родів. Голова Центрального Правління Члени Центрального Превління Секретар Копія. ЖУРНАЛ ЧЗО. Засідання членів об'єднаного Т. Центрального Правління Всеукраїнської Спілки Військових Інвалідів У.Н.Р., в м. Тарнові, рот.Брістоль, 3-го лютого 1922 року. Присутні були: Голова Правління Червінський, члени: Полк. КУЛИКІВСЬКИЙ, Полк. САДОВСЬКИЙ, Сотн. ГАПО- НІВ-НЕСТЕРЕНКО, пп. Я. ГАРАБИН, ЗЕММЕЛЬ, Хорунж. ПРОЗОРІВСЬКИЙ, при Секретареві УДАНІВСЬКОМУ. Порядок денний: 1) Справи буфету, 2) Звіти Представників Вс.Сп.Військ.Інв. за кордоном, 3) Візучі Справи. СЛУХАЛИ: У Х В А Л И Л И: I.) Прохання Ради Старшин Клубу-Читальні на ім'я II. Міністра Внутрішніх Справ в справі відібран- ня буфету від Всеукраїнської Спілки Військ.Інв. У.Н.Р. і перебрання його під безпосереднє керування Клубу-Читальні, за всіма виникаючими з цього становища наслідками. Прохання поступило до Ц.Пр.Сп. в резолюцією II.Міністра: "До ІІ.Голови Спілки Військових Інвалідів. Дати мені відповідне заключення на письмі в цій справі.1/11. О. МОРОЗОВСЬКИЙ. I) Зваживши і обміркувавши мету прохання Ради Старшин Клубу-Читальні до II. Міністра Внутрішніх Справ в справі цільковитого перебрання буфету Вс. Сп.Військ.Інв.У.Н.Р. під безпосеред- не своє керовництво, зо всіма виникаючими з цього становища наслідками, с.т. позискання Клубом-Читальнек матеріяльних користей в ущерб інтересам Спілки Військ.Інвал., яка, як риба об лід б'ється в нужді і злиднях від тяжких обставин сучасного менту і тільки з доходів від буфету має єдине джерело прибутків для покриття витрат, як по організації Спілок, так і можливих допомог, прибуваючим до Тарнова інвалідам, в виді харчової і грошової помочи, а також захисту їх інтересів перед всілякими урядовими і гуманітарними інституціями, Т. Центральне Правління на таку передачу не погоджується по слідуючим мотивам: а) Що буфет являється єдиним джерелом прибутків Центрального Правління для видачі допомог на харчування прибуваючим до Тарнова інвалідам на- турою(з буфету) і грішми - від Правління; б) До позбувшись доходів з буфету, Ц.Правління не матиме засобів на зносини з закордонними гуманітарними інституціями і Союзами Інвалідів ціло-го світа, а також на канцелярські витрати для зносин з таборовими спілками та уділювання їм субсидій для то-їж потреби; в) Що крім позискання матеріяльних засобів, для гостро нуждаючихся членів Спілок, Ц.Пр.Вс.Сп.В.Інв.У.Н.Р. провадить і заманіфестовує перед цілим світом широку працю про вивання суверенности Української Народної Республіки і Сучасного нашого Уряду на чолі з Головним Отаманом військ У.Н.Р. С.В. ПЕТЛЯРОМ, що може документально дока- зати своїми листовими знешеннями з Сою- зами Воєнних Інвалідів цілого світа, гума- нітарними інституціями і ним., та останнім МЕМОРАНДУМОМ до Високої Ліги Народів, по- даним через Посла У.Н.Р. у Франції п.ЛУЛЬ- ГІНА на які потреби виходить багато гро- шових витрат; г) Що попереднім досвідом - Ц.Правл. пере- коналось, що находження буфету в приватних руках, на правах аренди, нарекає Правління на всілякі невигоди і матеріальні страти, бо цілими місяцями не було плачено чиншу, по тим або іншим причинам, та неуділювано було харчової допомоги (від буфету вспе- реч умови), що викликало великі турботи і невадоволення; д) Немаючи ніяких субсидій від Уряду і не- довіряючи, після всіх невдач, ніяким пропо- нованням зі сторони, а тим більше є про б і захвату в боку Ради Старшин Клюбу-Читаль- н і, як організації тимчасовий і працюючий не в державному маштабі, а цілком приватно- му, в царині розваг і матері- яльних вигод своїх чле- нів (?), Т. Центральне Правління не вва- жає за доцільне випускати буфет з під сво- го керування, а лише, по праву наданому П. Міністром Внутрішніх Справ, провадити його, в інтересах спілки, власними силами і засобами; На підставі вищезазначених міркувань Т.Центральне Правління звертається з лас- кавою просьбою до ПАНА МІНІСТРА ВНУТРІШ- НІХ С.ПРАВ про потвердження надалі, дано- го виключного права удержання буфету Всеукр Спілці Військових Інвалідів з одночасною забороною продажу цигарок Клубом-Читальнєм в кіоску (бо це майже єдиний загробіток бу- фету) і лиших буфетних артикулів, а також відкриття яким би то не було інституціям чи організаціям - паралельного буфету. Що торкається виплати в дохід Клуб- Читальні ПЯТИ ТИСЯЧ (5,000) мар.польських комісляно, то Центральне Правління Всеукр. Сп. Військ. Інвалідів УНР, на підставі по- передньої згоди - надалі прова- дитиме. 2) Справоздання діяльно- сті представника ВВ.С. В.І.УНР у Відні п.Соті Ника ЧАМКИ та його по- мішника Підп. Сухоруч- ко-ХОСЛОВСЬКОГО. 2) Прийняти до відома. 'Басловити ім обом ( а особливо п. Сотн. ЧАМКІ) подяку. В справі передачі 75 конфлектів одягу (лист п. підп. Сухоручко-Хословського) - звернутись до П. Д-ра Мод.Пл. ЛЕВИЦЬКОГО. Що до пересидки зібраних у Відні і др. місцях грошей в користь воєнних інвалідів У.Н.Р. - повідомити адресу по заключенню умови в відповідним міжнародним банком. /////// 3) Пропозицію Голови Пр. П. ЧЕРВІНСЬКОГО, про засновання в Чехії - (Прага) і Німеччині - (Берлін) репрезентатій вс.Сп.Військ.Інвал.УНР. 4. Лист - пропозицію чле- на Вс.Сп.В.Інвал.Сотн. ГОНЧАРІВА-ГОНЧАРЕНО, в справі надання йому права репрезентатії військових інвалідів У.Н.Р. в Чехії. 5. Заява Завідуючого буфе- том - Члена Спілки п. Я ГАРАБОГО в справі за- борони П. КИРИЧЕНКО продажі паперосів в бу- феті. 6. Пропозицію Голови Правл. П. ЧЕРВІНСЬКОГО зверну- тись в закликом до всіх українських організацій на еміграції у всіх кра- ях і державах світу, про надіслання в умовлений термін до Високої Ліги Народів депеш про визна- ня нею Суверенності Української Народньої Рес- публіки і звільнення її з-під окупації московсь- ко-большовицьких військ. 7. Пропозицію Голови Правл. П. ЧЕРВІНСЬКОГО про ро- зіслання Копій надісла- ного до Ліги Народів МЕ- МОРАНДУМА В.С.В.І.УНР до Центральних Органів Воєнних Інвалідів сліду- ючих держав: 1. Франції, 2. Англії, 3. Австрії, 4. Сербії 5. Туреччини, 6. Італії, 7. Греції, 8. Китаю, 9. Япо- нії, 10. Болгарії, 11. Фін- ляндії, 12. Бельгії, 13. Угорщини, 14. Німеччини, 15. Польщі, 16. Естонії, 17. Латвії, 18. Литви, 19. Білорусі, 20. Румунії, 21. Грузії і других кавказьких рес- публік. 3) В чехії - запросити до репре- зентатія п.п. Сотників: СІМОНЦОВА Григорія і САКАЛО Андрія; В Німеччині - Навязати зно- сини з "Союзом Взаємодопомоги Україн- ських Старшин в Німеччині" і після по- розуміння в цій справі і одержання спя- сків інвалідів і ранених, доручити зна- ний і певний особи - громад. У.Н.Р. що репрезентатцію, а як такої (особи) не окажеться, то делегувати свого представ- ника - члена Всеукр. Спілки Військов. Інвалідів У.Н.Р. 4). Прийняти до відома і повідомити п. Сотн. ГОНЧАРІВА-ГОНЧАРЕНО, що пра- во репрезентатції В.Сп.В.І.УНР в Чехії - доручено п.п. Сотникам СІМОНЦОВУ Гри- горію і САКАЛО Андрію. 5) Прийняти до відома і з горячим про- тестом проти такого вчинку п. КИР- КИЧЕНКО - надіслати копію заяви до ПІ МІНІСТРІВ: ВІЙСЬКОВОГО І ВНУТРІШНІХ СПРАВ. 6). Ухвалити: Скласти текст відосві для видрукування типографським спо- собом і розсилання по всіх краях світу до українських організацій. 7. Ухвалено розробити текст листа, при якому розіслати копію надісланого до Високої Ліги Народів МЕМОРАНДУМА В.С.В.І.УНР, з проханням підтримати наші домагання. 8. Поступило: а) Від завідувачого буґетом Спілки - Члена Правління п. Я. ГАРКАВОГО за тер- мин з 27 грудня по 1-е лютого 1922 р. І2,500 (ДВАНАДЦЯТЬ ТИСЯЧ ПЯТЬСОТ) мар. польських, б) від п. Волочи 10 марок за членську картку, в) від п.підполк. Рембелови- ча 10 марок за членську картку. 8. Записати на прибуток по книж- ці скарбника ДВАНАДЦЯТЬ ТИ- СЯЧ ПЯТЬСОТ (12,500) мар. пол- доходу від буґету спілки і 20 марок п. за членські картки р'є з о м: ДВАНАДЦЯТЬ ТИСЯЧ ПЯТЬСОТ ДВАДЦЯТЬ (12,520) мар польск. Підписали: л. Червінський Голова Центрального Правління, Члени Правління: Полковник КУЛИКІВСЬКИЙ, Полковник САДОВСЬКИЙ, Сотник ГАПОНІВ-НЕСТЕРЕНКО, Хор. ПРОЗОРОВСЬКИЙ П. Я. ЗЕММЕЛЬ, п. ГАРКАВИЙ. Ствердив і з оригіналом згідно: Усвітчавський Секретар У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО Закордонних Справ департ. Чужоз. Зносин "16" лютого 1922 р. Ч: 40/178 До Івана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу слідуючи інформації: 1/ Голоси Місії в Будапешті про запрошення на бал в будинку угорського парламенту; 2/ Голоси Місії в Будапешті про запрошення його як члена дипломатичного корпусу, на панихиду по Папі Бенедикту XV. 3/ Копію листа Міністра Закордонних Справ Ав- стрії до нашого Посольства у Відні про прийняття його демісії. 4/ Копік листа до нашого Посольства у Відні новопризначеного Міністра Зак. Справ. п. Тренера. Міністра Закордонних Справ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Надзвичайна Дипломатична Місія в Угорщині. 30 січня 1922 р. № 67. До Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. На 27 біж.січня Голова Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Будапешті Полковник Чікевич з дружиною та Радник Місії д-р Кобилянський з дружиною дістали від бувшого Міністра-президента Угорщини /після революції/ та виз- начного політичного діяча карла Гусара особисті запро- шення на великий парадний баль, який відбувся в салах будинку угорського парламенту. На баль було запрошено більш 1000 осіб. На балю були присутні між іншими: Го- лова Держави адмірал Горти з дружиною, «Рцгерцог» Йо- сип з дружиною, Міністр-президент гр. Ветлен, міністри, члени дипломатичного корпусу, уся вища угорська арис- тократія, вищі духовні, військові та цивільні особи ітд Про вищезазначене Місія має за честь подати до ві- дома Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. Голова Місії: Полковник Чікевич /р.в./ З оригіналом згідно: Млобж Ст.діловод Д-ну Чуж.Зн. Витяг з відношення Місії У.Н.Р. в Угорщині від 30 січня 1922 р. Ч.68. до Міністерства Закордонних Справ. Кардинал-примас Угорщини через Австрійського посла в Будапешті, яко тимчасового декана дипломатичного корпуса/за визідом до Риму папського нунція/, прислав Голові та членам дипломатичної Місії У.Н.Р. запрошення на урочисту службу Богу та панихиду за спокій душі Папи Бенедикта ХУ. Служба Бога відбулась 28-го січня в коронаційній церкві св.Матвія. Голові Української Місії полк. Сікевичу, радникові Місії Л.Кошилянському та секретареві Лялькову були вказані місця у вівтарі праворуч, Дипломатичного корпусу, Ліворук сиділи міністри та де-які члени де сиділи члени парламенту, а зпереду, по обидва боки - вищі військові особи. Окремо, на почесному місці, про ти єпископського трону, сидів Голова Держави-ад.Горти II Голова Місії /Полковник Сікевич/ З оригіналом згідно Меладзе Ст. Дієловод 3-ній бул. Зв. -переклад з франц. Федеральне Міністерство Закордонних Справ Австрійської Республіки. 194 Відень, 26 січня 1922 р. Пане Міністре, Маю честь повідомити Вашу Екселенцію, що Пан Федеральний Президент прийняв демісію, яку я йому подав, як керуючий Федеральним Міністерством Закордонних Справ. З огляду на закінчення офіціяльних зносин, які я був щасливий піддержувати з Вашою Екселенцією, я про шу прийняти запевнення, що заховаю про них назавжди найприємніші спогади. Користуюсь цією нагодою аби поновити запевнення в моїй глибокій пошані. /підпис/ Шобер. Лого Екселенції Панові Гр. Сидоренкові, Надзвичайному Послові і Уповноваженому Міністрові Української Народньої Республіки. Відень. Згідно: М.Мале Ст. діловод-Д-ту Чуж. Зн. Федеральне Міністерство Закордонних Справ Австрійської Республіки. 198. Відень, 27 січня 1922 р. Пане Посол, Покликаний Національним Зібранням до корування Фе- деральним Міністерством Закордонних Справ, маю честь по- відомити про це Вашу Експеленцію. Я щасливий, що через це покликання увійду в офіціяль- ні зносини з Вашою Експеленцією і прошу прийняти запев- нення, що я прикладу всіх зусиль, щоб зберегти й розви- вати все кращі й кращі відносини, які істнують так щас- ливо між двома країнами. Користуюсь нагодою висловити Вашій Експеленції за- певнення в моїй глибокій пошані. /підписав/ Генет. Його Експеленції Панові Гр. Сидоренкові Надзвичайному Послові і Уповноваженому Міністрові Української Народньої Республіки. Відень. Згідно: (малюнок) Ст. Діловод д-ту Чуж. Зн. Дублікат У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ „Лютого 192 р. ч 43/т Маю за честь докласти копію моєї одповіді пп. Стемповському, А. Лукашевичу, Дру Лукасевичу, Іозефському і П. Зайцеву на їх доповідь від 12Січ- ня - ч.42/т. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о. Директора Канцелярії Олівіус Ф. Гнігель Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО дня 1922 р. ч.43/т фх 78 96 Дублікат 20 Лютого 2 До високоповажних Панів 42/т Стемповського, Андрія Лукашевича, Дра Лукасевича, Г. Іозефського і П. Зайцева. Згоджуючись з основними думками Вашої цінної доповіді, необ- хідним уважно констатувати, що поради Ваши в значній мірі являються запізненими. Вступаючи до виконання обов'язків Голови Ради Міністрів я застав нашу державну скарбницю спустошеною остільки, що не було навіть можливості виплатити кредиторам нашим за помешкання. Всі від- соткові папери, а також різне державне майно, було зреалізовано про- тягом останнього півріччя, і жадної готівки в скарбниці не лишилось. В державному апараті лишилось 160 урядовців, але звільнені за штат урядовці далеко не всі дістали утримання, чекають виплати в Тарнові і гинуть з голоду і холоду. Не кажучи вже про далекосягачі фінан- сові перспективи наші, зараз єдино реальною справою є справа одер- жання нами грошей у Польського Правительства за рівенське золото. Ця остання справа потрібує негайних заходів, яких вживає наша Місія в Варшаві. Коли буде одержано відповідну суму, - Уряд уважати ме допільним сплатити необхідні борги нашим урядовцям, а решту грошей повернути на цілі, зазначені в доповіді Вашій. Тільки маючи капитал, що даватиме постійний прибуток, ми можемо забезпечити на довший час і нашу працю і нашу боротьбу за державність українську. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ А. Левицький (р.в.) Річно: В.о. Директора канцелярії Ол. Клименко У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 20 "Лютого" 192 р. ч 44/т ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь докласти копію листа Голови Дипломатичної Місії в Румунії п. К.Мацієвича од 8 лютого б.р.ч.3279 в спра- ві виплати грошей румунським урядом "коо- перативу "Україна". ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о.Директора Канцелярії ОДЕРЖАНО 4.тв. Вч. 99 Ч. 3279 Букарент 8 Лютого 1922 р. Копія Високоповажний Андріє Миколаевичу, Надсилам Вам цього листа через Й. Корнієнка, який звернувся до в від- мій вже вам справи, на цей раз він має отримати і привезти сюди засвід- чений Урядом статут кооперативу "Україна". Змогу представлення такого засвідченого статуту поставила прийняла консультація Міністерства Вій- ни, як необхідну умову виплати грошей. Я не маю особливих чалей і не певен, що гроші виплатять і зараз, бо Ру- муни мають можливість не платити і проволікати справу під усякими приво- дами. Дуже можливо, що винота статуту є такий припод. Але, як тільки був ко ли - небудь час найбільш сприятливий для нас в цій справі, то не іменно зараз. Ми маємо Міністерство Братяну, який дуже прихильно ставиться до нас і до мене персонально і тому шанси наші трохи підвищились. Не має значиння тим більше, що Братяну зараз керує Міністерством Війни. Дуже прошу Вас, яко мога прискорити виправлення необхідних документів п. Корнієнкові, тимчасом що справу, як і раніш, в секреті. Майте на увазі, що Румуни можуть заплатити тільки по шиватній протекції кооперативу і ні в якім разі не заплатять тоді, коли дізнаються, що це є державний ін- терес. Тоді, вони віднесуть цей борг, так само, як інші, на загальні розра хунки свої з Росією та Україною. Що стосується до того, що Корнієнко може пі гроші не відлати Уряду, то можу запевнити Вас, що не є річ абсолютно ликтичена. Адвокат Корнієнка мій приятель і все робить по моїм вказівкам і по моралі зі мною а гроші нажежиненнями одержувати ме він. Коли тягниться, що справа Зде гаразд і що гроші мають виплатити, я зараз же телеграфую Вам, аби Ви написали когось для їх отримання для Уряду. Прошу ще раз звернути увагу на те, що шанси закінчити цю справу в ба- жаному для нас напрямкові залежить цілком від істинування Міністерства Братяну, яке забезпечено лише на протязі І І/2 місяця, себ то до нових виборів, які мають відбутися в першій половині березоля. 