Наказ ч. 209.
живе життям частини, бере безпосередньо участь в її радощах і смутках, він являється центром де осереджуються всі найменші нерви організму. Не може він бути до частин чужим, а складовим її елементом і тільки тоді може інспектор приступати до § 4.
§ 4. В розумінню ширшого загалу українського громадянства поняття в словах контроль є дуже різноманітне. Під тим словом розуміється, як щось погане, бо думають що контролювати се значить вишукувати якусь негативну черту данної людини, і шукати за якимись неправильностями ведення справ. Тим часом всяка суспільна праця без розумного контролю є аномальною. З одної сторони ми не знаємо причин, на підставі яких розвиватися добро або зло, а з другої сторони, даємо змогу розвиватися злочинствам. Вислід контролю є все позитивною стороною для справи без огляду чи була вона добра, чи зло ведена, але треба зважати на те, щоби той вислід мав які наслідки, як що він являється добрим, то треба ставити данну людину (що провадить справу) за взір всім другим, подавати їх ім'я до відома широкому загалові і тоді мимоволі і одиниці будуть старатися удержати себе на належній висоті. В разі поганого висліду справи треба також поступати в анальгичний спосіб і коли не дається таких людей направити, чи навправити саму справу, то безпощадно їх нищити дорогою особистого і громадського суду. Контролювати треба у всякий час, і не тільки тоді, коли мається підозріння, що якась справа ведеться не так як слід, але і тоді, коли вона йде найкращим ходом. Саме головне не сміє інспектор допустити до того, щоб контроль переводити аж до довершення якогось факту, а перед довершенням се значить не контроль для розбіру якогось діла, а геред можливосттю в довершенню його. „Наприклад контролювати тоді, як хтось вкрав гроші і зник трохи пізно, краще контролювати тоді, коли припускається можливість такої втечі і т. д.“.
§§ 5 і 6. Ці оба параграфи це найголовніші і найважніші обов'язки інспектора. Вони вичисляють всі ті можливості протизаконних і злочинних вчинків в армії, яких не повинен ніколи допустити інспектор, П.п. § 5 а) б) в) г) є по свійому змісту для всіх зрозумілими і тому треба і рішати самим рішучим способом, як це говорить § 15 прав. А вже що відноситься до п. д) того ж параграфу, то Інспектор мусить ставитися до нього дуже обережно. Треба знати, що дисципліна в нашій армії слабка і її треба впроваджувати повільним, еволюційним способом, але рішуче. За нарушення дисципліни треба вимогати покарання, в поодиноких випадках, такі кари оголошувати наказом всій частині, щоби це мало виховуюче значення. Зі всіма іншими пунктами цього параграфа
Наказ. ч. 209.
треба повадитись рішуче і безпощадно, розуміючи їх велику шкідливість. Але не можна забувати, що кожний поодинокий випадок треба спеціально розібрати, в яких обставинах він случився; на фронті чи по за фронтом; в більших чи менших розмірах, публічно чи без свідків—вислухати одну і другу сто- рону набравши тоді глибокого пересвідчення об'єктивного суду вступати рішучим кроком. При тому інспектор ніколи не по- винен оглядатися на те, що він може особисто потерпіти, не страхатися ніяких грозьб і розрахунків з товпою, бо служба інспектора се саможертва для народу і держави.
Не менш важним є параграф 6 а) інспектор не сміє ніколи в присутності козаків говорити що небудь про якісь погані вчинки старшини, чи командуючого складу, він не сміє ніколи допустити, щоби в його присутності чи до його самого відзи- валися як козаки, так і старшини негарно про своє началь- ство, навіть в такому випадкові, коли б старшини і козаки були праві. На кожному кроці треба учити слухняності вищого і не допускати, щоб хто небудь якимись дешевенькими демагогічними способами тішився популярністю в масі. Такою популярністю не може тішитися також і сам інспектор. Він повинен бути символом любові і страху в одній особи разом. Говорити козакові що той, чи інший винен, що така чи інша інстітуція, допу- скати яке небудь особисте політиканство, чи особистий свій погляд на справи—інспектор не може.
