Доповідь Міністра народного господарства УНР про роботу міністерства та його департаментів, штати, 26.01.1921, 43 арк.

Рада Народних міністрів Української На- родної республіки /м.Париж/ Доповідь міністра Народного господарства до Ради Народних міністрів про діяльність міністерства і підзвиних департаментів та штати департаментів Міністерства. Почато 26 січня 1921 р. Закінчено на аркушах Центральний державний історичний архів УРСР у м. Києві. фонду 1065с опису 25 од. зб. 8 У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ДЕПАРТАМЕНТ Загальна Відділ Персональний 14 — 19 р. ч. М-чотирьох Доповідь законом від 9-го Січня 1918 року Міністерство по Торгу і Промисловості та міністерство Продовольчих Справ були з'єднані в одно Міністерство Народного Господарства. Міністерство Торгу і Промисловості на зазначений термін складалося з Департаментів: Загальних Справ, Зовнішнього і Внутрішнього торгy, Палива і Металів, Страйкового, Рідничного, Олорично-Промислового, Торговельного Мережевання і Центрів, Реєстраційного Комітету та Статистичної Частини, з яких Страйковий Департамент існував на підставі статута і по штатах, затвердженим законом. Всі інші департаменти існували на підставі тимчасових статутів і по штатах, затверджених лише Міністром Торгу і Промисловості на підставі Регламентного закону про штати Центральних Установ. Міністерство Продовольчих Справ складалося на зазначений вище термін з Департаментів: Загальних Справ, Лукрового, Шкіряних Справ, Альбового і Транспортного. Всі ці частини, з яких діяльність існувала на підставі статута і по штатах затвердженим законом; жодні департаменти таких норм не мали. Після оголошення закону від 9-го Січня 1918 р. про заснування Міністерства Народного Господарства, Департаменти Загальних Справ яких було два, з'єднались в один. В 1919 році фінансові міркування і життєва необхідність всього- нуда питання про заснування це одного департаменту-фі- нансового. Таким чином діяльність департаментів та окремих частин Міністерства існують не на основі затверджених законом норм, а на підставі російських статутів викор- миття. Найже безперервні мандрівки, велика кількість депар- таментів, необхідність соргасування статутів всіх частин, часті переформування та інші фактори були причи- ною цього непорядкового з"'лямця. Отже необхідно упорядкувати істнування врядовання де- партаментів Міністерства. Для цього, а взагал-од моладим і необхідним до роз- гладу і соргасування статутів всіх департаментів Міні- стерства ухвалити скорочені штати Міністерства Народ- нього Рсподарства, які уже були затверджені в Станісла- вові Пеном Головою Рада Народних Міністрів. Керуючий Міністерством Народнього Рсподарства Лисицький директор Департаменту загальна справ У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ДЕПАРТАМЕНТ Відп. _ _19 р. Ч _ м _ ПОЛЯГАЛЬНА ЗАПИСКА до Штатів Департаментів Міністерства Народ- нього Розподірства. Міністерство Торгу і Промисловості остаточно сформува-лось при ретмані. Після де-кількох перерформувань залишились слідуючі департаменти: загальний, Справа, який поділився на пять ділів; заснування його вимагалось самим літтям і необхідність його істнування не викликала сумніву ніколи; Зразком статута департаменту був статут загальних канцелярій о російських міністерств. 2/ Департаменти зовнішнього і внутрішнього торгів почали своє існування від часу Секретаріату Торгу і Промисловості, сес то в початку відокремлення України від Росії, при чому в виді одного департаменту Торгу, причому на два департаменти він поділився після перерформування Секретаріату з Міністерство торгів і Промисловості. Статутами для них є початку була статута д-тів тої-ж назви російського міністерства торгів і промисловості, з/ 3/ До Фармачно-Промислового д-ту відноситься все те що говорилось в п.2. При перерформуванні Секретаріату з Міністерство департамент був розділений на два фармачно-загальний і техничний, але при ретмані департамент техничий був реформований? 4/ В Департамент Палива і Металів перерформувались в Квітні 1918 р. Київське районне управління по Справам Палива і з перші часу департамент керувався статутом цього Управління. Управління підлягало російському міністерству торгів і промисловості. 5/ Департамент Гірничий і геологичний комітет засновани при перерформуванню Секретаріату торгів і промисловості з Міністерство на підставі статута Гірничого д-ту при російсь- кому міністерстві торгy і промисловостi. Рівновбіжно з гірничим д-том в Росії iстнував ґеольогичний Комитет; такий же Комитет був заснований при нашому Міністерстві торгy і промисловостi. Завданням його було дослідити, що до структури грунту, заготовлення геолюгичних мап i т.п. Комитет в повному складі залежився в Київi при евакуації в 1919 р. але до останніх часів продовжував свою наукову працю. 6/д-т торгового мореплавства і портів заснований в Київнi 1918 р. Статут у нього був статут Управління по справам торго- вельного мореплавства і портів, яке iстнувало при російському м-вi торгy і промисловостi. 7/ Освітячна частина суду при Російському М-вi як окремий відділ. На ці підстави суду заснована частина при нашому м-вi. Вона не підлягала ні одному департаментові, через те що завдан- ня цієї частини стикалась з оку різних д-тів, в праця суду як науковою торжністю того чи іншого д-ту тільки формально, і в рамці якого небудь д-ту не могла зміститись. З Вересня 1918 р. почали вироблятися штати для всіх д-тів Міністерства. Ці штати були розглянуті в мішанних підкомісіях, а остаточно в комісiї під голоуванням тов. Міністра Фiнансiв П. Курлло. Коли штати були виправлені і надруковані в потрібній кількості примірників, вони були направлені в УГ віддiл д-ту Державної Скарбницi М.Ф. для надсилки до Державної Канцелярії. Під час евакуації всі ці п' пера загинули. Міністерство Прод. справ під час з"єднання з Міністерством Тор- гу і Промисловостi складалос лише з 4-х д-тів і одної окре- мої частини, а саме: Зернових Справ, Алюного, Цукрового і Шкіря- них Справ. Про д-т загальних справ і хлібний не приходиться го мовити. Департаменти - Цукрових і Шкіряних Справ заснувались після прийняття законів про Цукрову і Шкіряну Монополію, якi неодмінені до свого часу. Заснування д-тів вимагалось законом, але штати для д-тів бу- ли затверджені лише Міністром Продовольчих Справ на підставi закону від 14 липня 1918 р. про нормальний штати. Після тернопільської катастрофи, коли запанували партія С-гр. кола система управління почала схилати на реальну планую- му, коли за кошти держави почалося широке фінансування при- ватної промисловості і самоуправлінь, з'явилось необхідним утворення фінансового д-ту, який почав існувувати в травні 1919 р. транспортова частина істнувала в російському Міні- стерстві як окремий Відділ і на цій підставі транспортова частина була заснована при Міністерстві Народнього госпо- дарства на правах окремої частини в Віце-директором на колі. В Липні 1919 р. почали впроваджувати статут і шлях для всіх д-тів М.Н.Г., але всі матер" для закинули в Декабрі 1919 р. В останній час м-во окремо засноване колишнім підзвітним про статут. Керуючий Міністерством Народнього господарства Лиморач Директор Департаменту Загальний Опра ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПАРТАМЕНТУ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ МИНІСТЕРСТВА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА. Завдяки політичним обставинам, праця в департаменті Загальних Справ в 1920 році розпочалась лише в кінці місяця Квітня в м. Київ"лнці. Переїзд Міністерства до м. Винниці, а потім евакуація до м. Кам'янця і дальше на територію Польщі до м. Тарнова не давала можливості нормально провадити працю. В часи переїздів тільки те й робилось, що розпаковувались та запаковувались справи. Тарнівський переїзд був більш сприяючий праці, але короткий час перебування там / трохи більше місяця /, відсутність зв'язку з іншими установами, брак багатьох законів і постанов Ради Народних Міністрів але відбивались на цій праці. Таким чином майже весь час тут тратився на приведення в належний порядок справ, добування недостаючих законів, постанов, встановлення зв'язку та палагодження господарської частини і таке инше. Тільки з м. Станиславова, тобто з Вересня місяця, праця пішла більш-менш нормальним шляхом. Почалась організаційна робота, закликані до праці відповідні робітники / до цього часу Департамент складався з трьох осіб/, окрім Канцелярійного та Персонального Відділів, котрі функціонували весь час, почали працювати Відділи Інформаційний, Юридичний та Господарчий. Інформаційний Відділ Департаменту випустив шість чисел "Бюлетеня", в котрому, окрім о. ф. і ц іншої інформації, подавались відомості про господарство Європи, цукровий стан світу, товарообмін, експорт і імпорт різних держав, про народне господарство України і инш. Було також випущено 5-те число "Зістника Міністерства Народного Господарства" і відози: "До населення України про вільний торг", "До населення України я справі цукровий" і "До робітників цукроварень" а в тій же справі, була зроблена підготовча робота до видання книги І. Шимановського. "Українська Промисловість", видати котрої не вдалось завдяки евакуації з м.Кам'янця в Листопаді. Був вироблений статут Торговельно-Економічної разети, яка мала виходити на Українській та Французькій мовах для ознайомлення Європи з промисловим та економичним життям України. Через Юридичний Відділ, який мав завданням редагувати законопроекти, складаєми в Міністерстві, пройшов 31 законопроект, із котрих Радою Народних Міністрів уже ухвалено 21. Персональний Відділ відав справами персонального складу Міністерства та наказною частиною. Всього наказів по Міністерству за відчиний період вийшло 270 чисел. Канцелярійний Відділ провадив загальне листування та головну реєстрауру. Вихідних паперів за той же час було 953, а вихідних √1452. Господарчий Відділ обслуговував всі Департаменти Міністерства, постачаючи потрібні для нормального ведення праці матеріали, а по можливості задовольняючи насущні потреби урядовців. В останній період, коли праця була налагоджена, Господарчий Відділом були виконані заходи до заснування автоколони. Малось на увазі придбати від поважних фірм де-яку кількість машин одного типу в значній кількості запасових частин. Авто-колона, по думці М.Н.Г., мала обслуговувати Уряд, пересовуючи в разі потреби все державне майно і обслуговуючи вищих урядовців У.Н.Р. Остання евакуація з м. Кам'янця не дала можливості перевести в життя цю думку М.Н.Г. Через Господарчий Відділ Міністерства Народнього Господарства мало переводити закупку канцелярійного приладдя для всіх Центральних Державних Установ, для чого було асигновано один мільйон марок польських, а також закупку мануфактури на одяг всіх урядовців. Господарчому Відділу він не пощастило зробити всього цього знов же завдяки евакуації. В останній час перебування в Станиславові виникла думка заготовити печатку для Міністерства Народнього Господарства по зразку, який носив би риси історичних печаток України. І ця справа, на жаль, не могла бути закінченою по тій же причині. В ближчому найбутнішому Департамент Загальних Справ, окрім ведення бідучого листування та наказної частини, постачання департаментів ІІ-за необхідним для праці канцелярійних приладдя та інших дібних справ має на меті: Вироблення статуту, котрого департамент, завдяки не нормаль- ним обставинам, й по сей час не мав. Збірання закордонних газет, журналів, та інших періодич- них і неперіодичних видань економічно-торговельного характеру, реферування їх і розподілення по відповідним департаментам Міністерства. Видання бюлетеня М.Н.Р. в котрому крім офіційної частини подавались би відомості про господарство України, економичний стан чужих держав, про експорт і імпорт, цукровий стан світу, товарообмін і инш. Ведення пам'ятної книги з метою дати загальний огляд де- жавно-політичної й громадської життя У.Н.Р. за 1920 рік і звік суб'єктів життя й працю за цей період Міністерства Народнього Господарства. Збірання вакансій та по танов Ради Народних Міністрів, які торкаються Міністерства Народнього Господарства, а також від повідних законів б. Російської Імперії, ще не відмінених владою Української Народньої Республіки, переклад останніх на Укра- інську мову і випуск всіх цих законів окремим виданням. Ведення літописи для залотування головних подій державно політичного і громадського життя У.Н.Р. взагалі і праці Міністе- ства Народнього Господарства в "окрема". Директор Департаменту Загальних Справ ДО ПАНА МІНІСТРА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА. П Л А Н праці в найближчому часі Департаменту Палива і Металів.