Листування з Головою РНМ УНР, доповідна записка про авантюрну діяльність урядовців закордонних представництв уряду Директорії УНР, 22.04.1919-01.11.1919, 52 арк.

на 65г. СКР 106бс ВИА 1 ВАСХ 5 ПОДЛИННЫЙ АРХИВ Уч. Харків Бу 198 МБС УРСР, м. Харків ФЕДЕРАЦІЯ СТУДЕНТІВ І КУРСАНТІВ АГРЕСИВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Рада Народних Міністрів Народної Республіки Державна Канцелярія Секретаріат. Лист № 17 Листування з головою Ради Народних Міністрів. 20 квітня 1919 І Липовога 1919 VI на 52 аркушах ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції І Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків Ф/мр 1068-ОПМ / ВЛІХ 5 РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР.м.м.Київ,Вінниця, Ровно,Кам'янець-Подільський Листування з головою Ради народних міністрів доповідна записка про авантюрну діяльність урядовцїв закордонних представництв уряду директорії 22 квітня- І листопада 1919 року на 52 арк говарс сухих 1924 Октябрь 1/о 679 Стъ Плодородие Караков продано за Октябрь 368 683 Крашитце 13 709 Стъ Донов фабриканіе Николаев пропилено в отм. фарф 856 /07 59 92 742 Стъ Плодородие Стибавшы себестойносты продатаго твари за 7 отим 381 /07 26 67 Паарс 1/о 796 Стъ Полудрафиката В пупп. вадоре нейнів 28793 250 Кредит 1924 Родъръ /о 834 Стъ Полудрафиката Францофим 1487 86 59 Бердичев в Киев жди.н/в 175061,42529 67 845 Б.Черново > и 2140,41 450 863 Стъ Производства Сдато с пересортирувку за 7 Крещенскій зд 7390 Николаевския > 2067 Хараховкин > 1707 Маланюковъ > 1522 : 4371 /07 305 97 8315 /42 166 30 950 Стъ Продажи Килъ продано за 7 1241 952 Харков > 1389 20 Дедтм Сл Пузырь 1924 Ноябрь 30 837 Сц Развития и укрепления Берлин - овичи 135 /о/ 834 Светлый Полиграфиката Киев и Берлинова поч.17866,42829 67 838 Сц Развития и укрепления Берлин - мт. "Меди" 139 /о/ 1 6 840 Б.Черковы словарь словаря, ом.Чк 180 /о/ 1 8 841 . , ом 5/а 255 /о/ 2 5 845 Сц Полиграфиката Киев и Б. Черковы почв.21040,41 450 857 Сц Развития и укрепления Кременчуг т. Гришечного фракт. 1560 /о/ 31 2 865 Сц Производства 21 Дедтм Пузырь сов 1924 Роябрь 31 1076 Сц Развития и укрепления вашимися - Уришково 110 /о/ 2 20 1057 Кременчуг ом. Камешко р/п 17 40 /о/ 1 20 1058 > , словарь 18 440 /о/ 4 40 1059 > , кременчуга , 19 300 /о/ 3 - 1077 Сц Просударственная вашимися - в Кременчуге, ом. ч.8 500 Сц Молододства Поступили из перерх 2-ой по Полтавскому ду 266/1910 > Харьковскому > 2445 > Берлинскому > 190 4585 /о/ 91 70 1169 Сц Развития и укрепления ЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ. 9 квітня 1919 року № 497 м. Київ. До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Посилаючись на постанову Ради Народних Міні- стрів від 13 квітня б.р., звертаюсь до Вас з про- ханням зробити розпорядження про прикомандирування з числа зайвих урядовців міністерств до Департамен- ту Законодавчих Справ Державної Канцелярії одного діловода і одного друкарщика, або друкарщici на пи- шучiй машинцi. Персональний склад Департаменту Законодавчих Справ у цей час - директор департаменту, начальник відділу і діловод - немає спромоги виконувати зав- часно бiжучу законодавчу роботу. Т.в.о. Державного Секретаря С. Галецький Директор Департаменту Законодавчих Справ Олійніковський Начальник відділу С. Васильович ДО КАНЦЕЛЯРІЇ ГОЛОВИ КАБІНЕТУ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. Секретаріат Ради Народних Міністрів має за чест надіслати при цьому по належності відношення Міні- стерства Закордонних Справ від 2 Травня б.р.Ч.727. В.o.Секретаря Ради Народних Міністрів Кручинський За дiловода Рубець Н.Р. ЖИВИЧІЙ ДО П.ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Згідно з тимчасовим даконом від 14-го Лютого 1919 року "про порядок внесення і затвердження вако- мів в Українській Народній Республіці", Державний Контрольор бере участь в засіданнях Кабінету Нарад- них Міністрів в правом державного голосу. Нині, в огляду на те, що Державного Контролюра ще не призначено, його обов'язки виконує замістник Дер- жавного Контрольора - Директор Департаменту, який на засіданнях Кабінету участи не брав. Вважаючи відсутність Державного Контрольора на засіданнях Кабінету порушенням вищезгаданого закону, прошу Ваших пояснень, чи заступник Державного Контролю- ра повинен заступати Державного Контрольора і на засіданнях кабінету, чи, і на ділі буде провадитися порядок прийнятий нині. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ В.О.СЕКРЕТАРЯ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ У. Н. Р. Особиста Канцелярія ГОЛОВИ Ради Народніх Міністрів. 7 Липня 1919 р. № 458 До Пана Державного Секретаря. У відповідь на відношення ч.І78, повідомляю, що в Кабінеті Народніх Міністрів мають роз- глядатися питання політичного і принципового характеру, котрі не стоять безпосередньо в зв'язку з державним майном і грошевими витра- тами. Справи фінансового характеру розгляда- ються в Раді Міністрів де і повинен бути при- сутнім заступник Державного Контрольора. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ За Директора Канцелярії А. Гитман 5 У.Н.Р. КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 22 Липня 1919 р. ч. 604 До Секретаріату Ради Міністрів Особиста Канцелярія Голови Ради Народних Міністрів має за честь переслати при цьому законопроекты :Міністер- ства Народнього Здоровля ч.14І2, Міністерства Ветіції ч.12, Міністерства Внутрішніх Справ ч.405, Міністер- ства Культів ч.756,Міністерства Внутрішніх Справ ч.І5І2, (згідно з устним проханням п.Державного Секретаря. При цьому Особиста Канцелярія Голови Ради Народних Міністрів має за честь зазначити, що згадані Міністерства згідно інструкції про порядок внесення законопроектів бу- ли повідомлені про майбутнє призначення кожного з цих законопроектів п.Приміром в Кабінет чи Ради Народних Міністрів. За Директора Канцелярії а.Гмель У. Н. Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ СЕКРЕТАРІАТ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 2 липня 1919 р. ч. 238. 6 До канцелярії Голови Ради Міністрів. Секретаріат Ради Народних Міністрів по дорученню п. Державного Секретаря має за честь надіслати для докладу п Голові Ради Міністрів прохання служачих в Державних інституціях м. Кам'янця і зазначити, що п. Державний Секретар вважає, що прохання це належить переслати до Міністерства Праці і що взагалі подіб- ні справи повинні переходити через Міністерство Праці. Копії прохання одночасно надсилається до п. Державно- го Контрольора. СИРАЖА: Постанова від 14 травня оголошена в "Віст- нику Законів" ч.31. Секретар Ради Народних Міністрів Діловод Копія прохання сургачих у п Крушицького Управління Преси і Інформації, пересилаючи в преложенні проекти: а/ Статуту і б/ Шта- тів Міністерства Преси і Про- паганди разом з копією Декрету Директорії від 30 грудня 1918 року, має честь повідомити, що воно внесло їх в Раду Народних Міністрів і прохає Вас , Пане Міністр, познакомиться з їх змі- том. Керуючий Управлінням директор загального департаменту ДІЛОВОД: Чигорій Черман УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н ПРО ПЕРЕТВОРЕННЯ "УПРАВЛІННЯ ПРЕСИ І ІНФОРМАЦІЇ" В "МІНІСТЕРСТВО ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ" ТА ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЙОГО СТАТУТУ Й ШТАТИВ. У розвиток доповнення та зміну відповодних законів (директор Директорії Української Народньої Республіки м.п.) Закону на 1918/Вересень Вістник Української Народньої Республіки № 9) постановляється: § 1." Управління Преси й Інформації" перетворюється в "Міністерство Преси й Пропаганди". § 2. Міністерством Преси й Пропаганди управляє міністр, який є повноправним Членом Ради Народних міністрів. § 3. Міністерстві Преси й Пропаганди додаються до помочі два товариші. § 4. Міністра Преси й Пропаганди уповноважується визначувати платню спеціалістам і технічним співробітникам по вільномуп найму за оплачувати їх на рахунок операційних кредитів, одержуваних дорічно в контрольному порядку. § 5. Цей закон обов'язує з дня його оголошення. § 6. Всі дотеперешні закони бившої Російської Імперії та постачань і розпорядку українського уряду, що суперечать цьому законові і Статутеві,-касуються.- Керуючи Управлінням М. Лизанець Копія ("Вістник Української Народньої Республіки" № 9, Виниця, Субота 24 Лютого 1919 року./ ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Еквєт про утворення Управління Преси й Інформації. § 1. Директорія Української Народньої Республіки вирішає покликати до життя Управління Преси й Інформації. § 2. Завдання цього Управління являється освідомлювати широкі народні маси на Україні про самостійно-державні інтереси Української Народньої Республіки, як також заступати ці інтереси перед громадським думкою за кордоном. § 3. В склад Управління входять всі істинучі вже установи: 1) Українське Телеграфне Агенство, 2) Управління всіх радіотелеграфів на Україні (по перезумінню з Міністерством Почт і Телеграфів та з Військовим Міністерством), 3) Центральне Інформаційне Бюро з усіма відділами, 4) Інформації по Почт Азмії, 5) Бюро Преси ("Державний Вістник", Відділ Знутрішньої преси й Відділ Зовнішньої Преси), Центральне Управління по синьовах друку, 7) емісивна Друкарня - як також інші державні, земські й міські установи, які є або будуть утворені та мають зв'язок з пресою та публікацією. З еболг діяльності цього Управління входять також усі урядові й лізувальнові часописи, не виключаючи земських і міських. § 4. Внутрішній устрій департаментів вирішить екремий статут § 5: Резултами Управлінням керістуються правами Міністра і має рішення голос в Кабінеті міністрів в тих справах, які торкаються його відомства. 29 Грудня 1919 року. Голова директорії А. Шинченко Члени: А. Макаренко, Петлюра, .Мазець. Секретар Петро Дідушенко З поведенним в "Вістника У.Н.Р." згідно, Директор департаменту Загальних Справ Ідею д 2р. Зеркан, - I - СТАТУТ МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ. а/ Мета і підстави організації. I. Міністерство Преси й Пропаганди керує в інтересах Української Народньої Республіки всіми тими справами, що випливають з відношення законодавчої і виконавчої влади до цього чинника духовно-культурного та соціально-політичного життя, котре проявляється друкованим і живим словом, себ-то при помочі преси й пропаганди. II. З тою метою Міністерство Преси й Пропаганди буде допомагати всіма моральними і матеріяльними засобами як найповнійшому розвиткові української Національної публіцистично-літературної творчості та зміц- ненню серед українського народу національно-культурної і політично- державної свідомости через поширення серед найширших верств людности України часописев, журналів, періодичних і неперіодичних видань, кни- жок і других форм літературної продукції, а публіцистам і видавницт- вам приходити з моральною і матеріяльною допомогою в їх професійно- культурній праці та організувати широку інформацію правительства і громадянства в інтересах держави так у краю як і за кордоном, а також стежити за рухом преси на Україні і по за її межами та за ріжними про- явами державного життя в світлі преси та політичної літератури. III. Щоби перевести це завдання Міністерство Преси й Пропаганди складається з відповідних адміністраційних частин- Департамен- т і в, а надто в миру потреби покликає до життя так в осередку держави як і в її адміністраційних центрах, а також і за кордоном підчиненні собі установи, використовує для своїх цілей в межах законів відповідні приватні інституції, а також працю поодиноких осіб, послуговуючись при тим як моральними так матеріяльними засобами. IV. Міністерство Преси й Пропаганди утримується на кошти Державної Скарбниці і всі його прибутки поступають в ресурси Державної Скарбниці V. Склад співробітників Міністерства Преси й Пропаганди визначається штатами. VI. Міністерство Преси й Пропаганди складають: I. Культурна Рада 2. Департамент Загальних Справ 3. Департамент Преси й Друку 4. Департамент Інформації 5. Департамент Пропаганди 6. Друкарня б/ Про Міністра Преси й Пропаганди. VII. На чолі Міністерства Преси й Пропаганди стоїть Міністр Преси й Пропаганди, який вибирається Радою Народних-Міністрів і затверджується на своїй посаді Верховною Владою Української Народньої Республіки. VIII. Міністр Преси й Пропаганди входить в склад Ради Народних Міністрів, він бере постійну участь у всіх засіданнях Ради Народних Міністрів і користується повним правом голосу. IX. В помічь Міністрові Преси й Пропаганди призначається Верховною Владою два Товариші по вибору Ради Народних Міністрів. в/ Рада Міністра. X. Раду Міністра складають під його ж головуванням, або з його Товаришів, Директори Департаментів, при чим Директор Департаменту Загальних Справ являється постійним Секретарем Ради, Приконсульт Міністерства Преси й Пропаганди і Член Культурної Ради по її вибору. XI. Засідання Ради Міністра відбуваються не менше як один раз на місяць. Міністр