Особливу увагу треба звернути на пункти б) в) г) д) того ж параграфа головне у старшин, яких за публічне піяцво, за якісь демагогічні кличі, азартну гру і роспутство, треба ка- рати самим рішучим способом, який дає інспекторові право. Ко- ли старшина говорить перед козаками, про командний склад видає неправильні накази, що він не знає що діється в частині, що брак поживи, чи одіння це вина вашого командування, вн- щої інстанції, та тим самим він підриває авторитет і демора- лізує козаків. Одним словом всякого роду критика на публічно- му місті нижчого над вищим є недопустима. Коли б дійсно все це було правдою, то такі відомості подать треба інспекторові вищої інстанції безпогляду на особистий пегляд і думку.
§ 7. Для виповнення цього параграфу статута інспектор розглядає національний склад частини, скільки хто служить, як довго йде, з яких він місцевостей і чи був караний і за що, в яких частинах він пробував, та спеціально звернути увагу на старшинство. Перш за все треба мати список всіх старшин, подати малу характеристику про кожного з його родоводом, про його виховання в бойях, поза фронтом—про його відно- шення до козаків, до населення, яку участь приймав в гро- мадському житті, де і коли визначився, або де і коли сплямив своє 'мя. Кожний інспектор заводить в себе атестаційну книгу
Наказ. ч. 209.
238
Індекс про кожного старшину та на підставі тих всіх відомостей і на підставі загальних про козаків можна опреділити по- літичний стан частини. Головна сведенція провадиться в дивізіях, всі матеріали подають полкові інспектори, як також нижчих інституцій і управлінь. (Взірець такої книжки додається). Таку книжку провадить спеціяльний урядовець довірена людина і вона находитьсяся під ключем у інспектора. При подаванню характеристикі належить звертати головну увагу на голос загалу козаків і старшин та на особисту обсервацію, приймаючи участь у всіх галузях життя данної частини. Збирати такий матерія треба офіціальному і неофіціальному дорогою. Попросити своє певних людей, старшин чи козаків, щоби такі відомости зібрали і не руководитись аргументами, що інспектор не повинен мішатись в такі справи, що ніби-то пахнуть охранкою. Бути жандармом чи охраником прав Української Республіки нищити в корні всіх її ворогів повинно бути для кожного великою честю, доказом глибокого довірря. Руководиться в інших ділах старими поняттями буржуазної моралі і етики не можна, бо яка б дорога і средства до цілі не були, то мета одна і та сама — інтерес Держави.
§ 8. Вже само недопущення до порушення дисципліни (параграф 5 п. д і § 6 п. а) зміцнює дисципліну. Кожному з нас є ясно річю, що армія без дисципліни, то чоловік—без голови. Зваживши на революційний час, на той матеріал, який складає армію, на способи ведення громадської війни і т. д.—дисципліна є головною артерією організму. Інспектор зміцнює дисципліну посередньою дорогою або безпосередньою в розмовах та стичках з козаками та старшинами. Козакам треба вияснити, що без дисципліни армія нікуди не годиться і що самі козаки можуть себе так погубити. Тут навести ряд прикладів як такий: що через непослух начальника і неправдиві відомості про ворога, які подають козаки котрим йти в розвідку в одно село, вони йдуть собі в друге, може погубите всіх інших козаків через обхід ворога, або його нечаяний напад. Ціклом прикладів можно розумово вбивати в козаків конечність стро- гої дисципліни; розуміється, що тут руководиться якимось проханням не можна і що по розумовому виясненню треба приміняти кари за нарушення дисципліни. Інспектор, користуючись відпочинком своєї частини, устро- ює лекції про дисципліну і порядок, починаючи від буденного особистого життя, на громадському кінчаючи. Добре було б скликати інспекторові нагеред всіх старшин, з ними переговорити і порозумитися відносно цього, та звернути старшинству увагу, що б в першу міру вони самі дали зразок дисципліни і порядку, бо коли козаки на власні очі не будуть бачити дисципліни у старшин, то нічого не поможе навіть розумове розбірання справ.
