Збірник законів та розпоряджень Міністерства внутрішніх справ з мобілізації до Війська УНР , 10.01.1922-05.1922, 31 арк.

Генерал-майор Канцелярія 1-го Військового Таємне Управління Генерального Штабу УНР. [Те] Генерал-квартирмейстерство Канцелярії [Збірник законів та розпоряджень Міністер- ства Внутрішніх справ по мобілізації] № 3 Генерал-майор 1922 Законодавство правил 1922 та-1/9д/впрк на Зарядку 7380/1078 2 251 ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ УНР Збірник законів та розпоряджень Міністерства внутрішніх справ по мобілізації до війська УНР 10 січня-травень 1922р. на 3І арк. Ч.473 27 квітня 1922 р. До Начальника Генерального Штабу. Маю за шану повідомити: I/Ваш напис на листуванні про матеріяльне забезпечення внаків, що мають бути названі першою старшинською рангою з резолюцією Ген. Хорунжого Вовка:"Полковникові Данильчукові взяти можливих заходів в Баршаві.-Незначна частина грошей була видана Г.Вовк 26/ІУ".Сьогодня при напису під Ч.472 надіслали Полковникові Данильчукові. 2/Переводиться асигнування: а/на видачу кожному юнакові 2.000 мар.п./І.500 мар.п.допомоги і 500 мар.п.на полагодження одягу і взуття/ б/на видачі кожному таборові по 350.000 мар.п. на улаштування майстерень,в/На видачу Генер.Штабу І.000.000 мар.п. на друк положень та інструкцій г/Ген.Штабу на таємні видатки на Змісяці 750.000 мар.п. д/на видачу юнацькій Школі на провадження навчання старшин для праці в оперативних штабах 300.000 Відпуск цих грошей залежить від стану готовки в державній скарбниці, а також і від згоди Держ.Контр.Зараз ці асигнування находяться у ІІ Департ.Державного контролю. Адміністративний Підполковник/Підпис/ Старший Бухгалтер/Підпис/. З оригіналом згідно: Нач-к Канцелярії І-го Генер.-Кварт-ва 5/травня 1922 р. Гнітернованні Додаток до наказу по З-Валізькій позиції Свірідєвської умови №3455 Табель 21 Дешевий пайок кожному солдату: Дешевий наказу Виник 736,904/802,18р. 1266 з 1/2 1889 р. Табель 22 Дешеві пайки витарні узгоджуванням і залишками свердловини виробництва. Табель 23 Дешевий пайок родича всього т.1/4 душі звернутий на податки Уваго | | Назва продукції | На день | | Назва продукції | На день | | Назва продукції | На день | |---|---|---|---|---|---|---|---|---| | 1 | Молоко | 500 | 1. | Молоко | 400 | 1 | Молоко | 400 | | 2 | М'ясо | 160 | 2 | М'ясо | 250 | 2 | М'ясо | 150 | | 3 | Яйця південь | 150 | 3 | Пшеничний квасолевий | 60 | 3 | Пшеничний квасолевий | 50 | | 4 | Картопля | 600 | 4 | Яйця південь | 150 | 4 | Яйця південь | 150 | | | Пшеничний квасолевий | | 5 | Картопля | 550 | 5 | Картопля | 500 | | 5 | Сало | 20 | 6 | Маринади | 50 | 6 | Маринади | 50 | | 6 | Пшеничний квасолевий | 30 | 7 | Ковбаса південь на малиній т.1/4 душі | 65- | 7 | Ковбаса південь на малиній т.1/4 душі | 50 | | 7 | М'ясо (південь) | 12,5 | 8 | Ковбаса південь на малиній т.1/4 душі | 10 | 8 | Ковбаса південь на малиній т.1/4 душі | 10 | | 8 | Оцет (південь) | 1 | 9 | Сало | 20 | 9 | Сало | 20 | | 9 | Сухий овочі | 1 | 10 | Ковбаса південь на малиній т.1/4 душі | 4 | 10 | Ковбаса південь на малиній т.1/4 душі | 4 | | 10 | Ковбаса (південь) | 0,5 | 11 | Сало | 20 | 11 | Сало | 20 | | 11 | М'ясо на південь т.1/4 душі | 60 | 12 | Ковбаса (південь) | 8,5 | 12 | Ковбаса (південь) | 0,5 | | 12 | М'ясо на південь т.1/4 душі | 60 | 13 | М'ясо на південь т.1/4 душі | -- | 13 | М'ясо на південь т.1/4 душі | -- | | 13 | Ковбаса (південь) | 20 | 14 | М'ясо на південь т.1/4 душі | -- | 14 | М'ясо на південь т.1/4 душі | -- | | 14 | Ковбаса (південь) | 20 | 15 | М'ясо на південь т.1/4 душі | -- | 15 | М'ясо на південь т.1/4 душі | -- | | 15 | Ковбаса (південь) | 20 | | | 16 | Сало (південь) | 20-30р. | | | 17 | М'ясо (південь) на малиній т.1/4 душі, 150 р. до солдату. | | Наказ: Виник 2683/904 При вищевказаних пайках: 1) І освіда низькорозмірних панфом не гасуються. 2) Ставлення, вилеження зразків ковбаси та інших продуктів на стадії переробки продукції безгрошово: Іванова Олександра Р.Н.В. 3) Кам'янка місцевого посуду, кам'яна репаратація з Росією Ковбаса Пекло Наказ: Умови кварталу 1904 року. Міністр ЗВ 3 офіційного звітка Генеральний комендант Свірідєвської позиції (П.Умов) ВІЙСЬКОВОМУ МІНІСТРУ. / Копії: Начальникові Генерального штабу і Головному Інспектору Армії/ ШАНЕ ГЕНЕРАЛЕ. В листі не імя міністра народнього господарства /од. 6 2/ХІІ - І-Пр./ з приводу узгодження провідних ліній для ві- дбудови промисловості України я побажав городувся незвідності для цього Міністерства установити контакт з іншими установами, зокрема з Військовим міністерством в справах вироблення прог- раму, подяку повинне проводитись відбудова народнього госпо- дарства незвідною народу. Своєю дорогою і Військове Міністерство повинно мати зарані определений план, який воно повинно послі- довно перевести, про не звернення армії воїн потрібних для її відбудовності. (Олі на першому близькому загалі на ой боротьби вр- мія своєю початку зробити розв'язання гільки за допомогою закупле- них на чужоземному ринкові відповідніх прометтів симуляції і ме торіальної частин, то в слідуючих зе цил ерепон періодах держава повинна досягти про організацію власних дверей і засобів постачан- ня емуніції і матеріальної частин. В зв'язку з цим Військове мін стерство повинно висувати собі межжучні потреби на ой армії в облік менш точних цифрових обчисленнях і даних. 1/ Як саме військові заводи і маєстерні повинні йти нага, бо виробляти на них амунації для нашого війська. 2/ Із якою розробку повинні виконуватись завезення пог рел-армії під час війни. 3/ Які продукції, в зв'язку з цим, повинні бути військові заводи і маєстерні. 4/ Які «зарики та заводи приспособляти можна для потреб вій ськових. 5/ Які маєстерні і з якою розробку треба організовувати для продукції певних родів матеріальної частин армії, як от повоз ки, зору, палетки, походні кулі і мібопекарні та маззі то-о. Оці і подіони їм зв'язання повинно оспіркувати і в ольш-мен систематизованому випадку висняти в МН для опрацювання или обмін прокого ціну у всіх можливостей в цих за- безпечення треба народної оборони. З огляду на це я вважав би за необхідне, аби Берматка та інженерна управа, по Вашому наказу взялась до цієї праці і на протязі певного часу определяли план і програми військово-промислового будівництва, яке прийдеть- ся перекладати з одного боку симет та корупції самого Військо- вого Міністерства, а з другого - користувались для цього можливо державою держави взагалі, а дворична промисловість зокрема. Ні- которчу працю в зазначеному напрямку слід розпочати вже тепер, притягли до участі в ній ті фахові сили, які всес у нашій армії маються. Про неслідки Ваших згодив в цій справі прошу мене повідо- мати. НЕГІМРА /р.в./ 20/ ХІІ - І-21 р. З оригіналом підпису Офіціяльне видання Міністер- ства Внутрішніх Справ по Головній Управі військової повинності. ЗБІРНИК Законів та розпоряджень загального характеру в справі призову до війська, що мобілізації війсь- ковослужбових і призову до виконання війсь- кової повинності новобранців. За 1919 рік. м. КАМ'ЯНЕЦЬ-НА ПОДІЛЛЮ. 1-ша Друкарня Міністерства Прея й Інформацій. 1919. I. Закони та розпорядження в справі призиву до військ по мобілізації військовообов'язаних. А. ЗАКОНИ. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Наказуємо: 1) Всім громадянам, що перейшли військову мустр у всіх рядах зброї і во флоті, здатним носити зброю від 20-ти до 35-ти років включно, а старшинам до 43-х років негайно стати в ряди армії Української Народньої Республіки для захисту здобутків революції та боротьби з гетьманським поміщицьким правителством, для здобуття землі і вищих прав трудящому народові та для того, щоб забезпечити Республіканський лад і демократичні порядки в Український Народній Республіці. Для то Комкорам, Комендантам та Військовим Начальникам негайно оголосити мобілізацію на всій території України. 2) На протязі 24 годин від часу оголошення цього всім громадян, підлеглим мобілізації, явитися до пунктів своїх призивних участків, і чого коменданти комкори та військові начальники — повинні негайно утворити прийомні комісії в складі представників: військової влади, лікарі представника місцевого самоврядування. Увага: Коли який із означених пунктів буде занятий силами, всежими Українській Народній Республіки, то тоді з'явиться в найближчий з таких же пунктів. 3) З'явитися добре озутими, задягненими по можливості у військове убрання зі зброєю (оружієм), як хто її має. Хто має у себе верхових військових коней, кульба (сідла), тим з'являтись кінно. Всі покликані до війська мусять мати при собі харчі на сім днів. 4) Мобілізовані по селах направляються у відповідні призивні пункти, де займають казарми бувших військових частин, або великі будинки по овдову коменданта в порозумінню з мійською управою. Мійські та Народні (Земські) Управи разом з комісарами та комендантами опікуватися харчуванням та постачанням мобілізованих. Увага: Щоб помогти новому Республіканському Правительству і спільній праці, селяне закликаються посилати в пункти мобілізації одного воза на трьох людей з їжою і прокормом коней на сім днів. 5) Всі залізничники рахуються мобілізованими і стоящими на дійсній військовій службі і продовжують нести свої обовязки на залізницях. -3- 6) Всі учителі увільняються від мобілізації, але за тими, хто по охоті поступить до війська, лишаються посади і утримання. Це поширюється і на старшин, що займають посади, звільняючи їх від мобілізації. 7) Урядовці державних, земських установ, які одержують утримання відповідне урядовцям державних установ 6-ї класи, звільняються від мобілізації. 8) Хто спізниться з явкою у призначений строк, той буде покараний по присуду військового польового суду. 9) Призиву до війська підлягають люди здорові перечислених років окрім полонених, що повернулись з полону за останні два місяці. 10) Із принятих на дійсну військову службу до 30-ти років включно негайно сформувати полки, використовуючи для цього всі запаси зброї, фуража і харчів, які є на місцях і які можуть бути добуті з інших районів. Призвані від 31-го до 35-ти років на дійсну військову службу лишаються на військовій службі і формуються в охоронні сотні й десятки, які залишаються на місцях для підтримання ладу і спокою. 11) В мобілізованих частинах з першого ж дня проводити найінтензивнішу військову мустр. 12) Про склад формуваних частин повідомляти що дня по телеграфу Головному Команду. 13) Ця мобілізація тимчасова і не на довгий строк, щоб закріпити демократичний лад і підготовити нову Українську армію по черговому призиву. Голова Директорії Української Народньої Республіки В. Винниченко. Члени: С. Петлюра, Ф. Швець, Т. Андрієвський. 27 Падолиста 1918 року. 2. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо 9-го січня 1919 року: Голова Директорії В. Винниченко. Члени: Петлюра, Андрієвський. Член-Секретарь Ф. Швець. Повідомив: В. об. Державного Секретаря Михайло Корчинський. Ухвалена Радою Народніх Міністрів ПОСТАНОВА про звільнення від мобілізації де-яких урядових осіб Судового Відомства. 1. З числа урядових осіб, підлеглих мобілізації, виключити урядових осіб Судового Відомства, які займають посади п'ятої та шостої клас, а також Секретарів Найвищого Суду Української Народньої Республіки, Судових Палат, Окружних Судів та З'їздів Мирових Суддів. 2. Постанову цю перевести в життя по телеграфу. - 4 - 3. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо: 13 січня 1919 року. Голова Директорії В. Винниченко. Члени: А. Макаренко, Пет- мора, Ф. Швець. Посвідчив: В. о. Державного Секретаря М. Корчинський. Ухвалений Радою Народніх Міністрів. ЗАКОН про закони військових до дійсної служби. На доповнення закону Директорії Української Народньої Республіки від 27 листопаду 1918 року постановити. 1) Закликати до війська Української Народньої Республіки всіх громадян-підстаршин та козаків, котрі по призову або мобілізації раніш служили в війську всіх родів зброї та во флоті, як на муштрових так і на немуштрових посадах, на- роджених з 1-го січня 1893 року по 31 грудня 1898 року, а старшин, лікарів, фармацевтів та військових урядовців (урядовці військового часу закликаються тих же років як і козаки) до 50-річного віку включно. Примітка: 1. Всі служивші у флоті тільки прий- маються на учет і звільняються в відпуск до розпоряд- ження. Примітка: 2. Всі особи зазначеного в цьому за- коні віку, котрі при призовах їх до відбування війсь- кової повинності були залічені до „ополчення“ і підля- гали призову по мобілізації під час минулой війни, але по ріжним випадкам користувалися відстрочками, не всту- пили до війська і не проходили служби в військах, фак- тично—нині підлягають призову на однакових підставах зі своїми однорічниками, які проходили службу. 2) Перший день явки на збірні пункти по мобілізації, а також кількість закликаних років та територія призову вста- новлюються кожний раз окремим наказом військового Міністра. Примітка: Коли який небудь з пунктів явки за- кликаннях буде занятий силами ворожими Українській Народній Республіці, то закликані повинні з'явитися на збірний пункт найближчого Військового Начальника. 3. Військовому Міністру надається право поширити призов і на старші роки в міру дійсної потреби на підставах цього закону. — 5 — 4) Приймання та розташування закликаних Військовим Начальником провадити мобілізаційним порядком, керуючись „руководством по призову“. Управам по військової повинності для переосвідкування хворих закликаних до призова, відкрити свої засідання в складі членів, як предбачено статутом по військовій повинності. Хворих закликаних, підлеглих іспигу, направляти до шпиталів по-за вказівками Начальника санітарної управи. Примітка: Правом на звільнення від явики на збірні пункти користуються лише явні каліки (сліпи, безруки та безноги). Всі інші являються для перегляду на медичну комісію, яка керується правилами, передбаченими „Уставом військової повинності“. 5) Командирам корпусів до часу призиву командировати на збірні пункти Військових Начальників по 2 лікарі, а де це виконати не можливо—притягнути до праці на збірних пунктах на час призова лікарів, котрі зараз служать на державній службі чи в військових частинах. 6) Освідкування здоровля тих, що закликаються, утворити на підставі росписів хворостей, а саме: для старшин, урядовців і лікарів: роспис хворостей літери А, Б, В і Г, який прикладено до арт. 390 „Устава о воинской повинности“ від 1915 року, а для козаків: „роспис хворостей на час війни“, який оголошено „Въ собраніи узаконеній и распоряженій Правительства“ від 6 травня 1917 року Ч. 102. 7) Всі закликані повинні з'явитися на збірні пункти добре узутими, водягненими, по можливості в військове убрання, та зі зброєю, як хто її має. Примітка: За справну одяж та обув в військових частинах буде заплачено закликаним на службу гроші по розцінці, яка буде встановлена Головним Інтенданством. 8) Всі закликані повинні мати при собі харчи на 7 днів для харчування на збірних пунктах. 9) Наряд підвод для доставки тих, що призиваються на збірні пункти, де це повинно бути по мобілізаційним обміркуванням, утворити волостним управам, а на станціях по-садки для відправлення зі збірних пунктів до військових частин—Земським та Мійським самоврядуванням—в останнім разі на вимогу Військових Начальників. 10) Всі залізничні служачі, згідно з додатком першим до руководства по призову", а також штатні служачі почтово- - 6 - телеграфного відомства, а рівно служачі в військах та інсті- тутцях військової офіції тих років, що закликаються, залічу- ються на дійсну службу з залишенням на своїх посадах, крім тих, котрі закликані до заливично-технічного корпусу. 11) Закликаних по мобілізації направляти до військових частин, згідно зі вказівками Головного Управління Гене- рального Штабу. 