Скарга парафіян на причти та церковнослужителів, єпархіальну владу, 22.06.1918-30.01.1919, 79 арк.

Міністерство сповідань Української Народної Республіки Всеросійський Земський Союз Комитет юго-Западного фронта. Міністерство сповідань Української Народної Республіки Департамент № 100 православної відділу розміркованої ДЬЛО Скарги паразафій. На пригли. [Скарги парафіяни на приття та черпачки случайностей на сварнальний виду.] Начато 22 червня 1918 года. Окончено На 5 березня 1919 года. Київ, тип. Н. А. С. д. Копійник 31 тис. 17-24 МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАННЯ УНР Скарги парафіян України на церковно служителів та єпархіальну владу 22 червня 1918р.- 30 січня 1919р. на 79 арк. МІНІСТЕРСТВО Ісповідамъ Департаментъ Православної Церкви Відділъ Загальний Первий 27 дня 1918 р. № 292/40 До Преосвященного Никодима Єпископа Чигиринського, Тимчасово Керуючого Київською єпархією. Департаментъ по справамъ Православної Церкви, надсиларчи при цьому заяву уповноваженихъ громадянъ с. Пелипчи, Васильківського повіту з проханнямъ про усунення священика К. Кмити, цим має за честь прохати Ваше Преосвя- щенство прийняти на увагу цю справу. Зв Директор Департаменту Георгіївський Начальник Відділу Марчієв Діловод Кот. Осипов 8 100 Его Величество Императору Военному Министру Исповеданий Упрощен- ной Революции. Уполномоченный отъ О-ва гражданъ с. Пешти, Восимоновскаго и ворота Кейлеръ и Мойсез Дромана. Протоколъ. Предѣдъ нынѣ мы хлопочемъ объ удачении отъ насъ святу, Константина Имштінъ, по пакаменствю по всей вѣроятности Думанскій, что мы ото днынешнихъ підъ выгнаніемъ нейра- вильно помѣщика святу и не хотимъ отъ насъ удачить его. Мы же просьба обрати- вши на то, что мы хлопочемъ еще за старого правительства въ Митрополии Гравісина объ удалении отъ насъ священника, который разбражаетъ народъ по нашимъ проме- ніз не воинъ уважаны, когда начато новое правительство мы также пакамъ воздунают холдательство объ удалении святу. Кештінг и т. д. наши курьера сопоставили изъ в. Пе- шти и 9.9. Банана, Зимборки и Корочен, что наше общеніе въ отдельности уже по несколько разъ составляли Протоколы о не желании имѣть у себя святу. Кипиту: вси эти протоколы подавали въ Консисторію и Митрополиту, а въ послѣднее время въ Преосвященному Никодиму, но все это сейферъ писался военкомат в пленение, а сняли. Кишиля по первому сентября своего плену- изго мещу Донец, а сами что "Дети, а сами пятью лошадей то и тяжелыми среди ночи вегами и пошел в Былую-Изрново и ее - Ференанки, днэ которой начал квартиру и корнили с пятью живом, который мы перебивали как обыкновенно на пленномие попойников наши, и видели квам по трав и репере дня, а наши люди умирают без напутствования, а поворождение пре- емителей по курсом проходили; священник- Кишиля зашиты в недобровольности от первого своего пленения на приход во всю Пинигу. Прежде всего от пентараса уда- лились церковная старосту Михаила Кейну, который был привержен храмами в храме Брониц, но не позвали емь. Кишиля протягивали руки к церковной кружи, они сильно поды постиновыми церковными старою- Училоріз Поншупа, который также верен Филь Бони, но и отомт через год вим емь. Кишлой удалил. Пода уже отареления утверждение не такого избрано диссерт, а кого описали емь. Кишиля и поды церковное судейство внесе по его писаний. Пока Училоріз Поншупа земя церковная отарелой в турецких Зуманах Винко три тысячи рублей, а в плендровии оно- жало два тысячи рублей, а одна тысяча рублей была израндована емь. Кишилой бул пиковой церковной надобности. Изъ текущихъ церковныхъ доходовъ, пока народъ не освященный за шесть лѣтъ подь- милъ св. Винитія о его отбавленіи камен- старородными пеосмотря на то, что церкви ежегодно продаваемое по 14-15 гуд. вѣтвей, но въ церкви не наполнено никакой суммы, а тогда въ 1916 году народъ узналъ, что въ церкви поворитвая возбуждіе и по ходатайству дим поставленъ церковный староста, какого обще- ства поменяли, то за 1917 г. было снято свержение вины двумъ пѣтлямъ рублей. Кромѣ этого въ образованіи нашихъ дѣтей св. Винитія не принимали никакого участія, а все иначе. Въ 1913 г. наше общество починило открыть двухклассное училище и составили приказ- ворг, основывая на это опредѣленную сумму на постройку памп и на содержаніе учили- ща, тогда общество обратилось за святости и свящ. овощу о. Винитія, въ кому обратились о ходатайствомъ объ открытии этого учи- ща, то свящ. тамъ адрес не отправилъ; по этому адресу написали прошеніе, приложив- ши приговоры и поданы, но это ходимъ ходимъ и возвратились обратно за непоконденіемъ правительства адреса. Инкогорое изъ людей поняли, что умень- ваемъ обману со старосты свящ., но при сла- ромъ правительства больше говорить ов- отомъ. Послѣ этого было подано прошеніе въ оттим приговором Митрополиту Филарету, а в Январе имелись 1914 г. Вими посылали люди в пог. Нівь за отравлением Петра, Василий и Андрей Прасоловы и Урицкий Кохваф, кото- рыми было поочено, что в весны 1914 г. будет строиться училище. По пути они жаждали в уездное училищ- ное отболнение и ими пюне сказали, что в весны будет строиться Овхинское училище. По приходе Николай пошли люди опять к погони их свяц. и объявили о результатах своей го- юдки, которой были очень очень не довольны, т.к. от думали, что сели Филип подано по его направлению, что он таши и прогнало. Уезж нынешнее время свяц. Винитая пушко- фик на входку и заявляет, что они должны еще после рублей асенировать на постройку училища, но т.к. в Киеве и в- уездном училищном отболнении об этом ими не говорили, то общество вообще не сего- новало и потом ими объявили, что Овхинское училище у нас не будет и до сих пор наши деньги остаются в телепоте, а свяц. не получивши 1000 руб. не захотели поддержать нашего ходатайства, а в будущем все время стремились отнимать образование наших детей, от поставки его мену училищной, кото- раз своим приказанием запрещали нашим детям два года, не иметь свяц. у себя пришедши ими две маленькие дети. Кроме этого меня епископа тоже удивляет время в будущих наших детей и в 11 час. Он советует распускает детей по домам. Первый под идти кое-как посылали своих детей в школу, а на второй под- многие из родителей перестали посылать детей в школу, а после Рождества никто не пускает детей в школу ввиду того, что менее священника непременно обругана: это было проповедью против училищного закона священника. А когда нужно было учителей посылать после этого на будущий год, то к нему сем- ьями вывезлись из-за учителей, от всех отбирал изделия, писали эти наши дети сего - вый без всякого образования. В нашем приходе дер. Городище был учитель и священник не давали ему ока- зования, а когда учитель заявлял об- этом в училищное отделение, то священ- ник отказывался его отчитать и назна- чил училищному, но это не было прочитано отбовала, т.к. священник перегулял се он хотел заставить ее чтобы она писала об этом любовную связь и времени учитель отбовали. Вз-этом она разыскала местный учитель Д. Городище виссъ Полицеко, сем т этому прибавили другіе его помолвлены ева- зи, что все это письмо раздражало жителей входящих в святой этого прихода, что они уже и смотреть на него не желают. Всё некоторые люди, что будто бы его мешают, но это такие же разбойники, как и он. Описывать не верь порочное дыма из евищен Кишинёв нынче симптом, или думаем что едва и память вон земляти. Когда вы опротивили им-то письмо известию, что свяцъ Кишинёв отт нас удаленъ, тогда вен теперь ре общества спать собираться на свои овражі и ни одно общество не воздерживается ходатайства объ репавлении свяц. Кишинёв у себя, а вен со: ставили протоколом о назначении новаго свяц Дѣйс протоколом 10 мая 1918 г. поданы нашим митро Преосвященному Никодиму и пришедшимъ, о назначении намъ окончательно священника, но Преосвященный Никодимъ почему-то удерживает его. Мы трехъ ви недель выторили пудинъ къ Преосвященному Никодиму по отт заявив, что не можетъ перешепетить его, т. е. ему не буда Феванія. всем человѣкъ добрый, то он ве верхом ищетъ незамысленія, а сами свяц Кишинёв ими такъ что пастеры молдь не подлежатъ покупать кого-то, но мы знаемъ не выновлять, а держать его у себя и смотреть как от разрушаются наши парохии или тярфыны, а теперь тюрбітъ воне не в состоянии. Поэтому мы решили обратиться к Вашему Высокопреосвященству и покорнейше просим Васю Преосвященнейшества обратить внимание на наше ходатайство. Просим погревовъ вен протоколом наши как изъ Константоріи, такъ и отт Преосвященного Никодима, раз- смотреть их и просим дать разборческое свяц. Кишинёв аз уходит едва не пешего прихода, а намъ просим назначить свяц в Сороктінъ пропековищано изъ воженцев Волинской губер- пив. 1918 гАа Нояз 3 Опг. О семи просьбах уполномоченных об- ществъ с. Кенигири и другихъ селъ: вороть Кайма и Могей Думиты, а за ними пара- миттныхъ по Фовпрію имъ россійскаго фи- нансы Урлцерко. - МІНІСТЕРСТВО Ісповідань Департамент Православної Церкви Відділ Волинський Серпень 3 дня 1918 р. № 515/605 м. Київ До Пресвященного Імена Єпископа Балтського, Керуючого Подільською Єпархією. Департамент по справах Православної Церкви Міністерства Ісповідань при сьому має за честь надіслати на розгляд і залане розпорядження Вашого Преосвященства прохання псаломщика є. Стодулець Подільської Єпархії К. Веселовського в справі увільнення його Подільською Єпархіальною Радою з посади псаломщика. Директор Департаменту Васильєвський Начальник Відділу Повердовець Діловод Кот Олександр ГОСПОДИНУ МИНИСТРУ ИСТОВЫДАНІЙ. Министерство Внутренних Дѣлъ. Департаментъ Торговли. 16-е Сентября 1918 г. Вх. заг. № 2430 Вх. Бід. № 925. Самойловича Письмо Въ 1915 году октября мѣсяца было объявленіе въ Черниговской газетѣ, что Черниговская Духовная Консисторія приглашаетъ лицъ на торги на сдачу работъ по ремонту церкви въ с. Ляличи, Суражскаго уѣзда, Черниговской губерніи. Согласно предъявленной мнѣ смѣтѣ на торгахъ, мною была взята съ торгов эта работа за сумму 9600 руб. и мною былъ заключенъ письменный договоръ съ предсѣдателемъ строительной комиссіи Михаиломъ Адріановичемъ Доброгаевымъ, назначеннымъ Черниговскимъ Епископомъ. Всѣ эти работы, указанія въ смѣтѣ, я обязывался выполнить. Когда я приѣхалъ на мѣсто въ село Ляличи съ рабочими, чтобы приступить къ работамъ, то оказалось въ натурѣ много лишнихъ работъ, которыя были пропущены въ смѣтѣ. Штука́турка всѣхъ круглыхъ колонн и всѣхъ наружныхъ карнизовъ — эти работы нужно было сдѣлать и объ этомъ мною было подано письменное заявленіе въ строительную комиссию, что мнѣ приходится дѣлать сверхсмѣтные работы. Въ соединенномъ засѣданіи строительной комиссіи рѣшили сдѣлать эти работы и мною былъ выданъ нарядъ на выполнение этихъ сверхсметныхъ работъ. Я эти работы выполнилъ и составлена исполнительная смѣта, утвержденная Черниговскимъ Губернскимъ Правленіемъ на сумму 2640 руб., а также согласно договору я обязывался сдѣлать бетонныя плитки безплатно. Матеріалъ на эти плитки я долженъ былъ получить отъ строительной комиссіи за ихъ счетъ. По просьбѣ комиссіи я доставилъ 1800 руб. виль всѣ эти матеріали за свой счетъ за сумму 329 руб.35 коп. Все- го сдѣлано мною работъ и куплено матеріаловъ на сумму 12569 руб. 35 коп. Всѣ эти работы были приняты Строительной комиссіей и со- ставлень пріемочный актъ. Получено мною денегъ въ счетъ этихъ ра- ботъ равно-временно:а/отъ священника Іоанна Крещановскаго 1500 руб.+II75 руб.30 коп.,б/отъ Духовной Консисторіи 2000 руб., в/отъ Черниговскаго Губернскаго Правленія 916 руб.30 коп.+2929 р. 86 коп.,а всего мною получено 8521 руб.46 коп.;остальные 4047 р. 89 коп. я до сихъ поръ не получилъ,несмотря на то,что мнѣ отъ этой работы пришлось потерпѣть большиe убытки. Лѣтомъ 1916 года цѣны на матеріалъ и рабочихъ увеличились вдвое противъ 1915 года,по какой расцѣнкѣ и была составлена смѣта и я эти работы окончилъ добросовѣстно изъ хорошаго матеріа- ла и понеся убытки. Когда мнѣ пришлось по окончаніи работъ упла- тить рабочимъ и за матеріалъ,то мною былъ поданъ счетъ въ строи- тельную комиссію съ просьбой объ уплатѣ слѣдующихъ мнѣ денегъ,то я получилъ отвѣтъ,что деньги у насъ нѣтъ,что община крестьянъ се- ла Ляличи должна была дать имъ остальные деньги для ремонта,но отказались имъ платить. Я имъ отвѣтилъ,что работа мнѣ была поруче- на Консисторіей,такъ что она должна уплатить мнѣ деньги. Имъ отвѣ- тили,что другихъ денегъ у нихъ нѣтъ,дѣлайте,что хотите. Я человѣкъ небогатый и на эту работу израсходовалъ весь свой капиталъ въ надеждѣ,что Консисторія,согласно договору,по оконча- ніи и сдачѣ работъ,немедленно мнѣ уплатить. Между тѣмъ,не получая денегъ,я долженъ былъ для уплаты рабочимъ и за матеріалы взять ссуды въ Банкахъ и я плачу проценты болѣе полутора года. Мною упло- ченъ процентовъ болѣе 500 руб. Несмотря на очень стѣсненныя обстоя- тельства,я все время избѣгалъ подавать искъ въ судъ,дабы не дѣлать непріятности Черниговской Консисторіи. Теперь я окончательно разо- ренъ,векселя мои протестованы и кредиторы представили мои векселя ко взысканію. Неужели все это можетъ быть мнѣ наградой на мою 20 лѣтнюю честную и добросовѣстную работу въ Черниговскомъ Духовномъ Ведомствѣ. А посе- му покорнѣйше прошу господина Министра сдѣлать распоряженіе Черниго- сюй Духовной Консисторіи объ уплатѣ слѣдующихъ мнѣ денегъ 4047 руб. 89 коп. и процентовъ за полтора года 500 руб., а всего 4547 руб. 89 коп. Всѣ бумаги, смѣты и пріемочные акты имѣются въ Черниговской Духовной Консисторіи. 