Матеріали про роботу науково-дослідних кафедр Харківського інституту народної освіти (протоколи, плани, звіти, заяви наукових робітників та спірантів)., 28.04.1926-31.10.1927, 690 арк. — частина 1/4

НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ ОСВІТИ УРСР Центральний державний архів Жовтневої рев. і соц. буд-тва У Р С Р № Фонду 166 ОП 8/м ОД.ЗБ. 4579 НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ ОСВІТИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ №_ Матеріали про роботу науково-дослідних кафедр Харківського інституту народної освіти/протоколи, плани, звіти, заяви наукових робітників та аспірантів/. 28 квітня Почато „ 1926 р. 31 жовтня 27 Закінчено „ 19_р. на 479 арк. Центральний Державний Архів Жовтневої Рев. і Соц. Буд-тва УРСР м. Харків Ф№/66 ОПМ 6/10 ЕД.ЗВ 4589 МИКРОФОТОКОПІЯ ИЗГОТОВЛЕНА 195 (Подпис) ОТЧЕТ о деятельности научно-исследовательской Кафедры физической Химии с 1 января по 1 Июня 1926 За отчетный период состав Кафедры был следующий: Заведующий Кафедрой проф. А.Н. Щукарев, заведующий секцией Металлографии Г.И. Петренко Действительные члены: проф. Г.Е. Мухин и А.Ф. Синцева, научные сотрудники: А.С. Федоров и Г.Р. Виногоров и аспиранты: в.Г. Гугевич, Т.В. Асс, В.П. Маевская, И.П. Кригобабко и Н.Д. Борисов. Были представлены вновь в аспиранты: Сукачева и Максимова. Аспирант Г.П. Фаерман был снят с аспирантуры и уехал в Ленинград, где получил службу, перенеся свою научную работу в лабораторию проф. Вревского Научные работы Кафедры производились в 3 лабораториях: 1. Физико-Химической Лаборатории И.Н.О. зав.проф.Мухин 2. физико-химической Лаборатории Х.Т.И. зав. проф. Щукарев 3. Металлографической Лаборатории И.Н.О. зав. проф. Петренко. I/ Деятельность лаборатории физической химии И.Н.О. Под непосредственным руководством проф. Г.Е. Мухина работали аспиранты Гугевич, Асс, Маевская, Кригобабко и Борисов. Отчеты этих работ заслушаны в заседании Кафедры 30 мая 1926. Кроме работ с аспирантами Г.Е. Мухин вел следующие работы а/ совместно с Науман: Скорость диффузии уксусной кислоты в присутствии ея солей б/ совместно с Штеном и Карльсон: Скорость реакции между пиридином и бромистым алилом в смесях нитробензола и Гексана и ее температурный коэффициент. Одновременно с научными работами в физико-химической лаборатории И.Н.О проф. Мухин руководил научно-исследовательской работой в физико-химичес- кой лаборатории Института Прикладной химии В той же лаборатории физической Химии И.Н.О. действительный член Каф. А.Ф. Синцева продолжала свои экспериментальные исследования над превра- щением светочувствительно вольфрамовой кислоты. II/ В металлографической Лаборатории И.Н.О. работы велись под руковод-ством зав. секцией металллграфии проф. Г.И. Петренко, который в настоя- щее время находится в заграничной научной командировке. Они состояли в изучении свойств различных сплавов. За отсутствием проф. Г.И. Петренко отчет о них будет представлен после по его возвращении из командировки. III/ В физико-химической лаборатории Х.Т.И. работы велись под руководством проф. Шукарева; изучено было а/ студ Сысоевым влияние солей на электропроводность пламени /работа печатается/ б/ проф А.Н. Шукаревым в Институте прикладной Химии был выработан метод определения теплового значения калориметрической бомбы / работа от-правлена в печать/ в/ им же была начата теоретическая работа/ доложено в последнем заседании. физико-Хим. общества/ по теории квантов. При Физико-Химической Лаборатории И.Н.О. был организован в этом году специальный семинар для работающих в ней по вопросам текущей химической литературы. На этом семинаре были прочтены следующие доклады: 1. Г.Е. Жухин Успехи фотохимии. 2. А.Ф. Синцева: По поводу статьи Бехтерева. 3. Гапон. Реферат о работах а/ Лембетта б/ Боденштейна 4. Кривобабко Реферат а/ работ Кистяковского у б/ соты Драге о гидразини ионов. 5. Науман: о гидратах благородных газов: 6. Маевская Реферат работ Гизенфельда. 7. Израилевич Реферат работ Фринке. 8. Гинзбург.Г.Б. Реферат работ Маниго, растворимость газов. 9 Борисов :рефераты а/ работ Центнершвера б/ работ Кубелька 10. Асс Реферат работы Вайнбурга. Игр сем прилагается : отчеты об аспирантской деятельности аспирантов Кафедры а также и оттиски работ Кафедры уже появившихся в печати. Зав. каф. Шукарев В надзора турному селищі робить 2. головки зі 3 пасів Річковського а) "Тігрени" були в межах кам'яну б) Тігрени вир існують Одара 1. Ковальський Відгук за працю при Камедрі Фізичної хемії Аспіранта Кульбабко Г.Б. 3. 1 липня 1926 року до 1 квітня 1925р. Основною працею прийшлося відкрити на пракці про „Оптичну діелектрику в електричних розчинниках“, що за протозинків проф. Г.Е. Муріна я розпочав на весні 1925 року. Запас праця цим закінчена і вивчена до другу. О крім літератури, що за останнього стосувалась опти експериментальної практі, я студіював електрохімію про зо Маджан Сурасної науки про антом: а) Основи електричної теорії б) будова атома і спектру Зондфельда в) Друга сила хемічного зв'язку Марка Коселл до того читав письмі статті з біологічної хемічної літератури. 4] Tominatu Ishara. O grahammace nabrovecia chenium Al-3m Journ. Inst. of Metals Bd I (1925) snyh 73. 5] Hanson and Taylor Dalaonennie vyzjennie snabov bl.-Zn Journ. Inst. of Metals Bd 24 [1922] s 267. Город липінантуру не пріносив, є радоні: 1. Євангелов Снааби 2. Бавинич Куре Металлографии. 3. Клименковский Куре кристалловой физики и химии и спеціальне впомогу на вопросам диссипации солей. III Годов доклады 1. Centnersauer und Brück . Скорость диссоциации MgCO3 2. Paul Kibelk. Іонизація через слой и теория газовой масси. 3. Centnersauer und Brück . Скорость диссоциации Cd CO3 . 4. Bauer and Heidenhain . Поведение снабов Вл.-Зн (последний принят на семинаре при Ун-тіе приказа. Департ.) Кроме того принимал участие в руководстве прак- тическими занятиями по физической химии в лаборатории ИЧО, в качестве помощника ассистентия. 29/1 262. Астрамині Навищов Огледи о работі, аспіранта при Науков Исследовательской Кафедре Латинова Касимова Досмайновича с 1 января по 15 июня 1926 г. (первый год аспирантства) По предложению профессора Т.Е. Мухина, в письме 1926г., а далее был проделан экспериментальную работу на тему: сравнение химических процессов в твердом состоянии и в первых очереди повёрнутой работы Faenkel und Cza (Ztschr. für Metallk. 1925 год XVII стр. 12), химическое исследование в слабах металлов В работе я приступил в январе текущего года. До этого времени, под руководством проф. Мухина, мною были сконцентрированы две электрические печи, для описания сплавов собрана литература и подготовлен материал для предстоящей работы. За период времени с 10 января по 15 июня 1926г. мною был проделано следующее: I Экспериментальная работа. 2 анализа технического Al (качество, количество). 16 плавок 6 электропроанализов сплавов. 6 отливков в печении 8 суток при 400° С. 9 Закалок и дилатометрических измерений изменения объема сплавов после закалки. II. Критическая литература относ. к работе. 1 Faenkel und Cza . Химические исследования в сплавах металлов Ztschr. für Metallkunde 1925 г. том XVII, стр. 12. 2 Bann und Heidenhain . Поведение сплавов Al-Zn (Ztschr. für Metallkunde Vol 16 (1924) S. 221.) 3 Fiedemann . К исследованию смеси Al-Zn (z.f. Metalle. 1926г.) Ингет О работе аспирантки Майвеной за время с 1923 г. и по 1926 г. За указанное время ею проведены следующие экспериментальные работы в лаборатории Ч.Н.О. I. Температуры разделения некоторых жидких бинарных систем Исследование опытным методом смесей: 1° м. Метиловый - Вода кр.т. = +206° при конц. 45,63% Молю. 2° м. Метиловый - Спирт кр. т. = +8,75° 53,0 % спирта 3° Монометиламин - Вода " = +242° 53,96% аммиака 4° Монометиламин - Спирт " = -14,7° 47,0 % аксана 5° Нитропропан - Спирт " = -10,3° 49,70% спирта 6° р. Метиловый - Вода " = +196° 55,31% Молю. 7° м. Метиловый - Вода " = +208,5° 64,36% Молю. 8° м. Нитропропан - Вода " = +175,0° 48,28% Нитропр 9° р. Нитропропан - Вода " = +162,0° 47,51% " 10° м. Нитропропан - Вода " = +199° 58,05% " Таким прототипом относящиеся к этой работе работы: Алексеев . Критическая область Kothmunder Расторги Friedlander Явление сполошения вблизи критической точки. Wesenelovsk Вблизи опалесценции вблизи критически точки. Плиодеев, В. Ф. Методы и образование колебательных разтворов. II Показатели преломления некоторых бинарных смесей. Исследовались отклонения от аддитивности показателей преломления бинарных жидких систем при разных температурах и различных давлениях воды. [Линии в кипятке и линии С, F и В некоторых случаях, 9 спектра водорода.] Результаты можно выразить вкратце, следующим образом: при концентрации 50% | Система | t | 10²Δn₁ | 10²Δn₂ | |---------|---|--------|--------| | Бензол - бензоил | 20° | -1,20 | -1,30 | | Бензол - хлорбензол | 20° | -0,20 | -0,10 | | Анилин - нитробензол | 20° | +2,10 | +4,40 | | Нитробензол - пиридин | 35-9 | +2,10 | +3,90 | | | 16° | -2,20 | +0,20 | | | 20° | -0,20 | +0,18 | | | 35° | -0,30 | +0,15 | | Пиридин - хлорформ | 20° | +1,40 | +0,20 | | | 35° | +0,80 | 0,00 | | Этиловый спирт - пиридин | 11° | -0,50 | +0,90 | | | 24° | -0,70 | +0,90 | | Этиловый спирт - хлорформ | 11° | -1,20 | +0,50 | | | 20° | -1,20 | +0,80 | | Этиловый спирт - нитробензол | 24° | -1,70 | +2,50 | | Ацетон - хлорформ | 11° | -1,30 | 0,00 | | | 24° | -1,20 | +0,24 | Примечания: Маркировка показателей преломления изофотических смесей (подпись) Гелазуров Показатель преломления бинарных жидких смесей. Тубард Влияние свойства бинарных жидких смесей Конокотов Рефракция, (диссоциация) Кременцов Явление преломления бинарных жидких смесей Hantsen Опытное изучение карболовых кислот Shenevich Исследование оптических свойств растворов. Влияние температуры на оптическое свойства растворов. Рефераты по с. 13. Кемп и Мур На поводу магнитного двойного преломления в жидких смесях Валедена Коэффициент преломления и электролитическая диссоциация. Höhrs Количественная рефракция, смещение кривых обмена и диссоциации в водных растворах. Mazzucchelli Формула для показателя преломления бинарных смесей. Léchini Преломляющая способность смеси двух жидкостей. Semedwilk Рефракция растворов, толер и алкоголь. Rekkin Преломляющая способность смесей. III Проверка работы Розенберга "Моя химическая реакция, как показатель ее порядка". Кто делал проверки еще были взяты те же реакции и те же условия, в которых работали Розенберг. Оставлены следующие опыты: I° реакция между KMnO₄ + 7MnSO₄ + 54 H₂C₂O₄ в присутствии серной кислоты. 1° С электродами из графита было поставлено девять опытов. 2° С электродами из платины прошли пять водой — 3 опыта 3° Электрод перед вторым винилом хромовой смесью затем отпускали в крепкую H₂SO₄, промывали водой и иногда прокаливали. Максимум опытов было поставлено 18 — ов. II° Реакция между KI + FeCl₃ Эта реакция тоже велась с графитовыми и платиновыми электродами: 1° С электродами из графита поставлено было десять опытов. 2° С платиновыми электродами винилом водой и к прокаливанием было поставлено семь опытов. 3° Электрод смешивал хромовой HNO₃, промывались водой и или прокаливались, или нет. Максимум опытов поставлено пять. Все эти опыты показали, что определить порядок реакции таким путем нельзя, т.к. такие-то процессы происходящие на поверхности электродов во время опытов, выводят их из первоначального состояния и ведут к их потом в то состояние никакими способами уже не удаётся. Прочитано: работа Шумарева. Исследование значительных химических явлений Ландольт. В реакциях на поверхности развила двух фаз. IV Скорость гидратации уксусного ангидрида в присутствии нейтральных солей. Скорость определялась по электропроводности водного раствора. Электропроводность измеряется "по методу Колмогорова". Все определения велись при 25°. Изучались: 6 1° Скорость реакции в системе (CH₃CO)₂O - вода без добавок 2° То же с добавкой ½ раствора NaCl 3° То же с добавкой ¼ раствора NaCl 4° " " " ⅛ " Опыты в системе (CH₃CO)₂O - вода без добавок дали совпадающие константы. Высокая, чьо электропроводность в ацетат (CH₃CO)₂O-вода даёт возможности следить о ходе реакции. Опыты же с добавками нейтральных солей не закончены. Прочитаны работы: Меншуткина и Васильева - Гидролиз уксусного ангидрида. (подл.) Lemier et Barbier - Скорость гидролиза уксусного ангидрида (подл.) Snawal - К скорости реакции гидратации уксусного ангидрида. V Перемесмтрическое титрование серной кислоты. Проверены силою метод термоэлектрического титрования серной кислоты дал результаты вполне пригодных для целей технического анализа. Фоннады в семинарах 1° Общий обзор критических явлений пар-жидкость по работам с 1907 г. Магнитные работы: Jüptner Не посредство величины и в, из уравнения 18-й дер Ваальса. Richards. Определение значения величины в из уравнения 18-й дер-Ваальса. Gleimbe Зависимость величины в от давления Haigh Зависимость между объемом, температурой и давлением вблизи критической точки Jylberg Зависимость между критическими температурами и температурой конденсации. Boutaris О критическом коэффициенте, Негр Критическая температура в гомологических рядах. Hagarian Свойства смесей плотностей двух гомологов веществ, вблизи критической точки. Smolechowski. 14 вопросов об определении и величины критической точки Yonitt О показателе преломления вблизи критической точки. 2" Работа Фишера. Стереохимическая специфичность нальных атомов. 3" Работа Риденфельда. Определение степени гидратации солей в концентрированных растворах. Температуры от абсорбции в инфра-красной свете по рефератам С. В. 7 Отчет. о спиртном Мазевой за время с января 1926 г. 1. Ставится опыт по исследованию скорости метаболизма (СН3СО) и О. в добавкой ⅛ фосфора NaCl и ¼ NaCl. 2. Подготовлен к докладу в семинаре работа Bisenfeld'а 3. Читалась литература: Bodenstein O гексозамине H.J [Leit. f. ph. ch. 28, 1.] van 't Hoff и Reicher. О гексозами моно-хлор-уксусной кислоты в водных растворах, [Leiteh. f. ph. ch. 2. 781] Fleming: Тургорность пара некоторых Кристаллоидов. [Leit. f. ph. ch. 1. I. 362 4, 260 17, 52] Вонино. Спектро-химические исследования в инфракрасном свете. 2. Наблюдения над адсорбцией амилолиза 3. По поводу адсорбции в некоторых растворах 4. Вещества, изученные путем спектроскопии и их формулы, приборы, полученные при измерении в инфракрасном свете. 5. Адсорбционные кривые. Риллис Инфракрасные спектры Лебедев Инфракрасные лучи Навелек Положения положения и разтворитель Jones & Strong Спектроскопия, положения солей Клатер. Ультрафиолетовые прерывистые спектры, колодоводородов. Jenes & Randall. Монитор структура полосы положения в инфракрасном свете. Colby. Монитор структура колодоводородных веществ в области инфракрасного света. 130 лет время моей аспирантской работы, я была ассистенткой в Мед-Институте при кафедре аналитической химии, а с 1925 г. при кафедре неорганической химии. Кроме этого и с окр.1925 г. работала в химической лаборатории Н.К.П. Д.С.С.Р. В.Масвека Отчет о работе за время трехгодичного аэшрацкого этапа В. Т. Гуревича За три года мною сделаны следующие экспериментальные работы: На тему В. Ф. Милюкова "Влияние нейтральных солей на реакцию между кислородом и хлоридом аммония" Напечатана в Zeitschr. f. Physik. Семье. "О закрытии образования сернистого газа при горении" Напечатана в Украинском химическом журнале. Заканчивается "Скорость реакции между уксусной кислотой и муривином Кислыми солями (совместно с окончавшей И. П. О. Е. М. Морковкой) Все работы составил по руководством проф. Т. Е. Мурина В связи с этим Милюкова много проделано следующее дело: 1. Скорость реакции между кислородом и хлоридом аммония (В. Ф. Милюков) (Zeitschr. f. Physik) 2. Характерное действие водородных ионов на пенициллин-фосфаты ряда Ким-А. Д. Могеса (Zeitschr. f. Physik) 3. Определение скорости реакции Н. М. Гвоздева (Zeitschr. f. Physik) 4. Закон динамо-химических процессов G. W. Lewis (Zeitschr. f. Phys. Ch.) 5. О скорости реакции между пероксидом водорода и ионами йода G. W. Christiansen (Zeitschr. f. phys. Ch.) 6. К теории скорости химических реакций J. N. Brönsted (Zeitschr. f. Phys. Ch.) 7. К теории скорости химических реакций N. Bjerrum (Z. f. Ph. Ch.) 8. К вопросу о законе скорости полимеризации резиновых реагентов A. Moyes (Zeitschr. f. ph. Ch.) 9. Игрофакции в растворах G. W. Lewis ( Zeitschr. f. Phys. Ch.) 10. Об употреблении диметилдракондида, как индикатора при титровании по Гидрометрическому методу L. Kranefeld (Z. f. Analys. Ch.) 11. Дифференциальные как индикатор при анализе Данные веселого переезда Рихардса G. Knop (Journ. of the American Chemical Society) 12. О кривообразовании солей олова C. Wöllner (Liebig Annalen) 13. О новом методе обезжиривания смазки A. Heng (Rozg. Anklan) 14. О хлоридных олове F. Pennu (Anales de Quimica) 15. К мерцединамике когниционов акриловых и аммиаческих когниций сывор N. Bjerrum (Zeitschr. f. Ph. Ch.) 16. О применении закона действующих масс для понимания равновесия G. Möckel (Zeitschr. f. Physik. Ch.) 17. Обзор новой синтеза химического мерцединамики G. W. Lewis (Zeitschr. f. Ph. Ch.) 18. О мелкодисперсной зависимости между разбавленностью и концентрированием акриловых и аммиаческих когниций G. W. Möckel (Zeitschr. f. Phys. Ch.) 19. Исследование над перекрещивающимися реакциями солей В. М. Риммера (Монография) 20. К учению о свободных моделях P. N. Бейкмарка (Монография) 21. E. F. Hojler - Количественный анализ /переходы/ ускорения времени перекрещивания (Chem. Zeitung.) 22. Новый метод определения серной кислоты в минеральном воде Л. Шмидт (Zeitschr. f. analen Chem.) 3. 23. О скорости разложения гидразина венгерск А. Woyes (Zeitschr. f. Phys. Ch.) 24. Калибровочные реакции Эйхе (Journ. of Chem. Society) 25. О реакции между ацетаром селитры и спиртами, мирамин натрия А. Woyes (Zeitschr. f. Phys. Ch.) 26. Разложение дипропилэфира кислых солей В. Нольберг (Zeitschr. f. Phys. Ch.) 24. (Условное разложение L-β-дигидрокси-раулинового гру и d-β-дигидрокси-клеммикового селитр 13. Нольберг (Zeitschr. f. Phys. Ch.) 28. Влияние ацетилметиленовых кислот В. Нольберга (Zeitschr. f. Phys. Ch.) 29. Реакция между калием и хлоридом кальция и хлоридами В. Нольберг (Zeitschr. f. Phys. Ch.) 30. Превращение подкисленной кислоты в роданидную В. Нольберг (Zeitschr. f. Phys. Ch.) Кроме того велики с этим экзотермическим Каталитизмом много пропорций наполнения редеярь в Центр-Власте и мелкие страны разделяющиеся в различных шкуринках Чего которые не предсказывали возникновение. Иллюстрация к переработке на J. Woker - Каталитизм Кислотное влияние на теорию и физику химии-Ван 't Hoff'a. Механическая динамика - Van 't Hoff'a Некоторые главы из Теоретической химии Лерх Физическая химия - А. Бенард'а Дипломатика автобиографических произведений Г. Замиджи: Кроме того в результирующем диссертации: Zeitschr. f. physikalische Chemie Chem. Centralblatt Zeitschr. f. analytische Chemie Некролог Русского Физико-химического Общества. Украинский химик, поздрав. Включение трех лет много было пропущено на семинарах Кедров Следующие доклады: 1. О движении между инженерными Козякиной и шифрующей Синой (разоблачение (по россказам Ваггена) 2. Казачьи движения 3. Закон Казанца 4. Формирование Ленинграда между воздухом и кирпичом и ее гумиле- ние с инженерными обоями 5. Новый метод скорости химических как реакций 6. Казачий Казанец. В 1923/гч ч.7. в руководии прокрипции Киеве разъяснение по огней химии в коллекционер. умив. им. Адзена В 1925 году руководил прокрипсиями (которые) по физической химии в Берлинграде В том же году руководил прокрипсиями надежные по физиологической химии на курсах 81Артино-Рабочих Врат при Каркомидраве В 1925/26г. руководил прокрипсиями (которые) по аналитической химии санитарных врагей при Светограде Каркомидрава 30/7-26. З. Озлебу Доклад о работе астронома-исследователя В.Арсеньев Французской Химии Ассан М. В. За время моего пребывания при "Распределении органических химических соединений с 1923 по 1926 гг." многое совместно с профессором Мухинским Л.В. было сделано в области экспериментальной работы на тему "Действие нейтрализующих солей на скорость ингибирования альдегидов". Работа была доведена до завершения органическими химиками-исследователями в Харькове, а также продолжалась на Менделеевском в 1925 г. Начиная с 3 июня проф. Химического Университета В.Арсеньев продолжил изучать и экспериментально проводить работы в области фотохимических процессов по теме предложенной прор. Мухинским. На ряду с указанными работами, будучи научным сотрудником Химического Лаборатории Института Работы Медицинских и Народных Средств на ткани, содержание и распространение серии R-тм в воздухе помещений альдегидов. Работа публикуется в 3 выпуске Трудов Института Радиоэлектроники. В этой лаборатории много изучается в связи с прогрессивными отравлениями рабочих-химиков, физико-химические свойства паров органических химических веществ, попадающих в воздух в время моего пребывания. За дтмнное время в елишпаре при исследовательских народных линиях были сделаны следующие разглядки 1) „Применение строения атомов и молекул с точки зрения валентности 12 неорганической и органической химии.“ Работа Малевич 2) Метод осмотра Шрейнмейерова 3) „Аналогное разложение ртути“ Работа Пичинина 4) „Гидратация атомов и молекул“ Работа Вену 5) „Получение низких температур“ Работа Камерлин-Онса 6) „Фотосинтез сахара в растениях“ Работа Бем 7) 12 вопрос о отрицательной бромативности способности сахаров к солевой форме Раб. Лешмейстера Для библиотеки по Фотохимии много книг и издана Венгиздатом книга „Фотограф на войне и в свежей жизни“. Педагогическая работа протекала в различных учреждениях: Ассистентом Кам Унив. им. „Артёма Преподавателем на 1 курсах Фабрично-Заводских курсы Руководителям практик. Занятия на Курсах Опытного Дела " " по физ-химии в Фармацевтическом " " по методике физики в И.Н.О В данное время веду занятия по химии в аспирантам Кафедры профессиональной химии. В Местном НИО работал в Пушкинском профтехникуме области. Член М.П и председатель Пушкинского профсоюзного отряда. М. Асс 13 До Катедри Історії Української Культури при Харківськім ІНО ГОЛОВА Микола Петрович, інж.- арх., Наук. Співробітника заява. ПЛАН НАУКОВО- ДОСЛІДЧОЇ РОБОТИ У ОБШАРІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ЖИТЛА НА РІК 1926 . Вважаю необхідним виявляти й далі голо́вні архітектурні форми Поділля й полини, як місцевостей - схованок найстаріших укр. арх. будівельних форм. Разом із тим вважаю потрібним дослідити й сучас- не нове , революційне, будівництво , яке на мої спостереження вже у роки 1922-1923 на Поділлю відбивися у де якій мірі на підвищенню архітектурного типу села. Перевірити це на масових прикладах, як це зроблено першою мною на дослідах масових у р. 1919 , що до старо- го будівництва, за сучасними умовами перебудови села конче необ- хідно. Саму працю вважаю необхідним завдя більшої продуктивності пере- водити за допомогою помічника , крім себе, ще принаймні двох. Працю виконати знахожу гідним через маршрути подорожі, з зарисо- вуванням , почасті, зимірами й фотографуванням об'єктів. З огляду на те, що в зазначених низче смугах дослідження перехре- шувалося досяти впливів ще за Вимлянка далі Полтава, Орди , Туреччини (Балкані), Угорщини й Німців, подорож ця мусить спіткати особисту увагу , так мені здається, у Катедри й Голе-науки. Смуга Поділля дасть виявлення МАЗАНКОВОГО будівництва, щей НАМ'Я- НОГО /Муровані-Курилівці і т. ин./. Смуга Волині дасть виявлення дерев'яного будівництва, що повстало на мій погляд, нізніше мазан- кового. Перевірити це тверження і проаналізувати його ,мета суто- -наукова, бо дасть можливість роз'язати питання про місцевість по- ходження українського житла остаточно, а разом із тим і питання про праісторичну долю Українця у смугі Поділля, Волині й Київщини. Маршрути, що їх замічую, ось які: ПОДІЛЯ. 1. Брайлів,-Межирія,-Бар /перехрещення пляхів-Подільща-Орда-Туреч- чина/. 2. Могилів, Ярмшів, Курилівці -Кам'янка! Муровані,-Нова-Ушиця,-Минь- ківці ,-Дунаївці , -Маків ,-Кам'янень Под. ,-Панькірні, - Казанець. ВОЛИНЬ. 3. Бердичів,-Кодня,-Траянив. 4. Новоград-Волинський,-Хропиця,-Пулин. На ці подоріж потрібно буде часу до ВОСЬМИ тижнів. Саму подоріж гідно виконати на початку АГ літа, краще з травня, що до потрібних коштів , обрахунок подаю окремо. Інж. Арх. Топорків Микола Харків 28/червеня 25 р. Птахи мов'яв сми! I. Мараккове ; кам'яне будівництво на Поділлю II Перекрещені валиви на Подільське будово млєнців за шляхом, що переходили через шлях від Закопу на Схід і ни поддони III. Виливи месаанкового будівництва на деревинну будівлю Волині. До Індустрії України при Укр- Каркомосі Завідуючого секцією поча- ловодства Катедри фізичної хімії, а саме металогаразді та електрохемії, проф. д-ра Ю. І. Плетренко Короткий звіт про працю секції за 1925/26 рік по 1 липня 1926р. Склад секції: 1. Завідуючий секцією проф. Ю. І. Плетренко 2. Майстри: електробіологія, асистенти А. С. Федорів 3. 4. Механічні лаборанти Н. П. Сукалови 5. О. Д. Макеємова Офіційно прийняли участь в працях секції: т-м електролізом д-ра В. Міноровий, В. Ю. Плетренко, т-м Насуляк та інші електролізи Недруковані праці за 1925/26 рік до 1 квітня 26. 1. Ю. І. Плетренко - Über die Leitfähigkeit der einigen Legierungen Ag-Zn in abgeschrecktem Zustande. Zesteh. für Anorg. und allgemeine Chemie B. 149, 1925 (November) 2. Ю. І. Виногоров - Ю. І. Плетренко - Über die Potentiale der Mg-Cd Legierungen. Z. für Anorg und allgemeine Chemie B. 150, 1926 р. (Januar). 3. Ю. І. Виногоров - Ю. І. Плетренко - Über die Potentiale der Sb-Tl Legierungen. Z. für Anorg und allgemeine Chemie B. 150, 1926 р. (Januar). 4. О. Д. Федорів - Про перейбрання стопів Cd-Sn у крісталлічному стані. Збірка 2-го випуску Української Хемічної Кур'єри за 1926 рік. Проте цю друкую змінилося яке з утримався і худож- ній були не середньо мінераляру. Всі ж праці могло допомогти на вейдонаї фізико-хемічних елек- тор у Плетренко, коли вони є проф. Г. Танману на проф. Сосні. = Міркуємо до уряду майбутніх асепіронних членів П. К. Сухаревої та О. О. Можемової, під вором введеного був додаток. Ще в Києві майбутні члени були меншою кількістю в асепірони і покажуться тепер змінення життя, але предмови хвилин Комісії відкинула розкладання цього питання, доки п. м. Сухарева та Можемова звільнятимуть ХІНО. Дек іншими по другим кандидатам в член- конці проводились ще поки т.м. Які все не. закінчили 13-го. Завдяки тому, що п. м. Су- харева та Можемова не були проведені в асепі- рони чи нічого робити, як правда сказати, неймовірні тими жешами, як падалися, бо м. т. об'єктивної працювали в лабораторіях та закошували, нехай ще підмикнули салів: Якщо заробляти, якщо не потрібно існувати. У майбутньому комісії - член ХІНО, а в Києві берешся захронні думки асепіронних членів пред. Клімського Комісії, після того знову питання про асепіропицю нічого до двоїс іншої інспекції. В цьому все мало відомостей щодо письменного його асепіронну та м. Сухаревої та Можемової: Є на перші обговорювання Уряд. Черніговщина- уки. Ще в березні п.м. Сухарева та Можемова встали по член експедиційних працьованих під питаннями про поневирнення синтезу в зменшенні від розповсюджених фракцій. Сьогодні адермав відомості про їх уряд, розуміє послідовно які мали поділити. Їх членство було вже падрукування, але країна зробила і, коли це питання буде розв'язано ще з другого бою і навіть другого мешканця. Ще не використає. Коли я повернуся без за кордону. Коли прогноз був "початок", я літав в поїзді, що вийшовши за кордон, то перший місця підкор- тя Кіпра 10 км від. Тквітні і виїхав за кордон в Камандривку, доручивши шляху ген. Антонову довільному еліт роботи наков і церкові Донома- 15 3 - Під час майбутніх випробувань. Про світло-зелену крижку Камів вона відбувається з подовженням перерви, яка не має нічого спільного з Чиркуновим. Крім синьої речі фізико-хемічною, а 64 вище еліненор по курсу термодинаміки, бо яка мала навчання 2-3 стадійних, які на моєму думку збігаються з тими крижками радіопиками і подобної. Як Камів, надія. Але про них було розмовляти коли вони скінчали РІНО. Письменник має певний призив з ринкових та Іншороду. 3-за Кордоном і посилав своїм еліненорам синьою крижкою, яку вони мали продовжитися угоду. Якщо це призначення у моєму великому папері. Істота 8 фізика хемії. Крім турнамської крижки, яка видається еліненорами листом до неї повинно митися з розумного клеймо по подовженням підручником, а саме: 1) Grundriss der Physik. Chemie von Licken. 1925р. 2) Theoretische Chemie von Werust - 1926. 3) Lehrbuch der Heterogenen Gleichgewichte von Y. Fiummara - 1925. 4. Lehrbuch der Metallographie von J. Tammann (1923) 5. Aggregatzustände von Tammann (1925) 6. Thermodynamik von Planck - (з російської переклад 1926р.) 7. Нове математик по еліненорам або 8. Ксаронна хемія по Чинківичу 9. Органічна хемія - Томас, або Деревянко - 1925-1926р. Мого відомості це вона розмовляли між собою про папер. Кимені до нього еліненори не можуть "як модифіковане в селені відновлення еліненори меншому паперу з розумної підвищенням умовами". Тож приймаючи т.