НАКАЗ
Головної Команди Військ Української Народньої Республіки.
ч. 082.
16 жовтня 1920 року.
За цілий час боротьби Українського війська з ворогами України багато виявилося липарських вчинків, яких в більшості не відзначено ні наказами, ні нагородами: їх оцінить історія й прославить Український Нарід, як славить він зараз в своїх піснях липарські вчинки наших липарів-предків. І слава козача, як правда, не загине, доки світ сонцяєяти буде, бо не нагороди, не особиста користь примусила кращих синів Українського Народу взятись за зброю, терпіти й гинути, а міра в правду та любовь до Рідного Краю повели їх на тяжкий шлях боротьби за щастя й волю Самостійної України.
За три роки боротьби майже не було ні нагород, ні підвищень в рангах, а військо Українське, як і з початку, з тою-ж силою дху з тою-ж завзятістю б'ється в ворогом. Твердість духу, безкористливість і непохитність Українських борців, що об'єднались під рідним прапором для боротьби за щастя й незалежність Українського Народу, роблять велике вражіння на молодь і до Українського війська приливають повсякчас нові сили.
Отже, щоб відкрити першій шлях для діяльності й праці тим старшинам і козакам, які відзначились великими якостями душевними, здатністю й досвідом, здобутим на полі бою, наказую прийняти до керування додане до цього положення про підвищення в ранги старшин і козаків за службу в Українському війську, негайно й тепер-же роспочати представлення до рангів, пам'ятаючи, що це положення має на меті не тільки нагороду старшин і козаків за минулий час Української служби, але й встановлення сталого правила про підвищення вранги на майбутній час до закінчення війни.
Мимо того, наказую командирам частин зараз-же приступити до збору відомостей про службу наших забитих ворогом і померлих. Відло-
- 2 -
ранень лицарів-старшин і козаків, щоб наданням рангів їх мовабутнім іменам, дати можливість скористуватись законними привілеями їх родинам і нащадкам.
Додаток: 1) Положення про підвищення в рангах старшин та козаків армії У. Н. Р., 2) Таблиця до нього і 3) Форма нагородного листа.
Головний Отаман Петлюра.
В. о. Військового Міністра,
Генштабу Генерал-Поручник Галкин.
З оригіналом згідно:
Начальник Похідної Канцелярії
Військового Міністерства при
Ставці Головного Отамана, Підполковник Садовський.
Затверджую:
16 Жовтня 1920 р.
Головний Отаман Військ У. Н. Р. Петлюра.
ПОЛОЖЕННЯ
про підвищення в рангах старшин та козаків Армії Української
Народньої Республіки.
(В порядкові військового часу).
РОЗДІЛ І.
Загальні правила.
1. В нагороду за незвичайну боротьбу в ворогами України всі старшини й козаки всіх частин Української Армії, штабів, управлінь та установ, що зараз перебувають на дійсній військовій службі, і, починаючи з 9 травня 1917 р., себ-то в дня обрання Українського Військового Генерального Комітету, своєю чесною працею, своїм досвідом, знанням, енергією, організаційним хистом та відданністю Батьківщини, при тяжких службових обставинах, принесли користь Державності й визволенню України,—мають право на підвищення в порядкові військового часу: старшини—в наступні, а козаки—в старшинські ранги по представленням прямих начальників в на підставі низчезазначених умов.
2. Безсуперечне право бути вшанованими підвищенням в ранги мають тільки ті старшини й козаки дійсної української військової служби, які: а) починаючи з 9 травня 1917 р. по день затвердження цього положення, хоч би і в перервами, прослужили в Українському війську не менш як два повних роки; б) не брали участі в активних виступах і боротьбі проти Української Державності, в) з'окрема не належали добровольно до складу московсько-большовицьких та добровольчих організацій, ворожих Українській Державности і г) за час своєї служби в українському війську не заплямували себе ніякими ганебними вчинками підсудними карним законам Республіки.
Примітка: Встановлений арт. 2 цього положення двохлітній термін дійсної служби в Українській армії може бути скорочений видатним старшинам і козакам до одного року при умові повної за них запоруки начальства, в ухвали Генеральної Ради і в разі задоволення всіх останніх вимог того ж 2 арт.
- 4 -
3. Старшини та козаки, які належали до дорожніх Українській Державності військових та цивільних організацій не зі своєї волі, а з примусу, щоб скористуватись правом на підвищення по цьому положенню, мусять, крім зазначеного в п.п. „а“ і „г“ арт. 2 цього положення, доказати через відповідні Гонорові Ради, що вони дійсно з примусу належали до зазначених організацій.
4. Старшини й козаки: а) які в 1918 р. служили в Київських добровольчих дружинах, б) які входили до складу добровольчих, больщовицьких і інших армій, ворожих до Державності У. Н. Р., в) які перейшли з цих армій до армії Української Народньої Республіки й задовольняють пп. „а“ і „г“ 2 арт. цього положення, правом на підвищення в ранги користуються по цьому положенню при умові позитивного вирішення питання відповідними Гоноровими Радами.
Примітка: 1) Гонорові Ради в своїх висновках про осіб зазначених в арт. 3 і 4 цього положення, повинні зазначати:
а) чи може бути та особа залічена на дійсну службу до війська У. Н. Р. б) в якій ранзі і в) з яким старшинством, після чого представлення про залічення на службу надсилається по команди до Головної Мобілізаційно-Персональної Управи для видачі наказу війську.
2) Ранги, придбані у ворожих Україдській Державності арміях і вислужене там старшинство в останніх рангах на увагу не приймаються (наказ Головної Команди 1920 р. Ч 014).
3) Після залічення осіб, зазначених в арт. 3 і 4, на дійсну українську військову службу, воши користуються всіма правами й привілеями службовців війська Української Народньої Республіки.
5. Правом на підвищення в ранги по цьому положенню користуються тільки ті старшини, які залічені на дійсну українську військову службу наказом війську.
6. На підставі цього положення може бути нагороджена підвищенням в рангу служба старшин, засбитих в боях з ворогами України, аби цим заслуженим правом мала-б змогу скористуватись по закону родина забитих, рівно-ж служба старшин-інвалідів, які через одержані ними поранення під час боротьби за У. Н. Р., позбулись змоги продовжувати службу у війську.
7. Підвищення в наступу ранги за вислугу встановлених термінів провадиться, не рахуючись з тим, чи є відповідна новий ранзі вільна посада, з залишенням підвищеного на займаємій посаді, як нема вільнної вищої посади.
8. Підвищення в ранги провадиться лише ступенево й оголошується в наказі війську У. Н. Р.
9. Старшин, що перебувають під слідством і судом, не може бути підвищено в рангах до кінця слідства або суду. Бувших під судом, але
- 5 -
виправданих або присуджених до таких кар, які на підставі Існуючих законів і постанов Верховної Влади не позбавляють прав і переваг по службі, підвищується в ранги на загальних підставах.
10. Підвищення старшин і козаків в наступні ранги в порядкові військового часу робиться лише в нагородному порядкові по вшануван- ням і представленням прямих начальників. Ні Гонорові Ради, ні які инші комісії, ні інші начальники, окрім прямих, не можуть предста- вляти старшин і козаків до підвищення в рангах, але кожний начальник, починаючи з командира сотні й рівного йому по владі в службі адміні- стративно-військовий, до Головного Отамана включно, має право на під- ставі цього положення порушати клопотання по команді про підвищення в ранги йому підлеглих,
11. Представлення робляться по формі нагородного листа й над- силаються з висновками Гонорових Рад по команди до Головної Мобілі- заційно-Персональної Управи:
а) на старшин, які займають посади до командира сотні включно, за вислугу термінів—через начальників дивізій безпосередньо, а за від- значення — через командуючого армією,
б) на командирів курінів і рівних їм по посадах начальників у всіх випадках також—через командуючого армією.
Примітка: при представленні за бойові й надзвичайні не бойові відзначення до нагородного листа додається найдо- кладніший опис заслуг.
12. Представлення до підвищення в наступні ранги командирів бригад та дивізій і рівних їм по посадах начальників робиться коман- дуючим армією й надсилається ним до Головної Мобілізаційно - Персо- нальної Управи з висновками Вищої Гонорової Ради,
13. Представлення на осіб, що займають адміністративно-військові посади в центральних установах Військового Міністерства IV класи й ви- ще, робиться Військовим Міністром, а V класи й низче—начальниками Головних Управ. Представлення ці розглядаються: на перших у Вищій Гоноровій Раді, а на других — в Гонорових Радах Головних Управ Вій- ськового Міністерства по належності (арт. арт. 61 і 62) й надсилаються до Головної Мобілізаційно-Персональної Управи.
14. Коли старшина чи козак вислужив повний термін або частину його на підвищення в наступну рангу згідно з цим положенням в одній частині чи установі, а до затвердження цього положення чи після перейшов до другої частини чи установи, то представлення робиться начальником естапної за згодою попереднього начальства.
15. Представлення до підвищення в ранги забитих в боях покла- дається на командирів окремих частин, де служив забитий, а на стар- шин-інвалідів представлення робиться ближчою військовою владою.
- 8 -
В обох випадках представлення підсилаються безпосередньо до Головної
Мобілізаційно-Персональної Управи.
Примітка: на забитих старшин представлень робляться
на підставі документів чи особистих показань командирів
частин.
16. Термін вислуги на рангу таким старшинам за минулий час
служби обчислюється на підставі дат реєстраційних карток по ступенях,
вазначених в арт. 29, розд. II цього положення, а з дня затвердження
цього положення на підставі послугових листів і по категоріях, вазна-
чених в арт. 39 розд. III цього положення.
17. Ті старшини, які вже набули встановлений цим положенням
термін на підвищення в неступну рангу, але ще в цю рангу не підви-
щені, коли будуть представлені до вищої ранги за бойові та надзви-
чайні відзначення—ранш підвищуються в порядкові вислуги, а потім
розглядаються представлення їх за бойові відзначення.
18. Нагороди рангами за організаційні та бойові відзначення, що
були дані під час Української Держави, а також Української Народньої
Республіки по день затвердження цього положення, рахувати як підви-
щення за вислугу термінів в порядкові військового часу, при чому:
а) коли старшинство в ранзі більше за старшинство, яке належить
старшині за вислугу термінів по цьому положенню, то воно залишається,
і
б) коли старшинство менше,—то старшині надається старшинство
згідно з цим положенням. Надання такого старшинства робиться в гаго-
родному порядкові, но окремому в кожному випадкові представленню
(арт. II) й оголошується в наказі «йську.
Примітка: 1) П. „6“ не торкається тих нагород рангами
за бойово-державні відзначення, які оголошені в наказі вій-
ську від 31 травня 6 р. під ч. 7.
2) Правила про розрахунок термінів вислуги на під-
вищення в наступні ранги старшин бувшої Галицької армії,
що перебувають нині на службі в армії У. Н. Р., будуть оголошені додатково після розбору матеріалу, наказів, правил і
положень, іспнуваних в зазначеній армії. Це не торкається тих
старшин-галичан, які не були підвищені в наступні ранги по
правилах галичної армії, а лишилися по час роспаду
останньої в тих самих рангах, в яких вони вступили до Га-
лицької армії й з яких були порейменовані у відповідні Га-
лицькі ранги.
19. При підвищенню в наступні ранги старшинство в останніх на-
дається в дня вислуги термінів, вазначених в цим положенні.
Примітка. 1. Для підвищення в ранги по цьому поло-
женню за вихідні приймаються ті ранги й старшинство в них,
які будуть затверджені наказом війську У. Н. Р. при залі-
ченні старшини на дійсну військову службу (наказ Головної
- 7 -
Управи 1920 р. ч. 41), на підставі дослідів і висновків регі страпійних комісій.
2) При вступі на службу старшини залічуються в тих рангах з належним старшинством в них, на які вони придбали право до 12 лютого 1918 р. по законам російської служби (накази Військової Офіції 1918 р. ч.ч. 221 і 330) і по 17 листопада 1918 р. по законам австрійської служби.
3. Розв'язання ріжних непорозумінь і заяв про невикористування старшинами пільг по службі в бувших російській чи австрійській арміях по день демобілізації, себ то до 12 лютого 1918 р. російської й 18 листопада 1918 р. австрійської покладається на обов'язки Гонорових Рад; ці непорозуміння чи заяви передаються в Гонорові Ради начальниками частин чи установ на висновок. В разі, коли заінтересована особа не буде задоволена рішенням Гонорової Ради, то все листування з приводу цього передається через "Головну Мобілізаційно-Персональну Управу на висновок до Вищої Гонорової Ради.
4. Початком дійсної української військової служби для галичан (старшин і козаків) рахується: в рядах С. С. не раніш 1 жовтня 1917 р. і в Галицькій армії—з дня опалювання цією армією м. Львова, себ-то з 22 жовтня 1918 р. (до того служба рахується австрійською).
20. Ті старшини, яких представляється до підвищення в рангу за бойові та надзвичайні відзначення, виявлені ними до вислуги встановлених термінів в порядкові військового часу, одержують старшинство в новій ранзі з дня відзначення, а коли вони служили в своїй ранзі до відзначення половину встановленого терміну, то в новій ранзі їм на- дається рік старшинства.
Примітка: старшинам, яких представляється до підвищення не за окремі бойові вчинки, а за загальні бойові відзначення, виявлені протягом де-якого часу, старшинство надається в новій ранзі з дня представлення.
21. За кожне поранення й контузію під час служби в армії У. Н. Р., одержане старшиною в боях чи взагалі при бойових обставинах, надається один рік старшинства в останній ранзі, в яку старшину чи козака буде підвищено на підставі цього положення.
Примітка: 1. До нагородних листів додаються медичні посвідчення лікарів частин Української дієвої армії про поранення, засвідчені Командирами Окремих частин.
22. Надання старшинства робиться в загальному нагородному порядкові.
23. Старшини, не випановані своїм начальством до підвищення в наступну рангу по вислугі встановлених цим положенням термінів, підвищуються в цю рангу не раніш, як через пів року з дня вислуги. Таким старшинам старшинство в наступній ранзі надається з дня пред- ставлення.
- 8 -
24. Перервами в службі не рахується: а) перебування до дня затвердження даного положення чи після цього, в німецькому, австрійсько- му, російському (совітському), польському, добровольчому (російському) та інших полонах, коли старшини та козаки поспали до нього при тяжких бойових обставинах і при неможливості уникнути полонення, а після повернення знову вступили до українського війська.
Примітка: 1. Перебування в полоні зараховується в термін вислуги в ранзі день за день.
2. Обставини полонення розглядає по пропозиції Начальника, що робить представлення, Гонорова Рада в кожному окремому випадку. В нагородних листах на таких старшин повинно бути вказано: з якого й по який час перебував у полоні, а також прикладено посвідчення старшини, не менше двох, своєї частини—евідків факта полонення й перебування в полоні, або посвідчення відомих і поважних представників місцевої влади чи національних українських організацій.
б) звільнення з військової служби на підставі наказу Військової Офіції під Ч 327 від 16 червня 1918 р.
в) перебування в шпиталях на лікуванні з причини поранення чи хворості та відчужки в тих же причин.
г) звільнення в заштат з причини скорочення штатів.
д) вейлякі звільнення зі служби за часи У. Н. Р. і за скороченням штатів, коли звільнений негайно повернувся до війська по екасуванню розпоряджень про такі звільнення.
е) час перебування по-за дійсною військовою службою в тилу ворожих армій після 27 грудня 1919 р., як що перебувавша там особа брала діяльну участь в організації влади в У. Н. Р. в тилу ворога й повстаннеческих проти ворогів Республіки організаціях.
Примітка: перерви, зазначені в п.п. „б“, „в“, „г“, „д“ і „е“, прираховуються в ценз вислуги на підставі посвідчень двох старшин, що займають посади не нижче від командира куріня й посвідченя від місцевих українських організацій.
25. Ті з урядовців, які, маючи вже урядові ранги, заступали на фронті муштрові старшинські посади, можуть бути при своєму бажанні підвищені в першу старшинську рангу по правилах підвищення в порядкові військового часу, але ж обов'язково повинні після переходу армії на положення спекійного часу витримати іспит в обсязі скороченого теоретичного курсу юнацької школи.
В разі вони не побажають підвищення до першої старшинської ранги, то підвищуються до наступної урядової ранги на підставі положення про підвищення в рангах урядовців У. Н. Р. в порядкові військового часу.
26. Для збільшення авторитету старшин і поновлення їх теоретичного знання по керуванню частинами, обов'язковою умовою для підек
- 9 -
цення в наступну рангу поручників і сотників ставиться проходження сотенних і булавних курсів по особливому програму, який має бути розроблений в найближчий час Головним Управлінням Генерального Штабу.
Примітка: Ті старшини, які будуть підвищені в рангу сотника й підполковника до улаштовання зазначених курсів, повинні бути командировані для проходження їх в близьчому майбутньому по роспорядженню командирів дивізій; надалі-ж до кожного представлення про підвищення в рангу сотника чи підполковника повинна бути прикладена посвідка про проходження цих курсів.
27. Козаки, які будуть підвищені до ранги хорунжого, згідно з цим положенням, аби в майбутньому мали змогу зрівнятися у відповідній теоретичній підготовці зо всіма старшинами, повинні після переходу армії на положення спокійного часу обов'язково пройти в перший же рік хоть скорочений курс юнацької школи.
РОЗДІЛ II.
Правила підвищення в ранги старшин та нозаків за минулий час.
28. Минулім часом рахується час до дня затвердження цього положення. (до 16 лютого 1920 р.)
29. Підвищення старшин і козаків за минулий час в порядкові військового часу поділяється на два ступеня, в залежності від того, в яких частинах чи військових установах підвищувемий старшина чи козак фактично ніс дійсну військову службу під час боротьби за У. Н. Р.
30. До 1-го ступеня належать ті особи, які перебували на службі в складі виключно муштрових дієвих частин (окремих сотень та курінів, а також полків, бригад, дивізій, корпусів, груп, армій) і перебувавши в німецькому й австрійському полонах, лише в тою умову, що вони входили в склад сірожупанної та синьожупанної дивізій і мають посвідку про свою організаційно-культурну працю в полоні від українських організацій чи від відомих діячів, які знають їх по полону.
Всі ці особи підвищуються до наступної ранги по 1-й категорії зазначених в арт. 39 цього положення правил.
31. До 2-го ступеня належать ті особи, які перебували на службі в складі виключно немуштрових частин, (окремих сотень та курінів, а також полків, бригад, дивізій, корпусів, груп, армій,) в ріжних різних штабах, управліннях, установах та інституціях військової офіції, у всіх науково-військових установах і центральних установах військової офіції, а також перебувавши в німецькому, австрійському, большовицькому, польському, добровольчому та інш. полонах і в складі ріжних закордонних військових місій та закордонних командировках.
- 10 -
Всі ці особи підвищуються до наступної ранги по 2-й категорії вазначених в арт. 39 цього положення правил.
Примітка: 1. Право підвищення по тій чи іншій кате горії опреділяється так: у кого більша половина служби по 1-му ступню тому розрахунок робиться по 1 й категорії роздла III, а у кого більша половина служби по 2 му сту- пиню, тому розрахунок робиться по 2-й категорії того ж III розд ла цього положення.
2 На перебувавших в полонах необхідно додавати до нагородних листів посвідчення, вимогаемі в прим. 2 до п. "а" арт. 24.
32. Коли не буде можливості точно встановити числа, коли почалась або скінчилась служба в тій чи іншій частині, береться під увагу верше число місяця (наприклад: ... . з січня 1918 р. по липень 1919 р .... рахувати: з 1 січня 1918 р. по 1 липня 1919 р.)
33. Підстаршини, юнаки, які не скінчили юнацьких шкіл, і козаки, що заступали старшівські посади, можуть бути впансвані підвищенням за минулий час (а саме: до дня затвердження цього положення) в стар шинську рангу на таких умовах:
а) ті, що заступали старшинські посади на протязі не менш як два повних роки: муштрові—в рангу хорунжого з одним роком стар- шинства з дня затвердження цього положення, а немуштрові — в рангу хорунжого зі старшинством з дня підвищення.
б) ті, що заступали старшинські посади на протязі не менш як один рік муштрові—в рангу хорунжого зі старшинством з дня пдви- щення, а немуштров — в рангу хорунжого без 1 року старшинства з дня затвердження цього положення.