12 августа 1918 года. Фаранк Самойлович Крамскій МІНІСТЕРСТВО ВІДАНЬ департамент Православний відділ Воскресний серпня 16 дня 1918 р. № 596/1945 м. Київ 892 89 ДО ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННОГО АНТОНІЯ, МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКО- ГО Й ГАЛИЦЬКОГО. Департамент по справах Православної Церкви при сьому має за честь надіслати на розпорядження ВАШОГО ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВА прохання уповноважених громади села Царсь- кої Слободи Черкаського повіту зі скаргою на причт сього села. Директор Департаменту Начальник Відділу Діловод Министерство Юстиции Департаментъ Восточнаго Управления 17 Сентября 1918 г. Вх. зав. № 2527 Вх. Гл. № 906 Соподгузь Министерству Исповѣданий Украинской Державы Уполномоченный с Новосиленки на Десну, церкви Рождественской, Острогского уезда Черниговской губернии Въ прошломъ году, въ августѣ имѣлъ я къ Вамъ просьбу священника Василия Иваненко, согласно Вашего избранія, объявившій нашъ помочь окончить постройку церкви бывшей въ селѣ, что священникъ и помощники Святогор Ковальковскій подтесатъ съ приложенными договором на бумаги, по которому получит отъ общества жалованье, а мѣрь сдастъ обществу въ аренду, на Чепецкіхъ копей и душахъ окончит постройку церкви. Въ маѣ писали сего года Кристина нарочиты свои торжественныя обищанія и сдали Фрунзе мещане мѣрь свой варенье. Этихъ поведеній своихъ притчъ нарушить покой высыпать и выпроводить насъ подумать о продажѣ ужъ внутренней церкви, чтобы узнать что мы обращаемся къ Мировому суду. По участка Острогаю узнали по отъ это было отложено за републиканство. Теперь обществу предстоит обращеніе въ Острогу ной судъ. Не зная вынести это дѣло въ человѣческій судъ, ни и ходатайство обращенное по Вашему Превосходительству разобрано въ этомъ днпь и не получили управленіе удовлетворенія надъ нами впрочемъ со стороны нашего беззаконнаго священника Эмшепскаго, заявившаго обществу, что Делѣ рего церковь не куплено и выдать намъ отъ коны 20000 рублей ссуду, впредь до окончанія суда. Обращались мытребовавши поимъ въ Црттовъ, а оттуда ноты никакой поддержки. При этомъ прилагаемъ копію Договора. 1918 года 8го августа Уполномоченные: Кириллъ Стулевъ, Михаилъ Ермоленко. 1918 года Января 7 дня Мы имеем подтверждение с одной стороны крепости Родоса - Богородицкой церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присутствии представителей отъ приходского совета воинов не соглашаться по нынешнему вопросу: церковно-приходскую землю и находящуюся в прихожанах крепта церкви с Новоселки при День Остареко Уезда Пушкинской воеводы священника Василия Филатова и псаломщика Стефана Ковалковского при участии в поимах естества Дополнительного Комитета выше урождено села в присут Пешанщика тмевру Обнори Великого Олки (1299) руб. Ростека был получен. Семиренка приходом три руб. получилъ о. Новико- ковскій. Листом руб./50/ получилъ свящ. В.Диманский Се подлиннымъ вѣрно. Святый при День Новосильской староста Николай Демкиновъ Васенко (направ.) о приміченіи козен подъ печатью Секретарь Т. Михелево Копия К соглашению, от 1918 года января 4 дня, принята церкви села Новоселие Сетерского уезда, сельский сход и подписывается в том, что сход обязуется защищать и отстаивать права по соглашению от 1918 года января 4 дня в том и подписуемая: Харлампий Шалъ, Дмитрий Мапаренко, Феоктист Ступак, Светрам Втукар, Калимия Ступак, Павел Пиндюра, Иван Кондаренко, Федор Корень, Никон Романчук, Роман Кириленко, Михаил Ступак, Илья Кириченко, Микал Пиндюра, Калимия Пиндюра, Михаил Романчук, Федот Ткаченко, Петр Шалъ, Васильян Ступак, Лоньик Вьюзеный, Михаил Пиндюра Филипп Ступак, Никита Игур, Владимир Всеволодий, а за их реприменты по их личной просьбе и за сей ропешения Михаила Ткаченко. Фрамотные: Милород Ступак, Петр Романчук, Никита Пиндюра, Петр Пиндюра, Верность соглашения 1918 года января 4 дня утверждаем, в чем и подписуем Председатель Комитета Николай Винченко М.П. Илья Иван Всеволодий Секретарь Афрамей Семигановский Зс. С подписанным верно: Сельский при Деле Новоселиковый при Деле сельский староста Николай Винченко С приложением раздельной печати секретарь Г.Малын МІНІСТЕРСТВО Ієповідень Департамент Прав. Церкви Відділ Загальний Серпня 17 дня 1918 р. № 601. м. Київ П. С. Д. Бондареві, П. П. Ів. Зоріну, команди- рованим від Міністерства Ієповідань на Чернігівщину. Надсилаючи при сьому прохання уповно- важених с. Новоселок на Десні, Остерського повіту, Департамент Православної Церкви сим пропонує Вам вияснити непорозуміння, виник- ші між причтом сього села та прихожанами. Директор Департаменту В. Радченко Начальник Відділу Ковальський Діловод Ів. Олесюк Его Величеству I. Министру Целлюлозной Управления Дерево- Уполномоченный г. Семеновъ Павловичъ уч. Латинского участи Кінгисеппскаго волости Вашей Каран-вегера, Кирилла Ковалева и Мещеря Табакова ПРОЧЕМЛЕ. Деревня имѣетъ Семеновъ, шипованы были 300 душъ православныхъ и душъ 600 католиковъ, митрій св. Иоанн свяго церкви, построенную 1852 г., и при ней 40 д. 1854г. сел. церковный земли. До 1908 г. мы были присоединены къ селу Порубинецамъ, находились въ бѣр. "за границы" Бугровъ. Ведомствіе недовольно сообщенія, что возбудили Вами Кадетскій предъ Павловичемъ Комитетомъ о принятии какой-либо меры къ церковному и из земли на бывшее имѣніе селу Могуро- вамъ въ церковномъ и из земли на бывшее имѣніе селу Могуро- вамъ. Повышенная Духовная Комиссія приняла сели не въ церковную до села Могуро- (Учетъ Кинесеппскаго отъ 19 февраля 1908 г. № 5240), а "церковный Священникъ земли" оставили въ пользованіи Порубинецамъ и примѣн (Учетъ Ков- семтории отъ 24 Июля 1908 г. № 20985). Подлинные жалоба, что до сего дня не имѣютъ церковныхъ земель подсобной непри- Двигаясь въ бывшемъ постороннему Порубинецамъ правилъ, и требующимъ Могуро-вому принять необходимые дѣла осадокъ вознагражденіе за труды по письму приписку. Комитета не имѣлъ прописки приб. дварейскими Наличествовала о переселении пешего этого узла в склад-пиломатериалы его розничной, получившем отбывшие - истцовъ безъ удовлетворения или безъ вынуждения". Мане разные Консисторіи на признание неправедливымъ и не отвѣтствующимъ уклоненію закона. "Винно принятіе", упраздненія какъ запрата, церкви поступаетъ въ собственній имѣніи, на который пришлило его приложеніе. Въ случаѣ же обращения принять церкви въ священнослужители, или вследствіи церкви упраздненія или запрата", ей "встречается замыслъ въ петлях" (См. 8 приказа по ст. 411 зак. о совѣт. св. Закон. т. IX. Всегдашніе Учредительные митрополиты Святой Церкви 1872 г.). Изъ этой статьи "Законъ ведомо, что безъ признанія самостоинства церкви не имѣетъ труда по причину, то ое присутствуетъ въ земляхъ принятыхъ церквей, такъ имен. ей - церквь-дограничныхъ замыслъ на его недра", конечно не содержанія признанія трудящихся. Между тимъ Патриархалъ Вуковицкая Консисторія отмѣнила Сокольскую церковь въ приказе Подубинецъ, оставившую въ подобномъ Подубинскому принятію "Сокольскую церковную землю". Приказъ Великаго Виленского Домостроя имѣетъ другую имену жалобы, повторяюще просилъ назначить размѣщованіе этого дома въ отмѣненномъ теломъ неправедно- вымъ Уставь Консисторіи Подубинецъ, а дай "церковную Сокольскую землю" трудящуюся къ Сокольскому приказу. 1918 г. 12 Марта Уполномоченные: въ Святости: Петръ Тобаковъ, Кириллъ Кивайчукъ, о чемъ имѣніе пересмотра по не признанію и за себя россиянинъ Василій Карачевскій Собственноручно подписал Великій Кириллъ Кивайчукъ кто онъ, Кириллъ Ковалевъ и Петръ Малырь соотвѣтствіе Уполномоченныя г. Соповъ по церковнымъ уѣздамъ. Великий Епархіи Справка. Въ виду необходимостя производства неотложнаго капитальнаго ремонта Святейшему церкви села Долгихъ, Сурожскаго уѣзда, и въ отмщеніе по этому ревизоровъ доставлены средства у прихожанъ ей церкви. Въ связи съ этимъ Наместничество въ 1898 и 1901 годахъ вывело вознаграждение подателей за чудо Святейшему, выходящее отъ отмщенія средствъ на имѣнь ревизоровъ. Совсемъ это-му козанію въ 1914 году Святейшему Синодомъ было переведено въ распоряженіе Епархіальнаго Начальства: а, 2500 руб. ср. средствъ монастыря и б, 1500 руб. ср. наименовано генерала-майора сына Аркадія Валуев- скаго-Долгихскаго. Кроме того, въ распоряженіе Черниловского Уѣзднаго Ордена было отпущено изъ епархіальныхъ средствъ Канцелярии Орде- новъ 400 руб. Какъ видно изъ отмщеній Черниловскаго Уѣзднаго, альб 1 августа 1914 года разд. 10204, чинов- цемъ названной церкви въ теченіи имѣнь сельской выписки внесены на ремонты церкви по 600 рублей. Для производства ремонта даны утвержденные следующие адресаты величайшій внутренній Комитетъ отъ семейства котораго направлены: Въ Святейшему Пре- священномъ Председателю Синодальному Но- вомирскому, Вѣрховному Черниловскому Духовному Училіщу, Статской Совѣтникъ м. А. Волгогаевъ и Меняевъ: Инспекторъ Высокаго Королевства Церков- ныхъ церквей дѣйствительный статский совѣт- никъ П. И. Наровъ, Черниловскій Уѣздній инженеръ Д. Д. Архангельскій, Благочинный протоиерея Кильмейдъ Архангельскій, и д. Благочинного Всемил- Крещеновскій, церковной Черниловского Троицкаго Архиерейскаго Дома Заведения, плащаницы Екатерининской и Черниговской церкви художественный киевский Протопоповъ, церковный специалистъ церкви с. Лысень и предводитель церковного приходского по- печательства надъ церквами и Моренчевскимъ Цуберко- мицкимъ Николаевымъ и Сурожской Успенской Центральной. На производство ремонта впредь уничтожения Полементовъ разногласия договоры въ подразделении Крас- ненскій, который обусловилъ произвести ремонтъ, соме- сто составленный сметы, за 9600 рублей и по дополнительной сметы на 2640 руб. Письм. Прочее его, Красненский было поставлено два ремонта церкви разными специальными мастерами на сумму 329 руб. 35 коп. Всего Красненскому причиталось 12569 руб. 20 коп. По окончании этого ремонта, подтверждению Красненскому выдано суб Церковному Правлению и Духовной Комис- сии разнообременного веса 8521 руб. 45 коп., остальное неиздержаны, всего въ суммѣ 4048 руб. 75 коп., не выдано подрядчику Красненскому и по настоящему времени, по той причине, что бы репортирование впредь наказанного Наследства на имение мелочника на улицы дома Красненскому тамъ паль емущенный суб суммы каз- ки и специальные средства Святейшаго Синода и Патриарха Орденовъ, наметить художественные поместия, церковь села Лысень въ дать посаженіе долгъ Красненскому, а приказание церкви села Лысень отпадаетъ данія обвѣщало сель погоди на этой предмет. На настоящем времени Черниговская впредь наказаніе Наследства введетъ переписку ов церковной мелочиной на улицы его дома Красненскому, наметить выменять десяторами и сума его раз- личие 4048 руб. 75 коп., а при необходимости призначені на посвячене цього дому панії мило мивенням зредства, предположений воздушній предъ Личинерептовий веловиданий податайство або окачані поводії на уцьему цтого дома Прамент- му суб ередеты карми, отводимых Променін-м- ством Укринлення Держави на церковно-спри- менний мундир Укринена 1918 года ввечері 1/26 днів. Член Комисеторії, Протоієрей єпископ Коробчеван. Реґремаръ 18 таравесеми Завімована кима Н. Велдь МІНІСТЕРСТВО Ієповідень Департамент Приходів Відділ Загальний Пересил. 2 дня 1918 р. № 694/2479 до Його Преосвященства Преосвященнаго ПИМЕНА, ЕПІСКОПА ПОДІЛЬ- СЬКОГО ТА БРАЦЛАВСЬКОГО. Уповноважені православного населення с.Соколової, Подільської губернії, Литинського повіту - Василь Кагановенький, Кирило Ковальчук та Петро Табекера звернулись до п.Міністра Ієповідень з проханням від 19 Серпня п.р.такого змісту: "С.Соколове мее Св.Успінську церкву з 40 дек.1857 кв саж.церковної землі. До 1908 року церква була приписана до о.Порубинець (65 верх.від Соколової) але в приводу ходатайства парафіян до Подільської Консисторії було однисано указом сієї Консисторії від 19 лютого 1918 року під № 5240 до найближчого села (в 2-х верст.від Соколової) Мазуровки, при чому згадані вчасток церковної землі всеж таки залишився у користуванні причтом о.Порубинець - згідно указу Консисторії від 24 грудня 1908 року під № 30985. Наслідком такої постанови Консисторії було те, що землею користувався причт, який не працював у Соколовій.Соколовському причту треба було давати особливу платню за працю для задоволення релігійних потреб православного населення села. Не кількоразові прохання парафіян Соколової до Епархіяльної Влади про перегляд справи з їх церковною землею і про правдиве розрішення цієї справи було одержане відповідь - "Оставить дѣло безъ послѣдствій" Грунтуючись на "ст.8 прилож.къ ст.4II Зак.о сост.Св.Зек. т.IX Высоч.утвержд.Мин.Госуд.Совѣта 9 Марта 1892 г.", па- рафіяне Соколовой бежать,аби церковна земля їх одійшла до користування причтом с.Мазуровки,до якої вони описа- ні й проходить розслідувати знов опрeву з церковною зем- лею їх села.Предкладачи визначено на розгляд ВАШОГО ПРЕОСВЯЩЕНСТВА Департамент по справах Православної Церк- ви Міністерства Іоповідань сим має за честь прохати ВАШЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО дати свій висновок по опрeві проходяня уповноважених православних парафіян Соколової і про на- слідки не відмовитись повідомити Департамент.- Директор Департаменту по справах Православн.