Постанови та протоколи засідань Української Центральної Ради. Резолюції 1-го українського військового з'їзду Південно-Західного фронту, 02.07.1917-10.01.1918, 97 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ № фонду 1076 опису 2 справи 8 Український військовий Генеральний комітет Постанови та Української Протоколи засідання Ради Почато 2 липня 1918р. Закінчено 30 серпня 1918 р. На 94 аркушах Київський обласний державний архів № Фонду 1076, Опису 2 Справи 8 УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА РАДА Віля Управління Бахмут'кого повітового ВІЙСЬКОВОГО НАЧАЛЬНИКА "Липня 1917 року місце ВАХМУТ, на Катирнославщині Прикладаєм до цього зразок поста- нови нашого гуртку збудувавшого 2 ц'ого лапня, широ вітаєм як перший Урядовий ВІЙСЬКОВИЙ ОРГАН УКРАЇНИ. Бажаємо щоб наш гурток мав видику підпомогу вам і прохаємо Вас прислати нам свій статут за для ознайомлення за- снованного у нас гуртку. Голова Товариш Тодоров ПОСТАНОВА 1917 року Липня 2, ми нижче цього підписавшися каваки /содатки/ що працюют біля Управління Бахмутьского повітового військового начальника сьогодні у дві години вз півдні з приводу звіртання добродіїв Дикиса Курпльятника і Павла Прокопенко до нас с проханям заснувати у себе Українській Військовий гурток, відрадно обміркувавши це питання і за певне признання обібрати голову відрани і писаря поришили головою обібрати д. Дикиса Курпльятника, а писарем Павла Прокопенко. I/ Обмерковували відчитану нами головою вібраля відову Військовой ради біля Управління Липовецького повітового військового начальника від 18 ЧЕРВНЯ 1917 року, що котрі ця рада звірнулася до нас з проханням заснувати у себе Українскій військовий гурток за для підтримування Української Центральної ради як першого урядового органа України і Українського Військового Генерального Комитету. УЖВАЛИЛИ: заснувати Українскій військовий гурток, котрий мусить стояти на шляху підтримування Українскої Центральної Ради як першого урядового органа України і Українського Військового Генерального Комитет, у всіх справах які тілько будуть доторкуватися до справжнього визволення України і які змога буде підняти цим гуртком. Бажаємо щоб Україна перебудувалась вв Автономну державу в федеративній Россії. Титати Липовецькій Українскій Військовий гурток і посланти їм одинця примірник сьогоднішної нашої постанови, дякувати їх за братерське відношення і видиму працю на грунті знищення поневолення неньки України. Послати війстку о заснуванні у нас Військового гуртка і вітати Українску Центральну Раду і Українскій військовий Генеральний Комитет. Окрім цього заснуваний гурток має на меті ности освіту де тільки змога буде на своєму національному грунті. УЖВАЛИЛИ: визнати раду нашого гуртку із пятьох чоловіків: голову товаришем голової, двох членів і писаря. Головою обібрали добродія Чавда Прокопенко, товаришом його Дикиса Курпльятника, членами Гремцька Олійніка і Охрима Білогруда і писарем Івана Хворостинного, котрім доручаємо дістати статут по якому мігъ гурток проводити всі години справи які відносяться до знищення поневолення України. Загальні зібрання наша рада може скликати по її погляду. Даєм обіцянку стати твердою новою на сторожі при можливості скасування ким небудь тихъ виликих праць які відкрились на Україні в мент Великої Російської революції, кістьми ляжемо а волю на повних автономних підвалаинах і федеративної Російскої республіци своїм потомкам здобудемо. Винесені в ці постанові резолюції не можуть ні ким скасуватися окрім нашої на те згоди в чім і підписуємося. Підписали 28 чоловік Голова Димко Курільник и писар Павло Прокопенко. Вірно: Писарь Української військової ради біля Управління Бахмутського повітового Вій- скового Начальника Генеральному секретареві по військових справах Повна Українська рада 4/5 після Дунаєвської губернії, 10 серпня 1917 р. В. армія. Україн. Центр. Рада Свержано 19. VII 1917 р. № 4938 Від: — 19-го п. № Розмірковувавши інструкцію Тимчасової Уряду Генеральному секретареві від 5/16 лютого Українська рада чутливо думає, що ця інструкція не задовольняє наших важливих і може відбуватись на всій справі. Російські революції дуже пожарно, т-ж ця інструкція, розрахованої Україну йде до незадовольнення всіх українців і Записуємо бажаного об'єднання малий Росії, веде тільки роздріблення, що може допомогти тільки буттям, а не пролетаріату. Ми чудово довіряли Центральній Українській раді і країнам й припиняємо всі сили до зв'язання України, але тільки не була утворена справа нашої революції. Центральна Рада майже за власним демократичним своїм, повинні належати на Тимчасовий Уряд щоб він змінив інструкцію і видав нову, яка узгодить нашу сучасну перервану секретареві, з котрою би ми не тільки його боржись а і легко побудували контр-революції. При своєму посиланню базованої зміни в інструкції Генеральному секретареві Тимчасового Уряду від 5/16 лютого, Центральна Рада повинна розпоряджатись на всій території України і Тимчасовий Уряд повинен приходити до погодження змін усіх територій України. Состав Генерального секретареві відбування Тимчасового Уряду повинен обов'язково потовщатись посадами: Військовий секретар, секретаря суду і праці і протибудівель Комісар України повинен назначатись Тимчасовим Урядом по ноді з Центральною Українською радою, або по представленню Центральної Ради. Національні комітети повинні мали в Генеральному секретареві стояти штатом, складову квотування при зводі національних меншостей з Центральної Ради. 3] Генеральний секретаріат повинен мати власну бібліотеку. Проєкт Генеральног сектретаріату повинен давати на замовлення Міністерство Фінансів тільки власної вам, а проєкти меншої вам повинні проводитись генеральним секретаріатом самостійно. Назначення на адмінстративні посади на Україні повинні проводитись Генеральним секретаріатом самостійно. В келейних справах Генеральний секретаріат повинен проводити самостійно, овбіцяючи про це Центральному Раду і т. ф.д. Всі розпорядження Міністерства Фінансів, котрі торкаються життя України, повинні проводитись тільки через Генеральний секретаріат. Читаючи своїм обов'язком оголосити Вам, що в одній командній сестав „дозволів до ведення“, що ніби-то українська рада (не знаючи тілько яка) має зносити з нашими сиротами-австрійцями. Ми уже читали відповідь Центральної ради на цю нападку, але було б гаразд краще, щоб цей „свідоцтво“ зовсім не розпоряджатися, н.з. вони дуже походять на привоканійні випадки і нічого крім зла не можуть дати. За тобу Моварний голова Микола Мисарєв Нуринь Наступні мудриці забіжил голова повноважного комітету Прим. Духанського листку Володимир Служков УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА до Українського Військового Генерального Комітету. Громада надсилає статут і протоколи Громади з 1-го до 11-го засідання. Громада налічує 687 українців-селян та 12 офіцерів. Голова Громади: Крапорщик Олександр Григорович ЗОЛОТИНЦЬКИЙ; голова фельдфебеля, команди піших розвідників Афанасій Деркуль; іншар, молодший інженер полковий канцлер Іван ФЕСИК. Громада вписує на власні кошти "Вістиник Український комітет" та "Українськомітет". На члекові кошти випускається "Нова Рада" 20 прим. та "Об'єднана Газета" 9 прим. / по одному прим. на кожну роту і команду/. На українську літературу видано з полкових коштів 175 руб. Всі гроші на літературу, що належать українцям пропорціонально їх кількості, Громадою від полка одержані. Власні кошти Громади /членські внески/ розподіляються згідно з статутом. Вільні докладні справоздання незабаром надішлемо. Голова Громади, прапорщик Григорович Серпень 24, 1917 р. Пт. К. 25 АВГ 1917 828. ПРОТОКОЛ МІТЧИЦЬКИХ УКРАЇНЦІВ ЗАГАЛЬНОГО РОЗСТАВОВОГО ПЕЛЬКУ І-го ТРАВНЯ 1617 РОКУ. Бічне одержав пропорція Золотницький і прослухував огори Годовий прапорника Золотницького і писем- рем віддати ФЕСІН. Пропутніх було до 200 чоловік. Розмова бічна звернулась до пропутних з промовами, в котрій рословів про ті утвої і несправедливості, що чинились над Україною на протязі 350 років, зро- сив глядь вучасник політичних подій на Україні, за- кликав до єднання і прослухував заря не борити деле- гатів од українців поску на з'їзд Української орга- нізації Західного фронту в Мінську і травня і на з'їзд представників українців-кільових у Києві 5 і 6 травня. Орано делегатом в мінськ-фельдш.ЧАЙКУ і до Ки- їва — підприємцями КАРНІВСЬКИМ, бічне держало делегатам вітати з'їзд від імені українців-гостових і одоточити всього, що схоже в навчому листові Українських офіцерів, урядників і сладат І-го Гренадерської дивізії. Орана делегатам в складі пропорційних ЗОЛТНИЦЬКИХ КІЛО І СЕМІНСЬКА і бажала збір А. ШВЕЧКА А ТИЧЕНКА, котрий бічне держало просити Командира поску про свесчене командирування оранних делегатів на з'їзд Розмова бічна, добірши до відома пропутних, що пев- ного оттуту організації не має вироблено, про послухування орани тимчасово раду, котра бічне держало з виро- жене проект статуту і представить його на затвердження сладучому черговому віцю. До Ради Оранних офіцерів прийшли СЕМІНСЬКИЙ, пору- чик СЕЛЯНСЬКИЙ, пропорція ЗОЛТНИЦЬКИЙ і солдати: ЧАПЛИЧЕНКО, ДРОЗД ТИЧЕНКО, НАМКА, Р. РОМА, ПІ- ЛІЧУН, АНГЕЛЬСЬКИЙ, КОРНІЄВСЬКИЙ, ПРИЛАТКЕВСЬКИЙ, ТУНИК, Д. - МІЛЯР ГА , УЗЛЯВ, ШЕРЧУК І ФЕСІН. Після ого відправи грома на НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗОДА. Зібрано 74 рус. 15 коп./відсотки чотирьох р. 15 коп. Ої Громи бічне держало делегатами КАРНІВСЬКИМ, передавати Головні Центральній української Ради про- фесором І. ГРУНЕВОЛЬСЬКИЙ. ПІДПИСАЛИ: Голова бічна, прапорник ЗОЛТНИЦЬКИЙ, Пи- саря, сладат ІОН ФЕСІН. З. Б Р Н О : Писарь, сладат Май Фесін Колія. Приложение из приказу по полку 1917 г. № 285. ПРОТОКОЛ №2 Засідання Ради Української військової Громади 2-го гренадирського Ростовського полку 13 травня /мая/ 1917 року. Засідання Ради одбулось в помешканні офіцерського зібрання /ліс на захід від с.Некраші/. На порядку дні стояли питання: 1. Вибори делегатів на s'їзд представників від українських організацій гренадирського корпусу, котрий має одбутись 14 травня 1917; 2. Вибори комісії для вироблення статуту Громади. Одноголосно обрано: делегатами на український корпусний з'їзд препоручика ЗОЛОТНИЦЬКОГО, бельгій ЧАПЛИНСЬКОГО, ст.капр. КУЗЬМЕНКА, мол.капр. ПРИДАТА і мол.піс. ОФЕСІКА. В комісію для вироблення статуту Громади обрано: підпоручика СЕМІНЬ-НА, прапорщиків СТРІЛКА і ЗОЛОТНИЦЬКОГО і саїдат ЧАПЛИНСЬКОГО, КУЗЬМЕНКА, ПРИДАТА і ОФЕСІКА. Слідуюче засідання Ради /совсім/ назначено на 15 травня в 13-й години. Підписали: Голова Громади, прапорщик ЗОЛОТНИЦЬКИЙ. Писарь салдат Іван ОФЕСІК. Резолюція Командира полку: "31 мая. Полковник ИВАНОВЪ". ПРОТОКОЛ №3 засідання Ради української військової Громади 2-го грен.Ростовського полку 22 травня /мая/ 1917 року. На засіданні Ради прибуло 13 членів: офіцери-від 1-го батальйону підпоручник СЕМІНЬО, від 2-го батальйону поручик ОБДОСТЄНКО і від командир-прапорщик ЗОЛОТНИЦЬКИЙ і салдат від рот 1 команд 15 чол. По обговоренні питань порядку денного Рада ПОСТАНОВИЛА: 1. Перейзбратъ президіум Ради. Таємним голосуванням обрано: Головою Ради прапорщика ЗОЛОТНИЦЬКОГО /15 гол./, товаришами Голови підпрапорщика КОРНІЄНКА /13 гол./ 1 поручичка ОБДОСТЄНКО /7 гол./. Писарем салд.ОФЕСІКА /15 гол./. Скарбничим і бібліотекарем салд. ВАСИЛЕНКА /17 гол./. Крім того Рада кооптувала товаришем писаря салд.КІРКАЛА /14 гол./. 2. Вибратъ ревізійну комісію. В члени комісії одноголосно обрано: підпоручика СЕМІНЬКА, с.у.о.ТІМЧЕНКА і ПРИДАТА. 3. Українців в ротах і комендах організуваться в гуртки. Кожен гурток повинен обрати голову, товаришів голови і писаря. Голова одночасно являється членом Ради/полкової/, а коли він не зможе прибути на засідання Ради, його заміщає товариш голови. Гуртки, котрі мають менш 10 членів-приєднуються до других гуртків. 4. Вибратъ представників від громади до Української Ради гренадирського корпусу. Таємним голосуванням обрано прапорщика ЗОЛОТНИЦЬКОГО /24 гол/. 5. Бажаючи прийняті безпосередньо участь в полковому китті, а також маючи на увазі, що російські ніжки не освідомлюються про українську справу, бо російські газети про це замовчують, наслідком чого можуть виникнути непорозуміння на національнім ґрунті. Рада одноголосно ПОСТАНОВИЛА домагаться від полкового комітету, щоби він прийняв у свій склад позначеними членами /з пралом різанного голосу/ двох представників від українців і обрала делегатами до полкового комітету підпоручика СЕМІНЬКА і салдата ОФЕСІКА. 6. Грунтуючись на резолюціях прийнятих на 1-му Українському Військовому з'їзді у Києві і на першому українському з'їзді Гренадирського корпусу Рада ПОСТАНОВИЛА: домагаться від полкового комітету щоб українська література /мурнали, книжки і газети/ виписувалась на державні кошти про порціонально кількості урядників. 7. Доручити президіумові Ради довести до відома полкового комітету і Командира полку про всі постанови Ради. Підписали: Голова, прапорщик ЗОЛОТНИЦЬКИЙ, товариш голови підпрапорщик КОРНІЄНКО і сотник ОБДОСТЄНКО, писарь салд.ОФЕСІК. РЕЗОЛЮЦІЯ КОМАНДИРА ПОЛКУ:- "По п.5. Полараль-бъ необходімымъ этихъ представителей приглашать обязательно в Полковой Комитетъ при обсуждении вопросовъ чисто национальныхъ. Окончательное рѣшеніе переданъ въ Полковой Комитетъ. По п.6. Дать мій точное свідченіе о суммахъ, израсходованнихъ на літературу и о проценцномъ состояніи українцевь въ полку. 31 мая. Вр.и.д. Полкового Ад'ютанта, Птабль-Капітан ПРОТОКОЛ Української військової, головної імені Гетьмана ІВАНА КАЗИМИ Громади при 2-му гренадерському, Ростовському полку. Зібравшись з наказу Голови Громади пропорція ЗОЛОТИНСЬКОГО 29-го травня 1917 Вокоро року на Раду і розглянувши питання про 2-й Всеукраїнський Військовий з'їзд у місті києві, обібрало собі своєю Громадою 2-х представників до З'їзду і доручили їм вимовити всі ті болючі бажання душ, котрі так ростро торкаються наших національних справ. Вибрано хорошого ГАНОВАЛА і саддата КУЛЬЧИКА, котрим і до часу від імені нашої громади захистити наші народні права з "окремим військовим". Во по програмі виробленої Українського Військового Генерального Комітетом для 2-го Всеукраїнського Військового З'їзду то ми від першого до останнього пункту прилучаємося до неї, а при обговорюванні їх ми прийшли до такого висновку: 1. /Справа організації українського війська/. "Я бажано яки би то не було побиття як найскоріше сформувати українські полки в числі відповідних кількості українців-волинь, мали на думці, що коли ми будемо з'єднані до купи, то нам і на ворога краще буде йти, а го- лос наш буде захистити права і домагатися наших батьків". 2. /Про повноваження української народності/. "Нові назви саддатів-українців повинні обмежити окремо від других національностей, українському мову і оставляти їх на території України як до того часу доки не знайдуть потрібних висилки їх на поповнення українських полків". 3. /Справа про українізацію глибових військових органів на Україні/. "Всі українці-волиня в тилу, кусить бути повноважними організовані в окремі українські запасні частки і, по конфліктам, як найшуктіше переведені на Україну". 4. /Питання про сучасне політичне життя/. а/ Запобігти всім заходам, щоб негайно Тимчасовий Російський Уряд оголосив акт про широку територіально-національну Автономію України. б/ Всі українські військові організації до того часу, доки українці не будуть сформовані в окремі полки, повинні признатися законним і користуватися всіма правами організацій обсягових-військових і політичних. Підписали: Голова. Громади, пропорція ЗОЛОТИНСЬКИЙ, Товариш Ролеви Сотник ДЕЛЕСТІНСЬКИЙ і підпрацював КОРПЕНКО і козак ФЕДУНІВСЬКИЙ. В. фр. по: Писарь Іван Гусар Копія. Приложене къ приказу по полку 1917 р. № 294 п. 5. ПРОТОКОЛ № 4 засідання Ради української військової Громади 2-го грен.Ростовського полку 29 травня /мая/ 1917 року. Засідання ради відбулось на пожковій сцені у Ломані/. На засіданні прибуво 19 членів-2 офіцери і 17 солдат. Присутніх було до 100 чол. В 20 год. Голова Громади пралорщик Золотницький оголосив засідання відкритим. На порядку дня стояли питання: 1. Вибори 2-х представників на Всеукраїнський Військовий З'їзд у Києві 4-9 червня 1917 року. 2. Обговорення програми Київського з'їзду. 3. Вибори 4 представників на корпусний український з'їзд 30 травня. 4. Вибори замістника представника до Української Ради Гренадирського корпусу. Присутуплено до обговорення І-го пункту порядку денного. Писарь Ради салдат ОБІД прописав телеграмму до Громади Українсько- го Військового Комітету Західного /Земляного/ фронту, котроя Комітет повідомляє про день Всеукр.В.з'їзду і наказує вибрати представників. Послалк з Громади більш 500 чол. Рада ПОСТАНОВИЛА: обрати на Всеукр. Військ.з'їзд 2-х представників. Змінним голосуванням обрано підпоручик ШАПОВАЛЯ /однополого/ і салдата КУЛИША /9 полос/. Рада доручила президіумові донагатся від Командира полку доби ви- брані представники були своєочевно консцідропані на з'їзд на 15 суб. і доб ім було видано поспільчні, пролазні документи і суточні гроші в розмірі, положенім для офіцерів і салдат, командируемых по справам под- кових комитетів. Підпоручик ШАПОВАЛЯ, яко представник І-го Укр.Військ.з'їзду, дає по- яснення окремо по кожному пунктів програми 2-го Всеукраїнського Вій- ськового з'їзду. Обговоривши всі пункти програми Рада одноголосно ухвалила такі ре- золюції: 1./Справа організації української військової/. Ми бажаемо яким би то не було побитом як найшвидше сформувати укра- їнські полки в числи відповідним кількості українців-волів, майже на думці, по коли ми будемо з'єднані до купи, то нам і на ворога краще бу- ти йти, а голос наш буде захищати права і домагання наших батьків. 2./Про новосправців української неродності/. Нові набори салдат-українців повинні облучати окремо від других на- ціональностей, українською мовою і освяляти їх на території України аж до того часу, доки не знайдуть потрібним висолати їх на поповнення українських полків. 3./Справа про укранизацію тилових військових органів на Україні/. Всі українці в тилу мусять бути негайно організовані в окремі укра- їнські запасні частини і по можливості, ми найгутніше переведені на Укра- їну. 4. /Питання про сучасне політично шкета/. а/ Запобігти всіх заходів, щоб негайно Тимчасовий Російський Уряд і правительство/ оголосив акт про царюю національно-територіальну Ав- тономію України. б/ Всі українські військові організації до того часу, доки українці не будуть обформовані в окремі частини, повинні признаватись законними і користуватися всіма правами органісацій російських-військових і полі- тичних. Рада доручила председникам одсторожок ці домагання на Всеукраїн- ським з'їзді. Представниками на Український корпусний з'їзд таємним голосуваннем обрано: підпоручика ШАПОВАЛЯ, підприпоручка КОРНІЄНКА, мол.капр. ПРИ- ДАТЦЯ і салд. ВУДЛЕНКА. Замістником председника до 'Кр.Ради Гренадирського корпусу одного- лесно обрано підпоручика ОБІДОВЕНА. Підпоручик ШАПОВАЛЯ звертається до присутніх з промовою, в котрій в коротких рисах росповіда про історію України і борців за її волю. До- кладніше він зупиняється на Гетьманові Іванові Мазепі. Переказавши всім відому історію про Газелу, котрій нас вчили в школах старого уря- ду,-Історія брехня підбогу, промовець дивл росповіда хто в дійсності був Газела і за що він боровся з московським церем Петром І і пропонує назвати Громаду Іменем цього героя. Промовця вітать гурками оплесками і Рада одноголосно ПОСТАНОВЛЯЄ: з сьогоднішнього дня Громаде має назвисько: Українська військова ко- зацька Імені Гетьмана Івана МАЗЕПИ Громада при 2-му гр.Ростовському п. З-я. Голова Громади телерічк ЗОЛОТИЦЬКІЙ пропонує обрати почесним Ге- левом підперучика ПАНОВАЛА. Рада одноголосно ухвалила цю пропозицію і вітає почесного Голову гучними оплесками. В 22 години засідання закрилось. Підписали: Почесний Голова, підпоручик ПАНОВАЛ. Голова Громади, пра- порщик ЗОЛОТИЦЬКИЙ. Товариш Голови поручик ФЕДОСТЕНКО і підпрапор- щик КОРНІЄНКО. Писарь солдат ОФСКІЙ. Резолюція Командира полку: "Цитата. 9/VI. Полковник ИВАНОВЬ". ПРОТОКОЛ 15 ДІЧА Української військової козацької імені Гетьмана Івана МАЗЕПИ Громади при 2-му грен.Ростовському полку ЗІ травня /мал/ 1917 року. Віче зібралось з нагоди Голови Громади прелорщика ЗОЛОТИЦЬКОГО в нільності 3 офіцерів і 2/0 козаків. Головою обрано прапорщика ЗОЛОТИЦЬКОГО, товаришем Голови підпра- порщика КОРНІЄНКА і писарем козака ОФСКІЙ. На порядку дня стояли питання: 1. Протокол засідання Ради 29 травня 1917 р. 2. Статут Громади. 3. Обформування в пожну української батальйону чи рот. Голова прапорщик ЗОЛОТИЦЬКИЙ прочитав протокол засідання Ради 29 травня 1917 р., на котрому було вибрано двох делегатів на Всеукраїн- ський Військовий з'їзд у Київ і ухвалено резолюції, винесені при об- говоренні програми з'їзду. Вислухавши доклад Голови, Віче одноголосно ухвалило всі постанови Ради. Писарь ФЕСКІЙ прочитав проект статуту Громади, давши поленення до нього. По внесенні де-яких поправок статут одноголосно ухвалено. Обговоривши питання про обформування в пожну українського бата- льйону чи роти, Віче ПОСТАНОВИЛО: 1. Призначити: а/ по націоналізації армії безумовно піднесе її боєво- ву здатність і дисципліну, бо лише в'єржання олійем морю, звичаєми і взаємні національно-рідностями залишить по нім собою порозумітись і на ворога дружні плють і б/по нім українці, ліво окреме нація, разом з загальнодержавними маємо свої особливі політичні завдання /домаганне національно-територіальної елтонові і нп./ побутових котрих можемо через посил вибраних намі до Укренізованого Зібрання, а коли вибори їх застосувать нас в дієвій армії не організованими, ми не зможемо вия- вити своєї волі і в Укренізованому Зібранні,- ВИЗНАЄМО НЕОБХІДНИМ СООР- МУВАННЯ НАС В ПОЛКУ В ОКРЕМИЙ БАТАЛЬОН ЧИ РОТИ і доручаємо Раді Трома- ди довести про наше бажання до війська. Командира полку і Полкового Ко- мітету і домагатися, щоб це було здійснено як найшукутніє. 2. Позаяк це питання з технічного боку потребує детального обмірку- вання, доручаємо Ради зібрати відповідні відомості, виробити план фор- мування і представити його на розгляд і затвердження Командира полку і Полкового Комітету. На цим Віче скінчилося. Підписали: За Голову Віча, підпрапорщик КОРНІЄНКО. Писарь козак ІВАН ФЕСКІЙ. РЕЗОЛЮЦІЯ КОМАНДИРА ПОЛКУ: "Приказ. 9/VI. Полковник ИВАНОВЬ". ВИЩИНА НАЗ ПРОТОКОЛА засідання Української Ради /Совєта/ 2 грен.Ростовського п.9 іюня 1917 р. Обговоривши план відділення українців вь отдѣльныя роты или батальйонъ, Рада ПОСТАНОВИЛА: 1. а/. Українцев створюється рость підпільність вь отдѣльный батальйонъ, предоставлявши разбивку по ротно саніції українцямъ. б/. Українцев нестроевой роти и командрь вселомогательного назначения по возможности сгрупповывать вь отдѣльни іли заводи вь командахъ же. в/. Якщо найдутся маленькі порецки на комітетъ вь українській бата- ліонъ - не чинить нимъ вь этомъ прелюстості. 2/. Уповноважити президіум Ради довести о прийнятих рішеннях до свайбних Командира полку і Полкового Комітета и хочатайтествовать о прове- денні їхь въ жизнь по одному полка, нь резерв. Подписали: Замов. Голови, поручик ФЕДОСТЕНКО. Товариш Голови, підпрапор- щик КОРНІЄНКО. Секретар, обладать ШАСЬ ОФСКІЙ. РЕЗОЛЮЦІЯ КОМАНДИРА ПОЛКУ: "Приказъ. Представити копію вь Полковой Коми- тет для обсудження. ИВАНОВЬ. 9/VI". Вр. и л. Полкового Дільниця: Право-Записант СТАТУТ Товариства української військової козацької імені Гетьмана Івана МАЗЕПИ Громади при 2-му гренадирському Ростовському полку. §1. Товариство має назву: Українська військова козацька імені Гетьмана Івана Мазепи Громада при 2-му гренадирському Ростовському полку. § 2. Тво має на меті згуртування і створення в одній сім'ї усіх вояків, лікарів, військових урядовців української народності під прапором: Федеративної Росії-широкої національно-територіальної Автономії України. § 3. З тією метою Тво укладає лекції і відчити, видає брошури, урядову прогулки, гравки, засоби і інш. § 4. Кожен т-ва складається з обов'язкових членських внесків, добровільних жертвовань, прибутків від видання брошури, вистав, концертів і інш. § 5. Обов'язковий комісійний внесок встановлюється: від козака 20 к молоди, капрана 25 коп., старш. капра 30 к., фельдфебеля 50 коп., підпрапорщика 1 руб., обер-офіцера 3 руб., штаб-офіцера 5 руб. і генерала 10 руб. § 6. З прибутку Т-ва йде на його власні потреби, підтримання Української військової Ради гренадирського корпусу і на підтримання фронтової організації Центральної Української Ради 1 липня українських організацій. § 7. До Т-ва може вписатись коли людина української народності, що належить до війська: солдати чи офіцери, фермали, військові лікарі, військові урядовці і т.д. Військові товариші неукраїнської народності можуть бути росіяни на уловинах, вироблених Радою Т-ва. § 8: Вступ до членів Т-ва підбувається за згодою Ради Т-ва по рекомендації двох членів Т-ва. Особа відсія Ради можуть бути прийняті до Громади і без рекомендації. § 9. Справами Т-ва керує Рада, яка складається з 36 членів. § 10. В склад Ради мають обов'язково увійти по одному офіцеру від кожного батальйону, один від усих команд і штабу полка, солдат по 1-м. від колгого ротного і командирою групти і під околодку. Регла по вибору загальних зборів, коли воїн пізнавається необхідним доповнити склад Ради. II. Рада обирає Голову і двох товаришів, писаря Радного/секретаря/ і двох товаришів, очербичого і Зібілтекаря. Засідання Ради дійсні, коли на їх присутньо не менш 12 членів в тім числі Голова або його товариш і писарь або його помічник. § 12. В ротах і командках українці зб'єднуються в гуртки. Командгурток обирає собі Голову, товариша голови і писаря. Голова одночасно являється членом Ради, а товариш голови його замістником. Гуртки, в котрих члени не менш 10 чоловік-приєднуються до других гуртків. § 13. На обов'язку Ради полягають усі справи Т-ва, керувати й направляти його виття армію з солдатом і ухвалами загальних зборів. § 14. Для укладання відчитів, видавання часописів, проглоск і т. як загальні збори так і Рада обирають особливі комісії спеціального призначення. § 15. Загальні збори-переводні уривання всіма справами Т-ва. Загальні збори беруть звичай". і надаваччий. Звичайні мають відбуватись раз на місяць. Надаваччий не потребує. § 16. Наїмом Т-ва зарядку особлива господарча комісія, яка обирається на загальних зборах з 3 людей на основах § II-го і 3-х кандидатів. § 16. Для догляду за діяльністю Інститутів Т-ва обрається на загальних зборах Ревізійна комісія в 3-х членів і 2 заступників. § 19. Т-во має печатку з своїм назвою. Підписали: Заступник Голови, Поручик ФЕДОСІЄНКО. Із сарь, нозак ФЕСИК Вірно: Писарь, Козак ПРСТОКОЛ № 6 засідання Ради української військової, козацької іменні Гетьмана Івана Мазепи Громади при 1-му грен.Ростовському полку 9 червня /липня/ 1917 року. На засідання прибули члени в кількості І офіцера і 20 ко ків. На порядку дня стояли питання: І. План формування українців полка в окремі роти чи баталіон. 