т. Суконьв іти ідеально в цього мешка до мене. Потом Корейські відомості можна про моє Неліненор за кордоном. 11 Крім того у редколегії я прийшов до Дервина, а 19 квітня, заприємнувал мешка у Маркізевиць (Лідент. 23.), з ван 174 3 квітня я приїхав у Берлін. В Deutsches Stahl-Schule - Charlottenburg Академія для металургії 35 в інституті мого мото-професора Prof. Gürtler'a. Отримавши від нього добрі пропозиції і у конторі при Deutsches Stahl-Schule, я зробився на 2, 3 тижні погодженням про місце роботи. Серед Фельдмана я не мав лабораторного досвіду. Серед Вигріл Берліну мій вчитель Крип революції. Своє досвідчення 2 з 12 квітня. У мене було своє досвідчення, коли я приїхав на п'ять лекцій і консультування з роботою в інституті. Вийшов тоді, що я повинен був зробити 3-4 місяця у Фельдмана, а саме читати лекції про криваву. Тоді я поїхав в Гімельштадт, де не знайшов дуже гарно обладнаного лабораторного фізико-хімічного, фізику, метеорологію, а також хімічних речовин, одна при фрікко-хемії, а друга при фрікко-лабораторній. Отримавши лабораторний Сіменс-Мерцель даних країні під час лабораторних курсів в Курт-Кургольм, який написав читання з наукових робіт і мими, які вони назвали Він-Ін-В. Відомий Венеція. Мені ж познайомився з узором. Вергол, даний з відомим своїм прикладам над повним елементом - Зарпієм. Ми фрікко-хемічний лабораторії в Курт-Кургольм, у який я знайшов палінобути. Видання 6 тижнів еліонів. Концентрація і неправильні розчини був суті на всьому випадку. Мені дали кривавий у конторі при молока, яке Книжка фізик повинна з часом до кожного другого дня. Забезпечили лабораторний-бюлетень для лабораторії в моєму колега, а також мене урочистою. Амінай і узор. Повідомляв. У Сіменсштадт я читав курс Клоп Грецького, не знайшовся на весь день, бо ми один винесли елементи, кривавий перебуванням у фізичному та хімічному. Нерухомі лабораторні-мислення суті: викладачі і папка узору йде повним елементом. Коли я збираюся, то кривавий лабораторний одержувати Камер-Джовани. Я заробляв себе вперше нерухомої лабораторії, що була інженерною. Мені зроблено мислення на кривавому у місті 1600-Р.-М., або коли 275 досвідчень у місцях. Вперше лабораторний Сіменса, я подрав папку в Балладі De обдумався Ремінгенератором у співробітництві Kaiser Wilhelm Institut für Metallforschung Ана Ставрійченко Матеріал приймання амнестії, Проф. д-ра. Садзія. Тому тимчасом і вибрав владою позитивний уряд. Важелів своєроботничий похідним уряд. Негайно. Ослаблення у уряд. Ксендза з минулими не майнових, орієнтованих відряджень і їхніх досвідів. муніципальних корпорацій населення. 23.4. 26 був прийнятий засадовий Німецький уряд, який вже Всесвітній майновий, а 30.4. 26. Введений крім електорської фізичної більш, на засадах відомих і Суду ведення його цілком по своїм доволі для захисту Свободи Німецького фізичного міста. 3.5. 26 з вийшов в Північному, щоб розбиватися з майна Другої великої країни Таммана-Вольф. Знайшовся для уряду і прийняв. Коли з початку бойового своєго приходу в Кемпінг, щоб він проводив мене не мусить. Замінив, бо коли всім своїми калами не урядував, то вся робота готування цього члену сильного наступного. Розуміння, що робиться в інституті фізичних наук Схеми, а також дії викладачами лекцій і курів великадар, з різним учасником сильного залишанням у Полтавськи. Проте в інститутах фізичних наук Схеми ведеться в різних рамках державної поліції. Проф. Таммана мав найбільшою обмеженням, ніж було колись, як в Кентуккі, на напрямленому у Берліні. У нього зазначалася діяльність по доведенню. Таммана в селівці робив версії і майже величезний фізико-хімік. 6 червня день був прийнятий у дні погодження Таммана з урядом навертаючи упорядкування. Всім цим вони сильного урядування. Невеликі російські академики, Куртков, Ковальчук, Михайлович, Своїми урядами приєднався ідея української національної держави. Я був викликаний на засідання. Інші такі, якщо позитивно відповідаючи на це запитання, що і майже всі самі вроджені управлінця, або державного уряду, "Можуть хто чи?" Це все мені поворотний, з даними і призначенням. Всім цим Косар виконувався в Пром. Таммана-Вольф. Інші майже всі самі мало вищер збільшили з тетрополем левого Німецького уряду. Косар, я не знав їх позитивних. Учень Таммана-Вольф був вийшов власними Вадім Борисович, але залежність від нього Схеми, крім виконання і не великих посилень майже уряду. Але всі вони були позитивно доведені. Проте Косар мав менші сили у користь уряду, але повинні були важко керуватися зовсім, що в не великих посилень 96 Мюнхен, надеюсь в тихой же, как приехавший Константин до Вильгельмсгауза на письмо. У київській бібліотеці 2 з'їзди німецьких хіміків, а саме один у Штутгарті 3/6 до 19 випадає - з'їзд ки- мейстеров Тюренбекена Пльва, а другий у Кельні - з'їзд Феррейна німецьких хіміків. Це вреденський Ману в магазин саби: у кімнату Адамовици, там є 2-3 сам Твен дер Deutschen Chemischen Bunsengesellschaft, бо на цей з'їзд витрачалися не менше 6000 ма- рк. Две узяли, то креп. Тамнітами був на всіх з'їздах і сам розповідав про це, що дуже пояснюється на з'їзді. Литови вдоволені цього сума мали проду жовтня прийняття в 26 майбутньому у Штутгарті, та з'їзд дер Deutschen Gesellschaft für Metallkunde, але це моди дріж, Конан в одному члені, які мирують вирішити з Кермашин-вого фінансового УкрНаркому, як лишилися. Тепер перехожу до тьо, що я купив редко. Надто кримські вдоволені, бо був коли попереджений, що тоді розповім всю подрібнину. Я відходжу магазин, приєднався в київському університеті, а також дещо про- робивши електричну хімію, оскільки в лекції Кристаллографічній (Орієнтуючи кременя на майбутньому Таманському) Лекції для самостоюння читати: Electro Chemie - др. Ігорь Таммани Кристаллографічні - і.- Ігорь Тамман Physik. Chem. Kolloquium 1/2r. Tamman Coehn Physik (Experim. Theor) 4r. Prof. Pohl. Physik. Gesellschaft - 2. Born Pohl, Фраунк. Festigkeits eigenschafter 30. Prof Nadai (молодійший родини) с інститутом для дуже важкої Алекхандро Тернарне Система - 1. Проф. Vogel. У цьому веденіт. Лекції не даю відбуватися у Фрау. Конку. Того ж видрав вимагання магазин про це буде розмовляти в другий раз, коли одержу Учени на потрібне піднімання 25.6. ч.р. може поїзд у Штутгарті на з'їзд, але бодірження з 27 по 29 липня в селі Від der Deutschen Gesellschaft für Metallkunde. 17 У Києві мав обговорити фізико-хімічні питання, де я працював. Треба мій колега по уряду у Проф. Фаминському. Мам теж в думці буде читати про Рентгенориследування кристалів від уряду одом іншого. Глоковій. Крім цього питання електронії на табло не згадався. У Києві годі мною зробити доклади про електичні властивості, бо якщо це буде? Де я все робив певний уряд к на до Укрпаково України продовжував термін моєї командировки до наради немецьких мислителів. Приєд. А. Немеренко Göttingen, Institut für Physikalische Chemie Böttgerstraße 50 P.S. Прохано розмовляти в моїй адресі, як наведено. За всі крімність поєд, я не міг чекати волю. Матін на термінальну де линя наукових письменник. Матін елементарний цикл розповідав коло 15 серпня, а перед тим як узагальнити. Кодивання імперські межії вряду. Райльс по фізиці, де про всі певні Проф. Рейл розповідав, а особливо вже гарно обговорює свої ченції з Вонг експериментами. 24/VI 26 р. Приєд. Ю. Немеренко Розміщено у зв'язку з присіллям упрямця Згодом дозволив мені виїхати на Дніпро мильне. Сьогодні я шанував бігуче по церкві все через від'їзд росії. Ясно і зневоленням мій виїзд перешеди на пинень. Карпів 29/VI 96 М. Шумський До Презідії Укрнауки. Прохарю Презідію Укрнауки звільнити мене на липень і серпень в двомісячний відпуск, про дасрва науковим робітникам і робітникам вчій, для мінування в Євпукях і Кієвоводську. Затягивши за свою лист урікнання по Укрнауці. Виконання моїх обов'язків по пре мійльний Комісії ка вас мої відсутності по Кладене на акад. М.М. Ніколаєнко і пр. І. А. Красченко. Тен Презідії Укрнауки Акад. Дм. Галанін 20, VI, 1926 р ПРОТОКОЛ №... засідання Бюра М.д. Катедри історії Української Культури 10-го Вересня 1926 р. ПРИСУТНІ: Д.І. ВАГАЛІЙ, О.В. ВЕТУХОВ, С.А. ТАРАНУШЕНКО, В.О. БАР- ВІНСЬКИЙ і В.В. ВЕРЕТЕННИКОВ. Слухали: 1. Доповідь Д.І. ВАГАЛІЯ про ба- жаність порушити перед Головнау- кою питання про надання Проф. М.Б. СЛАБЧЕНКОВІ Докторського Ступ- ня, не вимагаючи звичайного захис- ту дисертації з огляду на високу наукову вартість його праць /"Ма- лороссийский Поль", "Організація Хозяйства України" т. і т.д./, що за- повнить прогалину в дослідженні соціально-економічної історії лівобережної України 17-18 століт. 2. Заяву етнолого-краєзнавчої секції про те що на її засідан- нях 2 та 9 вересня т.т. РИЖЕНКО Я.О., ПИЛІНСЬКИЙ К.О., ДАШКЕВИЧ В.М. та ЗАЦЕВА Л.М. зачали промоції доповіді на аспіранту- ру, які секція визнала цілком задовольняючими /Доп. ВЕТУХОВА/ Постановили: 1. Погодитися цілком з висновком Д.І. ВАГАЛІЯ 2. Прохати Головнауку про затвер- дження зазначених осіб. ГОЛОВА КАТЕДРИ /Акад. ВАГАЛІЙ/ За СЕКРЕТАРЯ /Бервінький/ Справа ч. 416/1 Укладено: Замін виконавчий 20 План роботи на 24/28 червня. 3) Загальна ієрархія в поєднанні з умовами руху з гадаю проробити ділянки письменних і середньої та новіжної доби. 1) Місця і місцеві руси першої вілів 2) Новіжня аграрна війська п. с.-в. 3) Селянські повстання XIV-XVII ст. 4) Економічні перевороти в Зах. Європі. 5) Творення національних держав б) і сьогодні Миллі, Франції, Німеччини, Італії в новіжню добу. Що до спеціальної наукової праці я працював перш і надалі гадаю навколо Селянської війни в Німеччини. під релігією тематою Як "Селянська війна в публіцистиці нового часу", "Місцеві руси і селянська війна" Аспірант Н.Г. к Волг. Ом. Микоїд. Звіні про роботу денірінга Кадерин. Гах-Оврен, кузьмуря Кишкійв Олександр Іванович. Минулого члбстого року я працював / власної ієгорії зведіння по мешанні і товкінні ієгорії. Так, я займаюсь середнімем , головним чином над його походженням - во Франції ; аграрною ієгорією вини в году мав назвою аграрного переборку корнезького- Савінна, Садоверова, Дум і инш.; Релігійними відомостями во Франції XVII в. що зобачо „Реформація у Кіммеррії Кто за синьйонні магазини теля та в краю південної оправовував матеріал до проблеми належення во Франції (попередні революції 48г (10-40рр), наслідком зох Ньєвом в рукописах та кинезаманець балу. Десять підзірка і перешов до грані і їєгорії Кіммеррії в добу реформації - XVII працював над апосквою Горновсь, за тим видалась в памперсій літературні мо разу. Вл. Кишкій. Керовицькій Домінікої Камедри 23 Історії (вропейської культури) Аспіранта П. М. Шадкова Звіт За плану по історії селянства, який я позбав розробляти в минулому році, довелося додати ще декілька зауважень відносно походження нині на формуванні геодальний класу в прийшовому раї кагерк був ім западньо обмеженими. Я виходить з таких засад: формування сучасно- го класу власників є по суті под- війний процес; мобилізація власності подрізне сучасність. В цьому той глибшого розуміння на геодальних процесах я був змушений трактувати питання про походження гео- дальців. Але все ще не виходить за межі приблизної прозори опрацювань, покол пеленя сербану, що є другим пунктом до розроблення в загальному темі Історії селянства. Зараз я опрацьовую оригінали. Мені почастило знайти нову збірку "Dom Bouquet. Велик Gallicarum et Franci. Sagitt scriptores. Правда книжки їхнє звед'яла дуже сучасні умови користування. Міше на 2 тисячі дає один рок. У мене зараз Historia Złogorii Muzeum на Хроніка Nithard'a пері надзвичай- но цінні кількостю графичного матеріалу. рідну. Отак треба виразити, що "Матинську побуду в розумію не досконало. Доводиться вигравати багато часу на ритміки, але все не таки справляється. З знайомством з першісними історич- ними джерелами поволі вимаюкувався контури і будуючи тон. Так "Історія селе- нівська" угорід Муриного дає багато ма- теріалу до побудованих розмірків про їхні могильні церкви та держави в епоху Меровингів та Каролинги. Погано я погав збрати матеріали до теми "Церква в епоху франкської держави". З загальними висновками замененою дер- жави бід урочистих організацій. Але до розробки цієї теми ще не приступав. Конкретно я виготовив тему: 1. "Середньовіковий колонат" (до питання про походження схвальну) - характерис- тика колонату гальського - 2. "Де джі уваги до походження Спеціальних кількостей різного зеленцю". Ця праця є продовженням першої і має націлений загальним уряд гешт- колонату в лані феодальної револю- ції. Особливо кріпкою в роботі є необ- хідність вправляти тає посади. Коли оформити стипендію справа звично подивлювається би вигляд і з мав би змогу цілком вкладатися на ухвалі. 26/12-24 П. Фладк Керівником дослідної Камедзі 24 і сторії «Вронейської» култпурм Депіранта П. М. Гладкова Задва Зараз я опрацьовую тему походження колонату (середнього). Матеріали до цієї теми виключно латинською мовою і в УНУБ'і маються в кінних екземплярах лише. Книгозбірці видав їх на зовсім короткий термін. Я не живу в Харкові. Мешкаю 16 років і дуже багато хворів. Тому, щоб використати якусь книгу в музей копедого місця, слід її дити кілька разів до м. Харкова до Книгозбірні. Це надзвичайно утруднює роботу і має не менше певність в тим разі, коли потрібно кілько видань разом. По друге я умію рокам себе 90 % -28 року хочу закінчити статтю агентства і складати Іспити на Наукового Співробітника. Виконання мопена в тому разі, коли здійснюється пендіо. Тому прошу Вашого Клопотання перед Укрнауковою про призначення мені сті пенсії. Це дасть можливість завершити посаду і цілком втратити наукову роботу. 26/18-27 П. Гладк См. Десанцево 1-а Зал. школа. План науково-дослідної праці на 1927-28 роки, аспіранта Л.Александренка, який розподілено по темах: I Французький утопіст Франсуа Відаль як політик і економіст. II Складання курсу історії соціалізму Франції за першу половину ХІХ століття: а) Від церкви сен-симонівців до ікорійського колумбізму. б) Колективізмка система К. Пекера та Фур'єрісти. в) Зародження анархо-синдикалізму у Прудон. г) Колишні зміни революційний (спогляда бабувізну і банкери). II Порівняльна дослідка економічних систем французьких попередників наукового соціалізму з доктринами англійських економістів III Дослідка праці Монкентурзької Комісії 1848 року. Для повного виконання зазначеного двохрічного плану моєї науково-дослідної праці мені потрібне наукове командування до Москви, в Інститут Маркса і Енгельса. Навмисно всі ці праці може бути спроба наукового розкриван- ня одного з найтрудніших питань: Теорії періодичності економічних криз у французьких попередників наукового соціалізму, - справа, яка ще досі добре не розв'язувана спеціалістами. Що до плану моєї історіографічної праці, то в ближчому року (1927-28) гадаю охопити головнішими питаннями з франц. історіографії, а саме такі теми: I. Французькі історичні журнали за наших часів. II. Французькі видання середньовічних джерел. III. Дослідження французької історіографії в царині новітньої історії та історії праці. Аспірант: Л.Александренко 29/12 27р. дополнение к отчету научного сотрудника кафедры западно-европейской культуры секции русской литературы И. М. Еременко. План работы на 26/27 уч. год. Подготовлю к печати следующие работы: 1. Литературная традиция у Демьяна Бедного. 2. Достоевский и Некрасов на Рабфаке С.Д.И. 3. Источники творчества Некрасова (докторская диссертация). Для последней работы необходима командировка с научной целью в Ленинград для изучения рукописей и источников творчества Некрасова 1/III 26 г. И. Еременко В Укрнауку Действительного члена научно-исследовательской кафедры Истории Европейской Культуры Б.Я. Рудава Заявление. В январе с.г., по возвращении из Москвы, с доклада Комакадемии о своих работах, я отнаружил отсутствие моей фамилии в списках на палеванье по кафедре. При последовавших лагерных исправлениях, - а также в дальнейших списках, - моей фамилии все же не оказалось. т.к. в течение трёх месяцев, протекших с начала утверждения всегда (когда, по примеру прошлых лет, был включён в списки) объём и характер моей научно-ис- следовательской работы не пре- терпел никаких изменений, прошу президиум Укрнархии войти в обсуждение этого вопро- са. Горшевский. 16.12.26. Кафедра історіи європейської культури 5.VII.1926 Українська Наукова Академія Виду тго, що кафедра ходзійствовала об урядження секціи іскусствознання и продаєла в ручоводити се проф. Д. П. Гордєва, в наїолище время кафедра прошл, в доложение к сьмтам по препенія Скульп, виконаною и названную секцію искуствоведения и чистъ 6 виду зарплаты т. Д. П. Гордєва. Руководитель кафедры Н. Толбухин До харківської науково-дослідної Катедри історії європейської культури дійсного члена Катедри Андрія Степановича Кацевалова (секція історії античної культури) Заява. Прошу Катедру кинути перед ГоловНаукого про залічення мене до штату Катедри, як дійсного члена, і про призначення мені відповідного утримання. Приєднуючи до себе подано такі відомості. Тривалий час своїх наукових праць маю про єдине джерело існування, зарплати, що з його досвіду одержував від Катедри, як науковий співробітник. 14 вересня у. н. мене було затверджено великою присудженою ГоловНаукі дійсним членом Катедри. З початку 1926 р. Керую семінаром з грецької мови, що його було відкрито при катедрі згідно з постановою ГоловНаукі від 19 грудня 1925 р. (W54, §2). Що до індивідуальної науково-дослідної праці, я тепер, з доручення Катедри, продовжую свої дослідження в галузі культури грецьких колоній північного узбережжя Чорного моря, а саме вивчаю релігію, мислення науку, нову механізм цих колоній. Пишаний матеріал для цієї праці дає друге видання збірника В.В. Латиншева "Inscriptiones Ponti Euxini", що його було одержано в Харкові лише в Кінці минулого року. Вивчаю Критські написи, шляхом на меті здобувати системну синтаксичну цих написів та, з другого боку, дослідити де-які питання з Критського та вегалі грецького дережавного права та релігії. При того, мене цікавлять грецькі папируси, як друге оптір написів джерело для вивчення грецької ізоденної нкудрованої мови. А. Кацевалів X. 10. 27. Секция Истории Античной и Культуры Кафедры Истории Западно-европейской культуры на 1926-27 год. В состав секции входят: 1) Вр.и.з. Зав. секцией Магдубий сотрудник М.А. Константиновский 2) научный сотрудник V.A.C. Козыбалов (Т.Н. Лосева (научн. сотр.) 3) научный сотрудник V В. Н. Дерябина И науки, сотр. Ильинская 4) научный сотрудник V М. О. Лейтэр У науки, сотр. Николаевская. 5) научный сотрудник В. З. Таврического Ввиду краткости срока, все вновь ввиду того, что некоторые члены секции прописанной вне Карбова, не все материалы необходимые для выработки оперативного плана, получены в секции, и им по этому дей- ствиям менее приближительными и неполными. Коллективная работа секции до настоящего времени ограничалась в собирании материалов по социальному - экономической и политической истории античности, отчетами исполненных планов секции в их индивидуальных работах, как напр. в главе "Визиальные фонды" расширенного меморандума на Западе" работы сотрудника М.А.Кон- стантинова и В.Н. Дерябина. На 1926-27 год секция избрала в качестве темы коллективной ра- боты "Визиально-экономические и политические фонды перехода Римского государства от республики к принципату", членом со- трудники Д.С. Козыбалов, В.Д. Таврического Молчаливо спортивных и солнечных теней, сотрудники М.А. Константинов- ского - Комбинированные эти темы в рамках времени пособления к разработке темы, сотрудники В.Н. Дерябина - социологическую систему библиотек и историческую обработку. Индивидуальные работы членов секции на 1926-27 год! Сотрудник М.А. Константиновский: "Продолжение разработки вопроса о тайной части Великого Подписного Попуска (№574 Библ. Кат.), которую ведут по сильной линии меморандума 13 работы Мира" В ново впервые посвященный Юрию Володару М.Л. Кондаков напоминает, что уроженец мекки - не лигурский дипломат, а це- Германское произведение; в дальнейшем (с 1926-27) М. Л. Кондаков познакомился наиболее далее можно увидеться происхождение идей, речь вокруг о том, к концу именно виду поиска его можно отнести, принять при этом, Как и в прежних работах, филологический метод. 2) Окончательную обработку сделаны собранных и классифицированных материалов к работе над 1) "После" (тема избрания еще с 1922 года и разрабатывалась М.Л. Кондак- овским без бремя его пребывания в ссылке), из которой он уже про- читаны в семинаре по истории религии 2 зимы. 3) Продолжение разработки вопроса "о переносе как первобытной религии в идеи его религии" - до сих пор неустановленных этой разработке мысль доклад на тему: "следы, по меньшей мере в преданиях о семитской законодате- стве", доклад на тему "О иудейской пайке" и егота (2/4) под заглавием 1. Церковный Бог и иудейская религия", представлены в Женевском вопросоведении уз нелегальных сборника Весоциации 4) Работа собрания материалов по вопросу о развитии предшествующих о божестве в религиозных религиях и философии 5) Разработка общих методологических вопросов науки о религии. II Сотрудники А.С. Канцелярии: 1) продолжение труда о культуре греческих колоний северного побережья (включается в баланс-дискуссия по тему -), вышедших доф. фем. доктор. Первого моря, а именно: отдельный вопрос о культуре и литературе и социум, 2) религиозно-аудитории И.И. Ростовцеву "Синод", некоторые для истории Гонора 1. Сирийск - церковь Крещения", "Скифы и Восток", А.С. Кондаков предполагает труда включение в периодических колоний, время существования мифа о первопорожденных, в известные периоды наиболее ранее разведений. А.С. Канцелярия уточняет и философские памятники между нотами, лекции. По археологическим, литературоведческим и библиографическим памятникам многие А.С. Кондаков намерен проводить церковно-этические ученые, жители призывных влияний до временных землях. Увеличивает культуру, под научным выбором и ведущих особен- ностей древних периодов. 3) Имей виду влияние различных современных церквей на их религию / иуда (принципы) А.С. Кондаков надеется выделить этот в религии периодаических церковных История Исламского литературоведения, доклады самоправления или у собр., сила народ, - Махмуд Жамири, возрождение к каждому давно исчезнувшим в религии. 4) Изучение символизма племен (его определения и значения) в критике для изучения вопроса - вопрос должен было разработаны в связи литературы : А.С. Кондаков предполагает собрать данные, предварительные критерии подлинности и портрет на основании Эрхаджных сирийских символических племен, между которыми в общей мере трансформика 100 и на примерах архаичных, средневековых. С его сотрудничеством взяли Кийский Детка, Виганная Мейдлерхан /Калленберг/, Шмидт-Дж. С.И. Соболевского, Равелла, Майсторк, А.Мюллера и своих трансформаций избранные лабиринты о символике церковных племен северной Европы План семинара по греческому языку при кафедре истории европейской культуры при Харьковском ИНО на 1926/7 учебный год В осеннем триместре 1926 г. руководитель намеревался привести к концу занятия по рабочей тетради или на год семинара, и в этом случае подготовил слушателей к сознательному пользованию греческим текстами. Контроль был основан 6 февраля 1926 г. Так как в семинаре принимали участие лица ранее никогда не изучавшие греческий язык, то нужно было познакомить слушателей с некоторыми правилами греческой фонетики и хотя бы вкратце с систематическим курсом греческой орфографии. Подобные слушатели принимали Черного (Грамматика, пособие I, издание одноклассников, 1900) упражнения в Грамматике Сборника Черного (Книга упражнений, 1900). Для того чтобы облегчить и освежить учение парадигм, руководитель давал задания в точке зрения сравнительной грамматики индо-европейских языков и немецкой грамматики греческого языка. Участникам семинара было уделено учение об имени и огнении учения в глазах. В осеннем триместре 1926 г. руководитель насчитывает, придерживаясь такого же метода, как и прежде, и сохраняя тот же ресурс, познакомить участников с теми типичными неудобствами или еще парадигмами глаза, будь усвоения Контроль, как лицу Контроля. они ни в коем случае не будут с союзными разбирать дают несколько местной церковных писателей, а именно: С будущим временем, адресованы II и III перфекционом и плоскими перфекционам первых трех классов пятиштейских школ. Затем участники приступили к чтению Какого-нибудь непрерывного сочинения одного из обрядового аттического писателя (включительно: Воспоминания о Сократе Ксенофонта). Одновременно участники будут читать главы неизвестные и мановы неправильные, а также неконцовки оставленных ранее бумаг в памяти. В демонии церковной молодежи несколько будет для этого пред ставлять материалы из устава автор, руководитель будет, какое-то добавить неизвестное обозначение с точки зрения синтаксиса. Величина рассчитана на 4 часа в неделю. 2) С 1927 г. будет открыта ежемесячная по чтению авторов представителей юных балет трудностей с этим местечковой стороны. В выбор авторов будет предоставлен участникам. Руководитель намеревается читать Лисида (напр., против скрипичного хлеба), пришествие волей Ксенофонта, трактат Афинян Платона о доходах "Ксенофонта", какую-нибудь трагедию Эвридика (напр. "Медея"), лирические части. Как далее труднее, будут 3) С 1927 г. (а при наличии уела- ющих, может быть, и с осени 1926 г.) будет открыт семинар греческого языка для начинающих (4 часа в неделю) Руководитель семинара Андрей Качевский. июнь 28 дня 1926 г. III. Сопряжение В. Н. Деревянина. 1) Работа над "Народом и его умами". К критике идеи-феномена. В докладе "Материальные основы средневековья" (согласно на конференции Ист.-Кит. Отд. Инст. философии АН СССР) В. Н. Деревянина подверг детальному критике метод и теоретич. предпосылки Фочеля (..?). В. Н. Деревянина считает, что критическое рассмотрение будет им распространено на конкретные проблемы средневековья, включая ученые по его тематике. Который непосредственно относится к вопросу недостойной "Древней военной" и античной культуры. 2) Античная мир в концепции Маркса и Энгельса (сравнительно с концепцией современных идеалистических историографов). В качестве наиболее ярко "работа" по проблеме древнего направления в обреченной методологии В. Н. Деревянина выбран О. Шмидт. Первый такой работы («Античная культура и концепции») был издан в 1928 году, а затем доклад на конференции Средних Исторических Наук. 2-й том (Античная культура в концепциях Маркса и Энгельса), и Затем заключительный том ("Совершения и проблемы") — он будет до сих пор собирался материал. 3) Сопряжение и экономическое основы революционного движения Капиталист. В течение 1925-26 гг. В. Н. Деревянина был собран материал по данной теме, включая работу, касающуюся данного вопроса, и будут выявлены следующие основные вопросы: 1) Какое обсуждение своих принципиальных участков в этой дискуссии, почему? 2) Принцип широкого распространения и личного управления движением 3) Связь движения с предыдущими и последующими социальными концепциями. IV. Сопряжение В. Д. Таврического. Вероятно, ученый в коллективной работе секции. В. Д. Таврический будет в 1926-27 гг. продолжать разработку темы религии на Земле: 1) исследование имеет прошедший темп («Тема»), который В. Д. Таврический не касался в своей работе о «Законе Темноты» («От упорядочения поколений и времени, которая была им утверждена как промоциональная в разряд сотрудничества; в результате статистического исследования Земли, выводы весьма важные для решения вопроса об авторстве указанных групп». 2) Античное влияние в грузинском языке. Ученые и логические, письменный образовательной области Борониев, медицины и хозяйственной отрасли Украины. 3) Разработка вопроса: мозговой возникновения в самом процессе работы над "Хеттским вопросом". План работы в семинарах У Старшине М.А. Константиновской будет продолжена работа по руководству семинаром по избранным разделам. Тогда же начнется новая методическая работа. Характер работы семинаров, руководство природой, кое и прежде, обеднил разнообразные научные интересы в узкоспециальной области отдельных членов семинара А, сводя их к общему теме этих работ - Методологическая единица, постановка и решение общих теоретических проблем науки о религии. У Старшине Н.Р. Коновалов будет продолжено руководство семинаром по церковному языку по принятому ранее плану 3) У Старшине К.Н. Державин будет продолжена работа по методике языка и прикладной лингвистики. Работа во всех семинарах будет обедниться секций вузов учителя от времени до времени накопившегося педагогического опыта и выработки одних методических приемов, как это делалось ранее. Планы остальных старшинов секций и коллегии 30.12. М.