12) За призваними по мобілізації козаками, підстарши- нами, старшинами та військовими урядовцями, які мали посади в урядових громадських, а також приватних торго- вельнопромислових та інших установах, залишаються їх посади. За родичами призваних по мобілізації, які утриму- вались на кошти мобілізованих, залишається надалі право на їх помешкання та платню від тих урядових, громадських і приватних установ, в котрих мобілізовані мали посади. Платня залишається в половинному розмірі. Родини всіх інших мобілізованих, яких члени не підхо- дять під зазначену категорію мобілізованих—одержують паїок від казни, коли вони не мають інших засобів для життя. 13) Звільняються від призву по мобілізації: а) служачі всіх державних інституцій, займаючі посади перших.7 класів, всі служачі Головної управи військової по- винності та у всіх губерніяльних, міських та повітових уп- равах по військовій повинності, а також і особи державного контролю, яких залічено до польового контролю; б) чинні міліції та адміністративно-політичного депар- таменту; в) всі служачі і робітники експедиції заготовлення дер- жавних паперів: г) всі служачі в в'язницях; д) голови і члени губерніяльних, повітових і волостних народних уряд, як і мійських самоврядувань; е) Завідувачі та їх помішники окремими відділами губер- ніяльних та повітових народніх уряд, мійських самоврядувань, та секретарі волосних народніх уряд; ж) агрономи, землемірі, як і иниші спеціялісти губерні- яльних та повітових народніх уряд, та мійських самовря- дувань по всім галузям господарського життя; з) лікари та їх помішники, як медичінські так і ветери- нарні губерніяльних, та повітових народніх уряд і мійських самоврядувань, а також мійські та повітові лікари; -7- і) зборщики податків та страхові агенти губерніяльних повітових народніх управ та міських самоврядувань, як зборщики волоських управ; к) робітники губерніяльних, повітових народніх управ та міських самоврядувань, які працюють не менш одного місяця до оголошення цього закону на водопроводах, електричних станціях, скотобойнях, каналізаціях, друкарнях, пожежних командах, а також санітарні, служачі на телефонних станціях без яких праця зазначених установ і підприємств буде гальмуватися; л) кваліфіковані робітники фабрично-заводських пред приємств та друкарень, які працюють на Україні та займають штатні (постійні) посади; м) голови, члени управлінь та бухгалтери кооперативних установ, як в централі так і на місцях, завідуючі окремими відділами та інструктори кооперативних установ; н) всі учні середніх та нижчих шкіл до скінчення освіти о) всі учні вчительських семінарій та інститутів і вищих шкіл, як державних так і приватних, але таких, що користуються правами державних шкіл, а також керувники інструктори по шкільній, по-зашкільній освіті державних, міських та земських інституцій. Примітка. Старшини—вчителі звільняються від мобілізації тільки ті, котрі займають штатні (постійні) посади: р) служачі лісової охорони та лісової адміністрації, котрі займають штатні посади; е) ті військово-полонені, котрі знаходяться на своїх постійних місцях проживання не більш од 2-х місяців до дня оголошення цього закону; т) всі підданці чужоземних держав, які мають посвідчення про підданство від відповідних консульств та місій. 14) Особи, що мають право на звільнення по зайнятим ними посадам повинні з'явитися до відповідних місцевих та повітових управ по військовій повинності та подати посвідчення про право їх на відстрочку. Зазначені управи пеєта невляють своє рішення про право закликаних на відстрочку від призову. Примітка: Інститунії, перелічені в цьому законі, можуть надсилати списки до вищезазначених управ пр тих закликаних, котрі повинні скористуватися відстрочкою - 8 - від призову. Списки ці розглядаються управами і по них робляться постанови. В цьому разі особиста явка закликаного до управи не обов'язкова. 15) Для розгляду прав закликаних на відстрочку від призову мійським та повітовим управам по військовій повинності з'організувати окремі комісії при участі податнього Інспектора. 16) Для вирішення негайних питань по призову і відстрочкам, скласти при Генеральному Штабі розпорядженням Начальника Генерального Штабу постійну комісію, якої рішення визнати остаточними. 17) Військовому Міністерстві надається право звільнити від мобілізації, або давати відстрочки тим особам, про котрих відстрочка, або звільнення непредбачено цім законом, по відповідним проханням тих, чи інших інституцій. 18) Всі видатки по цьому призову віднести на військовий фонд. 19) Всі, хто ухиляється від явки по цьому призову, або зпізниться без поважних причин з явкою до призивного строку, підлягають відповідальності по закону військового часу. 4. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо 24-го січня 1919 року. Голова Директорії В. Винниченко. Члени: Андрієвський, Можаренко і Петлюра. Член-Секретарь Ф. Швець. Посвідчує В. об. Державного Секретаря М. Керчинський. Ухвалений Радою Народних Міністрів ЗАКОН про мобілізацію для переведення земельної реформи агрономів, лісоводів, гидротехників та військових топографів. 1. Надати Міністрові Земельних Справ право, на підставі ухвалених ним інструкцій, взяти на учет і покликати на обов'язкову державну службу всіх землемірів, агрономів, лісоводів, гидротехників і військових топографів з вищою, середньою й низькою освітою, які служать нині в державних, громадських і приватних установах, а також інших, потрібних для переведення земельної реформи спеціалістів та осіб, які не мають спеціальної землемірної освіти, але служили раніш чи служать нині в згаданих вище установах, а також і приватних землемірів з освітнім цензом і без ценза. 2. Учоту і призову на державну службу підлягають усі згадані в ст. 1 спеціялісти від 18 до 50 літ. 3. За неявку на учет або призив і можання неправдивих відомостей про літа, ценз і стаж та інших винні підлягають військовому суду, як за ухилення від явки по мобілізації до війська. 4 Міністрові Земельних Справ надається право увільнити від мобілізації тих із згаданих у ст. 1 спеціялістів, які пробувають на відповідній технічній службі в державних, громадських та кооперативних установах, або займають якусь іншу відповідальну посаду. 5. Усіх покликаних до війська при бувших мобілізаціях землемірів, які служили в губерніальних землемірно-технічних відділах Міністерства Земельних Справ, повернути в розпорядження Міністра Земельних Справ для негайних робіт, за згодою між Міністрами Земельних Справ та Військовим. 6) Звільнити від призову до армії Української Народньої Республіки при будучих мобілізаціях: а) усіх землемірів і спеціялістів, які під час оголошення мобілізації пробуватимуть на дійсній державній службі; б) учнів землемірних шкіл; в) слухачів землемірних та інших по згаданих в ст. 1 спеціяльностях курсів для потреб земельної реформи, які втримуються коштом державного скарбу, або одкриті за згодою й відомом Міністерства Земельних Справ. 7. Покласти на Міністра Земельних Справ за згодою з належними Міністрами негайну розборку законопроектів: а) про розмір місячні платні, добових та інших грошових виплат спеціялістам покликаним на обовязкову державну службу згідно цього закону; б) про порядок і способи забезпечення сімей спеціялістів, яких буде покликано на державну службу згідно цього закону; в) про порядок звільнення покликаних на службу згідно цього закону, коли мінеться в них потреба. 8. Доручити Міністрові Земельних Справ цей закон і всі видані в розвиток його інструкції перевести в чинність по телеграфу. 5. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо 17 лютого 1919 року.— За Голову Директорії Цетлора. Члени: Андрієвський і Макаренко. Член-Секретарь Швець. Посвідчую Державний Секретарь М. Корчинський. ЗАКОН про мобілізацію Старшин та Урядовців-Учителів. В зміну закону від 13 січня 1919 року про мобілізацію Рада Міністрів ухвалила: 1. Призвати до війська У. Н. Р. по мобілізації: а) Всіх Старшин та Військових Урядовців до 43 річного віку, які займають по ріжних школах вчителські посади до 7-ої класи включно. - 10 - б) Всіх Старшин та Військових Урядовців до 43 річного віку, які займають посади на державній та громадській службі до 5-ої класи включно. в) Всіх Старшин та Військових Урядовців, які навчаються в вищих школах. 2. Порядок проведення цієї мобілізації в життя та встановлення строку яки доручається Військовому Міністерстві. 6. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Затверджуємо 12 квітня 1919 року. Голова Директорії Петлюра.. Член Швець. Член-Секретар Дире- кторії А. Макаренко. Посвідчую: т. в. Державного Секретаря .С. Гиев- ський. Ухвалений Радою Народніх Міністрів ЗАКОН про зміну розміру добових лікарям за працю при провадженні мобілізації населення до війська. На зміну істнуючих законів постановили: 1. Встановити добову платню лікарям, які беруть участь в про- вадженні мобілізації населення до війська по двайцять чотири гривні на добу. 2. Закон цей ввести в життя, починаючи з мобілізації населення на підставі наказу Головної Команди війська Української Народньої Республіки від 2-го квітня 1919 року під № 731. 7. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЄМО: 27 Травня 1919 року. Голова Директорії Петлюра. Члени: А. Макаренко. Член Секретар Ф. Швець. Посвідчую: Т. в. о. Державного Секретаря Іван Лизанівський. Ухвалений Радою Народніх Міністрів ЗАКОН про зміну законів від 9-го та 13-го Січня і 17-го Лютого 1919 року „про заклик військових до дійсної служби“. На зміну й доповнення законів від 13 січня 1919 року „про за- клик військових до дійсної служби“, закону від 9-го січня 1919 року „про звільнення від мобілізації де-яких урядових осіб судового відом- ства“ і закону від 17 лютого 1919 року „про мобілізацію старшин та урядовців-учителів“, постановити: 1. Всіх штатних чинів, починаючи від V класи і вище: а) Ад- міністраційно-Політичного Департаменту Міністерства Внутрішніх — 11 — Справ, б) міліції, в) карно-розшукних відділів, як козаків, так і старшин і військових урядовців тих років, котрі закликаються по мобілізації, лічити прикліканнями на лійсну військову службу, з залишенням за ними посад, які вони займають. Списки таких чинів надсилати до місцевих повітових військових начальників, які видають їм відповідні посвідчення. 2. Поширити, починаючи з 15 листопаду 1918 року, чинність ст. 12 закону від 13 січня 1919 р. „про заклик військових до дійсної служби“ на тих осіб, котрі вступили охочими на військову службу до муштрових частин. 3. Закон від 13 січня 1919 року про заклик військових до дійсної служби“ і 17 лютого 1919 року „про мобілізацію старшин та урядовців учительів" вважати виданими також на зміну закону від 9 січня 1919 року „про звільнення від мобілізації де-яких урядових осіб судового відомства". 8. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо: 31 липня 1919 року, Голова Директорії Петлюра. Член: А. Макаренко. Член-Секретар Ф. Швець. Подсідчую: Державний Секретар Л. Шрамченко. Ухвалений Радою Народних Міністрів ЗАКОН про мобілізацію урядовців Державного Контролю. 1. Від урядовців Державного Контролю вважати мобілізованими. 2. Доручити Державному Контрольору перевести учет всіх урядовців Державного Контролю, крім тих, що в сучасний мент знаходяться в армії. 3. Урядовці Державного Контролю, взяті на учет Державним Контрольором, не звільняються від військового учату, але явці на дійсну військову службу по мобілізації не підлягають. Примітка: Списки взятих на учет урядовців Державного Контролю надсилаються Державним Контрольором до Мобілізаційного Відділу Генерального Штабу. 4. Закон ней перевести в життя по телеграфу. - 12 - 9. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо: 4 липня 1919 р. Голова Директорії Петлюра. Члени: А. Макаренко. Член-Секре- тар Ф. Швець. Посвідчую: Державний Секретар Л. Прамченко. Ухвалений Радою Народніх Міністрів ЗАКОН про тимчасові правила переведення в Кам'янецькому повіті, на поділлю, мобілізації підлеглого призову до дійсної військової служби населення. На зміну й доповнення істнуючих законів тимчасово для пере- ведення в Кам'янецькому повіті, на Приділлю, мобілізації підлеглого призову до дійсної військової служби населення встановити такі правила. 1. Для переведення мобілізації в Кам'янецькому повіті по воло- стям утворити з комісій в такому складі: По одному представнику від Військового Міністерства та Міні- стерства Внутрішніх Справ, Голови Волостної Управи тої волості, де буде проводити працю комісія, та одного лікаря. 2. Головування в цих комісіях покладається на представника Військового Міністерства, при чому лікар в комісію входить, як експерт. 3. Комісія провадить попередній огляд осіб, заявивших себе хво- рими чи нездатними до військової служби. 4. Постанови комісії про осіб, які будуть визнані здатними до військової служби, являються остаточними, при чому такі особи на- правляються комісіями безпосередньо до військових частин. 5. Комісії надається право самі вирішати питання про осіб, які потребують тимчасового відпуску через хворобу, а також давати та- ким відпуст на строк не більш, як на п'ятора місяця. 6. Особи, які будуть визнані комісією зовсім нездатними до вій- ськової служби, направляються при спискові з зазначенням знайде них хіб до місцевої управи по військовій повинності для остаточ- ного освідкування їх та вирішення питання про здатність чи нездат- ність їх до військової служби. 7. Призначення членів комісії від військової та цивільної влади покладається на повітового комісара та військового начальника по належності, а призначення лікаря—на повітову народню Управу, по вимозі повітового комісара. 8. Голова, члени комісії й лікар за час своєї праці одержують добові гроші в розмірі по 60 гривень на добу, а також роз'їздні по дійсній вартості. 9. На канцелярські видатки на кожну комісію відпускається по 400 гривень. 10. Видатки, зазначені в статтях 8 і 9 цього закону, віднести на військовий фонд, на кошти, яких асігновано в роспорядження Мі- ністра Внутрішніх Справ на переведення мобілізації. - 13 - 11. Для задоволення принятих на службу козаків харчовими грішми в роспорядженні Комісії військовим начальником з одержаних на цю потребу авансів відпускається приблизна кількість необхідних грошей, в витрати котрих комісія надсилає до військового начальника справоздання з належними документами. 12. На Міністрів Військового і Внутрішніх Справ покладається вироблення й затвердження інструкції зазначеним комісіям що до їх обов'язків в справі мобілізації. 10. ЗАТВЕРДЖУЄМО: Військовий Міністр, Отаман Сиротенко. Міністр Внутрішніх Справ Мазепа. 30 червня 1919 р. ІНСТРУКЦІЯ комісіям, які утворенні для переведення мобілізації по Кам'янець-Подільському повіту. 1. Для кожної комісії намічається район в пять волостей по призначенню повітового Комісара, по згоді з військовим начальником. 2. Кожна комісія провадить свою працю в місці перебування Волостного Управи, переїзжаючи з одної волости до другої. 3. В роспорядженні кожної комісії повітовим комендантом дається отряд озброєної сили в кількості 40—50 чоловік. 4. До прибуття до волости, а де це неможливо, по прибутті, комісія робить роспорядження волостній Управи, аби Управа оповістила людність сел про явку до волости, для прийому, зазначивши день явки і ваказавши, що після прийняття козакам не будуть даватись домашні відпуски. По прибуттю до волости, комісія, незалежно оповістки волостної Управи, розсилає на села козаків з отряду, для оповіщення про працю комісії і для зібрання людності і провадження її до волости, при допомозі Сільського Комісара. 5. Комісія повинна прийняти всі заходи, аби докладно з'ясувати населенню волості мотиви мобілізації, а також мусить дістати в Міністерстві Преси та Інформації, всі видови уряду до населення і росповсюджити їх по волості через волостну Управу. 