Закони УНР та постанови Ради Народних Міністрів УНР, 15.11.1919-22.12.1920, 129 арк. — частина 1/3

Фонду 1429 Опису 2 Справи 7 Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1429 Опису 2 Справи 7 Начальників відділів Української Національної Республіки. Загальний відділ. Справа з... Закони і постанови Ради народних міністрів Гоголів 15 червня 1919 (1302 за Закинською 22 грудня 1920 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Закони і постанови Ради Народних Міністрів УНР 15 листопада 1919 р. - 22 грудня 1920 р. І М Е Н Е М УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "9" листопаду 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Петігора (вр) ПОСВІДЧУЮ Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УКАЗАННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про асигнування в розпорядження Міністра Національної Освіти 100.000 польських марок на видачу допомоги українській письменниці Ользі КОВАЛЬСЬКІЙ. Асигнувати в розпорядження Міністра Національної Освіти з контіл Державної Скарбниці сто тисяч /100.000/ польських марок на видачу одноразової допомоги українській письменниці Ользі КОВАЛЬСЬКІЙ. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Ів. Левицький (вр) НЕРУЧИМ МІНІСТЕРСТВОМ НАРОДНОЇ ОСВІТИ П. Ковальський (вр) За виконанням: Герасименко Анатолій Володимирович Копія 2/1857 МЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗА ТВЕРДЖУЮ мистецтв. дня "9" квітня, року 1920. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Петлюра (п/п) Посвідчив: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ ПОСТАНОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ про асигнування в розпорядження Міністра Земельних Справ 800.000 гривень на видачу одноразової допомоги на лікування урядовцю Міністер- ства Земельних Справ Олександрою ПАЛИВОДІ. I. Асигнувати в розпорядження Міністра Земельних Справ з коштів Державної Скарбниці грошову відомості тисяч /800.000/- на видачу одноразової допомоги на лікування урядовцю Олександрою Паливоді. 2. Постанову цю ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЄ: "9" листопада 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Петлюра (в.р.) ПООСВІДЧЕННЯ: Т.о. Осіннього Секретаря УКАЗАННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про ескірування в розпорядження Уповноваженого по реорганізації Товариства Міністра Шляхів ПИЛИЧУКА 6.750.000 приватних видач на видання по реорганізації Центральних Державних Установ на територію Української Народньої Республіки. I. Асигнувати в розпорядження Уповноваженого по реорганізації Товариства Міністра Шляхів ПИЛИЧУКА альбансово з коштів Державної Скарбниці: шість мільйонів сімсот п'ятдесят тисяч гривень/6.750.000/ на видання по реорганізації Центральних Державних Установ на територію Української Народньої Республіки, при чому додатково /12%/ відсотків цієї суми видати в польській валюті. 2. Постанову цю звести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ (в.р.) МІНІСТР ШЛЯХІВ С. Мішоненко (в.р.) З орієнтації Запро За Казначейством Регістратора (підпис) Книги № 159 Копія І М Е Н Е М У К Р А І Н СЬ К О Ї Н А Р О Д Н Ь О Ї Р Е С П У Б Л І К И ЗАТВЕРДЖУЮ "9" листопаду 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Петлюри (б.п.) ПОСВІДЧУЮ Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ П О С Т А Н О В А про асигнування в розпорядження Міністра Шляхів I,200.000 гривень на закордонну командировку у- рядовців Міністерства Шляхів. І. Асигнувати в розпорядження Міністра Шля- хів з коштів Державної Скарбниці 0 один мі - ліон двіста тисяч /I,200.000/ гривень на командировку урядовців Міністерства Шля- хів до Гельсінгорсу на з'їзд в справі виробки за- лізничної конвенції. 2. Постанову цю внести в чинність по телегра- фу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ А. Петлюра (б.п.) МІНІСТР ШЛЯХІВ Степаненко (б.п.) З оригіналом відомо За Кат. Орієнтовної власну Стандарт УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "9" шістнадцього 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Петлюра/в.р./ ПОСВІДЧУЮ Г. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ЗАСЛУГИ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про ввійняття в розпорядження Міністра Народнього Господарства 20,000.000 гривень на закупівлю канцелярського приладдя для центральних Установ Української Народньої Республіки: 1. Доручити Міністру Народнього Господарства закупити канцелярське приладдя для забезпечення потреб центральних Установ Української Народньої Республіки. 2. Зайнятись в розпорядженні Міністра Народнього Господарства, в коштів Державної Казначейства залежною ДВАДЦЯТЬ МІЛІОНІВ гривень для закупівлі меблі. 3. Порядок розпорядження і умови відпуску канцелярського приладдя постановляються по його, і Міністрів Народнього Господарства, фінансів і Державного Контрольора. 4. Постанову цю внести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Я. Левицький/в.р./ МІНІСТР НАРОДЬОГО ГОСПОДАРСТВА В. Драчінко /в.р./ 9 серпня 1920 року. За Казначейства-Кореспондентом В. Степановим І М Е Н Е М УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "9" листопада 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ /Петрик/ ПОСВІДЧУЮ Т.В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ П О С Т А Н О В А про асигнування в розпорядження Міністра Народнього Здоровля і Опікування 10,000.000 гривень для закуп- ки медикаментів. I. Доручити Міністру Народнього Здоровля і Опі- кування закупити медикаменти для заосмотрення по- треб Центральних і Місцевих Установ Української Народньої Республіки. 2. Асигнувати для зазначеної мети в розпоряджен- ня Міністра Народнього Здоровля і Опікування в кош- тів Державної Скарбниці авансом десять мі- ліонів /10,000.000/ гривень. 3. Медикаменти мають відпускатись урядовим особам по собівартості. 4. Постанову цю ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ /б/р/ ЗОГ Т.В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Внімчовський /в/р/ В оригіналі відповідно: За Казначейства-перевірено ворогу Степанець ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "9" листопада 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Петлюра. В.Ф. ПОСВІДЧУЮ Т.В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ЗАМІННИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про виплату дорожніми установами грошей за ліс. I. Доручити Міністерству Земельних Справ з'ясувати кількість і партією лісу, відпущено- ного і забраного, як Українськими Державними Установами, так і чужими установами. 2. Доручити всім державним Установам, які досі не перерахували на прибуток скарбу по Мі- ністерству Земельних Справ їхні гроші, що пе- лоять в оплату партією валтого ім'я лісу, ви- чи заходів до погаїного розрахунку за ліс з Мі- ністерством Земельних Справ шляхом вимоги від- повідного кредиту й переводження його на прибу- ток скарбу по прибутковому контролю Лісового Департаменту Міністерства Земельних Справ. 3. При всіх відпусках лісу в державних ліс- ництвах всі дорожні Установи мусять оплачувати / . Ного партість вчасно - при самих відпусках лісу шляхом перерахування заробітній ного чи приблиз- них авансових сум на прибуток скарбу по прибут- ковому кошторису Лісового Департаменту. Міністер ства Земельних Справ. 4. Постанову цю ввести в чинність по теле- графу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В. Левицький, бр. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ В. Орлінсько (св.) З оригіналом відповідно За Начальника Торгового Департаменту УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНО - 12 листопада 1920 року. ГОЛОВА ГІМНАЗІЇ ПЕТЛЯРА ПОСТАН О. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ про Державну Народню Раду Української Народньої Республіки. I. Про Державну Народню Раду та її склад. 1. До скликання Парламенту Української Народньої Республіки Закон подавча влада в Українській Народній Республіці належить Державній Народній Раді. 2. Державна Народня Рада є тимчасовий орган Народнього Представ- ництва в компетенцію залученому в IV розділі цього закону. Член Державної Народньої Ради заховують свої удоволежання до скликання Парламенту, але Не довше одного року. як що через рік по скликанню Державної Народньої Ради не буде можливим скликати Парламенту, то для продовження законодавчої роботи призначається нові вибори Чле- нів Державної Народньої Ради на такі ж умовах, що до терміну їх уповноваження. 3. Державна народня Рада складається з представників населення, політичних, громадських, наукових, професійних, конфесійних і коо- перативних організації і установ. Порядок виборів представників і розводіл їх числа визначається особливим законом. 1. Склад Членів Державної Засадньої Ради сполучується до загаль- ного відома в урядовому часописі. 5. Члени Державної Народньої Ради є представниками громадян Української Держави. Важ збраний член Державної Ради не можна відключати і в його діяльності в Державній Раді взяти якими-небудь інструкціями. 6. Мандат Члена Державної Ради тратить силу тільки в наслідок його смерті, унеможливлення мандату через Державну Раду, добровільного вложення мандату, або утрати виборчого права. Про отримання силу мандату Голова Державної Ради негайно повідомляє листовцю Голову Ради Народних Міністрів, а цей через Міністра Вну- трішніх Справ, до чотирнадцяти днів по отриманню повідомлення ого- лошує в урядових часописах наказ про колонизацію вибору. 7. Міністр Внутрішніх Справ, в день отворення Державної Ради пере- дає їй всі виборчі акти разом з узведеними протестами. II. Особистості права членів Державної Народньої Ради. 8. Члени Державної Народньої Ради вручає Міністр Внутрішніх Справ окремі посвідчення, що уповноважують їх до вступу до Державної Ради. 9. Члени Державної Народньої Ради користуються всіма правами і ка- конувань свої озобляки тільки особисто. За свою діяльність в Держав- ній Народній Раді відповідають вони тільки перед самою Державною Ра- дою. 10. Члени Державної Народньої Ради від хвили обрання їх до складу Державної Народньої Ради до часу, коли скиначатся уповноваження, не вилучаючи і перерви між сесіями, не підлягають переслідуванню, які арештові без вроди Державної Народньої Ради, за винятком стояння на розмовному звинуваченні. В тих останніх разів надають про це повідомити Голові Держав- ної Народньої Ради і провести правду на кальшому арешт та дальше карно- судове слідство. За жалання Державній Народньої Ради арешт мусить бу- ти негайно вилечений і карно-судове слідство що до члена Державної На- родньої Ради припинено. З випадку перерви між сесіями новище право належить Голові Держав- ної Ради. II. Члени Державної Народньої Ради звільняються від заклику в армію та близьку Української Народньої Республіки і не потребують відпусток від своїх установ для участі в праці Державної Народньої Ради. За членами Державної Народньої Ради на весь час перебування їх в ній стані заховуватися попередні їх посади на державній і муніципальній службі. 12. Члени Державної Пародньої Ради ва логляди і міркування, висловлені при виконанні своїх обов'язків в засіданнях Державної Пародньої Ради, відповідають лише перед Державною Пародньою Радою. 13. Члени Державної Пародньої Ради на прилюдних і неприлюдних засіданнях Державної Пародньої Ради і в її Комісіях користуються правом цілком свободно висловлювати свої думки, робити заявки, вносити запрошення, розповідати про одержанні відомості і т. п. Як що Голова, або його заступник під час засідання допустить непристойність в поведінці Члена Державної Пародньої Ради в долучених словах, вчинках чи жестах, що зачіпають честь або самопочуття Державної Пародньої Ради, або Уряду, або громадянинів, то відповідь винного лісціллярній каса, згідно з регулямом Державної Пародньої Ради. Покарання в такий спосіб Член Державної Пародньої Ради не може бути покараний за ці ж вчинки по скінченні його уповноваження. Члени Державної Ради, що в своїй промові, або в книзі в державній Пародньої Ради, нарушив права приватної особи, може укривдений при тягнути до карно-судової відповідальності. За той випадок підова влада має оповістити дозвіл Державної Пародньої Ради. 14. Член Державної Пародньої Ради не може купувати, або впроду- вати нерухомі зобра, або приймати легальні роботи, або досити, не може також одержувати якої державної концесії. 15. Члени Державної Пародньої Ради одержують платню і крім захо- волення в розмірах, що їх визначає сама Державна Пародня Рада. 16. За вгодом Голови Державної Пародньої Ради може кожен Член Ради звертатись з усним запитом до прем'єр-міністра в салі Члена Уряду. iii. Порядок скликання сесій та вибору Президії Д. Р. Р. 17. Перша сесія Державної Пародньої Ради скликається Головою Ди- ректорії Української Пародньої Республіки не пізніше одного місяця з дня, коли увійде в чинність закон про склад Державної Пародньої Ради і дорялок виборів до неї. 18. Сесії Державної Народньої Ради поділяються на чергові і надзвичайні. Чергові сесії збираються три рази в рік, перша в терміні зазначеному в статті 17, друга 7 травня 1921 року і третя 1 жовтня того-ж року. Про місце засідання сесії оголошується в офіційному органі за два тижні до початку сесії. Чергові сесії продовжуються два місяці. Цей термін може бути продовжений або в постанови Державної Народньої Ради, або вимоги Радови Директорії, або вимоги Ради народних міністрів. Надзвичайні сесії скликається Головою Директорії або в власної ініціативи, або по вимозі Ради Народних Міністрів, або Президії Державної Народньої Ради. Надзвичайна сесія Державної Народньої Ради розглядає ті питання, що зазначені в офіційному оголошенні про скликання надзвичайної сесії. Після розгляду цих справ сесія закривається. 19. Перше засідання Державної Народньої Ради одкриває Голова Директорії, або в його доручення Голова Ради Народних Міністрів, відчитуючи наказ про скликання Державної Народньої Ради і посилаючи до тимчасового проводу наглядального віком Члена Державної Народньої Ради. 20. Державна Народня Рада вибирає земнік себе Голову та відповідне число його заступників та секретарів. Всі вони мають Президія державної народньої Ради і виконують свої обов'язки до 10 вибору нової Президії. 21. Державну Народню Раду можна розглядати тільки тоді, коли буде збрано Парламент Української Народньої Республіки. Тим самим наказом, що розв'язується Державна Народня Рада, скликається рівночасно Парламент на першу того сесії. Перерви між роззяванням Державної Народньої Ради і початком першої сесії Парламенту Української Народньої Республіки не може тривати більше одного місяця. IV. Про компетенцію Державної Народньої Ради: 32. До компетенції Державної Народньої Ради належить: а/ обговорення законопроектів, що поступають до Державної Народ- ньої Ради від Голови Ради Народних Міністрів; б/ розроблення законопроектів, які виникають в власної ініціати- ви Державної Народньої Ради; в/ обговорення бюджету Республіки та всіх асигнувань з Державної Скарбниці. Обрізунок державних прибутків і видатків повинен бути впе- сений не пізніше початку другої сесії; г/ розгляд справ про політичні та інші державні зобов'язання; д/ контроль діяльності Ради вліком: 1/ інтерполяцій, 2/ запитань, е/ призначення окремих парламентарних ажетних або слідчих комісій; є/ розгляд відгуків Державного Контролю по тиконанні бюджету попер- едніх років, а також по всіх прибутках і видатках в Державної Скарбниці; ж/ розгляд і ствердження міжнародних умов; з/ ополошення війни і заключення миру. 33. Тільки Державна Рада має право означувати валюту, ухвалюва- ти виріші Державних кредитових білетів, та державних облігацій по- рахком, визначенням в окремих законі. 34. Засідання Державної Народньої Ради Голова Ради Міністрів, та інші члени Уряду або їх представники мають явитися в визначе- ний час на засідання Державної Народньої Ради або її комісії, де і познання будуть викладені нагально. Міністри, або визначені ними представники Уряду мають право бра- ти участь в засіданнях Державної Народньої Ради, або її комісій і промовляти дани чергою. 35. Державна Народна Рада має право приймати посіції від грома- дан Української Народньої Республіки, приватних і державно-зареє- строваних товариств, кооперативів та корпорацій і установ в публіч- но-правовому характері. Державна Народна Рада окремої ухвалою може передати дегіці відповідним міністерствам і адміністраторам їх виконання по до справ, до яких відносяться потічні. Міністри мають дати на- дані положення, або їх відмовлення з поясненнями причин. 25. Державна Рада для найкращого пропонування своєї роботи утво- рює зі своїх членів різні комісії, може також установити окрему ком. сію зі своїх членів, добровольцями і устаткувати відповідні форми певної справи. Може надати право під комісією, визначення свійків і звань, щоб зло- жити свої зізнання перед комісією, за якою правом переслухувати під присягою, посуду державних відповідальних повстанками судового посту- плення. 26. Державна Рада має право про визнання обростованих обрань членів за підстави окремого зведення своєї мандатної комісії. Цей Державний Нарадовий Рада, що його обрання пропонувало, ко- місію визнання своїми правами і наказом до збору членів до квалі, коли державна Рада ухвалила незваність того досуду якої хвили. 28. Рада Нарадових Міністрів, або окремі Міністри, повинні Державна Нарадова Рада висловити недовіру, засуджувати в уряду. 29. Як до Голова, або Пленум Ради Нарадових Міністрів незваності або в важкої недбалості нарушень в обсягу своєї службової діяльності основні, або інші закони, то воно підлягається перед судом. 30. Право обслуговування надають Державна Нарадова Рада. Тека по- станова ухвалюється Державною Нарадовою Радою в присутності на менш половини всіх її членів за двома третинами голосів присутніх членів. Парно постулювання кате Зміни для Російської Ради, яка на випадок обслуговування Державною Нарадовою Радою, Голова або Пле- нум Ради Нарадових Міністрів, мається додаткове залучення на дальшого виконування своїх обов'язків і повноважень, як до часу коли Змі- ни будуть Республіки порідити до справу. 31. В разі виправдання Однак обслугованої збори, члена вертає на раздо до виконання своїх урядових справ і функцій. Про порядок певення справ Державною Нарадовою Радою. 32. Ухвали Державної Ради повинніся звичайним кількістю голо- 33. Ухвалення Державною Дирекцією Ради законопроект Голова Державної Ради разом з Головою Ради Міністрів подає на затверджен- ня на протяг 7 днів Голові-Директорії. Затверджений Головою Директорії законопроект, вертає вносе до Голови Ради народних Міністрів для оголошення через Державну кан- целярію в звітнику Державних Законів і відповідно Голови Директорії, Голови Ради народних Міністрів і відповідного Міністра або відпо- відних Міністрів чи дової Ради Міністрів і повідомленням Державно- го Секретаря. Перед поданням закону в збори, належить визначити, що ухвалення Голова Директора Голова Ради звісно з постановами відповідних орга- нізацій. 34. На випадок укладання законопроекту Головою Ди- ректорії, має він протягом 15 днів звернутись виконавчому Голові Ради народних Міністрів і таємним заповідникам органами, чому того не затверджено. Голова Ради народних Міністрів протягом таких 7 днів виконує переговорення законопроекту Головою Державної Іерархічної Ради, який додається до не зміни порядок надбаного засідання Державної на- родної Ради. Державна Апеляція Рада або прямий уряд Голови Директорії, що дає потрібні зміни в законопроекті, коли відповідає його до відповідної комісії для подальшого правильного трактування, або приймає законове в тілості. Якщо така: Прийняття інший спосіб виконавчого Голова Державної Іерархічної Ради мідомляє Голові Ради народних Міністрів з метою першого оголо- шення його в Заступнику Термінальних Законів. 35. Законопроекти натяка, що кандидати в пляшки ініцією Голова Державної Іерархічної Ради, подаються до Президії II в листових фор- мі за підозрою не менше засоби членів Ради. 36. Всі законопроекти, що поступають в Заповідну народну Раду, не обговореннях, ухвалених або відхиляних без того, або направляться до розроблення комісії. 27. Інтерпелляції до Уряду або його членів подаються в листов- ній формі, за підписом трьох членів Державної народньої Ради і передаються до її президії; для докладу в засіданні обраного Народ- ньої Ради та в випадках їх ухвали, передаються Раді Терових Мі- ністрів. або заповити відповідь на означений термін, 38. На внеску інтерпелляції Уряд може відповісти негайно, або врешті відмовити в відповідній мотивованої заяви. Державна народня Рада та окреме засідання може ухвалити відчи- лення дискусії над відповідями Міністра на випадок інтерпелляцію. може бути за окреме внесений ухвали, чи негайне залповідь мі- ністра задовольняючої і прийме її як відповідь, чи ні, або ухвали- ти, що переходять до дальших чергових слухань з визначенням мотивів або без їх визначення. 39. Засідання Державної Народньої Ради відбуваються, коли за них присутні не менш як половина членів Ради, закликаних на дане засід. XI. Про прилюдність засідань Державної Народньої Ради. 40. Засідання Державної Народньої Ради є публічні. Засідання Державної Народньої Ради можуть бути непублічні на жа- дання Голови Державної Ради, членів Уряду або найменше 10 членів Державної Народньої Ради на підставі окремої ухвали, що приймається по умовній публічній салі народ. 41. Не можна нікого покарати до відповідальності за спровокован- ня в прилюдному засіданні Державної Народньої Ради, коли воно вгід- но в правом. 42. В засіданнях комісій Державної Народньої Ради вторгнені осо- би не допускаються; зрідка і постійним відвідувачам комісії можуть бути закликані на засідання комісії Державної Народньої Ради в пра- вилом розглядають голову "захоплі. 43. Усі засідання Комісій Державної Народньої Ради, 44. Секретність засідань та розпорядок правил Державної Народньої Ради визначається регуляміном, який складається Державною Народ- ною Радою відповідно цьому закону. Вироблення Державною Народньою Радою регулямін стає обовязую- чим після оголошення його в Вістнику Державних Законів і для своєї важності не потребує затвердження Голови Директорії. До ухвалення Органами Народньою Радою свого регуляміну має си- лу тимчасовий регулямін, який ухвалено Радою Цародних Міністрів. 41. В випадку порушення порядку Членом Державної Народньої Ра- да він може бути звільнен з регуляміном усунений з цього засідання, або дозволено на певний час права брати участь в засіданнях Дер- жавної Народньої Ради лише постановою Гергавної Народньої Ради. 42. Закони, регуляміни і канцінсть з менту його опублікування. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ДЕРЖАВНИХ МІНІСТРІВ АНДРІЯ СИМЕНКИ ПОЛІТИЧНИХ ОПРАВ ОД. САЛІГОВСЬКОЇ з оригінальною відмінкою. Завідувач Вищого Відділу Директорії ДИРЕКТОРІЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "13" Листопаду 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ (Підпис) ПОСВІДЧУЮ: Т.В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. До часу, коли матиме чинність в Українській Народній Республіці ухвалена Народним Представництвом повна Конститу- ція, що визначить державний устрій у всіх частинах Державної діяльності та опирається на послідовне і всеобічне зміцнення засад народнього суверенітету, себ-то, що вся Верховна Влада безпосередньо належить Народові і виявляється через Пар- ламент, скликаний на підставі загального, рівного, таємного, без- посереднього і пропорціонального виборчого права, без різниці поля, національності і віри, видаватиме цей закон, що визначає тим- часове Верховне Управління та порядок законодавства в Україн- ській Народній Республіці. I. ВЕРХОВНА ВЛАДА. I. . Верховна Влада Української Народньої Республіки тимча- сово організується шляхом нижезважання розмежування та координація вищих Державних Функцій пеміж Директорією. Державною Народньою Радою і Радою Народніх Міністрів. Склад, порядок скликання та обов'язки прав Державної На- родньої Ради визначає окремий закон. II. ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 2. Директорія Української Народньої Республіки в особі Ге- лови Директорії іменем Української Народньої Республіки: а/ затверджує ухвалені Державною Народньою Радою закони; б/ затверджує ухвалені Радою Народніх Міністрів призна- чення та звільнення; в/ затверджує ухвалені Державною Народньою Радою умови в нижчими Державами; г/ видане на пропозицію Ради Народніх Міністрів акти ам- нестії та помилування; д/ репрезентує Українську Народню Республіку перед ни- жчими Державами, за відповідальністю Голови Ради Народніх Мі- ністрів; е/ покликає Голову Ради Народніх Міністерств та затверд- жує Членів Ради Народніх Міністрів. 3. Директорія має окремий цивільний лист, що ухвалюється за- конодавчим шляхом. 4. Коли Голова Директорії не може виконувати своїх обов'язків через хворобу, від'їзд та з інших причин, то його часово в ух- вали Державної Народньої Ради заступає Голова Державної Народ- ньої Ради, який виконання своїх обов'язків на той час покладає на Заступника Голови Державної Народньої Ради. До скликання Державної Народньої Ради, зазначене в § 4 заступництво Голови Директорії надається Колегії, яка складається з трьох членів: Голови Ради Народніх Міністрів, Пе- ршокурчого в Надзвичайному Судді У.Н.Р. і Представника всіх політич- них партій України. Цього останнього обирається в спільному за- сіданні представників Центральних Комитетів цих партій по од- ному від кожної. Участь в обранні Члена Колегії може брати ли- УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ Голова Директорії 1920 року. про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. До часу, коли матиме чинність в Українській Народній Республіці ухвалена Народним Представництвом певна Конститу- ція, що визначить державний устрій у всіх частинах Державної діяльності та спирається на послідовне і всеосяжне звуження засад народнього суверенітету, себ-то, що вся Верховна Влада безпосередньо належить Народові і виходить через Пар- ламент, скиданий на підставі загального, рівного, таємного, без- посереднього і пропорціонального виборчого права, без різниці пола, національності і кіри, видаватися цей закон, що визначає тим- часове Верховне Управління та порядок законодавства в Україн- ській Народній Республіці. I. ВЕРХОВНА ВЛАДА 1. Верховна Влада Української Народньої Республіки тимча- сово організується шляхом підзважанченого революційного та координаування вищих Державних Функцій пам'ят Директорії Державною Народньою Радою і Радою Народніх Міністрів. Склад, порядок скликання та обсяг прав Державної На- родньої Ради визначає окремий закон. II. ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. 2. Директорія Української Народньої Республіки в особі Ге- лови Директорії іменем Української Народньої Республіки: а/ затверджує ухвалені Державною Народньою Радою закони; б/затверджує ухвалені Радою Народніх Міністрів призна- чення та звільнення; в/затверджує ухвалені Державною Народньою Радою умови з іншими Державами; г/ видає на пропозицію Ради Народніх Міністрів акти ам- нестиї та помилування; д/ репрезентує Українську Народню Республіку зовсім ин- шими Державами, за відповідальністю Ради Вади Народних Мі- ністрів; е/ покликає Голову Ради Народніх Міністрів та затверд- жує Членів Ради Народніх Міністрів. 3. Директорія має окремий цивільний лист, що укладається за- конодавчим шляхом. 4. Коли Голова Директорії не зможе виконувати своїх обов'язків через хворобу, від'їзд та з інших причин, то його часово з ух- вали Державної Народньої Ради заступає Голова Державної Народ- ньої Ради, який виконання своїх обов'язків на той час покладає на Ваступника Голови Державної Народньої Ради. До скликання Державної Народньої Ради, зазначена в § 4 заступництво Голови Директорії надається Колегії, яка складається з трьох членів: Голови Ради Народніх Міністрів, По- рядкуючого в Надзвичайному Судді У.П.Р. і Представника всіх політич- них партій України. Цього останнього обирається в спільному за- сіданні представників Центральних Комитетів цих партій по од- ному від кожної. Участь в обранні Члена Колегії може бути ли- III. ЗАКОНОДАВСТВО В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ. 5. Українська Народня Республіка управляється на точній основі законів у відповідній спосіб згаданих. 6. Законопроекти мідповідних Міністерств по ухвалі їх Радою Народніх Міністрів подаються на розгляд Державної Наради чесе ії Президію. 7. Внесені в Державну Народню Раду законопроекти або ухвалюються нею самею, або передаються нею на остаточне розглядання Ради Народних Міністрів. 8. Проєкти заседань, ухвалених Державної Народньою Радою або Радою Народніх Міністрів/сгідно § 7 /за належними підписами саме подається Головою Державної Нарадньої Ради разом з Головою Ради Народних Міністрів на затвердження Голови Директорії Української Народньої Республіки. 9. Педелі на затвердження Голови Директорії Української Народньої Республіки постанови Державної Нарадньої Ради або Ради Народних Міністрів на десятні чотирьохдцяти діб або затверджуються Головою Директорії, або повертаються до Державної Канцелярії перегляду. Некадвержені, постанови Державної Нарадньої Ради подаються Головою Ради Народніх Міністрів до Державної. Народньої Ради на новий розгляд. Постанова ухвалена нею в тій же самій редакції набирає остаточне силу законна. 10. Законопроекти, ухвалені Державною Народньою Радою або Радою Народніх Міністрів /§7/ і затверджені Головою Директорії Української Народньої Республіки, оголошуються у Вістинку Державних Законів, за підписом Голови Ради Народніх Міністрів, відповідного Міністра та Державного Секретаря. Після оголошення закону в Вістинку Державних Законів, закон набирає обов'язуючої для всіх сили в терміні, що зазначається у самому законі, а якщо такий термін в законі не зазначено 13. Коли Державна Народня Рада не функціонує, Рада Народних Міністрів в необхідних випадках може ухвалювати постанови, що вимагають для свого видання законодавчого шляху; ці постанови, після затвердження Головою Директорії та оголошення звичайним порядком, набирають сили за закона/II,12 §§/. Такі постанови поступають не на чергове на перше чергове засідання Державної Ради для затвердження. У випадку незатвердження таких постанов Державною Народньою Радою вони твартять обов'язкову силу після оголошення про це на загальних підставах. /§ II/. 14. До скликання Державної Народньої Ради всі права і обов'язки її покладаються на Раду Народних Міністрів. IV. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 15. Голова Ради Народних Міністрів формує Раду Народних Міністрів, в склад якої входять всі Міністри або Керуючі Міністерствами та Державний Секретар, останній в правах державного голосу. 16. Справи, що відносяться до Міністерств, представники яких неприсутні на засіданні Ради Народних Міністрів не можуть вирішуватися в тому засіданні Ради Народних Міністрів. 17. Державний Контрольор, призначений його правлінням порядком відповідним захисту і затвердження законів, не входить в склад Ради Народних Міністрів, але запрошуються на всі засідання Ради Народних Міністрів в яких розглядаються питання, пов'язане з інтересами скарбу та правом державного голосу і протесту. 18. В обслугу діяльності екзекутивного Міністерства і належних до нього відомств тільки відповідний Міністр чи Керуючий Міністерством має право порядку управління видавати розпорядження, вказівки та інструкції, укладати часове умови і вимагати всі способы Міністерства, за своєю особистою відповідальністю перед Радою Народних Міністрів. 19. Рада Народних Міністрів за діяльність Уряду відповідає перед Народньою Радою. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНЬОЇ СПРАВИ III. ЗАКОНОДАВСТВО В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ. 5. Українська Народня Республіка управляється на точній основі законів, у відповідній спеціб виданих. 6. Законопроекти міжнародних Міністерств, не ухвалені їх Радою Народних Міністрів, подаються на розгляд Державної Народньої Ради через її Президію. 7. Внесені в Державну Народню Раду законопроекти або ухвалюються нею самею, або передаються нею на остаточне розглядання Ради Народних Міністрів. 8. Проєкти законів, ухвалених Державною Народньою Радою або Радою Народних Міністрів/спідня § 7 /за належними підписами подаються Головою Державної Народньої Ради, разом з Головою Ради Народних Міністрів, на затвердження Голови Директорії Української Народньої Республіки. 9. Педані на затвердження Голови Директорії Української Народньої Республіки постанови Державної Народньої Ради або Ради Народних Міністрів, на протязі чотирьохдцяти діб, або затверджуються Головою Директорії, або повертаються до Державної Канцелярії незатвердженими. Ненатверджені постанови Державної Народньої Ради подаються Головою Ради Народних Міністрів до Державної Народньої Ради на новий розгляд. Постанова ухвалена нею в тій же самій редакції набирає остаточну силу закону. 10. Законопроекти, ухвалені Державною Народньою Радою або Радою Народних Міністрів /§7/ і затверджені Головою Директорії Української Народньої Республіки, оголошуються у Вістинку Державних Законів, за підписом Голови Ради Народних Міністрів, відповідного Міністра та Державного Секретаря. II. Полю оголошення закону в Вістинку Державних Законів, закон набирає обов'язуючої сили для всіх сил і терміні, що зазначено не в самому законі, а як по такий термін в законі; не зазнача- 12. Ухвалені закони оголошуються Державним Секретарем і ним же заберегаються. 