- При повороті на терен України прийдеться здібатись з фактом повної відсутності всякого роду палива ,без якого неможливе налагодження економічного і навіть державного життя,тому фундаментом для відбудови вручованої фабрично- промислової продукції,рівно і залізничного транспорту,є - раціональне вирішення паливного питання. І це питання жит- тя заставить вирішити одним із перших. З огляду на відсутність мінерального палива, останні 3-4 роки майже весь контингент споживачів перейшов на дро- ване паливо,що викликало масове винищення лісів на Україні Департамент Палива,уявляючи собі всі шкідливі наслідки широкого зниження лісів,які являються для України кольо- сальною цінністю в багатьох точок погляду,-свою діяльність має вести в напрямку-а/координації заготовок дров,які ве- лися раніш ріжними відомствами і в/нае на меті вжити захо- дів що до поширення споживання мінерального і торф'яного палива,що дало би змогу зменшити лісові вирубки. З приводу зазначеного Департамент Палива і Металів має прекметом найближчої праці: а/вироблення положення для Тимчасової Наради по Паливу, яка матиме всім завданням:1/з'ясувати приблизну кількість потрібного всякого роду палива і 2/унормувати шляхом за- конодавчим розподіленням всякого роду палива поміж ріжни- ми категоріями споживачів. б/ скликання Міжвідомственної Наради по забезпеченню міст залізниць і промислових предметств паливом / згідно затверд- женому статуту / для вирішення питань заготовки і розподілен- ня дровяного палива, одвода потрібної площі ліса, придбання мінерального твердого і рідкого палива, шмар та инш. в/підготовка матеріалів і складання законопроектів що до поширення торфяних розробок і продукції торфяного палива. г/ відновлення, зміна і доповнення законодавчих матеріа- лів і інструкцій, які торкаються Місцевих Установ Департамен- ту. д/ збор матеріалів що до використання білого вугілля /во- даної енергії/. е/збор і переклад необхідної для Департаменту літератури. Департамент Палива, уявляючи собі як важливість розвязання питань, які являються підвальними економичного відродження, так і відповідальність накресленої в загальних рисах праці,- рахує необхідним для виконання цієї праці поширити свій пер- сональний склад відповідними фахівцями, позаяк сучасний склад /лише віце-директор і начальник загального відділу / не в стані вичерпуюче перевести в життя вищезгадані завдання, які вимагають в окремих галузях вузької спеціалізації і кращих фахових сил. Віце-Директор Департаменту Палива і Металів Ф. БЕСІДОВСЬКИЙ. ч 5. "5" Січня 1921р. Начальник Загального Відділу К. Осмоловський : ПАНОВІ МІНІСТРОВІ НАРОДЬОГО РОСПОДАРСТВА Про працю Департаменту Зовнішнього Торгу Д О К Л А Д I. Перед Департаментом Зовнішнього Торгу стояли з відвисканням території цього року на весні нові завдання. Політика союза з Польщею привела нас в тісніші зносини з цею державою, а також отворила нам двері до зносин з іншими протибольшевицьку політику ведучими державами. Тому наша увага була звернена передовсім на налагодження Економично-Торговельних зносин з Польщею. В тій цілі вислано Торговельно-Економичну Місію під голоуванням б. Міністра І. Фіченко-Чопівського до Варшави, якої завданням було заключення торгового договору, нав'язання торговельних зносин та полагодження різких питань економично-фінансового характеру в справі фінансової допомоги нашому Урядові. Для ведення закордонних закупок предметів державної потреби утворено в Варшаві Тимчасову Закупочну Комісію під проводом вищезгаданного І. Фіченко-Чопівського і 11 постановою Ради Народних Міністрів від 13 Серпня ц.р. ренту Військового фонду Віденсьького Посольства. Всі державні Органи Закупочні за кордоном підчинено цею постановою для скоординування усей закордонної торгової в одних руках Тимчасової Закупочної Комісії, що комісія змінено законом від 10 лютого ц.р. в сталий орган "Державну Закупочну Комісію за кордоном", розширюючи їй повноважень, передаючи їй всі кости і призначаючи тимчасово місцем сі осідку Варшаву. Утво- ренну в Жовтні 1918 року Торговельну Комісію у Відні зліквідо- вано, а все військове майно, яке находилося в розпорядженню тої передано Державній Закупочній Комісії. Також передано Комісії майно Берлінського Посольства. Для пе еведення транспорту пови- щого майна до армії командировано до Відня і Берліна Радника Торговельно-Економичної Місії Ю.Борисіва. Державна Закупочна Комісія починала ряд закупок і переняла Віденське і Берлінське майно, встановлюючи в тій цілі на місцях де воно знаходилось- то є у Відні і Берліні- своїх представ- ників п.Вілінського в першій і п.Борисіва- в другій місцевості. Торговельно-Економична Місія вела широко закронні переговори з Польським Урядом при чому був заключений договір з Польською Спулкою Ган, львовою. Завдяки загальним обставинам, договір цей був здійсненим. Правлі Державної Закупочної Комісії вела ся в міру отрима- них коштів. Зараз місця вона припинитись задля відображення Мін. Фінансів. Призначених на закупки коштів від Комісії і Міністерств Народнього Господарства / разом 8.000.000 м.п./ Старанням Департаменту було ввійти в Торговельні стосунки не лише з Польщею- авернено увагу також на Західно-Європейські Держави.Заключено умову на підставі взаємного товарообігу в Французькою Консорцією "Онторг", з Румунськими Фірмами на постав- ку амуніції в обмін за цукор. В сусідній Румунії доручено працю по за упкам предметів для потреб армії Голови Військової Місії Рен.Дельвігу. Переговоривано безпосередньо з пре ставниками Угорщини що до поставки амуніції і інших предметів для армії. П. І. Фіщенко-Чопівському доручено ввійти в звязок що до торговельних зносин з Антантськими державами, Голандією, Бельгією, також з купецькими і Фінансовими кругами цих держав. Приготовлює но грунти під торговельні зносини з Латвією, Італією і Австрією. Ноби ввійти в контакт з Прибалтійськими державами взято участь в Румунській Конференції , а також призначено сталого представництво в особі Проф. Франкфурта до Економичної Ради в Ризі, утвореної з ініціативи згаданої Конференції. До успішних торговельних зносин за кордоном конечним є при нормальних державних обставинах їх утримувати в чулих органах свої торговельні представництва. Однак з огляду на останність в державних випадках і ворожу окупацію рідної території обме- жено ся до утримування лише виду згаданих органів в Польщі / Торг.-Екон. Комісії і держ. Закуп. Комісії при чому члени першої утворили склад послідньої/, з повиреними належно повновласно- стями на іншій держави і звільнено з посад закордонних представників Міністерства а то Ген. Торг. Агенту Відні М. Ве- бера, Торг. ар. в Празі п. Ганіцького, Торг. агента в Копенгагзі п. Аквізона, представника Міністерства в Льондоні М. Меленевсь- кого і Торг. агента в Варшаві п. Улицька. В надії на скоре відзискання своєї території і конечність тоді призначення на закордон нових представників працював де- партамент над організацією закор. торг. представництв, планом їх розміщення і в цьому напрямі виготовлено законопроект про зміну штатів торговельних агентів і працювало над проектом інструкцій для цього. Уважаючи важкими основування за кордоном організації для поширення торговельних зносин, допомоги і розвитку експорту і імпорту та консолідації інтересованих в зносинах з Україною купецьких і фінансових інституцій і осіб департамент намічав утворення Торговельних Палат за кордоном, видячи, що всі ново- утворенні держави в цьому напрямі розвивали широку діяльність хотячи таким способом скоріше ввести своє народне госпо- дарство в світову господарку / прим. Чехо-Словаччина, Про-Славія Латвія і п./ В тій цілі департамент працював над звірцевим статутом для таких столиць на принципі півофіціяльних органів з "огляду на виснені в такому разі видатків по утриманню і притягнення до співпраці приватної ініціативи. При зносинах за кордоном користувалося нашими Посольствами і місіями через які з'єдналося до цих сірм і інституцій і які використувано для інформації щодо міжнародного ринку, цих торговельних інститутів, чужого законодавства і т.п. Намічено план інформації закордонних торговельних кругів між іншими через видавання економічного журналу, бюлетенів і т.п. Також збирано матеріали для підготовчої роботи до заключення торговельних договорів в першу чергу з Румунією, Балтійськими державами і іншими державами, які повстали на терені бувшої Росії. Головним завданням зовнішньої торгової політики Міністерства було вивести на е паро не господарство зі стану цілковитого ізольовання в яке призвела його війна ще в кінці 1914 р. і ввести його як господарську о іншою в світову господарку, з другої сторони імпортом з закордону задоволити конечні потреби армії і населення. Зовнішні відносини на Україні а перек овсім господарські відносини старого і нового світу викликані світовою війною надавали п'єкнети і напрями нашій зовнішній політиці. Вона находилася під знаком аномальної господарки по еходу орого часу. Про те, до зовнішньої торгової мусили бути заховані відповідні обмеження передо всім відносно експорту українських продуктів. Так проект обов'язкової постанови про регулювання зовнішньої торг у стояв на точці заборони всякого вивозу. Звіс дельких товарів як цукру, спіту, зернових про уктів і т.п. був застережений виключно для ержави, інші про укти як масло, живиня скот, ляща і інша було вивозити лише з дозволом компетентного до цього органу. Комісії для зовнішнього торг у, при чому дозвіл міг бути виданий тоді, коли експортер забовязався і гарантував ввезти надання комісією товар, або відлати одержану за вивезений товар чужу валюту по курсі дня. Які предмети заборонено зі згладів державної потреби і публічного добра всім до вивозу. Щоби скоріше задоволити потреби армії і населення ці продукти і товари яких на Україні бракувало проект згаданої оновля зкової постанови дозволив без великих обмежень імпорт всіх товарів. Вплив від могли насуватися сумніви чи такий спосіб регулювання імпорту не відбиться некорисно на нашій валюті і чи для еї охорони не потрібно не допускати в законодавчому небажаного і злишнього взвозу, однак вважалося, що богатство України в сирівних сільсько-господарських продуктах маєть змогу легко покрити взаєз із другою стороною заспокоїться на скорше голод на товар у звільненого в під винищуючої ворожої інвазії населення. Також була надія, що через необмежений вихід, некомпенсований українськими продуктами, позбудеться Україна на свою користь царських грошей, які яко тимчасово ліпші при виділинуть за кордон. Наслідки такого регулювання зовнішнього торг у були би показались при переведенню його в життя добрий результат зале- кав від з"організування урядничого апарату дотичних відомств і доброї кордонної охорони. Постат старався бодай в часті примінити упорядкування зовнішнього торг у до такого ж в сусідніх і інших державах узагляд, якщо своєрідні відносини. Щоби привити імпорт старався Департамент про з"організу- вання поїздів з товарами на Україну також було в плані утворення товарообмінних бюро. Департамент працював також в по озумінню з Міністерством фінансів над розвією митної тарифи. З нормальних відносинах митна політика найже заключно опре'яляла зовнішньо торговельну політику. В часи аномальної воєнної навіть не воєнної переходової госпо арки вона ще не може відгравати такої ролі. Попри неї стають умови про постачанку товарів, які мають більшу схожість з купельськими умовами як з митно-політичними конвенціями. Мимо цього митна політика задержує своє значення і департаментом розроблювалися ці питання хотя б напряму від тоді ясно не можна усталити. Наприкм митної політики буде залежати в більшій частині від потреб які приведе з собою нове ула ження господарського життя по кінці. В даний момент митна політика,звичайно, мусять виходити головне з фіскальних інтересів, але з застереженням можности як найшвидшого дальнього розвитку як хліборобської, так і про- мислової продукції. Радом з тим, беручи на увагу абсолютну не- можливість при позній недосить економічних перспектив Укра- їни більше в деталізувати питові справи намічалося лише при- стосування будь-яких російських тарифів та номенклатур як тим- часових ставок відповідно своєчасним умовам економіки України Попри закупочну діяльність своїх закордонних органів де- партамент безпосередньо п щодав в цій засмотрення армії і населення в потрібні товари і командируючи урядовців в справах закупок за кордон / пр. Радника Бучинського в справі закупки солі і нафти/і переговорюючи безпосередньо з купцями та чужими фірмами. Щоби оживити сейчас по війні нашу мореплавбу, а "організуват торговельну флоту і поставити єї пляново і доцільно до послу відбудови нашого господарства засмотрення нас цьою дорогою в чужесторонні продукти а також для розвитку нашого заморсько го експорту почав департамент і в цьому напрямі ініціативну роботу даючи доручення і уповноваження держ. Закуп. Комісії в Варшаві до основання Українського Лоада і зв'язаних з ним товариств. Що до організації департаменту, то в цьому напрямку зложено проект статута департаменту Персональний склад департаменту підбирався повільно серед невидрадних евакуаційних відносин все таки дібрано до нього фахових до кожної праці здатних співробітників. II. ПЛАН ТЕТЕРШЬОЇ ТА МАБУТНЬОЇ ПРАЦІ Д-ТУ 1. Першим завданням департаменту в цей момент являється остаточне з"ясування та ліквідація всіх операцій різних за- купочних комісій по підбанню за кордоном різного майна для потреб У.Н.Р. В зв'язку з цим департамент має налагодити справу перетранспортування цього майна чи його збереження на місті. 2. Оскільки в цей час все більш стало з"ясовується немож- ливисть власними засобами бодай в якій мірі ві повити господарку України виникає коечна потреба на агодження як національних зносин з економичними закордонними чинниками. В цьому відношенню департаментом через свої представительні органи в Європі чи через Українські Посольства мусить бути розвинено як найширша праця як в відношенні ознайомлення широких кол громадянства з кордоного з матеріальними богацтвами України, так і в ві ноженню з "ясування можливості і способів прикладення закордонного капіталу на Україні чи в формі передачи йому концессій, чи надання якихось гарантій та льгот. 3. Цілком стало здається собі справу в тій ролі, яку Україна має ві іграти в економичному життю Заходу мусить д-т Зовн. Торгу завше бути готовим до перетрактацій в справі заключення торговельних договорів. Тому в департаменті на підставі власного уже досвіду по заключенні торговельних договорів, а також при наймні загального ознайомлення з економікою Західних Держав розробляється принципи майбутніх торговельних договорів УНР та виясняються ті дом ганна які ми можемо ставити тій чи іншій державі, а також ті зобов'язання які на с-бе можемо взяти 4. В зв'язку з загаданими вище завданнями д-м провадиться праця по підготовці до ви апля економичного журналу для вгітатанні серед закордонних комерціїних кол для чого вир блення а по часті і роздачо цилій ряд тем по економці України для відповідного розроблення. Брак контів не дає розвинути цю праць в широкому масштабі за відсутністю відповідної літератури та можливості зібрати відомості яку державу чим з Української продукції можно найбільше зацікавити. 