Звіт про стан навчальної та виховної роботи Київської духовної семінарії за 1916-1917 рр. Журнал педагогічних зборів та акти про обрання В. Новоденського вчителем загальної та російської церковної історії, 13.11.1918-01.02.1919, 33 арк.

Міністерство історії України народної Республіки. Міністерство культури України Народної Республіки. Всепатріотичний духовний об'єднання відділ шкільно-педагогічних. ДІЛО [Звіт про стан умови та виховання газети Київської духовної семінарії за 1916/17 р. Директор педагогічних зборів да акт про обрання ІЗ. Новоднівського училища загальних та російської церковної сефорії.] № 3 29 Київська Духовна Семінарія погаро 13 липня 1918 р. закінчено 1 лютого 1919 р. Центральний Державний Історичний Архів УРСР м. Харків на 53 арк МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УНР Звіт про стан учбової та виховної роботи Київської духовної семінарії за 1916/1917 роки. Журнал педагогічних зборів та акти про обрання В.Новоденського вчителем загальної та російської церковної історії ІЗ листопада 1918р- I лютою 1919р 23 арк. ВІДОМСТВО ПРАВОСЛАВНАГО ІСПОВІДАННЯ КІЄВСЬКА ДУХОВНАЯ СЕМИНАРІЯ ПРАВЛІННЄ 13 листопада 1918 р. № 1815 г. Києвъ По новім штатам духовних семинарій, затвердженим Паном Гетманом від 5 листопада ц.р. встановлюється посада діловода. Правління семінарії покірно просить вияснити: І/чи можливо сполучати цю посаду з посадою навчителя семінарії і 2/по якій з посад - секретаря чи діловода-повинен бути розрахован з І червня ц.р., по новим штатам, теперешній секретарь Правління, за відувавший до цеї пори діловодством по всім ділам Правління. В.о.Ректора Семинарії Інспектор Семинарії Секретарь Правління До Міністерства Ісповідань. МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ Департамент Духовності 13* листопада 1918 р. Вх. заг. № 4788 Вх. Від. № 1460 МІНІСТЕРСТВО Ісповідань Департамент Дух. Освіти. Відділ Шкільно-Педагог. Листопаду 19 дня 1918 р. № 940/3728 м. Київ До Правління Київської Духовної Семінарії. На відношення Правління Семінарії, від 13 листопаду ц/р. під № 1815, Департамент Духов- ної Освіти Міністерства Ісповідань повідомляє Правління, що сполучати посаду діловода з по- садою штатного вчителя семінарії не можливо, а належить її давати окремій особі, яка була б цілком здібна до цієї праці, або тому тіль- ки вчителю, котрий не має ніякої штатної по- сади ні в данній школі, ні в якій-небудь ин - шій. Що до платні секретарю Правління, то вона повинна рахуватись йому по посаді секретаря, а не діловода. Директор Департаменту /К. Миронов/ Начальник Відділу /С. Крамаренко/ Старший Діловод /О. Шміт/ ВІДОМСТВО ПРАВОСЛАВНАГО ІСПОВІДАННЯ КІЄВСЬКА ДУХОВНАЯ СЕМИНАРІЯ ПРАВЛЕНІЕ 29 листопаду 1918 р. № 1956 г Кієвъ Do Міністерства Ісповідань Згідно з відношенням від 17 жовтня цього року під N°43/3096 Правління семинарії має за тетв надіслати при уважній звіт про становище Київської духовної се- мінарії по михільно-педагогичній дакті за 1916/17 михільний рік. При уважні надсилалося також звіти духовних шкіл, а саме: Київо-Подільської, Київо-Св- домської, Уманської та Черкас- ької; звіти розміщені думи в загіданні Правління 1/5 шою- пагу і самоврядні резолюції МВО Виокопрісвіченства від душеподання під №42. Що ж торкається вис- новків Епархіальних Ревізій- них Комітетів на справо- зданні по економичній галузі, то їх буде надіслано до Мі- ністерства по поверненні Ревізійною Комісією. В. с. Ректора Імперської Академії Андрієвич Секреярь Правління Ст. Рушинський - I - 3 - 2 - ОТЧЕТЪ о состояніи Кіевской духовной семинаріи по учебной и воспитательной частямъ за 1916 - 17 годъ. Кіевская духовная семинарія основана въ 1817 году и такимъ образомъ отчетнымъ годомъ закончила сотый годъ своего существованія. Въ административной части она преобразована по уставу 1884 года въ октябрѣ того же года, а въ остальныхъ съ 15 августа 1885 года. А. УЧЕБНАЯ ЧАСТЬ. I. Личный составъ начальствующихъ и преподавателей, съ обозначеніемъ происшедшихъ въ немъ перемѣнъ въ теченіе отчетнаго года. Въ отчетномъ году въ личномъ составѣ произошли слѣдующія перемѣны. 1. Преподаватель нѣмецкаго языка Евгеній Фонь-Лутцау по болѣзни вышелъ въ отставку, а на его мѣсто Указомъ Св.Синода отъ 10 сентября за №11347 назначенъ преподавателемъ помощникъ инспектора Кіевской семинаріи Вла- димиръ Садовничій. 2. Второй преподаватель по кафедрѣ философскихъ наукъ Василій Петрушев- скій перешелъ на должность преподавателя въ Витебскую духовную семина- рію, а на его мѣсто по журналу Учебнаго Комитета, утвержденнаго за Оберъ- Прокурора Св.Синода Товарищемъ Оберъ-Прокурора 16 іюля, назначенъ пре- подаватель педагогики въ I-мь Кіевскомъ женскомъ училищѣ Духовнаго Вѣ- домства Григорій Поповъ. 3. Преподаватель гимнастики, членъ гимнастическаго общества въ Кіевѣ "Соколь", сынъ дворянина Евгеній Турчаниновъ, за поступлениемъ на военную службу, оставилъ должность въ семинаріи. Его мѣсто въ теченіе отчетнаго года, вслѣдствіе недостатка удобного помѣщенія для правильнаго занятія гимнастикой /семинарія временно помѣщается въ зданіи I-го женскаго училища Духовнаго Вѣдомства/, было вакантно. 4. За отказомъ отъ должности и. д. врача семинаріи преподавателя началь медицины въ семинаріи Алексѣя Городецкаго, и. д. врача семинаріи, резолю- ціей Его Высокопреосвященства, Митрополита Кіевскаго, отъ 9 сентября за -2- № 3685, назначенъ врачъ Николай Олтаржевскій. 5.Резолюціей Его Высокопреосвященства, Митрополита Кіевского отъ 22 августа за № 3331, учителемъ образцовой при семинаріи школы назначенъ Смотритель ремесленной школы при Благотворительныхъ Сулимоѳскихихъ Учрежденияхъ въ Кіевѣ Поликарпъ Шамановскій, съ ру- коположеніемъ въ санъ діакона къ семинарской церкви. 6. За поступленіемъ на военную службу трехъ надзирателей при трехъ отдѣленіяхъ первого класса семинаріи замѣстителями ихъ, согласно резолюціи Его Высокопреосвященства, Митрополита Кіевска- го, отъ 22 августа за № 3332, состояли Петръ Метелицкій, Василій Демяновскій и Митрофанъ Дусанскій. За прошедшими перемѣнами къ началу отчетнаго года началь- ствующихъ, преподавателей и другихъ должностныхъ лицъ при Кіев- ской духовной семинаріи состояло 37, именно: 1/ Ректоръ Семинаріи, кандидатъ богословія, Архимандритъ Амвросій /Полянскій/, состоящій на духовно-учебной службѣ съ 28 июля 1903 года, а въ должности Ректора Кіевской духовной семина- ріи съ 2 сентября 1906 года. 2/ Инспекторъ семинаріи, кандидатъ богословія, Архимандритъ Аполлинарій /Кошевой/, состоящій на духовно-учебной службѣ съ 1905 года, а въ должности инспектора Кіевской духовной семинаріи - съ 9 ноября 1910 года. Помощники инспектора: 3/ Коллежскій Совѣтникъ, кандидатъ бо- гословія, Павелъ Доброгаевъ /на службѣ и въ должности съ 14 мар- та 1902 года/. 4/ Коллежскій Совѣтникъ, кандидатъ богословія, Павелъ Гопцусъ /на службѣ съ I сентября 1906 года, а въ должности съ 1911 года/. Преподаватели семинаріи: а /Священнаро Писанія: 5/ Статскій Совѣтникъ, кандидатъ бого- словія, Аркадій Троицкій /на службѣ съ 1898 года, а въ должности съ 1900 года/. 6/ Кандидатъ богословія, священникъ Стефанъ Богдановичъ /на службѣ и въ должности съ 1911 года/. б /Догматическаго, основнаго и нравственнаго богословія: 7/ Статскій Совѣтникъ, кандидатъ богословія, Анатолій Макса- -3- ковъ /на службѣ и въ должности съ 1902 года/, в/Литургики, гомилетики и практическаго руководства для пасты- рей: 8/Кандидатъ Богословія, священникъ Николая Поройковъ /на служ- бѣ съ 1905 года, а въ должности съ 1908 года/. г/Церковной исторіи: 9/Кандидатъ богословія, протоіерея Пла- тонъ Петровъ /на службѣ съ 1892 года, а въ должности съ 1913 года/. д/Обличительного богословія, исторіи и обличенія русскаго раскола и сектантства: 10/Кандидатъ богословія, Статскій Совѣтникъ Николай Гумилевскій /на службѣ съ 29 августа 1902 года, а въ дол- жности съ 14 декабря 1907 года/. е/Гражданской исторіи: II/Кандидатъ богословія, Статскій Совѣт- никъ Василій Сокольскій /на службѣ съ 1898 года, а въ должности съ 1908 года/. ж/Теоріи словесности и исторіи русской литературы: 12/Канди- датъ богословія, Статскій Совѣтникъ Ксенофонть Вѣлинскій /на служ- бѣ съ 1885 года, а въ должности съ 1889 года/. I3/Кандидатъ богословія, Надворный Совѣтникъ Владимірь Ново- денскій /на службѣ съ 7 ноября 1908 года, а въ должности съ 30 ян- варя 1914 года/. з/Психологіи, начальныхъ основаній и краткой исторіи филосо- фіи и дидактики: 14/Кандидатъ богословія, Статскій Совѣтникъ Петръ Калачинскій /на службѣ съ 1881 года, а въ должности съ 1882 года/. I5/Кандидатъ богословія, Надворный Совѣтникъ Григорій Поповъ /на службѣ съ 1908 года, а въ должности съ 1916 года/. и/Физики и математики: I6/Окончившій курсъ Кіевскаго универ- ситета съ дипломомъ 2-й степени, Статскій Совѣтникъ Прхоръ Проко- повичъ /на службѣ съ 1891 года, а въ должности съ 1900 года/. I7/Кандидатъ богословія, Статскій Совѣтникъ Евгеній Рыбинскій /на службѣ съ 20 сентября 1896 года, а въ должности съ 1905 года/. к/Греческаго языка: I8/Кандидатъ богословія Алексѣй Праховъ /на службѣ и въ должности съ 1913 года/. л/Латинскаго языка: I9/Кандидатъ богословія, Статскій Совѣтникъ Павелъ Чернецкій /на службѣ съ 18 декабря 1903 года, а въ должно- сти съ 16 августа 1912 года/. м/Церковнаго пѣнія: 20/Кандидатъ Богословія, Коллежскій Совѣт- -4- никъ Павель Гощусь /на службѣ съ 1906 года,а въ должности съ 1911 года/. н/Нѣмецкаго языка:21/Кандидатъ богословія,Коллежскій Ассесоръ Владимиръ Садовничій /на службѣ съ 1912 года,а въ должности съ 1916 года/. -о/Французскаго языка:22/Кандидатъ богословія Стиліанъ Василіа- ди /на службѣ и въ должности съ 1907 года/. п/Началь медиины:23/Военный врачъ,Статскій Совѣтникъ Алексѣй Городецкій /при семинаріи съ 1886 года/. р/Гимнастики: 24/ в а к а н с і я . с/Иконописанія:25/Имѣющій право преподаванія въ среднихъ учеб- -тво ныхъ заведеніяхъ Григорій Клудкинъ /при семинаріи съ 1884 года/. т/Музыки:26/Окончившій курсъ въ Пражской консерваторіи Іосифъ Коль /при семинаріи съ 1910 года/. Прочія должностныя лица: Члены Правленія отъ духовенства:27/Протоіерей Кіево-Троицкой церкви Митрофанъ Вишемирскій /при семинаріи съ 1915 года/. 28/Протоіерей Кіево-Ильинской церкви,Кандидатъ богословія, Іоаннъ Богородицкій /при семинаріи съ 1904 года/ 29/Протоіерей Притиско-Никольской церкви,Кандидатъ богословія, Константинъ Ефремовъ /при семинаріи съ 1910 года/. 30/Духовникъ семинаріи священникъ Виталій Кулинскій /на службѣ съ 1892 года,а въ должности съ 1909 года/. 31/Экономъ семинаріи священникъ Феодосій Самойловичъ /на служ- -бѣ съ 30 апрѣля 1906 года,а въ должности съ II августа 1912 года/. 32/И.д.врача семинаріи,врачъ Николай Олтаржевскій /въ должно- сти и.д.Врача съ 1916 года/. . 33/Почетный блюститель по хозяйственной части /вакансія/. Сверхъ того,при семинаріи состояли:34/учитель одноклассной образцовой школы /церковно-приходской /діаконъ Поликарпъ Шаманов- скій и три замѣстителя надзирателей за воспитанниками I-го класса семинаріи:35/Петръ Метелицкій,36/Василій Демяновскій и 37/Митро- фанъ Дусанскій. Всѣ поименованныя должностныя лица,за исключеніемъ членовъ Правленія отъ духовенства и почетнаго блюстителя по хозяйственной -5- -борон насти, получаютъ содержаніе, присвоенное занимаемымъ ими должностямъ. Нѣкоторые изъ штатныхъ преподавателей, сверхъ своихъ прямыхъ обязанностей по семинаріи, проходили въ отчетномъ году и другія дол- жности. Такъ въ самой семинаріи Ксенофонть Вѣлинскій /св 13 іюня 1908 года/ состоялъ членомъ Правленія по распорядительнымъ собрані- ямъ; преподаватель священникъ Николай Поройковъ состоялъ Секрета- ремъ Правленія /св 21 августа 1909 года/ и членомъ распорядительныхъ собраній /св II сентября 1910 года/; Алексѣй Праховъ преподавалъ еврейскій языкъ; Прохоръ Прокоповичъ завѣдывалъ физическимъ кабине- томъ; Василій Сокольскій былъ библіотекаремъ семинаріи; священникъ Виталий Кулинскій былъ законоучителемъ образцовой школы при семи- наріи; Владимірь Садовничій завѣдывалъ ученической библіотекой, а по- мощникъ инспектора Павелъ Гонцусъ - библіотекой учебныхъ пособій; Прохоръ Прокоповичъ былъ кассиромъ ссудо-сберегательной кассы при семинаріи; Помощникъ Инспектора Павелъ Доброгаевъ состоялъ казначе- мъ Петро павловскаго Попечительства о бѣдныхъ воспитанникахъ семи- наріи, а преподаватель Павелъ Чернецкій - секретаремъ этого попечи- тельства. Внѣ семинаріи: Ректоръ Архимандритъ Амвросій состоялъ постоян- нымъ членомъ Киевскаго епархіальнаго Училищнаго Совѣта и членомъ ученической комиссіи при означенномъ совѣтѣ, а также членомъ совѣта въ госпитале № 4 Всероссійскаго Союза Городовъ при Киевской духовной міна семинаріи; Прохоръ Прокоповичъ преподавалъ физику и математику въ Киевскомъ художественномъ училищѣ. 