Матеріали про історію Київську групу отамана Юрія Тютюнника, 01.10.1919-10.11.1919, 11 арк.

6-10 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВ- НОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР № фонду 1077 опису 4 справи 2 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВ- НОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР № фонду 1077 опису 4 справи 2 Штаб Киевского В. О. Материал истории Киевской группы армии Юрия Тюточкина сд. хр. 2. ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ПЕРЕХОДНИК АРХИВА Жовтневой Революции СССР (старого) Будівництва МВС УРСР у Києві 1044 4 2 Начало ? (10/січтопада) Окончено МАТЕРІАЛ ДО ІСТОРІЇ КИЇВСЬКОЇ ГРУПИ ОТАМАНА ЮР'ЄЮ ТЮТЮННИКА. Записано 10-го липня листопаду. 1010РІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ ПОВТАНКЬКОЇ ГРУПИ ЛМБНІ 15 МАЄНЬ. Друга перекинути повсталим і покрити його на правому боці р. тетерева внизу до перед підходом, а листо терміну і почалась ні-готовча робота. Організатором був буряк радянський повіто- вий комісар і голова повстанчеського генкому при групі Доколов- ського - в Мордалевич. Цілі були таки: / відбранн: у большиовиків Київ-Ко-тамерського іракту; / порча залізничного ляру Кий-Козятин і анім-доротень і / порча телеграфного і телефонного звязку. Після місячної підготовки, краще в хлібах га. оживає ського повсту, проведена виплаща в одверту форму на свядин після зелених цвіт, коли в бою було єднано містечко русалів. Ловоть група враїв збільшеною завдання копередньому фастематичному під- арітовуванню селянства і цілком ворожому відношенню до комуністів в цілі мвр. Через три дні зроблено було нічний нальот на ст. лочерово, порано телефонні і телегра ні апарати і розстріляно районні миськовики ко- місари, а це через дві доби неоподіваним нічним наступом зайнято було в. Хорків на Скиверлнкі, де було до 300 комуністів, забрано багато військового засобу. Надалі головну увагу звернуто на агітацію серед селянства і за- охочування їх до повстання. Теми були таки: а/ абсурдно-утопична невидимідна ідеологія паморо звичайного селянина-українця державне форма большиовиків-комуністів, б/ кроктотия, як накрида заступниця наших інтересів, в/ хто є ма- повстанці і до чого прямує? Ціле цільне станан повстаточої групи Мордалевич скидав оходня в слідуючих луциках: м. Русалів, м. Ходорів, м. Корин, м. Голов, с. Кучин, турбовка, ямля, ульянка, Положенка, Мумутець, Оленьке, При- воротте, Залізці, Комарово, Забілочче, Лазирівка, Нестиче, Гупа заді Коняка, Толстий і т.д. обов'язки значні: кількості інтелігенція, яка спілкувалась з дати повстання ідеїни і організаційний характер, повстання особливо в перші чеси проходило майже без великих грабунків і погромів, що і оброте поставило до нашої справи більш прихильно ніж сподівалися самі сами. але після декількох засад по київо-чигомировому тракту виникла нова "повстанча" група "отаман" євродника, який вийшов зі складу організацій, вкравши п'ять два рудемети, головним чином для того, щоб бути отаманом, як дядя мала розвинена, орогочина і всь-вльновора. повстанча і місцева організація повставали до цього в обуренням тим більш, що незадлі група євродника майже нічого не зробила в оперативному відношенні , лише прозвучала справу повстання грабунками чи погромами . пересувалися в оточенню ворога, обставини заради інвестиційних настіл на м. брусилях, личне, складання мистецтво в усіх боків в зеленими цільними і підом україні задорових повстанцями був зачиняти єрусалім у друге в перезштовхуючою в трьох наявностях комуністів... робота багато зерні, набір і пільського майна. добич для повстанця сората. бо до того потрони мусили купувати тасину у комуністів по -3 каро. А найцінніша здобич це більш сотні "комуністів" які без бою вдалися і здавали ба- мання ситась поруч в повстанцями проти"комуни". це бувши пев дарівці, полонені сольшовиками у Проєкурові.