5. Для повної орієнтирівки в справах економики заходу конче потрібно вивчення закоронних ринків, чого за браком контів не д-т позбавлен задраз можливості робити. 6. Завдяки постолпним евакуаціям, особливо в часи Любарської катастрофи д-ом була залишена значна частина ар иву, що вимагає конечного складання нарису минулої діяльності д-ту 7. Відповідно поставленним завданням мусить д-т Зовн. Торгу збірати та концентрувати статистичні дані до економичного стану України, то одно може дати тверді підстави до витворення реальної економічної політики. Павла в цьому відношенню можна зібрати лише відомості до революційного часу, бо теперешні стан республіки України уявляє собою майже повну руйну, але і такі відомості матимуть величезне значення, як показчик можливості економічної орґанізації потенції України. 8. З моменту відкриття Ради Республіки має на меті д-т оскільки ці справи законодавчим тилом не можуть бути обмінуги вироблення планів що до форм та змісту майбутньої закордонної економічної політики та й напрямків в звязку з необхідністю утворення та затвердження відповідним порядком як для всіх обовязкової загальної системи відбудування господарки України по всім галузям і багласованості в іяльності окремих відомст За дирекцією В-ру Краєвий МІНАРГОС Деп. Фабрично-Промисловий. Ч. 59 2 січня .1921 року.- м. Ченстохова- ДОКЛАД ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ФАБРИЧНО-ПРОМИСЛОВОГО ДЕПАРТАМЕНТУ М.Н.Р. в 1920 року і побажання на будуче.- Загально беручи — з причини безустанної зміни місця осідку Цент- ральних Установ _ обмежувалась праця по департаменту весь час з маленькими виїздками, на чисто теоритичну.- Брак сталої програми, а ще більше брак фахових сил, яких не можна було стягнути з причини по більшій часті все непевної ситуа- ції, та зв'язаним з цим періодичним скорочуванням штатів (персо- нальний склад департаменту сходив переважно до одної, або двох осіб) — не дозволили розвинути такої діяльності, як було треба. Праця велась доривочно і без системи, як це наглядно показуєсь в цьому короткому огляді, складеному вірно в хронологічному по- рядку. Почалась властиво доперва з привідом у Винниці т.е. з кін- цем травня.- По при спроби обслідування стану промисловості в найближчому районі Винниці, брав департамент, участь в засіданнях Українсько- Польської Комісії по розмеженню військових ремонтів та постачання між українську і польську владу. На цьому реальна праця і кінчи- лась. Фаховець по промисловим справам, який мав прибути з Києва _ не являвся. І тому департамент, більше для незмарнування часу, як для негайної потреби — займався, на цей раз, головно охороною промислової власності.- Випрацьовано: зразки охоронних свідотцтв, проект постанови про мораторію для внесення оплат за привілеї на винаходи та удос- коналення і речинців переведення патенту в діло, проект постанови про продовження чинності свідотцтв на товарні ознаки, а в кінці проект постанови про збільшення оплат, які торкаються привелевів на винаходи, товарних ознак і фабричних зразків та моделей.- В цьому тем часі продовжувано розпочату ще в жовтні місяці 1919 р. право для перетворення існуючого при Департаменті а не відповідаючого духові часу — Відділу Винаходів в окремий патентовий уряд на зразок західньо-європейських держав, або в разі неможливості осирення цього — в окремий самостійний Департамент "Охорони Промислової власності"? З переліком з Кан листа (при кінці місяця червня) стала ясно: потреба складення програми праці по Департаменту на будуче. Рахуючись з нею потрібно включено подвійний шлях діяльності по Департаменту: а) праці в миру повинні і закріплення поширеної території, б) праці по запитанню військових У.Н.Р. правозахисної, звичайно цілої України. Різноманітно розв'язалось складення постанови про Військово-Промислові Комітети, які мали на меті летеєнне урахування ціл часу промисловості, яка являлась необхідна потребам армії; та статуту для цих комітетів. Поле евакуація 1 місяця в Тарнів. Перспектива довгого, примусового безробіття — насувала радку приступити знову до чисто теоретичної праці на дальшу мету. З цієї причини по дорученню п. Міністра Архипенка в день 5.8 д.р. приступив Департамент до збірання матеріалів, а в слід за цим до підготовчої праці, яка все передне намагалась, а саме: перетворення Відділу Винаходів в окремий "патентовий уряд У.Н.Р." Частину праці все виконано в хвили, коли прийшла відомість, що група великих держав згодилась утворити "міжнародний патентовий уряд", де інрімувати — муться як раз ці справи, які вимагають найбільшого труду і такового знання, а саме: розсліду новини та патентової вдійності винаходів. Таке поставлення справи змінило цілковито проект "патентового уряду У.Н.Р." і відсунуло працю в цьому напрямі аж до часу докладнішого з'ясування справи міжнародного патентового уряду. По повороті в Тарнова в кам'янець т.о. в початкових, в зв'язку з примом кількох фахових сил склад урядовців Департаменту — праця його стала переходити на більше реальний грунт. Придумені большихнькою системою промислової крути — заворушні лись. Ввійшло кілька прохань про дозвіл на відкриття фабрик (між і шими: на відкриття гарбарні в Зіньковціх коло Кам'янця), які Департамент полародив в цілому прихільностію. Засновано по дорученню п. Міністра військово- Промислові Комітети в Кам'янці. Проскурівці та Могилеві, які начали негайну працю. Департамент зайнявся допомогою в заходах на отримання машин для льоно-пріддільни в Дарі (на Україні першої, яка мала на меті вироблювати тонке полотно). Позатим випрацьовано подрібній план на вихід в заняття війська- ми У.Н.Р. територію для зібрання докладних статичничих дат, пот- рібних для негайного урахомлення промисловості. На каль праці, яка так гарно заповідалась, не судилось пере- вести в діло, в причини нової евакуації, яка і завела Департамент в початком місяця грудня в Ченстокову. Це безнадійне, однакож хиба в своїм роді — сплинованими в пра- ці — не залишилось без певної користі. Кілька-разове починаання праці на ново ствердило з неврушиного певностю правило, що починати праце на своїм терені треба рішуче в готовим і подрібно опрацьованим планом та базуватись на певних і ясно обдуманих принципах... Звалинши це приступив Департамент до змікнення своїх раніш доривочно опрацьованих планів та проектів, а на першу чергу в його праці стапули: стаут та докладний план праці на своїм терені, а в зв'язку з ними: висвічення економічних принципів, які мавав набутий довід, а яких безумовно придержуватись треба, якколи праця Департаменту має дійсно дзигнути промисловість України. Дозволю собі закінчити цей коротенький огляд де яких поба- жанням. Від їхнього сповнення залежна продуктивна праця Департаменту На-веду их чергою: 1) Треба прийняти начальника відділу промисловості. (в мене на- мічено знави цього — і, якколи його не взяти зараз, — втратимо для Департаменту). 2) Треба вислати ( користуючись цим, що ми близько промислових центрів) — урядовців Департаменту для заокруглення знання на огляд фабрик. і заснованих ансольних... (на це треба приблизно 20.000 п. марок — подрібній план Депар- тамент випрацьовує),--- 3) треба спровадити бодай найважніші книжки і журнали, які торкаються будови промисловості. ( Приблизні кошти около 30000мр). Розумію трудне, фінансове становище нашої держави, але розву- мію теж вагу промисловості, яка одна дати їй може дійти сно неза- лежність. Прохання ласкаво взяти сказане під розгляд. Понесені кошти да- дуть найліпший процент, якого можна ввагали дістати — в цьм буду- чим, мимо всіх темних сторін, о повне надії на найкраще. ДОКЛАД про працю Д-ту Внутрішнього торгy. З часів Любарської катастрофи діяльність Д-ту Внутрішнього Торгу завдяки загальним обставинам, була цілком припинена. Підчас перебування Уряду літом цього року в Зінниці намічалась структура оконоструювання Д-ту Внутрішнього Торгу, але фактично департамент відновив свою діяльність лише в Серпні 1920 року. Короткий огляд цієї діяльності, оскільки вона прийшла конкетні дори, надається далі. I. В зв'язку з загальним напрямом економічної політики, який навичався в той час пі істерством Народнього Господарства, Д-т Внутрішнього Торгу мусів стало з'ясувати свою позицію що до виділу Міністерства на хід та розвиток внутрішнього торгy. В цьому відношенню було визнано необхідним залишити старі методи заборон та регульовання і стати на шлях надання повної свободи приватній ініціативі та конкуренції в справах внутрішнього торгy. Ці принципи були зафіксовані в Законі від 3-го Жовтня про волю торгy. Короткий час перебування на Україні не дав можливості в цих межах вияснити вплив цього Закону на торговельне життя, але очевидний під'єм товарообороту і неоднаровові офіційні заяви торгово-промисловців, а рівно широке розвинення ярмарок, яскраво свідчили, що цей Закон в найбільшій мірі відповідав вимогам моменту. 2. В процесі розвитку економічних спосубків з Польщою виявилася необхідність введення державної монополії на продаж державою продуктів широкого споживання, а саме: на продаж сілі і нафти, згідно заключенному зі Спудкою Генделльовою договору. В цьому відношенню був вироблений цілий план переведення в життя монополії і способу розорту зі Спудкою при чому, в основу були покладені принципи: а/ оптовий випуск монополізованих продуктів на ринок; б/ по можливості реалізація їх шляхом товарообміну з певною преміровкою за товарообмін, для чого була вироблена таблиця еквівалентів, пристосована до місцевих ринок- них цін; в/ намічені способи одержання і передачі монополі- зованих продуктів, а також спосіб сконцентрування і подачі за кордон хлібних грузів. Для технічного виконання були намічені відповідно- місцево-економічним умовам барісні пункти з відпо- відним штатом робітників і агентів; г/ з моменту виходу продук- тів з рук держави, монополізовані продукти ставилися в правне відношення на різні з іншими товарами згідно закону про віль- ний торг. 3. Відповідно економічній ситуації, що склалася на Україні, а власне певній розрусі торгру і промисловості, виникала необхід- ність утворення такої системи сприяння великому капіталові, при якій би він міг проявити найбільшу активність в справі відновлення економічного життя. Тому з департаменту переглядалось російське і гетьманське законодавство, що до торговельно-про- мислових товариств з метою пристосування його до сучасних економічних умов, зважаючи, що розвиток таких товариств при певній економічній руїні має проходити багато тяжче, ніж в нормальних капіталістичних умовах, а також з метою вияснення можливості допущення до життя таких товариств, які не допускались по росій- ським законам, а саме: т-в з обмеженою відповідальністю, які в той же час за кордоном мали широкий розвиток. Для того збирались потрібні матеріали в цьому відношенню з відповідних закордонних законодавств, а також був випрацьований опросний лист до торгово- промислових кол і організацій з метою вияснення найбільш спиля- ючих умов утворення і розвитку зв'язаних товариств. Поруч з цим на підставі хоч і не великого матеріалу в "яснувалось фактичне пересування економічних Центрів України, для відкриття в них товарових і хлібних бір. 4. В зв'язку з надакладенням на М.Н.Г. справи закуплення поруч з військовим Міністерством і Постачанням товарів при М.Н.Г. була утворена колегія по сп. свих постачання. Все діловод- ство і технічне переведення розпоряджень цієї колегії, а також закупочних комісій, висланих колегією, було зосереджено в д-ті Внутрішнього Торгу. Поруч з закупками для армії провади- лися і закупки також і для потреб населення. Остання категорія товарів передавалась Д-ту Внутрішнього Торгу для продажу на- селенню і товарообміну. В цьому відношенні Департаментом Внутріш- нього Торгу був розроблений такий же план як відносно і монополізованих продуктів і були заключені договори з різними кооперативними організаціями на передачу їм цих продуктів для розподілення між населенням в обмін на продукти місцевого походження. Помимо товарів, закуплених через колегію Д-том Внутрішнього Торгу безпосередньо був підписаний договір на поставку нафтових продуктів на дуже вигодних умовах. Перша партія в 50 вагонів різних нафтових продуктів по еквиваленту за 5 вагонів різних нафтових продуктів 4 вагони річного хліба. По оплаті першої партії, договір механічно продовжувався. Використання цього договору дало би повну можливість покрити всі невигодні сторони договора зі Спуккою. Брак транспорту і короткий термін перебування на Україні не дали вмоги використати цей договір навіть частково. 5. З переходом на терени України К.П.Р. для притягнення торговельно-промислових і громадських кол до участі в державній роботі по заосмотренню армії і піднесенню загально-економічного життя вирішило створити відповідаючи цим завданням організації. Найбільш відповідаючою формою такої організації була визнана форма торговельно-промислових комітетів старого російського зразка. З цього приводу в м. Кам'янці була скликана нарада з представників відповідних кол, на якій були вироблені основні принципи нормального статуту для зазначених комітетів. Головна різниця цих принципів порівнюючи з принципами, прийнятими російськими комітетами полягала в тому, що члени комітету відповідали і матеріально за свою діяльність, а також в значному збільшенню контролю з боку держави, як над діяльністю самого комітету так і підприємств, працюючих по його завданням. Поруч з цим, департаментом була запропонована і друга форма організації більш підходяча до державного сприяння синдикатизованню приватного капіталу, але завдяки недосконалості більського стану, торгово-промисловці цілком визнаючи придатність такої форми організації, від прийняття ii закон що утримались. 