2. Общія свѣдѣнія о ходѣ преподаванія предметовъ учебнаго кур- са съ указаніемъ нѣкоторыхъ частностей, заслуживающихъ вниманія Центральнаго духовно-учебнаго Управленія. Непосредственное наблюдение за ходомъ преподаванія наукъ въ семинаріи имѣло, во исполненіе §28 семинарскаго устава, Ректоръ семи- наріи. Съ этой цѣлью онъ посѣщалъ уроки наставниковъ, слушалъ ихъ объясненія и отвѣты учениковъ и располагалъ всѣхъ къ должному испол- ненію своихъ обязанностей. Наблюдая за ходомъ преподаванія, Ректоръ слѣдилъ за успѣшнымъ и своевременнымъ выполненіемъ программъ препо- давателями. -6- Въ отношеніи классныхъ занятій отчетный учебный годъ, подобно прошлому, не былъ нормальнымъ. Взятое 17 сентября 1914 года, въ силу военныхъ соображеній, зданіе семинаріи подъ госпиталь для раненыхъ войновъ, оставалось подъ этимъ госпиталемъ. Семинарія помѣщалась въ зданіи I-го женскаго училища Духовнаго Вѣдомства. Правда, учебныя занятія во всѣхъ классахъ начались своевременно, съ 1-го сентября, но продолжались не одинаково въ обоихъ полугодіяхъ; въ первомъ полугодіи въ 6-мъ классѣ производились правильно все время до Рождества, зато во второмъ полугодіи, по военнымъ обстоятельствамъ и въ силу дороговизны продуктовъ и матеріаловъ и рабочихъ рукъ, занимались на второй недѣлѣ Великаго поста; послѣ этого производились экзамены. Въ I-5 классахъ учебныя занятія велись въ первомъ полугодіи до 12 ноября, во второмъ полугодіи до 1 апрѣля. Учебный годъ такимъ образомъ былъ сокращенный, что, конечно, не могло не отразиться на прохожденіи учебныхъ курсовъ. Правда, благодаря приложеннымъ усилиямъ со стороны преподавателей и воспитанниковъ, а также задаванія на домъ воспитанникамъ I-5 классовъ на время перерыва въ занятіяхъ, особенно большого вреда въ занятіяхъ не вышло, по большинству предметовъ программа почти полностью пройдена, по крайней мѣрѣ въ главныхъ частяхъ, но все же поневолѣ приходилось дѣлать сокращенія и пропуски, вслѣдствіе недостатка времени. Въ частности, по Священному Писанію Ветхаго Завѣта въ I-4 основныхъ отдѣленіяхъ, не смотря на значительное сокращеніе учебныхъ занятій, программа по Св. Писанію въ I-4 основныхъ классахъ пройдена лишь съ обычными сокращеніями. Наибольше сокращеній, какъ обычно, пришлось сдѣлать въ 3-мъ классѣ: именно сокращено пройдены книги Притчей, Екклесіастъ и Пѣснь Пѣсней. Книга Псалтирь пройдена довольно основательно; значительное количество псалмовъ /всѣ мессианскіе и другіе важнѣйшіе по содержанию/ внучено наизусть съ обстоятельнымъ объясненіемъ. Въ I-мъ классѣ сокращенія сдѣланы при изученіи Второзаконія. Въ остальныхъ классахъ программа пройдена полнѣе, чѣмъ это дѣлалось обычно. Мессианскія и другія важнѣйшія въ догматическомъ или нравоучительномъ отношеніи мѣста священныхъ книгъ внучивались наизусть. Учебниками служили тѣ же рекомендованныя Ученымъ Комитетомъ при Св. Синодѣ пособія, какія употреблялись и въ прежніе годы. Въ параллельныхъ отдѣленіяхъ минувшій 1916/17 учебный годъ -7- прошелъ при неблагопріятныхъ условіяхъ, вслѣдствіе сокращенія его по обстоятельствамъ военнаго времени. Тѣмъ не менѣе только во II-мъ классѣ пришлось оставить безъ изученія нѣкоторыя книги, именно: 2-ю и 3-ю книги Ездры и Маккавейскія книги. Въ остальныхъ же клас- сахъ пройдены всѣ, положенныя программой, книги съ небольшими лишь сокращеніями въ нѣкоторыхъ изъ нихъ. Особенно обстоятельно пройденъ курсъ III-го класса, въ частности книга Іова и Псалтирь. Нѣкоторыя мѣста изъ книги Іова, какъ напр., вся 3-я глава, изучены наизусть. Многіе мессіанскіе псалмы, какъ напр. 8-й, 21, 44, 86, 109-й, также цѣ- ликомъ внучены наизусть, а изъ другихъ псалмовъ усвоены точно та- кимъ же образомъ важнѣйшіе отдѣлы. Во всѣхъ классахъ чтеніе и изу- ченіе текста сопровождалось обстоятельнымъ истолкованіемъ, причемъ пособіями въ этомъ случаѣ служили: въ 4-мъ классѣ - святоотеческія толкованія, толковая библія Лопухина, учебныя руководства Спасскаго и Хергозерскаго; въ 3-мъ классѣ - святоотеческія творенія, толковая библія Лопухина, толкованія на пареміи Еп. Виссаріона, на Псалтирь - Еп. Палладія и Орды и другія. Во 2-мъ и I-мъ классахъ учебныя руко- водства Афанасьева и Хераскова, толковая Библія и другія. Въ епархіальномъ отдѣленіи I-го класса программа пройдена полностью, однако послѣдніе отдѣлы ея преподаны съ сокращеніемъ, вслѣдствіе недостатка времени. По Священному Писанію Новаго Завѣта въ 6-мъ классѣ пройдены соборныя посланія и посланія апостола Павла, нѣкоторыя /пастырскія/ съ сокращеніями; апокалиписись не проходился за недостаткомъ уроковъ: классныя занятія, по обстоятельствамъ военнаго времени, прекратились въ началѣ Великаго поста, а далѣе производились экзамены. Въ V-мъ классѣ программа пройдена вся, за исключеніемъ книги Дѣяній Св. апостоловъ, каковая пройдена съ небольшими сокращеніями, главнымъ образомъ касающимися подробностей путешествій Апостола Павла. По общей церковной исторіи въ 4-мъ классѣ пройденъ курсъ съ небольшимъ сокращеніемъ, а именно,- выпущенъ былъ отдѣлъ о состоя- ніи богослуженія въ первомъ періодѣ исторіи христіанской Церкви, такъ какъ свѣдѣнія изъ этого отдѣла могутъ быть усвоены воспитан- никами еще изъ другихъ предметовъ, преподаваемыхъ въ семинаріи,- литургикки и церковной археологіи. Курсъ церковной исторіи въ 4-мъ классѣ законченъ былъ исторіей Вселенскихъ соборовъ. Такъ болышею -8- частью заканчивался курсъ и въ мирное время, когда занятія шли нормальнымъ порядкомъ. Въ 5-мъ классѣ курсъ общей церковной исторіи былъ пройденъ безъ пропусковъ до послѣдняго отдѣла, т.е. до исторіи новыхъ западныхъ сектъ. Этотъ отдѣлъ не былъ пройденъ за недостаткомъ времени и,кромѣ того, потому, что свѣдѣнія, входящія въ этотъ отдѣлъ, преподаются воспитанникамъ семинаріи въ Обличительномъ богословіи. Въ 6-мъ классѣ по русской церковной исторіи пройденъ былъ весь курсъ за исключеніемъ нѣсколькихъ §§ Синодальнаго періода. Всѣ свѣдѣнія изъ опущенныхъ отдѣловъ были изложены ученикамъ въ краткомъ видѣ устно и заданы для успвѣнія во время послѣднихъ уроковъ. Совершенно опущенъ былъ отдѣлъ о русскомъ расколѣ, такъ какъ свѣдѣнія о расколѣ преподаются воспитанникамъ на урокахъ Истории отвазованій и обличенія Раскола. Учебникомъ по Общей церковной исторіи для 4-го и 5-го классовъ служила книга Евграфа Смирнова, а по исторіи Русской Церкви для 6-го класса - книга П. Знаменскаго. Эти учебники в настоящее время не соотвѣтствуютъ новымъ программамъ по Церковной Исторіи, присланнымъ Учебнымъ Комитетомъ въ началѣ истекшаго учебнаго года. Поэтому нѣкоторыя свѣдѣнія, внесенные новой программой въ курсъ общей церковной исторіи, напр., о Сиро-халдейскихъ христіанахъ, о Румынской Церкви и др. пришлось сообщать воспитанникамъ устно. При прохожденіи исторіи Русской Церкви, за отсутствіемъ учебника, приспособленнаго къ новой программѣ, пришлось придерживаться прежняго дѣленія Исторіи Русской Церкви, принятаго въ учебникѣ Знаменскаго, на 5 періодовъ, вмѣсто 3-хъ, какъ это указано въ новой программѣ. Письменныхъ работъ по Церковной исторіи было исполнено воспитанниками: 5-го класса - двѣ домашнихъ и одна классная, и 4-го класса - одна домашняя. Догматическое богословіе въ отчетномъ году преподавалось примѣнительно къ новой программѣ, утвержденной Св.Синодомъ /по опредѣленію отъ 14 января - 6 февраля 1915 года за № 306/. Преподаваніе велось по тому же самому учебнику /Митроп. Макарія/, но съ дополненіями и разъясненіями, которыя и раньше по собственной иниціативѣ дѣлались преподавателямъ, а теперь опредѣленно и настойчиво указываются въ программѣ и объяснительной къ ней за- -9- піскѣ.Конечно,методическія указанія не могли быть осуществлены въ полномъ ихъ объемѣ и совершенствѣ въ отчетномъ,исключительному по обстоятельствамъ военнаго времени,учебномъ году:осуществленіе ихъ требуетъ дальнѣйшей работы.Программа пройдена почти полностью вся. Сочиненій по Догматическому богословію написано четыре:въ 5-мъ классѣ - два /одно домашнее и одно классное/;въ 6-мъ классѣ так- то также два /одно домашнее и одно экзаменационное/. Курсъ Нравственнаго богословія,въ отличіе отъ курса Дог- матическаго богословія,проходился примѣнительно къ старой про- граммѣ;изъ новой же программы брались тѣ вопросы,которыхъ нѣть въ старой.Главнымъ препятствіемъ къ примѣненію новой программы при прохожденіи курса нравственнаго богословія служило отсутствіе под- ходящаго къ программѣ учебника,а также обусловленное обстоятель- ствами военнаго времени отсутствіе пособій и вообще книгъ.Новая программа отчасти по содержанію,а особенно по распредѣленію под- лежащаго усвоенію матеріала,существенно отличается отъ прежней; поэтому пользоваться при прохожденіи ея какимъ-либо изъ существую- щихъ руководствъ по Нравственному богословію,составленныхъ примѣ- нительно къ прежней программѣ,не представляется возможнымъ:тоже препятствіе сохранить свою силу и въ слѣдующемъ году.Методическія указанія объяснительной къ программѣ записки,которыми преподава- тель раньше руководился,теперь особенно примѣнялись имъ при про- хожденіи курса Нравственнаго богословія.Программа пройдена почти въ томъ же объемѣ,какъ и въ прежніе годы:остались непройденными 3 и 4 главы 2-й части программы /прежней/.Сочиненіе по Нравствен- ному богословію написано одно /домашнее/. Основное богословіе. Начавши общими вопросами о религіи,ея сущности,разобравши психологію религіозности по даннымъ русской поэзіи /сборникъ "Вол- ны Вѣчности въ русской художественной литературѣ"/,написавши изъ этой области даже сочиненіе,- къ слову -не у всѣхъ удовлетворитель- ное-"Религіозная потребность человѣческаго существа,какъ доказа- тельство необходимости религіи",-по даннымъ русской художествен- ной литературы/,воспитанники прошли отдѣлъ о естественныхъ рели- гіях.Затѣмъ подробно остановились на теоріяхъ происхожденія міра, человѣка,на характеристикѣ ветхозавѣтной религіи,на теоріи чуда, на Высочайшей Сущности христіанскаго учeнія,на Личности Богочело- -10- віка, на психології Апостолов, міровому значенні християнства і тео- логіях богодухновенности священных писателей. Преподаватель старал- ся винести исправить односторонности учебника арх. Августина своими объе- яснениями, настаивая, напримѣръ, на возможности смягчить расхождения в Библіи и науки. Однако, большинство учеников оказались приученными не столько мыслить вслѣд за преподавателем, сколько - вмучивать страницы трудного для многих из них учебника. Воспитанники от- части переживают период рационалистического отношения к вопро- сам христианской веры. Поэтому им иногда очень трудно бывает усвоить некоторые положения апологетики. Такъ было, напримѣръ, съ формулой чуда: "это есть явление сверхъестественное, но не противо- доп естественное". Привыкши думать, что чудо есть явление только сверх- -действенно естественное, они въ доказательствахъ непротивоестественности чуда нашли пищу своему рационалистическому состоянию: что поддерживалось доп фідской верой и было только привычнымъ - обнаружило свою слабость. Жизненного, проникновенного, восприятия вопросовъ вѣры, повидимому, мало. Обличение раскола и сектантства и Обличительное богосло- вие. Въ 5-мъ классѣ была изучена история раскола старообряд- чества и сект - духоборческой, молоканской, хлыстовской и скопче- ской. Въ 6-мъ классѣ по обличению сектантства пройдена история штундо-баптизма и адвентизма и подробное обличение этихъ сект. Въ 6-мъ классѣ по обличительному богословію изучены и раз- обраны особенности исповѣданій: католическаго, лютеранскаго и ре- форматскаго, а также даны общія свѣдѣнія объ англиканскомъ испо- вѣданіи. Пропуски при прохожденіи программъ по указаннымъ предме- тамъ, вольдствіе сокращенія учебного года, сдѣланы были неболь- шіе; зато часть программъ въ концѣ года была повторена. Для практическаго ознакомленія съ пріемами противосектант- -ской полемики воспитанниками 6-го класса, под руководствомъ пре- подавателя, было приведено примѣрное противосектантское собесѣдо- ваніе на тему о почитании святых. Преподаваніе литургии, гомилетики и практическаго руковод- -ства для пастырей велось по программамъ, изданнымъ Св. Синодомъ, по - II - 9 указанію приложенныхъ къ нимъ объяснительныхъ записокъ. Все положен- ное программами, въ истекшемъ учебномъ году пройдено по принятымъ учебникамъ, а именно: литургика /въ 5 классѣ при 3 урокахъ въ недѣ- лю /по учебнику Лебедева; практическое руководство для пастырей /въ 6 классѣ, при четырехъ урокахъ въ недѣлю /по учебнику Нечаева; тео- рія гомилетики /въ 5 классѣ при двухъ урокахъ /по учебнику Еаво- рова, а изученіе проповѣдническихъ образцовъ /въ 6 классѣ при двухъ урокахъ/по христоматіямъ Поторжинскаго, Булгакова и Зарницкаго. Преподаваніе гомилетики носило по преимуществу практическій характеръ; воспитанники пріучаемы были къ произнесенію импровизацій; воспитанники 5 класса съ 4-й недѣли Великаго Поста производили съ классной кафедры заученные образцы, а воспитанники 6-го класса - проповѣди собственнаго составленія, сначала съ помощью плана, а по- томъ и безъ плана, при чемъ темы для воспитанниковъ 6 класса дава- лись въ первой половинѣ учебнаго года -наканунѣ урока, а послѣ Рож- дественскихъ каникулъ за 10 - 15 минутъ до произнесенія воспитан- никами поученій. На экзаменѣ всѣ воспитанники 6 класса вполнѣ удовлетворитель- но производили экспромты на предложенные темы послѣ приблизитель- наго 10-ти минутнаго обдумыванія. Воспитанники 6 класса обоихъ от- дѣленій неопустительно проповѣдовали слово Божіе въ воскресные и праздничные дни въ семинарскомъ храмѣ, въ двухъ храмахъ Михайлов- скаго монастыря и въ 4-хъ приходскихъ церквяхъ гор. Киева. Всѣхъ проповѣдей въ истекшемъ году произнесено воспитанниками свыше 150. Воспитанники производили проповѣди и собственнаго составле- нія и печатныя. Проповѣди предварительно просматривались преподава- телемъ гомилетики и одобрялись къ произнесенію ихъ. Проповѣди, пред- назначаемыя къ произнесенію въ Михайловскомъ монастырѣ, представля- лись, по просмотрѣ преподавателемъ и за его подписью, настоятелю мо- настыря Преосвященному Епископу Никодиму. и производились по полу- ченіи отъ него благословенія. Воспитанники-проповѣдники предварите- льно выслушивались преподавателемъ гомилетики за нѣсколько дней или наканунѣ произнесенія. Преподаватель настоячиво рекомендовалъ воспитанникамъ производить поученія безъ рукописи, и не было ни одного воспитанника, который бы рѣшился видти на амвонъ съ тетрад- кой. - 12 - Въ истекшемъ учебномъ году воспитанники 5 класса писали одно сочиненіе по гомилетикѣ и одну проповѣдь теми, одобреныя Правленіемъ семинаріи, а воспитанники 6 класса написали по двѣ домашнихъ проповѣди и одну проповѣдь-экспромптъ на теми, одобрен- ныя Ректоромъ семинаріи. Какъ домашнія проповѣди, такъ и экспромптъ написаны воспитанниками въ общемъ удовлетворительно. По алгебрѣ. Въ I классѣ во всѣхъ отдѣленіяхъ по алгебрѣ было пройдено: 1/Предметъ начальной алгебры, основныя формулы и знаки; 2/алгебраическія дѣйствія: приведеніе, сложеніе, вчитаніе, умноженіе и дѣленіе алгебраическихъ количествъ; дѣйствія надъ алгебраическими дробями. Примѣры и задачи давались изъ сборника алгебраическихъ задачъ Шапочникова и Вальцова. Отдѣлъ объ урав- неніяхъ первой степени съ однимъ неизвѣстнымъ не былъ пройденъ за недостаткомъ времени. Во 2 основномъ классѣ по геометріи было изучено: 1/введеніе въ геометрію, 2/углы, 3/треугольники и многоугольники, 4/перпенди- куляры и наклонныя, 5/параллельныя прямые; 6/параллелограммы и тра- пеція, 7/окружность, 8/измѣреніе величинъ, 9/измѣреніе угловъ по- мощью дугъ. Задачи по геометріи давались главнымъ образомъ, на построеніе - приложенныя къ учебнику элементарной геометріи Кисе- лева. По алгебрѣ въ томъ же классѣ было пройдено: 1/уравненія пер- вой степени съ многими неизвѣстными, 2/возвышеніе въ степень и из- влеченіе корней, 3/уравненія второй степени съ однимъ неизвѣстнымъ. Примѣры и задачи давались изъ сборника задачъ Шапочникова. Въ 3 основномъ классѣ по геометріи было изучено: 1/о подобіи треугольниковъ и многоугольниковъ, 2/о пропорціональныхъ линіяхъ, 3/о числовыхъ зависимостяхъ между элементами треугольника и дру- гихъ фигуръ, 4/о приложеніи алгебры къ геометріи, 5/о правильныхъ многоугольникахъ, 6/о вычисленіи длинъ окружности и ея частей, 7/ объ измѣреніи площадей, 8/одрямиыхъ и плоскостяхъ, 9/о многограни- кахъ, 10/о круглыхъ тѣлахъ. Задачи давались преимущественно на вы- численіе. По недостатку времени тригонометрія не изучалась. Во 2 параллельномъ классѣ по алгебрѣ пройдены отдѣлы: рѣ- шеніе и составленіе уравненій I степени съ однимъ и многими не- извѣстными, извлеченіе корней ирѣшеніе и составленіе уравненій - 13 - 2-й степени съ I неизвѣстнымъ, а по геометріи - планиметрія до по- добія фигуръ. Въ 3-мъ параллельномъ классѣ пройдена планиметрія, начиная съ подобія фигуръ, и стереометрія. Физика пройдена въ обоихъ отдѣленіяхъ 4-го класса по сокра- щенному учебнику Краевича. Учебники были тѣ же, что и въ прошломъ году. Курсъ психологии и логики. Настоящій учебный годъ былъ значительно сокращенный. Поэ- тому нѣкоторые отдѣлы программы пришлось проходить неполно; одна- ко существенное изъ программы психологии было изучено по учебни- ку Челпанова съ добавленіями изъ руководства о. Гиляревскаго, а въ отдѣлѣ экспериментальной психологіи изъ руководства Нечаева. По логикѣ остался непройденнымъ только отдѣлъ о законахъ мышленія; но вопросы о нихъ постоянно затрагивались при изученіи другихъ отдѣлов логики, такъ что понятіе и объ этомъ у учениковъ составилось. Уроки теоретическаго изученія логики, постоянно сопро- вождались рѣшеніями задачъ изъ учебника логики Челпанова и спе- ціальныхъ логическихъ задачниковъ Лосскаго и Поварнина. Уроки изу- чались по учебникамъ Свѣтилина и Струве. Курсъ начальныхъ основаній философіи съ исторіей философіи были изучены почти цѣликомъ; остались неизученными лишь отдѣльныя главы исторіи философіи; но если принять во вниманіе, что соотвѣт- ствующія главы были пройдены въ курсѣ начальныхъ основаній фило- софіи, то можно сказать, что полнота курса отъ этого не пострадала. Уроки изучались по книгамъ Кудрявцева /начальныя основанія фило- софіи/ и Страхова /курсъ исторіи философіи/. По дидактикѣ. Теоретическая занятія по дидактикѣ въ VI клас- сѣ состояли, прежде всего, въ изученіи "Методики Закона Божія" /не- пройденнаго въ V классѣ/, затѣмъ - объяснительнаго церковно-славян- скаго чтенія и, наконецъ, вопросовъ общедидактическихъ. Преподава- тель принялъ во вниманіе указаніе программы 1917 года /по общей дидактикѣ/. Пройти ее цѣликомъ однако не удалось вслѣдствіе крат- кости учебнаго года. Практическая занятія VI класса состояли, прежде всего, въ преподаваніи Закона Божія въ образцовой школѣ, а затѣмъ и другихъ - I4- предметовъ начальнаго обученія.Между прочимъ воспитанники VI клас- са,-и теоретически /на урокахъ дидактики/, и практически /въ школѣ/ -знакомились съ такъ называемымъ "словозрительнымъ"методомъ обу- ченія грамотѣ /по "Словечку"П.П.Мироносцкаго/, который употребля- ется преподавателемъ и потому былъ введенъ съ этого года и въ практику образцовой при семинаріи школы.Между прочимъ было обра- щено вниманіе на преподаваніе Закона Божія діаконами -вольнослу- шателями, какъ несомнѣнными законоучителями въ будущемъ.Поэтому -всѣ каждый вольнослушатель давалъ уроки Закона Божія не менѣе трехъ разъ.Нѣкоторые изъ нихъ,въ особенности изъ бывшихъ учениковъ цер- -ковно-учительскихъ школъ,преподавали вполнѣ образцово.Наконец, воспитанниками VI класса было проведено до 8 чтеній съ туманными картинами.Въ среднемъ,каждый воспитанникъ посѣтилъ школу, не менѣе двухъ разъ,многіе же и до трехъ разъ,давши отъ 4 до 6 уроковъ по разнымъ предметамъ школьнаго обученія. Учебниками для 6 класса были:1/"Методика Закона Божія"Г. Попова,2/"Всѣды по общей дидактикѣ"/изд.2/Г.Попова.Методика цер- -ковно-славянскаго чтенія изучалась при помощи статей преподавателя въ педагогическихъ журналахъ /напр.,-статьи:"О Часословѣ и Псал тири" -"Народное Образованіе" 1916,январь. Теоретическая занятія въ 5 классѣ состояли,прежде всего,въ изученіи методики "словозрительного"способа обученія грамотѣ.Пре- -подаватель ведь бесѣды, а воспитанники воспроизводили ихъ при по- мощи его статей въ "Западно-русской Начальной школѣ"за 1915 годъ. Дальше слѣдовали методика чистописанія,методика объяснительнаго чтенія,изученныя такимъ же образомъ.Рядомъ съ изученіемъ слово- зрительного метода преподаватель удѣлилъ болыое вниманіе такъ называемому "быстрому" и "устному"счету по Мартелю,по Рачинскому. Въ классѣ неоднократно дѣлались примѣрныя рѣшенія задачъ изъ "Ты- сячи одной задачи"Рачинскаго,примѣнялись различные способы быст- -раго счета.Этотъ и другой матеріалъ по методикѣ ариѳметики /обо- снованіе нагляднаго изученія счета и постановка его въ новѣйшей дидактикѣ,общее учение о задачѣ и типы ея,примѣрныя рѣшенія каж- даго типа,графическій методъ рѣшеніязадачъ и новые задачники,на- глядныя пособія по ариѳметикѣ/воспитанники находили въ книгѣ Г. Попова "Общіе вопросы методики ариѳметики".Наконецъ,была изучена/ - 15 - /путемъ бесѣдъ, ознакомленія съ пособіями/методика церковно-славян- скаго чтенія. Удалось еще обратить вниманіе воспитанниковъ на личность и православно-педагогическія воззрѣнія С. А. Рачинскаго. Читались най- болѣе выпуклыя отрывки изъ сборника "Сельская Школа". Практическія занятія У класса велись съ самого начала учебнаго года. Одно отдѣленіе изучало практику устнаго счета по Рачинскому на урокахъ дидактики, и очередные воспитанники ежедневно рѣшали съ дѣть- ми задачи изъ сборника Рачинскаго. Другое отдѣленіе въ это же время знакомилось съ методикой "словоизрительного" способа и вели уроки гра- моты. Черезъ мѣсяцъ первое отдѣленіе перешло къ теоретическимъ и прак- тическимъ занятіямъ грамотой, а второе - устнымъ счетомъ. Также мѣня- лись они объяснительнымъ славянскимъ и русскимъ чтеніемъ. Въ концѣ года часть воспитанниковъ, а особенно вольнослушателей пробовали свои силы и на урокахъ Закона Божія /подъ руководствомъ о. законOUCHителя образцовой школы/, когда воспитанникамъ VI класса, приступившимъ къ экзаменамъ, посѣщать школу было нельзя. Наиболѣе даровитые изъ них могли понять свою законOUCHительскую роль безъ особаго труда. Отводя правильнымъ практическимъ занятіямъ важнѣйшее значеніе въ дѣлѣ подготовки будущихъ педагоговъ начальной школы, преподаватель долженъ отмѣтить съ огорченіемъ, что онъ не придаетъ особенной цѣны тому, что, напримѣрь, воспитанники У класса могли посвятить школу отъ 2 до 3 разъ и дали отъ 5 до 7 уроковъ на каждаго. Въ виду дальности разстоянія /семинарія помѣщается не въ своемъ зданіи/ ни разу классы не слушали коллективно ни уроковъ своихъ товарищей, ни уроковъ препо- давателя. Ихъ приёмы преподаванія, поэтому, не имѣютъ подъ собою какихъ либо единообразныхъ практическихъ навыковъ. Посвященія преподавателемъ школы, его попытки участія въ преподаваніи на глазахъ 2-3 очередныхъ воспитанниковъ были мало полезны уже потому, что эти посвященія были рѣдкими /1-2 раза въ недѣлю/, такъ какъ всѣ часы были отданы теорети- ческой дидактикѣ. Безъ непосредственнаго же участія преподавателя въ практическихъ занятіяхъ воспитанниковъ установить болѣе высокое по- ложеніе школьнаго дѣла не представляется возможнымъ. По теоріи словесности и исторіи русской литературы. По теоріи словесности въ I основномъ классѣ пройдены: а/общій отдѣлъ - объ основныхъ формахъ и общихъ свойствахъ сочиненій и б/частные отдѣлы: о родахъ и видахъ сочиненій, а именно: о сочиненіяхъ прозаическихъ и - 16 - о сочинениях поэтических, лирических — до драмы. Во 2 основном классе по теории словесности пройдены отдёлы о поэзии лирической и драматической, а по истории литературы — древний её период до эпохи Петра Великаго. Въ 3 основном классѣ пройден новый период русской литературы отъ эпохи Петра Великаго до Гоголя включительно. Учебникомъ по теории словесности въ I основном классе была книга Н. Ливанова: "Учебный курсъ теоріи словесности" для среднихъ учебныхъ заведений; во второмъ основном классе по теории словесности учебникомъ была книга А. Радонежскаго: "Уроки теоріи словесности", а по истории литературы — "история русской словесности" А. Галахова и "история древней русской словесности" И. Порфирьева. Изъ послѣдней книги были лишь восполнены тѣ отдѣлы, которые у Галахова изложены слишкомъ кратко, нося или совсѣмъ пропущены и такимъ образомъ не соответствуютъ требованиямъ программы. Въ третьемъ основном классе учебникомъ была та же книга Галахова: "история русской словесности". Преподавание теории словесности велось преимущественно путёмъ практическихъ правил и положения излагались систематически въ связи съ объяснениемъ и разборомъ литературныхъ образцовъ, изъ которыхъ одни читались въ классѣ, другие читались или заучивались учениками на дому. Обширные образцы назначались для внеклассного чтения, при чемъ указывалось, на что необходимо обратить особенное внимание при чтении ихъ. При изучении истории литературы также обращалось внимание на то, чтобы ученики сами читали тѣ произведения, свѣдѣнія о которыхъ имъ преподавались. При изучении того или другого литературного произведенія выяснялось его литературное значеніе, указывалась связь его съ потребностями современной жизни, выяснялись условія, вызвавшія его появленіе, а также связь его съ господствовавшимъ литературнымъ направленіемъ и особенности его, которыя явились слѣдствіемъ этой связи. Неблагопрятныя условія истекшаго учебнаго года были причиной того, что требованія программы не могли быть выполнены съ надлежащей полнотой; нѣкоторые отдѣлы необходимо было сокращать. Сокращенія эти по теоріи словесности коснулись главнымъ образомъ количества литературныхъ образцовъ, которыхъ было прочитано и заучено меньше, чѣмъ въ прежніе годы. По исторіи литературы недостатокъ времени не давалъ возможности съ надлежащею полнотою и обстоятельностью знакомить учащихся съ тѣми литературными произведеніями, свѣдѣнія о которыхъ имъ -17- сообщались. Тъ же неблагопріятныя условія были причиною и того, что письменныхъ работъ въ теченіе года было написано учениками меньше,нежели въ прошлые годы,а именно въ I-мб классѣ написано сочиненій:4 срочныхъ и экспромптъ,во 2-мб классѣ написано сочиненій:5 срочныхъ и экспромптъ въ 3-мб классѣ 3 сочиненія:два срочныхъ и одинъ экспромптъ. Въ параллельныхъ классахъ.