13. Коли Державна Народня Рада не функціонує, Рада Народніх Міністрів в необхідних випадках може ухвалювати постановки, що вимагають для свого видання законодавчого шляху; ці постановки, після затвердження Головою Диктором і та оголошення венчаїнним порядком, необхідною сили за коня/II,13 §§/. Такі постанови поступають не за чекан на перше черго- же засідання Державної Ради для затвердження. У випадку неватвердження таких постанов Державною Народньою Ра- дою коня твартить обов'язкову силу після оголошення про це на загальних підставах. /§ II/. 14. До скликання Державної Часодньої Ради всі права і обов'язки її по- кладаються на Раду Народніх Міністрів. IV. РАДА НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 15. Голова Ради Народніх Міністрів формує Раду Народніх Міністрів, в склад якої входять всі Міністри або Керуючі Міністерствами та Держав- ний Секретарь, останній в правах державного голесу. 16. Справи, що відносяться до Міністерств, представники яких не присутні на засіданні Ради Народніх Міністрів не можуть вирішуватися в тому засі- данні Ради Народніх Міністрів. 17. Державний Контроль, призначений много правлиться порядком відпо- відним всередину і затвердження законів, не входить в склад Ради Народ- ніх Міністрів, але запрошуються на всі засідання Ради Народніх Мініст- рів в яких розглядається питання, залежне в інтересах скарбу, в правовому державному голесу і преступності. 18. В обслугу діяльності екземпляра Міністерства і належних до нього підметоди тільки відповідний Міністр чи Керуючий Міністерством має право порядку управляти видавати розпорядження, вказівки та інструкції, укладали часо- во умови і вирішувати всі питання Міністерства за своєю особистою відпові- дальностю перед Радою Народніх Міністрів. 19. Рада Народніх Міністрів за діяльність Уряду міцноїдив поряд Державної Народньої Ради. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Додаток до ст. І Тариф за пересилку поштово-телеграфних відправок [в зміну закону від 14 листопаду 1918 р.] За пересилку: І) Опанов [бамперолін] (місцевих ... .6 грив за ходних 15 грам, або їх частину. з друками замісцевих .. 12 " в діловими паперами: місцевих ... 8 " замісцевих ... 15 " з зразками товарів місцевих і замісцевих ... 15 " 2] Листівок -місцевих і замісцевих ... 10 " з експедицією відповідно ... 20 " 3) Звичайного зачиненого листа за ходних 15 грам, або частину його - місцевого ... 20 " замісцевого ... 40 " 4] Рекомендованої пересилки: а) пошти за вагу згідно попередніх пунктів. б) штати за запас, як місцевих, так і замісцевих за кожну окрему відправку ... 40 " 5] Візитових карток [привітальних], як за звичайний лист ... 40 " 6) Цінних листів - за ходних 15 грам, або частину їх місцевих ... 20 " замісцевих ... 40 " 7] Пакунків: а) в межах однієї рубернії: 1 до 3-х кунт. включно ... 2 від 3 до 7 х. .. 3 від 7 - 12 " .. 4 вище 12 х. за кожний кунт ... б) в суміжних руберніях: 1 до 2-х х. включно ... 2 від 2 - 7 х. вк. 3 від 7 - 12 " .. 4 вище 14 х. за кожний кунт ... в) через рубернії: 1 до 2-х х. вк. 2 від 2 до 7 х. вк. 3 від 7 - 14 " 4 вище 14 х. на кожний кунт 8] За листи урядових осіб і інституцій [при поштово-телеграфних] вагою до одного култа місцевих і замісцевих ... 20 " ПРИМІТКА: платня за заказ і забезпечення на загальних підставах. 9] Всі урядові особи і інституції, при поштово-телеграфних при подачі пакунків платять на загальних підставах. 10] Забезпечення цінних листів і пакунків місцевих і замісцевих: а) до 100 грив. б) за ходні слідувачі 100 гр. або частину їх ... .30 " 20 " 11] Переказ грошей по пошті [нісцевих і замісцевих] а) до 100 гривень .80 кр. б) за кожні слідуючі 100 гр., або частину їх .40 " 12] Повідомлення про зберігання поштових відправок-нісцевих або замісцевих, закладе .40 " 13] Заяви: а) про повернення, або затримання поштових відправлень, зміну адреси і т.п., лік конної відправки .50 " б) про накладення розвілки за межу поштову відправку .30 " 14] За доставку до дому: а) грошових переказів і цінних листів міс- цевих і замісцевих .60 " б) накунків до 10 кг. .100 " 15] Додаткова плата за кореспонденцію на кладеном платном: а) на суму до 1000 гр. .60 " б) більш 1000 гр., за кожні 1000 гр. або частину їх .40 " ПРИМІТКА: оплата приймається з накладеною платнею на загальному підставі, якщо оплата не виконана. 16] За кореспонденцію на кладеном платному: а) за кожний напунок у установках для видання адреси- тих та звичайних пакунків в лобу .80 " ПРИМІТКА: Із строку безкоштовного кореспонденції на -суму 1 гривню по місцевих, замісцевих і меж- -цьких звичайних листах другого класу- -для особи то в оповіщенням і для -кореспонденції на 10 днів, зі -лика одержання напунків у установах -хі ункальною оплатою за кожний пакунок за винятком на -рекуперування прийомості. ПРИМІТКА: чинність цієї статті не розповсю- -чується на напунки з адресою в міс- -цевості, які знаходяться за медичним -присвяченням кореспонденції до дому. 17] За пересилку членських (газет, журналів і інших пере- -личних засобів) береться у відповідності з оголошеною -релакцією пересилання: а) за видання, що виходить не більше одного по -більш як 1 або більше у день .08 " -три рази на тиждень .16 " -два рази на тиждень .14 " -один раз на тиждень .12 " -два рази на місяць .10 " -один раз на місяць .08 " -місце раз на рік .10 " б) за неперіодичні видання .15 " 18] За кореспонденцію з поштовими скриньками: а) у Києві, Одесі, Харкові, Катеринославі, -м.с.с.оточення міжнародних листів і пакунків на 13 .2000 гр. -б) інших містах на рік .1000 " 19] За виписку по яких видаткових з поштової кореспон- -денції: а) за річну книжку .600 гр. б) за ходову книжку .100 " 20] За пересилку і доставку телеграм: а) відповідно до складу б) на звичайний, за місцевою, за одною в) на пагарлаки за дорогою .15 " г) поштових платежів .30 " д) подання квитка за пересилку в трьох більш -себе то .150 " 21| За телеграми з перевіркою передачі платя подвійна 22| За негайні телеграми з перевіркою передачі платя в 4 рази більше, або то в 3 рази як за телеграму негайну і 1 раз, як за закраїну допечу 23| Плата за умовну адресу для телеграм на рік . . . .5000 гр. 24| За приймання прямого телеграми, як звичайної, так і негайної утримується . . . . . . 50 25| За передачу телеграм по телефону за слово . . . .15 " 26| За телеграми приватник і Державних банків, кредито- вих інститутів про вимагання грошових засобів: осьб: Плата береться, як за негайні телеграми 27| За повідомлення про одержання телеграми береться як за телеграму в 10 слів з подовженою платністю 28| За письмо пенсії з телеграм, крім переборного збору, устав- коваласно від кількості слів, береться . . . .100 " 29| За телеграми з монішми [з мільйонами адресами] додат- кова плата за кожну коня, незалежно від кількості слів 200 " ПРИМІТКА: Додавання телеграм необлашково [нерозмінне] згрусточено по життю і майновостях де в телеграф, може провадиться лише по звичайній адресатір з ділянкою плати- та посланця умовну суму, або по уна- сення при надачі телеграми гідновідного авансу. 30| За телеграфну повинку грошових засобів: i) повнота плати за пересилання відповідно пункту ii) цієї тарифної інформації 61 телеграфна плата на суму до 1000 гр. . . . .500 " від 1000 до 3000 гр. . . . .750 " від 3000 гр. і вище . . . .1000 " 31| За поспільчання підпису особою, відправляючи телеграму при подачі телеграми стягається плата в розмірі..... 100 " Голова Ради Народних Міністрів 41 Копія. ПОСТАНОВА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 16 Листопада 1920 року ч. №19 / .. З огляду на випадок звільнення з червоноармійських членів дирек- торії Адама Закарєнка та інших, директорія ухвалила: І/на 100 р. в дусіньому з території «Країни Української Народної Республіки» членів директо-рії, які не були участь у пограбуванні корупційних справ, виконуючи обов'язково зміни, звільнення із червоноармійських членів директорії та їх синів, умови яких не були пограбуванні. II/на випадок того смерті або порою на корупційних державних справах засудженням і озброєннями одному з членів директорії, якщо їх не було участь в пограбуванні корупційних справ, то директорія має право на вибір одного з них для заміни. III/на випадок того смерті або порою на корупційних державних справах засудженням і озброєннями одному з членів директорії, якщо їх не було участь в пограбуванні корупційних справ, то директорія має право на вибір одного з них для заміни. Оригінал підписав: Голова директо-рії. П. М. КУЗЬМІНСЬКИЙ Керуючий справами директорії А. ШЕВЧЕНКО Розпорядженням звільнило: Директор Справами директорії Адам Закарєнко ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую 19 листопада 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА /Р. В./ Посвідчую Т. в. о. Державного Секретаря Оніхімовський УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ НОВА про ратифікацію договору, підписаного дня 31 серпня 1920 року в Будурі делегатами Української Народньої Республіки, Польської Рі- чи Посолитою, Литви, Латвії, Естонії й Фінляндії. I. Політичний договір, підписаний дня 31 серпня 1920 року в Будурі делегатами Української Народньої Республіки, Польської Рі- очи Посолитою, Литви, Латвії, Естонії й Фінляндії, предлоїти для ратифікації ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ в декеті, який при цьому прилучається до статті VII договору зроблене Українською Державою застереження про зобов'язання, заключене в словах "або дипломатичні" і внести це застереження до акту ратифікації. Сама актів ратифікації моруча Голови Надзвичайної Дипло- мачної Місії в Латвії. ПОДУЛІНК-ГАЛЕЙ ВАЛА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ О.ЗАЛІКОВСЬКИЙ МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ - ЧИХОВСЬКИЙ. З оригіналом згідно: Довільник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 21 листопада 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ПОСВІДЧЕННЯ: Т.в.о. ДИРЕКТОР СЕКРЕТАРЯ ОНІХІМОВСЬКИЙ У ХВАЛЕНА ФАДО НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про видачу евакуаційної допомоги службовим Державних Центральних і Місцевих Установ. 1. Видати евакуаційні слушачам Державних Центральних і Місцевих Установ, які перебували на службі в день затвердження цієї постанови, евакуаційну допомогу в розмірі чекового утримання по всіма додатками на під- ставі закону 25 березня 1920 року. 2. Надати Міністрам право видавати зазначену в п. I до- помогу з коштів, що знаходяться в їх розпорядженні. 3. Постанову цю ввести в чинність по телеграфу. Затверджено: Голова Ради Народних Міністрів УНР ОСЕНЬКИЙ Т.в.о. Директор Секретаря Оніхімовський Оригіналом згідно: Начальник Відділу УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЄ "21" Листопада 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ (Петренко) ПОСВІДЧУЮ: Т. В. О. КРАЙОВОГО СЕКРЕТАРЯ УКРАЇНСЬКА РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про випущування в розпорядження ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ 1,000.000 польських марок в разунок цілільного листу 1920 року. Асигнувши в розпорядження ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з каси державної Скарбниці Один мільйон / 1.000.000 / польських марок в разунок цілільного листу 1920 року. ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А. Свячковський Т. В. О. КРАЙОВОГО СЕКРЕТАРЯ (Свячковський) УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЄ "ГРУДЕНЬ 1920 року. ГОЛОВА, МІНІСТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ: Т.В.О. ЦЕРКАНОГО ОБЛАСТИ УТАЛЯНА РА ОД НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про випускування в розпорядження Верховного Міністерством Польщі і Телеграфів 40.000 польових наркок на вигоди зв'язані з електричним і розворотом Уряду. Допущення в розпорядження Голови Комісії по розташуванню Уряду Української Народної Республіки - Верховного Міністерства Польщі і Телеграфів НАЦІО. І в комітетах Верховної Окремої СФОРТІСИЧ 40.000 польових наркок на вигоди зв'язані з електричним і розворотом Уряду Української Народної Республіки на території Польщі. Земельний ГОЛОВА РА ОД НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ПОЛЬЩИ ПОЛЯГАНЬ 3W МІНІСТР НАРОДНОГО ЗДОРОВ'Я ОПІКУВАННЯ Голова Ради народних міністрів МИНІСТР НАРОДНОГО ЗДОРОВ'Я ОПІКУВАННЯ 342 ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНА 14 ГРУДНЯ 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТІРІЇ ПЕТЛЮРА ПОСТАНОВА У ХВАЛЕНИХ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про закріплення і розпорядження Міністра Ісповідань 10.000 польських марок на улаштування богослужіння в м.Тарнові і Ченстохові. Асигнувати и розпорядження Міністра Ісповідань з коштів Державної Скарбниці 10.000 (10.000) поль- ських марок на улаштування богослужіння в м.Тарнові і Ченстохові. ЗАСІДАННЯ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ САМОСТІЙНО МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ОБ'ЄКТИВНО оригіналом згідно. Голова Директора Департаменту Фінансових Справ Державної Ради Начальник Відділу ІМЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую "14" жовтня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Григорів [ф. в.] Посвідчую: Т. в. о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про асигнування в розпорядження Міністра Закордонних справ 70,000 польських марок на видатки Комісії по розробленню "Ос- новного Державного Закону Української Народньої Республіки". Асигнувати в розпорядження Голови Комісії по розробленню Ос- новного Державного Закону Української Народньої Республіки-Мі- ністра Закордонних Справ в коштів державної Скарбниці сімдесят тисяч /70,000/ польських марок на видатки згаданої Комісії. Голова Ради Народних Міністрів А. Шовковський Секретар Міністра Закордонних Справ Винниченко Зареєстровано згідно Ковалев Начальник Народного відділу Начальник Директорії УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА ЗАГАЛЬНИЙ ПРИКАЗ № 178 19 Грудня 1920 року. Пішмара (р.в) ПОСТАНОВА У Раді Р.Д.О. Народних Міністрів ПОСТАНОВЛЯЄ: Про випущування в розпорядження Військового Міністра 100.000 Гривень на видачу допомоги Головному Військовому Прокуророві Генерал- Корункому, КОПИСЬ ОНУ Адміністративна в розпорядження Військового Міністра в комітету звичайної Скарбниці З Т О Т. П Л Я /100.000/ гривень для видачі допомоги Головному Військовому Прокуророві Генерал-Корункому КОПИСЬ ОНУ ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В. Левицький 345 В.О. ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА, ГЕНЕРАЛ-ПРОКУРОР Г. Пішмара ІЗВІТНИМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "Г" Грудня 1920 року. ГОЛОВА КОРИ П. СВІЧУ: Т. В. О. ПРАВОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про залучування в розпорядження Міністра Внутрішніх Справ 13.000 польських морок на ліценду допомоги Директору, епідементу Загаль- них Страв Департаменту КУЗЬКИЧУ на походження його дружини. Асигнувати в розпорядження Міністра Внутрішніх Справ в кошти соціальної Служби ДІМНА ЦЕНЬ ЦЕРКВИ /12.000/ польських морок на ліценду допомоги Директору, епідементу Загальних Страв Міністерства Внутрішніх Справ Департаменту КУЗЬКИЧУ на по- ходження його дружини. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ М. О. ВОЛЯНСЬКИЙ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Зубіга ІНВЕНТАРНИЙ КАТЕШЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАВЕДУВАННЯ "14" Грудня 1923 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Петригора (р.в.) ПОСТІЙ ЧУВ: Тов. О. Державного Секретаря УЗНАЧЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про утворення Комісії по перегляду статутів Фінансового Управління та закону, або в. 1. Досудити Міністру фінансів утворити комісію по перегляду статутів фінансового управління та закону, або в, має чинність в Українській Народній Республіці. 2. Дозволено до цього положення про зазначену комісію у к-вальни. 3. Адміністратори в розпорядженні Міністра фінансів на утримання персонального складу у комісії, влаштування бібліотеки та інші видатки з комітету Державної Складанці власного Чопириса Т.Кося /400.000/ гривень, а також на дальше утримання комісії від пусканих в колоновому портфелі по Загальній Кадровій Міністерства Фінансів. 4. Постанову цю дикси в межах 3 дня її затвердження. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А.Міщенко КЕРЕМЕНЬЧУК Військова ІМЕНЬМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "10" Грудня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Телеграфа (ф.в.) ПОСВІДЧУЮ: Т.В.О. ЦЕРКАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про відкриття двох філій Експедиції Заготовок Державних Паперів 1 на даних Міністру Фінансів право встановити положення про порядок діяльності Експедиції і філій та Штати для них. В відміну, зміну та доповнення відповідних законів вста- новити: 1. Надати Міністерстві Фінансів право, по своїй з державним Контрольором, відкрити дві філії Експедиції Заготовок Державних Паперів. 2. Для встановлення порядку діяльності Експедиції Заготовок Державних Паперів, як Центрального Управ- ління, так і її філій Міністерство Фінансів має по сво- ді з державним Контрольором, вибрати спеціальні положення і інструкції та правила, а також затвер- джувати Штати філій, щої і її філій. 3. Постанову цю ввести в чинність по телефону. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А. Шклярський КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ Відомець Додаток до ст.2. Постанови. П О С Т А Н О В А Комісії по перегляду Статутів Фінансового Управління та Законодавства. I. Комісію по перегляду Статутів Фінансового Управління та Законодавства складають: Голова Комісії - по призначенню Міністра Фінансів, і Члени - по призначенню того ж Міністра по згоді з головою Комісії. Діловодство Комісією покладається на Секретаря - по призначенню Голови Комісії; останньому надається також право залишання до країн в Комісії перекладачів з чужоземних мов, фаховців та інших співробітників; кількість зазначених осіб встановлюється Міністром Фінансів по представленню Голови Комісії. 2. На Комісію покладається: a/ ознайомлення в Статутами Фінансового Управління та Законодавства чужоземних держав; b/ перегляд тих же Статутів та Законодавства, нині діючих в Українській Народній Республіці; v/ складання з доручення і по вказівкам Міністра Фінансів проектів нових фінансових Статутів і Законів, та амін в нині діючих в Українській Народній Республіці. 3. Голова та Члени Комісії, а також запрошені до участі в засіданнях сторонні особи одержують платню за кожне засідання; Секретар, перекладачі, фаховці та інші співробітники одержують платню по нормам і в розмірах, які встановлюється Міністром Фінансів. Примітка: Міністерством фінансів надається право видавати Голові та Членам Комісії окремі винагороди за переведення різної підготовчої праці. 4. Порядок та деталі краці Комісії встановлюється Міністром Фінансів. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А. ШОКІН МЕРЛЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ Відубіга ІМЕНЕМ ІНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "14" Грудня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Тейнітра (п.в.) ПОСВІДЧУЮ: Т. В. О. ДИРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення Штатів Кредитової Канцелярії Міністерства Фінансів. I. Додані до цього Штати Кредитової Канцелярії Міністерства Фінансів ухвалені. 2. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А. Левицький КЕР. МІНІСТР. ФІНАНСІВ Відубіда 33 УКРАЇНСЬКА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА ОТВЕРДЖЕННО 28.04.1926 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ А. ЛІЗЯНЬКИЙ (р.в.) ПОСВІДЧЕННЯ: Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО БАНКУ ЗАБІРНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про заснування та розпорядження народного Міністерства Посту і Телеграфів 13.000 польських штрок за витрати уряду, розта- шуванням Українських Уставних з м. Тарнова. Довгий час не розпоряджалися Тарновою та іншими по оза- куції і розташуванню у Малопольщі в Татарсько-Коручного Міністерства Посту і Телеграфів з Надзвичайною Скірбною ТРИНАДЦЯТЬ тисяч /13.000/ польських штрок, а разомок суті Центрального Банку України при Голов- ному Печатницькому вказу 11 з обмежування на витрати, залучені з розташуванням Українських Уставних з м. Тарнова. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ А. ЛІЗЯНЬКИЙ. Голова Директорії А. ЛІЗЯНЬКИЙ (р.в.) 353 ПЕЧАТЬ ДЕРЕЖАВНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ДИРЕКТОРІЇ УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про випущення 10.000 польових мірок на похованні учасників історичних бойових дій Старої Османської Палати. Доправити в кошти державної Стаблізації в розмірі 10.000 польових мірок на поховання учасників історичних бойових дій Старої Османської Палати. Конфедерація Земельних Служб Окремого Народу. ПАТАКИ Вредногої Канцелярії. Назва поса м. Місце посади за постом дн. Кор- мос 1868 року Зарплати в тисячах Одного: Всім: I. Директор................... I IV II 30.000 30.000 2. Віце-Директорів............. 2 V III ст.1 24.000 48.000 3. Заміщуючий Закордонній Ділом I V III ст.1 24.000 24.000 4. Головний Ревізор............. I V III ст.1 24.000 24.000 5. Старший Ревізор............... I V III ст.1 21.600 21.600 6. Ревізор....................... I VI III ст.3 18.000 18.000 7. Головний Вухтальський...... I V III ст.1 24.000 24.000 8. Старший Вухтальський....... I VI III ст.3 18.600 18.600 9. Вухтальмєрів.................. 2 VII V 14.400 43.200 10. Начальники Відділів.......... 5 VI III ст.2 20.000 100.000 11. Помічні Зам.Закордонн.Відк... 2 VII III ст.3 20.000 40.000 12. Урядов.Способл.Колучень..... I VI III ст.3 14.400 14.400 13. " " ......................... I VII V 12.600 12.600 14. Старших Діловодів........... 9 VIII VI 14.400 129.600 15. Помічнів..................... 6 VIIІ VI 18.200 79.200 16. Старших-Везенуто........... I VIII VI 13.200 13.200 17. Бібліотекарь Архіваріус..... I VIII VI 15.200 15.200 18. Старших Ревізіонерів........ 3 VIII VI 19.600 58.400 19. Помічників Ділової ін......., 18 IX VII 10.800 194.400 20. Урядовців І ранги........... 13 VIII VII 6.400 177.600 21. Урядовців II-ранги.......... 8 IX VII 7.200 57.600 23. Урядовців III ранги......... 5 IX VII 6.000 30.000 23. Працьовників............... 9 X VIII 3.600 18.000 ГОЛОВА РА І НАРОДНІХ МІНІСТРІВ К РУБЛЯМЪ ПРИГОТОВЛЕНО ВИЗНАЧЕНИЙ Візьміть РОСПИСЬ Оплата утримання службових Засобів одного Відділу Корпусу в Болгарії. НАЗВА КОСА ІМ. Головний Вухрельтер................... 24.000 Старший Вухрельтер............... 18.000 Сторожий Діло.......................... 14.400 Ділова............................................ 12.300 Помічник Ділова....................... 16.800 Вихователь................................. 14.400 Завбільш................... 13.200 Фермий Рахівничий............... 10.000 Рахівничий.................................. 9.600 Сторожий Спеціальний............ 14.400 Очевидець................................. 13.200 Законник...................................... 14.400 до Командир ІІ-го роти.................. 8.600 Командир III-ї роти................... 7.200 Командир IV-ї роти.................... 6.000 Розмір річного утримання в гривнях по посаді на місяць V III ст. I VI III ст. II V V VIII VI IX VII VII V VIII VIII X I I VII II VI VIII VI VII до V до IV VII X VII VII VII ГОЛОВА РАДИ ПО ВІДДІЛУ К. Лівінський. К. М. Степанов, відповідає ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "29" Грудня 1920 року. ГОЛОВА ДРЕКТОРІЇ Стешенко І.О. ПОСВІДЧУЮ: Т.В.О. ПЕРШИЙ ОФІЦІАНТ УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про вищування Відділу Українського Червоного Хреста в Австрії І.891,418 корон австрійських і 50 сол. і Відділу Українського Червоного Хреста в Угорщині 399,355 корон угорських на повоєнну колекцію. I. Додати Міністру Захоронення Справ вичати уповноваженим Постанову у Відні та Будапешті на підписання на гарантії від імені України Української Народної Республіки на повоєнну для Українського Червоного Хреста від Австрійського Уряду - 1,891,418 корон австрійських і від Угорського Уряду 399,355 корон угорських. 2. Амінчувати на допомогу колекціям, згідно конторову на час в I Листопаду 1920 року до I-го Травня 1921 року в сумі визначених в о.І: Відділу Українського Червоного Хреста в Австрії - 0,4 млн корон австрійських і на тисяча чотириста вісімнадцять (1,891,418) корон австрійських і 50 сол. і Відділу Українського Червоного Хреста в Угорщині - ТРИСТА ДЕВ'ЯТЬ ТИСЯЧ ТРИДЦАТЬ ПЯТЬ ВІСЬМЬ ШТУК /399.358/ корон угорських. З. Суму в ДВІСТА ДЕВ'ЯТЬ ТИСЯЧ ДВІСТА ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЬ / 209.225/ корон 80 соп. /108.581 Кор.60 соп.,включених на 100,645 ко- рон угорських/, яка залишається від позиціок зверх азинувань, взначених в ст.2., зарахували в спеціальний резервний фонд місцевих і котрого проводили лише на потребу Українського Че- рового Хреста в порядкові конвертних азинувань. ГОЛОВА РА І НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ШТАТИ Цивільного Управління при Головній Команді Військ української Народньої Республіки. Ч.Ч. Назва посади Кількість чілса Площа на місяць в гривнях Добові Примітка осіб посади 1. Начальник Управління I III 2 урядовці до доручень I V 3 "---" I VI 4 Будинний стар- шина до доруч. I VI 5 Директор Цан- Целлярії I IV 6 Начальник Від ділу 2 VI 7 Старших діло- водів 2 VII 8 діловодів I VIII 9 Домішків діло- вода I IX 10 Старший рахі- вник I VIII II Урядовців І-ої ренги 3 IX 12 Урядовців II-ої ренги I X 13 Кур'єрів 2 ПРИМІТКА: I. Всі співробітники цивільного управління кори- стуються зі всіх прав на громаде утримання, плата, добові, командировочні роз'їзди і відсоткову надбавку на родину, до визначених відповідними за- конами та постановами; які стосуються до державних центральних установ. ПРИМІТКА: 2. Крім згаданих в примітці I-й коптів відпуска- ється під відчін по-місяцю в розпорядження начальника цивільного управління на представництво ПАТЬДОСТ тисяч гривень; на засоби пересуван- ня ПАТЬДОСТ тисяч гривень; на канцелярсько-господарські видатки ДВІСТА тисяч гривень; на первісні видатки по улаштованню канцелярії ЧОТИРІСТА АЛЕМ тисяч кривень; інші видатки-по кошторку. ПРИМІТКА: З. Референти утримання одержують зі своїх Міні- стерств. Голова Ради Народних Міністрів МІНІСТР ВНУТРІШНЬХ СПРАВ Зорячанський (п/п) Прокопович (р/п) ПОЛНОСТЮ ЗАПИСКА до законопроєкту про асігнування в розпорядження Міністра Народнього Господарства 1.348.000 гривень на утримання двох самоходів для звязку Стислої Ради Міністрів в м.Про- скурові з міністерствами в Кам'янці. Для підтримання звязку Стислої Ради Міністрів з Мі- ністерствами в м. Кам'янці, необхідно курсирування двох самоходів, на які маю за шану прохати асігнувати в його розпорядження слідуючу суму по такому розрахунку на один самоход і один рейс: 1/ Бензину 4 пуди - 8.000 польськ.марок 2/ Оливи 15 фунт. - 300 п. м. 3/ Карочту-3 фунт. - 120 п. м. Разом: 8.420 польс.марок Рахуючи один самоход на 15 рейсів в місяць-8.420.16= 36.300 польських марок. 4/ Резервпокриток і камер - а/ покритки 2 - 6.000 польських марок б/ камери 3 - 2.100 " " 5/ Шофери - 12.000 " " Разом:... 56.400 польськ.марок Рахуючи на два самоходи: 56.400п.м. 2= 112.800 п.м. 6/ Ремонт - - 20.000 " " 7/ помешкання для самоходів - 1.000 " " 8/ на непредбачені видатки по ви- падкам з дорові - 1.000 " " Всього: 134.800 польськ.м Приймаючи на увагу, що державний банк обміняє укра- їнську валюту по курсу 10 гривень за марку - 134.800 10 1.318.000 гривень.-. Міністр Народнього Господарства ПОЧАТКОВА ЗАПИСКА до виконавчого комітету про асигнування в розпорядження Міністерства Народнього Господарства 2.000.000 марок на закуп речей спеціального призначення для населення. Зважаючи на великий брак на теренах України сали і гасу Міністерство Народнього Господарства має необхідним при посуванні українського війська на свої терени в першу чергу задовольнити потреби населення в зазначених речах, що дасть можливість шляхом товарообміну значно удешевить нестачання Армії і надалі в ширшому масштабі розширити зовнішній товарообмін. МІНІСТР НАРОДЬОГО ГОСПОДАРСТВА РОСПИСЬ НОВИХ ОКЛАДІВ СЛУЖАЩИХ СЕРЕДНІХ ШКІЛ /Руманістичний відділ/ НАЗВА ПОСАДИ. Кількість військових повітей I-го розряду, місцевих та інших повітей II-го розряду, руберніяльних міст, Одеєса, Миколаїв. III-го розряду, Київ. ПРИМІТКА. Директор " 20000 I 22000 I 24000 I І. Кватора натурою. В. о. Ст. Вихователя " 9000 I 9000 I 9000 I 2-3 ціх сум задорольняються законо-вчитель, учителі, ди- ректор ст. виховате- ля та вчителі мало- вання, креслення слів по кілько- сти тижневих лекцій що вони дають. Законовчитель учителі мов, й дисципліни та вчителі малювання, креслення, слів. 231 231000 254100 277200 2 243 .243000 .272200 .297600 Законовчитель за вико- нання пастирських обо- в'язків. 2000 2000 2000 Виховавачена плат- на, призначається для вчителів з ви- шою освітою. Класні вихователі 6000 6000 6000 /Учить малювання креслення, слів з вищою фаховою осві- тою/ для вчите- лів без вищої освіти - платня за го- дину тижневих уро- ків для Ділопод /як у інш. уст./ 8000 I 8000 I 9500 I Видатки на фізичні вправи 9200 9200 9200 І кл. - 350 гр. ІІ кл. - 135 гр. ІІІ кл. - 120 гр. На слів та гри 1800 1300 1300 Підготовка спроб по фі- зиції. 1800 1300 1800 Підготов. спроб. по прир. 1800 1800 1800 Лікарь 3600 3950. 4220 Медикаменти 1600 1600 1600 Секретар Педагогичної Ради 2400 2400 2400 Бібліотекарь 3600 3600 3600 ПРИМІТКИ ДО РОСПИСУ НОВИХ ОКЛАДІВ СЛУЖАЩИМ СЕРЕДНІХ ШКІЛ. 1. Всі місцевості на території України поділяються на Зкласи: 1 - порітові міста і повіти, 2 - губерніяльне міста, одесь , Миколаїв, 3 - Київ 2 - Окладні норми місцевостей 2-ї класи, більше на 10% / 3-ї на 20% про ти норм І-ї класи. 3. Штатний порічний оклад утримання за 12 лекцій визначається: а/ для осіб з вищою освітою: б/ для осіб без вищої освіти: І-і класи місц. . . . . 12000 грив. І-і класи місц. . . 10200 грив. 2-і " " 13200 " 2-і " " 11220 " 3-і " " 14400 " 3-і " " 12240 " 74 1. Щорічна плата за годину додаткових лекцій призначається: а/ для осіб з вищою освітою: б/ для осіб без вищої освіти: I-й клас місць . . . 1000 грив. I-й клас місць . . . 850 грив. 2-й " " . . . 1100 " 2-й " " . . . 935 " 3-й " " . . . 1200 " 3-й " " . . . 1020 " 5. Учителі та вчительки підготовчих класів, які утримуються на опеціяльних кошти, одержують платню за лекції по цих штатах відповідно їх освітньому пену 6. За класне виховательство встановити платню в 6000 гривень 7. Платня за класне виховательство в підготовчій класі виплачується з спеціальних коштів... 8. Діловоду за догляд за будинками школи додатково призначається 2400 гривень. 9. Всі службовці гімназій, яким належить квартира натурою при відсутності її одержують квартирні гроші в розмірі 25% основного окладу. З утримання осіб, яким не зазначено квартiri, виключається 25% основного /штатного/ утримання, коли вони користуються помешканням. 10. В середніх школах де істнує бурея (ланціон) старший вихователь, що призначається замісць в.о. старшого вихователя, крім платні за лекції на загальних основах і помешкання натурою, одержує в I-й кл. місц. 18000 грив. і в 2-й - 19600 грив. і в 3-й - 21600 гривень. 11. Розмір утримання вихователя буре, які не займають штатної посади при даній школі призначається: а) для осіб з вищою освітою в I-й кл. місцев. - 9600 грив., в 2-й - 10300 гр. і в 3-й - 12000 грив., для осіб без вищої освіти: в I-й кл. місцев. - 3400 грив, в 2-й - 9600 грив. і в 3-й - 10800 гр., а для тих, які займають штатну посаду, - 7200 грив. 12. З проведеними нових окладних норм учителі (ка) не має права взяти по штатній посаді більш 18 лекцій при класному виховательстві і більш 24 лекцій в тиждень без нього. 13. При необхідності надання лекцій більше зазначеного в п.12 числа, робиться з окремого в кожному випадку дозволу Міністерства по предметам членом Педагогичної Ради: 14. На рівнолежні класи при середніх школах щорічно відпускається з квитків Черкасної Скарбниці по 16000 грив. на кожну класу. 15. Директорові на рівнолежні класи додається по 400 гривень; старшому вихователю та старшій виховательці (або в.о.ст.вихователя) по 300 гривень за кожну клясу щорічно з спеціальних коштів. 16. Штатні вчителі рівнолежніх класів одержують п'ятирічні додатки, по нормах зазначених вище в арт I p.II цього закону з державних кошт. 17. При проведенні цих штатів за службовими заходуються право на відсоткові надбавки, згідно закону І/VIIІ 1919 року. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРОМ НАРОДНОЇ ОСВІТИ ПЕТРО ХОЛОДНИЙ З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Р О С П И С нових окладів служащим середніх шкіл (2-й ступень і 3-й ступень - Дівочий Відділ). НАЗВА ПОСАДИ. | Кількість тихне міста і вих повити. лекц. | I | II | III | ПРИМІТКА. ---|---|---|---|---|--- | | Повітові Губерні- яльні мі ста Оде- са, Мико- лаїв. | | | | Директор | 20000 | I | 22000 | I | 24000 | I Старша вихователька: | .9000 | I | .9000 | I | .9000 | I Законовчитель учітелі мов і дисциплін та ви- телі малювання 1 спі- 231 255 | 2310002 | 2540002 | 2772002 Учитель гімнастики, ру- коділля, домоводства: | | | Класні виховательки. | 6000 | I | 6000 | I | 6000 | I Ціловод (як у інших установах). | 8000 | I | 2200 | I | .9600 | Видатки на фізичні вправи. | 9200 | I | 9200 | I | 9200 | Підготовка спроб по фізиці. | 1800 | I | 1800 | I | 1800 | Підготовка спроб по природ. | 1800 | I | 1800 | I | 1800 | Лікарь | 3600 | I | 3960 | I | 4320 | Медикаменти. | 1600 | I | 1600 | I | 1600 | Секрет. Педагогичної Ради. | 2400 | I | 2400 | I | 2400 | Бібліотекаря | 3600 | I | 3600 | I | 3600 | ПРИМІТКИ ДО РОСПИСУ НОВИХ ОКЛАДІВ СЛУЖАЩИМ СЕРЕДНІХ ШКІЛ. 1. Всі місцевості на території України поділяються на 3 класи: вітові міста і повіти, 2 - губерніальні міста, Одеса, Миколаїв, Київ. 2. Окладні норми місцевостей 2-ї класи більш норм. І-1 класи на 20%. 