2. Відозва до салдат і офіцерів-росіян. Обговоривши ці питання, Рада ПОСТАНОВИЛА: 1. а/ Українців стройових рот відлічити в окремий бата- ліон з тим, щоб розбивку по ротно українці зробили самі. б/ Українців нестроєвої роти і всіх неманд по можливо- сті згуртувати до купи в кошарах мо. в/ Тим товаришам, котрі побажають перейти в команд до українського баталіону не чинить в цьому препон. 2. Відозву до салдат і офіцерів-росіян надрукувати в яко мога більшій числі примірників і розповсюдити проміж ними. 3. Доручити президіумові Ради довести про принятті по- станови до відома Командира полку і полкового Комитету і домагатись, щоб вони були здійснені по охвоті полка в ре- зерв. Скербник т.ВАСИЛЕНКО повідомив, що членами Ради пере- дано йому по підписним листам сто п'ятдесят девять руб.- 36 коп., / 159 руб.36 коп./ членських внесків за червень. Згідно з статутом Громади Рада постановила: 84 руб. 69 коп. // б/ зоставити на свої потреби, 42 руб., 34 коп. // част / передати Українській військовій Раді Гренадир- ського корпусу і 27 руб. 17 коп./Української Організації на Західньому фронті, а 21 руб. 17 коп. залити в запас- ному фонді Громади. На цім засідання скінчилось. Замість голови: Марущук Костянтин Ткач, Казак В. Ф. Решета Копія. ТОМІГЛІ ОФІЦЕРИ І СОЛДАТИ. Въ нашемъ полку, какъ и въ другихъ частяхъ, быстро пропалъ українскій организаціи. Всѣ укранинцы полка организовались въ Гродну, которая выдѣлила изъ себя Совѣтъ или, по украински, Раду. Считайте своими долгомъ, товарищи, дать нѣкоторыя объясненія, что это за организация и какія она преследуетъ цѣли. А прежде всего, това- рищи, заглянемъ-те ка въ исторію Россіи вообще, а въ частности-Украини. Давно когда-то, еще въ 1650 годамъ, Украина была совершенно незави- симымъ, самостоятельнымъ государствомъ. Но на благодатный украинскій край зарислись идущіе до всякихъ захватовъ и насилій московскіе цари-Ро- мановы. Царь Алексѣй Михайлович увлекалъ украинонскихъ казаковъ, чтобы они присоединились къ Россіи, подъ его "твердую", Алексѣя Романова, власть; за это царь обещалъ Украинѣ золотыя горы. И наконецъ при гетьма Богданѣ Хмельницкомъ Украина сдалась на лютовица и плявка слова царя Романова: въ 1654 году 8 января Укранина во главѣ стъ этикъ гетьмановъ присоединилась къ Московскому государству, но опять таки условно /быть заключенъ такъ называемый Переяславльскій договор/трактать/. Условія эти были таковы: 1/ УКРАИНА ИМѢТЬ САМОУПРАВЛЕНІЕ И НЕЗАВИ- СИМОСТЬ ОТЪ МОСКВЫ; 2/ ОНА ВЗЯЛАСЬ И ПОБЕГЪ СВОЙ ЗАКОНЪ И СВОЙ СУДЪ; 3/ УКРАИНА ВЫПРАВЛЯТЬ САМА ВОЛНЫМИ ГОЛОСАМИ ГЕТЫНА И ВСЕ СВОЕ УКРАИН- СКОЕ НАЧАЛЬСТВО; 4/ ЦАРЬ НЕ СМѢЖЪ НАРУЧАТЬ ДАННЫХЪ ПРАВЪ СЕЛЯНЪ, КОЗА- КОВЪ, МЫНАНЪ И ДУКРЕВЕНСТВА; 5/ УКРАИНСКІЙ ЦЕРКОВЬ ПРИЗНАЕТСЯ НЕЗАВИСИМОЙ ОТЪ МОСКОВСКОЙ; 6/ УКРАИНА ИМѢТЬ СВОЕ ІНДИВІДУАЛЬНОЕ ВОЙСКО, Т.Е.ЧАСТИ, СОСТОЯЩІЯ ИЗЪ УКРАИНЦЕВЪ И 6/ ГЭЛЕНИ И БЕЛЫХРОССІЯ ОБЯЗАНЫ ПОМОГАТЬ ДРУГЪ ДРУГУ ВЪ СЛУЧАЙ ВОЙНЫ. Теперь Вы видите, товарищи, не какихъ лишь условіяхъ Украина сдалась на лютовица, змѣйная слова Романовскаго дома. Не найдялась же она, что русскій царь, свой брать, окажетъ негодяемъ и обидитъ такого же рус- скаго-украинца. А вышло іначе. Политика царей Романовскихъ велась къ то- му, чтобъ уничтожить самое имя даже Украинки, такъ какъ бравое украин- ское колчество съ его демократическимъ укладомъ жизни мозолило Рома- новскому трону глаза. Романовы сознавали, что количество является силь- ной угрозой этому трону. Поэтому всѣ цари Романовы сидились раздавать своей кровавой пятой Украину. Приказъ за приказомъ, указъ за указомъ... начиная съ Алексѣя, затѣмъ Петра I-го, Екатерины 2-й /самаго здѣйнаго врага Украины/ и кончая Николаемъ 2-гь кровавыхъ-всё Романовы били таки линь молодого Украина въ самую голову. Они безсовѣтно уничтожили посте- пенно этотъ Переяславльскій договоръ, о которомъ говорилось выше, т.е. Украинская земли цари раздали своимъ придворнымъ-прихлебателямъ, а укра- инцевъ превратили въ крѣпостныхъ; украинское самоуправленіе уничтожили, -придалы сюда своихъ ставленниковъ-найбоготиковъ, которые окончательно поработили Украину. Обратимся, товарищи, назадъ,-поглядите, какія права украинскія уничт- мила въ подлыхъ своихъ цѣляхъ старая власть. Она, какъ мы уже сказали, была Украина въ голову. Но былъ и будетъ еще силенъ українскій организмъ. Вроломство, подлая политика Романовихъ въ отношеніяхъ Украинки еще больше укрѣпляли въ каждомъ украинцкъ сознаніе необходимости во что-бы-то ни стало возратить тѣ законныя права, которые безосвободно захватила ста- рая власть. И теперь, когда солдати украинацы вибуть со своими братьями солдата- ми великороссами спереди кровавый рядъ -украиновны солдаты и украинци-граждане имѣютъ полное право вернуть себѣ, отобранныя у нихъ царями права, т.е.всѣ тѣ пункты Переяславльскаго договора Россіи и Украина. Товарищи, неужели Вы будете препятствовать украинцамъ сдвинуть прочь со своей спины незаконный нелюбимый на царь царями-Романовыми тяжелый камень. Неужели Вы, сыны великой, красивой, достойной революціи, Вы, проповѣдующие ШРОКУТЪ СВОБОДУ ЛИЧНОСТИ И РАСПРЫСЕНІЕ УТЕНЕТНІЙХЪ НА- РОДНОСТЕЙ,-неужели Вы будете ПРОДОЛАТЬ АЛЕКСѢР, ПОЛДУЮ ПОЛИТИКУ КРОВА- ВОЙ РОМАНОВСКОЙ ДИНАСТІЇ... Неужели Вы, проповѣдующіе равенство и братство,-непризнаете украинскій народъ такищъ не равноправный, какъ и остальные народы... Пять, товарищи наши и братья Великороссы, не будетъ этого. Вы не бу- дете нынь препятствовать вернуть то, что отняли у насъ цари, Вы поймете наши страданія и боль за попранины Романовихъ надъ права. Дорогіє товариши і братя Великороссы. Не слушайте смутьянозь, не- дамших внести рознь мелду Вам и украинцами. Чего только теперь не говорять-упи винутъ. Не слушайтесь, товариши, тѣхъ темныхъ личностей, которыя вносять рознь въ народную среду, чтобы, откровенно говоря, въ мутной водѣ улитъ рыбку. Не слушайтесь тѣхъ, которые не такъ давно хо- тѣли Вась-солдаты направить на рѣбочихъ, а теперь хотятъ направить на украинцевъ. Цѣль ихъ найз лона-посвять снуку, донести страду до анархі- чтобы, воспользовавшись грехданской войной, вернуть страну къ старому режиму. Нѣть этого не будетъ и не должно быть. Если при Романовых Россія была тяжелой народовъ, пусть теперь она станет свѣтлымъ, братскимъ соповсъ насрадлящихся ее народахъ. Пусть она личнымъ примѣромъ докажетъ, что всероссійскій пролетаріатъ борясь за самоопределение народовь всего міра, борясь за миръ всему міру, у себя дома этотъ миръ уже установилъ. Мы вѣдь не думаемъ совершенно отдѣляться отъ Россіи-это наглая ложь. Мы лишь хотимъ вернуть тѣ права, которые мы имѣли по Переславльскому трактату 1654 гола. А подчиняться мы будемъ, -іакъ и Вы одному Всерос- сійскому Правительству. Мы не думаемъ никуда съ фронта уходить. Ін будемъ такъ же какъ и Вы, плечо къ плечу, защищать нашу родину-Русь. Мы не будемъ никого вигонять изъ Украиіни, ни Великороссовъ, ни ко- го-бы-то-ни-было.Великороссы наши братя, такіе же отрадальцы, какъ и мы. Земли много, хватитъ ее для всѣхъ; живите у насъ, дивйте землю,об- рабатывайте ее, говорите на своемъ великорусскомъ нарѣчіи, живите по своимъ обычаямъ. Мы говоримъ: "Скільки моне кохает, обработати землі, стілько 11 й має".. т.е. каждому разрѣшается нить столько земли, сколько онь можетъ обра- батать ее собственными руками. Это пять первый лозунг. При такихъ условіяхъ, товарищи, ни всей землі не заберемъ, а вѣдь разсудите, не будемъ ли мы ѣсть остальныя земль... Мы ручаємся своими головами, что отдѣльная нація, оставшіяся мить на Украиину, будутъ поль- зоваться равными отъ украинцами правами. Девизь украина, какъ человѣка, пснитавшаго на себѣ почти 300 лѣтній національный гнетъ,-устранять свою жизнь такъ, чтобы не мѣнять другать, иначе, не строить своего частья на несчастьях другихъ. Наконецъ, говорять еще, что теперь де не время украинашь организовываться; пусть, говорять, они организован- вается послѣ войны. Пять, товарищи, это неправда, неправда и неправда. Только теперь-то и можно и должно организовываться, а послѣ войны будетъ уже поздно. Здѣсь на театрь военныхъ дійствій всѣ наши силы и здѣсь мсплнній пройдетъ организация, чымъ конца-то послѣ войны, когда вов разсобытся по деревнямъ и каждый залипаетъ своими личнымъ дѣломъ. Необходима теперь же скорая организація и не только украинскихъ или великоросскихъ но и вообще всѣхъ Россійскихъ силъ. Імеино теперь необходимо соорганизоваться, чтобы дать Учредительно- му Собранию указанія для будущаго устройства Великой Россійской Респуб- лики, въ которой каждая нація получитъ право на самоуправленіе /автоно- мію/ или, иначе говоря, не будетъ отъклонемъ. Братья Великороссы. Мн, украины, протираваемъ Вамъ свою братскую руку-примите ее. Будемь имѣть создавать великую Русь-Федеративную, демократическую Республику, равноправную для всѣхъ входящихъ въ со- ставъ ея народностей. Теперь уже нить імъ халцорв ни капальовъ, а есть украинцы и великороссы, ревнокращеніе свободныя націи. ДА ЗДРАВСТВУЕТЬ БЕЛЫЙ НАРОДЪ; РАСПРЯМЕНТЕ УГНЕТЕННЫХЪ НАРОД- НОСТЕЙ...ДА ЗДРАВСТВУЕТЬ РОССІЙСКАЯ ФЕДЕРАТИВНАЯ, ДЕМОКРАТИЧЕСКАЯ РИСЬ ЛИКА. ХАЙ ЖИВѢ ВІЛЬНА УКРАЇНА З ВІЛЬНОЮ РОСІЄЮ. СЛАВА НАШІЙ РІДНІЙ УКРАЇНІ Т УКРАИНСЬКІЙ МОВІ. СЛАВА НАШИМ РІДНИМЪ ВЕЛИКОРОСАМЪ. ПЕТРОГРАД І КИЇВ РІДНІ БРАТИ. 1917 року іяна 12 дня. Підписали: Голова Української Громади: при 2-му гренадірьскому Ро- стовському полку, Поручик ФЕДОСТІЙНО. Інсерь саллат Іван ОСІП. В І Р И О: Інсерь Іван Осип ПРОТОКОЛ №7 засідання Ради української, військової, козацької імені Гетьмана Івана Мазепи Громади при 2-му грен. Ростовському полку 21 червня /липня/1917 року На порядку денного стояли питання: 1. Вибори представників на урочисте зібрання Мінської Української Громади 22 червня 1917 року. 2. Доклад про 2-й Всеукраїнський військовий З'їзд у Києві. 3. Доклад про відношення Польового Комітету до формування в полку окремого Українського батальйону. По обговоренні цих питань ухвалено: 1. Представником від Громади на урочисте зібрання Мінської Укр. Громади таємним голосуванням обрано мол. у.-об'їз 13 роки Георгія Томашевича. 2 і 3. Голова Громади зробив доклад про 2-й Всеукраїнський Військовий З'їзд у Києві і про підписання Польового Комітету до домагань українців вилікти їх в українській батальон. Польовий Комітет передав це питання на обговорювання Лінійного Комітету, як питання загальнодержавного значення, не підлягає компетенції Польового Комітету. 4. По пропозиції 7-ма ОБОЛКА, Рада постановила: на прилученні в яко мого більшої кількості примірників статей з газети "ВОРОТЫ" № 3 "Чому ми домагаємся федеративної демократичної республіки". - і розіслати її по усім пургам. Голова Ради, промовець Земляцтва Мигарєв, сандалий Іван Федорович ПРОТОКОЛ №8 від Української, військової, козацької імені Гетьмана Івана Мазепи Громади при 2-му грен. Ростовському полку 16 липня /лютого/ 1917 року. На Віце прибуло 153 чол. На порядку денного стояли питання: 1. Універсал Української Центральної Ради від 3 липня с.р. 2. Доклад про сучасне становище держави. Голова Громади, промовець ЗОЛОТНИЙБІЛЬСЬКИЙ читав Універсал, який при-сунутий і підслухуватися очевидці. Далі Голова пояснив, що Універсал видає ніля порозуміння революційної Української демократії з Російською і що він має велике значення для України, бо тепер ми маємо змогу творити пільге автономне мяття. Проголосувавши 1 діро приймається Вічен: "Слава Українській Центральній Раді". "Слава Російському Тимчасовому Революційному Правительству". Віце опоголосило ухвалене резолюція: "Вислухавши Універсал Української Центральної Ради від 3 липня 1917 року, ми цілком приєднуємося до його і заявляємо, що всіма силами будемо підтримувати Центральну Раду в її праці на користь України". Доклад про сучасне становище держави робить т.ЗЕСИК. Обговоривши доклад, Віце одноголосно ухвалило таку постанову: "Ми, українці 2-го грен. полку, зібравшись на Віце 16 липня 1917 року в нійкості 153 чол., і обговоривши сучасне становище, в якому тепер перебуває Україна і всі Росія і їх невезлість, що загрожує злобутнім революційним процесом, одноголосно ПОСТАНОВИЛИ: активно всіма засобами захищати обтяжену і здобутку революції від їх погрів, хоча б для цього прийшлось покертувати своїм життям". На цім Віце скінчилось. Голова Уромади, промовець Земляцтва Мигарєв, сандалий Іван Федорович ПРОТОКОЛ №9 засідання Ради української, військової, козацької імені Гетьмана Івана Мазепи Громади при 2-му грен. Ростовському полку 16 липня 1917 року. На засіданні присутні представники від 16 пургтів. На порядку денному стояли питання: 1. Вибори товаришів Голови. 2. Костюм Громади. 3. Виникова газета. 4. Про гроші на літературу в колкових костів. По обговоренні цих питань ПОСТАНОВЛЕНО: 1. Товаришем голови таємним голосуванням обрано бельб ЛІСОВИЧА - май- ділатом до його молу.-о. РІНШЕНКОГО. 2. одну восьму частину членських внесків за червень -21 р. 17 коп., одолати Українській Центральній Раді. Членські внески за липень: 1 роти - 6 р.80 к., 3 роти - 4 р.42 к.; 4 роти - 4 р. 70 коп., 5 роти - 14 р. 7 роти - 3 р. 95 к., 8 роти-9 р. 85 к., 13 роти - 7 р. 65 к., 14 роти - 7 р. 90 к., 15 роти-10 р. Невтр.роти - 4 р. 50 к., пов. кул. ком. - II р. 30 к., вільн. кул. ком. - 6 р. 75 к., ком. тр. оп. - 80 к., ком. пів-розб. - 3 р. 45 к., ком. мін. розв.-2 р. 62 коп., учасної ком. - 5 р. 45 к., муз. ком. 3 руб. 95 к., писарської ком.- 5 р. 24 к., 1 завідуючого зброє-під- поручика КОВАЛЯ-ЧЕСТКОРИЛА - 3 р. 32 к., а восьмою І2І руб. 10 коп. розподілити згідно з Статутом Громади так: половину - 50 р. 55 коп., залишить в Громаді на власні потреби, одну четверту частину - 30 руб. 27 коп. надіслати Українській Військовій Раді Гренадирського корпусу, одну восьму частину - 15 руб. 14 коп. надіслати Українському Військо- вому Комитетові Західнього/западного/ фронту і одну восьму частину - 15 руб. 14 коп. - Український Центральний Раді. 3. Виплатити на кошти Громади в І-ку примірникові "Вістник Україн- ського Військового Генерального Комитету". 4. Домагатися, щоб в громаді, виграчених полком на літературну, пев- ну частину, по цілесміті українцями пропорціонально їх кількості, негай- но було видано Громаді на українську літературу. Голова Ради, прапорщик Імшінницький тисярь, об'єднаний Микола Яремчук ПРОТОКОЛ № 10 засідання Ради Української, військової, козацької Імені Гетьмана Іва- на Мазепи Громади при 2-му грен.Ростовському полку 20-го серпня /августа/1917-го року. На засідання прибули представники від І6-ти ротних і командних куртків. На порядку денному стояла питання: 1. Реорганізація Української Полькової Ради згідно з останнім респо- ридженням Комисар-Карпій. 2. Покупка українських книжок для громадської бібліотеки і виписка газет. 3. Командіролка за кишками і разставки одного члена Громади. 4. Про кишеньки надіслані до Громади. 5. ДОКЛАД про сучасне політичне становище України і становище Кор- пусної та Армейської Рад. Обірнувавши ці питання, Рада одноголосно ПОСТАНОВИЛА: 1. Доручити превідпомові виробити план реорганізації Ради і пред- ставити його на розгляд слушного засідання Ради. 2. На покупку книжок для Громадської бібліотеки асигнувати в влас- них коштів Громади 80 руб. і 173 руб., видані Гремаді на літературу з полкових комітетів. На гроші, видані полком під українські газети на серпень місяць 75 руб. виписати 29 примірників українських газет з Фронтового Укра- їнського Комитету або безпосередньо в Радянці - відкіль буде зручніше 3. Просяти Командира полку, щоб він дозволив командирувати за киш- ками і разставки одного члена Громади в м.м. Київ, Катеринослав і Харь- ків з сроком на 21 сутки. Для командирування таємним голосуванням обрано козака Іншиту БУШ- ЖЕНКА /10 голос/. 4. Книжки /на 15 руб. 91 коп./ надіслані до Громади з Київа Укра- їнським Військовим Товариством Республіканців Селералістів Імені Гетьма ного Гетьмана Навала КОЗЬВІТКО, передати в громадську бібліотеку, а названому Товариству зволити від імені козака Громади пару подяку за цей подарунок. 5. Заслухавши доклад про сучасне політичне становище України і про становище Корпусної та Армейської Рад, Полкова Рада постановила: "Пречидатись до волі постових на об'єднанні на об'єднанні Укра- їнської Військової Ради Гренадирського корпусу і представників від українців 9-го арм. корпусу 14-го серпня 1917-го року і всіма засоба- ми підтримувати утворену нами, Українську Військову Раду Гренадир- ського корпусу". Голова Ради, прапорщик Імшінницький тисярь, об'єднаний Микола Яремчук 286/14по А 1023 Приєднання Засідання Української Ради 435-го Дніпровського полку. 13 серпня 1919 року. Васильович докладає підп. Зайця про Київські події Кіравчів та доповів над резолюцією першої Української Ради закони Богдана Хмельницького, зібрані уявлення таку резолюцію: а) Які українці їхньою кількосттю 360 чоловіків в миці своєї Ради відзначили, що безневинний здреєнний напад хімасерів та доповів на козаків Богдановичів, ізбавшихся на державній захи- щати рідний край — є контрреволюційним рухом як див. України, так вказаних і Росії, проходячи Українську Центральну Раду негайно ввести всієї заходи щодо кіравчів та доповій, які зрадили революцію, були вислані з посад місце України. б) Щоб всі данні полки на Україні було українізовано до майже події українські вояки державному будуть відповідати, що Українському революційному руху небезпечна не збирається. в) Щоб на недалекий вигляд військової влади на Україні були постовільні моди взгоді з Центральною Радою. 2) Васильович докладає підп. Зайця ізграванням на 3) Армійський Український військовий з'їзд в м. Рівні, зібрань вирішили: велика емашини підруховування поетичнови і резолюціє 3" Українського з'їзду .... Приміт Во цей з'їзд є вирозуміли наші душок з бажань. Голова Ради Прапорщик М. Буря Писар М. Солубчик Вказ 175 № 334 "3" Вересня 1914 р. б. 21 Українській Військовій Раді м.Размушу на Катеринославщині За відмінними Вами зал.8 синтегрів до проблемних вгори У.З.В.К. та відомого його Надзвичайного комітету, що прийняли участь у переправленні Комітету душмана і бригант до ув'язнення, розміщуючи під час нарадження всі свої мешканці та притулки так званої. За Тимур Брусяк керував Орловською Вороне- За Секретаря Ради Українська Військова Рада Гарнізону м. Бахмута № 8 Серпня 1917 р. м. Бахмут, Катеринослав. Повідомляємо при усному повідомленні Загоновського Ватану Українців воїнів гарнізону м. Бахмута Українська Військова Рада в Бахмуті, про те що Український Центральний Комітет про одержання усого повідомлення Голова Проторизиц М. Плотникова Писар Шурля П О С Т А Н О В А. Ми українці гарнізона м.Вахмута на Катеринославщині повернувшись з ріжних командіровок і польових робот зібравшись на загальний збори 20-го серпня 1917 року в числі 587 воїків і розглянувши дикую криваву розправу в козаками І-го Українського Імені Богдана Хмельницького полку в той час, коли вони йшли на фронт захищати свій край і волю і побачивши в цьому певний план якоїсь організації, що намагалася спровокувати український революційний рух постановили: I. 1. Домагатись слідчої коміссії в цій справі і найтяжчої кари винним. Слідчу комісію призначає Український Генеральний Секретаріат, 2. Негайного відправлення кірасірів, лонців, других чужих частин на фронт і збільшення української війська у Києві, для охорони столиці, 3. Свіломих ворогів українського визвольного руху пп. Оберучева і Лепарського, що силкуються при всякій нагоді сплямувати його негайно скінути з посад і призначити других людей від Української Центральної Ради, бо таке відношення ставленників Російського Тимчасового Уряду, як відношення Оберучева і Лепарського, загрожує на далі великими непорозуміннями, 4. Прохаем Українську Центральну Раду, щоб вона зробила заходи до скасування газети „Кіевлянинъ“, як органа, який натравляє одну національність на другу і одверто схвильяється тією контр-революційною силою, яка підкриває авторитет революційної влади на Україні і у Росії, 5. Наша гарнізонна громада застерегає усіх "славетних вояків"тилу, як кірасири та донці з Оберучевим і Лепарр- ським на чолі, надалі не проливати братерської крови, па- м'ятаячи, що великий український народ має досить озброєн- ної сили против усіх заходів ворогів волі. II. Протестуємо проти постанови Російського Тимчасового Уряду про виключення Катеринославщини, Херсонщини, Харків- щини, Кубанщини і окремих повітів других губерній і обла- стей із границь автономної України. Протестуємо проти та- кого ворожого відношення кадетського в більшості Тимча- сового Уряду до всієї демократії України з окрема і ва- гали Росії, проти скасування краєвих установ Генерального Секретаріату в справах .продовольчій, військовій, судовій, доріг, почт і телеграфів, що зменшує і ослаблює значіння влади Генерального Секретаріату. Проти невідповідальної кількості /4/генеральних секретарів від неукраїнських національностей, бо все це стоїть в суперечності і пору- шує згоду Української Центральної Ради з Тимчасовим Уря- дом од 3-го липня. III. Цю резолюцію послать Український Центральний Раді, Українському Військовому Генеральному Комітету, Всеукраїнській Раді Військових Депутатів, товаришам ук- раїнцям воякам 60-ої дивізії на фронти, надруковувать у українських газетах "Нова Рада", "Народня Воля", "Рідне Слово" і у місцевій разеті "Товтловий Союз". Голова праломщик Микола Пірятковський Записав: ПРОТОКОЛ №23 10-го Вівторка 1917 року засідання полкової Ради Стрілецького полку в цій кінної місії в складі 17 чоловік відчинено голо- вою о 13-й годині. §1 Комитет Крученіх робе доклад про Функції освітньої комісії. Освітня комісія по локалу Корнета Крученіх, но може обмежувати тільки Українськими Бондкропами, треба захотити і на сорга- нізованних українців, для чого не-обхідно провести склад комісії в приказі по полку. Голова пропанує зарах до оббірки освітньої і змістю іради негатив о виятися за право, на чеваччи проведення її в приказ 1-го в лідькості комісії немає нічого позаконного, час булачок на біжучи полі молим використати для ч зміни українських князюв та разет. Після обміркування Полкової Ради одно-голосно постановила: вмстах широкі діяльності комісії і міцного групу її просити у К-ра полю розпорядження об стадні в приказі Української освітньої комісії. Полномоччя освітньої комісії доручати мирубити їх самі і про д уставити на утвердження полкової Ради. §2 З огляду позідки голови в г. Новогоррівек постановлено одно- голосно використати све полюду є метах закупки книжок та убрання для агрістів "Боручено крім того голову заїхати в г. Кор- сон за бібліотекою, подаруванною Ради сестрою милосердя Ган- ною Михайловою Раскаєвою". §3 Писар пропанує представникам росписуватись на оповістних програмах для , після того як вони починаються з ними. Перед початком розсліднення представлення майбутньої тащу оповістку з підписанням музи одити у голові. Саме побитись виматак повідомлення всіх предметів ліків. Пропозиція прийнята одногласно. Голова вносить розогляд відношення полкової комісарії до Корнесовської. З дозволу голови виявляється погане відношення писарів полкової комісарії до листів та разет, одержуваних на Екадрони та команди. Після обміркування постановлено: просяти у командира поля розпорядження о пропції згедального вияви і надіслати в полковий Комітет "знешення" в метах його повідомлення. 22 СЕН 1917 Рел.4/235 ПОТОКОЛ № 1917 року 9-го Верховна Рада в засіданні, Третя сесія. Голова позначивши на думку, що у Полковому Комітеті, Редакція прийнята З огляду офіціального Ієрарху Полкової Ради голова пропанував переглянути проєкт і виконати обміркування всіх проектів у створеному комітеті. Слідчого патенту був доданий повідомлення для читання і засіданні на Палкової Ради, яка виконавцю Південну доручено обов'язки за повноваженнями. Голова Солдатського комітету у кандидатурі полкового комітету для роботи на Кримської маневрі. Голова пропонував, що виконавцю 28-го підп. додаток до проекту означення Висвітлено за рахунок репорт облаки 1-го Волинського Основного, Михайло Певець Івана Цирковичовича, і Апостольський Народний у відповідності до звіту. Волинських Земельних означенням щодо автозавдання про це місце Короткою думку, Рада постановила: Інші ім'я узгодження, до тобто Україна. Складено звітно-у 1-Команди Голова Полкової Ради Корнет Революції Писар Красній Українська Рада 422 тис. Калітнєского повіту 12 вересня 1917 року Вісва армія, № 17 Українську Військовому Центру. Калітнівці. При цьому посилює заповідну відповідальність про кількість українців в повіт і резолюцію Ради про політичне становище на Україні. Правильно не дату залучення, що становиться в повіту, дуже неприємно. Копнілівщина була турка недовірки. В обстежуванні пустельної Французької військової ходи Аж тимчасі і росинь спокійній, незвездної, зробиш людей індиферентними до всього, а до нашої справи зокрема. Імє ризикні сми що недурь родить, У провадарів пара дуж Українська Рада 422 піш. Катинецького повіту 12 вересня 1918 року Ми Українці 422 піш. Катинецького повіту, рішуче протестуємо проти розтрощу Тогданквіз контр-революціонними провокаторами, проти поділу України на шматки а Відтрямнущий Центральному Раду, котру вважали за своє превительство і про якої най-сповільніше, уживши всіх засобів, добиватися: 1) Про зусилля ворогів українства з відповіданням посад на Україні, як календарного округу Всерегува Кірієнка, Липаревского і інших. 2) Вивести казаків і кіраєрів, як з Києва, так і з сел, бо вони пішли розтроблюватися народ і мішають будувати нове життя. тим і допомагаючи контр-революції. 3) Затвердження Центрального Секретарю по справам військових. 4. Затвердження інструкції Центральному Секретаріатові такої мної Земля революційний народ Український, а ми їх поважаємо панами Уряду і кашей. 5. Щоб ни одривався від України неприкм кусків, як Кате- ринославщини (нізда запоріжців) Слобіджини, Таврії, Херсонщини і інших повітів Українських у бо більшості з нас тає пецюмт і ни хочуть нія старим армом поліці- ків та заводників Кодити. 6. Змагані провадити в кентні постанови, в більшовського дяду, сильненка згідду, родинного і дружих згіддів, де вия- вилося опривчене Банковне українською народу. Це ни пусті, нікчемні слова. Ми не можемо приховати з тими що ніякого мазу неможливо дати собі, як тільки нашу допомогти, так хай на мішанте. за Голову Фронтади Миколаїв Писар Кристицький. УКРАЇНСЬКИЙ ГУРТOK 1 Жердьової групи 4 січня ТЕЛЕГРАФНІ РОТИ Вересень 15 дня 1917 р. № 25 до армії Соповіщаю до відома Український Військовий Генеральний Комітет що на Західному фронті серед ІІ армії в Очакові телеграфні роти при 1 мор. дивізії групи стоячих "Український Гурт- ток" в котрий входить 65 українців і організованих 4/10 організація в 1 мор. дивізії групи нима. Голова Гуртка Т. Монастирський ПРОТОКОЛ В II. засідання Української Ради 2 грен. Ростовського полку 14 вересня /січтв/ 1917 року. Засідання одбулось у 10 годинах від рот і команд. На порядку денному: 1/ Про письмові пропозиції Окремого полку, які заздалегідь надійшли до Ради 2/ Ленські звіси на в. 040. 