Доповідь та листування з Міністерством закордонних справ та представниками місій УНР за кордоном про взаємовідносини, підготовку повстання проти радянської влади та підтримку його з боку Західної Європи. Меморандум Всеукраїнської спілки діячів місцевих народних самоврядувань, Комітету спасіння України про Національний український комітет в Парижі, 06.01.1922-29.07.1922, 582 арк. — частина 2/4

5. паденія гетьманской власти; эмигрировавшіе за границу члены Украинскаго Вольнаго Казачества собрались въ Берлинѣ на конференцію и вынесли резолюцію о возрожденіи Дѣятельности Генеральной Казачьей Рады въ целяхъ объединенія войскъ ея силъ, находившихся за границею, установленія непосредственной связи съ повстанческими организаціями и съ территоріей и руководства повстанческимъ дѣятельностмъ. Инициативная группа этой конференціи послала письмо къ бывшему Гетьману Вкоропадскому съ просьбою возглавить, какъ ранѣе избранному войсковому Атаману Генеральному Казачью Раду. По Коропадскій категорически отказался какъ отъ работы съ вольнымъ казачествомъ такъ и отъ званія Вой- скового Атамана. Инициативная группа продолжала свою работу, возбудила въ связь съ Украинскими казачьими группами въ различных пунктахъ Европы и въ серединѣ 1921 года въ Вінѣ была организована Временная Генеральная Управа Украинского Вольного Казачества, которая приступила къ стоящему непосредственной задачь т.е. къ объединенію всѣхъ одинаково мыслящихъ украинскихъ элементовъ въ одно цѣлое, установленію связи съ повстанцами, постепенной организаціи этого дѣятелія и постепенному осуществленію своихъ основныхъ стремленій къ освобожденію Украины и ея возрожденію; какъ организація чисто національная, въ основаніи которой лежить только глубокая патріотизмъ чудны какой либо партійной розни, а тѣмъ болѣе чудны всякихъ интернациональныхъ соціальныхъ отремленій, организаціи эта сразу привлекла къ себѣ вниманіе всѣхъ такихъ украинскихъ правыхъ круговъ и организацій, которые стояли на этой же платформы.. Основные тезисы Вольнаго Казачества, заключающіяся въ освобожденіи страны отъ насильниковъ, созданіи твердаго порядка и законности, возстановленіе Гетманской исторической власти, созданий дисциплинированнаго казачьихъ войска и объединеніи всѣхъ украинскихъ областей въ одно цѣльное государство являются тезисами всего украинскаго народа и поэтому проведеніе ихъ непосредственно въ жизнь только и можетъ быть единственнымъ факторомъ помощью котораго возможно окончательное пораженіе боль- 6. шевізма и востановленіе Украиинъ. Рассираясь въ международныхъ отношеніяхъ и всматриваясь въ картину будущей Европы Генеральная Управа Вольнаго казачества определенно уяснила себѣ, что будущее Украины тѣсно связано съ будущимъ Германіи, которая будетъ однимъ изъ ближайшихъ союздей Украины и наиболыпшимъ ея поставщикомъ. Вопросъ, Польши, Румы- ніи, возможное вліяніе Антанты на Россію, одинаково опасное какъ для Украины такъ и для Германіи, является также связывающимъ элементомъ для обѣихъ этихъ національностей. Хозяйственное воз- рожденіе Украины не возможно безъ промышленной поддержки Германи, процвѣтаніе Германской промышленности невозможно безъ украинскаго сырья, поэтому вопросъ общей частной политики и дружественнаго сотрудничества соотвѣтствующихъ элементовъ Германіи и Украины долженъ стать въ данный моментъ на первую очередь. Конечный успѣхъ Вольнаго Казачества въ смыслѣ возстановленія Украии является успѣхомъ и Германи, получавшей на Востокѣ могущую базу для дальнѣйшихъ экономическихъ взаимоотношеніи и сою- за для возможности будущаго военнаго реванша на Западѣ. Въ зависимости отъ высказанныхъ выше соображеній рады перего воровъ между Генеральной Управой Вольнаго Казачества съ представи- телями различныхъ украинскихъ группировокъ и партій и съ предста- вителями Петлюровскаго Правительства выявили, что программа Вол наго Казачества имѣетъ наиболыпіе шансы на успѣхъ и вполнѣ воз- можно немедленное объединеніе низкеслѣдующихъ умрѣнныхъ украин- скихъ организацій и партіи: I/ Украинскаго Вольнаго Казачества, 2/ Украинской Народной Партии, 3/ Галиційскихъ умрѣнныхъ и правыхъ организацій, 4/ Вуковинскихъ организацій, 5/ Совка старшинъ и козаковъ, находящихся въ Германіи, 6/ Укр. Казачьяго Православнаго братства, объединяющаго всѣ украинскія организаціи Валканъ и Юга Украии., 7/ Партия Хлѣборобовъ державниковъ, 8/ Партия хлѣборобовъ демократовъ, 7. 9/ Хліборобських організацій Вессарабії і Херсонщини, 10/ Організації німецьких колоністов на Україні. Переговори з Представителями непорозового Правительства сов- менно парализованого об'єднання Польщі, этого юконного врага Ук- раини и перешедшего въ последнее время на Дѣловую антисоціалістиче- скую программу было выяснено, что Правительство готово заключить определенный договор с Вольно-казачьей организаціей и скс- вать ей, как официальную такъ и кризическую поддержку; отвести нейтральную тѣмъ самимъ возможность противодействія Польши и стол- щей за ея спиной Франціи. Вместо съ тымъ предварительные перегово- ра произведенны уполномоченными членами Генеральной Управы съ представителями финансовыхъ групп Англіи и Италіи показали тотъ весьма серьезный экономический интерес, который эти страны имют въ отношении къ Украинѣ и возможность финансовоя поддержки для осуществления возрожденія страны. Но принимая во вниманіе, что от- страны эти имьют почти исключительно комерческій интересъ по от- ношенію къ Украина, а политически и экономически Украина должна быть связана в- только съ Германіей и быть можетъ съ нѣкото- рыми государствами Б. Австріи и Балканъ, дружественными германи, вся первоначальная работа по созданию і осуществленію реальной возможности возрожденія Украины должна лечь на объединеніе выше- упомянутыхъ организацій съ соответствующими политическими финансовыми и промышленными организациями Германи. Поэтому Ге- неральная Управа Вольного Казачества приступила въ настоящее время къ окончательному объединенію всѣхъ вышеупомянутыхъ ук- раинскихъ организацій въ "Совет Экономического Возрожденія Ук- раины" который и долженъ явиться той основной организацией, которая съ одной стороны будеть поддерживать политическую ра- боту Вольного Казачества, а съ другой стороны являться объеди- няющимъ элементомъ съ соответствующими кругами Германи. Прежде чѣмъ перейти къ непосредственному выполненію программы той дѣя- тельности, которая должна выпасть на долю объединенныхъ герман- скихъ и украинскихъ организацій, нужно вратить выяснить всѣ неотложныя нужды Украины, а равно къ всѣмъ перспективы, связанн 8. съ экономическимъ возрожденіемъ ея, которая могутъ представлят интересъ не только для германскаго капитала, но и для капиталов всего мира. Четырехлетній періодъ мировой войны вызвавшій напряженіе всѣхъ силъ страны не могъ не отразиться на общемъ хозяйствѣ Украины. Затѣмъ трехлѣтній періодъ революціи въ связи съ рядомъ междуусобныхъ войнъ прекратилъ наступленіе большевиковъ, по ходомъ Деникина и Врангеля и съ общимъ разложеніемъ стараго имперскаго государственнаго аппарата привелъ страну въ состо- яніе почти полного паденія и развала, справиться съ которымъ очень не легко. Въ отчасти Украина 80 % ея населенія живутъ земледѣльемъ, и пропорціи почвы, почти не требующей искусствен- наго удобрения въ первые же годы спокойствія и правильнаго мир- наго труда съ избыткомъ вернуться на охватки пережитыхъ годовъ. Что касается до другихъ отраслей государственнаго хозяй- ства Украины, то 3-ть картина совершенно иная. Транспортъ совершенно разрушенъ, фабрики и заводы бездѣйствуютъ, свекло- сахарный промышленность въ полномъ упадкѣ, химія угольная раленіе: несмотря на всѣ усилия и напряженія большевиковъ не даютъ и двадцатой доли своей прежней добычи. Железные заводы тоже почти бездѣйствуютъ. Торговля совершенно прекратилась, банковская деятельность тоже и даже хорошо налаженный, весьма большой аппаратъ Украинскихъ Кооперативовъ почти совершенно раз- рушенъ. Картина безотрадная, если къ этому не прибавить, что количество рабочаго ската у крестьянъ сведено до минимума, что процентъ обмѣненія полей сильно сократился въ силу того, что населеніе главнымъ образомъ озабочено обработкой землі только для себя. Вполнѣ можно становиться ть колоссальная усилія и тѣ финансовые средства, которая необходимы для воз- становленія хозяйства прежняго благосостоянія странъ. Одной изъ главныхъ потребностей Украины, которая должна быть наложена въ первую очередь, является восстановленіе тран- спорта, при чемъ первоначально придется думать не о желѣзной дорогѣ или шоссейныхъ путяхъ сообщенія, а объ использованіи во- 9. дяного, морского и річного транспорта. Річна система України даєть вразможность утилізації свыше 2 1/2 тисяч километровъ зод- нихъ путей внутри страны и около 4.000 километровъ перекрій Черного и Азовского морей для каботажнаго плаванія. Такимъ образомъ въ первую голову должна быть совдена соответствующая фи- тилія каботажныхъ и річнихъ судовъ небольшой подъемной силы для обслуживанія этихъ естественныхъ путей сообщенія Украины, для подвоза продуктовъ европейской промышленности и вывоза сырья. Вторымъ вопросомъ, который имѣетъ не менѣе важное значеніе, является вопросъ восстановленія железнодорожнаго транспорта. Общая сеть желѣзныхъ дорогъ Украины составляла около 16.000 верстъ. Не говоря уже о томъ, что сеть эта даже вполнѣ исправномъ состояніи не удовлетворила потребностей Украины, а настоятельно ощущалась необходимость постройки цѣлаго ряда но- выхъ линій, для приведенія въ порядокъ даже этой сети въ томъ видѣ, какова она въ настоящее время, необходимы особыя условія. Еще въ 1917-омъ году свыше 40 % локомотивовъ и 20% вагоновъ были приведены въ негодность. За послѣднее время рабочій паркъ при- шель въ такое состояніе, что не составляетъ и десятой доли свое- го прежняго наличія. Поэтому прежде всего украинскія желѣзныя дороги необходимо снабдить около 5.000 паровозовъ и около 150ти- сячъ вагоновъ. Если принять во вниманіе полуразрушенное состояніе мастерскихъ и депо, разложеніе рабочихъ массъ, отсутствіе топли- ва и смазочныхъ средствъ, то понятно, что безъ колосальныхъ зака- зовъ за границец и севъ оборудованія цѣлаго ряда заводовъ спеціаль- но для ремонта и изготовленія подвижнаго состава, справиться съ этой задачей нельзя, и для выполненія своего она потребуетъ очень значительнаго количества времени и колосальныхъ средствъ. А вопросъ не терпитъ отлагательства. Поэтому простѣйшимъ рѣшеніемъ задачи будетъ одновременно съ возобновленіемъ и ремонтомъ пути перешивка русской желѣзно-дорожной пути на общееуропейскую, что дастъ возможность для восстановленія первоначальнаго движенія на дорогахъ и эксплоатаций ихъ воспользоваться подвижнымъ сос- тавомъ европейскихъ желѣзныхъ дорогъ, взятымъ въ аренду; кроме того паровозные и вагоностроительные заводы Европы, приспособ- 10. ленные исключительно для выдачи паровозов и вагонов европейской колеи гораздо легче справиться с новыми однородными вагонами, чем с постройкой подлинного состава бывшей русской колеи. На ряду с железнодорожным транспортом необходимо будет восстановление гужевого транспорта и сообщение по шоссе и грунтовым дорогам. Принимая во внимание страшную убыль рабочих скота, для этой цели придется использовать автомобильный транспорт, и Украине потребуется для своих нужд много тысяч автомобилей. На ряду с восстановлением транспортных средств останется вопрос о проложении новых железных дорог и новых шоссе. Новых железных дорог, для удовлетворения первейшей необходимости необходимо выстроить около 3 тысяч верст и около 6.000 верст шоссейных. Вслед за восстановлением транспорта явится вопрос восстановления фабричной и заводской деятельности и горной промышленности. По отчетным данным 1914 года в Донецком угольном бассейне Украины было добыто один миллиард 683 миллиона пудов угля, из которых половина составляла потребность самой Украины, а остальная половина вывозилась. Поэтому возобновление этой отрасли промышленности иметь колоссальное значение. До войны на Украине добывалось ежегодно до 400 миллионов железной руды, из которых 4-я часть оставалась на Украине, а 3/4 вывозилось. Восстановление и этой промышленности иметь колоссальное значение для Украины. Сахарная промышленность на Украине дела с запасами в концом 13 и 14-х годов наличие сахара свыше 122 миллионов пудов. Потребность всего внутреннего рынка, считая всю бывшую Россию, составляла 86 миллионов пудов, из которых несколько больше трети потребляла сама Украина. Если считать на Украину даже половину этого количества, то сахарная промышленность давала колоссальную возможность вывоза сахара из пределов Украины. Между тем в настоящее время производительность этих заводов сократилась настолько, что сахар не хватает даже для самой Украины. II. Возстановленіе всѣхъ этихъ видовъ промышленности, которыя имѣютъ съ хлѣбомъ являются тѣмь реальнымъ залогомъ, который луч-ше золотого запаса долженъ обезпечить украинскую валюту, является основнымъ вопросомъ финансового и экономическаго возрожденія Украины. Если теперь остановиться на сельскомъ хозяйствѣ, то слѣдуетъ отмѣтить, что эта отрасль экономики страны даже при условіяхъ мир-наго времени далеко не давала тѣхъ результатовъ, которые она могла дать. По статистическимъ даннымъ за 1916 годъ изъ всей земельной площади Украины годной для обработки и равной 45.346.902 деся-тинь, всего было воздѣлано около 17 миліоновъ десятинъ, изъ кото-рыхъ 83 % составляли крестьянское землевладѣніе а 17 % составляли владѣнія крупныхъ и мелкихъ земельныхъ собственниковъ. Средній уро-жай за пять лѣтъ до войны составляетъ около одного милларда 132 миліоновъ пудовъ зерна, при чемъ средній урожай съ крестьян-ской земли, обрабатываемый болѣе примитивно составлялъ около 60 пудовъ на десятину, а съ помѣщичьей земли около 90 пудовъ на де-сятину, или въ среднемъ на одну десятину 63,3 п. на всю площадь об-рабатываемой земли, въ то время какъ въ Германіи при гораздо болѣе худшихъ почвенныхъ условіяхъ средній урожай составлялъ 108 пудовъ съ десятины, цирра, которую очень легко достигнуть на Украинѣ при надлежащей культурѣ полей. Если даже достичь лишь уровня культуры помѣщичьихъ хозяйствъ, т.е. 90 пудовъ съ десятины, то и тогда Украина давала бы свыше 1/2 милларда пудовъ средняго урожая. Потребность Украины въ хлѣбѣ составляетъ около 800 миліоновъ пудовъ въ годъ. При прежнихъ урожаяхъ вывозилось около 350 миліоновъ пудовъ ежегодно. При повышении культуры цирра вывоза свободно можетъ быть удвоена. Поэтому снабженіе Украины надлежащими сельско-хозяйственными орудіями, посадка спеціальныхъ тракторныхъ отрядовъ и широкое примѣненіе научныхъ методовъ обработки земли дадут широ-кій просторъ экспорту , улучшенію торгового баланса и тѣмь самымъ накопленію государственныхъ и народныхъ богатствъ. Слѣдуетъ принять во вниманіе, что на Украинѣ имѣются обширныя залежи фосфатовъ, марганца, калине, нефти /Гилиція и Кубань/ и дру-гихъ полезныхъ ископаемыхъ то значеніе этой страны для промышленной Европы станетъ болѣе чѣмъ насущнымъ, а для дѣятельности иностанных 12. го капитала имѣется самое широкое поле. На ряду съ выше сказаннными естественными богатствами Украи- на обладаетъ одни обширными лѣсами въ сѣверной своей части и ана- чительными площадями торфа, такъ что она можетъ имѣть и дешевое топливо и весь необходимый льняной матеріалъ, для восстановле- нія всего разрушенаго. Лѣсная площадь Украины составляетъ около 6.094.655 десятинъ; торфяныя залежи имѣются въ Волынской, Мин- ской, Черниговской и сѣверной части Кіевской губ. и тоже состав- ляютъ огромную площадь. Весьма важно отмѣтить то обстоятельство, что Украина обла- даетъ могучимъ факторомъ природной энергіи, которая дастъ воз- можность сильно облегчить и удешевить въ весьма значительных разонахъ фабричное и заводское производство. Этотъ силой является водяная сила пороговъ Днѣпра, Днѣстра, Донца и нѣкоторыхъ дру- гихъ болѣе мелкихъ рѣкъ. Одинъ Днѣпровскіе пороги даютъ свыше 500.000 лошадинныхъ силъ и могутъ обслужить не только весь Батеринославскія горныя районы, но и прилегающій къ порогамъ районъ отоверстный территоріи. Количество водяной энергіи изъ дру- гихъ источниковъ можно считать достигающимъ до 100.000 лоша- динныхъ силъ. Кроме того, если принять во вниманіе, что выше упомянутая сила въ 2⅓ тысячь километровъ рѣчныхъ путей яв- ляется естественными путями сообщенія безъ всякаго почти улуч- шенія рѣкъ и ихъ каналацій, то безошибочно можно сказать, что путемъ вправительныхъ работъ сѣть эта можетъ быть удвоена, если не утроена и создать такой дешевый водный транспортъ, который десыма важенъ для скорѣйшаго поднятія благосостоянія страны. Всѣ перечисленныя задачи потребуютъ для своего осуществле- нія затраты огромныхъ силъ, дадутъ величку населенія многолѣтній хорошо оплачиваемый заработокъ и привлекутъ на Украину милиарды иностранныаго капитала, направленнаго на улучшеніе, а слѣдова- тельно и на обогащеніе страны и гарантированнаго колоссальное за- работки его владѣльцомъ. Но все это, за исключеніемъ восстанов- ленія транспорта и восстановленія сельскаго хозяйства и существова- вшее ранѣе промышленности, является вопросами второй надвайски ти очереди. На ряду съ вопросами перваго порядка не менѣе важнымъ вопро- 13. сомъ какъ въ экономическомъ такъ политическомъ отношеніи являет- ся вопросъ возстановленія торговыхъ сношений съ Украиною. Воп- росъ этотъ для будущаго возстановленія порядка на Украинѣ и под- держанія престижа того или другого правительства настолько ва- женъ, что равноцѣненъ и далѣе болѣе цѣненъ чѣмъ многочисленное войско, необходимое для изгнанія большевиковъ и поддержаніе по- рядка въ странѣ. Самыя большевики давно это поняли и всемерно стремятся возстановить торговые отношенія совѣтской Россіи съ Европой. Поэтому преступленіе совершать тѣ промышленныя круги Европы, которые въ погонѣ за барышами сегодня нынешняго дня или не хотятъ сознавать того, что снабженіемъ совѣтской Россіи онѣ под- держиваютъ и усиливаютъ преступную разруду большевизмомъ и кому- низма. Украинское Вольное Казачество прекрасно сознаетъ, что вый- стъ съ той организованной вооруженной силы, которая объединитъ его равновесный повстанческій элементъ и совдѣсть при полномъ осуществліи населенія ту реальную силу, помощью которой страна будетъ очищена и получитъ возможность перехода къ мирному труду и возрожденію, необходимо и самое широкое снабженіе населенія предметами первой необходимости, возстановленіе торговли, креди- та и финансового обращенія. Товаръ долженъ идти рядомъ съ пу- леметомъ, и населеніе должно видѣть, что выйстъ съ вооруженной силой, которая набавляетъ его отъ насилия грабителей и быть можеть, должна будетъ и самого его отучить отъ пропаганды и кулач- наго права, всмешанаго въ обиходѣ, идеи и благодательная сила удовлетворенія всѣмъ жизненнымъ его потребностямъ, медицинской помощи, снабженія предметами первой необходимости какъ для жи- ни такъ и для труда и возрожденія культурной и духовной силы народа. Европа и, главнымъ образомъ Германія можетъ дать все необходимое для этого, но спрашиваеться, какимъ образомъ, это осуществить охраняя интересы торговцевъ, такъ какъ товаръ, привезенный на Украину, не можетъ быть обмѣненъ на украинскую ва- люту, а долженъ быть долгое время сомнѣваемся на сырье. Един- ственнымъ методомъ первыхъ этаповъ торговли съ Украиною могеть явиться система факторій по образцу Остинской и другихъ торго- вих компаній. Факторії эти обслугивава изв'єстніе ралони и охрани- емне достаточносильной стражей Большого Козачества будут снаб- жать населеніе товарами, обмѣнивать их на сырье, производить куль- турную обработку земли, снабжать населеніе сельскохояйственными машинами, возстановлять транспорт являясь базами как экономичес- ки-культурными, так и поддержкой тѣх народных сил, которые вмѣстъ с Больным Козачеством будут стремиться к воссозданію порядка и законности порядка и законности в странѣ. Газица здѣсь только в том, что вооруженная сила, охраняющая факторії, будет не пришлая, а из самого населенія, которое при помощи этой организаціи бу- дет стремиться к возрожденію и упорядоченію родного края. Резюмируя все выше сказаное, слѣдует притти к выводу, что осу- ществленіе всей изложенной программы представляет настолько гран- діозную и обширную задачу и при том на много лѣт, которую не в силах будет осуществить само по себѣ ни самое крѣпкое и твердое Правительство, ни тѣ , или иные финансовые группы, даже обладающія милліардными средствами. Осуществить это сможет только крупный синдикат, обладающій необходимыми средствами, но при условиі непос- редственной помощи положительных элементов населенія и Правитель- ства. И мы видим по примѣру большевиков, что какое не было бы прави- тельство, оно с широкими об'ятіями пойдет на встрѣчу подобному предпріятію и поэтому предприниматели, которые возьмут на себя иниціативу в этом дѣлѣ, нечего боятся неуспѣха задуманного дѣла. Создать сразу синдикат, который мог бы осуществить, если не все то хоть значительную часть изложенного сразу невозможно. Поэтому дѣло должно быть организовано постепенно. Между тѣм политическая обстановка момента требует неотложного начала работы. И для на- чала этого дѣла для возможности его осуществленія прежде всего необходимо создать спеціально Украинскій-Нѣмецкій Банк с сравни- тельно небольшим начальным капиталом, который бы был связан с уполнитутым Совзом Экономического Возрожденія Украины, так и с Украинским Больным Козачеством и взял бы на себя с однсй стороны как политическую поддержку Украинской идеи и возрожденія Украин- ского Государства, так и постепенную реализацію и осуществленіе всей намѣченной программы экономического и хозяйственного воз- становленія Украины. Банк этот впоследствии должен во ти в непосредственную связь с Правительством, предоставив ему 50% своих паев и взявши на себя эмиссионную задачу у Правительства Украины для Европы. Последующее развитие операций и увеличение оборотных средств даст постепенно возможность реализации всех перечисленных предприятий и концессий и банк этот явиться тым необходимым посредством между Украинским Государством и тьми иностранными капиталом, который необходим будет для восстановления экономического строя и хозяйственной мощи Го- сударства. Участие Правительства Украины в операциях банка в половинном размере является наилучшей гарантией, что все прибыли и доходы от тых или иных предприятий в одинаковой мере будут давать доход как государству, так и предпринимателям, создавая свободную наличность гос- ударственного банка. Баварские и южногерманские промышленные круги, проявляющие боль- шой интерес к Украинскому вопросу должны сознать, что организация этого банка и непосредственная связь с упомянутыми украинскими организациями и партиями, а через них и с юридическим правительством Украины и есть тот фундамент, на котором может построен и международный Синдикат и осуществлено экономическое возрождение Украины находясь все время в непосредственной сфере влияния, как Украинской так и Германской, либо тот, кто возьмет на себя инициативу этого дела, тот и будет впоследствии господином положения, непосредственно связанного с главными интересами стран. Для украинской же идеи и для будущего преуспевания и союза обоих государств, так же как и для Германии, весьма важно, чтобы начало этого великого дела было осуществлено совместными усилиями, соответствующих элементов этих обоих народов. З оригиналом відідно: Мілабу Старший ойловод COMITÉ DU SALUT DE L'UKRAINE До Його Екселенції П. Головного Отамана Військ Української Народної Республіки. Constantinople, le Січня 25 1922 Комитет Спасения Украи́ни, має за честь довести до відомості Вашої Екселенції, нижchezазначене: в сучасний мент Царгород відограває дуже поважну роль як політичний центр ближнього сходу, того рахуючись з іого по- ложенням усі, не кажучи вже про старі Європейськи Держави, яки всі без винятку мають роскішні пальци-амбасади, але й нові Республіки дуже чемно обставлені з зовнішнього боку. І мають належний штат співробітників. Представництва взагалі на сходи, а найбільш у Царгороді, де маються дипломатині інституції майже цілого світу, мусять бути обставлені, як не роскішно, то досить чемно, бо зовнішні обставини мають тут велике впливоє значення. Українському Посольству яко- му умови сучасного менту примушують вести уперту боротьбу за визнання суверенності України, якому увесь час випада тяжка доля вести ще упертіш боротьбу з нечисленними воро- гами усього українського,необхідно мати для реальної роботи належні грошові засоби. В Царгороді посідає чимало українців, як з армії Врангеля – примусово мобилізованих, так й біжен- ців, осівших у Царгороді. Це вимогає від Українського представ- ниства великої роботи, в якої Комитет мусять допомагати, як звичайна громадянська організація, але за браком необхідних COMITÉ DU SALUT DE L'UKRAINE Constantinople, le ………………………………………… 192…… коштив, ця уся робота не має того розвитку, який вона мусила б мати при нормальної постановці справи. Годи зазначити, що останні часи наше Посольство складалось виключно тільки з особи П. Уповноваженого Міністра Токаржевського – Каравевич, який мусив роботати не маючи навіть Секретаря. За від, із дом П. Уповноваженого Міністра залишитися Т. Керую- чий Справами Лісняк, Завідувач Консульським Відділом Засядко. Комитето- ві стало відомо що позяк немає чим оплачувати помешканне Легації, за повним браком грошей воно мусить бути опущено і діяльність Легації таким робом препинена. З огляду на те що препинення діяльності Україн- ського Представництва у Царьгороді, повино надзвичайно зле відбитися взагалі на усієї Державної роботи, не тілько у Царьгороді, але й са- мому широкому масштабові, що в той ж день, ворожа до нас преса сповіс- тить усьому світові з ріжними коментаріями, що Легацію У.Н.Р. викинули з помешкання за неплатеж грошей, Цілком розуміло, що це усе буде на- лежно використовано як большевіками, так й моркотуновським представ- ником у Царьгороді, який по нашим відомостям недавно тільки одержав велику поривняючи квоту на розвиток своєї руйнуючей праці. Препинення діяльності Легації відбоветься дуже прикро й на нашої української еміграції. Головне й ге що це лиха влада як раз в час відомих перего- ворів, як з миродайними колами, так й з Георгієй, Азербайджаном й ка- закамі, які йдуть дуже успішно. Тому – Комітет Спасення України обговоривши вищезазначений стан Посольства Української Народної Республіки у Царьгороді у своєму засіданню 17 сього Січня 1922 р. одноголосно ви- COMITÉ DU SALUT DE L'UKRAINE Constantinople, le ………………………………………… 192…… ніс слідуючи резольцію: "марчі на увазі безвиходне положення Укра- інського Посольства на Туреччині, яке склалося з приводу не висилкі належних коштів, як на іого утриманне, так навіть й за найом помеш- кання, в наслідок чого Легація має залишити займаємое зараз помешкан- не на Аяз-Паша 77 Азаріан-Хан і тим самим препинити свою діяльність, що мусить повлекти за собой, навіть не предбачаеми зараз, дуже злі для усієї Державної Української роботи наслідки – асигнувати позич- ково 120 тур. фунт. на виплати частини належної арендної платні, ви- давая по 60 т.ф. у Січні і Лютому до І Березоля, до якого терміна, гроши мусять бути Урядом переслані. О такому скрутному станові Лега- ції надіслати мотивироване повідомлення П.Головному Отаману Військ Української Народної Республіки, П.Голові Ради Міністрів, П.Міністру Справ Закордонних і П. Уповноваженному Міністрові на Туреччині То- каржевському Карашевич." На жаль Комитет не має досить належних кош- тів, що б оплатити помешканне цілком собай й на два місяця. Окрім цього Комитет вважає неохідним підкреслити, як організована грома- дянська організація,яка стоїть на платформі Незалежної Суверенної Ук- раїни,те велике мірове значення, яке уявля собой царгород,як потити- чний центр, де купчаться інтереси цілого світу, тому на погляд Комі- тета на Українське Представництво у Царьгороді повинна бути звернута найпільнійша увага і з напруженнем усіх сил необхідно забезпечити Українську Легацію усімя належними кштами за для відповідної реп- резентації Української Народної Республіки.На думку Комітета у Цар- COMITÉ DU SALUT DE L'UKRAINE Constantinople, le ……………………………… 192…… городі мусить бути Легація у Повному складові й Генеральне Консульт-во теж саме, це тим більш необхідно що Ангора склала мирні умови з Радянською Україною, що викликає необхідність великої роботи у миро-дайних турецьких сферах, а ця робота зараз з від, із дом П. Уповнова-женого Міністра – цілком препинилася, між тим час йде й події роз-варачуються. Про наслідки цього меморандума , Комитет Спасення Укра-їни має за честь ласкаво прохати Вашу Ексцеленцію не відмовити в належном распорядженні о повідомленні.– Голова Комитету Спасення України Секретар Член Комітету Надзвичайний Посол і Зповноважений Міністр Української Народної Республіки. Тернопіль, дата 25.I.1922. № Високоповажаний Пане Президенте, Ваш лист з 24.грудня (Данильчук)дістав я тільки сьогодні, бо він був адресований до Відня й очевидно був затриманий довший час в кордонній цензурі. У відповідь на поставлені Вами, Пане Президенте, питання, спішу дати слідуючий звіт: 1) Франческіні: є папський граф, молодий чоловік, який не мав жадного майна, виїхав до Південної Америки, там одружився з грубою, старою, але дуже багатою жінкою і тепер, очевидно, має амбіцію грати велику соціальну, евен-туально, також політичну роль; такий образ намалював я собі з описів пп. Вона, Козака, Ереміва, Галіпа та Онацького. Як політично впливову особу його ні в якім разі не можна уважати, бо він лише хотів придбати собі політичний вплив в Римі в ролі українського дипломата. З цією метою він при-няв титул уповноваженого міністра Західної України при Папі, але тоді, коли довідався у Ватикані, що Папа не має охоти вмішуватися в польсько-західно-українські справи, він почав пробувати навязати відносини з нашою Місією, не залишаючи титула Західно-Українського Уповноваженого Міністра, присвятив мені, відому Вам, Пане Президенте, книгу, (яку написав не він, а його секретар) а в кінці вересня поставив мені через Галіпа цілу низку пропозицій, які головно зводилися до того що він від нас хотів дістати: а) титул уповноваженого міністра; б) титул генерального комісара для торгових справ України з закордоном; До Пана Президента й Головного Отамана Симона ПЕТЛЮРИ, в) титул почесного доктора українського універси- тету; г) українське горожанство (останнє, очевидно, для того, щоб не платити податків в Італії). За це він обіцяв удержувати Місію й дати до розпорядження позичку 100.000 лір. Хоч я вже із звітів Галіпа мав підозріння, що Франческіні не є серйозним, але вже з огляду на наше фінан- сове становище, не хотів од разу одкинути пропозицію й пе- редав через Галіпа п.Франческіні приложений в перекладі лист. Як Пан Президент при читанню цього листа скон- хоч і в чемній формі статують, я хотів найсамперед дістати ясну відповідь, а зло- женням певної суми дістати певність, що п.Франческіні бере справу серйозно. Як п.Галіп мені потім писав, а по своїм повороті з Італії, також устно повідомив, Пані Франческіні, хоч вона є амбітна, але не хоче для здійснення своєї амбіції робити жадних прошових жертв, була, здається, незадоволена моїми фі- нансовими умовами, а позаяк пані Франческіні – а не її чо- ловік – розпоряджає грішми, він став в неприємне положення бути примушеним взяти свої пропозиції назад. Щоби виплутатися з цієї ситуації, він удав себе ображеним моїм листом і написав до Галіпа, а також устно сказав, що ніби я трактував справу занадто ділово, тоді як він є "ідеалістом" і не хоче "купувати" собі титул! Цей очевидний "викрут" п.Франческіні я, розу- міється, не вважав гідним жадної дальшої відповіді і відмо- вився від дальнього листування з ним. Коли я дістав звіт секретаря Онацького, про яки Пан Президент згадуєть у своїм листі, і з якого я побачив, що Франческіні всетаки шукає зближення, я переказав йому через Онацького, що я охоче прийму до відома, що я можливо зле зрозумів його лист, посланий мені через Галіпа, і коли він (як він сказав п.Онацькому) має намір відвідати мене в Берліні,то я охоче стану до його розпорядимости.Як Пан Пре- зидент побачить з приложеної копії листа Онацького до Фран- ческіні,Онацький передав йому мою відповідь у правильній формі. Як Вам напевне,Пане Президенте,Стоцький доложив, я пробую дістати можливість поїхати до Риму (копії мого до- тичного листування з Онацьким до цього додав), і розуміється, з нагоди мого перебування в Римі відвідав також і Франческін У всякім разі я той думки,що ця людина нам цікава лише з одної точки погляду, а власне, що його жінка має багато грошей – але коли вона не хоче видавати гроші на наші політичні цілі, то він залишається лише честолюбцем, який під українським прапором хоче зробити громадську кар'єру, без того, щоб ми мали від нього якусь користь! 2) Галіп. Ваш лист, Високоповажаний Пане Президенте, датовано 24.грудня, тоді як лист, який я написав до Галіпа, як тільки довідався, що він вступив на службу до пп.Макаренка і товаришів, посланий мною тільки 29.грудня; копії цього листа, які я послав Вам, Високоповажаний Пане Президенте, а також п.Міністрові Закордонних Справ і Редакції "Трибуни", пішли також по 29-тим грудня, так що Ви, Високоповажаний Пане Президенте, при писанню Вашого листа до мене, не могли ще мати жадних відомостей про те, що я думаю про вчинки Галіпа і причини які його до того спонукали. Коли Пан Президент зволять переглянути мій лист до Галіпа, то знайдуть там вичерпучу відповідь на їхнє дотичне питання, на скільки розходиться тут про осуд побудних причин і вчинків Галіпа. Теодот Галіп, по своїй владі, є сумішкою ідеаліста й матеріаліста. Він не вірить в можливість переведення ідеалів без грошей; тому орієнтація під Вашим прапором Високоповажаний Пане Президенте, зникла для нього в той мент, коли він побачив, що ми не розпоряджаємо жадними коштами, тоді як п.п.Макаренко хдхххки Хвих xxxxxx і т.д. а також напевно його брат Артем, здається, переконали Його, що, коли Ваща осо ба, Високоповажаний Пане Президенте, буде усунена, українська ідея може рахувати за кордоном також на матеріальну допомогу. Тільки так поясняю я собі його вступ на службу до п.п. Макаренка і товаришів. Щоб він, бувши моїм заступником у Римі, не служив на ший справі чесно, на це я не мав жадних підстав. Мені, розуміється, дуже неприємно, Високоповажаний Пане Президенте, що я очевидно помилився у виборі Галіпа моїм довіреним; але ж і Ви, Високоповажаний Пане Президенте, пишете мені у Вашім листі самі, яке розчарування зробив Вам Лисенко і зрештою скільки десятків осіб, яких Ви, Високоповажаний Пане Президенте, обдарували своїм довір'ям, своїми дальніми вчинками показали себе негідними Вашого довір'я! Попередником Галіпа в Римі був Мазуренко-, він також тепер у ворожому таборі, а користувався цілковитим довірям нашого уряду. Ріжниця між ним і Галіпом є лише така, що Галіп до останнього моменту, доки він діставав платню, служив я в тому переконанні, чесно і залишив посаду бідним і без грошей лише тоді, коли я йому виповів, тоді як Мазуренко інтригував за часів Антоновича, а діставши від Міністра Фінансів Мартоса гроші для Місії втік з тими грішми, помінявши їх в долари! 3) Макаренко і товариші. В серпні 1920 року я зробив пропозицію Міністрові Закордонних Справ дати мені уповноваження виселити силом Макаренка з Відня через Австрійське Міністерство Закордонних Справ. Свою пропозицію я підтримував також отверто на нараді послів, яка відбулася тоді у Відні під головуванням п.Міністра Ніковського. На жаль цю пропозицію не було прийнято. На мій погляд, ці панове мають гроші зі слідуючих джерел: Макаренко від большевиків, щоб компромітувати У.Н.Р. закордоном, а також може з певних німецьких кол, які ще з часів окупації бачать в ньому (Макаренку) ще й досі провідника зализничників, і яким він своєю анти-польською орієнтацією є приємним. Андрієвський у свій час напевне привіз гроші з Надзвичайний Посол і Головувавжений Міністр Української Народньої Республіки. Берлін, дни 192_ № Польщі , трохи грошей ці панове дістали може і від Петруше- вича; про те всі ці суми у своїй цілості є незначні і п.п. Макаренко і товариші напевне зужили їх в більшій частин для початкової акції, (якщо ці гроші не помандрували в іхні влас- ні кешені для особистого вжитку) в надії, що вони тим захита ють нас за кордоном і тоді им удасться (це є причина, чому було притягнено Теодота Галіпа) через Артема Галіпа дістати гроші з Франції. н/ ці Я переконаний, що іхні останні надії не справдяться. Закінчаючи на цьому свій звіт, я не можу не сказати Вам, Високоповажаний Пане Президенте, з яким напруженим я дожидаю повороту товариша Шульгина і Посла Стоцького, щоб довідатися, яку постанову Пан Президент зробили. Остаюсь, як звичайно, з найбільшою пошаною до Вас, Пане Президенте, відданий Вам Н.Винниченко 21.I. 2. Високоповажаний Пане Секретарю, До Вашого листа з 16 с.м. прошу Вас приняти до відома слідуюче: 1) Моя італійська віза має ч.193 з 8 листопаду 1920 р. і виставлена італійським Посольством у Берліні. 2) Позаяк я цілком розумію тяжке дипломатичне ста- новище, в якому італійський уряд стоїть відносно сов.уряду саме те пер перед конференцією в Генуї, мені на думку не спадає, мати намір виступати як небудь офіціяльно, чи спідиватись якогось офіціяльного приняття в Римі; я хочу виконати лише спеціяльне доручення мого Уряду і просити в найдискретніший спосіб (отже без того, щоб напі публічність довідалась про це з газет) у тамошнього Міністерства Закордонних Справ допомоги Італії для передачі наших бажань Най- вищій Раді, згладно Конференції в Генуї. Для цього натурально потрібний докладне предст- лення сучасних політичних і економічних відносин на Україні а що могти дати їх правильно і вичерпуюче, Уряд додав мені п. Посла Сто- кого, а для економічних справ п. Нентського. 3) Позаяк дося всі члени нашої Місії у Римі (мій попередник Антонович), як також пр. Еремів і Галіп а з Червоного Хреста пр. Севрюк і Козак і т.д., завше мали дипльоматичні візи, то я вважатиму пониженням, коли як раз саме мені і супровожачим мен буде в цьому відмовлено; але само собою розуміється, що з причин порожньої амбіції не відмовляюсь у ніякім разі від важного завда ня орієнтувати італійський уряд про наші бажання, коли мені заміс дипльоматичної дадуть звичайну візу. 4) Позаяк не є неможливим, що в Італії, також як вж в інших державах Антанти сталося, Міністерство Закордонних Справ тенденційно і зі злим наміром поінформовано про мою політичну ка р'єру, щоб унеможливити мені порозуміння з Міністерством, то может До Пана Секретаря Посольства Е. О н а ц ь к о г о , Рим. - 2 - покликатись, як інформацію про мене, на двох бувших італійських членів Парламенту в старій Австро-Угорській Монархії, барона Скараманґера з Трієста і барона Мальфатті з Трієнта. Може краще все таки не настоюйте на постанові про візд, Дорогий Пане Секретарю, поки Ваш політичний приятель, імені якого я не знаю, не повернеться, бо, як би в його відсутності справа була рішена негативно, йому буде тяжче полагодити її по повороті. З найкращим привітом /підп.) Василько. Має честь підтвердити одержанні ласкавого листа Пана Міністра від 3-го березня б.