Церкви Мил Рєзинъ Вт Начальник Відділу Соколовський пoл Діловодъ Якемчуковскiй МІНІСТЕРСТВО Ієповідань Департамент Прав. Церкви Відділ Започеснення Переяслав-1918 р. № 674/2334 1003/193 Його Превосходительству Превосходительному Феофану, єпископу Полтавському і Переяславському. Департамент по справам Православної Церкви Міністерства Ієповідань має за честь надіслати при цьому на розрішення ВАШОГО ПРЕВОСХИЩЕНСТРА прохання перейти с. Іваниці, Прилуцької волості на Полтавщині Олександра Бєнкового, Матвія Чернина та Михайла Вотру з 3 додатками не 13 отрінках в справі розслідування діяльності об'єднання сього села п.о. Марченко і переведення Його з с. Іваниці на другу перафію. Про неслідки сього Департамент прохаве не відмовити в повідомленні. Директор Департаменту Начальник Відділу Діловод МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ департамент Місцев. Церкви хіл Запасеківський лист 85 дня 1918 р. № 675/2335 м. Київ До п. Секретаря Полтавської Духовної Консисторії. Парафіяне с. Іваніці Прилуцького повіту Полтавської губернії Олександр Вашковий, Матвій Чернець та Михайло Вітер звернулись до п. Міністра Ісповідань з проханням у якому скаржуться на священика розначеного села п.о. Андрія Марченка за необережне відношення до церковних сум, за образи парафіян з церковного амвону, відмовлення причащати до ма умираючих, та інш. і прохають призначити нове розслідування в справі його усунення з Іваніцької парафії. Міністерство Ісповідань цим прохає Вас повідомить його, у якому становищі знаходитися діло в справі поводиння п.о. Марченко, яко священика в с. Іваниці і переводу Його на другу парафію. Директор Департаменту В. Гавриловський За Начальник Відділу С. Соснобєжкій Поч.Ділова м. Васильківський СЕКРЕТАРЬ ПОЛТАВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ КОНСІСТОРІЇ. Департаменту Православної Церкви, Загальний відділ Міністерства Ісповідань. 20 дня 1918 р. Г. Полтава. С приводу відношення, від 5 Вересня біжу- чого року, маю за честь повідомити, що въ 1915 ро- ку парафіяне Миколаєвської церкви с. Іваніці, При- луцького повіту, Полтавської губернії, Михайло Вітер, Пантелеймон Шевченко, Олександр Баштовий та Матвій Чернець звернулись до Полтавського єпархіаль- ного владицтва с проханням, в котрім скаржились на пона тієї ж парафії Андрія Марченко за ненаві- дини парафіян з молитвою, за заневагу їх словами, за лайку в церкві тої час, як шла служба, за вимо- гу платні за треби, за допуск по недбалості смер- ті без причастя козака Мирона Щербини и за відмо- ву пріобходити дома хвору матір селянина Олексія Карлаша, с приводу чого, Карлаш, рідний син, не- маючи шкапини, мусив був привезти на собі до церкви для причастя хвору матір, котра і вмерла тут же. По цій скарзі, по розпорядженню єпархіаль- ного владицтва, духо́вний слідователь витворив слідствів, розглянувши котре епархіяльне владицтво 2 Червня 1917 р. вирішило під чІІ5: признаючи попа Андрія Марченко виноватим в ненавідинах де-котрих парафіян з молитвою , в заневазі їх словами в церкві, в вимозі при сповіді в допуску смерті козака Щербини без причастя и відмові приобщити дома матір Карлаша и що останні дві провини припущені по вибачним обставинам, маючи на увазі 183,186 и 191 п.п.Ст. Дух. Конс., пролонувати попу Марченку негай- но перевестись на другу посаду. Об цім попу Марченку оголошено за розпискою 30 Червня 1917 р. Постановою Єпископа Феофана, від 26 Травня 1917 р. по- пу Андрію Марченко , по його проханню, розв'язан відпуск на 3 місяці до пришукання другої посади. Голова парафіяльного совіту Миколаєвської церкви с.Ива- ниці /пидпис нерозбірний/ проханнем від І Липня прохав распорядження на витвор обрання попа до тієї ж церкви; це прохання, позаяк распорядження уже відбулось, прилуче- но до діла. На справозданні Консісторії по питанню про помилування попа Андрія Марченка, при тому -ж - до справоздання була прикладена телеграмма „предсдателя Комитета Прочая" про негайне відсунення с парафії, позаяк дальшіше буття мо- же привести до нехітних наслідків, 24 Липня запала під ч. 4554 така постанова Єпископа Феофана : "Священникъ Марченко увольняется отъ должности приходскаго священ- ника съ 15 Августа сего 1917 года съ тѣмъ условіемъ, чтобы ему дана была полная возможность и послѣ сего срока управляться съ своими сельскими работами по убор- кѣ хлѣба съ полей". Ця постанова оголошена Прочаю и Витру під розписку 31 Липня 1917 року. Виконуючій обов'язки губерніяльного комиссара на- діслав парафіяльный приговор, за підписомъ 221 паравіян Миколаєвської церкви с. Іванци, про залішення при цій церкві попа Марченко, повідомивши від себе таке: Олу- чайно я ближе познакомился съ положеніемъ настоящаго дѣ- ла, гдѣ противъ желанія большинства прихода, уважающаго и любящаго священника Марченко, небольшая группа лицъ стремится умалить его авторитетъ и удалить изъ прихо- да, пользуясь отсутствіемъ найболѣе сознателльной мужской части населенія , призванной на военную службу". На выше- згаданнім приговорі запала така постанова Єпископа Фео- на отъ 4 Серпня під ч. 4649: "Согласно желанію большин- ства прихожанъ - считаю возможнымъ и необходимымъ оста- вить священника о. Андрея Марченко на занимаомъ имь приходѣ до окончанія войны. Группа прихожанъ, незакономъ но отображая церковныя ключи отъ церковнаго старости, должна незамедлительно возвратить ихъ церковному старо- стѣ и не чинить никакихъ препятствій къ совершенію бо- гослуженія въ приходской церкви священникомъ Марченко. За всѣ незакономѣрныя дѣйствія свои виновные впредь будутъ отвѣчать не только предъ духовною, но и предъ граждан- скою властью въ лицѣ губернскаго комиссара". Для ого- лошенія ціеі постанови попу Марченко та парафіянамъ Ми- колаевской церкви с. Иванці надислан вказ окружному совѣту 8 округи Прилуцького повиту, від 9 Серпня під ч. 33465, который доніс, що з Вересня 1917 року, розглянув- ши заявку голови окружного совѣту про відмову парафіяль- наго Совита Миколаевської церкви с. Иванці виконати постанову Епископа Феофана про залішення на посаді попа Марченка и передання Йому документів і ключів і про ба- жання мати приговор, по которому запала останняя постано- ва, окружний совѣт ухвалив: донести єпархіальному вла - дицтву, що становище, яке утворилось въ останнєю постано- вою, до вищої ступіні поважно. Парафіяльний совѣт и сві- дома частина, переважно домовласників, ришучо стоять на своей постанови недопустить попа Марченка до служення въ парафії, визнаючи останнє распорядження Епископа наслід- ком темної авантюри попа Марченка та притягнених на його бік осіб. Шотрібуются нагальні, поважні заходи, щоб уми- ротворить життя парафії, що мисленно тілько на подставі правдивого та уважного відношення до становища того життя як в минулий, так переважно в теперешній добі. Окружний совіт безсилля виявити запомогу попу Марченку увійти в виконанне обов'язків по парафії при теперешнім настрії в порафії. На справозданні Консисторії з наданням цього ухвалення окружного совіту ІІ Вересня 1917 року запала така постанова під ч. І52І4 Епископа Неофита: Консисторія оддаєть докладь по сему ділу въ засіданні Впархіального церковного совѣта 26-27 Сентября ". 27 ж Вересня совіт при еліскопи по довідці з ділом /25 Липня 1917 р. тим же совітом було ухвалено, між іншим, дозволити парафіяльному зібранню обрати собі кандидата в попи, личучи в те число і попа Марченко/ постановив виконати вицезгадане ухвалення, доручивши виконання вибор кандидатів в попи до Миколаєвської церкви с. Иваніци, Прилуцького повіту, члену окружного совіту 7 округи того ж повіту Хведору Лисовському, а 17 Листопада совіт при епископі по цьому ж ділу ухвалив: марчи на увазі поступивший в теперешню до бу приговор за 30І подписами про залішення попа Марченка на парафії, постанову Епископського совіту, яка витворена в вересньову сессію, про виконанне виборів кандидата в поли до Миколаєвської церкви с. Иваніци, Прилуцького пові ту, виконаннем затримати, залишив попа Марченка на посаді. Для оголошення цього парафіянам надіслан вказ окружному совіту ІІ Студня 1917 р. під ч. 47457. Окремо від цього, було ще й таке діло. Въ 1917 року уповноважений від парафіян Миколаєвської церкви с. Ива- ниці, Прилуцького повіту, Михайло Вітер звернувся до Пол- тавської Духовної Консисторії з проханнем, а додатком до нього приговора парафіян, і прохав розпорядження про негайне розслідування церковної сумми, які привластив піп Андрій Марченко за подавін, гроєт, віночки та молитви. Розглянувши витворену слідчою комісією по цим винова- ченням довідь, епархіяльне владицтво 10-11 бізучаго Ве- ресня під ч. 355 ухвалило: винувачення в розтраті попом Андрієм Марченком церковних сум визнати недоведеним, але ж попу Марченко наказати церковну відповідальність на колиш- ню добу витворювати прикро по закону. Для оголошення цього попу Марченко та скаржникам 16 того ж Вересня надіслан вказ окружному совіту 5 округи Прилуцького повіту. Секретарь Полтавської Духовної Консисторії Олексій Грабешко, Справка. До П. Міністра Уповіданий звернувся з проканням парафізне Миколаївської Церкви с. Іванці, Прилукського повіту Полтавської губ.- Олександра Гашковиць, Матвій Чернець та Михайло Вітер. Прокання зареєстровано в Міністерстві Уповіданих під № 44/1003. Зміст прокання такий: Наслідком розпоготого чотирьох роки назад державного сідства проти священика зазначеного села п.-о. Андрія Марченко, якого парафізне позивали за вимагання, чує поводження, образи парафіян з церковного альбому, відмовлення пригости ти дома полираних,- була постанова Полтавської Консісторії від 2 червня 1914р. під №115 такого змісту: "Нейай- но перевести його на інше місце." Покинувши на до який гає с. Іванці, священик Андрій Марченко повернувся туди знов і погав робити заходи, аби зостатись на парафії, але через кількоти парафізне нового резолюцією Преосвящ. Феодорана Полтавського й Перевезен- евского від 25 Липня 1917р. був звільнений з Іванцівської па- рафії. 15 червня того ж року, повернувшись після цього до села Іванців священик Марченко знов добився приговору пара- фізнь, наслідком якого була резолюція від 4 червня, которою Марченко залишався на парафії до кінця вийки. Указом Полтавської Консисторії від 30 вересня під №39338 зроблена нова постанова Полтавської Цер- ковної Ради, від 27 червня, котрою св. Марченко визнавався звільненим з парадії", а на його місце лишили зібрати другого священника. Дня шістьом нового перговору (за підписом 30/1 го) священик Марченко встиг того, що постановою Єпархіальної Ради від 14 грудня 1918р. визнавався законним на стирець м. Иванців. Потім парадізне стали позивати свящ. Марченко за необережне відношення до церковних сум. Унаслідок цього була ревізія книг приходу і розміру Мико- лайївської церкви с. Иванців, яка відбулася 20 квітня 1918р. під приводом благочинного п. о. Леонида Овєйсько- го і встановила факт занедбань, неповнення поправ і навіть хваляшку в справі ведення зазначених книг. Проклап, Олександр Башков, Матвій Вернець і Михайло Вітер, звертаються до п. Міністра Успо- відань, аби він предписав Полтавської Консисторії зробити нове слідство по ділу переводу Андрія Марченко з Иванців і після розслідування справи предписати Консисторії, щоб мала законну силу знов вищезазначена постанова Єпархіального Суду від 2 грудня 1918р. під №5, якою священик Марчен- ко усувається з парадії с. Иванців. Прохання має три (3) додатки (усього на 13 стор.). 1. Перший додаток (на 3 стор.) - Копія відношення Пол- тавської Вучкової Консисторії від 5 грудня 1918р. під №25277 до Прилуцького Повітового Коміса- ріату, у якому Консисторія просяє останній повідомити парафіян є. Іванці, Пришукського пов. Полтавської цуб.- Михайла Вітра, Пантелеймона Шевченка, Олександра Баженового та Матвія Черне- ця, що по скорзі їх на священика Андрія Марченко опреділення. Впарнізьної Влади від 2 горинц під №115 уважено! " Признаває священника Андрея Марченко виновним въ непостаннім єго молитвой доловъ якоторых прихожанам, въ оскорбленіи прихожаном словами въ церк- ви, въ притязательности, въ допущеніи смерти ка- зака Щербинь без напутствия Св. Пайками, въ от- казъ приобщенія на дому матер Карлашка, и що послѣдніе два проступка допущены по извиняющимся обстоятельствамъ и, признаває священника Александра Богаевского виновнымъ въ смерти того же Щербинь без напутствованія Св. Пайками такоже по изви- няющим обстоятельствамъ, шить въ виду 183,186 и 191 ст. Уст. Дух. Консист., предложнити священни- камъ Марченко и Богаевскому немедленно пере- вести на другія мѣста." Пришукський Повітовий Комісар від 13 верня 1916р. під №1517 надіслав під росписку зазначене відношен- ня до Іванцького Уромадського Комітету дич од'зви (3-а сторінка додатку). 24 додаток. " Удостовѣреніе Канцеляріи Пол- тавской Єпархіальнаго Архієрея" від 25 липня 1917р. під №121 у тому, що на докладі Консисторії від 20-го липня під №4354 в справі священників Марченко й Гогаєвського, Преосвященній Понтавецький та Переязмавський Ореофан зробив таку резолюцію від 25 липня 1917 р.: "Священникъ Марченко увольняється отъ должности приходскаго священника съ 15 Августа сего 1917 года съ тѣмъ условіемъ, чтобы ему дана была полная возможность и посыль сего срока управлять ея своими церковными работами по уборку хлѣба въ полей." З її додаток. (на 9 стор.) - "Копія з копій" протоколу №1 (У Повітовому Пришуковому Комітеті зареєстровано вх. №350 26 травня 1917р) ревізії біснурих церковних оци та книг приходу і роскі- ду, котру робив благочинний в окрузу Пришук- ского повіту Леонид Обсівський — З приводу заяви мелановників - Михайла Вітра та Матвія Чернець, а такоже заяви священника Марченко і церковного старости Симеона Савиця, при свідках з парафіян (4 підписів) та при упов- нованненному від духовенства округу свящ. р.