скликає частіше засідання коли є негайні справи для розвязання. XII. Засідання вважається правосильним, коли в нім бере участь Голова чи його заступник і не менше як половина всіх членів Ради. Ухвали приймаються звичайною більшістю голосів присутніх. На випадок рівності голосів думка Голови дає перевагу. XIII. Рада Міністра є дорадчим органом Міністра Преси й Пропаганди в вирішенню всіх питань технічної діяльності окремих частин Міністерства Преси й Пропаганди. XIV. До Ради вносить питання на розгляд по своїй власній ініціативі Міністр, його Товариші, або поодиноки члени Ради. 11 XV. Ведення діловодства й журналів засідань Ради Міністра покладається на Департамент Загальних Справ. I. КУЛЬТУРНА РАДА. § 1. Культурна Рада складається під головуванням Міністра Преси й Пропаганди, або одного з його Товаришів по його назвначенню з людей, що визначилися своєю громадською діяльністю або письменними працями з обсягу науки, літератури, політики, публіцистики й мистецтва як на території Української Народньої Республіки так і по за її кордонами. § 2. Директори Департаментів по своїй посаді являються постійними членами Культурної Ради. § 3. Члени Культурної Ради запрошуються в її склад Міністром Преси й Пропаганди по порозумінню з Радою Народних Міністрів і затверджуються на своїх посадах Верховною Владою Української Народньої Республіки. § 4. Члени Культурної Ради постійного утримання від держави не отримують, але за працю з доручення Ради мають право на спеціальну винагороду, а також зворот коштів за кожде засідання, про що постановить окрема інструкція Міністра Преси й Пропаганди. § 5. На Культурну Раду накладається обміркування всіх принципіальних питань з обсягу діяльності й розвитку Міністерства Преси і Пропаганди, як: а/ обмірковування більш менш складних законопроектів, які розробляються Міністерством Преси й Пропаганди, а також інших складних питань, внесених на заключення Культурної Ради, б/ доручення популярно-літературного оброблення найрізноманітніших питань з обсягу політики і публіцистики окремими членами Ради, або з особами з посад Ради, оцінка літературно-публіцистичних праць надісланих до Міністерства Преси й Пропаганди, в/ видання літературно-публіцистичних праць через окремі відділи Міністерства Преси й Пропаганди, або через приватні видавництва, г/ призnavання премій і нагород за рідного роду літературно-публіцистичні твори, особливо популярного змісту й поширення їх межи населенням, д/ призnavання моральної і матеріальної допомоги авторам, видавництвам, періодичним і поперіодичним виданням та національним органам преси в формі, яку Культурна Рада визнає найбільше відповідною. § 6. Культурна Рада скликається і питання на розгляд її вносяться по ініціативі Міністра Преси й Пропаганди, або на устне чи письмен- не домагання одної третини всіх членів Ради. § 7. Засідання Культурної Ради вважається правосильним, коли в нім бере участь Голова, або Його Заступник і не менше як 1/2 всіх членів Ради. Ухвали приймаються звичайною більшістю голосів присутніх. На випадок рівності голосів думка Голови дає перевагу. § 8. Діловодство Культурної Ради і ведення журналів засідань накладається на Департамент Загальних Справ. II. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. § 9. Департамент Загальних Справ складається з Директора, Віце-Директора, Начальників Відділів і других службачих згідно з штатами, котрі призначаються на свої посади в нормальному порядку призначення осіб на урядову службу. § 10. На Департамент Загальних Справ накладаються такі обов'язки: а/ ведення загальної переписки всього Міністерства з офіціальними й приватними інституціями та особами на території України і по за її кордоном в справах, що торкаються програмової і технічної діяльності Міністерства в цілості або окремих його інституцій, б/ ведення наказів про призначення та увільнення урядових осіб по Департаменти Загальних Справ і ведення на переховування формуларних списків урядових осіб для цілого Міністерства, в/ завідування касою та грошовими справозданнями Міністерства Преси й Інформації і всіх йому підлеглих інституцій, а також помешканнями Його та іншими господарськими справами, д/ завідування канцелярськими та господарськими справами Ради Міністра та Господарської Ради, е/ завідування допомогами й позичками які Міністерство Преси й Пропаганди видаватиме або окремим особам. Господарська Рада. § 11. Для обміркування питань зв'язаних з витратою кредитів, що асигнуються в розпорядження Міністра Преси й Пропаганди чи його частин і взагалі для обміркування різного роду господарських питань що торкаються як Міністерства Преси й Пропаганди, так и окремих його частин утворюється Господарську Раду. § 12. Раду цю складають Директори Департаментів і Головний Бухгалтер, при чім Директор Загального Департаменту як голова, а діловод як Секретар. -5- § 13. Засідання Ради переводиться не менш як два рази на місяць; Голова може скликати засідання й частіше в міру потреби. § 14. Засідання вважається відбувшим, коли в нім брали участь Го- лова чи його Заступник і не менш як половина всіх членів. § 15. Постанови Ради виносяться більшістю голосів; при рівності їх, голос голови дає перевагу. § 16. Голова Ради має право вимагати від осіб, які безпосередньо завідують господарськими справами Міністерства Преси й Пропаганди чи грошовою звідомостю його, необхідні для докладу Раді пояснення й документи. § 17. Провірка грошової звідомости по сумах переводиться не піз- нійше як 7 числа кожного місяця членами Ради, котрі призначаються для цього постановами Ради. В поміч їм Міністром, по докладі Голови Ради, можуть бути призначені урядові особи Міністерства Преси й Про- паганди. § 18. Про наслідки провірки особами, що її проводили, складаєть- ся акт, котрий переховується при ділах Ради. § 19. Всі постанови Ради докладаються Головою Міністрові на зат- вердження. III. ДЕПАРТАМЕНТ ПРЕСИ Й ДРУКУ. § 20. В обсяг діяльності Департаменту входить: 1/ видавання "Віст- ника Державних Законів" 2/ видавання офіційного органу "Вістника Української Народньої Республіки", 3/ засновування нових органів громадської думки як в краю так і за кордоном, 4/ ведення реєстра- ції й статистики літератури, преси й друкарень на Україні та нагляд за ними в межах законів, 5/ засновування й завідування спеціальними школами і курсами журналістів. I. ВІДДІЛ УРЯДОВИХ І ПІВ-УРЯДОВИХ ОРГАНІВ а/ Вістник Державних Законів/ § 21. "Вістник Державних Законів" має завдання розпублікувати офі- ційним порядком закони і постанови Законодавчої Влади. § 22. "Вістник Державних Законів" є неперіодичним виданням і поява ється по мірі потреби. Він висилається обовязково всім урядовим інституціям та особам за плату, встановлені спеціальним законом. § 23. Закони, постанови й інші законодавчі акти, призначені до -6- розпублікування надсилаються до "Вістника Державних Законів" офіціальним порядком з Державної Канцелярії. § 24. Загальне керовництво й завідування всіми адміністраційними справами "Вістника Державних Законів" накладається на Редактора. 6/ ВІСТНИК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. § 25. "Вістник Української Народньої Республіки" складається з трьох частин: а/ урядові, б/ неурядові і в/ урядових та приватних публікацій. § 26. В офіціальній частині міститься: а/ Закони і постанови та другі законодавчі акти, б/ розпорядки, обіжники і другі урядові акти центральних державних установ, в/ накази Верховної Влади та других центральних державних установ про призначення на посади і увільнення урядових осіб, г/ різні офіційні акти і документи Верховної Влади і Міністерств загально-державного змісту. § 27. В неофіціальній частині міститься: а/ передові статті з біжучого актуального державно-політичного життя, б/ огляди політичного, культурного, соціально-економичного, торговельно-промислового та артистичного життя українського народу, в/ хроніка діяльності національно-державних і громадських організацій., д/ огляд краєвої та закордонної преси, е/ кореспонденції, фейлетони, літературні і наукові очерки, ж/ Телеграми, телефони і радіо-телеграми, з/ загальні хронікальні замітки, § 27. В третій частині містяться урядові і приватні публікації за плату, встановлену спеціальним законом, § 28. Загальне безпосереднє керовництво урядовою частиною "Вістника Української Народньої Республіки", та адміністрація видавництва належить до Редактора "Вістника Державних Законів". В поміч йому додається по вільному найму редактор неурядової частини "Вістника Української Народньої Республіки".- -7- § 29. "Вістник Української Народньої Республіки" є щоден- ною газетою, котра висилається обовязково всім урядовим інститу - ціям та особам за передплату, встановлену спеціальним законом. § 30. Склад співробітників "Вістника Української Народньої Республіки", визначається приложеними тут штатами. 3. ВІДДІЛ РЕГІСТРАЦІЇ І СТАТИСТИКИ ЛІТЕРАТУРИ, ПРЕСИ Й ДРУКАРЕНЬ НА УКРАЇНІ. § 31. На відділ накладається обовязок: а/ вести реєстрацію всіх друкарень, металографій, цинкогра- фій і других подібних установ на Україні, в/ вести наукову статистику всієї друкованої продукції в обсягу Української творчості на Україні і за кордоном і з тою цілью видавати спеціальні статистичні органи. г/ вести бібліографію української книжної продукції з тою метою видавати спеціальні бібліографічні твори, д/ входити в зносини з закордонними статистичними /бібліогра- фічними інституціями, § 32. На відділ накладається обовязок організувати книжну палату і створити державний книжний фонд. § 33. Всі друкарні й металографії та видавництва на Україні обов'язані надсилати в книжну палату по 20 примірників своїх видань, котрі розділяються межи найвищі наукові інституції, Національну Бібліотеку в Києві і Українську Академію Наук. 4. ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ. § 34. На Департамент Інформацій накладається обовязок організувати інформацію про хід державного життя і всі другі події а з окрема: а/ Збірати відомості про загальний розвиток державно-політич- ного життя, про політичну й законодавчу діяльність центральних державних установ і законодавчих інституцій та інформувати про це органи центральної і місцевої влади і громадянство. б/ збірати відомості про діяльність і розвиток культурних економічних і других громадських організацій, спілок і това- -8- риств та інформувати про це органи центральної і місцевої влади й громадянство, в/ збирати відомості, названі в п.п. а і б, про життя других держав і народів та інформувати про них Український уряд і громадянство, та навпаки, інформувати закордон про хід політично-державного життя України, г/ видавати пресові звідомлення і огляди краєвої та законодонної преси, д/ утримувати ділові звязки з пресовими бюрами та агенціями на Україні і за кордоном., е/ збирати взагалі всі відомості, які мають певне значиння для уряду й громадянства та поширювання їх. 5. ДЕПАРТАМЕНТ ПРОПАГАНДИ. § 35. На Департамент Пропаганди накладається завдання теоритичного розроблення й практичного виконання всіх питань пропаганди, намічених Культурною радою, Радою Міністрів, або по властній ініціативі. § 36. В тій цілі Департамент Пропаганди: а/ організує курси й школи лекторів, промовців і діячів культурно-політичної пропаганди та керує їх діяльністю, б/ займається Культурно-політичним освідомлюванням народних мас при помлчи віч зборів, маніфестацій, театральних вистав і концертів, в/ засновує бібліотеки для постачання населенню науково-політичної літератури, г/ використовує всі засоби найновійшої техніки для цілей пропаганди. 6. ДРУКАРНЯ. § 37. На друкарню накладається обовязок технічного виконання всіх доручень з обсягу друку. § 38. Технічними працями і адміністрацією друкарні керує -9- Завідуючий друкарнею при допомозі і контролі Департаменту Загальних Справ. § 39. Склад служачих друкарні визначається штатами. 7. ГУБЕРНІАЛЬНІ Й ПОВІТОВІ КОМІСАРІАТИ ПРЕСИ. § 40. Губерніяльні й Повітові Комісаріати Преси є урядо- вими органами Міністерства Преси й Пропаганди в губерніях і повітах. § 41. Губерніяльні й Повітові Комісаріати Преси виконують усі функції, вложені на них Міністерством Преси й Пропаганди а також інструкцію, яка затверджується Міністром Преси й Пропаганди. § 42. При Губерніяльних Комісаріатах Преси встановлюють- ся заміськ Повітових Комісарів Преси-Комітети Преси реєст- рації друкарень й преси в місці і повіті та нагляду за ними в межах законів, у складі не менш як 5-1 не більш як 10 душ ПРИМІТКА: При тих же самих Губерніяльних Комісаріатах Преси, крім Київга, встановлюються по 3 місцеві кореспонденти § 43. Повітові Комісаріати Преси засновуються в повітових містах з населенням не менше як 25.000 душ, або в тих пові- тових місцях, де менше як 25.000 душ населення, але за те розвивається там видавнича, друкарська і публіцистична дія- льність про що постановляє сам Міністр Преси й Пропаганди. У всіх останніх повітових місцях призначаються тільки агенти- кореспонденти, на котрих накладаються в цілості обовязки й права Повітових Комісаріатів Преси. § 44. Склад служачих Губерніяльних і Повітових Комісарія- тів Преси визначається штатами. 