6. При утворенні інституту прийомних комісаріатів була ви- сунута ідея про необхідність представництва М.Н.Г. в складі пред- ставників комісаріатів з початку є завданнями контролю постачання час тин армії у всіх його стадіях. Таке представництво М.Н.Г. було ути- лено на підставі Закону і в процесі роботи функції його були значно поширені. З моменту вияснившося можливості переходу наших вій- ськ на власні терики з"явилось необхідність організувать учет і охорону державного майна, залишеного більшовиками. Відсутність на місцях органів, як місцевої адміністраційної влади, так і органів М.Н.Г. примусила М.Н.Г. поставити в обов"язок своїм представникам утворення комісій по учету і охороні державного майна із представ- ників місцевих промислових кол та тих органів адміністраційної влади, які виникали безпосередньо за приходом наших військ. Ці ко- місії, одержавши від представників М.Н.Г. відповідні вказівки і інструкції, мали працювати надалі уже самі під безпосереднім ке- руванням Повітового Комісара. Третя категорія обов"язків по суті діла найважливіша, яка була покладена на представників М.Н.Г. поляга- ла в тому, що зони на місцях мусили являтися першими провідниками економічної політики М.Н.Г. включно до моменту поки місцеві продук- ційні сили чи місцеві органи М.Н.Г. безпосередньо звяжуться з самим Міністерством. Для систематизування праці представників М.Н.Г. і пе- реведення її по одному плану були вироблені широкі інструкції для представників по всім галузям діяльності М.Н.Г. Врах коптів і тран- спорту не дали в позній мірі розвинути діяльність представництва М.Н.Г. зважаючи на те, що передбачалось досягти швидке посування війська вперед, при якому темпи М.Н.Г. не змогло б утворити своїх органів на місцях, навичалося призначення цілого ряду районних уповноважених М.Н.Г., які мусили являтися референтами М.Н.Г. по всіх його справах. В цьому фактично полягала вся конкретна праця Д-ту Внутріш- нього Торгу. Цю торкається праці, яка має провадитися в Департаменті на терені чужої землі, то в цьому відношенню Департамент має напра- вичи всі свої зусилля на теоретичну розробку тих питань, перед якими доведеться ставити в перший же день переходу на свою те- ріторію, тим більше, що до цього часу Департамент почasti зав- дяки неясностi загальної економічної політики У.Н.Р., а почасти ма- ломy часу, який був в його розпорядженні, майже не намітив свої лі- нii поведінки вiдносно навiть принципових питань, якi мають тісний звязок зi справою внутрішнього торгy. I. В разi переходу на свою територію перед департаментом в пор- шу чергу повстане питання про способи задоволення населення продук- тами не місцевого походження. Крім суто-політичного значення, цей момент мусить вiдиграти i дуже важке економічне, давши змогу без всякого примусу викачати у населення великi кількостi місцевих про- дуктів якими уже можна оперувати надалі з закордоном. 2. В звязку з цим виникає питання про можливість i потребу вста- новлення тих чи інших монополiй. Практика цього річна показує, що монополію на предмети ввозові можно перевести цілком легко, а тому, аби не стати знову в таке по- воження як в осени 1920 року, коли не ми самi, а нам полаки диктували які монополії i в якій спосіб треба переводити, конче потрібно, ви- ходячи з об"ективних умов Українського життя в "ясувати на якi предме- ти можна взяти монополії i як організувати всю справу переведення таких монополій. 3. Розвал всєї Української промисловості, а також її однобо- кiсть навiть в передреволюційні часи, вимагають твердо-обдуманного i цiлком висталеного плану ii відбудови. В звязку з цим виникає питання про необхiднiсть притягнення в найбільшій мірі закордонних капіталів. Практика всіх закордонних держав в цьому відношенню показує, що виключаючи, хиба колонiї, всякий державний апарат ставить закор- донний капітал на своїй території в ту чи іншу залежність від себе. Конечна потреба в таких капіталах для відбудування економіч- ного життя України, звичайно, не дасть змоги вносити значнi обмежен- ня для них, але все ж намітити той мінімум, який держава вимагатиме від цих капіталів, а також витворити плай в якi галузі промисловостi i торгy притягати капітал i роль в цьому відношенню держави, як госпо- дарчого організмj являється конче потрібним. Поруч з цим треба вирішити свої відношення і політику депар- таменту до капіталістичних об'єднань в формі синдіціровання, тре- стріввання чи який інший. В західних державах в цьому відношенню установилась та чи инша політика урядова до таких об'єднань в залежності від реаль- ного взаємовідношення соціяльних сил. Оскільки на Україні, як стороні, яка вимагає прикладення капі- талу в усіх абсолютно галузях свого економічного життя, такі об'єднання і то в грандіозних розмірах можуть з'явитися зразу і зразу робити надзвичайно інтенсивний вплив на державну організа- цію, мусимо не чекати цього моменту, а самі вписити можливість і форми таких об'єднань, що дасть змогу приналічні в де якій мірі поставити такі об'єднання не в формі лише номінальної підлегло- сті державним законам. В раз і коли розвиток капіталістичного життя на Україні піде повільним темпом, можливо, що в інтересах самої держави сприяти розвитку таких капіталістичних об'єднань. Пеясність даного моменту абсолютно не дає можливості перед- бачати, яким темпом піде розвиток капіталізму на Україні, а тому держава мусить зарані з'ясувати свою політику як в разі швидкого розвиту капіталу на Україні, так і в разі, коли закордонний капі- тал піде на Україну лише з великою обережністю і сама держава буде мусить прикладати зусилля до притягнення закордонного капі- талу. 4. Цілком актуально стоїть справа з концесіями. Найже всякі Західна Держава завше вимагає тих чи інших концесій. В цьому відношенню держава не може стати на шлях цілком ви- падкової роздачі тих чи інших концесій під впливом обставин часу. Мусить бути окреслено, на що може давати держава концесії, а які галузі промисловості, чи торгуг ні в якому разі не може випус- кати з своїх рук. Разом з тим має бути витворена одноманітна форма умов, на яких можуть даватися концесії. 5. В зв'язку з цими наміченними точками в департаменті зараз проводиться праця як по ознайомленні з відповідною економічною літературою та закордонним законодавством, та систематизуванням зібранного матеріалу, так рівно і по наміченні конкретних планів, які після більш обґрунтованого оброблення будуть подані на від- повідне розглядання та затвердження. Брак матеріалів під руками, а також відсутність громових засо- бів для придбання відповідної літератури ставлять зараз прямо не- переможні перешкоди для нормального розвинення наміченої праці. Поруч з такою суто-теоретичною працею в департаменті переглядаються зараз інструкції представникам Міністерства при війську на підставі одержанного уже досвіду відповідно тим вимогам, які ставляться окре- мими департаментами Міністерства. Фрєльсдорф Ф.74 Красовський ДО П. МІНІСТРА НАРОДЬОГО ГОСПОДАРСТВА Д О К Л А Д Сим маю за шану докласти про слідуюче: зрідно постанови Колегії по справам постачання армії У.Н.Р. при Міністерстві Народнього Господарства від 14 Вересня 1920 року затвердженої п.Міністром звернуто увагу на пропозиції данцірських фірм і вирішено закупити в першу чергу 10000 п.кожухів, 10000 шинелів, до 10000 пар черевиків і до 20000 пар натиль- ної білизни. Для переведення цієї операції вирішено було утворити і вислати до Гданську Комісію, персональне сформування якої доручено було голові Державної Закупочної Ко- місії п.Бєшенко-Чопівському. В розпорядження її було відпу- щено 7500000 п.марок. Комісія ця під голоуванням п.Пресну- хина була вислана до Гданську і перевела закупку 4600 ко- жухів, 7000 пар теплої білизни і 10000 рукавиць, при чому, по тим відомостям, які має Д.-т Зовнішнього Торгу Комісії п. Преснухина додатково було видано ще 200000 пім.мар. Завдяки зміни військової ситуації гостра потреба в цих предметах минула і найшаки виявилась необхідність придбання харчових продуктів для нашого війська в таборах. Тому Державна Закупочна Комісія ухвалою своєю від 13-го Грудня постановила доручити Данцірській Закупочній Комісії п. одати 8000 кожухів і 10000 п.рукавиць і купити на о ержані громі 35000 кг.масних консервів приблизно на суму 625000 нім марок, 20000 кг.рижу на 130000 н.м., 5000 кг.сала на 180000 нім марок, 10000 кг.мила на 250000 н.м. і 1000 тон оселедців на суму 5000 н.м. Для переведення цих закупок поповнили каєу Данцірської Закупочної Комісії виданою п.Перемужину 1000 доларів амер- канських.Залишившися 1500 кожухів вирішено було обміняти на 3000 шинелів. Всі ці речі п.Преснухин має передати Варшавський філії У.Ч.Х. для розподілення між таборами.Місто складу признача- лося в Александрові,куди Державна Закупочна Комісія просила надіслати представника Міністерства Народнього Господарства в справі організації базисної комісії під його голоуванням для п. ійомки майна,яка мається в розпорядженню Української Александровської Комендатури і Державної Закупочної Комісії для переведення справи розподілення по ордерам В.І.У.Ч.Х. Які продукти з зазначених вище прибули до Александрова Департамент Зовнішнього Торгу відомостів ще не має,рівно як не висилались і представники Міністерства. Вважаючи,що постанова Державної Закупочної Комісії про передачу майна В.І.Ч.Х.була зроблена в той час,коли ще не було Головної Управи Ч.Х.гадаю,що ці продукти більш доцільно було би передати Головній Управі Червоного Хреста,що ж тор- кається організації базисної комісії,думаю,що незначна кіль- кість продуктів не потребує висилки до Александрова цілого апарату для завідування склепами і цілком задовольнлючою буде посилка одного урядовця,як представника від Міністерства Народнього Господарства,який і явиться головою зазначеної Комісії. Про вищеикладене докладаю на Ваше,Дане Міністре,розпоряд- ження За Директором В.-ТУ Зов. торгy Кропивнiй 19 24/1 20. Д О К Л А Д про працю Хлібного департаменту Міністерства народнього Господарства на протязі з І-го Січня 1920 р. по І-е січ- ня 1921 року. На перше Січня 1920 року політичні обставини розвинулися так, що вся територія української Народньої республіки була за- нята з одного боку-війсками Денікіна, з другого - большовиками і з третього - Польками. Хлібний департамент, залишившись в цей час в м. Камянці, був значно скорочений; велика кількість урядовців, що входила в його склад, під час переведення реалізації урожаю 1919 року, була звільнена завтат, а для праці було залишено лише чотирьох чолові- ка. Крім того в цей мент офіційно хлібний департамент не істну- вав, а входив в склад референдуми державного майна при Головно- уповноваженному Уряду У.Н.Р. на теренах заняттях Польським військом. Останніми розпорядженнями департаменту перед приходом Польського війська були обіжники про припинення праці Продоволь- чими відділами Народних управ і про передачу їм на схованку справ бувших Комісій посатчання. При обнятю наших теренів воро- жою владою, всі справи продовольчих відділів Народних управ зо всіма справами і майном було від них перебрано відповідни- ми організаціями заступивної влади. Таким чином на перше Січня 1920 року, хлібний департамент не мав вже на місцях і своїх місцевих органів, заснованих згідно закону 4-го Липня 1919 р. і завдяки військовим подіям не мав змоги приступити до їх лі- квідації. Справи хлібного департаменту і його архів був залишений в Кам"янці за винятком найбільш важливих справ, які були евакую- вані був. Товаришом Міністра Нар. Росп. п.Солодарем до Старо- константиніва і далі до Львова, де завдяки катастрофі, вони бу- ли загублені. Під час перебування Хлібного департаменту в Кам"янці в склі ді Референдуми державного майна Головноуповноваженного Уряду У.Н. Р. на нього було покладено переведення справ (особливої Комісії по участь приватного і державного майна, забраннаго Польським військом. Зазначенною Комісією було складено до 15 актів про збор різного майна: Губерніального і Повітових земств, в Пошто-Телеграфної окрузі, в Експедиції заготовок державних паперів, Шосейної Дільниці, в Кооперативах і др. Всі акти були своєчасно направлені до Варшави. В травні місяці, коли У.Н.