Лист Голови Ради Народних Міністрів УНР про надання повноважень Міністру сповідань і ректору Кам'янець-Подільського університету І.Огієнку. Протест православного духовенства і громадян м. Кам'янець-Подільського проти звільнення з посади Подільського єпископа Пимена, 15.11.1919-02.07.1920, 8 арк.

Міністерство історичних Української Народної Республіки. Вейгардженний загальний справ. Канцелярія. [Слист] Воли Ради Народних міністрів про повноваження міністру ісповідань і реформ Кам'янсько-Подільського державного університету Огієнка. Проте православне духовенство і громадяни м. Кам'янця не погодилося, проти увійшенню в межі Подільської Військової Повіття 15 січня 1919 р. і 2 липня 1920 р. Центральний Державний Історичний Архів УРСР м. Харків МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ УНР Лист голови Ради народних міністрів про надання влади "міністру ісповідань і ректору Кам'янець-Подільського держуніверситету Огієнко. Протест православного духовенства і громадян м.Кам'янець-Подільська проти звільнення єпіскопа Пимена. 15 листопада 1919р.- 2 липня 1920 р. на 8 арк. У. Н. Р. Голова Ради Народніх Міністрів. 15 Падолиста 1919. 4. 1936 ПОВНОВЛАСТЬ. МІНІСТРУ-СПОВІДАНЬ І РЕКТОРУ КАМИНЦЬ ПОДІЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ I.I. ОГІЕНКО На підставі постанови Ради Народніх Міністрів від 15-го Листопада 1919 року з моментa залишення Урядом Української Народньої Республіки м. Камянця і району Поділля Ви призначаєтесь Головноуповноваженим Уряду Української Народньої Республіки в залишеному Урядом районі. При Головноуповаженому і на чолі з ним - Комитет в складі по одному представнику від всіх цен- тральних установ по призначенню начальника кожної установи. Постанови сього Комитету набувають силу і пе- реводяться в життя лише при згоді на те Головноуповно- важеного. Головноуповноважений опікується всіми українськи- ми громадянами, що залишилися на залишеній урядом тери- торії, береже залишене державне майно, допомагає україн- ським громадянам і інституціям і зокрема допомагає ім повертатися до дому. Опікується Українським Черво- ним Хрестом та всіми шпиталями та хворими. Головноуповноважений яко представник Уряду за- ступає інтереси громадян перед тою неукраїнською військовою та цивільною владою,яка займе м.Кам'янець залишеним Урядом районом.Розпоряджається асігнова- ними в його розпорядження державними коштами,в вит- ратах яких веде належну відчитність. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ I. Мазур ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ ДО ПАНА ГОЛОВНОУПОВНОВАЖЕНОГО УРЯДУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ, МІНІСТРУ ІСПОВІДАНЬ І. ОГІЄНКО Православного Духовенства і православних громадян м. Кам- яниця на Поділлі Протест. Розпорядженням Вашим від 20 падолисту б/р.за ч 23 до Подільської Духовної Консісторії написано було так: " бувшого Епіскопа Балтського Пімена, без згоди Української Влади, запосівшого Подільську Єпархію, за руйнування Україн- ської автокефальної церкви, за непослух законам Української Народньої Республіки, за втручання в компетенції цивільної Влади, за агітацію на користь Денікіна звільнюю на покой і наказую йому покинути межі Подільської Епархії протягом одної доби". Така резолюція й такий вчинок Пана Міністра Ісповідань, котрий називає себе сином Православної церкви, як грім оглушили всіх добрих синів Православної церкви. Ніхто до цеї пори не бачив і не чув в Історії Православної церкви, щоб Міністр Ісповідань першого виборного Епіскопа без суда і слідства звільняв од служби і виганяв за межу Епархії. І тільки польська влада, до котрої звернулися добри парафіяне, заставила пана Міністра змінити свою першу резо- люцію на таку: "з огляду на прохання, які до мене поступили, дозволяю Вам тимчасово залишитись в м. Камянці." Ми, Православні парафіяне церквів м. Камянця, в такий образ нашого улюбленного Владики бачимо