Рада Народних Міністрів Народної Республіки
Державна Канцелярія
Департамент Законодавчих справ
Закон про надзвичайні військові Суди.
[1919]
На Заручках
Центральний Держ. історичний Архів УРСР
м. Харків
206-1-206
РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР м.м. Київ, Вікниця,
Розво, Кам'янць-Подільський
Закон Ради міністрів УНР про надзвичайні вій -
ськові суди
1919 рік
на 3 арк
РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
У Х В А Л И Л А
З А К О Н
ПРО НАДЗВИЧАЙНІ ВІЙСЬКОВІ СУДИ.
I Артикул.
На території Української Народньої Республіки військово-польові су-
ди, незалежно від того, коли воїни утворені, касуються; касуються також
усі закони, накази, правила, інструкції та обіжники про ці суди.
II Артикул.
Ст. 1. Підчас оголошення місцевості на військовому стані, або на
стачі облоги, можуть бути засновані надзвичайні-військові суди, згід-
но з нижчезазначеними правилами.
Ст. 2. Надзвичайний військовий суд накладає за карні вчинки кари,
згідно з істнуючими на території Української Народньої Республіки за-
гадальними та військовими карними законами, нарівні зі звичайними судами
за нижчезазначеними винятками, а саме:
Надзвичайний військовий суд накладає:
I/ КАРУ НА СМЕРТЬ
а/ за агітацію проти Самостійної Української Народньої Республіки,
шпигунство, повстання проти влади, озброєний опір владі, розбій, убив-
ство, грабіж, підпал, озброєний напад на військових, варту і цивіль-
них урядовців, зншенння або поважне зіпсування належачих до війська
збройових, річевих, продовольчих та технічних складів, телефонів, те-
леграфів і інших родів звязку, будівелъ та приладів, належних до військо-
вих засобів оборони або нападу;
б/ за чинне порушенння військової дисципліни й підчинення /ст. 98 В.
У. про кари/, опір проти виконання наказу, начальства, як озброєний так
і неозброєний /ст. ст. 106 й 107 В. У. про кари/, повстання військових
/ст. ст. 110 й 112 В. У. про кари/, напад на стійку або військову варту
/ст. 117 В. У. про кари/, ушкодження на тілі і обману з метою ухилитись
від військової служби /ст. ст. 126, 127 та 1278 В. У. про кари/, дизер-
ція /ст. ст. 128 ч. I, 131, 134 й 136 В. У. про кари/, порушення службо-
вих обовязків підчас варти /ст. ст. 154, 155, 157, 158 й 159 ч. 2 В. У.
про кари/, порушення службових обовязків підчас військових операцій /ст.
ст. 243, 245, 245І, 246, 246І, 248, 251 й 264 В. У. про кари/, перехід
до неприятельського війська /ст. 2732 В. У. про кари й ст. 109 „Угол.
Улож."/;
Ц/ СТРОЧНУ АБО ВЕЗСТРОЧНУ КАТОРГУ, АБО АРЕШТАНСЬКІ ВІДДІЛИ, АБО
СТРОЧНУ ВЯЗНИЦЮ УСІХ РОДІВ – І ГРОШОВУ КАР/ ВІД 100 ДО 100000 КАРБОВАН-
ЦІВ: за крадіжку і розтрату скарбового майна військового відомства, за
перевищення граничних цін, за спекуляцію /в тім числі і за ті випадки,
котрі вказані в законах з 24-го липня, 20-го серпня і 17-го вересня
1918 року/ та за нарушення обов'язкових постанов військової влади.
ПРИМІТКА. Щід агітацією проти Самостійної Української Народньої
Республіки розуміється кожний виступ устно чи письмом: а/ проти незалежності та з'єднання або за відокремлення
українських земель, б/проти прав директорії, її законів і
розпоряджень, проти прав і розпоряджень Головного Коман-
дування, а також проти 'законних розпоряджень підлеглої їм
військової або цивільної влади, в якій має на меті внести
роз'єднання й смуту в єдність фронту військ Української
Народньої Республіки, г/за ввід на Вкраїну чужоземних
військ, а також за сформування військ на Вкраїні для чу-
жих країн без згоди управляної до цього влади Самостійної
Української Народньої Республіки.
Ст. 3. За карні вчинки, які не каравться смертю, на старшин накла-
дається кара на 2 ступені більш чим на козаків по тій-же справі.
Ст. 4. Надзвичайні військові суди: засновуються владою командира пол-
ку та військових начальників з рівними або більшими правами, а також
губерніяльними, повітовими та мійськими комендантами.
Ст. 5. Надзвичайний військовий суд складається з предсідателя /муш-
трового штаб-старшини/ й чотирьох членів – 2-х старшин і 2-х муштрових
підстаршин або письменних муштрових козаків.
Ст. 6. При надзвичайнім військовім суді мають бути прокурор, оборо-
нець та секретар.
Ст. 7. Персональний склад надзвичайного військового суду призначаєть
ся наказом військового начальника, котрий утворює суд. Обов'язки секре-
таря накладається на слідчого найближчого штабового суду. Прокурор і
оборонець призначаються із старшин чи козаків з вищою юридичною осві-
тою, а при відсутності таких осіб-зі старшин.