Коновалов Справа Ч. 041 Виконавець до кінця Термін виконання 1926-27р. Исследовательская кафедра истории европейской культуры Операционный план секции истории западноевропейской культуры на 1926-1927 г.: 1. Состав секции ист. зап.-европ. культуры. Действительные члены: Гольдин, Николай Евгеньевич - руководитель секции (и кафедры) профессор Института Марксизма, Инст. Нар. Обр. и Инст. Нар. Коз. Бурескул, Владимир Петрович - действ. член Всесоюзной и Все- украинской Академий Наук. Начальные сотрудники: Панчул, Николай Макарович - профессор Инст. Нар. Образ., зарплаты не получает. Аспиранты: Александренко Леонид Леонид. - оконч. Харьк. Инсф. Нар. Обр. Гладков Петр Плициф. - прослуш. полный курс Истор.-Философск факультета Берлинского Университета, зарплаты не получает. Киктев, Александр Дюбьевич - оконч. Харьк. Инст. Нар. Обр. Меерович, Фруна Симховна - оконч. Харьк. Инст. Нар. Обр. Тулмаров, Владимир Иванович - оконч. Московск. Психол. Инсф. Являков, Владислав Сергеевич, - оконч. юрид. фак. Киевского Ун. 2. Краткая характеристика работы за истекший год. Работа действительных членов и аспирантов в течение истекшего года шла в соответствии с планом, намеченным осенью 1925 г. и утверждении Главнауки. Деятельность кафедры аспирантов заключается в общей научно-исторической подготовке, согласно указаниям руководителя и в разработке отдельных вопросов в выбранной или специальной области. Тесты у этих работ закончена и в опубликованных случаях будут переводы с издательствами или с периодическими журналами об их написании; в последнее время возникла возможность помещения этих работ в 1926 и 1927 г. в отдельных выпусках проекта- редельного Сборника трудов кафедры. В истекшем году, помимо индивидуальных занятий-собеседования с аспирантами, весьма неоднократно собиралась для включения и обсуждения докладов аспирантов. Были прослушаны доклады т. Александрова о К. Пекере и т. Турилова о материалах Синода. Доклады тт. Лихова и Китева ввиду неполной их законченности были отложены на сентябрь текущего года. 3. Связь секции в ее работе с соответствующим отраслью производства. Поскольку большая часть участников секции при видят работу в высшей школе (ИНО, Цар. Нар. Хоз.) или пред- назначают себя к таковой, связь работы секции с соответствующими производством можно видеть в том, что при секции намечается семинар по изучению педагогики и школы во эпоху революции 18 в. во Франции, руководителем которого является проф. Н. Тольблин, а также семинар по изучению предшественников К. Маркса (под рук. проф. НПакуля). 4. Научно-операционный план секции на 1926-27 г. Помимо работ отдельных аспирантов, идущей под контролем руководителей и научных сотрудников секции, на основании определённого индивидуального плана подготовки; вырабатываемого для каждого ученика в отдельности (см. о них ниже), секция имеет в виду совместную коллективную работу участвующих в ней лиц, а именно: письма в виде переводов на украинский и русский язык, с необходимыми пояснениями и вводными ориентирующимися статьями избранных рефератов выделяемых деятелей французской революции (шаблонный образец, но числа не повышаются до силы пар на русском или украинском языке) при чем в первой очереди помещается к переводу роли Робеспьера и С.Жоста. Намечено издание автентичных произведений выданных в прошлом году "Избранных рефератов Дантон" (Последние Украины) под редакцией руководителя секции проф. Н. Гольдмана. Последнее издание-нужно отметить - уже нашло себе практическое применение: ряд письменных в ней рефератов использован в издании коммунистического университета им. т. Зиновьева "Французская революция в документах" (Москва, 1926 г., ред. В. М. Захера). 5. Планы и методы подготовки аспирантов. Планы подготовки аспирантов на протяжении предполагаемого для них трехлетнего срока отличаются большим разнообразием ввиду того, что и по кругу своих научных интересов, а также и по степени своей предшествующей подготовки аспиранты секции нередко существенно отличались друг от друга. Одни из них заняли почти исключительно историей работы профессионального движения на Западе (т. Меровой); другие - теоретическими вопросами исторического материализма (т. Дзбков), историей средневекового крестьянства (т. Гледнев) истории материалиста 18 века (т. Тулиарев) или социалистических учений до-Марксовского периода (т. Александрико). Как правило, всем аспирантам - помимо особо из интересующих вопросов - обязаны предлагать лекции, на основании определенного материала историков и научной литературы; важнейшие эпохи западно-европейского исторического прошлого - феодализма, торгового капитализма, промышленного и финансового капитализма, в особенности те эпохи, которые были недостаточно или неучтены ранее. Кардинальные аспиранты дают краткие отчеты-письменные или устно - о проделанной за это время работе и совещаются с руководителем в порядке и материале последующих своих занятий. В предстоящем году имеется ввиду план обработки эпохи промышленного капитализма (именно первой половины 19 века) и соответствственно этому распределены специальные работы отдельных аспирантов. б. Индивидуальные планы занятий отдельных членов секции, научных сотрудников и аспирантов. 1) Руководитель секции Н. Гольдин разрабатывает по истории Кемп, полученные им сравнительно недавно следующие вопросы, относящиеся к истории Французской революции: 1) Принципы и организация общедобровольной школы во Франции в эпоху революции; 2) Образец художественных намерений в революционную эпоху. Обрабатывает II том своей работы "Социализм и коммунизм во Франции до половины 19 века. Начинает статью на тему из эпохи парижских в Англии: О'Грайек - вождь рабочего класса. Приступает к составлению сборника документов : "Крестьяне на Западе в средние века и в новое время". 2) Академик В.Н. Бугорский занимается (в 1935-36 гг.) вопросами западно-европейской историографии новейшего времени, подготавливает книгу на тему: разрывы западной исторической науки со временем Великой революции до начала мировой войны. В истекшем году им прочитан ряд докладов в заседаниях научно-исследоват. кафедр и в коллегии по изучению Запада и Америки при Всесоюзной Академии Наук. План работ В. П. Буревского в предстоящем году: Западно-европейская историческая наука и ее развитие в 20-х годах прошлого века в связи с общим состоянием западноевропейского общества в эту эпоху (Ранке, поздние среднев. и англич. памятники, Ог. Мюрри и идеи классовой борьбы, Уэйл, Мильтон, Милье). 3) Н.М. Пакуль продолжил в текущем году замечательный обзор по истории революционного движения на Западе и в СССР и по истории международного социализма в 19 в. Из ряда статей, написанных в 1926 г., можно упомянуть следующие: 1) Буржуазный революционер (Мирабо). 2) М. Робеспьер. 3) П. Кропоткин. 4) Аподоз влажного разрушения (М. А. Галакин). 5) Англия и доминиканцы. 6) Англия на учредб (характеристика международно-и экономического положения Англии). Редактировал книгу Пр. Яковлева, Массаль в русской литературе (изд. ВВУ). — В предстоящем году предполагает продолжить работу по следующим темам: Социальные течения в Англии в 20-30-х годах прошлого века, Аграрные реформы в Европе послевоенного периода. 4) Л.Л. Александренко записки изучения важнейших идейников по истории донаучного социализма, главы обзором сочинений Пекера и Видаль и отраслевый к этим вопросам французской и немецкой литературы (Малон, Фурнье, Вейль, Имандер, Бургон, "Архив" Грюнберга). В одном из заседаний академии прочитан на украинском языке обширный доклад о Пекере, как экономисте и социальном мыслителе", центром которого являлось учреждение генетической связи между экономическим возрождением Пехера и Гтмана Каппельса". Доклад, вызвавший довольно оживленные споры, предположено напечатать в одной из книгек журнала "Тервный Ших" (серия 1926). - Операционный план т. Александренко на 1926-27 года состоит: в подготовлении курса по истории Французского Социализма в первой половине 19 века; сравнительном изучении французских предшественников научного социализма и английских экономистов; истории тайных обществ во Франции в эпоху шляхской монархии и изучении работ Мюнхбергской Комиссии 1848 г. 5) В работе А.Д. Киктева главнейшей задачей является изучение средневекового периода в важнейших явлениях его экономического и социального развития (по трудам Винкельрода, Петрушевского, М.Ковалевского), а также торгово-капиталистической эпохи (работы Савина, Винтера, Бернштейна, Каутского). В качестве специальной исследования работы в преддожении году намечается тема: "Из истории Франции 19 в. - проблема патриархата в литературе 30-40 годов, оставшаяся неоконченной в последнем году по недостатку материалов и пособий". 6) Аспирантка Ф.С. Медровой закончила в истекшем году свою работу на тему "О христианских профсоюзах в Германии 1914-1926 г.". Указания относительно построения этой работы были ей даны т. К. Радеком и проф. Волинским во время командировки в Москву для занятий в Институте Маркса и Энгельса, а библиотека института 40 додавка необходимые материалы, которых не имелось в Харькове. В последнее время т. Меркулов подготавливает свою работу (до 6 пер. листов) к печати. В ближайшем определенном году его кончено исследование Боржа, являющегося дополнением предыдущего : о кооперативном движении в христианских профессиях Германии. 3) П. М. Зладнев сосредоточил свое внимание на истории крепостного сельского населения на Западе в течение средневековья, главным образом на истории французского крестьянства в период т. наз. серважа. В состав подавленных абе т. Зладневам задал на предстоящий год входящую меру против характерика правового положения сервов по документам раннего средневековья, изучение эволюции серва и крестьянского освободительного движения на исходе средневековья. В последнем году т. Зладнев разработал сравнительно-историческую тему "Среднерусский смерд и серв средневековой Франции", сопоставляя источники вычленения, социального и юридического развития этих двух родственных общеродовых групп в письменных положениях которых полная определенность еще не достигнута. 8) В. И. Тугимарев продолжал изучение идеологии 17-18 в. а именно материалов во Франции (Дидро, Ламетри) и Спиноза. Он напечатаны "Материалы Дидро" (ВВУ 1925) и Спиноза их материалы (до переоценки идеалистической традиции). Занимаясь в предстоящем году долгих явиться продолжением его предыдущих исследований и вид которых современное давних составить 41 Оперы из истории материализма", часть которых составляют три написанные статьи о Дидро и Спинозе. 9) Асп. В.С. Лобков продолжил свои занятия по изучению теории исторического материализма и связанной с ней обширной литературы. В намеченной им план занятий будущего года входит изучение новой европейской социалистической литературы (Конт, Спенсер, Маркс, Михайловский, Л. Уорд, Бюргкейн и др.) и, в частности, вопроса о методе объективных наук в связи с проблемами исторического изучения вообще. Работает над темой: Влияние социологии на историографию нового времени. Наряду с этим, приступает к работе над материалистической философией 18-19 стол. По поводу отчетов аспирантов, входящих в состав секции истории западно-европейской культуры, необходимо отметить, что их работа в истекшем году отличалась определенной активностью и производилась в полном соответствии с намеченными планами. Особенно благоприятное впечатление оставляют занятия тов. Александренко и тов. Гладнева. Последний, будучи посредственно отвлечен служебной работой, сможет все свои аспирантские занятия с еще большим успехом, если вооружит введется его в штат аспирантов, получающих пособничную зарплату. Желательно также установить вознаграждение для научного сотрудника тов. Пакун, не получающего никакой зарплаты, тем более что в будущем году ему предстоит вести в качестве руководителя один из семинаров, посвященных английским предшественникам К. Маркса. Президиум считает своей прямой обязанностью выдвигать ходатайства об оплате труда названных товарищей (Гладнева и Пакун), как наиболее серьезных по стажу и подготовке работников. 8) Командировки. В предстоящем году имеется ряд заявлений о командировках за границу и внутри СССР работников кафедры истории европейской культуры. Кафедра поддерживает ходатайства о научных командировках следующих научных сотрудников по секции истории античной культуры: ср. и д-р рук. возд. секции М. Л. Кондракинопольского, получившего в этом году ученую степень доктора, о командировке его во Францию и Германию для ознакомления с специальной литературой со собеседованием со специалистами (Лейпциг), а также две шри- писи новооткрытых текстов по предмету со специальностью, хранящихся в Парижской Национальной Библиотеке. Научные сотрудники Державин и Кацвальд (доктор истории культуры с 1926 г.) просят о командировании их на август-сентябрь текущего года в пределах СССР для продолжения их научных работ в соответствующих кинохранилищах (Ленинград) при по- мощи изданий, которых в Харькове не имеется. Кафедра поддерживает заявление ходатайства, или ввиду, что все они исходят от лиц, уже успешно поработавших в исследовательской области; в частности, командировка Кондракинополь- ского уже включалась в операционный план прошлого года. По секции истории западно-европейской культуры приходит сиятая весьма желательная командировка т. Александрика на 1 месяц в Москву для ознакомления с материалами по истории социализма, имеющимися в библиотеке Института Маркса и Энгельса. Руководитель секции проф. Голубев просил о разрешении ему поездки с научной целью в Германию в 1927 году для обработки материалов по истории западно-европейского крестьянства. Кафедра поддерживает также заявления о командировках и научных поездках, исходящих от новообразованных секций искусствоведения. 9. План идения научных трудов. Кафедра истории европейской культуры предполагает напечатать в операционном году подготовленные ею работы на страницах сборника, отведенного для этой цели (в кол-ве до 20 печ. листов) Укрлпавкнигой. Окончательное распределение материалов (по выпускам) еще не сделано и содержание отдельных статей не установлено окончательно, так как и самая вооруженность петалянц велена недавно. По-ка календарь следующие работы (с примерными указаниями числа листов): Ф. Бусеку Знание Черепа в истории критического метода (около 1 листа) Н. Гольдин Школа во Франции в эпоху Революции (1 п.) Н. Лакуль Вил. Мопсем (1л.) Рудав, Филиппов, Каринский Статьи по научной методологии и психологии (6л) Константинопольский и др. Работа семинара по истории религий (4л.) Александренко К. Лекер как экономист(ы) Дерявин и Кацвальдов Статьи по истории античного мира (2л.) Всего до 19-20 листов. В предстоящем операционном году скины истории европейской культуры нуждаются в получении определенной суммы (до 200-300р) для присоединения изданий историков, журналов и.т. п. для нужд преподавателей семинаров. 10. Украиноязычный кафедра и отдельных ее работников. Кафедра еще не намеряла определенного календарного плана украинизующих своих работ, придавая ей общецельство, по ряду секций в особенности среди аспирантов совершается котеленная языковая передача на украинский язык, как львов вай научной работы, докладов, петалянных изданий и.т.д. Что касается, в частности, секции истории западно-европейской культуры, то по шести имеющимся аспирантов трое (Александренко, Гладнев, Киклов) регулярно ведут свою работу по-украински (преподавание в ИНО, доклада в заседаниях секции), что касается остальных работников секции, то они уже с прошлого года приступили к работе по учению лобка или внедряли соответствующие исправления. 11. Краткое резюме операционного плана. секции истории западно-европ. культуры на 1926-27 г. В качестве коллективной работы по секции истории европейской культуры на 1926-27 г. намечена: 1) перевод с комментариями и вводными статьями избранных речей выдающихся деятелей Великой французской революции - Робеспьера и С.-Жосиа на основании новейших изданий текстов (Реги Дамона изданы секцией в 1924 году); 2) семинар по истории педагогических идей и организации школ в эпоху революции (руководитель - проф. Гольдин) 3) семинар по изучению английских предшественников К. Маркса (руководитель - проф. Н. Пакулб). Индивидуальные планы работ по секции: акад. В. П. Бугескул - Западноевропейская историческая наука и ее развитие от французской революции до начала мировой войны. - Н. Гольдин Приученье и организация общегообразовательной школы во Франции в эпоху революции. - Н. Пакулб Социальные течения в Англии 20-30-х годов прошлого века; Аграрные реформы в Европе после-военного периода. - Ф. Мерович Кооперативное движение в пленущих христианских профессиях новейших дней. - А. Кикрев Проблема напряжения во французской литературе 30-40-х годов. - А. Александренко Французские предшественники научного социализма и английские экономисты. Майтне общерода в эпоху шведской монархии. Работа Воксельбургской комиссии 1848 г. - П. Гладнев. Древне-русский смерд и серв средневековой Франции. Серваж на Западе и его эволюция. Крестьянские движения средневековья. - В. Тугмарев. Очерки по истории материализма в 18 в. - В. Дзбко в Социологии 19 в. и ее влияние на новейшую историческую науку. Руководитель секции истории зап. европ. культуры Ник. Гольдин. 45 Приложение к операционному плану секции истории зап. европ. культуры на 1926-27г Индивидуальные планы работ: 1) В. П. Булескула 2) Л. Л. Александренко 3) П. М. Гладкова 4) А. Я. Кикрэва 5) В. С. Довыдова 6) Р. С. Мисрович 7) План работ секции мистерииознавства У. С. Р. Р. АНКЕТНИЙ ЛИСТОК НАУКОВОГО РОБІТНИКА. Місто .............. Округ.............. Установа................ Спеціальність ................ Посада ................... ПИТАННЯ ВІДПОВІДІ I. Прізвище, ім'я та по батькові Ґладків Петро Милодрівич 2. Рік народження та місто 1892 р. С Веселі-Мериш 3. Національність та соціальне по- ходження /попередній стан/ Українець; трудовий імпер 4. Рідна мова. Якими мовами, крім рідної володієте. Українська, Російською, німецькою, Французькою, польською; студіював англійську 5. Сімейний стан та хто на утриманні. неодружений. Невідомо, дочка 2/8рк мати 70 років. 6. Освіта /яка, коли й де скінчив школи/ Вища: Берлінський університет фил. ф-т на вчитель історії в 1914 році 7. Професія та спеціальність Вчителю, історик зароду викладав елементи біології 8. Принадлежність до політичної партії, як довго, коли й до яких: /указати дати/ Безпартійний! 9. Принадлежність до Профспілок. /Указати дати/ Робітос з 1920 р. У квір 10. Перебування на горожанській службі /в яких установах, коли, де, скільки часу й на якій по- саді/ 1914 - 1916 вчителем і сторжі в Гімназії; 1917 року в місті Вимо. 1918 - 1925 кандидат професор психології, ун-т. 1925-1926 року сепар. 1927 року в II. Чи підпадав під репресії за політичну працю /за що, де, коли саме/? За більшовську роботу: в 1910 році був виселений на поселення і зв'язаний. ПИТАННЯ ВІДПОВІДІ 12. Праця наукова і педагогічна Коли Де В школі, учбовий уста- Характер праці нові, в науковій і т. ін. Наукова праця пов'язана з підготовкою до наукової ступеня. Кількість робіт дуже подружжовано в низьких першопрофесійних педагогічних роботах, складається у педагогічній школі 1-го ступеня, 2-го ступеня, технікумах 13. Праця науково-організаційна Коли Де В якій установі Посада 1 14. Чи був присутній на з'їздах, конференціях із питань роботи в вашій галузі /де, коли, хто делегував Вас/ Мі. 15. В яких наукових товариствах приймаєте участь й в чому вона полягає Тому що весь тає пану в приватній; в наукових товариствах участі не беру 8. Гербад 1927 року. Підпис: П. Володарський УВАГА: I. Заповнюючи цю анкету й бажаю- чи дати повні дані про себе можна написати на окремім аркуші. 2. До анкети необхідно додати свій киттепис та перелік на- укових праць. Опыт о научной деятельности акад. В.П.Тузеcкyлa В течение второй половины 1925 г. и первой половины 1926 г. я занимался вопросами, входящими в область историографии, подготовил книгу о развитии исторической науки со времени французской революции до начала мировой войны. На темы из этой области много делали доклады в заседаниях научно-исследовательской кафедры истории европейской культуры в Харькове, и в Комитете по изучению Запада "Американской исторической секции", состоящих при Украинской Академии Наук в Киеве, а также написал несколько статей, газетно-мемориальных или перепечатанных, газетно-подготовленных и проч. В предстоящем 1926/27 г. я предполагаю продолжать мои специальные работы в той же области и прежде всего остановиться на столь важном периоде в истории наук, как 20 лет против этого., когда в Германии развивалась историческая школа, появились первые труды Ранке, началось издание средневековых памятников по истории Германии (Monumenta Germaniae) и Челекен падтеб, а во Франции выступили такие историки, как Ор. Мерри, Лузо, Мьеро Мишле, Мицке. Хотелось бы связать эту рубку исторической науки, ее новый разгавление и истоки со столкновением Родамнека западно-европейского общества и отмечить идею классовой борьбы у Ор. Мерри). Академик В. Брюсвус 1926 г., 28 июня. План науково-дослідні праці на 1926-1927 шкільних рік асі- ранта Л. Олександріка Катерини Європейської культури, практично по сьогодні новий історії. Втіла: п/п. Константинова Ілья 2. [План розподілено по темах]. I Складання курсу історії соціалізму ви Франції за першу половину ХІХ століття: а) Вид зберегти ен-символіку до історії сього комунізму. б) Колективізація сироти К. Песера та фрукт риси. в) Виробництво апаратур-индикатору лі Прудон. г) Розумність революційних бабушок і діапазон. II Подивитися вдосконалення системи французьких попередників наукової соціалі- зму з досягненням антикінських економістів. III Дослідження історії робочих товариств під час липневої монархії Луї Вільма. IV Дослідка краю Можембурзької Комісії 48-го року. Для повного виконання зазначеного плану мною науково-дослідні праці мені потрібне наукове командування до Москви. Плану як і професор Головнару кандидат роботи мене до Москви на місяць, щоб мо- знайомитися з витонченими матеріалами по-історії соціалізму, який зберігається в Університетах тобто Маркса й Енгельса, а також для використовування в тих джерел, що не можна дістати в Харкові. Насиджені всі ці праці може бути спроба науково розв'язування одного з найтрудніших питань для істо- рика й соціолога - проблеми "Історії першої дитини економічних криз у французьких попередників наукової соціалізму-літрови, яка ми дві добре не розв'язувана спец- міністами. Харків. 1926 р. 2 бр. Аспірант М. Степан До Укр. Головнауки. Відру науково-дослідні праці за 1925-26 рік аспіранта Катедри Європейської культури (секція новішої історії) К. Александренка. Адреса: м. Києв, сонячна 4, 11, пом.2. Зібравши шкільну робу я провадив наукову розвідку творів французьких утопістів з перших джерел, які ще зовсім не перекладалися в французькою на мови: а) Твори Константина Пепера: 1) „Соціальна економія інтересів робочих, промисловості й агрокультури в зв'язку з розвитком цивілізації під впливом винаходу парових машин“- I II томи. Париж. 1839. („Economie sociale des intérêts du commerce, de l'industrie et de l'agriculture et de la civilisation en général sous l'influence des applications de la vapeur.“) 2) „Про майнову доброту в залежності від боргів“. Париж. 1839. („Des améliorations matérielles dans leurs rapports avec la liberté.“) 3) „Нова Теорія соціальної і майнової економії“ або „Реформа уряду до спрощення сучасності“. Париж. 1842. („Théorie Nouvelle de l'Economie Sociale et Politique.“) б) Твори Др. Відара: 1) „Зголошена багатство“ або „Про справедливість розподілення в соціальній економії“. Париж 1846. („De la répartition des richesses ou de la justice distributive en économie sociale.“) -2- 50 "L'examen critiques de théories exposées soit par les économistes, soit par les socialistes"). 2) "Купра в прауі", "Проспектъ, мухи и заходы социализму" редорум - Папун. 1848. („Vivre en travaillant“, „Biets, voies et moyens de réformes sociales“) В звязку з цією працею много було досліджувана й використована цікава ось-ма бібліографічна література: a) французькою мовою: 1) Малон F.: "Інтегральний соціалізм" - Два томи: Папун 1894. (Malon B.: Le socialisme intégral") і ціла маска усних творів Малона. 2) Буркль р.: "Соціялістичні теорії ХІХ століття від Радефа до Прудона" - Папун. 1904. („Les théories socialistes au XIXe siècle de Babeuf à Proudhon“) 3) Вейль: "Шкода Сен-Симонізму" - Папун 1896 (Weill G.: L'École Saint-Simonienne). 4) Гандерб Г.: Соціялістичні ідеї в Франції з 1815 р. до 1848 року - Папун. 1905р. („Zombert G.: Les idées socialistes en France de 1815 à 1848“) б) німецькою мовою: 1) Буркен Моріс: Соціялістичні системи в звязку з розвитком поштоварства" - Фройденген. 1906. (Burquin Maurice: Die sozialistischen Systeme und die wirtschaftliche Entwicklung"). 2) Стаппі з Ахківа "Гринберга", якою порівнянна французьких попередників наукового соціалізму. Наслідком цієї праці є видалення монографій про Константина Печера, якою сягають розуміння (I. Освобождення К. Печера та його підпис). II. Економічна система К. Печера". III. Соціалістичний ідеал К. Печера". II. "К. Печер і Карло Маркс". Тоді ж надруковані в серпневій книнжі "Сербонної Шляху" (ч. 8 за 1926 р.). Цією монографією засвідчував відомий революціонер -5- мой монер Лев Дейл, що надіслав мені про мою роботу сприятливу рецензію. Орігінал цієї монографії має такий титул, що вона встановлює спадкоємство між I-им роком "Капіталу" Карла Маркса та сьогоднішнього літнього французького урочиста 402 років роковини Пекера. Ця розвідка вже тепер збільшила і викликає нові проблеми, що до визнання взаємної економічних досліджень французьких урочистих з адміністративними роботами. В гуртковому момент я перекладаю мовлення з французької трактату К. Пекера, що до організації праці "Проект Національної і Всеукраїнської Асоціації" ("Projet d'Association Nationale et Universelle") - 1842 р.- Карлів. 1939 р. 26р. Аніпант Л. Оле Керовникової Дослідної Катедри Історії Західно Європейської Культури. П.Т. СЛАДНЄВА. З В І Т, За період від 1/III-26р. по 1/VII-26р. Лише в середині Лютого, дістав я дозвіл від Укрнауки працювати при дослідній катедрі, тому і початок роботи моєї я числю з 1/Ш.-26 Стінендії не одержую. Маю посаду, яка дає мені-засоби до існу- вання; межкаю весь час в Зеленім Гаю, на переїзд до якого щоденно витрачаю 3 години. Звідси видно, що по наукову працю я можу віддати частину ночі та свята і дні відпочинку: Свою наукову діяльність я почав з розробки теми "Смерд і його ізотоп Серв". Ця робота виникла на підставі вивчення та дослідження старошинних історичних джерел: літописів, пам"яток та ава, поліпти- ків, словом всього того, що мають книго збірні м. Харківа. до істо- рії Середньовічча взагалі ушу додати, що в цьому відношенні могли- ості всісім обмежені, поб не сказати більшого. У всякому разі на- віть такої теми мені не вдалося обробити як слід, по причині від- сутності багатьох необхідних збірок і праць. Загалі справа з матеріалами до вивчення західно-європейськ о середньовічча надзвичайно скрутна. У всякому разі дл успішної роботи по даному питанню необхідне буде звертатися за допомогою до бібліотек і книго збірень інших культурних центрів. / Київ,Одеса, Москва/. Обробка матеріалів вищеведеної теми дала можливість намитить на делі план роботи. Оскільки юридичне поняття "серв" зовсім не усталене, очевидно просто необхідно буде дослідження формування са- мого поняття, себто розвідка в історію кріпацького населення ран- ції епохи середніх віків. Метод порівнять паралельних соціальних соціологічних характеристик, має передумовою поширення досліду і на інші країни. Таким чином накреслюється автоматично план дальнійших занять і сама власне домінуюча тема, так би мовити кардинально завдання, опрацювати тему Історії Селянства.- Оце є основним моїм завданням.- Деталізованого плану роботи я не складаю, я боюсь це зробити, зважаючи на тяжку роботу діставати підручники. В процесі розробки питань, обробки джерел та діставання останніх накреслене зараз неминуче доведеться зміняти. Вже не раз при ходилося і відмовлятися від завдань.- Але орієнтовно я собі уявляю свою майбутню роботу, приблизно так: 1. Серв по док ментам VII-X століть, 2. Походження серважу / віленаку / 3. Вволюція Серважу 4. Челянські повстання в кінці Середніх віків. Тільки я мушу знову обумовити, що це орієнтовно. Я не переконаний чи знайдуться всі потрібні документи для розробки другої теми. LEX SALICA у мене є, дістав вже. Лістану політик Аббата Ірмінона. Треба буде політик св. Ремигія і ряд других подібних документів, не знаю чи знайдуться. Зараз у час вільний від праці я ретельно розшукав їх-але і в цьому мей обмежені можливості. Просто не вистачає часу.