надалі вони були можна сказати, кадром повстанчої групи, позаяк ні скільки і були зважані домашніми. наслідком такого переходу виникла чакарівська повстанча група, де добровільно без бою "комуністи"/були потягованці/ зі зброєю перетели до організаторів парт.ванки. це група початку верував отаман євродника, а потім озломлено. Група "отамана" Мордалевича перетворилась в базелінський, але несподіванним наступом комуністів 10 липня була розбита в с. Забілоччі за недостачою набоїв.Комуністи помстились по своєму, спалили будинки організатора повстання Мордалевич ча 1 після бою повинність людей в грубо-військових тенденціями, отоман мордованням залізних нових людей чоловік 70 і з цим; так сказати, постановським кадром направлявся на юрнобильську- ну, де по військовим грунт для поновлення підготовлення; не лише організаторів, але навіть не збувались. Розібраний залізни ця між Тетеревим і грубецькою і їхніми невеликими була біля м. Іванкова група повернулась в свої лісові місця за педо- стачою на юрнобильський хліб. часи перебування в макарівських лісах визначались широкою агітацією через посередство постановських зі озь, яка випу- щено було в макарівської друкарні до 50000 примірників. в перших числах вересня сполученими силами був проведений наступ на м. Гадомиль, яке після заняття міста постановців було вибито з колишніми стратами. надзвичайною радістю і ентузіазмом група отамана Мор- даловича сполучилася з галицькими частинами кордуку є вироблення вела наступ на 3 мостів, а потім на київський бригаді. коротко характеризуючи діяльність групи можна сказати, що це була "непосидюча партизанка", яка несподіванним здебіль- шого нічними нальотами і значними майже подвійними переходами тероризувала комуністів і наводила на них сильну паніку. Завдяки широкій агітації вона утворила серед селян чотирьох побітів київських називачно-вороже відношення до комуністів Моска було сказано, що вся провінція Радомисльського, півден- ної частини Юрнобильського, західної Київського і північної Ожарського побітів була в наших руках. Сюди ворог в "вели- ся лише числовими частинами. Старшин-повстанець В. Тудовченко. 1 Августа 1919 року. До історії повстання. Отаман ТЮТЮННИК Юрко. Юрко Іосипович Тютюнник, чотарь, 28 років, з селян Звенігородтя, по кинечій лінії внуку Ярина Шевченківни. Освіту полу-чив в Уманській школі садівництва і олільського господарства. Військову освіту получив В Тифлиськайму Військовій Школі війсь-кового часу. Київська група. Після ліквідації Григор'євського повстання, в якому Тютюнник приймав саму близьку участь як перший його замістник I-й Йо-го бригади, при Тютюннику залишилося до 150 чоловік свідомого українського елементу, яки не побажали кидати зброю та ховати-ся в підпілля. В кінці травня група, під керовництвом Тютюнника, вирушила зі ст. Верховци по ґрунтевим дорогам на Київщину. У Елісаветгра-да група мала перший бій з бельшевиками. Це було в перших числах червня місяця. Бій був виіграний, шля якого було захвачено 2 кулемета. У Новомиргородя був бій з бреневим потягом бельшевиків метою якого буле не пустити його групу перейти через зализницю, але після бою він був примушений відійти. В Шполі був бій з Гім куренем VII севітського полку. Шпола була заката, де було захва-чено 1000 пудів сала і багато цукерків, яки належали до військо-вих заготовок совітської армії. В Шполі між ишими був перший с случай, але виновний був розстріляний і грабунки препишилися. Після того Тютюнник вирушив в селе Козацке Звенігород. повіту для спочинку. Бельшевики, дізнавшися, що Т. пробрався на Київ-щину і розуміючи релю, яку він відігрибав в Григор'євщини, ріши-ли ліквідувати його наступ і препинити його поширення. З захоп-лених у бельшевиків цаперів виявилося, що плян ліквідації був такий: два куреня VII совіт. полку мусили 6-го червня роспочати наступ наступ з боку села Веренцово-Городище, а третій курень в купі з місцевим охоронним куренем наступати з боку Звенигородки. 