Примітка: Для підвищення таких осіб, скрім впансування прямого начальства, починаючи з командира сотні, потрібно ще присуд нагального зібрання старшин окремої частини про вгоду приняття представляемого до свого това- риства.
34. Вазначени в 33 арт. підстаршини, юнаки й козаки, які будуть підвищені на підставі цього положення в рангу хорунжого, повинні скінчати скорочений курс юнацької школи при переході армії на стан мирного часу, як іе вазначено в арт. 27 розд. 1 цього положення.
35. Обрахунок термінів вислуги на дійсній український військовий службі робиться з 9 травня 1917 р., згідно з арт. 2 розд. І цього поло- ження, вся ж діяльність воєнків Української служби до того терміну нагороджується згідно зі статутами орденів „Республіки“ й „Визволення“, а також згідно з арт. 47—53 розд. IV цього положення про підвищення за болюні та над вичайни відзначення.
36. Всім старшинам за минулу службу в Українському війську по день затвердження цього положення надається один рік старшинства
- 11 -
в останній разі, хоч би вони й не прослужили двох повних років в українському війську згідно з арт. 2 розд. I цього положення.
37. За поранення й контузію надається один рік старшинства в разі згідно з арт. 21 розд. I цього положення; на увагу приймаються лише поранення з 3-го березня 1917 р. при умові представлення відповідних документів.
38. Розрахунок старшинства й підвищення в ранги за минулий час, а саме по день затвердження цього положення, робиться згідно з правилами, зазначеними в розд. I цього положення. Й згідно з правилами підвищення в порядкові військового часу, зазначеними в розд. III цього положення.
РОЗДІЛ III.
Правила підвищення в ранги старшин та козаків в порядкові військового часу.
39. Підвищення старшин в наступні ранги й козаків в старшинські ранги в порядкові військово часу переводиться по трьом категоріям в залежності від того, хто в якій частині перебуває на дійсній військовій службі або яку займає посаду.
40. Частини армії й пеcади, що до визначених в арт. 39 категорій, поділяються так:
До 1-ї категорії належать: 1) дієво-бойові частини всіх найменувань на позиції, 2) командуючі дієвими арміями, фронтами, групами, корпусами, дивізіями, бригадами, 3) старшини оперативних частин та служби звязку ріжних польових частин штабів дієвої армії, 4) бойово-польотні частини авіаційних отрядів.
До 2-ї категорії належать: штаби діевих армій, фронтів, груп, корпусів, дивізій і бригад всіх найменувань (за винятком старшин оперативних частин та служби звязку) з їх позаповнійними установами; 2) недієві муштрові частини всіх найменувань; 3) ріжні польові та тилові установи й інституції дієвої армії. В взагалі всі ті військові організації, які самі не ведуть боїв і не беруть безпосередньої участі; 4) технічно-господарчі частини авіаційних отрядів, авто колони й т. и.
До 3-ї категорії належать: 1) сталі центральні установи Військового Міністерства, 2) в військо-наукові установи всіх розрядів; 3) місцеві адміністративно й залізнично-військові установи; 4) ріжні тилові штаби, управління, установи, інституції, військові з'єднання й організації всіх найменувань, які не входять в склад дієвої армії і 5) попавші в неволю до ворога.
41. При переводі старшин та козаків на службу з частин одної категорії до частини іншої категорії, вони механічно зі зміною служби
- 12 -
переходять в іншу категорію й користуються правами цієї категорії на вислугу. Такий переход з одної частини до іншої зазначається згідно з відповідними наказами в послугових листах старшин та козаків.
Підвищення козаків в рангу підхорунжого.
42. Козаки, які заступають старшинську посаду на протязі не менш як: по 1-й кат.—4 м сячі, по 2-й кат.—8 міс. і по 3 й кат.—12 місяців, підвищуються в рангу підхорунжого владою командирів дивізії чи рівних з ними начальників.
Підвищення підстаршин та козаків в старшинську рангу.
43. Підстаршини й козаки, які перебувають в армії на дійсній військовій службі й будуть ешановані своїм прямим начальством до нагороди старшинською рангою, підвищуються в порядкові військового чаєу в рангу корунжого:
По 1-й категорії: ті, які заступають старшинську посаду не менш як шість місяців.
По 2-й категорії: ті, які заступають старшинську посаду на протязі не менш як один рік.
По 3-й категорії: ті, які заступають старшинську посаду на протязі не менш як півтора року.
Підвищення молодшої старшини.
44. Молодша старшина підвищується в ранги в порядкові військового часу так:
По 1-й категорії:
Хорунжі—в рангу поручника,—по вислугі в ранзі одного року.
Поручники—в рангу сотника,—по вислугі в ранзі двох років, перебування не менш як шесть місяців в дієвих частинах на фронті, перебування на дійсній військовій службі не менш як 3 роки й проходження курсів сотенних командирів.
По 2-й категорії:
Хорунжі—в рангу поручника,—по вислугі в ранзі 1½ року й при умові командування чотою не менш як шість місяців.
Поручники—в рангу сотника,—по вислугі в ранзі 2½ років, перебування на дійсній в йськовій службі не менш як 4 роки, командування чотою або сотнею не менш як 9 м'сяців чи заступання військово-адміністративної посади не нижче від VІІІ кл. на протязі 9 міс. і по проходженню курсів сотенних командирів.
По 3-й категорії:
Хорунжі—в рангу поручника,—по вислугі в ранзі 2 років і заступання військово-адміністративної посади не нижче від VІІІ кл. на протязі 9 місяців.
- 18 -
Поручника—в рангу сотника—по вислузі в ранзі 3 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 5 років і заступання військово-адміністративної посади не нижче від VIII кл. на протязі 12 місяців і по проходженню курсів сотенних командирів.
Підвищення в ранги булавної старшини.
45. Булавна старшина підвищується в ранги в порядковій військового часу так:
По 1-й категорії:
Сотники—в рангу підполковника,—по вислузі в ранзі 3 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 6 років, командування сотнею або неокремим курінем не менш як 6 місяців і проходження булавних курсів.
Підполковники—в рангу полковника,—по вислузі в ранзі 3 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 9 років і командування курінем на протязі 8 місяців.
По 2-й категорії.
Сотники—в рангу підполковника,—по вислузі в ранзі 3½ років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 7½ років, командування сотнею 12 місяців або заступання військово-адміністративної посади не нижче від VII кл. на протязі 12 міс. і проходження булавних курсів.
Підполковники—в рангу полковника,—по вислузі в ранзі 3½ років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 11 років, командування курінем 16 міс. або заступання військово-адміністративної посади не нижче від VI кл. на протязі 15 міс.
По 3-й категорії:
Сотники—в рангу підполковника,—по вислузі в ранзі 4 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 9 років і заступання військово-адміністративної посади не нижче від VII кл. на протязі 8 міс. і проходження булавних курсів.
Підполковники—в рангу полковника,—по вислузі в ранзі 4 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 13 років, заступання військово-адміністративної посади не нижче від VI кл. на протязі 24 міс.
Примітка: Проходження сотенних і булавних курсів буде вимагатись після встановлення цих курсів.
Підвищення в рангу генеральної старшини.
46. В генеральні ранги в порядковій військового часу підвищуються:
По 1-й категорії:
Полковники—в рангу генерал-хорунжого,—по вислузі в ранзі 4 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 13 років, за зазначення, на вільну відповідну посаду.
- 14 -
Генерал-хорунжі — в рангу генерал-поручника, — по вислузі в ранзі 4 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 17 років за відзначення, на вільну відповідну посаду.
Генерал-поручники — в рангу генерал-полковника, — по вислузі в ранзі 4 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 20 років, за відзначення, на вільну відповідну посаду.
По 2-й категорії:
Полковники — в рангу генерал-хорунжого, — по вислузі в ранзі 4¹/₂ років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 15½ років за відзначення, на вільну відповідну посаду.
Генерал-хорунжі — в рангу генерал-поручника, — по вислузі в ранзі 4¹/₂ років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 20 років, за відзначення, на вільну відповідну посаду.
Генерал-поручники — в рангу генерал-полковника, — по вислузі в ранзі 4¹/₂ років перебування на дійсній військовій службі не менш як 24¹/₂ років, за відзначення, на вільну відповідну посаду.
По 3-й категорії:
Полковники — в рангу генерал хорунжого, — по вислузі в ранзі 5 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 18 років, за відзначення, на вільну відповідну посаду.
Генерал-хорунжі — в рангу генерал поручника, — по вислузі в ранзі 5 рок., перебування на дійсній військовій службі не менше як 23 роки, за відзначення, на відповідну вільну посаду.
Генерал-поручники — в рангу генерал-полковника, — по вислузі в ранзі 5 рок., перебування на дійсній військовій службі не менш як 28 рок., за відзна-чення, на вільну відповідну посаду.
Примітка: 1. Старшини й козаки, зазначені в арт. 40—46 мусять мати не менш як 2 роки дійсної української військової служби, аби мати право на підвищення по цьому положенню.
2. В особливих випадках термін загальної військової служби, може бути зменшений не більш як на 1 рік, але по окремому представленню на погляд Головного Отамана Війск У. Н. Р.
РОЗДІЛ IV.
Правила підвищення в ранги старшин та козаків за бойові й надзвичайні відзначення.
47. За бойові та надзвичайні відзначення старшини й козаки можуть бути підвищені в рангах виключно в нагородному порядкові, до командні й з розглядаюм представлень в Генеральних Радах.
- 15 -
48. Підвищення в наступні ранги за бойові та надзвичайні небойові відзначення старшин та козаків робиться за ті відзначення, які зазна- чені в статутах орденів „Визволення“ й „Республіка“, зі старшинством з дня підвищення.
Примітка: підвищення в рангу чи надання старшин- ства при одержанні того чи іншого ордена робиться автома- тично, згідно з правилами статута, одночасно з нагороджен- ням орденом.
49. Для підвищення в наступну рангу старшин і козаків за бойові відзначення не потрібно визначеної вислуги в ранзі й на дійсній службі.
50. Старшини й козаки, які мають вищу ступінь ордена „Респуб- ліки“, але по обставинам своєї служби не можуть бути нагороджені орденом „Визволення“ можуть бути за надзвичайні відзначення пред- ставлені по команді своїм безпосереднім начальством до нагороди на- ступною рангою без огляду на вислугу визначених термінів в ранзій на дійсній службі. Кожний такий кандидат повинен вповні в доводити не менш як трьом п. п. умов виложених нижче цього, а саме:
1) участь в бойовій та адмін стративно-організаційній праці в україн- ському війську, починаючи зз березня 1917 р.
2) участь в організаційній праці по формуванню українського вій- ска, як на терені України, так і під час перебування в німецькому та інш. полонах.
3) участь в боротьбі з большовиками в київі 1917 і на початку 1918 р.
4) участь в повстанню проти гетьманату в київі 1918 року.
5) участь в боротьбі з московськими большовиками літом 1919 р
6) участь в боротьбі з московськими добро-олцями в київі 1919 р.
7) участь в боротьбі на тилах добровольчої та большовицької мо- сковських армій в зимній період 1919—1920 р. р.
8 участь в боротьбі проти большовиків на против Війни з березня місяця 1920 р. до скінчення війни.
Примітка: При нагороді рангою, згідно з арт. 48 стар- шинство надається з дня підвищення.
51. Старшини й козаки, що виконують старшинські обов'язки на старшинських посадах, незалежно від їх ранги й підвищення в поряд- кові військового часу тритчі поранені в пер.од визвольної боротьби,"себ то з 3 березня 1917 р., підвищуються в наступні ранги зі старшинством з дня естаниного поранення.
Примітка: До нагородного листа мусять бути прикла- дені медичні свідоцтва про поранення нагороджувемого.
52. З огляду на те, що полковника й генеральна старшина можуть бути підвищені в наступні ранги включно за відзначення й при вико- нанні відповідних умов, взял за надзвичайні й бойові відзначення мо-
- 18 -
жуть бути підвищені в наступні ранги й раніш вислуги зазначених в розд. III термінів у попередній ранзі й на дійсній військовій службі, але кожний раз виключно з погляду Головного Отамана війська У. Н. Р.
53. Представлення до підвищення в ранги старшин та козаків за надзвичайні небойові та бойові відзначення, робляться по команди безпосереднім начальником з представленням нагородного листа по дода- ваєм й до цього формі з докладнішим описом заслуг і вчинків, за які старшина чи козак представляється до нагороди рангою.
РОЗДІЛ V.
Про гонорові ради.
54. Розгляд представлень начальників про підвищення підлеглих їм старшин та козаків в наступні ранги переводиться в Гонорових Ра- дах трьох категорій: Дивізійних, Армійських та Вищій.
В Дивізійних Гонорових Радах розглядається представлення на козаків і молодшу старшину до сотника включно, що заступають посади до сотенного командира: в Армійській,—на булавну старшину, що за- ступає посади до командирів курінів, колків і відповідних їм поодинців; — у Вищій Гоноров й Раді розглядається представлення на генеральну старшину, що заступає посади починаючи з командира бригади.
55. Гонорові Ради складаються: а) дивізійні—при штабах дієвих і запасових дивізій по одному виборному представникові від кожної бригади (пішої, гарматної), кінної та техничної частини та штаба бри- гади й двох старшин, призначаемих командиром дивізії; дивізійна для штабу армії, а також для всіх безпосередньо відлеглих штабу дієвої армії польових та інших установ і частин—при штабі армії з 3-х ви- борних представників від штабу армії й по одному представникові від кожної з вищезазначених установ та частин і двох представників, при- значених командуючим армією.
Дивізійна для Військового Міністерства й Головного Управління Генерального Штабу й всіх безпосередньо підлеглих Головному Отама- нові й Військовому Міністром установ та частин при головних і окре- мих управах—з одного виборного представника від головних управляль- та управ, одного виборного представника від кожної окремої управи й кожної з вищезазначених частин і установ і трьох представників по призначення Військового Міністра.
б) Армійська Гонорова Рада при штабі армії для всіх частин дієвої армії—по одному виборному представникові з булавної старшини від дивізії й 3-х полковників по призначенню командуючого армією; від- повідна Гонорова Рада для Військового Міністерства й Головного Управління Генерального Штабу й всіх безпосередньо підлеглих Голов-
- 17 -
вому Отаманові й Військовому Міністрові установ та частин при Військо-
вому Міністерстві—по одному виборному представникові з булавної стар-
шини від кожної головної управи та управління й 3-х представників по-
призначенню Військового Міністра;
в) Для осіб, які займають посади командира бригади, начальника
штабу дивізії, начальника штабу армії, командира дивізії й тих осіб,
що займають посади IV кл. й вище, утворюється Вища Гонорова Рада
з шости членів, з яких два по вибору Генеральної Старшини дієвої
армії, один по вибору Генеральної Старшини Центральних Військових
Установ, один по призначенню командуючого дієвою армією, один по при-
значенню Військового Міністра—всі з затвердження Головного Отамана.
В склад членів Вищої Гонорової Ради обирається й призначається лише гене-
ральна старшина.
56. Гонорові Ради скликаються в міру потреби з погляду їх наказу:
Ряда Гонорова Рада й Гонорева Рада Військового Міністерства—Вій-
ськового Міністра, Армійська—Командуючого Армією й Дивізіїв—ко-
мандирів дивізій.
57. До складу Гонорових Рад обирається членів зі складу старшин всіх
частин чи установ на загальному вібранню старшин таємним голосуванням.
58. Кандидати на членів Гонорової Ради повинні прослужити в
частині чи установі, від якої їх обирають, не менш 4 місяців.
59. Гонорові Ради мають право кооптації необхідних для справи
членів від частин чи установ з правом дорадчого голосу.
60. Члени Гонорової Ради обирають таємним голосуванням Голову
Ради, після чого приступають до розгляду всіх доручених їм справ.
61. Функції Гонорових Рад полягають в тому, що:
1) вони розглядають представлення до підвищення в ранги стар-
шин та козаків, по пропозиції начальників, які сгликають Раду, з'ясо-
вують ці представлення, роблять висновки, ухвалюють представлення
до дальньшого руху, пропонують подати додаткові пояснення та доку-
менти, відхиляють незадовольняючі представлення.
2) Остаточно розвязують питання що до дальшої української вій-
ськової служби тих старшин, які перейшли в ворожих українській дер-
жавності армій (арт. 3 і 4 розд, І).
Примітка: постанов може бути три: а) представити до
усунення зі служби як підозрілий з погляду Української На-
родньої Республіки й шкодливий елемент, б) рахувати при-
командированням на де-який час для іспиту, в) представити до
залічення на дійсну українську службу, з'ясовуючи його ран-
гу. В цьому разі йому надаються всі права службовців укра-
їнського війська. Таким же чином розглядається пропозиція
про прийом на дійсну українську службу старшин чи козаків
які прибувают до частин.
- 18 -
3) З'ясовують обставини, при яких представляемий до підвищення старшина попав до ворожого полону, базуючись на документальних даних, а також поясненнях, звиявляють поводження цих осіб в полоні з боку національно-державного й військового.
62. Гонорові Ради в своїй праці мусять керуватись цим положенням, статутами про нагороду ордевами, наказами Головної Управи Військ У. Н. Р. під Ч. Ч. 41, 49 і 202 і Головної Команди Ч 014. При вивесенню постанов Ради повинні приймати до уваги попередню службу осьвіту, старшинство в рамзі, участь в походах, орган заційну здібність, національно-державну певність, виховання, дисциплінованість, здатність до служби й т. і. розглядаючи кожного кандидата окремо й пам'ятаючи, що вшанування до нагороди може виходити від прямого начальника й функції Ради обмежуються лише розглядом представлення згідно з арт. 61 цього положення.
63. Оскарження ухвал Гонорових Рад особами, персонально зацікавленими, розв'язує Вища Гонорова Рада, постанови якої затверджуються по представленню Військового Міністра Головним Отаманом Військ У. Н. Р. і оголошуються в наказах Війську У. Н Р.
64. Гонорові Ради подають свої висновки тому начальникові, який їх скликав, в письмовій формі.
В. о. Військового Міністра Генштабу
Генерал-поручик Галкін.
Начальник Персональної Управи Військового
Міністерства, Полковник Удовиченко.
З оригіналом згідно:
Начальник похідної Канцелярії
Військового Міністерства при
Ставці Голов. Отамана Підполковник Садовський.
Додаток до III розділу Положен-
ня про підвищення в рангах старшин і
козаків в порядкові військового часу.
ТАБЛИЦЯ
розрахунку термінів вислуги й умов, яким мусять відповідати
старшини та козаки, підвищувемі в рангах в порядкові війсь-
кового часу.
- 20 -
З якої в яку рангу підвищується.
| | 1-ша категорія. | |
| :--- | :--- | :--- |
| | Термін вислуги в попередній ранзі. | Умови, яким му- сить відповідати підвищувемий. |
| | Термін вислуги на дійсн. службі. | |
| Козаки—в підхорунжі . . . . (арт. 42-й.) | — | Заступати старшинську посаду на протязі не менш як 4 місяці. |
| Підстаршина й козаки—в хорунжі. (арт. 43-й). | — | Заступати старшинську посаду не менш як 6 місяців. |
| Хорунжі—в поручники . . . . (арт. 44-й.). | 1 | |
| Поручники—в сотники . . . . (арт. 44-й.). | 2 | 3 Пробути не менш як 6 місяців в дієвих частинах на фронті й проход- ження курсів сотенних командирів. |
| Сотники—в підполковники . . . (арт. 45-й.). | 3 | 6 Командувати сотнею або неокре- мим курінем не менш як 6 місяців і проходження булавних курсів. |
| Підполковники—в полковники . . (арт. 45-й.). | 3 | 9 Командувати курінем на протязі 8 місяців. |
| Полковники—в генерал-хорунжі . (арт. 46-й.). | 4 | 13 За відзначення, на вільну відпо- відну посаду. |
| Генерал-хорунжі в генерал-поручн. (арт. 46-й.). | 4 | 17 Т е ж. |
| Генерал-поручники в генерал-полк. (арт. 46-й.). | 4 | 20 Т е ж. |
- 21 -
2 га категорія.
3 тя категорія.
ПРИМІТКА.
Термін вислуги в попередн. ранзі.
Термін вислуги на дійсн. службі.
Умови, яким му-
сить відповідати
підвищувемий.
Термін вислуги в попередн. ранзі.
Термін вислуги на дійсн. службі.
Умови, яким му-
сить відповідати
підвищувемий.
Підвищуються владою Команд. див. чи рівними ім начальни- ками.