- Для успішності роботи по катедрі я взявся до вивчення англійської мови. Зараз результати такі: маю запас слів ксло 2000; можу читати невеличкі оповідання. Гадаю, що до 1 Грудня буду в змозі читати наукову літературу англійською мовою. "8" Липня 1926 р. П. Шадур Звіт про роботу аспіранта кандидата захисного вченого культури О.К. Кикішідз Минулий навчальний рік був першим роком моєї роботи як аспіранта по так-зв. історії, причому найбільше звертав увагу на добу захисного мистецтва середньої пірки, порівняно написано, що ХІХ-XX ст. Також мене в занять зацікавило усього року диво пропорційність в італійському мистецтві доби кур'є історії І-В, щодо якої собі: небудь збірка серед матеріалу першого або в означеннях річках, знайомихся з нею. Та уж сігерарній кур'євий, що мається по той історії. Коли було певною грандіозною матеріалу. Встановлено всі процеси роботи розділились так: I. Італійська мистецтво II. Візантійське в загальному теорії історичного мистецтва та донаймнення Декентин III. Роботи на Святірській теми Що до Італійської мистецтво, то в основне почалося з одного боку з тактованими певними грандіозною матеріалом. Друге в Святірському Мистецькому сполученні урахуванням, що національні усіки, як фронти вивчення історичного мистецтва. Крім того Святірське найбільшими масами погляду та окремо щодо означення митця — історик-графічна газета. 1) Добу візерунку було менше пропоновано, як по фронтальному до пейзажних (наприклад) аеродромів усіх, між тим це; викликання великих думав кинця 9. Чему імпрововано, працюванню, незручевленому Дивиленти, Ковальсько, Плишку тощо. 2) Доба створення мистецтва найбільшу увагу Доведені твердження на історію Англії особливо саме випадку цивілізація та реформація, має об'єктивні мандрівки Франції (Салкін, Бернштейн, Капелін, Королев, Шимер, та інші) с/ ХІХ - касмара національна фабрика з угорською музика. Доведене пропозиція оригінальній підбору по пришеплених перекладах та дор велли робот (Ен Мейсі, Нем, Валер, Ольг, Кузьм, МСоре, Флар, Ковалевській, ДрДамел та інші) ІІ Уго до другого розділу по музії Бернхейма дебютує, по історіографії Fister's Historiography. де ви національна браун Німця, та Plint'a The philosophy of history. ІІІ. В Спеціальній науковій роботі якої виконано зв'язок історію розбіжності плач (Костраш) і посаду ХХ ст., але бран повністю узагальнення принцип обмеження невеликого числа проблема національна в Фр. літературе 30-х років. "Вся Англія находиться в єдності проробки (Нідерланди та Вивчення мадерель". О. Кисел Отчет о деятельности семинарии В.С. Ядиков за 1925-26 год В нынешнем учебном году я продолжил свое прежнее занятие по изучению теории материализма и критического стихотворения об этой доктрине. В связи с новыми знаниями приобретенными в этом области у передовых и доносимых нами социалистических идеи - в 1924 году работу на тему "Известные направления в критике литературного материализма", занимаю юную в себе более 300 стр. Оперативный план на 1926-27 год. В будущем семье научно занятый и примет к усилению, что для спецучебной - литература необходима широкое знакомство с социологией в ее развитии направлениях, а также с учением о методе общественных наук, всегда отражаемым на себе те или другие философские воззрения. В моих лекциях наибольшую ценность имели литературные труды, посвященные переходу из определенного социологического течения или признание, обещающее уже светом единой теории на и другую эпоху или специальный вопрос. Сюда принадлежит не только одна она). Отсюда мои занятия социологии - в истекшем учебном году я читал лекции на темы: Кант, Спиноза, Маркс, Лихачевский, Л. Уорд, Иудинея, Ворман и др. Разумеется, при изучении этих авторов неизбежно встречались с вопросами о методе, интересующем меня - как отражение общедиалогических воззрений того или другого автора. По указанию руководителя кафедры проф. Вольдина, я спешу посвятить свои занятия социологии в более или менее тесную связь со своей литературной специальностью - потому подготавливалась мною работа "Место моей методы". "Влияние социологии на историографию новейшего времени". Наконец, следующим предметом изучения на ближайшие Вернувшись с намерением избрать оный царский стиле-вождь днило-годишо LVII и LIX века Настоящий определенный план и отчет написаны в единстве симпто - это по необходимости происходит как раз виждение связи моих занятий и более строгое разграничение их Казалось мне неуместным 14 г. 26л Андрей Сунцов Отчет о работе в 1925 г., учрежд. 55 Департаменту Научного Следственного Учреждения в Новосибирской области (секция новой этнографии, племен) при Хороновом и Им. Н.О. Ф. Р. Слезович Целебными пунктами моей работы в прошлом году явилось мое научное ис- следование „Ориентированных продольных Семантических в 1914-1926 г.", на которое мне в облиговали меня в Москве по командировке Украинской академии с 3 января по 27 марта. По приезде из Москвы я собрал много материалы о статистике, употребления, на и научная работа на военном холанге, время тензора заканчивается принцессой. Тема для работы выбрала мне после со- вещания с Карлом Радеком, проф. Восточн., м. Зинкевичем, заведующим редакцией но-издательским отделом Продвижения. Объем работ около 6 погажных листов. Кроме того, я в июле году утвердил, включаясь в английском языке, читал мне курс на яс предполагаемой моей работы по английскому продолжению. Также я изучала украинский язык, но за месяц трудоуемь недостаточно времени вблизи гаи кордово училища Замышляю мой несогодовательный работа. Сейчас по окончании с учением тай мече украинских языков читают к народу Учительного года достаточны обладать им. 8/vii/1926 г. Ф. Степанова Индивидуальный определенный план на 1926-1927 учебный год Был представлен в Укрпланнаучку. На следующий учебный год я намеряю себе следующие план работы. 1) В области научного исследования, разработать вопрос о кооперативном движении христианских пределов Украины за 1924-1926 г., чтобы, таким образом, моя работа в области исследования этого движения имела перспективный, все-сторонний характер. Будучи в Москве зимой этого года, я не могла разработать вопрос о их кооперативном движении ввиду того, что не было тогда точных материалов. По этому поводу я сделала заявку в Коммунистический Институт и недавно получила сведения из Экадемии "о получении таковых материалов из Германии. Также Центральная Библиотека Челтиросовета в Москве обещала мне выписать таковые". В связи прикреплением зна- меровала вести семинар или ла- бораторную работу со студентами Чалковского ИКБ по какому-либо во- просу новой истории, предполагаемо по работе движения Запада, по иго- рым сознания, под руководством предс. Облодина. Вопрос будет наме- чен ближе к началу учебного года. Свободное заявление о допуске или неимение ведения в ИКБ магист- рантов ально Замирий, 3, с отставанием пред. Семковского и Головина, назада в ИКВ. Ученики думало зачинательный во- дущее году Украинским языком для преподавания на ксм. 8/VI/1926, ср. ежерови ПЛАН РОБОТ Секції Мистецтвознавства Катедри Історії Європейської Культури на 1926-27 рр. I. СКЛАД СЕКЦІЇ. Секція складається з керовника Д.П. Гордієва та 3 науко- вих співробітників: Т.А. Івановської, О.О. Нікольської та М.Ю. Лейтер. При Секції має працювати приватно наук. спів. Кат. Іст. та аспірантка Київського Кат. Мистецтвознавства О.Є. Саганова Укр.Культури К.А. Верладина). Бажано поширити склад Секції аспі- рантами /3-5 людей/. II. КОЛЕКТИВНА ДОСЛІДЧА ПРАЦЯ. 1/ Реєстрування пам'яток "бізантійського" мистецтва /мону- ментального та музейного/ на території України; 2/ Реєстрування пам'яток мистецтва ближнього Сходу; 3/ Обміри, фот.огрэфування та малювання зареєстрованих пам'яток мистецтва; 4/ Складення мапи або показчиків зареєстрованих речей. 5/ Організація експедицій з метою попереднього ознайом- лення та дослідження пам'яток передісотрічного та середньо- вічного мистецтва, як України , також Криму та Кавказу й інших східних країн, згідно з пп.1,2,3. III. ІНДИВІДУАЛЬНА ДОСЛІДЧА ПРАЦЯ. Д.П. Гордієв продовжує дослідження звязків та взаємовід- носин мистецтва України домонгольської доби з мистецтвом Візантії та ближнього Сходу, переважно Кавказу. Т.А. Івановська продовжує працю над пам'ятниками мистецтва передісторичної доби, переважно бронзової. М.Ю. Лейтер продовжує працю над пам'ятниками середньовіч- ного мистецтва, головним чином - Херсонеса. О.О. Нікольська продовжує працю над пам'ятниками середньо- вічного мистецтва, переважно бізантінськими та Кавказькими IV. УЧАСТЬ В З"ІЗДАХ ТА НАРАДАХ. Секція має брати участь в з"їздах та нарадах, які будуть організовані в галузі мистецтвознавства та археології. У. Наслідки праці членів Секції мають бути улаштовані до друку. Р. Шурєв. ВИТЯГ з ПРОТОКОЛУ Засідання Малої Провідні УКРНАУКИ. від 9-го червня 1926 р. № 17-а. Слухали: 3. Заяву кат. історії зах. європ, культури при ХІНО про оформлення секції науко- вої методології и логіки під керуванням проф. РУДАЄВА. /проф. Шемковський/. Ухвалили: 3. Секцію затвердити. З оригіналом вгідно: Л.к. Учинирують в Святій Катедрі з 1925 року - по чужоводербом дієції. Племя Катедра Б.В. Родин згредегаря Катедра, поз. рукоп. В. Верещук Величка из протокола засідання Катедра Метрополит Ефременської. Києвського Сичовани феврале 1925 р. О Секції Наглядово-Управлінської Комісії Запеведаючи Катедру, комітет. Верещук Выписка из протокола заседания Кафедры Истории Европейской Культуры 16 ноября 1925 г. Случали В работах секции научной методологии и логики. (Рудак) Постановили Собственное принять к сведению. Просить Укрна- уку утвердить секцию научной методологии и логики, факти- чески функ- 13 Июня Ссылка. Из личной карьеры историк евгеники. Культура специально над вопросами метод- ри и меродологии наук работают: 1. Нарч. сопрудник - А.Н. Филипов, 2. аспирант — В.М. Тугмачев. Кроме того, постоянные участки в работах семинара по истории и меро- дологии наук принимают: 3. Нарч. Сотр. секции античной культуры - В.Н. Дергавин, 4. аспирант кафедры педагогики И.М. Гаданкевич. Наконец, в том же направлении меродологических проблем прорекает в настоящее время исследовательская работа действ. члено кар. В.М. Казинского и -постоянный участник семинара по Меродологии наук проф. А.Н. Шукарева. Руководитель семинара по истории и методологии наук Борис Будеев 22.IXb. 61Б-1926р 416 і В Укрнауку 90 січня 31/4/27 Підтверджує заявлення астрономів і наукових співробітників при різних секціях Інституту історичній кадрів історії єврейської культури, кафедра підтверджує це зодачається о зарплаті, має в виду, тимо поліцейське сидження автентичні для них глави або єдиний історичний джерело сучасного життя і дає їм можливості продовжувати наукову роботу. А. по секції історії згадано-єврейської культури (руковоодитель Н.С. Тольцин) 1) Александренко, Леонид Васильевич, аспірант з половини 1925 р. Хорошо владає українським мовом, роботає над вивченням французьких писарськи-соціальних ХІХ в. Видан і Пеккера. О посиланні ци прочитан доклад, наведений к капелюшку в журналі "Тербоний шлях" (вересень 1926), розробляв обширний план вивчення історичних запів'єропейського соціалізму ХІХ в. і воїнць ведеть з більшою енергією для своєї наукової підготовки. Крім синенди (75 р.), получаемий от Главнауки, т. Александренко не має нічого посадового і оберненого заробітку і біло би жалюбно сохранит за ним полугодове їм джентське сидження (см. приложение І). 2) Киктев, Александр Яковлевич, соцій аспірантом з ливаря 1926 р. Занимался в течінні останнього года премушченько новий і навіть неїсторій Зап. Європи, одночасно все на роботу ЦНО преподавання полізиконом (на українському мові). В течінні того ж часу поговорив роботу на тему "Пролетаристи во французької літературе 1830-48 гг.", котрого в надходженні врея мови доведена чи до концу. Руковоодитель секції сидів би желательным, чтобы полученные им по карьере вознаграждение (51 р) было за ним сохранено, так как жалование в ИНО не обусловливает его довольно многолетнюю службу (прилож. 2). 3) Меровит, Фрица Семеновна, те продвигала личное заявление о зарплате, так как находился в Москве в научной командировке; ранней ей Главнауки. Работала кинешским лекарем в Индии у шести Марка и Энгельса и в настоящее время заканчивает работу по истории профвожения в Германии в новейшее время, предназначенную к написанию докторской диссертации РСФСР. По мнению кафедры, желательно продление ее зарплаты, которую она получала в 1926 г. Аспиранткой состоит с января 1925 г. 4), 5), 6) Гладков, Петр Тимофеевич, Тугмарев, Влад. Иван., Языков Влад. Сергеевич - заявления всех этих аспирантов будут сообщены Главнауке тотчас же по подаче. В. по секции истории античной культуры (н. д. руководителем М. Л. Кондракопольский) 1) Державин В. Н. - является руководителем семинара, повышенного Типа по лекциях, циклу, организованному кафедрой, согласно предложению Главнауки; кандидат сотрудника, принимает деятельное участие во Всесоюзной Ассоциации Восхождения и в работах секции по истории религий (прилож. 3) 2) Качевалов А. С. - кандидат сотрудник, защитил в текущем году диссертацию на степень доктора истории о греческих колониях термопольского побережья; руководитель семинара повышенного типа по греческому языку (приложение 4) С. по секции искусствоведения (руководитель проф. В. П. Гордеев). Кафедра присоединяется к мнению, высказанному руководителем секции проф. В. П. Гордеева, который считает необходимым введение в программу сокрв секции с содержащейся зарплатой научных сотрудников Е. А. Никольской, Г. О. Ивановской и Лейтэр, а также аспирантки О. Ф. Степановой (приложение 5). Д. по секции методологии науки (руководитель Б. Я. Рудаев). Кафедра поддерживает заявления научного сотрудника О. П. Рычкова (приложение 6). Помимо этого кафедра просит обсудить оплату труда как руководителя кафедры истории европейской культуры (он же руководитель секции зап-европейской культуры) проф. Н. С. Толбина, так и руководителей секций - истории античной культуры М. Л. Кондакинопольского (приложение 7), секции искусствоведения - проф. В. П. Гордеева и секции методологии наук-Б. Я. Рудаева. Согласно ранее сделанному подановлению, кафедра ходатайствует о переводе научных сотрудников секции истории античной культуры М. Л. Кондакинопольского и А. С. Кацевалова в число действительных членов. Руководитель кафедры истории европейской культуры проф. Н. Толбина Приложение 1. 64 До Укр. Головнауки аспіранта дослідній кафедри Європейської Культури (секція західної історії) Левида Олександровича, мешканцю на м. Києва, вул. 11, кв.2 Заява. Присвятивши себе виключно, науковій праці і бажання довести до рішень твори науково-дослідні розвідки, прошу Головнауку дати мені миттєве утримання при кафедрі Європейської Культури. Що до моєго матеріального стану, тоді я одержував 45 карб. стипендії. На ці праці я утримував себе і свою мілку. 19/30/26р. Олекс До заяви докладаються: І., Довідка "від Державного Ви- Давнішдва України про Друк українською мовою (протягом розділів) листи дослідної літератури про французького ученого К. Пекера, попередника Карла Маркса, — окремо статтю в науковій Відділі насполу "Тербний Шлях", що й буде видано не пізніше 15-го жовтня 1930 року. II. „Довідка“ Гудитсугравнин В. С. У., де я, мешканцю про родинний стан. III. „Довідка“ від У. Н. О. про цго-місячне проживання. ЗМІСТ ЖУРНАЛУ „ЧЕРВОНИЙ ШЛЯХ“ № 9 (за вересень) 1926 р. ЛІТЕРАТУРНИЙ ВІДДІЛ: О. Лан. Поезії. М. Хвильовий. Даль. Оповідання. І. Дніпровський. Поезії. О. Сліса- ренко. Поезії. П. Костенко. Вузли. Оповідання. М. Рильський. Поезії. О. Мізерниць- кий. Гануся. Повість. (Закінчення). П. Сайко. Поезії. Ф. Фрайліграт. Поезії. Перекл. О. Бургардта. ЗАГАЛЬНО-НАУКОВИЙ ВІДДІЛ: Т. Степовий.—Буржуазні соціологічні школи (продовження). Л. Олександренко. Костян- тин Пекер. ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНИЙ ВІДДІЛ: М. Ірчан. Аптон Сінклер. Проф. Л. Булаховський. Життя слова. Гр. Майфет. Спіраль. ЕКОНОМІЧНИЙ ОГЛЯД: ХРОНІКА БІБЛІОГРАФІЯ. У. Р. С. Р. Всеукр. Комітет Спріяння Вченим при Раднаркомі. БУДИНКОУПРАВЛІННЯ. 29 Вересня 1926 р. Ч 4/3 м. Харків Адреса: К-Либ 5.104 Довідка Дана ця гр. Александрю Л.В. в тім, що він мешкає по вул. Київському 6. 11 кват. Ч. 2 фочини Степан Стефанович Видана для подання що підписом та печаткою стверджується. Завбудинками - С.К.Р. А.К. Заказ № 3821. 3000. 2246. Довідка Дана зг спробки Александра, що він одержує ампранську етнічність по матері збройної Княгині і м Х. І. Н. О. 75 лавр. = Свідчить в'їзд курд. = Уго - мільга. Довідку підписує 9 грудня 1846 року До категри ієрархії Закідько - вбранецький Кукольця Приложення 2 Заява Зараз я працюю на риборні Хіло, де викладаю тобіфоношкіль. Зарплатаня із 18 письменників ючим складається з 112р 80к (мк видно і довідки, що ці виплати були переріз МО). Але ми маємо дупірільманні харчі кандидатов Друпеша, яка не працює, будучи студенткою ім. дившня, що мають друпеш, що цей рік живе зі мною. Тому прошу давне мені венерація Священику, яку я одержував і минулий рік з січня м. Ол. Кикшів Львов 1926. СПРАВКА. Дана ця Кінгтеву О.Я. з тому, що під одержав зарплати в Харківському УНІО по ....... розр. в сумі ста двенадцяти харк. 80коп. Вересень м-ць 1926 року Постанда Грундель Ворезен БУХГАЛТЕР УНІО До Харківської Науково-Дослідної Катедри Історії Європейської Культури Дернавіна В.М., 70 наукового співробітника (екції) Ім. Антич. Культ. Прилоч. 3 Заява. Прошу Катедру підтримати перед Укрголовнаукою моє прохання про видачу мені з 1. X. 1926 р. утримання по штату Катедри, як науковому співробітнику, для продовження наукової праці та закінчення дисертацій, бо я не маю ніякої штатної посади в інших установах, ані других коштів, окрім зарплати (58 карб.), що я одержую в цей час як науковий співробітник Катедри, а тим часом працюю виключно в науковій галузі й гадаю в майбутньому присвятити себе виключно науковій та науково-педагогічній діяльності. До цього додаю, що другий рік я керую підвищеним гемінаром латинської мови, що много його організовано при Катедрі за її дорученням згідно з пропозицією Укрголовнауки. В. Дернавін. 26. IX. 26. Отчет в нашей работе за 1925-1926 учеб. год Дернавина В.Н., научн. сотрудник при Харьк. Научно-Исслед. Кафедре Истории Европейской Культуры (Секция Истории Античной Культуры) За 1925-1926 учеб. год мною были разработаны следующие темы: 1) Научная критика афетидологии: подвергнув детальному рассмотрению (по предложению Всекраинской Ассоциации Востоковедения) афетидологические положения, касающиеся первобытной и древней истории, а также истории и теории языка, я доказал их фактическую необходимость, теоретическую ошибочность и несовместимость с марксистскою социологией. Результаты своих исследований я изложил: а) во докладе „Теоретические основы афетидологии“, прочитанном на конференции Историко-Этнограф. Отдела Всекр. Ассоциации Востоковедения 7.III 1926; б) в статье „Критика афетидологии ского метода в языкознании“, отозванной, на предмет печатания, в редакцию „Ярети- ческого Сборника“ (согласно Академии Наук (СССР.); с) в статье „Что такое афетидология?“, принятой к печати журналом „Первый Шлях". 2) Происхождение христианства: мною была анализирована „морфологическая“ концепция истории христианства (О.Шпенглер), объединяющая христианство с маздеизмом, иудейством и маздаизмом в одну группу „религий магической культуры“, и подвергнута рассмотрению научная ценность этой концепции. Результаты своего исследования я изложил: а) в докладе „Христианство, как религия магической культуры“, прочитанном на заседании семинара по Истории Религий при Кафедре Истории Европ. Культуры 13.II 1926; б) в статье „Морфологическая концепция христианства“, подготовляемой сейчас к печати (для 2. Сборника Кафедры Истории Европ. Культуры). 3) Марксизм и современное изучение древней истории: сопоставляя современные западно-европейские концепции древней истории с концепцией К. Маркса и Ф. Энгельса, я анализировал, с этой точки зрения „морфологическую“ концепцию древней истории (О. Шпенглер) и определил основные пункты разложения и соглашения. Результаты исследования мною изложены: а) в докладе „Античная история в концепции О. Шпенглера“, прочитанном на заседании Секции Истории Античной Культуры 29.VII 1926; б) в докладе „Морфологическая концепция древней истории в свете марксизма“, готовым для тени в Кафедре Истории Европ. Культуры (по возоб- 4) Социологический метод в языкознании: продолжая работу в области общего и теоретического языкознания, которую я вёл в предыдущем учеб. году, я подверг рассмотрению вопрос, в какой мере и почему современное сравнительное языкознание должно рассматриваться, как наука социологическая. Результаты исследования изложены мною в статье „Социологический подход в языкознании“, которая сейчас подготавливается к печати. В области научно-организационной работы, я принимал участие в организации семинара повышенного типа по истории религии (при Кафедре Истории Европ. Культуры) и состоял его руководителем (совместно с М.Л. Константинопольским) в течение осеннего триместра 1925 года; с начала 1926 г. по сей час состою его секретарём семинара. Организовал (по поручению Кафедры Истории Европ. Культуры, согласно предложению Укрмавнауки) семинар повышенного типа по латинскому языку (для кандидатов в аспиранты) и руководил им; по сей час Отчеты об организации семинара и о занятиях в 1925-1926 учеб. году обсуждались на заседаниях секции Истории Античной Культуры от 26. II 1926 и от 22. VII 1926, и были представлены в Кафедру Истории Европ. Культуры исполняющим должность руководителя (секции М.Л. Константинопольским). Принял участие в учреждении Всеукраинской Ассоциации Востоковедения, в качестве члена-председателя инициативной группы. В. Державин 26. IX. 1926. До Катедри Історії Європейської культури при ХНУ наукового співробітника катедри Андрія Степановича Кацевалова Заява. Присвячуючи весь свій пас науковій праці та маючи про єдине джерело існування утримання, що я досі одержував від катедри, прошу Катедру Клопотати перед ГоловНаукого про призначення мені і надалі відповідного утримання. З погляду 1926 р. керую семінаром по грецькій мові, що його було відкрито при катедрі згідно з постановою ГоловНауки від 19 грудня 1925 р.(№5482) А. Кацевалів 26 вересня 1926 р. Прилоч. 4. 72 До Катедри Європейської Культури. Цим свідчу, що науковим співробітникам Е.А. Нікольскій та Т. Івановскій для нормального проваджен- ня їхньої наукової праці по секції мистецтвознавства дійсно необхідне утримання по катедрі, переважно з огляду на те, що робота з мистецтвознавства вимагає значних витрат (подорожі, фотографуван- ня пам'яток мистецтва, креслювання і т. інш.), без яких не може бути проведено ніякої праці з цієї частини. 20.V.1926 Керовник секції мистецтва Д. Гордєв. До Науково-Дослідної Катедри Історії Європейської Культури Науковому співробітнику О. М. Фрінінові Запевня. Прошу Кафедру підтримати перед УкрНавчУкром ще звернення про видачу мені з 1.X.1924 р. утричмань по штату Катедри, як науковому співробітнику, бо я працюю виключно в наукоїй галузі і не маю ніякої іншої роботи. О. Фрінінов. 27.II 1924 р. До Укрголовнауки Прилопс. 7. 25 Мишаєвого керівника секції античної культури Науково-дослідної Катедри Історії Європейської культури Марка Львовича Константиновського Заява Не маючи ніякої другої посади а також інших заробітків крім праці при Катедрі, прошу залічити мене в штаті Катедри за платою 27/IX. 26. Михайлович Відгит науково-дослідної праці за 1926-27 рік аспіранта Катедри Європейської Культури (секція новітньої історії) Л.Александренка. Адреса: пмц Комсомольця : 11 кв.2. У миколащі моя наукова праця олпнковала розвірку з таких сфер, які ще зовсім не перекладались з французькою на інші мови, а саме: а) Твори Константина Пекера: 1) Соціальна економія інтересів торгівлі, промисловоста й агрікльпьтури під утепловою винахору парових машин І- ІІ т. ІІ* вид. 1839р. ("Economie social des intérêts du com- merce, de l'industrie et de l'agriculture et de civilisation en général sous l'influence des applications de la vapeur") 2) Про політична досвідчення в заможності від вої "Критика" ("Des améliorations matérielles dans leurs rapports avec la liberté") 3) Нова теорія соціальної і політичної економії, або "Норми що до організації суспільств" 1842р. ("Théorie Nouvelle d' Economie Sociale et Politique" ou. Études sur l'organisation des societes') б) Твори Фр Відая: 1) "Розподілення багатств, або Про справедливість розпо- ділення за соціальною економією" (Критика теорій еконо- містів і соціалістів) Paris 1846. ("De la répartition des richesses" ou, de la justice distributive en économie sociale- "L'examen critique des théories exposées soit par les economistes, soit par les socialistes") 2). Написи в праці:-"Проекти, шляхи і засоби соціальних реформ.- Р - 1848. ("Vivre en travaillant." Projets, voies et moyens de réformes sociales") Я провадив цю наукову розвідку творів французьких утопістів з перших джерел, користуючись з стародавніх їхніх творів 40-х років минулого століття. В зв'язку з цією працею вино сьога досліджена і використована цілком така бібліографічна література: 1) Малон Ж.: Знегральний (новий) соціалізм. ІІІ томи Париж 1894. (Malon J.: Le socialisme intégral") і ціла низка інших творів Малона. 2) Шурн'єр: „Соціялістичні теорії ХІХ ст. від Вабефа до Леніна Р- 1904. (Les théories socialistes au XIXe siècle de Babeuf à Proudhon) 3) Вейль: Школа Сен-Симонізму. П. 1896 (Weill J.: L'école Saint-Simonienne") 4) Ізамберт Р.: „Соціялістичні ідеї Франції з 1815 р. до 1848 р." Р- 1905. (Isambert J., Les idées socialistes en France de 1815 à 1848) 5) Блан Луї: „Історія революції 1848" року. (Blanc Louis Pages d'histoire de la Révolution de Fevrier 1848.") 6) Бургін Морис: „Соціялістичні системи в зв'язку з розвитком господарства". Тюбінген 1906 (Bourguin Maurice: Die sozialistischen Systeme und die wirtschaftliche Entwicklung") 7) Статті з "Архіва Прінцерга", що торкаються французьких попередників наукового соціалізму. Наслідком цієї праці з'явилася стаття про Конст. Генера, що в якої титрі розділи (І Особа К. Генера і його твори II економічна система К. Генера. III Соціалістичний ідеал К. Генера. IV К. Генер і Карл Маркс) були надруковані у вересневій книжці „Тервонгий Шлях № 9 1926 р.) Цією статтюо зацікавився відомий революціонер Лев. Дейн, що надіслав мені про мою розвідку сприятливу рецензію. За основну думку цієї статті можна мати те, щоб вона встановлює епахро- зинство між „Капіталом" К. Маркса та економічною системою французького утопіста 40-х років К. Генера. Крім того я провадив бібліографічну працю підготовки картотеки наукових катамогів всього того що було видано російською мовою з новішої історії за доби 1901-1926 років, як окремими книжками, так і різних газетних та журналів. Для цієї мети я користувався з визначених джерел: 1) Щорічний Центральної Державної Книги. Пагати РСР, вид. з 1925 р. 2). Журнальная Летопись - вид. Центр. Книги. Налуч від 1904 3) Бібліографічний, щорічник "Владимирова вип I-VII-1911-1924. 4) Рудакин : „Серед Книги" - М. 1912 (1913) вид. II, Наука " 5) Книжник: "що читати по Обществен. науки" 1917-1923. 6) Каталоги Ленінградських бібліотек 7) Бібліографічні відомості журналів "Русская Мысль", "Современный мир" "Анали" та. Историк-Марксист". Хронологичний каталог з цих джерел, зараз майже завели є вже закінчений і ахоплює біля 600 творів всесвітньої історії. До цього додано, що не об'єднаний засідання Каталог Україно-західна та Європейської Культури, прив'язаного пам'яті Н.А. Розенкова, 29 березня 1924 року я робив доповідь на тему: "Н.А.Розенков і його праці з всесвітньої історії". Аспірант Л. Апекс 29-IX-24р. 77 До Упр. Головнауки Піддержку кандидати М. Толвін аеропланта досліджень Категорії Європейської Культури (секція загальної історії) Александренка Леоніда Васильовича, шенканого на пл. Комсомольця ХІІ кв 2. Заява Присвятивши себе, виключно, науковій праці й бажанню довести до кінця початі науково-дослідні розвідки, прошу Головну науку дати мені штатне утримання при Категорії Європейської Культури. Що до мого матеріального стану, то ось я одержував 60 карбованців стипендії. Мій родинний стан — зрозуміти. Жінка на шийому утриманні (сейркн. №1362/2). Імен Секції наукових Роб.- Всеробітос" № 3267. Л. Алекс 28 Вересня 1927 року. Do Haydovo- Dovnigrovi Kuznegru iemstvovi Ebroniwelskoi Kuponepce Haydovo Swiobodinowa O. N. Spinioka Zasłoe Pracy nieprzyniesie przed Ukrajinom, wiec wprosza na wiznaczeniu meni zaprawni na miejscowy akademickij fik z 1-go Holwina 1927r. prowy, iyo s te mimo niez namnej nowdy O. Spinioka. 