-о. Воронкевич Ступаленко. По вмісту протоколу з'ясовуються де-які занед- бання (напр., відсутність оправдуваних документів під час з 1911 до 1915 року; див. Четвер, "Копії з копій протоколу), неповнення поправки як у місячних підсумках (втома) таж і в записуванні статей приходу та розріду, - поправки, які видно було зроблено вищею й письм (див. 5-4 стор., "Копії з копій") та инш. Ино Велиможному Павлу Федоровичу Зиевский Чернов, Черкасская губ. На села архивовки, ныне петербургской улицы, уравноженных отъ ведомства приходских Прошение Свидетельством моих борьбы великий один поступок не взыскать пристойных наших прихожанамъ священникъ добрый имение общественные тяжелые работы верующих и смотрящихся виды: 1, немерить слушателями, поживших кончать последовь, 2, немерить штатных втро подную медиком на предкахъ, решить орнаментальные взоры татт, которые были приготовлены къ отбору. 34. Переписка вышестоящихъ Приема и посредственных умершихъ и при розведении Аптеки. 4, Врачебный докторъ есть вовремя заверения допущений родовых стари. Овощи Дневной едят братскихъ отца Чернова, возродился секта и мир. Потомъ озлоблены на память честолюбивого Валентина Пей джанкаджо въ дорогу умершего Петербургского приходскихъ, написавъ по нему Черковному Нагаевскому выписку. Ниже Генсельмінъ ерпредикаты имелась собственность организовано приходамъ держевой вины смертных его пред Казановскимъ. О преступленияхъ священника борзина Левицкого Визитное пришествие въ розыске родовых помимо своего уравноженного закрепленія дарствами къ церкви тка стиховъ. Чебоксарскому Митрополиту Киринику отца храма и за прибавление въ количестве военных раздатки Святой 104-летней, просилъ да перешли на покорение телеграфа секты или пожившей Чернова и дочерей его Ведомства отец Демидов убитый ранен едины совершил ниспевшихъ стиховъ, что вено видно призывавшего прелестн. справки о его редочении, а на отрибь возвращенеразъ о Павловича не обратил ни малейшего внимания. Почему Госпашин ми вторично учиноможенного отошённое саДобровненіем от новыих притурках елиссикина дер рения Левицкаго, но Владимира не призывал ни в краткий, которые пришли прошлакаши, прошеніе та же, припокервтъ Августа и дополнение о редочи цей, что в. Селицкій переделенъ во фрунѣ приходъ и отропутныхъ нашело Павловича будеть проще Деро синадатвіе. Михаил редочный Владимира нас не удовлетворяетъ або биалдворы претуптами О.Левицкаго, онъ переделенъ въ лучшый приходь но чтобы онъ во фрунѣ времени неприятны был будить имело ученій. Всё единение и прошеніе свыма имели Прогенім на О.Левицкаго есть гврне оранты не опрокордаемые и отъ цирателъ переса без суда и наказаній. Тогда какъ поночному доку ез О. Левицкаго напеаносника нашело прихода Святый Мейданкало подражаютъ синадатвіе, что ред-переборть паррощаний О.Левицкаго крепко вихъ пеловитъ отрешенія и пратопубдить Велимъ та, а наприловорь всего ешествка о Павловича не обращено внимания, а потому, еще укреплено ление отпосвства противъ идею Вельмионная Пима Геттешана копралитъ это днія Дня выясненій правды прощветь синадатвіе по пашень промогибных в протурках св. дворена Левицкаго о перережении синадатвіе Проджанта ксуммичу иновдимъ трако какъ водуковысясь въ Фелистого ведомец весма притурка: что, едва ми не удовлетворяютъ а невинные отрода роть, касаюсь подпісоченіе Августа 26-сент. В. М1890 года уравнение: Пильвъ Грицай= 9-й неприступный Семен Литвин З Меродії Фокула, и картній шевченко в градині Іванець вдячно мера мірних аудов усвятоване Ушановне в в Михайло КИКТ 7 Филистрий Цимлянка Заднім тьмома 9 липня 1806 року "коноп джен Андрей Міхайлович Девелюк До П. Міністра Землі і Громад І. о повелінню ІСНОВЕЛЬМОЖНОГО ПАНА ГЕТЬМАНА, хоча честь надіслати це прохання на Ваше розпорядження Про зроблене Вами розпорядження по цій справі ласкаво про- хай Вас мене повідомити для об'яв прохачеві результату на Його прохання від Особи ІСНОВЕЛЬМОЖНОГО ПАНА ГЕТЬМАНА. За Начальника Штаба Гетьмана Всієї України ГЕНЕРАЛЬНИЙ ХОРУНЖИЙ Начальник Канцелярії по пр. му прохань Его Высокопревосходительству Вископреподобному Иннокентию Митрополиту Киевскому Киевский Иудей, вернонастоящего города, сия ординария виновен пронесение отъ священника и прихожанъ въ Орейорковы. Променіе Ми ныне подпившия прошения умоляю помилования дьякона с. Орейорковы вышать 12 числовь, который вдь удивление ординария при хода священника Варрена Левитовского въ заставищем на месте посвящения Ватикан Нейданокало идр. святій среди помешались въ тари его пронесение отъ сия ординария. Орейорковы Михаиловский Кобленка съ епископомъ избавляют вою прошения: 1/ Утеди согласно прошению нашему паданному Вашему Высокопревосходительству, и про шало Второе от 1984. урбанического священника Нересия Рыжековъ сдь удалениемъ отъ священника Варре ма Левитовского, дымоди поднагело ординария свидетельствіе, определение его приведете виноваты. Это другой Филактимин и индо-вратенко, такъ какъ настонищій наконеці 5% кастелло Ордена и епископа Ватикан Ромаревский Каддовъ витреные свяги орунчества отъ сія церковь О. Левитовского, вследствие этого приоткрыто не кванттересныхъ вказаний Правды, а в интересах уничтожения личности преступника священника Левитонова. До времени выразительное Управление, чтобы сюда было написано приказ керу подполковнику 10-го ище 24-й стрел. урядником писарь Андреев Федоренко отбывавшийся при нашем верховном Полицейском Витий Мейдрина, как членовка вести по следам Рак-тамело прихода и церкви на преступника исчезть во сонь боярковой получивший от Господа разрешение Вицеля Вилок пересылки, емля парука. Прибавим прилагается копия приговора суда, что прижиганья в ординарной стат. 1-го августа 1918 г. уравнительные отводы сарая; Не прошеттение / Осень Литвинов, З. Медведев Кожулин, Викторий медленно Чародей Иванчук и прочих нефра мортиных правдопротивления възбуждали приказ Ч. Михайлович КОТК 7 Фельдшеріе федосеевы 8 июня тьмада 9 июня 10-го июля Тункинъ 112 Михаил Попов 12 Константин Долиню Во Всемогущего Пресвятейшеству Преосвященнейшему Митрополиту Николаю Во имя Божие. Я, Прохоровъ, признаваясь въ ошибкахъ отъ 30 сентября 1916 года. Освященное письмо объяснить и извиниться за неприличные действия мои въ священнослужении. Во Августе шестнадцатого года, сена ординарковъ Василий Петровъ отменилъ освящение мною предварительных Митрополита и епископа Добрыхъ въ церкви, по священническомъ даре. Всегда признавался передъ Патриархомъ Никономъ, что не могу отказать въ исполнении должности и не могу быть оставленнымъ на монастырскомъ попечении. Я былъ смотрителемъ грамоты отмазанной крепости, даровъ оплаченныхъ рабочихъ Патриарху и ведалъ до монитории росписи оставшихся отбывшихъ жителей. Никакой претензии не имелъ на меня при выведении, и диверсия крестовому и тайну разбора грамоты и сведения памяти Митрополита Евдокима. Во 18 Ноября въ согласной молитве, я написалъ приказание о приведении, признаваясь отъ священника. Я былъ наказанъ за роспись при порадке Великого Державы руками, какую даря или Осторожными монахами. Мнѣ извѣстно на меня жалобы омовения оттія приказа Зобина ко мне, который предъ русскимъ ботничкомъ. Потомъ разъ превосходная тайна прибытия посёлка села и вернулась священника Афанасия отъ удара рабынкира. Прислано нарушение Диаконовъ, передано монастырь отвѣтствуетъ въ епископской митрополии. Я не могу быть оставленнымъ до Мирскихъ бедъ Имущихъ. Кроме Составления священника, при предоблачении Вифлеема отъ староотца Ольги выходитъ на иоритовныхъ, поставляя сим штатомъ приступы священника, что находятся въ Ходатайство мною отъ изъ Чипрова, въто время справедливее Портия преметалась отъ приобвященчества къ раздражению и оттуда опять къ понапряжку на харах бладнѣйшій Пел машиникомъ вентеркіи ворта обвинения не ото Богатырь въ Волоколамскія 1-го Августа распаковыв вредъ наганнаго кандна священника подъ инкара бата притяжень Дѣтейъ Крикавых на Пелемешкина, мади васто не прошлышимъ вновь имъ превращения и при племъ ледку о виднѣйшей Чисты Романника и Прине рія Пелимашкина, на посещеніяхъ пиха непобѣдно переропи Вити бить перебь раздатвленный приудничаний. Несоединикъ съ тремъ и призванныхъ стмывштковъ въ Отколовых на терпіе наградникахъ, что урядов отчелію по мѣнно гирра, необвященныя причи они както про Михаилъ разропившему ртть на харахъ и Пелимешкина въ коть публика привыкъ въ соверше нное раздрушенство мѣстны выкувадовы раздравковых затавки Пелемешкина донов на кипровъ и прочихъ священника не былъ интимированъ ворецалъ. Че вводноврещь о левитскій неопрошивая нигер побившихъ представителей умывателя претравиных бога, арховъ перепаротвей священникъ безъ причинтія примѣтилъ вскрывшись курнки и вичины Меркавы въ земли релевентно нажеку надобдовать 1000 руб. Свидетель Михаилъ Рикеттъ, Мишор Пинда и Кузьма Литвинъ Копія О Припівдні артілірованого селянства сихода. у 18 года Наверта 1 серпня, артілі кавайшій сельський синод, надвипинокий волості, черкаськаго уїзда, сарванній селянами втараємлях, Миколаєрських Ви гадурій. Втимъ її мить публіцую Месеця 206 постичнихъ православна сиходь, наказав Святішайші: «правку пророзенцім виб Високопреревидене вертіа». Митрополита ото 26 Крип 806. 1918 года за № 1578, промитаную налив уро мішеннями Андреєм Філіппенкимъ о томь, що наказе прошені надржено сельдатвіє предбнапоричного попово Оу уділенній священика О. Севитока по укроманелю прихода, де о подзначені предварди сеь влоди молчущихъ статт мить на коррвог діаладиннаго роботы прихожанъ при приходскомъ синодаліи въ случаѣ предложеніе Павлишина Василія Кихтиля Петранова, епископу Скірмскому О.Лемпопій Предварительный Конецъ отъ держестия паджика Давыдовъ князь и Аветароровъ, внесшія въшеніе поширенное сходъ единогласно Приказывали: 10 Дая Дари отвѣтна диапазинамъ при приходскомъ синодаліи раздѣлакихъ монастырь Креаты Михаила Кикты, Ика на Юрьевка, Феоптрія Успенскаго Своба Зришовъ, отчелорогъ Павлишина Корнилія Певленка, Никто Букина, Михилы пинодъ средомъ Великорода семена Литвина Смeara Діз Дикучькаго Канона Федорчка. Во Поднепровскія напело Василий Петран сходъ или прихожанъ вовременемъ ужаса предсѣдателю Великовока Беатричка до вись мой отперени удостоветленнаго, ни въ какіхъ властей нижнихъ не входилъ и доль побитошь несвоевременно, бедрести на него выдано отъясненія жить святости, воздушною после убожения, да сооткрыто маканызъ Гобрету и отправио при Мерманом Богослужениемъ, а потомъ или прихожане племянавши. просять впаріонованое кагач отъво разрѣшить Пелопинку Мейдрановну переписать свяграиносты при пашей мѣрк. Святый приставъ якает неразомтнаніе, Девственъ подкивать Ивану Рукеловиць куду вогаши подтиорсем бивніе на лехоты Подписанный дипадственно 11 урмоптныхъ ада бурепрашетнихъ и редер роарисалее И. Пихура Касковъ приостретовавш СМ. М. Сриордовит всеволій отпраста м. Гандагура обредиленный втрею Пилгрковскіяльвекъ стафисто И. Харенко МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ Департамент Відділ Уряду 28 Вересня 1918 р. Вх. заг. № 3550 До Департаменту по справах Православної Церкви. Підношу постанови, від 17 Серпня н.р., під № 601, при цьому маю за честь пред- ставити листування і протокол-заключення від 13 Вересня н.р. по ділу уновно- рачених с. Новоселок, Остерського повіту, на Чернігівщині. Віце-Директор С. Ганчаров 21 453. Протоколъ. 13 сентября 1918 года командирован- ными Министерством Исповеданий въ директировать С.Ф. Бондаренко и П.