Р. повернувся на свій терен, Хлібний Департамент в складі Міністерства Народнього Розподарства був вивезений до м. Винниці, де і відновив свою діяльність. Перші кроки Департаменту були направлені на поповнення персонального складу Департаменту, на упорядкування справ, а також на розробку проектів його діяльності на далі. З обняттям влади новим Кабінетом Міністрів, основним мотивом в діяльности Хлібного Департаменту було усунення всіх заборон в сфері вільного торгів хлібом і його переробки, а також вільного пересування, які ще залишилися, як наслідки істнування хлібної монополії. З приводу цього були видані відповідні обіжники представникам влади на місцях. Для заготовки хліба для державних потреб предбачалося видання закону про хлібну повинність в урожаю 1920 року. Були також вжиті заходи до відновлення діяльності продовольчих відділів при народних управах там де вони були раніш засновані для ліквідації їх справ і для прийомки продовольчого майна, залишенного большевиками, про що також розіслані були відповідні обіжники. Нагла евакуація Винниці і переїзд уряду до Кам'янця в початку червня місяця, припинили на де-який час працю Хлібного Департаменту і не дали змоги перевести наміченої роботи. При переїзді в Кам'янець на Хлібний Департамент було покладено організацію військової продовольчої бази в районі Дунаєвець і в м. Кам'янці, котра мала продадитись по дорученню Військового Міністерства і на його кредит, шляхом вільної купівлі. Для цього було приступлено до складання умов на поставку хліба, круп і сала Кам'янцьким Господарськовом, а також окремими підприємцями. Одночасово велась підготовча праця по розробці законопроекту про хлібну повинність з урожаю 1920 року, збирався матеріал для в'ясування стану хлібів і майбутньо- го урожаю 1920 р. Не сприяючи розвій військових подій, катастрофа на цілому фронті і послідуюча евакуація після 3-х тижневого перебування в Кам'янці знову припинила працю департаменту. Праця департаменту відновилася лише тоді, коли були за- няті терені за Збручем і коли з'явилася можливість реальної роботи. В цей час реалізація урожаю на україні була закінчена і господарства мали нові запаси хліба. Військо, що хутко посувало- ся на схід, по традиції приступило до стягнення його з населе- нням по 10 ф. в десятини в рахунок майбутньої хлібної повин- ності. Перед Хлібним департаментом стали завдання приступити до заготовки хліба для потреб армії, для задоволення великих робітничих центрів, залізниць, для експорту за кордон, та для інших державних потреб. Маючи на увазі зазначені завдання, Хлібний Департамент розробив програму своєї роботи. на найближчий час. В основу діяльності департаменту було покладено переведен- ня в життя принципу хлібної повинності. Цей хліб мав пійти цілком на задоволення армії і найбільш пекучих державних потреб. Одначе хліба, котрий міг поступити від хлібної моно- полії не вистачило-6 для експорту, а тому департамент вва- жав необхідним зорганізувати заготовку хліба шляхом вільної купівлі і товарообміну. Для реалізації зазначених думок було розроблено відпо- відні законопроекти про хлібну повинність з урожаю 1920 року і про відкриття операційних кредитів, необхідних для заготовки хліба шляхом вільної купівлі і для міжвідомствених розра- хунків за товари призначені для товарообміну, заготовлен-за кошти інших відомств. Для переведення в життя хлібної повин- ності і майбутньої купівлі хліба передбачалось організувати на місцях управління районних і Губерніальних уповноважених про що і було також вироблено відповідний законопроект, штати і статут цих установ. Але до часу реєвакуації Уряду з Галичини до Кам'янця зазначені вище законопроекти не стали законами - перший про хлібну повинність під впливом думок Міністерства фі- нансів про необхідність введення хлібного оподаткування радою Міністрів був відхилений, а другий законопроекти до часу евакуації Кам'янця не були розглянуті фінансовою Ко- місією. На передодні евакуації з Кам'янця в часописах було оголошено: закон про хлібний податок для військових потреб, виданий безпосередньо Верховною владою, який протиричить наміченій харчовій політиці і на погляд Міністерства На- роднього Господарства містив в собі принципові хиби. З при- воду цього закону Ухлібним Департаментом було виготовлено від- повідний доклад з проханням перегляду і поповнення його, але залишення своєї території відсунули потребу в цьому на иший час. В сучасний мент хлібний департамент провадить праця по розробці статуту департаменту в зв'язку з виробленням стату- ту всього Міністерства в цілому. Крім того розробляється проект монополізації експорту хліба за кордон і в зв'язку з цим проект організації і уста- ву областних і районних експортних бюро, на котрі мається на увазі покласти завдання по реальному переведенню в життя обміну товарів на хліб на місцях і регуляцію всього експорту хліба за кордон. В.О. Директор Хлібного департаменту "4" Січня 1921 року м. Ченстохова. ДО ПАНА МІНІСТРА НАРОДЬОГО ГОСПОДАРСТВА У.Н.Р. Доклад про діяльність Департаменту Шкіряних Справ Після видані в 1918 році закону про шкіряну монополію на Україні Міністерством Продовольчих Справ був заснований Департамент Шкіряних Справ в котрий кооптувалось по мірі потреби і понирення праці, необхідна кількість фахових сил. Для переведення в життя своїх завдань Департаментом Шкіряних Справ були утворені по всій Україні, яко техничний апарат, так званий "Райшкір", обов'язками котрого були: концентрація всього шкіряного товару в одних руках розвиток шкіряної промисловості на Україні і боротьба зі спекуляцією, незалежно остання послужила головною причиною видані закону на Україні про шкіряну монополію. Завдання Шкіряного Департаменту безумовно були надзвичайно великі і мали колосальне для держави значення, про свідчать завдання Департаменту: 1/ задоволення шкіряним товаром війська У.Н.Р., регулювання шкіряної промисловості, концентрація в руках держави такого необхідного і цінного матеріалу, як шкіряний товар, котрого на Україні була велика кількість, но не було доцільного використування його. Неодноразові набири на Україну большовиків і внучренні один за другим перевороти не дали можливості Департаменту перевести в життя свої завдання. Після евакуації з м. Києва в 1919 році всі діла, епарашменту, вироблені законопроекти і загалі все належн не Департаменту майно залишилося в м.Київі; вихав з м.Києва ще один представник департаменту, котрий був при їряді до Лист паду 1919 року Департамент Шкіряних Справ за цей час не міг вия вити реальних наслідків своєї діяльності. З листопаду не 1919 року до Вересня 1920 року департамент не був репрезентованим. В Во- ресні місяці 1920 року, коли виявилась велика потреба задоволення війська У.Н.Р шкіряним товаром, для чого необхідно було відбудуват зруйновану шкіряну промисловість, а також дати належне і доцільне призначення великій кількості сирових шкір, які знаходились у відс ську і залишені були большовиками на терені України, виявилась необхідність негайного відновлення праці Департаменту Шкіряних Справ В першу чергу була обслідувана шкіряна промисловість в Галичині Після чого став вироблятися спосіб збору, збереження і експлоа- тації сирових та законсервованих шкір як від війська У.Н.Р. так і залишених совітською владою на терені України. На підставі заходів департаменту був виданий наказ по війську через команду війська, щоби всі шкіри, які знаходяться у війську передавались в розпорядження Н.П., а останнє повинно було сво- ими засобами утворити техничний апарат по збору збереження і експлоатації цих шкір. Департаментом був вироблений проект договору з Товариством "Руп" про утвоpення такого апарату на комісійних началах, а також про продаж шкір і набуття на їх місцѣ готового виробленного то- вару. Після того було складено проект договору по цьому же питанні з фірмою: "Норберт" на більш користних умовах з додатком ще засобів обміну сирових та законсервованих шкір на готовий вироб- лений товар. В Костні 1920 року Департаментом Шкіряних Справ був посланий з м.Станіславова за Збруч один представник, котрий з"ясував що на Україні мається дуже значна кількість шкір, які повинні належати Міністерству Ім'ярного Господарства, а саме: в м.Полонному на Волині 2000 штук, в Староконстантинові 4500 штук. в П'єскурої 3000 шт.в Могилеві По . 3000 шт. і Кам"ниці По . 1800 шт. Завдяки й тому, що Департамент не був розвинутий в повній мірі і не було необхідної кількості заховців, не було змоги перевести не тілько експлоатацію зга аних шкір, но і не можливо було взяти на умот шкіри, знаходячихся в других, крім вищезазначених місцевостях. Після того вироблено було статут і законопроекти що до заснування апарату по збору шкір, а також утворення баз для збереження шкір і необхідних штатів для переведення нормальної праці. Маючи на увазі, що шкіряна промисловість на Україні цілком зруйнована, а між іншим вона має для держави колосальне значення з огляду на надзвичайну нинішню шкіряного товару, дальніша праця департаменту шкіряних справ являється безпечно необхідною. Департа ент повинен звернути головну увагу на цей п одукт і всіми дасобами використовувати його як мога лучше і доцільніше. Необхідність цього вимогається тим, що шкіри купцями - спекулянтами вивозяться при першій змозі за кордон і через те на Україні зовсім вимирає вироб п ірних товарів, а це підімає ціни на готовий шкіряний товар до небувалих розмірів. Департаменту в першу чергу необхідно виробити належні законопроекти, визати інструкції фахівцям по збору шкір с тою метою, щоб всі шкіри попадали би через утворений таким чином техничний апарат лише в бази Міністерства Народнього Господарства Тоді можна було би регульовати ціни на шкіряний товар і можно було би підняти шкіряну промисловість и Україні. 25-1 - 1921 р. Директор Департаменту Шкіряних Справ Фроловича В. гет Миліцьких справ в. Кідзял тов військ сор. д."Могер" Ту До П. Міністра Народнього Господарства Керуючого статистичною палатиною М.Н.Т. Євена Приходько доповідь. В звязку з резолюцією-запитанням П.Міністра на моє доповіді від 30 січня 1921 року можу дати слідуючого характера історичну справку. В 1918 році, при єдинанні розбігних організацій міністерств тюргу і промисловості, в якому був закладений статистичний департамент, з першого відділення: внутрішньої торгую, завінного торгую і фабрично-заводського. Після читинського перевороту міністр тюргу і промисловості З'єдналося з Продовольчим міністру і утворилося міністерство Народнього господарства. При цьому в склад цього міністерства Війнов і статистичний департамент. Після злиття цих двох міністерств потановл опрацьовувався статистику, по якому мало висити усе міністерство. В статуті (закону про ще 6 березня 1919 року) Статистичний департамент був перетворений в статистичну палатину, в якій між іншим, тюрга призивала 64 дум. Райпові виїзд уряду з Києва (1919 р.) не дав можливості Раді Міністрів розвинути і затвердити цей статут, через що більша частина дипартаментів М. Н. І., в ній письмі і Січовничого пасивно, іншують автономним повідком, на підставі статуту, який не получив досконального дня, по тестиціям Крипинам, Законного Замверення. Для переведення організаційних роботи по цій галузі М. Н. І. запрошуємо поки що одного помічника бого-бі Керуючого Січовничого пасивного Керуючий Січовничим пасивною Є. Прихудська 23.I.1921р. УНР Міністерства Народного господарства в Види - Транспортний З Січня 1924 року 4. 16. М. Ченстохів. До відомлення транс- портного відділу Міні- стерства Народного го- сподарства в мишко- вич і в сурачний жит. У. Наказ по МНГ ч. 8351 від 30 березня 1924 р. Доклад Відомленність Міністерства Народ- ного господарства по керуванню винних товарів заключеного в Першому Черви- невому м-ці 1920 року і на душіріч- ному ринку України разом з експо- ната Відомстві - Дирекції шлях. Чор. з поворотним уряду УНР на свій те- рен в осені минулого року - Гос- динтлас, не змогли на непри- стальний і тяжкий стан Держа- ву пивного виробництва і винагор розвитку транспортних зв'язків незалежно від держави Берлешт, вище в компанії і Величковою від Департаменту внутрішнього і довішнього торгівлі МНТ: без організації органа альпенопортна МНТ робота зазначених доч. Департаменту незводилась до нуля. Приймні органи вищих експертних законодавчих, охорона і дання передача товарів приблизно на зовнішньому ринку; приймаючи- ся з бажанням законодавця, охорона і дання передача товарів, придбанних МНТ. Внутрішньому ринку і неоднорідність організації низького транспорту МНТ. Це він генеральний директор звітав про випадки, якщо мала бути дуже запрошених проводженням від Міністерства підтвердження атаки євро- кізанції, якщо могла бути зв'язана з пропонуванням усунення даних базових скелетів, залишеними, огорні і по передачі їх на переказу виходу транспортуванню динь отворів по території України, під перекиду їх за кордон і навпаки. — На підставі цих порушень, які виробляються проєкту, всі зв'язки були бути передані державним митом транспортного виділення Міністерства Народного Господарства, незалежному від інших Департаментів цього Міністерства, але як працюючого в бізнес-консультанті з них. З 1-го серпня минулого року державне транспортного виділення, яке сприяло органу, підприємство безперервно Міністерству була доручено Директору департаменту Внутрішнього ринку, а з 12 листопада-січня призначеною Незалежним виділенням виконавця Міністерства. — Цей транспортний виділ був затверджений з 16 урядових. Крім цього миттєво транспортного виділення Міністерств, першого відома транспортування МНТ, були запроектовані генеральні агенції-приймання державних актів окремих, агенцію-приймання держави Других. Засідання виконання організацію котрих Налігається утворити в пунктах колишнього сполучення з закордоном, в портах, та в інших місцях утворення базових скелетів. — Всі ці місцеві органи організації видимою органу виконавчий, з станом наданням інструкцій, безпосередньо підзв'язаного Продовольственного виділення МНТ; виконуючи завдання механізму: прийому, зберігання, здача транспортування на станції Наказаним не хочеш обережно від Транспортного виділення МНТ. Департаменти, на завершення Міністерства операцій, передають наказу на усі оператори Налігається нку транспортного виділу, котрий передав уї належи на місця і кошторисове їх виконання. Всі уї шеведі організації "Транспортного виділу МНТ" нашільничес та виробитаної скляні по всьому гідерену України, але їм в Словоїдоді зумовлені лише в Волочинку, Кузьминки, Єкани, Прокуробі, Могиліві, а даремні скляні - в Гроскуробі, Дримошмуржк, Камен- ую, Могиліві, Барі. - Малими чином роздігали агенду ні приймешови і передаючи його дис публічних і їх- редагу високого родо товарів вшумуримно і зов- піннимо тобто провадили свою справу без верди мак на місцях. Від закупівлень колиєїй зали- чених дебарташешків 1. По вказівках Наганьшика Транспортного виділа по транспортуванню товарів і передачу їх на залізничні скляні. Забудуючи бажаними скляпами провадили роботи по прийому барів товарів від об'єрани їх і закуповуванню і дідуровкі товарів від об'єрани їх і зекордованню Тем по наказам Наганьшика Транспортного виділу. Транспортний виділ повинен бути завжди в тіснім контакті з Міністерством сильків і дис тран- спортування товарів користуючись замиканнями, водними і мосвітними емісами. До евакуації і влас її ветпешуртя було зоргані- зовано: 1. Матам урядових транспортного виділу МНТ З дев'яти дійлосвідних сильробитників, пінімуючо з вищого світлого; 2. Кінний транспорт з 98 коней при 10 воїнах рижного типу при Зурідовцях і Явізниках; 3. Пасійтурне-приймашове-передаючне бюро в Гроскуробі з 5 будовдубів; 4. Меч в Волочинку; 5. Тейм в Кузьминки; 6. тем в Могиліві.