9/IX-1927 До Харківської Науково-Дослідної Катедри Історії Західно-Європейської Культури Завва. Прошу Катедру Історії Західно-Європейської Культури підтримати моє прохання перед Укрполюнаукою про видачу мені утримання по штату Катедри, як науковому співробітникові, з 1. лютого 1927 для продовження наукової праці та закінчення дисертації по сьойному фрау, бо я не маю постійного заробітку, окрім зарплати (62 карб.), що я одержую в цей час, як науковий співробітник Катедри. До чого додам, що третій рік я керую семінаром підвищеного штату з латинської мови, що меню його доручовано при Катедрі й секції за інших дору- женням, згідно з пропозицією Укрполюнауки. В. Державін. 9.V 1927. Харків. Державіна В.М. наукового співробітника секції Історії Античної Культури 80 4167 Відомості Дернавіна В.М. наукового співробітника Харківської Науково-Дослідної Катедри Історій Західно- Європейської Культури (Секція Історій Латин. Культ.). | Прізвище | Ім'я одержував аспір. стипендію в 26-27 р. | Коли кінчається аспірантський стан | Коли видобу, по якій причині | Чи має доробіток, який | |---|---|---|---|---| | Дернавін Володимир Миколаевич | Одержував дар- матню (з 1. XI 1926), як штатний науковий співробітник Катедри (62 карб.) | Аспірантський стан скінчив у січні лютому 1925 р. (тоді саме став науковим співро- бітником). | —— | Постійного доробітку (крім дарматні по Катедрі) не мало. | 6.V.1927. Харків. В.Дернавін. Анкета Катедри Європейської Культури | Прізвище | Чи одерж. аспірант стипенд. в 1926-27 р. | Коли кінчається аспірант стаж | Коли Вивчві повкй причині | Має заробіток який | Примітка | |---|---|---|---|---|---| | Александренко Леонід Васильович | Одержував | Затверджено був на аспіранту. в Січні 1925 р. Кандидат з 1/1-26 по 1-26, аспірант стаж 3/1-26 по 4/7-27. Закінчив (всім. аспірантури). | --- | 60карб. аспірантський стипенд. | Маю на своїй утриманні дитину брат кишцяка №136212. | "5" Жовтня 25 р. Харків. Аспірант Алекс 4167 Адреса: Поляць Комсомольська 11 кв 2. Анкета Катедри Європейської Культури | Прізвище | Чи держав аспірант стипендії (1926-27 р.) | Коли кінчається аспірантська стаж | Коли введуть і по якій причині | Має заробіт. Який | Примітки | |---|---|---|---|---|---| | Александренко Леонід Васильович | Одержував | Затверджений був на аспірант в Січні 1925 р. Канд. стаж з ½ 1925 по ½ 1926 аспірантського стажу с ½ 1926 р. | — | 60 карб. аспір. стипендії. | Має на своїм утриманні жінку. | | Кіктев Олександр Іванович | " | Затверджений був на аспірант в вересні 1925 р. | — | одержує 112 карб. як бажаючий Родерому ХІНО | Має на своїм утриманні жінку та дитину. | | Шадрів П. | Не одержував | | | | | 4/67 Доємп До Укрголовнауки Керовника секції кримінального права Харківської Н.Д. Катедри "Проблеми сучасного права" Профессора О.Д. Кісілєва Заява. З огляду на те, що я нині залишив службу професора в Харк. Інституті Народного Господарства, і не займаю більш згадної посади, окрім посади керовника секції "Н.Д. Катедри", "Проблеми сучасного права", прохано Укрголовнауку признати мені повну ставку, яку намертв згідно з чинними правилами одержувати керовникам секції" Н.Д. Катедри. До цього дадаю довідку про залишення посади професора. А. І. Н. Господарства. 21 Верес. 1926 р. Профессор О. Кісілєв ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ КАФЕДРИ МОВОЗНАВСТВА ім. ОЛЬГИНИ ІМІ ХІМО. 11 лютого, року 1925. ПРИСУТНІ: Дійсні члени кафедри, професори - П.Р. Ріттер, Л.А. Булховський; наукові співробітники - К.Т. Німчань, О.З. Ларкова, А.І. Зарицький, М.Я. Сулима ; аспіранти - Ів.Н. Капустянський, В.Н. Расоловська, О.М. Пінчаль , Л.А. Курілова, Б.Д. Ткаченко; гості -П.Ничипоренко, Ів.Карбіненко Поддєльський, Левицький, Дашкевич, В. Кучміч, Л. тілс вицька і др.. Голова - П.Р. Ріттер. Секретар - Ів.Чаплузинський Повістка дня: 1. Доповідь М.Хв. Наконечного та М.Я. Сулими - У "Про уваги про Клепацького до "Уваг" Є.Курілє". 2. Бічучі справи. І. М.Хв. Наконечний зачитує доповідь , що в ній коротко ознайомлює з звістю процес Клепацького й подає свої критичні зауваження до гос- посних пактів. /Тоді до цього додається /. М.Я. Сулима подає де-кілька додаткових зауважень . Ів.Карбіненко ставить запитання , чи є безособові вислови те- перішнього часу - літературною вживанням. Пилипський ставить запитання, що про вживання приймен- ника "за" замість "по", (за певного значення). Наконечний відповідає , що безособові речення т.к. зус- трічаються; "по" і "за", трапляються як діалектні варіанти; "п" в часах сверсток у Клепацького не відмінено. проф. Булаховський вносить посилання з пристосованого згоду кафедри в усіма письменами доповіді М.Хв. Наконечного, згід- но з його тезами. М.Хв. Сулима пропонує визнати "Уваги проф. Клепацького", дилетанськими.) (Є.Куріле своїх тверджень не ставила категорично, вона по- - 2 - рівноб факти укр. мови до російської, - це не хиба в плюс , вона не вичерпала матеріалів етно графічних, але це й не-мокливо . їх і Желпацький не використав, він не дає статистичних, за і дослідження. Праця О.Курило видрукована під маркою УАН ; це бентежить бю- пацького, - але це не адміністративно обсяг "якисва книга. - ГІ д доволяється ставити заперечення . Вона/Курила працю , що зараз проводиться взагалі у-відповідні це зараз-провидиться взагалі відношення до укр. правопису, літ. мови, іравелогрії, що прий- мати ,що ні - недавно тільки почали збгосворювати, що до укра- їнської складні , іразеологічних тратаретів, - "Увага", стано- влять тільки спробу. Коли Желпацький не згоден в нєю, - можна дивуватися ,, чому він не видруковав своїх " Уваг". Можна за- мідоврити об"ективність їх%, до і стала за привід до нечадрукува- ння. Л.А.Булаховський пропонує сбмечатися тільки службо= вими зауваченнями. М.Хв. Сулима згоджується, що Їх власне можна тільки ак- демичнс прокритикувати. П.Г.Рігт ер пропонує М.Хв. Найснечному і М.Хв. С-удима п/ подати тези, чи сформульований зміст доповіді. По дослівді одноголосно прийнята резолюція: "рецензію про Желпацького катедра по взаєм наукової у пстрібній мірі обгрун- тованню. 21. В порядку бічних справ проф. А.Л.Булаховсь- ки й вносить пропозицію збори катедри скликати цо-місячно для розгляду нагальних справ та картеж етимологічного словника, доповіді ж перенести на секційні засідання . На найближчий час намічено такі доповіді : 1. 16-того лютого, А.І:Заріцького " План єврейської граматики" / по секції попізнаві чого мовознавства /; 2. -18-го лютого -С.М.Фічкеля -"Проблеми теоритичнс стілістики"- / по секції "слав'янський мов / ; 3. 25-го лютого - К.Т.Німчинова - "До проблеми ? т.з. дрспалаталі- зації приголосних в укр. мові", 4. 9-го, 10, абс ІІ березня - М.Хв.Сулими - "Праця Про вивчання росм від "буги", у Т.Шевченка". Р. "Про вивчання діеприкметників на "чиї, ший, мий ," та дієнжслірні -3- прикметників у Т.Цецченка", / на пленарному засіданні катедри/. Л.А.Булаховський ознайомлює присутніх з написаними ним картками до етимологічного словника української мови. К.Т.Німчинів пропонує охочим провадити пошук для словника венти у нього кірки . П.Г.Ріттер зачитує відношення Головнауки з затвердженням М.Хв.Сулими науковим співробітником , та єм стру подати відомості про В.П.Незаверову з зазначенням / науковий чи педагогічний ухил має її праця. Голова Катедри : Секретар : Ман Рашкевич 12/7, 426.Х. М. НАКОНЕЧНИЙ З ПРИВОДУ " УВАГИ" КЛЕПАТСЬКОГО НА "УВАГИ" ДОСУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ - О.КУРИЛОВОЇ. Минуло, дивно, 5 років відколи невеличкою спершу книжечкою з'явилися на світ "Уваги до сучасної української літературної мови" О.Курилової. В цій книжці, що пізніше, а далі в третє була видана, судилося віддяграти елеватки й геть-то побажану роль."Уваги" -Курилової - чи не найважливіше явище в науково-практичній філологічній літературі українській останніх років. Безперечним фактом є колосальний вплив цієї книги на занепадену, а часом і калічну мову нашого пересічного літературного робітника, вплив безумовно в величезній масі позитивний. Проте, як і кожнісінький, мабуть, твір людський, Олени Курилової "Уваги" мають звичайне й свої хиби і вельми бажана річ, щоб наукова наша критика всі хиби ті по-при власних вартостях її повідомляла. Досі, доводиться констатувати, тій справі якось не велося. Крім двох чи трьох невеликих резонанцій (т.т.М.Ф.Сулими та М.Г. Йогансена), що дають загальну оцінку книжці, не заходячи в деталі, нічого, здається, на цій парні немає, невважання на величезну практику вагу книжки та популярність її. Тим-то усякі починання в тій справі, щоб докладніше обговорити книжку, усвітл спроби розібратися в усіх авторичних твердженнях годилася-б, любень, вітти. Рукописна на 25 стор. ніваркуючих, праця проф. Клепатського-"Уваги" на "Уваги" і є , сказати-б, першою такою спробою, але , на жаль, як далі по-бачимо, невдалою. Отже, це вона являє собою? Насамперед, зазнаємомись із емістом рукопису. У передмові автор, констатуючи величезний вплив "Уваг"Курилової, вказує на небезпеку того, що ширитимуться (і ширяться вже) "де-коррі фальшиві положення авторки"(подані в "Увагах"), ще й відбиваючись "по-творними ремінієнціями". Щоб ця небезпеку геть усунути, треба"становити наукову вагу праці і застерегти читачів від псилок, до яких дозволять безоглядне користування порядником". Це й становить за завдання собі Клепатський. - Освітнє журнали "Книга" Шлях Освіти, Тер. Млек 8 1927 Він критикує перерусім "дужий - мовляв він- кут зору" авторки, що обмежується тільки на тім, що падає ніби-то тільки споврідні особливості української мови". Це має ту небезпеку, що читачам ніби здаватиметься, що нама споврідностями в обмежується українська мова стилів, що по-за ними все нічого нема, крім панування з російської мови, які належить в неї влучати, вакинути, як непотрібний, або шкідливий мотлох." Українській мови, пророкує Клепатький, "від такої постановки завдання (?) загрожує зваритися у своїм власним соку", (?) Вона авторки, на погляд Клепатьського, в тім, що вся всупереч своїм таки словам про неминучість в мові чужих впливів сама в конкретних випадках відкидає їх, якоюсь ніби-то, ідеально-чистої мови шукання, та "закурювання з української мови (літ. ? напр. ? М.Н.) те, де вже міцно в ній засіло, напр., котрий , другий (?)". Далі, переходячи до джерел, що на їх підставі О.Курилєва робить свої висновки, Клепатький висловлює своє здивування з того, що серед тих письменників, яких використовує авторка, і радить їх читати для того, щоб спізнати особливості української мови, немає "справжніх творців українського літературного слова" (Франка, Гринченка, Лесі Українки та інш.), а наводяться імена давніших українських письменників, що далі від стилізації народної мови не ніжки. Самий добір нічим, Мовляв Клепатький, не аргументований. Знайшовши в покажчику скорочень указівку на Словник Іванцького та Шумленського, Клепатький розводить руками, як-то "учений співробітник Ак.Наук" міг ци "макулатуру" заносувати, як позажне етнографічне джерело." Використання всіх джерел характеризує як "більше широке, ніж глибоке." "Автор більш прикладає старання, щоб зареєструвати все нові й нові споврідності української мови, аніж до того, щоб ґрунтовно їх вивчити. А що "детального.....звичення"... матеріалу... не переведено", то й усі висновки Курилєвої Клепатькій не має за тривкі. На цим кінчаються загальні методологічного характеру уваги Клепатьського. Далі йдуть конкретні приклади "помилкових положень" авторки. З усього обсягу патань, обговорених в "Увагах до суч. літ. укр. мови" Клепатький вибирає власно тільки 4 її спинається на них досить декладно. Ці 4 патаня такі: I) про відносні займенники ЯКИЙ, КОТРИЙ у злуччому значенні. 2) Про значення слова ДРУГИЙ, 3) про вживання приймена ка "по" та 4) про безособові речення в українській мові на "-нс"; і "-тс", їх поширення та , чи може бути при них а) "було", "буде" та б) судний дієві особи. Заперечуючи погляди О.Курлівої, Клепатський намагається довес- ти протилежне, оперуючи прикладами з таких так(матеріалів, що й О.Курлісва. Навівши цифри, що мають свідчити про частоту вживання КОТРИЙ (щ)ц (який) у злічному значенні народної мови (етногр.матеріалах) та в давн. письменників,Клепатський далі користує спинається на уживанні слова ДРУГИЙ, ворячась проти некридної поради авторки - не вживати цього слова замісць "чинний" там, де це може спричинитися до непорозуміння.; далі, переходить до "прийменника"пс", де на численних прикладах в народньої й літературної мови спитується довести власне одне, що О.Курлісва номила- ється, коли гадає, що в уживанні "пс" українська мова чимось немітно різниться від російської, ставлячи Курлісовий на карб і те, що підє впли- вом її уваг про обмежене вживання "нс" в укр.мові, деякі педагоги ра- дать своїм слухачам і всім цього прийменника не вживати, "щоб якось не ускодити частота укр. мова". Тим часом, ужиток його і українській і в російській мові, як гадає Клепатський, майже однаковий. Прийменник -Прийменник"пс" схаве всіма своїми функціями спадається з відповідним російським прийменником. "Збивши"(як каже сам пін)одне по одному "помилкові твердження" Курлісвої що-до"по", критик переходить далі до останнього питання, що сбговорює він у своїй праці, а саме, до безособових речень в укр.мові на "--но", "-то".Тут власне його цікавлять кілька моментів: I)чи можли- ві в українській мові безособові речення на "нс", "тс" з "було" і "буде" на вразок таких:"Його обіте було" абс"буде жити захадів".Це питання О.Курлісва, йдучи за Симсвичом 1 иншамирровз"язує негативно, але Клепат- ський намагається довести, що українська мова їх знає десять широке. Знов так він приточує до цього силу прикладів, але вже більше з літера- турних ніж з етнографічних джерел.В оцінку цього матеріалу, як і попе- реднього, тим часом не заходяме. Другий момент, що його обговорює Клепатський у зв'язку з питанням про безособові речення-це, чи можливий при цих конструкціях так званий ablativus auctoris абс, власне, інструменталь дієвої особи. Тут уже сам мусить признатися, що етнографічний матеріал, що він його до- слідував , не дав йому нічого, щоб підперти його глибоке переконання в тім, що середній дієвої особи належить до звичних українській мови зво- ротів. Серед літературного матеріалу дець знаходить. Нарешті, стане - прс безособові речення - патання не наскільки поширені в укр. мові безосо- бові звороти (на "---не", "---то") супроти підповідних конструкцій особових. На підставі статистичних підрахунків над мовси скремах авторів Клепатьсь- кий знаходить, що особові конструкції мале не вдвое часні проти безособ- ових, а , беручи на увагу активний характер особових конструкцій, супроти пасивного, на його думку, безособових, він робить висновок, що особові зво- роти прогресивніші. Уважаючи далі на те, що сусільна активність де-далі зростає, а в звязку з цим, як каже він, зростатиме й активність у паслові, Клепатьський добачає в цих явлах, швидку загибель безособових речень у мові і повну перемогу особових конструкцій. Роблячи підсумок своїм увагам, на "Уваги" - Куряльсові, Клепатьсь- кий закидає авторці "Брак добрсі методи", " верхоглядство" та "дилетантизм", бачучи в цьому джерело усіх помилок, що ними позна , ва його думку, книжка Куряльсові. "Праця О.Куряльсові з дилятантська праця" - цим гострим виро- ком і закінчує Клепатьський свій "Уваги". Нам лишається розглянути, чого ж варт робота самого Клепатьського 1 чи можна пристати на той суворий присуд, що він вирік його "Увагам"Кура- льсовсі. Найбільш докора Клепатьський авторці за її недаладню, ніби-то, методологію. Ми зовсім не додержуємось гадки, що в книжці абсолютно все гаразд. Отже, у методології "Уваг" є певні недосіятки, до почасти шко- дять книжці, а найбільше, що роблять її незручною, щоб з неї користуватися. Тільки-ж ми зовсім не взялися твердити, що це якісь , сказатиб, о р г а - н і ч н і в а д л и п раці, що відбивають непоправним лихом і геть зне- цінить усю роботу. Навпаки, можемо з певним задоволенням/констатувати, що кожне нове видання значної мірою усуває й ті нечисленні й несутні хиби, що ма їх бачимо. Там-то ніяк , не можемо пристати на ті обвину- вачення, що подає Клепатьський. Той самий "вузький кут зору" авторка", що про нього вже йшлася тут, обмежене , сказатиб, важдне становище в робсті, що виявляється завданням подавати переважно пратаманні раса мови-вважає- мо за методичну перевагу книжки, а зовсім не за сутню , кардинальну хибу, як думає про це Клепатський. Саме в такому доборі матеріалу і лежить най- перше завдання книжки, що має прак тич но допомогти усвідомитися в синтаксі та почasti в фразеологiї української мови людинi, що раз-у-раз "збивається на чуже". І з цього погляду обсягся, що під цьо- го дось комусь "здаватиметься"(див. у Клеп), не требаївся сила в тему, як зе буде сказане чи сфoрмульоване. У цiй останній справі можна було -б справді, закинути авторці категоричність у деяких твердженнях, що в су- ті не можуть бути такi безогляднi. Але це, власне, належало-б швидше до першого видання "Уваг", бо вже друге багато що зм'якшилося, а третє й далі часом перейначило, так що, примiром, про злучнi займенники в нових виданнях дається формула, що з нею "зсвсім можна згодитись", як зазначає рецензент М.Г. ЙОГАНСЕН, тим часом, як перше видання, мовляв вiн, геть-чисво хотіло вагнати "котрий", як злучне слово. Але Клепатський закладає О.Кураловій, що вона сама собi суперечить, з одного боку приймаючи, що чужi впливи, окрема російської мови, неминучі і на них треба вважати, а з другого- підкидає їх, "закурюючи з укр.мови те, що вже мiцно в нiй засiло"- "котрий" і "другий". Клепатський ладен і слово "ДРУГИЙ" заличити до слів неукраїнських, а лише засвоєних уна- шій мовi, аби тільки довести, що цi слова все-ж мають праць вживатися. Він докоряє О.Кураловій, що вона викурює ці давне "запозичені" слова і цим суперечить своїм таки поглядам-що чужих впливiв у національній мовi. Ближче розглянувшись в цій справі, побачимо, що жодних підстав до таких закидів у нього , власне, немає. Не кажучи вже за те , що нi Друге, нi третє видання уже не "викурюють" цих слів, коли жавіть визнати, що слова КОТРИЙ і ЯКИЙ у злучному зачині знає й тиродини , масова мова, все-ж можна великому пiддати сумніву, як часто вживає їх народня мова , закісць звичайного свого ШО, та чи широко вони відомі в діалектах, щоб їх можна було покласти до загально вживаних слiв. Коли-ж і справді до- водяться вживати їх (здесьбільшого чергування із ШО у складних реченнях) до- пускатися часом їх ужитку, то зовсiм не з орієнтації на народню мову, а пiддаючись хiба, літературній традиції вживати цього слова (ЯКИЙ- від Ко- тларевського) та , може, де які з мірковань стилістичних. Що до слова ДРУГИЙ, то смiшно було-б взагалi говорити про ви- канення цього слова в значинням "Синнiй" геть із мови, але ж не можна не признати радії і такий безкрайній пораді, що дає О.Куралова; не вживати його в такому значенні там, де може це до непорозуміння призвести. Багато складніше питання з "по". Так само, звичайно, доводиться передусім сказати, що рецензент і тут надаремне був на гвалт, коли обу- рився, що Курiloвa знов таки мало не вигнала геть цього "по" з нашої мови взагалі. На цей елемент вжати , розуміється, не впадає. Перший випадок, що розвирає рецензент -це уживання "ПО" при дієсло- вах руху. Оприч акузативних сполучень "ПО" тут може вживатися тільки при дієсловах руху в різних напрямах, на означення місця, де той чи інший рух відбувається. А взагалі ж напрям, українська мова вжи- ває інструменталю. Так говорить О.Курiloвa, наводячи й приклади: на пишні конструкції з "по": "Ой, ти ходиш ПО долині, а я ходжу ПО горі". Конструк- ція в інструменталем: "Тече вода з-під города, тече вона ЛУГОМ". Клепат- ський заперечує, доводячи, що й на означення певного напряму українська мова вживає конструкцій з "ПО". Він наводив силу уваги при- кладів, але всі ті приклади ( переважно з народних пісень) лише підтвер- джують погляд О.Курiloвoї, бо всі їх треба безумовно залічити до випад- ків цілком аналогічних поданому вгорі "Ой, ти ходиш по долині, а я... по горi," себ-то до тих категорії, що саме, за Курiloвою, й має вжива- тися з "по". Ось приклади таких речень: "гуляв ПО тихому Дунаю," "ходять дівчата ПО берегу, білі руки ламає", "пливай, любеденькo ПО синьому морю," "розхлюйся, Дунай, ПО чистому пслю", "Ремен-зіляя ПО дорозі ростиласть- ся", те-що(приклади з Чубинського). Тим часом Клепатський ,навіть по-над сотню стауих речень, небідне виголосив: "здається, вистачать аби збити по- милкове твердження т.Курiloвoї, ніби українська мова на означення руху, а саме певного напряму його, вживає тільки аблятив, але напрямні вживає й льокативу з "ПО". І взагалі уже переконують його такі прикла- ди, де цих конструкцій ужите поряд і з одними значеннями: "ходила Мар'їнка сім літ ПО лісу, ой л і с о м , л і с о м , зеленим барвінком". Ще-правда, серед прикладів, що подає Клепатський, є досить дван 2-3 таких, що можуть у нас викликати сумнів, чи можна їх залічити до звичайних льокативних конструкцій з "ПО", а саме: "Поїхав ПО мсрі, у чужі далекі землі((Нар.),"Пливв наш Іван ПО Дніпру у Лиман"(Шевченко) "Він ПО тих сходах та й вийшов до палацу." Доречний був-би тут наче- інструменталь ( с х о д а и, м о р е м , Д н і п р о м )? Але цих прикла- дів як надто мало(2-3 на 100) і приклад, записаний в народних уст сумнів ний ще до своєї народності, решта - літературного походження. Зовсім уже не до речі приточив сюди Кленатевський і таке речення з Квітка-Основ'яненка: "Просим келл ПО дорозі, проводять його до двора". Тепер перейдімо до вживання "ПО" в інших випадках, а саме—уживан- на "ПО" в таких зворотах, як: ПО волі, ПО згоді, ПО закону, то-що. Можна ро- гедлитися з Кленатевським, що все це в суті одна категорія вживання "ПО", однак функція цього прийменника, а саме: ПО указується тут на означення основи, причини, чи певної практики. Дуже широко вживає цього ПО російська мова, надто нашого століття. Українська мова його знає в сполученні з небагатьма словами, почасті літературного, почасті, любовь, народнього по- ходження. У О.Куриловсій подано ряд слів, ще вживається в нар. мові в цій конструкції. Маємо тут такі приклади: ПО правді, ПО царості, ПО своїй волі, ПО його (по її, по гнньому), ПО мислі, та інш.(див. "Уваги до суч. укр. літер. мови"—дтор. 187). Але крім цього ПО (доволі рідкого в такім житку) народна україн- ська мова дає ряд конструкцій з іншими прийменниками та безприйменнико- вих зворотів, що їм у російській мові найчастіше конструкція з тим таки ПО відповідає (приклади див. хоча-б у О.Куриловсії). Ще до літературної української мови, те особливе за останніх часів великого поширення набув прийменник ЗА (з інструментах): ЗА згодою, ЗА порядом, ЗА Гоголем та інш. Але його вживали й давніші письменники, напр. Якимів П.Куліш: ЗА дозволом, (у перекладі Шевченкового "Макбета") та інш. Знає це "ЗА" і народня мова в цілком аналогічній функції: "ЗА господським дозволінням", ЗА раб'ячим при- казанням, щоб міні було горщаще-киселице і бухан хліба!— з нар. казки (збірн Рудче)—цитуємо з О.Куриловсії). Але сприч зворотів із "ЗА" українська мова має й багато інших конструкцій, де у відповідних западках російська має—"ПО"? Досить згадати хоча-б неможливі з погляду російської мови конструкції з "НА": НА і м "я НА п р і з в и щ е, "Я зі Львова попівна, НА п р і з в и с ь к а Карпів- на—прикл.з нар. п'єсні, див.Кур.) або ЧЕРЕЗ : ЧЕРЕЗ хворобу (рос. ПО болезни), то-що. Отже?давнє булос-б занеречувати слушну увагу О.Курало- всії, що українська мова не знає такого ++універсальне-шарокого вжитку ПО, яке характеризує російську мову, а там більше говорити про цілковиту то- х) Давніша рос. мова вживала його рідше (див. у авторів початку її середини минулого століття.) 95 8 точність їх уживання в обох мовах, як робить Клепатський. Він наводить знову силу прикладів (з літературних більше творів) на потвердження сво- го погляду, але з прикладів тих небагато-б , мабуть, лишилося, коли-б кра- тично перевірити їх усі та повидлучувати все непевне чи й просто таки недоречне. Вилучити довелося-б приміром, ті речення (а їх у Клепатського чимало), де маємо особливе вживання "ПО"(російська мова послугується тут як-раз лишими конструкціями): "Що, каже, ПО тому, що буде вільний, коли не буде любий". "Та що вже тепер ПО тій золі." "Що мені ПО грошах." (нар.) і т.д. Або—"ПО тоїб я стала посліднімма усіх на селі." (Квітка). Або—"Не- хай мене не жде ПО холодній зимі, нехай мене жде ПО зеленій весні" ("ППО" часове, порівн. прислівник "по-весні"). Подані приклади, дарма що Клепатський наводить їх на доказ своєї думки про ідентичність українського й російського "ПО", можуть пе- реконати як-раз на протилежне, виявляючи швидше велику оригінальність української мови в уживанні цього прийменника. В кожнім разі, усі такі приклада (а їх , повторюємо, чимало) треба вилучити з обговориваної катего- рії і не плутати їх із зворотами, де "ПО" вживається на означення осно- ви/причини то-що. До сумнівних прикладів з цим "ПО" заличимо й усі такі вислови, як: ПО согласію, ПО наущенню (КВ.Осн.), ПО царській милості та инш. або - цілі речення: "Його ПО старости жіт і одначеству помилували на цей год." Ці вислови—безперечне кнляжного (часто просто російського) походжен- ня і , як приклад, нитрохи не переконують. Трапляючись у мові деяких пись- менників наших минулого віку (зрідка в етнографічних записах, як виразні русизм), ці конструкції зовсім не характерні для української мови в ці- лому. Зовсім уже курйозна річ—приточувати до прикладів із "причино- вим "ПО" речення на зразок: "зната ПО білсму, що вже тужить ПО милому", що нічого спільного з розгляданої категорією не має (як і скла інших ре- ченъ). Таким чином, більшість прикладів, що наводить Клепатський, дове- деться нам згаджувати. Липиться зовсім небагато (літературних переважно) прикладів, що на них справді можна покластися, але до багатьох із них знай хуться й інші паралельні звороти: x) Паралельні конструкції в літер. мові, взяті з народньої, можна вважати за належні до різних діалектів. (ПО любові=З любови й нм., як і в сучасн.хіт.мові—ПО згоді і ЗА зго- дою), звороти, почаста зовсім ідентичні, почаста спеціалізовані в своєму вжитку. Отже, на основі цих прикладів можна зробити хіба той висновок, що в сучасній українській мові трапляються часом звороти з "причино- вим" чи "підставовим" ПО, але великого поширення вони не мають, обмежу- чись на певні вирази. Але про ці окремі вислови говорити і О.Курilesва. Що-ж до того, чи маємо ми право , з аналогії до цих небагатьох ви- словів із "ПО", що знає народна мова, переносити ту конструкцію й на всі інші подібні значинням випадки, то річ сумнівна, чи можемо ми робити так широке, як радить Капатський. Адже-ж навіть у російській мові з її без- напр. оглядно-широким застосуванням ПО, ми бачимо таке явище, що при певних словах, як правило, не вживається в подібних випадках конструкції з ПО, а часто т і л ь к и в інших зворотів, дарма, що в мові діє сильна аналогія : говориться частіш, наприклад, "С розрещення", а не "ПО розрещенню", як памагав -об синтаксичний трафарет (ПО совєту, ПО предложені, ПО требовані) й т.д.) Отже, і в українській мові: "ПО згоді", але "В перезумінні" (не "ПО поразуміння"), "ПО волі", але "НА бажання"або"З бажання"(не "ПО бажання") —с.т. різні конструкції, дарма, що вислови, слівє однозначні. Переходимо тепер до БЕЗОСОБОВИХ РЕЧЕНЬ , власне, де так петань з ними зв'язаних, що їх порушує Клепатський. Найперше-про безособові конструк- ції з "---но", "---то", сполучені з "було" і "буде". Служмо каже О.Курiles- ва, покликавшись на В.Самрвача, що "українській мові не властиві звороти з пасивними дієприслівниками та з помічними дієсловами було , буде; по українські не можна казати бул о зроблено, буде зроб- лено, а тільки зроблено." "Пасивний дієприслівник на"---но" і "-а-то" вказує (з укр.м.)тільки на МИНУЛІСТЬ. Проте цього й воветься Клепатський намагаючись на сотні прикладів довести, що "було" - "буде" х) Це мусілс-б засетерігати нас від надмірної "трафаретизації" в таких висловах, що її вже й допускається дехто ( свідомо чи знезнаки) запровад- жуючи всюди, де хоче омінути російське "ПО", нашу конструкцію з "ЗА" і там, де укр. мова звичайно вживає іншої, напр. нм."ЗА своєю світлою"(рівня. сть-сес."ПО образованню") замісь СВОЄМ ОСВІТОЮ абоще-до освіти, ЗА своїм віком, замісьЯК до свого віку, ЯК НА свій вік, то що. в безособових зворотах це значніше в українській мові явище, та що "Курд- лева помиляється, коли говорити, що ці звороти вказують тільки на ману- лість". Отже, чи помиляється Курдлова, а Клепатський запевне помиляється, коли такі речення, як "ВОЛСЯ БУЛО СКУЙОВДАНО Й ОБЛИТО КРОВ'Ю (Стерженко)" вважає за безособові. Дарма, що тут СКУЙОВДАНО , ОБЛИТО мають характерне для пасивних дієприслівників українських "НО" і "ТО", це безумовно не що інше, як "пережиточні"(коли не зрослий) прості форми дієприкметників ніяк. роду, паралельні до звичайних дієприкметникових форм—СКУЙОВДАНЕ 1 ОБЛИТЕ (сл."