Звіти про діяльність міністерств, статут Міністерства внутрішніх справ УНР, 29.09.1920-02.11.1921, 253 арк. — частина 1/2

Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1429 Опису 2 Справи 54 Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1429 Опису 2 Справи 54 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Звіти про діяльність міністерств та статут Міністерства внутрішніх справ УНР 29 вересня 1920 р. - 2 листопада 1921 р. У.Н.Р. НАЧАЛЬНИК Цівільного Управління при Головній Команді військ У.Н.Р. ...9 жовтня 1920 р. ч. 2.. м. Станіславів. ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. За час перебування М.В.С. в місті Тарнові, не дивлячись на різні перешкоди, Міністерство перепело велику роботу по ви- робці законоположень та інструкцій. До сьо- го часу вироблено такі закони: 1/ Про мобілізацію, 2/ Про горомадське Управління, 3/ Про самоврядування, Громад, 4/ Про громадські повинності, 5/ Про натуральні повинності, 6/ Про реєстрацію населення, 7/ Про мобілізацію міліції, 8/ Про реквізіцію приміщень, 9/ Тимчасове положення про районних Ко- місарів /Підстарост/. Об'єжники та інструкції: 1/ Об'єжник Ч. 802 про поновлення діяль- ності Військових Управ, 2/ Об'єжник Ч. 83 про призначення чле- нів Військових Управ, 3/ Інструкція для Військових Управ, 4/ Інструкція для Губерніяльних, Пові- тових та дівізійних Комісарів на першій час після звільнення терену України від во- рожої окупації, 5/ Інструкція про комунікацію, 6/ Інструкція про ведення сільського 16 сходу, 7/ Інструкція міліції. Особливо велику та надзвичайно відповідальну роботу М.В.С. перевело по виготовленню Статуту про Губерніяльну Повітову та громадську владу. Для цього з початку при Ад- міністраційному Департаменті а потім при Міністерстві бу- ла закладена Комісія, яка на протязі п'ятнадцяти місяця ви- працювала проект зазначеного Статуту; в найближчий час від- повідний законопроект буде представлено на ухвалу Ради Мі- ністрів. Праця Міністерства мала багато перешкод: І/ Скорочення штатів до minimm, який не дозволяє не тільки широко розвернути підготовчу та організаційну роботу, але не давав спромоги навіть справитися з біжою дрібною перепискою. Департаменти складалися з трьох семи осіб. Так, навіть зараз, в Департаменті Самовряд- ування та в Головній Управі по військовій повинності пра- цює зараз лише по три особи. Департамент Адміністраційний, на який припала переважна кількість законодавчої підготов- ки та інструктивної праці, а також не більш активної бі- жучої праці, складався по скороченню штатів лише з семи осіб. Крім того занадто відчувається в складі Департамен- тів брак правничих сил. 2/ Брак технічних засобів /друкарських машинок, лент до машинок, апаратів множення і т. и./ дуже актуально спричи- нився до гальмування праці. 3/ Помешкання Міністерства без столів та крісел, завдя- ки чому приходилося працювати примостишись на діточих пар- тах, ящиках та кошиках, дуже мезерна кількість кімнат /так перших п'ятора місяця все Міністерство містилося в трьох кімнатах /не давало можливості продуктивно працювати. В звязку з цим закладена для виготовлення Статуту організації Губерніяльної, Повітової та громадської влади музила пра- цювати в кімнаті, де засідала ще одна комісія в складі до десяти осіб, де провадилася біжуча праця Департаменту пере- повненого особами, що з'являлися по різних справах. 4/ Крім того на праці негативно відбився брак підручників та законів. Так на все Міністерство був один лиш примірник Своду Законів, а текстів де-яких законів і зовсім не було. 5/ До всього праця Міністерства не може йти регулярно та продуктивно ще в звязку з самою структурою Міністерства, Департаменти якого побудовані так, що б при широті своєї компетенції, не мати можливості працювати. Так Департамент Адміністраційний обіймає справи поліції і адміністрації; остання керується відділом Департаменту, якій, навіть при нормальному становищі штатів, не може справлятися з цим завданням. Така перегруженість працею і зміщення компетенцій двох окремих галузів внутрішнього управління, засуджує Департамент Адміністраційний на повне безцілля. В такому становищі і законодавчо-юристконсультська частина, котра входить, яко відділ, в склад Департаменту Загальних Справ і при тому персональному складі, яким обслуговується відділ, не має змоги справлятися з своїми обов'язками.