Ка Зораньи, для выясненія недоразумѣній, возникшихъ между приходомъ сел. Ковельскаго на Днѣпръ и приходами, представлен- ными послѣднимъ и мѣстными вѣрными прихожанами въ полковой Ковельской Ковской школы. На предложеніе ими смить обстоятельства съредь по жит- елей, упомянутыхъ касавшихся села на еретичнаго священника о. В. Ямлака. Сначала правившими даны вѣнны от- дующіе свидѣтвія. Въ прошломъ году ихъ коли прибыли свящ. В. Ямлакий, кото- рый променялъ навь принять его въ нашъ приходъ. Мы заявили ему, что намъ нужно строить церковь, но средство у насъ пять и всѣ онъ коли поло- жилъ, то мы приняли его. Батюшка, обещалъ исполнить нашу просьбу и мы его приняли. Когда объявлен был 5-й університетъ, въ которомъ сказано было, что земля полициямъ и церковнымъ отводится ко трудящимся народу, мы предложили батюшке и пединомичку войти Съ нами въ Сильфурское соглашеніе: батюшка и пединомичка будутъ получать отъ насъ жалованье: первый съ имперіи по 200 руб., а второй по 150р., а при томъ всѣ мѣстныя земли будетъ испольнованы на одиногодь. Для постройки церкви. На это батюшка и пединомичка не соизволили, но мы равнеш съ ними на то, чтобы имъ было предоставлено третья часть середины пятыхъ за спокойствіе, а остальные для третьей должны быть употреблены на постройку церкви. Открыты были мѣры и земли, сада въ имѣніи крестьянскаго свела Новоселки, мрочая одно участокъ въ размѣрѣ 20 десятинъ свободною за 570р. другое, въ размѣрѣ 19 десятинъ, за 453р. руб. и третье, въ размѣрѣ 14 дес., за 265 р. руб., а всѣ за 11695 р. руб. Исполнительный Комитетъ побоялся выдавать батюшке и пединомичку Слабую присутствующих несъ веры, но столь выработано въ идеале. Когда проводили посредарственныя пре- вороты и в укрывленіе величили семинаріи ты батюшка столкнѣлъ оборотъ, что слу- бас земли принадлежитъ ему. Мы на- помнили ему объ его обряжаній полковь идти в постройки церкви, но онъ ска- залъ намъ, что ему церковь не нужна, и если мы не отдашемъ ему мѣра, то онъ позоветъ милицію. Идри стояли бы ввѣдены какъ бы вооруженныя шу- которые и сдѣли караулъ съ церковь, для чужой арміи. Впослѣдствіи онъ заявилъ, что мы вооружаемся мечемъ божіимъ свободная села Завидовъ, которые слыб жгли, переправили ство в город по Орлов- скому. Тогда мы попросили батюшки, вернуть вѣдомости и имелъ за серпъ церкви. И онъ с племянниками вернулся къ. За Зимы дали пропускъ за мурь 24 стояръ Дакими обрядами батюшки ввѣдены нуженъ для идти семейства на свадьбъ нашу церкви, но попытка не выполнена слыбъ сбы. Между тѣмъ, когда у насъ было Записано солдатами с Батманина, что к пограничному стоянку не подъезжали. Никакими угрозами его не побуждали. Поселок священник Власенков в Глуборп и Четунов взял наряды" - не знаю, какая как не понимаю мы и себя, кому, хирмий," которое упоминается в договоре, и письму его вышел. А договор, не знаю. Сербия, двор. Написан подлаживанием. В настоящее время мы хотим, чтобы правительство всегда имело козырь всех среди севера, а все соблюдение с барышником Сержием и Степановым о применении или погиб упоминать. Мы надеемся впардийному поставщику оба приговора, их конфликтовали. Просим о жалобах. Какие приходы ветер за народ, кормы, и о временной приведении его в церковь Николаевской пустыни, а с узком от удельных священника В. Михайловского за незаконные социальные приходы. Просим и Министерство исполнения посо. чтобы возвратить его удивление от народов, а также, как написано записаны верно и точно в том, что утверждает в законе землевладельцы Кузьмин Ступов при этом пропагандировал Терентий Дуровский Егоров Михаил Расписка, 1918 году июля 16/29 чис Дана сія расписка отъ общества гражданъ села Новосёловъ на Десну, ветеранъ у. Священ- ный топ-ми села о. Валентину Ивановичу взялъ надѣломъ на приговорь въ Тюмень, что во виду неосуществленія приговора выданное по приговору жалованье слуги, какъ въ селѣ 1918 году и срѣмній тяжары Священствъ придержать дѣлъ /14/32/ рубля отратилъ получено обществомъ, что свид- тельствующій надпись со вѣдомыми, пераф. Стебелево Степановъ. Села Новосёловъ, на Десна сельскій сходъ Милованъ Валентинъ, а за него неразмѣнное Яблонская, Иванъ Ильичный Уполномоченный администр. Корчма Ступка По обыкновению Свят. Вас. Ивановскому, 1 Января 1918 г. крестьянин с. Новоселово сам воленъ, безъ ведома его, Деманскимъ, дали въ аренду угробки приготовилъ стоякъ. У Демана крестьянеи были Свят. Вас. Воло- ворь, безъ ведома священника, на сдачу варе- ды отмечены десяти, пока был угробокъ и был представленъ Дьякону священнику день 13 Января. Священникъ это происшествие не сходитъ, куда священники пригласить. Онъ арендную письмо своего угробка, говорит: «Самъ Воло не подписаны», То нужды въ этом нуждѣ откуда? Священникъ огорчался видимо. Свят. а поехал въ Островъ и Аргунецъ за советами въ Освободилъ Земельный Комитетъ. Этотъ священникъ Ивановскому сказали, что Священникъ Ужевореньку Целов. Рядь угробки даже переступилъ въ руки народа и теперь Совбсвествитель отмечается. Но безъ на- учения изъ Острова, священникъ Ивановскому, Въ селу угрозы крестьянеи, поднесли дары Богу и Бог. Фронт: «Угробка винт народа милосердие». Покажемъ Крестьянамъ сама все крестьянеи жилище за 11-го русск., а въ руку рѣшали, Всіе молебны въ дождь одинъ третий. Выраженный онъ аренды срока. Осторожно! Два брата должны были уйти на постройку церкви. Когда же Герасим наступил в селение, и право Совершенного было возбуждено, Священник Ивановий отказал в Осёре, и повезли в новобывшую Старость за собством. Позже завершил священника Иванова, велел право присяги на изображение угрожения — римского приговора. Земля должна была быть возбуждена; а ведь и подтверждение этого восстановления пострадало (согласно) Валавича- Сергейкина на руки, для братьев Новоселова — Семену Сельскому Старосте, тоже Козьме пре- Камерин Самойловну захватил угрожали. Земля (Конец такая при селе и везде посёлку) По это распоряжение священника Валавича уголовной кассы, и забили братьев Сельской Старости на руки. Нетак оставляли землю в изображении Крестьян села Новоселова которые от земли, священник Валавич а за них 4000 руб. (выделил ему об их) властям саму эту сумму, чтобы держать они и статус и верили ограждать на постройку церкви, а уж только везде пришедшие Семен, липучая быть погублена в сирот переселенцев от земли, все из которых не держали. Приказание отказать. Многие священники пошли молить посторонних людей. Тоже стал и полковник Ковальский. Однако, к Священнику Валавичу крестьяне с Новоселова и потребовали от него 1732 р., умоляли их крестьянами. Верительное доклада, обязавшегося съезду князя С. угрожать Европе. Вдруг растаял о покушении 1732 г. Крестьяне кричали несогласие, ажеланы свало переболевшему Давиду в ограждение аб армии угрожать Европе. С. Бунд М. К. С. Детерев Київ Новімовіні старавою N 2522 Червня 20 дня 1918 р. М. Дей гер на Чернігівщині Селекому Ставрополю с. Новоселове Основанця Приказував при нього вся мірони та прокрашенню самобольних захваної руч- ної церковній Землі; За са- моправі виновни пане- сули спропу кару, Ви не за Декретні сія від що не будет пака Зам За повитованою старавою Прави теж таки слудії Декретній рече Св подлинний? Апрес: слугований Доминік Михайлович До п. Нечальника Штаба Гетьмана Воєї України. По повелінню ЯСНОВЕЛЬМОГО ПАНА ГЕТЬМАНА на розпорядження Міністерства Ісповідень Рами надій- дено прохання уповноважених від парафіял о.Фльор- ковки,Черкаського повіту, Київської губ.Якова Гри- ця,Семена Литвина та інших.В сьому проханні про- хачі,указуючи на деякі проступки їх бувшого свя- щеника Вфрема Левицького,скажуться на те,що Мит- рополит Антоній Київський,до котрого прохачі звер- талиось вже а скаргою на зазначеного священика, ... тільки перевів його в другу парафію,а не призна- чив аробити розслід його проступків.Через се про- хачі бажали б,аби було доручено якому небудь уря- довцю зробити розслід по сій справі. Розглянувши се діло,я нахожу,що воно підлягає виключно відінню Київської Єпархіяльної Ради і яке небудь втручання в сю справу з боку Державної Ради уляється цілком неможливим.З огляду сього зазначене прохання,на думку Міністерства Іспові- дань,повинно бути відхилено. Про се маю за честь повідомити Вас для об'яви прохачам.. За Міністра Ісповідень т.в.о.Товарища Міністра В. Радзивилський За Директора Департаменту, Віце-Директор Гондарь. Ого Високопреосвященства Господину Иоанну Печерскому на Украине Прихожанин Тарковский ученик села Шиповника Сасинского уезда Уманской области Прошение Въ Марсъ месяцы прошлаго 1916 года митрополичье ведомство изъявляло желаніе восприемственія батюшки Печерскаго въ святой церкви о. Георгія Келлінглийска въ ставшемъ насельникомъ, такъ какъ ныне неимѣетъ его батюшка на звание монастырскаго храма разрешеніе. Величайший императоръ Святейшество увидѣлъ, но не остановилъ на законъ въ имперіи. Онъ воздержался отъ обязательнаго наравленія священно- церковныхъ процессовъ противъ митрополита Святейшество о. Георгія Освященства. Однако, запоздавшая его въ архивы Москвы неро. Не смотрѣлъ на нашу проблему. Многія процессы происходили Уполномоченный къ батюшке монастыря насельникъ, не смотрѣлъ, что весь Митрополитъ, составляющій более пятьдесятъ Сей ревизор свидетельствовал о письме посему кр архимандриту Святительного о. Темпра Возгемлесенаго-Бестани был майтковое наравленно ревизионному некими личными письмо свидетельства о Темпе Возгемлесенаго въ Грузии Москвѣ и возбраняютъ къ намъ сего Белована насторожение о. Темпа Негріан займове. Узнал отъ св. письмо огдѣ логимс въ умахъ, конопицамъ прошлого заключительное бывали во свидетельства Ваше Высокопреосвященство Все премнение защитниковъ по конгрегации религиозной овенции, а поскимъ велѣлъ прилагать епископаю постановили "обратиться къ Вами и просить не сопротивляться намъ. Что добр свидетельство о. Темпа Негриан мова, а возбраняютъ перепискишаго второго письмо свидетельства Возгемлесенаго. Всемъ зная касаю- щиеся участь свидетельства Негриан мова и свидетельство Возгемлесенаго находящееся въ Черниговской епархии конгрегации. Вамъ не смотримъ на письма кого при рассылки кт упоминаніе свидетельства не умелый всего Монастыря, именовать со какъ заслуживаю дума, но въ росписи мне Извещенъ Ваше Высокопреосвящено. Свидетельство называли своды свидетель о. Темпе Негриантовъ, Приказываю Амфии Степановне III общестья Степанов Глазодев Матвей Ивановичу Кирьяковичу оправить новой селезни Кириллов Константин Канцелярія Голови Ради Міністрів, згідно з наказу п Голови Ради Міністрів, при цьому має за честь надісла- ти до Канцелярії на розпорядження прохання пана Отца Ме- лентія Самолевського про заставленні його на посаді. Директор Канцелярії Прилучин Діловод Довгорук В.П.И. ПОЛТАВСЬКА УХОВНА КОНСІСТОРІЯ 2 столь. ересня 26 дня 1918г. № 21557 г. Полтава. Департаменту православної церкви, загальний відділ Міністер- ства Ісповідань МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ Департамент Православ. 4. Жовтня 1918 р. Вх. заг. № 2671 Вх. Елд. № 1342 О приводу відношення, від 5 Ве- ресня 1918 р. за ч. 676/2334, Полтав- ська Духовна Консисторія має за честь повідомити, що єпархіяльне владицтво, розглянувши надіслане при вищезгадан- нім відношенні прохання парафіян села Іваніці, Прилуцького повіту, Баштово- го, Чернеця та Вітра, з скаргою на попа Марченка, ухвалило, - те прохання зали- шити без наслідків, на підставі 174 п. т.2 Св. Зак., позаяк прохання торкаєть- ся тіх виновачень, котрі вже розглянуті епархіял ним владицтвом, по котрім вже запали постанови і котрі скаржникам уже оголошені. Про це оголо- шується тепер –же вищезгаданим Баштовому, Черне- цю та Вітру. Членъ Консисторії, Св. Герасимовській Секретарь Р. Кравець. Столоначальникъ О. Матвієнко М. І. ДЕПАРТАМЕНТ по справах Православ. Церкви Відпіл Роспорядження Київська 10 дня 1918 г. № 842 м. Київ (Серія 44) 1353/373 ЧЧ До п. Секретаря Чернігівської Духовної Консисторії. До Міністерства Ісповідань надіслано прохання парафіян Покровської церкви села Тихонович Сосницького повіту Чернігівської єпархії в справі переміщення до парафії села Тихонович бувшого раніше там свящ. о. Петра Недрига*лова на місце свящ. о. Петра Рождественського, яко запідозрено в агітації проти свящ. Недрига*лова. З метою з'ясування сієї справи, Департамент по справах Православної Церкви сим прохав надіслати докладні відомості, що маються в Консисторії по сій справі. Директор Департаменту Розпорядський Начальник Відділу і ловод Мос. Олексій ВАШЕ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВО МИЛОСТИВІЙ АРХИПАСТИРЮ. При сьому мио за яесть надіслати на рос- порядження ВАМОГО ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВА прохан ня церковного старости м.Енакієво на Катерино- славщині Миколи Івановича Дадаєва від 30 верес ня с.р. в справі ревизії церковного господар- ства при булшому старості Родивоні Лазькому і священникові о.Георгії Константинові. Проханчи святих молитов ВАШИХ і благо- словіння, з глибокою пошаною та цирок предано- стю маю за честь бути ВАШОГО ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВА МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Зіна Ковальський ВАШЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО МИЛОСЕРЦІЙНИЙ АРХИПАСТИРЮ. Міністерство Ісповідань має за честь при сьому надіслати на розпорядження ВАШОГО ПРЕ- ОСВІЩЕНСТВА прохання бувшого псаломщика села Левкова, Ольгопольського повіту, Миколая Воло- шановича. Прохаючи святих молитв ВАШИХ, з великою по- шаною і преданністю маю за честь бути ВАШОГО ПРЕОСВЯЩЕНСТВА за МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Рогожинський Мов. 25 днів 18 № 974/3235 м. Київ Жовтня 8 До Пана Міністра Ісповідань надіслано було у сер- ні місяці сього року прохання від уповноважених с. Новоселок на Десні, Остерського повіту, на Чернгів- щині, в якому громада с.Новоселок скаржилася на сво го священника Василя Еланського, який наче б то вла- мав писану умову з громадою, по якій він зрікся сво їх прав на церковні луги, маючи одержувати за се платню від громади за виконання своїх пастирських обов'язків. По наказу п.Міністра Ісповідань для роз- слідування справи було командировано на місце Комі сію, якій громада с.Новоселок підтвердила свою скар гу та прохала про увільнення священика Еланського з парафії с.