8. ЗАКОРДОННІ ПРЕСОВО- КОРЕСПОНДЕНТНІ АГЕНСТВА Й КОРЕСПОНДЕНТИ. § 45. На закордонні Пресово-Кореспондєційні Агенства накла- -10- дається обов'язок обороняти перед політичним і публіцистич- ним світом закордону інтереси Української Народньої Республіки, інформувати правительства Європи і Заокеанських держав про національно-державні прамування українського народу та утво- ру етнічний духовний зв'язок і інформаційне єднання між державами Європи та Україною. ПРИМІТКА 1. Пресово-Кореспонденційні Агенства I розряду зоснується в Львові, Вашингтоні, Парижі, Берліні, Москві /або Петрограді/ і в Римі. ПРИМІТКА 2. Пресово-Кореспонденційні Агенства II розряду зоснується в: Стокгольмі /Швеція/, Норвегія, Данія і Фінляндія/, Белгороди /Сербія, Болгарія, Греція, Туреччина й Румунія/, Чехи, Праза, Австрія й Угорщина/, Варшаві/Польща, Литва і Білоросія/, Токіо/Японія/, Китай Індія й Полінезія. ПРИМІТКА 3. Кореспонденти встановлюються Агенствами II розряду в центрах тих держав/, котрі підлягають сфері їх діяльності. § 46. Для виконання одного завдання Закордонні Пресово-Кореспонденційні агенства: а/ видають газети, брошюри, пресові звідомлення, книжки, мали журнали і другі форми публіцистичної та літературної продукції для оборони інтересів і правильного освітлення національно-державних примувань українського народу, при чим треба брати під увагу всі сторони політичного, економичного, культурного й артистичного життя Українського народу. б/ Інформують закордон про події державно-політичного життя України, та навпаки Україну про життя других держав і народів при помочі преси, телеграм, живого слова й прочих форм інформації, в/ входять в звязок з дипломатичними, партійнополітичними, журналістичними науковими і артистичними кругами європейських і заморських народів та визискують їх симпатії для Української Народньої Республіки. § 47. Контроль над діяльністю закордонних Пресово-Кореспонденційних Агенств і кореспондентів переводить Міністерство Преси й Пропаганди при помочі своїх органів по назначенню Міністра Преси й Пропаганди. Розпорядження контрольних органів по затвердженню Міністра Преси й Пропаганди, являються обов'язковими. - II - в'язковими до негайного виконання. § 48. Закордонні Пресово-Кореспонденційні Агенства й Ко- респонденти працюють у порозумінню закордонними органами Міністерства Закордонних Справ, користуються їх допомогою, та навпаки, допомагають їм у виконанню і дипломатичних завдань.- Керуючий Управлінням) Ів. Мизинський ВІДДІЛ НАРОДНИХ ВИДАНЬ. 1. Відділ народних видань має ширити в народних масах ідеї національної української демократичної державності, давати в популярній формі інформацію про діяльність Правительства, відомості про важливі події з життя Української Республіки і з життя інших народів. з тієї цілі відділ видає періодичний орган-народний часопис, що виходить один або два рази на тиждень. Оприч регулярної інформації, відділ випускає різного роду агітаційно-інформаційні видання: як брошури, листки, відозви. ПРИМІТКА: У видання призначаються, як для ширших верств української людності, так і для спеціального круга читачів: відозви до української армії, прокламації і т. д. Оприч видань загального характеру, відділ має випускати окремо важливі закони і накази / тексти і полснення до них / та різні повідомлення Правительства. Видання популярно-наукові предовсім з області української історії, географії, економіки, мають складати окрему серію Спецільне місце маєте займати видання кращих взірців красного письменства, передовсім рідного, як сучасного так і старших часів, в другу чергу-світового. Вої мають на меті, во за агітаційною та інформаційною літературою дати добру лектуру для малосвідченої маси українського селянства і козацтва ОБСЯГ ДІЯЛЬНОСТІ ГУБЕРНІАЛЬНИХ КОМІСАРІАТІВ ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ. § 1. Губерніальни Комісаріати Преси і Пропаганди надають напрямок і контролюють діяльність Повітових Комісаріатів Преси і Пропаганди в своїй губернії. § 2. В своїй губернії вони виконують тіж функції що Департамент Преси й Друку, Інформацій та Пропаганди в цілій Державній, а з окрема: а/ ведуть реєстрацію всіх органів преси, періодичних та неперіодичних видань і нагляд за ними в межах законів, б/ ведуть реєстрацію всіх друкарень, металографій і других подібних установ, в/ ведуть наукову статистику всієї друкованої продукції в обсягу української творчості, з тою ціллю видавлять спеціальні статистичні органи, г/ ведуть бібліогра- рафію української книжної продукції і з тою ціллю видавлять спеціальні бібліографні твори, д/ дають про те, щоб на території їх губернії повставали бібліотеки й публічні читальни, е засновують нові органи ро- мадської думки і всебічно їм допомагають, ж/ утримують ділові зносини з другими губерніальними Комісаріатами Преси та обмінюються своїми виданнями, з/ збирають відомості про політичне становище в губернії через повітові Комісаріяти Преси й Пропаганди та інформують про це Губерніальні влади, промадянство й центральний уряд через Міністер- ство Преси й Пропаганди, к/ отримують від Міністерства Преси й Про- паганди відомості про загальний розвиток державно-політичного життя і повідомляють про це губерніальні Гповітові органи влади та про- мадянство на території своєї діяльності, л/ збирають відомості про діяльність й розвиток культурних, економічних й других громадських організацій, спілок й товариств в губернії та повідомляють про це органи центральної і місцевої влади та промадянство, м/ отримують також самі відомості від Міністерства Преси й Пропаганди про стан других губерній і повідомляють про це органи влади й промадянство на своїй території, н/ отримують від Міністерства й Пропаганди відомості про життя других держав і народів та інформують про них органи влади й промадянство на своїй території, о/ видавлять книжки, брошурі, журна- ли і другі друковані форми пропаганди по дорученню Міністерства Преси й Пропаганди, п/ організують курси й школи, лекторів, промовців і діячів культурно-політичної пропаганди, р/ Залучаються політичними освітніми комісарями народних мас, с/ основують бібліотеки, спеціально державного характеру для постачання населенню політичної, соціологічної та економічної літератури і науково-популярних творів з обслуги державного законодавства, ч/ використовують усі засоби належнішої техніки та передвижні бібліотеки для цілей пропаганди. ПРИМІТКА: Найважніше може культурне завдання Губерніального Комісаріату Преси й Пропаганди дбати про те, щоб всі друковані матеріали з'являються на території його губернії, попадало до нього в 20/двадцяти/ примірниках, в котрих один залишається в Архіві Губерніального Комісаріату Преси й Пропаганди, а прочі посилаються в Міністерство Преси й Пропаганди для розділу належної інституції. ОБСІР ДІЯЛЬНОСТІ, Повітових Комісаріатів Преси й Пропаганди § 3. Повітові Комісаріати Преси й Пропаганди виконують у межах своєї повіту тіж самі завдання, що губерніальні на території своєї губернії. § 4. Найважніше їх завдання-встановити тісний реальний зв'язок з волостями й селами свого повіту через різні громадські організації /громади довіра/, або коли таких у волості або в селі немає, через окремих людей з посади місцевої інтелігенції чи через свідомих та ідейних селян /мужі довіра/. Вони мають бути передаточними пунктами інформацій в центрі держави по повіту й губернії та навпаки й посередниками в поширення преси й літературі. § 5. Засобами передачі інформації з сіл й волостей у повітові Комісаріати Преси й Пропаганди являються: а/ телегра-або телефон/ де вони є, б/ пошта та в/. спеціальні або приватні посильні з кореспонденцією. Керуючи. Управлінням ВТАТИК МІНІСТЕРСТВА ПРИСЛУГИ І ПРОСПАГАНДИ. I. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. § 1. Департамент Загальних Справ поділяється на такі відділи: а/ Загальний Відділ, б/ Адміністративний Відділ , в/ Відділ Переселенського Складу, г/ Бухгалтерія, д/ Діловий Архів Міністерства е/ бібліотека і к чительня. § 2. Обсяг діяльності Відділів, указаних в § 1, визначається окреми- ми інструкціями Міністра. № п/п по черзі. Назва чесел Кількість Річне утримання з розмірних ссім Імов. посади Реє- рація ПРИ- мітка 1 Міністр 1 28,000 48,000 2 I 2 Головарщ 3 26,000 72,000 III I 3 Інспектор 9 24,000 316,000 V II-I 4 Уряд. для дор. "Кілос" 3 18,000 54,000 VI II-2 5 " " IV кл. 2 14,000 20,000 VII V 6 " " VII " 1 12,000 12,000 VII IV 7 " " VII " 1 9,600 9,600 VIII VII 8 Директор 1 36,000 36,000 IX II 9 Віце-Директор 1½ 24,000 24,000 V III-I 10 Нач.Відділу "Клод" (викон.) 1 24,000 36,000 VI II-2 11 Ст.Діловод 1½ 14,400 14,400 VII V 12 Діловод 3 18,250 39,500 XII VI 13 Головн. Кур'єрал. 2 18,200 26,400 VIII VI 14 Ком.Діловода 3 16,800 32,400 IX VII 15 уряд. I розряду 10 8,400 34,000 X IX 1866 17 Розен, Вуколльтор 18 Ос. Вукольтор 19 Вукольтор 20 Фарбикм 21 Лом. Фюрлінка 22 Сигаланшкій 23 Рахівщуді 24 Адвокатор 25 Дов. Адвокатура 26 Березодолет 27 Лімара 28 Адміністратор 29 Відлісчелар 30 Пані, ангели. КЕМІТТА 1. Спеціалісти, технічні фаховці вини позбавляються на мільйону землю на резунок операційних комісій Адміністраторства. Повна 2-а формалії, а плечня ім виключував джентельмен сполоченням ув'язання Міністра. ПРИМІТКА: На утепленні кур еліс, пусктури, на концедаровки та респондентські потреби волюченься державно відповідні сили в колективному порядку. II. ДАПАРЖЕННЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ § 2. Заповнення Преси в групу складань: 1/ згідно Адміністративна 2/ відділ урядових і пілурядових видань (4) відділ статистики літератур преси в групах на Україні. Звітній Павлович видання 1 Литовськ 2 Віно-Армевер 30.000 28.000 28.000 Адміністративна відділ. 9 Помальний діадлу 4 Форе, Апсеса 5 Ловед 3 Відділ народніх видань. А/ Народній часопис /1-2 рази на тиждень/. 1. Редактор........... 1 4.000 грив. 2. Секретарь....3 20.000 " 3. Хронікер.....1 20.000 " 4. Коректор......1 18.000 " В/ Неперіодичні видання. 5. Редактор.......1 4.000 " 6. Секретарь....4 30.000 " 7. Коректор......1 18.000 " 6 Пом. підвода I 10.800 10.800 VII VI 7 Уряд. І ранги 15 8.400 126.000 VII VII 8 " II " 15 7.200 108.000 IX VII 9 " III " 7 6.000 42.000 IX VII 10 Вухгельтер I 14.400 14.400 VII VI 11 Скарбник I 13.200 13.200 VIII VI 12 Завід. оповіст. I 13.200 13.200 VII VI 13 Пом. оповіст. I 10.800 10.800 VII VI 2 Відділ урядових і пів-урядових органів преси а) "Вістник Державних Законів" і урядова часть "Вістиника Української Народньої Республіки". 14 Начальник Відділу він же Редактор 1 36.000 36.000 IV III 15 Секретарь 2 40.000 40.000 VI IV 16 Пом.Секретаря I 14.400 14.400 IX VII 17 Уряд. І ранги 3 8.400 25.200 VIII VII 18 " II " 3 7.200 14.400 IX VII 19 " III " 6|600 6.000 6.000 IX VII б/ неурядова часть "Вістиника Української Народньої Республіки." 20 Редактор I 48.000 48.000 по вільному найму. 21 Пом.Редактора I 36.000 36.000 " " 22 Секретарь 8 36.000 126.000 " " 23 Нічний Редактор I 24.000 24.000 " " 24 Коректор 8 18.000 144.000 " " 4 Відділ Статистики і реєстрації-літератури Преси й Друкарні на Україні. 25 Начальник Відділу I 36.000 36.000 IV V 26 Підвода I 18.300 18.300 VII VI 27 Пом. підвода I 10.800 10.800 VIII VII 28 Уряд. І ранги 10 8.400 84.000 VIII VII 24 000 21 40 Реферати Проси: а/ Кінешької 4 24.000 96.000 по вільному найму б/ Англійської 3 21.000 72.000 " " в/ Французької 8 24.000 96.000 " " г/ Італійської 2 24.000 48.000 " " д/ іспанської та португальської 1 24.000 24.000 " " е/ голландської 1 24.000 24.000 " " ж/ німецької, нідерландської і перської 1 24.000 24.000 " " з/ чеської 1 24.000 24.000 " " и/ польської 1 24.000 24.000 " " к/ російської 2 24.000 48.000 " " м/ болгарської 1 .000 24.000 " " н/ сербської 1 24.000 24.000 " " о/ румунської 1 24.000 24.000 " " п/ турецької 1 24.000 24.000 " " р/ кінглійської 1 24.000 24.000 " " с/ італійської 1 24.000 24.000 " " т/ японської 1 24.000 24.000 " " ПРИМІТКА А: 1. Спеціалісти і технічні співробітники вибираються по вільному найму, а платні ім назначаються Генеральним директором на згодою Міністра, на рахунок оповажних кредитів. ПРИМІТКА А: 2. На курси, приєдну, номенклатури та кандидатські і господарські видатки осігнусться дорічно відповідні суми в контро- лі му порядку. ПРИМІТКА 3. Виділ в Відділи в своїй діяльності користуються інструк- ціями, затвердженими Міністром. ДЕПАРТАМЕНТ ПРОГРАМИ. З 3. Департамент Пропаганди має три відділи: а/ Відділ Народнього міс цтва (театр, хори, капели, кінотеатри і т.п.), б/ відділ культурно- політичних пропаганди / кірос з ними про емції, лекції, пропаганда тів, віче, збори женістостенцій і т.п., / і в/ відділ економічній. 