27 - го березоля має зібратися новий Парламент і хто його знає, чи буде це Міністерство мати там більшість. Тому для полагодження нашої справи ми маємо срок ду- же малий і треба поспішати. Витю Вас з новим призначенням і поверненням до активної праці Бажаю успіху в ній. В зв'язку зі зміною Уряду може постатити питанне і про змін керовників наших закордонних представництв. Прошу мати на увазі, що я завжди готовий піти не зустріч Уряду в цьому відношенні, як і заявляв про це не один раз С.К. Зроблю все, що потрібно для цього. З предизвою починаю віданий Вам К.Мацієвич/р.в./ З оригіналом згідно: (В) Директора Канцелярії Голови Ради Народніх Міністрів вел. Тимошенко У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 20 "Лютого" 1922 р. Ч 45/т ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Маю за честь докласти копію листа п.Міністра Фінансів П.Чижевського од 12 Лютого б.р.,одержаний мною 19 Лютого. - Маю честь додати, що в справі уповноваження п.Чижевському на Генуєнську Конференцію я звернувся в за- питанням до п.Міністра Закордонних Справ. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о.Директора Канцелярії Дуолікат 92 Фоділе Відень ХVІІ. Дорнбахерштрассе 103 -10 .12/II 1922 Високоповажному Панові Голові Ради Народних Міністрів Тарнів Високоповажний пане товаришу, що до непорозуміння з моїм запрошенням, про яке Ви пишали в листі від 7 липня того, так його можна взяти вичерпаним, бо я хоч і кружним шляхом, через п. Приходька, - але дав свою згоду на призначення мене міністром фінансів. Дав я її тому, що в становищі міністра мені зручніш буде провадити далі ті великі справи про організацію кредита для України, які я розпочав. І ухилення від тої тяжкої праці я сам би кваліфікував би як ухилення від оборони інтересів Батьківщини в один з найтяжчих моментів нашої визвольної боротьби. Про моє правне становище, а також і п. Летоцького, не одмовтеся подати більш докладні відомості - Ваші і С.В. вигляди на організацію майбутньої найближчої урядової праці. Пишу це, зважаючи, що в часописах та й з приватних джерел все ширилися чутки про експозитуру уряду за кордоном, аби Уряд мав більш вільну руку в своїй закордонній політиці. Звичайно я негайно приїду до Тарнова, коли тільки будуть вироблені прямі й поворотна віза, бо мені як найшвидше треба буде знову виїхати за кордон, тому що організація кредита в великій мірі залежить від моїх особистих зв'язків. Про моє призначення повинно було б як найшвидше прислати наказ мені й нашим установам за кордоном, аби я мав змогу як найшвидче виявити максимум можливої діяльності: наближається весна і невідоме - те повинно поспішати. Уповноваження мені, як представнику економічних інтересів на Генуїській конференції, я просив би виробити, бо можливо, що я міг би туди поїхати, сточений представниками фінансових інтересів швайцарських та французьких промислових кол, які працювали б на нашу користь за кулісами. Звичайно це якось треба зробити так, щоб не виникнуло якоюсь кві-про кво з міністерством закордонних справ. Тільки будь ласка, не надавайте цим моїм думкам дуже рішучої ваги, бо багато ще є нез'ясованого. Тільки сьогодні одержав телеграму від свого контрагента/який дуже задержався у Берліні завдяки страйку/що завтра 13 лютого він буде тут. З переговорів в ним повинна жодна краще з'ясуватись ситуація нашого кредита. На призначення п. Приходько В.К. товаришем Міністра Фінансів я звичайно Охоче даю свою згоду, бо він найкраще ознайомлений з делками моїми фіна- совими проектами. Бажаю Вам так само щиро, як Ви мені, успіху в великій праці на служ- бі нашій батьківщині. Мої найщиріші привітання Голові Держави і земляку полтавцю С.В. З найбільшим та найщирішим поважанням і приязню Ваш П.Чижевський/-/ З оригіналом згідно: В.о.Директора Канцелярії Голови Ради Міністрів УНР. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин "20" лютого 1922 року ч.р.4/21 Міністерство має честь переслати при цьому для відпо- відного докладу витяг з докладу Шосольства у Відні від 5/11 ц.р. ч.491.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин ……… Східна політика Австрії…………. Відомості про торговельний рух між Німеччиною і Англією та Ро- сією збільшують і в Австрії інтерес до Росії та України.Австрійська преса подає досить багато вісток з цього терену, і в Австрії почина- ють засновуватися торговельні спілки, які готуються до відновлення торгового руху з Україною.Спілки засновуються при участі капі- талістів з Німеччини, які мають намір організувати свої склади товарі у Відні для експорту на Україну.Але економічний інтерес тимчасово зменшує політичний інтерес ріжних австрійських кол до України.З Ук- раїною хочуть торгувати незалежно від того, яке правителльство там буде, большовицьке чи національне українське.Позатим конкретно в спра- ві відновлення торгу з Україною майже нічого не зроблено і австрійці мусять дуже скоро переконатися, що вони не матимуть від України ні- чого, доки там господарують большовики. Загалом відношення австрійських політичних кругів до України співчуваюче і сприятливе. На черговім прийомі у нового Міністра Закордонних Справ д-ра Геннета я відвідав його і поінформував про сучасний стан справ Ук- раїнської Народньої Республіки. Життя української колонії у Відні. Український Конгрес, який має відбутися тут 20 лютого викликає значне зацікавлення в гутешніх українських колах.Український На- ціональний Союз діяльно готується до нього.До двадцяти п'яти учас- ників вже або заролосили свою особисту участь або прислали упов- новаження своїм заступникам.Ініціатори Конгресу радають,що він ма- тиме інтересний перебіг і зробить добрий вплив на українське гро- мадянство. Окремі політичні українські групи якоюсь живішої діяльності не виявляють,помітно далше зменшення бойовицьких впливів і на українських лівах соціялістів революціонерів. В діяльності Українського Громадського запомогового комітету відбулися де-які зміни в напрямі зміцнення впливів українського громадянства на діяльність Комітета.В.Матюшенко зложив в себе обо- вязки Голови і вийхав до Праги викладати соціальну медицину,висту- пив з комітету п.Галаган.Кооптовано нових членів між іншим Чи- жевського,Миколу Залізняка секретаря Посольства Семенова і де-яких інших. На Макаренка,Шевця та Андрієвського звертає українське гро- мадянство все менше уваги, їх просто забувають не зважаючи на 14 авантурницькі виступи,зразком яких є їх остання заява в"Українсь- ким Прапорі". В.о.Посла УНР у Відні Сидоренко /в.п./ В.о.Першого Секретаря Троцький /в.п./ 3 рігиналом згідно: /Начальник Дипльоматичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Депаратамент Чужоз.Зносин "и" Лютого 1922 року. ч...64/213... Канцелярія Директора Офіс УЖА МС РГ ч. 413 Панові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство має честь переслави переклади з французької мови документів, що прислані Міні- стерством Місієм УНР в Румунії, а власне : лист до ІІ Величності Королеви Марії Румунської з по- дякою за опікування інтернованих українців, лист Міністрові Двора Румунії з проханням передати ви- щезгаданий лист Королеві Марії; листи Дерусі, Мі- ністрів Закордонних Справ, і Таке-Йонеску, Голові Ради Міністрів Румунії, з побажанням успіху та поз- доровленням, - лист Дерусі до п.Маціевича з подякою на надіслане поздоровлення; і лист Міністерства Вну- трішніх Справ Румунії що до українських інтересів в Бесарабщині. За МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЧУЖОЗЕМНИХ ЗНОСИН. Переклад з французької. ч: 3216. 22 грудня 21 р. Ваша Величність зволила оказати високу честь групі інтернованих українців, відівідувши лагерь Фотараш і роздавши їм багаті подарунки річами, в яких вони відчували найбільшу потребу. Ми дозволяємо собі на прохання згаданих інтернованих скласти у ніг Вашої Величності вислови глибокого захоплення, яке викликано в душі всіх українців на вигнанню актами християнського милосердя Вашої Величності, що залкишила в серцях інтернованих прекрасний спогад і безмежно полекшила їхне істнування цією величною добротою. Українська Дипломатична Місія приєднується до цього прохання і просить Вашу Величність зволити приняти в імени всіх українців, що знайшли ласкаву гостинність на терені Румунії, запевнення найглибшої пошани і найщирійшої відданості. Вашої Величності найпокірніший слуги К. Мацієвич / власноручний підпис / Голова Української Дипломатичної Місії в Румунії. Генерал-Поручник С. Дельвіг / в.р./ Представник Веоховного Командування Армії У.Н.Р. II ВЕЛИЧНОСТІ КОРОЛЕВІ МАРІЇ РУМУНСЬКІЙ. Згідно з французьким текстом 'Микола Свешнікович' Урядовець для доручень М. З. С. Переклад з французької. Копія. 22 грудня 1921 р. Пане Міністре. Ми маємо честь просити Вашу Екселенцію зволити передати II Величності Королеві долучений до цього листа з подякою за відвідини, що II Величність зробила в таборі інтернованих ук- раїнців і за щедрі подарунки, які Вона їм там роздавала. Прийміть, пане Міністре, вислови глибокої помини. К. МАЦІЄВИЧ /в.р./ Голова Місії У.Н.Р. в Румунії. ЙОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ М .МІШУ МИНІСТРОВІ КОРОЛЕВСЬКОГО ДВОРА. Згідно з французьким текстом Урядовець для доручень М.З.С. Переклад з французької. Копія. № 3219. 22 грудня 1921 р. Пане Міністре. З нагоди Вашого призначення на високий пост Міністра Закордонних Справ дозволяю собі висловити Вашій Екселенції в імені всієї української колонії, що найшла притулок, чи перебуває на території Королевства, і яко представник Ук- раїни, - найбільш гарячі побажання успіху в тяжкому завданні до якого Ви покликані, як також висловити Вашій Екселенції з цього приводу найщиріші поздоровлення. II Прийміть, пане Міністре, вислови глибокої пошани. " МАЦІЄВИЧ / в.р./ Голова Місії У.Н.Р. в Румунії ЙОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ДЕРУСІ, МІНІСТРОВІ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Згідно з французьким текстом Шкодовський Урядовець Для доручень М.З.С. Переклад з французької 99 Копія. № 3220. 22 грудня 1921 р. Пане Президенте, З нагоди призначення Вашого на високий пост Голови Королевської Ради Міністрів дозволяю собі висловити Вашій Екцеленції в імені всієї української колонії, що найшла притулок , чи перебуває на території Королевства, і яко предста- ставник України, - найбільш гарячі побажання успіху в тяжкому завданні до якого Ви покликані, як також висловити Вашій Екцеленції з цього приводу найщиріші поздоровлення. Прийміть, пане Президенте, вислови глибокої пошани К. МАЦІЄВИЧ /в.р./ Голова Місії У.Н.Р. в Румунії. ЙОГО ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ Панові ТАКЕ-ЙОНЕСКУ Голові Королевської Ради Міністрів. З французьким текстом згідно Штаб-офіс Урядовець для доручень М.З.С. Міністерство Справ Закордонних № 50984. Переклад з французької Копія. Пане Голово, Маю честь підтвердити отримання листа ч:3219 з 22 грудня ц.р. і маю честь подякувати за ласкаве поздо- ровлення, що Ви мені висловили від Вашого Імені як та- кож в імені всієї української колонії, яка найшла при- тулок і перебуває на території Королевства. Прийміть, пане Голово, вислови глибокої пошани. ДЕРУСІ /в.р./ Міністр Панові К. МАЦІЄВИЧОВІ, Голові Місії У.Н.Р. в Румунії. Згідно з французьким текстом Сикорський Урядовець для доручень М:З.С. Румунія. Міністерство Внутрішніх Справ. Департамент Поліції і Загального безпеченства. Відділ контролю над чужоземцями і бюро населення ч: 82537 С.ЗІ/ХІІ 1921 р. Пане Голово, Ми мали честь Вас повідомити, що Міністерство, отримавши Ваш лист ч: 3223 з 27/XII ц.р., згідно з артикулом 12 Міністер- ського розпорядження за ч: 57666 з 17 /ІХ ц.р. дозволяє – на таких самих умовах як і для жидівських біженців - функціонуван- ня комітетів на території Бессарабії для захисту і допомоги українських біженців, приймаючи пана Василя ПОШЛАВСЬКОГО як делегата Вашої Місії в Кишеві. В той самий час Ви будете ласкаві прияти на увагу, що згідно з артикулом 8 згаданого розпорядження, примірник якого ми Вам уже переслали, Комітети мусять організовуватись власни- ми заходами під їхньої відповідальності: а/ прийом і улаштування біженців; б/ їх підтримання чи робо- тою чи допомогою; в/ добрий санітарний стан; г/ підлеглість під розпорядження, що видані адміністративними і поліцейськими владами; д/ заховання лолльних відносин що до Румунії; ж/ роз- добування необхідних документів для отримання паспортів і пра- ва на в'їзд в країну, куди вони хочуть емігрувати, і віддача назад каррок вільного побуту тих, хто покидає Румунію. Що ж до біженців – вони мусять заховувати і дотримувати розпорядження артикула 9, а власне: а/ зголошуватись персонально до місцевих влад, згідно з роспо- рядженнями Міністерства; б/ непокидати місцевість побуту без дозволу влади; в/ підлягати всім санітарним мірам, що будуть прийняті; г/ віддавати назад карти вільного побуту перед за- лишенням країни . Просимо Вас сповістити нас про заходи, що будуть Вами взяті для функціонування згаданих Комітетів, для того, щоби дати не обхідні розпорядження Профектурам Поліції повітів. За Міністра: РОМУЛЮС П. ВОІНЕСКУ. /в.р./ За Генерального Директора: К. КОМЧА / в.р./ Панові Голові Дипломатичної Місії в Румунії. Згідно з французьким текстом Урядовець для доручень М.З.С. У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ „Лютою“ 1922 р. Ч. 39/4 До рук власних ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Маю за честь докласти про виконання мною пропозицій, зроблених в одержаних мною листах, як слідує: 1. По справі копії листа до п. Міністра Ісповідань від 3-го Лютого б.р. мною запитано п. Міністра Ісповідань листом ч. 19/т., які мають ним бути вжиті заходи для переведення в життя думок висловлених в згаданому листі. Радою Міністрів асигновано 75.000 м.п. по таємному фонду для реалізації зробленої Вами пропозиції. 2. Лист від 4-го Лютого в справі останнього виступу п. Шелухіна мною передано за ч. 29/т до Міністерства Юстиції, з котрого висновками буде внесений на обміркування Ради Міністрів. 3. Що торкається пропозицій в справі тимчасового уповноваження і інструкції п. А. Марголіну/копія листа од 6/II б/р./, то справа ця передана на узгодження п. Керуючому міністерством Закордонних Справ. 4. В справі непривітання в Тарнові Міністра Внутрішніх Справ Р. П. П. п. Довнаровича в додаток до моєї одповіді ІІ/ІІ докладаю рапорт п. Шителя, до відома. 5. В справі листів від 7 Лютого по справам Фінансового характеру мною запропоновано п. Керуючому Міністерством Фінансів перевести Ваші пропозиції в життя в порозумінні зі мною. – Привітання Шапі Пію ХІ послано. Про закінчення і вислі справ, котрі порушені у Ваших листах, буду мати за честь докладати в міру їх переведення в життя. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В. о. Директора Канцелярії А. Титюл ПАНОВІ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ В.о. Директора канцелярії Ол. Пителя. Д о к л а д Під час мого докладу Вам було мені запропоновано докласти про мою участь в делегації для привітання прибувшого до Тарнова Міністра Внутрішніх Справ Р.П.П. В день приїзду п.міністра Довнаровича о 1/2 І2 ранку зайшов до канцелярії Секретар Танівського відділу Центрального комітету п. Зибенко і попрохав мене п'ять разом з п. Головою філії комітету до- помоги біженцям в Тарнові проф. Вихельманом і заступником Голови п.