Копії протоколів засідань РНМ УНР, 14.02.1920-24.06.1920, 26 арк.

Рада Народніх Міністрів Української Народної Республіки Державна Канцелярія Секретаріат Ради Народних Міністрів Копії протоколів Засідань Кабінету Народних Міністрів Порано: 14 лютого 1920 Закінчено: 24 червня 1920 ПРОТОКОЛ засідання Кабінету Народніх Міністрів 14 лютого 1920 року.- Присутні: Голова Ради Народних Міністрів М.І.МАЗЕПА,Міністр Юсти- ції А.ЛІВИЦЬКИЙ,Міністр Культів І.ОГІЕНКО,Міністр Нар. Господарства М.ШАДЛУН,Міністр Праці О.БЕЗПАЛКО.- Секретарював О.Безпалко. I. В справі законопроекту про "Тимчасовий закон про форму державно- го устрою та про порядок законодавства": На доклад в.о.Державного Секретаря О.Безпалка постановлено ухва- лити проект,який долучається до сього протоколу в редакції докладчи- ка. 2. В справі повновластей представників Уряду за границею:На доклад Голови Ради Народних Міністрів про залишення повновластей представни- кам Уряду У.Н.Р. за границею постановлено: на час перебування п.Голо- ви Директорії У.Н.Р. за границею представникам Уряду,/Колегії/за гра- ницею в складі: Міністра Юстиції і Керуючого Міністерством Закордон. Справ А:ЛІВИЦЬКОГО,Міністра Військових Справ САЛЬСЬКОГО і Товариша Міністра Внутрішн.Справ ХРИСТОКА,надається право: а/вирішувати всі біжучі справи,які дотикають Українське громадянство і військових,які знаходяться на території занятий Поляками,та зв'я- зані з сим фінансові видатки; б/ вирішувати справи українських полонених,в чужих державах та зва- зані з сим фінансові видатки; в/переводити тимчасові умови з усіма державами залишаючи остаточне затвердження за цілим Кабінетом Народних Міністрів під керуванням Голови Народних Міністрів; г/давати директиви Місіям оскільки за відсутністю звязку не будуть передавані таки же Центральним Урядом; д/ з оголошенням "Тимчасового закону про форму державного устрою" гаснуть уповноваження данні Членам Директорії У.Н.Р. п.Макаренкові і Швець і в звязку з сим повідомляє їх пр се п. Голова Директорії У.Н. Респ..- 3. В справі повновластей для Міністра Б.Мартоса: На доклад Міністра Народнього Господарства п.М.Шадлуна про вислід наради з Міністром п.Мартосом із фінансовим агентом Супруном,на якій сконстатовано необ- хідність додаткових повновластей для Міністра Фінансів Б.Мартоса, постановлено видати Міністру Фінансів В.Мартосу слідуюче уповнова- женння: "Рада Міністрів Української Народньої Республіки уповноважує отсім Міністра Фінансів, п. Бориса МАРТОСА, роспоряджуватися всіма сумами, які належать У.Н.Р., а находяться в Німецьких Банках, чи то в грошових знаках, чи то в цінних паперах. На підставі сього Рада Міністрів У.Н.Р. надає Міністрові Фінансів п. Борису МАРТОСУ право видавати згідно його погляду роспорядження банкам, в яких находяться суми У.Н.Р. на виплату сум за рахунок Українського Уряду, одержувати суми, переводити їх, та взагалі провадити всі операції, котрі той-же Міністр Фінансів знайде необхідними. Уповноваження це видано для пред'явлення Дирекціям "Reichsbank"-у, "Deutsche Bank" і "Disconto-Gesellschaft". Уповноваження це стверджується нашими підписами та приложенням державної печатки". 4. В справі протесту з приводу арештування Міністрів польськими властями: На доклад Голови Ради Народних Міністрів про ухвалення протесту з приводу арештування Міністрів польськими властями постановлено: доручити Голові Надзвичайної Місії в Варшаві і Керуючому Міністерством Закордонних Справ А. ЛІВИЦЬКОМУ від імені Кабінету Народних Міністрів скласти і подати відповідний протест польському урядові і повідомити про всі події, які сталися в звязку з призводом комісара Мінкевича до Камянця п. Голову Директорії Української Народньої Республіки. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ І.Мазепа в.р. МІНІСТР ЮСТИЦІЇ МІНІСТР НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА М.Шадлун в.р. МІНІСТР КУЛЬТІВ В.О. Державного Секретаря Міністр Праці О. Безпалко в.р. З оригіналом згідно: Керуючий Сиродавицький В. Марковський ПРОТОКОЛ засідання Кабінету Народніх Міністрів 14 лютого 1920 року. Присутні: Голова Ради Народних Міністрів І.І.ЧАЗЕПА, Міністр Ости- ці А. ЛИВИЦЬКИЙ, Міністр Культів І. ОРЛЕНКО, Міністр Нар. Господарства м.МАДУНІ, Міністр Прави О. ВОЗНАЛЬНО. Секретаровав О. Бозплюко. 1. В справі законопроекту про "Тимчасовий закон про оренду державного устрою та про порядок за оновдатства": На доклад р.о. Державного Секретаря О. Бозплюка постановлено ухва- лити проект, який долучається до сього протоколу в роданції додкладчи- ка. 2. В справі повновластей представників Уряду за границею: На доклад Голови Ради народніх Міністрів про залишення повновластей представни- кам Уряду у п.р. за границею постановлено: на час перебування п.Голс ви дійс тодії у п.р. за границею представникам Уряду, /Колегії/за гр- ницею в складі: Міністра Остиці і Керуючого Міністерством Закордон. Справ А. ЛИВИЦЬКОГО, Міністра Військових Справ САЛІСЬКОГО і Говариша Міністра Внутрішніх Справ КРИСТІНА, надається повно: а/ вирішувати всі біжучі справи, які дотикають Українське громадянств і військових, які знаходяться на території заняття Польща и, та зв'я- зани з сим фінансові видатки; б/ вирішувати справи українських полонених в чужих державах та зв- зани з сим фінансові видатки; в/ перейодити тимчасові умови з усіма державами залишаючи остаточне затвердження за пілим Кабінетом Нар. Міністрів під керуванням Голови Народних Міністрів; г/ давати директиви Місцям оскільки за відсутність звязку не будуть передавані такі же центральним Урядом; д/ з оголошенням "Тимчасового закону про оренду державного устрою" р. слугть уповноваження дан і Членам Директорії п.р. п. Макаренко ви Івєць і звязку з сим повідомляє їх про це п. Голова Директорії У. Росп.. 3. В справі повновластей для Міністра З.Мартоса: На доклад Міністр Народнього Господарства п.м. Шалуна про вислід надання з Міністерством п.Мартосом із фінансових агентом Супруном, на які сконстатовано нес- кінність додаткових повновластей для Міністра Фінансів З.Мартоса, постановлено видати Міністру Фінансів Б.Мартосу слідуюче уповнова- лення: "Рада Міністрів Української Народньої Республіки уповноважує оточи Міністра Фінансів, п. Волиса МАРТОСА, розпоряджуватися всіма сумами, які належать У.Н.Р., неходяться в Німецьких Банках, чи то в грошових знаках, чи то в цінних паперах. На підставі сього Рада Міністрів У.Н.Р. надає Міністерстві фінансів п. Волису МАРТОСУ право видавати згідно його порядку розпорядження банкам, в яких находяться суми У.Н.Р., на диплату сум за рахунок Українського Уряду, одержувати суми, переводити їх, та звагали провадити всі операції, котрі то-же Міністр Фінансів знає необхідними. Уповноваження це видано для пред'явлення дирекціям "Reichsbank" y "Deutsche Bank" i Disconto-Gesellschaft". Уповноваження це стверджується ними підписами та приложеним державної печатки". 4. В справі протесту з приводу арештування Міністрів польськими властями: На довідку Голови Ради Народних Міністрів про ухвалення протесту з правдою арештовання Міністрів польськими властями постановлено: доручити Голови Надзвичайної Місії в Варшаві і Карусовому Міністерством Закордонних Справ А. ЛИЩЕНКОМУ від імені Кабінету Народних Міністрів скласти і подати відповідний протест польському урядові і повідомити про всі події, які сталися в звязку з приїздом комісара Мінкевича до Камянця п. Голову Директорії Української Народньої Республіки. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ І. Маєна в.р. МІНІСТР ЗОЛЯНЦІ МІНІСТР НА ОБ'ЄДНАНОГО РОСЛА, АФРОТА В. Шадлун в.р. МІНІСТР КАЛЬТЕВ В.О. Державного Секретаря Міністр Правди О. Безпалко в.р. Справа згідно: Керуючий Свободним Директором К. Шифманов П Р О Т О К О Л до журналу засідання Ради Народних Міністрів І-го квітня 1921 року Ч.40 В ЗАСІДАННЯ ПРИБУЛИ: Голова Ради Народних Міністрів Прокопович, Заступник Голови Ради Народних Міністрів Ливицький, Заступник Голови Ради Народних Міністрів Нікоський, Міністри: Віліньський, Ковалевський, Пилипчук, Тимошенко, Липа, Красний, Керуючі Міністерствами: Ісповідань Огієнко, Фінансів Лебідь-Юрчик, Освіти Холодний, державний Контрольор Кабачків, Державний Секретар Багриновський, Керуючий Справами Директорії Миронович. Секретарював В.о.Секретаря Р.Н.М. Жмакин . Засідання відкривається Головою Ради Народних Міністрів о 7 І/2 годині вечора. Крім пактів зазначених на повістці денній на розгляд Ради Міністрів, по пропозиції Голови Ради Народних Міністрів вносяться по зачергово: 1/ доклад Міністра Закордонних Справ в справі складення умов з демократичною Донською групою і 2/ справа про урегулювання видач в фонду особливого призначення, що мається в розпорядженні Міністра Шляхів. Після зачитання і затвердження журналу попереднього засідання Ради Народних Міністрів слухається доклад Міністра Закордонних Справ в справі складення умов з представниками Донської демократичної групи і зачитується докладчиком проект тексту цієї умови. Міністр Ісповідань Огієнко висловлюється, аби в цьому проєкті тексту було додано, що богослуження будуть провадитися не тільки на українській мові, а також і на підставі українських звичаїв. Рада Народних Міністрів по зазначеному докладу постановляє: - заходи Міністра Закордонних Справ по зміцненню дружніх відносин з представниками Донської Демократичної групи ухвалити і санкціонувати ті засади цих відносин, що накреслені в проєкті умови. Після цього Головою Ради Народних Міністрів робиться внесення в справі урегулювання видач в фонду особливого призначення, що мається в розпорядженні Міністра Шляхів і Головної Команди Військ У.Н.