1. Директор 1 30.000 30.000 2. Віце-директор 1 24.000 24.000 3. Нач. відділу 3 20.000 60.000 4. Ст. інспек 1 14.100 14.100 5 Пок. Адамов 3 10.000 32.400 7 Вухгольцер 1 14.800 14.800 8 Смобчин 1 10.000 16.800 9 Радівська Олена, 3 10.000 54.000 10 Романови 3 6.200 76.200 11 Родд., I ранги 86 8.499 89.999 12 " II " 8 7.500 44.000 13 " III " 10 6.548 60.000 14 Балін, Олександр 1 13.000 13.000 15 Пев. Зміїв.. 2 10.000 19.888 16 Коваль, вчитель... 3 12.497 56.000 17 Лек. Степанов... 3 10.200 24.000 18 Запін., погодинна- 1 12.800 12.800 999 ПОДІЛ А I. Технічних епідемійських, як: овочепиторів, лаборантів, сироп., пластилінців, розмовників, дезинекторів, реєстраторів і т.п., на- дираються по вільшому набуку за рахунок епідемійських продуктів, а письма їм виплачуються додатковим допомогаючи за згодою міністра. ПОДІЛ А II. на кур'єрів, бухгалтеру, помічника, телеграфиста та роб посадових видали однодушної морально-міжнародної суми в концерново- му порядку. АР-ЗАГАДКИ 1 овочепитор 2 38.000 36.000 А7 МІ 2 Вен. Зміїв.. 2 14.799 18.000 Г М-1 3 Діловод 1 12.599 12.599 УІА НА 4 Пом. інспектора 1 10.000 16.000 УВ УІІ 5 Учил., I ранги 3 8.100 36.100 Х2 VII " II " 6 7.999 48.999 13 VII " III 6 6.000 12.000 К VII 6 Світл., електрик 1 12.500 12.500 УІА VI 7 Вухгольцер, 2 14.899 14.899 УВ VII 8 Телеграфисти 1 16.000 16.000 ЗМ VII 9 Балін., майстер-при.. 3 14.000 24.000 по вільшому набуку. 10 ого рентгена 1 86.259 86.259 " " 11 Вухгольцер 1 14.899 14.899 УІА VI 12 Смобчин 1 10.000 16.000 УВ VII 13 Технічна, Остап.. 3 10.000 54.000 УІІ Губерніальній комісаріат. Туди вилазити по імперіалам досить часто громадські піддані: росе й руску, / я бачив, // синтезовано. М. вилазити по імперіалам досить часто громадські піддані: росе й руску, / я бачив, // синтезовано. М. вилазити по імперіалам досить часто громадські піддані: росе й руску, / я бачив, // синтезовано. М. 1 Губерніальній комісар 2 мовчанка 3 розмовлять і читати 4 " " 5 " " 6 " " 7 " " 8 " " М. ІІА. На погоджув, що було, заснований, господарські та місцеві власність воїнується церковною від святині стихи в контрактовому порядку. Повідомлення 1. Повідомлення 2. " " 3. " " 4. " " 5. " " М. ІІА. На погоджув, що було, заснований, господарські та місцеві власність воїнується церковною від святині стихи в контрактовому порядку. 23 ПРИМІТКА: На прислугу, кур'єрів, помешкання, господарські та канцелярські видатки асігнується щорічно відповідні суми в контрольному порядку. ЗАКОРДОННІ ПРИВОЗО-ПЕРЕСИЛАННЯ МІ АГЕНТСТВА. а/ Агентства I-го розряду. 1 Родова 1 30.000 30.000 2 О експертів 1 24.000 24.000 3 Діловод- Окарбник 1 14.000 14.000 4 Редактор Преси 3 20.000 60.000 5 Машиніст 2 18.200 26.400 ПРИМІТКА: На утримання кур'єрів, прислугу, помешкання та операційні видатки асігнується щорічно відповідні суми в контрольному порядку. б/ агенства II розряду. 1 Родова 1 24.000 24.000 2 Діловод- Окарбник 1 14.400 14.400 3 Редактор Преси 3 20.000 60.000 4 Вістовий 2 8.400 16.800 ПРИМІТКА: На утримання кур'єрів, прислугу, помешкання та операційні видатки асігнується щорічно відповідні суми в контрольному порядку. Штати ці зведено діючими з 1 Липня 1919 року. Керуючий Управлінням Ів. Мизантов У. Н. Р. Особиста Канцелярія Голови Ради Народніх Міністрів 8 серпня 1919 р. № 698 24 До Пана Державного Секретаря. По дорученню Пана Голови Ради Народніх Міністрів, маю за честь переслати Вам при цьому для внесення на розгляд Ради Народ- них Міністрів слідуючі законо-проекти: I. Законопроект Міністерства Народньої Освіти - про асигнування в розпорядження того ж Міністерства 428.170 гривень в допомогу Подільському Земству на утримання ремісничих шкіл; II. Доклад Міністерства Народньої Освіти про залишення за тим же Міністер- ством виключно правакерування справою поза- шкільної освіти; III. Законопроект Міністерства Народньої Освіти - про асигнування в роспорядження того ж Міністерства 50.000 гривень на виплату до- помоги пенсіонерам; IV. Доклад Міністра Народнього Господар- ства - про відшкодовання потерпілих вд польського наступу в Галичині урядовців того ж Міністерства; V. Закони - прект Міністерства Шляхів про тимчасове збільшення пасажирного, ба- гульного та вантажного тарифів і додат- кових до них зборів на залізницях У.Н.Р. Крім цього пересилаються Вам до відо- ма : а) Курнали засідань Фінансової Комісії при Народньому Міністерстві Фінанси ч. ч. 119, 123, 125, 127, 128, 129,130, 131, 132, 135, 136 і 137 ; б) Постанови Бюджетової Комісії Трудового Конгресу від 4 -го і 5-го сер- пня 1919 року під ч. 250. Т. з. о. Директора Особистої Канцелярії: За діловода : В. Ушаков У. Н. Р. Особиста Канцелярія Голови Ради Народніх Міністрів. 12 серпня 1919 р. № 721 До Пана Державного Секретаря. По дорученню Пана Голови Ради Народ- них Міністрів маю за честь переслати Вам при цьому для внесення на розгляд Ради Народніх Міністрів слідуючі законопроекти: I. Військового Міністра: Закон - про- ект про асигнування 60.000.000 гривень на війскові закупки в Німеччині; II. Міністерства Народньої Освіти: а) Законно-проект проасигнування 226.268 гривень на утримання в 1919 році Кам'янець-Поділь- ського Учительського Інституту; б) Законно-проект про асигнування 33.000 гривень на допомогу Ко- ломійському Педагогічному То- вариству на утримання дівочої Семинарії; в) Законно-проект про утворення Анкетно-ревізійної комісії при Міністерстві. III. Міністерства Юстіції: Законо-проект про становище служачих Судового Відомства, які залишились на території ДУ/ захопленій бойовиками; IV. Міністерства Шляхів: Другий варіянт законо-проекту про лад, яким повинна проводитись справа пересування військ та військових вантажів на залізницях та водяних шляхах У. Н. Р. Т. в. о. Директора Особистої Канцелярії : За Діловоди: В. Чмідман 26 ДО ПАНА ДИРЕКТОРА ОСОБИСТІ І КАНЦЕЛЯРІЇ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. На Ваше відношення від 14 Серпня Ч.732, Секретаріат Ради Народних Міністрів має за честь повідомити, що докладів в справі, зазначених в відношенню Міністерства Плхків від 9 Серпня Ч.1936 до Секретаріату не поступало, коли Міністерство Плхків не має на увазі проект закону, який до цього додається і який вже ставиться на повістку засідань Ради Міністрів, але ще Радою Міністрів не розглянутий. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Крушинський Ліловод Фубер У. Н. Р. особиста Канцелярія голови Ради Народних Міністрів. 20 серпня 1919 р. № 752 До Пана Державного Секретаря По дорученню Пана Голови Ради Народних Міністрів маю за честь переслати при цьому для внесення на розгляд Ради Народних Мі- ністрів слідуючі законопроекти : I. МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ - "Про ска- сування Губерніяльних Статистичних Коміте- тів та передачу їх функцій Губерніяльним Народнім Управам; II. МІНІСТЕРСТВА НАРОДНОЇ ОСВІТИ - "Про призначення вдови б. Комісара по Освіті Балтського повіту і Директора Української гімназії, Ореста Сікорского - Е. Сікор- ській, доживотньої пенсії в розмірі 8.000 гривень та на виховання дітей 4.000 гривень щорічно, та коли постанови Бюдже- тової Комісії. III. МІНІСТЕРСТВА НАРОДНОЇ ОСВІТИ - "Про приняття 29 громадських Українських Середніх Шкіл на державні кошти та про асигнування на рахунок кошторису 1919 р. на влаштування (оборудования) цих середніх шкіл 580.000грн і на утримання їх з І-го Січня 1919 р. 5.013.633 гр. IV. УПРАВЛІННЯ КОМЕНДАНТА ТИЛУ Д.АРМІЇ - Проект тимчасових штатів Управління Комен- данта Тилу Дієвої Армії разом з копією до теперішнього тимчасового штату того ж Управ- ління; V. МІНІСТЕРСТВА ПОШТ І ТЕЛЕГРАФІВ - Про заснування Інститута Інспекторів в Відом стві Міністерства Пошт і Телеграфів; VI. ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА - а) Про термінове переведення в роспо- рядження Голови Надзвичайної Дипло- матичної Місії У. Н. Р. в Румунії Отамана Дельвіга на двомісячне ут- римання персонального складу Місії по купівлі військового майна 600.000 гривень б) Про утримання польських полонених Галицької Армії та большовицьких по- лонених і заснування для них таборів VII. УПРАВЛІННЯ ПРЕСИ І ІНФОРМАЦІЇ - Проект постанови про скасування Інфо маційного Бюро Армії. Крім цього надсилається Вам копію закону - проекту про видачу слушним державних установ допомоги з приводу дорожнечі - до справи про дорожнечу в Кам'янці-Подільському. Т. в. о. Директора Особистої Канцелярії : Діловод : Додаючи до сього оригінал закону про "Державну і мійську оплату Українських Культурно-просвітних вистав", від 13 січня б.р.під № 138, затвердженого Директорією У.н.Р.16 січня 1919 року, маю за честь повідомити, що закон цей не може бути переведений в життя, позаяк останньою постановою Директорії вищезгаданий закон скасований, як не розглянутий вперше радою народних міністрів. Головне Управління просить, згідно розпорядженню п. міністра Народньої Освіти, не оголошувати цей закон, позаяк він муєть бути виправлений і внесений вдруге на розгляд законодавчої влади. Відносно ж другого оригіналу закону, про утворення Головної книжної палати в м. Києві та про асигнування в розпорядження головноуправляючого Справами мистецтва національної Культури 50.000 карб.на організацію цієї палати, маю честь повідомити, що оригінал цього закону до міністерства Народньої Освіти не вступав і тому не може бути повернутий. Голова Відділу А.С. Сєдова І.В.об.Діловода Ашкеназер Копія. 30 26. серпня 1919 року До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Надсилаючи при цьому оригінал закону від 16 січня цього року "про державну і міську оплату Українських культурно-просвітніх вистав" і витяг з відношення від 23 серпня б.р. ч. 58/2245, маю за честь повідомити, що на мою думку, згаданий закон не може бути оголошений з приводу того, 1/ що він є виданий не в формі декрету, без по- свідчення Керуючого Справами Директорії чи Державного Секретаря, 2/ що в заголовці цього зако- ну зроблене посилання на ухвалу Його Радою Міні- стрів, між тим цей закон на розгляді Ради чи Ка- бінету Міністрів не був. На підставі викладених мотивів я рахую необхід- ним пропонувати Міністрові Народньої Освіти вне- сти до Ради Міністрів відповідний законопроект за порозумінням з Міністром Фінансів, Керуючим Управлінням Преси й Інформації та Державним Кон- трольором.- Мідп. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ 1. Мрочинський Директор Департаменту Законодавчих Справ Олійковський У. Н. Р. Особиста Канцелярія ГОЛОВИ Ради Народніх Міністрів. 2 вересня 1919 р. № 832 Дуже негайно. 31 Секретаріату Ради Народних Міністрів. По дорученню Пана Голови Ради Народніх Міністрів, маю за честь прохати надіслати в можливо найскоршому часі до Особистої Канцелярії п.Прем'єр-Міністра список всіх законопроектів надісланих Вам на розгляд чи то Ради чи Кабінету Народних Міністрів, які досі на роз- глядання ані Ради ані Кабінету не поступали, при чим п.Прем'єр-Міністр бажав-би, щоб в купі з вищезазначеним списком надіслано було по І примірнику кожного такого законопроекту чи постанови для розгляду і ознайомлення п.Голови Ради Народніх Міністрів. Розуміється, що прим- мірників законопроектів, які теперішній П.Прем'єр-Мі- ністр вже розглянув надсилати не потрібно. Т. в. о. Директора Особистої Канцелярії : С. Гончаров Діловод : В. Шишкан ДО ОСОБИСТОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Секретаріат Ради Народних Міністрів має за честь надіслати при цьому, у відповідь на відношення Ваше від 2-го Вересня б.р.Ч.832, список законопроектів надісланих до Секретаріату Ради Міністрів і це не розглянутих в Ка- бінеті чи Раді Міністрів. З огляду на те, що більшість законопроектів надіслано лише в однім примірнику, Секретаріат позбавлений можливо- сті надіслати примірники кожному законопроекту, тому надсилає при цьому лише ті, які є вільними. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Крупинський Ліловод Стубелла ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ. СЕКРЕТАРЬ РАДИ МІНІСТРІВ. 9 Вересня 1919 року. ч 389 м.- Київ ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Згідно з Вашим дорученням, Секретаріат Ради Народ- них Міністрів має за честь надіслати при цьому ви- писку з журналу засідання Ради Народних Міністрів від 8-го Вересня 6 р.Ч.187 п.ІІ. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ М І Н І С Т Р І В Ліловод 34 ЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ. СЕКРЕТАРЬ АДИ МІНІСТРІВ. 10.. Вересня 1919 року. ч.398 м. Київ. ДО ОСОБИСТОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Секретаріат Ради Народних Міністрів має за честь надіслати при цьому відношення Міністерства Шляхів від 8 Вересня б.р.Ч.357/2302, по належності. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Ліловод 35 ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. Секретаріат Ради Народніх Міністрів має за честь надіслати при цьому виписку з журналу засі- дання Кабінету Народних Міністрів від 12 Вересня 1919 року ч.190 п.VII. СЕКРЕТАР РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Крупинський Діловод Вдович Укладено 1919 року ч. чіб. ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Секретаріат Ради Народних Міністрів має за честь надіслати при цьому виписку з журналу за- сідання Ради Народних Міністрів від 15 Вересня 1919 року ч.192 п.VI. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЛІЛОВОД У. Н. Р. Особиста Канцелярія Голови Ради Народних Міністрів. 17 вересня 1919 р. № 915 До Державного Секретаріату. По дорученню Пана Голови Ради Народних Міністрів маю за честь переслати Вам при цьому для внесення на розгляд : I. РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ : а) Законопроект Міністерства Пошт і Телеграфів "Про призначення евакуйованих службовців-поштовців Наддністрянської України відповідними рангами по Відомству Пошт і Телеграфів Наддніпрянської України ; б) Проект постанови Міністерства Народнього Здоровля й Опікування "Про асигнування в розпорядження Міністерства Народнього Здоровля й Опікування на утримання Винницької Окружної Психіатричної лікарні 10,896.600 гривень"; в) Законопроект Міністерства Народньої Освіти - про охорону пам'яток старовини і мистецтва. 37 Загальний реєстр Державної Канцелярії Вх. № 46 14 Вересня 1919 р. У. Н. Р. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ. СЕКРЕТАРІАТ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 18 Вересня 1919 р. II. КАБІНЕТУ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ : Прохання Міністерства Шляхів призначити на поса ду Директора Загального Департаменту Міністерства Шляхів Іллі САПІГИ. Т.в.о.Директора Особистої Канцелярії : Діловод : В. Цимбал У. Н. Р. Особиста Канцелярія ГОЛОВИ Ради Народніх Міністрів 20 Вересня 1919 р. № 936 До Державного Секретаріату. По дорученню Пана Голови Ради Народних Міністрів Особиста Канцелярія має за честь надіслати при цьому для внесення на розгляд I. РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ : а) Проект постанови Міністерства Закордонних Справ "Про поширення чинності закону 10 лютого 1919 р. про виплату добових грошей на деякі категорії урядових осіб; б) Законопроект Міністерства Народньої Освіти " про асігнування Подільській Губерніяльній На- родній Управи 687.234 гривень одноразової допо- моги на улаштування повитових селянських курсів; в) Прохання уповноважених по реставрації Хрестовоз- движенського собору в м. Староконстантинові від- пустити на ремонт собору 250.000 карб. II. АВТОРЕТУ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ : Прохання Міністерства Шляхів звільнити з посади головноуповноваженого по перебудівлі залізниць Галичини інженера Юрія Колларда. Т. в. о. Директора Особистої Канцелярії : Діловод : 38 МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ. Департамент Простих ПОДАТКІВ Канцелярський відділ 24 дня І91 р. N 432 1.опія. 39 До Особистої Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів. На №792 з 30-го серпня ц.р., Департамент Простих Податків повідомляє Канцелярію, що по розпорядженню Пана Міністра Фінансів, Де- партаментом вироблений новий закон про дер- жавну оплату прилюдних вистав і забав, кот- рійв найближчому часі буде надісланий на роз- гляд Ради Народних Міністрів. При цьому прикладається листування за № 643.- За Директора Департаменту: /підпис/ ЗаПравитель Канцелярії: /підпис/ З оригіналом згідно. За Діловода: В. Шевченко ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 25 Вересня 1919 року ч. 451. Секретаріат Ради Народних Міністрів має за честь надіслати при цьому виписку з журналу засі- дання Ради Народних Міністрів від 24 Вересня б.р. ч.197 п.VII. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ: Крупинський Діловод Скузе У. Н. Р. Особиста Канцелярія Голови Ради Народніх Міністрів Вересня 26 дня 1919 р. м. Київ. 41 До Державного Секретаріату. Вх. № 246 23 вересня 1919 р. ДЕПАРТАМЕНТ Законодавчих Справ Державної Канцелярії У відповідь на Ваше відношення від 26 серпня 1919 року Ч. 643 Особиста Канцелярія Голови Ради народніх Міністрів має за честь повідомити, що справу порушену у Вашому відношенні відіслано на висновок Міністерству Фінансів, яке надіслало тут свій висновок, копію якого долучується для Вашого відома. Т.в.о. Директора Особистої Канцелярії: У. Волковський Діловод: М. Цимбал ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ. СЕКРЕТАРЬ РАДИ МІНІСТРІВ. 30 Вересня 191 року. м.Кам'янець на Поділлю. ДО ОСОБИСТОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Секретаріат Ради Народних Міністрів має за честь надіслати при цьому листа Директорії У.Н.Р. від 21 Вересня б.р.Ч.2675, а також копію журналу засідання Ради Народних Міністрів від 26 Вересня Ч.198 в справі праці Міністерств, бо на борн З зазначеного вище листа Директорії видно, що Вона очікує від Секретаріату Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів відповідь в цій справі. /СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ/ 18. Крушинський ДІЛЯРОД С.Ф.Зеленя У. Н. Р. Особиста Канцелярія Голови РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 6 жовтня 1919 р. Ч. 1036. По дорученню Пана Голови Ради Народніх Міністрів Особиста Канцелярія має за честь надіслати Вам при цьому для внесення на розгляд I. РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ: а/ Законопроект Міністерства Внутрішніх Справ "Про зміну законів 26-го січня і 4-го серпня 1919 р. про поповнення армії та флоту У.Н.Р." б/ Законопроект Міністерства Шляхів "Про залізничну охорону" в/ Законопроект Міністерства Народного Здоровля й Опікування "Про асігнування в розпорядження того-ж Міністерства на боротьбу з пошестями 808,974.700 гривень г/ Проєкт постанови Міністерства Внутріш- них Справ "Про асигнування в розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ 4000000 гривень на видатки по переведенню в 1919-му році за- клику новобранців". д/ Відношення Міністра Юстиції в справі не законного арешту Юрисконсульта Міністерства Юстиції Віктора Завадського. 2. КАБІНЕТУ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ: а/ Відношення Керуючого Справами Директора У.Н.Р. в справі призначування кандидатів на посади Віцедиректорів Департаментів . б/ Телеграму Командарма Отамана Тютюнника в справі постанови Ради Міністрів про надання права Міністерству Єврейських Справ призначу- вати своїх представників при Державних Інспе- торах військових частин. Т.В.О. Директора Особистої Канцелярії: Г.Бонч-Бруевич Діловод: В.Чижевський У. Н. Р. Особиста Канцелярія Голови РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 6 "Жовтня 1919 р. Ч. 1040 По дорученню Пана Голови Ради Народніх Міністрів Особиста Канцелярія має за честь прохати повідомлення, в якім положенні на- ходиться законопроект Міністерства Преси й Пропаганди про перетворення Управління Преси і Інформацій в Міністерство Преси й Пропаган- ди та про затвердження Його статуту і штатів внесений в серпні місяці ц. р. прямо в Раду Народніх Міністрів. Т.в.о. Директора Особистої Канцелярії: І. Головинський І. Діловод: В. Чижеван ДО ОСОБИСТОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. На Ваше відношення від 6 жовтня б.р.Ч.1040, Секретаріат Ради Народних Міністрів має за честь повідомити, закон про перейменування Міністерства Преси й Пропаганди уже затверджено Директорією ІЗ/ІХ, що ж до Статуту і штатів цього Міністерства, то вони зняті Міністерством Преси й Пропаганди з черги з огляду на нове їх перередагування. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Крушельницький Діловод С. Рубец 48 ВИПИСКА З ЖУРНАЛУ ЗАСІДАННЯ КАБІНЕТУ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ від 11 жовтня 1919 року ч.210. Слухали: Поклад Голови Ради Народних Міністрів в справі арешту і суду над Сотником Сіяком. Постановили: Підтвердити свою постанову від 25 Липня б.р./журнал Ч.156 про безпідставний обвинувачення Сіяка в дезертирстві і просити Голову Ради Народних Міністрів звернутись до Головного Ста- мана з відповідним листом з метою попередження вироку суду в цій справі. ? оригіналом згідно: СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ У. Н. Р. Особиста Канцелярія Голови РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 16 " Жовтня 1919 р. Ч. 1/52 Надсилаючи при цьому копію відношення Директора Українського Телеграфного Аген- ства від ІІ-го жовтня ч.р. під ч.755,0со- биста Канцелярія Голови Ради Народних Мі- ністрів згідно з його резолюцією має за честь прохати обов.язково надсилати копії всіх державних актів до Українського Теле- графного Агенства для відповідного поширен- ня серед населення. Т.в.о. Директора Особистої Канцелярії Діловод В. Чекаловський У.Н.Р. ДИРЕКТОР УКРАЇНСЬКОГО ТЕЛЕГРАФНОГО Агентства. "II" Жовтня 1919 р. ч. 755 м. Кам'янець-Под. Копія Негайно 48 До Пана Голови Ради Народ- них Міністрів. Українське Телеграфне Агентство /УТА/ має за честь повідомити, що як і раніше так і за- раз копії державних актів не надсилаються ні Канцеляріям Директорії ні Державною Канцеля- рією до УТА для відповідного поширення шляхом преси, радіо і телеграфу. В газеті "Україна" від 10/Х. поміщено "Декрета Директорії У.Н.Р. і Ноту до Держав Світу та Держав Антанти, в той час коли до УТА копії цих надзвичайно важ- них актів не надіслано і навіть не було пере- дано спеціальним кореспондентам УТА, які обслу- говують ці установи. Тому Українське Телеграф- не Агенство не маючи у себе офіційних копій цих державних документів немає жадної можли- вості поширити їх своїми засобами. Директор УТА /підпис/ З оригіналом згідно. В. Целюкевич 49 ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. По дорученню п. Державного Секретаря, Секретаріат Ради Народних Міністрів має за честь надіслати при цьому виписки з проекту журналу від 11 жовтня 6 р.Ч.210 разом з випискою з журналу засідання Ради Народних Міністрів від 25 Липня б.р.Ч.І56 і листом Всеукраїнської Ради Селянських Депутатів від 25 Рересня б.р.Ч.I6. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Діловод С.Язєн ДО НАГА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 18 жовтня 1937 р. 2531. Поділяю. По дорученню п. Державного Секретаря, Секре- таріат Ради Народніх Міністрів має за честь надіслати при цьому витяг з проекту журналу засідання Кабінету Народних Міністрів від 11 жовтня б.р.Ч.210. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Кучинський штовот Степан ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 51 По дорученню п.Германного Секретаря, Секрета- ріат Ради Народніх Міністрів має за честь надісла- ти при цьому списком законопроектів надісланих до секретаріату і не розглянутих в Раді чи Кабінету Міністрів. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Крупинський діловод О.Бєлєць 52 ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Секретаріат Ради Народніх Міністрів має за честь надіслати при цьому виписку з проекту журна- лу засідання Ради народних Міністрів від 27 Жовтня 1919 року Ч.223. п.III. СЕКРЕТАРЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ У ТІЛОВОЇ Кузьмін Відень 17-го Ноября 1920 р. Високоповажний Симоне Васильовичу. Скандал, який учинився в Ризі за часів мирної конференції, через Варшавських дипломатичних агентів У.Н.Р., а також в Парижі через Тишкевича, який призвів до видання прикладеної до цього орощери, примушує в інтересах держави і престіжу влади, звернутися до Вас, як до голови Директорії і громадського діяча, з оцім непріємним листом, до якого я берусь тілько через неохідність і виключно в свідомості своїх обов'язків перед вітчизною і народом. Волка державна праця повинна бути орієнтованою на доbro громадянства. Це справа високо морального змісту і тому, як писав Драгоманів, вимагає для себе чистих рук і чистих серць, зокрема від діяча-відання інтересам вітчизни, знання, високої моральності, творчої громадської ініціативи, свідомості обов'язків, уміння виконати їх трудолюбля і активності. Ці вимоги треба ставити взагалі до всіх державних і громадських діячів, яких Рудольф Вірхов називає соціальними лікарями. Хитрощі, ошуканство, інтриги, авантюризм і т.п. хвороби духа - це противні отому фальсифікати і сурогати розуму. Тому каже Вірхов, державний діяч повинен мати досять розуму, що не потрібувати сурогатів. Тут міститься різниця між справжнім діячем і авантюристом. Сорока-міліонний український народ, який виявив багато духовних сил, має досять людей відповідних сим високим вимогам, високим для соціального лікаря. Тілько такі діячі здатні вести державну роботу і можуть творити нове життя, підняти в очах чужинців українську справу і утворити народові воєю серйозного су"екта міжнароднього права. на нещастя українського народу, через тяжкі й скрутні для його оставини, сього досі не сталось. Бурхлива хвиля революційного хаосу прийшла до нашого серегу переважно для чів другої категорії, які старались монополізувати за собою не тільки державну владу, а і патріотизм, державний розум, знання, совість, і в той же час не почували за собою одвічал ності ні перед законом, ні перед народом, ні перед урядом; як не розуміючи в державнім митті елементарних річей і оовла ків, шукали соці влади та портфелів. (Пропуск 26 строк).... На чотирі держави від уряду сорокамільйонного українсь кого народу уповноважено інака, який тільки що вийшов з шко ли і не відомо чи держав іспити, який же то мізерний і уо- ги нарід. Але це ірше. За рік перед тим Шумицький взяв и себе політичну агентуру чужої держави і підкупав "Росіт.