- Начальник Цивільного Управління У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ Департамент Загальних Справ "15" Вересня 1920 р. Ч. 3.01 м. Тарнів Канцелярія Дирекції "Товіс". Вх. ч. 398 29 Вересня 1920 р. Звіт про діяльність Міністерства. I. Евакуація 8го червня-9го липня 1920 року дуже зле від- билась на кінучий підготовчій праці Міністерства. Ті обста- вини, в яких переводилась ця евакуація,-коли в одному ва- гоні містилось по 40-50 чол. урядовців,-не дозволяли на- віть і думки про яку небудь творчу працю. З великими труд- нощами можна було виконувати лише біжучу працю. Не дивля- чись на те, під час перебування Міністерства у вагонах, був вироблений /а потім ухвалений Радою Народних Міністрів і переведений в життя/ законопроект про армейських і діві- зійних прифронтових комісарів, а також переведена підго- товча праця по мобілізації в їх повітах, зайнятих поль- ською владою. В кінці липня Міністерство розтошувалось в Тарнові, і зараз же почалася горяча праця по всім галузям його компетенції. По-перше були прийняті енергійні заходи до з"організовання і використання співробітників місце- вих адміністраційних Установ, евакуйованих з Урядом. Віль- ність міліції було передано до Комендатури тилу для не- сення охоронної служби тилу армії; менша частина, на, в то- му числі персональний склад евакуйованих комісаріятів, бу- ла сконцентрована в місті Мельце для підготовки, щадра ін- структорів по адміністрації та міліції. Для сеї мети був складений законопроект про 5-тижневі курси для ін- структорів по адміністрації та міліції. В сей мент вако- нопроект тої уже затверджений Верховною Владою; приступ- лено до негайного одчинення курсів. Далі, всі найкращі сили, які мало в своєму розпоряджен- ні Міністерство, були притягнені до творчої праці негай- пок було утворено ряд Комісій для обговорення цілого ряду пекучих питань і розроблення відповідних законопроектів. Праця велася в чотирьох напрямках: а/загальної адміністрації б/охорони безпеченості, в/місцевого самоврядування й г/війсь- кової повинності. До до загальної адміністрації, то було звер нуто головну увагу на організацію влади на місцях,-питання залишки пекуче і болюче, котре однак не було розв'язано ще й досі. Комісії мали завданням не лише виробити новий апарат, а й пристосувати його до життя в найбільш відповідний спо- сіб,-згідно з істнуючими законами.- Організація органу охорони безпеченоста вимагали ґрунтовної праці. Спеціальна Комісія працювала як над організацією сего органу з технічного боку, так і над виробленням для нього ке- руючих засад та різних інструкцій. Великої важк праця прова далась в обслугу місцевого самоврядування. Негайно ж було при ступлено до розроблення законопроектів: про перевибори до орга- нів місцевого самоврядування, про громадське управління, про допомогу родинам волків, закликаних до дієвої Армії і цілий ряд законопроектів меншої важи. Нарешті що до військової повинності, то було звернуто пильну увагу на розроблення пля ну мобілізації на терені У.Н.Р., особливо в той час коли те- риторія буде вже захита нашим військом, а адміністративні органи, в частности ,управи по військовій повинності не будуть не налагоджені. Крім всього зазначеного була переведена виборка всіх за- конів ,які мають силу на терені У.Н.Р. з цілью їх друку. З надзвичайними усиллями удалося і м.Тарнові налагодити од- ну в друкарень для друку на українській мові; необхідність прилада /нацр.український шрифт/ були придбані з велики- ми труднощами. Ця друкарня цілком готова для праці; вона має обслуговати не лише Міністерство Внутрішніх Справ, а й ільм Центральні Установи. Так, Державна Канцелярія має друковати в ній свій "Державний Вістник", а також в цій друкарні має друковатись Майбутні Урядова Газета) Що торкається самих Центральних Установ Міністерства, то було присунулено до реорганізації їх стосовно до потреби життя, найбільшої вручності й еластичності,відповідності істнуючим законам, а також в зв'язку з принципами, покладеними в основу законопроектів про організацію влади на місцях. Було переведено детальну ревізія дуже важливого органа Міністерства, Головної Бухгалтерії, з метою встановити істнуючі там порядки і в разі потреби, завести належний лад. Ревізія дала гарні наслідки. До всього зазначеного треба додати, що при Міністерстві Бу- трішніх Справ істнувала й істнує комісія як по виробленню ос- новних законів, так і по виробленню законів про Передпарламент і