5-го червня І курень VII севіт. полку прибув в Звенигоро редку, де йому була устроєна помпезна зустрічь. В нічь з 5-го на 6-е червня Т. з 30 повстанческими козаками (решта залишилась в с., Козацке) зробив напад на м. Звенигородку при чому обидва куре- нівідійшли до ст. Звенигородка. В І2 год. дня 6-го червня Т. вернувся в с. Козацке, а через її години його група ввязалась в бій з куренями, яки наступали з боку Веренцово-Городище при двух арматах. Наслідки бою: в отряді Т. один забитий і два ра- нених; у бельшевиків І7 забитих, поранених невідомо. Бельшеви- ки відійшли на Шполу, лишивши 3 кулемета, 16 коней і 3 полене- них. Поленені розстріляни. Всі поленені московики групою розст- рілювались, а українці приймалися до отряду або відпускалися на свободу, окрім командного составу, якій коли попадав в полен, розстрілювався. На другій день весь VII сев. полк , Звенигородскій Охоронний Батальон і частина У-го полку зкупчились в Звенигородці, а Т. тим часом перейшов в селе Кірилівку. Тут було улаштоване урочи- сте Шевченкове святе. Селяне запитували у них з ким вони б"ют- ся і коли їм відповідали, що з росіянами, то були дуже задове- лені. В цьому ж селі до його отряду примтало більше фк 100 чоле- вік повстанців (офіцерів, учителів, учнів і др.). 8-го червня ворог певіл сильну розвідку в бік Кірилівки. Тют. з двома верхівцями, при одному ручному кулемету виїжав в своє рідне селе Будище. По дорозі встрітив 10 чоловік бельшевистской розвідки, яка була ім обстріляна і втікла. 9-го черв. бельшевики певели наступ на Кірилівку (з Звениго- родки) через село Тарасівку, але в нічь на 9-е Тют. зробив 45 верот переходу і опинився в Боярці. Перехід робили на селянских підводах, яки селянами давалися дуже ехоче. Удар бельшевиків III. зказався в пустую. На шляху до Боярки, під селом Дуркінці був розбитий невеликий кінний відділ бельшевиків, при чому був захоплений в полон і рез- отріляний ад"ютант Звенигородського Охоронного батальйону, а два полонені козаки були приняти до стряду. З Боярки Тют. зрабив звязок з незалежницьким Ревкомом, який сидів в лісі біля Видія- ській Греблі. Голова Штабу Юрке Мазуренко інформував Тютюннику, що йому підлягають стряди Зеленого, Ангела, Соколовського і иши. Тютюннику запропонував підлягти. Брюхня була очевидна (керуючи великими силами сам штаб седів в лісі), але повидимому звязок з ишими групами був і Тют. рішив його скористувати як центр для звязку. Формально Тют. підляг цьому Штабу. Його стряд який мав вже до 200 барнетів був перейменований в "4-й радянській пов- станческій дивізію". Бельшевики загубили слід отряду. 12-ге червня весь отряд на підводах ванов було перекинуте з Боярки під Звенигородку. В нічь на 13-е при місяцю, булізаняти позиції. Армати були ви- ставленні з боку села Озірни. Там же і Верхнедніпровскій полк (180 баги.) З боку Хлипівки Звенигородку мав атаковати Полтав- скій полк (125 баги.) Верхнедніпровскій полк мусили допомогати обстрілом. В Звенигородці був VII севітокій полк і місцевий од- охорон ний шин курінь (всього коло 1300 баги. при двух арматах) Обстріл почався по сигналу з боку Полтавського полку, де був Т. Бельшевики в той час вже були вставши і маршрувавали з піснями по улицям. Бій продовжувався 5-6 годин, після якого ворог відій- шов до ст. Звенигородка, залишивши 14 забитих і два кулемета. Там бельшевики заняли м. Кальмібелоте з надзвичайно сильними натуральними позиціями і перейшли наступу до оберони. Населення Звенигородки встрітило отряд дуже сердечно. Було занесено 500 пар білизни. Одна пара буле піднесена населенням Тютюннику. Гу. 6 Залишивши в Звенигородці гарнізон в 30 козаків, Тют. з рештою отряду виступив на Умань. По дорозі (15-го червня) рішив дебит бельшевиків в Кальниболоті. Вій продовжувався 12 годин. Було розстріляно майже 20,000 патронів. Після бою Станція Звенигородка була здобута, а бельшевики розбіглися по лісах. Втрати - 12 вбитих. З цього часу бельшевики вже починають писати про Тют. в своїх часописах, називаючи його "ескелком Григор'єва". 