р., а також однієї тисячі лір, спеціальну росписку на котрі туту прикладаю. Про нового Міністра Закордонних Справ, на жаль, я не досі нічого грунтовного не взнав. За минулий місяць я, в силу обставин, від своїх італійських інформаторів відійшов. Безпретенційний і більш-менш свій чоловік Пескаролі приїхав до Милану. Й. Варандян, через котрого я багато взнавав, вже з місяць в Парижу. За цей час єдине придбання, коррея про- бів, - навязав добрі стосунки з грузинами та з капітаном М., з друзиною. Грузини мені казали, що в Консульті /Італ.Мініст.Закорд. Справ/ провал бойовиків на Генуезькій Конференції передріпених. Цим ніби нарархріж зазначається відношення п. Шанцера до бойовиків. Що ж до його відношення до нас /Кавказу й України/, то вони ще теж нічого не знають. Загалом Пангер, як і майже всі люди нового Кабінету, ще себе в наших справах нічим не виявив. Факта, як і всі джолітіановці, справами закордонної політики не цікавляться і не дуже в них виступають. Капітан М. з друзиною, про котрих я вище згадав, і з котрими ми знаходимося як в найкраших відносинах, походить з Пінеролі /Льємонт/, з того ж самого містечка, що і факта. Іхні подвір'я майже межують, і пані Факта буває у М. раз-два на тиждень. Вони теж заходять до Ф. дуже часто. І я гадаю, що по обставину можна було би дуже добре використати. Але я, особливо з огляду на близький приїзд Пана Міністра, не наважуюсь без відповідних вповноважень, просити про побачення. Гадаю, що це побачення можна бу- ло би легко влаштувати по приїзді Пана Міністра. Панове М. зостануться в Римі приблизно до 10-го квітня. Маю честь попередити Пана Міністра, що в Генуї з помежками буде дуже сутужно, і треба було би, в приватній дорозі, замовити помешкання на- перед. Просити про урядову інтервенцію, на мій погляд, не безпечно. Грузинсь ка делегація на чолі з Геречкорі /сама собі підшукує кімнати, бо італ. уряд має дуже багато клопоту і в офіційно запрошеними /по рипе 1000/ особами. Наша Місія в Угорщині прислала до нас листа, щоб ми повернули їй позичені нею для намої. Місії сто паспортових книжечок. Маю честь зазна- чити, що з того часу коло 16 книжечок вже розійшлося. Решта потрібна нам на будуче. Замовити ж свої паспортові книжечки наша Місія не мала мож- ливості. Зрештою ніде не було зазначено, що книжечки писалися "на по- зику." Проте в цій справі відповідного розпорядження. З висловами найглибшої пошани й відданості Секретарь Св. Олена Переклад з французької. До Його Екселенції Пана Уповноваженого Міністра Західно-Української Республіки при Ватикані Маркіза Гастона ФРАНЧЕСКІНІ, Палата Шіяра, Рим. Ваша Ексцеленціє, Присланням Вашої фотографії Ви зробили мені дійсну радість, за яку я Вашій Екселенції широко дякую. Мені дуже шкода, що Вам, як здається, не було можливим приїхати сюди, бо устно ми швидше прийшли б до висновків, задовольняючих нас обох. Пан Галіп потвердив мені устно, те, що я, з його писаних докладів, вже знав, як Ваша Ексцеленція були ласкаві зайнятися так надзвичайно корисно для української справи. Він передав мені також пропозиції, в якій спосіб відносини між моїм урядом і Вами могли приняти тісніший урядово зафіксований характер, при чому він також довів до мого відома Ваші бажання з цього приводу, про які Ви його повідомили. На підставі цих Ваших пропозицій прошу Вашу Ексцеленцію прийняти слідуюче до відома: 1) Я цілком згоджуюся з Вашою думкою, що назва до теперішньої дипломатичної української Місії в Римі буде перейменована на слідуючу: Місія Дипломатична і Комерційна Української Республіки. 2) Я остаюся особисто й надалі Головою тієї Місії. Ця Місія матиме, відповідно новий назви, два відділи: а) дипломатичний, на чолі якого моїм заступником стоятиме, як і досі, п. Галіп, б) комерційний відділ, котрим керуватиме Ваша Ексцеленція у моїм заступництві. 3) Я приймаю в моїм імені й в імені мого уряду, - 2 - зроблену через п.Галіпа Вами пропозицію, покривати повнічково з Ваших васобів місячний бюджет Місії, з найширійшою подякою Місячний бюджет Дипломатичного Відділу Місії, включно чаючий платню за винайом помешкання я установлюю в розмірах 7.000 лір, і коли Ваша Екселенція тепер зложить до моїх рук 42.000 лір (на покриття цього місячного бюджету від 1 жовтня до кінця березня), дістане від мене наказ а призначенням керуючим комерційним відділом Місії. Згідно з моїми уповноваженнями я маю компетенцію виставити такий декрет, який я передам через п. Галіпа Вам, припускаючи Вашу остаточну згоду прийняти цей пост. 4) Особливо мушу дякувати Вам, за передану через п.Га- ліпа, виразну готовність дати до розпорядження мого уряду по- зичково і з певними застереженнями суму 100.000 лір і всту- пити зі мною про це в переговори. Я поділяю думку п.Галіпа, що дуже є потрібним підй- няти Вам авторитет, як керуючого торговельним відділом Місії, тим, що Вашій Екселенції дасться титул Уповноваженого Мініс- тра і що Ваша Екселенція будуть довірені функції Головного Комісаря заосмотрення за кордоном. Це призначення не є в моїй компетенції, але в компе- тенції мого уряду і потрібне згоди Голови Держави пана Голо- вного Отамана Петлюри і тому я передаю через п.Галіпа особис- то урядові писану відповідну пропозицію. Не підлягає жадному сумніву, що це моє доручення буде прийняте. навіть 5) Ваше бажання стати українським підданим, мені дуже приємне, бо краще буде, коли Ви займатимете урядове становище в українському урядові будучи українським горожанином. Прий- няття Вас до українського горожанства може бути кожного часу зробленим, тільки я мушу бути Вами зорієнтованим, чи згідно з законами держави, підданим якої Ви тепер є, допускається, щоби Ви прийняли також друге горожанство. Якби це було не так, то Ви повинні дати мені посвідчення з громади, до якої Ви прина- лежні, в котрій потверджується, що Ви виступили з Вашого доте- перішнього горожанства. Як тільки Ваша Екселенція виконає - 3 - одну чи другу формальність, то дістане від нас декрет про при- няття українського горожанства.- Українське Посольство в Бер- ліні або у Відні мають компетенцію для виставлення і важнос- ті такого декрету, позаяк в цих обох державах ми маємо визна- ні посольства. 6) Не підлягає жадному сумніву, що мені також буде мо- ливим перевести Вашу номінацію почесним доктором одного з українських університетів, про те краще буде виконати це Ва- ше бажання вже тоді, коли Ви якийсь час вже пробудете на на- шій державній службі. 7) Суми 42.000 і 100.000, позичені Вами урядові, я маю право поквітувати в імені уряду, згідно з моїми уповноваження- ми. Що торкається обставин звороту позички, а особливо висловлення Ваших умов, на котрі я охоче згоджуюся в імені уряду, щоби Ваша Ексцеленція за свою ласкаву готовність діс- тала б також відповідну фінансову компензацію, ожидую відпо- відних пропозицій від Вас, при чому наперед зазначаю, що з ог- ляду на Вашу готовність, я згоджуюся як найширше узгляднити ці умови. 8) Якби Ви мали намір дати до розпорядження цілої Місії, як також /дипломатичного відділу, помешкання у Вашій палаті, то місячний бюджет зменшився б на 1.000 лір і тоді кошти дипломатичної Місії за 6 місяців виносили б в цьому випадкові замість 42.000 лір тільки 36.000 лір, які Ви малиб дати позичкою до розпорядження дипломатичної Місії. Якби Ви мали ще дати для торгового відділу Місії або для про- паганди ще кошти, то вони були б поквітовані Вам мнор і в свій час виплачені назад урядом, під тими самими умовами, як і вищезгадані суми. Дозволяючи собі ще додати, що першою умовою цього договору було б, що Ваша Ексцеленція здемісіонує з посту Упов- новаженого Міністра Західної України при Ватикані, прошу Ва- шу Ексцеленцію бути ласкавим і повідомити п. Галіпа, чи Ви згодні з пропозиціями, висловленими в цьому листі. - 4 - На випадок Вашої згоди, п. Галіп видасть Вам, з мого доручення, декрет з призначенням Вас Керуючим Комерційного Відділу Місії, а Ви будете ласкаві передати йому суму, потрібну для шестимісячного утримання Місії. Пан Галіп є виразно уповноваженим повітрувати цю позичку в моїм імені. Пан Галіп — робуде на цей раз дуже коротко в Римі, бо як, як вже вище згадано, маю намір ослати його до місця перебування уряду з пропозиціями відносно Вашої особи. По його повороті від уряду я особисто прийду з ним до Риму, щоби передати особисто декрети, виставлені урядом і представитися разом з Вами перед італійськими властями; а також полагодити другу частину фінансової справи. При цій особистій зустрічі з Вами, я передам Вам також той остаточний документ, який не лише потверджує позичку, зроблену Вами, але також на підставі Ваших пропозицій, як вже згадано в пункті 7), висловлює ті умови, які Ви поставите згідно з Вашим бажанням, відносно звороту позички. Пан Галіп пояснить Вам успішно з яких причин я, з огляду на майбутній рішучий поворот ситуації на Україні, якою ми в ближчому часі сподіваємося, мушу тепер настоювати на тому щоб остаточно вияснити дальше становище нашої Місії в Римі і Ваша Екцеленція, оцінивши ці причини, повідомить мене про своє ласкаве рішення як найшвидше через п. Галіпа, котрий на кожний випадок зараз до мене повернеться. В надії, що цей лист буде виходною точкою нашої спільної корисної праці, яку Ваша Екцеленція й я провадитимемо для України в будучині, підписуюся з запевнення прав- дивої поваги. /підпис/ Василько. УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА. Надзвичайна Дипломатична Місія в Італії. Січня 18. 1922. № 6. Копія. До Вельмишанованого Посла і Вповноваже- ного Міністра МИКОЛИ ВАСИЛЬКА. З огляду на те, що канська конференція за довго була затягнулася, і відома Пану Міністру особа не приїздила і, як я взнав, має ще десь там забаритися, то я, гадаючи, що візи очевид- но, з огляду на генуезьку конференцію все одно будуть Панові Міністрові потрібні, вирішив звернутися до Міністерства, не чекаючи приїзду відомої особи. Отже позавчора 16-го я звернувся в цій справі до п.ба- рона В./через те, що візи мали бути дипломатичні, я мусів звер- нутися власне до нього, а не до консульського відділу Міністер- ства, в котрому добувається прості візи/. – В прихожу до вас, – сказав я, – з прозьбою… – Прошу… – Як відомо, Головою нашої Місії вже від двох років є п. Міністр Василько, котрий ще в вересні 1920 р. одержав диплома- тичну візу на візд до Італії, але ріжні важливі й пекучі спра- ви не дозволяли йому досі скористати з цієї візи, тепер же п. Міністр не вважає більш можливим відкладати свій приїзд і то- му наказав мені звернутися до Міністерства з прохання продов- жити його візу… – Наскільки я собі пригадую, – сказав барон, і на його об- личчю видно було велике куккіння замішання, – п. Василько одер- жав тоді візу не дипломатичну, а просту… – Ні, ні… як можна! Принаймні… – Бачите… Та зрештою це не важно. – Так, я гадаю. Але крім того п. Міністр Василько хотів би щоб його до Риму супроводили п. Роман Смаль-Стоцький, наш Посол в Берліні… – Знаєте що: Ви пені напишіть в цій справі маленький мем- ріяльчик, чого власне п. Василько хоче приїхати до Італії, чого власне його має супроводжати п. Смаль-Стоцький… і тоді я по- говорю з Генеральним Директором. - Гаразд... Я власне не гадав, що з цим буде так трудно. Але все ж я гадав, що ця справа залагодиться?... - Не можу Вам нічого обіцяти... Я власне паспортовими справами не завідую, але знаю, що там є якісь труднощі... Але я перебалакав. Після того ми ще трохи поговорили про політичні справи. Згадали про протест Місії у справі підписання договора Воров- ським і моє інтерв'ю в "Іль Ресто дель Карліно". - Це, значить, ваша точка погляду? - Так, це є наша точка погляду, пане бароне, - і як ви її знаходите? - О вона, без сумніву, заслуговує на найбільшу побагу,- відповів барон, трохи посміхачись і розводячи руками. - Так, - відповів я йому в тон, - але, здається, цілком пла- тонічно?... - Бачите... - і він зупинився... - я хочу підшукати вираз, щоб вам моя відповідь не здалася різкою... Бачите, трудно, щоб Уряд, котрий не розпоряджає своєю територією, міг схилити до своєї точки погляду. Ми стали на тому, що треба трактувати з урядами де-факто, котрі розпоряджають територією, а трактувати з урядами, що території не мають, не має жадного практичного значіння. Ми можемо приймати вашу точку погляду, як лише чиєсь переконання, погляд, думку... - Але ж і уряд Раковського не є урядом де-факто... Його н на Україні ніхто не визнає за український уряд. це просто мос ковська агенція, котра і виникла тільки через те, що істнує справжній національний популярний в народі уряд, котрому треба було щось протипоставити... - Так, я розуміється, теж не дуже то вірю в автономію і не залежність цього якогось уряду... І гадав, що були дійсно поваж ні причини, котрі викликали його до життя. Але тим часом... - Але тим часом, пане бароне, ви хочете сказати, що станови ще не є сприятливе для нас. Але ж ми працюємо не тільки про сьогоднішній день, ми працюємо й про будучність, і коли наші погляди справдиться, і наша точка погляду виявить свою ґрунто- ність... - О, тоді... і п. барон зробив широкий жест. Сповістили про візит фінляндського Міністра, і я став прошатися. - Ще одно питання, пане бароне, боюсь бути нескромний, але це питання для нас є таке важливе... - Прошу, прошу... - Чи буде на конференції в Генуї поставлене українське питання? - На жаль, нічого не можу сказати... Я ще не бачив програми,- додав він згодом. Вчора, я знову був в Міністерстві, але якраз переді мною пішов до барона знову фінляндський Міністр /Г-с/, і сидів так довго, що барон вислав до мене свого секретаря п. П. з вибаченням і прозьбою передати папір п. П. На моє запитання, П. сказав, що барон йому говорив, що справа йому здається трудною, але обіцяли зробити все можливе. Умовилися, що я зайду через два дні, взнати, як справа. В ноті я написав, що Пан Міністр має приїхати через те, що його присутність в Римі є абсолютно необхідна для справ Місції, а Смаль-Стоцький і Нентський "мають деякий час допомагати Панові Міністрові в його праці, такий корисний для будучих відносин між Італією та Україною." В ноті були названі титули пп. Смаль-Стоцького і Нентського. Що ж до замішання барона і до труднощів в питанні про дипломатичні візи, то тут можливо деяке світло може пролити слідуюча телеграма з Лондону, надрукована в "Темно" від 17-го: "Згідно інформаціям , окрім комерційного трактату між Італією та Советським урядом, істнує також другий потаємний трактат, по котрому італійський уряд зобов'язується припинити всяки офіційні зносини з представниками старого російського режиму". Відповідно до пропаганди, яку тепер ведуть большевики, і відповідно до підписання трактату з урядом Раковського, представники старого російського /чи, як було сказано в іншому місці, старих російських режимів/ являється тепер ітмі. На -4- жаль, перевірити справедливість цієї звістки поки що неможливо /Спростована не було/. До Місії звернувся наш представник в Будапешті з листом, що двом українським громадянам, емігрантам до Палестини, італійський консульт відмовився дати відповідні візи, бо не визнає наші паспорти. Я звернувся персонально до консульського відділу Міністерства, і при мені ж було написано телеграму з наказом візи дати. Мав честь просити повідомити Міністерство Зак. Справ У.Н.Р.в відповідь на ч.6469 від 17 грудня, що Місія не може прислати ані матеріалів пресових в справі повстання на Україні, ані готового пресового огляду в цій справі, бо Місія з листопаду передплачує лише шість виключно столичних часописів, на основі котрих скласти відчит неможливо, бо столична преса ставилася до звісток про повстання з певним застереженням, вмишуючи лише такі, як взяття Київа, або винищення 3000 комуністів в Житомирі. Преса провінціональна цікавилася далеко більше повстанням, але, за браком засобів, Місія не могла з неї користати. На ч.2364 від 19 лист.- Лист митроп. Антонія, наскільки міг довідатися, виник в наслідок якогось непорозуміння. Про ватиканські українофобські брошури тут нічого не відомо, і навпаки відомо, що апостольський візитатор на Україну падре Дженоккіо вертається до Риму, щоби організувати видавництво укр. релігійних книжок. Загалом національна політика Ватикану в лише політика церковна, а політика церковна наказує допомогти відділенню укр. церкви від московської, що може статися лише ще в наслідок відокремлення України. Можливо, що митр. Антоній читав брошури, видані якимись католицькими колами в Югославії, де він перебуває і де настрій певно українофобський. Мав честь просити повідомити п. Міністра Огієнка, що його лист до п. Ректора Березовського передав, але обіцяної відповіді ще не одержав. Статтю "про події на Україні від 1917 до 1921 р." одержав, переписав /скоротив/ відділ IV/ і завтра почну рос- - 5 - повсюджувати. Прикладаючи при цьому росписку на тисячу лір, дозволяю собі висловити Панові Міністрові мою ширу подяку. Прошу приняти, Пане Міністре, запевнення в моїй ширій повазі й відданності. Секретар Евг.Онацький. в.р. З оригіналом згідно: Берлін, дня 23.січня 1922 р. Міністр Николай ВАСИЛЬКО Верлін, дня 29. грудня 21р. Кронпрінцен Уфер 10. До Пана дра.Тодота Галіпа, Відень. Дорогий Пане Докторе, Перед кількома днями прийшов до Посла Стоцького під-писаний Вами лист з "протоколом віденської директорії" в прилозі, з якими я познайомився. Якби комусь, так як мені, здавалося, що він знає розви- ток Вашого життя ще з тих часів, коли я мав щастя відвідувати Вашо- го батька в Бродку, і досі – отже більше ніж 20 років – тому було б тяжко знайти пояснення, чому Ви дали Ваше добре ім'я для цієї так очевидячки в її намірах гідної осуду акції. Ви працювали, Дорогий Пане Докторе, в повнім порозум- мінню зі мною на протязі 13-тимісяців для того, щоб не зникли остан- ки нашого державного апарату до хвилини, аби він, по повороті на Ук- раїну, міг знову функціонувати. Ви, Дорогий Пане Докторе, завсігди поділяли мою точку погляду, - не лише в устних розмовах та звітах до мене, але також як провідник Місії в Римі в нотах, які Ви посилали до чужих урядів, - що поворот на Україну є єдино можливий під проводом нашого Головно- го Отамана й його уряду. Багато разів, устно й на письмі осуджували Ви протилежні погляди Вашого брата, а також особливо вчинки Макаренк Ви заступали, Дорогий Пане Докторе, своїм підписом в нотах, договір заключений з Польщею – коротко сказавши до 7. листопа- ду ц.р., дня, коли з огляду на ошадність я мусів зліквідувати також і Вас, Ви були одною з найпевніших опор уряду У.Н.Р. Що сталося нового від 9. листопаду ц.р., Вашого листа з цієї дати, в котрому Ви мені пишете, як Вам тяжко прощатися з Ва- шою дотеперішньою діяльністю (також на службі У.Н.Р.), що привело Вас до того переконання, що Ви вже 12. грудня, отже ледви через місяць -2- -"покриваєте" своїм підписом маніфест "таких людей", котрі в цім до- кументі відкидають і топчуть в болото не тільки нашого високо заслу- женого Головного Отамана, але найсамперед цілу діяльність уряду У.Н. Р., уряду, котрому Ви, Дорогий Пане Докторе, служили до 7 листопаду ц. р. за і під діяльністю котрого Ви підписували своє ім'я перед кордоном і перед публічністю? Дорогий Пане Докторе, подібного питання я не ставив напр. дру. Бігари; бо найсамперед він ще не має жадного "політичного мину- лого"; зрештою він тепер працює при українській організації, яка, хоч через Габсбурзьку марку не може бути корисною українській справі, а лише шкідливою, але ні в якім разі не хоче умисно шкодити нашій справі на службі у ворогів, як п. Макаренко на службі у російських большевиків! Ви, Дорогий Пане Докторе, маєте ж "політичне минуле". Вас уважали досі за твердого патріота в цілком певним напрямком і коли Ви за ніч "перекидаєтеся", то Ви зобов'язані перед публічністю пояснити Вашу переміну. Але для Вас, Дорогий Пане Докторе, немає жадної мож- ливості оправдатися: коли український патріот стає комуністом, коли він стає монархістом, то може покликатися на те, що його політичні пе- реконання розійшлися з демократичними принципами нашого уряду і що він бажає комуністичної або монархістичної України. Коли ж але Українець сьогодня - коли ми не стоїмо на нашій території й удержуємо закордоном символ існування України лише оди- ноко гучним іменем Петлюри, який своєю діяльністю вірність принципам проти большевизму має повагу у друга і ворога - хоче замінити це ім'я іменем Макаренка або Шевця, то він не може покликатися на свою полі- тичну совість, але є безсовісним.- Співробітництво в такому підприєм- стві означає участь в службі агентів наших ворогів! Отже, Дорогий Пане Докторе, Ви не можете оправдати свою пе- реміну політично. Лишилося б оправдання, що Ви, зліквідований урядом У.Н.Р. вступили на цю посаду ради заробітку на хліб. Дорогий Пане Докторе, Доктор права, письменник і літератор не може ніколи попасти в таке матеріальне становище, щоб за нужденною платню приймати участь в руйнуванні свого національного ідеалу! З вищесказаного Ви могли б може думати, Дорогий Пане Докто- ре, що я роблю Вам закиди, що Ви свідомо вступили на шлях, який може - 3 - кодити нашій святій справі. Ні, Дорогий Пане Докторе; я уважав Вас і надалі тим, ким завше були, горячим українським патріотом, але як людину за найвне дитя, яке не бачивши того всього, що я Вам вище вижив, далося зловити таким рафінованим людям (Макаренко)! Як би я про Вас так не думав, то цього листа не було б. Як Ваш старий друг хотів я Вам одкрити очі, маючи цілковите переконання, що Ви} зваживши мої слова і слова "панів віденських директорів" скажете собі: швода, що ян перше не порадився з Васильком, був-би тоді заощадив собі теперішню компромітацію! Але, Дорогий Пане Докторе, краще у свій час мала блямажа, ніж на завжди "заплямований" Тому раджу Вам, як Ваш земляк, старий друг і приятель, поверніть чим скорше назад! Я сподіюся, Дорогий Пане Докторе, що Ви не уважитимете моїх стрічок диктованими наміром похитати "віденську директорію" Вашим відходом. Повірте мені, Дорогий Пане Докторе, що я цілком не боюсь "діяльності" цих панів"; якщо вони остануться при тому, що досі робили, то ціле підприємство видихається не звернувши на себе увагу, - коли ці панове і далі відважаться виступати публічно, то їм може статися те, що приписано карним законом за кохштаплерство! як не слабим є мій уряд і моє мале значення як його урядовця, з панами цього калібру я ще дам собі раду - я б лише не хотів, щоб Вам, який ще має перед собою життя у вільній великій Україні, не лишилося співробітництво з цими людьми назавше як ганебна пляма! В цим змислі і в надії, що мої приятельські слова найдуть у Вас відгук, і що мені заощадиться розчаровання, що така людина, як Ви, не дивлячись на шире остереження, досі несвідомо зроблене "зло" продовжуватиме свідомо надалі, стискаю Вам руку з найгарячійшими побажаннями. /підпис/ Василько. 14-го Лютого предстаиник У.П.Р.в Румунії проф.К.Мацієвич був прийнятий в особливій аудієнції новим Прем'єр-Міністром Румунії І.Братіану. Проф.Мацієвич, познайомивши п.Братіану з сучасним становищем Українського питання, прохав його допомогти, як в загальних справах Української Державності, так і в біжучих, місцевих, що мають відношення до положення наших громадян в Румунії. В зв'язку з майбутньою Європейською Конференцією в Генові і обговорення на ній Російського питання, проф.К.Мацієвичем подається Румунській делегації на цю Конференцію особливий меморандум. Перед аудієнцією зараз після вступу до влади кабінету Братіану нашою Міссією в Румунії було надіслане листове привітання, з висловленням надій на підтримку з боку нового Уряду Української справи, на яке одержане відповідь з щирим і прихильним відношенням до України. Відносинно нового Румунського Кабінету треба мати взагалі на увазі, що на чолі його стоїть політичний діяч, який цілком розуміє значнне Української державності в справі замирення Сходу Європи і який завжди виявляв себе послідовним прихильником Державної Самостійної України. 21-го Лютого Голова Міссії У.П.Р.в Румунії був принятий Міністром В.С.ген.Войтюху в ставі улаштовання і полагодження питання про Українських збігців. З приводу шлюбу Румунської Принцеси Маріори з Королем Сербським Олександром Міссією було надіслано через Міністра В.С. привітання Королівської Родині від імені Міссії і всієї Української кольонії. Донося Екзекуції Головному Офіцеру У. Н. Р. Високоповажний Пане Президент, Дев'ябір мене повідомив, що він в свій раз передав до Вас мій лист, отже-де вам відо- мо з новою мною становище. - До цього разу воно не змінилося. Мене інше енергетичне, що з Європи Польщі я зробив все щоб Тільки мій до- гов вирішити ліквідувати присутність нації і від'їхати до Аргентини. - Не маю була в Польщі, що не запас меморандуму. Але так само не- лактимово і давне затримувати моє справу. От коли нічого місця в Уряд Арген- тини резерв маю укрився. Якщо вже мій сьогодні - друкував я на справі з підписанням Ант- кінова прикладання штабу + (хрест). Я намагався силу мирів до у. міністра за- кордонних справ але небільше і відповіді не отримав. Під час перебування у Дев'ябіра в Старицькому, отримав листа від у. міністра Фі- липку (9 вересня 1921 р. з. 1/50) з пропозицією надсилати мені купони до Речі проходу Павлих націй які в мак. Звичайно я шо- лодився і прохав їх признати як най- енергічні, але ніяких умов а кі купонів, а кі приватні відповіді не отримав. У мене зараз вартісний раз, що про цю справу Уряд наш припиняє залуч. Між тим, зі справа дуже важка. - З дивізією на свою місію не рішні як на дімволатуру, що і з променевою логу. - Примовний еран помаво ви- ду незупинно катуються під кору і він за Легзінове упувал на місці та призвентові намерли за звіт як дефектив 5. мін. ор. Під ліве-Коринь. Іде з кору на підправи рок- них даних. - Самі приводи комісіонери, які їздимо до Варшави з Драгунку свої кульва- ли узі пенеря, мені хвамили про корпу- ле на них деярні тих ефектнів і що досить зварно висідними з'єднує до Вар- шави, пік кульвають их у мене по дуго- мій ціні. Допомога роз 3 с гадал що мин ренаря кінця Пила привари висок ін- шатуву. Моя півдня лама і миже при- нести реанонкі наслідки, не залучайте про Аргентине дана на роботи - поводових лісах всіх ишних ефект (10 мільйонів що = 40 мільйонів ероранків). Як що відомий Козін міг з гран- имованими документами назбирали у південній Імеризі трохи від імені У.Н.Р. я привезти до Верміну коло двох мільйонів кіл. марок (звичайно не дуже уряду а дає селе) по легув- но з землю звичайних лісом на захоп- них підправах. Мені вдали здається що нам Урд чиве. Плохі інгізиме. - Дійсно, Пила не дафя мами защардованим приверавнурован нез- обхідним профілопоний мінімум , ти їх зов- сім з мінвідьваги. Морфен майже не вимовляє уривків утішень менам, але те що да- ру мафембійне працювання. Альда, мав відомості, що нам купували мистецтво у Кінешині і Аветрії ізгружає ду- ше дуже й це мене наводить на сумну мо- ментум, що нам будь веде змоги инику компанію мені невідому. В керуванні усі справжнього рут в Дарфелті чиємом темне- ливе. - Франція глибокий мент позбірку ков- ерами льв зником не вимушував знов 3 за недогородні тронні. Якщо, переказано до мене, Ви вважаєте жаринним мою присутність в Дарфелті, то я морфу імме повідомити що ці умови умова з алесярною паново зробити на морфу. Во Франції майже всі справи роз- криті за екіданком, Пота маєтиме виконувати проміння у селі та хазяйствованих олодом. На все-те не рівної у мене, то навіть і у місці немає будь-які змоги. Як Рут замислили дімосоаричними сира- вами ким не витратає на фунт? Як ми дотре до нас не олегрують нов- ерами, навіть під час швабору на Україну, им ще довші раз лудено заведіли від за- киданню кампанії. Оффе, на мою думку, им різь в якому разі не миємо іно- кувати нашими замовленнями зв'язаним з зволутиками. - Рідженна Альпіна нам могла Легаро допомогти ми переписати, бо і мені важко. Але дуже засмучено Пилип поїхав разом на місці випробну працю. - А Рома прийде все світло - Другий у морфемах, що і нами був замінений буде анульоване. Не засмучуйте, що наші вибори Павл працювали з цих еміграційних дієкредитувати. Я вважав за свій обов'язок повідомити Вас, Даве Президент, і справжнє становище у разі пропасти деяких зібрань до Польщі що я маю надані розписи. Як же ми вважаємо все не залишалися уваги, бо молодь і люди конфесійного кола Вас, по ГУП, при згаданні цих справах - ми промовляли, а нинічо не чуєм. Україна зрозуміла не мається. Легаро належали відповідальність, і прохання Вас, Даве Президент, узгодити мене за повнення в майбутньому до Івана та моїй відважності. Милуємось адреса: Monsieur Choumitzky 56 rue Carnot Levallois-Perret (Seine) France. P.S. Я надіслав копію цього листа через ГУП. Комітет в Україні. Миколай Василько. Берлін 4 лютого 1922. Високоповажаний Пане Міністре, У мене вже два дні велика гарячка (39 ступнів) і тому, позаяк Зайців вже іде, моя відповідь на Ваші лис- ти з 13 і 16 того чередані мені через нього, мусить бу- ти короткою. 1. Як довго мені даватимуть можливість працювати згідно моїм розумінню і совісті, і як довго мене не примуш- шують вести політику, котру я в сучасний момент вважаю для нас шкідливою, останується ясособисто і далі на службі на- шої справи. 2. З посланнями мені уповноваженнями я багато не могу зробити, поки не маю уповноваження на Геную - я зос- тавсь в переконанні що без Стоцького, з котрим я звик працювати і котрого {подивиться лише список дипломатів які були у нас 26 лютого, починаючи з англійського посла) ду- же серйозно цінить дипломатія всіх держав, я не по і д д У. 3. Призначення Міністра закордонних справ є ро- зуміється справою Голови Держави і мені і на думку не спадає тому далі не служити, що, наприклад тепер буде приз- начено п. Лотоцького. Я незвичайно ціную п. Лотоцького, і переконаний, що він також мене цінить, отже в останньому листі я попе- реджав проти його призначення ні в якім разі не з цієї точки погляду. Мені тільки здається, що ми поки що мусимо, що найменше, послідовно маркувати до теперішньої політичну Керуючого Міністерством Токарь-Токаржевському-Карашевичу. орієнтацію, і що п. Лотоцький відомий у Антанті як противник цієї орієнтації; отже не з особистих, а з річевих ґрунтів здавалося мені, що я мушу накинути п. Голові Держави і Вам мою пораду. 4. Що Шульгин і Стоцький неправильно поінформували мене про розмову з Вами, або з Головою Держави, є непорозумінням; бо як раз з обох Ваших листів з 13 і 16 лютого я бачу що зміст їх дословно годитьсяться з авітами обох панів. 5. Дуже тяжкою є справа з цінностями переданими через Стоцького і Шульгина, бо на жаль перший берлінський Монетного Фахівець директор королівського кабінету, Др. Реглінг з 1 першого погляду пізнав що вони походять з приватної властності і назвав також мені ім'я власника відомого колекціонера. Я стараюся продискретну і приватну можливість перевести цю трансакцію, на жаль перервану моєю хворобою. В найближчих днях Стоцький поїде до Варшави і до Вас і передасть Вам мої пропозиції з цього приводу. Гарячка на жаль не дозволяє мені писати далі . З широю повагою підпис Василько в.р. Надзвичайний Посол і Зовнішній Міністр Української Народної Республіки. Берлін, дня 11.II.1922. Високоповажаний Пане Президенте, З-го ц.м. я мав 2-годинну розмову з п.Шебеко, котрий тепер є довіреним польського Міністра Зак.Справ в Женеві, а перше був польським послом в Берліні.П.Шебеко є незвичайно інтелігентний, дуже досвідчений польський патріот, котрий правильно оцінює важність добрих відносин Польщі до нас і з великим розумінням відповідав на мої думки. Я обеднав ці останні в листі до нього, український переклад котрого тут Вам, високоповажаний Пане Президенте, прикладаю. П.Шебеко, котрий здається має до мене особисте довіря, обіцяв мені поговорити серйозно в дусі цього листа з польським Міністром Зак.Справ Скірмунтом, з котрим він дуже заприязнений ще з давніх часів і підтримати перед ним як найгарячіше мою точку погляду. Як звичайно, з найбільшою повагою до Вас, високоповажаний Пане Президенте, відданий Вам До Пана Голови Директорії і Головного Отамана С.ПЕТЛЮРИ. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин "14" лютого 1922 р. ч.46м/52 До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу розісланий дипломатичним представникам УНР. обіжник про політичну акцію в звязку з Конференцією в Генуї.- За МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Мокуревський Пушкін /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Волошин У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чуже Знешні "9" лютого 1922 р. ч.387/21 Обіжне. ДО ПАНІВ ДИПЛОМАТИЧНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ У.Н.Р. На протязі минулого року, особливо в останніх його місяцях дипломатія Совітських Російського і Українського Урядів, вико- ристовуючи політично-економічну конюнктуру на Заході, досягнула во- ликих успіхів в своїй роботі, як ще не на політичному грунті, те економічному. Цілий ряд Західних держав або ще веде свої торговельні пе- реговори з совітами, або вже заключив їх підписанням відповідних умов. Хоч до цього часу різні Держави Світу в своєму відношенню до Совітського Уряду й не зайняли однакових позицій, а навіть пре- тилежні /Англія - Франція та особливо Америка/, але можна ждати що і та група Держав, яка досі ухилялася від перетрактацій з бель- шовиками, буде врешті втягнута силою економічних причин в загаль- не русло. До цих перетрактацій бельшовиків спонукає крім політичних завдань в першу чергу економічна руйна на всьому просторі Росії та України: знищення промисловості й торгівлі, розвал транспорту, упадок сельського господарства, занепад культури. Всі матеріальні засоби виснажені і економічна руйна в кермі підриває совітський режим і загрожує совітській владі цілковитим упадком. Чотирьохлітній досвід багато де-чому навчив бельшовиків, а сучасне економічне становище їх наочне показале неможливість даль- нійшого превадження їхніх соціально-економічних експериментів і примушує шукати виходу та засобів для економічного оздоровлення совітських республік. Цей вихід і ці засоби цілком природнє і неминуче вбачаються ними в повереті, в певних поки ще межах, в бік буржуазно-капіталі стичній системи господарки, про що свідчать всі їхні змагання в останні часи: торговельні переговори і договори, наміри широке вжи- - 2 - вжити концесійну систему, заклики до купців і промисловців, закони про здачу в аренду промислових закладів, допущення де-якого товарооб- міну на ґрунті приватної ініціативи і т.