-
-
Заступати старшинську посаду на протязі не менш як 8 місяців.
-
-
Заступати старшинську посаду на протязі не менш як 12 місяців.
-
-
Заступати старшинську посаду не менш як 1 рік.
-
-
Заступати старшинську посаду не менш як 1¹/₂ роки.
1¹/₂
-
Командувати четою не менш як 6 місяців.
2
-
Заступати військово-адміністративні посади не нижче від VIII кл. на протязі 9 місяців.
2¹/₂
4
Командувати четою або сотнею не менш як 9 місяців, чи заступати військово-адмініст. посади не низче VIII класи на протязі 9 міс і проходження курсів сотен. ком.
3
5
Заступати військово-адмініст. посади не нижче від VIIІ кл. на протязі 12 міс. і проходження курсів сотенних командирів.
3¹/₂
7¹/₂
Командувати сотнею 12 міс. або заступати військово-адмініст. посади не нижче від VII кл. на протязі 12 міс. і проходження булавних курсів.
4
9
Заступати військово-адмініст. посади не нижче від VIІ кл. на протязі 18 місяців і проходження булавних курсів.
3¹/₂
11
Командувати курінем 16 міс. або заступати військово-адмініст. посади не нижче від VI кл. на протязі 15 міс.
4
13
Заступати військово-адміністративні посади не нижче від VI кл. на протязі 24 місяців.
4¹/₂
15¹/₂
За відзначення, на відповідну вільну посаду.
5
18
За відзначення, на вільну відповідну посаду.
4¹/₂
20
Т е ж.
5
23
Т е ж.
4³/₂
24¹/₂
Т е ж.
5
28
Т е ж.
- 22 -
До арт. 46-го.
Примітка 1. Старшини й козаки, зазначені в цій таблиці, мусять мати не менш як 2 роки дійсної Української військової служби, щоб мати право на підвищення по цьому положенню.
Примітка 2. В особливих випадках, термін загальної військової служби може бути зменшений не більш як на 1 рік, але по окремому представленню на погляд Головного Отамана Військ У. Н. Р.
Додаток до арт. II Положення
про підвищення в ранги старшин та
козаків в порядкові військового часу.
Нагородний лист
Такого-то хуріня (бригади, дивізії, чи инш. частини або уста-
нови) на такого-то старшину (ясада, ранга, призвіще та ім'я).
- 24 -
1. Посада, ранга, призвіще, імя, по батькові й якої віри.
2. Коли зарахований на дійсну Укра-
їнську службу.
3. З якого часу на посаді.
4. З якого часу на дійсній військовій службі.
5. Які має нагороди за українську
службу.
6. Чи був під слідством і судом і чим
скінчилась справа.
7. Які додатки прикладаються до на-
городного листа.
1. Коли, до якої частини,
на яку посаду, в якій
ранзі вступив на укра-
їнську службу.
2. Дальніше проходження
служби до дія пред-
ставлення з зазначен-
ням, в яких частинах,
на яких посадах і з
якого й по який час.
Розрахунок тер-
мінів вислуги на
рангу, на яку пред-
ставляємий прид-
бав право.
Командир куріня,
Підполковник
Ч.......................
........................... дня 1920 р.
Д. армія.
Ад'ютант куріня,
Поручник
Власноручний висновок начальника, який робить представлення до підвищення в наступну рангу.
ВИСНОВОК ВІЙЩИХ НАЧАЛЬНИКІВ.
Командира бригади або особи рівної йому по владі. Командира дивізії або особи рівної йому по владі. Командуючого армією або особи рівної йому чи вищої по владі.
Висновок відповідної Генеральної Ради, в якм мусить бути зазначено: чи ухвалює Рада представлення, чи ні й в останнім разі з яких причин.
Помткн в Головній Мобілізаційно-Персональній Управі.
НАКАЗ
Головної Команди Військ Української Народньої Республіки.
ч. 082.
16 жовтня 1920 року.
За підий час боротьби Українського війська з ворогами України багато виявилось лицарських вчинків, яких в більшості не відзначено ні наказами, ні нагородами: їх оцінить історія й прославить Український Нарід, як славить він зараз в своїх піснях лицарські вчинки наших лицарів-предків. І слава козача, як правда, не загине, доки світ сонцяєяти буде, бо не нагороди, не особиста користь примусила кращих синів Українського Народу взятись за зброю, терпіти й гинути, а віра в правду та любовь до Рідного Краю повели їх на тяжкий шлях боротьби за щастя й волю Самостійної України.
За три роки боротьби майже не було ні нагород, ні підвищень в рангах, а військо Українське, як і з початку, з тою-ж силою духу з тою-ж завзятістю б'ється в ворогом. Твердість духу, безкористливість і непохитність Українських борців, що об'єднались під рідним прапором для боротьби за щастя й незалежність Українського Народу, роблять велике враження на молодь і до Українського війська приливають повсякчас нові сили.
Отже, щоб відкрити перший шлях для діяльності й праці тим старшинам і козакам, які відзначились великими якостями душевними, здатністю й досвідом, здобутим на полі бою, наказую прийняття до керування додане до цього положення про підвищення в ранга старшин і козаків за службу в Українському війську, негайно й тепер-же роспочати представлення до рангів, пам'ятаючи, що це положення має на меті не тільки нагороду старшин і козаків за минулий час Української служби, але й встановлення сталого правила про підвищення в ранги на майбутній час до закінчення війни.
Мимо того, наказую командирам частин зараз-же приступити до збору відомостей про службу наших забитих ворогам і померлих відпо-
- 2 -
ранень ліцарів-старшин і козаків, щоб наданням рангів їх незабутнім
іменам, дати можливість скористуватись законними привілеями їх ро-
динам і нащадкам.
Додаток: 1) Положення про підвищення в рангах стар-
шин та козаків армії У. Н. Р., 2) Таблиця до нього 1 3) Форма
нагородного листа.
Головний Отаман Петлюра.
В. о. Військового Міністра,
Генштабу Генерал-Поручник Галкин.
З оригіналом згідно:
Начальник Похідної Канцелярії
Військового Міністерства при
Ставці Головного Отамана, Підполковник Садовський.
Затверджую:
16 Жовтня 1920 р.
Головний Отаман Військ У. Н. Р. Петлюра.
ПОЛОЖЕННЯ
про підвищення в рангах старшин та козаків Армії Української
Народної Республіки.
(В порядкові військового часу).
РОЗДІЛ І.
Загальні правила.
1. В нагороду за невпинну боротьбу з ворогами України всі старшини й козаки всіх частин Української Армії, штабів, управлінь та установ, що зараз перебувають на дійсній військовій службі, і, починаючи з 9 травня 1917 р., себ-то з дня обрання Українського Військового Генерального Комітету, своєю чесною працею, своїм досвідом, знанням, енергією, організаційним хистом та відданністю Батьківщині, при тяжких службових обставинах, принесли користь Державності й визволенню України,—мають право на підвищення в порядкові військового часу: старшини—в наступні, а козаки—в старшинські ранги по представленням прямих начальників на підставі низьчезазначених умов.
2. Безсуперечне право бути вшанованими підвищенням в ранги мають тільки ті старшини й козаки дійсної української військової служби, які: а) починаючи з 9 травня 1917 р. по день затвердження цього положення, хоч би і з перервами, прослужили в Українському війську не менш як два повних роки; б) не брали участи в активних виступах і боротьбі проти Української Державності, в) з'єкрема не належали добровільно до складу московсько-большовицьких та добровольчих організацій, ворожих Українській Державності і г) за час своєї служби в українському війську не запламували себе ніякими ганебними вчинками підсудними карним законом Республіки.
Примітка: Встановлений арт. 2 цього положення двохлітній термін дійсної служби в Українській армії може бути скорочений видатним старшинам і козакам до одного року при умові повної за них запоруки начальства, з ухвали Головного Ради і в разі задоволення всіх останніх вимог того-ж 2 арт.
- 4 -
3. Старшини та козаки, які малежали до ворожих Українській Державності військових та цивільних організацій не зі своєї волі, а з примусу, щоб скористуватись правом на підвищення по цьому положенню, мусять, крім зазначеного в п.п. „а“ і „г“ арт. 2 цього положення, доказати через відповідні Гонорові Ради, що вони дійсно з примусу належали до зазначених організацій.
4. Старшини й козаки: а) які в 1918 р. служили в Київських добровольчих дружинах, б) які входили до складу добровольчих, большовицьких і інших армій, ворожих до Державності У. Н. Р., в) які перейшли з цих армій до армії Української Народньої Республіки й задовольняють пп. „а“ і „г“ 2 арт. цього положення, правом на підвищення в ранги користуються по цьому положенню при умові позитивного вирішення питання відповідними Гоноровими Радами.
Примітка: 1) Гонорові Ради в своїх висновках про осіб зазначених в арт. 3 і 4 цього положення, повинні зазначати:
а) чи може бути та особа залічена на дійсну службу до війська У. Н. Р. б) в якій ранзі і в) з яким старшинством, після чого представлення про залічення на службу надсилається по команді до Головної Мобілізаційно-Персональної Управи для видачі наказу війську.
2) Ранги, придані у ворожих Україдській Державності арміях і вислужене там старшинство в останніх рангах на увагу не приймаються (наказ Головної Команди 1920 р. Ч 014).
3) Після залічення осіб, зазначених в арт. 3 і 4, на дійсну українську військову службу, вои користуються всіма правами й привілеями службовців війська Української Народньої Республіки.
5. Правом на підвищення в ранги по цьому положенню користуються тільки ті старшини, які залічені на дійсну українську військову службу наказом війську.
6. На підставі цього положення може бути нагороджена підвищенням в рангу служба старшин, заситих в боях з ворогами України, аби цим заслуженим правом мала-б змогу скористуватись по закону родина засбитих, рівно-ж служба старшин-інвалідів, які через одержані ними поранення під час боротьби за У. Н. Р., позбулись змоги продовжувати службу у війську.
7. Підвищення в наступу ранги за вислугу встановлених термінів провадиться, не рахуючись з тим, чи є відповідна новий ранзі вільна посада, з залишенням підвищеного на займаємій посаді, як нема вільнної вищої посади.
8. Підвищення в ранги провадиться лише ступенево й оголошується в наказі війську У. Н. Р.
9. Старшин, що перебувають під слідством і судом, не може бути підвищено в рангах до кінця слідства або суду. Бувших під судом, але
- 5 -
виправданих або присуджених до таких кар, які на підставі існуючих законів і постанов Верховної Влади не позбавляють прав і переваг по службі, підвищується в ранги на загальних підставах.
10. Підвищення старшин і козаків в наступні ранги в порядковій військового часу робиться лише в нагородному порядкові по вшануванням і представленням прямих начальників. Ні Гонорові Ради, ні які інші комісії, ні інші начальники, окрім прямих, не можуть представляти старшин і козаків до підвищення в ранги, але кожний начальник, починаючи з командира сотні й рівного йому по владі в службі адміністративно-військової, до Головного Отамана включно, має право на підставі цього положення порушати клопотання по команді про підвищення в ранги йому підлеглих,
11. Представлення робляться по формі нагородного листа й надсилаються з висновками Гонорових Рад це команди до Головної Мобілізаційно-Персональної Управи:
а) на старшин, які займають посади до кемандира сотні включно, за вислугу тимінів — через начальників дивізій безпосередньо, а за відзначення — через командуючого армією,
б) на командирів курінів і рівних їм по посадах начальників у всіх випадках також — через командуючого армією.
Примітка: при представленні за бойові й надзвичайні не бойові відзначення до нагородного листа додається найдокладніший опис заслуг.
12. Представлення до підвищення в наступні ранги командирів бригад та дивізій і рівних їм по посадах начальників робиться командуючим армією й надсилається ним до Головної Мобілізаційно-Персональної Управи з висновками Вищої Гонорової Ради,
13. Представлення на осіб, що займають адміністративно-військові посади в центральних установах Військового Міністерства IV класи й вище, робиться Військовим Міністром, а V класи й низче — начальниками Головних Управ. Представлення ці розглядаються: на перших у Вищій Гоноровій Раді, а на других — в Гонорових Радах Головних Управ Військового Міністерства по належності (арт. арт. 61 і 62) й надсилаються до Головної Мобілізаційно-Персональної Управи.
14. Коли старшина чи козак вислужив повний термін або частину його на підвищення в наступну рангу згідно з цим положенням в одній частині чи установі, а до затвердження цього положення чи після перейшов до другої частини чи установи, то представлення робиться начальником останньої за згодою попереднього начальства.
15. Представлення до підвищення в ранги забитих в боях покладається на командирів окремих частин, де служив забитий, а на старшин-інвалідів представлення робиться ближчою військовою владою.
- 6 -
В обох випадках представлення надсилаються безпосередньо до Головної Мобілізаційно-Персональної Управи.
Примітка: на забитих старшин представлень робляться на підставі документів чи особистих показань командирів частин.
16. Термін вислуги на рангу таким старшинам за минулий час служби обчислюється на підставі дат реєстраційних карток по ступенях, зазначених в арт. 29, розд. II цього положення, а з дня затвердження цього положення на підставі послугових листів і по категоріях, зазначених в арт. 39 розд. III цього положення.
17. Ті старшини, які вже набули встановлений цим положенням термін на підвищення в наступну рангу, але ще в цю рангу не підвищені, коли будуть представлені до вищої ранги за бойові та надзвичайні відзначення—ранні підвищуються в порядкові вислуги, а потім розглядаються представлення їх за бойові відзначення.
18. Нагороди рангами за організаційні та бойові відзначення, що були дані під час Української Держави, а також Української Народньої Республіки по день затвердження цього положення, рахувати як підвищення за вислугу термінів в порядкові військового часу, при чому:
а) коли старшинство в ранзі більше за старшинство, яке належить старшині за вислугу термінів по цьому положенню, то воно залишається, і
б) коли старшинство менше,—то старшини надається старшинство згідно з цим положенням. Надання такого старшинства робиться в нагородному порядкові, по окремому в кожному випадкові представленню (арт. II) й оголошується в наказі війську.
Примітка: 1) П. "6" не торкається тих нагород рангами за бойово-державні відзначення, які оголошені в наказі війську від 31 травня 6 р. під ч. 7.
2) Правила про розрахунок термінів вислуги на підвищення в наступні ранги старшин бувшої Галицької армії, що перебувають нині на службі в армії У. Н. Р., будуть оголошені додатково після розбору матеріялу, чаказів, правил і положень, існувавших в зазначений армії. Це не торкається тих старшин-галичан, які не були підвищені в наступні ранги по правилах бувшої Галицької армії, а лишилися по час роспаду останньої в тих самих рангах, в яких вони вступили до Галицької армії й з яких були порейменовані у відповідні Галицькі ранги.
19. При підвищенню в наступні ранги старшинство в останніх надається з дня вислуги термінів, зазначених в цім положенні.
Примітка. 1. Для підвищення в ранги по цьому положенню за вихідні приймаються ті ранги й старшинство в них, які будуть затверджені наказом війську У. Н. Р. при заліченні старшини на дійсну військову службу (наказ Головної
- 7 -
Управи 1920 р. ч. 41), на підставі дослідів і висновків регі
страційних комісій.
2) При вступі на службу старшини залічуються в тих
рангах з належним старшинством в них, на які вони придбали
право до 12 лютого 1918 р. по законам російської служби
(накази Військової Офіції 1918 р. ч.ч. 221 і 330) і по 17 ли-
стопада 1918 р. по законам австрійської служби.
3. Розвязання ріжних непорозумінь і заяв про невико-
ристування старшинами пільг по службі в бувших російській
чи австрійській арміях по день демобілізації, себ то до 12 лю-
того 1918 р. російської й 18 листопаду 1918 р. австрійської
покладається на обовязки Гонорових Рад; ці непорозуміння
чи заяви передаються в Гонорові Ради начальниками частин
чи установ на висновок. В разі, коли заінтересована особа не
буде задоволена рішенням Гонорової Ради, то все листування
з приводу цього передається через*Головну Мобілізаційно-Пер-
сональну Управу на висновок до Вищої Гонорової Ради.
4. Початком дійсної української військової служби для галичан
(старшин і козаків) рахується: в рядах С. С. не раніш 1 жовтня 1917
р. і в Галицькій армії: дня опановання цією армією м. Львова, себ-то
з 22 жовтня 1918 р. (до того служба рахується австрійською).
20. Ті старшини, яких представляється до підвищення в рангу за
бойові та надзвичайні відзначення, виявлені ними до бислуги встанов-
лених термінів в порядкові військового часу, одержують старшинство в
новій ранзі з дня відзначення, а коли вони служили в своїй ранзі до
відзначення половину встановленого терміну, то в новій ранзі ім на-
дається рік старшинства.
Примітка: старшинам, яких представляється до підви-
щення не за окремі бойові вчинки, а за загальні бойові від-
значення, виявлені протягом де-якого часу, старшинство на-
дається в новій ранзі з дня представлення.
21. За кожне поранення й контузію під час служби в армії У. Н. Р.,
одержане старшиною в боях чи взагалі при бойових обставинах, на-
дається один рік старшинства в останній ранзі, є яку старшину чи ко-
зака буде підвищено на підставі цього положення.
Примітка: 1. До нагородних листів додаються медичн
посвідчення лікарів частин Української дієвої армії про пора-
нення, засвідчені Командирами Окремих частин.
22. Надання старшинства робиться в загальному нагородному по-
рядкові.
23. Старшини, не вплановані своїм начальством до підвищення в
наступну рангу по вислузі встановлених цим положенням термінів, під-
вищуються в цю рангу не раніш, як через пів року з дня виселуги. Та-
ким старшинам старшинство в наступній ранзі надається в дня пред-
ставлення.
- 8 -
24. Перервами в службі не рахується: а) перебування до дня затвердження даного положення чи після цього, в німецькому, австрійському, російському (совітському), польському, добровольчому (російському) та інших полонах, коли старшини та козаки попали до нього при тяжких бойових обставинах і при неможливості уникнути полонення, а після повернення знову вступили до українського війська.
Примітка: 1. Перебування в полоні зараховується в термін вислуги в ранзі день за день.
2. Обставини полонення розглядає по пропозиції Начальника, що робить представлення, Гонорова Рада в кожному окремому випадку. В нагородних листах на таких старшин мовинно бути вказано: з якого й по який час перебував у полоні, а також прикладено посвідчення старшин, не менше двох, своєї частини—свідків факта полонення й перебування в полоні, або посвідчення відомих і поважних представників місцевої влади чи національних українських організацій.
б) звільнення з військової служби на підставі наказу Військової Офіції під Ч 327 від 16 червня 1918 р.
в) перебування в шпиталях на лікуванні з причини поранення чи хворости та відпустки з тих же причин.
г) звільнення в заштат з причини скорочення штатів.
д) всілякі звільнення зі служби за часи У. Н. Р. і за скороченням штатів, коли звільнений негайно повернувся до війська по скасуванню розпоряджень про такі звільнення.
е) час перебування по-за дійсною військовою службою в тилу ворожих армій після 27 грудня 1919 р., як що перебувавша там особа брала діяльну участь в організації влади в У. Н. Р. в тилу ворога й повстанчеських проти ворогів Республіки організаціях.
Примітка: перерви, зазначені в п.п. „б“, „в“, „г“, „д“ і „е“, прираховуються в ценз вислуги на підставі посвідчень двох старшин, що займають посади не нижче від командира куріня й посвідчень від місцевих українських організацій.
25. Ті з урядовців, які, маючи вже урядові ранги, заступали на фронті муштрові старшинські посади, можуть бути при своєму бажанню підвищені в першу старшинську рангу по правилах підвищення в порядкові військового часу, але-ж обов'язково певнинні після переходу армії на положення спокійного чаєу витримати іспит в обсязі скороченого теоретичного курсу юнацької школи.
В разі вони не побажають підвищення до першої старшинської ранги, то підвищуються до наступної урядової ранги на підставі положення про підвищення в рангах урядовців У. Н. Р. в порядкові військового часу.
26. Для збільшення авторитету старшин і поновлення їх теоретичного знання по керуванню частинами, обов'язковою умовою для підви-
-9-
щення в наступну рангу поручників і сотників ставиться проходження
сотенних і булавних курсів по особливому програму, який має бути
розроблений в найближчий час Головним Управлінням Генерального
Штабу.