про його скликання. Комісія досі виготовляла законопроекти про тимчасовий Державний Устрій, про Державну Народну Раду, /Передпарламент/. II. Що торкається майбутньої діяльності Міністерства на Україні, то воно головним своїм завданням ставить заведення міцної, твер- дої адміністраційної влади, котра би, однак, базувалась най- же виключно на довір'ю населення та співробітництві місцевих демократичних органів. Зі свого боку Міністерство в сучасний момент дуже клюпочеться про намічення на місця відповіднього особистого складу, маючи досягти гіркий досвід в сему відношенні. Дія сей же мети будуть служити засновані патитижнені курси для інструкторів по адміністрації та міліції, для яких є зали- шений найкращий елемент. Велику увагу буде звернуто на організацію валивої інформаційної справи, котра досі була поставлена надзвичайно але,-коли/, напр./під час перебування Центрального Уряду в м. Винниці селище того ж повіту не знали, хто стоїть на чолі Республіки. Для сей мети, засновується на широких підставах окремий видавничий (інформаційний) відділ; при місцевих адміністраційних Уста- новах, Губерніальних Комисарах, будуть також засновані спеціальні видавничі /інформаційні/ відділи. Ці інформація матиме головним своїм завданням інформування населення про сучасне ста- новише Держави і необхідність активного організованого й енергійного виступу против заклятого і сильного ворога, поки є це можливість боротись, поки Україна не закріплена його владою, як закріплена все Московщина, де не співчуваюче дольше-викам-комуністам населення втратило вже всяку надію й без- прокомись - як скотина-виправ на фронти, від голоду та хороб, Далі передбачається дати представникам місцевої адміністраційної влади докладні підстави та вказівки, якими вони повинні коруватись в своїй діяльності. Для сеї мети Міністерство в не гайному порядкові розроблює в першу чергу, положення про Руберніяльних і Повітових Комісарів, а також ряд інструкцій для діяльності органів місцевої адміністраційної влади. Звернуто буде пильну увагу на налагодження належного й постійного звязку між різними представниками адміністрації, починаючи з гори й аж до самого низу. Що торкається органа охорони безпекенства, то передбачається сей орган реорганізувати й утворити його на таких підставах, щоб він був твердою охороною громадського ладу, спокою і безпечності, і дійсно користувався довіррям населення. Уряд повинен мати в особі сего органа чесного і неухильного виконавця своїх обов'язків та законних розпоряджень Уряду; населення- захистника, на котрого воно могло би цілком спиратись в разі потреби. - Для звернута увага як на особистий склад міліції, і культурний та моральний рівень, так і на її належний вишкіл, а також і забезпечення матеріяльне. В сею відношення Міністерством провадиться енергічна праця що до Військової Повинності, то Міністерство має своєю метою в першу чергу перевести, в повному порозумінню з Військовим Відомством, мобілізацію військово-обов'язаних 2-3 років на те- ренах, уже занятих нашим військом, але ще не обсаджених відповідним по військовій повинності апаратом; далі налагодити місцеві установи по військовій повинності, дати їм належні грошові засоби, підготувати в срочному порядкові призив кон- тингента ковобраниць та мобілізацію військово-обов'язаних, ознайомити широко населення з істнуючими законами і правилами що до військової повинності й переведення мобілізації; крім того, підготувати і налагодити справу пенсійного забезпечення коваків-інвалідів; в'ясувати і підготовити справу реквізіції коней для армії. Зараз же після повернення на Україну Міністерство має відновити діяльність Народних Управ, обраних по закону Тимчасового Російського Уряду; перевести перевиборидо органів місцевого самоврядування; налагодити фінансовий бік самоврядувань; далі, збірати статистичні відомості про стан самоврядувань, по певному програму/головним чином, з фінансового боку/; перевести в життя закон про громадське/сельське/ самоврядування; розробити і устаткувати питання про нову реорганізацію місцевого самоврядування, про новий адміністративний поділ на землі, і т.