Наказ ч. 209.
§ 9. Приймаючи участь у всіх галузях життя своєї частини (§ 3.)—бере інспектор участь на всіх нарадах. Він порозумівається з відповідним начальством частини чи управління, щоб той останній давав йому відомості, коли, де і яка буде нарада і прикликав до неї інспектора. Само собою розуміється, що статут про державний інспекторат є також відомий командному складові, і він не може нарушити волю уряду, через що не може не повідомити інспектора про такі наради, але для практичного застосування цього обов'язку треба порозумітися з відповідним командним складом і певного роду умовитися; інспектор бере участь на таких нарадах не як управлений член до рішень і голосувань, а тільки як представник Уряду, щоб хто із присутніх не подав якогось проекту чи думки суперечно законам Української Народньої Республіки. Розуміється, що інспектор може на такій нараді подавати і свою думку, але не як офіціяльний представник уряду, а просто як учасник наради. Треба дуже берегтися інспекторові, щоби він не надужував свого права та не старався своєї думки, силою свого правного становища,—накинути другим. Він повинен пам'ятати, що всі люди є по-милньми та що інспектор може також помилятися. У всякому разі справу треба так поставити, щоб командний склад ніколи не міг сказати, що невиконання якогось наказу свого начальства чи не своєчасне полагодження справи було причиною, що інспектор ій дав иные розпорядження, чи там не погоджувався з думкою командного складу.
Завдання інспектора є слідити за правильністю виконання порядку чи наказу, не забуваючи, що кожний наказ вищої інстанції переглядається також відповідним інспектором.
§ 10. Під засвідчуванням правдивості господарських і грошових вимог та асигновок треба розуміти вимоги кожної інстанції від вищої, чи іншими словами інспектор засвідчує такі вимоги, які підписує рівнопоставлений начальник, його правосильний заступник. При тому інспектор не повинен обмежуватись на самій канцелярщині,—підписуванню, але й розбирати дійсну потребу грошей, чи вимоги і ніколи не руководитися якимсь місцевим патріотизмом до частини. Інспектор пам'ятав, що він не раз навіть найправильнішими вимогами може скривдити другу частину і в такому випадкові він руководиться дійсною, неодмінною потребою вимоги, маючи на увазі зараз скрутне становище армії. Третя примітка того параграфу важна особливо для постачань вищих інституцій та управлінь в заключуванню з ріжними сторонами чи чужими державами товарообмінів та договорів.
Інспектор не сміє забувати, що він не може і не має права задержувати двого такі вимоги і асигновки у себе і тормо-
зити тим цілу роботу. Скільки б там вимог не було їх треба розглянути зараз і ніколи не відкладати на завтра чи на пізніше. Це є незвичайно важна справа і незрозуміння її може дуже богато пошкодити: інспектор не сміє забути, що великий обсяг його ділання не може обмежуватись на канцелярщині, яка є тільки орієнтаційним пунктом, що і кому вимогається, щоби видаток перевести властиво роботу правильність розподілення і з'ужитковання данної вимоги.
Ми бачим, що правильне виконання обов'язків від § 3 до 10 є промоченням дороги до § 11 творчої роботи інспектора— головного його завдання,—культурно-просвітньої і інформаційної праці. (Про практичне переведення цеї праці буде видана додатково Інструкція, а в головних рисах треба зазначити що дорогою розмов з поєднокими людьми дорогою лекцій і навчань при кожній нагоді треба вплювати любов до рідного народу, вияснювати необхідність самостійності його і т. д.
§ 12. Цей параграф є само собою зрозумілий, що інспектор мусить докладно повідомляти уряд посередньою дорогою про виконування своїх обов'язків, бо уряд, як такий відповідає за інспектора перед вищою владою, яким являється представництво народу—Законодатна влада.
Розуміється, що виконуючи обов'язки стріне інспектор ріжні перешкоди. Ті перешкоди треба усунути за помічною сили (закону і права). Ціла сила інспектора це право нацане йому урядом Це є оруддя, яким інспектор збиває всі перешкоди. Кожному інспекторові мусить бути зрозумілим, що його присутність в армії не на те, щоб він сам брав на себе цілий тягар праці. Коли інспектор бачить, що хтось зле виконує свої обов'язки, то він не має братися сам за їх виконання тільки його присутність є на те, щоб він силою свого права заставив всіх працювати так, як вим гає обо вязок. Інспектор являється обсерватором своєї частини, він є майстром при машині, оглядає всі її триби і коли бачить, що якась частина полсована, він дає там нову або направляє стару, Армія це такий складний елемент, така штучно збудована машина, що не раз маленька шрубка спиняє хід всієї машини. Для naprawи її потрібно майстрів і інструментів, а такими інструментами є право інспектора.
Найголовнішим і найобезпечнійшим є спосіб примінення права. Так як не обережний майстер сильним ударом молота не направить якоїсь пружини, а тільки її розтрощить—так і Інспектор, як необережно і не розумно примінить право, може не тільки розтрощить, але й не направить даної річі, чи справи. Право—це дуже делікатна річ, яку можна розтягнути, натягнути, загостро примінити, чи слабо примінити, словом це свого роду бритва, тому інспектор перед приміненням
Наказ ч: 209.
права мусить руководиться тільки аргументами, спокійним без- пристрастним і об'єктивним розбором справи, ніколи особи- стим упередженням, настрієм та чуттям. Треба поставити се- бе в положення майстра і добре зостановитись чи пружину треба розторощити, чи її направити і відповідно до цього при- мінювати інструмент—право.
До права треба ставитися з найбільшою повагою і поща- ною, ніколи не можна ним гратися, не можна ним грозити і його не примінювати.
§ 13. Перший головний засіб до виповнення се право кон- тролю. Його переводить інспектор всебічно і у всякий час не тільки, коли не попадає якесь підозріння, але при найnor- мальнійшому ході справи. Повідомляючи про вислід контролю вищі інстанції, він дає змогу систематизувати добрі і зли сто- рони життя армії і робить цей контроль відповідно до обставин часу і потреб. Тут може проявити інспектор багато власної ініціятви в способі дошукування зла і добра, а практичне пе- реведення контролю є для кожної частини, чи управління своє- рідне і вимогає спеціяльних методів.
§ 14. Під цей параграф не можна підтягати однаково всі противозаконні накази, не всі вони мають однакове значіння і наслідки. Не раз частина може находитися в такому положен- ні, що наприклад в якійсь оклици ніхто не хоче продати хлі- ба. Перед грозою голоду даний командний склад видає наказ реквізувати збіжжа, а закон цьому забороняє. Тоді інспектор припиняючи чинність такого противозаконного наказу—може причинитися до цілого ряду противозаконних вчинків як гра- біж, дезерція, бунт, зрада і т. и. В таких випадках треба ін- спекторові доложити всіх старань, щоб чинність такого наказу була найменш шкідливою і не допустити до інших можливих наслідків. Розуміється, що противозаконний наказ реквізції ви- даний тоді, коли по вільному найму можна хліб достати треба інакше усуджувати, вже як лочин проти Держави, але инак- ше усуджувати, наприклад, наказ до грабіжництва чи ви- міренний проти Держави, а інакше не значне нарушения за- кону, яке в своїй чинності може навіть відповідно до обставин, не пошкодити інтересам Держави, а їм допомогти. Це все зна- чить, що не кождий противозаконний наказ має одну і ту саму міру, а в різних обставинах ріжні накази, ріжним способом усуджуються і ріжним способом приміняється право.
§ 15, 16, 17, 18. Своїм змістом ясно говорять коли їх примінювати. При чому велику увагу треба звернути на § 17, що до судової відвічальности притягати тих які своїх підлеглих за злочинства до відповідальності не притягнули. При тому звернути увагу, щоби відповідний старшина, чи командний склад при вимиренню кари не скривався за плечі інспектора і
Наказ ч. 209.
не говорив козакові, що він мусить покарати його тільки тому,
що в противному разі його покарає інспектор. Таким спосо-
бом, можуть ворожі елементи ширити ненависть до інспектора,
як до представника уряду і покарання вводити не як конечну
і необхідну річ в кожному управлінню чи частині, а як інспек-
тора. Це може бути не мале поле для деморалізації і тому слід
звернути на це увагу.
Під § 18 треба розуміти опротестоввання протизаконних
виrokів, бо судовий вирок не може бути протизаконний, але
під законний параграф можна підтягнути за велику або за малу
кару. Для того, щоби попередити якийсь злочин, треба нераз
за малу провину наложити велик* кару, на страх для других,
а нераз мала кара в добрій частині за більшу провину вистар-
чить, щоби зло усунути. Зараз стоять у нас суди дуже низько,
незорганізовано, як це звичайно в революційних часах бував.
Головну увагу в таких випадках грає суд здорового розуму,
але інспектор повинен докладати всіх старань, щоби суди сто-
яли в нас на своїй належній висоті, щоби кожний їх шанував і
боявся.
§ 19. Інспектор в кождий час інформується про хід бойових
операцій і коли вбачає що небудь непевного то після доклад-
них вияснень—негайно повідомляє про те вищу інстанцію най-
коротшою дорогою. В разі явної зради інспектор на свою руку
припиняє чинність наказу. Розуміється, що на це треба наг-
лядних доказів, фактів, а ніколи комбінацій можливості.
§ 20. Своїм змістом він зрозумілий. Його вводиться на те,
щоби не допустить протекційної системи, односторонності ко-
мандного складу.
§ 21, 22, 23 і 24. Переходячи до взаємовідносин з коман-
дним складом треба звернути головну увагу на те, щоби ін-
спектор і відповідний начальник оберігали обопільний престіж.
Булоб дуже бажаним, щоб ті взаємовідносини були як найбільш
щирі і дружні, але щоби та дружба не була перешкодою в рі-
шучім виконуванню обов'язків інспектора. Розуміється, що до-
рогого особистої поваги і доброго відношення та близьким кон-
тактом співділання дуже добре усувати спільно зло. Оказання
найширшої допомоги є і буде проявом дуже бажаним. Коли б
командний склад був чужий від інтересів самостійності держа-
ви, а обов'язки свої виконував чесно і трудящо, то тоді Інспек-
тор повинен бути доповненням другої необхідности, і саме ма-
ти на увазі інтерес держави.
§ 25—28. Роль інспектора у взаємовідносинах армії з насе-
ленням є надзвичайно великої ваги. Інспектор приїжаючи в
район росташування своєї частини оголошує через цівільну
владу (а як такої нема то згідно § 28 він настановляє) що як
коли кому із громадян зроблено нашою армією яка кривда,
Наказ ч. 209.
він повинен заявити про те інспекторові. Коли село чи місцевість має які побажання загального характеру відносно армії, то звертається до інспектора. Його посередництва не треба дуже узько розуміти, як наприклад при закупках чи продажах, при виборі кватир чи чого іншого. Звданням його є репрезентувати уряд, найвищу виконавчу владу держави, який на місці з огляду на революційні часи іменем уряду розрішує якісь спірні питання чи бажання. Він рівночасно є в дальньому розумінню охороною громадян перед порушениям законa. При тiй нагодi iнформує населення про загально-політичні і військові події, про хід і історію нашої визвольної війни, розбиває всякі сумніви і прсвокацiйнi чутки, одним словом шляхом такої iнформацii він забезпечує тип армії.
§ 29. З це все мусить Інспектор строго відповідати перед урядом. Він мусить знати, що за кожне необережне слово, за кожне надужиття влади, або за невиконання вложених його урядом обов'язків відповідає він перед урядом і судом.
§ § 30—41. Устрiй Iнспекторiату має бути зразком здисциплінованої органiзацii, бо на те, щоби усувати зло в армії, що би викидати всякий бруд, направляти тих що попадають внinz наводити дисциплін / і т. д.—треба iнспекторовi знати, що він перший дає всьому початок, чи краще научаючи когось моралі треба бути самому чесним. Наказ вищої Iстанції iнспекторiату не є писаний вірш для нижчої інстанції, в якому та інстанція находить брак одного ритму, але це святий обовязок виконування иаказу без всяких дискусій i балачок. Iнституцiя Iнспекторiату це орган уряду, а не громадська органiзацiя основана на паях, тому інспектор не повинен здивуватися, що в таку iнституцію вводиться така централізація, бо праця iнспекторів мусить полягати не на особистій ініціативі кожного, а на виробленiй i з гори уложений системi. В разi такого випадку що інспектор нижчої інстанції бачить які небудь хиби в наказі вищої, він виконує без огляду на свою особисту думку наказ i не спиняючи чинностi його повідомляє про це вищу інстанцію. За найменшу провину інспектора треба як найгостріше карати, тому треба кожному інепекторові не допустити себе ніколи до таких необережних крокiв.
Підписав: Головний Державний Інспектор Кедровський. З оригіналом згідно: Начальник Загального відділу Смородський. З копією згідно: Начальник Загальної Управи Канцелярії Військового Міністерства, Військовий Старшина Кандиба.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
В даній справі № 1
Фонду № 1048
Опису № 4
Пронумеровано 240 (двісті сорок) +16+36=404 аркушів
(цифрами і прописом)
з них літерні №№
пропущені №№ 48,49,51
Вкладення
Брошурн, газети:
Графічні матеріали:
Інші особливості документів арк 48, 49, 51 зникають за 159 арк.
арк № 70 за лбб
Документи із згасаючим текстом:
8 " червня 1995 р. Підпис _
ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ
(що зроблено і вказівки оператору)
" 19 р. Підпис _
СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО:
Під час
видачі повертання підпис, дата
13.05.96 Майор 14.01.96 Кріч 13.05.97 Майор 25.06.96 Нашве 14.01.98 Ол 26.09.06
33.01.97 Тимо 31.01.97 Лімв 15.03.10, Мтм 13.18.04/ВХІ
11.08.97 Тимо 26.08.97 Тим 01/07 . 9104
21.01.98 Нашв 24.01.98 Тім 12.04.10 Ст
5.02.98 Тимо 9.02.98 Тім
30.08.99 Нан 20.09.99 Дс
03.09.99 А 08.09.94 К
20.03.200 Бум 18.В.Вілл Фін
11,04,2005 Тим 11.04.200 Бум
25.10.2006 А 7.12.00 Орітс
21.06.2007 Народ 13.12.07/ОлРу/
07.08.2008 Нан 90.08.09, Аед
24.12. СІ Але 16.01.Сі Майор
14.06. ОЗ Тим 17.06.02 Ярд
20.02.03 Ярд 25-02-03/Ярд)
19.03 02 Род 16, 08 02Тім
19.09.02 Аум 24.09.ОЗТім
10.10.02 Ягес 11.10.02 Ліс
9.04.03 Коси 18.04.05, Трп/
26.06.03 Коси 7.07.03 Коси
11.08.03 Дум 19.09.03 АО
23.10.03 Коси 27.10.03 Коси
30.10.03 Якін 4,11.03 НГ
21.01.04 Ф Тім 3204/ТІМ
5.04.04 Д. Ур 13.04.04 Коси
Під час
видачі повертання підпис, дата
ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ:
Консервація: Опра́ва: Мікрофільмування:
(Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис)
Очіркування
21.07.2011 ФРД