м. Добриловським привітати од імені еміграції в Тарнові п. міністра Довнаровича. На мою відповідь, що в мене багато праці і я не являюсь членом Комитету, він одновищ що ізза ораку одягу він не може сам піти а моя роль буде тільки перекладчика, причому додав, що треба спішити, бо міністр Довнарович вже приймає делегації в Старостві. Провести до Старостства мав Урядовець бюро беженців п. Червінський. Переодягшись дознався я що п. Добриловський рішуче відмовився брати участь в делегації і що п. Проф. Вихельман ще не переодягся. На моє запитання, чому не попереджено раніше одповів, що було вирішено ранком не привітати, але перерішено що постанову. На п. Проф. Вихельмана мені довелося чекати до 1 год., без 15 мин. В Старостві як ми прибули /п. проф. Вихельман, урядовець Червінський і я/ одповіли нам, що прийом скінчився і міністр Довнарович обідає на вокзалі, од знайомого урядовця поляка, котрого на коридорі стрів п. Червінський дізнались, що міністр Довнарович обідає в будинку "ка- сино" і предложив п'яти туда, або як думав цей поляк до обіду ще може не засили. Прибувши до касино, урядовець Червінський через декілька хвилин повідомив, що він очився з краковським Воєводою, котрий йому сказав, що вже обід розпочався, а міністр Довнарович буде після обіду в Старостві. Тут же рішили п'яти з привітанням після обіду, п. Червінський має нєс про час повідомити. Після обіду прийшов п. Червінський після 3-х годин і сказав що міністр Довнарович є в приватному помешкан- ні Старости, але пройти туда неможливо, бо всі двері позачиняні Мені здається /на певно не помятаю/ що п. Червінського п. Зи- бенко послав шераз до Староста, але результат лишився той самий. "13" Лютого 1922 р. Ф. Тишев République Démocratique Ukrainienne Chef de la Mission Diplomatique Ukrainienne en France Représentant de l'Ukraine auprès de la Société des Nations 90, rue de Longchamp Paris, le 15 Février 1922 Monsieur le Président, Le 6 Janvier dernier, le Conseil Suprême, réuni à Cannes, a pris une résolution qui m'oblige à présenter à Votre Excellence, au nom de la République Démocratique Ukrainienne, une déclaration dans laquelle sont formulés les objections de mon Gouvernement et les voeux de mon pays. Cette résolution envisage la réunion à Genève d'une Conférence à laquelle est invitée, parmi d'autres États, la Russie des Soviets, et elle considère que "pareille Conférence constitue une étape réelle et essentielle dans la voie de la reconstruction économique de l'Europe centrale et orientale". Le gouvernement ukrainien proteste contre la convocation à une conférence aussi importante et grave du gouvernement de la Russie des Soviets. Sans nous immiscer aucunement dans les affaires intérieures de la Russie, nous constatons que le gouvernement des Soviets russes a violé les droits de gens, qu'il a fait honteusement envahir par ses troupes rouges les territoires de la République Ukrainienne, ainsi que des Républiques du Caucase, toutes républiques dont il avait lui-même reconnu l'indépendance (voir en ce qui concerne l'Ukraine, le document 83 de l'Assemblée de la Société des Nations, portant la date du 20 Novembre 1920, pages 14 et 15). D'autre part, nous avons la conviction absolue, que cette conférence, ne pourra en rien aider à la reconstruction économique qu'elle désire, une pareille reconstruction ne pouvant être réalisée sans les richesses naturelles de l'Ukraine, et sans les productions et les débouchés immenses de ce grand pays. Or, ces richesses, ces productions, ces débouchés, en un mot toute la puissance économique de l'Uk- Son Excellence Monsieur RAYMOND POINCARÉ Président du Conseil des Ministres Ministre des Affaires Étrangères PARIS. - 2 - raine, restera paralysée tant que les troupes russes des So- viets occuperont les territoires qu'elles ont ensanglanté et devant. Suivant la première condition considérée dans la résolution adoptée à Cannes, le 6 Janvier, il appartient à chaque pays de choisir pour lui-même le système qu'il préfè- re à l'égard de son régime de propriété, de son économie et de son gouvernement. Or, la Russie des Soviets impose en ce moment sur le territoire de l'Ukraine le régime communiste dont les Ukrainiens ne veulent absolument pas, ce régime étant contraire à toutes leurs traditions et à toutes leurs aspirations. La Russie des Soviets impose également en Uk- raine un système économique qui ne peut pas être appelé un système puisqu'il consiste uniquement à s'approprier les produits de l'Ukraine, à voler ses récoltes, à piller ses fabriques, à enlever même son outillage pour les transpor- ter en Moscovie. Quant au gouvernement que les Soviets rus- ses ont importé en Ukraine, il n'est rien de plus qu'une ex- nexe civile du quartier général des troupes russes d'occupe- tion; et il se caractérise avant tout par la persécution, par l'emprisonnement, par les fusillades, par une lutte fé- roce contre le peuple ukrainien insurgé depuis quatre ans et qui montre par ses révoltes incessantes qu'il entend se délivrer d'un joug abominable. La seconde condition fixe les garanties qui doi- vent être offertes aux étrangers pour les capitaux engagés par eux. Or, nous prévenons, Votre Excellence, que de pareil- les garanties ne pourront pas être données en Ukraine tant que ce pays sera occupé par les troupes de la Russie rouge. L'Ukraine tout entière est le théâtre d'une guerre de parti- sans qui considèrent comme des ennemis non seulement les a- gents des Soviets, mais aussi tous les étrangers qui ont contracté des engagements économiques avec le gouvernement des Soviets russes ou avec ses agents en Ukraine. La troisième condition prévoit la reconnaissance des dettes et des obligations publiques. Cette condition nous permet de rappeler que le gouvernement de la Républi- que Démocratique Ukrainienne a, depuis la proclamation de la République, affirmé en toutes occasions et par tous ses représentants qu'elle reconnaissait les dettes russes pour le part qui lui incombe. Mais il est de toute évidence que le gouvernement légal que je représente ne pourra payer cet- te part de dettes que lorsque le territoire de la Républi- que sera délivré des ennemis dont le quartier général (sol- disant gouvernement de Rakovsky) est dans l'impossibilité de payer. Ces ennemis ont ruiné l'Ukraine à un tel point que tant qu'ils seront sur son territoire, la quatrième condition établie le 6 Janvier et concernant les moyens d'échange, ne pourra pas être réalisée. En ce qui concerne les cinquièmes et sixièmes principes qui interdisent la propagande subversive et l'en- seignement de s'abstenir de toute agression à l'égard des pays voisins, nous sommes placés mieux que personne pour at- tester que ce double principe a été et demeure violé par la Russie des Soviets et la sauvageur qu'elle a importée et imposée en Ukraine. Notre pays n'est nullement la victime -3- serglente de l'occupation ennemie: l'ennemi voulait en faire la base d'une propagande et d'une agression militaire contre l'occident, De tout ce qui précide, il résulte que les puissances alliées ne sauraient pas accorder au gouver- nement russe la reconnaissance officielle, tant que ce gouvernement n'aura pas cessé d'enfreindre les princi- pes établis à Cannes, ne fut-ce que pour ce qui concer- ne l'Ukraine envahie contre les droits des gens et qui doit être avant tout délivrée. A ces objections nous devons ajouter ce qui suit: La note que le commissaire du peuple pour les affaires étrangères de la Russie M.Tchitchérine, a ad- ressée au président du Conseil des Ministres d'Italie, indique que la délégation russe sera accompagnée par les délégués des Républiques alliées de la Russie soviétique. Parmi ces dernières figure la République Ukrainienne des soviets, représentée par M.Rakovsky, que M.Tchitchérine désigne sous les titres de président des commissaires du peuple et de commissaire des affaires étrangères de ladite République. Nous avons dit plus haut en quoi se résument le rôle et le pouvoir de M.Rakovsky. La proclamation de la République soviétique de l'Ukraine n'est qu'une renouvelle perte de nos ennemis qui ont voulu masquer sous une apparence légale, le viol de nos droits et le pillage de notre sol. Mais cette proclamation de la république sovié- tique de l'Ukraine, le désir des soviets russes d'y faire représenter l'Ukraine soviétique dans tous les congrès où sont appelés les soviets russes et de faire figurer la signature des représentants de l'Ukraine soviétique dans des actes internationaux (traité de Ri- ge etc..) tout cela prouve que l'esprit national du peuple ukrainien ne permet à personne, pas même à son ennemi le plus acharné d'ignorer cet esprit national, non plus que d'ignorer le droit à l'indépendance qui appartient à ce peuple. Or, ce fait constaté, nous protestons de tous nos forces contre la prétention qu'a M.Rakovsky de représenter les intérêts de notre pays à la Conférence de Gênes. Ce chef de l'occupation des troupes rouges en Ukraine n'est pas plus qualifié pour représenter l' Ukraine que ne l'étaient, au cours de la grande guer- re, les gouvernements d'occupation de la Belgique ou de la Serbie pour représenter ces deux derniers pays. L'Ukraine a un seul gouvernement légitime, le gouvernement qui a été constitué légalement en Ukraine et dont le chef est M.Simon Petlioura. Quoique obligé de quitter son pays, ce gouvernement dirige toujours la lutte contre les usurpateurs de l'Ukraine. Son but est de chasser l'envahisseur, de rétablir l'ordre, d'orga- niser les élections légales dans le pays. En conséquence des déclarations qui précèdent, j'ai l'honneur de présenter à Votre Excellence deux demandes: 1° Le Gouvernement de la République Pénocra- tique Ukrainienne considère que l'occupation du sol ukr- -4- rainien par les troupes rouges moscovites s'imposerait à la suite de l'application des principes établis à Cannes. J'ose être persuadé que Votre Excellence parta- gera le point de vue du Gouvernement que je représente, et que Votre Excellence voudra bien signifier au gou- vernement de la Russie des Soviets d'avoir à évacuer l'Ukraine où les troupes ukrainiennes nationales, ai- dées ou non par un contingent international envoyé par la Société des Nations, feront regner dans un délai très bref l'ordre et la confiance. 2° Le Gouvernement de la République Démocra- tique Ukrainienne espère que Votre Excellence voudra bien donner sont très haut appui à la demande que je formule ici en vue d'obtenir que la délégation de ce gouvernement soit agréé et entendue à la Conférence de Genève. Je vous prie, Monsieur le Président, de recevoir l'hommage de mon respect profond et de mon entier dévouement. ALEXANDRE CHOULGUINE. Високоповажний! Пане Міністре, Оміст Вашого дійного листа до Пана Міністра НЕКСО підковато відповідає "ориєнтації" нашого державного центру і політичної платформи нашого Раду. Гадаю, до мійновільне представлення. Коли перед Польським владом буде сь сповідатися і може мати реальні наслідки. Всупереч не згоджувати про "пр. Трибу", яка за останні роки працювала такий ефект і тон, майже незначний мірі обходиться в наших політичних подіях. Чому також не згадувати і про Стілько Галичину. Для інформації Ваної Екскеленції повідомлю, що в разі потреби поставимо заманіфестувати об'єднання українських національно-громадських сил на тороні Польщі уважною майору до царського центру, як існує в Головним Статком синопом НЕКСОРО. Зараз ми скорочуємо наш двозначний апарат до останнього мінімуму. Та не потрібні гроші. Становище країни таких людей кативо, дійшав вже до стану повного розсипання. Полька Банкту залежить, бо замахи до розводу нії високі стаєнця, а зараз ходять внесенні голосом і голосом, обдості і босі. Всі видії ми покладали на реалізацію відповідь Вам річей,- не ельке, що у нас всуперечност. Для залишилось. Для скорочення витрат у доставці запасів, без експедицій і прокладання з боку земельних "доставників" і разом із потрібними донесеннями міліції на марок польських пасм чого, виплати не буде апарат центральних органів з Мінська. В Березні будуть виносити до трьох мільйонів к.к. досконало. І натр буде тісно залежний в б. урядовцями і в розі потреби може мобілізувати всі на- ші сили. Але це - потрібна надає, нехай можна дитя кілька день. З огляду на таке таке становище, прошу Вас, Наке Міністро передати по 3-х панам СП. КОВА або виконати перекладом на ім'я Андрія Павловича за рахунок відомих як річей до десяти мільйонів марок польських. приняти зазначення глибокої до Вас поваги. У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 23 " Лютого 1924 р. Ч 5-4/мі Однола Маю за честь доповісти копію мейого листа до п.Керуючого Міністерством Закордонних Справ од 23 Лютого б.р. ч 56/м в справі зві- тів Дипломатичної Місії в Польщі. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о.Директора Канцелярії Ок. Гмилевський Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Ч. 114 Вс. Ч 101. ДО ПАНА КЕРУЮЧОГО МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Ознайомившись з докладами пана Голови Дипломатичної Місії в Польщі за січень б.р., я нахожу там надзвичайно цінний матеріал загального характеру. Коли ж мати на увазі, що взаємовідносини між У.Н.Р. і Р.П.П. і політика нашого уряду в Польщі мають до цього часу рішуче значення для нашого міжнародного становища, представляється необхідним, аби зміст докладів П. Посла Ликашевича доходив до відома наших відпоручників за кордоном. А тому прошу Вас, Пане Міністре, дати розпорядження про надсилку відповідним посольствам відбитки з докладів п. Ликашевича, які по змісту своєму мають безпосереднє значення для діяльності посольства в тій чи іншій державі. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ А. Левицький (р.в.) Фото: В.о. Директора Канцелярії Ол. Тишкевич У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. „23“ Лютого 1922р. ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ В додаток мойого докладу од 18 -го Лютого ч. 39/т маю за честь доповісти, що Міністерство Закордонних Справ послали відповідні інструкції п. сенаторові А.Марголіну в Америці разом з ре- комендацийним листом до п. Державного Секретаря Злучених Американських Держав. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В. о. Директора канцелярії У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 25 „Лютого 1922 р. ч 64/м ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Маю за честь доповісти копію листа Міністерства Закордонних Справ від 20 люто- го 1922 р. № 4.55/т в справі організації Експозитури Уряду. Крім того мною запитана думка пп.Міні- стрів Лотоцького і Чижевського, після чого питання це буде обговорене в Раді Міністрів ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В. о. Директора Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра 20 Лютого 1922 р. ч.55/т Копія Таємно Його Експедиції Панові Голові Ради Міністрів У.Н.Р. В справі встановлення Експозитури Уряду У.Н.Р. за кордоном ,Міні- стерство Закордонних Справ має честь зазначити, що принципіально во- цілком погоджується в думками,висловленими в зазначеному письмі. Що ж до самої організації зазначеної Експозитури - то на думку міністерства,заступати Уряд У.Н.Р. за кордоном повинен один чоловік найбільш відповідний для цього Міністр Уряду У.п.Р., якому для помочі додається чотирьох Товаришів Міністрів як Представників чотирьох найбільш відповідальних та актуальних Міністерств:Закордон- них Справ,Військових,Фінансових та Освітньо-Пресово-Пропагандистичної служби,для ведення чи координування відповідної праці за кордоном. Зазначений Міністр ,що стояв би на чолі Експозитури,повинен викон- нувати свої завдання за кордоном тільки недовгий,залежно від обстави час /1-2 місяці/,після чого мав би бути замінений другим,знов же на цей пост відповідним кандидатом.Така система переміни надалаби - між іншим всій праці Експозитури потрібної еластичності,обмежила б затягування виконання поодиноких доручень Уряду Експозитурі і и. Міністерство Закордонних Справ,не торкаючись деталізації і тех- нічного виконування завдань Експозитури Уряду У.п.Р. за кордоном, має честь переслати ті свої загальні міркування Вашій Експедиції для ласкавого відома. За Міністра Закордонних Справ Токаржевський -Карашевич /р.в./ начальник Канцелярії міністра П.Дяків /р.в./ З оригіналом згідно: В.о.Директора Особистої Канцелярії Голови Ради народних міністрів У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин " 23 " лютого 1922 р. ч...70/240 До Пана Начальника Канцелярії Директорії. Міністерство має честь просити повідомити його коли і за яким числом видано п. Нентському уповноваження, як члену консультанту Спеціальної Делегації УНР. на Міжнародні Конференції. /ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЧУЖОЗЕМНИХ ЗНОСИН / Начальник Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра " 25 " лютого 1922 р. ч 255- Панові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерству Закордонних Справ відомо, що копія інструкції п. Сенаторові Марголіну ч:192 від 18 -го лютого ц.р., переслана Вам для докла- ду П. Голові Директорії загинула в дорозі, тому Міністерство має честь переслати вдруге копію згаданої інструкції .- За МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра З.П.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра "18" лютого 1922 р. ч./22 Гасино. Бельмашановному "аноні Сенаторові А....