6. По мобілізації комісія притягає: а) всіх козаків які були у війську і народились в 1889—1898 роках включно і б), всіх підстаршин до 35 років включно. Що торкається старших та медичного персоналу, то вони повинні з'явитись до Військового Начальника в Кам'янці-Подільській. 7. З прибуваючих до волости козаків комісія оглядає тілько тих, хто заявив себе хворим чи нездатним до служби. 8. При огляді керуватись росписом хворостей на час війни, який оголошено в збірнику узаконень від 8 травня 1917 року ч. 102. Ці росписи комісія дістає в Повітовій Управі по військовій повинності. 9. Права комісії по огляд узначені в законі про утворення комісії. (4 липня. 1919 року). - 14 - 10. Про порядок складання списків і в відповідних випадках до- кументів на козаків і про розмір харчових грошей для прийняття по мобілізації, комісія одержує вказівки у Військового Начальника. 11. Всі козаки здатні до служби, відправляються комісією зі списками і при конвою до повітового Військового Начальника для відправки до відповідних військових частин. 12. Про хід мобілізації комісія кожен день дає відомості по те- лефону Військовому Начальникові і повітовій Управи по військовій повинності, а зазначенням кількості прийнятих. 13. Канцелярійна робота комісії покладається на служачих Во- лостної Управи. 14. По закінченню праці в волосся, комісія робить розпорядження Волостній Управи, аби та надісла до Військового Начальника списки всіх осіб, які ухилились від явики по мобілізації. 15. По закінченню робот в своєму районі комісія дає Військо- вому Начальникові і повітовій Управи по військовій повинності спра- воздання, з поверненням невивчених грошей. Крім того всі справи свої та списки комісія здає Військовому Начальникові. 16. Комісія повинна поясняти мобілізованим, що родини при- кликаних до війська, які не мають засобів для істнування будуть одержувати від Республіки пайок, після обслідування їх матеріального становища. 11. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТ- ВЕРДЖУЄМО: 17 Серпня 1919 р. Голова Директорії Потьомка. Член: А. Макаренко. Член-Секретарь Ф. Швець. Посвідчую: Державний Секретар Л. Шрамченко. Ухвалений Радою Народних Міністрів ЗАКОН про надання Військовому Міністерстві права поширювати чинність закону 4 липня 1919 року про тимчасові правила переведення в Кам'янецькому повіті, на Поділлю, мобілізації підлеглого при- зову до дійсної військової служби населення на інші повіти України. Надати Військовому Міністерстві право, по згоді з Міністром Внут- рішніх Справ, поширювати чинність закону 4 липня 1919 р. „про тимча- сові правила переведення в Кам'янецькому повіті, на Поділлю, мобілізації підлеглого призову до дійсної військової служби населення“ на інші по- віти України, де це буде визнано необхідним. — 15 — 12. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЄМО: 30 липня 1919 року. Голова Директорії Петлюра. Члени А. Макаренко. Член-Секретарь Ф. Швець. Посвідчую Державний Секретарь Л. Шрамченко. Ухвалений Радою Народніх Міністрів З А К О Н про забезпечення родин осіб, що знаходяться на дійсній військовій службі На зміну і доповнення істнуючих законів постановити: Родинам осіб, що знаходяться на дійсній військовій службі, видавати надалі допомоги по таким правилам: 1. Право на державну допомогу мають родини козаків та старшин або військових урядовців: а) закликаних до військової служби по мобі- лізації, б) вступивших до неї добровольно та в) прийнятих на дійсну військову службу по набору: 2) До родини, яка має право на державну допомогу, згідно ст. 1 цього закону відноситься: а) дружини та діти до 16-річного віку, а діти старші 16 років лише в випадку, коли вони будуть визнані через покалічення або хворість не- працездатними і як що вони при тім утримувались працею пробуваючого на дійсній військовій службі. б) батько та мати, брати і сестри, коли вони будуть визнані непрацездатними і як що вони при тім утримувались працею пробуваючого на дійсній службі. Примітка: Дружина і діти мають право на державну допомогу як шлюбні, так і по-за шлюбні. 3. Державна допомога видається в такому розмірі: дружина, мати і батько отримують по сто гривень кожний на місяць, а діти, брати та се- стри—по п'ятдесят гривень кожний на місяць. 4. Державна допомога видається за рахунок військового фонду і ви- дача її переводиться органами Міністерства Внутрішніх Справ. 5. Родинам покликаних на дійсну військову службу по мобілізації робітників фабрик, заводів, майстерень і таке інше,—як приватних, так і державних та громадських,—а також родинам служачих в державних та земських і міських установах, підприємці та установи, де закликаний по мобілізації в останні перед закликом часи перебував на службі або роботі, повинні видавати частину його утримання або заробітку по таких пра- вилах: а) Розмір що-місячної допомоги встановлюється такий: Коли родина складається з дружини-третина місячного заробітку за- кликаного на військову службу робітника, або служачого, рахуючи по окладу, який він одержував в підприємстві, або в установі останній місяць, але без добових грошей. Коли родина складається з дружини та дітей або лиш з дітей у вдовж —половина місячного заробітку. - 16 - Коли в склад родин входять батьки, як що вони при тім непрацездатні та утримувались працею закликаного по мобілізації, або до шостнадцяти річного віку сестри та брати, як-що вони теж утримувалися працею закликаного по мобілізації, розмір допомоги для родини встановлюється: в одну третину місячного заробітку закликаного по мобілізації, в випадку, коли родина складається з одного чоловіка, і в половину заробітку, в випадку, коли склад родини є більший. б) Допомога видається в розмірі, що зазначено в п. „а“ цієї статті, на всю родину неподільно, в строк, в який видається утримання або заробіток всім іншим робітникам, або служачим відповідного підприємства чи установи. в) Працездатні діти, коли вони досягнуть 16-річного віку, позбавляються права на допомогу. 6. Зазначені в попередній 5-й статті цього закону робітники та служачі, як що вони не мають родини, якій надається попередньою статтею право на допомогу, одержують від підприємців або установ, де вони перед закликом були на службі, одноразову допомогу в розмірі трьохмісячної платні. Для служачих в установах державних або земського та мійського самоврядування зазначена платня рахується за всіма додатками, але без добових грошей. і видається вона як закликаним по мобілізації, так і вступившим до дієвої армії добровільно. 7. Як державна, так і зазначена в ст. 5 цього закону приватна допомога видається до повернення пробувачого на військовій службі по розпорядженню влади в першісний стан, або до встановлення факта дезерції його з дієвої армії, або добровільної здачі в полон. За своєчасним припиненням видачі допомоги з державних коштів повинна стежити місцева влада. 8. Закон цей перевести в чинність по телеграфу. 13. Пояснення Головної Управи військової повинності: При керуванню законами необхідно звертати увагу на пізніші закони, якими внесено зміни та доповнення до попередніх законів. 14. Б. РОСПОРЯДЖЕННЯ. Витяг з наказу Головної Команди військ У. Н. Р. від 9 червня 1919 р. під ч. 77. На підставі істнуючих законів наказую: 1. Закликати до війська: а) всіх козаків, служивших у війську, які народилися на протязі з 1 Січня 1889 року по 31 Грудня 1898 року, б) всіх підстаршин до 35 років включно, в) всіх старшин до 40 років включно. 9. Всім мобілізуємим з'явитись на збірний пункт добре одягненим, озброєним і з харчами на 7 діб. 10. За справну зброю, котра буде принесена мобілізованими, штабами дивізій і груп належить виплачувати гроті по слідуючому образунку: -17- За 3 лін. російську рушницю або Вінчестер . 60 грив. Теж саме без затвора та без багнета . 30 " Багнет . 10 " Затвор. .. 20 " 3 лін. рушничний набій. .. .. .. .. .. 50 шт. Кулемет Максіма, Кольта або Люїса . 300 грив. Теж саме без затвора . 250 " Затвор. .. 50 " Набої Люїса. .. .. .. .. .. .. 50 шт. Гармата 3-х дм. польова, гірна, або 6 дм. або 48 лін.. 1000 грив. Теж саме без затвора, без націла, без панорами. .. .. .. .. .. .. 550 " Затвор гарматний. .. .. .. .. .. 200 " Стрільна приспособа . 50 " Панорама. 200 " Націл. .. .. .. .. .. .. 50 " Гарматний набій 3 дм., 6 дм., 48 лін.. . . . . . . 30 " Гарматний знаряд 6 дм., 48 лін.. . . . . . . 10 " Гарматний заряд (гільза з порохом) 6 дм. і 48 лін.. . . . . . . 20 " Бінокль (далековид). .. .. .. .. .. 200 " Кулеметна стрічка. .. .. .. .. .. 20 " Гарматний хомут зі шлеєю. .. .. .. .. 200 " За зброю вимагаючу невеликого улаштування платити половину за- значеної платні, за зброю зовсім зіпсовану платити стільки, скілько вино- сять гідні частини, наприклад поломана рушниця має гідний затвор та багнет, платити 30 гривень. Зброю після очисти лічитись Державною. II. З огляду на трудне фінансове становище Держави і на те, що при- зиваємі закликаються другий раз і вже одержували гроші за принесені з собою одяг і узуття, наказую на цей раз грошей за одяг і узуття не виплачувати. Підписав: Головний Отаман Петлюра. Пояснення: Головної Управи в. повинності: 1. Мобілізація зазначених категорій і років мусить провадитись не- гайно після звільнення від ворога території повіту і місля налагодження Управ по військовій повинності та адміністраційних Державних установ; 2. Призначення першого дня явки на збірний пункт, як вирішено це М-вом В. Справ, по згоді в Військовим Міністерством, на території Поцілля покладається на місцевих повітових військових Начальників, в порозумінню з повітовими Управами по військовій повинності; 3. Про хід мобілізації, та перешкоди які зустрінуться при виконанню її повітова Управа по військовій повинності негайно доносить Губерніяльний Управі, яка вживає відповідних заходів. НАКАЗ Ч 109. 15. 10 серпня 1919 року. (по Головному Військово-Санітарному Управлінню). В доповнення та зміну наказів Головної Управи Війська Української Народньої Республіки ч. 845 і 52, в порозумінню з Міністром Здоровля і - 18 - Опікування, наказую для потреб армії перевести мобілізацію лікарів, лікарських помішників, фармацевтів, жінок лікарів, лікарських помішниць, фельдшерів, фельдшериць і сестер жалібниць по всій території. Мобілізація підлягають всі зазначені особи—чоловіки до 55 і жінки до 45 років включно. Порядок, строки явики, підлягаючих мобілізації, а також розподілювання мобілізованих налагаю на Головне Військово-Санітарне Управління. В місцевостях які будуть звільнятися від ворога, мобілізацію медичного персоналу переводити в межах цього наказу розпорядженням Головного Військово-Санітарного Управління, яке повинно встановляти порядок і строки явики підлягаючих мобілізації. 16. НАКАЗ Ч. 117. 12 серпня 1919 року. ГОЛОВНОЇ УПРАВИ ВІЙСЬК У. Н. Р. (По Головному Управлінню Генерального Штабу). По наказу Головного Отамана і для упорядкування справи про- вадження мобілізації наказую: 1) На дали мобілізацію військово-обовязаних провадити звичайним шляхом згідно „Руководства по призову“ і виключно тими ін- ституціями, які зазначені в руководстві, а саме: повітовими військови- ми Начальниками і повітовими Управами по військовій повинності. 2) Інститут Волостних військових Начальників скасувати, 3) Самовільне провадження мобілізації військовими частинами суворо забороняється. 4) В тому випадку, коли військово-обовязані не являються на збірний пункт повітового військового Начальника, повітовий військо- вий Начальник повинен притягати до війська військово-обовязаних озброєною силою через етапних і місцевих тилових комендантів, згід- но виданих відносно цього інструкцій. 17. Витяг з наказу Головної управи Війська Української Народньої Республіки від 20-го Березня 1919 рону ч. 223. Від мобілізації на підставі цього наказу звільняються... губерніальні та повітови комісари... Це звільнення відноситься до тих зазначених вище осіб, які займають вказані посади і фактично виконують по ним обов'язки на території, котра зараз зайнята нашим війском. Всі ж евакуйовані з території зайнятої ворогом, ніякім звільненням не підлягають. 19 18. НАКАЗ Ч. 288. 20 травня 1919 року. Головної Управи військ У. Н. Р. На підставі п. 17 Закону від 13 січня про заклик військових до дійсної служби і в зміну наказу Головної Управи військ ч. 223 на- казую рахувати всіх членів повітових Трудових Рад звільненими від мобілізації, докіль вони знаходяться членами цих Рад. 19. ТЕЛЕГРАМА Міністерства Внутрішніх Справ по головній Управі військової повинності від 8 квітня під ч. 381, на ім'я Управ по військовій повинності. З приводу виникших питань по згоді з Головним Управлінням Ге- нерального штабу пояснюється: 1) Комісії по відстрочкам, які утво- рено на підставі закону 13 січня про мобілізацію не скасовані, а тому вони мусять провадити свою працю-відносно козаків та підстаршин без зміни; 2) в пункт 13 закону 13 січня внесено зміну законом 17 лютого тілько відносно старшин та військових урядовців, з котрих звільнюються від мобілізації лише ті, що займають посади по Держав- ним та громадським інституціям: учителя не нижче шестої класи, а иниші не нижче четвертої класи, а також прокотрех зазначено в наказі Головної Команди військ У. Н. Р. № 223, або відносно яких будуть окремі розпорядження Військового Міністра, на підставі пункту 17 закону 13 січня; 3) заклик по мобілізаціям торкається козаків та був- ших ополченців, які були у війську і звільнені відтля по демобілі- зації, тяж що забраковані зовсім при призовах чи при мобілізаціях або у війську, як не військово-обовязані, мобілізації не підлягають. 20. ТЕЛЕГРАМА Міністерства Внутрішніх Справ, від 28 Березня 1919 року, під ч. 360, на ім'я Губерніяльних Комісарів і Управ по військовій повинності. По одержаним відомостям багато старшин, військових урядов- ців та козаків, яких прикликано на військову службу по мобілізації, ухиляються від явки по призову. З огляду на це і по згоді з війсь- ковим Міністром наказую: взяти рішучих заходів до примущення прикликаних по мобілізації старшин, військових урядовців, та коза- ків, з'явитись на збірні пункти військових начальників. Для здійс- нення цього пропонується: А) тим урядовим особам, які по закону мають право видавати обов'язкові постанови, видати такі постанови по містах, якими обов'язати домовласників міст, на протяг двох су- - 20 - ток подати відомості комендантам міста, а де їх нема військовим начальникам про старшин, військових урядовців та козаків, які мешкають в їх будинках з указаним їх віку. При чому за невиконання цеї постанови обложити домовласників грошовою карою в вищому розмірі. В обов'язкових постах докладно зазначити: який вік прикликано до цеї пори по мобілізації; Б) зробити по всіх містах та повітах фактичну перевірку всіх військово обовязаних в повному контакті місцевої військової та цивільної влади. Перевірку переводити з повним тактом і по можливості уникати непорозуміння з населенням, а для цього всі особи, які будуть приймати участь в перевірці, повинні знати, кого прикликано уже по мобілізації і взагалі бути добре інструктованими; Д) звернутись до всіх інститутів з тим, щоб подали до Комендanta міста і до повітових військових начальників відомості, про осіб мобілізованих віків, які пробувають у них на службі і про негайне звільнення їх і відправлення на збірні пункти; Е) обовязати сельських старост, аби вони подавали до волосних Управ, а останні до органу міліції відомості про дезертирів, а також про осіб, які ухиляються від явки по мобілізації; З) при провадженню перевірки, згідно наказу звернути увагу на необхідність перевірки також осіб, які прикликані до військової повинності на підставі закону 26 січня 1919 року і на те, що вони повинні були з'явитись до Управи військової повинності. Всіх, що ухиляються від призову в війська, притягнути до карної відповідальності. 