3/ Сучасне становище фронту і організація з превалерською у корпусі 4/ Доповнення про розміщення полку 5/ Обрання ревізора КОМІТЕТ ПОСТАНОВЛЕНО: 1/ а/ Повали ленкі вимоги для громадської бібліотеки запущені в 10 - 15 більше помірникам, залішить з них по 3 - 5 примірників для себе, а решта 130 р. 85 коп. перероздати по своїй ціні книжки українським організаціям і посу. б/ Чергуватись до полкового комітета з проханням дать позначення для біблі- теки громади призначити для цього одну хату; в/ в селянку з тим, що деякі товариші не повертатись по бібліотечні мешки читання книжок. Рада постановила: збов'язувати за втрачені книжки покрити висти той гурток, членом якого книжка втрачена. Гроші за втрачені книги виштучувати скарбником громади. 2/ Членські збори за вересень /сентябрь /. 1 рот - 3 р.65 к., 2 рот - 3 р. - 4 рот, 2 р. 86 к., 8 рот. 15 р. 69 к., 7 рот. 5 р.08 к., 13 рот. - 4 14 рот, 2 р. 95 к., 15 рот. - 16 рот. - Муза команда 5 р. 60 к., унів.ком. - 20 к., лис.ком. 2 р.20 к., команди свягі 1 р.39 к., бул.кон.Кольта - виконав полк.лук.кон. - сатарний гол. 2 р.60 к., гоп.-трансмр. 1 р., позем 54 р. 42 к. згідно з статутом Громади, відповідні таємні чином: 1/2 27 р. 34 к., загалом на звази потреби громади: 1/4 13 р.62 к. - передати корпусний Раді, 1/3 5 ВІ т. - армейській Раді і 1/6 8 р. 21 к., фронтовому комітетові. 3/ Обмірювування сучасне дотації українських організацій в греналерському корпусі і в загалі в 8 - 14 армії: а/ приєднатись до посилання хвалених на 30 юнданську засідання предсталявів від українців гренадерської 1 9-го арм. негусія 27 серпня /августа / ТКУ року і на заходній корпусної Ради 2 вересня 1/6 рідуче процесували проти оголошення діяльності українсь- ких фронтових організацій гуманітарну пропаганду і, адже їм позначається без української організації. Існуючого не може бути підставах, як і раніше собою про- дилля: національно-політичну, організаційну і культурно-просвітнє діяльність 4/ Замовлення вищого чинного т. Шерчука, головарем Ролеса обрано гренадера ради Володимира, кандидатом до його свят. 12 вольноопр. 8 р. Безпідстав- важіння т. Фасина, обраного корпусному Радом членом української культурно-про- світньої комісії при виконавчому /виконкительном/ комітетові гренадерського корпусу, позарен громади обрано вір. 3 рот. Вераська, кандидатом до його- лоджного ун.оф. 8 р. Коваліміна. 5/ В релігійному комітеті обрано: підп. 6 рот. Дяченка, сту.с.е. 5 рот. Байлу і молодун.оф., унебові команди - Рішківського; кандидатами до них ун.оф. 2 роки Розера і Федора, 14 роки Бехлара. Комітет поручено зробити до виступлення на позицію пропорції громових поку- менів і сібірських і преносталити їх слухачому засіданню Ради справоведення своєї роботи. Підписав в : голова Ради, Прапорщик ЗОЛОТНИЦЬКИЙ 62/1. Товщимі отвами, оцінку, 22 СЕЧНЯ 1917 року № 1239. Українським турткам при Штабі ЧКІН. Катруса, зазначте про те, всіх ватажків-Українців писати відносно організації туртків і після утвердження їх, "Надеслайте резолюції згідні, а також і ніяких, що існують з представа революцій" Рада Українського туртка Штаба ЧКІН. Катруса ПРОТОКОЛ ЗБОРІВ УКРАЇНСЬКАГО ГУРТКА 31 С е р п н я Корниловській замах на революцію вказав не те, що неодмінно тре- ба українізовати військо. Бо українці - солдатиєсть справжні ре- волюціонери, що не допустять знищити здобутків революції. Логіч були прочинані де-котрі статті з газет "Нова Рада" „Робітничая газета". Після цього п. Страпчій звернувся до товаришів з провобозу про необхідність мати тісні зносини з Українцями всього корпуса я впіс чакий проєкт. 1| Замкни до солдат українців всіх частин 4 корпуса. 2| Довідатись ча і стнууть в частинах корпуса укрáньскі гуртки 3| Мати з ними тісні зносини . 4| Довідатись скільки солдат-українців у частинах штаба корпу- 5| Обібрати викисів, що займається переписом українців. 6| Мати загальний список солдат українців . 7| Скликати представників усіх частин 4 кінськаго корпуса. 8| Дручитъ теж представникам : а| скликати у себе українське зіб обговорить питання про ВСЕРОСІЙСЬКІ УСТАНОВЧІ ЗБОРИ І УКРАЇНСЬКУ . ТАНОВЧІ ЗБОРИ с| прочитать програм партії українських озмінен- а-півлистів - революціонерів, в чи будуть голосувати солдати - укр раїнці за партію укр. соціал.-революціонерів . г| обібрати пристав ника од гуртків зірних частин до укр. гуртка штаба 4 к. кса. д| переписе солдат україн, у своїх частинах . 9. Всі революцій надіслать Реді Україн. Гуртка штаба корпуса 10 . Незабаром другий раз скликати приставників укр. гуртків 4 к. к-са і утворити УКРАЇНСЬКУ ГРОМАДУ при штабі корпуса. Всі пункти були прийняті членами гуртка. Під кінець зібрання був Страпчій обибран делегатом до 21ІІ полку 53 дів..Ціль Його познай омитись на місці з українцями - салдатами. Голова Укр. гуртка штаба 4 к.к-са САЛДАТ КОРНІЙЧУК Члени СТ РЯПЧІЙ Писарь МОЯК ПОЛКОВ Скарбничій РУДЯВСЬКИ ЗАМІЛИ! ТОВАРИШУ - СОЛДАТИ - УКРАЇНЦІ! ВУЧИ ОНИЙ ЧЕРВОНІ - УКРАЇНЦІ! Товариші, дитяй ворог революції руйнував нашу організаційну працю почував будування великого шляху до кращої долі, до кращого життя нашого і всіх народів Росії. Кожен, хто ще не втратив любови до рідної хати, мови, р. дача наряду, хто немав на думці зрадити тому, той давно почував вороги відійшли до зрадників Корнілова. Тільки сліпий несвідомий українець не розуміє рені. Нуди вела рука зрадника наша організація. Тільки у того не боялася душа, се, тільки той не хвилювався, не проновив прохльбому тварезі Корнілова в час від правлення товаришів, братів. 5 о г д а н д щ і в на захист революції та Росії. Згадайте, товариши, хто руйнував військову українську організацію, хто назав це не час цієї організації, що вона тільки дезорганізує дієву армію, наждьб відносився до українського стихійного руху, казав що це-сепаратизм, що в цьому звагин революції й отчизни. Сказав "н і м е н ь к и ш п і о н а м и " обра нашу честь Я ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ, нецов, вона працює на німецькі гроші? Хто-ж тепер "вони"? Зрадники і вороги Росії, а ще гірші вороги революції води та України. "Вони" вели багатьох за собою як повадаря сліпих, цькували ідну націю на другу. Чиба недосить зрозуміла всім народам Державної Росії і понижка тих що допомогали Корнілову почувать військові та інші організації. Хто, хто орн і ло в чи українська організація, хто з их часно захища користь народу. Хто за гинчасовий Уряд за революцію, за воду, за народ. Той, хто зі ставки вказував лаєвщани де зрада, де сепаратизм, сам зробився зрадником! ТЯЖКА ЙОМУ ГАРА! Зрозумійте, товариші, що в організації українській нема відокремлення України від Росії у тяжкий час. Невірте, що українізація війська, утворення гуртків у дієвій армії та тилу і багато іншого - це відокремлення УКРАЇНИ ВІД РОСІЇ. Знайте - хто все наслідки Корнілова вської гидкої преси! Нехай зрадника на грудях, сини України мусили держати тяжкий кашель. Тепер його нема! Вітхнемо - не відмовляйтеся, і гайд на допомогу (........) НАС КИДАЮТЬ ПРАЦІ МАСТАВ! ЗАКРИВАЙТЕ ВАС ТОВАРИШІ! УЧАТНИК ДО МІНЬСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГУРТКІВ, ДО ПРАЦІ НА МОРІСТІ, НЕМЕЦЬКИЙ УКРАЇНИ І СИНТЬ! Памятайте, що незабаром будуть усталовчі збори! Коли не буде національної свідомости, співчу ття любовки до рідної мови, де рідного залежного краю та народу, все загине і нарід українській знову опиниться у національній неволі. УКРАЇНСЬКА УЧАТНИЦЯ! Товариши - українці, чоловік до селовика, гурток до гуртка! Щоб в купі тоді була могла подати свій гучний голос загою чоловічого, що на установник зборах буде одстоювати і національну праву. ВЧИНАЙТЕ БРАТАМ - ВОЛЯНТУВАЛИМ, ЩО ПОЛОЖИТЬ ТІЛО У ДУШУ, РУДНИЦЬ "ДАЙ ТИБЕ УКРАЇНСЬКОГО ЗВІЗДОМ! СЛАВА, СЛАВА РОМУ! КАЖ ЧИВЕ-ТЕРІТОРІЯЛЬНО - НАЦІОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ УКРАЇНА У ФЕДЕРАТИВНО - ДЕМОКРАТИЧНІЙ РОСТІ! ХАЙ ТИБЕ, ПУСТЬ ЇЇ ПИШАТЬСЯ РІДНА МОВА ЯН ТА КВІТКА У ЧЕРВОНІМ "ТА!" Гада України. Гуртка штаб 1 квав. корпуса. ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ. 2-й час дія 4 Жовтня. З'їзд відчинив товариш Серветник промовою про значення з'їздів і про те, яку вони небезу принесли в боротьбі з контр-революцією... Промова приривається оплесками. Ми не будемо прохати, а різьмемо самі те що нам належить - закінчив товариш.-Гучне "слава" і оплески... Далі слово бере комісар південно-західного фронту Іорданський, котрий вітав з'їзд од імені Тимчасового Уряду і заявив що Тимчасовий Уряд піле завжде на зустріч бажанням українського чійська і українського народу. Далі бере слово підполковник Волгевський і вітає з'їзд од імені Головно-командуючого Володченка, бажаючи успіху з'їзду а потім од себе, як голови політичного відділу. Далі з'їзд переходить до виборів презідіуму... Серветник / голоса/ пропонує від організаційного Бюро, щоб вибори призводити од фракцій, що після промови за і проти приймається одноголосно. Од організаційного Комитету т. Серветник вносить пропозицію відносно кількості місць для фракції, а саме: для ес-ерів 4, для ес-декір 3, для софедералистів і трудовиків І і для позапартійних І... Без всякого обговорення се одноголосно приймається.... Т.Чалий пропонує зробить перерив на 15 хвилин, щоб фракції могли порозумітись. Об'являється перерив на 15 хвилин. О 34 годині з'їзд знову відчиняв Т.Березняк, котрий і оголошує результати виборів: од Сопіялістів-революціонерів: т.Чалий (Петро Вас. Кузько) т. Березняк Савватій Іванович, Серветник Маркіян Левовський і т.Бондар-Об'являнин Матвій Платонович; від соціал-демократів: т.Савченко Спирідон Іванович, т.Денисенко Володимир Іванович і т.Гудзенко (Вінченк) Набою Арістархович від трудовиків і соціял-федералистів щт.-кан. Ешкарь Михайло Імріонович і від безпартійних щт.-кан. Григорьев (Аркадий) Никитор Александрович. Т.Березняк ставить запитання чи збори ухвалють се, чи хто не бере слова. Слово ніхто не бере. Голосуваннем збори приймають одноголосно сей список. Березняк каже по презідіум поділив меж собою працю так: Голови: т. Березняк т.Чалий, т.Шикарь, т.Серветник, т.Денисенко; секретарі: Бондар-Об'являнин, Гудзенко, Савченко. к..Григоров Се ставиться на голосування і збори одноголосно ухвалють. ПРОТОКОЛ. З'їзд привітав від Центральної Української Ради, Селянської Спілки, парубків Української соц-рев. газети "Народня Воля"-т.Ковалевський і зазначивши близькість Установчих зборів, висловив бажання щоб партія українських соц-рев. провела як найбільше своїх членів. 2/ Від Всеукраїнської Ради Військових делегатів виступив товариш Чалий і зазначивши те значення, яке має піддержка війська озброєнного до здобуття ролі України. 3/ Тов. Левицький виступив від Центрального Органа Українського Війська Генерального Комітету, зазначав те велике значення, яке має підтримка війська котра тільки своєю міцною спаяністю творить велику силу і авторитет Генерального Комітету. 4/ Від Комітету Південно-заходніх залізниць взяв слово тов. Повилиця, член Комітету. Він привітав З'їзд від прлетаріату всіх залізниць України, позаяк на залізницях служать робочими багатьох націй, показав на криду, котру терплять залізничники від де-яких шкодливих салдат і закликав всі охорону залізниць взяття свої руки /оплески/. Від себе, як українець, показав на ті шипи, які застались Україні. Закликав боронити її, неньку Україну, яка стікає кровью./оплески/. 5/ Від Виконавчого Комітету півд.-зах. фронта слово привітання взяв тов. Дашевський. Він показав на розрух Росії, з котрого повинно вивести її тільки Установче Зібрання, котре бодай би повинне вивести її тільки тоді, коли сила буде в самім народі, коли народ буде організованим, коли не буде оборотьби меж демократичними партіями різних течій. Позаяк єсть сила, котра з'єднує всі демократії-ненависть до рабства і любовь до свободи, котра спасла Росію від Корнілова і повсяк час. З'єднала тільки демократія завсіди взаєме перемогу над контр-революцією,- і виявив надію що українці і наперед будуть йти тер дорогой, як в ті небезпечні часи. /оплески/. 6/ Від Виконавчого Бюро залізничного на Україні з словом привітання виступив товариш Музиченко /оплески/. Він висловив надію, що військо буде ити тим стезеком під іменем революції, котра вивела Україну з неволі і дала всі здобутки революції/оплески/. 7/ Слово привітання взяв Генераль.Секретарь по справам військовим т.Петлюра /гучні сплески/, котрий зазначив сажання взяти активну участь в процесі З'їзду. Зазначив ту трудність, якою становище бути душер душ рійська, припамятав той час І-го Всеукраїнського Військового З'їзду, в котрий в перший раз були викликані на екстраду діячі Генерального Комітету і налали им великий тягар організації і зазначив, що уже зроблено, чого не зроблено і через що. Трудність велика, котр Трудність велика, котру не могли уявити виборці, коли накладали на Генераль-ний Комітет. Приходилось падать духом і знову підійматись. Зазначив ті труднощі, серед яких прийшлося працювати Комітетові. Прийшлось чутн наря-кання на бездіяльність. Меж іншим, політика Генерального Комітету не повинна бути секретом, а повинна йти поруч з працею Центральної Української Ради. Але для того, щоб бути певним в своїх виступах, треба мати під собою тв- дий ґрунт. Коли грунт не твердий, приходиться закатати підвальні, такими підвальнами були І-ий і 2-ій Всеукраїнські Військові З'їзди. Меж іншим військо наше розгромлене і свідомість дуже різна і протилежна. Матеріал не однаково певний, не однаково організований. Ценість може бути тільки тоді, як матеріал буде одномайтній. Тільки тоді можна спертись на нього, коли він буде свідомий. Крім того, треба зазначити трудність організації, коли в к-ках нема аппарату власти / гучні оплески, викрик «будуть». Половина незваж на для фронтової праці, полевина з їх здатність позак в руках не було апарату власти, не можна було їх оставити в тилу, деб вони принесли більше- пользи. Крім того зазначив на ті всі приходи, які робив вищій Комітет сою- тав. А позаяк Україну найліпше могло оборонити тільки Українське військо, багатьо буде обвинувачень до формування війська проводилось для захисти буржуазії. А вищій Комітетові складав бачив в організації війська українсь- кого недезпечний елемент. Зазвичай по українці вводять дезорганізацію армії і навпаки. Коли ж появилась дезорганізація в армії, нам стало ясно, що таке військо не спасе Україну. / гучні оплески /. Тільки військо своє може спасти справу/оплески/. Коли ж приходить звертатись до Ставки, то давались обіцянкі, і ті обіцянкі несповнялись. В дні Корніловщини давались розпорядження, котрі вносили тільки розлад. Лукомський був злім генієм для Корнілова, котрого він взяв в руки а справи організації Українського вій- ка. Перешкоди були і збоку Російських Комітетів, котрі постарались нароже до організації Українського війська. Така політика Комітетів/корпуси, арм./ єсть той проклятий централізм, котрий в'їсає в горло демократії / оплес- ки /. Це недовіра в боротьбі з анархією і розладом єсть і тепер і з ним треба боротись. Всі не розуміть що елемент децентралізації і федерації... спасе країну / оплески /. Зазначив наступання українських частин 18 Іюля на півд.-зах. фронти, а також відгук старого командного состава про українське війсь- ко / гучні оплески /. Настав час Корніловщини. Всі почули той руйнуючий вплив, який мала політика старшого Комітетного Состава півд.-заход. Фрон- та. Тоді ж настало обвинувачення Українського війська і бажання запляму- вати його рух. Контр-розвідка неусталась слідила за Комітетом і випускучи німенних грошей. Всі бачили в формуванні українського війська недезпечну для свого контр-революційного виступу. Тоді ходили звістки про арест Генерального Комітету. Зникла Керніловщина. Вищий командний состав побачив те значення, яке має українське військо і тепер само пило йому на зустрічь. Тепер є кілька певних частин на фронті, котрі будуть українізовані всі роки до зборів. А також і в тилу будуть українізовано де-кілька запасних частин: – як Артілерійський запасний дивізіон, телеграфна рота, пулеметний батальон, буде відкрита школа прапорщиків українська і в інженерних артилерійських школах будуть відділи для українців, при І-ому запасному полку буде підготовча команда шкіл прапорщиків. Необхідно організуватись для об'єднання праці. Зазначивши ту розруху, яка панує на Україні, на залізницях і насилья, що творяться дезертирами в певних рядів, тому ми повинні сказати: не руйнуйте наших сел, не насилуйте наших батьків /гучні сплески/. Заклиняв звернуть увагу на це насильство і забезпечити від безчинства України і залізниці. А поза час демобілізації війська, котре зруйнує остаточно Україну, то ми повинні організувати українське військо не тільки для фронту, а для того, щоб забезпечити себе від руйни. /гучні сплески/. Крім того нам треба з'єднати роз'їдне наше військо, бо наступає час виборів в установчі Збори, ми повинні бути вкупі, щоб зробити певно вибори і виявити свою волю. Крім того, організувавши наше національне військо, з'єднавши їх до-купі можна буде легше проводити культурно-просвітні пілі, і після того коли вони вийдут свідомими з українського війська, вони в себе будуть свідомими діячами, що принесут пользу України. Дякуючи затвердженню Центральної Ради і Генеральному Секретаріату і українське військо буде мати таке ж значення і при вирішенні судьбов Російської Держави. Росія повинна буде утвердити демократичну Республіку /гучні сплески/. В цій Республіці ми повинні мати не тільки обовязки, а і права /сплески/. На з'їзд народів взяли значну частину і російської частини війська – козачество, котре бере участь в домоганні федералі... олк козаків у Києві котрим ми недавно не довіряли, тепер заявив що без Генерального Секретаріату і Центральної Ради вони не будуть приймати участь в подальшній розрухі в Києві. При виборах в Установчі Зібрання, ми повинні бути вкупі, і піддержувати тих, хто домагається федералії. Тепер відбуваються військові фронтові з'їзди, щоб побачити наші сили на містах, щоб побачити на 8-м Всеукраїнському з'їзді певність організованая українського війська. Тепер куряться основи нашого майбутнього життя надовго. До того моменту нам треба підготовитись. /Зазначає значний момент/. Ми стоїм на-сторожі революції, і коли що буде запрукувати її, то ми її подавим. /Гучні сплески/. Зазначавши легендов необхідність для воскресення України дати хоть кал- ло вашої актівної допомоги, ми спасемо країну./гучні сплески/Закликаєм до допомоги Українському Генеральному Комітету. Тільки при допомозі пра- ці Генеральний Комітет може збудувати храм, котрий назветься Українською народною армією. 7/ Товаришам Петлюру обрано почестю голову зборів /гучні сплески/ по споронуванню тов. Меншевича. 8/ Від імені 2-го Військового Козачества тов. Демченко виступив з ширим привітанням, зазначивши що більше казацтво піде рука об руку з озбран- ним рійськом. 9/ Від Бердичевського гарнізону з привітанням виступив тов. Григорьєв. 10/ Від Бердичевського залишничого Курія виступив тов. Дробович. Виска- зав велику радість всього курія при чутках про скликання. /гучні/ Украї- ни. Висказав надію що настане час, коли прапор наш буде з погордом розви- ватись над вільною Україною. Слава Україні /сплески/ 11/ З привітанням від повітової Ради селянських депутатів виступив голова Ради Компанець, котрий зазначив свою солідарність і всього селянства з почуттям Українського рійська. Зазначив ті, преколи для селянства, котрі зробили не затвердження Генерального Секретаріату, по справам військовим, залізничним, продовольчим, почтовим і телеграфним, судебнім справи. Виразив певність що військо роз'їдеться тоді, коли Генеральний Секретаріат війсь- кових справ неофіціальний, суде офіціальним, коли всі 14 Секретаріатів бу- дуть затвержені. 12/ Від І-го Богдана Хмельницького полку виступив з привітанням тов. Пев- ний, показав що військо українське повинно бути революційним думом, якщо здобув собі істнування полк Богдана Хмельницького, на прапорі якого "Земля, воля", закликає до з'єднання і тільки тоді міцно піде з міністром Петлюрою. 13/ З привітанням від Бердичевської Повітової Земської Управи виступив Д. Лугаєвський, котрий побажав успіху у роботі. 14/ Від Бердичевської Повітової "ПРОСВІТИ" виступає з привітанням т. Маср- ченко, котрий висловив надію що пей з'їзд часті перші вказівки і виведе з того непорозуміння в питаннях організації нового ладу на Україні. /Українською т-Бердичевська полонище телеграфна/ 15/ Від Комітету Зах. фронту прийтає (телеграфно) і прохане телеграфно пе- редавати резолюції. Вказуєть Голова до порядку ведення 3' з'їзду: Од 9 до 12 зранку засідання, Од 12 до 2 перерва, Од 2 до 6 засідання. Засідання зачиняється о 6 годині вечора Писар Црзенко 2-ій день з'їзду 5 жовтня 1917 року. Відкриється засідання коло 10 години ранку, присутніх біля 700 членів з'їзду. Голова Чалий. Перше слово в порядку позачергової заяви бере т. Левіцький, з приводу газетних відомостей, а приводу по Російській Сенат одмовився розпублікувати Інструкцію Генерального Секретаріату. Левицький зазначив що Інституція, котра повинна стежити за законністю розпубліковуваних актів, котра пропускала акти Тимчасового Уряду, не зупинячись на їх законності, тепер нав'язує якісь причінки до інструкції, щоб одмовитись від розпублікування. / голоси "гамбеза"/. Ми тепер позбуваємося законного пляху в своїй роботі, але се нас мало обходить, бо скоро прийде час, коли у нас буде свій Сенат публікувати закони що до нашого життя. / оплески/. Зазначивши се, Левицький оголошує резолюцію, котру пропонує негайно прийняти. Резолюція приймається без обговорення одноголосно при 3 утримавшихся. Резолюція: " Довірявши про одмову Сената розпублікувати Інструкції Генерального Секретаріату, і вважаючи сей випадок як остатній потужний відстосити вимирячу позицію централізму, З'їзд зазначає, що на сь одному нетреба звертати ніякої уваги, позаяк і сама Інструкція не задовольняє Українського народу. Генеральний же Секретаріат, незалежно від яких-би то не було Інструкцій Уряду повинен поширювати і поглибувати сього право в напрямку створення автономного ладу на Україні". Голова Зібрання оголошує привітання Генеральному Секретаріату і Центральній Раді, котрі пропонує прийняти і надіслати до Київа. Текст привітання: "Київ, Український Центральний Раді. Вітаємо революційний перелом України і бажаємо твердо стояти на сторожі інтересів трудового ладу, не зважаючи ні на які перешкоди з боку контр-революції і з боку централистичної Російської демократії, пам'ятаючи, що організоване українське військо готове кожну хвилю стати на підмогу своєму найвищому органові! - "Київ генеральному Секретаріатові. Вітаємо Генеральний Секретаріат в повному складі чотирнадцяти і бажаємо зустріти роз'яснення Сенату новим видухом творчої роботи і організації усієї України в етнографічних межах для захисту її від анархії і безладдя."- Текст привітання Всеросійської Ради рівськових депутатів і генеральному Комітету доручається виробити президіуму. Текст привітання: "Київ, генеральному Комітету. Конін перелать Всеросійської Ради рівськових депутатів. Щиро вітаємо сесі найвищі органи і бажаємо надалі їхнім пляхом революційної творчості і організації українського війська для охорони України від контр-революції і замаху міжнародного імперіалізму. Есі сили і життя українського організованого війська в кожній хвилі до глибих послуг".— Голоса сповіщає, що делегація від козачого З'їзду прийшла рітать нам З'їзд. / голоси "просим"./ На естраду виходить делегання під гучні оплески зібрання, котрі переходять в овациї. Долгов представник Донського війська в палкі премсія нітее вільних козаків пільного Українського народу, і зазначає що був час, коли народи Росії падали під тяжким гнітом, але зараз сей гніт скінутий і народи прокинулись до нового вільного життя. На Дністрі зараз постала дуже велика сила. Бисловляє надію, що Українське військо-с нова сила, яку під з козаками також повстане і проти зовнішнього ворога, оя сила не дасть тев- тольському чобстові роздавити нас. Ся сила вкупі з козацтвом спрагатиться і з внутреньм розладом. З'єднану силу українського війська і козацтва ніщо не подолає, допомоги для них не потрібне. Коли # при виборах в уста- новчі збори буде се об'єднання, тоді нас ніяка сила не подолає, як би не складалися обставини. / оплески, котрі знову переходять в овациї/. Плетньов-яницького війська. Вбагає щоб в українців ожиє старий вільний дух, дух Сагайдачного, Палія і інших. Далі зазначає те, що Московська Держава, давно прогання я 1 за- ше проскрідля допомоги у козаків, тепер нехай не міняє і козакам самім упорядкувати своє життя. В кінці промовець голосує слагу відродженому українському ка- зацтву / оплески/. Докт. Пономарьов, від Донського війська, підтверджує по полк Донський козачий в кліні не піде проти Центральної Ради. Козаки були вільні і вони не хочуть, щоб якійсь нарід був невільний. Линкарь підпсовідає козакам на російський мови, і зазначає що ми # раніш гадали, що казаки стоятимуть на сторожі води; коли раніш і закра- далась якась непевність що до казаків, то зараз се відпало. Долгов - рітає від козаків на український мови і просить пере- дати на мійсцях, що козаки з українським військом. Вноситься пропозиція-вибрати делегацію для привітання козаків. Делеганія вибирається в складі: Линкарь, Понів # Халабудченко. на черезі обговорення п.2 порядку денного доклади про діяльність Все- української Ради Військових депутатів. Верезняк - Розповів коротко про умовини, в яких закладалась Всеукра їнська Рада військових депутатів, переходять до з'ясування того політич- ного становища, під час якого приходилось працювати Раді. Час був дуже тяжкий, але Рада не падала духом, вона сподівалась, що її підтримаєть, - і надія її справдилась. Піднявся великий рух-тілько # чути було про ук- раїнські еталони, котрі організувались далеко на чужині, #гли по фронту. Прокинулась і росла сила. Далі промовець зупиняється на моменті видання першого університету і нагадує причини, котрі його викликали, а саме од- мовлення уряду ити на зустрічь домаганням української демократії. Настали тяжкі часи, коли Українська демократія примушена була влас- ними силами будувати своє життя, але й уряд і російська демократія такс побачили свою помілку,-в результаті свого- приїзд до Києва міністрів. Далі промовець зупиняється на тому довіррі, котре виявила українська де- мократія під час сих переговорів, коли ми пішли на угоду з російською демократією і гадали, що затверження Секретаріату на Україні несе орга- нізація в наше життя. Центральна Рада виробила статут, котрий мав забез- печити народам України вільне життя. Але Російський Уряд під впливом імперіалістичних змагань одкінув сей статут і видав відому "Інструкцію". Ми незнали як стати, на чому зупинитись, і нарешті спилились на призначені 14 секретарів, зазначивши ко проти затверження 9 секретарів ми нічого не маємо. Далі докладчик зупиняється на тому тяжкому часі, коли всі наростаю- чи сили контр-революції стали проти нас, сей час тягся до Корніловщини, яка утворила для нього ....... яки умси. Після Корніловщини Українська де- мократія знову взялася до роботи; зараз Генеральний Секретаріат факти- чно бере владу в свої руки, але нам це єдень камінець кладеться поперек шляху,-се одмовлення Сенату опублікувати Інструкцію. Докладчик зазначає що Всеукраїнська Рада Військових депутатів брала найбільшу силу в тому руху, котрий бурлив на пізах і видився в З'яз- ді. Розглядаючи український військовий рух, тов. Верезняк зупиняється на справах з богданівськими, полуботківськими і грушевськими полками, і на тих закидах, котрі висувались проти сього руху, і зазначає що військовий рух дав найбільшу опору на яку спиралась і спирається наша Центральна Рада, а $$$$ з пер 1 Всеукраїнська Рада Військових Депутатів. В гілці докладчик підкреслює, що в великому будинку України велику частину ос- новну, котра зміцнювала гесь матеряля вкляли рояки-українці сподівається що сеі роботи воли не залишать Голова оголосує прийняття вільному українському університетові, котре надійшло до прізідіума. Збори приймають і ухваляють негайно ваді- слати до Києва. Текст приватання: " Київ Українському вільному універс- тетові. В день відкриття першого вільного Українського Університету щиро вітаємо новий храм науки і бажаємо йому продуктивної праці на користь українського народу і глибоко віримо, що він буде першим краєугольним каменем, на якому буде розвиватись українська наука. Віримо що в універ- ситети український трудовий лед знайде світло і тепло соціяльної праці. Віримо що праця вільного університету приєде на Україну Апостола правди і науки. Далі слово сере Чалий, котрий був участников демократичності нара- ди, від Всеукраїнської Ради Військових Депутатів і робить обґрунтований доклад. Доклад вислуховується з великим зацікавленням. / дивиться прикла- дення при сьому " Чалий" демократична нарада/. Тези докладу, котрі т.