Рада Народних Міністрів Народньої Республіки
Державна Панцелярія.
Департамент Землеволодіння справ.
Постанова про Статут "Всеукраїнського Союза Земств/Народних Рад/.
9 січня 1919
9 січня 1919
на 28 аркушах
Содержание бумаги
Центральний державний історичний архів УРСР
м. Харків
фонд 8287, оп. 1, сп. 51
РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР.м.м.Київ.Вінниця,
Ровно,Кам"янець-Подільський
Постанова Ради міністрів УНР про статут "Всеукраїнського
союзу земств" /Нарадних рад/
9 січня 1919 року
на 28 арк
Іменем Української Народньої Республіки
Затверджуємо 1919 року
Голова Директорії
Члени:
Член-Секретарь
Посвідчує: В. о. Державного Секретаря
УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ
ПОСТАНОВА
про Статут "Всеукраїнського Союзу Земств / Народних Рад/".
Докладений до цього Статут "Всеукраїнського Союзу Земств
/Народніх Рад/ - ухвалити.
ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ
ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ
На оригіналі власноручний напис:
Директорів після розгляду докладу з додатками
до нього УХВАЛИЛА: не передрішачи питання
про дальшу істнування і діяльність Земств
України і її центрального органу Управи-
в тих межах, які досі були,- до скликання тру-
дового конгресу - І/Визнати діяльність Союзу
Земств України бажаною і відповідною інте-
ресам Республіки ,2/ Статут Союзу земств
Затвердити оголосивши його Законодавчим
шляхом; 3/ Асіґнувати грошову допомогу Упра-
ві Союзу для негайних потреб по організації
Земської справи по цій Україні, одкривши
кредит ій в два мільона карб./2.000.000/.;
Запропонувати Управі подбати про скликання
Всеукр.Зем.'3' Ізду для переведення в житт
плянів Управи і постанов 3' Ізду.
Голова Директорії: В.ВИНИЧЕНКО.
ЧЛЕНИ: ПЕТЛЮРА, ШВЄЦЬ, МАКАРЕНКО.
Управа
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО
Союзу Земств
" 30" Грудня 1918року.
№ 718.
Доклад Управи Всеукраїнського
Союзу земств в справі відновлен-
ня та поширення його діяльності.
Земство, яке відіграло таку визначну роль в розвитку та консолідації сил російського громадянства, ще більшого значення набуло на Україні після того, як сконструювалася на підставі демократичного виборчого закону.
Фактично воно стало єдиним правильним збудованим органом демократії на Україні, причому об'єднало та зорганізувало переважно сили нашого селянства, а в селянстві сконцентровані майже всі суто національні наші можливості, бо Українське місто/город/, зросійщеме та адмініоналізоване, відійшло від української народньої стихії. Ця стихія, ця величезна потенціальна сила лише завдяки таким організаціям, яє земства та
Просвіти, прокидається зараз до справжнього активного життя й перетворюється в непохитну основу національно-державного будівля.
При такій ситуації само собою зрозуміло, яке значення для молодої української державності має поширення та поглиблення земської праці, закріплення земських позицій в системі державно-громадських установ, об'єднанні їх.
Потреба об'єднання діяльності органів місцевого самоврядування, обраних на основі демократичного виборчого закону бувшого тимчасового російського уряду, стала відчуватися з перших же років діяльності демократичних народних рад та управ. Думка створення об'єднаної організації не була новою серед діячів місцевого самоврядування; вони приймали живу участь у роботі бувшого Всеросійського Земського Союзу, котрий відграв таку велику роль в організації громадського господарства під час війни.
Склікання з'їзду представників народних самоврядувань для обговорення питання про Всеукраїнську Земську Спілку взяла на себе Київська Губерніальна Народня Управа.
З'їзд відбувся у Києві вже під час панування гетьманського уряду - з 16 по 21 червня сього року. Він з'явився до певної міри смтром сил української демократії і показав ясно, наскільки вага і значення органів народнього самоврядування глибоко і свідомо почуваються народними масами.
З'їзд пройшов під строгим діловим прапором і розглянув цілий ряд пекучих питань народнього господарства і культури: розглянуто було питання фінансового істнування народних самоврядувань, питання про народню освіту, про народне здоровля, про організацію ветеринарної допомоги людності, про ліквідацію військового майна і богато інших.
Особливо треба виділити політичну роботу З'їзду. У відомові меморандуми до бувшого гетьмана з'їзд прямо й одверто сказав свою думку про притичину гетьманського уряду і про ті наслідки, до котрих може довести ця політика. Треба підкреслити, що дукми з'їзду були пророчими: Директорія Української Народньої республіки взявши владу до своїх рук, лістала
до центу зруйноване поміщицько-капіталістичним урядом на-
родне господарство, котре необхідно як найшвидше знову нам
лагодити.
Праці 3' Ізду закінчилися прийняттям статуту Українською
Совзу Народних Рад/Земству України і виборами на основі
сього статуту Управи Всеукраїнського Совзу. За весь час
устнування гетьманського уряду Управа Совсу стояла на
сторожі прав органів народного самоврядування і оборо-
няла, оскільки се було в ІІ силах, народні самоврядування
від насоків розбещеної поміщицької камаридиї, оберіга-
ла народне майно від цілковитого загону - все є не зва-
жачи на ті численні перешкоди, котрі став бувший уряд.
Треба зазначити, що земство взагалі було весь час в
опозиції гетьманського уряду але вступатись зі свого поє
сту воно не визнавало можливим, бо вважало своїм головним
завданням захистити національно-культурні та соціальні
здобутки революції, зберегти демократичні сили України
та досягнути вже їх консолідацію.
Що що роль демократичних земств та ІІ велике значення
дуже добре зрозумів перш за все гетьманський уряд, видно
з тих страшених репресій, які посипались на земство з
боку Міністерства Внутрішніх Справ і визначились між
иншим, в арештах та висилці коло 200 видатних земсь-
ких діячів і усунення з посад майже тисячі другоряд-
них земських працьовників, а кінець-кінцем - в скасован -
ню демократичного земства взагалі та виданню закону
про вибори в цензове земство, яке мало об'єднати ворожі
українству поміщицько-капіталістичні сили.
Як зазначає статут, Всеукраїнський Совз Народних Само-
врядувань засновано для об'єднання діяльності земств
України і захисту їх загальних інтересів, а також для
здійснення фінансових, культурних, промислових, економіч-
них, соціяльних та інших завдань.
На перших засіданнях Управи було широко обговорено
план діяльності Совзу. На полі економічної діяльності
Управа згодилася з планом, запропонованим членом Управи
К.А. Мацієвичем і надрукованим в Ч.І "Вістника Громадсь-
кої Економії".
В інших обшарах компетенції союза його найблизчі завдання були поки що накреслені в більш загальних формах.
Боротьба з пощестями в мехах держави, лікарні за-для божевільних, курортна справа, фармацевтичні заводи для виготовлення ліків, котрих потребують земські лікарні, фабрики процес для інвалідів, друкарні, де б можна було в мільйонах при мірників заготовлювати підручники, зшитки й таке інше, організація перестраховочного цензу для цілої України, улаштування виставок по різним галузям земської діяльності, постачання окремим земствам сільсько-господарських машин та знаряддя взагалі, видання часописів по земській медицині, ветеринарії та іншим земсько-господарським справам, інформація, себ-то освідомлення окремих земств в тих чи інших питаннях їх компетенції, консультація, себ-то поради тому чи іншому земству на його запитання відносно кращої постановки окремих галузей земського господарства то-що, організація земського центрального банку/який буде об'єднувати місцеві земські банки, що повинні замінити сучасні каси дрібного кредиту, каєва земська статистика для об'єднання матеріалів окремих губерній - от ці цілі, які охоплює загальний план діяльності Всеукраїнського Союзу Народних Самоврядувань.