Въ I параллельномъ классѣ примѣнительно къ новой программѣ теоріи словесности для духовныхъ семинарій,утвержденной опредѣленіемъ Св.Синода отъ 26 августа - II сентября 1915 года за № 7010,пройдены слѣдующіе отдѣлы:опредѣленіе теоріи словесности, понятіе о сочиненіи /пунктъ I программы/,теорія стиля /пунктъ II/, отдѣлы:о различіи между прозой и поэзіей /III/,объ основныхъ элементахъ сочиненія /IV/,о видахъ прозы /V/,и о видахъ эпоса и драмы /изъ VI отдѣла программы/.При прохожденіи курса I класса преподаватель допускалъ уклоненія отъ программъ,выражавшіяся въ перестановкѣ матеріала,указаннаго въ программахъ.Напримѣръ,послѣ отдѣла о-бъ эпосѣ пройдень не отдѣлы о лирикѣ,какъ это требуется программой,а отдѣлы о драмѣ:въ этомъ случаѣ составитель этой записки руководствовался соображеніемъ,что между эпосомъ и драмой есть очень большое сходство,а различіе - формальное.Подобными соображеніями о цѣлесообразности преподавателей руководствовался и въ другихъ случаяхъ уклоненія отъ требованій программы. Вольдствіе отсутствія"какого-либо руководства,которое вполнѣ удовлетворяло бы требованиямъ новой программы"/слова послѣдней/, ученики предлагали усвоемый имъ матеріалъ частью со словъ преподавателя,частью при помощи выдаваемыхъ имъ "записокъ". Понятно,что этимъ нѣсколько затруднялось усвоеніе курса,но въ общемъ,принимая во вниманіе ненормальность условій преподаванія, созданную военными обстоятельствами,и умственную слабость класса,результатъ годичной работы можно признать почти удовлетворительнымъ: изъ 44 учениковъ,отмѣченныхъ годовымъ балломъ получили неудовлетворительный баллъ 13 учениковъ. Во 2 парал.классѣ пройден по теоріи словесности примѣнительно къ новой программѣ отдѣлы о драмѣ и лирикѣ.Средствами усвоенія преподаваемаго матеріала ученики пользовались тѣми же,что и въ I-мб классѣ. -18- Исторія русской словесности по той же новой программѣ пройдена до "но- вой русской литературы". Изъ этого курса преподаватель не успѣл сооб- щить свѣдѣній только о житіи Іуліаніи Лазаревой, о Шемякиномъ судь и о Ершѣ Цетинниковѣ. Результаты годичной работы выразились въ слѣдующихъ цифрахъ: изъ 48 учениковъ неудовлетворительный баллъ получили II. Учебникомъ служилъ "Краткій курсъ исторіи древней русской словесности" И. Порфирьева; при условіи свѣдѣній, не внесенныхъ въ этотъ курсъ и требуемыхъ программой о посланіи арх. Василія и др., ученики пользовались I-мъ томомъ полного курса русской словесности Порфирьева. Въ III парал. классѣ преподаватель руководствовался старой програм- мой. Не успѣли пройти о Лермонтовѣ, Кольцовѣ и "о состояніи русской ли- тературы послѣ Гоголя". Результатъ годовой работы въ III парал. классѣ можно признать вполнѣ удовлетворительнымъ: всѣ ученики перешли въ слѣдующій классъ безъ экзамена по исторіи русской словесности. Учебниками служили тѣ же книги, которыми ученики пользовались и въ прошломъ учебномъ году. Гражданская Исторія. Въ отчетномъ году воспитанникамъ I класса /основного/ и параллель- наго отдѣленій была преподана исторія Древняго мира по руководству учебника проф. П. Виноградова; воспитанникамъ II класса /обоихъ отдѣле- ній/ -исторія среднихъ и новыхъ вѣковъ -по руководству учебниковъ то- го же автора; воспитанникамъ III класса -русская исторія по руководству учебника проф. Платонова. Въ I классѣ, несмотря на сравнительную крат- кость учебнаго года, курсъ древней исторіи пройденъ въ полномъ объемѣ. Во II классѣ курсъ средней и новой исторіи съ небольшими сокращеніями пройденъ до эпохи великой французской революціи. О событияхъ этой эпо- хи, а также эпохи конституціонныхъ и національныхъ движеній въ Зап. Европѣ были сообщены лишь самые существенныя свѣдѣнія. Въ III классѣ курсъ русской исторіи былъ доведенъ до царствованія Елизаветы Петров- ны. О главнѣйшихъ событияхъ послѣдующихъ царствованій пришлось органи- читься самыми краткими свѣдѣніями. Въ отчетномъ году воспитанниками I и 2 классовъ написано было по общей гражданской исторіи по два домашнихъ сочиненія на темы, одоб- ренныя Особой Коммиссіей подъ предсѣдательствомъ о. Ректора Семинаріи, и по одному классному экспромпту на темы, одобреныя о. Ректоромъ Семинаріи - а воспитанники III класса написали одно домашнее сочинение и одинъ диктантъ экспромпт на темы изъ курса русской исторіи. Главными недостатками письменныхъ работъ, признанныхъ неудовлетворительными, были: грубые орфографическія ошибки, неправильное синтаксическое построеніе рѣчи, отсутствіе плана и логическая непослѣдовательность въ мысляхъ. Въ I епархіальномъ классѣ пройдена исторія Востока, Греціи и Рима по указанному въ новой семинарской программѣ учебнику проф. П. Виноградова. Несмотря на сравнительную непродолжительность учебного года, курсъ пройденъ почти полностью; непройденною осталась исторія Рима въ христіанскую эпоху. Недостатокъ этой отчасти можетъ быть пополненъ на урокахъ церковной исторіи. Воспитанниками были написаны два срочныхъ сочиненія и одинъ экспромптъ. Срочнымъ сочиненіямъ предшествовалъ разборъ матеріала темы. Особо неудовлетворительныхъ сочиненій не было. Латинскій языкъ. Въ I классѣ /основное и параллельное отдѣленія/ было переведено 29 главъ изъ 6 книгъ "Commentarii de Bello Gallico" /XIII-XXV; XXIX-IXIIII/. Кроме этого повторены этимологія и синтаксисъ въ объемѣ пройденнаго учениками въ духовномъ училищѣ. По мѣрѣ того, какъ въ текстѣ встрѣчались тѣ или другія явленія синтаксическаго характера, неизвѣстныя ученикамъ, послѣдніе усваивали ихъ. Вслѣдствіе этого приходилось восполнять программу по латинскому яз., выполненную въ духовномъ училищѣ, въ отдѣлѣ грамматики. Въ целяхъ зафиксировать въ памяти учащихся тѣ или другія грамматическія категории изъ области синтаксиса, преподаватель требовалъ знанія наизусть примѣровъ. Уроковъ было 49. Во 2 классѣ /осн. отд./ прочитано 6 1/2 главъ изъ I книги "Disputationes" Цицерона до Р.Х., во 2 полугодіи, ученики читали Метаморфозы Овдія Назона /изд. Л. Георгіевскаго и С. Манштейна/ Изъ Метаморфозъ прочитаны слѣдующіе отрывки: Вступленіе /4 ст./, Бетире вѣка /62 ст./, Борьба съ гигантами /12 ст./ и Потопъ /87 ст./, а всего 165 стиховъ. Уроковъ было 33. Въ III классѣ /въ обоихъ отдѣленіяхъ/ занимались чтеніемъ произведеній латинскихъ христіанскихъ писателей. Въ теченіе отчетнаго года учащіеся успѣли прочесть I-7 главы 2-й книги "De officiis ministrorum" Амвросія Медіоланскаго и познакомиться съ нѣсколькими - 20 - ми его гимнами. Уроковъ состоялось 30 въ основномъ отдѣленіи и 28 въ параллельномъ. Въ 4 классѣ /основное и параллельное отдѣленія/ пройдены слѣдующіе отдѣлы изъ "Institutiones divinae". Лактанція Фирмана: I глава I книги (De falso religione); 6 гл., 10-13, изъ 5 книгъ "De "justitia" и 3 глава изъ 6 книгъ /De origine erroris/. Кроме этого, читали а бибіо омнест христоматію Гурьева /отрывки изъ названнаго сочиненія/ Уроковъ было 44. Во 2 параллельномъ классѣ по Латинскому языку, въ первую по- ловину учебнаго года, переводился и разбирался /грамматически, синта- ксически и лексически/ отрывокъ изъ Марка Тулія Цицерона "Делій или Разговоръ о дружбѣ"; во вторую половину года, послѣ предварительнаго знакомства съ просодіей и метрикой латинскаго языка, читалась /скан- дально/, разбиралась и переводилась одна изъ "Метаморфозъ" Публія Овѣдія Назона - "Филемонъ и Вавкида". Кроме того повторялись главнѣй- шія синтаксическія правила латинскаго языка. Предметомъ занятій по латинскому языку съ воспитанниками I и архархіального класса былъ переводъ и разборъ /грамматическій, синта- ксическій и лексическій/ 6 книгъ "Записокъ о Галльской войнѣ" Юлія Цезаря. Кроме того повторялись грамматика и отчасти повторены, отча- сти вновь преподаны - главнѣйшія правила Латинскаго синтаксиса. ГРЕЧЕСКІЙ ЯЗЫКЪ. Въ 4 классѣ - святотеоческія творенія по христоматіи Ловя- гина. Въ основномъ отдѣленіи "2 бесѣда св. Василія Великаго на шестодневъ". Въ параллельномъ "слово о священствѣ" св. Іоанна Злато- устаго и нѣсколько главъ изъ I слова'св. Григорія Нисскаго на св. Пасху. Въ III классѣ основное отдѣленіе - Евангеліе отъ Луки и кн. Дѣяній: Луки 6-7 главы и Дѣяній 15-16-17 главы. Параллельное отдѣле- ніе -Луки II-12-13 главы и Дѣяній 7-8-9 главы. Второй классъ оба от- дѣленія - Апологія Сократа. За исключеніемъ нѣсколькихъ главъ, была прчитана вся. Въ I классѣ во всѣхъ отдѣленіяхъ проходилась I книга "Анабазиса". Въ теченіе учебнаго года книга прочитана съ переводомъ и разборомъ вся цѣликомъ. Чтеніе сопровождалось комментаріемъ фило- логическимъ и реальнымъ. Систематическое изученіе синтаксиса имѣло мѣсто въ I классѣ; въ остальныхъ оно носило характеръ повторенія и практическаго примѣненія при уясненіи смысла. Повтореніе грамматики - 21 - носило чисто прикладной характер. По французскому языку в обеих отделениях III класса пройдено изъ 3-й части учебника Кленце статьи и отрывки сочинения историка. Повёрена вся французская грамматика, оканчивая употреблением вре- менъ. Во 2 классѣ пройдено § 50 изъ II-й части Кленце. Объяснена вся этимологія французскаго языка. Въ I классѣ пройдено § 46 изъ I части Кленце. Объяснены всѣ элементарныя познанія изъ французской грамма- тики и правильные глаголы. Нѣмецкій языкъ. Въ истекшем учебном году преподавание нѣмец- каго языка велось по методу П. Глезера и Э. Лецольда. Въ первыхъ классахъ пройдено 68 /сб I по 68/параграфовъ первой части учебника вышепомянованныхъ авторовъ. При изученіи грамматики главное вниманіе было обращено на 1/спряженія вспомогательныхъ гла- голов, 2/склоненія именъ существительныхъ, 3/предлоги съ однимъ и двумя падежами. Усвоены также воспитанниками болѣе общія и необхо- димыя на первыхъ порахъ свѣдѣнія о мѣстоименіяхъ и числительныхъ. Во вторыхъ классахъ пройдено § 56 /сб 70 по 126/по первой час- ти указаннаго выше учебника. Изъ грамматики болѣе основательно прой- дены отдѣлы: I/о склоненіи именъ прилагательныхъ и собственныхъ, 2/ спряженія правильныхъ, неправильныхъ, возвратныхъ и безличныхъ глаго- ловъ, 3/мѣстоименія и числительныя. Въ третьихъ классахъ пройдено § 44 второй части учебника. Пере- водъ статей сопровождался попутнымъ повтореніемъ уже знакомыхъ грамматическихъ правилъ. Вновь усвоено учениками I/об употребленіи отрицанія и нѣкоторыхъ союзовъ, 2/о разстановкѣ словъ въ главныхъ и придаточныхъ предложеніяхъ, 3/об употребленіи неопредѣленнаго на- клоненія, 4/косвенная рѣчь. Особое вниманіе обращалось на правильное произношеніе и выго- воръ нѣмецкихъ словъ. Съ этой цѣлью заданный къ слѣдующему уроку текстъ прочитывался въ классѣ учениками подъ руководствомъ препода- вателя по нѣсколько разъ. Чтобы слова заучивались съ правильнымъ уда- реніемъ, они предварительно произносились въ классѣ преподавателем и повторялись учениками. При проверкѣ знаній ученика на урокѣ отъ него требовалось, чтобы онъ вѣрно прочелъ, перевелъ и грамматически разобралъ заданное мѣсто изъ учебника, сказалъ /сб русскаго на нѣ- мецкій илинаоборотъ/ значеніе 15-20 словъ изъ заданнаго и прошлыхъ - 22 - уроковъ, сумѣлъ отвѣтить на нѣсколько вопросовъ изъ грамматики. Кромѣ того, требовалось экспромтомъ перевести двѣ-три фразы, пред- ложенные преподавателемъ, съ русскаго на нѣмецкій языкъ; фразы бра- лись обычно или изъ прошлыхъ уроковъ, или же предлагались новыя, но со знакомыми уже ученику словами; при этомъ требовалось, чтобы уче- никъ сумѣлъ сказать ту же фразу въ разныхъ комбинаціяхъ съ перемѣ- ною временъ, лицъ, чиселъ и падежей. Чтобы поддерживать вниманіе уче- никовъ къ вопросамъ преподавателя и отвѣтамъ вызваннаго ученика, остальнымъ присутствовавшимъ въ классѣ ученикамъ, вмѣнялось въ обя- занность быть готовыми, по требованію преподавателя, исправить ошиб- ку отвѣчающаго. Во время уроковъ въ теченіе года ученики пріучались къ чте- нію нѣмецкихъ стихотвореній; болѣе краткія и интересныя изъ нихъ заучивались наизустъ. Переживаемое нами военное время пробудило въ некоторыхъ ученикахъ интересъ къ усвоенію по-нѣмецки военныхъ терминовъ. Въ отвѣтъ на выражающіяся желанія, ученикамъ сообщались названія час- тей войскъ, должностныхъ военныхъ чиновъ, предметовъ снаряженія, оружія и проч. Не лишь не отмѣтить, что въ каждомъ классѣ находились ученики, не ограничивавшіеся изученіемъ нѣмецкаго языка въ предѣлахъ прог- раммы своего класса. Таковымъ ученикамъ во внѣурочное время препо- давателямъ давались отвѣты на интересовавшіе ихъ вопросы, указыва- лись учебныя пособія для самообразованія, болѣе интересные сборни- ки легкаго чтенія. Церковное пѣніе при I урокѣ въ недѣлю въ каждомъ классѣ, соотвѣтственно синодальной программѣ, преподавалось слѣдующимъ об- разомъ: въ 6 классахъ ученики, кромѣ изученія исторіи гармоническаго пѣнія въ Россіи, подъ руководствомъ преподавателя, упражнялись въ задаваніи тоновъ для хорошего исполненія голосныхъ напѣвовъ и чте- ніи партитуры. Въ 5 классахъ ученики изучали исторію мелодическаго пѣнія въ Россіи и занимались повтореніемъ гласового пѣнія и знаменнаго по обиходу. Въ 4 классахъ пройдены главныя отдѣлы по гармоніи музыки, - 23 - оканчивая случайными гармоническими формами. Параллельно ученики зна- комились с партитурой, разбором аккордовых сочетаний, задаванием тонов и пёніем по отдельным партіям. Учебники по гармонии - руко- водство П. А. Калачинского. Въ 3 классахъ изучали теорію музыки по учебнику П. А. Калачин- скаго съ разборомъ и исполненіемъ сольфеджio. Въ 2 классахъ изучали ирмосы и прокимны: воскресные обычнымъ и знаменнымъ напѣвами, ирмосы и задостойники на двунадесятые праздни- ки и, согласно новой программѣ, изучали по теоріи музыки построеніе минорныхъ и мажорныхъ гаммъ, включительно съ 4 знаками. Въ I классахъ изучали пѣніе голосовое на Господи воззвавхъ, Богъ Господь и знаменные догматики. По теоріи музыки изучали, какъ и учени- ки 2 класса, мажорный и минорный четырехзначный строй. Въ 1916/17 учебномъ году, при сокращенныхъ занятіяхъ, невозможно было ввести ни новаго рекомендуемаго учебника по теоріи и гармо- нii музыки, ни сдѣлать по новой программѣ распредѣленія учебнаго ма- теріала, при одномъ урокѣ въ недѣлю. Поэтому пришлось ограничиться подготовительными мѣрами къ введенію новой программы во всѣхъ ея по- дробностяхъ изученіемъ въ младшихъ классахъ построенія гаммъ и та- кимъ путёмъ сдѣлать возможнымъ на будущее время изученіе церковнаго пѣнія и распредѣленіе учебнаго матеріала по новой программѣ. Начальная медицина. Преподаваніе свѣдѣній по предмету "Началь- ная медицина" производилось воспитанникамъ семинаріи въ 5 и 6 классахъ. Преподаваніе въ 5 классѣ обнимало курсъ свѣдѣній объ устрой- ствѣ и дѣятельности органовъ человѣческаго тѣла, при чемъ параллельно съ изложеніемъ нормальной жизни и дѣятельности человѣческаго органи- зма указаны были найчаще встрѣчающіяся уклоненія въ этомъ отношеніи и составляющая собою проявленія болѣзнення. Частнѣе, въ курсъ 5 клас- са вошло изложеніе свѣдѣній: о тканяхъ человѣческаго тѣла и ихъ роли въ организме, объ органахъ чувствъ и ихъ заболеваніяхъ, чаще встрѣчаю- щихся, о покровахъ тѣла, о расположении поверхностныхъ мышцъ, о скелетѣ человѣческаго тѣла, о зубахъ и уходѣ за ними, о горлани и голосѣ, объ органахъ дыханія, кровообращенія, пищеваренія и выдѣленія, о суставахъ и взвихахъ и леченіи ихъ, объ обморокѣ и обмиранияхъ, искусственномъ оживленіи дыханіи и другихъ пособіяхъ при перенапряженіи мнимо-умершихъ. Пособіями при изученіи этого отдѣла служили: стѣнные картины по анатоміи человѣческаго тѣла, препараты изъ палье-маше и книга про- -24- сора Завьялова "Анатомія и физіологія человѣка". Въ курсъ 6 класса вошло сообщеніе свѣдѣній:общихъ о болѣзняхъ, ихъ происхожденіи и леченіи, о лекарствахъ и значеніи гигіены при леченіи больныхъ;о гигіеническихъ требованіяхъ въ отношеніи воз- духа, почвы, воды, жилища, одежды и обуви; о заразѣ и заразныхъ болѣз- няхъ; о болѣзняхъ, происходящихъ отъ вліянія воздуха, почвы, воды, жи- лица и одежды; о раздраженіи тѣла и воспалительномъ процессѣ; о прос- томъ, гнойномъ и гангренозномъ воспаленіи; о лихорадочномъ состояніи при воспаленіи; о леченіи воспалительныхъ разстройствъ; о примѣне- ніи сухого и влажнаго холода, о кровоизвлечении піявками и банками, о кровоотвлеченіи горчичникомъ, іодомъ, мушкою и раздражающимъ кли- стиромъ, о слабительныхъ средствахъ, о леченіи сухихъ и влажныхъ тепломъ, о массажѣ и его дѣйствіи. Пособіемъ при изученіи, этого отдѣла служили: книга доктора Герасимова "Анатомія, физіологія и Ригіена человѣческаго тѣла", кн. "Начальная основанія Ригіенн" и записки по медицинскому отдѣлу преподавателя Городецкаго. .одинъ изъ уроковъ, емодно идь, олакт -ол ре ххд Еврейскій языкъ. Необязательные уроки еврейскаго языка посѣ- щали только желающіе. Таковые были изъ числа учениковъ 5 и 4 клас- совъ. Всѣ они составили одну группу, съ которою и велись занятія при двухъ урокахъ въ недѣлю. Изученіе началось съ элементовъ. Прежде всего ученики научи- лись читать еврейскую прозу и поэзію. Затѣмъ, при несложности еврей- ской системы склоненія, перешли къ изученію спряженія еврейскаго правильнаго глагола во всѣхъ его 7 формахъ и обоихъ аористахъ. За- тѣмъ ознакомились съ прилагательными и мѣстоименіями. Всѣ правила разъяснялись постоянно при помощи примѣровъ изъ священнаго текста по отрывкамъ, помѣщеннымъ въ христоматіи Коссовича. Особенное вни- маніе обращалось на то, чтобы ученики прониклись мыслію объ усло- вностяхъ и текучести гласныхъ знаковъ въ еврейскомъ языкѣ и привыкли его воспринимать каждое слово только въ составѣ с согласной основн. Музыкой въ отчетномъ году занимались до конца учебнаго го- да 3І, воспитанникъ: /II на духовныхъ инструментахъ и 20 на струнныхъ/ въ послѣобѣдденное время, въ особо назначенныя для того часы, два ра- за въ недѣлю. Пособіями къ изученію музыки воспитанникамъ служили для струнныхъ инструментовъ "Школа для начинающихъ"Веріо,"Школа" Брюни, Іосифа Вернера, Китцера; "Этюды" Нольфарта, Кейзера и Сита; квар- -25- тети Плейвеля, Мочарта, Глазунова; тріо Данкля; квартети Цангера и Райдна; квартеты для четырех скрипок Боне; школа для физгармоніи Лейбаха; школа для кларнета Вурмана; школа для вольторни Шолора и для тромбона Тюрне. Рисованиемъ и иконописаніемъ въ отчетномъ году занимались 43 воспитанника. Неудобство для занятій заключалось въ отсутствіи вполнѣ подходящаго помѣщенія. Болыне воспитанники занимались въ классныхъ своихъ помѣщеніяхъ, въ свободное часъ отъ занятій учебных. З.СВѢДѢНІЯ ОБЪ УЧЕНЫХЪ ТРУДАХЪ ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ И ОБЪ ИСПОЛНЕНИИ ПОСЛѢДНИМИ ВОЗЛАГАЕМЫХЪ ОСОБЫХЪ ПОРУЧЕНІЙ СО СТОРОНЫ МѢСТНАГО НАЧАЛЬСТВА. Преподаватели семинаріи помѣщали свои статьи, главнымъ образомъ, въ духовномъ журналѣ, издаваемомъ при семинаріи, "Руководство для сельскихъ пастырей". Въ журналѣ, издававшемся въ отчетномъ году подъ редакціей Ректора семинаріи Архимандрита Амвросія, печатали свои статьи и отзывы о книгахъ, поступавшихъ въ редакцію, преподаватели: протоіерей о. Платонъ Петровъ, Василій Сокольскій, священникъ Стефанъ Богдановичъ, Григорій Поповъ, Владимірь Садовничій и помощникъ инспе- ктора Павелъ Доброгаевъ. По постановленію Правленія семинаріи, утвержденному епархіаль- нымъ начальствомъ, членами комиссій по производству испытаній: а/на звание учителя церковно-приходской школы состояли преподаватели: Григорій Поповъ /онъ же предсѣдатель/ священникъ Николай Поройковъ, протоіерей П. Петровъ, В. Сокольскій, В. Новоденскій, Е. Рыбинскій и П. Гопцусъ; б/на званіе священника: предсѣдателемъ комиссіи Ректоръ се- минаріи Архимандритъ Амвросій, членами преподаватели: священникъ Н. Поройковъ, Аркадій Троицкій, Анатолій Максаковъ, протоіерей П. Петровъ, Николай Гумилевскій, Григорій Поповъ, Павелъ Гопцусь и помощникъ инспектора семинаріи Павелъ Доброгаевъ и в/на званіе діакона: пред- сѣдателемъ комиссіи Ректоръ семинаріи Архимандритъ Амвросій, и чле- нами: священникъ Николай Поройковъ, Анатолій Максаковъ, протоіерей П. Петровъ, Григорій Поповъ, Василій Сокольскій, Евгеній Рыбинскій, Ксе- нофонть Бѣлинскій, Николай Гумилевскій, Павелъ Гопцусь и помощникъ инспектора Павелъ Доброгаевъ. - 26 - Пленами по ревизии библиотек, физико-харк кабинета и осми- нарного хозяйства были преподаватели: Затруднения и неудобства, встречаемыя наставниками в выполне- нии учебных программ и в употреблении одобренных учебников, а также вопросы, возбуждавшиеся в семинарском Правлении в целях улучшения учебно-воспитательной части. ОТАНТОМ Какихь либо особых препятствій в выполнении существующих для семинарии программъ учебного курса преподавателями Кіевской семинаріи в отчетномъ году не встрѣчено, но все же, какъ и прежде, затрудненія и неудобства были. Обширность курсовъ по Свящ. Писанію в 5 и 6 классахъ, при маломъ количествѣ уроковъ по этому предмету и неудовлетворительности учебниковъ, не позволяли наставникамъ съ желательною полною и обстоятельностью проходить курсъ своего предмета. Отсутствіе вполнѣ удовлетворительныхъ учебниковъ представля- етъ ежегодно затрудненія при прохожденіи Свящ. Писанія Ветхаго За- вѣта. Особенно это затрудненіе чувствуется в III классѣ, такъ какъ принятый для этого предмета учебникъ Афанасьева, весьма мало удов- летворяетъ вниманію изъясненію самаго текста учителыных книгъ, можетъ служить лишь далеко не всегда подходящимъ учебнымъ пособіемъ. Въ 4 классѣ ни учебникъ Хергозерскаго, по своей сжатости и краткости, ни учебное пособіе Спасскаго, по излишней обширности, не могут быть признаны вполнѣ удовлетворительными в качествѣ учебниковъ. Болѣе удовлетворительны учебникъ Хераскова для I класса и учебникъ Афа- насьева для 2 класса. Въ отчетномъ году, какъ въ прошломъ, отсутствіе учебника осо- бенно ощущалось по практическому руководству для пастырей. Настоя- тельно необходимо или составленіе новаго, что было бы лучше, или въ некраинемъ случаѣ новое изданіе теперь существующаго. Нѣть подходящаго учебника по обличенію сектантства. Однимъ изъ затрудненій и въ отчетномъ году было прежнее явле- ніе, связанное съ эвакуаціей семинарскаго имущества въ гор. Тамбовѣ, -27- по военным обстоятельствам. Были эвакуированы библиотеки фунда- ментальная, ученическая /для чтения/физический кабинет. Изъ всѣхъ этихъ трехъ учрежденій осталась на мѣстѣ въ Кіевѣ только самая не- значительная часть /преимущественно журналы/ученической библиоте- ки и нѣсколько самыхъ необходимыхъ приборовъ физическаго кабинета. Такимъ образомъ оказались преподаватели безъ научныхъ пособій, а воспитанники безъ пособій и книгъ для чтенія. Правда, въ началѣ 1917 года имущество семинарское было возвращено изъ Тамбова, но до кон- ца учебнаго года не было возможности разобрать его и пользоваться имъ. По нѣкоторымъ предметамъ встрѣчались затрудненія для вве- денія новыхъ программъ, изданныхъ Св.Синодомъ. Затрудненіями были или отсутствіе подходящихъ учебниковъ, или невозможность сразу рас- положить по новому учебный матеріалъ во всѣхъ классахъ. Поэтому но- выя программы и не были введены по всѣмъ предметамъ и во всѣхъ классахъ. 5. Общее число учащихся и количественное распредѣленіе ихъ по классамъ. Количество инославныхъ учениковъ. Въ началѣ учебнаго года въ Кіевской семинаріи состояло 533 воспитанника, которые по классамъ распредѣляются такъ: въ 6 основномъ классѣ было 26, въ параллельномъ 26, всего 52 въ 5 основномъ классѣ было 43, въ параллельномъ 42, всего 85 въ 4 основномъ классѣ было 30, въ параллельномъ 28, всего 58 въ 3 основномъ классѣ было 37, въ параллельномъ 35, всего 72 въ 2 основномъ классѣ было 55, въ параллельномъ 54, всего,109 въ I основномъ классѣ было 56, въ параллельномъ 54, въ I епархіальномъ классѣ было 47, в с е п о ... 157 Въ показанномъ числѣ воспитанниковъ инославныхъ 114. Инославные воспитанники по классамъ распредѣляются такъ: въ 6 классѣ было ...... 