Матеріали про роботу науково-дослідних кафедр Харківського інституту народної освіти (протоколи, плани, звіти, заяви наукових робітників та спірантів)., 28.04.1926-31.10.1927, 690 арк. — частина 3/4

Е.А. Израилевич закончил работу, выполненную им совместно с И.З. Хаскесом под руководством проф. Тимофеева и напечатанную в № 3 Украинского Химического Журнала о реакциях в индифферентных растворителях. Заканчивает начатую совместно с проф. Тимофеевым работу с влиянием дикетиламина на бензольный раствор трихлоруксусной кислоты. И.З. Хаскес закончил при жизни проф. Тимофеева работу, напечатанную совместно с Е.А. Израилевич в Украинском химическом журнале. Вместе с аспирантом Гапоном он произвел теоретическую разработку вопроса о гидратации катионов хлоридов. Е.Н. Гапон производил ряд теоретических исследований и подверг математической обработке большое количество данных, имеющихся в литературе. Под руководством проф. Мухина он выполнил экспериментальное исследование по вопросу о диффузии в растворах. Т.Я. Шевцова продолжала работу, начатую им совместно со мной о некоторых особенностях слизевой кислоты. Я.Ч. Казанская была занята исследованиями способов получения сахарной кислоты и образования солей этой кислоты. Здесь также обнаружен ряд особенности её. Эта работа, равно как и работа Т. Я. Шевцовой стоит в связи с моей работой о механизме образования пирролового кольца из слизевой кислоты и ее изомеров. Отсутствие оборудования, недостаток средств, отсутствие необходимой литературы, невозможность получать из заграницы необходимые реактивы, хотя бы в минимальных количествах небольшими посылками, не дали возможности развиться работа секции в полной мере. Омерть одного из руководителей также задержала на некоторое время это развитие. Кроме того запоздалый ремонт здания сильно дезорганизовал работу и уменьшил коэффициент использования учебного времени. В предстоящем учебном году, кроме уже начатых исследований, я не оставил намерения поставить изучение микрохимических методов количественного анализа, если мне удастся собрать все необходимые для этого принадлежности, значительная часть которых уже собрана. К этой работе я привлек ассистентку С.И. Невструеву и думаю привлечь ряд молодых сотрудников. Микрохимические методы завоевали себе полное право гражданства в Европейских Ведущих Учебных Заведениях и вполне своевременно ввести их у нас. Аспиранты, работавшие под руководством покойного профессора Г.Е. Тимофеева и изучавшие кинетику химических реакций, когда закончат работы начатые ими на теме покойного руководителя, будут про - 2 - должать исследования в той же области. Предполагается поставить ряд работ по кинетике образования анилидов и амидов кислот. Аспи- ранты, работающие под моим руководством и научные сотрудники будут продолжать работы в тех же областях, в которых работают в настоящее время. Аспирант Гапон постановлением кафедры освобожден от эксперимен- тального научного исследования на одиннадцатый триместр, чтобы он мог закончить свой студенческие работы. Он будет, следовательно, в течении этого периода занят литературной подготовкой к будущей работе. На будущее время не наметил себе тему в области изучения комплексных соединений кобальта, с целью найти сложные вещества этого типа с оптически деятельным азотом. Кроме того должно быть обращено серьезное внимание на повышение общего уровня химического развития аспирантов и на приобретение ими сведений не только в узкой области данной им темы. Необходимо также, чтобы аспиранты регулярно следили за текущей химической ли- тературой, но это возможно лишь при условии достаточного количества экземпляров научных журналов и отдельных изданий. Для полноты образования будущего научного исследователя необ- ходимо общение с другими научно-исследовательскими учреждениями, а для этого нужна командировки, сначала внутри Союза, а потом и за- границу. / Е. ХОТИМСКИЙ / ЗАВЕДУЮЩЕМУ И СЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ КАФЕДРОЙ НЕОРГАНИЧЕСКОЙ ХИМИИ. В отчетном 25/26 году мною было предпринято исследование по воп- росу количественного определения титана в присутствии железа и аль- люминия. Первоначально я поставил себе задачу сравнить существующие методы количественного определения титана и установить их сравни- тельную точность. Так как существующие методы весового определения оказались очень длительными и трудными, то в последнее время я делаю попытки разработать об'емный метод определения титана. Пока были сделаны первые сраентировочные опыты в эти направлении. Эту рабо- ту предполагая продолжать в будущем году. Научный Сотрудник / Д. Казанский / 30/VI-26 года. 255 ОТЧЕТ НАУЧНОГО СОТРУДНИКА А.ЁДРЕАСОВА. В отчетном 25/26' году я приступил к научной работе только с I-го декабря, так как в помещении лаборатории неорганической химии ИНО осенью п.г. производился капитальный ремонт и на меня, как заведывающего хозяйством впала вся тяжесть этого. С декабря я начал работать над изучением скорости реакции между амиленом и трихлоруксусной кислотой в различных растворителяях. В этой области я работал с 1914 года под руководством проф.-Г.Е.Тимофеева. Неожиданная смерть профес- Г.Е.Тимофеева временно приостановила работу. В настоящее время я изучар растворимость судем в воде в присутствии некоторых солей. Эта работа имеет техническое значение, так как в настоящее время некоторые тресты заинтересованы в изготовлении судем в фабричном масштабе. I/VI-26 г. Научный сотрудник / Д.Андряасов/. ОТЧЕТ О РАБОТЕ АСПИРАНТА Е.А. ИЗРАИЛЕВИЧ ЗА 1925/26 Уч.год. Моя аспирантская деятельность началась под руководством покойного профессора Г.Е.Тимофеева, по предложению которого я выполнила совместно с И.Ласкесом работу на тему: "реакция в индифферентных растворителях", имевшую целью выяснить влияние различных веществ над ход реакции соединения треххлоруксусной кислоты с амиленом в бензольном растворе. Работа напечатана в Украинском Химическом Журнале. После этого по предложению профессора Тимофеева я занялась изучением диметиланилина на бензольный раствор трихлоруксусной кислоты при различных температурах. Предполагалось на основании нек-ких соображений, что в данном случае будет иметь место каталитическое расщепление трихлоруксусной кислоты на хлороформ и углекислый газ. Работа эта продолжается под руководством проф. Е.С.Хотинского. Данные первых экспериментов позволяют думать, что в этом случае диметиланилин не является катализатором, как это предполагалось, а реакция протекает иначе. Выяснением этого вопроса я занята в настоящее время. Параллельно с этим я собираю и изучаю относящуюся к этому вопросу литературу. Помимо этого я принимала участие в научном семинаре, организованном при кафедре физической химии, где прорабатывалась тема о современном состоянии вопроса гидратации ионов и молекул. Мною было проч- -5- тено два реферата: "гидратация ионов бериллия в водных растворах", и "гидратация ионов цинкелевой, мадоновой и винной кислот в водных растворах". В области теории растворов мною проштудированы статьи Изгарнё шева, Вальдена, Нернста и Гомана. В следующем году рассчитываю продолжать изучение вопросов, свя- занных с кинетикой химических реакций. ОТЧЁТ о работе аспиранта при научно-исследовательской кафедре неоргани- ческой химии И.З. ХАСКЕСА за период с 1-го ноября по 1-ое июля. За указанный период мной, под руководством покойного профессора Г.Е. Тимофеева закончена работа в области теории реакции сольватов: "О влиянии трифенилметана на предел реакции между амиденом и три- хлоуксусной кислотой в бензоле".- Напечатана эта статья в 3 кн. I т. Украинского Химического Журнала. За указанный период я занимался изучением русской и иностран- ной литературы в области теории растворов. Мною проштудированы статьи Изгарншева, Вальдена, Нернста, Лоренца и др. Кроме того мною совместно с аспирантом нашей же кафедры Е.Н. Гапоном произведено исследование в области гидратации ионов, а именно "гидратация катионов хлоридов". Сущность работы заключается в установлении степени гидратации ктионов в водных растворах по "кри- вым² идеальных молекулярных об'емов". Были выяснены об'емы растворов при допущении существования определенных гидратов. /общно извест- ных и в твердом состоянии/ и сравнены с экспериментально установ- ленными. Во всех случаях были установлены "точки пересечения", ха- рактеризующиеся тем, что в нем при данной температуре существует только один гидрат. Выше и ниже "точки пересечения" осуществляется разновесия этого гидрата и менее водным и более водным гидратом. Та- ким путем были выяснены % содержания различных гидратов в водных растворах. В данное время я занимаюсь теоретической подготовкой к новым работам в области кинетики в растворах, к которым предполагаю присту- пить в начале нового учебного года. 30/VI-26 г. / И. ХАСКЕС / -6- "ХАРОШЕВО УЧИЛСЯ В КЛИМЕНД МОЛОДЫЙ ИНЖЕНЕР": СТЕРЕОФОН ЗАД ОТЧЕТ ОТЧЕТ О РАБОТЕ Т. Я. ШЕВЦОВОЙ ПО НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ КАФЕДРЕ ХИМИИ В УГОЛКАХ ХИМИИ И КОМПОНЕНТОВ, КОТОРЫЕ БЫЛИ ПРИНЯТЫ ДЛЯ НЕОРГАНИЧЕСКОЙ ХИМИИ ЗА 1925/26 УЧ. ГОД. - харошев -нчтет мать в многочисленных ошибках, которые я не мог отнести к прерванной моей работе. Особенности, проявляемые слизевой кислотой при ее нейтрализации щелочами и различие свойств свежеприготовленной слизевой кислоты, хранящейся долгое время, побудили меня продолжать начатое исследование с целью получить возможность найти объяснение этого явления. Прежде всего, чтобы приобрести уверенность в точности получаемых аналитических данных, на основании которых делаются выводы, я занялся изучением самого аналитического метода, применяемого мной, во-первых, чтобы выяснить влияние внешних причин на результат титрования, то есть надежность и точность метода. Так как, во избежание образования лактона слизевой кислоты, навеску приходится долго нагревать с избытком титрованной щелочи и оттитровывать не ведущую в реакцию щелочь, я сделала попытку выяснить -настолько влияние орта стекла со суда и углекислого газа, содержащегося в атмосфере лаборатории /а в наших условиях при применении бензиновых горелок/ при сутствии вентиляции - содержания углекислого газа до столь-то велико на точность результатов. Влияние этих двух факторов вполне обнаружилось в ряде сравнительных опытов и работа оказалась возможным только в Ионском стекле, так как современное обыкновенное стекло слишком поддается влиянию щелочи. Приходилось также предохранять жидкость от соприкосновения -с воздухом. Применяя все указанные предосторожности можно получить ряд «полных», не сходящихся результатов, того же порядка, как и во всех предыдущих тех работах. Впрочем правильность отмеченных в первой моей работе наблюдений была подтверждена и в сообщении. В дальнейшем думаю поставить ряд систематических исследований над превращениями слизевой кислоты. Харошев ОТЧЕТ О РАБОТЕ АСПИРАНТКИ С. Л. ПУПКО ЗА 1925/26 УЧ. ГОД. Осенью 1925 года я получила командировку на четвертый Менделеевский съезд, на котором Хотинским была доложена сделанная мной под его руководством работа в области эфиров борной кислоты. Работа эта не ЗВІТ про роботу при Науково-Дослідчій Катедрі неорганічної хемії від I-го травня 25 р. до I червня 26 р. Аспіранта Б.М.Гапона. За звітний період я проробив такі теоретичні роботи: 1. Про одну методу визначення молекулярної ваги рідинНадруковано в Укр.Хем.Журн.т.I,кн.3 /1925 р/. 2.Про будову комплексних сполук.Надруковано в Укр.Хем Журн. т.I,кн.4 / 1925 р./. 3.До теорії молекулярного стану рідин рідин надруковано в Укр. Хем.Жур. т.2, кн.3 /1926р./ 4.Внутрішній тиск твердих тіл / надіслана до Редакції 5.Ряєність коливання твердих тіл / надіслано до Редакції 6.Спектури абсорбції та характеристична ряєність коливання рідин / 7.Про одну модифікацію рівняння Марселена-Райса / /надіслана 8. /Разом з проф. Г.6 МУХІНИМ/ про дифузію неелектролітів. 9.Аналіз рівняння Стокса-Ейнтейна. 10.Про швидкість йонів та заповнення простору. 11.Визначення молекулярної ваги розчинених тіл за дифузією. 12.Про дифузію простих тіл. Роботи 8-12 надіслані до Редакції Укр.Хем.Жур. 13.Гідратація катіонів у хлоридах /Разом з У.З Хаскесом/ Крім того лишилась незакінченою робота про дифузію в бі- нарних сумішах,що я проваджу в лабораторії проф. Г.6.МУХІНА також я стежу за біжучою хемічною літературою, а сме: Z. Гапон. ПЛАН ПРАЦІ НА 1926/27 УЧ. РІК ПРИ НАУКОВО-ДОСЛІДНІЙ КАТЕДРІ НЕОРГАНІЧНОЇ ХЕМІЇ АСПІРАНТА Е.М. ГАПСНА. Я маю на увазі закінчити дослідження дифузії електролітів в бі- нарних сумішах, над яким я працюю в лабораторії фізичної хемії. Праця має за завдання вислідити нового метода усідження молеку- лярного стану компонентів бінарної суміші за дифузією, якого молекулярний стан легко визначити з його електропровідності. Цілля закінчення цієї праці, я маю примушити до роботи, яка має метод одержання оптично-активних сполук кобальтіаминів трьох- вартісним атомом азоту. Для цієї мети є найкраще заміщення еті- лендіамінам ,прикладом дифенілетілендіамін, та подібна сполуки, яки до цього часу ще не були досліджені як такі, що втворють комплекси Коли утворяться сполуки заміщених етилендіаминів з кобальтовими солями, то атом азоту звятується з чотирьма різними групами, отже мусить виникнути оптична діяльність. Ця праця буде пророблена під керовництвом проф.Б.С. ХОТИНЬСЬКОГО. До того я гадаю продовжити де які теоретичні праці в галузях рідкого та твердого стану матерії та теорії гідратів. В жовтні міс. я поїду в наукову командировку до Ленінграду, крім того згідно з постановою Катедрі від 27/VI-26 р. я повинен буду скінчити Г.Н.С до І січня 1927 р. Гапсн. ДО УКРАЇНИ. Від дослідчої катедри неор- ганічної хемії Л.І.Н.О. При цьому пред'ставляємо клопотання про призначення ск- ладів на 1926|27 академ. р. робітникам нашої катедри. Спис осіб, що підлягають оплаті: І. Керовник катедри проф. І.О.ТЕЛЕТОВ 2. " Секц. проф. ХОТІНСЬКИЙ В.О. 3. Наук. співроб. КОЗАРЕВИЧ П.П. 4: Аспірант Е.П.ГАНОН 5. " О.Л.ПУНКО 6. " Е.А.ІЗРАЕЛЬВИЧ 7. " Н.М.АНДРОНІКОВА 8. " М.О."АРМАНДАР"ЛИ 9. " С.А. ЗЕКСЕЛЬВИЧ Оклади на підставі загальних положень про керовників ка- тедр та Секцій. 1/2 окладу І оклад I " I " I|2 " I|2 " I|2 " ВИСНОВОК КАТЕДРИ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ОКЛАДУ НАУК. СПІВРОБІТНИКОВІ П.П. КОЗАКЕВИЧУ. Катедра просить призначити половину окладу КОЗАКЕВИ- ЧУ П.П. Крім провадення наукової роботи П.П.КОЗАКЕВИЧ багато часу віддає загальним справам катедри, й в наступ- ному академічному році також керуватиме роботами з кан- дидатів до аспірантів інших катедр, що провадяться з метою поширення хемічних знань у починаючих робітників по грун- тознавству та инш. Проф. И. Мелетин. ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ НАУК.СПІВРОБІТНИКА П.П. КОЗАКЕВИЧА. 291 П.П. КОЗАКЕВИЧ з'являється вже досить самостійним науковим робітником і має кілька наукових праць, що їх найбільш надруковано в Німеччині. В теперішній час він що провадить дослід капілярних явищ, дає гарні наукові наслідки. Крім того П.П.КОЗАКЕВИЧ провадив і веде науко- во-популяризаторську роботу. Брод. И. Глебелин. ДО ЗАВІДУЮЧОГО КАТЕДРОЙ НЕОРГАН.ХЕМІЇ ПРОФ. І.С. ТЕЛЕТОВА Наукового співробітника КОЗАКЕВИЧА П.П. З А Я В А. Ласкаво прохар Вас не відмовити мені підняти клопотан- ня перед Укрнаукою про призначення мені половину окладу тому що крім ведення наявної роботи я віддаю чимало часу іншим справам катедри. Мій основний оклад 145 карб. | з часу І-го жовтня 1926 р. до теперішнього і одержую 120 карб. | в Ін-ті Народнього Господарства. П.Козакевич ВИСНОВОК КАТЕДРИ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ОКЛАДУ "АСПІРАНТОВІ М.О. ХАРМАНДАР" ЯНУ. Катедра просить про призначення половини окладу. Обставини ХАРМАНДАР"ЯНА такі, що вимагають приробки поверх окладу, що він одержує за штатні викладання. Одержання 1/3 аспірантського окладу дало би йому можливість більш часу віддавати науковій праці. Проф. И. Геллер ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ АСПІРАНТА М.О. ХАРМАНДАР "ЯНА. Із 3-х років аспірантського стажу М.О. ХАРМАНДАР"ЯН міг протягом тільки одного року |коли він одержував стипендію| провадити наукову працю. Не глядячи на це, він пробив великий експериментальний дослід в галузі ката...іту |вивч.акції каталітичного солода| вивчив сучасну літературу і теорії каталіза. Праця, що підготовляється до друку, по розміру та висновку приблизно відповідає докторським дисертаціям Університетів Німеччини. Бродо. И. Глешин ВИСНОВОК КАТЕДРИ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ОКЛАДУ АСПІРАНТКІ Н.Н. АНДРОНІКОВІЙ. Катедра просить про призначення половину окладу АН- ДРОНІКОВІЙ Н.Н., тому що вона частину своєї платні штатн. викладача II групи в СРІ віддає дуже старому батькові та двум родичкам. Одержування половину окладу звільнить її від приробітку і дасть можливість більш часу віддавати нау- ковій праці. Проф. И. Келешев ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ АСПІРАНТКИ Н.Н. АНДРОНИКОВОЇ АНДРОНИКОВА Н.Н. виконала експериментальну роботу в галузі "измерения электропроводности солей многоосновных кислот" при тяжком становищі лабораторії, що до відсут- ності апарату та коштів і ця робота вже готується зараз до друку. Протягом аспірантського стажу АНДРОНИКОВА Н.Н. виявила чимало знань як в галузі хемічної самоосвіти, та- кож і в вивченні та пристосованих нових засобів педагогічної роботи. Проф. И. Геллер Укршавиачку Аспирація М. О. Карманський "М. Н. Австралійка Здатність Повинен письменний, ніж асипрацією всередині в полтавиці резерве. 9/5 24г. Гарус К. Дзюпоникова ВИСНОВОК КАТЕДРИ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ОКЛАДУ АСПІРАНТОВІ С.А. ЗЕНКЕВИЧУ. С.А. ЗЕНКЕВИЧ в минулому році не одержував платні. Ка- тедра підтримує його клопотання про призначення половини окладу. Це дасть С.А.ЗЕНКЕВИЧУ можливість віддавати більш часу науковій праці, а також співробітництву, що до Украї- нізації катедри. Город. И. Мелешко до Фонднауки Департаменту Камедри Неоправданої Кемії С. О. Влєкелева Задача Причому призначення мені утримання в розпорі плацдармов аеропланською вкладу. Вдягуючи утримання в породавому розпорі, Я мають сильну зв'язку з іншими обмеженнями по інших родів праці, що мені треба добувати провадження і з більшим усилком трудовому в дачу плацдармі Роботи. Скеллінг 15 р. 1926 ХАРАКТЕРИСТИКА ВРАЦІ АСПІРАНТІВ ЗА МИНУЛИЙ РІК. Є.М.Гапон в 25/26 навчальному році виконав ряд теоретичних праць та експериментальне дослідження в царині дифузії в розчинах під керовництвом Г.Е.Мухіна.Крім наукової роботи та знайомства з біжучою хемічною літературою вин був занятий також виконанням своїх студентських обов'язків,які все таки не заважали йому в його гауковій праці. С.Л.Шупко головним чином була занята науковою роботою,тому що педагогічна діяльність ії в Університеті ім. тов. Артьома продовжувалась всього три місяці і не була ії головним заняттям.Її робота була експериментальною. Крім того вона знайомилася з закордонною хемічною літературою. Є.А.Ізраїлевич почала свій аспірантський стаж під керовництвом небіжчи- ка проф. Г. Тимофіїва і виконала ряд експериментальних досліджень в царині кінетики хемічних реакцій.Одну з праць надруковано; при виконанні другої довелося перемогти ряд експериментальних труднощів і тому вона не змогла бути закінчена в минулому році і закінчується тепер. Г.З. Хаскес також почав свій аспірантський стаж під керовництвом проф. Г.Е.Тимофіїва и працював в царині кінетики хемічних реакцій.Одну працю надруковано.Він виявив також інтерес і до теоретичних питань і разом з Гапоном виконав одну теоретичну працю. Докладні відомості про роботу аспірантів додані в звіті по катедрі. ВИСНОВОК КАТЕДРИ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ОКЛАДУ АСПІРАНТОВІ Е.Н. ГАПОНУ. Аспірант ніде не працює і ввесь час віддає виконанню учбових та провадення наукових праць. Катедра просить призначити Е.Н. ГАПОНУ повний аспірантський оклад. В 1925/26 академ. році Е.Н. ГАПОН мав аспірантську стипендію. Дрор П. Мелешко До Укрголовнауки. Аспіранта Науково-Дослідної Кафедри Неорганічної Хімії Є. М. Танка Заява. Моє матеріальне забезпечення складається з аспірантської стипендії, яку я одержував від 1 квітня 25 р. з часу призначення мене аспірантом. Прошу і надалі мене забезпечити, щоб дати мені змогу нормально науково працювати. 24/1х-26р. Танка Віленовом кайзеру про призначення окнаць-генер. У.З. Ханкеву Кайзеръ підписався клопотанню про призначення половини окнацу. В 1925/6 ам речі У.З. Ханке овер- печувал адміністративний очаг Гродо. И. Гелешт До Укр-Правди Аніфанте Назаров- Волинської Катедри Корпорації Семінів Г. З. Маска Завдяки, щоби представити мені повну архіваційної стипендії. Важке матеріальне становище в українському мистецтві (на моєму утримання змога- джень єдина сторона із мене) побудило мене поступитися на службу на завод пресо- ратов з чинного орбіта. Корпорації хемікам - було за технічним перебуванням до одержання 148 к. 98 коп. Для більш прозорих наукових грацій слухати буде меню заможена при фермент- із молекулярній Маска ВИСНОВОК КАТЕДРИ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ОКЛАДУ АСПІРАНТКИ Е.А. ІЗРАЇЛЕВИЧ. 304. Аспірантка Е.А. ІЗРАЇЛЕВИЧ клопоче про призначення їй половини окладу. Катедра з свого боку підтримує її клопотан- ня і вважає можливим просити цільний оклад, з огляду на не- забезпеку Е.А. ІЗРАЇЛЕВИЧ та на те, що вона багато часу від- дає науковій праці. 1925 року академічні роки Е.А. ІЗРАЇЛЕВИЧ одер- жувала аспірантський оклад. Проф. Ц. Мелешко. Фо Укроповнауки від аспірантів Науково- - Дослідної лабораторії міцного- машини землі в с.Ф Українським Заява Мене прийнято аспірантом з 1-го травня 1925р., на тиждень є зараховано з 1-го червня ц.р., прошу і на далі винагороджувати мені зарплату таким, яка була б мені можливим в науково працювати. Варяє моє фамилієрніше забезпеченим співдеком з тажини, яку є оферою по кайседри, а також з довадкової посади в Укрніцькій Робочій Машинні де я держуємо 4-хар. Просим що і мою позицію у додаткову посаду, прошу виплачувати мені повноважний оклад в Українській Крільв. ВИСНОВОК КАТЕДРИ ПРЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ОКЛАДУ АСПІРАНТКИ С.Л.ПУПКО. Аспірантка С.Л.ПУПКО клопоче про призначення 1/2 окладу Катедра з свого боку підтримує її клопотання і вважає мож- ливим просити цільний оклад, з огляду на незабезпеку С.Л. ПУПКО та на те, що вона багато часу віддає науковій праці: В 1925/26 акад. році С.Л.ПУПКО одержувала аспірантський ок- лад. Проф. И.Гелепин. 307 До Ірпінської Аспіранта Кацюка-Волідзя Кафедри Неорганічної хімії С.Л. Пучко Зазва З початку затвердження мене аспірантом з 1/12. 25 р., я одержую стипендію в розмірі 46-51 кр. На протязі цього часу перебування аспірантом у ній не мала під'їзної посади, була - ще у мене лише римаєва З міс. робота викладача в Комуніверситеті им. Мрієна. Платня , яку я одержувала в Комуніверситеті була до-якою підмогою до неціної стипендії, яку я одержувала. Від потрійної посади з відновлення малоги на межі не гальмував наукову працю, яку я проваджу , й дала лише римаєву, щоб де як працюю. В другого тривалого року, мені знову пропоновано в Комуніверситеті римаєвую роботу (83 годин на тиждень), за що буде одержувати приблизно 40 карб. Прошу признати мені половинку стипендію, щоби я мала змогу й надалі науково працювати. Коли-б головна кафедра вважала можливим призначити мені повну стипендію , то я Земогла-б відмовитись від уської побічної роботи. С. Л. Пучко КОРОТКИЙ ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН ДОСЛІДЧОЇ КАТЕДРИ НЕОРГАНІЧНОЇ ХЕМІЇ НА 1926+27 АКАДЕМІЧНИЙ РІК. В сучасний мент катедра складається з двох Секцій: І|неорга- ничної хемії і 2|колоїдної хемії й каталізу. Керовники Секцій - проф.ТЕЛЕТОВ І.С. і проф.ХОТІНСЬКИЙ Е.С.. Завідувач катедри - проф. ТЕЛЕТОВ І.С. Головні праці катедри на 26|27 рік: 1. Дослід фізично-хемічної властивості колоїдов. 2. Формування колоїдів? 3. Каталітична здатність колоїдов. 4. Каталітичний розпад недокису водня під впливом рослинних ферментов. 5. Дослід капілярних явищ на межі 2-х плінних тіл? 6. Дослід борових естеров. 7. Дослід впливу діметиланіліну на бензольні розчин трихлор- оцтової кислоти. 8. Дослід мікрокемічних метод кількісного аналізу. 9. Дослід цукрової кислоти.|Жахарної кислоти| 10. Дослід слизьової кислоти. Крім теоретичного значення праці 3,4,5,6 і 8 мають і прак- тичне значення і крім того провадиться спеціальна технічна праця: 1. Дослід пород сірки Араало-Каспійського Басейну. 2. Дослід засобів добування сірки з її руд. Методологічна і літературно-педагогична праця провадиться в таких напрямках: 1. Критика наукових праць. 2. Розроблення метод викладання. 3. Складання підручників. 4. Розроблення орієнтировочних програм. 5. Науково-популярна діяльність. Персонал катедри вже розуміє українську мову і може користу- ватись українською літературою і провадить заняття зі співробітни- ками! о розмовлять виключно українською мовою. Склад катедри: 1. Зав.катедр. і Керовник Секції Кол.Хем. - проф. І.С. ТЕЛЕТОВ, шт.проф. 2. Кер.Секції Неорг.Хем. - проф. Е.С. ХОТІНСЬКИЙ - шт.проф. 110 3. Наук. співробітн. Д.А. КАЗАНСЬКИЙ - шт. викладач ІТІ. 4. Наук. співр. Л.М. АНДРІЯНОВ - шт. викл. ІНО. 5. Аспірант Н.П. АНДРОНІКОВА - шт. викл. СГІ. 6. " Е.Н. ГАМОН - не сполучає. 7. " Е.А. ІЗРАЇЛЕВИЧ - працює в лаб. Робмех. 8. " П.П. КОЗАКЕВИЧ - шт.викл. ІНГ 9. " С.Л. ПУПКО - не сполучає. 10. " М.О. ХАРМАНДАР'ЯН -шт.викл.СГІ 11. " І.З. ХАСКЕС - працює на виробн. сулеми. 12. Працює при катедр. В.А. АЛЕКСІЄВА- шт. викл. СГІ 13. " Л.Ч. КАЗАНСЬКА-ніде не має штатної посади. 14. " В.М. СИМОНОВА - шт. викл. СГІ 15. " Т.Я. ШЕВЦОВА - шт. викл. ІНО Приблизний конторис катедри : 1926-1927 академ. рік. I Апарати…………………………… 1625 карб. 2 Посуд та хемікал………………… 2500 " 3 Література………………………… 1850 " РАЗОМ: ……………………………… 5975 " 1927-1928 академ. рік. I Апарати…………………………… 2050 карб. 2 Посуд та хемікал………………… 2000 " 3 Література………………………… 2400 " РАЗОМ: ……………………………… 6450 " 1928-1929 академ. рік. I Апарати…………………………… 2450 карб. 2 Посуд та хемікал………………… 1450 " 3 Література………………………… 2900 " РАЗОМ: ……………………………… 6800 " Не глядаючи на те , що лабораторії використуються для праці майном відповідальних катедр ІНО і СГІ потріба в приладді для спеціальних до- сліджень праць дуже велика. До торкнеться до нової хем.літератури, то вона почті цілком в відсутності, що не дає можливості аспірантам ознайомитись з головнійшими сучасними науковими ідеями. (під-вироку. Проф. И. Ткаченко ПРОТОКОЛ ЗАГАЛЬНОГО ЗІБРАННЯ КОЛЕДЖУ І КАТЕДРИ НЕОРГАНІЧНОЇ ХЕМІЇ ВІД 28-го ЛИТОГО 1938 РОКУ. |Засідання відбувалось в помешканні Секції Колоїдної хемії в II родин ранку. ПРИСУТНІ: Проф. Телетів І.О.; проф. Хотінський Е.З.; Козакевич П.П.; З енкеви С.А.; Ізраїлевич Б.А.; Козанський Д.А.; Андреасов Л.М.; Яскес І.З.; Гапон Е.Н. Імукловська Л.Г.; Гуревич А.Р.; Алексієва В.А.; Зимонова В.М.; Левцова Т.Л.; Андронікряв Н.И.; Пупко С.Л.; Лармандаґян М.О. Голова .......................... проф. ХОТІНСЬКИЙ Е.З. Секретар ......................... КОЗАКЕВИЧ П.П. СЛУХАЛИ: УХВАЛИЛИ: I Голова пропонує обмінятись спо- Пропонування голови прийняти одноголос радами про небіжчика завід.кат. проф. но. Тимофієва І.Е. Казанський Д.А. позасказує корот- кий життєпис небіжчика і особливо по- читок його академічної діяльності. Андріасов А.М., Яскес І.З. і Гур- евич А.Р. особливо підкреслюють ду- же гарні взаємовідносини небіжчика з співробітниками. Проф. Хотінський Е.З. звертає ува- гу на популяризаторський талант небіж- чика, повідомляє про суккупну академіч- ну діяльність з ним й пропонує його співробітникам, як обов'язок, що нале- жить до них, продовжувати й закінчити практ, праці, що початі вкути з проф. Тимофієвим Проф. Телетів І.О. оповідає про сімейне життя Тимофієва І.Е., що іскра- во виявляє його доброчинний характер. Після закінчення обміну спогодів присутні почтили пам'ять проф. Тимофієва Г.Е. вста- ваннем. 2 Звіт секретаря катедри. В рахунок золотого фонду, крім 250 карбованців, що осігновані катедрі, виключено право придбання негайно імерсіонного ультрамікроскопу. Да операційні вит- рати в II кварталі виключено 200 к. робованців, що можна одержати на протязі ближчого тижня. 3 Про командирування Гапона Е.Н. до Ленінграду на 1 місяць для робо- ти над комплексними солями. 4 Про керування Неорганічної хемії Проф. Телетів І.О. указує, що він й проф. Хотінський Е.З. повинні до- помогти співробітникам Секції, що зали- шились без керовника, як порядок так й працер. Проф. Хотінський Е.З. Підтримує думку проф. Телетова І.О. і пропонує до- ручити тимчасове керування Секції проф. Телетову І.О. Проф. Телетів І.О. має на думці, що проф. Хотінському Е.З. бути тимчасовим керовником Секції буде більш здатним з огляду на те, що по географічнимм умовам проф. Хотінський Е.З. легше й скоріше зможе допомогти в негайних ментах. До відома. Хлопотання підтримати й прохати Укра- жу дати допомогу. Обрати тимчасовим керовником Секції Неорганічної хемії проф. Хотінського Е.З. 12.XI 5 Про тимчасов.керовн.категорії. Секретар указує на необхідність обрати тимчас.керовн.катедри. Проф.Телетів І.Я.гадає,що в сучасний мент,може бути питання тілько про тимчас.керовника й пропонує співробітникам вирішити,хто з завід.секц.може прийняти цю роль. Одночасно з цим проф.Телетів І.Я. указує з свого боку,що проф.Хотінський Б.С.є во всякому разі найкращий кандидат. Проф.Хотінський Е.Я.підтримує думку Телетова І.Я.,але маючи на увазі,що ініціатива загальних зібрань,зовнішніх зносин й инш.завжди належала Секції Колоїд.Хемії,пропонує доручити тимчасову керув.катедр.завідувачому цій Секції проф.Телетову І.Я. Обидва кер.Зекц.віддалились з лабораторії й в їх відсутність співробітники обрали тимчас. кер.катедр. проф.Телетова І.Я. одноголосно ГОЛОВА Е. Хотинський |ХОТИНСЬКИЙ Е.Я.| СЕКРЕТАР Телетов І.Я.|КОЗАКЕВИЧ П.П.| До Укрчлобнадзі Ченіраний Науково-дослідної Канади неорган. хемії Е.М.Тамона Згідна. В цьому досконалого вивчення методики досягнення комплексних сполук, що я б увій гомузі виконав працю, яку подруковано в Укр. хем. журналі 4.9 1925 року, прошу відповідний мене на один місяць до Маланково Інешній униз лич фкадемії Наук в Деніпраді , де зараз скушено било працю 0 чіз гамуді 6 особ; цих люд. Л.О. Чурава і керування акад. Н.С. Курчанова, видхий мене на ворогу між на прохенції ок 35 карбованих. 23/10 26р. Згідно посилання заплановано зіткнення на Медичні необмежені хемій від 28 листопада 1925 р. Календар міжперевище неповторних дат. Тамоном В.М. і з свого боку місцеве фронті письму заменяю Кер. кандидат И.Телешев. Секретар М.Курчанова О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ Е. Н. Гапона (Научно-исследовательская кафедра неорганической химии при Харьковском Ин-те Народного Образования). Несмотря на ряд капитальных теоретических и экспериментальных исследований, проблема строения комплексных соединений в настоящее время не может считаться окончательно решенной. В рассматриваемой области общепризнана координационная теория А. Вернера. Однако, не все факты объясняются этой теорией и основные положения ее довольно сильно разнятся от положений классической структурной теории. При формулировании теории строения комплексных соединений, мы исходим из той точки зрения, что неприложимость теории валентности к этим соединениям обуславливалась допущением только одного типа связей. Допущение другого типа связей — дополнительных валентностей — достаточно для включения комплексных соединений в рамки теории валентности. Глава I Координационная теория А. Вернера ¹) В настоящей главе мы рассмотрим некоторые из главнейших возражений, выдвинутых против координационной теории. В основании теории А. Вернера лежат два понятия: дополнительная валентность и координационное число. Согласно А. Вернеру главные средства связывают атомы и радикалы им эквивалентные, дополнительные — молекулы ²). Однако, это разграничение не совсем точно, так как известны соединения, в которых атомы связаны с центральным атомом ¹) A. Werner. Neuere Anschauungen auf dem Gebiete der anorganischen Chemie. 5 изд. (1923). Zeit. anorg. Chemie, 3, 267 (1893). Ber. 40, 15 (1907). Lehrbuch der Stereochemie, (1904). ²) Neuere Anschauungen, 57. 596 Е. Н. ГАПОН. при помощи дополнительных валентностей '). В то время, как главные валентности определяются периодическим зако- ном, число дополнительных валентностей по Вернеру с ним не связано и они проявляются по мере надобности. Это является слабой стороной теории, потому-что зависимость между валентностью и периодическим законом установлена достаточно твердо. По Вернеру максимальное число допол- нительных валентностей совпадает с максимальным коорди- национным числом. Это правило выведено в предположении, что во вмещенных производных, каковы [Co(NH₃)₆]X₃, [Pt(NH₃)₄]X₄ и т. д., молекулы аммиака связаны с централь- ными атомами при помощи одной дополнительной валент- ности. Координационная теория принимает, что атомы азота и кислорода не могут проявлять больше, чем одну единицу дополнительной валентности. В действительности же атом азота может проявлять до трех, а атом кислорода — до пяти дополнительных валентностей ²): (CH₃)₃N(···HCl)₂, (C₂H₅)₄NCl(···HCl)₃, (C₂H₅)₂O(···HCl)₆. Точно также и другие металлоиды проявляют несколько дополнительных валентностей ³): AgJ(···AgNO₃)₂, (CH₃)₂S(···CuCl)₂, (CH₂=CH)₂S(···AgNO₃)₂. Поэтому не исключена возможность многократной до- полнительной связи между атомами азота и кислорода и центральным атомом, поскольку первые имеют несколько дополнительных валентностей. В случае двойной и тройной дополнительной связи H₃N—M и H₃N—M, молекула аммиака, по Вернеру, будет занимать одно координационное место, как и в случае простой связи, а потому недопустимо измерять число действующих дополнительных валентностей по числу занятых координацион- ных мест. Вернеровская „пунктирная линия“ отвечает одному координационному месту, а не одной единице до- полнительной валентности. Установим еще, какое отношение имеют главные и дополнительные валентности к средствам классической теории. Главная валентность атома определя- ется числом соединенных с ним одновалентных атомов; дополнительная же валентность атома определяется числом 1) Neuere Anschauungen, 267. Weiland. Komplexverbindungen, 319 (1919). 2) Neuere Anschauungen, 163, 242, 265. О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 597 соединенных с ним молекул. Эти определения фактически не равноценны, так как при определении дополнительной валентности отсутствуют указания на валентность молекул. Иначе говоря, Вернеровское определение дополнительной валентности соответствует атомности Лоссена, Клауса и Чи- чибабина. Отсюда становится понятным, почему Вернер не допускает возможности многократных дополнительных связей. Координационное число показывает сколько атомов или молекул непосредственно связано с центральным атомом. Вернер принимал, что максимальное координационное число равно 6¹). В последнее время Пфейффер²) и Вейнланд³) допускают значения до 12 и выше. Согласно Вернеру коорди- национное число является „пространственным числом“⁴), оно – отражение стереоформы атома. Если бы это соответ- ствовало действительности, то мы должны были бы ожидать образования соединений с координационными числами: 1, 2, 3, 4 (тетраэдр), 6 (октаэдр), 8 (куб), 12 (икосаэдр) и 20 (до- декаэдр). Опыт показывает, что координационное число изменяется от 1 до 15⁵). Отсюда можно заключить, что тип комплексных соединений определяется не пространственными отношениями, а отноше- ниями средства и валентности. Координационное число не может быть положено в основу теории вследствие изменчивости его от самых разнообразных причин. Оно зависит: а) от непосредственно связанных атомов, напр.: Cl₄Sn OCH₃ и Cl₃Sn OCH₃ OCH₃ H H [Mg(CH₃OH)₆]J₂ и [Mg(OCH₃)(CH₃OH)₃]J b) от молекул внутренней сферы, напр.: [Ag(CN)₂]K, [Ag(NH₃)₂]Cl, [Ag(C₆H₅NH₂)₄]NO₃, [Ag(C₅H₅N)₆]NO₃. ¹) Neuere Anschauungen, 48. ²) Pfeiffer. Zeit. anorg. Chem., 105, 29, (1918). ³) Weinland. Komplexverbindungen, 267 (1919). ⁴) Neuere Anschauungen, 53. ⁵) Weinland. Komplexverbindungen, 265–267, (1919). 598 Е. Н. ГАПОН. Здесь координационное число серебра в зависимости от компонентов внутренней сферы соответственно равно 2, 3, 4 и 6, с) от атомов внешней сферы, напр.: [Mg(OH₂)₁₂]Cl₂, [Mg(OH₂)₁₀]Br₂, [Mg(OH₂)₈]J₂, [Mg(OH₂)₆]SO₄, [Mg(OH₂)₅]CO₃. d) от взаимного влияния молекул; напр. неизвестно соединений [CrPy₆]Cl₃ и [Cr(OH₂)₈]Cl₃, в которых координационное число хрома было бы равно 8 (Ру = пиридину). Но если сосредоточить в первой сфере молекулы пиридина и воды, то образуется соединение [CrPy₂(OH₂)₆]Cl₃ с координационным числом 8. Точно также неизвестно соединений [CrCl₃Py₅] и [CrCl₃(CH₃CN)₅], но существует [CrCl₃Py₃(OH₂CN)]₁. е) от главной валентности центрального атома: [Ag(NH₃)₃]X, [Pt(NH₃)₄]X₂, [Co(NH₃)₆]X₃, [Sn(NH₃)₈]X₄. Эти факты указывают на то, что мы не можем наперед говорить о координационном числе центрального атома в данном комплексном соединении. Укажем еще на то обстоятельство, что координационное число довольно часто не остается постоянным в данном ряду соединений ¹). Приложимость той или иной структурной теории может быть лучше всего проверена на изомерии. Учение Вернера об изомерии комплексных соединений представляет трудно объяснимые противоречия. С одной стороны с координационной теорией связана блестящая страница стереохимии — открытие оптически-деятельных комплексных соединений, а с другой — целый ряд случаев изомерии не укладывается в рамки координационной теории. Как известно, коорди- ¹) Ср. Neuere Anschauungen, 105, 114, 140. Van't Hoff и Meyerhoffer. Berl. Akad. 1897, 138. Urbain и Senecal. Chimie des Complexes, 441.(1913). О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 599 национальная теория предвидит наличие двух стереоизомеров у соединений типов MA₄B₂ и MA₃B₃. Только стереоизомерия тетрамминовых соединений трехвалентных металлов [M(NH₃)₄X₂]X соответствует координационной теории. Тетрамминовые соединения четырехвалентных металлов известны в одной форме: [Pt(NH₃)₄Cl₂]X₂, [Pt(NH₃)₄Br₂]X₂, [Pt(NH₃)₄J₂]X₂. Соли комплексных кислот, построенные по этому же типу, напр.: [Co(NO₂)₄(NH₃)₂]M, [Cr(SCN)₄(NH₃)₂]M, [Cr(SCN)₄Py₂]M и т. д. не имеют изомеров. Из производных типа MA₃B₃ Вернер¹⁾ приводит только два соединения, среди которых, по его мнению, наблюдается стереоизомерия. Это: тринитротригидроксокобальтиаты и кобальтгликоколь: [Co(NO₂)₃(OH)₃]M₃ Вопрос о наличии здесь стереоизомерии нужно считать открытым. Два изомера тринитротригидроксокобальтиатов могут быть отнесены к „валентным изомерам“: (O₂N—)₆Co(…HOM)₃ и (HO—)₃Co(…NO₂M)₃. „Изомеры“ кобальтгликоколя кристаллизуются с различным содержанием воды, так что различия между ними могут быть отнесены к различиям между гидратными формами. Следующие, хорошо изученные, соединения известны в одной форме: [Co(NO₂)₃(NH₃)₆], [Pt(NH₃)₃Cl₃]X, [CrPy₃Cl₃], [Co(NH₃)₃(OH)₂]X₃ и др. Таким образом можно считать твердо установленным, что соединения типа MA₃B₃, вопреки Вернеру, не могут существовать в изомерных формах. Среди многоядерных соединений стереоизомерия до сих пор ¹⁾ Werner Neuere Anschauungen, 105. 600 Е. Н. ГАПОН. не была констатирована, что противоречит координационной теории. Напр., следующие многоядерные соединения должны существовать в 5 стереоизомерных формах: $$ \left[(H_3N)_4Co \cdot NH_2 \cdot Co(NH_3)_4\right]X_3 \text{ и } \left[(H_3N)_6Co \cdot H_2N \cdot O_2N \cdot Co (NH_3)_5\right]X_2 $$ Для некоторых соединений координационная теория предвидит больше стереоизомерных форм, чем установлено опытом. Соединение $[CoCl_2(OH_2)(NH_3)_2]X$, по Вернеру, должно существовать в 5 формах, существует же только 2¹). Слабым пунктом теории Вернера следует также признать учение о „валентной изомерии“ (valenzis merie). Среди аммонийных солей, гетерогенных галоидных и оксигалоидных соединений должно ожидать значительного числа изомерных форм. Напр., соединение $[Cl_2MBr_2]Me_2$ может иметь такие формы: $$ \left[\begin{array}{c} Br \\ Br \end{array} \overset{\displaystyle M}{\underset{\displaystyle Cl}{\overset{\displaystyle Cl}{}}}\right] Me_2, \quad \left[\begin{array}{c} Cl \\ Cl \end{array} \overset{\displaystyle M}{\underset{\displaystyle Br}{\overset{\displaystyle Br}{}}}\right] Me_1, $$ что не подтверждается опытом и некоторые²) считают, что обе формы тождественны. Точно также Вернер³) вынужден признать, что в многоядерных соединениях группы, служащие „мостками“, одинаковым образом соединены с обоими центральными атомами, что передается формулой: $$ \left[\begin{array}{c} en_2 Co \cdot NH_2 \\ NO_2 \end{array} \cdot Co en_2\right]X_4 $$ Большого числа валентных изомеров можно было ожидать у многоядерных соединений. В многоядерных соединениях, при связи двух центральных атомов при помощи главной и дополнительной валентности, возможна следующая изомерия: $$ A — R \cdots B \text{ и } A \cdots R — B $$ В многоядерном соединении с двумя „мостками“ типа: $$ \left[\begin{array}{c} (H_3N)_6 \\ Co \\ (H_2O) \end{array} \overset{\displaystyle OH}{\underset{\displaystyle NH_2}{}} \overset{\displaystyle (NH_3)_5}{\underset{\displaystyle Co}{}} \right]X_8 $$ ¹) Urbain и Senecal. Chimie des Complexes, 318 (1913). ²) Dubsky. Journ. prakt. Chemie. N. F. 90, 61 (1914). ³) Werner. Ber. 46, 3674 (1913). О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 601 нужно ожидать 4 изомерных форм. Отсутствие подобной изомерии указывает на то, что группы, связывающие центральные атомы, соединены с ними совершенно одинаково и при помощи главных валентностей, напр.: [(NH₃)₆Co—ÑH₂—Co(NH₃)₅]X₅, [(H₃N)₃Co<OH>Co(NH₃)₃]X₈ (H₂O) NH₂ (NO₃) Если теперь обратиться к рассмотрению координационных формул, то довольно часто они построены так, чтобы соответствовали определенным типам, с наиболее распространенными координационными числами (4,6,8), вследствие чего часть молекул, входящих в состав комплексного соединения, не включается в формулу ¹). По Вернеру ионизированные атомы могут находиться только во внешней сфере. Этому противоречат его же формулы, в которых ионизированные атомы металлов, напр., натрия и калия, находятся во внутренней сфере ²). Во многих случаях изобразить строение комплексных соединений координационными формулами невозможно ³). Некоторые соединения формулируются несколькими различными способами, даже не согласованными друг с другом ⁴). Для объяснения групп высших гидратов, принципы строения которых, без сомнения, не должны отличаться друг от друга, предложен ряд гипотез; избыточные молекулы воды связываются с анионом ⁵), с электроотрицательными атомами внутренней сферы ⁶), с молекулами внутренней сферы, причем образуются „двойные молекулы“ типа H₂O₂, ⁷). Наконец, было принято, что избыточные молекулы находятся во внешней сфере ⁸). Координационные формулы не объясняют многих реакций ⁹) и не выражают способности соединений к соляному обмену ¹⁰). ¹) Neuere Anschauungen, 102, 106, 115, 119, 120, 121, 122 — 124 и т. д. ²) Neuere Anschauungen, 223 — 224. ³) Neuere Anschauungen, 103, 131, 137, 142 и т. д. ⁴) Neuere Anschauungen, 223, 310 — 314. ⁵) Neuere Anschauungen, 197, 199, 314. ⁶) Neuere Anschauungen, 335 — 336. ⁷) Neuere Anschauungen, 3 изд. 208 (1913). Weinland. Komplexverbindungen, 146, 150, 151, 152 и т. д. ⁸) Weinland. Komplexverbindungen, 293 — 295. ⁹) Urbain и Senechal. Chimie des Complexes, 230, 231, 238, 241, 304. Чугаев. Известия Института по изучению платины, 1, вып. 1 (1920). ¹⁰) Urbain и Senechal. Chimie des Complexes, 177, 228 — 232, 238; 241, 242, 245. 602 Е. Н. ГАПОН. Вышеизложенные факты заставляют вновь поставить вопрос о пересмотре существующих взглядов на строение комплексных соединений. Глава II. Основания теории строения комплексных соединений. Несомненно, что многие из недостатков координационной теории зависят от неясности в определении числа дополнительных валентностей. Прежде всего необходимо установить зависимость между числом дополнительных валентностей и периодическим законом, иначе говоря, нам нужно знать соотношение между числом главных и дополнительных валентностей. Это заставляет нас вернуться к теории, разработанной Абеггом¹) и Морозовым²), каковую можно формулировать следующим образом. Каждый элемент характеризуется двумя видами валентности. Первый вид валентности связан со способностью атома отщеплять валентные электроны, причем образуются положительно-заряженные атомы. Число валентностей этого типа равно номеру группы периодической системы, в которой помещен элемент. Проявление валентностей другого рода различно у металлов и металлоидов. У металлоидов эта валентность связана со способностью атома присоединять валентные электроны и превращаться в отрицательно-заряженные атомы. Положительную и отрицательную валентности можно назвать главной валентностью. Таким образом главная валентность связана с переходом валентных электронов от одних атомов к другим. Металлы не проявляют отрицательной валентности, но было бы ошибочно предполагать, что у них нет других валентностей, кроме главных, так как в таком случае периодическая система имела бы необъяснимую асимметрию в проявлении валентности. Вполне естественно предположение, сделанное Абеггом и Вернером, что валентность другого типа проявляется при образовании комплексных соединений. Эта дополнительная валентность отличается от ¹) Abegg. Zeit. anorg. Chem. 39; 330 (1904). ²) Морозов. Ж. Р. Ф. О. 38, 483 (1906). Периодические системы строения вещества (1907) О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 603 главной тем, что она не связана с валентными электронами и не имеет полярного характера. Как было установлено еще Менделеевым¹), сумма положительных и отрицательных валентностей равна 8. Этот результат был распространен Абеггом и Морозовым на валентности, проявляющиеся при образовании комплексных соединений. На основании вышеизложенного мы можем дать следующую формулировку принципа суммарной валентности: сумма главных и дополнительных валентностей для всех элементов равна восьми. Эта сумма может быть меньше 8 — в таком случае мы будет иметь нenasыщенные комплексные соединения, но выше 8 она быть не может. В пользу этой гипотезы можно привести следующие факты. Большинство комплексных соединений относится к трем типам: MA₈, MA₆ и MA₄. Не существует соединений, в которых бы с одним центральным атомом было связано более чем восемь атомов или молекул. Соединения типа МА₆ могут присоединять не более 2 молекул. Подтверждение гипотезы можно видеть в том обстоятельстве, что аммониевые соединения могут присоединять три молекулы кислоты, оксониевые — четыре, так как в этом случае суммарная валентность центральных атомов азота и кислорода равна восьми: (C₂H₅)N · 1.3HCl (C₂H₅)₂O · 0.5HCl Исходя из теории суммарной валентности, необходимо объяснить появление определенных координационных чисел, главным образом 8, 6 и 4, как наиболее часто встречающихся. Очевидно, что если с центральным атомом будет соединено 8 атомов или молекул, то подобное соединение будет максимально-насыщенным, а все атомы и молекулы будут соединены с центральным атомом простыми связями. Если центральный атом суммарно-восьмивалентен, то появление координационного числа 6, очевидно, связано с образованием многократных связей. Наиболее простым предпо- ¹) Менделеев. Основы химии 458 (1889). 604 Е. Н. ГАЙОН. ложением будет то, что при этом образуется две двойных связи. В случае справедливости данного объяснения появления координационного числа 6 — наличие в молекуле двух двой- ных связей неминуемо должно повлечь за собой появление этого значения. Нижеследующие соединения, число которых можно значительно увеличить 1) подтверждают данное объ- снение: [NO₃(OH₂)₃]H [MoO₂F₄]M₂ [VO₃F₃]M₄ [V(OH₂)O₂F₃]M₂ и т. д. Поэтому у комплексных соединений с координационным чис- лом 6 мы должны допустить наличие двух двойных связей: [Nа(NH₃)₅Cl] [Ca(NH₃)₄Cl₂] [Co(NH₃)₃Cl₃] [Pt(NH₃)₂Cl₄] У этих соединений аммиак связан только с центральным атомом и потому они наз. присоединенными производными. 1) Neuere Anschauungen, 146 — 147. О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ 605 Аналогично этому мы приходим к выводу, что у комплексных соединений с координационным числом 4 и при суммарной восьмивалентности центрального атома имеются две тройные связи: H₃N NH₃ \ / Ag—Cl / \ H₃N Cl [Ag(NH₃)₂Cl] H₃N Cl \ / Pt—Cl / \ H₃N Cl [Pt(NH₃)₂Cl₂] Глава III. Строение комплексных соединений. А. Теоретический вывод форм комплексных соединений. Ганч ¹⁾ установил, что соли четырех замещенных аммониевых оснований в растворах присутствуют в двух изомерных формах. Одна из форм имеет строение, передаваемое координационной формулой Вернера, другая содержит пятивалентный атом азота: R₃N̅̅̅̅̅̅—X↔R₄N⁺—X Так как галоидный алкил R—X является неэлектролитом, то мы примем, что в первой форме галоид практически не ионизируется. Это — псевдосоль. Во второй форме галоид связан с азотом и способен ионизироваться. Эта форма соответствует истинным аммонийным солям ²⁾. Можно допустить, что хлористый аммоний также может существовать в двух таутомерных формах: H₃N̅̅̅̅̅̅—H—Cl↔H₄N⁺—Cl Комплексные аммиачно-металлические соединения можно рассматривать как происшедшие путем замещения водорода хлористого аммония металлами. В таком случае мы можем теоретически вывести следующие формы комплексных соединений: ¹⁾ A. Hantzsch. Ber. 56, 1569 (1919). ²⁾ Ганч принимает обратные отношения. 606 Е. Н. ГАПОН. Однозамещенные производные. H₃N̅̅̅̅̅M—X Псевдоаммониевые (присоединенные) соед. M—NH₃—X Аммониевые (вмещенные) соединения M—NH₂—H—X Гидрониевые соединения. Двузаменщенные производные (Многоядерные соединения). M—NH₂ M—X Псевдоаммониевые соединения M NH₂—X Аммониевые соединения M NH HX Гидрониевые соединения. M Трехзаменщенные производные не получены. Соответствующие формы одно- и двузамещенных характеризуются следующими свойствами. В псевдоаммониевых соединениях кислотный остаток X соединен непосредственно с металлом; если соль M—X — неэлектролит, то и соответствующее комплексное соединение будет неэлектролитом. В аммониевых соединениях кислотный остаток непосредственно связан с азотом и легко переходит в ионное состояние; все вмещенные производные легко диссоциируют на ионы. В гидрониевых соединениях кислотный остаток связан с водородом и степень ионизации их приблизительно равна степени ионизации соответствующей кислоты H—X; эти соединения в водных растворах имеют кислую реакцию, вследствие распада на имид и кислоту. В. Образование присоединенных и вмещённых производных. Первичным процессом при комплексообразовании является присоединение, когда молекулы вступают в связь с центральным атомом при помощи дополнительных валентностей, не нарушая связи других атомов, соединенных с центральным атомом. Поэтому, если молекула, лежащая в основе комплекса, неэлектролит, то и присоединенное производное О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ 607 не будет способно к ионизации. Этот процесс передается формулой: [MXn] + mNH3 = [MXn(NH3)m]. После насыщения всех имеющихся дополнительных валентностей, когда атом становится суммарно-восьми-валентным, характер связывания молекул аммиака, воды и пр. изменяется. Вследствие возможности атомов азота и кислорода повышать свою главную валентность они могут вступать в связь с центральным атомом, одновременно соединяясь с галоидными атомами: M—X + NH3 → M—NH3 — X M—X + OH2 → M—OH2 — X Так как в подобных соединениях галоид соединен с азотом или кислородом, то он будет легко ионизироваться, в то время как при непосредственной связи с центральным атомом, он неспособен ионизироваться. Нижеследующая схема передает процесс вмещения у кобальтовых соединений: [Co(NH3)4X2]X [Co(NH3)5X]X2 [Co(NH3)6]X3 Аналогичным образом вмещение происходит и у платиновых соединений. Подобные формулы вполне соответствуют структурным формулам неорганических простых вмещенных производных: 608 Е. Н. ГАПОН. [POH₃] [PO₂H₂]Н [PO₃H]Н₃ [PO₄]Н₃ Ионизированные кислотные остатки в случае комплексных соединений и водородные атомы в случае простых кислот соединены не с центральными атомами (Со и Р), как предполагает Вернер, а с атомами азота или кислорода. Такая трактовка вмешения принимается многими авторами, напр. Иергенсеном, Клазоном, Остальдом, Рамзаем, Эйлером, Пфейффером и Шишковским и потому она будет принята нами. Возражения же, выдвигаемые Вернером¹) и Пфейффером²), не могут считаться значительными настолько, чтобы отказаться от этого представления. В заключение приведем формулы строения трех основных типов, вмешенных производных: [H₃N . NH₃] Xn [H₃N . M . NH₃] [H₃N . NH₃] [H₃N . NH₃] [M(NH₃)₈]Xn [NH₃] [H₃N . M .. NH₃] [H₃N .. NH₃] NH₃ [M(NH₃)₆]Xn [NH₃] [H₃N . M .. NH₃] NH₃ [NH₃] [M(NH₃)₄]Xn С. Доказательства присутствия многократных связей. Благодаря присутствию двух двойных связей у соединений с координационным числом 6, последние способны образовывать за их счет продукты присоединения, по схеме: A A . M . A → A B A . M . A → A B A 1) Neuere Anschauungen, 45—46 2) Pfeiffer Organische Molekülverbindungen, 7, (1922). О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 609 Из схемы вытекает, что при этой реакции может присоединиться не больше двух молекул. Многочисленные факты подтверждают этот вывод¹). Приведем две типические реакции: [Py₃CrCl₃]⁶ + 2CH₃CN → [Py₃CrCl₃(CH₃CN)]⁸ → → [Py₃CrCl₃(CH₃CN)₂]. [(H₂O)₃CrCl₃]⁶ + 2 PyHCl → [(H₂O)₃CrCl₅](HPy)₂. У соединений с координационным числом 4, путем разрыва двух тройных связей может присоединиться до 4 молекул, напр. [Ru(NH₃)₄(OH₂)]SO₄, [Pt Py₄(OH₂)](SO₄·2H₂O). Обычно же присоединяется значительно меньше молекул (одна, две). На реакциях замещения особенно рельефно проявляются различия в свойствах молекул, связанных простыми и двойными связями. Молекулы, связанные простыми связями, легче замещаются другими молекулами. Напр., при действии азотистокислым калием на тринитротриамминкобальт только одна молекула аммиака подвергается замещению: NH₃ H₃N—Co—NO₂ + KNO₂ → K·O₂N—Co—NO₂ + NH₃ | | | O₂N NO₂ O₂N NO₂ NH₃ Присутствие системы двух связей является причиной появления своеобразной изомерии, связанной с интрамолекулярной перегруппировкой. Сущность подобной перегруппировки заключается в том, что вмещенная молекула воды отщепляется и при помощи дополнительной валентности соединяется с центральным атомом, разрывая двойную связь. Классическим примером подобной изомерии могут служить гидраты хлорного хрома, образованные в результате по- добной перегруппировки: ¹) Werner. Neuere Anschauungen, 312—313. 610 [Cr(OH₂)₆]Cl₃ → [Cr(OH₂)₅Cl]Cl₂ → [Cr(OH₂)₄Cl₂]Cl Этот взгляд позволяет предвидеть, что соединение формулы [CrCl₃(OH₂)₃] существовать не может, что и подтверждается, в то время как теория Вернера допускает его существование. D. О порядке вмещения молекул. При диссоциации комплексных соединений вмешенные молекулы отщепляются первыми, что, очевидно, является следствием более слабой связи их с центральными атомами, по сравнению с присоединенными молекулами. Вследствие этого по ходу диссоциации легко узнать какие молекулы вмещены, какие присоединены. Можно задаться вопросом, каково будет распределение молекул двух веществ, напр. аммиака и воды, при соединении их с центральным атомом. Поведение двух веществ при соединении их с центральным атомом предопределяется природой только их самих и не зависит от характера центральных и галоидных атомов, с которыми они связываются. Что касается того, какие молекулы будут присоединены, какие—вмещены, то на основании правила Томсона и Нернста о зависимости между ионизирующей силой и диэлектрической постоянной, можно установить следующее. Для комплексных соединений вмешение равносильно ионизированию и, следовательно, то вещество подвергнется вмещению, которое легче ионизирует, а таковым является вещество с большей диэлектрической постоянной. Поэтому при совместном действии двух веществ вещество, имеющее большую диэлектрическую постоянную О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 611 подвергается вмешению, другое с меньшей диэлектрической постоянной — присоединению. Напр., во всех водно-аммиачных соединениях молекулы воды вмещены, молекулы аммиака присоединены; благодаря этому при нагревании этих соединений выделяется вода: (N₃N)₈ Co (OH₂Cl)₃ → (H₃N)₃ Co Cl₃ + 3H₂O. В аммиачно-пиридиновых соединениях аммиак вмещен, пиридин присоединен; при нагревании их выделяется аммиак: Py₂ Pt (NH₃Cl)₂ → Py₂PtCl₂ + 2NH₃. Из вышеизложенного вполне ясно, почему не может быть изомеров следующего вида: (H₃N)₈ Co (OH₂Cl)₃ и (H₂O)₈ Co (NH₃Cl)₃. Е. Комплексные соединения высших порядков. Существует небольшое число соединений ¹), в которых с первого взгляда, центральные атомы имеют суммарную валентность, превышающую восемь. В действительности же суммарная валентность их не больше восьми, так как часть молекул связана с центральным атомом вмещенных молекул. Что центральный атом вмещённой молекулы может проявлять дополнительные валентности, явствует из существования продуктов присоединения кислот к вмешенным производным: [ C₂H₅ — N(C₂H₅)₃ — Cl ] (··· HCl)₃. [ H — O (C₂H₅)₂ — Cl ] (··· HCl)₄. Следовательно атом азота вмешенной молекулы аммиака может присоединять до трех других молекул, атом кислорода вмешенной молекулы воды — до четырех. Общими формулами соединений высших порядков будут: (H₃N)ₓM (— NH₃ — X)ₙ + n. m. NH₃, где m = 1, 2, 3 (H₂O)ₓM (— OH₂ — X)ₙ + n. m. OH₂, где m = 1, 2, 3, 4. ¹) Werner. Neuere Anschauungen, 309–314. Weinland. Komplexverbindun- gen, 267–268. 612 Е. Н. ГАФОВ. В качестве примеров можно привести следующие соединения: m = 1. [(Cr(OH₂)₆](OH₂)₃}F₃ {[Al(NH₃)₆](NH₃)₄]Cl₄ = 2. [(Ce(OH₂)₆](OH₂)₆}S₂O₆ {[Mg(OH₂)ₓ](OH₂)₄}Cl₂ = 3. [(Al(OH₂)₆}(OH₂)₃}(SbCl₆)₃ {[CuPy₁](OH₂)₆}(NO₃)₂ Соединения с m = 4 констатированы у хрома. Зеленый гидрат хлорного хрома [Cr(OH₂)₆Cl₂]Cl имеет одну вмещенную молекулу воды, атом кислорода которой, обладая 4 дополнительными валентностями, может присоединять четыре молекулы воды, причем образуется тоже зеленый гидрат [(Cr(OH₂)₆Cl₂](OH₂)₄}Cl, имеющий нижеследующую структуру: Существует и другой гидрат подобного типа: [(CrPy₂(OH₂)₂Br₂](OH₂)₄}Br F. Теория гидролиза комплексных соединений. Аммониевые и гидрониевые производные, очевидно, изомерны между собой: M — N — X M — N HX H₃ H₂ Будет ли то или иное комплексное соединение аммониевым или гидрониевым производным, это зависит только от центрального атома. Среди комплексных соединений установлены факты, показывающие, что существуют соединения, в которых соотношения между аммониевыми и гидрониевыми формами носят таутомерный характер: M — NH₃ — X ⇌ M — NH₂ HX M — OH₂ — X ⇌ M — OH HX Таутомерия этого вида характеризуется следующими фактами:¹) ¹) Neuere Anschauungen, 261—262. О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 613 1. При нагревании в сухом виде таутомер отщепляет воду, напр.: Cl . H₃N NH₃ | | Co — OH₂ . Cl → Co — Cl | | Cl . H₃N NH₃ + H₂O 2. В водном растворе происходит вытеснение молекулы кислоты, вследствие чего раствор приобретает кислые свойства: NH₃ H | | Cl . H₃N — Co — O HCl HOH Cl . H₃N — Co — O NOH + HCl | | | | Cl . H₃N NH₃ Cl . H₃N NH₃ Остановимся еще на превращениях акво-пиридин-хромовых соединений¹), на которых особенно рельефно проявляется их таутомерный характер. При действии аммиака на тетракео — хром-хлорид происходит отщепление двух молекул кислоты: H₂O Py H | | Cr — O NH₃ → Cr — OH | | Cl . H₂O Py При действии соляной кислоты на дигидроксо-соль получается обратно тетракво-соль, которая при нагревании выделяет две молекулы воды: H₂O OH | | Cr — O HCl → Cr — OH₂ . Cl | | Cl . H₂O Py → Cr — Cl | | Cl . H₂O Py ¹) Neuere Anschauungen, 247 – 248. О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 615 социируют на разные ионы. Примерами могут служить сле- дующие пары соединений: [Co (NH₃)₄Cl₂]NO₂ и [Co (NH₃)₄Cl NO₂]Cl [Pt (NH₃)₄ Cl₂] Br₂ и [Pt (NH₃)₄ Br₂] Cl₂ Первые два метамера, очевидно, имеют строение: NH₃ NH₃—NO₂ O₂N NH₃—Cl Cl Co NH₃ Cl Co NH₃ Cl NH₃ NH₃ Ионная метамерия может появляться в результате пере- группировки между молекулами, связанными главными свя- зями и молекулами, соединенными двойными дополнитель- ными связями напр.: NH₃ NH₃ Cl Co NH₃—Cl H₃N Co NH₃—Cl H₃N OH₂—Cl Cl Cl NH₃ H₂O NH₃ [Co (NH₃)₄(OH₂)Cl] Cl₂ [Co (NH₃)₄(OH₂)Cl₂]Cl. В. Стереоизомерия. В насыщенном, т. е. суммарно-восьмивалентном, централь- ном атоме восемь единиц средства направлены к углам куба. Эту гипотезу можно формулировать так: в централь- ном атоме единицы средства располагаются в двух взаимно-перпендикулярных плоскостях так, что они направляются к углам куба. При обра- зовании насыщенных комплексных соединений — группы, соединенные с центральным атомом главными валентностями, стремятся сосредоточиться в одной плоскости по отношению друг друга, независимо от своего исходного положения. Обычно эти группы находятся в одной плоскости и с цен- тральным атомом. Плоскость, в которой сосредоточены главные валентности, мы будем называть горизонтальной плоскостью центрального атома, перпендикулярную к ней — 618 Е. Н. ГАПОН. вертикальной плоскостью. В формулах связи, находящиеся в горизонтальной плоскости (1, 2, 3, 4), изображены сбоку центрального атома, связи, находящиеся в вертикальной плоскости (5, 6, 7, 8), вверху и внизу 5 6 4 1 M 3 2 8 7 Расположение атомов в одной плоскости не влияет на расположение атомов в другой плоскости, вследствие чего число стереоизомеров, получающихся в результате пространственных перегруппировок в одной плоскости, ни в коем случае не может зависить от перегруппировок во второй плоскости. Для появления стереоизомерных форм необходимо, чтобы атомы, расположенные в какой-либо из плоскостей, были различно сгруппированы по отношению друг к друга. Очевидно, что для вывода числа стереоизомерных форм, достаточно рассмотреть расположение атомов и ради- калов в каждой из плоскостей. Таким образом у соединений типов MA₁ и MA₃В различных конфигураций не может быть; соединения типов MA₂B₂ и MA₂BC могут иметь две конфи- гурации. Наконец тип MABCD допускает три конфигурации. Для нахождения общего числа стереоизомерных форм рас- сматривают каждую плоскость в отдельности. Напр., если имеем соединение A₁(M)A₂B₂ (слева указаны атомы, сосредо- точенные в вертикальной плоскости, справа — в горизонталь- ной), то в вертикальной плоскости различных положений быть не может, в горизонтальной плоскости возможны две конфигурации и потому это соединение будет существовать в двух стереоизомерных формах. Таким же путем находим, что соединение A₂B₂(M)C₂D₂ будет существовать в 2 × 2 = 4 стереоизомерных формах, соединение ABCD(M)EFGH в 9 и т. д. Так как стереоизомерия комплекса MA₈ не исследована, то мы рассмотрим стереохимию комплексов MA₆ и MA₄. Стереохимия соединений, содержащих комплексный ради- кал МА₆, определяется следующими факторами. В радикале МА₆ две группы связаны с центральным атомом при помощи двойных дополнительных связей. В силу стремления главных валентностей сосредоточиться в одной (горизонтальной) О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 617 плоскости, группы, связанные с центральным атомом двойными дополнительными связями, будут зафиксированы в другой плоскости: NH₃ M NH₃ Благодаря этому стереоизомерия комплексных соединений с координационным числом 6 обусловливается перегруппировками молекул только в одной горизонтальной плоскости. С этой точки зрения мы рассмотрим комплексные соединения кобальта в качестве примера. Комплексные ионы [Co(NH₃)₆]⁺⁺⁺ и [Co(NH₃)₅X]⁺⁺ очевидно не могут существовать в стереоизомерных формах: NH₃ HN₃ NH₃ + + H₃N Co NH₂ + NH₃ [Co(NH₃)₆]⁺⁺⁺ NH₃ H₃N NH₃ + + H₃N Co X NH₂ [Co(NH₃)₅X]⁺⁺ Комплексный ион [Co(NH₃)₄X₂]⁺, как показывают схемы, должен существовать в двух стереоизомерных формах: NH₃ H₃N Co X + H₃N X NH₃ NH₃ H₃N Co X X NH₃ + NH₃ Цис — конфигурация (1,2) Транс — конфигурация (1,3) К этому типу тетрамминовых соединений относятся почти все известные стереоизомерные соединения. Среди соединений этого типа мы имеем одно, строение которого замечательно тем, что оно аналогично строению аминокислот и бетаина по Пфейфферу ¹). Это — соли дисульфитотетраминкобальтовой кислоты, существующие в двух стереоизомерных формах: ¹) Pfeiffer Ber. 55, 1762, (1922). 618 Е. Н. ГАПОН. Цис — изомер. Транс — изомер. Комплексные радикалы [Co (NH₃)₄(NO₂)₃] и [Co(NH₃)₂(NO₂)₄]— в стереоизомерных формах существовать не могут: Таким образом, исходя из новых теоретических пред- ставлений, можно объяснить отсутствие стереоизомерии у сое- динений типов [CoA₃X₃] и [CoA₂X₄]—, которые, по Вернеру должны существовать в 2 стереоизомерных формах. Преиму- щество развиваемых представлений перед координационной теорией лучше всего может быть иллюстрировано на следующем примере. Соединение [Co(NH₃)₂(OH₂)₂Cl₂]Cl известно в двух изомерных формах, которые предвидятся рассматриваемой теорией: Цис — изомер. Транс — изомер. Координационная теория предусматривает у этого соеди- нения пять стереоизомерных форм. В стереоизомерных комплексных соединениях типа MA₄, напр. [Pt(NH₃)₂Cl₂] конфигурации передаются формулами: Хлорид Пейрона (цис) Хлорид Рейзе (транс). О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 619 Такое расположение радикалов в плоскости непосредственно вытекает из кубической схемы. Особая стереоизомерия наблюдается у соединений с трехвалентным центральным атомом, к которому присоединены три молекулы, причем одна из них имеет другой состав чем остальные. Таковы следующие соединения: Py₂.Jr Cl₃.ClK, (MCl)₂.Ru Cl₃.H₂O. Стереоизомерия передается схемами: [Diagram showing two structures labeled "Транс—изомер." and "Цис—изомер."] КCl Py | | Jr Cl | | Cl Py Py Py | | Jr Cl | | Cl ClK Транс—изомер. Цис—изомер. С. Таутомерия. Таутомерия констатирована только у смешанных соединений двухвалентной платины. Атомы и группы, соединенные с центральным атомом в первой сфере, вообще не могут менять своих мест. Атомы же второй сферы легко подвижны. При переходе атомов из первой сферы во вторую, они стремятся занять наиболее отдаленные места, с минимальными силами отталкивания. Вследствии этого цис—положение главных валентностей у большинства тетрамминовых соединений неустойчиво и при вмещении превращается в транс—положение, что доказывается реакцией превращения хлорида Пейрона в хлорид Рейзе: H₃N.Pt.Cl H₃N.Pt.NH₃.Cl | | H₃N.Pt.Cl → H₃N.Pt.NH₃.Cl → Цис—изомер Цис—изомер (неустойчив). → H₃N.Pt.NH₃.Cl → H₃N.Pt.Cl Cl.H₃N.Pt.NH₃ Cl.Pt.NH₃ Транс—изомер Транс—изомер Подобный ход превращения позволяет объяснить реакцию Клеве-Иергенсена При присоединении пиридина к хлориду Пейрона образуется диамминдипиридиновое соединение при- 620 E. H. ГАПОН. чем неустойчивое цис—положение главных валентностей превращается в транс—положение: H₃N·Pt·Cl + 2Py → H₃N·Pt·Py·Cl H₃N·Pt·Cl Cl·H₃N·Pt·Py С другой стороны присоединение аммиака к дипиридиновому соединению вследствии тех же причин приводит к тождественному соединению: Py·Pt·Cl + 2NH₃ → Py·Pt·NH₃·Cl Py·Pt·Cl Cl·Py·Pt·NH₃ При обработке полученного соединения кислотами выделяются вмешенные молекулы Py и NH₃ и образуется смешанное соединение [Pt·Py·NH₃·Cl₂]. Таким образом может быть доказана цис—конфигурация хлорида Пейрона. Присоединение пиридина к хлориду Рейзе и аммиака к соответствующему пиридиновому соединению должно привести к получению двух различных веществ: H₃N·Pt·Cl + 2Py → H₃N·Pt·Py·Cl Cl·NH₃ Cl·Py·NH₃ (1) Py·Pt·Cl + 2NH₃ → Py·Pt·NH₃·Cl Cl·Py Cl·H₃N·Py (2) Мы видели, что вмешенные производные не могут существовать в том случае, когда вмешению подвергаются молекулы с меньшей диэлектрической постоянной. Поэтому соединение 1 не может быть устойчивым в твердом состоянии и должно перегруппироваться в соединение 2. Действительно при нагревании сухих солей, полученных обеими способами, выделяется только аммиак: Py·Pt·NH₃·Cl → Py·Pt·Cl + 2NH₃ Cl·H₃N·Pt·Py Cl·Py Если данное соединение растворить в воде и нагревать раствор при 100° с соляной кислотой, то, как показал Иергенсен, образуется в одинаковом количестве смесь диаминового и дипиридинового соединений, построенных по типу транс: 2 [PtPy₂(NH₃)₂]Cl₂ = PtPy₂Cl₂ + Pt(NH₃)₂Cl₂ + 2Py + 2NH₃ С СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 621 Ход расщепления показывает, что в водном растворе обе формы (1) и (2) присутствуют в равных количествах и что здесь наблюдается типичный случай таутомерии. При таутомерии в твердом состоянии устойчив только один таутомер, при растворении же образуется смесь таутомеров. То же наблюдается и в случае диаммин-дипиридинплатиновых соединений. Причина таутомерии кроется в том обстоятельстве, что в твердом состоянии атомы хлора, соединенные с азотом аммиака стеснены в своих движениях и отклонение их от среднего расстояния не может быть настолько значительным, чтобы они попали в сферу действия молекул пиридина. При растворении атомы хлора ионизируются и при столкновениях одинаково вероятно, что они попадут в сферу действия либо аммиака, либо пиридина. Вследствие этого и образуется в равном количестве смесь обоих таутомеров. Согласно объяснению вышеизложенных фактов, даваемому Вернером, дело сводится к тому, что отщепление двух молекул из тетрамминовых соединений происходит в транс-положении. Ниже мы приводим ряд факторов, противоречащих этому объяснению и вытекающих из рассматриваемой теории: А. Цис-положение главных валентностей неустойчиво, транс-изомер не таутомеризуется. В этом случае при расщеплении цис-изомера [PtA₂B₂]X₂ должно получиться смешанное соединение [PtX₂AB], при расщеплении транс-изомера только одно вещество [PtX₂A₂] с транс-конфигурацией, а не смесь PtX₂A₂] и [MX₂B₂]. Такой ход расщепления был констатирован Чугаевым у соединений гидроксиламина: Цис-ряд: H₃N·Pt·Cl → H₃N·Pt NH₂OH · Cl H₃N·Pt·Cl → H₃N·Pt NH₂OH · Cl → Cl·H₃N·Pt·NH₂OH. → Cl·Pt·NH₂OH H₃N·NH₂OH · Cl → H₃N·Cl Транс-ряд: H₃N·Pt·Cl → H₃N·Pt·NH₂OH · Cl → H₃N·Pt·Cl Cl·Pt·NH₃ → Cl·H₃N·Pt·NH₂ OH ОН В. Цис-положение главных валентностей устойчиво, транс-изомер не таутомеризуется. В этом случае цис-[PtA₂B₂]X₂ 622 Е. Н. ГАПОН. должно дать цис-[PtA₂X₂], транс-изомер [PtA₂B₂] X₂ даст транс-[PtA₂X₂]. Этот случай реализован Чугаевым на соединениях диамминплатиновых соединений с ацетонитрилом, гидразином и амidosульфоновой кислотой, напр.: гидразиновые соединения расщепляются следующим образом: Цис-ряд: H₃N·Pt·Cl → H₃N·Pt·N₂H₄·Cl → H₃N·Pt·Cl H₃N·Pt·Cl H₃N·Pt·N₂H₄·Cl Транс-ряд: H₃N·Pt·Cl → H₃N·Pt·N₂H₄·Cl → H₃N·Pt·Cl Cl·Pt·NH₃ Cl·H₄N₂·Pt·NH₃ Cl·Pt·NH₃ С. Цис-положение главных валентностей устойчиво, транс-изомер таутомеризуется. В этом случае цис-[PtA₂B₂] X₂ должен дать при расщеплении цис-[PtX₂A₂], транс [PtA₂B₂] X₂ — смесь транс-изомеров [PtX₂A₂] и [PtX₂B₂], в равных количествах. Подобного хода расщепления не наблюдалось. Глава V. Молекулярные объёмы комплексных соединений. Свойства гетерополярных соединений в большинстве случаев не аддитивны, благодаря резкому изменению свойств при переходе атома в ионное состояние. Когда же атом, вступая в соединение, остается нейтральным, как это происходит при образовании гомеополярных соединений, в частности, органических соединений, то происходит лишь незначительное изменение свойств и свойства соединений слагаются из свойств входящих атомов. Так, для органических соединений доказана аддитивность молекулярного объёма, молекулярной рефракции и т. д. Это позволяло думать, что поскольку связи, проявляющиеся при образовании комплексных соединений не имеют полярного характера и аналогичны связям углерода, постольку свойства соединений должны быть аддитивны и слагаться из свойств молекул. В настоящей главе мы исследуем молекулярные объёмы гидратов. Основное доказательство аддитивности молекулярных объёмов заключается в том, что одинаковому О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 625 изменению в составе—соответствует одинаковое изменение об'ема. Это вполне подтверждается, как это видно из нижеследующих примеров, число которых можно значительно увеличить: 1. Разница между об'емами МСl₂ . 6Н₂О и МСl₂ приблизительно равна 81 кб. см. Ca—80,9 Sr—82,5 2. Разница между об'емами MCl₂ . 4H₂O и MCl₂ приблизительно равна 53 кб. см. Fe—52,5 Mn—52,8 3. Разница между об'емами MSО₄7Н₂О и MSО₄ равна 98 кб. см.: Zn—98,7 Mg—100,8 Ni—98,2 Fe — 97,5 Таким образом молекулярные об'емы комплексных соединений являются аддитивными. При образовании комплексных соединений обыкновенно происходит сжатие; при образовании гидратов об'ем их меньше суммы об'емов безводного вещества и жидкой воды. Трудно представить себе, чтобы при образовании гидратов подвергались сжатию молекулы твердой соли. Именно вода, аммиак и пр. комплексообразователи скорее могут подвергнуться сжатию, связанному с переходом их в твердое состояние, причем, конечно, это твердое состояние ничего общего не имеет с твердым состоянием свободного вещества. Основной гипотезой, положенной при рассмотрении молекулярных об'емов гидратов, является положение, согласно которому, происходящие при образовании комплексных соединений сжатие целиком относится на счет комплексообразователя. Это равно- сильно тому, что молекула, лежащая в основе комплекса, имеет один и тот же молекулярный об'ем, как в свободном состоянии, так и в комплексном соединении. Очевидно, что когда в комплексном соединении все компоненты являются твердыми веществами, то при образовании его не должно наблюдаться сжатия. Это и наблюдается в действительности¹), что является подтверждением нашей основной гипотезы. ¹) Arzruni. Graham-Otto. Lehrbuch, 1, 3 часть (1898). 624 Е. Н. ГАПОН. Координационная теория Вернера принимает только один вид связи молекул аммиака, воды и пр. при помощи одной дополнительной валентности. По отношению к интересующей нас проблеме это положение мы можем формулировать так: молекула воды имеет один и тот же об'ем, независимо от соединения, в состав которого она входит. Этот вывод из координационной теории не подтверждается. Средний об'ем молекулы воды колеблется, в зависимости от соединений, от 12 до 16 кб. см. Согласно развиваемой теории в акво-комплексах вода может встречаться в виде следующих структурных типов: 1. H₂O< 2. H₂O ---- 3. —OH----H— 4. H₂O< Первые два типа характеризуют присоединенные производные, третий — гидрониевые производные и 4 — вмещенные производные. Пользуясь новыми формулами строения акво-комплексов и значениями молекулярных об'емов, были определены при обыкновенной температуре значения об'емов воды, которые приведены в таблице I. Таблица I. Структурный тип | H₂O | H₂O | —OH—H— | H₂O< Молекулярный об'ем | 15,764 | 13,512 | 14,638 | 12,386 Таким образом имеем: Vₘ = V₀ + Σ(α) где Vₘ — молекулярный об'ем комплексного соединения, V₀ — об'ем безводной соли, Σ(α) — сумма об'емов воды. Результаты применения этой формулы сведены в таблицах II и III. Таблица II содержит молекулярные об'емы безводных соединений (V₀), таблица III — вычисленные и найденные молекулярные об'емы (Vₘ) комплексных соединений. Сокращения обозначают: L. B. — Landolt-Börnstein — Physikalisch-chemischen Tabellen, том I (1923) D. — Dammer. Handbuch der anorganischen Chemie. G.-O. — Graham-Otto. Ausführliches Lehrbuch der anorg. Chemie. M. — Moissan. Traité de Chimie mineral. Dt. — Doelter. Mineralchemie. T. W. — Thorpe и Watts. Journ."Chem. Soc. 37, 102 (1880). T. — Tutton. Zeitschrift für Krystallographye, 27, 113 (1896). О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 625 Таблица II. \begin{tabular}{|l|c|c|l|} \hline Вещество & d & v₀ & Цитата \\ \hline NaCl & 2,170 & 27,0 & L. B. \\ NaBr & 2,952 & 34,9 & D. II, 2, 136 \\ NaI & 3,450 & 43,4 & D. II, 2, 139 \\ NH₄Cl & 1,520 & 35,2 & L. B. \\ CaCl₂ & 2,152 & 51,6 & L. B. \\ SrCl₂ & 2,960 & 53,5 & D. II, 2, 334 \\ SrBr₂ & 3,960 & 62,5 & D. II, 2, 337 \\ FeCl₃ & 2,528 & 50,1 & L. B. \\ MnCl₂ & 2,487 & 50,6 & D. III, 253 \\ CdCl₂ & 4,049 & 45,3 & L. B. \\ BaCl₂ & 3,856 & 54,0 & L. B. \\ BaBr₂ & 4,781 & 62,2 & L. B. \\ CuCl₂ & 3,054 & 44,0 & L. B. \\ NiCl₂ & 2,560 & 50,6 & L. B. \\ CoCl₂ & 3,318 & 38,8 & L. B. \\ MgCl₂ & 2,320 & 41,05 & L. B. \\ ZnCl₂ & 2,753 & 49,5 & L. B. \\ NiF₂ & 2,855 & 34,6 & G.-O. IV, 1042 \\ SnCl₄ & 3,640 & 52,1 & — \\ Li₂SO₄ & 2,210 & 49,8 & L. B. \\ Na₂SO₄ & 2,629 & 54,0 & L. B. \\ (NH₄)₂SO₄ & 1,769 & 74,8 & D. II, 2, 267 \\ K₂SO₄ & 2,662 & 65,5 & D. II, 2, 59 \\ Rb₂SO₄ & 3,611 & 73,9 & L. B. \\ Cs₂SO₄ & 4,243 & 85,2 & L. B. \\ Tl₂SO₄ & 6,765 & 74,6 & L. B. \\ MnSO₄ & 3,282 & 46,0 & D. III, 263 \\ FeSO₄ & 2,990 & 50,8 & L. B. \\ CoSO₄ & 3,531 & 43,9 & L. B. \\ CuSO₄ & 3,630 & 43,9 & L. B. \\ MgSO₄ & 2,607 & 46,2 & D. II, 2, 426 \\ NiSO₄ & 3,696 & 41,9 & D. III, 508 \\ \hline \end{tabular} \begin{tabular}{|l|c|c|l|} \hline Вещество & d & v₀ & Цитата \\ \hline ZnSO₄ & 3,680 & 44,0 & L. B. \\ CdSO₄ & 4,691 & 44,4 & L. B. \\ BeSO₄ & 2,243 & 43,0 & L. B. \\ CaSO₄ & 2,960 & 46,0 & L. B. \\ Ce₂(SO₄)₃ & 3,912 & 142,8 & L. B. \\ Er₂(SO₄)₃ & 3,678 & 169,6 & L. B. \\ Gd₂(SO₄)₃ & 4,139 & 145,6 & L. B. \\ Pr₂(SO₄)₃ & 3,720 & 153,2 & L. B. \\ Al₂(SO₄)₃ & 2,672 & 128,1 & G.-O. IV, 37 \\ Cr₂(SO₄)₃ & 3,012 & 130,2 & L. B. \\ Pr₂(SeO₄)₃ & 4,305 & 165,2 & M. \\ Na₂CO₃ & 2,476 & 42,8 & L. B. \\ K₂CO₃ & 2,390 & 57,8 & L. B. \\ MgCO₃ & 3,020 & 28,0 & L. B. \\ CaCO₃ & 2,719 & 37,0 & L. B. \\ Ca(NO₃)₂ & 2,472 & 66,4 & D. II, 2, 317 \\ Sr(NO₃)₂ & 2,857 & 74,1 & D. II, 2, 343 \\ K₂Fe(SO₄)₂ & 3,042 & 107,2 & G.-O. IV, 17/1 \\ K₂Co(SO₄)₂ & 3,103 & 106,1 & D. III, 411 \\ K₂Ni(SO₄)₂ & 3,086 & 106,6 & G.-O. IV, 1778 \\ K₂Mg(SO₄)₂ & 2,735 & 107,7 & G.-O. IV, 1685 \\ K₂Zn(SO₄)₂ & 3,027 & 110,9 & G.-O. IV, 1693 \\ K₂Cu(SO₄)₂ & 2,754 & 121,2 & G.-O. IV, 1705 \\ (NH₄)₂Cu(SO₄)₂ & 2,348 & 124,3 & G.-O. IV, 1705 \\ (NH₄)₂Mg(SO₄)₂ & 2,080 & 121,4 & G.-O. IV, 1685 \\ Na₂B₄O₇ & 2,367 & 85,0 & L. B. \\ Na₂S₂O₃ & 2,119 & 74,6 & M. \\ Na₂WO₄ & 4,179 & 70,3 & L. B. \\ Li₂SiF₆ & 2,880 & 54,2 & M. \\ KHgBr₃ & 4,3996 & 109,0 & D. \\ PtCl₄ & — & 81⁰ & — \\ \hline \end{tabular} 626 Е. Н. ГАПОН. Таблица III Молекулярные объемы гидратов A. Присоединенные производные. \begin{tabular}{|c|c|l|c|l|r|r|} \hline \multicolumn{2}{|c|}{Тип соединения} & \multicolumn{1}{c|}{мл} & Формула & d & Цитата & Vm \\ \cline{1-7} & & & & & & экспер. теорет. \\ \hline I H₂O OH₂ 1 (H₂O)₆ CaCl₂ 1,654 L. B. 132,5 132,7 \\ H₂O M OH₂ 2 (H₂O)₆ SrCl₂ 1,924 L. B. 136,0 134,6 \\ H₂O OH₂ 3 (H₂O)₆ SrBr₂ 2,358 L. B. 150,8 144,6 \\ & & 4 (H₂O)₆ MnPtCl₆ 2,692 G.-O. IV, 1190 212,1 212,7 \\ & & 5 (H₂O)₆ FePtCl₆ 2,714 G.-O. IV, 1190 210,7 212,2 \\ & & 6 (H₂O)₆ ZnPtCl₆ 2,717 G.-O. IV, 1189 214,0 211,6 \\ & & 7 (H₂O)₆ NiPtCl₆ 2,798 G.-O. IV, 1190 205,4 212,7 \\ & & 8 (H₂O)₆ CoPtCl₆ 2,699 G.-O. IV, 1190 213,0 200,9 \\ & & 9 (H₂O)₆ CdPtCl₆ 2,882 G.-O. IV, 1189 218,1 207,4 \\ & & 10 (H₂O)₆ MgPtCl₆ 2,437 G.-O. IV, 1189 221,7 203,2 \\ & & 11 (H₂O)₆ CuPtCl₆ 2,734 G.-O. IV, 1189 212,0 206,1 \\ & & 12 (H₂O)₆ FeSO₄ : OH₂ 1,899 L. B. 146,4 147,6 \\ & & 13 (H₂O)₆ CoSO₄ : OH₂ 1,958 D. III, 410 143,6 140,7 \\ & & 14 (H₂O)₆ MnSO₄ : OH₂ 1,888 — 146,7 142,8 \\ & & 15 (H₂O)₆ CaCO₃ 1,752 Biol.Centr. 24,457 119,0 118,1 \\ & & 16 (H₂O)₆ MgSO₄ : OH₂ 1,691 L. B. 145,7 143,0 \\ \hline II H₂O OH₂ 17 (H₂O)₅ MnSO₄ 2,087 L. B. 115,5 115,8 \\ H₂O M OH₂ 18 (H₂O)₅ CuSO₄ 2,242 L. B. 111,4 113,7 \\ & & 19 (H₂O)₅ CaCO₃ 1,783 D. II, 2,327 106,6 106,8 \\ & & 20 (H₂O)₅ MgCO₃ 1,730 Dt. I, 271 100,8 97,8 \\ & & 21 (H₂O)₅ CoSO₄ 2,134 T. W. 114,9 113,7 \\ & & 22 (H₂O)₅ ZnSO₄ 2,206 T. W. 114,0 113,8 \\ & & 23 (H₂O)₆ Ca(CO₃Na)₂ 1,992 Dt. I, 198 148,7 149,6 \\ \hline III H₂O OH₂ 24 (H₂O)₅ Na₂SO₄Na 1,672 D. II, 2,163 148,6 146,7 \\ H₂O M OH₂ 25 {(H₂O)₅ Na}₂B₄O₇ 1,692 L. B. 225,5 229,1 \\ \hline IV H₂O OH₂ 26 (H₂O)₄ Ca(NO₃)₂ 1,878 D. II, 2,317 125,8 125,0 \\ & & 27 (H₂O)₄ Sr(NO₃)₂ 2,113 D. II, 2,343 134,2 132,6 \\ & & 28 (H₂O)₄ BeSO₄ 1,7125 L. B. 103,4 101,5 \\ & & 29 (H₂O)₄ NaJ₂Na 2,448 L. B. 75,9 72,7 \\ & & 30 (H₂O)₄ NaBr₂Na 2,176 L. B. 64,0 64,2 \\ & & 31 (H₂O)₄ Ca(SO₄)₂ 2,320 L. B. 148,4 150,5 \\ & & 32 (H₂O)₄ Ca(NO₂)₂ 1,674 L. B. 121,9 116,2 \\ & & 33 (H₂O)₄ Mg(SO₄Na)₂ 2,223 D. II, 2,432 150,5 158,7 \\ & & 34 (H₂O)₄ MgSO₄ . H₂O 1,718 L. B. 122,5 120,5 \\ \hline \end{tabular} О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 627 (Продолжение). Тип соединения № Формула d Цитата Vm экспер. Vm теорет. 35 {(H₂O)₄Cd}₂Cd(SO₄)₃ 3,090 L. B. 249,0 250,3 36 (H₂O)₄Mg(SO₄)K₂ 2,201 Tabl. ann. I. 166,6 166,2 37 K₂Mg(SO₄)₂·6H₂O 2,0277 T. 198,6 197,8 38 K₂Co(SO₄)₂·6H₂O 2,2122 T. 197,7 196,1 39 K₂Zn(SO₄)₂·6H₂O 2,2413 T. 198,0 201,0 40 K₂Fe(SO₄)₂·6H₂O 2,1694 T. 200,2 197,3 41 K₂Ni(SO₄)₂·6H₂O 2,233 T. 195,8 197,4 42 K₂Cu(SO₄)₂·6H₂O 2,137 G.-O., III, 874 207,0 211,3 43 (NH₄)₂Mg(SO₄)₂·6H₂O 1,720 G.-O., III, 738 209,7 211,5 44 (NH₄)₂Co(SO₄)₂·6H₂O 1,873 D. III, 411 211,0 208,8 45 (NH₄)₂Cu(SO₄)₂·6H₂O 1,894 D. II, 2, 704 211,4 214,4 46 (NH₄)₂Fe(SO₄)₂·6H₂O 1,813 D. III, 330 216,3 215,7 47 (NH₄)₂Ni(SO₄)₂·6H₂O 1,915 D III. 509 206,3 206,8 48 (NH₄)₂Mn(SO₄)₂·6H₂O 1,895 G.-O IV, 505 206,4 210,9 49 (NH₄)₂Cd(SO₄)₂·6H₂O 2,073 G.-O., III, 832 216,4 209,3 50 K₂Cd(SO₄)₂·6H₂O 2,438 G. O. III, 832 201,4 200,0 51 Rb₂Mg(SO₄)₂·6H₂O 2,3822 T. 208,0 210,2 52 Rb₂Zn(SO₄)₂·6H₂O 2,584 T. 207,7 208,0 53 Rb₂Fe(SO₄)₂·6H₂O 2,5155 T. 209,5 214,8 54 Rb₂Mn(SO₄)₂·6H₂O 2,459 T. 214,0 210,0 55 Rb₂Ni(SO₄)₂·6H₂O 2,5826 T. 205,2 205,9 56 Rb₂Co(SO₄)₂·6H₂O 2,5566 T. 207,4 207,9 57 Rb₂Cu(SO₄)₂·6H₂O 2,5699 T 208,1 207,9 58 Rb₂Cd(SO₄)₂·6H₂O 2,6715 T. 218,5 208,4 59 Cs₂Mg(SO₄)₂·6H₂O 2,6704 T. 221,0 221,5 60 Cs₂Zn(SO₄)₂·6H₂O 2,867 T. 220,1 219,3 61 Cs₂Fe(SO₄)₂·6H₂O 2,7909 T. 222,7 226,1 62 Cs₂Mn(SO₄)₂·6H₂O 2,7375 T. 226,7 221,0 63 Cs₂Ni(SO₄)₂·6H₂O 2,8653 T. 218,0 217,2 64 Cs₂Co(SO₄)₂·6H₂O 2,837 T. 220,2 219,2 65 Cs₂Cu(SO₄)₂·6H₂O 2,854 T. 220,5 219,2 66 Cs₂Cd(SO₄)₂·6H₂O 2,9552 T. 229,5 119,7 67 Tl₂Zn(SO₄)₂·6H₂O 3,7204 Tabl. ann. I 208,1 208,7 V H₂O M OH₂ OH₂ OH₂ 68 {(H₂O)₄Na}₂ (OH₂ CO₃ OH₂) 1,458 L. P. 196,2 195,9 69 {H₂O)₄Na}₂ (OH₂ SO₄ OH₂) 1,471 L. B. 219,0 202,6 628 Е. Н. ГАПОН. (Продолжение). \begin{tabular}{|c|l|l|r|l|r|r|} \hline Тип соединения & \multicolumn{1}{c|}{№} & Формула & d & Цитата & $V_{m}$ экспер. & $V_{m}$ теорет. \\ \hline VI & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 70 & (H₂O)₄ FeCl₃ & 1,926 & L. B. & 103,2 \quad 104,1 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 71 & (H₂O)₄ MnCl₂ & 1,913 & L. B. & 103,4 \quad 104,6 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 72 & (H₂O)₄ MnSO₄ & 2,261 & T. W. & 98,6 \quad 100,0 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 73 & (H₂O)₄ FeSO₄ & 2,227 & T. W. & 100,5 \quad 104,8 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 74 & (H₂O)₄ CoSO₄ & 2,327 & T. W. & 97,6 \quad 97,9 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 75 & (H₂O)₄ Ce₂(SO₄)₃ & 2,886 & L. B. & 247,0 \quad 250,9 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 76 & (H₂O)₄ Er₂(SO₄)₃ & 2,731 & L. B. & 281,1 \quad 277,7 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 77 & (H₂O)₄ Gd₂(SO₄)₃ & 3,010 & L. B. & 248,1 \quad 253,7 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 78 & (H₂O)₄ Pr₂(SO₄)₃ & 2,817 & L. B. & 253,5 \quad 261,3 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 79 & (H₂O)₄ Pr₂(SeO₄)₃ & 3,094 & M. & 276,5 \quad 273,3 \\ \hline VII & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 80 & (H₂O)₃ MnSO₄ & 2,356 & T. W. & 87,0 \quad 88,8 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 81 & (H₂O)₃ CuSO₄ & 2,663 & T. W. & 80,3 \quad 86,7 \\ \hline VIII & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 82 & (H₂O)₂ NiF₂ & 2,014 & G.-O. IV, 1042 & 66,9 \quad 66,1 \\ \hline IX & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 83 & (H₂O)₂ BaCl₂ & 3,05 & D II, 2, 357 & 80,1 \quad 81,0 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 84 & (H₂O)₂ BaBr₂ & 3,69 & D. II, 2, 365 & 90,3 \quad 89,2 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 85 & (H₂O)₂ CuCl₂ & 2,47 & L. B. & 69,0 \quad 71,1 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 86 & (H₂O)₂ CdCl₂ & 3,314 & L. B. & 66,2 \quad 72,4 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 87 & (H₂O)₂ MnSO₄ & 2,526 & T. W. & 74,0 \quad 73,0 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 88 & (H₂O)₂ FeSO₄ & 2,773 & T. W. & 67,8 \quad 77,8 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 89 & (H₂O)₂ CoSO₄ & 2,668 & T. W. & 71,6 \quad 70,9 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 90 & (H₂O)₂ ZnSO₄ & 2,958 & T. W. & 66,8 \quad 71,0 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 91 & (H₂O)₂ MgSO₄ & 2,378 & T. W. & 65,9 \quad 73,2 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 92 & (H₂O)₂ CuSO₄ & 2,891 & T. W. & 67,0 \quad 70,9 \\ & H₂O $\underset{\text{OH}_{2}}{\overset{\text{M}}{-}}$ OH₂ & 93 & (H₂O)₂ Ca(CO₃Na)₂ & 2,349 & Dt. I, 199 & 103,1 \quad 106,8 \\ \hline X & H₂O $\underset{\text{M}}{-}$ M & 94 & (H₂O) KHgBr₃ & 3,865 & D. & 128,7 \quad 124,8 \\ & H₂O $\underset{\text{M}}{-}$ M & 95 & {H₂O . Na}₂WO₄ & 3,245 & L. B. & 101,7 \quad 101,8 \\ \hline XI & H₂O $\underset{\text{M}}{-}$ M & 96 & H₂O . Li₂SO₄ & 2,020 & L. B. & 63,3 \quad 63,3 \\ & H₂O $\underset{\text{M}}{-}$ M & 97 & H₂O . LiNO₂ & 1,615 & L. B. & 43,9 \quad 45,2 \\ & H₂O $\underset{\text{M}}{-}$ M & 98 & H₂O . FeSO₄ & 2,994 & T. W. & 56,8 \quad 64,3 \\ & H₂O $\underset{\text{M}}{-}$ M & 99 & H₂O . ZnSO₄ & 3,076 & G.-O. IV, 1693 & 58,3 \quad 57,5 \\ & H₂O $\underset{\text{M}}{-}$ M & 100 & H₂O . CuSO₄ & 3,289 & T. W. & 54,0 \quad 57,4 \\ & H₂O $\underset{\text{M}}{-}$ M & 101 & H₂O . CoSO₄ & 3,125 & T. W. & 55,1 \quad 57,4 \\ & H₂O $\underset{\text{M}}{-}$ M & 102 & H₂O . NiSO₄ & 3,051 & T. W. & 56,6 \quad 55,4 \\ & H₂O $\underset{\text{M}}{-}$ M & 103 & {H₂O . K}₂CO₃ & 2,043 & L. B. & 85,2 \quad 84,8 \\ & H₂O $\underset{\text{M}}{-}$ M & 104 & {H₂O . Li}₂SiF₆ & 2,330 & M. & 82,5 \quad 81,2 \\ \hline XII & & 105 & {(H₂O)₂Na . OH₂}₂StCl₆ & 2,499 & G.-O. IV, 1188 & 224,9 \quad 225,1 \\ \hline \end{tabular} О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 629 (Продолжение). В. Вмешенные производные. \begin{tabular}{|c|c|c|c|c|c|c|} \hline Тип соединения & № & Формула & d & Цитата & Vm экспер. & Vm теорет. \\ \hline & 1 & [Zn(OH₂)₆]SO₄ : OH⁻ & 2,015 & L. B. & 142,7 & 143,1 \\ & 2 & [Mg(OH₂)₆]SO₄ : OH₂ & 1,678 & L. B. & 147,0 & 145,3 \\ & 3 & [Ni(OH₂)₆]SO₄ : OH₂ & 2,004 & D. III, 507 & 140,1 & 141,0 \\ & 4 & [Fe(OH₂)₆]SO₄ : OH₂ & 1,875 & L. B. & 148,3 & 149,9 \\ & 5 & [Zn(OH₂)₆]SO₄ & 2,072 & T. W. & 130,1 & 127,3 \\ & 6 & [Mg(OH₂)₆]SO₄ & 1,734 & T. W. & 131,8 & 129,5 \\ & 7 & [Ni(OH₂)₆]SO₄ & 2,074 & T. W. & 126,7 & 125,2 \\ & 8 & [Co(OH₂)₆]SO₄ & 2,019 & T. W. & 130,3 & 127,2 \\ \hline \end{tabular} С. Гидрониевые производные. \begin{tabular}{|c|c|c|c|c|c|} \hline № & Тип соединения & d & Цитата & Vm экспер. & Vm теорет. \\ \hline 1 & \begin{tabular}{@{}c@{}} [H₂O $\cdot$ OH₂ \\ Mg $\cdot$ OH · H] Cl₂ \\ [H₂O $\cdot$ OH₂ \\ OH · H] \end{tabular} & 1,562 & L. B. & 130,2 & 128,9 \\ \hline 2 & \begin{tabular}{@{}c@{}} [H₂O $\cdot$ OH-H \\ Al $\cdot$ OH · H] (OH₂) SO₄ \\ [OH-H]₂ (OH₂)₃ \end{tabular} & 1,691 & L. B. & 394,2 & 387,1 \\ \hline 3 & \begin{tabular}{@{}c@{}} [(H₂O)₃Cr $\cdot$ OH-H \\ OH-H]₂ (OH₂) SO₄ \\ (OH₂)₃ \end{tabular} & 1,867 & D. III, 547. & 383,8 & 389,2 \\ \hline 4 & \begin{tabular}{@{}c@{}} [H₂O $\cdot$ Sn $\cdot$ OH-H] Cl \\ Cl \end{tabular} & 2,760 & L. B. & 81,7 & 80,2 \\ \hline \end{tabular} 690 Е. Н. ГАПОН. В пояснение к таблицам рассмотрим несколько примеров вычисления молекулярного об'ема гидратов. I. Соединения общей формулы MSO₄·7H₂O существуют в двух видоизменениях. Эта изомерия передается формулами: I. [М(OH₂)₆]SO₄:OH₂ II. {M(OH₂)₆}SO₄:OH₂ из коих первая выражает строение ромбического видоизменения (вмешенные производные), вторая — моноклиннического (табл. III, №№ 12, 13, 14 и 16). Это доказывается изучением молекулярных об'емов. Об'ем воды вычисляется: для моноклинического видоизменения: 6 . 13,512 + 15,764 = 96 . 84 для ромбического видоизменения: 2 . 13,512 + 3 . 15,764 + 2 . 12,386 = 99 . 09 т. е. моноклиническое видоизменение должно иметь меньший молекулярный об'ем, чем ромбическое. Для разницы теория дает значение = 2,25 кб. см. Опытом найдена разница для видоизменений: MgSO₄·7H₂O 1,7 FeSO₄·7H₂O 1,9 На основании этих данных вычисляем молекулярные об'емы (об'емы безводных солей даны в таблице II) различных видоизменений, напр. для соли железа: Vₘ FeSO₄·7H₂O монокл.=50,8+96,8=147,6. Vₘ экспер. 146,4 Vₘ FeSO₄·7H₂O ромбич.=50,8+99,1=149,9. Vₘ экспер. 148,3 О СТРОЕНИИ КОМПЛЕКСНЫХ СОЕДИНЕНИЙ. 631 Способ связи молекул воды, изображенный в таблицах в виде SO₄:OH₂, ясен из вышеприведенных формул. II. Строение соды Na₂CO₃·10H₂O передается формулой. ( H₂O—Na—OH₂ ) ( O=C=O ) | | OH₂ OH₂ | | OH₂ OH₂ каковая доказывается реакцией: (CO₈·2H₂O){Na(H₂O)₄}₃ + 2 NaHCO₃ = =(CO₈·2H₂O){Na·NaHCO₃}₃ + 8H₂O. Теоретический молекулярный об'ем равен: V_m Na₂CO₃·10H₂O = 42,8 + 8.15,764 + 2.13,512 = 196,2 V_m экспер. 195,9. III. Строение соли NaBr·2H₂O ясно из реакции ее образования: ( H₂O—Na—OH₂ ) + NaBr = ( H₂O—Na—Br ) | | | | OH₂ Br H₂O Pr | | | | OH₂ OH OH₂ OH Исходя из этой формулы вычисляем молекулярный об'ем: V_m {NaBr₂(OH₂)₄} Na = 2.34,9 + 2.13,512 + 2.15,764 = 128,4. V_m экспер. 128,0. Этими примерами можно и ограничиться. Соединения под №№ 37—67 имеют строение (из таблицы трудно заключить о способе связи молекул воды): OH₂ | H₂O—M—SO₄R | | H₂O OH₂ | SO₄R Таким образом изучение молекулярных об'емов гидратов подтверждает структурные формулы 632 Е. Н. ГАПОН. комплексных соединений, данные исходя из принципа Морозова-Абегга. Это изучение показало, что соединения типов M(OH)₄ и M(OH)₂ могут встречаться в различных структурных формах, не находящихся себе выражения в координационной теории А. Вернера. Разница между об'емами воды, связанной простой и двойной связью, носит такой же характер, как и разница между эфирным и карбонильным кислородом. В дальнейшем предполагается изучить, в духе развиваемых представлений, молекулярные об'емы аммиакатов, относительно которых адитивность доказана работой В. Бильца и Бирка ¹). В заключение остановимся на связи развиваемой теории с теориями Абегга и Морозова. Как известно, Абегг формулировал теорию нормальных и контра-валентностей и указал на связь контра-валентностей с процессом комплексообразования, но не дал структурных формул комплексных соединений. Вернер ²) относился отрицательно к попыткам формулирования комплексных соединений, основанным на принципе Абегга. Н. А. Морозов дал формулировку принципа суммарной валентности (термин принадлежит ему) независимо от Абегга и, что важнее, приложил его к построению структурных формул гидратов и аммиакатов, причем указал на структурные типы, встречающиеся среди комплексных соединений. Эти формулы имеют только историческое значение. Развитая в настоящей статье теория имеет общую основу с вышеуказанными работами, поскольку она базируется на принципе суммарной валентности. *) W. Biltz и Birk, Zeit. anorg. Chem. 134, 125 (1924). ²) A. Werner. Zeit. Electrochem. 17, 601 (1911). Полтава, тип. им. Петровского издательства „Більшовик Полтавщини" Отдельный оттиск из Химического Журнала, кн. 4. Окрант. 1675б, 1436. 330 На резолюцию УКРНАУКИ по поводу доклада Заведующего Кафедрой Зоологии, кафедра в заседании своем постановило оставить следующее свое мнение: По поводу указания на отсутствие общего плана работ и неолучайности в выборе задач, кафедра обращает внимание на то обстоятельство, что она разрабатывает два отдела, работы которых трудно согласовать друг с другом. Это физиологий животных и собственно зоология. У физиологов имеются свои собственные задачи и свои методы исследования, и заставлять их приваряживать свои работы к заданиям чисто зоологическим, значило бы стеснять свободу исследования. Что касается собственно зоологии, то ее задачи чрезвычайно обширны и определение работы членов кафедры в одном общем плане не легко, главным образом, вследствие ограниченного числа членов кафедры и разнообразия специальностей, которые каждый из членов разрабатывает. Ряды создания общего плана кафедре придается ограничиться какой-нибудь одной специальной задачей. Если общий план так означен, то кафедра могла бы ограничить свои исследования в области зоологии пределами фауны Украины, и фауне Украины могла бы служить таким началом, объединяющим все зоологические работы кафедры. Веря в основу этот план и применяясь к специальности своих задач членов, кафедра ставит своей задачей вести исследования по трем уклонам: 1/ научное состава и фауны Украины особенно тех ее отделов, которые имеют значение в Народном Хозяйстве, как то вопросы санитарии, рыбного хозяйства, охоты и пр. 2/ специальное изучение представителей сельского хозяйства и лесопользования в разработке мер борьбы с вредителями 3/ Общие вопросы связанные с генетикой и отбором наиболее продуктивных пород животных, утилизируемых человеком. Кафедра считает долгом обратить внимание на то обстоятельство, что изучать фауну Украины нельзя, - 3 - оставалось в лаборатории. Для такого изучения необходимы экскурсии , а для экскурсий необходимы средства, а пока этих средств нет работы кафедры постепенно будут носить более или менее случайный характер. К этому следует добавить, что планируемости раз- вития больших препятствием служит отсутствие заграничной и "сомненной" литературы. Кабинеты и лаборатории находящиеся в распоряжении кафедры, не получают ни заграничных книг , ни журналов с 1914 г. т.е. в течение 11 лет. По разным указателям и каталогам члены кафедры узнают о появлении новой литературы по тем или другим вопросам но в виду того, что эта литература не доступна им кафедре приходится отказываться от задач имеющих отношение к ордержанию этой литературы, потому , что она рискует сделать то, что уже сделано. По поводу указания на отсутствие связи с нарком- земом кафедра считает своим долгом сообщить свое мнение, заключающееся в том, что инициатива такой связи должна исходить от кафедры и от Наркомзема. Воспитательских вопросов , которые могли бы интересовать Наркомзем чрезвычайно много, и кафедра не может знать , какие из этих вопросов интересуют Наркомзем в данный момент. Кафедра считает себя коллегией экспертов по земледелию. Редкость заинтересованности в мнении экспертов в линии обращается к ним, а не эксперты должны обращаться с тем , не имеет ли редкость каких - нибудь вопросов для разрешения. Кафедра никогда не отказывала в своем соседстве учреждениям, которые к ней обращались. Члены кафедры из них пор редут гидробиологические исследования скоростности? Губ., и, начатые по предложению Городского Управления для выяснения новых источников водоснабжения города. Члены кафедры вели к до сих пор ведут работы, имеющие непосредственное отношение к деятельности Наркомзема, каковы напр : гидробиологические исследования Азовского моря, а также работы с -8- с рядах реки Донца. На опытной станции пчеловодства на- ходящейся в ведении Наркомзема, один из членов кафедры ведет работы по селекции наиболее продуктивных пород пчел. В Бахчисарае члены кафедры ведут работы по борь- бе с вредителями сахарной свекловицы и принимали уча- стие по борьбе с вредителями садов и парков г. Харькова. По вопросу о плане подготовки аспирантов кафед- ра полагает, что планы эти могут быть различны в зависи- мости от индивидуальности аспиранта, степени его под- готовки и специальности избираемой им. Но в общем план этот должен заключаться в следующем: руководитель сначала знакомит со степенью подготовки аспиранта, затем дает ему указания относительно литературы, с кото- рой он должен познакомиться. Далее того требует обстояте- льное изучение дела, руководитель знакомит аспиранта с техникой самостоятельности исследований и лекции, когда эта техника будет им в достаточной степени усвоена, руко- водитель дает аспиранту тему для самостоятельного ис- следования. В каждом отдельном случае подготовка аспи- рантов и работы их велись по определенному строго-выра- бованному плану. Применение этих планов выражалось в том обстоятельстве, что аспиранты и кандидаты на это звание делали центр своих научных работ, из которых некоторые заканчивались в различных научных органах. Отсутствие пла- нов, выработанных в текущем году особенно детально, по тренажер преподавания и т. д. обстоятельство, что на дома аспирантов только двое получили от ГЛАВНАУКИ материальное обеспечение. 25.ш.1928 Присутствовал Проф. Никольский А.Никифоров Печерин Проф. Т. Вртюль М. Белова И.К. Маркович Секретарь Г. Краутина До Укрголовнауки аспірантів кафедри зоології М. Дубовського, М. Зіверта, Ю. Лукіна та С. Солодовникова Заява. Всією Я місяця ми подали до Укрголовнауки заяв- ву такої змісту: На протязі 3-х років ми провадили дослідження правин річок басейну Дніпра. Де які підсумки ми вже надруковані: 1) N. Dubovsky - Bemerkungen über einige Ostracoden des Severny-Donetz-Bassins Zool. Anzeiger. Bd. LXV. 2) M. Simrath.- Zur geographischen Verbreitung und Biologie von Cunytemna velox (Lill). und Laphonte mohammed Blanck. et Rich (Cucopoda) Zool. Anzeiger. Bd. LXV. 3) G. Lukin Über einige neue und einige seltene Hydracarinen aus dem Severny- Donetz-Bassin. Zool. Anz. Pd. LXV. 4) С. Солодовников Матеріали по фауне річ Іаєс. С. Донца. Природа и охота, 1924. Щоб закінчити нашу працю ми необхідно про- вести дослідження данного життя, для цього нам необхідно провести проїхати річки Уж та Дністер до Біологичної станції (близ 100 в., протягом 3-4 тижнів). По-за-ля ми не одержуємо ніякої утримання, від Укрголовнауки та не мають потічних заро- бітків, то ми не зможемо зробити ці досліджен- ні в допомогу Укрнауки, через що ми прохаемо видати нам по 60 карбованців. Нашу заявку був підтриманий прор. Г. Ф. Арнольдов. На остань наша заява була в Укрнауці забублена через що ми примушені у другий раз по- давати заявку. Ми прохаемо розглянути нашу заявку, як постійно ливидне, позаяк цю працю гарнішм усього виконати мітко. 96. VII. 25 Колуків С. Солодовників М. Дудо ке Мдиверт Звіт за 1926-24 р. 416 ії 1. Казка: Маткінь-Дослід та Кирида Іооновій. Спектакль: З кніжки - емперація за Ямами Іооновій, держава анархії і фактична її спрямування. 2. Листи сину: Керівник Крф. і Євс. експ. і Зам-Іоанній - акад. Т. Т. Малакієм (з ктю 1922г); Дійчи мина - кер. експ. короть анал. проф. дів. м. Восковник (з 1925р), куп. чин. свята і сиричн.-проф. З. О. Белін (з 1925р), р. Т. О. Домб- фоковські (з 1927г), проф. О. І. Небодь (з 1926г), синдр. УМ - м. О. Керпелевич (з 1924); наука ембр. дів. м. Восковник(1924) (спеціальна Кирида); антракт - син. Зам. і експ. Іоанній - Д. О. Грунс (з 8-1924), дів. м. Леви ТТ (з 1/х-1926), то-д. Малець (з 1/х 1926г), Т. І. Банімако (з 1/х-1926), дів. м. Храмовірк (з 1/х-1926), сена, король альф.- П. Л. Галабаїн П. Н. (з 1/х-1926), Ширяєво (з VII-1925г), сина, мічен і графіків - С. д. Парамонов (з ктю 1924), О. З. Мироновиченко (з 1/х-1926), дів. А. Урімай волока (з 1/х-1926); Керів того жого року, західний антракт і Ігоря левко- дінгус до науки тобто - альф. сина пор. альф. Т. О. Олекси (супротив 1925). 3. Пластику музичних творчих ім'я-відомо: Т. І. Малакі- єм, дів. м. Домбовські - боя (з 1/х-1927), З. О. Белін - 72 кр. В. О. Грунс - 100 кр., Т. І. Парамонов - 60 кр, дів. м. Храмовірк - боя; П. Л. Галабаїн - боя, Відь Мироновиченко - 60 кр, К. З. Тараско - боя. Останні пласти не дізмут. 4. Антракт - Дев. 552 і 3. 5. Суперечки обладнання укритового. Дві високі волонти, крім Троє користувачів синізму. 6. Кирида не має ні будь-яку, ні лабораторії оренди; В. Сайо-Тека і майно міцність таїрська в Іооновій. Карта. Что увидел в Тер. Уфим и Орен. Губ. (1849) 7. Казаков Донских гусар. А-В тинанги: Каждого мона 8 человек жандарм : 6 казаков (а там: 4-х, погиб ар. и 2 умерл. и убит), фаян 14. На жидан- ки жандарм тава дождливо: 1) О. Брызг - Анал избыти миче на французах. 2) М. Достоевский - Купец, татарин бывший воровали. 3) М. Морковкин - Обычка Бурятии. 4) В. Лебедев - Ам магазинерский гусарий. 5) Е. Агапонов - Страна, драгоносы и жадные лупенгура. 6) Т. Домостолец - По-шаговой ордено-рыцарь, шарф синий. 7) Г. Овчаров - Магазинер и Страна, таварищами магазин Беккер. 8) М. Топорковский - Кота из папы - устонный братья. 9) А. Прыжок - Над жар. Железо для погибших кирпичей. тут Редові Яко, тарало в Госл. Інс. і Внітр. Госл.Ч.УАН. 336 7. Кирков-Винця Храм. А. О Иполу: Кирило мав 9 змальних звідак і в шкільних (в саме: 4- син. коров, агн., 2- син. свин. і фавниць), руйом -14. На Западаннях Залучено такі доводи: 1) М.М. Федорищево - "Експеримент репрезензації еміграції (до першого реферату-Віногр. Робота)." 2) М.М. Вовчбоньова - "Джелмов уповноважений урядом з функ- цій і в економії Заброво апарат крестьян." 3) Л.Л. Галабай - "Будово і організацію Заброво апарату мінори." 4) А.А Мучинер - "Спеціальні наукові роботи в Верхньо- повіттями і м. Тарасова (Тарас - Ансамбль-Кола)." 5) М.М. Клорнелевськ - "Про функціонування Комі-Закон." 6) Т.Г. Шмельовий - "Про законодавчий порядок виборчої системи росії". 7) С.Л. Пораманов - "Територіальній інфраструктури та її політики." 8) Г.О. Домаревський - "Служба нових мисленців в Болонії". 9) Б.О. Олексинь - "Регуляція, поділ інформації" шкеми. 10) "Томс військово-гуртового комплексу в єво- люції." 11) В.О. Домаревська - "Колегіальна апарат Заброводу". 12) Дмитрівне виборчена доведення М.М. Вовчбоньова (м.В.) і Гралової доведення. Крім того на звідки Западаннях було проведено колегій- ні конференції: О.О. Брунськ, М.І. Враш морозь, Т.Г. Гаврил- ковий, М.М. Дебіття, О.І. Шмельовський. Яка багато разів не кінця колективу мала до концерту роботи. Вона заслан- на про прийняття виборчого діління справ - роботи апарату, пленум трьох кафедр т.і.: Б. Мріювано: 1) Ім. Кир'янов ан. Т.І. Никандрів пам'ятав на бабинці закономірності росту і розбуря. Кадрував 2 роботи вихідних до друку - 3. 2) Ім. О.О.Батюк працював надання підготовки рф. Дніпропетровська, Тула і укр ближнього Криму. Кадрував 6 робот, приготував до друку - 2. 3) Ім. М.М.Васильківський Довідка вказав на місця пошуків фериту і фунтової батанки, як у пам'ятках над еле- ментарними структурами давньої фортеці. Приготував до друку - 2 роботи. 4) Ім. Б.О.Домбровський- виклав біологічні місця розуму синхронних зв'язків. Кадрував 1 роботу. 5) М.М.Марченко вибрав глибину Катерини, по яких вивчено в ділянку з невеликою пружною, країнальним фрон- тами, захищена для наведення Т.І. Кадрував до 10 роботам, приготував до друку до 10. 6) О.Т.Лебедь вибрав біологічні місця належить по ста- тусу Дріжби і ними. Кадрував 4 роботи. 7) М.М.Вовченко закономірності двох робот до вивче- ння морфології пам'ятників і приготував виконання фунда Х-ранній на їстри, розроблено дослідження та переломами бурових шарів до фенетичності дуги робки. Кадрував 2 автографи і зал до друку 4 роботи. 8) Г.О.Самкіна вибрав плем'янні структури каштан (ан. Фелді Т.І.). Кадрував 2 роботи. 9) В.О.Дзюга працювала фенетичними елементами - корфеля по солейнім. Кадрував 1 роботу. 10) М.М.Лебедь вибрав давній археологічний музей, та усунення нової огорожі. Кадрував 1 роботу. 1) Ю.О. Ильин - был в лекции в Доме философии и первоначально не признавался. Надзиратель 1 роты. 2) Б.Г. Галимов - бывший переправщик и жительный инженер-строитель в армии и отказался по сельхозпричинам. Надзиратель. 3) М.Я. Храмовский - бывший писарь, ныне на даче, не признавался. Жил в Амурской области. Приговорен к 10 годам по статье 5 роты. 4) Н.Н. Галябай - был (взял взятку) и уволен из армии. Был до Другой роты. 5) К.Г. Моргунов - бывший переправщик, житель Карачаево-Черкесской Республики и сержант крестьянин. Свободен от армии. Уволен до Другой. 6) С.А. Погановский - был в лагере, бывший 2 роты Надзиратель 5 роты. 7) О.С. Миронин - военнослужащий, приговорён к 1 году. 8) И.А. Гриневальдова - была в армии, выезжала и уволилась по болезни. Бывшая батарея (взятка). Уволена до Другой роты. 8. Инженерия и снабжение Кубани проводили через военную транспортную службу, в которой был 10-летний опыт работы. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. И.А. Миронин - жительница из Донецкой области, была в лагере, бывшая 2-я рота Надзиратель 5 роты. Кроме того, С.И. Михайлович - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в армии (взятка). Служил в Пограничной роте. Кроме того, М.М. Фокин - был в армии и служил на военной почте. Кришко - был в армии, сержант, бывший в лагере. Всё это время он находился на службе в а 9. Виконувався збори 1926/7 г. За на квітень (I; II). Іх-24 до IV-24. Керівні вирішили: 1) виручити участь прийомну 3150 кг і 2) на картов-ограни потрібно - 280 з.с.; разом - 3380 кг. 10. Що фактувало: власного приміщення, проводи на нагоробку потреби; ванки і дівчата зв'язок з Чекисткою уряду. Про суперечки про це й залишилися її Керівством - Декларував свою статус. 11. Участь в підготовці та праці і була місце з кур'єр- інформ (Крім М.О. Морозова) - є викладання у професори ВІМУ, апеляції проти них (зразок), яким працювали звичайно й іншими до погодження відповідальних аксіонерів. 12. Зв'язок з будинку-фабрикою провадився в різних галузях: 1) перший джерело телеграфного (см. інш. і фабричний), призначено - Д.О. Бєлін і М.О. Морозов, 2) високий з електронними поштовими (пр. О.І. Лебедь, М.О. Морозова, С.Д. Кривоносов, Ю. О. Кінг, М.Л. Левітт) - виконав редакцію і керування способом дороги й паперу, 3) зв'язок з митними лімами (на см. експ. і Ян Стоянін і М.О. Федоровський), що працює в експедиції ВІМУ, Тернополь, 4) дослідження митних лімітів (зразок Др. Ігор Б.О. Замаршевський), 5) кабельна продукція для України і зв'язок з Крейс-кабелем (Д.О. Бєлін, М.О. Морозов і др.). 19. Н.З.К.З. не има број уређења и робит- ника државни сви грађани у Радничком и За- корачком племену. Дана кафироло је 39 . Други срп, лупало 2. фебруар 16 дана. 15. Негде у Јасичкој области Кнез Краљевина и Визан- тински хришћани експлицитно има као једни- ким патером премијера робог и мештана. 16. Про комадијента - Жив. 58. На коњу Урпина уз Карађорђево врило комадијенте М. Вончанкову. Република Србија Слободан Милосављевић 20/11-247 Розгляд перспективи моєї роботи Науково-дослідної Канцелярії Інституту по 1924-28 р. Канцелярія, що існує з 1923 р. і має повністю свої наукові роботи, починає працювати в дослідних двох вглиб, а саме: 1) Секція залізничної та експер. зоології бібліографічне письменство про розфарбування і фракціони (внутрішні й зовнішні) у всіх явищах. Всі цих секцій низької вивченням акт. І.І. Шмальгавена провадить експериментальну де- ревіжку і дослідження на фібриновому матеріалі; вивчен- ня у них міцних має змінення в'язкості у одному боку з пироптами еволюції, з другого - деяких танцювальних медичним. К. Фабр, М.М. Воскресенський продовжують роботи в експ.-біол. лаб. Тепер Університет свої роботи про вплив Х-промінь на живі органи; дослідження над рефрак- тивною дугою і деякими міцними реакціями (внутрішні); з другого боку ці вивчення фазами у термі- кон (вивчення зовнішньої фракційної зміни). 2) Секц. морфологія і порожнинна анатомія з проф. М.М. Воскре- сенським на той, як і раніше продовжує по- швидлення властивостей між формою й функцією, вивчаючи конструкцію і функцію (і еволюцію) утварень пов'язаних апарату (фрукт. дикання та р.). Окрім цього Г.О. Заморовського вивчає мікро-патологія, розумна кора і її адаптація. 3) ими сирим і фельдшерами, що розроблялися у д. О. Білінка, проблему хворих губки ріт і озр Чугаїна з мором, як радикально, як і транспорт (в'язано з підбірководом про- мисловістю, Краєзнавством, вивченням природи. см р 3). В цих темах працює і дійсно мене міс. О. Майленкої. У О.І. Леденкі крім таємнодіянь дослідження по заняттям вас мандрівок і др. є коло природних робот. Коридор повинна розгорнутись два грами більше, а тому надійти в певні роки об'ємної теми уявлення не ) лабор. робот і зв'язано з цим поправки ді- буття, як приклади й магазинів, 2) наукових командувань вже з певною кількістю низка пурпур реформації і транспортного руху, яка і цим пов- иннен класифіковати нею потрібний і штуч- факт, а також див уважно вчених в ІР- новина. зійшов і конференція як Федерації Так і Диференціація меланжувати. Крім того ко- місія повинна позначити свій персональний склад (в'язано нове д. тимов і н. кобри, і прикладом аспірантів) Дві ці мрії, як мені робот, так і персонаж- на швидку мають лягти здійснення ті грами, про які док. Ол. §§7,8,11,12,14 вог. Сигуро Мбом 20/12-98 До Завідувача Нагайко-Дослідного Казедра Теорапії, на Фармакології Підприємцю прохання аспіранта М.К.Тукса щодо проводження йому забезпечення на 4/26 рік. М.К.Тукс здобув низку екскур- сій по Херсонщині, Зміївщині, Кам'янській, Дніпропетровській та інших губерніях, зібрав індивідальні матеріали, дослідження та викреслення низку погодинників. Веде роботу з гарними і чіткими результатами. Не вимагає на те, що М.К.Тукс має в сучасній межі гарне мо- ральне забезпечення, насиченість працюючих, проводить йому во- дягу підприємства, бо всі екскурсії, звітнання планів, креслення не рекетених ним на вармані ким аспірантських коштів. Зав. Секцією Аптечної 21.ІІ. 26. Казедра призначається до Херсонської аспірантури М.К.Тукса, названого на у ступені кандидата. О. Тетеровський Відгук про роботу I-го жовтня 1925р. до 1-го людня 1926р. Депіранту Інвейзії Кам'ярки Географії та Виртології М.К.Рудка Протягом відгукного року, я продовжував керуватись експедиційним методом, здали упродовж Харківщини, що розпочав у минулі роки. Інвейзії миналих років дала де які вказівки, що до типології уродинць, та тим самим дали мені можливість і вашкою пазам вказівок на існування уродинць в межах Харківщини вибрати ті вказівки на уродинця, де типологічні різні вказували на призначення еліго-сармаєвської землі. Втім та всесвіт у цього року я здайлив знання народинць у їхній уродинці в межах (повітів: Харківської, Богодухівської, Валківської та Зміївської), де розроблено 10 експедицій у районі радіусом до 75 верст від м. Харків. Винайшено такі уродинця: 1. Уродинця на р. Харків, З в. на півн. від с. Вдановки 2 уродинця на р. Березовий Гілля х. Лакофарівки 3 уродинця на крах (Басман тю Овчим) р.Мерефи на півн. від с. Яковлева 4. Уродинця на вододілі р. Морла та Весели, на який від с. Ковбаси-Миколаївки 5. Уродинця на р. Уроченець на олій від с. Кутіївки 6 уродинця "Світлино" на р. Сіверському Дінці недалеко Кукурів коробових та гайцевих 7. Уродинця "Дмійво" на р. Сіверському Дінці, на південь від м. Лисів , на бургі Гілля "Протвання" 8 уродинця Кам'ярка на р. Вукій-Волковий, бур. Сула-Лакофарки 9. Уродинця на крах р. Мерфи на півн. від с. Ощадових 10 уродинця на крах р. Лопо на півн. від с. Баранівки. 344 ЗУЧЬО 1-го вересня, що досліджено, 9 відновлено до експр-сармадської доби, а останнє - м (Амійво "І") до сливцькової Т-всіх турецьких, крім Ланіка, що у цілому фруктово ваножу фабри плани та природні. Крім того зазначено де-кілька етапових, найменування на Сіверському Дінці, в рахунках від м. Амійво до м. Оука Гомільвича Попереднє вивчення матеріалів при турецьких що бібрано, так на турецьких що вище терактою іж і на турецьких що досліджено раніше, Убиком підтверджене висновок при типологічній групі турецьких, що разом зроблено та дану фабрику на розмови турецьких експр-сармадської доби на дві головні групи у турецьких, що відіграли у більшому турецьких, які розташовані переважно у Балетці Фурска та 2/тюречини що розташовані переважно в Балетці Дінця Турецьких підмови з цих груп мають крім де яких загальних типологічних рис, не об'єднували для кожного урочи рос. Виробку вебого магазину ще не санігено На підставі своїх досліджень я проводив на басбрання Кегерди Як зоклада: /Яка великих турецьких експр-сармадської доби в околицях м. Карисв та 2/Челіні турецьких в сметах лин. Боюзуживське погляд Степеня літератури, що я проводив для побачення своєї освіти, я вже вказав у цій при роботи за 9 місяців усю річ, що погано до кегерди М. Язар У. С. Р. Р. ВИЩА РАДА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА Всеукраїнська Постійна Промислово- Показна ВИСТАВКА ім. т. К. Г. Максимова У. С. С. Р. ВЫСШИЙ СОВЕТ НАРОДНОГО ХОЗЯЙСТВА Всеукраинская Постоянная Промышл.- Показательная ВЫСТАВКА им. т. К. Г. Максимова Отдел Адрес: г. Харьков, ул. Энгельса в 11. Для телеграмм: „ПРОМВЫСТАВКА“. Телефон № 28-77. Автомат 3-83. По вопросу: 25/IX 1926 г. № 1787 При ответе обязательно ссылаться на этот номер. ДОВІДКА. Дана ція заступнику Директора ВПЗ Виставки ВРНГ УСРР тов. ФУКСУ М. К. в тому що він дійсно одержує утримання Карб. 200- Довідка видана для подання Глав-па- уні. Директор С/Р Якименко Всеукраїнськ. Постійної Промислово-Зразкової Виставки ВРНГ УСРР. Бухгалтер | ГАМЕЛМАН | 345 План работы по научно-исследовательской кафедре географии и антропологии на 1925/1926 учебный год. Департамент ОК. Кострома. В текущем учебном году моей работы по научно-исследовательской кафедре будет направлено, согласно нижеследующему плану: I. По предложению руководителей кафедры, я должен закончить теоретические работы по изучению малайских вопросов антропологии: в настоящем полугодии я должен произвести обзоры: 1) Материн о российских смесях, смешанных расах. 2) О влиянии внешней среды на физические признаки племен. 3) Изучение главной или причин разработки антропометрического материала. С вышеуказанными вопросами я должен поставить в известность кафедру, как только выйдет из печати книга "Антропологические материалы", составленные при моей помощи. Кроме того, мне предстоит написать около семи статей с новейшими данными и институциональной литературой. По предложению руководителей кафедры, для издания книг может быть подобрана по вышеуказанным вопросам антропологии в докладах будет сделан залет. II. Научно-исследовательская работа в ближайшем полугодии должна сводиться только к заключению работ на тему "Растительные стойки в Доменском возрождении". Работа по этой теме будет продолжена и до конца года. В копейки внес сабранный антропологический семейство по типу взрослых разработаны по вариационно-статистическому методу. Ниже приводятся следующие основные вопросы на эту тему. 1. Рост стопы. Возрастные и половозрастные изменения размеров и формы стопы. 2. Уменьшение или возрастание колебаний мобильных размеров стопы для определения возраста и пола. 3. Семантические типы стопы и корреляция симиляции между этими типами, выявленными данными. 4. Корреляция между мобильными размерами стопы и центрами осей тела (рост, ширина плеч, ширина пяток, ширину грудной клетки и т. д.). 5. Корреляция между формой стопы и типом себя (брюшко, лево и долихоморфный). 6. Изучение изменений стопы в детском возрасте. Разработка типов взрослых председателей разработки более мелких изменений динамических изменений стопы на основании измерительных данных. 7. Изучение стопы в детском возрасте сопряжения между пектиным взрослым объемом и изменениями ходьбы. Предполагаемый согласованный возрастные изменения формы стопы в раннем детском возрасте с центрами тяжести филогенеза. III Кроме вышеизложенных основных заданий, предполагаемых в следующем (весеннем) учении, получили прикрепление к собранию автора- политического мониторов для изучения "Антифризмического тракта уравнений цен- ции". С этой целью будут произведены антир- полемические измерения уравненных цен- ций на фабриках, солодах и на селе. Кроме научно-исследовательских работ, много намечено найти некоторые задания когер- ину перекопированного хронометра. При изучении литературы о мнениях еле 8 занятий- ствовало пленей "о труде и леборжничестве". Другие впервые глубоко изучили книги в шестнадцатом ликеровании; в русских лице- нзиях одного типа пленей почти не было. Имеется с ними титул впервое выделяет значительный интерес, в геоштейне для неделька, что им застраивает чужой ряд вопросов, связанных с военными делами. Немедленно жило, но мы не могли быть не слишком изучить этот вопрос в виде научно-популярной формулы на плене "Право и леборжничество в связи с вопросами военизации". Александр Октябрьский В Управу. Заседания научно-исследовательской кафедры географии и астрономии будут происходить в текущем месяце в Географическом кабинете ШО: 13-го февраля, 7 час. веч. Доклад проф. А. Л. Рейнгардта: Новейшие исследования ледникового периода в Алтае (по работам А. Попова и др.). 20-го февраля, 7 час. веч. Доклад О. В. Капрановского: Поселенческие исследование (по Schenck). 27-го февраля, 7 час. веч. Доклад проф. Л. П. Анкасова: О некоторых социальных явлениях в физических признаках населения Бел. Харковской губ. 6/II 1926 г. Ан. Ивановский. До Історичній Секції Географії та Етнографії мина на протязі минулого місячного засідання, де зроблено в докладів: 1. Т.Т. Курінний „Нові знаннідки Прип'ятської культири". 2. О.В. Недзмайлови „Городинні дослідження (згідно з Schiebl'tam)". 3. Л.П. Миколаїв „Про деякі соціальні феномени в фрізніх прикметах населення кн. Харківської ує." 4. О.О. Потапів „Археологічні розшуки в Трудзі" року 1925". 5. М.Л. Реймара „Нові дослідження ледового періоду в Миколаї (згідно з працями Х.Тенка та інш.)" 6. О.К. Спіцина „Героїчеська етнографія". 28/II-1926р. Керувник Ол. Івановський Секреарій Грумів 416 і 349 Проф. А. Л. Рейнгард в заседании кафедры от 20 февраля 1926 г. сделал доклад на тему „Ледниковый период в Литвах по новейшим исследованиям В. Генка“, в котором изложил сущность новых наблюдений А. Генка в Долинах Изара, Илпа и Лойзака и вытеснения гурих следствий, несколько измененных схем ледникового периода, установленных А. Генком и Брюкнером в 1904 г. Эти наблюдения устанавливаются на наличие повторных калений Липп вверх и вниз, вследствие нагрузки и разгрузки их от ледниково покрова, а также продолжение текстурических процессов, охватывающих различные части Липп в различной степени. Установлено существование мелкодисковых галечных террас, грекий и озер. Мсуфенское и Амекское калебения отпадают. Докладчик более подробно останавливался на явлениях в окрестностях Миттевальда, где он имел возможность ознакомиться с новыми открытиями проф. В. Генка под его личным руководством. Археологічні розшуки в Грузії люту 1925. /Плєзи доклада О.О.Томанова/ 1. До останнього часу неолітичні етапи в Грузії не були зареєстровані. 2. Після довготривалих розшуків мені поща- стило знайти декілька етапів на преторні даних річок Куря та Вері. 3. Загальні методи для розшуку неоліту на Кавказі тепер більш-менш з'єдовані. 4. Неолітичні етапи в Грузії містяться по других старовинних терасах великих рігок. 5. Матеріали на етапців ніколи не буває скуренний, як на стаціях України, але окремі регі знамоджаться порозкиданими. 6. Регі з обвійдну треба шукати по мінно, бо на освітлених сонцем місцях вона мають блискучий вигляд, як і великі ушанки нард-що дуже заважає розшуках. 7. Біля Мухету знайдені многоznаки нвідомого двої мочильнику з похованнями в урнах. З ушанків здобутого тут посуду поцяєтимо змилений два горщикка, яки лежали у могилі біля величезної урни. 27/II-1924. О.Томанов. До Укрполвнауки Науково-дослідна кімната «Краєзнавчі та антропології» на своїх засіданнях 25/1 ухвалила: випробувати при Укрполвнауці цю, при нагальній стипендії аспірантку О.О. Глєшнікової. О.О. Глєшнікова, з усім присутня в краєзнавчій секції, провела в минулому році цікаву роботу, яку ще не досвід скінчився, що краєзнавчі матеріали України, порізана від етнографічних засоб і зацімуючи сучасними нападами. Призначити їй стипендію дуже бажано. Керівник д-р Івановський 28/IX 26 р. 416 Секретар О.Глєшнікова До вчора дізнався ремонту церкви і ми змінили левії О.О. Івановського записано О.О. Грець- ревій Звіт Також розмовляли перед святкування, що приєднаємо землі синагоги, як вони бажають. Побачив це, плачором у межах висвітлення церкви, ми маємо 26 єдин на швидкий, але мало землі увійші. Ми забезпечимо роботу при ремонту О.Івановська 25/1 26р. Довідка Дано О. О. Посмикові в тому що вона є вчителем-кращавства в 10-й трудовій школі й одержує утримання. в сусії сто чотири карб. Зав. шкою № 10 А. Шмель 354 До Укрголовнауки Науково-дослідна категра погроздії та антропології на своїм засіданні 25/IX ухвалила: клопотання перед Укрголовнауком про проводження стипендії О.В. Недригайлової. О.В. Недригайлова, якій перші аспірантурні скінчилась, в найближчий час повинна прийти до складу співробітників категри. Коли була аспіранткою, О.В. Недригайлова працювала і вивчила фабертилізм з вузькими усіпом як по залишку антропології, особливо по антропології України. Вона видрукувала популярну книжку (українською та російською мовами) "Походження людини в миру статті" в "Матеріалах по антропології України" ("Розвиток ступеня у дітей", "М'яова сила українських дітей", "Лонголебка згортає у дітей українців") В ветеранів гає О.В. Кострицького, працюючих над акторською іншими дослідженнями фейк-українок, відома велика матерія, яку треба буде опрацювати в найближчий час 28/X 26р. Републіка О. Яновського. Сержант Стреминський Веровників науково-дослідної служби "Катедра географії" та Антропологічній професорській Олексію Арсеневичу Нанобекому. Заява На пройші минулого весняного та літнього трьох місяців 1926 року мене було зроблено думкою антропологічне дослідження згод більше як 700 чиїнках, робітниками місця Харкова. Зібраний матеріал лусив пошукливий для антропологічної характеристики елітка жінок Харків'я. Те стаття, у щоробний матеріал є обробленням, однак, діля досягло обробки на його по шляху вади цілкової епідемічних помрідні тропові заєв. В зв'язку з закінченням терміну моєї асистентури проходило йде Заслуженний перед Харковською в сирові придовження мені одержуваної мною епідемій, що днем шиї скінчений вимагає закінчену роботу. Оледривов. До Укрголовнауки Науково-дослідна категра географії та антропології на своїм засіданні 25/IX ухвалила: привести Укрголовнауку внести до складу співробітників катедри Миколу Ємчіловича Димитрієва. М. І. Димитрієв уже був співробітником катедри, але тоди 2 роки, за власною зборовою (спонуканням) повинен був категру замінити. Curriculum vitae М. І. Димитрієва та плен короботи на май думки рік дасться. М. І. Димитрієв володіє українською мовою: Радо з цими катедра ухвалила киотографія перед Укрголовнауку. За погодженням М. І. Димитрієва стипендії, тому що він не має жар міської посади і ніякого здобуття 28/IX - 26 р. Керівник д-ра Ємчіловича. Секретар Ф. Глешинська До Укрполоннауки 4167 Наукові-уселідя кафедра географії та антропології на своєму засіданні ухвалила: виступати перед Укрполоннаукою про заражування вчитам дійсного члена кафедри професора А.Д. Рейнгарда. Форальтвав списки його наукових праць у минулому році. 28/1х 26р. Розібних Ол. Яновський, Секретар Об'єднання Руководителю Научно-Исследовательской Кафедры Географии и Антропологии Профессора Л.Л. Рейнгольда заявление. В виду предстоящего пересмотра склада на 1926/7 год прошу возобновить ходатайство о восстановлении мне склада, который я получил с 1 октября до 1 января 1926 г., т.к. в про- ме Х.И.НО., где получало погасно за 2-3 года подобных, теперь не службе не состою. Харьков, 25 сентября 1926. Л. Рейнгольд СПРАВКА. 360 Видано цю справку професору Тейнера А.М. в тому, що він п Харківському Інституті Народної Освіти з 1925 року по 1926 р. Одержав зарплатню за ...17... тижнів у сумі 45 карб. Голова кол.-1 десети кур. п'ятдесят карб. ВИГАЛЕР ХІВО: ДОВІДКА. Видана проф. РЕЙНГАРДУ А.Л. про те, що він крім Харківського Інституту Народної Освіти ніде не працює. Що підписами та печаткою звідиться. РЕКТОР. Х.І.Н.О. СЕКРЕТАР: А. Л. Рейнгарт. За 1925-26 г. напередодано низь робіт: 1. Къ вопросу о фірмах короткозбразных дюнъ. Изд. Р. Геог. Общ. 2. Къ вопросу о сметках ледникового періода на Кучеровской палеолит- ной равнинѣ. Изд. Р. Геог. Общ. 3. Вегетаціонно-морфологическія наблюденія въ бассейнахъ Кубани и Кодоры въ Кабардинскомъ краю 1924 г. Изд. Р. Геог. Общ. 4. Glacialmorphologische Studien im westlichen und centralen Kaukasus. Zwitsch. f. Gleicherskunde. 5. Вид рефератові русскихъ работъ по геоморфологии въ Zitsch. f. Gleich. Въ работе: Законченія кнмндованій въ Центр. Кабардѣ (материалы отрава). Спекталас физическая карта Украины въ масштаби 1:500 000. Собиралъ матеріалы по вопросу о лесах для составленія карты по распределенію лѣсныхъ предмѣтов Украина. 363 К Кагілово - Феодору Каменцю Георгії та Антроповій Фундаментального енциклопедичного Миколи Ізмайлова Демидрівка Заява. Терез ми що в місті занадто виробляють шкоду життя і не має змоги продовжувати напряму роботу, бачив зі складу енциклопедичних Каменця. Попер у оголошенні навчання, що в етапі виробити роботу. Тому прошу прийняти мене знову до числа енциклопедичних Каменця. Терез ми що я ніде не займаю посади і на "законом" про винна, яку держава із омріжених, їх інвалід, з поверненням моїм до роботи прийняти мене до числа енциклопедичних Каменця. Якщо ж ви не погоджуєтесь мені прийняти мене до числа енциклопедичних, якою ми про будуть мої проміжні державні зразки. 18 квітня 1926 р. М. Демидрівка. ЖИЛИЩНЫЙ КООПЕРАТИВ № 147 д. № 4 по Таганской ул. пер. правление № 304 19/IX дня 1926 г. УДОСТОВЕРЕНИЕ № 304 Настоящее удостоверение выдано Дмитриеву Николаю Ильичу в том, что он еще не служил Дано для представления в _ Председатель _ Секретарь _ Изд. Харьк. Жилсоюза Ф. № 21. 364 План роботи в наступному році. В наступному учбовому році годую зантимає бав- ренням генеральних похідів України. Тягло бавити відповідну літературу і обробляти власні епостерофеми. Найбільшими завданнями в цій вправою виготовлення читання про час вивчення меса на Україні. Всі цього матері- їв буде розглянути килямські умови сучасних льо- дових звичай, визначити килямські умови, які мали бавити в приборованній роботі України та розглянути іншому, які відносять вивчення меса до різних фаз де- динки. Крім цього радою зантимає бавити молодих пії використовувати льодовий новий ознака. Тому перш за все зупиняється на морфології льодових роботи району сучасного округу, де є здійснення умови. В даному разі мо- вою завданню буде дати парне оцінки викладає району, спробувати визначити приборованні льодові умови на особливих морфологічних показників, визначити якими роботи утворюють епохичні верхів'я року, теж року в різних епохах, що здивувати пам'ятку сучасного району цього району, а, нарешті, дати загальну характеристику розвитку льодових районів, починаючи з використання епохи. 18 вересня. 1926 р. М. Демидов. Народився в 27 березня 1886 року. Одержавши первісну землю по обліку винагор за державній фермі інвазії, в ній був у молочному класі, а потім перейшов до Промислових інвазій, які є один раз з 1906 року. В цьому ж році винагор по коменданському листі під фургою, навчався на державному училищі Народного уряду бібліотеки. Повернувся на власну землю іншої перебування до краю розповсюдження візьмів моря фрактального, який і світлів у 1912 році. Бувши на державному уряду університету, а згодом став корпоративним наглядачем, зробив кроповий манжети, як в час своїх обігах залишку Європи, Девізну Америки, Таблінської морози, Індійської Садки. В раз рухання в цімому засягнені 68- року на Девірної Америки, докладно знайомився з усіма розповсюдженнями музейними та домашніми садами. На Таблінському виховувався як історичний погляд на державу, а також змінився до закінчення університету в 1912 році перебування майбутнього до Америки та Нової Зеландії за своєю радянською знайденості з корпоративною землею. Університет має власне розмовлення експедиційних місцевостей, які нині є багато досліджуваними. Повернувся до Європи, а також засновавши на знайденостях з французькою університету, який вирішився в Більярді. Повернувшись до Росії винагор на необхідному купоні при державному святкуванні університету, по закінченню яких в 1915 році зайняв посаду викладача в одній з французьких інвазій держави. Крім того в 1915-1916 роках був замістителем на Болгарській в Деп. Мін. Всесв. Інш. В 1916 році був заснованим при університеті для підготовки до професорської звання по каменю історії. З цього часу викладачем місячно дуже була підготовка до національного інвазій, які впливали на коротке літо робити екскурсії з прив'язаною залишку майбутнього. В 1919 році здійснив перший фурго-навчальний університет, який був вироблений для державного університету до власної земельної ферми. Університет університету. Потім перебування університету в Державному місті, а потім в інститутах Народного уряду Дуб професором і змішав в ньої дрібні посади асистентів у катедрі йому розуміти. Після того, як було заброновано звання чи фах погоди разом, замовивав міліції асистентами. В 1913-1920 роки дуб викладав на Харківських Ст. і між ними був їх командного складу. З 1923 року дуб прийняв підготування кола по катедрі реорганізації та антропології. В 1924 році через морфологічну хворобу зобов'язаний був звільнитися, і в нього останнє раз і нагадав про асистенти. Маю слідуючи кандидати роботи: 1) К. І. Стефан, морфологічного науковця в Харківському університеті. Був до 1920 року. Резюме. Знайомий не обмежився урою Харківської урб. Крайня морфологічна реорганізація пам'ятник тобто згадував на своїй відлітні, що про ходив через Миколаївку, Балаклаву та Олександрівку. Примусився багато років у краю на те, що морфологічна змінка в українських Харківської урб., була такими. 2) Лодичкове створення Харківської університету. Науковий на Зерновому 194, 1922 р. Резюме. Морфологічна пам'ятка Харківської урб. майже виключно описана з каменевих сушинок, тільки в рідких випадках у сприйняттям каменевої піски. Спостереження пам'ятників сушинок уявляють собою по білому листку цілину, що морфологічна змінка за стебло перешкоду розміщенням фізико-хімічної хвилеви. Морфологічний пам'ятник показав, доволі рідко але не зовсім в 8 м. На Крайній проєкторі і тільки один поворот морфологічних по кладб і їхніх ходу інтерференційних показників ніде не зустрівся, так що говорили про два збереглися в північно-західній частині Харківської урб. Дана морфологія. Мета крайнього фрезерованих морфологічних показників дуже викрутити, і розфрумується водойма ліній бороди-річки Дон з орнаментом Сури, при цьому сильну з усюди ніде не заходив в умову Квас. Морфологічна пам'ятка вимовляв два джерела мідзання, парал відмінний, закоханий у розкіш діяльності меж вододібного Сину і північний, маючи вирізаний, покривавши урочище, звичайним 367 тенер вододібному р. Вид. 3) Рівень України. (Друкується). Річка. Рівень Україна утворює в межах діяльності схрещення і скелених сил. Найголовніші геоконструкційні елементи: 1) Укріпленний річка, складений з Подільського горизонту з Подільських шевропов, Запорозького узгруповання і Азовського горизонта. 2) Подільський ліс, зв'язаний криж, 3) Північно-Укріпленний басейн, 4) Природоохоронні зони, які мешкають урочища в розмежуванні епохи, але тим не менш важливі в письменній синдромі охороняли свої знайти до свого часу. Подробиці рівень Україна використовували в читанням місцевих земель при тому головним чинником була аборигенна льодолока. На підставі всієї особливості рівень України і наступні геоконструкційні елементи: 1) Район Закріплено-Подільського горизонту. 2) Район закріпленої частини Дерманштейнової криж, 3) Район північно-свідомої частини Березанської місцевості України. 4) Район північно-свідомої частини Державецького криж, 5) Район Світло-Коливного дріжка. 6) Район природоохоронних зон. 7) Район колишнього міста. 8) Район тобірів. 9) Район каніонів. 10) Район східної частини Подільсько-го плато. 11) Район правобережного природоохоронного міста. 12) Район експлуатації від Подільського горизонту до Червоного моря. 13) Район північно-західної частини південного рурування. 14) Район морських земельного джерела. 15) Район Запорозької місцевості. 16) Район ковбаси-відкритої частини Степово-Кривого рурування. 17) Район відкритої частини Кримської місцевості. 18) Район ковбаси-відкритої частини Степово-Кривого рурування. 19) Район закріпленої частини Кримської місцевості. 20) Район східної частини Свободорської місцевості. 21) Район Приазовського плато. 22) Район експлуатації від Волгоградського криж до Червоного моря. 18 березня 1926 р. М. Семенюк. ПЛАН РОБОТИ Секції Аргеології Науково-Дослідної Катедри Географії та Антропології на 1926-27 рік. СКЛАД СЕКЦІЇ. Бажати поширити склад Секції на І наукового співробітни- ка та на 2 аспірантів. Кандидати для того маються. НАУКОВО-НАВ- ЧАЛЬНА РОБО- ТА. Передбачається дальніша проробка літератури аспірантами, ознайомлення них з музейними збірками, реферування нової журнальної та книжкової літератури. Мусить розвиватися спеціальні наради всього складу Сек- ції з приводу переведених аспірантами студій. Передбачається використання керування екскурсіями до Археологічного Музею з боку аспірантів, як навчальний метод для студію- вання матеріалів. НАУКОВО-ДО- СЛІДЧА ПРА- ЦЯ. ЕКСКУРСІЇ. Секція має продовжувати збірння відомостей та пам'яток по археології Слобожанщини, яко матеріал для вивчення, а також і сліддення археологічної мани. Особли- ви і завданнями Секції єть ознайомлення і топографічна зника городищ Харківщини, опреділення культур, до яких вони належать; їх типологічна класіфікація. Друге завдан- ня - вияснення меж розповсюдження, характеру та етнічної належності культур попілляців. Третє - вияснення розповс- юдження решток культури полей похоронних урн. РОЗКОПИ.- Цільном залежать від матеріальних можливостей. Дуже бе- жено перести розкопи досі зовсім невідомого могильника біля с. Люботин, - низько городищ святсько-сарматської доби, полей похоронних урн на Валківщині і попіллиц в око- лицях міста Харкова. НАУКОВА ОБ- Р ОБКА МАТЕ- РІЯЛІВ.- Де-які роботи Секції мусять дати вже реальні результати в формі наукових праць. Так, передбачається вже виконан- ня де кількох мем по археології Харківщини - менш горо- дищ різних культур, менш культури зольників, менш роз- повсюдження та терських решток і т.др. СЕМІНАР ПІД- ВИЩЕННОГО ТИПУ.- З огляду на значну кількість студентів ІНО, що заці- кавлені в археологічних дослідах і брали участь в екс- курсіях та розкопах, являється цільком необхідним і здій- сення його за триумфується лише неясністю сучасного стано- вища цих семінарів.- ЗАВ. СЕКЦІЄЮ ЗВІТ Секції Археології Науково-Дослідної Катедри Географії та Антропології за час з І/Х-1925 по І/УП-1926 р. СКЛАД СЕКЦІЇ. В склад Секції входили: Керовник Секції проф. О.С.Федоровський. Аспіранти - О.О. Потапов, М.К. Фукс, В.П.Ступницький. НАУКОВО-НАВЧАЛЬНА РОБОТА. провадилася відповідно програму і реєстру літератури, який був вироблений Секцією і затверджений Катедрою. Відбулися дві спеціальні наради Керовники Секції з аспірантами з приводу проробки ними літератури і учбової практики аспірантів. НАУКОВО-ДОСЛІДЧА ПРАЦЯ - Загальними завданнями Секції єть дослідження передисторичних культур Слобожанщини. Це завдання розподілялося проміж всіми співробітниками Секції при чому проф. Федоровський провадив загальні нерухання роботою і вивчення переважно центрального району: Харків-Зміїв-Велки, асп. Потапов - Богодуховського району, асп. Фукс - Ахтирського району, асп. Ступницький - Сумсько-Лебединського району. РОЗКОПИ - Члени Секції брали участь в розкопах в м. Харківі - кісток мамута, те др. четвертинних тварин, також розкопах слов'янських житлових ям і стоянки бронзової доби коло Васильєва. Розкопи мали крім дослідної ще й методологічне значення. ЕКСКУРСІЇ. Аспіранти були широко розвинуті екскурсії для дослідження різних пам'яток матеріальної культури. Дуже багато зроблено в напрямкові вивчення городищ. Досі зовсім темне питання про культури городищ - добре освітлено розвідками і екскурсіями останніх часів і мусить дати дуже інтересні наслідки. ЗАСІДАННЯ ТА ДОПОВІДІ. За загальний час з боку Секції було зроблено в засідання Катедри 10 доповідей - список яких додається. Треба зазначити, що в цьому році по Секції виступали з доповідями прикладні фахівці - Директор Київського Лаврського Музею П.П. Курінний і проф.Ленінградського Університету і представник Російської Академії Історії Матеріальної Культури А.А. Спіцин і де-яки з Харківських. Члени Секції брали також участь в засіданнях Секції Археології на Мистецтва Асоціації Схидознавства. Реєстр доповідей додається. ЗАВ. СЕКЦІЄЮ П Л А Н Р О Б О Т И Секції Аргеології Науково-Дослідчої Катедри Географії та Антропології на 1926-27 рік. СКЛАД СЕКЦІЇ. Бажати поширити склад Секції на І наукового співробітника, та на 2 аспірантів. Кандидати для того маються... НАУКОВО-НАВЧАЛЬНА РОБОТА. Передбачається дальніша проробка літератури аспірантами, ознайомлення них з музейними збірками, реферування нової журнальної та книжкової літератури. Мусять розвиватися спеціальні наради всього складу Секції з приводу переведених аспірантами студій. Передбачається використати керування експериментами до Археологічного Музею з боку аспірантів, як навчальний метод для студіювання матеріалів. НАУКОВО-ДОСЛІДЧА ПРАЦЯ. ЕКСКУРСІЇ. Секція має продовжувати збірання відомостей та пам'яток по археології Слобожанщини, яко матеріал для вивчення, а також і складання археологічної мапи. Особливими завданнями Секції єсть ознайомлення і топографічна знімка городищ Харківщини, опреділення культур, до яких вони належать; їх типологічне класифікація. Друге завдання - вияснення меж розповсюдження, характеру та етнічної належності культур попілляців. Третє - вияснення розповсюдження решток культури полей похоронних урн. РОЗКОПИ. Цілком залежать від матеріальних можливостей. Дуже бажано перести розкопи досі зовсім невідомого могильника біля сел. Люботина, - низка городищ скитсько-сарматської доби, полей похоронних урн на Валківщині і попілляці в околицях міста Харкова. НАУКОВА ОБРОБКА МАТЕРІАЛІВ. Де-які роботи Секції мусять дати вже реальні результати у формі наукових праць. Так, передбачається вже виконання де кількох ман по археології Харківщини - мани городищ різних культур, мани культури зольників, мани розповсюдження та тарських решток і т.др. СЕМІНАР ПОДВИЩЕННОГО ТИПУ. З огляду на значну кількість студентів ІНФ, що зацікавлені в археологічних дослідах і брали участь в екскурсіях та розкопах, являється цілком необхідним і здійснення його за тримуються лише неясністю сучасного стану вища цих семінарів. ЗАВ. СЕКЦІЄЮ ЗВІТ Секції Археології Науково-Дослідчої Катедри Географії та Антропології за час з І/Х-1925 по І/УП-1926 р. СКЛАД СЕКЦІЇ. В склад Секції входили: Керовник Секції проф. О.С.Федор- ський. Аспіранти - О.О. По тапов, М.К. Фукс, В.П.Ступ- ницький. НАУКОВО-НАВЧАЛЬНА РОБОТА, провадилася відповідно програму і реєстру літератури, який був вироблений Секцією і затверджений Катедрою. Відбулися дві спеціальні наради Керовники Секції з аспі- рантами з приводу проробки ними літератури і учбової пре- ці.аспірантів. НАУКОВО-ДОСЛІДЧА ПРАЦЯ - Загальними завданнями Секції єть дослідження передисторичних культ тір Слобожанщини. Це зев- дення розподілялося проміж всіми співробітниками Секції при чому проф. Федоровський провадив загальне керування роботою і визначення переважно центрального району: Харків- Зміїв-Валки, асп. По тапов - Богодуховського району, есп. Фукс - Ахтирського району, есп. Ступницький - Сумського- Лебединського району. РОЗКОПИ - Члени Секції брали участь в розкопах в м. Харківі - кі- сток мамута, та др. четвертинних тварин, також розкопках слов"янських житлових ям і стоянки бронзової доби коло Васиціва. Розкопи мали крім дослідчої ще й методологічне значення. ЕКСКУРСІЇ.- Аспірантами були широко розвинуті екскурсії для досліджен ня різних пам"яток матеріальної культури. Дуже багато зроблено в напрямкові вивчення городищ. Досі зовсім тем- не питання про культури городищ - добре освітлено роз- відками і екскурсіями останніх часів і мусить де ти дуже інтересні наслідки. ЗАСІДАННЯ ТА ДОПОВІДИ.- За загальний час з боку Секції було зроблено в засідання Катедри 10 доповідків - список яких додається. Треба зазначити, що в цьому році по Сек- ції виступали з доповідями приїжджі фахівці - Директор Київського Леврського Музею П.П. Курінний і проф.Ленін- градського Університету і представник Російської Академії Історії Матеріальної Культури А.А. Спіцяк і де-яки з Хар- ківських. Члени Секції брали також участь в засіданнях Секції Археології на Мистецтва Асоціації Схидознавства. Реєстр доповідів додається. ЗАВ. СЕКЦІЄЮ Голан побоші ленівських рад медичних корпорацій на 1926-27 рр. від О. О. Глємнікова. Сьогодні я була в канцелярії на 1926-27 роки з приводу продовження у 2-х напрямках: I - Думаю на звісі продовження тако- го літнєгамеру, яка є швидше, до України, ніж вибачення сім'ї рамура по зеленськавому, на своє розповсюдження по напрямках праць та по міркуванні лабання СРСР і закордонних. II - повільний намерівлення, що мені не вимагала до продовженої іншою теми: "Україна на географічному мапах, старадакті та сучасних". Мені відомо, що майбутнього Харкові мною використаний, дає необхідні вказівки на намерівлення Ри- гослірського Ленінграду та Модова. III - дадо заключне навчання про-про кимань про обізнанні особливостей підок України Глємнікова 28 червня 1926 р. Анкета к отчету Научных учреждений Чёрной науки. Карповская Научно-Исследовательская Кафедра Геологии с секциями Идрогеологии и Минералогии. 1. Личный состав кафедры 1925/26 г.: 1. Заведывающий кафедрою проф. Д.Н. Соболев (основной кафедр) 2. Заведывающий секцией Идрогеологии проф. Н.И. Кришнадоров (основной кафедры) 3. Заведывающий секцией Минералогии проф. Н.Н. Сабин-Зайковский 4. Действительный член кафедры проф. А.С. Редоровский (с основным на- кафедре) 5. Действительный член Кафедры Н.А. Ремизов 6. Аспирант д-р Ч. Карякин (с 1.V. 1925). 3. Плата, получаемая штатными сотрудниками кафедры 1. Завед. Кафедрою Д.Н. Соболев 97 рв. в месяц 2. Действительный член Н.А. Ремизов 62 рв. 3. Аспирант Л.Ч. Карякин 50 рв. 7. Аспирант Л.И. Карякин утверждён с 1.V.1925, получает 50 руб. в месяц Союзный, Магрон, Мурин 4. Заведующий кафедрою и заведующие секциями читают по украинским и знают украинскую. Геологическую Терминологию, письмо и говорят по украински не могут. Действительный член А.С. Редоровский владеет украинским языком вполне Действительный член Н.А. Ремизов и аспирант Л.И. Карякин читают и письменно говорят и пишут по украински, совершенствуются в языке на государственных курсах. 6. В ведении кафедры находятся: Геологический Кабинет и Музей и Минералогический Кабинет и Музей 7. Помимо индивидуальных тем, разработанных членами кафедры, последняя поставила себе общую задачу: изучение Северо-Крымского бассейна в геологическом, гидрогеологическом, минералогическом и петрографическом, почвенно-геологических отношениях и в отношении полезных ископаемых. В этом направлении в отчетном году были выполнены такие работы: 1. Изучение плодородия и нефтережки олигоминералов Днепровского бассейна (Д. Соболев, Л. Карякин) 2. Сбор минералов по гидрогеологии Чёрно-Северо-Крымской лукации (Н.И. Кришнадоров) 3. Гидрогеологические и геолого-геофизические исследования в окрестностях Чуева (по заданию Удара) и Славянска (по заданию Курортного Червонометалл), бедренных минеральных вод (тюме) и Карловка (Н. И. Кримштадтовый). 4. Изучение гидрогеологии Карловки (А. С. Редуровский) 5. Составление поговенной карты Даги Карловского Воздушного леса и исследование материнских пород Кивно-Козловой для определения смещения Украни (Н. А. Ремизов) 6. Минералого-петрографическое исследование фреоритов горы Крашена от Ирмона (К. Н. Собин-Заблоцкий) 7. Сведения сведены о поисках ископаемых Карловицы [Поклад в задании кафедры прибатного со сотрудника, а как и спиралька 2. Ф. Мурмов]. Помимо этой плановой работы, велись кадровые разработки на лесе и другие вопросы, о которых можно будет отчеты. 8. Вопрос теоретической палеонтологии и геологии (В. Собин) 9. Спиратиария архей и протерозоя Укранин и Центральной России по ручному листу и геотектоника Малодороссии (От не) 10. Происхождение криборошних железных кварцитов (От не) 11. Возникновение связи между уропалин глобальных полевых рудников в различных поговенных районах Украни и Киммерийских фанерогам (Н. А. Ремизов) ((и. планы списки настаиваются и подвергаемых к награде работы). 8. В отчейном году заведующие кафедрой Л. Н. Собин и аспирант Л. И. Карлин были командированы Укранинским Домом геологических и палеонтологических наблюдений в средние Поднепровье. В их сферу этой принадлежали планы участия оленевшие ХНСО (каки аспиранта кафедры) Н. А. Комовола и А. С. Маран. Кроме того Л. И. Карлин принял участие в поговенном поле- шимом исследовании в районе Вепросыров, а Д. Н. Собин Кроме того Н. И. Кримштадтовый экспортирован в районах Словения и Чуева Д. Н. Собин проводил гидрогеологические исследования в окрестностях Карадага в Крыму. 9. В отчейном году Бюджет кафедрой в отчейном году выделил 590 руб., которые израсходовали на издание книг, Материалы для составления операционного плана Харьковской Научно-Исследовательской Кафедры Геологии на 1926/27 год. I. В состав кафедры входят: 1. Заведывающий кафедрой магистр геологии проф. Д. Н. Соболев. 2. Заведывающий секцией гидрогеологии доктор геологии проф. Н. И. Криштафович 3. Заведывающий секцией минералогии магистрант ли- прации проф. К. Н. Савин-Заблоцкий. 4. Действительный член Магистрант геологии проф. А. С. Фёдоровский 5. Действительный член охонивший Харьк. Университет проф. Н. А. Ремизов 6. Аспирант, охонивший Харьк. Велькороз Институт Л. И. Корякин. Все беспартийные. II. За полными отсутствием средств на полевые работы научно-исследовательская деятельность кафедры лишь отчасти могла быть направлена на осуществление намеченного операционного плана всесмороннего изучения Североукраинского бассейна, при чем эта работа производилась частично за счет различных учреждений, частично осуществлялась сотрудниками кафедры за собственные счёт. Тем не менее в от- четном году кафедрою исполнено были работы, касающиеся геотектоники, гидрогеологии, геоморфологии, червячных отложений, новейшего покрова и полезных ископаемых названного бассейна и его окраин. Сверх того значительная доля внимания и времени уделялась сотрудничали кафедры проведению ранее начатых индивидуальных (не вошедших в указанный план) работ и обработке собранных ранее материалов. Не смотря на неблагоприятные условия работы, результаты деятельности Надредра за истекающий год - довольно значительные. Заведованием надредрою награждено, едва в пять и пятеро- ми к пегая около 20 работ по геологии Украины, новым, по общим вопросам геологии и по палеонтологии. Проф. К.Н. Савич-Заблоцкий подвергли и дал в печать свою диссертацию по петрографии Кавказа. Проф. Н.И. Криштафович кроме фанеров, бойки своих крупных бессыльных многолетних работ, недавно сообщил майорам, по гидрогеологии Северо-Чернокого Белогорья, поблекший к петрографии твердых отложений Одерской посей Карькова, гидрогеологию озера Курьева (в связи с сочинением там электрической станции). Проф. Л.С. Федоровский предложил собирание и обработку материалов по гидрологии Харькова. Проф. Н.А. Романов изучал смайричные белья и размешки фракций на Уромаинского горе Украины и прочие воды новейших исследований в песселенных рудниках. Академик Л.И. Карацкий занимались с геологией Северо-Чернокого Белогорья, и новейшими петрографом отдельного Харькова. III. Число указанных работ производилось по заданиям Духовского Учебника, Верховного, и др. В дальнейшем работы надредра продолжаются увязки с побоями Украинского Геологического Комитета. IV. На 1926/27 год, в случае отпуска средств, надредра предполагает производить осуществление намеченного им ранее (написанного на много лет) плана, заключающегося в изучении Северо-Чернокого (Киево-Харьковского) бассейна и его окраин в минералогическом, петрографическом, геологическом, гидрогеологическом, новейшем отношении и с обновлением полезных ископаемых. Кроме того соединения надредра будут продолжать свои работы, не входящие в общие план. V В план работ аспиранте посвящены: 1. Штудирование основных рудовидов из Петербурга (или умаленной) по твердым отложениям и новейшему покрову Украины. 2. Изучение методов химического, механического и оптического исследования горных пород, в особенности осадочных, и почв | Необходимых командировок в Ленинград | 3. Изучение методики полевого польно-геологического исследований 4. Самостоятельное полевое геологическое исследование одного из районов Украины. |Для 3 и 4 обязательные ежегодные работы с пос| VI. В связи с осуществлением намеченного операционного плана сотрудники надредра в предстоящем году предлагают взять такие работы: 1. Д.Н.Соболев: Изучение четвертичных отложений и геоморфологии области Днепровского оледенения, и его окраин. 2. Н.И.Криштафович: а) Геологическое строение, и в особенности четвертичные отложения Харьковского района; б) Сбор майоритов по литрогеологии Северо-Украинского бассейна; в) Геологическое строение окрестностей Славянска. 3. К.Н.Савиц-Забелюцкий: Собирание и обработка материалов по минералогии, петрографии и полевым цепополитам Украинской Кристаллической плиты. 4. А.С.Федоровский: Обработка майоритов по гидрогеологии Харькова. 5. Н.А.Релизов: Приднепровские работы по изучению фандром упомянутой и северного пограничья Украины. 6. Л.И.Карыкин: а) Ковенско-геологические исследования в Харьковском районе; б) Повышение геологических исследований на Почаевщине (в связи с работой Д.Н.Соболева). VII. Для приведения лаборатории (минералогической и геологической) и кабинетов (минералогического и геологического) в состояние, вполне пригодное для ведения в них научной работы, необходимо: 1. Восстановить минералогическую лабораторию, разрушенную в связи с переводом минералогического кабинета в новое помещение. 2. Снабдить обе лаборатории, минералогическую и геологическую, реактивами и посудой 3. Пополнить инструментарий обоих кабинетов (необходимы: несколько микроскопов, барометр, Киппаса, фотограф аппарат, бинокль, нивелир, рулетки, молотки, припарованные и шлифовальные инструменты и пр.). 4. Пополнить оба кабинета коллекциями. Особенно в этом отношении необходимо пополнение Минералогического кабинета, где нет коллекции и редко для ряду симпликаций, но и для занятий со студентами. 5. В отношении личного состава в ближайшее годы возможно не ожидать никакого его увеличения: В конце текущего 1925/26 года приглашаются: 1 научный сотрудник 2 аспиранта 13 1926/27 год: 3 аспиранта 13 1927/28 год: 3 аспиранта В предыдущем операционном году все согрёжники нафредо долгие посещать поликлинически на имелении Львов в Киеве особым этого года Всероссийским Геологическим Съезде. Прир. З.Н.Соболева и аспиранта Л.И. Кирьянина следует командировать в район Днепровского отделения Днп Геологических и геоморфологических исследований на 2 месяца. Прир. З.Н.Соболева командировать в Киев на один месяц для геоморфологических наблюдений. Прир. Н.И.Кримчарова командировать в Славянск на один месяц для геологических и гидрогеологических исследований и на один месяц в Карловский район. Прир. К.М.Савина-Заблоцкого командировать в Киево- Рог на два месяца Аспиранта Л.И.Кирьянина - на один месяц в Харьков- или Троион; на два месяца (зимою) - в Днепропетровск для изучения методов микроскопического исследования горных пород. Необходимо кроме того двухнедельные геологические экспедиции всех аспирантов и членов комиссии новейшего письма под руководством преподавателей и командирование двух первых аспирантов на геологические работы на три месяца каждому. Сопрудниками кафедры потреблено к пегаю зна- чительное количество рукописей (много десятков не- печатных листов); текущая работа кафедры все время приводила к этому новый материал. В предыдущем году необходимо дать возможность кафедре напечатать хотя бы 20 листов. Геологический и минералогический кабинеты почти не пополнялись научной литературой с 1916-17 года. В крепкое время на книги пугались тридцать пять- десят тысяч рублей. Сегодня до сверху рого большее количество русских изданий получалось в бесплатно. Для приведения библиотеки кабинетов в такое состояние, которое обеспечивали бы нормальное изучение научной лаборатории, необходима средство не гроб- ко на военную текущую литературу, но и на водон- кисшие проблески, обнаруживающие за десять лет. Дефектность библиотеки особенно сильно отражается и будет отражаться на подготовке аспирантуры и на работе семинара повышенного типа. X. Из сотрудников кафедры один действительный член владеет украинским языком в полной мере, остальные прошли курс украинского языка и продолжают его изучать, остальные члены владеют языком лишь частично, что могут иметь Украинской геологической литературой. XI. Харьковская Научно-Исследовательская кафедра Геологии ставит своею задачей на ближайшие годы (в том числе и на 1926/27) изучение Северо-Чарынского (Киево-Харьковского) бассейна и его окраин в минералогическом, петрографическом, геологическом отношении и геологическим, почвенно-геологическим отношениях и в отношении ископаемых богатств. В соображении с этою целью составлен план работ всех сотрудников кафедры на 1926/27 год. К осуществлению этой задачи должны привлекаться и начинающие ученые-геологи, аспиранты и участники семинара повышенного типа, подготовка которых к научной деятельности должна совершаться в процессе работы. Вследствие этого в операционном плане кафедры должен обсуждаться ввиду полевое летние работы всех членов кафедры и аспирантов, а также геологическая экспедиция с участием или семинара повышенного типа. Кроме того в предстоящем году все члены кафедры и аспиранты должны быть командированы на Всесоюзный геологический Съезд, имеющий быть в Киеве осенью с.г. Аспирант не кафедры должен получить умнительное командирование в Ленинград для совершенствования в методике микроскопического исследования горных пород. К началу предстоящего операционного года в состав кафедры предполагается ввести 1-го нового научного сотрудника и 2-х аспирантов, к началу 1927/28 - еще трех аспирантов и к началу 1928/29 - еще трех аспирантов. Состав текущего года предполагается организовать семинар повышенного типа. Для приведения соседних при кафедре лабораторий (минералогической и геологической), кабинетов (минералогического и геологического) и библиотеки в состояние, обеспечивающее нормальную ход работ инженеров и подготовку научной смены, необходима серьезная ассигнования на оборудование минералогической лаборатории, на снаряжение обеих лабораторий посудой и реактивами, на пополнение инструментария (обоих подземных), на восполнение пробелов библиотеки и приобретение новых книг. Завед. Кафедрой проф. Д. Соболев 26. VI. 1926. Анкета до звітну Наукових установ України. 416 і 375 1. Харківська Науково-Дослідна Катедра Геології з секціями Рід- рогеології і Мінералогії. 2. Особливий склад катедри у 1925/26 р. : 1. Керовник катедрою проф. Д.М.Соболев /з заснуванням катедри/. 2. Керовник секцією Рідрогеології проф. М.І.Криптафорович /з засн. катедри/ 3. Керовник секції Мінералогії проф. І.М.Савич-Заблоцький /вих/ за р./ 4. Дійсний член катедри проф. О.С.Федоровський /з засн. катедри/ 5. Дійсний член катедри М.О.Ремізов /з заснуванням катедри/ 3. Плати, одержувані штатними співробітниками катедри: 1. Завід. катедрою Д.М.Соболев 97 карб. в місяць. 2. Дійсний член М.О.Ремізов 64 карб. 4. Аспірант Л.І.Карлін затверджений з 1/5 1925 р., одержував 50 карб. в місяць. 5. Керовник катедри й керовники секцій читать українською мовою і знають Українську Геологічну термінологію, писати з 1 говорити укр. мовою не можуть. Дійсний член катедри О.С.Федоровський володіє українською мо- вою цілком. Дійсний член М.О.Ремізов і аспірант Л.І.Карлін читають і част- ково говорять і пишуть українською мовою, й удосконалюють знання мови на державних курсах. 6. В звіді усній катедри мається: Геологічний кабінет, музеї, імі- нералогічні й Кабінет-музей. 7. Крім індивідуальних тем, розроблених членами катедри, зо- вні поставала собі загальним завданням вивчення Північно-Ук- раїнського басейну в геологічному, геоморфологічному, гідрогеоліч- ному, петрографічному, ґрунтогеологічному і відповідних зв'язкових монах корисних копалин. В цій напрямку в відчуттю році прова- дилося така робота: 1. Вивчення геоморфології четвертичних покладів району Дніпрів ського об'єднання /Д.Соболев, Л.Карлін/. 2. Збір матеріалів по гідрогеології Північно-Української мульди /М.І.Криптафорович/. 8. Гідропедологічні і геологічні дослідження в околицях Чугуєва /по Завданню Есхара/ і Славинська /по завд. Курортн. Управління/, Ле- резівських мінеральних вод/тоже/ і Харкова /М.І.Криптафорович/. 4. Вивчення гідрогеології Харкова /О.С.Федоровський/ 5. Складання почвоної карти дачи Харківського Зоотехнікума і дослідження материнських пород Сільсько-Господарчих спробних стан- цій України /М.О.Ремізов/. 6. Мінерало-петрографічне дослідження лесофортів гори Кременець бля Ізма /Д.М.Савич-Заблоцький/. 7. Збір відомостей про користні копалини Харківщини./Доклад на насіданні катедри приватного 11 співробітника, а тепер аспіранта Г.Ф.Турлєва/. Крім цієї планової роботи членами катедри розроблялися ще й дру- гі питання, з яких можна тут віднити: 8. Загальні питання теоретичної палеонтології і геології. Собо- 376 полевых культур в связи с естественно-истори- ческими условиями на территории Украины /З ар. Не надруковано /. 8. К.И. Савич-Заблоцкий. "Породы грано-диоритовой магмы Горной Осе- тии /Подано для надрукування в "Записках Минералогич. Общества" ./ 9 аркун. 9. "Микроскопическое исследование горн Кременец /біля I аркуш./ 10. "Келезние руди и извержение горные породы верховьев Лаби / Не надруковано. біля 2 аркуш./ II. Д.И. Соболев. "Внестратиграфия верхнего Пеодесена./Не над- руковано/ біля 20 аркуш. 12. "Сітепіарий каталог /Подано для надруко вання в Зап. Катедри/ біля 3 аркуш. 13. "Опит построения ретикулярной системы гония типов / друкуются в Зап. Катедри /. 3 аркуш. Зоології 14. "Геоморфогенез Северно-Польской низменности и областей с ним сопряделённых /Не надрукова по / біля 20 аркуш. 15. "История формирования Северно-Польского бас сейна /Подано для надрукування в Зап. Екатери нос. Катедре Геології/ біля 3 аркуш. 16. "Геологические основы естественного райони- рования Русской Равнины /подано для друку. в трудах Съезда по изучению промизодитель сил Украины /. біля 1 аркуша 17. "К геоморфологии ледниковых образований Днеп ровского языка / не надрукован./біля 3 аркуш. 18. "Геоморфологические наблюдения в Среднем Под непровье / Здано для друку. в Изв. УОГК / біля I,5 аркуш 19. "По поводу работы В.Л. Личкова: "К вопросу о террасах Днепра" / токе // . бідя 1 аркуш. 20.Д.И. Соболев и Н. И. Короневич : "Ледниковые отложения окресное- стей Варшавы / Здано для надруко кован. в Зап. Катедри/ біля 5 аркуш. 21. Д.И. Соболев. "Бурные скважины Северно-Польской низменнос- ти и областей с ним сопределённых / токе / біля 4 аркуш. "Геоморфологические очерки Средне-Польской возвышенности." біля 4 аркуш. 23. Эскиз плана и архитектоники кристаллического фундамента Скан- до-России /Подано для надруку в Вда. Моск. Обл. Ест. /. біля 0,5 аркуш. 24. "Опит стратиграфии архея и протерозоя Укра- инской и Центрально Русской Плиты." /Подано для надруку в Изв. УОГК / біля 0,5 аркуш. 25. "На путях к разрешению вопроса о происхож- дении Криворожских железистых к-арцитов." / Подано для надруку .в Зап.Катедри / біля 4 аркуш. 26. Г.Ф.Турлей. "Полезные ископаемые Харьковщины /Не надруков./ біля 2 аркуш. 27. А.С.Федоровский. "Гидрогеология Харькова". /Подано для надруков/. 28. " Глиняные катуни /Подано для надруков. в Зап. Катедри / біля 0,5 аркуш. 29. " "О массовой гибели организмов /Не надруков./ 14. В 1925/6 р. членами катедри надруковані слудучі праці: І. П. А. Ремизов и Л. И. Харякин . "Пойвенный покров Приазовского опятного поля / 1925 /. 2. Д. Н. Соболев. "Проблема стратификации Русского девона / ——Изв. Акад. Н. 1925 /. 3. " "О возрасте свентокряжинского кварциті /Зап. Екатер. Кат. Геолог. 1926 /. 4. " " О ледниковых отложениях окресностей Варнави / там же /. 5. " "Овозрасте зигмунтовского Конгломерата /Вол. Мос. Общ. Ест. 1925 / 6. " "Геотектоника Северно-Польского бассейна / Труд. Хар.Общ.Исп.Прир. 1925 г./. 7. " "Польско Украинская перигляциальная золовая формация /Изв. УОГК 1926 р./ 8. " "О природе Каневских дислокаций"/Праці І-го з ізду доалфж. продукц.СилУкр Геолог. 1926 р./. 9. " "Геологические циклы". /Надруковано за автора 1926р./. 10. " Еволюція і революція в історії органічного світу ."Червон.Маях 1926 р./. 16. Д. Н. Соболев мід-бер-вав за-изок з закордонними вченими обмі- ном праць. М. О. Ремизов є член міжнародної Асоціації Ґрунтознавців. 16. М. О. Ремизов і Д. Н. Соболев були командировані на Всесоюзний з'їзд грунтоznавців в Москві. Д. Н. Соболев і М. И. Криштафович приймали участь в роботах 2-го Всесоюзного З'їду Геологів в Києві. Завед. кафедрою прац. Д. Соболев В.П. 1927 Примітнення: Дохлад В. Соболева : О сосрдии и усилении научно-исследовательской работы по изучению Недр в Харькове. ДО УКРАЇНАУКИ. Завідувача Харк. Н-Д.Катедри Геології. Пересилаючи копторис Харк. Н-Д.Катедри Геології на 1927/1928 рік, вважаю необхідним навмисне підкреслити повну необхідність асигнування катедрі окремих і цілком певних коштів на польову дослідчу роботу і учбове здіймання. При катедрі в теперішній час є 7 аспірантів, які повинні бути забезпечені польовою роботою, без якої не можливе підготовання геолога фахівця. Дуже бажаним є також асигнування коштів на командирування катедральної молоді на Геологічний з'їзд, який відбудеться в Тамкенті. Крім того, що подібні з'їзди для починайчих робітників є прекрасна школа, яка швидко розширює їх науковий кругогляд, інтересні геологічні екскурсії, які будуть супроводжати з'їзд, дадуть їм велику кількість дуже цінних і незабуваних спостережень. Зав. Н-Д.К.Геології проф. Д. Соболь 7.VI.1927 ДО ГОЛОВНАУКИ КОНТОРІС ХАРКІВСЬКОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДЧОЇ КАТЕДРИ ГЕОЛОГІЇ на 1927/28 р. I. ПОЛЬОВІ РОБОТИ: Дослідчі роботи 3-х членів катедри протягом 2-х місяців по 150 карб. 3.2.150...........................................900 карб. Учбове геологічне здіймання (І місяць) і геологічне досліджен- ня (2 місяця) 7-ми аспірантів по 90 карб. в місяц. 7.3.90 ...................................................1890 карб. ----------------------------------------4790 2790 карб- 2. УЧБОВА ГЕОЛОГІЧНА ЕКСКУРСІЯ КАТЕДРИ ТА ГЕОЛОГІЧНОГО СЕМІНАРІЯ ПІДВИЩЕННОГО ТИПУ 15 чоловік на 14 дн. ................................750 карб. 3. КОМАНДИРУВАННЯ ЧЛЕНІВ КАТЕДРИ ТА АСПІРАНТІВ НАВСЕЗОННИМ ГЕОЛО- ГІЧНИМ З,13Д ДО ТАНКЕНТУ ВЕСНОЮ 1928 р. 10 Чоловік по 150 карб. ...................................1500 карб. 4. МАТЕРІАЛИ ТА ПРИЛАДДЯ: Фото-матеріали ............................................150 карб. Хемічні посуд ...............................................160 " Хемічні реактиви ..........................................150 " Мапи топографічні .........................................50 " Компаси, лупи, молотки, рулетки, зубила, та інш 150" Запісні книжки, унакрвучний матеріал " 50 " Музейний матеріал /коробки, етикетки/ " 100 " 750 карб. 5. ВІДНОВЛЕННЯ КНИГОЗБІРНІ /придбання російських і закордонних видань, які вийшли за останні 10 років /...........................................1500 карб. Передплачування біжучої геологічної літерату- ри, яка виходить в С.Р.С.Р. ..................................200 " Передплачування біжучої закордонної геологіч- ної літератури................................................300 " Палітурка книжок, складання мап, картковий каталог та инш. 200 карб. 2200 карб. 6. РИСУВАЛЬНІ РОБОТИ ТА ПРИЛАДДЯ: Рисування мап і розрізів ................... 150 карб. Рисувальна дошка, ротувальня, лінійки, наведення- пір, я оливиці, туш, фарби та инш. .............. 100 " Рисувальний папер, полотняна калька, міліметро- вий папер та инш. ......................... 160 " 850 карб. 7. ГОТУВАННЯ КЛІШЕ МАП ТА РИСУНКІВ .............. 200 " 8. ПЕРЕПИС РОБОТ НА МАШИНЦІХ ................... 150 " 9. КАНЦЕЛЯРСЬКІ ТА ПОНТОВІ ВИТРАТИ ............... 60 " 10. ГОСПОДАРСЬКІ ВИТРАТИ ...................... 50 " Разом 8800 карбов. 30.V. 1927 Зав. Катедрою Проф. Ф. Соболь ДО УКРНАУКИ. Завідувача Харківської Науково-Досл. Катедроп геології. Аспіранти катедри Геології Д.М.Успенська та М.О.Коновалов на протязі минулого року учбового сезону з осені минулого року, дуже щиро і з великим успіхом, почasti самостiйно, а почасти під близьким керовництвом члена катедри проф.М.О.Ремізова підвищували загальну геологічну підготовку і вивчали лабораторні методи геологічного і петрографічного дослідження. Обоє приймали участь в Геологічній екскурсії в Крим під моїм керовництвом.Крім того Д. М.Успенська працювала над вивченням методи препаратування і вивча ла мікрофлору Харківського ярусу, і підготовила до друку опис діатомових водоростів із цього ярусу. М.О.Коновалов вивчав фауну українських крейдяних покладів і досліджував механічний склад крейдяних порід, Харківських свердловин. В теперішній час прикамандирований на літні місяці до партії геолога Виржиковського для роботи в районі крейдяних покладів Подолії. Д.М.Успенська та М.О.Коновалов за минулий рік виявили незвичайну відданість науці, межуючу с саможетвою, бо вони не одержували стипендії, не мали постійного певного заробітка і весь рік жили надголодь. Таке становище далі продовжуватись не може без втрати для занять і навіть для здоров'я. А тому я прошу Головнауку продовжити залишення Д.М.Успенської та М.О.Коновалова аспірантами при катедрі Геології на три роки і призначити обом повну аспіранську стипендію. Прошу також продовжити видачу стипендій аспірантам А.С.Тарану та І.Е.Коробко. Зав.Катедрою проф. Ф.Соболев 7.II.1927 ДО УКРНАУКИ. Завідувачого Харк.Науково-Досл. Катедри Геології. Літом біжучого року имає 2 роки з часу залишення при ка- тедрі геології аспіранта Л.І.Карякіна.За ці 2 роки Л.І.Карякін виконав велику працю по загальній геологічній підготовці і спе- ціально по вивченню методів петрографічного дослідження осадо- вих порід.Він приймав участь в геологічній екскурсії проф. Ві- ленського в район Дніпрельстану, а також в геологічній екскурсії в Крим .По моєму завданню самостійно досліджував геологічну бу- дову гори Калітви, яку відвідував двічі.Результатом цього дос- лідження написана стаття, яка подана для надруковання в Записках Катедри. Но при всьому цьому, в наслідок дуже слабих геологічних піз- наннь, одержаних Л.І.Карякіним в видій школи до зарахування його аспірантом, його підготовку до наукової діяльності ніяким чином неможливо рахувати закінченою. Через це я прошу Головнауку продовжити залишення Л.І.Каря- кіна аспірантом при Катедрі геології ще на один рік і залишити за ним стипендію. Зав.Н.Д.К.Геології проф. А. Соболєв, 7.VI. 1927. 380 ЗВІТ НАУКОВО-ДОСЛІДЧОЇ КАТЕДРИ ПЕДАГОГІКИ ПРИ ХАРКІВСЬКОМУ І. Н. О. за 1925/26 акад.рік. ЗВІТ НАУКОВО-ДОСЛІДЧОЇ КАТЕДРИ ПЕДАГОГІКИ ПРИ ХАРКІВСЬКОМУ ІХ Н.О. за 1925-26 акад.рік. I. ОСОБОВИЙ СКЛАД КАТЕДРИ. I. Керовник катедри -ПОПІВ О.І.-Проф. Харк. ІНО 2. " секції рефлексології - ПРОТОПОПОВ В.П. тех, 3. " " педагогіки-СОКОЛЯНСЬКИЙ І.П. тех, 4. " " педагогіки колективу - ЗАЛУЖНИЙ О.С. тех, 5. " " методики й дидактики- ЧЕПІГА Я.Т. член Д.Н.М.К. 6. " " історії педагогіки- МАМОНТОВ Я.А.-проф. педтехні- хуму ім. Гр. Сковороди, 7. Т.В.о. керовника секції профосвіти - Науковий співробітник катедри, проф. Харк. ІЕО -ГОЛОВЧЕНКО А.П. 8. Голова дошкільної комісії при катедрі-дійсний член катедри, проф. Харк. ІНО - ЯНОВСЬКА Е.В., 9. Дійсний член катедри, проф. Харк. ІНО.-ДЯКІВ О.;Г., 10. " " " член колегії НКО -БУТВИН В.Е., II. Науковий співробітник - ГЕНДРИХІВСЬКА-А.І.-Проф. ІНО I2. " " -ПАНЧЕНКО Н.О.- лектор ІНО, I3. " " -ЯКОВЛІВ В.І. I4. " " ДУХНО П.I.- Голова Окрметодкому, I5. " МИХАЙЛИВСЬКИЙ М.М.-лектор С.Г- Іноз-у АСТРАНТИ: I. 'СЛІПКО К.Я./секретар катедри/ - лектор ІНО, 2. ЗІЛЬБЕРФАРБ В.I. - співробітник редакції "Шлях Освіти" 3. КРИВУСЕВА Е.Д.- лектор ІНО. 4. МАНДРИКА А.М. -член методкому Упрпрофосвіти, 5. ГАРБУЗ Т.П.- лектор ІНО, 6. МОСТОВИЙ П.Т.- лектор Педтехнікуму., 7. ВОЛОБУЄВ П.Д. 8. ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ М.М.-лектор педтехнікуму, 9. СТАРИНКЕВИЧ Л.І. - ніде не працює. ІВАНАТКОВ В.С. - лектор ІНО II. УРИНСОН Е?Г. . . 12. СЫБІРЦЕВА Н.М., співробітник Досл.Станції Упрсоцвиху 13. ТУМАЛЕВИЧ Е.С. 14. КАРТУЗАНСЬКА Ц.С. 15. МАЦКЕВИЧ Г.Н. І6. ПОПОВА Г.Н. I7. ГЕРАСИМОВИЧ М.Т. ніде не працює 18. БАНДУРІВСЬКИЙ А.З. - головнедімпектор, 19. ПОЛУНСЬКИЙ І.А. - Зав. школи "Металіст", 20. ПАВЛОВСЬКИЙ В.Т. - лектор ІНО 21. ПАРАДІЛЬСЬКИЙ О.П. - Зав. IO-ої трудшколи, 22. ГОРБЕНКО D.T. - душі, лектор Кам.-Подільського ІНО. Крім того, при катедрі протягом минулого року працювало 19 стажистів/кандидатів в аспіранти/, що з них 9 зовсім готові до пе- реводи їх в аспіранти. А з аспірантів 8 готові до переводу їх в наукові співробітники. Що до наукового цензу аспірантів, то всі воїни - з вищою осві- тою. Партійних серед робітників катедри -7: Соколянський, Яновськ Духно та аспіранти- Попова, Бандуриевський, Полунський, Горбенко. Протягом минулого року катедра мала 12 платних робітників: керовник катедри, 5 керовників секцій, 4 аспіранти одержували по 75 карб. та 2 - по 50 карб. Загалом на катедрі працювали 6 керовників, 3 дійсних члени та 6 наукових співробітників, 22 аспіранти/з них 7 призначено було лише в останньому триместрі/ та І9 стажистів. Разом -56 осіб. III. ПРАЦЯ СЕКЦІЙ. Протягом звітного року працювали такі секції катедри: 1. Рефлексологія, 2. Педагогики особистості., 3. Педагогіки колективу, 4. Методики й дидактики, 5. Історіз педагогіки, 6. Профосвіти 7. Дожкільна комісія I. СЕКЦІЯ РЕФЛЕКСОЛОГІЇ. За І½ роки існування секції роботу її провадилося у двох напрямках: 1/Спеціально науково-дослідному, 2/По підготовці кадру фахівців в рефлексологов, 3/Утворення рефлексологічної літератури. I. НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СЕКЦІЇ. Рефлексологія є дисципліна цілком нова і неусталена в своєму змісті. Її зміст, обсяг, методи різні автори трактують різно і це призвело до взаємного нерозуміння й короткого полеміки. Через це найпершим завданням Секції було - зазначення дати своє власне визначення цій дисципліні і утворити міцну базу для дослідної роботи. В паслядку багатьох шукань і проробки положень як російських, так і закордонних рефлексологів, Секція визначає РЕФЛЕКСОЛОГІЮ, як науку, що вивчає ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПОВЕДІНКИ. "Виходячи з цієї росочоз форми ули, Секція встановлює як обсяг, так і напрямок своєї роботи, а також і методи дослідження. Беручи до уваги, що поведінка виконується головним чином нервовими актами, обсяг ця вивчає нервові механізми, до яких грунтуються елементарні та складні рухи, як природні, так і особливо придбані в виді різних звичок. Маючи на увазі, що акцент рефлексологія в нашій трактовці вивчає цільну поведінку, а не поодинокі рефлекси, і числячись з неосхідністю при таких завданнях ураховувати не тільки плив тримання даного виробу, але й попр. одних індивідуальних умов,- Секція забела в своїх дослідженнях як на тваринах, так і на людях метод природнього експерименту. Далі, зважаючи на те, що цільну й складну поведінку обумовлять не тільки функції великих півкуль головного мозку, але й всієї нервової системи. Секція, є однією з від робот Павловської школи, досліджує роль як коркових, так і підкоркових нервових механізмів. В цій останній частині своїх досліджень Секція зіткнулася з необхідністю переглядути багато положень, виставлених школою Павловської, і базуватися більше на роботах інших фізіологічних шкіл/Ухтом ського Шерингтона/, а також клініцистів-неврологів і анатомів, особливо тих, що вивчали енцефаліт. Секція виконала і виконує роботи, що стосуються не тільки до вище зазначених завдань рефлексології, але й такі, що мають експериментальног найближче відношення до патологіки, досліджуючи експерименталь- по такі питання, як увага, може нагрузки для нервової системи, умови досягнення детермінованої поведінки і т.п. З п'ятеро роки своєї роботи Секція зробила такі досліджен- ня: А. В царині дослідження функціонального значення різних відділів центральної нервої системи: І/Значіння порушеної зони мозкової кори для утворення ізольованих і локомоторних умовних рефлексів.- робота д-ра Уринсона. 2/Значіння лобних частин відношення реакцій, придбаних в умовах природнього експерименту.-Робота д-ра Уринсона. 3/Значіння задніх стовпів спинного мозку для утворення умовних нерухомих рефлексів-Робота д-ра Антера 4/Значіння штучного аналізатора для утворення умовних не- рухомих рефлексів.-Робота д-ра Тумалевич/на закінчена/ 5/Значіння міжцентральних коркових звязків при утворенні другорядних умовних рефлексів-Робота д-ра Гуревича/не закінче- на/ 6. Рецепторне і ефекторне значення сигмовидної звої кори і собак -Робота д-ра Каткова/не закінчена/ В. В питанні про механізм утворення звичок. 7. Механізм утворення первісних, другорядних умовних рефлек- сів.-Робота д-ра Миролюбова - надрукована. 8. Утворення первісних і другорядних умовних рефлексів у собаки- Робота д-ра Каткова - надрукована. 9. Взаємодійність оборонного й стрального рефлексів.-Робота д-ра Каткова - надрукована. 10. Утворення вищих рефлексів/третьорядних і четверторядних, у собаки-Робота д-ра Каткова - надрукована. II/ Утворення первісних і другорядних умовних рефлексів у сліпих дітей.- Робота д-ра Сібірцевої - надрукована. І2/Реакція добору у собак в умовах станкового експерименту .- Робота проф. Протопопова -надрукована. I3/Реакція добору у дітей при утворенні первісних умовних рефлексів.- Робота д-ра Мацкевич і Картузанської-надрукована. І4/Реакція добору у собак в умовах приряднього експерименту.- Робота д-ра Яблонської -надрукована. I5/Реакція добро ру уссобак при утворенні другорядних умовних рефлексів- Робота д-ра Мацкевич- не закінчена І6/ Утворення умовних рефлексів у розумово-відсталих.- Робота д-ра Картузанської - не закінчена. I7/Утворення вищих рефлексів/третьорядних, 4-рядних,5-х і 6-х / у сліпих дітей. -Робота д-ра Сібірцевої - надрукована. С. В ПИТАННЯХ НАЙБЛИЖЧИХ ДО ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ. I8/До питання про реакцію зосередження і гіпнотичний стан.- Робота проф. Протопопова - надрукована. I9/Про умови досягнення заміченої поведінки в умовах природнього експеримента.-Робота проф. Протопопова і д-ра Соболевської - надрукована . 20/Про межі утворення складних мовних реакцій на музици нідрамачи вражатей у дітей.- Робота д-ра Сибірцевої - надрукована. 2I/Рефлексологічне обгрунтування при навчанні сліпих дітей читати,писати й рлічити.-Робота д-ра Сібірцевої - надрукована. 22/Про зриви,що спостерігаєтьсяся при навчанні розумово-відсталих мовних реакцій .-Робота д-ра Барзак/незакінчена/ Д. В ПАТОЛОГІЧНІЙ РЕФЛЕКСОЛОГІЇ. 23/Умовні рефлекси у собак після вишину паразитовидного апарату.- Робота проф. Протопопова - надрукована. 24/ Утворення умовних рефлексів у шарі физофренків.-Робота д-ра Прусенко,надрукована. 25/Утворення первісних та другорядних умовних рефлексів у шизофреніків та їхні особливості.-Робота д-ра Татаренко. 26/Утворення умовних рефлексів у хворих,що перенесли епіде мічний енцефаліт.-Робота ді-ра Е.А.Попова. Е. ПЕРЕВІРОЧНІ РОБОТИ, ЩО ПРОВАДЯТЬСЯ . 27/Відношення орієнтироочних реакцій до оборонного умовно- го рефлексу. -Робота д-ра Мураховської -не закінчена. 28/Утворення видих рефлексів у собаки.- Робота д-ра Го- лубенко - не закінчена . 29/ Відношення орієнтировочних реакцій до умовного дихаль- ного рефлексу.-Робота д-ра Миролюбова - не закінчена. 30/Умовні дихальні рефлекси на звукові вражателі.-Робота д-ра Поперного - не закінчена. 6. ОГЛЯДИ І КЕРУЮЧІ ЖУРНАЛЬНІ СТАТТІ ПО ОБГРУНТУВАННЮ ПРИНЦИПІВ РЕФЛЕКСОЛОГІЇ. 31/Предмет і завдання рефлексології - Стаття проф. Прото- попова 32/Рефлексологія і педагогіка.- Стаття проф. Протопопова, 33/Рефлексологія і біхевіоризм - ст. проф. Протопопова. 34/ Чергові завдання рефлексології і поточна робота Хар- ківських рефлексологічних лабораторій.-ст. проф. Протопопова. 35/ Вступ до вивчення рефлексології.-брошура проф. Про- топопова. Значить,взагальному підсумку науково-дослідча робота Секції виявилася в 35 роботах, з яких: 20 закінчено й надруковано, 5 - закінчено, але не недруко- вано ще і 10 робот ще не закінчено. II. РОБОТА СЕКЦІЇ ПО ПІДГОТОВЦІ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ. До складу Секції,крім Завідувачого,належать: I.- Два платних аспіранта - д-р Катков і д-р Уринсон 2.-П'ять неплатних аспірантів: д-р Сібірцева, дір Картузанська д-ра Мацкевич, Тумалєвич, Гольденберг. 3.- Крім того, в науково-дослідчій роботі і в роботах по удос- коналенню рефлексології брали участь особи, що не належать до Секції, а саме: д-ра Попов, Прусенко, Татаренко, Аптер, Гуревич, Мир о любов, Думанис, Варзак, Паперний, Мураховська, НГолубенко, Кондорф. Моренко та інші. В роботі удосконалення Секція прагне утворити кадр наукових робітників, які могли б в майбутньому самостійно провадити нау- ково-дослідчу роботу і були б здатні накладати у ВУЗ-ах рефлексо логії, як спеціальну дисципліну. Для цього завідувач Секцією проф Протопопов спочатку читав короткі курси для аспірантів і усіх, хто бажав ознайомитися з новою дисципліною; далі, коли в 1940 бул о заведено навчання рефлексології, аспірантам було поставлено в обов'язок ходити на ці лекції, а далі і срати в них активну учась участь абож провадячи практичні заняття з студентами, або викла- даючи по програмі, виробленій завідувачем. Це останню активну робо- ту провадили д-ра: Попов, Катков, Уринсон, Миролюбів, Прусенко, Гу- ревич. Крім того, всім, хто вивчав рефлексологію - як аспірантам так і іншим - ставилося в обов'язок вивчати літературу, яку зка- зує завідувач. Далі провадилися систематично публічні засідання, де кожний, хто провадить науково-дослідчу роботу на задану йому тему, робив доповідь завідувачем, в присутності інших робітників, про наслідки своїх експериментів в процесі роботи. Нарешті, відбу- лося понад 20 публічних конференцій, в яких завідувач і робітни- ки секції докладували свої роботи вже закінчені й оформлени. В цьому році навідучий проф. Протопопов робив багато операцій на тваринах, що оралось для експериментів, і всі робітни- ки секції срали в них ту або іншу участь. В наслідок своєї роботи по удосконаленню та підготовці викладачів Секція має такі досягнення: єсть кілька осіб, що можна цілком кваліфікувати, як асистен- тів катедр рефлексології ВУЗ-ів, що напрактиці вже довели своє вміння провадити практичні заняття і семінари з студентами. До таких належать: д-ра Попов, Катков, Миролюбів, Уринсон, Гуревич, Ду- манис; з них деякі - Попов і Катков - успішно також викладали по програмі завідуючого Секцією, як у ВУЗ-ах, так і в коротко- термінових курсах. Деякі з аспірантів, як наприклад, д-р Сібірцев та остільки осягли суть нової дисципліни, що в своїх роботах вияви- ли достатню самостійність і дослідчу спритність. Певною хибою робітників, що підготовуються, є те, що вони пагано знають чужоземні мови, за винятком д-ра Сібірцева/4 мови/ Уринсона/3 мови/ і Мураховського/2 мови/, - решта знає здебільшого лише російську та українську мови. Г. УТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. а/Секція бере найжвавішу участь в журналі "Український Вісник рефлексології та експериментальної педагогіки", що редагу- ється завідуючий секцією. б/Завідувач секцією дає ряд статтів в основних питаннях рефлексології, про які згадувалось в І-й частині цього звіту в/під редагуванням завідувача Секцією видано переклад американської монографії по сіхегіоризму - проф. Уотсона/щось 500 стор./. -:-:-: - : -:--: 2. СЕКЦІЯ ФІЗИЧНОЇ ДЕФЕКТИВНОСТІ. /ПЕДАГОГІКА ОСОБИСТОСТІ./ Керівник Секції - дійсний член Катедри СОКОЛЯНСЬКИЙ І. П. Секція фактично приступила до праці в січні місяці 26-го го року. До того провадилась не систематична праця переважно в установах для фізично-дефективних дітей. Секція ставить такі завдання: І/Чисто практичні: розробити нові та удосконалити сучасні методики праці з так званими фізично-дефективними дітьми/сліпо-глухонімими, глухонімими, сліпими/. 2/Науково-теоретичні: а/зсірання та вивчення мате- ріалу для освітлення проблеми поведінки людської особистос- ти в процесі її організації, т.т. в педагогічному процесі і б/розросляти проблему меж педагогічних можливостей в основ- них чинниках непроцесу/педагог - оточення - дитина/, корист- уючись для цього в першу чергу фізично-дефективними дітьми, як експериментальним матеріалом. - Секція етапно рішила провадити всю свою роботу що-до МЕТОДИКИ на засадах, виставлених та усталених сучасним науко- вим природознавством/Сеченов, Лєб ,Перигтон, Павлов, Лазарєв/ , а що-до МЕТОДУ - на засадах, піднесених марксівською наукою /діалектичний метод.Маркс, Енгельс, Ленін/. Щодо МЕТОДИКИ організації поведінки людської особис- тості, то секція як наголовному за заду визнає цільовиту непотребність суб"ективних/психологічних/моментів. Щодо МЕТОДУ вивчення природи поведінки, то Секція підносе положен- ня, що вивчення та кваліфікація поведінки людської особис- тості можливе лише в процесі її/поведінки/обумовленої орга- нізації і що, таким чином, ривчення кваліфікації та організа- ції поведінки є єдиний процес. А організація обумовленої по ведінки і єсть педагогичний процес. Педагогіку Секція визначає як науку про організацію певних форм поведінки/особистості чи колективу/, а в період класової структури суспільства і в переходовий період/диктатури пролетаріату/- організацію класово-обумовленої поведінки людської особистості/колективу/. І.- Методика читання з губ глухоніми. Керовник Секція розробив нові принципи викладання методики читання з: губ на об'єктивних засадах і тор методики, користався педагогічним колективом Харківському Дитячому Будинку. Головні праці надруковані в "Харківському Віснику Рефлексології та Експериментальної Педагогіки" такі: І.-СОКОЛЯНСЬКИЙ І.П. - "Про так зване читання з губ глухонімими.". 2.-ДУБЯГО В.І.-"Спроба переводення ланцюгової методики Соколянського при навчанні глухонімих усної мови через читання з губ на рефлексологічних засадах." З.-Н.И. СМЕТУХІНА Р.М. ОФЦЕРОВА.- Обучение глухонемых чтению и письму по методу воспитания цепных сочетательных рефлексов." II. Ланцюговий принцип методики праці, крім глухонімих, поширено на сліпих та церебрально-дефективних. Цим принципом користалася в своїх роботах над сліпими під проводом керовника секції д-р Сібірцева Н.М. і надрукувала працю "Опит рефлексологического воздейстия на слепых детей." Ланцюговою методикою в роботі з церебрально-дефективними користалися д-р Картузанська П.С. та д-р Мацкевич Г.Н. Вони приготовили до друку працю "Опит применення цепной методики И.А. СОКОЛЯНСКОГО в работе с церебрально-дефективными детьми." Цією ланцюговою методикою в праці з сліпо-глухонімими користалися під проводом керовника секції д-р Тумалевич. Вона приготовила для друку працю:-І.-"Навчання сліпоглуходнімого читанню та письму за ланцюговою методикою І.П.Соколянського" 2.-"Навчання сліпоглухонімого дактилографії за ланцю- говою методикою." Ланцюгову методику в праці з глухоніми ГУС РСФСР ухва- ливи до вживання в досвідних установах РСФСР у Москві, Ленін- граді, Ростові та Красноярську. ІІІ.-Розроблено та експериментально перевірено одну з найскладніших проблем у галузі організації поведінки сліпо- глухоніми, а саме:Проблема організації суспільно-необхідних /первісних/ звичок/реакцій/ у сліпоглухоніми дошкільного віку в звичайних умовах педагогічного процесу.Так само дослід- но перевірено піднесене Секцією положення, що "вивчення, квалі фікація/виявлення "здібностей"/ та організація поведінки єсть один процес." Разом з цим . цей працею цілком виправдане й друге положення секції,-що педагогічна праця з сліпоглухоні- мими у наших сучасних суспільних умовах більш можлива, ніж з " нормальними". З цією праці виникає ряд висновків величез- ного значення для нормальної педагогіки.Одним з найважніших висновків є той, що вияйдено шляхи до уточнення бази для ор- ганізації в особистості мінімума суспільно-необхідних ре- акцій, які в своєму чергу єсть базор для виховання у особистос- ти суспільно-корисних звичок/диференційованої діяльності/ Другий важливий висновок можна зробити - це -виявлення меж пе- дагогічних можливостей у основних чинниках педпроцесу: пед а гог-оточення-дитина. Третій важливий висновок можна зробити,- /це-проблема вваження розмір чинників в педпроцесу/педагог-ото- чення-дитина/. Згадану працю зробили під безпосереднім проводом ке- ровника секції д-ра: Тумалевич.С.О., Уланове, Л.І. та педагог Прохорова О.І.Вони приготували до другу працю:"Організація первісних форм поведінки сліпоглухоніми дошкільного віку за ланцюговою методикою. Соколянського." Особовий склад Секції. І. СОКОЛЯНСЬКИЙ І.П.- керовник Секції.Дійсний член Ка тедри.По освіті – педагог-дефектолог.Основний фах - фізична дефективність.Стаж науково-практичний – 15 років.Крім Ка- тедри провадить працю: 1.-Яко Голова Наукпедком"у Упрсоцвих"у НКО 2.-Член Дар.Наук.Метод.Комітету НКО 3.-Член Президії Українки. 4.Зав.Дослідною Станцією Укрсоцвих"у НКО 5.Декан ФСВиховання Х.І.Н.О. 6.Член Ц.Б.К.Д.Р. при ЦК ЛКСМУ 7.В кількох інших галузях радянської та партійної праці. Основне забезпечення має по НКО.По Катедрі -додат- кове. 2.-ТУМАЛЕВИЧ С.О. По освіті – лікар. АспірантКатедри . Провадить працю в двох секціях Катедри: а/фізичної дефектив- ності/кер. Соколянський/ та б/ рефлексологічній /кер.Протопс- пов/.Стаж праці з фізично-дефективними має 5 років.Аспірант- ський стаж по катедрі – І½ роки.Забезпечення має по Дослід- ному Будинку при Д.С., де має посаду вихователя.По катедрі забезпечення не має. 3.- СІБІРЦЕВА Н.М. По освіті – лікар .Аспірант Катедри. Провадить працю в двох секціях: а/фізично-дефект. таб/рефлексо- логічній.Стаж праці/г в галузі дитячої дефективності має 7 років.Працює як науковий співробітник на Дослідній стан? із де має невеличке забезпечення.По катедрі не забезпечена. Крім зазначених співробітників,Секція притягла до пра- ці:1/Педагогічний колектив Дит. Буд. для глухонімих дітей, 2/ Педагогічний колектив Досл.Дит. Буд./Уланова,Прохорова/ та 3/ Співробітників Досл. Станції/Картузанська,Мацкевич/ Секція власних/катедральних/ закладів не мала еніяких. Користалася установами Укрсоцвих"у НКО:1/Харк. Дит.Буд для глухонімих, 2/Харк. Дит. Буд. для сліпих, 3/Досл. Дит.Буд. при Досл. Станції та 4/ Дослідною Станцією. Умови праці відповідали нормальним не більш, як 25%, що інколи прямо катастрофічно відбивалося на праці. У найбільш погрозливому /часом прямо катастрофічному/ стані найважніша /основна/ установа для праці Секції, це - Дослідний Дитячий Будинок, де провадиться праця по вивченню первісних реакцій на сліпоглуходимих. Повна невиразність матеріального буття уста нови унеможливлює яку судь планову працю. В жалювому стані також керування працею секції. Керовник секції, переобстежений безліччю праці на багатьох інших посадах, віддає мало часу керуванню працею Секції. Разом з тим і співробітники Секції мають мізерне забезпечення та й то по інших установах, а не по Катедрі. Обвинувачувати тут нікого не доводиться, бо досі об'єктивні умови не давали змоги поставити працю в належні умови. 3. СЕКЦІЯ ПЕДАГОГІКИ КОЛЕКТИВУ. Склад секції. Склад Секції Соціальної Педагогіки на початку 1925-26 акад. року був такий: I. Дійсні члени - ЗАЛУЖНИЙ О.С. 2. Наукові співробітники - А.Ів: ГЕНДРИХІВСЬКА, В.І. ЯКОВЛІВ Н.О. ПАНЧЕНКО. 3. Аспіранти - П.Ф. ВОЛОГУЇВ, Т.П. ГАРБУЗ, Т.П. МОСТОВИЙ 4. Стажисти - Євр.Ол. МУХІНА, ВЕЛЕЦЬКА, КУКОЛЬ, МОРОЗОВА, ТРУБИ- НА, РУДЧЕНКО, ВИННИК, БЕРКИН, РИНКС, КОВАЛЕВСЬКА. Але протягом року цей склад змінився: так, наприклад, з нього виснули т.т. стажисти I. ВЕРКІН/ з невідомих причин/, 2. КОВАЛЕВСЬКА/ в звязку з пер- їздом до Луганську/, РИНКС/ як незадовольняюча вимогам стажу/; аспіранти: т. ГАРБУЗ / за переходом до секції дидактики й методики і замісць висунулих на секцію вступили як стажисти: т. АЗЕНШТОК, т. ГРАДЕНКО; аспірантами т. ПОПОВА, Г.П. т. ГЕРАСИМОВИЧ. Зараз кількісний склад секції такий: I/ дійсні член -I; 2/ Наукових спі- росітників- 3. аспірантів -4; стажистів -9. Кількість засідань і зміст їх. Протягом навчального року в секції соціальної педагогіки ві сулался засідань: в І триместрі -12, в 2 триместрі -5, в 3 тримест- рі- /до 15-го травня/ -3. Зменшення кількості засідань в 2-му триместрі не визначає зменшення роботи секції. Справа в тому, що з серозня місяця секція ,крім засідань звичайних, ще організувала для своїх членів семінар по тестам, що відбирав у них в середньо- му в місяць два-три засідання. ! Що до змісту роботи, то найкраще він виявляється, в одного бенку, в плані роботи на рік/ ніяк додатковий / і з другого секу- в тих темах, що були пророблені на секції протягом 1-2 триместру. Теми ці такі: I. ДОКЛАДИ. I. Переймання його ролі в дитячому колективі-доп. т. Бинника. 2. Вплив війни та революції на характер дитячих прав о порушень - Велєцька. 3. Метод тестів, його вживання в педагогіці- допов.Кмкі т. Кукіль. 4. Установи правопорушників, їхнє місце в системі соц- виху - т. Мухина. 5. Методологічна позиція проф. Басова у вивченні дити- ни, 11 поведінки - т. Волобуса. 6. Спроба об'єктивного вивчення роботи сільської шко- ли - допов. Волобуса. 7. Методика спостереження над дітьми -доп. Ринкен 8. Диференціація школи в Зах. Європі і Америці - Гераси- мович. 9. Методика природнього експерименту- доп. т. Трубинов 10. Дитячий колектив у переддомк. ві ці- доп.т. Левшиной /зачитано від секції катедри в секції соц.педаг.при Х.Н.Т-ві/. Деякі з цих робот мали експериментальний характер: доп. т. Трудинов - Методика природнього експерименту, 2.-доп. Волобуса "Спроста об'єктивного вивчення роботи сільської школи, 3-доп. Лев- шинов - "Дитячий колектив в переддошкільному віці". Крім докладів, секція протягом 25-26 акад. року заслухала ще реферати та новини педагогічної літератури, а саме: I. Педагогічна й дослідча робота над дітьми -(проф. Басов) Мухина й Велєцька. 2. Детские союзества - (Варендонк)- Морозова 3. Правонарушення й соціальні уявлення у дітей (Рубінштейн) Велєцька й Мухина. 4. Етапи розвитку дит. шкільного колективу -(Білоусова) Руд- ченко. Крім доповідів і роботи в секції всі аспіранти й стажисти брали участь і в рефлексологічному семінарі, що було організовано обром катедри. Відвідування роботи секції з членами. Члени секції відвідували роботи секції і їх засідання так: окремі категорії співробітників дали такий відсоток відвідування 1. Дійсні члени - 100% 2. Наукові співробітники - 25% 3. Аспіранти - - - - - 89% 4. Стажисти - - - - - 73% Індивідуальна науково-дослідча праця співробітників секції. Протягом року співробітники секції, згідно з їхніми заявами, працювали над такими темами: 0. ЗАЛУЖНІ - 1/Методи об'єктивної характеристики дитячого колективу. 2/Реакція зосередження та індивідуальна різниця у дітей переддошк. віку. 1.т. ЯКОВЛІВ - Ланкова система шкільної роботи 2.т. ГЕНДРИХ ІВСЬКА - Еволюція дошкільних точок за часи революції. 3. т. ПАНЧЕНКО- Система первісних установ СПОН. " Виробнича праця дітей-дошкільників. 4.т. МОСТОВИ - Анкетний метод в світлі рефлексології. 5. т. ВОЛОВУЙВ - Схема вивчання дит. колективу в педпресі. 6.т. КУКІЛЬ- Вплив оточення на темп розвитку дитини молодшого віку. 7. т. ГЕРАСИМОВИЧ - Диференціація шкіл в Зах. Європі та в Америці. 8.т. ТРУБІНА- Вплив складу групи на реакцію (Спостереження шляхом експерименту над органічним простим колективом.) 9. т. РУДЧЕНКО - Об'єктивне вимірювання організованості шкільної групи. 10.т. АБЗЕШТОК " Ком. по справах неповнолітніх, як метод боротьби з дитячими правопорушеннями. 16 390 II т. ВЕЛЕЦЬКА - Класифікація правопорушників. ІЗ т. МОРОЗОВА.-Класифік ація дитячих колективів. 13 т. ГРАБЕНКО.-До питання про засоби двоциплінарного впливу в установах нормального дитинства. І4 т. МУХІНА- Самовиникарчі колективи в установах правопорушни- ків. 15 т. ЛИВШІНА.-Колективи у дітей переддошкільного віку за мате- ріялями систематичних спостережень. Надруковані і ті, що друкується, роботи секції: І. «Детский кол- лектив и ребенок-зсіри» статті, 2. Редагування 3/БРУКС - Раціона- лізація шкільної праці в Америці (Передмова й редагування) Пер. з англійською /Тек-саме. 4.-МОНРО.-Педагогічні течії та вимірюван- ня. 5.-ТОРГДАЦК-Психологія артимотизм, імшь-1 статті - журн. Ане. персональний звіт. 6.-ОС"ектиивные методы изучения детскт о коллектива. 4. СЕКЦІЯ МЕТОДИКИ І ДИДАКТИКИ. Секція почала свою працю з жовтня 1925 року, прийнявши план роботи, затверджений Буром Катедри. Робочої гіпотези з точно визначеною формулювкою не було. Причиною цьому було те, що керовник секції не знав активних сил, з якими мусів він працювати. Було лише завдання: вияснити зміст методики і дидактики в підпроцесі при сучасних педагогічних течіях. В цьому завданні заховувалась і росоча гілля, а саме - разом із зміною мети виховання змінюється й зміст дидактики, змінюється і методичні засоби. План роботи секції, прийнятий Буром Катедри, був такий: I. Дидактика: 1. Опреділення дидактики серед педагогічних наук. 2. Педагогічний процес з соку учбового плану. 3. Організація дидактичного матеріалу/теорія навчального плану/ 4. Комплексова система в Радянських школах 5. Методика. 1. Метод і методика в педагогічному процесі. 2. Класифікація методів освітньої роботи. 3. Методична техніка окремих методик. 4. Методика мови й математики. 5. Облік роботи. 6. Тести. 7. Допоміжні чинники педагогічного процесу: книжка, кабінет, музей, сісліотека, театр, маїстерні, поле, сад, і т.д. 8. Засоби педагогічного впливу: дисципліна, карти, нагороди. 9. Методика роботи з підлітками та в установах Профосу. На протязі року було заслухано 13 докладів співробітників секції, а саме: I. Мандрика - Тести в педагогіці. 2. Таран - Принципи будови ланків в установах Соцвиху-МС 3. Мандрика - Тести для переведення іспитів по складанню яке- листів у школі. 4. Вайнберг - Попереднє повідомлення про роботу: Роля волелюбна в педагогіці. 5. Грабенко - Громада, як чинник педагогічного процесу. 6. Бмельянцев - До постановки питання: доповідь учня, як методичний засіб. 7. Павловський - Облік праці в педагогічній літературі. 8. Слаєвенко - Форми обліку праці. 9. Гарбуз - Спроба класифікації методів шкільної роботи 10. Мандрика - Класифікація методів II. Мандрика, Гарбуз. - Сільсько-господарський ухил в школі 12. Лень. - Комплекс в старшому концентрі. 13. Михайловський - Класифікація елементів педпроцесу. Доклади Вайнберга та Бмельянцева були зчитані від підсекції Профосвіти, але їхній зблизько стоять до тем дидактики і методики. Заслухавши доповіді т.т. Таран, Грабенко, Гарбуза й Леня, і обміркувавши їх, секція звернулась до Бора Катедри з проханням призначити т.т. Тарана, Грабенко, Лень аспірантами, а т. Гарбуза - науковим співробітником. Секція в своїй роботі не виходила за рамки прийнятого плану, але роботи своєї не ввела в певну плановість і теми зчитаних доповідей не дать повної статей лінії у виконанні його. Причиною цьому треба вважати те, що I/опис робітників все мали розпочати роботи в минулому, 2/хорових секцій знайомлячись з тим, як співробітники секції вміють працювати науково, сазувався на зільному висорі тем для роботи кожним з них, додержуючись лише того, що тені ці були увязані в планом. Кожний співробітник з відома секції став собі тему, проводив роботи за каровництвом 11 і мусів повідомляти про стан його праці. Співробітники секції брали хваву участь в періодичній педагогічній пресі, в праці Харківського Наукового Т-ва і у виробництві. Незважаючи на все, секція не задоволена своєю роботою. Брак контролю на наукові дослідження не давав змоги ставити ті або інші експерименти в роботи і перевірку в практиці. Тому ми бже всі доповіді мають характер теоретичний і мало відсивають здобутки власних наукових дослідів. 5. СЕКЦІЯ ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ. Протягом 1925-26 академічного року Секція мала 12 засідань На цих засіданнях, оприч справ інформаційного та організаційного характеру, було заслухано і обговорено такі наукові доповіді: 1/С. Старинкович - Питання Історично-педагогічної методології з погляду діалектичного матеріалізму. 2/М. Васильківський - Діалектика в педагогічній системі 3/І. Зільберфарс- Огляд літератури та джерел до вивчення соціалістичної педагогіки. На кожну з зазначених доповідей було призначено від 2-х до 3-х засідань. Всі доповіді, після переробки, ухвалено секцією до друку в нашому методологічному збірнику. В минулому році секція працювала в тим самим складом співробітників, що й раніш. Лише в кінці року цей склад поповнився аспірантом І. Бандурівським. З поставлених на 1925-26 рік завдань секція не виконала організації - історично-педагогічного архиву, виходячи з тих міркувань, що це справу можна буде реалізувати лише в Педагогічному Інституті. На найбутній рік Секція ставить собі ті ж самі завдання, що було визначено раніш і що можуть виконуватися лише по коли протягом кількох років, а саме: 1. Студійвання джерел та методологічних принципів щодо історії народньої освіти на Україні і в звязку з цим організація історично-педагогічного архиву або кабінету. 2. Студійвання історії соціалістичної педагогіки й видання монографії про педагогів-опеціялістів. 16 Те розглядають конкретно в обсязі цих напрямках, про що зазначено в індивідуальних звітах співробітників осердії. Методологічний збірник секції - "До наукового навчання педагогічних систем" - майже готовий до друку, а не великих калам, затримується нападачи роботи одного з аспі- рантів. 6. СЕКЦІЯ ПРОФОСУ. В 1924/25 році секція здебільшого провадила роботу реферат- ного типу, що тільки й було можливо з огляду на дуже молоді наукові сили, що в ній стажували "крум того, в кінці академічного року коренник секції поїхав у Москву і робота трохи розладилась. З початку ж 1925/26 року Іпро Катедри скасувало секцію, як само- стійну наукову одиницю і прилучило її до секції методики й дидактики, що значно звузило обсяг роботи секції і де в кого навіть взагалі відсилано охоту до праці. Тільки в квітні 1926 року секція відновила своє існування та могла як слід стати до роботи. Третя це зазначити, що склад секції був дуже характерний для наукової установи: з одного боку, в ній входять товариші, що стоять на досить відповідальній педагогічній роботі в галузі про фесійної освіти: Декан Оакпрофосу, член Іпро Методкому Упрофосу, платні професори та викладачи Закпрофосу, старший інспектор-ме тодист транспортової освіти, старший інспектор індустрійно-тех- нічної освіти робітників, відповідальні росітяники шкіл ФЗУ та профшкіл і т.п.; з наукового ж боку "рангу" в катедрі, все це й молоді сили: один науковий співробітник, один аспірант, а зде- сільного "огажьори"/один із дійонні член катедри - не керує росо- ток/. Відповідальні посади, що забирають члени секції, певно дасть їм необхідний досвід та звички до роботи, але вони залишать для неї дуже обмежений час; що до "стажорів", то вони не можуть почу- вати себе відповідальними за роботу секції і їх не гаразд силу- вати до неї: Зазначимо ще, що в аспірантів та стажорів багато часу відняв рефлексологічний семінар, дуже для них корисний, але на нього витрачається час, який би пішов на проробку секційних пи- тань. Зарас Буро Катедри має перевести "переростків", яких здобільшого є члени секції, у вищі категорії наукових робітників і поширить склад самог сокції харківськими російськими професійною школи та звязатись з місцевим першінням осередками наукової роботи, так званими "касінетами" профосвіти". Також бажано участь російників фахпрофосвіти на Україні та міцним впливом-з ними. Не треба доводити, що професійна робота в професійних школах та 1100 "бет" значно відрізняється від шкіл Соцвиху/венти хоч би питан- ня про вирощене навчання, яки ,крім того, достатньо відбити в педагогічній літературі; тому бажано не просто поширювати загаль- ні дослідження що-до шкіл профосу, а обміркувати ті засоби, той шлях яки повинна йти наукова робота в школах профосу. З тієї роботи, що не провадилася в секції профосу, можна зазначити: Дослідження т. Вейнберга-"Роль впливу в педагогічному п процесі", в якому вивченням фізіологічної літератури та особистим експериментуванням в школах зів яскраво освітлює питання. Друга доповідь т. Вайнсберга-"Дослідження профорієнтації закінчуючих школя Соцвиху" поставила секцію до курсу справи проф вищої масового дослідування, що провадять співробітники Мед- ично-педагогічного Касінту на транспорті, під керовництвом до- по ідача. З тими дослідженнями, що закінчуються, протягом таких, було зроблено 3600 обслідувань, а всього передбачається до 4000 обслідувань. За грунт уваго психологічного профіля проф. Россоли- мо, але у виробничій переросці. Є спеціальний обслідуватель впливу оточення, умов побуту. Хоча досі не дано ніяких висновків з при- воду дослідження, але таке насоло доонідження безпосередньо пор- кається роботи секції.- через цю секція знайшла за необхідне і кадалі звентитися в провадженнем роботи та 11 наслідками. Доповідь т. Бельявцева-"Умова доповідь, як методичний заосо- до також після аналізу літератури було зроблено сагато дослідів різновибіжних доповідей учнів та педагогів та було з'ясовано тест- тами ті наслідки, що завинялися в учнів СЗУ. Доповідь т. Гуцевича-"Обслідування учбових та професійних зацікавлень робітничого підлітка", в якій перш за все було дано оцінку хіб аналітичного методу обслідування; та спробовано вказати засоби уникнути наслідків цих хеб при дослідженні. Обслідування проводилися в різних місцях України - в цілком однородному оточенні- учнів транспортових шкіл ОЗУ і проробка першої серії шляхом 475 анкет дала ще можливість підсумувати деякі висновки. Так, помічається практичність, інтересив, наявність твердої волі, що виробляє з важким життєвим становищем і розфлексом мети у робітничого підлітка мають життєву усталенку; виявляється прихильність до технічної, а не до розважової роботи. Цікаво зазначити психічну нестолість робітничого підлітка, парадоксальність деяких його поглядів. Робота це вже дані. Робота т. Головченка-"Доїх праці в месових школах профосу"-Тут визначено розуміння обліку, його ролі в професійній школі, значення обліку в процесі роботи, оцінка технічних засобів обліку успішності учнів, така ж оцінка так званих об'єктивних методів обліку. Окремою частиною роботи є складені оціночні шкали для обліку роботи та особистості викладачів, керовників школ, роботи школярів в цілому розкладанням їх на елементи та оцінки кожного елементу психологічного профіля. Їм частину роботи перевіряється зараз експериментуванням поміж зацікавленими особами. Робота т. Рубінштейна-"Комплексове вивчення в школах ОЗУ"- яка ще не зовсім закінчена, але вона повинна відбити наслідки досліджень, що вже другий рік провадиться в школі і в усяким разі дослідження вже проведено. III. ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН ПРАЦІ АСПІРАНТІВ НАУКОВО-ДОСЛІДЧОЇ КАТЕДРИ ПЕДЕГОГІКИ. Протягом трьох років кожний аспірант має проробити таку працю: I-й рік. §1.-Ознайомитися з основними питання рефлексології, марксизму і лєнінізму в довести свою підготовленість в цій галузі кол квіумом або докладом, або рефератом, і т.и./Програма буде оголошена по-окремо. § 2.Одержати в одного з керовників тему для свого основного докладу/науково-дослідчого характеру/, необхідного для перевода аспіранта в наукові співробітники.Подати через свого керовника до Бюро Катедри відповідну анкету до цієї теми. Зробити в своєї секції попереднє повідомлення на цю тему, а також скласти звіт про знайомство з літературою, установки та лабораторними пра- ці. необхідні для проробки теми. § 3. Виконати не менш 30% праці про-до обслідування та озна- чомлення з усіма типовими установами соцзаху/особливо дитяруху/ та профосвіти, щоб виявити тип сучасного становища та чергових проблем таких установ: колективів МЛ, дит-будинків та містечок, труджіття профшкіл, шкіл фабричну, технікумів, інститутів, особ- ливо педвузвів. Згати подати своєму керовникові. § 4. Вивчити українську мову: читати, писати й говорити § 5.Взяти активну участь в тих науково-дослідчих працях, що проводить коручний склад катедри. II-й рік. §6 .Проробити в спеціальному педагогічному семінарі підви- ного типу такі питання: 1/Історія педагогічних систем на тлі суспільно-виробничого процесу, 2/ радянська система освіти. 3/Педагогіка особистості і педагогіка колективу. 4/методи ст взання дитячого колективу і особистості, 5/ педагогічний про- цес. §7. Дати друге попереднє повідомлення й звіт/поширені/ на тему, що зазначено в § 2. § 8. Закінчити працю /70%/, зазначену в § 3. § 9. Довести, що він вільно може користуватися педагогічною літературою принаймні на одній з цих двох мов: англійській або німецькій. § 10. Текст, що в § 5 та участь в праці відповідної учбової ка- тедри ІНО. Участь в кампанії підвищення кваліфікації педагогів. III-й рік. § 11. Зробити й захистити доклад, зазначений в § 2. § 12. Провадити працю, зазначену в §§ 5 та 10. УВАГА. Протягом всіх трьох років аспірант робить свою громадську працю, погоджуючи її з катедрою і подаючи свої звіти про неї до Бура Катедри. IV. ЗВІТ ПО РЕФЛЕКСОЛОГІЧНОМУ СЕМІНАРУ. / Див. § I "Загального плану праці аспірантів"/ Мета семінару - дати поглиблене розуміння сучасних проблем рефлексології та їхнього значення для педагогіки. Для цього було вироблено додадний план, що проходить крізь загально-біологічну постановку проблем порівняльно-еволюційного розуміння поведінки організма - до детального вивчення механізмів поведінки, як вони виявляються в світлі сучасної рефлексології - і в кінці до тих основних положень і висновків, що є базою для фізіологічного обґрунтування педагогічного процесу. Семінар почався в жовтні, закінчився в травні. Відбулося 15 засідань, зроблено 18 докладів. Слухачів на семінарі бувало до- 25. Дитя. До роботи ставилися зацікавлено й серйозно. По тих питаннях, що розглянуто , семінар можна розвести на 6 циклів: I.-Загальні принципові обґрунтування рефлексології і відношення до марксизму/Розглянуто роботи Корнилова,Фенк та інш./ 2.-Обґрунтування порівняльчо-еволюційного погляду у вивчен- ні поведінки/розглянуто науку про тропізми та інстинкти/ 3.-Обґрунтування рефлексологічної методики/розглянуто дисертації Протопопова,Болдирєва,Молоткова та інш./ 4..-Експериментальне обгруновування сучасної науки про функ- ції та механізм кори/розглянуто ряд дисертацій-Демидова,Сатур- нова,Красногорського та інш./ 5.Основні фізіологічні процеси/розгл. дис. Рожанського,Бірма на. Гипноа - Протопопов,Платонов,Данилевський та інш./ 6.Організм, як ціле. Рефлексологія та педагогіка.Станковий і природний експеримент/розгл. роботи школи Ухтомського,Протопопо ва,Залужного та інш./ Кожен з аспірантів має завдання,яке він або ж зачитував з призначення керовника,або ж подавав написані тезиси/резюме/. Висновки. Що дає семінар аспіранту? 1.-Навчив не боятися книги,що захопляє глибоко-наукові питання природознавства і зокрема фізіології. 2.-Показав величезне значення загальної біологічної підготов ки іте,що ця підготовка необхідна для педагога,який мислить науково. 3.Показав,що рефлексологія для педагогіки не готова рецепту-ра для збудування педагогічного процесу, а лише одправна база для майбутнього збудування його. 4.Підкреслив,що для цього маю ми загальні уявлення про рефлексологію,але треса тварда добре знати її елементи. 5.Дав основну керуючу лінію для дальшого вивчення й засвоєння рефлексології та її методики. У ВДРО І ПЛЕНУМІ КАТЕДРИ. Засідань Бора Катедри відбулося - 24. З них 8 було присвячено питанням праці секцій та семінарів, 7-організаційним справам, 2- матеріальним та фінансовим справам, 2 - прийняття резолюції по доповідях, 5 - поточним справам. Пленумів Катедри відбулося -10. З них 3 присвячено науково-інформаційним доповідям про стан педагогічних установ РСФСР та закордону/Німеччини/, на 4-х заслухано доповіді: СОКОЛЯНСЬКОГО - "Про ланцюгову природу поведінки особистості" та "Організація педпроцесу за комплексовою системою;" КУТЕПОВА- -"Спроса класифікації дитячого ю лективу."