Новоселок. В наслідок сього Департамент по Справах Право- славної Церкви сим прохає ВАШУ ВЕЛЬМОЖНІСТЬ роспо- рядитись о повідомлення проханія, що зі згаданою скаргою на священника Еланського їм треба зверну- тись до Окружного Суду. Що ж до увільнення священи- ка Еланського з парафії, то воно є справою Черни- гівської Єпархіяльної Влади. Директор Департаменту Г. Грачовський Начальник Відділу Тобідовський Міністр Усюдирань с/Г 11%4/3818 24 листопада 1918 р. Надсилається в розпорядження за с/Г 15898 и відно- шенням від Мін. Костинця за с/Г 1737 ВАШЕ ПРЕОСВЯЩЕНСТВО, МИЛОСТИВИЙ АРХИПАСТИРО! При сьому маю за честь переслати на розпорядження ВАТОГО ПРЕОСВЯЩЕНСТВА надісла- но при відношенню I Департаменту Міністерств Костинця з 12 листопада під № 131/99 прохання Катерини Іванівни Бабасевої про брата ії-пса- ломщика с. Великого Уотя Василя Бабасева, яко- го, по присуду Консисторії, позбавлено духов- ного стану та посади. І ОГО ПРЕОСВЯЩЕНСТВУ, ПРЕОСВЯЩЕНОМУ НАМО- МДУБИСКОПУ ЧЕРНІГІВ- СЬКОМУ І НІЖИНСЬКОМУ. Прожаччи святих молитов ВАШИХ і благо- словіння, висловлюю ВАШОМУ ПРЕОСВЯЩЕНСТВУ свою циру пошану та преданість. За МІНІСТРА І СПОВІДАНЬ В. О. тов. мін. Мироєв 100 В. И. И. СЕКРЕТАРЬ ЧЕРНИГОВСКОЙ ДУХОВНОЙ КОНСИСТОРИИ № 33 ЧЕРНИГОВЪ До Департаменту по Справах Православної цер- кви Міністерства Ісповідань. М.І. ДЕПАРТАМЕНТ по спр. о х р. воскр. вт. 1908 г. 22 Листопаду 1918 4962 На відношення від 10 жовтня 1918 року за № 842, маю за обов'язок повідомити, що з 1917 р. графія Покровської церкви м. Тихонович, Сос- ницькаго повіту, вчали діло з переводі з їх на- священника Петра Недригайлова за вірність царскому Уряду, за те ще не розказує в церкви проповідей, дає тихоновичанам неподобачі пріз- вича, при проведах мебилізованих мескалів ска- завим: "їдить, щоб ні один чоловік не повернув- ся". Крім того, одночасово священник П. Недри- гайлова подав скаргу на священика, призначена- го на діаконську лосаду в м. Тихоновичах, Петра Рождественського за підсивання прихованої подава- ти на його, Недригайлова, беззідставних скарг, за недолук прихожаними по каверзах священика Рождественськаго його, священика Недригайлова, до виконання своїх священических обов'язків, за інші як мусить вибрання ключів від церкви і таке-інше. Усе це діло було надіслане до слідственої комісії Сосницькаго повіту за для вишукання правди. Крім того, була доручена Пастирському зібранню екруж- наго духовенства і Благочинническому Совіту да- ти по цьому ділу десвідчення - Як слідственна комісія, так і пастирське зібрання і благочин- нический Совіт не знайшли в діяльності свяще- нника Петра Недригайлова таких вчинків, за котрі вони були б обов'язані повинен був би бути переведеним з Тихоно- вич, незаконні ж вчинки священика Недригайлова засвідченнями не підтвердженні слідками; крім того, до- несене, що священник П. Недригайлов відсторонен з своєї посади а служсу править в Тихоновичах священник Рождественьській. Комиссією, котра розслідувала діло, священник Петер Реждест- венський заподозрін в агитації проти священника Недригайлова в персональній цілі занятти його посаду. Таке збивнувачення свід- ками з доказною ясністю хеть і не справдилоось, алеж свідкуван- ня И.Мельника дає можливість подозрівати о. Рождественьськаго в некоректном відношенні його до о. Недригайлова і слідственна комиссія і Пастирске зібрання і Благочинническій Совіт призна- ли, що залишить о. Рождественьськаго в Тихоновичах не тилко не бажано, а ще його трєба відтиль перевести. Позак церков, майне церковне, ключи, печатка були прихожанами самовільно здібрани від священника Недригайлова і передані священнику Рождествень- кому, і священник Недригайлов недопускаєся до церкви зовсім, Ду- ховна Консісторія доручила Благочинному ще де разбору діла, ви- дисрати усе те від о. Рождественьськаго і передать о. Недригайло- ву. Священник Рождественьський при цьому зробив заяву, що над ним чиниться примус, одмовлявся передатъ ключи від церкви і цер- ковну печатку, а також відмовився вчинити підпис на акті сдачи церковнаго майна. Таке повідження о. Рождественьськаго цілком показало те, що він проти весь распоряджениям Епархіяльної Влади. Крім того, священник Рождественьський за весь час силе- мцьнаго усунення священника Недригайлова з приходу на корість його ничего не давав з причтового присутку. Маючи на увазі все прописане, Епархіяльне Начальство 8/21 серпня 1918 р. зробилє таку постанову: "1/ Признавая обвинение священника Петра Недри гайлова недоказаннымъ, ходатаиство прихожанъ с. Тихоновичь абъ удалениі его изъ прихода отклонить. 2/ Предписатъ о. Благочин- нему дать церковь с.Тихоновичь священнику Петру Недригайлову в присутствии церковнаго старосты и представителей приходска- го Совѣта, а если требуетеся, то и члена милиціи, причемъ разъ- яснить прихожанамъ, что виновные в насилственномъ удалени изъ прихода священника, какъ должностного лица, безъ суда надъ нимь Епископа, по существующимъ законамъ подлежать строгой от- вѣтственности. 3/ Согласно постановленію Благочинническаго Со- в'ята, предложить священнику Петру Рождественскому къ 1-му октября сего 1918 года подыскать сесь соотвѣтствующее мѣсто въ другомъ приходѣ епархіи, съ предупрежденіемъ, что по прошествии указаннаго срока онъ будетъ перемѣщенъ административнымъ порядкомъ. 5/ Вопросъ объ удовлетвореніи священника Петра Недригайловa причтовой доходностью за время насильственнаго удаленія его изъ прихода передать на разсмотрѣніе Благочинническаго Собранія, заключеніе котораго представить въ Духовную Консисторію. 31 серпня священник Петр Рождественський, згідно його проханню, призначений священником до Троицкій церкви с. Вречи, Герасимовецькаго повіту. Посада священника при церквi м. Тихонович занята о. Петром Недригайловим. В. ч. Секретаръ Черниговскої Духовної Консисторії 18. трачени Міністеру Ісповідань Пану Потоцькому Департамент Православної церкви 2 грудня 1918 р. Вх. зар. № 5302 Вх. Від. № Міністерство Ісповідань Департамент 2 грудня 1918 р. Вх. зар. № 651 Прохання. Високоповажний пане Міністре! Нещодавно був я у вас, і ви сказали мені, що не зможете дати мені відповідь на моє прохання. Я хотів би звернутися до Вас, як найближчого органа в цій справі, шукаючи зашиття. Я не буду довго говорити тут про версії дрібниць, які стали мене перешкоди: велике спустошення перед Вами, як Міністром, щоб не звіряти від вас доброго часу, який у Вас зараз всі повинні. Дивно вид втім. Мій священик. Воєнт Руткевич не давав мені ніякої "Української" дохови по закону Собора, і досить поза це не наділив. Я почав розмовляти з собою, але дорож. Письмо в Міністерстві й усій натякали щодо видання мене до синоду, але цього не зроблено. Я не чекаю на реагування, якщо видаєте на Україні і голосною думкою, що немає сам уряду. Я не мав брав і всій час до синоду робити еліг. Втім ця ніжна відкрита фронтова товариська Кременчуцької, на дозволених Кременчуцького буття, є мовою Української, і мене була розстріляна електифікація. Туди теж по зовсім озерним болом дрівко. За зі всієї моїй заради, щоб позбавитися мене раз на завади, нан огнену Ваших Рудневих чепелебовськ бути на себе калим твоїм урів: Написав заслу до політбюро СДО в який що будім, то ф агітувал серед се лені, грабити панів, нгошти пленерін- ивого порядку, продати бейсмана, що сід- рував повсякщими, і мене оренстуємим і посадним у Липовецьку заїляхту. То це все підтверджує членкацьк маличною кращиці. Всі свяще синго одримав проти такої дійсності нановну, що він німов на тацу погань. Я писав прощання зноєвев на йблизичків і не на отримих селен, а на все село, яке приєднало, що веї одмешування мене в цій справі всіх кал- ла докти, яка зачолана над групами су перелок, і не мовлянця. Нам обидвої. Є у бого революційних виєдунках і серед силь- дошк, що дуже не рвілійно відразу на прощадних в церквах. Я кінта раз просив: «вищі Спаржірські інентинуйці зробити дудовне розслідування по зараді і стояти село біг розпоченцер і зам- белі, але зо всіх миїй мовлями і мов- чорь, а у свячом ужн пісю на газуванні, джуроч пражі помоїну, невдатноючи на кірке євангеліще мвей селяті, сидять долі- ний цо допонав свого і теж чиєвнику, ко я немову молодаю а пуркао шаджа не на гумій, а на балой ріки землі, синкі Україні.- Я звертаюсь до Вас Поле Мі- ністре. ЯК об одримано свою заставу- кида і прошу розпорядитися о вижді мені полювсього 31 січня 1927 року, і предсто- тин зробити як дуковими такі. Справедливим власноруч було зроблено розслідування Про мою і покладану дірку в бені і хто смерть на неземній землі. А місцо бити та узагалі, і гори Дарміттії. 19/8 року 29 листопаду. N. Holbocion 52 ПАНУ ГЕТЬМАНУ ВСІЄЇ УКРАЇНИ Запасного старшини Василя Лукича ПАНЧЕНКО, меш-каючаго в м. Павлограді, на Катериновщині, бі-ля сажання в своїм будинку ПРОХАННЯ. 14 серпня ц.р./ст. ст./ вмерла моя доня Ганна - дитина одного року. Бажаючи поховати її по християнському звичаю, я крізь матір свою спитав у по- па цвінтарної церкви Митра Ратковського, коли він матиме час поховати дитину. Піп сказав, що завтра, цеб-то 15 серпня як скінчиться служба Божа і звелів до того часу принести мерця. 15 лічби, після служби, коли піп був вільний, я нагадав йому, що мерць вже біля могили і попрохав його поховати дитину, на що піп мені сказав, що він зараз ховати не буде, позаяк він ще не обидав. Я йому своєю чергою сказав, що до могили всього декільки десятків кроків та зараз ще ранком обидати, позаяк була 12 годин- на і знову дуже прохав його поховати зараз, але піп не вважаючи на моє благання, відмовився ховати, а потім, очевидьки, змило сердився наді мною, сказав, що поховає у вечери. Потім піп пішов обидати, а я застався на гробовищі бі-ля могили доні чекати поки прийде піп. Таким чином, я чекав попа годин з 5. У вечери прийшов піп та побачив мене, сказав: „зараз підемо". Та, дійсно, взявши хрест і євангеліє, моргнув мні щоб я ішов. Як я з попом вийшли з церкви, по шляху до могили, піп та сказав мні: "а чи би маєте «анітарне сві- дцтво від «анітарного лікаря, від якої хворіти вмерла ваша дитина"? Я попу відповідав, що такого свідоцтва у мене нема, а маю від приватного лікаря кот- рий лічив дитину по «відчення де вказано, що дитина вмерла не від якої-небудь пошести, а від важкого поступування прорісті очних зубів, наслід чього було непорядок травлення та витрата. Крім того дитина хворіла більш як півтора місяця та, отже, заразливую хорошобою вона кілько часу не хворалаб. На мої ви- рази піп нічого не сказав, а повторив: "Вам треба мати від «анітарного лі- каря, а не від приватного по «відчення, як що ви не пред'тавите, то я і хова- ти не буду". Я не розумів, як це так піп-наш сповідник та відмовляється хо- вати дитину як до того не було ні якої рації. Крім того давніше піп ні «ло- ва, як-би це треба було, не сказав міні за санітарне свідоцтво, в той час як я вспів-би взять пріємне свідоцтво, а як вже настиг вечір-піп його вимога. Більш того, піп сказав міні, що як мою дитину заховає який інший піп та у мене не буде санітарного свідоцтва, то він, як цвінтарний піп звелить розрить могилу і викине мертвє тіло. Цей малюнок діявся на цвінтарі: піп з хрестом і євангелієм в руках стояв та перечився за мою за те, що я не маю санітарного свідоцтва. Потім, крикливим голосом прогнав мене і відмовився ховати дитину. За таку неувагу до релігії та грубіянство я подав нарікання на по- па Ратковського до Катеринославського архірея і двічі слав питання архи- рею, який наслідок мало моє нарікання, але архірей до цього часу не пові- домив мене. На підставі вище складенного прохання Я "НОВЕЛЬМОЖНОГО ПАНА ГЕТЬМАНА зробить розпорядження дати моєму наріканню на попа Ратковського належний порух та о наслідку цього оповістити мене. "√" листопаду 1918 року м. Павлоград. Запасний старшина Всеволод Глібович Валентин Пашкевич МІНІСТЕРСТВО ІСЛОВІДАНЬ Департамент 27 Листопаду 1918 р. Вх. заг. № 5070 Вх. Від. № М. І. ДЕПАРТАМЕНТ по справах Православної Церкви 2 Грудня 1918 р. Вх. заг. № 1875 Вх. відп. № 659. По повелінню ЯСНОВЕЛЬМОЖНОГО ПАНА ГЕТЬМАНА, маю за честь надіслати це прохання на Ваше розпорядження. Про зроблене Вами розпорядження по цій справі ласкаво про- хаю Вас мене повідомити для оз'яви прохачеві результату на Його прохання від О. оби САСОВЕЛЬМОЖНОГО ПАНА ГЕТЬМАНА. За Начальника Штаба Гетьмана Всієї України ГЕНЕРАЛЬНИЙ ХОРУНЖИЙ За Начальник Канцелярії по прийму прохань МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ № _ 191р. м. Київ. ДО ПАНА НАЧАЛЬНИКА ШТАБА ГЕТЬМАНА ВСІЄЇ УКРАЇНИ. На відношення, від 25 листопада с.р. під № 8018, маю за честь повідомити ВАС, що прохання за- пасного військового старшини Василя ПАНЧЕНКА, в якому він скаржиться на священика м.Павлограда, на Катеринославщині, Дмитра РАТКОВСЬКОГО, одночасно з цим надіслано мню по належності до Високопреосвя- щенного Агапита, Архиєпископа Катеринославського і Маріупольського, позаяк всі скарги на духовенство цілком належать до компетенції відповідних Епис- копів. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ № _ м. Київ. 56 ВАШЕ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВО, МИЛОСТИВИЙ АРХИПАСТИРЮ. Маю за честь переслати на залежне розпорядження ВАШОГО ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВА надіслану до мене П.Начальником Штабу ЯСНОВЕЛЬМОЖНОГО ПАНА ГЕТЬМАНА, при відношенні з 25 листопада с.р. під № 8018, скаргу запасного військового старшини Василя ПАНЧЕНКА на священика цвінтарної церкви м. Павлограда,на Катеринославщині - Димитрія Ратковського, який наче б то не схотів поховати вмершу дочку Панченка,посилаючись на відсутність свідоцтва від санітарного лікаря, і ласкаво прохаю ВАШЕ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВО зробити належне розпорядження о повідомлення Василя Панченка про наслідки його прохання відносно вищевикладеної справи. Прохаючи святих молитов ВАШИХ і благословіння, висловлюю ВАШОМУ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВУ свою щиру пошану та преданість. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ До Департаменту по Справах Православної Церкви Міністерства Ісповідань В. о. секретаря Універсальної Ординації Мономаха Департамент по справах православної церкви 20 лютого 1918 р. Вх. заг. № 1987 Вх. відл. № 690 Рапорт На вимогу від 13 грудня сього року під МЗК-мач за честь повістки відома Департаменту, що заявка Е. Карпенка зі скаргою на священика Василя Руткевича надіслана Комісаріату 16 липня с.р. під № 7038 з наказом вичинити 2 округи Ліповецького повіту протоїєрему Накові Качановському зробити розсід, а 9-го сього грудня надіслано телеграму внаочинному потвердженню про прискорення державної поліції справи. Відповіді від внаочинного до свого письма не отримано. Трудні 17" дня, 1918 року. Р. о. Секретаря Лузин До Преосвященного Димитрія, Епископа Уманського. Департамент по Справах Православної Церкви Міністерства Ісповідань при сьому має за честь надіслати на розпорядження ВАШОГО ПРЕОСВИЩЕН- СТВА прохання диякона-посоломика села Белли, Київського повіту Петра Васильовича ОСТАПЕНКА в справі непорозумінь, що виникли поміж ним та місцевим священиком. Директор Департаменту - Гадзюк Начальнику Відділу - Ободовський М. І. ДЕПАРТАМЕНТ по СПРАВАХ ПРАВОСЛАВ. ЦЕРКВИ Відділ Всеподвиги Грудня 28 дня 1918 г. № 1357 м. Київ До п. Секретаря Подільської Духовної Консисторії. Надсилаючи при сьому прохання священика м. Городка, Кам'янецького пов. в справі поз- бавлення його священного сану, Департамент по справам Православної Церкви прохає Вас, а по- верненням прохання, подати більш докладні ві- домості в сій справі. Директор Департаменту - Вархавський Начальник Відділу - Гобзаровський 100 Въ Министерство Целоводанія. Священника Николая Миверниука прошеніе. 14/27 декабря с. г. мною подано Г-ну Товарищу Министра Целоводанія, при письмѣ Превосходнаго Никодима Епископа Иршитскаго прошеніе по дѣлу о реальному церкви с. Мойнары Сквирскаго уезда Кравчукова. Покорныйше прошу приказать это дѣло, ветавить его безъ откладанія. Объ этомъ просимъ священника Николая Миверниука 1918 г. 30 декабря. ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. КАНЦЕЛЯРІЯ "98" Грудня 1918 року Ч° 845 Інститутська 40. Департамент Православної церкви М. К. ДЕПАРТАМЕНТ по справах Православної Церкви Січня 1919 р. Вх. заг. № 854 Вх. відділу № 44 МИНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ Департамент 15 Січня 1918 р. Вх. заг. № 375 Вх. Від. № малобу п. ВАСИЛЬЧУКА на адміністрацію Лаври Канцелярія Директорії надсилає до Головної Управи Культів на розпорядження. Директор Канцелярії Осипчук 19/1/1919 ро Діловод Мешкінз- Во Штабъ Директоіи Украинской Народной Республики. Прочивалено въ Кіевѣ по Государствен-Кудрявскому улица в домѣ №12, кв. 4 домовладельца Семенова Василька Майба. Прошлый около 3хъ лѣтъ въ Духовномъ Соборѣ Полевской Лавры въ качествѣ писца - послушника, я за это время, собственными средствами, приобрелъ себѣ на которую необходимыя вещи, как-то: одежду, обувь, белье книги, личные симо-вары и много другихъ предметовъ въ общую стоимость на сумму 1866 рублей. Въ 1914 году при общей мобилизации я призванъ былъ въ ряды войскъ а всѣ свои вещи закопывалъ во два сундука и, по указанию благочина Лавры, оставилъ ихъ въ томъ помѣ- щеніи, где я жилъ. Во время наступленія непріятелей, Лавра эвакуировалась въ штабъ Россіи, куда увезены были и мои вещи, или свидетельствуютъ бывшіе овладѣлія послушники. Въ данное - пе время Лавра де-эвакуировалась и на просьбу меню о высылкѣ меня штабъ ведущей, Духовный Соборъ Лавры сообщилъ мнѣ, что мои вещи не оказались м Де-звакцировавшія Лаврін письменство братів-Лаври рука і велити, аби моях ве- щей не видної. Послід отого перер звичай, сфраємченкоа Волинскаго, я просилъ Собора Лаври о висшем листъ прг средства Лавры за пропавшія мои вещи деньги, ті аж ком вз возройтимъ цер. войны болынинь, потрав- лины трудо сій собствен и в данное время бесша мирудались в її помочу, либо все до неволимости. Дорого, но духовный со- бор Лавра до сего времени ничего листъ не відвинити, какъ видно пийній походного не знаети. По видаю сего представилъ на благо- разсмотрѣніе Совття Діятельственнихъ дар- цова за упомянутый народ (Украинець) зна- моду свою, покорнійше присну демократи- ческая свое воздвигойвіз на Собор Лавра оба припасть листъ денегъ за пропавшія ве Лаври мои вещи. Думаю, что Совття Ди- ректрій Украинской Народной Республики признаєн (спризмает) мию проcобу законної тільки болше атъ со времени призванія листъ на войну, Лавра не сохранила за сінто и бого возмазралделиз /мацвилев/, которые получали другій листа и по закону-лишь сигдовано. Проситен др.Касимуръ.- 25/ХІ - 1918 року. м. Київ. Адреса в Лавру: си. Поглєв, Уоп. пуд. в Дух. Собор Позелений Лаври. ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. КАНЦЕЛЯРІЯ. "30" Грудня 1918 року Чі 849. Інститутська 40 М. К. ДЕПАРТАМЕНТ по справах Пресованих Церкви Січень 15, 1919 Вх. заг. № 847 Вх. відпилу № 61. Надсилаючи при цьому на розпорядження Приговор Латалецького Сільського Сходу про обраву директорії священником КОРНІЄВ- СЬКИМ. Канцелярія Директорії прохає пові- домити їй про наслідки розпорядження.- Директор Канцелярії О. Мелешко Надсилаючи при цьому на розпорядження Приговор Латалецького Сільського Сходу про обраву директорії священником КОРНІЄВ- СЬКИМ. Канцелярія Директорії прохає пові- домити їй про наслідки розпорядження.- Директор Канцелярії О. Мелешко МІНІСТЕРСТВО ІСПОВІДАНЬ Департамент "15" Січня 1919 р. Вх. заг. № 242 Вх. Вид. № До Головної Управи Культів.- М. І. ДЕПАРТАМЕНТ СПРАВАХ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ Відділ Розпоряджень Січня 23 дня 1919 р. № 59 м. Київ 84/61 64 До Нана Врацлавського Повітового Комісара. Канцелярією Директорії Української Народньої Республіки при відношенні з 30 гру грудня 1918 р. під № 879 було надіслано до Міністерства Культів приговор громади села Латенець, Лучанської волості, Брацлавського повіту, від 15 грудня 1918 р. з обвинувачен- ням місцевого священика Сергія КОРНІЄВСЬКО- ГО - в образі Директорії. Пересилаючи при сьому зазначений приго- вор, Департамент по Справах Православної Цер- кви Міністерства Культів сим пропонує Вам перевірити на місці, оскільки зазначені в приговорі факти відповідають дійсності і з погерненням листування про наслідки оправи сповістити Міністерство Культів для належ- Слід ного повідомлення Канцелярії Директорії Директор Департаменту Воскресеньки Начальник Відділу Повзуновський До Духовного Собору Почаївської Лаври. З Канцелярії Директорії Української Народньої Республіки при відношенні з 28-го грудня 1918 р. під № 845 надіслано до Міні- стерства Культів скаргу бувшого писаря Ду- ховного Собору Почаївської Лаври Пилипа Се- меновича Васильчука на те, що Духовний Собо- р Лаври не повертає Йому-Васильчуку власних Його речей на суму 1866 карб., які він зали- шив у Лаврі, коли його було покликано р. 1914 на військову службу. Департамент по Справах Православної Це- кви сим пропонує Духовному Собору Лаври дат всі потрібні відомості, що стасуються до сіе справи. Директор Департаменту Начальник Відділу Високопановному Гану Історії даний приховано село від- дай поле, Квітнірсько- го приходу Маршансь- кою повіту по Київщині прохання Звертались з вашкою подією до вас Високопановний Гану Мінистр. Вже 8 місяців, як ми прохали нашу духовну владу о виділенні нашої церкви в самостійний приход від Квітнірського приходу. Ми бажаємо мати свою пастиря, котрий патримував би в на- шеї оселі релігійності, та охороняв за православ- ну віру от нухоподручною її шпильдисьми. Но духовна влада досі не звертає уваги на наше прохання і ми дуже прохалимо ІЗАС помогти нам в цій справі. Прихочане: Миродій Романович Циморій Худобенко Потапов Архангелій Зубков Мартин Савой Тимофей Кваша Радоми Гайдо Миколенко. К. Варовой Петро Єжко Виллоренка тов.141 мазурки Степан Виробой Андрея молода VII. Тебзьб її сутрівоя М. Усубиймов И. Ступновой М. Завринах Микито Хорж Лариса Полянська. Дійсность упов підтверджую своїм подп. сом Сесрівський Толіва М. Гиндинка ф. Отдальний лого Дертина 24 січня 1949 року. ВЪ МИНИСТЕРСТВО ИСПОВѢДАНІЙ Украинской Народной Республики ДЕПАРТАМЕНТ по дѣламъ о Церквяхъ и Церковныхъ Учрежденіяхъ 30 січня 1919 р. Вх. зар. № 652 Вх. Відп. № Въ силу I-З ст. Уст.Гр.Суд. всякий споръ о правѣ гражданскомъ подлежитъ разрѣшенію судебныхъ установленій, а правительственные мѣста или лица не въ правѣ разрѣшать спорныхъ обстоятельствъ, подлежащихъ судебному разсмотрѣнію. Между тѣмъ, какъ видно изъ представленной при семи переписки, Революціонный Совѣтъ Украинской Народной Республики 16 Января 1919 г. за № 440 предписываетъ Духовному Собору Лавры немедленно, по телеграфу, выслать въ Кіевъ Филиппу Васильчуку 1888 рублей вспомоществованія по совершению неосновательной и ничьимъ недоказанной претензіи послѣдняго. По 2101 и 2102 ст. Законовъ Гражданскихъ /т.Х Св.: конобы/ ни монастырские, ни Настоятели ихъ, ни самыя монастыри не могутъ ни принимать отъ кого-либо на сохраненіе вещей, ни отвѣчать за ихъ сохранность. Зная этотъ законъ и Почаевская Лавра никогда и никоимъ образомъ Ф. Васильчука на храненіе не принимала. Посему, по мнѣнію Духовнаго Собора Лавры, претензія Васильчука къ Лаврѣ за пропажу каких-то его вещей является совершенно неосновательною, а предписаніе Революціоннаго Совѣта - незаконнымъ. Въ виду изложеннаго, Духовный Соборъ Почаевской Успенской Лавры, представляя всю переписку Министерству Исповѣданій Украинской Народной Республики, по читительнейше просить увѣдомить Соборъ: а/ является-ли Революціонный Совѣтъ Украинской Народной Республики органомъ Правительственной вла- сти на Украинѣ; б/ присвоена-ли названному Совѣту власть разрѣшать гражданскіе споры, подлежащіе компетенціи суда и в/ подлежитъ-ли испол ненію Духовнымъ Соборомъ Лавры предписаніе Революціоннаго Совѣта отъ 16 Января 1919 года за № 440. Намѣстникъ Лавры, Архимандритъ Пелесей Члены Собора Дерновицкій Иларіонъ Филипповъ Ризницкій Герасимъ Мартиновичъ Глашатыйнскій Герасимъ Антоній Дѣлопроизводитель /подпись/ Ого Високопреосвященству, Високо-преосвященнейшему Евлогію, Архієпископу Волинському и Житомирскому, Свято-Архієпі- скопу Православної Церкви України. Прибуттям 27 січня 1908 року 100-річчя з дня народження Святого Матвія, А. Виноградова Духовного Собора Полтавської губернії - Успенської Лаври 2 ОКТ 1918 Вх. № 399 Прощенія Предбивався оконо 5-ти лютого в Кам'янці-Подільському по собору Лавра в келлії писаря-послушника, і в течінні цього часу, своїми здійсненнями приобрітав себе розповсюдження коштів неодмінних бенкетів, яких при першому святкуванні мило дити займанося і заперти в двох сундуках і оставлені в келлії, а до 3 липня - їх не було признати на воєнну службу. При евакуації Лаврського монастиря мої венки були теж вивезені в Харков, а потім у Святогород, т. к. Лаврський Божий послушник лавра Глазовецький, як і всі монастирські брати, збиралися на волю в Київ і при вступі солдатів поворотили їх, тоді мої венки мали не бути вивезені на подводах і ограблення були се Лаврським монастирем на конфіскат. На проходженні собору о високих липах моїх венків і дошементов, оставленних менною в Лаврі, кам'яниць Дуковинаго Собора письменній священникъ отъ 23-го Декабря 1916 года за № 67 сообща симъ, что веци и документы заведены Лаврой въ архивѣ Россіи и возвращения будутъ по окончаніи войнъ. Въ данное время въ документахъ свен луг Лавра получитъ, а о вещах-же, несмотря на необходимость моихъ просьбъ, отвѣта дожидаться мены или иныхъ сдѣлій симъ призывомъ. Добраво ста рало времени... Представляю три снимка на Архипастырь Великаго Высокопреосвященства Благороднаго Трифона, маньку и веци, составленныхъ симъ по смиренію призыву по ликвидации, смиренно прошу Святительскаго распоряженія объ удовлетвореніи Фуковиннаго Собора Лавра имѣетъ просьба - высланы снимки моихъ веци или же оба уплатить или дѣйствия, сочтено суммъ указанныхъ въ овіемъ. Великаго Высокопреосвященства, Епископъ Виленскаго Архиепископа и Святая Митрополитъ Послушный Филипп Креминь 8 Октября 1918 г. п. Киевъ, Труновъ-Кудрявская 1/2, кв.4. Филипу Васильчуку О Ваших вещах в Духовном Соборѣ Лавры никакихъ свѣдѣній не имѣется. По этому дѣлу Вамъ слѣдуетъ обратиться къ тому лицу коему Вы поручили свои вещи. На Ваши два письма съ запросами по сему дѣлу Духовный Соборъ Лавры писалъ Вамъ въ Кіевъ съ возвращеніемъ тѣхъ писемъ 21 Сентября сего года за № 739: спрошенные лица изъ братіи Лавры возвращавшіе обратно въ Лавру изъ разныхъ мѣстъ эвакуированныя вещи заявили, что сундуковъ съ надписями указываемыми Вами въ письмѣ „осторожно" и "это верх" между Лаврскими вещами небыло. 26 Октября 1918 года. Членъ Духовнаго Собора, Геронимъ Каменз Дѣлопроизводитель, Гер. Шевченко До Духовного собору Почаєвської лаври. ДУХОВНОГО СОБОРУ Почаєвської Св.-Успенської Лаври 23.ЯНВ.1919 (10-й) Еход. № 10 Революційний Совіт Української Народньої Республіки розгля- дів цю жалобу і прохання громадянина Пилипа Васильчука - признав іі законною, і приймає во внимання безумовну Його бідність, що подсвідчує Столичний Отаман, прохає Собор Почаєвської лаври негай- но, по телеграфі, вислати йому из майну лаври 1688 карбованців допомоги на справу собі шмаття.