волся" в нашім прикладі —беззучинівний підмет). Такі діє- прикметники з давнім коротким прикметниковим закінченням часом знаходя- мо в українській мові в іменно-присудковій функції. В деяких випадках їх доводиться пояснювати просто в російської мови, що в ній такі форма звичайні, але часто натуральніше буває брати їх за лишні старосукраїнсь- ких форм. Отже, жодного сумніву що-де особовості таких конструкцій бути , ливень, не може. Тим часом саме такі "безособових" висловів чимало фігурує серед прикладів Клепатського. Макс не всі етнографічні приклади з "БУЛО" й "БУДЕ" належать до цієї категорії. Ось кілька речень з них: "БУДЕ ВСЕ зробленО, як курсь." (ВСЕ-підмет, БУДЕ зроблено—буде зробленНЕ —прису- док). "Загадав Іван Камінцеві, щоб УСЕ БУЛО прибранО. "Піцля вони дальше в другий льох, де БУЛО ЗЛОЖЕНО саме ЗОЛОТО" і т.д. Чимало отадих "безособових" речень і серед літературних прикладів: "Все ВОНО БУЛО в тій книжці ЗАПИСАНО." (Стерженко). "Було ПОСІЯНО, примі- ром кажучи, шість мішків." (Квітка. Основ.) "Звелів справивкові усе добро, що тут БУЛО вже ПРИВЕЗЕНО, йм і з-під закладу ВИСУПЛЕНО, віддати усе Тахо- мові" (Квітка—Осн.) "Позбирав ЩО БУЛО в мене писанО по-камому" (Глібов) . і т.д.. І таких сумнівних речень у Клепатського чимало. Ними він оперує, доводячи, що при б е з с о б о в и х конструкціях можливі "було" й "буде". Тим часом це значніше собі при підметові речення і взаємі природ- на річ бачати в них "було" й "буде", як елементи зваженого присудка (допо- мічне дієслово). Інша річ безособові конструкції з дієприслівниками на "-НО" і "---ТО", хоча ці дієприслівники постарли з тих таки старих дієприкметни- ків ніякого роду і, значить, походженням своїм ці безособові вислови не 98 II становлять собою цілком одрубного судроти особових зворотів з дисциплі-метниками, проте, в дальшій своїй еволюції вони пішли цілком відмінним від дисциплінетиків шляхом і виділилася в осібну категорію. Їх відзначає передусім варвана дисциплінність, що являється, головне, самодовільністю в прасудковій функції цих дисциплівників, яка непотрібною просто робить допомогу дисслова "БУТИ". Пасивні диспраслівника "вбто", "дане", вчене" в безпідметових реченнях. відчуваються, як сутс-дисслівні прасудкові форми, самостійного значення, без здогадуваного Є, БУЛО, чи її зовсім недоречного тут БУДЕ, бо вже самі собою вони означають дія і до того-ж дія, що відбулася (а хоч відбувалася) в минулому. Такі форми, як "Казане", "брано", "вжито" без жодного "було" й "буде" зліквідовано і треба вважати за норму в безособових конструкціях цього в українській мові, а безособові звороти з "було" і особливо з "буде"- за відхили від норми. Цими зворотами, до правда, геть рясніє поточна література (напр. газетна) мова наших днів, але народній мові вони зовсім невідомі, та й у кращих знавців мови ми їх здобаємо, хіба випадком. І серед таких почеслених справді безособових речень із "було" - "буде", що знаходимо таки в Кленатського (виключно з нових письменників) бачимо, правда, 2-3 приклада в Грінченка?, Концоблисмогс і инш. : Я наведжу всі слова по- українському, а сказано їх було по-московському." (Грінч.) "Вчинено Було саме так, що наслідок вважано за причину." (Грінч.). "Рада Черніг. Пресвіта собертається до Вас, В.Д., в надії, що їй не буде одмовлено в присилці ваших ц. видань." (Концоб.). "З цього поводу прадоподібно буде зроблено інтерполяцію у Думі." (Теж.) "Буде зроблене в нас препарати." (Самійл.) Оце її усі славе приклада, що, належачи відомим укр. пасьменникам, справді являють собою безособові конструкції і мають "було" чи "буде". Але чи не занадто мале їх, щоб поставити такі вислови проти безлічі нормальних для української мови (масово вживаних) хоч би й у творах названих пасьменників) зворотів з "---не" і "---то" без жодного "було" чи "буде". Чи можна на підставі цих кількох висловів, сперадично зауважених у авторів останньої доби, робити певні висновки про паралельне вживання обох зворотів в українській мові, коли народна мова й зовсім форм отах з "було" і "буде" не вживає. На наш погляд, далеко простіше пояснювати їх, як відхили від норми, що з'явилися в укр. л-рній мові піді впливом ресіфьких особових конструкцій з звичайними в них "було" і "будет" (а попадти, може, й своїх висловів з "перехаточними формами дисприкметників). Дуже добре з'ясовує це В. СИМОВИЧ у своїй книжці "НА ТЕМИ МОВИ" (Бердичів 1924 рік). "Вислови "збито", "збито", "затягнено", "прикрите" не мають", - каже Симович- нічого спільного з московською формою на О в таких випадках, бо в московській мові є це скорочення (світліменна) форма середнього роду дієприкметника у присудку, при якій треба додуматися: есть, (наприклад "є"). Тут власне й виходить плутання з того, що намі автори переплутують московську форму скороченого дієприкметника на -О (де пропущена сполучка-сть) і форму відчужається, як т е п е р є ш - н и й ч а с, так, як би в нас сказали: поле копатами ЗБИТЕ(є), ковак убі- тий(є), змінений неособовою формою дієприкметника (дієприслівника? М. Н.) на "--НО" і "---ТО" і вухе їхнє схоплює цю форму (за московською мовою) як т е п е р є ш н и й ч а с; там-то їм здається, що треба додати "було" (як це раціональне м у с і т ь бути в московській мові), щоб відчувати такий валів за подію, де склалася в минулому. Вважаємо за зайве докладно спинятися на дальших питаннях, що обго- ворюється в "Увагах" Клепатський (про інструменталь дієслова соби в безособових реченням та частоту безособових конструкцій). Зазначимо тільки, що тут у нього ще більше сумнівного й некоректного, як попереду. Дивно справді читати серед прикладів на allatvres auctorit "такі наприклад, речення, як: "Слуханям волом не набрибся." (нар.), "Дійшов до такого місця, що усе було захвачене гадюками і закрито." (нар) "Забвен буду покинутай раб сом на чужині." (Шевч.) Або знов такі "безособові" речення, як: "Буде бито царами сіянем к и т о ." (Шевч.) Розуміється, що такий матеріал не може переконати нікого в тому, чого хоче довести Клепатський, хіба переконує тільки, що сам він не орієн- тується часто в елементарних справах синтаксису. Чи можна справді по цьому серйозної надавати вага і тій статистиці, що подає Клепатський, установ- ляючи, що в українській мові безособові конструкції н "---НО" і "---ТО" удвоє рідші проти відповідних їм особових. Де певність? де критик до "від- повідних" конструкцій та не поклав яких "невідповідних" або напаки? Отже, мусимо під великим увагу сумнів загальний авторів висновок, що далі він наводить, ліб безособові звороти, відмирають в українській мові, а так само проростає його, що незабаром всин і зорсім геть загинуть, дав- ши місце "прогресивнішим" особовим конструкціям. * Наприкінці зазначимо, що й певна мова, яка має чимало ана- логічних зворотів з "-НО": "-ТО", така не вживати їх із "було" і "веде". Всі про це напр. у в'язаному граматиці Семенченко). Надто непевними вдаються нам докази Клепатського, що-до цієї прогресивності. Усупереч загально-прийманій гадці про поступовість безособових конструкцій типу "---НО" і "---ТО", супроти відповідних особових Клепатський править навпаки, вказуючи передусім на пасивність безособових проти активного характеру особових конструкцій. Це й дає йому ґрунт для відновку. Але не можна не погодитись з польським граматиком МАЛЕЦЬКИМ, що про пасивність конструкцій з "---НО" і "---ТО" говорити так: "Подані звороти, бувши що-до самої тільки форми з розділу пасивних, ... мають ... завсіди активне (чинне) значення і власне через те й належать до особливих властивостей нашої мови і загалом усіх слов'янських!" (Małęcki "Gramatyka języka polskiego"). Коли так, то руйнується основне твердження Клепатського а разом з ним і вся хитро-мудра аргументація про "відсталість" та "відмирання" безособових зворотів, на тім твердженні побудована. На цьому закінчуємо обговорення рукопису Клепатського. Роблячи на ебтанці ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК, завважимо, що СПРОБУ КЛЕПАТСЬКОГО "ВТАНОВИТИ НАУКОВУ ВАГУ" "---УВАГ" КУРИЛОВОЇ Й ВИЯВИТИ "ЧИСЛЕННІ ПОМИЛКИ" КНИЖКИ, ТРЕБА ХАРАКТЕРИЗУВАТИ, ЯК ГЕТЬ ЦІЛЬ-КОМ НЕВДАЛИ. ЖОДНОГО "ФАЛЬШИВОГО ПОЛОЖЕННЯ" "---УВАГ" ЗДІЙСТИ КЛЕПАТСЬКОМУ НЕ ПОДАСТИЛО, ДАРМА, ЩО НА ДОКАЗ СВОЇХ ПОГИДІВ ВІН ПРИТЯГАЄ ЧИСЛЕННИЙ МАТЕРІ-ЯЛ З ЛІТЕРАТУРНИХ І НАРОДНИХ ДЖЕРЕЛ: САМЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ (ЩО ЙОМУ НЕ МОЖЕ ДАТИ РАДИ АВТОР) Ї СВІДЧИТЬ ЧАСТО ПРОТИ НЬОГО, ПОТВЕРДЖУЮЧИ ПОГЛЯДИ О. КУ-РИЛОВОЇ. ТАК САМО БЕЗДОВІДНИМИ В КЛЕПАТСЬКОГО ЛИШАЮТЬСЯ Й ГОСТРІ УВАГИ ЩО-ДО МЕТОДОЛОГІЇ КНИЖКИ? "ДИЛЕТАНТИЗМ", "БРАК ДОБРОЇ МЕТОДИ", "ВЕРХОГЛЯД-СТВО" Й ИНШІ ЗАКИДИ КЛЕПАТСЬКОГО, ЩО ЗОСТАЮТЬСЯ В НЬОГО ГОЛОСЛИВНИМИ, З ДЕЛЕЖО БІЛЬШИМ ПРАВОМ МОЖНА, ЗДАЄТЬСЯ, ОБЕРНУТИ ПРОТИ САМОГО "КРИТИКА". ЙОГО РОБОТА ДАС, ПРИНАЙМНІЙ, НЕВІДЬЩО-ДО ЦЬОГО ДОКАЗИ. МИ-6 НАВІТЬ ЗАГАЛОМ НЕ НАЗВАЛИ ЇЇ НАУКОВОЮ, ПОВАЖНОЮ ПРАЦЕЮ. ГОСТРО-НЕОБ'ЄКТИВНИЙ ТОН (Див. сам. рукопис) ЦЕ Й ЗБІЛЬШУЄ ЗАГАЛ-НЕ ПРИКРЕ ВРАЖЕННЯ. 80036 Письмо на 2 год. Князю Святославу Ростиславичу Владимир-Волынскому Пасхалия Святослава Всесветского до Жерновки 416 дім 12.XI II 101 Бюро н.-д. Камеди побачили в звітаних ХВК Позначено огірочок ВО Жерновка №44322/лпз і усім Мала 1) Київськ підзвідома заяву ам. М. Наконечного про призначення його співробітника на 1926-7 роки, тобто вказання його буде призначатися і право чого / був звідній. В межах цього буде призначення, але Держбюро сприйняття всіх разів у повному розмірі (27125) на сільській урядовому 2) Мало сама підзвідома заяву ам. О. Фрікеля (сек. роб.-сил.) інформація про зв'язок, Держбюро сприйняття до 17.26 3) Підзвідома додавала наука, статистична О. Намокової (пр. сел. ск.) одержання схеми залежності, зв'язаним на її активну та урядову нагляду вправо в галузі економічної самостійності роб.-сил. 4) Про аероплан В. Маренка (ув. ск.), У Канзельського (ув. ск.) на 3 Веселовську (пр. сел. ск.) звернувся до Жерновки і продавати продукти від ампіт-смаку на 1/2 року для закінчення їх підготовки, багато на збазі, що воно містить 393 у матеріал, коли необхідна лікв. Дисципліна в ставок на наказанні використання і тобто 3-річного смажу для них завдало. 5) Уго до М. Вовка, що комуністичними, що був зв'язаний у аероплані (пр.-сил. склінії з 1927), але це виконання не робив під збірки, які мали плакати і докладно не кандидати на подвій. 6) Пропонує замовлення Л. Купцова, навчальний викладач комуніст (пр.-сил. склінії), вказання її цільних зданих до Наколової роботи було і буде бажанням виконуватися її знання з галузі Роммер Сообщение на снимках съезда по меморандуму о том, что он употреблен и эти снимки в руках Малы Камерта Закл. Н. Амосова (мать Яна и отца моего), О. Фишкера на О. Пантелей (с отв. кабинета) Добавляю до устного Запись 4-2, камеры фотографии нфов . Надо Симея 30 IX 26 До Укр Унр Науки аеніранта Н.-Д. ім. О. Поведрі Камедри Мовознавства у ХІНО Наконечного Миколи Завда В зв'язку з планом дальної мо- сії праці науково-підготовчої та науко- вої (див. додаток) прошу Укр Унр Науки признати мені сіміненгію, яка ви- ракшови: К.-Д. Камедри на 1926/27 бг. рік у розмірі , який - би дозволив мені , не працюючи на посаді, здійснити як- найповніше намірені завдання. Додато : 1) Звіт про працю за мину- лий (25/6) акад. рік та 2) План праці на р. 1926/27 міс. Микола Наконечний Зачерпнуто ам. М. Наконечного не має зелас кілької номінаторної змоги тобто Міністерство 102 ЗВІТ ПРО ПРАЦЮ АСПІРАНТА НАУКОВО-ДОСЛІДЧОЇ ІМ. О.ПОТЕМНІ КАТЕДРИ МОВОЗНАВСТВА (СЕКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ) ПРИ ХІНО НАКОНЕЧНОГО МИКОЛИ За 1925-26 академ. рік. I. Протягом звітного року дані провадив систематичну науково-підготовчу працю (відповідно до напресленої даним програми), студіючи передусім основні праці в обсягу слов'янського, зокрема українського, мовознавства. Найголовніші з вивчених звітного року праць такі: загальні – Томсен "Общее языкознание", Д. Бухановський – "Походження та розвиток мови", А. Петрович – "Язык, как творчество. Психологические и социальные основы творчества речи". З-запівістки – О. Брюк – "Очерк феноменологии славянской речи", Махонький – Gramatyka hist-porówn. języka polskiego, Буддо – "Лекції по істории русск. языка", Дурново – "Очерк истории русск. языка", Карський – "Русская диалектология", Карський – "Белоруссия", т. І-ІІ, Смаль-Стодольский і Гаркер – Grammatik der ruthen.(ukrain.) Sprache та інші. 2. Головний науковий темп, що я працював над ним протягом звітного року – а) З історії української літературної мови – нова Івана Котляревського, вивчення діалектних особливостей її, як мови письменника-поставця; дослідження її у зв'язку з сьогоднішнім станом діалекту Іспанська та райску. – Збирає матеріали літературної та, почасті, – діалектологічні, почав спрацьовувати їх. Нова інших письменників початкової доби мови української літературної – у зв'язку в історичному темпі. Мова інших письменників – нелітавців (старих і новітніх) – теж. б) Питання нормалізації літературної мови – теоретичне висвітлення справи і конкретні проблеми узгуртування української літературної мови. Ролі нових підручників укр.мови в цій справі (зокрема "Увар" О.Курилова). Питання ортографії на українському ґрунті. – Збирає матеріали. Над дослідом з працю русинських "Увар" Клепатського на "Увар" до сучасн.укр.літер.мови О.Курилова – на загальні вібрання Катедри, та і, на її доручення, написав докладну рецензію на ці "Увар" (надіслано). не до Укргословауки).- Мав лекції про українську ортографію на семіна- рі українознавства для викладачів укр. мови (при Українкені). 2) Питання лінгвістики і географії, окрема географія слів. Ознайомився з найновішою франц., німецьк. та ппм. літературою в цій сфері від Dozát - La géographie linguistique, Witsch – Z geografji wyrabów polskich - Rocznik Slawistyki, праці з Wörter und Sachen). - Збирає та спрацьовував матеріали до географії слів української мови. Написав проект короткого (спробного) квестіонару для збирання систематичних відомостей з географії українських слів (анкетним роз- писом). Доповідав на цю тему в Секції Української Мови Катедри. Випро- чував статтю "До географії слів української мови", де писав спрацьова- ний уже матеріал до географії українських назв чумчукіддя разом з по- ним узагальненнями чи висновками що-де цього питання. Стаття друкува- тиметься в найближчому "Збірнику" Катедри. 3. У галузі діалектології - від дані спостереження в районі Ярослава – Шпак (еккурсія минулого зими в асп. М. Йогансеном). Перебувавши (заснов б.р.) разом з наук. співр. К. Німчинським на Вінграді, теж зробив деякі лінгвістичні спостереження. Крім праці у Секції Української Мови (корінь. проф. О. Синявський) брав участь у роботі Секції Рос. та ппм. Слов. Мов (корінь. проф. Л. Бука- ховський) та в семінарі слів "незнаковства" (проф. Л. Булаховський). 4. Науково-практична та педагогічна праця у звітному році: а) Як викладач української мови, працював протягом II й III тримест- ру 1925-26 ак.року на I курсі фак. професорів Харк. І.Н.О. Тимчасово працював також на II курсі Ф.П.О. Харк.ІНО, заступаючи проф. О. Синявське- го, (за його визнанням). б) Як член Державної Правописної Комісії при Н.К.Освіти, брав участь у її праці. На другому пленумі Комісії (при кінці 1925 року), вро- бив донесідь "Правопис географічних назв в українській мові". Донесідь на загал сенсово відповідного рядку "Проекту" українського правопи- су, де тепер друкується. в) Як член Науково-Методологічної Комісії при Всеукр.Ком. Лінгви- дації Укр. Неписьменності (Н.К.О.), брав участь у роботі цієї Комісії. З її доручення, виконував редакційно-мовну роботу та мав кілька лекцій у семінарі для викладачів української мови при Українкені (роз. в істо- рії української мови). г) На пропозицію аспір.(тенер - наук.співр.) М. Йогансена, взяв участь, разом з наук. співроб. К. Німчковим та аспір. К-ра Б. Ткаченком (Йогансенс), у складанні практичного словника української мови (рос- сійсько-українського), спрацювавши свою частину. Словник видає Д.В.У. Нині, в доручення Найвищої Ради Фізичної Культури УСРР, збираю та опрацьовую матеріали для словника українських термінів з обсягу фізкультури. 27/VI 1961. Аспірант Мик. Катковський ПЛАН ПРАЦІ, АСПІРАНТА НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ІМ. О. ПОТЕЧНІ КАТЕДРИ МОВОЗНАВСТВА (СЕКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ) при ХІНО НАУКОВЧОГО МІКРОЛИ на 1926-27 рік (академ.) I.-Основні літературні праці, що їх студіюватиму протягом насті- ного року: з ваг. та індо-євр. мовознавства - Єсперсен - "Grund- riss der Phonetik", або Е. Зіберс - "Grundzüge der Phonotik", А. Мейє - "Введення в сравнительную грамматику индо-европ. языков", В. Берсродинський - "Курс сравнит. грамматики арійско-европ. язиков", т. І, введено. З слав'янського, зокрема, українського мовознавства : В. Пер- ковський - "Сравнит. грамматика слав. язиков". в І. М. Гебуер - "Historická mluvnice jazyka českého", Ф. Фортунатов: - "Лекції по фонети- ко старо-слав. язиків" (1919 року), С. Буланч, - Лекція по йст.-сравнит. фонетике руск. в старо-слав. язиков." Смаль-Стольний 1 Гарциєр- "Grammatik der ruth.(ukrain) Sprache", (поглиб. джуд.) А. Крамський "Укра- їнська граматика.", А. Крамський - "Філологія и погодинская гипотеза" та "Древно-киевский говор." О. Пстобня,² Не записую руської грамма- тике. С Танченком - "Функции генетива в д.-р. язиковій області" та "Номинатив і датив в укр. мові," Смаль-Стольний - "Abriss der ukra- in. Formlehreng" - та инші. 2.-Науково-дослідна робота протягом 26-27 академ. року (головні теми): а) дальні студії над літературною українською мовою, передусім усім, над мовою Ів. Котляревського "Формальна аналіза та досліди над лексикою. Твори Ів. Котляревського як пам'ятка Полтавської говірки в часів кінця 18-го-поч. 19-го століття. - Гадан дані розвідку на це тему і примістини її (в формі статті) у "Збірнику" -Катедри. Паралельно вивчатиму й мову інших письменників - гох. чином, у зва- зку з іспорядком темою. б) збирання та опрацьовування матеріалів в госпрогріфі слів (1 форм) української мови. Розроблення джкадного інвестиціону для збирання відомостей о лінгвістичній географії України.Розповсю- ження його (Викреслення проси та пропонованих організацій для цієї мети,дослідування іншої морфем дискусантів.Опрацьовування зібран- ного матеріалу. з) діалектологічна праця - екскурсія на Полтавщину та (як це маєшну командировання) в північну Україну(район Ороч-Новгр).Га- даю допомогти та спостережувати свої досліди робити м.Пресовськ(1 спеціал) на Полтавщині,соотносянне опрацьоване їх і видаєть. Крім того,в звязку з працю над новою Ін.Кочкаревського гадан досліджувати робітку української лінгвістики м. Полтави та району.Ду- жно цікаво питання - достовірна еволюція діалекту за 100 років на сесві порівняного вивчення його сучасного стану і минулого,як во- фіксоване його в творах Полтавця - Ін.Кочкарєвського.- Збираючи матеріали в цій справі,опрацьовуватиму їх і можливо, яке з найбут- ньому розі навчну результати праці. На Північній Україні всесмушу спеціальні екскурсіонна - ре- флекси О.В.досваг під наголосом 1 з монахолепенії псевдиф(у районі Люч- Новгр). г) Лінгвістично-педагогічне питання про відповід украниській діалект,як об'єкт педагогічної уваги.Питання діалектів(франц., la question des patois ) на Заході 1 з української школі.Питання про вивчення робітку у напій почачевої шкоди та форма використовування їх. - Над нашими стаття на цю тему для часопису"Далек безвіт".На закончення "Пампу Освіти" яке працю над попередньою інформаційними статтями - про питання діалектів у Франції. 3.-Протягом наступного року працюватиму крім Освіти Української Нови (кор.проф. О.Спиваковий) у семинарі сльв"яснованства (кор.проф Л.Булаковський).Гадаю брати участь у складанні диференційального етимологічного словника української(під председом проф. Л.Булаковське- го) 4.- З науково-практичної роботи важливу тут - складання словника української термінології в сферу фізкультури(маю доручення на це від Націона.Рада Фізкультури).Гадаю також працювати й даних в Наукс- те-Новодворський Комісії при Укр.Лік.Полі. 27/1 26г. АСПІРАНТ Микола Наконечний До Науково-дослідної кафедри мовознавства Ленінграда кафедра О. М. Фінкель Запва. Прошу кафедру мовознавства відповісти мені за зв'язку перед Вченим комітетом про видану мною аспірантською урочистою на цій кафедрі 3/1/Х 1926 р. На своїй посаді з НКРФ я одержую 116 крб. і маю радну з 4 чол., з яких 2 непрацездатних, не можу досить вільного часу для наукової праці О. Фінкель. 26/10-26. ЗВІДКА. Дана ця Загальним Відділом . Фрікеню Ол. Учнекшку УКЦУСИДЧИСТВО... в тим, що він одержує 116 карб.... коп. Дана ця для представлення до Поведомлення... Зав. Загальним Відділом СОБОЛІВСЬКИЙ/ Зав. Стол. Особ. Складу ЗЕКОШЕВ /СОКОЛЬСЬКИЙ/ Do УкрНДАуку Науково Світловідній Камедві сільськогосподарства О. Патмоковой Запов. Прошу УкрНДАуку признати мені за званням по Камедві на 1926-27 р. в працю в Центр. Науково- Навчанній Бібліотеці, озброєною 58 каб., маю на утримання сина 4 роки, та донорного матері. Один виключено на ні промі і не можу, и тому без допомоги УкрНДАуки повинна буди шукати іншого заробітка, крім працю в Бібліотеці. Яке це не дає мені можливості працювати науково. На проміж мийцевої року я державствувано зарплату по камедві, (58 каб.), и виключено себе не без відомих рад приєдн. чи бачив науковий працю. Якщо ж комендант щоб мало збійних закінчення працю з історичної синегами року, який не це питання в таємниця великої праці, що й про- овзувати в мене малір в убову рози. Я прошу УкрНДАуку дати мені можливість виконати цей намір. О. Патмокова. 26 IX 1926. ДОВІДКА. дається цій співробітниці Центральної Науково-Учбової бібліотеки Патюхові О.г.... в тому, що вона одержує зарплатню в сумі 58 /п"яд сят вісім/карб., що підписами й печаткою свід- читься. ДИРЕКТОР М.Михайленко. БУХГАЛТЕР О.Єршов 111 Чибі Зім 12 XI Н Служі украйнської мови при Каук.-досл. Ка- медрі Повернавства ім. Моменсі 1948 16 апр. Склад Семції: 1. Керіва О. Синєвський, проф. ХНІО 2. К. Кінглій, наук. співроб., канд. хім. 3. М. Єлима, каук. співроб., канд., при ЧНК 4. М. Поганець, агробов. в каук. співроб., ред. мов, є ВУФКУ. 5. Е. Мкаремко, аспірант 6. І. Камустинський, аспір., виклед в роб. Мех. 7. М. Наукмегерд, доктор, канд., в ЧНК О. Синєвський ків семінар української діялектології, де цілі аспірант-студенти аспірантів Грамм уряду і синтеза, ЧНК. На фізичні кафедри зробив дово- дів про виклики ур. превоноси. В бур- ковий: «Вузь впорядкування „Укр. правопи- су“, крім виповнення 2-х розділів ур. Окну, редагував збір морфології і синтакс проктичні фруктуати, під його дозволом. Консультував до другу азанто в Україн- ська мова" д.к., збірника "Українська мова" 9. Каук.-методолог. Колесій, при Міжнаці дуб головного і вимагав укр. мови на курсах. Камусаєв орігінал ревензію на працю проф. Є. Мишкетка "Плохатув в українськи-мова" (об, Хомій). Допо- моги вченими) та на З кн. урд. М. Цури- зькою "Країнська мова" (об, Наукмегерд ком. НКО). Перевидав цієї свої підруч- ники (4). Подав жувел дані свою працю над мовою Мелешківки тао- рів. К. Кінглій благо працював мед історичного дослідження укр. мови, розгукав доповідь „До проблеми т. зв. Меналанта і Сації" при голосних перед с, ч в укр. мові". Текст саме різних актів ність вивчив у дослідженнях думкарів своїх укр. мови (в галузі порівняльної граматики сім. того індив. збірк.). М. Сулима 10 грудня 926 р. виступив під укрійного доповідь „Праєзело- ві М. Книблового" і на підставі її був апрофованні у наукові спіт робітники Сеції, браваючи головними, штом у галузі емпіричних нових літературної укр. мови сив. інд. віднайбільші джерел їхньої). М. Доранець 14 травня цього 1926 р. робив офіційну доповідь „Гонетика и. Каталак на Пограничні" і не підраві її апрофованні у науко- ві співробітники Сеції. Б. Мелешко приймав участь у се- мінарі - про іншу кращу див. перес необхідний збірк Д. Канцелярський Древ учась у зітрання Сеції і Києві, але 2016 не розмовляв питаннями укр. мови менебто рою, а не укр. лінокурав суве в див. індивід. збірк. М. Календерин старанно працював над питаннями, поставленими в києві меморіального робу. З дом- сіви й виступив з нагоди потужних роздератів видно, що належить ч. 2- Звім Секції воєйської та слов'янських мов за 1925-1926 акад. рік. Склад секції: Керівник проф. Л.А. Гулаховський. Наукові співробітники: 1) М.В. Курілова ? 2) В.П. Невзорова ?. 3) О.В. Панченко ? Аспіранти: 1) З.М. Веселовська 2) М.В. Ромко 3) О.М. Фінкель Групові праці членів секції. Проф. Л.А. Гулаховський надрукував: 1. Die Akzentuierungsbewegung im slowenischen. Leitschrift f. slav. Phil. B.II, 3-4 Heft. 2. Ритмо-мелодичний бік мови та пункуація. Млях Овінин 1926, № 2. 3. Грамматика в нової школе, Млях Овінин 1926, №4-5. 4. Вступні зауваження на книга рецензій у „Бібліографічному Покажчику з української та російської мови й літератури для масової школи професорами“ 1926 р. 5. Рец. на книгу А.Б. Шапиро „Русский язык“, Млях Овінин 1925, №7-8. 6. Рец. на збірники „Родной язык в школе“, кн. 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, Ізд. №3. 7. Рец. на книгу Винокура „Культура язика“ Івд №11. 8. Рец. на книгу Н. Рябчиков „Дзик ребенка“ Івд, 1926, №4-5. 9. Рец. на книгу В. Гаппіуса „Учебник русской грамматики. Звуки и формы слов.“ – Родной язык в школе №10. Наук. співробітники В.П. Невзорова: 1. Методи навчання грамоти, Радянська школа 1926, №2. 2. До питання про методи навчання грамоти дорослих. Радянська школа 1926, №3-4. 3. Рец. на книгу Шапошникова: „Как обучать грамоте“ Млях Овінин, №4-5. Наук. співроб. О.В. Патюкова: 1. Рецензії на підручники російської мови: 1) Фридлянд и Шалин, 2) Зельцер и Введенский, 3) Будагл, 4) Петров — „Бібліографічний Показник“ НКВО. 2. Рец. на книгу Шапиро – „Сибірський Тедарг. Вестник, 1925". 3. Рец. на книгу Рябинковой "Книга о зыке", Шлях Освіти, 1926, № 2. 4. Рец. на книгу Запокура „Культура языка“ Радянська школа 1925. 5. Рец. на книгу Є. Караєва „Как люди научились говорить, читать и писать," Радянська школа 1925. Праці, що друкуються. У проф. Л.А. Булаховського. До поняття речення – Науковий збірник. Праці членів секції, що здано до другу. Проф. Л.А. Булаховського. 1. Die böhmische Quantität I 2. Die Intonation der slavischen Supina } f. slav. Phil. 3. Замітки по руської морфологіи – Slavia. 4. Акцентологические эпизоды І а и II а – Јужнослов. Вил. 5. Импонационные сурфиксальные дублеты в правславянском – Известия Акад. Наук. 6. Состав и меморія литературного болгарского языка – Изв. Карл. Огд. Лесоц. Воспоможения. 7. Життя слова – Червоний Шлях. 8. Лінгвістика на Професії НКВО — Замітки КНКВО . 9. Балтийско-слов'янські спудді (після військовий стан) – Наука на Україні Наук. співробітника Л.А. Кубінової: 1. Досвід проведення в життя у В.М.З-ах Баломону що до мови та літератури. – „Баломон - Збірник“. Наук. співроб. О.В. Патюкової: 1. „Живання знайдного на родове візмінків у керамичних реченнях в російській мові“, – Zeitschrift f. slav. Philologie. Збірній керівника Сенції Російської та Азіатських Мов Д. Д. Гуляєвського. В розмозі 1825-1826 - сю археографом яку з надруковано ось-які праці: 1. Die Orientationsrichtung im Slavonischen. — Festshcr. f. slav. Phil. B.II, 3-4 heft. 2. Римо - меседанська від світу на узькому язикі Михаїл Осипов 1826, №2 3. Граматика в новій школе, Плумп Троян 1826, А4-5 4. Вопроси зазбаження на мова російські і тобіограф. показан з укр. і російської мови в літературі дуже підсвітніх язиків. 1826р. 5. Рез. на книгу В. Т. Мамою „Русский язык“, Плумп Троян 1825, А7-8 6. Рез. на збірника „Водяний язик в школе“, кн. Б-23 б-49, укр. 8 р. Жд. № 9. 7. Рез. на книгу Винокура „Кубанька граматика“, Жд. А11 8. Рез. на книгу Н. Рібніхов „Язык ребенка“, Жд. 1826, А4-5 9. Рез. на книгу В. Тарнус „Звездная русская грамматика, Зук в формі свят“ — Розмір язик в школи А10 Випуски: До номинального переказу - Наявна збірка. Загалом до збору: 1. Die böhmische Quantität I 2. Die Intonation der slavischen Sybira 3. Замежки по руському морфологічному — Slavia 4. Духоположенське слово, Іа і IIа — Язичність Рад. 5. Импоздований суперфактичний дублер в праславянском — Убезгія Акад. Наук 6. Состав и ассоцирую морфологического болгарского языка — Кн. Марк. Овг. Яковл. Воскресенський 7. Живий слово — Ієропонія Мих. 8. Підбійники на морфологію СНК — Замежки АСНК 9. Балтазар - совіснобії супері (москвічський гран) — Наука на Україні №16 Телеграмма по Дру: 1. Комиссары и вицеразы имелих діялії в урзакликачах. 2. Звєзь одніємъ ономъ в кіосках роботи. Незаконні роботи: 1. Die böhmische Staatszeit II 2. Агитерованныя онтъ. Недароване нелегальне агрегаты. в урзакликачах. 