Р. Радою Народних Міністрів приймається резолюція: Дати дозвіл Міністру Фінансів переводити видачі по чеках Міністра Шляхів Тимошенка з фонду особливого призначення, визначеного в карбо- вонцях за згодою Державного Контрольора в польських марках, в гривнях, в совітських рублях або в леях по курсу, що встановлюється Державним Банком. Додад Заступника Голови Ради Народних Міністрів Міністра Юстиції в справі з"ясування дальнійшого відношення Уряду Річі Польської По- сполitoi до Уряду Української Народньої Республіки і обмірковання складеного комісією плану, що має бути запропонований Уряду Річі Поль- ської Посполitoi, з огляду на заяву докладчика, що Міністр Фінансів і Міністр Військових Справ ще не представили всіх необхідних для пра- ці цієї комісії матеріялів, здіймається в черги денної до слідуючого засідання *ади Народних Міністрів. Після цього Рада Народних Міністрів переходить до слухання до- кладу Міністра Внутрішніх Справ про організацію праці і плану діяль- ності Міністерства Внутрішніх Справ, який оголошується Міністром Вну- трішніх Справ. Міністр Земельних Справ, що до відновлення самоврядувань вважає необхідним, аби відповідна комісія складена з представників самовря- дувань, які маються на еміграції переглянула цю справу і тоді можуть бути внесені корективи. Треба прийняти на увагу, що на Лівобережжі майже три роки існує совітська влада і не відомо, яке відношення бу- де населення до відновлення старих законів і в який спосіб може бути передадено відновлення самоврядувань. Керуючий Міністерством Ісповідань зазначає, що земство не може бути скасовано, воно повинно бути відновлено але з значно більшими функ- ціями. При існуванні повітових земств не може касуватися Губерніаль- не земство. При розробленню плану майбутньої діяльності Міністерства Внутрішніх Справ повинно рахуватися з тим, чи терени Української На- родньої Республіки будуть займатися військом поступово, чи зразу бу- де звільнений від ворога великий обшир терену, і залежно від цього і провадить свою підготовчу працю. Голова Ради Народних Міністрів звертає увагу п.п.Міністрів, що диску- сія по окремим питанням може бути обміркована при розгляді Радою На- родних Міністрів відповідних законопроектів по цим питанням. Зараз же Раді Народних Міністрів належить обговорити лише план Міністерства Внутрішніх Справ в загальних рисах. Міністр Внутрішніх Справ зазначає, що на запитання в який спосіб ми повернемося на Україну, відповісти трудно. Очевидно територія буде за- нята після внутрішнього вариву. Треба спиратися і на місцеві сили. З другого боку треба рахуватися в військовій акції на власні сили. Теоритична же підготовка законодавства необхідна. Губерніяльні земства не касуються, але функціонують на інших підставах, що будуть розроблені спеціальними комісіями і зберегаючи де-які функції губерніяльних земств і вважаючи, що більш функцій переходить до повітових земств, не- обхідно утворити новий невеликий орган шляхом перероблення губерніяль- них земств. Міністр Шлихів вважає, що існування большовицької влади не може зруй- нувати принципа самоврядувань. Лівобережжя не може бути без земства, бо за 60 років населення зжилось з ним. Небезпечно і недоцільно ска- сування губерніяльних земств, відбудова яких дуже проста, вони безумовно допомогли би налагодити життя на місцях. Тим більше недоцільна ця реформа, маючи на увазі розподіл губернії на землі. Доцільно, аби гу- берніяльні земства об'єдналися в Всеукраїнський Земський Союз. Орга- нізація знизу дала би можливість твердо стати на ґрунті, але не мож- но покладати фінансування лише на волосні земства, воно почасті може допомогати повіту і губернії. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ зазначає, що Київські земці вже стали на ґрунт скасування губерніяльного земства. Організація самоврядувань повинна йти з низу і коли виявиться на місцях недоцільність губерніяль- них земств, то треба вже мати готову систему для нових організацій і тоді повітові земства повинні виділити із себе "керуючі ячейки" бюра для керування справами більших підприємств земських губерніяльного маштабу. Справу фінансування всіх земських інстанцій не можна покла- сти на самі земства. Справа реформ самоврядувань безумовно знаходиться в тісному зв'язку в розподілом губерній на землі, яко менші територія- льни одиниці. Запропонований план реформ що до Земств лише предпо- ложительний. Комісія повинна розробити найдоцільніший план викори- стання місцевих сил, і остаточне вирішення переведення тих чи інших реформ тісно зв'язане з умовами життя на місцях. Міністр Єврейських Справ вважає: що декларація Правительства зазначає повний план державного будівництва. При переведенню реформ на Україні, коли ми в сучасний мент знаходимся в стані еміграції, всякі спроби вносити в ті чи інші форми самоврядувань шкодливо би відбилися на населенню. При підготовчій праці треба керуватися лише мінімумом в змінах законодавства, а головне завдання при переведенню Міністерством Внутрішніх Справ тих чи інших реформ повинно з"ясува- тися на місцях. На Україні в сучасний мент єдиний фронт державно- позитивний і не можна сказати, що місцеве населення цілком зват- не і не дозріло для допомоги по будуванню державності. Мусимо стати на шлях можливо менших експериментів предоставляя самому народові взяти найширшу участь в відбудові нашого державного життя. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ зазначає: що в сучасний мент Україна зруйнована. Перед нами стоїть питання сбудувати сильну державу,з одного боку оперуючись на дисциплінований адміністративний апарат, в другого боку закликаючи до продуктивної праці місцеві сили і спи- раючись на відновлені самоврядування. Вої теперішні заходи Міні- стерства Внутрішніх Справ мають лише тимчасовий характер. З огляду на поділ губерній на землі треба буде ввести і інші земельні центри, більш відповідаючи з огляду на зменшеннясть території. об"єднанню праці низких земельних самоврядувань, бо безумовно в сучасний мент ніяких земських зібрань ми не зберемо і з"ясувати волю населення буде не можливо. Міністерство Внутрішніх справ вважає необхідним лише перетворення Губерніяльних Земств в інші, більш відповідаю- чі території,земельні центри. МІНІСТР ЮСТИЦІЇ вважає: що земства повинні істнувати, навіть необхідно поширення компетенції, губерніяльних земств. Реформа скасування губерніяльних земств має бути переведена поступово, при поділі на землі принцип двох земських інституцій залишиться. По- слідовне заняття теріну не вимогає істнування губерніяльних земств, але швидкий темп заняття великого обшару Української Народньої Республіки вимогає, аби на чолі стали місцеві центри громадського жит- тя. Що торкається до скликання Земських Управ і Земських зібрань, то останніх не треба скликати, бо коли будуть скликані земські Управи і склад їх буде доповнен вгідно істнуючим законам Української Народ- ньої Республіки, то це буде фактично і скликання земського зібрання. Відновлюючи наше Державне життя, треба відновити і старі істнуючі закони. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ дає пояснення, що Міністерством Внут- рішніх Справ при розробленню зазначеного плану мало на увазі необхід- ність істнування на де який переходовий час губерніяльних земств, в звязку з потребою їх на місцях і переведення згаданих в його докладі реформ повинно було йти поступово. Що до законодавства то треба ра- хуватися в тим, що большевиками більшість істнувавших старих Росій- ських законів скасовано і введено лише большовицьке законодавство. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ знов звертає увагу п.п. Мініст- рів, що в стислому плані Міністерства Внутрішніх Справ, зазначені лише віхи для кординальних законопроектів і задає запитання Мінст- ру Внутрішніх Справ, які законопроекти, крім статуту Міністерства Внутрішніх Справ, мають бути внесені на розгляд Ради Міністрів. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ пояснює, що крім згаданого статуту і закону про громадянство решта знаходиться в підготовчій стадії і розробляється Комісією, що складена при Міністерстві Внутрішніх Справ. МІНІСТР ЕВРЕЙСЬКИХ СПРАВ вносить пропозицію, аби докладений проєкт Міністра Внутрішніх Справ прийняти до відома і просити його - мати на увазі всі ті думки, які були висловлені в сьогоднішньому за- сіданню Ради Народних Міністрів. Против цієї пропозиції Міністр Внутрішніх Справ заявляє, що позалк думка Ради Народних Міністрів в сьогоднішньому засіданню ще не сконстализувалася з приводу тих чи інших питань, то і керуватися ними не можливо. Рада Народних Міністрів постановляє: вищезазначений доклад Міні- стра Внутрішніх Справ прийняти до відома. Після цього Голова Ради Народних Міністрів інформує Раду Народних Міністрів в справі утворення власного органу пресси і пояснює, що ор- ган цей мбуде носити характера офіціоза і буде находитися в руках при- ватньої думки, орган цей буде безпартійний і для праці в ньому будуть приятнуті всі сили, що стоять на Державному грунті Української На- родньої Республіки; істнування цього органу тісно зв'язано з нашим по- воротом на Україну, а також в військовою акцією і фонди на утворення цього органу будуть одержані з військового фонду. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ В.о.Секретаря Р.Н.М. ПРОТОКОЛ до журналу засідання Ради народних Міністрів 2 квітня 1921 року Ч-41. В засідання явились: Голова Ради народних міністрів Прокопович,Заступники Голови Ради народних міністрів:міністр Юстиції Лівицький,міністр Закордонних Справ Ніковський,Міністри: Вілінський,Ковалевський,Пилипчук, Тимошенко,Липа,красний,Неручі міністерствами: Ісповідань Огієнко,Фі- нансів Лебідь-Орчик,Освіти Холодний,Заступник Військового міністра Дя- доша,Державний Секретар Багриновський,державний Контрольор Кабачків, Неручий Справами Директорії Миронович. ВІДСУТНІ: Військовий міністр Омельнович-Шавленко, міністр Праці Садов- ський,міністр без теки Стемповський. Секретарював В.о. Секретаря Р.Н.М. Ммакин. Засідання відкривається в 1/4 годин вечора. Після зачитання і затвердження журналу попереднього засідання Ради народних міністрів,Головою Ради народних міністрів вноситься пропозиція в справі доручення тим- часового керування справами міністерства іреси й Пропоганди: Головноуправляючому Справами Містецтва і національ ної культури, з огляду на майбутнє переформування міні- стерствта іреси й пропоганди. пропозіція Голови Ради народних міністрів приймаєть- ся. Слухається доклад міністра Шляхів в справі організа- ції праці міністерства Шляхів.