Але на превеликий жаль практично перейти до переведення сих планів в життя Управи не пощастило як через ті перешкоди, котрі чинив гетьманський уряд, так і через брак коштів, котрий виник тому, що відбудовані і призначені цензові Управи відмовилися пересилати членські внески до Союзу.
Надаючи першорядне значення Всеукраїнському об'єднанню народних самоврядувань, Управа Всеукраїнського Союзу Земств має честь прохати Директорію Української Народньої республіки :
1/ Про надання Статутові Всеукраїнського Можу Народних самоврядувань сили закону й про найшвидше його розпублікування.
2/ Асигнувати в роспорядження Управи Всеукраїнського Союзу Народних самоврядувань два мільйона/2.000.000/карбованців на розвиток його діяльності, про витрату котрих
Управа буде складати справоздання як перед урядом, та і перед загальними зборами представників союзних самоврядувань.
До сього додається:
І/ Два примірники статуту Всеукраїнського Союзу Земств
2/ Доклад члена Управи Всеукраїнського Союзу Земств
К.А.Мацієвича.
3/ Постанови І-го Всеукраїнського З'їзду Земств.
Заступник Голови Управи підпис не розбір.
Члени Управи: М.Савченко-Більський
Дєм.Одрина
Секретарь підпись не розбір.
З оригіналом згідно:
Директор Камцелярії
Діловод
Управа
ВСЕУКРАЇНСЬКОГО
СОЮЗУ ЗЕМСТВ
№ 30 " Грудня 1918 р.
До Директорії Української Народньої
Республіки.
Доклад Управи Всеукраїнського
Союзу Земств в справі віднов-
лення та поширення його діяль-
ності. Управа - Вих мешканців, які дві були-
бензинної і економічного інтереси в Українсько-
Російських народних Комунах
1) Директора УНР після розгляду
докладу з додатками до нього ухвалила:
У Вищому Диктаторстві Союзу Земств України
встановити і відновити інтереси Комуна-
ліки,
2) Справу Союзу Земського Затвердити
Земство, яке відіграло таку визначну роль в розвитку
та консолідації сил російського громадянства, ще біль-
шого значення набуло на україні після того, як сконстру-
ювалася на підставі демократичного виборчого закону.
Фактично воно стало єдиним правильно збудованим орга-
ном демократії на україні, причому оо'єднало та зорга-
нізувало переважно сили нашого селянства, а в селянстві
сконцентровані майже всі суто національні наші можли-
вості, бо українське місто /город/, зросищене та здена-
ціоналізоване, відійшло від української народньої сти-
хії. Ця стихія, ця величезна потенціальна сила лише
завдяки таким організаціям, як земства та просвіти,
прокидается зараз до справжнього активного життя й
перетворюється в непохитну основу національно-держав-
ного будівля.
при такий ситуації само собою зрозуміло, яке значин-
ня має молодої української державності має поширення
та поглиблення земської праці, закріплення земських по-
зіцій в системі державно-громадських установ, об'єднан-
не їх.
потреба оо'єднання діяльності органів місцевого
самоврядування, обраних на основі демократичного ви-
борчого закону оувшого тимчасового російського уряду,
стала відчуватися з перших же кроків діяльності демо-
кратичних народних рад та управ. Думка створення
оєднанної організації не була новою серед діячів міс- цевого самоврядування; вони приймали живу участь у ро- соті бувшого Всеросійського Земського Созу, котрий відо- грав таку велику роль в організації громадського госпо- дарства під час війни.
Оклікання з'їзду представників народних самоврядувань для обговорення питання про всеукраїнську Земську Спіл- ку взяла на себе Київська Губерніальна Народня Управа. З'їзд відбувся у Києві вже під час панування гетьмансь- кого уряду—з 16 по 21 червня сього року. Він з'явився до певної міри смотром сил української демократії і пока- зав ясно, наскільки вага і значення органів народного самоврядування глибоко і свідомо почуваються народни- ми масами.
З'їзд пройшов під строго діловим прапором і розгля- нув цілий ряд пекучих питань народнього господарства і культури: розглянуто було питання фінансового істнувєн- ня народних самобрядувень, питання про народну освіту, про народне здоровля, про організацію ветеринарної допомоги людності, про ліквідацію військового майна і багато ин- ших. Особливо треба виділити політичну роботу з'їзду. У відомому меморандумі до бувшого гетьмана з'їзд прямо й одверто сказав свою думку про політику гетьманського уряду і про ті наслідки, до котрих може довести ця по- літика. Треба підкреслити, що думки з'їзду були пророчими: Директорія української народньої Республіки, взявши вла- ду до своїх рук, дістала до шенту зруйноване поміщицько- капіталістичним урядом народне господарство, котре необ- хідно як найшвидше знову надагодити.
Праці з'їзду закінчилися прийняттям статуту Всеукра- інського Созу Народних Рад (земств) України і виборами на основі сього Статуту Управи Всеукраїнського Созу. За весь час істнування гетьманського уряду управа Созу стояла на сторожі прав органів народнього самоврядування і обо- роняла, оскільки се було в її силах, народні самовряду - вання від наскоїв розбещеної поміщицької камарилі, обе- рігала народне майно від цілковитого загону — все се не зважаючи на ті численні перешкоди, котрі ставив бувший уряд
СТАТУТ.
Всеукраїнського Союзу Земств/НАРОДНИХ РАД/.
1. Всеукраїнський Союз Земств засновується для об'єднання діяльно-
сті Земств України і захисту їх загальних інтересів, а також для
здійснення фінансових, культурних, промислових, економічних, соціяльних
та інших завдань.
2. Для здійснення зазначених завдань Союз:
а/ідейно і практично керує та об'єднує діяльність земств в ме-
жах обсягу їх завдань.
О/засновує відповодні установи/інституції/, відділи та інші
ріжні підприємства, склади, контори і т.и.
В/придое та продає всякого роду рухоме і нерухоме майно і
входить з приводу його в усякого роду згоди та обов'язки, як з
окремими земствами і кооперативами, так і з сторонніми особами
та установами.
3. Членами спілки можуть бути всі народні Самоврядування/земства
України/, при чому для вступу в члени Союзу потрібна відповідна по-
станова земських Зборів/народних Рад/ про згоду з цим статутом;ви-
бувати з Союзу окремі члени також по постановам Земських Зборів
/народних Рад/.
4. Органи управління Союзу містяться в м.Києві.
5. Загальне керовництво діяльностю Союзу, определення завдань, прог-
раму та порядку його діяльності, вироблення спеціяльних інструкцій
діяльности окремих установ та відділів Союзу, затвердження фінансо-
вих обрахунків та плянів на будучий рік, затвердження справоздань
ревізійної комісії, а також орення членів України, ревізійної та ин-
ших спеціяльних комісій і ради та призначення їм платні-належить
загальним зборам представників земств-членів Союзу.
6. Загальні Збори представників земств україни-членів Союзу-відбу
вається чергові і надзвичайні.
7. Чергові загальні Збори скликається щорічно для вирішення питань
зазначених в п.5 цього статуту.
8. Надзвичайні загальні Збори скликається Управою у випадках пот-
реби для вирішення негайних справ, а також коли того вимагає реві-
зійна комісія, або-ж не менш, як 1/5 земств-членів Союзу.
Примітка: Загальні Збори, скликані по заявам Ревізійної Комісії,
або земств-членів Сорзу-повинні бути скликані Управою не пізніше
3-х тижнів, по одержанні відповідної письмової заяви.
9. Загальні Збори розглядаються правосильними, коли на їх прибуло представ-
ників не менш, як од половини загального числа земств-членів Сорзу.
10. Питання, призначені до вирішення Загальними Зборами, вирішаються
простою більшістю голосів, за винятком питань про зміну статуту Сор-
зу і про усунення з посади голови та членів Управи, для законності ви-
рішення котрих потрібно не менш, як дві третини голосів присутніх
представників земств. Крім того всі питання повинні бути наперед пос-
тавлені в повістку загальних зборів.
11. Кожне земство, яке приймає участь в Сорзі, має право делегувати на
загальні збори представників. При вирішенні питань голосуванням, а та
кож при виборі членів Управи та на другі посади Сорзу, правом рішень-
чого голосу користуються: не більш одного представника від кожного
волосного, двох представників від кожного повітового, та трьох від кож-
ного губерніяльного земства, що приймають участь в даних зборах. Ні-
хто з членів Зборів не має права користуватись більш ніж одним голо-
сом.
12. Безпосереднє завидування всіма справами, майном та установами Сор-
зу, а також керовництво діяльністю всіх службачих Сорзу лежить на Упра
ві, котру вибирають загальні збори представників земств.
13. Управа в своїй діяльності користується вказівками, орахунками та по-
становами загальних зборів, а також спеціальними інструкціями, затверд
женими Загальними Зборами.
14. Управа:
а/ завідує всіма відділами, канцеляріями та установами Сорзу, всіма
його капіталами і майном та складанням відповідних справоздань, а та
кож керовництвом діяльністю всіх співробітників Сорзу.
б/ завідує та порядкує всіма справами Спілки і входить в зносини
по сим справам з членами Сорзу і сторонніми особами та уста
новами.
в/ Управа є представником Спілки по всіх справах і у всіх установ
вах.
г/ придбає, продає, арендує та закладає всякого роду сорзене майно
та матеріали для потреб Сорзу. Придбання, заклад, або продаж нерухомо-
го майна виконується Управою тільки на підставі відповідних по
станов Загальних Зборів.
д/заключає від імені Созу всікі договори, обов'язки та
позички, а також кредитується в кредитових установах в розмірах,
визначених Загальними Зборами.
е/призначає та увільняє співробітників Созу та призначає їм
платню за винятком осіб, яких вибирають загальні Збори.
ж/складає фінансові обрахунки та плани діяльності Созу по
всіх його відділах та установах і подає їх наперегляд Загальних
Зборів., а також виконує їх по затвердженню Зборами.
з/підготовляє та складає доклади до ріжніх справоздань За-
гальним Зборам.
і/веде справи Созу по всіх судових, адміністративних та ин-
ших установах.
к/скликає Загальні Збори представників земств-членів Созу.
л/веде всякі інші справи, які доручені й Загальними Зборами
15. загальні Збори обирають Голову Управи, його заступника та не
менш, як 3-х членів Управи.
16. Управу вибирають на строк уповноважень представників Земств, які
входять в Созу, але у всякім разі Управа повинна виконувати свої
обов'язки до виборів нових членів.
17. Одночасно з обранням Управи, загальні Збори вибирають Ревізійну
Комісію не менш, як 3 осіб.
18. Неохідні для життя та діяльності Созу кошти складаються з:
а/вступних членських внесків земств в розмірі 1/10 % земсь
кого обложення того року, в якому земство вступає в Созу.
б/щорічних асігнувань земств-членів Созу-в розмірі не менш
як 1/5 % земського ооложення за минулий рік.
в/спеціальних капіталів, які складаються для особливих зав-
дань окремих відділів та установ Созу.
г/приоутків від-належачих Созові торговельних та промисло-
вих підприємств, капіталів Созу та приоутків від комерційних
його відділів і
д/внесків ріжніх інституцій на спеціальні потреби
Ірим і т к а : Строк для внесення Созові вступних внесків
1 щорічних асігнувань зазначається Загальними Зборами Созу.
19. Сорз відповідає за свої борги всім майном та капіталами, окремі члени за борги Сорзу відповідають в 5-ти кратному розмірі щорічних членських внесків.
20. На випадок ліквідації Сорзу, порядок самої ліквідації і куди повинні перейти майно, капітали та установи Сорзу, мусять бути вирішеними особливим Ліквідаційним Комісією, яка складається Загальними Зборами з представників земств, що були членами Сорзу, від кожної губернії. В екстрординарних випадках вирішення порядку ліквідації доручається управі.
І прим і т к а : Члени Сорзу при виході з нього несуть відповідальність на протязі двох років, т.е. за той рік в котрім входять і слідуючий рік.
З оригіналом Згідно:
Секретар Управи
Всеукраїнською Сорзу Земств
Треба зазначити, що земство було весь час в опозиції гетьманському уряду, але вступатись зі свого посту воно не визнавало можливим, бо вважало своїм головним завданням захистити національно-культурні та соціальні здобутки революції, зберегти демократичні сили України та досягнути вже їх консолidaцію.
що це роль демократичних земств та її велике значення дуже добре зрозумів перш за все гетьманський уряд, видно з тих страшених репресій, які посипались на земство з боку міністерства внутрішніх справ і визначились між іншим, в арештах та висильці коло 200 видатних земських діячів і усунення з посад майже тисячі другорядних земських працьовників, а кінець-кінцем – в скасованню демократичного земства взагалі та виданню закону про вибори в цензове земство, яке мало об'єднати ворожі українству поміщицько-капіталістичні сили.
Як зазначає статут, Всеукраїнський Союз народних самоврядувань засновано для об'єднання діяльності земств України і захисту їх загальних інтересів, а також для здійснення фінансових, культурних, промислових, економічних, соціальних та інших завдань.
На перших засіданнях управи було широко оголошено план діяльності Союзу. на полі економічної діяльності управа згодилася з пляном, запропонованим членом управи к.А.мацієвичем і надрукованим в ч.І "Вістника Громадської Агрономії".
В інших обшарах компетенції союза його найолижи завдання були поки що накреслені в більш загальних формах.
Воротьба з пошестями в межах держави, лікарні за-для божевільних, курортна справа, фармацевтичні заводи для виготовлення ліків, котрих потрібують земські лікарні, фабрики протез для інвалідів, друкарні, де б можна було в мільйонах примірників заготовлювати підручники, зшитки й таке інше, організація перестраховочного центру для цілої України, улаштування виставок по ріжним галузям земської діяльності, постачання окремим земствам сільсько-господарських машин та знаряддя взагалі, видання часописів по
зemsькiй медицинi, ветеринарiї та iншим земсько-господар-
ським справам, iнформацiя, сео-то освiдомлення окремих
земств в тих чи iнших питаннях їх компетенцii, консуль-
тацiя, сео-то поради тому чи iншому земству на його запи-
тання вiдносно кращої постановки окремих галузiв земсь-
кого господарства то-що, органiзацiя земського централь-
ного банку, який буде об'єднувати мiсцевi земськi банки,
що повиннi замiнити сучаснi каси дрiоного кредиту, краева
земська статистика для об'єднання матерiалiв окремих гу-
бернii - от тi цiлi, якi охоплює загальний план дiяльностi
Всеукраїнського Союза народних самоврядувань.
Але на превиликий жаль практично перейти до переве-
дення сих планiв в життя Управи не пощастило як через
тi перешкоди, котрi чинив гетьманський уряд, так i через
брак коштiв, котрий виник тому, що вiдбудованi i призначе-
нi цензовi управи відмовилися пересилати членськi внес-
ки до Союзу.