17-го червня в 10 верстах від Умані отряд Тют. встрітив У і УІІ освіт. полки при двох арматах. Вій роспочався в 4 год. по полудні і з перервою на 'нічь, продовжувався до 2-ї год. слі ду ючого дня. Верег кілько раз кидався в багнетний бій, але був відкинутий. Тют. втратив забитими 7 козаків і 2 старшин. Перед більшими силами отряд мусив відійти, а тому Тют. лишив для прикриття частину кінноти, а з рештою відійшов на селе Коледи- сти, а звідти на Ріканівку (Звенигор. пов.) Бельшевики чекали нового наступу три дні. Втрати їх були до 70 чоловік. Там же бельшевиками в житі був найдений тяжко ранений скарбний отряду Усенко, який був бельшевиками дебитий. На Звенигородчині Тют. пробув два тиждні. За цей час отряд його побільшився до 1000 чоловік. В одній з розвідничих стичок під Звенигородкою загинув його осаїл Титаренко Олекса, при якому був повний подробний деннник частини з історією частини та еписоями боїв. Тют. рішив дянутись на північ аби війти в тісний звязок з рештою повстанців. В бквирі Тют. застав 3-й повстанчеську дивізію на чолі з отаманом Діяченко. Там же був, перебравшійся з ліса Головній Штаб. Сквира була розграбована козаками 3-и дивізії до щенту. Жиди і не жиди заплатили "за визволення" воїм своїм майном, а де хто й життям. Тютюн. війшов в Сквиру в повному порядку, з музикою. Вирівняння ряди повстанців стряду Тют. дуже здивова- ли уманців. Головний Штаб просив Тют. взяти в свої руки 3-ю дивізію, а Діяченко виявив своє бажання підлягти йому. Виявилося, що не Діяченко і Головний Штаб командували юрбою, а юрба коман- дувала ними. Тим часом большевики великими силами рішили ліквідувати по- встання. Під Антеновим дали бій, який тривав цілий день. Піс- ля бою большевики залишили до 100 чоловік забитими "курсян- тів" (офіцерська школа). Большевики відступили, але ввечері ванов перейшли в контр-наступ, після якого Тют. повинен був відійти на Сквиру. Через чотири дні верог з новими силами взяв повів наступ. Обидві дивізії були з'єднані і названі "2-м радянським пов- станческим кошем". Вій тривав цілий день під Сквирою, але був превраний через підступлення 3-ї дивізії, яка не мала малежних керовників. Тют. відійшов на село Самгородок, усунув Діяченко і нь- Його місце призначив Григор'єва Олексу. Приймаючи на увагу невелику кількість набоїв і, при пе- реконавшись, що повстання в глибокому тилу не дают великій користи для Республіки, Тют. рушив на з'єднання з нашими ре- гулярними частинами. В той час наші війська були під Гні- ваньою. Большевики, не хочучи дати йому з'єднатись ловили його, при чому на переймі був пущений стряд кіннети при двох гер- них арматах, а ззаду піхету з тремя польевими арматами. У Тют. було більше 3000 багнетів, 325 шабель, 3 польових і І горна армат і до 100 кулеметів. Обоз скостяє з I600 селян- ских підвод, який рослягнувся на 8 верст. Тют. в шутку ка- зав, що це іде татарське нашестіе. Санітарна справа була поставлена добре. VI. Санітарка справа була поставлена добре. Сталого шпітая не було, він був на підводах. Буле два лікаря (один з них був еврей, який весь час доказував, що він походить з Донських ко- заків). Козаки Тют. були незадоволені Головним Штабом і ще в Самгерод- ку запропонували Тютюнику заарештовати весь Штаб за його не вміле втручання в керування військово-оперетивними справами і Його трусість. Штаб не був заарештований, а Йому було запропо- новане слідувати за отрядом до фронту в ролі звичайних біжен- ців. В м. Вахнівці 3-я дивізія роспачала ванов грабунки й погроми. Тют. ліквідировав їх, розстрілявши чотирех козаків-грабіжни- ків та виперевши десятьох старшин. Козаки 3-й дивізії були не задоволені цим і вибігли за місто на мітінг, де підняли питан- ня аби розстріляти Тют. В критичну хвилину Тютюник з шестью козаками, кар"ером врізався в середину і юба розбіглася. Був дан наказ виступити. 