га писати противно незалежності України, за що с.д. визнали його вчинок не моральним, позбавили його довірря і виключили з партиї. Подрошинці про це можна мати від члена Комітету пар- тії с.д.Антоновича. Дзвицький, як с.д., не знати сього не міг, тому не мав права прохати чужі уряди відноситися з повним довіррям, до того, кого навіть партія осудила й позбавила довірря. Дзвиць кий поступив не етично і проти своєї партії. Наслідки цьо- го призначених не тільки коміроментуючи для України, уряду і народу, а і скандальні. Шумицький в Італії натворив контрак- тів, а продаж українського вугля і заліза акомпромітував уря який продовжував оказувати сьому його агентові повне довірр і поїхав до Франції. В Парижі, зводивши особисті рахунки в Маркотуном, Шумицький підняв скандальну і брудну історію з масойською ложою і доносом на його, заявив в делегації, що Маркотун в тій ложі старшим, а він з Вами членами в ній, і спричинився, що Вас через ту-ж історію Маркотун оскандалив в пресі, як офіційну особу. Підписавши з делегацією в Парижі заяву урядові про шкідливість праці Тишкевича і неможливість служби з ним, Шумицький в той же день заручився од Тишкевича платнею йому по 5.000 кр. на місяць і визнав його користним для україни і востався провадити з ним шкодливу роботу. Упов новажений на 4 держави пристроївся й далі скандалити вже не поїхав (на щастя). 23 декабря 1919 р. в Парижі Тишкевичем було одержано підписану Левицьким, як прем'єр міністром, і Христюком те- леграму, якою делегацію касувалось, а Тишкевичеві надавалося право скласти місію з людей, які йому подобаються. І дав заключення, що ця телеграма підложна 1) делегацію утворено спеціальним законом 4/17 липня 1918 р. значить і скасувати або зреформувати мовна таким же законом, а його не виходило, 2) трудно допустити, що правник Лівиць- кий сього не знав і дозволив осії анархичний акт нехту- вання закону, 3) прем'єром був Мазепа і трудно допустити, щоб правник Лівицький дозволив осії титуловатися не на- лежним йому званім, 4) Лівицькій партійно с.д., а Хрис- тюк с.р. і трудно допустити, щоб члени цих партії могли доручити великоzemельному помішкові, реакціонерові, кле- рикалові і монархистові Тишкевичу підобрати свій політич- ний персонал і промовляти од імені У.Н.Р. в її соціаліс- тичним урядом перед цілим світом, 5) по тому дорученню в першу чергу з делегації мусили б вийти с.р. і с.д. і вза- гали вся демократія, бо Тишкевич проти них, чого Лівицьки не міг не знати з донесень. Дисність одначе переважила всі трудні допустимості. Виявилось, що телеграму дійсно послав Лівицький і що Хри- стюк протестував проти неї і її не підписував. Виходить, що Дівицький, який потім став Мін. Юстиції, утворив підлог, який карається по 362 ст. Улоз. Колишній роспутинський Мі- ністр юстиції добровольський все ж робив пристойніше, оо таких випадках посилався на те, що на спіритичному сеансі так волів йому зробити дух Роспутіна. Знавши, що я подав доказний матеріал проти Тишкевича, який довів його нездатність і шкідливість для нас на по- саді в Парижі, і що посли Васильків, Марголін і Яковлів 17 люда в Спа написали те-м саме й заявили про негативну необ- хідність зараз же призначити в Париж когось іншого, Дівиць- кий у вічі запевняв мене в Сентябрі, що він все те поділле і досягається звільнення Тишкевича, але ж Ви стоїте за Ти- шкевича і піддержуєте. Дівицький казав, що може підтвердити своїми листами до Вас. А Шадлун через три тижні ка- зав мені, що він читав листа Дівицького до Вас з 10 авгу- ста, в яким він роспінається за Тишкевича і просить Вас дер- жати його в Парижі. Копію сього листа мені через тиждень після сього читав Матюшенко. Для чого Дівицький казав ме- ні, уповноваженому від уряду, неправду. Чи можна мати Мі- ністром особу, яка здатна в вічі казати неправду з цініз- мом і ошуканством. Для чого с. д-ві Дівицькому потрібно обстоювати для Парижського представника перед цілим сві- том великосемельного польського реакціонера, клерікала, мо- нархиста і ворога демократії, з яким чужі уряди не хотять і уникають балакати, який кошрометує Український рух, який не тільки нічого не зробив для У.Н.Р., а й зробити абсолютно нічого не може, і який своїм проусуванням на посаді голови місця в Парижі нарощує Українському народові без- мірних шкод. Може се потрібно для Дівицького особисто, щоб держати для себе зарезервованою вакансію, але ж ні по сво- їм здібностям, ні через знання французької мови він на таку вакансію абсолютно не робив. В додаток до Тишкевича Дівицький разом з ним піддер- жує в Парижі в складі місії б.російського жандармського полковника Адамовича, о.пеліцеїльского чиновника Ґаллфре, вицейказаного Шунцького і розвідчика Колесовського. Ні одного українського ділча, ос их всіх з делегації регіна- но. Колесовський свої зносини з денікінцями вправдував перед делегацією тим, що йому потрібні відомості. Але ж він сув постійним членом ворожого українцям російського сальону Проктер,потім охенився на її дочці і став там своєю людиною. Питання: од кого і як російськи кола знали все,що робиться в українській делегації, і друкували про ти неї всякі напади. Хто з людей серйозних міг би й може серйозно вважати сь кмпанію дійсним представництвом ук- раїнського народу і вести які б не було серйозні розмови як з представництвом держави. От 1 зараз треба в Парижі дипломатичним шляхом шукати помочі країні, а тим про се нема кому балакати і робити. Хто може повірити таким людям і тому урядові, який призначає таких політичних діячів для державної роботи і зносин з чужими державами та просить од урядів довірря до сих людей. Уповноважувати таких людей,се значить не помагати ні себе,ні свого народу,який моле дати краще і дійсно солідне представництво,ні своєї справи,ні тих чу- жинців,до яких таке представництво призначено. А се чу- жинці добрее знають,розуміють і відчувають. Повторюю,що заслуговує особливої уваги і звертає увагу чужинців той загадковий факт, що український о.д. Дівицький, займаючи високу посаду 1 граючи одну з перших ролів в українськім державним житті і уряді, піддержує на посольській посаді в Парижі, польського великоzemельника реакціонера, клерікала, монархиста і ворога демократії Тиш- кевича, з яким в французьких урядових і дипломатичних ко- лах ніхто не хоче не тілько рахуватися, а навіть балакати через що одно вже держання його в Парижі явно оєцільне. Один син Тишкевича служе у полків в Мін. Зак. Справ, а другий в ісгутіах. Сам Тишкевич на службі у Ватикана і відчитується перед ним. Своєю роботою він шкодить У.Н.Р. і визначився інтргіами, плітками, хлестаковщиною, подаючи се як россту, і родуючи уряд вигадками. Заслуговують ува- ги і сімпатії того ж с.д. Лівцького до мандармсько-полі- цейського-розвідчеського антуражу Тишкевича. Звертає на себе увагу і друга сімпатія Лівцького до такого ж с.д., як і він- Еремієва. Він, як і Тишкевич, великоzemельник (у Еремієва в Забужанах та Загальцях, нив.пов. є 4.000 дес. землі, на яких ліс він продав на зруб Горенштейну та Слуцькому), оперує плітками, вигадками та інтргігантством, за що і сув авільниий з італійської місії, але ж знайшов сімпатії у Лівцького і вернувся туди з службовим підви- щенням. (Одержавши дипломатичну командировку в Париж, він жив з вице названим Адамовичем та Ґаллоре і одвів до уря- ду мандармсько-поліцейські вигадки та плітки, замість дій- сних інформація. Ся робота так подобалася, що він попав до Риму для дипломатичної роботи. Його жінка належить до ворожої урядової партії хліборобів-монархистів. Се все характерно для Лівцького і як для особи, і як для с.д.-та Цікаво, що с.д. і член уряду директорії Лівцький при- слав до Відня українським хліборобам-монархистам, які до- биваються реставрувати Скоропадського, запросити прибути для співробітництва з ним. Ясно, що Лівцький веде заку- лісну політику і творить інтргіру. Се виявилося і в Римі. Викликаний в Варшаву для ведення переговорів в Ризі, я спочатку од Ржевецького, потім од близького співробітни- ка Лівицького-Олесіюка, нарешті і од Лівицького, який при- хав через два дні, оув офіціально поінформований, що поля- ки ніяк не визнають сєвітського українського уряду і ще ми коли нас не допустять до участі в переговорах, мусимо досиватися од полаків, цьо вони вимагали од большовиків очищення од їх військ Української території. Виходило, що Варшавська дипломатія вела переговори з полаками в сім напрямі і виготовила для сього ґрунт. Так інформували не- не і в нашім Мін. Зак. Оправ, а коли посел з Латвії Кедров- ський прислав з Риги телеграму, що поляки визнають сєвіт- ський уряд на Україні, те сьому, покладаючись на інформа- ції Варшавських дипломатів, в Міністерстві у нас настіль- ке не повірили, що написали мені перебалакати з Кедровсь- ким і сказати "єму уважливіше ставитися до своїх донесень В Ризі одначе, що до проголошення претеколу виявилося, що Кедровський писав правду, а Олесіюк, командирований ді- вильцьким, про се не доніс. Коли польський уповноважений демоський заливив мені що вони визнали совєтську Україну і совєтський український уряд, цьо се не суперечить планам Українського уряду У.Н.Р. і цьо в сій справі у Домбського була умова з представниками нашого уряду в Варшаві, то я проти сього рішуче запротестував. Се було сказано в при- сутності Кедровського і Олесіюка, який поспішив завважити що тут з мого боку непорозуміння. Потім, коли ми вийшли од Домбського, Олесіюк сказав, що дійсно Лівицький з так- тичних мотивів вів таку розмову з полаками і що він за- був про се мене поінформувати. Тоді Кедровський пред"я- вив листа Лівицького з І Сентября в якім написав Кедров- ському те ж саме, що казав мені. Стало цілком ясно, що Дівийцький вів з полками своєю закулісну політику і свої таємні переговори, про що ні урядові, ні мені не сказав. Ці переговори так дал нас і засталися тайною, коли б я не поспішив в Ригу розвинути там свою акцію. Де ж гарантія, що немає ще якихось таємних переговорів і умов на нашу голову і на нашу погибель. Після сього для мене стало зрозумілим і те, для чого мене викликано оуті Головою Делегації, коли я прибув до Варшави, чимись інтригами було замінено Славинським, який в додаток не міг прибути. Ясно, що до Сапіги, Пільсудського і Домбського голова делегації повинен був йти з візитом, повести з ними розмови, дознатися про все, налаштати контакт і виробити план роботи. Се міг і повинен був зробити тілько голова. Позбавлений прав Голови, я на се не мав права. Позаяк Славинський не міг прибути, то з полками нікому було утворити зв'язків і мати балачки. Таким чином за Дівийцьким залишилася монополія і вся його таємна закулісна робота застала се о секретом для уряду і не розкрила би ся. Але ж не дурно хитрощі та інтриганство тілько сурегати розуму і тому все роскрилеся. В таких умовах і з такими ділчами не можна вести серйозне ніякої справи тим більше державної, хіба скандалитися. Не можна сим ділчам і довірятися, бо підведуть, як в Парижі, Ризі, Варшаві. Не можна з ними й оудувати або ратувати державу, а хіба руйнувати, компроментувати і нищити. Се люде не здатні ні до якої творчої роботи, бо вони просто інтригани, авантюристи, крутіл та і все. Прошу Вас, Високоповажний Симоне Васильовичу, якого доля поставила на чолі нашого державного будівництва, розважити вказані факти об'єктивно, спекійне і з безсторонність суд" і одповісти собі: чи справді можна довіряти таким ді- ячам, як Лівицький, Тишкевич, Еремієв, і навіть урядові, на чо- лі якого стоїть Лівицький, або бере в нім участь і який мо- же терпіти все те. Чи маємо ми серйозні данні вимагати від- чужинців при таких представництвах серйозного відношення до Української справи. Я апелюю до Вашої совісті, в яку цілком вірю. Щоб Ви самі подумали про уряд, який має Міністром ді- вицького, призначає Тишкевича, а кредитує Шумицького, упов- новажує Ереміева і т. и. Та це при скандалах з Супрунами, Севруками, Тимницькими і т. и. Чи можна з такими людьми і з таким урядом мати якусь серйозну справу, вести серйозні пе- реговори. Ці діячі й такий лад кладуть на всі наші справи тавро фальші, несерйозності, недовірря. Коли б у нас цього не було, то ми давно вже були б визнаними, не лидался о на- родня кров, Україна не перетворювалася б в руйну, люд не ги- нув би од пошестей, не оидів он без одіжі, лік, расу, солі, книжок, не панувала о над воїм роспук. Коли б цього не бу- ло, то справжніх українських діячів не було б одігнано од роботи і ті давні українські діячі сенатори не пішли о од уряду, як безробітні назад в Київ до большиовиків, щоб хоч умерти на рідній землі. Великий Рудольф Вірхов писав, що для громадських справ потрібно громадські діячі, які повин- ні бути соціальними лікарями. У нас досять бути анахарем, інтріганом і балакуном по партійній трафаретці, претенду- вати на Міністерський портфель, і досять повчитися з пар- тійних сонників та оракулів, що вважатися соціальним лі- карем, колись ми страшенно і справедливо обурювалися, що на дуже складні по обов'язкам посади губернаторів призначали військових генералів, як обурювалися, і то ж справедливо, що партії Союза Руського Народу даються державні народні гроші на партійні справи. Я одкидаю готентотовську ети- ку і вважаю, що розбирання народніх грошей соціал-револь ціонерами й соціял-демократами і ин. на партійні цілі е так сама крадіж чужих грошей, як і Союзом Рус.