Примітка: Ті старшини, які будуть підвищені в рангу
сотника й підполковника до улаштовання за начених курсів,
повинні бути командировані для проходження їх в близьчому
майбутньому по розпорядженню коменданів дивізій; надалі-ж
до кожного представлення про підвищення в рангу сотника
чи підполковника повинна бути прикладена посвідка про про-
ходження цих курсів.
27. Козаки, які будуть підвищені до ранги хорунжого, згідно з цим
положенням, аби в майбутньому мали змогу зрівнятися у відповідній
теоретичній підготовці во всіма старшинами, повинні після переходу ар-
мії на положення спокійного часу обов'язково пройти в першій же рік
хоть скорочений курс юнацької школи.
РОЗДІЛ II.
Правила підвищення в ранги старшин та козаків за минулий час.
28. Минулим часом рахується час до дня затвердження цього по-
ложення.
29. Підвищення старшин і козаків за минулий час в порядкові вій-
ськового часу поділяється на два ступеня, в залежності від того, в
яких частинах чи військових установах підвищувемий старшина чи ко-
зак фактично ніс дійсну військову службу під час боротьби за У. Н Р.
30. До 1-го ступіння належать ті особи, які перебували на
службі в складі виключно муштрових дієвих частин (окремих сотень та
куренів, а також полків, бригад, дивізій, корпусів, груп, армій) і перебу-
вавші в німецькому й австрійському полонах, лише з тою умовою, що
вони входили в склад сірожупанної та синьожупанної дивізій і мають
посвідку про свою організаційно-культурну працю в полоні від україн-
ських організацій чи від відомих діячів, які знають їх по полону.
Всі ці особи підвищуються до наступної ранги по 1-й категорії за-
значених в арт. 39 цього положення правил.
31. До 2-го ступіння належать ті особи, які перебували на
службі в складі виключно немуштрових частин, (окремих сотень та ку-
рінів, а також полків, бригад, дивізій, корпусів, груп, армій,) в ріжних
типових штабах, управліннях, установах та інституціях військової офіції,
у всіх науково-військових установах і центральних установах
військової офіції, а також перебувавші в німецькому, австрійському,
большовицькому, польському, добровольчому та інш. полонах і в скла-
ді ріжних закордонних військових місій та закордонних командировках,
= 10 =
Всі ці особи підвищуються до наступної ранги по 2-й категорії вазначених в арт. 39 цього положення правил.
Примітка: 1. Право підвищення по тій чи іншій кате-
горії опреділяється так: у кого більша половина служби по
1-му ступеню, тому розрахунок робиться по 1-й категорії
розділа III, а у кого більша половина служби по 2-му сту-
пеню, тому розрахунок робиться по 2-й категорії того ж III
розділа цього положення.
2. На перебувавших в полонах необхідно додавати до
нагородних листів посвідчення, вимогаємі в прим. 2 до
п. "а" арт. 24.
32. Коли не буде можливости точно встановити числа, коли почала-
сь або скінчилась служба в тій чи іншій частині, береться під увагу
перше число місяця (наприклад: " . . . з січня 1918 р. по липень
1919 р. . . . рахувати: з 1 січня 1918 р. по 1 липня 1919 р.).
33. Підстаршини, юнаки, які не скінчили юнацьких шкіл, і козаки,
що заступали старшинські посади, можуть бути вшановані підвищенням
за минулий час (а саме: до дня затвердження цього положення) в стар-
шинську рангу на таких умовах:
а) ті, що заступали старшинські посади на протязі не менш як
два повних роки: муштрові—в рангу хорунжого з одним роком стар-
шинства в дня затвердження цього положення, а немуштрові—в рангу
хорунжого зі старшинством з дня підвищення.
б) ті, що заступали старшинські посади на протязі не менш як
один рік: муштрові—в рангу хорунжого зі старшинством в дня підви-
щення, а немуштрові—в рангу хорунжого без 1 року старшинства в
дня затвердження цього положення.
Примітка: Для підвищення таких осіб, окрім вшанування прямого начальства, починаючи з командира сотні,
потрібно ще присуд загального зібрання старшин окремої
частини про згоду приняття представляемого до свого това-
риства.
34. Зазначені в 33 арт. підстаршини, юнаки й козаки, які будуть
підвищені на підставі цього положення в рангу хорунжого, повинні
скінчити скорочений курс юнацької школи при переході армії на стан
мирного часу, як це зазначено в арт. 27 розд. 1 цього положення.
35. Обрахунок термінів вислуги на дійсній українській військовій
службі робиться з 9 травня 1917 р., вгідно в арт. 2 розд. 1 цього поло-
ження, вся-ж діяльність воєнків Української служби до того терміну
нагороджується згідно зі статутами орденів „Республіки“ й „Взволення“, а також вгідно в арт. 47—53 розд. IV цього положення про підвищення
за бойові та над-вичайні відзначення.
36. Всім старшинам за минулу службу в Українському війську по
день затвердження цього положення надається один рік старшинства
- 11 -
в останній разі, хоч би вони й не прослужили двох повних років в українському війську згідно з арт. 2 розд. 1 цього положення.
37. За поранення й контузію надається один рік старшинства
в ранзі згідно з арт. 21 розд, І цього положення; на увагу приймаються лише поранення з 3-го березня 1917 р. при умові представлення відповідних документів.
38. Розрахунок старшинства й підвищення в ранги за минулий час, а саме по день затвердження цього положення, робиться згідно з правилами, зазначеними в розд. I цього положення, й згідно з правилами підвищення в порядкові військового часу, зазначеними в розд. III цього положення.
РОЗДІЛ III.
Правила підвищення в ранги старшин та козаків в порядкові військового часу.
39. Підвищення старшин в наступні ранги й козаків в старшицькі ранги в порядкові військово часу переводиться по трьом категоріям в залежності від того, хто в якій частині перебуває на дійсній військовій службі або яку займає посаду.
40. Частини армії й пеcади, що до визначених в арт. 39 категорій, поділяються так:
До 1-ї категорії належать: 1) дієво-бойові частини всіх найменувань на позиції, 2) командуючі дієвими арміями, фронтами, групами, корпусами, дивізіями, бригадами, 3) старшини оперативних частин та служби звязку ріжних польових частин штабів дієвої армії, 4) бойово-польотні частини авіаційних отрядів.
До 2-ї категорії належать: штаби дієвих армій, фронтів, груп, корпусів, дивізій і бригад всіх найменувань (за винятком старшин оперативних частин та служби звязку) з їх позапозиційними установами; 2) недієві муштрові частини всіх найменувань; 3) ріжні польові та тилові установи й інституції дієвої армії взагалі всі ті військові організації, які самі не ведуть боїв і не беруть безпосередньої участі; 4) технічно-господарчі частини звіаційних отрядів, авто кольони й т. и.
До 3-ї категорії належать: 1) сталі центральні установи Військового Міністерства, 2) військово-наукові установи всіх розрядів; 3) місцеві адміністративно й залізнично-військові установи; 4) ріжні тилові штаби, управління, установи, інституції, військові з'єднання й організації всіх найменувань, які не входять в склад дієвої армії і 5) попавші в неволю до ворога.
41. При переводі старшин та козаків на службу з частин одної категорії до частин іншої категорії, вони механічно візьмують служби
- 12 -
переходять в іншу категорію й користуються правами цієї категорії на вислугу. Такий переход з одної частини до іншої зазначається згідно в відповідними наказами в послугових листах старшин та козаків.
Підвищення козаків в рангу підхорунжого.
42. Козаки, які заступають старшинську посаду на протязі не менш як: по 1-й кат.—4 м сяці, по 2-й кат.—8 міс. і по 3 й кат.—12 місяців, підвищуються в рангу підхорунжого владою командирів дивізій чи рівних з ними начальників.
Підвищення підстаршин та козаків в старшинську рангу.
43. Підстаршини й козаки, які перебувають в армії на дійсній військовій службі й будуть вшановані своїм чрямам начальством до нагороди старшинською рангою, підвищуються в порядкові військового часу в рангу хорунжого:
По 1-й категорії: ті, які заступають старшинську посаду не менш як шість місяців.
По 2-й категорії: ті, які заступають старшинську посаду на протязі не менш як один рік.
По 3-й категорії: ті, які заступають старшинську посаду на протязі не менш як п'ятора року.
Підвищення молодшої старшини.
44. Молодша старшина підвищується в ранги в порядкові військового часу так:
По 1-й категорії:
Хорунж—в рангу поручника,—по вислузі в ранзі одного року.
Поручники—в рангу сотника,—по вислузі в ранзі двох років, перебування не менш як шесть місяців в дієвих частинах на фронті, перебування на дійсній військовій службі не менш як 3 роки й проходження курсів сотенних командирів.
По 2-й категорії:
Хорунж—в рангу поручника,—по вислузі в ранзі 1½ року й при умові командування чотою не менш як шість місяців.
Поручники—в рангу сотника,—по вислузі в ранзі 2¼ років, перебування на дійсній в іськовій службі не менш як 4 роки, командування чотою обо сотнею не менш як 9 м'сяців чи заступання військово-адміністративної посади не нижче від VII кл. на протязі 9 міс. і по проходженню курсів сотенних командирів.
По 3-й категорії:
Хорунж—в рангу поручника,—по вислузі в ранзі 2 років і заступання військово-адміністративної посади не нижче від VII кл. на протязі 9 місяців.
- 13 -
Поручника—в рангу сотника—по вислузі в ранзі 3 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 5 років і заступання військово-адміністративної посади не нижче від VIII кл. на протязі 12 місяців і по проходженню курсів сотенних командирів.
Підвищення в ранги булавної старшини.
45. Булавна старшина підвищується в ранги в порядковій військового часу так:
По 1-й категорії:
Сотники—в рангу підполковника,—по вислузі в ранзі 3 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 6 років, командування сотнею або неокремим курінем не менш як 6 місяців і проходження булавних курсів.
Підполковники—в рангу полковника,—по вислузі в ранзі 3 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 9 років і прокомандування курінем на протязі 8 місяців.
По 2-й категорії.
Сотники—в рангу підполковника,—по вислузі в ранзі 3½ років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 7½ років, командування сотнею 12 місяців або заступання військово-адміністративної посади не нижче від VII кл. на протязі 12 міс. і проходження булавних курсів.
Підполковники—в рангу полковника,—по вислузі в ранзі 3½ років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 11 років, командування курінем 16 міс. або заступання військово-адміністративної посади не нижче від VI кл. на протязі 15 міс.
По 3-й категорії:
Сотники—в рангу підполковника,—по вислузі в ранзі 4 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 9 років і заступання військово-адміністративної посади не нижче від VII кл. на протязі 18 міс. і проходження булавних курсів.
Підполковники—в рангу полковника,—по вислузі в ранзі 4 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 13 років, заступання військово-адміністративної посади не нижче від VI кл. на протязі 24 міс.
Примітка: Проходження сотенних і булавних курсів буде вимагатись після встановлення цих курсів.
Підвищення в рангу генеральної старшини.
46. В генеральні ранги в порядковій військового часу підвищуються:
По 1-й категорії:
Полковники—в рангу генерал-хорунжого,—по вислузі в ранзі 4 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 13 років, за відзначення, на вільну відповідну посаду.
- 14 -
Генерал-хорунжі — в рангу генерал-поручника, — по вислузі в ранзі 4 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 17 років за відзначення, на вільну відповідну посаду.
Генерал-поручники — в рангу генерал-полковника, — по вислузі в ранзі зі 4 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 20 років, за відзначення, на вільну відповідну посаду.
По 2-й категорії:
Полковники — в рангу генерал-хорунжого, — по вислузі в ранзі 4¹/₂ років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 15½ років за відзначення, на вільну відповідну посаду.
Генерал-хорунжі — в рангу генерал-поручника, — по вислузі в ранзі 4¹/₂ років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 20 років, за відзначення, на вільну відповідну посаду.
Генерал-поручники — в рангу генерал-полковника, — по вислузі в ранзі 4¹/₂ років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 24¹/₂ років, за відзначення, на вільну відповідну посаду.
По 3-й категорії:
Полковники — в рангу генерал хорунжого, — по вислузі в ранзі 5 років, перебування на дійсній військовій службі не менш як 18 років, за відзначення, на вільну відповідну посаду.
Генерал-хорунжі — в рангу генерал поручника, — по вислузі в ранзі 5 рок., перебування на дійсній військовій службі не менш як 23 роки, за відзначення, на відповідну вільну посаду.
Генерал-поручники — в рангу генерал-полковника, — по вислузі в ранзі 5 рок., перебування на дійсній військовій службі не менш як 28 рок., за відзначення, на вільну відповідну посаду.
Примітка: 1. Старшини й козаки, зазначені в арт. 40—46 мусять мати не менш як 2 роки дійсної української військової служби, аби мати право на підвищення по цьому положенню.
2. В особливих випадках термін загальної військової служби, може бути зменшений не більш як на 1 рік, але по окремому представленню на погляд Головного Отамана Військ У. Н. Р.
РОЗДІЛ IV.
Правила підвищення в ранги старшин та козаків за бойові й надзвичайний відзначення.
47. За бойові та надзвичайні відзначення старшини й козаки можуть бути підвищені в рангах виключно в нагородному порядкові, по команді й з розглядаюм представлень у Генеральних Радах.
- 15 -
48. Підвищення в наступні ранги за бойові та надзвичайні небойові відзначення старшин та козаків робиться за ті відзначення, які зазна- чені в статутах орденів „Визволення“ й „Республіки“, зі старшинаством в дня підвищення.
Примітка: підвищення в рангу чи наддання старшин- ства при одержанні того чи іншого ордена робиться автома- тично, згідно з правилами статута, одночасно з нагороджен- ням орденом.
49. Для підвищення в наступну рангу старшин і козаків за бойові відзначення не потрібно визначеної вислуги в ранзі й на дійсній службі.
50. Старшини й козаки, які мають вищу ступінь ордена „Респуб- ліки“, але по обставинам своєї служби не можуть бути нагороджені орденом „Визволення“ можуть бути за надзвичайні відзначення пред- ставлені по команді своїм безпосереднім начальством до нагороди на- ступною рангою без огляду на вислугу визначених термінів в ранзій на дійсній службі. Кожний такий кандидат повинен вповні відповідати не менш як трьом п. п. умов виложених нижче цього, а саме:
1) участь в бойовій та адмін-стративно-організаційній праці в україн- ському війську, починаючи зз березня 1917 р.
2) участь в організаційній праці по формуванню українського вій- ска, як на терені України, так і під час перебування в німецькому та інш. полонах.
3) участь в боротьбі з большовиками в кінці 1917 і на початку 1918 р.
4) участь в повстанню проти гетьманату в кінці 1918 року.
5) участь в боротьбі з московськими большовиками літом 1919 р
6) участь в боротьбі з московськими добровольцями в кнці 1919 р.
7) участь в боротьбі на тилах добровольчої та большовицької мо- сковських армій в зимній період 1919—1920 р. р.
8 участь в боротьбі проти большовиків на протязі війни з березня місяця 1920 р. до скінчення війни.
Примітка: При нагороді рангою, згідно з арт. 48 стар- шинство надається в дня підвищення.
51. Старшини й козаки, що виконують старшинські обов'язки на старшинських посадах, незалежно від їх ранги й підвищення в поряд- кові військового часу тричі поранені в період визвольної боротьби,"себ то з 3 березня 1917 р., підвищуються в наступні ранги зі старшинаством в дня естаннього поранення.
Примітка: До нагородного листа мусять бути прикла- дені медичні свідоцтва про поранення нагороджувемого.
52. З огляду на те, що полковники й генеральна старшина можуть бути підвищені в наступні ранги виключно за відзначення й при вико- нанні відповідних умов, вони за надзвичайні й бойові відзначення мо-
- 16 -
жуть бути відвіщені в наступні ранги й раніш вислуги зазначених в
розд. III термінів у попередній ранзі й на дійсній військовій службі, але
кожний раз виключно з погляду Головного Отамана війська У. Н. Р.
53. Представлення до підвищення в ранги старшин та козаків за
надзвичайні небойові та бойові відзначення, робляться по команді без-
посереднім начальником з представленням нагородного листа по дода-
ваєм й до цього форми з докладнішим описом заслуг і вчинків, за які
старшина чи козак представляється до нагороди рангою.
РОЗДІЛ V.
Про гонорові ради.
54. Розгляд представлень начальників про підвищення підлеглих
Їм старшин та козаків в наступні ранги переводиться в Гонорових Ра-
дах трьох категорій: Дивізійних, Армійських та Вищій.
В Дивізійних Гонорових Радах розглядається представлення на
козаків і молодшу старшину до сотника включно, що заступають посади
до сотенного командира: в Армійській,—на булавну старшину, що за-
ступає посади до командирів куренів, полків і відповідних їм поодинць;
— у Вищій Гоноровій Раді розглядається представлення на генеральну
старшину, що заступає посади починаючи з командира бригади.
55. Гонорові Ради складаються: а) дивізійні—при штабах дієчих
і запасових дивізій по одному виборному представникові від кожної
бригади (пішої, гарматної), кінної та техничної частини та штаба бри-
гади й двох старшин, призначаємих командиром дивізії; дивізійна для
штабу армії, а також для всіх безпосередньо підлеглих штабу дієвої
армії польових та інших установ і частин—при штабі армії в 3-х ви-
борних представників від штабу армії й по одному представникові від
кожної з вище зазначених установ та частин і двох представників, при-
значених командуючим армією.
Дивізійна для Військового Міністерства й Головного Управління
Генерального Штабу й всіх безпосередньо підлеглих Головному Отама-
нові й Військовому Міністроні установ та частин при головних і окре-
мих управах—з одного виборного представника від головних управлянь
та управ. одного виборного представника від кожної окремої управи й
кожної з вищезазначених частин і установ і трьох представників по
призначенню Військового Міністра.
б) Армійська Гонорова Рада при штабі армії для всіх частин
дієвої армії—по одному виборному представникові з булавної старшини
від дивізії й 3-х полковників по призначенню командуючого армією; від-
повідна Гонорова Рада для Військового Міністерства й Головного
Управління Генерального Штабу й всіх безпосередньо підлеглих Голов-
- 17 -
ному Отаманові й Військовому Міністрові установ та частин при Військо-
вому Міністерстві—по одному виборному представникові з булавної стар-
шини від кожної головної управи та управління й 3-х представників по
призначенню Військового Міністра;
в) Для осіб, які займають посади командира бригади, начальника
штабу дивізії, начальника штабу армії, командира дивізії й тих осіб,
що займають посади IV кл. й вище. утворюється Вища Гонорова Рада
з пості членів, з яких два по вибору Генеральної Старшини дієвої
армії, один по вибору Генеральної Старшини Центральних Військових
Установ, один по призначенню командуючого дієвою ар'єю, один по при-
значенню Військового Міністра—всі з затвердження Головного Отамана.
В склад членів Вищої Гонорової Ради обирається й призначається лише гене-
ральна старшина.
56 Гонорові Ради скликаються в міру потреби з погляду Йнаказу:
Вища Гонорова Рада й Гонорова Рала Військового Міністерства—Вій-
ськового Міністра, Армійська—Командуючого Армією й Дивізії: ко-
мандирів дивізій.
57 До складу Гонорових Рад обирається членів зі складу старшин всіх
частин чи установ на загальному вбранню старшин таємним голосуванням.
58 Кандидати на членів Гонорової Ради певніні прослужити в
частині чи установі, від якої їх обирають, не менш 4 місяців.
59. Гонорові Ради мають право кооптації необхідних для справи
членів від частин чи установ з правом дорадчого голосу.
60 Члени Гонорової Ради обирають таємним голосуванням Голову
Ради, після чого приступають до розгляду всіх доручених їм справ.
61. Функції Гонорових Рад полягають в тому, що:
1) вони розглядають представлення до підвищення в ранги стар-
шини та козаків, по пропозиції начальників, які скликають Раду, з'ясо-
вують ці представлення, роблять висновки, ухвалюють представлення
до дальнього руху, приносять подати додаткові пояснення та доку-
менти, відхиляють незадовольняючі представлення.
2) Остаточно розв'язують питання що до дальшої української вій-
ськової служби тих старшин, які перейшли з ворожих українській дер-
жавності армій (арт. 3 і 4 розд. І).
Примітка: постанов може бути три: а) представити до
усунення зі служби як підозрілий з погляду Української На-
родньої Республіки й шкодливий елемент, б) рахувати при-
командированним на де-який час для іспиту, в) представити до
залічення на дійсну українську службу, з'ясовуючи його ран-
гу. В цьому разі йому надаються всі права службовців укра-
їнського війська. Таким же чином розглядається пропозиція
про прийом на дійсну українську службу старшини чи козаків
які прибувают до частин.