21. Затверджуємо: Військовий Міністр Сиротенко. Міністр Внутрішніх Справ І. Маляна. 20 травня 1919 р. ІНСТРУКЦІЯ В справі притягнення до війська при допомозі озброєної сили військово-обовязаних, які до цього часу не з'явились по мобілізації чи по призову. 1. Командуючі групами відряджають окремі військові частини (дві три сотні) в розпорядження кожного повітового Комендanta для перевірки населення при допомозі їх частин. Перевірка провадиться поступово з місцевості для притягнення до війська всіх осіб, що підлягають службі в війську, згідно виданим законам та розпорядженням центральної військової влади по мобілізації (запасові козаки) чи призову (новобранці). Примітка: Командуючому групою надається право пекласти справу керування перевіркою і притягненням до війська людності і на окрему особу по своєму призначенню. (замість повітового Комендanta), але з тим, щоб вона працювала в повній згоді зо всіма вказаними в цій інструкції особами і згідно цієї інструкції. 2. В указаній в пункті І справи—військовим частинам допомагає цивільна влада (повітові Комісари, міліція з охоронними сотнями і волосна та сільська адміністрація), яким відомо, хто не з'явився по призову чи по мобілізації. 3. Перед початком перевірки повітовий Комендант, Повітовий Військовий Начальник, Повітовий Комісар, Начальник призначеної для перевірки - 21 - військової частини та Начальник міліції і охоронної сотні збираються на спільну нараду, на яку запрохують і інших потрібних осіб влади: Радників і Секретарів повітових Управ по військовій повинності та представників трудових Рад. На цій нараді намічається план діяльності що до перевірки і притягнення до війська не з'явившихся осіб. 4. Перевірка повинна робитись несподівано, аби людність не могла переходити, з метою ухилення, від одної місцевості до другої, де уже провадилась перевірка, а для цього озброєну силу необхідно поділяти на декілька загонів і надсилати одночасно по ріжним селам. 5. До війська брати тільки осіб того віку і категорій, про мобілізацію та призив котрих дані закони та розпорядження Військового Міністра (по Головному Управлінню Генерального Штабу) та Міністра Внутрішніх Справ (по Головній Управі військової повинності) Особи, відносно котрих таких розпоряджень зазначеними Міністрами видано не було—притягнено до війська не підлежать. Всі вказівки в цій справі Повітові Коменданти в порозумінню з військовими Начальниками та повітовими Управами по військовій повинності мусять дати Начальникам кожного окремого закону. 6. Затримані осіб направляти до місцевих повітових військових Начальників, які по виконанню всіх встановлених законом формальностей, направляють їх до відповідних частин, по вказівкам Командуючих групами. 7. Зазначеним повітовим військовим Начальникам повітові Коменданти або призначені Начальниками груп для керування перевіркою окремі особи дають належну охорону з своїх козаків, або з козаків, маючихся у повіткомендатів чи з міліціонерів—для провадження прийнятих осіб. 8. При виконанні цієї справи керуватись між іншими вказівками, які було видано раніше в телеграммі Начальника Головного Управління Генерального Штабу, від 7-го березня під № 543 і в телеграммі керуючого Міністерством Внутрішніх справ під № 360. 9. Про наслідки кожної окремої перевірки та по закінченню перевірки в цілому повіті повітові коменданти і повітові військові Начальники повідомляють Головне Управління Генерального Штабу і Командуючого відповідною групою, а повітові Комісари повідомляют про це Головну Управу військової повинності. 10. З забираєми до війська поводитись пагідне, аби не обурювати з селення проти Державної Влади і з'ясовувати їм необхідність такої мрія- наметою захисту батьківщини і власного їх добробуту. За принесені речі виплачувати по приході мобілізованих та новобранців до військових частин, а у військового Начальника видавати посвідчення, на якому зазначити, що одягнено власне і що одержано від скарбу на збірному пункті. Пояснення Головної Управи військової повинності: Зазначена інструкція, в зв'язку з скасуванням повітових комендантів і инш., в де-яких частинах своїх втратила силу, а тому керуватись нею необхідно в зв'язку з пізнішими інструкціями, які затвердженні Військовим Міністром 11 серпня 1919 року. - 22 - 22. „Затверджую“. 11-го серпня 1919 року. Т. в. о. Військового Міністра, Полковник Петров. ІНСТРУКЦІЯ Повітомим Військовим Начальникам для перевірки по своїм повітам і при- тягнення до війська всіх осіб, які добровільно не з'явились по мобілі- зації, згідно оголошенням, і виловленню дезертирів 1. Притягнення озброєною силою до яких на збірний пункт осіб, ухиляючись від призова по мобілізації, набору, а також виловлення з во- лостей та сел дезертирів—Головний Отаман поклав на етапних і місцевих тилових комендантів під безпосереднім Вашим керуванням. 2. В дорученний Вам повіт входять слідуючі етапні, типові і місцеві ко- мендатури, а також етапні сотні Галицької армії (спис прилагається таємно). 3. На Вас покладається по цьому питанню слідуючі обов'язки: а) перед початком перевірки Ви збираете на спільну нараду Повіто- вого Комісара, Начальника повітової міліції, радника і секретаря Повітової Управи по військовій повинності та представників трудових рад і комен- датури тила, коли вони маються на місцях. б) на мій нараді намічається план діяльності що до перевірки і при- тягнення до війська нез'явившихся осіб; вирішаються питання на якого типового місцевого комендanta, або етапового коменданта покладається пе- ревірка і яких именно сел і волостей, строк перевірки кожної волості, способи передачі затриманих осіб на збірний пункт, способи задоволення їх в дорозі, коли волости знаходяться від збірного пункта більш одного перехода і не мається ніякої можливості перевести їх по залишниці і т. и. Всі спільнники наради повинні передати відповідні розпорядження своїм волостним, або сельським органам оказати повну допомогу, що до перевірки населення і притягнення до війська всіх ухиляючись від мобілі- зації і набору осіб, виловлення дезертирів, а ще краще, для тримання цього питання таємно, призначити для допомоги коменданту своїх представників, котрих вислати до нього к вирішеному на нараді строку. Цім представни- кам оказувати комендант повну допомогу в призначеній йому праві, але ж не в якім разі не втручатись в розпорядження коменданта, котрий прова- дить цю перевірку тільки під свою персональну відповідальність. 4. По виробленню плана перевірки Вами призначається до коменданта представник від дорученого Вам Управління добре знайомий з справою проведення мобілізації, котрий повинен відправитись до призначеного етап- ного або типового місцевого комендanta і вручити йому Ваше розпоряд- ження про переведення перевірки. Цей представник повинен давати тому, хто переводить перевірку всі роз'яснення, котрі торкаються справи звіль- нення або відстрочки від мобілізації, або набору рекрутів, згідно законів і наказів Військового Міністра і Міністра Внутрішніх Справ, допомагаючи в складанню списків і проведення інших канцелярських формальностей. а та- кож являється прийомщиком затриманих осіб для доставлення їх з волости до збірного пункту. Конвой для препровадження затриманих з волости до збірного пункту призначається розпорядженням особи проводячої перевірку. - 28 - 5. Перевірка повинна робитись несподівано, аби людність не могла переходити, з метою ухилення від одної місцевості до другої, де вже провадилась перевірка. 6. Коли затримані особи повинні прибути на збірний пункт по залізниці, на Вас покладаються обов'язки прохати розпорядження НАЧВІКОРЕС про заготовлення в. призначенному пункті необхідного числа вагонів, про що повідомити коменданта, котрий проводить перевірку. 7. При виробленні пляна звернути особливу увагу на уникання дезерції по подорожі з волостей до збірного пункту. 8. Про наслідки кожної окремої перевірки телеграфувати до МОВБІ-ДДМУ ГУГШ суворо зазначаючи з яких волостей скільки затримано окремо запасних, окремо новобранців і окремо дезертирів і скільки з них втікло по подорожі з волостей до збірного пункту. Про всіх втікачів негайно повідомляти коменданта, котрий провадить перевірку для негайного їх затримання і препровадження до збірного пункту. 9. По прибутті затриманих на збірний пункт і по виконанню всіх встановлених канцелярських формальностей направляти їх до відповідних частин військ, згідно нарядам і розпорядженням ГУГШ під доглядом прийом-шиків-конвоїрів від частин, або груп військ. 10. Про всі розпорядження видаваємо Вами етапним, тиловим місцевим комендантом, а також начальникам етапних сотень Галицьких військ повідомляти одночасно відповідних їх начальників: Про етапних комендантів-Начальника військової комунікації. Про комендантов місцевих тилових комендантур-Коменданта тила Дієвої армії. Про н-ків етапних сотень – н-ку команди Галицької армії. 23. „ЗАТВЕРДЖУЮ“ Т. в. о. Військового Міністра, Полковник Петров. 11 серпня 1919 року ІНСТРУКЦІЯ тиловим місцевим комендантом та етапним комендантам для перевірки по своїм районам і притягнення до війська всіх осіб, які добровільно не з'явились по мобілізації згідно оголошенням і виловленню дезертирів. 1) На етапних і тилових місцевих комендантів покладаються обов'язки по перевірці в волостях і селах свого району населення і притягнення до яких на збірний пункт всіх осіб підлеглих сучасній мобілізації, набору новобранців, а також всіх дезертирів, котрі втікли з частин військ або збірного пункту. Для примусового притягнення цих осіб до повітовий-начальника етапні і місцеві тилові коменданти повинні використувати маючуся при них озброєну силу, а коли такої не хвататиме, то найближча військова частина повинна відкомандировати в його розпорядження вимогає число козаків і старшин. 2) В зазначеній в пункті 1 справі, комендантом допомагає цивільна влада (повітові комісари міліція, волостна та сельська адміністрація), яким відомо, хто не з'явився по призову чи набору, а також хто втік з частин військ. - 24 - 3) До війська брати тільки осіб того віку, категорії, про мобілізацію та набор котрих видані закони та розпорядження Військового Міністра (По головному Управлінню Генерального штаба) та Міністра Внутрішніх Справ (По Головній Управі по військовій повинності); а саме: a) По мобілізації: Підлягають призову всі громадяне-козаки, які народились на протязі з 1 січня 1889 р. по 31 грудня 1898 р. і котрі по призову або мобілізації раніш служили у війську всіх родів зброї як на муштрових, так і не на муштрових посадах; Всі під старшини до 35 років включно; Всі старшини до 40 років включно; Примітка Головної Управи військової повинності. Роки закликаємих по мобілізації лікарів, лікарських помішників, фар- мамаєвтів, фершалів та сестер жалібниць зазначені в наказі по Головному Військово-Санітарному Управлінню від 10 серпня 1919 р., під ч. 109. Примітка: Старшини-вчителі ріжних шкіл, котрі займають по- сади перших 6 класів, а вчителі-козаки проходивши ряди військ, та урядовці займаючи посади в Державних та громадських інституціях пер- ших 4 класів—звільняються від призову, а також і члени повітових трудових Рад, поки вони знаходяться членами цих рад. Осіб, відносно котрих розпорядження Військового Міністра і Міністра Внутрішніх Справ видано не було, або котрі звільняються від мобілізації згідно арт. 13 закону від 13 січня, чи по постанові повітового по військовій повинності присутствія, чи з особливим розрішенням Військового Міністра—притягати до війська не належить. б) По набору рекрутів. В сучасний мент підлягають набору в повітах: Кам'янецьПодільським, Прескуровським, Ново-Ушицьким всі рекрути, котрі народились в 1899 році і старших до 35 років, які в свій час не відбули військової повинності. Набор новобранців в Могилів-Подільським повіті призначён на 15 серпня, а в повіті Ямпільським та Старо-Константинівським на 23 серпня, а в Лятичевським, Літинським та Вінницьким на 26 серпня. Ті новобранці, котрі мають відстрочки і звільнення від призову від повітових по військовій повинності присутствія, а також коли в повіті ще не оголошено строк яких новобранців —притягненню до війська не підлягають. 4) Перевірка повинна робитись несподівано, аби людність не могла переходити з метою ухилення від одної місцевості до другої де вже провадилася перевірка, а для цього озброєну силу необхідно поділяти на декілька загонів і надсилати одночасно по ріжним селам. 5) Розпорядження про перевірку в своєму районі населення етапні і типові місцеві коменданти одержують від того повітового військового началь- ника, на збірний пункт котрого він повинен висилати затриманих осіб. Спосіб одержання від волостей та сел відомостей про осіб підлеглих мо- білізації, дезертирів і не з'явившихся новобранців, а також спосіб самої перевірки предоставляється на погляд кожного коменданта, згідно обстави- нам і умовам на місці. - 28 - 6) Затриманих осіб направляти до збірного пункту повітового військового начальника обов'язково під конвоєм і при списках, в котрих повинно бути зазначено ім'я, призвіще затриманого, назва села або волості, відкля він забран. Військовий Начальник по виконанні всіх встановлених формальностей направляє їх до відповідних частин, згідно нарядам і розпорядженням ГУГШ під доглядом прийомщиків-конвоїрів від частин або груп військ. 7) При відправленні затриманих осіб з волостей на збірний пункт повітового військового начальника походним ладом, як цей пункт знаходиться більш одного перехода від волості, на обов'язки коменданта, котрий провадить перевірку, покладається турбування про заготовлення горячої їжі на попутних етапних пунктах, для чого оповіщати цей пункт завчасно по телеграфу про час прибуття і кількості затриманих. 8) Про наслідки кожній окремої перевірки коменданти повинні повідомляти мобілізаційний відділ ГУГША (Кам'янець-Подільський) і відповідного військового начальника, зазначаючи з якої волості, екільки коли і якому військовому начальнику направлено окремо дезертирів, окремо запасних і окремо новобранців. 9) З забираєми до війська поводитись лагідно, аби не обурювати населення проти Державної Влади, але ж вживати самі рішучі заходи, аби уникнути втікання затриманих по подорожі до збірного пункту. Положення Головної Управи Військ повин. до обох інструкцій, затверджених Військовим М-ром 11 серпня: 1) Про початок призову новобранців чи повернення до війська уже принятих, але в сей час не відправлених до війська робиться кожен раз окремо розпорядження з боку Військового М-ва і Міністерства Внутрішніх Справ. 2) Новобранців, які ще зовсім не з'явились до виконання військової повинності, необхідне направляти до Управ по військовій повинності, а не на збірні пункти Військових Начальників. 3) Про кожну передбачену інструкціями перевірку і про наявність її повітовий комісар обов'язан доводити, через Губерніального комісара, до М-ва Внут. Справ по Головній Управі військ. повинності. 24. Розпорядження Головної Управи Військової Повинності від 31 липня 1919 року, під Ч. 774. На імя Ямпільської повітової Управи військової повинності. Згідно закону 12 квітня 1919 року, в розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ асігновано з військового фонду гроші на провадження мобілізації в 1919 році. В зв'язку з цим одночасно зроблено розпорядження про асігнування на місцеву повітову скарбницю в розпорядженні повітової Управи військової повинності, на видатки по провадженню мобілізації в 1919 році. гривень Повідомляючи про це, для розпорядження, Головна Управа додає: 1. Довидатків по мобілізації, які провадять повітові Управи в су- часний мент, відносяться всі ті, які вони провадили і раніш — під час ми- июлої війни, себ-то: а) видатки по відправленню козаків в лікарські уста- мови на іспит і по утриманню їх в цих установах під час іспиту, а також по переосвідуванню козаків козаків Губерніяльними Управами військової повинності в порядку догляду, в тому разі і на відправку повітового міста до Гу- берніяльного; б) видатки на задоволення лікарів, які беруть участь в осві- дуванню козаків в повітових управах військової повинності і на задово- лення командированих до зазначених управ військових членів (§ 43 і 42 Руководства для призова) і в) видатки на заготовку і надсилку розпоряд- женям управ військової повинності оголошень про мобілізацію. 