3-я дивізія також підчинилася, але теперь вже пішла не попереду а ззаду. На далі вже більше не поміча- лося ні грабунків, ні погромів. В цей час війська Директорії опустили Емеринку. Бельшевики рішили піймати отряд Тют. в районі Емерінки, але Тют. пустив чутку, що він іде на Гнивань, сам же, одним переходом (55 вер. перйшов з ници м. Тивірова, мимо ст. Ярошники в селе Таразівку Тут на Педіллю підводи селянами давалися вже з неохотою. При переході через зализницю був спущений з рельс бельшевистскій військовий потяг, який був зруйнований і розстріляний. При всіх переходах через зализниці Тютюник вживав такої так тики: попереду до зализици під"їзкала кіннета, ділілася на дві частини, яки іхали вправе і вліве верст на пять, де поува- ла залізничній шлях. Потім підходив невеликій авангард з арті- лерією. Артилерія переходила зализницю і у самого переходу VII. ставала на позіцію, установлюючи вправо і вліво (по дві армати). Після переходу авангард знимався і шов вже ар'єргардом. Віймько ішло цілими неділями, без днівок. Нічку ехерону Тютю- ник у приходилося нести навіть самому, в той час коли вої опали, як лбити. Майже кожного дня ворог будив їх арматами, але ні разу не нападав раптом. Большевики повстанців в полон не брали - розстрілювали. Удачними боями, переходами і маневрами Тютюник здобув собі по- пулярність і в ІІІ-й ділізії. В одним переході від села Тарасівки до Копай города Отряд Тют. сполучився з нашими регулярними частинами - Запоріжською Січ'ю. Радість повстанців була велика. Надіялися відпочити, одержати набої, одіть і вступити до бою де накаже Головна Команда військ Республіки. Влада в отряді відносно до повстанців була абсолютна. Тютюник був законодавцем, судією, а іноді навіть виконуючий свій приго- вор, але за те приходилося вести обов'язки Коменданта, Начальни- ка Штабу, інтенданта, а инеди і розвідчика. В перший же день ополучення з регулярними частинами, почалися іитриги. "Незалежний Головний Штаб" в складі Юрка Мазуренка та його Начальника Штабу "Сатани"-Малолітке прийшли до Тютюніка і ставлячи перед ним катастрофичне становище фронту, доказуючи незадатність уряду до організаційної праці (в чому був запевнений і сам Тют.)пропонували поставити Уряду умови, щоб Уряд поповнив свій кабінет незалежниками. Власне, щоб Уряд остся з соціял- революціонерів і незалежників. При цьому було сказано таке, що можна підрахувати це - "ми рішаюча сила". Вудучи переконаний, що с.-р. і незалежники ще менше підходять до праці Тютюник дав відповідь, що "час торгівлі буде тоді, коли ми будемо в Білге- реді і Купянску, а не в такому становищу як зараз" і послав те- леграму до Штабу Дієвої Армії, в якій декладав про стан війсь- кових чистин. Штабом був дан наказ взяти м. Бар. Незалежники і с.-р-и були страшне обурені і в той же самий VIII. день (16 липня) вирушили до Кам'янця. Передбачаючи авантюрі, Тютюнник послав своїх представників, якіб препинили всяке саме- званне представництво від повстанців. Тим часом до Тют. приїхав Божко і запропонував з'єднати пов- станців з Запорізькою Січчю, препонував йому посаду свого за- містника, висловив побажання аби послати невеликий отряд до Ка- м'янця "щоб почистити Головний Штаб і Уряд". Пропозиція була від- кинута, але враження цієї розмови на Тютюнника зробила гнітюче. Він побачив, що армії нема, а єсть окремі купки, які думають кожна по своєйому і підлягають також тому, кому побажає. Тютюнник дав наказ повстанцям вступити в бій з бельшевиками. Третью дівізію Тют. повів сам. Пре відпочинок забули. Козаки іронично друг другу казали "а ще відпочив"?, але до бою ішли бадьоро. І.