п., словом, все те, що викли- кале в широких колах громадянства на Заході ілюзію "еволюції бель- шовизму". Але наївно було б думати, що бельшовики врешті ціре перезуміє-- лись зрозуміли всю абсурдність своєї детеперішньої господарської практики. Правда, для них теж ця практика являється помилкою, але не в тому розумінню цього слова, яке в даному разі надає йому західньо- європейський буржуа. Коли для цього останнього призначення Леніна і інших бельшовиць- ких лідерів на якому небудь з'їзді або в пресі в своїх помилках оз- начує признання ґрунтовної помилки ще до самої господарки, признан-- ня нереальності самеї ідеї комуністичного устрою і рівнозначне від- казу од соціальної утопії, - те, резуміється, для самих проводарів бельшовизму це тільки признання в помилках що до використання ма- теріальних засобів буржуазно-капіталістичного ладу, в методах пере-- будування цього ладу в комуністичній, який одначе на їх думку му- сить запанувати як не сьогодні то завтра. Бельшовики резуміють, що повернення до капіталістичної системи господарства, навіть обмеженої особливими умовами, означує зміцнен-- ня ворожих їм соціальних елементів і загрожує їхньому політичному становищу; резуміють вони також, що оздоровлення народнього хозяй- ства неможливе в умовах політичного режиму, який подавляє всяку при-- ватну ініціативу, особисту і громадську волю. Загряза, яку несе з собою для бельшовицького режиму зміна еко- номичної політики, здається їм меншою, коли відбудову країни буде про-- вадити чужеземний капітал, зацікавлений власне тільки у фінансевих прибутках. Цим пояснюється, що бельшовики раніш зверталися за керден, ніж звернули увагу на ті внутрішні сили країни, які могли би взяти участь в 14 економічній відбудові. Як зазначено вище, бельшовицькі проводарі зовсім не одмовилися від своїх примувань до світової соціальної революції, тільки ж заг-- реза упадку їхньої влади, як результат економічної руйни і повного виснаження набутих раніш матеріальних ресурсів, примушує їх на де- який час змінити свою тактику, щоби ці ресурси придбати та за їх до- -3- помогою йти далі "роздмухуючи мируву пожежу". І бельшевики безперечно будуть ждати більш менш спокійно того часу, коли праця свого та європейського буржуа дасть свої результати, себто коли будуть відбудовані і пущені в рух заводи і фабрики, трохи налагодиться тарнспорт, отримаються з-за кордону машини і ріжний крам. Як тільки ж країна економично відживе, новий поворот комуністичного курсу відкине буржуа і всі вироблені або привезені його коштами матеріальні багатства знову перейдуть в руки керовників комуністичної господарки. Бельшевики, навчені досвідом, будуть надалі більш обережно витрачати ці багатства, будуть оберігати від руйнації засоби продукції і змагатися використати їх в рамках "комуністичної господарки". Розуміється, результатом цього всього буде нова економична руїна, але для тих, хто, як заявляють самі бельшевики, йде до своєї мети шляхом експериментів, які вони рисковані не були, це не страшно. Самі бельшевики і не думають дуже ховати свої плани, про що свідчать їхні заяви, що новий економичний курс прийняте ними тимчасово. Такі плани дозволяє їм те тяжке становище, в якому перебуває західньо-європейська промисловість і торгівля в результаті цілого ряду причин, з яких одна з найголовніших є виключення з міжнародного господарського обороту безмежного ринку на території рівній шестій частини світу, доведеної до того ж бельшевиками майже до ступня натуральної господарки. Західньо-європейський промисловець, фінансист, купець душаться в тісних рамках, які залишила їм війна і конкуренція; в той час коли їхні вироби і капітали лежать без руху, коли їм необхідно "робити справи", - в той час величезні простори з безмірними природними багатствами, з населенням мало не дві сотні мільонів, без власної промислової продукції, без найнеобхідніших матеріальних засобів до життя - застаються для них не приступними. Отже, коли на Заході сподівання на упадок бельшевизму сьогодні розв'ялися, а їх місце заступила ілюзія еволюції бельшевизму під впливом економічних факторів, а крім того, коли бельшевики самі шукають центр-агентів на економічному полі, західньо-європейський - 4 - буржуа рішає використати момент і спробувати реалізувати всі можливості, які йому дають уступки бельшовиків. І ми бачимо, як думають використати всі можливості східньо- європейського ринку наймогутнійша економично держави Заходу: Англія і Німеччина, а в їхні плани неминуче втягується і Франція. За ними також втягуються в цей похід на Схід і другі країни: Польща, Австрія, Чехословаччина, Італія та інші. Звичайно, заінтересовані західньо-європейські промисловці й фінансові кола не можуть не перебачати сбмачу з боку бельшовиків не можуть не бачити їхніх планів, а тому, поскільки дозволяє кон- куренція і ті особливі умови і потреби господарського життя Єв- ропи, які утворені безпосередньо світовою війною з її політични- ми та економічними наслідками, ці кола ретельно будують свої контр-плани, організуються, втягують в круг своїх приватне господ- дарських інтересів і свої Держави і думають перемогти бельшо- виків, поволі змінивши їхню господарську систему, ослабивши полі- тичний режим, звалити потім мирно, використовуючи непереможний вплив цілого ряду факторів економичного життя, і саму бельшовиць- ку владу. Як що ж не вдасться мирно заставити бельшовизм прейти "шлях еволюції" і виникне загроза бути ограбованими ними, те за європейським промисловцем і купцем стоять їхні держави зе всіма засобами для захисту їхніх інтересів. Тяжко припустити, щоб цілком здійснилися плани бельшовиків спочатку, еміцитетися економично і досягнувши такого-сякого уперед- кування народньо-господарського життя, кинутися на Захід, але ист- нування таких планів відкинути не можна. Не можна з другого бо- ку відкинути і тєге, що економічна інтервенція Заходу буде ба- зуватися більш на свідомості, що за нею стоять цілком реальні сили озброєного кулака, ніж на ілюзії "еволюції бельшовизму", яка власне підсвуюеться і буде підтримуватися для заспекення спінії широких кол населення, не відчуваючого безпосередньо пот- реби цієї інтервенції. Вищенакреслені амагання бельшовиків - в одного беку і преми слевих кол та Урядів Європейських Держав з другого - привели до запрещення Російськеге Сєвітськоге Уряду на міжнароднію Конфе- ренцію в Генуї. - 5 - В цій справі для нас в першу чергу мають значення не стільки економічні, скільке політичні моменти. Участь бельшовиків в Конференції ставить нас перед загрозою фактичного визнання Російського Світського Уряду Європою, ще яв- ляється великою перемогою їх над нами, бо це ще більше втягне ук- раїнське питання в тісні рамки загально-російського питання на міжнародній арені. Отже для нас необхідно, беручи під увагу нову міжнародну си- туацію і нові відносини між бельшовиками і Західньою Європою, всі- кими способами добиватися відокремлення справ України від справ Росії. Ми повинні постійно використовувати всякий привід, щоб рез- кривати в Західній Європі справжню суть бельшовицьких намірів та категорично зазначати, що український народ не визнає ніяких зо- бов'язань і пропозицій, зроблених за його спиною окупантською бель- шовицькою владою на Україні. Але ця нова фаза бельшовицько-європейських відносин і ті пе- літичні позиції, які ці відносини дають бельшовикам змогу зайняти, а саме - можливість для них поліпшити своє економічне становище коштом економічних ресурсів України, з якої тільки й може початися "відбудова" економічного життя Сходу Європи, та можливість здо- буття делегаціями і представництвами Росії і Совітської України офіціального визнання з боку цілого ряду Держав, вимагає від нас особливої уваги і енергії. Що нову лінію Європейської політики у відношенню до бельше- виків ці останні будуть змагатися використати в першу чергу для своїх політичних цілей, а значить і для призання за їхніми деле- гаціями характеру дипломатичних представництв, - в цьому не може бути жадних сумнівів. Це вимагає від нас ведення найбільш активної боротьби за всі- ма бельшевицькими змаганнями, а також з всякими спробами російсь- ких кол затушувати нашу національну і політичну окремішність. Необхідною передпосилкою цієї боротьби в сучасних обставинах Міністерство вважає встановлення Вами тісного контакту з нашими громадянами, перебуваючими в Державі, в якій Ви являєтеся представ- ником У.Н.Р..Формою боротьби - відповідні маніфестаційні заяви на ших громадських організацій, резолюції, меморандуми, як ще можливо -6- то навіть делегації до Урядів або місцевих дипломатичних представників відповідних Держав. Там де нема сталих організацій, це могли б робити співзвучні нам групи нашої еміграції. Резуміється, як найширше необхідне використати пресу. Міністерство вважає, що це підсилило б наші позиції в опині закордонних політичних кол і показало б їм, що в особі нашого громадянства вони мають національне і державно розвинених представників нації, що береться за своє визнання, не визнає бельговицької окупантської влади і на ніякі уступки в національних справах ніколи не піде. Крім того, незалежно від безпосередніх наслідків такої акції, Міністерство вважає її доцільною ще й через те, що вона буде сприяти нашій національній консолidaції і зміцняти нашу відпорну силу. Безпосереднім приводом для такої акції нашого громадянства за кордоном мусить послужити факт запрещення бельговиків на Конференцію в Генуї. Ясно, одначе, що вся вага справи падає на наші дипломатичні представництва і зазначена вище акція нашого громадянства могла б тільки підкріпити дипломатичні заходи, які будуть ними зроблені. Ще до останніх заходів, те Міністерство вважає необхідним слідуюче: 1. Всі без винятку п.п. Дипломатичні Представники подають невідкладне після отримання цього збіжника до Урядів Держав, в яких вони несуть свою дипломатичну місію, ноти - протести в приводу запрещення бельговиків на Конференцію в Генуї. В нотах повинно бути зазначено: а/ Відбудова Росії має провадитися головним чином за рахунок українських багатств, бо більшість препенованих Російським Совітським Урядом концесійних багатств знаходиться на Україні і є власністю Українського Народу /доказати цифрами - вугілля, залізо, сіль, хліборобська продукція/. При цьому надсилаються статистичні данні/ б/ Що ні Російський Совітський Уряд, ні його експозитура - Український Совітський Уряд - не є уповноважені виступати в імені України, населення якої вже більш трьох років веде і буде вести боротьбу з ними і ніколи не визнає складених ними договорів, що відкидають підставу культурного і економічного життя, якою є недоторканність приватної власності. Весь план бельговиків по відбу- -7- дові Росії та України є впертий на знищення приватної власності і націоналізації всіх багатств. в/Що на Україні населення не заспокоється і не дасть змоги спекійно провести в життя яких небудь планів економичної відбудови до того часу, поки не буде визнана повна незалежність Української Держави і буде дама змога Українському Народові вільне улаштовувати своє життя. Це основні тези, які необхідно зазначити в нотах. II. Пан Голова Дипломатичної Місії в Парижі має подати по-дібну ж ноту до Представників Урядів Держав Америки, а п. Посел в Берліні - до Представників Японії, Фінляндії, Естонії, Латвії та Литви. III. Крім вищезазначеного всі п.п. Представники подають ноти - протести також до Представників Англії, Франції, Італії, та 3"ед-наних Держав в тих Державах, де вони виконують свою дипломатичну місію. IV. Всі п.п. Представники повинні перегумитися з Представниками Грузії, Вірменії, Азарбейджана, Північного Кавказу та Донського і Кубанського Козацьких Урядів, щоби одночасно тими останніми були подані аналєгичні ноти. V. Всі ноти, подані безпосередньо до Урядів Держав, необхідно по можливості оголошувати в місцевій пресі. VI. Копії всіх нот необхідне одночасно з подачею їх висилати обов'язково в Міністерство. Міністерство ще раз мусить констатувати незрозумілий факт, що не всі п.п. Представники висилають Міністерству копії нот і меморандумів, які ними подаються, а також не відповідають з приводу ріжних директив Міністерства. Міністерство просить всіх п.п. Представників не ослаблювати контакту з ним, бо це наймовірне утруднює нормальнє превадження загальної нашої праці за кордоном. Т.в.о. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Я. Токаржевський-Карашевич /в.п./ Директор Департаменту Чужез.Знайси КОЧЕРГАН /в.п./ З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного В ідділу Високоважений Пане Міністре. За ці два тижні я пригладався до моїй ситуації, яка утворилася після приходу до влади нового кабінету. Відносно України поведінка кабінету ще нелена, але диво поведінки Пучанкаре що до большовиків вже більш-менш ясна. Про зміст його корт, про відношення до неї у Франції Ви все знаєте певно і з газет, і з пресового звіту, якого я, вам чинним дуже надсилав. Були де-які цікаві статті в Тетрь, котрий до певної міри ордінози Мін Зак. Справа. В одній статті говорилося, що як не як большовикам влада є влада національна, що її популізм вже глибокий самим комуністів, що треба з большовиками говорити і т.д. ця стаття мене дезорієнтувала. Де-які говорили, що вона була кавійка людини еропоним М.В. У справді нора Пучанкаре сроти як би на зовсім інші позиції. Але тепер мені справа уважніше, так, як мені не сказали прямо офіційно особи: з большовиками говорити будуть, але це цілком не чира розмова і відношення до їх, як до ворогів у Франції збагається. Закінчено сялося, так, як я і говорив Вам у Уваршаві. Пучанкаре наґурмано не міг просто з різкою статтю, так, як вона може інкорувати підписи свого попередника, але він виможе гонною від Генуї. Бо він не може ігнорувати підписи європейського московського січня в Каннах. Нота Пучанкаре з різкою, цим пунктів. Хоча, яку я свогочас передав Пучанкаре, є таки аналіз цих шести пунктів, але не з огляду загального, а з огляду виключно українського. Для характеристики ситуації найкраще передати Вам де-які мої окремі розмови. 1) Розмова з Г. б М.З.С. 9/2 Я розказав йому про свою подорож, про свої заходи і побачення в Уваршаві. Потім оскільки, як зараз справи стоять на Україні. Далі розмова перекинулась до конференцій сектрив, як зараз справи стоять на Україні. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова, сказав мені, щоб в добре мав на увазі, що коли Франція в Генуї. План Г., нідкреслюючи слова ну у майбутньому нашої державності: І) то, що ми здійснили в 1917 р. певну державну організацію, з якою все ж була в зносинах і Франція, тож і не визнавала її. Умови ми нині для Франції сумнівні форми державності, п. т. приходить до сучасного стану. Ми знаємо, що таке є собітська Україна і уряд Раковського, але факт той, що її визнають і ваші вороги, що вони йдуть до Генуї разом з делегацією собітської України, якої ми не можемо не прийняти. Бо вона входить, як союзник табеля в емісія Російської державності. Я розумію, що Ви будете і життєві протестувати, але ви певно повинні бути, що це буде до певної міри і користь вам можуть пов'язання делегацій України по міжнародному конгресі. Раді п. т. сказав, що з нікаквідною відчуженостю до цих убат з правом редаговання, принаймні в канає- Може іншим, я з приводу визнання України Францією в 1917 р. не раз відмітив, що Франція публічно ми разу не дозволяли Мадучі, отже коли вона сказе, вони своє таре визнання можна буде добре використувати тепер. Що до ролі собітської України з політичною організацією, то те що сказав п. т. позілляться і багатьма іншими діячами. Килим знайомий з чинищував такий обид, на якому думу кілька мого прибуття - сен-Га- тов і літераторів (серед їх дуже знаменитих тепер рисемнених де-Рофе). Всі погоджувалися з тим, що ми мусимо боротися і протестувати проти Раковського, але визнавали, що факт прийому його до конференції є визнанням де-факто собітської України, себто української державності. Коли держава буде визнана, легше буде найтовкнити держави на визнання того уряду, який має на право делегація. 2) Передаю тепер свою розмову з п. М. великих франкенсії сом, яку я вів в присутності мого приятеля депутата м. Після того, як я поділився враженнями від своєї походження, з поставив таке питання: кілька місяців тому я говорив п. т. М., що необхідно зорганізувати франкенсеве товариство, але мало б намет релоконструкцію економічну України і вело б до його підготвку аклін. Чи не так тепер поставити цю справу на порядок денний. Нам м. додав до чого, що він неглибкий чьому співпрацює, але на плюму і настовпе, та даючи, що для такої франкенсової аклін є велика база в нашому національному русі. Кавіті, комб Україна не озичня самостійності, добреся із силою, яка покаже себе при перших виборах - п. М. з цим погодився, але зараз же однімов до окреслення загальної економічної політики України; дяк він її собі уявляє неглибко відносно України, а більшою вейе думки Ровей. На думку п. М. Франція і кавітса Кавказом, Донецьким басейном і Україною. Він розуміє, що ця Україна напереди спраха - не залізних та шахти, але не діло на менше двох років і безпосередньо випаду Французькому капіталеву дефін не може. Пак само ми його ручку, здивший тає портвіден на відродження сільської господарства, легше відновити цукроворну промисловість, але кайлене погади експлоатациою музейних багать. На Кавказі - нафту, на Дону і Україні - вугілля і руда. З партій і Революція починається пересаджати потім з кінця до початку, себто до хліборобства і залишень. Приводу не як приклад того, як уявляє економічну відбудову України і її сусідніх країн французький франкенсев, який має на увазі перш за все свої видоби. Раді він виявив різкими між Англо-німецькими і французькими питалями взагалі. Перші хотять зробити з земель б. імперії свої колонії. Вони хочуть забрати сприйвень і замість того дати тойбий товар. Франція і Бельгія хотять дати можливість цим країнам самим розвивати свою промисловість, самих заготовляти свої сировини. Пон м. ставить тоді питання, якоже здійснити ці плани при сучасній політичній ситуації: Ф.М. звідусь, що він цілком згоден з тим, що зараз це неможливо. Алоїд-Донорж помиляється, коли думає, що можна кий-якийсь певний фінансовий і упорядкування фінансів. Останні зв'язковці тільки наслідкують за в свій перес політику. Без політичних гарантій економічне життя не може розвиватися. Планка-рантній у будь-боєї ще не має. На це я зв'язався, що такі гарантії найлегше найти коли? Росія буде відновлюватись по тацім. Цілком обликаючи наші національні інтереси, з узимився на тому, що співпраця з Україною є різ найбільш корисна для самих французів. Я знов появ каськового на всі хідності організацій військового товариства, яке босабило собі дуже ми рокі завдання. Ф.М. сказав, що в цьому він не бачить нічого неможливого але дає гарантію, що ми маємо безпеку сполуку між Одеєвої КНІ- вом. А кізновів, поки першоні війська окупують Україну таких гаран- тій бути не може. Але я двертаю увагу на те, що між французькою систе- мою, а англо-німецькою є не одна різниця. Англо-німеччина є активній організації пасивні. Фінанси, як справедливо мають великий вплив і на- наслідок політики і економіки, але фінанси знов вертаються до різка необхого- жує підготовляти пункт політичний. Як цього знов вертаюся до різка необхого- жує підготовляти пункт політичний. Колосальний рольо. Ф.М. сказав, треба поча- варивати, яке б могло відправити колосальну рольо. В.М. сказав, треба поч- кати і половне Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви мешеє продовжувати Ваші зв'язки з М.З.С.- кафі і половине Тримайтев. Ви м 9) Про Купубез і Прудбецького. Обганював у розсіяв, що можу Гільки при його бажанню їхати знов до Варшави виповіти йому поздоровки. Ніякої плятки да- ти тому не можу і взагалі в мійті дієй, кого не вбожу. Купубез передавав привітан- ня, зборив Прудбецькому, з яким весь зостаюся в цілком корректних відно- синах, що той би побатись з Князем. Але "горди" князь не збивається. Мені че було б безлатно вайдуть, але справа в тому, що Купубез починає якесь акцію про яку з довідуюся тільки від сторонніх людей. Коли і чеби самоний розлівні, а б нічого не мав профі, але він пише поїт, і недарго мене побагаєш з Пуанкаре. Де тут правде і де починається брехня - сказати трудно, але нічого дивного не було, колиб Купубез побачився з Пуанкаре. Зв'язків у нього безперечно багато, яке вони, наше міністре, знаєте мою очіку пайтлиних здібностей і інтелекту Ко- пубеза. Отже я не знаю, що принесе ким його дії міністровобось, що це є мої небез- печні політики, яку побів з Купубезом і міністр Кіновський. Для публіки че може бути початком нової операції. Прому п. міністре, наказ в справді Копубеза, про яким ми говорили, переслати мені в конці. Втора з написав нашу листа, за- прошуючи мою посвідку і переслав копію своєї поїт. Може все ж буде чверть в цьому як дусі. Ви бачите, п. міністре, що з ожидано всі "амбіції", але й цим у ур- тую справду. Завдяйте, як буде дивовати людину що тут є якийсь "генеральний радник Украний" представник Петлюри, який нічого не хоче знати про Посольство і може: майбутні Пришев себе неповинно до боєса (дання про це умовне, правда немає) ще в той момент, коли я передав найважливішу коя разом з відзі змінними привабними м- стами не в том час, кам я прошу своїх приятелів робити порягу акцію перегляду. ! че брався мене в неможливе становище. До регі, він, Копубез написав листа "Ма- кін". На мою думку цей лист дуже неодарний, щоб не сказати більше, а підпис: "пене- ральний радник України". Де він взяв його хто чого ним нагородив ?! У Про матеріальній лік пишу окремо. Зараз, вірочи в обвинки кооператорів, не вийдую з Парижу, але сину, як на випадках. 9) Про дольну змодну виступити, як закінчу де-які справи. Дотепер мене цілком законним побалення і похвальний силу тає ску одбрато другорядні особи і прошаджене, з ким вин не обов'язане не можна. У Необхідно дат Генці мати якнай більше матеріалів в справі відносин на Украї- ні і посірмля бомбовиків. Потрібні тонкі, перелічені відомості про добрета і про економичну експлоатацію України. Кайбіли не потрібно довести, що на Ук- раїні знаходяться чумородні нетериторіальні війська. Для цього з власного при- сутності і дивування в Генці теж необхідно, бо гільки оразовень може розгра- фесо в відомостях і довести, що Україна очибована. І пошл че буде доведено, Раковський буде знищений. Не забувайте, щоб виймало ціло з дуже різних диа- лектичних. Я того добре знаю по міркованні переговорам о Київі. Х звербав івану і п'ять. Кого на все че і градив відбрати одновідний, урахований матеріал, без якого неворто й їстали до Генці. Поки цьо на цим кінчаво. Видаваюся за техніку небізповідний доказу. Але з мийв би оголасити його ще на Зупі пізніше, як би дав перекинуття до п. Ковальмова зароз має м- лий працю, якої в теж очкасті не можу. Птигасано пізніше називало друкувану Генці. Визнавай я звертаясь з проханням до вас, п. міністре, щоб помилень робили копії моєго докла- ду, бо чи не вийшлося, деякі мої кінцю до п. міністра Кіновського (не знаю тій не підмовки) почали в першому економіку сов України. Прийміть, п. міністре, завваження в моєї цілковитої пошані і відданості В. Р.С. Прошу дуже ознайомити з тим докладом Павеловського Оташника й Превера О. М. До Пана В.О. Міністра Закордонних Справ. 15.3.1922. Високоповажаний Пане Міністре, Ці два тижні я приглядався до тої ситуації, яка утворилась після приходу до влади нового кабінету. Відносно України поведінка кабінету не змінилася, але лінія Планкаре по до більшевиків все сильніше менши відома. Про зміст його ноти, про відношення до неї у Франції, Ви вже знаєте певно із газет і з пресового звіту, якого я Вам цими днями надіслав. Були деякі цікаві статті в "Тамп", чьому до певної міри офіціозом Мін.Зак.Спр. В одній статті говорилося, що як не як бельгієвська влада є влада національна то й комуністична тяжко самих комуністів по треба з бельгійськими говорити і т.д. Ця стаття мене деборієнтувала. Де лінії говорили, що вона була навіяна людьми сторонніми М.З.С.І справді нота Планкаре стоїть ніби на зовсім іншій позиції. Але тепер мені справа уляється так, як мені це казали принос офіційні особи: в бельгійських говорить будуть, але не цілком не мере розмова і відношення до них, як до корогів у Франції залишається. Жахливо сталося так, як я говорив Вам у Варшаві. Планкаре натурально не міг просто зріктися Генуї, бо він не може ігнорувати підпис свого попередника, але він вимагає точного здійснення пунктів умов встановлених в резолюції 6 січня в Каннах. Нота Планкаре є аналізом цих пунктів. Нота яку я сьогодні передав Планкаре є теж аналізом цих 8 пунктів, але не з погляду загального, а з погляду виключно українського. Для характеристики ситуації найкраще передати Вам деякі мої окремі розмови. 1). Розмова з Г.в Мін.Зак.Спр. 9-го лютого Я розказав йому про свій подорож, про свої заходи і побачення у Варшаві. Потім освітив, як зараз справа стоїть на Україні. Далі розмова перенеслась до конференції в Генуї. Пан Г. підкр -2- лючи слова сказав мені, щоб я добре мав на увазі, що хоч Франція і затягнула Лонд-Джори на шлях перетрактації з бойльшевиками, принципове піднолення Франції до сучасних господарів Москви не змінилося. Дуже можливо, що становище останніх зараз менше тверде ніж коли будь-Як самі знаєте продовжував п.Г.мо і у Романівських місцях були Росії в залі, які готуються до боротьби. Я не кажу, що Ви зараз дуже близькі Багого ідеял самостійності, але може принаймні недалекий час економічного відродження Вашої країни. Отже треба стояти на старих позиціях і чекати. Таким чином М.З.С. продовжує політику подавання надій. До до Вакої вимоги про вивід військ з України, то не ставте війська в площину часткового виводу напрямляв з превереною України. Чим Ви не робите справу більш реальною, навпаки, Вивід військ тільки з правосереджя буде розглядатись як польова політика і за цією політикою на підні не Англія ні сама Франція. Війська мусять бути виведені з усієї України в цілому, коли взагалі це гасло буде реальною. Так само як Україна вся в цілому або мусить бути цілком незалежною або ж зв'язана всім у цілому формою, котрої життя не працьове, з Росією, але не з Польщею. Ні в якому разі. Я сказав то бітам цей принцип Соборності України. Цікава була також друга частина розмови: я сказав п.Г. що необхідно знайти приймні підстави для того щоб Франція могла коли-хоче вихогати від бойльшевиків виводу військ. Такі підстави є, бо Франція визнала Україну у 1917 році. Визнання де факто має два моменти: 1) визнання Уряду, 2) визнання самої Держави. Отже Франція очевидно з часу Скоропадського і потім Директорії України не визнавала, але це не знижує факту визнання самої державності. - На це В.мені сказав що Труб'є перекишив свої повноваження, що уряд доручив йому тільки увійти в зносини з певною реальною групою, яку ми годі хвалити. - Я процитував йому лист Сент-Олера, з якого слідує де-що більше ніж говорив п.Г. Але він стояв на своїй, додавши, що моє це й була помилка -3- Франції і по елід було о піти з нами в своїх відносинах далі. Нарешті п.Г.сказав, що на його власну думку у нас є дві важні підстави для розвитку у майбутньому нашої державності: 1) те що ми утворили в 1917 році повну державну організацію а якою все ж була в зносина і Франція, хоч і не визнавала (1.2)Київські кн- ші для Франції сумнівні форми державності п.Г.приходить до су- часного стану. Ми знаємо по таке є Совітська Україна і уряд Ра- ковського, але факт той, що 11 визнання і Ваші вороги, до яких Ідуть до Генуї разом з делегацією Совітської України, якої ми не можемо не прийняти, бо вона входить як остання частина в склад російської делегації. Я розумію, що за будьте і мусите протесту- вати, але Ви певно погодитесь, що це буде до повної міри і корис- тніше. Важкий момент появлення делегації України на міжнародному конгресі. Далі п.Г.сказав, що з тихолість віднесуться до моїх уваг і приводу резолюцій прийнятих в Канах. Пік чинни я з приво- ду визнання України Францією в 1917 році не раз відмітив, що Франція публічно ні разу не дезавуйровали Табулса, отже коли вона схоче, вона своє старе визнання може дуже добре використу- вати тепер. Що до ролі Совітської України з погляду юридичного, то те що сказав п.Г. поділяється і Саратовка напливи ділчами. Цими ділами я улаштував такий обід на якому було кілька моїх приятелів де- путатів і літераторів (серед їх Дуже знаменитих тепер письменник Горю). Зай погоджувалися з тим що ми високо боротися і протес- тувати проти Раковського, але визнавали по факт при ому його до конференції є визнання де факто Сов.Укр.осс то української дер- жавності. Коли держава буде визнана легше буде настовхнути дер- жави на визнання того уряду, який має на те право легальне. 3). Передам тепер свою розмову з п.З.М. великиим фінансистом яку я вів в присутності мого приятеля депутата М.Після того як я поділився еразіями від своєї подорожі і поставив таке пи- тання: "Кілька місяців тому я говорив п.З.М., що необхідно зорга пізувати фінансове товариство, яке б мало на меті реконструкцію -4- економічну України і вело до того підготовчу акцію. – ПМК.до- дав до цього, що він не тільки цьому співчував, але на цьому нас торе гадаємо, що для такої фінансової акції велика база в нашому національному рухові.Навіть коли б Україна не осліпнула самос- тійності зостається ця сила, на також покаже себе при перших виборах. Ф.М. в ним погодився, але зараз не однім до окреслення загаль- ної економічної політики Франції, як він її собі уявляє не тільки відносно України, а відносно всієї Росії.На думку Ф.М. Франція мусить цінаштов Кавказом,Донецьким оазеюм і Укра- нор.Він розуміє, що для України на перша справа це залізничні власні, але це діло найменше двох років і Захпосередньої вигоди Французькому капіталістові дати не може.Так само на його думку довгий час потрібен на відродження сільського господарства(?), легше відновити цукрову промисловість.Але на "легше почати еко- пльгацію підземних багатств.На Кавказі – нафту, на Донб. 1Украї ні вугілля і руда.З найти і треба починаєт переходочи потім з кінця до початку,осс то до хліборобства і залізниць...Привоку це як приклад того як уявляє собі економічну відбудову України і її сусідніх країн французький фінансист,який має на увазі пере за все свої вигоди. Далі він винесив різницю між англо-німецькими планами взага- лі.Перші хотять зробити з сувої імперії свої колонії.Вони хо- тят забрати спирілець і озмісць того дала готового товар.Франція і Белгія хотять дати можливість цих країнам самим розвивати свою промисловість,самі заготовляти свої спирілець. Пан М.єгавить 22211?тоді питання як те зв'язати вділенення цих планів без політики. Ф.М. говорить, що він з цим цілком згоден.Лонд-Джорн почиля- ється, коли думає, що може прийти якийсь геніальний фінансист і упорядкувати// фінанси.Останні залишаються тільки наслідком еко- номики, а та в свій черед-політики.Без політичних гарантій еконо- мічне життя не може розвиватися.Таких гарантій в сувз.Росії це не має. -5- На це я зазначив, що така гарантія належить знайти коли буде Росія буде відновлятись по частині. Цілком обмінявши нам і національні інтереси я зупинився на тому, що співпраця з Україною це річ найбільше користна для самих французів. І знов почав настоювати на необхідності організації відповідного товариства, яке поставило б собі дуже широкі завдання відносно України - Ф.М. сказав, що в цьому він не бачить нічого неможливого але майте гарантію, що ми матимемо безпечну сполуку між Одесою та Київом. На це я відповів так: як раз коли потрібно до Киянкаре доводити, то поки червоної війська окупують Україну таких гарантій і бути не може. Але я звертаю увагу на те, що між французами і англо-німецькою системою є не одна різниця. Останні є активні, перші пасивні, як справедливо ви замітили, є останній наслідок політики і економики. Але фінанси мають великий вплив і можуть підготувати грунт політичний. Для цього знов звертаюсь до ФІ- нансового товариства, яке б могло підгравати колосальну роль. Ф.М. сказав - треба поєднати і головне тривалість (?). Ви мусите продовжувати ваші зв'язки з М.З.С. і з тими діячами, які вже цікавляться Вашою справою, використовуючи їх симпатії, які вони приєднали собі в Парижі. Зараз час незабаром прийти. Не дивлячись на дуже ласкавий протягом цікавості годинної розмови ми з паном М.виглядає не задоволені цілком "У" його не стає різучості як у інших наших промисловців би все зробили щоб того поставити на активний грунт, але він (це Ф.М. тем говорив) ли і другі вірити в еволюцію соціалізму. Ви ж є болонський славник, незвичайна сила в той момент, коли Європа зрозуміє нарешті, що єдиний спосіб розмови з болячками це - розвива гар- мат. Ця розмова Ф.М. дуже характерна, а до того ж сам по собі Ф.М. один з найперших фінансистів Франції. 7). Другі розмови хоч і мають свою цікавість, але повторюючи або те що вже висловлено в розмові з п.Г.або з п.Ф.М. -6- Був і в Пуанкаре, який тепер думає налагоджене прийняв, оскільки за справи, просяв знов заходити 1 каян, по мені необхідно підати свої узаги до резолюції в Канах (що я і просив теж). Але настовбур на тому, що треба триматись економічних питань не зашаркуваних політичним. З цим я цілком не погодився, вказуючи, що в самій резолюції 6 січня є великий політичний матеріал. 4). Був у графа З., посвячив ле раз поєднаності думки у дипломатії наших друзів немає і що коли один дипломат чекає з нетерпінням розпаду бельгійського, другий боїться по на його місце прийде анархія і натовп різних банд нападе на Польщу. Далі були нелюбні обіцянки яким трудно вірити. Був, же у Л. 1 може у радника В. 5). Мав розмову з Рамшвіл і Чженкелі. Не розумію чого вон тягнуть. Мене начинає це обурювати. Вони говорять, а все не можуть рішити, як вигідно їм х нам взаємність чи ні. Буву не бачився поту свої мечі передали і ланер користувався як матеріалом, хоч осрає цілком іншій шлях коли складав свою ноту. 6). Про Кочубея і Трусецького. Останньому я розповів по нову гільки при його бажанню їхати знов до Баргави виплатити йому подорожні. Відколи ж п'ятні дати йому не можу і взагалі в играт Місії того не влому. Кочубея передавав привітання, голос рив Трусецькому, а яким всек застався в дуже коректних відношеннях, що хотів би побачитись з Києм і радий би був з ним поснідати. Але "горди" князь не ображається. Мені це було абсолютно балдуже, але справа в тім, що Кочубей починає якусь акцію, про яку я довідуюсь гільки від людей. Коли з це були салонні розмови, і з нічого не мав проти, але він лише ноти наче з то має свогодня побачення з Пуанкаре. До тут правда де брежна розвібрати трудно, але нічого дивного не було с як би Кочубей побачився з Пуанкаре. Зважаючи у його безперечно дуже багато, але Ви, Лане Міністре, знаєте мор оцінку політичних здібностей і інтелекту п. Кочубей. Отже я не знаю, що принесе нам ця діяльність. Боров, по це є наслідком тої небезпечної політики яку навів з Кочубеєм п. Міністр Ніковський. Для публіки -7- це може бути початком нової операції. Прошу наскано наказати справді Контоєв, про яких ми говорили пересилати копію Маніл. Вчора я написав йому листа, запропонувши його поснілати і перед- лали копії своєї ноти, може все буде говорити в тому ж дусі. Ви бачите, Пане Міністре, що я відкидаю всі амбіції, але чи цим я урятую справу? Уявляєте як буде дивуватись людей, що тут є якийсь генеральний радник України представник Петлюри, який нічого писав не хоче про Посольство і може навіть гримає себе не повільно відносно мене (доказів таких поки по не маю). І це в той момент коли я передав належниму ноту разом з відмичаль- ним приватним листом! В той час, коли я прошу своїх приятелів робити гарячу акцію перед П...!!! Це ставить мене в неоправдане становище. До речі він Контуєв написав листи до "Матен". Переси- лали копії. На що думку цей лист дуже не мудри, коли не сказати більше.... А підпис: "Генеральний радник України"! Де він заяв- ляв того, хто його вам нагородив?! 7). Про матеріальну звітну оверко. Зараз мірки до яких об'єд- цанням кооператорів не виїздило з Парижу. Але сину як на вугил- лях.... 8). Про діяльності виступати як закінчу де які справи. До тер- роризму цілком заповнили побачення і нота, далі силу часу відби- рати де які другорядні особи і громадяне з яких не можна не говорити. 9). Необхідно для Генулі мати як найбільше матеріалів в справі зі відносин на Україні і політики бойовиків. Погрішні точні перевірені відомості і про зв'язки і про економичну експло- атацію України. На останнє не погрібно довести, що на Україні знаходяться чужородні не територіальні війська. Для цього я вважаю присутність генерала Дельвіга в Генулі тем необхідни- м, бо тільки захівець може розібратись з відомостях і довести, що Україна окупована. А коли це буде доведено-Раковський бу- де знижений. Не забувайте, що ми матимемо діло з дужетонким діалектиком. Я його добре знаю на мирових переговорах в Київі -8- Я звертав увагу і Стоцького на все це і радив зібрати відповідний фактичний матеріал, без якого не варто і їхати до Генуї. Поки то на цім кінчає. Вибачаюсь за технічну невідповідність докладу. Але я мусив би підіслати його ще на три дні пізніше, бо п. Коваленко зараз має кину переписку, яку я теж відкласти не можу! Тим часом зможу пізніше надіслати друковану копію. Взагалі ж я звертався з проханням до Вас п. Міністре, щоб поменшe робили копії мого докладу, бо як це виявилося деякі мої листи (не знаю чи дійсні чи підложні) до П. Ніковського попали в червону книжку Совітської України!!!! При миттє Пане Міністре запевнення в моїй цілковитій пошані і відданості. Прошу ознайомити зі змістом цього листа Пана Головного Отамана і Голову Вади НЗВСУ? Міністрів Ваш Шульгін в.р. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чужоземних Зносин Дипломатичний Відділ. "16" Лютого 1922 року. ч.41/177... На ч.1553 з 29/XII-21 р. Міністерство Закордонних Справ має честь пере- слати для докладу Панові Головному Отаманові доклад- ну записку про англо німецькі плани що до економич- ної експлоатації Росії й України, зроблену по докла- дам п.Смаль-Стойцького, Посла УНР в Берліні. Причому Міністерство має честь завначити, що данна записка виготовлена по тим матеріалам, які є в Міністерстві, себ-то по відомостям з кінця минуло- го року, - і таким чином вона являється свого роду оглядом політичної ситуації кінця минулого року; в той час, коли згаданий в ній інтернаціональний сін- дикат англо-німецько-американський був вже прийнятий на конференції в Каннах і почав вже функціонувати і до нього прилучилися як Франція, - з певними застере- женнями, - так і Італія, про що, саме, ще в Міністер- стві детальних і точних відомостей нема. Міністерство вважатиме своїм обовязком по отри- манню відповідних докладів про цю справу від Представ- ників УНР за кордоном - скласти потрібні реферати. За МІНІСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин. ДОКЛАДНА ЗМІНКА про Англо-Німецькі плани ще до відбудови Росії й України, зроблений по докладам п.Смаль-Стойчого, Представника УНР в Німеччині. Німеччина, стиснена мировими трактатами з Державами Антантти у всіх галузях свого політичного, а найбільше еконо- мичного життя, перша пішла по шляху життєвих своїх потреб - себ-то перша почала навязувати стосунки з Сов.Росією. Це яв- ляється цілком зрозумілим, бо це дікувалося не тільки еконо- мичними інтересами, що так гостро відчулися в Німеччині по заключенню мирового договора, а власне, будучи позбавленою всякого ринку для збуту своїх виробів, - німецька валюта почала падати на світовій біржі, почалися безробіття і застой в комерційнім життю Німеччини, - але й політичними мотивами, себ-то способом налагодження стосунків з Совітською Росією Німеччина вигравала у Антанти всього роду полекшення тих зобовязань, що накладалися на неї умовами Версальського дого- вору. Таку політичну лінію вела Німеччина в 1920-1921 р.р. Так само Англія, яка прекрасно розуміла цю лінію по- ведінки Німеччини і небезпеку такого альянсу - Німеччини з Ро- сією - пішла за течією життя реального і сама почала говорити з большовиками. Цьому фактові є також багато політичних і еко- номичних причин. З одного боку - бажання паралізувати німець- кі спроби самозахисту і таким чином роведнати й обезсилити як Німеччину так і Росію, - як також і переконання, що збройними інтервенціями не можна подолати совітський режим в Росії /нев- далі спроби Денікіна, Врангеля, Юденича, Колчака, військові нев- дачі УНР і ин./ - з другого - заинтересованість англійських тор - 2 - говельних кол в передвоєнних боргах Росії і в експлоата- ції природних багатств території Росії. Отже, ми бачимо, що поврлі, але певно - лінія політики Англії й Німеччини совпали на одному шляху і вже в 1921 році вони ясно й недвозначно пішли разом в су- переч політиці Франції, яка й досі вагається стати на цей шлях, - себ-то на шлях признання де-факто Совітського Уряду, що істнує зараз в Росії. Такий поворот в європейській спінії був знаме- нито використаний большовиками, які не шкодували ані гро- шей, ні енергії для проведення своєї лінії. І треба при- знатися, що ними було багато осягнено. Вони прекрасно ро- зуміли, що при тих умовах економічного життя в самій Рос- сії - при голоді, при зруйнованому господарстві, при роз- стройстві транспорту - влада може випасти в їх рук. Отже, їм треба було йти, як найскорше і як найширше, назустріч цьому поворотові в європейській політиці, бо це загрожува- ло їхньому істнуванню. Сучасний стан Європи, в якій продуктивність гос подарського життя дійшла до мінімума, - в якій страшенно відчулися брак ринку для європейської індустрії і неурів- новаженість та анемичність економічних взаємовідносин. - примусив керуючих чинників Європи звернути увагу на Схід, де, по думці сучасних політичних керовників Європи, можна найти, і навіть конче потрібно, розвязання проблеми унор- мування економічної ситуації ц і л о ї Європи. Цей пово- рот в бік Сходу знов таки цілком зрозумілий, бо тут крім багатьох політичних моментів, треба вбачати ще момент конкуренції - хто скорше й вигіднійше використає великі простори Росії, що так, на перший погляд, добродушно й на- но пропонують большовики для експлоатації. Безумовно, що політичні кола Європи, розуміють добре всю небезпеку таких стосунків з Совітським Урядом за браком певних гарантій - 3 - для європейського капіталу з боку останнього, - і цим тіль- ки справдується те гальмування і обережність ведення спра- ви. Але можна сказати з певністю, що справа стосунків з "со- сієм не обмежиться балачками і піде далі, доказом чого яв- ляються ті документальні данні, як договори з Англією, Іта- лією, Австрією і т.п. З другого боку в багато даних думати, що така пове- дінка Європи супроти большовиків, - являється іншою формою "інтервенції" - бажання повалити сучасний совєтський режим так би мовити, в спосіб капіталізації Сов.