3. Штатний щорічний оклад утримання за 12 лекцій визначається: a) для осіб з вищою освітою: I-1 класи місцев. I2000 гр. I-1 класи місцев. . . . . 1200 грав. 3-1 " " " " 13200 " 2-1 " " " 11220 " " " " 14400 " 3-1 " " " 12240 " 4. Щорічна плата за годину додаткових лекцій призначається: a) для осіб з вищою освітою: I-1 класи місцев. . . . . 1000 гр. I-1 класи місцев. . . . . 850 грив. 3-1 " " " " 1200 " 2-1 " " " 935 " " " " 1200 " 3-1 " " " 1020 " 5. Учителі та вчительки підготовчих класів, які утримуються на спеціаль- ні кошти, одержують платню за лекції відповідно їх освітньому цензу. 6. За класне виховательство встановити платню в 6000 гривень. 7. Платня за класне виховательство в підготовчій класі виплачується в спеціальних коштів. 8. Пілводу за догляд за будинками школи додатково призначається 2400 гривень. 9. Всі служачі гімназії, яким належить квартира натурою, при відсутно- сті її одержують квартирні гроші в розмірі 25% основного окладу. З утри- мання осіб, яким не зазначено квартіри виключається 25% основного (штатно- го) утримання, коли вони користуються помешканням. 10. В середніх школах, де істнує бурса (пансион) старший вихователь, крім платні за лекції на загальних основах одержує 19600 гривень. II. Розмір утримання вихователя бурою, які не займають штатної посади при даній школі призначається: а) для осіб з вищою освітою 12000 грив., б) для осіб без вищої освіти - 9600 грив., а для тих, які займають штатну посаду 8400 гривень. 12. З проведенням нових окладних норм учитель (ка) не має права давати по штатній посаді більш 18 лекцій при класному виховательстві і більш 24 лекцій в тиждень без нього. 13. При необхідності надання лекцій нижче зазначеного числа, в п. 12 до- биться в окремому в кожному випадку дозволу Міністерства по представлен- ню Педагогичної Ради. 14. На рівноплежні класи при середніх школах щорічно відпускається з коштів Державної Скарбниці по 16000 гривень на кожну класу. 15. Директорові на рівноплежні класи додається по 400 гривень, старшому вихователю та старшій виховательці (або в. о. старш. вихователя) по 250 грив- ень за кожну класу щорічно з спеціальних коштів. 16. Штатні вчителі рівноплежніх класів одержують п'ятирічні додатки по нормах, зазначених в п. I ч. II цього закону з спеціальних коштів. 17. Оклади по цих штатах обов'язкові для громадських і приватних є пра- вами як повними, так і для учнів гімназій. 18 При проведенні цих штатів за служачими заховується право на відсотко від надання згідно закону I/VII/1919 року. ЗА КЕРІВНИЦТВОМ МІНІСТЕРСТВОМ НАРОДНОЇ ОСВІТИ ПРИРО ХОЛОДНИЙ З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ РОСПИС нових окладів служачих в середньо-технічних школах. Часва посади Повіто- ві мі- ста і повіти Губерн міста Одеса, Миколаїв. Київ. ПРИМІТКА. I II III a) Технічна школа (середня) Директор 22000 24000 26000 I. Квартира натурою. Завідуючі майстернями, лабораторіями або фер- мами 16500 18000 19500 I 2. Коли хто має скарбову квартиру, в зазначеного ут утримання підраховується 1/5 частина. Законовчительі та вчителі загально-освітніх наук a) з вищою освітою 15000 16500 18000 2 б) без вищої освіти 12780 14040 15300 2 Учителі спеціальних предметів та графич- них умілостів та керовники роботами в майстернях, лабораторіях або фермах: a) з вищою освітою 16500 18000 19500 2 б) без вищої освіти 14040 15300 16560 2 Доглядач будинків і завідуючий господар- ством. 8000 8300 9600 I Торгувачі і вихова- телі бурок. a) з вищою освітою 9600 10300 12000 I б) без вищої освіти 8400 9600 10800 I Діловод . 8000 8300 9600 I Помічник діловода. 5600 6000 6500 Рахівник. . . . . . . 8000 8300 9500 I Майстри-фахівці . . 8000 8300 9600 I Лікарь. . . . . . . 3600 3960 4320 I Фермал. . . . . . 8000 8300 9600 I КЕРІВНИЙ МІНІСТЕРСТВОМ НАРОДНОЇ ОСВІТИ ПЕТРО ХОЛОДИЙ. З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ НА УТРИМАННЯ КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ УЧИТЕЛЬСЬКОЇ СЕМИНАРІЇ. § 7 ст. 4 Літ. В. НАЛІВОВА ЧАСТИНА. На рік На піврічча. 1. На бібліотеку і підручники . . . . . . . 73.240 грив 39.120 грив 2. На матеріали й інструменти по ручній праці . 9.600 грив. 4.200 грив 3. На оборудування вразкової школи . . . . . 40.000 " 20.000 " 4. " " класа ручної праці . . . . . 48.000 " 24.000 " 5. " " природознавч. кабінет . . . . . 30.000 " 40.000 " 6. Приладдя до мистецтва . . . . . . . 16.000 " 8.000 " 7. На придбання й ремонт музичн. інструмент . 24.000 " 12.000 " 8. Приладдя по історії та географії . . . . . 16.000 " 8.000 " 9. На матеріали та інструменти для сіл.-госп. . 3.000 " 4.000 " В С Ь О Г О ЗІ9.840 " 169.920 " § 7 ст. 4 Літ. В. На I20 стіпендій по 3.000 гривень . . . . . 950.000 гр. 480.000 гр. § 7 ст. 4 Літ. Г. Господарські видатки 1. Паливо 40 печей по I куб.саж. на кожну або по 350 пуд. дров, разом 14.000 пуд по 80 гривень за пуд . . . . . . . 1.120.00 гр. 560.000 гр. 2. Освітлення 25 лямп (електричн) по 30 грив. від ляппочки (на 8 місяців) . . . . . . . 16.000 " 8.000 " 3. Наймання служників 4 по 2.000 гривень на місяць кожному . . . . . . . 96.000 " 48.000 " 4. Аренда будинків (3) . . . . . . . 120.000 " 60.000 " 5. Ремонт будинків та меблів . . . . . 320.000 " 160.000 " 6. Вивів бруду (50 бочок) по 600 гривень бочка . . . . . 30.000 " 15.000 " 7. Лікування хворих . . . . . . . 43.000 " 24.900 " 8. Канцелярські Видатки . . . . . 16.000 " 8.000 " 9. Непередбачені видатки . . . . . 8.000 " 4.000 " В С Ь О Г О I.774.000 " 887.000 " Всього на утримання семінарії . . . . . 3.058.840 " 1.526.920 " КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ НАРОДНОЇ ОСВІТИ ПЕТРО ХОЛОДНИЙ З оригіналом звідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ РОСПИС нових окладів служачих середніх шкул (Реальний і Економічний Відділ). НАЗВА ПОСАДИ Кіль- кість Повітові Губерн. III тижне міста і міста Київ. вих повіті. Одеса, вих Микола лекц. Директор 20000 I 22000 I 24000 I І. Кватира, натурою. В.об. старшого вихователя: 9000 I 9000 I 9000 I Законовчитель учителі 252 252000 277200 302400 2.3 цих сум гадоволь- мов і дісцілій, та 255 255000 280500 306000 няється вчителі, законо та вчитель ісповування, 2. вчителі, директор, стар- креолення співів. Законовчитель за ви- 2000 2000 2000 Вищезазначені платні призначені для вчи- конання пастирських телів в освіті (учит. малювання, кре- обов'язків. Класні вихователі 6000 I 6000 I 6000 І ховою освітою) для вчи телів без вищої освіти Ліловод (як у інших 8000 I 9800 I 9600 платни за розмну тижне установах) Видатки на фізичні 9200 9200 9200 вих уроків рта. І кл. - 350 грив. II кл. - 335 вправи. гривень, III кл. - 1820 Видатки на співи та гри: 1300 I 1800 I 1800 Підготовка спроб по фізиці. 1800 I 1800 I 1800 Підготовка спроб по природозн. 1800 I 1800 I 1800 Лікарь . 3600 3960 4320 - Медикаменти. . . . . . 1600 I 1600 I 1600 Секретар Педагогичн. Раді. 2400 I 2400 I 2400 Бібліотекарь . . . . . . 3600 I 3600 I 3600 ПРИМІТКА ДО РОСПИСУ НОВИХ ОКЛАДІВ СЛУЖАЧИХ СЕРЕДНІХ ШКІЛ. 1. Всі місцевості на території України поділяються на 3 класи: I - по- вітові міста і повіти, Губерніальні міста, Одеса, Миколаїв, 3 - Київ. 2. Окладні норми місцевостей 2-1 класи більше на 10%, з-1 на 20% про- ти норми І-і класи. 3. Штатний порічний оклад утримання за 12 лекцій визначається: а) для осіб з вищою освітою: б) для осіб без вищої освіти: І-1 класи місцев. . . . I 2000 грив. І-1 класи місцев. . . . I 10200 грив 2-1 " " . . . . I 3200 " 2-1 " " . . . . I 11000 " 3-1 " " . . . . I 4400 " 3-1 " " . . . . I 12240 " 4. Щорічна платня за годину додаткових лекцій призначається: а) для осіб з вищою освітою: б) для осіб без вищої освіти: ІІ класи місцев. . . . 1000 гр. І-і класи місцев. . . . 350 грив. 95 3-1 класи місцев : ... і 1100 грив. 2-1 класи місцев ... 985 гр. 3-1 " ... і 200 " 3-1 " ... і 1020 " 5. Учителі та вчительки підготовчих класів, які утримуються на сле- піяльні кошти, одержують платню за лекції по цих штатах відповідно їх освітньому цензу. 6. За класне виховательство встановити платню в 6000 гривень. 7. Платня за класне виховательство в підготовчих класах, видплачується з спеціяльних коштів. 8. Діловоди за догляд за будинками школи додатково призначаються 2400 гривень. 9. Всі служачі пімпазії, яким належать квартира натурою, при відсутно- сті її одержують квартирні гроші в розмірі 15% основного окладу. З утри- мання осіб; яким не зв'язаною квартири виключається 25% основного (штатно- го) утримання, коли вони користуються помешканням. 10. В середніх школах, де існує бурса (пасійону старший вихователь, що призначається замісьця в об'старш вихователя, крім платні за лекції на за- гальних основах і помешкання натурою одержує в 1-й кл.місц. 18000 гривень в 2-й кл. - 19300 грив. і в 3-й 21600 гривень. II. Розмір утримання вихователями бурс, які не займають штатної посади при 5-ти школі призначається: а) для осіб з вищою освітою в І-й кл.місц. - 9600 грив., в 2-й кл. - 10800 грив. і В 3-й кл. - 12000 грив. для осіб без вищої освіти в І-й кл.місц. - 8400 грив., в 2-й кл. - 9600 грив. і в 3-й кл. - 10800 гр., а для тих, які займають штатну посаду - 7200 гривень І2. З проведенням нових окладних норм учитель (ка) не має права давати по платній посаді більш 18 лекцій при класному виховательстві і більш 24 лекції в тиждень без нього. ІЗ. При необхідності надання лекцій більш зазначеного в п.12 числа роби- биться з окремого в кожнім випадку, дозволу Міністерства по представленню Ледагоїчної Ради. І4. На рівнолежній класи при середніх школах щорічно відпускається з ко- штів державної Скарбниці по 16000 гривень на кожну клясу. І5. Директорові на рівнолежні класи додається по 400 гривень, старшому вихователю та старшій виховательці, або об'вихователя по 300 гривень на кожну клясу щорічно з спеціяльних коштів. І6. Штатні вчителі рівнолежних класів одержують пятирічні додатки по но- рмам зазначених в п. І ч. II цього закону з державних коштів. І7. При проведенні вихователів за служачими заховується право на відсотки ві надбавки, згідно закону І/VIII 1919 року. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ НАРОДНОЇ ОСВІТИ ПЕТРО ХОЛОДНИЙ. З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Додаток до закону. ШТАТ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСОВОЇ БРИГАДИ. НАЗВА ПОСАД. Старшин чи урядовець. Козаків. Клас по- сади. ПРИМІТКА. Командир орігади /Гене- ральний або Булавник Оташина/………………… I Помішник К-ра орігади /Бу- лавник Старшина/…………………….. I Ад"ютант при К-рові оріга- ди/Молодший Старшина/…………. I I. ШТАБ БРИГАДИ. Начальник Штабу /Булавний Оташина Генерального Шта- бу/.……………………………... I I/ Муштрово-Інспектор- ська частина. Начальник частини /Булав- ний або молодший старши- на/……………………………… X/I Помішник юго…………………….. I Діловодів…………………………… 2 VII 5 1-го розряду…………………. I Писарів: 3-го розряду…………. 2 2/Мобілізаційна частина. Начальник частини /Булавний або молодший Старшина/……… I Помішник юго…………………….. I Діловодів…………………………… I VII 2-го розряду…………………. I Писарів: 3-го розряду…………. 2 3/Комендантська частина. Комендант /молод. старшина/ 2/I Помішник юго /старшина, або урядовець/.……………………… XX/I I VII Діловод……………………………… I 2-го розряду........... 3-го розряду........... Кінна півсотня польової варти 3/...................... а/ НЕМУШТРОВА КОМАНДА: Вунчужний............. Обозних............... 164 Козаків: для господ. потреб... 4 Хвершал-сотенник......... I Церковник /немуштровий молодшо- го класу/.................. I Кінних-гонців............ 5 0/ ОБОЗ. Возів парних.......... 4 Бричка парна......... 1 Пухонь похідних....... 3/ Коней: Верхових......... 5 Обозних............... 12 4/ САНІТАРНИЙ ЛІКАРЬ..... I VI 5/ ВИТРИНАРНИЙ ЛІКАРЬ... I VI 6/ ЗУБНИЙ ЛІКАРЬ........ I VII 7/ ПАН-ОТЕЦЬ............ I VI Старшина............... 18 РАЗОМ В ШТАБІ Урядовців. 5 ВРИГАДИ. Козаків: муштрових, Немуштрових 21 П. МИРАЛЬНИЙ НАЧАЛЬНИКА ПОСТАЧАННЯ. Начальник постачання /Стар- шина, або урядовець/. Для доручень /старшина, або урядовець/................ I II Бухгалтер............... I III Старших............... I III [дловодів] молодших........... I III Кароник............... I III Вартірмейстер /він же заві- руєчи складом/............ I III 3/ Нормального складу півсотні, військового часу. 4/ Для догляду за помешканням 2 і до кухні-І. 5/ Кінного враз- ку. 6/ Для 5 кінних гонців. 7/ Підлягає Ко- мандоригади, як роспорядчик кре- диту-користуєть- ся правами Кор- пусного інтенданта 8/ По грошовому задоволенню. 9/ Один по хар- човому задовол., другий по річе- вому. РОСПИС нових окладів служащих учительської семінарії. Позітові Губернії НАЗВА ПОСАДИ. міста, Олеса, Києв. ПРИМІТКА. міста повіти Мико- лаїв. Директор 22000 24000 26000 I. Квартира натурою. Законовчитель, вчителі наукових предметів, співу, музики, руланки, графичних мистецтв, ручної праці, навчи- телі зразкової школи: а/з вищою освітою. 15500 2 16500 2 18500 2 б/без вищої освіти . 13500 2 14500 2 16500 2 Законовчитель за службу в церкві. . . . 2000 2000 2000 За реєнтство вчите- ля співу. . . . . . . 2000 2000 2000 Класне наставництво 6000 6000 6000 Дікарь . . . . . . . 3600 3950 4320 Діловод. . . . . . . 8000 I 8800I 9600 I Секретар Педагогич- ної Ради. . . . . . 2400 2400 2400 Бібліотекарь. . . . . 3600 3600 3600 Герцал /де істнує ін тернат/. . . . . . . 8000 I 8800 I 9600 I Економ /де істнує ін тернат. . . . . . . 8000 I 8800 I 9600 I Щорічна платня за годину лода ткових лекцій призначається для осіб: а/ з вищою освітою в І кд. місц. . . . 1000 прив. в 2 " " . . . . 1100 . в 3 " " . . . . 1200 . б/ без вищої освіти в І кд. місц. . . . 950 прив. в 2 " " . . . . 985 " в 3 " " . . . . 1020 " 2. Коли навчитель має скарбо- ву квтиру з зазначеного утри- мання одраховується 1/5 частини. на. 3. Коли нема економа, ділово- ду за догляд над будинками школи додатково призначається 2400 гривень. 4. За завідування підготовчим або паралельним класом ди- ректор одержує додаткову плат ню в розмірі 400 гривень. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ НАРОДНОЇ ОСВІТИ ПЕТРО ХОЛОДНИЙ З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ ШТАТИ цівільних прифронтових комісаріатів при дівізіях армій. Назва посад Кіль-кість осіб. Класа поса-ди. Примітка Прифронтовий Комісар I У Помішник Комісара I VI Представник Міністерства I VII Народнього Господарства Інформаторів 3 VIII Урядовців 2 IX Кур'єрів 2 -- Разом 10 ШТАТИ цівільних прифронтових комісаріатів при Арміях. Назва посад Кіль-кість осіб. Класа поса-ди. Примітка Прифронтовий Комісар I IV Представник Міністерства I V Народнього Господарства " Фінансів I V " Земельн. Справ I V Урядовець для доручень I VII Урядовець I IX Кур'єрів 2 -- Разом 8 ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ ТИМЧАСОВИЙ ШТАТ ЦІВІЛЬНОГО ВІДДІЛУ ПРИ ВІЙСЬКОВОМУ МІНІСТЕРСТВІ. Назва посад Кількість осіб. Платня на м-ць в гривнях Клас по- сади. ПРИМІТКА Начальник відділу Вулавна Старш.I Помішників 21/ VI I/Один з мі- ністерства. Канцеляристів 2-го розряду 2 один з Міні- стерства. На- роднього Го- сподарства. ПРИМІТКА: I/ Канцеляристи можуть бути, як чоловіки, так і жінки. 2/ Витрати на канцелярські видатки згідно кол- торису. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Копія. Додаток до ст. І Закону ШТАТИ Прифронтового цивільного Комісарa при Армії У.Н. Р. А. ч.ч. назва посади Класа кількість Примітка посади осіб 1. Прифронтовий Комісар IV I 2. Помічник Комісара V I 3. Урядовець для доручень VII I 4. Св ретарь VIII I 5. Урядовців І-ї ранги X 3 6. Кур'єрів - 3 В. ч.ч. назва видатків Сума видатків Примітка в гривнях 7. На канцелярські потреби 10% загальної суми утримання персонального складу 8. На справи інформації на місяць 400.000 9. На утримання 6-ти коней на місяць 144.000 10. На купівлю 3-х пар коней 3.000.000 одноразово 11. На купівлю одної брички і двох возів одноразово 60.000 Примітка 1: всі службовці Комісаріату мають право на всі роди харчових вик та річових задоволень військових частин при яких знаходяться. Примітка 2: Грошове задоволення комісаріату провадиться з військового фонду за рахунок міністерства внутрішніх справ. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ КАРТКА ПРО ПОРАНЕННОГО Ч. /моментом для одержання допомоги не служить /залігається у пораненого/ 1/ Правило................................................... 2/ Тип............................................................ 3/ По батькові............................................... 4/ Ранг................................................................ 5/ Посада......................................................... 6/ Частинa........................................................ 7/ Вік................................................................ Тимчасовий військовий комітет про кількість 4-х вартих працездатності...... Голова комітету М.П. Чекан Дата 1 місяця Тимчасовий військовий комітет про кількість 4-х вартих працездатності...... Голова комітету М.П. Чекан Дата 1 місяця Сума виданої допомоги ...... Підпис виконавчого М.П. Дата 1 місяця Додаток до ст.1 Постанови І С Т А Т И п'ятийщідневих курсів інструкторів по адміністрації при Міністерстві Внутрішніх Справ. | Ч. | Назва і посада | Платня за курс в гривнях | Розрахунок на польські | Примітка | |----|-----------------|--------------------------|------------------------|---------| | | | Одному Всього | Р. марки. | | | 1. | Канцелярник курсів | 240,000 | 240,000 | 12,000 | | | | 3. | Помічники по культурній частині | 2 | - | - | | 3. | Секретар курсів | 1 | - | - | | 4. | Тридовець | 1 | - | - | | 5. | К/Р"ер" | 1 | - | - | | | | | на оплату лекторам та керування семінаріями по 4000 грив., за рідну всього за 200 годин. | | 1,800,000 | 90,000 | | | | б. | на закупку підручників | | 360,000 | 15,000 | | в. | на господарські і канцелярські видатки | | 250,000 | 12,960 | | | Штати Управи Уповноваженого Уряду ЗНР при Головній команді Польського фронту на Україні. | № п/п | Вид роботи | Кількість людей | Кількість місяців | Платить в гривнях на місяць | | :---: | :--- | :---: | :---: | :---: | | 1. | Уповноважений Уряду | 1 | III/IV-VI-IX-XII | 15.000 | 1.600 | 63.000 | | 2. | Поліцмейстер Уповноваженого | 1 | I-II-III-IV-VI-VII-VIII-IX-XI-XII | 12.500 | 1.400 | 54.500 | | 3. | Головний старшина для доручень | 1 | I-II-III-IV-VI-VII-VIII-IX-XI-XII | 6.000 | 1.000 | 36.000 | | 4. | Урядовець для доручень | 1 | I-II-III-IV-VI-VII-VIII-IX-XI-XII | 6.000 | 1.000 | 36.000 | | 5. | Секретар | 1 | I-II-III-IV-VI-VII-VIII-IX-XI-XII | 5.500 | 1.000 | 35.500 | | 6. | Діловець | 1 | I-II-III-IV-VI-VII-VIII-IX-XI-XII | 5.500 | 800 | 24.500 | | 7. | Урядовець І рангу | 1 | I-II-III-IV-VI-VII-VIII-IX-XI-XII | 5.700 | 1.600 | 59.000 | | 8. | Кур'єрів | - | - | - | - | **341.500** | Примітка: Крім зазначених в штаті коштів в посполуденному Уповноваженого відпускається щомісячно сто тисяч гривень (100.000) на непередбачені і 50.000 грив. на господарсько-комунальні видатки, а також освітньо-побутові 50.000 грив. на первісні видатки по улаштуванню Канцелярії. На всіх осіб зазначених в цих штатах, розповсюджуються Видати досі закону й постанови відносно утримання, заробітків, каландарного винагородження та розвідки нарівні з службовцями Центральних Установ. Голова Ради Міністрів А. Прокопович Міністр внутрішніх справ Сміловський З оригіналом згідно: /Директор Департаменту/ Начальник Відділу Мрсієв ПЕТІВОРА. Посвідчення: Головного Секретаря: Чернущий Справами Директорії ПОСТАНОВА про асигнування 100.000 корон австрійською валютою на утримання Санітарно-Медичної Ісполекції на Україну під керуванням Генерального Червоного Хреста. [1] Асигнувати на трьохлітнє утримання Санітарно-Медичної Ісполекції на Україну під керуванням Генерального Червоного Хреста на руки Генерального Казначея Міжнародного Червоного Хреста для Сходу Європи - гра 8.А. орієнтації до міністрові | 100.000 корон австрійською валютою або рівну їй сума валютою німецькою; в цьому разі асигновка має бути видана Міністрові Фінансів на Бордя. ! Виплату асигнованої суми доручити Міністерові фінансів 8.А. орієнту Сартосови. Голова Ради Народних Міністрів Міністр зовнішніх справ Андрай Ливицький. Із повноваження міністра, Ген. табу озковник Сальській З оригіналом згідно: 14 Чернущий Справами Директорії Копачевич Михайло ПРИМІТКИ ДО РОСІЙСЬКОГО ПОСАДУ В ПРОФЕСІЙНИХ ШКОЛАХ МІНІСТЕРСТВА НАРОДНОЇ ОСВІТИ. 1. В тих технічних школах, де мається кілька відділів з різними фахами директор крім платні, зазначеної в росписі, одержує додаткову платню - 1/8 частину основної утримання, а також діловод - 1/7 частину основного утримання на рік по кожному відділу поверх одного: крім того коли в школі є більш одного відділу, призначається примітник пілова, на кожен відділ поверх одного. 2. Один з завідувачих навчальними закладами: майстерних, лабораторій, ремісниць, то-що являється заступником директора. 3. Ремісничі школи /лив § 6/, по істнусть при технічних школах рахуються, як окремі відділи во всіма наслідками, зазначеними в попередньому п.1 цих приміток. 4. Загально-освітні класи при середніх технічних школах, які ступаються ліквідуються на засаді закону 30 травня 1917 року, вважаються за окремий відділ во всіма наслідками, зазначеними в п.І, коли число істнутих при школі загально-освітніх класів не менше трьох. 5. В технічних школах з кількома відділами по окремим фахам, призначається в поміч директору зі складу навчального персонального школи /за відділ закладами, учителі та керовники практичними роботами/ на кожен відділ окремо особа для завідування навчальною та господарською частиною відділу за окрему платню по 6000 гривень на рік кожному завідувачому. В одному з відділів завідування навчальною частиною валомить директору школи, але без зазначеної додаткової платні. 6. Навчителі та керовники практичними роботами, коли вони обов'язки секретаря Педагогичної Ради, або бібліотекарі, одержують за те окрему платню річну в зазначених нижче розмірах: 1/річна платня за секретарство в технічних школах . . . 2400 гривень 1/річна платня за бібліотекарство в технічних школах . . 2400 гривень в середніх технічних школах з кількома відділами зазначені вище норми додаткової платні за секретарство та бібліотекарство підвищуються на 25% за кожен відділ поверх одного. 7. За завідування кабінетами по хіміці, кимії і т.н. призначається платня: по 1800 гривень на рік. 3. Коли керовники практичними роботами в технічних школах виконують в той-же час обов'язки зазідуючого майстернями, лабораторіями або державними, вони одержують за те додаткову платню в розмірі 3000 гривень на рік. 9. Коли при середній технічній школі мається окрема ремісничая, то директор першої школи є в той час зазідуючим ремісничою школи за що і одержує додаткову платню, зазначену в п.п. І і II приміток в такій ре- місничній школі окремої посади зазідуючого не мається. 10. Директори технічних шкіл, навчителі дієцплин /з тім числі і за- коновчители/, зазідуючі майстернями і керовники практичними роботами в технічних школах користуються правом на отримання в Державної Скарбниці ці чотирьох патриціях, годинків, згідно з низначеногою таблицею: О. Розмір додаткової платні в гривнях до річного утримання за кожні проходжені пять років:: а/ особа з вищою освітою . . . . 2000 гривень б/ " без вищої освіти. . . . 1600 " Зазначені патриціні додатки в повному розмірі одержують: а/ директор технічної школи. б/ Зазідуючий майстернями в технічній школі в/ Ті навчителі дієцплин та графічних умілостів, а також керовники практичними роботами, котрі мають в школі не менше, як 12 годин праці на тиждень. Коли хто з навчителів дієцплин і графічних умілостів, а також керов- ників практичними роботами має в школі на тиждень менше 12 годин праці навчання, то він одержує патриціні додатки в частині, пропорціо- нальній числу годин навчання які він провадить в школі. II. всі навчителі та керовники практичними роботами в професійних школах одержують платню /утримання/ в залежності від кількості годин навчання, які їхнічно провадить кожна особа в школі. Розмір платні за години навчання показано в слідуючій таблиці: За фахові предмети і керовоби з вищою освітою 1375 1500 1625 розвитко практичних роботами " без вищої освіти 1170 1275 1380 за загально-освітні предмети " з вищою освітою 1250 1375 1500 " без вищої освіти 1065 1170 1275 І2. навчителі та керовники практичними роботами, які мають менше як 6 годин навчання на тиждень, або не мають відповідного освітнього цензу, а законовчители, коли вони мають менше як 3 години на тиждень вважаються служачими по вільному найму. 10. Директор, завідувачий майстернями, лабораторіями або фермами до- глядат будинків, наглядачі, вихователь бурси, діловод і його помішник, майстрі фахівці та гершад у технічних школах, користуються помешканням натуорою і дістають кватирні гроші тільки тоді, коли помешкання їм шко- ла не може дати. 14. Ті з майстрів-фахівців, служачих по вільному найму в професій- них школах, які окінчили школу не нижче ремісничої або з користю для школи прослужили в ній не менше пяти років, мають право учебної служби. 15. В випадку призначення одноразових допомог, відсоткових надбавок та нагород вся сума одержання, котру отримує хоч би за рікній овивзки одна і та ж особа,- рахується їм яко отримання по одній посаді. 16. Всі пункти закону 30 травня 1917 року, цим росписом і примітками на змінені, залишаються в силі. 17. Оплата праці по новим штатам вираховується з 1 січня 1920 року. 18. Для учнів призначається по 20 стіпендій на відділ, рахуючи кожну стіпенцію по 3400 гривень на рік. НЕРУЧИ МІНІСТЕРСТВОМ НАРОДНОЇ ОСВІТИ ПЕТРО ХОЛОДНИЙ З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ АХОЛІЦЕ АРСЕНІЙОВИЧ -ій виненгірфеноєд є київським членом од університету 000.000.05 автоградою електричної лінії, яка з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя. од розміщення .Р.п.У кття певному інвалідам множини вченого ви можна бути залучені, що ,етот -он закликає угор-свою в шкілі міста Київ, який стояв на місці ринкового інвестиційного інвестору в Петербурзьких хім. ринкових земельних тим бен в контейнерному електричному каналі. Імовірно, що це не буде виконано. -відповідність усіх країн на розміщення певних майнових статей земельного фонду, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, якщо вони мають бути використані для електричної лінії. -всіх автоградою електричної лінії, що з'єднує місто Київ із селом Криворіжжя, як 57 ПОДАТОК до ст. 2. М Т А Т И Надзвичайної дипломатичної Місії до Франції. | НОСАДА | Кількість Утримання у французьких кляса | осіб. | франках на один місяць. | посади. | |---|---|---|---|---| | Голова Місії | 1 | 6,000 | | | Ранній | 1 | 3,500 | | | Атасе /військовий/ | 1 | 3,000 | | | Секретар | 1 | 2,500 | | | Урядовець. | 1 | 1,500 | | Разом ... 3 ... 16,500 /а/ На службі в штати, посвяну кур'єрів ціл підчіт місячно. 3,500 фр. /б/ на утримання нацелярії, вільнонаемних управовців, прилулу, місячно. ... 4,700 " " /г/ На натом покеткання для Місії, місячно 1,900 " " Разом . . . 11,300 фр. Всього на місяць витратить СІ ТИСЯЧ СІМСОТ П'ЯТЬДЕСЯТ Французьких франків.- Голова Ради Народних Міністрів МІНІСТР ЗАКОНОДАВЧИХ СПРАВ І ЧЕЛЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затвердж ув: " " лютня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую: Т.в.о.Дер жавного Секретаря УВАЖЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про утворення Надзвичайної Дипломатичної Місії до Франції. 1. Утворити Надзвичайну Дипломатичну Місію до Франції згідно постанов- ві "про штати Надзвичайних Дипломатичних Місій" від 9-го січня 1919 року /В.Д.З. вип.26 Ч.344/. 2. Не зміну штатів Надзвичайних Дипломатичних Місій та окладів утри- мання, ухвалити додані до цього штати для Надзвичайної Дипломатичної Місії по Франції. 3. Закони: "про висланку Надзвичайної Дипломатичної Місії Української Народньої Республіки до Парижа" від 4-го січня 1919 р./В.Д.З.вип.26 Ч.341/ та "про вислання Надзвичайної Дипломатичної Місії до Фран- ції" від 10-го січня 1919 р./В.Д.З. вип.26 Ч.348/ - скасувати. Персональний склад залючити за штатом на загальних підставах. 4. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Пояснююча записка до постанови про асигнування в розпо- рядження ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ трьохсот тисяч /300.000/ поль- ських марок на представництво В цей час, коли українське питання стає на чергу дня і пе- редбачається що до Ставки ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ будуть приїздить і місці і офіси дипломати других держав, яких треба буде відповідним чином приймати і утримувати, я, з огляду на те, що спеціяльних коштів в розпорядженні ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ немає прошу Раду Народніх Міністрів асигнувати на цю річ 300.000 польських марок. Я маю на увазі, що крім харчування зазначених осіб, яке одне буде вимогати значних коштів, треба буде наймати відпо- відний штат прислуги, купувати посуд і т. инше. Керуючий Справами Директорії "посвідчення тому про те на утримання 2 самоклів", а крім того мав на увазі ухвалену Радою Народних Міністрів постанову про зберігання Міністерством Внутрішніх Справ на утримання персоналу в міністерствах. Перший Органи Контролю видалили Затверджено шеф-заступник Дмитрович Микола ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА до проекту постанови про асігнування в розпорядження Коруччого Справами Директорії ІІ.235.800 гривень на утримання гараху при Канцелярії Директорії У. Н. Р. В період часу травень-серпень 1920 року при Ставці ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОГО ОТМАНА ВІЙСЬКУ У. Н. Р. утримувалось 3 самоходи: 5 легкових - I системи Бенц, 2 Мерседес, I Фіат. I Покарт і 3 грузових - I Енаге, I Бенц і I Покарт /цістер- на/, при чому - легкових 4 місяці з І/V по І/IX н.р. З легкових 2½ місяці з 15/VІпо І/ІХ н.р. з грузових 2½ місяці з 19/VІпо I/IX н.р. I грузовий 1 місяць з І/VIIIпо/IХ н.р. Потреба в цих самоходах була конечна в орієнту на те, що ГОЛОВНИЙ ОТМАН, військові особи Генерального Штабу та інші мусили весь час бути при армії, підтримувати стислий зв'язок з різними частинами нашого війська на досить великому фрон- ті, вноситись з полевими частинами і т. інше. Самоходи, крім зазначених, не було ніде ні в одній військовій інст- туції, а тому весь тягар службових роб'їстів по грунтових шля- хах падав на гарах Канцелярії Директорії. Не маючи відповідного конторису або окремих асігнувань, Канцелярія Директорії мусила витрачати гроші, які мали інше призначення, робити позички, аби не припиняти користування в цих машинах, бо*, як вищезазначено, це був майже єдиний засіб конче потрібних службових пересувань по грунтових шля- хах. Для того, щоб упорядкувати грошові витрати з цієї сторони, заплатити дороги, поповнити суми, які було взято в кредит дне- рей, я прошу Раду Народних Міністрів асігнувати в моє розпо- рядження на утримання згаданих самоходів за час травень - серпень н.р. ІІ.235.800 гривень по такому розрахунку: I. на I самохід і I реєс потрібно Додаток 1 по ст.2 Постанови. ШТАТИ комісії по виданні Військово - топографічних мап за кордоном. | I.по Ч. | ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД | Кількість | Платня на місяць в польських мар-ках одному. | Примітка | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | 1. | Голова Комісії . . . . . . . . | I. | 15.000 м. | | | 2. | Редактор І-2 . . . . . . . . | I. | 12.000 м. | | | 3. | Редактор 2-2 . . . . . . . . | I. | 12.000 м. | | | 4. | Помічник редактора . . . . | I. | 9.000 м. | | | 5. | Перекладачи . . . . . . . . | 6. | 8.000 м. | | ПРИМІТКА: 1-/ Голова і Члени Комісії, що від "заказу" одержують зазначену в штаті платню з дня від'їзду для виконання операції по день повернення. 2-/Командіруємим залишається попередня плата платня, коли вона більша цій платні.- Голова Ради Народних Міністрів ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР Генерального Штабу, Польковник Салютай А.Ф. 198 Додаток II до ст.3 Постанови. КОШТОРИС на видання у Відні Іс-ти верств, і 5-ти кілометрової мап для дієвій армії і утримання Геодезичної Комісії на термін до 6 місяців. а/ Утримання персонального складу Комісії…………………524.000 пол.кр б/ Найом перекладчиків, помешкання, купівлі паперу, фарб і чертежних приладів…………………………..236.000 пол.кр в/ Видатки по переїзду Комісії і пересилці мап……………50.000 пол.кр г/ Видання 10-ти верств. мапи…………………………..150.000 пол.кр д/ видання 5-ти кілометр. мапи…………………………1.590.000 пол.кр е/ Видатки по закупці виготованих зламніювих кліше……243.000 пол.кр ВСЬОГО 2,572.000 пол.кр ПРИМІТКИ: 1/ При відкомандірованні членів комісії для доставки мап як Комори Мап при дієвій армії, їм виплачується коштовність переїзду і утримання по рахунку за 4-ре тиждня вперед. 2/ При зниженні цін на папір, фарби і друкування на предбаченому рахунку проєкт комісії доручається придбати літографські машини, фотогра菲чні апарати і інш. необхідні прилади для Геодезичної Управи, для можливості нового видання мап у себе. Голова Ради Народних Міністрів ВІЛЬСЬКОВИЙ МІНІСТР Лако Степанов 1 Громбашова Володимир Масинич Костянтин Зеленський К.