образу для всіх православних Поділля і недбале відношення Пана Міністра до св. Православної церкви, не дивлячись на те, що в своїй відозві до Українського народу, він пише: "Я віддам свої си- ли, аби збудувати на Вкраїні церковне життя на славу Божу. За церкву Христову буду кріпко стояти і за всіх сил борони- ти її волю." А на ділі ми бачимо те, що Міністр Ісповідань руйнує на Поділлю церковне життя, бо звільнив Епіскопа, котрого в м. Серпні 1918 р. вибрали в Каєдравальному Соборі духовенством та мирянами, в присутності Епіскопа Василія, командірованного Патріархом Московським. Не тільки звільнене, але щоб образити Його, пише: "Бувшого Епіскопа Балтського Пімена, без згоди Української Влади, запосівшого Подільську Епархію, звільню на спокій". Всім добре відомо, що Епіскоп Пімен обраний народом, затверджений був Гетьманом , с.т. тою Владою, яка була тоді. Світла Директорія до останнього часу називала Його Епіскопом Подільським . В приказі Директорії ми читаєм так: "Епіскоп Подільський і Брацлавський Пімен тимчасово призначається членом Священного Українського Собору." Головний Отаман Петлюра, Голова Директорії, давав телеграму Епіскопу Пімену, в котрій називав Його Епіскопом Подільським і Брацлавським. Сам п. Міністр Ісповідань в м. Падолисті признавав Епіскопа Пімена Подільським і Брацлавським і надсилав Йому бумаги, як Епіскопу Подільському. Признавали Його мало не рік Подільським Епископом, а тут раптом кажуть, що він самовільно запосив Подільську Епархію. Тепер розглянемо мотиви, на підставі котрих Епіскоп Пімен звільнняється на спокій: І/за руйнування автокефальної церкви. Бувший в 1918р. Український Православний Собор Духовенства і народа признав автономію Української церкви в спілці з Вселенськими Православними Патріархами під керуванням Московського Патріарха. Владою Української Народньої Республіки оголошено свободу віри і вона повинна бути проведена в життя. Але ми цього не бачимо в Православній церкві, бо Влада сама, без Українського Собору, оголошує автокефалію церкви, а це вже є насильство над церковою, бо на підставі церковних канонів автокефалія церкви може бути оголошена тільки Собором Української церкви з благословення Вс. Православних Патріархів. І5 правило двукратного Константинопольського Собру каже так: "Аще Епіскоп, пресвітер ілі діакон дерзнет отступить от общенія своїм Патріархом и не будет возносить имя его по определенному и установленному чину, въ Божественномъ тайнодействіи, таковому Святый Соборъ опредѣлилъ бти чужду всякого священства." Чи ж мав право після цього Епіскоп Пімен сам один без Собора і мирян признати Автокефалію церкви і відокремитись од Московського Патріарха. Ні, не мав, бо за це б він підпав під кару церковного суда. Скрізь тепер говорять, що оголошена ж буда автокефалія Грузинської церкви, чому ж і ми не можемо оголосити автокефалію Української церкви. На це ми скажемо: "можемо, але треба щоб це проголосив Собор Української Православної Церкви". В Грузії Автокефалію церкви проголосив Собор Грузинської церкви. В постанові Собора об Автокефалії Грузинської церкви ми читаємо таке: "Освященний Собор Іверской Апостольской церкви, собравшись 12 сего Марта въ древнѣйшемъ Котоликосскомъ Мцхет-скомъ храмѣ во имя 12 апостоловъ, въ лиць 4-хъ наличныхъ Іерар-ховъ Грузинъ, представителей отъ духовенства всѣй епархіи Грузіи, представителя Тифлисского Городскаго Исполнительнаго Комитета, всего Грузинскаго духовенства Гори и Тифлиса, предводите-лей дворянства всей Грузии, представителей церковныхъ старость, Городскихъ Самоуправленій, Культурно-Просвѣтительныхъ Обществъ, Купечества и крестьянства Грузіи единодушно постановили: "считать сь этого момента востановленнымъ Автокефальное Церковное Управленіе Грузии и настоящее рѣшеніе довести до свѣдѣнія Правительства." І в нас Автокефалія повинна бути оголошена Собором Української церкви і визнана другими православними церква-ми. 2/За непослух законам Української Народньої Республіки. Ми всі дуже добре знаємо, що Владика Пімен з Церковної Каѳедри завжде закликав нарід слухатися Української Влади і виконувати всі її роспорядження. 3/За втручання в компетенції цивільної влади. Епіскоп Пімен ніколи не втручався в роспорядження цивільної влади, як тільки це не торкалося до церкви. 4/За агітацію на коресть Денікина. Ми всі категорично заявляємо, що такої агітації з боку Епіскопа Пімена ніколи не було. У всякій демократичній державі ніхто не повинен бути звільненим від служби без суда і над Епіскопом Піменом повинен був бути призначений суд і як би ці обвинувачування підтвердлися і суд признав його виновним, то тоді тільки по суду церкви він міг би бути звільненим од служби, а не п.Міністром Ісповідань. По постанові Всероссійського Соборa 1917р.,приятому Київ- ським Всеукраїнським Собором в 1918р.,"Епархіальний Архієрей всю свою жизнь проводить на своєй каедрѣ и оставляетъ ее толь- ко по церковному суду." /Пр.І8 Соборн.пост./.А 29 правило 4-го Вселенського Собору наказуе так: "Аще Епископъ безъ вины отстра- нень оть своего достоинства,то да будеть восстановленъ въ досто- инствѣ Епископа." Епископ наш Пімен без суда і слідства по зло- бі звільнений од служби і повинен бути затвержений на своїй посаді.Другого Епископа,призначенного Владою,ми не визнаємо,бо, згідно І6 правилу Константинопольського двукратного Собору; "по причинѣ случающихся въ церкви Божіей распреи и смятепій, отнюдь да не поставляется Епископъ къ той церкви,которой пред- стоятель живь еще и пребываетъ въ своемъ достоинствѣ". Міністр Ісповідань самовільно звільнив без воли народа нашого Епископа і до цієї пори прислідуе його всякими способа- ми:приказав приняти від-нього відділ Консисторії,не поминати Його при Богослуженню,призначив в Консисторію комісара,котрий би слідкував за тим ,щоб ні жодне розпорядження Преосвященного не проводилось до виконання,потребував,аби особистий секретар Преосвященнго працював у Консисторії,а не в Архієрейському Домі,так що Головою Подільської Церкви став не Епископ,а комі- сар Длугопольський, а це вже е насильство і глумління над Пра- вославною Церквою,якого Міністерство Ісповідань не робить над другими віроїсповіданнями.Хіба е комісари при Консисторії Като- личькій,Лотеранській і при Юдейській вірі?На які підстави Міністерство Ісповідань втручається в справи православної цер- кви:забороняе поминати в церкві Православних Патріархів,а як поминають в церкві уніяти і католики свого патріарха,то їм це не забороняється. Згідно І5 правилу Всероссійського Собору: "Епархіальний Архієрей,какъ приємникъ апостоловъ,есть предстоятель мѣстной церкви,упрвляющій епархіею при сотрудничествѣ клира и мірянъ." "Безъ согласія Епископа ни одно постановленіе органовъ Епархи- ального Управленія не можеть быть проведено въ жизнь/пр.23пост. Всерос.Соборв/"А 39 правило Апостольске каже так: "пресвитери и діаконы безъ воли Епископа ничего да не совершаютъ.Ибо ему ввірени люди Господнi і онь поздасть отгiть о душах їхъ." Міністерством же Ісповідань наказано Консисторії самій рішати церковні справи без Епископа, під керуванням комісара. До чого ж дiйшла вже наша Українська Православна Церква. Дуже обурює нас і те, що Міністерство Ісповідань наказало не поминати в церквi Православних Патріархiв, а поминати Священний Український Збор в складi котрого немає нi одного Епископа. А який це буде Синод, як в ньому намає нi односто Епіскопа. І хто з таким Синодом буде рахуватись. Це є глумління над церковою. Крім того, члени Українсь- кого Синоду пресвiтери, якi самовільно відмовилися од Патріарха, підпадають церковному суду і им заборонено священнослуження. Ми, духовенство i православнi громадяне м. Камянця на Подiл- лю, протестуємо проти всiх вищезазначених незаконних постанов п. Міністра Ісповідань i вимагаємо востановлення Епископа Пiме- на в правах а також невтручання Української Влади в церквеннi справи і усунення комісара Консисторії. До зазначенного рахуємо потрібним добавити слiдуюче: цьку- ванням нашого поважного Епископа ввесь час займалось виникше в м. Камянцi Кирило-Методієвське Братство, яко християне, ми пала- ємо від сорому що такими соромними справами займаються люди, котрi називають себе православними християнами і забувачі, що ввесь християнський мир в короткiй молитвi святим первоучите- лям Кирилу i Меодію взявав i взиває: "вся язики Словенськi i утвердіті в православлі i єдиномислії i умирити мiръ." I ми також взиваємо до членiв Кирило-Методієвського Братства: не вносьте роздору в наше християнське життя. Воно i так вже без вас обурено і пригноблено переживаемими подiями." Мафаревск. сел. Ко Новова 64. Ярковская. С. Лукинъ Арким. Уайтрам Г. Матеевъ Д. Земмс-Кобекац. Р. Крачковский скад М. Матиурпецъ Н. Стамбенъ Священных Дн. Вришествія Черновин, Николай Гумовскій Ведомость отъ 1863 г. С. Морозъ Е. Егоровичъ Колуганинъ М. Захаръ Рыбушкія Милявъ Обішкана Осадаренко Адама Беловъ Редевлебань? Шаппинъ Н. Игловецъ С. Бавилевскій А. Варненская Лисецка. Жвавинъ Кончевицкія Мещеринъ П. Федоровъ А. Мрочко. Г. Сулиновский Н. Вазова. Т. Кусарг, Пан: Памашафрух! в Пилипетской вейе Во стольный окове дучакъ - А. Гордюнскер М. Ближевский с Петрашкела прина сужинка ва Г. Мстивъ Е. Коржевикъ Мамыч Ормиловичъ Н. Реп-Потарі Овінковича, в Кирплюк - В. Булибий Стефаненко Мони ставеров ия. Анна останова в Продуктінко. А. Коногузь С. Пульманскай. И Виннике Ф. Фиштікевъ М. Байдюк, с. А. Остаповиця В. Кімакъ Онуарз, в Слободзеїні С. МАРІТТ. Городько Варя 5 В. Островский М. Синчукъ Павелъ Цоми Б. Боровикъ Зампуша Рука-Левецъ Стріжківича. Конаньки, Дмитриевичъ Соколскій Окропинъ М. Клименко Посмковий, Вовзъ Моноштвъ М. Боровиця ВЗ Вогнівича. Моманькина Галицкого Ф. Герасименко А. Топуржкій Т. Маргелевицъ, Ф. Міроновъ О. Саговецъ Владимир Вінницький. Мафри Зокоскервак Беллапрімель Гончарова 2 А. Кахине, Т. Галекиной, О. Быстракова Я. Ковальская, Д. Емгвар, Т. Зубова Н. Стасова, Е. Родионовой и Колебина изза них незаменимых посещений К. Венедиктовой и Кузьминской Стефанову 70 рубля Георгий Ильичевъ В. Квиринъ, Е. Рассадникова, Ф. Молчановъ, Г. Бондина, Ольга Вайнеръ, Е. Абрамова Егоровъ. Мария Друиннова, Ратиборская Вера Степанова К. Кондратенко Алексей Михайловичъ Павелъ Оболенский Немрё Городковскій Монастырь Философской Заглавной монаховъ Скитъ монашеское Казанское Степанова, Каширская Александра Керненкина, Василия Керненского, Евгения Костюкова, А. Хацепова, Е. Сагдова, 2. Ватсинский, а за них незаменимых посещений Михаилъ Садовской, Карпова. Сергея Н. Каплова Руперхиртъ Степановичъ Рыбаковъ-Евгений Волошинъ, Василий Демидовъ, Федор Бредихинъ, А. Гришковский, С. Софоклесъ, Б. Емельянъ, С. Котелевъ Сергея И. Моллашева. М. Литвакович ПРОТОКОЛ Об'єднаного зібрання православного духовенства та мирян м.Кам'янець на Поділлі, відбувшегося 12 цього січня в кількості осіб в Св.Троїцькому Монастирі з дозволу польської військової влади, для обміркування всіких церковних питань. Головор зібрання був обраний Священик Микола Зудинський, писарем-п.Середович.Протоієрей Стiranкевич пропонує зібранню обговорити питання про те, хто з присутніх має право брати участь на зібранні, як уповноважений од парафіяльних рад, решта ж на його думку мусить залишити зібрання. Зібрання визнало до всі осо́би, котрі прибули, раху ться правомочними учасниками зібрання без ніяких уповноважень з боку парафіяльних рад. П.Ангеловська після цього зробила великий доклад про історію життя Подільської церкви в минулому році. Після докладу читалася по пунктам така резолюція: Заслухавши доклад про цілу шанку образ особи Преосвященного Пімена, гільно обраного Собором Подільського духовенства та мирян, на кафедру Єпископа Подільського та Брацлавського. Головно уповноваженим Української Республіки п.Огієнком, виявившим в справах церкви абсолютне самодержав'я, обедане зібрання духовенства та мирян м.Кам'янець на Поділлі глибоко вражено: 1/Тяжким порушенням виборного права, 2/Образом єпископського сана 3/Безпіставність обвинувачень, заявленних Єпископу; 4/Грубості самодержавних роспоряджень в наказах; 5/Утворенням надзвичайно таких умов церковного життя, призначеним комісарам до Консисторії і поводженням останнього. Ухвалили: 1/Утворити, з благословення Єпископа, раду братств і парафій з представників од духовенства і церковних братств. Рада виділить свої серед презідіум, котрий повинен бути в курсі всіких церковних справ, проводить організаційну роботу, мати право юридичної одиниці і всіма силами допомогати розвитку церковного життя. 2/Звернутись до головної Української Влади з протестом проти незаконних наказів п.Огієнка і прохати відмінити їх.3/Звернутись до п.Міністра Ісповідань І.Огієнка з протестом проти його наказів, та роспорядження намісара Консісторії і прохати: а/звільнити Подільську церкву від гніта самодержавія, виявленого цивільною владою. б/припинить образи Єпископу Пімену, визнав його Єпископом Подільським та Брацлавським. в/знищити посаду намісара Консісторії. г/Припинить цькування Єпископа Українською печатью. Перший пункт про утворення ради брацтв приймається з такою поправкою, що рада повинна працювати в контакті з Епархіальною владою а також і Консисторієї. Другий і третій пункти про знищення всіх наказів Міністра Огієнка відносно Єпископа Пімена зібрання приймає таким чином: Об'єднане зібрання духовенства та мирян протестує проти незаконних роспоряджень Міністра Огієнко відносно Преосвященного Владики, визнає ці роспорядження не дійсними і що виборне начало повинно стояти в нас на Україні твердо; визнає що Єпископ Піменусохраняє по вік життя своє право виборного Архіерея, згідно каноничним правилам Святої Православної церкви. Вирішено звернутись до Головну уповноваженого Огієнко з проханням про непорушиння нормального церковного життя і потребувати відмінить за його незаконні накази і роспорядження і упразднить посаду комісара Консисторії. Для виконання цієї резолюції зібрання обирає таких осіб: Священиків: Охрімовича і Зудинського, п. Акаловську, п. Богдановича та п. Поламарова. Приняту церковним зібраним резолюцію довести до відома належної міської влади. З оригіналом звірено. Голова Зібрання Свящ. М. Вєцьк Оригінал за наказанням 72 підписаний А К Т. 1920 року місяця липня 2-го дня. Православне Нам"инецьке духовенство, разом з представниками Духовенства близьких до м.Кам"янця округів, неодноразово збираючись, по згоді-ляка на це дана була делегації від духовенства І5-го червня 6/р Міністром Ісповідань, на свої пастирські наради,-мало судження з приводу того тяжкого становища Подільської Православної Церкви і духовенства, в яке вони поставлені при виконанні наказів Міністерства Ісповідань, відносно поспішно проводимих реформ і де яких питань церковного життя. Для докладу і вияснення зазначеного тяжкого становища Церкви і духовенства, постановлено надіслати до Уряду Української Народньої Республіки делегацію в складі вибраних слідуючих осіб: священиків-о. Николая Сулковського, Олександра Побідоносцева, Феодосія Шпановського і Николая Зуциньного. Доручити цій делігації довести до відома Уряду У.Н.Р., що православне духовенство м.Кам"янця, будучи в єдинні з Духовенством всієї епархії і знаючи справжню думку своїх парафіян, не може не скорбити дивлячись на те, що предпринятті і предпринимаємі Міністерством Ісповідань відносно тілько одної Православної Церкви заходи загрожують порушенням того благодатного миру, який однаково необхідний як для самої Церкви, так і для Держави. А тому ми доручаем нашій делегації просити Уряд У.Н.