2) Законом від 12 квітня 1919 року ухвалено: арт. 1. встановити до- бову платню лікарям, які беруть участь в провадженні мобілізації населення до війська по 24 гривні на добу. Арт. 2. закон цей ввести в життя, починаючи з мобілізації населення на підставі наказу Головної Команди Війська Української Народньої Республіки від 2 квітня 1919 року під Ч. 731. Таким робом задоволення з асігнуємого кредиту лікарів, які беруть участь в засіданнях повітової управи, може починастись з мобілізації, яка оголошена згідно наказу Головної Команди військ під Ч. 731. 3) Відносно боргів, які є у повітової Управи за попередні мобілізації, починаючи з оголошення Директорією У. Н. Р. наказом від 27 листопаду 1918 року, надіслати до Головної Управи докладні відомості, по розгляді котрих Управи буде асігновано гроші. До боргів можливо віднести тільки видатки не друкованню оголошень про мобілізацію та на виплату добових грешей лікарам, що брали участь в засіданнях Управи по освідуванню мо- білізованих, виходячи з рахунку мо 12 карб. за засідання. Пояснення Головної Управи пов.: Зазначені в цьому розпоряджен- ню вказівки мають загальний характер і служать для керування всім Управам по військовій повинності. 25. Обіжник Міністерства Внутрішніх Справ. (По Головній Управі військової повинності від 30 червня 1919 р. ч. 676) До п.п. Губерніяльних Комісарів. Пропоную Вам зробити розпорядження відповідним інституціям, аби паспорти не видавались всім тим особам, які підлягають призову до ви- конання військової повинності, або мобілізації і не з'явились по зазна- ченим призову чи мобілізації. Паспорти можливо видавати тільки тим з військовообов'язаних, вік котрих не прикликано до війська, або котрі, після явики до призову чи мо- білізації, були визнані нездатними до військової служби. До цього додажо, що призову на військову службу в сучасний мент підлягають: а) козаки, що народились з 1 січня 1889 року по 31 грудня 1898 р. і були у війську, включаючи бувших ополченців; б) новобранці, що народились в 1899 р., а також раніш, коли останні до цього часу не виконали військової повинності; в) всі підстаршини до 35 років включно і г) старшини до 40 включно. - 27 - 26. Обіжник Міністра Внутрішніх Справ. (По Головній Управі військової повинності від 12 серпня 1919 р. ч. 821). До п.п. Губерніяльних Комісарів. На місцях виникло питання про те, чи звільняються від призову по мобілізації, згідно закону 13 січня 1919 року, урядові особи Єврейської Громадської Управи. Через це і що згоди з Військовим Міністром повідомляю, для корування, і належних розпоряджень управам по військовій повинності, що, на підставі закону 17 квітня 1919 року та прикладеному до нього Статуту єврейського громадського самоврядування, зазначені органи являються публічно-правними органами на Україні, себто однаковими з органами народних управ та мійських самоврядувань, а тому відносно прав на звільнення від призову по мобілізації урядові особи єврейських громадських управ підлягають загальним правилам, які встановлені законом 13 січня і 17 лютого 1919 р. „про заклик військових до дійсної служби“, для урядових осіб народніх управ і мійських самоврядувань. 27. НАКАЗ Ч. 133. 28 Серпня 1919 року. Головної Команди військ Української Народньої Республіки. (по Головному Управлінню Генерального Штабу) В зміну артикула 1 пункта а наказу Головної Команди Військ У.Н.Р. від 9-го червня 1919 року під № 77, наказую: Во всіх повітах, виключаючи Кам'янець—Подільського, Проскурівського, Ново-Ушицького, Могилівського, Ямпільського, Винницького, Летичівського, Староконстантинівського, Літниського і Брацлавського призвати до війська в першу чергу всіх козаків служивших в війську, які народились на протязі з 1 січня 1896 року по 31 грудня 1898 року. Підписали: Головний Отаман Петлюра, Військовий Міністр, Полковник Петроєв. Пояснення Головної Управи військової повинності: 1) З виданням цього наказу мобілізація козаків повинна провадитись на далі лише за 3 роки (народжені 1896—1898) р., крім, мовітв: Кам'янецького, Проскурівського, Ново-Ушицького, Летичівського, Могилівського, Ямпільського, Винницького, Староконстантинівського, Літниського і Брацлавського по яким мобілізація оголошена і мусть провадитись за 10 років (1889 —1898). 2) В звязку з цим, роки підлеглих мобілізації необхідно змінити в виданій Військовим Міністром Інструкції від 11 серпня (ч. по збір. 28) і в обіжниках М. В. С. 30 червня ч. 676. — 29 — II. Закони та розпорядження в справі призову до виконання військової повинності новобранців. А. З А К О Н И 28. Закон про переведення в чинність розділів I—IX Статуту військово повинності, який затверджено 8 листопаду 1918 р. I. Майбутні призови в армію та флоту Української Держави проводити на підставі розділів I—IX Статуту військової повинності, котрі видано на скасування Глав I—VIII, X і XII „Устава о воєнської повинности“, вид. 1915 року („Св. Зак. Рос. Имп., т. IV“), керуючись низчеслідуючим: Відстрочки та льготи по освіті надавати на таких підставах. 1) Глава IV „Устава о воєнської повинності“, вид. 1915 р. (Св. Зак. Рос. Имп. т. IV), касується за виключенням ст.ст. 76 (в відно- шенню відстрочок для учнів середніх та вищих шкіл), 77 і 78, які залишаються в силі до строків, зазначених в пунктах 2 і 3 арт. І цього закону. 2) Артикул 55, за виключенням примітки 2, Статуту військової повинності тимчасово не провадити в чинність, а відстрочки для скінчення середніх шкіл для осіб, котрі вже знаходяться в цих шко- лах, надавати згідно з ст.ст. 76, 77 і 78 „Устава о воєнської повинно- сті“, вид. 1915 року („Св. Зак. Рос. Имп., т. IV“), котрі вживають до першого жовтня 1921 року включно. 3) За особами, котрі вже знаходяться нині в вищих школах, за- лишити право на відстрочки, коли вони їх здобули, а коли вони не здобули відстрочок, то надавати їм відстрочки для скінчення освіти згідно з ст. 76 „Устава о воєнської повинності“, вид. 1915 року („Св. Зак. Рос. Имп., т. IV“). 4) Права на відстрочки на підставі п. п. 2 і 3 арт. І цього закону і до строків в них зазначених, надавати також українським громадя- нам, котрі навчаються в середніх і вищих школах і по за межами Української Держави на всій території бувшої Російської Імперії. II. Додаток до арт. 33 Статуту військової повинності (список по- сад по державній цивільній службі, які увильняють старшини і козаків від призову з запасу на дійсну службу і від служби в народних резер- ві) видати додатково. III. Пристосування Статуту військової повинності до осіб, які вже призивалися відбувати військову повинність, провадити за особ- ливими правилами, котрих розроблення доручити Військовому Мініст- рові за порозумінням з Міністром Внутрішніх Справ, і подати на за- твердження в законодавчому порядку. - 30 - Пояснення Головної Управи військової повинності: 1) Український Статут військової повинності надруковано в Державному вістникові за 1918 рік під ч. 69; крім того примірники його були надіслані всім Управам по військовій повинності; 2) Зазначений Статут буде переглядений комісією, з метою демократизації й зміни принципу відбування військової повинності особами, які одержали середню та вищу освіту, і 3) Артикули 2 і 3 цього закону змінені законом від 4 серпня 1919 року. 29. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо: 26 січня 1919 року. Голова Директорії В. Винниченко Члени: Директорії: А. Макаренко Андрієвський Член-Секретар Ф. Швець. Посвідчив: В. об. Державного Секретаря Михайло Корчинський. Ухвалений Радою Народніх Міністрів Закон про поповнення армії та флоти Української Народньої Республіки. На зміну і доповнення істнуючих законів постановлять: 1. Для укомплектування армії та флоти Української Народньої Републіки зробити по всіх місцевостях України, на протязі часу з 10-го лютого до 1-е березня 1919 року, д строковий призов молодих людей, котрі народилися в 1899 р. Примітка 1. В тих місцевостях, де провадження призиву через надзвичайні обставини в зазначені строки буде не можливо, Міністерстві Внутрішніх Справ за згодою з Військовим надається право призначати для призиву інші строки хоча б і раніш 10-го лютого, з не бхідною зміною порядку призову. Примітка 2. Для збереження часу і виконання призиву на протязі згаданого в артикулі 1 строку, призов повобранців провадити переважно в містах, без виїзду до призвавних участиків, за винятком повітів, в яких буде утворено на час призиву другі тимчасові Управи по військовій повинності й видадків коечної необхідності. 2. На протязі тих же часів (арт. 1 цього закону) притягнути до виконання військової повинності тих, що народилися раніш од 1899 року і не досягли 35 річного віку, якщо вони не виконали до цієї пори військової повинності по ріжних обставинах, а саме: а) через невліку своєчасно до призиву, б) через одержання відстрочок для скінчення освіти (якщо ці відстрочки утратили силу), в) по фізичним хибам і г) яко працювавши під час минулої війни на оборону. Примітка. Особами, що виконали військову повинність рахуються всі ті, котрі виконали цю повинність по російському статуту військової повинності. 3. Призов до виконання військової повинності молоді, що народилася в 1899 році, який відбувся по м. Києві і повніті під час гетьманщини, на — 31 — підставі вказованого закону 30-го лютого 1918 року, вичити не дійсним. Всі особи, які являлись в зазначеній призов мусять з'явитись знову до виконання військової повинності на загальних підставах з переглядом їх прав на льготи та від трочив, що до виконання військової повинності. 4. Тих з осіб, зазначених в артекулі 1 і 2 нього закону, які служать по Міністерстві Шляхів і прикликані на військову службу по мобілізації на підставі закону 1 січня 1919 року, личити виконуючи військову повинність. Як що ці особи будуть відпущенні з мобілізованих частин раніш строків служби, що встановлені Статутом Військової повинності (ар. 19) для прийнятих до війська, то вони підлягають заліченню до постійного війська для дослуження загальною встановлених строків служби. 5. З числа призваних до виконання військової повинності на підставі артиг. 1 і 2 цього закону, прийнятні до війська всіх, які будуть визнані здатними до військової служби, за винятком льготних 1-го розряду по родинному становищу, а також осіб, які не одержали зазначеної льготи через істнування другого члена родини, що досяг 16 ти років, або знаходиться на дійсній військовій службі по жеребу чи охотником (арт. 46 Статуту Військової повинності). 6. Жеребовийманина в цей призов не провадити. 7. Строки служби для прийнятих до війська на підставі цього закону вираховувати: а) для прийнятих до 1-го березня цього року, з 1-го березня, і б) для прийнятих з 1-го березня до 15-го квітня — з 15-го квітня. Примітка: Особам, що народились в 1899 році і були прийняті. до Сердюцької дивізії на підставі закону 24-го липня 1918 року, строк служби рахувати в 1-го числа місяця, який слідує за прийомом до дівізії. 8. Тих з народжених в 1899 році, які під час минулої війни були в війську охотниками і прослужили в цьому из менший року, або котрі хоча прослужили і менш року, але були поранені чи контужені, чи одержали бойові нагороди, на дійсну службу не призивати, а зачислити до запасу армії чи флоти. Всі, які не задовольняють зазначеним умовам з числа згаданих охотників, підлягають призову до війська для дослуження загальних встановлених строків служби, при чому вони понереду мусять з'явитись до підлеглої Управа по військовій повинності, для медичного огляду в здатності до військової служби. Примітка. Правила зазначеного артикулу поширюються на чих з числа народжених в 1899 році, котрих при попередніх призовах було по яких-небудь обставинах прийнято на військову службу. 9. Ті з народжених в 1899 році, яких під час правову до Сердюцької дивізії не взято було до військової служба через фізичні хвби, мусить з'явиться в цей призов для остаточного вирішення питання про прийом їх до військової служби або про увільнення від вступу до неї. 10. Льготи по родинному становищу для прийнятих до Сердюцької дивізії визначати на підставі родинного стану, який істнував в 1918 році до прийому в дівізію, при чому тих, які матимуть льготу 1-го розряду, повернута в дівізії з заліченням до запасу армії 1-го розряду, 2 категорії на загальних підставах. 11. Надати право підлягаючим виконанню військової повинності особам подавати докази, що посвідчують права на льготи або відстрочки по відбуванню військової повинності, а також на виятки по званнях та роду занять до скінчення в кожнім повіті або місті загальних дій по призову (до 1-го березня). 12. Особам які бажають поступити до війська охотниками, надати право подавати про те зазву до 1 березня 1919 року. 13. Останнім строком дій повітових і міських Управ по військовій повинності, що до додаткового приймання в військо осіб, які своєчасно не з'явились до призову, чи визнані вздатними до служби по переосвідуванню в Губерніальних Управах по військовій повинності, а токож які були в лікарських установах, встановити для зазначеного в цьому законі призову 15-го квітня 1919 року. Тих з осіб, питання про прийом яких не буде вирішено остаточно до зазначеного строку, притягнути до військової повинності в слідуючий призов. 14. При виконанні цього призова в іншому керуватись статутом військової повинності, затвердженим 8-го листопаду 1918 року та змінами до нього, які будуть внесені додатково, а наданням права Міністру Внутрішніх Справ з згодою з Військовим Міністром, у зв'язку з міною загального строку початку і скінчення призова і прийому на службу повобранців, відповідно змінати строки для виконання всіх інших дій, що до призова і прийому до війська. 15. На покриття видатків, які викликаються здійсненням цього закону використувати кредит, який був асигнований на видатки по переведенню закладів новобранців в 1918 році на підставі закону 25-го жовтня 1918 р. для чого продовжити чинність цього закону і залишити ці кредити на 1919 рік. 16. Лікарям, які беруть участь в засіданнях Управ по військовій повинності по виконанню цього призова, видавати платню по 12 карбованців, за кожний день засідання. 17. Ті що не з'являться без згладних причин в цей призов для освідування до часу провадження його в підлежному участкові, але з'являться для освідування до скінчення строку зазначеного в арт. і цього Закону, караються: ті що прийняті на дійсну службу, після зачислення до неї—дисциплінарному визнку по погляду військового начальства, а ті, що не прийняти—арешту не більше 6-ти тижнів. 18. Ті, що не з'явились без згладних причин для освідування до скінчення в кожнім повіті чи місті загальних дій по призову, але з'являлись до скінчення останніх дій, що до додаткового прийому у військо (арт. 13 цього закону), караються: замкенням у визначні по освідуванню і не з'являться без згладних причин до призначеного їм для цього строку, але з'являється до останнього строку дій, що до додаткового прийому в військо (арт. 13 цього закону). 