- 18 -
в) В'ясовують обставини, при яких представляемий до підвищення старшина попав до верожого полону, базуючись на документальних дан- мих, а також поясненнях, виявляють поводження цих осіб в полоні з боку національно-державного й військового.
62. Гонорові Ради в своїй праці мусять керуватись цим положен- ням, статутами про нагороду орденами, наказами Головної Управи Військ У. Н. Р. під Ч. Ч. 41, 49 і 202 і Головної Команди Ч 014. При винесенню постанов Ради повинні приймати до уваги попереднє службу осьіту, старшинство в рамзі, участь в походах, орган заційну здібність, національно-державну певність, виховання, дисциплінованість, здатність до служби й т. і. розглядаючи кожного кандидата окремо й пам'ятаючи, що вшанування до нагороди може виходити від прямого начальника й функції Ради обмежуються лише розглядом представлення згідно з арт. 61 цього положення.
63. Оскарження ухвал Гонорових Рад особами, персонально за- цікавленими, розв'язує Вища Гонорова Рада, постанови якої затверд- жуються по представленню Військового Міністра Головним Отаманом Військ У. Н. Р. і оголошуються в наказах Війську У. Н. Р.
64. Гонорові Ради подають свої висновки тому начальникові, який їх скликав, в письмовній формі.
В. о. Військового Міністра Генптабу
Генерал-поручик Галкін.
Начальник Персональної Управи Військового
Міністерства, Полковник Удовиченко.
З оригіналом згідно:
Начальник похідної Канцелярії
Військового Міністерства при
Ставці Голов. Отамана Підполковник Садовський.
Додаток до III розділу Положен-
ня про підвищення в рангах старшин і
козаків в порядкові військового часу.
ТАБЛИЦЯ
розрахунку термінів вислуги й умов, яким мусять відповідати
старшини та козаки, підвищувемі в рангах в порядкові війсь-
кового часу.
- 20 -
З якої в яку рангу підвищується.
1-ша категорія.
Умови, яким му-
сить відповодати
підвищувемий.
Термін вислуги
в попередній ранзі.
Термін вислуги
на дійсн. службі.
Козаки—в підхорунжі . . .
(арт. 42-й.)
-
-
Заступати старшинську посаду на протязі не менш як 4 місяці.
Підстаршина й козаки—в хорунжі,
(арт. 43-й).
-
-
Заступати старшинську посаду не менш як 6 місяців.
Хорунжі—в поручники . . .
(арт. 44-й).
1
-
Поручники—в сотники . . .
(арт. 44-й.)
2
3
Пробути не менш як 6 місяців в дієвих частинах на фронті й проход-
ження курсів сотенних командирів.
Сотники—в підполковники . . .
(арт. 45-й.)
3
6
Командувати сотнею або неокре-
мим курінем не менш як 6 місяців і проходження булавних курсів.
Підполковники—в полковники . .
(арт. 45-й.)
3
9
Командувати курінем на протязі 8 місяців.
Полковники—в генерал-хорунжі . .
(арт. 46-й).
4
13
За відзначення, на вільну відпо-
відну посаду.
Генерал-хорунжі в генерал-поручн.
(арт. 46-й).
4
17
Т е ж.
Генерал-поручники в генерал-полк.
(арт. 46-й).
4
20
Т е ж.
-21-
2 га категорія.
Термін вислуги в попередн. ранзі.
Термін вислуги на дійсн. службі.
Умови, яким му- сить відповідати підвищувемий.
3-тя категорія.
Термін вислуги в попередн. ранзі.
Термін вислуги на дійсн. службі.
Умови, яким му- сить відповідати підвищувемий.
ПРИМІТКА.
-
-
Заступати старшин- ську посаду на протязі не менш як 8 місяців.
-
-
Заступати старшин- ську посаду на протязі не менш як 12 місяців.
Підвищую- ться владою Команд. див. чи рівними їм начальни- ками.
-
-
Заступати старшин- ську посаду не менш як 1 рік.
-
-
Заступа'ти старшин- ську посаду не менш як 1½ роки.
1½
-
Командувати четою не менш як 6 місяців.
2
-
Заступати військово- адміністративні посади не нижче від VIIІ кл. на протязі 9 місяців.
2½
4
Командувати четою або сотнею не менш як 9 місяців, чи заступати військово-адмініст. поса- ди не низче VIIІ класи на протязі 9 міс і проход- ження курсів сотен, ком.
3
5
Заступати військово- адмініст посади не ниж- че від VІІІ кл. на про- тязі 12 міс. і проход- ження курсів сотенних командирів.
3½
7½
Командувати сотнею 12 міс. або заступати вій- ськово-адмініст. посади не нижче від VII кл. на протязі 12 міс. і проход- ження булавних курсів.
4
9
Заступати військово- адмініст. посади не ниж- че від VІІ кл. на протязі 18 місяців і проход- ження булавних курсів.
3½
11
Командувати курінем 16 міс. або заступати військово-адмініст. по- сади не нижче від VІ кл. на протязі 15 міс.
4
13
Заступати військово- адміністративні посади не нижче від VІ кл. на протязі 24 місяців.
4 ½
15½
За відзначення, на відповідну вільну по- саду.
5
18
За відзначення, на вільну відповідну по- саду.
4½
20
Т е ж.
5
23
Т е ж.
4½
24½
Т е ж.
5
28
Т е ж.
- 22 -
До арт. 46-го.
Примітка 1. Старшини й козаки, зазначені в цій таблиці, мусять мати не менш як 2 роки дійсної Української військової служби, щоб мати право на підвищення по цьому положенню.
Примітка 2. В особливих випадках, термін загальної військової служби може бути зменшений не більш як на 1 рік, але по окремому представленню на погляд Головного Отамана Військ У. Н. Р.
Додаток до арт. ІІ Положення
про підвищення в ранги старшин та
козаків в порядкові військового часу.
Нагородний лист
Такого-то куріння (бригади, дивізії, чи інш. частини або уста-
нови) на такого-то старшину (яосада, ранга, призвіще та ім'я).
- 24 -
1. Посада, ранга, призвіще, імя, по батькові й якої віри.
2. Коли зарахований на дійсну Укра- Інську службу.
3. З якого часу на посаді.
4. З якого часу на дійсній військо- вій службі.
5. Які має нагороди за українську службу.
6. Чи був під слідством і судом і чим скинчилась справа,
7. Які додатки прикладаються до на- городного листа.
1. Коли, до якої частини. на яку посаду, в якій ранзі вступив на укра- інську службу.
2. Дальніше проходження служби до дня пред- ставлення з зазначен- ням, в яких частинах, на яких посадах і з якого й по який час.
Розрахунок тер- мінів вислуги на рангу, на яку пред- ставляємий прид- бав право.
Командир куріня,
Підполковник
Ч. -------------------
------------------- дня 1920 р.
Д. армія.
Ад'ютант куріня,
Поручник
25
Власноручний висновок начальника, який робить представлення до підвищення в наступну рангу.
ВИСНОВОК ВИЩИХ НАЧАЛЬНИКІВ.
Командира бригади або особи рівної йому по владі. Командира дивізії або особи рівної йому по владі. Командуючого армією або особи рівної йому чи вищої по владі.
- 26 -
Висновок відповідної Гонорової Ради, в якм мусить бути зазна-
чено: чи ухваює Рада представлення, чи ні й в останнім разі
з яких причин.
Помтки в Головній Мобіліза-
ційно-Персональний Управі.
НАКАЗ
Нак. ч. 077
Головної Команди Війська Української Народньої
Республіки.
Ч. 077.
16 жовтня 1920 року.
§ 1.
З огляду на те, ще наша Армія перевила на терен Над-
дніпрянщини, гостро наказую начальникам частин неухиль-
но стежити за тим, аби частинами не провадилась реквізі-
ція цукру й спирту на цукроварнях і гуральнях, а також
забороняю звертатись безпосередньо з вимогами на одержан-
ня цукру чи спирту на завод, чи в Міністерство Народньо-
го Господарства, чи інші установи.
Цукроварні й гуральні на терені Наддніпрянщини по-
ступають на учет і в розпорядження Міністерства Народньо-
го Господарства.
В порозумінню з Міністерством Народного Господарства
порядок одержання цукру частинами встановлюється сліду-
ючий:
Необхідну для армії кількість цукру одержує в цукро-
варнях через цукровий департамент Міністерства Народнього
Господарства Головна Управа Постачання Військ.
Можна дивізія кожного 20 числа повинна надсилати
Начальникові Постачання Дієвої Армії на посвідку вимогу
на цукор на будучий місяць по нормі місячного пайка з
зазначенням кількости маючихся на це число старшин і ко-
заків в дивізії. По псевдиченню Начальником Постачання Ді-
євої Армії вимозі цукор буде відпускатись з бази Інтендант-
ської Управи Головної Управи Постачання.
Частини, які не входять в склад Дієвої Армії з вимо-
гами на цукор повинні звертатись безпосередньо до Гол-
вної Управи Постачання.
Нак. ч.ч. 077. 078.
Іншим порядком цукор частинам відпускались не буде.
Відпуск спирту частиним на технічні й медичні потреби буде провадитись також лише Головною Управою Постачання таким же порядком, як і цукор.
Невиконання цього наказу буде каратись по законам військового часу.
§ 2.
Так само забороняю без дозволу Міністерства Народного Господарства рехвізувати на цукроварнях і гуральних або їх складах які небудь матеріали або інвентарь живий чи мертвий.
§ 3.
Забороняю реквізувати заводські помешкання й помещения горільчаних складів і акцизних установ для військових потреб.
Підписами: Головний Огаман ПЕТЛЮРА. В. Об. Військового Міністра Генштабу Генерал-Поручник ГАЛИКИН.
ч. 078.
16 жовтня 1920 року.
Охорона порядку й дисципліни в частині вимагає, щоб про кожну подію, що містить в себі ознаки злочину з боку військовиків, було нагайно. вчинено перевідування для виявлення винних і для взяття заходів до встановлення порядку.
Для слушнішого переведення в життя цієї вимоги не обхідно, щоб в кожній окремій частині був видпевідний старшина, на обовязок якого було помладено провадження пере-
Нак. ч. 077.-078,
відування у всіх випадках заподіяння злочинів в межах частини.
З огляду на це наказую призначати в кожній окремій частині, по вибору командира частини, одного постійного старшину для провадження перевідувань в справах, що виникаємуть у війську.
Про призначеного старшину для перевідувань командир частини повинен донести Командирові дивізії для оголошення в наказі й експедити прокурора Вищого Військового Суду дивізії.
Кожний старшина для перевідувань повинен мати при мірник закону 4 серпня 1920 р. про правила поступовання в Штабових Судах, де докладно зазначене яким порядком правдиться перевідування, а також, по змозі, інші карні закони.
Перевідування в справах переводити на підставі 29—32, 34—46 ст. ст. правил поступовання в Штабових Судах та 319 і 329 ст. ст. XXIV кн. С. В. П., вид. 4.
Догляд за провадженням перевідувань, до заснування Штабових Судів, покладається на Прокурора Вищого Військового Суду дивізії, які повинен періодично збирати призначених для перевідування старшин, давати їм вказівки і навчати правильному й докладному провадженню перевідувань.
Підписали: Головний Отаман ШЕТЛЮРА В. об. Військового Міністра, Генштабу Генерал-поручник ГАЛКИН.
ч. 079.
15 жовтня 1920 року
На підставі закону від 20 вересня б. р. про мілітаризацію Залізниць України, наказую:
§ 1.
В районі фронтової смуги мілітаризувати всіх залізничних-
Нак. ч. 079.
ків і підчинити їх військовій владі з зазначенням, що вони рахуються перебуваючими на дійсній військовій службі і за злочини, предбачені військово-карним статутом, відповідають по законам військового часу.
§ 2.
Переведення в життя зазначеного попереднім параграфом покладаю на Командуючого Армією
§ 3.
Фронтова смуга точно окреслюється розпорядженням Головної Команди Війська по Генеральному Штабу і своєчасно буде змінюватись в зв'язку з військовими подіями.
§ 4.
Широко розповсюдити цей наказ для відома належних установ.
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЮРА. В. о. Військового Міністра Генштабу Генерал-Поручник ГАЛКИН.
З оригіналами згідно: Начальник Наказного Відділу Сотник НОСАЧЕНКО.
— 8 —
Нак. ч.ч. 074-075
КОПІЯ.
НАКАЗ
Головної Команди Війська Української Народньої
Республіки
Ч. 074.
16 жовтня 1920 року.
З метою утворення одноманітного та доцільного керування, навчання, найкористнійшої праці та найскоршого та доцільного забезпечення санитарно-медичною допомогою, як мирного, так і військового часу, з метою найскоршого розвитку військової медицини та санітарії, та стягнення всіх санітарних та медичних сил У. Н. Р. для цієї мети наказую Військовій Санітарній Управи негайно приступити до перетворення існуючої в Армії У. Н. Р. Санітарної Організації в Санітарний Корпус з усіми правами Окремого Корпусу на зразок інженерних та технічних військ.
Проект реформи, штатів та положення про Санітарний Корпус наказую Військовій Санітарній Управі представити в найкоротшому часі на затвердження.
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЮРА. Заступник Військового Міністра, Генштабу Генерал-Поручник ГАЛКИН.
Ч. 075.
16 жовтня 1920 року.
(По Головній Управі Постачання).
Для забезпечення Армії в тих випадках, коли в зв'язку з ройовими обставинами не можливо буде іноді доставити військам тих чи інших продуктів та фуражу дозволяю необхідні продукти реквізувати лише в нижчезазначеному порядку:
Нак. ч.ч. 074 075.
1) Распорядження про проведення реквізіції може видати лише Начальник, маючий права не нижче Начальника дівізії.
2) Распорядження ці видаються лише на підставі мотивованих донесень Начальників окремих відділів та частин і обов'язково оголошуються в наказах по дівізії з зазначенням в якому місці, по якій ціні й що саме потрібно реквізувати.
3) Реквізіцію може провадити лише Комісія в складі не менш 3-х старших, призначаємих на кожну екрему реквізіцію наказом по дівізії й представників від Державного Контролю, Міністерства Внутрішніх справ, Міністерства Народнього Господарства, коли вони є на місцях реквізіції.
В комісії обов'язково повинен бути присутнім представник від місцевої влади.
4) Після реквізіції комісія обов'язково повинна скласти акт, в котрому зазначити, на підставі якого наказу переводилась реквізіція, район реквізіції, для яких частин провадилась реквізіція, що реквізовано, у кого реквізовано, по якій ціні, хто був присутнім при реквізіції, на акті повинна бути також респиска власника в одержанню реквізіційного квитка за підписом всієї реквізіційної Комісії, при чим всі графи квитка обов'язково повинні бути заповнені Комісією.
ПИМІТКА: Зразок реквізіційного квитка додається.
Реквізіційний квиток складається в 2-х примірниках, з котрих один видається власнику на руки для едержання по ньому грошей, другий разом з актом представляється тому Начальнику, по наказу котрого провадилась реквізіція.
ПРИМІТКА: як в акті, так і в реквізіційному квитку кількість реквізованного й належна за нього сума повинні зазначатись прописью й цифрами
6) Начальник, призначивший реквізіцію, по одержанні реквізіційного акта з 2 примірниками реквізіційного квитка,
— 2 —
Нак. ч. 075.
повинен вівержити акт власноручною підписью з прикладом печатки і надіслати, до Управи постачання дивізії для оплати.
7) Затримування оплати реквізіційного квитка гостро забороняю.
Оплату переводити з того авансу, котрий дівізія одержує на провіантське, стравме задоволення козаків і фуражне коней для частин і підлеглих. при чим при видатку в час- тини авансу на харчі й фураж за той період, коли провадилась реквізіція для цієї ж частини. Постачання дівізії повинно вираховати суму, котра була витрачена на реквізіцію.
8) Інституція, оплативша реквізіційний квит, повинна представити його до Контролю при реєстрі; а безпосередньо в Інтендантську Управу Головної Управи Постачання надіслати відомость з зазначенням в ній, на підставі якого на- казу, де, в кого, що реквізовано, по якій ціні, на яку суму, скільки виплачено грошей і в яку частину видані реквізовані продукти.
Позаяк реквізіція хоч би і за гроші завше лишає після себе небажані враження у населення, наказую до неї прибігати лише в разі пекучої потреби і провадити її обважково вищезазначеним чином.
В тому разі, як реквізовані продукти в час реквізіції будуть матись в Інтендантських склепах і виявиться, що частини не одержали їх своєчасно лише по своєї необхайності. Начальники, допустивші таку несхибність, будуть притягатись до суворої відповідальности.
Всі інші реквізіції гостро забороняю й винні в переведенні таких будуть також притягатись до відповідальності по законам військового часу.
ДОДАТОК: зразок реквізіційного квитка.
Підписано: Головний Отаман ПЕТЛЮРА, В. об. Війсь- кового Міністра Ґенштабу Генерал-Поручник ГАКИН.
— 3 —
Нам. Ч. 075.
Зразок.
Додаток до нак. Гол. Ком. В.
від 16 жовтня 1920 р. під ч. 075.
РЕКВІЗИЦІЙНИЙ КВІТОК.
По наказу Начальника Н-ської дивізії від (такого-то числа,
місяця, року), Ч........ цього числа переведена у мешканця
такого то села чи міста, такого-то повіту Михайла Чупківа
для N-ської частини реквізіція нижезазначених продуктів.
| Назва реквізіційних продуктів. | Кількість реквізованого | По ціні за пуд. | Разом на суму. | примітка |
|---|---|---|---|---|
| Воропна житнього. . . . . . . . . | Сто пуд (100 п.) | Двісті грив. (200 гр.) | Двадцять тисяч гр. (20000 гр.) | Реквізовані продукти видалені по такому-то розрахунку: 1) В № честину: борошна 50 п. бараболі 50 п. |
| Бараболі . . . . . . . | П'ятдесят сять (59) пуд | Сорок грив. (40) гр. | Дві тисячі грив. (2000) гр. | 2) В № честину: борошна 50 п. |
Разом належить до виплати двадцять дві тисячі (22000) грив.
Голова Комісії
Члени:
від Державн. Контролю.
Представники: від Мініст. Нар. Госп.
від Мініст. Внутр. Справ
від місцевої влади
З оригіналами згідно: Начальник Наказного Відділу Сот-ник НОСАЧЕНКО.
— 4 —
НАКАЗ
Головної Управи Війська Української Народньої Республіки.
Ч.270.
16 жовтня 1920 року.
(по Головній Військово-Судовій Управі.)
Вицому Військовому Судові І-ої Запорізької Дивізії обслуговувати
Окрему Кінну Дивізію.
З цієї причини доповнити персональний склад зазначеного Суду по пта-
так літ.В.
Підписали: В.06.Військового Міністра Генерал-Поручник ГАЛКИН.Начальник
Головної Військово-Судової Управи Підполковник МОШИНСЬКИЙ.
4.271.
23 жовтня 1920 року.
(по Законодавчій Управі.)
В аміну і доповнення тимчасової інструкції про поділ праці у Війська-
вому Міністерстві, сполохени в наказі Головної Управи від 31 березня б/р
за ч.14,наказу всім Управам Військового Міністерства напайно виробити
нові проекти інструкції про обсяг діяльності Управ та відділів,способно
до остання оголошених штатів і надіслати їх в тижневий термін з дня ого-
лення цього наказу до Законодавчої Управи,на Начальника котрої покла-
дем порогляд,скординування і остаточний виріс загальної інструкції Ко-
місію з представників від кожної Управи в день по особливому заклику
Начальника Законодавчої Управи.
Інструкції по Управам і відділам повинні бути розроблені не тільки з
с.ку зазначення меж діяльності того чи іншого відділу,тої чи іншої Упра-
ви,але також в бою встановлення прав і обов'язків як їх Начальників,
так і кожного зі спіробітників,при чому права і обов'язки повинні бути
докладно розроблені й точно окреслені.
По складенню загальної інструкції для всього Військового Міністерства
по затвердженню її належним шляхом,-належить всім спіробітникам Вій-
ськового Міністерства точно й неуклінно дотримуватись зазначених в ній
правил і докладно їх знати.