МАРІОЛІНУ в Америці. Бельмишановий Пане Сенаторе, Міністерство Закордонних Справ користуючись Вашим пе- ребуванням в Случениях Державах Америки не може не сперну- тись до Вас з проханням допомогти йому в де-яких важких справа- вах, що торкаються наших дольних політично-державних планів та перспектив. З приводу наближаючоїся Конференції в Генуї Міністер- ству дуже важко і бажано, щоби Ви, Бельмишановий Пане Сена- торе, війшли в зносини з торговельними та фінансовими круга- ми Америки як рівною відповідними урядовими колами, деталь- но роз'яснили їм сучасне становище на Україні, і з другого боку, вислухавши міркування - плани зазначених американських кол в зв'язку з майбутньою Конференцією а головною в справі планованої економичної відбудови Сходу Європи - поділитись Вашими цінними думками в тому напрямкові з Міністерством Закордонних Справ. Було б дуже бажано, щоби Ви Бельмишановий Пане Сена- торе могли бачитись і розговоритись з Адміралом п. Мас Саллі /він б. військових атаме в "Отербурзі", б. представник Америки при Брондоло, відпоручник американської військової комісії в Царгороді і т.п./. Міністерство Закордонних Справ буде пересилати Вам Бельмишановий Пане, всі важливіші матеріали по питанням на- шої закордонної політики, при чому вже зараз дозволяє собі пересилати Вам відповідний об'ємнік міністерства про українсь- ки справи в зв'язку з Конференцією в Генуї, який Міністерство вмілою воїн своїм , дипломатичними Представникам за кор- доном для відповідного користування. Міністерство пересиле Вам також підповідну формаль- не уповноваження на ведення Вами офіційних розмов в Аме- риці. До до тих останніх, то Міністерство научене вам до- волі довгою а при тому часто дуже прикрою практикою, оста- виться до таких розмов з Представниками російської демократії дуже скептично і певного рода недовіррям. До росіян загалі треба нам оревитись - головною під сучас- ний мент - надзвичайно обережно, тим більше, що вони кожну зану спробу зближення з ними використовують для своїх окре- них цілей, вважають це доказом нашої політичної безсильнос- ті чи хиткості в іншій політичній ідеології і т.д. Міністерство Закордонних Справ звертається до Вас Вельмишановий Пане Сенаторе з зазначенням в горі прохан- нями вірить, що Ви не одмовите Йону Вашої цінної і автори- тетної допомоги в так важких справах. Про все ароблене Вами в Америці у вищезазначених справах будьте ласкаві Вельмишановий Пане Сенаторе систе- матично інформувати Міністерство. Прийміть Вельмишановий Пане Сенаторе вислови прав- дивої до Вас помани. За МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Ел. Тюсарновський Калашевич Начальник канцелярії Міністра /) Г. Овчік. З оригіналом згоден С. Амосов Т. Пелесецькі У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужез.Знєсини " 25 " лютого 1922 р. Ч...79/238 Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу два витяги з докладів Дипломатичної Місії в Угорщині за січень м. ЧЧ.47 і 64.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /директор департаменту, Чужеземних Знєсини Витяг з докладу Ч.47. .....В останні часи на російській станції в Будапешті вивішено оголошення Представника Вранґеля полк.Лямпе,в котрому наказується всім старшинам та солдатам був.російської армії негайно замельдуватись в канцелярії полк.Лямпе,а цівільним особам у дипломатичного представника тимчасового російського Правительства /не большевицько-го/ км.Волконського,на випадок мобілізації яка можливо буде незабаром оголошена,при чому сполощується усі вищезазначені особи мусять бути переправлені до Болгарії /Софії /.В останньому пункті того оголошен-ня сказане,що коли б хто не схетів їхати до Болгарії,то мусив би з'я-сувати,через що саме не може їхати.Згідно з останніми відомостями знаємо,що дуже мало козаків зареєструвалося; і не кажучи вже про ук-раїнців,навіть "малероси" та декілька москалів не записуються,боючись вскочити знов в якусь авантюру. Голова Місії полк.Сікевич /в. п./ Витяг з докладу ч.64. .....І-го січня Голова Місії УНР.полк.Сікевич з Секретарем Мі-сії Д-ром Лалковим зробив неворічні візити:Голові Держави адміралу Горгі, Голові ради Міністрів пр. Ветлену, Папському Нунцієві, Голові На- ціон. Зібр., усім Міністрам та Представникам усіх чужоземних Держав, Найбільше українською справою цікавився Міністр Військових Справ. Як раз свято коверичне зійшлося з великим національним святом цілої Угор- щини. Країна святкувала в той день прилучення до Угорщини м. Шопрону з еколицями, де відбувся плебісцит, при чому майже 60% голосів було за приєднання до Угорщини. При цій нагоді наша Місія падала до Мадьярсько- го Уряду ноту з привітанням з приводу великої політичної перемоги. Військовий Міністр Ген. Белічка побажав нам, щоби ми скоріш пеборели бельшевиків - окупантів, та остаточно визволили свою Батьківщину з під московської кормаги. Всі особи, яких відвідав І-го січня полк. Сікевич, були своєю чергою з візитами у Голові Української Місії. Цими днями полк. Сікевич одержав відомості з Африки, з Египту-міста Александрії. Там мається десять велика кольонія інтернованих козаків, та старшин був російської армії Врангеля. Туди в останні часи стали на- їжати від різних організацій агітатори: російські крахинакар генерали та фельшерики. Контрреволюційні агітатори вербують людей для майбутньої акції проти бельшевиків на випадок мобілізації, яка має бути при кінці березня або квітня. Так напр. одна російська організація навербувала 67 человік та транспортувала їх до Владивостоку. Единенеділимці реслускають чутки, про дуже велику акцію з початком весни, тоді усіх інтернованих перевезуть та сконцентрують у Огеславії в Білгороді, звідки має ця майбутня акція початись. Безуспішно закінчилась спроба одної польської організації, яка не зібрала навіть 10 чоловік котрі мали їхати до Польщі, та й не довела їх ділі, як до берега моря. Бельшевицьки агітатори вивезли із цілої кольонії тільки трьох ізвалі- дів. Українці зґрутувалися, під ерудою Грицька ВАСЬКО, в гремаду та несутъ службу у англійців по охороні їхніх військових магазинів. Місія негайно дала вказівки п. Васько, як він з гремадою має ставитись до виступів вся- ких московських черносотенних організацій та бельшевицьких агітаторів. Голова Місії Полк. С і к е в и ч /в.п./ з оригіналом згідно: начальник Дипломатичного Відділу ДР. ВАЛЕРІЯН БРИНДЗАН НАЧАЛЬНИК УКР. ПРЕСОВОГО БЮРА ВІДЕНЬ, ДНЯ 22. ХІІ.192 IX. Schwarzspanierstraße 16 Тел. 18240 Маю за честь, звернути Вашу увагу на невідрадний стан української інформації і пропа- ганди за кордоном і просити Вас, приняти до відома і вирішення слідуюче : Моє Бюро, як офіціоз Правительства У.Н.Р. виконує від грудня 1918 р. функції центрального українського інформаційного бюра в Європі і Америці. Я припускаю, що моя праця за останні роки відома так Вам, як і Правительству У.Н.Р. Праця бюра дала для нашої справи багато позитивних результатів, бо бюро ставило собі задачею, виказувати незломність волі українського народу до самостійного державного життя, удержувати постійно престіж верховної влади, українського уряду і української армії на достойній висоті, неутручуючися в які небудь міжпартийні і ефемеристичні політичні комбінації. Обстави- ни, серед яких приходиться мені працювати за кордоном, надзвичайно тяжкі : З одної сторони прямо ґрандіозний пропагандистичний апарат бльшевиків, який, піддержаний великими грошим, функціонує бездоганно, з другої сторони божевіль- ні акції поодиноких наших еміґратських груп, які свідомо, або несвідомо, ріжними авантюрами стараються добити справу української держави. Два рази зліквідований офіціяльними представни- ками У.Н.Р., я не зложив оружя, бо я глибоко переконаний в тім, що без розумної і невсипущої пропаганди наша справа за кордоном програна. В цім переконанню я особисто поніс великі ма- теріальні жертви, а особливо на протязі послідніх 6 місяців продовжував роботу без фінансової піддержки. Моє матеріальне становище зараз таке, що спонукує мене, припинити роботу мого бюра, якщо Правительство У.Н.Р. не піддержить мене фінансово. Пропозиції ріжних українських авантюрників за кордоном, віддати себе і фірму мого бюра до їхній диспозиції, я відкинув з самоврозумілих причин. Моє прохання до Вас, Пане Головний Отамане, коротке і ясне : Якщо Ви ува- жаєте, що праця мого бюро за кордоном потрібна, то прошу видати відповідні за - рядження, в противнім разі прохаю Вас ласка надіслати мені дотичне повідомлення. Прийміть, Вельмишановний Пане Головни Отамане, слова моєї великої до Вас пошани, Архієпископ Терещенко КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ До Пана Міністра Справ Закордон- Березня 6/7 дня 1922 р. них. ч. 29. Маю за честь повідомити Вас, Пане Мі- ністре, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, ознайомившись з доповіддю Посла нашого в Чехословаччині п. Славинського з 8-го лютого ц.р. ч. №1 і з спра- ві поданим ім меморандуму Голови Ради Мініст- рів і Міністерств Закордонних Справ Чехословач- чини п. Бенешові, вважає за потрібне, щоби Міні- стерство Закордонних Справ вияснило у п. Посла Славинського, які результати мала подача мемо- рандума Міністрові Бенешові і чи він викори- став нашу точку погляду в своїх переговорах з Європейськими Урядами. Опріч цього ПАН ГОЛО- ДИРЕКТОРІЇ ралує необхідним, щоб доручено було Послові Славинському пильно провадити перед Бенешом нашу позицію що до большевиків. Лизогубов Керуючий Справами Вз. Начальник Канцелярії Таємно. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоземних Зносин " 26 " лютого 1962 року ч.... /.../ 825 Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу: I/доклади Дипломатичної Місії в Угорщині ч.60,77, і 99; 2/доклад Дипломатичної Місії в Празі ч.171; 3/доклади п.Консула в Мюнхені 169 і 171.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин У.Н.Р. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМА- ТИЧНА МІСІЯ. в Угорщині. 27 січня 1922 року. Ч 60 Копія. До Міністерства закордонних Справ Української Народньої Республіки.- На Ч.2129/5677 з 10-го жовтня 1921р., одержаного Місією 27-го січня 1922р.Надзвичайна Дипломатична Місія У.Н.Р. на Угорщині має за шану довести до відома Міністерства Закордонних справ, що після заходів Місії перед угорськими урядовими установами на совітську Україну вдпрацьовуються лише ті українці, яки цього самі бажають. Відправка Росіян до Совдепії робиться на основі договору в Ризі/між совітським представниками та Угорщиною/i, так що за кожного поворотця з Росії мадяри висилають поворотця російського з Угорщини, а за кожного бойовика /угорського/, який сидить в мадярській тюрмі за бойовизм в Венгрії 1919р., дають 27 мадярських старшин, які до цього часу були яко полонені в Росії.- Голова Місії /Полковник Сікевич/. З оригіналом згідно: Копія Надзвичайна Дипломатична Місія в Угорщині. І лютою 1922 р. №77. До Пана Міністра Закордонних Справ Української Народньої Республіки На число 898/т. з 6 жовтня 1921 р. маю за шану подати до відома Вашої Екцеленції: Еспанський король та герцог Альбрехт, що мешкає в Будапешті, це брат у перших п. Вишиваного. Всі вони підтримають один одного тимчасом морально. Цією зімкою п. Вишиваний Василь має намір поїхати до свого родича - короля еспанського, радячи дістати від нього протекційні листи до володарів інших держав, між іншим-до короля англійського. П. Вишиваний має великі звязки з німецькими капіталістами / а також з генр. Людвідорфом/ і гадає заснувати у Відні промисловий "сіндикат". Із співробітників п. Вишиваного відомі нашій Місії п.п. Полетика. Бігарі, Віктор Андрієвський,Володимир Біберович. Прошу Вашу Вельможність прияти вислови моєї глибокої пошани. Голова Місії Голковник В. Сікевич. З оригіналом згідно Начальник Дипломатичного Відділу: У.Н.Р. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТ. МІСІЯ в Угорщині "15" лютого 1922 р. ч.99 Копія. По Міністерства Закордонних Справ Української Народньої Республіки. Австрійський Посол в Будапешті, яко тимчасовий дека дипломатичческого корпусу, прислав до нашої Місії зап- рошенння на урочисту службу Божу, 12 лютого, в соборі св. Матвія з приводу коронації нового папи Пія ХІ.З Української Місії в Церкві були Голова Місії полк. Сікевич та урядовець Місії І.Стасів. На службі Божій були присутні Голова Держави адм. Горти з родиною, ерц- герцог Йосип також з родиною, Міністр Президент граф Бетлен, всі Міністри, члени дипломатичного корпусу, Го- лова та члени Національного Зібрання, Генералитет та ин. Службу правив заступник кардинала-примаса з чис- ленним духовенством. Кращі музичні сили столиці /со- лісти співці, хор і оркестри/, під орудою дірігента Шубера, виконали Te Deum та mesu - Missa triumphalis Моцарта. ГОЛОВА МІСІЇ Полковник Сікевич з оригіналом згідно: За Нач. Дипм. Відділу Копія Повідомлення Дипломатична Місія української республіки у Празі 8 лютого 1922 р. № 374. До міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. Згідно до інструкцій пана Головного Отамана з'ясованих в його спеціальному листі в 25/1 ц.р. що до дипломатичних акцій наших представництв за кордоном у звязку з проектованою міжнародної конференції в Генуї, головним завданням якої має бути винайдена програма плану що до економічного відродження Сходу Європи, Українська Дипломатична Місія в Празі має честь повідомити, що Голова ії був з цього приводу ще в січні на аудиенції у Голови Міністрів та Міністра Закордонних Справ в Ч.С.Р.- Д-ра Бенеша, якому з'ясував українське становище в справі економічної відбудови Східньої Європи, а рівночасно і українські погляди на Генуезьку конференцію, головно підносачи ту обставину, що без східньо-європейських ранштатів, а головно без України, не може бути мови про якесь замирення Сходу Європи та Великороссії, а що співділання цих ранштатів і України вимагає передовсім визволення їх з під больщевицької окупації. Чеський Міністр Закордонних Справ зацікавився цим становищем, щоб до можливого таким чином росплутання Східньо-Європейського вузла і зажадав про це спеціальний письменний меморандум, який йому був предложений 2 лютого ц.р. безпосередньо перед його виїздом за кордон - до Лондону та Генуї. Український текст цього меморандума, який був предложений чеському Прем'єр міністрові на чеській мові, буде пересланий нашому Міністерству Закордонних Справ, бо по почті його пересилати не зручно. Тим часом, згідно до взаємної умови, матеріал з цього меморандума не може бути публікований. Голова Місії М. Славинський Секретарь Місії Бочковський. З оригіналом згідно, Начальник Дипломатичного Відділу: КОНСУЛЬСТВО В МОНХЕНІ " 24 " січня 1922 р. Ч.169. ТАЄМНО. Копія. Високоповажний Пане Міністре, В одповідь на доручення Міністерства від 6 січня б.р. за ч.7/19 має підписаний за честь довести до Вашого, Високоповажний Пане Міні- стре, відома, що він як до тепер, так і на будуче уважно стежитиме за діяльністю групи Вишиваного в Баварії. Рівночасно нехай вільно буде йому завважити, що всі проекти цієї групи не находять тут поважного ґрунту і - хоча політичний підклад їх для німців безперечно с и м- патичні - не мають жадних виглядів на здійснення, так як під- писаний не занехав у свій час поінформувати тутешніх людей про дійс- ну вартість політичну групи, торгуючися коло вільного козацтва. Ос- кільки підписаний не помиляється німці виразно дали їм до пізнання що - як довго вони будуть стояти політично самі, так довго і дальшої підтримки їм не дадуть. Ним треба об'яснити ту горячкову акцію, яку підприймали сторонники цієї групи в послідньому часі, щоб довести до сякої-такої кооперації з нашим Урядом та деякими українськими партіями. На днях - як повідомляють підписаного - навідувались сюди члени головної ради козацтва а саме В. Андрієвський, Полетика, Богун, і Бібарович, но становища німців їм не вдалось змінити. Прийміть ,Високоповажний Пане Міністре, вислови глибокої до Вас пошани. ОРЕНЧУК /в.