19. Ті, що не з'явились без згладних причин для освідування, існути чи переосвідування до скінчення останніх дій, що до додаткового призова — 33 — в військо (арт. 13 цього закону), караються позбавленням всіх прав ста- ну і з сланним на каторжні роботи на строк від чотирьох до шостим років. Цій же карі підлежать: а) ті, які з метою ухилення від військової повин- ності, самі, чи при допомозі других покачать себе, роструять собі рана чи яким-небудь другим чином пошкодять свою здоровлю, як що будуть взанані через це незатаними до військової служби, б) ті, які будуть до- помогати самокаліцтву чи ухиленню від військової повинності. 20. Ті, які несвоєчасно з'являться без згладних причин на збірний пункт караються дисциплінарним визиском, а ті, котрі зовсім не з'яви- ться на збірний пункт з метою ухилення від військової служби підля- гають карі, яка встановлена попереднім (19) артикулом. 30. ІМЕННЯМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо: 24 лютого 1919 року. За Голову Директорії Ф. Швець, Член: Андрієвський за Члена-Секретаря А. Макаренко. Подовідчую: Державний Секретар М. Корчинський. Ухвалений Радою Народних Міністрів З А К О Н про достроковий призив до виконання військової повинності народжених в 1900 році, що мають освіту. В зміну і додаток істнуючих указонень постановити: 1. Для додаткового укомплектування армії та флоти Української На- родньої Республіки вчиняти по всім місцевостям України достроковий при- зив молодих людей, котрі народились в 1900 році і мають освіту не нижче двухкласової сільської школи (два класи гімназії, реальмої школи і киших, коли вони вибули з ціх шкіл). 2. Зазначений в пункті і призив провести з технічного боку мобілі- заційним ладом. 3. Першим днем яки-на збірні пункти повітових військових началь- ників призначається 5-е березня. 4. З числа призваних на підставі цього закону залічити до війська всіх, які будуть призвані здатними до військової служби, окрім льготних 1-го розряду по родинному становищу. 5. Тих з осіб, зазначених в артикулі 1-му, які слугають або служили по Міністерству Шляхів, вилучаючи і приклаканих по мобілізації на під- ставі закону 1-го січня 1919 року, направляти до Штабу залізнично-тех- нічного корпусу в Бердичів, при чому тих, котрі уже мобілізовани повинно направлятися роспорядженням Міністра Шляхів, а останні Військовим На- чальником, на збірні пункти котрих вони підлягають яви. 6. При встановленні прав на вільготи та відстрочки по відбуванню військової повинності в цей призив корувається статутом військової повин- ності від 8 листопаду 1918 року та законом від 26 січня 1919 року про — 34 — повнення армії та флоту. Визначення прав на льготи та відстрочки покладається на повітовіт міські Управи військової повинності. 7. Видатки, які викликаються здійсненням цього призиву віднести на військовий фонд, та на липки кредитів, асигнованих на призив новобранців народжених в 1899 році, по належності. 8. Члени прийомних Комісій Управ військової повинності одержують за участь в засіданнях добові гроші, встановлені штатами, а лікарі по 12 карбованців за засідання. 9. Ті, які посвоєчасно з'являться без уважних причин на збірний пункт карактерується дисциплінарним взыском, а ті, котрі зовсім не з'являться на збірний пункт з метою ухилення від військової служби або котрі скрили про свою освіту, карактерується повабавленням всіх прав стану і засланням на каторжні роботи від 4-х до 6 ти років. 10. Закон цей ввести в силу по телеграфу. 31. ІМЕМЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо 7-го квітня 1919 року. Голова Директорії Петлюра. Члени: Макаренко, Андрієвський. ЗАКОН про загальний достроковий призив до виконання військової повинності народжених в 1900 році. 1) Для додаткового укомплектування армії Української Народньої Республіки вчинити по всім місцевостям України достроковий призив всіх тих молодих людей, котрі народилися в 1900 році і не призвані до виконання військової повинності, на підставі закону 22-го Лютого цього року. 2) Зазначеній в пункті 1 му призив провести з технічного боку мобілізаційним ладом при чому сполошення призову покладається на повітові та міські управи військової повинності. 3) Встановлення першого дня явики на збірні пункти повітових військових Начальників доручається Військовому Міністру, по згоди з Міністром Внутрішніх Справ. 4) З числа призваних за підставі цього закону залічити до війська воїх, які будуть призвані здатними до військової служби, окрім льготних 1-го розряду по родинному становищу. 5) При встановленні прав на вільготи та від трочки по відбуванню військової повинності в цей призив, керуватись статутом військової повинності, від 8 Листопаду 1918 року, та законом 26-го Січня 1919 року про поповнення армії та флоту. Вільготи по родинному становищу та відстрочки для скінчення освіти надавати на однакових умовах з народженими в 1899 році. 6) Видатки, які викликаються здійсненням цього призиву віднести на військовий фонд та на липки кредитів, асигнованих на призов новобранців народжених в 1899 році, по належності. — 35 — 7) Лікарям, які беруть участь в засіданнях як на збірних пунктах військових Начальників, так і в повітових чи міських управах військової повинності по виконанню цього призову встановити платню по 12 карбованців за кожен день засідання. 8) Ті, які несвоєчасно з'являться без уважних причин на збірний пункт, караваються дисциплінарним взыск м. а ті, котрі зовсім не з'являться на збірний пункт з метою ухілення від військової служби, караваються по-збавленням всіх прав стану і засланням на каторжні роботи від 4-х до 6-ти років. 32. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо: 4 серпня 1919 року. Голова Директорії Петлюра. Член-Секретарь Ф. Швець. Подсвічую: Державний Секретарь Л. Шрамченко. Ухвалений Радою Народних Міністрів ЗАКОН про зміну і доповнення закону від 26 січня 1919 року „про поповнення армії та флоти Української Народньої Республіки“. На зміну і доповнення закону від 26 січня 1919 року про поповнення армії та флоти Української Народньої Республіки „Вистник Державних Законів 1919 р., вип. 8, ч. 101) постановити: 1. При встановленню вільгот по родинному становищу від час переведення на підставі закону від 26 січня 1919 року призову новобранців: а) виключати зовсім зі складу родини осіб, котрі пішли прийняття на дійсну військову службу під час минулой війни з центральними державами (1914—1917 р.р.) пропали без вісти, в боях чи полоні; б) прирівнювати до нездатних до праці членів осіб, які ще не повернулись з полону, в який вони попали під час зазначеної в м. „а“ цієї статті війни, надаючи братам їх, що призиваються до виконання військової повинності, відстрочки на підставі артикулу 46 „Статуту військової повинності“, від 8 листопаду 1918 року, як що в родині їх немає здатного до праці члена. 2. Відстрочки для сімейних освіти надавати тільки учням тих категорій середніх та вищих шкіл, яких зазначено в списках, прикладених до статуту військової повинності від 8 листопаду 1918 року і які знаходяться в межах Української Народньої Республіки. 3. Зазначений в Статті 13 закону від 26 січня останній строк дій повітових і міських управ по військовій повинності, що до додаткового призивання в військо осіб, які сввчасно не з'явились до призову, чи визнані здатними до служби по переосвідчуванню в Губерніальних Управах по військовій повинності, а також які були у царських установах та іншити, продовжити до 1 жовтня 1919 року. — 36 — 4. Проїздні та добові гроші, які слідують у встановлених законом випадках членам управ по військовій повинності, котрі не займають ніяких посад на державній службі, видавати в тому розмірі, в якому вони встановлені для посади радника повітової управи по військовій повинності, себ-то по посаді УІ класи. Утверждены по соглашению Міністромъ Внутреннихъ Дѣлъ, Народнаго Здравія и Приарь- ня, Военнаго и Морского на Украинѣ. ИЗМѢНЕНІЯ 33. въ „Расписаніи болѣзней и тѣлесныхъ недо- статковъ“, утвержденномъ 11 апрѣля 1913 г. (Приказъ по Военному Вѣдомству 1911 г. № 289). Существующее изложеніе. РАСПИСАНІЕ А. болѣзней и тѣлесныхъ недо- статковъ, по которымъ призываемые къ отбыванію воинской повинности освобождаются навсегда отъ службы въ постоянныхъ войскахъ, какъ со- вершенно къ ней неспособные. 1. Слабое тѣлосложеніе или явное общее физическое недоразвитіе, рѣз- ко выраженныя плохимъ развитіемъ костей и мышечной системы, узкою грудью, непропорціональнымъ строеніемъ отдѣльныхъ частей тѣла, вяло- стью и блѣдностью общихъ покрововъ, отсутствіемъ подкожнаго жира, рѣзко несоответственнымъ данному возрасту развитіемъ тѣла, а также глубокія незалячимыя разстройства общаго питанія, развившіяся вслѣд- ствіе перенесенныхъ тяжелыхъ и длительныхъ болѣзней или хроническихъ отравленій, но установленіи неимѣль- чимости этихъ разстройствъ испыта- ніемъ въ лечебномъ заведеніи. Измѣненія. РАСПИСАНІЕ А. болѣзней и тѣлесныхъ недо- статковъ, по которымъ призываемые къ отбыванію воинской повинности или освобождаются навсегда отъ службы въ постоянныхъ войскахъ, какъ совершенно къ ней неспособные, или зачисляются въ запас второго разряда. 1. Безъ измѣненія. - 37 - Примічаніе. Найменьшая мѣ- ра роста для приєма на воєнную службу опредѣляется въ два аршина и полтора вершка. 36. Передняя стафилома (склеры или роговой оболочки), хотя-бы на одномъ глазу. 36. Слѣпота, а также передняя стафилома (склеры или роговой обо- лочки), хотя-бы на одномъ глазу. Примѣчаніе. Нарвнй съ пол- ной потерей зрѣнія, слѣпотою счи- тается и потеря зрѣнія до 1/200, т. е. возможность считать пальцы не далѣе 1/3 метра или 1 фута. 37. Въ примѣчаніи 3 мѣ слово: „вельмоопредѣляющися“ должно быть замнено словом: „охотниковъ“. 54. Отсутствіе не менѣе 10 зубовъ въ одной челюсти, а равно не ме- нѣе 14 зубовъ въ обѣихъ челюстяхъ. Примѣчаніе. За отсутствіе зуба слѣдуетъ считать разрушеніе большей части его каріознымъ про- цессомъ. Зубы мудрости въ счетъ не идуть. 54. Отсутствіе не менѣе 10 зубовъ въ одной челюсти, а равно не менѣе 14 зубовъ въ обѣихъ челюстяхъ, при упадкѣ общаго питанія, обусловлен- наго хроническимъ разстройствомъ пищеварительнаго аппарата. Примѣчаніе. Безъ измѣненія 82. Отсутствіе большого пальца на какой-либо руки, отсутствіе указа- тельнаго пальца правой руки. Отсутствіе двухъ или болѣе паль- цевъ на одной руке или отсутствіе по одному пальцу на каждой руке. Примѣчаніе. 1. За отсут- ствіе пальца признается для большо- го пальца отсутствіе ногтевой фалан- ги его, за отсутствіе другихъ паль- цевъ—отсутствіе двухъ фалангъ ихъ. Примѣчаніе 2. Съ отсут- ствіемъ ногтевой фаланги на указа- тельномъ пальцѣ или двухъ фалангъ на какомъ-либо пальцѣ во флотъ не принимаются. 82. Отсутствіе большого пальца на какой-либо руки. Отсутствіе двухъ или болѣе паль- цевъ на одной руке или отсутствіе по одному пальцу на каждой руке. Примѣчаніе 1. Безъ измѣненія. Примѣчаніе 2. Безъ измѣненія. - 38 - 88. Лишніе пальцы на рукахъ или ногахъ, искривленіе пальцевъ, неполное сведеніе ихъ и другіе недостатки и поврежденія ихъ, не поменованные въ этой статьѣ, если только они препятствуютъ свободному дѣйствію ручной кисти или стопы. Примѣчаніе 1. Если у свидѣтельствуемаго имѣется болѣзнь, непредусмотренная расписаніемъ, или сочетаніе болѣзней — присутствіе руководствуется ст. 13 Наставленія Управы. Примѣчаніе 2. Лица, призванныя неспособными къ службѣ въ постоянныхъ войскахъ по болѣзнямъ и телѣснымъ недостаткамъ, означеннымъ въ ст. 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 36, 38. 39, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 55, 56, 57. 58. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73 74, 76, 77, 78, 80, 81, 82, 84, 86, 87, освобождаются также отъ зачисленія въ ополченіе 2 разряда. Съ болѣзнями и недостатками, поменованными въ ст. ст. /1, 2, 3, 10, 23, 85, 37, 40, 54, 59, 75, 79. 83, 85, 88, зачисляются въ ополченіе 2 разряда тел ко тѣмъ, которыхъ присутствіе по винской повинности призываеть способными носить оружіе. Р А С П И С А Н I Е В. болѣзней и тѣлесныхъ недостатковъ, непрепятствующихъ пріему на пестроевныя должности. 7. Отсутствіе одного изъ ручныхъ пальцевъ, за исключеніемъ большихъ и указательнаго — на правой руки. Примѣчаніе. За отсутствіе пальца принимается также и отсутствіе двухъ фалангъ его. 88. Безъ измѣненія. Примѣчаніе 1. Если у свидѣтельствуемаго имѣется болѣзнь, непредусмотренная расписаніемъ, или сочетаніе болѣзней — Управа руководствуется ст. 13 Наставленія Управы. Примѣчаніе 2. Лица призванныя неспособными къ службѣ въ постоянныхъ войскахъ по болѣзнямъ и телѣснымъ недостаткамъ, означенымъ въ ст. 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21. 22. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 36. 38. 39, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 55, 56. 57. 58. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69, 70, 71, 72, 74, 76, 77, 78, 80, 81, 82, 84, 86, 87, освобождаются навсегда отъ службы. Съ болѣзнями и недостатками, поменованными въ ст. ст. 1, 2, 10. 23. 35. 37, 40, 54, 59, 73, 75, 79, 83, 85, 88, зачисляются въ запасъ второго разряда только тѣ, которыхъ Управа по воинской повинности признаетъ способными владѣть оружиемъ. 7. Отсутствіе одного изъ ручныхъ пальцевъ, за исключеніемъ большихъ. Примѣчаніе. Безъ измѣненія. — 39 — 10. Плоская стопа. П р и м і ч а н н я . Если у свидѣ- тельствуемаго окажется нѣсколько болѣзней и тѣлесныхъ недостатковъ изъ числа поименованныхъ въ рас- писаніи лит. Б, которые по своей совокупности, очевидно, дѣлаютъ его неспособнымъ къ строевой или не- строевой службѣ, то такоеое лицо должно быть совершенно освобожде- но отъ службы въ постоянныхъ вой- скахъ. 10. Безъ измѣненія. П р и м і ч а н і е 1. Если у свидѣ- тельствуемаго окажется нѣсколько болѣзней и тѣлесныхъ недостатковъ изъ числа поименованныхъ въ рас- писаніи лит. Б, которые по своей совокупности, очевидно дѣлаютъ его неспособнымъ къ строевой или не- строевой службѣ, то такоеое лицо должно быть навсегда освобождено отъ службы. П р и м і ч а н і е 2. Новобраннымъ, признанные годными на нестроевые должности по расписанію болѣзней лит. Б, во флотъ не назначаются. Б. РОСПОРЯЖЕННЯ 34. Витяг з обжинка Міністерства Внутрішніх Справ. по Головній Управи Військової повинності 9 листопаду 1918 року № 452/1782, на імя Губерніяльних Старост. Згідно ухваленому Радою Міністрів закону про введення в життя роз- ділів І—ІХ Статуту військової повинності, відстрочки для скінчення освіти повинні надаватись молодим особамъ, які знаходяться в середніх школахъ, по передньому, на підставі арт. 76, 77 і 78 „Устава о воинской повинности“ изд. 1915 г. (Св. Зак. т. IV), якій порядок мусать пристосовуватись до 1-го Жовтня 1921 року включно. Що до осіб, котрі знаходяться зараз у вищих школахъ, то за ними за- хоронено право на відстрочку для скінчення освіти, котра була їм своєчасно надана, а тім, які від трохи ще не одержували, така відстрочка мусить надаватись на підставі також арт. 76 „Устава о воинской повинности“. изд. 1915 г. (Св. Зак. Рос. Имп. т. IV). Повідомляючи про це, в додаток до обжинка від 16 Жовтня під № 861/1419, Міністерство Внутрішніх Справ пояснює: 1) вище зазначені положення закону про відстрочки для скінчення освіти повинні пристосовуватись в майбутній призив новобраниц, а тому Управам військов і повинності належить приступити до розвязання про- хань учнів про надання відстрочок; 2) для доказу прав на відстрочку по освіті мусять прийматись тілько ті посвідчення шкільної влади, які видані в першому півріччю сього вчеб- ного року; 3) згідно зазначеному вище закону, арт. 55 Українського Статуту і примітка перша до нього в призов цього року і до 1 Жовтня 1921 року — 40 — включно прастосуватись не повинні. Що до останніх артікулів Українського Статуту відносно відстрочок для скищення освіти (57, 59, 61, 62 і 64), то вони повинні пристосовуватись, починаючи з призиву сього року, але 57 арт. тілько до осіб непробуваноїх тєпер у вищих школах, котрі при явці до призыву одержать відстрочку по фізичним недостачам і до скищення неї вступлять у вищу школу. Пояснення Головної Управи військової повинності: З цього об'єкника викінуто ті пояснення, які втратили силу після видання відповідних законов (26 січня 1919 р. і 4 верня 1919 року). 