Чалий оголошує: лисенько пропонує прийняти сі тези без обговорення, по-заяк вони ясні в кожному розумінні. Голосуваннем сі тези приймаються всім проти 4. Отоманерський непогожується з тим, що сі тези були прийняття без обговорення. Оголошується перерва на обід. Засідання одкривається в 341 годині по-обіді. Тов. Вондер-Обли- ньялій докладає про організацію Всеукраїнської Ради Військових Депутатів спершу зупиняється на цепевному становищу, в якому опинились Рс.Р.В.Д. котра не получила певного наказу від З'їзду, що до напрямку своїх роботи, а з другого боку ін чинилися всяки переколи з боку Військової Бані вла- ди, які вимоги, так і ними. Все не узьмокливало роботу Р.Р.В.Д., гальмувало єр роботу, але Рада не зупиняла се, вона не падала духом. Зупиняється на тяжкому матеріяльному стані членів Ради, на тих всіх тих учняках, які їм чинила адміністрація, доходячи наветь до стдання наказів про арешти їх. Далі докладчик робить огляд роботи, котра велась в різних комісіях, що заклялись при В.Р.В.Д., зупиняється на правничо-інформаційний коміссії і докладніше на агіт.організацій. Т.Бабій робить доклад про працю культурно-просвітної Комісії,котра мала багато роботи і поділилась на секції. Видавнича секція,віделя на справу виданьня книжок нових: тих,що уже пийшли в продажу, а також цензурувати, проглядати і робити оцінку всіх книжок,котрі з'явились на ринку. Бібліотечна секція ставила завданням добувати літературу, розповсюдить її по фронту, складати бібліотеки, виробляти каталоги. Експедиційна секція мала на меті постачати літературу на фронт зав'язувати контракт з рідонвщетрами, закладати кіоски для продажу книжок. Позачергове бере слово Ковалевський по земельному питанню, мстивучи се тим, що він мусить негайно виздать до Київа. Збори ухваляють заслухати доклада Ковалевського по земельному питанню по за чергою. Ковалевський зазначає що земельна справа на Україні є дуже пекучою і розповідав про історії і потім він каже що в останні часи вийшло нерозрішення до сього часу земельного питання Російською Державною думою 2011 зараз роспускали, коли вона його торкалась... Багу при розрішенні сього питання він придає земельним комітетам про котрі, було видано накази 14 та 21 Квітня / апріля/... Але коли сі Комітети брались до роботи, то були такі випадки, що їх притягали до суду і селянам цілими обществами мусили визволяти. Велику плутанину в роботі земельних комітетів вніс приказ Корьлова, але се не дивувало Комітети, а лигувало те, що міністри Деретелі та Піпеховов пішли тією дорогою і позбавили Комітети прав. Зменшили зсіґновку, так що тепер комітети не прікантъ і не гориренть. Далі докладчик порівнює розрішення земельної справи різними політичними партіями, як соціалистичними, так і суркуазами. Він підкреслює важність кооперативних хазяйств -гуртових до яких можна було б приспособить великі машини сельського хозяйства, він конститує що наме сільське хозяйство у нас на Україні стоїть дуже не високо, а фабричне зорсім визько. Далі каже що коли вів переговори вкупі з Виниченком з Тимчасовим Урядом, то Уряд нарочито урізало межі українські, аби змогу в україні працювати на своє користь... Т.Ливкарь спростовує що в програмі трудовиків не зазначено що земля буде рідбратись за викуп... Збори протестують .../ Чум/. Ливкарь ставить запитання які Ковалевський находять засоби для того, аби в селянина одібрати 3 десятини... Ковалевський запитує:"Скажіть тоді товариші,- яка сила може утримати селянина на 3 десятинах./ Збори вполіруть/. Далі Ковалевський одповідає на ряд постановлених запитань. Тов.Різник каже, що тут товариші сказали що повинні бути богачам до- помога, що земля не може бути одбираєна дарма, а киття товариши у тих хто носить погони одбирається за гроші чи дарма? Далі промовець зупиняється на тому, за що далі засталось всерати- за землю і поле / сплески/. Т.Чалий каже по земельну справу добре вияснив тов.Ковалевський, тра прийняти таку резолюцію: "Заслушавши доклад товариша Ковалевського про земельну справу, український військовий З'їзд підписно-західного фрон- та, приєднується до постанов Всеукраїнського селянського З'їзду і підтри- мує всі заходи селянської спілки в земельній справі". З приводу сього виникають великі балачки.Отомановський вносить другу резолюцію: котра пропонує всім поміщику землю передати негайно до земельних комітетів.Багато промовців хоче висловить по сій справі, але вноситься пропозиція припинути балачки, котра і приймається. Ставляться на голосування резолюції Чалиго і Отомановського. Збори приймають резолюцію тов.Чалиго всіма проти 15 при 10 утримавш вихися Резолюція Отомановського великим дільнистством одкидається. Петлера взявши слово по-за чергою для прощання зазначає про підвищення свідомості у народу в теж про важливість у власти соціялистов. Коли б і в Українсь- кому Сейму сиділи паан, то я прокляв би саму автономію. / аплодисменти/. Далі він нагадує про ту промову яку виголосив Чалий і зазначив про її ва- гу... Він підкреслює що тільки соціялісти можуть задовольняти вимоги робі тників, далі закликає до організації до культурно-просвітної роботи, гово- рить про потребу національних військових комітетів, висловлює надію що З'їзд не роз'їдеться закім не збере фронтового Комітету, до його розуміть і що завж дадуть вказівки про ті помилки, які можливі виборної інституції. Кличе промову під гучні оплески, котрі в обоє збори виносять Петлеру на руках. Збори закінчились о 7-й годині. 3-й день З'їзду, 6 жовтня 1917 року. Засідання почалось о 9½ години ранку. Головою тов. Шинкарев Новочергого виступив з промовою т.Повнина, котрий показує на ту небезпеку, яка загрожує залізничникам з боку контр-революціонерних елементів. Крім того показав на недостаток топлива на залізницях і прикре матеріальне становище залізничників, а переїздуючих на залізницях насилуєть їх при переїздах непевні сала- ти. З шляхів район мкіна самий небезпечний. Резолюції його: гід себе пін зазвичай ту ганебну подія, котру зробили кірасіри відносно борганців, зак- ликав закласти їм реальний памятник. Т.Чалий вніс додаток до резолюції про затвердження Генерального Секрета- ріата залізничників. / Додаток приймається одноголосно./ Приймається додаток Отоманського що до приведення зраз в життя охорону залізниць. Память борганців панується встановленем і співавть вічну память. Т.Повнина зроблена подяка від імені З'їзду. Переходять до обговорення доклада М.Р.В.Д. Виступає тов. Отоманський, котрий вказує на факт змінення ап- торітету Українського Війська ва повождені делегатами Р.Р.Д. на демократичні наради. Вдруге указав на пренонцію В.Р.В. Деп. що до відкриття курсів для підго- товки штатів до шкіл пропордиків, ще до приняття заходів до освоєння полуботківців. Вноситься резолюція. Що по спростовання виступає т.Вондар- Обляний, що до виступу делегата Рс.Р.Р.Д. на демократичні наради. що до визволення полуботківців спростовує т.Левільки, що по спростован- ня пит. про курси тов.Бабій. що до спростовання повождення Рс.Р.Р.Д. виступає тов. Повнина, котрий вказує на те становище, яке займає Рада Солдатських Депутатів і Месукраїнсь- ка Рада Військових Депутатів як недегальний орган. Вноситься резолюція. Т.Вондар-Обляний виступає що до спростовання становищ Рад Всеукраїнської і Московської. Т.Отоманський виступає спростованим промов попереднього а також про- понує вивести з складу Центральної Ради кадета Йосипольського і з спросто- ванням відносно курсів. Т.Безсоло виступає з пропозицією не торкатись складу Центральної Ради позаяк це не входе в компетенцію З'їзду. Тим лінше, що коли ми винесем резол- цію про виклиняння кадетів з Ц.Р. то кадети винесут резолюцію ликинуття са- мостійників. Т.Чалий пропонує припинить балачки що голосуванням приймається. Переходять до обговорення резолюції. Читається резолюція Бабія, потим виступає під фракції соп.-дем. з резолюцією Статників. "Засоветова резол- ція тов.Отоманського, яка більшністюм відкидається". Читається резолюція тов. Серветника.-Вадік - пропозицію дати резолюції на обговорення комісії, яку обрати по-фракційно і пропорціонально від соп.-реп. 4, соп-лем. 2 і остальних фракцій по І. Від фракції Соп.-дем. входе позачергова заява декларативна , з якою виступає т. Гузенко.Сло- по спросторання по цьому дає т.Статніков. Вноситься пропозиція вітати атамана Скоропадського. Атаман Скоро- падський сходить на естраду при гучних оплесках, ітає 3' із золотою вівтарь і вибираєть почестним голосом засідання. ГО 12 годин згідно закінчиться: В 19 мільйонів знову: 0 24 години для переходят до докладу з міст. Вноситься пропозиція обмежити промовля, яка більшість відкідається. Вносяться пропозиція послати привітання Центральному Українському комітетові Сібірі в Омск. Презідіум приймає до відома. Вноситься пропози- ція, які на март карток, щоб покинули засідання, і щоб засідання було закри- те. Збори ухвалили щоб засідання було відчинене. Від 104 дівізії виступає Вондаренко.-З початку укра- інізації полку організувались версаж організація росіян, котре послада делегацію в Іванков... і дальше і виступили з протестом проти україні- зації "етика" в "Київській Мислі". при одному полку-батальон спасення Ук- раїни, манчи оного окремого прапора. Відразу офіцери були поїдені на ок- ремих частинах, а домагається полку ось-які: 1/ Помогатись негайного скін- чення рійни: заключення миру ходь дорогор пінор. 2/ Для підняття духу вимаганть овсіх українських офіцерів. Від 5-го корпу- су робить доклад т.Чевини. Цей корпус, в якому полк Е.мельніцького зазна- чивши загальне становище організації в корпусі, докладчик нехайбільше зупи- няється на внутренньому строю цього полку, ма Відношенням офіцерів і козаків на ту сувору дісципліну / гучне оплески/. що до миру, то він буде повзати, поки буде ворог, котрий загорожує Україні, з оговоркою, що прийнявши не увагу становище державно- полк висловляє по- бажання як-найскорішого скінчення рійни. Домагається, щоб коли Уряд не затвердить Секретаріат в складі 14, то щоб він сам себе затвердив. / Гучні оплески/. Від 3 Фіндінської дівізії докладчик т.Мудрак. Справа організації діві- зії не завидна, позаяк єсть перешкоди закладанням організацій, як провока- ціях командного скоставу, і можливих. Дівізіонна має бути закластись в недалекому часі. З міста просить прислати лекторів. Відношення українців офіцерів байдуже. Кап.Сретівський литив одного прапорника українця міста ротного командира за те, що той полав заяву, про бажання перевестись в Ук- 38 Районський 34 корпус. Від 54 пехої дивізії підпоручик Сикало. Організація українські стоять дуже гарно. Відношення неукраїнців вороже. Має надію що корпус буде укра- інський. Від 56 дивізії т. Панчакер. В дивізії 70% українців, офіцерів дуже мало і неукраїнці роблять преснка організації українців. Бажають прилу- читись до 34 корпуса. Від 74 батальйону т. Кетченко - робить склад ловопірський. В дивізії є важкий дивізіон український. В дивізії більше частини українців. Розпо- рідає про організацію дивізіону артілерії, яким чином пахстинні претвори- лись в артілеристів: українці поску що захотіли перетворити полк в ук- раїнський, а позаяк їм не було зроблено, всі пішли до дивізіону і перетво- рили його в український. Незадоволення що їх послали не до Українського кор- пусу. І-го Українського запасного полку т. Озаленко, - характеристика (полк дитина Богданівського полку. За для українізації гарнізонів виділіли два куріні і послали в Чернігов один і в Кременчуг один. В Кременчузі робив перешкоди зразу комендант, зайнявши більші помежкання, призначени для ку- ріня. В Чернігові курінь заворював симпатії населення. Там же стоять і курін. Спасення України, що склався з полку Дорошенко. Оберучев вживав генебли засоби, що до куріня. Спасення України. Розповідав про організацію українсь- кого полку в Чернігові і ту генебну роль, яку грали 2 члена Генерального Комітету в справі комендира того полку Заринди. І-го Туркестанського корпуса докладчик Петлюко. В корпусі один із полків буряний батальйон, в котрому колись марнував своє життя «атько Тарас Пер- ченко і єсть бажання цей полк переробити в Український, але для цього не- має сил. Доручено домагатися організації Ради південно-західного фронту, затвердження Генерального Секретаріату в складі 14, з'єднання України, осво- бождення вчительів з рійська і иши. 32 Корпусу докладчик Якименко. В корпусі українців 70%. Вся частина бажає українізування. Всіть перешкоди в роботі і кости на українську лі- тературу не дають. І-яя дивізія українізується. Офіцери не українці про- тестували проти українізації, але комітет їм одмовив. Дивізії на певний для ху українізації - останні дівізії теж проходить українізувацтя. Відношення між офіцерами і козаками дуже гарне, що до війни, то вона повинна скінчит- ся як найшвидше, мир повинен бути заключен як найлучче. 77 Дівізії докладчик піп Лукьянів / сплески/.Організація стоїть не- гарно, бо був одпор від начальства на всі громадянські вчинки. Почалась велика боротьба.Але хорт діячів було мало,робота просвітня йшла вперед. Загальна організованність стоїть дуже не певне і дівізія має надію про заснування фронтового Комитету і бажання щоб окремо брававті прикази пи- сав Генеральний Комитет. Т.Чалий оголошує результати анкети:0 6-их годині вечера збори за- закінчились? РЕЗОЛЮЦІЇ першого українського військового з'їзду П-З фронту. відбув- шогося 4-10 жовтня 1917 року. З приводу одмовлення Сената роспубліковати „Інструкцію Генер. Секретаріату“. Довідавшись про одмову Сената роспубліковати Інструкцію Генерального Секретаріату і вважаючи сей випадок, як остатній потуги відстоюти вимирошу позицію Централізму. Зтад зазначає, що на со одмову не треба звертати ніякої уваги, позаяк і сама інструкція не заболоняє українського народу, Генеральний же Секретаріат незалежно від яких би то не було Інструкцій Уряду повинен поширювати і полігішувати свою працю в напрямку створення автономного паду на Україні. По справі залізниць на Україні. Обміркувавши тяжке становище Українських залізниць і прийнявши на увагу, що залізничне добро нищиться, а над залізничниками і навіть їх дтями чиниться з боку деворганізованих окремих гуртків і цілих ешелонів дисе насильство—перший український військовий з'їзд відведено-західного фронту постановив: 1. Для збереження залізничного скарбу і забезпечення спокійної відповідальної праці залізничників необхідно негайно відлати всю охорону залізниць на Україні українському війську. 2. Для планомірної організації справи українських залізниць і шляхів сухопутних і водних необхідно, або Генеральний Секретаріат по справах залізниць і шляхів був негайно затверджений. Відносно сучасного положення Український військовий з'їзд піднесено-західнього фронту, обговорюючи сучасне становище України і справу з інструкцією Генерального Секретаріату та подібну України і визначив: А) що Тимчасовий Уряд не додержався агода з Центральною Радою від 3 липня і тим самим порушив пра- ва Українського Народу; В) що не прийнявши статут Генерального Секретаріату, вироблений Центральною Радою, Тимчасовий Уряд анехтував бажання та вимоги українського народу і позба- вив його права на воєю самовизначення в Російській республіці; В) що, поділяючи на двое Україну, Тимчасовий Уряд намагається розбити єдність української демократії, порушує принцип автономії в територіально-етнографічних межах; Г) що не ватердинши Генеральних Секретаріатів по справах продовольчих, військових, доріг, пошти, телеграфу і судовий, тим самим викликає: 1) нове еконо- мічне безладдя продовольчу розруху на Україні; 2) гальмує справу організації українського війська, що викликає неспокій і обурення воювих і цим загрожує єдності фронту; 3) збільшує розруху тран- спорту і загрожує повною аварією краю і фронту, 4) становить в непоразливий відносини пошти та телеграф до місцевих громадських і кравських інституцій і утворює деворганізацію такого державного апарату, 5) руйнує місцевий суд і тим збільшує загальне безладдя, насильство та грабунки на Ук- раїні,—з'їзд постановляв: 1. Рішуче домагатися від Тимчасового Уряду, аби він в точності визнав права народу України, зазначені в Статуті Генерального Секретаріату, виробленому Центральною Радою 16 червня. 2. Домагатися від Тимчасового Уряду негайного видання акту про прилучення до автономної України Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини і Таврії та повні в українських населен- ням Куряші, Воронежчини, Бессарабії, а також Холмщини, згідно з волею народу, виявленою на з'їздах цих губерній та новітів. 3. Звернутись до Центральної Ради, аби вона доручила Генеральному Секретаріату в повному його складі (14 секретарів) прийняти всю владу на Україні в територіально-етнографічних межах і тим забезпечити лад і спокій в цьому краю. В справі війни і миру. Російська республіка і революція в міжнародній політиці втерали всякую вагу. Тимчасове Правительство не дивлячись на ясно поставлене в перші дні революції гасло мир без анексій і контривущий на основі самовизначення народів, не вжило до сього часу рішучих практичних кроків до здійснення цього гасла. А тим часом міжнародна буржуазія, а в тому числі і російська, мобілізувала всі сили мілітаризму, аби продовженням війни і тяжкими ударами на фронти залушити російську революцію, або локалізувати її, не давши їй змоги перекинути своє полум'я у Західну Європу і по всьому світу. З огляду на це необхідно: 1. Тісно, нерозривно з'єднатись демократіям всього світу, а найперш демократіям народів Росії біля дужки, що кожний день продовження війни веде всі країни до повної економічної руїни, а російську ре- волюцію до загибелі. 2. Вжити всіх заходів для найскорішого скликання міжнародної соціалістичної конференції в Стокгольмі і утворення мінної солідарності міжнародного пролетаріату. 3. Вимагати від Тимчасового правительства, аби воно вжило всіх рішучих офіціальних заходів перед нашими союзниками до негайного припинення війни і відкриття мирних переговорів на загально-демократичних умовах через уповноважених від органів представництва демократій всіх народів, зачеплених війною. По земельному питанню. Заслухавши доклад товариша Ковалевського про земельну справу, Український військовий з'їзд південно-західного фронту приєднується до постанов Всесоюзного селянського з'їзду і підтримує всі заходи в земельній справі Центрального Комітету Селянської Силки. Відношення до В. Р. В. Д. Вислухавши доклади представників Всеукраїнської Ради Військових Депутатів про її формування, політичне життя та роботу, Український з'їзд південно-західного фронту визнає її роботу продуктивною і відповідно одночасно з цим з'їзд вважає потрібним, аби на далі Рада Військових Депутатів поширила свою культуру та політичну діяльність. Що до скликання 3 Всеукраїнського військового з'їзду. Обміркувавши оголошення Українського Військового Генерального Комітету про скликання 20 жовтня 3-го всеукраїнського військового з'їзду — перший український військовий з'їзд південно-західного фронту постановив: 1. Скликання з'їзду відповідає нагальним потребам політичного моменту. 2. Прийняти в роботі з'їзду найбільшу участь. РЕЗОЛЮЦІЇ першого українського військового з'їзду П-З фронту, відбув- шогося 4-10 жовтня 1917 року. Про утворення тимчасових Армейських Рад. 1) Вважаючи на певність стану української справи серед війська, особливо в цей момент передвиборчої агітації до Установчих Зборів, подалих в деяких арміях зовсім немає Армейських Рад; а також з огляду на те, що в скорому часі неможливо здійснити збори армейські з'їзди, на котрих повинні обратись армейські Ради,— з'їзд вважає українця південного-західнього фронту постановив: або представники тих армій, де немає Рад збирались по скінченню цього з'їзду, обговоривши справу, образи з поміж себе тимчасову Армейську Раду, котра буде перенабрана на армейському з'їзді скликанні при першій можливості. Про вибори до Установчих Зборів. Заслухавши доклади про вибори до російських Установчих Зборів, український з'їзд південно-західнього фронту визнає: 1) кожні-українці повинні прийняти найбільшу участь у виборах до Установчих Зборів і свої голоси подати за складання на з'їзді списків українських соціалістів революціонерів і соціаль-демократів, які обстоюють автономну України в федеративній демократичній Російській республіці і передачу землі працюючому народові без викупу. 2) Для чого вжити самих різних засобів широкої агітації за списком як на фронті, так і в тилу, під приводом фронтових, армейських, корпусних, дивізійних, полкових рад та інших військових українських організацій. 3) З приводу проведення виборчої праці в гражданських округах на Україні, з'їзд маючи на увазі, що українська села в цьому засталися без культурних-працьовників, вважає необхідним звернутися до Генерального Комитету, оби вій ужити рішучих засобів перед Тимчасовим Урядом про негайне повернення з війська усіх народних учитель та агрономів українців. 4) Вжити заходів, аби командною владою не боронилося українць-воєнків посилати на українські курси. 5) В справі блоку в з'їзд вважає принципово необхідним тільки до виборчої вкузі з демократами других недержавних національностей і народів автономних областей (як-то казаки), котрі визнають федералізм; практично ж вважає необхідним, аби був утворений тільки український фронтовий список, а блок переведений через з'єднання списків. В справі смертної кари. Перший український військовий з'їзд південно-західнього фронту постановив: 1. Смертна кара недостойна вільного народу, а тим більш народу, який переживає світло святої революції. 2. Смертна кара повинна бути негайно скасована. З приводу демократичної паради. Перший Український Військовий З'їзд південно-західнього фронту, обміркувавши частину доклада т. С. Чалого про відношення демократичної паради до «недержавних» народностей Росії, визнає: Російська демократія, в більшій своїй частині, не стоїть на висоті разуміння завдань моменту, загострюючи національні конфлікти своїм зорожим вдопленням до потреб організації пригноблених народів Росії і викликаючи тим самим рокову для російської революції і республіки національну боротьбу. Для усунення всієї боротьби необхідно вжити всіх заходів для інформації російської революційної демократії про національне життя українського народу і про потреби українського війська. Для сього необхідно: 1. Просити У. Ц. Р., аби вона звернулась до російської революційної демократії з меморандумом, зазначивши в ньому всю хибність і лошчинність міжнародної політики російської, демократії, аби тим самим виконати свій останній обов'язок перед революцією й історією і анти за себе всіх відповідальностей за наслідки тієї політики. 2. Просити У. Ц. Р. аби вона: а) провадила вкупи з органами демократій інших народів Росії свою непохитну політику й надал; 6) аби вона домагалась утворення при Тимчасовому Урядові Національної Ради, яко офі- ційного публічно-правового виконавчого органу Ради народів у Києві. 3. Доручити В. Р. В. Д. звернутись до Предпарламенту Російської республіки з вимогою, аби Раді було предоствлено не менше двох місць. 4. Доручити В. Р. В. Д., аби вона посилала своїх представників до Центральних Рад Робітничих, Солдатських і Селянських депутатів. 5. Доручити В. Р. В. Д., аби вона домагалась представництва у Військовій Раді при Військово- му Міністерстві в справі реорганізації армії на національно-територіальному принципу. Про заборону в українських частинах подавати команду, вести переписку і павчання на українській мові. Перший Український Військовий З'їзд Південно-Західного фронту звертає увагу Генерального Секре- таріату на телеграмму Ген.-Квартирмейстера штабу Армії фронту від 25 серпня за № 280104 з приказом Головнокомандуючого про заборону всім українським і українізуваним частинам вести команду і переписку, а також навчати вояків на українській мові, з погрозою при малому противленню розформуванням частини,— а тому з'їзд просить Генеральний Комітет вжити рішучих заходів перед вищою командною владою, щоб був відмінений сей приказ, який руйнує самий принцип українізації, знищує дух українських вояків і зменшує силу міцність Армії. З'їзд певен, що такі прикази можливі були тільки за часів Корнілова і що на далі таких приказів не буде. Про забезпечення членів з'їзду належними командіровочними гришми. Обміркування тяжке матеріальне становище учасників українського військового з'їзду Південно-За- хідного фронту, — з'їзд постановив звернутись до Главкома, аби він зробив розпорядження про безборонну ведачу делегатам з'їзду належних коштів по командіровці згідно з приказом Сиабюз № 1698. РЕЗОЛЮЦІЇ першого українського військового з'їзду П.З. фронту, відбув- шогося 4-10 жовтня 1917 року. Про підвищення боєспособності армії. Заслухавши доклад з місць і обговоривши справу українських військових організацій на місцевих і прий- маючи на увагу, що ті організації в своїй роботі занадто зупиняли перешкоди і навіть порожнє відношення з боку командної влади, що гальмує організаційну роботу і ускладнює відносини з загально-військовими організаціями і тим самим вносить розеднання в армії, Український З'їзд підденно-західного фронту по- становив: 1. Вимагати від Верховної Головною ком. негайного видання приказу по фронту і тилу про законність істнування національних військових організацій на тих же підставах, на яких існують загально-військові організації. 