5. въ 5 классѣ...........15. въ 4 классѣ............11. въ 3 классѣ............14. въ 2 классѣ............29. въ I классѣ.............39. Иностранцевъ /сирийцы/было 2 въ 4 параллельномъ классѣ. -28- 6. ЧИСЛО ПАРАЛЛЕЛЬНЫХ ОТДЕЛЕНИЙ СЪ УКАЗАНІЕМЪ ТОГО, КОМУ ИМЕННО ПРЕДОСТАВЛЕНЫ БЫЛИ УРОКИ ПО КАЖДОМУ ПРЕДМЕТУ ВЪ ПАРАЛЛЕЛЬНЫХЪ КЛАССАХЪ. Въ Кіевской семинаріи имѣются при всѣхъ шести классахъ парал- лельныя отдѣленія, содержимыя на средства Св.Синода, и, кромѣ того, въ от четномъ году было третье отдѣленіе при I-мъ классѣ, содержимое на средства мѣстнаго духовенства. Распредѣленіе уроковъ въ параллельныхъ классахъ семинаріи было таково: Изъясненіе Св.Писанія во всѣхъ параллельныхъ классахъ, за исключеніемъ 5-го, преподавалъ свящ.Стефанъ Богдановичъ, имѣющій такимъ образомъ,17 уроковъ; въ 5 же уроки Свящ.Писанія занима- етъ инспекторъ Семинаріи, обязанный по уставу иметь, по новымъ правиламъ, 4 недѣльныхъ урока этого предмета. Нравственное и до- гматическое богословіе преподавалъ въ обоихъ отдѣленіяхъ Ана- толій Максаковъ. Для удобства завѣдыванія физическимъ кабинетом преподаватель математики и физики въ параллельныхъ классахъ Прохоръ Прокоповичъ преподавалъ физику и въ 4 основномъ клас- сѣ, отдавая уроки алгебры въ I параллельномъ классѣ преподава- телю математики въ основныхъ классахъ Евгенію Рябинскому. Уро- ки по обличительному богословію, исторіи и обличенію русскаго раскола и мѣстныхъ сектъ въ параллельномъ отдѣленіи занималъ преподаватель тѣхъ же предметовъ въ основномъ отдѣленіи, имѣя по своей каѳедрѣ 18 недѣльныхъ уроковъ. Всеобщую и русскую грам- данскую исторію въ обоихъ отдѣленіяхъ, при 18 недѣльныхъ урокахъ въ общей сложности, преподавалъ Василій Сокольскій; логику, психо логію и начальную философію въ обоихъ отдѣленіяхъ 3 и 4 клас- совъ преподавалъ преподаватель Петръ Калачинскій, дидактику въ обоихъ отдѣленіяхъ 5 и 6 классовъ съ практическими уроками въ образцовой школѣ Григорій Поповъ; онъ же преподавалъ и основное богословіе въ обоихъ отдѣленіяхъ 4-го класса; по теоріи словес- ности и исторіи русской литературы въ параллельныхъ отдѣленіяхъ I-3 классовъ преподавалъ Владимірь Новоденскій; по латинскому /кромѣ 2-го параллельнаго класса/ и французскому языкамъ, всеоб- щей и русской церковной исторіи и греческому языку занимались -29- тъжь же предметовъ въ основныхъ отдѣленіяхъ;латинскій языкъ во 2 параллельномъ классѣ преподаваль и.д.доцента Кіевской Академи Се- рапіонъ Чернышевъ.Нѣмецкій языкъ въ параллельномъ отдѣленіи препо- даваль преподаватель этого предмета въ основныхъ отдѣленіяхъ Влади- мірь Садовничій.Церковное пѣніе во всѣхъ классахъ,при IЗ урокахъ, преподаваль кандидатъ богословія Павелъ Гопцусъ,состоящій въ то же время и помощникомъ инспектора.Еврейскій языкъ воспитанники изучали у преподавателя греческаго языка Алексѣя Прахова. Въ I епархіальномъ классѣ въ отчетномъ году преподавали препода- ватели:и.д.доцента Кіевской духовной Академи Сераіонъ Чернышевъ - Священное Писаніе и латинскій языкъ,Ксенофонть Вѣлинскій - теорію словесности,Помощникъ Инспектора Павелъ Доброгаевъ - гражданскую ис- торію,Евгеній Рыбинскій - математику,Павелъ Гопцусъ - церковное пѣ- ніе,Владимірь Садовничій - нѣмецкій языкъ,Стиліанъ Василіади - фран- цузскій языкъ. 7.Количество вновь поступившихъ учениковъ,а также оставленныхъ на повторительный курсъ и уволенныхъ по малоуспѣшности. Свѣдѣнія по этому пункту сообщаются въ прилагаемой къ настоящему отчету таблицѣ. 8.По какимъ предметамъ въ теченіе учебнаго оказывался небольшій процентъ неудовлетворительныхъ балловъ,отчего именно зависѣла малоуспѣшность учениковъ и какія употреблялись мѣры къ возвыше- нію ученическихъ успѣховъ по устнымъ предметамъ и письменнымъ упражненіямъ. Найбольшій процентъ неудовлетворительныхъ балловъ,какъ въ прежніе годы,въ теченіе отчетнаго года оказывался какъ по устнымъ отвѣтамъ, такъ и по письменнымъ упражненіямъ въ I и 2 классахъ.Малоуспѣшность главнымъ образомъ зависѣла оттого,что въ I-й классъ семинаріи посту- пали училищные воспитанники инье не съ особенно высокимъ уровнемъ познаній по русскому языку,трудно поддающемуся изученію при природ- номъ украинскомъ нарѣчіи окружающей среды,а иные со слабымъ умствен- нымъ развитіемъ,а также въ отчетномъ году отъ сокращенія учебнаго года.На малоуспѣвающихъ учениковъ постоянно обращается вниманіе нас- тавниковъ семинаріи.Въ классныхъ журналахъ есть особый отдѣлъ,куда - 30 - вносятся ежедневно отмѣтки о небывшихъ въ классѣ; существуетъ также особый журналъ, въ который ежедневно выписываются неудовлетворитель- ные баллы воспитанниковъ, такъ что инспекторъ семинаріи каждый день, имѣя у себя свѣдѣнія о малоуспѣвающихъ, обращаетъ на нихъ вниманіе при посѣщеніи вечернихъ занятій въ классныхъ комнатахъ. Вникнувъ въ причины малоуспѣшности, онъ или увѣщаніями и совѣтомъ располагаетъ неуспѣвающихъ учениковъ къ исправленію, или употребляетъ по отноше- нію къ нимъ предоставленныя его власти мѣры дисциплинарнаго взыска- нія. За успѣхами воспитанниковъ слѣдятъ также и воспитатели по сво- имъ классамъ. По окончаніи каждой четверти года инспекторъ предста- вляетъ въ Правленіе вѣдомость о полученныхъ воспитанниками баллахъ и при сужденіи о малоуспѣшности высказываетъ свое наблюдение, объя- сняя причины малоуспѣшности того или другого воспитанника, а также и воспитатели. По разсмотрѣніи четвертныхъ вѣдомостей малоуспѣшнымъ объявляются отъ имени Правленія замѣчанія, выговоры, предупрежденія о возможныхъ послѣдствіяхъ малоуспѣшности; сообщается родителямъ о не- удовлетворительныхъ успѣхахъ ихъ дѣтей съ просьбой оказать воздѣй- ствіе на нихъ, назначаются наказанія, лишеніе казеннаго содержанія, а также и увольненіе изъ семинаріи, смотря по количеству неудовлетво- рительныхъ балловъ, а также по причинѣ и продолжительности малоуспѣш- ности. Не малая забота прилагается къ наблюдению за надлежащимъ ис- полненіемъ воспитанниками письменныхъ работъ. Какъ наставники во вре- мя уроковъ, такъ и начальники и воспитатели во время вечернихъ домаш- нихъ занятій слѣдятъ за тѣмъ, чтобы работы эти писались самими учени- ками. Отобраніемъ сочиненій въ сроки, опредѣленные Правленіемъ семина- ріи, завѣдуетъ инспекторъ, безъ замедленія сдающій полученные имъ отъ воспитанниковъ сочиненія преподавателю. Наставникамъ предлагалось по прочтеніи и надлежащемъ исправленіи ученическихъ сочиненій сдавать ихъ сначала Ректору семинаріи на разсмотрѣніе, а затѣмъ и воспитан- никамъ съ такимъ расчетомъ, чтобы сочиненія эти могли быть на рукахъ писавшихъ ихъ до нового срочнаго сочиненія по данному предмету. Пос- лѣднимъ преслѣдовалась та цѣль, чтобы воспитанники въ новомъ сочине- ніи избѣгали повторенія новыхъ ошибокъ. Ректоръ семинаріи при разсмотрѣніи сочиненій обращалъ вниманіе какъ на выдающіяся изъ нихъ по достоинствамъ, такъ и на слабыя и по- средственные и составителей первыхъ поощрялъ, а составителей вторых - 31 - побуждалъ къ исправленію и трудолюбію. Въ цѣляхъ возвышенія успѣшности учениковъ въ письменныхъ рабо- тахъ Правленіемъ семинаріи, съ разрѣшенія епархіальнаго Преосвящен- наго, давались воспитанникамъ по особому — расписанію классныя пись- менныя работы-экспромпты. Писались эти экспромпты по разнымъ предметамъ семинарскаго курса, въ теченіе 4 часовъ подрядъ. Воспитанниками написано въ продолженіе года три экспромпта. Чтеніе экспромптов рас- предѣлялось, по возможности равномерно, между преподавателями. Писаніе экспромптовъ оказывалось полезнымъ въ томъ отношеніи, что заставляло воспитанниковъ самостоятельно работать умственно 4 часа подрядъ, а также давало возможность преподавателю провѣрять по этимъ экспром- тамъ степень развитія, работоспособность ученика и самостоятельность его домашнихъ работъ. Для провѣрки самостоятельности и своевременности домашнихъ ра- ботъ Правленіемъ семинаріи также предложено воспитанникамъ, прежде подачи переписанныхъ работъ сочиненій, представлять преподавателю -то черновики въ срокъ, назначенный преподавателемъ. Разсмотрѣвши черно- вики, преподаватель, возвращая ихъ воспитанникамъ, дѣлалъ нужныя ука- занія и разъясненія по содержанію черновиковъ и изложенію ихъ. Получалось такимъ образомъ непосредственное и при писаніи каждаго сочи- ненія руководство со стороны преподавателя по отношенію къ воспитан- никамъ. Для наилучшей постановки дѣла письменныхъ работъ въ отчетномъ году продолжалась практика давать темы для сочиненій и разсматривать ихъ не въ началѣ полугодія на все полугодіе, какъ было, а отдѣльно на каждый срокъ и передъ самимъ задаваніемъ темъ ученикамъ съ цѣлью устанавливать болѣе соотвѣтствія темы сочиненія съ изучаемымъ въ то или другое время года учебнымъ матеріаломъ. 9. Предметы по учебной части, по которымъ Епархіальный Преосвященный дѣлалъ предложенія семинарскому Правленію. Въ 1916-17 году со стороны Епархіальнаго Преосвященнаго не по- слѣдовало особыхъ предложеній семинарскому Правленію по вопросамъ учебной части. 10. Свѣдѣнія о ревизіи духовныхъ училищъ, производимой членами се- минарскаго Правленія. - 32 - Ревизіи духовных училищ членами семинарского Правления в от- четном году не было. II. Свѣдѣнія о состояніи физическаго кабинета, фундаментальной и ученической библіотекъ. Физический кабинетъ семинаріи содержитъ до 205 при- новыхъ въ отчетномъ году не приобрѣталось, по обстоятельствамъ воен- наго времени. По тѣмъ же обстоятельствамъ физическій кабинетъ, за исключеніемъ нѣсколькихъ приборовъ, эвакуированъ былъ въ г. Тамбовъ. Фундаментальная библіотека семинаріи состоитъ изъ двухъ от- дѣленій: а/изъ учебныхъ пособій для преподавателей и книгъ для чтенія, въ каковомъ отдѣленіи въ отчетномъ году числилось 12320 названій въ 20960 томахъ и б/изъ учебниковъ и учебныхъ пособій для безплатного пользованія казеннокошныхъ воспитанниковъ; число книгъ здѣсь простиралось до 1400 экземплярвъ. Въ виду обстоятельствъ военнаго времени, почти всѣ книги изъ перваго отдѣла фундаментальной библіотеки въ 1915 году были от- правлены въ г. Тамбовъ. Въ началѣ 1917 года книги были возвращены, но до конца учебнаго года не было возможности ихъ разобрать и пользоваться ими. Ученическая библіотека основана въ 1870 году. Она содержится почти исключительно на средства учениковъ семинаріи, три раза въ году дѣлающихъ пожертвованія, въ общемъ рублей 375. Благодаря уче- ническимъ пожертвованіямъ, библіотека, увеличиваясь съ каждымъ го- домъ въ своемъ объёмѣ спискомъ новыхъ книгъ и периодическихъ изда- ній, заключаетъ въ себѣ 2956 названій въ 5379 томахъ. Въ минувшемъ учебномъ году, по обстоятельствамъ военнаго вре- мени, не оказалось возможнымъ правильное функционирование ученичес- кой библіотеки во всей ея полнотѣ. Лишь болѣе необходимыя и инте- ресныя для учениковъ книги /почти весь отдѣлъ литературы и белле- тристики, и части другихъ отдѣлов/ были распакованы /послѣ вовра- щенія ихъ изъ Тамбова, куда была эвакуирована библіотека/ и предо- ставлены ученикамъ въ пользованіе. Покупка новыхъ книгъ была отло- жена до болѣе благопрятнаго времени; поэтому количество книгъ въ библіотекѣ и ихъ распредѣленіе по отдѣламъ въ каталогѣ остается прежнее. Видача книгъ производилась по возможности ежедневно, до или послѣ объда, завѣдующимъ библіотекою преподавателемъ. -33- ПРИЛОЖЕНИЕ. ПАЛОМНИЧЕСТВО. Въ отчетномъ году, какъ и въ прошлые годы, совершенно было паломничество въ Св.Киево-Печерскую Лавру на поклоненіе мощамъ Св.Угодниковъ Печерскихъ.Паломничество совершается всѣми мѣстъ съ начальствомъ.Всѣ паломники прикладываются къ мощамъ св.угодниковъ,почивающихъ въ Кіевской лаврской церкви и въ пещерахъ;прикладываются также къ чудотворной иконѣ Успенія Божія Матери,что надъ царскими вратами великой лаврской церкви,осматриваютъ потомъ различные лаврскія учрежденія;ризницу,трапезу,переплетную и проч.Послѣ поклоненія святымъ мощамъ общно воспитанники мѣстъ съ наставниками пьютъ въ Лаврѣ чай. ПРИМѢРНОЕ ПРОТИВОСЕКТАНТСКОЕ СОБЕСѢДОВАНІЯ. Примѣрное противосектантское собесѣдованіе было устроено одинъ разъ воспитанниками 6-го класса подъ руководствомъ преподавателя исторіи и обличенія сектантства.Одни воспитанники представляютъ изъ себя представителей православнаго учения,другіе -сектантства. Конечно, для того, чтобы умѣло изложить православное учение и защитить его отъ нападенія сектанта /въ данномъ случаѣ мнимаго/,и,с другой стороны - выступать въ качествѣ представителя сектантства, надо хорошо знать то и другое,а также и приёмы сектантовъ въ ихъ нападкахъ на православіе.Собесѣдованіе было 'на тему:"О почитании святыхь". ЗАНЯТІЯ ПО ПЧЕЛОВОДСТВУ. Въ теченіе отчетнаго года по прежнему велись въ Семинаріи занятія по пчеловодству.Они заключались въ чтеніи лекцій по пчеловодству и въ практическихъ занятіяхъ на пасѣкѣ.При семинаріи существуетъ своя пасѣка,образовавшаяся изъ ульевъ,пожертвованныхъ Кіевскимъ пчеловодомъ И.Ф.