35. Витяг з телеграми Міністерства Внутрішніх Справ, по Головній Управі військової повинності, від 31 січня під ч. 151—153, на ім'я Київської, Волинської і Подільської Губерніальних Управ по військовій повинності. При виконанню призова згідно закону 26 січня 1919 р. керуватись: 1) при складанні Управами роспису у заявити по призову предбачити явку в призвивний участок по волостям, через що дозволяється робити перевірку призвивних списків не загальну, а по волостям; 2) оголошення про призов саласти і надрук в тих засобами повітових та міських Управ, включивши всі необхідні для населення відомості, в тому числі про кару; 3) по згоди з Військовим Міністерством тимчасові Управи утворюються . . . . . 4) переглянути льготи і відстрочки по родинному становищу і відстро- чки по освіті в зв'язку зі зміною часу призув; 5) підстави для встановлення льгот і відстрочок по родинному стано вищц, докази їх залишаються попередні; підстави ж встановлення відстро- чок по освіті змінюються і про них буде сказано додатково; 7) встановлену законом платню лікарям видавити в командировочного кредиту на призов; 8) при освідчуванні невобранців керуватись росписом хвороб 1913 року (Зібрання узаконень 1913 року номер III) та змінами до нього, яких надіслано до Губерніальної Управи 20 сього січня; 9) рік призову народжених в 1899 році лічити на підставі артикулу 10 Статуту „1919“; 10) бувших вольноопреділяючихся лічати охотниками; 11) кредіта на призов що зсіговані в минулому році дійсні на протязі біжучого року і 12) для своєчасного виконання праці знову вести телеграфом. Пояснення Головної Управи Військової повинності: 1) Зазначені в цій телеграмі вказівки служать для керування всім Управам військової повинності інших губерній; — 41 — 2) про призначення початку призову в тих губерніях чи повітах, де призов зовсім не відбувався, будуть надіслані окремо розпорядження з боку М-ва Внутр. Справ, по згоді з Військовим Міністерством; 3) до одержання зазначених в пун. 2 пояснення розпоряджень, Управи по військовій повинності мусять негайно приступити до виконання всієї підготовочої праці що до переведення призову новобранців, в тому разі до заготовки різних бляхків; 4) коли по яким-небудь старбницям кредит, який був асігнован в минулому році під призов новобранців зачеплено, то необхідно піднимати питання про негайне відчинення його в повному розміру, бо, на підставі закону 26 січня 1919 р. (арт. 15), всі кредити на призов новобранців, які асігновані в минулому році дійсні на протязі 1919 року. 36. Телеграма Міністерства Внутрішніх Справ по Головній Управі, військової повинності від 6 лютого 1919 р., під ч. 177, на імя Управ по військовій повинності. „По згоді з Військовим Міністром відсторочки по освіті надавати учням тих середніх та висших шкіл, яких зазначено в спискові, прикладеному до Українського Статуту військової повинності. Відстрочок учням шкіл знаходячихся в Великороссії не надавати. Підстави надання відстрочки залишаються без змін. На час призову склад військових Управ доповнюється з правом голосу Волостним Старшиною тієї во- лости, по якій провадитимуться призови і прийом. Заступниками Голови Управи являються поступово: Поміщик Повітового Комісара, за ним Голова Народньої Управи, Військовий Начальник, Суддя. 37. Телеграма Міністерства Внутрішніх Справ від 11 лютого, під ч. 219, на імя Губерніяльних Управ по військової повинності. По згоді з Військовим Міністерством в випадку припинення функцій Губерніяльної Управи повобранців за переогляд згідно 167 артикулу статуту не надсилати, а питання про вдатність вирішувати більше по голосів членів Управи. Здатних передавати до війська, а визнаним неодноголосно незадатними надавати відстрочку згідно артикулу 43 статуту. Коли шпиталі, до яких призначене надсилку на іспит новобранців занято ворогом, іспит провадити в місцевих земських лікарнях. Надсилки на іспит по можливості уникати, надсилаючи туди лише в крайній необхідності. Проїздними та добовими грошами задовольняти новобранців по рахунку, яким керуються військові Начальники відносно козаків слідуючих поодиноко, або нештатними командами. При провадженню призова без визідів до уча- стків місцевим членам Управи добові гроші не встановлено. В од- пуских білетах добавляти що новобранці повинні з'являтись на збірний пункт, маючи добрый одяг та харчів на сім день. - 42 - 38. ОГОЛОШЕННЯ. (розіслано при обіженикові Головної Управи військової повинності від 11 лютого 1919 р., під ч. 215). Головна Управа військової повинності оголошує для відома по- вобранців, які призиваються в сей час до виконання військової по- винності, на підставі закону 26 січня 1919 року, що всі ті повобран- ці, котрі приписані до призивних участків, чи занесені до призив- них списків по місцевостям, які занятю ворогом, але котрі мешкають на території, де провадиться призов роспорядженням влади Директорії Української Народньої Республіки, повинні з'являтись в управи військової повинності по місцю мешкання, для освідування і прий- ому на військову службу (артикул 132 Статуту військової повинності); вийняток з цього робиться для осіб, що мають право на вільготу по родинному становищу першого розряду або на відсрочку для скінчення освіти, які, згідно закону, увіймаються від яких, при чому права на вільготу чи відсрочку вони можуть доказувати тілько в управах військової повинності по місцю занесення до призивних описків, куди им належить звернутись після увільнення місцевості від болашовицької влади. 39. Телеграма Міністерства Внутрішніх Справ, від 17 лю- того під ч. 266, на імя Губерніяльних Комісарів і Уп- рав військової повинності. Наказую після скінчення призова новобранців по кожній волості зараз же надіслати в міліцію відомости про нез'явившихся до право- ву. Міліція муєть взяти всіх заходів до розшукування і притягнення до управи ухилявшихся. Догляд за пильним виконанням цього по- кладаю на Губком і повітком. Пояснення Головної Управи військової повинності. 1) Відносно притягнення до виконання військової повинно- сті новобранців керуватись також інструкціями та роспорядже- ниями по перевірці, які поміщене в цьому збірникові, в відділі роспорядження по мобілізації: 2) На розшук ухилившихся від яких новобранців і взагалі на своєчасну явку їх, відповідним інституціям і урядовим особам належить звертати пильну увагу і проявляти максімум енергії та ініціятиви, нозаяк новобранці складають основу для будування сталої Української армії — 43 — 40. Телеграма Головної Управи військової повинності, від 12 лютого 1919 року, під ч. 220, на імя Липовецької повітової Управи військової повинності. Військові Старшини лічаться здатними до праці членами. Вік членам родин призиваемих лічити на підставі 52 артикулу статуту, з 1 січня 1919 року. 41. Телеграма Головної Управи військової повинності, від 17 лютого 1919 року, під ч. 258, на імя Уманської повітової Управи військової повинності. Прийому до війська і передачі на збірний пункт підлежать всі зазначені в артикулі пятому закону 26 січня про призов. Відомості військової влади про кількість нічим не обов'язують військову Управу, про що Генштабом дані вказівки військовим. Зачислення новобранців до резерву не дозволяється, позаяк законом не встановлено. 42. Телеграма Головної Управи військової повинності, за ч. 300, на імя Ямпільської Управи гійськової повинності. Розглядання прав на вільготи по родинному становищу відноситься до всіх осіб, що призиваються згідно закону 26 січня, незалежно від часу нарощення. Льготи визначаються на підставі того родинного складу, який стнує підчас сучасного призова. 43. Пояснення Головної Управи військової повинності до телеграм ч. 220, 258 і 300. Зазначені телеграми мають загальний характер, а тому служать для керування всім Управам по військовій повинності. 44. Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ по Головній Управи військової повинності, від 27 червня 1919 р. під № 656, на імя Подільського Губерніального Комісара. По згоді з Військовим Міністром, на ... сього року призначено яку на збірні пункти військових начальників новобранців, яких було принято, згідно закону 26 січня 1919 року, на військову службу і відпущено в відпуск зі збірних пунктів (народжені в 1899 році і старших до 35 років, які в свій час не відбули військової повинності). — 44 — Вкупі з тим цього чила мусять з'явиться всі ті новобранці, яких було прийнято до війська, згідно зазначеному закону, але котрі зовсім не з'явились, після прийому, на збірний пункт. Крім того мусить продовжуватись призов зазначених новобранців, котрі зовсім ще не з'являлись до виконання військової повинності. Повідомляючи про це, прохаю Вашого розпорядження, аби підвладні Вам повітові Управи по військовій повинності приступили до негайного виконання зазначеної роботи, притягнувши до цього волосну адміністрацію та міліцію. Між іншими Управи повинні скласти і розповсюджити завчасно оголошення про явку на збірний пункт 15 липня прийнятих уже новобранців і про негайну явку до Управ для виконання військової повинності тих осіб, які ще до сього часу не з'явилися до Управ. В той же час Управи мусять надіслати до Волостних Управ, а в містах до міліції, списки на не з'явившихся до виконання військової повинності. по котрим волосні управи та міліція мусять розшукувати і притягати до Управ ухідливихся. Складання списків на прийнятих вже до цього часу і передача їх сельським комісарам, для перевірки на селах, хто з прийнятих ще не з'явився досі на збірний пункт, покладається на Волостні та мійські Управи, п. н. належності, яким повітові Управи по військовій повинності мають дать вказівки. Повітові Управи мусять з'ясувати у військових начальників чи збереглися у останніх приймово-формулярні списки на прийнятих, Коли виявиться, що де в яких повітах ці списки занещено, або є не всі, то спільними силами канцелярії Управ і військових начальників належить заготовити до . . . . дублікати зазначених списків. Певен, що в цій відповідальній роботі по будованию армії всі причастні інституції, волосна та сільська адміністрація, а також чини міліції звернуть найпильнійшу увагу і проявлять твердість в виконанню своїх обов'язків, на що прошу Вас, Пане Комісаре, звернути особливу увагу. Пояснення Головної Управи-військової повинності: 1) Зазначене розпорядження має загальний характер для всіх повітів Поділля, Волині і Київщини, по котрим провадився фактично призов новобранців, згідно закону 26 січня 1919 року. 2) Про призначення дня явки новобранців розпорядження в боку М-ва Внутрішніх Справ будуть даватись окремо, по з'ясуванню стана Управ по військовій повинності. 45 Пояснення Головної управи військової повинності що до призову новобранців народжених в 1900 році. 1. Закон 24 лютого 1919 р. про призов новобранців, нарождених в 1900 році, що мають освіту, було переведено в життя лише в частинах Волині, Поділля та Київщини. - 45 - 2. Розпорядження про загальний призов народжених в 1900 році, згідно закону 7 квітня 1919 року, було зроблено лише по Рівненському, Острігському, Луцькому, Дубенському і Кременецькому повітам Волині, по яких першим днем явки призначено було 5 травня. 3. Виданим 7 квітня законом про загальний призов народжених в 1900 році підкривається закон 24 лютого про призов такіх же осіб з освітою, а тому закон 24 лютого має значення лише відносно осіб, яких встигнуто прийняти на військову службу. Надалі цей закон втрачує силу через закон 7 квітня. 4. В сей час справа відносно призова народжених в 1900 р. взагалі припинена, а тому Управам по військовій повинності належить провадити тепер лише де-яку підготовчу роботу що до перевірки призвивих списків вияснення льготи по родинному становищу і инш., і 5. Розпорядження відносно переведення призова народжених в 1900 р., з зазначенням церного дня явки жовобранців будуть дані осьбо, після згоди з Військовим Міністром. Початок цього призова можливо чекати після виконання призову народжених в 1899 році, згідно закону 26 січня 1919 року. III Інши законы та розпорядження. А. З А К О Н И 46. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо: 18 січня 1919 року. Голова Директорії В. Винниченко. Члени: А. Макаренко. Член-Секретарь Андрівський. Повідомлюю: В. о. Державного Секретаря М. Корчинський. Ухвалена Радою Народніх Міністрів ПОСТАНОВА про прийом в дієву армію Української Народньої Республіки охотників. В розваток закону про поліпшення стану служачих діелей армії Української Народньої Республіки, що затверджено Директорією Української Народньої Республіки 7-го січня 1919 року, постановити: 1) Приймає на умовах цього закону, в дієву армію тих козаків і підстаршин, котрі в теперешній час не підлягають військовій службі при- -46- мусово, по мобілізації, але бажають послужить в народньому війську охот- никами і захищати землю, волю і самостійність України в сучасній бо- ротьбі з її зовнішніми і внутрішніми ворогами. 2) Доручити Військовому Міністерстві розробити правилa прийому до армії охотників згідно цього закону. 3) Всі витрати по прийому охотників в дієву армію віднести на військовий фонд. 47. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо: 24 лютого 1919 року. За Голову Директорії Ф. Швець, Члени: Андрієвський, За Члена Се- кретаря А. Макаренко. Посвідчую: Державний Секретар М. Корчинський. Ухвалений Радою Народних Міністрів ЗАКОН про залишення за штатом урядовців і співробітників державних установ, які залишились на території з нятій бойовими діями. 1. Всіх урядовців і співробітників державних установ, як централь- них так і місцевих, котрі залишились на території зайнятій бойовими враженнями за штатом з 1-го лютого 1919 року. 2. Всім урядовцям і співробітникам, залишеним за штатом, згідно пер- шому пункту, яко вияток із закону, видати позаштатну платню в розмірі трьохмісячного окладу. 3. В рахунок позаштатної платні, зазначеної в 2 пункті цієї поста- нови заличити трьохмісячне утримання, видаве згідно закону від 16 січня 1919 року. 4. Урядовці і співробітники, які не одержали зазначеної в попередніх пунктах позаштатної платні до дня ухвали цієї постанови, тратяться їм є право на одержання позаштатної платні. 5. Чинність закону 2 серпня 1918 року про заштатну платню на за- значених в п. 1 цього закону осіб не поширюється. 6. Закон цей ввести в силу з дня його затвердження. 48. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо: 27 травня 1919 року. Голова Директорії Петлюра, Члени: А. Макаренко, Член-Секретар Ф. Швець, Посвідчую: Т. в. о. Державного Секретаря Іван Лизанівський Ухвалений Радою Народних Міністрів ЗАКОН про допомогу козакам-інвалідам бувшої російської армії гром даним України. На вміну й доповнення істнуючих законів постановляти: - 47 - I. 1) Встановити такі норми допомоги козакам інвалідам бувшої росій- ської армії—громадянам України: Втрата одного ока . . . . . . 200 гривень " обох очей . . . . . . 600 " " одної ноги . . . . . . 200 " " обох ніг . . . . . . 690 " " правої руки . . . . . 300 " " лівої. " . . . . . 200 " " обох рук. " . . . . 600 " Туберкульоз . . . . . 200 " Порок серця . . . . . 200 " Інші хороби од 100 до 200 " Певний розмір допомог останньої категорії (інші хороби) призначає Начальник Управи Головного Штабу Народнього Військового Міністерства. 2) Зазначена в дім законі допомога може бути видана тільки один раз. 3) До прохання про допомогу додаються посвідчення: а) медичне, б) про громадянство, в) про лояльність до Уряду Українськ і Народньої Республіки. 4) Прохання про допомогу і додатки до нього звільняються від гер- бової оплати. 