Обіжник Генерального штабу, рапорти культурно-освітніх відділів при військових частинах про агітацію серед цивільного населення та військових частин, 1920, 75 арк.

3/4 10782 3 7 ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНЫЙ АРХИВ Жовтневой Революции и Советского строительства Будівельна МВС УРСР, Київ 10782 3 вдх 7 454 ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ УНР Обіжник Генерального штабу, рапорти культ- освітніх відділів при військових частинах про агітацію серед цивільного населення і військових частин 1920р. на 75 арк. Головне Управління Генерального Штабу Армії УНР 2. Генерал-квартирмейстерське управління України навчальний Культ-освітній відділ У зв'язку з петлюрівською тематикою і розповсюдженням культ-освітнього матеріалу про переселення петлюрівської агітації серед цивільного населення і військових частин. Нагаленників Криворізько-Окіт. від 1974. Надсилався згідно резолюції нар. ВІС. Про наслідки угоди сповіщує М.В.О. Нагаленнико пересилаємо. Стажування: Управа, полковик Громиш 21" травня 1980 #31/114 Гам. В.О. Нагаленника відгук. Світлик № аркуш No. 2 Do J.D.Cr. Nº 216 13/12 Писмо од Надзорног епископа на Јерменске митрополије, Романовића Ивана, у којем се говори о преласку једног Соботинца из цркве у другу. Паковано на пасаж Квичевића, а да би имали карактеристике. Чесан в Управнике, аргумент се често не поседује јер ово није јер 1-тина цркве Тог узима из архива, ми га имамо и бит зачини. Представљено на састанку 8. маја 1923. Управа Наганського відділу 20 липня уряду м. Нагань з рішенням схвальним до донесення комісаря, що підписався вище, і Великобільської міської управи, а також на основі повідомлення про зв'язок з урядом Нагань, який має бути прийнятий до виконання. 2) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 3) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 4) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 5) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 6) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 7) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 8) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 9) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 10) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 11) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 12) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 13) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 14) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 15) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 16) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 17) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 18) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 19) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 20) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 21) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 22) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 23) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 24) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 25) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 26) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 27) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 28) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 29) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 30) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 31) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 32) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 33) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 34) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 35) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 36) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 37) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 38) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 39) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 40) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 41) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 42) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 43) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 44) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 45) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 46) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 47) Управа Нагань передбачала, що місцевий комітет повинен виконувати розпорядження уряду. Великобільська міська управа не може бути змушена до виконання цього розпорядження. 48) Управа Нагань передбачала, що м 26 Всехомилий підграєм Варанка вих. курін Гадалка Крім викладу зразкових джерел передбачається виїзд кількох млинців на сіт усілий племен (наряд іменору археологічного руху на Варанку), як вести культурну працю серед населення в дідських і українських курі- тур (т. д.) Викладаємо зразкових джерел для викладу млинців, які були пов'язані до отримання вищої освіти в коледжах. Такий маленький письменник по чотирьом кадрах Приєднаний співачки на млинці обов'язкове Імкнути вибравалося без форм 4-го віку Гросимлюється о дозволі на влаштування сих лич. Коломийка Узява Катерина Т. к. Коломийка Полик Супротків Кирило Київ, 1920 року Олійнікова Відділу на місцевих Головне Управління Генерального Штабу по Управі Навчання. "26" липня 1920 року.- м. Ряшів.- КУЛЬТУРНО ОСВІТНІМ ВІДДІЛОМ ПЕ ДИВІЗІЯХ ЧИ ЗАПАСОВИХ БРИГАДАХ На цілому світі нема народності, коту би не мала своєї пісні. Україна ж сторона поетична и орігінал нелегко знайти більш богате джерело поез як українське життя. "Пісні для України все: поезія і істо і батьківська могила", сказав Гоголь. Дійсно немає такої галузі життя, яка б відбилася в піснях, немає такої події з пр воду котрої б не складалися пісні і не спіл лися на широких просторах степів України.- Світова війна, а головне події останніх трьох років, глубоко сколихнули життя нашо народу, зробили богатих його поглядів на п реконань. Все це відбалися в піснях нашого народу ці пісні є свідки розвію народнього духу. Як рійка ніколи не пересихаючи, несе сво води до моря, так джерело нарідньої поезії несе в світ всі нові і нові пісні. Культурно-Освітні відділи при частинах мусять, як своїми силами так і при допомозі войтцтва, яке необхідно притягнути до цієї справи на протязі найскорішого часу зібрати нові пісні як військові так і всякі інші, та надіслати їх до Культурно-Освітньої Відд. ГУГШ. Пісні ці будуть видані окремою книжечкою співаником, аби військо та нарід мали змогу познайомитись з сім виявом народнього генія. Навіть самі коротенькі з пісень дають бо- гату імострацію відношенъ нашого народу до подій і богатий матеріал для майбутнього істо- рика, а в сучасному творять цікавий матеріал д ля загалу громадянства. 2-й Генерал Квартирмейстер Начальник Управи Навчання Начальник Культурно-Освітнього Відділу Головне Управління Генерального Штабу по Праві Навчання. 26 липня 1920 року. м. Римів.- На цілому світі нема народнослі, котрі би не мали своєї пісні. Україна в сторона поетична і оригінальна; нелегко знайти більш багате джерело поезій як українське життя. "Пісні для зброї, всі: поезія і історія і батьківська могила", - сказав Гоголь. Дійсно немає такої галузі життя, яка б не відклилася в піснях, немає такої події з при- воду котрої б не складалися пісні і не співа- лися на широких просторах степів України. Світова війна, а головне події останніх трьох років, глибоко сколихнули життя нашого народу, зробили багатих його поглядів на пе- реконань. Все це відбалися в піснях нашого народу: ці пісні є свідки розвитку народного духу. Як річка ніколи не пересихаючи, несе свої води до моря, так джерело нарідньої поезії несе в світ всі нові і нові пісні. Культурно-Освітні відділи при частинах мусять, як своїми силами так і при допомозі воєнцтва, яке необхідно притягнути до цілей справи на протязі найскорішого часу зібрати нові пісні як військові так і всякі інші, та надіслати їх до Культурно-Освітньої Відд. ГУРГ. Пісні ці будуть видані окремою книжечкою співаником, аби військо та народ мали змогу познайомитись з сім виявом народнього генія. Навіть самі коротенькі з пісень дарть бо- гату ілюстрацію відношень нашого народу до подій і багатий матеріал для майбутнього істо- рика, а в сучасному творять цікавий матеріал для загалу громадянства. --Я Генерал Квартирмейстер Начальник Управи Навчання Начальник Культурно-Освітнього Відділу У.н.Р. НАЧАЛЬНИК Головного Управління Генерального Штабу "27" липня 1940 р. ч...... м. Ришів. Приймаючи на увагу що: 1/ з огляду на різні причини співробітники Генераль- ного Штабу та Військового Міністерства не мали можли- вості поповнити свої знання по вкраїнознавству. 2/ Живле перебування п.п. старших у Вишові дає можливість уділити частину вільного часу на поширен- ня свідомості та даними рідного краю серед якого в короткому часі при деясьй знову інтенсивно працю - вати. 3/ Більшовикам кому необхідно створення Генерального Штабу та Військового Міністерства треба бути свід о- мим вкраїнськими сторінками. 4/ Бажано систематизувати та усвітити свої знання взаємнося взаємним і необхідним учитувати лек- ції по вкраїнознавству в м. Ришеві для п.п. старших і молодшого Генерального Штабу та Військового Міністерства. Лекції мають відбутися по такому розкладу: 1/ Українська мова / теоретичний виклад / історія мови викладає пор. м. Іванів ....... 13 год. 2/ Українська мова (пояснення вправ) викладає Ценцрик ...................... В год. 3/ Історія України викладає Босенко .......... 10 год. 4/ Українське письменство викладає д. Обідний 10 год. 5/ Економічна географія вкраїни викладає м. Надалка ...................... 8 год. Крім викладів загальних лекційлін перебачаються виклад кількох тем на спеціальні теми/наукових, " як вести культурно працю серед нас лення та від сь- ка, "Історія романського руху на Україні", "Українсь- ка Душевура", і т.д. Винагодження за виклади лекцій пропоновуються до оплати лекцій в майбутніх школах. Лекції мають тягтися по 40 хвилин кожна. Присутність всіх старших до Пачальників Управ обов'язкова. Другими співробітни- ків мають також право відвідувати лекції. Лекції відбувається від 7 до вечора три рази на тиждень. Номенклатура передбачається в одній з кімнат Військового Міністерства. Просяться о згоду на виклад зазначеної лекції До цього додається програм лекцій. Однак: програм лекцій по вкраїнознавству. Начальник Генерального Штабу Генерал Хорунжий В је Милану и био ми саставнији тада у Србији. Свако врило. На другој страни имамо оно што је другим цртама, али не могу да видим. Требало би да се нађе и то. Ја додају А Берлин ? Кажем: „Казни!“ Један од тих људи оде у кабинет, а онда ми каже да имамо право, да имамо право на сваку ову. Дају нам и писмо које смо ми на тољу етапу, док је било малено. То је врло важно за нас, али не знам да ли ћемо погодити у добити - као и у овом случају. Т Кон број 20 Осова Дакле, Односно: „Наде енгл. "С" - асен" „Казни“ и „Припрема“ „Буди узето“ „Затворено“ „Важује“ „Добро је!“ „Нема снаге“ „Свако врило.“ (8) (1/2) (3/4) (5) (1/6) (7) (1/8) Коментар: Узимамо да је ово било у питању. Односно, када смо имали право на сваку ову и када смо имали право на сваку ову и када смо имали право на сваку ову и када смо имали право на сваку ову (1/2) (3/4) (5) (7) Коментар: Узимамо да је ово било у питању. Односно, када смо имали право на сваку ову и када смо имали право на сваку ову и када смо имали право на сваку ову Затверджую Листа "Дня року 1920. Головний Отаїнам ТИПЧАСОВИЙ ШТАТ родажійно-термінальної Комісії Головного Управління Генерального Штабу. Прот. 6 Україна На контроль на Чор. Повинні працювати в біржі Заможність, Закупки, Спеціальні Банки, Силово-депо, Кредитно-Банківський, Комунікаційний, Водопостачання, Транспортний, Механічний Вищого Офіцерства Уряд. вебінг Всегда в беде, Бог обличает, кормит. Конец смерти. Святой дух. Призывание. Разделение. Духовный мир. Телесный мир. Мир иной. Господь Всемогущий Иисус Христос Божия Матерь Ангелы Святые Покойники Крещеный Духовный мир. Телесный мир. Мир иной. Господь Всемогущий Иисус Христос Божия Матерь Ангелы Святые Покойники Крещеный Начало, конец, края, 1. В благом искорении вдохновения, умали ганга. 2. Начало, конец, края. 3. Иисус Христос. Мир сияющий для всех обителей Крещеный (всемогущий) Призывание, Разделение, Святой дух, Божия Матерь, Ангелы, Святые, Покойники, Крещеный. Всегда в беде. Бог обличает, кормит. Конец смерти. Святой дух. Призывание. Разделение. Духовный мир. Телесный мир. Мир иной. Господь Всемогущий Иисус Христос Божия Матерь Ангелы Святые Покойники Крещеный У.Н.Р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР " липня 1920 року ч. 348 м.Кам'янець-Подільськ. Таємно Негайно До підпілької Епархіальної Церковної Ради. З наказу п. Головного Отамана в скорім часі на терені Подільської землі має переводитись мобілізація людності. Православні Подільські пастири повинні стояти на грунті Української Державности і розуміти, яку велику вагу має успішно переведена мобілізація; отже їх обов'язок просвітити й напутити свою паству, одушевити її горячим словом любви до рідної України, розбудити заснувше почуття національної гідності і обов'язку і підняти на святий подвиг захисту Батьківщини від лютого ворога - хижого московця. Уряд, визнаючи за Українським Духовенством велику виховуючу роль, вірить в його шире бажання прикласти всіх своїх сил до збудови Української Держави. Сим пронунується Подільській Епархіальній Церковній Раді зробити відповідний наказ всім благочинним і церквам в межах Подільської Округи, аби духовенство приступило в проповідях і промовах до народу до підготовки його до майбутньої мобілізації в недалекому часі, з'ясувавши йому: 1/ необхідність мати своє військо /нарід, що не хоче мати свого війська мусить утримувати чуже військо/, 2/ порядок переведення мобілізації - нашими запасовими частинами при допомозі польської цивільної влади, 3/ ціль приходу польського війська на Україну /допомога моральна й матеріяльна/, 4/ необхідність успішно перевести мобілізацію, як єдиний за- сіб скінчити війну /тільки успішною війною можна змусити москалів до миру/. Вся відповідальність за скорочення і уміще виконання духовенством покладеного на нього завдання падає як на ви- конавців, так і на Церковну Раду. Про наслідки праці Духовенства пропонується Раді пові- домити в 10-денний термін Культурно-Освітній Відділ Голов ного Управління Генерального Штабу по такому плану: де, в якій церкві, яким священиком, д"яконом, дячком, скілько і в які дні і служби виголошено промов, бесід і на яку тему, з конспектом сказаного і зробленого в цій справі. Одночасно пропонується зробити в церквах грошові збо- ри на воєнний фонд в цілях допомогти мобілізації. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ПОЛКОВНИК НАЧАЛЬНИК ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖИЙ Начальник Культурно-Освітнього Відділу Сотник Культурно-освітній відділ при штабу 2 стр Волинської Дівізії. 16 лютого 1920 року. Вх. ч. 118 %/к 20р 20 жовтня До культурно-освітнього відділу Військового Міністерства Рапорт З перших часів оголошення мобілізації культ. освіти, відділ при штабу дивізії повів широку агітацію серед селян відносно підготовки до вступу його в Українське військо, а також приступив до інформування населення про сучасний момент. В кожному селі, або місці скликався з'їзд урядових і на сході виступав з промовою або натальних культ. освітніх відділів, або його племінник інституцій-організації. Примадженням вияснялось про завдання врій, за якого і з якою метою Армія беття, виходила необхідність фойомога Врій для мобілізації так і зарубуванням і підводами. Примаджене висвудування промову з великою пріємністю і тут же ставляли приговор о необхідності їхнім всім молодим фомобілізації і об'єктивно, в кожному селі на зарубування Врій призначали даремно Кількість пудів хліба-від 50 п. до 200 п. і ділянки, а також кількість туди, казьошок, буряків і інше До Армії селяне вирушають з великою пріємністю, допомагаючи війську всіма своїми силами, а особливо як вийшло нове собе до селян уважно, але на підсмикій знав її сторни кораків бувоють випадки згодун ків. Перше питання на сроді від свяли - че земельна справа. На всіх сродах, як прийшлось вивчити на досвіді, одно багатання - це, що б кожний селянин володів землею особісто і самостійно, землю домаловів взяти за викую, на ерок, а враги расторж- ження по їсмельбному питанню складають на Уряд Водрави. Цікавиться питанням відносно того, ті повернувся назад поміщика і менш всього цікавийся питаннем від- писно прибуття на Україну повольного війська, котре, як ми вияснили, їде нам на добрі слугу. Після сюду інструктор роздає населенню відоми гасопісі. На певеликий знав час- тисі природжать дуже рідко і в малій кількості (за вересень і новтень одержали гасо- тисі тільки два рази). За одержанням гасопісей, мною був командировани 7-10 жовтня корак, але він повернувся без нього, не знайшовши пі федерації, які культ. освіти. Відгім учителю бієвої крий. Як військо, так і населення дуже ціковийся гасопісами і дуже бажано було в одержувати гасопісі як можна чаще. Культ. освіти. Відгіл має мочні всьй посилали на тиждень два раза свого кур'ера за гасопісами, аби тільки знайші кудо і до якої посолоти. Друге бажання - це передвижно біблійська книг. І сіяршики і котрих про- жогий даним їм книжку, але книг нема і не маємо мочнівісей де її купити При культ. освіти відгілі мається посилання трупа артістів, котра дає вистови для війська і населення (трупа знайодиться три кінною полку і мені Твана Марей, содоржених тим гасово на кошти полку, але бажано дуже 8 їрманців про трупу на дермовки коштів, відкоско того і посилано посереднічтво до культ. освіти. Відгіл мінкієйодева). При цьому полку мається свій оркестр музики, котрий і приїмає учась в веселовах. Як прошови на сродок, так і вийшови малойв велике враження на населення і на військо. На зразок прикладаю при чому шри приговора, осіякині беручані мною в штаб груп. Начальник культ. освіти. Відгіл, Протоїєрей Василь Сухарів. 200 Протокол Ми згодаємось сіна січни листопадового місяцю відповісти на ефект 11 чого числа, у Дорогу і Вишхов прийому Генерального прокурора. Кривий, світлий відгук був мирадливим Малівським. Потім ведемо сьогодні по мобілізації до Ізраелю, а наша створення ведемо засобами дротового ведення і видає урядовий. 21 Приймаємо на увагу тими світлими вище Арией відмінно розгрування короткі уривки, даних безпосередньо до нашого села критичну пам'ять імені Павла Марка 50 тис. фунтів і мільйони Финансової Збірні на здравляння хору 20 тис. фунтів 50 тис. 3/ Приймаємо обов'язково на виборчому життя України узгодження 4/ Завдання дурман і душі по зразку до від сельського ведення, але бажано давати ближчий військовий членні Заступник Святослава Представники: Іван Величко Я.Юнг 230 Приговор. На зраджено села Монастирки Петихівської повіту і вислухав приповід і не трухнійого організатора чи туркезо святиня від діяння ближчих Матвієвич про недостачу та розгублення Армії і Зброя, що й дурацькою копей убивства! 1) Идти всім пеонодим по зловинжанню до Армії, а наки дротом таємно Армія вісім Іасобачки 2) Прийняти на увагу також святкового Армії по розгубленню корони уклонити данні вимагання до нашого села кінною землю імені Івана Морга @то щоїл фейса і душ експеду Волинської Біблій алацький пудж 3) Фурман давали тільки селянам по здійсненню Колективного мір чи чайник не розподілялися святковою від дружби 4) Вже виганяли налогої і усі курівці приймали боржництво Української Армії 5) По розповіданню фундаменту працювали традиційно селянського життя, який повно їхні прапоря, встановлено 200-таже воєводство імени ов'яло і самовіддача І за виймання на сріб 9 листопада 1920 р. 6) При даванні війську зазначеною вище по розподілянню селяни святкової Свято Статочна Кременчук Власин Федорович Микола Третіак 10 На зборі сім'ї Михайлових, які провели на своїй угоді 19 жовтня, ухвалено і висунуто пропозицію рішення щодо організації Ради освіти. Відповідно до цього, Михайловим управлінню: 1) Прийняти на увагу тяжкі обставини в яких визначається сім'я і видати по пред'явленню Команданта підводного 4 Сірго Дивади 5 карбованців (Григор) і коменданту Стани слід здійснити єм купу фельда. 2) Укласти приєднання українських членів до України 3) Діти визначених та порядку сім'я державної землі виставляють газети 7) Фурман і зарубаний давати між ними ближчих до членів сім'ї пасінцям. СЕЛЬСЬКИЙ СТАРОСТА МИХАЛКОВІЧ ПОЗКУРІВСЬКА УБЗ Повелює Григорь У.Н.Р. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. - О - 2-й Генерал-Квартірмейстер. " жовтня 1920 р. Ч...... ДОПОВІДЬ. м. Кам'янець на Поділлі. Для початку і провадження в най- ближчі два місяці /листопад-грудень б.р./ своєї діяльності Культурно-Про- світня Управа Генштабу виробила нев- ний план, що подається тут з зазначен- ням необхідних видатків по кожному пункту; I. ОДНОМІСЯЧНІ АГІТАЦІЙНІ КУРСИ з метою підготовки кадрів для провадження в війську агітації в напрямку національної свідо- мості. 56000 карб. II. УЛАШТУВАННЯ КНИЖКОВОГО СКЛАДУ для постачання книгок в військо- ві частини . . . . . 4500000 к. і III. ВИДАННЯ ЛИСТІВОК, ПОРТРЕТІВ проводирів Української Армії з додатком скорочених їх біографій. . . . . . 500000 карб. IV. ВИДАННЯ ВІЙСЬКОВОГО СПІВАН- НИКА . . . . . . . 560000 к. V. ДВОХМІСЯЧНІ КУРСИ УКРАЇНО - ЗНАВСТВА . . . . . 54000 карб. 12 VI. КУРСИ КЕРОВНИКІВ КОЗАЦЬКИМИ ХОРАМИ …………50000 карб. VII. КУРСИ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ … 40000 - VIII. УЛАШТУВАННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УПРАВИ ……………………1000000 карб. IX. УЛАШТУВАННЯ ВІЙСЬКОВОГО КЛУБУ з естрадою, рухомою сценою, бібліотекою, читальнею, чай- ною та лавкою. ……………………3740 000. X. ВИДАННЯ РУКОПИСІВ, надісланих до Упра- ви ……………………………1500.000 РАЗОМ ……………………10 000 000. Проходячи відповідних асігнувань Управа мусить зазначити, що то буде взагалі перше асігнування на ії діяльність. Другий Генерал-Кватирмейстер, Начальник Культурно-Просвітньої Управи ГУГМ в ПОЛКОВНИК ПЛАН діяльності Культурно-Просвітньої Управи Генераль- ного Штабу в наступні два місяці /з 1-го листопаду по 31-ше грудня б.р./ I. ОДНОМІСЯЧНІ АГІТАЦІЙНІ КУРСИ з метою підготовки кадрів для провадження в війську агітації в на- прияку національної свідомості. Програма Курсів намічено такий: 1. - Державність. 2. - Національне виховання. 3. - Національність та інтернаціонал. 4. - Історія Українського визвольного руху з початку ХХ віку. 5. - Комуністична догма і практика. 6. - Українські партії. 7. - Соціалізм. 8. - Загальні положення політичної економії. 9. - Агітаційна техніка. Лекторами курсів передбачається запросити профе- сорів Державного Університету, а також співро- бітників Генерального Штабу і Військового Міні- стерства. Слухачами курсів судуть військовослу- жачі фронту і запілля, що найбільш відповідають завданням Курсів. Лекції провадитимуться ранком щодня по 4 години в помешканні Державного Уні- верситета зсо Українського Клубу. По скінченню курсів передбачається утворення комісії в складі лекторів курсів і представника Управи для пере- ведення іспитів і виданні курсантам відповідних посвідок та інструкцій для провадження ними агі- таційної роботи в війську. II. УЛАШТУВАННЯ КНИЖКОВОГО СКЛАДУ ДЛЯ ПОСТАЧАННЯ КНИЖОК В ВІЙСЬКОВІ ЧАСТИНИ. ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ: 1. Придбання книжок різними засобами - купівля їх як на місцевому книжковому ринкові, так і за кордоном через командирування співробітників Управи, зносини з закордонними військовими місіями 1 т.и., - можливі дарунки, об- мін, власні видання і т.д. 2.- Складання різного типу сіблютек для задово- лення ними вимог військових частин. II. ВИДАННЯ ЛИСТІВОК ТА ПОРТРЕТІВ видатних проводирів Української Армії. ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ: 1.- Запросити для співробітництва відповідні художні сили. 2.- Зібрати матеріали для складання коротких біо- графій. 3.- Розповсюдження листівок та портретів разом з біографіями в як найбільшій кількості в Армії. 4.- В залежності від громових засобів - видання плакатів та малюнків з військового життя. IV. ВИДАННЯ ВІЙСЬКОВОГО СПІВАНИКА в цілях допомогти поширенню серед війська і населення своєрідної художньо-обробленої пісні. ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ: 1.- Оголосити конкурс на співва- ник. Умови конкурса будуть вироблені окремо ко- місією в складі відповідних фахових сил з пред- ставником Управи. Співаник мусить вміщати до 50-ти пісень, зручних для вживання в війську і складених відповідно їх трудності - від двох - голосних до чотирьохголосних. 2.- Друкування співаника /1000 примірників/ 3.- Розповсюдження співаника по частинах. V. ДВОХМІСЯЧНІ КУРСИ УКРАЇНОЗНАВСТВА. Завдання Курсів: допомогти головним чином старшинам української армії в їх свідомо активній боротьбі за українську ідею і державність, попов- нити свої знання і тим відповодати своєму призначен- ню збройних проводирів української нації в її зма- ганнях до вільного державного життя. Програм Курсів: 1.- Українська мова з практичними вправами. 2.- Популярний курс історії України з зверненням найбільшої уваги на останні події. 3.- Географія України з економикою. 4.- Історія Українського письменства /новітній період/ Курси провадитимуться при найблизшому співробітництві професорів Державного Університету. В першу чергу курси улаштовуються для старшин та урядовців місце- вої залоги, а також співробітників Військового Мі- ністерства і Генерального Штабу. Надалі передбачається улаштування подібних Курсів і в інших місцях осеред- ження війська. VI. ВИДАННЯ РУКОПИСІВ НАДІСЛАНИХ ДО УПРАВИ. Мета: 1- Поширення спеціяльно військового знання. 2 - Облідження серед війська популярної лі- тератури по різних питаннях. Для цілковитого використання всього матеріалу, що надсилається до Управи передбачається видавання ча- сопису. ПОЛКОВНИК Степанко „ЗАТВЕРДЖУЮ“. 30 грудня 1920 року. Головний Отаман ПЕТЛЮРА. СТАТУТ ЗАЛОГОВОЇ СЛУЖБИ. Видання Управи Навчання Війська Генерального Штабу. ЛЬВІВ — 1921. СТАТУТ ЗАЛОГОВОЇ СЛУЖБИ. Видання Управи Навчання війська Генерального Штабу, ЛЬВІВ. 1920. ПЕРЕДМОВА. Обстанова мандрівного життя не давала змоги скласти для армії нових статутів та підручників, в яких булоб використано в повній мірі досвід останніх воєн та великої революції. Друкуємі нині статути Генеральний Штаб видає в тому вигляді і такого змісту, на які припускають умови нашого сучасного життя, використавши для них підручний матеріал бувшої російської та інших чужоземних армій, внесши ті вимоги, які ставить до статутів саме життя, дух та традиції нашої молодої армії і залишаючи непорушними основні принципи воєнної науки, однакові і одні для всіх армій. Всі статути зараз випускається для вжитку в армії, яко тимчасові, а одночасно з цим Генеральний Штаб приступив до самої інтенсивної праці по утворенню статутів, збудованих по останньому слову воєнної науки та умілості. Відділ статутів ГУГШ. ВІДДІЛ І. Про начальників залог та комендантів. РОЗДІЛ 1. Про начальників залоги. 1. Військо, розміщене в якому-небудь заселеному пункті (місті, містечку або селі), складає залогу того пункту. 2. В кожній залозі старшого з військових начальників призначається за начальника залоги, якому, в зазначених цим статутом випадках, підлягає все розположене там військо і всі військові. 3. В тих місцях, де постійно перебуває командуючий округою, окремих осіб для виконання обовязків начальників залоги не призначається, а всі розпорядження по залозі видає командуючий округою. 4. Начальників фльотів та портів призначається за начальників залог не інакше, як за згодою Військового Міністра. 5. Частини, команди та окремі особи морської офіції, перебуваючи на березі, хоч-би тимчасово, підлягають начальникові залоги на загальних підставах (арт. 12). 6. Начальників морських команд, які тимчасово перебувають на березі, але призначених до - 6 - плавання, а також начальників кордонної охорони, звільняється від призначення їх на посади началь- ників залоги. Як що начальником залоги призначено ко- менданта або повітового військового начальника, то окремої особи для виконання коменданцьких обовязків не призначається. 7. Начальників залоги призначає командуючий округою або старший військовий начальник райо- ну, про що оголошується в наказі окрузі або частині. До одержання наказу округи, обовязки началь- ника залоги виконує старший з начальників. 8. Про свій вступ до виконання обовязків начальника залоги призначений начальник оголошує в наказі залозі, після чого всі начальники окремих військових частин та команд повинні заявитися до нього в призначенний ним час. Про своє призна- чення за начальника залоги він повідомляє також місцеву цивільну владу. 9. Коли до залоги прийде тимчасово в служ- бових справах начальник, старший від начальника залоги, то начальник залоги приймає його як на- лежить меншому старшого і далі виконує свої обо- вязки. Коли до складу залоги прийде частина, начальник якої старший від начальника залоги, то начальник залоги далі виконує свої обовязки, поки не буде наказу про призначення нового начальника залоги. 10. В тому разі, коли начальникові залоги необхідно тимчасово виїхати з району залоги, він передає виконання своїх обовязків старшому з на- чальників частин залоги, оголошує про це в наказі залозі і рапортом повідомляє свого безпосереднього начальника. - 7 - 11. Розпорядження начальника залоги виконується всіма частинами й особами, які належать до складу залоги, а також військовими частинами, які переходять і тимчасово спинилися в районі залоги. 12. Начальник залоги повинен: 1) Провадити загальний нагляд за додержанням військової дисципліни та зовнішнього порядку всіма військовими та військом залоги, але не втручатися до внутрішніх та господарчих розпоряджень їх. 2) Наглядати за справним відбуванням варти та точним виконанням залогової служби взагалі. 3) Наглядати за правильним виконуванням військом військово-поліційних обовязків. 4) Наглядати, щоб підлеглий йому комендант точно виконував свої обовязки. 5) В місцях, де нема комендантов фортець, а також повітових військових начальників, начальники залоги повинні провадити загальний нагляд за продовольчими склепами в районі залоги, вчиняти їм періодичні, а в разі потреби й наглі огляди і про наслідки таких оглядів кожен раз повідомляти інтендантуру, яка цим склепом заряджає. 13. Про безладдя, помічене у війську залоги, і про випадки порушення військової дисципліни начальник залоги повідомляє начальників тих частин, де це було помічено, а в важливих випадках вживає заходів до негайного припинення безладдя і зараз же доповідає про це своєму безпосередньому начальникові. 14. Начальник залоги повинен полагоджувати непорозуміння, які виникають між сукупно розміщеними частинами війська, що до розміщення, користування пляцами, майданами, стрільбищами, ма- - 8 - ніжами і т. и. і, коли це потрібно, визначати ко- жній частині час та порядок користування з них. 15. Як що цивільна влада буде вимагати вій- ськових команд для встановлення порядку, для підмоги підчас суспільного лиха, чи для іншої потреби, то начальник залоги видає необхідні за- рядження. 16. Коменданта призначається переважно з ча- стин, що безпосередньо підлягають начальникові залоги, але в усякому разі з сухопутного війська. Коли ж начальник залоги визнає необхідним при- значити коменданта від частини, що прямо йому не підлягає, то представляє про це командуючому військом округи. 17. З боку дисциплінарного начальник залоги користується правами й владою, зазначеними в арт. арт. 13 і 14 Дисциплінарного Статуту. РОЗДІЛ 2. Про комендантів. 18. В містах, де нема особливих комендантів, обов'язки їх виконують повітові військові началь- ники; коли-ж там їх нема, то начальник залоги призначає комендантом одного з старшин залоги, але не з числа начальників окремих частин. 19. Комендант безпосередньо підлягає началь- никові залоги. 20. Загальні обов'язки коменданта полягають в наглядові: 1) за додержанням дисципліни та зовнішнього порядку серед війська, розположеного в даному пункті; 2) за справним удержанням варт та точним виконанням залогової служби; - 9 - 3) справним удержанням скарбових будівель; 4) за справним утримуванням заарештованих військових на мійських гавптвахтах і в місцях увязнення цивільної офіції; 5) за загальним порядком у військових шпиталях. В разі зменшення наряду на варти, комендант доповіщає про це начальникові залоги. 21. Комендант повинен урегульовувати всі наряди між сукупно розположеними різними окремими частинами війська, а також робити необхідні розпорядження про призначення возів та коней для перевозу зі станції до шпиталів хворих, скарбового майна і т. и., пильнуючи в таких випадках додержання черги відповідно до засобів кожної частини. 22. Комендант робить розпорядження про розміщення перехідних команд, а, в разі потреби, розподіляє людей цих команд на харчування між частинами війська. 23. В разі виникнення яких-небудь непорозумінь з приводу розміщення військових частин або перехідних команд, комендант доповіщає про це начальникові залоги. 24. Комендант робить розпорядження військовим командам, що прибули на пожежу, а, в разі потреби, вимагає від вартової частини надсилки додаткових команд. 25. Коли хто з військових осіб порушить військовий або громадянський порядок, то комендант вживає заходів у межах своєї влади до припинення безладдя та повідомляє про це начальників тих частин, до яких належать винуватці. Про ці випадки доповідає начальникові залоги. 26. Комендант стежить за тим, щоб військові, - 10 - які перебувають у службових справах або у від- пуску, не проживали в місцях розполоґу війська довше від дозволеного терміну та без документів. 27. Для записування відомостей про військо- вих, що тимчасово прибувають до району залоги, в управлінні комендanta повинно бути 2 книги: одна для старшин, військових лікарів та урядовців і 2—для козаків, до яких записувати: хто прибув, ким підписано білет або припис, адресу помеш- кання і термін від'їзду. 28. Як що військовий, що перебуває в від- пуску подасть заяву про свою хворість, яка за- важає йому виїхати до місця служби, то комендант повинен запросити санітарного старшину або ци- вільного лікаря для огляду хворого, а самий огляд переводиться в присутності комендanta або ординованого з його розпорядження старшини. Акт про огляд хворого комендант пересилає до начальника хворого, а його самого виряжає до військового шпиталю або до лікарні цивільної офіції і потім стежить, щоб після видужання хво- рий негайно виїхав до місця служби. Про час виїзду військового, який видужав, комендант робить відмітку на його білеті та по- відомляє його начальство. 29. Коли військовий, що перебуває в відпуску не може вибратися вчасно до місця служби з за- конної причини, то комендант посвідчує про це на його білеті, та повідомляє відповідного началь- ника про причину загайки і про час його від'їзду. 30. Комендант наглядає за додержуванням форми одягу при виконанні службових обовязків всіма військовими, які перебувають на дійсній службі і проживають в даному пункті постійно чи тимчасово. - 11 - 31. Комендант повинен допомагати місцевій поліції в тім, що торкається до доброго ладу та порядку поміж військовими та громадянами, але не може втручатися до справ, які належать до поліції. 32. Що до покарання дисциплінарною карою непідвладних комендантові військових, то він користується з прав, зазначених в арт. арт. 13 і 14 Дисциплінарного Статуту. 33. Крім випадків, зазначених у попередніх арт. арт., залежність війська залоги та військових від місцевого коменданта виявляється в наступному: 1) військо залоги повинно виконувати всі розпорядження коменданта що до наряду варти і залогової служби; 2) за день до переходу через місто кожна частина повинна надіслати посланцем комендантові відомість про число людей, які прибувають, або мають перейти через місто; 3) поодинокі військові, що прибувають до міста і не належать до складу залоги, повинні зголоситися до комендантського управління, пред'явити свої документи і залишити адресу. 34. В місцях розположення великого числа війська мусить бути призначено одного зі старшин в розпорядження коменданта для виконання обов'язків комендантського ад'ютанта. Це призначення робить начальник залоги на свій погляд. Комендантський ад'ютант виконує доручення коменданта дотичні залогової служби. - 12 - ВІДДІЛ ІІ. Вартова служба. РОЗДІЛ 1. Загальні положення про варти. 35. Варти призначається: 1) для охорони скарбового майна та заарештованих осіб; 2) для охорони громадського порядку. Загальні ж обов'язки всіх варт — охороняти громадянство в районі їхнього перебування від усякої небезпеки. 36. Для охорони військових складів та господарських закладів другорядного значення з дозволу командуючого округою замісць варт призначається сторожові бекети, які для безпосередньої охорони майна виставляють сторожів (додаток 1.). 37. Варти, що до їхньої важливості, поділяється на велику, звичайну та малу. За вартівничих призначається: до великої — старшину, до звичайної — підстаршину і до малої — гурткового або козака. Одну з великих варт, яка має найбільше значення і, по можливості, середню називається головною. Вартівничими до звичайних варт може бути призначено й гурткового. Малими вартами називається ті варти, які виставляють від себе тільки по одному вартовому і в яких вартівничі виконують обов'язки розвідників. 38 Варти виставляють від себе вартових. Вартовим є кожний козак, поставлений на бекет з мушкетом, або з холодною оголеною зброєю. - 13 - ПРИМІТКА: Вартові, озброєні пістолями та холодною зброєю, тримають холодну зброю оголеною, а пістолі — в кобурах, але конвойні, що вартують біля заарештованих у вагонах, повинні мати шаблі в піхвах, а пістолі — в кобурах з розстібнутими покришками. 39. Шоб розвести вартових по бекетах призначається одного або кількох розвідників. Колиж їх кільки, то їх зазначається першим, другим, третім і т. д. За розвідників призначається переважно гурткових. 40. До великої варти, крім вартівничого, призначається помішника вартівничого (з підстаршин) та сурмача. Крім того, до варти всіх розрядів призначається по козакові — посланцю. 41. До варти при заарештованих призначається необхідну кількість козаків — виводних — для супроводу заарештованих в межах варти. 42. Вартівню, при якій улаштовано місця для заарештованих, зветься гавптвахтою (додаток 2). 43. Для догляду за точним виконанням вартами своїх обовязків призначається чергового по вартах з булавних старшин або сотенних командирів. При численності варт, в підмогу черговому по вартах призначається одного старшину — помішника (рунда). Коли число варт мале, або варти розположені сукупно, то помішника чергового по вартах можна не призначати. В тих пунктах, у яких не більш одної варти та кільки сторожових бекетів, з дозволу начальника залоги чергового по вартах можна не призначати. Обовязки в цьому разі покладається на чальником залоги на чергового в частині старшину, - 14 - його помішника, або на сотенного тієї сотні, від якої призначено варту. 44. При великому числі або розкіданості варт, їх поділяється на два або більш відділів з таким обрахунком, щоб до одного відділу, по змозі, призначалося не більш, як 300 чоловіка. В такому разі для кожного відділу призначається чергового по вартах, його помішника і головну варту. 45. Варти звичайні й сторожові бекети підлягають начальникові залоги, комендантові, або безпосередньо черговому по вартах. Тимчасові варти (арт. арт. 195 — 197) підлягають тільки начальникові залоги та коменданові. Варти окремих частин війська комендантові й черговому по вартах не підлягають. 46. Команди, що мають заступити на варту, підлягають комендантові та черговому по вартах з менту виконання сигналу „збір“, підчас розводу варт. 47. На осіб, що входять до складу варти під час відбування ними вартової служби, не повинно накладати дисциплінарних кар; за недбалість та незначні проступки на них накладається кару після того, як вони відбудуть варту, в разі ж коли буде вчинено який-небудь значний проступок, винуватця повинно відрядити до його частини й замінити його від цієї частини іншою особою. 48. Команди частин стають на варті з тією пальною чи холодною зброєю, якою озброєні частини; пістолі ж на варти, при відсутності іншої зброї, повинні бути з відкритими кобурами. Підчас виконання вартової служби пальна зброя повинна бути готовою до стрілу. Кожна особа варти, яка озброєна пальною зброєю, повинна мати при собі певну кількість па- - 15 - тронів, а саме: для мушкета й карабіна 3, а для пістоля 2 вірванти. У вартових покришки ладівниць чи кобурів повинні бути відстібнуті, а'патронні пачки в ладівницях розпаковані. 49. Пальну зброю варгові повинні набивати тільки підчас її вживання; як щож начальник залоги визнає необхідним на де-яких бекетах мати зброю завжди набитою, то її набивається, як за значено в арт. 128. 50. Всі непорозуміння, які виникнуть на місцях, при переведенні в життя загальних правил цього статуту, пояснюється командуючим округи згідно з місцевими умовами, але-ж: 1) щоб пояснення ці відповідали вимогам статуту і 2) щоб про порушення точних вимог статуту, командуючі округами доповідали по підлеглості. 51. Наряд варт робить коменданта згідно з затвердженим командуючим округою розкладом бекетів. При цьому коменданта складає: а) докладний розпис наряду на варту і б) табелі бекетів (додаток 3), в яких зясовується особливі обовязки варт і вартових на кожному бекеті. Табелі бекетів та розпис наряду-затверджується начальником залоги і розсилається всім окремим частинам залоги. Про кожну зміну наряду коменданта повинен своєчасно повідомити частини війська. Розпис наряду на варту і табелі бекетів мусять бути в кожній сотні, яка несе вартову службу. 52. Число постійних бекетів можна відмінити тільки з дозволу командуючого округою. Про необхідність відміни начальник залоги повинен доповісти командуючому округи з поясненням причин. ПРИМІТКА: З менту оголошення мобілізації чи переходу на нормальний стан по демобілізації, - 16 - зміну кількості постійних бекетів робиться начальником залоги на підставі „Пляну наряду варт в за- лозі підчас оголошення мобілізації і переходу на нормальний стан“, який заздалегідь виробляється і затверджується командуючим округою. 53. Варту не повинно залишати без зміни більш, як одну добу. 54. Всі варти одного відділу призначається від одної окремої частини; за браком людей в одній частині, додаток призначається від іншої; в такому разі від частини, яка дала додаток, при- значається рунда. 55. Коли вартову службу в одному місці відбуває кілька частин, то варт не повинно розподіляти по районах, щоб частини не заступали завжди одних та тих же варт, але в де-яких виключних випадках, як наприклад: в разі тимчасової нечисленності залоги, в разі екстрених нарядів війська і в інших подібного роду випадках, з дозволу начальника залоги, можна тимчасово допускати заступання варти по районах. 56. Кожна варта мусить складатися з людей однієї сотні (батареї). Коли ж це неможливо, то з людей одного куріня. 57. В пунктах сукупного розміщення ріжних родів війська, їх усіх вживається для відбування вартової служби. Для того: 1) Начальник залоги визначає кількість людей кожного роду війська, яка може нести вартову службу і розподіляє тих людей так, щоб вони несли її (службу) рівномірно; 2) Частини, призначені на далекі варти, з дозволу начальника залоги можуть користуватися з місцевих засобів перевозки (залізницями, трам- - 17 - вaями і т. и.), а також технічними засобами частин, що складають залогу (автомашинами). 58. Варта повинна мати число козаків, розра- ховане на три зміні вартових і відповідне число розвідників. До цього числа додається виводних, де вони потрібні, а до великої варти ще й посиль- ного козака. До звичайної і малої варти посильною козака призначається лише з розпорядження начальника залоги. 59. Для кожного вночішнього бекету надси- лається до смерку по дві зміні вартових, які на світанку повертають до своїх частин. Годину заступлення вартових на вночішній бекет та зміну їх призначається комендантом. 60. Число розвідників мусить відповідати чи- слу бекетів та їх розкладу, а саме, щоб розвід- ник для обходу бекетів та повороту до вартівні витратив не більш, як півгодини і щоб один розвід- ник не виставляв більш, як 5 вартових. В холодне чу, коли вартових повинно зміняти через одну годину (згідно з статутом), до всіх варт, що мають бекети на дворі або в помешкан- нях, яких не опалюється, призначається дві черзі розвідників. Для малих варт в такому разі дода- ється розвідника, який повинен чергуватися з вар- тівничим. Коли вартові прийшли на варту з однією зміною розвідників, а потім, в разі, що холод по- дужчав, виникла потреба в другій зміні, черговий по вартах вимогає її сам безпосередньо від одпо- відних частин. 61. Перед розводом варти, всіх козаків, при- значених до варти поділяється згідно з „Статутом Внутрішньої Служби“ на зміни і записується вар- - 18 - тівничими або їх помішниками до „Відомостей про бекети“ (додаток 4). Коли будуть переміни в змінах, то про це записується до відповідної графи (рубрики). Відомості про бекети, коли варта зміниться, відсилається до канцелярії частини, а звідти — до комендантського управління. РОЗДІЛ 2. Пароль та пропуск. 62. Пароль є таємне слово, яке переконує чергового по вартах, його помішника та вартівничого, що особу, яка прибула з наказом, дійсно уповноважено на це відповідним начальником, крім того, пароль підтверджує, що варту, яка прийшла зміняти, дійсно призначено для цього. 63. За пароль беруть завжди назву якого-будь міста або місцевості. 64. Пароль щоденно призначає начальник залоги і передає його комендантові. 65. На передодні вступу на варту, комендант надсилає до тієї частини, від якої призначає чергового по вартах, записку, в якій зазначає старий і новий пароль; записка мусить бути в запечатаній коперті з написом; наприклад: „Черговому по вартах. Пароль на 15 жовтня“. Коперту з паролем надсилається з канцелярії частини черговому по вартах і передається під його розписку. 66. Черговий по вартах передає обидва паролі своїму помішникові та вартівничим на записках під час розводу. Для тих варт, які не були на розводі, черговий по вартах повинен надіслати записи з паро- — 19 — лем завчасно до тієї частини, від якої признача- ється додаток, за своїм підписом. 67. Як що є бекети, на яких вартовому до- зволяється пропускати тільки де-яких осіб, то крім паролю призначається друге таємне слово — „про- пуск“, яке дає спромогу впізнати тих осіб, яких вартовий повинен пропустити. Кожного, хто під- ходить до бекету, вартовий зупиняє й питає: „що пропуск?“. Хто не знає пропуску, того вартовий не про- пускає і викликає вартівничого. 68. Пропуск повинен завжди мати назву яко- гось добре відомого козакам військового предме- ту, на таку ж початкову літеру, як і пароль; на- приклад: пароль — „Бахмут“, пропуск — „Багнет“. 69. Пропуск призначається й передається ра- зом з паролем, але черговий по вартах передає його тільки тим вартам, що мають бекети, для яких призначено пропуск. 70. Вартівничі „паролю“ нікому не кажуть; „пропуск“ повідомлюють розвідникові та вартовим лише, того бекету, для якого призначено пропуск. РОЗДІЛ 3. Розвід варт. 71. Годину для розводу варт призначає на- чальник залоги. 72. За півгодини до виходу на збірне місце, варти повинні бути цілком готовими в касарнях. До цього часу вартівничий повинен прийняти вар- ти, перевірити розрахунок і оглянути чи справні зброя, патрони й одежа на козаках. До того вар- тівничі повинні перевірити розвідників і вартових першої зміни, чи знають вони свої обовязки, ко- - 20 - ли ж вони не ясно відповідають на запитання, то треба їм все добре пояснити. 73. Розвід робиться черговим по вартах, а в частині — (арт. 43) черговим старшиною. До місця розводу варти приводиться за п'ят- надцять хвилин до часу розводу, одягненими по формі (додаток 5). 74. На зазначеному для розводу місці варти стають розгорнутим строєм; інтервали між ними — два кроки. Вартівничі стають на правих флянгах. Варт у першому ряді. Помішники вартівничих — лівіше від них, один позад другого, а коли по- мішник один, то він стає позад вартівничого в дру- гому ряді. 75. Розвідники стають: перший — на лівому флянзі першого ряду, другий — позад його в дру- гому ряді, третій — ліворуч і поруч з першим, че- твертий — поруч з другим і позад 3-го і т. д.. Сурмачі (довбіші) стають правіше і поруч з вартівничими. З дозволу начальника частини до розводу може бути призначено хор музики. Підчас морозу більшого від 10 степенів хора музики на розвід не виводиться. 76. Для зустрічі чергового по вартах, поміш- ник його (рунд) подає команду: 1) „Струнко“, 2) „до варти слу-хай“, після чого стає праворуч від сурмача тієї варти, що стоїть на флянзі. Коли помішника чергового по вартах (рунда) нема, то команду подає старший з вартівничих. Після команди рунд або старший вартівничий стає на своє місце й віддає пошану встановленим по- рядком. Як що підчас розводу прибуде командир ча- стини або інший висший начальник, то черговий - 21 - по вартах для зустрічі прибувшого подає команду: „Струнко, вправо (вліво) глянь! Панове старшини!“ і рапортує начальникові. 77. Черговий по вартах, прийнявши пошану, подає команду: „До но-ги“ і потім перевіряє правильність наряду та справність людей варт; після скінчення перевірки подає команду: „Збір“. По цій команді сурмачі (довбищі) або оркестра, коли вона бере участь у розводі, грають „збір“. Після гри „збір“ черговий по вартах подає команду: „Вартівничі на середину, ходом-руш“. Вартівничі а також рунд виходять вперед і стають спинами до фронту на віддалі 15 кроків перед серединою фронту розводу, по черзі своїх варт, при чому рунд стає на правому флянзі. Черговий по вартах передає вартівничим і сво- йому помішникові записи з паролем. Вартівничі старшини та рунд, коли виходять перед середину розводу, прикладають праву руку до шапки, а як стануть на свої місця, то спускають руку. 78. Передавши пароль, черговий по вартах дає необхідні вказівки, а потім командує: 1) „Вартівничі на свої місця“, 2) „ходом-руш“; вартівничі обертаються і найближчим шляхом йдуть на свої місця. Після цього черговий по вартах подає команду: „1) Право-руч, 2) ряди-двій, 3) на пле-че, 4) на варту, 5) ходом-руш!“. ПРИМІТКА: 1) Варти, які мають менш, як 8 рядів, не двоять рядів. 2) Варти, озброєні холодною зброєю, коли йдуть на варту або повертають з неї, зброї з піхов не виймають і команди „на плече“ їм не подається. Вартові таких варт виймають зброю з піхов тоді, - 22 - коли перша зміна вартових шикується, щоб іти на бекети. 3) Варти від кінноти вживають при вишиковуван- ні в строю команди згідно з „Стройовим стату- том кінноти“ з тією ріжницею, що всі старшини й начальники варт стають не перед фронтом, а як це встановлено для варт піших. 79. З початком руху оркестра, залишаючись на місці, грає „марш“, а коли оркестри нема, то сурмачі грають (довбиші бютъ) „на варту“. Сурмачі перестають грати, коли вартам буде подано ко- манду: „вільно“. 80. В окремій частині, яка дає добавок (арт. 53), розвід варт робиться rundom. 81. Розходячись по своїх місцях, або повер- таючи після зміни, варти повинні керуватися за- гальними правилами що до руху військових команд, при чому, коли велика варта йде рядами, то сур- мач іде поперед неї на віддалі двох кроків від помішника вартівничого. РОЗДІЛ 4. Зміна варт. А) Зміна варт з чільним вартовим. 1. Зміна варт без знамена. 82. Не доходячи 60 кроків до того місця, де знаходиться стара варта, начальник нової варти подає команду: „Струнко“, а потім вишиковує свою варту за 15 кроків перед платформою так, щоб правий флянг нової варти став би супроти лівого флянгу старої. По команді „струнко“ сурмач (чи довбиш) починає грати „на варту“ і грає, аж поки нова варта не зупиниться на місці; підчас, коли варта вишиковується, сурмач (чи довбиш), не пе- рестаючи грати, переходить на правий флянг своєї - 23 - варти. Коли варта зупиниться, люди беруть му- шкети „до но-ги“. 83. Коли нова варта за тіснотою місця буде підходити до старої в строю рядами, наближаючись з правого боку, то начальник варти зупиняє її, як було вказано в попередньому арт. і поверта її фронтом. Коли ж вона буде підходити з лівого боку, то буде вишковуватись по команді: 1) „Ліве кри- ло вперед-руш, 2) варта шикуйсь, вліво-руш“. 84. Зупинивши і вирівнявши варту, началь- ник її подає команду: „До варти слухай“ і, став- ший на своє місце, опуска шаблю до низу, а сур- мач (чи довбиш) в цей мент грає одно коліно по- ходу. 85. Коли нова варта буде за 60 кроків від старої — то останню викликається „до зброї“, і начальник її подає команду: „Струнко“. Коли ж нову варту буде зупинено і вирівнено, стара варта першою віддає пошану новій, для чого начальник її коман- дує: „До варти слу-хай“ і, ставши на своє місце, сам віддає пошану встановленим порядком. Сурмач (довбиш) цієї варти в цей мент грає одно коліно походу. 86. По скінченню сурмачами гри, начальники варт, взявши шаблі в перше положення „салюту“ ідуть собі на зустріч і за 2 кроки один від одного зупиняються й опускають шаблі. Начальник нової варти називає свою рангу та призвіще й пароль старої варти. Начальник старої варти, вислухавши це, називає свою рангу і при- звіще; після цього, взявши шаблі в перше положен- ня „салюту“, обидва начальники варт ідуть на свої місця. Варти, починаючи з старої, беруть мушкети - 24 - „до но-ги“. Начальник нової варти командує: „Чіль- ні вартові вперед“. Викликаний вартовий іде до старого вартового і приймає від нього „здачу“, після чого старий вартовий вздовж фронту своєї варти йде на лівий її фланг. Після цього обидва начальники варт одночасно командують: 1) „Право-руч, 2) ходом-руш“. Стару варту відводиться з платформи, а нову уводиться до вартівні. Сурмачі обох варт грають марш. 87. Коли стара варта зійде з платформи, на- чальник варти зупиняє її і подає команду: „Помі- шник вартівничого і розвідники вперед“. Після цього призначає старшого над вартою і, давши на- каз поставити мушкети в таган, разом з виклика- ними йде до вартівні здавати варту. Коли буде 10 і більш ступенів морозу і під- час непогоди, варту, яку змінюється, уводиться до вартівні. 88. Нова варта, увійшовши до вартівні, виши- ковується, вартівничий викликає розвідників і нака- зує їм відібрати від розвідників попередньої варти відтиски з печатей по опису та словесну здачу кожного бекету, наглядаючи за тим, щоб здачу робилося правильно. Виконавши це, вартівничий викликає в першу чергу вартових, нагадує їм їхні обовязки, наказує розвідникові розвести їх по бекетах і пильно стежити за правильною переда- чою бекетів попередніми вартовими, вирішає пер- шу чергу, потім перевіряє розрахунок решти лю- дей і наказує їм поставити мушкети до стояків. 89. Новий вартівничий повинен прийняти від старого: 1) розпис бекетів, плян бекетів та інструкцію; 2) речі, які є у вартівні по реєстру; - 25 - 3) на гавптвахтах — книгу заарештованих, записки про арешти та самих заарештованих по реєстрові, підписаному старим вартівничим. 90. Вартівню з майном, що є в ній, на великих вартях приймає помішник вартівничого. 91. Розвідники обох варт, коли повернуть до вартівні, доповідають (додаток 12) про заступлення та здачу бекетів своїм вартівничим, а у великих вар- тах — помішникам вартівничих, які, відібравши рапорти від своїх розвідників, підходять без му- шкетів до своїх вартівничих і рапортують: в новій варті про заступлення, а в старій — про здачу варт і бекетів. 92. Як що підчас рапортування буде присут- нім черговий по вартах, або який інший началь- ник, то вартівничий приймає рапорт, віддає, які треба, розпорядження, підходе до старшого з на- чальників і рапортує йому про заступлення на варту. 93. Після рапорта про прийом та здачу беке- тів обидва вартівничі підписують бекетову відомість попередньої варти, причому новий вартівничий вписує до відомості все, знайдене несправним. По- тім старий вартівничий веде свою варту до ка- сарень. 2. Зміна знаменних варт. 94. Знаменну варту зміняється так само, як і незнаменну, лише з такими відмінами: 1) Коли чільний вартовий старої варти стане після здачі бекету на своє місце, командир пер- шої чети нової варти бере шаблю в перше поло- ження „салюту", підходить до знаменного і ко- - 26 - мандує йому: „Ходом-руш“, разом з ним іде до кімнати вартівничих, де й ставить знамено. Після переносу знамена до вартівні обидва вартівничі одночасно командують: „Право-руч, ходом-руш“. 2) Коли стара варта зійде з платформи, вартівничий зупиняє її, викликає розвідників і бунчужного. Старшому старшині сотні наказує віднести знамено, а потім іти до касарень; сам же з викликаними іде до вартівні для здачі варти. Після команди старшого старшини сотні варта вишиковує чети, а в цей час знаменний переходить до середини першої чети, а асистент стає поруч з ним, з лівого боку. Розвідники старої варти, коли знімуть своїх вартівників з бекетів, вишиковуються і під командою старшого з четових ідуть до касарні. 95. Коли знаменна варта в сотенному розрахунку, зміну варт робиться, як вказано раніше, але ж знамено старої варти відноситься першою півсотнею в супроводі сурмачів (довбишів). Другу півсотню веде її командир, не чекаючи на здачу варти. 96. В разі призначення нової варти від тієї ж частини, від якої була стара варта, знамено передається новій варті. Для того, коли чильний вартовий старої варти стане на своє місце, командир першої чети нової варти бере шаблю в І-е положення „салюту“, підходить до знаменного, командує йому: „Ходом-руш“ і направляється з ним до кімнати вартівничих. Зміну знаменного робиться в вартівні, коли увійде туди варта. 97. Музика, яка прибула з новою вартою, після взаємної віддачі пошани вартами, залишається на місці і грає марш, аж доки нова варта - 27 - не увійде до вартівні; пісця цього повертає до касарні. Б) Зміна варт, що не мають чільного вартового. 98. Підчас зміни варт, що не мають чіль- ного вартового, вартівничий нової варти вишиковує свою варту, зупиняє її перед вартівнею, а сам іде до вартівні сказати начальнику старої варти свою рангу, призвіще і пароль старої варти. Після цього нову варту заводиться до вартівні і вишиковується там супроти старої варти або поруч з нею, як буде зручніш. 99. Після взаємної віддачі пошани вартами, вартівничі одночасно командують: 1) „До но-ги, 2) право-руч, 3) ходом-руш“. Стару варту виводиться з вартівні і зупиняється поблизу від неї, а нова заступає її місце. Далі зміну провадиться порядком, вказаним в арт. 87—93. РОЗДІЛ 5. Виставлення вартових і зміна їх. А) Виставлення вартових. 100. Вартові можуть бути надвірні і внутрішні, як ті так і другі — поодинокі і парні. Одного з парних вартових призначається за старшого. Відносно другого він виконує обовязки розвідника. 101. На надвірних бекетах ставиться будки для вішання в них бекетового одягу. На парних беке- тах будки становиться при вході до будинку, одну супроти другої, відкритими сторонами. На поодин- кових бекетах будку ставиться при вході з бу- динку з лівого боку, відкритою в той бік, куди вартовий повинен стояти лицем. - 28 - 102. Вартових виставляється: 1) поодиноких з лівого боку виходу від того місця, на яке їх призначено, спіною до виходу. На надвірних бекетах — з правого боку будки так, щоб вони торкались до неї лівим ліктем і рівнялися з попередньою стороною будки; 2) парні — по обидві сторони виходу лицем до лица, а на надвірних бекетах — вартовий, призначений за старшого, стає з лівого боку від виходу, на один крок лівіше від будки, а правий (від виходу) вартовий — з правого боку будки, як це вказано в п. 1-м. Б) Зміна вартових. 103. Кожна черга вартових, вирушаючи до бекетів, шикується: як що вона має не більш як три вартових — в один шерег, а як більш, то в два шереги. Зміни йдуть фронтом розвідники ідуть на два кроки поперед них. З першою зміною нової варти розвідник старої варти іде ліворуч і поруч з розвідником нової варти. Команди подає розвідник нової варти. Коли йдуть парні вартові, то призначений за старшого, іде на два кроки поперед другого. Почесні вартові з підстаршин ідуть для зміни поруч. Як що на варту буде призначено дві зміни розвідників, то при виставленню або зміні вартових вперше з чергою повинні йти обидва розвідники, а потім вони повинні чергуватися. В такому разі розвідник старої варти іде ліворуч і поруч з розвідником другої зміни нової варти. 104. Підчас руху зміни тримають мушкети „на плече“. Зміни вартових, озброєних холодною зброєю та карабінами, пістолями йдуть до бекетів з цією зброєю в піхвах (пістолі тримають в кобурах) і з карабінами за спиною. Наближаючись до вартового, якого треба - 29 - змінити, розвідник за 10 кроків від нього подає команду: „Струнко“. 105. Розвідник, коли підведе до вартового зміну на 2 кроки, то подає команду: „Зміна, стій“. При цьому мушкети береться до столпів, а сам вартовий стає на один крок зпереду і проти правого флянгу зміни, лицем вздовж фронту, розвідник старої варти стає таким же чином на один крок зпереду проти лівого флянгу зміни. Потім новий розвідник подає команду: „Зміна вперед, ходом-руш“; по цій команді старий вартовий робить крок вправо, а новий стає на його місце і відбирає від нього здачу, лишаючись спиною до зміни, як що не треба оглянути, що є на бекеті. Коли новий вартовий вийде зміняти, то решта козаків зміни сходиться до правого флянгу. Зміни, що мають шаблі оголеними, після зупинки шабель до піхов не вкладають, а далі тримають їх „на плече“. Новий вартовий, озброєний карабіном знімає його і бере „до но-ги“ по команді розвідника: „зміна, стій“. Старий вартовий закидає карабін за спину, коли стане на своє місце в зміні. Як що зі зміною іде три розвідники (один старої варти, а два нової), то розвідник першої зміни нової варти під час зміни стає на два кроки зпереду проти правого флянгу зміни, а розвідник другої зміни — ліворуч і поруч з ним; коли є два розвідники одної варти, то розвідник другої зміни стає на один крок зпереду проти лівого флянгу зміни. Всі команди в цих випадках подає розвідник першої зміни нової варти. 106. Старий вартовий, коли наближається зміна, бере мушкет „до-ноги“ і стає „струнко“; коли ж передасть новому вартовому здачу то стає - 30 - на лівий флянг зміни, а новий вартовий обертається кругом. Потім розвідник подає команду: „На плече“ і веде зміну до другого бекету. Коли по дорозі від одного до другого бекету зміні трапиться пройти мимо вартівні, то розвідник заводить до неї вартових, які здали бекети. 107. Словесна здача бекету робиться так: старий вартовий каже новому: „бекет от-такий, повинно охороняти от-те та от-те (передає обовязки, що до бекету); до здачі належить: печатей стільки-то, кожух, повстяники, і т. ин.“ (називає все, що належить до здачі). 108. Коли до здачі належать замки та печатки, новий вартовий повинен разом з розвідником оглянути їх і переконатися, що вони цілі, що справні шнури, а також, чи цілі двері від комор, скринь або скриньок. 109. Коли виставляється першу зміну вартових, обидва розвідники наглядають, щоб старий вартовий правильно передав здачу новому та переконується, чи справний одяг, який приймається. Теж саме повинен робити розвідник кожної зміни. 110. Як що старий вартовий повинен передати новому вартовому бекетовий одяг, у який він одягнений, то він скидає його після зміни. Розвідник допомагає вартовим скинути й одіти бекетовий одяг. Чильному вартовому допомагає сурмач (чи довбиш). 111. Парні вартові (де одного призначається за старшого, який і водить другого на бекети) змінюються самі, як це вказано в арт. арт. 106—108, при чому, призначений за старшого зпочатку виставляє на бекет свого вартового, а потім зміняється сам зі старшим старої зміни. 112. Почесні вартові з підстаршин зміняють - 31 - старих вартових одночасово, кожен окремо, при- чому команди не подається. Почесних вартових з підстаршин завжди призначається на парні бе- кети. 113. З першою зміною парних вартових нової вarti повинен іти старший з козакiв старої зміни старої варти лівіш i поруч зі старшим нової зміни. 114. Коли проводиться зміну внутрішніх вар- тових, розвiдник пiдводить змiну до входу до по- мешкання i подає команду: „Стій, зміна вперед, ходом-руши". Після цієї команди новий вартовий іде за розвідником і тримає мушкет (карабін) при стопі (шаблю „на пле-че") i як увійде до помешкання, то змінює старого вартового, як це зазначено в арт. арт. 86—90. Решта зміни чекає на розвідника. 115. Коли останній вартовий першої зміни нової варти заступить на варту, розвідник старої варті веде змінених вартових до вартівні, а роз- відник нової варти іде ліворуч від розвідника ста- рої варти. РОЗДІЛ 6. Порядок у вартах. А) Виражання змін і заступання їх на бекети. 116. Вартових повинно зміняти через кожних дві години. Зміну робити у нечітні години. Як що вартові стануть на варту в чітну годи- ну, то другу зміну вартівників виряжається на бе- кети в наступну нечітну годину. Коли погода тиха, але морозу 15 ступенів і більше, 'а підчас вітру, не менш як 15 ступенів, вартових зміняється через одну годину; дозволяється робити зміну. вартових через одну годину також підчас спеки. — 32 — 117. Як що вартових змінялося через одну годину, то в бекетовій відомости, понижче розкладу бекетів (внизу сторінки) зазначається, що вар- тових з такої-то години змінялося через одну годину, а з такої-то години після вступу такої-то зміни і далі, — через дві години. Коли було дві зміні розвідників, то, крім до того, треба ще зазначити, який саме розвідник і в який час ставив вартових. Як що варту зміняється в чітну годину, то в бекетовій відомості треба зазначити, що другу зміну виряжено на бекети в такій-то годині. 118. Для вирядження другої та наступних змін вартівничі, а в великих вартах помішник вартівничого, наказує козакам зміни взяти мушкети та вишикуватися проти своїх розвідників, які виводять зміну з вартівні і розводять їх по бекетах згідно з арт. арт. 85—88. Чильний вартовий іде з вартівні до будки й під доглядом помішника вартівничого зміняє старого вартового. 119. Змінивши останнього свого вартового, розвідник заводить свою зміну до вартівні, де вона може відпочивати до приходу всіх розвідників з їхніми змінами і до розрахунку не входять. 120. Після вирядження кожної зміни помішник вартівничого, а де його нема, то сам вартівничий, робить розрахунок варти на випадок викликання її до зброї. Коли повернеться вся зміна, знову робиться розрахунок. Б) Перевірка варти. 121. Помимо осіб, яким варти підлягають (арт. 43.), правом перевірки варти також користуються: 1) всі командири частин, від яких варти - 33 - призначено, починаючи з сотенного командира, 2) рунд, 3) з доручення коменданта булавний стар- шина комендантського управління і комендантський ад'ютант. У осіб, зазначених в 3-му п., вартівничий питає пароль. Сотенний командир, рунд і комендантський ад'ютант перевіряють варту, не викликаючи її до зброї, причому прибувший особі віддається вста- новлену пошану. 122. В разі, що особа, яка має право переві- ряти, зайде до вартівні, варта вишиковується без мушкетів, а вартівничий, подавши команду: „струн- ко“, рапортує (докладає) прибувшому про стан варти (додаток 19). Вартівничі великих варт рапортують лише особам, які для перевірки варти викликають її до зброї. 123. На разі, що особа, яка перевіряє варту, вимагатиме конвою на час огляду бекетів, то від великих та звичайних варт до конвою признача- ється одного з розвідників і одного рядовика; від малої варти йде в конвой один тільки вартівни- чий, який на час своєї відсутності передає вико- нання своїх обовязків старшому з вартових рядо- виків. 124. Начальник залоги, комендант і всі началь- ники вартових, як що примітять яку-небудь не- справність з боку вартового, повинні нагадати йо- му про це. Інші особи, які перевіряють варту, а також кожний старшина, коли примітять таку несправність, повинні повідомити про це вартівни- чого, але не мають права персонально робити вар- товому ніяких зауважень. 125. Особи, які перевіряють варту, записують 3 — 34 — до бекетових відомостей час перевірки варти та те, що вони примітили. В) Порядок допуску до вартівні осіб, які не належать до складу варти. 126. До вартівні можна допускати: 1) осіб, які прибули перевіряти варту; 2) осіб, які прибувають для того, щоб покласти чи виняти гроші з грошових скринь, що знаходяться під охороною варти; 3) осіб, які мають дозвіл на побачення з арештованими; 4) осіб, яким потрібно побачити вартівничого в службових справах; 5) гайдуків, приряжених до заарештованих старшин і до вартівничого. 127. Осіб, які мають право перевіряти варти, допускати до вартівні без перешкод, як що чільний вартовий знає їх з обличчя. Як що ж вартовий не знає прибувшого, то повинен ударити один раз у дзвін, щоб викликати поміщника вартівничого; цей, або наказує варто-вому викликати варту до зброї чи пропустити прибувшу особу до вартівні, коли знає її з обличчя. Як що ж і він не знає прибувшої особи, то доповідає вартівничому. Вартівничий допускає до перевірки варти прибувшого, запитавши у нього, як треба, пароль. 128. Осіб, зазначених в п. п. 2, 3, 4, 5 арт. 126, вартовий зупиняє перед платформою; коли ж вони скажуть, що їм потрібно увійти до вартівні, вартовий викликає поміщника вартівничого, який розпитує прибувшу особу і допускає її, коли вона має на це право, або доповідає вартівничому. 129. В тих вартах, які не мають чільного вартового, за винятком варт у внутрішніх покоях палаців, прибувших до вартівні осіб, крім тих, які - 35 - мають право перевіряти варту і яких вартівничий знає з обличчя, повинен негайно розпитати. Г) Вечірня та вранішня зорі. 130. Зорю виконується в усіх вартах: 1) у вечері о 21-ій годині — „вечірню зорю“ і вранці — „вранішню зорю“ в годині, призначеній начальником залоги. За чверть години до зорі сурмач з наказу вартівничого грає „повістку“. Для цього він виходить на платформу на те місце, яке для його встановлено, на разі й варту викликається до зброї. 131. О 21-ій годині вартівничий наказує чильному вартовому вдарити двічі в дзвін або гукнути „до зорі“. На цей виклик сурмач стає на своє місце і починає грати „зорю“, а вартівничий виводить варту на платформу, вишковує її та командує: „Струнко“. Скінчивши грати зорю, сурмач (довбиш) грає „до молитви“, після чого вартівничий командує: 1) „До молитви“, 2) „Шапки скинь“ і наказує одному з козаків прочитати „Отченаша“. Після молитви сурмач (довбиш) грає „відбій“, а вартівничий командує: „Шапки надінь“ і уводить варту до вар- тівні. При морозі більш як 5 ступенів, а також у непогоду варти не виводиться до „зорі“ на платформі, а сурмач (довбиш) грає „зорю“ на платформі, коли буде не більш як 10 ступенів морозу. Коли молитву буде прочитано, сурмач грає „відбій“ з наказу вартівничого. 132. На вартах, які не мають чильного вартового „повістки“ і „зорі“ не грається, все ж инше виконується у вартівні відповідно до виложеного в попередньому артикулі. 3* - 36 - Д) Внутрішній порядок у варті. 133. Ніхто з осіб варти не має права залишати варти без дозволу вартівничого. 134. Від вечірньої та вранішньої зорі одній зміні вартових і розвідникам дозволяється лягати для спочинку, але роздягатися і скидати муніції не дозволяється, можна лише розстібнути гаплики на комірах. Спочиває та зміна, яку буде виставля-тися на варту. Лягати для спочинку можна лише тоді, коли вартові, які змінялися з бекетів, повернуться до вартівні і варту буде розраховано, згідно з арт. 120. 135. У варті повинно додержувати тиші і по- рядку. Співи, музику та будь-яку гру забороняється. Забороняється також приносити до вартівні всякі хмільні напої. Особам варти забороняється розстібатися і скидати муніцію та одяг, крім шапок. 136. У ночі і після вечірньої зорі, коли до вартівні увійде начальник, то варта без наказу не вишковується і не бере мушкетів; люди, які не спочивають, встають і надівають шапки. 137. У вартівні та біля неї мусить бути зав- жди чисто. Тепла в помешканні мусить бути не менш як 14 ступенів по Реомюру; груби повинно топити не пізніше, як о 17 годині. В помешканнях з вечора, як смеркне, і до ранку, поки не розвидниться, мусить бути світло, а саме: для варти, для внутрішніх вартових і за- арештованих, у відходках і в коридорах, що ведуть до цих мешкань. Крім того, необхідно відпускати потрібну кількість освітлення для кімнати вартівничого. ПРИМІТКА: Щоб козаки варти могли користуватися теплою вечерею, в варті дозволяється під- - 37 - тримувати вогонь щоденно до 19-ої години. Окріп для чаю на всіх вартах повинен бути цілу добу. Догляд за чаєм покладається на коменданта, а в вартах у частинах (домашніх вартах) на начальників їх. 138. При вартівні мусить бути сторож, якого призначає комендант. Сторож повинен тримати вартівню в чистоті, охороняти опал та припаси освітлення, опалювати груби та доглядати за лямпами. 139. Як що опалу та освітлення відпускається мало, або коли несправна вартівня, то вартівничий доповідає про це черговому по вартах та записує до бекетової відомості. Е) Виклик варти до зброї. 140. Варти викликається до зброї: 1) в разі заворушення, пожежи поблизу від вартівні чи стовпця біля неї; 2) для зміни варти; 3) для зорі; 4) для віддання пошани; 5) по наказу осіб, які мають право викликати варту для перевірки. 141. На виклик до зброї, варти, які мають чільного вартового, виводиться на платформу, а всі інші варти, взявши мушкети, вишиковується в вартівні і виводиться на подвір'я лише в випадках, зазначених в п. І. арт. 140. 142. Щоб викликати варту, чільний вартовий двічі бє в дзвін, а коли дзвона нема, голосить: „Варта виходь“, а сам стає до будки. Щоб викликати варту до зброї, яка не має чільного вартового, вартівничий командує: „До зброї“. 143. Варта, яка має чільного вартового, виходить з вартівні рядами зправа або зліва (згладно з розположенням платформи), маючи мушкети при нозі (шаблі в піхвах), і вишиковується на 4 кроки лівіше від будки, на линії передньої сторони її. - 38 - Сурмач (довбиш) стає поруч з вартівничим і пра- віш від нього. Знамено, як що воно є, виноситься під командою командира першої чети, який трима- ючи шаблю в І-му положенню "салюту", веде зна- менного до правого флянгу варти. Асистент, до- часу, коли знамено стане на місці, стоїть за другим рядом з правого флянгу першої чети, а потім стає на своє місце. Коли варта вишикується, вартівничий командує: "Рівняйсь", а потім виконує свої обовяз- ки в залежності від мети викликання варти. 144. Як що в вартівні або поблизу від неї виникне пожежа або повінь чи інше стихійне ли- хо, яке безпосередньо загрожує варти, то вартівни- чий наказує варті взяти мушкети і виводить її з вар- тівні до безпечного місця, зважаючи перш на все на охорону. 145. Коли поблизу від варти збереться стов- пище або виникне заворушення чи виявляться во- рожі заміри проти варти або заарештованих, то вартівничий зясовує степень небезпеки і в залеж- ності від неї або виводить варту з вартівні або залишає її на місці і вживає всіх заходів що до найшвидчого ліквідування небезпеки. 146. Чільний вартовий після виклику варти "до зброї" стає на своє місце біля будки і зали- шається там, аж поки варту буде розпущено. 147. Коли підчас викликання варти "до зброї" будуть черговий по вартах і рунд, то вони ста- ють: рунд — правіше від сурмача (довбisha), а черговий по вартах — правіше від рунда. - 39 - РОЗДІЛ 7. Обовязки осіб варти. А) Права та обовязки вартового. 148. Вартовий — особа недоторкана. 149. Вартовий повинен: 1) пильно охороняти свій бекет та доглядати за всім тим, що йому доручено; 2) незалішати свого бекету, доки не буде зміни, хоч би життю його загрожувала небезпека. Коли поблизу бекету счиниться гамір або сварка чи інше безладдя, вартовий вимагає припинити цей непорядок. В разі його не послухають, то він сповіщає про це вартівничого через переходящих людей, або яким-небудь іншим засобом: голосом, дзвінком чи свистком дає знать сусідньому варто-вому, щоб це повідомлення дійшло до вартівничого; так само чинить вартовий у випадку пожежі поблизу від бекету або при несподіваній хворості. 150. Вартовий повинен виконувати накази вартівничого, помішника вартівничого та свого роз-відника. Тільки ці особи мають право особисто, а не через інших осіб, змінити вартового або звільнити його з бекету. 151. Вартовий повинен стояти на бекеті ба-дьоро, нічим не розважатися й пильно стежити за своїм бекетом, не випускати з рук і нікому не давати своєї зброї. Вартовому забороняється: сідати, спати, їсти, пити, палити тютюн, співати, розмовляти і брати гроші чи які інші речі, хоч би на схованку, від осіб, які не мають права видавати йому накази; йому забороняється також підчас стійки на бекеті ходити до вітру. Вартовий повинен відповідати на запитання - 40 - начальника залоги, коменданта, чергового по вартах, рунда та всіх своїх начальників, починаючи з ройового. 152. На надвірних бекетах вартові можуть ходити по всій місцевості, яку охороняють і тримати мушкети, як це їм зручніш, але ж не порушати правил стройового статута що до тримання мушкета. Надвірні почесні вартові можуть відходити від місця, на яке їх поставлено, не далі, як на 10 кроків. Вартові біля дверей арештантських камер з місць своїх не можуть сходити. Як що вартовому для точного виконання його обовязків по охороні дорученого йому бекету та прийнятті ним здачі необхідно відійти далі як на 10 кроків, то він не тільки може, але повинен це зробити. Також само мусить він зробити і в тім разі, коли він може попередити яке-небудь насильство, що твориться поблизу від бекету або загрозу самому бекетові, не наражаючи на небезпеку свого бекета. 153. Вартовий може вжити зброї в таких випадках: 1) для захисту бекету і тієї особи, яку він охороняє; 2) для захисту самого себе і 3) супроти арештанта, який утікає. В цих випадках, як що є можливість ухилитися від вживання зброї покликанням підмоги або попередженням особи, яка робить замах на злочинство, то вартовий повинен це зробити. Коли вживається зброя, то вартовий вирішає сам, чи вжити йому холодної чи огнепальної зброї. 154. На бекетах, на яких зброя у вартових повинна бути завжди набитою, мушкети та карабіни набивається чотирьма патронами перед заступанням на бекет, а виймається патрони з рушниці після здачі бекету в вартівні. Коли мушкети або - 41 - карабіни набито, то всі чотири набої мусять бути в магазині під зубом одрубця, а курки — спущені. Як що було патрона подано до патронника, але вистрілу не було, вартовий відчиняє замок, затоплює патрон під зуб одрубця і запирає замок. Револьвери набивається повним числом патронів перед заступанням на варту і опрощується після зміни варти в касарнях. Набивання і опрощення зброї робиться під доглядом розвідника. 155. Вартовий при куфрові, коморі та грошовій скрині нікого до них не допускає без свого розвідника, а коли його нема, то без дозволу вартівничого або його помішника. 156. Коли комору, куфер або грошову скриню відімкнуто, то з того часу, як знято з них печати і до того часу, коли їх знову буде замкнено й прикладено печати, вартовий нікого до них не допускає без дозволу особи, яка при розвідникові зняла з них печати. 157. Охороняючи яке-небудь помешкання, вартовий повинен пильнувати, щоб в стінах самого помешкання та огорожах, що оточують ці помешкання, не було проломів або підкопів і щоб ніхто через ці стіни або огорожі не пролазив і не перелазив. Як що ж з вікон або через огорожі буде викинуто які-небудь речі, то вартовий бере їх під свою охорону до приходу розвідника. 158. Вартовий, який стоїть біля порохового льоху (або складу пального припасу), повинен пильнувати, щоб поблизу від бекету ніхто не палив і не їздив, та щоб на віддалі не ближче як на 100 кроків від бекета ніхто не розкладав огню та не стріляв. 159. Вартовий, що пильнує заарештованих, не повинен їх випускати або кого-небудь до них до- - 42 - пускати без приказу вартівничого, помішника вар- тівничого або розвідника. Коли вартовий стоїть на варті біля дверей камери знадвору, то повинен наглядати через ві- конце в дверях за арештованими і як помітить щось небезпечного, то повинен сповістити вартівни- чого. Вартуючи біля стін, вікон та барканів, варто- вий повинен пильнувати, щоб арештанти не псували віконних рам та надвірних ґрат, не викидали нічого з вікон через стіни та баркани та не розмовляли з перехожими. Як що арештанти не виконують вимог вартово- го, то він повинен сповістити про це вартівни- чого голосом, дзвінком, свистком або через перехожих; в крайньому разі вживає зброї згідно з арт. 153. 160. Вартові, що стоять біля вхідних воріт та інших місць замкнення, не допускають виходу арешtantів та входу сторонніх осіб без дозволу начальника вязниці. 161. Вартові на місцях пожежі повинні охо- роняти майно, не дозволяючи нікому брати прийняті під охорону речі без дозволу вартівничого або начальника своєї команди, наряженої на пожежу. 162. Чільний вартовий, який стоїть біля входу до вартівні, повинен: 1) охороняти вартівню і ні- кого до неї не впускати, додержуючись правил, зазначених в арт. арт. 127, 128; 2) викликати вар- тівничого через його помішника на вимагання тих осіб, яким згідно з арт. арт. 124, 147, 189 потрібно бачити вартівничого і 3) викликати варту до зброї згідно з арт. 140. — 43 — Б) Обовязки розвідника. 163. Розвідник повинен знати число своїх бекетів, де вони містяться та особливі обовязки вартового на кожному бекеті. 164. Розвідник виконує накази лише вартівничого та його помішника. 165. Розвідник, коли заступить на варту, то повинен прийняти від розвідника попередньої варти всі накази, стосовні до бекетів та відтиски з печаток. 166. Під час виставлення вартових розвідник повинен: 1) обдивитися, чи цілі ті речі, які належать до здачі, чи справний бекетовий одяг, повстянки, замки, дзвінки, печатки та шнури, до яких прикладено печати; 2) звіряє печати з відтисками, які для цього бере з собою; 3) наглядає, щоб попередній вартовий правильно здав бекет, а новий гаразд зрозумів свої обов'язки на бекеті; в разі виявилося би попсування печатей, замків або взагалі яка-небудь несправність, розвідник доповідає про це вартівничому. 167. Як що розвідника буде послано вартівничим для допуску кого-небудь до куферів або до замкнених помешкань, то він повинен взяти з собою з вартівні відтиск з печати і звірити його з печаттю, покладеною на куфер або двері. Коли ці куфри або двері будуть заперті і запечатані, то розвідник разом з вартовим знову звіряє печатки з відтисками. 168. Як що грошова скриня або помешкання, яке охороняється, будуть відкриті на довгий час, то розвідник повертається до вартівні після того. - 44 - як буде знято печатки. Для накладення печатей його повинно викликати вдруге. 169. Допускаючи до порохового льоху, роз- відник вимагає, щоб ті особи, які входять до льоху взували повстянки та знімали зброю. В) Обовязки помішника вартівничого. 170. Помішник вартівничого повинен прова- дити безпосередній нагляд за правильним та точ- ним виконанням вартоюої служби всіма особами варти та за порядком у вартівні. Він виконує на- кази вартівничого, а коли його нема чи він захво- ріє, то заступає начальство над вартою. ПРИМІТКА: На вартах звичайній та малій всі обовязки, які покладено цим статутом на помішника вартівничого, виконує сам вартівничий. 171. Заступаючи на варту, помішник вартівни- чого приймає по реєстру все, що є у вартівні. 172. Він повинен своєчасно виряджати зміни вартових на бекети, виконує при цьому зазначене в арт. арт. 116 — 120. Коли ж повернеться до вартівні кожна зміна, він розпитує про випадки, які трапились на беке- тах, а в зиму оглядає прибувших, чи нема між ни- ми обмерзлих, і про все це доповідає вартівничому. 173. На гавптвахах помішник вартівничого оглядає помешкання для заарештованих та самих арештантів (додаток 6). Він ховає в себе ключ від камер заарештова- них, але впускати та випускати з камер нікого не має права без наказу вартівничого, за винятком, коли треба випустити заарештованих до вітру. Г) Обовязки дозорів, висланих від варти. 174. Дозори від варти виряджається: 1) для перевірки справності вартових і - 45 - 2) в разі якої-небудь події, щоб розвідати і доповістити про неї. 175. Число дозорів та час їх вирядження призначає вартівничий. Дозори від варти призначається в складі не менш як двох козаків тієї зміни, яка повернулась перед цим з бекетів. 176. В разі захворювання вартового, один з дозорних залишається на бекеті, а другий іде до варти для доповіді про це. Як би з дозором пішов розвідник або поміщик вартівничого, то перший з них може зняти захворілого вартового свого бекету, а другий кожного вартового своєї варти і поставити на його місце одного з дозорних. 177. Помітивши на вулиці забитого або тяжко хворого, дозір повідомляє про це вартівничого, а також поліцаїв, які зустрінуться на дозорі. 178. Як що до дозору звернеться поліція за підмогою, щоб кого-небудь затримати, то дозір виконує таку вимогу поліції, а затриману особу спроваджує до вартівні. Д) Обовязки вартівничого. 1. Загальні обовязки. 179. Начальник, призначений за вартівничого, приймає людей на варту в касарнях до часу виходу її на місце розводу. Він повинен ознайомитися з усіма людьми варти, перевірити її розрахунок, записати до бекетової відомості, оглянути, чи справна зброя, патрони та одежа. До того ж, вартівничий повинен перевірити розвідників і варто- вих першої зміни, чи гаразд вони знають свої обовязки. Після ж розводу варта переходить в повну підлеглість вартівничому, і він відповідає за працю - 46 - кожної особи варти, а тому повинен досконально знати обовязки всіх осіб своєї варти. 180. Вартівничий виконує накази: начальника залоги, комендanta та чергового по вартах. 181. Всі накази, передані йому від висше за- значених начальників іншими особами, мусять бу- ти стверджені паролем. В разі сумніву з боку вартівничого, йому на- дається право вимагати від особи, яка передає сло- весний приказ, письмовного в тому посвідчення; опріч того, як найде потрібним, то має право пе- ред виконанням приказу упевнитися в дійсності переданого приказу засобом, який визнає зручним. 182. Вартівничому забороняється: відлучатися з вартівні, приймати провідувачів, роздягатися, скидати зброю, звільняти кого-небудь з варт та збільшувати або зменшувати число вартових чи переміщати їх, за винятком випадків, зазначених в арт. 188. 183. Вартівничий може наказати варті вжити зброї, не відповідаючи за наслідки в таких ви- падках: 1) для захисту стійки та особи, яку охороня- ється; 2) для захисту самої варти та 3) в разі явного бунту арештантів, опору їх варті або заміру до втечі. Вживання зброї на ви- падок бунту арештантів в місцях замкнення, які мають свої особливі управління, переводиться тіль- ки на вимоги начальників вязниць. В разі варта буде примушена вжити зброї, то засіб вживання її належить від погляду вартівничого, але перед вживанням зброї, як що буде змога, він повинен попередити про це осіб, проти яких її має вжитися. 184. Як що поблизу від вартівні виникне гамір, - 47 - бійка чи непорядок, вартівничий повідомляє про це поліцію. Коли ж поблизу від вартівні збереться стовписько і буде намірятися до нападу на вар- тівню, вартівничий вишиковує варту у вартівні або виводить її з вартівні і мусить бути готовим зброй- но відперти всякі замахи на неї. 185. Коли поліція звернеться до вартівничого за допомогою, то він може дати не більш як одну третину своєї варти і лише в тому разі, коли самій варті не загрожує небезпеки. Як що вартівничий дасть для цього людей, то він повинен негайно викликати від своєї частини таке число козаків, яке він відтягне для допомоги поліції. Відповідальність за вчинки людей, призначенних для допомоги поліції, несе поліція, яка ними буде керувати. Вартівничий записує до бекетової відомості, від якого і до якого часу виконували обовязки вартові козаки, що прибули з частини на зміну відряджених до поліції. 186. На вимогу поліції вартівничий приймає під охорону варти заарештованих поліцією осіб. Як що це трапиться вдень — негайно доповідає черговому по вартах про заарештованих, а як вночі — після вранішньої зорі. Заарештованих в цей спосіб осіб звільняється з-під арешту або передається до поліції не інакше, як на письмову вимогу поліцейської влади, як що про цих заарештованих не було якого-небудь розпорядження коменданта або не має сумніву, що ця вимога дійсно походить від поліції. 187. В разі, що в вартівні виникне пожежа, вартівничий виводить варту та заарештованих до найближчого безпечного місця й вживає всіх заходів до охорони всього того, що є під його догля- дом. Заарештованих, які перебувають під слідством - 48 - або судом, оточується вартовими, причому стар- шин виділяється від інших заарештованих і до них ставиться окремий конвой. До заарештованих ди- сціплінарним порядком вартових не ставиться. 188. Як що пожежа або повінь загрожує вар- товим, то вартівничий відводить варту в найближче безпечне місце, але так, щоб вона бачила свій бекет; як що це буде неможливо, то заводить її до вартівні. Коли небезпека мине, вартівничий на- казує поставити знятих вартових на свої бекети. Про всі свої розпорядження в цьому випадкові він доповідає черговому по вартах. 189. Як що поблизу варти трапиться з ким-не- будь яка пригода і будуть хворі, забиті та пора- нені, а поблизу не буде поліції, то вартівничий наказує взяти їх до вартівні, подати першу допо- могу і одночасно дає знати про це на найближчий поліційний бекет, щоб поліція забрала їх до себе. 190. Козаків, заарештованих їхніми начальни- ками, вартівничий повинен прийняти на вимогу цих начальників, причому вони повинні залишити пи- сану заяву про причину арешту; цю заяву вартів- ничий надсилає до чергового по вартах. 191. Щоб переконатися в справності вартових та в інших випадках, коли це вартівничий визнає потрібним, він посилає зі складу варти дозори для упевнення, чи знають вартові свої обовязки по службі на бекетах. Вартівничий перевіряє людей кожної зміни після першого повороту її з бекету. 192. В разі, що захворіє вартовий або хто- небудь з осіб варти, вартівничий відряджає неду- жого до своєї частини чи до найближчої лікарні і доповідає про це черговому по вартах. Одночасно він вимагає від своєї частини ин- шого козака на зміну того, що заслаб. - 49 - 193. Як що занедує сам вартівничий, то він передає тимчасове виконання своїх обовязків старшому з осіб варти, про що доповідає черговому по вартах, без дозволу якого вартівні не залишає. 194. Як що підчас зміни будь-якого вартового виявиться несхожість печатей з відтисками або попсування печатей, шнурів чи замків, то вартівничий негайно доповідає черговому по вартах. 195. Про всякі надзвичайні та несподівані випадки на варті та на бекетах, а також про зроблені з приводу таких випадків розпорядження, вартівничий доповідає негайно черговому по вартах. 196. Як що до складу варти не було призначене посланця, то свої доповіді, як словесні так і письмовні, вартівничий пересилає через козаків варти. Коли є телефон, то словесні доповіді передає телефоном. 197. Як що чому-небудь на головній варті не буде чергового по вартах та рунда, то всі екстренні розпорядження на вартах робить вартівничий головної варти. 2. Обовязки вартівничого на гавптвахтах. 198. На гавптвахтах вартівничий повинен: 1) наглядати за точним додержанням порядку що до утримування заарештованих (додаток б); 2) не допускати втечі заарештованих, попереджуючи заміри до того та 3) наглядати, щоб їжу арештованим давалося доброї якості і в свій час. 199. Підчас зміни варти, заарештованих приймається викликанням їх по реєстру, якого підписано вартівничим попередньої варти, та провадиться огляд помешкань для заарештованих. 4 — 50 — 200. Помітивши яку-небудь несправність в по- мешканнях, вартовий негайно вимагає від осіб, до відому яких належить гавптвахта, полагодження поміченого; як щож несправність буде такою, що арештовані можуть втекти, — доповідає про це черговому по вартах. 201. Коли арештовані подають вартівничому яку-небудь скаргу, то він, перевіривши підставність її, доповідає про неї черговому по вартах. 202. Осіб, приведених для заарештовання, вар- тівничий приймає з наказу або по записках (доля- ток 7) тих начальників, які мають право йому на- казувати, а також від поліції згідно з арт. арт. 185, 186. 203. Звільняти або куди-небудь відряджати заарештованих повинно не інакше, як з розпоря- дження коменданта (додаток 8). 204. Вартівничий повинен бути підчас прийому заарештованих на гавптвахту, а також підчас від- рядження їх куди-небудь з варти, перевіряючи за- арештованих по реєстру, а також папери, при яких арештованих відряджається. 205. Як що вартівничому відомо, що зааре- штований, якого треба відрядити, важливий зло- чинець, або заміряється втікати, то при відрядженні такого арештованого вартівничий повинен підси- лити заходи що до обережності та до того попе- реджує про це особу і конвойних, присланих за арештованим. 206. Як що заарештовані будуть робити беш- кет чи взагалі всякий непорядок, то вартівничий повинен вжити заходів до налагодження порядку, і як що його не послухають, то вживає сили або зброї. 207. Коли заарештований втече, то вартівничий - 51 - негайно повідомляє про це найближчий поліційний бекет і доповідає черговому по вартах. ПРИМІТКА: В вартівні мусить бути відомо, на який поліційний бекет треба повідомляти про втечу заарештованого. 208. Про вступ та звільнення заарештованих вартівничий записує до книги для заарештованих. 209. Допуск провідачів до заарештованих вар- тівничий робить не інакше, як з дозволу коменданта (додаток 9). 210. Після зміни варти, вартівничий передає разом з бекетовою відомістю: 1) дозволи на по- бачення провідачів з заарештованими і 2) приписи коменданта та заяви поліції про звільнення або відрядження куди-небудь заарештованих з розпис- ками осіб, що прийняли їх до гавптвахти. 3. Обовязки вартівничого в вязницях та в ин- ших місцях увязнення військової та цивільної офіції, де є свої осібні управління. 211. В місцях замкнення військової та цивіль- ної офіції, де є свої осібні управління, обовязком варти є надвірна охорона місць замкнення та під- мога начальникам вязниць в улаштуванню порядку поміж арештованими в разі його порушення. 212. Заступаючи на варту, вартівничий ареш- тантів не приймає. 213. Варта не відповідає за втечу арештантів, як що вона сталася через підкоп або іншим засо- бом, що вимагає підготовчої роботи, якої немож- ливо примітити знадвору, але при втечі арештанта вартівничий повинен виконати зазначене в арт. 207. 214. Ключ від надвірніх воріт вязниці пере- ховується у начальника вязниці; як що варта пере- буваве в середині огорожі вязниці, то осіб, які ма- - 52 - ють право перевіряти варту, допускається до вяз- ниці повсякчасно і без жадних перешкод. 215. Коли начальство вязниці вимагає конвою для супроводу арештантів до урядових установ, вартівничий посилав відповідне число конвойних тільки тоді, коли в його розпорядимости є люди, призначені для конвою; зі складу ж варти конвою не призначається. Призначаючи конвой вартівничий повинен керуватися правилами, зазначеними в арт. арт. 281—284. 216. Як що арештантів випущено на прогу- лянку на подвір'я вязниці, то варта мусить бути на поготові; коли нема чільного вартового біля надвірнього входу до вартівні, то виставляється вартового. 4. Обовязки вартівничого що-до охорони гро- шей та державного майна. 217. Як що в вартівні є комора або грошові скрині, то вартівничий допускає до відкривання їх не інакше, як додержуючи таких правил: 1) до вартівні мусить бути загодя прислано приписа з печаттю та підписом коменданта, в якому зазначається, якого числа та яких осіб (посада, ранга та призвіще) слід допустити; 2) зазначені особи, прийшовши в призначений день, повинні показати вартівничому відтиск з пе- чатей, якими припечатано комори або грошові скрині, а також і самі печатки. Відтиски ці та печати вартівничий повинен звірити з відтисками, які зна- ходяться у вартівні, а потім допускає прибувших до скрині при розвідникові. 218. Особи, допущені до комори або до гро- шової скрині, повинні розписатися на приписові коменданта та на бекетовій відомості, що от-тоді-то — 53 — (рік, місяць, число й година) їх було допущено до грошової скрині, яка належить до такої-то офіції. З цією розпискою припис коменданта подається після зміни варти разом з бекетовою відомістю. 219. Забороняється допускати до грошових скринь та комор: 1) коли прийдуть не всі особи, зазначені в приписові коменданта; 2) коли зазначені особи прийдуть в час після вечірньої або до вранішньої зорі; 3) коли ці особи прийдуть не в призначенний день; 4) як що припис про допуск буде одержано небезпосередньо з управління коменданта і 5) як що печати не подібні до відтисків. Про всі ці випадки вартівничий робить на приписові написи, що допуску з такої-то причини зроблено не було. 220. Допуск до грошових скринь та комор, які є не при вартівні, переводиться без попереднього дозволу коменданта, а на вимогу відповідного начальника. В такому разі вартівничому подається підписаний комендантом відтиск печати, якою скриню або комору запечатано, та саму печать. Вартівничий звіряє відтиск з тим відтиском, що є в вартівні, і коли вони подібні, то посилає розвідника з приказом допустити до скрині або до комори. 221. Допускаючи до магазинів та ріжних річевих складів, які є під охороною вартових, повинно додержувати того ж порядку, що й при допусканні до грошових комор, лише з такою ріжницею: коли помешкання мусить бути відчинено більш як на одну годину, то вартівничий наказує зняти вартових на той час, коли помешкання буде відчинено, і знову - 54 - виставляє їх тільки тоді, коли помешкання буде зачинено та припечатано печаткою. 222. Про бекети, з яких повинно знімати вартових підчас відкривання помешкань, мусить бути зазначено в бекетовій відомості. 223. Про всякe допускання до помешкань, з яких вартових може бути знято, вартівничий робить відмітки в бекетовій відомості, точно зазначає час, протягом якого помешкання лишалися відчиненими, а вартових було знято. 5. Обовязки вартівничого на тимчасових вартах. 224. Підчас пожежі, повіні, або іншого стихійного лиха виставляється варти коло того місця, де воно скоїлось; варти призначається зі складу тих команд, які призначені від кожної окремої частини для таких випадків. Вартівничий тимчасової варти підлягає тому начальникові команди, від якої варту призначено, й від його відбирає накази. Виставлення вартових провадиться по вказівках коменданта, комендантського булального старшини, комендантського ад'ютанта або начальника команди. 225. Коли варту виставляється в ціли запобігти утворенню всіляких стовпів, вартівничий повинен на вимогу поліції посилати дозори, але не більш від одної третини складу варти. Кожен дозор повинен іти в супроводі поліцая. 226. Коли поліція звернеться до вартівничого за підмогою всією вартою, то він повинен це зробити. 227. Коли вартівничий поставить вартових, то наказує варті скласти мушкети, ставить коло них вартового й чекає наказів. - 55 - 228. Варти знімається, коли на це буде одержано наказ коменданта. Е) Обов'язки чергового по вартах. 229. Черговий по вартах є безпосереднім начальником всіх варт (сторожових бекетів), яких призначено до його відділу. Він повинен доглядати, щоб всі варти точно виконували службу, для чого повинен оглядати всі варти й бекети. 230. Черговий по вартах безпосередньо підлягає комендантові. Він виконує накази начальника залоги та коменданта про все, що стосується до вартової служби. Коли він одержить наказ від зазначених начальників через других осіб, то повинен переконатися в цьому, запитавши пароль згідно з арт. 181. 231. Черговий по вартах після розводу повинен прибути до головної варти під час її зміни і там перебувати весь час, коли не оглядає інших варт. 232. Після зміни головної варти обидва чергові по вартах (новий і старий) доповідають комендантові про заступлення та здачу варт. 233. Коли черговий по вартах одержить доповідь про пожежу поблизу від якої-небудь з варт, про втікачів з-під арешту або про інші випадки, то він іде туди, де такий випадок трапився. 234. В разі втечі арештанта, черговий по вартах повинен встановити, чи це вчинилося через недбалість вартівничого, вартових чи конвою, чи від яких інших причин. Про наслідки доповідає комендантові, як і про всілякі інші випадки. Коли одержить доповідь від вартівничого про заарештування військового його начальником, - 56 - або поліцією, то подає цю доповідь зі своїм написом комендантові на його розпорядження. 235. Як що вартівничий захворіє, то черговий по вартах вимагає заступника хворому вартівничому від частини, яка дала наряд. Коли хвороба така, що вимагає негайного порятунку, доглядаючий за вартами не чекає на нового вартівничого, зміняє захворілого і доповідає про це в обох випадках комендантові. 236. Черговий по вартах на час своєї небутності на головній варті передає свої обовязки рундові. Коли він сам не перевіряє варт, то доручає рушдові перевірити ті варти, які визнає потрібним. Одночасна небутність на головній варті чергового по вартах та рунда дозволяється тільки вразі наглої потреби. 237. Коли прибуде до варти начальник залоги, комендант та свій начальник не нижче від командира полку, то черговий по вартах рапортує їм після вартівничого, в якому стані перебувають всі варти. 238. Там, де черговий по вартах не призначається (арт. 43), особи, яким доручено перевіряти варти, повинні керуватися арт. 230, про наслідки перевірки вони повинні зазначити в бекетових відомостях. Про важливі випадки порушення вартовим службових обовязків, а також про ріжні вчинки зазначені особи повинні доповідати комендантові. Від інших обовязків, зазначених в арт. арт. 231—238, їх звільняється. Ж) Обовязки рунда. 239. Рунд підлягає черговому по вартах і виконує всі його накази та розпорядження. - 57 - 240. Після розводу варт він вирушає до головної варти, де й пробуває весь час, як що черговий по вартах не пішле його перевіряти інші варти. 241. Коли його буде післано оглянути та перевірити варти, то, повернувшись до головної варти, він доповідає черговому по вартах про помічені несправності та недбалість. Коли доповістити треба негайно, то доповідає з тієї варти, де виникла несправність. РОЗДІЛ 8. Віддання пошани вартами і вартовими. А) Віддання пошани вартами. 242. Варти, які мають чільного вартового, викликається „до зброї“ на платформу і вони віддають пошану: 1) салютуючи знаменом при грі в сурми сурмачів (довбишів): а) Голові Держави чи Голові Уряду; б) таким же чужоземним особам; 2) без салютів знаменом, алеж з грою сурмачів (довбишів): а) знаменам; б) всім духовним процесіям; в) жалібним походам, як що вони йдуть в супроводі військової команди. В останньому разі — сурмач (довбиш) грає жалібний марш: а) своїм начальникам від Військового Міністра до командира полку включно; б) начальнику залоги; в) коменданту; г) в морських командах — командиру порту. - 58 - 243. Варт для віддання пошани не викликається: 1) в час від вечірньої до вранішньої зорі; 2) коли буде морозу більше як 5 ступенів і 3) підчас зміни варт — з менту виходу старої варти на платформу і до відходу її до касарень. 244. Коли варту буде викликано „до зброї“, то вона віддає пошану всім своїм начальникам, починаючи від сотенного командира, як що ці начальники будуть проїжджати або проходити поуз варти. 245. Викликана варта віддає пошану: „до варти слу-хай“, при чому повинно додержувати таких правил: 1) варту викликається тоді, коли чільний вартовий примітить особу або процесію, для віддання пошани яким варту викликається, алеж пошану віддається не далі як за 100 кроків, хоч-би між вартою та тою особою був рів чи гратки; 2) коли особа, якій віддається пошану, вступить на платформу, — вартівничий підходить до неї з рапортом; 3) коли особа або процесія, якій віддавалася пошана, промине варту, — вартівничий командує: „До но-ги“ і заводить варту до вартівні; 4) коли б після віддачі пошани вартою трапилося козакові рапортувати начальникові, то він після команди: „до варти слу-хай“, не стаючи на своє місце, іде до начальника. За три кроки до нього зупиняється, бере хватом: „до варти слу-хай“ і рапортує. 246. Коли підчас віддання пошани підійде нова варта, стара варта бере мушкети „До но-ги“ і далі виконує все, що встановлено при зміні варт. 247. Варти, які не мають чільного вартового, - 59 - за винятком варт у внутрішніх покоях палаців, для віддання пошани „до зброї“ не викликається, а вар- товий робить, як зазначено в арт. арт. 127, 136. 248. У внутрішніх покоях палаців для від- дання пошани варти викликається „до зброї“, алеж треба додержувати: 1) сурмачі (довбиші) — не грають; 2) вартівничий підходить з рапортом до тих осіб, для зустрічі яких викликається варту „до зброї“, і які зупиняться біля варти; 3) пошана вартою віддається як удень так і вночі особам, яких вкаже коменданть палацу в по- розумінню з начальником залоги. 249. Варти на пожежі, а також всі тимчасові варти при наближенню осіб, яким віддається по- шану, стають в положення „струнко“ позад поста- влених в тагани мушкетів, не розбираючи їх. Б) Віддання пошани вартовими. 250. Всі подвійні і поодинокі почесні вартові, а також вартові при знамені, стояючи на місці, три- мають мушкети „до но-ги“, а пошану віддається ними хватом „до паради“. Решта вартових відда- ють пошану, стоячи в положенні „струнко“. 251. Почесні зовнішні вартові віддають по- шану: а) знаменам; б) всім начальникам, починаючи від командира сотні; в) черговому по вартах, рун- ду, комендант у і начальнику залоги; г) всім ду- ховним процесіям і жалібним походам. 252. Внутрішні почесні вартові віддають по- шану, крім осіб, зазначених в п. п. а, б, в, г, арт. 251, ще особам, вказаним комендантом палацу по- згоді з начальником залоги. - 60 - 253. Стоючи „струнко“ з мушкетом „до но-ги“, вартові віддають пошану: а) знаменам; б) всім начальникам від ройового ; в) всім духовним процесіям і жалібним походам. ПРИМІТКА: Перед процесіями вартовому не забороняється взяти мушкета в положення „до молитви“ і перехреститись. 254. Зовнішні вартові для віддання пошани стають фронтом до начальника на тому місці, де вони спіткалися, а почесні вартові для віддання пошани стають до будки. 255. Пошану віддається особі, хоч-би між нею і вартовим був рів або ґратки, і не далі як на 100 кроків. 256. Після віддання пошани, коли особа, якій віддається її, промине вартового, він бере мушкета в найзручніше для себе положення згідно з стройовим статутом. 257. Вартові біля арештанських камер, що постійно наглядають за арештованими через вічко у дверях, для віддання пошани лицем не обертаються, алеж стають „струнко“. 258 Подвійні вартові віддають пошану одночасно (без команд), причому молодший зглядає на старшого. 259. Вартові біля входу до церкви, під час церковної відправи і біля труни, скидають шапки й тримають мушкети в положенню „до молитви“. 260. Для віддання пошани вартові кожухів не скидають. 261. Під час зміни вартові пошани не віддають. - 61 - РОЗДІЛ 9. Про почесні варти й почесних вартових. А) Про почесні варти і вартових. 262. Почесні варти наряжається: 1) Голові Української Держави; 2) головам чужоземних держав; 3) фельдмаршалам, міністрам: військовому й флоти, головнокомандуючому армією; 4) уповноваженим представникам - репрезентантам голов чужоземних держав. 263. Почесні варти для зустрічі Голови Держави наряжається лише в тих місцях, куди Голова Держави приїжджає, а не на шляху його проїзду. Головам чужоземних держав і їхнім представникам — всякий раз з особливого наказу Голови Української Держави. Особам, переліченим в п. п. 3 і 4 арт. 262, — в тому випадку, коли буде офіціяльне повідомлення з зазначенням дня й години їхнього приїзду. 264. Наряд почесних варт робить комендант з розпорядження начальника залоги. Від вечірньої до вранішньої зорі почесні варти наряжається лише особам, зазначеним в п. п. 1 і 2 арт. 262. 265. До осіб, перелічених в п. п. 1 і 2 арт. 262, наряжається сотня при знамені. До складу цієї сотні входять шість підстаршин для вартування на одному почесному парному бекеті. До осіб, перелічених в п. п. 3 і 4 арт. 262, наряжається чetu під проводом старшини. 266. Почесні варти від піхоти та кінноти наряжається зі штатного числа рядів, від армати по-пішому розрахунку. 267. До складу почесної сотні призначається: - 62 - оркестру музики, ад'ютанта, асистента до знамена і штатне число сурмачів (довбишів). Сотню призначається цілком по стройовому розрахунку. Складати сотню з добірних людей забороняється. До почесної чeti призначається: оркестру му- зики, ад'ютанта і сурмача (довбisha). 268. Від почесних варт виставляється бекети для охорони особи, яку вони зустрічають. 269. Почесна варта для зустрічі прибувшої особи вишковується на місці, призначеному на- чальником залоги. Правіше від музики або сурмача (довбisha) вишиковуються всі начальники частини, від якої наряжено варти, а начальники інших окремих ча- стин, що підлягають особі, до якої наряжається вар- ту, повинні бути при почесній варті і вишкову- ються лівіше від варти й ординарців. 270. Почесні варти віддають пошану особам, для зустрічі яких їх призначено, по команді: „до варти слy-хай“. Своїм начальникам для віддання пошани по- дається команда: „Струнко! Панове старшини". 271. Почесні варти не підлягають черговому по вартах, у всьому ж іншому повинні керуватись цим статутом. 272. Почесні варти звільняється з наказу осіб, до яких ці варти призначенo. 273. Першу зміну почесних вартових виста- вляється на бекети, коли варта прийде на призна- чене їй місце. Викликаний розвідник виходить на 15 кроків перед середину варти, обертається лицем до фронту й командує: „Перша зміна вперед, хо- дом-руш". Вартові йдуть до розвідника, вишко- вуються перед ним на два кроки. Розвідник, коли - 63 - треба, командує: „На пле-че“, потім — „ходом-руш“ і веде їх на бекети. Почесні вартові з підстаршин виходять одночасово з першою зміною і стають на правому флянгові зміни. Коли розвідник поведе свою зміну на бекети, то вони йдуть на свої місця самі. 1. Надзвичайний наряд. 274. До осіб, для зустрічі яких призначається почесну варту, призначається ще й ординарців та гонців від тієї частини, від якої призначенo варту. Ординарці та гонці стають на два кроки ліворуч від варти, всі поруч, починаючи зі старшини. 275. Ординарців призначається до осіб, пере- лічених в п. п. 1 і 2 арт. 262, — старшин, до осіб, вказаних в п. п. 3 і 4 арт. 262, — підстаршин. Гонців в усіх випадках призначається рядовиків. 276. Підчас зустрічі особи, ординарець — стар- шина прикладає руку до шапки, а підстаршина та гонець тримають мушкети „до но-ги“. 277. Коли особа, яку зустрічають, пройде вздовж фронту й наблизиться до гонців, то стар- шина, тримаючи руки біля шапки, рапортує: „від такого-то полку призначений за ординарця“, а під- старшина та козак по черзі, беручи мушкети в по- ложення „до варти слухай“, рапортують; „від та- кого-то полку призначений за гонця“. Ординарці та гонці підчас рапорту величають особу, якій рапортують, по ранзі або по посаді. 278. Ординарців та гонців звільняється з на- казу особи, до якої їх призначено. 2. Звичайний наряд. Ординарці та гонці і їхні обовязки. 279. Щоденний наряд ординарців з підстар- шин та гонців з козаків до начальників та військо- — 64 — вих управлінь проводиться згідно з розкладом (додаток 10). 280. Щоденний наряд ординарців та гонців змінюється разом з вартами. 281. Ординарці та гонці відбувають службу одягненими по формі, призначений для варт, але з холодною зброєю, як що не буде особливого наказу бути з мушкетами. Гонцям видається від частини, від якої їх на- ряджено, шкіряні торби для ховання в них ко- пертів і пакунків, що їм буде доручено. Торби ці надіваються через праве плече. 282. Ординарці та гонці, коли прибудуть до квартири начальника, ставлять мушкети до вказаного їм місця, скидають шинелі та шапки і лишаються в мундурах та муниції. 283. Ординарці та гонці повинні пробувати в помешканні, яке їм призначене, і не відбувати з квартири без дозволу начальника. Як що їм буде наказано пробувати в перед- покої, то вони повинні доповідати начальникові про прибувших до начальника осіб. 284. Гонці, наряжені до військових управлінь (штабів та канцелярії), прибувши на місце, зявля- ються до чергового писаря, який записує їхні імена та прозвища до особливої книги. Гонці, наряжені до військових управлінь, пе- ребувають в розпорядимості адютантів або осіб, на яких покладено розсилання пакетів та наказів. 285. Обовязки щоденних ординарців та гон- ців полягають в переказах словесних наказів на- чальника та в розносці пакетів. Виконуючи доручення, вони повинні: 1) коли йдуть з дорученням, то нікуди не заходити, як що на це не було дозволу; 2) словесний наказ пере- - 65 - казувати вказаній особі; 3) про здачу пакета по- винні доставити розписку. РОЗДІЛ 10. Обовязки вартових у військово-лічничих закладах. 286. Для догляду за порядком у військово- лічничих закладах та за справним утриманням хво- рих (що до зовнішнього порядку) призначається від війська вартових старшин та підстаршин. Число старшин та підстаршин, яких призна- чається в наряд у кожній залозі, визначається на- чальником залоги. 287. Вартові старшини у військово-лічничих закладах, що до своїх обовязків, підлягають на- чальникам цих закладів. В тих шпиталях, до яких призначається двох вартових старшин, молодший зі старшин підлягає старшому, як що начальник шпиталю не визнає потрібним поділити їх обовязки по шпитальних відділах, себ-то покласти вартування в одній части- ні шпиталю на одного старшину, а в другій ча- стині — на другого. В такім разі вартових підстаршин признача- ється по одному до кожного вартового старшини. 288. Вартових старшин у військово-лічничих закладах зміняється о 14 годині. Після зміни вони підписують книгу амбуля- торного покою і новий вартовий відмічає в ній про всі помічені несправності. 289. Вартовий старшина обходить палати вдень і вночі (крім тих палат, до яких без доз- — 66 — волу головного лікаря не можна нікому входити) та наглядає: 1) щоб скрізь додержувалося чистоти, по- рядку і тишни; 2) щоб страву роздавалось хворим вчасно і згідно з призначенням лікаря; 3) щоб у палатах, коридорах і відхідниках були згідно з положенням температура та прові- трювання, а вночі відповідне освітлення; 4) щоб вартові фершалі і служники були на своїх місцях і поводилися з хворими лагідно, над- то з тяжкохворими; 5) щоб допускання до хворих сторонніх осіб було в зазначений час і з дозволу вартового ор- динатора або головного лікаря та щоб без до- зволу останніх одвідувачі не приносили хворим ніякої їжі та питва; 6) щоб хворі не грали на гроші в таку гру, яку заборонено правилом шпиталю; щоб палили тютюн тільки в зазначених місцях і не виходили зі шпиталю без дозволу головного лікаря. 290. Коли хворі, які пробують у шпиталі або які вступають до нього, забажають здати до схову свої гроші або цінні речі, то вартовий стар- шина відбирає ці речі й гроші, здає їх на схо- ванку комісарові і одержує від його квиток, якого передає хворому. Відібрані речі і гроші скарбник записує до особливої книги з підписом вартового старшини. Коли хворий переходить з одного шпиталю до іншого лічничого закладу, а також коли по- мре, то вартовий старшина посвідчує своїм підпи- сом на вступних білетах: в першім разі — про ре- чі і гроші, з якими хворий переходить, а в другім — - 67 - про все майно помершого, про речі, в яких його поховано. 291. Вартовий старшина перевіряє кількість харчів та питва, доставлених на кухню для готування хворим їжі. За якість доставленого харчового припасу вартовий старшина не відповідає; коли помітить, що припас несвіжий, то повинен негайно повідомити про це доглядача, доповістити начальникові шпиталю, про що він зазначає в книзі для вартових. Коли припас покладено до казанів, то вартовий наказує при собі їх замкнути на замок, а ключа передає до схову вартовому підстаршині, який тримає його у себе до часу роздавання пайків, а коли треба казани відкрити, то відкриває їх під своїм доглядом. Підчас роздавання страви вартовий старшина повинен пересвідчитися, чи доброї вона якості та чи повні пайки мяса і хліба. 292. Коли вартовий старшина примітить у по- мешканнях шпиталю несправність, наприклад: тяжке повітря в палатах, невстановлену температуру, неохайне утримування хворих, брак світла або невчасне освітлення, то він повинен повідомити про це доглядача, коли сам не зможе запобігти цьому; коли ж визнає потрібним, то записує про це до книги для вартових. Коли вартовий старшина визнає, що страва не добра або її роздається невчасно, чи менш як слід, або помітить, що страву дається не ту, яку призначив ординатор, то він робить, як зазначено вище. 293. Коли в шпиталю трапиться такий випадок, що безпосередньо вимагатиме розпорядження начальника шпиталю, то вартовий старши- - 68 - на повинен йому негайно доповідати письмово про це. Коли трапляться в шпиталю надзвичайні по- дії або яке безладдя, то вартовий старшина вжи- ває заходів, щоби припинити безладдя, і доповідає про події начальникові шпиталю та комендантові. 294. В разі, що хто небудь з хворих забажає зробити духовну, то вартовий старшина разом зі шпитальним пан-отцем і вартовим ординатором підписує духовну, подає її начальникові шпиталю і записує про це в книгу для вартових. Коли пан- отець не прийде, то для посвідчення духовної за- кликається сестру жалібницю або іншу особу, яка мешкає в шпиталю. 295. Вартовий старшина оглядає козаків, які видужали і належать до відрядження, і пересвід- чується, чи вони одягнені відповідно до пори ро- ку, а також чи чиста на них їхня власна білизна. Підчас огляду запитує, чи всі одержали свої речі, які здавали до схову. 296. Коли шпиталь одвідає начальник залоги, комендант, начальник шпиталю або який висший військово-санітарний начальник, то вартовий стар- шина зустрічає їх, рапортує (додаток 12) і супро- водить по палатах. Як що в цей час вартовому старшині необхідно піти до якої частини шпи- талю в службових справах, то він прохає на це дозволу. 297. В помешканнях, де пробувають хворі арештанти, поверх зазначених обовязків вартовий старшина повинен: 1) наглядати, щоб хворі, які вступають до шпиталю, були докладно оглянуті, щоб вони не мали з собою таких предметів і стру- ментів, якими можна собі або к.-н. нашкодити; - 69 - 2) запобігає і попереджує втечу арештантів і стежить, щоб вони не чинили ніякого непорядку. Для виконання зазначених обовязків варто- вий старшина має безпосередньо підлеглу йому варту. Про несправність варти вартовий старшина доповідає черговому по вартах. 298. Вартовий підстаршина виконує всі накази вартового старшини що до нагляду за порядком в шпиталю. Підстаршина, який має ключі від казанів, по- винен невідступно бути на кухні та доглядати за різанням хліба і мяса на пайки та щоб вони були належної ваги. Про помічені несправності він доповідає вартовому старшині. 299. Підчас виконання службових обовязків вартовий старшина повинен керуватися, крім вище зазначеного, особливими правилами та інструкція- ми, встановленими для кількох шпиталів, згладно з їх спеціальним призначенням. Зазначені правила та інструкції мусять бути затверджені начальни- ком залоги, а копії підписані начальником шпи- талю. Ці правила повинно вивісити в кімнаті для вартових: 300. В тих шпиталях і лазаретах, до яких на варту призначається тільки підстаршин, ці підстаршини виконують всі обовязки вартового старшини, але про всі помічені несправності до- повідають лише словесно начальникові шпиталю, а в разі його небутності — шпиталевому догля- дачеві або головному лікареві. Письмовні доповіді комендантові про над- звичайні випадки, які трапилися в шпиталю (арт. 293), обовязкові і для підстаршин. — 70 — ВІДДІЛ III. Правила про тимчасову допомогу від війська цивільній владі для охорони порядку та громадянського спокою. РОЗДІЛ 1. Загальні правила. 301. Цивільна влада для підмоги може викликати військо (додаток 14). 302. В місцевостях, які оголошено на військовому чи облоговому стані, військо мусить бути завжди напоготові, щоб вислати негайно команди для підмоги цивільній владі, а тому щоденно повинно призначати чергові частини такого складу і сили, як це буде визначено при згоді цивільної та військової влади. 303. В місцевостях на звичайному стані в разі, коли цивільна влада негайно викликає військо, надсилається команда, призначена на випадок пожежі (арт. 304). РОЗДІЛ 2. Допомога від війська цивільній владі під час пожежі або якого іншого суспільного лиха. 304. На випадок пожежі від всіх частин залоги, крім тих, що відбувають вартову службу, щоденно призначається на цілу добу від кожного пішого полку сотню в складі не менш як 32 ряди з двома старшинами та підстаршинами згідно зі стройовим розрахунком; від куреня — півсотню в складі не менш як 16 рядів з одним старшиною - 71 - та підстаршинами, як установлено; від полку кін- ноти — пішу сотню в складі не менш від 10 ря- дів в чeti з одним старшиною та підстаршинами, як установлено; від батареї — чету в складі 9 рядів з підстаршиною на чолі. Від цих команд виділяється варти: від сотні — чету з сурмачем, зі старшиною на чолі; від півсотні піхоти — рій, а від півсотні кінноти — два рої, з підстаршиною на чолі; від гарматної чети — рій, не менш як з трьох рядів, з підстаршиною на чолі. 305. Призначені команди та старшини ні для якої потреби не повинні вибувати з місця свого постою; дозволяється вибувати лише для на- вчань. 306. Коли призначені команди вислано на пожежу, то в кожній частині робиться наряд вдру- ге, в такій же кількості, як і попередній; цей наряд висилати на нову вимогу. 307. Коли команда прибуде на пожежу, то начальник команди виставляє варту там, де нака- же комендант, а решту людей команди по вка- зівках коменданта розподіляє і виряжає гасити пожежу. ПРИМІТКА: Як що на пожежі нема комендан- та, то начальник команди повинен виконувати роз- порядження комендантського булавного старшини або комендантських ад'ютантів. Коли ж зазначених осіб також немає, то начальник команди виконує розпорядження старшого з начальників поліції. 308. Після пожежі, коли старший начальник поліції, що пробуваве на пожежі, скаже, що військо більш не потрібне, то комендант дає розпоря- дження зняти вартових, а команді — вирушити до дому. Коли коменданта на пожежі нема, то на- - 72 - чальник команди чекає розпоряджень від осіб, зазначених в попереднім артикулі. 309. Дома, після розпуску людей, начальник команди повинен повідомити чергового по частині старшину про час, коли команда прибула на по- жежу і повернулась звідти, де була пожежа, та про все, що трапилось. 310. На допомогу поліції підчас повіди або іншого лиха надсилається ті військові команди, які призначеню на випадок пожежі. РОЗДІЛ 3. Про дозори та розїзди, що призначається від війська на допомогу поліції незалежно від варт. 311. Наряд дозорів і розїздів на допомогу поліції і для охорони суспільного порядку робить- ся тільки з особливих розпоряджень командую- чого округою. 312. Про наряд дозорів та розїздів комен- данти повинні повідомляти військові частини на- передодні і вказати їм: 1) про число дозорів (розїздів); 2) про склад кожного дозору (розїзду); 3) куди їх вислати; 4) час, протягом якого дозори (розїзди) по- винні ходити; 5) на скільки змін їх повинно поділити; 6) спільного начальника, під проводом якого повинно вислати дозори (розїзди); 7) хто ними заряджає. 313. Коли дозори (розїзди) прибудуть до призначеного їм місця, то одержують від пред- - 73 - ставника поліції вказівки про ту місцевість, яку вони повинні обійти або обіхати. Кожному дозорові повинно призначити таку просторінь, щоб дозор мав змогу обійти її й повернути не більш як за 2 години. 314. Дозор (розїзд) повинен йти в супроводі представника від поліції і допомагати по його вказівках; як що при дозорі (розїзді) представника від поліції нема, то дозор (розїзд) мусить давати допомогу всякому поліцаю, який до нього звернеться за допомогою. 315. Коли дозор (розїзд) на вимогу поліції припиняє на вулиці будь-яке безладдя, то осіб, які не коряться, він повинен доставляти до найближчого поліційного управління і передати їх під розписку. 316. Що до вживання зброї, то дозори (розїзди) повинні керуватися правилом, зазначеним в арт. 153. 317. Нові дозори (розїзди) висилається з розпорядження начальника всіх дозорів (розїздів) тоді, коли повернуть попередні. 318. Коли термін, на який дозори (розїзди) було вислано, скінчиться, — начальник їх доповідає комендантові про все, що трапилось особливого, а як було заарештовано яких-небудь людей, то приставляє розписки про передачу їх до поліції. Коли повернеться до своєї частини, то про важливіші події доповідає начальникові частини. РОЗДІЛ 4. Про конвоювання арештантів в районі залоги. 319. Щоденний наряд конвойних робиться згідно з розкладом одночасно з нарядом варт. — 74 — Про тимчасовий наряд конвою комендант повинен повідомити частину, як що буде змога, напередодні. 320. Конвойних призначається або в складі варт або окремими комендантами на чолі з їхніми начальниками. Як що конвойні пробувають у вар- тівні великої варти, то начальник конвою підлягає її вартівничому. 321. Начальник конвойної команди повинен увесь час пробувати в помешканні, призначеному для конвою. 322. В помешканні повинно вивісити на вид- нім місці інструкцію з підписом коменданта, в якій зазначається, з чийх вимог треба висилати конвой. Додержуватися правила: 1) Конвою не призначати до арештантів, яких виводиться на роботу в тих місцях замкнення, які мають свої осібні управління і 2) конвою, який супроводить арештантів до урядових установ, на иншу службу не призначати. 323. Вимагати людей для супроводу заарештованих повинно записками, в яких треба зазначати число партій, склад кожної партії, місце, куди партії спровадити, та хто повинен розписатися в одібранню арештованих. Причому, до кожної партії арештантів, що йде без кайданів, не повинно призначати більш як 6 людей. 324. Коли арештанти йдуть пішки без кайданів, то число конвойних мусить бути більш на одного понад арештантів. Як що ж заарештовані йдуть тільки в кайданах, то конвойних призначати: до одного заарештованого — двох конвойних, до 2-х — трьох, до трьох — 4-х, до чотирьох і пя- тьох — 5; в загальній кількості конвойних в згаданих випадках мусить бути один з них за началь- - 75 - ника конвою. З шости до десяти арештантів при- значається 6 і не більш як 7 конвойних, з оди- надцяти до двадцяти — 8 і не більш як 12 конвой- них, до тридцятьох — 18, до сорока — не більш як 20 конвойних; в зазначених випадках, поверх вказаного числа конвойних, призначається одного підстаршину. Коли партії заарештованих більшого складу, то розмір конвою повинно обмежувати до одної третини в порівнянні до складу партій або призначати до кожних трьох арештантів одно- го конвойного. ПРИМІТКА 1-ша. Коли арештантів виряжається до установ цивільного суду, то доглядач місця замкнення повинен дати до кожної партії окремого супровідника, що показує особу, якій треба пере- дати арештантів. Відступити від цього правила можна тільки тоді, коли сам начальник конвою визнає супровідника непотрібним. ПРИМІТКА 2-га. Коли конвой від військової ча- стини супроводить арештантів по-за межами за- логи, то він повинен керуватися правилами про на- ряд конвою від конвойних команд (додаток 11.). 325. Коли арештантів везуть у вязничнім по- возі, то для супроводу його призначається трьох конвойних; решта конвою йде прямо до того місця, куди виряжають арештантів і там чекає, поки вони прийдуть. Крім трьох людей, які супроводять повіз, не призначати інших конвойних, як що його ве- зуть до таких урядових установ, які мають каме- ри для арештантів. В повозі без конвою арештан- тів можна виряжати тільки тоді, коли про це буде особливе розпорядження коменданта. 326. Арештантів, яких виряжається під кон- воєм, відбирає по реєстру старший конвойний, а коли їх буде здано до місця призначення, то - 76 - особа, яка їх відбирає, повинна розписатися в то- му ж реєстріві. Коли з тим же конвоєм арештан- тів повинно повернути назад, то про повернення арештантів конвоєві повинна свідчити в реєстрові та особа, яка здає їх назад. Коли арештантів буде приведено до місця замкнення, то їх повинно здати доглядачеві вяз- ниці, який посвідчує про це в реєстрові. Коли конвой пробуває в такому місці, звідки арештан- тів приряжається або їх відбирається, то начальник конвойної команди мусить бути підчас прийому і здачі арештантів. 327. Для супроводу арештантів конвойні роз- міщаються таким чином: 1) коли конвойних два, то вони йдуть по- руч з обох боків арештанта і трохи перед його, старший конвойний мусить бути з правого боку; 2) коли конвойних три, то два йдуть з бо- ків, а старший позад; 3) коли конвойних чотирі або більш, то один йде попереду, решта з боків арештантів, а стар- ший позад арештантів. 328. Конвойні повинні: 1) стежити, щоб арештанти не втікли; 2) забороняти арештантам жебрачити, а та- кож мати стосунки з сторонніми; 3) охороняти арештантів від замаху на них; 4) забороняється вести арештантів через ба- зари та місця гулянок та ігрищ. 329. Коли заарештовані втікають, то конвой- ні можуть вживати зброї згідно з арт. 153. 330. Конвойні пошани не віддають. В каме- рах суду і взагалі в помешканнях вони тримають мушкети до ноги і стоять вільно; конвойні, озбро- єні холодною зброєю, повинні тримати її завжди - 77 - оголеною, крім випадку, зазначеного в прим. арт. 38. Коли входить суд, оголошується вирок, чи присягають свідки, чи взагалі, коли склад суду встає, конвойні повинні ставати струнко. Підчас присяги свідків конвойні шапок не скидають. Конвойні, пробуваючи в теплих помешканнях, лишаються в мундурах. РОЗДІЛ 5. Порядок ставання в ріжних випадках перед Головою Держави, начальниками та старшими. А. Ставання перед Головою Держави. 331. Дозволяється прохати про ставання пе- ред Головою Держави: 1. Військовим особам. 1. Генеральній старшині (Генералам та адмі- ралам дійсної служби). 2. Булавній старшині, яка користується з прав командира окремої частини. 3. Всім військовим і морським агентам. 4. Всій старшині та козацтву, нагородженим висшим бойовим Орденом Держави. З якої причини: а) Призначення на нову посаду. б) Вирядження в командировку і повороту з неї, як що наказ про командировку видано Го- ловою Держави. II. Цивільним особам, які пробувають на - 78 - дійсній військовій службі військової і морської офіцій. а) З причини призначення на нову посаду (не низче від IV. класи). б) З причини вирядження в командировку і повороту з неї, як що наказ про командировку було видано Головою Держави. 332. На ставання перед Головою Держави всякий раз запитується дозволу на це через Вій- ськового Міністра. Б. Ставання військових перед начальниками і старшими. 333. Всі військові повинні ставитися перед своїх начальників, а саме: 1) коли прибудуть до частини або управління на службу, коли залиша- ють частину з усяких причин; 2) коли відізжа- ють у відпустку або командировку і коли повер- таються з них ; 3) після підвищення в ранзі або одержання військової нагороди. 334. Старшини, які залічені до частини впер- ше, повинні заявлятися до командира частини; коли вийде наказ, що їх залічено до сотні (батареї), то вони повинні заявитися до курінного, сотенного (батарейного) командирів. Того ж додержувати, коли старшину переведено з однієї сотні (батареї) до другої і тоді, коли їх прикомандировано до будь-якої частини. 335. Військовики, заявляючись до начальника, повинні назвати свою рангу, призвище і посаду, яку заступають, а потім зясувати причину, з при- воду якої вони заявляються, а саме: „Такого-то полку (або такої-то частини), такий-то (ранга і призвище), заявляється з причини от-такої“. Стар- шина, якого залічено до частини вперше, повинен - 79 - стати перед всією старшою старшиною цієї ча- стини, а молодшим скласти візиту. 336. Всі військовики не мають права без до- зволу свого безпосереднього начальника звертатися з проханнями до вищих своїх начальників. 337. Козаки, які стають перед начальником з якої- будь причини поза межами полку або своєї части- ни, мусять бути в тій уніформі, яку призначено на цей день для козаків, що звільняються зі двору; коли ж козак стає перед начальником в межах час- тини, то мусять бути в мундирові або шинелі і в шап- ці, але без зброї. Як що ж козак стає перед на- чальником на його квартирі, то повинен скину- ти шапку. 338. Коли військовик не застане вдома на- чальника чи старшого, то повинен залишити за- писку, в якій зазначає: такого-то полку, такий-то (ранга і призвище), з такої то причини (додаток 13). 339. Коли військовик прийде до міста або на село в службових справах або у відпуск, то повин- ен заявитися до комендантського управління і по- казати свій білет або припис і вказати свою адре- су, а потім надсилати до комендантського управ- ління додаткові відомості: а) про переміну квартири, б) про продовження відпустки, в) про хворість, яка заважає йому виїхати в термін і г) про виїзд. ПРИМІТКА: В тих місцевостях, де нема військо- вої влади, всі військовики повинні повідомити про свій приїзд старшого начальника поліції. 340. Військовики, прибувши до місця, де роз- міщено їхню частину або управління, повинні зя- витися до свого начальника незалежно від терміну, на який вони прибули. - 80 - Додаток 1. (до арт. 36.) ПРАВИЛА охорони сторожами другорядних складів вій- ськового майна та військово-господарчих закладів. 1. Для тих сторожових бекетів, які пробува- ють в межах розпологу частини, призначається дві зміні сторожів; коли сторожовий бекет від- ряджено до іншого міста або села більш як на одну добу, то сторожів призначається по розрахунку двоя змін і на дві черзі, ебто по 4 людей на кожний бекет. До кожного сторожового бекету, який розміщується окремо, за начальника призна- чається гурткового або козака. ПРИМІТКА: Як що сторожовий бекет роз- раховано на 2 черзі, то на чолі кожної черги при- значається одного начальника; один з них вико- нує, крім своїх обовязків, також і обовязки на- чальника цілої сторожової команди. 2. Як що сторожові бекети розміщається у вартівні якої-небудь варти, то вони підлягають вартівничому тієї варти; в цьому випадкові на- чальників сторожових бекетів не призначається, а їхні обовязки виконують вартівничі та їхні помішники. 3. Начальник сторожового бекету виконує на- кази чергового по вартах та рунда. Сторожі ви- конують накази начальника свого бекету. 4. Козаки сторожових бекетів мусять бути озброєні так, як і козаки інших варт. - 81 - 5. Підчас розводу окремі сторожові бекети вишиковуються на лівому флянзі розводу, а ті, яких розміщується при інших вартах — на лівому флянзі тих варт. 6. Начальники окремих сторожових бекетів підчас розводу виконують все те, що й вартівничі. 7. Сторожові бекети не повинні лишатися без зміни більш як одну добу. 8. Зміну сторожових бекетів переводиться на загальних підставах. 9. Сторожі зміняються самі, з наказу начальника сторожового бекету, але вони повинні додержувати правила що до здавання бекету, як і вартові (арт. арт. 107 і 108 цього статуту). 10. Сторожі повинні пильно стежити на бекеті за всім, що доручено їхньому доглядові, не лишати свого бекету аж поки їх не буде змінено або знято. Сторожам забороняється: спати, палити тютюн, приймати гроші або предмети навіть для схову від осіб, які не користують з права давати їм накази; вночі їм забороняється сидати. 11. Сторожів за неточне виконання обовязків притягається до відповідальності як стійкових (підчергових). 12. Сторожам дозволяється вживати зброї: 1) для захисту себе і 2) для захисту охороняємих ними бекетів. В зазначених випадках сторож не повинен вживати зброї, коли можливо покликати підмогу або попередити особу, що заміряється на злочин. 13. Зміну сторожів провадити так: вдень під теплу пору — через чотирі-шість годин, вночі та в холоднечу — згідно з правилами для вартових. 14. Порядок допуску до складів та інших помешкань, які охороняється сторожами, визнача- - 82 - ється начальником залоги згідно з місцевими умо- вами та затверджується командуючим округою. 15. Як що помешкання, які охороняється сто- рожами, відчиняється більш, як на 1 годину, то сторожів зміняється й виставляється знову, коли помешкання буде зачинено. 16. Сторожові бекети треба постачати беке- товою одежою, повстянками та свищиками. 17. Сторожі, стоячи на бекетах, віддають по- шану всім тим особам, що й вартові. 18. Помешкання для сторожових варт повин- но улаштовувати як вартівню. 19. Що до внутрішнього порядку в помешкан- нях сторожових бекетів та допуску до них, то до- держувати того ж правила, що й у вартах. 20. На сторожові бекети заарештованих не приймати. 21. Як що сторожовому бекету буде загро- жувати небезпека, то начальник бекету повинен керуватися арт. арт. 188 і 189 цього статуту. Коли варту, при якій сторожі пробують, виклика- ється для віддання пошани — вони залишаються у вартівні. 22. Як що підчас перевірки сторожових бе- кетів особа, що перевіряє, буде вимагати конвою, то її конвоює тільки начальник бекету, передавши на цей час свої обовязки одному з сторожів, що залишаються в помешканні. 23. Обовязки начальника сторожового бе- кету такі: 1) Підчас зміни він приймає по реєстру все, що є в помешканні бекету. 2) Вчасно відправляє зміни сторожів і вписує до бекетової відомості все, що вимагається фор- мою цієї відомости. — 83 — 3) Наглядає за додержанням порядку в по- мешканні та за правильним і ретельним виконан- ням служби сторожами та за порядком у вартівні. 4) Йому забороняється: приймати одвідува- чів, роздягатися, збільшувати та зменшувати число сторожів або переміщати їх. Переміщати сторожів він може тільки тоді, коли їм загрожує небезпека від пожежі, повіді і т. и. В усіх таких випадках він може зняти сторожів або перемістити їх до безпечнішого місця, але так, щоб вони бачили свій бекет. 5) Як що сторож захворіє, то начальник вар- ти відряджає його до своєї частини й доповідає про це черговому по вартах та тимчасово виста- вляє іншого сторожа замість захворілого. 6) Як що захворіє сам начальник бекету, то він передає виконання своїх обовязків одному з сторожів і доповідає про це черговому по вартах, але без його дозволу не залишає бекету. 7) Про надзвичайні випадки начальник бекету доповідає черговому по вартах через вільного сторожа, а як вільного сторожа нема, то особисто переказує до найближчої варти або бекету, щоб це було переказано черговому по вартах. Додаток 2. (до арт. 42). ВПОРЯДКУВАННЯ ВАРТІВНІ. 1. Вартівня повинна мати: 1) кімнату для ко- заків варти; на великих вартах — ще й окрему кімнату для вартівничого; 2) кімнату для сторожа; 3) відходки. До того на гауптвахтах мусять бути: 1) помешкання для заарештованих старшин і 6* - 84 - 2) окреме помешкання та не менш як дві камері для заарештованих козаків. 2. У вартівні мусять бути: а) настінний годинник, б) надвірний та хатній тепломіри, в) телефон, г) нумератор для сигналів електричними дзвінками з бекетів, д) ліхтарі та лямпи для освітлення входу до вартівні, кожної кімнати зокрема, коридорів, сходів та відходок, е) інструкція вартівничому, плян і табель бекетів, ж) відтиски з печаток від скринь або комор тих варт, що охороняють майно або гроші, з) шнурові книги для записування заарештованих на гауптвахтах і і) куб для нагрівання окропу на всю варту. На головній варті, крім зазначеного, мусить бути відомість про всі варти відділу з зазначенням числа бекетів та людей кожної варти. Зазначені в п. п. а, б, в, г, д, та і, речі перебувають під доглядом сторожа, а всі інші — під доглядом вартівничого. Інструкція вартівничому, плян та табель бекетів, книги та відтиски з печаток мусять бути з підписом коменданта. 3. В кімнаті для козаків мусить бути влаштовано: а) нари для відпочинку 1/3 людей варти; б) лави або стільці для сидіння; в) вішалки; г) стояки для мушкетів; д) два столи: один великий для обіду і малий для писання; е) діжка з віком та кухоль для води й ж) судник. 4. В кімнаті вартівничого мусить бути: а) два столи, з яких один для писання; б) канапа та шкіряна подушка; в) крісло і два стільці і г) карафка для води та шклянка. На головній варті поверх цього мусить бути ще дві канапи з шкіряними подушками та двоє крісел для чергових по вартах та рунда. 5. В помешканні для заарештованих старшин - 85 - мусить бути: стіл, канапи або ліжка та стільці відповідно до числа заарештованих. 6. На кожному надвірньому бекеті мусить бути: зимою — 2 бекетових кожухи та дві пари повстяників, а літом — один плащ для захисту від дощу. 7. Кожного надвірнього та внутрішнього вар- тового заосмотрюється свящиком, а тому в кожній варті мусить бути така кількість свящиків, щоб вистарчило на кожну стійку. 8. В помешканні для заарештованих козаків мусять бути: а) нари; б) вішалки та полички; в) діжка для води з віком та кухлем і щинник. 9. Для прибирання вартівні у сторожа мусять бути: мітли, сокира, лопата та пісок для поси- пання сходів та виходів. Під його ж доглядом му- сять бути дрова для опалу та матеріали для освітлення. 10. Коло вартових помешкань старшинських варт, де розполог помешкань тому не заважає, повинно бути збудовано платформи такого роз- міру, щоб варта могла вільно стати розгорнутим строєм. Долівка платформи повинна бути вимо- щена, а сама платформа обгороджена деревляним барером з двома бічними і одним переднім про- ходами. Передній прохід повинен бути в середині, а бічні — на один аршин від переднього барєру. Барер будується з сторчових чотирьохгранных стовпів півтора аршина заввишки від землі і 4 вершки завтовшки, закопаних на півтретя аршини один від одного (крім проходів) з повздовжними поперечинами, також чотирьохгранными 2 вершки завтовшки. Поперечини зарізується в стовпи на 1 арш. 2 верш. від землі. Стовпи і поперечини фарбується в той колір, що й будку. Будку ста- - 86 - виться за 3 кроки від переднього бареру і за пів- тора кр. від правого боку бареру. Дашок для дзвона ставиться правіше від будки так, щоб пе- редній його бік був на лінії тилу будки. Додаток 3 (до арт. 51.) ТАБЕЛЬ БЕКЕТІВ такої-то варти (такого то сторожового бекету). | № бекетів | Склад варти та назва бекетів. | Який розвідник розводить по бекетах | ОБОВЯЗКИ ВАРТОВИХ | |---|---|---|---| | | **СКЛАД ВАРТИ:**<br>Старшин ... 1<br>Підстаршин . 1<br>Розвідників . 3<br>Сурмачів ... 1<br>Козаків від-<br>повідно до<br>числа бекетів 27<br>Виводних .. 6<br>Гонців .... 1<br>Бекетів .... 9 | Перший розвідник | | | | Про втечу заарештованого на підставі арт. 207 Статуту Залого-вої Служби повинно повідомляти до такого то поліційного управління або на такий то поліційний бекет. | | | - 87 - ОБОВЯЗКИ ВАРТОВИХ | №№ бекетів | Склад варти та назва бекетів. | Який розвідник розводить по бекетах | Перший розвідник | |---|---|---|---| | 1 | Біля входу в вартівню. | Зміняється сам | Охороняє вартівню та нікого до неї не впускає без дозволу вартівничого або його поміщн., крім начальників, яких він знає в обличчя. Викликає варту до зброї і вартівничого в випадках, за значених статутом. | | 2 | Біля будинку грошової комори, біля дверей за лізних грат. | | Охороняє будинок знадвору; для цього повинен ходити вздовж ґрат від одного рогу до другого та наглядати, щоб ніхто не вла зив, не ходив до будинку або не вилазив з нього через дах, вікна або двері, а також, щоб нічого не викидалось з будинку та не передавалось до будинку. Нікого не допускає наближатись до надвірної стіни будинку або підкидати до неї якінебудь речі. Пильнує, щоб в стіні не було проломів або підкопів. В разі що небудь помитить сумнівне або почує гамір в коморі або інших місцях будинку, негайно повідомляє про це вартівничого. Двері залізної ґрати тримає завжди запертими на засувку та нікого до неї не впускає без розвідника. | | 3 | В будинкові біля дверей до комори. | | Охороняє двері до комори та прикладені до них печати, не допускає нікого наближатися до дверей та від- | - 88 - ОБОВЯЗКИ ВАРТОВИХ | №№ бекетів | Склад варти та назва бекетів. | Який розвідник розповідає по бекетах | |---|---|---| | 4 | У вартівні біля грошових скринь. | Перший розвідник | | 5 | Біля вхідних дверей помешкання для заарештованих. | Другий розвідник | | 6 | Біля вікон помешкання для арештантів. | | чиняти їх без дозволу свого розвідника. Під час прийому бекету повинен упевнитися, чи цілі всі замки, печати та шнури, до яких печати прикладено. Охороняє цілість замків та печати, допускає до скринь не інакше, як з дозволу вартівничого з розвідником. Нікого не впускає до помешкання та не випускає з нього без персонального наказу помішника вартівничого. Вночі стежить, щоб в помешканнях для заарештованих завжди було світло. Помітивши вночі, що в якій-небудь камері, в якій пробуває заарештований, темно та коли почує вдень або в ночі гамір або рух поміж заарештованими або помітивши де-небудь дим, чи воґонь, повинен негайно викликати помішника вартівничого і повідомити йому про помічене. На вимогу варто-вого № 6 викликає до нього помішника вартівничого. Наглядає, щоб арештанти не псували рям та надвірних грат, щоб з вікон нічого не викидали, щоб ні з ким не балакали та не втікли. Вночі стежить, щоб в помешкан- - 89 - №№ бекетів Склад варти та назва бекетів. Який розвід- ник розводить по бекетах ОБОВЯЗКИ ВАРТОВИХ 7 Біля продоволь- чого магазину. 8 Біля порохово- го льоху. СКЛАД СТОРО- ЖОВОГО БЕ- КЕТУ: Начальник вар- ти . . . . 1 Сторожів . . . 4 Бекетів . . . 2 1 Біля річевого магазину № полку. Другий розвідник нях для заарештованих зав- жди було світло. Виводні, супроводячи аре- штантів, повинні пильно сте- жити за тим, щоб арештан- ти не мали ніяких стосунків з сторонніми особами, сте- жити, щоб арештанти не втікли та наглядати, щоб вони по дорозі нічого не ви- кидали та не знищували рі- чей, які при них є. Повинен охороняти склеп, обходити його зі всіх боків. Нікого не допускати до скле- пу без розвідника. Вартовий відповідає за цілість замків та печатей з шнурами та не дозволяє поблизу від скле- пу палити тютюн або роз- кладати вогнище. Допускає вхід до льоху лише в бутності розвідника. Наглядає, щоб поблизу від льоху ніхто не палив тютю- ну, не розкладав вогнища та не стріляв. Вимагає від осіб, які входять до льоху, щоб обували повстянки. До льоху нікого не впускає з ліхтарем. Третій розвідник Повинен охороняти склеп, обходючи навколо його як найчастіше. Не дозволяє ні- кому з сторонніх осіб без потреби наближатися до скле- пу або що-небудь підкида- - 90 - ОБОВЯЗКИ ВАРТОВИХ Склад варти та назва бекетів. № бекетів 2 Біля комори № місцевої бригади. Який розвід- ник розводить по бекетах Змінюється сам ти до нього. Коли приймає бекет, то повинен уважливо оглянути склеп зі всіх сторін та упевнитися, чи цілі вікна, двері, стіни та дахи, а також чи справні замки, печатки та шнури, до яких печатки прикладено. Сторожові забороняється на бекеті палити тютюн, знімати зброю, розстібатися та лягати, а вночі до всього забороняється сідати; сторож не може приймати грошей або яких-небудь предметів бодай тільки до схову від осіб, які не мають права видавати йому накази. Охороняти комору та нікого до неї не впускати, не виконавши особливих правил що до допуску. Сторожові забороняється на бекеті палити тютюн, знімати зброю, розстібатися та лягати, а вночі — сідати; сторож не має права приймати гроші або які-небудь предмети бодай до схову від осіб, що не мають права видавати йому накази. Комендант № ПРИМІТКА 1: Вартові повинні знати тільки число свого бекету; докладно називати бекет вартовим не обовязково. ПРИМІТКА 2: В цьому додаткові обовязки вартових та сторожів зазначено примірно, а тому їх повинно доповнити або змінити на погляд коменданта або його заступника відповідно до місцевих умов. - 91 - Додаток 4. (до арт. 61). БЕКЕТОВА ВІДОМІСТЬ такої-то варти. На першій сторінці зазначається: а) уваги осіб, які перевіряли варти; б) розписки осіб, яких було допущено до грошових скринь або комор, що є при вартівні і в) розписки нового і старого вартівничих про здачу та прийом варти згідно з зазначеним нижче. Перевіряв варту о годині та виявив: (підпис) 19_ року, _ о _ годині ранку згідно з дозволом коменданта за ч. відчиняли грошову скриню, яка належить (такий-то офіції). (підпис осіб, що відчиняли скриню). Варту здав: (підпис старого вартівничого). Варту прийняв (з такими несправностями): (підпис нового вартівничого). На четвертій сторінці відмічається: а) про всі доповіді, які буде надіслано вартівничим черговому по вартах або комендантovi; б) про всі випадки, що трапилися під час варти; в) про несправності в вартівні і т. інш. РОЗКЛАД БЕКЕТІВ такої-то варти. лютого 19_ року. Варта від 4 сотні №№№ полку. Пароль.*) Поміщик вартівничого: Сурмач (довбиш): На другій та третій сторінці: | №№ бекетових стійок | Який по черзі розвідник розводить по бекетах. | Назва бекетів | ІМЕНА ТА ПРИЗВИЩА ВАРТОВИХ: | |---|---|---|---| | | | | I-а зміна | 2-а зміна | 3-я зміна | | 1. | Зміняється сам | Біля входу до вартівні | Опанас Осецький | Іван Нагнибіда | Яків Костецький | | 2. | | Біля грошової комори | Архип Кмета | Грицько Картаґенський | Грицько Радченко | | | | і т. инш. | | | | Виводні: Розвідники: 1-й Степан Письменний, 2-й Петро Рибачук, 3-й Порфир Бучек і т. инш. Гонець: Вартівничий (підпис): *) Пароль вписувати після зміни варти на другий день. - 93 - Додаток 5. (до арт. 73). ПРО ФОРМУ ОДЯГУ підчас виконання залогової служби. А) Загальне правило. 1. Коли військо пробуває в строю в повному похідному споряді, то повинно мати по дві ладівниці на кожного козака; в інших випадках козаки повинні мати в строю по одній ладівниці. Б) У варті, конвої та дозорах (роз'їздах). 2. Козаки, які заступають на варту або яких призначається до конвою та дозорів (роз'їздів), мусять бути в похідній уніформі. Шинелі повинні бути згорнуті та одягнені через ліве плече або їх одягається в рукави поверх мундурів, в цьому разі мундирю одягати поверх шинелів; старшини з револьверами — зброя поверх шинелі. Що до зброї та патронів конвойні та дозори (роз'їзди) повинні додержувати правила, яке зазначено в арт. 48 статуту. 3. Розвід варт призначається в мундурах, верхніх сорочках або шинелях на погляд командира частини, додержуючи умов підсона та пори року. 4. Коли температура нижча від 10 градусів тепла в холодку і коли віє холодний вітер, то варти одягають шинелі в рукави з розпорядження чергового по вартах. 5. Коли розвід призначено в мундурах або верхніх сорочках, то підчас дощу черговий по вартах наказує розгорнути шинелі та одягти їх в рукави; як що дощ застане розвід в дорозі, підчас. - 94 - переходу його на варту, то з розпорядження вар- тівничого шинелі одягається наопашку. Коли дощ перейде, шинелі згортується знову. В) У вартівні. 6. Взимку, як що варти заступили на службу в шинелях, одягнених в рукави, то в вартівні до- зволяється пробувати в шинелях і без мундурів. 7. Влітку, після вечірньої зорі, вартам дозво- ляється роздягати мундури та одягати шинелі в рукави і лишатися так до вранішньої зорі. 8. Внутрішні варти в палацах повинні бути завжди в мундурах. 9. Особи, що заступають на варту з револь- верами, не повинні скидати їх у вартівні. Г) Для вартових. 10. Зміни вартових, що заступають на бекети в шинелях, в холоднечу повинні підлягати мунду- ри або верхні сорочки; зміни, що виходять на бекет в мундурах або верхніх сорочках, повинні мати шинелі згорнутими і надітими через ліве плече. Підчас дощу вартові йдуть на бекет в шинелях наопашку. Коли стануть на бекет, то шинелі віша- ється в будці, а одягається бекетові плащі, коли в цьому буде потреба. 11. Бекетові кожухи та повстянки одягається вартовими, коли морозу буде 5-ть степенів або більш, або і менше — підчас холодного вітру. Ко- жух одягається в рукави поверх муніції. ПРИМІТКА: Вартівничим надається право на їхній погляд визначити, на яких бекетах вартові повинні одягати теплий бекетовий одяг, коли мо- розу менш як 5-ть степенів. - 95 - 12. На бекети, що поблизу від вартівні, вар- тових можна вести в кожухах та повстяниках, одягнених у вартівні, як що ж бекет далеко від вартівні, то кожухи та повстяники одягається на бекетах. Вартівничому надається право визначати, на які бекети вартових можна вести в бекетовому одягові. 13. Вартові, які стоять в теплих помешканнях, повинні бути завжди в мундурах, а в холоднечу, коли йдуть на бекети і повертаються з них — одя- гають шинелі в рукави поверх муніції, алеж не застібають хлипця. Д) Для команд, призначених на пожежу. 14. Частина команди, що стає на варту на місці пожежі, що до форми одягу, зброї та патро- нів, повинна додержувати правила що й для ин- ших варт; решта козаків команди виходить на пожежу в шапках, без зброї та муніції. З погляду командира частини вони одягаються, пристосову- ючись до пори року, в шинелі або верхні сорочки. Зимою та в холоднечу команда одягає мундури або верхні сорочки під шинелю. Е) Для команд, призначених на допомогу цивільній владі. 15. Команди, призначені на допомогу цивіль- ній владі, мусять бути одягнені в форму як для варт з мушкетами та з відповідною кількістю па- тронів. Коли команда виходить з місця свого роз- ташування на довгий час, то мусять бути в по- ходному споряджі. - 96 - Ж) Для почесних варт. 16. Почесні варти мусять бути в парадній уні- формі, за винятком варт, які поставляється з та- борового розпологу. Почесні варти виводиться без походного споряду, залишаючи шинелі згорнутими й через плече; для зустрічі начальника шинелі повинно скидати. Коли розвід варт призначено в шинелях в рукави, то й почесні варти повинні бути в шинелях. Додаток 6. (до арт. арт. 173 і 198). ПОРЯДОК тримання заарештованих на гауптвахтах. А) Загальні правила. 1. Заарештованих виряджається на гауптвахту з записками (додаток 7) або з приписами, в яких зазначається, якої частини заарештований, його ранга, імя та прізвище, причина заарештування та час, на який заарештовано. ПРИМІТКА: в записках про арешт козаків му- сить бути зазначено речі, які є при заарештованому. 2. Всі відомості, зазначені в записках про арешт, повинно записувати на гауптвахті до книги заарештованих. 3. Заарештованим забороняється мати при собі яку-будь зброю або речі, крім зазначених в арт. арт. 8 й 17 цього додатку. Їм також забо- роняється мати при собі музичні інструменти. 4. Заарештованим забороняється палити тю- - 97 - тюн, здіймати гамір та гармидер, співати, розмовляти через вікна, грати в карт або іншої гри. 5. Вранці, перед зміною варт та перед вечірньою зорею заарештовані мусять одягатись по формі. 6. Ключ від камер заарештованих мусять бути у помішника вартівничого, але він не має права нікого впускати або випускати без дозволу вартівничого, хіба що виводячи заарештованих до вітру. Кімнат старшин, що їх заарештовано в дисциплінарному порядкові, не замикається. 7. Одвідувачів допускається до заарештованих від вранішньої до вечірньої зорі з дозволу коменданта (додаток 9) за його підписом та печаткою. В дозволі зазначається ім'я, прізвище та стан особи, якій дозволяється побачення з заарештованими та протягом якого часу. Дозволи видається на один раз або на певний термін; як що довіл на один раз, то він має силу тільки на той день, що в ньому зазначено ; після побачення, вартівничий відбирає дозвіл та подає його після зміни разом з бекетовою відомостю. Як що ж дозвіл видано на певний термін, то його відбирається після скінчення терміну; про видачу дозволів на певний термін у варті мусять бути комендантські повідомлення; до заарештованих, які пробувають під слідством та судом, сторонніх одвідувачів допускається лише при вартівничому або його помішникові; в деяких виключних випадках комендантом дозволяється побачення вічнавіч і не при особах варти, але не інакше, як з письмовного дозволу відповідної судової влади та за особистою відвічальністю коменданта. Про такий дозвіл мусять бути зазначено в білеті. 7 - 98 - Б) Порядок тримання старшин та урядовців. 8. Заарештованим старшинам та урядовцям дозволяється мати власну постіль. 9. Їжу вони одержують на загальних підставах, але можуть одержувати її і на власні кошти через свою службу або сторожа варти. 10. Услугу до заарештованих можна допускати, як що це не заборонено комендантом. До осіб, що перебувають під слідством та судом, службу допускати, додержуючи правил, зазначених в арт. 7 цього додатку. 11. До вітру заарештованих старшин та урядовців, крім тих, про яких буде особливе розпорядження коменданта, звільняється без конвою. 12. Коли заарештованих старшин та урядовців виряджається до суду або іншого місця, то вартівничий здає їх тій особі, яка покаже йому припис коменданта. Особа, що відібрала заарештованих, мусить власноручно зробити про це відмітку на приписові, в якій годині взято заарештованого та коли його повернено на гауптвахту. Після зміни варти припис коменданта прикладається до бекетової відомості. 13. Заарештованих старшин та урядовців звільняється до лазні один раз на тиждень з дозволу коменданта, під доглядом або без нього, як визначить комендант. В) Порядок тримання козаків. 14. Порядок тримання козаків, яких належить тримати в карцерах, зазначено в статуті внутрішньої служби. 15. В загальних камерах тримається козаків, що перебувають під слідством та судом; також - 99 - в загальних камерах, але окремо від перших, три- мається заарештованих, затриманих за порушення порядку. 16. Козаків, які перебувають під судом та слідством і які належать до заарештування, відря- джается під конвоєм до управління коменданта з розносною книгою; в управлінні коменданта їх оглядається і виряджається з тим же конвоєм на гауптвахту з запискою, підписаною комендантом. На гауптвахті заарештованих знову оглядається помішником вартівничого. 17. Заарештований повинен мати такі речі: мундур, штани, шинель, шапку, чоботи, білізну, надіту на собі, та одну чисту зміну. Як що заареш- тований не має зазначених річей, то комендант вимагає речі, яких бракує від частини, що прислала заарештованого. 18. Знайдені під час огляду речі, які забороне- но мати заарештованому або які є понад зазна- чених в арт. 17 цього додатку, а також тютюн, сірники та гроші, відбирається від заарештованих та здається старшому конвойному, а потім до управління коменданта; про це відмічається в роз- носній книзі, в якій вартівничий розписується про одібрання заарештованого. Про відібрані речі та гроші записується до книги заарештувань. ПРИМІТКА: Старший конвойний, повернувши до своєї частини, здає відібрані від заарештованого речі та гроші тій особі, від якої одібрав заарештованого. 19. В загальній камері заарештовані лягають спати на нарах, на яких мусять бути матраци та подушки. 20. Їжу заарештовані одержують з розпоря- дження коменданта. 7* - 100 - 21. До вітру заарештовані ходять під конвоєм. На ніч їм ставиться щинник. 22. Вранці заарештовані повинні винести щинник, а камеру просвіжає та вимітає сторож. 23. Підчас зміни варти, заарештовані вишиковуються біля нар для переклички. 24. Перекличку провадить помішник вартівничого під доглядом вартівничого. Помішник вартівничого оглядає помешкання та заарештованих. 25. Підчас зміни варти помішники вартівничих старої та нової варт вкупі обходять всі кімнати, коридори та відходки й оглядають, чи справні скрізь долівка, стіни, вікна, ґрати та інш.. 26. Заарештованих оглядає помішник вартівничого вже після заступлення на варту. З цією метою заарештованих виводиться, як що можливо, до іншої кімнати або коридору; після виводу заарештованих козаками, навмисне для цього призначеними зі складу варти, оглядається нари, матраци, подушки та попід нарами; після цього заарештованих уводиться та оглядається по-одинці. 27. Для супроводу заарештованих козаків куди-небудь з вартівні мусить бути прислано конвой з розпорядження коменданта. Коли заарештовані виходять до вітру, то призначається виводних зі складу варти. 28. Заарештованих козаків повинно виряжати до лазні не менш, як двічі на місяць, з розпорядження коменданта і під конвоєм. 29. Для медичного огляду заарештованих закликається лікаря не менш, як двічі на місяць, з розпорядження коменданта. - 101 - Додаток 7. (до арт. 202). Записка про арешт. Вартівничому (такої-то варти). З цим надсилається ....................... Наказую тримати під арештом. Комендант (підпис) ...................Жовтня 19...... року. Заарештований має речі: ........................................ ........................................ Зазначені речі дійсно є у за- арештованого (або таких-то річей немає). Вартівничий (підпис). Додаток 8. (до арт. 203). Записка про звільнення зпід арешту. Вартівничому (такої-то варти). Заарештованого ........................................ наказую звільнити (або здати такий-то особі)....................... Комендант (підпис). (М. П.) ...................Жовтня 19...... року. Додаток 9. (до арт. 209). Дозвіл на побачення з заарештованим. Вартівничому (такої-то варти) Допустити (такого-то — стан, імя, по батькові та призвище). Для побачення з заарештованим (таким-то)........................................ на протязі ...........годин. Комендант (підпис) (М. П.) ...................Грудня 19...... року. ПРИМІТКА: Коли дозвіл дано на кільки разів, то це мусить бути зазначено комендантом. - 102 - Додаток 10. (до арт. 279). РОЗКЛАД наряду ординарців та гонців до начальників та до військових управлінь. Назва осіб та управлінь. | Число при-значених | Від яких частин. ---|---|--- ОРДИНАРЦІ. | | До Командуючого Округою | 1 | Від війська загони. " Помішника К-го Округою | 1 | " частин корпусу. ГОНЦІ. | | До Штабу дивізії . . . . . . | 2 | " " залоги. " Начальника Залоги . . . . . | 1 | " " частин залоги. " Коменданта . . . . . . | 1 | " " " " комендантського управління . . | 2 | " " " " Начальника Штабу дивізії | 1 | " частин дивізій. " Штабу дивізії. . . . . . | 2 | " " " " Начальника загону . . . . | 1 | " " " " Начальника бригади . . . | 1 | " частини загону. " Штабу загону . . . . | 2 | " " " " Управління місцевої бригади . . | 1 | " частин залоги. " Військового суду . . . | 2 | " " " " Військового слідчого . . | 1 | " " " ПРИМІТКА 1: За ординарців призначається підстаршин, а за гонців — рядовиків або гурткових. ПРИМІТКА 2: В окремих частинах війська призначається гонців командирові частини — один та до Штабу частини — два. Це призначення не входить до наряду по залозі. ПРИМІТКА 3: Цей розклад подано тільки для прикладу. Число-ж гонців та посланців та число осіб, для яких призначається гонців та посланців, визначається в кожній залозі командуючим округою. - 103 - Додаток 11. (до арт. 324). ПРАВИЛА ДЛЯ КОНВОЮ, ЩО ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ ВІД КОНВОЙНИХ КОМАНД 1. Наряд конвою від конвойних команд до місць замкнення цивільної офіції провадиться не щоденно, а як того вимагає потреба і в тій кіль- кості, яку вимагається числом заарештованих, що їх виряджається звязниці. 