2. Негайно приступити згідно з наказом 2-го всеукраїнського військового з'їзду від 4-11 червня до заснування ротних, полкових, дивізійних, корпусних і інших Рад. 3. Для виконання постанов і наказів з'їзду і для обслуговування і провадження планомірної організаційної роботи на далі, утворити з себе Фронтову Раду в кількості 80 чоловік. 4. Доручати фронтовій Раді негайно вийти в тісніший контакт з усіма фронтовими, армейськими і ин- шими українськими військовими організаціями, а також з Генеральним Комітетом і провадить свою роботу по певному плану, керуючись наказом наробленням з'їздом. 5. Для офіційного представництва української революційної демократії при штабах дивізій, корпусів, армій і фронту вимагати негайного призначання за згодою Центральної Ради Комісарів. 6. Для більшого ладу і спокою, як в тилу, так і на фронти серед усього українського громадянства і воєнних, вимагати: а) аби Тимчасовим Урядом точно було зазначено, які дивізії українізауються; б) поруч з загальною укранизацією вимагати українізації штабів, інженерних, технічних, транспорт- них, кавалерійських, артилерійських, авіаційних, лікарських установ, а також з запасних полків; в) аби Тимчасовий Уряд видав негайно приказ, щоби штаби і частини не чинили перешкод переводу офі- церів українців в українські частини; г) аби з українських дивізій була призначена невелика кількість офіцерів для освіти в Академії Гене- рального Штабу; д) для більш планомірної українізації війська, а також, щоби знищити зайне перекидання рекрутів, ополченців, евакуюванних і всіх українців, призваних до війська Київської, Одеської і підпенсії частини Московської округи, комплектувати українцями тільки ті запасні частини, які стоять на Україні; е) показати українізація війська і поповнення українських частин велось досягти хаотично і надалі загро- жу планомірності українізації, зваж підденно-західного фронту доручає Фронтовій Раді домагатися від Головкомандувачого, аби утворити при штабі фронту відділ по українізації і комплектованню українського війська. На чолі цього відділу повинен бути укранинець, призначений Генер. Комітетом. ж) В справи скорішої українізації війська нав-зах. фронту домагатися виділеним уряду, аби на посаду Командуючого Київською військовою округою було негайно призначено українця за згодою Укр. Центр. Ради з) Аби юнкери українці по скінченні школи були призначені в українські частини. і) українізувати технічну і інженерну військові школи у Києві. к) Українізувати негайно усі гарнізони на території України. д) Охорону залізниць на території України доручати українським частинам. Про Фронтову Раду. Український Військовий З'їзд Південно-Західного фронту, обміркувавши справу з організацією українського війська на південно-західному фронти, постановив: Заченувати Українську Військову Раду 11-3. фронту в складі представників кількості 80 душ і надати їй право офіційної інституції для українських воєн, про що має бути виданий приказ по фронту. Одночасно з'їзд зазначає. 1. Фронто́ва Військова Рада 11-3. фронту складається з членів з'їзду в 40 чоловік і має утво- рити Виконавчий Комітет та відповідні секції. На далі по силі потреби необхідних для праці лю- дей кооптує на загальних зборах Ради. Европейськ статут Ради і організує всі галузі її життя. 2. Фронтова Рада виконує всі постанови фронтового з'їзду. 3. Найпершим завданням фронтової Ради повинна бути українізація військових частин на пів- денно-західному фронті. 4. Негайно організує на південнo західньому фронті армейськi, корпуснi, дивiзiйнi, полковi, рот- нi та гарнізонні Ради і входить з ними в тісний контакт, а також i звазується з Генеральним Ко- митетом i В. Р. В. Д. Політичну свою роботу проводить відповідно загальній політицi Центральної Ради. 5. Вживаве усіх рішучих засобів, аби серед українського війська не було ніяких анархічних виступів та безладдя. 6. Провадить культурно-просвітню роботу серед війська, а для цього: улаштовує курси, засно- вує школи, просвітнi товариства, веде широку агітаційно-організаційну роботу, видає часописи і т. п.инше. 7. Приймає як найближчу активну участь у виборах до Установчих Зборів, як російських, так і українських. 8. Дбає про захист прав усього українського воєцтва i про їх потреби. 9 Приймає участь в загально-військовій роботі відносно Українського воєцтва на рівнi з Ви- конавчим Комітетом південно-західного фронту. 10. Члени Фронтової Ради повинні бути затвержені наказом Главкомуза і одержувати делегаєсь- кi кошти. Військові частини без згоди Ради не можуть відкликати до своїх частин членів Ради. 11. Повноваження членів Ради має бути до слiдуючого з'їзду. ПРОТОКОЛ № 2 Засідання Української Фронтової Ради. II Жовтня 1917 року. На порядку денному: 1/ Доклад Коміссії в справі затвердження Фронтової Ради, 2/ Доклад господарчої Коміссії. 3/ Вибори коміссії по українізації війська, 4/ Вікучи справи. Головою обрано тов. Певного. т. Гриценко розповідає про свої заходи відносно затвердження Фронтової Ради. Головнокомандуючий не дав зараз відповіді, а обіцявся оповістити вечером. Комісар відповідає, що позаяк це нова інституція, то він звертеться за затвердженням до Тимчасового Уряду, позаяк коли не затвердить Уряд Ради, то члени Ради не будуть мати змоги получати делегацьськи гроші. т. Ципкарь розповідає, що Комісарові твердо і рішуче зазначено що ми, утворюючи Раду, стоїмо на закопнім групти, і як би Раду не признати, то ми б утворили її революційним путем. т. Тищенко – Зауважає що на обіцяння не треба звертати уваги, і радить послати делегації до Главповерху, а самим проводити працю. т. Бондаренко додає, що треба домогатись через Генеральний Комітет. т. Харчук також зауважає вибрати делегації і послать через Генеральний Комітет. т. Войко пахолить потрібним щоб всього домагатись через Головнокомандуючого фронтом. т. Бондаренко зазначає, що Главпокомандуючий сам як буде підтримувать, як прихільних українців, а свого зробить він не може. т. Ципкарь зазначає що в затвердженні Ради більше має значення Комісар і зазначає що слід звернутись в долі затвердження до Генерального Комітету, щоб Комітет телеграфіровав своїм представникам при Главповерху і Міністру. т. Певний читає приказ Тимчасового Уряду в якому зазначається, що Українські організації мають такі ж права, як Російські і мають право істнувати наряду з Російськими. Савчепко висловлюється що одному секретарові неможливо пичого зробити в справі друку.Пропозіція ставиться на голосування і приймається більшістю голосів. Корчипський з Господарської Комісії що комісія вирішила аби компа- татись взять позичку в 1000 карб. Певний зазначає що він сам поки що немає права взяти позичку, поки пема пі капцелярії Ради пі печатки і просить сапкнів Ради щоб дати свою подпись. Певний читає відпошення Начальника Етапно-Транспортного Від- ділу пів.-зах.фронту.Вносить пропозіцію аби звернутись до його з допо могою про питання і пропозиція приймається. Вноситься пропозіція аби була вироблена форма повязки пару- ківника для членів Ради і що справу повинна взяти в свої руки госпо- дарська комісся.Пропозіція приймається. Відносно слусків прийнято аби комісія сама вирішила коми і- ихати.Пропозіція прийнята. т Поставлена пропозіція аби отпуск дати 2/3 всього состава і більшість приймається. Відносно посвідчення членам Ради ставиться на голосування,а- аби представник Генерального Комітету посвідчив се,що і приймати Збори. Вноситься пропозіція про необхідність вибору скарбника. Голова проспнує зробить перерву.Голосов Бондарь-Омінняний. Статиків висказується проти партійності в ділі виборів скарбника. т.Корчипський паходе,аби скарбник входив в господарську комісся і запропонував кандидата з коміссії. Бондарь зазначає що скарбник входить в презідіум і його пе можна звязувать комісією. Ставиться на голосування пропозіція аби скарбника вибра- та без принципу партійності і приймається.Скарбник повинен входить в презідіум.Скарбником обрано більшість голосів т.Яковенко. т.Григорьєв спростовує що цей приказ відав Пачальник Гарпізопа, тіль- ки па підставі газетних звісток і запропоновує рішуче домагатись за- верження. т.Шипкаръ підтверкує що Комісар сказав що вживе всіх заходів, щоб Рада була затверджена Тимчасовим Урядом, в цей час ще не раде ста- вати па революційним пляху, бо це буде у нас останній козирь. т7тицепко впосить пропозицію делегувати в Генеральний Комитет / підрукує/ комісір, котра повинна домогатись затверження. т.Григорьєв пропонує запитать Комісара, чи рідмнений закон про Українську організацію. т.Певний заявляє що закон був 29 Серпня, котрий пропонує звер- путись до представників Генерального Комитета при Ставці, щоб він телеграфував по прямому проводу в Генеральний Комитет. т.Шипкаръ зазначає що він іде в Київ, то йсму можна доручити : звернутись в Генеральний Комитет. т.Статликів т.Певний заявляє що буде обран Комітет і буде обговорено пи- тання про кошти памсі Ради. т.Певний ставить пропозицію щоб доручити т.Шипкаръ і Вол- дарр звернутись до Генерального Комитета про паше становище, щоб Комітет вжив заходів про затверження. Приймається одноголосно. ДОКЛАД ГОСПОДАРЧОЇ КОМІСІЇ. т.Побірежник заявляє що пайдено помешкання в 5 кімнат, котре Пачаль- ник Гарпізопу затвердив за Радою, а також до Коменданта і до Городсь- кого Голови. т.Шипкаръ робить запитання чи згодне воле пам до життя. Побірежник оговідає що можна приспособитидляКомісії. Певний звертається до т.Григорьева, щоб він прийняв всі захо- ди щоб помешкання було пристосовано для життя. Григорьєв дає слово зробити все, що від нього буде залежить. т.Певний звертається до Комісії аби вона вжала всіх засобів, щоб помешкання осталось за пами. Він інформує що Городська Управа повинна дати помешкання для життя всій старшпі окремо, а казакам вмісті. т.Статліков зауважає що те помешкання повинно бути вчинено як слід щоб було похоже на апартаменти, щоб були стільці і столи. Різник теж зауважає що помешкання для Ради повинно бути відпо- відним значенню Ради і медібіровано і делегати повинні мати окремі кімнати. Григорьєв пропонує всім щоб мати мапдат, по котрим можна звер- нутись до Пачальника Гарпізопа, котрий відпове помешкання. Побережки зазначає що есть "Ельцорано", котре можна зачіпат і реквізувать. Цилкарь звертається до Господарчої Коміссії щоб вона пам'ятала помешкання для членів Ради. ВИБОРИ КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНОЇ КОМІССІЇ. Принцепе пропонує легейно заложить і щоб вона перейшло взялась за дію Типенко зауважає що це коміссію нужно не вибирати, хто здібний.... Статліков зазначає що ця Коміссія повинна бути утворена легейно, щоб утворить кісск, випускати свої бюлетені. Мусієнко зауважає що "голос Фронта" повинеп бути наполовину у українізован. Різник зауважає що можна видавати своє на ряду з "Голосом Фронта" Мусієнко зауважає на трудність видарати свій окремий орган Статліков зауважає що українізація "Голос Фронта" буде упас стапом боротьба, а можна випускати свої бюлетені, де містить матерья відносно виборів до Установчого Зібрання, а також при цій коміссії повинна бути статистична коміссія, ввійти зазнався Птадом фронт. Харчук зазначає що у пис перепел випускатись вістник паці Ради, котра повинна ввійти в звязок з армейськими організаціями. Цилкарь пропонує положити в обовязок коміссії зробить док зад відносно своєї пренц, котрий представати на затверження. Різник говорить що ця коміссія повинна взять на себе і ук- раїнізацір війська. Якименко зауважає що по українізації повинна бути окрема Коміссія. Лихорьк зазначає що ми маємо право на казеппи гроші па про вітпі пілі. Голова ставить на голосування питання про утворення куль- Турпо-просвітної комісії і пропозиція приймається. Різник вносить пропозицію щоб утворити ядро цілі комісії, пропозиція приймається. Що до кількості, то вступають 3,5 і 10 що до утворення ядра комісії. Шипкарь висловлює побажання щоб в цій комісії ввійшло посібльно особ, входження в різні комісії не бажано. Зборами ухвалюється для КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНОЇ комісії кількість 10 членів, щоб ці особи входили тільки в одну комісію і звужується що це комісія дуже важка і праця її дуже важка. 1/ ЛЕОПТОВИЧ, 5/ РАДЧУК, 9/ КРАВЧЕНКО, 2/ РІЗНИК, 6/ ПОВОВІРСЬКИЙ, 10/ МИХАЙЛЕЦЬ, 3/ МУСИК, 7/ МАГДИЧ, 4/ ПРИЩЕПА, 8/ ШИПКАРЬ, обрані в культурно-просвітну комісію. Вибори комісії по українізації війська: Якименко находить несхідним організувати такі Комісії: Різник підтверджує слова попереднього промовця. Грипченко находить щоб ця комісся утворена була з 3-х даних. строєва, статистична і корреспонденційна. Якименко звужає що в руках цієї комісії повинні бути всі матеріали потрібні до цього. Різник находить потрібним щоб був організаційний відділ. Статпиків находить щоб в руках коміссії була ініціатива, па що повинні бути санкції Ради. 1/ статистичне, 2/ комплектування, 3/ інформаційне піддаток. Грипченко находить що всі...... ідуть до Презідіуму, а звідти направляються до різних відділів. Читання про затверження коміссії по українізації війська. Приймається одностасно. Внесена пропозиція щоб в склад комісії прийшли 10 членів. Пропозиція приймається більшістю голосів. Обраними в коміссію лічаться: 1/ Грипченко, 4/ Петренко, 7/ Крутый, 10/ Ручно. 2/ Харчук, 5/ Мехеда, 8/ Лиходіт 3/ Тищенко, 6/ Якименко, 9/ Войко. Гудзепко вносить пропозицію аби культурна комісся взяла справу друкування протоколів з ізду в свої руки. 4-мій день 3' ізду . 7 Жовтня. Голосує т.Чалий. Для позачергової заяви дається слово т.Верезняку, од імені Предідії аби було змінено порядок денней, а саме щоб доклади з міст переписанні були на після обіду, а зараз перейти до сучасного менту. Т.Левченко в докладі по сучасному менту. Він зазначає що буржуазія до разу вела открытку боротьбу проти автопомпої України, і це вони док- зали своїм виходом із правительства, а далі почали цю боротьбу попідні- льно. Далі він зазначає що через боротьбу підпільно Центральна Рада му- сіла видать І-мий універсал. По Центральній Рада потім скоро погодилась і через ее почалась апархія, продовольчий розвал, із тяжкого стану сища здавалось зовсім неможливо було вийти, але помогла Корпіловщина. Цеп- тральна Рада вслед пароду затвердила своє конститутцію, по її не мав той Секретаріат, якій вони поставовили, зробили своїм викопаннем... Він знову зазначає, зупиняється на затвердженні секретарів і того, яка входа від того що їх маємо тільки 9 а не 14. А тому ось-які завдання сього 3' ізду: І/ домагатись аби соб'єднати розірвану Україну і 2/ затвердження 5-ти секретарів. т.Демерпій зіславшись на сказане попереднім промовцем розповідає про перетворення Центральної Ради з національної в краєву... а саме при першим універсалі і його вагу. Далі зупиняється дуже подробно па житті Центральної Ради і підтверджує тім тези, тік точки що і перший промовець. т.Паріжпий - зазначає тих два шляхи, па яких стояла Українська демократія: першим угодувала і коли пам кричала": геть, руки прочь" і другій коли до нас призидили, коли нас прохали... Потім він зупи- няється на значенні Московської Паради, та демократичної паради, що випов того застор, як зараз відчувається і що вони цьому всьому вип- пи, а тому як можпо скоріц іі три скипути. т.Отомановський зупиняється на полілі пародів па державні, пів- державні і зовсім не державні до яких належали і ми українці, і тих песчастьях, тих злах, які доподалось нам зазпати через це. Отомановський придиванує своє промову " я в попередній промові пама- гався вияснить чому сама українська демократія, разом з овер буржуа- зією кричать" руки геть". Він природять факти по ділу України, че- рез бажання других паній напувати... І демократично парада і Московсь на показали се і ті Установчи Збори Російські, ще пам раз покажуть як з'єднуваться демократія і буржуазія російська, це раз скажуть пам Кремова Вінніченко В час промови Отаманського в залу засідання завітав Голова Секре- таріату, Віпличенко. Його запрошують до президії і він під гучні сплески сходить на естраду і по запрошені зймає місце почесного голои-З'їзду. Потім він звертається до З'їзду з полякою за прий- ом, і в своїй промові розповідає про справу з папор молодою вла- док. Українська Державна влада стоїть на певним шляху. На нас си- пали обвинування що ми незорганізатори, але ми знали, що Росія есть складова організація із різних частин, і ми проводим в боротьбі певну лінію. Коли хвилі героїзму досягали найвищої точки, то вили- лись в наші певні вимоги. Наша перша делегація в Петрограді нічого не здобула, а тому в першому універсалі було сказано, що ми повинни взяти утворення свого життя в свої руки. Центральна Рада утворена викопавчу владу Генеральний Секретаріат. Почалась боротьба за здобуття з правовсі влади в публічно-правову владу. Цей момент по героїчності можна зріплять в часами Богдана Хмельницького, Позаяк цей момент єсть дуже важливим, треба бути осторож- ним в своїх кроках, щоб не підпасти під суд історії. Ми, нація молоденька, наші поги дуже кволі, але в цьому па- ша сила. Сила в нашій організованості, сполученості, а у нас єсть і єдність і сполученность всіх сил. Ми виявили таку державну муд- рість, котра може бути зразком для других націй. Генеральний Секре- таріат має бути поширеним, це необхідно для історії бо ми відпові- даєм за своє життя. Ідея федералізму - ідея федерації всього світа. Автономія нам потрібна, бо в своїй хаті своя правда і воля. Коли в Петрограді пам роблять перешкоди, то це збільшує самостійницьких ідей. Не можна сказати що буде через 50 років, або всі нації Росії будуть окремими державами, або вся Європа з'єднається в федерацію. Домагання самостійності в цей час, це зайва трата сил. В сьому рокові військо повинно взяти участь в державному устрої. Приходилось доказувати що українізація війська це не єть шобі- низм, це ми робили з певною думкою. Ми маємо право мати гордості. В Росії національна гордость запепала, а у нас вода служить вели- ким під'ємом./ гучні сплески./ В цей час апархії ми можемо ввести у нас лад, право, зако- ппість, в сей час запепаду зневірря. В сей час кажеться що Україна може братувати Росію / гучні сплески/ Це не хвастання, а фактичні слова других націй. Пе будемо згадувать в сей час помилок, я про те ясне, що було, есть і буде. / сплески/. Це ясне не падало з неба, а ми його досягли. Теперешній пам став ми повинни закрепити, і ми полагаємось на українське військо.В сей час бути українцем значе бути організованним / гучни сплески /.І в сей час українське вій- сько повинно зробити все, щоб закрепити здобутки.Ми не чиногоним Уряду, а Вамі товариші.Власть революційного народу треба поважати. / гучни сплески /.Але власть у революційного народу ми беремо твер до владу в свої руки. / гучні сплески/. Військо, котре стоїть на сторожі схорони країни від руйни і апар хії, повинно дбати про пайбільшу організованність. Памі Установчі Збори відбудуться нормально, коли прилучаться до Ук раїни відірвані від нас губернії.В сей час військо повинно думати про Російськи Установчі Збори, де ми повинні заявити до Росія по- випла бути федеративною.До організації вільного казацтва,Секре- таріат стаєбиться обережно. Дезаклопій і безчинства організація Його дуже бажана, де справа стоїть гарпо-там відноситься до них негативно, бо це казацтво попавши в руки куркулів можеть стати пе- безпечним елементом.Генеральний Секретаріат буде проводити орга- нізацію вільного казацтва по статуту, котрий розробляється Секре- таріатом. В сей час без рійськової допомоги Генеральний Секрета- ріат не зробить всього наміченного. / вигуки : " піддержим" гуч- ни сплески/. Слово відповіді дається товаришму Березнякові, котрий заз- начає що Генеральний Секретаріат, котрий есть дупа нашої душі, завжде може паділяться на нашу підпомогу. Під гучни сплески тов.Випіченко оставляє залу засідання те що і раніше, і не російськi Установчи Збори, не вони пам будуть уста- повлять захспи, а свої Установчі Збори, котрі як скажуть, так і буде. Далі він зупиняється на домаганнях педержавних пацій до державності, і зостірігає, по стапе тоді, коли в Росії буде монархія? Що стане тоді, коли пама автопомія буде залежить від того центра.... Він мотивує що тільки держава може забезпечить права пацій- ні.... І далі не може Україна стати державною? Він приводе факти, того що Ук- раїна багата, зможе жити сама як окремна демократична республіка... Що до федерації вона мусить трувати, але всіх пародів, державних паро- дів-республік, всіх народів Європи, а далі і всього світу... т.Збажанський - каже що хоче з'ясувати сучасний мент не собивнува- ючи попередніх промовців, про те що так помаленько з'ясували його. Він пригадує про ті перші часливи революційні дні, коли не було роздо- ру меж демократіями і як сталося... Далі проводе аналогію меж старим Урядом і Російською демократією в 1905 році пояснював Сепат, що Парсь- ки прибочники, а тепер демократія ставляче перед кожним лозупгом став- ляче слова " ПО ".. Приводе багато фактів несправедливости Російської Революційної демо- кратії, котра зборопила Фінляндії скликати Сейм... Далі приводячи факти, він боиться, аби Установчі Російськi Збори не зробили для пас те, що для ірландців в Англії... Він закликав до прані безксплачивку поки Україна не стане вільною в етнографичних межах. Далі дається по за чергою слово представнику Центрального Мусу- льманського Совіта. т.Музяфаров - " Я, счастливий товариші, що мені довелося вітати першу Ук.В.З. пів.-зах. фронту" Він далі читає видержки з постапов Во Всеросійського мусульманського Совіту, де зазначаються що постійне військо повинно бути скасовано, а пі то переведене по національному припинну... Пі пулемети, пі комісари, пі ружья не пожепуть памих салдат, «к тілько той дух національний, котрий може жити в одній пації... Далі він зупиняється на житті українських переселенців, і об випуває Парське Правительство в тому, що пано парочно патрапляло му- сульман і українців в Туркестанетих степах, але просить забути це, бо вели часто билися із-за того, що не мали куска хліба. Далі він оголосує постапову мусульманської конференції пів.-зах. фронту, що му- сульмане будуть блокуватись тільки з українцями. Збори вставать і вітать промовця гучними оплесками і криками " Слава " Одповідає Шипкарь, зазначає прихільность мусульман до українсьтва і українців. Музафаровъ плаче од радости і дякує за вітання і каже по пер- дальсть все це муслуманам, далі голова ставить запитання як бути що багато промовців, а час уходитъ, то може обмежити промовців. Але Збори одкидають і перепосят питання по сучасному менту на раніше засідання 8 Жовтня. Далі т.Глова читає телеграми од Генерального Ксмітету і приві- тання од І-го Курінья І-го Українського полку і теж привіт від хвора- го делегата... т.Левінський робить заяву від фракції ес.-дек. також змісту. Збори приймають па увагу. Далі переходять до обміркування до докладців з міст, проситься пропозиція аби поклада з місту зробит так: Докладчики збираються окремо од фронту і окремо від тилу і висо- вують по одному докладнику, а для того що докладчики стигли порозумітись одкласти сьогоднішнє засідання до 3-ої години. Збори се ухва- ляють.Об'являється перерва до 3-ої години. Збори відчиняються в 3-й години, головує т.Демченко. Для позачергової заяви од І-го Українського зап.полку т.Коваленко. Він просить Збори ухвалить резолюції про перетворення сього полку в брігаду,тоб. читає резолюцію: "Вислухавши доклад Члена 3'їзду, представника І-го Зап. Українського полку про перетворення полку в запасну брігаду і також беруче па увагу те, що в цей справі од пол- ку для Головпокомандуючого пів.зах. фронту Володченко 3'їзд вважає. Пообхідним негайно перетворення І-го Україн. Зап. полку в запасну брігаду і своїй піддержує домогання делегації перед Головпокомандую- чим пів.-зах. фронту. Збори ухвалять це одноголосно. Т.Хома Ліпчук - селянин Бердичевського повіту розповіда про селянське життя Від каже що " напсьво" похваляється училища погроми. Т.Всюк позачергово від трудової соціалістичної фракції повідомляє що полковника Кременко заарештовано і держать в жандармірський.взапи т.Везсала робить доклад од тилових гарпізовів,він каже що не варто зазначати всі ті перешкоди,котрі зазначались уже т.Випличенко. " Я не буду багато ухваляти,але скажу що ми окремо поклали ба- гато кампців на будьяки пової України. Я хочу зазначати ті перешко ди,котрі нам ставили при досягненні пятих діл.Він підкреслює що в українські соціалісти ніколи не домагались попереду реформ політич- них національних, а разом за ними і соціальних... Він пригадує про те що демократія не хотіла зрозуміти сього,бо наприклад,коли від 153 дивізії падійков лист до Оберучева,де просили падіслати україн- ців як сильної і крепкої сталли,тоси папісці поклали під сукпо, далі він зазначає що тилові гарпізопи вимогать затверження Гене- рального Комитету і пиведепя з україни не українських гарпізовир. т. Пеномпякий робить доклад од Житомірського гарпізопу. " Вітар Вас товариші від тієї української фракції совіту сол. і роз. депутатів пра котру оголосили що й зовсім не має." Далі він заз- начав що па посадах урядовців сидить дуже багато лікарів і фельд- шерів,а педовченп студенти калічат людей. Далі зазначає що в Житомірських школах прапр-ршиків є багато українців,але терплят утиски від москальів. Важко перетворити одну із шкіл в українську.Далі зазначає що пад селянами робляться ріжпи утиски з боку іптендапств,котрі розси- лаять козаків задарать все і падали майбуть веспор таких .селах .. полтавських не буде хліба. Переходят до сучасного менту. т.Серветник-зазначає діпію поведення к.д. з початку револ- ції,що йшли §§§§§ заразу революційним путем з демократіею,думаючи що будуть падалі напувати.Коли ж вони побачили що демократія стала твердо па путь домагання соц.реформи к.д. дезертирували з революції. Революція відкинула припинять Уряду буржуазного створив коаліційне куди війшли представники демократії.В коаліційному міністерстві демо- кратиї йшла па зпечні уступки буржуазія. Буржуазія ж відкідала всі початки громадських реформ. Политика коаліції привела до Корпідовща- пи. Дальше докладчик переходить до відношення демократії,§§§§§§§ §§§§§§§.§.§.§.§.§.§.§. до такого коаліційного уряду. За коаліцію также офіц. демократія. Есть ліва частина демократії, котра була проти коаліції: котра завжде йшла рука об руку з українською демократією. Тут промовець переходить до обговорення самостійнихпростувань ідей державності, указуючи на факт Балканської війни, на державний конференції війни Турції, а в тим не будучи з'єднаним федеративно побились самими. т.Левченко: говорить про-ті Отамановського, котрий кінув обвинувачення попереднім промовцям по воли скривавть чи може не розуміть того, що я вам кажу. Він приводить аргументи, котрими Отамановський старався обвинувачувать промовців: він каже, по таки твариші, як Отамановський пагатався тільки впести дезорганізацію в папу роботу./аплодисменти/. т.