К. 199 І М Е Н Е М УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ Т.В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Нарадній Республіці. До часу, коли матиме чинність в Українській Народній Республіці ухвалена Народним Представництвом повна Конституція, що визначить державний устрій у всіх частинах Державної діяльності та спиратиметься на послідовне і всеоб'ємне зужитковання засад народного суверенітету, себ-то, що вся Верховна Влада безпосередньо належить Народові і виявляється через Парламент, скликаний на підставі загального, рівного, таємного, безпосереднього і пропорціонального виборчого права, без різниці пола, національності і віри, видається цей закон, що визначає тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. I. ВЕРХОВНА ВЛАДА. I. Верховна Влада Української Народньої Республіки ки тимчасово організується шляхом нижевазначеного розмежу- вання та координації вищих Державних функцій поміж Дирек- торією, Державною Народньою Радою і Радою Народніх Мініст- рів. Склад, порядок скликання, та обсяг прав Державної На- родньої Ради визначає окремий закон. II. ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 2. Директорія Української Народньої Республіки, в обі Голови Директорії іменем Української Народньої Республіки: а/ затверджує ухвалені Державною Народньою Радою за- кони; б/ затверджує ухвалені Радою Народніх Міністрів при- значення та звільнення; в/ затверджує ухвалені Державною Народньою Радою у- ви в іншими Державами; г/ видає на пропозицію Ради Народних Міністрів акти амнестії та помилування; д/ репрезентує Українську Народню Республіку перед іншими Державами за відповідальністю Голови Ради Народних Міністрів; е/ покликає Голову Ради Народніх Міністрів та затвер- джує Членів Ради Народніх Міністрів. 3. Директорія має окремий цивільний лист, що ухвалюєть- ся законодавчим шляхом. 4. Коли Голова Директорії не зможе виконувати своїх о- бов'язків через хворість, від'їзд та в інших причин, то йо- го часово, а ухвали Державної Народньої Ради, заступає Голо- ва Державної Народньої Ради, який виконання своїх обов'яз- ків на той час покладає на Заступника Голови Державної На- родньої Ради. До скликання Державної Народньої Ради зазначене в § 4 заступництво Голови Директорії, в ухвали Ради Народніх Міністрів, надається Голові Ради Народних Мі- - ністрів, який виконання своїх обов'язків на той час покла- дає на заступника Голови Ради Народних Міністрів. III. ЗАКОНОДАВСТВО В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ. 5. Українська Народня Республіка управляється на точ- ній основі законів у відповідний спосіб виданих. 6. Законопроекти відповідних Міністерств по ухвалі їх Радою Народних Міністрів подаються на розгляд Державної Народньої Ради через її Презідію. 7. Внесені в Державну Народню Раду законопроекти або ухвалюються нею самою, або передаються нею на остаточне розвязання Ради Народних Міністрів. 8. Проекти законів, ухвалених Державною Народньою Ра- дою або Радою Народних Міністрів /згідно ст 7/ за належ- ними підписами подаються через Державну Канцелярію на за- твердженння Голови Директорії Української Народньої Рес- публіки. 9. Подані на затвердження Голови Директорії Українсь- кої Народньої Республіки постанови Державної Народньої Ради або Ради Народних Міністрів на протязі 7 діб, або за- тверджуються Головою Директорії, або повертаються до дер- жавної Канцелярії незатвердженними. Неватверджені постанови Державної Народньої Ради подаютсья Головою Ради Народних Міністрів до Державної Народньої Ради на новий розгляд. Постанова ухвалена нею в тій же самій редакції набирає остаточно сили закона. 10. Законопроекти ухвалені Державною Народньою Радою, або Радою Народних Міністрів / § 7./ і затверджені Го- ловою Директорії Української Народньої Республіки оголо- шуються у Вістнику Державних Законів, за підписом Голови Ради Народних Міністрів, відповідного Міністра та Держав- ного Секретаря. II. Після оголошення закону в Вістнику Державних За- конів, закон набирає обовязуючої для всіх сил в терміні, що зазначено в самому законі, а як що такий термін в за- коні не зазначено, то з дня одержання на місцях примірни- ка Вістника Державних Законів, де закон надруковано. В са- мому законі може бути зазначено, що він до оголошення пе- реводиться в життя або по телеграфу, або через посланців. 12. Ухвалені закони оголошуються Державним Секретарем і ним же зберегаються. 13. Коли Державна Народня Рада не функціонує, Рада На- родних Міністрів в необхідних випадках може ухвалювати по- станови, що вимогають для свого видання законодавчого шляху; ці постанови, після затвердження Головою Директорії та ого- лошення вичайним порядком, набирають сили закона / II,12 ст./ Такі постанови поступають поза чергою на перше чергове за- сідання Державної Ради для затвердження. В випадку незатвердження таких постанов Державною Народньою Радою вони тратять обов'язуючу силу після оголо- шення про це на загальних підставах /ст. II/. 14. До скликання Державної Народньої Ради всі права і обов'язки її покладаються на Раду Народних Міністрів. IV. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 15. Голова Ради Народних Міністрів формує Раду Народ- них Міністрів, в склад якої входять всі Міністри або Керу- ючі Міністерствами, та Державний Секретарь, останній з пра- вом дорадчого голосу. 16. Оправи, що відносяться до Міністерств, представники яких неприсутні на засіданні Ради Народних Міністрів, не мо- жуть вирішуватись в тому засіданню Ради Народних Міністрів. 17. Державний Контрольор, призначення якого провадить- ся порядком відповідним розгляду і затвердження законів, не входить в склад Ради Народних Міністрів, але запрошується на всі засідання Ради Народних Міністрів, в яких розгляда- ється питання зв'язане з інтересами скарбу, з правом до- радчого голосу і протесту. 18. В обсягу діяльності окремого Міністерства і належ- них до нього відомств тільки відповідний Міністр чи Керу- ючий Міністерством має право в порядку управління видавать . / . розпорядження, вказівки та інструкції, укладати часово умови і вирішати всі справи Міністерства за своєю осо- бистою відповідальністю перед Радою Народних Міністрів. І9. Рада Народних Міністрів за діяльність Уряду відповідає перед Державною Народньою Радою. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Роздаток II до ст. б Закону. ТИМЧАСОВІ КЛАТИ ІНСПЕКЦІЇ СПРАВ ДУКРОВИХ І ГОРІЛЬЧАНИХ. [Інспекторами I-го розряду: НАЗВА ПОСАДИ кількість осіб класа посади Базове річне жермання волі: Інспекторів І. УІ 19,200 19,200 Старших Помішників І. V II. 14,600 15,600 Молодших Помішників 2. V II. 12,800 27,600 Бухгальтерів І. УІІ. 10,800 10,800 Діловодів 2. УІІ. 10,800 21,609 Контрольорів 3. V II. 10,800 44,600 Рахівників 5. ІХ. 8,400 28,200 Урядовців і ренга 4. Х. 7,300 29,800 " II " 2. X. 6,600 13,200 РАЗОМ: - 216,000 Інспекторами ІІ-го розряду. Інспекторів І. V I 18,000 18,000 Старших Помішників І. V II. 13,600 13,600 Молодших Помішників І. V II. 13,956 13,956 Діловодів 2. УІІ. 8,400 27,600 Контрольорів 3. УІІ. 10,800 32,400 Бухгальтерів І. V II. 10,800 10,800 Рахівників 2. IX. 8,400 16,800 Урядовців і ренга 3. Х. 7,300 24,400 " II " 2. X. 6,600 13,200 РАЗОМ: - 156,800 Інспектората 9-го розряду: Інспекторів [..] VI. 16.800 16.800 Солдати помічників [..] VII. 13.800 12.800 Бухгалтерів [..] VIII 10.800 10.800 Агловодів [..] VIIІІ 16.800 16.800 Контрольорів з. IX 16.800 21.600 Рахівників [..] ІХ 8.400 8.400 Урядовців і ранга [..] Х 7.500 7.300 " II " [..] X 6.600 6.600 РАЗОМ: 9. - 56.000 ПРИМІТКА І: Арій контрольорів що знаходяться при інспекторах, до [інспекторатів] належать також і призначені по одному на кожну цукроварню та гуральний контрольори. ПРИМІТКА ІІ: На случаях в цих штатах зовирлення, поширюється чинність закону 29 травня 1920 року про поліпшення матеріального стану службящих місцевих державних установ, що підлягають з.П.Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ - ПРОКОПОВИЧ МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ ТА АРХІВУК. ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА. Попередній службовий стаж, та досвід, знання справи, організаційно-розподарчії хист і інші здобутки приємті Полковника Кудрявцева були причиною того, що його було притягнуто до праці/Товариша Військового Міністра і Т. в. о. Начальника Постачання/раніш, ніж мін почерпався після звіду. Потаний стан здоров'я не перешкоджує Полковнику Кудрявцеву вести працю з всією енергією і як-би на військові події, то нема ніякої сумніву в гарних наслідках праці Полковника Кудрявцева. Під час евакуації з Вишніки, коли прийшлось їхати в кенських обставинах /вагон 3-1 класа в побитими вікнами/, Полковник Кудрявцев прослужився і дістав плям'ят, який при ослабленому здоров'ї набрав тяжких (сри і татрує життя. По постанові лікарів Полковник Кудрявцев повинен бути відправлений на курорт, на що потрібно 30.000 польських марок, або 300.000 карбованців. Попередня корисна праця Полковника Кудрявцева для України /з часів Центральної Ради/ на високих посадах ,необхідність зберегти цінну людину для майбутнього міркування морально-правного характера,- все це є повною підставою, аби Рада Міністрів не відмовила в моїй просьбі асигнувати 300.000 карбов. для отправки Полковника Кудрявцева на курорт. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР Генерального Штабу Полковник С П И С О К військовослужбовців, які видано допомогу за поранення. | ч. | Поєдн., військово-частини, рент. ім'я, по батькові та прізвище. | Час поранення | Кількість втрачених додаткових до армії. | Розмір виданої допомоги. Приз. ш. | |---|---|---|---|---| | 1. | Немолдін Т. останн., у куріні, З-го нічого Стрілецького полку, поручник Петро Олександрович Залізняк. | Т/У-1920р. | 50 | 8.400 | Додаток ІІ до ст. 37. С П И С О К родинні звіття та товариші від поранень військовослужбовців, які при даний допомоги. | ч. | Родина саме родинні видання допомоги. | Час смерті військовослужбового. | Розмір виданої допомоги. Гроші, ш. | |---|---|---|---| | 1. | Навері збитого бунчужного 4 сотні, у куріні, 6 Стрілецького полку, Рокиня Денисовна Пронько-євича - Мар'ї Гаврилівни Проскови. | ТЕ/У-1920р. | 8.000 | Додаток ІІІ до ст. 37. С П И С О К прибуттям військам та іншим лікарським закладам, яким видано допомогу за злікування військовослужбовців чи їх родин. | ч. | Тривале злікування на лікарських закладах. | За злікування кого було видано допомогу за військовослужбовця та його родини. | Розмір виданої допомоги. Гроші, ш. | |---|---|---|---| | 1. | Нікорів Д-ра Миколайовича /Київ, м.-Володимирська БТ/ | За злікування Ковпака за 5 восьмі, у куріні, 4 нічого Стрілецького полку, сотника Петра Григоровича Данильченка. | 10. | | 2. | Нікорів Д-ра Миколайовича /Умань, вул. В.-Тюльпанського ЗО/... | За злікування дружини командира 4 гарматної бригади, Потаповика Арсена Гавриловича Рарка у велеке-Вівчалі Петрової. Розмір видано | 9.750 | / підпис / Список військовослужбовців, яким видано допомогу на додатковання. Королю, військового чинника, ренг., імп., по бойових за крижем. Розміщую 7 підпорядку Р-Донецького полку, полковнику Левчу Потеро- вичу Поливанові 1...... т.р.п. / підпис / Листок V до ст. 37. Список осіб, учасників і орденців, яким видано допомогу на похорон. Кому видача пенсії допомога на похорон кого батька. Розмір виданої допомоги Прадавичову Олени, 7 купін- ки, 9 підпорядку Світловодського полку, на похорон матері. 2.000. Спіралю Вуковичу в Мар'яну на похорон Куренка- по 7 купінки, підпорядку Світловодського полку, Підпорядкованому Павлу на медичному усуненні. 5.000. / підпис / Листок VI до ст. 37. Список осіб, матерів та синів вихованців по виходу, заснованим на бойових за крижем. Кому видано допомогу на утримання дитини. Розмір виданої допомоги Россійській військового чинника, 19, на бойових за крижем. На утримання дитини. П. Горобець. / підпис / ВОРОДА РАНУ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ військовий міністр міністерство фінансів, видача допомоги Павленко. 69 Приклад: Затверджено звіт в межах державного бюджету на 1938 рік. На підставі наказу Міністерства фінансів № 247-500 від 16.03.1938 року, згідно з постановою Ради Народних Комісарів УРСР від 16.03.1938 року № 247-500, затверджено: 1. На підставі наказу Міністерства фінансів № 247-500 від 16.03.1938 року. 2. На підставі постанови Ради Народних Комісарів УРСР від 16.03.1938 року № 247-500, затверджено: 3. На підставі наказу Міністерства фінансів № 247-500 від 16.03.1938 року. Голова Ради Народних Комісарів УРСР Заступник Генерального Секретаря Ради Народних Комісарів УРСР Виконавчий секретар Прийнято звіт 1.34 СТАТТЯ Інспекція справ цукрових і горільчаних підлягає департаменту справ цукрових і горільчаних і має своїм завданням безпосереднім догляд за цукровою і горільчаною промисловістю і зв'язаною з ни- ми монополією продуктів їх виробництва. 2. вся територія "краї" повкої переробки Государства розділяється на округи, котрими завідують інспекторати справ цукрових і горіль- чаних. З складу інспекторатів входять: інспекція, Офіри і конс- титуції поміщиків, контрольори і канцелярія. Інспекторати по справах цукрових підлягають до того складу, в яких розташовано цукроварні і горільчані заводи, а також залежної території. Ділиться на три розділи. Горільчаний склад діляться на два розділи: один те- риторії монополії і вироблення розряду інспекторати і горіль- чанах складах, а також залежної території. Інспекторати назначаються Міністерством Національного Государства. 3. на кожен розділ ділять і вироблено присвячуються контрольори, операції, котрими завідується інспекторат по справах цукрових та горіль- чаних. Інспекторати. 4. інспекція справ цукрових і горільчаних виробляють на поводи і виконуються Міністерством Національного Государства. Всі ви- моги зробленої працювання, їх міністром, контролюваннями Опрацьованих речей і горільчан. 5. Інспекція справ цукрових і горільчаних підлягає складам за ве- кономленням території, монополісту, підлеглому земельному закону і про- водить діяльність у сфері "краю" і розподілу промисловості. Ви- відною виконують продуктні монополісту, як і цукроварні і горільчане, котрі знаходяться в господарстві Міністерства націо- нального Государства. 6. Всі контрольні урядові інспекції справ цукрових і горільчаних них до котрих належать: інспектори, тобто левітники і конститутори, мають право відповідно потягнути до судовень цукроварні та їхніх складків. 7. Всі контрольні урядові інспекції справ цукрових і горільчаних повинні стежити за правильністю випуску з заводів монополістських 3. [Інспектор] Опрацьукрових і рорільних повинен за ти стояк всіх цукроварень і дуралень своєї округи, провіріта правильність витра- чання загальних лозових та виконаних погористь, закон дорядати за злістю і солдатностю накладені овних продуктів на заводи. Для того повинен він сам об'їздити заводи і проходити на ревада своїх поміщиків і контролерів. Інспектор Опрацьукрових і рорільних повинен оглядати за тим щоби перебоєм дорученного йому інспекцію виконував свої обов'язки. В той злостування в збору якого не було дуже, або наказ, щоби інспектор залишало усунутись його від виконання обов'язку, но- гелько про це доповісти Головному Опрацьукрових і рорільних. 10. Або інспектор звийде злобження на обоку директора, цукроварні чи пускальні, ко внаходиться в реєстраційному архиві місцевого Народньо- го Господарства, повинен для першого про не повідомляти департаменту на завод чи право тимчасово признати одного з усіх поміщиків для безпосереднього контролю в діяльності цього заводу. 11. На час своєї відсутності, або під час перебування інспектора на- слати в усім своїм зборах повинен в допомогу. 12. Органами інспектора та контролера стягнути всі доручення, що залишаються у інспекторів. 13. А коли додаткові на завади всі контрольні установи Інспекції Опрацьукрових і рорільних повинен виносити до мілларської і ру- се, то буде необхідно в усіх адміністративних зводах і за- задоволення кожної держави. Органами в Пітківці кинув повинен працювати в листках по-другому. Архівом контролеру, призначеною для збору і обов'язку рударських адміністраторів, якого повинна бути відповідно позначення з куха відповідних обставин, муніципалітет і соціальних для життя. При цьому на кожній заводі потрібно дати окреме коментар для щодні і певне виконання виробничого зводу дрідослів Інспекції Опрацьукрових і рорільних. Письмо на 10.07.1923 року АРХІВНИКО с організацією зради: ДОВІРКА ПО СТ. 78. ПРАВИЛО 3. КАРТУЛА ПРО ПОРАНЕННЯ Ч....... /залишається в частині/ 1/ Повніше 2/ Тип 3/ По батькові 4/ Розр 5/ Посада 6/ Частина 7/ Вік 8/ Коли, де, яких і ким з ким поранений? /контузія чи отруєння газом/ 9/ Докладніше опис поранення 10/ Підносить до допомоги 11/ Чи за "плямою" поранення /контузія/ а також чи виконує обов'язки військової служби? В тих випадках, коли підносить до допомоги, то який ступінь поранення, зважаючи на те, що не міг пересуватися окремо чи ходити від лікаря своєї частини Підпис лікаря / повага, погр і показання/ с. дата і місце М.Р. Ризькової лікарської комісії про кіль- кість % % втрати працездатності. Голова комісії Член: М.П. Дата і місце Російська р озгорожені картина 180 МТАПИ Державного Комісаріату на шляхах України I. Управління Головного Державного Комісара. | Назва посади | Кільк. осіб | Розмір річної утримання в гривнях | Розмір роз"їдних в гривнях | | --- | --- | --- | --- | | | коп. | грн. | коп. | | Головний комісар ... | 1. | 17,000 | 30,000 | 1,500 | 4,600 | | Інспектор ... | 2. | 8, | 24,000 | 40,000 | 7,500 | 14,100 | | Старший доручень ... | 1. | XII. | 14,400 | 14,400 | 3,200 | 8,400 | | Архівов для доручень ... | 2. | VII. | 18,000 | 24,600 | 5,100 | 30,900 | | Зачальник канцелярії | 1. | VI. | 30,000 | 46,600 | ... | ... | | Діловод ... | 1. | /а | 15,800 | 27,900 | ... | ... | | Уряд-1-ї ранги ... | 4. | ІІІ. | 9,400 | 36,500 | ... | ... | | Урядов. II-1 ранги ... | 8. | А. | 7,200 | 14,400 | ... | ... | | Разом ... 14. | ... | ... | 124,900 | ... | 35,100 | ПРИМІТКИ: 1. Усі співробітники управління Головного Державного Комісару користуються всіма правами, належними державним Управлам Міністерства Шляхів. 2. Особи, яким по штатам визначені роз"їдні гроші пропі не мають права на одержання командировочного подорожнього залоговлення. II. Комісаріат місцевих установ. | Назва посади | Кільк. осіб | Розмір річної утримання в гривнях | Розмір роз"їдних в гривнях | | --- | --- | --- | --- | | | коп. | грн. | коп. | | Старший комісар залізниці ... | 3. | 20,0 | 39,000 | 60,000 | 3550 | 10000 | 1820 | 745 | | Комісар розчини... | 2. | 18,0 | 23660 | 47760 | 3260 | 6725 | 1920 | 3810 | | Комісар разон. коміс.10. | 15. | 10,0 | 14400 | 21600 | 3360 | 56100 | 1980 | 2880 | | Помічник разон. коміс.10. | 6,0 | 11,20 | 17280 | 3360 | 34100 | 1720 | 1950 | | Доводців ... | 3. | 7,0 | 10,80 | 36480 | 3360 | 1050 | -"-"- | | Інспекторик 1 розр. | 8. | 5,2 | 14,10 | 36480 | 4600 | 39400 | -"-"- | | " II " | 20. | 3,7 | 30,10 | 70600 | 4600 | 95000 | -"-"- | | Разом: 18. | ... | ... | 570680 | ... | 282600 | ... | 6735 | ПРИМІТКА: 1. Усі співробітники Комісаріату місцевих установ користуються всіма правами, які надані місцевим установам Міністерства Шляхів. 2. Старші комісари привчаються по одному при кожній окремій істнуванні Управи. 3. Особи, яким по штатам визначені річні роз"їдні гроші не мають права на одержання командировочного подорожнього залоговлення. ГІШОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ШЛЯХІВ Затверджую Голова Директорії Петлюра Ухвалення Радою Народніх Міністрів ЗАКОН про встановлення статті Державного Комісаріату на млинах України. Дані до цього стати Державного Комісаріату на млинах України ухвалити і вважати їх чинними з 1-го Січня 1920 р. За голова Ради Народніх Міністрів Прудо І. Огієнко Керуючи міністерством селянства Петлюра З прийняттям згідно: Віссоуз Левов. 24 Вересня 1920 р. в Державному Комісаріату на млинах України. ПОСТРІДЧЕННЯ. Нам відомо, що молодший атаман З-го полку, І курінь, 6-го півно- го Стрілецького полку, хорунжий Данило Петрович Трапецько дій- сно, летинує вмере"м хороших /чи помер від коронки/ в біляні з горо- гами під селом Терутинцями 12 грудня 1930 року. Повідомлення не видавати родині зазначеного вище озброєння на пред- мет одержання допомоги. М. Харків " " червня 1930 року Ч............... Комендант 6-го півного Стрілецького полку, п. лековий /місце печатки/ Повідомлення від"отримано, з отним. Лоджок до ст. 20. ПОСТРІДЧЕННЯ. Нам відомо, що всі ритури на похорон /зазначеного хора більш вільною посмученого чи того родини, ім'я, по батькові та позивне по- мерлого котрий ні в лівко-послугований - то якої частини, а коли родина вільно-поєднаного, то якого саме, понерного чи номерової/ тоді-то повідомлення, таким-то /зазначеним/, юм опме/ Повідомлення видається на предмет одержання допомоги Місто................... " грудня 1930 року Ч........... Командир 6-го півного Стрілецького полку, п. лековий /місце печатки/ Повідомлення від"отримано, з отним. Лоджок до ст. 21. ПОСТРІДЧЕННЯ. Дело це від 6-го півного Стрілецького полку, 1-й Стрілецької ділянки, аотинку Денису Травоничу Раточку в тім, що він як воєводський послуг на похорон командира фоксі задовольнявся /чи одержав виплат/ в оце- номогому селі утримання дві тисячі /2.000./ розмір на місяць і добо- вий гроші по його дводень /130/ розмір на добу, що відповідає за певно- ю озброєння. Повідомлення видавати на предмет одержання допомоги. М. Решетил " " червня 1930 року Ч............... Командир 6-го півного Стрілецького полку, п. лековий /місце печатки/ Повідомлення від"отримано, з отним. 104 Додаток до ст. 24. О П И С О К Товчунівка, короткі накази, додавати до зборів про призначення обшарових громадських допомог по цим правилам. I. Для осіб, залишених в розділі II Правил. 1. Уряду про поранення /ж/в., додаток до ст. 76/. 2. По відмови при розмірі громадського допоможення /ж/в., додаток до ст. 27/. II. Як осіб, залишених в розділі III Правил. А. Дружині з кількою шлюбними /законним/ 1. Посвідчення про те, що вона, дійсно, а дружина чи ліття застарого чи вмершого від поранення військовослужбового /ж/в., прерок III і IIII при податку до ст. 24/. 2. Посвідчення від комендира військової частини, що чоловік упрацьований на уставній, шляхової, лазарету, лікарні чи інших державних чи громадських установ про те що чоловік за батькою зобов'язаний на помер від поранення, одержаних під час діянь з ворогами У.Н.Р. /ж/в. податок до ст. 76/. ПОСВІДЧЕННЯ. При віднешення, що громадянина містечка Чернігова, Черніговської волоски, Титанірського повіту, на Волині Степана Гаврилова Рогалевського, 30 років, лісово, в позашлюбній /різниці/ не/ дружина бунчужного 6 зотні, 9 курінь, 8 підоро Стрільського полку Преслава Рогалевського Говадоваляко, забитого /ми помармого від поранення/ під час Служби в воєнних, не воли жно в ним єдине /внуці/ і має дітей: сина Петра, 10 років і до мичу Віру, 2-я місячна, і не підлягає спорту бунчужного Рогалевського на залежність ні волобої /законної/ дружини ні дітей від такого шлюбу. V. Черніжків, на Волинщині, " грань 1920 року у...... Голова Межигірської волосної Управи /підпис/ /місто печатки/ ПИСЬМО до секретаря/відомо/ Додаток до ст. 24. Зразок 13. ПОСВІДЧЕННЯ. При віднешення, що громадянина містечка Брухлове, Брухловської волоски, Романовецького повіту, на Київщині Степана Гаврилова Рогалевського - 30 років і Ярина Квакироши Волосланарка - 17 років, лісово, в позашлюбній /незаконній/ дитя бунчужного 7 зотні, 9 курінь, 8 підоро Стрільського полку Ізмайра Ольгердовича Тарасова, забитого /ми помармого від поранення/ в бійці з воєнними, і не всі є курінь вироки, як на поволіття, мають сином громадянина міста Трускавець Еммануїла Михайловича Раковського, 20 років і має одержати надання варотам волосному. При цьому додатку, то підлягає спорту бунчужного Гаврилова-вального не залежність ні шлюбної /законної/ дружини, ні дітей від такого шлюбу. Посвідчення надано на прохання одержання допомоги. V. Брухлов, на Київщині, " грань 1920 року чі...... Голова Ветерківської волосної управи /підпис/ /місто печатки/ Додаток до ст. 24. Зразок 13. 177 ПОСВІТЛЕННЯ. При свідчать, що розподілене місто Чопів, Матусовської волості, Рах- динського повіту, на Київщині. Ганна Олександровна Уртєва по селю, підно, в чому маємо 7 озимі, 2 курки, б-то піворо Стрільчи- кора полку Івана Гавриловича Морозова , забитого /чи консервації від поранення/ під час бійки в повстанні, що вона утримувала пра- цювала і по після смерті її сина не залишилось ні дружини кі дітей, як шербоних та 1 повзьобових містечок. Повідомлення надається на предмет одержання допомоги. м. Чопів, по Київщині " в січні 1920 року ч............... Ганна Матусовської во- лості уряду /підпис/ /підпис начальника/ Посоль на секретаря /підпис/ Додаток до ст. 24. Зразок ч. VІ ПОСВІТЛЕННЯ. При свідчать, що розподілене місто Матусове, Матусовської волості, Рах- динського повіту, на Київщині. Ганна Олександровна Уртєва по селю, підно, в чому маємо 7 озимі, 2 курки, б-то піворо Стрільчи- кора полку Івана Гавриловича Морозова , забитого /чи консервації від поранення/ під час бійки в повстанні, що вона утримувала пра- цювала і по після смерті її сина не залишилось ні дружини кі дітей, як шербоних та 1 повзьобових містечок. Повідомлення надається на предмет одержання допомоги. м. Чопів, по Київщині " в січні 1920 року ч............... Ганна Матусовської во- лості уряду /підпис/ м.п. Посоль на секретаря /підпис/ Додаток до ст. 24. Зразок ч. VІ ПОСВІТЛЕННЯ. При свідчать, що розподілене село Драбини, Луцьковецького і колості, Черкаської волості, на Київщині. Марина Гавриловна КО- ХЕНКО, хл. стає. підно, в підні озиме ковати Стрільчики 2 ку- 3. Повідомлення про розмір грошового володіння брата /лип., ко- летом до ст. 22/. 4. Інтересну відпову про неподання продажу. 5. Для втільковоружених зв'язаних у розділі ту праги. 7. Свідоцтво літеральної комісії. 8. Повідомлення про розмір грошового володіння військовослужбовця /гри, податком до ст. 37/. 9. Про соле, зазначених у розділі у праги. 10. Інтересна відпову чи справа про смерть військовослужбовця чи його родини. 11. Повідомлення, засвідчене нотаріусом розуміння на справу по пра- морову. 12. Повідомлення про те, що витрати на умовну робочу особу, уча- корон на організацію, не просить про допомогу /лип., роз., до ст. 22/. 13. Повідомлення про розмір грошового володіння військовослужбов- /лип., податком до ст. 37/. Додаток до ст. 24. врах. /м. Т. До п. Номинально темно-сірого кольору, начальника управління на узагальнен- ні розподілу військових та інших чиновників, наприклад: на землях, якщо їм подано відповідно військового погодження та темно-сірого кольору народної турки /таке вказування до короткої землі/. Кожен - номинально чистий /тобто, повинен бути оз- ні, міріна і полку, імп. по батькові не позначено/ або дружини, дітей, матерів, батьків, сестри сів засобного чи конкретного від королевської оверження/ тим-то осміл. муріна, полку, (не, не безумовні за прям іме повинно) - ране пам'ятати імп., по батькові за позначеної сих, що про призначення допомоги. ПРОТАННЯ. Притягавши при зьому визнання/документи, пружко /на прихо- вне/ призначених німі /чи немі/ додатку і падає її нам на руки /за пересвітлення переказом по чисті туркет /чим би велюнсько одразу!/. Докерові: перевірений документ, які доводять до зважання. " П. Губернатор КРЗС розмінує. Меня одразу: треба визначити повсякденну пам'ятку, коло місцевого чи місто, де краще похил. ПОСТУПЛЕННЯ. При озіленнівся, що проходив на села Півзаводи, Кульковські во- роти, Радомирського повіту в Київщині Петровича Григоровича II а- та мареною, 29 років, дідена, в штабову /законна/ дитина ко- реня Т. Остині, 7 куріння, 6-го пікера Стрілецької полку, тежа Лив- арська Романчукова, здобутого /за помертвого від рап/а біл- ні і ворогами, що воює на півост. сина Олександра, 2-х років і доч- ку Валентину у полку. Повідомляє не по видастся на предмет одержання допомоги. М. Мария, від Київщини, " " травня 1900 року ч........... Новосел Михайлович воєнної управл./підпис/ /місце початку/ Печерський секретар / підпис / ПОСТУПЛЕННЯ. Чи озіленнявся, що проходив на села Нових-Робів, Чорногор- б"Ільяної волости, Орловського повіту, на Романі Григорича Петровича 6-го пікера, 14 років і Олена Петровича 9-го пікера, 12 років, дідена, в штабову /законна/ дитя молода 5 роки, 3 кур- ріння, 6-го пікера Стрілецької полку. Петро Григорович Остапенко, здобутого на помертвого від поранення / у бійні і ворогами/ воює в курті сироти 0, що не кономляні. масть окіна промаджень ос- ла Нових-Робів", тежа Тимофіївка Прополенка, яку і мав озеттю вказаних дитин допомогу. Повідомляє не по видастся на предмет одержання допомоги. Село Нові-Робів, на Романі. " " травня 1900 року ч....... Горова Петро-Петрович воєнної управл./підпис/ /місце початку/ Печерський секретар / підпис / ріял , в Серільського польку, Дмитра Григоровича Кротенка, чекав ро /чи помаршого від поранення/ під час бійки з ворогами, по во- на утримувалось працю брати і по після смерті останнього не за- ликавлось ні дружини, ні дітей, ні шлюбних так і повншлюбних, ні матері ні батька, і по роць, як кругла сирота і немолітна, має опікувом громадянин а. Дробозки, Андрія Олександровича Венда- ренко, який і має олережи полему 1м довому. Посвідчення видається на предмет одержання допомоги. М. Доренковці, по Київщині." " вересень 1920 року Ч..... Голова Доренковецької волосної управи /підпис/ м.п. Писарь /чи секретарь/ підпис /. Додаток до ст. 24. в разом т. IX. ПОСВІДЧЕННЯ. При свідченьою, по громадянини м. Городки, Городківської волосси, Черкаського повіту на Київщині, Олекса Петрович 1 в д- н о п р и , 14 років, айлено, в рідний брат мовика Т сонні, Пе- рія, з цього Серільського польку, Кузьми Петровича Гаврилика, забитого /чи помаршого від поранення/ під час бійки з ворогами по віс утримувалось працю цього брата і по після смерті останньо- го не залишається ні дружини ні дітей, ні шлюбних, чим і повн- шлюбних, ні матері, ні батька, чи сестри, які утримувалось пра- цю цього ж брата, і по Олекса Гаврилико, не круглий опросо в м. лодінці, має опікувом громадянин и. Городки, Дмитра Гавриловича Денисова, який і має олережи полему сироті допомогу. Посвідчення видається на предмет одержання допомоги. М. Городки, по Київщині " " вересень 1920 року Ч..... Голова Городківської волосної управи /підпис/ м.п. Пиорь /чи секретарь/ підпис/. РЯТУНКОВА КИРИЛЛА ФЕОДОСІЙОВИЧА, звільняється за ст. 12 виб. Колегія до ст. 28. Випущено кредит на підставу, в час змін перебування Розмір по всій довжині моря. Причина: Гран. п., Гран. п. Гран. п., Гран. п. Гран. п., Гран. п. Гран. п., Гран. п. Гран. п., Гран. п. Перевод... Перевод... Розділ роз- міщених бетонних чи цементних важких порошків/см. 5/ За збуту- вання /ст. 8 1 ТП/. Не дол. надано/см. 9/ 1 ТО/. На похо- дження/см. 12 і 13/ Відпо- відно на 15/ Разом 3. Повідомлення про розмір грошового відшкодування військовослужбовцю /див. додаток до ст. 21/. В. Дружини й діти повнолітньобоїни /повзаконним/. 7. Повідомлення про те, що воно, дійсно, в повсякденній дружиця чи дітей забитого чи помершого від поранень військовослужбового, що воно являє з ним осмайне/вкупі/ і що після смерті військовослужбового не залишаються жодні дружини чи дітей від законного шлюбу /див. аркуш ТУ І У додаток до ст. 24/. 2. Повідомлення від комендира військової частини, начальника управління чи установи, штабу, лазарету чи лікарні, чи інших державних або громадських установ про те, що молодий чи безпека пайктя від помер від поранень озброєних під час бійки в порогах У.Н.Р. / див. додаток до ст. 10/. 3. Повідомлення про розмір грошового відшкодування військовослужбового / див. додаток до ст. 27/. Р. Нагорі. Т. Повідомлення про те, що воно, дійсно, в мати забитого чи помершого від поранень військовослужбового і що після смерті його не залишаються ні дружини, ні дітей, а шлюбних, як і повнолітньобоїни /див. врв. ТУ додаток до ст. 24/. 3. Повідомлення від комендира військової частини, начальника управління чи установи, штабу, лазарету чи лікарні ні або інших державних чи громадських установ про те, що воно, дійсно, забитий чи помер від поранень озброєного під час бійки в порогах У.Н.Р. / див. додаток до ст. 10/. В. Повідомлення про розмір грошового відшкодування озброєного, додаток до ст. 27/. Р. Начальник. І. Повідомлення про те, що після дійсно, в батько забитого чи помершого від поранень військовослужбового, що воно не залишаються ні дружини, ні дітей, як шлюбних так і повнолітньобоїни /див. додаток до ст. 24 залежно ТУ/. 7. Повідомлення від командира підводної частини, начальника управління чи установи, штабу, лаварету чи лікарні або інших державних чи громадських установ про те, що один, дівчина, зобичай чи помер від поранення, олери- ного під час бійни в веролом У.П.Р. /див. надаток до ст. 18/ 7. Повідомлення про розмір громадського задовольнення сину /див. додаток до ст. 27/ II. Сестри. 7. Повідомлення про те, що погиб, дівчина, в сотру забитого чи почерпнув від поранення підводного службового, що во- ни утримувались на кошти останнього і не після смерті його не залежалися ні дружини ні дітей чи шлюбних так і поважнобих, ні матері ні батька. /див. архан УТТТ додаток до ст. 24/. 