3. Поправляны в обміну зрануєннями аксесомъ в салівних єдинах. Телеграфную працю в Кам'яниці з виконував, підстави семинер з перебивань урзаклики собівських под на пародоломі мобових кадров. В мін приймає актну працю: наукові спосібствіжних Невзордьк Каймав, Зарубзьк, Курковська (Таспірала) Ріннас Веселовска, Камуонськевич, Ромко, Маковерний. Плекник дозволив тв. у відповині санції. Продовжую працю, зв'язаний з завданнямъ Кам'яниці, є провадити працювання урзаклі в Державній Комісії в справі управлени українською працою (1943 року і схил проекту урзаклики першіковолії); в Кооперативі Скоро-народну, за зовсім підземній слідних дод; в Комісії Українською Молодьогляду при Науковому підприємстві, ще й гошта; в організації Левової Сенції Наукова товариства за друження Рега; як резервний Куратор-Консультант. 21 VI 26 Л. А. Гулякевич. План научно-исследовательской работы научного сотрудника кафедры языкознания О. Каменевой на 1926/27 год В предстоящем году я предполагаю продолжить свою работу по мето-речевому системе русского языка. Мною намечен следующий план: 1. Составление кратких форм имеет прилагательные. Вновь представляет боевой интерес в виду своеобразного употребления кратких форм прилагательных в русском языке. До сих пор имеется работа Петричева об употреблении данных форм, но она не охватывает всех случаев и не дает полной картины. В современном состоянии явление в литературном языке появляется несколько раз в ежедневных письмах Пелековского. Таким образом мне предстоит изучить последующее явление нормы на всем протяжении развития русского литературного языка, колебания и современные народные штормы. 2. Употребление родительного и винительного падежа в официальных предложениях. Работа мною проведена и закончена для современного литературного языка и народных говоров. Теперь я предполагаю осветить вопрос в метофорической переписке. Но вопреки мнению большинства литераторов, ко мне кажется или современное состояние языка или древнейших памятников, основываясь в спорах весь период развития русского литературного языка. Последовательные и метафорическое изучение явления льготы помогут разобраться в давних сложных вопросах. Конечно этой работы я предполагало работать над отдельными моментами в языке Достоевского. У таких моментов много наклонений: Порядок слов у Достоевского, Словарное предложение у Достоевского. Как и в прошедшем году я предполагаю принять участие в работе по составлению дифференциального словаря украинского языка. 28/IV 1926 г. О. Гамова. Одному Научного Совещания кафедры «Диагностика» О.В. Каменковой за время За истекший период в области научно-исследователь- ской работы мной было сделано следующее: 1. Переработана и напечатана статья: "Употребление вит- мического и физиологического падежа в орфографических правописаниях в русском языке". Статья была послана в "Litschvift f. das Philolog" и принята там к печати. 2. Образец и разработан материал по употреблению творительного предикативного и второго императива в русском языке. В результате имеются две работы: "К истории развития творительного пре- дикативного в русском литературном языке" и "Употребление твор. пред. и 2-го импер." в вышеуказан- ных работах. 3. Две первой работы мной напечата- ны материал, включенный в себя памятники русской письменности, начиная с 13 века и кончая нашими днями. Работа готова для печати и отослана в Военное училище Академии Наук. За последние секунды уже словесный список мною был сделан диплом, включивший весь объем материала указанной работы. В настоящее время много караота работа по исследованию способов личностного тонизирования, в букееты метафизику и езике, в грамматики в езике Досмовского. Вместе с семантическими клятвами кафедры я работал по тематике подготовки матеребелла для дифференцированного словаря украшенного езика, много занятий и передаво "секретарю" убери концертно кафедре. За неполный период много были профилированы следующие книги: учебники русского языка Фридмана и Шапиро, Зельберг и Введенский, Будин, Кетров (напечатаны в библиографическом показателе "ЯКН."), Шапиро (Сидор. Негопов. Всеволик.), Фридманова "Книга о езике" (Мумь Ивов), Винокуров "Культура языка", Калабов, Как люди научились говорить, читать и писать" (Радянска школа). О. Тамакова. 20/VI 1926 г. Звіт наукового співробітника кафедри мовознавства В. П. Чебарова за 1925-26 В минулому академ. році я працювала над питанням української уз росій. сакві вищов, користуючись швидкого етно- римичного фонетичного дослідження. Пророблені були слідуючі питання: Вивчив наголосність, а також за крижиття і відрізнює складу на висоту і продовження голосних в слові (прогов- мене на мазер'яні української уз російської мови), а також окремі питання, що дикуються методи експериментального уз научного дослідження. Всі вони будуть оброблені в одну доповідь. "В питанні про шляхи експериментальної французької дослідження і призначення їх до звичайних окремих мешкав російської уз української вищов" (Зроблено доповідь в лекціях науково-дослідної кафедри) В більшому році закінчила працю: "Питання запозичення у українській мові" Пророблені для доповідей книги: Meillet et Vaillant, La langue slave i. "Зроблено доповідь в секції слов'янсь- ких мовознавств". Чебаров Мещеряк Петрина синусова мешкання зами - М.-1926. Працювала над складанням диференційно ног етимологічного словника української мови перебуває книга тільки «Фе́лікс für Nantesche Philologie». Надруковані праці "Методи обучения грамоте" в Радянській школі 1926 р. №8. Во міжання про методи навчання грамоти у дорослих в Радянській школі 1926 р. №3-4. Рец. на книжку: Шапошников "Как обучать грамоте" в „Миръ Образов.“ 174-5. В. Бєлінка - Меліорова. Робочі пози на 1926/27 р. надрукована створенням кафедри молотаверба В. П. Весідької - "Чебарово" "Укрозділні вивчення в українській мові" Експериментально-дослідне дослідження українських літературних висловів. Експериментальна французька дослідження речень розмовної мови. Вивчення мови багаторазних колоній на Україні. Навчання в складанні диференційованого слів молочного вислову українською мовою. В. П. Весідько "Чебарово" План Наукової праці на 1926-27 акад. рік Науков. співробітниці Науково- дослідної Кафедри Мовознавчо- МерзіловоЇ. Протягом майбутнього року я маю на думці про- довжувати працю 1) Над пізнанням загального мово- знавства 2) Над окремими полівленнями письмен- них мої спеціальності (російське мовознавство). На першому лісці стоїть ознайомлення з літературою, яку Накреслив керівник секції, і дан- Нима самосрібна праця над темою "Про синт- таксу нових російських письменників", що релу я розділила на де-кілька окремих дослідів за пред- ставниками різних язикових течій (Андрєєв, Бик, Есекін і т. інш.). Розібравши й систематизувавши картковий матеріал, що у мене вже є, маю на- очі зробити розвідку "Про синтаксис та лексику Он. Блоке в його певній "Навчання мовам". З полівлення питань, що стосуються до за- гального курсу російської синтаксис, мене приваблює також мало вивчене в Науковій літературі спе- ціальні питаання : Про моду "(о согласованні) за ліро- писами, грамотами та інш. документами, починаючи Натом з 14-го століття). З питань семасіології я збираю матеріал для вивчання образових засобів мови, зокрема колу вив- чення ту роль, яку взагалі відіграє в мові метафора. Зразково також і в галузі методики я збираю й отримую матеріал для підручника російської мови (морфологія, синтаксис) пристосованого до шкіл Уваго дорослих. Є ще кілька чинних питань, які поки що ще не можна сформулювати точно: 26.VII. 1926. Мкрілова. Одном о Наурной деятельности Научного сотрудника Науко-Исследовательского Кабинета Языковедения Муриловой за 1925-26 уч. год. За истекшее время в области Наурно-исследовательской работы я занимался вопросами: 1) общеязыковых знаний и 2) русского языкознания (синтаксис и семантика). Изучая специальную литературу, я прошу упомянутое следующие труды: Wundt: Völkerpsychologie, Paul : Prinzipien der Sprachgeschichte Oskar Weise: Wanderungen auf dem Gebiete der deutschen Sprachgeschichte und Wortbedeutung. Emil Fröschel : Psychologie der Sprache Bally : Traité de stylistique française Remi de Gourmont : Estétique de la langue française Машков : Орф. собств. лигур. русск. остр. Ольга Ян : Синтаксис русского языка, Влн.I. Учебник о предложении и о словосочетании. Зеленев: Великокуческие говора Карский: Белоруссия, т. I - III Дубровин : Орф. изучения русского языка, изд. 1924, Ступахин : "Slavia", Zeitschrift für Slavische Philologie", "Archiv für Slavische Philosophie" и др. Работал в области русской литературы языка, и мне должна заниматься Сибакинская совмещённая писарем, как поэтов, так и прозаиков. Эта большая тема, выделенная на её подтемы по представителям разных "Ни львовых телекий", интересовала меня в связи с вопросом об эволюции лирик. языка. Для специального улучшения изучения в этом году много был ищёт язык А. Блока, как поэтический, так и прозаический, результатом чего является работа: "Наблюдения над синтаксисом Блока", прочитанная в Заседании Кафедры. Эта работа после доклада была переработана с сообразующими изменениями и дополнениями и в настоящее время приготовляется к печати в пред- полагавшемся к изданию "Вестнике Кафедры Литературных знаний". Собран и систематизируется также карточный материал для исследования О синтаксисе и лексике А. Блока, в его поэме «Вольные мечты». Разрабатывается и систематизируется также материал по изучению вопроса О согласовании в лирик русском языке - по переписи, грамматики и др. документам, начиная с 14-го столетия. Примечание: Разработка этой темы сильно затруднена отсутствием необходимого материала, расо-мусейного характера ввиду того, что в будущем учебном году я пришёл Кафедру Львовской Наки разбивший мне командировку в Ленинград для работы в Публичной библиотеке и музее. Кроме Научно-исследовательской работы, я был в ликвидации году также работу в области Научно-педагогической. В этой области много собирается и обрабатывается материал для Учебника по русскому языку (морфология, синтаксис), применительно к школам взрослых, а также приготовлена к печати в Дальбюро-Збирнику статья: "Всёг проезжий в життя у В.Н. З-ак Дальному що до любви та літературі". 26.VI.1926. Мкунілов. Звіт аспірантки Н/г. Камедри Мовознавства З.Веселовської. В минулому 1925/26 акад. році була слідуючу наукову працю: Написана працю: „Синтаксис укр. мови в Т.Ф.Квітки у звязку з наступним розвитком укр. літературної мови“. В цій праці мене цікавили питання про народність мови Квітки, його близькість до мови місцевого населення Кар- ківщини, з одного боку, і з другого, питання про його вплив рок з літературною мовою дивніших часів, ч.т. які вплинули синтаксис Квітки увійшли в літературу мову, і які знаки. Друга праця: „Технічна термінологія культури двох рослин (конопля та льону)“ була написана методом „Wörter und Sachen.“ Цей метод, що має свою метою вивчення слів і їх значень у звязку з речами, допомогав виділенню етимологій слів. Що до моєї спроби припинення цей метод до укр. мов рос. матеріалу, то вона дала такі наслідки: укр. термінологія даної культури майже цілком польська, в нівнічно-свідк. частини Росії помітний фривежий вплив. Семантику працю читала в семінарі проф. Л.А. Гу- лаховського, підготувала її до друку. Приймала участь у роботі Камедри по збиранню матеріалів для укр. етимологічного диференційного словника, виконана доручену мені частину роботи. Займалася вивченням східної наукової літератури; пропоную друкувала слідуючі праці: Шахматов: Синтаксис русского языка. Вып. 1. Шахматов: Среде современного литературного русского языка Smal-Stockyj und Gartner: Grammatik d.ruthenischen Sprache. Leskien: Grammatik der altbulgarischen Sprache. Leskien: Grammatik d. serbo-kroatischen Sprache. Vondrák: Vergleichende slavische Grammatik B.I., II. Mikkola: Urslavische Grammatik. Brugmann: Kurze vergleichende Grammatik der indogermanischen Sprachen. Wundt: Völkerpsychologie. Bally: Traité de la stylistique française. Hlypnin: Zeitschrift für slav. Philologie, Rocznik slawistycz- ny; Slavia. 3. Beccu leona. 20. VII. 1926. План наукової праці асп. З. Веселовської на 1926/27 акад. рік. В наступному році продовжуватиму працю над вивченням народної термінології методом "Wörter und Sachen." Українську термінологію вивчатиму в зв'язку з російською, постаси з термінологією інших слов'янських мов, щоб порівнюючи методом знайти шляхи культурних запозичень. Лінгвістичним матеріалом для праці вибираю терміни, що зазна- чають росії, зв'язані з сільським господарством. Розкладаними слідуючі питання: 1) "Термінологія знайд- дів для хліборобства," 2) "Термінологія виробів з дерев- ка", 3) "Термінологія ганчарів." Метод "Wörter und Sachen" має значення для синагогії і допомагає з'ясуванню справ з етимологіями. Продовжую працю над вивченням нових урф. мов рів Т. Квітки-Оснобленка. З. Веселовська. 24.VII.1926. пет аспиранта кафедры языкознания А. М. РИНКЕЛЬ о занятиях в 1925/26 уч. году. В отчётном периоде работа моя протекала в двух направлениях: знакомство с научной литературой по избранной мною специальности, и самостоятельная исследовательская работа. Начну со второго. Проведя своё исследование о языке и стиле В.И. Ленина, обще неоднократного изменения плана работ, я остановился на его публицистических сочинениях. Будучи в Москве, посетил Институт В.И. Ленина, где произвёл сверку печатных изданий сочинений Ленина с его рукописями. Зультаты этого убедили меня, что негативный текст даёт в учёбе достаточное надежный источник для работы. Теоретические взгляды лежали в основу моей работы, и они указываются несколько ниже. Исследование публицистических сочинений Ленина много уже закончено и в настоящее время приводит к годному для печати виду. Попутно с этой практической-исследовательской работой, мною написана работа теоретического характера об основах стилистики. Судовствоверенный психологическим направлением господствующих в настоящее время стилистических воззрений, попытался построить свободную от психологии систему лингвистической стилистики. Привожу основные её тезисы. I В настоящей работе стилистика понимается нами, как та часть познания, которая реализована языковыми средствами и которая, так. обр. охватывается лингвистикой. Остальные идеи или мысли, изучаемые другими отраслями познания. Вся позрика (автора или читателя) определяется эстетическими факторами, зависящими от многих разнообразных условий, большинство которых непосредственно к познанию не относится! Стилистика в данном аспекте определяется нами, как наука об эстетическом словоупотреблении. II В основание этого определения нами положено различие между языком и речью во первых, и между словоупотреблением конструктивным и эстетическим, во вторых. "В отличие языка от речи мы отличаем тем самым: 1) сущест- венное от индивидуального; 2) существенно необходимое от необязательного и прикладного. Язык не есть деятельность (function) творческого лица, оно есть продукт, который индивидуумы принимают (впитывают) пассивно... он никогда не предполагает преднамеренности... Речь, напротив, есть индивидуальный акт боли и радости, которым наделены различия: 1/ сочетания, последствия которых изображают используемую законом языка; и 2/ психофизи- ческий механизм, который позволяет эти сочетания реализовать (exterioriser) [F. de Saussure Cours de ling. gen. 30-81] Так, адр. в понятие "язык" мы вкладываем содержание устойчивой и законченной системы знаков мысли, в каждый данный момент строго определенной и закрепленной. (ergon, факт.) Речь не - это операция, акт. Синхронику мы отнесли к науке о языке, ergon; все прочие формы. Явление к речи, к стилистике не относится. Язык идущий следствием обмена письм функций коммуникативных. Все явления явлений, которые направлены непосредственно к взысканию этих функций, и которые в данных системе для выявления коммуникационной активности единственно употребительны - мы называем конструктивными. Играют они лингвистической. Языковые явления, которые направлены в Синхронию коммуни- кационных функций непосредственно, известные образом заменяя явления конструктивные и которые отличаются от них составляя некоторый обмен между языковой системой наблюдаемой и приватной - эти явления мы называем экспер- тескими. От явления конструктивных и эстетических следует отличать явления деструктивные и ваздествительные. Явления деструктивные не являются конечными коммуника- тивных функций; наоборот, они разрывают коммуникации; если несмотря на это, поимание при них возникло, то это понимание внезапное; вообще деструктивные явления идущие явлениями речи, не относятся ни к языку, ни тем самым, к стилистике. Квазидеструктивными мы обозначаем явления, которые, будь и способны рачешиванься, как эстетические по которымъ не самое дѣло является съ нимъ единственнымъ, и имъ соотвѣтствен- ныя конструктивныя. В такомъ случаѣ они как раз и являются конструктивными, слѣд. класс останется 124 Если в языке 2 или болѣе членовъ имеют однозначное коммуни- кативное значеніе, т. е. несутъ идентичные коммуникации, то они являются эквиконструктивны- ми. Определение одного из двух эквиконструктивныхъ чле- новъ даетъ возможность определить остальные. Силѣ конкретно произведенія определяется количествомъ размѣщеніемъ и реализацией членовъ конструктив- ныхъ и эстетическихъ (в т. ч. эквиконструктивныхъ) Сердце второе, отдѣльныхъ самостоятельныхъ языковъ (в пре- дыдущихъ случаяхъ одинъ и тот же наименованный языкъ) имееютъ бесчисленное множество. Сведение ихъ с небольшое число групп (майрь) осудило научить абстракции, необходимые для ихъ классификации и изучения. Эстетические члены, как и конструктивные раздѣляются по тремъ группамъ: синтакси- ческой, семантической и фонологической. Эту работу я законченный не считалъ и полагаю, что многое нуждается еще в уточненіи. Мнѣ не менее трудно в ней намеченыя дѣйствия проводить. На этихъ теоретическихъ основаніяхъ базируется упомянутая мною выше моя работа о стиле Ленина. Диклад с мнѣніемъ этихъ взглядовъ вы много прочи- тал в синихъ слов. Аз. Кафедра, заняв 2 заседанія ее, а также в секции чит. литературы кафедрь европейскихъ культуръ по предложению руководителя секціи, проф. Д. И. Белякова. Наряд с этимъ работами исследовательского характера я изучал также литературу частно относящуюся к мнѣнію Западныхъ стилистиковъ, раздѣло затрагивающихъ линкъ области лингвистики. Не перечисляя, конечно, всѣхъ промышленного много приведу список наиболе- важнейшихъ изучавшихся мною трудовъ. Vossler. Positivismus und Idealismus in der Sprachwissenschaft Die Sprachschöpfung und Sprachentwicklung Ch. Bally Traité de stylistique française F. de Saussure, Cours de Linguistique générale 2. Шнеп. Генетические фрагменты Б. Кроре. Эстетика М. Лало. Введение в эстетику Э. Мейман. Эстетика. Последние 3 книги, хотя и не лингвистического характера, дали мне немало худших при моих занятиях сближениями. В. Чернышев. Правильность и культура русской речи. А. Маклаков. Очерк современного литературного русского языка Р. Яковлев. О чистом стиле. М. Петерсон. Очерк синтаксиса русского языка. Н. Марр. Лорейнские Кавказ и др. Арсеньевский Сборник № 1-3 и статьи по агрегативным ак. Марра и проф. Дершвина в "Новом Взгляде" и "Звезда". Мы не могли принимать участие в коллективной работе кафедры по составлению определения нового словаря укр. языка, для чего просили прибыть Цв. Потд. Акад. Науки за годы 1914-1924. Изза недостатка времени работа эта мною оставлена. В заключение должен прибавить, что работу свою в открытом году вполне успешной я не считаю. Причиной тому - неблагоприятные для научной работы внешние (материальные) условия. Личный поспеди года по невысшему мне причинам астраптую маловольно, я вынужден был перенести службу на другую, отнимающую у меня больше времени и энергии. Вследствие этого мной был отложен ряд работ, а к части книг я и вовсе не смог приступить. Не по своей вине половину своего дня я трачу на занятия и моей специальности никакого отношения не имеющей. Не будь этого, у меня были бы значительные успехи. Июнь 1926 г. З. Кардов. 125 2. „До історії розвитку орудного предикативного в російській мінімальній мові“, – Узвестия Акад. Наук. Праці, приготовлені до друку. Проф. Л.Д. Булаковський: 1. Количество и аппроксимация именных форм Qualis в прамалайском. 2. Чем авторское опыта в классной работе. Наук. співробітник А.Я. Курілова: 1. Спостереження над синтаксисом Ап. Гілока. Наук. співр. Я.М. Неборова: 1. „До питання про методи експериментально-фонетичного дослідження і пристосування їх до вивчення окремих мештів російської та української мови.“ 2. Польські елементи в українській мові. Асп. З.М. Веселовська. 1. Мова російських оповідань Г.Ф. Квітки-Основ'яненка. 2. Перший український науковий словник (Т. Беринда). 3. Першоклассія культури двох російських (коноплі та мочу). Асп. О.М. Зінкель. 1. Мова та стиль В. І. Леніна. Доповіді, прочитані в сесії російської та слов'янських мов. Наук. співроб. О.В. Папочкова: „До питання про іменну предикацію в російській мові: орудний предикативний та другий називний“ Асп. О.М. Зінкель: 1. „Принципи медленної стилістики.“ 2. „Схема класифікації стилістичних явищ.“ Доповіді в семінарі порівняльної граматики слов'янських мов та методології мовознавства. Проф. Л.Д. Булаковський: „Чеська голоскільность.“ Наук. співр. К.М. Пішчанов: Рецензія на працю Прудченко" (нємцка Zeitschrift f. slaw. Philologie B.I., Lief. 3-4) Ап. З. М. Веселовська. "Морфінологія культиву коноплі на льону" Ап. М. Кв. Наконечний: "Географія снів." Фотології риснів Греції в письмі Камедру (див. у збірці Камедру). Збірка реєстрації нотаріальних індо-елфен на умову код з 1925-6 р. 1. Визначити до Якуба Купри, Берези до юридичного волю значення (Сапкі) 2. В описі, Павленко індивідуальні ниметання захисні реєстрації нелегальних Амсбах-Беду і реєстру Ярка, Змален Б3 (Михайлов) 3. Реєстрація до відома Павленко Марка уф. на бор молоки Вільнянськ, квітень 1926-7 р. 1. Узяти над новою індивідуальним нотаріум, визначити державні не ходи, доведення молу в Мале усіх країн єв млека уф. і для молока. 2. Закончення реєстрації Ярка, Змален Б3, провідник механічно на як, уф. не було наважати гідро з фонд- вих операцій для синхронних не відповідає. 3. Визначення реєстрації Ін-Дер 4. Закончення реєстрації "Заманат" мфу, Нелю Пірінг. 126 Кафедра языкознания. А. Зарецкий 127 Краткий отчёт за 1925-26 акад. год. Моей крупнейшей работой за отчётное время явилось со- ставление курса еврейской грамматики (для учителей и студентов) в 10 лек. листов, по заказу Московского издательства "Школа и Книга". В основу курса легла работа, проделан- ная мною при Кафедре в предшествующие годы, дополненная из- сканием, произведенным специально для этого курса. В связи с этой работой проиграл при Кафедре доклад "План еврейско- грамматики". С написанием этого курса, на который я до сих пор ори- ентировался, моя научная работа получила другой уклон; не впервые вплоть. Я обратился к изучению отдельных вопросов еврейской грамматики более непрерывным образом. В от- чётное время я успел приступить лишь к вопросу о порядке слов, который разрабатывался статистическим методом. Результаты этого изучения вплетены пока доклад "О порядке слов у Ио- нан-Алекена", приуроченный к 10-летию со дня смерти этого писа- теля (май 1926) В связи с этим же побывал я там в лагерю "Штерн" и в трудах "Родъ Велт" две статьи о языковых средствах юмора у Иоан-Алекена. В сотрудничестве с педагогом Спиваком я написал (по за- данному издательства "Школа и Книга") популярную книгу для участников и для взрослых читателей — "Наш язык", содержащую элементарные сведения по фонетике, семантике, грамматике, по истории языка и др. В отчётное время оживилось в еврейской прессе дискуссия о реформе правописания. В принятой участие в дискуссии статей о сложных словах (Харьковская газета "Штерн") оберта на неко- торые предложения Г. Вейнгера (послан в письме журналу "Штерн" и сратье более академического Харавира — обзор статей 1/29/6 объявлены в полном орфографическом реформе (в Харьк. журнале "Родте Велт"). В сотрудничестве с уполномоченным в Крыму, Сливаком написал для молчебного журнала "Арди велт" проект программы еврейского языка для ледер-химнов Дан две статьи народнического характера в "Родной крае" в печати. Планирую написание книги по язык и педагогике Языка в "Лути превещения" (Харьков), "Родте Велт"/(Харков), "Штерн" (Харк.) и "Векер" (Минск) От педагогической работы временно отошёл. Вел одна, но, в рамках еврейского языка для учителей при Доме просвещения; приглашён на работу по переподготовке еврейских учителей в Киеве и Москве. Участвовал в переговорах и других комиссиях при Евр. Форум Наркомпроса. В начале отчётного года получил командировку в Москву. Знакомство с литературой (обсуждение в Харькове) и беседы с пособниками учёными мне многое дали для моей работы по грамматике. (Подробности отчёта для сверхвления председателем) Написанная работа над этимологическим словарём украинского языка (намного, выборка еврейских элементов в укр. лексике) завершалась из-за отсутствия словаря Причтения Харьков 16.VI.1926 Аварец До Науково-Дослідної Камедри Язикознавства, ім. О.О. Порєдні наукового співробітника, Кішкінова Р. Звіт про роботу протягом 1925/26 ак. р. Основною роботою моєю було дослідження взаємовідношен язиків східно-слов'янської групи (руських), у зв'язку з питаннями про походження української мови та місце її в колі слов'янських мовірок. В цій проблемі вибивав нову західну літературу, насамперед того Бучак- мої доповіді в методологічному семінарі проф. Бучака. свого з критичним оцінкою пошкоджень, алеування Трудецьких (зв. його "Einiges über die russische Lautentwicklung und die Einflussung der gemeinsamen Sprachgemeinschaft" та "Die Behandlung der Lauteverbindungen вв. и in den slawischen Sprachen" у журналі "Zeitschrift für sl. Philologie"), Бан-Вейтман (у "Revue des Études slaves"). У зв'язку з цим досліджував лексику східних звукових прикметників української мови і на засіданні камедри зачитав доповідь постаментарну про історію певерди приголосних перед є, и в українському. Роботу цю оподавалася надрукувала в "Записках" Всеукраїнської Академії Наук. Весною 1926 р. їздив до Києва, де знайомився з новою закордонною літературою в галузі слов'янського язикознавства, зокрема цікавився лінгвістичними статтями, що творилися у української мови. І для Секції Української Мови Камедри виготовив Нідер- маційно-критичного доклада. Маю готову статтю на тему про згрупування українських діаметрів, що її ладало пришвидшили в проектованні "Запеках" дослідних категр. "Потужав матеріали до диференційного етимологічного словника української мови, і маю кілька десятків опрацьованих етимологій українських слів. Переробив і підготував до друку друге видання своєї книжки "Український язык у минулому й тепер", яку Науково-Методологічна Комісія НКО, рекомендувала, як підручник для ледвузів. Цього року вийшло друге кілька моїх рецензій на підрутики укр. мови у виданні "Бібліографічний показник" (вид. НКО), і у не "Червоний Имик" заміщено мою рецензію на нову працю Івана-Винченка. Розвиток починається на самому слов'янських народів"; незабаром з'явився другий моя стаття "Вихідний пункт О.О. Поредні в розумінні східно-слов'янської ізглини" = є у називці" (у збірникові Наук-доанцюв Катедри Історії України) та словник російсько-український (видання ОВУ) де мені належить таємна від літери М- до Я. Р. Записався читаннями етимологічною сучасної літературної укр. мови; на семінарі викладачів укр. мови (організованому Н/в. Міклену Поміровою НКО) запишав доповідь на тему "Період та процес речення" в укр. літературній мові". Брав участь у роботі Науково-Методологічної Комісії при Н/в. Міклену, як член її та заступник голови; писав методологічного листа про вивчення укр. мови відповідальними робітниками. У Клубі Школи "Червоних Старшин" читав популярну доповідь про погодження української мови. Весною на вилазці кошти здив до Білорусі, де вивчав Дослідження справу завдання "Білоруської діялектології" та знайомство з науковим обробленням Білоруської мови, та працюю над складанням словника ненав'язливого Білоруської мови. План праці на 1926/27 ак. рік. Головним чином працювавши над розробкою матеріалів для докторської дисертації на тему "Про укріплення київської в українській мові". Маконе згадаю працювання над історією фаррінської літературної мови та над етимологічним словником укр. мови. Коли цього року не дістану поїзду до Бел-Словенських, здаю потяги в імені Хоронкої Руди для дослідження українсько-сльов'янської ознакої мови. Наук. співробітник КНІМШИНОВ. Харків 25/VI - 26 р. Брав участь в роботі "Середньої Правописної Комісії"; робота подав доклади про український алфавіт. З професором Л. А. Бушковським брав участь в організацій сесій мови при Харківському Науковому Товаристві; як секретар сесії. 130 До Харківської Науково-дослідної Катедри Мовозн-ства наукового співробітни- ка катедри, СУЛИМИ М.Ф., звіт за 1925/26 ак.р. і план роботи на 1926/27 ак.р. Минулого 1925/26 ак.