п./ З оригіналом згідно: Т. Степу Начальник дипломатичного Відділу КОНСУЛЬСТВО В МОНАХІЇ " 24 " січня 1922 р. Ч.170 Копія. Високоповажний Гане Міністре. В останньому часі робляться бойшовиками великі зусилля, щоб добитись признання Радянської України або виразніше говорячи закриття Уставов УНР. в Німеччині, о що "Ім імено і ходить". Старання ці при неволили підписаного здвоїти свою енергію, щоб познакомити баварські круги з правдивими намірами бойшовиків та остерегти їх перед майбутнім альянсом, хоч би і тільки і чисто торговельним. Заходи підписаного натрапляли на тим більші труднощі, так як берлінське Міністерство Законодавчих Справ у своїх зносинах з баварськими владами постійно підкреслювало вагу зносин з бойшовиками. В останньому часі запропонувало воно навіть відкриття філії совітської торгової делегації в Мюнхені, що одначе - як підписаний мав вже честь докладати - було баварським урядом відкинено. Но небезпека ще не минула, - головно з огляду на надії, які зв'язують з Конференцією в Генуї. Ясно з цього виходить, що найважнішим в даний момент завданням підписаного було вияснити правдиву вартість Конференції в Генуї, як щоби їх в ній Україну мали представляти бойшовики. Не тільки в розмовах, справу що треба було конечно порушити і в пресі. Після сильних старань вдалось підписаному позискать для себе офіційний орган баварського уряду "Байеріше Штаатсцайтунг", який і помістив виводи підписаного на першій стороні як вступну статтю, чим надав українській точці погляду на Конференцію в Генуї не абиякого значіння. Статтю цю переслав підписаний також до Відня, де вона буде надрукована в "Вінер Альгемайне Найтунг". Щоби одначе баварський грунт зробити поможливості як найбільше відпорним для бойшовицьких затій, задумує підпіонаний скликати на днях загальні збори тутешнього німецько-українського господарського Союзу, в котрому "а пропо" заступлені всі важніші баварські фірми і з котрим баварський уряд і публічна опінія як не як а числитися та перемінить їх протесту проти заступлення України бойшовиками в Генуї, як не менше постарається, щоб було в резолюції остережено перед бойшовицькою "торговлею". Зараз підписаний підготовляє свій ре- ферат п.з. "Відбудова Європи і Україна" та постарається о других, ворожо до бойшовиків настроєних,референтів - німців.З огляду на це що збори ці відбудуться ще перед Конференцією,матимуть вони для нас не абияке значиння.Міністра Василька і Посла Стоцького буде на ці збори офіціяльно запрошено. Прийміть,Високоповажний Пане Міністре,запевнення глибокої пошани і відданості ОРЕНЧУК. /в.п./ З оригіналом згідно: Начальник дипломатичного Відділу Високоповажаний Пане Президенте, Пан Зайців передав мені Ваші листи з 14,18, і 26 лютого зі всіма прилогами. Розуміється що = Ваше бажання, Високоповажаний Пане Президенте, висловлене в такій серйозній формі, щоб я лишився на службі У.Н.Р., е для мене достаточною причиною відсунути, принаймні на цей час, мої наміри про демісію. На жаль ,від двох день я трохи хорий і з температурою 39 не можу впорядкувати свої думки на папері. Тому мені неможливо дати Вам, Пане Президенте, вичерпуючу відповідь; отже я маю намір просити товариша Стоцького поїхати в найближчих днях до Варшави для устного докладу і дістати від Вас, на підставі цього докладу, Ваші розпорядження. Зостаєся, пане Президенте, з найглибшою повагою і відданістю До Пана Головного Стамана Симона ПЕТЛЮРИ. 1 березня 22. Високоповажаний пане Коваль, Ви були у мене перед Вами від'їздом до Парижу 21 м.н. І Ваші обіцянки в справі Шульгина я дословно передав Вам в листі, котрий Ви взяли з собою, в сліду- вих словах: "Коваль тільки що дав мені особистого зобо- влазування. Олідуючі обіцянки: 1). Він передав Вам 3 авта і дасть тепер ще 2; 2). Ці автавин рахує Вам по 25.000 фр. але він гарантує продажну ціну по 15.000 за авто, себ то Ви дістанете разом 75.000 фр. На випадок як Ви цієї ціни не дістали, то він заявляє що готова перейняти від Вас авта за суму 75.000 фр. і далі заявляє що готов, на ц: 75.000 давати Вам позички по Вашій потребі! Тільки що дістав від Шульгина лист з 25 лютого в котрому він пи- ше слідуюче: "Горбачо і самому Ковалю я сказав, що сіт: ція склалась так, що тепер я повинен просити їх полаго дити справу в спецсів, а який Коваль обіцяв Вам в Берлі ні полагодити справу. З огляду на те що на 3 авта є зорг в 2.000, а просив за 3 авта, щоб вони мені дали свій закосель гарантований банком в 32.000 фр. а не в 45.000 фр. на це Коваль відповів мені: 1) Вам він нічо- го подібного не говорив і не обіцяв ні викупати умени авта по 15.000, ні позичати гроші." Я тільки обіцяв до помогти Шульгину продати авта. Високоповажаний Пане Коваль, як стара 54-х літня людина, я вікону абсолютно не можу дозволити закидати мені, що я говорю неправду; непорозуміння є також викл До Пана Професора Володимира КОВАЛЯ. чене 50, перше ніж я написав Пану Шульгину, я дословно повторив Вам Ваші обіцянки щоб установити чи я Вас добре зрозумів. Можливо, коли приїхали до Парижу, Ви не дістали згоди інших пп. кооператорів на Ваші обіцянки. У всякім разі через те Ви не можете закидати мені, по якому направду. Що торкається самої справи, то дозвольте мені висловити моя думку, що є незчуваним, щоб пп. кооператори (не дивлячись на те чи Уряд дістане від них гроші, чи ні) мали доволі грошей на роківне життя та роківні подорожі, як також на найдорожчі ковти удержання , і щоб у цих пп. не було нас тільки патріотизму, щоб в цей важкий час, Іадити другого класу замісць першої і жити трохи менше роківно, а виплатити для нашої належнішої Мілі ті кілька грош франків, які Шульгину потрібні. Ви знаєте Пана Коваль, як я Вас дуже ціну і поважаю і що цей звичай не до Вас стосується; але Ви повинні бачити що маю підозрити грунт закидати "Опуксу" та іншим пп. кооператорам цей брак патріотизму і цей незчуваний егоїзм А до того ж я не мав, як від Вас так і від Барановського і Горбана зобов'язуючі обіцянки, і тяжко повірити чому їх не додержують! Чекаю на Ваше ласкаве положення. З повагою /підпис/ Василько в.р. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра "1" березня 1922 р. ч .290... ОДЕРЖАНО 27. III кня 192 р. в. ч. 145 Нанові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію листа з Відня, цілком приватного характеру, адресованого на імя п. На- чальник Канцелярії Міністра Закордонних Справ, для ласкавого відома. - МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Глібовський Начальник Канцелярії Міністра Відень 22 лютого. Високоповажаний П.Д. Вчора, 11 лютого я був на відкриттю конгресу. До цього конгресу наше промадянство поставилося дуже прихильно, що видно з того, що на же всі напрямки та групи приймають в ньому участь чи безпосередньо чи надіславши свої мандати; тільки ліві с.р. з Грушевським, Чечелем та Грагом, рівною як група с.р. Вапо- мала в Іразі – підмовлялися від участі. Відкриття конгресу відбулося в маленькій салі Централь Го- телю на Пратері о 5-й годині. Присутні члени конгресу: Чижевський, Лотоцький, Галаган, Русова; Степаненко, Швець, Макаренко, Валяк, Гедровський, Мелешко, Боград, Макаренко, Пожар, Полухин, Плевако, Ереміїв, Горбанюк – всього 17 чоловік. Не прийшло 4-х : п. Кушнір, Віліньська, Вілінський і ще хтось. Мандатів надіслано 49 – таким чином конгрес складається з 70 чоловік. Публіки майже не було / як звичайно мало цікавиться еміграція своїми національними справами/ Був пан Посол Славінський в Краги, я та ще двох трьох людей. Засідання було відчинено головою ініціат. групи п. Чижевським, який в своїй промові вказав на ціль конгресу. Коротки зміст про- мови: большевики проводячи до життя своєї теорії – довели Україну до повної руйнації економ., культ. і політ. життя, вбиваючи яко метод терор / розстріляних 300.000 чоловік/. Наслідком політики большевиків – є погод як в Росії так і І/З України. Золотий запас вичерпаний. Тепер большевики за всякую ціну хотят зберегти свою владу продавши все світньому ринку – притягаючи чужий капітал. Ціль це Ренуеза конференція. Марич це не увазі українські парламентарії вирішили запобігти повстанню таких договорів та заманіфестувати єдину волю – самостій- ність України, небажання погодитись з накинутими сторонніми чин- никами як напр. уряд Раковського... По промові п. Чижевського приступлено до виборів презідії. Головою майже одноголосно обраній п. Галаган. Товаришами голови - Кедровський, Челешко. Секретарями Плевако та Боград / жд / Далі засідання провадить п. Галаган. Порядок праці приймаєть встанов. ініціативною групою: матеріали для меморіялу конгреса пороблявся в комісіях 1/ мандатно-адміністративна 2/ політична а далі виносьться на обміркування пленума. Зачитуються привітання: і/ Кульгина, 2/ Спійки студентів в Ні- меччині, 3/ Правничого Товариства / з Гарнова/ підписане п. Проф. Вихельманом, Шлянобим і іншими. Привітань було багато, але через те, що разом кількох ними одночасно вставлялося і побажання вищезаз. привіт. обмежитись передавши решту до Політичної комісії. До мандатної комісії обрано: Фреміїва, Развяка та Пелухина. До політичної : - Лосоцького, Макаренка, Кедровського, Гала- гана, Развяка, Фреміїва, Степаненка, Пелухина, Кушира. На цьому засідання закінчилося. Слідуюче в п'ятницю. Конгрес має закінчитися за 1-2 кілька день. З-оригіналом згідно Ст. Діловод Г. Пилипчук У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Чужоз.Зносин. "6" березня 1922. № 73 т/з/м. До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу копію відношення п.Голови Дипломатичної Місії в Брюсселі №195.- Це відношення,писане ще в січні місяці,М-во одержало тільки в лютому м.- За МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин: Волчан Дипломатична Місія України. Ч.195. Брюссель. КОПІЯ. Таємно. I січня 1922. До Пана Міністра Закордонних Справ. Високоповажаний Пане Міністре, Як Вам відомо, в останні місяці впливовими німецькими колами, при співучасті англійців, виставлено було на розрішення держав Антанти т.зв. план Стінеса-Ратенау, головною метою якого являється відбудова економічна Росії /розуміючи її в межах Імперії/через посередство німецьких промислових, фінансових та технічних сил і за допомогою Англії. Дрибуток, який німці одержуть від експлоатації природних багатств Росії, міг би, на думку авторів проекту, бути вжитий на виплату відшкодування за війну, накладеного на Німеччину Версальським договором. Цей план спочатку європейська опінія, не виключаючи і англійської, стрінула не дуже прихильно і не посавилася до нього серйозно. Але, коли Німеччина заявила, що вона не має грошей, щоб заплатити чергову виплату відшкодування в сумі І міліарду мар. золотом та коли економічне положення в державах Антанти стало на передодні катастрофи, тоді як публічна опінія, так і урядові кода звернули серйозну увагу на цей проект. Одна тільки Франція офіціально була проти проекту. Тим часом, часописи принесли відомості, що і з цього боку лід почав ламатися. Стало відомим, що представник Країна п. Скобелев прихав з Льондону до Парижу і був офіцізно прийнятий в Міністерстві Закордонних Справ. Французькі промислові та фінансові кола почали робити пресію на Уряд, Генеральний Секретар М-ва Закорд. Справ п. Бертело, противник всяких стосунків з бойшовиками, подав до демісії, Бріан, занепокоєний відмовленням Німеччини платити гроші, визнав до Льондону на конференцію з Ллойд-Джорджем і т. д. Одним словом, в протяві грудня місяця, наступив цілий ряд подій і фактів, які показали, що не тільки Англія, Італія, але й Франція потроху приходять до висновку, що без упорядковання Сходу Європи та без відкриття Російського ринку Європу в недалекому часі чекає економічна катастрофа. Цим скористувалися прихильники плану Стінеса-Ратенау і знов висунули його на порядок денний. І сталося так, що Франція зараз покинула опозицію і схилилася до англо-німецького проекту. 30 грудня м.р. Бріан, відповідаючи в сенаті на інтерпеляцію, заявив буквально слідуюче: "Як що Німеччина буде закликана відбудувати Росію, то вона одержить від цього певні прибутки. Але коли ці прибутки підуть на виплату відшкодування війни, то, не вже би гадаєте, що це буде погана для нас операція". І ніхто з сенатор- ів не заперечив цієї заяви Бріана. На другий день, 31 грудня, Комісся фі- нансових експертів разом з банкірами та фінансистами, що підготовлює проект на конференцію в Канах, винесла рішення, яким стала на бік плану відбудови Росії. Вже є вістка, що Ратенау іде до Парижу. 6-го січня в Канах збереться конференція Верховної Ради Антанти і, не може бути сумнів, що вона теж прийме цей проект, може тільки де в чому його змінить. Але важно те, що вже зараз можна напевне знати, яке рішення принципово буде винесене Конференцією. Це рішення буде містити завдання поправити єв- ропейські фінанси шляхом економичної відбудови Росії / а значить і України/ та визиску природних багатств цих країн. На цей шлях, після дов- гих вагань, знов стала політика Антанти і треба чекати, що вона не зійде в нього, аж поки не случиться чогось несподіваного, катастрофального. Таким чином, перед нашим Урядом знов повстає нова комбінація євро- пейської політики, яка приймає Україну до рахунку тільки як частину те- риторії давньої Росії, здібну і найбільш привабливу для визиску. Обмінути цей план, не надавше йому жадного значення, булоби для нас, на мою думку, непростимою помилкою. Треба зробити учит всім його сторнам та так чи інакше використати його в нашій справі. Одно з двох: або цей план для України і для нашої національної справи цілком шкідливий, тоді його треба поборювати всіма можливими способами. Або цей план, при певних умо- вах, зможе бути користимим для нас, тоді його треба підтримати і викорис- тати. На мій погляд, цей план необхідно використати в нашій справі, доручивши нашому представництву в Парижі і в Берліні та послати А. Марго- ліна до Льондону, негайно взятися за цю справу. Можна подати від імені Уряду нашого пропозицію підтримати наш Уряд і через нього та його іме- ним стати в добрі відносини до місцевого населення України; можна запр понувати підтримку, легітімацію концесій і т. д. за визнання, за підтри- мку національної нашої справи. Можна засувати, що на випадок ігнрування нашої національної справи, населення України викане чуженців, не дасть себе експлоатувати, почнеться анархія, все буде знищено і т. д. Я дозволив собі подати Вам, Пане Міністре, як саму справу, так і свої думки в цьому короткому докладі, бо вважаю своїм обовязком зазда- легідь попередити події, які, по всім ознакам, скоро наступлять і будуть звернуті проти нашої національної справи. Я бажаю тільки, щоб цей мій доклад не поділив долі, яку Ви судили моєму докладу рівно рік тому назад -3- в якому я ще тоді передбачав, що Європу можна тільки "купити", а не "переконати", в правоті нашої справи. Вчора я вислав подібне повідомлення в Берлін до п. Посла Василька гадаючи, що в ближчому часі центр європейської політики що до Сходу Європи перенесеться до Берліну. Прошу прийняти запевнення глибокого поважання А Яковлів /в.п./ З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ. Чужоз. Зносин "6" березня 1922 р. ч: 76м/313. ц. таємно. ОДЕРЖАНО 27.II до пана КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу: 1/копію докладу п.Консула в Мюнхені ч.333 про Німецько-український Господарський Союз в Мюнхені. 2/.копію докладу п.Голєви Дипломатичної Місії в Румунії про організацію повстанчого штабу ґен.Ґулого з трьома додатками.- КОНСУЛЬСТВО В Мюнхені " 20 " лютого 1922 р. 4.333 Копія. Високоповажний „ане Міністре, Загальніх зборів тутешнього німецько-українського господарського Союзу, про котрі підписаний мав вже честь згадувати в своєму докладі ч.170, до тепер не вдалось підписаному відбутні. Причиною цього є невідрад- не фінансове становище товариства. Бувший його секретар д-р Фінк гос- подарював не дуже взірцево, і його заступникові д-рові Маерові просто не вдається зв'язати кінців з кінцями. В додатку втратив Союз із-за сво- єї не прихильної до торгівлі з большовиками позиції частъ, хоч і не ве- личку своїх членів, що теж зменшило частинно його прибутки. Накінець треба було обовязково підвищити плату секретареві та двом канцелярсь- ким силам із за дорожнечи, що вже остаточно порушило рівновагу каси Со- юзу. Жадати підвишки вкладок від членів дуже небезпечно, так як Союз за- раз не може їм дати діл, і члени готові стати в опозицію, що в кінцево- му результаті могло би довести до розвязання товариства. На скликання ж зборів без приведення до порядку фінансів Союзу - управа очевидно не може рішитись. Це сумне фінансове становище Союзу старайться використати його тутешні вороги. Вони то в останньому часі видвинули знова на порядок дневний ідею фузії мюнхенського Союзу з німецько-російським "Ферайном" в Берліні, котрий - як відомо - вже від двох літ агітує за торгівлю з большовиками, щоби таким робом і почати вже раз торгувати і з другого боку отримать фонди на покриття бюджета товариства. Підписаний докладає всіх старань, щоб до цього не допустити, тільки вчера відбув він Конфе- ренцію з референтом сходу д-ром Енгерером, в результаті котрої Енгерер погодився зробити натиск з боку Міністерства на управу товариства, щоб вона більше старанно обороняла независимі баварські позиції та не вхо- дила в залежність від напів большовицько-берлінського російського то- вариства. Крім цього підписаний переговорить на днях ще раз з виднішими членами управи, щоб якимось способом забезпечити Союз грішми на біжучий рік. Коли це йому вдасться, тоді і вдасться також безумовно задержати товариство на українсько-національній антибольшовицькій позиції. Допер- ва після цього можна буде скликати загальні збори. Відбутися вони змо- жуть проте не скоріше кінця березня або навіть і з початком квітня. Прийміть ,Високоповажний Цане Міністре,запевнення моєї глу- бокої пошани. ОРЕНЧУК /в.