д.. Крім зазначеного, Міністерство має на меті, в разі ухвалення законодавчою владою законопроекту про Передпарлямент/або Парламент/, негайно перевести всю роботу по скликанню його органу та представленню йому можливості провадити свою працю з найбільшим успіхом. До всього вищенаведеного належить додати, що праця Міністерства буде лише тоді користна, коли вона буде превадитись в новому контакті з іншими Міністерствами, особливо такими Міністерствами, як Фінансів, Остинції, Нар. Поспідства та Контроля. Якщо в'ясилля чинників Міністерства Внутрішніх Управ не принесуть належної користи, коли не буде налагоджена справа з валютою, коли в цьому відношенню Уряд не стане на кляях належних реформ, коли не буде встановлена й переведена в життя певна система по збору податків; коли не буде організована на місцях судова частина, не вжиті належні заходи, хоча би на польський зразок, для боротьби зі спекуляцією, коли не будуть одночасно встановлені-тверді ціни на предмети першої необхідності; коли не буде належного, швидкого і докладного Контроля Фінансового боку діяльності місцевих Установ. 566 III. По цей час, починаючи від евакуації, ухвалені слідуючі законовопроекти: 1. про прифронтових армейських та дивізійних комісарів, 2. про заснування патитиждневих курсів для інструкторів по адміністрації та міліції, 3. про реєстрацію людності, що мешкає на території У.Н.Р. IV. Складані слідуючі законопроекти: 1. Про тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в У.Н.Р. 2. про Державну Народну Раду 3. про реквізіцію помешкань державних інституцій та урядових осіб 4. про, переведення мобілізації військово-обов'язаних на терени У.Н.Р. на протяг часу між зайняттям території і належання на міс органів адміністративної влади та України по військовій повинності. 5. про збільшення ставок пенсійного забезпечення козаків армії У.Н.Р. та їх родин, а також про внесення до них змін до закону 25 червня 1912 року "про пенсійне забезпечення козаків та їх родин. 6. про де які зміни в законі І вересня 1919 року про перегляд білобілетчиків. 7. про перевибори до органів місцевого самоврядування. 8. про зміну положення про мільські прибутки та видатки, кошторису та відчоти. 9. про збільшення платні за здані в аренду мільськими за замовлення самоврядуваннях нерухомості. 10. про асигнування в розпорядження Міністра Внутрішніх Справ 20.000.000 грив. на інформування і інструктування населення звільнених від бойовиків місцевостей. II. про збільшення сум, асигнованих в розпорядження руб. і повіт комісарів законом 23 серпня 1919 року про тимчасові штати Управлінь Губ. і Повіт. Комісарів на канцелярські, друкарські телеграфні і господарські потреби, на подорожні видатки, агітаційно-просвітні і на утримання кур'єрів. 12. про асігнування з розпорядження Міністра Внутрішніх Справ 5.000.000 гривень на видачу допомоги родинам загиблих ворогом чинів міліції, а також чинам адміністрації і міліції, які особисто чи матеріально постраждали при виконанні чи в приводу виконання своїх службових обов'язків під час зйом. 13. про асігнування і розпорядження Міністра Внутрішніх Справ 3.000.000 гривень на виплату за реквізовані в м. Львові і в Кам'янці-Подільському для Центральних Державних Установ і їх урядових помешкання. V. Законопроекти, які розробляються: 1. про скликання Державної Народньої Ради. 2. про Комісія для з'ясування збитків, понесених урядовцями державних Установ від бойових дій на польщі. 3. про реорганізацію Центральних Установ Міністерства Внутрішніх Справ. 4. про організацію повітової і губернської влади 5. про реорганізацію народньої міліції 6. про промадське управління селами, волостями, повітами, містами, і губерніями. 7. про промадське/сельське/правління/тичасовий/. 8. про утворення нової комісії для остаточного розроблення Статута про промадське управління селами, волостями, повітами, містами і губерніями. 9. про забезпечення родин залків, закликаних до дієвої армії /заміну законом 30 липня 1919 року/. 10. про міжуральні та пролози позивності. Керуючий МІНІСТЕРСТВОМ ВОЛОДИМИРОМ ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ КУЗЬВІЧ З Оригіналом згідно: Святошевський Володимир Іванович У Н.Р. МІНІСТР ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ "10 січня 1921 р. № 63 Кабінету Голови Директорії У.Н.Р. Копія Голови Ради Народних Міністрів. ДОКЛАД ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ МІНІСТЕР- СТВА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ ЗА МИНУ- ЛИЙ МІСЯЦЬ / 10/XII 1920 р. - 10/I 1921р./ Й ВОГО НАЙБЛИЖЧІ ЗАДАННЯ. Наказом Голови Директорії У.Н.