9. Повідомлення від командира підводної частини, начальника управління чи установи, штабу, лаварету чи лікарні або дружих формувань чи громадських установ про те, що брат дівчина, зобичай чи помер від поранення, олери- ного під час бійни в веролом У.П.Р. /див. додаток до ст. 18/. 3. Медична висновка про народження прохання. 4. Повідомлення про те, що після брата не залишилось ні дру- жини, ні дітей, ні шлюбних так і поважнобих, ні ма- тері ні батька. 5. Повідомлення про розмір громадського задовольнення брата /див. додаток до ст. 27/. В. Брати. 7. Повідомлення про те, що погиб, дівчина, в брати забитого чи почерпнув від поранення підводного службового, що утр- имувались на кошти останнього і не після смерті його не залежалися ні дружини ні дітей, як шлюбних так і поваж- нобих, ні матері ні батька ні постер. /див. архан ТХ в додаток до ст. 24/. 9. Повідомлення від командира підводної частини, начальника управління чи установи, штабу, лаварету чи лікарні або дружих формувань чи громадських установ про те, що брат, дівчина, зобичай чи помер від поранення, олери- ного під час бійни в веролом У.П.Р. /див. додаток до ст. 18/. ПРАВИЛА ПРО СДНОРАЗОВІ ГРОШОВІ ДОПОМ ОГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖАЧИМ ТА ЇХ РОДИНАМ -0- I. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА. Ст. 1. Правила ці входять в силу з моменту затвердження їх і розповсюджуються на тих військовослужачих та їх родину, котрі не одержали допомоги, по кожному випадку окремо, на підставі попередніх законів. Ст. 2. Право на допомогу по цим правилам мають лише ті особи, що перебувають на військовій службі через вступ до неї по власному бажанню чи по набору або по мобілізації, та їх родина, а у випадку, зазначеному в ст. 8 та в к. "б" ст. 13, і сторонні особи, установлені чи організації. ПРИМІТКА: Інваліди - бувші військовослужачі, що придбали право на допомогу згідно цих правил, але не скористались ним, перебуваючи на військовій службі, не отримують права на одержання допомоги і після виходу з військової служби. Ст. 3. До родини, яка має право на допомогу по цим правилам, відносяться: а/ дружина та діти влюбові, а при відсутності шлюбової сім'ї - дружина й діти позашлюбові, але при умові, що позашлюбова дружина живе чи мала в військовослужачим семейно /вкупі/ і має під нею- го дітей, котрі утримуються чи утримувались на кошти родови сел'ї. б/ мати та батько, коли вони утримувались чи утримуються працюючи перебуваючого чи перебувавшого на військовій службі і з'являється непередзатятими, не мають нерухомого майна, пенсії чи інших додатних до праці повнолітніх синів; брати й сестри - круглі скроти. II. ДОПОМОГА ВІЙСЬКОВОСЛУЖАЧИМ ЗА ПОРАНЕННЯ. Ст. 4. Військовослужачі, які були поранені, контужені чи отруєні удушеннями газами в боротьбі, захищаючи Самостійну Українську Народню Республіку від ворогів, а також і ті, що одержали різного роду травматичні ушкодження не в бою, а при виконанні або в пов- воду виконання службових обов'язків під час військових подій,-одер- жують допомогу: а/за поранення з тимчасовою втратою до 25% здібності до праці в розмірі основного місячного утримання, яке положено по посаді; б/за поранення з тимчасовою втратою від 25 до 50 % здібності до праці - в розмірі двомісячного основного утримання, яке положено по посаді; в/за поранення з тимчасовою втратою від 50 до 75 % здібності до праці - в розмірі чотирьохмісячного основного утримання, яке положе- но по посаді і г/за поранення з тимчасовою втратою від 75 до 100 % виключно здібності до праці - в розмірі основного шестимісячного утримання, яке положено по посаді. III. ДОПОМОГА РОДИНИ ЗАБИТИХ ЧИ ВМЕРЛИХ ВІД ПОРАНЕНЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖАЧИХ. Ст. 5. Родина забитих та вмерлих від поранень військовослужачих,вза- начених в ст. 4 цих правил,-одержує одноразову грошову допомогу в розмірі шестимісячного основного утримання, яке положено по посаді забитого чи вмершого від поранень військовослужачого. ПРИМІТКА: цією допомогою користуються діти /чильобові/ та позашлю- бові/, а також брати й сестри до 16-річного віку, а старші - при умові недрацевдатності й утримання їх військовослужачим. Батько і мати - при умовах, зазначених в п. "б" ст. 3. Ст. 6. Правом на допомогу агідаю ст. 3 і 5 цих правил, родина війсь- ковослужачих користується в такій посідності: дружина та діти шлю- бові, дружина та діти позашлюбові, мати, батько, сестри та брати. IV. ДОПОМОГА НА ЛІКУВАННЯ ТА ДОЛІКУВАННЯ САМОГО ВІЙСЬКОВОСЛУЖАЧОГО ЧИ ЙОГО РОДИНИ. Ст. 7. Всі військовослужачі та їх родина мають право на безкоштовне лікування у військових шпиталях, санаторіях та санітарних станціях, тому грошова допомога на лікування в вищайших випадках не вида- ється. Ст. 8. в тих випадках, коли необхідно спеціальна лікування, якого не мо- жуть дати військові шпиталі, санаторії та санітарні станції, або за відсутністью місць в них, військовослужбачі та їх родина поступають на лікування в громадянські, народні /земські/, місцеві, приватні й інші лікарські заклади на рахунок Держави. Ст. 9. Допомога на лікування надається за перенесення: 1/тяжких хвороб, які викликали виснаженність та малокров'я й ви- магають, по постанові лікарської комісії, побільшеного повинення до повного видужання. 2/тяжких хвороб, наслідки й оскладненні котрих вимагають спеці- ального лікування до повного видужання, по постанові лікарської ко- місії. 3/тяжких хвороб, які ведуть по своїм наслідкам до повної нездат- ності до військової служби й звільнення від неї, по постанові лікар- ської комісії. Ст. 10. Допомога на долікування встановлюється: а/по п. 1 ст. 9 - в розмірі повної місячної платні, яка поло- жена по посаді; б/по п. 2 ст. 9 - в розмірі повної двомісячної платні, яка поло- жена по посаді. в/по п. 3 ст. 9 - в розмірі повної трьохмісячної схеми, яка поло- жена по посаді. ПРИМІТКА: під повною місячною платнею розуміється: окремий ви- пад утримання, додатні гроші, польові порціони, харчові гроші. Ст. 11. Придбання протезів і лікарських предметів /бандажів, суспензорів костилів та інш./ після перенесених поранень та хвороб, відносяться на рахунок Держави. У. ДОПОМОГА НА ПЕРЕХІД ВІЙСЬКОВО-СЛУЖБАЧОГО ЧИ ЙОГО РОДИНИ. Ст. 12. Допомога на перехід призначається на підставі дійсних простих необхідних і виправданих, повідомленими рахунками витрат, але не більш розміру повної двохмісячної платні, яка полоежена військовослужачому по посаді. Ст. 13. Допомога на похорон видається: а/на похорон родини військовослужбового - самому військовослуж- чому і б/на похорон військовослужбового - особі, установі чи органі- зації, що зробила витрати на похорон військовослужженого. VI. ДОПОМОГА ПО ВИНАДКАМ, ЩО НЕ ПЕРЕДБАЧЕНІ В РОЗДІЛАХ 11-У. Ст. 14. Для поліпшення скрутного матеріального становища осіб /або роди- ни цих осіб/, що своєю працею принесли багато користі для України, й заслуги котрих перед Батьківщиною відомі п. ГОЛОВНОМУ СТАНАНУ чи Військовому Міністру, або про ці заслуги свідчать належні докумен- ти - призначається допомога вгідно наступної статті. Ст. 15. Розмір самої допомоги, вгідно ст. 14, залежить від заслуг кож- ної окремої особи перед Батьківщиною й того /скрутного/ становища, в якому дана особа чи його родина опинились,- і визначається на про- ханні самим Військовим Міністром, але ж в розмірі не більш п'ятидеся- ти тисяч /50:000/ гривень. ПРИМІТКА: коли Військовий Міністр визнає необхідним побільшити розвір одноразової грошової допомоги, вгідно ст.ст. 14 та 15, то він це...кталя вносить на вирішення Вищої військової Ради. VII. ПОРЯДОК ВИДАЧІ ДОПОМОГИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВИДА- НЬТИЙ ДОПОМОГИ. Ст. 16. Кожному раненому військовослужбовому повинна бути видана ліка- свої військової частини, управління чи установи карта про по- ранення по вразку, який додається до цієї статті. З цією картою про поранення легкоранені, які не потрібують лікування в шпиталі чи лікарні, ввартуються про призначення їм до- помоги, а тяжкоранені відправляються на лікування до шпиталю, на- варету чи лікарні. ПРИМІТКА: в тому випадкові, коли раненому військовослужбовому одержати картку про поранення від лікаря своєї частини, управлін- ня чи установи не можливо через обставини військових подій чи інш. таку картку про поранення видає той лікарь, що першим подав лікар- ську допомогу, зазначивши в самій картці ті причини, які не дають військовослужачому можливості одержати цю картку від лікаря своєї частини, управління чи установи. Ст. 17. Коли в "ясується" розмір тимчасової втрати здібності до праці тим- капораненого військовослужачого, лікарська комісія шпиталю, лаварету чи лікарні дає свій висновок на другій сторінці картки про пора- нення, зазначивши в % розмір цієї страти. Ст. 18. Родини /ст. 3/ забитих чи померлих від поранень військовослу- жачих командиром частини або начальником управління чи установи ви- дається посвідчення про факт, час і обставини смерті військовослужа- чого, з зазначенням в посвідченні про те, що воно видається на пред- мет одержання допомоги /див. додаток до цієї статті/. ПРИМІТКА: 1. Коли військовослужачий помер від поранень, пере- буваючи в шпиталі, лавареті чи лікарні, посвідчення видається голов- ним лікарем шпиталя, лаварету чи лікарні. ПРИМІТКА 2: Коли військовослужачий буде забитий або помер від поранень на полі бою, але про це у командира частини, управління чи установи відомостей не буде, то посвідчення про факт, час і обста- вини смерті видає місцева влада, яка має про це відомості. На основі всяк командирів частини і начальників установ покладається повідомлення родину і місцеву владу про смерть військовослужачого і обставини її. Ст. 19. Свідоцтва про необхідність спеціального лікування видаються карськими комісіями, утвореними при військових частинах, шпиталях, лаваретах або лікарнях, при чому в свідоцтвах цих мусить бути зав- начено, яке саме спеціальне лікування потрібується та місце й кількість часу, необхідних для цього лікування. Цими-ж комісіями видаються і свідоцтва, що необхідно додавати при проханні, про допомогу на долікування, при чому в свідоцтвах цих мусить бути зазначено, до якого саме а трьох пактів ст. 9 цих правил віднесено військовослужачого. Ст. 20. Посвідчення про звичайну смерть військовослужачого чи його ро- днів вдає командір військової частини, начальник управління чи ус- танови з позначення часу ії, при чому в посвідченні мусить бути за- значене про те, хто саме робить витрати на похорони й до сами посвід чення вдається на предмет одержання допомоги по цьому випадку /див. дод. до цієї статті/. Ст. 21. Командірам частин, начальникам управлінь чи установ до всіх ви- мог про призначення допомог військовослужбачим своєї частини, управ- лення або установи чи родкн цих військовослужбачих належить додава- ти посвідчення про грошове задоволення військовослужбачого чи видава- ти ці посвідчення на руки зазначеним допомогою особам, або надси- лати їх до тих інституцій, що вимагають цієї допомоги /див. додат. до цієї статті/ Ст. 22. До прохання про допомоги, що зазначені в ст.ст. 14 - 16, доку- менти необхідно додавати лише в тому випадку, коли ваєлуги й скрут- не матеріальне становище особи не відомі ні п. Головному ОТДІЛУ ні військовому Міністру. VIII. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИДАЧІ ДОПОМОГ. Ст. 23. Допомога призначається за рахунок відкритого для цієї мети кре диту з видання ії проводиться: 1/при військовому Міністерстві - по випадкам, що зазначені в ро- зділі УІ цих правил /ст.ст. 14 - 15/. 2/Командирам окремих військових частин, начальниками управлінь чи установ: а/легкораненим військовослужбачим своєї частини, управління чи установи; б/тяжкораненим військовослужбачим своєї частини, управління чи установи, які не були задоволені цією допомогою, згідно п. 3 цтсі ст в шпиталях, лазаретах чи лікарнях; в/родинн завбітного чи помершого від поранень військовослужачо- го, коли вона перебуває в місці розташування частини, управління установи; г/військовослужбачим своєї частини, управління чи установи на деликування, як що вони не були задоволені допомогою по цьому випад- ку, згідно п. 3 цієї статті, в шпиталях, лазаретах чи лікарнях: д/приватним лікарям чи інш. лікарським закладам, які утриму- ються на на Державні кошти. - за лікування військовослужбового своєї частини чи родини військовослужащого; е/на похорон самих військовослужбачих чи їх родини; 3/Постійними місцевими шпиталями, лазаретами й лікарнями: а/тяжкораненим військовослужбачим; б/на делікування військовослужбачих. 4/Повітовими військовими начальниками: а/легко й тяжко пораненим, на делікування військовослужбачих,на похорон, коли військовослужбачий чи його родина не одержали цих до- помог безпосередньо від військової частини, управління чи установи або від шпиталю, лазарету чи лікарні; б/приватним лікарям і инш. лікарським закладам, які утримують- ся на Державні кошти - за лікування самого військовослужбачого чи Його родини, як що ці лікарні чи заклади не одержали цих допомог безпосередньо від військової частини, управління чи установи - і в/родині забитих чи померлих від поранень військовослужбачик,як вона не одержала цієї допомоги безпосередньо від військової частин- ки, управління чи установи, в яких забиті чи померші від поранень військо-вослужбачі перебували на службі. ПРИМІТКА: доказом невдержання допомоги слушить пред"явлення військовослужбачим чи його родиною одного з документів, переліче- них в ст.ст. 17-22 цих правил: Ст. 24. Кожна особа, що має право на допомогу по цим правилам і се- має її одержати, повинна подати про це прохання /див.-враюк при додатку до цієї статті/ на ім"я командира військової частини, начальника управління чи установи, головного лікаря шпиталя, лаз- арету чи лікарні або повітового військового начальника по місцю ності, додавши до цього прохання ті з необхідних документів /див. дедаток до цієї статті/, які маються на руках. ПРИМІТКА: особи, що мешкають на далекому віддаленні від по- вітового міста, можуть подавати прохання про допомогу на ім"я во- лосної народньої Управи, яка надсилає їх до повітового військового начальника. Ст. 25. командир частини, начальник управління чи установи, релевний лі- карь шпиталю, лазарету чи лікарні або повітовий військовий начальник, одержавши прохання про депомогу і зібравши всі необхідні документи й упевнившись в правдивості їх, зазначає розмір допомоги, складає на цю вимогу відомість і одержує встановленим порядком гроші, котрі сплачає вручаче прохачеві під росписку на вимоговій відомості чи пересилає йому по належності переведені по почті за рахунок допомоги, єдиний на на- лежному документі розмір виданої допомоги. Ст. 26. Всі прохання й документи до них про призначення допомоги на під- ставі цих правил звільняються від гербової оплати. IX. ПОРЯДОК ВІДКРИТТЯ Й РОСПРЕДІЛЕННЯ КРЕДИТУ. Ст. 27. Клопотання про відкриття кредиту в коштів Державної Скарбниці та розподілення його поміж командирами частин, начальниками управлінь чи установ, постійними військовими шпиталями, лазаретами чи лікарнями та військовими повітовими начальниками, рівно-ж як і загальне спідку- вання за витратами цих кредитів покладається на Пенсійну Управу Вій- ськового Міністерства. Ст. 28. Для учету й розподілення кредиту Пенсійною Управою Військового Міністерства по згоді в Державному Контролі ведеться шнурова книжка з екремними графами в ній для кожного роду депомог /див. додаток до цієї статті/. Це такому-ж зразку ведуться книжки всіми військовими частинами, управліннями, установами, шпиталями, лазаретами, лікарнями та повіто- вними військовими начальниками, на яких покладено справу видачі депомог по цим правилам. Ст. 29. В кінці кожного місяця Пенсійною Управою Військового Міністерст- ва й іншими розпорядниками кредиту складається порівняльча відомість уче- ту кредиту й виправданих витрат його, яке в двох примірниках надсилаєть- ся до відповідних установ: Міністерства Фінансів, котрі на одному з них свідчать про правдивість зазначеного у відомості й повертань його по Ст. 30. Командір частини, начальник управління чи установи, головний лікар постійного шпиталю, лазарета чи лікарні або повітовий військовий начальник щорічно звертається до Пенсійної Управи Військового Міністерства про перерозподіл кредиту на одну з найбільших де нього скарбниць, зазначивши розмір цього кредиту разом для всіх депошт, необхідного на рік. ПРИМІТКА: В тому випадку, коли того кредиту, який винагороджено на рік, не вистачить – належить просити Пенсійну Управу про додатковий перерозподіл цього кредиту. Ст. 31. Кожний командир частини, начальник управління чи установи, головний лікар лазарету, шпиталю чи лікарні або повітовий військовий начальник, в розпорядженні яких мається кредит на депомоги, через кожні два тижні надсилає до контрольного органу всі виправдуючі документи на видані за цей час депомоги, а до Пенсійної Управи Військового Міністерства в перших числах кожного місяця надсилає список особам, котрим видана їм депомога на протязі попереднього місяця. Списки ці повинні бути окладені екраном по кожному роду депомоги, з зазначенням часу видання і розміру самої депомоги /див. додаток I-VII до цієї статті/. ПРИМІТКА: В тому випадку, коли на протязі місяця видачі депомог не було, про це Пенсійну Управу також належить повідомити. Ст. 32. Пенсійна Управа , одержавши список чи повідомлення, зазначені в статті 31, записує належні статті в книжці учету та розподіляє я кредитів, а самі списки підвивають в екреми по кожному роду депомоги дила. Ст. 33. Для уникнення зловживань в справі одержання депомог, в Пенсійній Іправі Військового Міністерства ведеться контрольна книжка /див. додаток до цієї статті/ з окремим відділом для кожної окремої військової частини, управління чи установи, в якій занесеться всі видані депомоги військовослужбачам даної частини, управління чи установи та їх родини чи інш. особам, установам чи організаціям. Матеріалом для занесення цих даних в контрольну книжку слугують комісійні відомості, які поступають до Пенсійної Управи. От. 84. Зразка всіх додатків, не термінової прохання, посилань на них, встановлюються військовим Міністром по агеді в Міністерстві Фінансів та Державним Контрольором. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ, (Пішковий) (д. В.) ШТАТИ Прифронтових дізільних комісаріатів при дивізіях армії У.Н.Р. А. № ч. Назва посади Класа посади кількість осіб Примітка 1. Прифронтовий комісар І 1 2. Помічник комісара VI 1 3. Інструктор-організатор VII 3 4. Урядовців I-i ранги X 2 5. Кур'єрів - 2 В. № Назва видатків Сума видатків в гривнях Примітка 6. На канцелярські потреби 10% загальної су- ми утримання персонального складу 7. На купівлю трьох пар коней 3.000.000 одноразово 8. На утримання 6-ти коней на місяць 144.000 9. На купівлю одної брички і 2-х возів одноразово 60.000 ПРИМІТКА I: Всі службовці комісаріату мають право за плату на всі роди харчевих та річевих задовольнень в пільгових ча- стин при їхньому знаходженні на власні кошти. ПРИМІТКА 2: Грошове задоволення комісаріату проводиться в пільгово- вого фонду за рахунок Міністерства Внутрішніх Справ. ГОЛСВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ 849 10. 85 р. 6 відповідних робіт, але вони мають бути залучені до цих робіт у випадку необхідності. 4) Розміщення академії і її підрозділів на території міста, а також будівництво нової школи в посаду член-кореспондент Миколаєва Повелення Генерального Штабу щодо призначення Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу в своїй місцевості, як і всі інші уповноваження і повноваження по службах Генерального Штабу, передаються Раніше зазначеним командирам. Повелення про призначення Головного Офіцера морських підрозділів в Україні і на території Степу 10, Корреспондентом Командуваного краю по Азовському морю, який залучатиметься до роботи у цьому районі. Наказаний Генеральний Штаб вказав на те, що вони повинні бути призначені на правах міністрів. На перекладання згадку Миколаєва, Раніше зазначений Ігнаць заклопав за Повелення про визначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Генеральний Штаб. Вказаний на те, що це повинно бути зроблено. Повелення про призначення командувача Академії для Головного Офіцера морських підрозділів при правлінні Генерального штабу, який передбачався до пересилки в Ген 86 41. 330 8842 331 осіб, всіх гребеневих та інших виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 2. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 3. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 4. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 5. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 6. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 7. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 8. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 9. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 10. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 11. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 12. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 13. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 14. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 15. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 16. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 17. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 18. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 19. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 20. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 21. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 22. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 23. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 24. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 25. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 26. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 27. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 28. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 29. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 30. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 31. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 32. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 33. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 34. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 35. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 36. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 37. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 38. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 39. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 40. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 41. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 42. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 43. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 44. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 45. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 46. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 47. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 48. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 49. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 50. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 51. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 52. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 53. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 54. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 55. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 56. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 57. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 58. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 59. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 60. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 61. Усі працівники виробничих майстерень, а також у всіх підприємствах з розробки корисних копалин (зокрема на шахтах) — 100%. 62. Усі праців Офіціяльно ЗАКОН про ПОСТУПОВАННЯ в Штабових Судах ВАРШАВА Друкарня Літерапка, Н.-Свят 22. 1920. - 9 - Додаток до ст.закону. ПРАВИЛА ПОСТУПОВАННЯ В ШТАБОВИХ СУДАХ. Перший відділ. 1. Про підсудність. 1. Штабовому Судові підсудні військовики за всі ті військові і загально-карні злочини й провини, за які в за- коні чи порядком заміни визначаються кари не вище від- дання в дисциплінарні частини чи взагалі не вище позба- влення свободи, не сполученного зі втратою де-яких прав та переваг. Примітка. Військовиками вважаються старши- ни, підстаршини, козаки й військові урядовці, які суть на чинній військовій службі, або які хоч і тимчасово перебувають у війську. 2. Справи про зазначені в першій статті кари вчинки виключаються з компетенції Штабових Судів в таких ви- падках: а) коли в заподіянню цих вчинків обвинувачуються командири куріння, або особи, рівно з ними поставлені, або старші за них; б) коли в заподіянню карних вчинків разом з військо- виками приймали участь особи, які перебувають на чинній військовій службі; в) коли кара за вчинок сполучена з позбавленням або обмеженням права вступити на службу, вести промисел, або займатися певного рода діяльністю і г) коли шкода чи втрати, які заподіяні карним вчин- ком, перевищують 6.000 гривень. 3. Штабовому Судові підсудні також військово-по- лонені відповідних в порівнянню з українськими військови- ками рангів, до передачі їх в розпорядження цивільного начальства. - 10 - 4. Кожному Штабовому Судові підлягають військови- ки тієї частини, при якій закладено Штабовий Суд. Військо- вики тієї частини, при якій Штабового Суду не засно- вано, підлягають Штабовому Судові найближчої військової частини. 5. Військовики за карні вчинки, заподіяні до переходу в другу частину, підлягають судові тієї частини, в якій вони перебували на службі підчас заподіяння карного вчинку. 6. Справи про карні вчинки, заподіяні військовиками, відсутніми зі своєї частини, належать до компетенції Шта- бового Суду, найближчого до місця заподіяння карного вчин- ку, або до місця перебування винимого. 7. Як що військовик обвинувачується в де-кількох карних вчинках, яких заподіяно в ріжних місцях, то справа про всі ці вчинки розглядається в Штабовому Суді, най- ближчому до місця заподіяння найтяжчого карного вчинку, а коли всі вчинки однакової ваги, то в суді, найближчому до місця перебування винимого. 8. Як що військовик обвинувачується в де-кількох кар- них вчинках, з котрих одні підлягають Штабовому Судові, а другі Вищому Військовому Судові, то справи належать до розгляду Вищого Військового Суду. 9. Співучастники в карнім вчинку, які перебувають на службі в ріжних частинах, судяться разом у Штабовому Суді одної з тих частин, до яких вони належать, а саме: а) в суді тієї частини, в межах якої заподіяно карний вчинок, або б) в разі заподіяння карного вчинку по за межами їх частин, — в суді тієї частини, в якій ранійш роспочата справа. 10. Коли один і той-же винимий приймав участь в карних вчинках, яких заподіяно ріжними особами і які належать до компетенції ріжних штабових судів, то після розгляду кожним судом окремо підсудної йому по цим вчин- кам справи, кару винимому визначає, згідно з правилами про сукупність злочинів, той суд, який постановив нізшійший присуд. 11. Способи розвязання суперечок в приводу підсудності. 11. Суперечки з приводу підсудності між Штабовими Судами та між Штабовим Судом і військовим слідчим роз- вязуються тим Вищим Військовим Судом, в межах підсуд- - 11 - ності якого виникла справа, або до якого належить вій- ськовий слідчий. 12. В разі суперечки з приводу підсудності між Шта- бовим Судом і мировим суддею, або судовим слідчим, спра- ва надсилається по належності, або в мировий з'їзд тієї округи, до якої належить мировий суддя, або в Окружний Суд, до якого прийділений судовий слідчий. Як мировий з'їзд чи Окружний Суд згодяться з гадкою Штабового Суду, то складають відповідні постанови, а коли не згодяться, то над- силають справу до належного Вишого Військового Суду котрий видає відповідний припис Штабовому Судові. Коли-ж Вищий Військовий Суд не згодиться з постановою мирового з'їзду чи окружного суду, то надсилає справу до Начальни- ка військової судової офіції. 13. В разі суперечок між Штабовим Судом і мировим з'їздом, або окружним судом, Штабовий Суд подає справу до Вищого Військового Суду, котрий з приводу цього чи- нить росправу згідно з правилами, визначеними в поперед- ній 12 статті. 14. Суперечки остаточно розвязуються з подання На- чальника Військової Судової офіції Найвищим Судом. 15. Згадані вище суперечки не спиняють розпочатого по справі поступовання, але присуд по справі може бути постановлений не ранішій, як після остаточного розвязання питання про підсудність. III Про порушення справ. 16. Законними приводами порушення справ в Штабо- вому Суді вважаються: а) повідомлення Командира полку, б) повідомлення військових, цівільних, судових, або адміністративних установ та урядових осіб, в) скарги покривджених, і г) явка з признанням вини. 17. В повідомленнях, поданнях та скаргах повинно зазначити: а) карний вчинок, час і місце його заподіяння, б) особу, проти якої виникає обвинувачення, в) свідків та інші докази, г) розмір спричиненої карним вчинком втрати. Разом з цим до суду надсилається все листування по справі. 18. Подання, повідомлення та скарги з приводу кар- них вчинків подаються або до командира полку, або безпо- — 12 — середньо до Штабового Суду, при чому до суду вони мо- жуть бути подані і тоді, коли командір полку залишився спра- ву без наслідків. 19. Право порушення карних справ належить коман- дирові полку, рівним йому і вищим військовим началь- никам. 20. Начальники, які не користуються правами команд- ира полку, про виявлені карні вчинки доводять до відома свого полкового командира чи відповідного Начальника. Начальники, які з'являються покривдженими в справі, мо- жуть звертатись до суду безпосередньо. 21. Командирові полку надається право порушення карних справ про карні вчинки підлеглих йому осіб, а та- кож і не підлеглих йому осіб, коли останні заподіяли вчи- нок в місці, яке знаходиться в його віданні. Таке-ж право належить начальникам залог, комендантам і відповідним до них начальникам що до карні вчинків, яких заподіяно в підвідомий їм місцевості, а також відносно затриманих ними військовиків за карні вчинки, які заподіяні останніми підчас відсутності зі своєї частини. 22. Право порушення карної справи належить коман- дирові полку також відносно осіб, які вибули з частини, як що карний вчинок заподіяно ними підчас перебування в частині. 23. Скарги покривджених можуть подаватись на пи- сьмі, або словесно і приймаються командіром полку, або Предсідателем Штабового Суду в усякий час. Зміст сло- весної скарги та час її подання записується в окремий акт, з додержанням правил, зазначених в 17 ст. цього закону. Складений акт прочитується заявникові і підписується ним, як що він письменний. 24. Приватні особи і військовики, які не є покрив- дженими, але певно знають про заподіяний вчинок, звер- таються з заявленням про це до належного військового начальника, який повинен в цьому разі порушити справу. 25. Начальник, приймаючи заявлення, попереджує за- явника, що за неправдивий виказ він понесе кару по закону. 26. Безіменний пасквіль та анонімні листи не можуть бути приводами порушення карної справи, хоча можуть викликати перевідування з розсуду військового начальника. 27. Справи про карні вчинки, в заподіянню яких прий- мали участь військовики ріжних частин, можуть бути пору- шені разом про всіх винних командіром тієї частини, - 13 - в межах якої заподіяно карний вчинок, а коли вчинок запо- діяно по за межами частин, то начальником залоги чи ко- мендантом, або ж кожним з начальників тих частин, до яких належать винні. 28. Справи про карні вчинки, що заподіяні в части- нах і установах, в яких не засновано Штабового Суду, по- рушаються таким же чином, при чому згадані в 16 ст. осо- би й установи звертаються або до Начальника частини, або безпосередньо до того Штабового Суду, на який покладено розгляд справ цих частин чи установ. IV. Перевідування. 29. Начальники, які мають право порушити карну справу про військовиків, діставши відома з рапортів, скарг чи заяв, або іншим способом про заподіяний карний вчи- нок, підсудний Штабовому Судові, передають справу безпо- середньо цьому судові зі всім листуванням, як що в справі є певні відомості, хто і в чому обвинувачується, та хто з'являється свідками. Коли ж цих відомостей нема, то зга- дані Начальники заряджують в справі перевідування. 30. Перевідування заряджується також з вимоги Пред- сідателя Штабового Суду після одержання ним справи, скар- ги, чи повідомлення. 31. Про всяке заряджене перевідування начальник сповіщає Предсідателя належного Штабового Суду. 32. Перевідування заряджується військовим началь- ством: а) коли військовиками порушенні закони дисципліни і вій- ськової служби, хоч би в ньому нарушенню приймали участь і цивільні особи, а також коли карні вчинки військовиків хоч і не відносяться до нарушень законів дисципліни і вій- ськової служби, але заподіяні в місцях, що знаходяться у ви- ключному віданню військового начальства; б) коли карні вчинки, що не відносяться до нарушения законів дисципліни і військової служби, заподіяно хоч не в місцях, які знаходяться у виключному віданню військового начальства, але вчинено між одними військовиками підчас справування ними обов'язків служби, і г) коли карні вчинки заподіяно цивільними особами в місці, яке знаходиться у виключному віданню військового начальства. 