Загальній Управі певерх того додати до Інструкції правила складення,
представлення й зголошення наказів всіх категорій,а також правила про
передок листових ясних Управ Військового Міністерства: 1)леміж собою,
2)з Департаментами й Відділами інших Міністерств,3)ві Штабами й частина-
ми Дієвої Армії,а також місцевими Установами.-
Підписали: В.06.Військового Міністра Генштабу Генерал-Поручник ГАЛКИН.
Начальник Законодавчої Управи Хорунжий ЛОВА-ЛОБІР.
З оригіналами згідно:
Начальник Наказного Відділу
Сотнік Досаєнко
-6-
НАКАЗ
ГОЛОВНОЇ КОМАНДИ ВІЙСЬКА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ.
Ч 085.
19 жовтня 1920 року.
/ По Головній Управі Постачання /.
До цього часу не налагоджена ще справа з раціональним збором шкір в забитої в військах худоби, таким чином кількість шкір до- місячно пропадає, або використовується самими військовими частина- ми недоцільно, тоді, як в сучасній мені такий цінний сирівель яв- ляється дуже необхідним для виробу на шкіряних заводах матеріалу на чоботи.
Наказую воїм військовим частинам та установам, як дієвої армії, так і в запідлі: 1/ збірати вої шкіри з забитої на мисе худоби та з тих коней, що плинуть; 2/ суворо забороняю продаж або самовико- ристування цих шкір і 3/ всі вібрані шкіри звобити до тижня в ск- ремих сотень, курінів, батарей і ини. до відповідних дивізійних складів, звідкіль шкір певнини передаватись по квиткам до Міні- стерства Народнього Господарства, або куди воно укаже, бо Міні- стерство має повну змогу улаштувати як переробку в чоботиний то- бар, так і обмін шкір сирових на ротовий уже матеріал, окремі ж частини та установи, які не входять в склад дивізій, повинні зда- вати шкіри безпосередньо до Міністерства Народнього Господарства.
Подібним способом певнині збіратись роги, копита, хвости та гриви.
За несвоєчасність здачі шкір в дивізійного складу до Міністер- ства Народнього Господарства, відповідальність покладається не тільки на начальників постачань дивізій, а також і на представни- ка Міністерства Народнього Господарства при дивізії.
За кожну здатну одну шкіру котна військова частина буде одер- жувати від Головного Управління Постачання премію в розмірі 20 гривень за кіло здатної шкіри на непредбаченій видатки.
Для одержання премії кожна частина повинна надсилати Началь- нику Постачання дивізії вимогу в додаток квитків на здану в ди- візійний склад шкіру.
Така вимога повинна свідчитись Начальником Постачання дивізії й представником Міністерства Народнього Господарства і направля- ти в Інтенданцтську Управу Головної Управи Постачання, яка й буде видавати премію.
Догляд і відповідальність за виконанням зазначеної вище спра- ви в дивізних частинах покладаю на Начальників Постачань дивізій, а в тилових частинах на Начальників Постачань цих частин, при чо- му догляд за збіром шкір по цьому наказу мають проводити технічні представники Міністерства Народнього Господарства при дивізіях.
Учет шкір в частинах провадити самий точний, для чого кожній окремій частині завести обсібні прошнуровані книжки, куди й одно- сити прибуток і вибуток шкір.
Начальникам Постачань дивізій наказую не менше як двічі на місяць робити перевірку учету шкір в частинах.
Представникам Міністерства Народ. Господ. при дивізіях надаєть- ся право контролювати учет шкір в частинах.
Передбачується, що начальник Постачання частини; не виконуючий цього наказу, буде позбавлений старшинського рангу.
Шкіри на протязі 7 днів частини можуть тримати у себе й обо- в'язково висушити здавати.
Шкіри з рогатої худоби, хорувавших сібірською язвою або жумом а також шкіри в кіней забитих або погиблих від сапу, не здійма- ти, а закопувати глибоко в землю не менш як на 2 1/2 арш.
Шкіри коросних коней поперед здачі їх обов'язково мусять бути ісмочені на протязі 24 годин в 3% ростворі креоліна або лісью й тілько після сього висушенні.
Шкіри в дуже паршах коней нищити.
Креодіну або лізель частини можуть одержати у ветеринарного ліка-
ря або фельдшера, до котрого частина належить.
З оголошенням цього наказу, наказ військам Дієвої Армії від 4-го
вересня б.р. під Ч 95 § 7 відносно надсилики сироїх шкір до гарбар-
ні до Шефа Інтендантурі Польської армії - відміняється.
З огляду на те, що в даний час при Головній Управі Постачання
улаштовані майстерні для полагодження й чистки старого одягу і взут-
для потреб армії, наказую нагально всім частинам здати весь маючийся
старий одяг і взуття в дивізії ні постачання, а дивізійним постачанн
цей одяг і взуття нега но здати в базу Інтендантської Управи Головн.
Управи Постачання.
При видачі нового одягу обовязково відбірати старий одяг і здава-
ти його вищезазначеним цляхом.
Підписали: Головний Отаман Військ У.Н.Р. ПЕТЛЯРА. В.О.Військовог
Міністра, Генштабу Генерал-Коручник ГАЛИН.
Ч 086.
20 жовтня 1920 року.
§ I.
Наказую для розгляду й вирішення негайних питань по звільненню й
наданню відстрочок прикликанням по сучасній мобілізації утворити Ко-
місію при Мобілізаційній Управі Військового Міністерства під голоку-
ванням Начальник Мобілізаційної Управи і членів - представників -
по одному: 1) від Цивільного Управління при Головній Команди Військ
Української Народньої Республіки, 2) Штаба писцової залоги, 3) Органа
місцевого самоврядування (Губерніяльної Народньої Управи) і 4) У ви-
падку необхідності - представника від заінтересованого Міністерства.
§ 2.
Комісія має збіратись розпоряджонним Військового Міністра; ім же
встановлюється час-початку/перерви й закінчення праці Комісії, а тк
кож ii урядові години.
§ 3.
Комісій, при розгляді прап на звільнення або відстрочку закликае-
мих по мобілізації, коруватись законом від 14 вересня 1920 р./а так
законом 18 січня 1919 р., про заклик військових до дійсної служби, з
всіма його послідуючими змінами, доповненнями й роз"ясненнями, при ч
му такі звільнення або відстрочки давати тільки тим особам, яких
звільнення в війська конче необхідно для іншої праці на користь Рос-
публіці й рахувати їх як закликаних до війська, але відкомандирова-
ними для праці по попередній своїй посай, в чому видавати в кожном
окремо належне посвідчення.
Чини міліції відповідного віку й категорії закликаємих повинні бу-
ти у війську в додержанням закону про мобілізацію для поповнення ка
рів Народньої Міліції од 8 жовтня 1920 року.
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯРА. В.об.Військового Міністра,
Генштабу Генерал-Коручник ГАЛИН.
З оригіналами вгідно:
Начальник Похідної Банкелярії Військового Міністерства,
Підполковник
Часовому
- 6 -
Ч.36.
19 жовтня 1920 року.
В.Об.Начельника Відділу особистого складу старшина Генштабу Головного Управління Генерального Штабу Полковник СІГАРІВ Борис, як скинувши новий курс Академії Генерального Штабу, за свій досвід, енергію та працю на користь України - переводиться до складу старшин Генерального Штабу.
Підписали: Головний Оламан ПЕТЛЮРА. В.Об.Військового Міністра Генштаб
Генерал-Поручник ГАЛЬЧИ.
Ч.37.
20 жовтня 1920 року.
Призначається: Начальник Військових Комунікацій, Генерального Штабу, Генерал-Корунжий ЕЙЕНКО - поручик Генерал-Квартирмейстером Генерального Штабу У.Н.Р. в 15 жовтня ц/р.
Т.В.Об.I-го Генерал-Квартирмейстера, Генерал-Корунжому КАПУСТИНСЬКОМУ приступити до виконання своїх прямих обов'язків З-го Генерал-Квартирмейстера.
Підписали: Головний Оламан ПЕТЛЮРА. В.Об.Військового Міністра Генштаб
Генерал-Поручник ГАЛЬЧИ.
Ч.38.
20 жовтня 1920 року.
Затверджується в ранзі Полковника Командир бронепотяга "Кармелюк" старшина ДВОРЕНКО-ДВОРЯН Анатоль.
Підписали: Головний Оламан ПЕТЛЮРА. В.Об.Військового Міністра Генштаб
Генерал-Поручник ГАЛЬЧИ.
З оригіналами згідно:
Начальник Похідної Канцелярії Військового Міністерства
П і д п о л к о в н и к
Чефовець
- 5 -
ОКРЕМІЙ ПРАЦЬОВИК НА УКРАЇНІЗАЦІЇ ВІЙСЬКА І ДАЛЬШИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ) ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ГЕНЕРАЛ-ХОРОНЖИЙ КОВАЛЬЧЕНКО-МЕДВЕДЕВИЧ.
В ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖІ:
Інспектор Піхоти (був Командир Кінного Полку імені Козачого Отамана Кошового РЯДЦЕНКА, з яким в 1917 році пребився в Західному Російському фронті для оббори Києва і далі брав активну елазну участь в звільненні України від бельшовиків, був Начальник Китомирської Військової Школи, з якою брав активну участь в боях з ворогами України на північному фронті, беручи активну участь в організації Української Армії) Генерального Штабу Полковник ПЕТРІВ Всеволод.
Командуючий Запасовими частинами (був Командир Українського Дивізії в 1917 р., активний працьовик і організатор Українського Війська за весь час боротьби його за Українську Державність, на посаді Командира Сірго Дивізії, Номінальна Команда 2-ої Задинської Дивізії, учасник славного Походу Армії в тил ворога а кінця 1919 р. по 6-е травня 1920 року) Полковник НИКОНІВ.
Підполковник (був командований член Українського Генерального Військового Комітету, був Командир Залізної Дивізії, активний організатор Українського Війська, починаючи з 1917 р.) КУДРЯЧЕВ Павло.
Генерального Штабу Педковник (був Начальник Штабу Командуючого військами України в 1917 р., був Командуючий Запорізькою групою, був Командир Дієвої Армією) Володимир САЛЬСЬКИЙ.
Командир Окремого Кордонного Корпусу (був Член Українського Військового Генерального Комітету, активний працьовик по українізації війська, починаючи з 1917 р.) Олександр ПІЛЬКЕВИЧ.
Начальник Головної Військово-Судової Управи (був член Української Армії, майорської Ради 2-ої Армії, організатор Українського Військового Судівництва) Підполковник МОШЕНСЬКИЙ.
В ПОЛКОВНИКИ:
Помічник Вартового Генерала Штабу Дієвої Армії (був член Військового Генерального Комітету, військовий Комісар Українського Уряду на Румунському фронті, активний працьовик по організації Української Військової Сили) Сотник ВІЛЕНЬКИЙ.
Начальник Штаба 1-ої Кулометної Дивізії (активний працьовик по українізації війська на північному Російському фронті в 1917 р.) Підполковник МАЗЕНОВСЬКИЙ.
Командир 1-ої Запорізької Бригади Сотник ДУБОРИЙ. Командир 2-ої Запорізької Бригади Сотник ТРОПЕНКО. (Активні бойові старшини й командири Українських частин за весь час боротьби за Українську Державність, учасники славного походу Української Армії на тил ворога).
Інспектор класів Внацької Школи (активний працьовик по українізації війська в 1917 р. і організатор культурно-просвітньої справи в Армії) Сотник Микола ЛОРЧЕНКО.
В ПІДПОЛКОВНИКИ:
Командир 1-го Запорізького Гарматного Куреня (активний бойовий старшина Української Армії і організатор параматних частин й, учасник славного походу Армії на тил ворога) Сотник ЛОВЕНКО.
Головного Управління Генерального Штабу (активний працьовик по українізації війська і по пересуданню військ, за весь час боротьби Української Армії за Українську Державність) Сотник Віктор ЯВОРСЬКИЙ.
В СОТНИКИ:
6-ої Стрілецької Дивізії (активний старшина Української Армії, як с.с. в 1916 року) Поручник ВІСІК.
Заснований у цьому назвав старший лічить старшинство в останній ранзі: не можуть вислуги згідно з майбутнім Положенням - з дня іменування, а роки - з дня вислуги.
Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯКА Р.О. Військового Міністра Генштабу Генерал-Хорунжий ГАЛИН.
НАКАЗ
Головної Команди Війська Української Народньої
Республіки.
Ч. 084.
Таємний
Ч. 085.
19 жовтня 1920 року.
(По Головній Управі Постачання).
До цього часу не налагоджена ще справа з раціональ-
ним збором шкір з забитої в військах худоби, таким чином
кількість шкір щомісячно пропадає, або використовується
самими військовими частинами недоцільно, тоді, як в сучас-
ний мент такий цінний сирівець являється дуже необхідним
для виробу на шкіряних заводах матеріалу на чоботи.
Наказую всім військовим частинам та установам, як діє-
вої армії, так і в запіллю: 1) збірати всі шкіри з забитої на
масо худоби та з тих коней, що гинуть; 2) оуворо заборо-
няю продаж, або само використування цих шкір і 3) Всі
зібрані шкіри звозити щотижня з окремих сотень, еурієв,
батарей і тнш. до відповідних дивізійних складів, звідки
шкіри повинні передаватись по квиткам до міністерства
Народнього Господарства, або куди воно укаже, бо Мін-
істерство має повну змогу убаштувати як переробку в чо-
бітний товар, так і обмін шкір сирових на готовий уже ма
теріал, окремі-ж частини та установи, які не входять в
склад дивізій, повинні здавати шкіри безпосередньо до Мі-
ністерства Народнього Господарства.
— 1 —
Нак. ч. 85
Подібним способом повинні збиратись роги, копите,
хвости та гриви.
За несвоєчасність здачі шкір з дівізійного складу до
Міністерства Народнього Господарства, відповідальність пок-
ладається не тільки на Начальників Постачань дивізій, а
також і на представника Міністерства Народнього Господа-
рства при дивізії.
За кожну здатню здану шкіру кожна військова частина
буде одержувати від Головного Управління Постачання
премію в розмірі 20 гривень за кіло здатньої шкіри на неп-
редбачені видатки.
Для одержання премії кожна частина повинна надсила-
ти Начальнику Постачання дивізії вимогу з-додатком квит-
ків на здачу в дивізійний склад шкіру.
Така вимога повинна срідчитись -Начальником Поста-
чання дивізії й представником Міністерства Народнього Гос-
подарства і направляти в 'Інтенданте́ську Управу Головної
Управи Постачання, яка й буде видавати премію.
Догляд і відповідальність за виконанням зазначеної ви-
ще справи в дієвих частинах покладаю на Начальників
Постачань дивізій, а в тилових частинах. на Начальників
Постачань цих частин, при чому догляд за збіром шкір по
цьому маказу мають провадити також і представники Міні-
стерства Народнього Господарства при дивізіях.
Учет шкір в частинах провадити самий точний, для
чого кожній окремій частині завести осібні пропшурювані
книжки. куди й запосити прибуток і вибуток шкір.
Начальникам Постачань дивізій наказую не менше як
двічі на місяць робити перевірку учету шкір в частинах.
Представникам Міністерства Народ. Господ. при дивізіях
надається право контролювати учет шкір в частинах.
Попереджується, що Начальник Постачання частини, не
виконуючий цього наказу, буде позбавлений старшинського
рангу.
— 2 —
Нак Ч. 085.
Шкіри на протязі 7 днів частини можуть тримати у себе й обов'язково висушеніми здавати.
Шкіри з рогатої худоби, хорувавших сібірською язьвою або жумом а також шкіри з коней забитих або погиблих від сапу, не здіймати, а закопувати глибоко в землю не менш як на 2 1/2 арш.
Шкіри корозких коней поперед здачі їх обов'язково му- сяляти бути помочені на протязі 24 годин в 3 % ростворі кресліна або лізолю й тілько після сього висушені.
Шкіри з дуже паршавих коней нищити.
Креоліну або лізоль частини можуть одержати у ветеринарного лікаря або фельдшера, до котрого частина належить.
З оголошенням цього наказу, наказ військам Дієвої Ар- мії від 4-го вересня 6. р. під Ч. 05 § 7 відносно надейлки євреївих шкір до гарбарні до Шефа Інтендантури Польської армії—відміняється
З огляду на те, що в даний час при Головній Управі Постачання улаштовані майстерні для позагодження й чист- ки старого одягу і взуття для потреб армії, наказую негайно всім частинам здати весь маючийся старий одяг і взуття в дивізійні постачання, а дивізійним постачанням цей одяг і взуття негайно здати в базу Інтендантелької Управи Голов- ної Управи Постачання.
При видачі нового одягу обов'язково відбирати старий одяг і здавати його вищезазначеним шляхом.
Підписали: Головний Отаман Війська У.Н. Р. ПЕТЛЮРА.
В. Об. Військового Міністра, Генштабу Генерал-Поручник ГАЛЬКИМ.
Ч. 086.
20 жовтня 1920 року.
§ 1.
Наказую для розгляду й вирішення негайних питань по
Нак Ч. 286
звільненню й наданню відстрочок прикликаним по сучасній,
мобілізації утворити Комісію при Мобілізаційній Управі Війсь-
кового Міністерства від головуванням Начальника Мобіліза-
ційної Управи і членів—представників—по одному: 1) від
Цивільного Управління при Головній Команді Війська Укра-
їнської Народньої Республіки, 2) Штаба місцевої залоги, в)
Органа місцевого самоврядування (Губерніяльної Народньої
Управи) і 4) У видадку необхідності—представника від
заінтересованого Міністерства.
§ 2.
Комісія має збиратися розпорядженням Військового Міністра
ім же ветановлюється час початку, перерви й закінчен-
ня праці Комісія, також її урядові години.
§ 3.
Комісії при розгляді прав на звільнення, або відстрочку
закликаних по мобілізації, керуватись законом від 14 верес-
ня 1920 р. а також законом 13 січня 1919 р., про заклик вій-
ськових до дійсної служби, зі всіма його послідуючими зміна-
ми, домовленнями й роз'ясненнями, при чому такі звільнен-
ня або відстрочки давали тільки тим особам, яких звільнен-
ня з війська конче необхідно для іншої праці на користь
Республіці й рахувати їх як закликаних до війська, але від-
командірованими для праці по попередній своїй псоді, в
чому видавати в кожном окремо малеже посвідчення.
Чинні міліції відповідного вику й категорії закликаних
повинні бути у війську з подержанням законів про мобіліза-
цію для поповнення кадрів Народньої Міліції од 5 жовтня
1920 року.
Мідписали: Головний Отаман ПЕТЛЮРА. В. об. Військо-
вого Міністра, Генштабу Генерал-Поручник ГАЛКИН.
З оригіналами згідно: Начальник Наказного відділу
Сотник ЮСАЧЕНКО.
НАКАЗ
Головної Команди Війська Української Народньої
Республіки.
Ч. 084.
Таємний
Ч. 085.
19 жовтня 1920 року.
(По Головній Управі Постачання).
До цього часу не налагоджена ще справа з раціональ-
ним збором шкір з забитої в військах худоби, таким чином
кількість шкір немисячно пропадає, або використовується
самими військовими частинами недосцільно, тоді, як в сучас-
ний мент такий цінний сирів'яд являється дуже необхідним
для виробу на шкіряних заводах матеріялу на чоботи.
Наказую всім військовим частинам та установам, як діє-
вої армії, так і в запіллю: 1) збірати всі шкіри з забитої на
масо худоби та з тих коней, що гинуть; 2) суворо заборо-
нило продаж, або само використування цих шкір і 3) Всі
зібрані шкіри звозити петниня з окремих сотень, курін'в,
батарей і инш. до відповідних дивізійних складів, звідки
шкіри чезинні передаватись по квиткам до міністерства
Народнього Господарства, або куди воно укаже, бо Міні-
стерство має повну змогу улаштувати як нереробку в чо-
бітний товар, так і самі шкір сирових на готовий уже ма
теріал, окремі-ж частини та установи, які не входять в
склад дивізій, повинні здавати шкіри безпосередньо до Мі-
ністерства Народнього Господарства.
— 1 —
Нак. ч. 85'
Подібним способом повинні збиратись роги, колита,
хвости та гриви.
За несвоєчасність здачі шкір з дівізійного складу до
Міністерства Народнього Господарства, відповідальність пок-
ладається не тільки на Начальників Постачань дивізій, а
також і на представника Міністерства Народнього Господар-
ства при дивізії.