Надаючи першорядне значення Всеукраїнському об'єднан-
ню народних самоврядувань, Управа Всеукраїнського Союзу
Земств має честь прохати директорiв української народ-
ньої Республіки:
1/ Про надання Статутовi Всеукраїнського Союзу Народ-
них самоврядувань сили закону i про найшвидше його роз-
публiкування.
2/ Асигнувати в розпорядження Управи Всеукраїнського
Союзу Народних самоврядувань два міlionи /2.000.000/
карбованцiв на розвиток його дiяльностi, про витрату
котрих Управа буде складати справоздання як перед уря-
дом, так i перед загальними зборами представників Союз-
них Самоврядувань.
До сього додається:
1/ Два примiрники статуту Всеукраїнського Союзу
Земств.
2/ Доклад члена Управи Всеукраїнського Союзу Земств
К.А.Мацівича.
3/ Постанови 1-го Всеукраїнського з'їзду Земств.
Заступник голови Управи
член Управи
Секретар
ПРО ЕКОНОМІЧНЕ ЗАВДАННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЗЕМСЬКОГО СОЮЗУ.
Доклад члена управи професора
м а ц і є в и ч а .
I.
приступаючи до організації практичної діяльності всеукраїн-
ського Земського Союзу, повинно собі ясно уявити ті головні зав-
дання, які можуть стояти перед новою інституцією, вибрати з них
те що має найбільше негайне значення і особливо принципну вагу
і потім оцінити весь зміст можливої діяльності з боку загаль-
них їх принципів, відношення до уряду і органів місцевого самовря-
дування.
До часів війни і заснування Земського і Городського Союзів
наше громадянство не мало приводу омріковувати ці справи в сильн
менш широкому масштабі і в принципій постановці, бо об'єднання
земств, які до того часу були, мали цілком господарське і вузьке
ділове значення. За часи війни було не до того і крім того умови
старого режиму сприяли утворенню земського максималізму як проти-
воваги максималізму окрократичному.
Ці умови утворювали також зовсім ненормальні відношення між
земством та урядом, при чім органи земського самоврядування вели
завжди політику противодійства заходам уряду по об'єднанню земств.
Тепер часи змінились, ми маємо во всякім разі можливості євро-
пейського і культурного характеру державного життя і систему уря-
дування, яка принципіно не може одкидати те, що урядова робота
в значній совій частині повинна спиратися на об'єднанну земську
організацію, утворену в складі самого уряду.
Держучись такого погляду з річунчасто рігориста можливо навіть
прийти до висновків, аналогоїчних з практичного боку положень
старого режиму. Бо коли він забороняв земські об'єднання окрім
вищадкового і долового, оочись політичного впливу земства на гро-
мадянство, то тепер він міг би, спираючись на відсутність в су-
часному житті відомої різниці "ми" і "вони", лічити земське об'-
єднання по за межами уряду завибор робствор і даремним витрачуван-
ням громадських сил. Що такий погляд мав би рацію і підвалини
державного характеру, про це свідчить досвід Європейського життя,
яке май же не знає "земських союзів". На нього стало було в перші
часи свого істнування 1 "Временне правительство" в Петербургі.
Наші сучасні умови на Україні,умови утворення нової держав- ності,умови непевного..............громадського становища не дають можливості такого схематичного вирішення цього питання. Навпаки в цілях зміцнення нового державного устрій,утворення рівноваги урядовим заходам в справах національних і адміністра- тивних,притягнення до державної будівничої роботи широких кол громадянства і особливо кол демократичних,земське об'єднання не- обхідно,але головною його ідеєю повинно бути позбавлення старо- го земського максималізма.Воно повинно широ і отверто йти на вся кі заходи в цьому напрямкові і уряду,марчи на увазі перш всього в такому шляху інтереси децентралізації його праці і осуспільнен- ня його апаратів.
таким чином,ми повинні виходити з тієї головної тези,що доруч з нашою об'єдночою роботою повинна йти такаж і урядова робота, котрій ми не тілько не маємо на меті перешкоджати, а навіть допо- магати.А коли це так то ми повинні уяснити собі наші взаємовід- носинки зпершу приміщінно,а потім,в кожній галузі роботи,окремо і конкретно.
Сучасна наукова теорія місцевого самоврядування виходить, як це відомо,з досить обгрунтованого і певного положення,що самовря- дування є державного характеру і змісту інституція,яка замість урядового апарату користується місцевими виборчими силами і тіль- ки підлягає з ооку законності догляду урядових установ,творячи свої особливі завдання.Коли діло иде про місцеві органи самовря- дування,то тут певне ніяких сутічок і непорозумінь бути не може. Друге діло,коли ми доводим організацію самоврядування до таких верхів як вседержавне об'єднання.Тут дуже легко перейти межі ро- боти самоврядування,бо вони в цій позиції неясні і їх трудно навіть накреслити.
Як що умови розвитку і утворення нового державного апарату, з одного боку,і союзи українських земств,з другого,будуть нормаль- ні і засновані на взаємному довірьі,то життя дуже легко визначить само ці межі.І тоді в таких нормальних умовах вони,марчи теори- тичну різницю між урядом та земством,- будуть проложені так,що всяка об'єднуюча земську працю робота,поки вона несе на собі місцеві ознаки,або зв'язана з безпосередньою діловою практичною роботою,буде належать земському союзу,колих вона ці ознаки згу- била,або вже цілком вийшла на шлях встановлення загальної норми
-12-
то вона переходить до компетенції урядових інституцій, себ-то окремих міністерств і департаментів. Візьмем такий приклад. Страхове діло не звичайно земська робота і ось вона в стадії загального перестраховочного об'єднання, себ-то в тій стадії, яка не несе собі ніяких місцевих ознак, а навпаки вимагає державної нівелляції всеснаслівного положення окремих місцевостей, яке з розвитком повинно перетворитися в страхуву монополію, повинно бути ділом урядової компетенції. Противогневе будівництво, збудуване цементових заводів, з організацією нормального гігієнічного будівництва сел ніколи не може бути компетенцією уряду, а має лишитися в руках земського союзу.
Особливо тут треба зауважити, що уряд ніколи не повинен братися за організацію практичних і комерційного характеру підприємств, як це мало місце в Петербурзі, коли урядові інституції торгували, одкривали склади ріжніх річей, приймали замовлення і т.д. Окрім того, що з цього нічого доброго не виходило, бо урядовці не можуть бути комерсантами, але це із принципійного боку викликає багато сумнів і заперечень.
Марчи все це на увазі, ми вважали б за корисне поставити деякі межі для нашої роботи в практичних їх галузях. Військовий час, істнування без державного бюджету, відсутність скільки не будь нормальних ринкових умов, життя за рахунок будуччини при допомозі напірових грошей утворили в громадських колах настрій безмежної можливості громадської підприємської гарячки. Це непевний ґрунт для тверезої громадської земської роботи. Мине час війни, наступить справжня демобілізація: залізні закони народнього господарства візьмуть знову нашу економічну діяльність в свої обійми. Знову почнуть впливати і закони громадського необхідного часу праці і принцип конкуренції, перевага вищої продуктивності праці і техніки і т.и. Через це ми би не хотіли, аби наша інституція була б в числі тих підприємств, котрі зітре з лиця землі безмилосердна економічна дійсність.
Цього ж не буде тільки тоді, коли наші практичні заходи будуть або обслуговувати звичайні земські потреби і в цьому мати не тільки міцний економічний ґрунт, але і своє особливе культурне значення, яке часто дозволяє нехтувати і економічними інтересами. Цілком зрозуміло, що наша обережність не має також ніякого відношення до таких починань, котрі утворються з піонерської
метою і вже через це одно не підлягають законам економічної
організації.
Коли тепер ми додамо, що кращі традиції земської історії
вимагають од нас також і того, аби ми йшли шляхом повного виконан-
ня попередніх своїх починів і тільки в міру того, як вони скін-
чені і встановлені міцно, поширювали ініціативу на інші завдання,
то власне цим можна і обмежитися в тих загальних точках і погля-
дах, в яких нам варт роздивитися конкретно нашу справу економіч-
ної діяльності Всеукраїнського Земського Собза.
11.
Одной з характерних рис земських настроїв перед війною і в
перші часи військового часу був надзвичайний інтерес, який вияв-
ляли земства до економічних питань; при тім не до тих питань
щоденної практичної земської роботи, яка ними провадилася як по-
стійна галузь земської діяльності. Ні, інтерес цей був далеко
ширший і сягав за межі звичайної роботи в сфері загальної еко-
номічної політики.
Земства, і особливо земства українські, почували дуже настирли-
ву потребу уяснити собої той економічний базис загальної політи-
ки, на грунті якого вони ведуть своє діло.
В сучасних умовах це річ ще більш важлива і потрібна. Будуєть-
ся нова держава, яка в економічному відношенні табла газа - що
на ній повинно написати життя поруч з громадськими свідомими си-
лами, ми не знаємо і я мало помилиюсь, коли скажу, що ніхто не на-
важається розпізнати.
Ми на маємо відповіді на такі головні питання, як взаємовідно-
сини хліборобства та індустрії, напрямок і можливий розвиток ін-
дустрії, напрямок торговельної зовнішньої політики, систему внут-
рішніх тарифів і шляхового будівництва, систему оподаткування 1
т.и. Це все повинен зробити уряд і різні наукові інституції, але
ми знаємо сили і можливості як першого, так і другого чинника і
особливох надій на них покладати нічого. Між тим земству без
уяснення і зрозуміння цих всіх питань не обійтись і через це йо-
го об'єднанню треба самому розпочати цю працю.
Вона, в тому чи іншому масштабі поведена, увійде як перше зав-
дання практичної діяльності нашої установи.
Ми собі ії уявляємо досить складною і залежною з де кілька елементів,оо виконання повинно ити звичайним шляхом розбуження місцевої самодіяльності і участи в ньому місцевих сил. Таким чи- ном ми повинні закласти у нас економичне бюро, яке має розробити з наукового і громадського боку всі зазначені питання і яке має об'єднувати як роботу таких інституцій в губерніяльних земствах, так і вести пропаганду їх засновання там в виді закликання так званих земських економистів. Особливе значіння тут має робота по підготовці торговельних договорів, яке дає реальний і кон- кретний ґрунт для економичної діяльності по зрозумінню тих чи інших місцевих інтересів. Через те закладання нових і водновлення старих комітетівдля виконання цієї роботи буде черговим завдан- ням, на яке теж варт звернути увагу.
Коли ми до цього додамо систематичне видавництво як основних економічних творів,які мають найближче відношення до земської роботи,видавництво творів авторів по умові з нашою інституцією, то цим майже цілком буде вичерпаний той розділ, який ми звемо економичною організацією.
Перейдемо тепер до двох головних матеріяльних основ економи- ки нашої держави - сільського господарства і промисловості.
Земська робота по сільському господарству має своя довгу і почесну історію, свої традиції і свої сталі форми. Одною з таких традицій ІІ - є постіні взаємовідносини з урядовими центральними органами, які мають досить важливе, і принципійне, і ділове обґрун- товання. Через те тут-то особливо треба бути нам обережними в на- шій об'єднуючій роботі.
Душою і головним нервом земської і сільсько-господарської роботи є земський агроном, тому найого потреби треба перше всьо- го звернути увагу. Школа для агронома дає мало, життя сільсько- господарське мало вивчено з боку синтетично-наукового його ро- зуміння і часто агроном блукає в своїй роботі, як сліпець оез поводиря. Допомогою тут можуть бути курси місцеві, які з одного боку давали б агроному зрозуміння місцевої сільсько-господар- ської дійсності, а також поновлення свого технічного знантя,з другого. Про ці курси'їшла розмова вже давно і подекуди їх було організовано, наше діло улаштувати їх в трьох головних центрах україни: київі /правоережна Україна/, Харкові /Лівоєрежна/ і Одесі /степова/. Не менш значіння в цьому також напрямкові до-
помогти земствам - підвищати рівень своїх агрономічних робіт-
ників, мало б також улаштовання систематизованих екскурсій за
кордон для ознайомлення з новими шляхами громадської агрономії.
Крім того, що такі екскурсії дали б можливість нашій агрономії
стежити за тим новим, що в цій галузі робиться на Заході, але
вони б фактично й доказували , що наша діяльність в цій справі
стоїть незле, що в багатьох її частинах ми не тільки позаду але
і ведемо перед.
Дуже необхідним також уявляється в інтересах ідейного розвит-
ку нашої української громадської агрономії засновання "Вістнику
Громадської 'Агрономії", який вже був зовсім налагоджений після
Всеукраїнського Агрономичного З'їзду і не почав виходити тільки
через те, що Товариство "український Агроном", яке мало його ви-
давати, не погодилося з тими умовами, які вироблені для цього ор-
гану в Міністерстві земельних справ. До часів революції таким
ідейним центром Української агрономії була "Києво-Руська Газета".
тепер вона цей ролі при нових умовах відогравати не може:від -
сутність ідейного центру українською агрономією почувається ду-
же гостро і діло земського сорзу її задовольнити.
Ціми заходами в значній мірі може бути задоволенено та части-
на громадських агрономічних потреб, які зараз не обслуговуються
ніякою інституцією і за які краще не братися урядові.
Але й проміж таких завдань які урядовим інституціям більш
підходящі є чимало такого, що зручніш виконати Земському Сорзу.
Серед них немало значення має досліджування і широче справоз-
дання про діяльність земської агрономії, утворення бюро консуль-
тантів з відомих спеціалістів і т.и.
Що ж стосується до безпосередньої практичної агрономічної
роботи, то вона може мати місце в нашому програмові тільки, якщо
як піонерські заходи по проведенню того, що поки що не робиться
земствами, або як об'єднуча робота масштабу земського, по типу
діяльності "Товариства західних земств".
Власне що до останньої інституції, то тут треба було б негай-
но почати розмову про якесь сполучення 11 з Земським Сорзом, бо
від цього виграє тільки і загальна справа і інтереси обох
установ.
В справі досвідного діла, також як і в справі сільсько-госпо-
дарської освіти земському сорзу краще поки що не втручатися, хіба
тільки узяти на себе обов'язок загального завідування областними станціями, район діяльності котрих більш губернії. Але і ці завдання треба ставити обережно в згоді з науковими організаціями цих станцій.
Переходячи тепер до другого головного елементу економичної діяльності - промисловості, ми лічили б за краще зовсім не доторкатися справи індустрії. тут взагалі діяльність земства обмежена. та і по суті справи вона більш відношення має до урядової роботи, як до земської. Зовсім ина річ - це народна дрібна промисловість, те, що зветься кустарною промисловістю. Діяльність в пій галузі місцевої продукції повинна стати одним з головних наших обов'язків по економичній роботі. наше міністерство мало цікавляться цією справою і кожне з них підкидає її другому, так що досі не вирішено, яке власне нед має керувати. Ми з великою охотою візьмемо її всю цілком в свою компетенцію і не тільки через те, що ця промисловість має надзвичайне національне значення, як зв'язана з самими глубокими джерелами народньої творчості, але і через те, що вона може бути великим економічним засобом селянина в його оборотьбі.