33. Для провадження перевідування начальники ча- стин чи залоги, або коменданти призначають кого-небудь із підлеглих їм старшин або урядовців. — 14 — 34. Для провадження перевідування не можуть бути призначені: а ті, що з'являються покривдженими, або свідками в справі, б) підлеглі тій особі, проти якої виникає обвинувачення і в) кревні та своїки винимого, або його близькі з інших особистих відношень. 35. Військовий Начальник передає старшині, чи урядовцеві, призначеному для провадження перевідування всі відомості та листування, що до справи і дає вказівки щодо обставин, які належить розслідувати. 36. Перевідування має на меті: а) з'ясувати, який саме карний вчинок заподіяно, на кого впадає обвинувачення, та хто з'являється свідками в справі, а також б) виявити і зберігти довідні речі, знаряддя та сліди карного вчинку. 37. Перевідувач вживає заходів, щоб упередити зніщення слідів злочинства та збирає всі потрібні для роз'яснення справи відомості через розшук, огляди і роспитування, не переводячи трусу і виймання в господі. 38. Труси та виймання можуть бути переведені, в разі крайньої необхідності лише в будинках, замешканих військовою частиною. 39. Зізнання переслуханих на перевідуванні осіб, записуються в істотних частинах, дотичних події злочинства, без лишніх подробиць, кожне зізнання окремо, без поклику на попередні зізнання; при цьому повинно бути зазначено ім'я, призвіще, стать, вік, адреса переслуханої особи та час переслуху. Записане зізнання прочитується переслуханий особі, доповнюється згладно зроблених нею зауважень і підписується нею-ж, а в разі неможливості або небажання підписати, занотовується в перевідуванні. 40. Особи, які не належать до складу частини, не викликаються до переслуху, а переслухуються в місці їх житла. Про переслух осіб, які мешкають по за межами частини, начальник, що призначив перевідування, звертається з вимогою до місцевої військової або цівільної влади по приналежності. В цьому разі зізнання відбирається на запитальні точки, які складаються тим, що переводить перевідування. 41. Досудний арешт винимого по справі, яка належить до компетенції Штабового Суду, не допускається. - 15 - 42. Скарги на неправильні чинності того, що прова- дить перевідування, подаються до Предсідателя Штабового Суду, котрий, розглянувши справу, вирішує скаргу, і в разі спостереження нарушень, повідомляє начальника частини, про які хиби треба зауважити тому, хто переводив оскар- жене перевідування. 43. Перевідувач за всі порушення законів і правил що до перевідування, відповідає як за службові карні вчинки на загальних підставах, чи дисциплінарним чином, чи з судового присуду в залежності від природи вчинку. 44. Догляд за правильним і своєчасним переведенням перевідування належить Начальникові частини, який заря- див перевідування, і Предсідателеві Штабового Суду. 45. Закінчене перевідування подається тому Начальни- кові, який його зарядив. 46. Після розгляду перевідування начальник або роз- в'язує справу своєю владою в дисциплінарній дорозі, як що по природі вчинку він на це уповноважений законом, або негайно надсилає його до Предсідателя Штабового Суду, чи іншої судової влади що приналежності, як що справа не підсудна Штабовому Судові. Разом з цим обов'язково над- силаються документи про особистий і службовий стан ви- нного, відомості про місце його перебування, та витяг зі штрафного журналу. 47. Перевідування про карні вчинки, заподіяні мійсько- виками в місцях, які не знаходяться у віданню військового начальства, переводяться міліцією на загальнних підставах, як що ці вчинки не торкаються порушення обов'язків вій- ськової служби і дисципліни, крім випадків, зазначених в п. б 32 ст. 48. Міліція повинна повідомити начальника частини про розпочате перевідування і про передачу його до на- лежної судової влади. 49. Закінчене перевідування по справі, підсудній Шта- бовому Судові, міліція передає безпосередньо до цього суду. 50. Про невиконання міліцією своїх обов'язків, що до переведення перевідування про військовиків і неподання в цих справах відомостей, яких вимагає військовий началь- ник, останній доводить до відома Прокурора цивільної офіції. — 16 — V. Підготовчі до судової росправи розпорядження. 51. Після одержання скарги, повідомлення чи іншої заяви або перевідування, Предсідатель Штабового Суду не- гайно обмірковує питання про напрямок справи і поста- новляє: або а) про прийняття справи для переведення в Штабо- вому Суді, як що визнає її підсудною цьому судові; або б) про передачу справи, коли вона не є підсудною Штабовому Судові, на законну підсудність, чи на роспоря- дження начальника в дисциплінарній дорозі; або в) про необхідність перевідування, чи доповнення його; або г) про закриття справи, коли виннийий умер, або помирився з покривдженим, як це дозволяється законом, або йому даровано вину загальною амністією, чи наказом Вер- ховної Влади, або Головнокомандуючим, а також коли вчи- нок задавнено, або коли в справі немає ознаків карного вчинку, чи не виявлено виннимого. 52. Як що Предсідатель Штабового Суду після одер- жання справи, підсудної цьому судові, знайде, що вона з причини вибуття винимого з частини, або пересунення частини в воєнний час, або через інші причини з більшою зручністю може бути розглянута в іншім Штабовім Суді, то перепроваджує її до відповідного суду. 53. Коли Предсідатель Штабового Суду складе поста- нову про закриття справи, то повідомляє про це особу, за- клад чи інституцію, якими було порушено справу. На цю постанову вони можуть подати скаргу до Вищого Військо- вого Суду. Скарга подається через Штабовий Суд на про- тязі тижня з дня одержання повідомлення про постанову. 54. Після прийняття справи до переведення, Предсіда- тель Штабового Суду негайно повідомляє про те командіра полку, аби було видано в наказі по полку і доставлено су- дові відомості, яких зазначено в 46 ст., як що їх не було прикладено до справи. 55. Оголошення в наказі про прийняття справи для розгляду в Штабовому Суді, до набрання присудом закон- ної сили, не потягає для винимого жадних наслідків, які-б обмежували його права по службі, він лише не може бути тимчасовим членом Військового Суду. 56. Як що винимого при заподіянні карного вчинку за- тримано в інтереси охорони ладу та безпечності, то на про- тязі 24 годин після затримання він має бути відпровадже- ний в роспорядження Предсідателя Штабового Суду або військового слідчого з поясненням причин затримання. Предсідатель Штабового Суду повинен, не пізніше 24 го- дин після приведення до нього затриманого, переслухати його і зробити постанову або про негайне визволення його, або дальше тримання його під арештом до прибуття слід- чого, або про передачу справи на відповідну підсудність. 57. Про досудний арешт Предсідатель Штабового Су- ду може скласти постанову лише в тих випадках, коли в справі, яка підсудна Вищому Військовому Судові, або карному судові цивільної офіції, є підстава побоюватись, що запидозрений втіче, скриє сліди злочину, або впливатиме на свідків чи співучастників. При цьому береться на увагу природу заподіяного карного вчинку, суворість загрожую- чої кари, силу доводів, стан здоровля, вік, службове стано- вище затриманого та інші обставини. 58. На постанову Предсідателя Штабового Суду про досудний арешт може бути подана скарга до Вищого Вій- ськового Суду. 59. В карних справах, які на підставі закону можуть бути порушени не інакше, як скаргою покривдженого зло- чинством, і які дозволяється закривати замиренням, Пред- сідатель Штабового Суду негайно переводить упередню розправу, аби присогласити до замирення. 60. В разі замирення покривдженого з виннимим, скла- дається про це акт, в якому зазначаються умови замирен- ня. Акт прочитується і підписується сторонами, після цього справа закривається постановою Предсідателя Суду. 61. Коли до замирення не дійшло, то справі дається належний рух. 62. Після приняття справи до розгляду в Штабовому Суді, Предсідатель на підставі відомостей, які є в справі, складає список свідків, свідчення котрих хоче потрібні для вияснення справи на суді. 63. З часу приняття справи до розгляду в Штабово- му Суді, винний має право знайомитись зі всією справою, про що Предсідатель Суду попереджує винимого, викли- каючи його до Суду. 64. Винний має право подати до суду заявку про ви- клик додаткових свідків та про обібраного ним оборонця. 65. Свідків, яких указали сторони, викликається до суду, як що про них заявлено завчасу; сторони також мо- жуть запрохувати свідків безпосередньо на судове засі- дання. 66. Як що викликається свідків, котрі мешкають далі, як 25 верст від місця судової розправи, і в справі не має - 18 - їхніх свідчень, то Предсідатель суду може постановити про переслух їх на місці їхнього мешкання. Доручення про переслух передається або Предсідателеві Штабового Суду по місцю служби свідків, або відповідній місцевій владі. 67. У вийськовому районі театру воєнних дій допитувати й викликати свідків, що проживають по за місцем судової росправи, не обовязково, коли зносинам з ними перешкоджують воєнні обставини. 68. Винний може обібрати собі за оборонця всякую особу, якій закон не забороняє заступати в судових справах, не виключаючи й жінок. 69. Після виконання дій, яких зазначено в попередніх статтях, Предсідатель Штабового Суду, зважаючи на час, потрібний для прибуття викликаних на суд осіб, робить розпорядження про призначення дня й години судової росправи, про що й повідомляє командира полку для оголошення в наказі по частині і сповіщає всіх осіб, яких викликається на засідання. 70. Командир полку, урядові особи адміністративної офіції, а також покривджені, можуть підтримувати на суді виникше з їхніх повідомлень і скарг обвинувачення, або персонально, або через представника. 71. Підтримування обвинувачення на суді можуть долучати: 1) командир полку — кому небудь з підлеглих йому осіб; 2) урядові особи адміністративної офіції — уповноваженій ними особі; 3) покривджені — одній з осіб, яких допускається до оборони в Штабових Судах. 72. Представником обвинувачення на суді не має права виступити особа, яка є підлеглою винному. 73. Уповноваження до підтримування обвинувачення може бути дано в наказі, в листовім повідомленню, або в словесній заяві на судовім засіданню. 74. Крім стерін та свідків, що беруть участь в справі, на судове засідання можуть викликатись досвідчені особи, коли для роз'яснення обставин справи потрібні спеціальні знання або досвід, а також перекладчики й товмачі. 75 Виклик на суд вийськовиків переводиться через вийськове начальство, а інших осіб — оповістками через місцеву владу. 76. В оповістці, яка підписується Предсідателем суду, повинно бути докладно зазначено, кого саме викликається, на коли, куди, в якій справі, а також наслідки неявки. - 19 - VI. Судова розправа. 1. Випадки й порядок вилучення суддів. 77. В одному й тому-ж засіданні не можуть брати участь судді, крeвнi між собою прямого покоління без обмеження ступнів, а бокового до четвертого ступня, а також своєки до другого ступня включно. 78. Суддя не повинен брати участи в обговоренні справи, а також може бути вилученим сторонами, в таких випадках: 1) коли суддя, його жінка, родичі прямого покоління без обмеження, а бокового покоління родичі перших чотирьох і своєки перших трьох ступнів, а також взятий суддею за дитину беруть участь в справі; 2) коли суддя брав участь в перевідуванні по справі або в повідомленні, яке стало приводом до порушення справи, або ж був членом слідчої комісії, або довіреним одної зі сторін, або ж стає свідком в справі; 3) коли суддя підлягає або підлягав по службі винному; 4) коли суддя є опікуном одної з осіб, що беруть участь в справі, або ж коли один з них керує справами другого, і 5) коли суддя або його жінка, згідно з законом, є найближчі спадкоємці одної з осіб, що беруть участь в справі, або ж позиваються з нею. 79. Крім зазначених випадків, військовий суддя може бути вилучений сторонами і з інших причин, як що суд визнає їх гідними уваги. 80. Заява про відсторону чи вилучення судді подається листовно, або словесно не пізніше, як під час відкриття засідання по справі. Після цього менту така заява може бути прийнята лише в тому разі, коли причина що до відсторони, або вилучення судді виявилась під час розгляду справи. 81. Після вислухання пояснень судді, який себе відстороняє або вилучається, суд, без цього судді, виносить постанову що до вилучення і про заміну вилученого судді відповідним запасовим. 82. Постанова по цьому питанню може бути оскаржена лише разом з присудом по суті справи. - 20 - 2. Умови розгляду справи. 83. Штабовий Суд розглядає справу устно і прилюдно. Сторонні особи пускаються на судове засідання в кількості, яка може розміститись в помешканні суду і не заважатиме правильному ходові судових дій; недолітнім до 18 років перебування на судових засіданнях забороняється. 84. Двері судового засідання можуть бути зачинені для сторонніх осіб по постанові суду, або під час окремих судових дій, або на весь час розправи, як що суд знайде, що прилюдний розгляд справи зневажає моральне або релігійне почуття, або ж як що, згідно з заявою одної зі сторін, визнає, що прилюдний розгляд справи, з огляду на тяжину та характер нанесеної образи, ставить покривджено- го в надзвичайно тяжке становище: 85. До слушання справи при зачинених дверях допускається командир полку, а також інші особи по вказівці сторін, в кількості не більше трьох осіб з кожної сторони. 86. Суд розглядає кожну справу по можливості в одному засіданні, не перериваючи його для розгляду інших справ. Як що суд на законних підставах визнає за необхідне перервати засідання на більш-меньш довгий час, то має право під час цієї перерви розглядати і інші справи, але в такому разі припинена справа, після відновлення засідання, розглядається з самого початку. 87. Обвинитель та винниймий, разом з їхніми представниками, уявляють собою сторін, що беруть участь в справі, і користуються при розгляді справи однаковими правами. 88. Особа, яка потерпіла від карного вчинку, в разі заяви до відкриття судового засідання про домагання вина- городи за шкоду та втрати, що сталися через карний вчинок, визнається за цивільного позовника і користується правами, наданими сторонам, що беруть участь у справі по всім предметам, які стосуються до цього позову, хоча би вона і не вступала на суді яко обвинитель. 89. Сторони мають право: а) подавати доводи; б) вилучати з законних причин свідків - і досвідчених осіб, ставити їм з дозволу голови суду питання, заперечувати на зізнання свідків і прохати, аби свідків було знову переслухано—в присутності або нарізно один від одного; в) робити зауваження і давати пояснення на кожну дію, що виникає на суді і г) спростовувати аргументи і міркування супротивної сторони. - 21 - 90. Право приконешного слова як по суті справи, так і по кожному суперечному питанню, належить завжди винниму, або його оборонцеві. 91. Всі, що перебувають в засіданні суду, повинні твердо заховувати правил пристойності, порядок і типшу, безперечно виконуючи в цьому відношенні розпорядження Предсідателя суду. Сторони і всі особи, яких переслухується на суді, свої зізнання й пояснення дають, стоячи і звертаючись до суду. 3. Керування судовим засіданням. 92. Предсідатель суду керує судовим засіданням, доглядає за порядком пояснень, заперечень та зауважень, усуваючи при цьому все, що не має безпосереднього відношення до справи, не допускаючи образливих для якої б то не було особи висловів і нарушения належної поваги до релігії, закону і до встановленої влади, а що до військовиків, то й таких пояснень і дій, які йдуть супереч умов військової служби й дисципліни. 93. Предсідатель суду дає кожному винниму всі можливі засоби до виправдання. 94. Порядкуючи рухом справи в той спосіб, який найбільш допомагає з'ясування правди, Предсідатель суду спиняє кожного, хто в судовому засіданні почне висловлювати похвалу чи нагану даних зізнань або пояснень, вступати в заборонені зібосини зі свідками, або іншим чином нарушуєти встановлений лад. 95. Як що зроблене Предсідателем суду вмовлення не буде мати сили і після попередження особи, що нарушуює порядок, про можливе вживання проти неї зазначених в цій статті заходів, то Предсідатель суду дає розпорядження про виведення єї з салі засідання, при чому, як що визнає потрібним, накладає на цю особу грошове стягання на прибуток державної скарбниці від 10 до 1000 гривень, зважаючи на двостатки після особи. 96. На крайній випадок, коли немає змоги розібрати, хто винен в порушенні під час судового засідання порядку, Предсідатель, як що зроблене ним вмовлення не мало відповідних наслідків, може розпорядитись про звільнення салі засідання від сторонніх до справи осіб. 97. У випадках, коли хто під час засідання допуститься образливих висловів супроти цілого складу суду або супроти суддів, що входять до складу його, або підніме - 22 - проти них чи одного з них руку, або насмілитися нечем- ними словами чи яким-небудь вчинком виявити до суду явну зневагу,—то суд складає про цю подію окремий прото- кол і передає його на відповідну підсудність, при чому, як що заподіяний вчинок, згідно з загальними правилами, підлягає цьому-ж Штабовому Судові, то складений протокол пересилається до сусіднього Штабового Суду. 98. Всі розпорядження, що виходять за межі влади, наданої Предсідателеві суду, і всі постанови по змаганням і суперечкам сторін можуть виходити лише від імені суду, при чому суд, як що не буде одноголосної думки, вирішує поставлене питання більшістю голосів; коли голоси поділя- ються нарівно, то приймається думка, що сприяє виннимому, як що ж те чи інше вирішення питання не нарушує інте- ресів винимого, то переважає думка, яку обстоював Предсі- датель суду. 4. Відкриття засідання й порядок розгляду справи. 99. В призначену для заслухання справи годину Пред- сідатель суду, пересвідчившись про присутність суддів і секретаря, відкриває засідання, оголошує, яка справа має розглядатись, та пропонує сторонам і стороннім особам зай- няти призначені для них в салі місця. 100. Предсідатель перевіряє, хто саме прибув на засі- дання для участі в справі, якою сторона, і упевнюється в особі винимого, а також і в тому, чи мають представники сторін відповідні уповноваження. 101. Винний позивач прибути на судове засідання персонально, хоча б і мав оборонця, неявка його потягає за собою відкладення справи, при чому, як що він не спо- вістить суд до відкриття засідання про законні причини неявки, суд, постановлюючи про відкладення справи, має право дати розпорядження, аби винимого було приведено на наступне засідання. 102. -Роспорядження суду про приведення винимого на засідання виконує начальник частини. 103. В разі неявки оборонця, суд може відкласти розгляд справи, як що винимий, не маючи змоги запрохати другого оборонця, буде просити про відкладення справи. 104. В справах, які можуть бути порушенні не інакше, як скаргою покривдженої, неявка обвинителя примушує суд відкласти розгляд справи лише в тому разі, коли при- - 23 - чина нелвки законна, і як що обвинитель, який не прабу- через таку причину, буде прохати суд до відкриття засі- дання про відкладення справи. 105. Неприбуття на засідання обвинителя в інших випадках, а також неявка цивільного позовника не стає на перешкоді для заслухання справи, при чому в справах про карні вчинки, що сполучені з ущербом для скарбового пол- кового чи сотенного майна, питання про відшкодовання не виключається з розгляду Штабовим Судом; у всіх же інших справах неявка цивільного позовника потягає за собою виключення цивільного позву з розгляду в Штабовому Суді. 106. В справах, які можуть кінчатись замиренням, неявка обвинителя або його довіренного, без законних на те причин, вважається за зречення від обвинувачення і тягне за собою закриття справи. 107. Предсідатель суду вияснює, чи з'явилось на засі- дання всі викликані свідки по справі, перекладчики й тов- мачи і, як що не всі явились, то хто саме і через які при- чини. 108. Законними причинами неявки осіб, яких викли- кано на засідання вважаються: 1) позбавлення волі; 2) припинення зносин під час пошести, наступу воро- га, надзвичайної повіді та інших подібних непереможних перешкод; 3) несподіваний розор через нещасливий випадок; 4) хвороба, яка позбавлює можливості відійти з дому; 5) смерть батьків, дружини або дітей, або-ж тяжка, загрожуюча смертю, їхня хвороба; 6) неодержання або несвоєчасне одержання оповістки і 7) неможливість відлучки військовиків, що перебувають на чинній службі, через службові обставини, яка засвідчена начальством. 109. Крім того, законною причиною неявки свідків, досвідчених осіб, перекладчиків і товмачів, вважається менкання у віддаленні від суду на 25 верст, або в такій далечинні від місця суду, що вони без особливих перешкод не можуть явитись на судову росправу. 110. За неявку без законних причин на свідків, досвід- чених осіб, перекладчиків і товмачів накладається з поста- нови суду грошове стягання на прибуток державної скарб- ниці не більш 1000 гривень, залежно від важності справи та достатків не прибувшого. 111. Як що в наслідок неявки без законних на те причин винимого, свідка, досвідченої особи, перекладчика - 24 - або товмача, довелось відкласти засідання, то суд накладає на нього також і виплату втрат, що сталися викликаним на суд особам через відкладення справи. 112. Особа, яка на протязі двох тижнів з дня об'явлення постанови суду про накладене на нього, згідно зі 110 і 111 ст. ст. цих правил, стягання подасть варті уваги пояснення про причини своєї неявки, увільняється судом від грошового стягання і від виплати втрат, що сталися, завдяки відкладенню засідання. 113. Якщо не всі викликані свідки, досвідчені особи, перекладчики або товмачі будуть присутні, то суд, вислухавши пояснення сторін про те, чи можна розглядати справу без осіб, які не явились, виносить постанову або про відкладення судового засідання по справі, або про розгляд справи, не вважаючи на неявку де-котрих зі згаданих осіб. 114. На випадок відкладення засідання через неявку кого-небудь із свідків, зізнання яких має істотне в справі значення, суд дає розпорядження про поновлення виклику неприбувшого свідка. 115. Якщо не являться досвідчені особи, перекладчики і товмачі, то суд має право замісць них викликати других осіб. 116. Свідків, що не явились через хворість, старість або довгочасну відлучку з місця мешкання, наново не викликається. Якщо ж їхніх зізнань в справі немає, а вони будуть визнані судом конче потрібними для правильного вирішення справи, то суд дає розпорядження про переслухання їх в місці мешкання по тим питанням, які суд поставить. При чому переслух свідків, які мешкають в тій місцевості, де пробуває суд, провадиться Предсідателем Штабового Суду, а в інших випадках додержується порядку, встановленого 66 ст. цих правил. 117. Сторони сповіщаються про час і місце переслухання свідків по за судом і мають право бути при всіх цих переслухах та користуються правами, яких надано їм п. п. 6 і в 89 ст. цих правил, але присутність сторін, рахуючи в тому й винимого, не обов'язкова. 118. Якщо викликаний у друге свідок знову не прибуде, то справа не відкладається, але-ж неприбувший без законних на те причин свідок підлягає стяганню, згідно зі 110 ст. цих правил. 119. Якщо викликані на засідання суду особи явились, або як що неявка їх не повела до відкладення засідання, то суд приступає до розгляду справи по суті. - 25 - 120. Після з'ясування виннимому суті та підстав обви- нувачення, Предсідатель запитує його, чи визнає він себе винним в карних вчинках, яких йому приписується. 121. Винному, який визнає свою вину, Піс ізатель за його дозволом, судді безпосередньо, а особи, що бе- руть участь в справі, через Предсідателя, ставлять питан- я, що стосуються до обставин заподіянного ним карного вчинку. 122. Як що признання виннимого не викликає ніякого сумніву, і як що ні судді, ні сторони не будуть вимагати дальньшого розслідування обставин справи, то суд переходить до заслухання приконешних промов сторін. 123. Мовчання винного не повинно вважатись за при- знання ним своєї вини. 124. Як що винний йе признає себе винним, або як що його признання викликає сумнів, то Предсідатель суду запрошує до салі засідань усіх бувших свідків по справі, до- свідчених осіб, перекладчиків і товмачів і ставить кожному з них попередні питання для визначення його особи і від- носин до сторін, а після того запитує сторони, чи не має у них яких-небудь заперечень прсти допущення свідків та досвідчених осіб до переслуху, а перекладчиків та товмачів до виконання їх обовязків. 125. Не можна ставити за свідків: 1) божевільних і душевно-хворих, 2) лан-отців відносно того, в чому їм признавалися на сповіді, 3) присяжних адвокатів та інших осіб, що виконували обовязки оборонців виннимих, відносно того, в чому їм при- знавались віродавці підчас переведення про них справи. 126. Жінка винимого, родичі його прямого покоління, а також його рідні брати й сестри можуть відсторонити се- бе від свідчення. 127. Ніхто не може бути переслуханий, яко свідок і в той же час виконувати в цій справі обовязки обвините- ля, як що тільки він не виступає по цій справі, яко по- кривджена особа, або виконувати обовязки оборонця вини- мого, або заступника обвинителя чи цівільного позовника. 128. Про причини відсторонення свідків від свідчень суд не робить дослідування, але обгрунтованність чи необ- грунтованність відстороненнях визначається на підставі відо- мостей, що маються в справі, після поданих сторонами до- казів та заяв осіб, котрих відстороняється. 129. Свідки, досвідчені особи, перекладчики та товмачі під присягу не підводяться, але дають обіцянку виявити усю - 26 - правду по щирості, при чому Предсідатель перестерігає їх, аби вони, забувши про яку-б то було ворожість, дружбу або страх, говорили лише одну правду, не збільшуючи й не зменшуючи відомих їм обставин, .. оповідаючи про все так, як воно було, також нагадує їм про відповідальність за кри- восвідчення. 130. Після цього Предсідатель пропонує всім свідкам перейти до окремої кімнати і не виходити звідти до викли- ку їх на переслух. 131. Довідні речі, які можуть стати в допомозі для виявлення злочину або-ж для викриття чи виправдання ви- нимого, повинні бути внесені в салю засідань і покладені перед суддями, як що цьому не перешкоджає чиме величина або якість річей. 132. Довідні речі, після огляду їх суддями, показують- ся сторонам. 133. Свідки переслухуються по одиниці. Спершу ви- слухується покривджений від злочину, а після нього свідки, що підтверджують обвинувачення, і свідки, яких виставив ви- нимий, як що додержуванню зазначеного порядку не ста- неться яких-небудь перешкод. 134. Після переслухання кожного зі свідків та досвід- чених осіб, Предсідатель суду запитує сторони, чи не ба- жають вони заперечити на що-небудь з вислуханого зізнан- ня, поставити які-небудь питання або дати які-небудь по- яснення. 135. Питання свідкові ставить спершу та сторона, згі- дно з заявою котрої його викликано на росправу, а потім вже й супротивна сторона. 136. Кожна сторона має право перепитувати свідків для роз'яснення відповіді, яка подана на запитання супро- тивної сторони. 137. Свідок не має права відмовлятись давати відпові- ді на питання, котрі мають виявити суперечність в його зізнаннях, або неподібність їх до відомих обставин, або до зізнань інших свідків; але він не є обовязаний відповідати на ті питання, які висвідчують його в якому-небудь карно- му вчинкові. 138. Як що відповідь на запитання сторін не дає змоги докладно з'ясувати суть зізнання, то Предсідатель, або за його дозволом, судді можуть ставити свідкові до- даткові питання. 139. Кожен свідок може бути перепитаний в присут- ності інших свідків, зведений з ними на-очі. - 27 - 140. Кожному свідкові показуються довідні речі, які дотичні суті його зізнання. 141. Як що буде потрібно вивести винимого з засідання в наслідок вчиненого ним бешкету або шуму, то, після повороту його знов на засідання, Предсідатель суду повинен повідомити його докладно про все, що відбулося під час його відсутності. 142. Не забороняється вичитувати в судовім засіданні записаних зізнань свідків, яких не викликано згідно з 67 ст. цих правил або свідків, які хоч і одержали завчасу оповістки, але не явились з законних причин, коли про це будуть прохати сторони, а також коли суд сам найде те потрібним. 143. Крім того, дозволяється читання документів та виписок, які є в справі, або вказані й подані сторонами та свідками, як що суд визнає, що означені документи стосуються до справи і їх повинно взяти на увагу при вирішенні справи. 144. Після вичитання кожного з записаних зізнань свідків, а також і документів, зазначених у попередній статті, Предсідатель суду пропонує винимому та іншим, що беруть участь у виясненню справи, особам дати свої пояснення. 145. Як що суд, з власного розсуду, або після заяви сторін, визнає, що для правильного вирішення справи конче потрібно переслухати особу, котра не викликана на суд, яко свідок, або перевести огляд, освідування, трус або вимку, то постановляє про виклик свідка на суд, або про переслух його в місці мешкання, а також про переведення огляду, освідування трусу чи вимки. Переслух свідків на місці їхнього перебування переводиться порядком вказаним у ст. 116 цих правил. 146. Огляди, освідування, труси та вимки в касарнях, лагерях та інших місцях, що перебувають під відомством військового начальства, переводяться на очах найближчого начальника того місця, або кого-небудь з його розпорядження, судом у повному складі його або одним з членів його, як що ці чинності відбуваються в тім місці, де провадиться суд, в противному разі — Штабовим Судом того місця, де потрібно перевести зазначені чинности. 147. На трус або вимку закликається хазяїн кватири або помешкання, а коли його немає, то його жінка, як що він жонатий, або хто-небудь з старіших домашніх його осіб. - 28 - 148. Сторони можуть бути присутніми при переве- денню цих дій і користуватись правом, яке надається їм згідно з 89 ст. цих правил, але яка їх, рахуючи в тому й винимого, не обовязкова. 149. Огляди, освідування, труси та виїмки, крім випад- ків дуже негайних, переводяться в день. 150. До участі в оглядaх та освідуванні, як що для докладного зрозуміння обставин, що трапляються в справі потрібні спеціальні знання або досвід в науці, реместві, штуді, промисловій або якій-небудь праці, можуть бути закликані досвідчені особи. 151. Для огляду та освідування пошкодження, наслід- ків насильства і стану здоровля особи, що потерпіла від карного вчинку, або від самого винимого запрошується най- ближчий військовий лікар, а як що його немає—то всякий инший лікар. 152. При дослідуванні ран, побоїв, каліцтва, насильства, ушкодження здоровля й подібних наслідків від карних вчинків, лікар по змозі визначає: 1) характер ушкодження і вплив його на здоровля особи, яку оглядається; 2) способи, яких вжито при насильстві та ушко- джені і 3) як давно заподіяно ушкодження. 153. При освідуванні жінок, яке сполучається з пока- зуванням частин тіла, що звичайно закриті, ніхто, без згоди цих жінок, не може бути присутнім при тому. 154. Про знайдене при огляді та освідуванні, труси чи виїмці складається акт по можливості на місці переведення цих дій. Все знайдене записується по черзі, як воно огля- далось і знаходилось, разом з поясненням присутніх при тому досвідчених людей і сторін.*Акт підписують усі осо- би, що були при огляді, освідуванні, труси чи виїмці. 155. Речі, яких найдено при оглядах, трусах і виїмках і які можуть бути придатними для виявлення карного вчин- ку та до викриття винимого, повинно по змозі докладно описати, з зазначенням того, при яких обставинах та звідки їх взято, перенумерувати, скласти, припекатати і прилучити або-ж доставити в суд для прилучення до справи, яко довідні речі. 156. Особам, у яких взято речі, яко довідні, дається в тому росписка. 157. Огляди, освідування, труси та виїмки в місцях, які не перебувають під відомством військового начальства, переводяться відповідною місцевою цивільною владою. Як що - 29 - зазначені дії переводяться в місцевості, де перебуває суд, то останній може, як що визнає потрібним, командирувати туда одного з суддів. 158. В разі невиконання місцевою цивільною владою законних вимог Штабового суду, цей останній сповіщає про це місцевого прокурора цивільної офіції або його товариша. 159. В постанові суду про огляд, освідчування, трус або виїмку повинна бути точно означена потрібна дія й об- ставини, які є викликають, копія з цієї постанови пере- дається тій особі, яка переводить огляд, освідчування, трус або виїмку. 160. Освідчування стану розуму винних, котрі ви- явили ознаки божевілля і душевної хворості, або недужних припадків, що доводять до нестями або повної непритом- ності. — переводиться у Вишому Військовому суді або в Окружнім суді цивільної офіції, як що останній ближче до Штабового суду. 161. У випадках, яких зазначено у ст. 145 цих пра- вил, вирішення справи переривається до одержання судом додаткових відомостей. Після-ж одержання їх, розгляд справи роспочинається наново, як що склад суду змінився, або суд підчас перерви почав розглядали іншу справу; в противному разі розгляд справи продовжується з тієї дії, на якій він перервався, але кожен з суддів має право ви- магати відновлення де-яких дій або розгляду справи з по- чатку. 