Особова справа Костецького про посвяту його в сан ієрея православної церкви, 1921, 9 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції І Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків ф 1072 оп 2 одех 160 МІНІСТРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УНР Особиста справа Костецького про висвячення його в сан протоієрея православної церкви 1921р на 9 арк Міністерство Департаменту Православної Церкви Особиста справа Костецького про вивчення його в сан священника православної церкви. Нагор 18 липня 1921р. Скончено 26 травня 1921р. ПРОХАННЯ. Бажаючи все своє майбутнє життя посвятити Свя- тій Православній Українській Автокефальній Церкві і на користь Українського люду, котрий особливо в су- часний тяжкий мент на еміграції переживає велику кризу в релігійних християнських потребах, ласкаво прошу, Вашої, Пане Міністре, як моральної так і ма- теріяльної допомоги, аби мене було висвячено в сан ієрея Православної Української Автокефальної Церкви. Релігійне почуття ще змалу звало мене до обо- рони віри православної від її ворогів. Тепер-же, коли нашій Українській Православній Церкві поверну- то те, що було однято Московою: церковні звичаї, рідна мова в богослужебних книжках і т. ин., - я хочу укріпити в українському народові віру його дідів і прадідів. Моє Curriculum vitae таке: народився я на Полтавщині в містечкові Остал' і Хорольського пові- ту в 1893 році 9-го серпня в сем'ї пан-отця. Всі мої діди і прадіди були теж пан-отцями. Змалу ходив я до Церковно-Приходської школи при Спасо-Преображенській церкві міста Полтави, куди бу- ло переведено мойого батька з м. Остал'я. По скін- ченню школи мене віддали до навчання в Полтав- ське Духовне Училище, скінчивши яке, я перейшов до Семінарії. Останню я скінчив в 1913 році. В бутність мою учнем третьої класи Духовно- го Училища, помер мій батько. Його приход перей - шов до старшого брата в сем'ї - Леоніда, під опі- кою якого лишились, було, мати, пять сестер моїх і я. По скінченню семінарії молоді роки тягнули мене до вищої школи. Витримавши іспит на атестат зрілості при Полтавській класичній імени Імперато- ра Олександра Благословенного гімназії, я поступив у Імператорський Московський Університет на Прав - ничий факультет. Але велика світова війна вирвала мене з вищої школи і таким чином зіпсувала моє академичне життя. Ненормальний стан вищої школи в кінці 1917 року і скрутний матеріальний стан при- мусили мене вступити до Кременчуцької гімназії на посаду викладача української мови і класного настав- ника. Навал большевиків у січні місяці 1919 року примусив мене евакуюватися з Урядом в складі Мі- ністерства Народнього Господарства. В червні місяці 1919 року я перейшов на службу до Міністерства Народного Здоровля й Опікування, де знаходжусь на службі до цього часу. 8-го листопаду 1919 року причтом Свято-Покровської церкви м. Кам'янця-Поділь- ського я був одружений першим шлюбом з козачкою Антоніною Івановою Сокольниковою, віри православної, 22 років, скінчившою в 1916 році Кролевецьку, на Чер- нигівщині, жіночу гімназію і бувшою слухачкою Медич- ного Інституту у м.Київі. ДОДАТОК : Копія виписки з Метричеської книги о бракосочетавшихся і копія послугового листа.- "8" липня 1921 року м. Тарнов. Я Ковшук Т. Копія. 3 ВИПИСЬ ИЗЪ МЕТРИЧЕСКОЙ КНИГИ часть вторая о бракосочетавшихся за 1919 годъ, выдана причтомъ св.-Покровской церкви Русскихъ-Фоль- варковъ г.Каменця.- Виписка изъ метрическихъ книгъ вторая часть о бракосочетавшихся св.Покровской цер.г.Каменец Подольскій епархіи за 1919 год. Счетъ браковъ и число. Мѣсяць Званіе, имя, отчество, фамилія и вѣро- исповѣданіе жениха и которыми бракомъ. Лѣта же- ниха. Званіе, имя, отчество, Лѣта. Кто со- фамилія и вѣроиспо- на- вершиль вѣданіе невѣсты ико-вѣсти тайнств- торнымъ бракомъ. Кто были поручи- тели. Ноябрь 41 8. Студентъ Императорского Москов - ского Університета Юридическаго Факультета II курса. Яков Акввлевич КОСТЕЦКІЙ, право- славного вѣроисповѣданія первымъ бракомъ 26 Козачка Антонина Ивановна СОКОЛЬНИ- КОВА православнаго вѣроисповѣданія первымъ бракомъ . 22 Священ- никъ Энуф- рій Успен- ській съ псаломщикомъ Яко- мъ Острель- бицкимъ. Поручители поже- нихъ: Иванъ Маті вѣвич Афанась евъ и Афанасій Ивановичъ Соколь никъ, по невѣстѣ: вомб Острѣл- Іванъ Кондратье- вичъ Корей- де Мо рань и Николай Теофилактович Лобановъ-Сопітьк Настоящая метрическая выпись съ подлиннымъ метрическимъ актомъ по всѣмъ вѣрна в чемъ подписью и приложеніемъ церковной печати удостовѣряется . 16 Ноября 1919 р. Священникъ /Успенскій,Псаломщикъ Острельбицкій. /М.П./ ч.119. / Марки/ З оригиналомъ згідно: Вод. Начальник Консульского Віддѣлу Министерства Закордонних Справ ЗАМІСТЬ ПОСЛУГОВОГО ЛИСТА Призвіще: Ім'я та по Батькові : Коли і де народився : Національність : Релігійне визнання: Семейний стан : Освіта : Відношення до військової повинності: Проходження служби : КОСТЕЦЬКИЙ . Яків Яковлевич . 1893 року 9 серпня, на Полтав- щині Хорольському Новіті місте чкові Остаплі. Українець . Православний . Жонатий , дітей немає . Скінчив повний курс Полтавсь- кої Духовної Семінарії в 1913 р. Витримав іспит на атестат зрі- лості при Полтавський класичний імені Олександра І-го гімназії Пройшов один курс правничого факультету при Імператорському Московському Інверситетові. Скінчив Чугуївську Військову Школу. Ратник I-го розряду, звільнений від військової служби на під . ст.6 літ.А. Охотником пійшов до війська у велику війну в 1914 р.Приєднав- ся до демобілізації Армії вищох в за- пас в 1917 році в жовтні міся- ці.В листопаді 1917 р. поступив на службу в приватну повноправ- ну гімназію "М.В.Мессер" в м. Кременчуці на посаду класного наставника і викладача украї- нознавства, на якій посаді був до 1919 р.В 1919 р.з відходом Уряду У.Н.Р.під большовицьким навалом до Галичини, поступив на службу до Управління Головно- уповноваженного по Ліквідації Організацій та Інституцій Вій- ськового часу при Міністерстві Продовольчих Справ, де займав посаду урядовця для доручень VI кл. і поміщника завідувачого склепами.25 червня 1919 р.по - ступив до Міністра Народнього Здоровля і опікування на поса- ду урядовня для доручень УП кл..яку і займав до 23 червня 1920р.,коли пере- вівся на службу в Генеральний Штаб на посаду Начальника Канцелярії І-го Ген- кварта де був до І-го грудня 1920р. І-го грудня 1920р. поступив до Міні - стерства Народнього Здоровля й Опіку- вання на посаду Діловода Департаменту Опікування,на який посади і служить до цього часу. Крім посвідок і документів,які свідчать про правдивість всього зазначенного в цьому листові,правдивість вищезложен- ного свідчимо,своїми підписами,як персонально відомого нам. Лист цей складений 20-го квітня 1921 р. в м.Тарнові /Польща/. В.К.Ожаринський 653 Валерій Васильович м - к. Зг.-й Оп. Матвієнко Діловод Деп. Опікування: Арк. Яниць Від Кати Марченко Київ. 19 лютого 1921 7- - 1321. На Вашім зазанні від 8.VII. ур. р. міро і сюди вказав письмо Тому референту: К. Заген Згідно, з мереживо п. Мре Івановської Ва- шому зазанні від 8.VII ур. до вибачення до експедиції, Вам, написаних в одягах до видання документу подано також ще півтора Альго- мадеонів ділянок, які мають Рає рекомендації арештувань. М. Кес - ся бу 207 За Держава Врачевський У. Н. Р. МІНІСТР І С П О В І Д А Н Ь о о о Серпня "6" дня Року Вожого 1921. ч. 16.00. До Його ПРЕОСВЯЩЕНСТВА ПРЕОСВЯЩЕННОГО ВОЛОДИМИРА ЕПІСКОПА ГОРОДНЕН- СЬКОГО.- ПРЕОСВЯЩЕНИЙ ВЛАДИКО. Вороги культури і релігії - большовики при- мусили величезне число православної української людності залишити свою Отчизну, рідні оселі і тулиться за кордоном на еміграції. Перебуваючи за кордоном, людність українська, переживаючи тяжкі хвили, зі всю дарістю лине душею до Бога з мольбою про скорше повернення до Рідного Краю : релігійність, яка в перші часи революції ніби була впала, в цей час чим-раз помітніше підвищується серед української людності, і, в зв'язку з загальним релігійним світовим під- несенням, захоплює й зацікавлює наше українське православне громадянство на еміграції. Тут, - в Польщі, емігрантів - українців дуже багато, релігійні потреби їх дуже великі, але для задоволення цих потреб нема на еміграції відповідної кількості духовних пастарів. Я, як Міністр Ісповідань, беручи близько все це до уваги своєї і піклуючись допомогти україн- ському людowi, поскільки дозволяють еміграційні