народу, а призначення Міністрами і дипломатами Ливцьких, Тишкеви- чів, Шумицьких, Ковалевських, Сєвржків, Нремієвих, Адамович Колосовських і т.и. є куди гірше ніж призначення генера- лів губернаторами. Давно вже час навести всьому ревізію і підтягтися. Шевченко так любив правду й вірив в неї, що заподозрів навіть Бога, чи Він не накладає з панами. Над діяльністю Ливцького, Тишкевича і т.и. давно вже час навести справдне слідство. Ось уже два роки, як ми завели свої місії і посольств- ва за кордоном. Для нас ця справа цілком нова і всі при- значені люди ніколи таких справ не вели, для них це діло нове, невідоме і вони поїхали на нім же і вчитися. А про те ще й досі не було ревізії місій і посольств в їх ди- пломатичній роботі. Тому невідомо, хто пише правду і ко- му можна вірити. А чи можна довіряти донесенням цих лю- дей і будувати на них закордонну політику Міністерствва. Чи можна вірити й самому Міністерству, яке будує свою роботу на таких матеріалах. Я маю всі данні твердити, що більшість донесень неправдива і уявляє собою хлестаков- щину. А яких страшених грошей вся на орехня і все те будування роботи коштує нашому народові. Ревізія між ин- шим показала б, що Франція не хоче говорити з Тишкевичем і що держання його представником У.Н.Р. це просто анахро- низм, який дорого обійшовся народові; що Англія, Франція, Германія, Чехія і Австрія не хотять чути імені Андрія Лі- вицького й що перебування його на Міністерській посаді не може не одбиватися на відносинах до нас і нашої справи. В нашім тяжким становищі, треба з цим рахуватися і вважати на се. Ревізія роскрила б сю страшну бездіяльність, темне неучтво, хлестаковщину і колосальне марнотратство. Полагодити такі справи в Вашій можливості, а тому іменем нашої неочасної вітчизни, долею нашої державності і щастям народу, благаю Вас зробити се найшвидше, щоб не було пізно. Прошу прийняти запевнення в найширішій повазі до Вас і побажати Вам успіху в Державнім будинку цтві. (Підпис) С.Шелухін. З оригіналом згідно: С.Шелухін. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки. Року 1919, місяця Жовтня 4 дня Кам'янець. НЕГАЙНО. Секретно. ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІ- СТРІВ. По розпорядженню п. Голови Директо- рії Української Народньої Республіки, над- силаю Вам копію доклада Президента Україн- ської Делегації на Мировій Конференції в Парижу п. СИДОРЕНКА для переговорів з ним в цій справі.- Керуючий Справами Директорії Шевченко Копія. Секретно. 60 НАЧУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Президента Делегації Української Народньої Республіки на Конференцію Мира в Парижі Г. СИЛОРЕНА Д О К Л А Д. Повернувшись в Ноябрі місяці прошлого року з Румунії з Іс, куди я був командирований Українським Національним Союзом для переговорів з представниками Антанти відносно прийнятого Президією Союза рішення: скінчення Скоропадського, знищення гетьманщини і вільнодення Української Народньої Республіки, я був уповноважений Високою Директорією, яка перебувала тоді в Вінниці їхати представником Республіки в Париж на Конференцію Мира, куди і виїхав не до залиття нами Київа і скінчення Скоропадського без всяких віз, тільки з мандатом Високої Директорії, з яким я проїхав через Венгрію і Австрію і добрався до Відня, де в нашому Посольстві взяв ципломатичний паспорт. Але ж в Відні не було представників Антанти і тому не можна було дістати візи до Парижа, а швейцарська границя була замкнена. Тоді мені поставив візу чехо-словацький представник в Відні п.Тузар, теперішній прем'єр-міністр в Чехо-Словакії, яки завзяли дуже прихильно) старався зробити все можливе для улексення мого переїзду до Парижа, але ж віза чехо-словацька оказалася недійсною для переїзду до Парижа. З Відня я виїхав в Інсбрук на італійсько-австрійський фронт і рішив пробитись через італійський рот в Італію, щоб звідти все пробиватись у Францію, але ж в Італійському Лімабі мені заявили, що без згоди Рима не можна проїхати через фронт в Італію. А тоді заявив, що маю мандат Високої Директорії Української Народньої Республіки і прохав послати телеграму відносно мого бажання проїхати через фронт в Італію Головнокомандуючому розтом і не дивлячись на те, що штаби з іншими мене запевняли, що це неможлива річ, мов мені був дан розвід. Головнокомандуючий дав приказ мене негайно пропустити через фронт в Італію і я проїхав до Милана, а звідти направився до Ранції, але я на першій ранцуській станції Модані мене не пропустили далі, наваж не було доводу ранцуського уряду. Тоді я зупинився в Модані і послав ранцуському Міністрові закордонних Справ Пімону телеграму з проханням дати мені по телеграфу лозвід про їхати до Парижу. А прочекав в Модані три дні і відповіді не одержав. Тоді я рішив, що предстазнику Української Народньої Республіки не подобає ченмен не далі відповіді і тому я послав кругу телеграму п.Пімону все з вимогами пропустити мене і то негайно і заявив, що я кидав Францію і повертався до Італії і відповідь про прислати мені до Турину, куди я негайно і вийшов. Одночасно я послав телеграми до урядів англійського, американського, італійського і японського в заявив, що я маю мантат для переговорів в Парижі в представниках цих урядів, а мені не дається дозволу на проїзд до Парижу. По приїзді в Турин я одержав, наверсті, лозвід, куди я негайно і вийшов вкупі з секретарем п.Антолом Петрулевичем, сином д-ра Івана Петрулевича, і прибув до Парижа 20 січня свого року. По приїзді в Париж я перш усього побачився з міністром закордонних справ Пімоном і з'явував йому дав небицтво поводження ранцуського консуля в Одесі Рено, причому п.Пімон цінком погодився зі мною і при мені написав телеграму з приказом про увільнення Рено з посади. Я пропонував п.Шіпону, а потім і Президенту Конференції Мира, ранцуському прем'єр-міністру п.Клемансо, щоби Франція підтримала питання про визнання самостійності Української Народньої Республіки і взяла ініціативу в свої руки, але я мені було сказано, що се дуже важко зробити, бо ранція зараз має арунована, - 3 - має біля двох мільйонів заситих на війні, не має транс- порту і їм не можна вести значну політику на сході і було добавлено, що се питання буде дебатоватись і що можна буде зробити, буде зроблено. Тоді я звернувся до других делегацій великих держав - англійської, амери- кінської, італійської і японської і радом побачень і переговорів з визначними членами їх, як льорд Гардинг, п. Гаус, Сальваго Радли барон Макино і иньшими / мені удалось добитись того, що в Раді Чотирьох ініціативу по визнанню одностійності Української Народньої Республіки взяла в свої руки Америка, причому Англія залишалась резервованою з обіцянкою в критичну хвилю допомогати им. Італія прихильнoю і Японія, представник якої не брав участі в засіданнях Ради Чотирьох, тоді більш менш прихильною. По приїзді в Париж я узяв, по францієв підпира- ється барьер в держав Польщі і Румунії з спільною границею між ними, причому Галичина мусила входити в польшу як полська провинція, а Вуковина в Румунію. Пей барьер Польща - Румунія мусив грати роль з одного боку захищати Західну Європу від большевизма російського, а з другого боку роз'єднати Росію від Германії в май- бутньому і не давати Германії змоги безпосередньо впли- вати на Росію і ввести її в сферу своєї політики проти Антанти. Тоді я в президентом делегацій иных самостійних держав, які повстали на території бувшої Росії як Естонія, Латвія, Литва, Біла-Русь, Грузія, Азер- байджан і північний Кавказ, увійшов в самий тісний контакт і ми утворили другий барьер держав від Балті ського до Чорного моря, який при визнанню самостійно- сті цих держав грав би тує ролю, що і барьер Поль- ща - Румунія, був би більш міцним ніж перший барьер і крім того Україна через Галичину і Вуковину входила б одночасно і в перший барьер Польща-Румунія. Тому мноз, крім принципа самостійності Української Народньої Респуб- ліки був піднятий перед Конференцією Мира це другий принцип - недопуска партага Українських земель, базуючись на тому, що воля Українського Народа утворити одну - 4 - державу спільну і мити вкупі була висловлена ясно актом 3-го січня сього року відносно приєднання Гали- чини і Вуковини до України. На цих двох принципах Ук- раїнське питання і дебатувалось і досі дебатується на Конференції Мира. Для закріплення цих принципів офіціаль- ним шляхом, крім словесних переговорів мною був поданий на Конференцію Мира цілий ряд писаних нот з пропози- цією визнання самостійності Української Народньої Респуб- ліки і з протестами проти намічаємих приєднань Галичи- ни до Польщі, Вуковини до Румунії і Угорської України до Чехо-Словаччі. З початку Америка для розв'язання російського питан- ня видвигнула проект Конференції представників всіх дер- жав, виниклих на території бувшої Росії, згодні з пред- ставниками большовицького російського уряду на островах Понкано, причому було намічено, що на цій конференції большовицький російський уряд мусить «працювати самостій- ність всіх нових держав, вивести свої війська з їх держав і зробити деякі уступки в своєї большовицької програми буде визнаний російським урядом в етнографіч- них межах Росії /великоросії/, а так само, як і пре- зидент всіх інших держав в межах було. Росія надав офіціальну ноту про згоду прийняти участь в цій кон- ференції. Так само прислав по радіо згоду і російський большовицький комісар по закордонним справам Чичерин. Але ж цей проект завдяки рішучому протесту франції був провалений в Раді Чотирьох. Після того, як Америка взяла ініціативу в питання про визнання самостійності Української Народньої Респуб- ліки і погодилась з принципом недопуска партака Україн- ських земель мені була поставлена умова припинити віт- ну з Польщею з тим, щоб з початку був, по завершенні другої, заключений армістич. Я нав на се згоду, причому поставив вимоги, щоб Українська Делегація була офіційно в протоколі Конференції Мира визнана рівноправною а польською делегацією і щоби питання про армістич, коли згодиться уряди Український і польський на се звіря- лось би. в Парижі в участь Української і польської - 5 - делегацій з приглашенням спеціялістів з місця - з України і Польщі. Питання про визнання юридично Української делегації на Конференції Мира різноправною з польською делегацією я поставив рішучо і твердо, відмовившись до свого вияснення давати в комісіях Конференції Мира, де брали участь польки, як рівноправні члени, які-небудь пояснення відносно Українсько-Польського питання і армістиса з Польщею, бо я рахував, що се було б з одного боку признанням гильности Української Народньої Республіки, на що я, як перепевантант II на Конференції Мира ні в якій разі не міг згодитись, а другого практичного боку, се давало б велику перевагу членам польської делегації в боротьбі з нами. Ні мої вимоги були Радою Чотирьох признані цілком слушними, справедливими і прийнятні були в засіданню 19 марта сього року, коли за підписом чотирьох репрезантатив великих держав - Вільгена, Льойд-Джорджа, Клемансо і Орляндо були вислані телеграми до Командувачого Українською Армією ген. Пазленко і до Командуючого польською армією з про- мовицією негайного завішення оружя і про встановлення армістиса, чи на місці, чи в Парижі з участю Української і польської делегацій. Це в звязку з тим, що Америка взяла в свої руки ініціативу в питанню про визнання самостійності Української Народньої Республіки рахувалось в сих дипломатичних колах нашою першою крупною дипломатичною побідою на Конференції Мира. З самих перших днів мого перебування в Парижі мене було помічено, що про Українську Народню Республіку ліхто нічого докладно не знає не тільки в широких масах, але й серед дипломатичних і політичних кол, не знають про Українську справу взагалі, про домарання Українського Народу і його уряду і тому вороги Республіки росповсюджували вільно великі брехні і инсинуації про нас, і ширили провокацію, головним робом найирали на те, що ми є