Уряду, - що тен- денцію помітно в англійських і німецьких торговельно-проми- слових колах. Як вже сказано вище, в цій площині політичні лінії Англії й Франції зустрілися разом. По одержанням в М-ва З.С. Франції інформаціям, Ан- глійський Уряд, зв'язуючи долю англійського народу з вну- трішнім станом в Росії, уважливо стежив за розвиненням ко- муністичної революції в країні "совєтів" і по за нею; ан- глійський Уряд з задоволенням констатує факт еволюції боль- шовизму в бік визнання деяких боргових зобов'язань, як напр. Совнаркомом задоволена вже за допомогою Красіна претензія Англо-Авійського Т-ва в сумі 250.000.000 рублів золотом по концесіям в Центральній Сибірі, далі, відмовлення від на- ціоналізації деяких галузей індустрії і торгівлі, що відчи- нає плях закордонним концесіонерам, а також одмова від ім- періалістичних військових планів що до англійських колоній. Таємні переговори з Красіним і його уступки дали Англійсь- кому Урядові право сподіватися, що справа навязання більш тісних стосунків в Росією, може стати на реальний ґрунт в застереженням певних умов як з одної так і з другої сторони. Таким чином, Англія готова за допомогою Німеччини й Америки реорганізувати і відродити большовицьку /або не большовицьку, але у всякому разі не комуністичну/ Росію. -4- В гадка в політичних колах Англії довести що т.зв. "ево- люцію" большовикаму до зміни Уряду, менш небезпечного для Європи. З переговорів Красіна з Англійським Урядом ясно є те, що на меті одної і другої сторони уявляється потрібним довести країну до нової революції способом передбіжної ши- рокої агітації перед совітів і червоної армії, використову чи також і повстанчий рух. Англія ніби має підтримувати і фінансово і дипломатично партію Красіна, яка стане у вла- ди в новій Росії. Є також гадка про запрошення до відбудо- ви Росії і російських монархичних кол. Очевидно, що Англія не погодилася і не може по- годитися з найнебезпечнішим для її істнування російським комунізмом і шукає шляхів повзбутися від нього в тих полі- тичних колах, які уявляють собою в цей час дві єдино визна чені сили російського суспільства. Наскільки це окажеться примінним в прийдешньому покаже час. Що ж до Німеччини і її політики відносно больши- виків, то там справа посувається чим раз дальше. Німеччина зараз уявляє з себе, так би мовити, міжнародного комісонара, посередника між большиликами з одного боку і Англією та Америкою - з другого, бо Німеччина в данному випадкові являється найбільш заінтересованою, що ми вже виясняли вище. В листопаді місяці минулого року урядові кола Англії вели переговори з німецькими представниками що до Росії, а власне з І/ групою Гуро Стінеса, який відстоює можливість цілковитого перетворення Росії в адміністратив- но-економічну англо-німецьку колонію в цілях одвертої і ціл ковитої експлоатації природних багацтв Росії і 2/ з банков- ськими групами Ратенау - "Дойтше Банк" та "Альгемайне Елек- трицітет Гезельшафт", - які турбуються тим, щоби Росія мала змогу самостійного економічного відродження за допомогою німецького капіталу. В тому ж місяці м.р. у банкіра Мендельсона в Берліні відбулася конференція, де були німецькі Міністри Вірт, Ратенау і Розен, а також був барон Ротшильд з Лондону. Обговорювалися переговори, які вів Ратенау в лордом д'Аберноном. В цих переговорах була мова про порозуміння з Англією. Було проектовано план, по якому Англія має постачати Німеччині потрібні сирівці для виробів на російський ринок. Росія має виплачувати Англії, яка за те робитиме заходи для піднесення німецької валюти. Директор Державного Банку Гафенштайн мав їхати до Лондону для обговорення цього плану з англійськими торгово-фінансовими колами. Зараз англійський Уряд підтримає кредитом цю англо-німецько-російську комбінацію. В грудні місяці того ж року становище німецької валюти і внутрішнього хазяйства так погіршало, що в Вашингтоні почалися були розмови про загальну фінансову конференцію - і в зв'язку з цим були поїздки Дойча, Стінеса й Ратенау до Лондону. Очевидно Німеччина хотіла або мораторій, або добровісної позички та приступлення до експорт-та хазяйської відбудови цілого Оходу. У тому випадку ві німецька промисловість годиться загарантувати борги Держави своїми вартостями. З інформацій, добраних п. Стоєцьким, Представником УНР в Берліні з розмов з Дойча та Стінеса - являється очевидним, що німці пропонують, щоби німецька, англійська та американська промисловість перебрала відбудування східного промислу і взагалі хазяйського життя. Для цієї мети має бути сотворений інтернаціональний сіндікат, який перебере гарантію за російські борги і фінансування відбудови. Будучи переконаним в тому, що в Росії за большовицькою вивіскою криється капіталізм чистої води, німці хотять наладити хоч який небудь адміністративний апарат і треба большовизм поступово капіталізувати і чим раз сильніше цтовхати в ту сторону, в яку большовики вже пішли. - 6 - Ясно, що в сферу експлоатації англо-німецького капіталу входять також і великі простори України. І з боку Уряду УНР була поведена контракція проти заходів больши- вицького Уряду. Представник УНР в Берліні, п. Стоцький по- робив відповідні кроки, і з розмов в Стінесом та Дойчом, він переконався, що німці в імені цього сіндикату і як технічні виконавці планів його, - радо годяться зажадати від большовиків категоричного упорядкування українського політичного життя. Вони годяться піти назустріч нашим зма- ганням і сотворити той економічний кулак і силу для нас, яку большовики мусили би поважати. Німецьким знає, що най- більше вигідним і продуктивним тереном для німецького ка- піталу, - являється Україна. Це диктується їм власними життєвими потребами, і цього не слід забувати й нехтувати. Представник УНР у Франції, п. Шульган, подав ноту 20.XI.1921 р. до М-ва З.С. Франції в справі англо-німецьких планів відбудови Сходу Європи, зазначивши, що Український народ ніколи не визнає тих зобовязань, які без його згоди будуть заключатися в його імені Росією з іншими державами і що без унормування політичного життя України питання Схо- ду не може бути розв'язаним. Але на жаль поки що не видно наслідків нашої контракції супроти роботи большовиків. І очевидно, що ці плани матимуть своїм результатом реальні наслідки, в яких Урядові УНР прийдеться рахуватися в майбутньому чи то буде в формі трактатів й договорів, чи - в формі певних зобов'язань або концесій на Україні. Сл.Кола не Свани Урядовець особливих доручень Міністерства Закордонних Справ УНР 14-го Лютого 1922 року. Тарнов. PARIS, LE 16/II 1922 Високоповажний Пане Отамане, З доручення Пана Посла маю за честь пере- слати при цьому копію ноти з дня 15 Лютого с.р. до Пана Пуєнкаре. Прийміть, Пане Отамане, запевнення в моїй прибожкій пошані та щирій відданості. О. Ковальчук Секретар Місії У.Н.Р. у Франції. До Його Вельможності, Пана Голови Директорії, Головного Отамана Військ Української Народньої Республіки. RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE Chef de la Mission Diplomatique Ukrainienne en France Représentant de l'Ukraine auprès de la Société des Nations 90, rue de Longchamp Paris, le 15 Février 1922... Monsieur le Président, Le 6 Janvier dernier, le Conseil Suprême, réuni à Czerny, a pris une résolution qui m'oblige à présenter à Votre Excellence, au nom de la République Démocratique Ukrainienne, une déclaration dans laquelle sont formulés les objections de mon gouvernement et les voeux de mon pays. Cette résolution envisage la réunion à Czerny d'une Conférence à laquelle est invitée, parmi d'autres États, le Russie des Soviets, et elle considère que "pareille Conférence constitue une étape réelle et essentielle dans la voie de la reconstruction économique de l'Europe centrale et orientale". Le gouvernement ukrainien proteste contre la convocation à une conférence aussi importante et grave du gouvernement de la Russie des Soviets. Sans nous immiscer aucunement dans les affaires intérieures de la Russie, nous constatons que le gouvernement des Soviets russes a violé les droits de gens, qu'il a fait notamment envahir par ses troupes rouges les territoires Son Excellence Monsieur RAYMOND FOLCART Président du Conseil des Ministres Ministre des Affaires Étrangères de la République Ukrainienne, ainsi que des Républiques du Caucase, toutes républiques dont il avait lui-même reconnu l'indépendance (voir ce qui concerne l'Ukraine, le document 88 de l'Assemblée de la Société des Nations, portant la date du 20 novembre 1920, pages 14 et 15). D'autre part, nous avons la conviction absolue, que cette conférence ne pourra en rien aider à la reconstruction économique qu'elle désire, une pareille reconstruction ne pouvant pas être réalisée sans les richesses naturelles de l'Ukraine, et sans les productions et les débouchés immenses de ce grand pays. Or, ces richesses, ces productions, ces débouchés, en un mot toute la puissance économique de l'Ukraine, resteraient paralysées tant que les troupes russes des Soviets occuperont les territoires qu'elles ont ensanglanté et devasté. Suivant la première condition considérée dans la résolution adoptée à Carnos, le 6 Janvier, il appartient à chaque pays de choisir pour lui-même le système qu'il préfère à l'égard de son régime de propriété, de son économie et de son gouvernement. Or, le Russie des Soviets impose en ce moment sur le territoire de l'Ukraine le régime communiste dont les Ukrainiens ne veulent absolument pas, ce régime étant contraire à toutes leurs traditions et à toutes leurs aspirations. Le Russie des Soviets impose également en Ukraine un système économique qui ne peut pas être appelé un système puisqu'il - 3 - consiste uniquement à s'approvisionner les produits de l'Ukraine, à voler ses récoltes, à piller ses fabriques, à enlever même son outillage pour les transporter en Moscou. Quant au gouvernement que les Soviets russes ont importé en Ukraine, il n'est rien de plus qu'une annexe civile du quartier général des troupes russes d'occupation; et il se caractérise avant tout par la persécution, par l'emprisonnement, par les fusillades, par une lutte féroce contre le peuple ukrainien insur- gé depuis quatre ans et qui montre par ses révoltes in- cessantes qu'il entend se délivrer d'un joug abominable. Le seconde condition fixe les garanties qui doivent être offertes aux étrangers pour les capitaux engagés par eux. Or, nous provenons, Votre Excellence que de pareilles garanties ne pourront pas être données en Ukraine tant que ce pays sera occupé par les troupes de la Russie rouge. L'Ukraine tout entière est le théâtre d'une guerre de partisans qui considèrent comme des ennemis non seulement les agents des Soviets, mais aussi tous les étrangers qui ont contracté des engagements économiques avec le gouvernement des soviets rus- ses ou avec ses agents en Ukraine. La troisième condition prévoit la reconnaissance des dettes et des obligations publiques. Cette condi- tion nous permet de rappeler que le gouvernement de la République Démocratique Ukrainienne s, depuis la proclamation de la République, affirmé en toutes occa- sions et par tous ses représentants qu'elle reconnaît les dettes russes pour la part qui lui incombe. - 4 - Mais il est de toute évidence que le gouvernement légal que je représente ne pourra payer cette part de dettes que lorsque le territoire de la République sera délivré des ennemis dont le quartier général (soi-disant gouver- nement de Nekovsky) est dans l'impossibilité de payer. Ces ennemis ont ruiné l'Ukraine à un tel point que tant qu'ils seront sur son territoire, le quatrième condition établie le 6 Janvier et concernant les moyens d'échange, ne pourra pas être réalisée. En ce qui concerne les cinquièmes et sixièmes principes qui interdisent la propagande subversive et l'engagement de s'abstenir de toute agression à l'égard des pays voisins, nous sommes placés mieux que personne pour attester que ce double principe a été et demeure violé par le Russie des Soviets et la succursale qu'elle a importée et imposée en Ukraine. Notre pays n'est seu- lement la victime sanglante de l'occupation ennemie: l'ennemi voudrait e, faire la base d'une propagande et d'une agression militaire contre l'occident. De tout ce qui précède, il résulte que les puissances alliées ne sauraient pas accorder au gouver- nement russe sa reconnaissance officielle, tant que ce gouvernement n'aura pas cessé d'enfreindre les principes établis à Genève, de fût-ce que pour ce qui concerne l'Ukraine envers le contre les droits des gens et qui doit être avant tout délivrée. A ces objections nous devons ajouter ce qui suit: -5- Le note que le commissaire du peuple pour les affaires étrangères de la Russie II.Tchitchérine, a adressée au Président du Conseil des Ministres d'Italie, indique que la délégation russe sera accompagnée par les délégations des Républiques alliées de la Russie soviétique. Parmi ces dernières figure la République Ukrainienne des soviets, représentée par M.Rakovsky, que M. Tchitchérine désigne sous les titres de vice-président des commissaires du peuple et de commissaire des affaires étrangères de la cité républicaine. Vous avez dit plus haut en quoi se résume le rôle et le pouvoir de M.Rakovsky. Le proclamation de la République soviétique de l'Ukraine n'est qu'une manœuvre perfide de nos ennemis qui ont voulu masquer sous une apparence légale, le viol de nos droits et le pillage d'autre sol. Lors cette proclamation de la République soviétique de l'Ukraine, le désir des soviets russes de faire représenter l'Ukraine soviétique dans tous les congrès où sont appelés les soviets russes et de faire figurer la signature des représentants de l'Ukraine soviétique dans des actes internationaux (traité de Riga etc. tout cela prouve que l'esprit national du peuple ukrainien ne permet à personne, pas même à son ennemi le plus acharné d'ignorer cet esprit national, non plus que d'ignorer le droit à l'indépendance qui appartient à ce peuple. - 6 - Or, ce fait constaté, nous protestons de toutes nos forces contre la prétention qu'a M.Rakovsky de représenter les intérêts de notre pays à la Conférence de Gênes. Ce chef de l'occupation des troupes rouges en Ukraine n'est pas plus qualifié pour représenter l'Ukraine que ne l'étaient, au cours de la grande guerre, les gouvernements d'occupation de la Belgique ou de la Serbie pour représenter ces deux derniers pays. L'Ukraine a un seul gouvernement légitime, le gouvernement qui a été constitué légalement en Ukraine et dont le chef est M.Simon Petlioura. Quoique obligé de quitter son pays, ce gouvernant dirige toujours la lutte contre les usurpateurs de l'Ukraine. Son but est de chasser l'envahisseur, de rétablir l'ordre, d'organiser les élections légales dans le pays. En conséquence des déclarations qui précèdent, j'ai l'honneur de présenter à Votre Excellence deux demandes: I° Le Gouvernement de la République Démocratique Ukrainienne considère que l'évacuation du sol ukrainien par les troupes rouges moscovites s'immocerait à la suite de l'application des principes établis à Cannes. J'ose être persuadé que Votre Excellence partagera le point de vue du Gouvernement que je représente, et que Votre Excellence voudra bien signifier au gouvernement de la Russie des Soviets d'évoquer l'Ukraine où les troupes ukrainiennes nationales, aidées ou non par - 7 - un contingent international envoyé par la Société des Na- tions, feront regner dans un delai très bref l'ordre et la confiance. 2° Le Gouvernement de la République Démocra- tique Ukrainienne espère que Votre Excellence voudra bien donner son très haut appui à la demande que je for- mule ici en vue d'obtenir que la délégation de ce gouver- nement soit agréée et entendue à la Conférence de Genève. Je vous prie, Monsieur le Président, de recevoir l'hommage de mon respect profond et de mon entier dévouement. ALEXANDRE CHOULGUINE КОНФЕРЕНЦІЯ ВЪ ГЕНУѢ МЕМОРАНДУМЪ ПУАНКАРЕ Вчера опубликовалъ текстъ французского меморандума о Генуэзской конференции, врученного на днях лондонскому кабинету. Приводим его въ подробныхь выдержкахъ, особенно въ той части, которая прямо или косвенно касается Россіи. Условия участія Франціи Меморандумъ начинается съ указанія, что такъ какъ приглашенія на конференцію разосланы отъ имени Верховнаго Совѣта, то для французскаго правительства имать надобность въ особомъ отвѣтѣ. Оно оставляется, однако, за собой право возражаться отъ участія въ конференціи, если выясняется, что эти приглашенія были приняты въ условіяхъ, могущихъ нарушить права Франціи или угрожать ей интересамъ. На Каннскомъ совѣщании сочли правильнымъ согласиться принять те телеграммы Чичерина отъ 8 января означающія принять советскіе правительства въ ихъ тѣхъ условіяхъ, которыя были изложены въ резолюціи отъ 6 января. Рѣшеніе это, однако, не было опубликовано. Этимъ воспользовалась Москва и въ своемъ официальномъ отвѣтѣ италійскому правительству не упомянула даже объ условіяхъ 6 января. Другое дѣло. Программа конференціи Первый пунктъ проекта программы гласитъ: «Обсужденіе вопроса о способахъ приведения въ жизнь принциповъ Каннской резолюціи отъ 6 января 1922 г.». Это новая редакція, замѣненная прежнимъ, гласила несколько иначе: «Одобрение Каннской резолюціи отъ 6 января 1922 года». Пыль измѣненій сводилась къ тому, чтобы показать, что принципы резолюціи должны разсматриваться какъ бы принятыми заранее державами, представленными въ Генуѣ, да и эти принципы не могутъ служить предметомъ обсужденія. Но та-кая интерпретация принадлежитъ союзникамъ, разославшимъ приглашенія на конференцію, а оттуда не тѣмъ державамъ, которымъ на нее приглашены и кого не знаютъ. Необходимо поэтому, чтобы на первомъ же засѣданіи въ Генуѣ еще до перехода къ обмѣну мнѣній, было опре- дѣлено запротоколировано, что всѣ державы, представленныя на конференціи, сами по факту своего в ней участия усвояютъ свое полное согласие съ основными принципами программы, прини- маемой, какъ база для дальнѣйшихъ обсужденій. Совершенно очевидно, однако, что одного такого заявленія еще недостаточно. Естественно, что тѣ державы, которымъ пожелали бы возражать противъ условій 6 января, критиковать и обсуждать ихъ, не стали бы занимать нанередь объ своемъ согласии. Свои опасные вопросы они могли бы стать использовать, пользуясь для того лояльностью программы. Вотъ почему, такъ необходимо предварительное соглашеніе союзныхъ державъ о толкованіи самихъ принциповъ Каннской резолюціи. Ибо вопрос о проведеніи ихъ въ жизнь составляетъ первый пунктъ программы конференціи. Режимъ капитуляцій для Россіи Особенная ясность должна быть вне- сена въ тѣ пункты, которые предусматривают недопустимость нарушения условій мирныхъ трактатовъ и невыбывательство во внутреннія дѣла другихъ державъ. Перехода къ анализу условій резолюціи, ре- гулирующихъ вопрос о неприкосновенности имущества и интересовъ иностран- ныхъ подданныхъ въ Россіи, въ меморан- думѣ говорится: «Проведение въ жизнь этого принципа безвѣществается внутреннимъ законода- тельствомъ каждой отдельной страны. А какъ быть, если законодательство данной страны подобныхъ гарантій не даетъ, а введеніе новыхъ спеціальныхъ гарантій будетъ противорѣчить пункту, запрещающему вмѣшательство во внутреннюю жизнь оттѣльныхъ государствъ? Въ са- момъ дѣлѣ, какъ можетъ указываться право собственности иностранцевъ въ той стра- нѣ, гдѣ этого права не существуетъ. При- ходится значить допустить, что въ этомъ случаѣ права и интересы иностранныхъ лицъ подчинены не мѣстному внутреннему законодательству, а будутъ регулироваться національнымъ правомъ самихъ иностранцевъ, которое должно быть при- знано вт этой странѣ. Пытки словами. приходится предвидеть необходимость введенія режима капитуляцій. Въ серьезныхъ поясненіяхъ нуждается и третій пункт — признание долговъ и обязательствъ восстановленія и возмѣщенія. Такъ какъ долги считаются правами- ными, и обязательства возмѣщенія принятыми, то рѣчь, сдѣланная въ жизни, можетъ быть отмѣнена, что союзные правительства никогда не отказывались признавать свои долги. Рѣчь, сдѣланная, можетъ ити до тѣхъ державахъ, которые своихъ долговъ должны быть проявлены въ категорическому принятіи Каннской ре- золюціи. Для подготовки программы требуется слишкомъ много времени. Вотъ почему, по мнѣнію автора меморандума, слѣдуетъ ожидать отсрочки конференціи минимумъ на три мѣсяца. Въ противномъ случаѣ, слѣдуетъ опасаться, что конференція со- стоитъ въ атмосферѣ хаоса и нерабо- рих. ПОСЫЛКИ ВЪ СОВ. РОССІЮ ВТОРОЙ СПИСОКЪ. Ччера по московскому кабелю лондонскимъ центральнымъ управлениемъ Американской Администрации Помощи получены изъ Москвы второй списокъ съ нумерами продовольствія, чековъ, обозначенныхъ чрезъ парижское отдѣленіе АРА, по которымъ выдача продовольствія въ Россіи уже состоялась. Нумера эти слѣдующія: 764 Е 1643 « 1642 « 1644 « 1645 « 939 « 940 « 941 « 927 « 1634 « 1565 « 747 « У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 26 Лютого 192 р. ч ТАЄМНО: до Пана Републіки відома мін. Апостолерія Прошу вас, Пане міністре, дати розпорядження про негайну висилку до Пана Міністра Справ Закордонних копіє всіх заключених договорів та конвенцій, великих уповноважень повновластей і т.п. виданих окремим відпоручникам чи установам за кордоном як по справах політичним так і військовим, економічно-фінансовим і другим. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ в.о. ДИРЕКТОРА КАНЦЕЛЯРІЇ А. Шмакель ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА. Міністерство Закордонних Справ. переклад з французької. Париж, 22-го Лютого 1922 року. ПАНЕ ГРАФЕ, Ви були ласкаві надіслати мені Ваші побажання з нагоди мого погороту до влади. Дякую Вам за ласкаві почуття, що Ви зволили ви- словити. В той самий час Ви вгадуете про мою увагу що до справи України, яку Ви не трини- мили захищати. Ви можете бути певним, що добро- зичлива симпатія, яку виявляє французький Уряд відносно українського народу, і високе почуття справедливості, не перестануть керувати його по- літикою в питаннях Сходу Європи. Прийміть мої вислови глибокої поклони. Куенкаре /в.р./ Панові Графові Михайлові Тимковичеві, Пістронкі, Ходзім, Познань. Згідно з французьким текстом : С. Шкоба м. Святош Урядовець особливих доручень М.З.Б. Надзвичайний Посол і Уповноважений Міністр Української Народньої Республіки. Тернопіль, д/к 27 лютого 1922. Високоповажаний Пане Президенте, Пересилаю Вам, Високоповажаний Пане Президенте, в прилозі замітку, яка зявилася в п'ятницю в "Фосіше Цай- тунг" і, як відповідь на неї, моє, надруковане в тій самій газеті, інтервью, котре було дуже помічено у всіх поважних політичних і промислових колах Берліну. Гості, які вчора у вечери зібралися у Стоцького і мене в Посольстві і список яких долучаю тут, виразно говорили мені про це в улесливих виразах, між іншим особливо радник французького Посольства та бельгійський Посол. Посол Стоцький зробить Вам докладний звіт про вчорашнє приняття у нас - мені здається, воно буде для нас під всяким взглядом корисним. Зостаюсь, Пане Президенте, як звичайно з великою повагою і відданістю Вам. До Пана Головного Отамана Симона Петлюри. Темнівка а Облікський Уряд. В керівному згадано від 24.ІІ. з тополевських громад. Тоди надзвичайна комісія, що мала пеймовлення в Облікської Української Держави переговори. – В мій інший уряд, передбачено й не раз з Товариством Міністрів Миколаїв Сакарчо, виглядає: "Від заключення румунського договору – місця і захисники України всі перепороджені змоги молдовсько-сабатсько-російських паласів, але від облікових слух, з Мовелем називали огненнями на близькому, що москали назвали Страківську фронт Боротьби краю – про- Козаку створи армійської позиції. Народнички не звісні відповідно до своєї мілітаризованої ідеології, що на Україні небуде, але резерв в краю мігкурили певного життя – якщо на Україні не буде. Але резерв в краю мігкурили певного життя – якщо на Україні не буде, але резерв в краю мігкурили певного життя – якщо на Україні не буде. Але резерв в краю мігкурили певного життя – якщо на Україні не буде. (З Криворізької комуни в Товаристві Миколаївських ім. Шахових) переговорами, що передбачалися, Облікський уряд з Українською Державою – Наказання мій керамічник. Толочний орган України- Миколаєва, як Товариства Федерації Української в Краю- Нової Російщини, Якому передбачали Схопоновський і прак- тичні розмови, через обліковий уряд, Відзак етого близького, мій резерв, переговори будуть в січні 1919 на конгресі побуту і на підставах будуть в січні 1919 на конгресі побуту і на підставах будуть в січні 1919 на конгресі побуту. Толочний орган України- Миколаєва, як Товариства Федерації Української в Краю- Нової Російщини, Якому передбачали Схопоновський і прак- тичні розмови, через обліковий уряд, Відзак етого близького, мій резерв, переговори будуть в січні 1919 на конгресі побуту і на підставах будуть в січні 1919 на конгресі побуту. Толочний орган України- Миколаєва, як Товариства Федерації Української в Краю- Нової Російщини, Якому передбачали Схопоновський і прак- тичні розмови, через обліковий уряд, Відзак етого близького, мій резерв, переговори будуть в січні 1919 на конгресі ПОСОЛЬСТВА. ВІРМЕНІЯ: 1. Посол др. Греенфільд. БЕЛЬГІЯ: 2. Посол Граф Фалле де Леверкгем АНГЛІЯ: 3. Посол Льорд д'Абернон. ЕСТЛЯНДІЯ: 4. Посол Карль Міннінг. ФІНЛЯНДІЯ: 5. Посол др. Гольма. ФРАНЦІЯ: 6. Радник Посольства Ґраф Сент-Кантен. 7. Професор Ґакенін. ГРУЗІЯ: 8. Посол др. Ахметелі ГОЛЯНДІЯ: 9. Посол Барон Геверс. ЛИТВА: 10. Посол Райліус. Австрія: 11. Радник Посольства Вухбергер. 12. Радник Міністерства Мейндль. ПОЛЬЩА: 13. Посол Мадейський 14. Радник Посольства Ф.Висоцький з друж. 15. Радник Посольства Ф.Зборовський з друж. РУМУНІЯ: 16. Радник Посольства Аверліян ЧЕХО-СЛОВАКІЯ: 17. Посол Тузар з друж. 18. Радник Посольства др. Гавлічек, 19. Радник Посольства Махати з друж. 20. Секретар Посольства др. Струп - 2 - 21. Військовий аташе полковник Гондль 22. Пресовий аташе Гофман з друж. 23. Аташе Герке з друж. ВЕНГРІЯ: 24. Посол др. Ф.Еміх. 25. Скульптур Архипенко з друж. 26. Міністр Барановський 27. Директор Беренс (Банковий дім Гарді) 28. Директор Вернауер з друж. 29. др.Георг Вєргард (Фосіше Цтг) разом з друж. і дочкою. 30. Директор Вільгельм Бешіц з друж. (промисловець) 31. Барон Ганс Бляйхредер з друж. (артистка Орська) 32. Р.А.О.Врієн (небож льорда Нордкліфта) 33. Макс Бродський із Київа 34. Лев Бродський разом з друж. і дочкою (із Київa) 35. Лео Ц.Курт з панею Єлисаветою фон Ендерт (оперова співачка). 36. Директор Айзенберг (великий промисловець) 37. Головний редактор др.Норберт Фальк з друж. 38. Володимир фон Фальц-Фейн з друж. 39. Директор банку др.Елайшман 40. Генеральний Консул Йосип Фонфе з друж. 41. Редактор Форст (Фосіше цайтунг) 42. др.Людвік Фульда (поет) 43. Фріц Функе з друж. (великий промисловець) 44. Редактор др.Павел Гольдман з друж.(коресп.Нойє Прессе) 45. др.Ісмар Гольдштайн з друж. (великий промисловець) 46. Фріц Грінбам з друж.(артист) 47. Гзовська (російська артистка) 48. Пані Вера Гутман-Герцфельд 49. Гуго Герцфельд з друж (великий промисловець) 50. Редактор Гольбок 51. Еріх Йоский редактор 52. Редактор Фелікс Йоский разом з друж. і дочкою 53. Егон Ервін Кіш 54. Директор Ганс Кремер (великий підприємець) 55. Ганс Краза 56. Консул Куоні український консул в Ціріху вел.промисловець. 57. Редактор др.Еміль Ляймдерфер з друж. 58. Богдан Лепкий 59. Гаррі Лідгке з панею Кеге Дорш (артистка) 60. Гуго фон Люстіг (великий промисловець) 61. Жое Май з дружиною (фільмова артистка) 62. Юстіцрат др.Бруно Марвіц (адвокат) 63. Генеральний директор Віллі Майнгардт з друж.(вел.промисловець) 64. Гофрат др.фон Розенберг з дочкою 65. Аксель Шмідт 66. Пані Мелянія Шварц з дочкою оперовою співачкою Верою Шварц 67. Регірунгсрат др.Шварц 68. Рене Шварц з друж.(великий промисловець) 69. Директор Банку Зобернгайм з друж. 70. Професор Університету др.Людвиг Штайн 71. Англійський торговельний аташе Стурок з друж. 72. Александр Тетельбавм, банкир 73. Американський кореспондент Віганд 74. Гегаймрат професор др.Вольфф. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин. "28" лютого 1922. №...85/284... До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу: I/Копію докладу п. Консула в Данцігу № 1495. 2/Копії листів, якими обмінялися між собою п. Президент Румунської Ради Міністрів І.І.К.Братіану і Голова Дипломат. Місії п. К. Маціевич, з нагоди прикликання п. Братіану на пост Президента Ради Міністрів. За МІНІСТРАЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоз.Зносин Копія. КОНСУЛЬСТВО В ДАНЦІГУ "14" лютого 1922 року Ч.1495. До Міністерства Закордонних Справ УНР. Департамент Чужоземних Зносин. В порядку інформацій цим маю за шану подати де-які відомості, що, до взглядів німецьких економічних кол на справи торгівлі з "св" вітами" і з "окрема, на їхні відносини де УНР. І/мці не рахують на можливість здійснення концесій, якими їх наділяють бельговики. Про ніякі кредити балачок бути не може, а та- кож ніяких доставок на дальшу мету не приймають, а лише невелику торговлю ведуть за готівку з золотого резерву в Штегельмі/4.000000 золот. рубл./ який бельговики пастійно ненавляють те золетем, те бріль- янтами і з Німеччини випускають лише повністю сплачений крам, а це є наслідком де кількох нездач, а імене: в пересні прешлого року від- правлено пароход до Петрограду під командою капітана який досі терчить на Неві з крамом в більшості розграбляним. В листопа- ді пр.р. відправлене на Крим пароход під флагом Данцига. Парохед був нагружений ріжним першеї необхідності крамом, але капітан міг Його реалізувати лише на золоте, або дебру валюту. Коли пароход прибув, бельговики обстріляли його з гармат та руш- ниць, а після під конвєм превели де пристані: тут навалилась юрба і почало грабунек і лише енергія капітана та залоги спасла більшу частину краму. Купців було однаке богато, але золота чи валюти ніх- то не давав і пароход після трьох тижнів відплив до Камстактинг- пеля, де з втратою 2 І/2 міліонків нім.мар. остаток продано. це саме відноситься і до Польщі, яка також не має ніде дозвірра за кордоном і кредиту, позаяк памус сваволя сфіцерні, урядовців і не солідність фірм, санкції та купців. Під гарантією Уряду Польщі ніхто нічого не продає /на це маю письменні докази/. Наші кооперативи на Волині та кращі фірми у Охидній Галичині поки не можуть рахувати на кредит, позаяк ця справа іде в рамках "польської торговлі", а та- ком не має кредитоздатності. Що до УНР., то всі симпатії на нашому б боці, але поки ми не будемо панами положення у себе, то всі розмови зайві; колиж клаптик землі буде твердо в наших руках, тоді все діс- тамемо і кредит широкий буде відкритий. Балачки про неприхильне відношення німців до нашого центру, не мають міяких підстав, хоча було би кращим, як би Центр цей зна- ходився на терені другому, а не в Польщі: це всебічно нам шкодить і перешкоджує. Що до майбутнього устрою державного України, то яко що німці не мають виробленої програми. Для них бажано щоб Україна була незалежна, але і поняття федерації для них не чуже. Це робота російських кол. Що торкається форми правління, то вони готові признати всегда таку владу яка заведе лад, спокій і дасть правові норми. Большовицьку окупацію вважають, як тимчасову най- дальше до зими 1922 р. Упадок влади більшовицької неминучемий на грунті економічному - голод з яким боротися не зможуть, а поміч Америки Польщі та Західних Держав - це капля в морі. Богато наш- кодила нам пропаганда Польщі так і очах німців як і Англії, Скан- динавії, Америки і т.д. Як повну комізму картину мені передаю слідуюче: в 1920 році приїхали до Дамцігу 2 знатних англійців з метою купівлі заводів, земельних участиків і т.п., їх провожав в Дамцігу знатний німець тайний радник др. В..... Коли всі втровх заїхали на Амцігські верфі, англійці питають "де тут є пароход в 4.000 тон, який курсирує з Дамцігу до Київа." Д-р В. дуже зди- вувався та лаявть образився, але англійці скоро виявили все та виняли книжечку в прекрасному шкіряному саляковому перепльоті /видавництво польського департаменту пропаганди/ де було ясно зазначено, що з Дамціга можна їхати пароходом в 4.000 тон до кн- 1ва другу столицу Польщі. "Kieff zweite Hauptstadt der Polen " і коли д-р В. їм хотів з'ясувати, що це Україна вони рішучо от стовжвали що це Польща, так що на де-який час і д-р В. прияв це як факт дипломатичних заходів С.В. Петлюри, якому в цей меж приписували, що він всю Україну віддав полякам. Не було також ррі- чимною, для якої п. Барановському відмовлено в видачі вже обціяних 10.000.000 кім мар. грошей. З цього часу і Скандинавські Держави змінили своє обличчя не рахуючи нас солідним народом, а з боку Польщі за кордоном ми находили лиш крайнє вороже, непримириме відношення до нас. Це констатую на підставі фактів з Дамціга, Ри- ги Гельсінґфорсу, а чув про Відень і Берлін, що там відношення не краще. Любой большовицький представник має всякку сильну і ре- альную підтримку з боку польських представників, якої ми не діс- тавали, а малаки лиш труднощі і перешкоди. Ці відносими і викли- кала припинення діяльності Коісульнства в Дамцігу. Прикро і боля- че. подумати, що нам приходиться вишукувати таких місцевостей де польська "сокзичча" рука не сягає.Вертаючись до економічних питань, я дозволяю собі реасумувати мої висновки слідуючим способом: 1/піддержувати всякими засобами взаємність німецьких кол по відношенню до большовицьких взаємовідносин, позаяк лише одна німецька індустрія може рятувати р.е.с.ф.р.; </ дорогою протестів і заяв опретрустувати акти і заяви складені большовиками; 3/рахуючись з неминучим упадком большовицької влади - вживати всіх засобів до прискорення цього моменту, який з вичерпанням золотого резерва, повинен мати місце ще цього року, тим більше що 2000 і загальний економічний розлад не можуть бути усунуті при допомозі Західних Держав. Одночасно з цим пересилаю копії послідніх переписок з Данцігським Сенатом. Павлюк Консул УНР. в Данцигу /в.п./ Адреса надалі стара Додаток:№ 1483,287,1101 З оригіналом згідно: /Начальник Дипльоматичного Відділу Копія Переклад з французької. 29 січня 1922. Президент Ради Міністрів Кабінет Прем'єр Міністра. Пане Професоре, Будучи дуже зворушеним Вашим увагою, я прошу Вас прийняти вислови моєї подяки за побажання, що Ви були ласкаві мені адресувати. Вірччи в ці почуття, які Ви мені засвідчили, я прошу Вас, Пане Професоре, прийняти вислови моєї найглибшої пошани. Підписав: Іон І.К. Братіану. З оригіналом згідно: Левко Геркен Секретар Місці. З французьким текстом згідно: МКОфельбейн Копія Переклад з французької. 25 січня 1922. Пане Президенти, З нагоди Вашого приклкання на високий пост Президента Королівської Ради Міністрів маю честь просити Вишу Експеленція в імені моєму, яке Представника України, так і в імені всієї української, що знайшла собі притулок і перебуває на території Королівства,-прийняти найгарячіші побажання успіху в тяжкому завданні, до виконання якого приклкано Вас, як також і наші найширші поздоровлення. Україна, що звикла бачити в особі Вашої Експеленції одного з друзів найбільше видатного, своєї національної справи, приймає з задоволенням в вістку про Ваше призначення і сподівається, що нічого не змінеться в доброзичливому відношенню, яке Ваща Експеленція численними доказами виявили. Прийміть, Пане Президенти, вислови найглибшої пошани. К.Мадієвич Голова Дипломатичної Місції У.Н.Р. в Румунії. Й.Е.Панові І.І.К. Братіану, Президентові Королівської Ради Міністрів. З оригіналом згідно: Левко Геркен Секретар Місці. З французьким текстом згідно: МКОфельбейн У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ.Чужоз.Зносин "28" лютого 1922 р. ч.: 83/287 ДО ПАНА КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ. Міністерство має честь переслати для відповід- ного докладу переклад ноти, яку подав Голова Дип- ломатичної Місії УНР.в Бельгії Міністрові Закор- донних Справ Бельгії 8/II 1922 р.з приводу Кон- ференції в Генуї.- За МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Мокаревський Карпович Директор Департаменту Чужоземних Зносин: Волошин УКРАЇНСЬКА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ В БЕЛЬГІЇ. 4:205. переклад з французького. 8 лютого 1922 року. Моге Ексцеленції Панові Міністрові Закордонних Справ в Брюсселі. Пане Міністре, Бельгійські часописи опублікували недавно умови поставлёні на засіданню Верховного Совіту Антанти в Канах представниками Уряду Бельгії а приводу скликання Міжнародньої Конференції в Генуї. Ці умови висовують в першу чергу визнання Совітським Урядом державних боргів бувшої Російської Імперії, боргів муніципальних і інших громадських інституцій, як також і повернення майна чужоземцям в росії, відбудову фабрик та заводів і компенсацію понесених ними втрат. В то-мe час часописи помістили офіційне повідомлення, з якого видно що бельгійці володіли в Росії ріжним майном та пpедприємствами на 3 ½ міліарда золотих франків, головним чином в Донецькому Басейні. З цього приводу я рахую своїм обовязком, Пане Міністре, подати до Вашого відома наступне: Події, які протикали в Росії після революції 1917 року, в гос-подарську політику внесли такі глибокі зміни, що бувша Російська Імперія не уявляє тепер більш неподільної Держави, але є розділена на де-кілька суверенних держав і країн, які волею народів, що їх за-мешкують, отділились від Росії з часу, коли влада большовицько-комуністична народилась в Росії. Зокрема, територія південно-західня та південна Росії, включаючи губернії Волинь, Поділля, Київва, Херсона, Чернигіва, Полтави, Харкова, Катеринослава та частину Іабрії , включ- но з Донецьким Басейном, з жовтня 1917 року є територією Самостій- ної Української Народної Республіки, незалежність якої була визнана офіційно де-якими країнами, як також і Совітським Урядом Росії. З 1919 року Україна є в війні з Совітською Росією і тепер знаходитьсяться під військовою окупацією Совітів; Російський Уряд, бажаючи замаскувати перед Європою та народом українським факт військової окупації України, утворив так званий Совітський Уряд України в Харкові та заключив з останнім фіктивний договір про федерацію. В то-й же час, єдиний законний Уряд Української народньої республіки, призначений Українським парламентом, вільно обраним, був примушений, не маючи жод- ної допомоги зовні в своїй боротьбі проти совітських військ, бути залишити межі своєї рідної землі в листопаді 1920 року і вибрав тимчасову свою резиденцію на території одної з сумежних держав. Народ Український не визнав і не визнає мнимехв фіктивного Совітського Українського Уряду, який накинуто йому військовою силою, та на протязі трьох років вже бореться з зброєю в руках, без перерви, проти большовиків-окупантів, піднімає довстання у всіх частинах території України, демонструючи таким чином перед цілим світом, що він не погодиться ніколи на владу совітів. Народ Український визнає за єдино законну владу лише Уряд Української народньої республіки, на чолі якого стоїть Директорія з Президентом С.В.Петлюрою. З цього видно, що як з точки погляду державного права, так і права міжнародного, ні так званий Уряд Совітів України, ні тим більш та- кий же Уряд Росії, який не посідає законними правами уряду визнаного народом Українським,-не мають жадної законної правої підстави виступати на Міжнародних Конференціях ні ввагалі де б не було в імені України, признавати в імені народу українського чи б то не було права на територію України, заключати в його імені договори та контракти, приймати зобов'язання, які отягчали б Україну. Тому, в імені законного Уряду Української народньої «республіки» я маю честь, пане Міністре, заявити, що всі договори, контракти та зобов'язання, які можуть бути заключені чи прийняті Совітським Урядом Росії чи згаданим Совіт- ським Урядом України і які мали б об"єктам Україну, що всі права, які були б предоставлені цими Урядами чужоземним громадянам на території України, всяке відступлення маюна, що належить Українській народній Республіці чи то прав на це останнє,- все це повинно розглядатися як позбавлене / всякої законної підстави, а тим самим як не зобов'язуюче. Всі подібного роду акти, коли б вони були прийняті іншими державами чи їх громадянами, не будуть ніколи законними чи зобов'язуючими народ український або його правий Уряд Української народньої Республіки. Народ Український не дасть ніколи своєї згоди на те, щоби влада Совітів, якої він не прийняв,-користуючись своїм становищем фактичної окупації України,-розпоряджався національним добром України. Народ буде продовжувати зброєю боротьбу проти його ворогів больше- -3- виків доки не вижене окупантів зі своєї батьківщини. Але він буде також боротися зі зброєю в руках і проти тих, що прийдуть на Україну при допомозі делегації Совітського Уряду для експлоатації під охороною багнетів большевицької армії природних богатств України. Народ Український та його законний Уряд розуміють все значення й необхідність встановлення економічного життя України, зруйнованої большевицьким режимом, та встановлення зв'язків з Європою. Українське "равительство" не скасовувало приватної власності чужоземних громадян на Україні ні їх прав на підприємства та концесії; де-кілька раз вони підтвердило визнання всіх боргів бувшої Росії в тій частині, яка відповідає території та населенню України. Українське Правительство бажає й є готове працювати на відбудову і добробут своєї країни; воно є готове предоставити чужоземним підприємцям всі права та можливі полегшення для експлоатації природних богатств України. Для цього народ Український та його Уряд просять лише одного: свободи життя і праці на їх рідній землі та визволення України з під окупації військами Совєтської Росії. Коли держави Європи стремлять до дійсного полагодження європейської економічної кризи шляхом реставрації економічного життя Росії та України, коли вони бажають мати фактичні гарантії, а не лише видані й ніколи не додержані, вони повинні поставити Уряду Совєтів на майбутній конференції в Генуї, умову звільнення України від совєтських військ, припиняття її під протекторат Діги Націй, переведення вільних виборів до Установчих Зборів України і, нарешті, встановлення влади законного Правительства Української народньої республіки, вільно обраного волею народу українського. Перша з шести умов, аформульованих Верховним Совєтом в Канах, говорить, що жадна нація не повинна накидати другій своєї системи правління, добробуту та економічного режиму. Коли ця умова не є лише односторонньою химерною формулою відмовлення Європи від вмішування в внутрішні справи Росії, але являється обостороннім зобов'язанням, що аганжує рівно й Уряд Совєтів Росії, - вона є юридичною підставою, яка дає право Державам Антанти вимагати від Уряду Совєтів скасування накинутої силою Україні совєтської форми правління та системи комуністичного режиму. З того, що весь Донецький Басейн, як також і 85 % всіх предпри- - 4 - емств бельгійських в Росії, находяться тепер на території Українсь- кої Народньої Республіки, видно, що Бельгія є зокрема зацікавлена в тому, щоби на Україні правний порядок і нормальне життя були вста- новлені як можливо скорше. Щоби йти туди не досить широких обіця- нок большевиків визнати борги, повернути ма"но і т.и., але є необхід- ним замінити большевицьку систему кенедарки адміністрації, яка до- веде країну до цілковитої руйни; є необхідним звільнити цілком ук- раїнську територію з під окупації Советів. Представляючи вищезазначені побажання відносно мір, які, згід- но глибокому переконанню Уряду Української Народньої Республіки, лише одні можуть привести Україну до нормального економичного жит- тя і встановити її економичне значення в Європі, - я осмілююсь ма- ти надію, Лане Міністре, що Правительство Бельгії в інтересах бель- гійської індустрії та бельгійських громадян зверне ласкаву увагу на все зазначене та пуддасть його під доброзичливий розгляд. Почесна роль, яку завжди відводили Бельгії на Міжнародних Конферен- ціях та високий авторитет представників Бельгійського Уряду явля- ються певною гарантією того, що в разі його згоди підтримати перед Міжнародньою Конференцією прохання про звільнення України, окупова- ної совітським військом, можна мати наперед певність, що делегати инших держав поділять погляд Бельгійського Правительства та що в результаті борота країна, якою є Україна, перестане бути ареною ко- муністичних експериментів Совєтського Уряду і повернеться до нор- мального державного та економичного життя. Прошу Вас, Лане Міністре, прийняти запевнення в моїй високій до Вас повазі.- ГОЛОВА МІСІЇ А.ЯКОВЛІВ./в.р./ За переклад: Млаврих. Ст.Діловод Д-нту Чужов.Зносин. Мінхен, 12-го березня 1922 року. ВАША ЕКСЦЕЛЕНЦІЄ, Навязуючи до листа Вашої Екселенції від 20-го лютого і моєї відповіді від 23-го лютого і 7-го березня б.р.мая за за честь доложити Вашій Екселенції, що слідує: На перший погляд ока здається незрозумілим, чому саме находять підтримку в баварських кругах всякі авантюристи, а солідні політичні організації не моглиб їй добитися. Коли ж одначе приглянутися блище до місцевого укладу відносин, то всякому зразу стає ясно, чому воно іменно так і є, то є чому тільки люди згладно організації, котрі на всьо йдуть й нічого не мають до страчення можуть хвилево доби- тися підтримки від баварських кругів. Люди ж згладно орга- нізації, котрі не мають нахилу до політичних авантур, тут на під- тримку в ніякому разі рахувати не можуть. Що так іменно справа мається, можна зрозуміти належно тільки тоді, коли трохи блище приглянеться тим баварським кругам, котрі до тепер і зараз ведуть в тих справах рей. В першу чергу треба від тих кругів відділити баварський уряд, котрий вправді роботу тих кругів толерує, але з ними н і - чого спільного немає. Круги ці рекрутується з реакційно-правих політичних комітетиків, котрі з часом най- шли підтримку і у мінхенської поліції, деякі члени котрої 2. активно в тих організаціях виступають і таким робом прикривають їх діяльність офіційним плащиком. Цей контакт з поліцією не тільки хоронить ці організації від евентуального примінення до них обов'язуючих законів, але й в матеріальному розумінню приносить ім неабиякі користи будьто в виді тайних субсидій будьто в виді неуловимого натиску на фірми, приневолючого ці послідні до фінан- сування цих організацій. Так як організації ці скрайне праві, то фінансують вони в свою чергу тільки такі підприємства, як орга- нізація контр-повстання в Шлеску проти Польщі, творення монархічних ячеюк більш або менш агресивного характеру, борба зі спартакіз- мом і всіми, котрих вони підозрюють в кооперації з ними, при чо- му зачисляють до таких мало що не всіх за вимкою себе самих, дальше піддержка монархічних організацій в других державах і тво- рення - так би мовити - білого інтернаціоналу. Організації ці є зайлими ворогами всякого республіканства і то так далеко, що бер- лінський уряд уважають за шайку ворохобників, котрі властиво повин- ніби находитися поза законом. Вже з цієї короткої політичної іде- ольгії цих організацій видно, чи можлива для них підтримка рес- публіканської установи У.Н.Р. - не говорячи вже про покищо ріж- ні політичні напрямки відносно Польщі, що саме одно є для цих ор- ганізацій вповні вистарчаючим, щоб відкинути всякую кооперацію. Вже саме перечислення тих груп, котрі дотепер були або й є фінансовані згаданими цойно організаціями, ясно потверджує зазна- чену цойно політичну их орієнтацію. Належали до них першуєго гру- па, котра організувала контр-повстання на Шлеску, група, котра ор- ганізує прилучення Тироло до Баварії, група Маркова, група, котра організувала рейхенгальський зізд, тутешнє російське, монархічне об'єднання з генералом Епанчиним на чолі, група "Ауфбау" і на- 3. кінець група Вишиваного.Всі ці групи стоять виключно на монархіч- ній платформі, орієнтуються на німецько-російський союз проти Фран- ції та є явними ворогами Польщі.Всі вони дальше є ворогами Украї- ни, так як вони думають, що майбутня Україна стоятиме на перешкоді зростові в силу іхнього природнього союзника Росії.Цілком ясно про- те, чому серед підтримуваних ними організацій немає ніодної україн- ської за виимкою Вишиваного, котрий одначе зійшов з української по- зіції, принявши за підставу своєї політики майбутній Союз з Росією. Що саме розуміє під тим Союзом Вишиваний, це тут не цікаво, але ціка- во і важко ще, що думають про нього мінхенські групи, котрі Вишива- го до тепер фінансували, /зараз справа ця починає все рватись/, а са- ме вважають вони цей союз за здання українських позицій та пере- хід до єдиної Росії.От чому то ці організації закадали від Вишива- ного письменного договору з німцями та москалями.Дальше факт, що Вишиваний зобов'язався підняти повстання проти Польщі в Га- личчині, свідчить теж вимовно про пануючи в цих організаціях настрої проти Польщі. Колиб отже підписаний звернувся за підтримкою до тих орга- нізацій, то не підляга ніякому сумнівові, що вони закадали від ньо- го по перше розриву з нашим Центром , а по друге приєднання до гру- пи Вишиваного.Ясно, що на такі усіля підписаний піти неможе.Ніякі завірювання, що наш Центр є найсильнішою опорою проти большовиків тут не поможуть, тому що наш Центр для тих груп мало чим ріжниться від большовиків. Кооперація отже з цими групами без радикальної зміни позицій на котрій стоїть наш Уряд, а тим самим і підписаний, неможлива.Та чи є вона побажана?Безперечно ні. Тому що крім компромітації для нас від неї нічого іншого надіятися не можна. 4. Та чи не було б можливим, отримати підмогу від баварського Уряду, як такого? На це питання приходиться відповісти теж негативно. По перше тому, що теперішній баварський Уряд під керівництвом графа Лерхенфельда цілком не виказує тої охоти до ведення самостійної за- кордонної політики, як ще було за часів фон Кара, та що він не рішив- бися предприняти чого небудь без запиту Берліну. По друге тому, що баварський уряд немає зараз так званої "Фінанцгайт" або іншими словами, немає вільних грошей поза бюджетом. Правда баварська поліція видає гроші на різні організації, але ці гроші має поліція зі своїх власних, неконтрольованих прибутків із дозволів за візд та пробування в Баварії. Подібними сумами розпоряджає також і міністер- ство юстіції, но так поліція як згадане міністерство склонюються по своєму персональному складі до організацій, про котрі була вище мо- ва. Так що від них що небудь дістати представнику нашого в Польщі перебуваючого Центру - неможливо. ПРИЙМІТЬ, ВАША ЕКСЦЕЛЕНЦІЄ, ЗАЛЕВНЕННЯ В МОЇЙ ГЛУБОКІЙ ПОШАНІ I ЩИРІЙ ВІДДАНОСТІ Фишер Дорогий Романе Степановичу, За місяць, що я тут, мені пощастило зробити дуже багато для нашої справи. 1. Мені замовлено в єврейській часописі "Jewish Morning Journal" "15-20" артикулів під назвою "Україна й Євреї (по матеріалам моєї книжки)" 2. Мені замовлена стаття "Нова мапа Східної Європи й Україна" для американського журналу "Current History Magazine" (це журнал, що видає перша американська часопись "Times"). 3. Моя книжка тут подобається не тільки українцям, але й євреям, й росіянам. Прочитайте листа Арк. Іос. Зака, це тут найбільш впливова фігура, представник преси російського посольства. 4. Мав тут сніданок з Жаботинським, він дуже добре ставиться до української справи, вітає Вас. Але головне це те, що я тепер маю трибуну для євреїв, котрі тут нічого про Україну, негативного, не знали й не чули. Ця трибуна є Jewish Morning Journal котрий має біля 100.00 тиражу. Гадаю що лишусь ще тут 6-8 тижнів. Тепер прохання. Будь ласка надішліть негайно брошуру про єврейське питання й погроми, що надруковано нашим Посольством в Берліні. (Die Lage der Juden in der Ukraine), на адресу: Mr. A. Sack Заснували вже Америк. Україно. Товар. Торгу й Транспорту. але поки що нелья почати реальну працю. Зондує тут грунт й в других напрямках. Тут є Бейліс з котрим я бачився. Взагалі, мої зв'язки з рідним єврейськ-народом знов налагоджені. Стискаю Вашу руку Ваш А. Марголін. 6/III.1922. Дорогий Пане Міністре, Перш за все шири дякую за чек на 4.000, який я одержав. Так само дякую за те, що Ви перебалакали з п. Барановським: його телеграма вплинула на Горбаня і можливо що авта (три) я вже мати му. Я цілком погоджуюся з Вашою характеристикою панів кооперато- рів. Найбільше мене обурює ця система розплати автами. Коли б у них була хоч краплина національної гідності вони б зрозуміли, що продавати авта це не є діло українського міністра в Парижі. Вони платять нам, як справжні банкроти, але це те що зветься по француз- ькому "fraude" по російському "злостное банкротство", бо їх діла могли б бути все ж блискучі як би не їх безпросвітна тупі- пість і вони можуть платити невідстайно. В справі колекцій ціл- ком погоджуюсь і про це вже телеграфував Вам; нема чого робити, це єдине, що можна здобути. Мене дуже цікавить нова подорож Стоць- кого і я проситиму найти якийсь спосіб щоб переслати мені довіре рочного листа в цій справі. Авт від разу я не продам, навіть коли і рдержу. От же 4.000 мене рятують! Зараз переїздю до Парижу. Це дуже поправить справи себ то збільшить мою продуктивність звичайно на тисячу або пів- тори на місяць життя Місії буде коштувати більше. Але при загал ному підрахункові моїх витрат за рік виявилося, що за 15 місяців я витратив на Місію стільки, скільки Сидоренко витрачав за 12 днів на делегацію!! Був у румунського міністра, дуже добре прийняв, сподіваюся побувати у Сфорци, але з італійцями тепер, здається, дуже трудно. Широ вітаю, відданий Ваш Шульгин в.р. Надзвичайний Посол і Сповноважений Міністр Української Народньої Республіки. № _ Берлін, дня 14. Березня 1922. Високоповажаний Пане Президенте, З прилоги Ви побачите, які суми ви-платив я з 1. січня на рахунок Уряду, не маючи жадних державних прибутків. Дозволю собі завважити, що, як би п. Президент або Уряд не знайшли б оправ-даними мої видатки на приняття 26. лютого або інші виплати, то я, вповній свідомос-ти, що ті видатки були корисні і потрібні для Держави, готов відмовитись від моїх претензій до Уряду на своєчасне повер-нення цих сум. До Пана Головного Отамана С. ПЕТЛЮРИ. З глибокою повагою [Підпис] До Гана Уповноваженого Міністра І. К. Р. Р. Ващько Надсилання при собі, звідно Вашого Гане Міністре замовлення, копії- тованих на означені мною від Вас Комітету на лікування, маю за честь нові додати взає Гане Міністре Що був я вже в нелюбові навмисно і візьмі на заговті одержу. Миро Ваш вдячний Пане Микито за участь, щире співчуття і відомо завдяки адії я мав змогу піднімувати свою паракну руку що даєть милосердієт ми ні слухаюти надані дать відомості - тим самим адго оборо разу. З глибокого помилков до Вас і відкриттям Пгнавт. Тильман-Аккобекін Суми виплачені для Уряду від 1.Січня 1922 р. А) Позовнітва і Місії: 1) Послу Сідоренку Відень а) Виплачено у 1921 р., але не втягнено у мій рахунок 1.січ- ня ц.р. поданий до Уряду австр.Корон 611.000 б) 14. березня 1922 р. 2) Послу Шульгіну, Париж (4.000 фр)" " 85.030 3) Онацький Рим (2.000 лір) " 27.439 4) Консул Оренчук, Мінхен " 8.810 5) Полковник Сікевич, Будапешт (75.000 уг.Кор.) Б) Різні необхідні видатки. 1) Підполк.Сухоручко (лікування Австр.Кор. у шпиталі у Відні і подорож 110.000 до Варшави 2) Олександр Хомик 90.000 3) Курер Білиць 100.000 4) Пан Е.Чикаленко 150.000 нім. Мар. 4.000 5) Решта ліквідації Полетики 20.000 6) др Бриндзан (Пресбуро) 300.000 7) Решта ліквідації Кавк.Консула " 10.000 Кужима 8) Берлінська Фінанс.Експозитура " 4.000 9) Сотник Бессер " 2.000 10) Приняття 100 душ гостей 26.II. у Берлінському Пос-ві та інші репрезентайони приняття 40.000 11) Фірм Грусер і Філіпсон, Амстердам 107.500 на конто за позичені 12.000 гол.гульд. (процесові кошти за чай) 12) Адвокату Ротшільду, Берлін, кавція за процес Мін.Барановського 17.000 проти нім.Державної Скарбниці у справі повернення 100.000 Мар. процесових коштів за процес проти Супруна Ур.Корон 75.000 Австр.Кор. 1,381.000 Нім.Марки 349.449. Берлін, Дня 14. Марта 1922 р. Послано Уряду через Посла Стоцького 2.000.000 п.м. ріняється 180.000 н.м. Лінкін Веселовський (переклад з німецької) Адвокат і нотарь В.Гутцайт. Берлін 6 березня 1922. До Його Ексцеленції, Пана Василька. Берлін. В справі претензії фірми "Філіпсон і Груссер" на 12.000 голландських гульденів разом з відсотками, мушу на жаль, повідомити Вашу Ексцеленцію як слідує: Ваша Ексцеленція виплатить до 10 ц.м. один мі- ліон 75.000 марок на конто мого доручителя в "депозітенкасе Г" "Комерц і Приватбанку", Берлін Кенігштрасе 40. У випадку коли Ви приймете цю дуже далеко йду- чу пропозицію мирного полагодження і виконаєте її до 10 ц. м. то п. Гегаймрах Груссер заявляє, що готов почати головний борг до слідуючого терміну розцесу за чай в Амстердамі. У випадкові, коли Ви цієї пропозиції мирного по- лагодження не приймете, ця сторона мусить прийняти, що Ви вважаєте за краще вияснити цю справу судово. Мені буде дуже шкода бути примушеним, у випадку коли Ваша Ексцеленція мимо сподівання, не прийме пропозиції мирного полагодження справи, припоручити, згідно з судовим виясненням справи, зробити арешт в висоті 12.000 голландських гульденів. З найбільшою повагою /підпис/ В.Гутцайт. Адвокат і нотарь. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департ.Чужоз.Зносин "10" березня 1922 р. ч:102/381. ДО ПАНА КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ. Міністерство має честь переслати при цьо- му для відповідного докладу переклад меморія- лу п.Міністра Н.Василька, поданого Польському Послові в Берліні п.Мадейському в грудні м. 1921 року /в Міністерстві одержано 24 лютого б.р./.- переклад з французького МЕМОРІАЛ Міністра П. Василька поданий Польському Послові в Берліні п. Мадейскому. Грудень 1921 року. I. Світова війна поставила на порядок денний всі економічні та національні проблеми в Європі. В великих зусиллях розкрити 1-й Версальський Мир є грань, що встановлює нові кордони в Європі. Загальні положення більш менш скоро було в'ясоване в Західній Європі дякуючи висшій культури та традиційній здібності до управління. На Сході війна продовжується не дивлячись на мир, і це й тене пер , після стольких договорів, ціла проблема Європейського Сходу ще не розрішена. II. Правда, ідея національної держави є побідоносною також і тут, дійсно, через повстання Фінляндії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі. України, Великої Румунії та Чехословаччини кривда нанесена історичній справедливості виправлена, все ж положення тут є цілком інше, як в Західній Європі. Це тому, що на руїнах бувшої Російської Імперії, установився Уряд, ідеологія якого, в 1-й антинаціональних планах соціальної революції в цілому світі, рубає політичні підстави колишньої держави сіту, а особливо новоповсталених держав: територія України, Грузії та Вірменії вже є нерухомою їх окупацією. Тут на Сході вже роки ведеться боротьба між двома протилежними світоглядами, двома протилежними економічними формами життя, як також і двома принципами організації: ідея національної держави в одному бою та московський централізм єдиної Росії з другого. В загальних рисах положення уявляється так: большевизм, не будучи в змозі захопити відразу всі новоповсталі держави та керуючись мудрою політикою поділу, окупував зі всіх цих держав ті, економічне та політично значні яких є дуже великі: Україну /кліб, цукор, вугілля, руди/-Червоне море/, Грузію /нафта - Ангора, Турція/, Арменію /млях з Персією/. Не так давно він потерпів поразку в Литві. Інші новоповсталі держави, передбачаючи льотичний розвиток подій, зорганізувалися в два оборончі крила: Фінляндія, Естонія, Латвія й Литва /Балтійський Союз/, Чехословаччина, Румунія та Югославія /Мала Ан- - 2 - тантa:/Польща ображає род стику цих крил та шукає окремий догово- роп в франції.Румунія та іншими державами завезення свого іст- нування й могутності не Сходи Європи.Складна система союзів вияв- ляє важливість діяльності// положення та вимагає спеціального розг- ляду підстав антибольшовицьких оборонних сил Польщі. III. Дякуючи великим політичним успіхам останніх років,польська політи- ка легко впадає в занадто велике довір'я до самої себе та дивиться на істнування Германії/Польської/, як по за всяким загрозою.Думають, що можуть мати солідні підстави мо до кордонів та національного др/ господарства як на Закоді /договір Версальський/, так і на Сході /Ризький договір/. Інакше уявляється положення Польщі незмінному 12 другові, що ди- виться на 11 істнування, як на цілий європейський фактор,якого не можна усунути.Становище Польщі не є певним в точок погляду:1/питан- ня національного,2/питання економічного,3/большевицької небезпеки. Цо до життя національного положення Польщі нагадує положення Ні- меччини під час війни,якого можна окреслити словами:чимці в коридорі лиговці з Вільню,білорусь,большевики в Росії та на Україні.Галиць- ка Україна.Чехи,а над цим всім жидівська торгова в середині.Наці- ональні проблеми не отличаться питаннями економічними.Дві еконо- мічних території,розділених світовою війною,які ранніш тися спів- робітничали між собою,предоставлені самі собі.Німеччина та терито- рія Совєтської Росії мають великий вплив на молоду Польську Держа- ву та вже дійшло навіть до кооперації Німеччини з большевиками.Це допускає предбачати політичне співробітництво німців з евентуальними ними спадкоємцями большиків.Наскільки несподіванки,які маються для Польщі в боку литовців,галичан,А білорусів та чехів цим вик- лючені,показе нам будучина.Все ж рішення питання топер є питання большевицьму,яке включає в себе й питання економічні та питання на- ціональні,як також питання східних кордонів,з чого навіть повстає питання що до істнування Польської Держави. Це тому,що коли можна говорити про велику правдоподібність устойчивої ситуації по до західних кордонів,то приймає вартість Ризького договору уявляється як фініція колоному політично сумлін- ному чоловікові з огляду на наступне: 1/Антanta /мі навіть Франція,а тим більш Німеччина,/ не визнала його. 2/жадна російська партія еміграційних груп,будь то соціалістич- них,демократичних чи монархічних,ніколи його не визнає. 3/з української точки погляду є багато сумнівів,які тільки на цей час,з огляду на спільного корега /большевизм/ остається на другому плані. 4/навіть контрагенти угод Ризького Договору большевики див- ляться на нього як на проїзбовірний.Але кордони,усталені в Ризі, є лише дрібниця серед всіх мір,що приймаються для встановлення по- радку на Сході та возстановлення його економічного життя.І видно- шення до попередніки,люк большевики мають принципової в погляді на Польську Державу.Волшевики є верог Польщі через наступне: 1/через 11 демократичний державний устрій. 2/через 11 капіталістичний устрій економічного життя. 3/тому,що Польща є економічним сарієром до до Германії та екс- понентом Франції на Сходи Європи. Польща демократична,організована, скоісолідовано економично є найбіль- шом загрозою політичній ідеї// комун- істів Москви. Волшевики доказали до тепер,що мають політиків духу розумних, свідомих своєї та які працюють передбачливо.Таким чином,вони ви- користають всі види зазначені труднощі,національні,соціальні та економічні,Польщі і коли вони хоч наполошну скопсолидуються,то -3- спробувать викликнути руйну Польщі чи шляхом висилання внутрішніх революції, чи зовнішньою війною. Адже Польща, це ядро сильних і вопоновсталих держав, демократичних, вже була о'єктом бо- льшевизму і наезалинились ними також і в найбутньому. Через вищеприведені доводи є очевидним, що як дого міжнарод- ній за революційний бойовник має своїм осередком Москву, як дове- го він шляхом терору поширює свою владу на міліони населення такої великої держави, як довго він є в змозі вести активну політику зовнішньо через сили в Анголор, Персію та Німеччину,-так довго не може бути нитини про відбудову та економічну реконструкцію не тільки Польщі, а й загалі своду. Так довго Берса- льський мир є всесвітнім у потрії. IV. Для кожної політики, що повинно відноситься до політичної та економічної націоналізації та який з цього погляду правильно оцінює велике значення Польщі, а"являється питання про по перед х- вич і м і р и, які треба вчити в цьому відношенню. Якби відпо- вісти на це, треба поставити попереднє питання: якими тактичними прийомами бойовники мають досягти своєї мети. По нашим інформа- ціям мають радія ряд наступних положень: 1/бойовики рахують на робітників Горішньої Силезії, Домбров- ського району, настового району, Лодзі та на залишнинчиків. 2/до торкається економічного боку, то вони мають співробітни- чати з ніцями. Що до справи національної, то їх головна зброя - Україна, май- же вісім міліонів українського населення якої прилучено до Поль- щі Глибським договором і це свідомо в йому бойовників. Ставаю- чи цих у-райців, національний гніт їх, інтенсивна кольонізація, полонізація ткіл, переслідування православної віри, католицизма пропаганда, соціальна опозиція селян до великих земельних владин- ків поляків,- все це мусить служити логуном для загальної опи- нії та правовою підставою "народньої війни". В справі ж Охидньої Талички, бойовники навіть вважають себе виконавцями Сан-Пермей- ського Договору та його англійської інтерпретації. Україна була головною військовою та економічною зброєю царів. Це в більшій мі- рі вона являється також зброєю бойовиків і їхні хотять вико- ристати 11 тепер широко проти Польщі і спеціально в питанню наці- ональному. По білоруси та литовці об'єднаються, не очевидно. Розвиваючи ці протиріччя, бойовники сподіваються довести ско- ро й повно свої вогні виступи до побідного кінця. Ум того вони певні в нейтральності Балтійського Сору. Румунія може ефективально через існування попередньої золота вліти я ставання вірного союз- ника Польщі. Одна тільки "ранція залишається тірним приятелем Польщі тому, по знає, що тут ходить о Версальський Шир. Коли розглядати це Балкані Охолу Європи, розглядають поперед- жанні міри, які необхідно прийняти, приходячи до висновку, що треба прийняти як васі два пункти: 1/Німеччина. Вона повинна бути заспокоєна економічними взаємо- відносинами та зацікавленням польським ринком. 2/Бойовники. Вони можуть заволодіти Польщею лише через про- паганду політичну, яка інтенсивно продовжується. а/вісний контакт та підтримка національної російської демок- ратії б/захист за контакт та підтримка там більш сильнійма українсь- ких союзників. Це тому, що Україна є ахилесовою н'ятою больше- виків в відношенню економічному та політичному. Тому, що Україна є в той же час головною зброєю бойовників проти Польщі, необ- хідно, щоб ця остання використала 11 як зброю проти бойовникаму, У. Отже, польсько-українські відносини повинні бути поставлені як важливий рішучий фактор в будущій політиці Сходу Європи. Але з ці відносини не повинно встановлюватись а точ- - 4 - ки погляду відносин між двома націями, але повинні бути ведені як складова частина політичної організації в загальній спільності до Сходу Європи. Крім того слідуючи головні положення мають бути прийняті на увагу: 1/ Польща, як і Україна, а також і всі новостворені держави був- шої Росії, є результатом ідеї права народів навіль- не розпорядження самим собою. 2/ Через те, кожен народ є сувереним на своїх етнографічних територіях і повинен відступитись від історичних кордонів інші кор- дони, за винятком коректур з економічної точки погляду, не повинні бути усталені так, доби один народ міг почувати себе покривденим в своїх правах. 3/ Права меншостей не повинні істнувати лише на папері, але повинні бути активними чинниками політичного та економ- мичного співжиття. Видно, що Зіньклиндія, Естонія, Латвія та почастки Литва вже вступили на цей шлях. Також ми тої думки, що розширення цієї ідеї серед слов'янських народів Сходу Європи, є історичною місією Польщі. Але ж коли ми порівнюємо відносини польсько-українські в зауваженнями, які ми були примуслені зробити, побачимо, що вони ім не в ідповідають. VI. Цього усталити відносини польсько-українські як продуктивні та корисні тепер 1 в найбутньому, необхідно їх розвернути в наступний спосіб: a/ українська демократія, репрезентована Урядом Української Народньої Республіки муєть мати можливість розвитку в будучому. b/ Польща муєть захищати українські інтереси перед Лівом На- родів, як також опікуватися українськими біженцями , українськом армією та урядовцями Укр. Нар. Респ. і зберегти наскільки можливо їх організації. в/ Преса українська муєть бути заосмотрена матеріально, доби вона мала можливість продовжувати моральну боротьбу проти боль- шевиків і та пересилатись на Україну. d/ населення українське повинно мати повну автономію питаннях ад- міністрації, церкви та школи. е/ Питання Східньої Галичини муєть бути розв'язане згідно Сен-Гермейському договору, доби позбавити шляхом міжнародного рі- шення антапольські елементи їх головного аргументу проти польсь- ко-українського співжиття. ж/ Польська дипломатія мусить вести політичну та економічну пропаганду української справи перед Лівом Народів, як також у всіх інших державах та допомагати благопрятним міжнародним рішенням через своє співробітництво в Франції. k/ Польща муєть бути виробити разом з Румунією спільний програм всього, що торкається України. VII. Згаданими політичними мірами Польща зможе дійти до цілі і вий- ти своїми власними силами зі всіх небезпек, як/ економічних, полі- тичних та соціальних, що загрожують в близькій будучині, запев- нити своє власне істнування, як великої держави на Сході Європи та вивести 11 на шлях мирної еволюції. Нова база політично продуктивна та змістовна і розрахована на віддалену будучину, могла б бути утворена через спільну працю за всіма новоствореними державами сусідніми, особливо з Україною. Ця база могла б запевнити не тільки будучинсть Польщі, та прояснити больше визначний Схід Європи, але також допомогти тому, щоб Польща мала перенесено серед слов'янського світу з часу, як по упадку більш- шевиків російська та українська демократія приймуть під своє воло- діння їх спадщини. Тоді не буде жадних поводів до конфлікту що до кордонів між народами - братами. -5- VIII. Коли що до українців Польща піде іншим шляхом, вона працюватиме для ворогів своєї держави та повторить це раз історичну помилку. Це викличе: зорганізування національно-українського антипольсько- го фронту; всі демократичні елементи будуть примушенні кинутись в обійми бойовиків, а ці останні зорганізують отборний отряд для бою проти їх віковичного ворога національного, соціального та релігійного. Таким чином всяка можливість на взаємне порозуміння буде загублена і як тільки бойовики упаде, Польща відразу сконстатувала б, а подивом, що своєю українською політикою вона утворила базу для антипольської федерації між Київом та Москвою. Отже, для Польщі українська політика тепер в часи бойовиків, як і по їх падінні, має різне значення. IX. Всек цей біглий погляд на десятиліття всеред те обставини сучасної польської політики, не повинні відхилити нас від актуальних питань. Бойовикизм, який схожує тепер свої наміри по за турами тактичних та цілеспрямованості про своє співробітництво з капіталізмом, скинув свою маску на протязі року 1922-1923. Тоді побачать, що зовсім не відмовився від своїх основних принципів комунізму та що він зумів використати момент перемир'я, щоби повести в успіхом свою пропаганду. Його першими жертвами будуть передовсім новопос- стали держави, що не захотіли навчитися на прикладі участі України, Грузії та Бірменії та які поділяли найвисть західних політиків в їх вирі, що бойовикизм ніби може дійсно еволюціонувати. Тоді вони узнатуть, що так званий "новий економічний курс концепції Леніна" був тільки маневром добре розрахованим, щоби одержати матеріальні засоби для продовження комуністичної агонії та нанести новий удар Закону ходу. На весну 700 німецьких локомотивів все будуть в СРСР, а в цим почнеться нова економічна та військова компанія проти Польщі. З французьким текстом згідно: Ст.Діловод Д-ну Чужл. Зносин М.В.С. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин " 15 " березня 1922 р. ч!!!/396 Міністерство має честь переслати при цьо- му для відповідного докладу лист п.Шульгина від 15/II ц.р. і доклад від 3/III ц.р.ч.I47/в копіях/. Директор Департаменту Чужоземних Зносин До Пана Керуючого Справами Директорії. 969 МІСІЯ В ПАРИЖІ "3/III" ч.147. Копія. До Пана Міністра Закордонних Справ. Високоповажний «ане Міністре, При цьому маю за честь надіслати Вам копію докладу п.Кова- ля, згідно з Вашим листом з дня 24 лютого ч.245. Мушу додати, що це є перший лист, який я отримав від Вас, Па- не Міністре, і взагалі з Тарнова з дня мого від'їзду з Варшави. Надіюсь, що Ви , Пане Міністре, отримали мій звіт з дня 15/II та два пресові звіти. На всякий випадок долучаю при цьому ще й ко- пію вищезазначеного мого звіту. З князем Кочубеєм я все ж нав'язав контакт і хоч зовнішнє знаходжуся з ним в пристойних відносинах. Прийміть, Високоповажний Пане Міністре, запевнення в моїй правдивій пошані та відданості. О.ШУЛЬГИН Голова Місії. П.С. Одержано вже після того, як цей лист був написаний, Ваші лис- ти в справі Кавказько-Чорноморського Союзу. Там же знайшов ко- пію листа від 9/II, оригінал очевидно, ціла пошта від цієї дати до мене не дійшла. З щирою пошаною О.ШУЛЬГИН. Копія. 15/II - 22. До Пана Міністра Закордонних Справ Високоповажний Пане Міністре, За ці два тиждні я приглядався до ситуації, яка утворилася після приходу до влади нового кабінету. Відносно України поведін- ка нового кабінету ще неясна, але лінія поведінки Пуенкаре що до бойовиків вже більш-менш ясна. Про зміст його ноти, про відношення до неї у Франції Ви вже знаєте, певно з газет та з пресового звіту, якого я Вам цими днями надіслав. Були де які статті в "Темп", цьому в де якій мірі офіціозі Мін.Зак.Спр. В одній статті говорилося, що як-не-як бойовицька влада є влада національна, що її комунізм лякає тільки самих комуністів, що треба з бойовиками говорити і т.д. Ця стаття мене дезорієнту- вала. Де хто говорили, що вона була навіяна людьми сторонніми Мін.'ак.Спр.І справді, нота Пуенкаре стоїть ніби на зовсім іншій позиції. Але тепер мені справа уявляється так; як мені це сказали прямо офіційні особи: з большовиками говорити будуть, але це буде цілком нещира розмова, і відношення до них, як до ворогів, у Франції застається. Фактично сталося так, як я й говорив Вам в Варшаві. Пуенкаре, натурально не міг просто зректися Генуї, бо він не може ігнорувати підпис свого попередника, але він вимагає точного здійснення пунктів-умов, уставлених в резолюції 6-го січня в Канах. Нота Пуенкаре це є аналіз цих пунктів. Нота, яку я передав сьогодні Пуенкаре є теж аналіз цих шести пунктів, але не з погляду загального, а з погляду виключно українського. Для характеристики стану ситуації найкраще передати Вам де-які мої окремі розмови. I. Розмова з Г. в М.З.С. Я розказав йому про свою подорож, про свої побачення й заходи в Варшаві. Потім освітлив, як зараз стоять справи на Україні. Далі розмова перенеслась до Конференції в Генуї. Л.Г., підкреслюючи слова сказав мені, щоб я добре мав на увазі, що ход Франція й затягнув Лойд-Жорж на шлях перетрактацій з большовиками, але приципово відношення Франції до сучасних господарів Москви не змінилося. Дуже можливо, що становище останніх зараз менш тверде, ніж коли-будь. Ви самі знаєте, продовжував пан Г., що й у Вас, і в інших місцях бувшої Росії є сили, які готуються до боротьби. Я не кажу, що Ви зараз дуже близьки до здійснення вашого ідеалу самостійності, але, може, принаймні недалекий час економичного відродження вашої країни. Отже, треба стояти на старих позиціях і чекати. Таким чином М.З.С. продовжує політику подавання надій. " Що до Вашої вимоги про вивід військ з України, то не ставте ніколи 11 в площину часткового виводу, на приклад, з Правобережної України. Цим Ви не робите справу більш реальною. Навпаки вивід військ тільки з Правобережжя буде розглядатися, як польська політика і до цієї політики не піде ні Англія, ні сама Франція. Війська мусять бути виведені з цілої України заразом, коли ваагалі цей лозунг буде реальним. Так само, як Україна вся в цілому, або мусить бути цілком незалежною, або ж зв'язана вся в цілому формою, котрої життя ще не передбачає, з Росією, але не з Польщею, ні в яким разі." Я сказав, що вітаю цей принцип соборності України... Цікава була також друга частина розмови. Я сказав панові Г., - 2 - що необхідно знайти юридичні підстави для того, щоб Франція, коли схоче, могла вимогати від бойовиків виводу військ. Такі підстави є, бо Франція визнала Україну в 1917 році. Таке визнання "de facto" має два моменти: I/визнання уряду, 2/визнання самої держави. Отже, Франція, очевидно, з часу Скоропадського і потім Директорії уряду не визнавала, але це не зніщує факту визнання самої державності. На це пан Г. мені сказав, що Табуїс перевищив свої повноваження, що уряд доручив йому тільки увійти в зносини з певною реальною групою, яку ми тоді уявляли. Я процітував йому лист Сент-Олера, з якого слідує де-що більше, ніж говорив пан Г. Але останній стояв на своєму, додавши, що може, це й буде помилка Франції і що слід було піти з нами в своїх відносинах далі. Нарешті пан Г. сказав, що на його власну думку у нас є дві важні підстави для розвитку у майбутньому нашої державності: I/те, що ми утворили в 1917 році певну державну організацію, з якою все ж була в зносинах і Франція, хоч і не визнавала ii.2/Минаючи інші для Франції сумнівні форми державності, пан Г. приходить до сучасного стану.-"Ми знаємо, що таке совітська Україна і уряд Раковського, але факт той, що ii визнають і Ваши вороги, що вони ідуть до Генуї разом з делегацією Совітської України, якої ми не можем не прийняти, бо вона входить, як союзна частина, в склад російської делегації. Я розумію, що Ви будете й мусите протестувати, але Ви певно погодитесь, що це буде до певної міри і користний для Вас момент появлення делегації України на міжнароднім Конгресі". Далі пан Г. сказав, що з цікавістю віднесуться до моїх уваг з приводу резолюцій, принятих в Канах. Між іншим я з приводу визнання України Францією в 1917 році ще раз зазначив, що Франція публічно ніразу не дезавуїрувала Табуїса, отже, коли вона схоче, вона своє старе визнання може дуже добре використати тепер. Що до ролі Совітської України з погляду юридичного, то те, що сказав пан Г., поділяється і багатьма іншими діячами. Цими днями я улаштував такий обід, на якому було кілька моїх приятелів та літератів /серед них дуже знаменитий тепер письменник Ле Гоффік/. Всі погоджувалися з тим, що ми мусимо боротися і протестувати проти Раковського, але визнавали, що факт при-йому його до Конференції є визнання "de facto" Сов.України, себ-то української державності. Коли державу буде визнано, легше буде наштовхнути держави на визна- нання того уряду, який має на те право. 2/Передаю тепер свою розмову з паном Ф.М., великим фінансис- том, яку я вів в присутності мого приятеля, депутата М.Після того як я поділився моїми враженнями від своєї подорожі, я поставив таке питання: кілька місяців тому я говорив панові Ф.М., що необ- хідно зorganізувати фінансове товариство, яке б мало на меті еко- номічну реконструкцію України і вело до того підготовчу акцію. Пан М. додав до цього, що він не тільки цьому співчуває, але на цьо- му й настоє, гадаючи, що для такої фінансової акції є велика ба- за в нашому національному рухові. Навіть коли б Україна не осягну- ла самостійності, зостається ця сила, яка покаже себе при перших виборах. Пан Ф.М. з цим погодився, але зараз же відійшов до загаль- ної економічної політики Франції, як він її собі уявляє не тільки відносно України, а й відносно всієї бувшої Росії. На думку пана Ф.М. Франція мусить цікавитися Кавказом, понецьким басейном та Україною. Він розуміє, що для України найперша справа, це залізнич- ні шляхи, але це діло найменше двох років і безпосередньої ко- ристи французькому капіталістові дати не може. Так само на його думку, довший час потрібен на відродження сільського господарства легше відновити цукроварну промисловість. Але найлегше почати екс- плуатацію підземних богатств. На Кавказі - нафту, на Дону та Ук- раїні - вугілля та руди. З нафти й треба починати, переходячи по- тім з кінця до початку, себ-то до хліборобства й залізниць..... Привожу це, як приклад того, як уявляє собі економічну відбудову України та її сусідніх країн французький фінансист, який має на увазі перш за все свою користь. Далі він з"ясував різницю між англо-німецькими й французсь- кими планами взагалі. Перш хотять зробити з земель бувшої імпе- рії свої колонії. Вони хочуть забрати сирівець і замісць того дати готовий товар. Франція й Бельгія хотять дави можливість цим країнам самим розвивати свою промисловість, самим виготовляти свої сирівці. Пан М. ставить тоді питання, як же здійснити ці плани при сучасній політичній ситуації. Пан Ф.М. говорить, що він з цим ціл- -3- ком згоден. Лойд-Джордж помиляється, коли думає, що може прийти якийсь генеральний фінансист і упорядкувати фінанси. Останні в'яз- ляються тільки наслідком економіки, а та в свою чергу - політики. Без політичних гарантій економічне життя не може розвиватися. Таких гарантій в бувш. Росії ще не має. На це я зауважив, що такі гарантії найдешче знайти, коли був. Росія буде відновлятися частинами. Цілком обминаючи наші національ- ні інтереси, я зупинився на тому, що співпраця з Україною, це річ найбільш користна для самих французів. І знов почав настоювати на необхідності організації відповідного товариства, яке поста- вило б собі дуже широкі завдання відносно України. Пан Ф.М. ска- зав що в цьому він не бачить нічого неможливого: "але дайте га- рантію, що ми матимемо безпечну сполуку з Одесою та Києвом." На це я відповів так: якраз моя нота до Пуенкаре доводить, що поки червоні війська окупують Україну, таких гарантій бути не може. Але я звертаю увагу на те, що між французькою системою та англо-німецькою є ще одна різниця: останні є активні, перші пасивні. "Фінанси як справедливо Ви зауважили, є останній наслі- док політики та економіки. Але фінанси мають великий вплив і можуть підготовляти ґрунт політичний. Для цього знову звертаємося д до фінансового товариства, яке могло б відіграти колосальну ро- ль". Пан Ф.М. сказав: "треба почати і головне триматись. Ви му- сите продовжувати Ваші зв'язки з М73.С. і з тими діячами, які зацікавляться Вашою справою, використовуючи ті симпатії, які Ви вже придбали собі в Парижі. Ваш час може незабаром прийти". Не дивлячись на дуже ласкавий прийом і цікавість, годинної р розвмови, ми з паном М.вийшли не задоволені цілком. - "У нього не вистарчає рішучості, як і у інших наших промисловців. Ви все зробили; що б його поставити на активний ґрунт, але й він/це Пан Ф.М. теж говорив/, як і другі вірить в еволюцію большовизму. Ви ж є бойовий елемент, не звичайна сила в той мент, коли Європа зро- зуміє нарешті, що єдиний спосіб розмови з большовиками, це - роз- мова гарамат". Ця розмова з паном Ф.М. дуже характерна, а дотого ж сам Ф.М. - один з найперших фінансистів Франції. 3. Другі розмови, хоч і мають свою цікавість, але повторюють або те, що висловлено в розмові з паном Г., або з паном Ф.М. Був у пана Нулєнса, який мене тепер дуже мило прийняв; розпиту- вав за справи, прохав знов заходити і казав, що мені необхідно пода- ти свої уваги до резолюції в Канах /що я й зробив вже/. Але насто- ковав на тому, що треба триматись економичних жадань, не заторкуючи політичних. З цим я цілком не погодився, вказуючи, що в самій резо- люції 6-го січня є великий політичний матеріал. 4. Був у графа З., побачив ще раз, що єдності думки у диплома- тії наших друзів не має, і що коли один дипломат чекає з нетерпін- ням розкладу большевизму, другий боїться, що на його місце прийде анархія, і натовп ріжних банд нападе на Польщу. Далі були неясні обі- цянки, яким трудно вірити. Буду ще у Л. і, може, у радника В. 5. Мав розмову з П. Ромішвілі та Чхенкелі. Не розумію, чого вони тягнуть. Мене починає це обурювати. Вони говорять а все не можуть рішити, чи користно їм з нами в'язатись, чи ні. Буду ще бачитись. Но- ту свою мені передали, і я нею користувався, як матеріалом, хоч обіб- рав цілком інший шлях, коли складав свою ноту. 6. Про п. Кочубея та п. Трубецького. Останньому я з'ясував, що тіль- ки при його бажанні іхати знов до Варшави можу виплатити йому по- дорожні. Ніякої ж платні дати йому не можу і взагалі в штат Місії Його не ввожу. Кочубей він передавав привітання, говорив Трубецькому з яким все ж застася в дуже коректних відносинах, що хотів би по- бачитись з князем і радий був би з ним поснідати. Але гордий князь не обзивається. Мені це було б абсолютно байдуже, але справа в тім, що Кочубей починає якусь акцію, про яку я довідуюсь тільки від лю- дей. Коли б це були салонні розмови, я б нічого не мав проти, але він пише ноти і, наче б то, має сьогодня побачення з Пуенкаре. Де тут правда, де брехня-розібрати трудно, але нічого б дивного не було, якби Кочубей побачився з Пуенкаре. Звязків у нього, безперечно, ду- же багато, але Ви, "ане "інстре, знаєте мою оцінку політичних здіб- ностей і інтелекту п. Кочубея. Отже, я не знаю, що принесе нам ця діяль- ність. Боюсь, що це є наслідок тої небезпечної політики, яку повів з п. Кочубеєм п. Міністр Ніковський. Для публіки це може бути початком нової оперетки. Прошу, наказ в справі Кочубея, про який ми говорили, переслати мені в копії. Вчора я написав йому листа, запрошуючи його поснідати, і переслав копію своєї ноти, може, все ж буде говорити в тому дусі. Ви бачите , Пане Міністре, що я відкидаю всяк амбіції, але чи цим я урятую справу. Уявляєте, як буде дивувати людей, що тут є якийсь генеральний радник України і представник Петлюри, який нічого го знати не хоче про посольство і, може, навіть тримає себе недояльно відносно мене /доказів таких поки що не маю/. І це в той момент, коли я передав найважнішу ноту разом з відповодіальним приватним листом. В той час, коли я прохаю своїх приятелів робити гарячу акцію перед П... Це ставить мене в неможливе становище. До речі, він, Кочубей, написав до "Матен" листа. Пересилаю копію. На мою думку цей лист дуже немудрий, щоб не сказати більш... А підпис: "Генеральний радник України... Де він взяв його, хто його нагородив ним... 7. Про матеріальний бік пишу окремо. Зараз, вірючи де-яким обіцянкам кооператорів, не виїздю з Парижу; але сижу, мов на вугіллях. 8. Про флот можу виступити, як закінчу де які справи. До тепер мене цілком захопили де-які побачення і нота. Далі, силу часу відбирають де-які другорядні особи і громадяне, з якими не можна не говорити. Маю цілий програм побачень. Й 9. Необхідно для Генуї мати як найбільш матеріалів в справі відносин на Україні та політики большовиків. Потрібні точні, перевірені відомості і про звірства і про економичну експлуатацію України. Найбільш же потрібно довести, що на Україні знаходяться чужерідні, нетериторіальні війська. Для цього я вважаю присутність генерала Дельвіга в Генуї теж необхідною. Бо тільки фаховець може розібратись в відомостях і довести, що Україна окупована. А коли це буде доведено, - Раковський буде знищений. Не забувайте, що ми маємо діло з дуже тонким дипломатом. Я його добре знаю по мировим переговорам в Київі. Я звертав увагу і Стоцького на все це і радив зібрати відповідний фактичний матеріал, без якого неварто й їхати до Генуї. Поки що на цьому кінчаю. Вибачаюсь за технічну не відповідність докладу. Але я мусив би одіслати його ще на три дні пізніше, бо п. Коваленко зараз має иншу переписку, яку я теж відкласти не можу. Тим часом зможу пізніше надіслати друковану копію. Взагалі ж я звертаюсь з проханням до Вас, Пане Міністре, щоб поменше робили копій з мого докладу бо, як це виявилося, де-які мої листи /не знаю чи дійсні, чи зафальшовані/ до п. Ніковського попали в червону книжку Совітської України. Прийміть, Пане Міністре, запевнення в моїй цілковитій пошані та відданості. Прошу зазнайомити зі змістом цього листа Пана Голов- ного Отамана та Пана Голову Ради Міністрів. /Підписано: Ваш О. Шульгин. З копією згидно: Начальник Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин "15" березня 1922 р. ч.44/397 Міністерство має честь переслати для відповідного докла- ду витяг з докладу Дипломатичної Місії в Угорщині від 26/II ц.р. Ч.I40I. МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Копія. Витяг з докладу. Лист /"открытое письмо"/ донського козака-стамана Краснова дійшов і до Будапешту.Тутешні емігранти-козаки-Донці,Кубанці,Терці, разом 68 чолов.,-зібрались для обміркування загального становища всіх російських збігців і в"окрема,козаків.На цих зборах донський полковник Ершов подав до розгляду долучену до сього постанову /"при- говор"/.Після жвавих дебатів,Кубанці та 'ерці не погодились з цією постановою і залишили збори.Тоді донці-чолов.40-вибрали собі на отамана полк.Ершова та иншу старшину.На другий чи на третій день після того,президіум Козацької Ради влаштував в одному з другоряд- них ресторанів бенкет,на який запросили і представників тутешньої російської монархичної групи.Під час банкету один з гостей/Казен- бек/ звернувся до козаків з промовою,в якій побажав їм скорого по- вороту до дому і,між іншим,давав їм пересторогу,щоб вони залишили свою думку відогравати першу роль при майбутній відбудові Росії бо цим,мовляв,вони можуть лишень попсувати справу,як це вже не раз траплялось.Тоді полк.Ершов,бувши вже на підпитку,схопив шклянку та жбурнув їю у промовця,при чому поранив йому голову.Після того счи- нивсь бешкет і гості розбіглись. До сього долучається оригінальний текст згаданої вище поста- нови: Приговор казаков. Проживаючі в Венгерском Королевствѣ казаки Дона, Кубани, Тера- ка, Сибiri, горцы Кавказа и иногороднiе жители казачьих областей, оз- накомившись с открытым письмом казакам донского казака Петра Крас- нова на собраніи в Будапештѣ, постановили: I. Образовать в Венгріи казачью станицу из казаков, горцев и иногородних, готовых с Богом в душѣ и любовью к родинѣ на сердцѣ предоставить свои силы на возсозданіе единой Великой Россiйской Имперіи с казаками, по завѣту предков, преданных Государю и управля- емыми своими выборными атаманами. 2. Образованную станицу назвать Венгерской казачьей станци- ей, имени генерала Краснова, а станичному управлeнію находится в гор. Будапештѣ. 3. Собраніе казаков избрано атаманом полк. Ершова Ксенофонта Игнатьева, помощниками его есаула Климпо Сергѣя Георгiевича и еса- ула Недажогина, Михаила Осиповича и станичным писарем сотн. Колесо- ва Василія Яковлевича и довѣренными станичными полк. Нѣмцова и ген - М. Иванрва. 4. Послать привѣт атаманам: Донскому - Бргаевскому, Кубанскому - Науменко, Терскому - Вдовенко и Уральскому - Толстову. 5. Привѣтствовать Донского козака атамана Краснова за энергич- ный призыв к сплоченію и организаціи казачества, разбросаннаго ны- нѣ по разным странам и государства. 6. Привѣтствовать адмирала Хорти, как главу государства ока- завшаго на своей терріоріи прiют и гостепримство казакам. 7. Привѣтствовать русскую армію и вождя ея ген. Бар. Врангеля и выразить надежду, что скоро настанет то время, когда казаки в неразрывной связи с русской арміей вновь будут сражаться с разру- шителями и врагами Русского Государства под своими родными зна- менами и штандартами. 8. Послать привѣт неутомимому бойцу на Дальневосточной окраинѣ Російскаго Государства - Атаману Семенову. 9. Выразить готовность ею идти помогать законному Русскому Государю състь в Москвѣ на Престол славных предков своих. З оригіналом згідно: П. Ош Начальник дипломатичного Відділу Konsul der Ukrainischen Volksrepublik in München München, den 29-го березня 192... ВАШІЙ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ має підписаний за честь довести ласкаво до відо- ма, що найбільший полуднево-німецький фаховий орган "Дас Industrie-Влятт", котрий розходиться в сотнях тисяч примірни- ків приніс в №.19-тому від 8-го березня і №.20-тому від II-го березня статтю підписаного про "Дунай - як торговый шлях на Вкраїну ". В виду кього, що номера ці вичерпані, - у підписаного є вони тільки по одному примірникові, котрі він приневолений залишити для своєї збірки - немає він змоги переслати їх Ва- шій Екселенції. Рівночасно має підписаний за честь сповістити Ва- щу Екселенцію, що ним переслані до тутешнього міністерства закордонних справ слідуючі матеріали: 1/ резолюцію, прийну конгрессом українських парламентарів у Відні, 2/ політичний ме- моріал, вироблений П.Позлом д-ром Стояким, 3/економічний ме- моріал, вироблений підписаним. При цій нагоді нехай вільно буде підписаному до- ложити Вашій Екселенції, що він зараз ц і лкови - то без гроший і прохати ласкаво о надіслання хоч- би тільки залагаючи за попередній рік решти. ПРИГІМТЬ, ВАША ЕКСЦЕЛЕНЦІЄ, ЗАЛЕВНЕННЯ МОЇ ГЛУ- бокої пошани відданий Олімп У.Й.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоземних Зносин "3" березня 1922 р. ч. 139/464. Д. Т А Е М Н О. До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь пересла- ти при цьому для відповідного докла- ду - 1/ копію докладу п. Консула в Мюнхені від 10 березня ц.р. № 45І і 2/ витяг з докладу цього ж Консула п. Послові в Берліні від 10 березня ц.р. № 450.- Копія. Монахія 10 березня 1922 р. Консульство У.Н.Р. в Монахії Айнміллерштрассе 35/2. №451 Міністерству Справ Закордонних Української Народньої Республіки Департамент Чужоземних Зносин. У відповідь на відношення Міністерства від дня 24 січня 1922 котре тутешнім Консультством було отримано в перших днях березня ц.р., має Консульство У.Н.Р. у Монахії за честь подати до відома слідуюче: I/ до точки I. відношення Мін. з 24. І. 922 за № 24/82: В консульській окрузі тутешньої установи ніяких спеціяних об- жень що до перебування громадян У.Н.Р. не має. Обмеження відносить- ся загалом тільки до пробування у с і х чужинців, котрі в'їхали в Ва- варію після 1-го серпня 1914-го року. Цим повлідним дається/ агід- но постанови баварського Уряду від 20.ІІІ 1920 р. / дозвіл на про- бування тільки вичімково, від випадку до випадку, в першу чергу жонатим на бувах німецьких громадянках, а в другу-цим, котрі мають тут посаду або з гори запевнену роботу. 2/ до точки II. вище згаданого відношення: Спеціяльних обмежень на в'їзд громадян У.Н.Р. не має також ніяких, крім загальних постанов для усіх чужинців. Себ-то: в'їхти можна чужинцеві т і л ь к и тоді, коли він вперед подбає о доз- віл від поліції місцевості, до котрої він задумує прибути. Цей письменний дозвіл мається предложити німецькому консулові за кордо- ном, котрий тільки після цього дає візу на в'їзд в Баварію. 3/ до точки II. уступ а/: Досі візували наші паспорти усі маючіся в Монахії представництва чужих держав, з включенням американського, англійського та францу- зьского, хоч що правда в послідньому часі Французи почали робити деякі трудності, а іменно не тутешнє французьке консульство, а місцеві окупаційні влади в землях тимчасово на основі версайсько- го мирного договору німецьких провінціях. до точки II. уступ б/: за дозволом своєї центральної влади / міністерства За- кордонних справ в Празі / візую паспорти У.Н.Р. тутешнє Чесь- ке консульство. Щож торкається тутешнього Австрійського кон- сультства, то воно має таку ж інструкцію, но її цо правда в від- ношенні до громадян У.Н.Р. майчих паспорти видані або продов- жені тут консульством У.Н.Р. як також письменну рекомендацію від тут. консульства - досі не примінювано. до точки III. уступ в/: цілком відмовляються визнавати і візувати паспорти У.Н.Р. тут- ешнє польське генеральне консульство і то приблизно від місяця червня минулого року. В последньому часі на інтервенцію підпи- саного згадане консульство згодилось давати візум но не нашому паспорті а на окремому папері. 4/ до точки IV. Совітського представника пока ні в Баварії ні в Віртем- берзі не має. Чи виконує істнуюче в Берліні большевицьке пред- ставництво паспортні функції і для Баварії та Віртембергії - нам не відомо. Якого не будь негативного відношення баварського Уряду до тут. консульства не має, хоч в последньому часі заміт- ний натиск берлінських офіційних кол на баварський уряд в напрямі допущення большевицького представника в Монахію. Щож торкається баварської іститції, то недавно на основі посвідки виданої большевицькою місією в Берліні, було розве- дено українську громадянку баварським судом. Но на інтервен- цію тут. консульства в слідуючих розводових справах баварсь- кий суд не признав вже большевицької посвідки за вистачанчу, та вимагав від інтересованих, щоб вони принесли посвідку від тутешнього консульства У.Н.Р., що з боку українського закону перешикод для розводу такого то українського громадянина не має. Очевидно, що консульство стоячи на ґрунті обов'язуючого українського закону таких посвідок не видає.... Прошу прийняти запевнення в моїй глубокій пошані ОРЕНЧУК. З оригіналом згідно /Начальник Дипломатичного Відділу Витяг з докладу Консула в Мюнхені від 10 березня 1922 р.ч.450. и Герцога в Берліні. В справі майбутнього визнання совітської України довідався під- писаний з кругів тутешнього Міністерства Торгу слідуюче: в берлінсь- коми Міністерстві Закордонних Справ дебатується зараз, поставлена зда- ється бароном Мальценом пропозиція висилки спеціального делегата на Вкраїну для сконстатування факту, чи істнує яка совітська Україна, чи ні та чи має вона фактичну владу на Україні. Догадуються, що місію цю доручено буде одному із членів Місії проф. Віденфельда в Москві. Було б дуже побажаним, щоб доручено її членові місії Габові, знаному зі сво- го неприхильного становища до большевиків, та як від реферату майбут- нього цього післанця завзити буде визнання або невизнання совітсько- го Уряду на Вкраїні. Було б дальше на думку підписаного побажаним, щоб про цю поїздку, як що вона відбудеться, було в час повідомлено наших повстанців, щоб вони могли оживить на цей час свою діяльність і то по можливості як найвиднійші для цього делегата фірми. Тутешня московська- українська організація "Ауфбау", котрої еля- борати у свій час було переслано Панові Міністрові Василькові і Міни- стерству, друкує їх зараз осібними брошурками та "строго довірочно" роз- силає тутешнім віднішим фірмам. Як на них тут дивляться, свідчить най- краще висказ одного з найбільше зацікавлених сходом журналістів Мін- хену, а саме барона Енгельгардта, котрий в розмові з підписаним назвав всі ці плани "шантажем". Зараз тут багатко балакається про плани Врангеля. Кажуть, що під- тримує його опять таки Франція. Головний центр воєї його акції нахо- диться в Софії, де почав навіть виходити новий орган "Русское Дѣло". Ор- ган цей підорвав економично Суворенське "Нове Время", так як субсидії йдуть зараз не на "Время", а на "Дѣло". Через те Суворин чим раз частій- ше напрошуеться до Німеччини та через своїх агентів старається добу- ти гроші. Раніше думав він дістати один мільон марок позички під зак- лад свого маєтку в Росії, про що підписаний в свій час мав честь до- кладати, зараз прохає о сталу 25 тисячну місячну підлогу. Щоби переко- нати німців, агенти його привезли зі собою кільканадцять чисел "Нового Времени", в котрих Суворин доволі гостро виступає проти Франції, чим во- ни стараються доказати зміну курсу на Німеччину. До тутешнього часо- пису "Мінхнер Наєсте Нахрихтен" звертались вони з пропозицією від- крить московського органа і старались вмовити редакцію, що вона на цьому зробить чудний інтерес. Та як нині тут справи маються, підпи- саний думає, що всі ці заходи не будуть мати більше успіху, чим попе- редні. На днях підписаний переговорить про це все з редактором Мінх- нер Наєсте Нахрихтен бароном Енгельгардтом та ще щераз з"ясує йому всю вартість московських обіцянок, про що не занехає повідомити в од- ному із дальших своїх докладів. Прийміть, Високоповажний Пане Посол, залевнення моєї глибокої пошани під ОРЕНЧУК. З оригіналом впідно: Начальник Дипломатичного Відділу У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. З " Квітня 192 р. Ч 83/м до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Маю за честь доповісти копію листа одержаного мною від п.м.Богуна із Відня. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о. Директора Канцелярії Копія 18 Апреля 1922 р. Високоповажний Андрій Миколаевич, Я передав Вам через мих.мних. листа а він через Лютощького. Не знаю чи він вже поїхав до Баршави.Лист мій багато Вам пояснить дещо го, особливо про можливість єдиного нац.фронту, якого сучасний момент й обставини вимагають.Коли праві елементи сами в розорді ставилися і ставляться скептично до тої "роботи" "офіціяльного центру" то на те були і є причини. ріжних- Все залежало і від "диктатур" які разом зі своєю соціяльною політикою кю" давили прольви організаційної праці дельких правих груп. Тепер обставини складаються так, а момент недалекої буччини, що вимагає напружень усіх сил, при певних умовах зможуть дать той максімум, який по- каже наскільки ми всі, нація, зрілі. А в листі написав все докладно. медних акцій укр. за кордоном нема. Вона там де військо фактично. І через те кажу, при певних умовах, можна багато зробити.Ак получите того листа напишіть мені негайно. Пімці колоністи Вєшому остроградському і мацієвичу не довіряють і я боюсь, що вони більше прихильні до росіян - Врангеля.А можна б при пред столації оборотьбі з большовиками, а вона безумовно буде, хо би сього хто й здержав і не хотів, 8 колоністів утворити більш прихільну до нас силу. А се можливо тільки тоді коли однозначуща ім по соціяльним,економични ним вимогам укр. групи буде впливати на них,та йти разом з ними.Таки групи є з ними шли і працювали при кінці Денікінщини.Треба тілько скон- солидовать і поширити її впливв.Во може случитись так, що при можливих наступах Врангеля вони будуть підтримувать його активно, бо жадної запору руки і гарантій з другого боку им не буде. Пишш усе через те, що я докладно знаю їх настрої. Ваш м.Богун За вірність: В.О.Директора особистої канцелярії Голови Ради Народних Міністрів Сл. Гнишевськ УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Чужоземних Зносин Відділ Дипломатичний. "3" вересня 192 г. № Do Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу Посльова у Відні з 10/III+1922 р.№ 507. МИНІСТРАЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин СХІДНА ПОЛІТИКА МВСТРІЇ. Запрошення представників большевицької Росії і України на конференцію в Генуї та переговори, які провадять з ними урядові представники Антанти та Німеччини впливають і на австрійські урядові і громадські чинники в тім дусі, що вони в більшій мірі ніж раніш цікавляться названням зносин з Радянською Україною і Росією. Віденські часописи містять багато матеріалів про сучасні відносини в Росії і на Україні, особливо "Нейе Фрейе Прессе", що умістила ряд статей власного дописувача з Москви. Великою хвилею цих дописів є те, що дописувач з огляду на власну особу мусить дуже обережно висловлюватися про відносини пануючі в царстві большевизм. Але, як то вже бувало не раз, по- руч з ближчим зазнайомленням наступає розчаровування в можності провадити торговельні зносини з країнами опанованими большевиками. Ті подіонки австрійські купці, що спромоглися дістатися до Росії і на Україну повідомляють, що там можлива лише мінова торгівля, при чим закуплені раніш большевиками мануфактурні товари віддаються назад за хліборобські знаряддя, а ці останні відда- ються в окремих випадках за засоби поживи. Дуже багато відомостей містить віденська преса про страшний голод пануючий в Росії і в деяких частинах України; ці відомості зменшують також на- дії на можність нормальних торговельних зносин з Радянськими Республіками. Основуючись на заключенні нових договорів з Австрією представник Со- вітської Росії Бронський передав австрійському Уряду свої нові уповнова- ження. Прихав до Відня і представник Радянської України - Коцюбинський. Життя української колонії у Відні. Засідання Всеукраїнського конгресу у Відні викликали велике заці- кавлення в усіх колах тутешньої української колонії. Українські групи столячі на засади Української Народньої Республіки дуже вдоволені, вдатним переведенням праць Конгресу. Ворожа агітація такого рода преси, як бльше- вицький "Вперед" чи монархистична "Соборна Україна", направлена про- ти конгресу не-осягла жадних результатів. Конгрес спричинився безсумнів- но до національно-політичної консолідації українських партій за кордо- ном і до вияснення чергових завдань української політики, а разом з тим був гідною демонстрацією єдності стремлінь українських партій і Прави- тельства Української Народньої Республіки. Спроби Макаренка і К. провес- ти резолюції чи принаїмні поправки суперечні тактиці українського Пра- вительства не мали найменшого успіху і ці пани мусили вираźно помітити, як ставляться представники українського громадянства до їх протидержав- ної авантурницької політики. Конгрес відбутй у Відні може служити од- ною з вихідних точок для дольших акцій в українській закордонній політи- ці і дальших заходів в колах української еміграції. В українській пресі праці конгреса знайшли живий відгук, на жаль для німецької преси вони пройшли непомітно. Побут Раковського та Коцюбинського не зробив якорось особливого вра- жіння на тутешню українську колонію, най них покищо авертають навіть менше уваги ніж на Кудрю та Левицького, що приїздили сюди з Праги. І пред- ставники Радянської України не розвивають тут якоюсь помітної праці. Мож- ливо, що на них відбивається загальна криза, в якій перебуває тепер боль- шевизм в Росії і на Україні. Українська колонія ставиться до представників радянської України наскрізь вороже, колишні приятиелі большевиків, теперішні недобитки групи Винниченка - Левинського висловлюються проти радянського представництва України різко неприхидно. На переговори з Раковським та Коцюбинським звадився лише професор Грушевський, але і він і його прихильники дуже розчаровані наслідками цих переговорів. Взагалі між українськими лівими есерами помітний досять виразний зворіт в бік національно-державної ук- рафнської політики. Треба гадати, що Грушевський пійде незабаром слі- дом за Винниченком, але з боку українського національного табору йому повинен бути улекшений цей зворт. В.о Посла У.Н.Р. в Відні Г. СИДОРЕНКО В.о. Першого Секретаря М. ТРОЦЬКИЙ. З оригіналом згідно Начальник Дипломатичного Відділу У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. "Квітня 1923 р. ч 264 Екземплярів 283 Ганові Тишові Дмитрівні, Маю за честь доповісти пам'ято мешкали оз. п. Верхнього Лимі- ситерей воли Закарпатського Страв, одержаної мною 4-го с. м. Голова Ради Міністрів Олійник Водаректора Умшаларії Ол. Тишевич Екіпажній Лівіський Тріщанов Маршів Відень 11+1871 12 6 17 Прошу прибутти негайно з приводу нашої справи Понаджевський Карашевич За вірність: Директора Канцелярії Голови Ради Народних Мін. Ст. О. Тишкевич У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра "8" квітня 1922 р. ч.476 Таємно. До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію листа Голови Дипломатичної Місії УНР.в Нариз- жі п.О.Шульгина від 27/ІІІ ц.р. ч.208 на імя п.Керуючого Міністерством Закордонних Справ - для відповідного докла- ду.- Копія. Місія в "Арижі" " 27/ІІІ 1922 р. ч.208 До Його Ексцеленції, Пана Керуючого Мін.Зак.Справ У.Н.Р.. Високолюбазний Пане Міністре, Ваші відношення з 15/ІІІ чч.108/401 та 403 я одержав 25/ІІІ. Дуже радий, що Ви, Пане Міністре, одобряєте кроки, зроблені мною відносно Генуї. Надіюсь, що Ви також отримали мої авті з 16/ІІІ та з 20/ІІІ; а також ч.4 пресового звіту Місії, і таким чином Вам відомі мої дальші заходи. Те, що торкається князя Кочубея, то з мого нового звіту Ви побачите, що я вже з ним погодив більш-менш, оскільки це взаємні можна зробити з такою недисциплінованню, сумбурною і незви- чайно амбітною фігурою. Ваш лист до нього у всякім разі дуже потріб- ний. Мені уже певно не випадає йому додавати багато в цій справі бо з цього напевне вийде новий розрив. "а Кочубей не можна ні в якім ра- зі ні в чому покладатись і рахувати на те, що він чорсь може осягну- ти,- але не треба його мати проти нас, бо шкодити він може. Я одержав все те, що торкається переговорів з Грузинами та Ваші листи чч.245, 48т./175.363, 108/401 та 403.З останньою почтом одержа- ної ще чч.418, 345, 348, 333 та 337. Очевидно все ж, що я якісь пакети пропали, і мене це теж дуже турбує. Між іншим п. Зайців пише мені, що переслав якусь почту через Нерока,- я її не одержав; можливо, що вона десь залежалась в М.З.С.,- пошлю туди справитись. Надсилам перший оригінал мого чергового звіту на Центр. Ком. в Варшаву для ознайомлення С.В.П. та Вас, Пане Міністре. Другу копію /писану/ посилаю до Черлінського Посольства з проханням переписати та надіслати копію до Варшави, Тарнова та де-яких послів, і це є най- скорший спосіб передачі моїх листів, бо в огляду на їх розмір та на перегруженість Місії роботою справа переписки та розсилки мусила б затягуватись на кілька день. Я бачив "Червону Книжку" Сов України. На жаль дали її мені на недовгий час /певно в Черліні або в Варшаві її можна знайти/. Там уміщено багато військових приказів Гол.От., ген.Тютюника та вся пе- реписка між Сов.Укр. та Польщою. Мета книжки-скомпромітувати в на- шому повстанні Польщу. Побачив я також, що там не уміщено мій лист до п.Ніковського, але лист п.Василька до мене в 3 квітня 1921 р.Моє імя і навіть коротке "курікулем віте" там уміщено імя п.Василька не названо, Лист приписується нашому мін.Зак.Справ.Перекладаю лист точно і надруковано повністю - я звіряв. Я досі не знаю, чи маю я їхати до Генуї.На всякий випадок беру візи:Фр.мін.Зак.Справ.,як і завжди, дало мені без всіляких утруджень дипломатичну поворотну візу до Італії, при чому п.Галюфре прямо сказав, беручи візу, з якою метою я іду.З огляду на цю візу й на те, що я маю італійську дипломатичну візу, видану мені М.З.С. 1919р. при переїзді, майому через Рим, я був певен, що італійці не зроблять мені жадних утруджень, але....амбасада все ж запитує Рим.Я вже телеграфував і писав з цього приводу до п.Онанького.Я пробовав по- бачитись з Шанцером, який мене 1920-го року дуже добре приймав у Женеві, але це не вдалося.Взагалі італійці, на мій погляд, ставлять- ся до нас з більшою зневагою, ніж навіть англійці, які, як Ви бачили з прилог, в усякім разі відповідають мені, і досить чемно.Італійці тепер стоять майже на позиції сербів.Невже вони так захоплені бойовиками.Я гадаю, що близька подорож Пана Міністра Василька до Риму все це роз"яснить і напевне поліпшить наші взаємовідносини, - досвідченість та такт П.Василька є тому запорукою. Цими днями отримав приватного листа від О.Г.Лотоцького, з якого довідався, що О.Г. бере на себе тяжкі обов"язки Міністра Зак. Спр. Доки не одержу наказу про те, що О.Г. офіційно перебрав справи, буду надсилати свої листи на Ваше, Пане Міністре, ім'я. Прийміть, Високоповажний Пане Міністре, запевнення в моїй цілковитій пошани й щирій відданості. Голова Дипломатичної Місії УНР. у Франції О.ШУЛЬГИН/в.р./ З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії Міністра У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоземних Зносин "10" квітня 1922 року ч.../489 Таємно. До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому для відпо- відного докладу копію докладу Пана Голови Дипломатичної Місії в Парижі від 16/III ц.р.. П.м. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Остапенко Директор Департаменту Чужоземних Зносин Квєтков Місія Української Республіки Париж .16/III 1922. Копія. До Його Ексцеленції Пана Міністра Закордонних Справ. Високоповажний "ане Міністре, Тепер для мене вже більш менш ясно чого ми можемо чекати від Генуї. Додержуючись завжди тої думки, що я мушу бути для Вас і для нашого Уряду правдивим зеркалом, що відбиває дійсність такою, як вона є, навіть коли вона й не дуже приємна,- я і на цей раз від свого права не одступлюся. Питання про вивід червоних військ з України поставлено на Конференції не буде, коли тільки не зміниться через якісь обставини програма встановлена все великими державами. На зустрічі Пуанкаре і Лойд Джоржа в Булоні прийняті були гарантії, якщо мають бути поставлені бльшевикам. Але ці гарантії мають загальний характер і торкаються встановлення недоторканності особи і для купців іноземних і самих російських громадян. Обстоюючи нашу справу і спеціально всю аргументацію і основні виводи моєї ноти від 15/II я так і говорив французам і де-яким чужоземним Міністрам: бльшевики вимагають від Вас відновити економично їх країну, себ-то вимагають від Вас колосальної затрати капіталу і т.д. Що вони можуть дати Вам взамін.- Нічого! При таких обставинах держави мають повну можливість і рацію ставити бльшевикам різні умови. Спеціально та умова, яку ми пропонуємо, може бути дійсною гарантією в цілком економічному смислі. Але кожного разу мені відповідали, що на конференції в Генуї мають бути поставлені тільки економічні питання, а ні як не політичні. На цьому особливо настойав чехословацький Міністр. Питання про вивід московського війська з України розглядається ними як надзвичайно складне політичне питання, на яке бльшевики ні в якому разі не підуть. На це я відповідав, що хто зна чи їх загальні гарантії більш реальні. Бльшевики натурально все підпишуть в Генуї, але як вони змо- - 2 - хуть відновити нормальні правові відносини в Росії, для бойшевиків це є кінець їх істнування, бо коли хоч на хвилю счезне чека і терор зараз же бойшевики будуть скинуті населенням. Отже бойшевики і за- гальних гарантій приняти не можуть.- В такому разі, говорили мені, ми їх одішлемо назад. Де хто з моїх опонентів схилявся більше до того що це останнє є дуже можливим.- Але коли Ви не вірите взагалі в можливість реальних розмов з бойшевиками чому Ви боїтеся поста- вити нашу справу, бо вона Вам і здавалася не здійсненою що до мо- менту. Все ж сама постановка такої справи мала б своє значиння. Але на це у Французів мається своя відповідь, яку мені офіціальні осо- би й давали і ставили бойшевикам питання про скорочення, про пере- міщення військ, французи ризикують, що і їм поставлять інші держави, аналогічні питання, що до скорочення і відкликання з де-яких міс- цевостей і їх власних військ. А це при сучасній ситуації є неможливе -Але є це більш важна причина і французи бояться не мають сміливості поставить українську проблему. Як не знищений є престіж колишньої сили і слави російської Імперії, вона все ще не втратила свого орео- лу. Цю скаже майбутня Росія, коли вона нарешті повстане? - Страх пом- сти цієї майбутньої Росії дуже стримує французів що до України. Як не багато носяться французи з поляками, але все-ж вплив російських кол і зараз є дужчий в Парижі за впливи польські. Нашу справу через жуpeł Росії дуже тяжко розрішати на дипломатичному полі. Україну можна збудувати тільки силою фактів, які матимуть місце на самій Ук- раїні. Зброєю, повстанням, війною... Тоді, коли зміниться ситуація на самій Україні, можна буде ясно і твердо поставити нашу справу за кордоном. Зараз же приходитьсь пристосовувати нашу політику до злоби дня, чи то голод в Росії, чи то конференція в Канах, чи в Генуї. і ви- ступаючи з деклараціями на тему дня принаймні примушувати вислуху- вати себе, думати про нашу справу і звикати до того що в природі та- ки істнує українська проблема. Наша сучасна дипломатична робота через це є перш за все підготовча робота і цим я ніскільки не змень- шую її значиння. Ми мусимо через це лихоліття переїхати// на далі не- зломаним, непохитаним наш прапор Української Червяності, української незалежности... - 3 - Е ще один аргумент у французів; постановка питання про евакуа- цію України червоним військом буде розглядатися державами як полі- тика на користь Польщі, значить вона викличе безперечну опозицію дер- жав і перш за все Англії. З цього Ви бачите якою "популярністю" ко- ристується Польща. Що ж до Англії, то тут я нагадав своїм опонентам що Англія зовсім не є такий великий друг Єдиної Росії. Там де діло торкалось її сфери впливу і де пахло нафтою, а саме на Кавказі, Анг- лія оскільки у неї ставало сил підтримувала і Грузію і Азербайджан. Цілком же ясно, що вона стоїть за неділімість Росії коли діло торкаєт- ся України, тілько через те, що вигоди від відродження України матиме в першу чергу Франція, а не Англія. На це мені нічого не відповіли..... Що до особистого відношення пана П., то хоч де-хто з наших при- ятелів вже мав з ним розмови в нашій справі, остаточно я мав вилснити його відношення до нас цими днями, або через особисте побачення або через побачення П. з нашими приятелями, котрі вияснять чи варто буде мені говорити з П. зараз. До цього маю ще додати уваги що до відношення де-яких інших кра- їн до нас і до Генуї. Англія і Льойд-Джордж е основа Генуї. Льойд-Джордж, як відомо і свої надії покладає на цю Геную, але це тільки показує оскілько безнадійно трудне становище Англії. Льойд-Джордж драматично говорив "уанкаре про кольосальне безробіття в Англії про необхідність рятувати ситуацію. І дивно що розумні люди думають, що від конференції в розбійниками кон- сумачійна сила Росії збільшиться. Що фабрики в Англії запрацюють. Дуже можливо, що Льойд-Джордж робить це для внутрішнього заспокоєння Англії : і от, мовляв, все зроблено і коли не вийшло не моя стало будь вина. Чей аргумент істнує і для французів і мені прямо сказали в Міністерстві, що тепер пряма ворожість до Совітської Росії не зустрічає навіть у фран- цузів спічуття серед громадської опинії. "Ми ставимо гарантії забезпе- ченности прав громадян в Росії, як умову наших комерційних зносин з ос- танньою удасться - добре. Не вдасться осягнути гарантій від большевиків, - опинія буде на боці уряду." Ситуація Льойд-Джоржа, як відомо, зараз дуже кепська і може він ще подастися до демісії ще до Генуї. Це буде більшою сенсацією ніж навіть демісія Бріана. Але тут діло ще серйозніше і коли ми читаємо про Ірлян- дію, Індію, Египет, повстання бурів, безробіття і можливість забастовки в - 4 - самій Англії, повстає питання, чи не наближається розпад Англії. Про- роком бути тяжко, але все можливо. Факт той, що Льойд-Джордж загрався з с большевиками, які підточили Англію і в Індії і навіть, як це тепер виявилося на півдні Африки. Велика все-ж біда що у нас нікого нема в Англії. Від п. Нентсько- го, з яким познайомився в Черліні у п. Василька, я де що довідався. Нент ський очевидно має зв'язки і був тепер кілька тижднів в Англії. Про Україну про наші плани зараз не хотять чути. Ім потрібен мир з боль- шевиками і торговля з Росією, Україною і т. д. Між іншим п. Нентський це раз підтвердив те, що я вже не раз чув і від Коростовця і від Олес- ницького і від других: Марголін залишив в Англії враження серйозного чоловіка і там не розуміють, як український уряд міг його одізвати. Англійці на мої попередні ноти не відзивалися. Що ж до ноти л-на діслав в початку січня до Канн, то і Льойд-Джордж через свого шефа ка- бінета подякував мене і амбасаду. Гардінг поспішив сповістити, що но- ту він уже переслав до Фарейн Офіс, себ то до М.