Р. за-для мирку Церковного і користи Держави,-вперше: Припинити жимнимими переведення реформи Православної Церкви до обговорення цих реформ правоуповноваженими інституціями Церкви, -Всеукраїнським Церковним Собором і Епархіяльними З"їздами духовенства та парафіян. Вдруге: Не вимагати звільнення на покій Преосвященного ПИМЕНА єпископа Подільського і Брацлавського, первоизбранного населенням всієї епархії в 1918р. Втретє: Залишити персональний склад Консісторії, як наданий довіррям всіл єпархії і законно обраний єпархіальним з"із- дом духовенства та парафіян в 1918 році на ШІСТЬ літ, до часу майбутнього законно і вільно зібранного Єпархіального З"їзду духовенства та парафіян. Про що і складено цей акт за належними підписами. Катеринополь протоєрей Михайловський. Начальник Монастиря Архимандрит Власій. Епископ, Прим. А. Радченковській Муамтіярець А. Шевченко Протоєрей Александр Курдюмов Протоєрей Іван Землянський. Протоєрей Кирил Степанович Протоєрей Александер Катранківський Протоєрей Григорий Кондратюкевич. Величірець Николай Балабанов Протиєресь з Нагоря Франц Прокопович Священик Вінченцій Орліковській. Єпис. м. Лакава Петро Палимард Адвокат С. Шевченко С. Забезпечення Єпис. Андрей Ганаськовський Обвірниця К. Величека С. Долгова священник Миколай Скрипка Священик Михайло Радченко Єпис. Тарховській, Юрій Васильович. Віллиярський Є. К. Леманов є. Костюш Свач Ос. Сада-васький є. Землянин Ср. М. Мазарський є. Коропка Св. Д. Шевченко Тимпістъ Єпис. В. Каймовець Священик Олександр Подгорний Наказ м-тх архівній, Гмадзінны Закер Кам'янецькага павету Свяценьне Плотофія Мутовенка с Им многопідписаний патримуюю зі быво зазначено в цомшрактові іншы пункт другий віруносна залишення Епископа Пліно- ма на його посаде; свячанага на те, шо Прас- вешавона Церква взапакі не може їсти. вати без епископа і цю с цей пострім май життя Православной Церкви відсутність епископа буде мати сумні наследки для спровы проводемавіся Надійно. Проток рет Іван Лукашевский, Свяц. Пф. Канкентвід; Еванге- мит Антонин Берлевський Священник Миколай Глобацький.- ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 4 Фонду № 1042 Пронумеровано 87 (восемь) + 936 = 15 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: " 15 " 03 .2007 р. Підпис № Для підшивки ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) " " р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: | Під час | | | Під час | | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | видачі | повернення | | видачі | повернення | | підпис. дата | підпис. дата | | підпис. дата | підпис. дата | | 15.03.04р 208 | 16.03.04 р. (підп.) | | | | | 11.04.08р 207 | «(2) 15.04.08 | | | | | Signor - glou | | | | | | 06.04.09 С — | | | | | ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: | Консервація | Опра́ва: | Мікрофільмування: | | :--- | :--- | :--- | | (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | сканування (Дата) (Підпис) | | | | 30.09.09 Вуд | з них літерні №№ пропущені №№ 10" 08 1988 р. Надано Перевірено Дата 60489 Кодер/ Перевірено Дату 240589 Кодер/ 7489 Кодер/ 84 05 89 Кодер/ 18.12.89 Кодер/ 160395 Кодер/ 21.12.89 Кодер/ 240395 Кодер+ 10.11.95 Перевірено Дата 10.01.96 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Дата 07.06.94 Перевірено Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Дата 07.05.96 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 28.06.96 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 01.11.96 Підпис 8.04.97 Амін Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 28.09.98 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 20.09.98 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 03.08.96 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 20.10.00 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 31.10.00 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 13.08.02 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 14.08.02 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 20.10.03 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 24.10.03 Підпис