умовини, звертаюсь до Вас, ВАШЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО, щоб і зі свого боку Ви в цій справі прийшли на зустріч православним українським біженцям. Допомога Ваша, ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННИЙ ВЛАДИКО, може виявитися в висвяченні православних священ- ників, для задоволення великих релігійних та церковно - культурних наших потреб на еміграції. Між біженцями українцями є багато людей з відповідною освітою духовних семинарій та й взаєгалі здібних для пастирської служби і які бажають бути священниками і віддати себе на слу- ження Православній Церкві. Про висвячення одного з таких кандидатів, твердо віруючи в Вашу ласкаву допомогу, я й прошу в цьому листі, ВАШЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО. Громадянин Костецький Яків Яковлевич подав мені прохання з документами, з яких видно, що п. Костецький походить з духовного звання. Скін- чивши Духовну школу а потім, в 1913 році, і Полтавську Духовну Семінарію, він був студентом Правничого факультету Московського Університету. Примушений зза революційних перешкод вийти з університету, п. Костецький був навчателем і наставником в Кременчуцькій Гімназії; одружений він першим законним шлюбом на дівці Антонині Сокольниковій. Подаячи ці відомості, які дають мені підставу вважати п. Костецького достойним кан- дидатом для священицького сану, ласкаво прошу ВАШЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО , висвятити п. Костецького Якщо во священники, коли він буде відповідати та задовольняти і вимогам Вашим. Ласкавої відповіди Вашої чекатиму. Прийміть, ВИСОКОПОВАЖНИЙ ВЛАДИКО, мої щирі запевнення в правдивій пошані до Вас.- МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Мр Усп., 86 – Новий Ідур. 7:24мд Мій привітливому, корудному Комисководу Него Євікому Кременчуку ДІПИСІВ. Внесок до бойні! Вночі! Громадянин Косецький, які в дже проєнт моїй рекомендациї, то лебив зважитися до мене за урахуванням туди Вашого ресолюційного - для на висвітлення в священницькому сані, що во сліпчика. З документів, які подав мені п. Косецько, який, видно, щоб ви повинні з дуроним знати. Активним був у вичку, а потім , в 1913 році, і навбасову Вчхвну Сашкарою, він був строгим прагнен- того фракції тети Московського Універ- ситету. Приємлений зза револю- ційних переможд вийти з універси- тету, і Косецький був повинен і наставником в кременчуцькій Піша- зії, одружений він пущив законним шлюбом на дівку дівчини Антонин. Соколишкові. Надати ці відомості, які дають мені підставу вважати п. Косецько достойним кандидатом до священниць- кої сану, насколи прошу Ваше приєм- свіщенського висвітлити п. Косецького Якова во священника, коли він буде відповідати та задовольнити і вимогам Вашим. Кропотки В. Владиславо Глашев- ський привітливий велик і молодій, З правдивого починаю - Ас- Свят. Залишаюсь - Мін Усп., Кременчук ВИСОКОШАНОВНОМУ ДОКТОРУ НІЯРАД І ЕПІСКОПУ В ЗАГРЕБІ. Високоповажний Владико, Вільнолюбивший народ Великої України уже три роки запекло бореться за найкращу мрію дідів своїх,за свою самостійність,за свою державну незалежність. Та не судилося бачити нам всіх плодів вільного життя Украї- ни,бо скоро землю нашу силою запосив віковичний ворог український - москаль-большовик. І кращих синів укра- їнських розстріляно,а ще більше вивезено на Мурман та Сибір,а частину вигнано з рідного любого ім краю.Бага- то в цій боротьбі пролято святої української крові, багато понесено великих втрат,але разом в тим багато й придбано таких культурних здобутків,яких ми раніше, здушені Москвою,не мали. Росія,обманувши нас в 1654 році,повсяччасно гнітила нас так само,як гнітили німці Чеський Нарід,як гнітили турки Нарід Сербський.Вільну Церкву Українську Москва- Росія забрала під свою владу ще року 1686-го і силою привернула її до твердого лона свого.Звичай наші цер- ковні було понищено,виборчність духовенства було нам за боронено-на Вкраїну присилали завжди чужих нам Епі- В авіаційній од. зб. № 160 фонар/ № 1072 оп. № 2 пронумеровано 9 (дев'ять) +536=44 з них літерні №№ 3а пропущені №№ 12 08 1988 р. Кадин Підпис: г/лод. 20.05.09 С оцифровка 15.01.10 Емб Цех 21.05 47 Башко %3 21.0587 уз-2