п./ З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу УССР. Народный Комиссариат Внутренних Дел Отдел Организации 20 дня 1921 №3728/4335 г. Харьков. Всем Губотпправам. По пленумах в К.К.вд-дее- ки и в помещениях вок и сельсоветов и школах продолжают изо сил пор. некоторых на ряд повторных распоряжений и указаний, объявляется разного ро- да предметы религиозных культов, как-то: иконы, кресты и проч. Поэтому К.К.вд-предъявляет: 1) Из помещений, воинских комендатуры, сельсоветов и коммисса- тов (а также из помещений школ домашних) быть немедленно удалены все оставшиеся еще в них предметы всех религиозных культов и передачи причитам на хранение соответствующих культов. Условиями имеются в помещениях домах, учреждениях из которых оставшие- ся, в них предметы культа представляется заразительными. По такие должны быть переведены в другие помещения, у Пленуме- моми должен быть переведен в другие помещения, у Пленуме- самое исполнение изъятия предметов культов можно поручить служителям соответствующего культа обязав их на расписке в крайней мере срок уборки указанных предметов. 2) Ответственность за исполнение сего возложить на предводителей комитетов, сельсоветов, и комитеты казначейских дел. Подлинный за кадастровыми поземельями, верно: Секретарь по- писи. Свой ведомость: Секретарь (подпись). УССР. Известия всесоюзного уездного исполнительной комитета отдел Управления, Учред. стат. п. 13 апреля 1922 г., №587. Всем Во- пенополкам, Кривинскому воинскому, Препровожу на оборо- ту копию циркулярного распоряжения наркомвнуда отдел Темно удалены из помещений религиозных культов, предъявлено тако- вое немедленно исполнить. Об исполнении донести отделу Управле- ния, в Информ-Стат. п. (тд.) подпись Секретарь по записи (подписи ным верно: секретарь по записи). Председатель Неташевская ельсовета необъявляя комиссаре- зается для сведения и исполнения. №2570 23 февраля 1922 г. Президиум исполкома Юрьев Секретарь (подпись). До Ясновельможного Пана Голови Директорії Української Народньої Республіки. Секретаря Посольства У.Н.Р. в Царь- городі Василя Приходька Рапорт. Прикладаючи при сьому копію майого рапорта поданого до Міністерства Закордонних Справ, маю честь докласти, що всі мої заходи, як в Міністерстві Закордонних Справ, так і в Міністер- ві Фінансів про полагодження справ Царьгородського Посольст- ва, залишаються до сеї пори без жадних наслідків. На протязі трьох місяців майого перебування в Тарніві по командировці Посольства я не можу одержати для Посольства не тільки коштів, але добитися якого небудь розпорядження або пля- на про урегульвання справ Посольства та урятування нашого Представника в Царьгороді. Рахуючи своїм моральним обовязком виконати ті доручення, які мені було дано п.Керуючим Посольством, я дозволяю собі звернутися до Вас, Ясновельможний Пане Головний Отамане, з про- ханням не відмовити взяти на себе опіку і порятунок Царьго- родського Посольства, доведеного до краю загибелі. По останнім відомостям для Посольства необхідно на 15-е Грудня с.р. 2000 тур.лір., що складає по сучасному курсу в Царь- городі приблизно 15.000 Французьких франків. Отже маючи нега- тивну відповідь від Міністерства про задовольнення Посольства цею сумою, не вважаючи на те, що Посольство має одержати від Уряду на покриття своїх боргів більш 14.000 тур.лір., маю честь уклінно просити про видачу якої небудь суми для пересилки в Царьгород п.Керуючому Посольством. 26 Листопада 1921 р. м.Тарнів. Секретар Царьгородського Посольства. Копія До Міністерства Справ Закордонних. Секретаря Царьгородського Посольства Василя Приходька Рапорт. На підставі останніх інформації, одержаних мною з Царьгорода, маю честь докласти, що становище Царьгородського Посольства по своєму жаху переходить всі межі бідування, які можна собі уявити. Позбавлений всякого виконавчого апарату і не маючи жадних коштів не тільки на найом кого небудь для послуг, а навіть на власне не харчування. Керуючий Посольством, Уповноважений Міністер п. Токаржевський -Караверич перебуває зараз одиноким в Посольстві в самому тяжкому физичному і моральному стані. Помешкання, за яке неплачено Посольством вже другий рік, згідно умови, поставленої повіреним домовласника, мусять бути остаточно спущено Посольством 15-го Грудня с.р. За невиплату боргів всі арендовани меблі забрано з Посольства і Керуючий Посольством мусять спати, не маючи ліжка, на стільцях, які залишилися в Посольстві після зачинання філії "Дніпросоюза". За браком коштів на паливо - помешкання Посольства не опалюється, за воду неплачено вже третій рік. При такому стані річей нема чого казати про яку небудь роботу Посольства, справа зараз може йти тільки про зрятування доброго імені Республіки і Представника її в Туреччині, який ,виконуючи данні йому доручення, буквально рине з голоду. Командирований до Тарніва в справах Царьгородського По- віпои сольства, я рахую своїм обовязком повідомити Міністерство За- кордонних Справ про сучасний стан річей в Царьгородському По- сольстві і просити про асігновку і негайну висилку до Царь- городу для Посольства 2000 турецьких лір, яка сума, на мою думку, може вивести Посольство на де-який час, з того становища в яко- му зараз воно перебуває. В.Приходькрв.р. 22 Листопада 1921 р. Секретарь Царьгородського Посольства. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ У ПРАЗІ MIMOŘÁDNÁ DIPLOMATICKÁ MISE UKRAJINSKÉ LIDOVÉ REPUBLIKY V PRAZE Прага, 21 грудня 1921 року 192 Praha, ч. 1053/ОК. До КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, При цьому маємо честь переслати копію листа адресованого до Члана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. в справі ліквідації Дипломатичної Місії у Празі. Секретар Місії: [підпис] RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE — MISSION DIPLOMATIQUE EXTRAORDINAIRE EN TCHÉCOSLOVAQUIE — KOPИЯ. До МІНІСТЕРСТВА ЗАКОНОДАВНИХ СПРАВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Високоповажаний Пане Міністре, До написання цього листа Місія примушена була тим безнадійним та критичним станом, в якому вона опинилася в наслідок абсолютного браку фондів, що примушує її врешті до абсолютної лікві- дації протягом найближчих двох тижнів. З цеї причини очевидно залишать ся без полагодження, ті різні справи, запити і інструкції Міністерства Закордонних Справ, які були нами одержані цими днями та які з дебіль- шого відносяться ще до листопада ц.р. і були нам доручені з вели- ким опізненням. Справа ліквідації нашої Місії вимагає певного пояснен ня, і що є завданням цього листа. З боку Міністерства Закордонних Справ в де-яких розпорядженнях і обіжниках останнього часу докоряло- ся нашим закордонним Представництвам і з окрема нашій Місії невчасне полагоджування де-яких справ і взагалі мало інтенсивний характере дипломатичної діяльності. Що до нашої Місії, то протягом останнього року, коли вона опинилася без жадних грошевих фондів та існувала, власне животіла на приватні кошти Голови Місії, що так само давно вже вичерпалися, такого рода закиди були і є абсолютно безпідставними та неузasadненими і то тим більше, що всі інтервенції і заходи з боку нашої Місії перед міролайними нашими урядовими кругами і навіть пе- ред Міністерством Закордонних Справ не лише що не були полагоджені, але здебільшого лишалися без якої будь відповіді, помимо того, що в них було дуже виразно з'ясовано наше критичне положення і зверталось увагу на необхідність санапції наших фінансових відносин, о скільки Місія мала на будуче утриматися і позитивно переводити всю свою пра- цю. Вже в січні ц.р. підчас свого побуту в Тарнові п. Гом лова нашої Місії персонально засував нам стап і зробив все необхідне для фінансового забезпечення існування нашої Місії. Яктично це не мало однак жадного впливу на покращання нашої ситуації, бо п. Міністр Барон Василько, в руках якого було диспонування українськими грошеви- ми фондами за кордоном, абсолютно і систематично нехтував всі наші заяви і домагання, в найкращому випадку приобіцюючи позитивне їх полагодження при першій можливості, тимчасом, коли всі останні наші Представництва і місії за кордоном фінансово задовольнялися в біль- шій чи меншій степені. Таким чином весь цей рік Місія властило вже на пів існувала, невиплачуючи від березня платні своїм членам і урядовцям, зменшуючи від линия штати ii,1 все ж таки не маючи змоги бодай напів нормально працювати, бо майже вся її енергія йшла на боротьбу з бор- гами, що давать Місію зо всіх сторін і ставлять іноді її перед небез- пекою прилюдної ліцитації, або перед судовим процесом, як це сталося приміром у випадку був. атаме Місії А. Ластовецького. О скільки ситуація була критична, видко хоч би з цього що луже часто місія не мала грошей навіть на порто та назакупно таких елементарних річей, як папір, слянки і т.д., що очевидно стра- шенно паралізувало її роботу і цим пояснюється приміром ця обстави- на, що ми не мали змоги посилати наші звіти регулярно що 2 тижні, і примушени були залкувати їх за більший окрес часу, та в дуже обме- женому числі примірників, саме з причини браку паперу та інших канце- лярських приладів. І все ж таки, наша Місія до останньої хвилини в межах можливості переводила свою працю, особливо консульський відділ, що 80% мусів впадавати різні акти, посвідки і т.д. задурно, без побору установлених такс, бо наших еміграційний елемент, для якого це робило- ся, головно студентство, немало змоги платити щось за це. Ця обставина примусила Місію також до перетрактації з приводу заложення українського Громадського Комітету на зразок аналогічної російської інституції, так зв. "Земгору", яко допомогового товариства для української еміграції і збігів на території Ч.О.Р., матеріально фінансованого чеським урядом. Після інтенцій чеського уряду, цей комітет мусив бути інститутом зовсім аполитичним і всенародним та без яких будь прав ланьоматичного характеру. Зі свого боку у своїй умові з Місією У.Г.К. так само признав аполитичність своєї праці, та призначення У.Н.Р яко державного вислову українського народу. Хоч що до самої організації головно з огляду політично-партійної структури можна мати деякі закиди, У.Г. Комітет все ж таки об'єктивно змушує признати, що йм вдалося чимало зробити для поліпшення долі наших збігів в Ч.О.Р. /заосмотрення їх одягом, обувью, білизною та випайдення праці і т.д.,/ що при теперішній політичній ситуації в Ч.О.Р., наша Місія як така абсолютно не могла б зробити. Це очевидно в значній степені облегчило позицію Місії та уможливило її утримання аж до цього часу, інакше вона було б зліквідована ще в липні ц.р. Все ж таки і хоч ця праця, а головно фінансове заошкування нашою еміграцією спало з Місії вона в даний момент вичерпала вже абсолютно всі можливості бодай дотеперішнього життя і коли протягом грудня виявилось, що не має найменшої надії затягнути який небудь борг або якимсь чином робом добути принаймні нормальні фонди на дальнє існування, то лишився лише один вихід себ то ліквідація і то в дуже тяжкій формі: через розпродаж невеличкого місійного найна, що ледви чи вистарчати на оплачення місійних зовнішніх боргів і абсе лютно все не буде вистачаючим для урегульовання залеглостей Місії супроти навіть вільноманених, не кажучи вже про штатних урядовців та переловсім п. Головні Місії, приватним коштом якого вона утримувала ся понад рік . Таким чином протягом цього місяця наша Місія зліквідується, будуть зроблені заходи, що до передання охорони інтересів наших громадян на території Ч.О.Р. відповідному органові, про що Місія своєчасно повідомить Міністерство Закордонних Справ. Цього листа ми висилаємо не з метою робити якій докора нашому Міністерству Закордонних Справ, бо ми дуже добре розуміємо тяжку позицію в якій перебуває та перебуває наш державний центр, але ми вважаємо своїм обовязком засувати наше положення, таким, як воно було і є, що б таким чином пояснити причини і мотиви, задля яких наша Місія мусить бути врешті зліквідована. В такому стані в якому вона опинилася тепер, вона абсолютно не є здібна до переводження навіть мінімальної праці на користь нашої справи та держави і навіть не змогла би піддержувати необхідний для цього престиж. Тому лікві- дація являється, яке єдиний позитивний вихід з цеї ситуації і тому, взявши під увагу всі за і проти, було вирішено розпочати негайно пе- реведення цеї ліквідації, бо не має вже жадної надії, що б звідки небудь ми могли б одержати якусь допомогу, щоб уможливила дальше існування Місії та забезпечила позитивну її працю. Прийміть, Високоповажаний Пане Міністре, запевнення шарої пошани Голова Місії. З. Секретар. М. Слабженський О. Ботьковський У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра " 27 "грудня 1921 р. ч. 1281.... ТАЄМНО. Панові Керуючому Справами Директо- рії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію приват- нього листа до п. Міністра Закордонних Справ з Відня- для відповідного докладу. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра 12/XII. Копія. Високоповажаний і дорогий Андрію Васильовичу. Приїхав у п'ятницю до Відня. Подорож була без всяких затруднень, навіть можу казати, що з повним комфортом. З боку всіх влад зустрів саме добре відношення. Ранком у п'ятницю пішов на Аллегассе де пере- дав всю належну пошту. Пан Григорій прияв мене дуже мило, арадів що наренті може одержати правильні відомості, бо чуток і провокацій у Відню повно. По до подій на Сході - тут поінформовані досладно - і н. Григорий запитання було "а у Вас там", - одержавши від мене відповідь про положення Центру, діяльність його та погляди - він був задовольне- ний цілковито, тілько одно зауважив, що на Його думку липша було при роспуску Ради Р. зазначити певний термін для її спілкання. Працює у нього п.Н.Семенів, Троцький, Панство Храпків та один ще уря- довець. Пан "Цес" грошей не дає, а тому продали авто. Що до відношення віденської влади до Аллегассе - то воно не змінилось на гірше і офі- ційних стосунків не призвалось: Як раніш візують пасп і т.п. Західне представництво ліквідовано від . влади, тому в справах паспортових всі мусять звертатись до Аллегассе. Чехи прийняли видачу ки- дипл. віз. Що до відношення компатріотів до Аллегассе - то розуміється всі мають його, як тілько можна, але коли щось їм потрібно всі во- ни звертаються до Аллегассе і ввагали нам пранор та його ініціали підтримує тілько п. Григорий, а рента компатріотів нсіз коліттяхих політичних мотивів / таких досить мало/ а в егоїстичних готови і всікі компроміси, починаючи від того щоб отрицать УНР та вступати до плаці во вслні контрозвідки - тому положення и. Григорий дуже тяжко особливо з моменту визнання Відноюфіційно Советського Представниц- тва У.С.О.Б.Р. політично на чолі з Таршевським Влопольним - та заклю- чення торгового договору. Положення п. Григория не тим гірше, що біля нього нема жадних політичних сил / крім нацелярії/ які сторочи на платформі У.Н.Р. могли перетрактували з еміграцією Ко- ли б була холодна пошана особа при Аллегассе / розуміється в Радян- ком Храмо мало хто буде рахуватись/, то в неї б все таки рахувались би - та не робили тих глупств/ що зараз мається. Що до персональних інформацій то до цього вернувся пізнім трохи, переказавши Вам подорож до Вер. Одержавши всі візи я відїхав в понеділок 12-го по обіді. Коли прийшов я до п. Григория за поштою, то він вийшов хуже з ка- бінету дуже стурбований та каже: перекажіть панові "Цесу", що його приїзд до Відня конче потрібний і що я прошу як скорше приїхати, бо трапилась така історія: зараз у мене у мене сидить представник "високої" п. Андрєєвський який заявив від імені "високої" ультимативно, що "вона" приступає до виконання своїх функцій, бо Уряд У.Н.Р. не істнує і т.и. і вимагав, щоб Аллегассе принаїмні повта- вилось нейтрально в цьому виступі "високої". З цим я і поїхав. -2- Приїхав до Б. досить пізно.6 роки був у п. Стоцького, якому передав пошту. Він лежав хорий в ліжку, пось з ногою. Перечитав пошту і розуміється все знайшов старим бо і тут що до події на сході ма-лись найточніснікі інформації. Розуміється задавання питання і т.