Маючи це на увазі ми не тільки повинні взяти на себе підготовку техніків і поширення професійної освіти серед кустарів, не тілько утворення огра спеціалістів, які давали б постійну за- помогу місцевим організаціям, досліджували б всю справу, складали б щорічні відомості про розвиток всеї справи, не тілько підбадьорували б його закладанням майстерень, - музеїв і заснованням центрального кустарного музею, але повинні одноразово розвинути яко мога ширше практичну комерційну роботу. Ми маємо тут на увазі широку організацію по збуту кустарних виробів, як у нас дома, так і за кордоном, а також забезпечення кустарів матеріялами і знаряддям. Аби земському союзові почастило дійти до згоди з Товариством Західних Земств, то воно мало б можливість найкраще розвинути цей бік справи, маючи готовий апарат і комерційні зв'язки.
Власне на цьому ми могли б закінчити нашу початкову організацію, бо викладеними справами в тій, чи іншій частині обмежується звичайна земська економічна робота. Але в сучасних умовах на цьому спинитися не можна. Окрім того, що земство і раніш розпочало велику працю, наприклад по кооперації і організації кредиту -
ми повинні в розділі економічним з'єднати все, що стосується до
економічного життя як теоретично, так і практично і через те маємо
більш ускладнити наш економічний відділ.
III.
В тих додаткових галузях, які маємо теж однести до нашої еко-
номічної організації, на перше місце слід висунути земську діяль-
ність по кооперативному будівництву. Можна без особливої помилки
сказати, що наша кооперація в перших кроках її розвитку утворена
нашим земством. Тепер вона остільки зміцнила, що не вимагає вже
земської допомоги, бо твердо стоїть на своїх власних ногах. Але
це все не перешкоджує продовженню земської кооперативної роботи
і тут наша участь може бути надзвичайно корисною.
Ми будемо стояти трохи осторонь від безпосереднього практично-
го життя і через те нам краще будуть примітні хиби тієї і дру-
гої організації і нам більше об'єктивно буде уявлятись ідейний
принципіальний бік справи. Таким чином ми завжди можемо збіль-
шим поспіхом розробляти і встановляти принципи дальнішої зем-
ської кооперативної роботи і намічати ті галузі народньої про-
дукції, на які вона повинна бути направленою.
Нам також зручніш організувати наукове досліджування того
впливу, який робить кооперація на економічне життя і коли до цього
додати систематичну підготовку земських інструкторів-кооперате-
рів, то цім і можна обмежити на перший час нашу роботу. Далеко
трудніше стоїть справа з тією частиною земської кооперативної
роботи, яка зв'язана земськими касами дрібного кредиту.
Взагалі роль цих кас, чим далі розвивається кредитова коопера-
ція і зростає союзне судівництво в ній, стає все більш неясною.
Через те як дуже обережно підійшов би до цього питання, обмежив-
ся на перший раз його студіюванням та організацією спеціальної
наради з представників кас для докладного обміркування їх сучас-
ного положення і майбутньої ролі.
Мало підвалин має також і наша статистична праця. Діло в тім,
що об'єднання і систематизування переписів, біжучі статистики в
11 головних елементах мусить стати завданням центрального стати-
стичного комітету, туди або до міністерства фінансів одніде об'єд-
нання і кадастрових робот. Що ж тоді лишається? Дуже мало, але все
-8-
таки де що і тут уявляється необхідним і черговим. Наприклад,
об'єднання біжучої статистики, яка має давати відповідь на головні
потреби земської роботи.
Оце і все, що ми можемо накреслити, маючи на увазі вищезазначені
принципи і завдання постійної земської роботи.
Лишаеться велика кількість питань, які мають тимчасове значен-
ня і стають своєчасними після військового і революційного менту.
Тут найбільше значення має питання про обновлення господарства
після руйни війни і революції, завдання його організації в зв'язку
з новими економічними умовами і земельною реформою.
Але ці галузі роботи, які певне найкраще можуть бути виконані
земством, цілком залежать від тих політичних умов, в яких буде
розвиватись наша робота і перш всього від політики уряду від-
носно земства.
З оригіналом звісно:
Секретар Управи
Всеукраїнського Сенату Земств
ВИДІЛКА
З постанови 1-го всеукраїнського з'їзду представників Земств
16-22 червня 1918 р.
питання в справі ліквідації установ, майна
та коштів бувшого всеросійського Союзу
Земств.
визнати необхідним аби все майно та всі установи і кошти все-
російського Земського Союзу на території України негайно перейшли
до Всеукраїнського Союзу Земств, котрий приймає на себе по право-
приємству права та обов'язки всіх установ та підприємств В.З.С.
Сі обов'язки в межах України будуть виконані Всеукраїнським Сою-
зом Земств лише в розмірі дійсно заполученого ним від В.З.С. майна
та коштів і ні в якому разі повинності ці не можуть лягати на ті
кошти, котрі будуть складені після заснування Союзу. Звернутись до
Українського Уряду з вимогою, аби Союзу було негайно повернуто все
майно, всі установи та кошти В.З.С., котрі були передані до ріжних
організацій та установ.
З оригіналом згоден.
Секретар Уряду
Д. Буряк
ВИДІЛКА
З постанови 1-го Всеукраїнського З'їзду представників Земств
16 - 22 Червня 1918 року.
що питанню про утворення при В.С.З.централь-
ного органу медико-санітарного постачання і
звязаних з ним галузів промисловості та про
заложення аптечних складів.
1. Доручити управі Всеукраїнського Союзу Земств організувати
відділ санітарного постачання, котрому приступити негайно:
по перше - до вияснення, збирання та придбання усього медико-
санітарного майна, котре можна буде зібрати для Всеукраїнсь-
кого Союзу земств.
по друге - до заложення промислово-заводських та лаборатор-
них зарядків, котрі можна буде тим чи іншим шляхом створити,
прийнявши методи, виложені в докладі та додавши до них ті, котрі
виявлятимуться необхідними
і по третє - до вирощення у подробицях планів дальшої роботи
та організації в центрі та на місцях, а також подробиць фінан-
сової сторони справи.
11. що Аптечній Справі:
по перше: - всі аптечні склади Оувшого Всеосійського Земсько-
го Союзу, як і все майно має бути передано Всеукраїнському Сою-
зу земств.
по друге - до сформування центрального органу постачання /від-
ділу/ при Управі Всеукраїнської Спілки Земств та передачи йому
керування та об'єднання роботи по постачанню аптекарського
краму земствам необхідно доручити земствам, що тепер безпосе-
редне віддають складами, провадити далі роботу складів, фактич-
но об'єднавши її з центральним Київським складом.
і по третє - до розроблення та встановлення фінансового плану
діяльності аптечних складів - істнуючи склади повинні видава-
ти крам земствам за готівку.
ІІІ. Відділ Санітарного Постачання при Управі Всеукраїнського
Союзу Земств складається з відділів: 1/Лікарського, 2/Санітарно-тех-
нічного, 3/Хіміко-Фармацевтичного і 4/Комерційного.
IV. Фінансування підприємств в міру необхідності, а також видатки на організацію та удержання центрального органу провадити з каси Всеукраїнського Союзу Земств.
