Постанова РНМ УНР про асигнування 20000000 грн Міністру земельних справ УНР для видачі Волинському губернському земству для заготівлі посівного матеріалу, 24.02.1919, 6 арк.
14.12.1918 р. -1923 р. Рада народних Міністрів Української Народної Республіки, мм. Київ, Кам'янець-Подільський; Тарнів (Польща)
Анотація
1919-1920 Державна канцелярія; Секретаріат; 1919-1920 Департамент загальних справ; 1918-1919 Відділ ІІ; Екзекуторство; 1918-1920 Інформаційний відділ
Історична довідка
14.12.1918 р. -1923 р. Рада народних Міністрів Української Народної Республіки, мм. Київ, Кам'янець-Подільський; Тарнів (Польща)
Назва справи
Постанова РНМ УНР про асигнування 20000000 грн Міністру земельних справ УНР для видачі Волинському губернському земству для заготівлі посівного матеріалу, 24.02.1919, 6 арк.
По описі № 3/8 По архиву №
Рада Народних Міністрів УНР
ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ
Департамент Земельних справ
Окремий Відділ Кадифікації Законів.
ДІЛО
про виємнення в розпорядження Міністерства Земельних Справ 200,000 гривень для видатків Вишньовецької Губернійської Команди Земством поза межами на розробку геосівного касинки.
Початок 24 лютого 1919 р. Скінчене 24 лютого 1919 р.
Історичний Архів УРСР
м. Харків
На „6“ "арнушах.
Державна друкарня, г.Київ.
РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР м.м.Київ,Вінниця,
Розво,Кам'янець-Подільський
Постанова Ради Міністрів УНР про асигнування в роз-
порядження Міністра земельних справ 20 000 000 гривен
для видачі Волинському губернському земству на заго-
товку посівного матеріалу
24 лютого 1919 року
на 6 арк
УКВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЛЮТОГО.....
1918 року ЗАКОН ПРО АСЕГУВАННЯ В ПОЗИЧКУ НА 3 РОКИ
ДЕСЯТЬ МІЛІОНІВ КАРБОВАНЦІВ /10.000.000 крб./ВОЛИН-
СЬКА ГУБЕРНІЯ/ НАРОДНИЙ УПРАВИ НА ЗАГОТОВКУ
ПОСТІЙНОГО НАСІННЯ ДЛЯ ПРИФРОНТОВОЇ СМУГИ ВОЛИНІ.
23 лютого 1918 року Рада Народних Міністрів
ХВАЛИЛА:
На заготовку насіння для засіву земель прифрон-
тової смуги на Волині асигнується в позичку на 3 роки
в розпорядження Волинської Губерніальної Народньої
Управи десять міліонів карбованців.
Голова Ради
Народних Міністрів
Міністр Земельних Справ
ПОЯСНЮЮЧА ЗАПИСКА ДО ЗАКОНОПРОЕКТУ ПРО АСІГНУВАННЯ
ВОЛИНСЬКОМУ ГУБЕРНІАЛЬНОМУ ЗЕМСТВУ /10.000.000 крб./
ДЕСЯТЬ МІЛІОНІВ КАРБОВАНЦІВ В ПОЗИЧКУ НА 3 РОКИ НА ЗАГО-
ТОВКУ ПОСІВНОГО НАСІННЯ ДЛЯ НАСВЕЛЕНИЯ ПРИФРОНТОВОГО ПОЛОСИ.
Прифронтові повіти Волині найбільш потерпіли як в
часи війни і в пізніші часи ліквідації війни. Зараз ця
частина України уявляє з себе напівруйну до якої треба
сталитись особисто уважно, особисто прихільно і не жалку-
вати коштів на відбудовання знову народнього життя в цій
Країні.
Народне самоврядування Волині ставить одним з перших
своїх завдань справу відбудовання прифронтової смуги Во-
лині і налагодження там нормального народнього життя.
Крім загальних заходів по відбудованню Країни, зараз п
виникає ще негайна справа з засівом землі. По обрахунку Во-
линської Губерніяльної Народньої Управи на 6 прифронтових
повітів необхідно заготовити до засіву насіння вівса 335
вагонів, ячменю 150 вагонів, гречки 70 вагонів, проса 7 ваго-
нів, гороху 8 вагонів і ярової пшениці 30 вагонів, а разом
до 600 вагонів.