п. Нас- трій п. С. дуже пісімістичний що до справи У.Н.Р. бо ситуація дуже тяжка в Берліні, де існує вже давно та з болями промовим засобами СОВІТСЬКЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО - залишилось, як він каже тілько персональ- ні зв'язки. Просив переказати Вам, що має в січні приїхати до Варша- ви щоб побачитись з Вами для остаточного засування справи. Торгове- льні кола дуже зацікавлені бойшевицьким представництвом, яке закликає різні договори та гандляє добре; не так давно бойшевики внесли 12 міл. підкріплення в німецький Банк на купівлю машин. В зв'яз- той же вечір зачинився в паном "Десом" - який прийняв від мене пошту і просив мене зайти на слідуючий день ранком. О 10 1/2 г., я був вже у нього. Розмова була біля 2-х години. З поштою все познайомився звечора. Ставив різ мі - різні запитання з київською в руках; який скид уряду, цікавився скороченням хто приб- лизно залишається у нас;" Цес який був атентат на Гана Міністра" - бо 6 то про історію з генералом, про Тогалевського і т.д. Відповідь на всі цав приготовити за цілий день, який я мав перебути в Берліні, але коли довідався, що у мене є справи, то казав щоб я їхав назад полагодив свої справи, та сповістив би його коли я міг би виїхати далі, тоді він переслав би мені пошту. Питання про гроші підняв сам. Каже :"я знаю, що у Вас грошей на дорогу нема" - тому дав прохи марок на переїзд до Відня. П. О. збирається проїхатись до нас, але здається трудно дістати візу. Крім того збирається на Україну куди мін іншим запрошують його за всім видавництвом. Як добре ставиться до Вас, Андріє Веси- льовичу. Каже: не ви тільки, то давно піпов би від справи. Зараз переходжу до тих відомостей, які маються по всіх домах еміграції". І. "Високая" працює разом у трьох. Гроші марть. На цих днях, як все говорили раніше мали виступити. Весь час ходили до Сергія Павловича за порадами та нарешті сьогодні виступили з Універсалом х до еміграції за підписом всіх трьох та Державним Секретарем Теодо -3- тон Галіном. Примірник цього Універсалу до еміграції по майну про- ханню має надіслати Вам п. Храпко. Невідомо які наслідки - але ситуа- ція така: бо з одного боку вони, з другого У.С.О.Ф.Р. з визначною піснею, торгом, договори - все це маєть континвість товаришам Ч... Є. направляти свою ріку на гроші і т.д. по до відновлення еміграції до цього виступу - то скорше вичікуюче ніх прихильне, але коли можна зірвати гроші, то ніхто не відмовиться. "висока" пропонувала четвер- те місце Сергій Пав. - але обкада відмовилися. Досить близько до "високої" генерал Греців, який є / таємно розу- міється/ фактичним видавцем газети "Україна" - органу по відомостям "високої" характер цього часопису антантно і польоно-ільський, проти Т-ого центру, проти Василя. Видавається ніби то на гроші фр-кої контр- революції в місті перебування залишка. Даланні наслідки виступу "високої" невідомі. 2. Василь ціло літо перебував в Табе нирати під Віднем, де біля його суди Ник-о, Полетика та Н. Доський, який по відомостям, готуєть- ся дяким міністром у Василі. Розина забезпечений до повного, але інших відмовився. Акції Ва- силля нанесли сильний удар повстання, яке робило доводи Василя - що там на Україні ні в центрі немає війська, яке шеться до розпоряд- ження у нього... Ітався почати переговори з гетьманцями: Полетика Іздв до Ліппи- ського; який неохоче дуже прийняв Полетику, та на цьому все скінчи- лося. Ганна крадли чурки, що до Василя належить і п. Лотоцький. За- раз він публічно вилаяв Серг. Пав. мерзавцем, коли той назвав його серед партії Василя, та взагалі запрокував "бить" кожного, хто при- діляє його до Василя. Правда Василь бував до-коли у Лотоцького. Приїхав до Відня Тонаржевський, якого по чуткам викликав Василь. 3. Гетьманці: Діпинський і Пенет у Відні. Дороленко влізав до Ха Дергіна до редагування "Українське слово". Гетьманці і в Берліні мудять добре, мають гроші. 4. Горожанський Комітет // на чолі з Матюшенко/, Галаган, Дмитро Явичкін, які, як тут говорять беруть гроші від всіх-та по за тим чіного. Менш іншим Дмитро Левицький / з Данії/ дуже цікавився чи винасла все революція С.-Д. в Тарнові. Проект 12 оув вже відомий. - 4 - Як подає п. Л. що резолюцію було винесено в зв'язку з баланним Ред- в ---ра. 5. Національний Совз: Дотоцький та Плевако на чолі - міг посв зроби бити і для нас, але веде досить абстрактну працю, говорячи більш аль- бо про нарід, забуваючи Уряд. 6. Пан Макар стратив свою репутацію на віденському горізонті - бо рахують його агентом Т-о Центру. 7. Микола Дівцький вийшов з партії, чи з філії Відня, бо йому закидували, що він одержує гроші від п. "цесе" за інформації. 8. п. Скопенко ніби працює у Петр-а. 9. п. Михайло Р. -с користується поганою репутацією, точніш не користується симпатіями, але чи це справедливо не могу казати. Він дуже зрадів одержавши Вашого листа. Коче працювати в Гославії. Проект Ігоро - можливість дістати гроші там для Іри-у для чого Йому потрібне уповноваження та якийсь титул, в чим він / по його словам / моге війти в стосунки з впливовими колами Ю-вії. По чутках зараз він грошей не має. Неве інкогніто, себ-то адреси нікому не подає. Взагалі між еміграцією Відня та Берліна коливальна різниця. Ві- денська куди низче морально і коли б тілько забезпечано грошими у нас, то будьте певні , Андрію Васильовичу, що всі, як один, сказали б "я ран " як колись на фронті Йшли в полон австрійки. З понеділок починаю клопотати що до поворотної візи. Дуже прошу написати пану Генриху / на всякий випадок, бо не знаю, що скажуть в Посольстві/, щоб він поклопотався за телеграму до Відня. Поки всього кращого - до скорого побачення Відданий Ю.Б. З оригіналом втідно Начальник Канцелярії Міністра Надзвичайний Посол і Зповноважений Міністр Української Народньої Республіки. Берлін, дня 2. січня 1922 р. № Високоповажаний Пане Міністре, Прошу предложити пану Головному Отаманові ласкаво прилоги. З нагоди Нового Ро- ку, пересилаю Вам, Високоповажаний Пане Міністре найкращі побажання. Відданий Вам [письмовий підпис] До Пана Міністра Мироновича Тарнів. Переклад з німецької. Берлін, дня 20 грудня 31р. Кронпринцен Уфер 10. Міністр НИКОЛАЙ ВАСИЛЬКО. Ваша Екселенціє, Високоповажаний Пане Капцлер! Дозволяю собі звернутися до Вашої Експеленції у дво справах: 1) Наш Віденський Посол Сидоренко повідомляє мене, що між Австрійським Урядом і Українським Окупаційним Советським Уря- дом заключено торговый договір, який у ділі представництву Україн- ського Совєтського Уряду також консульські функції для Австрії. По дібний договір недавно було заключено в Римі. В останньому було виразно заявлено, що, хоча совєтське представництво Росії й України дістало право на консульські функції, не позбавляється права вис- тавляти паспорти бувше російське Посольство в Римі оженцям з моє новської території, ані Дипломатична Місія Української Народньої Республіки в Римі для Українських підданих. В Німеччині, не дивлячись на договір з совєтськими урадами залишилося детеперішне упривіліроване становище диплома- тичне Посольства У.Н.Р. супроти совєтського представництва. Я маю надію, що Ваша Експеленція, при нових заходах відносно представників бувшої Росії затримає також вищенаведене добровольчеве становище, яке заляли відносно нас, не тільки Німеч- чина, але також і Італія. 2) У Відні перебуває трьох українських підданих, які свого часу були членами Директорії Української Народньої Республі- ки: п.п.Андрієвський, Макаренко і Швець. Тоді, як перший вже давно висступив з Директорії, два останні вже більше року, як були поклика- ні президентом Директорії до осідку Уряду і рішучо не мають жадно го права виступати за кордоном як уряд, але мусять уважатися тіль- ки приватними особами. Позаяк п.Макаренко підчас свого перебуван- ня за кордоном допустився різних фінансових зловживань, то найшов кращим не повертатися до осідку свого уряду і підбив також Й.Швец - 2 - залилитися з ним у Відні з війки він навирав зносини з закордон- ними колами ворожими українській державній ідеї, між іншими, також з бельгевиками і тепер, з матеріальною піддержкою останніх, пробує дискредитувати уряд Української Народньої Республіки тим, що ра- зом в Андрієвському, котрий, як вже згадано, взагалі не є більше членом Директорії, хоче утворити новий український уряд з осід- ком у Відні. Нехай мені буде дозволено, перш ніж наш Посол у Від- виступить в цій справі більш компетентно перед Б.Екс.з верб. ното вр п.Сидоренко доведевдо ласкавого відома Вашої Експеленції про це становище, щоб це підприємство, яке можна означити як "Гохштап- лерсгос", яких не знайшло ноже серйозної оцінки в Міністерстві Закордонних Справ у Відню, підвладному Вашій Експеленції, через брак інформації з нашого боку. При цій нагоді я не можу не згадати, що лише мій уряд, але також переважна більшість українських підланих, які корис- туються гостинністю Австрії відчують полеження, коли не уповнова женням виступам цих трьох панів буде покладено кінець через виси- лення їх поса межі австрійської території. Дуже пильні справи вже від місяців задержують мене тут, так що я буду у Відні лише в середині січня і з дозволу Вашо: Експеленції явлюсь до Вашої Експеленції, щоби дати більші полежен- ня про визнагадане. Дозвольте, Ваша Експеленціє, скористати з нагоди, щоби переслати Вашій Експеленції мої найвідданіші побажання з нагоди наступаючого Нового Року. Підписуюся з найглибшою помилкою (підпис) Васильков До Австрійського Канцлера ШОБЕРА. Міністр НИКДАЙ ВАСИЛЬКО. Берлін, дня 29 грудня 21р. Кронпрінцен Уфер 10. До Пана дра.Тодота Галіпа, Відень. Дорогий Пане Докторе, Перед кількома днями прийшов до Посла Стоцького підписання Вам лист з "протоколом віденської директорії" в прило- зі, з якими я познайомився. Якби комусь, так як мені, здавалося, що він знає розвиток Вашого життя ще з тих часів, коли я мав шастя відвідувати Вашого батька в Бродку, і досі – отже більше ніж 20 років – тому бу лоб тяжко знайти пояснення, чому Ви дали Ваме добре імя для цієї, шак очевидячки в її намірах гідної осуду акції. Ви працювали Дорогий Пане Докторе, в повнім поро- зумінню зі мною на протязі 15-ти місяців для того, щоб не зникли останки нашого державного апарату до хвилини, аби він, по повороті на Україну, міг знову функціонувати. Ви, Дорогий Пане Докторе, завсігди поділяли мою точку погляду, не лише в устних розмовах та звітах до мене, але так- кож, як провідник Місії в Римі в нотах, які Ви посилали до чужих уря- дів,- що поворот на Україну є єдино можливий під проводом нашого Головного Отачання й мого уряду. Багато разів, устно й на письмі осу- джували Ви протилежні погляди Вашого брата, а також особливо вчинку Макаренка. Ви заступали, Дорогий Пане Докторе, своїм підпи- сом в нотах, договір заключений з Польщею – коротко сказавши до 7. листопаду ц.р., дня, коли з огляду на очевидність я мусів зліквідувати також і Вас, один з найпевніших опор уряду У.Н.Р. Що сталося нового від 9 листопаду ц.р., Вашого листа з цієї дати, в котрому Ви мені пишете, як Вам тяжко прощатися - 2 - а Вашою дотеперішньою діяльністю (також на службі У.Н.Р.) що при- вело Вас до того переконання, що Ви вже 12 грудня, отже ледьви через місяць - "покриваєте" своїм підписом маніфест "таких людей", котрі в цім документі відкидають і топчуть в болото не тільки нашого ви- сокослужженого Головного Отямана, але найсамперед цілу діяльність уряду У.Н.Р., уряду, котрому Ви, Дорогий Пане Докторе, служили до 7 л. стопаду п.р. і під діяльністю котрого Ви підписували своє ім'я перед закордоном і перед публічністю? Дорогий Пане Докторе, подібного питання я не ставив напр. дру. Бігари; бо найсамперед він це немає жадного "політичного минулого"; зрештою він тепер працює при українській організації, яка, хоч через Габсбурзьку марку не може бути корисною українській справі, а лише шкідливою, але ні в якім разі не хоче умисно шкодити нашій справі на службі у ворогів, як п. Макаренко на службі у росій- ких большевиків! Ви, Дорогий Пане Докторе, маєте ж "політичне минуле". Вас уважали досі за твердого патріота з цілком певним напрямком і коли Ви за ніч "перекидаєтеся", то Ви зобов'язані перед публічністю пояснити Вашу переміну. Але для Вас, Дорогий Пане Докторе, немає жад- ної можливості опрацдатися: коли український патріот стає комуніс- том, коли він стає монархістом, то може покликатися на те, що його по- літичні переконання розійшлися з демократичними принципами нашого уряду і що він бажає комуністичної або монархістичної України. Коли ж але Українець сьогодня - коли ми не стоїмо на нашій території й удержуємо закордоном символ існування України лише одиноко гучним іменем Петлюри, який своєю вірністю принципам проти большевизму має повагу у друга і ворога - хоче замінити це ім'я іменем Макаренка або Шевця, то він може покликатися на свою по- літичну совість, але є безсовісним.- Співробітництво в такому під- приємстві означає участь в службі агентів наших ворогів! Отже, Дорогий Пане Докторе, Ви не можете опрацдати свої переміну політично. Липилося б опрацдання, що Ви, еліквідовани уря- дом У.Н.Р. вступили на цю посаду ради заробітку на кліб. Дорогий Пане Докторе, Доктор права, письменник і літера- - 3 - тор не може ніколи попасти в таке матеріальне становище, щоб за нужденною платно приймати участь в руйнуванні свого національного ідеалу! З вищесказаного Ви могли б може думати, дорогий Пане Докторе, що я роблю Вам закиди, що Ви свідомо вступили на шлях, який може шкодити нашій святій справі. Ні, Дорогий Пане Докторе; я уважаю Вас і надалі тим, ким завше були, горячим українським патріотом, але як людину за найбіль дитя, яке не бачивши того всього, що я Вам вище виложив, далося злозити таким рафінованим людям (Макаєнко)! Як би я про Вас так не думав, то цього листа не було б. Як Вам старий друг хотів я Вам одкрити очі, маючи цілковите переконання, що Ви, зваживши мої слова і слова "панів віденських директорів" скажете собі: шкода, що я перше не порадився з Васильком, бувби тоді заощадив собі теперішню компромітацію! Але, Дорогий Пане Докторе, краще у свій час мала блажена, ніж на завжди "заплямований". Тому раджу Вам, як Ваш земляк , старий друг і приятель, поверніть чим скорше назад! Я сподіваюся, Дорогий Пане Докторе, що Ви не уважатимете моїх стрічок диктованими наміром похитати "віденську директорію" Вашим відходом. Повірте мені, Дорогий Пане Докторе, що я цілком не боюсь "діяльності" цих панів; якщо вони остануться при тому, що до сі росили, то ціле підприємство видихається не звернувши на себе увагу,- коли ці панове і далі відважаться виступати публічно, що їм може статися те, що приписано варним законом за гостаплерство! Як не слабим є мій уряд і моє мале значення як його урядовця, а панами цього калібру я не дам собі раду - я б лише не хотів, щоб Вам який ще має перед собою життя у вільній великій Україні, не лишився співробітництво з цими людьми назавше як ганебна пляма! В цим змислі і в надії, що мої приятельські слова найдуть у Вас відгук, і що мені заощадиться розчарування, що така людина, як Ви, не дивлячись на шире остереження, досі несвідомо зроблене "зло" продовжуватиме свідомо надалі, стискаю Вам руку з найгарячішими побажаннями. /підпис/ Василько. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 8. Берлін 3. січня 1922. До Пана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. Андрія НІКОВСЬКОГО, Тарнів. (Копія п.Головному Отаманові і Премер-Міністрові). Мій останній дипломатичний звіт відійшов на Тарнів дня 2.грудня 1921 р.за № 2802,а тепер маю за честь доложити Вам слідуючи справи: 1) Ратенау, Стіннея. У відповід на письмоМіністерства з 14.грудня 1921 р.за ч.1230 маю за честь поінформувати Вас, як слідує, про питання відбудови Сходу: Майже півтора року докладав я Вам, Пане Мі- ністре, моя розмова із Президентом Ратенауом. На протязі минулого часу я мав можливість около чотири рази з ним широко балакати. Із Директором Сходу Стіннесом,п.