Секретар повинен стежити за правильним пристосуванням так матеріаль-
них як і процесуальних законів. Як що він побачить порушення законів,
то має він на це звернути увагу суду.Коли суд не увзглядить його ува-
ги, то секретар повинен внести свою окрему опінію в протокол.
ПРИМІТКА. Коли штабовий суд та військова частина, при котрій є війсь
ковий слідчий, розташовані більш як на 30 верст від місця,
де мусить бути утворено надзвичайний військовий суд, то в
випадках, які не допускають загайки, секретарем цього су-
ду можуть бути старшини, по змозі, з юридичною освітою.
Ст. 8. Всі особи надзвичайного військового суду з виміком секретаря
призначаються вищезазначеним начальником по черзі згідно зі списком.
Ст. 9. Обвинувачений має право обрати собі оборонцем крім призначе-
ного усяку особу, згідно зі Статутом Карного Судочинства, не виключа-
ючи осіб жіночого полу.
Ст. 10. Підсудності надзвичайного військового суду підлягають усі
військові й цивільні особи за всяки карні вчинки: а/які законом Дирек-
торат Української Народньої Республіки будуть передані цьому судові і
б/які військовий начальник /ст. 2/ з обставин часу визнає необхідним пере-
дати на вирішення цього суду, про що оголошується окремим наказом по під-
леглим йому військовим частинам та людності.
ПРИМІТКА I. Цей наказ має містити в собі: а/означення карних вчин-
ків, за які буде покарано надзвичайним військовим судом,
і означення військових частин та повітів, які підляга-
ють підсудності того суду; б/остереження, аби таких кар-
них вчинків не допускатись і в/загрозу, що кожного, хто
після цього оголошення допуститься такого карного вчин-
ку, буде судитись надзвичайним військовим судом.
ПРИМІТКА 2. Коли в даній місцевості є кілька начальників окремих ча-
стин, /ст. 4/ то такий наказ має право видати тільки най-
старший з них.
Ст. II. Всі публічні установи та уряди в окрузі начальника, що видав
наказ про заснування надзвичайного військового суду, обовязані повідом-
ляти його негайно про карні вчинки оголошені в наказі.
ПРИМІТКА. «повідомлення це повинно по емозі містити в собі: а/коли й
де заподіяно карний вчинок, б/на кого падає підозріння й
які докази маються на це і в/місце перебування підозріло-
го й свідків. До цього повідомлення додається весь мате-
ріал по цій справі.
Ст. 12. Військовий начальник, по одержанні вищезазначеного повідом-
лення, як що винуваченого спіймано, негайно видає наказ про складання
надзвичайного військового суду для вирішення справи й одночасно пере-
дає весь матеріал предсідателеві, визначеному в Наказі. Від цього ча-
су обвинувачений переходить до розпорядження предсідателя суду.
Ст. 13. Коли карна справа ясна, предсідатель складає постанову, в
котрій визначає: а/пункти винувачення у фактичній і юридичній формі;
б/міру перепинення; в/термін судового засідання + до 2-х днів по одер-
жанні справи і г/складає список осіб, яких мається закликати до судово-
го засідання.
Ця постанова оголошується негайно винуваченому, заяви котрого запи-
сується і прикладаються до справи.
ПРИМІТКА. «Свідків та знавців викликає предсідатель на судове засі-
дання тільки тоді, коли вважає їх переслухання необхідним
для справи.
Ст. 14. В тому разі, як справа, що поступила до суду, не зовсім з'я-
сована й вимагає розсліду, предсідателъ передає її найближчому військо-
вому слідчому, або старшині, якого буде призначено військовим начальни-
ком, котрий склав суд.
Слідчий чи старшина формального слідства не веде, а тільки з'ясовує
обовязково на протязі найсільш трьох діб, визначені йому предсідателем
суду питання й повертає справу предсідателеві, який дає їй рух, згід-
но зі статтями 13 й 14 цього закону.
Ст. 15. Всі справи, що передані наказом військового начальника до
надзвичайного військового суду, мусять бути розглядені на судовім за-
сіданні й вирішені вироком, або, в належних випадках постановою суду.
Ст. 16. Судове засідання відкривається, по змозі, в тому місці, де
був заподіяний карний вчинок. Що оголошенні, яка буде розглядатись спра-
ва, суд постановляє, чи засідання буде прилюдним, чи не прилюдним.
Ст. 17. Розгляд діла на судовім засіданні проводиться, по змозі, сто-
совно до ст.ст. 572 - 711 кн. ХХІV С. В. П. 1869 року вид. 4.
ПРИМІТКА. Як що не має змоги закликати до судового засідання духов-
ну особу, або не має її в залі засідань, то предсідатель
суду сам одбирає присягу від свідків і знавців.
Ст. 18. Предсідатель, прокурор, оборонець, свідки та инші особи, що
беруть участь в судовому засіданні, користуються загальними правами,
встановленими у військово-судовім процесі, згідно з ХХІV кн. С. В. П.