На переведення в життя цих заходів Волинська Губерні-
яльна Народня Управа має в своєму розпорядженні 2½ міліо-
нів карбованців, тоді як на закупку насіння треба більш
12 міліонів карб.
На підставі вищезазначеного вважаю необхідним дати
Волинському Губерніяльному Земству на заготовку насіння
ярових хлібів в короткострочну позичку строком на 3 роки
десять міліонів карбованців /10.000.000 крб./, про що
і прохаю Раду Міністрів.
Міністр Земельних Справ
Директор Департаменту
ПОЯСНЮЧА ЗАПИСКА ДО ЗАКОНОПРОЕКТУ ПРО АСІГНУВАННЯ ВОЛИНСЬКОМУ ГУБЕРНІАЛЬНОМУ ЗЕМСТВУ /10.000.000 крб./ ДЕСЯТЬ МІЛІОНІВ КАРБОВАНЦІВ В ПОЗИЧКУ НА 3 РОКИ НА ЗАГО- ТОВКУ ПОСІВНОГО НАСІННЯ ДЛЯ НАСЕЛЕНИЯ ПРИФРОНТОВОЇ ПОЛОСИ.
Прифронтові повити Волині найбільш потерпіли як в часи війни і в пізніші часи ліквідації війни. Зараз ця частина України уявляє в себе напівруйну до якої треба ставитись особисто уважно, особисто прихільно і не жалкувати коштів на відбудованиня знову народнього життя в цій Країні.
Народне самоврядування Волині ставить одним з перших своїх завдань справу відбудовання прифронтової смуги Волині і налагодження там нормального народнього життя.
Крім загальних заходів по відбудованию Країни, зараз виникає ще негайна справа з засівом землі. По обрахунку Волинської Губерніяльної Народньої Управи на 6 прифронтових повитів необхідно заготовити до засіву насіння вівса 335 вагонів, ячменю 150 вагонів, гречки 70 вагонів, проса 7 вагонів, гороху 8 вагонів і ярової пшениці 30 вагонів, а разом до 600 вагонів.
На переведення в життя цих заходів Волинська Губерніяльна Народня Управа має в своєму розпорядженні 2½ міліонів карбованців, тоді як на закупку насіння треба більш 12 міліонів карб.
На підставі вищезазначеного вважаю необхідним дати Волинському Губерніяльному Земству на заготовку насіння ярових хлібів в короткострочну позичку строком на 3 роки десять міліонів карбованців /10.000.000 крб./, про що і прохання Раду Міністрів.
Міністр Земельних Справ
Директор Департаменту
ВОЛИНСЬКА
ГУБЕРНІЯЛЬНА НАРОДНЯ
УПРАВА
Відділ Агрономичний
Лютого 4 дня 1919 року.
№71
м. ЖИТОМИР.
Копія.
До Міністерства Земельних Справ,
Департамент Хліборобства.
Покинувше в час війни свої господарства на-
селення бувших пяти прифронтових повітів Волині
тепер вернулось і це продовжує вертатися на свої
рідні місця. Після років тинання, не маючи часто й к
копійки грошей, без записів хліба на прохарчування
без одягу і без живого та мертвого інвентаря, необ-
хідного для обробки полів, воно знайшло ці поля зар-
рісшими бурьяном і зрітими окопами, а на місці попе-
редніх будинків-руїни та пепелища. В такім стані
населення мусить відбудовувати зруйновані господар-
ства. Без допомоги громадянських і урядових органів
цій воно не в змозі цього зробити і надолго буде
осуджено на тяжке, а то й зовсім не можливе істну-
вання.
Поруч з цілою низькою мір по відбудові зруй-
нованих війною господарств, постачання населення
насінням ярових хлібів являється одним з чергових
і не-відкладних завдань Земських самоврядувань та
Державного Уряду. Досить значна частина полів пяти
зруйнованих повітів в минулім році зосталась не-
засіяною яровими хлібами, як наслідок браку насін-
ня, так і через те, що пізно повернувши на свої міс-
ця, зруйновані війною, біженці почasti пропустили
вже пору засіву яровини і не встигли засіяти необ-
хідну площу землі цим хлібом, почасти ж як і засія-
ли, то багато менш нормальної і необхідної для госп-
дарства площі засіву.
Багато господарств не могли перевести засіву
ще і через те, що поля їх так зріті окопами та воронками від вибухів знaряддя, що провадить на них польову культуру було не можливо. Нарешті, у багатьох біженців, котрі вернулись, не було живого і мертвого інвентаря, необхідного для підготовки грунту під засів.
Ця категорія господарств, не засіявших своїх полів, складає до 30% господарств довійського часу і на весни 1919 року цілком не буде мати в своїм розпорядженні небохідних запасів насіння для засів. Вже в теперішній час в зруйнованих частинах п'яти бувших прифронтових повітів нема ніяких запасів і частина населення, рятуючись від голодної смерті, залишає свої землянки і йде на заробітки в східні, непотерпівші від війни повіти, друга ж частина залишається на місці і користується продовольчою допомогою, котру дає біженецький відділ Губерніяльного Земства.
Друга категорія населення зруйнованих повітів складає більш численну групу. Туди входять своєчасно повернувші біженці і мавші необхідний інвентар для підготовки полів і насіння для засіву; в сю к групу входять і ті, котрі зовсім не кидали своїх господарств і на місці терпіли всі незгіддя війни. Тепер населення останньої групи більш забезпечено і, порівнюючи, упорядковане, бо з приводу демобілізації армії, котра відбувалась стихійно, воно вспіло за безцінок набути коней, вози, зернові продукти та інше військове майно, що багато сприяло відбудові зруйнованих війною господарств.
Одначе рахувати на більш менш значні запаси ярових хлібів у цій частини населення бувших прифронтових повітів не приходиться. Не сприяючі метеорологичні умови, переважавши на протязі всеї весни і літа, погибельно впливали на розвиток сільсько-господарських рослин і, головним чином, ярових хлібів; через що, по даним статистичного відділу Губерніяльного Земства, по всій губерні бракує для прохарчування населення і худоби в середньому
коло 2.000.000 пудів головних шости хлібів. Врак же одних ярових хлібів для прохарчування і засіву в зруйнованих повітах доходити до 6.000.000 пудів. Дуже впливало на зменшення і без того незначних запасів і присутність на території губерні німецьких та австрійських військ, котрих населення доводилось годувати. Про обмаль, а місцями і повну відсутність запасів зернових продуктів ярових хлібів кажуть досить високі ціни на них, доходячі до 60 крб. за пуд вівса і 50 крб. ячменю в бувших прифронтових повітах.
Таким чином, населення Волинської губернії, котра і в попередні часи була губернією переважно споживачем, вже тепер почasti живе за рахунок будучого врожаю; через це питання про своєчасну заготовку і доставу посівного насіння ярових хлібів не могло не звернути на себе уваги як губерніального, так і Повітових Земств. В довійськовий час в нині зруйнованих п'яти повітах, а також і в Овручськім повіті, де в минулім році був особливо значний недород, площа під засівом ярових рослин /овес, ячмінь, гречка, просо, горох і ярова шпениця/ на селянських землях розкладалась таким чином:
Десятини.
ПОВІТИ. Овес. Ячмінь. Гречка. Просо. Горох. Ярова
шпениця
Дубенський 25537,2 12918,7 6799,2 2800,9 55,2 452,6
Луцький 21973,4 10877,6 8641,5 2911,3 17,2 433,2
В. Волинський 27242,4 11882,0 6370,2 2707,3 323,7 78,0
Ковельський 14472,1 8924,3 8758,4 2959,9 118,4 171,9
Овручський 19735,0 11065,2 28348,1 4036,0 2,4 2076,6
Кремянецький 19562,1 8730,8 11208,2 4590,0 36,6 126,7
Разом 128522,2 63898,6 70125,6 18075,4 553,5 3339,0
В біжучім році площа під яровиною повинна збільшиться через те, що за відсутністю насіння, під озимину в осени минулого року була занята площа багато менш нормальної. Для засіву ж зазначеної площі потрібна була б така кількість насіння:
ПОВІТИ.
Дубенський
Луцький
В.-Волинський
Ковельський
Обручський
Кремянецький
Разом
П у д и.
Овес. Ячмінь. Гречка. Про со. Горох. Ярова пшениця.