Ващенко,Преосвященнымъ епископомъ Никодимомъ,Викаріемъ Кіевскимъ и о.Намѣстникомъ Києво-Печерскія Лавры.За пасѣкой ухаживали и всѣ работы по ней исполняли воспитанники подъ руководствомъ и наблюдениемъ лектора о.діакона Кіево-Владимирскаго Собора Георгія Лисянскаго,при участіи помощника инспектора Павла Ропцуса. Заведень при семинаріи музей по пчеловодству,на оборудованіе кото- -34- раго Кіевскій Епархіяльный Съѣздъ духовенства единовременно отпустилъ 100 рублей. ОБТОРЖИМОКАН УЧЕНИЧЕСКІЯ МАСТЕРСКІЯ ПРИ СЕМИНАРІИ. -модел опи онеосоос, дот енцоод аа и ажя, удоч амонтерто ав -дотV.в0 При Семинаріи существуетъ мастерская-столярная и переплетная, но -въ отчетномъ году занятія въ ней не производились вслѣдствіе заня- -мос тія зданія семинаріи подъ лазаретъ и перевода семинаріи въ другое -отздание-I-ro Кіевскаго женскаго духовнаго училища. аа ххмодан ЗАНЯТІЯ ГИМНАСТИКОЙ. -дебл иннуряп апоо, роси и сунтеплесеп, увепатт удинако; кіндеджеру віко -ріненокан адап оту, постъ рікев вінеовV еноми кондостодур ам ежют Вслѣдствіе отсутствія въ зданіи I-го женскаго училища Духовнаго Звдомства подходящаго помѣщенія воспитанники занимались гимнасти- кой въ небольшомъ помѣщеніи на одномъ приборѣ /параллели/и свобод- ной гимнастикой по сокольской системѣ. В. ВОСПИТАТЕЛЬНАЯ ЧАСТЬ. -атоар І. СОСТАВЪ ЛИЦЪ ИНСПЕКТОРСКАГО НАДЗОРА ЗА ПОВЕДЕНИЕМЪ ВОСПИТАН- -ніковъ. За поведеніемъ воспитанниковъ въ отчетномъ 1916-17 учеб- номъ году наблюдали: инспекторъ семинаріи Архимандритъ Аполлинарій и два помощника инспектора кандидаты богословія: Павелъ Доброгаевъ и Павелъ Гопцусь;кромѣ того, для надзора за воспитанниками I класса съ 1 января 1913 года учреждены должности трехъ надзирателей /для каждаго отдѣленія особый надзиратель/. Вмѣстѣ съ членами инспекціи въ наблюдениями за воспитанниками и вообще въ воспитательномъ дѣлѣ принимали участіе преподаватели - воспитатели, согласно Закону 12-го іюля 1913 года, которые и поступали во всѣмъ по руководственнымъ пра- виламъ по воспитательной части въ духовныхъ семинаріяхъ и инструк- ціи воспитателямъ, изданнымъ Св.Синодомь. 2. Перечень наиболѣе выдающихся проступковъ, замѣченныхъ за учени- ками въ отчетномъ году. Мѣры исправленія, примѣнявшіяся къ виновнымъ -довоюмь УЧЕНИКАМЪ. Найболѣе выдающіяся проступки, замѣченные за учениками и занесен- -стомъ інсвиптніосо киікіон ор моса азь въ книгу поведенія, можно распредѣлить по слѣдующимъ группамъ: -35- неблаговійное поведение въ храмѣ во время богослуженій, куреніе, опозданіе къ вечернимъ занатіямъ, опозданіе изъ отпусковъ, нарушение тишины во время вечернихъ занятій, игра въ карты. По отношенію къ ви- новнымъ воспитанникамъ принимались слѣдующія мѣры: а/со стороны по- мощниковъ инспектора - замѣчанія, предостереженія, выговоры виновно- му наединѣ и предъ товарищами и донесеніе инспектору; въ особо важ- ныхъ случаяхъ донесеніе о.Ректору и независимо отъ всего этого, уси- леніе надзора за провинившимися; б/со стороны инспектора - замѣчаніе, выговоръ, предостереженіе, лишеніе отпуска, уменьшеніе балла по поведе- нію и донесеніе о виновныхъ Правленію семинаріи; в/со стороны о.Рек- тора - выговоръ съ предупрежденіемъ о послѣдствіяхъ того или друго- го проступка и сообщеніе Правленію семинаріи; послѣднее же съ своей стороны примѣняло слѣдующія мѣры взысканія и воспитательнаго воздѣй- ствія на учениковъ: выговоръ отъ имени Правленія, иногда съ предупре- жденіемъ о лишеніи казеннаго содержанія или увольненія изъ семина- ріи въ случаѣ ихъ неисправленія; офиціальное увѣдомленіе родителей неисправныхъ учениковъ съ просьбой о принятіи ими мѣръ нравственна- го воздѣйствія на своихъ дѣтей и, наконецъ, лишеніе казеннаго содер- жанія и увольненіе изъ семинаріи. Послѣднія двѣ мѣры примѣнялись рядко и вообще только въ случаяхъ, когда Правленіе ихъ рѣшительно не- обходимыми, а другія мѣры криминально оказывались недостаточными. Упор- ства въ проступкахъ со стороны воспитанниковъ не наблюдалось. При наложеніи взысканій соблюдалась строгая постепенность, при чемъ при- нимались во вниманіе: возрастъ виновнаго, его характеръ, умственное развитіе, прежнее поведеніе, причины, вызвавшія проступокъ, степень рас- каянія и вліяніе другихъ учениковъ. Въ большинствѣ случаевъ взыска- нія ограничивались мѣрами, находящимися въ распоряженіи инспекціи, и только въ рѣдкихъ случаяхъ приходилось обращаться къ мѣрамъ, назна- чаемымъ о.Ректоромъ и Правленіемъ Семинаріи. Годичные баллы по поведенію учениковъ въ каждомъ классѣ. 6. 47. 5. 66. 3. 4. 49. 4. 3. 67. 2. 2. 88. 12. I. I37. I. -36- Не отмічені баллом по поведінці 13 учеників І класа, яких не бив- шиє въ семинаріи вслѣдствіе болѣзни,5 - за увольненіемъ въ теченіе года и І за нахожденіемъ въ Дѣйствующей Арміи; 3 воспитанника 2 клас- са, не присутствовавшіе вслѣдствіе болѣзни и 4 за увольненіемъ изъ семинаріи среди года; 2 воспитанника 3 класса за увольненіемъ среди года и І, какъ неявившійся; 3 воспитанника 4 класса, какъ не явившіеся вслѣдствіе болѣзни и 2 •за увольненіемъ среди года; 6 воспитанниковъ 5 класса, какъ не явившіеся вслѣдствіе болѣзни и ІІ за увольненіемъ среди года; І воспитанникъ за смертью, 2 за увольненіемъ и І за нахож- деніемъ на фронтѣ. 4. Количество учениковъ, живущихъ въ общежитіи и на частныхъ квартирахъ. Изъ общего числа воспитанниковъ 533, обучавшихся въ семинаріи въ началѣ учебнаго года, 478 воспитанниковъ жили въ общежитіи, а 55 - у родителей или родственниковъ и на частныхъ квартирахъ, съ особаго разрѣшенія о.Ректора. 5. Неудобства для инспекторскаго надзора за поведеніемъ уче- никовъ. Въ отчетномъ учебномъ году, въ виду помѣщенія семинаріи въ зданіи І-го женскаго училища, особыхъ неудобствъ для надзора инспек- ціи не было. 6. Лозволенныя ученикамъ физическія упражненія и развлеченія. Время, свободное отъ учебныхъ занятій, воспитанники употребля- ли на прогулки на свѣжемъ воздухѣ, на занятія искусствами - музыкой, пѣніемъ и иконописаніемъ, на гимнастическія упражненія. Пѣніе музыкой, иконописаніемъ и гимнастикой воспитанники за- нимались подъ руководствомъ особыхъ преподавателей. Въ лѣтніе дни гимнастическімъ упражненіямъ на свѣжемъ воздухѣ отдавалось предпочте- ніе предъ комнатной гимнастикой. Музыкой занимались 31 ученикъ, а въ классѣ иконописанія - 43 ученика во всѣхъ трехъ группахъ. 7. Количество больныхъ /въ больницѣ и амбулаторныхъ/. Въ отчетномъ году больныхъ, пользовавшихся въ семинарской боль - 373 - ницъ было 126, амбулаторныхъ 131. Въ теченіе отчетнаго года было четыре смертныхъ случая; всѣ они имѣли мѣсто внѣ семинаріи: два вос- питанника, состоя на службѣ въ Земскомъ Совѣзѣ, умерли на фронтахъ, а два - умерли дома у родителей. 8. Существующее при семинаріи общество всепомоществованія бѣд- нымъ воспитанникамъ. Съ 1884 года при Кіевской семинаріи существуетъ Петропавлов- ское Попечительство о недостаточныхъ воспитанникахъ, состоящее подъ покровительствомъ Кіевскаго Митрополита. Дѣятельность попечитель- ства направлялась къ тому, чтобы оказывать матеріальную помощь вос- питанникамъ семинаріи, которые по разнымъ причинамъ не могли вос- пользоваться казеннымъ содержаніемъ. Совѣтъ, состоящій изъ Ректора - - предсѣдателя, Инспектора - товарища предсѣдателя, 3-хъ членовъ, казначея и секретаря, не менѣе одного раза въ четверть распредѣлялъ пособія нуждающимся воспитанникамъ, избѣгая выдачи денегъ въ ихъ личное распоряженіе, и внося непосредственно въ Правленіе семинаріи плату за содержаніе въ общежитіи, или погашая недоимки за нихъ, а также приобрѣтая черезъ эконома семинаріи необходимыя для учениковъ вещи: обувь, платье, бѣлье и проч.; также платилъ и за квартиры. Кроме того, Совѣтомъ Попечительства выдавались денежныя пособія на лече- ніе учениковъ или же для проѣзда ихъ на вакаціонное время. Всего израсходовано 1261 руб. 55 коп. Средства попечительства сладались изъ взносовъ почтенныхъ и дѣйствительныхъ членовъ, изъ % % на капиталъ Попечительства и изъ пожертвованій духовенства Кіевской епархіи. - 38 - Настоящий отчетъ о состояніи Кіевской духовной семинаріи по учебной и воспитательской частимь за 1916 - 1917 учебный годъ, на основаніи § 103 п.34 устава духовной семинаріи, раз- смотрѣн въ педагогическомъ собраніи семинарскаго Правленія 25 октября 7 ноября 1918 года. Городъ Кіевъ. Ректоръ Семинаріи Арсентій Андреевичъ. Инспекторъ Семинаріи Александръ Дмитріевичъ. Преподаватели: Аркадій Пуршовскій Преподаватель Владимиръ Овчининъ Преподаватель Николай Тумилевскій Преподаватель свящ. Володимировичъ Преподаватель Григорій Головинъ Крещеный учитель С. Кравецъ Члены Правленія преподават. М. Оболенскій Помогучий Никандръ, п. Данилъ Преподаватель Т. Серединскій Преподаватель К. Лобасевъ Присоединяется Священникъ Н. Порой 2 коп. Секретарь и Членъ Правленія Ев. Рѣпинскій Найменування Семінарія. Кіевська духовна, семінарія.... Викладачів Вчарки: ознаки 10 дусе Ім'я ученого ви на гаїд отчетного учебного года Оцінку учня за очну роботу тим календарним. Викладачів 8 парах по насій містрикетом ім. Політичних науках Катехизис, субреплекція Богослужбене позбавлення Литературні рослини з в паркуванням у вборах. Гомилетичний та релігійної спартових календарів. Син. і першої літ. Овеклімська Майбутнє на кафедрі І отримання II оцінки III оцінки I випробування II випробування I погоршення II погоршення I клас 2 клас 3 к.о. 6. 1. 533. 114. 479. - 116 9 - - 21 333 54 56 54 47 56 54 37 35 247 Сеалт и одозна семени количества килимов во кои се велат општи цени. | | | 3. | 2 километра. | 4 км. | 5 км. | 6 км. | При какви количества соборите килим кај фабрика | Из обуго гиела | | | I отгледание | II отгледание | III отгледание | IV отгледание | V отгледание | VI отгледание | | 47 | 56 | 54 | 37 | 35 | 30 | 28 | | | | 43 | 42 | 26 | 26 | При какви количества соборите килим кај фабрика | Из обуго гиела | | | Основни површини. | Водило по еден санитарен чин, за свят. училиште. | По откупно 615 класа? или 3 кг. за училище? | Допринасен пуч шамо до соборени првични ви 5*6 класици | Водило по 5*6 км. | Собравено на лебо. | | | 189 | 48 | 13 | 2 | 4 | 11 | | | Основни површини. | Водило по еден санитарен чин, за свят. училиште. | По откупно 615 класа? или 3 кг. за училище? | Допринасен пуч шамо до соборени првични ви 5*6 класици | Водило по 5*6 км. | Собравено на лебо. | | | 189 | 48 | 13 | 2 | 4 | 11 | | Увоенки: | | | По есо коровицино. | По недавни веденио по другима при лесам. | 5 - 50 ВИДОМСТВО ПРАВОСЛАВНАГО ІСПОВІДАННЯ КІЄВСЬКА ДУХОВНА СЕМИНАРІЯ ПРАВЛЕННЄ 2 січня 1919 р. № 1 г. Києвъ. В виконанні вказу Мі- ністерства (сповідань про введення в семінарії нових Катедр по Українознавству (післьменствта, географії, церк. и цівільної історії) і згідно усному дозволу тимчасово Керувавшого Міністерством (сповідань товарища Міністра, данному при особистому докладі Ректора Київ. Семінарії, в запальному зібранні Пресвятых Київ. Дух. Семінарії 15 Грудня відбулись вибори на Катедру Українська письменствта, а тією на вакантну кафедру загальної і руської церковної історії. Обраними оказались: на Кафедру Українською пись- менства Савва Шевченко и на кафедру загальної і руської істо- рії Влод. Новосельський. Расклад лекцій по другим предметам Українознавство вибудував в за- гальнім зібранні правління 22 Грудня, а саме: 4 лекції україн- ської цивільної історії доручено П. Сернедскому, 4 лекції укр. церковної істори П. Доброгаєву и 4 лекції україн. Історії Цр. Попову. Про вказаних дій Правління Семінарії були складені прото- коли, вгасно посилання на за- твердження Керуючого єпархією Преосвященнам Нікодима, якии и були затверджені: перші 21 Грудня, а вторий 31 Цудня. Про цр Правління має обов'язок освідомити Міністерей і сполігань. Ректор Семінарії Прот. П.А.Г. Генцль Секретар правління В. Садовий ДО ПРЕОСВЯЩЕНОГО НИКОДИМА, ЄПІСКОПА ЧИГИРІНСЬКОГО. Маю за честь сповістити Вас, що вмісто обраного Правлінням Київської Духовної Семінарії і затвердженого Вами Савки Шевченка на посаду учителя українського письменства призначений мною кандидат богословия Олександр Полулях. Вмісті з цим звертаю увагу Вашого Преосвященства, що призначення на учительські посади перевищає компетенцію Єпархіального Архіерея, бо, згідно § 56 Уставу Православних Духовних Семінарій, на це уповноважені тільки Вищий Орган Церковного Управління - в одних випадках і Міністр Ісповідань - в других. КОМІСАР МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ /О. єптачук/ МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ Департам. Духовн. Освіти Відділ Шкільно-Педагог. Січня 4... дня 1919 року № 29/68. м. Київ. ДО П. ГОЛОВИ КИЇВСЬКОЇ МІЙСЬКОЇ ДУМИ. В київському часопису "Посліднія Извѣстія" надруковано вано відомости, що будинок Київської Духовної Семінарії Мійською Думою пропоновано зайняти під шпиталь на 1000 ліжок для тифозно-хворих. З огляду на те, що цей будинок було реквізовано під часи війни і революції майже на протязі трьох років, а тепер семинарським урядом робиться там ремонт, аби не- гайно приступити до навчання, яке і так дійстало багато браку за попередні три роки, Міністерство Ісповідань про- сить Голову Київської Мійської Думи не робити ніяких на- мірів до уміщення в будинку семинарії зазначеного шпита- лю і не примушувати Міністерство Ісповідань до рішучого протесту в цій справі. КОМІСАР МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ (підпис) Sopio. Liya Oshin 28 -декретом від мин. і, виділенні етапу державного уряду України од. опр.. ч. 6191 андру 18 квітня 1919 року оатореотоінії "птомедією" жовт-вбродом змісту ЖУРНАЛ ПЕДАГОГІЧНОГО ЗІБРАННЯ ПРАВЛІННЯ КИЇВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ 1919 року, місяця січня 10 дня, о 10 годині ранку, прибув на засідання Голова Ректор Семінарії протоєрей Платон Петров, Інспектор семінарії Олександр Андрієвський, члени Правління вчителі: Аркадій Троїцький, священник Степан Бог- данович, Анатоль Максаков, священник Микола Поройков, Микола Гумілецький, Василь Сокольський, Ксенофонт Блінський, Петро Калачинський, Євген Рибінський, Прехор Прокопович, Павло Чер- нецький, Олексій Прахов, помішники інспектора Павло Добро- гаєв і Павло Гонцус, при Секретарі й члені Правління Воло- димирі Садовничому, СЛУХАЛИ: Указ Міністерства Ісповідань від 3 січня 1919 року під № 18/38 про заміщення ва- кантної катедри українського письменства і загальної та руської церковної історії такого змісту: " Листуванням од 2 січня ц/р. під № І Правління Київської духов- ної семінарії повідомляє Міністерство Ісповідань, що на загальному зібранні Правління Київської Духовної Семінарії відбулись вибори на катедру українсько- го письменства і вакантну катедру за- гальної і руської церковної історії. Про це був складений протокол, який вчасно і посланий був на затвердження керуючого ПОСТАНОВИЛИ: I. Надіслати акт про вибори вчителів В.Новоденського на катедру церковної історії на затвердження до Міні- стерства Ісповідань і од себе прохати Міністерство про заміщення катедри в найближчий час з приводу скорого роспочатку шкільних навчань. Інспектор Преподобний Діяконо М. Гонцус Помічник інспектора Г. Миколайчик Замовляючи письменного Епархією Преосвященного Никодима, і ним був затверд-жений 21 грудня, а другий 31 грудня 1918 р., про що Правління має обов'язок "освідомити" Міністерство Ісповідань. Департамент Духовної Освіти Міністерства Іспові-дань цим сповіщає Правління Київської Духовної Се- минарії, що займавший катедру церковної історії про-тейрей о.Платон Петров тільки долучений до виконан-ня обов'язків ректора, і до затвердження його на цій посаді належною Духовною Владою, § 23 Уставу Дух. нотатки Недоступність останнього в Семінарії вид.1888 р., попереднє місце його не може личитися вакантним, а через те і вибори на катедру церковної історії поки що з'являються дочасними." СПРАВКА 1. Бувший вчитель церковної істо-рії, допіру Ректор Київської Духовної Семінарії про-тотеєрей Платон Петров був обраний на посаду рек-тора згідно наказу "Временних правил", виданих Все-російським Найсвятішим Синодом й звернуто увагу на обіжник Міністерства Ісповідань від 28 жовтня 1918 року під № 778 про обов'язкову присутність всіх чле-нів Педагогичної Ради і публікацію в часописах / "Слово", "Віра та Держава" та инш./. Вибори відбу-лись 8/21 листопаду 1918 р. Більшість /12 із 19/ голосів було обрано на посаду ректора прототеєрал Платона Петрова. Про ці дії Правління було складено журнал і надіслано на затвердження Київському Митро-политові Антонію, котрий, раніш ніж затвердити вибори, було зроблене запитання Міністерству Ісповідань, чи не мається перешкод до затвердження обраного прото-теєрея Петрова на посаду ректора. Відповідь Міністер-ства від 2 грудня 1918 р. під № 1068 послідувала та-ка: "Ваше Високопреосвященство, Милостивий Архипастырь. На лист Ваш, від 16/29 листопаду ц/р. під № 3553, вражаю повинністю повідомити Ваше Високопреосвящен-ство, що препон до затвердження обраного Педагогич- нію Радою Київської Духовної Семінарії на посаду ректора названої семінарії протоієрея Шестра вище-наведеного) автодетоїн до Міністерства Ісповідань - немає. Крім того, вважується звання ежТ .oid конання § 23 Устава Духовних Семінарій вид.1907 р. о інших худ тематопед справа про затвердження на посаді ректора протоієрея Платона Петрова поступила на розгляд Всеукраїнського Амваспо Церковного Собору, котрим вибори були затверджені істоті інженерні удатам / Протокол Собору № 16/. яка он нобхая ійваннемо мінімалп.д 8ІЕІ андуцт С П Р А В К А 2. Виборче начало, введене Міністерством Народньої Освіти, в минулому році особливим распорядженням буде скасовано, а тимчасові правила про вибори на адміністративні та вчительські посади в духовних школах не були скасовані ні Воєвідомості дія ен еналойдан російською ні Українською вищою церковною владою. С П Р А В К А 3. В загальному зібранні Правління Київської Духовної Семінарії від 2 /15/ прудня 1918 р. на вільну катедру церковної історії автодетоїнМ еяхУ .Е би ятьм анвдікелпІ ен-обране вчителя тієї ж семінарії Володимира, а також ан инневанандр еоп.д елей одн вхалупей.О Неводенського. Акт про його вибори при цьому до ізекосед владидня дастся. -внммо манінкаацл шінас Кинадо .А н в а ч П о С П Р А В К А 4. Через скорочення числа удатях урженеве ан ій лекцій по історії російської літератури та письменства до 24, всі ці лекції приєднані до однієї катедри і доручені вчителеві літератури Ксене- фонту Білінському.Білінський класним вихователем не личиться. Секретар педагогичної Ради 2. Слідуючий за цим зміст того ж указу Мі- ністерства Ісповідань:" При цьому звертається увага Правління Семінарії, що, згідно § 56 Уставу Православних Духовних Семінарій, призначена учительів Семінарії належить до компетенції Найсвя- тішого Синоду, або Обер-Прокурора Його,- а тепер Міністерства Ісповідань, і ніяким чином не спар- хійльного Архієрея.Між тим свій виборний акт автодетоїнМ яннжібо .А -Правління Семінарії посилав на затвердження німчет еоп 05/01 ЗІ діп.е. ЕЕІ 2.Спостереження Міні- стерства Ісповідань мати на увазі і про- хати Міністерство Ісповідань з приводу переходного менту в будуванню церковно- шкільного діла на України в видадках особливих і утрудли- вих не відказувати Правлінню семінарії в проводі і деклад- них вказівках. Семинар Семинар Семинар Семинар Семинар "керуючого Єпархією Преосвященного Никодима", а Міністерство Ісповідань тільки "освідомляє" про цю по- дію. Таке незнання уставу, або бажання обійти його Департамент Духовної Освіти ставить на вид Правлін- ню Семінарії. СПРАВКА 1. Діло про вибори на вакантну катедру церковної історії, котрі відбулись 2/15/ грудня 1918 р. Правління семінарії вважає не закін- ченим, позалк акт про вибори не був надісланий на затвердження до Міністерства Ісповідань. СПРАВКА 2. Повідомлення Правління семіна- рії від 2 січня 1919 р. про утворення виборів було надіслано не від Правління семінарії, а від (Канцеля- рія Правління) і мало своєю метою освідомити Міністер- ство Ісповідань про попередні, а не про остаточні дії по виборам. 3. Указ Міністерства Ісповідань від 2 січня 1919 р. про призначення на катедру української літератури кандидата богословія Олександра Пелудиха. СПРАВКА. Обраний раніш Правлінням семіна- рії на зазначену катедру вчитель другої Київської гімназії Савва Шевченко надіслав до Прав- ління семінарії про своє відмовлення від посади. 4. Обіжник Міністерства Ісповідань від 2 січня 1919 р. під № 10/20 про термін з якого й по який по- 4. Розпочати навчання з вихованцями семіна- рії в будинку Києво- винно проводити навчання в духовних шкодах. С П Р А В К А І. Будинок семінарії по Вознесенському спуску, залишений на днях німцями, знов реквізовано військовим відомством на невизначений час. С П Р А В К А 2. В засіданні Правління семінарії від 31 грудня 1918 р. було ухвалено респочати навчання в другому півріччі 1918/19 шкільного року з 18 лютого 1919 р. у власному будинку на Вознесенському спуску, а до 18 лютого поновити будинок і перевезти семінарське майно. С П Р А В К А 3. Правлінням семінарії вживаються всі заходи що до звільнення свого будинку на Вознесенському спуску. Зібрання скінчилося о 1 годині дня. В цьому засіданні не присутніювали: члени Правління, вчителі: Володимир Новоденський, Григорій Попов, Стіліан Василіаді, лікар Федор Удінцов по домовим обставинам, члени Правління від духовництва: протоїєрей Константин Ефремов і протоїєрей Митрофан Вишемирський по обв'язкам парафіяльних священиків. Цей журнал надсилається до Міністерства Ісповідань - 14 січня 1919 року. Секретар Педагогичної Ради Софійської духовної школи з 15 січня ст.ст. 1919 р., в тім разі, коли будинок семінарії буде увільнено від реквізіції, перейти в власне помешкання. 30 А К Т про вибори на катедру загальної і російської церковної історії в Київській Духовній Семинарії вчителя російської літератури тісі ж семинарії Володимира Неводенського. На підставі Указу Насв.Синоду від 21 червня 1917 р. під № 46І4 і обіжника Міністерства Ісповідань від 28 жовтня 1918 р. під № 778 члени Педагогичної Ради семинарії 2 /15/ грудня 1918 р.утворили вибори вчителя на катедру загальної й російської церковної історії.Висловили бажання балотирова- тися:І/ вчитель літератури Володимир Неводенський,2/Кандидат богословій ієромонах Іоанікій /Соколовський/,3/ Інспектор класів Черниговської Єпархіяльної жіночої школи священик Гавріил Добев,4/ Вчитель Купчанської хлоп'ячої духовної школи протеієрей Антон Биков,5/ Херсонський Єпархіяльний доглядач церковних шкіл протеієрей Никифор Блошенко.Після розгляду про- хань та документів зазначені особи балотировались.Наслідки ба- лотировки слідуючи: Вчитель В.Неводенський...... 10 виборчих 3 невиборчих Ієромонах Іоанікій.......... 0 виборчих 14 невиборчих Священик Добев............. 3 виборчих 11 невиборчих Протеієрей Биков............ 1 виборчий 13 невиборчих Протеієрей Блошенко.......... 2 виборчих 12 невиборчих Таким чином,обраним на катедру загальної й російської церковної історії в Київській духовній семинарії оказався вчитель історії літератури тісі ж семинарії Володимир Неводенський. Ректор Семинарії Секретар Педагогичної Ради До Пана Міністра Культів. Будинок Київської духовної Семінарії/Вов-несенський Спуск/Ч.22 для Чугуєвської Юнацької Школи реквизувати не предположено і не реквизова- но.- Вищезазначене помешкання реквизовано по відношенню Командира Осадного Корпусу від 18 Січ- ня б/р-Корпусному Лікарю та по ордеру Позавідом- ственної Комисії від 19 Січня під Ч.2663 для Шпиталю хорих сипним тифом.- Президент Комісії, Отаман 85 Січня 1919 року 7.83. Старший діловод, Значковий МІНІСТР КУЛЬТІВ Січня 9 дня 1919 р. До Пана Мінстра Військових Справ.- Ч.87/20/1 Зразок.- До Міністерства Культів надійшли відомості що будинок Київської Духовної Семінарії,Вознесенський спуск Ч.22,пропонується зайняти за для улаштовання в ньому Чугуєвської Інaцької школи.- З огляду на те,що вже на протязі 4-х років навчання в Семінарії дуже гальмується через брак власного помешкання,яке все время було реквизовано для потреб воєнного часу,Міністерство Культів ні в якому разі не може дати свої агоди на реквизицію будинку Семінарії ще на далі.Уже пів божучого року учні не склікались,все ждали,коли власний будинок буде поновлений і тепер,коли вони до цього приступають,знова загрожує реквизиція,а учні повинни на цілий рік залишитись без навчання.Тім більш це неможливо,що із пяти духовних шкіл три і досі лишаються реквизованими і учні 5-ї шкіл повинні міститись у двох будинках. Через це Міністр Культів рішуче протестує проти реквизиції ще й четвертого будинку Духов- ного відомства.-Оригінал підписав:Міністр Культів/підпис/ З оригіналом згідно: Старший діловод Головної Комисії по розташуванню військ і урядових уста- нов Укр.Нар. Республіки, Значковий Киянцев 1072 оп. № 1 33 (стридізатъ тра) +2536=58 з них літерні №№ пропущені №№ 10 08 1988 р. Кодекс Сігна . гл.с. 15.Ч. ОУ С еканування 6.10.09 Евр 18.12.95 д 20.12.95 стічк Центральний державний архів України в м. Києві ПЕРЕВІРЕННЯ Дата 04.05.96 Підпис Центральний державний архів України в м. Києві ПЕРЕВІРЕННЯ Дата 02.12.98 Підпис Центральний державний архів України в м. Києві ПЕРЕВІРЕННЯ Дата 04.06.99 Підпис до р/з 19.03.03 ІТЛ л./з 24.03.03 Новий