-ВАЩЕНКА та ІГНАТЬЄВА -"Про роботу Полтавського кабінету Соц. Педагогіки загалом та в галузі вивчення дитячого малюнку." Два засідання було присвячено інформаційним доповідям про педагогічні з'їзди та І засідання - звітovi про шкодогрішні позиції працю секцій дидактики та методики. Катедра одержала на наукову частину 586 карб. Витрачено їх так: на літературу - 300 карб. та на приладдя і ремонт - решту. Книгозсфряня Катедри має 1068 книжок. КЕРУЮЧИЙ КАТЕДРИ В. Панч Додаток Укрнауки до Керівництва Комісії математичної географії та Рублєва Заява Повідомляю Укрнауці, що в листопаді 1926 р. було зроблено два засідання комісії. 18/11 і 25/11. 18/11 говорилося про зробив аспірант В. О Шмаков на тему про уявлення аналітичної органиції через ряди полиномів. Зірка Mittag-Lefflera. Були приєднані всі члени комісії. 25/11 доповідав про вчення О. В. Корнишкова на тему: переступнення числа п. Були приєднані всі члени комісії. Майбутні засідання комісії почнуться в грудні місяці 1926 р. Скорогені автопереправи доповідали до розу. У. Русськи 28/1. 11 1. Збігн призі в лінійному розсіянні аналітичної функції. Скорочення авторського В.А. Миланова. Перв уявлення аналітичної функції через ряди потрібних. З огляду на те, що в теорії аналітичної функції Вейєрштраса аналітична функція визначається через один елемент або через її значення, які були і всі її похідні представлено в одній формі зарази існування, загалом можна подати такий зміст: Маємо повність-властивості величин: а₁, а₂,... аₙ... Таких, що ряд Σaₙrⁿ має мінімум і не рівний нулю усюди збіжності і маємо функції f; знайдемо ряд потрібних, який збігається аналітично до функції, що визначається через елемент Σaₙ(x-c)ⁿ у всій церкві, де була існує і суперпозиція. Випробувати на цю загальну дуб Mittag-Leffler через сприйняття теореми: Теорема Е-загал, що пануючий до елемента Σaₙ(x-c)ⁿ, то аналітична функція в усю близькість цей елемент, можна здобути у всій зоні через ряд потрібних: Σn fₙ(x), що буде рівномірно-збіжним у кожній зарази, що знаходиться близьким до зони Е. Положення fₙ(x) має вигляд: fₙ(x)=Σn cₙk aₙ/(x-c)ⁿ, де коефіцієнти даб незалежні від аₙ і с, а функція fᵢ зміна n і k. Література: 1) G. Vorontz Theorie der eindeutigen analytischen Funktionen. cfrp. 348-376. 2) Mittag-Leffler Sur la représentation analytique d'une branche uniforme d'une fonction analytique. Acta mathematica. t. 23, 24, 26. В. Миланов. 19/IV/20г. Конспект доклада на тему трансцендентности числа Пи 1). Теоремы и свойства, понимаемые ими лучше всего велись при доказательстве трансцендентности числа Пи. a) Свойство показательной функции e^x = 1 + x/1! + x^2/2! + ... + x^n/n! + ... b) Вывод формулы: e^x φ(x) = φ(x) + ψ(x) где φ(0) = a_0! + a_1 2! + ... + a_m m!, φ(x) = Σ (от r=1 до m) φ_r(x), ψ(x) = Σ (от r=1 до m) b_r ψ_r(x) c) Свойство функции U(x): |U(x)| < F(z)e^r где F(z) = c_2 + c_3 z^3 + ... + c_m z^m d) Свойство функции e^(ix): e^(ix) = 1 + ix/1! + (ix)^2/2! + (ix)^3/3! + ... = cos x + i sin x. e) Уравнение 1+e^(iπ)=0 2). План доказательства a) Если Π есть алгебраическое число, то и iΠ также алгебраическое число, которое удовлетворяет уравнению с рациональными коэффициентами. b) Составление функции φ(x)=c_1 x^(r-1) ψ(x)/ψ_r(x)... c). Принимая во внимание уравнение 1+e^(iπ)=0 выводим, что у этого случая справедливо: Cφ(0)+φ(x)+U(x)=0 и предполагаем, что Пи алгебраическое 398/р члено нахождим уравнение концентрации его удовлетворения и доказывания невозможности этого равенства. 3). Доказательство а). Сумма φ(r) есть целое число, т.к. φr(0) = Σ ψ(r) и поэтому если взять члены φ(x) = (p-1)! / (p-1)! = a x^(p-1)(F(x))^p / (p-1)! значение больше наибольшего из двух чисел а, в, что φ(p-1)(0) не будет кратным числа р, и остальные члены ψ(r) либо равны нулю, либо делятся на р без остатка. Следовательно φ(0) = Σ ψ (r) и постольку если взять члены φ(x) = a x^(p-1)(F(x))^p / (p-1)! значение больше наибольшего из двух чисел а, в, что φ(p-1)(0) не будет кратным числа р, и остальные члены ψ(r) либо равны нулю, либо делятся на р без остатка. Следовательно φ(0) = Σ ψ (r) есть целое число, не делящееся на р без остатка. в). Тогда φ(x) и разлагая ее в ряд по степеням разности (x-x₁), состоящем из членов с коэффициентами, получаем, что они все равны 0 до p-1-ой и начиная с р-ой. Пользуясь этим свойством берем некоторую функцию φ(x) = a x^(p-1)(F(x))^p / (p-1)! + (p+1)a x^p F₂(x) + ... получаем умножение одного члена коэффициента х₁, имея соотношение φ(x₁) = Σ ψ (x₁) Подставляя все значения x₁, x₂, ..., xn получим: Σ φ(xᵢ) = p Σ ψ(yᵢ) т.е. либо $\varphi(x) = \sum_{r=1}^{m} \varphi(x_r)$ есть целое число делящееся на $p$ без остатка. c). Сумма $(\varphi(0)+\varphi(x_1)+\varphi(x_2)+...+\varphi(x_n))$ для $p>C$, а, в) есть целое число, не делящееся на $p$ без остатка; и потому абсолютная величина по меньшей мере равна 1. d). Терема орло $\varphi(x)$ и основываям $F(z)$ тогда получаем на основании свойства (c) форм $F(z)$ такое соотношение $F(z)\leq\frac{(g(z))^p}{ar(p-1)}$, т.е. ер это можно сделать сколь угодно малой величины число $r$. Итак $|u(x)|$ можно сделать меньше чем 1. Таким образом мы пришли к противоречию: сумма целого отрицательного от нуля и превышающая дробь равняется нулю, чего быть не может, следовательно наше предположение, что $P$ есть число алгебраическое не верно и таким доказывается трансцендентность числа 11. И. Ресский До Укрнауки Керівнику Комісії математичних аналізів у Радянському Завда Повідомляю Укрнауці про те, що в минулому лютому місяці 1926 р. відбулося між нами одно пленарне засідання комісії 26/II . Присутні були всі члени комісії і студенти: Николенка, Риловенко, Тріщук і Є. Корчмакова. Доновий зробив доповідь про "Методи розв'язання диференціальних рівнянь". Інші члени комісії не мали доповідей. У Радянському 3/III 1926 Завідувачем катедрою Математичної аналізи 401 4167 від аспіранта Макарова Олександра Микитовича Заява. Прошу дозволити мені прочитати доповідь на засіданні катедри на тему : „Спосіб Kneser'a для одержання безперервних розв'язків Варіаційного рахунку" для переводу в стан наукового співробітника 1926 року 5/III О. Макаров До Укрнауки керівника кафедри математичної аналізи Ч. Русєвка Заява Допускаючи до цього завду аспіранта кафедри О. М. Макарова про його бажання обернення краще з метою перехід у категорії наукових співробітників повідомляю Укрнауку, що доповідь О. М. Макарова відбу- деться 19/III і 26/III 26р. у мене (Головська, 9) о 7½ год. Ч. Русєвка До Упрнадзи Керовника Катедри на тематики "Англій и Руськна а/ц Заява На досилання Упрнадци заяви іменів катедри на стипендії та спеціальні забезпечення на 1924 рік. У Русськи 404 До Укрнадзи із повинка копійки математичної аналіза в Руському Задача Феліронт М.М. Кіресевський все скільки виїхав з російської стани, що він зробив чотирьох листів завдяки своїм знанням. Якщо він це не перейшов в колегію наукових співробітників, це ставалося не з його вини, але через необхідну закордонну літературу, що є слабше місце у всіх країнах. М.М. Кіресевський був тим, що перехід в наукових співробітників, якщо коли працює останній рік, після повинен математики, що тепер навчали цього майстра. Він створив також: 1) "Principia mathematica Russel'я", 2) "Les principes des mathématiques" Стейлла, 3) "Аналіз логики" Куперта, 4) книгу статті в Гільберта в "Mathematische Annalen", "Abhandlungen aus dem Seminar d. Hamburger Universität", Jahresbericht d. M. V., 5) "Einleitung in die Mengenlehre" Фенкеля, 6) "Algebra der Logik" Шредера, 7) "Calcul des probabilités" Пінелле. Він зробив в листопаду роки дві доповіді і випоруч аксіоматику Гермеля, що має на півті ученнях порядкових в той час Зборів, при тому М.М. виробляв свої поняття. В найближчому року він зробив дві доповіді в тим напрямку застосування розробленого ним праць Рассела і з'ясовування сей Гільберта, що його переважно цінований. Всі згадані джерела М.М. знайшов після довгих шукань та постає надзвичайно в своїх бідних умовах. Перешкодою для нього праці є неуретика за кордонні літератури. У промову Ірпенську розмісти М.М. Кіресевському закінчити свій аспірантський стаж з тих пір, коли вчений, з яким він його проходив, і при знайти йому сопіромствую стипендію. Цьо торкається до його укріплення; М.М. Кіресевський працює над українською львовою, гону доклади з його останніх авторефератів. М.М. Кіресевський не має жодної служби і уж нічого не говорив магдих човірк про цю матерія льття стан 15/9 1926 р. У Росвля До Президії Імперської академія наук-ділій. набуди нафільовані ана- лізи В.О. Шуманова Зава. Проту Президію Імперальвнаук при знайти мені, як і в минулому році, візьм. бігну стипендію, до з присвоєння філософської док- торської степені. А також на сподобану ус- туплення позицій за друкування і опубліковання в мільйон миль в 6 пард. мені довелося б тур. пуваби бити дружину глибоку, що мої думки пошкоджують своєї неупередженості праці В. Шуманов. 4/26р. Додатковий елемент засвідчення членства в МК Охранильника ми. пі. Вртмей усвоєн- вересень. Секретар МК 1926 р. 7/2. Дійсний даний, що подані в задні Комісарія Імперської Наради. Фізичн 8. IX. 26 Секретар Мравіння Діно Волинець до головнауки від наукового співробітника кафедри Математичної аналізи Макарова Олександра Микитовича. Заява Бажаючи виключно працювати в науковій галузі, прошу дати мені відповідне матеріальне забезпечення. Хоча я ще працюю викладачем математики у Сільсько- Господарчому Інституті, але я там не маю штатної посади і взагалі моя викладання в Інституті має на міні Сільне виховування своєї теоретично-ного знання на практиці, німе матеріальні наміри. З інститута я держу 74 крб., як про це свідчить довідка, але я маю на своєму утриманні сімью й чотири плятні мені, звичайно, не вистачає. До цієї заяви прикладаю довідку сер. 3642. 10 вересня 1926 р. О. Макаров Чобу О. М. Макаров у цьому році (літом) перейшов в категорію наукових співробітників згідливши дві докладні доповіді про методи Кнесера у варіаційному рахунку. Укрой і собкою любов. Згідно з методою, Катедри науковий співробітник увільняється від опеки керовника і працює вже самостійно. Згодом на це, його новий стан вимагав ще більшої напруження сил і призначення "учень праці". Через той ж проханню Укрнауку підтримати спеціальними засобами керівництво наукового співробітника Катедри, що вийшов з аспірантів і дали йому змогу використати свої знання та сили у новому і важкому періоді наукової діяльності. Встанні аспіранти О. М. Макаров сповнив, як завжди, з успіхом останню частину аспірантської програми: він стурбував, а пам'ятливий теж рівень реалістичних та варіаційний рахунок. Вивчення ДОВІДКА. Дана ця Харківським Інститутом Сільського Гос- сподарства ім.Х.Г.Раковського тов. МАКАРОВУ А.Н. в том, що він дійсно працює на посаді ПОЗАШТАТНОГО викладача й одержує цо місяця 74 карб. 47 коп. ПІДСТАВА: Розрахункова книжка за Ч. 204. СЕКР (свідоцтво) ізбою останньою викупку даровим телу чи перемігу в пам'ятній наукових співробітників. В. М. Микерев зробив на протязі 1925-1926р. три доповіді. Він викладав укроп'євською мовою в С.-Господарчих Учительних. 15/9 1926р. Ц. Руська До головного Заява Аспіранта при кафедрі Матем.аналіз Є. А. Коваленко. Прошу призначити мені аспірантську стипендію на стандартний рік (акад.) 1926-1927, з огляду на те, що аспіранта в тільки з 1925-1926 р. уеб ті один рік. При цьому додаю довідку про свій матеріальний стан і звіт про роботу на кафедрі Коваленко ЧЗБ 4/IX Довідка Дано уз букмекару Коваленко Є.Я. у тому що він одержує прибуток у місяць 109 карб.5к. (сто дев'яносто карб. 5 коп.) Радівич Володимир Довідку видано про дозволення у школу. 23/VI-24. Звіт про роботу за 1925-1926 р. аспіранта при кафедрі економії Анапиць С. Д. Коваленко. На протязі 1925-1926 академ. року я студіював так звану «задачу Феррі» приєднуючи до цієї задачі, за добрим методом керовника кафедри, вивчення різних паростків в Анапиць, а саме теорії функцій дійсної змінної, теорії групкувань комплексної змінної, теорії симетричних і неперервних функцій, приготування різних ряди. Було зроблено три доклади. Коваленко 1926. 4/IV Підтримую заяву апелянта Є.А. Ковальчика і вважаю за необхідне признати його стипендією, щоб утамити людей, що в пізнішому звіті багато пов'язувалися з високою посадою; він сам давав звіт про свою працю за 1925/6 рік, що й цінним погоджується. Є.А. Ковальчик - українець і вважає у країнськом мовом. 15/9 1926р. У. Русський В Укрнауку Действительного члена кафедры математ. анализа, профессора ИНФ Михаила Николаевича Маркевского Заявление. Настоящим прошу о назначении мне ежемесячного обеспечения, которое дало бы мне возможность более интенсивно отдаваться научно-исследовательской работе, чем это было возможно в предшествующем году. В своем отчете о научной деятельности в 1925/6 году я указывал, что моя научная работа сильно затруднялась большим количеством кадровых часов, которые у меня были в ИНФ и ИНХ (в осенних трих - 29 часов, в весенних - 26ч. и в летнем - 23ч.). Если принять во внимание еще значительную трату времени на подготовку к лекциям и семинарам и на производство заметок, то, при такой перегрузке, для собственной научной работы почти не остается времени. Между тем, отказавшись от такой нагрузки в прошлом году я не имел возможности, так как никаких иных заработков у меня не было. В наступающем 1926/7 году у меня предвидится достаточное количество писем в ИХО, вследствие чего я более отхожу от ведения курса высшей математики в ИХО, чтобы иметь время для научной работы. Так как при этом моя заработная плата увеличится приблизительно на 100 рублей в месяц, которое я в нынешнем году получил в ИХО, то я прошу о назначении мне специального обеспечения от Укрнауки (от 17.IX.26 за №318) При си прилагаю справку от бухгалтерии ИХО о своих ежемесячных содержаниях в прошлом году (202 рубля, из которых 170р. составляют мой штатный оклад, а 32р. - за дополнительные часы сверх нормальной нагрузки). Проф. М. Маргелов 17.IX.26 Харьков, ул. Равенства и Братства №90, кв. Н. СПРАВКА. Видано цю справку професору Могильовському Л.М., в тому, що він в Харківському Інституті Народньої Освіти в серпні м-ці 1926 р. одержав зарплатню по II груп. в сумі 205 карбованців коп. (двісті п'ять карбованих!) ВУЧАТЕЛЬ ХІНД: Гурин 413 ДОВІДКА. професор Дніпропетровського Інституту На- родньої Освіти тов. ГРУЗИНЦЕВ Г.А. одержує в Г.Н.О. двісті шістьдесят ят карбов. /260-/домісля- но .- 414 / Вищевлі 7 У. С. Р. Р. Н. К. О. МІНІСТЕРСТВО ПРОФОС Дніпро-Петровський Інститут НАРОДНОЇ ОДНЬОЇ ОСВІТИ 13/Х дня 1926 р. м. Дніпро-Петровський, Пром. К. Маркса, 28, телефон 4. 3-02 Бухгалтер с. Бухалів В Упр Науку профессора Днепропетровского И ИО Григория Алексеевича Грузинцева Заявление. Проту назначить мне специаль- ное обзвение. I. Работа моя слагается из след. частей (кроме нек. общих - ветий нагрузки): 1) От 18 до 24 нед. газов по ИКО (в других ВУЗах не преподавал) 2) Исследовательская работа по специальности - май. анали, 3) Исследов. работа по методо- логии науки, с результатами которой я выступил с доклада - ми в Екатеринославе и Москве- - в Комм. Академии и в РАХН2. 415 II. Имею пятерых индивидуев (псе- на и трое детей - учащихся) 415 III. Болен туберкулезом легких и мочевого пузыря. Последнее обстоятельство (болезнь) не отзывается на ослаблении работоспособности только при условии потери самопроизвольной ре- жима; организованная - псе целин- ное тягание и лечение на зара- боток от ИКО не представляется возможным. 13. IX. 26 Прорф. Грузинцев Кагарнал, 12 Днепропетровск 416 Зо Урпнацки керовника катедри математичної аналізи Із Русявина Заява На підставі обізнання Урпнацького від 20/7/1926 р. №44328/ае.2 як позволю собі прохати Урпнацку про призначення мені спеціального обер-викладача за керованням катедри математичної аналізи. Мій заробок складається до 1/9 вересня 1926 р. з таких грошей: 1) Платні за керовання катедрою - 170 корб. мані 2) Платні за викладачу в НІН О. - 14 корб. мані 3) Золотого від С. У Р. - 50 корб. мані Разом 234 корб. мані. Я маю на своїй утриманні дружину, матірь, і дочку, ученицю Московського Музичного Тех нічного. Цього заробка мені не вистачає навіть на необхідні потреби. Якщо гасон керований ка- тедрою, як і це розумно, виникає багато прав, як те видно з записки, що я при цьому долучаю. Без того я прохання Урпнацку звернути увагу на це обставину. 15/9 1926 р. 25 Русявина До Упрнaчки записка про керований катедрою математики аналізи. Існує те, що І. Н. О. призначаються лише для приготовлювання майбутніх викладачів середньої школи і не мають на меті приготування наукових робітників, установлено на урочо-досліджі Катедри, що крім завдань наукових мають приготовлювати майбутніх наукових робітників. Я вважаю, що для кращого сповнення цього завдання керовника Катедри повинно увійняти від викладачів, щоб він такими ж як і ми приєднати свої досвіди з ними відносно Катедрі. Перший з практичних заходів приготовлювання майбутніх наукових робітників є семинари вищого зразку, хоча те, що програма І. Н. О. скорочено і сучасні не можуть набути потрібних видомлень. Провадження семінарів повинно доручати керовникові Катедри, щоб він мав змогу особисто виявляти цих слухачів, що мають здатність до наукової праці. Семінар повинно проводити лекційний тип. Семінар повинен приєднати окремий галузі науки, вон повинен мати місячний характер: почасті слухачі слухають роботу доктора, розгасати викладання керовник. Плани докладів призначає сам керовник, а не слухачі і повинні бути з ручної руки письмового для слухачів, а з другого навчання давати головні відомості з даної галузі; тут вибирається зовсім керовника. Про тим певно повідомити слухаїв ще з са- мого початку семінара, щоб вони мали це поділити "н" між собою. Для кожної теми Керовник повинен вкрайти відповідні літературні джерела; при цьому, щоб процес слухаїв була вигаданням з кількох джерел вибираються ті, що з одного боку з'єднують дану тему найприструнніше, а з другого вони повинні бути зв'язані одноцільностю методи досліда. Окрім викладу керовника мають місце тоді, коли дана тема буде за барека для слухаїв а тим часом вони є необхідна з логічного зв'язку. Я заведення керовав цими розвитками нами, Коли провадив семінари, що провадилися в мандрівництву. Що торкається до праці керовника залежить- тати, катедра повинна випрацювати для них обов'язкову прирілку, облігем на тирічний стаж і що включає маєнні відомості з наукових цих прирілля з часом поповнюється. Таку прирілку випрацювала катедра матема- тичної аналізи при Х.І.У.О., ще три роки тому і тепер вона поповнюється. Що торкається до самої методи проходження цієї програми, я повідомляю про се Урнауку все два рази і через те я не повторю тиму, а додам лише кільки слів про риси, що вед- різняють працю професора-керовника кате- ри від праці професора викладача. Професор-викладач має справу з мандрівниками вчителями середньої школи; і знайомство їх мне з початками науки; професор - керовник має справу з найбутнішими учнями і його предмет не потаємові відомості, а уважна наука, кількі "ї" обсяг. Крім того, коли на наука і вища математика зокрема, має окремі спеціальністі, "науковий" робітник працює останньо в одній з них. Професор - викладач має справу з очною спеціальністю; професор-керовник з увійма, до кожної аспірант знайомиться з класичними частинами "конечної" з них і вимагає разу керовника. Єде те я вбачаю, що професор-керовник має /м/ новий увіймаючи від випадків; його завдання - вище біг завдань професора-викладача У. Русськин. Загви єпенів Категори математичної економіки До Укрнауки керовника катедри математичної аналізи з Руським Звіт Згідно з відповідними Укрнауками від 19/5 1926 р. про в спробі надсилки матеріалів для складання операці- йного плану на 1926/7 рік, подаю слідуючі відомості: 1) Склад катедри тимі є такий: у керовних катедрах проф. Д. І. Н. О. У К. Руський в) дійсні члени: 1) В. Л. Гонгаров, проф. Х. Теодоричного. 2) Т. А. Трудженцев, проф. Катеринопольського У Н. О. 3) ІІ. Фр. Спенглер, проф. Д. т. У. 4) М. И. Марлевський , проф. Д. І. Н. О. е) наукові співробітники: 1) И. Е. Оліє вазький, проф Катерин. Т. Н. О. 2) А.М. Макаров, виклад. Х. С-Т. У. а) аспіранти: 1) М. М. Кірєєвський, викл. Д. І. Н. Т. 2) В. Д. Шульмаков, виклад. портни коли. 3) Е А Коваленко, викл. Х. С-Т. У і Університету Всі чини Варварівці. II Праця за минулий 1925/6 рік була слідуюча: Згідно з загальними планами катедри розробля- вати теорію срукції дійсної змінної і згідно з появленням Копенгофена катедри праця самостійних робітників поділялась таким чином: я працював над теорією інтегрування рівняння різницькового Руффа; дійсний член В. Л. Гонгаров - над топологією і над загальною теорією чупр; науковий співробітник, мині дійсний член М. И. Марлевський над теорією різниць експоненти і над теорією чисел "Каслідок паної" праці були статті оголошені друком в "Ученых За- писок" за 1926 р. Праця аспірантів поділялася на дві частини: старші аспіранти О.М. Макаров та М.М. Кірєєв- ський працювали над темами для перевідку в кате- горію наукових співробітників: аспірант О.М. Ма- каров зробив з тою метою дві доповіді з теорії варіаційного рахунку і їх було приєк- нено в категорію наукових співробітників; Аспірант М.М. Кірєєвський, що має хоча до більш теоретичних спекуляцій, працював з прак- тичної частини над алгеброю логики. Нові аспіранти В.А. Шумаков та ?А. Коваленко співпрацювали виробленням категорій план праці для аспірантів: вони знайомилися з теорією функції дійсної та комплексної змінної. III) Науково-операційний план кафедри на 1926 рік є такий: в ті ділені члени кафедри В.Л. Томаров, М. Н. Маргелєвський продовжуватимуть погату працю з теорії функцій дійсної змінної; я - над теорією інтегрування рівнянь різнико- вого ряду другою; що працю я все позав і наслідок іс в праці представлена на премії; В.Л. Томаров працюватиме над топологією та теорією груп; М. Н. Маргелєвський під керунком рішення скін- чених та теорією чисел; розроблений план Дмитрівної праці його я при цьому додам. З вбачу, що М. Н. Маргелєвський має залізр спонсорувати апарат для оцінки обрахування з теорії чисел. Науковий співробітник О.М. Макаров, міні самостійний робітник, працюватиме над варіаційними рахунком та аналітичною те- рією інтегрування рівнянь різнишкових. План праці його я при цьому даю. Депірант М.М. Кірєєв собий, згідно з його почином, розроблюватиме алгебру логики з метою переніду її в категорію наукових співробітників. Новий аспірант В.А. Шумак- ков в порядку продуваання одВКРового плану буде - піропнити зайлявання та теорію інтегрування рівнонь різнишкових. Я додаю при цьому розроблений звіт його про його працю в межу- лонну розі і план майбутньої праці. З нього видно, що В.А. Шумаков має замір по скін- ченні аспірантського стопець розроблювати т. зв. завдання трьом тіл, ванке завдання в механіки і астрономії. Норенції аспірант Є.А. Коваленко розробля- батиме згідно з обов'язковою програмою теорію функцій комплексної змінної. 5) План і методи підготовки аспірантів було в своєму часі повідомлено Українку. Метода полягає на тім, що кожен аспірант повинен на протязі трьох літ ознайомитися з класичними теоретичними вимогами математики згідно з програмою, виробленою з цього методу. Аспірант повинен робити доклади на заєїданнях катедри з тих чи він вчаному часі розробляє. Таким чином катедра здійснює повірку діяльності аспірантів. Крім того, аспіранти в приватній розмови з керовником повідомляють що, що вони розроблюють і що мають робити в майбутньому. Таким чином, аспіранти отриму- ют потрібні знання, розвиток і звичку до не- точної праці і можуть в майбутньому стати самостійними науковими робітниками. Згадана програма має бути поширена в зв'язку з узгодженням аспірантською стажу і в зв'язку з кращими економічними умовами. VI) План праць науково-співробітників О.М. Макарова і аспірантів Ф.М. Кірєєвського, В.А. Мичко кова та Є.А. Коваленко в 1934). VII) Потрібні командировки чил ційкових членів В.Л. Томарова і М.М. Марлевського. В Л. Томаров прохат командировку закордону все три роки і нинію не отримує, а тим часом інші члени кафедри менше варті від нього, отримаючи її. Мене можна скарати про М. М. Марлевського. VIII) План придбання літератури на 1924/4 р. і на три роки "демоголо при убовт. російською мовою IX) Що стосується до українізації кафедри, вона, може, на мою думку, здійснитися 1-го січня 1928 р. Науковий співробітник О.М. Макаров та аспі- ранти В.А. Мичко ков і Є.А. Коваленко вусе украї- нізовані. Аспірант М.М. Кірєєвський зробить те до 1-го січня 1928 р. X) Скорочений опероційний план кафедри на 1924/4 Керовник кафедри Ч.к. Руєвський дійсно члені В.Л. Том- аров і М.М. Марлевський проводять підготовку праць з теорії функції дійсної змінної: Ч.к. Руєвський над інтегруванням рівнянь руху тяжкою честкової ряду другого; В.Л. Томаров над топологією і над загальною теорією гурт; М.М. Марлевський над теорією рівнянь екстремумів і над теорією функцій. Науковий співробітник О.М. Макаров розробляватиме варіаціонний рахунок з аналітичної теорії рівнянь ніжнинкових. Депірант М.М. Кірєєвський працювання над альбомою логики і теорією імовірності Депірант В.А. Шумаков розроблявання творів інтерування рівень відсніжкових і нарешті аспірант Є.А. Коваленко теорія ординції колективної зміни 30/1 1926р. "Жеровник катедри у Россян Імена та по батькові іменів котелки: 1) Русьян, Ігнат Кирюкович 2) Тонгаров, Василь Леонидович 3) Грузинцев, Григорій Олексеевич 4) Маркєвський, Михайло Миколаєвич 5) Олісевський Ісаак Яхимович 6) Макаров Олександр Микитович 7) Кірєєвський Микола Миколаєвич 8) Шумаков Василь Олексеевич 9) Коваленко, Євген Арсенкевич 10) Степнер Микола Оледірович У Россян 422 Кафедра математического анализа. Отчет о деятельности в 19276 году д. научного сотрудника М. Н. Маргелова. Из моих предыдущих отчетов видно, что вопросы, которыми я в последнее время занимался, относились к теории конечных разностей и теории чисел. Опубликовав одну свою работу "Элементы теории конечных разностей функций двух независимых переменных" (кевально вышла в свет) и подгото- товив к печати ее продолжение под заглавием, "Некоторые вопросы, свя- занные с суммированием", я временно приостановил свою собственную ра- боту в этой области, делая предварительно проштудированное капитальное сочинение Nörlund'a: "Lehrbuch der Differenzenrechnung", вышед- шее в 1924 г. Так как однако доставка этой книги могла быть очень замедлен- ная (на сравнительно недавно получилась в Харькове), то я должен был обратиться к чтению двух не менее интересных для меня сочинений по теории чисел Kraitchik'a: 1) "Théorie des nombres", 1922 г., и 2) "Recherches sur la théorie des nombres", 1924 г. Обе книги содержат чрезвычайно много но- вого ценного материала, и кроме того, указали даже общеизвестные фракции, автор умений был достаточно оригинальным, вслед излага интересные видоизменения в общепринятое положение. Нельзя больше узнать эти книги, отличающиеся от многих руководств по теории чисел, трудный заключающийся в них таблицы. Просматривая они, таблицы и находя отчасти под влиянием идей автора, придумавшего машину для механического решения системы сравнений по степени, я сделал попытку сконструировать прибор для фунционного вычисления квадратичных вычетов по данному первоначальному модулю, так как их непосредственное вычисление, хотя бы с помощью критерия Эйлера, конечно требует больших затрат времени. Идея моего прибора (составленного из двух концентрических кругов с делениями, по которым больший колодец, а меньший подвижен) побуждает до- вольно быстро находить все вычеты по модулю p = 4k+1. Техническое во- пление этого прибора требует большей тщательности, так как нужно бугем на этих кругах можно нанесень деления. Я рассчитывал лично подготовить этот прибор в начале нового акад. года, т.-е. осенью. Должен заметить, что в отчетном году моя научная работа сильно затруднялась багаими комитетами кедыных кафедр, которые у меня были в ИНО и П.Н.Уф. (в осеннем семестре - 29 часов, в весеннем- 26 ч, в летнем - 23) и кабаками комитетов заготовок, которые пришлись провести в этом году. Относительно плана моей научной работы на будущий год могу сказать, что прежде всего я намерен основательно продолжить упомянутую уже книгу Nörlund'a , который в своем мудрении недвигратно указывает на темы мне вопросов, требующие еще дальнейшей разработки. Надеюсь, что письмо при чтении этой книги можно будет безпрерывно добаточно материала для собственных изысканий. Кроме того, я предполагаю не оставлять и работы в области теории чисел. И касательно л в последнее время дали самим мыслью о возможности применения вышеписанного прибора для нахождения биквадратных корней, что для некоторых случаев легко и удобно сделать. М. Марковский 28.VI.26 План поїздки на майбутній 1926-1927 рік Наукового співробітника Макарова Олександра Микитовича. В майбутньому році я гадаю навести свою наукову роботу у такий напрямок. Перш за все в мірку продовжити роботу в чарлині Варійвного ракунку, а саме закінчити останній том Vozesungen über variationsrechnung von Volza, цілком прочитати Leçons sur les calculs des variations par Hadamard'a, а також уважно перечитати. Звичайно, зараз не можна детально визначити всю ту літературу, що я маю її прочитати, через те, що реверс цієї літератури залежить від тих проблем Варійвного ракунку, які можуть мене зацікавлювати. Але, все ж таки, напевно можу сказати, що найбільшу увагу зверну на проблему Lagrange'a і через те гадаю прочитати або перечитати те, що є відповідного в наукових газетах та журналах.