Безсало: " Тут нападаєть на товариша Отамановського, але я мусь підкреслити що не погляд тичії до якої палежить Отамановський. В сучасний мент тра тоже Центральний Раді, аби вона домагалась, а ми підтримаєм децентралізацію... влади на листах... / оплески/. т.Левченко впосить пропозиціїв зачинить дискуції і перейти до голосування резолюції. Збори більшість ухвалять се. т.Левченко читає резолюцію. т.БУТ – каже від Катерипославщани що вояки домагаються прилучення ії до України. Резолюції передаються до редакційний комісії. "переходят до обговорення точки м" Война і мир". Березняк – ми повинні підійти до сього питання розважливо, спокійно з розумом. Віп зупиняється на тому, кому потрібна війна, на тому, що не раз демократія домагалась пегайного припинення війни. Домагалась конференції і нічого не давалось." Як же саме спінить війну? Е таки що прямо кідарт, але... се 6666155565$ не один із гарних. Таксіж дороги певної вказати пихто не може, одно можу зазначити що тільки організованность, а не дезорганізованость мкнна спілти війну... І організацію ми можем сами, і тільки самі і пихто більше... Центральна Рад' стоїть як раз на цій дорозі. Ми повинні надії що ця організація у нас одбудеться... т.БУТ – я буду казати іменем тих, котрі вдоста сидять в шапнях. Війну тра було закінчити давно, бо з тими салдатами, котрі за раз на фронті. Далі він зазначає що в згоді Уряд є точка, котра дає право заключить мир тий держави, в котрий будуть супти, або революція, але то мир сепаратний. Далі він зазначає ту непріхільность старого пачальства котра зараз є. Потім погане становище продовольчої справи. Війну тра необхідно скінчити, не через те, що не тра воявати, а че-рез те, що не можна, але як скінчити це не скажу. Об'являється перерив до рапку. В Жовтні .Засідання розпочалось о 9½ годині ранку. на чергі дня продовжен- ня докладів про війну і мир.Промовець Ситеренко,зазначує заклик до демокра- тії всіх країн,Ради робітничих і солдатських депутатів до демократії воїх країн з лозунгом 9999 мир без анексій і контрибуцій."Чстулявання І8 Липня премходило справі миру."черешкоджувала і політика буржуазного уряду.В сей час після трех років війни ми слабі і духом і зорою,Як тепер заключити мир? Ведучи рішучу політику в міністерстві закордонних справ.В сей час припиняти війну повинни взяти"установчі Збори".Ми не повинни самі кідати фронта,бо се буде не клінець,а початок війни. вере слово тов.Стельмахович.Війна потрібна тільки тим,кому приносє пользу що кригалят " мир до подідного кінця". і ми боїмось ити в бой,коли приказ дають нам люде,котрим ми не вірям. Ми повинни держати два штика, проти ворога завышього і з тилу.Тиловий ворог необезпечайший від зуб- чішнього.крім того треба боятись небезпечи як солдати почнуть кідать фронт.Ми тільки сами можемо принести кінець війни,з'організувавшись і змін-увавшись,що побачить буржуазія і сама її закінчить. А тим ми повин- чи не рахватись з буржуазією Урядом,а з своїм Генеральним Секретаріатом. / оплески/. Промовець Отамансьовський баче в промовах суперечних причин того,що ми не можем дивитись з погляду російського,а не українського.В сей час продовження війни не зупиняється тому,що демократія Московська з'єдналася з своєю демократіею для продовження війни і проти українців.Буду говорити з погляду українців,яко народодержавного.Справа Росії програна,з нею ніх- то не рахується. Росія заплатить контрибуцію. Тепер Росія продається оп- том і в ріжницях.Залізні українські март передатись англічанам.Судо- ходство на Дніпрі передається бельгійцям.По війні Україна зруйнується і ми загинем. Виход з цього промовець бачит: політику заграничну повинен взяти в свої руки наш парламент,Центральна Рада,котра повинна домагатись миру такого,щоб Україна не була поділена.Позаяк ми з німцями не сосі- ди,"імці виксувати час не можуть.Позаяк в Австрії тільки 8 міліонів -німців,а славя більшість,то було б божевільним мислити що воїн різьмут Поділя і Волинь,збільшив славян.&&& І давши їм змогу порядкувати в ні- мецьким парламенті.Сорваники не можуть нам заборонити заключити мир з німцями,бо ми не прілегаємо до території сорваників. Безчестя тут теж не має,позаяк гійми ми не об'являли сами,а Росія,от-же,коли гине корабль, то спускають човни,сідають і тікарть щоб не попасти в водоворот.Тому і тут,коли переможуть у нас почуття українців,ми повинні спасатись.Ми по- вивали іменем Української Держави заключить мир, Коли ми не хочемо бути худобою Московської держави. Промовець перший зазначив що уже єсть балачки про мир в кост Росії, тут може бути якась реальна і темна, позаяк Росія і Україна країни колоніальні; то хоть би Україна зробилась і самостійною, то була колонією німців. Коли Америка була центральною, то Вільсона сам зробив зак- лик до миру, після ж об'явлення війни Германією цей заклик не находить так уже того ґрунту. Коли Папа зробив заклик до миру, то Білься відмовився і не дав пашпортів соціялістам на Стокгольмській конференції. Тепер єсть другий заклик демократії. Сей час ми не повинні відмовлятись і від бур- жуазного миру, але повинні йти до чого організовано. Промовець «чеховський». Війна почалась не зами і ведеться «пер кровью. Демократія пійчи не хоче. Миру сепаратного бути не може, бо про- ти цього висловлюється Російська демократія, і позаяк такий мир викличе «зі «водолі пійчу. Не буде миру і тоді, коли ми самі покінем фронт, бо це не буде миром, а капітуляцією. Мир може бути загальний, тільки на лозу-гах виголошених революцією. Крім того цей час нема виробних певних умов ми- ру, через те, мирну зараз бути не може. У нас Центральна Рада повинна вима- гати від спільних держав вироблення таких умов миру. На Установчих Збо- рах повинні бути сголосжені темні договори, а тепер має повинни утворити план демобілізації армії і українізувати південно-західний фронт. Фракція ес.-ер. вносить пропозицію прийняти балачки і приступити до оголошення резолюції. Пропозиція приймається. Т.Чалий оголошує резолюцію від фракції ес.-ер. і ес.-дем: "Російська Республіка і революція в міжнародній політиці втряли всяку вату. Тимчасове Правительство, не дивлячись на ясно поставлене в перші дні революції, щодо миру без «ексей і ко-требуцій, на основі самогизна- чення народів, не вжило до сього часу практичних, рішучих кроків до здій- снення свого гасла. А тимчасом міжнародна буржуазія в тим числі і Росій- ська, мобілізували всі сили мілітаризму, аби продовженням війни і тяжкими ударами -а фронті задушити Російську революцію, або локалізувати її, не- давши їй змоги перекинути своє поломя в Західну Європу і по всьому сві- ту. З огляду на се «ессхід»: І/ Тис-о, «ерозря-о, з'єднатись з демократіям всього світу, а «аї- перш демократіям «ародів Росії для думки, що кожний день продовження війни веде ці країни до повної економичної руйні, а Російську революцію до загибелі. 2/ Вжити всіх заходів для найскорішого скликання міжнародної соціялистичної конференції в Стокгольмі і утворення міцної солідарності міжнародного пролетаріату. 3/ Вимагати від Тимчасового Правительства, аби воно вжило всіх рішучих офіціяльних заходів пред «ашими союзниками до «егей-ого припинення війни і відкриття мир-них переговорів —а загаль-о демократичних умовах, через уповноважених від органів представництва демократії всіх «ародів,зачеплен-их вій-ор." Т.Олійник оголошує своя резольцію, котру пасля при-яття резольції ес.-ер. і ес.-д. здіймає. Позаяк подача записка до інтер-націоналіст де-кілька раз домагався слова і йому не дали його, внесена пропозиція дати йому слово. Пропозиція приймається. Інтер-націоналіст Чуприна в своїй палкій промові зазначає що за-кордо- після оголошення лозунгів революціонної демократії про мир не були послані справжні демократи, котрі б скликали конференцію, що ми й досі личимось з законами що «записав нам цар Микола. В сей час демократи повинна взяти справу миру в свої руки, скі-ути буржуазію і написати свої законы. Тільки тоді буде мир, коли в «аших руках затріщат кістки буржуазії . / описка/. Т.Отома-овський вносить резольцію від імені Союза Української Державності, до котрої приєднались козаки полку Богдана Хмельницького:" Розглянувши питання про вій-у та мир -а підстави самовизначення «ародів, без аексій і кон-требуцій, який являється газзом демократії всіх «ародів і приймаючи на увагу обставини державного ладу рослі, З'їзд українських-під-войків сачить що продовльча справа свідчить про катастрофичне стояння. В загальній державі господарського ладу й досі не має, про що свідчит і отказ селянства давати хліб в повному розмірі, і через се З'їзд бачить в цьому доказ свого до війну проведеть долі -не можна. Через те З'їзд доводить до відома вищої української I стітуції про те, що виход із утворення бого становища є як найскоріше припинення війни, ініціативи в цій справі повинна взяти в свої руки Центральна Рада." Резольція подавляючою більшістю голосів відкідається. т.Савицький ес.-ер. читає від себе резольцію, котра також З'їздом викідається. По за черговим заявам фракція трудовиків приєднується до резолюції ес.-ер. і ес.-д. По за черговим заявам фракція позапартійних соціалістів приєднується до резолюції ес.-ер. і ес.-д. Резолюція ес.-ер. і ес.-д. ставиться на голосування і приймається подавальною більшістю голосів. Т.т. Пилипович і Бондаренко вносять свої додатки до резолюції ес.-ер. і ес.-д., котрі відкидаються. Оголошується телеграма від Генерального Комітету: "Морський міністр розкрив комплектовати українцями крейсер "Святлаусоглас не сообщеній Воєн.Мин.разрішень въ двух школах прикормиково преподава- ніе на украинскомъ языкѣ. Украи.Генер.Комитет Петлера" 5-ий день засідання відчиняється с 3½ години в день, 8 жовтня. Голова Верезник. ДОКЛАДИ З МІСТ. Ленцук - циклодичків від фронту. Зазначає легкослажнє відношення народу Російського що до українства. Далі зупиняється на порожому підношенні військової влади до справ українізації, - затримування приказів і розпоряджень прихильних до українців: відання приказів всерюких зупиняється на значній організації, котрих сприйняттю в проведенні кандидатів-українців, в рімні інституції. Зупиняючись на ставні культурно-пресвітньої роботи, і зазначає пехтування національного принципу. сьому, всерду читаються всякий перекоси в проводженні в життя українцями своїх культурно-пресвітньих планів. Вистав українських не дасть робити, книжок українських не виписують, лекцій не читають. Солдати занімаються в темряві. Потрібно організувати вояків, сприяти національну свідомість, інакше голоси при виборах будуть видані Росіянам. Цорядок і дисципліна також підтримать можна шляхом українізації. В кінці виголошує славу українському нозацтву. Далі докладчик викладає домагання українців частин фронта, котрі в загали одбивають в собі ті думки, котрі уже виявились на 3' ізді 1 висловлені в принятих 3' із дом резолюціях. В кінці докладчик зазначає прикре становище фронтових частин з матеріального боку. Другий докладчик з фронту. Дідов - зазначає які перешкоди читались при українізації корпусу, коли військова влада намагалась припинити українізацію, присилали телеграми з забороною дальньої українізації, 1 коли побачили, що нічого не зроблять проти припинення українізації, старались всяким засобом урізати сю українізацію. Пропонує резолюцію що українізація військових частин 1 з' особно українського корпусу. Црийман-докладчик з фронту. Передає про перешкоди, котрі чинились в справі українізації кавалерії, як вони звертались до різних вищих інституцій і висловлює рішення кавалерії конно-гвардійського корпуса неодмінно провести українізацію кавалерії. Отомановський робить доклад про переговори з главнокомандуючим генералом Володченком по справі перетворення курінів 1-го Українського Запасного полку в запасні полки, а також до справи українізації гарнізонів. Переговори сі не до чого не довели, бо генерал Володченко не згодився на домагання делегації. Пропонує резолюцію з приводу сього, підіймаються суперечки. Голова Верезник пропонує нерозбиратись в сел справі бо се належить до компенденції Секретаріату по військових справах. Шинкарь вносить резолюцію по питанню про підняття боєвої здібності армії "про українізацію армії". Вносяться додатки. невний - щоб при Генеральному штабі на курсах було дане відповідне місто українським офіцерам, щоб українізовано було інженерські школи всіх родів зброї. Музиченко - від залізничників. Вітає з'їзд від Центрального Комітета та шляхів України залізничих, водних і інших. Росказує простановище за- лізниць, про стан організації українців на залізниці Катеринославській. Про боротьбу, котру привелось вести там, висловлює надію, що ми вжим захо- дів про охорони шляхів України. Заслухуються резолюції з приводу докладів Вс.Р.В.Д. / резолюція приймається/. Резолюція по сучасному моменту./ Резолюція приймається./ по питанню підняття боєвої здібності армії. Статніков зазначає, що пів.-зах. фронт повинен бути українським фронтом, аби військо на фронті було українізоване. Висловлює думку аби по частинах були утворені Ради. Про утворення Ради пропонує вибори проводити пофракційно, бо тільки сей шлях дасть змогу утворити Комітети на демократичних підставах. Висловлює гайку, що фронтова Рада повинна складатися при- наймні з 100 чоловіків. Що до того, що нам можуть не дати утворити Ради, тоді ми підемо революційним шляхом. Коваленко - каже, що найперше щоби підняття боєву здібність армії необхідно задовольнити її всім потрібним - одягу, їжу і т.д., Роман- да повинна вестись по українському, бо стара команда нагадує стару діючі ну. Матухна нагадує, ще про потрібу культурно-просвітної організації котрі дадуть змогу розвинути духовні здібності нашого солдата, розбуди- тий його свідомість. Далі нагадує про темноту селянсьва, з яким треба ра- хуватись. Щоб підняття організованність воїків треба поширити культурно- просвітну роботу. Вносився пропозиція припинити запис промовців і обмежити їх 10-5 і 3 хвилинами. Приймається 5 хвилин. Горбатенко каже, що боєву здібність армії не підйімем, бо воно не захоче бачити на своїх штоках братньої крови. Войнів .- нагадує, що боєва здібність може піднятись, коли організація буде демократичною, нагадує традиції запорозького війська, котрі були ціл- ком демократичними, до котрих ми повинні зараз вернутись. Нагадує приклад коли був видан приказ про розформування дівізії під час тарнопільського прориву, що полегшило противнику посунутись наперед, і нагадує що дезор- ганізація помітна не тільки серед солдат 1 вище. Бруховецький - зазначає що армія може піднятись духом, коли зна- тиме, що вживатимуться рішучі заходи до припинення війни. Шиманський висловлює побажання, щоб всі прийняли активну участь в тому, щоб З'їзд був скликан. Т.Чалий вносить резолюцію від соц.-рев. 1 соц.-демок. фракції котрі висловлюються за активну участь в скликання сього З'їзду. Вноситься пропозиція звернутись Презідіуму З'їзду до главно- командуючого, аби він видав наказ про безборотну видачу делегатам належ- них 1м коштів із частин. Засідання 9 Жовтня. Одначається о 9-йї годині. Головою ЧАЛИЙ. т.Верезняк докладає про Фронтову Раду і ту майбутню конструкцію її. Він каже що в Раді повинно бути 80 членів, з котрих 40 обрать, 40 кооп тувать. Далі він зупиняється патехніці виборів і значнім того щоб не всіх людей робирать одразу. Це дасть змогу потім косптувать та техничні сили, котри будуть необхідни... От се ці точки, котрі я ви- святив Вам на обговорення. т.Григорьєв закликає всі вибрати людей іперичних. т.Шпкарь зазначає два принципи... Не коли організації всі "удурться з підвали, се нормально, і коли з даху - на спих і не обру- птовані. Далі він погодреться тільки на тому, що на Фронтова Рада мусить бути тільки такчасова. Далі він зупиняється на принципі ви- борів_, один партійний, а другий од частини.... А саме сд дівізії. Сі люди повинни будуть іхать па місто і працювать там, а не займать- ся політикою. т.Серветник.- Не розуміє попереднього промовця, чому Рада не може займатись політикою?. Далі приводять факти, пероботоспособности і застерігав від них. т.Гудзєнко налічав три точки значіння Фронтової Ради, перша організаційна, вплив морального па паше військо, культурно-просвітне і політичне для продуктивности праці, принцип виборів мусять бути тільки партійно, бо від корпусів вибрати тут дуже важко, через те, що не організовані... а тому три вибори зробить партіяли. Об'являється перерва па 5 хвилин. Від фракції ес.-дек. Статпків заявляє що фракція ес.-дек. стоїть на принципі вибору партійного і вимагає 13 міст, од котрих попа не відмовиться від трудовиків. Радчук - що трудови фракція гиставляє два каплідати від посзапартійних. Григорьєв заявляє що ім тра 12 міст. Від ес. дек. Корчиковський що ропи вкупі з безпартійними. Від ес.-ер. Серветників с-д. 12 і тр. І.сон. фед. I, і ф.-п. I. Статпків заявляє що партія пі в якім разі не згодиться з цим. т.Перікний закликає аби між фракціями ес.-дек. і ес.-ер. не було роз' єднання піксоли, як і до сього часу, а тому закликає погодитися, усту- пивши один одному. т.Березняк - каже що не варто було погрожувать і хвастать, бо се пиколи ни до чого не доводить. Від позапартійних Ларченко - закликає до життя в одній українській силі, і не зводячи партійної боротьби. т.Чалий голова читає привітання / телеграму/ від Росукраїнсь кого З'їзду вільного козацтва в Чигирині." Росукраїнський З'їзд вільного козацтва в Чигирині вітає братів-всяків З'їзду ставлено- пого міста козачої руки, ще братерське спочуття і з великим напру- женням дивиться в вашу сторону, де будуться слава і частя України. Глова Шевченко" Не привітання Збори зустрічають оплесками. Приймається пропозиція аби презідіум падіслав їм приві- тання. Далі голова читає пропозицію аби вияснити смільки е безпар- тійним підляттям рук. Розвиваються горячі дискусії, безпартійни одмовляються підій- мати руки. Голова пропонує ес.-ер. підняти руки. Руки всі піднімають. Далі голова ставить на голосування пропозицію відносно розвир- ділення міст. Приймається більшість аби дать ес.-дек: 12, трудовикам I, / Пумпі, єздосольні викрики/. Левіньким писить пропозицію аби зробити перерву, щоб об'єднати аби презідіуми фракцій порозумілись між собою. Пропозиція прий- мається. Об'являється перерва на 10 хвилин. Чалий читає розподілення міст, ухвалене паралель презідіумів всіх фракцій таке: ес.-ер. 22, ес.-дек. 11, трудов. 2, сон.-фед. 2, і позапартійним З. Позапартійни протестують. т.Канкаль тр. закликає підтримувати се, бо тільки при уступ- ках можлива згода. Це розподілення ставиться на голосування і прий- мається більшість проти 17 при 13 утримавшихся. т.Статників - підкреслює значення того підвищення пастрок, яке сталося перед приняттям розподілення міст, і висловлює надію, що порозумівшись раз, представники і падазі підуть твердо вперед для здобуття частя вільної України. Київ. Голові Української Центральної Ради. Військовому Секретаріатові. Сьогодні 1-го Грудня 8-м Острілєцьким полком тожественно празнується перший призив першого Українського батальйона при 40 корпусі зорганізований при діяльному участі голови того-ж полку мл. ун.-оф. Івана ПОПОВИЧА при содійстві командира тої частини полковника СІДЕЛЬНІКОВА изявившого своє согласіе на перший призив зачити рідної віри і свободного Українського народу. Козаки-Українці воодушевлені обгодинішим єднанням вознися гарячу молитву ВСЕВИШНЬОМУ о мирі всього міра. В єднанні з гарячо-любимим пан-сталиновским, який своїм гарячим словом показав величіз і славу РИЛИКОЇ УКРАЇНИ шлять свій привіт і просять приєднати всіх нас с полковниками СІДЕЛЬНІКОВИМ і пан-отцем КАЛИНОВСЬКИМ до общої рідної.Українськоїсім'ї і Слава Центральній Ради. Слава Військовому Секретаріатові. Слава виликій і дорогій України. Слава. Голова Полкової Ради, Мл.ун.-оф. УПОВІЧ Голова Дивізійної Ради, Препорщикъ Писаръ Чернинь Теперь пуртуимось въ 10-му корпусі, щоб не буть намъ дуже роспороженим Голова Поповіч ПРОТОКОЛЪ святаго засѣданія делегатовъ украинскихъ и великороссійскихъ частей при участіи представителей Либаво-Рененской желѣзной дороги, проходив- шаго 12 Декабря 1917 года на станціи Городня. По открытии засѣданія, делегатами 19-го стрѣлковаго полка и свидета от ряда нер-ковъ Бадкіевскаго флота былъ предложенъ наказъ делегатамъ 19-го стрѣлковаго полка, принятый на пленарномъ засѣданіи ротъ и команды 19 стрѣ- ловаго полка 10 Декабря 1917 года, въ ряды вопросовъ, на которые означен- ными выше делегатами, было выражено желаніе получить отвѣты отъ представи- телей украинскихъ войскъ. Означенные вопросы и отвѣты изложены ниже. 6|Виднить, считается ли себя Украина въ состояніи войны съ Россіей 6|Хотя народные комиссары и объявили Украину войну, предъявленіемъ ультиматума, но Цент- ральный Украинскаго Рада и украинскій народъ не считалъ народныхъ комиссаровъ мѣтными выразителями воли всего русскаго народа, никакихъ правъ объявить войну отъ его имени Украинѣ, себя на положеніи войны съ русскимъ народомъ не считаетъ, однако переходя въ ка- комъ бы то ни было мѣстѣ границы Украины въ враждебной части, заставить украинцевъ при- тупить къ активнымъ военнымъ дѣйствіямъ. Предпринятія же до сего времени иѣри, въ ви- дѣ преданіенія къ своей границы и взрывъ моста слѣдуетъ разматривать исключительно какъ мѣру предосторожности. 7|Если считается то какія причины, не мужь лежимыхъ къ этому 7|Отвѣтъ вытекаетъ изъ отвѣта на первый вов- росъ. 8|Правда ли, что Украина из- мѣнила свой взглядъ на то, что внѣшній врагъ Украины и Россіи-смія врагъ и об- щій фронтъ къ правда ли, что она заставила сставить фронтъ безъ дѣйба. 8|Украина не измѣнила своего взгляда на об- щій фронтъ и общаго врага.Что-же казается отказа въ хлѣбѣ, то такая мѣра являлась ре- зультатомъ дикіенія ошеневъ войскъ народ- ныхъ комиссаровъ противъ Украины, и немед- ленно не оттакихъ отъ границы Украины всѣхъ безъ исключенія эшелоновъ, прибывшихъ послѣ предявленія ультиматума, мѣра эта будетъ отвѣнена. Украинцы заявляютъ, что предавженіе впередъ отъ границы ихъ частей ни въ коемъ случаѣ предпринятіе не будетъ|см.з.б| 9|Отвітъ леєнъ изъ предыдущихъ 10|Какъ смотрятъ украинцы на дѣйтельность Рады, считаютъ ли, что она отстаиваетъ ин- тересы трудового украино- го народа или Рада буржуаз- ная и идетъ противъ украино- скаго народа. 11|Кат. ли у украинцевъ жела- ніе избѣгать войны съ брат- скими русскими народами и какія приняты для предотвра- щенія братобойственной вой- ны мѣры. 12|Правда ли, что украинцы пре- лукаютъ черезъ свои терри- торіи Кернилевскія и Кале- динскія войска и въ тое вре- мя не пропускаютъ черезъ свои территоріи русскія вой- ска противъ Каледина и Керни- лева. 13|Правда ли, что украинцы не пропускаютъ желѣзноподземныхъ грузовъ, требуя уплаты за нихъ золотомъ. 14|Вмлекить настроеніе укра- инцевъ къ русскимъ. 15|Каково отношеніе украин- скаго народа къ выступле- нію Кернилевка и Каледина. 16|Правда ли, что украинцы не своему собственному почт- ну приступили къ отдѣль- нымъ сепаратнымъ перего- варамъ о заключеніи сена- ціонного мира съ Австріей. 10|Представители украинскаго народа заявляютъ, что Рада является истинной выразительницей всего трудового украинскаго народа, и вста- ить изъ крестьянъ, солдатъ и рабочихъ. 11|Отвѣтъ леенъ изъ предыдущихъ 12|Черезъ территоріи Украины пропускаются ка- зачи и солдаты, слѣдующіе на свою родину, при чемъ огнестрельное оружіе казенного образца отъ нихъ отбирается. Предвзятія же, какихъ бы те ни были, вверу- женныхъ частей по территоріи Украины не де- лаются. 13|Постановку этого вопроса украинцы считаютъ для себя всеробительной и самимъ рѣшительн- нымъ образомъ протестуютъ противъ этаго. 14|Къ русскому народу самое доброжелательное 15|Исходя изъ принципа самоопредѣленія народа, къ выступленію Кернилева и Каледина, какъ находящемуся въ преддѣлахъ Украины, укра- инскій народъ придерживается строгаго ней- тралитета. 16|Категорически отвергалъ служи о веденіи Украинской сепаратныхъ мирныхъ переговоровъ, украинцы требуютъ, чтобы миръ былъ заключенъ лишь съ вѣдома и согласія украинскаго народа. Въ случаѣ же нарушения этаго требования перадными консеквами, оставляютъ за собой 17|Какое отношение украин- 17|Украинский народ категорически требует ская наряда к украинских вейскъ къ украинцамъ,нахо- превуска укранинчихъ эплененвь на редну дящимся въ рядахъ русскихъ вейскъ. территеріях и просить не представлвть вы- дѣленію украинцевъ изъ русскихъ частей,гдѣ это выдѣленіе еще не состоялась,что свебод- не разрываются на территеріх Украини неук- раннскимъ солдатамъ. 19|Имѣл ли делегація украин- 19|Объ этом ничего не извѣстно. цевъ 6-го Декабря на стан- ціи Сновонка делегатскія коленечки. 20|Какой докладъ въ 19-мъ 20|Ничего не извѣстно. стрѣлковомъ полку отдѣла эта делегація. Пункты I-5 и 18 стьбта не требуютъ. По выясненіи вейхъ належащихъ въ настояшемъ протекалъ вопросовъ,собраніе единогласно вынесло слѣдующую резолюцію: Признавал за украинскимъ народом право на самоопредѣленіе безъ пенины чыхъ либо штыковъ,и,делегаты Украинскихъ войсковыхъ частей.19 стрѣлко- ваго полка и свидиге отряда моряковъ Валтійскаго флота и представители связь Либаво-Ренепекой холдннойдореги,выражаемъ негодованіе противъ коли- тики народныхъ комиссовровъ,направлявакцей другъ на друга два братскіе на- ряда и признаемъ,что лишь немедленное открытие Учредительнаго Всероссій- скаго Собрания,внесетъ умекеніе въ семьи вейхъ россійскихъ народовъ,и очитаемъ дальнѣйшую отеречку открытія Учредительнаго Собрания ни въ коемъ случай недопустимой. Недивели:Предсѣдатель Зобранія Инженеръ П.Мартыновъ,Атаманъ курена смер- ти Милликовичъ,Членъ куренной рады I Украинскаго курена смерти Прамор- щика Деревенке,Казакъ I Украинскаго курена смерти Александръ Ерещукъ,Пред- ставители Хорунжій I Украинскаго курена смерти Азраилъ Литвинкинъ,Членъ Кіевской гарнизонной рады казакъ Г.Левинъ.Делегатъ отъ 2 Украинскаго вей- сковаго эльху Юге-Западнаго фронта отъ Врачобне-наблюдательнаго отдѣла 57 Тилевого Закупаціоннаго пункта Григорій Ганонецъ,Сетникъ I Кіннағо Ке- зацикге Вильной Украини полка Черный,казакъ I Кіннағо Кезацикга Вильной Украины полка Прекенекъ,Казаки I Украинскаго курена смерти К.Левченко, Мельникъ,Лебедь,Имканецъ,Костенко,Барановскій,Науменко,Члены Главнаго Исполнительнаго Комитета севера духаныхъ,мистеревыхъ и рабочихъ К.Танчеръ, В.Петровъ,Украинскій комиссаръ Либ.Рам.дор.Антепенке,Членъ Генельской Ок- гр- грамады Ментухе,Представителн отъ 19 стрѣлковаго полка А.Дмитріевъ, В.Батинъ,И.Петриковъ,В.Глібовъ,Петра Якобенковъ,Я.Тиленко,И.Иванинъ,Пан- 620 фаровъ В., Картажевъ Ф., Калесниковъ, Антоновъ, Федотовъ, Хвостовъ, Коробченко, Пріѣховъ, Шыковъ, Лебедевъ, Львовъ, Епименковъ, Секелевъ, Григорьевъ, Ладневъ, Представитель Своднаго отряда моряковъ Балтійскаго моря Литаровъ, Члены сна- ского наѣзнаго комитета х. д. союза И., Гмачевскій, И. Покенко, И. Усниновъ, Съ подлиннымъ вѣрно: Предсѣдатель Собрания Поселкъ письменъ посылался на звонки Кожевникова жублено ему и незнакомый, но Велико читали. Украшены товы были отведены въ Тюль и магазин- скія на уравненіе шлибъ снача часть размѣщена, а болшиевики величайше учится со свт. Германка начали стягивались съ накидными пассажемъ, попаданы части Красногвардейцевъ и раздѣлилъ взломанныхъ державныхъ. Всегородьи МКТ начальникъ отрядовъ от моряковъ дрель, что начали ограбленіе всевозможными жеребцами и припомнились раздѣлению бывшаго въ на территаріи Финляндии имперій Европейскіхъ. Когда было получено увѣщенье, что тобъ же В.