162. Після розгляду зібраних по справі доказів суд вислухує приконешні пояснення сторін. 163. Сторони дають судові свої пояснення та запере- чення, додержуючись такого порядку: спершу обвинитель, потім цивільний позовщик або їхні представники, далі обо- ронець винимого і нарешті сам винний. 164. По справах, які роспочинаються, лише після скар- ги і можуть, закінчуватись замиренням, Предсідатель суду нагадує сторонам про можливість закінчити справу зами- ренням, і як що замирення відбудеться, Штабовий Суд по- становляє про закриття справи. 165. Як що підчас розгляду справи суд побачить, що вона йому не підлягає, то, обмеживши росправу докладним з'ясуванням обставин, які показують на підлеглість справи Штабовому Судові, перепроваджує справу на належну під- судність. 166. На випадок виявлення підчас розгляду справи нових спіручастників судимого карного вчинку, суд має пра- - 30 - во або відкласти справу для спільного розгляду єї що до всіх співучасників, або ж, продовжуючи розгляд справи відносно тих осіб, супроти яких було спочатку заявлено обвинувачення, поставитись до виявлення нових співучасників згідно зі 196 ст. цих правил, як що відкладення справи може повести за собою довгу загайку в розгляді єї. VII. Постанова присуду. 167. Після вислухання сторін та остаточних пояснень винимого, судді виходять в окрему кімнату, а як що такої кімнати не має, то залишаються в салі засідання, запропонувавши поперед секретареві суду та всім присутнім особам, які не входять до складу суду, щоб вони вийшли із салі засідання. 168. До постанови присуду судді не повинні мати ні з ким ніяких зносин. 169. Питання про вину чи безвинність винимого суд розв'язує з власного внутрішнього переконання, основаного лише на сукупності обставин, яких виявлено під час судової росправи. 170. При постанові присуду ніякий довід не може бути взятий на увагу, як що його попереду не було показано винимому та іншим особам, які беруть участь у виясненні справи. 171. Як що під час обговорення в дорадчій кімнаті питання про вину чи безвинність підсудимого Пштабовий суд визнає за необхідне з'ясувати яку-небудь обставину в справі через додаткове переслухання свідків, або через яку-небудь іншу судову дію, то він, не постановляючи присуду, поновляє судову росправу, додержуючись вище встановлених правил та застерігаючи сторонам право подати додаткові пояснення що до знов переведених дій. 172. Прикладаючи закон, Пштабовий суд повинен роз'яснувати справи згідно з достатнім розумом істнуючих законів, а вразі неповності, невирахности чи суперечності законів, якими судимий вчинок заборонено під загрозою карі, суд повинен основувати свій присуд на загальному розумі законів. 173. Забороняється зупиняти вирішення справи з природу неповності, невирахности чи суперечності законів; за порушення цього правила винні підлягають відповідальності, як за протизаконне занедбання влади. 174. Судді повинні привертати свої думки до одноголосного рішення. Коли після належної наради судді не дійдуть до одної думки, то питання про вину чи безвинність вinnимого, а також про покарання його, розвязується біль- шістю голосів; при поділі-ж голосів нарівно приймається та думка, що полегчує долю винимого. 175. Судді подають свої голоси устно, при чому Предсідатель суду подае свій голос після всіх; він же голосно підраховує голоси. 176. Судді повинні заховувати таємність що до своїх нарад і не оголошувати нікому, хто подав голос на користь, а хто проти винимого. 177. Суд видае присуд: а) або про, виправдання винимого, як що вчинок, в яко- му його обвинувачувалося, визнається не доведеним, не таким, щоб поставити йому за вину, або незабороненим законом під загрозою кары; б) або про увільнення винимого від суду, як що його карний вчинок задавнився, або знято кару законом про амнестію, чи з іншої законної причини закриття справи, і в) або-ж про покарання винимого, як що його висвід- чено в такому карному вчинкові, який ставиться йому за вину, і за який не можна увільнити його від карної відпо- відальности. 178. Виправданого набравшим законної сили присудом Штабового Суду не можна вдруге притягти до суду за той же самий карний вчинок, хочби й виявились нові обставини, що доводять його вину. 179. Увільнений від суду без означення його вини може прохати, щоб суд визначив його вину й ту кару, під яку він підпавби, якби в справі не виявилося законної причини для закриття карного переслідування. 180. Такі прохання мусять бути подані зараз після оголошення присуду. 181. Як що винимого визнано винним, то видається присуд про покарання його. Суд повинен визначити кару на певному грунті законів, але при цьому судові надається право з огляду на причини, які зменшують вину, змень- шити кару на один чи два ступні, переходячи при тому і дè найближчого роду кары, як що в законі не має ступня ниж- чого від встановленого за карний вчинок винимого. 182. Засудженого на кару присудом, який набрав за- конної сили, не можна знов судити в тій же справі, хочби потім і виявились причини, що збільшують його вину. 183. Крім вирішення питань про вину та кару, суд видає постанову ще й про інші наслідки карного вчинку та судової росправи, а саме: - 32 - а) про речі, здобуті через карний вчинок і взагалі про довідні речі, б) про винагороду шкоди, яку понесено тією чи другою стороною, і в) про повернення судових витрат. 184. Речі, здобуті через карні вчинки, повертаються їх хазяїнові, хочби він і не зложив жадного позву; але довідні речі, які мають Істотне значіння для справи, повертаються не раніш, як після набрання присудом законної сили. 185. Як що річей, здобутих через карний вчинок, буде домагатись яка-небудь третя особа, то суд надає суперечникам право упорядкуватися в цивільному суді. 186. Штабовий Суд видає постанову про кількість відшкодування лише в тому разі, коли при переведенні справи шкоду чи втрати певно з'ясовано; в противному разі Штабовий Суд, визнавши право на відшкодування, надає покривдженому право стягти шкоду чи втрати в цивільному суді. 187. Невизнання вчинку злочинним або неставлення його підсудному в вину не відкидає цивільного позову про винагороду за шкоду та втрати, яких заподіяно цим вчинком. 188. В разі закриття судового переслідування з причин: смерті винимого, упливу давності, замирення покривдженого з винними або дарування вини верховною владою з загальної 'амнестії чи з окремого роспорядження, або з волі Головнокомандуючого, цивільний позов, якого зложено в Штабовому Суді, про винагороду за шкоду та втрати, заподіяні карним вчинком, розв'язується цим же судом. 189. Зречення винагороди за шкоду та втрати, яких заподіяно карним вчинком, не тягне за собою закриття справи про карну відповідальність винимого. 190. Замирення в такій справі, яка згідно з законом може бути закрита мировою, увільняє винимого від персональної відповідальності та разом з тим визнається і за зречення відшкодування, як що покривджений не застеріг собі права на цивільний позов. 191. Виправданий присудом Штабового Су́ду має право на стягання винагороди за шкоду та втрати, яких спричинено несумлінним обвинуваченням. 192. Обвинувачення визнається несумлінним, якщо винимий подасть про те прохання, і суд одноголосно визнає, що обвинувачення було роспочато без жадного грунту, або 33 відпиралося на суді вигаданими доводами, або взагалі було явно пристрастне і неправдиве. 193. Прохання про визнання обвинувачення несумлінним і вимога винагороди за шкоду та втрати, які виникли від такого обвинувачення, розглядаються судом, як що їх було подано раніше виходу суду до дорадньої кімнати для видання присуду; постанову про це в разі виправдуючого присуду вписується в самий присуд. 194. В разі подання вимоги про винагороду за шкоду і втрати, що счилились від несумлінного обвинувачення, суд вирішує про відшкодування, як що сума заявленої вимоги не перевищує 6.000 гривень, і як що сума втрати певно виявлена; в противному разі суд, признавши обвинувачення несумлінним, надає право виправданому доходити винагороди в цівільному суді. 195. Вихога призання обвинувачення несумлінним і винагороди за шкоду і втрати, що виникли від цього обвинувачення, не підлягає розгляду в Штабовому Суді що до осіб, які порушили карну справу за силою своїх службових обов'язків. Такі особи за несумлінне обвинувачення відповідають, як за службові карні вчинки загальним порядком. 196. Коли на судовій росправі виявляться обставини, які свідчать про заподіяння карного вчинку особою, проти якої це порушено карної справи, а також в тому разі, коли проти підсудного виникає нове обвинувачення, яке не має зв'язку з попереднім, то Штабовий Суд, не розглядаючи цих обвинувачень по суті, повинен скласти про них окрему постанову, котрій дає належний рух порядком, зазначеним в 51 ст. цих правил. 197. Постановлений Штабовим Судом присуд коротко записується Предсідателем суду в резолюцію, яку підписують всі судді. 198. В резолюції суду зазначається: 1) рік, місяць і день, в які відбувалась судова росправа; 2) склад колегії; 3) стать, імення, по батькові, призвище й літа обвинуваченого; 4) суть присуду про вину чи безвінність обвинуваченого, про кару та інші наслідки карного вчинку з докладним зазначенням того вчинку, в якому визнано підсудним, та законів, на основі яких постановлено присуд; 5) на кого покладається виплата судових витрат; 6) винагорода за шкоду і втрати; - 34 - 7) кому повертаються здобуті через карний вчинок предмети та довідні речі. 199. Негайно після підпису резолюції судді повертаються в зало засідань, де при відчинених дверях, в присутності винимого Предсідателя суду оголошує присуд. 200. Як судді входять, всі присутні в залі засідань особи встають і вислухують присуд стоячи. 201. Виправданому винимому Предсідатель суду негайно об'являє, що він звільнений від суду. 202. Разом з оголошенням сути присуду Предсідатель суду пояснює, в який строк та яким порядком може бути оскаржено присуд, а також про те, що особи, які мають право оскарження, можуть на протязі двох день, наступних за днем оголошення резолюції, просити про складання присуду в остаточній формі та про видачу їм копії з нього. 203. Присуд в остаточній формі складається і копія з нього видається на протязі трьох день, наступних після подання про це заяви. 204. В присуді в остаточній формі, крім згаданого в резолюції, зазначається: 1) предмети обвинувачення; 2) міркування суду що до прикладання законів, а висновок про вину чи безвинність прописується без зазначення його підстав, 3) докладний виклад сути присуду, згідно з розумом закону. 205. Присуд підписується Предсідателем і членами суду, які його постановили. 206. В військовому районі театру воєнних дій присуд в остаточній формі не складається. Сторонам може бути видана копія резолюції, як вони того просять. 207. Копії з присуду і резолюції видаються безплатно. 208. По кожній справі, що разглядається судом, секретар суду провадить журнал судової росправи, в якому коротко записується: а) час початку і скінчення справи, склад колегії, стать, імення й призвіще винимого та других осіб, що приймають участь в з'ясуванні справи, а також предмет обвинувачення; б) випадки зачинення дверей засідання; в) виклик свідків, їх неявка та єї наслідки; г) відкладення росправи; д) вилучення і відсторона свідків, досвідних людей, перекладчиків і томачів від переслуху; - 35 - е) суть зізнань винимого, свідків, пояснень знавців, заявлень і заперечень винимого та інших осіб, які прийма- ють участь в з'ясуванні справи; ж) постанову суду про переслух нових свідків, пере- ведення оглядин, освідувань, трусу, виймання та про випра- ву документів; з) накладення кари за порушення порядку підчас засі- дання; и) пропозиція про замирення покривдженоого з винним і умови, на яких воно счнилось; і) заява сторін про складення присуду в остаточній формі і про видачу копії з нього; к) взагалі всі інші дії, які переводились на судовій розправі, в такому порядку, в якому вони чинились, а також зауваження і заперечення сторін з приводу цих дій з корот- ким зазначенням складених судом по цих предметах постанов. 209. Зізнання свідків, пояснення знавців, заявлень й заперечення сторін записуються коротко в журнал, прочитуються тим особам, якими вони подані і випра- вляються по зробленнм ними вказівкам, яких суд визнає вартими уваги. 210. Журнал суду підписується Головою суду і секре- тарем. 211. Журнал та вся справа повинні бути показані для розгляду стороноам і командирові полку, як що вони будуть цього вимагати. VIII. Оскарження присудів і постанов. 212. Всі присуди Штабового Суду вважаються оста- точними і можуть бути знесені лише в дорозі касації після скарги осіб, що приймали участь в справі. 213. Крім касаційної скарги, можуть бути подані особливі скарги: а) на постанову суду про підсудність; б) на загайку справи; в) на накладення кари за неявку в суд, г) на неприняття касаційної скарги; д) на відмовлення поновити строк для принесення касаційної скарги і е) на неправильне виконання присуду. 214. Право принесення особливої скарги надається кожній особі, що брала участь в справі по тим предметам справи, які до неї відносяться. - 36 - 215. Особливі скарги адресуються до Вищого Військового Суду і подаються в той суд, який розглядав справу, в семидневний строк з часу оголошення постанови. 216. Скарга на загальну справи може бути подана у всякий час переведення справи. 217. Подання особливої скарги не спиняє виконання оскарженої постанови суду, хіба це визнає необхідним сам суд. 218. Пітабовий суд негайно пересилає особливу скаргу разом зі своїм поясненням на що до Вищого Військового Суду. 219. Особлива скарга може бути заявлена словесно. В цьому разі Предсідатель суду повинен зміст скарги записати в окремий акт. 220. Початком строку на подання скарги вважається наступний день після оголошення постанови. Якщо останній день строку буде свято, то кінцем строку вважається перший наступний після свята день. 221. Строк не вважається пропущеним, коли скарга до його упливу послана поштою. 222. Коли строк пропущено з уважливих причин, то суд може поновити його. 223. Підсудимому об'являється про всякую подану по його справі скаргу. 224. Касаційні скарги на присуд Пітабового суду подаються: а) в разі порушення закону і неправильного його тлумачення що до визначення карного вчинку та кари за нього; б) в разі порушення чину й форми поступовання настільки істотних, що без додержання їх не можна визнати присуд за законний акт судової влади, і в) в разі порушення меж компетенції та влади, які надані законом судові. 225. Помилка в покликанні на закон при визначенні карного вчинку і кари не може бути приводом до знесення присуду, як що кара призначена та сама, яку визначено в законі, хоч і не в тому, на який покликався суд. 226. В разі суккупності карних вчинків, неправильне прикладання закону до карного вчинку менш важного, коли це не могло мати впливу на визначення кари за більш важкий вчинок, не повинно бути приводом до знесення присуду. 227. Підсудимий має право подавати касаційну скаргу на присуд по всім предметам справи. — 37 — 228. Командір полку має право подати касаційну скаргу як в інтересі обвинувачення, так і в інтересі під- судимого. 229. В справах, які можуть бути порушенні лише скаргою покривдженого, право касаційної скарги надається і приватньому обвинувачеві. 230. Цівільний позовник має право касаційної скарги лише проти тих частин присуду, які торкаються випагороди за шкоду і втрати, або якими нарушаться його право на відшкодування. 231. Однакове з цівільним позовником право каса- ційної скарги має той, на кого повернено стягання за спри- чинені карним вчинком втрати та шкоди. 232. За неповнолітніх та взагалі за осіб, які не можуть користуватися своїми правами, скарги можуть пода- вати їх родичі, дружина, опікуни й ті, у кого вони знахо- дяться на вихованні. 233. Кожна сторона, що приймала участь в справі, може просити знести присуд з приводу порушення правил, яким постановлено лише для захисту єї прав, а не прав противної сторони. 234. Касаційна скарга адресується до Найвищого суду і подається в той суд, який постановив присуд, в той же строк, таким же чином і згідно з тими правилами, яких встановлено для особливих скарг. 235. Проти касаційної скарги, поданої одною сторо- ною, друга сторона може подати своє заперечення, або пояснення аж до дня, в який призначено слухати справу в Найвищому Суді. 236. Кожному з підсудимих, які обвинувачуються в співучасті в одному карному вчинкові, застерігається право прилучитись до касаційної скарги, що подана одним з них, про що повинно заявити судові в той же семиден- ний строк, а як що скарга подана пізніше чим перед трьо- ма днями до кінця цього строку, то до упливу трьох день з часу оголошення про подання скарги. 237. Касаційні скарги про карну відповідальність підсу- димого спиняють виконання всього присуду, а подання скар- ги що до відшкодування спиняє виконання лише по цьому предмету. 238. Після подання касаційної скарги проти присуду в належний строк, вся справа негайно надсилається до Най- вищого Суду. - 38 - 239. В справах про карні вчинки, за які, згідно з за- коном, може бути накладена дисциплінарна кара, як що суд визначив в присуді цю кару, не допускається касаційного оскарження. IX. Виконання присудів. 240. Присуди Штабових Судів набирають законної сили після ухвали строку оскарження, як що на протязі цього стро- ку не подано касаційної скарги. Присуди, зазначені в попе- редній 239 статті, набирають законної сили після оголошен- ня їх. 241. Присуд, оскаржений відносно цивільного позову, набирає законної сили у всіх тих частинах, які не тор- каються цього позову. 242. Коли присуд, постановлений відносно де-киль- кох підсудимих, оскаржено лише де-котрими з них, то для всіх інших підсудимих він визнається набравшим законної сили після ухвали строку оскарження. 243. Присуди, які набрали законної сили, негайно над- силаються для виконання тому начальникові частини, у ві- данні якого знаходяться підсудимий, і оголошуються в на- казі по тій частині, в якій підсудимий перебуває на службі. 244. Із правила про нагайне виконання присуду до- пускаються такі винятки: а) в разі хворості засудженого, яка перешкоджає ви- конанню особистої над ним карні, вона відстрочується, поки він видужає; б) коли засуджений обвинувачується в новому карно- му вчинкові, за який підлягає більш тяжкій карі, ніж та, на яку його засуджено, то виконання присуду відстро- чується до постанови присуду в новій справі, за винятком одначе тісі частини присуду, яка відноситься до обмеження прав та переваг по службі; в) в разі утечі засудженого, виконання присуду від- строчується до затримання його, але винагорода за шкоду і втрати, що заподіянні карним вчинком і взагалі грошові стягання повертаються негайно на його майно; г) коли з'явиться необхідним з особливо уважливих чи службових причин спинити виконання присуду, яким засу- джується до позбавлення волі, то суд може постановити про відстрочку карні до скінчення обставин, які стали при- водом до відстрочки. 245. Підчас війни у військовому районі театру воєн- них дій відбуття карні відстрочується до кінця війни у всіх - 39 - справах, у яких не призначено дисциплінарної кари, але присуд може бути виконаний, як що суд чи начальник частини визнає шкідливим залишити в частині засудженого. 246. Відстрочка відбуття кари не поширюється на обмеження прав, яке сполучене з карою. 247. Відстрочка кари недозволяє засудженому від обов'язку заплатити судові витрати та винагородити за шкоду і втрати, які заподіяно карним вчинком. 248. Після оголошення присуду, по якому кара засудженому відстрочується до кінця війни, Предсідатель Штабового Суду роз'яснює підсудимому, що він може заслужити повне визволення від кари взірцевою хоробрістю в бою, відзначним вчинком, пеньністю та взірцевою поведінкою. 249. Коли підсудимий, якому відбуття кари відкладено до кінця війни, буде до повного дарування кари знову відданий під суд, то суд визначає кару по сукупності присудів, згідно з правилами про складання кар, зазначених в карних законах, і присуд повертатеться до виконання негайно після того, як набере законної сили. 250. В разі взірцевої хоробрості в бою або іншого відзначного вчинку з боку засудженого, якому відбуття кари відстрочено до кінця війни, його начальник може заступати по команді, щоб знести засудженому кару. Такі прохання розв'язуються Головним Отаманом. 251. Після скінчення війни відстрочений присуд повертається до виконання, як що не було заступництва начальства про знесення кари засудженому за його заслуги. 252. Штабовий Суд повинен визначити в присуді, крім військової кари, яка відстрочується до кінця війни, відповідаючу їй кару, згідно з загальними карними законами, причому що останню кару призначається у всякому випадку звільнення засудженого з чинної військової служби до відбуття ним кари. 253. Коли за карний вчинок належить кара з загальних карних законів, то, замінивши єї відповідною військовою карою з військових карних законів, суд повинен зазначити в присуді, що в разі звільнення засудженого з чинної військової служби, на нього накладається зпервоначалу визначена йому кара з загальних карних законів, а не військова, яка є заміною. - 40 - X. Про поновлення справ, в яких присуди набрали законної сили. 254. В разі відкриття нових обставин, які виявляють невинність засудженого чи фальшивість доводів, на яких основано присуд, що набрав законної сили, справа може бути поновлена з дозволу Надзвичайного Суду. 255. Прохання й повідомлення про поновлення справ, в яких постановлено присуди, що набрали законної сили, адресуються до Надзвичайного Суду і подаються до того Штабового Суду, який виніс присуд. 256. Подавати прохання про поновлення справи мають право: а) засуджений або його заступник; б) покривджені від наслідків присуду особи, і в) начальник частини, в якій перебуває на службі засуджений. 257. Штабовий Суд перевіряє обставини, яких вказано в проханні чи повідомленні, і разом зі своїм висновком що до поновлення справи надсилає всю справу до Надзвичайного Суду. XI. Про судові витрати. 258. З присуджених до виплати судових витрат стягається: а) гроші на подорож особам, яких відряджується для провадження перевідування чи слідства, і б) гроші на винагороду досвідчених осіб, знавців, свідків, перекладчиків і товмачів. 259. Свідки, досвідчені особи, знавці, перекладчики і товмачі, яких закликано судом, як що бажають одержати винагороду за подорожні витрати, повинні заявити про це до скінчення судового засідання по справі. 260. Винагороду свідкам визначається лише в тім разі, як вони закликані на далечину більш 15 верст. В цьому разі їм визначається добових і подорожніх грошей в тому розмірі, якою встановлено для козаків під час командировки. 261. Досвідчені особи, знавці, лікари, перекладчики і товмачі одержують винагороду за їх труди по узглядненню суду від 100 до 1000 гривень. - 41 - 262. Стягнення судових витрат повертається: а) на підсудимого, як що його визнано винним; б) або на обвинителя, як що обвинувачення визнано несумлінним. 263. Як що немає винних, або засуджені особи не в змозі заплатити судових витрат, то вони приймаються на кошт скарбу. 264. В справі про карний вчинок, заподіяний де-кіль- кома особами, судові витрати стягаються зо всіх винних в рівній долі за круговою відповідальністю. 265. В разі відстрочки засідання з приводу неявки кого-небудь без законних причин, виплата судових витрат по цьому засіданню повертається на ту особу, по вині якої розправу відстроено. 266. Коли з особи, на яку покладено виплату судо- вих витрат, присуджено разом з тим і стягання винагороди за шкоду і втрати, то спершу стягається винагорода, а по- тім судові витрати. 267. Стягнення судових витрат не повертається на майно засудженого, як що він умер раніше, ніж присуд набрав законної сили... Коли ж засуджений умер після того, як присуд набрав законної сили, то стягнення судо- вих витрат повертається на майно, яке осталось після по- койного. 268. Всі прохання, пояснення, повідомлення та скар- ги по справах про карні вчинки, які підлягають компе- тенції Штабових Судів, подаються на звичайнім папері, і все поступовання опрощується від гербової та іншої оплати. 269. В присуді повинно зазначити, на кого саме по- вертається виплата судових витрат, і яка частина всіх ви- трат упадає на кожного. Але докладний обрахунок судо- вих витрат з зазначенням, на які предмети їх зроблено, визначається в окремій постанові, яка складається після оголошення присуду. 270. Постанова про судові витрати, яких належить заплатити, оголошується через військове начальство, місце- ву цивільну владу, або судових виконавців мирового з'їзду засудженим на виплату або тим, до кого перейшло майно засуджених. - 42 - 271. Коли особи, з яких стягаються судові витрати, визнають рахунок витрати неправильним, то можуть подати до Вищого Військового Суду особливу скаргу в тижневий строк з часу об'явлення їм рахунка. Голова Ради Міністрів В. Драчевський (п.р.) Військовий Міністр, Генерал-Штабу, Полковник Савченко 17 р. З питанням від: Малахов Козицький Бурякевич Підравин 107 8 107 326 ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОМАНДУЮЧИХ ЗАПАСОВИМИ ТА МІСЦЕВИМИ ВІЙСЬКАМИ У. Н. Р. Розділ I-й А. ЗАГАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ. 1. Командуючий запасовими та місцевими військами піднімається в канди- датів запропонованих Військовим Міністром, ухвалених вищою Військо- вою Радою та Радою Народних Міністрів і затверджується ГОЛОВНИМ ОТАМА- НОМ. 2. Йому підлягають всі запасові та місцеві війська У. Н. Р. 3. Командуючий запасовими та місцевими військами підлягає безпосередньо Військовому Міністерстві. Б. ОБОВ'ЯЗКИ КОМАНДУЮЧОГО ЗАПАСОВИМИ ТА МІСЦЕВИМИ ВІЙСЬКАМИ У. Н. Р. 4. Командуючий запасовими та місцевими військами стежить за виконанням всіх розпоряджень Військового Міністра, що до прийому на військову службу рекрутів, всіх запасових і народнього резерву; за содеружан- ням на місцях їх зборів, а особливо за своєчасною відправкою призва- них на місцеві призначення. 5. Він повинен: а/ турбуватись про те, щоб підлеглі йому частини були постійно в повному складі і приймати всі залежні від нього заходи по усуненню перешкод малих вплив на зменшення людей, б/ мати певні ве- домості про кількість людей, які рахуються з запасі, стежити за хут- ким їх збором, певних їх санітарним оглядом да відправкою в війська по призначення, а також за успішним постачанням. 6. Він турбується про охорону здоровля військ, стежить за належним у- штуванням військових дікарень на місцях розташування підлеглих йо військ. 7. Він стежить: а/ щоб війська були розташовані по місцях здорових та гілних для харчування та квазирування, щоб повинності мішкандів о- тащування військ не були важки. б/ Припиняти незаконні вимоги від від місцевих самоврядувань, але в купі з тим стежити щоб війська задоволені від місцевих самоврядувань всім положеним по закону. 8. Він об'єднує працю командирів запасових бригад в відношенні мобіл- ці, навчання та пересування військ. 153 9. Він персонально чи по його дорученню ревізує всі запасові та мі- сцеві війська У.Н.Р. в відношенні мобілізації насполки та пересування. В. ПРАВА КОМАНДУЮЧОГО ЗАПАСОВИМИ ТА МІСЦЕВИМИ ВІЙСЬКАМИ У. Н. Р. 10. Накази та приписи Командуючого запасовими та місцевими війська- ми в законному порядку данні, виконується підлеглими військами та управліннями безперечно. II. Командуючий запасовими та місцевими військами, має право в обся- гу своєї компетенції позначати ревізії, слідства та вимагати всі по- трібні для цього відомості. 12. Командуючий запасовими та місцевими військами користується пра- вами Командира корпуса. 13. Він має право по згоді з Командуючим Дієвою Армією усовувати командирів куренів і представляти Військовому Міністрові по усунення командирів запасових бригад. Розділ II. ПРО ШТАБ КОМАНДУЮЧОГО ЗАПАСОВИМИ ТА МІСЦЕВИМИ ВІЙСЬКАМИ У. Н. Р. Г. ЗАГАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ. 14. Штаб командуючого запасовими та місцевими військами складається згідно встановленим штатам. 15. В штабі Командуючого запасовими та місцевими військами зосере- джується підовоюство по керуванню запасовими та місцевими військами по загальним міркуванням, учет по персональному складу запасових та місце- вих військ У.Н.Р. 15. Штаб Командуючого запасовими та місцевими військами знаходиться в безпосередньому керуванню Начальника Штабу, котрий призначається на цю посаду по кандидатському реєстру Начальника Генерального Штабу, по попередній згоді в Військовим Міністром У.Н.Р. і затверджується ГОЛОВ- НИМ ОТАМАНОМ. Д. ОБОВ'ЯЗКИ НАЧАЛЬНИКА ШТАБУ КОМАНДУЮЧОГО ЗАПАСОВИМИ ТА МІСЦЕВИМИ ВІЙСЬКАМИ У. Н. Р. 17. Начальник Штабу направляє працю всього штабу, стежить за скорим посуненням і правдивим проїзводством в ньому діл та реалізує діла штабу. Він передає військам розгорядження Командуючого запасовими та місцеви- ми військами. Згідно вказівок попереднього, він керує розробленими всі питань та діл торкуючихся мобілізації, розташування та пересування військ. 18. Він мусить мати в штабі з постійної готовності всі відомості по- тоїбні командуючому запасовими та місцевими військами для міркувань по розташуванню військ, пересунення , поповнення, харчуванню та мобі- лізації для виконання розпоряджень по штабу. 19. Начальник Штабу безпосередньо підлягає Командуючому запасовими та місцевими військами У.Н.Р.; він докладає діла та папери тосякачії- ся штабу і оголошує приказання цього начальника. Е. ПРАВА НАЧАЛЬНИКА ШТАБУ КОМАНДУЮЧОГО ЗАПАСОВИМИ ТА МІСЦЕВИ- МИ ВІЙСЬКАМИ У. Н. Р. 20. Приказання оролошені Начальником Штабу від імені командуючого запасовими та місцевими військами У.Н.Р. виконується яко персональні накази цього начальника. 21. Начальник Штабу Командуючого запасовими та місцевими військами У.Н.Р. ревізує всі запасові та місцеві війська по наказу Командуючого запасовими військами. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В. ПРОКОПОВИЧ ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР САЛЬСЬКИЙ з оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Додаток II. ШТАТ Управління Командуючого запасовими та місцевими військами У.Н. Назва посади і ранг осіб Кількість осіб Основне утрим. на рік в грн Клас поса ди Примітка. Командуючий запасовими та місце- вими військами /Генерал-Старшина/ I 36.000 III Старшина для доручень . . . /Молодша старшина/. I 14.400 VII Начальник Штабу /Вулазна Старши на Генеральн.Штабу/. I 24.000 У Ад'ютант по мунтроїй частині /молодш.старш.може бути Ген.Шт./ I 20:000 VI Ад'ютант по господарськ.частині /молодш.старшина/. I 20.000 VI 154 Завідувачі Культурно-Просвітними Справами. Ад'єзант по адміністр.частині. /Молодша старшина/. І розряду. . . . . 2 3.400 ІХ Канцелярістів: II розряду. . . . . 3 7.200 Х Оповістників /козаків/. . . . . 2 4.200 - ПРИМІТКА: I. Крім платні службовці Управління отримують лобові гроші та інші лодатки по нароках встановлення для центральних установ. 2. Гроші на канцелярські та інші витрати Управління вимагають ся з конторисному порядкові. 3. На склади по цьому штату поки що не закон 29 травня 1920 року /про поширення чинності постанови Ради Народних Міністрів від 25 березня 1920 року про поліпшення матеріального стану ближчих Державних Установ/. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В. ПРОКОПОВИЧ ВІЛЬСЬКИЙ МІНІСТР ОЛЬШИН З оригіналом знідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Додаток до ст.14 Типчасових правил про призначення пенсій та допомог об'єднаним державних установ У.Н.Р. та родинам цих службяних. Міністерству Відомість про призначення допомоги в який мешкає Департамент Державної Скарбниці доручає Фінансовій Палаті зазначену в цій відомості допомогу видавати з Скарбниці за рахунок кредиту по § от. . . літ. видаткової смети Департаменту, повідо- мивши про це асігнування 192 року. ч........... Віце-Директор Начальник Відділу Прзвіще, ім'я по бать- кові і стан. За скільки років служби призначена допомога._ На підставі яких засновнів. З яких оплат і в службового забезпечення призначенна допо- мога._ Розмір допомоги З якої снабниці належить надати допомогу. Директор Начальник Відділу Додаток І до пп. 3-6 цього. Положення про карну роботу сотні. 1. На час виконання обов'язків посту Української Национальної Татар Дієвці, сотні V.V., забороняється карна робоча солдати. 2. Карна робота сотні розміщується в припиненнях при Українських на залежних від нього об'єктах, або в пісеньках звичайних закладах. 3. З карною роботою сотні привлекається за оздоровленням тимчасової, то перебування на місцях виконання обов'язків, заснованих повинностями і поставками, до роботи. 4. Тривання забуджень за оздоровленням та внутрішній розподілок в карну роботу сотні встановлюється згідно з приписами, викладеними у статті 1 про 3-6, що залишаються за сторожем т.к. Рос. Імпер./ Розмір пайка і розподіл всього вини залежить від розпорядження Командування Армією. 5. Відповідно до карної роботи сотні посилається під партія на виконання роботи на повзділках, а також і з вапилля покривання лососи, очистки чупри та палайра, колоди, дрова і т.п. 6. Скінг сотні потрапляється на доставку і перевезення, по посту до скінга, наказанням від сотні, залежно отриманих і повинностями, а не пожертвованої забуджень. Постійний скінг сотні має право на чинну військову службу і визначається у прокоментуванні, якщо пошкоджено до нього положення. 