2. Начальник вязниці повинен надсилати ви- могу про призначення конвою від конвойної ко- манди начальникам місцевих конвойних команд напередодні, зазначивши число заарештованих, яких відряджається звязниці на другий день та про місця, куди заарештованих виряджається. 3. Число конвойних визначається згідно з чи- слом та важливістю заарештованих. 4. Відповідно до важливості, заарештованих поділяється на два розряди, а саме: до першого розряду залічується : а) тих, що перебувають під слідством та судом та яких відсилається на ви- моги судової та адміністративної влади; б) засу- джених до замкнення ввязниці; в) засуджених на заслання та каторжні роботи ; г) тих, про яких буде дано вказівки від судової влади. До другого розряду належать всі інші заарештовані, яких від- силається через етапи разом з партіями заареш- тованих. 5. Коли заарештовані першого розряду йдуть через етап пішки, то конвой призначати такий: до одного заарештованого призначати 2-х конвойних, - 104 - від 2-х до 5-ти — трьох, від шости до 10-ти — 4-х і не більш як 5-ть, на чолі з гуртковими; від 11 до 20 — 6-ть і не більш як 8 конвойних; від 21 до 30 — 9-ть і не більш як 10-ть конвойних, на чолі з підстаршиною. Коли склад партії біль- ший, як зазначено, то конвойних призначається по одному на чотирі заарештованих. 6. До заарештованих другого розряду можна призначати одного конвойного на 15-ть заарешто- ваних, а коли заарештованих виряджається окремо від заарештованих І-го розряду, то призначити до кожної партії одного конвойного начальником і в поміч йому стільки козаків, щоб на десять заарештованих було по одному конвойному (не рахуючи начальника). 7. Підчас супроводу заарештованих з вязниць до урядових установ та до судових слідчих, кон- вой слід призначати, як зазначено вище, з тако- го розрахунку: від двох до пяти заарештованих — два або три конвойних; від шости до десяти — від трьох до п'яти конвойних, а коли заарешто- ваних більше, то набавляти на кожних пятьох заарештованих по одному конвойному. 8. Збільшення або зменшення числа конвой- них, зазначених в арт. арт. 5—7 цього додатку, залежить від погляду начальників конвойних ко- манд і тих повітових військових начальників і на- чальників місцевих команд, які відсилають зааре- штованих та призначають конвой, але щоб число конвойних відповідало б якостному складу партії заарештованих та щоб зазначені начальники були відповідальними за певний супровід заарештованих. 9. Підчас виконання конвойної служби, кон- войні повинні керуватися статутом та іншими ін- - 105 - струкціями про конвойну службу, оголошеними відповідною владою. 10. Конвойні, яких призначено до місця замкнення, приходять туди окремими командами на чолі з особливим начальником, що під час наряду підлягає начальникові місця замкнення. 11. Всі накази та вказівки, що до супроводу заарештованих, начальник місця замкнення або його заступник передає конвоєві через начальника конвою. 12. При всяких зносинах з начальством у вязниці козаки конвою мусять бути ввічливими та додержуватись правил про віддання пошани, а тому, коли до помешкання конвою увійде начальник, то конвойні встають і вислухують всі розпорядження стоячи, а коли начальник вязниці особа військова, то віддають пошану. 13. Під час виконання конвойної служби козаки користуються з прав вартового та виконують конвойну службу на підставі статуту залогової служби; колиж конвойні охороняють заарештованих на роботі, то можливі такі відступлення: а) козаки можуть ходити по всій просторіні, яку вони охороняють і навіть сідати, рушниці тримати як зручніше, але не випускати їх з рук під час служби; б) пошани конвойні не віддають; в) на час, коли конвойні підуть за їжею або до вітру, а також, коли вони захворіють, то їх можна замінити іншими козаками конвою або вязничними доглядачами, які пробувають на місці робіт при заарештованих; замінених конвойних вважати звільненими з бекету до того часу, поки вони повернуться. 14. Під час виконання конвойної служби особливу увагу конвойні повинні звертати на те, щоб: а) в помешканнях для заарештованих, яких - 106 - охороняє конвой, повинно точно додержувати внутрішнього порядку, зазначеного в артикулах 134 і 135 цього статуту; розрахунок конвою робиться на погляд начальника конвою, але щоб не було послаблення догляду за заарештованими; б) всі конвойні, яких призначено пильнувати за- арештованих, мають зброю набитою; набивати зброю повинно перед одібранням заарештованих а опростувати негайно після здачі їх; в) начальник конвою повинен точно додержувати правила, зазначеного в статуті що до огляду помешкань для заарештованих, і г) начальник конвою повинен виконувати обовязки, зазначені в арт. арт. 198, 200, 204, 206, 207 цього статуту, але пристосовуючись до правил організації конвойної сторожі та до спеціяльних правил супроводу заарештованих цивільної офіції. Додаток 12 (19). (до арт. арт. 122, 237, 296). ЗРАЗКИ рапортів вартівничого, чергового по вартах та вартового у військовому шпиталю. (до прикладу). 1) Рапорт вартівничого: Пане полковнику, на варті У. Н. Р. № _ (або найменувати варту) і на бекетах підстаршин стільки-то, козаків стільки-то. На варті і на бекетах до цього часу ніяких подій не сталося (або сталося те-то). 2) Рапорт чергового по вартах: Пане полковнику, на всіх вартах У. Н. Р. м. Київа до цього часу ніяких подій не сталося (або в такій-то варті сталося те-то). — 107 — 3) Рапорт вартового старшини у військовому шпиталю. Пане Генерале, в Київському військовому шпitalю підчас моєї варти ніяких подій не сталося (або сталося те-то). Додаток 13. (до арт. 338). Форма службового білету (¹/₆ аркушу). Ранга та призвище _ Місце служби З якої причини Адреса Рік, місяць і день ПРИМІТКА: Заголовки рядків, а також ранга, призвище, місце служби (частина, посада) та адресу може бути надруковано або літографовано. Додаток 14. (до арт. арт. 15 і 301). ПРАВИЛА. Покликання війська на допомогу цивільній владі. І. Військо можна викликати на допомогу цивільній владі лише в разі крайньої необхідності і тоді, коли не вистачає поліційних засобів. - 108 - 2. В разі зазначених умов, цивільна влада має право закликати військо в таких випадках: 1) Тушити всілякого роду пожежі, не виключаючи й лісових; охороняти майно на пожежах; підчас розливу рік; знищування шкідливих життєвих і комах; землетрусів і взагалі зявищ, які загрожують суспільним ляхом. 2) Затримувати втікачів, арештантів і ловити розбішак і інших злочинців, коли їх багато або можна сподіватися озброєного опору. 3) Коли треба припинити ріжнього роду заявища, що загрожують суспільному ладу, народні розрухи, масовий опір цивільній владі і гвалтовне розкрадання та руйнування майна (погроми). 3. Щоб попередити непорядки, які можуть виникнути, припускається викликання в'їська лише в ті пункти, де зовсім немає залоги або де її не вистачає. В тих місцях, де військо мешкає стало, його не викликається з касарень для попередження безладдя, але цивільна влада має право вимагати, щоб військо, залишаючись в касарнях, було готове заявитися на місце безладдя на її виклик. При цьому цивільна влада має право зазначити, в яких саме касарнях даного міста військо повинно бути напоготові. Для допомоги цивільній владі, як постійна залога, так і військо, яке для того прибуло, закликається в разі повстання умов, зазначених в арт. 1. До того ж часу наряжається лише вартові частини, готові до негайного вирушення і по згоді цивільної і військової влади, може бути дано команди для охорони урядових і цивільних установ, будинків і будівель, які мають важливе громадське значення. - 109 - 4. Військо можна закликати також: 1) для переслідування зборищ озброєних пачкарів, як що готових сил кордонної чи митної охорони буде для цього не досить; 2) щоб припинити безладдя серед арештантів в місцях замкнення, коли засобів тюремного догляду та варти не вистачить. 5. Крім того, військо закликається в установлених законом випадках: 1) для вартування; 2) для супроводу скарбового майна і транспортув. 6. Право закликання війська на підставі арт. арт. 2, 3, п. 2 арт. 4 і арт. 5, належить висшій цивільній владі в містах, начальникам управлінь охорони залізниць, в наглях випадках начальникам відділів цих управлінь і начальникам важливіших місць замкнення в губерніяльних містах. 7. Особи, які мають право закликати військо, звертаються з вимогою про наряд війська до начальників найближчих по розположенню залоги або військової частини. 8. Начальники місцевої поліції в містах і повітах, начальники жандармських поліційних залізничних управлінь, начальники відділів цих управлінь і начальники важливіших місць замкнення можуть, як загальне правило, викликати військо на підставі арт. 3 тільки після згоди на це висшої губерніяльної цивільної влади. З цього правила виключається лише випадки крайньої необхідності, які не припускають можливості чекати на дозвіл, якого вимагається. Звернувшись в подібних випадках з вимогою про надіслання війська до найближчого начальника військової частини, перелі- - 110 - чени вище особи доповідають про це висшій цивільній губерніяльній владі по належності. 9. Щоб припинити безладдя в місцях замкнення, цивільна влада, зазначена в арт. 6, має право викликати також команди конвойної сторожі: 1) коли в місцях їхнього постю немає інших військових частин і 2) коли в зазначених місцях хоч і є військові частини, але команди конвойної сторожі можуть раніш їх прибути до місця безладдя. В цьому випадку команда конвойної сторожі допомагає начальникам взаємних до прибуття військової частини, яку повинно викликати одночасно з нею. Вимоги про виклик команди конвойної сторожі повинно надсилати безпосередньо до касарень конвойної сторожі. Там їх приймає до виконання бутній начальник (хочби з козаків), який негайно надсилає вільних від наряду козаків команди до місця замкнення, де виникло безладдя. Начальник конвойної сторожі в таких випадках чинить на правах начальника військової частини. 10. Для переслідування пачкарів та протиділання їм (арт. 4) такі начальники можуть викликати військо: командуючий округою, бригадні командири або командири відділів кордонної охорони або начальники митної сторожі, а в випадках, що не припускають на забарення часу — старшина загону чи старшина для доручень кордонної охорони. Всі ці особи звертаються з вимогами до начальника найближче розположеної військової частини. 11. Урядові особи цивільної офіції кордонної охорони чи митної сторожі, в разі викликання найближче розположеного війська, повинні негайно сповіщати про таке викликання начальника тої окремої частини, до складу якої це військо належить. - 111 - 12. Вимогу про викликання війська треба по- давати начальнику залоги або найближчої військо- вої частини письмово. В кінечнім випадкові вимоги ці можна подати й словесно; особа, що викликає вій- сько,вимагає його: 1) особисто або через довірену особу, залишається при частині війська і пробуває при ній до прибуття її на місце події і зясування причини викликання війська і 2) всіляким іншим за- собом, аби тільки начальник залоги чи військової частини мав належну певність в тому, що вимогу про виклик військової частини зроблено особою, яка має на це право і точно знав місце, куди він повинен надіслати військо. В цих випадках вимоги про викликання війська повинно бути стверджено письмовно не пізніш як на другий день. 13. З розпорядження цивільного начальства військо може пересуватись до місця безладдя на підводах, по залізниці і на пароплавах. Видатки на пересування і утримування військових частин, ви- кликаних допомагати цивільній владі, відносяться на кошти державної скарбниці по кошторисах Вій- ськового або Морського Міністерств по належно- сті. В належних випадках видатки ці повертаєть- ся до скарбу з засобів осіб, яких визnano винни- ми в безладді. 14. Військо, викликане на допомогу цивіль- ній владі поза пункти постійного постояю, розмі- щається скупчено і по можливості в найбільш просторих помешканнях і ні в якім разі не по одинці. 15. Влада, яка викликає військо на допомогу, повинна сповіщати, для чого саме необхідна допо- мога військової частини, приблизну великість її та інші відомості, які б поясняли стан справи. Остаточне визначення роду та числа надсилаемого - 112 - війська залежить від погляду військового чи мор- ського начальства. Непорозуміння між цивільною і військовою владою що до виклику війська роз- в'язуються командуючими військом в округах. 16. Військове чи морське начальство, одер- жавши від цивільної влади вимогу про допомогу з боку військової сили, негайно робить розпоря- дження про наряд війська. 17. Начальник війська, яке прибуло на місце покликання, під час нарядів на варти, в роз'їзди і дозори, не припускає повного розпорощування команд, залишаючи в своїм безпосереднім розпо- рядженні силу, достатню для збройного припи- нення безладдя. 18. Одержавши вимогу про викликання вій- ська для попередження безладдя, яке може виникну- ти військове чи морське начальство негайно на- ряжає вартову частину, готову до виходу на пер- шу вимогу, а також, по попередній згоді з цивіль- ною владою, надсилає: а) команди для охорони державних та інших установ, будинків і будівель, що мають важливе громадське значіння і б) роз- 'їзди і дозори, які вступають до розпорядимості ци- вільного начальства (арт. арт. 3 і 24). 19. Під час наряду війська для припинення масових розрухів треба пильнувати, щоб військо наряжалось в складі не менш як одної пішої чи кінної сотні, а в арматі — в складі не менш як 2 гармати. За відсутностю піхоти і кінноти дозволя- ється наряжати арматні команди без гармат, з за- своєною їм зброєю в складі не менш як 50 людей і, по змозі, верхи. 20. Військове та Морське Міністерство, яке ро- бить розпорядження про наряд війська, призначає разом з цим і начальника загону; в окремих коман. - 113 - дах за начальника призначається неодмінно старшину. Чинами війська підчас припинення масових розрухів орудує старший з присутніх на місці по- дій начальник викликаної військової частини. 21. У всіх випадках викликання війська цивільна влада зясовує прибувшому з командою на- чальнику стан справи і визначає завдання, яке по- кладається на військо. 22 Цивільна влада і особи поліції звертають всі свої вимоги до начальника команди, варти, до- зору чи розїзду і ні в якому разі не орудують безпосередньо козаками. 23. Цивільна влада і особи поліції не повин- ні покладати на військових осіб самостійного вико- нання поліційних обовязків, а можуть лише вима- гати собі допомоги. 24 Як що до часу прибуття війська, викли- каного на місце розруху, він не припиниться, то цивільна влада безпроволочно і в останнє вмовляє і перестерігає, а потім уповноважує на- чальника прибувшої команди вжити тих заходів, які можуть припинити розрух, розвіяти юрбу чи захопити її. 25. Підчас виконання заходів до припинення розруху військове і морське начальство робить розпорядження самостійно до того часу, поки не визнає свого завдання виконаним. Вся цивільна влада, яка перебуває на місці чинів війська, повинна допомагати військовому чи морському начальству. 26 Начальник викликаної команди, одержавши зазначене в арт. 24 уповноваження від цивільної влади, чинить на свій погляд всіма тими засобами, які визнає відповідними до стану справи аж до застосування зброї включно. 27. Як що на місці розруху цивільної влади 8 - 114 - немає, то прибувший з військом, військовий чи морський начальник мусить чинити на свій погляд до прибуття цивільної влади. 28. Зброї (холодної чи пальної) військо може вживати, не чекаючи на передачу уповноважень з боку цивільної влади і без якого б то не було попередження: 1) супроти натовпу або арештантів, які нападають на військо чи роблять якісь ворожі проти нього вчинки; 2) супроти тих, хто в присутності війська робить насильство над особою, над майном (розгром), підпал, чи душогубство; 3) супроти тих, хто перешкоджає або чинить опір під час затримання осіб, яких треба заарештувати. ПРИМІТКА: Для перестороги юрби, яка не хоче скорятися, не повинно допускати ні стрільби вгору, ні сліпими патронами. 29. Визнавши необхідним вжити збройну силу, військовий чи морський начальник наказує чинити на свій погляд холодною чи пальною зброєю, але з тією умовою, щоб пальної зброї було вжито лише в разі конечної необхідності, коли ніякими іншими засобами не можна буде припинити розруху. 30. Варти, вартові, роз'їзди, дозори та окремі особи від війська, призначеною на допомогу цивільній владі, під час припинення розруху, мають право вживати зброї для захисту самих себе, охороняємої особи або довіреного охороні бекету і проти заарештованого, що намагався б втікти. 31. Цивільна влада вживає всіх залежних від неї заходів, щоб під час збройних чинів війська не потерпіли особи, які не приймають участи в розрухах. — 115 — 32. Пеклування про поранених, які не належать до складу прибувшого війська, покладається на цивільну владу. Військове чи морське начальство повинно допомагати в цьому цивільній владі всіма засобами, які мають до розпорядимості. 33. Під час чинів війська цивільна влада зберігає всі надані їй законом права і покладені на неї обовязки, оскільки вони не торкаються до розпорядження чинними військовими частинами і не заперечують досягненню визначеної цілі. 34. Військо припиняє свої чини після наведення порядку лише з розпорядження військового чи морського начальства. Коли начальство це переконується, що чинами військової сили цілі досягнено, то заявляє про це цивільній владі, яка, якщо розрух припинено і нового доручення війську не може дати, негайно дає згоду на повернення війська з місця подій до своїх помешкань. 35. Військо, яке цивільна влада викликає, щоб попередити чи припинити розрух по за місцями свого постю, повинно повернати назад, як тільки населення згодиться задовольнити вимоги цієї влади і та приступить до безперешкодного виконання своїх обовязків. Під час затримання військової команди, викликаної по за межі свого постійного пробування, на місці розруху більш як на сім день, висша цивільна губерніяльна влада щотижнево доповідає про це міністрові внутрішніх справ і повідомляє командуючого військової округи чи морське начальство по належності про причини, які заважають поверненню команди. „ЗАТВЕРДЖУЮ“. 30 грудня 1920 року. Головний Отаман ПЕТЛЮРА. Зміст. Передмова . Стор. 3 ВІДДІЛ І. Про начальників залог та комендантів. Розділ 1. Про начальників залоги . . . . . . 5. Розділ 2. Про комендантів . 8. ВІДДІЛ ІІ. Вартова служба. Розділ 1. Загальні положення про варти . . . . 12. Розділ 2. Пароль та пропуск . . . . . . . 18. Розділ 3. Розвід варт . 19. Розділ 4. Зміна варт. А. Зміна варт з чільним вартовим . . . . 22. Б. Зміна варт, що не мають чільного вар- тового . 27. Розділ 5. Виставлення вартових і зміна їх. А. Виставлення вартових. . . . . . . 27. Б. Зміна вартових . 28. Розділ 6. Порядок у вартах. А. Виряджання змін і заступання їх на бекети 31. Б. Перевірка варті . 32. В. Порядок допуску до вартівні осіб, які не належать до складу варти . . . . 34. Г. Вечірня та вранішня зорі . . . . . . 35. Д. Внутрішній порядок у варті . . . . . 36. Е. Виклик варти до зброї . . . . . . 37. — 118 — Розділ 7. Обовязки осіб варти. А. Права та обовязки вартового . . . . . . 39. Б. Обовязки розвідника . 43. В. Обовязки помішника вартівничого . . . 44. Г. Обовязки дозорів, висланих від варти . . 44. Д. Обовязки вартівничого: 1. Загальні обовязки . 45. 2. Обовязки вартівничого на гауптвахтах 49. 3. Обовязки вартівничого у вязницях та в інших місцях увязнення військової та цивільної офіції, де є свої осібні управління . 51. 4. Обовязки вартівничого що до охо- рони грошей та державного майна. . 52. 5. Обовязки вартівничого на тимчасо- вих вартах . 54. Е. Обовязки чергового по вартах . . . . 55. Ж. Обовязки рунда . 56. Розділ 8. Віддання пошани вартами та вартовими. А. Віддання пошани вартами . . . . . 57. Б. Віддання пошани вартовими . . . . 59. Розділ 9. Про почесні варти й почесних вартових. Про почесні варти і вартових . . . . 61. 1. Надзвичайний наряд . . . . . . 63. 2. Звичайний наряд . . . . . . 63. Розділ 10. Обовязки вартових у військово-лічничих за- кладах . 65. ВІДДІЛ ІІІ. Правила про тимчасову допомогу від війська цивільній владі для охорони порядку та гро- мадянського спокою. Розділ 1. Загальні правила . . . . . . 70. Розділ 2. Допомога від війська цивільній владі підчас пожежі або якого-небудь іншого суспільного лиха . 70. Розділ 3. Про дозори та розвідки, що призначається від війська на допомогу поліції незалежно від варт . 72. Розділ 4. Про конвоювання арештантів в районі залоги 73. - 119 - Розділ 5. Порядок ставання в ріжних випадках перед Головою Держави, начальниками та старшими. А. Ставання перед Головою Держави. . . 77. Б. Ставання військових перед начальниками і старшими.. . 78. ДОДАТКИ. 1. Правила охорони сторожами другорядних складів військового майна та військово-господарчих закладів 80. 2. Впорядкування вартівні . 83. 3. Табель бекетів . 86. 4. Бекетова відомість. . . . . . 91. 5. Про форму одягу підчас виконання залогової служби. А. Загальне правило Б. У варті, конвою та дозорах (розіздах) В. У вартівні Г. Для вартових . . . . . 94. Д. Для команд, призначених на пожежу . . . 94. Е. Для команд, призначених на допомогу цивільній владі . . . 95. Ж. Для почесних варт . . . . 95. 6. Порядок тримання заарештованих на гауптвахтах. А. Загальні правила Б. Порядок тримання старшин та урядовців . В. Порядок тримання козаків . . . 98. 7. Записка про арешт . . . . . 101. 8. Записка про звільнення зпід арешту 9. Дозвіл на побачення з заарештованим 10. Розклад наряду ординарців та гонців до начальників та військових управлінь . . . 102. 11. Правила для конвою, що призначається від конвойних команд 12. Зразки рапортів вартівничого, чергового по вартах та вартового у військовому шпиталю . . . 106. 13. Форма службового білету . . . 107. 14. Правила покликання війська на допомогу цивільній владі . . . 107. Стор. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 7 Фонду № 1078 Пронумеровано 76 (сімдесят шість) + 6436 = 210 аркушів з них літерні №№ 6а пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 5 вересня 1920 р. Підпис Петренко ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата 5.09.03/Ф-2 15.09.03/Ф-2 5.04.04.D.ЧД 15.04.04/Ф-2 14.01.2004 Стадій 17.01.04, ФД 28.11.04р ОПС чрез 30 пп (в 29) діячої діючий ОЗ ОУ Ю Ви 25.04.2004г. Стадій чрез - 28 ФГ Під час видачі повернення підпис, дата підпис, дата ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: Оправа: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) очищування 21.04.2017 Чудо