Після зачитання докладу Голова Ради народних Міністрів просить пп. Міністрів при дискусії звертати увагу по суті докладу і на ті про- галини, що маються в цьому докладі,не торкаючись конк- ретних питань,що будуть обмірковуватися в звязку знесен- ням відповідних законопроєктів. До зачитанного докладу міністр Шляхів додає, що в справі зменшення тарифу тре- ба ввести розрахунок во всіма відомствами і всякі льготи повинні бути скасовані; міністерство Шляхів буде працю- вати в повному контакті з Військовим міністерством,але треба щоб Військове Міністерство зі свого боку допомага- ло праці міністерству шляхів, а не руйнувало його тех- ничних засобів. що торкається до охорони залізниць, то ії не слід передавати ні ввідання міністерства Військових Справ, ні до Міністерства Внутрішніх Справ. Вироблений Військовим міністерством проєкт в цій справі дуже громозкій і з ним не може погодитися мініс- терство шляхів. Для доцільності праці треба перевести мілітаризацію залізниць і з безробітних залізничників можна з'організовати окремі військово-технічні частини. що до самого персонального складу міністерства шляхів, то вньому в сучасний мент залишилося дуже мало фахових сил і при ненормальному матеріальному забезпеченню їх проводити працю майже не можливо. МІНІСТР ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ вважає, що справа істну- вання комісаріатів при міністерстві шляхів повинна бути обміркована в повній широти з огляду на необхідність оздоровлення комісаріятів, і закон о комісаріятах при міністерстві шляхів повинен бути всебічно переглянутий, бо досі помічено, що ці комісаріяти не стояли на висоті свого призначення. МІНІСТР ШЛЯХІВ відповідає що організація комісарія тів істнує згідно закону, в якому точно определені їх функції і що істнування цієї організації необхідне, яко звязок по між робітниками , та адміністрацією. Всі нега- тивні сторони комісаріяту виникли тому, що недодержува- лися законом определенного порядку. МІНІСТР НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА вважає, що справа комісаріятів дуже важлива і організація комісаріяту це є політичний надзор за службовцями. В сучасний мент фак- тично нема професійних спідок, а тому повинна бути пере- ведена реорганізація політичного догляду на залізницях і цю справу треба поставити більш незалежно від профе- сійних організацій. МІНІСТР ШЛЯХІВ поясняє, що реорганізація коміса- ріятів уже переводиться: комісатіяти скорочуються і пер- сональний їх склад поступово оздоровлюється. Крім того в міністерстві шляхів складання статут професійних організацій і там підкреслюється, що технічні і адміністра- ційні справи союзу не торкаються. Після дискусії Рада Народних Міністрів згадання доклад міністра Шляхів приймає до відома і переходить до слухання докладу Заступника Голови Ради народних мініст- рів Міністра Юстиції в справі виробленого, під його го- ловуванням, Комісією плану, що має бути запропонований Урядом У.Н.Р. Уряду Річи Польської Посполитої. Докладник пояснює, що половина завданням комісії було складання разрахунків для вимог фінансової допомоги для Уряду і війська У.Н.Р. наслідки цієї роботи мають бути передані Міністерству Закордонних Справ для розроб- лення на підставі їх відповідного меморандуму до Уряду Річи польської Посполитої. Після зачитання докладу, в якому зазначено розмір потреб на утримання армії і цивільного Уряду У.Н.Р., док- ладник зазначає, що необхідні додаткові відомості по Військовому Міністерству з більш точною деталізацією роз- поділу старшин по рангам і точних разрахунків по повстан- чезкій справи, а також необхідно Міністерству Закордонних Справ визначити суми що вимагаються на утримання наших Закордонних Місій. Слід було би зазначити і кількість бі- женців з України. ЗАСТУПНИК ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА зазначає, що в його розпорядженню в сучасний мент не мається відомостей про поділ старшин по категоріям. Що до витрат на повстанчеську справу, то ці відомості можуть бути представлені Генералом Тютюнником. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ пояснює Раді Міни- стрів, що при складенню Міністерством Фінансів вимог на удержання цивільного Уряду непредбачені видатки за листопад, половину лютого, березень та половину січня для уря- довців, що знаходяться в м.Ченстохові. Необхідно також збільшити суми що зв'язані з видачею допомог хорим урядов- цям. МІНІСТР ШЛЯХІВ зазначає, що крім грошових потреб треба також вимагати натурою:зброю, топливо, шмару та інше. Треба також звернути увагу Уряду Річі Польської Посполitoi на те майно, що було забрано і вивезено з теренів Української На- родньої Республіки і що в данному разі іде річ не о допо- мозі нам, а лише о повернення частини вартості взятого у нас майна. МІНІСТР ЮСТИЦІЇ вважає, що з І листопаду до І квітня Уряд повинен вимагати по 25.000.000 польських марок що мі- сячно. Що до з"ясування кількості майна забраного й виве- зеного польською владою з теренів України, то необхідно аби до складення відповідного меморандуму зацікавленими Міні- стерствами було надіслано до Міністерства Закордонних Справ відповідні матеріали. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ІСПОВІДАНЬ зазначає: що треба збільшити вимоги на культурно-освітню потребу: в таборах необхідно утримувати по-де-кілька шкіл, поповнювати бібліо- теки, треба також влаштувати в таборах і службу Божу. Засновані для дітей Українських біженців гімназії теж ви- магають витрат; суму що вимагається на лікування урядовців безумовно треба збільшити і зазначити її мінімум в 10 %. загальної суми утримання урядовців, приєднується до того, що треба головним чином звернути увагу Уряду Річі Посполitoi Польської на забране і вивезене польською владою з терито- рії Української Народньої *еспубліки майно. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ звертає увагу п.п.Міністрів про необхідність негайно надіслати до Міністерства Закор- донних Справ додаткові потрібні матеріали і рахунє, що на підставі складеного комісією плану можна повести підготов- чу працю в Варшаві. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ висловлюється проти того, аби була з окрема зазначена певна сума, що вимагається від Уряду Річі Польської Посполitoi на утримання наших закор- 8. донних Місій. МІНІСТР НАРОДНОГО ЗДОРОВЛЯ Й ОПІКУВАННЯ вважає необхідним, аби була звільнена сума на червоний хрест до 20.000.000 польських марок, на забезпечення інвалідів І.120.000 польських марок і на санаторію хронично-хорих І.800.000 польських марок, а всього біля 25.000.000 польських марок, що місячно. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ, маючи на увазі необхідність деталізації розподілу старшин по рангам, а також точні розрахунки по повстанчеській справі і визначає з І-го листопаду по І-ше квітня квоту цівільного Уряду в 25.000.000 польських марок, а з І-го квітня по розрахунку складеному комісією, доручає міністру Закордонних Справ скласти на підставі цих матеріалів відповідний меморандум від Уряду Української Народньої Республіки до Річі Польської Посполитої в побільшенням сум, що вимагаються на культурно-освітню організацію і на заходи по соціальному забезпеченню урядовців. ДОКЛАД КЕРУЮЧОГО МІНІСТЕРСТВОМ ІСПОВІДАНЬ про асигнування 84.000 польських марок на утримання духовенства Українських Парафій здіймається в черги, згідно заяви докладчика. Доклад Міністра Праці про улаштування ідальні для співробітників Державних Установ здіймається з черги за відсутністю докладчика. По докладу Державного Секретаря про видачу допомоги Покотило-Сірку на лікування Рада Народних Міністрів постановляє видати зазначеному Покотило-Сірку 20.000 польських марок на лікування в коштів, що маються в розпорядженні міністра Народнього Здоровля й Опікування для зазначеної мети. МІНІСТР НАРОДНОГО ЗДОРОВЛЯ Й ОПІКУВАННЯ вносить пропозицію, аби всі справи про видачу допомог на лікування передавались Міністерствами на розв'язування Міністра Народнього Здоровля й Опікування. Пропозиція приймається. Доклади Державного Секретаря про призначення Голови Малої Ради Міністрів і його Заступника, а також про передачу законопроектів до Малої Ради міністрів здімають- ся з черги, згідно заяви докладчика. Засідання зачиняється о 10 год. - хвілин вечора. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ В.о.Секретаря Р.Н.М. П Р О Т О К О Л до журналу засідання Ради Народних Міністрів з 4 квітня 1921 року м.Тарні ч. 42. В ЗАСІДАННІ ЯВИЛИСЬ: Голова Ради Народних Міністрів Прокопович, Заступник Голови Ради Народних Міністрів Міністр Юстиції Ливицький, Заступник Голови Ради Народних Міністрів Міністр Закордонних Справ Ніковський, Міністри: Ві- лінський, Тимошенко, Липа, Садовський, Красний, керуючий міністерствами: Іспові- дань Огієнко, Фінансів лебідь-Юрчик, Освіти Холодний, державний контрольор Кабачків, Державний Секретар Вагриновський, керуючий Справами Директорії Мігронович. Секретарював В.О. Секретаря Р.Н.М. Ямакин. Засідання починається о 8 годині вечора. ЗАСІДАННЯ ВІДКРИВАЛЬСЯ ГОЛОВОЮ РАДИ МІНІСТРІВ. Після зачитання і затвердження журналу попереднього засідання, Рада народних міністрів переходить до слухання докладу міністра Праці про план діяльності міністерства Праці, який зачитується Міністром Праці. Керуючий міністерством Ісповідань зазначає, що цьо- му докладі зазначенняй лише перечень законопроектів в об- сягу робітничого законодавства за період з 1917 по 1921 рік і необхідно зазначити також і методи складення цих законів, маючи на увазі приклади Західно-Європейського законодавства. МІНІСТР ЮСТИЦІЇ зазначає, що міністерству Праці треба звернути увагу на унормування тих взаємовідносин в сфері робітничого законодавства, що виникло за час окупації тере- ну Української Народньої Республіки бойовицькими. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ зазначає, що в справі що до унор- мування робітничого законодавства, що виникло під час бой- шовицької окупації, міністерством Праці був внесений на розгляд Ради міністрів відповідний доклад, але він не роз- визаний і в сучасний момент передається на обміркування Малої Ради міністрів. Що до законодавства інших держав, то Державною канцелярією вже вжиті заходи для предбання необхідних матеріалів і де-які закони вже одержані, наприклад:Чешські,Баварські. МІНІСТР ШЛЯХІВ задає запитання докладчику,чи розро- блюються окремі відділи міністерства Праці для кон- сультациї тих чи інших питань і дачи порад робітни- кам. МІНІСТР ЕВРЕЙСЬКИХ СПРАВ цікавиться,як дивиться Міністр Праці на унормування ремісльничої праці і ку- старної. МІНІСТР ПРАЦІ відповідає,що при розробленню Міні- стерством Праці Законопроектів в сфері робітничого законодавства Міністерство мало на увазі також робіт- ниче законодавство Західно-Європейських Держав. Після цього Рада Народних Міністрів приймаючи до відома доклад Міністра Праці і висловлюючи побажання аби наше законодавство вироблялося на підставі Захід- но-Європейського законодавства переходить до слухання докладу Керуючого Міністерством Фінансів про діяль- ність міністерства фінансів та план його в майбут- ньому.Доклад зачитується Керуючим Міністерством Фі- нансів. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ІСПОВІДАНЬ вважає,що теорі- тично доклад розроблений,але треба звернути увагу на більш реальну роботу при повороті на Україну; напри- клад:на обложення населення,-досі не збирався гербо- вий податок за відсутністю гербових марок і це але відбивається на скарбових інтересах. Що до друку грошей за кордоном коштує дуже дорого і звязан з труднощами по перевозці надрукованих грошей з закор- дону на терен Української Народньої Республіки. Міністерству Фінансів треба звернути більш уваги не на кількість надрукованих грошей,а на підвищення курсу гривень.Треба також звернути увагу на предбан- ня як найбільш фахових сил по міністерству Фінансів які під час евакуації майже розпорошені. Взагалі треба більш активної праці по моменту, а підготовча праця вже зроблена. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ дає пояснення що дійсно гербових марок не було, позаяк вони були загублені при евакуації, але все ж таки оподаткування це провадилося. Друкування грошей затягнулось і Міністерством вже вжиті заходи що до скорійшого закінчення друку і зменшення кількості урядовців в експедиції. МІНІСТР ПРАЦІ рахує: що праця Міністерства Фінансів залежить від тих Департаментів, які виїхали з м. Кам'янця, і на це Міністерству Фінансів треба звернути увагу. Міністерству Фінансів потрібно розробити певний валютний план і загальний план фінансової політики. Ошадні каси це важке питання і міністерству Фінансів теж належить звернути на це увагу. Треба виробити митний устав і при розробленню плану оподаткування населення більш доцільно ввести акциз. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ пояснює: що митний податок був уже вироблений, але що систему тепер треба знову переглянути. З наукового боку безумовно необхідно стояти на грунті простих податків, але ж в тому стані, в якому ми находимся в сучасний момент цього додержуватися неможливо і з приводу цього треба вжити всіх заходів, аби до Державної Скарбниці було скупчено гроші і іншими засобами. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ звертає увагу Міністерства Фінансів на необхідність відбудови зруйнованих підприємств, на утворення льгот, що до перевозки необхідних машин зруйнованих під час революції, та притягнення закордонного капіталу для поновлення промисловості, в такий спосіб, щоб це не відбилося шкідливо на інтереси нашої Держави. Законодавство ф сфері фінансові треба переглянути і систематизувати. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ пояснює, що фінансування промисловості входить в компетенцію Державного Банку і тут перша ініціатива виходить від Міністерства Народнього Господарства; що до законодавства в цій справі то воно повинно бути переглянуто. МІНІСТР НАРОДЬОГО ЗДОРОВЛЯ Й ОПІКУВАННЯ вважає, що друкування в Берліні гривень нового зразку великих купюр в 10.000 і 20.000 гривень є шкідливо, бо може знизити нашу валюту. Після дискусій Рада Народних Міністрів доклад Керуючого Міністерством Фінансів приймає до відома. По докладу Керуючого Міністерством Ісповідань про асигнування на утримання духовенства Української Парафії в Ченстохові 26.000 польських марок на квітень і травень біжучого року Рада Народних Міністрів постановляє: асигнувати в розпорядження Керуючого Міністерством Ісповідань 42.000 польських марок на утримання духовенства Українських Парафій. Після цього докладу міністр Праці про необхідність улаштування ідальни для співробітників Центральних Державних Установ і асигнування на це 75.000 польських марок МІНІСТР НАРОДЬОГО ЗДОРОВЛЯ Й ОПІКУВАННЯ просить, аби що справу було передано до Міністерства Народнього Здоровля й Опікування, позаяк це питання торкається Міністерства Народнього Здоровля Й Опікування. МІНІСТР ЮСТИЦІЇ зазначає, що ця справа немає благодійної мети, позаяк зазначена в докладі Міністра Праці сума відпускається лише позичково і тому може бути передана Міністерством Праці. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ висловлює побажання, аби Міністерством Народнього Здоровля Й Опікування була засновано ідальна для співробітників Центральних Державних Установ а згідно докладу були відпущені кошти для полагодження справи з харчуванням урядовців. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УХВАЛЬЕ: асигнування 75.000 польських марок на улаштування харчування для співробіт- ників Центральних Державних Установ. Доклад Військового Міністра про затвердження штатів Військово-Похідної Канцелярії Головного Офмана здійма- ється з черги за відсутністю докладчика. Доклад керуючого міністерством Освіти про збільшен- ня утримання учителям низьких початкових шкіл ухвалюється Радою Народних міністрів. Після цього Голова Ради Народних Міністрів робить внесення про обирання Голови Малої Ради міністрів і його Заступника. Радою Народних міністрів одноголосно обирається Головою малої Ради міністрів керуючого міні- стерством Ісповідань Огієнко, а Заступником його призна- чається Товариш міністра Внутрішніх Справ Гиненко-Савій- ський. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ зачитує законопроекти та вне- сення а саме:/по журналу засідання/що належить передати на попередній розгляд малої Ради народних міністрів. Рада Народних Міністрів ухвалює передачу вищезазна- чених законопроектів та внесень до Малої Ради. Після цього Заступником Голови Ради Народних Міні- стрів міністром Юстіції докладається додатковий матеріял по міністерству Здоровля й Опікування в справі наших роз- рахунків з Урядом Річ Поспольної Польщою. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ вносить пропозицію, аби цей матеріял також передати до міністерства Закор- донних Справ і просить п.п.міністрів,з огляду на пиль- ність цієї справи,як найскорше, надіслати до міністерства Закордонних Справ всі необхідні матеріали. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ повідомляє,що для приско- рення цієї справи ним завтра будуть відряджені урядовці міністерства Закордонних Справ по міністерствах,якім він і просить дати всі матеріали що торкаються до розрахунків Уряду Української Народньої «Рспубліки з Урядом Річі Польської Посполітої. Засідання зачиняється а 10 годині вечора. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ В.о.Секретаря Р.Н.М. П Р О Т О К О Л до журналу засідання Ради народних міністрів з 5-го квітня 1921 року. Ч. 43. В засідання явились: Голова Ради Народних Міністрів Прокопович, Заступник Голови Ради Народних Міністрів міністра Юстиції Ливицький, міністри: Віліньсь- кий, Тимошенко, Липа, Садовський, Красний, керуючі Міністерствами: Ісповідань Огієнко, Фінансів Лебідь-Юрчик, Освіти Холодний, Заступник Військового Міни- стра Дядюша, державний Контрольор Кабачків, державний Секретар Багриновсь- кий, керуючий Справами директорії миронович. Секретарював В.о. Секретаря Р.Н.М. Шмакин. Засідання відкривається о 6 години 40 хвилин вечора. Після зачитання журналу попереднього засідання Ради Народних міністрів, керуючий міністерством Ісповідань вно- сить поправку до п.4 журнальної постанови, що ухвалене. Ра- дою Народних Міністрів зсігнування в сумі 42.000 польських марок торкаються всіх Українських Парафій, а не одної Чен- стоківської, журнал з згаданою поправкою затверджується. МІНІСТРОМ ЮСТИЦІЇ зачитується доклад про організацію праці Міністерства юстиції. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ задає запитання, якої системи буде додержуватися міністерство Юстиції при обсадженню по- сад Мирових Суддів і який повинен бути стаж для Мирових Суддів. МІНІСТР ЮСТИЦІЇ пояснює, що для відновлення судового апарату на місцях прийдеться розіслати маючись в розпоря- дженню міністерства Юстиції невеличку кількість урядовців з правничою освітою. Поступово міністерство Юстиції зможе притягнути до праці і місцевих суддів і на перший мент можна обійтись і меншою кількістю, з"єднуючи по два і три бувших Мирових участики в один. Розуміється прийдеться в перші часи назначати Мирових Суддів і без вищої освіти. Далеко трудніше стоїть справа з обсадженням посад Судових Слідчих і на ці посади треба призначити осіб лише з пра- вничою освітою і теж прийдеться зменшити кількість участ- ків на повіт. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ІСПОВІДАНЬ зазначає: що з огля- ду на відсутність правників треба призначати Мирових Суддів і без фахової освіти. Населення відзвикло за три роки від інституту Мирових Суддів і чи не можна було-би ввести замісць цього інституту інші норми на час пере- ходовий. Міністерству Юстиції треба звернути увагу на перегляд "Своду Російських Законів" і переробити все те, що шкодить інтересам Української Народньої Республіки. Треба звернути більшу увагу на цивільний шлюб і його розвязання. Що до перекладу Російського Законодавства, то такий переклад вже провадився при Камянецькому Уні- верситеті і зберігся. МІНІСТР ЮСТИЦІЇ відповідає, що населення звикло до інституту Мирових Суддів і завжди відносилось до нього з великим довір'ям, тим більше що Мирові Судді обирають- ся самим же населенням. Перегляд взагалі "Свода Законів Російської Імперії" це не обов'язок міністерства Юстиції і ця праця скоріше входить в обов'язок Державної Канце- лярії. Міністерством Юстиції в сучасний момент вже пере- планутий карний устав і треба лише зробити переклад його. Що до цивільного шлюбу, то вводити цей закон на чу- жій території, в умовах еміграції, він рахує недоцільним, але Міністерством Юстиції ведеться праця по розроблен- ню цього законопроекту. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ прийнявши до відома доклад Міністра Юстиції, переходить до обміркування запитань Фракцій Ради Республіки У.С.Д.П. і Залізничників в справі що зроблено урядом з приводу скорочення міні- стерських тек. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ запитує Заступника Голови Ради Народних Міністрів, Міністра Юстиції, як бувшого Прем'єра, що зроблено по цьому питанню. при старім кабінеті, з огляду на те що це запитання було внесено в Раду Республіки, ще 9 березня - при істнуванню старого Кабінету. ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ЮСТИЦІЇ пояснює, що в той час була вже вирішена демісія Кабінету і поважк було відомо, що новий Кабінет буде скла- датися по принципу Парламентарському, то в цей переходовий час старим Кабінетом і не могло бути дано жадної відпо- віді на це запитання. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ пояснює, що при форму- ванні теперішнього Кабінету, бльок зазначив йому, що запи- тання внесені в Раду Республіки що до скорочення Міні- стерських тек для нього не обовязуюче і що Уряд ним формувався по принципу Парламентарському. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ вважає, що Рада Народних Міні- стрів не може приступити до обговорення цього питання, бо Кабінет сконструйрован при участі бльоку і без дум- ки бльоку не можна вирішати цієї справи. З огляду на це вносить пропозицію обміркування, по суті цього питання відкласти до з'ясування точки погля- ду бльока. МІНІСТР ЮСТИЦІЇ знаходить, що скорочення Міністерських тек на чужій території в умовах еміграції недоцільно і крім того окремі Фракції ставяться цілком негативно що до скорочення Міністерських тек. Це скорочення немає також підстави і фінансової і в сучасний мент до перехода на терен України може зруйнува- ти державну працю. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ зазначає, що на це запитання повинна бути зроблена Урядом відповідь і вно- сить пропозицію, аби доручити скласти цю відповідь Засту- пнику Голови Ради Народних Міністрів Міністру Юстиції Ливійському, Міністру Внутрішніх Справ, Міністру Єврейських Справ і Державному Секретареві і на слідуюче засідан- ня в четверг 7 квітня б.р. внести на обміркування в Раду Міністрів, а також просить дозволу Ради Народних Міністрів повідомити Презідію Ради Республіки, що від- повідь буде дана в п'ятницю 8 квітня б.р. ПРОПОЗИЦІЇ ПРИЙМАТЬСЯ. Після цього Рада Народних Міністрів переходить до обміркування запитання фракції Ради Республіки У.С.Д.Р.П. і Полей-Ціон до Уряду Української Народ- ної Республіки в справі субсидій газети "Рідний Край". Рада Народних Міністрів постановляє доручити мі- ністру Земельних Справ Ковалевському, яко бувшому міни- стру Преси й Пропаганди, дати Раді Народних міністрів свої пояснення в цій справі в засіданню Ради Народ- них міністрів 7 квітня б.р. По до кладу міністра Бійськових Справ про призна- чення Садовського Михайла на посаду начальника Загаль- ної Управи Військового Міністерства, Рада Народних Міністрів висловлюється за від- кладення цієї справи до слідуючого засідання з поба- жанням, аби було представлено Сигнілат Х'яс згаданого Садовського. Після цього слухається доклад Військового міни- стра про затвердження штатів Військово-Похідної Кан- целарії Головного Отамана. Державний Контрольор вважає, що справа ця уже розглянута і тому перегляду «аді Народних міністрів не підлягає. МІНІСТР ЮСТИЦІЇ зазначає, що вносити зміни і пе- реглядати попередню постанову Ради Народних міні- стрів не можливо і в разі того, коли Рада Міністрів стоїть на попередньому висновку, то цей висновок на- лежить надіслати Раді Республіки. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ вважає, що цю справу Рада Народних Міністрів повинна розглянути і коли внесені нові зміни то це й буде нова постанова Ради Народних Міністрів, бо попередня ухвала Ради Народних Міністрів не може бути зобов'язуючою і цей законопроект можна розглядати, як матеріал і вводить в нього зміни. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ зазначає, що цей законопроект вноситься цілком в новій редакції. МІНІСТР ВБРЯЙСЬКИХ СПРАВ висловлює думку, що зважаючи на попередній діяльності Ради Народних Міністрів до утворення законодавчого тіла залишився той чи інший законопроект, то треба його розглядати з самого початку, з огляду на Парламентарську практику. Рада Народних Міністрів висловлюється за ухвалу внесеного законопроекту. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ІСПОВІДАНЬ висловлюється, що він може голосувати лише за попередню постанову Ради Народних Міністрів що до згаданого законопроекту і тому від голосування в даному разі утримується. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ В.О.СЕКРЕТАРЯ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОТОКОЛ до журналу засідання Ради Народних Міністрів 7-го Квітня 1921р. Ч-44. ПРИСУТНІ: Голова Ради Народних Міністрів Щербакович, Заступник Голови Ради Народних Міністрів: Міністр Юстиції Ливийкий і Міністр Закордон- них Справ Ніковський, міністри: Вілінський, Омельянович-Чавленко, Тимошен- ко, Садовський, Красний, Черучи; Міністерствами: Ісповідань Огієнко, Фінан- сів Лебідь-Юрчик, Освіти Холодний, Державний Секретар Вагриновський, Дер- жавний Контрольор Кабачків, Деручий Справами Директорії Миронович, пои- судній Голова Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Румунії Маціє- вич. Секретарював В.О. Секретаря Р.П.М. Жмакин. Засідання починається о 6 години 20 хвилин вечора. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ повідомляє Раду Народних Міністрів, що крім розгляду справ, що зазначені в повістці сьогоднішнього засідання на розгляд Ради Народних Міністрів вноситься позачерговий доклад Міністра Закордонних Справ про біжучу роботу Міністерства і інформація Посла Україн- ської Народньої Республіки в Румунії Мацієвича. Після зачитання і затвердження журналу попереднього засі- дання Ради Народних Міністрів переходить до слухання поза- чергового докладу Міністра Закордонних Справ. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ повідомляє Раду Народних Мі- ністрів що зроблені Міністерством Закордонних Справ умови з Донською Демократичною Групою і "Російським Політичеським Комітетом" на основі постанови Ради Народних Міністрів під- писані і затверджені ними, крім того він вважає необхідним повести і дальшу акцію в справі об'єднання держав Прибал- тійсько-Черноморської Спілки. Головним чином треба звернути увагу на завязання дружних відносин з Білоруссю та Грузією. Уряд Грузії в сучасний мент перебуває в Царгороді і необхід- но відрядити туди нашого Посла при Прибалтійських Державах Кедровського і це Міністерство Закордонних Справ має на ува- зі зробити. Рада Народних Міністрів приймає до відома доклад Мі- ністра Закордонних Справ. ГОЛОВА НАДЗВИЧАЙНОЇ МІСІЇ в Румунії Мацієвич інформує Раду Народних Міністрів що до внутрішнього стану в Руму- нії,а саме:що до большевиків то Румунія не вірить в їх офензивну силу і большовицька пропаганда при з"організо- ваній поліції і дисциплінарному війську в Румунії немож- лива. Румунія під Англійським впливом годиться вести пе- реговори з большовиками при умові визнання ними відшко- дувань,що звязані з видатками великої війни і права віль- ного пароплавства на Дністрі,що до відношення Української Народньої Республіки,то Румунське Правительство маючи на увазі занепад большовиків відноситься прихильно до Укра- їнської Народньої Республіки,тим більше,що сучасне Пра- вительство Української Радянської Республіки на чолі з Раковським,який рахується Румунським дезертиром ,не попу- лярно в Румунії. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ задає запитання,яки ма- ються в Румунії відомості про силу большовицької влади на Україні. П.МАЦІЄВИЧ пояснює,що всі відомості,що одержуються в Румунії,ідуть від наших повстанчеських організацій. По останнім відомостям на Україні появлися Сібірські вій- ськові частини гарно заосмотрені і дисципліновані,але в невеликій кількости,крім того є де-кілька частин гарно заосмотреної кінноти. Є також невелика військова части- на зформована з Українців,яка розташована на терени Ки- ївщини. Всі мобілізовані українці висилаються на терени Московщини.Почувається також значна еміграція на Укра- їну каплів. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ІСПОВІДАНЬ цікавиться румуні- зацією населення в Бесарабії. МАЦІЄВИЧ зазначає,що головним чином румунізація в Бесарабії іде проти населення з московщини і навпаки, на Буковині. Головним чином Румунське Правительство гнітить Український рух. Відношення до нас Болгарії, дуже прихильне, бо на чолі Болгарського Уряду в сучасний мент стоять нові люди, які ціл- ком не мають русофільської традиції і стоять на шляху само- визначення народів. МІНІСТР ЄВРЕЙСЬКИХ СПРАВ запитує в якій кількості пере- дить еміграція євреїв з України і як ставиться Уряд Румунії до емігрантів, євреїв. МАЦІЄВИЧ пояснює, що еміграція євреїв головним чином іде з Лівобережжя і приймає надзвичайний характер. Центральний Уряд Румунський поставився прихильно до біженців, але місце- вий апарат чинить им де-які припони. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ІСПОВІДАНЬ вважає, що треба пове- сти відповідну акцію в Болгарії що до відносин до Українсь- кої Народньої Республіки. МАЦІЄВИЧ відповідає, що згідно розпорядження Міністер- ства Закордонних Справ це вже провадиться, але треба відноси- тися дуже обережно до цієї справи. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ повідомляє, що з огляду на велику кількість Української людності в Болгарії в Загребинм, наприклад, вже заснован Украйнський консультат з місцевих еле- ментів. Раніш була в Болгарії віра в велику Росію, тепер же для нас грунт цілком сприятливий, але нашу акцію треба пере- водити обережно. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ інформацію посла в Румунії Мацієвича приймає до відома. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ робить внесення про командирування до м.Ченстокова Члена Уряду з огляду на відір- ванність і відсутність інформацій про становище урядовців. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ІСПОВІДАНЬ заявляє, що урядовці живуть в повній відірванності від Уряду і що треба інформу- вати їх і піддержувати їх моральний стан стан і висловлює думку про бажаність переїзду також і всіх уставов до м.Чен- стокова, які розташовані в м.Тарнові. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ висловлюється за те, аби поїздки п.п.Міністрів для інформації в місці де розташовані урядовці і військові частини, були переодичні. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ командирує Заступника Голови Ради народних Міністрів. Міністра Юстіції до Ченстохова і визнає необхідність переодичних поїздок п.п.Міністрів для зазначеної мети. По внесенню Керуючого Міністерством Фінансів про реалізацію частини процентових паперів, що маються в портфелі Державного Банку, Рада Народних Міністрів на підставі загальної постанови від 3 січня 1921 року ч.3 ПОСТАНОВЛЯЄ: Доручити Міністру Фінансів перепровадити до Парижу через Радника міністерства Закордонних Справ Шуміцького в розпорядження Голови Надзвичайної Місії У.Н.Р. в Франції Шульгина відсоткових Російських паперів на суму ЧОТИРІ мільйона/4.000.000/ російських рублів, в тим щоб виручена від реалізації їх сума негайно була надіслана до Державної Скарбниці. Внесення Військового міністра про асигнування 50.000.000 карбованців на військові потреби здіймається з черги, згідно заяви докладчика. Після цього Рада Народних Міністрів переходить до обміркування відповіді Уряду на запитання Фракції Ради Республіки у.С.Д.Р.П. і залізничників що зроблено Урядом з приводу скорочення Міністерських тек. ДЕРЖАВНИМ СЕКРЕТАРЕМ оголошується те місце регулярну Ради Республіки, що торкається запитань і інтерпеляцій, і порядку відповіді Уряду, а також зачитує проект відповіді Уряду складений комісією, згідно попередньої постанови Ради Народних Міністрів. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ визначає що в виразі, "на засадах суто-парламентарних" необхідно викреслити слово "суто", позаяк кабінет сконструйований на засадах парламентарно-ділових. Проект зачитаної відповіді приймається з згаданою поправкою. Обмірковування проекту відповіді на запитання фракції У.С.Д.Р.П. і Полей-Ціон, внесеної в Раду Республіки до Уряду здіймається в черги з огляду на відсутність по хворості докладчика Міністра Земельних Справ Ковалевського. Після цього Рада Народних Міністрів переходить до обміркування інтерпеляції внесеної в Раду Республіки фракціями У.С.Д.Р.П. і Залізничниками що до діяльності Адмірала Остроградського. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ознайомлює Раду Народних Міністрів з документами що до повновластя Контр-Адмірала Остроградського від 14 квітня 1920 року ч.45, а також наказом Директорії від 14 квітня 1920 року ч.3 по Військовому Міністерству про призначення його Головним Начальником Черноморської Фльоти та Заступником Військового і Морського Міністра по справам Військового та торговельного мореплавання і вважає необхідним переглянути цю повновласть з огляду на те, що вона була видана Контр-Адміралу Остроградському при ненормальних умовах нашого державного життя, що до продажі, на підставі цієї повновластя барж, то це стало відомо лише 3 квітня б.р. і 4 квітня Головою Ради Народних міністрів був надісланий до Контр-Адмірала Остроградського лист, в якому він просив всі гроші, що виручені від продажу барж здати до каси нашого Посольства в Румунії, а одночасно з цим був повідомлений Посол Української народньої Республіки в Румунії Мациєвич, аби прийняти ці гроші і вжити заходів що до пересилання їх до Уряду, крім того 5 квітня б.р. Голова "ади Народних міністрів звернувся до Контр-Адмірала Остроградського з пропозицією зробити доклад про свою діяльність за кордоном. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ІСПОВІДАНЬ повідомляє Раду Народних Міністрів, що призначення контр-Адмірала Остроградського відбулося в Варшаві і копія наказу була одержана ним в камянці, яко Головноуповноваженим Уряду Української Народньої Республіки і опублікована в місцевих часописах. МІНІСТР ЮСТИЦІЇ пояснює, що на підставі листа бувшого в той час Преїм'єра п. Мазепи, згідно наказу Голови Директорії він в той час виконував в обовязки Голови Ради Народних міністрів і тому ця повновладність була підписана ним. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ вважає, що наказ про призначення Контр-Адмірала Остроградського сильно правий бо Головний Отаман міг призначити його в порядкові управління. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ маючи на увазі всі ті корективи що висловлені в сьогоднішньому засіданню ухвалює проект відповіді і переходить до обміркування проекту відповіді на інтерпеляцію Фракції Ради Республіки У.С.Д.П. і Залізничників про виплату утримання урядовцям, які розташовані в м.Ченстохові. Керуючий Міністерством Фінансів зачитує проект цієї відповіді. МІНІСТР ШЛЯХІВ вважає необхідним, аби в відповіді на що інтерпеляцію було зазначено, що з менту істнування Фінансово-Економічної комісії Ради Республіки розподілення грошей робилося в її відома. Державний Контрольор вносить поправку: в проекті відповіді зазначено, що урядовці в Ченстохові користуються депутатами , це не відповідає дійсності, урядовці одержують в Ченстохові лише безштатні обиди. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ находить необхідним, аби в проекті відповіді були введені дати коли відбулася постанова Фінансової Комісії Ради Республіки що до виплат утримання за І-шу половину лютого, а також треба підкреслити, що платня має видаватися всім урядовцям на різних началах, бо скорочення платні для урядовців, які знаходяться в Ченстохові, може бути переведено лише законодавчим шляхом. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ІСПОВІДАНЬ зазначає, що не можна прирівняти становища урядовців Ченстохівських до стану урядовців, які розташовані в Тарнові. Урядовці в Ченстохові урядової праці не несуть і життя в Тарнові далеко дорожче, а тому в кінці відповіді не слід давати гарантій що до однакового задоволення їх з урядовцями Тарнівськими. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ вважає, що в відповіді треба під- креслити, що Уряд стояв і стоїть на принципі рівного задо- волення платнею всіх урядовців, ще 23 лютого відбулася по- станова Ради Народних міністрів з приводу задоволення пла- тнею Ченстоховських урядовців одинаково з Тарнівськими. МІНІСТР ЮСТИЦІЇ пояснює, що виплата Ченстоховським урядовцям за другу половину січня б.р. затрималася з огля- ду на неодержання грошей з тих джерел які предбачалися Урядом. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ постановляє проект відповіді ухвалити, зазначивши кінець її в більш загальні формі і доручає остаточно зредагувати цю відповідь комісії в скла- ді Заступника Голови Ради Народних міністрів Міністра Юсти- ції, керуючого Міністерством Фінансів і Державного Секрета- ря, з тими корективами, що висловлені в сьогоднішньому за- сіданню Ради Народних міністрів. Після цього Військовим міністром по внесенню його про призначення Садовського Михайла на посаду Начальника За- гальної Управи Військового міністерства зачитується Сигна- літ Ріга згаданого Садовського. Обговорення кандидатури Садовського відкладається до слідуючого засідання Ради Народних міністрів. Засідання закривається о 9 годин 25 хвилин вечора. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ В.о.Секретаря Ради Народних міністрів П Р О Т О К О Л до засідання Ради Народних Міністрів 8-го Квітня 1921 року. м.Тарнів. ч. 45. В ЗАСІДАННЯ ЯВИЛИСЬ: Голова Ради Народних Міністрів Прокопович, Заступник Голови Ради Народних Міністрів Міністр Юстиції Ливицький, Заступник Голови Ради Народних Міністрів Міністр Закордонних Справ Ніковський, Міністри: Омельянович-Павленко, Ковалевський, Пилипчук, Тимошенко, Липа, Садовський, Красний, Керіючі Міністерствами: Фінансів Лебідь-Юрчик, Освіти Холодний, Державний Контрольор Кабачків, Державний Секретар Багриновський, Керуючий Справами Директорії Миронович. Секретарював В.о.Секретаря Р.Н.М. Жмакин Засідання починається о 7 години 35 хвилин вечора. Після зачитання і затвердження журналу попереднього засідання Міністр Закордонних Справ робить внесення в справі фінансування подорожі до Парижу Міністра Стемповського і Генерал-Поручника Дельвіга в сумі 85.000 румунських лей. Керуючий Міністерством Фінансів вважає, що ці гроші повинні бути видані з коштів Державної Скарбниці з тим, щоби видача була переведена з переходящих сум, що маються в нашій Місці в Румунії. Внесення Міністра Закордонних Справ ухвалюється, з додатком Керуючого Міністерством Фінансів. Після цього Рада Народних Міністрів переходить до обміркування проекту відповіді, складеної Міністром Земельних Справ Ковалевським на запитання фракцій Ради Республіки У.С. Д.Р.