283,500 131,800 62,600 7,300 600 4,800
243,900 110,900 79,500 7,600 200 4,600
302.400 П6.1ОО 58.600 7.20О 340О 80О
160.600 91.00O 8O.6OO 7.7OO I2OO I.8OO
2I9.OOO П2.9OO 26O.8OO IO.5OO 25 22.20О
2I7.IОО 89.000 IO3.IOO 6.700 400 I.400
1426,500 651,700 645,200 47,000 5825 35,60О
Але з огляду на те, що засівавша землю яровиною в весною минулого року частина господарств всєм має не- обхідні для засіву запаси насіння перечислених рослин в місць надійшли вимоги в такім розмірі:
ПОВІТИ
Дубенський
Луцький
В.-Волинський
Ковельський
Обручський
Кремянецький
Разом
В а г о н и.
Овес. Ячмінь. Гречка. Про со. Горох. Ярова пшениця.
60 30 10 3 - -
80 40 15 - - 20
100 40 10 2 2 1О
40 20 15 2 2 -
30 IO I5 - 2 -
25 IO 5 - 2 -
335 I5O 7O 7 8 3O
Всього в зазначених повітах заявлена вимога на зерно ярових хлібів до 600 вагонів, с. б. І/5 частини теї кількості насіння, котра була потрібна в довійсь- ковий час для засіву всєї площі населенням названих рос- лин.
Це насіння, за виїмком 57 вагонів для Обручського повіту, необхідне самій зруйнованій частині населення 5 названих повітів. Само собор розуміється, що готових грошей у цеї частини населення нема, як нема необхід-
них сум для цеї мети у Губерніяльному і Повітових Земств.
В цілях винайдення необхідних грошових засобів Во-
линська Губерніяльна Замська Управа, від 17 серпня 1918
року під № 2330/7, 2331/7 і 2332/7, просила Уряд про доз-
віл закладу % паперів по Губерніяльному, громадянському
та приватним продовольчим капіталам. Постановою Уряду від
25 листопаду 1918 року було дозволено Губерніяльний Уп-
раві закласти в Державному Банкові зазначені % папери на
суму 4.000.000 карбованців, а також зробити позичку в су-
мі 1.500.000 Карб-ван. з вкладів Губерніяльного і громадян-
ського продовольчих капіталів.
Державним Банком на підставі цеї постанови Уряду,
зроблено розпорядження Житомирському відділові Банку про
видачу Губерніяльному Земству під заклад % паперів 25%
номінальної їх вартості, т.е. всього лише 1.000.000 крб.
Таким чином, для переведення насіньової компанії Гу-
берніяльна Управа має в своїм розпорядженні два с І/2 мі-
ліонів карбованців.
Цеї суми мало навіть для розвитку початкових опера-
цій по закупці насіння ярових хлібів, бо всього на закупку
насіння для зруйнованих повітів буде потрібно більш
12.000.000 карбованців. Без додаткового асигнування Урядом
необхідних грошових засобів Губерніяльна Земська Управа
не зможе перевести весняну насіньову компанію і значна
частина полів бувшої прифронтової смуги залишиться неза-
сіяною.
З огляду на все зазначене, Волинська Губерніяльна Зем-
ська Управа просить Міністерство Земельних Справ дати Во-
линському Губерніяльному Земству на заготовку насіння
ярових хлібів короткострочну позичку в розмірі 10.000.000
карбованців /десяти мільйонів карбованців/ строком на 3 ро-
ки, позаяк закуплене насіння буде розділено Губерніяльному
Управою тільки поміж спустошеним населенням позичкою стро-
ком до І-го листопаду 1920 року. Волова Управи /підпис/Член
Управи/підпис/, Губерніяльний Агроном /підпис/Завідувачи
Діловодством /підпис/.
З оригіналом згідно:
Діловод
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ,"ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І
ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
В даній справі № 264
Фонду № 1055
Пронумеровано 6 (шість) + 500 = 506 аркушів
(цифрами і прописом)
з них літерні №№
пропущені №№
Вкладення
Брошури, газети:
Графічні матеріали:
Інші особливості документів
Документи із згасаючим текстом:
2 вересня 1956 р. Підпис Луцьк
ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ
(що зроблено і вказівки оператору)
19 р. Підпис