- 7. Басівний склеп в Проєктурові; 8. - " - "- в Кам'янці. Перед евакуацією пограбувалося 15 тисяч кадрів, викрадені перекидалися товари з закордону і деякі не реєстровані на вимонку. - Товари Натравленого частково в Проєктуровій, заїзною в Паличну, які були селені, дів контроль вже були розпаковані і укладені відповідно до мешканцям. Акатуриш добро в Кам'янку, публічну, які були сортуванні і співробітники відбиралися до містя керування. Евакуюючись преступник усю трачу і всі цілеспрямовано організації "Транспортовий видін" були в 16-годинному розпорядку. Вся збагачення була звернута на схил тюварів, які боялись з закордону на Україну. - З всім цим труднощами уз роботи були виконанні і воголошені з товарами перенесеними через Збруй в Дуеттів, які під керуванням розміщенням богинь, а також коли на кривичних поїнчаннях бачки. - Товарна склада прилучила в Гуцулія тювари в 1/2 вагонах здали їм, як і підписалися зробити по акті від 24 липня 1920 року. - З цього часу Транспортовий видін був наказаний на місця, які використовувати товари з тюварами від поїздки і працювати вагони з товарами від поїзди. - У цьому транспортуванні їх до містя осіду Ерго. Це було в одноголосно, з умов скини енергійного способом споруджувати кінний транспорт ХТЗ 20 коней і 10 вагонів, при цьому як коні так і ваги приїздять від Павловської біляр у с. Кам'янка під Мариновими. - Не дивлячись на велику перешкоду з 8-го майських "Спади, Транспортовий видін" придав Дерево 10 коней та 5 вагонів з упряжкою при цьому Зламанця краще, амбразованого; управляти і кінний транспорт Міністерства з вконання при Чабах розпочувався в двох кімнатах при 10 ваюках з гарного випрягленого. – В Іванову незалежних Мрашківського виділивши пер Тараса Грибовського був заарештований Польською владою в Маріополі і воєнної, де паньки ви- митали залишити коней і 12 валошів та гарячих (всіледу, шкіро, папір, сиримиці, олія, народна цинка- ра, убськи, свічки), навіть в Маріополі валили перекинули до Польської інжендатури. Де їх розкрити, але ще величезних біз арешту, а також хімія здаючись звільнення від арешту, а також забрання та додавання до Пенснекова як товару так і київ з оберем в польської уряду. В Кинешмові, малого літнього бурилодобутку в свійшому окленді та б'єзьких транспорт- вий видів МП, за дотичного урядовця інших Беларуським підприємствам до Видину, ми вийшо- гнен на адміністративно незаконну умову з розумів "Місцевого" видів і штук, вимогаючи передачу товарів і коней в Польському рукам, на морозі в 10-12 градусів на проїзді. Двох тижнів зробив все можливе: знайшов усімні дни коней, найняв роки під то- вари, забезпечував передачу товарів в коней всього. Від Донцяда урядовців, де маленьких кавтів Польсь- ких днів штук (до транспортності) видів прибув в Пенснеков під час всіх чотирьох іншій умови, які улаштоване добре і бурилишили всі діяльні незакон- каними, а призначені вкладом УНР відпоручених лі- митні. Дотичного не складали, на проїзді 2-х тижнів з 9-го до 28 грудня Яворову перебував у 1200 пуд. товару в коней до елешку, умаштравав коней, склав брати на скисці і охороняє їх досі від власного лінгвіста. Таким чином, всі в Кинешмові на коней знов був поїзд в Зену найбільш "відомою" видача товару товарів і лише незначним числом їх здалось видавати. - Кросці, ланувані урядов ці все зробили залишає віз них; поверну і ко- кі збереглися і Дерява має добрі склади мадно на кілька паперових позичок тобтових марок. - В Іншорові зараховано такий шин багатський склеп товарів, одне гінних і пов'язаних в цей меж, з єдиною інструкцією що до Острогу, на волі з завідуванням склепами, колишнього дого та з 3 барбоких. Дале. Утримання коней пошуг в Іншорові вашезних коштів. Щоб Дерява їх не трети, зберегла би коні, так погрібні був Україна м. "Території" зараховано було повну вучки з данилівських копанок кишмітря- спортом МПБ. дня заводів, Іншорове "Фра- Ом", "Варя" і інших мешк в багатих коней по пергі по 2 рейса в тиждень. Синьву складені були на уро роботу з прибавниками заводів п. Балихом і п. Пендзиком; перший рейс За 3 дні дав 21890 тонн м'якки, що за вих вміржано Філ найкращого утримання від 22 киши, 9 візників; З-х урядов був утриманий котрих не прибившої зарадженої сріч. Місц 1-го рейсу, маючи наудажі вагоду у роботи, було виринуєно перевезене коней в крашу дій- мо, дня того в 1 верті віз шлях Рисяркова і п. Косовського навпаки Гейка єднання на 22 киши 4 кишмажу Фил візників і урядовців і збіра- вом користувалися сікарство з нагородою ка плюсу 12500 т. м'яр. місячно. З поданих докладів До п'ятирічного Міністерства від 15/хв-920 р. за з. 145 і від 19/хв-за з. 193, а також до кадра Ради державних майбутніх і п'ятирічного Міністерства, вже на підставі зробленого огляду, якщо Міністерство без великого зусилля виробили би статки, що від утримання ко- лей, Візників і Зурядових раниця об'єд- зашкоджено це до 20-30 тисяч польських ма- лах на місяць для здачі в казну Держави. По наказу п'ятирічного Міністерства Народною Комендатура від 30/хв-Корону і по вимогі лікаря Плісції по угоду Державного майна забрать- но публікування каси з роботи. - Каси з 1-го Січня до 6-го Січня пр. оплатив вироблено, ввійшено: б візників-українців, залишивши їх без ва- рідку, Зурядових бу ділк і зарібку. - В судження меж п'ятирічного транспорт- Кемпсей по угоду Державного майна лікві- дуватись. Роботи провадяться по доходу, охорони транспорту і по допомозі кемпсей "по угоду Державного майна в ліквідації" ко- пей, укривання і варід. - Статистичні саме з поверами - охороняються і ведеться робота по допомозі кемпсей "по угоду Державного майна ліквідувати ці Тмлару. - В казначействі транспортового виділу ведоються роботи як складано і справоводять за минулий рік та підготовка праць по улаштованню і організації транспорту МНБ. в майбут- ньому на території України; користуючись доведеним минулого і нинішнім досвідом з інших держав: складаються проєкти мітаїв виділу письмових організацій на під- сяки статистичних даних, інструкції і т.д. Інженер Н. Олішко-Грибовський Начальник транспортного виділу Міністерства Народнього Господарства Морю приймаємо в Белдісі А-ру Вм і John моря - Стамбул Огляд діяльності Фінансового Департаменту Міністерства Народнього Господарства за 1920 рік. Після Львівської катастрофи в листопаді 1913 року, - все Міністерство Народнього Господарства представило собою Референтуру при Головному Уповноваженому Уряду У.Н.Р. в Кам'янці, фінансові справи в якій зводились лише до виписки утримання тим де кільком урядовцям, які скупчились біля Референтури і по тим чи іншим умовам залишились в Кам'янці. - Відсутність відповідних робітників, відсутність загального плану економичної політики і безсистемність праці Референтури, а чого ніхто не рахувався, безперечно не могли викликати в життя дорової думки, що до переведення хоч яких не будь організаційних робіт в області розробки бюджету Міністерства а разом з тим і фінансового плану, якими б могло керуватись Міністерство в самого початку відновлення своєї діяльності на теренах України. - До того і умови праці, протикавші під охороною польської влади, перебувавшої в Кам'янці, вибивали грунт з під ніг того адм розового елементу, який хотів би влити нову струму життя в мертві ру- ини, залишені листопадською катастрофою. - Лише договором з Польщею в квітні 6/р., - Уряд наш був викликаний до життя і де які Міністри, і в тому числі Міністр Народнього Господарства, повернулись до Кам'янця, а якого в скорому часі вирушили в Винницю. - Здавалось, що ті перспективи Державного дівництва, які накреслювались в цей період істнування Міністе- ва Народнього Господарства, мусили викликати велику організаційну роботу, заставити нарешті Голову Відомства виробити і прийти ний плани економичної політики Міністерства, але, на великій жа стара система внесення в працю політичних елементів,- залишила міністерство Народнього Господарства-майже в тому стані з яко- но перебувало в період референтури. Не було економичної пол не було фінансового плану і ого не було фінансового департ Нарешті 29 травня 6/р., - зміна кабінету і призначення нов Міністра народнього Господарства В.П. Архипенко.- В своїй декларації, Урядо , а в частності новий Міністр опублікували цілу систему, цілий програм державної праці; в цій декларації викристалізувалася і економичний план нашого Міністерства, грунтовними елементами якого були-налагодження продовольчого питання, піднесення промисловості, завязання торговельних вносин з закордоном, вільний торг, переведення цукрової та хлібної компаній, горільчана монополія, масові закупки для населення і військових предметів та продуктів,засмотрюючи найбіль пекучі потреби,- і нарешт ліквідація старих закордонних і місцевих продовольчих та господарчих інституцій і організацій.- При такому плану, - уже необхідно було приступити до організації Фінансового Департаменту, до чого потрібно було в початку накреслити участь в переведенні економичної політики Міністерства, яку мусив він прияти, як один із важлійших її виконавців.Завдяки склавшимся умовам Фінансовий Департамент утвляв собою Головну Бухгалтерію, яка являлась не участником переведення в життя накресленого міністром економичного плану,- а лише техничним,виконавчим, рахунковим органом.-Правда в великій мірі способствували такому стану Фінансового Департаменту також і несприятчі умови , як те:-відсутність відповідного персоналу, а головне послідовний евакуації Уряду із Винниці до Кам"чиця/Зчерня/ і із Кам"чицт до Станиславова і Тарнова / 9 і 14 липня/, залишення на теренах України Жеровників Департаменту і склад Департаменту лише із двох бухгалтерів.-Тільки в Тарнові приблизно в серпні місяця,- представилася можливість приступити до організаційної праці по Департаменту, для чого в першу чергу був ви роблений потрібний для роботи тимчасовий штат і статут окреслюючий компетенцію в його організаційний період, був намиченний програм праці, зібрани всі дані,необхідні для в"сування стану грошового господарства Міністерства і приступлено до налагодження в першу чергу рахівництва, яке вирішено було вести по подвійній італійській бухгалтерії.- Для цього, в свою чергу був розроблений докладний план цієї системи, одобренної п. Міністром,та затовленні потрібні підручники для керовництва виконавчим силам. До речі буде тут сказати, що зведення в діловодство Міністерства системи обрахунку всього господарства по подвійній бухгалтерії залилося першою допиткою дати при ей допомозі самий правильний і докладний з-рис Міністерського Господарства і ця попитка не тільки не викликала яких не будь непорушенінь, а навпаки за короткій час /на протві двох тижнів/-дала можливість з"ясувати докладно всю картину рахункового стану, в якому перебувало Міністерство в 1-го січня, не дивлячись на те, що до 10 серпня в буквальному смислі, не було жадних даних, переведених хочьби в примітивну систему. Дос- від з введення подвійної бухгалтерії при обрахунках м.Н.Р.-му- сить бути видвинута на обговорювання і нарешті стара"казенна" бух- галтерія, як не відповідаюча абсолютно сучасній структурі Мінис- терств-замінена во всіх Міністерствах подвійною. Введена система- демонструвалася перед Державним Контрольором п.Кабачковим признана ним батаною і цілком відповідаючою вимогам як "дотного устава" так і "бухгалтерських правил". Можна з повнотою сказати, що не дивлячись на неблагоприємні у- мови праці, страту великого часу на різні переїзди, евакуації, роз- ташування іт.д.,-єдине Міністерство Народного Господарства може дати прадивий, відповідно істнуючим правилам і формам відчит, іл- строування річними балансами.- Одже рахуючи, що завдання Фінансового Департаменту полягати не лише в переведення грошових операцій Міністерства і бухгалтер- ському їх обрахунку, що в числі його прямих завдань є встановлен- ня Фінансового плану та фінансової політики Міністерства відповід- но загальному економічному плану його,-було розроблено нове положення Фінансового Департаменту, відповідаюче програмі праці намище- ної п. Міністром в своїй урядовій декларації і відповідно участей яку мусів прияти Департамент, при-переведенні з життя цього плану. Разом з тим, був вироблений статут Департаменту, статут дорад- чого органа при Міністерстві по фінансовим-економічним питанням- Фінансово-економічної Ради;-штати Фінансового Департаменту на 1921 рік та систематичний нарис адміністратційного його поділу. Відповід- но програму наміченої для Департаменту праці,-предполагалося в пе- реходом на свій терен розвернути його діяльність в 5 відділах-Кан- целярії, Бюджетно-Рахунковому, Торгово-Промисловому,/Допоможних під- приємств/ Статистичному та Ліквідаційному. Зазначений вище план, можливо сказати відповідав-поглядам п.Міністра, бо від часу, коли Фінансовий Департамент De facto став на шлях виконання наміченого програму,-він уже фактично з'явився дійсним учасником перекладення в життя загальної економічної політики Міністерства,-розробивши послідовно цілий ряд законопроектів, як наприклад; про постачання урядових Центральних установ одягом, про утворення при Міністерстві народного Господарства польової Скарбниці, про організацію закупок, медикаментів та канцелярського приладдя для урядових Установ В.Н.Р., про асигновання кредитів: на утримання торговельних Місій, Державних Закупочних Комісій, на масові закупки річей міського зварядження, обмундирування та постачання, а також предметів першої необхідності, заосмотрених населення V.H.P.; були вироблені закони про уповноважених Міністерства Народного Господарства при дієвих частинах, про Уповноваженого Уряду V.Н.Р. в Станиславові, про утворення спеціальних коштів на адміністраційні видатки по закупках та заготовках, про асигновання різних кредитів зв'язаних з розвитком діяльності М.Н.