1869 року вид. 4, але прокурор акту обвинувачення до суду не вносить,
а вичитується тільки постанова зазначена в статті 18 п. з. "прокурор має
право замінити правну кваліфікацію карного вчинку кожного часу судово-
го засідання.
Ст. 19. Суд має право оголошувати всі докази, документи й листуван-
ня, які визнає потрібним оголосити.
Ст. 20. Розгляд справи в судовому засіданні має обмежитись тими кар-
ними вчинками, для яких призначене засідання, але можна поширити його
також і на инші карні вчинки, які підсудні надзвичайному військовому
судові.
Ст. 21. Надзвичайний військовий суд має старанно й по совісті пере-
вірювати докази що до їх правдивості й ваги, як поодиноко, так т і шо
до їх внутрішнього звязку, і вирішує по своїйому свободному переконанні.
Правною кваліфікацією карних вчинків, представлено прокурором, над-
звичайний військовий суд не є звязаний.
Ст. 22. Як що підчас наради суд найде, що справа не е з'ясована, не-
правляє її згідно зі ст. 14 цього закону.
Ст. 23. Коли суд призначає справу що до карного вчинку собі не підсуд-
ною, направляє її до принадлежної установи.
Ст. 24. Вироки надзвичайного військового суду мають бути обов'язко-
во складені на письмі.
Ст. 25. Вирок оголошується предсідателем прилюдно і вважається оста-
точним, через те може бути оскарженим і негайно виконується розпоря-
дженням того начальника, котрим суд утворено. Дівільні особи яких не
засуджено на кару смерті, віддаються цивільний владі для дальнього роз-
порядження.
Ст. 26. Коли обвинуваченого засуджено на смерть, то його або його
оборонцеві надається право звернутися на протязі не більш 6 годин піс-
ля оголошення вироку до начальника, котрий склав суд, з проханням про
полегшення карі. Предсідателю суду обов'язково запитує засудженого, чи
бажає він подати це прохання, що записується до протоколу. Коли засу-
джений заявить, що хоче таке прохання подати, то предсідатель доручає
секретареві записати це прохання, як що засуджений або його оборонець
прохання написати не має змоги або не вміє.
Ст. 27. До вирішення начальником прохання засудженого або його обо-
ронця вироку смерті не виконується.
Ст. 28. Надзвичайному військовому судові надається право в випадках
переваги облегчуючих обставин кару на смерть замінити безстрочною або
строчною катогою.
Ст. 29. Військовий начальник, який склав надзвичайний військовий
суд, має право, як про те подано прохання, замінити присуджену кару на
смерть на безстрочну або строчну каторгу, або тими карами, які зазна-
чені в законі за признатий судом карний вчинок.
Ст. 30. Кара на смерть виконується через розстріл.
Ст. 31. Як начальника, який склав надзвичайний військовий суд, або
заступника цього начальника не має в місцевості, для якої він оголо-
сив підсудність надзвичайним військовим судам, то всі його права й обо-
вязки по цьому закону переходять до начальника найближчої окремої війсь-
кової частини, а як такої в цій місцевості не має, - до повітового або
міського коменданта.
Ст. 32. Цивільного позову в надзвичайних військових судах не допу-
скається.
Ст. 33. Військовий начальник, який склав надзвичайний військовий суд,
обов'язаний доставити предсідателеві суду на його бажання писаря та від-
повідну військову охорону й задовольнити весь склад суду добовими гріш-
ми й необхідними грошовими видьками по розрахунку предсідателя.
Ст. 34. Увесь персональний склад суду одержує за весь час виконання
своїх обов'язків подвійні добові гроші, які встановлені в військовій офі-
ції. Всі особи, які брали участь у засіданні суду по визову, отримують
ординарні добові і гроші на проїзд по дійсній вартості. На канделярські
видатки предсідатель суду одержує аванс під свою відчitнiсть. Усі цi ви-
датки приймаються на рахунок скарбу. Виникаючи з приводу цих видатків
питання вирішуються остаточно предсідателем суду.
Ст. 35. Після передачі всіх шриків заднім виконання, надзвичайний
військовий суд уважається розформованим і всі свої справи передає до
найближчого штабового суду.
Ст. 36. О-скільки цим законом не встановлено інших правил, надлежить
керуватись стосовно до відповідних приписів XXIV кн. С. В. П.- 1869 р.
вид. 4, в редакції наказів Рос. Військ. Офіції 1914 р. ч. 464, 1915 р.
ч. 513 й 1917 р. ч. 16.
Предсідатель Ради Міністрів
Військовий Міністр
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ,"ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І
ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
В даній справі № 206
Фонду № 7065 Опису № 1
Пронумеровано 3 (три) + 308 = 6 аркушів
(цифрами і прописом)
з них літерні №№
пропущені №№
Вкладення
Брошури, газети:
Графічні матеріали:
Інші особливості документів .
Документи із згасаючим текстом:
. д. вересня 19 ж р. Підпис Мурах
ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ
(що зроблено і вказівки оператору)
19 р. Підпис