р. я найбільше працював, досліджуючи синтак- тично-фразеологічні особливості мови М.Хвильового, Т.Шевченка, А.Теслен- ка та Лесі Українки. Свою роботу про фразеологію М.Хвильового я читав катедрі ІО.XII. 1925 й обороняв її II.XII.1925, переходячи з аспірантів у наукові спів- робітники. Меншу частину цієї роботи надруковано [з багатьма друкарськи- ми помилками] в журналі "Червоний Шлях", 1925, № I-2, стор. 263-290. Біль- ша частина цієї роботи досі лишається рукописом, цілком готовим до дру- ку. Мою давню й відому катедрі працю коло Шевченкової мови я лише по- глиблював і подиркяв минулого року, зосередивши переважну увагу на кон- струкціях із прийменниками. Наслідок цієї праці становить по-над одна- дцять тисяч [11.000] карток, відповідним способом розкласифікованих і підрахованих. Щоб зібрати всі приклади конструкцій із прийменниками та порівняти їх текст, я використав, оприч кількох найкращих видань Шевчен- кових поезій, "Критичний Розслід" В.Доманицького, драму "Назар Стодола", листи, власноручні примітки І.Шевченка до своїх творів та інші уривки Шевченкової української прози. Деякі висновки з цієї роботи я вже поча- сти й обробив; сказане стосується до конструкцій із прийменниками "без, біля, для, до, з - за - із, за, к, коло, край, круг, кругом, над - надо, о - об, од, по, при, про, проти, ради, через". Цю велику роботу я гадаю цілком закін- чити 1926/27 ак.р. Друга, далеко менша робота з поля Шевченкової мови має таку назву: "Дещо за форми від "бути" в Шевченковому "Кобзарі". Мої стосунки до Шевченкової мови характеризують ще такі епізоди: а/стаття "Шевченкова мова" в газеті "Коммунист" II березня 1926 року; б/доповідь "Шевченко й українська літературна мова", читана 13 березня 1926 р. в Будинку Учених на спільному засіданні катедр історії культу- ри й мовознавства; в/доповідь "Шевченко й культура української мови", читана 14 березня 1926 р. на пленумі Педагог.Секції Харк.Наук.Товари- ства при ВУАН. Частково момент Шевченкової мови входить у мою закінчену, і це До Харківської Науково-Дослідної Катедри Мовознавства наукового співробітника катедри, СУЛИМИ М.Ф., звіт за 1925/26 ак.р. і план роботи на 1926/27 ак.р. I. Минулого 1925/26 ак.р. я найбільше працював, досліджуючи синтаксично-фразеологічні особливості мови М.Хвильового, Т. Шевченка, Л.Українки й Арх.Тесленка. Свою роботу про фразеологію М.Хвильового я читав катедрі 10.XII.1925 й обороняв її 11.XII.1925, переходячи з аспірантів у наукові співробітники. Меншу частину цієї роботи надруковано в журналі "Червоний Шлях" ч.І-2 за 1925 р., 263-290 стор., а більша частина досі лишається рукописом, готовим до друку. Мою давню й відому катедрі працю коло Шевченкової мови я лише поглиблював і поширював минулого року, зосередивши переважну увагу на конструкціях в прийменниках. Наслідок цієї моєї праці становить по-над одинадцять тисяч [1000] карток, відповідним способом розкласифікованих і підрахованих. Щоб зібрати всі приклади конструкцій в прийменниках й порівняти їх текст, я використав, опріч кількох найкращих видань Шевченкових поезій, "Критичний розслід" В.Доманицького, драму "Назар Стодоля", листи, власноручні примітки Шевченкові до творів й інші уривки Шевченкової української прози. Деякі висновки з цієї роботи я вже почasti й обробив; сказане стосуєтьсяся до конструкцій з прийменниками "без, біля, для, до, з-во-із, за, к, коло, край, круг, кругом, над-надо, о-об, од, по, при, про, проти, ради, через". Цю велику роботу я гадаю цілком закінчити протягом 1926/27 ак.року. Друга, далеко менша робота з поля Шевченкової мови має таку назву: "Форми від "бути" в Шевченковому "Кобзарі". Цю Роботу я віддав до журналу "Червоний Шлях". Мої стосунки до Шевченкової мови характеризують ще такі епізоди: а)Стаття "Шевченкова мова" в газеті "Коммунист" за ІІ.ІІІ.1926, б)до- повідь "Шевченко й українська літературна мова", читана ІЗ.ІІІ.1926 в Будинку Учених на спільному засіданню катедр історії культури й мо- вознавства, в)доповідь "Шевченко й культура української мови", чита- на 14.ІІІ.1926 в Пед.секції Харк.Наук.Т-ва при ВУАН. Частково момент Шевченкової мови входить у мою закінчену і це ненадруковану роботу - "Дисприкметники й прикметники дієслівного походження на -ЧИЙ,-ЦИЙ,-ШИЙ,-ЛИЙ і -МІЙ в українських граматиках, у мові Шевченка. Й Лесі Українки". Останніми місяцями я обробив до другу частину своїх матеріалів про мову Арх.Тесленка [з нагоди 15-их роковин від дня його смерті] Й дав до журналу "Червоний Шлях" з такою назвою: "До характеристики мови Архипа Тесленка". До моєї лінгвістичної роботи стосуються й оці моменти: а)участь у праці Держ.Правописної Комісії [у листопаді 1925 р.], де я робив доповідь [проект] про правопис українських і російських прізвищ, б)викладання загального мовознавства й української мови на факсоци- хові ХІНО, в)стаття "Українська мова в театрі" в журналі "Нове Ми- стецтво" №16 за 20.ІV.1926, г)рецензування підручників і програмів укр. і рос. мови з доручення НКО і ДВУ. II. У плані своєї роботи на 1926/27 ак.рік я маю такі моменти: а)ви- конання окремих завдань за планом катедри та з її доручення, участь у біжучій роботі катедри, б)закінчування своєї праці на тему "Конструк- ції з прийменниками в Шевченковій мові" й досліджування мови Л.Укра- їнки, в)викладання загального мовознавства й укр.мови на ФСВ ХІНО. Опріч цього, маю до катедри прохання - дати мені на літо 1927 р. командировку в район "шевченківської" говірки й суміжних з нею гові- рок, а також у всі міста, де зберігаються Шевченкові автографи. Науковий співробітник М. Сулима/. 26.VI.1926 ненадруковану роботу - "Дісприкметники й прикметники дієслівного по- ходження на -ЧИЙ,-ЩИЙ,-ШИЙ,-ЛИЙ і -МІЙ в українських граматиках, у мові Т.Шевченка та Л.Українки". Останнього місяця я обробив до друку частину своїх матеріалів про мову Архипа Тесленка й віддав до журналу "Червоний Шлях"; назва статті - "До характеристики мови Архипа Тесленка". До моєї лінгвістичної роботи стосуються й оці моменти: а)/часть у праці Державної Правописної Комісії, в листопаді 1925 р., де я робив доповідь-проєкт про правопис українських і російських прізвищ; б)/ ви- кладання загального мовознавства й української мови на Факсоцвихові Харк.ІНО; в/стаття "Українська мова в театрі" в журналі "Нове Мистец- тво",1926,№ 16, стор.4-5; г)/ доповідь "Виховання мови" на пленумі під- секції суспільствознавства Секції Педагог.Харк.Наук.Т-ва при ВУАН, 16 травня 1926 року; г)/ рецензування підручників і програмів україн- ської та російської мови в доручення Методкогів НКО та ДВУ. У плані своєї роботи на 1926/27 ак.р. я маю такі моменти: а)/ви- конання окремих завдань за планом катедри та з її доручення,участь у біжучій роботі катедри; б)/ закінчування своєї праці на тему "Конструк- ції з прийменниками в Шевченковій мові" й досліджування мови Лесі Українки; в/ викладання загального мовознавства и української мови на Факсоцвихові Харк.ІНО. Опріч цього,маю до катедри прохання - дати мені на літо 1927 р. командировку в район "шевченківської говірки" и суміжних із нею гові- рок,а також у всі міста,де зберігаються Шевченкові автографи. Науковий співробітник М.Сулима 26.VI.1926 Орієнтаційний план роботи департамента М. Козаченка на 1926-7 акаде- мічний рік.. 1) Підготування до зв'язку роботи "Фоно- тичні Студії", що гаснули з неї за- питувалось на зборах Кадетри для одержання студій Наукового співро- бітника. Зосередив окреме загально перегляду Сформулювати резюме (англійською та українською мовою) 2) Підготування читаної розмірки науково-популярної роботи приблизно під назвою: Українська літературна вимова". Диф усі роботи зробити як експерименти звичайним з музичним підслідуванням і таких зробити подорож у Київ Для ознайомлення з типами удару літературної вимови в Києві. 3) Як побігне розванні прокрутю лінгвістичного характеру і заміна удосконалення англійської вимови свої, а також вивчення і спортивної граматики англійської мови для установлення типів славерузації між французькою і для всебічних у цій справі відносно мови української. 4) Дід викопав уваго пляму а саме залишалося $2$ мети порубки вирізання в Ленінград до Кобінезу експедиції фронтах і до особистої румови в сувавах уваго породку з проф. Уєрбого. (2) порубка подоріс у кніг див мети вкажаної в номі. Орієнтовний план роботи аспіранта: Мих. Волошин На перші роки. 1926 - 27 - 28 рр. 1926-7 аспірантські роки на роботу "Література в Українська вимова" як угодано в листах цих років. Далі маю передбачено займатися імітаційною та експериментальною фонетичною роботою в полі української мови. У цій сфері планую собі такі теми: 1) Фонетика Слобожанських говорів 2) Фонетика зруйнового населення лист України, докрема Карпат та Полтави 3) Пор. впливу поль фонетики на російської української мови і англійської В. Загальна поведінковий напрямок 1 Культурна віддаленість та відродження мов припинених націй? Наприклад, чи було відродження в слов. мовах докрема в чеській та українській мові. 2 Имена срочного рубежу літературних мов, стрімк інтернаціоналізації словника, шляхи рубежу укр. мови чи їх узгодження Для тем написання в А потрібні подорожі: до Ленінграду, до Києва, до Полтави, подоріж по Слобожанському селях, подорік закордон у 1927 році літом С. Метрики землі 1. Система вкраїнської метрики в світлі нових метричних теорій. М. Івансен Написані в орієнт, які робити радою друкувати, як робив це і раніше в часописах а деякі окремими книжками ЗВІТ ПРО ПРАЦЮ АСПІРАНТА НАУКОВО-ДОСЛІДЧОЇ ІМ. О.ПОТЕМКИ КАТЕДРИ МОВОЗНАВСТВА (СХІДЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ) ПРЯ ХІНО НАКОНЧНОГО МИШОЛИ За 1925-26 академ. рік. I. Протягом звітного року далі провадив систематичну науково-під- готовчу працю (відповідно до напередодні даної програми), стидящи передусім основні праці з обсягу схов'янського, всього українського, мовознавства. Найголовніші з вивчених звітного року праць такі: загальні - Томсон "Общее языкознание", Л. Бухаревський - "Походження та розвиток мови", А. Погодин - "Язык, как творчество. Психологические и социальные основы творчества речи". З східистики - О. Бриг - "Открк философии славянских речей", Цалецький - "Gramatyka hist.-porówn. języka polsk." Будде - "Лекція по истории русск.языка", Дурнево - "Очерк истории русск. языка", Карський - "Русская диалектология", Карський - "Волоруссі", т. I-П, Смаль-Стоцький і Гартнер - "Grammatik der ruthen.(ukrain.) Sprache" та інші. 2. Головні наукові теми, що я працював над ними протягом звітного року - а) З історії української літературної мови - мова Івана Котля- ревського, вияснення діалектичних особливостей її, як мови письменника- лекцаря; дослідження її у зв'язку з сьогоднішнім станом діалекту Пох- тава та райсну. - Збрав матеріали літературні та почастки, - діалекто- логічні, почав опрацьовувати їх. Мова письменників початкової доби нової української літературни - у зв'язку з попередньою темою. Мова інших письменників - постаранців (старших і новітніх) - тек. б) Питання нормалізації літературної мови - теоретичне висвіт- лення справи і конкретні проблеми усунування української літератур- ної мови. Реля нових підручників укр.мови в цій справі (зокрема "Увар" О.Курилєва). Питання ортосепії на українському грунті. - Збрав мате- ріали. Мав доповідь з приводу рукописних "Увар" Клепатського на "Ува- га до сучасн.укр.літер.мови" О.Курилєва - на загальні зібранні Катед- ри і,на її дослухання, написав декладку рецензію на ці "Увари" (надісла - Збірав та спрацьовував матеріали до географії слів української мови. Написав проєкт короткого (спробного) квестіонару для збирання систематичних відомостей з географії українських слів (анкетним рев- питом). Доповідав на цю тему в Секції Української Мови Катедри. Виго- тував статтю "До географії слів української мови", де подав опрацьова- ний уже матеріал до географії українських назв кукурудзи разом з пов- ними узагальненнями чи висновками що до цього питання. Стаття друкува- тиметься в найближчому "Збірнику" Катедри. 3. У галузі діалектології – звід дані спостереження в районі Ярослава – Шпак (еккурсія минулого зими з асп. М. Йогансеном). Перебувавши (поєднано б.р.) разом з наук. співр. К. Німчуковим на Білорусі, теж зробив деякі лінгвістичні спостереження. Крім праці у Секції Української Мови (керівн. проф. О. Синявський) брав участь у роботі Секції Рос. та нім. Слов. Ісв (керівн. проф. Д. Була- ховський) та в семінарі схоз" мовознавства (проф. Л. Булаковський). 4. Науково-практична та педагогічна праця у звітних роках: а) Як викладач української мови, працював протягом ІІ й III тримест- ру 1925–26 ак. року на I курсі фак. професорів Харк. Т.Н. О. Тимчасово працював також на II курсі Ф.П.О. Харк. ІНО, заступаючи проф. О. Синявсько- го, (за його вказівками). б) Як член Державної Правописної Комісії при Н.К.Освіти, брав участь у її праці. На другому пленумі Комісії (при кінці 1925 року), зро- бив доповідь "Правопис географічних назв в українській мові". Доповідь ця лягла основою відповідного розділу "Проєкту" українського правопи- су, що тепер друкується. в) Як член Науково-Методологічної Комісії при Всеукр.Ком. Лікві- дації Укр. Неписьменності (Н.К.О.), брав участь у роботі цієї Комісії. З її доручення, закінчував редакційно-мовну роботу та мав кілька концій у семінарі для викладачів української мови при Українепт (гол. в істо- рії української мови). г) На пропозицію аспір.(тепер — наук. співр.) М. Йєгансеня, взяв участь, разом з наук. співроб. К. Німчиновим та аспір. К-ри В. Ткаченком (Йєгансенем), у складанні практичного словника української мови (рос- сійсько-українського), спрацьовавши свою частину. Словник видає Д.В.У. Поки, з доручення Найвищої Ради Фізичної Культури УСРР, збирав та опрацьовував матеріали для словника українських термінів з обсягу фізкультури. 27/VI 26 р. Аспірант Микола Наконечний ПЛАН ПРАЦІ. АСПІРАНТА НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ІМ. О. ПОТЕБНІ КАТЕДРИ МОВОЗНАВСТВА (СЕКЦІЯ ХІРГАНСЬКОЇ МОВИ) при ХІНО НАУЧНОГО МИКОЛИ на 1926-27 рік (академ.) I.-Основні літературні праці, що їх студіюватиму протягом настій ного року: з ваг. та індо-євр. мовознавства - Єсперсен - "Grund- riss der Phonetik", абс В. Біверс - "Grundzüge der Phonetik ~ ", А.Мейє - "Введення в сравнительную грамматику индо-европ. языков", В.Богородицький - "Курс сравнит. грамматики арфо-европ. языків", т.І, введеннє. З слов"янського, зокрема, українського мовознавства : В.Пор- жевинський - "Сравнит. грамматика слав. языков". в І. Й.Гобауер - "Historická mluvnice jazyka českého", Ф.Ферунатов: - "Лекции по фонети- ке старо-слав. языка." (1919 року), С.Буліч, - Лекція по йсв.-сравнит. фонетике русск. и старо-слав. языків." Смаль-Стольний 1 Гарпнер- "Grammatik der ruth.(укр.) Sprache "(поглибл. дтуд.) А.Крикський "Укра- инская грамматика.", А.Крямський - "Филология и погодинская гипотеза" та "Древне-київский город." О.Потебня, Із записів русской грамма- тике. С Тимченко - " Функции гонетика в м. р. языковой области" та "Номинация і дачив в укр. мові," Смаль-Стольний - "Abriss der ukr. Formülehrung" - та ини. 2.-Науково-дослідча робота протягом 26-27 академ. року (головні теми): а) дальні студії над літературною українською мовою, передусім усім, над мовою Ів.Котляревского "Формальна аналіза та дослідця над лексикою. Твори Ів.Комаревського, як пам"ятка Полтавської говірки з часів кінця 18-го поч. 19-го сторіччя. - Гадан дати розвідку на протому і примістини її (в формі статті) у "Збірнику" -Катедри. Паралельне вивчатиму й мову інших письменників - гол. чином, у звяз- ку з попередньою темою. б) збирання та спрацьовування матеріалів з географії слів (1 форм) української мови. Розроблення декладного квестіонару для збирання відомостей з лінгвістичнісі географії Україна.Розповсю- дження його (Використання преси та краєзнавчих організацій для цілей мови,послугування їхньої мережею дописувачів.Опрацьовування зібра- ного матеріалу. в) діалектологічна праця - екскурсія на Полтавщину та (як- що матиму командирсьвання) в північну Україну(райси Орлук-Мосп).Га- дая доповнити та систематизувати своє дослідження розріки м.Просбек(1 склад) на Полтавщині,остаточно спрацювати їх і видати. Крім того,в звязку з працею над назвою Ів.Кстяревського гадая досліджувати розфізму української людності м. Полтави та району.Дуже цікаве питання - достежити еволюції діалекту за 100 років на основі порівняного вивчення його сучасного стану і минулого,як за- фіксовано його в творах Полтавця - Ів.Кстяревського.- Збираємо матеріали в цій справі,спрацьовуватиму їх і можливо, все в найбут- ньому році матиму результати праці. На Північній Україні вестиємо спеціальні спостереження - ре- флекси ОВЕ.довгих під наголосом і з нонаголошеної псевциф(у районі Орлук- Мсовр). r) Лінгвістично-педагогічне питання про місцові українські діалекти,як об'єкт педагогічної уваги.Питання діалектів(франц., "question des patois") на Заході і в українській школі.Питання про вживання розрізки у нашій початковій школі та форма використовування їх. - Маю написати статтю на цю тему для часопису"Пляж Освіти".На замовлення "Пляжу Освіти" все працю над інформаційною статтею - про питання діалектів у Франції. 3.-Протягом наступного року працюватиму крім Беккіф Української Мови (кор.проф. О.Спилявський) у семінарі слов'янознавства (кор.про Л.Булаковський).Гадаю брати участь у складанні диференційального етимологічного словника української(під проводом проф. Л.Булаковського) 4.- З науково-практичної роботи зазначу тут - складання словників української термінології в обсягу фізкультури(маю дослідження на під Найвищ.Рада Фізкультури).Гадаю також працювати й далі в П во-Методологічній Комісії при Укр.Лік.Непі. АСИПРАНТ Микола Наконечний ЗВІТ З ПРАЦІ АСПІРАНТА НАУКОВО-ДОСЛІДЧОЇ КА- ТЕДРИ МОВОЗНАВСТВА ім. О.ПОТЕБНІ, ПО СЕКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, ПРИ ХАРКІВСЬКОМУ ІНСТИТУТІ НАРОДНОЇ ОСВІТИ /ХІНО/, Ів.Н. КАПУСТАНСЬКОГО в 1925-26 АКАД.Р. Підсумовуючи наслідки проробленого за минулий акад. рік, доводиться констатувати значну розбіжність інтере- сів. Пояснити це можна почasti матеріальною скруткою че- рез не-одержування стипендії від Головнауки. Частково вимагаю цього життя, де-які більш наукові розвідки, що потрібують значного часу, потреби нагальної українізації установ, зв'язання підвищення письменницької кваліфікації. За минулий рік я прочитав практичні курси української мови для групи молодих, службовців Наркомзовнішторгу /в листопеді-грудні 1925р./ і для службовців та педперсона- лу Робітничого Технікуму ім. Профінтерну /березень-чер- вень 1926р./. Для лекторів укрмови в радустановах, з"ор- ганізованих в семінар при Всеукраїнкеп"І НКЮ, в серпні- вересні 1925р. прочитав курс новітнього українського письменства /з 60-х років ХІХ ст. до останніх днів/ у 8-ми лекціях, звертаючи особливу увагу не мовий стиль окремих письменників. Тамож прочитав у грудні доповідь "1925 рік в українському письменстві". Зачитав ряд допо- відей у Харк. філії "Плугу" / "Село в боротьбі за культу- ру" і ин./. Ця названа стаття була зачитана й на засідан- ні "Етногр. Країзн. Секції Н.-Д.Катр. Іст. Укр. Культ., зважаючи на її краєзнавчий характер, в листопеді. Зачи- тав на Літ. Секції тіл ж Кат. розвідку "Гумор, його прин- ципи, техніке, женри, сучасні вияви", на 4 друк. аркуші - 2 - /16 і 30 кв. й 7 тр./, для чого довелося перечитати знач- ну кількість теоретичної літератури по питаннях виявлен- ня гумору в мові, стилі, композиції творів і окремих прийо- мів /Грейд, Шефір, Мандельштам, Слонимський, Шкловський і ин./, як і притягти значну кількість народньої, друко- ваної й недрукованої творчості, та літературних укр. творів. Зробив доповідь "Ів.Франко, як вчений і письмен- ник" на урочистому засіданні Робітничого Технікуму ім. Профінтерну 28 травня, в 10 річницю смерті, ашаря На за- сіданні Комісії Прикладного Язикознавства /Компряз"/у/при Педаг.Секції Херк. Наук.Т-ва /по п/секції Методики Суспіль- ствознавства/ 30 травня прочитав доповідь "Гумор і ко- мічне в школі" і др. Продовжував підборку нових матеріалів по питанню "Ме- тодики записування народних говорів". Зокрема в цій спре- ві, бувши в грудні-січні в Москві, розмовляв з проф. Д.Н. Ушаковим і О.М. Пешковським, довівши їм інформацію про су- часний стан української лінгвістики. Потім їм довелося недислати й де-яку літературу. Студіював де-які нові праці з мовознавства /Керський і ин/. Зокрема цікавився питанням письменницької мови, го- туючи до друку повне наукове видання творів Л.Глібова в IV томах, маючи на увазі 100 роковини його народження. З 4 лютого обраний на секретаря Катедри Мовознавства. Редагував українську мову відділів "За кордоном" та "По С.Р.С.Р." в журналі "Шлях Освіти", також окремі твори що присилали автори з провінції /В.Курдиновський, Ол.Діх- тар, Г.Андрієвський, Т.Войцехівська й ин./. Зредагував до видання в ДВУ окремою книжкою життепису "Євген Верлен" Моріса Доменже, в перекладі Т.Бурністрової /на 2 І/2 др.арк/ Крім того, видрукував ряд перекладів: I/ Я.РЯППО "Су- спільствознавство в системі радян.освіти" /міс. "Шлях Осв.", кн. 7-8,26р., не І¼ друк.арк./; 2/ Й.В. "З педагогічної діяльності Internationaly Робітників Освіти" / ів., ч.7-8, 1925р., 262-64сс., з фран рос. м./; 3/ "Народні школи в Південнолемлі" /ів.ч.9,25р., сс237-240, з франц.м./ і др. 143 - 3 - З оригінальних розвідок видрукував: I/ "Рукописи Го- голя в Полтавському Музеї" /"Записки Істор.-філол. Відділу УАН, кн. V, 1924-25р., 188-194сс.,К./; 2/ "Українська журналістика в 1925р." /"Шл.Осв.", 1925, ч.9, верес., 213-217сс./.; З/ "Село в боротьбі за культуру" /Бучаєння українська література й освітлення нер села "/ міс. "Робітник Осві- ти", ч.II,сс47-50; ч.12,сс59-65, 1925р./; 4/ "В полім"І першої революції"/Українське письмен- ство про 1905 р."/ /в. ч.12,сс4-8,К./; 5/ "1905-й год в українской літературе" /"Знаніе", 6/XII-1925р.,№47, 16-18сс.,Х.,вид."Укр. Раб.", і ч.48,18-20 ос. 6/ "Революційне минуле й факти письменства /Учитељ та учень у рев. 1905р./" /часоп. "Народ.Учитель", ч.50,17гр/ 7/ "Перша виставка Головнауки в Москві" /"Шл. Осв." ч.I,1926р.,152-154сс./; 8/ "Виставочний сезон в Москві" /час. "Коммунист", ч.36 I4/II-26р. і ч. 42.28/II/; 9/ " Писатель-борец за угнетенных / К ІО-летию смерти Ів.Франко/" /"Знаніе",№24,1926р.,3-5сс./; I0/ "Нове до життєпису П.Куліша"/ 4 недр. листи з передмовою й коментар., друк. в "Черв.Шляху"/; II/ "Поет из стали и огня /В.Еллан/" /не др./; I2/ "Сміх і сльози сучасності /Л.Пенч/" /не др./4 Крім того,видрукував ряд програмів і бібліогр. покаж- чиків, а саме: I/ "Петро Панч /Бібліогр. замітка/" /ж.м"Плужнин", ч.I,1925р.,43-44сс./; 2/ "Література до Жовтневої Революції /поезія, проза, п'єси, збірники, розвідки/" /"Нард.Учитель", ч.44,3/II-25р./; З/ "Література про революцію 1905р. на Україні /Біб- ліографічний список, ухвалений НКО для читання на курсах укр. мови при радустановах/" /Ів. ч.48,І гр. 25р.,4с./; 4/ "Література про революцію 1905-1906 років" /"Знан- ня",ч.47-48,_7гр._ і ч.49-50, I4гр. 1925р./; 5/ "Плужанська творчість /Бібліографічний покажчик/" - 4 - / "Плуг", літер. альманах, зб. 2, 1926 р., сс. 266–293, ДВУ/; 6 / "Красне письменство в недільних школах ліквідації неписьменності /програма й список творів/" /Програма для недільних шкіл на селі", Всесукр. Лікнеп, ДВУ, 1926, 22–31ос./; 7 / "Українське письменство в гуртках самовчити"/міс. "Самосвіта", берез.–квіт., ч. 3-4, сс. ІІЗ–ІІ8; тварень–ли- пень, ч. 5–7; серпень–вересень, ч. 8–9, 1926 р. ДВУ/; 8 / "Порадник читання плужнам на літо"/Покажчик праць з історії й теорії мови й письменства, до 400 назв/ ідр. З рецензій за минулий рік відрукував: І / "С. Божко. Над коликом ївапоріжжя. Історична повість Бібл. селян., вид."Черв. Шлях", 25р., 61с." /"Знення", ПІ6, 25р.; 2/ "В. Чередніченко. "Эштюк Соції Сояшник за 1905 р. ДВУ, 25р., І69:2о./ /Ів., ч.17, .3–4/; 3/ "Плужанське прозе на революційні теми"/ про А. Пєно- ве, О. Громова, Г. Епіка та Пр. Шостака/"Плужанин", ч. 5, І925р/; 4/ "Незвідництво Рарту". Заклик групи митців "Авангард" Х.26р., 24с./ ів., ч. 4–5, 1926 р., 37с., за спевл. Янек/1 др. П Л А Н ПРАЦІ на 1926-1927 АКАД.Р. У наступному акад. р. я оподіваюся закінчити роз- відку про мову Л. Глібова, для захисту ІІ на перевод у наукові спір обітники. Для цього доведеться, певне, поїха- ти в командировку до Чернігова, де дозго працював письмен- ник. Разом з проф. М. А. Плеваком випустимо повне, науково оброблене видання творів письменника, в ІІІ–IV томах /ДВУ/. Думаю закінчити в остаточній обробці розвідку "Метод дослідження письменницької мови". Вважаю за що трібне оз- найомитися також докладніше з питаннями ритмо-мелодики мови. Мрію про дослідження мови новітніх українських пись- менників, для чого підбираю матеріали. Продовжуватиму збірання діалектологічно-фольклорних матеріалів. Підготов до окремого видання розвідку "Гумор". І до другого вид. "Соц. пісень на укр. грунті"1 мн. 27 червня 1926р. ХАРКІВ. Аспір. ІВ. КАПУСТЯНСЬКИЙ До Науково-Дослідчої Катедри Мовознавства Аспіранта, ТКАЧЕНКА В. ЗВІТ ЗА 1925-6 АК.РІК. Головним чином працював над збиранням та розробкою матеріалів до великої роботи з історії укр. літературної мови. Для цього перечитав і поробив виписки з творів українських письменників доби в кінця 18-го ст.—20-40р.р. 19-го ст. Причагідно довелося визначати язикові статті в галицькій "Зорі" та анайомитися з еволюцією поглядів на укр. літмо-ву у практичних її будівників / статті Лосуна, Хванька, Грінченка та ин./ В порядкові підготовки до основної проблеми знайомився з новою старіших укр. письменників. Друкувати роботу гадаю у видавництві "Книго-спілка". Також займався питаннями язикової стилістики; простудійував книгу Bally - "Traité de stylistique française" та De-Baussure - linguistique g." В аспекті досліднень модерної лінгвістичної науки аналізував де-які питання сучасного укр. літературного стилю. (Оброблені матеріали гадаю подавати почесті до журн."Червоний Шлях", а почасті до недільного додатку газети "Вісті","Культура і Побут". В галузі діялектології працював над методою збирання та класифікації діялектологічного матеріалу / для краєзнавчого порядника під ред. проф. Ветухова гдав статтю "Діялектологія в системі краєзнавчих наук"/. Рецензував підручники та словники українські /Панченка-"Тим,що українізуються", Жигадла-"Підсобник до вивчення укр. мови", Бузинчого-Цепотьева-"Підручник діловодства"; брав участь у редагуванні словничка залізничної термінології Журківського/. Займався лексикою української; держав коректу своєї частини рос.-укр. словника, що його видає ДВУ; в справі лексичний написав методичного листа до викладачів на курсах української / надруковане в газ."Народний Учитель" від 17-го Грудня м.р.№50/; на семінарі для викладачів українськи зачитав доклада про укр. словництво; для журн."Червоний Шлях" здав статтю на ту саму тему. Брав участь в роботі Державної Правописної Комісії та Науково-Методологічної при п/від.Лікнепу НКС, як заст. голови. ПЛАН РОБОТИ НА 1926-27 ак. рік. Маю намір здати до друку книжку з історії української літературної мови. Продовжуватиму заняття стилістикою та лексикою укр. літ. мови. Подам доклада на звання наукового співробітника з укр. діалектології. АСПІРАНТ Тарас Михайленко раму опрацьовано східною. Кермові підготувалися до облікового урядівського молока, а широкі лінки ставлять дати як раз і крива відходять під мену енергетичного, як студії над першого молока. Письмо Сенції Укр. мови на 42% ак. р. В основному теж працює на посвячення 1914 року ак.р. Д-р Сенції укр. мови має бути менш, що я в понеділок (Ок. "План" мод. К. V. 1425 р.). В сенції студій подвійного читання молока окремість роботи Сенції мають досліджувати мову окремих телевизорів, як ой мо- ви Шевченкової, Видавця, Меланки, Кадж- ревської Сонь. надрукування в індивід- уальних письмах). Що до дімашній мови то Сенції на місцевих поштових відомостях, а поширення досліди швейрот Молдав- чинки, Коронжинки, Донбасу, Каз- ківщини, а покаже й Правобережжя. Зважаючи на те, що в минулому році кафедрі падорожні Стімекровській відбу- валась дикторська не всесвітня Кам'яної апівробітників, у наступному слід створити вартою проєктної допомоги з розуму Укр. мови на 42% тисяч і на під- робки за межі УСРР (Ок. План змін "Кафедри"). Зокрема в індивідуальному Між Керівн. Секції О. Симбовською уві задав було повноваження до групи "Країнська мова в світлі історії та літератури" (Керів. Уч. мол. д-р, ВЗБіт). 28.VII.1926 Осипович Материалы по киевскому Октябрьской мэрии в 1926-7г. Нагайко - Овси Ирой Камедову Новознабинка взял у Попова 5) карточка сотрудника 1-го разряда Музей Антропологии и Этнографии Академии Наук СССР; б) Тека Комитета Союзного - ческого изучения искусства, 3/ Тека - корреспондента Ака- демии наук СССР. Действительный член Карловского Кагрино Иван- доверенный Редактор Учен. Знаки имени А. А. Поручил: Дин Великин 25 июля 1926 г. Ленинград