П. і Полей-Ціон в справі допомоги газети "Рідний Край". Проект відповіді Радою Народних Міністрів ухвалюється з викресленням останнього пакту відповіді, що до спростовування в газетах, бо факт публічної відповіді в Раді Республіки являється таким спростованням, крім того те місце відповіді, що торкається газети "Рідний Край" повинно бути викладено так, щоби уникнути кваліфікації цього органу. По внесенню Міністра Юстиції про звільнення Золотницького Іллі з Уряду Товариша Міністра Юстиції, згідно похання Рада Народних Міністрів приймає демісію згаданого Золотницького. Радою Народних Міністрів слухається доклад Міністра Єврейських Справ в справі організації Міністерства Єврейських Справ. До зачитанного докладу Міністр Єврейських Справ додав, що в сучасний мент за кордоном перебуває до 800.000 єврейських біженців з України. Міністерство Єврейських Справ поставило собі головною метою в "організувати всіх біженців і перетворити їх в дійчу масу, котра в організований спосіб разом з владою Української Народньої Республіки могла б повернути на звільнену від большовиків батьківщину. Майже 80% цих біженців очікують повороту на Україну і лише 20% пляхом обставин мусять емігрувати в інші країни. Зараз існує комітет євреїв-біженців з України. Він заклався в повному контакті з Міністерством Єврейських Справ. Цей Комітет вступив в зносини з єврейськими чинниками за кордоном. Представниками Міністерства Єврейських Справ і єврейської Громадської Думки України всіма засобами не впинно поширюється скрізь засадничача думка, що біженецьку масу можна врятувати не тільки грошовою і іншою допомогою, а головним чином підтримкою за кордоном Української Державності, бо з поворотом Уряду Української Народньої Республіки на свій терен тісно зв'язаний і поворот всіх біженців - євреїв на Україну. Міністерство Єврейських Справ, маючи на увазі тяжкий політичний і фінансовий стан Нашої Держави, рахує всеж на можливу грошову підтримку з боку нашої скарбниці для біженецької єврейської маси; що до настрію певних єврейських груп до повстанческої справи, то в Міністерстві Єврейських Справ є точні відомості, що на Херсонщині поруч з Українськими і Німецькими повстанчеськими групами, є також з "організовани еврейськи. В районі Київа певні групи єврейської інтелігенції вступили в повний контакт з Українськими визвольними організаціями, що провадять свою діяльність на Київщині. Є також відомості, що коли повстанчеський рух пішов би по лінії відсутності експедиції проти євреїв до чого необхідно Уряду і воїм чинникам Української державности вживати рішучих заходів до попередження можливості, яких небудь експедицій проти єврейського населення, то єврейське населення буде активно приймати в ньому участь. Праця Міністерства Єврейських Справ таким чином буде ідти чотирма шляхами: I/ широка інформація і звернення закордонної єврейської опинії до підтримки Української Народньої Республіки, 2/ Всебічна активна діяльність в біженецькій справі, 3/ тисний зв'язок і інформація єврейського населення що залишилося на терені України і 4/ підготовча праця до повернення на Україну і відновлення зруйнованого життя в сфері діяльності Міністерства Єврейських Справ. Міністр Земельних Справ звертає увагу Міністерства Єврейських Справ що серед біженців-євреїв в України є елементи які цілком ставляться вороже до Української Народньої Республіки і на цей нездоровий настрій треба Міністерству Єврейських Справ звернути пильну увагу. Міністр Шляхів зазначає, що дійсно серед єврейського населення помічається перелом до повстанчеської справи. Що торкається до експедицій, то як вони і виникають, то головним чином це зв'язано з тим, що в рядах большовицької адміністрації є багато євреїв комісарів і будь-які доцільно, аби Міністерство Єврейських Справ видало ряд відозв до цих комісарів. Міністр Закордонних Справ рахує, що експедиції, як де вони і виникають, пояснюються тим загальним стихійним несчастьям, яке перепало на долю всього Українського Народу. Було би доцільно, аби Міністерство Єврейських Справ звязалося з тими організаціями, що керують повстаннями на Україні і придивилося ближче до цієї справи. На скільки йому відомо біженці-євреї в України не рахують себе українцями і Міністерство Єврейських Справ треба більш інтенсивно підкреслювати цей момент. Міністр Юстиції вважає, що коли мати на увазі, що Уряд Української Народньої Республіки реально недопомогає бі- женцям євреям і що серед цих біженців ще памятні ці експеси, які були, то можна було би сподіватися і гіршого настрію се- ред біженців євреїв і коли там шириться агітація, то це явище можна підмітити також і серед емігрантів Українців. Раз Уряд не може оказати допомоги біженцям євреям закордонною валтою то необхідну суму на таку допомогу можна видати в українській валюті. Міністр Єврейських Справ відповідає, що до настрію біженців євреїв, то це цілком відповідає дійсності що 80% их бажає і мусить повернутися на Україну бо в Америці в сучасний момент проходить більш про припинення еміграції; настрій 99% бі- женців окрім може поодиноких осіб цілком сприятливий для Української Державності і Міністерство Єврейських Справ має ціл- ком певні відомості, що вся біженецька маса євреїв-біженців ставиться цілком вороже до большовиків. Ця маса надзвичайно вплинула і продовжує впливати на похильногю закордонного єв- рейського населення в бік його прихильності до Української На- родньої Республіки. Що до відозв, то такі відозви робилися і робляться до єврейського населення, яке залишилося на терито- рії Української Народньої Республіки. Окрємі відозви до євре- ів-большовиків це не мають жадного значення. До справи бо та- ких большовиків один або два відсотки всього єврейського на- селення котре в масі своїй активно вороже до них і крім то- го єврейські большовики ставляться цілком вороже до Міністер- ства Єврейських Справ Української Народньої Республіки і во- но на них жадного впливу не може мати. При кінці Міністр Єв- рейських Справ зазначає, що вся праця Міністерства ведеться в тому напрямку що они зв'язує свої істнування і сили майбут- не єврейського населення України лише при умові української державності і рахує, що обов"язок всіх єврейських чинливів продовжувати і надалі активно допомагати зміцненню Українсь- кої Народньої Республіки; що до допомоги, то бажано, щоби такова видавалася принаймні в українській валюті і в цьому напрямку Міністерством Еврейських Справ розробляється відповідний законопроект. Доклад Міністра Еврейських Справ, Рада Народних Міністрів приймає до відома. Міністр Народного Господарства інформує Раду Народних Міністрів про свою поїздку до м. Ченстохова. Матеріальний стан розташованих біля 1500 урядовців, надзвичайно скрутний. Майже всі вони живуть в антисанітарних умовах. Обиди, що видаються Іром не можуть задовольняти. Заходами Начальника Воро Віженців удалося всі військові частини перевести в бараки і ці місця мають кращий вигляд. Для поліпшення матеріального стану повища Урядовців необхідно видати утримання хоча б за другу половину місяця Сичня і з"організувати центральну ідальню. Не в кращому стані також і духовний стан урядовців. Живуть всі вони мріями як найскоршого повороту на Україну. Рада Народних Міністрів доклад Міністра Народного Господарства приймає до відома. Засідання закривається о 9 годині 30 хвилин вечора. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ В.о.Секретаря Р.Н.М. ПРОТОКОЛ по журналу засідання Ради Народніх Міністрів а дня 24 червня 1922 р. ч.36. ПРИСУТНІ: ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН СИМОН ПЕТЛЮРА, Голова Ради Народніх Міністрів А.Лівийський, Міністри: Фінансів Чижевський, Прави Саловський, Внутрішніх Справ Морозовський, Військових Справ Фонків, Єврейських Справ Красний, Керуючі Міністерствами: Закордонних Справ Токаржевський-Капачевич, Освіти Сірополко, Народнього Господарства Приходько, Лерджавний Контрольор Кабачків, Лерджавний Секретарь Шилін. В.о.Секретаря Р.Н.М.Степко. Засідання починається о 6 гол.45 хвил.веч: Прочитуються журнали ч.ч.33 та 34. Після цього ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ пропонує спинитися над питанням про те, в який спосіб кочне віломство зможе використати логовір з фірмою Пабіско в цілях агітаційно-політичних, та пропонує утвсити для цієї цілі окрему комісію зі складу Р.Н.М. Далі він пропонує виготовити план 'закук' та заготовок через ф. Пабіско. Міністр Прави гадає, що мусить бути утворена окрема Комісія по реалізації логовому в ф.Пабіско. Голова Ради Народніх Міністрів(він) має на меті утворити 3 комісії на одну з яких -Фінансово-економичну і було б покладено реалізацію логовому в фірмую Пабіско, та ведення агітаційно-політичної пропаганди ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ пропонує питантя до роботи в цій Комісії тих наших фаховців, які живуть за межами Тарнова, напр. в Празі, у Відні і т.п. Керуючий Міністерством Народнього Господарства каже, що не які уря- дові чинники У.Н.Р. вже й тепер можуть попомагати Міністрові Фінан- сів в справі ведення акції в фірмую Пабіско. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ виставляє вимогу Міністрові Фінансів щоби він оборудовав всім анаряддям експедицію до заготовки першавних паперів. Далі ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ переходить по питання про ступінювання мате- рьялів про стан річей, який єсть на Україні; для здобуття цих матерьялів потрібно знайти матерьяльні засоби. Міністр Праці вважає, що було би помилкою утворювати в цілях тримання зв'язку з Україною окремого апарату. Міністр Єврейських Справ: мусить бути утворена окрема комісія, яка виробила б план роботи Уряду зв'язку в поворотом на Україну. Міністр Фінансів висловлюється за збірання відомостей в України двох родів: теоретичного і практичного, чисто інформаційного, та за утворення органа, в якому вміщались би відомості про становище на Україні обох родів. Міністр Внутрішніх Справ стоїть на тому, що не треба складати окремої комісії до опрацювання матеріалів про життя на Україні. Далі розглядається справа про видачу уповноважень Міністерстві Василькові, по якій приймається таку постанову: "Доручити цю справу всебічно обміркувати Голові Ради Народних Міністрів, Міністрові Фінансів та Керуючому Міністерством Закордонних Справ та скородинувавши свої думки з цього погляду внести відповідний доклад." Закінчуючи нараду, ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ висловив своє моральне задоволення з нарад і з діяльності Уряду. Висловив надію, що і в найбутньому буде працювати з кабінетом в повній згоді, і що Уряд виконав намічені на спільних нарадах завдання. Голова Ради Міністрів в імені Уряду підкреслив доцільність і необхідність спільних нарад Уряду з ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ. Вітаючи ч.ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, Голова Ради Міністрів висловив надію, що в майбутньому приїзді п.ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ будуть частішими, а в близькому часі п.ГОЛОВНИЙ ОТАМАН матиме змогу працювати вкупі з своїм Урядом на рідній землі. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.о. Державного Секретаря НАДВИЩИЙ СУДДЯ В.о. Секретаря Р.Н.М. Знімуючи напад, Табла дуперстмфії виеловив елор на- робне заголовлення з карт і з гірськових уряд. Було був чайно, що і в циліндр - колиш буде працювати і кадмегам в новий воді; і що уряд виконав нами- чені як енлопих нарадах більше. Голова дагу м-в в інших уряд підкреслив доцільність і необхідність енлопих парад уряд з тол. Дир-ї. Візмогли с. Таблою Огамини, Го. Р. М-в вимовляв щодо, що в святках халап молит- колиш прийде м. Тл. Дир-" Огатись членішими, а в фільському телі п. Головний Отаман матиме змогу працювати вдячні і своїм урядом на рідній їжлі. 2356 Момчане № 81. #7 Баевдан РНК Ангеловић 3 до 24 јула 1922. (до извршења № 35). Ваентон меморандум, оз. број 456 Громадски упутствен документ МУЗ на 34. Лед написано краје Приказује: 7-те Државне прометне станице и мостови, који су били повређени. Бројеви утврђеног тежинског саобраћаја на овим мостовима: 1. Пар. 2. Светлана 3. Белградска 4. Краљевац, које су повређени и не могу да пропуштају вожњу к-ли са једним тежинским возом. Треба додати: 1. Тарифа 2. ПКН 41 био мост на који улазимо, 3-е цивилне путеве - губитак Само саобраћајни промет је изузетно важан за к-ли и за војну. 2. Државна прометна станица на пату, који води до К-ли, у Белграду 3. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска, 3. Краљевац и мостови на путевима између њих. 4. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 5. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 6. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 7. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 8. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 9. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 10. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 11. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 12. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 13. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 14. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 15. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 16. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 17. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 18. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 19. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 20. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 21. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 22. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 23. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 24. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 25. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 26. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 27. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 28. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 29. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 30. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 31. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 32. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 33. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 34. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 35. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 36. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 37. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 38. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 39. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 40. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 41. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 42. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 43. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 44. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 45. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 46. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 47. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 48. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 49. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 50. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 51. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 52. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 53. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 54. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 55. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 56. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 57. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 58. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 59. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 60. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 61. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 62. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 63. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 64. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 65. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 66. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 67. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 68. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 69. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 70. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 71. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 72. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 73. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 74. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 75. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 76. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 77. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 78. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 79. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 80. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 81. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 82. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 83. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 84. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 85. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 86. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 87. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 88. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 89. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 90. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 91. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 92. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 93. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 94. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 95. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 96. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 97. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 98. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 99. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 100. Државна прометна станица на путу који води до К-ли, у Белграду 101. Мостови: 1. Светлана, 2. Белградска и мостови на путевима између њих. 1 Голова Ради М-в повинен був необхідність такої підрозділової роботи для всіх місцевостей, особливо для М-ва внутрішніх справ. Зважаючи на те, що в Україні необхідний тривалий пізніший і навчання сверху з Україною для всіх елементів і доброчинців місцевих урядових і класичних України, яке доводить, що обов'язковий вже спави буде мати лише теоретичний характер. Доньки життєвого центру не зміниться. Робота уряду не може бути зійомкою "інтенсивної" на державних коштів на оперативні видатки. Тому треба в першу чергу вернути ти "увагу на стабільне сприяння наших діячей і всіх різновидних заходів. Надходить, що майбутнє М-в в усуненому стані має бути виконане поетапною зміна але оцінка діяльності уряду із цього залишення від Голови Директорії. 5/ Место и время! Меня зовут Меланьоной / с державы между руки шубой Сигал Герман Фаинович, живет- Очень тесно везде в Брюйне и Заливом меня моего Ксено У Н.Р. Видит Смурдина был 8 груди 1921г в суп енцией , жил в лесу Каменелеми Егоров, в Брюйне Ау 21 груди 1924г 784, где Закончился на Степане зумиду ясели УНР при Аверьяну Буда Владимир захваченный вместо п. Андреевского не Зовет меня , передайте че меня уволили на перешей побежали 5 и м з в сини 1922р им. Киселева Милитару во Брюйне CENTRALNE BIURO Uchodźców z Ukrainy. L........... ..........I9 2 I r; Tarnów, Hotel Bristol. Imię i Nazwisko Zmarin Włodzimierz Religja.. prawosławny Przynależność państwową do Ukrainy Narodowość ukraińska Zawód prawnik Stan żonaty Miejsce zamieszkania (stałe) Ukraina, Rown- nież-Łodolski. (Tmocz.), Tarnów Data i miejsce urodz. 20/7 1887. Namieniec-Podołski Wzrost. 2w-sudm Oczy sire Włosy szaten Nos zwycrajni Twarz orągła Szczególne znamiona: Złam na czoło Wład. j.wykami. gościm ukraińskim rozjgiem Kiedy przeskoczył granice Rzeczpospoli- tej Polskiej Powyżej podane władomości stwierdza SZEF CENTRALNEGO BIURA UCHODZCOW Z UKRAINY Referent Łączników ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 6 Фонду № 1065 Опису № 2 Пронумеровано 26 (обарудування сімей) аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошур, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 17 "придбаний 1920 р.3 Підпис Петрикевич ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис В даній од. зб. № 6 фонду № 1065 оп № 2 пронумеровано 26 (двадцять шесті) + 20 об = 46 л. з них літерні №№ пропущені №№ "21" 09 92 вкл 1 карандаш: и п/з3об, 25, 19 08 93 Мц- 26 08 93 Олг Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕСТРЕНО Дата 24.7.93 р. Ампер 26.05.97 Бишко 24.06.97 Степанов В ч/з 1210800р 29.12.00 Досс до ч/з 10.04.03 Номид д о ч / з . 9.12.03 Копець Підгот. до очуп 3.04.08 С сканування 14.07.08 вчф М/р 14.03.95 млдр