большовики і германофили. Для розбиття цих брехень і провокацій мною було закладено в Парижі Українське Пресове Бюро, яке почало - 6 - видавати і видає досі на "французькій мові "Médiator" три рази на тиждень і було видано багато брошур, книжок і листків на французькій мові в дих було освітлено в усіх боках Українське пи- тання і, нарешті, видано мемуар про самостійність Ук- раїни, який був поданий на Конференцію Мира і все це було розповсюджено і росповсюджується не тільки в Парижі і у Франції, але й в Англії, в Америку, в Італію і в нейтральні страни, так що тепер можна сказати, що пророблена колосальна чорна робота з вмисли інформації культурного світа про Українську справу і тепер вже ніхто не тільки в дипломатич- них і політичних сфер, але й в широких верств ін- телігенції в Європі і в Америці не вірить в те, що ми є бойовики і не вірить в те, що ми усі германофили. Одночасно для сієї кампанії була по мож- ливості привлечена і французька преса і інші тонкі і нейтральна, в якій тепер уже сміливо пишеться про необхідність визнання самостійності Української Респуб- ліки, тоді, як раніше всі статті були дуже ворожі, чи не прихильні до нас. З другого боку прийшлося також розбивати дуже розповсюджений серед країнних лівих течій французького громадянства репрезентуваних п. Льонге і його газетою "Le Populaire" переконання, що ми є контр-рево- люціонери. Це також удалось розбити, бо було нами залв- лено і доказано, що Український Уряд опирається тільки на демократію і стоїть на принципі парламентаризму і при першій вказі скличе конституційну, причому тої са- ми Льонге, який на Інтернаціональному з'їзді в Ам- стердамі голосував проти визнання інтернаціоналом са- мостійності Української Народньої Республіки, але в Лондоні голосував за визнання самостійності Української Народньої Республіки, переконавшись, що ми дійсні демо- крати. Після того, як Конференція Мира постановила зая- ти вкріплення Українсько-польського армістису в своєї руки, була утворена при Конференції Мира особлива Комісія по Україно-польському армістису, якої перше засідання було 30 квітня, на якому мною була прого- - 7 - ленена експирація відносно цього питання, потем праї- хали в місця представники д-р Лозинський і полк. Ви- товський і була вироблена лінія армістису, по якій львів стояв до Поляків, а неотеносний район Борис- лавських до нас; наша делегація згодилась підписати по лінії армістису, але польська делегація не згоди- лась підписати, т і Поляки на місці в Раличині аро- били о ензиву, яка скінчилась розбиттям нашої армії в Раличині і окупацією Раличини польськими військами. Під час сісі о ензиви Українська делегація послала в Раду Чотирьох рівний протест проти сієї о ензиви і в той же день було екстренно скликано під предсідательством Вільона засідання Ради Чотирьох, на яке була запро- пана Українська Делегація. На цьому засіданню мною бу- ло освітлене в цілому Українське питання, боротьба Ук- раїнського Народу і його Уряду за самостійну Україн- ську Республіку, про боротьба з большовиками і ті удари, які він оперує взаду свого протибольовицького ренту від Поляків, а віце-президентом делегації Нане- ко було освітлене спеціально галицьке питання. При своєму характерними являлось де-які питання, на яких Рада Чотирьох особливо спілувалась. По тих питань треба віднести слідуючі. Люй Дворля мене запитав - "Ви ка- мете, що весь Український Нарід з'єднався, так?".-Всі члени члені Делегації відповіли одноголосно -"так е..." І надалі гадаете замче йти якуні.?." Знову всі члени Делегації відповіли -"Так..". Тоді було поставлено таке питання: А скільки тут нараз є серед Вас членів з великої України і скільки з Галичини.? І повик мною були взяті на засіданні і Лозинський і Витовський, то оказалось, що в Раличині навіть на одного члена було взято більше, нім з великої України і це зро- било велике вражіння, бо розбивало ту силу провокацій по Україні в великій України і Українці в Галичини вгуть поровнь у відбулові Єдиної Української Народньо- Республіки. Друге характерне питання, яке задав мені той-же Люй Дворля було таке: "Я нічого не хочу сказати про питання про визнання самостійності Ук- 63 - 3 - раїнської Республіки, але коли б так трапилось, то нам прийшлося би приєднатись до Росії, чи до Польщі, то куди б Ви предночили приєднатись." На це я відповів: "Ні до тої, ні до другої, бо воля Українського Народу неволима утворити свою самостійну Українську Республіку і жити в ній як пі" і далі з'ясував чому се так. Я зробило той велике враження і взагалі ми вийшли з засідання Ради Чотирьох в переконанню, що вона стоїть на нашому боці, бо всі наші домагання прийдчно справедливі. Після засідання Ради Чотирьох п..Ільвон, як мене сповістили по телефону з американської делегації і про що було надруковано в газетах, сів сам писати чоту про Українське питання, оби провести 17 в Раді Чотирьох і обурення Поляками було досить велике і левіт п.Клемансс, який підтримував Польщу не виступав з Раді Чотирьох проти нас і висловлював своє невдоволення нами, коли ми на другий день були у нього. Але ж Клемансс, не підлячнесь на невдоволення левих актантів, протестування своєю оцензиву і коли приїхав до Парижу п.Палеревський, то поставили справу так, що на місці України почали оце зну і вони тільки примушенні були відповодити на се офензиву своєю оцензивою і окрім того, привів не того вір, підписаний ним з п.Курдіновським, який був конантований ще з Одеси, ми вони казали Українським Урядом Права, сей договір не має ніякого рішучого значення, але для провокації граз до-яку роль, бо рішенням змінником була побідоносна польська офензива і твердження що вони виступали проти большовиків також допомогали Їм. Тоді Антанта, рахуючись з оверившися актом, кола пост-актум давав Полякам окунірувати Галичину польськими військами, яко-би для захисту населення від большовицьких бунд і 3-го інші мені було прислано віл Кон еренції-Мира запрошення приєднати в суїкомісію по польським справам членів делегації, родившихся в Галичині для обговорення внутрішнього статуту, на що я, по-радившись з галичанами, відповів, що Галичина є частиною Української Народної Республіки, а не Польщі і в ко- - 9 - місії по польським справам не зможуть брати участи по сьому питанню члени Української Делегації, а II-го Годя мене було повідомлено з Конференції Мира, що По- лякам розрішено завести цивільну владу в Галичині, на що я відповів протестуючою нотою. Таким чином і досі, не дійшлися на всі заходи Поляків Галичина не приєд- нана до Польщі, яко польська провінція і претензії на то Української Народньої Республіки находяться юридично в силі. В той же час п.Вільсон мусив виїхати до Аме- рики, приславши мені листа, в якому пишеться, що доля Українського Народу йому лежить на серці і він з Америці буде працювати над посуненням Українського пи- тання і Рада Чотирьох роспалає, передавши всі справи Рада П'яти, де бууть участь міністри закордонних справ Одночасно піднялась друга велика небезпека з боку Кольчака і Денікіна, якиї признав верхню владу Кол- чака. Поважк Кольчак підписав в початку Японії, а по- тем і другим високим пережав велики концесії на те- риторії золої бувної Росії, то у держав Антанти вини ла думка признати уряд Кольчака всеросійським урядом і мене і одночасно і президентів Делегацій других пережав повставших в меках бувної Росії почали агенти Антан- ти умовляти вільновитись від самостійності і пійти на «делералік з Росією, а також почалась обробка в цьому напрямку; адже всі президенти нових держав річно і твердко одкинули сі пропозиції і виступили проти приз- начення Кольчаківського уряду всеросійським урядом і тільки ділуючи сьому енергичною і одностайною висту- пу, а також і тому, що російські репрезантанти Кол- чака в Парижі твердо стояли на єдиній недолімі. Рос- сії і проти всяких «делераций». Уряд Кольчака не був взнаний всеросійським урядом і Кольчаку тільки було вирішено допомогати матеріально, щоб він знищив боль- шовиків і захопив владу в свої руки. Але після того як большовики розбили Кольчака в усіх делегаціях пра- мо і одверто казать, що вони бачуть тепер ясно, тво справа Кольчака прогрона, а в Денікіна абсолютно нія- то не вірить, бо він захопив чусть увід большовиків - 10 - територію і кажуть, що він також буде ліквідований і, на- ремті, чим скорше буде ця справа зліквідована тим краще і в осення прийдеться знову вести переговори про самостій- ність окремих держав, причому вирішать проекти, як і в початку конференції Мира признати при авісних уступках соціяльних бельговщький уряд урядом Росії в етнографич- них її межах владну визнання цим урядом самостійності нових національних держав. При своєму з окрема по до окріпленого визнання самостійності Української Народньої Республіки ставиться слідуючи змоги: 1. Твердо стояти на самостійності і на ненапаровому Українських земель; 2. Ясно стояти на принципі демократії, вільних рі- шуче всім якщося в роді перекачи влади народом, подібно большовикам; 3. Спілкати, як тільки буде амора, конституцію на ос- нові загального, рівного, прямого і таємного голосування; 4. Потрібно тримати в своїх руках життя, яко стояло 1 Слесу, яко порт; 5. Від Уряду вимагається тільки одного, оби лін тар- до стояв на національно-державному бувізанстві цілом невзалежно від того до яких би партій не належали окре- мі члени Уряду; 6. Щоби не було державних перезоротів і експедії з метою захоплення влади в роді оскількомашин; 7. Рішуча боротьба з жидівськими пороками. Після того, як справа армістиса з Поляками розстроя- лася, Українська Делегація звернула усі зусилля на те, щоби через Румунську Делегацію в Парижі пивабити на бік Української Республіки Румунію, причому румунська делегація поставила перед усвого питання, чи буде Ук- раїнський Уряд стояти за самостійність Української на- родньої Республіки до кінця і після нової відповіді позитивної і засвірженої" почалися ближчі переговори і обмін телеграмами і донесеннями між румунською делега- цією в Парижі і румунським урядом в Вукаролті, причому - II - рунівська делегація в Парижі стала підпирати Україна- ську делегацію і одверто виступала за зв'язання само- стійності Української Республіки, а також обіцяла впли- вати на уряд, щоби Україні було здано майно Запорозь- кого Курпусу і робились допомога в війні в Дені- кіним, яко примучили до єдиної неділімої Росії вирішено ворог і України і Румунії, яка зацікавлена в справі Бессарабії. Садівські погроми на Україні дуже перешкоджали кра- й Української делегації в Парижі і весь час прихо- дилось вести переговори з жидівськими делегаціями від- ключеними їх від одвертого виступу проти самостійності Української Народньої Республіки і показуючи, що Ук- раїнський Уряд веде боротьбу з ним волю. Зазначивши в головних рисах найбільш важкі точки преди Української Делегації в Парижі, причому в пере- даних мною в Міністерство Закордонних Справ звірниках пот подання делегацією на Конгресі Мира і в "можна знайти багато деталей цієї пра- ці мулу сказати, що тепер Українська Народня Республіка стала об'єктом міжнародних комбінацій і по- звали число прихильників єдиної неділімої Росії в кон- тинентальному дні все падає, а прихильників самостійності Української Народньої Республіки зростає, то значення само- стійності Української Народньої Республіки являється ки- таним самого близького часу в залежності від наших власних успіхів в боротьбі за самостійність і від нашої власної праці в будові нашої державності. Одини з посвячників того, наскільки рахуються в се- рію з Українською Народньою Республікою може слухати той факт, що Українська делегація купила в Парижі від Уряду Американських Сполучених Держав для Української Народньої Республіки військового майна - чоботи, одягу, с- сорочок, шинелей, штанів і т.д., 75 автомобілів, 100 мо- торциклів, медикаментів в госпітальному бізнесі, оружєн тами і т.д. на суму біля 11 мільйонів доларів в кре- дити на строк 5 років під обов'язання Української На- родньої Республіки, причому не єдині і обов'язкових ми - 12 - одержали всі товари і перезавели їх в містої звідки склади в Марселі і Бордо. Тепер потрібно відразу пере- везти ці товари, про неможливість з скором часом мати в своїх руках Одесу, через Румунію в Галац і далі по замовленні на Україну.- Президент держави II Української народної Республіки на конференції Марс з Парижі Р. СХОДОРЕНКО. 19 29 19 -- 19 р. м. Кам'янець на Поділлі. з оригіналом врівнє: Керуючий Справами прокурорії Миронович ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 5 Фонду № 1065 66/шестдесят шестий) + 28б = 93 Опису № 1 Пронумеровано (цифрами і прописом) аркушів з них літерні №№ 10 пропущені №№ Вкладення Брошурки, газети: Графічні матеріали: карти - воб Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 9,16,18-24 02 . 09 1992 р. Підпис Степан ПІДГОТВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис