ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ
Жовтневої Революції і Собору святого
Будівництва МВС УРСР м. Харків
ФМР/10782 4 ОДСК 10
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ УНР
Копії наказів Головної команди
петлюрівських військ
1922 р.
на 79 арк.
Головне Управління Реверсивного Литаву Української Народної Республіки
Копії наказів Головної Команди петлюрівських військ
НАКАЗ
Головної Команди Війська Української Народньої Республіки.
4 г.
1-го січня 1922 р.
СТАРШИНА І КОЗАЦТВО
Наступаючий 1922 рік славноття Армія У.Н.Р. своєю непорожньою
важонії життя зустріває в тяжких умовах інтернування на чумпі.
Видув цілий рік в тої тяжкої хвиля, що Ви в болем в серці, але
непоромокною вірою в правоту своєї справи опускали річний кра-
день за днем мийня в количих обліках злиденного життя, але не
була ними останина офіра, яка вимагається від нас долею українсь-
ко народу і ходом історичних подій.
На офіра не була марною - вона дала свої наслідки
з переходом в стан інтернування. Армія, позбавлена змоги бути
активним чинником в боротьбі, не залишилася цілком пасивною. Вико-
ристовуючи кожну хвилю, приступила до пересудових й організацій-
нової структури стосовно до застережень повереднього дозвідку та
вимог найнісвіжих дослідів військової справи.
Рік ва дротами дав змогу поповнити всі пали в справі орган-
вання, навчання і виховання, чого не могли зробити протягом 4-х
років на фронти. Ціла низка вишколів так для старшин, як для ко-
зактва поширили свій огляд та піднесли загальний культурно-освіт-
чий рівень всіх, а козаки навчили грамоти. Усвідомили у всіх в
обсязі національно-державного обов'язку.
Детманна праця, нещиререна енергія й величезна воля п.п. Началь-
ників усіх ступенів, а старших козаків Армії особливо - дали
протягом наступних монет не лише збільшення розмірів вищої
підготовки, але й значну підвищену культуру.
Культурно-освітнє звільнення всіх ступенів проводиться у льотеру у
смугах: різних театри, опікції, музичні та спортивні групи,
студії, створюються насоси й живе олово чиновників своєго кожну віла
на життя та боротьбу життя, внесли культуру розмову й були завжди
конним промінцем в темних складній ситуації. Все, коротко перелі-
чене, є неоцінними оквар історії високополної боротьби й волята сто
річка для історії Українського війська
але це не все. Армія, відірвана від своїх їдних осель, від ши-
роких ланів і закува в дроти, охоронила тісний зв'язок зі своєю
батьківщиною й цей взаємн дав рясні квіти.
Широкий верстви бромахиста України, які ще рік тому не повір-
или в зроблену роль свого війська, нарешті визнали самі себе нашою
важною зброєю, усвідомились та свідомість глибоко й широко роз-
винулась кастільки, що сьогодні на Україні жінка й чоловік, старий
і малий розуміє свій святі обов'язок в жваволиній боротьбі. І ними
не всі дротами повзбанлені змоги воройно закінчити почату працю,
кількемліонний український народ нас заступив.
З тісному духовному взаємку, натхнення однією думкою в нами, він
не складе зброю, доки не знищити півничних московських хижаків.
А той час незабаром прийде. Український народ в не зрить, як
і внає добре це "комуніст".
СЛАВНІТЕ ВОЛЯТВО.
Знаю, що тяжко нині за дротами, але такі часи минули й сьогод-
ня на порозі Нового Року й нових перспектив. не час піддаватись
зверірро. Не час складати зброю. З утречною енергією, в присусному
вам витривалості закликаю до дальнійої праці по удосконаленню се-
бе в своїх обов'язках, щоби бути готовим кожну хвилю. Стави до спіл-
лої праці, коли могутній наш народ несв-як один підніметься та
скаже своє останне слово.
З левою зброєю в нашу перемогу здоровлю широ славетних лина-
рів-борців за волю України й Новий Роком.
Олова вам, Орли України. Слава УКРАЇНІ. Немав оголосити і всіх
частинках та командах.
Військовий Головний Отаман ПЕТЛЮРА В.о. Військ М-ра? З-го Коме-
нда, волонтером Генерал-Комуникат БОВК
Ч 2.
1-го січня 1922 року.
При цьому оголошую затверджене мною Тимчасове Положення про Кнайцьку школу прискореного випуску для підготовки старшин військового часу в таборі Каліч.
ПОДАТОК: Тимчасове Положення.
Підписали: Головний Отаман П'єтлюра. В.о.Військового Міністра і В.о.Командувача Армією, Генерал Хорунжий ВОВА.
ЗАТВЕРДЖУЮ 1 січня 1922 р.
Головний Отаман П'єтлюра.
ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про Кнайцьку школу прискореного випуску для підготовки старшин військового часу.
Розділ І.
1. Метою школи являється підготовка необхідного кадра молодших старшин військового часу для армії Української Народньої Республіки.
2. Завдання цієї школи є підготувати в найкоротший термін, головним чином досвідчених інструкторів - старшин військового часу для заповнення посад молодших старшин армії У.Н.Р., поки армія не перейде на стан мирного часу.
Розділ ІІ.
3. Склад школи поділяється на постійний (вгідно доданого до цього тимчасового штата) та неремінний. До постійного складу належать: Начальник школи, помічник його (він же і завідувач учбовою частиною), ад'ютант школи, комендант, начальник постачання, начальники відділів, старшини командного складу. Крім того, канцелярія в складі 5-х діловодів (по муштровій, інспекторській, учбовій та господарчій частинах), канцеляристів і 16 розрядів посильних і уборщиків.
4. До перемінного складу належать юнаци - учи школи.
5. Лектори рахуються прирідженними до школи.
Розділ ІІІ.
Вступ до школи.
6. До вступу в школу допускаються ксаки всіх частин армії У.Н.Р., з освітою не нижче 4 класів гімназії, найкращих з моральному і стройовому відношенню, здорових та хдібних до муштрової служби, по особистому вибору командирів частин, головним чином з числа находящихся давно у них і відлічених як в боях славетної боротьби армії за незалеження України.
7. Крім козаків можуть приряджуватись до школи і старшини для проходження курсу, в метою переводу в другий рід зброї.
Під час теоретичного і практичного навчання такі старшини прив'язуються до звичайних юнаків, а по за родинами навчання користуються всіма правами старшин.
Розділ ІV.
Предмети навчання.
8. В школі викладаються нижче зазначені дисципліни:
Пішій відділ:
| ЧЧ | Предмети. | Кільк. годин |
|---|---|---|
| 1. | Тактика | 100 |
| 2. | Топографія | 40 |
| 3. | Фортіфікація | 12 |
| 4. | Артилерія | 12 |
| 5. | Наставлення для стрільби в рушниць | 40 |
| 6. | Українська мова. | 20 |
| 7. | Історія України | 12 |
| 8. | Географія України | 6 |
| 9. | Українська література | 12 |
| 10. | Діловодство | 8 |
| 11. | Господарство | 12 |
| 12. | Кулєметне діло | 30 |
НАКАЗ
Головної Команди Зійська Української Народньої Республіки.
Ч I.
1-го січня 1922 р.
СТАРШИНА І КОЗАЦТВО.
Наступаючий 1922 рік славетня Армія У.Н.Р. силою непереможних
законів життя зустрічає в тяжких умовах інтернування на чужині.
Минув цілий рік а тої тяжкої хвили, що Ви в болем в серці, але
в непереможній віроя в правоту своєї справи опускали рідний край.
День за днем минаю в колочих обіймах зліденного життя, але це
була може останина офора, яка вимагається від нас долою українсько-
го народу і ходом історичних подій.
І ця обіра не була марною - вона дала свої наслідки
в переходем в стан інтернування. Армія, позбавлена амоги бути
активним чинником в боротьбі, не валишляся цілком пасивною. Вико-
ристовуючи кожну хвилю, приступила до пересудови й організації
своєї структури стосовно до застережень понереднього дозвіду та
вимог наявнових дослідів військової справи.
Рік за другим дав амогу поповнити всі плами в справі орган-
зації, навчання й виховання, чого вс могли зробити протягом 4-х
р. не сроти. Ціле низка бишколів та для старших, як для ко-
мандирів, так і для рядових військових, розглядали культурно-освіт-
ні курси по всьому фронту. Всі вони були засновані на принципах
відповідності до потреб інтернування та дозволеного умовами.
Культурно-освітні відділи в організації розвинули культуру у
всіх галузях: рідний театр, співочі, музичні та спортивні гуртки,
студії, таборові часописи й живе слово «сповнили» собою кожну віль-
ну хвилю таборового життя, внесли культурну розвагу й були завжди
ясним промінем в тяжкій, складній ситуації. Все, коротко перелі-
чене, є неоцінними скарб історії визвольної боротьби й колода сто-
рінка для історії Українського війська.
Але це не все. Армія, відірвана від своїх їдних осель, від ши-
роких ланів і закута в дроти, скоронила тісний зв'язок зі своєю
Батьківщиною й цей зв'язок дав рясні квіти.
Широки верстви громадянства України, які ще рік тому не мовсім
ровумили роль свого війська, нарешті виявили самі себе, напроя-
нальну арость, усвідомились та свідомість глибоко й широко роз-
винулась настлільки, що сьогодня на Україні жінка й чоловік, старий
і малий розвумеє свій сеттей обовязок в незвольній боротьбі. І коли
ми за дротами позбавлені амоги зробити закінчити почату працю,
кількаміліонний Український народ нас заступив.
В тісному духовному зв'язку, натхнення одною думкою з нами, він
не складе зброя, доки не злишить північних московських хижаків.
А той час невабаром прийде. Український народ в це вірить, як
і знову добре це "комуніст".
Знаю, що тяжко нані за дротами, але тяжкі часи минули й сьогод-
ня на порозі Нового Року й нових перспектив, не час піддаватись
злєвіррю. Не час складати зброя. З утроненою енергією, а присудою
Ван витривалістю закликаю до дальшої праці по удосконаленню се-
бе в своїх обовязках, щоби бути готовими кожну хвилю стати до спіль-
ної праці. Коли могутнім наш нарід весь як один підніметься та
скаже своє останне слово.
З певною вірою в нашу перемогу здоровою широ славетних лиця-
рів-борців за волю України в Козим Роком.
Слава Вам, Орли України. Слава УКРАЇНІ. Наказ оголосити і всіх
частинках та командах.
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЮРА В.о., Військ.М-ра і В.о. Коман-
дуцього Армією, Генерал-Хорунжий БОВІ.
-2-
Ч З.
I-го січня 1922 року.
При цьому ополошую затверджене мною Тимчасове Положення про Кінцьку школу прискореного випуску для підготовки старших військового часу в таборі Наліщ.
ДОДАТОК: Тимчасове Положення.
Підписали: Головний Отоман П.єтляра. В.с.військового Міністра і В.с.Командуючого Армією, Генерал Хоружий ВОВЕ.
ЗАТВЕРДЖУЮ I січня 1922 р.
Головний Отоман П'єтляра.
ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про Кінцьку школу прискореного випуску для підготовки старших військового часу.
Розділ I.
1. Метою школи являється підготовка необхідного кадра молодих старшин військового часу для армії Української Народньої Республіки.
2. Завдання цієї школи є підготувати в найкоротший термін, головним чином досвідчених інструкторів - старшин військового часу для заповнення посад молодших старшин армії У.Н.Р., поки армія не перейде на стан мирного часу.
Розділ II.
3. Склад школи поділяється на постійний (згідно доданого до цього тимчасового штату) та перемінний. До постійного складу належать: Начальник школи, помічник його (він же і завідувач учбовою частиною), ад'ютант школи, комендант, начальник постановки, начальники відділів, старшини командного складу. Крім того, канцелярія в складі 3-х дипломатів (по мутроводі), інспекторській учбові та посободарчій частинам), з канцеляристів і 16 козаків носильних і уборників.
4. До перемінного складу належать юнахи - учні школи.
5. Лектори рахуються приєднаними до школи.
Розділ III.
6. До вступу в школу допускаються козаки всіх частин армії У.Н.Р., а освітою не нижче 4 класів гімназії, найкращих з моральною і стройовому відношенню, здорових та хдіонцях до муштрової служби, по особистості вибору командирів частин, головним чином з числа нахочлийся Давно у них і відлічившихся в боях славетної боротьбою армії за визволення України.
7. Крім козаків можуть приряджуватись до школи і старшини для проходження курсу, з метою переходу в другий рід зброї.
Під час теоретичного і практичного навчання такі старшини прирівнюються до звичайних юнаків, а по за родинами навчання користуються всіма правами старшин.
Розділ IV.
Предмети навчення.
В школі викладається нижче зазначені дисципліни:
| Німий відділ: | | |
| --- | --- | --- |
| Ч.ч. | Предмети. | Кільк. годин. |
| 1. | Тактика | 100 |
| 2. | Топографія | 40 |
| 3. | Фортіфікація | 12 |
| 4. | Артилерія | 12 |
| 5. | Наставлення для стрільби в рушниць | 40 |
| 6. | Українська мова | 20 |
| 7. | Історія України | 12 |
| 8. | Географія України | 6 |
| 9. | Українська література | 12 |
| 10. | Діловодство | 8 |
| 11. | Господарство | 12 |
| 12. | Кулеметне діло | 30 |
Копія
НАКАЗ
Головної Команди Війська Української Народньої Республіки.
Ч б.
26-го січня 1922 р.
§ 1.
При цьому оголошується затверджене мною: "Положення про культурно-
освітню працю у війську."
ДОДАТОК: згадане положення.
§ 2.
Надалі особливо велику важу культурно-освітнім справам у війську
наказую:
1) Начальником і Генерального Штабу подбати, аби культурно-освіт-
ня праця в армії була організована в належній опозою в найближчим
часі.
2) Всім начальникам військових частин тщательно ознайомитись з до-
даним до цього положенням і найкоротший час перевести його в
життя, звертаючи увагу на те, щоб кожний козак нашої Армії належно
засвоїв необхідні для нього знання.
§ 3.
Військовому Міністерстві подбати про переведення в належний опо-
сіб штатів культурно-освітніх установ в Армії.
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЮРА. Т.в.о.Військового Міністра і
Т.в.о.Командуючого Армією, Генерал-Хорунжий ВОЗН.
ЗАТВЕРДЖУЮ.
Головний Отаман Військ У.Н.Р.
ПЕТЛЮРА.
26 січня 1922 р.
Положення
про культурно-освітню працю в військові.
I. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ.
1. Культурно-освітня праця в військові має своїм завдан-
ням і михований воїна так, щоб він був дійсним громадянином своєї
БАТЬКІВЩИНИ, свідомим своїх обов'язків, як активний захисник рід-
ного НАРОДУ і ДЕРЖАВИ та щоб служити українському суспільству жи-
вим прикладом належного виконання громадянських обов'язків.
2. У склад культурно-освітньої праці входить все те, що
допомогає виконанню вище зазначеного завдання, а саме:
а/моральне виховання, б/загальний інтелектуальний розвиток,
в/боротьба з неграмотністю, г/національно-громадянське виховання,
д/національне свідомість, е/фізичне виховання і жестетичне ви-
ховання.
3. Культурноосвітнє праця провадиться обов'язково по всіма вої-
ками у всіх військових частинах, а також у всіх військових школах
та командах.
4. З зазначених в ст.2 галузей культурно-освітньої роботи не
всі мають рівне значення взагалі й у військового порядку з "окре-
ма; крім того, у військах культурно-освітнє праця обмежується це
й коротким строком служби, а тому її необхідно поділити на дві ка-
терорії: а) до першої категорії увійде все те, що потрібно знанн
кожному воякові-громадянинові для свідомого виконання своїх обо-
вязків і б) до другої те, що не торкається військової справи, але
корисно знанн воїкові, як чоловікові, членові суспільства.
Знання того, що стосується першої категорії і зазначено в до-
даному до цього програму (додаток 1) укладає собою службовий обо-
в'язок і тому для нього повинні бути призначені особливі години а
числа учебних годин. Те-ж, що віднесено до другої категорії, не
обов'язкове й провадиться лише в бажаннями.
5. Викладання обов'язкових знань (ст.4 п.а) покладається на
старших, як іх службовий обов'язок.
Необов'язкові ж галузі культурно-освітньої роботи (ст.4 п.б)
провадяться в вільний від служби час як старшинами і козаками,
так і покликаннями приватними особами, але під державом і відпо-
відальністю командного складу та під керуванням військових культурно-освітніх органів.
-2-
6. У кожній окремій частині загальний догляд за всією куль-
турно-освітньою працею лежить на командирів частини, як прямий
його службовий обов'язок. Для безпосереднього керування цією
працею призначається один із старших частини, який має відповід-
ний освітній досвід. Цей старшина несе відповідальність за успіх
праці й по погляду командира частини може бути звільненим від
інших службових обов'язків.
а) Моральне виховання.
7. Моральне виховання має своїм завданням виносити волкові ро-
зумне відношення до питань освіти та до ближнього.
Воно повинно складатися з вивчення волкові моральних законів
Вожевих (що мають в Молитві Господній, десятках заповідях, та
євангельському вченні про блаґочестя) і людських (постанови Же-
невської конвенції 1906 р. і Гаагської 5 жовтня 1907 р.).
Ці відомості обов'язково для кожного волка.
До необов'язкових знань відносяться навчання волка як громадя-
нини етичним законам суспільства, а християни помимо того повинні
бути ознайомлені більш докладно з догмами та вимогами релігії та
моралі рівно-ж як вояки інших релігій є догмами останніх.
8. Треба завжди пам'ятати, що приклад найкращий навчитель, а тим
більше в питаннях морального характеру. Іому всі начальники своїм
поведінням повинні подавати приклад морального виховання для
своїх підлеглих.
Теоретичні ж виклади обов'язкових знань з релігії покладаються
на військових пан-отців, а по Женевській та Гаагській конвенціям
на старшини.
9. Загальний інтелектуальний розвиток волка повинно направля-
ти до того, щоб розумнути його розум, навчити його свідомо стави-
тись до своїх обов'язків, дати волкові змогу розібратися навколо
й арозвуміти всі ті явища, з якими він матиме діло у життю і особ-
ливо при проходженні військової служби.
Це осягається шляхом розмов, читанням, викладами лекцій по
різним питанням і т.д.
10. Окремих годин не це не призначається, але весь устрій жит-
тя волка повинен бути так вироблений, щоб кожний крок наближався
до цієї мети.
Це постійний обов'язок всіх начальників.
в) Боротьба з нервамою істю.
11. Боротьба з нервомтністю повинна взяти перше місце в за-
гальному розвиткові волка; з війська ніхто не може бути нервамо-
ним. Тому для навчання грамоти командирами частин постановляються
окремі службові години в загальному роспису
навчання військ.
12. Навчання грамоті продовжиться старшинами окремо в кожній
сотні, під безпосередньою відповідальністю командира сотні. При
цьому в сотні може бути організовано кілько груп: для воєвім не-
грамотних, малограмотних і т.к.
В поміч старшинам для навчання в групах можуть призначатися
здатні до того козаки з відповідною освітою.
13. Навчання грамоті складається в навчанні читати, писати й
рахувати.
14. У кожній сотні при школі повинна бути бібліотека як зі
шкільними книжками, так і з книжками для читання, ухваленими від-
повідними військовими органами.
г) Національно-громадянське
виховання.
15. Національне виховання повинно строїтися до детального за-
своєння волком своїх зобов'язків до Держави, Уряду й громадян та до
здатності його виконати свій обов'язок волка при всяких умовах.
16. Для дослідження поставленої в ст. 15 мети повинно ознайоми-
ти волка з:
а) Державним устрієм, б) важнішими державно-громадськими уста-
новами, в) високим призначенням волка. Його правами та обов'язками,
як вояка, до Держави, Уряду й гли.
17. Виклади із всіх цих галузей входять в круг обов'яз-
кового навчання. Її провадиться в старшинами, для чого
повинні бути призначені окремі години в загальному роспису навчан-
ня волка.
-3-
Гол. Ком. 1922 р. +6.
18. Крім зазначених в попередніх ст. ст. 10 і 17 виклади по тілесному дісціплінах проводяться в повсякденної години старшими, кул.-освітніми органами й прикладаються для цього приватними особами по програмах, укладених комісарями честин.
19. Національна свідомість народу є підвалиною, на якій будуть ся держава й має на моті певне й широке освідошення воли аї сво- ім НАРОДОМ та ДЕРЖАВОЮ.
У війську вона повинна складатися з короткого, що до кожана, але досконалого, ознайомлення з історією, географією та економі- кою України.
20. Усі праці по розвиненню національної свідомості волка має своїм завданням збудити й виплекати розумну любов до свого Народу та до своєї батьківщини.
Тому при ознайомленні волка в історію України, треба звертати найбільшу увагу на видатні та мілкотні події боротьби за незалеж- ня України та боротьби за її державну незалежність як за старі, так і за наші часи.
Волка мусить бути добре ознайомлений з кращими сторінками істо- рії своєї честини для підняття в ньому почуття кооперативного ду- ху, товаришевської вірчності та військового братерства.
21. Провадження такої роботи є службовий й обо- в'язок і виконується старшинами в службові часи під керуван- ням як свого прямого начальства, так і органів культурно-освітніх за відповідальністю командира частини.
22. Національна свідомість волка має надзвичайне значення й тому на її розвинення необхідно звернути особливу увагу, улаштовую- чи в повсякденної часи спеціальні виклади по можливості за допо- могою кінематографа, світлих малюнків й таке інше.
Для тієї-ж мети необхідно мати в кожній сотні відповідну, спе- ціально підборану бібліотеку для читання /ст.14/ й курін,бібліо- теку переважно з творів по українозаводству во всіх його галузях та по інших розвалуженних загального знання як на українській, так і на чужих мовах.
При культурно-освітніх відділах дивізій повинні бути капіталь- ні бібліотеки, до військових потреб пристосовані.
23. Фізичне виховання має своїм завданням виховати фізично сильну натуру, що легко переносила б труднощі військового життя, а також призвичаїти вою водка до цього.
24. Те-того роду праці складається з знайомства для старшин з анатомією та гігієною, й для козаків тільки в рівненю і подачею першої помочи при нещасних випадках.
25. Теоретичні знання по тілесному вихованню мусять викладати санітарний персонал частин, що входять в їх службовий об'єкт.
Для них викладів встановлюються окремі службові часи.
26. Практичні вправи в гімнастиці входять в службовий обовязок воїків, провадиться в службові часи під керуванням старшинського складу й його відповідальність, як частинна культурного навчання.
27. Незалежно від зазначеного в ст. 26 навчання, при помочі культурно-освітніх організацій і частках організується союзь- обкі гімнастичні апраї й різног роду фізичний спорт та спортив- ні грим, які мають на меті підвищений розвиток чоловіка.
Для більшого розвинення дітей, дуже корисної галузі фізичного виховання можуть бути призначенні прив'язки з голодарських сум.
Прізвани можуть ути лише рази, а проші на їх купівлю відпуска- ються в лідому Командира дивізії.
28) Стетичне виховання.
Естетичне виховання має своїм завданням гармонійне розвинення чоловічої натури, з'окрема почуття краси.
У війську її воно поживно вестися в уто національному дусі для пробудження й укріплення в духі волка любови до рідного мі- стецтва, до краси й оточення й зробування її в військових пра- вах.
29. У модному життю волка естетичне виховання повинно отремі- ти до врозуміння ним значення чистоти й порядку в оточенню, до вироблення честинності в відносинах поміж собою й приватними особами, до боротьби з поразною лайкою та до щедрення йому постійної гвич- ки й любови тримати власну особу в порядкові, використовуючи все те, що діє уніфарм.
-4-
31. Для встечного виховання особливі часи не призначаються.
32. Праця по естетичному вихованню складається з організації хорових, музичних, малювальних, драматичних та інших мистецьких товариств і гуртків, які провадять свою роботу в вільну на заса- дал вільного співробітництва.
33. Керування всією цілою роботою покладається командиром та- стини, по докладній керовника культурно-освітньої праці. На емата- рів переважно є члени сторінки, а в разі відповідному на кожен, це можуть покликатися й признати особи як відповідальність ке- рованих культурно-освітньої працю в частині.
34. Загальне керування, організація й допомога за правильним провадженням такої культурної роботи у всіх частинах дивізії покладається на дивізійні культурно-освітні відділи.
35. Командири частин повинні допомагати цьому виду культурної роботи всіма можливими засобами.
II. ОРГАНИ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ ПРАЦІ.
36. Органами для проведення культурно-освітньої праці у військові є:
а)Культурно-освітня Управа при Генеральному Штабові, б)дивізійні Культурно-Освітні Відділи, в)Керовники культурно-освітньої праці у частини і г)Інструктори культурно-освітньої праці в сотнях (батареях, командах).
а) Культурно-Освітня Управа при Генеральному Штабові.
37. Культурно-Освітня Управа при Генеральному Штабові є центральний військовий орган, який здійснює, керує та дає основні напрямки всій культурно-освітній діяльності у військові, майже, крім того, другим своїм завданням такою військову підготовку населення допризивного та повсякденного зрісту.
38. Культурно-Освітня Управа при Генеральному Штабові має свої завдання:
а)національне та культурне виховання українського війська, спрощення серед нього загальної освіти, в розгляд і ухвалення київською для звичання їх в відсекові по загальному та культурно-освітніх питаннях.г)видавання книжок, брошури, портретів, військо- вих малюнків, листівок та часописів і журналів і розповсюдження їх серед війська, д)організація керування й контролю культурно- освітньої праці у військові. е)стеження за тим, щоб на місцях культурно-освітні робота провадилася згідно з законом та згодою женими наказами, ж)слідування, щоб у кожній культурно-освітній установі велася статистика всієї праці в обсязі культурно-освітнього. з) розпорядженням за собами, які видавляються Урядом та промовленням на цілі освіти війська. і)розповсюдження й укріплення між населенням ідеї необхідності Української Держави костя та її військової міці, к)організацію керовництва спортивних та гімнастичних товариств і гуртків поміж населенням та контроль над їхньою діяльністю, коли на це витрачається державні гроші по кошторису військового Міністерства. л)розроблення планів програм мін та положень по фізичній підготовці шкільної молоди до військової служби в порозумінню з Міністерством Народньої Освіти, м)складання обрахунків, кошторисів та справоводень по всіх галузях як культурно-освітньої роботи, так і військової підготовки населення, а також ревізії матеріальних витрат, коли установи одержували гроші по кошторису Міністерства Більшового. н)звідування персональним складом роботників культурно-освітніх уста- нов і установи по військовий підготовці населення, о) виконування функції органа сполучення між Військовим Міністерством і урядовими установами та громадянськими об'єднаннями.
39. Культурно-освітня Управа входить до складу Генерального Штабу на правах Генерал-квартирмейстерства.
40. Персональний склад Управи опреділяється штатом, а Упра- ва складається з Начальника Управи, старшого для доручень і п'яти відділів: 1)Адміністративно-Організаційного, 2)Наказного, 3)Військового, 4)Мистецтва й Спорту і 5)По військовій підготовці населення.
41. Начальник Культурно-Освітньої Управи безпосередньо підлягає помішникові Начальника Генерального Штабу й є його найближчий поміщик у справах виконання завдань, що до компетенції Управи та її відділів, в стосунках і до підлеглих йому установ
- 5 -
Гол. Ком. 1922 р. Ч. 6.
та осіб користується правами Генерал-Квартирмейстера.
42. Відділ Адміністративно-Організаційний:
а) організовує й впорядковує культурно-освітні установи у військо-
ві, вдає персональним складом культурно-освітніх працювників
у кзому, скликає й провадить конференції культурно-освітніх пра-
цювників у військові. б) деклуеться про поповнення персонального
складу військових культурно-освітніх робітників в разі потреби
цивільними особами. в) упорядковує, дає напрям і використовує
культурно-освітню роботу різних громадських установ, котрі мають
на меті допомагати військові. г) пеклуеться про поповнення необхід-
ними організаторами громадських гуртків та товариств, маючих вій-
ськове значення також уставов по військовій підготовці населення.
ґ) складає бюджет всіх громадських зтрат по культурно-освітній сфе-
рі у військові, а також провадить рахівництво й контролює видат-
ки підлеглих Управл установ. д) провадить загальне листування Укра-
ви, виконуючи функції її загальної канцелярії. е) нагороджує най-
тісніший авзак з частинами.
43. Відділ шкільний:
а) улаштовує й провадить школи для неграмотних і малограмотних,
а також загальні школи для тих, хто вміє читати й писати лише по
російським мовам. б) улаштовує курси: українознавства для старших і підстарших, загально-шкільні
для докінчення їх освіти, також інструкторською для підрозділки
робітників культурно-освітнього діла у військові, в) опрацьовує
програми й зказівки для навчання, користуючись програмою відпо-
відних шкіл Міністерства Народної Освіти, г) заохочує школи ви-
щих ступнів, нарядні університети, (ахові курси по різних галу-
жих знання, в тому числі і кооперації, д) контролює школи загаль-
но-освітнього характеру у військових частинах, є) постачає куль-
турно-освітнім відділам військових частин усюде педагогичне при-
ладдя. ж) веде статистику шкільної праці у військові.
44. Відділ бібліотечний:
а) оцінює книжки й ухвалює їх для читання в військові. б) відає
чиловий чор діяльність у військові, улаштовує, комплектує, ката-
логує та надсиляє польові бібліотеки на фронт чи до частин і
взагалі книжки для поповнення бібліотек військових частин, а так-
ож Слободок для команд поповнення, збору та шпиталів. в) уста-
новлює способи влаштування військових бібліотек та впорядкуван-
ня статистики читання. г) дає про постачання всього часописів та
журналів. д) опрацьовує плани видавництва і редагує орган Управи,
коли він видатеться, к) лягаеться єдиним посередником між грома-
дством й військом, що до постачання громадською військової
відповідної літератури й сес згоди віддає таке постачання не до-
пускається; провадить реєстрацію військових бібліотек. в) вироб-
ляє в миру потреби конспекти лекцій і надсилає їх до частин.
1) стежить за зсім, виданими в честинах, об'єднує їх діяльність
к) стежить за літературою по культурно-освітній справі в військо-
ві за кордоном, набуваючи відповідний матеріал. л) улаштовує за-
мільну бібліотеку Управи, керую нею, збирає й впорядковує необ-
хідні матеріали для культурно-освітнього архіву, м) веде статисти-
ку бібліотечно-видавничої справи в військові.
45. Відділ Мистецтва й Спорту:
а) організує козацькі та театри й театри для коваків, керуючи їх-
ньою діяльністю на місцях. б) дає про організацію національних
корів і оркестрів духовых та струнних, а також товариств націо-
нального танку. в) постачає для театрів, корів, оркестрів необхід-
не приладдя, підручники, ноти й літературу, участьове курси дисі-
гентів і капельмейстерів. г) організовує повсякденну розвагу во-
янків, шляхом закладання "хат козака", клубів, виставок, улашту-
вання серед воліні спортивних товариств та ігр. д) улаштовує націо-
нальні, свяйлені та спортивні свята й керує діяльністю в цьому
відношенню громадських об'єднань. е) дає про естетичний вигляд
козарень, таборів та їх оточення, даючи у відповідних випадках
засіб висновки що до будівлі козарень. ж) проводить статистику ро-
боти у військові в обсягу завдань свого відділу.
46. Відділ Військової підготовки населення:
а) Росповсюджує й українляє між населенням ідею необхідності Укра-
їнської Державності "а, як грунт її, ідею військової сили
України, б) організує керовництво та підтримку воїлких спортивних
- 6 -
та пінакастичних товариств, гуртків "січей" і т.п., між населенням,
в) контрольове в установленнх цілях діяльність тих гуртків та товариств, на які витрачалися гроші по контросу Військового Міністерства. г) організовувати "пласт" та "молоді січи" між молоддю шкільного віку. д) розробляє плани програмів та положень по фізичній підготовці населення в порозумінню з відповідними цивільними Міністерствами, е/вег статистику роботи й організації по військовій підготовці населення.
47. Указана вище діяльність Управл та її відділів переводиться в життя по вказівках Начальника Генерального Штабу й вводиться в чинність встановленням шляхом - наказами, положеннями, інструкціями й т.п.
б) Дивізійні Культурно-Освітні Відділи.
48. До складу штабу кожної стрілецької й кінної дивізії, а також кожної запасової бригади входить культурно-освітній відділ, персональний склад якого опреділяється штатом.
49. Культурно-освітній відділ дивізії (бригади) має завдання:
а) керувати всією культурно-освітньою справою в частинах дивізії й контролювати цю працю. б) бути посередником між культурно-освітніми органами частин дивізії й Культурно-Освітньою Управою при Генеральному Штабові.
50. На чолі культурно-освітнього відділу дивізії (бригади) стоїть Начальник Доро/ який обирається й призначається по кандидатським спискам Культурно-Освітньою Управою при Генеральному Штабові й затверджується загальним порядком. До кандидатського списку таких начальників можуть бути допущені і особи, яких атестує командир дивізії (бригади).
51. В загальному службовому відношенні начальник культурно-освітнього відділу підлягає Начальникові Штабу дивізії (бригади). В справі ж культурно-освітній він одержує вказівки від Культурно-Освітньої Управи при Генеральному Штабові й Командира дивізії (бригади) й має безпосередній доклад у Командира дивізії (бригади) тільки в присутності Начальника Штабу дивізії (бригади).
52. Начальник культурно-освітнього відділу дивізії (бригади) являється начальником усього персонального складу свого відділу й відносно його користується правами командира окремого куреня.
53. Для провадження культурно-освітньої справи в частинах дивізії (бригади) він укладає плани згідно вказівок Культурно-Освітньої Управи та командира дивізії (бригади) й в порядку техничного переведення цього плану в життя входить в безпосереднє порозуміння з командиром даної частини, працюючи в ним в самому тісному контакті, так само в тісному контакті свою працю провадить він і з священиком чинами.
54. В обов'язки Начальника Культурно-Освітнього відділу дивізії (бригади) входять:
а) всі справи, які лежать на обов'язку Культурно-Освітньої Управи, але в межах своєї дивізії (бригади), б) виконання всіх розпоряджень і вказівок Культурно-Освітньої Управи, в) керування всіма культурно-освітніми справами в дивізії (бригади), згідно цього положення й вказівок Командира дивізії (бригади), г) подавання до Культ-Освіт. Управи першого й пізнадцятого кожного місяця короткого звіту про стан культ.-освіт. праці в дивізії (бригади), а в наглих випадках і частіш, д) що місця робити повну Доклад Командиру дивізії (бригади). Особист. Управи про хід культ.-освіт. праці в дивізії (бригади), зазначаччи ті умови, в яких провадиться ця праця, е) безпосередньо керувати культурно-освітньою справою в окремих сотнях, доданих до штабу дивізії (бригади), ж) контролювати культ.-освіт. роботу в частинах дивізії (бригади). й) про наслідки робити доповідні командиру і дивізії (бригади), з) одержувати вказівки й техничну допомогу зід культурно-освіт. Управи при Генеральному Штабі.
і) дбати про цілість і нерухомість майна відділу (бібліотеки, складу, педагогичного приладдя й т.п.) і спреділювати між частинами дивізії (бригади) всяке майно, приклада, що поступатиме до нього для допомоги культурно-освітній праці в частинах, к) закладати з дозволу командира дивізії (бригади) школи нерамотних, малограмотних при куренях, курси для інструкторів по національно-освітніх справах, фахові курси, а також курси для самоосвіти старшин по загальним предметам та закордонним мовам при дивізії (бригади). л) дбати про те, щоб на протязі певного часу не було в даній частині жадного
-7-
Гол.Ком.1922 р.Ч б.
неграмотного козака й національно несвідомого старшини, м'ябати,
й давати певні вказівки, що до заснування хорів, драматичних турт-
ків, танкових товариств, оркестрів, а також бандуристів, і посил-
чати частини літературою, як отриманою з Культурно-Освітньої Упра-
ви, так і виданою при діялії (бригаді) власними засобами, осле-
жити за процесом різних організацій культу-освіт. характеру в давн-
вії (бригаді) і сприяти їх розвиткові, позбірати історичні мате-
ріали взагалі й зокрема відносно дивізії (бригади) описи вказаних
подій військового характеру та різні малюнки й потреби, що мають
історичний характер. рjредягує дивiзiйний журнал і часопис та під-
повідати за їх напрiмок. с) організувати в частинах хити козака i
т.к. Б разі потреби, Начальник культ.-освіт. відділу, зауваживши не-
одновіднiй настрiй воїття своєї частини, докладає невідкладно про
це командиру ii, приймаючи згідно вказівок останнього педагогично-
освічні засоби для полагодження таких настроїв. Начальник культ.-
освіт. відділу частини є одновідальним за з'єднаний стан частини.
55. Помішники Начальника Культ.-Освіт. відділу дивiзiї (бригади)
призначаються по представленню Начальника Культ.-освіт. відділу
шляхом, зазначеним в ст.50 цього Положення.
56. Донн допомогаєть Начальникові відділу в зиконанні його обо-
в'язків: один - спеціально в сфері шкільної праці, другий - бібліо-
текної, мудавничої і історичної, третій - містечтва й спорту, а в
справах морального виховання начальникові відділу допомагає дивi-
зiйний пан-отець.
в) Керовник Культ.-Освіт. працює
в частині.
57. Керовником культ.-освіт.праці в кожній окремій військовій
частині обирається один зі старших цілї частини командиром ii й
затверджується Командиром дивiзiї (бригади) тільки по докладу На-
чальника Культ.-освіт. відділу дивiзiї (бригади).
58. У випадку сперечання як призначенню, так і в усунення в по-
сади керовника культурно-освіт.справою в частині справа остолочно
розглядається Культ.Освіт.Управою при Генеральному Штабі й роз-
рішується Начальником Генерального Штабу.
59. Керовник культ.-освіт. працює в частині користується правами
командира неокремого куріня.
60. Керовник культ.-освіт.працює в окремій військовій частині
обов'язаний: а)з докладу командиру частини виконувати вказівки На-
чальника культ.-освіт.відділу дивiзiї (бригади); стежити за прапцю
сотенних інструкторів; давати їм вказівки, відповідаючи як за свою
працю, так і за діяльність сотенних інструкторів, б) роз'яснити кожно-
го сьомого і двадцять першого числа доповіді Начальнику Культ.-Осв.
відділу дивiзiї (бригади) про хід праці як своєї, так і сотенних
інструкторів, в)провадити відомості про освітній ценз козаків курі-
п і подавати їх до відому командирові частини і начальникові культ-
турно-освіт. відділу в дивiзiї (бригади), г)улаштовувати курінні
бібліотеки і дбати про їх поповнення, також про належну каталого-
зацію книжок і про цілість їх при пересадах частин, д) розшукувати
в своїй частині старших та козаків, вдатних до культ.-освіт. праці
в військові й списки таких старшин та козаків надсилати до Культ.
Освіт.Управи Генерального Штабу через культу-освіт. відділи дивiзiї
(бригади), е)робити доповіді і мандирові частини про хід культурно-
освітньої праці в частині ж, оголошувати між сотнями (батареями)
і швидронами всякє малюк і приладдя, котре буде одержувати для про-
ведення культурно-освітньої праці, в)збирати всі історичні й ху-
джинні матеріали й хорошити їх, и) організувати хори, драматичні
туртки й по можливості оркестри бандуристів, і) керувати школами не-
грамотних, малограмотних, по змові улаштовування культ.освіт. курси
к)улаштовувати концерти, вистави, літературні вечора й т.к. для ко-
заків, л)улаштовувати научно популярні й інформаційні лекції в ча-
стині, м)організовувати й закладати різні спортивні гуртки, книго-
збірнi й хату козака.
61. Виконання в сотнях (батареях, командах) завдань керовника
культ.-освіт. працює в частині покладається командиром сотні на од-
ного з старших цілї сотні, котрий називається І н с т р у к т о-
ром культурно-освітньої праці.
По погляду командира сотні ця праця може бути поділена між кіль-
кома старшинами.
62. Інструктори провадять свою працю під керуванням керовника
культ.-освіт. працює в частині в своєму командиром сотні, згідно загаль-
ного плану культурно-освіт. праці в війську, відповідних інструкцій та
наказів Вищого Начальства.
-8-
Відповідальність за правильність цієї праці покладається на командира сотні (батареї, команди) та на інструктора.
63. Інструктор культурно-освітньої праці в сотнях може ввільнятися від виконання інших службових обов'язків.
64. Інструктор культурно-освітньої праці в сотні (батареї, команди) повинен:
а) провадити навчання в початковій школі для козаків (навчання ієрограмотних читанню, письменю, українській мові й почуткам артистич- ти), б) улаштовувати для грамотних козаків школи вищого ступеня, куди б входило українознавство (бесіди про Батьківщину, читання в історії рідного народу, відомості про державний устрій і т.п.), наука про громадську етику, відомості з різних галузей знання,
в) улаштовувати козацькі книгообірні й одержувати книги та часописи для козаків, додати, щоб всі козаки перечитували їх і для не- грамотних самому читати й поясняти, г) дбати про вдосконалення сотен- ного хору й загальною соченою співу, д) дбати про розвинення спорту в сотні, заснувати спортивні гуртки, розпоряджатися всіма спортними засобами й приладами, е) дбати про письменне приладдя для учнів школи і розпоряджатися ним, ж) відвідувати за ушкодження всякою майна, що є в його розпорядженні, з) стежити, щоб всі козаки бували на лекціях, і улаштовувати колективне та групове читання серед козаків, і) робити доповіді про хід культурно-освітньої праці в сотні командиром й так керуванням культ. освіт.праці в чотині, к) одбувати з козаками музей, експонати, історичні пам'ят- ники та місцевості, промислові підприємства й т.п., та знайомити з ними козаків, л) дбати про естетичний вигляд косарень і помелканий для козаків як воїни, так і середні, м) дбати про усунення різно- го роду поганних звичок серед козаків та нечестивості.
Підписали: Т. в. о Військового Міністра і Командуючого Армією Генерал-Хорунжий ДОВК, Т. в. о Начальника Генерального Штабу, Ге- нерального Штабу Генерал-Хорунжий ПЕТРІВ.
Додаток I-II до ст. 4 Полож.
ОБОВ'ЯЗКОВІ ЗНАННЯ,
які повинен знати кожний воїн Української армії.
а) Моральні закони.
Бог. Поняття про Бога, як Творця мира, Навичного Суддю всього існуючого (принцип дуалізму).
Відношення чоловіка до Бога. Як чоловік пізнає Бога. Душа. Со- вість, як постійний суддя чоловіка.
Релігія. Релігії християнські й поганські. Християнин мусить завжди намагатись про свій обов'язок, про який наложив Йому божества Господь наш Ісус Христос. Для чого прийшов на землю; життя на землі; отрадання во ім'я спасення других.
Учення Ісуса Христа, як треба відноситься до Бога (молитва Господня, евангельської божественна). До ближнього (любить других, як самих себе,- що не значить в життю воїн?).
Учення законів Божеських про Державу й громадянські обов'язки (розвинуті: кесарство-Кесарь - богови, Богови).
Учення законів Божих про те, як повинен тримати себе воїн роби та життєвий чоловік в Державі. (Використати й розвити поняття 10 заповідей у Богах, ко мій раз роб.чи порівняння, що воїн не може мукувати робин, нім хто винен?).
Закон Божий і війна. Війна - необхідність (не бич боєць). Ко- ральне опрацювання війни.
Відношення воїна до війни а релігійного й морального порядку.
Закони війни(вожить в арчим, а не з мирним населенням).
Поводження воїка на війні: в бою, після бою (хоробрість това- риська виручка, поміц ранених і т.п.)
Відношення до населення, лаваротів та шпиталів.
Військова здобич, праса на неї завжди вателя, реквізіції, грабун- ки, ісування будівель.
Обмеження на війні: яди, добива.на ранених, поголовне пошукання населення, користування білим правором, грабунки ранених, пра- за осіб Червоного Хреста.
Поводження з раненими своєї та ворожої Армії.
Поняття про переверощиках і о поводженні з ними.
Лавутники і шпитуки.
-9-
Гол. Ком. 1922 р. Ч б.
б) Непрамотність.
Кожний вояк в сотенній школі мусить бути навчений:
Легко й вправно читати з розумінням прочитаного, уміти розказати прочитане своїми словами, зрозуміло, чітко й лягко писати, також уміти переказати на письмі прочитане або почуте, уміти толково закликати віддання наказа, або розпорядження; уміти рахувати, знати 4 дії арифметики й початки дробів.
в) Національно-громадянська свідомість.
Що таке держава, а чого вона складається, що таке державний устрій, які вони бувають, який державний устрій на україні.
Голова Держави. Начальний Сомдс Армії. Правительство. Парламент. Взаємовідносини між Головою Держави, Правительством і Парламентом. Міністерства. Органи на місцях. Охематичний нарис управління.
Військовий устрій. Головні установи, їх загальна компетенція.
Обов'язки громадянина до держави. (Необхідність захисту зовні, в середині, підтримка ладу і спокою, необхідність поваги й пошани до уряду, установ і громадянства, необхідність приносити в жертву власні інтереси інтересам Держави й всього громадянства, необхідність платити податки й шкодувати розпорядження влади).
Спеціальні обов'язки вояка, їх відміни від загально-громадських; права всяки на службі і після неї, проходження служби, нагороди, задоволення й т. д.
г) Національна свідомість.
Історія.
Що називається нацією, народом; чим різняться народи; які є народи в світі, народи Європи й наших частин світу.
Народ український, до якого належить племені, що має загаль- ного в народами Європи, чим різняться.
Звідки прийшли українці; де поселилися; коли; як жили; що робили.
Як почали будувати свою державу. Київські оповідання.Варяг- ський князь, Кия, Ігор. Перші Київські князі.
Князь Володимир Святий. Його війни, їх мета. Приняття Християн- ства українцями, значення цього менту.
Князь Ярослав. Українська Держава при ньому; культура й освіта при Ярославі, усвідомлені при ньому, вплив української держа- ви.
Галицьке князівство. Ярослав Осмомисл. Культурні здобутки; загальне життя.
Татарський погром. Боротьба з татарами. Король Данило. Планы Даніла та їх доля. Холм і Львів.
Галицько-Волинське князівство (Володимирія) при наступниках Даніла.
Литовське князівство. Українська культура в Литва. Польща. Сто- сунки між Україною, Литвою та Польщею.
Козаччина. Крімля повстання козаків; устрій; права; поширення; боротьба за волю.
Сараяджанний, його діяльність, плани, судьба їх.
Зріст козаччини. Богдан Хмельницький. Війни. Перемога. Умови, правно становище України по ній.
Биронський, Гадячська унія.
Дорошенко, Україна в кінці XVII століття й початку XVIII.
Маяєле, його діяльність. Петро I-й. Мого рода на Україні й робота.
Гетьмани по Мазепі.
Катерина 2-га, її діяльність на Україні.
Скасування гетьманщини.
Визвольна боротьба ХХ століття до наших днів. Надголовні епізоди.
д) Географія в зв'язковому.
Терміни земної поверхні, як позначаються на мапі. Практичне ознайомлення з географічними мапами.
Загальний перелік поверхні України.
Частини України: Слобожанщина, Лівобережна Україна,Правосо- ремя Україна, Голимина, Галичина, Буковина, Кубань.
Великі міста України.
Мапа України, чаштаб (мірило). Правила користування міралом для опреділення просторів.
Рівника, степи, полісся Волинське, плавини, гори, долини на Україні. Як позначаються на мапах.
- 10 -
Рік; куди впадають, які мають протоки; яке значення для населення, держави й т.п. Клімат України; зв'язок клімату з життям побутом, різними населенням і т.д.
Грунт України, значення для населення, його праці...
Ліс на Україні, мількість, густота розселення, віра, мова, одяг, будівля, праця, промисловість, фабрики й заводи.
Підземні сокращтва України.
Шлаки. Шкоди.
Все це викладається в цифрових даних.
в) Відомості з ріленья
Найчастіші хвороби та способи їх попередження.
Простуда, панчихнії, що треба робити, щоб не простудитись зимою, літом, в поході, в чайці, над дощ і т.п.
Шлункові хвороби, які зони бувають, як себе зберегти від них, як пізнати, що позовами звичні, мись, рака, кліб, колоко, водя й т.п.
Що таке шкірні (кожні) хвороби, які вони бувають, як виявляться, що треба робити при хворобі, як уберегти себе від них.
Зенеричні хвороби, які бувають, які наслідки, як лічитись, як уберегтись.
Хвороби уха, які бувають, як уберегти себе від них. Хвороби ока, які бувають, як уберегти себе від них.
Пілітво. Його наслідки для здоров'я.
Купання й лазні, що треба знати при купанні. Міри обережності в лазні.
Охоронність нір. Чоботи, очучі, ноги, слідкування за їх чистотою; наслідки для здоров'я нечистоти ніг.
Обморожування. До треба знати, щоб не обморозити нір обличчя і т.п. Міри попередження.
Спочатку се велові удари. Від чого та коли бувають. Як попередити.
ж) Додання ріленья
Що повинен знати козак (щом належаченого), щоб завжди мір уберегти себе від хвороб (Загальні положення).
Вимога ріленья, що до попередження заражування та нездоров'я на при іді, при охороненні Імі, про користуванні посудом і т.п.
Як мусить козак засвятитись про вовереження свого тіла в чистоті, для чого це потрібно, що мусить робити.
Яке значення має одяг для чоловіка; якою зоне повинна бути; як треба носити; як пристосовувати до породи і т.п.
Як повинен триматись себе кожак, щоб завжди бути чисто одягнутим, як коронити одін, як зберігати, підтримувати І т.п.
Яке значення для чоловіка має морота в помиканню, для чого та як її треба підтримувати.
Чистота навколо помешкань, улана, озелях; її необхідність і значення для населення.
Підписали: Г.в.о.Військового Міністра і Командувача Армією,
Генерал-Корунжий 208А, Т.в.о.Начальника Генерального Штабу, Генерального Штабу Генерал-Лордужня ПЕТРІВ.
Додаток до арт.43 Полож.
про культ, освіт, працю у війську.
ТИМЧАСОВО ЗАТВЕРДЖУЮ
на підставі арт.28 Полож. про Кол.
пер.зійськ у військовий час (вид.1914 р.)
ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У.П.Р. Й Т.П Е Р А.
26 січня 1922 року.
Штат
Культурно-Освітнього відділу (запасової бригади).
| Назва посади. | Кільк. ролб. | Кільк. класових посад (мння на рік) | Основний утримання на рік | Увага |
|---|---|---|---|---|
| Начальник відділу помічник. Начальника відд. | 1 | 21 | | |
| Діль. Поверн: озарних... | 3 | УП | | |
| ... нолоджих... | 1 | - | | |
Примітка: до встановлення штатів, звичайний порядок культур-
Копія
НАКАЗ
Головної Команди Війська Української Народньої Республіки.
16.
26-го січня 1922 р.
При цьому оголошується натвеждено мню: "Положення про культурно-
освітню працю у війську."
ДОДАТОК: врадане положення,
§ 2.
Надаючи особливо велику важу культурно-освітній справі у війську
належить:
1) начальникові Генерального Штабу подбати, аби культурно-освіт-
ня праця в армії була організована в належний спосіб в найближчий
час;
2) всім начальникам військових частин негайно ознайомитись з до-
данням до цього положення і у найкоротший час перевести його в
життя, звертаючи увагу на те, щоб кожний козак нашої Армії належно
засвоїв необхідні для нього знання.
§ 3.
Військовому Міністерстві подбати про переведення в належний спо-
сіб штатів культурно-освітніх установ в Армії.
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЮРА. Т.в.о.Військового Міністра і
Т.в.о.Командувача Армією, Генерал-Хорунжий ВОВК.
ЗАТВЕРДЖУЮ.
Головний Отаман Військ У.Н.Р.
ПЕТЛЮРА.
26 січня 1922 р.
Положення
про культурно-освітню працю в військові.
I. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ.
1. Культурно-освітня праця в військові має своїм завдан-
ям і мотивуванням виховання воли, так щоб він був дійсним громадянином своєї
батьківщини, свідомим своїх обов'язків, як активний захисник рід-
ного народу і держави та щоб служив українському суспільству як
вим прикладом належного виконання громадянських обов'язків.
2. У склад культурно-освітньої праці входять все те, що
допомагає вихованню вище зазначеного завдання, а саме:
а/моральне виховання, б/загальний інтелектуальний розвиток,
в/боротьба з неграмотністю, г/національно-громадянське виховання,
д/національна свідомість, е/фізичне виховання і ж/естетичне ви-
ховання.
3. Культурноосвітня праця провадиться обов'язково во всіма зол-
ками у всіх військових частинах, а також у всіх військових школах
та командах.
4. З зазначених в ст.2 галузей культурно-освітньої роботи не
всі мають рівне значення взагалі й в військовому порядку у "окре-
ма; крім того, у військах культурно-освітня праця обмежується ще
і коротким строком служби, а тому її необхідно поділити на дві ка-
тегорії: а)до першої категорії увійде все те, що потрібно внати
комуному волкові-громадянинові для свідомого виконання своїх обо-
вязків і б) до другої те, що не торкається військової справи, але
корисно знати всьому, як чоловікові, членові суспільства.
Знання того, що стосується першої категорії й зазначено в до-
даному до цього програму (додаток 1) уявляє собою службовий обс-
віяк і тому для нього повинні бути призначені особливі роздни а
числа учебних годин. Те-ж, що віднесено до другої категорії, не
обов'язкове й провадиться лише в бажаючими.
5. Викладання обов'язкових знань (ст.4 п.а) покладається на
старшини, як їх службовий обов'язок.
Необов'язкові й галузі культурно-освітньої роботи (ст.4 п.б)
провадяться в вільний від служби час як старшинами і козаками,
так і покликаними приватними особами, але під доглядом і відпо-
відальністю командного складу та під керуванням військових культурно-освітніх органів.
-2-
6. У кожній окремій частині загальний догляд за всією куль- турно-зовітньою працею лежить на командирові частини, як прямий її службовий обов'язок. Для безпосереднього керування цією працею призначається один із старших частини, який має відповід- ний стаж та досвід. Цей старшина несе відповідальність за успіх праці й по погляду командира частини може бути звільненим від мінних службових обов'язків.
а) Моральне виховання:
7. Моральне виховання має своїм завданням виконати воєнкові ро- боти повинно складатися з вивчення воєнкові моральніх законів Божеских (що матяться в Молитві Господній, десятьох заповідях та євангельському вченню про блаженства) і людських (постанови Же- невської конвенції 1906 р. і Гаагської 5 жовтня 1907 р.).
Ці відомості обов'язкові для кожного воєнка.
До необов'язкових знань відноситься навчання воєнка як громадя- нина етичним законам суспільства, а християни помимо того повинні бути ознайомлені більш доглядно з догмами та вимогами релігії та моралі, рівно-ж як воєнки інших релігій з догмами останих.
8. Треба завжди пам'ятати, що приклад найкращий навчитель, а тим більше в питаннях морального характеру. Тому всі начальники своїм поводженням повинні подавати приклад морального виховання для своїх підлеглих.
Теоретичні ж виклади обов'язкових знань з релігії покладаються на військово-пап-отців, а по женевській та Гаагській конвенціям на старшин.
б) Загальний інтелектуальний розвиток:
9. Загальний інтелектуальний розвиток воєнка повинно направля- тися до того, щоб розмінути його розум, навчити його свідомо стави- тись до своїх обов'язків, дати воєнкові вимогу розвіртитися навколо її зробування всі та дивця, з якими він матиме діло у життю і особливо при проходженні військової служби.
Це обсягуються шляхом розвов. читанням, циклами лекцій по різним питанням і т.д.
10. Окремих годин на не-не призначається, але весь устрій жит- тя воєнка повинен бути так вироблений, що кожний крок наближався до цієї мети.
Це постійний обов'язок всіх начальників.
в) Боротьба з неррамотністю:
11. Боротьба з неррамотністю повинна заняти перше місце в за- гальному розвиткові воєнка; з війська ніхто не може бути неррамот- ним. Тому для навчання грамоти командирами частин потоповлюються окремі службові години в загальному розпису навчання військ.
12. Навчання грамоти проходить старшинами окремо в кожній сотні, під ще голос-середньою відповідальністю командира сотні. При цьому в сотні може бути організовано кілька груп: для воєвсім не-грамотних, малограмотних і т.д.
В поміч старшинам для навчання в групах можуть призначатися адатні до того козаки з відповідною освітою.
13. Навчання грамоти складається в навчання читати, писати й рахувати.
14. У кожній сотні при школі повинна бути бібліотека як зі шкільними книжками, так і з книжками для читання, укладеними від- повідними військовими органами.
г) Національно-громадянське виховання:
15. Національне виховання повинно строїтися до детального за- своєння воєнком своїх обов'язків до держави, Уряду й громадян та до здатності його виконати свій обов'язок воєнка при всяких умовах.
16. Для досягнення поставленої в ст. 15 мети повинно ознайоми- ти воєнка з:
а) Державним устроєм, б) важливішими державно-громадськими уста- новами, в) високим призначенням воєнка. Його правами та обов'язками, як воєнка, до держави, Уряду й т.д.
17. Виклади із всіх цих галузей входять в круг обов'яз- кового навчання. Й провадиться старшинами, для чого повинні бути призначені окремі години в загальному розпису навчан- ня воєнка.
-3-
Гол. Ком'я 1922 р. ч. 6.
18. Крім визначених в попередніх статтях 16 і 17 виклади по на-
ченню дієцілінах провадяться в повоєслугоові родини старшинами
культурно-освітніми органами й прикликаннями для цього приватних
особами по програмах, укладених Командиром частин.
а) національна свідомість.
19. Національна свідомість народу є підвальною, на якій будуєть-
ся держава й має на меті певне й широке ознайомлення волка зі сво-
їм народом та ДЕРЖАВОЮ.
У війську вода повинна складатися з історією, географією та економі-
кою досконалого, ознайомлення з історією, географією та економі-
кою України.
20. Уся праця по розвиненню національної свідомості волка має
своїм завданням збудити й виплекати розумну любов до свого Народу
та до своєї батьківщини.
Тому при ознайомленні волка з історією України, треба звертати
найдбільшу увагу на видатні та міжетні події боротьби за незалеж-
ня України та боротьби за її державну незалежність як за старі,
так і за наші часи.
Волка має бути добре ознайомлений з країними сторінками істо-
рії своєї частини для підняття в ньому почуття корпоративного ду-
ху, товаришевської виручки та військового братерства.
21. Провадження такої роботи є службовий обов'язок і виконується старшинами в службові часи під керуван-
ням як свого прямого начальства, так і органів культурно-освітніх
за відповідальністю командира частини.
22. Національна свідомість волка має надзвичайне значення й
тому на її розвинення необхідно звернути особливу увагу, улаштовую-
чи в погаслужбові часи спеціальні виклади по можливості за допо-
могою кінематографа, світових малюнків й таке інше.
Для тієї ж мети необхідно мати в кожній сотні відповідну, спе-
ціально підбрану бібліотеку для читання /ст.14/ й курін. бібліо-
теку переважно з творів по україносванству во всіх його галузях та
по інших розгалуженнях загального знання, як на українській, так
і на чужих мовах.
При культурно-освітніх відділах дивізій повинні бути капіталь-
ні бібліотеки, до військових листер пристосовані.
а) фізичне виховання.
24. Фізичне виховання має своїм завданням виховати фізично
сильну натуру, що легко переносяла б труднощі військового життя,
а також призначалася полю вояка до пльго.
25. Тягло роду праці складається з знайомства для старших з
анатомією та гігієною, а для колаків тільки з гігієною і подачею
першої допомоги при нещасних випадках.
26. Теоретичні знання по фізичному вихованню мусть викладати
салітарний персонал частин, що входять в їх службовий обов'язок.
Для цих яклядів встановлюються окремі службові часи.
27. Практичні вправи в гімнастиці входять в службовий обов'язок
волка, провадяться в службові часи під керуванням старшинського
складу й того відповідальністю, як частини муштрового навчання.
28. Нагаджено від зазначеного в статтях 27 навчання, при помочі
культурно-освітніх організацій в частинах організується «околь-
ські» рімнастичні вправи й різного роду фізичний спорт та спортив-
ні гри, які мають на меті фізичний розвиток чоловіка.
Для більшого розвинення цієї дуже корисної галузі фізичного
виховання можуть бути призначено: праця з господарських сум.
Привами можуть ули лише речі, а проші на їх купівлю відпуска-
ться в відому командира дивізії.
б) Естетичне виховання.
Естетичне виховання має своїм завданням гармонійне розвинення
чоловічої натури, є "скрома почуття краси.
У війську й воно починяло вестися в суті національному дусі
для просудження й укріплення в духі волка любови до рідного мі-
стецтва, до краси в сточенню й зросумниня її в військових вира-
вах.
29. У жодному життєвому волка естетичне виховання повинно стремі-
ти до зрозуміння ним значення чистоти й порядку в оточенню; до
вироблення чемності в відносинах поміж собою й приватними особами,
до боротьби з поражною лайкою та до щедрення йому постійної свич-
ки й любови турбати власну озду в порядкові, використовуючи все
те, що дає уніформа.
37. Культурно-освітня Управа при Генеральному Штабові є центральний військовий орган, який організує, керує та дає основний напрямок всій культурно-освітній діяльності у військові, маючи, крім того, другим своїм завданням також військову підготовку населення допризивного та незапризивного віку.
38. Культурно-освітня Управа при Генеральному Штабові має своїм завданням:
а) національне та культурне виховання українського війська, б) поширення серед нього загальної освіти, в) розв'язання і ухвалення кінцем для виконання їх в військових по загальному та культурно-освітніх питаннях. г) видавання книгок, брошюр, портретів, військових малюнків, листівок та часописів і журналів і розповсюдження їх серед війська, д) організацію, керування й контроль культурно-освітньої праці у військових. е) обстеження за тим, щоб на місцях культурно-освітнє робота провадилася згідно з законом та згодом шенними наказами. ж) слідкування, щоб у кожній культурно-освітній установі велася статистика всієї праці в обсязі культурно-освітнього. з) розпорядження засобами, які видаватимуться Урядом та громадянством на цілі освіти війська і розповсюдження її укріплення між населенням ідеї необхідності Української Держави та її військової міці, к) організацію кореспондентства спортивних та гімнастичних товариств і гуртів по поміч населенням та контроль над їхньою діяльністю, коли на це витрачалися державні гроші по кошторису Військового Міністерства. л) розроблення планів програм та положень по фізичній підготовці шкільної молоді до військової служби в поручуванні з Міністерством Народньої Освіти, м) складання образкув, костюропов та справоздавць по всіх галузях як культурно-освітньої роботи, так і військової підготовки населення, а також реєстрі матеріальних витрат, коли установлені одержували гроші по кошторису Міністерства Військового. н) виведування персональним складом робітників культурно-освітніх установ і установ по військовій підготовці населення, о) виконування функції органа сполучення між Військовим Міністерством і урядовими установами та громадянськими об'єднаннями.
39. Культурно-освітня Управа входить до складу Генерального Штабу на правах Регенераля-квартирмейстерства.
40. Персональний склад Управи опреділюється штатом, а Управа складається з Начальника Управи, старших для доручень і п'яти відділів: 1) Адміністративно-Організаційного, 2) Шкільного, 3) Військового, 4) Мистецтва й Спорту і 5) По військовій підготовці населення.
41. Начальник Культурно-Освітньої Управи безпосередньо підлягає Помічникові Начальника Генерального Штабу й є його найближчий поміщик у справі виконання завдань, що до компетенції Управи та її відділів, в стосунках і до підлеглих йому установ
- 5 -
Гол. Ком. 1922 р. Ч б.
та осіб користуються правами Генерал-Квартирмейстера.
42. Відділ Адміністративно-Організаційний:
а) організовує й впорядковує культурно-освітні установи у військо-
ві, підляє персональним складом культуру-освітніх працювань
у їзому, скликає й провадить конференції культурно-освітніх пра-
цюшків у військові. б)пеклюється про доповнення персонального
складу військових культурно-освітніх робітників в разі потреби
цивільними особами. в) упорядковує, дає напрям і використовує
культурно-освітню роботу різних громадських установ, котрі мають
на меті допомагати військові. г) пеклюється про поповнення необхід-
ними організаторами громадських пунктів та товариств, маючи від-
сикове значення також установ по військовій підротовці населення.
ґ) складає бюджет всіх громових штатів по культурно-освітнім спра-
вам у військові, а також провадить рахівництво й контрольне видат-
ки підлеглих Управи установ. д) проводять загальне листування Укра-
їнської зв'язок і частинами.
43. Відділ шкільний:
а) улаштовує й провадить школи для неграмотних і малограмотних,
а також загальні школи для тих, хто зміг читати й писати лише по
російськи й к-сії українознавства для коваків. б) улаштовує курс-
си: українознавства для старших і підстаршин, загально-шкільні
для дохіченьня їх освіти, також інструкторської для підротовки
робітників культурно-освітнього діла у військові. в) опрацьовує
програми й екзамени для навчання, користуючись програмою відпо-
відних шкіл Міністерства Народної Освіти, г) засновує школи ви-
щих ступенів, народні університети. також курси по різних галу-
жах знання, в тому числі і кооператції. д) контролює школи загаль-
но-освітнього характеру у військових частинак, е) постачає культурно-освітнім відділам військових частин усіке педагогичне при-
ладдя, художнє статистику шкільної праці у військові.
44. Відділ бібліотечний:
а) оцінює книжки й укладає їх для читання в військові, б) видає
читальничор діяльність у військові, улаштовує, комплектує, кате-
логує та надсилає полюві облогочени на фронт чи до частин і
всагалі книжки для поповнення бібліотек військових частин, а так-
ож о бібліотек для команд поконення, салор та штателів. в) уста-
новлює способи влаштування військових бібліотек та впорядкуван-
ня статистики читання. г) дає про постачання всяким часописам та
журналів. е) опрацьовує плани видавництва і редактує органи Управи,
коли він видається, ж) ляється єдиним посередником між грома-
дянством й військом, що до постачання громадськості військові
відповідної літератури й без згоди відбуло таке постачання не до-
пускається; провадить реєстрацію військових бібліотек. в) вироб-
ляє у міру потреби конспекти лекцій і надсилає їх до частин.
1) стежить за всіма виданнями в чотинах, еб"єднувши їх діяльність
к) стежить за літературою по культурно-освітній справі в військо-
ві за кордоном, набуваючи відповідний матеріал. л) улаштовує за-
мільну бібліотеку Управи, керує нею, збирає й впорядковує необ-
хідні матеріали для культурно-освітнього архіву, м) веде статистику бібліотечно-видавничої справи у військові.
45. Відділ Мистецтва й Операці:
а) організує козачкі театри й театри для коваків, керує їх-
ньою діяльністю на місцях. б) дає про організацію національних
хорів і оркестрів духових та строких, а також товариства націо-
нального танку. в) постачає для театрів, хорів, оркестрів необхід-
не приладдя, підручники, ноти й літературу, улаштовує курси дирі-
гентів і капельмейстерів. г) організує повсюду коваку во-
ликів, шляхом закладання "дат козака", клубів, виставок, улашту-
вання серед всіхків спортивних товариств та ігр. д) улаштовує націо-
нальні, свяйейні та спортинні свята й керує діяльністю в цьому
відношенню громадських об'єднань. е) дає про остаточний вигляд
козарень, таборів та їх оточення, даючи у відповідних випадках
звої висновки що до будівлі козарень. ж) проводить статистику ро-
боти у військові в обсягу завдань свого відділу.
46. Відділ Військової підготовки населення:
а) Розповсюджує й українця між населям ним ідею необхідності Укра-
їнської державності "а, як грунт її, ідею військової сили
України, б) організує керовництво та підтримку всіляких спортивних
- 6 -
та гімнастичних товариств, гуртків "січнєї" і т.п. між населенням,
в контроле в установлених межах діяльності тих гуртків та товариств, на які витрачалися гроші по контракту Військового Міністерства. г) організовує "пласті" та "молоді січні" між молоддю шкільного віку. д) розробляє плани програм ів та положень по фізичній підготовці населення в порозумінні з відповідними цивільними Міністерствами, е/введ статистику роботи й організації по військовій підготовці населення.
47. Указана вище діяльність Управи та її відділів переводиться в життя по вказівках Начальника Генерального Штабу й ведеться в чинність встановленим шляхом - наказами, положеннями, інструкціями й т.п.
б) Дивізійні Культурно-Освітні Відділи.
48. До складу штабу кожної стрілецької й кінної дивізії, а також кожної заласової бригади входить культурно-освітній відділ, персональний склад якого опреділяється штабом.
49. Культурно-освітній відділ дивізії (бригади) має завдання:
а) керувати всією культурно-освітньою справою в частинах дивізії й контролювати цю працю. б) бути посередником між культурно-освітніми органами частин дивізії й Культурно-Освітньою Управою при Генеральному Штабові.
50. На чолі культурно-освітнього відділу дивізії (бригади) стоїть Начальник його/ який обирається й призначається по кандидатським спискам Культурно-Освітньою Управою при Генеральному Штабові й затверджується загальним порядком. До кандидатського списку таких начальників можуть бути допущені і особи, яких зветьє коман- дир дивізії (бригади).
51. В загальному службовому підношенню начальник культурно-освітнього відділу підлягає Начальнику Штабу дивізії (бригади). В справі ж культурно-освітній він одержує вказівки від Культурно-Освітньої Управи при Генеральному Штабові й Командира дивізії (бригади) й має безпосередній доклад у Командира дивізії (бригади) тільки в присутності Начальника Штабу дивізії (бригади).
52. Начальник культурно-освітнього відділу дивізії (бригади) являється начальником усього персонального складу свого відділу й відносно його користується правами командира окремого куреня.
53. Для провадження культурно-освітньої справи в частинах дивізії (бригади) він укладає плани згідно вказівок Культурно-Освітньої Управи та командира дивізії (бригади) й в порядку техничного передоведення цього плану в життя входить в безпосереднє порозуміння з командиром даної частини, працюючи в ним в самому тісному контакті, так само в тісному контакті своєї працю провадить він і з священиком частини.
54. В обов'язки Начальника Культурно-Освітнього відділу дивізії (бригади) входять:
а) всі справи, які лежать на обов'язку Культурно-Освітньої Управи, але в межах своєї дивізії (бригади), б) виконання всіх розпоряджень і вказівок Культурно-Освітньої Управи, в) керування всіма культурно-освітніми справами в дивізії (бригади), г) відне цього положення й вказівок Командира дивізії (бригади), ґ) подавання до Культурно-Освітньої Управи першого й патнадцятого кожного місяця короткого звіту про стан культурно-освітньої праці в дивізії (бригади), а в наглядних випадках і частім, д) що місцева робота повинна Домаш Командиру дивізії (бригади). Й культурно-освітньої праці в дивізії (бригади), за значні ті умови, в них провадиться ця праця, е) безпосередньо керувати культурно-освітньою справою в окремих сотнях, доданих до штабу дивізії (бригади), ж) контролювати культурно-освітню роботу в частинах дивізії (бригади), й про наслідки роботи доповіду командиру зі дивізії (бригади), в) одержувати і каявка й технічну допомогу зі культурно-освіт. Управи при Генеральному Штабі.
і) дбати про цілість і нерухомість майна відділу (сібліотеки, складу, педагогичного приладдя й т.п.) розподілявати між частинами дивізії (бригади) всяке майно, приладдя, що поступатиме до нього для допомоги культурно-освітній праці в частинах, к закладати в дозволу командира дивізії (бригади) школярсько-грамотних, малограмотних при куренях, курси для інструкторів по національно-освітніх справах, фахові курси, а також курси для самоосвіти старшин по загальних предметам та закордонним мовам при дивізії (бригади). л) дбати про те, щоб на протяг певного часу не було в даній частині жадного
7 - Гол.Ком.1922 р.Ч б.
неграмотного козака й національно несвідомого старшини, м) дбати
й давати нові вказівки, що до заснування хорів, драматичних гурт-
ків, танкових товариств, оркестрів, а також бандуристів, н) поста-
чати частини літературою, як отримано з Культурно-Освітньої Упра-
ви, так і виданою при дивізії (бригаді) власними засобами, о) сте-
жити за правцею різних організацій культ.-освіт.характеру в диві-
зії (бригаді) і сприяти їх розвинкові, п) абірати історичні мате-
ріали наагалі й окрема відносно дивізії (бригади) описом визначних
подій військового характеру та ріжні малюнки й потреби, що мають
історичний характер, р) регулює дивізійний журнал і часопис то від-
повідати за їх напрямок, с) організувати в частинках кати козака і
т.к. В разі потреби, Начальник культ.-освіт.відділу, зазначили не-
однонідний настрій волить своєї частини, докладає невідкладно про
це командиру ії, приймаючи вгідно вказівок останнього педагогічно-
освіт. чи засоби для полагодження таких настроях. Начальник культ.-
освіт.відділу щоднин і однонідальним за "сальний суван частини.
55. Помічники Начальника Культ.-Освіт.відділу дивізії (бригади)
призначаються по представлення Начальника Культ.-освіт.відділу
шляхом, зазначеним в ст.50 цього Положення.
56. Вони допомагають Начальникові відділу в виконанні його обо-
в'язків: один - спеціально в сфері шкільної праці, другий - бібліо-
течної, видавничої і історичної, третій - містецтва й спорту, а в
справах морального виховання начальникові відділу допомагає диві-
зійний пан-отець.
в)Керовник Культ.-Освіт.працею
в частини.
57. Керовником культ.-освіт.праці в кожній окремій військовій
частині обирається один зі старших цілі частини командиром ії й
затверджується Командиром дивізії (бригади) тільки по докладу На-
чальника Культ.-освіт. відділу дивізії (бригади).
58. У випадку сперечення як призначенні, так і в усуненню є по-
сади керовника культурно-освіт.справою в частинні справа остаточно
розглядається Культ.Освіт.Управою при Генеральному Штабі й роз-
рішується Начальником Генерального Штабу.
59. Керовник культ.-освіт.працею в частинні користується правами
командира неокремого куріня.
60. Керовник культ.-освіт.працею в окремій військовій частинні
обов'язаний: а)з докладу командиру частини виконувати вказівки На-
чальника культ.освіт.відділу дивізії (бригади); б) стежити за працею
сотенних інструкторів; давати їм вказівки, відповідаючи як аа своєю
працею, так і за діяльність сотенних інструкторів, б) робити кожно-
го сьомого і двадцять першого числа доповіді. Начальнику Культ.-Осв.
відділу дивізії (бригади) про хід праці як своєї, так і сотенних
інструкторів, в)провадити відомості про освітній ценз козаків курі-
ня і подавати їх до відому командирові частини і начальникові куль-
турно-освіт.відділу в дивізії (бригади), г) улаштовувати курінні
бібліотеки і дбати про їх поповнення, також про належну каталого-
ванню книжок і про цілість їх при перейдах частин, д) росшкувати
в своїй частині старшин та козаків, здатних до культ.-освіт.праці
в військовій й списки таких старшин та козаків надсилати до Культ.
Освіт.Управи Генерального Штабу через культ.-освіт.відділи дивізії
(бригади), е) робити доповіді і мандирові частини про хід культурно-
освітньої праці в частинн, ж). опреділювати між сотнями (батареями)
і швадронами вське майно і приладдя, котре буде одержувати для про-
ведження культурно-освітньої праці, в) абірати всі історичні й ху-
ржні матеріали й хорошити їх, и) організувати хори, драматичні
уроки й по можливості оркестри бандуристів. і) керувати школами не-
драмотних, малограмотних, по змові улаштовувати культ.-освіт.курси,
к) улаштовувати концерти, вистави, літературні вечора й т.к. для ко-
заків, л) улаштовувати научно популярні й інформаційні лекції в ча-
стинн, м) організувовати й закладати різні спортивні гуртки, книго-
абірні й хату козака.
61. Виконання в сотнях (батареях, командах) завдань керовника
культ.-освіт.працею в частині покладається комендиром сотні, ярі дно загаль-
ного з старшим цілі сотні, котрий називається І н с т р у к т о
ром культурно-освітньої праці.
По погляду командира сотні це праця може бути поділена між кіль-
кома старшинами.
62. Інструктори провадять свою працю під керуванням керовника
культ.-освіт.працею в частині в свого командира сотні, ярі дно загаль-
ного плану культ.-освіт.праці в війську, здповідних інструкцій та
наказів Вищого Начальства.
- 8 -
Відповідальність за правильність цієї праці покладається на командира сотні (сатарел, команди) та на інструктора.
63. Інструктор культурно-освіт.праці в сотнях може звільнятися від виконання інших службових обов'язків.
64. Інструктор культурно-освіт.праці в сотні (сатарел, команди) повинен:
а) провадити навчання в початковій школі для козаків (навчання ієрограмотних читанню, письменю, української мови й початкам артиметики), б) улаштовувати для грамотних козаків школи вищого ступеня, куди б входило українознавство (бесіди про Батьківщину, читання в історії рідного нероду, відомості про державний устрій і т.п.), наука про романску етніку, відомості з різних галузей знання,
в) улаштовувати козацькі книгообірні й одержувати книги та часописи для козаків, додати, щоб всі козаки перечитували їх і для не- грамотних самому читати й поясняти, г) дбати про власнування сотен ного кору й загального сотенного енціру, д) дбати про розвинення спорту в сотні. Законувати спортивні гуртки, розпоряджатися всіма спортними засобами й поглядами, е) дбати про письменне прикладання для учнів школи і розпоряджатися ним, ж) відповідати за ушкодження всього майна, що є в його розпорядженні, з) стежити, щоб всі козаки бували на лекціях, и) улаштовувати колективні та групове читання серед козаків, і) робити доповіді про хід культурно-освіт. праці в сотні командиром й та керовниками культ. освіт.праці в чотини, к) одвідувати в козаками музеї, екстрави, історичні пам'ятники та місцевості, промислові підприємства й т.п. та знайомити з ними козаків, л) дбати про естетичний вигляд косарень і помешкань для козаків як воїні, так в середній, м) дбати про усунення різного роду поранних видок серед козаків та нечемності.
Підписали: Т. в. о. Військового Міністра і Командуючого Армією Генерал-Корунжий ВОВ, Т. в. о. Начальник Генерального Штабу, Генерального Штабу Генерал-Хорунжий ПЕТРІВ.
Додаток І-Й до ст. 4 Полож.
ОБОВ'ЯЗКОВІ ЗНАННЯ,
які повинен знати кожний вояк Української армії.
а) Моральні закони.
Бог. Поняття про Бога, як Творця миру. Навчищого Суддю всього існуючого (принципів дуалізму).
Відношення чоловіка до Бога. Як чоловік пізнає Бога. Душа. Со- вість, як постійний суддя чоловіка.
Релігія. Релігії християнські і норанські. Християнин мусить завжди пам'ятати про свій обов'язок про який належна Йому совість Господь наш Ісус Христос. Для чого прийшов на землю; життя на землі; спрадання во ім'я спасення других.
Учення Пісура Христа, як треба відноситись до Бога (молитва Господня, євангельські блаженства), до ближнього (любіть других, як самих себе,- що це значить в життю воїна?).
Учення законів Божеських про Державу й громадянські обов'язки (робити: косарство-Касаро, - Богові. Боже).
Учення закона Богого про те, як повинен тримати себе роби ти що чий чоловік в Черкасі. (Використати й розвити певні 10 заповідь з Божих, ко яй раз роб.чи порівняння, що воїн більше мусить робити, ніж хто інші).
Закон Богий і війна. Війна - необхідність (не бич буде). Моральне оправдання війни.
Відношення воїка до війни з релігійного й морального цокладу.
Закони війни(вожить в артимий, а не в мирним населенням).
Поводження воїка на війні: з бою, після бою (хорообрість това- риська шукуча, поміч раненим і т.п.)
Відношення до населення, лавареттів та шпиталів.
Військова здобича, преса на неї завсователя, реквізіції, гробу кл., почування будивель.
Обмеження на вікні:ляди, добива для ранених, поголовне кишуван- ня населення, користування білим прапором, грабунки ранених, пра- ва осіб Червоного Хреста.
Поводження з раненими своєї та ворожої Армії.
Поняття о переговорщиках і о поводженні з ними.
Лазутчики і шпигуни.
- 9 -
Гол. Ком. 1922 р. Ч б.
б) Неприємність.
Кожний вояк в союзній школі мусить бути навчений:
легко й витривало читати з розумінням прочитаного, уміти роска-
зати прочитане своїми словами, зрозуміло, чітко й легко писати,
також уміти переказати на письмі прочитане або почуто, уміти тол-
ково вжити рідний мову, або розпорядження; уміти рахувати,
знати 4 дії арифметики й початки дробів.
в) Національно-громадянська свідомість.
Що таке Держава, в чого вона складається, що таке державний
устрій, які вони бувають, який державний устрій на україні.
Голова Держави. Начальний сокдь Армії. Правительство. Парла-
мент. Взаємовідносини між Головою Держави, Правительством і
Парламентом, Міністерства. Органи на місцях. Охматичний нарис
управління.
Військовий устрій. Головні установи, їх загальна компетенція.
Обов'язки громадянина до держави.(Необхідність захисту зовні,
в середині, підтримка ладу і спокою, необхідність поваги й пошан-
ки до Уряду, установ і громадянства, необхідність приносити в
мертву власні інтереси інтересам Держави й всього громадянства,
необхідність платити податки й виконувати розпорядження влади).
Спеціальні обов'язки волка, їх відміни від загально-громад-
ських; права всього на службі і після неї, проходження служби,
нагороди, задоволення й т. и.
г) Національна свідомість.
Історія.
До навчають напису, народом чим різняться народи; які є на-
роди в світі, народи Європи й інших частин світу.
Народ український до якого належить племені, що має загаль-
ного з народами Європи чим різняться; Звідки прийшли українці; де поселилися; коли; як жили; що
робили.
Як почали будувати свою державу. Київські оповідання.Варяж-
ські князі. Кия. Перші Київські князі.
Князь Володимир Святий, його війни, їх мета. Приваття Християн-
ства українцями, значення цього менту.
Князь Ярослав. Українська Держава при ньому; культура й ос-
віта при Ярославі, уособлені при ньому, спадок української держа-
ви.
Галицьке князівство. Троєван Осоманел. Культурні здобутки;
загальне життя.
Татарський погром. Боротьба з татарами. Король Данило. Князи
Данила та їх доля. Холм і Львів.
Галицько-Волинське князівство (Володимирія) при наступниках
данила.
Литовське князівство. Українська культура й листа.Польща.Сто-
сунки між Україною, Литвою та Польщею.
Козаччина, причини повстання козакчини; устрій; права; поши-
рення; боротьба за волю.
Сарбаданський, його діяльність, плани, судьба їх.
Бріст козаччина. Богдан Амельницький. Війни.Перелопівська
умова, правне становище України по ній.
Виговський. Радянська унія.
Королевство. Україна в кінці ХУІ століття й початку ХУШ.
Мавола, його діяльність. Петро I-й, його роль на Україні і Я
робота.
Ретманк по Мазепі.
Катерина 2-га, її діяльність на Україні.
Окупування гетьманщини.
Виконавча боротьба як століття до наших днів. Національні
епігоди.
д) Географія з економіком.
Термі вежкої леверхні; як означаються на мапах. Практичне
ознакомлення з географічними мапами.
Загальний паро йоверхні України.
Частини України: Слобожанщина, Лівобережна Україна,Правосбе-
режна Україна, Холмщина, Рахичина, Буковина, Кубань.
Родні міста України.
Мала Україна, чистаб (мірило). Правила користування мірилом
для опреділення просторів.
Рівнини, степи, полісся Волинське, низини, гори, долини на
Україні. Як зазначаються на мапах.
- 10 -
Рідні; куди впадають, які мають протоки; яке значення для населення, держави й т.п. Клімат України; завжди клімат у містах, побутом, звичками населення й т.п.
Сукупність річок, значення для населення, дорого праці... Якщо на Україні, кількість густота населення, віра, мова, етніка, суддівля, праця, промисловість, фабрики й заводи.
Підземні богатства України.
Шахти. Школи.
Все не викладається з цифровими даними.
в) відомості в рігліні.
Найчастіші хвороби та засоби їх попередження.
Простудні, привчані й. що треба робити, щоб не простудитись вилом, літом, в поході, в ладії, кід дом і т.п.
Шлункові хвороби, які вони бувають, як зробити від них пізнання, що полюванні овочі, м'ясо, риса, хліб, колоко, вода й т.п.
що таке шкрині (ковки) хвороби які вони бувають, як виявляються, по трьох роботи при хворобі, як уберегти себе від них. Занершні хвороби як бувають, які наслідки, як лічитися, як уберегтись.
Хвороби уха, які бувають, як уберегти себе від них. Хвороби очей, які бувають, як уберегти себе від них.
Пляштво. Його наслідки для здоров'я.
Купання й лазні, що треба знати при купанні. Міра обережності в лазні.
Собранність ніг. Забота очуї. Ноги, слідкування за їх чистотою; наслідки для здоров'я нечистоти ніг.
Омовожування, що треба знати, щоб не обкоровати ніг обличчя і т.п. Міра попередження.
Сонечні та солої улари, від чого та коли бувають. Як попередити.
в) щоденна рігліна.
що повинен знати козак (який виповнено), доб завжди мір уберегти себе від хвороби (багаття, положення).
Знищта рігліни, що до похоронування, зарахування та захворювань на приїзді, які економленні ім'я, яке користувати посудом і т.п.
Як мусить козак засобитися про забезпечення свого тіла в чистоті, для чого це потрібно, що мусить робити.
Яке значення має одяг для здоров'я; якою вона повинна бути;
як треба носити; як пристосовувати до порожні буття і т.п.
Як повинен тримати себе козак, щоб завжди бути часто одягнутим, як зберегти одій, як збирати, підтримувати і т.п.
Яке значення для чоловіка має чистота в помешканні, для чого та як її треба підтримувати.
Чистота навколо помешкань, улицях, селах; її необхідність і значення для населення.
Підписали: Т.в.о.Військового Міністра і Командуючого Армією,
Генерал-лорунжима ЗОБК, Т.в.о.Начальника Генерального Штабу, Генерального Штабу Генерал-лорунжима ПЕРІВ.