7. Кожна з сотень безпосередньо підлягає начальникам Татар Дієвці і керується правилами командира окремого корпуса. 8. На постійній скінг сотні покладаються опустивши і повинностями охорони, паркування і сотні забуджень. 9. Отримання і підготовлення посилного об'єкту на телесну дисципліну карни приймаються за межами виконання; вона має право звичайно на забуджень, що розміщувалися у статті 1 про 3-6. 10. Війські по карній відповідальності зважаються наступними: у підсумку і за оцінки ліцензії та кримінальної справи навчання о військовослужбовцях, са всі карні звички, винуватні під час воєнних переворотів і карній робочих комун, яким підлягають військовослужбовцям саму са всі і зазначаються до військового суду Карного Офісу. 11. Всіх війські по карній робочої комун реєструються через відповідне, закладене, засноване на тариф і т.п. Голова Ради Міністрів В.Черковський Заступник Військового міністра, Генерал-лейтенант Галич ШТАТИ ДЕРЖАВНОГО ЗАКУПОЧНОГО КОМІСІЇ ч.ч. Назва посади. Кількість посад осіб. Платня місяця в польс.мар. одному. Платня місячна в польс.мар. всім. Платня всім з 1-го жовтня 1920 року по 1 січня 1921 року. Клад Комісії: 1. Голова Комісії I III 24.000т 24.000 72.000 2. Члени Комісії 5 IV 13.000 • 90.000 270.000. Службов. персонал Ко- місії: 3. Секретарь I VI 12.000 12.000 36.000 4. Пом.Секретаря I VII 9.000 9.000 27.000 5. Перекладчик I VII 9.000 9.000 27.000 6. Бухгалтер I VI 10.000 10.000 30.000 7. Урядовець I VII 6.000 6.000 18.000 8. " I IX 5.500 5.500 16.500 9. Агенти 2 VII 9.000 13.000 54.000 10. Друкарщики 2 IX 5.500 11.000 33.000 II. "урьєр I " 3.000 3.000 9.000 Разом І7 - - .197.500 592,500 м.п. Крім того відпускається під відчіт: а/ На представництво 20.000 60.00 б/ на Роз'їзди 40.000 120.000 в/да канцелярські витрати 10.000 30.000 г/ На найом помешкання і прислугу 6.000 18.000 д/ На оплату експертів і фаховців 30.000 90.000 Разом…………… 106.000 318.000 п.п. Всього на утримання Комісії на час від І жовтня 1920 р. до І січня 1921 року ………… 910.500 п.м. ПРИМІТКА I. а/ При роз'їздах належить оплачувати коштовність квитків за- дівничних та пароплавних, крім того видати добові Голові і членам Комісії по 300 поль.марок, урядовцям до VII кл. включно - по 200 пол.марок, іншим урядовцям 150 пол.марок на добу: б/при роз- Уздах по українській території подорожнє задоволення видавати по загальному закону. ПРИМІТКА 2. Винагороду фахівцям і експертам установлює Комісія по кожному випадку з окрема в тим, що ця винагорода не може перевищати 400 пол.марок на добу. ПРИМІТКА 3. За приділеннями до "Державної Закупочної Комісії" членами і урядовцями залишаються "їх попередні посади в утриманням по вищій посаді." Голова Ради Народних Міністрів ПРОКОНОВИЧ. Міністр Народнього Господарства Е.АРХИПЕНКО.- З оригіналом згідно. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Розпис платні Комісії по запротестовленню громадських знаків в п.Варшаві з 1-го липня по 1-ше квітня 1920 року,- Ч.ч. НАЗВА ПОСАДИ, Назва професії, Кількість осіб. Утримання на місяць. Всім утриман- ня на 3 місяці: ПРИЧІТКА 1 Уповнов.Мін.від. Голова Комісії IV I 20,000 20,000 60,000 2 Ревізор, він-же Товариш Голови V I 18,000 18,000 36,000 3 Член Комісії, він-же Завідувач сортирою та прийомом гот. XII I 18,000 18,000 36,000 4 Член Ком.,він-же Помічник Ревіз. VI .2 10,000 20,000 60,000 При вста- новлення контролю не барвці на перу буде потрібно встановити це одну посаду по нідника Ревізора. 5 Секретарь Ком. VI I 9,000 9,000 27,000 6 Урядов. для дор. він-же пом. сек. XI I 8,000 8,000 34,000 7 Слухатель,він- же скарбник... XII I 9,000 9,000 27,000 8 Рахівник...... VII I 7,000 7,000 21,000 9 Комерник..... VIII I 6,000 6,000 24,000 10 Доглядачі.... IX I 7,800 32,800 157,500 11 Доглядачів для сопроводи.гроле VII I 7,000 14,000 42,000 Коли для сопровод- ження гро зел контр буде при знач. від ранку, то датат ско- рочеться на 3 осо- би.Догля- раців/. 12 Пом.ділова.... Ум I 8,000 6,000 18,000 13 Ком. доглядачів... IX I 6,000 24,000 72,000 14 Пом. коморника.... IX I 6,000 6,000 18,000 15 Малий уряд. І рангу.ІХ I 4,500 4,300 13,50 16 Друкарщів ....... IX 2 8,000 16,000 30,000 17 Він-ш виників/надць/.IX 8 4,500 37,000 81,000 18 Робочих при копо- рі........... - I 2 4,000 на господарчі видачки,- 19 Кур.ер......... - I 4,000 РАЗОМ: 34 247,000 741,000 ПРИЧІТКА І: штатними умовами обладнані рахувати всіх урядовців, переведених зі штатних посад Експедіції в Намення до Варшави; останці позаду всі рахуються по вільномус найму. ПРИМІТКА 2: Мільності урядовців, льотодоглядачів, ложинників і о- ганізаторів і літальниць може бути збільшена по розпорядженню Нача Міністра Фінансів при потрібних прагді в миру дійсної потреби. ПРИМІТКА 3: Урядовцям, виконаваним з України, дається на пропо- ня одягу і підтримку його в календарну останні одного року місячний оклад утримання, що приблизно складає 100.000 н.п. ПРИМІТКА 4: Управителю Дикотеції на предмет винищено і зв'язаній цим видатки 40.000 н.п., одноразово. ПРИМІТКА 5: переміщення урядовців в межах цього міста, полежить Голові Комісії. ГОЛІВАРЧІ ВИДАТИ: На заведення Канцелярії, купівлю канцелярських товарів, замовлення печаток та іншого канцелярського інвентаря, одноразово 75.000 н.п. РАБОМ...................210.000 н.п. АВСЬОР С.................ПІДТРИМАННЯ МІСТЬ ТИСЯЧІ польських марок/936,000/-. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ФІНАНСІВ ШТАТ народно-освітньої вчилі | Назва посади | Кількість місць | Клас посади | Узагалі | |---|---|---|---| | Комендант сел. | 1 | VI. | | | Молодший офіцер | 2 | VII. | | | Підстаршина | 4 | - | | | Допоміжні | 30 | - | | Разом: 37 чоловік. ПРИНЯТТА 1. Поштова оклад сел. виробується по ставці, встановленої для місцевих частин прий. 2. Допоміжні отримують платню розміром: ПРИНЯТКИ: 3-класного молодшого офіцера, пістовника і допоміжних посадників з місця потреби, відповідно до кількості зараження, що відповідає на кожній роботі. 4. Всі чиновники сел. посади призначаються по розпорядженню старшого командування. Голова Ради Міністрів В. Цюконовськ Заступник Військового Міністра, Генерал-Поручик Глінка З оригіналом згідно: Директор II ОТАТУТ ПРО ДЕРЖАВНИЙ ПОДАТОК З ПРИЛІГЛИХ ВИСТАВ І ЗАБАВ. 1. Державному податку в приліглих вистав і забав підлягають: шо- тави, концерти, бали, маскаради і ваагалі видовища та забави всякого роду, що влаштовуються за плату в театрах, не виключаючи державних, в цирках, клюбах, садах, і інших місцях. 2. До категорії вистав та забав, що підлягають податку, відносяться також і ті, які влаштовуються в помешканнях трактирного промислу - кафє-шантанах, кафе-рестораціях, кабаре, барах і інших ресторанцях і трактирах першого і другого розрядів і програм яких вистав буде складатися з музичних творів зі співами, танцями, або декламацією, комедії, водевілів, різних девертсментів і т. інше. 3. Зазначені в арт. 1 і 2 вистави / забави підлягають податку незалежно від мети їх улаштовання і розміру платні, що береться в них з одвідувачів вистав і забав, зазначених в арт. 1, податок відбирається за ціни квитків і виплачується в доповнення до неї, з одвіду- вачів же вистав та забав, зазначених в арт. 2, податок відбирається порядком, встановленим артикулами 19 - 22 цього статуту. 4. Коли з одвідувачів вистав та забав, крім вхідної платні або платні за місця, береться окремо платня за користування якими-небудь окремими забавами/ наприклад, коли в саду, завхід у який воїма платяться в одинаковому розміру, береться окрема платня за користування роздал- ками, каруселью і т. інше або за вхід в театри, панорами і т. інше/, то податок в установленних розмірах, відбирається не тільки з входних квитків, але і з квитків, що видаються окремо за користування забав- ченими окремими забавами. 5. Від податку увільнюються: I/Вистави та забави на сільсько-господарчих виставах, що влаштовуються державою, містами та земствами, без віддачі їх в аренду приватним підприємствам; ПРИМІТКА. Вистави та забави на виставках такого роду, як що будуть влаштовані приватними підприємцями, підлягають податку на загальні підстави. 2/Лекції та читанки, в тому числі з демонстрацією картин, які влаштовуються за науково-просвітньою метою і не мають характеру а - бав; 3/Спектаклі в школах, які влаштовуються ними для своїх просвітніх і благодійних цілей. 6. З абонентних квитків, що дають право входити на кілька вистав, податок відбирається по загальній /повній/ вартості абонементу. ПРИМІТКА. Коли внесення абонементної платні робиться у кілька строк ків, то податок по вартості всього абонементу відбирається повністю при виплаті першого внеску. 7. По квиткам пільговим/з учнів і т. інше при продажі яких робиться знижка з вхідної платні або з ціни місць, податок відбирається по дій- сній продажній ціні квитків. 8. По безплатним квиткам або контрамаркам, що видаються співробіт- никам періодичних видань, а також посташникам, майстрам, робітникам і іншим особам, що обслуговують театри, цирки або інші такіж підприємства, податок відбирається по дійсній продажній ціні місць, що замаються по цим квиткам і контрамаркам. ПРИМІТКА. Господарі театрів, цирків, кіноматографів і тому подібних постійних місць вистав та забав повинні мати іменні списки осіб, що користуються правом безплатного входу/рецензентів, співробітників і т. п.//, в яких списках зазначається, яке саме місце дається кожному з цих осіб. 9. Розмір державного податку в пределах вистав і забав установлю- ється: Для квитків вартостю до 6 гривень включно 60 шапів. Для квитків вище 6 гривень до 10 гривень включно 1 гривня " " 10 " " 20 " " " " 20 " " 30 " " " " 30 " " 40 " " " " 40 " " 50 " " " " 50 " " 60 " " " " 60 " " 70 " " " " 70 " " 80 " " " " 80 " " 90 " " " " 90 " " 100 " " " " 100 " " 110 " " " " 110 " " 120 " " " " 120 " " 130 " " 139 " " 140 " " 28 " " " 140 " " 150 " " 32 " " " 150 " " 160 " " 36 " " " 160 " " 170 " " 39 " " " 170 " " 180 " " 42 " " " 180 " " 190 " " 45 " " " 190 " " 200 " " 50 " " " 200 " в 30 % вартості квитка. 10. Рospодарі закладів прилюдних вистав і засоб повинні виставляти на видному місці кає розпис місць для одвідувачів, а вазначенням в розпису продажної ціни квитків і, окремо, державного податку що відбирається з них, а в випадках, завзначених в від. IV закону і міського збору. 11. Податок виплачується через наклеювання на квитки та контрмарки окремих марок, відповідних по своїй вартості вазначенним в арт. з розмірам податку. 12. Квитки та контрамарки повинні бути видані всім одвідувачам вистав та засоб із корінцевих зшитків. 13. Марки наклеюються на квитки та контрамарки таким способом, щоб права половина марки містилася у/контрамарці/, виданому одвідувачу, а ліва на корінці /талоні/ квитка. При видачі квитка або контрмарки, наклеєна марка погашається одночасно в відділенням квитка або контрамарки від корінця /талону/ розрізом ії на вазначені дві половини. 14. В разі браку марок потрібної вартості, особам що видають квитки, надається право наклеювати на квитки/контрамарки/марки нижчої вартості на суму податків, відповідно продажній ціні квитків. 15. Податок з вистав і засоб, що влаштовуються в кафешантахах, кафе-ресторанцях, кааре і тому подібних закладах трактирного про мислу першого та другого розрядів/арт.2./відображається в розмірі пяти відсотків а сум, я і належать з одвідувачів за подані і прорні їм предмети вживання, на підставах, вазначенях в нище слідуючих/16-22/ артикулах. 16. Податок відбирається з одвідувачів тих із завзначених в 10 - передньому 15 артикулі закладів, в котрих удаштовуються вистави або дивертисменти. В закладах трактирного промислу, засоби котрих обмежу- ються тільки про оркестрів, таперів і механічних інструментів. /організ і т. инш./, зазначеного в арт. 15 податку не відбирається. 17. Коли за право входу в кафе-шантан, кабаре і інші, зазнач чені в арт. 2 заклади встановлена окрема вхідна плата, то в одні- дузачів таких місць забав відбирається : а/ податок в чиста і заб- бав, що виплачується по ціни вхідних квитків, на встановлених для цьо по податку підставах /арт.арт.I,3-9,II-14/ і б/ пяти відсоткови пода- ток за подані і продані одвідувачам предмети вживання. 18. П'яти відсотковий податок відбирається зазначеними /арт.2/ підприємствами трактирного промислу при одержанні сум, належних з од- дувачів за подані та продані їм предмети вживання. 19. Господарі підприємства, зазначених в арт.2, повинні виставля ти на видних місцях і, в окрема, на загальних відкритих буфетах. /столиках/ коли такі маються в закладах, - обваж про відбирання подат- ку на встановлених цим законом підставах. 20. Господарі зазначених в арт.2 підприємств повинні мати корінцеві шитки для віданців і них рахунків одвідувачам. Одержання прошої з одвідувачів мусить робитись обовязково по рахунках, які видаються із зазначених корінцевих книг, при чому державний п'яти- відсотковий податок мусить бути зазначений в рахунках окремо, піс- ля Ітога сум, які належать з одвідувачів за подані їм предмети вжи- вання. 21. Господарі підприємств, зазначених в арт.2, котрі мають в закладах відкриті буфети /столика/ для продажу напоїв, закусок, фрук- тів, цукерок, цигарок і папе, повинні вести окремих, пронумерованих по сторінкам книгах запись проданих в буфетів/столик/ предметів вжи- вання, в яких книгах зазначається: що продано, за яку ціну, і окремо, скількою стягнуто в продажній ціни державного п'ятивідсоткового подат- ку. 22. Господарі підприємств, зазначених в арт.2, повинні вносити суми державного податку не пізніше трьох днів по одержанні їх в місцеву скарбницю при платежних обліках окремої форми, бланки яких можуть одержати зі скарбниць. 23. Загальне керування справами, що відносяться до відбиран- ня державного податку з вистав та забав, належить міністерству фінан- сів, по департаменту Простих Податків. 24. Завідування та керування зазначеними/арт.23/справами на місцях і догляд за діяльністю урядових осіб, котрим доручено догляд за відбирання податку в вистав та забав, покладається на Фінансові Пал- лати. 25. Безпосередній догляд за відбираанням податку з вистав та забав покладається на Податкових Інспекторів, їх помішників та Контрольо- рів і, а разі потреби по розпорядженню Управителя Фінансової Палати, у скарбових зборчих і інших урядових осіб інституцій, підлеглих фінансо- вій Палати. По згоді Управителя Фінансової Палати з Управителем Акцизними зборами, зазначений догляд може бути покладений також на урядових о- сіб акцізного Від-омства. 26. Урядовим особам, на котрих покладено догляд за відбиранням податку з вистав та забав, фінансовою Палатою видаються окремі пос- відчення на право входу в помешкання вистав та забав і перевірки пра- вильного відбирання податку. Зазначені посвідчення в необхідних ви- падках показують агаданими особами при виконанні ними службових о- в'язків по догляду. 27. Урядові особи, на котрих покладено догляд за відбиранням по- датку з вистав та забав, мають право: 1/ входити вільно в помешкання вистав та забав; 2/ Вимагати пред'явлення для перевірки тамже: а/ касових коришевих вчитків, /б котрих видавались і видаються квитки/для за минулий час так і по виставам і забавам, що відбуваються в той час, б/ книг для за- пису продажу по відкритим букетам /арт.21/в підприємствах, зазначених в арт.2, і в квитків про внесення підприємствами податку до Скарбниці /арт.22/; 3/ Вимагати, в разі потреби, від одвідувачів вистав та забав пред"явлення ім квитків або контрамарок на право входу або займання місць; 4/ Вимагати від каси пред"явлення готівки марок. 28. В разі відкриття порушень закону про податок з вистав і за- бав, урядові особи, на котрих покладено догляд за відбиранням зазна- ченого податку, складають про це протоколи, в яких зазначається: 1/ час і місце відкриття порушення; 2/ ким і в якому підприємст /або місці вистави та забави/ воно відкрито, 3/ в чому о поруш чим воно доводиться. 29. Протоколи складаються в присутності господарів підприємств а в разі їх відсутності-осіб, завідуючих підприємствами або видачою квитків/касами/або веденням рахівництва,а в підприємствах, званаче- них. в арт. Ц-му завідуючих буфетами або відпуску підвідівачам пред- метів уживання. В разі потреби, для участі при складанні протоколу запрошуються сторонні свідки і службовці міліції або Охорони. 30. Протокол, коли буде складений, пред'являється зазначеним в арт. 29 особам і пропонується їм для підпису, з поясненням, що вони мають право дати свої по змісту протокола, зауваження або заперечення. В ра- зі відмовлення від підпису, це зазначується в протоколі, а коли при його складанні брали участь зазначені в арт. 29 особи, посвідчується і їх підписом. 31. Протоколи не пізніше трьох днів по їх складанні надсилаєть ся до Фінансової Палати, податковими Інспекторами - безпосередньо, а інш ми урядовими особами - через податкових Інспекторів. 32. Податковий Інспектор, в разі неповноти або неясності прото- колу, повертає його на протяг трьох днів, для доповнення або дослід ження справи; протоколи ж , складені в захованням вимог, зазначених в арт. арт. 28-30, а також доповнені потрібними відомостями, над- силає не пізніше того ж строку до Фінансової Палати. 33. Фінансова Палата, не пізніше місячного строку по одержанні протоколу, виносить по ньому постанову: а/ в разі пред'явлення протоколом неправильних вимог про залишення його без наслідків, б/ в разі неповноти або неясності його про доповнення недостаючими відомостями, в/ в разі правильності протоколу в зистачаючими до нього даними- про накладення відповіднього штрафу, при чому в постанові зазначаються підстави для останньої. 34. Постанови Фінансових Палат про залишення протоколів без наслідків /п.«арт. 33/ або про накладання штрафів /п. в того-ж артикулу/ оповіщаються особам, на котрих протоколи були складені, пошильною ім копій постанов. 35. Особи, на котрих накладено штраф, мають право подавати на постанови по сьому предмету Фінансової Палати свої заперечення в двох тижневий строк з дня вручення ім копій постанов. Примітка. Зазначені в цьому артикулі заперечення, а також до- датки до них, підлягають гербовій оплаті на загальних підста- вах. 36. В разі подачі заперечень на постанови про накладення штрафу не вище 2000 гривень, Фінансова Палата або зовсім касує свою постанову або зменшує накладений штраф або залишає запере- чення без задоволення, про що об"являє особам, на котрих накла- дено штраф, посилкою ім копій постанов, і, одночасно в тим, постанови про правіжку до виконання в безсусперечному порядку. 37. По запереченням на постанови про накладання штрафу ви- ще 2000 гривень Фінансова Палата або зовсім касує свою постано- ву або зменшує накладений штраф до розміру, який не протестую вуеться в запереченні; в тім же разі, коли вона визнає, що за- заперечення на зазначені постанови не підлягають задоволенню, або хоч підлягають, але в меншому в порівнянню з запереченням розміру, а також в разі подання скарг на закриття підприємств /арт. 39/, Фінансова Палата передає такі заперечення та скарги на розгляд Губерніяльних ю Промисловому податку Присутствій, постанови котрих по цим справам вважаються остаточними. 38. Заперечення на постанови, що поступили після зазна- ченого в арт. 35 строку, а також послідуючи заперечення на поста- нови , зазначені в арт. 36 і першої частини арт. 37, залишаються Фінансовою Палатою без розгляду. 39. Підприємці вистав та забав, що підлягають обкладанню податком, за невиконання вимог сього закону, про відбірання податку караються штрафом: в перший раз - в розмірі десяти-разо- вої вартості не стягнутого ними податку, в другий раз в розмі- ру тридцяти-разової вартості і в третій раз - підприємства їх по постановам Фінансових Палат закриваються. Примітка. Справи про закриття підприємств вирішують- ся фінансовими Палатами порядком, встановленим арт. арт. 33, 34 і 35. Скарги на такі постанови можуть бути продавані в строк, зазначений в арт. 35, при чому, в разі визнання таких скарг не впідлягаючими задоволенню, вони передаються на остаточне вирішен- ня Губерніяльних по промисловому податку Присутствій. 40. Підприємці вистав та забав, що підлягають оподаткуванню, за невиконання вимог, зазначених в прим. до арт. 8, арт. арт. 10, 12,19, 20, 21 і 22, а також за невпуск в домовлення вистав та забав урядових осіб, на котрих накладено догляд за відбиранням податку, і непред'явлення їм для огляду документів і книг, зазначених в арт. 27, караються по постановам Фінансових Палат, штрафом до 20.000 гривень. 41. Коли буде виявлено вчинання при відбиранні податку в шостав і забав фальшованих або вживаних марок, урядові особи, на котрих покладено догляд за відбиранням зазначеного податку, складуть про це протоколи, в яких зазначається: а/ при яких обставинах буде виявлено вживання фальшованих марок, + о/свідчення осіб, що виявали такі марки, про це, коли і відкіля або від кого марки придбані або одержані; в/ скілько і на яку суму було вжито зазначених марок для наклейки на квитки і г/ яки вапас і яких фальшованих марок найдено при перевірці. Ті фальшовані марки, що додаються до протоколу і надсилаються разом з ним до прокурорського догляду, для направлення діл по арт. арт. 555 - в Карного Статуту / по ред. від 11 зак. 14 червня 1918 року./ 42. В разі виявлення зловживань при виданні рахунків і записів, на підставі котрих мусять честись підрахунок п"тявід-соткового податку / арт. арт. 20 і 21/, або вчинків, направленних до утаєння одержаних сум податку, або до одержання кого чиеньшому, ніж належить, розміру, а також яких не будь зловживань при наклеці на квитки марок,- про виявлені обставини складають акти, для притягнення, в установленому порядку, винних в тому осіб по арт. арт. 548 і 550 Стат. Карного. 43. Міністрові фінансів надається право чотановлювати окремою інструкцією обов"язкові для підприємців вистав і забав: форми корінцевих витків, об"яв, корічневих книг для рахунків. окремих книг для відкриття буїстів і платежних документів, які мають на увазі арт. арт. 12 і 19-22, правила ведення книг, видачи з них документів, а також правила догляду за відбиранням податку, діловодства, рахівництва і відчітності по ньому.- По……………………………Міністерству. Відомість про приймання пенсії………………….який року…… Департамент Державної Скарбниці допускає згідно з п. 2 Правил визначення та чіткого оцінки пенсій виплати в діапазоні відповідно до Операції, а показаного в відомостях про виплату поточного постачання за рахунок кредиту по …………………….. лів. щодо пенсійних видатків Департаменту, постачання про це заснуванням пенсіонера. ……………………162 р. Віце-Директор Начальник Відділу 1 прізвище, імя та по- батькові пенсіонера- рин та посада, яку вона зайняла на слу- жбі, за яку признат- чена пенсія. 2 За скіль- ки років служби приз- начається пенсія. 3 На під- ставі яких законів. 4 Розмір при- значеної овальної пен- сії. - 5 Розмір тимчасового оплату до пенсії за дорожнє. 6 Розмір стажу пе- нсійно-консультаційних виплат. 7 З якого терміну на- лежать вида- вати пенсію. 8 З якої охорони. 9 ПРИМІТКА: Графа 6 заповняється у департаменті Державної Скарбниці.- Директор Вачальник Голову ПОСАДА: Командір дивізії................... 14.000 500 Помішник К-ра дивізії............ 13.000 250 Нач. Штабу дивізії............... 13.000 -70 К-р Стрілецької бригади......... 13.000 200 К-р Гарнізонної бригади.......... 12.500 200 К-р запасової бригади........... - - Дивізійна інженер............... 62.500 200 Нач. Пост. дивізії................ 13.500 200 Начальник Штабу бригади......... 12.500 200 16.000 Помішн. К-ра запасової бриг..... - - К-р полку/гарн.запізн. або кінного/1 к-р кур. Стрілецьк. або заліз.-технічного........... 12.000 200 9.000 К-р авто-колони.................. 12.000 150 К-р радіо-дивізіону............... 12.000 150 К-р авіо-дивізіону.............. 12.000 150 К-р авто-направного дівіз......... 12.000 150 Нач. Пост. запасової бригади.... - - К-р інженерного куріня........... 10.000 150 К-р телеграфного куріня.......... 10.000 150 Нач. від. Штабу дивізії........... 10.000 140 К-р Окрем. сотні/Стрілецьк. кулеметч. кінної, техніки, інженери, сапожиди, і виш./.. 9.000 130 7.000 К-р Вокрем. сотні................ 8.000 130 6.000 К-р базарної/легкої, гаубичн. важкої/.......................... 9.000 120 6.500 Нач. від. Штабу бригади.......... 8.000 120 6.000 К-р дивізіон. обову.............. 8.000 110 К-р чоти......................... 5.500 90 5.000 Молодший старшина............... 6.000 60 4.500 ОХОЧІ КОЗАКИ: Вучніжний....................... 3.000 30 1.200 Ковни...................150 .30 800 Рукавиці...............2.000 .25 700 Козак.................1.00 .30 500 КОСАНИ ПО РОБІТЗАДІЇ: Вунчужини..............500 .30 500 Чотовий...............360 .30 360 Роловий...............200 .30 200 Гуртковий.............150 .20 150 Козак..................100 .20 160 ПРИМІТКА: Встановити додаткову платню льотникам за час виконання польотів: 1/учебних - 300 гривень за годину, 2/по службовому призначенню - 1000 гривень в робочий день, 3/в особливих випадках - 2000 гривень в день. II. УСТАНОВИТИ: 1. Одиннадцяту платню для старших, військових урядовців, медичного персоналу, душополюсті та інших, зазначених посад у власних управліннях та закладах дієвої армії, а також писарів, кадетів 1-го року. | № | Платня на полюванні в перших | Платня на місцях в глибинах. | |---|-------------------------------|------------------------------| | | у дійових арміях | | | 17 клас | 14.000 | 14.000 | | У " | 10.960 | 9.600 | | VI " | 8.330 | 7.600 | | V " | 6.000 | 5.000 | | IV " | 5.390 | 4.500 | | III " | 3.120 | 3.000 | Посеред, інженери та інші фаховці, службичі по звільненню: 1-го розряду...........4.000 .20 3.000 2-го "- 3.500 .30 2.500 3-го "- 2.800 .30 2.000 4-го розряду..........2.600 .30 1.600 Писарі, і по мільйонам, найм: 1-го розряду...........2.400 .30 1.800 В тім разі, як призначається в нобілізованні одержувати ту ж платню, що і пультрові 1/роя, як бунчужений, 2/повернутий, як чотовий, 3/розряду, як роловий, 4/робу, як гуртковий. В тім разі, коли молоді і підстриї в те- ж роки. IV. ГОЛОВНА УПРАВА ПЕРЕСИЛКУ. СКЛАДУ: Начальник Управи. 33.000 III Ад'ютант . 15.300 VII а/Секретарський Відділ. Начальник Відділу . . . . . . . 20.000 VI Діловод /він же журналіст/ Брукарищиків . . . . . . . 13.300 VIII 6/Персонально-становий Управа. Начальник Управи. . . . . . . 25.400 IV I. Відділ Регістрації статист. Начальник Відділу . . . . . 20.000 VI Помічників того. . . . . 16.800 VII 2. Відділ Позначення на посади Начальник Відділу . . . . . 20.000 VI Помічників того. . . . . 16.800 VII з/Нагородно-Пенсійна Управа. Начальник Управи. . . . . 26.400 IV I. Відділ Нагородний. Начальник Відділу . . . . . 20.000 VI Помічників того. . . . . 16.300 VII 2. Відділ Пенсійний. Начальник Відділу . . . . . 20.000 VI Помічник того. . . . . 16.300 VII V. ГОЛОВНА УПРАВА ПОСТАЧАННЯ. Начальник Управи. . . . . 33.000 III Ад'ютант. 15.800 VII а/Секретарський Відділ. Начальник Відділу. . . . . 20.000 VI Діловод /він же журналіст/ Брукарищиків . . . . . 13.300 VII 6/Ведення-Рахівнична Управа. Начальник Управи. . . . . 30.000 IV I/Відділ центрально-бухгалтерський. Начальник Відділу. . . . . 20.000 VI Старших бухгалтерів. . . . 18.000 VI II/Відділ Бюджетний. Начальник Відділу. . . . . 30.000 VI Старших Бухгалтерів. . . . 18.000 VI з/Інтенданська Управа. Начальник Управи. . . . . 26.400 IV I/Відділ Громовий. Начальник Відділу. . . . . 20.000 VI Бухгалтер. . . . . . . 14.400 VII II/Відділ Харчовий. Начальник Відділу. . . . . 20.000 VI Помішник того. . . . . 14.400 VII III/Відділ Річевий. Начальник Відділу. . . . . 20.000 VI Помішник того. . . . . 14.400 VII г/Артилерійська Управа. Начальник Управи. . . . . 30.000 III Помічників того. . . . . 25.400 IV 21.600 V д/Військово-Технічна Управа. Начальник Управи. . . . . 30.000 III 26.400 IV 10/ Звіщом освітою. II/З вищої артіл. освіти І2/З вищ. інжен. освіт. І3/Коли з вищ. артілер. або інженерн. освітою 14/Коли без вищ. артіл. і інженерної освіти. ПОЯСНЕННЯ до закону про де-які зміни ізє доп 1918 року про організацію військових судів та їх компетенцію. Гетьманська навела 21 червня 1918 року засади Уставу, який б. "Воєнно-Окружних Судів" - Види Військових Судів і залисць певних судів - відповідають своїм організації, щоб бути заснованими на містах. Під час бойових операцій через постійне пересування нашої військової частини за останні роки були без сталих судів і обслуговувались надзвичайними судами. Інтереси військової дисципліни вимагають щоб кожний злочин був покараний негайно. Цього можна досягти лише тоді, коли Військовий Суд буде при військових частинах. Для цієї мети треба утворити військові суди відповідно до закону 21 червня. Віддалення Видних Судів від військових частин було тільки 2 суди Київський і Катеринославський, приєднували компетенцію Птахових Судів на яких уважається тягар визнання підсудності. Між тим по своїй організації Птаховий Суд був призначений до прібних справ і зі справами видної підсудності не в стані був управлятись. З цієї ж причини слідчі Птахових судів вели справи в найгірший спосіб. Навіть для потреба більш поцільно визначити компетенцію військових судів, залишивши дрібні справи Птаховому Судові і організовувати слідчу частину лише при Видних Судах. Щоб прискорити рух справ у військових судах, треба було зменшити склад судної колегії і усунути виборчих суддів, бо досвід чинного показав, що в обставинах військового часу ніяк не траплялось санкціати злочинних суддів і розгляд справи зволікався. Були випадки, що де-які суди за цей причини не розглядали ні однієї справи на протязі року. Крім того потрібно прискорити досудне поступовання справи, а для цього треба по новити старий порядок переведення переслідування військових начальством. Поступова чи в Штабових Судах встановити схему просте, на основах останньої російської закону 21 червня було з 344. Крім того потрібно прискорити досудне поступовання справи, а для цього треба по новити старий порядок переведення переслідування військових начальством. Поступова чи в Штабових Судах встановити схему просте, на основах останньої російської закону 21 червня було з 344. Закон 30-го травня 1918 року про підсудність військових судам надав цим судам компетенцію лише на військові злочини, а за загально-каральні злочини військові суди могли б судити лише винятково. З причини незручної овачання суддя цивільної офіції треба повертати компетенцію військових суддів на всі злочини призначили на військовий час, і в цьому напрямку змінити редакцію I статті закону 30 травня. Визначальні зміни мають можливість утворювати суди при військових частинах, прискорити рух справ, зменшити склад Суду і разом з тим заховати переємство і посідність в законодавстві і судивництві, не переводячи групових реформ. В цьому міститься велика вигода проектуваної реформи, а також велика легкість переведення її в життя, бо заховується можливість користуватись старими штатами. ГОЛОВНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ПРОКУРОР МОЧАНСЬКИЙ. та матеріали цукроварні до іншої цукроварні, а перенесенням на сю останню рахунків за все передане. 12. Забороняється без дозволу Департаменту Справ Цукрових і горільчаних продаж і вивіз з заводів і заводських складів, як також і зі складів заводських управлінь яких будь матеріалів інвентаря живого чи мертвого, струментів, механізмів, апаратів або частин їх, бур'якового насіння і туків. Так само забороняється без дозволу того ж Департаменту реквізація перечислених предметів, так військовою як і цивільною владою. 13. За самовільний випуск і продаж з складів продуктів цукроварства Державою монополизованих винні підлягають арештованню до І року 6 місяців, а власник крім уплати монопольної продажної оптової ціни, штрафу в чотири рази більшому проти тої ціни випущених або проданих продуктів. Незаконно випущені або продані продукти цукроварства конфіскується. 14. Міністрові Народнього Господарства надається право видавати накази і інструкції в поленення цього закону. 15. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ. МІНІСТР НАРОДЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В. АРХИПЕНКО. З оригіналом згідно: Л. Авраменко Володимир Кашапов Деметрій Миколайч тпелч гривень. 6/ коли по справам за провині, що зазначені в арти- кулах 153, 156, 157, 158, 159 та 161 Мікрого Карного Стату ту, ціна проданого, свинільно зрубленого та понівочено- го дерева - більш, як пятьдесят тпелч гривень. 8. Гроюова кара по садищеним на провині двох тижнів а для вибрання широки превозимлости, а на ми- нальки відрочення чи роскшку на рази цієї коли - у ши- значеній топин запасли, змінюються на орену чи план- цю, що залячено суд у своїм ироку у темпі поміркованн: громової кара до пяти тпелч гривень - арош- дом до семи діб. " від пяти тпелч гривень до двадцяти тпелч гривень - від семи діб до одного мі- сяця. " від двох Оцени тпелч гривень до шестидесяти висли гривень від одного місяця до трьох місяців. " більше шести десяти тпелч при- вень - на місяця під чрьок місяців до одного року. 9. Як що закон визначає інші розмір кари гро- шової шість тпелч гривень і вище, то кару не може бути виміряно менше постисот гривень. 10. Широк Мікрового Зудді вважається за основоч- ній текст, коли гроюова кара змірена ім не більше трьох тпелч гривень з одної особи, або мина города за щоду та збитки не порожнює шостин тпелч гривень, або засу- дено за провині, зазначені в артикулах 19-24 Мкр.Кар.Ст. II. Ті, що підбурюють проще або влаштує, досить незалежної грошової кари, а також до засуджені до провину, 362