V. Для скоршого зложення необхідних коштів по організації за- пропонувати Губерніяльним та повітовим Земствам прийняти в рахунок загального внеску до Всеукраїнського Союзу Земств негайну матеріаль- ну участь в удержанні сього відділу /з тисяч кароованців від кожно- го повітового земства і 10–20 тисяч кар.від кожного губерніяльного/ через посередництво губерніяльних та повітових кас дріоного кредиту.
З оригіналом Згідно:
Секретар Управи
Всеукраїнського Союзу
ВИДІЛКА
З постанови І-го Всеукраїнського з'їзду Представників Земств
16-22 Червня 1918 року.
питання про фінансове становище земств і заходи до його поліпшення.
Обрати делегацію, якій доручити відвідати голову Ради Міністрів,
а також міністра Внутрішніх Справ і фінансів за для повідомлення
їх про низькозазначені заходи, котрих необхідно вжити негайно:
І/ Урядові позички повинно видати земствам з асигнованих для
сієї потреби 80 мільйонів кароованців, поділившись їх між губерніяль-
ними земствами відповідно бюджетам губерніального і повітових
земств кожної губернії по обрахунку 1916 року, при чому губерніяль-
ні земства ділять сі кошти між губерніяльним і кожним повітовим
земством. Зазначену позичку повинно вважати лише авансом на рахунок
тих позичок, що повинно видати земствам в тих розмірах, в яких вони
зазначені в проханнях.
2/ Видаття урядом дотацій, що належали земствам, як за менулі
роки, так і по земському обрахунку 1918 року, згідно з виробленими
нормами, якими земства керувались при складанні своїх обрахунків.
3/ Повернення урядом земствам усіх видатків, які витрачено за
рахунок державної скарбниці.
4/ Підвищення цінування належних земствам відсоткових паперів,
які перебувають в закладі в державному банку.
5/ В идаття урядом тих коштовних паперів, які були визнані і тим-
часовим російським урядом і видаття під ці папери відповідних по-
зик земствам.
6/ Видаття Урядом позики земствам під документи, котрі свідчать
про те, що земства мають ті чи інші коштовні папери хоч би навіть
сі папери позабирали або знешчили представники ольшовицької влади,
а також прийняти за рахунок держави зоитки земств по капіталам,
котрі задорано в них сольшовиками.
7/ Уряд повинен негайно вирішити питання про забезпечення інтере
сів осіб, котрі ще мають ті відсоткові папери з відрізаними купона-
ми, котрі по наказу совітської влади видавали скарбниці, як законні
платежні знаки.
8/ Треба щоб уряд негайно пояснив що земські подати мають виплачуватися згідно з законом юридичними власниками відповідного майна, а також запропонувати погоджуючим комісіям приходити на допомогу земству в справі зиску земських податків.
9/ Прискорення видаття сум на солдатські пайки, котрі зараз видаються через земства.
10/ Прискорення забезпечення грошовими знаками всіх губерніальних і повітових скарониць і установ державного банку.
З оригіналом ознайомлено:
Секретар Уряду
Всеукраїнською Солдат Земств
ВИЦІСКА
З постанови 1-го Всеукраїнського з'їзду Представників Земств
16-22 Червня 1918 року.
питання в справі організації допомоги
полоненим та інвалідам.
1/ Справу опікування повинно поставити грунтово, яко обов'язок державний.
2/ Держава повинна законодатним шляхом забезпечити калікам інвалідам, та дітям покидькам право на істнування, пенсії, страхування та виховання.
8/ Справа організації роботи, переведення в життя загально-державних планів, опікування, повинні лежати на народних та міських самоврядуваннях; на органах уряду - справи фінансування законодавчого забезпечення прав на пенсії, страхування і допомога.
4/ Для сього при кожній управі повинно негайно /з огляду на загостренність і невідкладність справи опікування інвалідів та хворих полонених/ заснувати комітети допомоги калікам-інвалідам та хворим полоненим.
5/ Сі комітети повинні відати не тільки справою полонених, а і справою опікування взагалі, прямуючи до перетворення в постійні відділи управи по опікуванню.
6/ До сих комітетів повинно запросити представників громадянства як від організації, так і персонально.
7/ Кожний комітет повинен об'єднувати в собі всі працюючі по допомозі полоненим організації на своїй території.
8/ Для встановлення цільномірності і об'єднання в роботі, комітети повинні об'єднуватись:
1/ Волостні в повітових
2/ Повітові в губерніяльних,
3/ А губерніяльні в Головнім при Управі Всеукраїнського Союзу Земств через своїх уповноважених.
9/ Для сього при управі Всеукраїнського Земського Союзу повинно негайно утворити комітет допомоги калікам-інвалідам та хворим полоненим, котрий повинен мати завдання й спілки взагалі.
10/ Всі комітети з огляду на невідкладність справи повинні встановити можливі свої ресурси для організації шпиталів і т.п., скласти обрахунки утримання хворих і допомоги калікам в цих шпиталях на 3-4 місяці і переслати їх до головного комітету для об'єднання і добуття колективної асигновки на се Уряду.
11/ Все маючи бувшого в.з.б.санітарно-медичне та шпиталів з огляду на орак його у Земстві та неможливість купівлі, з другого боку, негайну неохідність організувати допомогу полоненим та калікам-інвалідам передать до Всеукраїнської Земської Спілки для постачання ним комітетів.
12/ Для допомоги полоненим на місцях з організувати з ініціативи Всеукраїнського Союзу Земств закордонну експедіцію, запросивши до цього український Червоний Хрест та українські громадянство та Уряд
З оригіналом згідно:
Секретар Управи
Всеукраїнського Союза В. Б.
ВИПИСКА
з постанови I-го Всеукраїнського З'їду представників Земств
16-22 червня.
питання про видання Всеукраїнського
журналу по земських справах.
1. Визнати бажаним зараз же роспочатъ видањя щомісячника
по земських питаннях, згідно зазначенням в докладі програмом;
2. Назву цього журналу встановити на "Земський Вістник" як п
пропонується в докладі, а "Вістник Всеукраїнської Спілки Народ-
них Рад";
3. Обсяг журналу повинен бути 5 аркушів;
4. Обрахунок журналу затвердити на півроку в сумі 23,318 к.
-і
5. Вважаючи, що справа з виданням першого на Україні спеці-
ального органу народних самоврядувань є надзвичайно складною
та важливою, закликати для керування виданням відомого земсько-
го робітника, який присьятив би цьому виданню досить часу Гоно-
рар редакторові журналу призначити 600 карб. на місяць, 3600 к.
на півроку.
питання про видањя Спілкою власного
селянського тижневика у всеукраїнсь-
кому масштабі:
1. Видання Всеукраїнською Спілкою селянського тижневика ви-
знати бажаним;
2. Визнати що тижневик "Народна Справа" по своєму програму
взагалі відповідає нормальному типу селянського журналу;
3. Визнати тижневик "Народня Справа", виданням Спілки, коли
Спілка матиме для того відповідні кошти;
4. До того часу поки видання "Народньої Справи" не перейде до
Спілки, визнати бажаним, щоб всі Народні Управи взяли матеріальну
ну участь в виданню тижневика, з окрема передплатили його в пе-
ній кількості примірників для себе, а також для ріжних культур-
но-просвітних інституцій.
З оригіналом Згідно:
Секретар Управи
Всеукраїнського Сова Земств
ПОСТАНОВА
І-го Всеукраїнського З'їзду представників Земств
16-22 червня.
в справі утворення Відділу Народньої освіти Всеукраїнського Союзу Земств.