-го липня бельшевики сами перейшли в наступ і вже захопили Копайгород, з якого мусили вийти Зпорожськи Січовики в напрямку на Котюжани. В цей момент підійшов Тютюнник з трет"єм дівізією. Го- ловним ударом з Гайчинець верог був розбитий, залишивши на полі коло 500 чоловік забитих І-го Інтернаціонального полку та кілька десятків Волечиського полку. Полонених взято I8I інтернаціоналістів та 63 чоловіка Волечиського полку. Інтернаціоналісти були розст- ріляни, а Волечици випероти і зараховані в склад 8-й дивізії, в в якої були гарними козаками. Крім того було взято дві армати, кулемети і рушниці. Бельшевики відійшли до ст. Митки. В нічь на ІІ-е третьа дівізія була кинута до ст. Матейко і I8-го рано, аруйновавши залізницю з боку Емеринки, енергійно роспочала наступ в тил верогу вадовж залізниці. Четверта ж дівізія наступа- ла з фронту. Вій кінчився повним розгромом бельшевиків, які роз- сипалися, але броневий потяг прорвался і став за ст. Митки. Бар був занятий, а на другій день повстанці заняли залізницю між ст. Сербиновці - Кемарівці. В цих боях були розстріляни майже всі на- бої (2-10 на козака). 26-го липня наказом по армії отряд був перейменований в Київ- IX. Погляд Тютюнника на те, яким повинен бути командір. Теперішня псіхологія маси така, що вимагає командування, а не мітігації. Масси, інстиктивно відчуваючи, що анархія ні до чого доброго не доведе, сами шукают сильних, але честних людей, якиб ними керували і беготворят дійоних овєїх коман- дирів, прещаючи їм самі ІХ деспотичні вчинки при умові коли це вимагают обставини. Будівничий Держави мусит бути будівничим і уміле вико- ристовувати той ши матеріял, який єсть у нього під руками, а не бути у власти юрби. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 2 Фонду № 1077 Опису № 4 Пронумеровано: 14/ (депламація) + 136 = 18 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: нші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 04. 02 1999 р. Підпис Галка ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) Збориши: 1. 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі повернення відпис, дата відпис, дата 20.04.94 Гриць 02.09.93 А. 03.02.00 А. 17683000р Надано 12.12.00 Ус 06.04.2001 Ніколаїв 25.09.03, 1 ФЕ 19.01.04, ГБ Під час видачі повернення відпис, дата відпис, дата 08.02.99 Банк 7.3.05. 99 р. 08.09.99 Б. 14 жовт. 2001 31082000 Надано 28.12.00 Всв 10.04.2001 Кільця 30 (е. о.) Кільця 2.02.04, Ф. 9. 09. 04 Галич 9. 05. 07 р. 5. 02. 05 Києвській 26. 5. 09. 03 10.04.08 Банк 26. АП 2009, Кривий Ріг 09.03.10, ЦРК 24.10.2013 Донецька 9. 09. 04 Галич 9. 05. 07 р. 5. 02. 05 Києвській 26. 5. 09. 03 10.04.08 Банк 26. АП 2009, Кривий Ріг 09.03.10, ЦРК 24.10.2013 Донецька 11.09.2015 Олімп 08.12. 2015 ВН 3.005, 2016 (ВН) Соснівський, ППТ 13.05. 19. Рф підпис до 103 44, 3/9 44, 1809 (РФ) 44, 18 2015 44, 66 ОД ЗАПК (Червень) 15.05.2018 220122 ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: Опраць: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 2 Фонду № 1074 Пронумеровано М/зеклоджать / + боб (шифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 1/2 09 - 04 1993 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата попередння підпис, дата Під час видачі підпис, дата попередння підпис, дата 5.06.95. Ат 22.06.93 А 14.11.95. Гм 17.11.95 РГ 7.12.95 Пс 24.01.96 Б 28.07.96 Кішево 0808.96 Маска 10.09.96 Кішево 17.09.96 Кішево 2.10.97 Тм 31.10.97 Тим 16.01.98 Гм 10.02.98 Піц ВІДМІТКИ ЛАБОРАТОРІЇ Консервація; Справа: Мікрофільмування; (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) *(Дата) (Підпис) ЦЕНТРАЛЬНЫЙ АРХИВ Жовтневої Революції та Будівництва МЗС УРСР і Харків. в цій справі ф.1077 оп 4 д 2 . 14 (однаковий) месяц 19/1560 Смєл Арх. Тех. Робітник Центральний архів вищих органів та управління ПЕРЕКУПОВАННЯ Дата 26.08.93 Підпис/ Центральний архів вищих органів та управління ПЕРЕКУПОВАННЯ Дата 17.03.95 Підпис/