Х. болшиевики привезли къ митингу раздѣлъ публикъ сбешаго - Полюсный, когда со струйки и непониманія очевидно для невероятной музыки и силы неприятельской пробы до бастаровъ. Какъ-же поселкъ весь отбора варіантъ представительства народныхъ Клима сдорог? Комиссаръ связи Литература В. Бег."Нам тайно" По субфеддамъ мр-21 петровскій А. Кай Розімр. 95 Дов. 267 Тр. 68 Звірання Керівництва Української ради 294 Кобищеного письму. На укріпленні, куди в Києві по телеграмі Виконавчої ради №508 одругого- сім від ради Кобищеного письмо обран старший д-р. ор. Проти Єригорій Миро- Ненець, якому ще з ними доручено кинути напитання перед генеральним Секретаріатом об відмінній українців в окремих рттях, бо вони порозкидані по всьому нашому, і тюновище має національно організація. Дуже смача. Хочемо щоб було наше найзапання відено Дашова Української ради 297/187 Ковша. Скаю письмо П. Мартиновичу Меор і М.Конемаренко 14 ОКТ 1917 14 Октября 1917 АРГІТАЦІЙНО-ПРОВІЗІЙНИЙ ОФІС АРГ. ВИДАННЯ 14 Oct 1917 D.S. № 1895- Україн. Центр. Рада Одержано 12.II.1917 р. № 10389 Влад.- 19, р.№ ПРОТОКОЛ №3. Засідання об'єднаної комісії по виділенню українців від 15 Декабря 1917 року. ПОРЯДОК ДНЯ. I) Керувальний тов. КОЛОМІЙЦА. 2) Постановлення. 3) Дальнійшій робота по виділенню. I. В цей день на тов. КОЛОМІЙЦЯ, комісія уважила, що Пешковий В.Р.К., предлага- єть, обсудив всі техніческій вопроси видѣленія, немедленно проводить их въ жизнь. 2. Комиссія постановила:продолжать дальнейшую работу согласно §1. 3. I/ Распустить по ретне реверндо рату, всю отчетность по довольствию неме- дленно сдать въ хозяйственную часть кухню и певезку сдать въ обезв II-го разряда, 12-м часам 17-го сего Декабря. 2/ Надрученной команди распустить по ретне отчетность вполне законченную сдать въ хозяйственную часть, всѣ учебные уставы и прочее сдать въ пелкерую библиотеку, кухню, кеды и певезки сдать въ обезв II-го разряда. Все выше изложенное исполнить къ 12-ти часамъ 17-го сего Декабря. 3/ Обязать вздомость въ такем порядкѣ: Украинцы I ретн: Составлять 1-ую сотню изъ среднихъ седлать, 2 - "-": распологаться въ д. Сухоруково, Мартиненки 3 - "-": (на місце учеб.ком.) Вр.Ком. сотней Бездережькі - "-": мл. еф. Киїренко Терлецкій и Редакев. 4 ретн: Составлять 2-ую следнюю сотню, располагаться 5 - "-": імъ д. Варсуків.Вр.Ком. сотней Кравчукъ 6 - "-": імл. еф. Зарнёвскій, Сумской и Наймулев. 7 ретн: Составлять 3-ю сотню, располагаться въ д. Бли- 8 - "-": імъ Вр.Ком. сотней Тимошенко ил. еф. Куклярскій 9 - "-": імл. Нелівєда-Влинсерубь и Лебедевъ. 10 ретн: Составлять 4-ю сотню, располагаться въ д. Не- 11 - "-": друны, Пилипи Хереша-Датеваля, Вр.Ком. сотней 12 - "-": Анученко ил. еф. Балаба Васенке. Вр. Командующій сведенныхъ куреней КОВАЛЕНКО. 4/ Воїны сотнямъ застовить именные списки, армадурные, оттестаты на дове- льствіе. 5/ Командующимъ сотнями осмотрять не позже 17-н часамъ 16-го сего Декабря назначенные для нихъ райони; результаты ихъ результахъ есметра доклить атаману куренія КОВАЛЕНКО. 6/ 17-го Декабря въ 12 часовъ Командирамъ сотень получать изъ хозяйственн- ной части ретную отчетность, составленную изъ ретней книги, ретныхъ отчетныхъ листовъ, книжекъ арсельника и калтенаруса и рассильній, а такж-же и описи ретнаго имущества. 7/ Час-об не нарушать правильного довольствія реть 12-го пѣхотнаго ВІЛІЯ КОЛУЧАГО полка, видѣлять: 1-й сотни кухню бывшей учебной команды; 2-й сотні, кухню 10-й рети; 3-ї сотні кухни реверной рети; 4-й сотні кухню бывшую при сдиперскомъ севралін; каждой сотні по одной продуктевой певезкѣ оз 2-ми ле- нальм, въ обезв II-го разряда. 8/ Видать продуктовъ на 2 дня и авансъ въ суммі 100 руб. на каждую сотню нине райони. 9/ Командирамъ сотень получать имущества и продукты, перебежать изъ назначен- нихъ районів. 10/ Украинцамъ не обидажь въ 10 часовъ 16 Декабря началь переходить, или якъ Командиру сотен съ инженными и армадурными списками, а какже съ отчет- сметами на довольствие. Командирамъ сотень ужніх приготовить по указанію комиссіи. II/ Командирамъ сотенъ не приступія перей українцевъ, предбратъ по армаду- рнымъ спискахъ принеслово имущества, на довольствие зачислять по ретному отчетному листу. 12/ Установить связь съ куренями атаманом. 13/ На слідуючий день не середотеченню всіх українців, Командирам сечень назначить місто для обшару собранія сетин, рда имь превивести висбіретнихъ комитетовъ, артельщиковъ и каптенармусовъ. Вабори начальствующих лиц будуть прекозедени не екенчательной соорганізації украинцевъ. 14/ Українцы виділялись изь реть, останлять за собей нумерацію этихъ реть, почему ви и називаются сводними сетинами, т.к. впослѣдствія предположено развернуть каждую сеть на курень 4-хь сетеннає состава, а по этому и всь енереди отпускъвъ сокранлять по прежнему порядку. 15/ Українцы команды пока остаются на мѣстѣ, де виясення будущаго раіона ихъ распредєдения. Комиссія по виділені пелагаеть, что такий порядок дасть возможность оставшемуса 12-му пль. Великолупкому полку быстро привести сеся въ порядокъ, а українцамъ соединиться въ свои семьи. ПРИМІЧАННЯ: къ 9 3-му оставшієся люди 10-й реты переходять въ 7-ю рету; Командиру 7 реты зачислять ихь девельствіе. Председатель ПЛУМНИКОВЪ. Секретарь БЕРЕЗОВСКІЙ. ВЗРН О: Бр. И. Д. Пожевого Адвоката, Уарлєтченко- СОЛДАТИ УКРАЇНЦІ. В сей великий і важний перелом в судьбі народів Російської держави настав тревожний момент, який загрожує здобуттям великими жертвами свободи-. Опасність тим більша що безладдя і своєвілля вкралось вже і до армії, якої дальший роспад може принести неізчислими нещастя не тільки самій Россії, але і У К Р А І Н І.-. С О Л Д А Т И У К Р А І Н Ц І .-Памятайте, що удержання нового ладу в Росії є також обовязком кождого У К Р А І Н Ц Я і щоб ним звязує У К Р А І Н А велики надії на свою вільность і свободу.Навіть тоді, коли б все зовсім хитались теперішні своєдні установи,У К Р А І Н Ц І піддержуть їх,хотяб одинокі,усими своїми силами.- Зровумі"те, що тільки в згоді і дисципліні спасення. Росси і УКРАЇНИ. Памятайте, що ВИ являєтесь поколінем славних З А Д О Р О Г И І В не споганять своїми вчинками славного їх імені.Будьте" тільке самі завзятими борцями за свободу, але і давайте добрий примір другим/не Українцям/ в піддержаню дисципліни, як на службі при полку, так і в приватному життю, поза службою.- ТОВАРИШІ УКРАЇНЦІ.-. ВИ повинні опказати усьому світові, що той униженняй і позбавлений цілі поколіня всяких прав,"ХАХОЛ" уміє крістуватись свободою луше всіх,уміє й шанувати і ще другим вкаже дорогу до спасеня свободи Россії,котрий загрожує опасність.-: Взиваємо В А С , брали-У К Р А І Н Ц І, до виповнення свого нашого заклику і сподіваємось, що ВИ своїми вчинками не принесете встиду молодій УКРАЇНСЬКІЙ АРМІЇ, яка вже організуєть ся на нашій У К Р А І Н І.-. Прочитать і розяснить у всіх ротах і командах,-: ВАРНАУЛЬСЬКА УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКО- ВА (+) РАДА.-. Варнаул, 22 Мая 1917 року. ( * ) „вісні гетмана Івана Мазепи" Вірно: Голова Гармаульської Прочитав: В. Шерш ПРОТОКОЛЬ засідання дівізійної ради ІЗ Сібірської дівізії 15 грудня 1917 року. Головує Есауль Греценко. Писаремъ Войко. На повісці дня 1/о вилученні українців вз одну частину. 2/Сучасні події 3/Виборі представника дивізії до комісаріату 4/Оповнення президіуму ради 5/Вільне ковачтво. Засіданне відкриває голова ради есауль Греценко і авертається з промовою о тім що вилученню українців сильно перешкожають і ставляця вороже. З окрема ж зазначає що 49 полку частина українців вілічилаься в складі більше сотні коваків яким великоросси не дають майна,кухонь и так інш. Друге ж 51 подку вілучилось також більш сотні,яким тек не дають кухонь и т.інш. Зібранне обговоривши це питання ПОСТАНОВИЛО: не авертати уваги на те що перешкожають,зробить заклик до українців щоб вони не чекачи ласки Великороссів агрутовались всі в одну єдініць при своїх частинах. Воєнно-же революційному комитету і командному составу зробить всі заходи щоб 18 грудня було дано все необхідне майно и так інш. Зазначену революція телеграфно розіслати во всі частини дивізії. § 2. Обговоривши справу по сучасний мент ПОСТАНОВИЛИ: як захочуть вели- короссійськи виска в окрема ж ІЗ Сібірська дівізія виїхати в террито- рії України,то ім в цім не перечить,а ще й допомогти ім въ их бажанні. Тілько просимо товаришів великороссів не руинувати сел,не обирати на- ших батьків,матерей і наших дітей.Як тілько вони будуть себе так пово- дити въ нашім краю,то ніхто ни має)одбирати у їх рушниці,а щоб це було виконано послать від дівізійної ради ЦентральноТ Ради делегатів з тім,щоб ця революція була виконана. Вібрані делегати:від 3-го окремого важкого дивізіона федора Братченко,від ІІ гарматної бригади Данила Бондарчука.Крім ц'ого дорочуть презідіуму виробить наказ. § 3. Приймаючи до уваги шатке політичне становище в загалі і згідно резо- люції Корпуснин ради від 12 грудня сего року відносно заснування Комі- саріата при корпусі ПОСТАНОВИЛИ:вибрати представника від дивізії в комісарськими правами. Вибирали одноголосно 50 Сібірського стріл. полку ст. урядовьця Олінаса Вирченко. § 4. Слухали промову голови ради о доізбранні превідіума дивізійної ради на місто вибувих в корп. раду тов. пісаря Кошиця, тов. голови Бойко і тов. пісаря Пушкарського. Пользуючись правами кооптації, гблова ради пропонує обібрати 75 Сіб. полку пралорщика Шпічкіна. Зібрання промову голови ради ухвалило і такім радом тов. Пшічкін входить въ склад дивізійної ради. § 5. Сліхали промову голови ради о тім що треба було б заснувати в селях вільне кощацтво. Обговорівши це пітання ПОСТАНОВИЛИ: зверну- тись до селянъ щоб вони скликали віче на яке повинні прібутти члени дивізійної ради і познакомити селян з організацією вільного коща- тва. Голова ради, Есаула Греценко. Пісаръ Бойко. Українській Центральній Раді 15 грудня 1917 року. м Архангельсько с/п № 44 З далекі півночі плечо ми українці Архангельскої Громади своє братне щире приві- тання Українській Центральній Раді й звертаєм мось до неї за порядком як нам повинно бути одірваними далеко від рідного краю, чи належить нам одержати від Центральної Ради посвідчення /паспорти/, що ми є дійсні українські громадя- не, ча ці посвідчення Архангельска Рада має право видавати самостійно, як як багатько де котрих громадян звертаючи до Ради прохаючи бо почення на чужбині. Коли Центральна Рада має все зарегулювані посвідчення, то прохаємо, вчи- нить нам ласку, передать з добродіями ЛЕГІ- НИМ та ПОЖАРЕМ, котри ми доручаємо зверну- тись до Центральної Ради за порядом. Далі прохаємо оповістити, чи повинен бути в н. Архангельску надісланий від Центральної Ради Комисар по справам України, чи його повинна заміни- ти Архангельська Рада. Важаючи широкого успіху у Вашій роботі на корист рідній ненці України, що певні, що цілі сини Украї- ни, які стоять на молі рідної справи, будуть високо тримати працю українців з сучасним становищем бу- дуть викликати й досягнуть тих здобутків, які є най- користніші, необхідні й життєві для України. ГОЛОВА РАДИ КІСАРЬ Андрій Отъ Кавказцевъ и Донцова Мы павшіи и донцы стоямъ все отъ внешняго врага, во настоящемъ время находящихся на вашемъ Украинскомъ фронте. И видя страну зажалевшуюся анархіей номинальныхъ большихъ моллать и видятъ въ свободной стране насиліе отъ царя несоціалистовъ. Мы требуемъ немедленнаго функціонированія Учрежденного Собрания. Поддержку же его видимъ только въ національныхъ организаціяхъ. Но надежды и русатая за порядокъ въ нашихъ родныхъ краяхъ мы не имеемъ, но при цвѣтѣ Кавказа и Дона, будетъ поддержка и нашей молодой сеседке Республики Украина. Потому мы обращаемся къ ваше правительству Украины, отправить намерено насъ поле Украинизаціи войска въ наши родные края ровоз- моленности земны наше священные войны. Кільк Управління 15/12 117 года М. В. Желѣзныя Дороги ГАЛИЦІИ УПРАВЛЕННЯ Коростеня При. № 1233 СЛУЖБА ТЕЛЕГРАФА В 81 14 18 20 пять подпісной № 191 Ст. Ве. № Д. М. Киевъ Центр. Рада Генерал. Секрет. Климатъ Украини Облосний Ком. доріг України К-о Святополк Рик. Гречани Рик. воєнь Мик. Свя- тошинь М п Д.- Коростеньскій Рик. спросивъ общее собраніе районовъ Мик. отъ Клобуша до Шепетовки получили резуль- таты общаго едineniя и горячей поддержки Украинской республики отъ всѣхъ Мик. Коростеньскаго района посланіе телеграф. привѣтствія съ признаніемъ власти Центр. Ради опираясь на это Рик. постановилъ стойко держаться демократической Центральной Рады въ ея отстаиваніи на- родныхъ правъ и не зависимости -. Рик. Синищукъ,Фронтовскъ , Львовой Павлишевскій Биконецкъ-. Поліцейський відділ входження № 805 1917 р. № 364/2 КАНЦЕЛЕРІЯ Генерал-Секретарю справах військових ВЕРЖАНО 1917 р. № 364/2 ПРЕСТКОЛЬ Особого собранія солдатъ и офицеровъ Запаснаго Понтонарнаго баталіона состоявшагося 3-го числа 1917 г. Собрание было созвано для обсужденія вопроса о признаніи высшей власти въ гор.Кіевѣ и на украинѣ которой баталіонъ долженъ безпрекословно подчиняться. На собраніи присутствовали всѣ свободныя отъ наряда солдаты и офицеры. Послѣ двусторонняго обсужденія вопроса большинствомъ всѣхъ собравшихся проявил 3-е при пяти воздержавшихся ПОСТАНОВИЛИ: пріобрѣтствовать центральную раду, признавать, какъ высшій правительственный органъ въ Кіевѣ и на всѣй украинѣ, какъ строго демократическое учрежденіе избранное народомъ и признанное послѣдними военными съѣздами. Выстъ съ тѣмъ всѣ солдаты и о офицеры другихъ національностей выразили полную готовность работать въ тѣсномъ единеніи съ украинцами, предоставивъ полную свободу лицамъ не украинской національности перейти изъ баталіона въ другія части и къ своимъ мѣстнымъ воинскимъ начельникамъ и просить центральную раду переименовать баталіонъ въ Запасный украинскій понтонынй баталіонъ для обслуживанія понтонныхъ частей юго-западнаго и румынского фронта. Избрана делегація въ центральную раду въ составѣ баталіоннаго Адъютанта Пралярщика Новицкаго и солдатъ Мельника, Бондаренко и Валентинова. Для представленія настоящей резолюціи. Подп. вѣдя входящий № 816 18/III-1917 г.р. Предсѣдатель собранія: Гельфебель (Ф. Колосовскій) Секретарь ВІЛЬНЕ КОЗАЦТВО —Курінь— імені Гетьмана Петра Сагайдачного Грудня 8 дня 1917 р. № 30 Могилів-Подільський Україн. Центр. Рад. Одержано 16/ХІІ—14—16/15 Вих. — 23 р.м. ДО ВІДОМОСТІ. Маємо іспану надіслати копію резолюції, яка винесена Козацькою Радою на зборах 3-го грудня сього року. "Загальні збори Козаків Могилів Подільського Куреня імені Гетьмана Петра Сагайдачного оголошуючи звістку про відношення бойових ків до Української Центральної Ради ухвалили: 1/ Висловити повне довіртя Центральній Раді і ніслати рішучий протест проти наміру бойовиків захопити владу на Україні в свої руки, залишивши всім, що одріч Генерального Секретаріату ми, другі влади в Українській Народній республіці не признано і оцілюємо всі ма засобами боротися проти той анархії і громадянської війни яку вносять по між нас чужинці, і проти всяких контр-революційних замірів звідки вони не йшли, чи з правого чи з лівого боку. 2/ Просить Генеральний Секретаріат, як найскоріше повідовити з України те Московське військо, яке від прапором "ВОЛЬШЕВИЗМА" руйнує наш край і вносить заколот серед місцевого населення і заявити, що ми у всякий час будемо стояти на обо- роні волі нашого народу, ладу, та спокою і покла- демо для цього всі свої сили". - Отаман Куріня Писар В. Д. Зеленя НАЧАЛЬНИКЪ 5-й РАДІОТЕХНІЧНОЇ ОТДѢЛЕНІЯ ГРУППЫ ПРИЕМНЫХЪ РАДІОСТАНЦІЙ ВОЗДУШНОЙ ОБОРОНЫ П. Декабрь 10 для 1917 г. № 149 гор. Николаевъ, Херсонъ Украинскому Центральному Радѣ и Генеральному Своеобязанію по Военнымъ Дѣламъ Къ селу прилагало резолюцію общаго собранія командъ о признаніи надъ собой верховной власти Украинской Центральной Рады и полное подчиненіе поставленнымъ ею властямъ. Приложеніе: копія № 16 Начальника Радіостанцій, Транспортныхъ Почтъ Донбасса Протокол № 16 Общее собрание команды 5-ї радіостанції віта- во незалежної держави О.В.О. Председатель стаєть ряд. Насоновъ Собрание открыто въ 15год. 10 декабря 1917г. На огледі ведуть: отношеніе команды 5-ї радіо- станції къ минувшимъ политическимъ событиямъ Россійскаго государства. Поэтому поводу общее собрание команды внѣш- не слѣдующую резолюцію: На настоящемъ днѣ ведомый власти Россійская погерархія не существуетъ. Прежнее государственное надзирательство въ состоящихъ апаратахъ и граждан- ской войны. Такъ называемое "Народное коми- сариат" является защитникомъ или мѣшкій въ интересахъ въ Россіи и правительственныхъ чиновъ соотвѣтствія; что виситъ русскіе грандамы между народомъ. Власть, цели и свободы Россійского государства являются Украинахъ Центральнаго Рада Полтавской команды 5-ї радіостанціи со своимъ представителемъ пратрічукомъ Янушкевичемъ постановили: 1) признать над собой власть украинскаго Центрального Рада, а тактъ позабавшего сво воєнних і грандамских властей? 2) Письмість отримать Градоначальницю в мірі торівничих войскъ України. Свободне лангою в 18 роков. Президателль В.д. Неволин, Векремтарь д-р. Розоренк. На реформу великих приходжаний Кінайшини градоначальник Кравець П.Дзюмц Николаєвъ, Херсон. губ. 10/III 1897 року ПРЕДСЬДАТЕЛЯ РОТНАГО КОМІТЕТА "7" Декабря 1917 г. №. 87857. г. Маріуполь, Екат. р. В КІЄВСЬКУ ЦЕНТРАЛЬНУ УКРАЇНСЬКУ РАДУ Препровождаю при сеи копію протокола Общаго Обрання писарей и команды Управления Маріупольського увад- наго воинского начальника. Приложениє: протоколъ отъ 3 декабря с.г. за № 32. Предсѣдатель Ротного Комитета писарь Секретарь И. Шевченко Копія. ПРОТОКОЛ № 33 Общаго Собраний содатъ управленія Маріупольскаго уѣзднаго воинскаго начальника 3 Декабря 1917 года. На Собраніи присутствовали: писарь, ученики, прикомандированые, а также нестроевой и конвойной команды въ числѣ 60 человѣкъ изъ Общаго числа содатъ Управленія. Предсѣдательмъ общаго Собра ід избранъ писарь Шрамко,Секретаремъ прикомандированный писарь Ценатурозь. СЛУШАЛИ: ПОСТАНОВИЛИ ОТВѢТКА I. Доклад о текущемъ монментѣ Предсѣдателя Общаго Собрания писаря Шрамко Общее Собрание офицеровъ чиновниковъ и солдатъ Управленія Маріупольскаго Уѣзднаго воинскаго начальника обсудивъ докладъ предсѣдателя Общаго Собрания писаря Шрамко: ПОСТАНОВИЛО: I/Признавая единственной наивысшей властью Украинской Народной Республики Центральную Раду и ея исполнительные органы - Генеральный Секретариат, мы заявляемъ, что "сецію подчиняемся только Радѣ и Секретариату приказы и распоряженія которыхъ только исполнять. 2/Всякія распоряженія Совѣта Народныхъ комиссаровъ и его агентовъ, предлагаемые къ исполненію, помимо Генеральнаго Секретариата исполнять ни въ коемъ случаѣ не должны впредь до полученія приказа всевышнихъ властей Украинской Народной Республики, въ случаяхъ же не терпящихъ отлагательства придерживаться приказовъ Московскаго военнаго Округа, если это не противорѣчитъ интересамъ Украинской Республики. 3/ Просить Генеральнаго Секретаря по военнымъ дѣламъ о скорѣйшей высылкѣ распоряженій и приказовъ по Военному вѣдомству Украины Резолюція принята 48 голосами,2 противъ и 10 воздержавшихся. Подлинный за належними подписями. Съ подлиннымъ вѣрно: Предсѣдатель Общаго собрания писарь Секретарь И. Ценатурозь Україн. Центр. Рада Одержано 20-III-47 р. № 16574-82 Відп. „“ - 19 р. № З мешканця міжнародного дільниць земельної громади в кварталі Ва-Чора письменником вирішено, що було повинне оголошення. Єднанням на території міста Києва, у районі М.К. роблять інженер-плановий Світловодський проект, першопроект. Всі природні землі в межах мешканця передано Міністерству та о. ф. Укрвійно і Комунальний. З мешканця фону мешканця громади Степановської (С. земельного села) виконав перший Народний Планувальник Металургійно-виробничого, Спеціального Технічного комітету і Кр. За який обмеження були введені у зв'язку з виконанням планувальних робіт на території мешканця, що призводить до втрати великих державних інвестицій для своєї передбаченості. Всі землі, які були виконані у цьому районі. Голова Комітету України Комуністичного За письмо: В. Власов Секретар комітету: Н. Костянтин Овчаров (п/п) В подлинник верно: Сергей Стрельцов Копія. Геронтол № 224 Засідання Пол. Укр. Ради 4/17 квітня Муніципального палату у Львові 1917 року 1 Згідно телеграми отриманої Голови Парламентської Ради № 193, що складання З'їзду Українців Львівської Західно-органту 32 Виставки в м. Бердичеві, більшість голосів обрано на Різдво Нових предстаємників: ІІт.-Капітана Фугинського і врот. Ст. ус. ор. Пулінця Садовець, Політове Ради просять К-ри палати дозволити вислати делегатам до Вруненту і Козаків і сутокі про це на праїд. в. Бердичеві, і надав згідно приказу Скаблова Глинки № 1698 Надсилання підписи З оригіналом згідно за мієра Штрум. 836 місцевого волостного суду складеного тимчасовими Офіцерами по містах і селах прикордонної Святославської жупи, податкових офіцерів, а також заслужених членів в комісарствах Радянських поселеннях, що діяли до розпаду Волинської губернії. Працювати к-ри мають бути виконавчими. У випадку якщо будь-який з присутніх не приймає участь, то це повинно бути зафіксовано в протоколі. Терміново дозволити публічному судові проводити всі процеси і засідання залишатися на майбутнє до Ради, без сприяння з боку виконавчих органів. На користь оцінки турецької 3. Летописна справа Питання від 2/Г засідання пленуму української Ради та наявності і ротягнувся засід. рад 407 низь Ленінської партії ХІІ терміну. Засуджували діяльність голови ради партії Мироненка і тов. Власова про формування з'єдн., який вируб 27/6 в м. Кривому, звільнився членом президії пленуму до винесенної згоди резолюції на Ізоду батьківських в Росії, яке вводу нав. високоросійську. Крайнання високої країни ставок на Україні Центральному Раду і її загальний Секретаріат, який цей- цілінну- невинне покорялися. Повнова Рада постановила: не посилати своїх представників в дібіз. відомо- релюційний комитет, а також забрати з них. В. Комітету представників від укр. рот і команд, як тільки вона вийшла всеред своєї комітету. По нападу дібіз. коли, в разі як не українська нація була висвятити голоси: молодь ун. оф. 3-й кур'єнтної кри Вдовико Захарій і Чот. майор, тов. Кафпинко Валю. Засуджували діяльність Кузанкіна при повноваженнях/модних укр. рот навки. Повнова Рада постановила: з пристати дібіз. раду, щоб вона не- важно зробила українізацію дивізій 105 дібіз. і з подання двох делегацій в вечір. В. комітету виленати 84 5. Тезаю проф. Буфурков, який був побудо- но купаний в Нові Костянини для артил- тів палку, у сього разу не вернувся і за видно з листа його до проф. Мещанського що він дуже повертунтися в наш місцевий Новий Розі, і беручи на увагу, що так нам скільки видавати на сполоконь, коли можа- но-б поставити захудевузь виставку постан- леною посляти в Нов за костянини тоб. Драганка Євдокія - брой м.у. 6. Прохати командира палку дозволити видати нам документи і ефемі на проїзд в Нов інше, як їм з ними переказано 7. У зв'язку заливи тоб. Ярдевико при проводженні солдатів, коли випадаєть- в унт - офіцери, постановлено прохати кра- палку-ю додатайельну гатних командирів привозити в унтр - офіцери на більші вокалий в ротах і командах, не цитата о штатам пала. 3 приброду зали представника 5-ї купани- ної команди, тоб. Вдовенко про недостачу людей в ході і через це к-да не можа багато уважити палку/Нові Змінити стоячі 4-ми, які отримано низькі, ор 3-х команди, а не є відоме постановлено: Прохати кра палку дозволити розпараїтися, щоб 1% с 27 купань к-ди звільнили штейл. 20 к-да 8. Замовляє тоб. Теренова, який іде в отпуск, Постановление Общее собрание Священников 33" донского монастыря в Казани 14 сентября 1917 г. Д. Гама Всё собрание сожалеет, упрекает, батюшков, пастырей и всех благочестивых членов нашего Священнического собрания за то, что они не приложили должного усилия к тому, чтобы вести правильное и неподкупное служение Богу и Церкви. Направляя пастырям посторонние пороки, революционные идеи на душу, погубившиеся: преступления против вероисповедания, обвинения против церкви, вести революционную угрозу и разрушение мира. И посторонние голоса на Украине боятся, которые смотрят только на мирские интересы, а не на духовные. Всё это должно быть наказано всеми средствами, как преступление против Бога и самого христианского народа. Считаем за греховное и виновное, когда священники отступают от своего служения. Настоящие люди, которые не могут оставаться без ответственности перед Богом и Церковью. Мы требуем, чтобы все пастыри были неподкупны и честны в своих действиях. Мы также требуем, чтобы все священнослужители были готовы к служению Богу и Церкви. На здравие утром Украина !!!!!! На здравие утром Укрепление Собраніе !!!!!!!!!!!! Всегда изрѣнаторов !!!!!!!!!!!!! Председатель собрания (член) Святитель Горенков 58 Политич. відділ входящий № 2/1-І 1918 року Протест Мы, солдаты р-ва батальона ЗЗ Кропивницкой дивизии, 3-й отдельной бригады 14 декабря в.г., озлобленные убийствами и позором насилиями, которые военные власти над нами производят, несем наше возмущение против этих безобразных действий, как то: арест генерал-майора Урежинского, запрещение собираний их (неосвященных) и личностей памятников холопским улицы Русской майоре В.Каратаевым Собравшись, избранное телеграммами, разными и медленно возобновлялись, огнями, от которых мы не можем дождаться порознь. В России ее бывшие (более народа), а потому или же одни мятежные обвинения против грабежа правильного органов, каких-либо сжатия Урежинского Воронина и захвативших, имевших вмешательство в Мироцкий, признавшиеся считали его во время (такие) избраннические народы, начиная от старое время, (Когда Урежинский?) и все смиренные разговаривали Всегда рабочим руки Других. Мы требуем: а.) Народных комиссаров, виновных народе Абельмана- миляра, откуда уничтожили Литера, Райли и коты? Всякий наш ум обладает слово и заменил гражданина (войны), гниющими Великого хлеба 14. передали всей власти Урежинского вроде собравшись, имея с вашим подчинением майор, пек с Урежинским и его офицер- ными, вы, его Ленин и Г., ежедневно за границей в дни старого разговаривали, когда лучшие наши товарищи гибли за себя. Мы теперь ручки прав от они (восставших) народа и не будем революции. За зорастукт Урежинского Собравшись!!!!! Да здравствует свобода слова!!! Мостанова. Загальне зібрання представників всіх національностей стей 417-го під Луганського полку, під керуванням Далови т. Кравця, заступника коменданта м. Сєковаба і Писаря т. Козира, 16 грудня 1918 року, прийняли 19 голосів проти 2, утрималося 0. Заслухавши питання об організації в полку єдиної і твердої влади, зібрання постановило: 1. В 417-м під Луганського полку влада повинна бути передана полковій Українській Раді, в котру представники входять про порціонально від усіх національностей; Крикачі по пожну повинні будуватися на Українській і Великоруській мови; Негайно приступити до обрання Господар- ної полкової, один представник якої повинен нагодитися при полковій Раді і давати справоздачка на Збірних Ради при становищі кооперативу в полку; в склад президіума Полкової Української Ради ввійдуть: т. т. Синельників, Фугин- ський, Пойман, Суродуб і Вакманін. (Слідуєть підпис) Редовому командиру полку "Об'явить по полку для свідомці. Прийняттям наступаючого постановлення, убезпечен, що полк оприлюднений во всіх відносинах між собою, сам кожний из нас на бранці отримується з об' язливих робіт і виход для блага і процвітання Волинської України, залишає його будуть твердий і єдинотворний порядок в полку. Полковник Киприян 19/хн 917." З оригіналом згідно. Насаро Понк. Укр. Ради Гуляєв Постанова № 95 відділу Мінської Української Ради 4/17 по місту Києву поміж 17 червня 1917 року. 1. В. Філійчеву Разу одноголосно обрано членом 8/к-917 в роти Льов. за ор. Власкова Василія. Утверджено 2. В Козько колишнього полка, на місце коміса ста- рового складу, члени якій повинні повернутися в свої роти і команди, обрано в членів, з них 1 член новенько приходити і давати Раді звіт про майбутнє полка: в.