Ферманом я також особисто знайомий і неоднократно ціле питання пе- ребалакав. Про ці розмови я Вас завсігди інформував, тому думаю, що той план інтернаціонального синдикату для Мініс- терства не був несподіванкою. Він є консенквенцією і наслідком невдалих спроб Колчака,Денікіна,Врангеля,Оденіча,Польщі,України, Грузії оружем скинути большевизм. Тому, що оружя не змог- ло отже наладити там порядок і відновити хазяйське життя, то політика Заходу почала йти другим шляхом і старатися навязанням економічних зносин капіталізмом зневтралізува- ти комуністичні плани. Творцями цих ідей первісно були деякі англійські кола й вони перші заключили торговельний договір з большевиками. Послідували Німці і другі держави і Ратенау із Дойчом взялися до випрацювання певного конк- ретного плану відбудови Сходу. - 2 - Тепер де Англія на Вашингтонській конференції разом із Америкою упорядкувала велике питання Далекого Сходу і головну проблему: Китай, – тепер вона має свободну голову для питання бувшої Росії. Воно набрало тим більшу актуальность, що налуччення бувшої Росії із світового хазяйства викликало б заразом світову економічну кризу. До того всього долучилося, що Німці відмовляються платити репараційні кошти, їх валюта паде чимраз більше і вся кі дальші платежі вони звазурть із експортом на Схід. Таким чином питання відбудови Сходу зробилося центральним питанням світової політики. З другої сторони большевицький московський уряд по думці Заходу, змінився. Уведена якась свободна торгова, отворені банки і біржі, фабрики даються в аренду і всі большевицькі представники весь час проповідують новий курс економічної політики, який йде на встрічу Заходові. Засобувучи: Захід вирить, що большевиків уружжям не можна скинути, тому реальна політика почалась з ними числити, заключати договори і хазяйська криза пре тепер їх далі до нових кроків. На встрічу йде им у цих кроках большевицький уряд, якого також силує до цього економічна криза і який також переконався, що світової революції не викличеш. Очевидно нам, яких большевики знають, справа представляється інакше, і ми розуміємо, що зі сторони большевиків це тільки тактика а не здача принципіяльних позицій. Але політиків Заходу цього ніхто не переконає, тим більше, що й багатько російських промисловців та капіталістів підпирають таке переконання. При цій ситуації стоїть українська політика перед двома можливостями: або цілком негувати та заперечу вати можливість зреалізовання планів Заходу, плисти проти цієї загальної політичної струї, невходити з її про- -3- відниками у ніякий контакт і не використовувати їх, або входити з ними в контакт, інформувати їх про умови відбудовання економічного життя на Сході спеціально України, використовувати цих провідників як речників тих умов і видвигати питання української самостійності і державности у цьому цілому комплексі питань. Кожний політик рішається, очевидно, за другу позицію. Великість і спеціально українська дипломатія має перед собою задачу видвигнути і в цих економічних переговорах українське питання на перший план. Але, щоби бути реальним політиком і не фантазувати та перецінювати своїх сил, треба ясно здати собі справу, що можна осягнути, і яким шляхом, та яка для нас тепер загальна ситуація. Уважай за свій обов'язок із повною відвертістю й Вам змалювати: У.Н.Р. не має ні одного друга. Більше того, у тій державі, яка виступає провідником цієї політики: Англії, ми не маємо від місць ніякого посла, ні апарату. До цього, нікуди правди діти, невдача повстання, про яке тут дуже багацько довірочних матеріалів із французьких і англійських джерел із Варшави насипли, сильно захитали віру у політичних колах, що до нашої кріпкості та сили взагалі. Як воюча держава проти большевиків ми взагалі не входимо в рахунку. Тому з нами не числяться при економічних планах, бо ми без території. Тільки в тій мірі, як нам удасться показати, що ми є в силі перемішати всі карти економічних планів на Україні, тільки тоді з нами будуть говорити. Але останнє повстання це нашу аргументацію не може підтримати. Цілий комплекс української політики попав отже між два великі млинські колеса: большевиків і Заходу. Вони чимраз більше зближуються. А ми не маємо реальної сили це здержати. Бо здержати можна тільки силово. А в нас немає в руках ані військової сили, ані економічної, ані навіть пропагандистично-пресової задля браку - 4 - коштів. У такому цілковитому немічному становищі є тепер українська дипломатія під цю хвилю. Помимо того треба тими силами, які є стараться осягнути максимум. Пан Посол Василько перебалакав зі мною цілу ситуацію і план його акції є слідуючий: 1) 1) Ще перед місяцем був висланий до Англії один муж довірря, щоби висундувати, чи англійський уряд прийме делегацію у складі: Василько, Марголін, Стоцький (очевидно із притягання Чеславського) яка б мала задачу засувати становище на Україні, та предложити план їх урегульовання. Відповідь насипалася хм у Льондоні приймуть делегацію, тільки треба поробити формальні кроки. 2) У Берліні має відбутися на днях конференція за посередництвом великих німецьких промисловців між Васильком, Стоцьким та Ратенауом. 3) Щоби мати але у Льондоні піддержку якоїсь європейської держави, рішив Посол Василько, у Римі поробити відповідні кроки і пропозиції й елементально поїхати туди до теперішнього міністра зак. справ, з яким він ще з Відня знайомий. 4) Посол Василько звернувся особистим листом до міністра справ закордонних Румунії з відповідними виясненнями. Він його знає із Швайцарії, де той був Послом. 5) Приготовляється спеціальна нота у справі больших концесій і другі меморіали. Це в коротких словах нарис акції політичної яку п. Посол Василько переведе на протязі слідуючих тижнів. Очевидно писати ноти, коли за ними немає ні армії, ні капіталу національного, це є бити батогом по воді. Вони мають тільки академічну вартість, тому при акції в Льондоні уживатимуться поза кулісами декілька людей й англійських промисловців особистих знакомих Льойд Джорджа, котрих впливом може щось осягнеться. Тепер покищо відбудеться конференція в Кан, де вироблені будуть у мови для брльшевиків. Коли б нам і не далося нічого осягнути, то дейкі наші друзі не уважать справу за програну. Бо як довго не збанкрутуєть декілька великих промисловців задля уділення кредитів брльшевикам, так довго не ми не оця горячкова охота Заходу торгувати із брльшевиками. На тих розчарованих, які при навязанню економічних відносин безумовно скоро зявляться, треба нам бу- - 5 - дувати наше поступання. Оридично справа представляється досить ясно для нас, скомпліковано для других сторін відносно важности евен туальних большевицьких концесій і зобовязань. Ми бачимо в большевиках власть окупанта, якого права є міжнародним за- конодавством закреслені. Коли але їх друга сторона не ува- жаєме за окупантів, то очевидно ситуація мінляеться. Міністерство Закордонних Справ могло б при допомо- зі п.проф.Ейхельмана випрацювати ноту, застерігаючу всі пра ва українського уряду супроти большевиків. Взагалі кажучи зреалізована економічних планів відбудування Сходу можна очікувати щойно із роком 1923, бо весь цей рік піде на балачки, планування і приготовання. 2) Польський Посол. Недавно мав п.Посол Василько в моїм товаристві із послом Мадейським сніданок. Посол Мадейський є його добрий знайомий ще із Віденського Парламенту. В минулому тижні випрацював я меморіал для нь го так, як це він прохав про Польщу і Східне питання, котри йому сьогодня п.Послом Васильком пересилається. 3) Вишиваний, Скоропадський . Ваші інструкції одержані і будуть виконані. З ними, як зав ше лявіруеться й особистими любезностями невтралізується їх ворожі заходи. Дуже прохаю тільки пропозиції вільного козацтва покишо не опубліковувати, щоб я мав змогу їх ви- користати, або де слід нашкодити. Я лежав один тиждень у санаторії, бо звишнув собі ногу, тепер знову здоровий. Коли тільки політична акція вимагатиме розмови з Вами, Пане Міністре, то я Вас телегра- фічно повідомлю і попрохаю о побачення у Варшаві. Прийміть вираз моєї глибокої пошани. Повірений у справах У.Н.Р.у Німеччині ПОСОЛ: Остапчук У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Чужозносин. "6" січня 1922р. ч. 7м/12. Таємно. До Пана Керуючого Справами Дирек- торії. В додаток до матеріалів надісланих для докладу п. Голові Директорії 23.XII- 2Ір. за № ІІІ/1253, Міністерство має честь переслати при цьому меморіал, виготований, як повідомляє п.Консул в Мюнхені, одним з лідерів групи Ви- шиваного. В цьому меморіалі справа йде вже не про сотні міліонів доларів, а про кілька мілірнів німецьких марок. Меморіал виявляє також досить ясно політичне кредо Вільного Козацтва. Міністерство збирає інформації про те, чи проекти вишиванців в справі організації бан- ку в Німеччині мають якийсь реальний ґрунт для свого здійснення.- Міністр Закордонних Справ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Меморандум къ вопросу объ организаціи экономическаго возрожденія Украины. Современное политическое положеніе центральной Европы въ осо- бенности Германіи послѣ великой войны, все еще продолжающихся ре- волюціонныхъ попытокъ водворить всюду совѣтскій режимъ, никакъ не могутъ направить жизнь народовъ Европы въ русло мирнаго труда и прогреса. Всегда непонятный и несколько таинственный Востокъ Европы это бывшее Великое Россійское Государство съ своимъ большевистско- коммунистическимъ строемъ, еще болѣе непонятенъ и загадоченъ для Ев- ропы, чѣмъ когда бы то не было. Ни центральная государства, ни Ан- танда болышая й малая, ни Германія и друхественния ей страны не могутъ до сихъ поръ разобраться въ этомъ вопросѣ и не могутъ усво- ить одного основного лозунга, что необходимо принять тѣ мѣры для уничтоженія въ бывшей Россіи большевизма і коммунизма, этой болѣе опасной заразы для человѣчества, чѣмъ чума или холера, и только этимъ путемъ спасти не только будущую Россію, но и Европу. Къ сожа- ленію, даже далеко не всѣ народы бывшей Россіи уяснили себѣ эту точ- ку и бредовия идеи соціальнаго безумства свели себя довольно проч- ное гнѣздо на сѣверѣ и въ центрѣ Россіи и на нѣкоторыхъ ея окраи- нахъ за исключеніемъ только благодатнаго юга, - прекрасной Украи- ни. И действительно одна только Украина упорно не прекращаетъ борьбы въ большевизмомъ, который держитъ въ своихъ рукахъ помощью красныхъ армій и чрезвычайскъ города и желѣзныя дороги, не имѣя воз- можности не смотря на всѣ усилия проникнуть въ деревню и этимъ окончательно закрыть свою власть. Соціалистическое Правительство сначала директоріи, а потомъ Петлюры, сманившее гетманскія періоды потеряло въ погонѣ за соціальными утопиями свою территорію и въ настоящее время является болѣе кридическимъ, чѣмъ физическими ли- цомъ, не имѣющимъ возможности сыграть рѣшительную роль въ дѣлѣ восстановленія Украины. Инсценированная же совѣтская украинская власть также лишена какой бы то ни было возможности осуществить свою программу. Неприкращающаяся возстанія, постоянная боротьба населенія съ краснымъ насильствомъ все болѣе и болѣе указываютъ на тотъ способъ, какимъ многострадальная Украина можетъ быть вио 2. дена на путь возрождения. И более, чем когда-нибудь ясно, что только удаление большевиков и коммунистов, водворение порядка и установление твердой власти в законности на исторических осно- вах и традициях отвечают истинным стремлениям Украинцев и спасут этот богатейший край от окончательной гибели и равно- рения. Эксперименты, производимые с одной стороны Антантой, с другой стороны Германским Правительством и некоторыми крупными группами немецких промышленников в виде торговых договоров с Советским Правительством, политическое его признание, фина- ансовая поддержка, непосредственная торговля и тому подобное, создают обстановку, при которой советский режим может про- существовать еще довольно долго и могучий организм бывшей Росси по прежнему будет раздираться и разрушаться между собой и ра вторами, представляя благоприятную почву для всякого рода аван- тюр и экспериментов со стороны всех тех, кому опасно возрож- дение белого могущества на Востоке, более или менее удачные спе- куляции отдельных предприимателей в Советской России не дад дуть для промышленности Центральной Европы и в особенности Гер мании в будущем того обширного рынка для сбыта своих продуктов, который представляла территория б.России, ибо ос- вободившиеся от большевистского гнета народы никогда не будут таких, кто ради своих личных впродъ поддерживает этот унас- ный режим. Нарушение политического равновесия Европы также не мо- жет быть восстановлено без восстановления на востоке Европы могучей государственности. Насколько это восстановление Восто- ка в той или иной форме входит в интересы Антанты, и главн ным образом Франции, это другой вопрос, но для Германии могу чий друг на востоке, обширный рынок для сбыта и неисчерпаемый рынок сырья, особенно после уплаты ею колонии и флота, является- ся настоятельно фактором! что само возрождение Германии и восста- новление ее прежнего политического положения невозможно без осуществления этих условий. Поэтому украинский вопрос и воз- 3. становлення України в формі найсольє соотвтствующей желанія народа, явиться, съ одной стороны наисоле серьознымъ пролетаріатомъ большевизму и коммунизму, въ настоящее время угрожающимъ самой Европѣ, а съ другой стороны дастъ тотъ выход для торговли и про- мышленности Юной Германіи, о которомъ мы только что говорили, если бы даже советскій режимъ и задержался на северѣ Россіи солье долгое время. Вшее было сказано, что всѣ стремления населе- нія Украины направлены къ удаленію большевизма и коммунизма, под вороною порядка, установленію твердой власти и законности на осно- вахъ историческихъ традицій народа и поэтому поддержка стремленія населенія тими національными организаціями, которыя открыто стоят на этой же платформы сочувствіе и совмѣстная работа заинтересо- ванныхъ промышленныхъ и финансовыхъ круговъ съ этими организа- ціями и могутъ создать той реальный фактор, помощь котораго воостановление государственной экономической и хозяйственной мощи Украины и восстановление торговли сношенія съ Центральной Евро- пой является не такой уже трудной и недостижимой задачей. Среди правыхъ и мѣрныхъ партій Украины въ моментъ наступ- ленія большевиковъ не было ни одной настолько сильной организаці которая сумѣла бы соединить и сплотить въ одно цѣлое всѣ здоровые и творческія элементы страны и противостоять большевизму, инициа- тиву этого дѣла взяла на себя скорѣе аполитичная, но строго на- ціональная организація Украинского Вольного Козачества, продолжа- ющая эту работу по сію время. Очитаемъ необходимо сказать несколько слов о томъ, что такое Украинское Вольное Козачество, какъ оно преслѣдует цѣли и почему этой именно организаціей скорѣе чимъ другими удастся способствовать возрожденію Украины. Козачество, какъ особый видъ государственнаго сословія, составлявшаго основной элементъ Ук- раинской государственности, въ ей историческомъ прошломъ, явля- лось особой организаціей, наиболѣе отвечающей духу народа и его бытовымъ традиціямъ, оберегая какъ національные и террито- ріальные интересы, такъ права и интересы каждаго изъ своихъ собратей. Поэтому въ мотивѣ провозглашенія національнаго самосознанія и самобитности украинскаго народа, послѣдовавшаго 4. послі мартовской революції 1917 года, першими логи- ческимъ этапомъ возстановленія славного историческаго прошлаго явилось въ серединѣ 1917 года вооруженіе казачьяго движенія и возникновеніе Украинскаго Вольнаго Казачества. Ростъ этого движенія былъ настолько великъ, что въ октябре 1917 года, въ періодѣ власти центральной Гады былъ совзанъ въ городѣ Чигиринь Кіевской Губ. обшій Казачій Съездъ, который избралъ верховный военно-административный органъ для управленія Украинскимъ Казачествомъ, т.е. Генеральну Казачью Раду. Волковыми Оламономъ Украинскаго Казачества, т.е. главой его, былъ избранъ Генеральь-Коропадскій. Украина была подѣлена на 9 коневихъ / корпусныхъ/ округовъ, каждый кошъ на 6 полковыхъ округовъ и каждыя полка на 6 сотенныхъ. Такимъ образомъ традиціонная историческая организація Украина была проведена въ жизнь. Главнымъ элементомъ, пополнившимъ ряды Вольнаго Казачества являлись потомки прежнихъ казаковъ, образовавшихъ классъ среднихъ и мелкихъ земельныхъ собственниковъ Украины. Въ времени возстановленія гетьманства, т.е. въ 19 апрѣля 1918 года, по спискамъ генеральнаго штаба числилось около 60.000 Вольныхъ казаковъ. За время управленія гетьмана составъ казачества увеличился, превзошелъ 100.000 но окончателная организація еще не была закончена. Возстановленіе Директоріи противъ гетьмана разрушилъ едва налагаемый аппаратъ Управления страной, разрушило и центральный аппарат Вольнаго Казачества, которое превратилось въ тѣ многочисленные повстанческіе отряды, самостоятельно сперирующие въ данный моментъ на Украинѣ, внѣ всякого общаго руководства изъ центра организаціи. Въ сентябрь 1920 года снусть почти годъ послѣ