Г. на теренах України, звільнених від бойових дій. На ряду в цим розроблена схема нового бюджетового роспису на 1921 рік, положення про рахівництво та справоздання в Центральних та місцевих Установах, положення про транспортовий Державні Контролі; розроблені і перезведені в життя: план субсидій цукрохарень, тимчасові статті М.Н.Г. на вересень-грудень 1920 року і крім того намічені цілий ряд законопроектів, положень, підручників та статутів, що виникали із структури самого міністерства. До речі буде сказати, що вся ця праця провадилася дуже невеликим апаратом, складавшогося із Директора «епартаменту», Головного Бухгалтера, Старшого Бухгалтера, Бухгалтера і незначного конторського штату, який лише в костні місці, не задовго до реєстрації із Станиславова, був доповнений до 12 чоловік. Крім того треба взяти на увагу, що з самого початку організаційної роботи по Департаменту себто приблизно з 10 серпня б/р., до настоящого моменту-треба викреслити значний промежуток часу, затрачений на переїзд реєстрацію та евакуацію і найже неможливі умови праці в місті перебування Департаменту. В настоняй момэнт-персональний склад Фінансового Департаменту складається із 17 урядовців, включачи седи і Директора Департа- менту; цей персонал був вивезений із Кам"яниці і в настоняй момнт занятий закінченням 1920 року та виправленням до І-го січня 1921р. рахунків, складання справоздань, відомостей, приведення в порядок документів, відчотності, вирівнання рахунків і т.д.-, а також скла- дання ісполнительной смті Міністерства за 1920 рік.-) заламбного бюджетного розмешу по Легіслятурі на 1921рік.- Мих Пелюрин ДИРЕКТОР ФІНАНСОВОГО ДЕПАРТАМЕНТУ "31" грудня 1920р. м. Ченстохов. Самит Х-н) - Зап. пт., Х-пт повинен бути редируванний в буд- льетард ПАНУ МІНІСТРУ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА. Директора Департаменту Справ цукрових і горільчаних. Доповідь 1 Робота Цукрового департаменту почалась тільки з того часу, коли після Винницької евакуації в Проскурові була згода між Міністрами Фінансів, Народнього Господарства і Державним Контролем про передачу цілої цукрової справи до Міністерства Народнього Господарства /в червні 1920 р./. До того часу цукровий Департамент істнував тільки на папері і фактично не міг нічого робити для того, що вся справа організації цукрової промисловості і реалізації цукру була зосереджена в Департаменті Посередніх Податків Міністерства Фінансів. Ніяких справ цукрового департаменту після евакуації в м.Кам'янця в листопаді 1919 року не збереглось. В першу чергу треба було установити ясо і точно відношення Уряду V.H.P. до цукроварень і їх власників і спосіб фінансування цукроварень, бо попередній спосіб, заснований лише на обіжному Директора Департаменту Посередніх Податків про порахункові комісії, а не на законі, не задовольняв ні Уряду, ні власників цукроварень. Відношення Уряду до цукроварень і їх власників було настільки не виразне, що давало привід одним представникам Уряду говорити про націоналізацію цукрової промисловості, другим про приватну власність. Саме фінансування в розумінню юридичним провадилось дуже хаотично – видавались великі гроші /до 500.000.000 карб./, а невідомо було хто і як за них відповідає. От же ще в Кам'янці було приступлено до вироблення нового законопроекту, котрий би обхопив в усіх деталях організацію цукрової промисловості, контроль за нею, фінансування цукроварень і право розпорядження цукром. В основу його було положено: право приватної власності на цукроварні, державна фінансова допомога приватній ініціативі в ділі виробу цукру, контроль Держави за виробом цукру і доцільний витрачанням пошкодок, державна монополія на продукти виробу цукроварства. Цей законопроект було затверджено І7 жовтня в Станіславові під назвою: "Тимчасовий закон про організацію цук- рової промисловості і монополізацію продуктів її виробництва." Закон цей був прийнятий техніками цукрового діла дуже прихильно, бо давав им можливість нарешті після довгого безладдя знов взятись за своє діло-організацію цукрової промисловості в надією в недалеким будучим піднести її до попередньої висоти. Там же в Станіславові Департамент почав видавати затвердженим ім директорам цукроварень гроші в рахунок фінансування заводів на підставі закону про фінансування, виробленого Міністерством Фі- нансів. Завдяки ужитим заходам було пущено в рух цукроварні: Го- родокську, Вишневчицьку, Проскурівську, Левадську, Барську, Ял- тушківську, Маківську, Тарасівську, Вищеольчедаївську, Сатанів- ську, Хріновецьку і Вендиачанську. При цім треба зазначити, що чи через брак грошей в державній скарбниці, чи через що інше з пер- шого ж моменту фінансування повстали труднощі - Міністерство Фінансів не давало потрібних для того грошей, і тому Департамент мусів перейти на фінансування цукроварень натурою, то б то зробле ним ім цукром, що зовсім не входило в наміри того, бо заплутува- ло переведення в життя плану реалізації цукру, виробленого Мі- ністерством Народнього Господарства. Крім основного закону про організацію цукрової промисловості під час Тарнівської і Станіславовської евакуації Департаментом були розроблені деталі того закону - в виді інструкцій і об'яви- ків і вирішені де які практичні питання, котрі конечно повинні були зустрітись по переїзді на Україну. Було видено цілий ряд об'яників по інспекції справ цукрових і горільяних і по цукровар- нях, вироблено інструкцію по управлінню державними цукроварнями, виготовлено мапу цукроварень України, приступлено до організації перших інспекторатів, вироблено і подано до Фінансової Комісії видаткових роспис місцевих установ до І січня 1920 р., почалось збірання статистичних матеріалів в заводів і матеріалів і відомо- стей для розрахунку з польським Урядом за фінансування ним наших заводів і за забраний им цукор, ужито заходів для підготовки як найліпшої реалізації цукру, аносинами з Головою Директорії, вій- ськовим Командуванням і Головним Постачанням принято міри, щоби -іте не дати ріжним військовим частинам і окремим особам ховайнувати цукромц як то було в році 1919, видано Інструкцію в справах цук- рових для представників М.Н.Г. при дівізіях. Після переїзду до Кам'янця і ознайомлення на місцях і через донесення з станом річей на заводах - було скликано в"їзд пред- ставників професійних спілок і адміністрацій заводів для вироб- лення норм заробітної платні на заводах. З"їзд мав відбутись 15-го листопаду. Було намічено не забаром скликати з"їзд техні- ків і адміністраторів цукроварень для вияснення ріжних техніч- них питань, а також найліпших способів дальнього ведення цілої справи. Відбулись призначення урядовців інспекторатів і інспекто- рати почали свою працю. Було вироблено інструкцію для військових комендантів цукроварень і предложено її до затвердження п.Коман- дуючого Армією, організовано комісію для поділу майна установ,що згідно закону по частині, або цілком переходили з Міністерства Фінансів до Міністерства Народнього Господарства, між цими двома Міністерствами. З огляду на кoнецьну потребу забезпечити цукровар- ні буряковим насінням і задержати те насіння, що було на нашій території, було вироблено законопроект про асігновання грошей на купівлю насіння. Постановою Ради Народних Міністрів в жовтні на Міністра Нар. Господарства було накладено організацію гуральництва. В цій справі був вироблений законопроект, котрий був затверджений 17-го жовтня під назвою: "Тимчасовий закон про організацію горільної промисловості і горільчані монополію". З приїздом на Україну через інспекцію справ цукрових і горіль- чаних було обслідовано гуральні і з того обслідування виявилось, що на території, занатій нами, можна буде на протязі двох тижні пустити в рух чотирі гуральні, котрі могли-б дати 2.000.000 стоп- нів спіриту. Було виготовлено відповідний законопроект про фінан- сування цих гуралень, але прийняти його і перевести в життя не прийшлось з причини евакуації. Під час останньої евакуації з Кам"янця заходами співробітників Д-ту все Департаментське майно і справи вивезено з Кам"янця і перевезено до Ченстохова.- Зараз в Департаменті іде робота по розборці і систематизації матеріалів і документів, надійшовших з заводів. Виробляється статут, штати і кошторис Департаменту. Теперішній персональний склад Департаменту уявляє з себе мінімум робочої сили, без якого не можна і думати про деяку діяльність чи саму примітивну роботу. Монета є винесена. Директор Департаменту справ 24 січня 1921 року. 7.19. СПРАВОЗДАННЯ діяльності Департаменту Торговельного Мореплавства і портів Міністерства Народнього Господарства. Департамент Торговельного Мореплавства і портів належить до самих молодих відділів М.Н.Г. і почав функціонувати тільки в Червні б.р. при чому до Листопада місяця Департамент складав- ся тільки з Віце-Директора і «Головода». За зазначений термін,крім біжучої праці та організації Де- партаменту було зроблено слідуюче: 1/-Вироблені загальні штати Департаменту і проведені тимча- сві штати для організаційної праці. 2/-Вироблен загальний план робот Департаменту. 3/-Початі преліменарні переговори про заснування торговель- ного пароплавства "Український Льойд". 4/-Вироблен закон про заборону продажі українських морських суден на кордон. 5/-Вжити заходи для збору відомостей про місце знаходження кількості, тонажу.стану і т. і суден Українського Черноморського Торговельного Флоту. В сучасний момент Департаменту Торговельного Мореплавства на- лежать нижчевазначені невідкладні роботи: А/-Збір матеріалів по виробу законопроєктів по "Уставу Тер- говельного Мореплавства" та "Уставу торговельних портів" в ос- нову яких мають бути покладені ангельське й німецьке законода- тельства, а також закони і респорядження бувшої Російської Дер- жави. Б/- Приступити до розроблення установлень про вільні порти на Україні по зразку Гамбурзького порту.- В/- Виробити схему організації: а/шкіл торговельного мореплавства, б/пецманських станцій, в/ управління портовими робетами. Г/- Скласти плани робіт та приступити до збору матеріялів по виробленню правил страхування суден і грузів, видачі варан- тів під грузи, виборку, кодіфікацію і переклад тих законустановлень із уставів торговельного, таможенного і консульського, котрі торкаютьсяся торгового мореплавства і мусять бути безумовно знайомі кожному меряку торгової флоти. Для виконання зазначених робіт и є об х. і днє мати, крім других підручників, ангельські і германські закони по торговельному мореплавству, а також "Сборник узаконеній и рас- порядженій правительства", бувшої Російської Держави, котрих, на- жаль, в Ченстохові одержати не можливо за відсутністю бібліо- тек. ЗА ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ФАХОВЕЦЬ У КЛАСИ " Січня 1921 року. м.Ченстохов.- До Пана Міністра Народнього Господарства.- СПРАВОЗДАННЯ діяльності Департаменту Палива і Металів Міністерства Народнього Господарства У.Н.Р. за 1920 рік. Останній період інтензивної праці Департаменту Палива і Металів, яка полягала в організації місцевих органів, в упорядкуванню споживання паливом і широких закупках мінерального палива і смазочних матеріялів за кордоном, -відноситься до другої половини 1919 року. Розвал Державної праці в листопаді 1919 року поставив в надзвичайно несприятливі умови праці Департаменту і в 1920 році. Наслідки цього розвалу весь час відчувалися під час праці 1920 році, яка була направлена до відновлення функцій апарату 1919 року. Так, в січні - лютому 1920 року, коли весь майже апарат Центральних Державних Установ був паралізований, звичайно, і Департамент Палива і Металів ніякої офіційної праці не провадив, а спроба Директора Департаменту Інж. ЛИСЕНКА перевести часткову ліквідацію справ Відділу Закордонної Торговлі Паливом, який оперував крупними коштами, шляхом вияснення грошових стосунків з фірмами, поставщиками і споживачами, незнайшла відгуку у п. Головноуповноваженого Уряду У.Н.Р.п. Міністра ОГІЕНКО, який відмовив проханню Департаменту дозволити і роспочати працю в зазначеному напрямку. Після відновлення організації Міністерства, Департамент Палива: /в складі Директора, Начальника Загального Відділу і молодшого Фахівця технічного Відділу/ роспочав працю по відновленню інституцій Уповноважених по Паливу. Почати також розробку матеріалів, що до торфовиськ на Поділлю і Волині, яка провадилася Технічним Відділом. Начальник же Загального Відділу був командирований п.Ке- руючим Міністерством в Комісію по перевірці грошових справ і ліквідації майна Кому Охорони Республіканського Ладу і в Комісію по постачанні 4 стрілецької бригади, формируемої в той час в Кам'янці, яко Представник Міністерства Нарднього Господарства. В середині травня Департамент в складі зазначених 3-х ос осіб від їхав до Винниці, де непоширюючи свого персоналу, приступив до відновлення організації "Уповноважених по Пали ву" на Поділля,Волини і Київщині. Були вироблені постанови, нормуючи взаємовідносини в Лі- совим Департаментом М.З.С., відновлені інструкції для Уповно важених по паливу і для "Бюра по Заготовках Палива". Після налагодження справи в Винниці, Директор Департамен- ту і Начальник Загального Відділу від їхали до м. Київa для ознайомлення зі станом справи на містях і для розшуку мате- ріалів і документів, залишених у Київі під час першої евакуа- ції. Запрошенні були для праці в Департаменті Фаховці і уря- довці, які повинні були прибути до Винниці негайно після вип- равлення потрібних документів на переїзд у Польської Влади. Але військові події несподівано припинили рух праці і Мі- ністерство екстрено евакуювалось послідовно до Ємеринки, Про- скурова /де були обслідовані торфовиська/ і Кам'янця, де і ростащувалося на недовгий час. Праця в Кам'янці полягала в систематизації зібраних за- конодавчих матеріалів, але до кінця доведена небула дякуючи новій евакуації до Польщі. З Кам'янця в огляду на родинні обставини ніхто з урядовців не виїхав. З менту Евакуації в Кам'янця до Г жовтня Департамент не був представлений ніким і праця непровадилася зовсім. з Призначенням Віце-Директора Департаменту праця роспоча- лася знов в напрямку відновлення зруйнованої через евакуацію діяльності і на цей раз була обумовлена обставинами надзвичайно тяжкими, позаяк всі документи і матеріали що до діяльності Департаменту, при евакуації були загублені. С поверненням до Кам'янця / 6 листопаду/ праця велася по доповненню і переробці старих інструкцій звідно новим вимогам життя і в координації діяльності зацікавлених в паливі Міністерств. Так був складений і затверджений статут Комісії в Міністрі Н.