- Член - діловод Н 16 Січня 1919 року м. Київ. Опись Всехъ остывшія въ Покровской Лаврѣ въ 194 г. при призывѣ мене на военную службу. | № по порядку | Наименование вещей | Количество или линт. | Стоимость вещей. руб. к. | |---|---|---|---| | 1 | Сундукъ I: | | | | 2 | Пѣный личный вѣсъ | 10 паръ | 100 - | | 3 | Доска морская | 1 | 250 - | | 4 | Подрежникъ ——- | 2 | 400 - | | 5 | Струнки первой матеріи/Костюмъ. | 6 паръ. | 440 - | | 6 | Маза сапогъ | 1 п. | 30 - | | 7 | Катные новое одѣяло | 1 лин. | 30 - | | 8 | Перевязь подушка ——- | 1 | 30 - | | 9 | Умралъ шнуръ ———- | 8 пій. |-8 - | | 10 | Душить 25 | | | | 11 | Пѣный личный самоваръ | 1 ——- | 50 р. ——- | | 12 | Оттитый коверъ | 1 ——- | 80 - | | 13 | Карманная пріема пачка | 1 ——- | 30 - | | 14 | Настольная скатёрка ———- | 1 ——- | 20 - | | 15 | Графинъ съ венцеломъ Белорусс. майярдера | 2 ——- | 100 - | | 16 | Спидов. Паспортъ слѣдованіе Евгений, Уржумскій уѣздъ Абсолютн. кн. "Умный дѣдъ" и мити шеперъ кинт на | 3 ——- | 90 - | | 17 | Бидей въ индейскомъ бороды. | 1 ——- | 40 - | | 18 | Мешки бол. Майцы | 2 ——- | 20 - | Личное на сумму 1688 р. Филипп Васильев 6 Во Всекопреосвященству, Высокопреосвященнейшему Евлогию, Архиепископу Волынскому и Житомирскому, священно-Архимандриту Почаево-Успенской Лавры. 13/26 ноября 1918. Учтено мнимъ; имѣя неплохо провадженіе письмо по монастырю А. Евсей. Духовное Собора Почаевской Св.-Успенской Лавры 27 ноября 1918 К. АНКЕРЪ Входъ № 1122 Противоположному въ Києвѣ по Бибіварь-Кудрявськой ул. в домѣ № 12, кв. 4 Фришта Семенова Василія дура Прощение Представляю на вторичное благораз- смотрѣніе прошеніе свое съ надписью на мнемъ Духовного Собора Почаевской Лавры, им- ренныйше доначаливаю Вашему Высокопреосвящен- ству, что Духовный Соборъ Лавры не вправѣ отказать мнѣ во возмущении судьбы за противнія въ Лаврѣ при Ованаціи моей вещи, либо я не оставлю их добровольно на уш- ч, а оставлю въ Лаврѣ-въ Києві, въ которо- мъ и при томъ, по совѣту Благочиннаго Лавры, Геронима Арсения-Забия при нащую воздвижь и оставлю тѣда его мнѣ надзоромъ. Следовательно, Благочинный Лавры свидетельствуетъ въши официальными Каноническими лицами, коію- риму мѣд Дополненіе было вършить, да и нельзя было не вѣрить либо въ призакахъ, что въ Лаврѣ и има мнѣ недопущена была пропаскія, по выходилію, міро вских-всё было и едь, а я по модификаціи призвалъ быть на соборъ въ одной тюлью рубахи — все оставшись на смерть-и Лавръ, и оттого пришли в биологіей, и манекенер все пройдено и Лавреніе нагоняется снимаясь со свѣд. всюду отвѣтственность сть за это ..... Тор-же правда! Торъ совпеть! а Торъ Богъ!? Неудивимъ и въ танкингъ ныдѣ не существуетъ этого...... Надо принять во вниманіе то и Я былъ пленъ Лавронало семейства; я такоме работалъ и трудился како и все на пользу Общему, а теперь отца-пленя тього Лавронало семейства отказываются собрать и возвратить мнѣ коты помови ную сточность пробавшихся въ Лавръ снимки вещей. Видъ это пчелода не соства- визеть, а былъ мене освободившагося пе- перь они военный слуга и нуждаются всеша въ одежды и бѣлья, всесьма много Грицеслобы толпа при такомъ дорогостоящем. Вс виду сего измоченію вторично смиренный пылинъ обращалось къ Вашему Военно-судо- священству, как Многопрѣдно Лаври предло- вить сбору Лавра детально разобрать мнѣ просву и мое положение и вооружиться сим. Коты помови ную сточность и обявленіе въ Лавръ очень вещей? Въ тройственномъ судар я вынужденъ буду принести жалобу въ судь, к- торый безпрестрастно разобрать это дѣло, а что войнуая неотраведливость. Вашего Наскійрествующества, Милостивый Врикастуръ и Отче, минали! лошущий Грицтъ Ксениур Послушнику Филиппу Вишневскому. Такъ какъ Филиппъ Васильчукъ въ Лаврѣ жилъ совмѣстно съ Вами, то не можете ли Вы дать Духовному Собору Лавры какихъ либо свѣдѣній о его вещахъ. Членъ Собора, Герасимовъ Германъ 14 Декабря 1918 г. Дѣлопроизводитель, Герасимовъ Михаилъ. Имѣю честь доложить Духовному Собору Лавры, что Филиппъ Васильчукъ при уходѣ изъ Лавры на военную службу въ 1914 году вещей своихъ никакихъ не поручалъ, а остались въ погашеніи чиновничьимъ двумя мѣстами: сундукомъ и ящикомъ. Васильчукъ состоялъ на службѣ въ Кисловодскѣ, приписывался къ Лаврѣ, накопилъ вещи за два года, а остальные пять осталось. Какъ же вследствіе 1915 года Лавра заняли Австрийцы, его вещи остались въ погашеніи. А когда насъ забирали изъ Лавры, батюшки, я оттуда взялъ все изъ погашенія въ жилище Покровскую церковь. Больше об' этихъ вещахъ я ничего не знаю Дослушник Филиппову Вишневскому. Справка: Весной 1915 г. въ приходѣмъ въ Лавру и бывшій собственникомъ письменныхъ бумагъ, Гикорьякъ и монастырская подушка, которая была сей онимъ оттуда переправлена. Были въ липѣ не видитъ - 14 февр. 1919 г. Фріасов Филиппу Васильчуку. Духовный Собор Почаевской Лавры препровождает Вамъ переписку о Вашихъ вещахъ съ резолюціемъ Его Высокопреосвященства сть 13/26 Ноября сего года и отзывомъ Филиппа Вишневскаго. Членъ Собора, Герасимовъ Моргуніт. № 1048 15/28 Декабря 1918 г. Дѣлопроизводитель, Герасимовъ Моргуніт Въ Революціонный Комитетъ Украинской Народной Республики. Представляя при сей свидетельство о имѣніи. Видными покорными просьбами, дозвольте Собору Почаевской Лавры обрѣтать вещи въ имѣніе 1608 руб. и въ верховной церкви быть слугой края нудныхъ и обезпеченія бывшихъ и нынѣшнихъ средствъ за что мы справедливымъ, дѣйствительнымъ, требованіемъ имѣемъ варано. 14 января 1919 г. в Києві Г.Моргуніт М.В.С. Німеччини Столичний Округ 15 Січня 1919 року. № 561. м. Київ. ПОСВІДЧЕННЯ. Видане це мешкаючому у м. Києві, по В. Кудрявській вул., буд. ч. 12, громадянину Пилипу Семеновичу Васильчуку, згідно його прохання, за для представління до Почаївської лаври, щоб вихлопотати допомогу, в тім, що, як видно з маються відомостей, він, Васильчук, ніякого майна не має, живе бідно, служить на залізниці; від військової служби звільнен, як нездатний, об чим має посвідчення Командира запасного понтонного батальйону від 30 Грудня 1915 року п/д ч. 10817. За Отамена, Юмічник Управитель канцелярії Воринчук В. Л. К. ДУХОВНЫЙ СОБОРЪ ПОЧАЕВО-КСПЕНСКОЙ ЛАВРЫ. Января 30 дня 1919 г. м. Почаевъ, Волынской губ. Кременецкаго уѣзда. Въ Департаментъ по Справахъ Православной Церкви. Вслѣдствіе отношенія Департамента отъ 23 сего Січня за № 67 о дачѣ свѣдѣній по дѣлу о вѣщахъ Филиппа Васильчука, Духовный Соборъ Почаевской Лавры симь имѣетъ честь увѣдомить, что въ Духовномъ Соборѣ никакихъ свѣдѣній объ этихъ вещахъ не имѣется и не- было, о чемъ Духовный Соборъ Васильчуку пи- салъ два раза. Послѣдній разъ вся переписка по этому дѣлу отослана въ Министерство Исповѣданій при отношеніи Духовнаго Собо- ра отъ 23 сего Января за № 18, копія кото- раго пи семь прилагается. Вр. и д. Намѣстника Лавры, Геронимъ Мортирій Дѣлопроизводитель, Іеромонахъ Шкелевъ Мысли в виду, что / приготовление сырья, на личных основаниях законов, медведев раз- считывался с дедом и отцом своим въ граде преподобного Феодосия святителя, а по огненку неосвященный либо нечистый монастырь помята монахов фрякии между Васильев род князей Павелъ Мих. гордивецъ, сынъ отъ патриарха предыдущего иеромонахъ Фрементуръ вставал всю на управление иеромонаху Ирению, какъ два суда Уравнения въ храме, Мих. Мавра за отческий неосвященного письмо монастыря омилити сильную, но если бы 687 Вел. Градъ, кто могущий хранить всему Феодосию иеромонахъ Ирения сенъ по Давиду — Михаила въ батюшке молодовани Святыхъ, Радо было неjakому бескелому Въ Министерство Исповѣданія. православный отдѣл. С Мендеровки, Бердичевскаго уѣзда, Священника Іоанна Любецкаго. Прощеніе. 25 ноября 1918 г. мнѣ было дано прощеніе старшій дьяконъ Нагамелевъ, въ которомъ в обсужденіи выновности имело представленія римка по службѣ священникъ Кривиновъ. Кромѣ того, Свящ. Н. Кривиновъ, перемѣщенный въ сословный приходъ съ Мендеровской подстрекаеть молитвы христиан противъ меня, объясняя что по- спиротки должны римнить поватціе за что я незаконно получивъ ваетъ уро- жая 1918 г. съ полей, каковую крепость дне, по его подстрекательству, собираются отнять у меня; а главнѣй пубкріети лику что отъ останется служить въ у римкѣ если выломятъ мельницу прихода и запрутъ церковь чтобы недопустить меня совершать служение и требы. Результатам по моему прошению отъ Енгрійцівнало Нагайства кити рикано, а между тим священ. И. Кривиновий ворбуждаемъ прихожанъ такъ но, они собираются на входы, дѣлаютъ посша- мавленія гудалины мене зи приходы, употреблять радо мною касній. Волдствій его положеній моє въ при- ходь въ высшей степени опасно дѣланы и Мравовнавія. Поэтому обращаются въ Министерство Неповзданій съ покорнейшего просяю оградить меня отъ касній и единать завидное настроение относитиц по священ. Николая Кривинавика, о нему прочую увѣдомить мене подряду М. Вакмівка, священникъ Іоаннъ Мобецкій. 1919 года. 24 Січня. Планові Міністерств Курійнів. 17 Уповноваженого ще Баранівка Новоград-Волинського повіту, Во линської губернії Микити Івановича Михайла. Парохам 14 Січня цього року, я тодав прохання до Міністерства Курійнів о призначенії священ ика до нашої парафії п. о. Сергія Корнилова, яке прохання було відправлено Міністерством до Керувального Волинською Єпархією для Доводження парафіян при відношенні від 14 Січня 1919 р. №/72. 21 Січня, я як уповнова женний від парафіяни, звернувся до Керувального Волинською Єпархією, чи буде задовольнене призначення парафіян, то він відповів що ні. а доти ніякого позначання до цих Баранівки Доки міжде священика Собуронкії засунення Орловича Єфрем, а день того щод Собуронкого ссургуту з Баранівської парафії не мають що як буде Баранівська парафія без священника коли дувати священика Собуронкій заарештований військового виадову, що він відповів: „Що Ви знаєте, то робити так і буде; тільки що я сказав: Як видно, то Ви бачите. Первостваженейшого відповідається піротьки вороже до демократичного сладу", а він інші нараз відповів: „що в мене в євангелії зіде ніякої мити о демократії, а тільки знайш яко народа демократій в Істополірі" і тільки що, всьому синні в каторжних формах відказав. Як видно, керуючий Воєнного Спармією стеком Саддя ні тільки не міг підт надзатріть паразитами єв Баранівки, але місце виконувати розпорядження Українського Правительства, бо як я питав всі газети що зроблено розпоряджене по телеграфу всім етюконам под. воши зробили розпоряджене, ні поготовати в церквах Актопії, Високій і Понинця, але в нас почтувати до цієї форми і зробили розпоряджене протитай 6 синні скрізь по церквам дешевий фарон і що закону в нас на Велики. До цієї погли місто кизнає і повсюду видно що описка Саддя конче розпоряджене Правительства) ипокризе а по чому, я прошано папа Міністра Куріотів, зробити розпоряджене, але назнаттє т. о. Корзинського на нашу паразію Зерносередне - що-то з м. Києва. При прошанні прикладацій: Котіц від конечня Міністерства і втиска из протоколу Гла разівського селянського сладу. 23/11 Сини 1919р. Уповноважений Антон Мишанов Виписка изъ протокола собранія Варановскаго Сельскаго схода составленнаго 8 Слня 1919 року,Сельскимъ Головой Н.Крадчукомъ.- З/Объ удаленіи священника С.СОВУЦКАГО,собраніе единогласно ПОСТАНОВИЛО: мѣстнаго священника С.СОВУЦКАГО какъ вреднаго дѣятеля противъ ДЕРІКТОРІИ УКРАИНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ, удалить и выслать изъ прихода и просить Духовную Консисторію объ удовлетвореніи этого постановленія и о присылкѣ на приходъ священникомъ О.Сергѣя КОРНИЦКАГО пострадавшаго отъ Гетманскаго правительства и назначенаго въ наказаніе на псаломщиковое мѣсто въ м.РОМАНОВЪ.Объ исполненіи этого постановленія просить и мѣстнаго Уѣзднаго Комиссара,а для ходатайства по сему поводу единогласно избраны уполномоченными Никита Осповъ Михалюкъ, С.Ер.Сусь и Тимофей И.Дидковскій; до исполненія этого постановленія провѣрку и охрану церковнаго имущества собраніе единогласно поручило слѣдующимъ лицамъ: Петру С.Пономарчуку,Семену Е.Сусу и Никитѣ А.Слободянку.- СЪ ПОДЛИННЫМЪ ВЗРНО: Предсѣдатель Варановской Волостной Земской Управы Я.Бацюкъ Секретарь Міністр Культуїв Української Народної Рес- публіки. Січня 19 дня 1919 року №1/172 в м. Київ. До Регулярного Вацького Офіцерів. До Міністра Сліва Культуїв надійшло прохання від урядових васеленого парадії м. Баранівки, Новгород- сенького повіту, Микити Васильовича Миш- лока зверненняться до призначення священика кош до гаданої парадії - т. о. Сергія Корнищенко Матвій на увазі, що несільування тимчасових про- мали парадії було за невідповідальними вино- ками суконного життєвого, з Документа до Міністра Культуїв, елем маю за Асепів призначення Ващ- Серговищенепетво, три відертимості кашин- них перешкод, спричинитись до задоволення проханню парадіян м. Барановийн. Додаток. У Проханні уповноваженого відмітка м. Ва- ршави і Гвипаю, прийнятому проходи 20-го села. За Міністра Культуїв в. о. Мін. Рігнієв ки пиняття Дійсно: Семенов В.Кр., М. Борис, 46 фонду № 1072 оп. № 1 пронумеровано 79С сшідсем +403в = 119 (квань) з них літерні №№ пропущені №№ "10" "08" 1988 р. Кабинет сканування 5.10.09 Євд. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Дата 23.03.95 Підпис Кабинет Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Дата 27.03.95 Підпис Кабинет + Перевірено 25.12.95 Підпис 10.01.96 д 21.03.97 Гнімо 13.04.97 Ділівсь Перевірено 27.10.97 Рішень Кабинет 3.11.94 Підпис Тим Центральний державний архів вищих органів влади та управління України Дата 02.11.00 Підпис Кабинет Перевірено 10.11.2000 Підпис Тим 90/3 1368-02 ЗбРФ Підрог. 9/04. 15.04.09 С Кабинет