ТИМЧАСОВО ЗАТВЕРДЖЕНО
на підставі арт.28 Полож. про Пол.
пер.Зійськ у військовий час (вид.1914 р.)
КОЛОВИЙ ОТАМАН ВІЛЬСЬК У.П.Р.П Й ГЛЮРА.
20 січня 1922 року.
Ще
Культурно-Освітнього відділу дивізії (запровозої бригади).
| | | | |
| Назва посади. | Зільк. росіб. | Клас ожид утри- посади мання на рік. | Увага. |
| Начальник відділу домішнек, начальника від- ділу: старших молодших. | 132 | VI VII I | |
| | | | |
Примітка: до встановлення штатів, звичайним порядком, культур
НАКАЗ
ГОЛОВНОЇ КОМАНДИ ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Ч. 5 а.
11 березня 1922 року.
Старшини й козаки!
Півтора року вже сидите Ви за дротами, далеко від рідної України, в чужій стороні, що дала нам захист, 'тимчасовий притулок. Тяжко Вам. Знаю це. Та знаю я, що тяжкі, часом нелюдські обставини, не зломили духа Вашого і Вашої віри в оту правду святу, за яку Ви боретеся та за яку не одна тисяча Ваших товаришів життя поклала в боротьбі з ворогом нашим.
Все, що тільки хитрий ворог міг придумати,—все він вживав, щоб на чужій стороні розклясти та обдурити Вас: гілку- нав грішми, підкидав Вам свії газети та відозви, підкопував повір'я до всього, чим ми тримаємось, клеветами обливав і справу нашу, настроював одного проти другого,—підсилав агентів і шпіонів, оголошував амнестії, а все для того, щоб посіяти розбрат та росколоти нас.
Не мав великого щастя ворог наш в цій хитрій праці: тільки той, хто не українець, хто був вовком в шкурі овечій серед Вас, пшов на обман, піддався на підкуп і став лудою для Вас, продаючи за большовицькі сєсебреники і свою свість і брата своє—воїку—лицаря Українського.
Як раніш, коли ми билися з ворогом на рідній землі, за самостійність України, так і тепер в таборах Ви—міцні духом, скуті єдиною воєю і єдиною надією на поворот до Рідного Краю. Ви були лицягами, що не боїлись смерті на полі бра- ні, коли без амуніції і набоїв плять за падло боронили нашу землю від Московського ворога. Такими лицярами заввишились Ви і в таборах—на інтернуванні, серед лихих і тяжких обставин.
Старшини й Козаки!
Лицарь не тільки той, хто з любови до справи їде на во- рога з багнетом в руці. Лицарь і той, хто умє терпіти і че- кати кращих днів. Отже і тепер настав такий час, коли Ви повинні перетерпіти останню пробу испитання, яке ви- пало на Вашу долю тяжку.
Головна Команда має певні відомості, що Московські большовики та їх наймити—мають оголосити ніби амнестію і сбіяти вільний Вам псворот на Україну. На цю амнестію большовики дивляться, як на останню свою спробу росколоти нашу єдність і розбити силу нашу, сподіваючись всякими успіливими обіцянками в своїй сіті Вас затягти.
Будуть Вам оголошувати в таборах що амнестію боль- шовицькі агенти.
Повинні зустріти її так, як то подбає справжньому сину своєї Батьківщини: ніяким сбіянкам ворога не вірити і на заклик повертатись на віру і в руки большовикам,—олповдати нашим гімном: "Ще не вмерла Україна".
На Україну всі разом повернемо, як настане слушний час! Хай же не знайдеться серед Вас ні одного луди, ні одного легкодухого чи зрадника, за якого буде соромитись потім і батько, і мати, і рідне село, і ціла Україна. Потерпіть ще тро- хи — терпіли і страждали більше! Знайдіть в собі силу
віри і духа, щоб не піддатись на провокацію та обман боль- шовицький—І тоді ми все переможемо і вкупі, як один чоло- вік, повернемося на нашу святу землю де нас всіх разом—організо- ваних, чекають,—а не по однинці.
Не забувайте, що там на Україні Ваших братів рос- трільують і катують; не забувайте, що там вірять в нас і сподіваються, що ми не демо себе в обман вплутати та обду- рити якимись обіцянками амнестії.
Не забувайте того, що большовики свіми урядуваннями та господаркою довели до голоду на Україні: по цілій нашій зем- лі нема хліба, бо те, що наш селянин посіяв, те забрали у нього силою большовики московські та їх наймити, а від голо- ду люди вмирають, хворіють—і наїті, як самі большовики про те пишуть,—матері дітей своїх убивають і людське мясо їдять.
Не забувайте цього і приготовтесь спокійно зустріти всякі силошення про амнестію і не приймайте її від рук ворогів.
Цього вимагає від Вас і наша державна честь і честь на- ції армії, чиста і світла, як честь національної армії, що кровю і жертвами та великим терпінням виборске волю України.
Хай не збиваєть Вас провокатори, що мовляв, Польський Уряд роспусте табори і силою одась Ває большовикам, що не будуть Вас вже гільше голувати в таборах. Такі намовлен- ня і погрози, з якілаб і від кого вони не виходили, будуть обманом і провокацією. Ми не жебраки, що з милости чужої гдаемось. Наш уряд має свої незакінчені грошові розрахунки з Польським Урядом і на підставі цій хай ваше сумління бу- де чистим.
Польський Уряд не може порушити законів міжнародних, які нас забезпечують від несигльної віддачі в руки большови- кам. Та не тільки ці законы, не тільки честь Уряду Польсь- кого не можуть дозволити йому цього. Не може піти на це —Польський Уряд ще й через те, що почуття чисто моральної —людської гідності до нашої армії, яка разом з Польською кроєв преливала і яка не зрадила їй під час боротьби,—не дозволить йому пристосувати до нас насильство і віддати нас в руки ворога.
Мусите про це знати. А одночасно повинні знати, що большовики ніколи не зроблять з нами тільки тоді, коли ми всі будемо як один чоловік, тверді і міцні і непокітні в на- шому рішенню—перетерпіти останнье лихо і останню пробу нашої тяжкої долі.
А тому до визнання, до військового братерства. Старший начальник поясни козакові. Сильніцький духом підтримай стом- леного. Хто ближче знає, через що наш ворог пускається на останню спробу—роскажи і поясни, менш свідомому. Культур- но-освітні відділи—до своєї праці щоб підкріпити духа, виясни- ти правду і причини нової провокації, щоб всім стало ясно, через що ми повинні витримати, щоб на обсяну провокацію амнестік—всі відповіли одношушним: "Ще не вмерла Україна" і твердим рішенням перетерпіти і станне лихо.
ПЕТЛЮРА, Головний Отаман Військ У. Н. Р. (в.р.)
А. ВОВК, Генерал-Хорунжий, Воєнмін і Командарм (в.р.)
НАКАЗ
ГОЛОВНОЇ КОМАНДИ ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Ч. 5 а.
11 березня 1922 року.
—
О
Старшини й козаки!
Півтора року вже сидите Ви за дротами, далеко від ріднєї України, в чужій стороні, що дала нам захист, 'тимчасовий притулок. Тяжко Вам. Знаю це. Та знаю я, що тяжкі, часом нелюдські обставини, не зломили духа Вашого і Вашої віри в огу правду святу, за яку Ви боретесь та за яку не одна тисяча Ваших товаришів життя поклали в боротьбі з ворогом нащих.
Все, що тільки хитрий ворог міг придумати,—все він вживав, щоб на чужій стороні розклясти та обдурити Вас: глякував грішми, підкидав Вам свої газети та відозви, підкопував довірря до всього, чим ми тримаємось, клеветами обливав і справу нашу, настроював одного проти другого,—підсилав агентів і шпіонів, оголошував амнестії, а все для того, щоб посяяти розбрат та росколоть нас.
Не мав великого щастя ворог ніж в цій хитрій праці: тілько той, хто не українець, хто був вовком в шкуї овечій серед Вас, пішов на обман, піддався на підкуп і став лудою для Вас, продавчи за большовицькі серебренники і свою совість і брата свого—вояку—лицаря Українського.
Як раніш, коли ми билися в ворогом на рідній землі, за самостійність України. Так і тепер в таборах Ви—міцні духом, скуті єдиною воєю і єдиною.
Краю. Ви були лицарями, що не боялись смерти на полі брани, коли без амуниції і набоїв пядь за плядою боронили нашу землю від Московського ворога. Такими лицарями заплишились Ви і в таборах—на інтернуванню, серед лихих і тяжких обставин.
Старшини й Козаки!
Лицар не тілько той, хто з любови до справи їде на во- рага з багнетом в руці. Лицар і той, хто умє терпіти і чекати кращих днів. Отже і тепер настав такий час, коли Ви повинні перетерпіти останню пробу іспитання, яке випало на Вашу долю тяжку.
Головна Команда має певні відомості, що Московські большовики та їх наймити—мають оголосити ніби амнестію і обіцяти вільний Вам поворот на Україну. На цю амнестію большовики дивляться, як на останню свою спробу росколоти нашу єдність і розбити силу нашу , сповіваючись всякими улесливими обіцянками в свої сіти Вас затяти.
Будуть Вам оголошувати в таборах цю амнестію большовицькі агенти.
Повинні зустріти її так, як то подбає справжньому сину своєї Батьківщини: ніяким сбичкам ворога не вірити і на заклик передатись на віру і в руки большовикам,—одповідати нашим гімном: „Ще не вмерла Україна".
На Україну всі разом повернемо, як настане слушний час! Хай же не знайдеться серед Вас ні одного луди, ні одного легкодухого чи зрадника, за якого буде соромитись потім і батько, і мати, і рідне село, і діла Україна.—Потерпіть ще трохи — терпіли і страждали більше! Знайдіть в собі силу
віри і духа, щоб не піддатись на провокацію та обман большовицьким—тоді ми все переможемо і вкупі, як один чоловік, повернемо нашу святу землю де нас всіх разом—організованих, чекать,—а не по однинці.
Не забувайте, що там на Україні Ваших братів ростріляють і тлують; не забувайте, що там вирять в нас і сподіваються, що ми не дамо себе в обман вплутати та обдурити якими-небудь обіцянками амнестії.
Не забувайте того, що большовики свсіми урядуваннями та господаркою довели до голоду на Україні: по цілій нашій землі нема хліба, бо те, що наш селянин посяв, те забрали у нього сильно большовики московські та їх наймити, а від головного силу вмирать, хорують і наїть, як самі большешики про ду люди вмирають, хорують—і наїть, як самі большовики про те пишуть—матері дітей своїх убивають і людське мясо їдять.
Не забувайте цього і приготовтесь спокійно зустріти всякі оголошення про амнестію і їх прийняття її від рук ворогів. Цього вимагає від Вас і наша державна честь і честь на- шої армії, чиста і світла, якчестъ національної армії, що кровю і жертвами та великим терпінням виборжеє вою України.
Хай не збивати Вас провокатори, що мовляв, Польський Уряд роспусте табори і сидло оддасть Вас большовикам, що уяй роспусте табори в силу оддась Вам большовикам. Такі намовлення і погрози, з'їкляю і від кого б вони не виходили, оудуть сбманом і провокацією. Ми не жебраки, що з милости чужої годуємось. Наш уряд має вої незакінчені грошові розрахунки з Польським Урядом і на підставі цій хай ваше сумління буде чистим.
Польський Уряд не може порушити законів міжнародних, які нас забезпечують від несильної віддачі в руки большовикам. Та не тільки ці закони, не тільки честь Уряду Польсь- кого не можуть дозволити йому цього. Не може піти на це Польський Уряд ще й через те, що почуття чисто моральної —людської гідності до нашої армії, яка разом з Польською кров проливала і яка не зралила їй під час боротьби,—не дозволить йому пристосувати до вас насильство і віддати нас в руки ворога.
Мусите про це знати. А одночасно повинні знати, що большовики нічого не зроблять з нами тільки тоді, коли ми всі будемо як один чоловік, тверді і міцні і непохитні в нашому рішенню—перетерпіти останнє лихо і останню пробу нашої тяжкої долі.
А тому до єдиння, до війського братерства. Старший начальник поясни козакові. Сильніший духом підтримай стомленого. Хто більше знає, через що наш ворог пускається на станню спробу—роскажи і поясни, менш свідомому. Культурно-освітні відпили—до своєї праці щоб підкріпити духа, висинти правду і причини нової і провокації, щоб всім стало ясно, через що ми повинні витримати; щоб на обіцяну провокацію амнестіє—всі відповіли однолушним: „Ще не вмерла Україна" і твердим рішенням перетерпіти останню лихо.
ПЕТЛЮРА, Головний Отаман Військ У. Н. Р. (в.р.)
А. ВОВК, Генерал-Хорунжий, Воєнмін і Командарм (в.р.)
НАКАЗ
Головній Команди Вільної Української Народньої Республіки.
4/9/0-в.
17-го березня 1922 року.
Представлений мені для ознайомлення меморандум до Урядів Держав Світу та до їх представників на конференції в Генуї, складений від імені нашої армії та підписаний представниками її - командними складом і козаками - по одному од куреня, повинні бути передані Міністру Закордонних Справ для перейдної пересилки нашим послам і місьюковим атташе. Останні повинні, незалежно від вручения меморандума по адресу, представити його військовим міністрам і начальникам генеральних штабів по можливості всіх держав європейських, а також військовим представникам цих держав, акредитованим при данному Уряді. В мілак повертання меморандума п.п. посили і військові представники У.Н.Р. повинні подбати про те щоб меморандум був сфотографований і надрукований в різних органах преси, та пе-следений на еврашельські мете. Відруки преси і обіцяльних осьв яким буде вручено меморандум, п.п. посили і військові представники армії У.Н.Р. повинні пересилати через Міністра Закордонних Справ Павленку Генерального Штабу.
Лідераля: Головний Останній Світські У.Н.Р. ЛИТВА, Військовий Міністр і Командир Генерал-Хорунжий БОВК.
4/10/7-а.
22-го березня 1922 року,
Тяжкі обставини перебування в умовах інтернування нашого оливного волитва, впливають дозволяючи на де-кого ві старшні та козаків. Дорога бойовий під час атаки, змір ристоучує лижки отан нашого воїнства за кожну цину змагається роскошною одностя того та віру в остаточну перемогу нашої справи. На великий жаль анальдився і серед старшинства нашого і серед козаків де-кі люди, які за бойовий під час проладились воєгою і почали проводити врадничку правил на школу нашої армії та цілої боротьби. Якою не державність українську, Отримуючи од польських великих суми грошей, ці особи почали сіяти зненвір'я серед легкоперних та молодушних, підбиваючи їх до зближення та борів і перебачу на сторону ворога. Імена і привійці таких брадників відомі Головній Команди, як відомо її вол оте гадочка, достойна погорди та зненваги права, аку жни проводять. Очевидно річ, що прийде нею каям на зароданців цих, як тільки обставини наші вимінться на краще: суворому буде караєна десниця закону на їхні зраднич-кі вчинки та на їхню роскошну правил, основу нашої боротьби цілком очу.
Головна Команда за значає, що при міну вищеназваних негативних явищ в житті нашої армії вона усвячає не тільки в загальних п'ятих обставинах, а і в невідповідному догляді в боку командного складу над дорученими йому настинами. Цей догляд, ставши невої-пучий і напружений повною збільшити і виливати в цілому ряді доцільних і обміркованих особових рахуючись в спеціальних умовах ми життя в таборах. Начальники частин повинні більш енергійно зволить до цієї справи, пам'ятаючи що на їх обов'язку лежить од-повідальність за ті ранені чинники яких допустився де які старшини, призводили до втобів груп та менших частин, продажчи за грому різного роду відомості з життя нашої армії.
Вимагання повійної правил од командного складу в цей момент особливо. Голова Команди попережає, що в разі повторення по-дібних явищ, дповідальність за них покладатиме на начальників тих частин, де такі вчинки місту матимуть. З особливою енергієм треба повести тепер процес культурно-освітніх відділам ча-стин, начальники яких повинні пам'ятати що моральна одповідальність за такі вчинки буде лежати цілкомто на них. В зв'язку з цим наказується командам і командирам окремих частин бати нала-
-2-
ні вказівки для праці згаданих відділів і персональною увагою та контролем праці останніх об'єктивних продуктивності і інтенсивності
ii. Лекції, висновки політичних справ сьогоднішнього дня, бесі-
ди старшинські і колачі за участю старших начальників, з їх авто-
ритетними положеннями повинні бути в сьогоднішніх умовах одним
із тих засобів нашого військового і національного об'єднання, на які
треба особливу увагу звернути і матеріал для яких повинні систематично і програмово виготовляти культурно-освітні відділи.
Незалежно від нього відповідні відділи Генштабу та штаб-в дивізії
скородиновані старшими відповідаючими чинниками Генштабу повинні
всільки своє право по охороні частини армії від злощасного та розкладового елементу. Вся праця в цьому почина провадитись в тісному контакті з усіх частинах та за відповідальністю комбінів та
Генштабу.
Головна Команда має певність, що напруження, енергія всіх командирів частин дасть свої позитивні наслідки в справі охоронення армії від роскладу. А тим самим принесе велику користь всій нашій Державній Справи.
Оригінал підписали: Головний Отеман Вільськ У.Н. Р.ПЕТЛЯ
Вільсько та Міністр і Командарм Генерал Хорунжий ВОЗА.
Ч. II/II-а.
3-го квітня 1922 року.
( по Генеральному штабу ).
Для чергового випуску іншків старшинами із Спільної Офіцерської школи усталили такі правила:
I. ОЦІНКА ЗНАНЬ.
1) Випускним іншкам оцінку поступу в знаннях, отриманих ними в школі, перевести ДВАНАДЦЯТИ-бальною системою в такий спосіб:
а) за цілий курс школи оцінку не можуть виводити для кожного конкретного предмета пересічним балом із репетиції його.
б) в разі, як до предмета належать і практичні роботи, то бал для цього предмету виводити в пересічному балі за репетиції і такого ж бала за практичні роботи.
в) бал за іспитах із предметів, які мають в собі практичні роботи, виводити пересічно з одного бала за теорію й другого за практику на роботи
г) остаточна оцінка для кожного предмета має виводитися в курсового балу та балу, одержаного на іспиті.
д) оцінка загального поступу в науках виводиться пересічним балом із остаточних оцінок усіх предметів
е) оцінка муштрової вмінності має бути пересічний бал з оцінок окремих розділів (техтування, справ багнетом і т.д.)
ж) випускним балом на старшинство має бути пересічний бал з остаточних оцінок усіх предметів наукової та муштрової вміння.
з) випускні бали вираховувати до одної сотої (0,01).
и) виходячи пересічні бали за предмети, треба 0,5 і більше рахувати на одну одиницю, а менше 0,5 - відкидати.
II. ПОРЯДОК ВИПУСКУ.
1) Старшинство випускних іншків числити в порядкові старшинства балів згідно ліхти укласти листу наяву про іменування їх старши- нами.
2) Залежності від поступу в науках на муштрової вмінки, пере- веси випуск іншків 1/2 ОМ А розрали:
а) До першого розряду зачислити всіх іншків, які поведінком є першого розряду й мають
а) за муштрову поставлять 1 влучку пересічний бал не менше як 10 (двоїх) і з кожної галузі ii не менше 9 (восьми);
б) за воєнні предмети - пересічний бал не менше 9 (девяти) і не менше як по 9 (девять) докрема за тактику й за топографію;
в) за загально-освітні предмети - пересічний бал не менше як 9 (девять), а в окрема не менше 9 (девять) за історію України.
г) не маєть запереченого (вегативного) бала ані з одного предмета. (Випускний бал на старшинство для І-го розряду не менш 9 (девять).
Гол.Ком.1922 р. ч II/II-а.
В. До 2-го розряду залишати тих юнаків, які поведінкою належуть
до другого розряду і мають:
а) за муштрову постачність та влучку - пересічний бал не менше
як 8 (девять) і в кожній галузі її не менше як 7 (сім).
б) за воєнні предмети - пересічний бал не менше 8 (восьми) і не
менше як по 8 (вісім) зокрема за тактику і за топографію.
в) за загально-освітні предмети - пересічний бал не менше 8
(восьми) і зокрема не менше як 8 (вісім) за історію України.
г) не мати заперечного (негативного) бала ані в одного предмета.
(випускний бал на старшинство для 2-го розряду має міняти як 8 (вісім).
9. До 3-го розряду зачисляти всіх юнаків, які поведінкою належать
до першого і другого розряду і мають:
а) за муштрову постачність та влучку - пересічний бал не менше
як 6 (шість).
б) за воєнні предмети пересічний бал не менше як 6 (шість).
в) за загальні предмети пересічний бал не менше як 6 (шість).
г) мати заперечний бал (негативний), не більш як одного із
предметів, крім тактики та топографії.
д) випускний бал на старшинство для 3-го розряду не менше 6 (шести)
Г. До 3-го розряду зачислити таких і тих юнаків, котрі поступом
в науках і воєнно-службовому влучному хоч належать до 1-го і 2-го
розрядів, але в поведінці своїй мають 3 розряд.
§ 4. Юнаків, же, які не задовольняють ані один із умови, зазна-
чених в артикулах під л-ми А,Б,В та Г - чинити невакінчившими курсу
школи.
III. ПРАВА ЗАКІНЧИВШИХ КУРС ШКОЛИ.
§ 5. Всіх юнаків, що закінчили курс школи в І-му розряді, випустити
ти в ранзі ХОРУНЖИГО до частин війська належного роду зброї зі стар-
шинством в 1-го /першого/ квітня 1921 року.
§ 6. Всіх закінчивших школу в 2-му розряді - ХОРУНЖИМИ до частин
війська належного роду зброї зі старшинством в І /першого/ квітня
1921 року.
§ 7. Всіх закінчивших школу в 3-му розряді - ПІДХОРУНЖИМИ до ча-
стин війська належного роду зброї в правом іменування хорунжих після
виконування своїми муштровими начальним хоч, як вони по служать у че-
стинах не менше 6 /шести/ місяців за дня випуску зі старшинством в
ранзі хорунжого в дні підвищення.
§ 8. Всі закінчивших курса школи відрядити підотриманню до їх
частин.
ПРИМІТКА: Невакінчивших курса школи в разі проходження і за ухвалою
Педагогичної Ради після згоди начальника Генерального Штабу, можна
важити на повторний курс.
§ 9. Тих юнаків, яких після пропускні міштрощих їх начальників
буде визнано у змінаній комісії в лікарів та муштрових начальників
ків невдібними до муштрової служби через стан здоров'я, випустити
в належному розряді що до поступу в науках на немуштрові посади.
§ 10. Випускних юнаків, іменованих стрільцями, розподілити порівн
но до відповідного роду звійська пості стрілецьких дивізій та окремої
кінної.
§ 11. Розподіл випускних юнаків згідно попереднього артикула має
бути переведений розбором заканської через самих юнаків згідно стар-
шинства випускних балів у такому порядкові:
а) першими розбирать бунчужні згідно випускних балів.
б) другим - портупель-юнаки згідно старшинства, випускних балів.
в) третіми - репта юнаків згідно старшинства випускних балів.
§ 12. Кожному повсімованому створенню видати на руки:
а) відпись в наказу про іменування його старшиною в наланням
панин хорунжого (підхорунжого в правом на іменування в старшини -
для закінчивших курса в третьому розряді/;
б) припис про відбуття до місця служби;
в) атестати про різні ролі заосмотрення.
г) повний комплект статутів, що іонуть тепер в армії У.Н.Р.
нажет/, взуття, 2 пари білини, 2 рушника, 3 пари онуч чи шкарпе-
вок, 4 хустки до носа, І ковдру. Коли школа не буде мати змоги ве-
дати за значених річей, то заостворення цими покладеться на частини,
які повинні видати ці річі обмудурування молодим старшинам після
прибуття їх до частини в першу чергу, а Квапський школі видати в
такому разі відповідні посвідчення.
д)одноразову грошову допомогу в розмірі п'яти тисяч
польських марок на придбання річей першої потреби. Наразі, що
стан державної Скарбниці унеможливить вилучу такої квоти зідраю,
то Міністрах Військовому та Фінансів установити помік собою роз-
мір тої квоти, що можна її буде видати на руки, а на решту грошей
видати школою втестат на задоволення новопіменованих старшин в їх
частинах.
Оригінал підписали: Головний Отоман ПЕТЛЮРА. В.о.Командарма
і Військового Міністра Генерал-Хорунжий ВОВК.
З оригіналами згідно:
Начальник Наказного відділу
Підполковник
НАКАЗ
Головної Команди Вільськ Української Народньої Республіки.
112.
10 квітня 1922 року.
§ I.
З наближенням Свята Великодня наказую Воєнміну видати в розпорядження поцдивів та командирів очевидних частин, що не входять в склад дивізій відповідні аванси для поліпшення їмі в дні Свята,-ло розрахунку двоїста сорок марлопольськ./240/ на кожного старшину, козака, мінку і дитину, що перебувати в таборах інтернованих.
§ 2.
Командиром частин яких заходів або зазначені аванси було втрачено надлишкільне в залежності від умов таборового життя. В дні Свята в таборах упорядкувати різні пабави, ррь, мистецтва та концерти для колгатка, щоб в мірі можливості розважити воєнство та розвіяти туру буденногого таборового життя.
Відписали: Головний Офіцер Вільськ У.Н.Р. ПЕТЛЮРА, Генерал-Командир і Воєнмін і Командарм.
13.
16 квітня 1922 року.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
В день святого Свята Великодня щиро здороюлю Славне військо-старшину колгатка, мої родини, що перебуває вкупі в Землі, як рівно і тих що чекають на вас на Україні.
В цей великий день свята душой й серцем з Вами Славетні Я не-пероможні духом борці за волю України.
Довання, що в останній раз святкуємо це свято на чужині. Наближається той час коли всі наші серараждання зміняться радісними Святом поверненнями на Україну. Над цим певність та віра в Ласу Об'яту ідею не покидає вас в цей світлий день великоходдя.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Відписали: Головний Офіцер Вільськ У.Н.Р. ПЕТЛЮРА, Генерал-Командир і Воєнмін і Командарм.
4 14/5-а.
II березня 1922 року.
СТАРИШИНИ І КОЗАКИ. Півтора року вже сидите Ви за дротами, далеко від рідної України, в чужій стороні, що дела нам важкст тим часом як притулок. Тяжко Вам. Знаю це. Та знаю я, що тяжкі, часові великоські обставини, не зламали духа Вашого і Валної віри в оту правду святу, за яку Ви боретеся та за яку не одна тисяча ваших товаришів киття поклали в боротьбі з ворогом наливим.
Все, що тільки хотіли, ворог міг придумати,-все він вживав, щоб на чужій стороні розкласти та обдурити Вас: підкупав грішми, підкидав вам свої газети та відошки, підкопував довіру до воєн-ра, яким ми тримаемось, кляветами обливав і справу нашу, настроював одного проти другого - підсилав агентів і шпіонів, оролому-вав амнестії, а все для того, щоб посіяти розбрат та розколоти вас.
Но зав великою части порог нам в цій хитрій праці: тільки тоді, ктож не українська, ктож буде звичай серед Вас, підняв на обмач, піддався на підкуп і став Гудом для вас, продажчи са вольновиники серебренники і своє озбість, і брав своє - велику лінгура українського.
Так раніш, коли ми билися в ворогом на рідній землі, за само-стволю України, так і тепер в таборах Ви - міцні духом, дужі. Одиний волей і єдине надією не поверот до Рідного Краю. Ви були дикарими, що не болілись смертю, не коли брали, коли без амуніції і мали падь на лядь бо ронили нашу землю од Московського ворога. Тож як ми лицирани залишились Ви і в таборах на інтернування, ворог дихав і тяжких обставин,
Останній і кований, лицар не тільки той, хто в лобови до сприви
ще на горбах в багнетом в руці. Лицаря і той, хто уміє терпіти і чека-
ти кращих днів. Отже і тепер настає такий час, настав воли Ви, повинні
перетворити останню пробу існування яке випало на Вашу долю тяжку.
Головна домага має певні відомості до московських бойовиків та їх
налити навіть оголошеним ніби амнестію до обіцяти вільної. В поворот
на Україну. На це винести бойовики дивляться як на останню свою
спробу розколоти нашу єдність і зробити силу нашу, сподіваючись вся-
ких уявліваними обіцянками в свої сіти Вас ватити. Будьте Вам оголо-
шувати в дасрах це амнестію бельовиків агенти. Повинні всупроти
її так як то подобає справжньому сину своєї Батьківщини, ніяким обі-
цанкам ворога не вірити і на виклик передатись на віру і в руки бель-
овикам. «Одповідати ясним рамном "це не вмерла Україна".
На Україну всі разом повернемо, як настане слушний час. Хай не по-
знадеться зеред вас ні одного Іуди, ні одного легкодухого чи зрадни-
ка на якого буде соромитись потім і батько і маза і рідна село і ціла
Україна. Патерпіть ще треки, - страждало більше. Знаєте в свої силу
віри і духа, щоб не піддатись на провокацію та обман бельовиків.
І тоді ми все переможемо і вкупи, як один чоловік, повернемо на нашу
силу землю, де нас всіх разом -організованих, чекаєте -а не на одн
шукі. Не забувайте, що там на Україні в наших братів розстріляють і по-
тури; не забувайте, що там вірать в нас і сподіваються, що ми не дамо
себе в осман злічити та обдурити якимось обіцянками амнестії.
не забувайте того, що бельовики оспіки урядуваннями та господарком
довели до голоду на Україну, не пілі нам і землі неми хліба, ос то, що
наш селянин посіяв, те забрали у нього силом бельовики московські та
їх налити, а од голоду люди вмирають, хорують - і навіть, як самі
бельовники про те пишуть, котрі дітей своїх убивають і людське насе
ідять.
Не забувайте цього і підготовтеся спокійно «устрінути всежи ого-
лешення про амнестію і не проливайте її од рук ворогів.
Цього звичая, од вас і наша державна честь і честь нашої армії,
чиста і світла, як честь національної армії. що краєю і жертвами та
великим терпінням виборює волю України.
Дал не зовнавайте вас провокатори, що манляв, Польський Уряд респу-
сте таборі і сидок оддасть вас бельовикам, що не будуть вас все біль
не родувати в «таборах. Такі намовлення й погрови, ввідкіля-б і від
кого-б вони не виходили, будуть обманом і провокацією. Ми не набраки,
що з милости чукую го умову. Нам Уряд має онове незакінчені грошові
розрахунки з Польським Урядом і на підставі ції хай ваше сумління
буде чистим.
Польський Уряд не може порушити законів міжнародних, які нас за-
безпечують од насклької видачі в руки бельовикам. Та не тільки ті
закони, не тільки честь Уряд Польського не можуть дозволити йому
цього. Але може піти на це Польський Уряд що через те, що почуття
моральної людської гідності до нашої армії, яка разом з Польською
кров проливала і яка не врадила. І під час боротьби -не дозволить
Кому проголосувати до нас насилисто і одлати нас в руки ворога.
Мусите про це знати. А одночасно повинні знати, що бельовики ніче-
го не зроблять з нашим тільки тоді, коли ми всі будемо - як один чоло-
вік, тверді і міцні і непохитні в нашому рішенню перетерпіти останню
лихо і останню пробу нашої тяжкої долі. А тому - до однання, до від-
свягового братерства. Старший начальник полони коважу. Сильнішій ду-
хом підтрима і стомненого Ато більше знає черев нам ворог пускаєть
ся на останню спробу - росканки і поясні мені свідомому. Культурно-ос-
віта, віддали до своєї праці, щоб підкріпити духа, виконати правду і
причини нової провокації, щоб всім стало ясно, через що ми повинні
витримати, щоб на обіцяну провокацію амнестію - всі одповіли однооду-
ним: "Це не вмерла Україна" і твердим рішенням перетерпіти останне ли-
хо.
Підписав : ПЕТЛЮРА Головний Отоман Військ V.Н.Р./в.р./ А.ВОБК.Гене-
рал-Хорунжих, Воєнмін і Командарм /р.в./З органілом врідної Данильчук,
Полковник, начальник Комісії /м.п./
3 копію врідно:
начальник Наказного відділу.
Підполковник
НАКАЗ
копія.
Головної команди війська Української Нар.Республіки.
Ч 21.
3-го травня 1922 р.
Оголошую для відома затверджені мною внесення Голови Ради Народних
Міністрів від ІЗ-го й І5-го цього травня:
"копія. Іменем Української Народньої Республіки затверджую 18 травня
1922 р. Голова Директорії ПЕТЛЯ.РА. Посвідчую. в.о. державного Секретаря
Гр.Шанін.
Внесення Голови Ради Народних міністрів про звільнення Членів Ради
Міністрів. ЗАЙНЯТЬСЯ згідна в проханням в Уряду В.о.Військового Мі-
ністра і В.о.Командуючого Армією Генерал-Хорунжий ВОЇН в залишенням на
посаді Комдива Першої Запорізької.
Голова Ради Народних міністрів А.Левицький."
"копія. Іменем Української Народньої Республіки затверджую 15 трав-
ня 1922 р. Голова директорії ПЕТЛЯ.РА. Посвідчую. в.о. державного Секре-
таря Гр.Шанін.
внесення Голови Ради Народних міністрів про іменування Членів Ради
міністрів. ІМЕНУЄТЬСЯ на уряд Військового Міністра Генерал-Поручника
ОНАКІВА М. а залишенням на посаді Голови військової Вищої Ради.
Голова Ради Народних міністрів Андрія Левицький."
Підписали: Головний Остапан. ПЕТЛЯРА. Військовий Міністр, генштабу Генерал
Поручник ШАКІВ.
Ч 22.
22-го травня 1922 р.
Із докладу В.о.Військового Міністра про діяльність військового факул-
тету при Укр.Нар.Універс., що закладено було на еміграції в минулому 19
році, видко, що ні тяжкі умови життя на еміграції, ні та складна ситу-
ція, що часами панувала в таборах, не зломила широго бажання слухачів
факультету студіювати військову штуку, поширювати знання, переводити
працю по утворенню своєрідної військової літератури в усталенням єдино-
військової доктрини. За рік праці факультетом внесено багатий скарб в
/ історію розвитку українського війська.
Такому поспіху спричинились не лише свідома безмірна відданість сво-
праці слухачів факультету, а особливо те льоб до справи, великий досв
хист та розуміння наших потреб, які виявив в такий скромний спосіб
але з такими багатими наслідками декан факультету Генер. МАРТИН'ї,
який не дивлячись на незвичайні тяжкі умови, без якої будь допомоги
з"умів об"єднати гурток стершин, зумів зацікавити їх глибоко сполою
й не дивлячись на всякі перешкоди та труднощі, знайшов можливим "безу-
пинно- провадити справу навчання те поширення військових знань серед
молоді старшинства.
За таку відданість справі, за невтомну працю на користь рідного ві
ська висловлюю щиру подяку декану факультету Ген. МАРТИН КУ та всім
служачам військового факультету.
Аби дати можливість закінчити роспочату працю факультету, дати їй
нормальний розвиток в майбутньому з найсильної користью для справи,
пропоную Воєнміну й н-ку Генштабу віднестися до цього питання в на-
лежною уважністю й поскільки дозволять обставини сказати факультету
всеобщну допомогу.
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯРА. Генерал-Доружжи ВОВК, В.О. Воєн-
міна.
Ч 23.
8-го червня 1923 року.
військовий Міністр і Голова вищої Військової Ради Генштабу Гене-
рал-Поручник ЮНАКІВ рапортом від 23 травня б.р. за 1052 допис, що б
згаданого числа приступив до виконання обов'язків Військового Міністра
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯРА. Дійсновий Міністр, Генштабу Гено-
рал-Поручник ЮНАКІВ.
З оригіналами згідно:
Начальник Наказного відділу,
Підполко винк
Госаленко
НАКАЗ
Копія.
Головної команди війська Української Нар.Республіки.
Ч 21.
3-го травня 1922 р.
Оголошую для відома затверджені мою ннесення Голови Ради Народних
Міністрів від ІЗ-го й І5-го цього травня:
"Копія. Іменем Української Народньої Республіки затверджую 15 травня
1922 р. Голова Директорії ПЕТЛЯ РА. Посвідчую. в.о.Державного Секретаря
Гр.Шманів.
Внесення Голови Ради Народних міністрів про звільнення членів Ради
Міністрів. ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ згідно з проханням в Уряду В.о.Військового Мі-
ністра і В.о.Командуючого Армією Генерал-Хорунжий КОВІЛ в залишенням на
посаді Комдива Першої Запорізьської.
Голова Ради Народних Міністрів А.Ливицький."
"Копія. Іменем Української Народньої Республіки затверджую 15 трав-
ня 1922 р. Голова директорії ПЕТЛЯ РА. Посвідчую. в.о.Державного Секре-
таря Гр.Шманів.
Внесення Голови Ради Народних Міністрів про іменування членів Ради
міністрів. ІМЕНУЄТЬСЯ на уряд Військового Міністра Генерал-Поручника
ІНАКІВА М. в залишенням на посаді Голови військової Вищої Ради.
Голова Ради Народних Міністрів Андрій Ливицький."
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯРА. Військовий Міністр, Генштабу Генерал
Поручник ІНАКІВ.
Ч 22.
24-го травня 1922 р.
Із докладу В.о.Військового Міністра про діяльність військового факул-
тету при Укр.нар.Універс., що закладено було на еміграції в минулому 19
році, видко, що ні тяжкі умови життя не еміграції, ні та складна сітуа-
ція, що часами панувала в таборах, не зломила цирого бажання слухачів
факультету студіювати війсь-ьову штукку, поширювати знання, переводити
працю по утворенню своєрідної військової літератури і усталенням єдино-
військової доктрини. За рік праці факультетом внесено багатий скарб в
історію розвитку Українського війська.
Такому поспіху спричинились не лише свідома безмірна відданість сво-
праці слухачів факультету, а особливо та любов до справи, величні досв
кіст та розуміння наших потреб, які виявив в такий скромний спосіб
але з такими гагатими наслідками декан факультету Генер. МАРТИН ІІ,
який не дивлячись на незвичайні тяжкі умови, без якої будь допомоги
з"умів об"єднати гурток старшин, зумів зацікавити їх плибоко справою
й не дивлячись на всякі перешкоди та труднощі, знайшов можливий безу-
пинно-провадити справу навчання та поширення військових знань серед
молоді старшинства.
За таку відданість справі, за невтомну працю на користь рідного ві
ська висловлюю щиру подяку декану факультету Рей. МАРТИН ІІ, та всім
службам звійськового факультету.
Аби дати можливість закінчити роспочату працю факультету, дати їй
нормальний розвиток в майбутньому з найсилішою корисністю для справи,
пропоную Воємкіну й д-ку Ренітабу віднести до цього читання в на-
лежної уважності й поскільки дозволять обставини оказати факультету
всебічну допомогу.
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯ. Генерал-поручник ВОВК, В.о. Воєн-
міна.
Ч 23.
8-го червня 1922 року.
Військовий Міністр і Голова вищої Військової Ради Генитабу Гене-
рал-Поручник КНАЙЗІВ рапортом від 23 травня б.р. за №1052 допис, що в
згаданого числа приступив до виконання обов'язків Військового Міністра
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯ. Військовий Міністр; Генитабу Гено-
рал-Поручник КНАЙЗІВ.
З оригіналами згідно:
Начальник Наказного відділу,
Підполко винк
Косачево
Копія.
НАКАЗ
Головної команди Військ Української Народньої Республіки.
Ч 35.
31-го травня 1922 року.
—0—
Для відзначити учасників славетних боїв і походів З-ї Залізної Стрілецької дивізії, як визначених лідерів армії під час Визвольної боротьби за незалежність України і зберегти в пам'яті нащадків бої й походи З-ї Залізної Стрілецької дивізії від 1 червня 1919 року по 23-е листопаду 1920 р., встановлюється в Війську Української Народньої Республіки відзнакою "АРЕСТ ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ."
Статут відзнаки "АРЕСТ ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" і взірці її при цьому оголошується.
Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІТОЛЬК У.Н.Р. ПЕТЛЯРА. Військовий Міністр Генштабу Генерал-Лоручник ІНАКІД.
ЗАТВЕРДЖУЮ 31 травня 1922 року. Головний Отааман військ У.Н.Р. ПЕТЛЯРА.
Статут відзнаки "АРЕСТ ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" на походи і бої З-ї Залізної дивізії.
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
§ I. Відзнака "АРЕСТ ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" встановлюється для того,
-2-
щоби зберегти в пам'яті нарадків славетні бої, і походи 3-ї Залізної Стрілецької дивізії в дня її існування по 23-е листопаду 1920 року.
§ 2. Відзнака "К.З.О." мусить бути однокора для старшин, козаків і лікарів.
§ 3. Сестри-жані банди отримують жетон /такий же хрест, але зменшенний в три рази/, якого носиться в розетці зі стрічки відзнаки "К.З.О." Ван-Отцям дається стрічка такого ж зразку, на ній носиться священницького хреста.
§ 4. Відзнаку й жетон носиться на грудях в ліворо боку, лівіше ордену "ВИЗВОЛЕННЯ".
§ 5. На кожній відзначці її жетони /окремо/ є черга.
§ 6. Відзнакою "К.З.О." нагороджується: а/тих осіб, що перебували в складі дивізії, боручи участь в боях і походах її, не менше півроку хоч би з перервами, з 1-го червня 1919 р. до 25-го листопаду 1920 р.; б/тих, хто в це і період, перебували в складі дивізії, брав участь в боях і походах її, але з причини смерті, ранення чи залишення по хворості в запіллях ворога не зміг відбутти зазначеного терміну; просив в складі її менше півроку і в/тих видатних борців за ідею незалежності України, які хоч і не належали до складу дивізії в цей період, але вагомо свого морального впливу, необхідного для блялення лицарських вчинків радови військом, спричинились до славетних боїв і походів дивізії.
Примітка: 1. Осіб, які відповідають § б п.в/ цього статуту нагороджується по постанові Ради Мнтарів "К.З.О." і по затвердженні неї постанови Верховною владою.
Примітка: 2. Відзнакою "К.З.О." нагороджується лише тих осіб, що не заплямували козацької частини генеральних чинниками і не осуджені судом.
§ 7. Щоби устати традиції 3-ї Залізної Стрілецької Дивізії, ця відзнака, давши певні привілес /стрічка і грамота/ першими лицарям, залишається назавжди дивізійною відзначкою, але ще без стрічки і без грамоти; вона належить всім військово-службовим дивізії, які прослужили в складі дивізії в півроку чи один рік, а з іншрній - два роки, хоч би й в перервах.
-3- Роз.ком.1922 р. ч 25.
§ 8. Днем свята відзнаки "Х.З.О." призначається день сформування
6-ї Залізної Утрілецької дивізії в 1919 р., зеб-то І-е червня. Свят-
кування цього дня відбувається що-річно.
§ 9. Особи, які мають відзнаку "Х.З.О." повинні стояти за тим,
щоб жаден лицар цього хреста не залучував козацької чести.
§ 10. Кожен лицарь, що зробив ганебний вчинок, постановою Ради по-
звабляється лицарського звання і всіх привілеїв, що зв'язані з ним. Поста-
нова ця набирає сили після затвердження її Верховною Владою.
§ 11. При одержанні права ношення хреста одержується одночасово гра-
мота і статут, за знання якого відповідає лицарь.
II. ПОРАДА НАГОРОДИ.
§ 12. Представлення до нагороди зізнають "Х.З.О." робиться по команд
прямим начальником і з висновками вищих прямих начальників до команди-
рів дивізій включно передається до Ради лицарів "Х.З.О.", котра розвл-
зує питання про нагороду. Позитивна постанова передається для фіксації
в належні установи ВІДЬКОВОГО МІНІСТЕРСТВА і затверджується Верховною
Владою через наказ Бійську.
Примітка: Представлення до нагороди членів першої Ради лицарів
"Х.З.О." служать протоколи їх виборів частинами до Ради, які з письмовими прямих начальників надсилаються до командира дивізії для складання
нагородних цистів. Ці листи з протоколами й висновками начальників на-
правляються через Військове Міністерство на затвердження Верховною Владою наказом по Бійську. Грамоти для членів першої Президії Ради лицарів "Х.З.О." підписуються командиром дивізії і начальником його штабу.
§ 13. Навіщення самої відзнаки "Х.З.О." і видача грамоти переводиться
персонально комендирем дивізії в урочистих обставинах.
III. РАДА ЛИЦАРІВ "КРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ."
§ 14. Рада лицарів "Х.З.О." складається зі старшин та козаків, які
пробули не менше року в муштрово-бойових частинах дивізії, приймали
участь в боях і походах її, не заплямували козацької чести ганебними
вчинками і не осуджені судом і що, таким чином, мають безперечне право на нагородження.
§ 15. Членів Ради оббирається тазиним голосуванням на рік по одному
- 4 -
старшіні і козакові від кожної окремої частини і затверджується командиром дивізії.
§ 16. Рада личарів "Х.З.О." оббирає таним голосуванням зі свого складу Президію: із Голови, трьох членів і секретаря. Провідція провадить біжучу працю, веде збори Ради, а також підписує грамоти про нагородження личарів віданаком.
§ 17. Рада личарів "Х.З.О." в повному складі розглядає й статочно розв'язує всі питання з нагородженням віднаком "Х.З.О."
Примітка: Рада може вдруге переглянути попередню постанову після винищення особливих обгрунтованих даних і тоді ця остання постанова є безапеляційною.
§ 18. Про розпочаття засідань Ради оголошується в наказі по дивізії
IV. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПЕЧАТКУ ВІДЗНАКИ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ".
§ 19. Печатка кругла, впоперек має 35 мм., посередині має державний герб, а по краях напис: "ПЕЧАТКА РАДИ ЛИЧАРІВ ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ. Коло герба літери "У.Н.Р."
§ 20. Печатка переховується при дивізії у Секретаря Ради личарів "Хреста Залізного Стрільця".
J. ПРАВИЛА НОСІННЯ ВІДЗНАКИ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ."
§ 21. "Хрест Залізного Стрільця" носиться на грудях з лівого боку, на один вершок від лівого борта френча, на рівні середини меж першим і другим гудзиками.
§ 22. На шинелі носиться одна стрічка з металевою золотистою на лівому боці на півтора вершка від лівого борта шинелі, на рівні середини меж першим і другим гудзиками.
§ 23. Метон носиться на грудях з лівого
Додаток до арт. І статуту відзнаки "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ."
ДЕТЕНДА
ВІДЗНАКИ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" Й ПРИНАЛЕЖНОСТЕЙ ДО НЕЇ.
ХРЕСТ.
Хрест виготовлено з саліза кольору верховозор-крила; він плоский діаметром 45 мм. Край виступає над площею на 0,5 мм. заввишки і на 2 мм завширшки. По виступу 22 золочені цвяшки, розташовані симетрично. По середині символ СОБОРНОЇ УКРАЇНИ: образ Архістратига Михайла, якого вковано або вилито з валіза, чорненій з золоченими обводками по краях
- 5 -
в правій руці золочений меч, піднесений догори. Перед собою Архистра-
тиг іншихило тримає щита, на блакитному смальтовому полі золочений лев.
Наголо-щита золочена обводка дит-заввітки 16 м/м. завширшки 27 м/м.
Над фігурою трезуб: заввітки 9 м/м, завширшки 6 м/м. Як фігура, так і
щит та трезуб насаджені (див. варіець). На звороті вигравіровано по
кінцях відзнаки: "Ш Зал. Дв.-19-І/VI-19", в центрі коло діаметром 24м/м,
обведено золочен смукою, в якому по внутрішній площі вигравіровано
в'яззю: "ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ" (див. варіець).
Стричка.
Стричка чорна, шовкова муарова, завдовжки 45 м.м., завширшки 37
м.м. від лівого верхнього кута до правого нижнього (по діагоналі)-
жовтоблякитна смужка завширшки 12 мм. На стричці - торновий вінець
по зовнішньому діаметру 24 м/м., виготовленний з заліза, чорнений, ши-
пи голочені, насаджений посередині стрички на 5 м.м. від нижнього краю.
Відзнака з"єднується зі стричкою золоченою дротинкою (див. варіець).
Стричка причеплюється до одягу металовою застібкою.
МЕТОН.
Додаток до арт. 3 стат.
Такий-крест, але зменшений в три рази. Розетка зі стрички має
форму круга діаметром 35 м/м.
Додаток до арт. 35.
СТРИЧКА ДЛЯ НОВИНИ НА ШИНІ.
Стричка відзнаки завдовжки 15 мм., має металову застібку.
Додаток до арт. II і 16.
МІСЦЕ ВІДНАННЯ.
ГРАМОТА.
На підставі .....................Української Народньої Республі-
ки від .................року (назва частини чи інституції, ранга, призвіщ
та ім'я)...................................................
нагороджується відзнакою "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРИЛЬЦЯ", що підписом і
відтиском печатки стверджується.
місце...........................після..................дня..............року.
/відповідні підписи згідно зі статутом/.
ПРИМІТКА: Зверху грамоти видруковано від-
знаку "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРИЛЬЦЯ".
НАГОРОДНИЙ ЛИСТ
на нагородження відзнакою "АРБІТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ".
1) Ранга, прзвище, ім'я, по- батькові особи, яку наго- роджується.
2) Якої частини чи устано- ви, яку посаду займає (для служачих); якого земл. вс- лобтя, політу, руберній чи інше місце (для не служа- чих.)
Засвідчена командача частини, в якому по який час брав участь в поко- цах, та встановлення на- городи.
ЗИСНОВОК.
Прямого Началь- ника і поступов. до Командира ци- гізії включно.
Раци лицарів "Хреста Заліз- ного Стрільця"
Відмітка коли й яким нагороджено.
Підписи Президії Ради Лицарів "АРБІТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ".
Місяця ………… дня 1923 року.
ч…………
місц.
З оригіналом згідно:
Начальник Наказного відділу,
Підполковник
Гвагенкь
Копія.
НАКАЗ
Головної Команди Військ-Української Народньої Республіки.
Ч 25..
31-го травня 1922 року.
-
Щоби відзначити учасників славетних боїв і походів 3-ї Залізної
Стрілецької дивізії, як визначних лицарів Армії під час Визвольної
боротьби за незалежність України і зберегти в пам'яті нащадків бої
й походи 3-ї Залізної Стрілецької дивізії від І червня 1919 року по
23-е листопаду 1920 р., встановлюється в Війську Української Народ-
ньої Республіки віданака "АРЕСТ ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ."
Статут відзнаки "АРЕСТ ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" і взірці її при цьо-
му оголошується.
Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У.Н.Р. ПЕТЛУРА. ВІЙСЬКОВИЙ МІ-
ністр Генштабу Генерал-Поручник ЗНАКІВ.
ЗАТВЕРДЖУЮ 31 травня 1922 року. Головний Отааман Військ У.Н.Р.
ПЕТЛУРА.
Статут відзнаки "АРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" за походи і бої 3-ї
Залізної дивізії.
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
§ I. Відзнака "АРЕСТ ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" встановлюється для того,
-2-
щоби зберегти в пам'яті нарадків славетні бої і походи 3-ї Залізної
Стрілецької дивізії з дня її існування по 23-е листопаду 1920 року.
§ 2. Відзнака "К.З.О." мусить бути однакова для стрільців, козаків
і лікарів.
§ 3. Сестри-малійбиці отримують метон /такий же хрест, але зменше-
ний в три рази/, якого носяться в розетці зі стрічки відзнаки "К.З.О."
Пан-Отцям дається стрічка такого ж вразку, на ній носиться священни-
кого хреста.
§ 4. Відзнаку й метон носяться на грудях з лівого боку, лівіше ор-
дену "ВИЗВОЛЕННЯ".
§ 5. На кожній відзначці й метоні /отремо/ є черга.
§ 6. Відзнакою "К.З.О." нагороджується: а/тих осіб, що
перебували в складі дивізії, боручи участь в боях і походах ІІ, но мен-
ше півроку хоч би 1 з перервами, а 1-го червня 1919 р.по 23-е листопаду
1920 р.; б/тих, хто в цей період, перебувавши в складі дивізії, брав
участь в боях і походах ІІ, але з причини смерті, ранення чи залишення
по хворості в запиллях корота не зміг відбутк зазначеного терміну і прос-
тив в складі ІІ менше півроку і в/тих видатних борців за ідею негалеж-
ності України, які хоч і не належали до складу дивізії в цей період,
але вагою свого морального впливу, необхідного для блявлення лицарських
вчинків рядових військом, спричинились до славетних боїв і походів
дивізії.
Примітка: 1.Осіб, які відповідають § б п.в/ цього статуту нагоро-
джується по постановці Ради лікарів "К.З.О." і по затвердженні неї
постанови Верховною владою.
Примітка: 2.Відзнакою "К.З.О." нагороджується лише тих осіб, що не
взяли участь в козацькій честі рачебнільничними і не осуджені судом.
§ 7. Щоби устатити традиції 3-ї Залізної Стрілецької Дивізії, ця
відзнака, далш певні привилеї /стрічка і грамота/першим лікарям, зали-
шається назавжди дивізійною віднакою, але все без стрічки і без гра-
моти; вона належить всім військово-службовим дивізії, які прослужили
в складі дивізії в півроку чи один рік, а з іншого - два роки, хоч
би й в перервах.
-3- Гос. Ком. 1922 р. ч. 25.
§ 8. Днем свята віданаки "Х.З.О." призначається день сформування З.-І Залізної Стрілецької дивізії в 1919 р., зе6-то І-е червня. Святкування цього дня відбувається що-річно.
§ 9. Особи, які мають віданаку "Х.З.О." повинні стежити за тим, щоб жаден лицарь цього хреста не заплямував козацької чести.
§ 10. Кожен лицарь, що зробив ганебний вчинок, постановою Ради повинен відмовлятися від цього хреста і всіх привілеїв, що зв'язані з ним. Постанова ця набирає сил після затвердження її Верховною Владою.
§ 11. При одержанні права ношення хреста одержується одночасово грамота й статут, за знання якого відповідає лицарь.
II. ПОРЯДОК НАГОРОДИ.
§ 12. Представлення до нагороди від знаку "Х.З.О." робиться по команд прямим начальником і з висновками вищих прямих начальників до командирів дивізій включно передається до Ради лицарів "Х.З.О.", котра розв'язує питання про нагороду. Позитивна постанова передається для фіксації в належні установи ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТЕРСТВА й затверджується Верховною Владою через наказ Війську.
Примітка: Представлення до нагороди членів першої Ради лицарів "Х.З.О." служать протоколи їх виборів частинами до Ради, які з письмовими прямих начальників надсилаються до командира дивізії для складання нагородних цистів. Ці листи з протоколами й висновками начальників направляються через Військове Міністерство на затвердження Верховною Владою наказом по Війську. Грамоти для членів першої Президії Ради лицарів "Х.З.О." підписуються командиром дивізії і начальником його штабу.
§ 13. Навіщення самої віданаки "Х.З.О." і видача грамоти перебудиться персонально командиром дивізії в урочистих обставинах.
III. РАДА ЛИЦАРІВ "КРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ."
§ 14. Рада лицарів "Х.З.О." складається зі старшин та козаків, які пробули не менше року в муштрово-бойових частинах дивізії, приймали участь в боях і походах й, на заплямували козацької чести ганебними вчинками і не осуджені судом і що, таким чином, мають безперечне право на нагородження.
§ 15. Членів Ради оббирається таємним голосуванням на рік по одному
- 4 -
старшині і козакові від кожної окремої частини і затверджується коман-
диром дивізії.
§ 16. Рада ліцарів "Х.З.С." оббирає таємним голосуванням зі свого
складу Президію: із Голови, трьох членів і секретаря. Президія провадить:
біжучу працю, веде збори Ради, а також підписує грамоти про нагоро-
дження ліцарів відзнакою.
§ 17. Рада ліцарів "Х.З.С." в повному складі розглядає й остаточно
розв'язує всі питання з нагородженням відзнакою "Х.З.С."
Примітка: Рада може вдруге переглянути попередню постанову після ви
нимення особливих обґрунтованих даних і тоді ця остання постанова є
безапеляційною.
§ 18. Про роспочаття засідань Ради оголошується в наказі по дивізії
IV. ПОЛОЖЕННЯ ПРО НЕЧАТКУ ВІДЗНАКИ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ".
§ 19. Початка кругла, впоперек має 35 км., посередині має державний
герб, а по краях напис: "ПЕЧАТКА РАДИ ЛІЦАРІВ ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ.
Коло герба літери "У.Н.Р."
§ 20. Початка переховується при дивізії у Секретаря Ради ліцарів
"Хреста Залізного Стрільця".
J. ПРАВИЛА НОШЕННЯ ВІДЗНАКИ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ."
§ 21. "Хрест Залізного Стрільця" носиться на грудях з лівого боку,
на один вершок від лівого борта френча, на рівнів середини межи пер-
шим і другим ґудзиками.
§ 22. На шинелі носиться одна стрічка з металевою застібкою на лі-
вому боці на півтора вершка від лівого борта шинелі, на рівнів сере-
дини межи першим і другим ґудзиками.
§ 23. Детон носиться на грудях з лівого
Додаток до арт. І статуту
відзнаки "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО
СТРІЛЬЦЯ."
ДЕТЕНДА
ВІДЗНАКИ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" І ПРИНАЛЕЖНОСТЕЙ ДО НЕЇ.
Х Р Е С Т.
Хрест виготовлено з галіза кольору зернового крила; він плоский
діаметром 45 мм. Край виступає над площею на 0,5 мм. заввишки і на 2 мм
завширшки. По виступу 22 колочеві цвяшки, розставлені симетрично. По-
середині символ СОБОРНОЇ УКРАЇНИ: образ Архістратига Михайла, якого н
- 5 -
в правій руці золочений меч, піднесений догори. Перед собою Архистра-
тиг Пінхайло тримає щита, на блакитному емалевому полі золочений лев.
Навколо щита золочена обводка. Щит-завіянки 16 м/м., завширшки 11 м/м.
Над сягурою трезуб-завіянки 9 м/м, завширшки 6 м/м. Як фігура, так і
щит та трезуб-насаджені (див. вирець). На звороті вигравіровано по-
кінцях відзнаки: "Ш Зал. див. 19-I/JI-19", в центрі коло, діаметром 24м/м
обведено золотом, смугкою, з якою по внутрішній площі вигравіровано
вказ: "ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ" (див. вирець).
Отрічка.
Отрічка чорна, шовкова муарова, завдовжки 45 м/м., завширшки 37
м.м. від лівого верхнього кута до правого нижнього (по діагоналі)-
жовтоблякитна смужка завширшки 13 мм. На стрічці - тюровий вінець
по зовнішньому діаметру 24 м/м., виготовлений з каліза, чорненний, ши-
пи голочені, насаджений посередині стрічки на 5 м.м. від нижнього краю
відзнака з'єднується зі стрічкою золоченою дротинкою (див. вирець).
Отрічка при克莱яється до одягу металовою застібкою.
КЕТОН.
-же-
Такий крест, але зменшений в три рази. Розетка зі стрічки має
форму круга діаметром 35 м/м.
Додаток до арт. 3 стат.
Додаток до арт. 35.
ОТРІЧКА ДЛЯ НОВИНИ НА ШИНЕЛИ.
Отрічка відзнаки завдовжки 15 мм., має металову застібку.
Додаток до арт. II і 16.
МІСЦЕ ВІДНАКУ.
ГРАМОТА.
На підставі ..................... Української Народньої Республі
ки від .............. року (назва частини чи інституції, ранга, прзвіщ
та ім'я)...................
нагороджується відзнакою "КРЕСТА ЗАМІЗНОГО ОТРІБЦЯ", що підписом і
відтиском печатки стверджується.
місце................... місяця.............. дні................ року.
/ відповідні підписи згідно зі статутом/.
ПРІМІТКА: Зверху грамоти викруковано від-
знаку "КРЕСТА ЗАМІЗНОГО ОТРІБЦЯ".
НАГОРОДНИЙ ЛИСТ
на нагородження відзнакою "АРБІТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ".
1) Ранга, прізвище, імя, по- батькові особи, яку наго- роджується.
2) Якої частини чи устано- ви, яку посаду займає (для служачих); якого села, ос- лобки, російку, губернії чи інше місце (для не слува- чих.)
Засвідчення командира частини, в якого по який час брав участь в похо- дах, та встановлення на- городи.
Зеновок.
Предмого Началь- ника і поступону "Командира ци- фівії включно.
Раци лицарів "Хреста Заліз- ного Стрільця"
Відмітка коли й яким нагороджено.
Підписи Прозцій Ради Лицарів "АРБІТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ".
Місяця................... дня 1922 року.
Ч...........
Місце.
З оригіналом згідно:
Начальник Наказного відділу,
Підполковник
Гвагенкь
НАКАЗ
Головної Команди Війська У.Н.Р.
Ч 24.
24-го червня 1922 р.
§ I.
Т.в.о.Начальника Генерального Штабу Генерал-Лорунжин ПЕТРІВ звільняється, згідно з його проханням, від обов'язків Начальника Генерального Штабу і призначається в розпорядження Військового Міністра.
Справка: доповідь Ген.Петрова від 20/VI-9 682 і наказ Г.Н. за 1921
ч 55.
§ 2.
Тимчасове виконання обов'язків Начальника Генерального Штабу покладається мною на 2-го Генерал-Квартирмейстера Генерального Штабу Генерал-Лорунжина КУЦА, котрому одночасно виконувати й всі попередні обов'язки.
Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЯ Р. А. Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Лорунжин КИЛИВ.
Ч 26.
30 червня 1922 р.
Полковник ЧАЙКІВСЬКИЙ звільняється від тимчасового виконання обов'язків Начальника Канцелярії Товарища Військового Міністра по справах адміністративно-персональних з 1-го січня б.р., а замість нього в того ж числа призначається тимчасово виконуючий обов'язки Начальника Загальної персонального відділу Канцелярії Товарища Військового Міністра по справах адміністративно-персональних Полковник ІТТАРІВ.
Справка: наказ Гол.Ком.1921 р.ч 53.
Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЯ Р. А. Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Лорунжин ЧАМІВ.
З оригіналами згідно:
Начальник Наказного відділу,
Підписованик
Косарев
Н А З В А Н Н Я.
Головної Команди Війська У.Н.Р.
ч 24.
24-го червня 1922 р.
§ I.
Т.в.о.Начальника Генерального Штабу Генерал-Лорунжин ПЕТРІВ звільняється, згідно з його проханням, від обов'язків Начальника Генерального Штабу і призначається в розпорядження Військового Міністра.
Справка: допоїздь Ген.Петрова від 20/VI-Ч 382 і наказ Г.К. за 1921 р.
ч 55.
§ 2.
Тимчасове виконання обов'язків Начальника Генерального Штабу покладається мною на 2-го Генерал-Квартирмейстера Генерального Штабу Генерал-Лорунжено КУЧА, котрому одночасно виконувати й свої попередні обов'язки.
Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЯ Р.А. Військовий Міністр і Голова вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Лорунжин КИМІВ.
ч 26.
30 червня 1922 р.
Полковник ЧАЙКІВСЬКИЙ звільняється від тимчасового виконання обов'язків Начальника Канцелярії Голови Військового Міністра по справах адміністративно-персональних в І-го січня б.р., а замість нього з того числа призначається тимчасово виконуючий обов'язки Начальника Загального персонального відділу Канцелярії Товариша Військового Міністра по справах адміністративно-персональних Полковник І.ТІТАРІВ.
Справка: наказ Гол.Ком.1921 р. ч 33.
Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЯ Р.А. Військовий Міністр і Голова вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Лорунжин ЧАЙКІВ.
З оригіналами згідно:
Начальник Лекарського відділу,
Підполковник
Глєвченко
КАНАЛ
Головної команди Дільська Української Народньої Республіки.
Ч 27
18 липня 1922 року.
§ I.
Зформований у виконання Закону 28 вересня 1921 року й перебудований
заре в складі інтернованого в таборах українського війська дотеперш-
ній кадр державної ландшафтерії наказує переформувати в Бригаду Окре́мо-
го призначення.
§ 2.
командування бригадою Окремого призначення покладаю на Половинка
ПОПОВА-ШАНКУ, якому ведення фахового навчання і виховання бригади про-
вадити згідно моїх директив.
§ 3.
Для забезпечення бригади грошовими за доволенням і різними видами по-
стачання нарівні в іншими та оборонними частинами прирядити її до складу
6-ї Стрілецької дивізії.
§ 4.
Положення й штати Бригади Окремого призначення будуть ополошені до-
датково.
Підписали: Головний Отаман НЕТІЧА, Військовий Міністр і Голова Вищої
Військової Ради, Генштабу Генерал-поручник ЗНАМІЙ.
19 липня 1922 року.
( по Генеральному Штабу ).
§ I.
Оголошується список старшин, скінчивших скорочені курси по підготовці
старшин до праці в Оперативних Штабах Армії У.Н.Р. по старшинству одерж-
жаних ними балів.
Список.
Ч Ч
по по-
рядку
стар-
шинст.
Назва части-
ни.
Ранг, призвище та ім'я.
Остало- чали не- ресіч- ний бал. Курсів.
II,87 Після
II,14 скінче-
II,14 ня міс-
II,00 ного ви-
II,00 пуску
ІО,93 ордино-
рані в
ІО,93 роспор.
ІО,80 Нач. Ге-
ІО,80 Етаду.
ІО,80
1. З Гармат. бриг. Сотник ШЕВЧЕНКО Володимир
2. З Залізн. див. " НАМЕНЮ Юрко
3. Спільна Кн.шк. " ІВАНІВ Олександр
4. 2 Волин. див. Підполк.НОВІЦЬКИЙ Олекса
5. " " Сотник СОМАЛЬСЬКИЙ Олекса
6. " " " СІТКЕВИЧ Дми тро
7. З Залізн. див. " БЛАДНЬБИНИ Олександр
8. 2 Волин. див. " ОРЕЛ-ОРЛИНКО Іван
9. 6 Стріл. див. " ГОНЧАРІВ Никола
10. " " " РЕУТІЙ Кость
II. 6 Отріл. див. Підполк. ДОМАРАДЬСЬКИЙ Андрій 10,66 Після
12. 2 Волин. див. лорунж. ОНАЛЬСЬКИЙ Василь 10,60 'скінчення
ІЗ. 6 Отріл. див. Сотник ЮСТУЧЕНКО Олекса 10,60 мі стичного
I4. З Заліз. див. Поручн. ПРИХОДЬКЕНО Іван 10,60 відпуску
15. " " Сотн. ШЕВЧЕНКО Андрій 10,53 ординова-
16. " " " ПУСТСВОЇТ Окелько 10,53 ні в рос-
17. " " " ЛИЩЕНКО Арістарх 10,34 поряджен-
18. 2 Волин. див. " ЦИМКІВИЧ Віктор 10,34 ня Началь-
19. 4 Київськ. див. " ГОПАНЧУК Леонід 10,20 ника Гене-
20. З Заліз. див. Полковн. АРДАЦІВ Віктор 10,00 рального
21. о Стріл. див. Сотник РОСУНЕНЬЧИК Никола 9,93 Штабу.
22. З Заліз. див. Підполк. КРИЖАН ІВОБЬКІЙ Марк 9,87
23. Спільи. Юн. пк. Сотник ЛУШЕНКО Павло 9,80
24. З Заліз. див. Підполк. ШЕСТОПАЛ Ларіон 9,53
25. " " " Сотник МІЛІТІН Дмитро 9,47
26. " " " ТАРАСЕНКО Теодосій 9,14
27. " " Підполковн. МАКУМЕНКО Олекса 9,07.
§ 2.
Всіх вищезазначених 27 старшин, скінчивших курси, з 25 цього черв-
ня викреслити зі списків своїх частин і передати в розпорядження Начальника Генерального Штабу, для призначення їх на вільні посади в
Оперативних штабах Армії У.Н.Р.
Підстава: п. 37 Положення про курси.
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯ РА. Військовий Міністр і Голова
Вищої військової Ради Генштабу Генерал-Поручник "НАКІВ".
З оригіналами згідно:
Начальник Наказного відділу,
Підполковник
Госаченко
К А М А Є
Головної Команди Війська Української Народньої Республіки.
4 27
18 липня 1922 року.
§ 1.
Зформований у виконання Закону 26 вересня 1921 року і перебувавший зараз в складі інтернованого з таборах українського війська дотеперешній кадр «Державної Кандармерії» наказую переформувати в Бригаду Окремого призначення.
§ 2.
Командування бригадою Окремого призначення покладаю на Польовика ПОПОВ-ШАЙКУ, якому ведення фахового навчання і виховання бригади провадити згідно моїх директив.
§ 3.
Для забезпечення бригади грошовими за доволенням і різними видами постачання нарівні з іншими та борозькими частинами прирядити її до складу 6-ї стрілецької дивізії.
§ 4.
Положення й штати Бригади Окремого призначення будуть оголошені додатково.
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯ, Військовий і Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генерал-Поручник ЗНАНІВ.
4 28
19 липня 1922 року.
( по Генеральному Штабу ).
Оголошується список старшин, скінчивших скорочені курси по підготовці старшин до праці в Оперативних Штабах Армії У.Н.Р. по старшинству, одержаних ними салів.
О н и с о к .
Ч Ч
по по-
рятку
стар-
шинств. Назва частини Ранг, призвіще та ім'я. Остаточна муніція залежно від ресічних сал. курсів.
1. З Гармат. бриг. Сотник ШЕВЧЕНКО Володимир II, 37 Після
2. З Залізн. див. " НАМІНЮ Юрко II, I4 скінчення місця
3. Спільна Ін.шк. " ІВАНЬ Олександр II, 14 ного в
4. З Волин. див. Підполк. НОВІЦЬКИЙ Олекса II, 00 пуску
5. " " Сотник СОЛАНСЬКИЙ Олекса II, 00 ординовані в
6. " " " СІТКЕВИЧ Дмитро 10,93 роспорядженні
7. З Залізн. див. " БЕДАЛЬНИЙ Олександр 10,93 Нач. Резервного
8. 2 Волин. див. " ОРЕЛ-ОРЛЕНО Іван 10,80 Штабу.
9. З Стріл. див. " ГОНЧАРІВ Павло 10,80
10. " " РАУТІД Мость 10,80
II. 6 Стріл. див. Підполк. ДОМАРАДСЬКИЙ Андрій 10,66
12. 2 Волин. див. лорунж. ОПАБЬКИЙ Василь 10,60 Після
13. 6 Стріл. див. Сотник ЛО ЗТ.ЧЕНКО Олекса 10,60 скінч ення
14. 3 Заліз.див. Поручн.ПРИХОДЬКЕНО Іван 10,60 мі сучного
15. " " " Сотн.ШЕВЧЕНКО Андрій 10,53 відпуску
16. " " " " ПУСТОВОЙТ Омелько 10,53 ординова-
17. " " " " ЛАЩЕНКО Аркстарх 10,34 ні в рос.
18. 2 Волин. див. " ШИМАБЫЧ Віктор 10,34 поряджен
19. 4 Київськ.див. " ГОПАНЧУК Леонід 10,20 ня Началь-
20. 5 Заліз. див. Полковн. АРДАШІВ Віктор 10,00 ника Гене
21. о Стріл. див. Сотник РОССІНЄВИЧ Микола 9,93 рального
22. 3 Заліз. див. Підполк.КРИЖАН ІЛЬСЬКИЙ Марк 9,87 Штабу.
23. Спільн. Кн. дж. Сотник ДУШЕНКО Павло 9,80
24. 3 Заліз.див. Підполк.ШЕСТОПАЛ Ларіон 9,53
25. " " " Сотник МІХІТІН Дмитро 9,47
26. " " " " ТАРАСЮК Теодосій 9,14
27. " " " Підполковн.МАЙСУЩЕНКО Олекса 9,07.
§ 2.
Всіх вищезазначених 27 старшин, скінчивших курси, з 25 цього черв-
ня викреслити зі списків своїх частин і передати в розпорядження На-
чальника Генерального Штабу, для призначення їх на вільні посади в
Оперативних Штабах Армії У.Н.Р.
Підстава: п. 37 Положення про курси.
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯ РА. Військовий Міністр і Голова
Вищої військової Ради Генштабу Генерал-Поручник ЗНАКІВ.
З оригіналами згідно:
Начальник Наказного відділу,
Підполковник
Говаченко
НАКАЗ
Головної Уманди війська Укр. Нар. Респ.
Ч. 33.
9 вересня 1922 року.
Генерал-Інспектор Армії Генштабу Генерал-Корунжий УДОВИЧЕНКО Олександр виписавтьою, згідно його прохання, у відпустку на розцінка на два місяці з дня 6-го цього вересня.
виконання на той час обов'язків Генерал-Інспектора покладаю на Віце-міністра по справах забезпечення Армії Генштабу Генерал-Поручника ТРОФИМОВА.
Відписав: ГОЛОВНИЙ ОТАМ ПЕТЛЯ Р. А. Військовий Міністр і Голова війської Ради. Генштабу Генерал-Поручник КНАЗІВ.
Ч 34.
23 вересня 1922 р.
§ I.
Наказую на час інтернування тилові частини поділити на 2 категорії сеч-то:
А) Авіацію, Військову Жандармерію, Комендатуру Тила, і Бригаду Окремого Призначення, кадри яких необхідно зберегти й соранити вкупні,
В) Ті частини, від яких соранити лише середок Управління, для про-довження організаційної праці, а решту влити в стрілецькі дивізії.
До цієї останньої категорії належать:
1) Аеродромна скорона і 2) Запасові під'ємка.
Штаби обох категорій військ наказую звернути в кадрові комісії, а функції службовців авіації, бригади окремого призначення, комендатури тила та військової жандармерії сформувати кадрові сотні.
§ 2.
Числа реорганізації на вищезазначених засадах, вказаних в п. І цього наказу, тилові частини будуть в такому вигляді і:
1. АВІАЦІЯ: а/кадрова комісія авіації в складі:
голова (начальник авіації) - 1. Друкарщик - 1.
членів - 2. Косеків - 2.
секретарь - 1.
б) кадрова сотня авіації в складі командира сотні і налічної кількості козаків і старшин.
комісія і сотня лишаються в підпорядкуванні Дивізії Іноземної корони Армії з опляду-на-окреме їх розташування.
2. ВИСТАВОКА ПОЛОЖЕННЯ АРМІЇ: а) Кадрова комісія військової жандармерії в складі:
голова (командир бригади ні ізьк.жандармерії) - I.
членів 2.
секретарь /начальник штабу/ I.
друкарщик I.
козаків 2.
б) кадрова сотня військової жандармерії в складі командира сотні і необхідної кількості старшин і козаків жандармерії.
комісія й сотня входять кожна окрема в підпорядкування Командирої 2-ї Волинської дивізії.
3. ВРЕГАДА ОКРІМ ПРИЗНАЧЕННЯ:
а) кадрова комісія бригади окр. призначена в складі:
голова /командир бригади/ - I.
членів - 2.
секретарь /начальник штабу/ - I.
друкарщик - I.
козаків - I.
б) кадро бригади, в складі 60 старшин і 40 козаків.
комісія з кадром бригади підпорядкована командирові 6-ї Стрілецької дивізії.
4. КОМЕНДАНТУРА ТИЛУ:
а) кадрова комісія Комендантурі Тилу в складі:
голова /комендант Тилу/ - I.
членів - 2.
секретарь /начальник штабу/ - I.
друкарщик - I.
козаків - 2.
б) кадрова сотня Комендатурі Тилу в складі командира сотні і необхідної кількості старшин і козаків зі складу Комендантури Тилу.
комісія й сотня підпорядковано командирові 3-ї Запорожної стрілецької дивізії.
5. ЗАПОВІДНІ ВИСТАВКИ:
а) кадрова комісія Запасових військ в складі:
голова комісії /команд. запасовими війск./ - I.
нак. Гол.Ком. 1932 р.і 34.
членів (командири-запасних-бригад) - 2.
секретарь (Начальник Штабу) - I.
друкарщик - I.
козаків - 2,
б) Решта службовців Запасових військ вливаться на поповнення 4-ї
пільскої та 5-ї Отрілецької дивізій. Командиру 5-ї Отрілецької дивізії
і для ратиме кадрова Комісія запасових військ.
6. КОРДОНА ОХОРОНА:
а) Кадрова комісія кордонних Військ в складі:
Голова /командир бригади Корд.Охор. - I.
членів - 2.
секретарь - I.
друкарщик - I
козаків - 2.
б) Рейта службовців Кордонної Служби вказується в склад іншої Болинської стрілецької дивізії, а санітарні які під втратимою та надрива до місця кордонних військ; Комісія має вести постійні списки цих осіб, котрих в менш необхідності коригую буде взяти для служби в Кордонній Охороні.
Голови комісії по всім питанням, що торкаються до організаційної праці свого фаху має право без попереднього зв'язку з тими Начальниками, яким вони підлягають по сталій організації.
Підписано: Голова ОТАМАН ВІЛЬЯ У.Н.Р. ПЕТЛЮРА. Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генерал-Поручник ФАЛЬКО.
З сертифікатами згідно:
Найвищий Начальник відділу,
Штабовий офіцер
Українсько
НАКАЗ
Головної команди війська Укр.Нар.Реси.
Ч 33.
9 вересня 1922 року.
Генерал-Інспектор Армії Генштабу Генерал-Корунний М.ОБ'ЄМНО Очене
дар ввільняється іною, згідно його прохання, у відпустку на речінці
на два місяці з дня 6-го цього вересня.
виконання на той час обов'язків Генерал-Інспектора покладаю на Хіт
Міністра по справах забезпечення Армії Генштабу Генерал-Поручника ФРО
ША.
Відписав: ГОЛОВНА ОТАМАН НЕТЛЮРА. Військовий Міністр і Роло
ваний війської Ради, Розштабу Генерал-Поручник КНАКІЗ.
Ч 34.
23 вересня 1922 р.
§ I.
Наказую на час інтернування тилові частини поділити на 2 категорії
себ-то:
А) Авіацію, Військову Жандармерію, Комендатуру Тила, І Бригаду Окре
мого Призначення, кадри яких необхідно зберегти й охоронити вкуні,
В) Ті частини, від яких охранити лише соєредок Управління, для про
довження організаційної праці, а решту влити в стрілецькі дивізії.
до цієї останньої категорії належати:
1) Лордонна охорона і 2) Запасові війська.
Штаб обох категорій військ наказую звернути в кадрові комісії, а і
службовців авіації, бригади окремого призначення, Комендатуру тила та
військової жандармерії сформувати кадрові сотні.
§ 2.
Після реорганізації на вищезазначених засадах, вказаних в п. І цьог
наказу, тилові частини будуть в такому вигляді і:
I. АВІАЦІЯ: а/кадрова комісія авіації в складі:
голова (начальник авіації) - I. друкарчик
членів - 2. козаків
секретарь - I.
б) кадрова сотня авіації в складі командира сотні і наліч-
ної кількості козаків і старшин.
комісія і сотня лишаються під розпорядженням командира Інженерної бригади Армії
2. ВІДГУКОВА ПОЛКОВА КОМІСІЯ:
а) Кадрова комісія військової жандармерії в складі:
голова (командир бригади військ жандармерії) - I.
членів - 2.
секретар /начальник штабу/ - I.
друкарщик - I.
ковзаків - 2.
б) Кадрова сотня військової жандармерії в складі командира сотні і кількості старшин і ковзаків жандармерії.
Комісія й сотня входять кожна окрема в підпорядкування Командирої 4-ї Волинської дивізії.
3. ВИГЛЯДА ОКРЕМОГО ПРИЗНАЧЕННЯ:
а) Кадрова комісія бригади окр. призначена в складі:
голова /командир бригади/ - I.
членів - 2.
секретар /начальник штабу/ - I.
друкарщик - I.
ковзаків - I.
б) Кадр бригади, в складі 60 старшин і 40 ковзаків.
Комісія з кадром бригади підпорядковується командирові 5-ї Стрілецької дивізії.
4. КОМЕНДАНТУРА ТИЛУ:
а) Кадрова комісія комендантурн Тилу в складі:
голова /комендант Тилу/ - I.
членів - 2.
секретар /начальник штабу/ - I.
друкарщик - I.
ковзаків - 2.
б) Кадрова сотня комендатурн Тилу в складі командира сотні і певної кількості старшин і ковзаків зі складу комендатури Тилу.
Комісія й сотня підпорядковуються командирові 5-ї Женецької дивізії.
5. ЗАПАСОВІ ВІЙСЬКА:
а) Кадрова комісія запасових військ в складі:
голова комісії /комендант запасовими війск./ - I.
нак. Пол.Ком. 1932 р. ч 54.
стенія (командир запасних бригад) - 2.
секретарь (Начальник Штабу) - I.
друкарчик - I.
козаків - 2.
б) Решта службовців Запасних військ вливаться на поповнення 4-ї
зв'язкої та 5-ї Стрілецької дивізій; Командиру 5-ї Стрілецької дивізії
для прийому кадрового Комісія запасних військ.
6. КОРДОННА ОБОРОНА:
а) Кадрова комісія кордонних Військ в складі:
Голова /командир бригади Корд.Охор. - I.
членів - 2.
секретарь - I.
друкарчик - I.
козаків - 2.
б) Рейта службовців Кордонної Охорони включається в склад 2-ї Боливарської стрілецької дивізії, воєначальство якої підкріплює і надає Комісія кордонних військ; Комісія має вести постійні списки тих осіб, котрих в мент необхідності потрібно буде взяти для служби в Кордонній Охороні.
Голови комісій по всім питанням, що торкаються до організаційної праці свого фаху мають право безпосереднього зв'язку з тими Начальниками, яким вони підлягають по сталій організації.
Підписали: Голова ОТДІЛУ ВІЛЬКИ У.Н.Р. ПЕТЛЯ Р.А. Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Поручник ОНАЛЬ.
З оригіналами згідно:
Начальник Нагляд. відділу,
Пілнодовщик
Україна
К А К Т З
Головної Команди Війська Української Народньої Республіки.
Ч.36.
7 жовтня 1922 року.
В доповнення наказу Головної Команди від 31 серпня б/р за ч.32 спо-
люк, що звільненим у відпуски Постійним членам Вищої Військової Ради
Розштабу Генерал-Поручником ОНКІМУ і Генштабу Генерал-Хорунжому
ЗАЛЬСЬКОМУ заховується право на утримання за нормі десять днів від-
пустка.
Справка:закон від 29 квітня 1922 р. і наказ Гол.Ком.ч.32.
Підписали:Головний Стаман ПЕТЛЯРА,Військовий Міністр і Розказ Вищої
Військової Ради Генштабу Генерал-Поручник ЗНАКІВ.
Ч.37.
7 жовтня 1922 року.
Зазначеніх лиць Генералів і старшин, що знаходяться в допомогармін-
вій або безтерміновій відпустці, намагаю рахувати звільненими в заїмаєми
посад і знаходячимися:
1) Ген.-Хорунж.МОЖИНЕЦЬКОГО В розпорядженні в І серпня 1921 р.
2) - " - "- ЧИСОВИЧА З росп.Начгештабу - 26 лютого 1922 р.
3) Свят.полковн.СОБАЧІВА В росп.Лен.-Інспект. - 15 грудня 1921 р.
4) Полк.МУРАНКО В росп.Лен.-Інспект. - 27 травня 1922 р.
5) Ген.-Пор.ЯНУШЕВСЬКОГО З росп.Начгештабу - 20 червня 1922 р.
6) Ветер.полк.ПИКАРСЬКОГО З росп.ліце-М-рі по - І травня 1922 р.
7) Остн.ЛОВА-ДОРОВА Зелю.адмін.-персональ. - І травня 1922 р.
8) Ген.-Пор.МИХАЙЛОВА В роспор.Відо-Мін-ра - 20 вересня 1922 р.
9) Полк.РУТІНА не спрал.забезпеч.Армії - 16 вересня 1921 р.
10) Полк.ШВЕЦЬКА В роспор.Лен.-Інспект. - І лютого 1923 р.
Справка:накази Головної Команди:1921 року ч.ч.24,38,43 і 56, та
1922 року ч.16.
Підписали:ГОЛОВНИЙ СТАМАН ПЕТЛЯРА .Військовий Міністр і Розказ Вищої
Військової Ради Генштабу Генерал-Поручник ЗНАКІВ.
Ч.38.
3 жовтня 1922 року.
(По Генеральному Штабу).
Опомогу при цьому затверджено Положення про:
- 2 -
I) Курс курінних командирів,
2) " батарейних командирів,
3) " сотенних командирів,
4) " адміністративних старшин.
Додаток: 4 положення.
Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТДІЛ ІІ З Т Л О Р А. Більшовий Міністр, Допоміжно
по Штабу Генерал-Доїучини ЗНАКТБ. Т.е.0.Начальника Генерального штабу,
Генерального штабу Генерал-Лоруновського КМЦ.
Затверджую 7 квітня 1922 р.
ГОЛОВНИЙ ОТДІЛ ІІ З Т Л О Р А.
ПОЛОЖЕННЯ
про тимчасові курси до підготовки батарейних командирів.
Розділ I.
Загальні положення.
I. Метою курсів є явлеться підготока необхідного числа старших бата-
рейних старшин до командування батареєю - через повторення основних воєн-
них дисциплін та перезведення необхідних теоретично-наукових та практич-
них знань.
Розділ II.
Про склад курсів.
1. Склад курсів поділяється на постійний та перемінний.
2. До постійного складу належать: Начальник курсів, старшина дії до-
ручень при начальному курся / від жо Сіліотського/, старшина-кермани
(один на 30 слухачів), а також учбовий й адміністративно-господарчий ча-
стини, як це зазначено в птаті (додаток I-II).
4. До перемінного складу курсів належать старшина-слухачі.
Розділ III.
Про дозволення та права осіб постійного складу.
5. Начальник курсів цільгає через Начальника Артилерії Армії.Наче...
начальному Генерального Штабу й користуються в прав командира-скремо-
го куріння.
Вони виконують такі обов'язки:
а) в усіх здійснених відповідає за доручені йому курси,
б)
- 3 - нак. Релізом. Ірл. р. і 33.
о) стежить за відповідним добором лекторів,
в) отеxитъ за відповідними викладаннями лекцій,
г) стежить за проведенням практико-наукових та інструкторських нав-
чань,
д) координує діяльність постійного та перемінного складів курсів,
е) через Начальника Артилерії подає на затвердження Начальникові Гене-
рального Штабу плани та програми навчань,
ж) вимагає всіх заходів до забезпечення курсів з всім необхідним,
з) в потрібних випадках оцінює Інспекторську Раду і повідує на її засі-
даннях,
и) затверджує та переводить в життя постанови цієї Ради, зрідка а по-
ложенням про цю Раду (артик. 36-40),
к) в зазначені терміни передає через Начальника Артилерії Начальнико-
ві Генерального Штабу доклади про перебіг праці на курсах,
л) доводить їй затверджує витрату грошей на різні потреби а агенса, який
має до своєї розпорядимості.
м) через Начальника Артилерії подає Начальникові Генерального Штабу
справодання в витратах в цьому азанову та звичайно турбуется про
його поповнення,
н) одночасно може накладати лекції (в обмеженому розмірі не ільш є
тижневих годин) на однакових працах в лекторами.
б. Заступником Начальника курсів являється: старший з начальників
частки курсів.
7. Старшина Адм. доручень при Начальникові курсів підлягає безпосе-
редньо Начальникові курсів, виконує його обов'язки і одночасно
виконує обов'язки бібліотекаря й завідує складом учбово-наукових
підручників та учбово-нкільних приладдям і в цьому відношенню підля-
гає начальникові учбової частини; користується в прав молодшого стар-
шини.
8. Старшина-коронник підлягає Начальникові курсів і користується в
прав командира неокремого куріння. Він здається помічником Начальника
курсів по догляду за службами й виконує такі обов'язки:
а) безпосередньо пильнує за службою та всебічною підготовкою доруче-
них йому службачів.
б) безпосередньо керує підрозділом та наглядає за працею слухачів,
дякимись посередником між ними та лекторським персоналом курсів;
-4-
з)пільнує, щоб доручені його керуванню старшини-служачі суворо
додержували встановлених для нього інструкцій, правил та загальної
дисципліни і стежить за їхньою поведінкою, за акуратним відбідуванням
локції та банить,
г) допомагає ротовитися до ренотицій і дає практичні поради до вся-
ляких питань, які можуть повстати у служачих що до їхньої праці,
д) складає статути й дає вказівки та коментарії до дисциплінного вик-
користання їх,
е) при має участь в засіданнях Педагогичної Ради.
ж) може жилдати лекції нарівні з іншими лекторами.
з) веде характеристику всіх підлеглих йому служачих і на миру На-
чальника курсів, складає звук про кожного служача зокрема.
9. Права та обов'язки лекторів.
Лектори мають редньо підлягати Начальникові курсів. У тому, що
теркається лекції, вони підлягають Начальникові учбової частини курсів.
що до служачих курсів, то піднаб складу лекцій та провадження прак-
тичних занять, лектори користуються з прав командира курін (як що по
посаді своїй не користуються в інших прац).
Лектори виконують такі обов'язки:
а) вони складають лекції, продавать заняття, рекетиції та інші
згідно з кропленням пік нами, програмами, роскладами та інструкціями,
а також згідно з особистими вказівками Начальника курсів та Начальника
учебної частини;
б) приробляють плани, програми та інструкції до дисциплін, які вони
складають, згідно з вказівками Начальника курсів та Начальника учеб-
ної частини,
в) редагують і видавать записки та конспекти до своїх лекцій, відповід-
но до вказівок тих же осіб,
г) розробляють та складають на проповіднік що ж осіб різні доклади,
реферати,
д) приймають участь в засіданнях Педагогичної Ради.
10. За лекції та практичні заняття, рекетиції та іспити, лектори по-
бірають додаткову платню, зазначену в штатах курсів.
Прип. Під час користування на практичних заняттях керуються: у всіх від-
міненнях в однакових прав, що й лектори.
- 6 - нак. Гол.Ком. 1922 р. ч. 38.
II. Начальник учебной части (обов'язково підлягає) Начальникові курсів і користується в прав командира невикривого куріння, що до під- лепших тем салі, що до лекторів, та він користується в цих прав тіль- ки в тому, що стосуються до учбової частини та під час перебування на них.
Він виконує такі обов'язки:
а) змінюєть навчальні дисципліни Начальника курсів по групах зації та керування учбовою частиною.
б) підбирає та призначає до праці на курсах з ухвали Начальника кур- сів відповідніші лекторський склад,
в) виробляє плани та програми навчань та інструкцій до проведення їх і представляє Начальникові курсів,
г) складає розклади лекцій, практичних занять, репетиції та імпітів і подає їх на затвердження Начальникові курсів.
д) проводить з життя та стежить за виконанням всіх цих розкладів та програми.
е) отримує та доцільність системи закладів та всіх інших занять.
ж) з ухвали Начальника курсів визначає свої заходи для забезпечення курсів всіма необхідними науковими засобами, як підручники, митки, бібліотека, видання лекцій.
з) веде всю статистику відвітність та статистику по учбовій частині й що до усіх слухачів з науках,
і) представляє Начальникові курсів, впідно з його вказівками додаде й відчітність про працю учбової частини.
к) обирає та веде в канцелярії своєї частини все листування курсів по учбовій частині, скріплює всім підписом зсіл запори, що входять по учбовій частині за підписом Начальника курсів,
л) являється членом Педагогичної Ради.
м) скликає в необхідних випадках наради лекторів.
н) одночасно може закладати лекції та проводити практичні роботи в обмеженому розмірі, не більш 10 виховних годин, на однакових правах з лекторами.
12. Діловод учбової частини - бо високорядно підлягає Начальникові учбової частини й користується в прав командира сотні. Він веде по- лятування та курсе канцелярію учбової частини по змінках Начальн- ка цієї частини.
Розділ IV.
Про прийом на курси та звільнення з них.
13. На курси командирується старших батарейних старшин (чи кандидатів на їхн) по розрахунку Начальника Артилерії в числа палкращих в стрововому і виробному відношенню, одержаних "ізмичне й гдібних до стройової служби на погляд і відповідальності Командирів артилерійських бригад. Список командированих угоєноземними нормами подається на затвердження Головного Оталианя Військ У.Н.Р.
14. Кандидати до хотуру на курси повинні прослужити в Армії У.Н.Р. на командних посадах не менше 2-х нових років, хоч би і з перервами і не мати ніяких провин по службі, які є обмежували їхні права на підвищення в рангу згідно з наказами Ч 032, а також не мати за собою плями добривальної служби в ворожих арміях.
Ранга вступаючих до підполковника, як це зазначено в примітці до артикула 26 наказу Головної Команди Війська У.Н.Р. Ч 032.
15. З термін, зазначений Генерал-Інспектором Війська У.Н.Р. в порозумінні з начальником Генерального Штабу, призначеними до проходження курсів старшини зі всіма належними документами (припис, службовий розстратестація й атестат про задоволення) прибувають і вступають в підлеглість Начальника курсів і рахуються в тимчасовій командировці до окинчення курсів, або звільнення з них.
16. Звільнення з курсів. Старшини-служачі, які під час проходження курсів виявлять себе невгібними до слухання лекцій, неуспішними в науках, або які запламують собе неморальними протидисциплінарними чинниками чи виявлять себе не досить свідомими національно,-звільнються з курсів до своїх частин.
17. Питання про звільнення з курсів тоге або іншого старшини вноситься начальником курсів на розгляд Педагогичної Ради курсів, де їх обговорюється й розв'язується згідне з положенням про цю Раду.
18. Начальник курсів має право без Педагогичної Ради своєю владою, звільнити з курсів служачих і в такому випадку свій рішення мотивує в атестації звільненого слухача й донесить по команді.
Розділ V.
Проходження курсу.
19. Проходження курсу розраховується на три місяці.
20. На курсах складаються подані навчі дисципліни:
- 7 - нак. Івл. кос. 1923 р. д 88.
а) Теоретична частина артилерії (отрімляє в позовній луки і прак-
тичні праці до неї).
б) матеріальна частина артилерії.
в) тактика артилерії.
г) тактика. Коротке повторення загальної тактики (піхоти, кінноти,
технічного війська, кулеметів, окопних гармат).
Докладне вивчення наступу, оборони, боїв за місцеві предмети з рі-
шенням задач до цих питань на мапі і в полі.
Докладно вивчення походного руху, охорони та відпочинку до курін
включно і з рішенням задач на мапі і в полі. Об'єднані чини війська.
Впochiннi чини.
д) Топографія (коротке повторення загальних відомостей). Знання на
практиці - окомірний, на розвідування, маршрути і перспективний.
Схема, пікц, звідчина картка й перспектива (знанки відносяться на
часи практичних навчань).
е) Фортифікація. Вибір і укріплення арматньої позиції. На практиці
укріпити обрану або призначону позицію.
ж) Інтелогія. Ковка, кінський спосіб.
Спрайзові служби артилерії
Внутрішньої служби,
Дисциплінарий,
Залоговий і
Польовий.
з) військові статути:
i) діяльность з господарством в батареї.
к) адміністрація. Організація української армії.
л) Воєнна історія. І/Похід Українських Армій 1919 р. 2/Розгляда омо-
мих операцій з української військової історії АПІ в.
м) Законодавство. Загальні поняття про право цивільне, державне,
міжнародне й карне. Організація судів та суддівництва. Загальні по-
няття про українське військо во суддівництво.
п) Методика виховання бойка.
о) Воєнна психологія. Психологія війська: психологоя врек, мораль-
ні чинники на війні; психологія страху; паніка й боротьба з ними.
п) Військова гігієна. Коротке повторення. Знайомство з санітарною
службою на фронті.
ПРИМІТКА: По кожній дисципліні виробляється докладні програми.
21. Курс провадиться по лекційно-релативній системі й складасть-
ся:
а) з теоретичних лекцій,
-62-
а) практичних занять в полі і в класі.
1) репетиції.
р) відчітні практики робот і
д) випускних іспитів.
2. Лекції провадяться по відповідному плану та розкладу протягом
48 хвилин кожна.
на добу не менше 4 лекцій,
23. Практичні заняття як з полі, так і в класі, відбуваються в лек-
ційні та позалекційні години, а також їх можна задавати для виконання
вдома.
Практичні роботи в полі можна призначати протягом 5 годин од-
-зрідно-
ву без перерви з виробленими плямами та розкладами.
24. Відчітні роботи провадяться після проходження всього курсу не-
ред випускних іспитах і складаються:
а) рішення на мапі тактичного завдання з усіма додатками до нього.
б) з виконанням тактично-топографічної роботи в полі на розвідуванні
місцевості (переважне армавтної позиції) та перего, як шкіцом і відп-
відною легендою.
25. Іспити робляться зі всього пройденого курсу по відповідних
програмах.
переводяться
26. Оцінку успіхів
п. З ступеневої системи відміток: "відмін-
но", "добре" і "незадовольняюче".
27. Слухачі, які отримали незадовольняючу відмітку за яку-небудь
репетицію чи практичну роботу, мають переробляти всю репетицію або
практичну роботу в зазначеній для цього Начальником учбової частини
термін, але не більше одного разу. Попередньої відмітки тоді не рахують
ся зовсім.
28. Слухачів, які мають незадовольняючу пересічну відмітку за репе-
тиції чи за практичну роботу по лінії не будь дисципліни, допускається
до звітних робот і випускних іспитів тільки після постанови Вчаго-
гичної Ради, та в затвердження Начальника курсів; а противному випад-
ку таких слухачів відкомандируються в курсів до своїх частин,
29. Слухачі, які отримали хоч одну відчітну роботу або іспит
незадовольняючу відмітку, звільняються в курсів до своїх частин до
постанови Педагогичної Ради та в затвердження Начальника курсів.
30. Слухачів, які мають не повнолітню почу сорточну історичну
31. Оцінку успіхів першодаваділів спосіб, виробленої Педагогичною
Радою 1 четверткового Начальником Дебельного Шкоту.
32. Старшини за служби по випуску рахують в останній пересіч-
ній відмітці, в якому порядковість її стається в списки намагу про
випуск.
33. Реорганізовано часу названня встановлюють Педагогичною Радою і
центрування Начальником Генералом по Клабу.
Розділ VI.
Про сесії, у скінчених курсів.
34. Оцінку усіх старшин, що скінчили курси, сполучається в наказі
війську У.П.Р. в порядкові старшинства.
35. Скінчивших курсов боротьба на учет в частинах і при відкритті
вільних посад батарейних командирів, по зраді Начальника Артилерії, при-
знається на вільні посади за тройних командирів.
36. Всім старшинам, що успішно скінчать курси, шляхетським Начальником
курсов відповідні свідоцтва й місячну підпустку.
Розділ VII.
Про Педагогичну Раду.
37. Педагогична Рада являється дорадчим органом Начальника курсів
для обговорювання всіх тих питань, про які Начальник побажає знати по-
гляді своїх найбільших співробітників.
38. Педагогична Рада на пропозицію Начальника курсів, обговорює ус-
піхи та поведінку слухачів, питання про зміщення слухачів в курсів та
про проле де-яких слухачів були допущені до відтінних робот та випуск-
них іспитів, а також вирішляє спосіб оцінки успіхів слухачів, дозволю-
чнося при цьому про 26 цього Педагогична.
39. Педагогична Рада в країсій з наказу Начальника курсів і скла-
дається з Начальника учбової частини, старшин-керування та лекторів
під головуванням Начальника курсів або його заступника.
За Секретаря Ради призначається старший-керування.
40. всі питання, що повстають на Педагогичній Раді, вирішаються зві-
чайно ільшістю голосів, а у випадку рівного числа голосів, голова голови
дає перевагу.
41. всі постанови Педагогичної Ради вписуються до книги постанньо і
подасться Начальнику курсів, який на думки полягає, а б-ці постанови
переводять в життя
- 10 -
і передає їх у міста, або вміняє їх чи залишає без наслідків, абс-
подає через начальника Артилерії на затвердження начальника Генерального
штабу (арт. 31 і 33).
Вогніл Ям.
Про адміністративно-розпорядчу частину.
(на випадок виділення курсів в самостійну роздоргу одиницю)
42. В господарчо-адміністративному відношенні начальник курсів кори-
стується в праці і керую спралами стосовно до арт.арт. 417-435 кн. У.С.З.
1909 року.
43. Господарство курсів з провадиться стосовно до арт.арт. 35-86 кн.У
Св.В.П.1909 року /вид.2/.
Додаток: штат курсів.
Підписали: Військовий Міністр і Аблога Імперії, її син той Ради, Генштабу
Генерал-Поручник МайВ. Начальник Генерального штабу на той час гене-
рального штабу Генерал-поручник Ад.
Затверджено як типічні з умовою обговлення посад постійного господарсь
го складу курсів командированним на той час стояттяних та коваками в за-
лишенні на їх постійних посадах і з ур. каннини по них. 17 жовтня 1922 р
Головний Отачан П Е Т Л Є Р А.
ЛІТАТ
курсів старших егермів батареї.
паза посади. Запом. для с лозаків.
(Стадія, тари, посади, Отролюв, нестр. Примітка.
Начальник курсів I) - V -
(старшина для доручень
(зій же біллотскарь) I - VII -
Начальник учебної ча-
стини.
(Старшина-коровник I - VI -
Господарь (зій же ключ-
ник). I2) - VII -
Діловод I - XII -
Писарів
Гонців - - 54)
Джур х) - -
Примітки: 1) всіх оцін порученням філду курсів рахується зрішомандро-
- II - нак. Гол. Ком. Інз р.: 38.
ванимі до курсів: вони залишаються на своїх посадах в частинах і по-
бірать належну платню по них.
2) всі чини постійного складу курсів, з дозволу Начальника їх, одно-
часно можуть виконувати лекторські обов'язки і в такому разі до всього
користуються це й з усіх прав, що належать лекторам.
3) лектори, що посідають штатні посади на курсах чи в інших військових
установах, побирають додаткову винагороду за кожну годину лекції та прак-
тичних робот по 100 марок п.і за кожну репетицію, іспит та відчітну прац
тичну роботу по 300 м.р.
4) вільнонаємні лектори, спеціально запрошені для викладу де-яких
предметів, що не посідають штатних посад у армії У.Н.Р., побирають за
кожну годину лекцій та практичних робот по 200 мар.п., а за кожну репе-
тицію, іспит та відчітну роботу по 600 мар.р.
5) старшини-керовники виплачуються додавки гроші в розмірі 50 м.п. за
кожну добу, яку він бувв присутнім в класах під час читання лекцій.
6) Зазначених в цьому штаті осіб господарчої частини додається лише
тоді, коли курс виділяється в самостійну господарчу одиницю.
Підписали: міністри і Голова Лінцої Військової Ради, Генштабу
Генерал-поручник Шапів. Начальник Генерального штабу на той час Ген-
штабу Генерал-поручник пд.
Затверджено 7 жовтня 1924 року.
ПІЛЬНИЙ ОТАЛАНТ Л.ОРА.
ПОЛОЖЕННЯ
про курси курінних юнкерів.
Розділ I.
Загальні положення.
I. метою курсів є: а) теоретична й практична підготовка необхідного
числа сотників та підполковників піхоти до керування окремою частиною
(курінем) в умовах воєнного і мирного часів - через з повторення певних,
уже відомих, дисциплін, забов'язання нових та переведення необхідних теоре-
тично-наукових; практично-строєвих та інструкторських занять до них;
б) приблення одного погляду на справу керування і боюосі підготовки
частини відповідно до сучасних вимог ріш.
Розділ II.
Про склад курсів.
2) склад курсів поділяється на: а) постійний, відомості про осіб яким подано в штатні школи (додаток Н I і 2/.
б) перемінний, до якого належать слухачі-колегіярських від частин старшими.
Розділ III.
Обов'язки та права осіб постійного складу курсів.
3. Начальник курсів підлягає через 3-го Генерал-штабу і виконує такі обов'язки:
а) всебічно відповідає за доручений йому курс,
б) стежить за відповідним добором лекторів,
в) стежить за відповідним викладанням лекцій,
г) стежить за провадженням теоретично-наукових, практично-строївих та інструкторських навчань,
д) керує діяльністю адміністративно-розподільного персоналу курсів,
е) координує діяльність постійного та перемінного складу в курсів,
ж) подає 3-му Генерал-штабу інструкції на затвердження планів та програми навчань,
з) вчиняє всіх слухачів щоб курс було забезпечено всім необхідним,
і) в потрібних випадках скликає Ледорогичну Раду курсів і головує на її засіданнях,
к) затверджує та переводить у штати постанови Ледорогичної Ради згідно з положенням про неї /розд. IV/,
л) в загальних термінах подає 3-му Генерал-штабу інструкції Генерального штабу доклади про перебіг праці на курсах,
м) доводить й затверджує витрату грошей на різні потреби з авансу, які і має до своєї розпорядженості.
н) подає 3-му Генерал-штабу справоводства у витратах з цього авансу та своєчасно турбується про його поповнення,
о) одночасно може складати лекції та провадити практичні роботи до них в обмеженому розмірі - не більш 6 тижневих годин - на однакових правах з лекторами.
4. Начальник курсів користується в прав командира неокремої бригади
- 13 - нак. Тел. Кон. 1922 р. ч. 33.
5. Заступником начальника курсів являється старшина в Начальному в частині строєвої чи Учебної.
Старшина для доручень.
6. Старшина для доручень безпосередньо підлягає Начальникові курсів і виконує всі його особисті доручення.
Старшина для доручень користується в праві молодшого старшини, Начальник строєвої частини.
7. Начальник Строєвої частини безпосередньо підлягає Начальникові курсів і є найближчим його помічником по організації та керуванню строєвою частиною курсів.
8. Він виконує такі обов'язки:
а) керує практично-строєвою та інструкторською підготовкою на бут- них курінних командирів і відповідає за успішне провадження їх,
б) складає і подає на затвердження Начальникові курсів плани та про- грами строєвих навчань, практичних та інструкторських робот та звіляк по роду вправ до них,
в) стежить за ретельним переведенням в життя затверджених через Начальника курсів планів та програм,
г) куллює зі старшинами-керовниками та інструкторами виробляє методи практичної праці зі слухачами,
д) в установлені терміни подає Начальникові курсів доклади про перебіг праці по строєво-практичній та інструкторській справі курсів,
е) приймає участь в засіданнях
ж) може викладати лекції й провадити практичні роботи до них на однакових правах з лекторами.
9. начальник строєвої частини, що до підлеглих та своєго утримання користується в праві командира неок зміного курсів.
Старшини-керовники:
10. Старшини-керовники підлягають начальникові Строєвої частини й являються безпосередніми його помічниками в справі практично-строєвої та інструкторської підготовки слухачів і посередниками між слухачами і лекторами.
Вони:
II. - виконують такі обов'язки:
а) безпосередньо пільнується за особистою-практично-строєвою та інструкторською підготовкою слухачів у миль завдань курсів,
б) безпосередньо керуєть цієї підготовкою та налягають за поважливо-
- 14 -
вою працею старших-служачів,
в) шльнути, щоб доручені іхньому керуванню стергнини-слукачі субо-
ро додержували встановлених для курсів інструкцій, правил та загаль-
ної дисципліни та стежать, щоб вони акуратно одвідували лекції та прак-
тичні заняття,
г) допомагають готуватися до репетицій і давать практичні поради всім
ких питань, які можуть повстати у служачів у їхній праці,
д) викладають статутні і давать вказівки та коментарії до дочильного
використання їх,
е) ведуть докладну характеристику всіх підлеглих їм слукачів і на
відмогу начальників, від начальника строївої частини починанчи, докла-
дають про кожного служача зокрема,
ж) при мають участь в засіданнях Педагогичної Ради курсів,
з) можуть викладати лекції та проводити практичні роботи на однако-
вих правах з лекторами.
14. Старшими-керовниками, що до підлеглих та свого утримання, користу-
ється в прав сотенних командирів.
Старшнн-інструктори.
13. Старшнн-інструктори безпосередньо підлягають начальникові Стро-
ової частини і являються його відповідальними помічниками по належній
підготовці служачів у відповідних ахах.
14. Вони з конуть такі обовязки:
а) викладають лекції по методиці своїх ахав, котрий по своєму "ахові
б) вчать як застосовувати на практиці теоретичних методів у своїх
(ахак,
в) при мають участь в засіданнях Педагогичної Ради курсів,
г) можуть викладати лекції та проводити практичні роботи до них на
однакових правах з лекторами.
15. Старшнн-інструктори, що до старших-служачів та свого утримання,
користуються в прав сотенних командирів.
Начальник учебної частини.
16. Начальник учебної частини безпосередньо підлягає Начальному ві
курсів і є його помічник у справах організації та керування учебною
частинною курсів.
17. Він з конує такі обовязки:
а) з уквали начальника курсів підбирає та припускає до праці на курсах
, відповідні лекторські сили,
-15-
нан. Дол. Ком. Із 22 р. ч. 33.
б) виробляє плани та програми занять, інструкцій до проведення їх
і представляє Начальникові курсів,
в) складає розклади лекцій, практичних занять, референцій та ісп-
тів і подає їх на затвердження Начальникові курсів,
г) переводить в життя та стежить за виконанням всіх цих розкладів
та програми,
д) стежить за доцільністю системи лекційних викладів та всіх інших
занять,
е) звиває заходів до засмотрення курсів усіма необхідними наукови-
ми засобами, як підручники, учебники, бібліотека, видання лекцій,
ж) веде всю встановлену відчітність та статистику по учебній частині
і до до успіхів,
з) представляє Начальникові курсів, спідно з його вказівками, докла-
ди та відчітність про працю учебної частини,
і) збирає та веде в канделярії своєї частини все листування курсів
по учебній частині, скріплює своїм підписом всі папери, що виходять по
учебній частині за підписом Начальника курсів,
к) приймає участь в засіданнях Педагогичної Ради,
л) скикає в необхідних випадках і голосує на лекторських нарадах,
м) може викладати лекції та проводити практичні роботи на однокових
презах з лекторами.
18. Начальник Учебної частини користується з прав
командира
неокремого куреня.
- до лекторів, то він користується з цих прав тільки в тому, що
стосуються до виконання ними лекторських обов'язків, а що до слухачів,
то лише в тому, що стосуються до учебних занять та підчас перебування
на них.
-лектори-
19. Лектори підлягають безпосередньо Начальникові курсів, що ж до
викладання лекцій, то до всього вони підлягають ще й Начальникові
учебної частини.
20. Лектори виконують такі обов'язки:
а) викладають лекції, провадять практичні заняття, референції та ісп-
тити згідно з виробленими планами, програмами, розкладами та інструкці-
ями, а також згідно з особистими вказівками Начальника курсів та Начал-
ника Учебної частини.
- 10 -
б) виробляють плани, програми та інструкції до дисциплін, які вони
включають, згідно з вказівками Начальника курсів та начальника учеб-
ної частини,
в) редагують та видають записки та конспекти до своїх лекцій і відпо
відно до вказівок тих же начальників,
г) розробляють та складають на пропозицію тих же начальників різні
доклади, реферати і т.п.,
д) шляхом рефератів на різні теми, завданнях слухачам та дискусій з
приводу цих рефератів виробляють єдність методів до практичного здій-
снення цих думок та поглядів у різних питаннях, дотичних боєвої під-
готовки та керування частинами.
е) приймають участь в засіданнях Податочної Ради курсів.
Права лекторів.
21. Лектори під час лекційних вкладів та провадження практичних ро-
бот користуються з прав к-ра окремого куріння, як що по посадах своїх
не користується з вищих прав.
За лекції, практичні роботи, реферати і та іспити вони побирають
окрему платню, незначну в примітках 3-й та 4-й до штатів курсів.
Діловод учбеної частини.
22. Діловод учбеної частини безпосередньо підлягає Нач-ві цієї
частини.
23. Він виконує такі обов'язки:
а) веде все листування та керує канцелярією учбеної частини по вка-
зівках начальника цієї частини,
б) діловод користується з прав сотенного командира.
Бібліотекар (він не завідування складом учбено-шкільного
майна та підручників).
24. Бібліотекар безпосередньо підлягає Н-кові учбеної частини й ви-
конує такі обов'язки:
а) завідує бібліотекою та учбено-шкільним майном курсів,
б) по вказівках Н-ка учбеної частини дає про поповнення бібліотеки
книжками, а складу учбено-шкільного майна - цим майном, для чого має
на руках визначені через Н-ка курсів зазема, який він у мірі потреби
витрачає і вчасно поповнює,
в) веде книжні каталоги по від гляд сі бібліотеки,
- 17 - нак. Гол. ком. Ім. р. ч 38,
г) шльнує за добри м станом шкільної бібліотеки,
д) у визначені години видає книжки для користування особам постій-
ного та перемінного складів курсів,
е) по вказівках н-ка учебної частини набуває, видає для користуван-
ня й вдає відчітність у витраченному та зумитому учесно-шкільному
маліні.
Бібліотекар, що до
свого
утримання, користується з прав сотен-
ного командира.
начальник Адміністр.-господарчої частини.
26. Начальник адміністративно-господарчої частини безпосередньо
підлягає начальникові курсів і є кибільним його помічником по адмі-
ністративно-господарчій частині курсів.
Він виконує такі обовязки:
а) всебічно відповідає за діяльність адміністративно-господарчої
частини курсів,
б) провадить та керує всім листуванням курсів, за винятком листуван-
ня по учебній частині, веде книгу наказів і хоронить печать курсів,
в) що дня приймає від картового писаря бімуче листування та пакети,
належні до канцелярії учебної частини, передає до канцелярії цієї ча-
стини, а решту листування подає нач-ві курсів і після його вказівок
розподіляє для праці між службовцями своєї канцелярії.
г) робить н-кові курсів доклади про бізуччі адміністративно-госпо-
дарчі справи курсів,
д) стежить за охоронним удержанням помешкань та рухового майна курсів
(за винятком бібліотеки та учебн.-шкільного майна).
27. Начальник адміністративно-господарчої частини, що до своїх під
леглих та утримання, користується з прав к-ра неокремого курсів.
Головод адміністр.-господар. частини.
28. Діловод адмін.-господ.частини безпосередньо підлягає н-кові аїм.
господ. частини й виконує такі обовязки:
а) веде все листування курсів (за винятком листування учебної частини
і керує канцелярією адміністративно-господарчої частини по вказівках
н-ка цієї частини і згідно з "положенням про лисьководство по З.З. вид
1920 року".
б) розподіляє бізуччу працю між службовцями канцелярії,
в) докладає н-кові адмін. господ. частини все листування і направляє
по належності все виконанню листування.
- 18 -
29. що до свого утримання ділов од корк струється з прав молодого старшини.
Окарбник /він же ключник/.
30. Окарбник безпосередньо підлягає н-кові адмін. господ. частини і виконує такі обов'язки:
а) провадить всю грошову відчитність курсів згідно з житом ХХ, аб.В.
1869 р. вид. 2,
б) держує, хранить і витрачає в наказу н-ка адмін. господ. частини грошові суми курсів.
в) відповідає за грошову скриньку курсів,
г) безпосередньо засідує помешканнями і всім ухажим майном курсів / винятком бібліотеки та складу учебно-шкільного матеріалу/,
д) в миру потреби робить дожади з приводу цього н-кові адмін. господ. частини.
31. Окарбник користується з прав сотенного командира.
Господар курсів:
(він же завідувачий харчуванням курсів і коменданта).
32. Господарь курсів безпосередньо підлягає Нач-ві адмін. господ.
частини і виконує такі обов'язки:
а) засідує харчуванням і кухнею курсів,
б) держує від скарбника, витрачає й здає відчитність по прибут-во- вида-ковій чинувові і книги, в проток, які їома власнісвано на харчування й заосмотрення персонального складу курсів.
в) набуває, веде учет, хранить і витрачає великою роду харчовий припас,
г) оглядає і подає на затвердження розкладку на готування їжі,
д) стежить за тим, щоб увесь визначений для готування страви припас було покладено в казан,
е) підчас роздачі готової їжі знаходиться на кухні й стежить за порядком і правильною роздачою їжі,
ж) відповідає за столової й кухонне майно згідно з реєстром цього майна складенням на підставі наказів по курсах,
з) в своїй праці користується книгом ХХ аб.В.П.1869 р. вид. 2,
і) робить доклади н-кові адмін. господ. частини про працю в підлеглій йому частині господарства.
- 19 - нак. Рол. Ком. І 922 р. Ч 38.
Розділ IV.
Прийом на курси.
33. До прийому на курси командирується старшин з числа найкращих у стройовому та моральному відношенні, вдорових "ізично і аді блих до страйової служби по представленню і на відповідальність курінних командирів в порядковій підлеглості й після затвердження командирів дивізії.
34. Число командированих для проходження курсів старшин від кожної дивізії визначається Генерал-Інспектором Війська У.Н.Р. в порозумінню з військовим міністром і в затвердженні Головного Огляда, якому відповідні списки представляються на остаточну санкцію.
35. Кандидати до вступу на курси повинні: а) прослужити в армії У.Н.Р і на командних посадах не менше 3-х повних років (хоч би 1 в перезамі) з якого числа не менше року на посаді сотенного командира,
б) не мати ніяких провин, по службі, які обставували б їхні права на підвищення в ранги згідно з наказом Головної Команди Війська Ч 082,
в) не мати за собою плям добровільної служби в інших арміях.
Ранга до підполковника включно, як це зазначено в примітці до § 26 наказу Голови Команди Війська У.Н.Р. Ч 082.
36. В термін, який визначить Генерал-Інспектор Війська У.Н.Р. в порозумінню з Начальником Генерального Штабу, призначени до проходження курсів старшин всі заїма належними документами (припис, службовий реєст атестація й атестат про задоволення) повинні бути вступити в підлеглість н-кові курсів і рахуються там в емічасовій командировани до скінчення курсів, або звільнення з них будь якої причини.
Розділ V.
Звільнення з курсів.
37. Звільнення з курсів старшин-служачих може повстати в таких при- чин, як:
а) нездібність до служання лекцій,
б) неуспішність в науках,
в) доконання будь-яких неморальних чи протидисциплінарних вчинків,
г) не достатня національна свідомість.
38. Питання про звільнення з курсів старшин-служачих н-к курсів передається на розгляд Недогоричної Ради курсів, де це питання обговорюється і розв'язується в положенні про ... Раду /розд.УП/.
-20-
39. Начальник курсів має право без Педагогичної Ради своєю владою звільнити старшину-служача з курсів і в такому випадку свій рішення мотивує в атестації звільного служача і доносить по команді.
Розділ VI.
Проходження курсів.
40. проходження курсу розраховується на чотири місяці.
41. на курсах проходить лодані нижче дисципліни:
1) Тактика. коротке повторення елементарної тактики, вступ і піхота і довладне проходження прикладної тактики. Практичні роботи в класі і в полі і задачі на мапі, показні й відчитні - наступ, оборона; практичні роботи в полі: відпочинок постом; табором - постоєм; похід н рух; сторожова охорона; розвідування підступів і позиції ворога; обран на позиції; вибір місця для табору і сторожової охорони та нині визначення
2) Географія. короткий перебіг теорії; практичні роботи в полі, показні й скомірні знамок; відчитні окомірні знамок; маршрут- ни і перспективні знамки; знамки ворожої позиції; знамки оборонної позиції;
3) Організація. коротке повторення польової організації практичні роботи: укріплення обраної позиції.
4) Артилерія. властивості, призначення і тактика армати. Прак- тичні навчання в полі: вліт арматної позиції і росподор на ні..
5) Кіннота. Властивості, призначення, організація, тактика кінності; боротьба між піхотою та кінною; користування кінностью, що додана до піхоти для розвідки і під час бою.
6) Адміністрація. Організація української армії; розпо- дарство окремої частини; постачання; ділово ство.
7) Воєнна історія. І/покід української армії 1919 р., /розгляд окремих операцій в українській більшови історії ХVІІ віку.
8) Законознавство. Загальні поняття про право цивіль- не, державне, міжнародне та карне; організація судів та судівництво; загальні поняття про українсько-місцеве судівництво.
9) Методика виховання воєка.
10) Воєнна психологія. Цей холборг і військо; психология юрби; моральні чинники на зіні; психольорія страху, паника, боротьба з ними
II) Військова гігієна. коротке повторення; знайомство з санітарною
- МІ - няк.: Пол: кдм. І923 р., ч. 38.
12) Куліметнцтво: призначення кулеметів; тактика кулеметів;
13) Розвідка. Значини розвідки; освітлення різних засобів збору відомостей про дорога; піша розвідка.
14) Сталути. Докладне поворення.
15) Стрілецтво: Властивості мушкетного та куліметного вогню; рішення задач
16) Узброєння, живлення, утримання, доглядання піхотної зброї;
4%. Курс проходить по лекційно-репетиційній системі і складається.
А. З теоретичних навчань (додаток ч 3) загальний розклад родин навчань).
а) з теоретичних лекцій,
б) з практичних вправ в полі та в класі;
в) репетиції,
г) рефератів на завданні теми,
д) відчинних практичних робот.
Б. З практично-строювої підготовки /додаток ч 4/.
1) Навчання стрільби: практичне знищення мушкета на полі і близьких за- кордонних армій; підготовці до стрілу квата; наводка, поцілювання, і вірка стрілку.
2) Стройове навчання. Окладання програми, четверого, сотенного і ку- нога навчання на певні терміни /10, 15, 20 хвилин/.
3) Командування строєм. Практично пройти поступований начальників час керування перегони, росм, четом, сотнею та курінем.
4) Залогова служба. Уміння практично провести сформування даної варти, по становку її зміну вартових, розбод і зміну гарти;
5) Гімнастика. Знати - які гімнастичні вправи розвивають які м'язи; гімнастичні імашини; які саме з яких хвата на них робиться; уміння дати за переведенням гімнастичних вправ; страх зники.
6) Барнетні бій. Автати барнетом; колка опудал: нерухомі годаків; комбінованих...
7) Практичні вправи з кулеметом. Уміння стріляти з кулеме- систем. Простосування їх до місцевості під час наступу та оборони.
8) Гренадерство. Знання різних систем гармат, державна паралелю пр надір ів.
9) Подолана перешкода. Знання й уміння керувати подоланням різних п рейкала.
16/ городів та містах, перуляння засобами оборони в разі війни.
II/ Цельово-практична підготовка. Крім на практичній частині всіх навчальних предметів, що мають значення, як рукоходні крим на маневри.
40. Деця проходяться по відповідному плану та розкладу протягом всього навчального курсу.
на досвід не менш як 4 лекції.
44. Практичні заняття полі, так і в класі - і, будуть проводитися щонайменше за погодженням родини, а також їх можна здійснювати для ознайомлення з темами практичних робіт та полі може призначатися не більш як до 5 годин одному дитині в перерві відповідно за професійними планами та розкладами.
40. Відчітні роботи проводяться після проходження всього курсу через випускні іспити з оглядається:
а) рішення на манів тактичного завдання за сім-дев'ятиками до його;
б) виконання тактико-топографічної роботи з полі на розподілуванні місцевості та дороги зі шкілом і підполковою лесенками;
в) рішення стрілецької задачі.
46. Іспитні роботи зі всього пройденого курсу по відповідних програмах.
47. Одинку учнів перевозяться по 3-ступеневій системі оцінювання: "відмінно", "добре" і "не задовольняюче".
Слухачі, які отримали незадовольняючу відмітку за яку-небудь роботу або практичну роботу, мають підтримати зо репетицією всі проходження роботи в термін, який для цього визначається керівником Учбової частини, але не більш одного разу.
В такому випадку попередньої відмітки не захистяться всіма.
48. Слухачів, які мають незадовольняючу курсу відмітку з якої-небудь дисципліни, допускається до іспитних робіт і випускних іспитів тільки після постачання на перегляди у Ради, але при цьому не здатним крім сів; в проміжному вигляду таких слухачів виконавцю роботи за своїми.
Слухачі, які отримали хоча б одну відмітку роботу або іспити по манівському відмітку, залучається до курсів до своїх частин по постачанню у Ради, затвердженої для лінійних курсів.
50. Слухачів, які мають незадовольняючу курсу відмітку за будь-яку дисципліну, рахується як необхідні цих курсів.
51. Оцінку учнів проводиться засобом, проблектий Кадетською Радою і затверджений З-м Генерал-Квартирмейстером.
52. Старшість слухачів по випуску виховується по лінійних крім.
- 28 - ном. Релігійн. вчил. у. і ВН.
Гонців (вони-ж уборщики пемешкань).
Учебна частина.
Нач-к учебної частини I) -- -- VI
Бібліотекарь /він же за-
відуючий учебно-шкільн.
майном/.
Діловод учебн.частини I -- -- VII
Писарів старших -- -- I --
" підручних -- -- 4 --
Літературів -- -- 2 --
Гонців (вони-ж уборщики пемешкань) -- -- 2 --
Адмін. посоль. частина.
Нач. Адмін. господ. част.
(булани. старшина).
Розпорядарь I -- -- VII
Скарбник (він же клієнт.) I -- -- VII
Діловод -- I -- -- VII
Писарів старших -- -- I --
" підручних -- -- 3 --
Гонців (вони-ж уборщики пемешкань) -- -- 2 --
Писарь I -- --
Комірний I -- --
Лухарь 3 --
Кухонних чоладників 3 --
Джур для ссіб постійн. х) по одному на кожну складу, х)
складу, х) був постійного складу
ли від VII класи й вищ
Примітки:
1. всіх осіб перемінного складу куроїв рахуються прикомандированни до курсів; вони залишаються на своїх посадах в частинах і набирають належну платню по них.
2. Всі чини постійного складу курсів з дозволу Начальника їх одне часно можуть виконувати лекторські обов'язки і в такому разі де поза користуються це й в усіх прац., що належать лекторам.
3. Лектори, що посідають платні посади на курсах чи в інших гіло бих установах - посіг
- 262 -
та практичних робіт по 100 м.п. за кожну репетицію, іспити та відчитну
рібру по 300 м.п.
4. Вільнонаємні лекції, спеціально запрошені для цикладу де-яких
предметів /це не посідають штатних посад в армії У.Н.Р./, побирають
за кожну годину лекцій та практичних робот по 200 м.п. за кожну репети-
цію, іспит та відчитну роботу по 600 м.п.
5. Старшинам-керовникам виплачується дебові гроші в розмірі 50 м.п.
за кожну добу, яку вони бувають присутніми в клясах підчас читання лек-
цій.
Підписали: Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради Генерал
Генерал-Перучник ІНАКІВ. Начальник Генерального Штабу на той час Гене-
рального Штабу Генерал-Хорунжий КУЦ.
Затверджую 8 жовтня 1922 р. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН НЕТЛЮРА.
ПОЛОЖЕННЯ
про курси Сотенних Командирів.
Розділ І.
Загальні положення.
I. Метою курсів являється підготовка необхідного числа молодих стар-
шин до командування сотнею - через з постерпння певних воєнних дисциплін
та переведення необхідних теоретично-наукових, практичних, інструктор-
ських та стройових занять.
Розділ II.
Про склад курсів.
2. Склад курсів поділяється на постійний та перемінний. До постійно
го складу належать: Начальник курсів, Начальник Учбеної частини, Начал
ник Остройової частини, керовників встроєвої частини і Начальник Адмін
стративно-господарської частини.
3. При Начальникові учбеної частини є канцелярія в складі: діловодо
/він же бібліотекарь/, 3-х канцеляристів і 3-х панців.
4. При Начальникові адміністративно-господарчої частини є Канцелярі
в складі: діловеда, скарбника /він же ключик/ і господаря курсів в
певним штатом обслуги.
5. до перемінного складу належать старшини - слухачі курсів.
- 27 -
нам; Рад.; ком., ВДА р. ч. ВВ.
б. Штат курсів зазначений в додатку до цього положення.
Розділ III.
Про обов'язки та права осіб постійного складу курсів.
7. Начальник курсів підлягає через 3-го Генерал-Квартирмейстера Генерального Штабу Начальникові Генерального Штабу й користується правом командира окремого куріння.
Він виконує такі обов'язки:
а) в усіх відношеннях відповідає за доручені йому курси.
б) стежить за відповідним добором лекторів.
в) стежить за відповідним викладанням лекцій,
г) стежить за провадженням практично-отройобих та інструкторських навчань.
д) керує діяльністю адміністративно-господарчого персоналу.
е) координує діяльність постійного /строївого, учбового, адміністра-
тивно-господарчого /та перемінного /старшин-служачих/ складів курсів.
ж) подає 3-му Генерал-Квартирмейстерові на затвердження плани та про-
грами навчань.
з) виявляє всіх заходів, щоб курси було забезпечене всім необхідним,
- і головно-
і) в потрібних випадках скликає Педагогичну Раду на її засіданнях,
к) затверджує та переводить в життя постанови цієї Ради, спідно з
положенням про цю раду /розд. VI/.
л) в зазначені терміни подає 3-му Генерал-Квартирмейстерові Генераль-
ного Штабу доклади про перебіг праці на курсах,
м) дозволяє. й затверджує витрату грошей на різні потреби з аванса,
має до своєї розпорядимості.
н) подає 3-му Генерал-Квартирмейстерові справоздання в витратах з
цього авансу та своєчасно турбуется про його поповнення.
•) одночасно може складати лекції в обмеженому розмірі - не більше
6 тижневих годин - на однакових правах з лекторами.
8. Заступником Начальника курсів являється старший в начальників ч.
стки курсів.
9. Старшина для доручень при Начальникові курсів підлягає (сапосер
ньо Начальникові курсів, виконує його особисті доручення й користують
з прав молодшого старшини.
10. Начальник стройової частини (він же командир сотні) безпосеред
ньо підлягає Начальникові курсів та користується з прав командира окремого куріння.
- 28 -
Він являється найближчим помічником Начальника курсів по організа-
ції та керуванню стройовою частиною курсів і виконує такі обов'язки:
а/керує вихрванням, науковою, стройовою та інструкторською підготов-
кою майбутніх соленних командирів і відповідає за успішне провадження
б) складає й подає на затвердження Начальникові курсів плани та про-
грами стройових навчань, практичних та інструкторських робот та всіля-
кого роду муштри.
в) отежить за ретельним переведенням в життя затверджених Начальником
курсів планив та програми.
г/купно зі старшинами - керовниками виробляє методи до практичної
праці в сотні.
д) в установлені терміни педаго Начальникові курсів доклади про перебіг праці в сотні.
е) може викладати лекції на однакових правах з лекторами.
II. Старшини-керовники (воєн.-ж командири чет) - підлягають Началь-
никові стройової частини й користуються в прав командира сотні.
Вони являються їхнепосередніми помічниками Начальника Стройової ча-
стини і посередниками між старшинами-слухачами та Начальником Стройової
частини і виконують такі обов'язки:
а) безпосередньо пильнують за вихованням та всебічною підготовкою
деручених їм слухачів.
б) безпосередньо керують стройовою підготовкою та наглядають за по-
заклясовою працею їх, являючись посередниками між слухачами та лектор-
ським персоналом курсів.
в) пильнують, щоб доручені їхньому керуванню старшини-слухачі додержували встановлених для курсів інструкцій, правил та загальної дисципліни і стежать за їхньою поведінкою та за акуратним одвідуванням лекцій та інших занять.
г) допомагають готовитися до репетицій і дають практичні поради до воєляких питань, які можуть поставати у слухачів, що до-їхньої праці.
д) викладають статути і дають вказівки та коментарії до дочільного використання їх.
е) приймають участь в засіданнях Подарогичнної Ради.
ж) можуть викладати лекції наравні з іншими лекторами.
з) ведуть характеристику всіх підлаглих їм слухачів своїх чет і на вимогу Начальника стройової частини докладають йому про кожного слухача зокрема.
- 29 - вж. Гол.Ком.1922 р. ч.36.
І2. Начальник учбової частини - безпосередньо підлягає Начальнико-
ві курсів і користується в прав командира неокремого куріння, що до під-
леглих йому осіб. ще до лекторів, то він користується з цих прав тіль-
ки в тому, що стосується до виконання ними лекторських обов'язків; а що
до слухачів, то лише в тому, що стосується до учбених занять та під-
час перебування на них.
Він виконує такі обов'язки:
а) він являється найближчим помішником Начальника курсів до органі-
зації та керуванню учбеною частиною.
б) він підбирає та притягає до праці на курсах, з ухвали Начальника
курсів, відповідний лекторський склад.
в) розробляє плани за програми занять та інструкції до провадження і
представлення Начальникової курсів.
г) складає розклади лекцій, практичних занять, реєстрицій та іспитів
і подає на затвердження Начальникові курсів.
д) переводить в життя та стежить за виконанням всіх цих розкладів
та програми.
е) стежить за доцільністю системи викладів та всіх інших занять.
ж) з ухвали Начальника курсів визнає всіх заходів для забезпечення
курсів-воїма необхідними науковими засобами, як підручники, книжки,
бібліотека, видання лекцій.
з) веде всю встановлену відчитність та статистику по учбеній частині
й що до успіхів.
і) представляє Начальникові курсів, згідно з його вказівками, декла-
ди і відчитність про працю учбеної частини.
к) обирає та воде в кінці мрті своєї частини все листування курсів
по учбеній частині, скріпляє свій підписом всі папери, що виходять з
учбеної частини за підписом Начальника курсів.
л) являється членом Педагогичної Ради.
м) скликає в необхідних випадках наради лекторів.
н) одночасно може викладати лекції та проводити практичні роботи ц
обмеженому розмірі, не більше 10 тижневих годин, на однакових працях
лекторами.
ІЗ. Праца та обов'язки лекторів.
Лектори безпосередньо підлягають Начальникові курсів, що до викла-
дання лекцій, то всього ще підлягають і начальникової учбеної частини
курсів. Що до слухачів курсів, то підчас викладу лекцій та провадження
- 80 -
практичних занять, се лекціон користуються в прав командира куріння
Якщо по посаді своїй не користуються з інших прап/.
а)вони викладають лекції, провадять заняття, репетиції та іспити
згідно з заробленими планами, програмами, розкладами та інструкціями,
а також згідно з особистими вказівками Начальника курів та Начальника
учебної частини.
б)виробляють плани, програми та інструкції до дисциплін, які вони
викладають згідно з вказівками Начальника курів та Начальника учебної
частини.
в)редагують та видають записки та конспекти до своїх лекцій, відг-
відно до вказівок, тих же осіб.
г)розробляють та складають на професію тих же осіб різні докла-
ди, реферати й т.п.
д)приймають участь в засіданнях Педагогичної Ради,
е)за лекції та практичні/заняття, репетиції та іспити побирають до-
даткову платню, зазначену в штатах курів.
Примітка: керовники на практичних заняттях користуються в усіх під-
нешеннях з однакових прав, що й лектори,
14. Діловод учебної частини - безпосередньо підлягає Начальникові
учебної частини й користується з прав командира сотні.
а)він веде все листування та керує канцелярією учебної частини по
вказівках Начальника цієї частини,
б)одночасно він виконує обовязки бібліотекаря й завідуючого скла-
дом наукових підручників та учебно-шкільного майна.
15. Начальник Адміністративно-господарчої частини - безпосередньо
підлягає Начальникові курів і користується з прав командира накремого
куріння.
Він являється найблизьким помічником Начальника курів по адміністр-
тивно-господарчій частині й виконує такі обовязки:
а)відповідає у всіх відношеннях за діяльність підлеглої йому канце-
лярії,
б)провадить та керує всім листуванням курсів, за винятком листування
по учебній частині, веде книгу наказів і хранить печать курсів.
в)щодня приймає від вартового писаря надішле листування та пакети,
належні до учебної частини й передає до Канцелярії цієї частини, а ректу
подаве II-кові курсів і потім розподіляє для праці між чинами своєї кан-
целярії.
- 31 - нак. Пол.Нсм.1922 р.Ч 38,
г)робить Начальникові курсів деклад про зібучи справи.
д)стежить за охайним удержанням помешкань та рухомого майна куреїв
(за винятком бібліотеки та складу наукових підручників).
16. діловод Адміністративної частини - безпосередньо підлягає Начал
нику адміністративно-господарчої частини й користується в прав молод-
шого старшини.
а)він веде все листування курсів (за винятком листування учбової ча
стини) і керує всією канцелярією адміністративно-господарчої частини п
визнівках Начальника цієї частини і єдино в положенням про письмовод-
ство В.В.1910 року.
б)розподіляє працю поміж чинами своєї канцелярії.
в)докладає начальнику адміністративно-господарчої частини все листу
вання й направляє по належності воє виконане дістування.
17. Скарбник (він же клічник) - безпосередньо підлягає начальникові
адміністративної частини й користується в прав молодшого старшини.
а)він проводить всю грошову здійсність курсів, згідно в кн.А 26,
в.ІІ.1805 року.
б)одержує, хранить і витрачає в наказу Начальника адміністративно-
господарчої частини грошові суми курсів.
в)на його відповідальності знаходиться грошова скринька,
г)безпосередньо завідує помешканнями і всім рухомим майном курсів
(за винятком бібліотеки та складу наукових підручників) і пильнує за
собрим удержанням їх.
д) в міру потреби робить деклади а приходу цього Начальникові адмі-
ністративно-господарчої частини.
18. Последар курсів (зін же завідуючий харчуванням курсів і комен-
дант) підлягає безпосередньо начальникові адміністративно-господарчої
частини і користується в прав командира сотні.
а)він завідує кухнею курсів.
б)одержує від скарбника, пидрачає й адже підчитність в грошах по
прибутково-вибуджуванні шнурової книжці, які йому засігно зано на харчу-
вання.Й.Разомотрення переснальює складу курсів.
в)набуває, веде учет, хранить і витрачає всілякого роду харчові
припаси.
г)складає й подає на затвердження розкладку по потуженню їжі.
д)стежить за тим, щоб угресь попас, визначений для істування їм
було покладено в казан,
- 32 -
е/під час роздачі ротової їжі знаходитися на кухні і стежить за по-
рядком та правильною роздачою її.
ж) у нього знаходиться все столово й кухонне майно, за цілість якого
він відповідає, згідно з реєстром цього майна, складеним на підставі
наказів по курсах.
з) під час своєї праці керується книгою ХІ за В.П. 1869 року.
і) про хід господарства робить доклади Начальнику ві господарчої частин
ни.
19. Писарі - підлягають безпосередньо ділоподам своєї канцеля-
рії.
а) вони персонально виконують листування /від руки й на машині/, яке
ім буде доручено ділоподом.
б) виконують службові доручення начальників частин та ділоподів своєї
частини.
20. Розці - безпосередньо підлягають діловодам тієї Канцелярії,
до якої вони належать і виконують всі доручення, які на них покладено
всіма урядовими особами постійного складу курсів, докладаючи про це
кожний раз своєму безпосередньому начальникові.
21. Комірні, кухарі та кухонні челядники - підлягають безпосередньо
господарю курсів, працюють на кухні й по господарству по своєму фаху та
виконують завдання, які їм дасть господарь.
22. Челядники для обслуги помешкань - через свого старшого підлягають
бунчужному старшинської сотні і під його доглядом пильнуються за добрим
утриманням помешкань.
Розділ IV.
Прийом на курси.
23. До прийому на курси допускається старшин з числа найкращих в
стройовому і моральному відношеннях, адорових фізично й єдніх до
стройової служби на погляд і відповідальності командирів курінів.
24. Число командированих від військових частин старшин визначає
Генерал-Інспектор Війська У.Н.Р. в порозумінню з Військовим Міністром,
котрий список командированих на курси оголошує наказом по Військовому
Міністерству.
25. Кандидати до вступу на курси повинні прослужити в Армії У.Н.Р.
і на командних посадах не меншо 2-х повних років хоч би й з перервами
і не мати ніяких провин по службі, які б обмежували їхні права на під-
- 33 - нак. Рел. Ком. 1922 р. ч. 33.
вищення в ранги згідно з наказом Ч 082, а також не мали за собою плям доброякісної служби в порожніх арміях.
Ранга до підполковника включно, як це зазначено в примітці до § 26 наказу Головної Команди Війська У.Н.Р. Ч 082,
26. В тормін, визначений Генерал-Інспектором війська У.Н.Р. в порозумінню з Начальником Генерального штабу, привезені до проходження курсів старшими військовими документами /придпис, службовий лист атестація і атестат про задоволення/ прибувають і вступають в підлеглість Начальників курсів і рахуються там в тимчасовій командировці до скінчення курсів або звільнення з них в якої-будь причини.
27. Звільнення з курсів: старшими службовцями, які під час проходження курсів виявлять себе невидібними до слухання лекцій, слабими в науках, або які саплямують себе будь-якими неморальними чи протидисциплінарними причинами, виявлять себе не досить свідомими національно, звільнняться курсів до їхніх частин.
28. Питання про звільнення з курсів того або іншого старшого вносить ся Начальником курсів на розгляд Педагогичної Ради курсів, де їх обговорюється й розв'язується, згідно з положенням про цю Раду.
29. Начальник курсів має право без Педагогичної Ради, своєю владою звільнити з курсів і в такому випадку свій рішенець мотивує в атестації звільняного службовця і доносить по команді.
Розділ V.
Проходження курсу.
30. На курсах викладають подані низче дисципліни:
А/ Тактика. Коротке повторення загальної тактики /піхоти, кінноти, армата, техничного війська, кулеметів/.
Докладне вивчення наступу, оборони, боїв за місцеві предмети з рішенням задач до цих питань на мапі і в полі.
Докладне вивчення походного руху, охорони та відпочинку – до куріння включно і з рішенням задач на мапі і в полі.
Об'єднані чини війська /піхоти, армати, кімноти/.
Вночішні чини сотні.
С) Топографія. Коротке повторення загальних відомостей. Знанки на практиці - окомірний і на розвідування, маршрутний, перспектив... (схема, шкіц, відчитна картка /заповнюється підноситься на часи стройових на
міністерства. Організація української армії до дивізій включно, сотенне господарство, сотенна відчітність, знайомство з господарською відчітністю. Проходження служби.
д) Артилерія. Зразки гармат, властивості їх, використування різних видів гармат у бою. Тактичне та технічне корупція вогнем армата. Артилерійські позиції. Поставлення воєнпринадом.
е) Законодавство. Загальні відомості про право. Українське військове право і військове судівництво в час мирних і воєнних до полюваного суду включно. Інститут Гонорових Судів.
ж) Гігієна. Загальні відомості з військової гігієни, знайомство з санітарною службою на фронти і в мирних обставинах.
з) Виховання волка - методи виховання бойця й громадянина.
Ознайомлення з планами та програмами культурно-освітньої праці у війську.
1) Загальний огляд української підькової історії з означенням устрою української армії XVII в.
ПРИМІТКА: додатні програми виробляється по кожній дисципліні.
31. Курс проходяться по лекційно-рецепційній системі і складається:
А. З усебно-практичних навчань:
а) в теоретичних лекцій,
б) в практичних заняттях в полі і в класі.
в) репетицій.
г) підчитних практичних робот і
д) випускних іспитів.
Б. Стройово-практичних та інструкторських занять.
32. Лекції провадяться по відповідному плану та розкладу протягом 45 хв. кожна. На добу не менше 4 лекцій.
33. Практичні заняття як в полі, так і в класі відбуваються в лекційні та позалекційні години, а також їх можна завдавати для виконання вдома.
Практичні роботи в полі можна призначати протягом до 3 годин одразу
- 35 - нак. Гол.Ком.1922 р.ч 38.
без перерви, згідно з виробленими планами та розкладами.
34. відчітні роботи провадяться після проходження всього курсу
перед випускними іспитами й складаються:
а)в рішення на мапі тактичного завдання в усіма додатками до нього,
б)виконання тактично-топографічної роботи в полі на розвідування
місцевості та ворога зі шкідом і відповідною легендою.
35. Іспити робляться зі всього пройденого курсу по відповідних
програмах. Крім словесних іспитів в усіх дисциплін робиться це й пись-
мовні з тактики та адміністрації.
36. Оцінку успіхів переводиться по 3-х ступеневій системі
підміток: "відмінно", "добро" й "незадовольняюче."
Слухачі, які отримали незадовольняючу відмітку за яку не будь репе-
тицію чи практичну роботу, маєть передержати всю репетицію або прак-
тичну роботу, в зазначений для цього начальником учебної частини тер-
мін, але не більш одного разу. Попередньої одмітки тоді не рахується
совсім.
Слухачі, які мають незадовольняючу пересічну відмітку з репетицій
та практичних робот по якій не будь дисциплін, допускається до відчит-
них робот і випускних іспитів тільки після постанови Педагогичної Ради
та з затвердження начальника курсів; в противному випадку таких слуха-
чів відкомандирується з курсів до своїх частин.
37. Слухачів, які отримали хоч за одну підчитну роботу або іспит
незадовольняючу відмітку, звільняється з курсів до своїх частин по по-
станови Педагогичної Ради та з затвердження Начальника курсів.
38. Слухачів, які матимуть незадовольняючу остаточну пересічну від-
мітку з будь-якої дисципліни, рахується за нескінчивших курсів.
39. Оцінку успіхів переводиться в список, вироблений Педагогичною
Радою й затверджений З-м Генерал-Квартирмейстером Генерального Штабу.
40. Старшинство слухачів по випуску рахується по остаточній пере-
січній відмітці, в якому порядкові вони й стають в спискові наказу про
випуск.
41. Розрахунок часу навчань встановлюється Педагогичною Радою й за-
тверджується З-м Генерал-Квартирмейстером Генерального Штабу.
ПРАВА ОСІБ, ЩО СКІНЧИЛИ КУРСИ.
42. Список усіх стажів, що скінчили курси, оголошується в наказі
- 56 -
війську У.Н.Р.
43. Скінчених курсів бореться на учет в частинах для призначення
на вільні посади останніх командирів.
44. Всім старшинам, що успішно скінчать курси, видається Начальнико
курсів підповідні свідоцтва й місячну відпустку.
Розділ VI.
Про Педагогичну Раду.
45. Педагогична Рада являється дорадчим органом Начальника курсів,
для обговорювання всіх тих питань, що до яких начальник побажає зна-
ти погляди своїх найближчих спіробітників.
46. Педагогична Рада на пропозицію Начальника курсів обговорює
успіхи та поведінку слухачів, питання про звільнення слухачів та про
право де-яких слухачів бути допущеними до віддатних робот та випуск-
них іспитів, а також виробляє спосіб оцінки успіхів слухачів, додер-
жуючись при цьому арт.36 цього положення.
47. Педагогична Рада збирається з наказу Начальника курсів та скла-
дається з начальника учебної частини, старшин-керовників та лекторів
під головуванням Начальника курсів або його заступника.
Секретарем Ради призначається одного зі старшин-керовників, на ви-
бор Начальника курсів.
48. Всі питання, що повстають на Педагогичній Раді, вирішається
звийною більшістю голосів, а в випадку рівного числа голосів - го-
лос голова дає перевагу.
49. Всі постанови Педагогичної Ради вписуються до книги постанов і
подается Начальникові курсів, який на власний погляд або затверджує
що постанову і переводить її в життя, або змінює її чи залишає без
наслідків, або подає на затвердження З-му Генерал-Квартирмейстерові
Генерального Штабу /арт.39 і 41/.
Розділ VII.
Про адміністративно-господарчу частину.
50. В господарчо-адміністративному відношенню Начальних курсів ко-
ристується з прав і керує справами стосовно до арт.арт.417-465 кн.V
св.В.Н. в 1869 році.
51. Господарство курсів провадиться стосовно до арт.арт.65-86 кн.
АУШ св.В.П. вид.І809 р.
/господарство в Штабах і прапорів і господарств у воєнний час/. (підпи-
- 87 - нак. Гел. Ком. І 23 б/п 38.
сали: військовий міністр і Голова щої військової ради Генштабу Генерал-Поручник ШАВІ. Начальник Генерального Штабу на той час був Генерал-Порункий КУД.
Затверджую як типові совіти з мовою обсадження посад постійного персонального складу курсів командированими на 60й час старшинами та керуванням в залишенням на їх постійних посадах і з утриманням за них.
"В" вересні 1922 року РОЛЬНИК ОТАМАН І ЕТ ЛОР А.
Штат
курсів в ботонних командирів
| Назва посади | Стар-Вспом. Клас шин. старш. кес. | Ковзанів: Стар-Пестро- Вих. Ових. | Бригідка. |
| --- | --- | --- | --- |
| начальник курсів | I/ - У - | 1) з кадрових полковників, що обкомандування протягом віку служби користуються правом командира окрем. Курії | |
| Старший для дручення лекторів | I - УП - | 2) В кадрових були, що Протягом року обкомандування, необхідність користуються правом командира курії | |
| (Збройова частина. Нач-к отр-в частини к-р озті / улани. ст./ | I/2) - УІ - | 3) В мірі потреби за окрему вина пораду. | |
| Старшин-керовників | с-5 - УП - | 4) Допустується з посвяченням командирів (засобом не з кадрових, старших на одному на чолу. | |
| Старшин-служачів | - - - | 5) Вказано за щен і с вязкове з закінченням середн. клас. освіти. | |
| Челядників для обслуги немовлят | - - - | 6) Дитя на бічну лим- отування та журнал. | |
| Учасна частина. начальник, учен., частини / вулани, старшини/ панцердірів, | I/5 - VI - | 7) Один за російською, лекції та практичні заняття. | |
| Діловод / він же і діє- рекар/. | I - УП - | 8) В/Один друкарши. | |
| Писарів | - - - | 9) Для михання кенції. | |
| Лісографів | - - - | 10) Вчени-к пробіральних і класні помешкання. | |
| Ровній | - - - | 11) а/один наказіст. | |
| Адмін, гаоси, часопис. Нач-к адмін, господ. часописа | I - УІ - | 12) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| Панцердірів. Діловод | - I УІ - | 13) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| Окарення /він же кляч- ник/. | I - УМ - | 14) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| Площарі | - - (7) - | 15) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 16) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 17) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 18) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 19) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 20) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 21) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 22) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 23) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 24) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 25) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 26) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 27) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 28) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 29) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 30) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 31) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 32) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 33) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 34) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 35) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 36) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 37) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 38) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 39) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 40) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 41) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 42) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 43) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 44) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 45) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 46) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 47) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 48) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 49) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 50) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 51) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 52) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 53) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 54) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 55) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 56) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 57) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 58) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 59) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 60) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 61) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 62) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 63) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 64) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 65) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журналах, | |
| | | 66) один на адміністративну частину і по різних випадках. В/один у разі потреби, р/один на журна
- 30 -
Гонці:
Господар /-ін на заїд.
харчу анням/.
Інсарі:
комірний
Кухарь
Кухонних чол. яки
10/
НУР
насті ін. складу 14-13 І -
норминного 200-250 -
При м і т к и :
1/Всіх осіб нормінного складу курсів радо тіл прикомандиро шини
до курсів ; вони залишаються на своїх посадах у частинах і позирають
важливу навчання по них.
2/ Всі жні постійного складу курсів з цього году начальник ік одно-
часно можуть виконувати лекторські обов'язки і т. кому разі до стопо
користуються ще й усіх прав, що належать докторам.
3/Доктори, що посідають штатні посади не курсах чи в інших пільско-
лих установах, побирають до статку нагороду за кожну годину лекцій та
практичних робот по 100 н.п. і за кожну репетицію, іспити та іншту-
рету по 300 н. п.
4/Відповідальні лектори спеціально запрошенні для складу до яких про
могті /що не посідають штатних посад, з Армії У.Л.Р./ по іралов за кожну
годину лекцій та практичних робот по 200 н.п., а за кожну репетицію, ісп
та іншту роботу по 600 м. п.
5/ Старшинам-коронникам виплачується до соті премії ровній 50 н.п.
за кожну дозу, яку вони суттєвих пригнутими і клясах під час читання лек-
цій.
6/О стояжки сотенного пасара, зунчутного в старших у чертах, приснучу
призначенні, начальником отрого ої частини створени слугачі.
Підписали: військовий міністр і Режим вищої лінговерсії Ради Винта-
су Генерал-Корунчик ХІ.Ів. Начальник Операційного Штабу на той час
Гришкабу Генерал-Хорунжий А.Д..
- 89 -
нап. Пол. Ком. Гв.23 р.-ч 38.
січня "З" квітня 1922 р.
Володимир Оламан В.Е та Юр А.
Положення
про курси підготовки Адміністративних старшин Армії У.Н.Р.
Розділ І.
Загальні положення.
1. Курси адміністративних старшин утворюються з метою підготовки
Армії У.Н.Р. необхідного кадру Адміністративних-Старшин.
2. Завданням курсів є: на коротший термін, головним чином практич-
но, підгото ви досягнених розумінь для застосування у Армії У.Н.Р.
фахових господарчо-адміністративних і канцелярських посад, а також дати
їм теоретичне розуміння пільної свої дисципліни і старшинського поважання.
Розділ ІІ.
про склад курсів.
3. До постійного складу курсів належать: Начальник курсів, або/отам
курсів, Начальник ученої частини, старшини-коротники /по одному не. Ж
службах/, начальник адміністративно-господарчої частини і клерик /зін
ж оскарення/.
4. При Начальнику ученої частини є канцелярія з складу: діловода
/гін же Зі листоскар/, писаря й двох конців.
5. При Начальнику адміністративно-господарчої частини є канцелярія
в складі: діловода, писаря й двох конців.
6. До перемінного складу курсів належать слухачі.
Розділ ІІІ.
Про умови та правила постійного складу.
7. Начальник курсів підлягає через З-го Генерал-Квартирмейстера на-
чальному Генерального штабу.
він користується в правах командира екремного куріння.
Начальник курсів дикують такі обов'язки:
а) відповідає у своїх підпорядкованих за хоручені йому курси,
б) підбирає постійний склад курсів,
в) стежить за правильним проходженням навчання,
г) прописує при допомозі Начальника ученої частини плани та програми
навчання й подає їх на затвердження З-му Генерал-Квартирмейстеру. Повно-
- 40 -
ральному штабу.
1) при потребі скликає Начальницю Раду.
е) затверджує й доводить витрати грошей з асигнувань на курси.
ж) предсталяє 3-му Генерал-Квартирмейстерові Генерального Штабу спра-
вовання з витрачених грошей.
з) загалі накладає про забезпечення курсів зсім необхідними
і) може складати лекції /не більш 5 тижневих/ на одних із правах в
лекцерами:
8. Заступником Начальника курсів рахується один з начальників ча-
отини по старшинству.
9. Ад'ютант курсів - підлягає безпосередньо Начальникові курсів і
виконує всі його накази.
10. Начальник учбової частини - сприяє зразцю підлягає Начальнику
курсів і користується в прав командира-некрімого куріня, що до підле-
жих йому осіб; що до лекторів; то він користується з них прав тільки в
тому, що стосуються до учбових занять та під час переїдування на них.
Він виконує такі обов'язки:
а) являється помічником начальника курсів по організації і керуванню
учбовою частиною.
б) допомагає підготувати лекторський склад.
в) виробляє й декларує начальником курсів план і програм навчань,
практичних робіт і програм іспиту.
г/складає програм лекцій і проектування на затвердження Начальникові
курсів.
д) Оглядає за переродженням в життя планів і програм навчань.
е) скигає з декладу Начальника курсів, всіх яких до заосмотрення
курсів науковими засобами і приладдям.
ж) води підчинність і статутнуку по учбовій частині.
з) води своє дистування по учбовій частині і скріпляє його свій під-
писом.
і) являються костінним членом Пожарничої Ради.
к) може викладати лекції /не більш 6 тижневих годин/ і проводити
практичні навчання на закладник підставах ц лекторами.
II. Начальник адміністративно-розподільчої частини - загалом розньо
підлягає Начальникові курсів і користується в прав командира некрімого
куріня.
- 41 -
нак.Пел.доп.1922 р.Ч 38.
він виконує такі обов'язки:
а) являється помічником начальника курсів по всіх адміністративно-
восподарчих справах,
б) веде все біжуче листування курсів за винятком листування по уче-
ній частині.
в) стежить за правильним зведенням господарства курсів, за господарчою
відчутністю.
г) відповідає за все майно курсів і покладається про придбання необхід-
ного для курсів помешкання, інвентарю, інтенданського майна й т.п.,
д) веде книгу наказів і хранить печаті курсів.
12. Старшини-коротники - безпосередньо підлягають начальникам кур-
сів і користуються в правах останніх командирів у частинах.
У внутрішньому порядку вони являються безпосередніми начальниками
слухачів.
Вони виконують такі обов'язки:
а) стежать за порядком приміщ слухачів і в помешканнях, коли слухачі
мають окремо помешкання.
б) стежать за акуратним одягуванням слухачів лекцій і інших навчань.
в) провадять стройні навчання і закладають статути.
г) подуть пожну характеристику слухачів, пої важди дати при потребі
Начальникою курсів зичерпуючи відомості про кожного з слухачів і прийме
ть участь в засіданнях педагогичної Ради.
-лекції-
д) можуть закладати на загальних підставах з лекторами.
13. Ключник - /він має скаржник курсів/ підлягає безпосередньо началь-
никові адміністративно-господарчої частини.
Він виконує такі обов'язки:
а) веде господарство, складає відчитність.
б) відповідає за стан господарства й господарче майно.
в) хоронить одержані для курсів гроші.
г) спрямовує їх по наказу Начальника курсів.
д) провадить прошову відчитність.
Він користується в правах останнього командира.
14. Ділеком господарчої частини - підлягає начальнику зі цієї частини.
Він веде все біжуче листування по курсах за винятком листування по
уч.ній частині.
- 42 -
15. Діловод ученій частини /він же бібліотекар/ Запевсередньо підлягає начальникові цієї частини.
Він виконує такі обов'язки:
а) веде білку по частині листування.
в) зоронить всі наукові засоби, понадда, підручники та книги, які в наказу начальника ученій частини надає однамом.
г) вою з цієї справи зі читанням.
16. Репта осіб постійного складу курсів, виконує свої обов'язки відпово- відно до призначень й віддає в інструкціями, наданими начальником кур- сів.
17. Лектори безпосередньо підлягають Начальникові курсів, а що де- леконання лекторських обов'язків - Начальником ученій частини.
До до слухачів, то лектори користуються в прав командира неокримого курім /коли не користуються вихідні по певаді на курсах/.
Лектори виконують такі обов'язки:
а) вкладають лекції, превадять практичні роботи, рецензії заслуг- ти ардно в апробленнях плями і програмах, а також озбливими ка- вікками Начальника курсів та Начальника ученій частини.
б) складають програми і конспекти своїх лекцій.
в) приймають участь в засіданнях Педагогичної Ради.
18. За лекції, практичні роботи, рецензії та істини лектори побі- рактъ платне, зазначену в п'ятах курсів".
Розділ IV.
Про прийом слухачів на курси та вилучення з них.
19. Термін навчання на курсах 4-х місяцьний.
20. На курси призначаються всі урядовці, або канцеляристів:
а) які не мають стрижневої ранги за службу в чужоземних арміях /російських чи австрійських/.
б) бажають заступити на штатні посади адміністративних старшин в армії У.Н.Р.
в) будуть звано тані своїми начальниками.
г) не старше від 30 літ.
д) цілком адіони до пільської служби у моральному, фізичному та на- ціональному звідношеннях:
Прийняття: Перевагу дається тим особам, які вже одержать в Армії У.Н.
та мають фактичні стаж.
- 43 - нак. Гол.ком.1923 р. ч. 33.
21. Для проходження курсів адміністративних старшин начальники не нижче від командира дивізії /чи начальники, що мають рівні в ними права/ призначають не більше 8 чоловіка від дивізії, а від інших установ вгідно з розподіленням начальника Генерального штабу в осіб, які по- силають освіту не нижче 4-х класів середньої школи.
22. Для допущених на курс озіс, що не мають шкільних документів про освіту, або встановлених і перевірених службових реєстрів, призна- чається вступний іспит по скороченому програму за 4 класа середньої школи, затвердженному З-м Генерал-квартирмейстером Генерального штабу.
23. Для проходження курсів призначається слухачів по можливості в однаковому освіті.
24. У за значенні начальником Генерального штабу термін всі призначен- чені на курси особи з відповідними документами /службов і реєстр, або коротка заміна про службу, атестація і атестатами на задоволенні коман- дируються в розпорядження начальника курсів і лічаються в тимчасовий ко- мандировці до скінчення курсів або змінення в них.
25. Слухачів, які під час навчання на курсах виявлять повну нездіб- ність до наук, заплинують освої з морального боку, або захоріють на довгий час, відправляється до своїх частин.
Примітка: відчислені з причин моральної нездійсності публік права на обняття посади і на повторне командирування на курси.
26. Слухачів, які задовольняють скінчати курси, наказом Війську У.Н.Р. підвищуються в першу рангу адміністративної старшини.
27. Вони мають переважне право на відповідні посади в своїх части- нах.
Розділ ...
Проходження курсу
28. На курсах проходяться такі військові статути і дисципліни:
I) Отроговий статут. Поодинче навчання без мушкета /стійка, азортні, рук/, навчання з мушкетом, стійка, сбори, стрільба, хвач в мушкетом, рук, удар багнетом, розпов та літова навчання.
II. Статут внутрішньої служби. Розділ I-УП і IX-XIV /по виданні від 30 липня 1919 року/.
III. Статут дисциплінарий.
ІV. Статут залогової служби. Про начальників залоги і командантів.
Загальнє положення про партія. Права та обов'язки вартового, особливки ч!
-44-
гового у військово-лічних закладах. Порядок ставлення з різних видан-
ках. Порядок приймання арештованих на гауптвахті.
J. Адміністрація.
А. Організація війська та військового управління в У.Н.Р.
Б. Законодавство та його система:
1/"свод законів" і його продовження.
2/військове законодавство і його система:
а) св.д.Кост.Іосиф р.
б) накази війську У.Н.Р.
в) накази Головної команди Війська У.Н.Р.
г) накази д.Артіл.
д) накази старших начальників.
3/користування в законів та розпорядження вищих начальників.
В. Військове письменодство та діловодство /положення про письмовод-
ство та діловодство в війську 1917 року/. Зразки службового листування.
Сорти викладів службового листування. Порядок поступлення листування,
Оголошення розповідень начальних осіб. Загальні зказівки. Влаштування
та компетентність військових класів, урядов та канцелярії. Оббирання, рух,
хорошення й пересилка службового листування. Архів. Зносини по телегра-
фу, телефону, пошті. Чот людей і копій в частинах війська. Складання,
доповнення, хоронення й пересилка письмових відомостей на службовців
частини. Підротовки справ до мобілізації, хоронення дипозицій, росказів
і доповідей під час війн. Діловодство сотних канцелярій. Діловодство
в окремих частинах. Одетки і форми.
Г. Військове господарство. /пн.кн.XVII, XIX, XX/.
Організація і призначення військового господарства. Обов'язки до госпо-
дарству, починаючи від комірного і до командира частини включно. Порядок
вимагання усіх родів задоволення: фронтове задоволення, карчове задово-
лення, задоволення обозом, квартирне задоволення, арматне задоволення,
інженерне задоволення. І утримання в частинах особу. Заготовки, купівля
та інші способи постачання війська в армії та військові чес. Будин-
ництво у воєнній оціції. Організація і порядок рахівництва й відчитно-
сті. Написи такірнечства та відчитності. Документи, складання їх та рух
/відчитні листи, алеєтати/. Контроль. Сотенне господарство. Розпорядок
в окремих частинах. Зори й зразки по наказу У.Н.Р 135 - 1897 р.
положення про господарство в окремих частинах війська.
- 45 - нак. ювл.іом.Іт22 р.ч 38.
А. Інтендантство. Його організація і функції.
Історія України.
В. Українознавство: Економічна географія України.
Українська мова.
Адміністративні устрої Української армії ХІІ в.
В. Законодавство і військова підсудність, організація судів, ана-
лістове з військово-карним статутом.
3. Арифметика /до простого потрібного правил заключно/.
І. Стройові навчання - стосовно до програму статуту стройового.
К. Вояцька етика.
Л. Інститут погоробих судів.
29. курси проходиться по лекційно-релетиційній системі і складаєть-
ся з:
а) теоретичних лекцій,
б) практичних робот до кожного з відділів адміністрації,
в) релетицій,
г) випускних і юштів.
30. Лекції провадяться по програму протягом 45 кв. кожна.
На добу призначається 5 лекцій.
31. Практичні роботи можуть відбуватись в класі й даватися для ви-
конання в позакласові години.
32. Релетиції відбуваються в позалекційні години.
33. Іспити провадяться як з теорії, так і з практики зі всього
пройденого курсу по відповідних програмах. Крім усних юштів призна-
чається письменні по кожному з відділів адміністрації, по українозна-
вству і арифметиці.
34. Іспитів з стройової підротовки не провадиться, а виводиться одну
відмітку за загальну стройову підротовку.
35. Оцінку успіхіз переводяться по 3-х ступневій системі: "відмінна",
"добре" і "задовольняюче"- в спеці, вироблений Педагогичною Радою і
затверджений З-м Генерал-квартирмейстером Генерального Штабу.
36. Старшинство слухачів по випуску рахується по шцуванній пересіч-
ній відмітці, в якому зони й ставить в спискові наказу про випуск, при
чому в випадку однакових даних на старшинство, перевагу дається тому
зі слухачів, який має ліпшу відмітку за стройову підротовку.
- 40 -
Розділ VI.
Про Педагогичну Раду курсів.
37. Педагогична Рада є додатнім орган Начальника курсів для збере-
ження питань, відносно яких начальник курсів побажає знати погляди
своїх найближчих співробітників. Крім того, Педагогична Рада на про-
позицію начальника курсів обговорює успіхи та поведінку слухачів, ухва-
ляє в потрібних випадках звільнення служачих з курсів, зрішає питання
про допущення слухачів до іспитів та вироблене сьогодні оцінки успіхів,
а також програм для вступного іспиту.
38. Педагогична Рада збирається за наказу Начальника курсів і скла-
дається з начальника курсів, а начальника ученої частини, старшин-ко-
розвників та лекторів, під головуванням Начальника курсів або його за-
ступника.
39. Секретарем Ради призначається одного з присутніх старшин-коров-
ників.
40. всі питання, поставлені на Педагогичній Раді, рішаються зви-
чайно більшістю голосів, а в випадку рівного числа голосів - голос на-
чальника дає перевагу.
41. Всі постанови Педагогичної Ради вписуються до книги постанов і
представляються начальникові курсів, який або затверджує їх і перено-
дить в життя, або замінює їх, або залишає без наслідків, або подає на
затвердження 3-му Генерал-Інжирному Готеру Генерального Штабу /арт.22 і
55/.
Розділ VII.
Про адміністративно-господарчу частину.
42. В господарчо-адміністративному відношенню начальник курсів ко-
ристується з прав і керує справами стосовно до §§ 417-435 кн.У Са.Б.П.
1809 року /вид.2/.
43. Господарство курсів провадиться стосовно до арт.арт.65-80 кн.XX
Св.В.Ц.в 1809 р. /вид.2/.
додаток: штаф курсів.
Надписали: Військовий Міністр і Голова Імп'єрсії Війською від Ради Ген-
штабу Генерал-Поручник ЮДАЙІВ. Начальник Генерального Штабу на той час
Гейнштабу Генерал-Орунжний КУЧ.
- 47 - нак. Гол. Ком. І922 р., ч 38.
Затверджую як тимчасові з умовою обсадження посад постійного персонального складу курсів командироганими на той час старшинами та коваками з залишенням на їх постійних посадах і з утриманням по них.
8-го лютого І922 року.
ЮДОВИЧ. ОТАКАН ПЕТРОФРА.
ШТАТ
курсів по підготовці адміністративних старшин.
павза посади.
Стар-допом. Класс - 428 ків.
ший. старш. пос. Строюк. Постр.
Примітка.
Начальник курсів /голь-
цьник або підполков-
ник/.
ад"єктант
Лектори 2)
Начальник ученої частини3).
/підполковник/.
Опершні керовники в
/сотні гд/
начальник адмін. господ.
частини /підполковн./
Старшин-служачих 5)
Діловод ученої частин-
ни.
Діловод господарчої
частини.
Ключник /він же скарб-
ник/.
Інсарія
помірний
Гонців
Челядники до уборки
помешкань
Кухарів
Кухонних челядників
Ажур х)
I) З кадров. полков-
ків, що олкомандує
протягом року курсів.
2) В мірі потреби.
3) 3 кадрових старш/
Самано- вищого
том/.
4/ Батано з кадром
старшин.
5) Не більше як 8 ч
ловік від кожного
дивізії, а робота
не дільна, не 70 ч
ловік.
Х) на осіб від VII -
сн вище по одному
на колоного з цих
постійних складу
осіб VIII кл. і ни-
по одному на дз
Примітки:
І/ Всіх осіб персонального складу курсів рахуються прикомандированими
до курсів; вони залишаються на своїх посадах в частинах і побирають, на
лежну платню по них.
- 48 -
4/ всі чини постійного складу курсів, з дозволу Начальника IX, одночасно можуть виконувати лекторські обов'язки і в такому разі до всього користуються це й у всіх працях, що належать лекторам.
3/ Лектори, що посідають штатні посади на курсах, чи в інших військових установах, побирають додавкову гонорароду за кожну годину лекції та практичних робот по 100 м.п. і за кожну репетицію, іспити та на відчутну практичну роботу по 300 м.п.
4/ Вільноважені лектори, спеціально запрошені для викладу деяких предметів /що не посідають штатних посад в армії У.П.Р./ побирають за кожну годину лекції та практичних робот по 200 м.п. а за кожну репетицію, іспити та відчутну роботу по 600 м.п.
5/ Старшим керовникам виплачується додавки гроші в розмірі 50 м.п. за кожну добу, яку вони будуть присутніми в класах під час читання лекцій.
6/ Обов'язки сотенного штаба, бунчужного і старших з чотах виконують призначені Начальником строєвої частини старшими службами.
Підписали: Військовий міністр і Голова Вищої Військової Ради Ген-штабу генерал-поручник М.М.І.Б., начальник Генерального штабу на той час генштабу Генерал-корунжий м/д.
З оригіналом згідно:
Начальник,
Начальник Наказн. відділу
ланцю Ларрій Вільськ. М-ре.
Голаєвський
КАКАЗ
Комісія.
Головної Команди Міністра Української Народньої Республіки.
Ч.36.
7 жовтня 1922 року.
В доповнення наказу Головної Команди від 31 серпня о/р ч.32 спо-
люєм, що звільненими у відпуски Нестійним членам Вищої Військової Ради
Генштабу Генерал-Коручником ОНМІПУ і Генштабу Генерал-Хорунжиму
ЗАЛЬСЬКОМУ захищується право на утримання за перші десять днів від-
пустка.
Зарахована засада від 29 квітня 1922 р. і наказ Гол.Ком.ч.32.
Надисали:Головний Стаман ПЕТЛЮРА,Військовий Міністр і Розова Вицої
Військової Ради Генштабу Генерал-Коручник КНАКІВ.
Ч.37.
7 жовтня 1922 року.
Названих лиць Генералів і старшин, що знаходяться в допотекмін-
вій або безтерміновій відпустці, належною рахувати звільненими з займаєми
посад і знаходячимися:
1) Рен.-Хорунж.МОТНІВСЬКОГО В розпорядженні в І серпня 1921 р.
2) - " - - ЧЕРНОВИЧА Військ.Міністра - 26 лютого 1923 р.
3) Свят.полковн.СОБАЧІВА в росп.Рен.-Інспект. - 15 грудня 1921 р.
4) Полк.МУРАНЦЮ В росп.Начальника - 27 травня 1922 р.
5) Ген.-Лор.ДНУШЕВСЬКОГО в росп.Начальництва - 20 червня 1922 р.
6) Ветер.полк.ПІКАРЬСЬКОГО в росп.віцо-М-ра по
7) Остн.ЛОБА-ДОВОВА Зого.адмін.-персональ. - 1 травня 1922 р.
8) Рен.-Пор.МИХАЙЛОВА В розпор.Вицо-Мін-ра - 20 червня 1922 р.
9) Полк.РУКІНА по справах кабінету Армії - 16 вересня 1921 р.
10) Полк.КНЯДІПРА в росп.Вицо-Мін-ра - 1 лютого 1923 р.
Оскільки:накази Головної Команди:1921 року ч.ч.24,25,40 і 56, та
1922 року ч.16.
Надисали:ГОЛОВНИЙ СТАМАН ПЕТЛЮРА .Військовий Міністр і Розова Вицої
Військової Ради Генштабу Генерал-Коручник КНАКІВ.
Ч.38.
8 жовтня 1922 року.
(По Генеральному Штабу).
Сполучую при цьому затверджені П. ломення про:
-2-
I. Курс курінних командирів,
2) " батарейних командирів,
3) " сотенних командирів,
i 4) " адміністративних старшин.
Додаток: 4 положення.
Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН П Е Т Л І В Р А. Більшовий Міністр, Генеральний
го Штабу Генерал-Доручник УНАКІТ. Т.в.о. Начальника Генерального Штабу,
Генерального штабу Генерал-Доручник КУЦ.
Затверджено 7 ковтня 1922 р.
ГОЛОВНИЙ ОТАМАН П Е Т Л І В Р А.
ПОЛОЖЕННЯ
про тимчасові курси до підготовки батарейних командирів.
Розділ I.
Загальні положення.
I. Метою курсів являється підготовка засобніного числа старших бата-
рейних старшин до командування батареями - через повторення основних воєн-
них дисциплін та перезведення необхідних теоретико-наукових та практич-
них занять.
Розділ II.
Про склад курсів.
2. Склад курсів поділяється на постійний та перемінний.
3. До постійного складу належать: Начальник курсів, старшина для до-
ручень при Начальному курся /він же біллеткарь/, старшина-курсант
(один на 30 слухачів), а також учбене і адміністративно-господарче ча-
стини, як це зазначено в статті (додаток I-II).
4. До перемінного складу курсів належать старшини-слухачі.
Розділ III.
Про обов'язки та права постійного складу.
5. Начальник курсів підлягає через Начальника Артилерії Армії На-
чальникові Генерального Штабу й користується в праві командира скром-
го куріння.
Він виконує такі обов'язки:
а) в усіх відношеннях відповідає за доручені йому курси,
-3-
нак. Рел.Ком.1922 р. і 33.
о)стежить за відповідним добором лекцій,
в)отжити за відповідним викладанням лекції,
г)стежиться про вадженням практично-наукових та інструкторських нав-
чань,
д)координує діяльність постійного та перманентного складів курсів,
е)через Начальника Артилерії подає на затвердження Начальникові Гене-
рального Штабу плани та програми навчань,
ж)виписує всіх заходів до забезпечення курсів в усім необхідному,
з)в потрібних випадках оцінка в Водогонному Ряду і голосую на її засі-
даннях,
и)затверджує та переводить в життя постановки цієї Ради, зрідно з по-
ложенням про цю Раду (артик.36-40),
к)в визначені терміни передає через Начальника Артилерії Начальнико-
ві Генерального Штабу доклади про перевірку праці на курсах,
л)доводяле й затверджує ситуату грамоти на різні потреби в азанс, який
має до своєї розпорядимости.
м)через Начальника Артилерії подає Начальникові Генерального Штабу
справодання в витратах в цьому азансу та своєчасно турбуется про
його поповнення,
н)одне часне може складати лекції (в обмеженому розмірі на іли в
тихневих родин) на однакових правах з лекторами:
б. Заступником Начальника курсів являється старший з начальників
частими курсів.
7. Старшина для доручень при Начальному курся підлягає безпосе-
редньо Начальникові курсів, виконує його обов'язки доручення і одночас-
но виконує обов'язки бібліотекаря і завідує складом усебнаукових
підручників та учбово-навчальних приладів і з цьому відносинно підля-
гає начальникові учбової частини; користується з прав молодшого стар-
шини.
8. Старшина-коренник підлягає Начальникові курсів і користується з
прав командира неокремого курся. він являється помічником Начальника
курсів до догляду за слухачами й виконує такі обов'язки:
а)безпосередньо пильнує за службою та всеочинок підготовкою доруче-
них йому слухачів.
б)безпосередньо курсе підготовкою та наглядає за працею слухачів,
власничої підсараджень між ними та лекторським персоналом курсів;
-4-
в)пільнує, щоб доручені його керуванню старшини-службичі зумовлено додержували встановлених для них інструкцій, правил та загальної діючій лінії і стежить за їхньою поведінкою, за акуратним слідуванням локція та звітіть,
г)допомагає готовитися до роботицій і дає практичні поради до всіх-ляких питань, які можуть поставати у службичів що до їхньої праці,
д)складає статути й дає вказівки та коментарії до дочільного користання іх,
е)при має участь в засіданні Педагогичної Ради.
ж)може жилачати лекцій нерівні з килями лекторами.
з)веде характеристику всіх підлеглих йому службичів і на засіду Пачальника курсів, докладає зону про кожного слухача закрона.
9. права та обов'язки лекторів.
Лектори в основній міри підлягають Начальному курсям. У цьому, по теркається лекції, вони підлягають Начальникові учбової частини курсів.
що до слухачів курсів, то під час складу лекцій та провадження практичних занять, лектори користуються з прав командира курсям (як що не посади озей не користуються в інших прац).
Лектори виконують такі обов'язки:
а)вони складають лекції, провадять заняття, релетцій та іолич ерідно з проблемами плянами, програмами, роскладами та інструкціями, а також зрідне ц особистими вказівками Начальника курсів та Начальника учбової частини;
б)прообляють плани, програми та інструкції до дисциплін, які зони складають, зрідне в акрійських Начальника курсів та Начальника учбової частини,
в)редагують і видають записки та конспекти до своїх лекцій. зідповідно до екзівсін тих же осій,
г)розробляють та складають на проповіннення ж осіб різні доклади, реферати,
д)примають участь в засіданнях Педагогичної Ради.
10. За лекції за практичні заняття, релетцій та іолич, лектори не бірають додаткову платню, зазначено в штатах курсів.
Прилітня: коровники на практичних заняттях користуються у всіх випадках в однакових правах, що і лектори.
- 5 - нак.Гол.ком.-І922 р.№ 38.
II. Начальник учбової частини безпосередньо підлягає Начальникові курсів і користується в прав командира, неокрім курінг, що до ні- леялих посил саїс, що до лекторів, то він користується в цих прав тіль- ни і тому, що стосуються до учбових завдань та підгот пересування на них.
Він з'янує такі обов'язки:
а) залетсься найближчим помічникам Начальника курсів по організації та керуванню учбовою частиною.
б) підбирає та притягає до праці на курсах в ухвали Начальника кур- сів відповідний лекторський склад,
в) виробляє плани та програми навчання та інструкції до провадження їх і представляє Начальникові курсів,
г) складає розклади лекцій, практичних занять, репетицій та іспитів і подає їх на затвердження Начальникові курсів,
д) проводить з киття та стежить за виконанням всіх цих розкладів та програм.
е) отримує та доцільністью оцінки складів та всіх інших занять.
ж) в ухвали Начальника курсів визначає свої заходи для розсмотрення курсів всіма необхідними науковими засобами, як підручники, митки, бібліотека, видання лекцій.
з) веде всю установлена відчітність та статистику по учбовій частині й що до успіхів службачів з науками,
і) представляє Начальникові курсів, сприяно в його вказівках додади і відчітність про працю учбової частини,
к) обирає та веде з канцелярії своєї частини все листування курсів по учбовій частині, скріплює всім підписом всі папери, що виходять по учбовій частині за підписом Начальника курсів,
л) являється членом Педагогичної Ради,
м) скликає в необхідних випадках наради лекторів,
н) одночасно може складати лекції та провадити практичні роботи в сбаженому розмірі, не більше 10 тижневих годин, на однакових правах з лекторами.
І2. Діловод учбової частини - безпосередньо підлягає Начальникові учбової частини й користується в прав командира ости. Він воле по- лютування та курю канцелярією учбової частини по зв'язкам Начальн- та цієї частини.
Розділ IV.
Про прийом на курси та звільнення з них.
13. На курси командируються старших батарейних старшин (чи кандидатів на їх) по розрахунку Начальника Артилерії в числа найкращих в стройовому і моральному відношенні, здорових тільки й здібних до стройової служби на погляд і відповідальності Командирів артилерійських бригад. Список командированих установленим порядком подається на затвердження Головного Оглядача Військ У.Н.Р.
14. Кандидати до вступу на курси повинні прослужити в Армії У.Н.Р. на командних посадах не менше 2-х нових років, хоч би і з перервами і не мати ніяких провин по службі, які є обмежували їхні права на підвищення в рангу згідно з наказами Ч 032, а також не мати за собою плану добровільної служби в боротьбі арміях.
Ранга вступаючих до підполковника, як це зазначено в примітці до артикула 26 наказу Головної Команди Війська У.Н.Р. Ч 032.
15. З термін, зазначений Генерал-Інспектором Війська У.Н.Р. в порозумінні з начальником Генерального Штабу, призначені до проходження курсів старшими зі всіма належними документами (припис, службовий росстратестація й атестат про задоволення) присубакти і вступають в підлеглість Начальника курсів і рахуються з тимчасової командировки до окінчення курсів, або звільнення з них.
16. Звільнення з курсів: Старшими-служачи, які під час проходження курсів виявлять себе нездатними до слухання лекцій, неуспішними з науках, або які запламують собою неморальними протидецінільними чинками чи виявлять себе не досить свідомими національно,-звільнються з курсів до своїх частин.
17. Питання про звільнення з курсів того або іншого старшини носиться ся начальником курсів на розгляд Педагогичної Ради курсів, де їх обговорюється й розв'язується згідно з положенням про цю Раду.
18. Начальник курсів має право без Педагогичної Ради своєю жалою, звільнити з курсів слухачів і в такому випадку свій рішення мотивує в атестації звільненого слухача й доносить по команді.
Розділ V.
Проходження курсу.
19. Проходження курсу розраховується на три місяці.
20. На курсах складаються падані низьк дисципліни;
-7-
чак. Інж. ком. Військ р. ч 36.
а) Теоретична частина артилерії (отримання в поглибленні лушки і практи-
чні драм до неї).
б) матеріальна частина артилерії.
в) тактика артилерії.
г) тактика. Коротке повторення загальної тактики (піхоти, кінноти,
технічного війська, кулеметів, окопних гармат).
Докладне вивчення наступу, оборони, боїв за місцеві предмети з рі-
шенням задач до цих питань на мапі і в полі.
Докладне вивчення походження руху, охорони та відпочинку до куріння
включно і з рішенням задач на мапі і в полі. Об'єднані чини війська.
Вночі чини.
д) Топографія (коротке повторення загальних відомостей). Знайомство
на практиці - окомірний, на розвідування, маршрути і, перспективний.
Схема, шкіл, відчітна карта й перспектива (знайомство відноситься на
часи практичних навчань).
е) Фортифікація. Вибір і укріплення армійської позиції. На практиці
укріпити обрану або призначенню позицію.
ж) Інспекторія. Кобка, кінський споряд.
§ Сиройкові служби артилерії
§ внутрішньої служби,
§ дисциплінарий,
§ валоровий і
§ польовий.
з) Військові статути:
i) Діяльність і господарство в батареї.
к) Адміністрація. Організація української армії.
л) Воєнна історія. І/Похід Українських Армій 1918 р. з/Розвиток окремих
операцій в українській військовій історії. ХVII в.
м) Законодавство. Загальні поняття про право цивільне, державне,
міжнародне й карне. Організація судів та суддівництва. Загальні по-
няття про українське військове суддівництво.
н) Історика виховання вояка.
о) Воєнна психолюбля. Похильність війська: психолюбля юрк, мораль-
ні чинники на війні; психолюбля страху; паніка й боротьба з ними.
п) Військова гігієна. Коротке повторення. Знайомство з санітарною
службою на фронті.
ПРИМІТКА: По кожній дисципліні виробляється докладні програми.
21. Курс провадиться по лекційно-реалізаційній системі й складаєть-
ся:
а) з теоретичних лекцій,
б)з практичних занять в полі і в розліті.
в)релетцій.
г)зічніх практичних робіт і
д)викуских іспитів.
23. Лекції провадяться по відповідному плану на розклад, протягом
45 хвилин кожна.
на добу не менше 4 лекцій.
23. Практичні заняття як в полі, так і в класі, відбуваються в пож-
чишні та повалокційні години, а також їх можна задавати для виконання
вдома.
Практичні роботи в полі можна призначати протягом до 5 днів дра-
-зідно-
ву без перерви з виробленими цілями та розкладами,
24. Зічні роботи провадяться після проходження всього курсу не-
ред випускних іспитах і складаються:
а)рішення на мані тактичного завдання, а усіма д-дійками до н.п.
б)з жилонні таєтично-топографічної роботи в полі на розвідуванні
місцевості (перевагне армантної повинні) та перегляд, ні якщо і відп-
відною легендою.
25. Іспити робляться за всього пройденого курсу по відповідних
програмах.
переводиться
26. Оцінку уліхів
п. З отупинній системі відміток:"відмін-
но", "добре" і "негодзельничо".
27. Слухачі, які стримали повалокційну відмітку за усю неудь
релетцій чи практичну роботу, мають переробити цю релетцію або
практичну роботу в зазначення для цього Начальником участі частини
термін, але не більш одного разу. Попередньої відмітки моді не рахують-
ся зовсім.
28. Слухачів, які мають невдоволеннячну пересичну відмітку за релет-
тицій чи за практичну роботу по жодній дисципліні, допускається
до зічних робот і випускних іспитів тільки після постанови Начало-
гичної Ради, та в затвердженні. Начальника курсів; а противному кинця-
ку таких слухачів відкомандируються в курсі до своїх частин.
29. Слухачі, які отримали хоч за одну відчичну роботу або іспит
не задовольнільчу відмітку, звільняються в курсі до своїх частин до
постанови Годатогичної Ради та в затвердженні Начальника курсів.
30. Слухачів, які мають не задовольнільчу сорточну пероїнку
- 9 - нак. Г.К.П. 1922 р. ч.86.
відмітку з будь якої дисципліни, захується та несвінчених курсів.
31. Оцінку успіхів переповідає в список, виробленому Педагогичною
Радою і затверджений Начальником Генерального Штабу.
32. Старшини по службі по напуску рахуються в останній пересіч-
ний відмітці, в якому порядкові зони й стають в списки наказу про
випуск.
33. Розрахунок часу навчань встановлюється Педагогичною Радою і
затверджуються Начальником Генеральним по Штабу.
Розділ VI.
Про освіту, як змінили курси.
34. Оцінки усіх старшин, що скінчили курси, сполучаються в наказі
війську У.Л.Р. в порядку 81 старшинства.
35. Скінчивших курси беруться на участь в чинних і при відкритті
вільних посад батарейних командирів, не згідно Наказанням Артилерії, при-
значаються на вільні посади батарейних командирів.
36. Всім старшинам, що успішно скінчили курси, надається Начальником
курсів відповідні оцінки і письменну відпустку.
Розділ VII.
Про Педагогичну Раду.
37. Педагогична Рада являється дорадчим органом Начальника курсів
для обговорювання всіх тих питань, про які Начальник повинен знати по-
гляді своїх найбільших спірсвітнень.
32. Педагогична Рада на проводженню Начальника курсів, обговорює ум-
ови і певедину служби, питання про зміцнення службі в курсі та
про прале до-яких службі були допущеними до відчільних робот та випуск-
них іспитів, а також вирішляє опоси оцінок успіхів службів, дозволюю-
чись при цьому пр. 26 цього Положення.
39. Педагогична Рада в країській в наказу Начальника курсів і скла-
дається з Начальника учбової частини, старшин-керуванні та лекторів
під, голошуванням Начальника курсів в с його заступник.
За Секретаря Ради призначається отримну-керовник.
40. Всі питання, що павтають на Педагогичній Раді, звіряються вик-
лючно ільшістю голосів, а у випадку рівного числа голосів, голос голови
дає перевагу.
41. всі позитивні Педагогичній Ради вписуються до життя постанов і
-80-використову-
ються Начальником курсів, який не має права на це голосної
переводить в життя
- 10 -
і переходить із з'яття, що вміняє їх чи залишає (без наслідків, або подає через Начальника Артилерії на затвердження начальника Генерального штабу (арт. 31 і 33).
Розділ VII.
Про адміністративно-розпорядчу частину.
(на вкладок відділення курсів в залежності в сподарчому однинцю).
42. В господарчо-адміністративному відношенні Начальник курсів користується в прям і керую справами стосовно до арт. 417-435 кн. V, б. з. Г 1869 року.
43. Господарство курсів і продавицькі стосовно до арт. арт. 55-86 кн. Сб. Б. П. Іюнь року /знд./2/.
Додаток: штат курсів.
Підписали: Військовий міністр і волода лівої зі ської Ради, Генштабу Генерал-Поручник Мих.ІВ. Начальник Гейрольмого штабу на то час Генерального штабу Генерал-Поручник мд.
Затверджено як типовий з умовою обладнання посади постійного персоналу при складу курсів командиром на той час отримання та ковзанки в підписаних на їх постійних посадах і з утриманням по них. 7 жовтня 1922 р.
Головний Отаман Н З Т Л О Р А.
ЛІСТ
курсів с керуючих термін батареї.
паза посади. Столом. Клієнт Позакіз. Примітка.
Начальник курсів I) - V -
Старшина для доручень (зін же бібліотекарь) I - УП -
Начальник учебної частини. ІІ) - ЗІ -
Старшина-коровник I - УІ -
Господарь (зін же ключник). І2) - УП -
Діловод I - УП -
Писарів - - 2)
Ренців
Джур х) 54)
Примітки: 1) Всіх осіб при винному складу курсів рахуються криминально-
II - нак. Гол. Ком. І92 р. № 38.
ваним до курсів: вони залишаються на своїх посадах в частинах і по-
бирають налетну платню по них.
2) Всі чини постійного складу курсів, з дозволу Начальника їх, одно-
часно можуть виконувати лекторські обов'язки і в такому разі до всього
користуються цей з усіх прав, що належать лекторам.
3) Лектори, що посилають штатні посади на курсах чи в інших військових
установах, побирають додаткову винагороду за кожну годину лекції та пра-
тичних робот по 100 марок п.і за кожну реєстрацію, іспит та відчітну пра-
тичну роботу по 300 м.п.
4) Вільнонаемні лектори, спеціально зроблені для викладу де-яких
программ, що не посідають штатних посад в армії У.Н.Р., побирають за
кожну годину лекцій та практичних робот по 200 мар. п., а за кожну реє-
трацію, іспит та відчітну роботу по 600 мар.п.
5) Старшини-керовники виплачуються додави гроші в розмірі 50 м. п. за
кожну добу, яку бин буде присутнім в класах під час читання лекцій.
6) Зазначенних в цьому штаті осіб господарчої частини додається лише
тоді, коли курс виділяються в самостійну господарчу одиницю.
Підписали: дільський міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генштафу
Генерал-поручник М.Ланків. Начальник Генерального Штабу на той час Ген-
штабу Генерал-поручник К.К.
Затверджено 7 жовтня 1922 року.
ГВОЛЬНИЙ ОТДІЛ НЕТ ЛЮРА.
ПОЛОЖЕННЯ
про курси курінних юнкерів.
Розділ І.
Загальні положення.
I. Метою курсів є: а) теоретична й практична підготовка необхідного
числа сотників в та підполковників ліхоти до керування окремою частиною
(курі нем) в умовах воєнного і мирного часів - через з повторення певних,
уже відомих, дисциплін, засвоєння нових та переведення необхідних теоре-
тично-наукових, практично-строївських та інструкторських знаньть до них;
б) вироблення єдиного порядку на справу керування і боєвої підготовки
частини відповідно до сучасних вимог війни.
- 12 -
Розділ II.
Про склад курсів.
2) Склад курсів поділяється на: а) постійний, відомості про осіб якого подано в штатній школи (додаток № I і 3/).
б) перемінний, до якого належать слухачі-коїнцеровані від частин старшини.
Розділ III.
Обов'язки та права осіб постійного складу курсів.
3. Начальник курсів підлягає через 3-го Генерал-штабу і виконує такі обов'язки:
а) всеобічно відповідає за доручений йому курс,
б) стежить за відповідним добором лекторів,
в) стежить за відповідними викладанням лекцій,
г) стежить за провадженням теоретично-наукових, практично-строївих та інструкторських навчань,
д) керує діяльністю адміністративно-послугарного персоналу курсів,
е) координує діяльність постійного та перемінного складу в курсів,
ж) подає 3-му Генерал-штабу інструкції зовні на затвердження плани та програми навчань,
з) вимагає всіх заходів щоб курс було забезпечено всім необхідним,
і) в потрібних випадках скликає Ледорогичну Раду курсів і голову на її засіданнях,
к) затверджує та переводить у життя постанови Педагогичної Ради згідно з положеннями про неї /розд. IV/,
л) в зазначені терміни подає 3-му Генерал-штабу інструкції зовні Генерального штабу доклади про перебіг праці на курсах,
м) доводить і затверджує витрату грошей на різні потреби з авансу, які мають до своєї розпорядженості.
н) подає 3-му Генерал-штабу інструкції зовні Генерального штабу справоздання у витратах з цього авансу та своєчасно турбуються про його поповнення,
о) одночасно може складати лекції та провадити практичні роботи до них в обмеженому розмірі - не більш 6 тижневих годин - на однакових правах з лекторами.
4. Начальник курсів користується з прав командира неокремої бригади
- 13 - нск. Рел. Ком. 1922 р. Ч. Зв.
5. Заступником начальника курсів являється старшина в Начальніків в частині стрової чи Учебної.
Старшина для доручень.
6. Старшина для доручень безпосередньо підлягає Начальникові курсів і виконує всі його особисті і доручення.
Старшина для доручень користується в прав молодшого старшини.
Начальник стрової частини.
7. Начальник стрової частини безпосередньо підлягає Начальнікові курсів і є на облізних його помічником по організації та керуванню стровою частиною курсів.
8. Він виконує такі обов'язки:
а) керує практично-строєвою та інструкторською підготовкою на бут-
них курінних командирів і відповідає за успішне провадження їх,
б) складає й подає на затвердження Начальнікові курсів плани та про-
грами стрових навчань, практичних та інструкторських робот та звіляк
по роду вправ до них,
в) стежить за ретельним переведенням в життя затверджених через
Начальника курсів планив та програмів,
г) куплює всі старшинами-керовниками та інструкторами виробляю методи
практичної праці зі слухачами,
д) в установлені терміни подає Начальнікові курсів доклади про пере-
біг праці по строво-практнчній та інструкторській справі курсів,
е) приймає участь в засіданнях:
ж) може викладати лекції й провадити практичні роботи до них на одна
кожних правах з лекторами.
9. Начальник стрової частини, що до підлеглих та своєго утримання
користується в прав командира неок фіног курсів.
Старшини-керовники:
10. Старшини-керовники підлягають Начальнікові стрової частини й
являються безпосередніми його помічниками в справі практично-строєвої
та інструкторської підготовки слухачів і посередниками між слухачами
і лекторами.
Вони-
11. Виконують такі обов'язки:
а) безпосередньо планують зі всебічною-практично-строєвою та ін-
структорською підготовкою слухачів у низь задань курсів,
б) безпосередньо керують цієї підготовкою та наглядають за поважлюю
- 14 -
вою працею старшин-служачів,
в) пільнувати, щоб доручені іхньому керуванню старшини-служачі сусо-
ро додержували встановлених для курсів інструкцій, правил та загаль-
ної дисципліни та стежать, щоб вони акуратно одвідували лекції та прак-
тичні заняття,
г) допомагати потрібнимся до репетицій і давати практичні поради всім
ких питань, які можуть повстали у служачих у іхній праці,
д) викладати статуси і давать вказівки та коментарії до дослідного
використання їх,
е) ведуть докладну характеристику всіх підлеглих їм служачих і на
вимогу начальників, від начальника строїв сі частини починаючи, декла-
дають про кожного служача зокрема,
ж) приймають участь в засіданнях Педагогичної Ради курсів,
з) можуть викладати лекції та проводити практичні роботи на однако-
вих правах я лекторами.
14. Старшини-керовники, що до підлеглих та свого утримання, користую-
ся в прав сотенник командирів.
Старшини-інструктори.
13. Старшини-інструктори безпосередньо підлягають начальникові Стро-
йової частини і являється його відповідальними помічниками по належній
підготовці служачих у відповідних ахах.
14. Вони конунуть такі обовязки:
а) викладають лекції по методиці своїх ахів, котрий по своєму їхкові
б) вчать як застосовувати на практиці теоретичних методів у своїх.
ахах,
в) приймають участь в засіданнях Педагогичної Ради курсів,
г) можуть викладати лекції та проводити практичні роботи до них на
однакових правах я лекторами.
15. Старшини-інструктори, що до старшин-служачів та свого утримання,
користуються в прав сотенник командирів.
Начальник учбової частини
16. Начальник учбової частини безпосередньо підлягає Начальникові
курсів і є його помічник у справах організації та керування учбовою
частинкою курсів.
17. Він з конує такі обовязки:
а) в укади начальника курсів підбирає та призначає до праці на курсах
рідповідні лекторські сили,
- 15 - нак. Гол. Ком. Із 22 р., ч. 33.
б) виробляє плани та програми занять, інструкції до проведення їх
і представляє Начальникові курсів,
в) складає розклади лекцій, практичних занять, репетицій та іспитів і подає їх на затвердження Начальникові курсів,
г) переводить в життя та стежить за виконанням всіх цих розкладів
та програми,
д) стежить за доцільністю системи лекційних викладів та всіх інших занять,
е) вживав заходів до засмортрення курсів усіма необхідними науковими засобами, як підручники, учбники, бібліотека, видання лекцій,
ж) веде всю встановлену відчітність та статистику по учебній частині і що до умових,
з) предсказавляє Начальникові курсів, згідно з його вказівками, доклади та відчітність про працю учебної частини,
і) збирає та веде в календарі свої частини все листування курсів по учебній частині, скріплює своїм підписом всі папери, що виходять по учебній частині за підписом Начальника курсів,
к) приймає участь в засіданнях Педагогичної Ради,
л) скликає в необхідних випадках і головує на лекторських нарадах,
м) може викладати лекції та проводити практичні роботи на однакових правах з лекторами.
18. Начальник Учбової частини користується з прав командира неокремого куріня.
- що до лекторів, то він користується в цих прав тільки в тому, що стосується до виконання ними лекторських обов'язків, а що до слухачів, то лише в тому, що стосується до учебних занять та підчас перебування на них.
-лектори-
19. Лектори підлягають безпосередньо Начальникові курсів, що ж до викладання лекцій, то до всього боку підлягають ще й Начальникові учебної частини.
20. Лектори виконують такі обов'язки:
а) викладають лекції, провадять практичні заняття, репетиції та іспити згідно з виробленими для них програмами, розкладами та інструкціями, а також згідно в особистими вказівками Начальника курсів та Начальника Учбової частини.
- 10 -
б) виробляють плани, програми та інструкції до дисциплін, які вони викладають, згідно з вказівками Начальника курсів та начальника учбової частини,
в) редагують та видають записки та конспекти до своїх лекцій і відповідно до вказівок тих же начальників,
г) розробляють та складають на пропозицію тих же начальників різні доклади, реферати й т.п.,
д) шляхом рефератів на різні теми, завданнях слухачам та дискусій з приводу цих рефератів виробляють єдність методів до практичного адміністрування цих думок та поглядів у різних питаннях, дотичних бойової підготовки та керування частинами.
е) приймають участь в засіданнях Педагогичної Ради курсів.
Права лекторів.
21. Лектори під час лекційних викладів та провадження практичних робот користуються з прав к-ра окремого куріння, як що по посадах своїх не користується в інших прав.
За лекції, практичні роботи, реферати та іспити зони побирають окрему платню, визначену в примітках 3-й та 4-й до статей курсів.
Діловод учбової частини.
22. Діловод учбової частини безпосередньо підлягає Нач-ві цієї частини.
23. Він виконує такі обов'язки:
а) веде все листування та курє канцелярією учбової частини по вказівках начальника цієї частини,
б) діловод користується в прав зотенного командира.
Бібліотекар (він не завідує ні складом учбово-шкільного майна та підручників).
24. Бібліотекар безпосередньо підлягає Н-кові учбової частини й виконує такі обов'язки:
а) завідує бібліотекою та учбово-шкільним майном курсів,
б) по вказівках Н-ка учбової частини дбає про поповнення бібліотеки книгами, а складу учбово-шкільного майна - цим майном, для чого має на руках визначений через Н-ка курсів заземо, який він у мірі потреби витрачає і вчасно поповнює,
в) веде книжні каталоги по відділах: бібліотеки,
- 17 - нак. Гол. Ком. Інв. р. ч 38.
г) шльнує за добрим станом шкільної бібліотеки,
д) у визначені години видає книжки для користування особам постійного та перемінного складів курсів,
е) по вказівках н-ка учебної частини набуває, видає для користування й вдає відчитність у витраченному та зумітому учебно-шкільному майні.
Бібліотекар, що до свого утримання, користується з прав сотенного командира.
Начальник Адміністр.-посолодарчої частини:
26. начальник адміністрацівно-господарчої частини безпосередньо підлягає начальному курів і є низьбливим його помічником по адміністративно-господарчій частині курсів.
Він виконує такі обов'язки:
а) всеобічно відповідає за діяльність адміністративно-господарчої частини курсів,
б) провадить та керує всім листуванням курсів, за яким листування на по учебній частині, веде книгу наказів і хоронить печать курсів,
в) що дня приймає від бартового писаря бімуче листування та пакети, належні до канцелярії учебної частини, передає до канцелярії цієї частини, а решту листування подає нач-ві курсів і після чого вказівок розподіляє для праці між службовцями своєї канцелярії.
г) робить н-кові курсів доклади про бізучч адміністративно-господаарчі справи курсів,
д) стежить за окажним удержанням помешкань та рухомого майна курсів (за винятком бібліотеки та учебн.-шкільного майна).
27. начальник адміністративно-господарчої частини, що до своїх підлеглих та утримання, користується з прав к-ра неокремого курсів.
Відовод адмін.-господ.частини:
28. Діловод адм.-господ.частини безпосередньо підлягає н-кові адм. господ.частини й виконує такі обов'язки:
а) веде все листування курсів (за винятком листування учебної частини і керує канцелярією адміністративно-господарчої частини по вказівках н-ка цієї частини і згідно з "положенням про письмоводство по В.В. вид 1920 року".
б) розподіляє біжучу працю між службовцями канцелярії,
в) докладає н-кові адмін. господ. частини все листування і направляє по належності все якщо
- 18 -
29. що до свого утримання діловод користується з прав молодшого старшини.
Окарбник /він же ключник/.
30. Окарбник безпосередньо підлягає н-кові адмін. господ. частини і виконує такі обов'язки:
а) провадить всю грошову відчитність курсів згідно з чином ХХ, аб.В.
1369 р. вид.2,
б) одержує, хранить і витрачає в наказу н-ка адмін. господ. частини грошові суми курсів.
в) відповідає за грошову скриньку курсів,
г) безпосередньо засідує помешканнями і всім рухомим майном курсів / винятком бібліотеки та складу учебно-шкільного матеріалу/,
д) в миру потреби робить доклади в приводу цього н-кові адмін. господ. частини.
31. Окарбник користується з прав сотенного командира.
Росполяръ курсів.
(він же засідуючий харчуванням курсів і коменданта).
32. Росполяръ курсів безпосередньо підлягає Нач-ві адмін. господ. частини й виконує такі обов'язки:
а) засідує харчуванням і кухнею курсів.
б) одержує від окарбника, витрачає й здає відчитність по прибутково-видатковій шнуровії книжці, в пропек, які йома внаслідовано на харчування й заосмотрення персонального складу курсів.
в) набуває, веде учет, хранить і витрачає всілякого роду харчовий припас,
г) складає і подає на затвердження роскладку на готуванні їмі,
д) стежить за тим, щоб увесь визначений для готування справи припас було покладено в казан,
е) підчас роздачі готової їжі знаходиться на кухні й стежить за порядком і правильною роздачою їжі,
ж) відповідає за столове й кухонне майно згідно з реєстром цього майна, складеним на підставі наказів по курсах,
з) в своїй праці користується книгами ХХ аб.В.П.1869 р. вид.2,
і) робить доклади н-кові адмін. господ. частини про працю в підлеглій йому частині господарства.
- 19 - нак. Гол. Ком. І922 р. Ч 33.
Розділ IV.
Прийом на курси.
33. До прийому на курси командирується старшини з числа найкращих у стройовому та моральному відношеннях, здорових і якісно й адібних до стройової служби по представленню їм на відповідальність курінних командирів в порядковій підлеглості І після затвердження командирів дивізії.
34. Число командированих для проходження курсів старшин від кожного дивізії визначається Генерал-Інспектором Війська У.Н.Р. в порозумінню з військовим міністром і з затвердженням Головного Остмана, якому відповідні списки представляються на остаточну санкцію.
35. Кандидати до вступу на курси повинні: а) прослужити в армії У.Н.Р і на командних посадах не менше 3-х повних років (хоч би й з перервами) а якого числа не менше року на посаді сотенного командира,
б) не мати ніяких провин по службі, які обмежували б їхні права на підвищення в ранги згідно з наказом Головної Команди Війська У.Н.Р. Ч 082,
в) не мати за собою плям добровільної служби в юротих арміях.
Ранга до підполковника включно, як це зазначено в примітці до § 26 наказу Головної Команди Війська У.Н.Р. Ч 082.
36. В термін, який визначить Генерал-Інспектор Війська У.Н.Р. в порозумінню з начальником Генерального Штабу, призначені до проходження курсів старшини за всіма належними документами (припис, службовий реєст атестація й атестат про задоволення) прибувають і вступають в підлеглість н-кові курсів і рахуються тим в чинчасовій командировці до скінчення курсів, або звільнення з них за будь якої причини.
Розділ V.
Звільнення з курсів.
37. Звільнення з курсів старшин-служачих може повстати в таких причинах, як:
а) неадібність до слухання лекцій,
б) неуспішність у науках,
в) доконання будь-яких незморальних чи протидисциплінарних вчинків,
г) недостатня національна свідомість.
38. Іншання про звільнення з курсів старшин-служачих н-к курсів в передає на розгляд Недоглядної Ради курсів, де ці питання обговорюється загально і розв'язується за положенням про Не згоричну Раду /розд.УП/.
-40-
39. Начальник курсів має право без Педагогичної Ради своєю владою звільнити старшину-служача з курсів і в такому випадку свій рішенець мотивує в атестації звільняного служача й доносить по команді.
Розділ VI.
Проходження курсів.
40. проходження курсу розраховується на чотири місяці.
41. на курсах проходить одна і нинче дисципліни:
1) Тактик а. коротке повторення елементарної тактики, вступ і піхота і довгладне проходження прикладної тактики. Практичні роботи в класі і в полі і задачі на мапі, показані й відчитані - наступ, оборона; практичні роботи в полі: відпочинок постоєм; табором - постоєм; похід п рух; з сторожова охорона; розвідування підступні і позиції ворога; соран ня позицій; вибір місця для табору й сторожової охорони та інші види д и 2) Топографія. короткі перебіг теорії; практичні роботи в полі, показаній окомірних знамок; відчитання окомірних знамок; маршрут ни і перспективний знамки; знамки ворожої позиції; знамки позиції;
3) Ортилькація. коротке повторення пользової ортікакні практичні роботи: укріплення обраної позиції.
4) Артилерія. властивості, призначення і тактика армати. Прак тичні навчання в полі: влідір арматної позиції і росколор на ні..
5) Кіннота. властивості, призначення, організація тактика кінності; боротьба між піхотою та кіннотою; користування кінною, що додана до піхоти для розвідки і під час зов.
6) Адміністрація. Організація української армії; поспо- дарство окремої частини; постачання; діловою ство..
7) Воєнна історія. І/покід української армії 1919 р., з/розгляд окремих операцій в українській військової історії ХVІІ віку.
8) Законознавство. Загальне поняття про право цивіль- не, державне, міжнародне та карне; організація судів та судівництво; загальні поняття про українсько-військове судівництво.
9) Методика виховання воєка.
10) Воєнна психологія. Цей хольборія і пітьсько; психольбогія юрби; моральні чинники на війні; психольбогія страку, панька, боротьба з ними.
II) Військова гігієна. коротке повторення; знайомство з санітарною службою на ронті.
14) Кулеметництво: призначення кулеметів; тактика кулеметів;
13) Розвідка. Значення розвідки; озвітлення різних засобів збору
відомостей про ворога; піша розвідка.
14) Статутні, окладне повторення.
15) Отрілецтво. Властивості мушкетного та кулеметного вогню; рішення
задач.
16) Узброєння, живлення, утримання, лагодження піхотної зброї;
42. Курс проходить по лекційно-репетиційній системі і складається:
А. З учбено-теоретичних навчань (додаток Ч 3) Загальні росклад родин
навчань).
а) з теоретичних лекцій,
б) з практичних занять в полі та в класі,
в) репетицій,
г) реєтарія на завдані теми,
д) відчитних практичних робот.
Б. З практично-строювої підготовки /додаток Ч 4/.
1) навчання стрільбі: практичне звичення муштри на ної й близьких за-
кордонних армій; підготовці до стрілу хвати; наводка, прицілювання, п
вірка стрілку.
2) Стройове навчання. Окладання програми, четверого, сотенного і ку
ного навчання на певні терміни /10, 15, 20 хвилин/.
3) Командування строєм. Практично пройти поступорання начальників
час керування перегом, роси, четкою, сотнею та курінем.
4) Залогова служба. Уміння практично провести сорнування даної
варти, по становку й зміну вартових, розвод і зміну парти-
5) Гімнастика. Знати - які гімнастичні вправи роблять які мази;
гімнастичні машини; які саме і які хвати на них робиться; уміння нагл
дати за переведенням гімнастичних вправ; страх зники.
6) Багнетний бій. Хвати багнетом; колка опудал: нерухомих і рухоми
голідаків; комбінованих.
7) Практичні вправи з кулеметом. Уміння стріляти з кулеметів різни
систем. Приспосування їх до місцевості підчас частупу та оборони.
8) Гренадирство. Знання різних систем гармат. Деруження партією пр
надірів.
9) Подолання перешкод. Знання і уміння керувати подоланням різних п
рошкол.
10/ звітіза о гаванні, перу вини та собами боротьби з пажами.
II/ Кольово-практична підготовка. Праця на практицній ділянці кольвої підготовки, що набути знання, як руховодити цими натхненнями.
46. Лекції провадяться по відно-Ідному плану на розкладу протягом
божливий кона.
на дебу не менш як 4 лекції.
44. Практичні заняття полі, так і в нійої та буваньтвою в ленці ми
ся позалекційні години, а також їх можна задавати для з'ясування тема
практичні роботи з полі-погтя призначати і отримом до 5 годин одразу
без перерви врізно в спробляння, нгланні та роскладами.
45. Відчітні роботи провадяться після проходження цього курсу пере-
випускними іспитами ї складається:
а) з рішення на мали танцю воре за даним по собі до ктаки до нгоро
б) з виконання екстенно-топографічної роботи з полі на розвідування
місцевості та корога мі іншими і підповідною легендою;
1) з рішення стрілецької задачі.
46. Тестні робляться зі всього пройденого курсу по відповідних проєр
мех.
47. Оцінку успіхів переводиться по 8-ступеневій системі лізмітк: "ві
мінно", "добре" і "невадовольняючі".
Слухачі, як отримали незадовольняючу відмітку на яку-ну усе роботи
цію чи практичну роботу, мусять претерпіти зем репониціє все пожинні
роботу в термін, який для цього визначає дипломних Учебної частини,
не більш одного разу.
В такому випадку попередньої відмітки не захуватся зоспін.
48. Слухачів, які мають незадовольняючу курсу у відмітку за яку-ну
будь дисципліну, допускається до відчітних робот і випускних іспитів
цілими після постачи ви Недранин і Ради, але при цьому на личинок зд
сів; в противному випадку таких слухачів відмовляють у зем не оспін
частин.
49. Слухачі, які отримали доч за одну відчітну роботу або іспити п.
задовольняючу відмітку, звільняється в курсі до своїх частин не пос
ні Подорожної Ради, затвердженої Доклінних курсів.
50. Слухачів, які мають незадовольняючу кончну позамітку відмі
ку за будь яку дисципліну, рахується на початок цих курсів.
51. Оцінку усіх кр-водителем зросій, зроблених Родогоничною
Радою і вать державний З-м Генерал-штабу Сторони.
52. Старшинство слухачів по службу виходу ться до цінучий ві
-25-
нак. Рел.Ном.192 р.4 Вд.
Гонців (вони-ж уборщики
помешкань).
Учебна частина.
Нач-к учебної частини I²) - - - VI
Бібліотекарь /він же за-
відувач учено-пікл. майном/.
I - - - VII
Діловод учен.частини I - - - VII
Лисарів старших I -
" підручних 4 -
Літопризів 2 -
Гонців (вони-ж уборщики
помешкань) 2 -
Адмін. розпод.частина.
Нач. Адмін. розпод.част.
(булавн. старшина):
Росподарь I - - - VI
Скарбник (він же клієнт.) I - - - VII
Діловод I - - - VII
Лисарів старших I -
" підручних 3 -
Гонців (вони-ж уборщики
помешкань) 2 -
Писарь I -
Комірник I -
Кухарь 3 -
Кухниних челядників 3 -
Ажуру для осіб постійн.
складу. х)
х) по одному на кожну
бу постійного складу
ли від VII класи й вищ
Примітки:
1. Всіх осіб перемінного складу куроїв рахуються прикомандированними до куроїв; вони залишаються на своїх посадах в частинах і побирають належну платню по них:
2. Всі чини постійного складу куроїв з дозволу Начальника їх одночасно можуть виконувати лекторські обов'язки і в такому разі до всього користуються це й в усіх прац., що належать лекторам:
3. Лектори, що посідають статні посади на курсях чи в інших різних установах - посід
- 26с -
та практичних робіт по 100 м.п. за кожну репетицію, іспити та відчитну
розвіду по 300 м.п.
4. Вільнонаємні лекції, спеціально запрошені для викладу де-яких
предметів /це не посідають штатних посад в армії У.Н.Р./, побирають
за кожну годину лекцій та практичних робіт по 200 м.п. за кожну репети-
цію, іспит та відчитну роботу по 600 м.п.
5. Старшинам-керовникам виплачуються дебові гроші в розмірі 50 м.п.
за кожну добу, яку вони бувають присутніми в класах під час читання лек-
цій.
Підписали: Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради Генштабу
Генерал-Поручик ІНАКІВ. Начальник Генерального Штабу на той час Гене-
ральноге Штабу Генерал-Хорунжий КУЦ.
Затверджую 8 квітня 1923 р. ГОЛОВНИМ ОТАМАН П Е Т Л Ю Р А .
П О Л О Ж Е Н Н Я
про курси Об'єднаних Командирів.
Розділ І.
Загальні положення.
1. Метою курсів являється підготовка необхідного числа молодих стар-
шин до командування сотнею - через з постерпння певних воєнних дисциплін
та переведення необхідних теоретично-наукових, практичних, інструктор-
ських та стройових занять.
Розділ ІІ.
Про склад курсів.
2. Склад курсів поділяється на постійний та перемінний. До постійного
складу належать: Начальник курсів, Начальник Учбеної частини, Начал-
ник Стройової частини, керовників встройової частини і Начальник Адмін.
стративно-господарчої частини.
3. При Начальникові учбеної частини є канцелярія в складі: діловода
/він же бібліотекарь/, 3-х канцеляристів і 3-х пенців.
4. При Начальникові адміністративно-господарчої частини є Канцелярія
в складі: діловода, скароника /він же ключник/ і господа ря курсів з
певним штатом обслуги.
5. До перемінного складу належать старшини - слухачі курсів
- 27 -
нак. Рал. ком., 194 г. ч. 38,
о. Мат курсів зазначений в додатку до цього положення.
Розділ III.
Про обов'язки та права осіб постійного складу курсів.
7. Начальник курсів підлягає через 3-го Генерал-Квартирмейстера Ген-
рального Штабу Начальникові Генерального Штабу й користується в прав
командира окремого куріння.
він виконує такі обов'язки:
а) в усіх відношеннях відповідає за доручені йому курси.
б) стежить за відповідним добором лекторів,
в) стежить за відповідним викладанням лекцій,
г) стежить за провадженням практично-птройових та інструкторських
навчань.
д) керує діяльністю адміністративно-господарчого персоналу.
е) координує діяльність постійного /стройового/, учбового, адміністра-
тивно-господарчого /та перемінного /старшин-службачів/ складів курсів.
ж) подає 3-му Генерал-Квартирмейстерові на затвердження плани та про-
грами навчань.
з) вживав всіх заходів, щоб курси було забезпечено зоїм необхідним,
-1 головою-
і) в потрібних випадках скликає Педагогичну Раду на її засіданнях,
к) затверджує та переводить в життя постанови цієї Ради, згідно з
положенням про цю раду /розд. VI/.
л) в зазначені терміни подає 3-му Генерал-Квартирмейстерові Генерал-
ного Штабу доклади про перебіг праці на курсах,
м) доводяє й затверджує витрату грошей на різні потреби з планса,
має до своєї розпоряджимості.
н) подає 3-му Генерал-квартирмейстерові справоздання в витратах з
цього авансу та своєчасно турбуються про його поповнення.
о) одночасно може викладати лекції в обмеженому розмірі - не більше
6. дитячих годин - на однакових правах з лекторами.
8. Заступником Начальника курсів являється старший в начальники чи
старши курсів.
9. Старшина для доручень при Начальникові курсів підлягає (своєосер-
ньо) Начальникові курсів, виконує його обов'язки доручення й користуються
а прав молодшого старшини.
10. Начальник стройової частини (він ж комашир сотні) безпосеред-
ньо підлягає Начальникові курсів та користується з прав командира не
окремого куріння.
-28-
Він являється найближчим помічником Начальника курсів по організації та керуванню стройовою частиною курсів і виконує такі обов'язки:
а) керує вихованням, науковою, стройовою та інструкторською підготовкою майбутніх сотенних командирів і підписує за їхнішнє провадження
б) складає й подає на затвердження Начальникові курсів плани та програми стройових навчань, практичних та інструкторських робот та всілякого роду муштри.
в) отежить за ретельним переследенням в життя затверджених Начальником курсів плани та програм.
г/купно зі старшинами - керовниками виробляє методи до практичної праці в сотні.
д) в установлені терміни подає Начальникові курсів доклади про перебіг праці в сотні.
е) може складати лекції на однакових правах з лекторами.
II. Старшини-керовники (вони ж командири чет) - підлягають Начальникові стройової частини й користуються в прав командира сотні.
Вони являються безпосередніми помічниками Начальника Стройової частини і посередниками між старшинами-слухачами та Начальником Стройової частини і виконують такі обов'язки:
а) безпосередньо пильнують за вихованням та всебічною підготовкою доручених їм слухачів.
б) безпосередньо керують стройовою підготовкою та наглядають за по- закласовою працею їх, являючись посередниками між слухачами та лекторським персоналом курсів.
в) пильнують, щоб доручені їхньому керуванню старшини-слухачі додержували встановлених для курсів інструкцій, правил та загальної дисципліни і стежать за їхньою поведінкою та за аккуратним одягуванням лекцій та їхніх занять.
г) допомагають готовитися до репетицій і дають практичні поради до вояляких питань, які можуть подстати у слухачів, що до їхньої праці.
д) викладають статути і дають вказівки та коментарії до дійсного використання їх.
е) приймають участь в засіданнях Педагогичної Ради.
ж) можуть викладати лекції нарівні з іншими лекторами.
з) ведуть характеристику всіх підляглих їм слухачів своїх чет і на вимогу Начальника стройової частини докладають йому про кожного злухача за окрема.
-29-
нек. Гол. Ком. І922 р. ч. 30.
І2. Начальник учбової частини - безпосередньо підлягає Начальнику-
ві курсів і користується з прав командира неокремого куреня, що до під-
леглих йому осіб. що до лекторів, то він користується в цих прав тіль-
ки в тому, що стосується до виконання ними лекторських обов'язків, а ще
до слухачів, то лише в тому, що стосується до учбених занять та під-
час перебування на них.
Він виконує такі обов'язки:
а) він являється найближчим поміщиком Начальника курсів по органі-
зації та керуванню учбовою частиною.
б) він підбирає та притягає до праці на курсах, з ухвали Начальника
курсів, відповідний лекторський склад.
в) виробляє плани за програми занять та інструкцій до провадження і
і представляю Начальникові курсів.
г) складає розклади лекцій, практичних занять, репетицій та іспитів
і подає на затвердження Начальникові курсів.
д) переводить в життя та стежить за виконанням всіх цих розкладів
та програми.
е) стежить за дисципліною системи викладів та всіх інших занять.
ж) з ухвали Начальника курсів визначає всіх лекцій для засмортрення
курсів взима необхідними науковими засобами, як підручники, книжки,
бібліотека, видання лекцій.
з) веде всю встановлену відчитність та статистику по учбеній частині
й що до успіхів.
і) представляє Начальникові курсів, згідно з його вказівками, докла-
ди й відчитність про працю учбеної частини.
к) збирає та веде в канцелярії своєї частини все листування курсів
по учбеній частині, скріплює своїм підписом всі папери, що виходять з
учбеної частини за підписом Начальника курсів.
л) являється членом Педагогичної Ради.
м) скликає в необхідних випадках наради лекторів.
н) одночасно може викладати лекції та проводити практичні роботи в
обмеженому розмірі, не більше 10 тижневих годин, ка однакових правах
лекторами.
І3. Права та обов'язки лекторів.
Лектори безпосередньо підлягають Начальникові курсів, що до викла-
дання лекцій, то всього ще підлягаєть і начальникові учбеної частини
курсів. що до слухачів курсів, то підчас викладу лекцій та провадження
- 80 -
практичних занять; де лектори користуються з прав командира куріння
як що по посаді своїй не користуються з цих прав/.
а) вони викладають лекції, провадять заняття, репетиції та іспити
згідно з заробленими планами, програмами; розкладами та інструкціями,
а також згідно в особистими вказівками Начальника курсів та Начальника
учебної частини.
б) виробляють плани, програми та інструкції до дисциплін, які вони
викладають згідно з вказівками Начальника курсів та Начальника учебної
частини.
в) роздають та видають записки та конспекти до своїх лекцій, відпо-
відно до вказівок тих же осіб.
г) розробляють та складають на професію цих же осіб різні докла-
ди, реферати й т.п.
д) приймають участь в засіданнях Педагогичної Ради.
е) за лекції та практичні заняття, репетиції та іспити побирають до-
даткову платню, зазначену в штатах курсів.
Примітка: коронники на практичних заняттях користуються в усіх від-
ношеннях з однакових прав, що й лектори.
14. Діловод учебної частини - безпосередньо підлягає Начальникові
учебної частини й користується з прав командира сотні.
а) він веде все листування та керує канцелярією учебної частини по
вказівках Начальника цієї частини.
б) одночасно він виконує обов'язки бібліотекаря й завідувача скла-
дом наукових підручників та учебно-шкільного майна.
15. Начальник Адміністративно-господарчої частини - безпосередньо
підлягає Начальникові курсів і користується з прав командира накремен-
ту куріння.
Він являється найближчим помічником Начальника курсів по адміністра-
тивно-господарчій частині й виконує такі обов'язки:
а) відповідає у всіх відношеннях за діяльність підлеглої Йому канце-
лярії,
б) провадить та керує всім листуванням курсів, за винятком листування
по учебній частині, веде книгу наказів і хранить печать курсів.
в) що дня приймає від вартового писаря надішле листування та пакети,
належні до учебної частини й передаю до Канцелярії цієї частини, а решт
подаве II-кві курсів і потім розподіляє для праці між чинами своєї кан-
целярії.
- 31 - нак. Гол.Ком.1922 р.Ч 38.
г)робить Начальникові курсів доклад про біжучі опраці.
д)стежить за охайним удержанням помешкань та рухомого майна курсів
(за винятком бібліотеки та складу наукових підручників).
16. Директор Адміністративної частини - безпосередньо підлягає Начальнику адміністративно-господарчої частини й користується в прав молодшого старшини.
а)він зведе все листування курсів (за винятком листування учбової частини) і керує всією канцелярією адміністративно-господарчої частини п'язкаївках Начальника цієї частини і згідно з положенням про письмовосте В.В.1910 року.
б)розподіляє працю поміж чинами своєї канцелярії.
в)докладає начальнику адміністративно-господарчої частини все листування й направляє по належності всі виконане листування.
17. Укарбник (він же ключник)- безпосередньо підлягає начальникові адміністративної частини й користується в прав молодшого старшини.
а)він провадить всю грошову відчітність курсів, згідно в кн.Ам 86. В.П.1869 року.
б)одержую, хранить і штрачає в наказу Начальника адміністративно-господарчої частини грошові суми курсів.
в)на його підпівідальньости знаходиться грошова скринька.
г)безпосередньо залідує помешканнями і всім рухомим майном курсів (за винятком бібліотеки та складу наукових підручників) і пильнує за добрим удержанням їх.
д) в міру потреби робить доклади з приходу цього Начальникові адміністративно-господарчої частини.
18. Господарь курсів (зін же завідуючий харчуванням курсів і комендант) підлягає безпосередньо начальникові адміністративно-господарчої частини і користується в прав командира сотні.
а)він завідує кухнею курсів.
б)одержую від скарбника, штрачає й здає підчитність в грошах по прибутку-вибуттю ій днурській книжці, які йому має сягно дане на харчування й заосмотренни персонального складу курсів.
в)набуває, веде учет, хранить і штрачає всілякого роду харчові припаси.
г)складає й піддає на затвердження розкладку на отримання їжі.
д)стежить за тим, щоб увесь припас, визначений для службових з було покладено в казан.
- 32 -
е/під час роздачі готової їжі знаходиться на кухні і стежить за по-
рядком та правильною роздачою її.
ж) у нього знаходиться все столове й кухонне майно, за цілість якого
він відповідає, згідно з реєстром цього майна, складенім на підставі
наказів по курсах.
з) під час своєї праці корується книгою ХІ зб.В.П.1869 року.
і) про хід господарства робить доклади Начальникові господарчої частини.
19. Писарі - підлягають безпосередньо ділоподам своєї канцеля-
рії.
а) вони персонально виконують листування /від руки й на машині/, яке
ім буде доручено діловодом.
б) виконують службові доручення начальників частин та ділоподів своєї
частини.
20. Гонці - безпосередньо підлягають діловодам тієї Канцелярії,
до якої вони належать і виконують всі доручення, які на них покладено
всіма урядовими особами постійного складу курсів, докладаючи про це
кожний раз своєму безпосередньому начальникові.
21. Комірні, кухарі та кухонні челядники - підлягають безпосередньо
господарю курсів, працюють на кухні й по господарству по спофму саку та
виконують сарядження, які їм дасть господарь.
22. Челядники для обслуги помешкань - через свого старшого підлягають
сунчужному старшинської сотні і під його доглядом пильнуються за добрим
утриманням помешкань.
Розділ IV.
Прийом на курси,
23. До прийому на курси допускається старшин з числа найкращих в
стройовому і моральному відношеннях, здорових фізично й єдібних до
стройової служби на погляд і відповідальності командирів курінів.
24. Число командированих від військових частин старшин визначає
Генерал-Інспектор Війська J.H.P. в порозумінню з Військовим Міністром,
котрий описок командированих на курси оголошує наказом по Військовому
Міністерству.
25. Кандидати до вступу на курси повинні прослужити в Армії J.H.P.
і на командних посадах не менше 2-х повних років хоч би й з перервами
і не мати ніяких провин по службі, які б обмежували їхні права чи під-
- 33 - нак. Гол. Ком. 1922 р. ч. 33.
вищення в ранги згідно з наказом Ч 082, а також не мали за собою плям добровільної служби в ворожих арміях.
Ранга до підполковника включно, як це зазначено в примітці до § 26 наказу Головної Команди Війська У.Н.Р. Ч 082.
26. В термін, зазначений Генерал-Інспектором війська У.Н.Р. в порозумінню з Начальником Генерального Штабу, призначені до проходження курсів старшини всі всіма належними документами /придпис, службовий лист атестація й атестат про задоволення/ прибувають і вступають в підпорядок Начальників курсів і рахуються там в тимчасовій командировці до скінчення курсів або звільнення з них з якої-будь причини.
27. Звільнення з курсів: старшин служачих, які під час проходження курсів виявлять себе неєднібними до слухання лекцій, слабими в науках, або які заплямують себе будь-якими неморальними чи протидисциплінарними вчинками, шквелять себе не досить свідомими національно, звільняється курсів до інших частин.
28. Питання про звільнення з курсів того або іншого старшини вноситься Начальником курсів на розгляд Педагогичної Ради курсів, де їх обговорюється й розв'язується, згідно з положенням про цю Раду.
29. Начальник курсів має право без Педагогичної Ради, своєю владою звільнити з курсів і в такому випадку свій рішенець мотивує в атестації вищевказаного служача і доносить по команді.
Розділ У.
Проходження курсу.
30. На курсах викладають подані нижче дисципліни:
А/ Тактика. Коротке повторення загальної тактики /піхоти, кінноти, армати, техничного війська, кулеметів/.
Додадно вивчення наступу, оборони, боїв за місцеві предмети з рішенням задач до цих питань на мапі і в полі.
Додадно вивчення походного руху, охорони та відпочинку - до куріння включно і з рішенням задач на мапі і в полі.
Об'єднані чини війська /піхоти, армати, кінноти/.
Вночішні чини сотні.
б) Топографія. Коротке повторення загальних відомостей. Знанки на практиці - окомірний і на розвідування, маршрутний, перспективи. Схема, шкіц, відчитна карта /згідно підноситься на часи стройових на
- 34 -
чань.
в) О р т и ф і к а ц і я - повторення напрямів до самоскопування
піхоти. Вибір і укріплення позиції.
на практиці укріпити обрану /або призначену/ позицію.
г) А д м і н і с т р а ц і я. Організація української армії до диві-
зії включно. Сотенне господарство, сотенна відчітність, знайомство з
господарською підчитністю. Проходження служби.
д) Ар т и л е р і я. Зразки гармат, властивості їх, використування
різних зразків гармат у бою. Тактичне та технічне керування вогнем
армата. Артилерійські позиції. Поставання вогнеприпасом.
е) З а к о н о з н а в с т во. Загальні відомості про право. Україн-
ське військово право і військове судівництво в час мирний і воєнний до
полкового суду включно. Інститут Гонорових Судів.
ж) Г і г і є н а. Загальні відомості з військової гігієни.Знайомство
з санітарною службою на фронті і в пирних обставинах.
з) В и х о в а н н я в о л к а - методи виховання бойця й громадя-
нина.
Ознайомлення з планами та програмами культурно-освітньої праці п
війську.
і) Загальний огляд української військової історії з визначеним
устрою української армії ХУП п.
ПРИМІТКА: додадні програми виробляються по кожній дисципліні.
31. Курс проходитья по лекційно-рецепційній системі і складається:
А. З усебно-практичних навчань:
а) з теоретичних лекцій,
б) з практичних занять в полі і в класі.
в) репетицій.
г) відчитних практичних робот і
д) випускних іспитів.
Б. Стройово-практичних та інструкторських занять.
32. Лекції провадяться по підповідному плану та розкладу протягом
46 хв. кожна. На добу не менше 4 лекцій.
33. Практичні заняття як в полі, так і в класі відбуваються в лекці
ні та позалекційні години, а також їх можна завдавати для виконання
вдома.
Практичні роботи в полі можна призначати протягом до 3 годин одразу
-35-
нам.Гол.Ком.1922 р.Ч 38.
без перерви, згідно з набраними планами та роскладами.
34. відчітні роботи провадяться після проходження всього курсу
перед випускними іспитами й складаються:
а)з рішення на малі тактичного завдання в усіма додатками до нього,
б)виконання тактично-топографічної роботи в полі на розвідування
місцевості та ворога зі шкіцом і відповідною легендою.
35. Іспити робляться зі всього пройденого курсу по відповідних
програмах. Крім словесних іспитів в усіх дисциплін робиться це й пись-
мовні з тактики та адміністрації.
36. Оцінку успіхів переводиться по 3-х ступеневій системі
підміток:"відмінно", "добро" й "незадовольнлюча."
Слухачі, які отримали незадовольнячу відмітку за яку-небудь репе-
тицію чи практичну роботу, мусять передержати всю реєтицію або прак-
тичну роботу, в зазначений для цього начальником учебної частини тер-
мін, але не більш одного разу. Попередньої одмітки тоді не рахується
зовсім.
Слухачі, які мають незадовольнячу пересічну відмітку з репетицій
та практичних робот по якій-небудь дисципліні, допускається до відчит-
них робот і випускних іспитів тільки після постанови Педагогичної Ради
та з затвердження начальника курсів; в протинному випадку таких слуха-
чів відкомандирується з курсів до своїх частин.
37. Слухачів, які отримали хоч за одну підчитну роботу або іспит
незадовольнячу відмітку, звільняється з курсів до своїх частин по по-
станові Педагогичної Ради та з затвердження Начальника курсів.
38. Слухачів, які матимуть незадовольнячу остаточну пересічну від
мітку з будь-якої дисципліни, рахується за нескінчивших курсів.
39. Оцінку успіхів переводиться в спискі, зароблений Педагогичною
Радою й затверджений 3-м Генерал-Квартирмейстером Генерального Штабу.
40. Старшинство слухачів по шпуску рахується по остаточній пере-
січній відмітці, в якому порядкові вони й стають в спискові наказу про
випуск.
41. Розрахунок часу навчань встановлюється Педагогичною Радою й за-
тверджується 3-м Генерал-Квартирмейстером Генерального Штабу.
ПРАВА ОСІБ, ЩО СКІНЧИЛИ КУРСИ.
42. Список усіх старшин, що скінчили курси, оголошується в наказі
- 36 -
війську У.н.Р.
43. Окінчивших курси бореться на учет в частинах для призначення на дільні посади останніх командирів.
44. Всім старшинам, що успішно скінчать курси, видається Начальнику курсів відповідні свідоцтва й місячну підпустку.
Розділ VI.
Про Педагогичну Раду.
45. Педагогична Рада являється дорадчим органом Начальника курсів, для обговорювання всіх тих питань, що до яких начальник посахає значення поряди своїх найбільших співробітників.
46. Педагогична Рада на пропозицію Начальника курсів обговорює успіхи та поведінку слухачів, питання про звільнення слухачів та про право де-яких слухачів бути допущеними до відчайних робот та випускних іспитів, а також виробляє спосіб оцінки успіхів слухачів, додержуючись при цьому арт. 36 цього положення.
47. Педагогична Рада збирається з наказу Начальника курсів та складається з начальника учебної частини, старшин-коровників та лекторів під головуванням Начальника курсів або його заступника.
Секретарем Ради призначається одного зі старшин-коровників, на вибір Начальника курсів.
48. Всі питання, що повстають на Педагогичній Раді, вирішається зважальною більшістю голосів, а в випадку рівного числа голосів - голос голосу дає перевагу.
49. Всі постанови Педагогичної Ради вписуються до книги постанов і подаються Начальникові курсів, який на власний погляд або затверджує що постанову і переводить її в життя, або змінює її чи залишає без наслідків, або подає на затвердження З-му Генерал-Квартирмейстерові Генерального Штабу /арт.39 і 41/.
Розділ VII.
Про адміністративно-господарчу частину.
50. В господарчо-адміністративному відношенні Начальник курсів користується з прав і керую справами стосовно до арт.арт.417-465 кн.У св.В.П.в 1869 році.
51. Господарство курсів проводиться стосовно до арт.арт.65-86 кн. «Ум св.В.П.вид.І809 р.
/господарство в штабах і плаціні і господ.у воєнний час/. (підпи-
- 37 - нн. Ісл. юн.І922 р.Ч З2.
сали: Військовий міністр і Голова вищої військової Ради Генштабу
Генерал-Корунчик ШАЛВ. начальник генерального штабу на той час
Генштабу Генерал-Корункий КУЦ.
Затверджую як типовий з умовою обладнання посад постійного перес
нального складу курсів командироханими на той час старшинами та ко-
заками в залишенням на їх постійних посадах і з утриманням до них.
" з " вересня 1922 р.ку ГОЛОВНИМ ОТАМАН И З Т Л І Р а.
Літат
курсів зотонних командирів.
назва посади. Стар-Веном.Клісо шин. старш.кес.
Бокардів-
Острог-Построї-
безп.
Примітка.
І/ - У
І/ - VII
1) в кадрових посадах нічого до електрику пістовом баку мріз користується з прац командрів експ. кур.
2) В кадрах, будь-яких, з дні, що протягом року одкоманд. нехром. ку постовому в той час командир курсів
3) мірі поточи за храму винагроду;
4) Постовуються з пра дотон. Командирів; (б) но з кадров, старшин по одному на чоту,
5) Замана з щеном і с визнаною с паківчени сердя. езен. освітою.
6) Один на більше листування та журнал.
8/с/сім на росписи, зекції та практичні заняття.
7) Для ведення архівій
8) Вони-ж просирають і клімені помешкання.
9) а/с. ки наказів.
8/с. гп на змінності частини і на її уче виступаннях, в /один росло-арству, гр/дин на журналах.
І/ - VI
4-5 - VII
- -
-
I/ - XI
1 - 37
- -
2/
8/
VII
I - УП
- 49/
-36-
Гонці:
Господар / ін жа загід.
харчу"анням/.
Інсарі:
комірний
Духарь
Кухонних чол.линикі
СУР
10/Зі, сокої клаєв
і ще.
На кожного старшину,
по одному, розті по
одному на двох для
осіб постійного скл
ду.
пості ін.складу 12-13 I -- -- 37
пермінного 200-250 --
Приписки:
1/Всіх осіб пермінного складу курсі, ракуться поткомандиро виши
до курсі; їони залишаються на своїх посадах частинам і позирають
заложну платню по них.
2/ Всі чини пості ного складу курсі з цього лячальника їх одно-
часно можуть виконувати докторські обов'язки і т. конку разі до стоя
кореспондентом це й усіх прац, по належній лекторам.
3/Лектори, що посідають штатні позади на курсах чи інших "пільно-
гих установах, побирають по статку нагороду за кожну розвину лекцій та
практичних робот по 100 м.п. і за кожну розмитиць, іншти тк ідітну-
работу по 300 м.п.
4/Вільнонасні лектори спеціально запрошенні для складу до-яких про
могті /що не посідають штатних посад, з Армії У.Д.Р./ по іраєт за кожну
годину лекцій та практичних робот по 200 м.п., а за кожну розмитиць, існ
та ідітну роботу по 600 м.п.
5/ Старшини-коронникам виплачуються до сотої промі розвирі 50 м.п.
за кожну доску, яку їони будуть присутніми клясах під час читання лек-
цій.
6/О бляжні сотенного інсаря, зунчучного й старших і чотах, мінюкст
привзаним, начальником строгої частини створені слухачі.
Надисали: відською і ліністо і Ред. з якої дільничої Ради Винта-
су Генерал-Коручник Д.М.В., начальник генерального штабу на той час
Ролштаду Генерал-Хорунжий п/д..
- 89 -
нан. Пол Ком. 1922 р. ч 38.
Січня "8" лютня 1922 р.
Головний Отаман П. В Т Л І Р А.
Положення
про курси підготовки Адміністративних старшин Армії У.Н.Р.
Розділ I.
Загальні положення.
1. Курси адміністративних старшин утворюються з метою підготовки для Армії У.н.Р. необхідного кадру Адміністративних-Старшин.
2. Завданням курсів є в найкоротший термін, головним чином практично, підросто йти досягнення робітників для застосування з Армії У.Н.Р.
фахових господарчо-адміністративних і канцелярських посад, а також дає їм тверде розуміння підзвісної діючої дисципліни і старшинського покорення.
Розділ II.
про склад курсів.
3. До постійного складу у курсіг належать: Начальник курсів, ад'ютант курсів, Начальник учбової частини, старшин-королики /по одному на кожному випуску/, начальник адміністративно-розпорядчої частини й клієнк/зін ж складання/.
4. при Начальності учбової частини є канцелярія з складу: діловода /зін же ті бістекар/, писаря й двох гонців.
5. При Начальником адміністративно-розпорядчої частини є канцелярія з складу: діловода, писаря й двох гонців.
6. До перемінного складу курсів належать слухачі.
Розділ III.
про обов'язки та права постійного складу.
7. Начальник курсів підлягає через З-го Генерал-Квартирмейстера начальникові Генерального штабу.
він корисується з прав командира ефемового куріня.
Начальник курсів виконує такі обов'язки:
а) підводив у всіх відношеннях за доручені тому курсом,
б) підбирає постійний склад курсів,
в) землять за правильними процедурами навчань,
г) проводить при допомозі Начальника учбової частини плани та програми
на чиння й подає їх на затвердження З-му Генерал-Квартирмейстору Рено-
- 40 -
ральному штабу.
а) при потребі очищає Педагогічну Раду.
в) затверджує й дозволяє витрату грошей з асіннувань на курси.
ж) предсталяє 3-му Генерал-Квартирмейстерові Генерального Штабу опра-
зовання в витрачених процесах.
а) залигає непокутельно про зв'язаннення курсів зсім жодкі, щи.
і) може викладати лекції /не більш 5 тижневих/ на однакових правах з
лекторами.
6. Заступником начальника курсів рахується один а начальники і нач-
овики по старшинству.
9. Ад'ютант курсів - підлягає безпосередньо начальному курсів з і
законної свої лого накази.
10. Начальник учбової частини - виносить розпорядження начальному курсів і користується в праві командира-неокремого куріння, що до підлег-
лих йому осіб; що до лекторів, то він користується в них прав тільки в тому, що стосуються до учбових заняттів та під час переїдання на них.
Він виконує такі обов'язки:
а) являється помічником начальника курсів по організації і кору знику учбовою частиною.
б) допомагає підкрити лекторський склад.
в) виробляє й докладає начальному курсів план і програм навчань, практичних робіт і програм'їстету.
г/складає програм якій і предсталяє на затвердження Начальникові курсів.
д) Ответить за впровадженням у життя планів і програми навчання.
е) живляє з докладу начальника курсів, всіх заходів до взаємосторення курсів науковими засобами і приладами.
ж) веде підчинність і статистику по учбовій частині.
з) подає все листування по учбовій частині і скріпляє його своїм під-
писом.
і) являється постійним членом Педагогичної Ради.
к) може викладати лекції /не більш 6 тижневих годин/ і проводити практичні навчання на засилених підставах у лекторами.
II. Начальник адміністративно-господарської частини - виносить розпорядження начальному курсів і користується в праві командира неокремого куріння.
-41-
нак.Гол.дн.1922 р.Ч 38.
він виконує такі обов'язки:
а)являється помічником начальника курсів по всіх адміністративно-
господарських справах,
б)веде все біжуче листування курсів і за винятком листування по уче-
ній частині.
в)стежить за правильним зеденням господарства курсів, на розпорядчої
відкритності.
г)відповідає за все майно курсів і нклуються про придбання необхід-
ного для курсів помешкання, інжентаря, інтенданського майна й т.п.
д)веде книгу наказів і хранить печаті курсів.
12. Старшини-корезники - безпосередньо підлягають начальнику кур-
сів і користуються в праві сотенних командирів у частинах.
У внутрішньому порядку вони являються безпосередніми начальниками
слухачів.
ВОНИ ВИКОНУЮТЬ ТАКІ ОБОВ'ЯЗКИ:
а)стежать за порядком креміх слухачів і в помешканнях, коли слухачі
малють окремо помешкання.
б)стежать за акуратним одягуванням слухачів лекцій і інших навчань.
в)проводять стройні намичання і складають статути.
г)водить повну характеристику слухачів, що залежи далі при потрєбі
Начальникої курсів зичерпуючі тідомості про кожного в слухачів і прийма-
ють участь в засіданнях Інтелектної Ради.
-лекції-
д)можуть складати на варальних підставах в лекторами.
13. Ключник - /він же скарбник курсів/ підлягає безпосередньо началь-
нику адміністративно-господарської частини.
ВІН ВИКОНУЄ ТАКІ ОБОВ'ЯЗКИ:
а)веде господарство, складає відчитність.
б)відповідає за стан господарства й розпорядчо майно.
в)хоронить одержані для курсів гроші.
г)центричає їх по наказу Начальника курсів.
д)проводить грошову відчитність.
ВІН КОРИСТУЄТЬСЯ В ПРАВІ СОТЕННОГО КОМАНДИРА.
14. Ділекад господарчої частини - підлягає начальнику зі цієї частини.
ВІН ВЕДЕ УСЕ БІЖУЧЕ ЛИСТУВАННЯ ПО КУРСАХ ЗА ВИНИТКОМ ЛИСТУВАННЯ ПО
учній частині.
- 42 -
15. Діловод учбової частини /кін же бібліотекар/ Заповсюдно підлягає начальникові цієї частини.
Кін виконує такі обов'язки:
а) веде біжуче по частині листування.
б) хоронить всі наукові засоби, подклади, підручники та книжки, які з наказу начальника учбової частини надає службам.
в) веде з цій справи відчитність.
10. Решта осіб постійного складу курсів виконує свої обов'язки відпово- відно до призначень й впідно з інструкціями, що даними начальником кур- сів.
17. Лектори безпосередньо підлягають Начальникові курсів, а що до лекційних лекторських обов'язків – Начальникові учбової частини.
Що до служби, то лектори користуються в прав командира неокремого курся /коли не користуються вищим по посаді на курсах/.
Лектори виконують такі обов'язки:
а) викладають лекції, презентації практичні роботи, реферати звісти- ти згідно з виробленими планами і програмами, а також особливими ка- вітками Начальника курсів та Начальника учбової частини.
б) складають програми і конспекти своїх лекцій.
в) приймають участь у засіданнях Педагогичної Ради.
18. За лекції, практичні роботи, реферати та інші лектори побі- ражуть платне, зазначене в штатах курсів.
Розділ IV.
Про прийом слухачів на курси та звільнення з них.
19. Термін навчання на курсах 4-х місячний.
20. На курси призначаються вих урядовці, або канцеляристів:
а) які не мають старшинської ранги за службу в чужоземних арміях /російській чи австрійській/.
б) бажають заступити на штатні посади адміністративних старшин в Армії У.М.Р.
в) будуть знано звані своїми начальниками.
г) не старше від 30 літ.
д) нільком ад'юді до пільської служби у королівському, фізичному та на- ціональному відомствах.
Прил.ІТка: Перевагу дається тим особам, які вже служать в Армії У.Н. та мають фактичний стаж.
- 40 - нак. Гол. Ком. 1923 р. ч. 33.
21. Для проходження курсів адміністративних старшин начальники не нижче від командира дивізії /чи начальника, що мають рівні з ними права/ призначають не більше 8 чоловіків від дивізій, а від інших установ врідно з розподіленням Начальника Генерального штабу в осіб, які посідають освіту не нижче 4-х класів середньої школи.
22. Для допущених на курси осіб, що не мають жиліних документів про освіту, або встановлених і перевірених службових реєстрів, призначається вступний іспит по скороченому програму за 4 класи середньої школи, затвердженому 8-м Генерал-Квартирмейстером Генерального штабу.
23. Для проходження курсів призначається службових по можливості в однаковому освіті.
24. В зазначеній начальником Генерального штабу термін всі призначені на курси особи з відповідними документами /службовий реєстр, або коротка записка про службу, атестація і атестати на задоволення командрються в розпорядження начальника курсів і лічаться в тимчасовій командировці до скінчення курсів або звільнення з них.
25. Службових, які під час навчання на курсах виявлять повну нездібність до наук, запилюють себе з морального боку, або захоронять на довгий час, відсилається до своїх частин.
Примітка: відмічені в причини моральної невдійності публічно прав на обняття посади і на повторне командування на курси.
26. Службових, які задовольнене скінчати курси, направляють відську у діяльність в першу рангу адміністративної старшини.
27. Вони мають переважне право на відповідні посади в своїх частинах.
Розділ 1.
Проходження курсу.
28. На курсах проходяться такі військові статути і дисципліни:
I) Отроговий статут. Поодинче навчання без мушкета /стілка, звороти, рух/, навчання в мушкетом, стілка, звороти, стрільба, хвачі в мушкетом, рух, удар барнетом, розповідь та уелою навчання.
II. Статут внутрішньої служби. Розділ I-VII і II-XIX /по виданню від 30 липня 1919 року/.
III. Статут дисциплінарний.
IV. Статут заголовної служби: про начальників салори і командантів.
Загальне положення про партію, Грець та обов'язки вартового,-обов'язки че
гового у військово-лінійних закладах. Порядок ставлення з різних випад-
ках. Порядок приймання арештованих на гауптвахти.
І. Адміністрація.
А. Організація війська та військового управління в У. Л. Р.
Б. Законодавство та його система:
1/"Звод законів" і його продовження.
2/військове законодавство і його система:
а) оз. в. пост. 1005 р.
б) накази війську У. Л. Р.
в) накази Головної команди Війська У. Л. Р.
г) накази ... мрції.
д) накази старших начальників.
е/користування в законів та розпорядженень видних начальників.
ІІ. Військо во числьоводство та діловодство /положення про письмовод-
ство та діло водств о в війську 1912 року/. Знаки службового листування.
Форми вкладів службового листування. Порядок поступовання листування.
Ордосення розпоряджень начальних осіб. Загальні вказівки. Влаштування
та компетентність військових штабів, уповноважених та канцелярії. Одобривання, рух,
хоронення й пересилка службового листування. Архів. Зносини по телегра-
фу, телефону, пошті. Учет людей і коней в частинах війська. Складання,
доповнення, хоронення й пересилка письмових відомостей на службовців
частилини. Підготовка справ до мобілізації, хоронення диспозицій, розказів
і доповідей під час вищих. Діловодство сотних кашкетирій. Діловодство
в окремих частинах. Олажки і форми.
Г. Військове господарство. /кн., кн., ХІП, ХІК, Х/.
Організація і призначення військового господарства: Обов'язки по роско-
дарству, починаючи від комірного до командира частини включно. Порядок
вимагання усіх родів задоволення. Дробове задоволення, харчове задово-
лення, задоволення обозом, квартирне задоволення, арматне задоволення,
інженерне задоволення й утримання частинних обозу. Заготовки, купівля
та інші способи постачання війська в мирний та військовий час. Будів-
ництво у воєнній оцідії. Організація і порядок рахівництва й відчитно-
сті. Книги, залізничства та відчутності, документи, складання їх та рух
/віддатні листи, атестати/. Контроль. Сотенне господарство. Госодарст-
во в окремих частинах. Золії й зразки по наказу 2.5.4 135 - 1897 р.
полошення про господарство в окремих частинах війська.
- 45 - нак.Фол.ком.Іг22 р.м 38.
Д. Інтендантство, його організація і функції.
Історія України.
Е. Українознавство: Економічна географія України.
Українська мова.
Адміністративні устрої Української армії ХХІ в.
В. Законознавство і військова підсудність, організація судів, зна-
йомство з військово-карними статутом.
З. Артиметика /до простого попрійного правил включно/.
І. Стройові навчання - стосовно до програму статуту стройового.
К. Бояцька етика.
Д. Інститут погоробих судів.
29. курси проходиться по лекційно-репетиційній системі і складаєть-
ся з:
а)теоретичних лекцій,
б)практичних робот до кожного з відділів адміністрації,
в)репетицій,
г)випускних іспитів.
30. Лекції провадяться по програму протягом 45 хв. кожна.
на добу призначається 5 лекцій.
З1. практичні роботи можуть відбуватись в класі й даватися для ви-
конання в позакласові години.
32. Репетиції відбуваються в поваленкійні години.
ЗЗ. Іспити провадяться як з теорії, так і з практики зі всього
пройденого курсу по відповідних програмах. Крім усних іспитів призна-
чається письменні по кожному з відділів адміністрації, по українознав-
ству і артиметиці.
34. Іспитів з стройової підготовки не провадиться, а вводиться одна
відмітку за загальну стройову підготовку.
З5. Оцінку успіхів переводяться по 3-х ступневій системі: "відмінне",
"добре" і "задовольняюче"- в спосіб, вироблений Педагогичною Радою і
затверджений В-м Генерал-квартирмейстером Генерального Штабу.
З6. Старшинство слухачів по випуску рахується по шпуркній пересіч-
ній відмітці, в якону вони й стають в спискові наказу про випуск, при
чому в випадку однакових даних на старшинство, перевару дається тому
зі слухачів, який має ліпшу відмітку за стройову підготовку.
-40-
Розділ VI.
Про Педагогичну Раду курсів.
37. Педагогична Рада є дорадчий орган Начальника курсів для обгов- ворення питань, відносно яких начальник курсів позбаже знати погляди своїх найближчих співробітників. Крім того, Педагогична Рада на про- повицію начальника курсів обговорює усніки та пов'язану слухачів, ухва- ляє в потрібних випадках звільнення слухачів з курсів, вирішає питання про допущення слухачів до іспитів та впроваджене способи оцінки успіхів, а також програм для вступного іспиту.
38. Педагогична Рада збирається в наказу Начальника курсів і скла- дається з начальника курсів, а начальника учбової частини, старшин-ко- ровників та лекторів, під головуванням Начальника курсів або його за- слугника.
39. Секретарем Ради призначається одного з присутніх старшин-коров- ників.
40. Всі питання, поставлені на Педагогичній Раді, вирішаються зма- чальною більшістю голосів, а в випадку рівного числа голосів - голос начальника дає перевагу.
41. Всі постанови Педагогичної Ради записуються до книги постанов і представляються начальнику курсів, який або затверджує їх і перезво- дить в життя, або змінює їх, або залишає без наслідків, або подає на затвердження 3-му Генерал-Квартирмейстеру Генерального Штабу /арт.22 і 35/.
Розділ VII.
Про адміністративно-посолодарчу частину.
42. В господарчо-адміністративному відношенню начальник курсів по- ристується з прав і керує справами стосовно до §§ 417-435 кн.У Ст.Б.П. 1869 року /вид.2/.
43. Господарство курсів провадиться стосовно до арт.арт.65-86 кн.XX Оз.в.П. в 1869 р./вид.2/.
Додаток: штат курсів.
Нідписали: Військовий Міністр і Голова міцної Війської Ради Ген- штабу Генерал-Поручник ЗНАКІВ. Начальник Генерального Штабу на той час Генштабу Генерал-...орунний п/д.
- 47 - нак. Гол. Ком. 1923 р., ч. 38.
Затверджую як типовий з умовою обсадження посад постійного персонального складу курсів командираними на той час старшинами та козаками, а залишенням на їх постійних посадах і з утриманням по них.
8-го лютого 1923 року.
ГОЛОВНИЙ ОТАМАН П. СТ. ЛОФРА
СТАТ
курсів по підготовці адміністративних старшин.
павна посади. Оттер-декл. для о 42/100 кіб.
шия, старш. пос., Строюк. Нестр.
Примітка.
Начальник курсів /полковик або підполковник/.
I I) - V -
- - -
1) 3 кадрових полковиків, що ольголандують профілограм року курсів.
- Ад'ютант
I - VII - -
2) в мірі потреби.
- Декторіз 2)
- - - -
- Начальник учбової частини /підполковник/.
I - VI - -
3) З кадрових старшин, що були з пучком в тому/.
- Старший коровники з соотн. пос.
2+) - VII - -
4) Вказано в кадровій старшин.
- Начальник адмін. господарчої частини /підполковник/.
I - VI - -
5) По більш як 8 чоловік від командування, а резерв не більше як 70 чоловік.
- Старшин-служачих
- - - -
- Діловод учбової частини,
I VII - -
- Діловод господарчої частини.
I VII - -
X) на осіб від VII сп вище по одному на водопостачання, що складається з 10 чоловік, якщо по одному на двох
- Ключник /він же скарбник/.
I - VII - -
- Інспектор
- - - I
- Помірний
- - - I
- Гонців
- - - 4
- Челядники до уборки посилання
- - - 2
- Кухарів
- - - I
- Луконних челядників
- - - 3
- Ажур х)
- - - -
Примітки:
I/ Всі осіб перечисленого складу курсів разом тьсям прикомандированими до курсів; вони залишаються на своїх посадах в частинах і побирають на певну платню по них.
-48-
2/вої чини постійного складу курсів, з дозволу начальника їх, одне
часно можуть виконувати лекторські обов'язки й в кожому разі до всього
користуються це й усіх праць, що належать лекторам.
3/ Лектори, що посідають штатні посади на курсах, чи в інших вій-
ськових установах, побирають додавкову пенагороду за кожну родину лек-
ції та практичних робот по 100 м.п. і за кожну репетицію, іспити та
за відчітну практичну роботу по 300 м.п.
4/ Вільнонаємні лектори, спочатку запрошені для викладу де-яких
предметів /до не посідають штатних посад в Армії У.Н.Р./, побирають за
кожну родину лекції та практичних робот по 200 м.п. а за кожну репети-
цію, іспити та відчітну роботу по 600 м.п.
5/ Старшій керовникам виплачується додаткі гроші в розмірі 50 м.п.
за кожну добу, яку вони бувають присутніми в класах під час читання
лекцій.
6/ Обов'язки сотенного писаря, бунчужного і старших в чотах виконують
призначені Начальником стройової частини старшими слухачі.
Підписали: Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради Ген-
штабу генерал-поручник ЖМл.Ів. Начальник Генерального Штабу на той час
генштабу генерал-поручник ...Д.
З оригіналами згідно:
Підполковник,
Начальник Накази відділу
капцеларії Військ.М-ре.
Госаченко
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
В даній справі № 10
Фонду № 1048 Опису № 4
Пронумеровано 49 (сімдесят дев'ять) +4526 =154 аркушів
(цифрами і прописом)
з них літерні №№
пропущені №№
Вкладення
Брошурн, газети:
Графічні матеріали:
інші особливості документів
Документи із згасаючим текстом:
"13 " 04 2010 р. Підпис
ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ
(що зроблено і вказівки оператору)
" " р. Підпис
СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО:
Під час
видачі підпис, дата підпис, дата Під час
видачі підпис, дата підпис, дата
відповідальний за видачу 13.04.10
ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ:
Консервація Оправа: Мікрофільмування:
(Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) Оцифровування
27.04.2017 (підпис)