5) Закон цей перевести в життя по телеграфу. II. 1) Асігнувати в розпорядження Військового Міністра з коштів Дер- жавної Скарбниці шістдесят тисяч (60.000) гривень для видачі допомог козакам-інвалідам згідно цього закону. 49. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо 15-го серпня 1919 року. Голова Директорії Петлюра. Член А. Макаренко. Член-Секретарь Ф. Швець. Посвідчую: Державний Секретар Л. Шрамченко. Ухвалений Гадою Народних Міністрів ЗАКОН про відсоткові надбавки до утримання на дорожнечу для служачих державних інституцій. I. Тимчасову установу про відсоткові надбавки до утримання служачих урядових установ на дорожнечу, додану до закону від 19 листопаду 1919 року (Державний Вістник 1918 року, вип. 73, ч. 711), з часу переведення в життя цього закону скасувати. II. Видаванні служачим державних інституцій відсоткові надбавки до утримання на дорожнечу по таких правилах: 48 1. Право на відсоткові надбавки мають служачі державних інспіруцій як центральних, так і місцевих на території Української Народньої Республіки, обох полів, не виключаючи й вільнопайомних; позбавлені цього права лише служачі, вказані в ст. 2-й цього розілу. 2. Нижче зазначені категорії служачих не мають права на відсоткові надбавки: а) служачі, майстерові та робітники державних залізниць та служачі в місцевих установах Міністерства Шляхів; б) служачі військового й іншого відомств, котрі мають право на даремний харчовий пайок; в) служачі, котрі не одержують утримання з коштів казни або зі спе- ціальних коштів; г) парафіяльні священно-та церковно-служачі всіх інсновідань; д) майстерові та робітники і взагалі оси, утримання котрих не пред- бачається штатами, росписами або окремими законами, а провадиться як плата по найму чи по згоді з кредитів, що дісігуються на провадження певно визначених робіт; е) служачі, яких закликано на дійсну військову службу й призначеню на старшицькі та класні посади. 3. Відсоткові надбавки вираховуються на штатне утримання служачих під котрим розуміється плаття, харчові та квартирні гроші або утримання по штатах, нелідрозділене на зазначені вида задоволення; присвоєна по по- саді додаткова винагорода та передбачені штатами надбавки за вислугу ро- ків, дія осіб, утримання котрих не зазначено штатами, а встановлюється по згоді або по розпорядженню правами відомства—річна сума винагороди; винагорода вчительському персоналові по числу уроків, які кожний дає. В склад утримання не включаються: надбавки особистого характеру, крім зазначених в цій (3 й) статті; виплачувемі на службі пенсії, грошові нагороди, допомоги на виховання дітей; під'ємні і дозвіл гроші, всякі одно- разові призначення та допомоги: суми, які видаються на видатки по поса- ди; винагороди за участь в комісіях. Примітка: Кожні служачий займає де-кілька посад, з котрих кожна підходить під чинність цих правил, то відсоткова надбавка видається тільки по посаді, по котрій призначеню найбільший оклад утримання. 4. Відносно розміру відсоткової надбавки служачі поділяються на дві категорії: а) неможати та незамужні, а також бездітні і б) маючі дітей, як шлюбних, так і по-зашлюбних, зрістом до 16 ти років. Примітка: В тих випадках, коли чоловік та його жінка служать обидва в урядових установах, підлягають чинності цих правил і мають дітей, відсоткова надбавка вилається одному з них, котрий одержує більший оклад утримання, по другій категорії, а другому по першій. 5. Відсоткові надбавки вищаються в слідуючому розмірі: -49- Для служачих основне утримання яких. Поверх До 100% 120% 80% 100% 70% 80% 50% 60% 40% 50% Повітови міста й повіти. 1-ша категор. 2-га категор. 1'0%o 130%o 90%o 110%o 80%o 90%o 60%o 70%o 45%o .55%o Для Губерн. міст. Одеси та Миколаїва. 1-ша категор. 2-га категор. 120%o 140%o 100%o 120%o 90%o 100%o 70%o 80%o 50%o 60%o Для місця перебування центр. Уряду. 1 ша категор. 2 га категор. ПРИМІТКА: 1. Розмір відсоткової надбавки для особи, котру віднесено по його утриманню до вищої групи, не може бути нижче, ніж для того служачого з найбільшим окладом утримання, котрий відноситься до попередньої групи тієї ж категорії. ПРИМІТКА: 2. Служачим, маючим помешкання натурою, відсоткова надбавка виплачується тільки на грошове утримання, але з відсотка котрий відповідає утриманню і вартості помешкання. Ця вартість лічиться рівною одній четверті грошового утримання. 6. Встановлені цими правилами відсоткові надбавки до утримання ніяким одчисленям не підлягають і виплачуються одночасно з утриманням по загальних відомостях. В відомостях зазначається: річний оклад утримання кожного служачого, його семейне становище, категорія до котрої він відноситься (ст. 4.) відсоток, з котрого вирахована надбавка і сума надбавки. 7. Видача відсоткових надбавок на дорожнечу провадиться з готового фонду державних прибутків. Всі видатки на цю потребу п'криваються Департаментом Державної Скарбниці з окремого фонду „на видачя служачим державних - 50 - установ, з приводу дорожнечі, надбавок до утримання, допомог та інше", який щорічно заноситься до розпису державних видатків в загальному кошторисному порядкові. Відсоткові надбавки служачим Державного Банку, Державного Земельного Банку, Управління Державними Ощадними Касами відносяться на власні кошти цих установ, а відсоткові надбавки служачим урядових установ, котрі одержують утримання зі спеціальних коштів відносяться на ці кошти і тільки при недостачі їх, на кошти скарбу в розмірі недостачі. 8. Закон цей ввести в життя на території, яка знаходилася в час його затвердження під владою Директорії Української Народньої Республіки, з 1-го червня 1919 року, а в останніх місцевостях,—з часу переходу їх під владу Директорії Української Народньої Республіки. III. Закон цей перевести в чинність по телеграфу. 50. В. РАСПОРЯЖЕННЯ. НАКАЗ Ч. 94. 30-го липня 1919-го року. (По Головному Управлінню Генерального Штабу.) Аби точніше регламентувати правне становище поранених наказую: 1. Кожний випадок поранення має бути зареєстрований особливою „картою про поранення“. Додаток: форма „картки про поранення“. 2. Карту видав, як особа з медичного персоналу частини, так і безпосереднє начальство (не нижче командира сотві) пораненого за підписом та урядовою печаткою. Примітка: В разі, коли картку видає безпосереднє начальство пораненого, ії посвідчує особа з медичного персоналу частини чи шпиталю. 3. Вищезазначена карта видаватися пораненому, а копія залишається в ділах того, хто видає картку. 4. Для одержання від Пенсійного Відділу Головного Управління Генерального Штабу одноразової допомоги за поранення, встановлюється такий розпорядок: а) для легкопораненого досить пред'явлення Пенсійному Відділу картки про поранення; б) для тяжко чи дуже тяжко ранених необхідний ще висновок відповідної медичної комісії, яка переводить огляд незалежно від того, чи видужав вже вояка. У висновку, який пишеться на другій сторінці тієї ж картки, має бути: - 51 - 1) короткий опис поранення, 2) як що мається, хоч би і тимчасова втрата працездатності, то розмір цієї втрати в відсотках. Копія. Додаток до Нак. Гол. Упр. ч. 94 ст. І. КАРТКА ПРО ПОРАНЕННЯ Ч Частина Ранг або посада Прзвіще та ім'я Коли та де поранено Куди поранено Чи зв'язано поранення з проход- женням військової служби. Картку видав (посада, ранг, прзвіще) Печатка та підпис Місце та дата Другий бік картки. ВИПИСКА З НАКАЗУ ГОЛОВН. УПР. ВІЙСЬКУ У. Н. Р. Ч 94. II. Картку видає як особа з медичного персоналу частини, так і безпосереднє начальство (не нижче командира сотні) пораненого, за підписом та Урядовою печаткою. Примітка: в разі, коли картку видає безпосереднє начальст- во раненого, ії посвідчує особа з медичного персоналу частини, чи шпиталю. III. Вищезазначена картка видається пораненому, а копія зали- шається в ділах того, хто видає картку. IV. Для одержання від пенсійного відділу Головного Управління Генерального Штабу одноразової допомоги за поранення, встановлю- ється такий розпорядок: а) для легкораненого досить пред'явлення пенсійному Відділу картки про поранення; б) для тяжко чи дуже тяжко раненого необхідний ще висновок відповівної медичної комісії, яка провадить огляд незалежно від того, чи видужав вже воїка. У висновку, який пишеться на другій сторінці тіє ж картки має бути: 1) короткий опис поранення, 2) як що мається, хоч би і тимчасова, втрата працездатності. то розмір цієї втрати в відсотках. Висновок Медичної Комісії. Підписи: Голова Комісії Член. Печатка. КАРТКА ПРО ПОРАНЕННЯ Ч Частина Ранг або посада Прзвіще та ім'я Коли та де поранено Куди поранено Чи зв'язано поранення з проход- женням військової служби Картку видав (посада, ранг, прзві- ще; Початка та підпис Місце та дата видачі Картку посвідчив; (посада, ранг, прзвіще) Печатка та підпис Місце та дата посвідки - 52 - Пояснення Головної Управи військової повинності. Привзначення пенсій пораненим козакам Української армії Упра- ви по військовій повинності мусить провадити на підставі нескасо- ваного закону 25 червня 1912 року доти, доки не буде видано на- шого закону в справі пенсій для козаків. 51. Обіжник Міністерства Внутрішніх Справ, по Головній Управі військової повинності, від 11 серпня 1919 р., ч. 802, на ім'я п.п. Губерніальних Комісарів. Прошу п. п. Губерніальних Комісарів зробити розпорядження під- леглим повітовим комісарам: 1. аби після звільнення від ворога повітових міст негайно налагод- жувались Управи по військовій повинності і відновляли свою діяльність; 2. Аби після відновлення діяльності негайно надсилались про це ві- домості до Головної Управи військової повинності через Губерніальну Уп- раву, в яких, крім того, зазначати: а) про склад радників та секретарів Управ по військовій повинності і про час їх призначення на посади; б) чи залишились цілими призвні списки на народження в 1899 і 1900 роках як в Управах по військовій повинності, так і в волостних управах, а як що їх знищено, то в яких місцях і за які з зазначених років; в) чи маються в Управах друкарські машинки, вага, набор медич- ного струменту і міра для міряння зрісту новобранців, а як що ні, то чого саме немає і куди воно ділося; г) чи залишились цілими перозванзані Управою справи про призна- чення пенсій козакам і чи вживаються заходи до їх поновлення. Незалежно від цього прошу наказати повітовим Управам по військо- вій повинності, аби вони мали тісний звязок з Губерніальною Управою, та місцевим військовим начальником, а також негайно надсилали відповіді по ріжним запитанням Вашим та Губерніальній Управи, як рівно донесення про перешкоди в справі переведення мобілізації, чи призову новобранців. О Г Л А В. Число вако- ву або мід- сіць і чис- роспоряд- жень в хро- нологічному порядку. Короткий зміст Відділ І. Наказ Директорії У. Н. Р. про мобілізацію козаків. 1918 рік 27 листоп. 1919 рік 9 січня Постанова Ради Народ. Мі- ністрів про звільнення від мо- білізації де-яких осіб судового відомства. 13 січня Закон про ваклик військових до дійсної служби. 24 січня Закон про мобілізацію спеція- лістів для переведення земель- ної реформи. 17 лютого Закон про мобілізацію стар- шин. та урядовців—учителів (на зміну закону 13 січня 1919 року). 20 березня Вітяг з наказу Головної Упра № 223 ви військ. У. Н. Р. 28 березня Телеграма Міністерства Внут. № 300 Справ відносно призначення ухиляючихся від мобілізації та призову 8 квітня Телеграма Міністерства Внут- № 381 рішних Справ з поясненнями по мобілізації 12 квітня Закон про добові для лікарів за участь при мобілізації Число, під яким помі- щено в збір- никопі по відділах. Примітка. 20 травня № 288 Показ Головної Управи військ. У. Н. Р. про звільненя від мо- білізації членів трудових Рад. 20 травня Інструкція в справі притягнен- ня до війська нез'явившихся по мобілізації чи призову 27 травня Закон про мілітаризацію чи- вів адміністраційно—Політич- ного департаменту М. В. С., міліції і карно-розшукних від- ділів 9 червня № 77. Ватаги в наказу Головної Ко- манди військ. У. Н. Р. про ка- тегорію підлеглих мобілізації. 30 червня Обліпник Міністерства Внут- рішніх Справ про невидачу на- портьєв призаним по мобіліза- ції чи призову 30 червня Інструкція Міністрів Військово- го і Внутрішніх Справ до за- кону 4 липня про утворення Комісій по Каменецькому По- віту для переведення мобілізації 4 липня Закон про утворення Комісій для череведення мобілізації по Каменецькому Повіту 30 липня Закон про забезпечення родин осіб, що знаходяться на дій- сній військовій службі 31 липня Закон про мобілізацію урядов- ців Державного Контролю. 31 липня № 774 Розпорядження Головної Упра- ви військової повинності в сирві видатків по мобілізації 11 серпня Інструкція повітовим війско- вим Начальникам в справі при- тягнення до війська нез'явив- шихся по мобілізації чи призо- ву, а також дезертирів. 11 серпня Також інструкція тизовим та етапним Комендантом ... 23 - 23 12 серпня Обіжник Міністерства Внутріш- ніх Справ про звільнення від мобілізації урядових осіб Еврейських громадських Управ ... 27 - 26 17 серпня Закон про поширення на нижні повіти України закону 4 липня 1919 р. про утворення Комісій для переведення мобілізації ... 14 - 11 28 серпня Наказ Голови. Команди військ У. Н. Р. про зміну років за- кликаних по мобілізації. ... 27 - 27 Пояснення Головної Управи військової повинності щодо керування законами в справі мобілізації ... 16 - 13 Відділ II і III. 1918 рік 8 листоп. Закон про переведення в чин- ність розділів I—IX Статуту військової повинності ... 29 - 27 9 листоп. N452/1782 Обіжник Міністерства Внутріш- ніх Справ відносно надання відстрочок по обвіти ... 39 - 34 Зміни до роспису хворостей при севичуванню новобранців. ... 36 - 33 1919 рік. 18 січня Постанова Ради Нар. М-рів про прийом в дієву армію охотни- ків ... 45 - 44 26 січня Закон про правов народжених в 1899 році. ... 30 - 29 31 січня Витяг з телеграми М. В. С. № 151--158 про виконання призову нарож- дених 1899 р. ... 40 - 35 6 лютого Телеграма М. В. С. про поря- N° 177 док надання відстрочок по ос- віті і про заступництво в Уп- равах по в. пов. ... 41 - 36 11 лютого № 212 Телеграма М. В. С. вказівки що до поєднання поворотних задоволення проїзди і добавочи гіршім і ним. 41 11 лютого № 215 Соголошення Реввоєної Управи в. п. відносно поворотних, які не можуть не в місці запису до прив'язаних участики. 42 17 лютого № 260 Телеграма М. В. С. про надання списку ухвалених поворотних і розшук їх. 42 12 і 17-го лютого № 220, 258, 300 Телеграми М. В. С. які повинні вказати, визначити при встановленню відразу по розписному становищу. 43 24 лютого Закон про права і народженнях в 1900 році що мають сьогодні. 83 24 лютого Закон про засновання заштитом урядових і співробітників державних установ, які залишились на території вищ тій батьківської. 46 7 квітня Закон про загальну призму народжень в 1900 році. 84 27 травня 11 яснення Головної Управи іньб. повинності до законів 24 лютого і 7 квітня про призив народжень в 1900 році. 44 27 Червня № 656 Закон про допомогу солдатам-селянам бур. Польської армії. 46 30 липня № 91 Наказ по Генеральному Штабу в справі рівномірування правового становища поранених. 50 4 серпня Закон про зміну і додавання закону 26 січня мро призив народжень в 1899 р. 35 11 вересня № 802 Олійник М. В. С. про незарядження Уповноважених по військових комунікатах. 52 15 серпня Закон про відсторонку надбавку до утримання на дорожнім чу для службових державних інститутів. 47 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 251 Фонду № 1078 Опису № 2 Пронумеровано 31 (придбання об'єкт) + 24,6 = 58 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 26. 08 1999 р. Підпис ДЛЯ ПІДШИВКИ ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- 2 | 01.09.99. Лігот глю 04.05.10 Суго Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: ---|---|--- (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | оцифрування | | 19.05.2011 Суго