р. рядовий Соботенкі Степан, 2-й мол уп. ор. Вентереттер, ряд. К-ди амолодка Григорія Мезодія, за ор. Небилицький Андрій і 1-й кози раз. Олексєнко Ігнат 3. Позбачити влада в полку перейти до полк. 18/к Утверджено Упр. Раду, а теперешні полкові представники повинні в дівізійних, корпустних і всіх інших друїх в-тос не явились виродженими воли бути шосте людей полка одноголосно постановою члено обрівати до тих усіх своїх представників з різних комітетів. Ком. гуртової організації полкової фракції упр. 8/к-917 соц. рев.-рів доручено т. Кравчу Олексію про. підготовку лекцій і розумніших звичайних-важких процесу народній упр. С. Р., а також вести всі ди в роти і ках про еропент (Впомога і Дивізія). З приводу здоби т. Непрюхенка, що сандати кінки розвідки мимо розбуджують по ротам і закликають людей закидувати в інші команди. Об'явити та а і учи тілько вивести налад і неперодумання. В роти, Рада петановника що нічого не мав право без відома і дозволу Ради брати полкових людей у рот і команд полку. за голова Ради Скительський Лисард Бушевець Постанова №94 Копія Засідання Головної Української Ради та Сєльськівської Єпілекції 417 річ. Луцького полку 14 березня 1917 року 1. Заслухавши телефонограмму Голови Укр. Води за №290 про командировку 2-х осіб в 105 дівізію для того, щоб вивести звідтіль українців для поповнення 105 дівізії, зберегти постановило необхідним командировать людей з агітаторським листом. Обрано: м-т. Кравца Олексія і Клименко Володимира. 2. Заслухавши телефонограмму Голови Карпунці Укр. Ради за № 289 про командировку 15/хв 917 в зв'язку з розпорядженням Нар. Інспекторської роботи 38-го полку, постановлено: дати людей в проекту робіт тільки в тих разі, якщо вона українізуватиметься. 3. З приходу Засідь Крапарця Головина видати йому за прошлі пару саджанок свіх побит, постановлено: одказати в прозбіт прай. Головину туди жараз в ход. часті тому зайнятий тобів нічого. 4. Заслухавши телефонограмму Голови Карпунця Укр. Ради за №288, про скликання 15/хв 917 об'єднань по повному збору на який запропоновано приїжджати представників двох Українських дібрання цілою кількістю з чого пропозиція. Наведене в кандидатів, меж всіх обрано на рід, а саме: прай. Іванішин, мол. уч. ор. Власков-Василь, мол. уч. ор. Пойманов Василь, корж в роти Рарах Ратакурін, мол. уч. ор. Громин Шпандико Іван і З куч-ки ем. уч. ор Вдовек. 5. Заслухавши телефонограмму Голова Федія. Для поповнення 105 гарматної бригади, поста новлено: Рати поповнення в 105 гарм. Бригаду зоді тільки, як прийде поповнення в полку. 101 німці дівізії, до заряду в помну Дуже мало людей. Замовлявши заявку т. Попруженко про майже становище, в якому зараз постає обоз 2-го розряду, де: Є багато коней, воїн і багато ріденього полкового майна, а людей мало, і через це майно пропадає, а вони плинуть, постановлено: прохати К-ра помну негайно зробити в тиму кінський за- нас, куди одвести всі заяви коні, а також одвезти все заявле майно полка – одночасно прийнято. Обмірковавши питання, о повнах солдат роти, і багату в цьому небезпечну фронту, 15/ХІІ 917 Бригада одночасно винесло таку постановку: 1) Прохати Корпусну Укр. Раду, щоб вона негайно зробила на весь час демобілізації армій спроши контроль на всіх близьких до фронту залишних станціях, на котрих-бі без документів не пропускали - і дали ні одного солдата і 2) щоб воєнний представник роти роз'яснив про цю постановку своїм людям. Замовлявши доплад шт.-кап. Дужинського про 2-й Український фронт південну західного фронту, одночасно встановлено: чільки пришвидшити до всіх постанов і резолюцій звіду. Голова Ради Високий Писар Дужинський Для поповнення 105 гарматної бригади, поста новлено: Дати поповнення в 105 гарм. бригаду, щоді міліція, як прийде поповнення в полку 101 пішої дивізії, бо заряд у полку буде швидко людей. Закупований заяву т. Попруженка про майже становище, в якому зараз нахо- диться обоз 2-го розділу, де є багато ко- рей, воїн і багато різновидів поживного майна, а людей мало; і через це майно пропадає, о Роки липуть, постановлено: Прохати Кра- насу негайно зробити в тиху кінцевий за- пас, куди одвести всі зайві коні, а також обвезти все зайве майно полка — одночасно прийняти. Обмірковавши питання о побічних сандат робіт і бачучи в цьому небезпеку фронту, 15/хв 917. Утвердженого. Поне. Пиндиш Закупований доклад шт.-кай. Фуринського про 2-ої Української рід південна західного фронту, одночасно встановлено: чіпки прилучитись до всіх постанов і реє- люцій дрізд. Голова Ради Олександров Писард Буримовський Постанова № 91 Васі чину Голови Української Ради м. Спілки промислових і торгових колегій 14 березня 1918 р. Замовлявши телеграфному Голові Виконавчого Комітету Української Ради за № 289 про командування зал. в розпорядженнях Нар. Сп. Комунального проекту своєї роботи 38 тисяч, повну поста новлення: дати людей в професорській роботі між іншими разом, як що вона українізується. З. В прибудову Васі Краторщика Головина видати йому за прочий пару садово- свих чобіт, постановлення: одсюдати в праців. краї. Головину можна дарувати в кол. часті тим урядовим більш ніж. 4. Замовлявши телеграфному Голові Корпусу Виконавчого Комітету Української Ради за № 289 про командування зал. в розпорядженнях Нар. Сп. Комунального проекту своєї роботи 38 тисяч, повну поста новлення: дати людей в професорській роботі між іншими разом, як що вона українізується. 5. Замовлявши телеграфному Голові Виконавчого Комітету Української Ради за № 289 про командування зал. в розпорядженнях Нар. Сп. Комунального проекту своєї роботи 38 тисяч, повну поста новлення: дати людей в професорській роботі між іншими разом, як що вона українізується. Копія. 90 Постанова. Загального зібрання представників всіх національних етапів 417-мін Луганського полку, під керуванням Ізгоїви т. Кравця, заступника голови т. Сіковава і Писаря т. Козюра, 16 грудня 1917 року, прийнято 19 голосів проти 8, утрималось 6. Заслухавши китанню об організації в полку єдиної і твердої влади, зібрання постановило: 1. В 417-мін Луганському полку влада повинна бути передана полковий Український Раді, в котру представники входять про порціонально від усіх національностей. Прикази по полку повинні розроблятися на Українській і Великоруській мові; Негайно приступити до обрання Головаро- ної полки, один представник якої повинен находиться при полковій Раді і давати справоздачання на Зібраннях Ради про становище пленодарств. в тих: в склад президіума Полкової Української Ради ввійдуть: т. м Синельників, Фурин- Вий (Лойман, Супрун) і Вахнякін. (Свідчують підписи) Ведучий командира полка "Обявити по всьому діл свідомій. Представництво настоюється постановлення, убезпечене, що полк опиниться во всіх відносинах, сам наводить його нас на враць означеності отв личних робот і виходу для білого и процвітання Волної України, залишати його будуть твердий і едукаційний перехід в полку. Полковник Пинецька 19 квітня 1917." З оригіналом згідно. Писарю Понк. Укр. Ради Фуриновський Особа Постанова № 25. Засідання Полкової Української Ради #17 та під Мурованого пам'я 17 лютого 1917 року. 1. В. Фівкіну Раду одночасно обрано членом № 25, #17 в роти Львівської ор. Власкова Василь. Взято на місце комісар ста- рового синагоги, плем'я якій повинні повернути в свої роти і команди обрано в членів; з них / плем'я новачки приходять і давати Раді звіт про ходьбову полку; в. радовий Кобетенко Степан, 2р. мол уп. ор. Венервейтса, рад. К-ди складка Лучкін Методій, 4р. еор. Математичний Андрій і 1ку кри роз. Олексієнко Іван. 2. Позама влада в полку перешла до полк. Укр. Ради, а теперешні повноважні представники в дивізійних, корпустних і в інших других Р-так не являються вирядженими волі бути моста членом полка, одночасно постанов- лено оцідвати до полку всіх своїх представ- ників з різних Комітетів. 3. Всі лужні організації полкової фракції ур. 18/24 соц. роб-рів доручено т. Кравчу Олексію про. помогти легким і розумним зверненням-бажань програму народній ур. С. Р., а також вести бей- да в ротах і к-ах про едучені, їх полку і дивізії. В приводу здоби т. Напрямленко, що солдати випине розбірки полку розбуджують по ротам і закликають людей закидуватися в інші команди. Об'єктивно на п у цих тимчасових внесків млад і непродуктивних в роти, Рада постановила: щоб ніхто не мав приймає відомості і дозволу Ради брати нагоду з рот і команд полку. за Голова Ради Власовський Микола Бучинський Послідовно На засіданні Центральної Ради вирішено: 3) Повернути тов. Полюбина Молоку, Ради тов. Сударуків, якщо вони, як і було зазначено у розпорядженні статей Вой- евого Наганняка, на місце постійної праці не повернулися. 4) Відмовити голосів обрано кандидати в президію Ради тов. Кирпиченко Микола і Гончарів. 5) Згідно з телеграмами голови Розштової Ради за 1918 року, на фронтовий з'їзд в м. Ровні депонування ук. архівних к-ди Попар Артема. 6) Засуджувати заяву тов. Шевченка про вороже відношення до української справи взагалі і з окремо до полкового Ради (в батальйоні), і вказати на те, що в канцелярії полку були свідоцтва писарів і перед це писарство діло зупинялось і навіть запитанням, чада постанова була! Звернути до Командира полку з професії, аби він притягнув до праці в канцеляріях полку офіцерів величностей, які тепер генштабу без мосади, а тим котрі вороже відносяться до Української справи. Полкова Рада запропонувала негайно залишити полк. З приводу заявки офіцерів українців в грудня на зібрання Ради, яке було скликане згідно телегра- нограли Голови ради от 28-го, за №66, котрое замінилося на зібрання всіх орієндерів українців полку, Майдова Українська. Рада звертається до всіх т.т. орієндерів Українців із замиком не чулати своєї рідної справи, а вейна засобами допомагати Винцю Майдовій Раді в її трудній в цей час роботі і зберегти кожний раз, як цього потребує діло, на засідання ради по телеронограммі Голови Ради, бо всеред і ганьба буде тим орієндерам українцям, котрі не будуть працювати як рідні сини на користь Вільної Незалежної України. Заключивши заяву тов. Лопруженко 23/т/19 про недостатку людей в обозі 2-го радр. землянини постановлено: полагти одз солдатом в 2 разрад, обезу З-го роту в істиній її емаді Голова ради ОК Дрейсіт Ілікарь Душкінсь- 9/106 23/т/19. Об'єднання нашої всіх складових і меншостей Незалежної України Засідання Палати Української Ради полку 26 грудня 1917 року. На засіданні Члени Тимчасового Замістителя Ради, який здійснював телеграфним Наглядом. 105, за 8-ю, пішов на збірнання Вик. Ради, одно голосно вирішив головою тов. Кравця Олексія. Обговорили питання про перевибори президіума Палати Ради, яке було висунено на обговорення. Виконувачів президіума Ради перет, що було пинуте полку обвинувальних в державній незаконності вини, постановлено: пролагати президіум Полк. Ради лишитись на своїм місці і надалі проводити роботу також, як до сього часу і не звертати уваги на бездогантові обвинувальних подійки позовів і навіть цих груп. Полак тов. Голови Полк. Ради тов. Сидоруків, яко виконує, оголошено в розпорядженні своїх Войськового Наглядника, на місто його близькості консейл гайового обрано тов. Кравця Олексія. Вільності голосів обрано кандидати в президіум Полк. Ради та, т.м. Кириленко Микола і Тонкарів. Згідно телеграфним полку Розповідній Ради за № 183, на фронтичний з'їзд в м. Ровно депонуван ук. сир Зурина, к-ри Токар Артем. Расштавши заявку тов. Шевченко про вороже відношення до української справи взагалі і з окрема до полкової Ради всіх офіцерів-великоробів, які щодо сину діла (З батальйон) і вказаними на те, що в канцеляріях полку бажає свідомих писарів і перед не тищереве діло зупиняють і навіть запутанову Рада постановила: звернути до Командира полку з продовженням, аби він прийшов до праці в канцеляріях полку офіцерів великоробів, які тепер генічною без посади, а тим погорі вороже відноситься до Української справи. Палатка Рада запропоновує негайно залишити полк. З приводу наявки офіцерів-українців 26 грудня на збірання Ради, яке було скликане, згідно телеграф- Мігранти Голови Ради от АВЧм. за №66, котрів залічено на зібрання без серцеря українці тиму, Павлова Українська. Рада звертається до всіх т.т. серцерів українців є запликом не пурати свої рідної справи, а вейна засобами допомагати Павловій Раді в її трудній в цей гаї роботі і зібратись кожний раз, як цього потребує сим, на засідання ради по телефонограмі Голови Ради ,всередині і напвба буде тій серцерам українцям, котрі не дуть працювати як рідні сини, на користь Вільної Живий- України. Залучавши заяву тов. Напруженко про недостатку людей в обвізі 2-го разу. Постановлено: попити сім допомоги в 2 разрад ову З° роту в повній ємаді Голова Ради О.В. Грицьк Імкарь Дуримец Голова ставить на голосування кандидатури всіх фракцій, які затверджуються Зборами. Далі т. Бондарь-Обмінний вносить пропозицію аби кооперовані члени були в тих же пропорціях як і постійні члени... З побажанням аби предста- вники були кооперовані від дівізії. Збори це ухвалить і переходять до чергової точки. т. Березняк робить доклад в справах виборів до Установчих Зборів... Він зупиняється на тому, скільки ми українці, мусимо виставити спис- ків, і каже що тільки один, за який мусят голосувати всі, далі зу- пиняється не блокуванні з перебійськими партіями і папилами... Наша куль- турно-просвітна робота і буде заключатись в підготовці до виборів в Установчих Зборах, для чого в фронтовій Раді було засновано виборче Вро- го... Далі він зупиняється на тому, що потрібно при фронти мати курси, котрі з дозволу командувачого фронтом мусят бути утворенні пегайно. Далі зупиняється на тій роботі, на її завязаності, яку прийдеться викержати, але для цього потрібні кошти. І покладає пецію до ми сами додужено ні гроша, а також використаєм час- тину тих грошей, які одлучано Урядом. Не по ми маємо повне право (далі відповідає на ряд постановлених запитань...). На запитання хто буде виставлять кандидатів, чи З'їзд зараз, чи хтось інший, каже що само собою З'їзди палажить тільки про, чим комусь нікому, а це через те, по ті, котрі писали своїх депутатів — знали що на З'їзді буде обговоруватись питання про Установчих Збо- ри. Далі зупиняється на великій відповідальності, на тій великій від- повідальності перед історією за тих людей, котрих наберем і на самих виборах... Що до думки чи можна виставлять список один для всіх фронтів на Всеукраїнському Військовому З'їзді, не погоджується через те, що вже на Руминському фронті виставлений, і ми мусимо йти тільки також з дороги. Генерал-майор Бєлевченко впосить пропозицію аби кожен рійськовий написав по-дому, щоб голосували тільки на спискі Український, а Впро фронтової Ради повинно зборать відомості про ті описки і передать війську. Для привітання бере слово представник польського війська, председатель військових поляків Пєдвідський, котрий вітає гільний український парол. Бенцар-Обмлянко: "Я думав товариші, що висловив вени думки і ван пастрії од широго серця, а разом з тим і нового українського війська... Український і польський парід були рільними і тривало ту свободу у них затвердили... Ми доремся за полю і тепер після сказаного ми гірим по обидва народи підути разом по одному ідеала вільної Польщі і вільної України / описки, прики рівят, слава. Збори довго аплодирують... Представники плями покидать Збори під гучні сплески і крик. Далі від трудової фракції бере слово в справі Установчих Зборів Єпкаря закликає до єдності всіх українських партій при виборах в Установчих Збори під гаслом Земля і воля трудовому народу. / описки/. Далі од с.-д. робочої партії бере слово ЛЕВЧЕНКО, закликає всіх їти до Установчих Зборів тільки під гасло соціалізму... Т.Лерченко, від безпартійних, закликає також до єдності і висловлює падір по єдність лем Українцям дасть перемогу... Т.Липський пригадує товаришам щоб агітували серед товаришів щоб писали по-дому листи і агітували за українські справки.) ПОГІМ зазначає що для нас настар перший сказане і горе нам коли ми його не відерим: Далі закликає під пропором черговим боротьбсь за соціалізм, бо Російські соціалісти не можуть нам закінити по ми повинніс гоюл надатної країна уважали французько с.р. Далі читає резолюція з приводу докладу т.ЧАЛАГО про лемо-кращну переду, у виборах тр.-р. Статтників заявляв по фракція ес.-дек. приєднується. Резолюція приймається одноголосно. Читається резолюція про підвищення боєспособності армії. Резолюція ухвалюється одноголосно. Збори закриваються о 4-й годині: 16 10 Жовтня 7-ий день з'їзду. Голова Березняк. Засідання розпочинається о 10 годині ранку. на порядку денному складання списків до Установчих Зборів. З промовою виступає Статників, котрий від фракції ес.-дем. заявляє, що по скільки справа виборів є дуже важлива, потрібно бути згуртованою дуже тактова нами, щоб не зрощити того, що може довести до небажаних наслідків. Радчук - від фракції трудовиків заявляє, що їх фракція бажає залучити тись з другими в справі виборів до Установчих Зборів, але бажає, щоб дали їй одно місце хоча б 1-непевне, аби уникнути тільки принцип блоку. Чалий від фракції ес.-ер. заявляє, що їх фракція буде тільки блоку- ватись з ес.-д. і дати їм місце 6-е й 11-е. З трудовиками, соціалістами- федералістами, козаками і поляками блок відкидається. Відносно блокування з мусульманськими справа не обговорена. Григорьєв позапартійний протестує проти того давання якого ми збу- лись тільки революціонер, і котре тепер взяли в свої руки ес.-ер. в своїм відношенні до других фракцій. Дідов соц.-пед. заявляє, що їх фракція має таки погляди на тактику ес.-ер. і фракція трудовиків. Ковалчук заявляє, що дуже жалкую, що ми тіж селянин, одяглися в сел- цьку саджу поділились на партії і ворогуємо одна з другою. Депомпційний ес.-ер. зазначає, що есть базиси в других фракціях аби олокувати, як рівній з річним і дати їм по одному місту, але есть Росія- ська демократія, котра може указувати на нас, що ми олкуємося в друго- буржуазніми партіями. рім того ми повинні послати таких людей, що ос- стоявали нам землю і волю, і зачитує, де були федералісти, коли ес.-ер. і ес.дек. розпікали-ксли ідеї в Установчих Зборів ес.-ер., то ми можем на много положитись, позаяк він відповідає перед своєю партією. Сларжний ес.-ер. звертається до фракції ес.-пем. що вони роздиви- лись як прихильники принципа концентрації, як дуже міцно сконцентрована фракція ес.-ер. і не виставляли великих к цьсьм домаганням. Скрижка - зазначає, що со-дем. це робітники, котрі йдуть всічас до Напування на телі, і ми не повинні з ними через те рахуватись, бо коли ми прийдем до сада, то нас запитать, кого ми послали вирішувати питання про землю і волю? Олійник больщевик і інтернаціоналіст зазначає що коли від читав українську літературу ес.-д. і ес.-ер., то бачив революційний дух тільки забудовання України, і українського трудового народу, і по інтернаціоналі- стів і больщевиків ходи їх мало, але за ними на фронти величезна сила, і во чи будуть підтримувать виборчі списки тільки тоді, коли це буде ес.-ер. Рекедо- закликає кінуги партійну боротьбу і єдиними силами йти до домоган- ня самостійної України. Радчук- трудовик вимагає щоб блок з трудовиками був тільки принци- повий, щоб їх представник був у списку хоча 25-ий. Крім того заявляв, що во- ни находять можливим блокуватись з соціалістами-федералістами і мусульма- нами, з козаками блок відкінать і читає офіціальну заяву франції трудо- виків: "Позаяк франція українських ес.-ер. в справі виборів до Російсь- ких установчих зборів відкінула блок з українською фракцією трудовиків, 1 іншими українськими політично-соціалістичними течіями цих зборів, фран- ція трудовиків рахує таке відношення ес.-ерів до справ биборів в Уста- новчі Збори шкодливим і небезпечним для інтересів всієї України, бо таке відношення розпорощує наші сили, тоді, коли ми в цей історичний мент, най- більш повинні бути одностайними і одноутніми, до чого нас закликали і відповідальні Керманичи українські справи. В нас українців в сучасний мент єсть велике політичне завдання,-се федерація. Це гасло примушує нас єд- натись і не тільки з українськими соціалістичними течіями, але і з други- ми націями в їх демократичній верслях, які тільки т римаються сього гасла. От-же франція трудовиків рахує необхідним в справі виборів до установчих зборів блокуватись усім українським соціалістичним течіям, які тримають- ся гасла федерації, щоб усі сили українського руху тут присутні, взяли саму енергійну участь в виборчій агітаційній роботі за єдиний український спи- сок кандидатів південно-західного фронту. Франція трудовиків рішуче заяв- ляє, що постанова франції ес.-ерів в справі блокування єсть помилкова і прохає президіум З'їзду цю заяву занести в протокол засідання. Голова франції трудовиків Шинкарь, писар Радчук". ЛАРЧЕНКО находить потрібним з'єднання всіх сил дов-изволення України: находить ненормальним домагання соц.-рев. на демагогичне від- ношення до других груп і партій. Його запитують які погляди соц.-позапартійних, він на це не може відповісти прямо і зазначає умовитись і оповістить. 1. Григорьев домагається прочитати свою програму позапартійних. Пропозиція приймається, він читає своє програму про земельні питання. Вноситься пропозиція що справу припинить. Пропозиція приймається. Левченко заявив що в сей час: Бойнов в справі "друглвагого орла" зазначає що коли він був ...., то по- чув що була розмова, що кореспонденти друглвагого орала вибрали від соц.- революціонерів в фронтову раду. Коли він запропонував йому щоб він по- дав до президіуму записку, але той не подав, і сам Бойнов найшов необхід- ним заявити про єе презідуму. 1 ес.-д. а коли буде єдина революційна сила неподілена на фракції ,котра б вимагала негайно землі і воли /оплески/. Ненависький ес.-д. зазначає що ес.ер. І ес.-д. повинні йти вмісті, але дивлячись на ті міста, які дають ес.-ер. ес.-декти зазначає що місце с-е е наполовину певне , а ІІ-е есть непевне і зазначає що непотрібно відкидати блоку з іншими партіями,бо треба запитати себе, кому вони відда- дуть свої міста, коли блок з ними відкінути. Зазначаючи великий вплив партії ес.-д. заявляє, що ця партія повинна мати певні міста, бо інше ес.-ер. прийдеться виставити свій окремий список, в котрому не буде міста Пєтлюри. Вноситься пропозиція припинити запис промовців. Пропозиція приймається. Слово дається попові Лукьянову, котрий зазначає, що послали нас люде не партійні, і наказували домагатись за волю України і затитував, Хіба бу- дуть в Установчих Зборах в Росії обговорювати земельне питання, а коли бу- дуть, то й кожна партія повинна мати там своїх представників. Григорьєв - позапартійний заявляє що в полках немає багато ес.-ер. а також і тут справжніх ес.-ср. немає, а тому зазначає своє бажання, щоб в списках були представники інших партій, хоть би для реклами. Одайник зазначає, що в полках хоч 1 мартовські соціалісти, але біль- ша частина їх домагається землі і волі, і коли вони побачуть в списках по- ловину не соціалістів, то не будуть за список голосувати. Левченко ес.-дек. відповідає інтернаціоналістові і зазначає що большевики і інтернаціоналісти есть якась непевна для українців частина демократії, позаяк в українських партіях ес.-дек. єсть большевикі 1 мень- шевики, а в партії ес.-ер. максималісти ес.-ери і ес.-єри, і його виступ тут есть недомислям. На промову Ск.ицкі відповідає, що селяни не повинні боя- тись панування робітників над селянами, позаяк робітники тих селян, і що во ни йдуть не до панування, а до визволення, і що в свій час нам не можлива роз'єднувати наших сил, котре поведе до реакції. І діктування волі одної партії другій не повинно тут мати міста. Матухно - заявляє, що ес.-дек. це ті, до кого йдуть ес.-ери і роб лять в них з половиною. На запитання чи є такий пункт в програмі ес.-дек., відповідає що нема, і що він виступив від свого імені. Вдовенко заявив що він ес.-ер. 1905 року, і що в частинах немає ес.-деків, і їх всього стільки, скільки тут на З'їзді, а всі інші ес.-ери. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ І СОЦІАЛІСТИЧНОГО БУДІВНИЦТВА УРСР В даній одиниці зберігання № 8 Фонд № 1046 Опису № 2 Пронумеровано 97/дев'яносто сім//129-126 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів шевченко. 3-4, 15-16, 29-30, 55-56, 62-63 75-76, 44 посилання ар. 28, 27 Документи з затухаючим текстом: 11 "декабря 1944 р. Підпис Шмаду 20.04.93 Веде ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 196 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | Під час | | | Під час | | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | видачі | повернення | | видачі | повернення | | підпис, дата | підпис, дата | | підпис, дата | підпис, дата | 8/12.10.93 Козак 17.10.94 Клименко 14.09.94 Левчук 100894 Козак 25.10.1993Клімов 2803086 ВО 14.09.94 Козак 17-08-94 Овчар 240994 Козак + Дерев ділян. 87 0994Козак - 06.10.94 Козак + 26.01.93 Козак 31.03.15 держ 0304195 Козак 24.10.95 Кр. 16-10-96 Тамо 30.10.96 Герцюк 17 17.99 Тамо 4.08.99 Тамо 12.03.99 Тамо 20.05.99 Мін 15-03-99 Тамо 26.04.99 Тамо 11-05-99 Тамо 13.85.99 Ганюк 4.08.99 Герцюк 6.08.99 Багд 20.08.99 Козак 24/08.99 Дім міне пр 19-01-2000 Тамо 02.03.96 Марк 27-02-ОПЗД 22.03.04. 25 мінс У 178401 О. 17.08.91 Деве 20.08.01,95 22.10.02 Зуп 2310.02 Зуп 4-11-02 АКС 25.12.02 Козак 24.03. Козак 25.02.03 Ур 27.03.03 Ур. 21 11.03 4 - 29-03-ОКДО 80-08-04 Д.Урт 3708.04 Козак 3-08-06 Козак 1/2 2005 В. 3.11.Серп Ур 64 01.2004 С 25.05.03 Ов 29.05.04. | | | | 17-10-98 Мін | 12-12-01-08 ход | | 24/08.99 Козак + Дерев ділян. | 08.10.05 С | | | | ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: | | :--- | :--- | :--- | | 24.11.93 Козак | Девешик | еханування (Дата) (Підпис) | | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | 17-10-03 Шт | | | | | | Друк. ЦРМ АУ при РМ УРСР. 26/VI 1967 р. Зам. 52–30.000 |