За кожну здатню здану шкіру кожна військова частина
буде одержувати від Головного Управління Постачання
премію в розмірі 20 гривень за кіло здатньої шкіри на неп-
редбачені видатки.
Для одержання премії кожна частина повинна надсила-
ти Начальнику Постачання дивізії вимогу з додатком квит-
ків на здачу в дивізійний склад шкіру.
Така вимога повинна свідчитись Начальником Поста-
чання дивізії й представником Міністерства Народнього Гос-
подарства і направляти в Інтендантську Управу Головної
Управи Постачання, яка й буде видавати премію.
Догляд і відповідальність за виконанням зазначеної ви-
ще справи в дієвих частинах покладаю на Начальників
Постачань дивізій, а в тилових частинах на Начальників
Постачань цих частин, при чому догляд за збіром шкір по
цьому наказу мають проводити також і представники Міні-
стерства Народнього Господарства при дивізіях.
Учет шкір в частинах провадити самий точний, для
чого кожній окремій частині завести особні прошнуровані
книжки, куди й заносити прибуток і вибуток шкір.
Начальникам Постачань дивізій наказую не менше як
двічі на місяць робити перевірку учету шкір в частинах.
Представникам Міністерства Народ. Господ. при дивізіях
надається право контролювати учет шкір в частинах.
Попереджується, що Начальник Постачання частини, не
виконуючий цього наказу, буде позбавлений старшинського
рангу.
Нак Ч. 085.
Шкіри на протязі 7 днів частини можуть тримати у себе й обов'язково висушеними здавати.
Шкіри з рогатої худоби, хорувавших сібірською явою або жумом а також шкіри з коней забитих або погиблих від сапу, не здіймати, а закопувати глибоко в землю не менш як на 2 1/2 арш.
Шкіри корозних коней поперед адачі їх обов'язково му- сять бути помочені на протязі 94 годин в 3 % ростворі креєліна або лізолю й тілько після сього висушени.
Шкіри з дуже паршавих коней нищити.
Креполіну або лізоль частини можуть одержати у ветери- нарного лікаря або фельдшера, до котрого частина належить.
З оголошенням цього наказу, наказ військам Діявої Ар- мії від 4-го вересня 6. р. під Ч. 05 § 7 відносно надсилки єврейских шкір до гарбарні до Шефа Інтендантурі Польської армії—відміняється
З огляду на те, що в даний час при Головній Управі Постачання улаштовані майстерні для полагодження й чист- ки старого одягу і взуття для потреб армії, наказую негайно всім частинам здати весь маючийся старий одяг і взуття в дивізійні постачання, а дивізійним постачанням цей одяг і взуття негайно здати в базу Інтендантської Управи. Голов- ної Управи Постачання.
При видачі нового одягу обов'язково відбірати старий одяг і здавати його вищезазначеним шляхом.
Підписали: Головний Отаман Війська У. Н. Р. ПЕТЛЮРА.
В. Об. Військового Міністра, Генштабу Генерал-Поручник
ГАЛКИМ.
Ч 086.
20 жовтня 1920 року.
§ 1.
Наказую для розгляду й вирішення негайних питань по
Нак Ч. 086
звільненню й наданню відстрочок прикликаним по сучасній, мобілізації утворити Комісію при Мобілізаційній Управі Війсь- кового Міністерства від головуванням Начальника Мобіліза- ційної Управи і членів—представників—по одному: 1) від Цивільного Управління при Головній Команді Війська-Укра- їнської Народньої Республіки, 2) Штаба місцевої залоги, б) Органа місцевого самоврядування (Губерніяльної Народньої Управи) і 4) У випадку необхідності—представника від заінтересованого Міністерства.
§ 2.
Комісія має збиратися розпорядженням Військового Міністра ім же встановлюється час початку, перерви й закінчен- ня праці Комісії, також її урядові години.
§ 3.
Комісії при розгляді прав на звільнення, або відстрочку закликаних по мобілізації, керуватись законом від 14 верес- ня 1920 р. а також законом 13 січня 1919 р., про заклик вій- ськових до дійсної служби, зі всіма його послідуючими зміна- ми, доповненнями й роз'ясненнями, при чому такі звільнен- ня або відстрочки давали тільки тим особам, яких звільнення — оче необхідно для іншої праці на користь їх як закликаних до війська, але від- ці по попередній своїй псаді, в окремо малежне посвідчення. ного вику й категорії закликаємих подержанним законом про мобіліза- рів Народньої Міліції од 5 жовтня
й Отаман ПЕТЛЮРА. В. об. Військо- у Генерал-Поручник ГАЛКИН.
гідно: Начальник Наказного відділу
ЗАВЕРДЖУЮ
Головний Отаман Петлюра.
13 вересня 1919 року.
ТАЄМНО.
Додаток до наказу Голов. команди
Війська У. М. Р. від 14 вересня 1919
року Ч. 151.
ТИМЧАСОВИЙ ШТАТ
Управління Окремої пішої бригади імені Отамана Дмитра
Соколівського (в складі 3-х піших полків, 2-х легких батарей
і кінної півсотні).
НАЗВА ПОСАД. | Кількість осіб. | Платня на місяць в гривнях. | Клас поса-
| | | дки урядов.
---|---|---|---
Командир бригади . . . 1¹) | | |
А. Штаб бригади. | | |
Начальник Штабу (Штаб-стар.) . . . 2¹²) | | |
1. Оперативно-Розвідочна частина.
Начальник частини (обер-старш.) . . . 1³) | | |
Осавул Оперативної частини (Об. Старшина) . . . 1³) | | |
Писарів: | | |
| старших . . . 1 | | |
| молодших . . . 1 | | |
| рісовник . . . 1 | | |
Осавул Розвідочної частини (обер-старшина) . . . 1 | | |
Писарів і олодших . . . | | |
II. Частина зв'язку.
Начальник зв'язку . . . 1 | | |
Помішник його . . . 2⁵⁴) | | |
Козаків . . . | | |
Апаратів телеф. . . . 6 | | |
Дяту на 15 верст. . . . | | |
III. Інспекторсько-Господарська частина.
Начальник частини (обер-старшина) . . . 1 | | |
Діловодів . . . 2⁵) | | |
Писарів: | | |
| старших . . . 3 | | |
| молодших . . . 2⁶) | | |
Літографів . . . 1
УВАГА.
1) Користується правами Нач-ка дівізії.
2) Користується правами Начальни ка Штабу дівізії.
3) З старш. Ганер. Штабу.
4/ Старший телефонет ройовий—1 догляда-18—6 телефоністів - 18
5) Один з них виконує обов'язки Скарбника.
6/ Один з них поверх-строковий.
Оправник книжок . . . . 1
IV. Командантська частина.
Бригадний Комендант (Об. старш.) . . . . 7
Піша Комендантська Чота.
Чоторів . 1
Ройових . . . . . . . 2
Козаків . . . . . . 32
Каптенармус. . . 1
Його помішник. 1
Кашеварів. 2
Теслярів. 1
Кравців. 1
Шевців. 1
Джурів. 14⁸)
Для господарських потреб. 3
Для догляду за кіньми старшин . . . . 5⁹)
Обозних . . . . . . 12
Б. Санітарна частина.
Бригадний лікарь. 1
Фершал медич. старший. 1
Писарів. 1
В. Інтендантська частина.
Бригадний інтендант (Штаб старшина) . . . . 1¹⁰)
Обер старшина для доручень. 1¹⁰)
Діловодів. 2
писарів: { старших. 2
молодших. 2
Каптенармусів. 2
Для господарських потреб. 4
Коней:
Верхових . . . . . . 10¹¹)
Обозних . . . . . . 21
Запасових. 2
0 б о з:
Патрон двуколок. 1
7) Всі безвиключно ко- заки Штабу бригади під- лягають Коменданту бри- гади на правах курінного, а Начальнику Штабу на- правах командира полку.
8) По одному кожному старшині і на 2-х уря- довців по 1-му.
9) По одному на 2 ко- ней.
10) З вищою інтендантсь- кою освітою.
VII
11) Командиру бригади Начальнику штабу—1
Н-ку Операт.—розвідочної частини . . . . —1
Осаулу Операт. час.—1
Осаулу розвід. час.—1
Коменданту . . . . —1
Начальнику зв'язку —1
Доглядачам. 3
Разом. . . . 10.
ЗАВЕРДЖУЮ
Головний Отаман Петлюра.
13 вересня 1919 року.
ТАЄМНО.
Додаток до наказу Голов. Команди
Війська У. М. Р. від 14 вересня 1919
року Ч. 151.
ТИМЧАСОВИЙ ШТАТ
Управління Окремої пішої бригади імені Отамана Дмитра
Секолівського (в складі 3-х піших полків, 2-х легких батарей
і кінної півсотні).
НАЗВА ПОСАД. | Кількість осіб. | Платня на місяць в гривнях. | Клас песа-
| | | дим урядов.
---|---|---|---
Командир бригади . . . 1¹) | | |
А. Штаб бригади. | | |
Начальник Штабу (Штаб-стар.) . . . 2¹²) | | |
1. Оперативно Розвідочна частина.
Начальник частини (обер-старщ.) . . . 1³) | | |
Осaul Оперативної частини (Об. Старшина) . . . 1³²) | | |
Писарів: { старших . . . 1 | | |
| молодших . . . 1 | | |
| рісовник . . . 1 | | |
Осaul Розвідочної частини (обер-старшина) . . . 1 | | |
Писарів молодших . . . | | |
II. Частина зв'язку.
Начальник зв'язку IV. . . . 1 | | |
Помішник його . . . 2⁵⁴) | | |
Козаків . . . | | |
Апаратів телеф. . . . 6 | | |
Дроту на 15 верст. | | |
III. Інспекторсько Господарська частина.
Начальник частини (обер-старшина) . . . 1 | | |
Діловодів . . . 2⁵) | | |
Писарів: { старших . . . 3 | | |
| молодших . . . 2⁶) | | |
Літографів . . .
УВАГА.
1) Користується правами Нач-ка дівізії.
2) Користується правами Начальни ка Штабу дівізії.
3) З старш. Ганер. Штабу.
4/ Старший телефоніст ройовий—1 до ляда 18—6 телефоністів —18
5) Один з них виконує обов'язки Скарбника.
6/ Один з них поверх-строковий.
Оправник книжок . . . . 1
IV. Командантська частина.
Бригадний Комендант (Об.
старш.) . . . . . . 7
Піша Комендантська Чота.
Чоторів . . . . . . 1
Ройових . . . . . . 2
Козаків . . . . . . 32
Каптенармус . . . . 1
Його помішник . . 1
Кашеварів. . . . 2
Теслярів. . . . 1
Кравців. . . . 1
Шевців. . . . 1
Джурів. . . . 148)
Для господарських потреб. 3
Для догляду за кіньми
старшин. . . . 59)
Обозних. . . . 12
В. Санітарна частина.
Бригадний лікарь . . 1
Фершал медич. старший . 1
Писарів. . . . 1
В. Інтендантська частина.
Бригадний інтендант (Штаб
старшина) . . . . 110)
Обер старшина для дору-
чень. . . . 110)
Діловодів. . . . 2
писарів: { старших . . 2
молодших. . 2
Каптенармусів. . . 2
Для господарських потреб. 4
Коней:
Верхових. . . . 1011)
Обозних. . . . 21
Запасових. . . . 2
0 6 0 3:
Патрон двуколок. . 1
7) Всі безвиключно ко-
заки Штабу бригади під-
лягають Коменданту бри-
гади на правах курінного,
а Начальнику Штабу на-
правах командира полку.
8) По одному кожному
старшині 1 на 2-х уря-
довців по 1-му.
9) По одному на 2 ко-
ней.
10) З вищою інтендантсь-
кою освітою.*
VII
11) Командиру бригади
Начальнику штабу—1
Н-ку Операт.—розвідоч.-
частини . . . . 1
Осаулу Операт. час.—1
Осаулу розвід. час.—1
Коменданту . . . 1
Начальнику вв'язку —1
Догладачам. . . 3
Разом. . . . 10.
Телефон. двук. . . . . 1
Ресорних брич. парних 4¹²)
Парних возів . . . . . 4¹³)
Похідних кухонь клінного
зразку . . . . . 1
Кипятильник . . . . . 1
ВСЬОГО { старшин . . . 11
лікарів . . . 1
урядовців . . 4
в козаків: { муштр. 60
немушт. 65
ШТАБІ { верх. 10
коней: обозн.21
запас. 2
12) Для роз'їзду по
службовим справам стар-
шин і усідовців Штабу.
13) 2 для фуражу і
продовольства і 2 під
річі старшин.
Таємно.
ТИМЧАСОВИЙ ШТАТ
кінної півсотні при штабі окремої пішої бригади імені Отамана
Дмитра Сколівського.
| НАЗВА ПОСАД. | Кількість осіб. | Кількість коней (верхов) | Платня на рік в гривнях. | УВАГА. |
|---|---|---|---|---|
| Командир півсотні (обер- старшина) | 1 | 1 | | 1) На один кулемет Люї- са. |
| Молодший старшина | 1 | 1 | | |
| Козаки муштрові: | | | | |
| Бунчужний . . . . . . . . . . . 1 | 1 | 1 | Одержують платню на загальних підставах. |
| Чотарів . . . . . . . . . . . 2 | 2 | 2 | |
| Ройових . . . . . . . . . . . 4 | 4 | 4 | |
| Козаків . . . . . . . . . . 48 | 48 | 48 | |
| Кулеметчиків¹) | 2 | 2 | |
| Штаб сурмач. . . . . . . 1 | 1 | 1 | |
| До запасових коней . . . 3 | | | |
| Козаки немуштрові: | | | |
| Ветеринарний фершал. . . 1 | 1 | | |
| Каптенармус . . . . . . 1 | 1 | | |
| Кашовар . . . . . . . 1 | 1 | | |
| Писарь. . . . . . . 1 | 1 | | |
¹)
Разом в півсотні:
Старшин ... 3
Козаків муштрових .. 61
Козаків немуштрових . 4
Козаків обозних . 4
Коней верхових . 60
" запасових . 6
" обозних . 7
О б о з:
Однокон. патрон. двукол. 1
Походн. кухня кінн. зразку 1
Парних возів ... 2
Підписали: Начальник Головного Управління Генерального Штабу, Отаман Шайбле. Начальник організаційного відділу, полковник Новіків.З оригіналом згідно: Начальник Загальної Управи Канцелярії Військового Міністерства, Військовий Старшина Кандиба.
Телефон. двук. . . . . 1
Ресорних брич. парних 4¹²)
Парних возів . . . . 4¹³)
Похідних кухонь кінного
зразку . . . . . 1
Кипятильник . . . . 1
ВСЬОГО { старшин . . . 11
лікарів . . . . 1
урядовців . . . 4
в козаків: {муштр. 60
{немушт. 65
ШТАБІ { верх. 10
БРИГАДИ: { коней: обозн.21
{ запас. 2
12) Для роз'їзду по
службовим справам стар-
шин і урядовців Штабу.
13) 2 для фуражу і
продовольства і 2 під
річі старшин.
Таємно.
ТИМЧАСОВИЙ ШТАТ
кінної півсотні при штабі окремої пішої бригади Імені Отамана
Дмитра Сколівського.
| НАЗВА ПОСАД. | Кількість осіб. | Кількість моней (верхов) | Платня на рік в гривнях. | УВАГА. |
|---|---|---|---|---|
| Командир півсотні (обер- старшина) . . . . | 1 | 1 | | 1) На один кулемет Люї- са. |
| Молодший старшина . . . . | 1 | 1 | | |
| Козаки муштрові: | | | | |
| Бунчужний . . . . . . . . | 1 | 1 | | |
| Чотарів . . . . . . . . . | 2 | 2 | | |
| Ройових . . . . . . . . | 4 | 4 | | |
| Козаків . . . . . . . . | 48 | 48 | | |
| Кулеметчиків¹⁾. . . . | 2 | 2 | | |
| Штаб сурмач . . . . | 1 | 1 | | |
| До запасових коней . . . | 3 | | | |
| Козаки немуштрові: | | | | |
| Ветеринарний фершал . . | 1 | | | |
| Каптенармус . . . . . . | 1 | | | |
| Кашовар . . . . . . . . | 1 | | | |
| Писарь . . . . . . . . | 1 | | | |
Одержують платню на загальних підставах.
Разом в півсотні:
Старшин . 3
Козаків муштрових . . . 61
Козаків немуштрових . . 4
Козаків обозних . . . . 4
Коней верхових . . . 60
" запасових . . . 6
" обозних . . . 7
0 б о з:
Однокон. патрон. двукол. 1
Походн. кухня кінн. зразку 1
Парних возів . . . . 2
Підписали: Начальник Головного Управління Генерального Штабу, Отаман Шайбле. Начальник організаційного відділу, полковник Новіків. З оригіналом згідно: Начальник Загальної Управи Канцелярії Військового Міністерства, Військовий Старшина Кандиба.
НАКАЗ
ПОЛКОВОЇ КОМАНДИ ГІЛЕРА УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ ПРОЛЕТАРСЬКОЇ АРМІЇ.
№ 012.
28 Серпня 1920 року.
З затвердженням статів і різних установ, що видаються:
Управл Пачальника Технічних Військ, Начальник Санітарної Управи і т.п. з "необхідності" необхідність призначення сорти
військових цілі Управ від сфер діяльності одногодинних військ і польово-го Пінного рота, а тому наказує наказати означеному приказу не
революції у відповідних Управах Дірвої Армії, а зо-всіх інших постановлення
16-го Воздового Міністерства велити між суперечливими, але не широким такі цьоро слова, особливо постачання персоналу, харчами, різними, хатами і т.п.
Звернене звітне чергування по письмових рішень генерал-офіцера за реорганізації валикостей на обов'язку відповідних інспекторів, а особливо: Інспектори піхоти, кінноти, Технічних Військ і т.п.
Підписали: Головний ОТК М. ПАРУС ФА, Заступник і сверховоду 1-го роз
Генерал-Лоручник ГАЛІН, в оригіналом звітно: Начальника
Покідної Генеральної Технічного Міністерства Сотник т. Загривський.
Оригіналом спірко:
Секретар Канцелярії Головної Управи Постачання.
Рос
Наказ ч. 094.
Ч. 094.
27 жовтня 1920 року.
(по Загальній Управі)
§ 1.
З огляду на переповнення ріжними установами м. Кам'ян- ця, наказую корпусу Кордонної Охорони перейти для дальнійшого формування в м. Дунаєвці, де і розташуватись з залишенням Штаба Корпуса в Кам'янці-Подільському.
§ 2.
Начальником Залоги м. Кам'янця замість Командира Корпусу Кордонної Охорони Генерал-Хорунжого ПІЛЬКЕВИЧА призначаю Начальника моєї охорони Хорунжого ЧЕБОТАРІВА.
Справка: Наказ Главної Команди Війська У. Н. Р. ч. 073
§ 8.
Обов'язки Штабу Залоги виконувати тимчасово до затвердження штату Штабу Залоги—Штабу Охорени.
Підписали: Головний Отаман Війська У. Н. Р. Пентюра
В. Об. Військового Міністра Генштабу Генерал-Поручник Галкин З оригіналами згідно; Начальник Наказного Відділу Сотник Носаченко.
— 18 —
Наказ ч.093.
тракту з підрядчиком МАДЗЯРОЮ на поставку взуття та по-
лотна для Армії по цінах вище риночних і без застереження
інтересу скарбу, та за затвердження мим контрактів з тим же
МАДЗЯРОЮ на поставку матеріалів для Армії є супереч іст-
нущих правил, насуджено на підставі 141, 142 і 5 п. 144 та
2-ї Ч. 145 ст. ст. Військового Карного Статуту до віддання в
попраці арештанські відли на ТРІ роки, з позбавленням
всіх особливих до стану і особи призначення прав та перекаг
Після оголошення присуду В. Об. Військового Міністра завер-
нуєся до мене з заступництвом про помилування засудженого
З огляду на те, що Поякових РУСІЯН допустився вищезга-
даних злочинів не з користних мотивів, а лише з браку до
свіду в справах постачання Армії, та що до часу вчинення цих
злочинів він виконував свої службові обов'язки честно і ре-
тельно на користь України. Я, згоджуючись з висновком На-
чальника Головної Військово-Судової Управи, на підставі 95 ст
В. Карн. Стат., знахожу можливим повегчити долю засуджено-
го Пояковника РУСІЯНА і заміняю призначеному йому Судом
кару вамкненням у фортеці з обмеженням де-яких прав та пе-
реваг по службі на ВІСІМ (8) місяців (по 1 ступінці 25 ст. В.