З.С.- Це звичайно пояє нюється найбільш останньою угрозою ноти і друзі наших ворогів на Україні вважаються ворогами. Англійці нарід реальний. На мою останню ноту і на мій лист з проханням про ауденцію амбасадор відповів ду- же ловко: нота остільки важна, що він зараз же надсилає її маркізу Кюрзону, а тому потреба в ауденції одпадає сама собою.... Справу з Італією маю вияснити цими днями. Прихав новий амбасаде дор-Сфорца. Про нього чув начеб то він українофіл. Побачемо. Сполучені штати обзиваються на мої ноти. З приводу ноти від 15 лютого бачився з Радником амбасади, який очевидно спеціально студіює Східньо-Європейське питання. Сполучені штати твердо стоять на думці про неподільність Росії. От де нам потрібно представництво - це в Вашингтоні. Про відношення Америки до Генуї взагалі знаєте з газет. До того-ж про відношення Вполучених Штатів до Європи досить яскра- ву характеристику Ви знайдете, Пане Міністре, в № 4 пресового звіту нашої Місії. 10-го березня мав розмову з Оссуським, чехословацьким Міністром. Він мені в відповідь на мою декларацію відповів теж цілою деклара- цією про своє відношення до Генуї: чехи гадають, що ця конференція е завчасна. Далі їх погляд цілком сходиться з французьким. Це пояс- нюється в великій мірі тим, що вже здавна Венец е інспиратор фран- цузького Мін. Зак. Справ що до російської політики. Експерти французь -5- кі працювали на підставі чеських відомостей про Росію. Так ці екс- перти висловились на підставі чеських повідомлень, що в першу чергу слід подбати про розвиток бурякових плантацій на Україні. Розмова з Осуським цілком покривається тими загальними увагами які я подав вище. Чехи-рішуче не підтримують нашого домагання про вивід військ з України, і що "політичне" питання, в 'єнці ж мусить стояти на по- рядку денному тільки економічні питання... Того ж 10/III був у барона Гайфір бельгійського амбасадора який першим ділом сказав, що надіслав мою ноту до свого М.З.С. Далі він сказав, що Бельгія має великі інтереси на Україні і тому дуже ціка- виться нашою справою і взагалі російською. Амбасадор довго розпиту- вав мене про всі наші справи і нарешті обіцяв передати зміст нашої розмови до свого Міністра. Він запитав мене чи не збираюсь я сам пайх поїхати до Брюселя на що я сказав, що ми вже маємо там нашого пред- ставника. Амбасадор видно не вірить в конференцію і ставиться до неї негативно. До наших жадань скоріше позитивно.-Бельгія виробила свою програму для Генуї, вона сходиться з французькою. Бельгійці тільки це яскравіше домагаються системи капітуляції. Де які другі амбасади і легації, наприклад португальці, голландці, німці сповістили мене, що мою ноту переслали до своїх урядів. 18/III - у мене ці дні стільки роботи і різних підготовчих зу- стріч що не міг учора закінчити свого звіту. Отже зараз відсилаю так як є в тим що друга його половина прийде до Вас Пане Міністре, за два три дні. Маю написати про поляків, румунів, вшанування Шевченка, яке мало тут політичний характер, Товариство Чорного Моря про Грузію і т.д. Зараз же тільки закінчу самим головним: вчора мій приятель Де- кужан, член ком. по зак. справам, говорив з п.П. про наші справи і про моє побачення. Отже п.П. охоче погодився, але сказав Декужану, що з першу хоче з ним ґрунтовно поговорити про наші справи і фіксували побачен- ня на тому тижні. Тоді виясниться остаточно і про день мого побачення коли мені більше пощастить з п.П. ніж у грудні. З щирою і правдивою пошаною Ошульгин /в.р./ З оригіналом згідно: 1/Сім Начальник Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин "10" квітня 1922 року ч.144м./186 Міністерство має честь переслати при цьо- му в копіях для відповідного докладу: І/рапорт Керуючого Справами Дипломатичної Місії в Угорщині з ІІ/ІІІ ц.р.№ 157/1; 2/ноту його-ж до Пана Міністра Закордонних Справ Угорщини в справі поданого Місією гр. Бетлену меморандума з нагоди конференції в Ґе- нуї; 3/лист гр.Бетлена, при якому було подано ким меморандум; 4/меморандум згаданий вище /п.2./. П.в.МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чуж.Зносин У.Н.Р. Надзвичайна Дипломатична Місія. в УГОРЩИНІ. II березня 1922 р. № 157/І. Копія. Таємно. До Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. Надзвичайна дипломатична Місія Української Народньої Республіки на Угорщині має за честь подати при цьому, в пе- рекладі на українську мову, меморандум, поданий до Міністра- Президента Угорщини гр. Бетлена, яко до представника Угорщи- на на майбутній конференції в Генуї. Таку ж ноту протесту подано до Угорського Міністра Закордонних Справ та до предста- вників Франції, Англії, Італії й Сполучених Держав. До цього долучається також переклади листів до гр. Бетле- на, та до Міністра Закордонних Справ гр. Банффі. Голова Місії Полковник СІКЕВИЧ /в.р./ Ваша Вельможність, Копія з копії Долучаючи до цього копію, поданого до Його Вельможності, п. Міністра Президента гр. Бетлена, меморандума, в якому зя- совано сучасний стан річей на Україні, з коротким історичним нарисом боротьби українського народу за волю та незалежність своєї Батьківщини, Надзвичайна Дипломатична Місія Українсь- кої Народньої Республіки на Угорщині має за честь звернутись до Вашої Вельможності з уклинним проханням - із свого боку, сприяти тому, щоби українська справа знайшла оборону, на майб- утній міжнародній конференції в Генуї, також з боку пред- ставників Угорського Королівського Уряду. Просимо Вашу Вельможність прийняти вислови нашої глибо- кої поваги. До Його Вельможності Голова Місії Полковник Сікевич /в.р./ Радник Місії Отаман Кобилянський /в.р./ Пана Королівського Міністра Закордонних Справ Угорської Держави Графа Банффі. З згідність начальник Дипломатичного Від. Ваша Вельможність, Долучаючи до цього меморандума, в якому засовано сучасни стан річей на Україні,з коротким історичним нарисом боротьби українського народу за волю та незалежність своєї Батьківщини,Надзвичайна Дипломатична Місія Української Народньої Республіки на Угорщині,з доручення свого Уряду,має честь звернутись до Вашої Вельможності,яко до представника дружньої нам Держави на майбутній конференції в Генуї,з уклінним проханням - стати своїм авторитетом в обороні нашої справи на згаданій конференції і висловивши рішучий протест проти домогань наших непролених заступників,ворогів нашої державної суверенності і нашої національної самостійності - московських большевиків,що збройною силою захопили і тримають територію нашої Батьківщини,що, прикриваючись,назвою українського комуністичного уряду,в дійсності уявляють з себе не що інше,як агентуру червоної Москви,а тому не мають ніякого права промовляти від імені українського народу. Вольшевицька влада на Україні - влада напасників,окупантів,якої наш народ не визнає і якій мусить тримчасово коритись лише під гнітом нечуваного терору. Ваша Вельможність,яко син Держави,що саме нещодавно перетерпіла увесь тягар большевицького панування та чужоземної окупації,краще,ніж хто інший,можете зрозуміти невимовно тяжке становище,в якому опинилась нині наша Богом благословенна країна. До Його Вельможності Пана Королівського Міністра Президента Угорської Держави графа Стефана Бетлена. З копією згідно.Начальник Дипломатичного Відділу Переклад. Меморандум. Вже чотири роки минає, як український народ провадить вперту та завзяту кріваву боротьбу за звільнення своєї батьківщини в під влади московських комуністів-большовиків. Ця боротьба не вграває ані на хвилину, виявляючись від часу до часу виступами українського повстанчого війська в більш широкому масштабі /як це наприклад було минулої осені/. Хоч цей виступ і не досяг бажаної мети і переважно через те, що українцям доводилось боротись один на один, без якої будь сторонньої допомоги, проти великих численного і добре в"організованого московсько-большовицького війська-але в кожному разі-виступ цей в значній мірі захитав становище большовицької влади на Україні і дав усьому культурному світові ІОІ-й доказ того, що большовицька влада на Україні-це влада окупантів, чужа народові, який її ненавидить і з якою він ніколи не погодиться. Доки на Україні буде тривати ця влада, доти не може бути мови про можливість якої небудь економічної відбудови цієї найбагатійшої, але через большовицьке господарювання, до центру зруйнованої країни, що завше була і повинна була-б бути також і тепер шпіхлєром Європи. Тому то всіки обіцянки, які дасть большовики що до виплати боргів був. Росії та усяких рожевих економічно-фінансових перспектив, це не що інше, як свідоме ошуканство, яким большовики силкується обдурити західне-європейське суспільство, а з"окрема його політичні та фінансові круги і таким чином хоч ще на який там час продовжити своє злочинне панування над тими країнами, що були частинами величезної російської імперії, а там сказати собі "après nous le déluge!" Усіки з"обовязання большовиків не мають найменшої реальної вартості. Це лишень принадні слова, яким може дати віру хиба той хто не знає сучасного стану річей в совєтській Росії та на Україні, хто не знає, що Росія та Україна виснажені та звужені до краю, що в наслідок голоду, нечуваної економічної руйни та цілковитого занепаду народнього господарства, культури та промисловості, вони, ці країни , уявляють в себе кубло найлютійших пошестей як то: пилмистого тифу, червінки, холери і навіть чуми,-які стануть загрозою для всієї Західної Європи, скоро настане весна та літо. Правда, большовики тепер подались назад, відмовились від багатьох своїх принципів, почали закликати до себе європейсь- кий капітал, обіцяти концесії тощо... Але не треба бути далеко- зорим політиком, щоб зрозуміти, до все це вже за пісню. До того ж большовики скільки вже разів дали найвиразніші докази того, що вони здібні лише всє руйнувати, а ніякої не здатні що не- будь користне утворити, а тим більш відновити те, що вони впро- довж чотирьох років в таким зелалом винищували. Ще все одно, що товкти цілий день в ступі кешонкового годинника, а потім обі- цати, та не будучи майстром, полагодити його так, що він ви- глядатиме як новий. Без економічної відбудови України не може бути економіч- ної відбудови Східньої Європи; без розвязання української проблеми не може бути розвязана східньо-європейська проблема, не може бути розвязаний той гордів вузол, що зав'язався на Сході Європи. А економічна відбудова України може настати лише тоді, коли ця країна звільниться від в під влади червоних оку- пантів, коли вона знов стане цілком незалежною, самостійною дер- жавою, з своєю національною, визнаною усім народом владою. Тоді тільки український селянин-хлібороб, почуваючи себе хазяїном в своїй власній хаті, де вже не буде ані катів-москалів, ані рек- візкцій, розстрілів і т.д., тоді тільки той селянин заходиться щиро працювати коло своєї плодючої землі, густо политої потом його батьків та кров'ю його найкращих синів. А коли до цього ще прилучаться частини бувшої Росії, які теж прагнуть скинути з себе большовицьке ярмо: Донщина, Кубаньщина, Грузія, Вірменія, Азербейджан тоді проблема Сходу Європи буде розвязана остаточно, в бажаному для усієї Європи напрямкові. Але "conditio sine qua non" того розвязання є безумовно визнання суверенної Української Народньої Республіки з її за- конним урядом на чолі, який, хоч і примушений через військові по- дії, перебувати тимчасово по-за межами Рідного Краю, не припиняє все ж таки ані на хвилину своєї державної праці, маючи свої дипломатичні представництва та консульства в багатьох євро- пейських державах: Румунії, Угорщині, Австрії, Чехо-Словаччині, Ні- меччині, Лвівщарії, Англії, Франції, Італії, Баварії, Бельгії, Вола- рії, Туреччині. Україна була суверенною державою за часів петьянана Радзивиля Хмельницького /XVII в./, який визволивши країну з під польської влади, став на чолі цієї своє-рідної / sui generis /війсь- кової «республіки». Але географичне становище України було таке, що вона мала навколо себе досить могутні під той час держави: Поль- щу на заході, Московщину на півночі та сході, Туреччину в Кримом на півдні, які зазихали на її революційні природні барантра. Хмельниць- кий зрозумів, що без союзу з одною з цих держав буде дуже трудно, а навіть неможливо зберегти самостійність України. Волонним чи- ном треба було шукати захисту від можливої агресії з боку Польщі а тому увійти в союз або в царем московським, або з турецьким султаном, чи кримським ханом. В 1654 році Хмельницький скликав в місті Черкасла козацьку Раду і просив висловитись, кого ко- зактво бажає мати за союзника. Рада висловилася за московського царя, що був одної православної віри з українським козацтвом тієї віри, яку козацтво взягало за свій лікарський обов'язок захищати і в якої обороні виялялось чимало козацької крови, тоді як сул- тан був невіра, бусурман, ворог християнської віри. Отож на підста- ві цієї ухвали, гетьман Хмельницький, там-же у Черкасах і склав трактат з послами московського царя Олексія Михайловича. Згідно з цим трактатом, який дістав офіціальну назву "Трактат Богдана Хмельницького", Україна вступила з Московською в союз і рівна держа- ва з різною зберігаючи всю свою окремішність, маючи на чолі, як Голову Держави, виборного гетьмана, який мав право приймати чужо- земних послів, то-бто вступати, незалежно від Москви, в диплома- тичні зносини з іншими державами; крім того, Україна мала своє окреме військо, свою монету, свої окремі судові та адміністрацій- ні установи, свій окремий військовий та цивільний устрій. З свого боку, московський царь приймав Україну не в підданство, а лише під свій протекторат і давав присягу на нувати всі її права і вольності, зазначені в перейславському трактаті. Але надійності Москва і не думала додержувати пактів перейславської угоди, і після смерти Хмельницького /1657/, який під кінець свого життя зміркував, яку то велику політичну помилку зробив він, вступаючи в союз з Московською, поводячись за принципом "divide et impera", стала недвозначно стремити до того, щоби звести на нівець "статті Богдана Хмельницького" і знищити всі підстави української самостій- ности. Така поведінка Москви викликала відповідну контр-акцію з боку українських політичних діячів, при чому доходило і до озброєної розправи /бій під Конотопом 1659 р., де гетьман Биговський також побив 30.000 московського війська/. Так на пр. гетьман Биговський склав був угоду з Польщею /Гадяцький трактат 1658 р./, гетьман Пет- ро Дорошенко з Туреччиною, а гетьман Іван Мазепа в королем швець- ким Карлом XII. Але всі ці заходи не дали бажаних результатів, а пол- тавська катастрофа /1709/ обернула в нівець широкі плани гетьмана Мазепи. Після Полтави царь Петро I почав робити рішучі заходи, щоб економістично прилучити Україну до Москви. Україна ще мала свого геть- мана /Іван Скоропадський/, але царь і його уряд почали вмішуватись в правління гетьмана, при якому було установлено "молоросійську колегію", зложену з московських генералів, яку повинна була контролювати гетьмана. Коли ж Скоропадський помер, то царь не дозволив ви- бирати гетьмана, а на тимчасового гетьмана було постановлено чесно- го патріота Павла Полуботка. А коли той насмілився протестувати проти вчинків царя, то царь викикав його до Петербургу і завдав до вязниці /у Петропавловській фортеці/, де Полуботок в тяжких му- ках помер. Чого не встиг зробити царь Петро I, те докінчила цариця Катерина на II зруйнувавши /1775 р./ останню твердиню української самостій- ности - Запорозьку Січ /осередок запорозького козацтва/, при чому козацького отамана Петра Калнишевського було заслано на далеку Пів- ніч, до Соловецького монастиря на Рілому морі. Там і скінчив своє життя в страний манастирський тюрмі цей останній оборонець волі та незалежності України. Самостійна Україна перестала існувати і обернулась в звичайну російську провінцію. Навіть саму назву "Україна" було викинуто з обороту, а натомість наказано вживати слова: "Малоросія", щоб і згадки не залишити про національну та політичну окремішність цієї Країни. Але ідея Української самостійності та державності не вмерла і виявила себе в І-й половині минулого століття могутнім культурно-національним рухом, на якого чолі стали поет Шевченко, історик Костомарів, учений і письменник Куліш й др. Вони заснували в 48-х роках минулого століття в Києві таємне "братство св.Кирила та Ме- тодія". Метою братства була самостійна демократично-конституційна українська держава, яка, вкупі з державами всіх інших славянських народів, мала б належати до славянської федерації держав. "Братство" було викрито й його членів тяжко покарано, а найтяжче Шевченка. Цього останнього було завдано в салдати і заслано в далекі оренбурзькі степи, при чому йому поетові і малюреві було заборонено писати й малювати. В 70-х роках український рух вибухає в нову силу. Тут визначаються славетні громадські діячі: київські професори - Михайло Драгоманів, Володимир Антонович, Олександр Гусов і др. Російський уряд вкиває всіх заходів, щоб приголомшити цей рух, і в 1876 р. цар Олександр II видає "указ" яким забороняється в межах Росії українське слово, українська література і навіть друковання українського тексту при музичних творах. Приголомшений в Росії, український рух перекидається за кордон до братньої Галичини, куди переїздить і Драгоманів, якого російський уряд льото переслідував. В 1905 р. після першої російської революції, настали деякі полегкості для українства. Заснувався український театр, українські просвітні товариства, з'явились українські книжки та часописи. Але все це підлягало суворій та тяжкій російській цензурі. Російський уряд, поруч із цим, переводив систематично і невпинно русифікацію України. В церкві та в школі українська мова була заборонена, було також заборонено вживати української мови прилюдно / напр. в 1903 р. на святі відслонення пам'ятника українському поетові Котляревському не дозволено було промовляти українською мовою /. До українських народних шкіл призначались учителі москалі, до українських церков-попи в Московщини, українські громадські та політичні діячі тяжко переслідувались їх кидали до вязниць, або засилали на Сибір і т.д. На початку світової війни 1914 р. було закрито в межах російської імперії всі українські товариства, клюби, українські часописи, український театр - одно слово - все те, що мало хоч які небудь дрібні ознаки національно-українського. Ті самі репресії поширились і на Східну Галичину, скоро тільки туди посунулось російське військо. При цьому було заарештовано і заслано в глуб Росії найвидатніших галицьких громадських діячів: Гре ко-католицького митрополита графа Андрія Шептицького і професора львівсько- го університету Михала Грушевського. Російський уряд був певний, що вже тепер в українським питанням скинчено раз на завше і що над цією справою можна буде поставити хреста. Та сталося інакше: На початку революції 1917 р., коли скинуто було царський уряд само- го царя український рух знов прокинувся з величезною силою. На ук- раїнському національному конгресі в Києві /квітень 1917 р./,на численних та велелюдних з'їздах українського війська, селянства та робітництва, було висловлено непохитне бажання - утворити Вільну Україну-в федеративній злуці з вільною Росією. Але російський тим- часовий революційний уряд поставився до української справи і до справи вільної України не краще за скинутий царський уряд. Москалі в своїй внутрішній політиці як були так і лишались централістами та імперіалістами. Коли в жовтні 1917 р. большевики скинули тимчасо- вий уряд, то проголосили на увесь світ принцип: "самовизначення на- цій аж до відокремлення." А в січні наступного 1918 року ті-ж самі большевики посунулись на «країну, щоб підбити її під своє понуван- ня. Тоді тимчасовий український Парламент /Центральна Рада/ прого- лосила суверенність і незалежність Української «народньої» еспублі- ки та від її імені заключила в Бересті - Литовському мир з держа- вами почвірного союзу: Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією. Всі ці держави визнали суверенність української Нарадньо- Республіки, хоч сильша частина її території була під той час оку- пована через большовиків. Ці останні також вислали були до Берестя Литовського своїх представників, які мали промовляти від імені укр. "радянського уряду", але тих представників большовицьких до участі в мировій конференції не було допущено. В березні того-ж року ук- раїнці, при допомозі німецького та австрійського війська, прогнали большовиків, але в наступному 1919 р. . большовики знов кинулись на Вкраїну і знов захопили майже всю її територію. Це сталося, голов- ним чином, через те, що,крім большовиків, на «країну посувався також тоді, із своєю добровольчою армією, цей російський царський генерал Денікін, який замісць того щоби бити большовиків, вважав за краще боявати українців. В 1920 році українці, в совзі з поляками, ще раз поборюють большовиків і примушують їх податись на північ та на схід. Але поляки заключили з большовиками мир в Ризі і тоді, звіль- нившись від такого небезпечного тоді для них ворога, як поляки, В квітні 1918 року стався на Україні державний переворот: російсь- кий генерал Павло Скоропадський /потомок не вельми славної пам'яті гетьмана Івана Скоропадського, про якого згадувалося вище/, при по- помозі німців та українських аграріїв скинув Центральну Раду і про- голосив себе "гетьманом всієї України."Під той час Україна якого піл- ком суверенна держава, була визнана не лише державами почвірного союзу, але й невтральними державами, з якими й вступила в дипломатичні зносини. Але все в осені того-ж 1918 року виявилося, що Скоропадський не дуже добає про самостійність України, а визнано стремить до злуки з одвічним ворогом української незалежності - Москвою. Тоді проти гетьмана вибухло повстання під проводом С. Петлюри. Скоропадський по- дався за кордон, а владу на Україні взяла в свої руки вібрана, трудо- вим конгресом "Директорія", на якій чоли став спершу В.Винниченко, а згодом Головний Офіцант Українського Республіканського Війська Си- мон Етльора. Скоропадський окремим актом зрікся претензій до влади на користь Директорії. большовики всі свої сили кинули спершу на денікінського наступника ген. Врангеля, побили його, а після того рушили на українців. Українське республіканське військо, залішене саме, без жадної підтримки, не могло ставити опір вельми численному большовицькому військові, добре озбро- єному та забезпеченному вселякими військовим технічним приладдям, що воно здобуло, поборовши Врангеля. Українське військо примушено було податись за річку Збруч, до Галичини, де його поляки обезброїли та ін- тернували. Туди ж перебрався і український республіканський уряд, з Головою Держави С. Петлюрою, не припиняючи, як вже було сказано, своєї державної праці, маючи перед собою головне завдання звільнити Украї- ну від московських напасників і знов встановити там законну українсь- ку національну владу. А на Вкраїні тимчасом розпочалась проти окупа- тів-большовиків партизанська війна, яка тривав й до нині і в якій бо- ре участь увесь український народ. Цей партизанський рух, де повстання провадиться під керовництвом українського генерального штабу, який хоч перебуває покицо по-за межами України, але має безпосередні зно- сини з повстанськими організаціями. Власне кажучи, большовики на Вкра- ні мають під своєю безпосередньою владою лише великі міста та за- лізниці. На селі большовицькі агенти бояться показуватись, бо там їх очікує дітя смерть од рук населення, яке пале жагою помсти до своїх гнобителів. Так звана "самостійна совітська Україна"-це фікція: вигадали її большовики, щоб запоморочити європейську громадську думку. А в дійсно- сті панує там , як і в Грузії, Вірменії, Азербайджані, і т.д. московський большовицький уряд Леніна - Троцького. Ніякі з "обовязання", ніякі обіцянки, що їх дають самозвани "пред- ставники" українського народу, не матимуть для нас українців ніякої варі- ваги; ми їх на себе не приймемо і виконувати не будемо. Для нас мати- муть вагу лишені ті з'обовязання, які будуть даватись від нашого законного національного всім народам визнаного уряду, а не від чужинців, заїдів, що захопили в свої руки і тримають нашу Острад- ницю-Батьківщину лишені при допомозі брутальної сили, і яких па- нування, в тому наш народ міцно переконаний, довго тривати не бу- де. Крім всього вищезазначеного, необхідно звернути ще особливу увагу на те, що: 1. завдяки большовицькій окупації, Україна руйнується не тіль- ки економічно, а й культурно, через страшний терор та систематичне винищення її інтелігенції, що веде Країну до здичавіння. 2. Держави Заходу мусять бути заінтересовані в тому, щоби да- ти Україні можливість відбудови свого господарського життя, без чого не може бути встановлене господарське життя і в самій За- хідній Європі. 3. Побічні бути вихті рішучі заходи, щоби червона армія була негайно виведена з України. 4. Необхідно звернути особливу увагу на те, що відбудова Ро- сії має провадитись головним чином за рахунок українських бо- гатств, бо більшість продовжованих Російським Советським Урядом кон- цесійних багацтв знаходяться на Україні і є власністю Українсь- кого Народу. На доказ цього подаються тут такі статистичні дані, які відносяться лише до 9-ти головних губерній України і взяті з офіціального видання; I. Добича вугілля в 1913 році в Донецькому -басейні виносила 25.800.000 тон. II. Добича залізної руди в 1913 р-6.77 мільйонів тон /72,3% добичі всієї б Російської Імперії/ III. Індустрія заліза виносила в 1914 р.-3.003.000 тон, а ви- ріб стальних та залізних річей на Україні в 1913 р. виносив 2.275.000 тон /65% всього виробу б Рос-Імп./ IV. Продукція солі на Україні, в 1912-1914 рр. виносила 645.000 тон, а в останні роки /15-17/ самий вивіз солі дійшов до 645.000 тон. V. Цукрова промисловість: 1913-14 рр. на Україні було 216 рафі- надних заводів з продукцією 1,672.000 тон /85% продукції ці- лої б.Рос.Імп./.З них біля І мільйону тон йшло до експорту VI.В р.р. 1909-1913 пересічно Україна продуктувала 1,8 мі- ліонів тон хліба річно. Голова Місії Полковник Сікевич в.р. За переклад ручить радник Місії Л.Кобилянський /в.р./ З копією згідно: Пачальник Гипльоматичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин. "10."квітня 1922. №. 130/44 до Пана Керуючого Справами Директорі Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу слідуючи повідомлення п.Керуючого справами Дипломатичної Місії в Угорщині: I/ з II/III-ц.р.№156; 2/з 14/III-ц.р. №167 і 3/ з 20/III-ц.р.№172 Директор департаменту Чужоземних Зносин Начальник Дипломатичного Відділу У.Н.Р. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ в Угорщині " 20 " березня 1922 року ч.172 До Міністерства Закордонних Справ Українсь- кої Народньої Республіки. Голова Угорської Держави адмірад Горті з дружиною ви- дали 18 біж. місяця у вечері в салах королівського замку, блис- кучий раут, на який були запрошені вершки мадярського суспіль- ства та дипломатичні представники чужоземних держав Українсь- ка дипломатична Місія була запрошена вся in саггосе з дру- жинами. На рауті було присутніх 600 осіб, в тому числі ерцгер- цог Йосип з родиною, папський нунцій, увесь дипломатичний кор- пус, міністри, генералітет, вищі духовні, військові й цивільні урядові особи, вища мадярська аристократія і т.д. Це було пер- ше після світової війни вітання гостей в химернороскішних салах королівського палацу в Будапешті. Членів Української Мі- сії, як також і інших гостей, подружка Горти стривали дуже при- вітно в аванзалі. В салах подавали гостям чай, печиво, морозиво і т.д. Гости обмінювались між собою думками на сучасні політич- ні та суспільні теми. Раут докінчився о-півночі. Голова Місії Полковник В.С і кевич /в.р./ З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу У.Н.Р. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТ. МІСІЯ в Угорщині " II " березня 1922 р. Ч.156. На запитання,зазначені в обіжникові ч.24/82 з 24 січня б.р. Надзвичайна Місія УНР. на Угорщини має за честь подати до відома: I.Всі чужоземці,що перебувають на території Угорщини,мусять бути зареєстровані в поліційних установах,від яких дістають дозв- віл залишитись на Угорщині.Який дозвіл дається без усяких обмеж людям певним,які не займаються спекуляцією,агентурою та не шко- дять державному ладові.Жидам дозвіл перебувати на Угорщині видає ся дуже обережно. 2.Ніяких спеціальних обмежень на в"їзд українських громадян на Угорщину не істнує. 3.Транзитні візи на українські паспорти без усяких обмежень видають представники:Німеччини,Чехії,Австрії,Болгарії,Туреччини, Греції,Італії.Візи не - транзитні видають лише за дозволом своєї центральної влади представники:Німеччини,Чехії,Румунії,Франції, Англії.Сполучених держав,Австрії,Туреччини,Греції,Болгарії,Італії Бельгії,Голландії,Швеції,Норвегії,Данії,а також Польщі,але ці ос- танні - з великими труднощами.чілком відмовляються визнавати і ві- зувати українські паспорти лише Представники Уго-Олавії. 4.Ніяких представників ані Совєтської Росії,ані Совєтської України на Угорщині не має. Що до справоздання про консульську діяльність Місії за минулий 1921 рік,то воно буде подане окремо. Голова місії Полковник Сікевич /в.р./ З оригіналом згідно: /П.См/ Начальник дипломатичного Відділу У.Н.Р. НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ в Угорщині "14" березня 1922 року ч.167 Копія. До Міністерства Закордонних Справ Української Народньої Республіки Поводячись думками, висловленими в листах Пана Головного Отамана до п.п.Прем'єр-Міністра та Міністра Закордонних Справ УНР.з 10 січня б.р., я домагався добути авдієнцію у п.Голови Угор- ської Держави.Цю авдієнцію мені пощастило добути без жадних труднощів: 13 біж.місяця,о 12 години я був принятий адміралом Горті в авдієнції,яка відбулась в королівському замкові і тривала біль- ше пів години.Його Високість зустрів мене надзвичайно привітно, згадав наші попередні зустрічі та розмови,з великим зацікавлен- ням розпитував про П.Головного Отамана,про наше військо,про нашу діяльність,про становище на Україні,при чому висловив свою щиру прихильність до нашої справи і побажання щоби в цій героїчній бо- ротьбі,яку веде наш народ проти своїх воєврогів та гнобителів, остаточна перемога залишилась на нашій стороні.Але російського большевицького уряду п.Горті ставиться рішуче вороже і зазначив, що він ніколи не допустить жадних переговорів,ані балачок з яки- ми будь большевицькими представниками.А як що цих останніх буде справді покликано до участі в майбутній міжнародній конференції в Генуї, то п.Горті не бажав би посилати туди свого представника.Коли ж я сказав,що мню вже виготовано відповідного меморандума і подано до п.Міністра-Президента гр.Ветлена,яке до представника Угорщини на згаданій конференції,то Голова Держави відповів,що він буде дуже радий,коли представник Угорщини буде захищати інтереси Ук- раїнської Народньої Республіки. Голова Місії Польковик Сікевич /в.р./ З оригіналом згідно: /підпис/ Начальник дипломатичного Відділу Копія. ЛУКАШЕВИЧ Алея руж 6. Варшава Париж 33098 12|ІУ, 10 год.20 хв. по полудню. Вчора був принятий Президентом Ради |Міністрів| П'ятницю виїжджаю Геную. ШУЛЬГИН. У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. "12" Квітня 1922 р. Ч 92/пз Маю за честь докласти копію листа п. Черчного Міністерства Заморданих Справ од 5 с. м. на шог іль, одержаного минуло 10 с. м. Голова Ради Міністрів В. о. Директора Кашцельрії вл. Тишкевич Конія 5 Квітня 1922 Відень Ексцеленціє, Несилаю сьогодні телеграму до Вашої Ексцеленції бо справу вважаю за негайну. До Генуї може іхати п.В. позаяк на міністер О.Л. категорично відмовляється від своєї посади після сего призначення. Тут в самому Відні справа договорів пана міністра П.Ч. виглядає значно гірше ніж ми собі її уявляли, а що не сумніще негайно треба буде відкинути і д-говори що до марок і т.д. бо вони нам грозять великими прикростями. По пошті ні в якому разі цього писати не можу. Завтра відбуду довгу конференцію з тими панами але П.О.Л. цілком від всього одмовляється. До Генуї і всі групи, групки і групочки української еміграції чи псевдоукраїнських кольоній посилають своїх делегатів і тому ще раз повторюю, що там нам зовсім нема чого іхати наражатися на скандали і прикрості. П.В. має бить там трохи шуму і це все, чого ми можем бажати. Оббивати переговори такі через які мені ніколи не прийдеться переступити не маю наміру їхати. Тимчасом положення, що склалось тут, має колосальне значення і необхідно нам його засувати, так само як і справи Угорщини та Чехії. Не відо мо як билисти з того. Рівночасно зі мною сюди приїхав Чичерин ю і ціла делегація. Лашому послові заявлено фіційно, щоб він себе вважав приватною особою і т.д. Ваш приїзд сюди вважаю необхідним для полагодження Справ Внутрішніх, сам як тільки повернуся з верліна полагоджу як зумію справи тут. Після завтра себ то 7-го іду до Берліна. Мобачу що мені там удасться зробити, але маю слабоньку надію. Прошу приняти завірення глибокої поваги з якою перебуваймаші Ексцеленціє широ відданий лн Токаржевський /р.в./ За вірність: Директора Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів Ол. Гессенер У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ. Департамент Чуж. Зносин. "13" квітня 22. №....139/502 До Пана Керуючого Справами Директорії В додаток до відношення свого з 10/ІУ ц.р.№141,Міністерство має. честь переслати при цьому в копіях переклади листів до п.О.Шульгина від Посольства Англії в Парижі від 17/І і 24/II ц.р.- М.Керчт. Міністр Закордонних Справ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Копія. Переклад з французької ПОСОЛЬСТВО АНГЛІЇ ПАРИЖ " 17 " січня 1922 р. Пане, Мені доручено Послом Англії повідомити Вас про отримання Вашого листа з дати 12-го січня і про те, що він вже передав до Міністерства Закордонних Справ в Лондоні документи, що Ви були ласкаві йому переслати. Прийміть і т.д. /підпис нечиткий/. Панові О.Шульгинові Українська делегація З французьким текстом згідно: Ур.особ.дор. М-ва Зак Справ М.Ковальський /в.р./ Копія. Переклад з французької ПОСОЛЬСТВО АНГЛІЇ ПАРИЖ " 24 " лютого 1922 р. Пане Президенте, Мені доручено амбасадором Англії повідомити Вас про от- римання Вашого листа з дати 21-го лютого і подякувати сердечно Вам за переслання йому копій ноти, якого Ви довели до відома п.Луанкаре про міркування, що підійнятн Урядом Української Народньої «еспубліки з приводу Генуезької Конференції. Лорд Гардінг негайно переслав копію цього документу "ар- кізрві Керзонові-сф-Кедльстон.Отже,це, вводячи лорда Керзона в курс справ що до положення, таким чином позбавляє необхідності аудиенції, про яку Ви просили у Лорда Гардінга. Прийміть і т.д. /підпис не читкий/ Панові О.Шульгинові, Президентові Української Делегації Париж З французьким текстом згідно: М.Ковальський /в.р./ Ур.особ.дор.М-ва Зак Справ УНР. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин "13" квітня 1922. №....140/499... Таємно. До Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу ко- пію повідомлення п.Голови Дипломатич- ної Місії в Парижі з 20/III-ц.р. М.Кер В.о.Міністра Закордонних Справ Директор Департаменту Чужоземних Зносин МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ Париж - 20/III 22. До Його «ксцеленції В.