І. в першу чергу організувати посередницьке бюро з власною коморою книг,мап і писарського приладдя і видавництво з власною друкарнею,цінкографією,літографією і палітурнею;
2. кошти на упорядкування посередницького Бюро та видавництва скласти із окремих на те/всігновок членів Спілки на підставах,розроблених фінансово-економичною радою.
ПРИМІТКА:Комісія детьльно не обмірковувала справи бюро і видавництва з фінансового боку,зважаючи на відсутність відомостей про риночні ціни на всякі потребні для того речі.
3. Для негайного переведення в життя організації видавництва і посередницького бюро надать право Управи:а/виклопотать у Міністерства Освіти І.000.000 карбованців безпроцентної позики;б/подбать про широкий та міцний кредит в потрібним розмірі серед банків,кооперативів і т.и.
Помимо того,в звязку з обміркуванням докладу,Комісія визнала бажаним,аби для кращої постановки справи народньої освіти Управа Всеукраїнської Спілки народних Рад:
1/зробила внутрішню земську,гарантовану державою кілька мілійонову позику на фонд з якого мали б позичати потрібні суми всі народні Ради України виключно лиш на справи народньої освіти,
2/подбала про підготовлення кадрів діячів по народній освіті і учительського персоналу,особливо для вищих початкових шкіл всякого типу.
3/розробила-б проект у всеукраїнському масштабі для упорядкування майстерень наочних прикладів;
4/подбала про впорядкування трудових шкіл,особливо для сліпих,глухонімих та інших калік;
5/поклопоталась перед Міністерством Освіти,щоб воно видавало допомогу на видаання підручників тільки народним самоврядуванням,промадським інституціям та видавництвам ідейного характеру;
6/поклопоталась а/щоб народнім учителям швидше видано було жалування за минулий час з І січня 1918 р.не менче,як по 150 карб.у місяць,б/щоб надалі праця народніх учитилів скрізь оплачувалась не
менч, лк по 250 карбованців у місяць-і
7/щоб в найближчому часі був затверджений законопроект
про єдину трудову школу.
З оригіналом Згідно.
Секретар Управи
Доукраїнського Сома Земстб
ПОСТАНОВА
І-го Всеукраїнського з'їзду представників Земств
16-21 червня.
питання про церковні школи на Україні.
Зважаючи на те/що церковна школа на Україні дбала про народ-
ні інтереси лиш в ті історичні часи, коли релігія була спра-
вою цілком народньою, ане державною.:
2/що ніяка організація, яка керується центром по за межами на-
роднього впливу не спроможна утворити щиро народню національ-
ну школу, а тим більш не спроможна цього зробити організація,
яка направляється не тільки з позанародніх, а навіть і з поза-
державних меж;
3/що школи колишнього православного відомства збудовано на на
родні гроші;
4. що надалі народні самоврядування не мають на меті допомага-
ти народними грішми тим організаціям, які не працюють в зв'яз-
ку з ними;
5. що навряд чи держава згодиться підтримувать інституції ві-
домства, яке свого главу має по за межами держави, а в тім разі
коли би Всеукраїнський Собор визнав главенство над церквою
на Україні Московського патріарха, можливо навіть отділення
церкви від держави;
6/що без допомоги Самоврядування та держави церковне відомство
неспроможне навіть фінансово утримати школи;
7/що за весь час свого керування школами воно нічим не вия-
вило здатності до поширення освіти і виховання людности, а
недбайливим відношенням до своїх шкіл викликало серед людно-
сті лиш зневагу до них;
8/що для найшвидшого підняття культурного рівня українського
народу необхідно заохотити його до шкіл, а заохотить до зне-
важного неможливо;
9. що для кращого розвитку справи народньої освіти необхідно
порядкування нею передати до рук самого народу, -З'їзд Все-
української Спілки Народних Рад вважає, що всі колишні церковні
школи на Україні безперечно мусять бути в руках органів на-
роднього самоврядування.
З оригіналом Згідно: Всесв. інститут Селянськ. Земств
Секретарю Управи
ВИЛІСКА
З постанови І-го Всеукраїнського З'їзду Представників Земств
16-22 Червня 1918 року.
читання про скасування пунктової ветеринарної організації.
I. Просити уряд Української Держави скасувати законодавчим порядком інститут пунктової ветеринарії, передавши необхідну частину її функцій /огляд промислової худоби та збір з неї відсоткового податку/ на земських ветеринарних лікарів.
2. Що до істнуючого складу пунктових ветеринарних лікарів дати право земству лишати на службі у сеое осію, що відповідають тим вимогам, котрі ставлять земському працьовнику.
3. персонал, не прийнятий земством, задовольнити на загальних основах забезпечення осію, що лишається за штатом.
4. На потреби Центральної Ветеринарної Управи дочислити з загальної суми поступаючого відсоткового податку з промислової худоби 25%.
5. Лишок в 75% призначається в першу чергу на удержання ветеринарних пунктів для огляду, що залишені земством, на трати по боротьбі з епізоотією, на організацію установок, підсобних для сел мети /лабораторій, діагностичних кабінетів і т.п./ і лише після задоволення вищенаведених потреб, решта суми призначається для завдоволення решти потреби ветеринарної справи в губернії яко додаток до звичайного земського асигнування.
З оригіналом ознайомлено:
Секретар Управи
Всеукраїнських Земств
ВИПИСКА
З постанови І-го всеукраїнського з'їзду представників Земств
16-22 червня 1918 року.
По питанню об'єднання діяльності
Українських Земств по переселенню.
Задачі органів українського земського самоврядування, які стоять
безпосередньо до селянських мас слідуючі:
І/Підготовлення і опрацювання матеріалів для еміграційного законо-
давства україни.
2/Як найширше і всестороннє освідомлення кругів українського се-
лянства, стремляться до еміграції і виходу на далекі заробітки:
/а особливо ті десятки тисяч ходоків, котрі перед війною змогли вишука-
ти землю за Уралом/, освідомлення про те, що їх жде за границями України
/в Сібірі, в сусідніх державах, за океаном/.
лише негайна і постійна праця земства в зазначених напрямках мо-
же, як що не зовсім упередити, то бодай в значній мірі припинити можли-
ві віддування необзнайомлених з дійсним положенням еміграційного діла
селян-українців.
3/Статистичний оорахунок всіх видів механічного руху українського
селянства і його впливу на природній зріст населення України.
4/Виходячи з сього заходи, звернені в оборону інтересів українських
переселенців і виїжджаючих з границь України на тимчасові заробітки в
другі держави.
Першою задачею Українського Земства повинно бути стремління до утво-
рення такого освідомлюючо-просвітного еміграційного апарату, котрий з
успіхом можна було-б поставити проти стихії еміграції і регульвати по
стихію в інтересах краю і трудячогося народу.
В зв'язку з розглядом переселенського питання, Всеукраїнський Земсь-
кий З'їзд вважає:
Що переселення є наслідок оцідності та безправності людности /мас/.
що гострість питання може бути зменшена значно лише правильним роз-
в'язанням земельного питання на користь працюючих на землі і при істну-
ванні нормального робітничого законодавства.
З оригіналом Згідно:
Секретар Укр.с
Всеукраїнського Союзу Земств
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І
ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
В даній справі № 51
Фонду № 1065 Опису № 1
Пронумеровано 28 (двадцять восьмий) +86 =36 аркушів
(цифрами і прописом)
з них літерні №№
пропущені №№
Вкладення
Брошури, газети:
Графічні матеріали:
Інші особливості документів
Документи із згасаючим текстом:
.04 . 09 1992 р. Підпис (Втепл)
ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ
(що зроблено і вказівки оператору)
. . 19 р. Підпис