Карн. Стат.) з наслідками, що зазначені в 27 ст. того-ж Ста-
тути. Разом з цим наказую відкласти Пояковнику РУСІЯНУ
відбудування персональної мари до мінця війни і відрядити його
на службу до Дієвої Армії, де він може пильнею бездоганною
службою на користь України ча відзначеннями в бсях заслу-
жити повне дарування йому вини.
Підписали: Головний Огаман Війська У. Н Р. Павлюра
В. Об. Військового Міністра Генштабу Генерал-Поручник
Гальчин.
— 17 —
НАКАЗ
Головної Управи Війська Української Народньої Республіки.
ч. 279.
30 жовтня 1920 року.
(По Головній Мобілізаційно-Персональній Управі).
З приводу необхідності негайного налагодження учту військовообязаних, а також коней та возів, наказую в повітових містах, звільняємих від ворога, відновляти Управління повітових військових начальників по штату, оголошеному в наказі Головної Управи Війська У. Н Р. 9 квітня 1920 р. ч. 22 для Управління Кам'янецького Повітового Військового Начальника, тимчасово, до встановлення нових штатів.
Відписали: Т. в. об. Військового Міністра Генштабу Генерал-Поручник ГАЛКИН. Т. в. об. Начальника Головної Мобілізаційно-Персональної Управи Генерал-Хорунжий МАСЛЯНІЙ.
Штат Управління Кам'янецького Повітового Військового Начальника оголошений в наказі Головної Управи 9 квітня 1920 р. ч. 22.
Військовий Начальник . 1
Юмішник Його . 1
Діловод . 1
Канцелярських урядовців. 2
Всього. 5
З оригіналом згідно: Начальник Наказного Відділу, Сотник НОСАЧЕНКО.
НАКАЗ
Головної Управи Війська Української Народньої Республіки.
ч. 279.
30 жовтня 1920 року.
(до Головній Мобілізаційно-Персональній Управи).
З приводу необхідності негайного налагодження учатку військовообов'язаних, а також коней та возів, наказую в повітових містах, звільнених від ворога, відновляти Управління повітових військових начальників по штату, оголошеному в наказі Головної управи Війська У. Н Р. 9 квітня 1920 р. ч. 22 для Управління Кам'янецького Повітового Військового Начальника, тимчасово, до встановлення нових штатів.
Відписали: Т. в. об. Військового Міністра Генштабу Генерал-Поручник ГАЛКИН. Т. в. об. Начальника Головної Мобілізаційно-Персональної управи Генерал-Хорунжий МАСЛЯНИЙ.
Штат Управління Кам'янецького Повітового Військового Начальника оголошений в наказі Головної Управи 9 квітня 1920 р. ч. 22:
Військовий Начальник . 1
Поміщик його . 1
Діловод . 1
Канцелярських урядовців. 2
Всього. 5
З оригіналом згідно: Начальник Наказного Відділу, Сотник НОСАЧЕНКО.
НАКАЗ
Головної Управи Війська Української Народньої Республіки.
ч. 279.
30 жовтня 1920 року.
(По Головній Мобілізаційно-Персональній Управі).
З приводу необхідності негайного налагодження участь військовообязаних, а також коней та возів, наказую в повітових містах, звільняємих від ворога; відновляти Управління повітових-військових начальників по штату, оголошеному в наказі Головної Управи Війська У. Н Р. 9 квітня 1920 р. ч. 22 для Управління Кам'янецького Повітового Військового Начальника, тим часом, до встановлення нових штатів.
Підписали: Т. в. об. Військового Міністра Генштабу Генерал-Поручник ГАЛКИН. Т. в. об. Начальника Головної Мобілізаційно-Персональної Управи Генерал-Хорунжий МАСЛЯНИЙ.
Штат Управління Кам'янецького Повітового Військового Начальника оголошений в наказі Головної Управи 9 квітня 1920 р. Ч. 22:
Військовий Начальник . 1
Поміщик його . 1
Діловод . 1
Канцелярських урядовців. 2
Всього. 5
З оригіналом згідно: Начальник Наказного Відділу, Сотник НОСАЧЕНКО.
Наказ
Головної Команди Війська Української Народньої Республіки.
Ч. 108.
10 листопаду 1920 року.
З огляду на сучасне політичне становище і скорочення функцій Української Військової Місії в Речисполитій Польській, а також по мотивам фінансовим—наказую наперед, до видання закону про повну її ліквідацію чи переформування, в більш ста- лий апарат на зразок Військового Атамана при Надзвичайній Українській Дипломатичній Місії в Речисполитій польській, приступити негайно до скорочення персонального складу Місії взагалі зменшення її праці в сучасний мент в тим, аби було залишено лише тама кількість співробітників, не більше 4—5, яка зараз потрібна для продаження праці Місії і проведення ліквідаційної роботи.
Призначаючи для керування переводом ліквідації Військової Місії Польковника БОНДАРІВСЬКОГО, наказую Начальнику і Генерал-Поручнику ЗЕЛІНСЬКОМУ прибути до Ставки в моє розпорядження.
В склад всіб для ліквідаційної роботи залишити в Місії, з
— 1 —
Нак. ч. 108—109.
Полковником БОНДАРІВСЬКИМ на чолі 4-5 співробітників а останніх співробітників, які повинні бути звільнені з посад за скороченням персонального складу Місії надіслати до Війсь- кового Міністерства для призначення на інші посади по Мі- ністерству і в Дієвій Армії.
Все майне Місії, а саме автомобіл!, пішучі машини і ріжне канцелярське приладдя підготовити для передачі в распоряд- ження Військового Міністерства, надіславши зараз опис його Військовому Міністерстві, якому доручаю про ліквідацію Військо- вої Місії вйти в відповідними декларом в Раду Народних Міні- стрів.
Підписали: Головний Отаман Петлюра, в. Об. Військового Міністра, Генштабу Генерал-Поручник Ґальчин.
Ч. 109.
10 листопаду 1920 року.
(Не Генеральному Штабу).
Для забезпечення Дієвої Армії У. Н. Р. справами пере- сування війська і військових вантажів по залишницям, — й а- казую:
§ 1.
До видання відповідного закону і до сформування Упра- ви військових комунікацій Генерального Штабу У. Н. Р. за- гальне керування справами пересування військ і військових вантажів по залишницям на терені У. Н. Р. тимчасово покла- дається на Начальника технічних Військ Дієвої Армії.
— 2 —
Наказ ч. 109
§ 2.
- Начальнику Технічних військ Дієвої Армії згідно § 1 цього наказа тимчасові надаються права:
а) Вимогати від шляхових дирекцій і технічно-експлоатаційного Департамента Міністерства Шляхів всі потрібні за соби для своєчасного забезпечення Дієвої Армії рухомим залізничним складом, паливом, шмаровидлом, та іншими матеріалами.
б) Брати під участь весь рухомий склад залізниць, використовувати з нього потрібну кількість вагонів і паротягів для пересування військ і військових вантажів; зазначити норму пасажирських і комерційно-товарових потягів, котрі залишаються в розпорядженні залізничної адміністрації.
в) Контролювати безпосередньо і через своїх представників виконання агентами залізничної адміністрації військових завдань і в випадку явного саботажу, чи іншої шкоди військовим справам—звільняти їх від праці, приймати міри проти ухилення винного слідству і суду—доносити про те Командуючому Армією — і повідомляти відповідний орган залізничної адміністрації для негайного призначення другого агента; в випадках же коли така зміна може шкодити руху на залізницях—тимчасово, до прибуття нового агента,—призначати замість звільненого агента фахового старшину залізничних військ. Слідство і суд провадити по законам У. Н. Р. військового часу.
г) З докладу Командуючого Дієвою Армією утворяти за- лізничні Комендатури згідно штатам і зброєні команди при тих комендах для охорони залізниць і залізничних будівель, необхідних для забезпечення руху, а також і для тримання порядку на станціях.
Наказ ч. 109.
д) Вимагати від Міністерства Внутрішніх справ призначен- ня на станції тилового району залізничної жандармерії для несення поліцейсько-жандармської служби і контролю з пред- ставниками комендатур, присутніх людей на станціях і в по- тягах, як касажирських і товарових, так і військових.
§ 3.
Залізничну жандармерію тилового району (від Мін. Вн. Справ) і польову жандармерію на станціях залізниць армійсь- кого району—в відношенню загальних порядків на залізницях і виконання всіх технічно-експлуатаційних правил—видати в підлеглість через комендантів залізничних станцій і дільниць Начальнику Технічних Військ Дієвої Армії.
§ 4.
Начальнику Технічних Військ Дієвої Армії при викори- стуванні рухомого складу залізниць для запозичення Дієвої Армії пересуванням військ і. військових вантажів—керуватися слідуючим:
а) В першу чергу використувати в необхідній мірі для потреб Дієвої Армії і по завданням Генерального Штабу У. Н. Р.
б) в другу чергу по вимогам Головного Начальника пе- стачання.
в) в третю чергу по вимагам Міністерства Господарчих Справ.
г) в четверту чергу—для встановлення загального паса- жирського і комерційного руху.
Наказ ч. 109.
§ 5.
Вищезазначене в § 4 цього наказу розподілення рухомо-
го складу роботи на термін в зв'язку з кількостю здатного до
експлоатації рухомого складу в порозумінню з відповідними
органами Міністерства Шляхів, але ж завжди маючи на увазі
термінові і необхідні потреби Дієвої Армії.
§ 6.
Для спільної праці на запізнених військових органів з шля-
ховими органами Начальнику технічних військ Дієвої Армії
командирувати до Польової дирекції (в Прознурові) і до Техніч-
но-Експлоатаційного Департаменту Мп. Шляхів своїх пред-
ставників.
§ 7.
Відповідальність по змісту цього наказу повладається на
Начальника Технічних Військ Дієвої Армії, кетрему завдання
недостатка рухомого залізничного складу вжити рішучих заходів
до видачі польовому суду за невиконання як військовими так
і цивільними особами наказів і розпоряджень на запізненцях;
рішуче забороняти пристосування вагонів до життя, розрішаючи
те тільки в випадках службової необхідності в технічно-заліз-
ничних частинах, бронепотягах і майстернях, істинуних по
затвердженим штатам.
§ 8.
По сформуванню Управи Військових Комунікацій Генераль-
Накази ч. ч. 109—110.
ного Штабу У. Н. Р. всі функції по керуванню на залізницях на терені У. Н. Р. переходять до таї Управи по змісту чого буде виданий особливий наказ.
Підписали: Головний Отаман Пєтлюра, В. Об. Військово-го Міністра, Генштабу Генерал-Повучик Галкин.
ч. 110
9 Листопаду 1920 р.
З Огляду на почесніся нові формуляння, які не предбачені „Положенням про підвищення в рангах старшин та козаків армії У. Н. Р.“ наказую тимчасово утворити генералі ради категорій діячних для розгляду представлень про підвищення підлеглих старшин та козаків в наступні ранги при Управлінні командуючого запасовими та місцевими військами й при штабі Корпусу Керденної Охорони, разомчи Прескурівську Збірну Станцію, як скрему частину. Армійською . Генераловею Радою для запасових і місцевих військ, а також для Корпуса Кердон- ної Охорони служить відповідна Генерала Рада при Військо- вому Міністерстві, в склад якої надіслати одного представника із буляної старшини від всіх взагалі запасових та місцевих військ і одноге—від Корпуса Кердонної Охорони.
Для Спільної Юнацької Школи утворити при, школі дів- зайнну генералу раду, а армійською радою для цієї школи слу-
Накази ч. ч. 110—411.
жить відповідна гонорова рада при Військовому Міністерстві.
ПІДСТАВА: Наказ Головної Команди 16 жовтня 6 р. ч. 082.
Підписали: Головний Огаман Помлова В. Об. Військового Міністра, Генштабу Генерал-Перучник Галкин.
ч. III.
В листопаду 1920 р.
У відміну всіх попередніх наказів та респоряджень про встановлення цін на продукти та фураж, входячих в склад добової дачі для коваків та коней, ветановлюю надалі такий порядок:
Ціни на продукти та фураж, входячі в склад добової дачі та дебові харчові оклади ветановлювати:
1) В районі, підлеглому Дієвій Армії—владою Командую- чого Армією через підляглі йому Інтенданські органи. Оголошувати в наказі по Діевій Армії.
2) В районі запілля, не підлеглому Командуючому Армією, —владою Військового Міністра через підлеглі йому Головну Управу Постачання та Місцевих Інтендантів, де вони є.
Ціни повинні вироблятись на підставі найширшої розвідки ринку, обов'язково при участі Державного та Пельевого Кон- тролю, та оголошувати у відповідних наказах, при чому ціни можуть встановлюватись загальні для всіх частин Дієвої Армії, загальні для всіх частин запілля, так і по районам росташу-
Наказ ч. 111.
вання частини, дивлячись по тому, як це буде зручніше і ко- ристенніше для скарбу. Виробляти і оголошувати ціни періодич- но не за мимукний час, а обов'язково наперед.
Всі продукти, одержуємі частинами готівкою від яких-би то не було органів, повинні превадитись по відчотам як на при- буток, так і на вибуток також готівкою і в такому разі є до- бових опладів повинна вираховуватись вартість продуктів, одер- жаних готівкою.
Підписали: Головний Отаман Помалора. В. Об. Військо- вого Міністра, Генштабу Генерал-Поручник Галич.
З оригіналами згідно: Начальник Наказного відділу Сотник Новицьке.
НАКАЗ
Головної Команди Війська Українськ.Народ.Республіки.
Ч 40.
31-го ковтня 1922 року.
Постійний Член вищої Військової Ради Генштабу Генерал-Поручник
СИНІЛЕР Володимир звільняється в безстрокову ак до закінку відпуст-
ки з 29 жовтня 1922 року. ОПРАВДА: наказ Івл.Ком.С.р. Ч 32.
Підписали: НЕТІЛЯ ПОЛОВИЙ, СТАНІСЛАВ, НАМІЗ, Геншт. Ген. По-
ручник, Військовий міністр і Голова Вищої Військової Ради.
З ориг. згідно: Нач-к-Полковник
НАКАЗ
Головної Команди Війська Укр. Нар. Респ.
Ч 42.
25 жовтня 1923 року.
Постійному Членові Вищої Військової Ради Генштабу Генерал-Лорунку
Сальському Володимирові продовжую відпустку до І-го січня 1923 року.
Оправка: наказ Головної Команди б.р. Ч 82.
Підписали: ПІТЛЯРА ЮЛІЙ, КОТАНДЗИК І. ТИМЧЕНКО Генштабу Генерал-Поручик
Військовий Міністр і голова Вищої Військової Ради.
з оригіналом згідно:
Косачев
Військ. Мін-ра.
Начальникові Генерального Штабу
ПОКЛАД
За останні часи в таборі Центральної помітна агітація за повернення до дому. Серед старших кружляють балачки що сидіти дальші не має чого, обі цькні приведуть до загину, зіма наступила а одягу не дають, по літтяся в політичному нашому осередку ві нікому нічого не відомо.
Між тим що поїхали на працю настрій тем дуже поганий; у балачках живе думка заробити трошки грошей, зв'язатися з домом і лаштуватись до від'їзду. В таборі кружляють чутки/не перевірені/що багато із тих що виїхали на працю раніше поїхали вже до дому. Із колона якою керував Генерал КОСА нібито частина виїхала до світів.
Такому настрієві сприяють ті відомості що одержуються в листах від тих що виїхали по амнестії на Україну. Листи одержуються в надзвичайно великій кількості. Станими днями, одержані відомості що ті хто виїхав по амнестії знаходяться в таборах під Києвом, частину з цієї партії.
відпущені до дому, а решта після реєстрації
тек буде відпущена. Такі інформації належить
впливати на козаків і старшин.
Ними днями респовсюджена чутка що 25 го .
тепаду мають приїхати совітські представни
для оголошення амнестії.
По цієї чутки прислуховуються всі, багат
висловлюється відкрито що треба ари до л
20 лютого 1923 року
Сотник
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
В даній справі № 2
Фонду № 1078 Опису № 4
Пронумеровано 256 (двісті п'ятдесят шість) аркушів
(цифрами і прописом)
з них літерні №№ 629
пропущені №№
Вкладення
Брошур, газет:
Графічні матеріали:
Інші особливості документів
Документи із згасаючим текстом:
20 09 1982 р. Підпис Степанук
ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ
(що зроблено і вказівки оператору)
19 р.
Підпис
СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО:
Під час
видачі підпис, дата | повернення підпис, дата
---|---
20.09.03 Жмай | 24.09.02 Вл.
22.10.02 Жмай | 8.12.02 Ушк
26.06-03 Жмай | 7.07.03 Коста
21.01.04 МТК | 30.01.04 Ат.
18.02.04 Д.Ул | 12.03.04 Жмай
5.04.04 Р.Бу | 7.04.04 Жмай
12.12.05 Жмай | 24.1205 Вс.
08.02.10 АМК | 7.05.01 О
Signor, a loty
12.09.10 С
Під час
видачі підпис, дата | повернення підпис, дата
---|---
ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ:
Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування:
---|---|---
(Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | оцифрування
22.07.2011 Емб
В даній од. зб. № 2
фонду № 1078 оп № 4
пронумеровано 856/Евгенія
(менеджер чинний) (штат)
з них літерні №№ 68а
пропущені №№ Х
19.06 1992 р.
Центральний державний архів
Житомирської області
і соціалістичного будівництва
УРСР
ПЕРЕВІРЕНО
Дата 24.06.92 Підпис
Центральний державний архів
Житомирської області
і соціалістичного будівництва
УРСР
ПЕРЕВІРЕНО
Дата 06.10.92 Підпис
Центральний державний архів
Житомирської області
і соціалістичного будівництва
УРСР
ПЕРЕВІРЕНО
Дата 130793 Підпис
Центральний державний архів
Житомирської області
і соціалістичного будівництва
УРСР
ПЕРЕВІРЕНО
Дата 19.04.94 Підпис
Центральний державний архів
Житомирської області
і соціалістичного будівництва
УРСР
ПЕРЕВІРЕНО
Дата 08.12.95 Підпис
Центральний державний архів
Житомирської області
і соціалістичного будівництва
УРСР
ПЕРЕВІРЕНО
Дата 30.05.97 Підпис
Центральний державний архів
Житомирської області
і соціалістичного будівництва
УРСР
ПЕРЕВІРЕНО
Дата 4.02.97 Підпис
Центральний державний архів
Житомирської області
і соціалістичного будівництва
УРСР
ПЕРЕВІРЕНО
Дата 22.03.97 Підпис
Центральний державний архів
Житомирської області
і соціалістичного будівництва
УРСР
ПЕРЕВІРЕНО
Дата 5.02.98 Підпис
арк №178змах99
24/12.
Цент. залізничний державний вищий органів влади та управління України
ПЕРЕВІРЕННО
Дата 05.02.99 Підпис
після 2/8 8.02.99 Дз
до 2/6 12.08.99 А
Цент. залізничний державний вищий органів влади та управління України
ПЕРЕВІРЕННО
Дата 25.11.98 Підпис
після 2/3 8.02.99 Дз
до 2/6 12.08.99 А
Цент. залізничний державний вищий органів влади та управління України
ПЕРЕВІРЕННО
Дата 08.12.99 Підпис
27.01.2000 Гон
Цент. залізничний державний вищий органів влади та управління України
ПЕРЕВІРЕННО
Дата 20.03.2000 Підпис
Цент. залізничний державний вищий органів влади та управління України
ПЕРЕВІРЕННО
Дата 28.03.2000 Підпис
Цент. залізничний державний вищий органів влади та управління України
ПЕРЕВІРЕННО
Дата 4.04.2000 Підпис
Цент. залізничний державний вищий органів влади та управління України
ПЕРЕВІРЕННО
Дата 6.05.2000 Підпис
Центральний державний органи вищих органів влади та управління України
ПЕРЕВІРЕННО
Дата 12.09.00 Підпис
Центральний державний органи вищих органів влади та управління України
ПЕРЕВІРЕННО
Дата 19.09.00 Підпис
Центральний державний органи вищих органів влади та управління України
ПЕРЕВІРЕННО
Дата 25.06.02 Підпис
90 % посади