Г.,Зем.Справ і Шляхів, а також статут для Міжвідомственої Наради по забезпеченню міст, залізниць і промислових підприємств паливом. Завданням Департаменту було взагалі керувати розподіленням палива але поважк палива заготовленого майже зовсім не було, Департамент Палива самим життям бів поставлений перед необхідністю взяти безпосередню участь в заготовці палива і в цьому напрямку Департаментом були вжиті заходи що до нав'язання стосунків Сільською Кооперацією. Переговори з Сільською Кооперацією /переважно з Господар-Совом/ дали гарні результати, позаяк Кооперація згодилась на певних і вигідних умовах вести при технічній допомозі Д-ту щирокі заготовки палива для задоволення міст і залізниць. Був запрошений до Д-ту Начальник Загального Відділу, знайомий в попередню працю Департаменту. Нагла евакуація з Кам'янця /15 листопаду/ знов зруйнувала всі плани. Взагалі праця м-ту Палива і Металів в 1920 році велася уряками між частими евакуаціями, котрі ,звичайно нищили всю попередню працю. По прибуттю до м. Ченстохова Департамент приводить до порядку свої справи, веде підготовчу працю по систематизації матеріалів і розробляє плани діяльності на майбутнє. Департамент по сей час налічує в персональному складі лише двох осіб. В.о.Віце-Дир.-ту Палива і Металів Начальник Заг. Відділу ДО ПАНА МІНІСТРА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА. В.о.Фаловця У-ої класа департаменту Торговельного Мореплавства і Портів П. ВАРАВИ. ДОКЛАД. Згідно Вашої, Пане Міністре, резолюції від 21/1 ц.р. маю за честь докласти східуюче: І/.ВИДІЛ Торговельного Мореплавства і Портів був заснований у Міністерстві Торгу і Промисловості літом 1918 року відповідно Законам і штатам цієї установи в бувшій російській Державі, при чому штати Виділу, в кількості 117 осіб, були розглянуті і затверджені окремою Комісією, яка була установлена при Міністерстві Фінансів. 2/.Під час евакуації в січні 1919 року Виділ Торговельного Мореплавства і Портів в повному складі з усім дікородством залишився в Києві і репрезентантів Виділу в Міністерстві не залишилось. 3/.Літом 1920 року, з огляду на можливість зміни політично-економічної кон'юнктури, а також на необхідність взяття рішучих заходів що до охорони уцілівшого майна Торговельного Мореплавства і Портів та закріпити це майно за Українською Державою, і наказ на увазі одержані від закордонних капіталістів пропозиції про заснування торговельного пароплавства "Український Ллойд"-примуски заступити в Міністерстві Народнього Господарства Департамент Торговельного Мореплавства і Портів. 4/.Повні штати поки-що ще не затверджені, а тимчасові штати своєчасно були затверджені головою Ради Народних Міністрів в такому складі: директор д-ту, Віце-директор, два Фаховця У-ої класи по мореплавству і портам, два Начальника Відділу, урядовець для доручень VI-ої класи, Стар. діловод, діловод, і два урядовці І-ої рангу. 5/.В сучасний мент фактично персонал Департаменту складається в Віце-директора, фаховця по торговельному мореплавству і діло- вода. 23 січня 1921 року м.Чоповків. В.о.Дя свця У-01 Каню Дніпропетровську Торговельного мореплавства і Портів. ШТАТИ транспортової частини Мініст.Народнього Господарства | Назва посад | Кількість потрібного персоналу | Класа по посаді | Класа по пенсії | |-------------|-------------------------------|-----------------|------------------| | Начальник Відділу | I | VI | III ст.2 | | Ст.Діловод | I | VII | V | | Пом.Діловода | 2 | IX | VII | | Рахівник | 2 | IX | VII | | Вухгалтер | I | VII | V | | Урядов.I ранги | I | IX | VII | | - II і III ран. | 2 | X | VII | | - для доручень | 5 | VII | V | разом: 15 Фірмовий Департаменту Зеленін Справ Начальник персональних відділів Михайлов Міністерства народного господарства | Назва посад | Кількість потрібного персоналу. | Класа по посаді | Класа по пенсії. | Примітка | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | Міністр | I | II | I | | | Товариш Міністра | 3 | III | I | | | Член Ради мініст. | 6 | IV | II | | | Урядов. для дор. при Міністерстві | I | V | III ст. І | | | Урядов. для дор. при Тов.Міністр. | 3 | VI | III ст.2 | | | Дікарь/фахоцень/ | I | По вільному найму | | | | 14 | | | | | | Департамент загальних справ | | | | | | Директор д-ту | I | IV | II | | | Віце-директор | I | V | III ст. І | | | Урядов. для дор. | I | VI | III ст.2 | | | - - - - - - - - - - - - - - | I | VII | 5 | | | 2/Персональний відділ | | | | | | Начальник відділу | I | VI | III ст.2 | | | Ст. діловод | I | VII | V | | | Діловод | I | VIII | VI | | | Урядовець І ранги | 2 | IX | VII | | | о/Канцелярійний відділ | | | | | | Начальник відділу | I | VI | III ст.2 | | | Ст. діловод | I | VII | V | | | Діловод | 2 | VIII | VI | | | Пом. діловода | I | IX | VII | | | Урядов. І ранги | 2 | IX | VII | | | в/Інформаційний відділ | | | | | | Начальник Відділу - | I | VI | III ст.2 | | | Фахоцень | I | VI | III ст.2 | | 81 Діловод Бібліотекар Урядовець І ран. Г/Придніпровський відділ Начальник відділу Діловод Урядов. І ранги А/Господарчий відділ Начальник Відділу Діловод Екзекутор Урядов. І ранги Шофер Пом. шофера Кур'єрів Конюхів разом: 40 Микеревець Директор Бенардімонту Загальний Справ Начальник Персонального відділу Мнайчук ШТАТИ ФІНАНСОВОГО ДЕПАРТАМЕНТУ МІНІСТЕРСТВА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА | Назва посад | Кількість потрібного персоналу | Класа по посаді | Класа по пенсії | |---|---|---|---| | Директор д-ту | I | IV | II | | Головний Бухгалтер | I | V | III ст.1 | | Урядов. для доруч. | I | VI | III ст.2 | | а/Канцелярія | | | | | Начальник відділу | I | VI | III ст.2 | | Ст.Діловод | I | VII | V | | Пом. Діловода | 2 | IX | VII | | Урядов. І рангу | 3 | IX | VII | | с/Рахунковий Відділ | | | | | Начальник Відділу | I | VI | III ст.2 | | Ст.Бухгалтер | 2 | VI | III ст.2 | | Бухгалтер | 3 | VII | V | | Пом.Бухгалтера | 4 | VIII | VI | | Рахівник | 4 | IX | VII | | Урядов. І рангу | 4 | IX | VII | | Скарбник | I | VIII | VI | | а/Прислуги | | | | | Кур'єр | I | по військовому найму | | Разом: 31 Директор Департаменту Загальний Сипол Касація Персонального Володимир Михайлика ШТАТИ Департаменту ВНУТРІШЬОГО ТОРГУ Мін. Народ. господарства | Назва посад | Кількість Потрібного Персоналу | Клас по посаді | Клас по лекції | |---|---|---|---| | Директор д-ту | I | IV | II | | Віце-Директор д-ту | I | V | III ст. І | | Урядов. для доруч. | 2 | VI | III ст. 2 | | "-" "-" "-" | I | VII | V | а/Відділ Торговельних Товариств | Начальник Відділу | I | VI | III ст. 2 | | Ст. Діловод | I | VII | V | | Діловод | I | VIII | VI | | Урядов. І ранг. | I | IX | VII | о/Відділ розподілення продуктів | Начальник Відділу | I | VI | III ст. 2 | | Фаховець | I | V | III ст. І | | "-" | 2 | VI | III ст. 2 | | Ст. Діловод | I | VII | V | | Діловод | I | VIII | VI | | Пом. Діловода | I | IX | VII | | Урядов. І ранг. | I | IX | VII | в/Відділ канцелярії | Начальник Відділу | I | VI | III ст. 2 | | Ст. Статистик | I | VII | V | | Статистик | 2 | VIII | VI | | Рахівник | 2 | IX | VII | | Урядовців І р. | 5 | IX | VII | г/Відділ постачання Армії | Начальник Відділу | I | VI | III ст. 2 | | Ст. Діловод | I | VII | V | | Діловод | 2 | VIII | VI | | Пом. Діловода | I | IX | VII | | Урядов. І ранг. | 2 | IX | VII | 39 От. Бухгалтер I VI III ст.2 Бухгалтер I VII V Факт. Инструктор 2 VI II ст.2 разом: 39 Лидеров Директор Ф-ту Заведующий Справ Начальник Персонального Контроля Михайлов ШТАТИ Департаменту Зовнішнього торгy Міністерства Народного Господарства | Назва посад | Кількість потребного персоналу | Класа по посаді | Класа по пенсії | |---|---|---|---| | Директор д-ту | 1 | IV | II | | Віце-директор | 2 | V | III ст. I | | Урядов. для доруч. | 1 | V | III ст. I | а/Відділ Канцелярійний | Начальник Відділу | 1 | VI | III ст.2 | | Ст. діловод | 1 | VII | У | | Урядов. для доруч. | 1 | VI | III ст.2 | | -"-"- "-"- |-|-|-| | Діловод | 2 | VIII | VII | | Урядов.I ранги | 1 | IX | VII | | -"-" II "-"- | 1 | X | VII | б/Відділ Закордонних Представництв | Начальник Відділу | 1 | VI | III ст.2 | | Фаховець | 2 | VI | III ст.2 | | Ст. діловод | 1 | VII | У | | Діловод | 2 | VIII | VI | | Урядов.I ранги | 2 | IX | VII | в/ Відділ Експорту і Імпорту | Начальник Відділу | 1 | VI | III ст.2 | | Фаховець | 9 | VI | III ст.2 | | Урядов. для дор. | 3 | VI | III ст.2 | | Ст. діловод | 2 | VII | У | | Діловод | 4 | VIII | VI | | Пом. діловода | 4 | IX | VII | | Урядов.I ранги | 4 | IX | VII | | -"-" II "-"- |-|-|-| Відділ Торговельно-економічних договорів | Начальник Відділу | 1 | VI | III ст.2 | | Фаховець | 1 | VI | III ст.2 | | Ст. діловод | 1 | VII | У | Анновод Урядов. I ранги Разом 54 К докладу Директор Департаменту Загальний Справ Начальника Персонального відділу Мінацмвко ШТАТИ ГІРНИЧОГО Д-ТУ Міністерства Народ. Господарства Назва посад | Кількість потрібного персоналу | Класа по посаді | Класа по пенсії ---|---|---|--- директор д-ту | I | IV | II Віце-директор фаховців | 2 | V | III ст.І Начальник відділу | I | VI | III ст.2 Ст. ілювод Урядов. для доруч. - І ран. | 23 | VII IX | V VII разом: II Директор Д-ту Загальний Справ Начальник персоналу, Мінчук Михайло ШТАТИ д-ту Торговельного МОРПІЛАБСТВА і ПОРТІВ мініст. народнього господарства. Назва посад | Кількість потрібного персоналу | Класа по посаді | Класа по пенсії ---|---|---|--- директор д-ту | I | IV | II Віце-директор | 2 | V | III ст.І Начальник відділу | I | VI | III ст.2 Ст. ілювод фаховців Урядов. для доруч. І ранги | 21 | VII VIII IX | IV ст.І III ст.2 VI VII разом: II Директор Д-ту Загальний Справ Начальник персоналу, Мінчук Михайло ШТАТИ статистичної частини міністерства народнього господарства. Назва посад | Кількість потрібного персоналу | Класа по посаді | Класа по пенсії ---|---|---|--- Завідуючий частиною /Віце-директор/ | I | V | III ст.І Нач. Завідувач частини / Нач. Відділу/ | I | VI | III ст.2 Ст. Статистиків | 2 | VII VIII | V VI Ст. Рахівників рахівників Урядов. ІІІ ран. | 22 | IX X | VII VII разом: I2 Директор Д-ту Загальний Справ Начальник персоналу, Мінчук Михайло ШТАТИ д-ту НАЛИВА в Металів Міністерства Народнього господарства Назва Посад | Кількість потрібного персоналу | Класа по посаді | Класа по пенсії ---|---|---|--- директор д-ту | 1 | IV | II Віце-директор | 1 | V | III ст.І Начальник Відділу | 6 | VI | III ст.2 Діловод | 2 | VIIІІ | VI Мол.фаховців | 1 | VII | V- Пом.діловодів | 2 | IX | VII Урядовець І ран. | 2 | IX | VII -"- II і III ран. | 3 | X | VII Рахівники | 2 | IX | VII Разом:| 20 Директор д-ту Загальний справ. Штати МІНІСТЕРСТВА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА Назва посад | Кількість потрібного персоналу | Класа по посаді | Класа по пенсії ---|---|---|--- директор д-ту | 1 | IV | II Віце-директор | 1 | V | III ст.І ст.діловод | 1 | VIIІІ | V діловод | 1 | VIIІІ | VI Пом.діловода | 1 | IX | VII Урядов. І ранги | 1 | IX | VII -"-особи доруч. | 1 | VI | III ст.2 фаховець | 1 | VI | II ст.2 Разом:| 8 Директор д-ту Загальний справ. Начальник Персонального відділу Міністерства ШТАТи Департаменту Опрацювання і Торгівельних Міністерства Народ. Господ. назва посад | кількість потрібного персоналу | Клас по посаді | Клас по пенсії ---|---|---|--- директор департаменту | 1 | IV | II Віце-директор | 2 | V | IIIст. I а/ відділ канцелярії начальник відділу | 1 | VI | III ст. 2 Урядовець для доручень | 1 | VI | III ст. 2 Старший діловод | 1 | VII | VII Бухгалтер | 1 | VII | V Діловод | 3 | VIII у | VI Секретар/діловод/ | 1 | VIIІІІ | VI Офіціант/діловод/ | 1 | VIIІІІ | VI Урядовець для доручень | 2 | VII | V Помічник діловода | 1 | IX | VII Старший журналіст/пом. ділов/ | 1 | IX | VII Екзекутор | 1 | VIIІІ | V Старший рахівник | 1 | VIIІІ | VIIІ Урядовець для доручень | 1 | VIIIІІІ | VI Рахівник | 4 | IX | VII Урядовець І рампи | 9 | IX | VII Урядовець II рампи | 8 | X | VII с/ відділ Управління державними цукроварнями. Звідувач Відділом | 1 | V | III ст. I Фаховець | 6 | V | III ст. I Ст. Бухгалтер | 1 | VIІ | III ст. 2 Технік /фаховець/ | 2 | VIІ | III ст. 2 Ст. діловод/фаховець/ | 2 | VIІ | III ст. 2 Рисовник | 1 | VII | V Делопр. | 3 | VIIIІІ | VI Діловод | 4 | VIIIІІ | VI Пом. діловода | 2 | IX | VII Ст. рахівник | 2 | VIIIІІ | VI Релінник I IX VII Уряд.I рен. 14 IX VII "- II -" 10 X VII В/Відділ контрольно-технічний Завідувач Відділом/Фаховець/ Фаховець 3 V III ст.I Агроном/фаховець/ I V III ст.І Технік/фаховець/ 3 VI III ст.2 ст.Гілово 1 VII Y діловод 3 VIII VI Расошників I VIII VI Пом..діловода 2 IX VII Урядов.Іранги 10 IX VII "- II -" 10 X VII г/Відділ розподілення і обрахунку пукру Ст.Гілово I VII V Діловод 2 VIII VI Пом..діловода 2 IX VII Урядов.I ранги 4 IX VII "- II -" 4 X VII г/Відділ постачання і транспорту Завідувач відділом I V III ст.І Фаховець 3 V III ст.I Діловоди 3 VIII VI Пом..діловода 3 IX VII Урядовця І ран. 9 IX VII "- II -" 6 X VII разом: 164 Вискорале Функтор Департаменту Загальний виряд Начальник Персонального Міністерства Машини В даній од. зб. № 8 фонду № 1068 оп. № 5 погунеровано 43 (сорок три) +31 = 44 з дати і м. відпущено № 25.10 1992 р. Марс м. фр. ЗНБ-93, Холодного Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНІ Дата 25.04.93 Підпис В. шар Перев. з/пом. 4.10.08 с екзаменувавши 9.10.08 шт поділити є в у митою облігації