о. Пана Міністра Закордонних Справ. Високоповажний Пане Міністре, продовжую мій звіт від 16-18 березня, якого, сподіваюся, Ви вже маєте. I.4/III був у Румунського Посла князя Гіки, # якого тепер уряд отримав з Парижу. Князь виявив тепер більше розуміння і прихильності до нашої справи. Сказав що має ноту, як дуже важну, він зараз же перес- лав до свого уряду, що Румунія нам дуже симпатизує і коли примушена за- раз публічно від нас одрікатись, то ми мусимо вам розуміти через віцо. Далі виявляючи повну прихильність до наших домагань, що до Генуї, князь сказав, що їх політика в Генуї буде залежати від конференції Малої Антан- ти, якій він надає велике значіння. Але, здається в "малій Антанті найбільш активним і впливовим є Венець, отже його принципи і домінують. З сербами, як/ харах і завжди у нас кепсько. Посол не одіздався на мій лист. Натурально, що з сербами зараз трудно полагодити, бо зараз у їх ростять всі російські "Превосходительства" перед престіжем яких по старій памяті схиляється майже кожний серб. Але нам треба обрати якийсь пункт і таки впливати на їх. Але треба мати якихсь посередників. Цими днями я отримав з Загребу дуже пристойне видання присвячене Шевченку /80 стр. великого формату і 2 столбця/. Тут в перекладі на хорватську мову подають видавці статті по всім галузям нашого життя і культури /між іншим перекладено і частину моєї брошюри "проблеми України"/. Я до- відався що це видання зроблено, не відомим мені паном Михайлом Петрови- чом /адреса Загреб- Poste Restante Michel Petrov/ /Я пишу про це як про приємне явище і для того щоб звернути Вашу увагу, На- не Міністре, на цього пана Петрів, коли тільки Ви самі ще не чули про ньо ро. З поляками натурально мав це розмови - Пан Лукасевич настроєний песимистично що до нас: поки нічого не буде на Україні в Парижі нічого зробити не можна - от резюме його розмови. Я говорив з ним досить одвер- то, більш менш подібно до того, що говорив і Ашкеназі у Варшаві. Що до - 2 - останнього то йому міг тільки надіслати листа. З де-яких повідом- лень приватних /від Вас Пане Міністре я отримав за весь час тіль- ки дві не великі почити. Очевидно наша кореспонденція пропадає /я бачу, що наші відношення з поляками на жаль не поліпшили. Дозвольте собі сказати, що це трохи і наша українська провада. В Варшаві Ашкеназі, який обіцяв підтримувати нас і, я цілком певний, свое слово він стримав, - говорив мені, що для поляків назвичайно важ- но щоб ми завжди були невтральними в галицькій справі. Ви пригадуете Пане Міністре, що я йому різко заявив, що від Галичини ми ніколи не арикалися і не зрічимося, але що позіція нейтралітету диктується са- мим життям , бо іншого ми і зробити не можемо, і через це ми цієї по- зиції і трималися досі і будемо триматися далі. Ашкеназі сказав що це треба в наших переговорах сучасних з польськими діячами і урядом ясно підкреслювати і щоб це може бути базою для нового зближення. Во досі в Польщі в це не вірили. - Я гадаю, що така лінія поведінки, яку я декларував Ашкеназі, ничим би не перечила нашій загально-на- ціональній позиції: що справді позитивного ми в силі зробити зараз для Галичини. Між тим галицька компанія в Укр. Трибуни" - пішла ціл- ком в разріз з моїми заявами, Це не позбавляє мене можливості по достоїнству оцінити ганебний факт закриття " У.Т." Може фактично Трибуна і не хотіла вступити од нашої політики, може вона хотіла тільки, щоб була audiatat et allos a pars. , але це було зроблено невдало. А вже не кажу про незвичайну прикрість втрати са- мої Трибуни, яка мала для нас зараз колосальне значення, але оче- видно що після статей в "трибуні", всім відомо й близькість до Уряду УНР., - навіть у таких наших друзів з поляків, як у Ашкеназі, одпали певна охота, або не стало можливості нас підтримати морально і ма- теріально. Коли можна це зараз що зробити, то тільки на ґрунті на- шої розмови Ашкеназі і до цього слід, на мою думку нам вернутись. 2. Впанування Шевченка, набрало тут, як я вже писав, політичного значення. На одному з вечерів товариства я і мій великий друг поет Масола подали думку про впанування пам'яті Шевченка. Один з Віце-Президентів товариства адмірал Дегай генерал секретар товариства кинярах дуже охоче на це погодились. За кілька день я одержав листа, в якому генер.секретар сповістив ме- не, що вирішено на 9-го березня улаштувати під почесним головуванням Масолана обід в мою честь, а після цього має відбутись вечір, на яко- мжнавчаллий командр промахи -3- му Масолан скаже промову і буде співати наш український хор /який безплатно і дуже охоче на це погодився/.—гва слова про товариство: вже рік як я постійно бував на літературних вечірках товариства і об- раний в склад його історичної секції. Товариство не є старе, але заняло дуже поважне місце в "Парижі". Досить сказати, що на чолі його стоять та- кі знамениті письменники як /Boshy i Le Saffre/, щоб опреділити йо- го значиння. Але товариство ставить/ся собі крім чисто літературних зав- дань це завдання пропаганди французьських ідей за кордоном /здается воно з цього погляду стоїть в де-якому зв'язку з урядовими колами/. Для цього воно організовує інтернаціональні мітінги /23 грудня я був на такому зборищі головою якого товариство запросило Пуанкаре /удаш- товує лекції та філії за кордоном і на сойх обідах, -на одному з їх головував в грудні теж Пуанкаре, — приймають письменників /Кіплінга напр./, професорів чужих університетів і різних чужоземних Міністрів. З цього ясно що для мене з огляду на моє становище в Парижу було приєм- ним і корисним отримати таке запрошення. До того ж в цей вечір - це перша маніфестація французького громадянства на користь України /в своєму бюлетені Савченко на жаль помиляється, коли говорить що Тиш- кевич був теж принятий обідом в Товаристві на вечерах якого він дійс- но бував. Шені здається, що тоді це Товариство не зважилось би на одвер- ту маніфестацію в честь України/. На щастя вечір незвичайно удався і через це його значиння ще збільшилася , бо про нього говорили. Обід був чоловік на 50. Старий наш друг адмірал Дегуї сказав ко- ротку промову, в якій зазначив:"ми тут приймали знаменитих письменни- ків, професорів і Міністрів, сьогодня в особі П. Шульгина ми приймаємо цілий народ, народ український, який заслужив нашої глибокої симпатії і співчуття".-Масолан подякував. Товариство за обрання Головою банке- ту і з теплими словами звернувся до мене закінчивши коротку промову: "я вважаю за велику честь приймати і привітати тут представника Ук- раїни О. Шульгина" - я одповів те-ж промовою, яку прикладаю. На вечері Масолан після короткого співу хору виступив з незви- чайно блискучою промовою про Україну. В Палаті він це новий депутат але на Чівдні його красномовність загально відома. Всі були здивовані його знанням української справи, смілостю поглядів і особливо тоном глибокої щирости і переконаності. Публіка раз у раз переривала його промову оплесками, які часом переходили в дійсну авацію. Особливо схви- лював він публіку, коли звернувшись до мене /я сидів разом з Головою - 4 - і секретарем товариства в "резидіумі/ сказав, що він глибоко вірить в нашу перемогу, в те, що скоро ми будемо в Київі, але коли "Ви Шуль- гин і Ваші друзі загинуть в цій страшній катастрофі, я Вам говорю - Ваше имя і Ваших друзів не будуть ніколи забуті Вашим народом, бо Ви покликали Його до вільного життя." Магалон яскраво переказав іс- торію України, особливо зупиняючись на козацькому періоді, потім більш менш докладно переказав історію останніх трьох років і тоді тільки перейшов до біографії Левченка і до характеристики Його твор- чості /Левченка він порівняв до Містраля /. Необхідно одмітити, що Магалон згадав і про нападки в Палаті на С.В.Петлюру з боку соціа- ліста Даладіє. Обороняючи С.В.П. і Україну, він між іншим сказав: "Об- винувачують Україну за Берестейський мир, яб хотів знати що іншого Україна могла зробити сточена з одного боку німцями, з другого боль- шевиками." Цього це ніхто в Шарижі, навіть самі українці не говори- ли так сміло і це міг сказати маркіз, правий депутат, що загубив єди- ного сина на війні. Наді дуже яскраво сказав Магалон про інтервенцію:"Нам говорять, - ми не можемо втручатись у внутрішні справи Росії, - але коли ця Росія душить своїх сусідів, скажіть, - вступитися за їх, це є інтер- венція." Ця промова підняла надзвичайно настрій навіть у хора, який співа вав так добре, начеб-то сам Кошиць був серед нього. Успіх співів був дуже великий. На вечері з українців крім моєї жінки, були князь Ко- чубей, Трубецький, мій брат в дружинею, - решта не могла бути запроше- на /крім Савченка і Шумицького, які не прийшли випадково/ з огляду на необхідність туалетів і фраків. - "Євно, що ніколи Шевченківське свято не празнувалося таким шикарним з погляду одягу товариством, як в цей вечір. Мушу конче одмітити, що дужею цього вечіра був безперечно поет Фернан Менард Моцад, який широко дає мені літературні знайомства і головне, своїм горячим і глибоким розумінням нашої справи заражає і других своїх компатріотів. Був також на вечері наш вірний приятель Бодрі, полковник Лямуш і багато інших /були і росіяне і поляки/. II-го відбувся демократичний Шевченківський вечір. Полковник Лямуш прочитав спекійний і грунтовний доклад про Шевченка, хор спі- вав, були солісти. Це організовано було Савченком. - 5 - До речі, коли я повернувся з Варшави до Парижу, Савченко взявся за ім'я ворожу і до мене і до Уряду. Я мав з ним довгу розмову, потім подав інтерв'ю, котре було передруковано в українській пресі. Після цього Савченко тримається досить лояльно і працює в справах організації вечірок та інш. в порозумінню з Місією. З огляду на відсутність часу припиняю на цьому свій звіт і слідуючу, третю його частину, напишу завтра. З правдивою пошаною О. Шульгин /в.р./ П.С. Натурально, що я прошу Пана Міністра довести цю частину звіту як і попередню до відома Пана Г.О. і Голови Ради Міністрів. З оригіналом взгідно: Начальник Дипломатичного Відділу У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. "13" Квітня 1921р. Ч 96/м Маю за песяб до шасьти попіо мойого мешка до т. Голови Місії в Румунії і до І.Резідії Комітету Свялення України в Константинополі. Голова Ради Міністрів В.о. Директора Кашкеларії Ол. Тишев У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ /3 Квітня 192р. ч 98/пр ДО ПРЕЗИДІЇ КОМІТЕТУ СПАСІННЯ УКРАЇНИ в КОНСТАНТИНОПОЛІ Я одержав листає повідомленням Релеве Комітету посінчика Адієвича про зменування в Гарвароди "Комі- тету Спасіння України" під гаслом "Самостійна Незалеж- на Україна". Ця звістка була для уряду, на якого чолі маю честъ стояти, дуже приємною. Найліпшим доказом непереможність волі Українського Народу до незалежного державного життя суть ті численні товариства, які організовані українськими патріотами емігрантами по всіх закутках старого і нового світу. Правительство У.Н.Р. на чолі з Релевою Директорії Релевним Остапом Нестором, ще являється єдиним правильним національно-державним центром, ставить метою об'єднання всіх громадян України на еміграції і утворення під гаслом са- мостійності України, єдиного національно-державного фронту. незалежне від політичних переконань, віри і національності При творення і єдності всіх громадян українських в берегах сі прести зорерів української державності ми утворимо нове ремонту склу і збудуємо могутню державу на вільних осте- пах рідної України. Прошу, щоб вітаючи Президію Комітету, повідомляти про процес і потреби даного Товариства. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ А. Лікінчанин (р.в.) Копія: в.о. прокурора канцелярії Ва Глєбов 13 квітня 1922 р. ВИСОКОПОВАЖНИЙ КОСТЬ А.ГРИБОВИЧ, Наказа на Ваше ім'я в справі нашого патріотичного од- мірала ми надіслали по бажанні для Вас форми. Важаю Вам усіх у беретьбі з неправдою в інтересах як загально-дер жавних, так і з окремо для подоладження справ Вашої Місці. Велика праця в Румунії при сучасних обставинах має порівняльне значення, і ми мусимо в порядку чергу подбати про забезпечення істнування Вашої Місці. Крім того, матеріальний стан нашого державного центру останніх років низький, що немає сумніву, повинен на Вас масштаб була би перетягом для всього центра, для армії і емігра- вельманапольному цілі. Ми скоротили наш центральний державний апарат до 90 НАПОВІ ПОСЛОВІ чоловік, ми де мінімума обмежили наші видатки, і все ж не- має повноцінності в затриманому дню. При таких надзвичайних тяж- ких обставинах центр мусить звертатись до порівняння з закликом про допомогу. Не мені доводити Вам, Шановний На- це Посол, всю необхідність збереження за всяку ціну на- шого державного центру і продовження нашої праці, заховуючи ючі традиції нашої державності. Тонер коли завершився російський монархизм, коли актуально становиться реак- ційна криза про відновлення однієї старої Росії, ми не маємо права спускати рук, а повинні ще міцніше тримати пралер в своїх руках. Здавалось б, що нині, при загрозах самій ідеї української державності, всі українські кола повинні сконсолідуватись і одним національним фронтом нести рішучу боротьбу, бачас перемоги - но за герами. Робимо надзвичайно зусилля, щоб наша армія і емі- грація не вмерли голодною смертю, але це надзвичайно тяжко. Я застав всі наші фінансові ресурси вичерпаними і це в такий відповідальний момент. Коли з адміністративним мете- мето успіх, прошу як найшвидше перевести гроші Тарнів Врістель на ім'я Віктора Кіндратовича Правда /коруч.Міністерством фінансів/.Частину грошей розуміється, зали- шить на потреби Місії. Справа з Корч затягнулась по різним причинам. Вийшла зату- мка з папертом, а крім того вказалось, що К. має свою точку пог- ляду на ті гроші, що він дебуде. Про це прийшлось багато з ним говорити, і доведеться взяти з нього відповідні забов'язання. Боюсь щоб і з ним не сталася якоюсь несподіванка. Одначе цими діями ми його відражаємо і просимо Вас напружити всі сили і прискорити «держання грошей». Тоді ми забезпечемо нам центр, на- армію і зможемо провадити працю на Великанах. У нас мається загрозуючі інформації про Брангеля. Переда- ють в джерел заслуговуючих довіри, що армія Брангеля готова до бою, ще р. рішила активно підтримати всі протибельшевицькі сили, але з цієї комбінації справа нака і взагалі справа самостій- ности України виключається. Ходять навіть думки про порушення між ним і Петлюрою. Ці чутки треба категорично спростувати і прошу детально поінформувати нас про ці справи. Прошу також пов- домити про наших вояків в Румунії і про відношення з боку вла- да до нашої справи. На делегацію в Гонці ввійшли Текаря, Чульгин і Стоцький з найщирішим привітанням А. Міхайлиш (р.в.) Прочитав Ваш лист до ч. Тт. про єдиний національний сучасній і кращої толкувань з В. мируванням. Страшно працювати в колах укр. емігрантів. Прошу також подати інформації про настрій євр. емігрантів, що до ідеї укр. державності. А. Міхайлиш 13/12 З оригіналом згідно: В.Директор Каменяри (Голова Ради Народних міністрів) Вл. Каплан У."Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 14 Квітня 192 ч 106 При цьому маю за честь переслати листування в справі підпису меморандума од нашої армії до Генуезької Конферен- ції.На мойого листа од п.Військового Міністра одповіді не одержано,після її отримання буде надіслана додатково. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о.Директора Канцелярії Копія У.Н.Р. ГОЛОВА ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ РАДИ II Квітня 1922 року ч.32 В додаток до ч.3І від ЗІ Березня б.р. маю за шану повідомити, що незвичайні обставини, в яких ми перебуваємо, відсутність звязку між Тарновим і таборами, де виникла думка надсилки згадемого меморандума й де й пере-ведено в життя, не дозволили подати його на підпис Вищій Військовій Раді. Лише ці обставини, а ніякі інші міркування не дозволяли надати його на підпис. Підписав: З повагою до Вас А.Вовк генерал хорунжий З оригіналом згідно: В.о.Секретаря В.В.Ради /підпис/ За вірність: В.о.Директора Особистої Канцелярії Голови Ради Міністрів ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Генштабу генерал-поручник Юнаків /р.в./ В.о.Секретаря В.В.Р. сотник /підпис/ Копія з копії У.Н.Р. Військовий Міністр і Командуючий Армією 8 Квітня 1922 року ч.759 У відповідь на Ваш, Пане Генерале, лист від 30 березня б/р маю за шану повідомити, що незвичайні обставини, в яких ми перебуваємо, відсутність звязку між Тарновим і таборами, де виникла думка надсилки згадемого меморандума й де й пере-ведено в життя, не дозволили подати його на підпис Вищій Військовій Раді. Лише ці обставини, а ніякі інші міркування не дозволяли надати його на підпис. Підписав: З повагою до Вас А.Вовк генерал хорунжий З оригіналом згідно: В.о.Секретаря В.В.Ради /підпис/ За вірність: В.о.Директора Особистої Канцелярії Голови Ради Міністрів У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. "14" Квітня 1922 р. ч 10/м Маю за честь докласти листа п.Ко- валевського Олександра про його розмову з кореспондентом "Теіпс" надісланого на моє імя. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о.директора Камцелярії Копія Дорогий Андрію Миколаевичу, Очевидно доля судила, щоби я таки "політикував", хоч ніби тепер було одійти від політики. Взра мене здивув п. Гурчанінов, кореспондент 1920/43 який відвідає Вас і ухопився за мене, щоб поінформуватися, очевидно, га- даючи, що я є в складі Уряду. Не бажаючи впутувати чужу людину в наші родинні справи, я не ухилився від бесіди, яка й відбулася на протязі год- дини. Суть її була така: 1/ Чому одійшов Пилипчук. Я одповів, що власне він був тимчасовий премері що й тоді мало відбутися Ваше призначення як поодинокого політика, хто в цу дні зможе втоляти може стояти у кермі української справи, але воно не одбулося до залагодження Вами своїх осо- бистих справ. 2/ Чому так пусто в Брюсселі. Чи є роспад дій, чи одповів що в переходовий час ну д.ц. не потрібне 2000 урядовців ці ці урядов- ці не хочать без науки прожити на чужині. Тому тимчасово більшість одноднялено нарельну роботу в Польщі з тим, що при першій можливості всі являться на свої посади місця. 3/ Чи правда, що Головний Отаман загубив свою популярність України. Я одповів, що в прикордонній сиузі, де раддють. Там не має ідей, а тому може ... не бути популярних наймень, оприче спекулянтів. Там в глибині нашого краю, де люд є страдають, там живий й С. Петлюра й та ідея укр. державності, яку він з українським Уря- дом репрезентує. 4/ Д. Г. О. і чи можна його бачити. Не сказавши де є С. В. Я тільки заявив, що С. Петлюра поки що не папа римський, а президент У. Н. Р. - тому очевидно його бачити можна. 5/ Чи права, що є договір по- між Врангелем і Петлюрою. Це його особливо цікавило й під час бесіди він разів з десять його повторював. Я одповів, що договори всіки без реадьних підстав непотрібні. Зараз є переходова доба - тому немає під- став творити фікції. Тому такого договору ні Петлюра ні Правительство заключити не могли. А взагалі, за посненням в цій справі належить звер- нутися до премера. 6/ А коли б французи цього домагались. Щоби домаратись очевидно треба повести відповідну збройому акцію й забезпечити нам можливість переведення такої акції. Взагалі наш Д. Ц. - є правий і центр. Може робити тільки політичні кроки, а не комбінації паперові. 7/ Які партії укр. ставляться до ідеї союзу Врангеля з У. Н. Р. Я одповів, що в цьому питанні точка погляду Уряду й парті не розбігається. 8/ Як виглядає наша армія. Коли б нашій армії дати досконалу зброю, амуницію можність зібрати всіх українців з інших держав, - протягом двох тижнів були б в Ктіві. 9/ Яке наше відношення до Франції. Я одповів, що Д. Ц. йде в орбити політики, що є корисною для нашої країни. Цим опреділяється й наше відношення до Франції. 10/ Як Д. Ц. істнує й чи не роспадеться він зовсім. Я одповів, що Д. Ц. міг би роспатися, коли б все було побудовано на грошах. На щасте він тримається чимсь більшим і героїзмом і відданіс- тю людей, що покликані стояти на охороні українських національних ін- тересів, а тому говорити про який небудь роспад Д. Ц. не доводиться. Т. все це записав, виршив їхати до Варшави на побачення ще з Вами, а я це пишу йому вслід для Вашої інформації. Думаю, що Ви апробуете моє інтерв'ю й побачите, що з нього ще раз, як мені близькі інтереси Д. Ц., від якого я мушу одірватися. На заключення ще раз прошу Вас, Андрію Ми- колаевичу, щобда нажати пружини що до моєї "банкової діяльності" в ролі якого небудь практиканта або що. З повагою до Вас Ол. Ковалевський /р.в./ 23 Березня 1922 року Тарнів. До Пана Керуючого Міністерством Закордонних Справ Івана Токарь- -Токаревського-Карамевича. 12/IV. 2 тим.Берлін. Покликуючись на передане Вами, Пане Міністре, мені писане доручення Ради Міністрів підписане Міністром Прези- дентом Андрієм Левицьким і Вам, і подтверженного підписом Пана Презідента Директорії, Головного Оглямана Петлори від 29 березня, мав би я передати Вам суму в 630.000 (шість срт тр дцять) тисяч німецьких марок. Я виконую це доручення як слідує: Складаю Вам сьогодні чеком на Дейтшераїксбанк нім.мар.30000 не пізніше 8 мая дальші................... " 20000 передам Вам куди Ви доручите. Через Посла Стоцького я вже передав урядові на руки Пана Президента Головного Оглямана Петлори 13000 (згідно тодішньому курсові 2.000.000 пол.марок) так що у ви- падку коли я 8 мая виконаю своє обіцянку виплатити 200.000 німецьких марок, вищенаведене доручення Ради Міністрів буде цілком виконане. Пан Міністр були особливо ласкаві дати мені запе- нення по зазужиття переданих сьогодні 300.000 н.марок 1 200.000 н.марок, які ще мають бути виплачені, відбудеться з боку уряду розуміється лише з відома 1 за згодою Пана Презі- дента Головного Оглямана Петлори. З повагою /підпис/Василько в.р. КОПІЯ. Нью-Йорк 16/IV.22. Високоповажаний і Дорогий Пане После, Тільки що (вчора) дістав я Ваш ласкавий лист. позаяк я як- раз сьогодні іду до Вашингтону на 10-12 день то напишу Вам до- ладно звідти, після того як там зорієнтуюсь. Тим часом можу Вам лише сказати, що буду робить заходи в напрямі Аргентина. Спробую зацікавити аргентинського Посла наш- ими справами. З Тарнова я дістав вже уповноваження на Америку. Алємя виступатиму тут і далі лише як цілком приватна особа, позаяк я тепер прийшов до переконання, що для успіху в нашій теперішній ситуації це буде далеко краще. В жидівській газеті, котра має 100.000 примірників тиражу надруковано вже 18 моїх статей а ще буде надруковано 8-9. Це є величезний крок, позаяк це є початок правильного розуміння цілого українського питання, дійсної діяльності Петлюри перед американськими жидами. В травню заявиться заявитися моя велика статья "Таймс Карент Гісторі" "Нова карта Європи і Україна". Те- пер саме я ще написав велику статтю : "Україна і відродження Східної Європи". З найкращим привітом /підпис/ Марголін А. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин " 19 " квітня 1922 р. ч....54/. Де Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство має честь переслати при цьо- му для відповідного докладу копію листа Консула в Данцігу від 30-го березня 1922 р.ч.І539.- I копію докладу Консула в Мюнхені з 27/III ц.р. ч.569,- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин КОНСУЛЬСТВО В ДАНЦИГУ "30" березня 1922 року ч.1539 Копія. До Міністерства Закордонних Справ УНР. Департамент Чужоземних Фосин. У відповідь на відношення міністерства ч.II0/402 від 15/II ц.р. одержаного мню 26/III ц.р. цим маю за честь повідомити про слідуюче: На Кенігсберзьку ярмарку я був запрошений як Голова Української Громади в Данцигу, а що торкається фігурювання мого як представника УНР. для Прибалтійських держав, то воно мало місце лише "де номіне", на підставі доручень Міністерства З.С.У.Н.Р. від 2/VI 1921 р.ч.1710/4732 та 7/XI 1921 р. ч.2316/6186, якими функції Консульства УНР. в Данцигу були поширені на Латвію і Естонію. Що торкається моїх розмов, то вони були обмежені лише в напрямі застережень місцевих торговельних кол., перед договорами на далеку мету, з бельшевиками, як з владою не маючою всенароднього мандату. Ці розмови я вів з членами президії ярмарки, редактором К.Карт цайтинг і деякими представниками торговельних кол. Моєю присутністю я дав доказ, що влада УНР. сягає там, где іде справа про Україну чи те в політичному чи економічному відношеннях. Практичне значення моєї присутності було те, що на ярмарку, який відбудеться в серпні ц.р., буде утворено український відділ і 2/що бельшевики в кредит нічого не купили. Під час банкетів були промови на політичні теми лейбмотив-"повне єднання Росії з Німеччиною." Кенігсберзький бурмістер в довгій промові висказав жаль з при- воду помилки німецької дипломатії, яка не зуміла закрипити, до великої війни, добрих відношень з Росією, що війна між Росією та Німеччиною бу- ла лише війною двох політично-державних течій, але не народів. Наради не були собі ворогами і тепер наближається час, коли Німеччина дасть до- кази через прийняття живої акції в відбудові Росії. Більш-менш теж саме говорив представник Міністерства Торговлі з Берліна. На це бельшевики відповіли промовами повними теплих слів, єдності і "братерства", бажання відкрити німцям великі простори Росії для пра- ці, закликали до допомоги голодуючим і обіцювали все купувати лише в Ні- меччині. - 2 - Я мав враження, що ця меса була лише для большевиків організова- на, а вийшло на ділі інакше. Большевики наговорили багато медових слів, але в кредит нічого не дістали, готівки не мали /i виїхали з нічим. Взагалі трудно писати всі подробиці, коли маються данні, що листи в дорозі переглядаються і можливо, що копії попадають в руки боль- шевиків. Консул УНР. в Данцігу ПАВЛЮК /в.р./ Додаток - запрошення на Мессу від Месамта. З оригіналом згідно: /П. Степанов/ /Начальник Дипломатичного Відділу КОНСУЛ В МІНХЕНІ 4.569 " 27 " березня 1922 р. Довірчо. 3/28 Високоповажний Пане Міністре, В одповідь на доручення від 25 лютого № 77/264 отримана підписаним дня 25 березня - має підписаний за честь довести до Вашого, Високоповажний Пане Міністре, ласкавого відома, що слідує: Назвати привіща всіх осіб, до котрих вишвансці зверталися за допомогою, підписаний не має змоги. Зате знає цілком певно, що в літку минувшого року приїздив сюди два чи три рази Вишваний і його ад'ютант Лярішенко, він же Буш. Оба вони конферували з генералом Людендорфом, відтак з тодішнім президентом мінхенської поліції Ценером, а навіть мали авдієнцію і тодішнього президента міністрів фон Кара. Це факти цілком певні. По підписаний думає, що покище вони попали до Людендорфа, Каря і Ценера, вони мусили раніше познакомитися з керовниками тутешніх правих організацій, а саме з провідниками Йргешу, Ешеріхом і Канцлером, з де-якими виднішими членами мінхенського "Бюргер-Бльок"-у та деякими другими тайними організаціями, котрі тоді находились на висоті свого розвитку і мали доволі велике значиння. Дальше відомо підписаному, що вони мали побачення з лідерами тутешньої католицької партії "Байерішє Фолькспартай" гегаймратом Гельдом та п-ром Гаймом. У кого вони дістали підмогу, тяжко певно сказати, но підписаний думає, що він не помиляється, коли скаже, що отримали вони й від мінхенської поліції не передрішаччи питання чи сталось це посередньо чи безпосередньо. Про допомогу цю знав по думці підписаного також і президент міністрів фон Кар, можливо також що і тодішній міністр юстиції Рот, но цілий кабінет як такий - в цю справу не був втамничений. Організація "Ауфбау", котра разом з Шарковим організувала райхенгальський зізд, перейшла після отримання грошей Вишваним на сторону цього посліднього. В ній примістились теж Бутенко і Остряниця. "Ерший як представник Вишваного". Праця їх зводилась до видавання пресового бюлетеню, в котрему ярко виступалось проти большевиків та пропагувалось німецько-російський союз при рівночасному відновленню в обох країнах монархії. Про Україну майже нічого не писалось, а коли це мало місце, то в такому превокаторсь- - 2 - кому тоні, що навіть орган Вишиваного Соб.Україна не могла на це не зареагувати.Примірники цього бюлетену свого часу постійно переси- лалось Посольству в Берліні.Крім цього виробили вони декілька пля- нів відбудови Росії і України,котрі підписанним тем були переслані Посольству і Міністерству.Ніяких конкретних надій на їх реалізацію немає. Зараз коли гроші у Вишиваного вже кінчаються,Бутенко разом з Острянцею зірвали з віденським вільним козацтвом,та вдвоє заложили свій генеральний Комитет вільного козацтва,/відозву їх було свого часу теж переслано Міністерству/надіючись,що при помочі цієї фіктив- ної організації зможуть отримувати гроші не посередньо від Вишива- ного,а тільки безпосередньо від німців.Но заходи їх не знайшли від- гуку і здається не найдуть,не тільки тому,що курс теперішнього уря- ду інший,але ще більше тому,що і Бутенко і Острянця як не менше і керівник "Афбау" Шайбнер-Ріхтер мають тут і в Берліні дуже під- мочену репутацію.Для повності картини належало б ще згадати,що як Бутенко так і Острянця вже від трьох місяців цілковито без грошей. Що торкається барона фон Крамер - Клетт,то він свого часу сто- яв дуже близько до тутешнього російсько-німецького товариства "Най- едерус" котрому уділив навіть був підмогу,оскільки підписаному відо- мо, з фондів М.А.Н. Зараз,коли він вже не є президентом надзорчої Ради цієї фірми,контакт його зі згаданим товариством не сильний.Чи був він в зносинах зі Вишиваним,тяжко сказати но підписаний думає, що ні. Прийміть,Високоповажний Пане Міністре,запевнення моєї глибокої пошани і щирої відданості.Оренчук /в.р./ З оригіналом згідно: Начальник "Гипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин "19" квітня 1922 року ч.142/32 Міністерство має честь переслати при цьому для відпо- відного докладу витяг з докладу Місії в Угорщині від 9/III ц.р. ч.210. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Витяг з докладу. ........ "В останніх днях місяця лютого козаки донські,кубанські та терські, які розташовані по цілій Угорщині, довідавшись про присуд, котрий уміщено в попередньому звіті, зібрались по хуторах і ухвалили негайно вислати до Будапешту своїх представників та доручити їм подбати про те, щоби загаль- ний присуд було зведено на нівець і щоби, замісць того, бу- ло складено нову постанову. Проти того протестувала монар- хична група, але-ж представники козаків взяли гору, склика- ли нові збори, вибрали нову раду і склали нового протокола, без участі представників суто-монархичних груп. До складу Нової Ради, між іншим, увійшов і кубанський полковник Каріус. Російський комітет допомоги збігцям, що працював тут цілий рік під орудою п.Малами,- через інтриги монархичної групи, яка хотіла прибрати цей комітет до своїх рук,-роз- вязався, але-ж інші угруповання росіян ухвалили, щоби було призначено нові вибори до цієї інституції, яка єдина в Бу- далешті захищає інтереси Збігців-росіян. Вже було два засі- дання, але вибори ще не дали наслідків." Голова Місії Полковник Сікевич /в.п./ з оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу Telegram Lukaschewytsch alea roz 6 Warsowie Przyjęto dn.../4/192... godz./3/min. z podpis Urząd... Nº 37 Przewó WARSZAWA 21.VII.32 Uwagi służbowe: z ganoa 198 11 21 11= Nº słów dn.../4/ godz... min... worohiw wyznajut doklad widistano schulhin stocki ==== Zarząd Telegrafów nie przyjmuje odpowiedzialności za straty, wynikłe z późnego przesłania lub doręczenia telegramów M.P.i T. 1010 (IX. 921) 3.000.000. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин "22" квітня 1922 року ч.157/560. Міністерство має честь переслати при цьому витяг з докладу Місії в Угорщині від 7-го квітня ц.р.ч.232 для від- повідного докладу. МЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин/ Витяг з докладу. ..........."17 біж.місяця до Будапешту прибув,прямуючи з Гдансь- ка,Берліна та Відня,-генерал Омельянович-Павленко.Генерал гадає на який час залишитися в Будапешті,щоб працювати над своїми ме- муарами, Ген.Врангель,як об"їздив Сербію,то прибув до м.Су- ботич,де робив перегляд всіх російських технічних шкіл /машини- стів,телеграфістів,шосейних майстрів і т.д./.На привітальну промову директора одної з тих шкіл та на питання:коли-ж мовляв ми повернемось до Росії - Врангель сказав:"ми уже побєдили,- в России полный розвал и к нам с разных сторон тянутся руки". Відомий князь Казен-бек /якого нещодавно в Будапешті було побито/,поїхав до Берліна і там /після того,як було вбито Набокова/ його було заарештовано.Тепер він повернувся до Будапеш- ту; зібрав тут всю російську монархичну групу та звернувся до неї з промовою,в якій висловив привіт від мюнхенської монархи- чної групи; задоровив всіх з тим,що,мовляв, вже в червні б.р. Ро- сія матиме свого законного царя.В таємному засіданні Казен-бек рекомандував всім членам групи бути дуже обережними в зносинах з Українцями,а надто-з "Петлюровцями" та "Виникванцями"........... УНР. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "22" квітня 1922 року ч.159/805 Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу витяг з докладу Місії в Угорщи- ні від 27-го березня ц.р.ч.213.- КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Волкодав Витяг з докладу Місії в Угорщині від 27/ІІІ ц.р.ч.213. ......."На початку березня російський полковник фон Лямпе/представ- ник ген.Врангеля в Будапешті/ виїхав до Сербії та Болгарії,де мав побачитись з самим Врангелем. Коли полковник Лямпе повернувся до Будапешту,Місія довідалась про таке: Начальник штабу Врангеля ген.Шатілов подався до демісії, замісць його призначено ген.Мюлера /представник Врангеля в Парижі/, що зробило гарне вражіння серед поміркованих врангелівців. Корпус росіян в Болгарії одягнений гарно і має добру дис- ципліну; решта росіян-збігців в Сербії та Болгарії до бою не здат- на.Про агресивні заміри цього корпусу не чути; він має становити кадр майбутньої російської армії,коли пануванню большевиків в Ро- сії настане той чи інший кінець. Коли ген.Врангель із своїм штабом їздив по Сербії,то з цьо- го приводу в Скупщині було подано інтерпеляцію:на якій підставі в Сербії перебуває російський генерал перед-революційного часу та робить тут заходи,що до відбудови царської Росії,чого бути не мо- же і що для Югославії зовсім небажене...... ....В останні часи,згідно з тріанонським договором,репараційна комісія стежить за тим,щоби армія мадярська перейшла до нових шта- тів /добровольча/,формування такої армії вже почались; людей,що бажають вступити до війська,значно більш ніж того дозволяють шта- ти.Через те богато старшин пропонують свої послуги армії УНР. або-ж республікам Кавказьким /але не большевицьким/......" З оригіналом згідно: М.Сін Начальник Гіпльоматичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин "25" квітня 1922 року ч/15770/596. Міністерство має честь переслати при цьому для відповідного докладу копії повідом- лень: I/Пана Консула в Мюнхені № 570; 2/ Пана Консула в Данцигу N№ 1541; 1542.- Т. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин КОНСУЛЬСТВО В МЮНХЕНІ " 27 " березня 1922 р. ч.570 Високоповажаний Пане Міністре, В одповідь на обіжника № 6 від 6-го березня має підписаний за честь довести до Вашого, Високоповажаний Пане Міністре, ласкавого відома, що він в миру змоги подаватиме короткі відомості про зазначені в обіжнику справи. Пунктів І до III і VI він рідко коли буде торкатися, так як в Мюнхені немає змоги за ними слід- кувати; все це видніше і краще може бути зроблено Посольством в Берліні, котре має під боком большевицький центр, і може з нього відповідно черпати. Що ж торкається п. IV, то підписаний як до те- пер так і дальше подаватиме короткі відомості про заходи Вран- гелівців і Вишиванців, котрі будуть зроблені в Мюнхені. Української еміграції , котру можна б було використати, в Мюнхені немає. Зате думає підписаний, що можна б було у Баварії роздобуття де-яку частину зброї для наших повстанців, яку при най- меншe де-якi особи, з котрими підписаному довелось розмовляти, в тому змислі перед ним висказувались. Накінець до п. VII нехай вільно буде підписаному зауважи- ти, що Баварія немає зараз ранці своєї військової суверенности, вона в даний мент цілковито сконцентрована в Берліні. Від часу Ваймарської конституції Баварія втратила свойого воєнного Міні- стра, само Міністерство зараз розформовується хоч що правда де-якi відділи Міністерства істнують і по нинішній день. Баварська тері- торія становить зараз тільки одну із військових округ, а саме "Крайскомандо 7", на чолi котрого стоїть ген. Мель. Особа правих поглядів, но не доволі різка. Видну роль в баварських військових кругах грає ген. майор Епп. Крім регулярної армії, котру передбачає Версальський договір, була до недавна в Баварії ще й організація "Айнвонерверів", на чо- лi котрої стояли загально звісні керовники Ешерих і Канцлер. Зараз її згідно #/4 з домаганнями союзників скасовано, частъ зброї відібрано. В правді ще й зараз істнують тайно різнi штаби цієї ор- ганізації, но більшого значиння вони не мають. Прийміть , Високоповажаний Пане Міністре, запевнення моєї глу- бокої пошани і щирої відданості. ОРЕНЧУК /в.р./ 3 оригіналом згідно: Нач. Дипл. Відділу КОНСУЛЬСТВО В ДАНЦІГУ "30" березня 1922 р. Ч.1541 До Міністерства Закордонних Справ. УНР. в Тарнові. В додаток до моєї відповіді від 28/ІІІ ц.р. ч.1538 на від- ношення М.З.С. з 20/II 22р.ч.52т/202 в справі моєї переписки з Сенатом м.Данціга про тимчасове припинення діяльності Консульства та прохання о надісланні мені відповідного уповноваження, цим маю за честь сповістити М.З.С., що я вже в листі від 3/II 22р.ч.1485 докладно написав про зміст моїх розмов з представником Гуго Сті- неса, тайним радником Др.Варнсом та представником німецького Дер- жавного Союзу Промисловості морським радником Янке. Розмова велась головним чином, як я вже писав І/в напрямку відтягнення планів Стінеса до бойшевиків та направлення його ді- яльності на співпрацю з УНР. 2/Про уділення кредиту Українському Чорноморсько-Балтійсь- кому Торговельному Товариству для постачання краму населенню Во- лині через Українські Кооперативи, представник яких п.Г.Буц явля- ється членом зазначеного Товариства. До п.І Др.Варнс відніся з великою симпатією, але практично, з огляду на окупацію України бойшевиками, підійти до праці не мо- же. Що ж торкається другої справи, то вона ще знаходиться в фа- зі переговорів і перенесена цілком на приватний ґрунт. Договір по між Данцігом та Польщею позавчора/28/ІІІ/ було вислано. Консул УНР.в Данцігу /в.р./ Павлюк. Н.С. Всі розмови з п.Варнсом я вів при моїй заяві що на це не маю уповноваження від Уряду і мої розмови мали лише характер інформаційний а це вже на підставі наказу циркулярного М.З.С.УНР. Павлюк /в.р./ З оригіналом згідно: /підпис/ Начальник Дипломатичного Відділу КОНСУЛЬСТВО В ДАНЦІГУ " 30 "березня 1922 р. ч.1542. До Міністерства Закордонних Справ. УНР. в Тарнові. У відповідь на відношення М.З.С.від 6/ІІІ ц.р.ч.92т/321 цим маю за честь сповістити Міністерство,що по п.п.I,II та III Консульство розполагає тільки закордонними газетними відомостями по справі порученій в п.ІV можу сповістити,що в Данцігу видатних представників Савинкових та других монархичних організацій не має,крім монархичного союзу російських офіцерів;по п.У - україн- ська кольонія в Данцігу дуже не велика;,складається з де-кілька студентів тутешнього Політехничного Інституту,військових лю- дей,крім одного генерала,та 3-4 старшин не має; по п. VI - в Дан- ціг" мається ціла сіть большевицьких агентів;Д-г являється од- ною з головних експозитур большевицької пропаганди та шпіонажу. Майже в кожному ресторані данцігському большевики мають своїх агентів.До недавна всі вони групувалися біля Василя Дідушка, але з утечею Його з Данцігу в лютому до Берліну,зараз робота розбита між де-кількома агентами,які здається працюють сепа- ратно і ясно що вона буде об"єднана офіційним представництвом Совросії в Данцігу;по п. VII - армії в вільному Штаті Данцігу немає зовсім,крім окремого кадру поліціянтів /Schätzpolizei/ Консул УНР.в Данцігу Павлюк /в.р./ З оригіналом згідно: /П.Олій/ /Начальник «ипльоматичного Відділу