Р. мене призначено Міністром Преси і Пропаганди 11/ХІІ, але фактично я вступив в керування Міністерством тільки 15 грудня минулого року. В такий спосіб я мав в своєму розпорядженні тільки три тижні для нала- годження праці свого підомовства. Термін надто короткий для пе- реведення роботи навіть за нормальний час. Я-ж облив цілу го- лузь нашого державного життя за часи ненормальні: з одного боку, в Державній Центр, і громадянство в армія перебували ще під вра- нінними поряткої невдачі й в урядових оферах налував почування хаос; з другого боку, й не було того, що можна було велти до рук: но було відомства Преси і Пропаганди. Дув тільки я, Міністр Преси і Пропаганди, що сидів в Тарнові й Ди- ректор Департаменту Пропаганди, п. Іваненко, що сидів в архивом в Ченстохові. Не було ні співробітників, ні технічних приладь, необхідних для праці / помешкання, канцелярія, гроші /. Я прий- няв не Міністерство, а порожнє місце, й це мушу з повною категоричністю тут зазначити. Але я повинен підкреслити що й інше. Мені довелося розпочати свою роботу в атмосфері ворожого відношення до молого відомства з боку компетентних органів влади. Нейм співробітни- кам це й досі не здобуто вія, що дасть їм право на перебування в Тарнові, і я шкодую під загрозою, що в будь-який день мент воно можуть бути виїдлені до Ченстохова, і весь мій апарат може бути зруйнованим до центру; Міністерство Народнього Господарства, що одмовило моєму підомству в папері, так необхідному для ви- дань Міністерства Проси й Пропаганди, одночасно передало біля 200 пуд. паперу Ченстоховській ілії Укр. Червоного Хреста; те- ж в Міністерство, не дивлячись на категоричне розпорядження Кору- чного цим Міністерством, поврідні для могої відомства машини не дає, хоч і само ними не користується; що й досі я не дістав одновіді від Міністерства Внутрішніх Справ що до передачі мені або спильного упорядкування друкарні для видань комунікатів, аги- таційних брошуур, відпов' то-що; що й досі лишаються однинним питання про розмежування компетенції Міністерства Закордонних Справ і Міністерства Проси й Пропаганди; що й досі не вишачено мені Міністерством іншої належних асігнуваць, а це паралізує веську діяльність. І т. д. Я переконався за три тижні, що папує безоглядна рутина в відомствах, яку перебороти трудно, і тим трудніше, що всюку справу, поручену й полагоджену мене персонально з відпо- відним Міністром, в конечному висновку перерішує нижчий урядо- вець того чи іного Міністерства; тому рішене стає перерішеним, і знову роспочинаються порушенння справи, знов вона компетентною особою вирішується позитивно, й знов висловки нижчих агентів все перерішують в бік негативний. Важаю, що тут можуть бути знайдено рішучий вихід: або призначення такого Міністра, якому б інші Члени Правитель- ства допомагали в перереденні його державної праці, коли справа полагає тільки в особі данного Міністра й коли його відомство, дійсно, потрібне; або знищення урядової рутина й хаосу, яке б давало можливість відповідним Міністрам не тільки погоджуватись на те чи інше, а ще й переводити все це в життя; або, коли справа ви пропаганди о справи державні, -не взяти Міністра Проси й Пропаганди в його діяльності, й коли він не дістає повної до- помоги в технічних засобах в боцку інших Міністерств, що о необ- хідному в цілях державної ощадності, - забезпечити його тими ре- сурсами, які необхідні для скорої й доцільної організації відом- ства Проси і Пропаганди. Переходячи до діяльності Міністерства Проси і Пропаганди за минулий місяць, муку відзначити, що я дістав за весь час тільки 10.000 марок польських на урядження своєї канцелярії; останню асігновку в 25.000 марок польських я дістав лише 7 січня б.р., на передодні Різдвяних Свят, коли все відомство праця припинилася. Зрозуміло річ, що доводилося оперувати коштами, добрими в інший спосіб, для того, щоб не галити часу й не допустити це більшої деморалізації на місцях. Пр-м зроблено Міністерством Проси і Пропаганди? А/ ОРГАНІЗАЦІЯ МІНІСТЕРСТВА. Ті штати, що лишилися мені в спадщину, - воїн виходили з діяльності Міністерства на рідному терені й передбачали поділення його на 5 департаментів. Маючи на очі нову ситуацію, а також в інших Голови Директорії, в його листі до мене від 13 грудня м.р. числовлення, про необхідність зведення до мінімума спеціальних установ Міністерства, а поділив своє відомство на два департаменти: Загальний /в розмірі звичайної канцелярії/ і Пропаганди. Департамент Пропаганди об'єднує в собі й справи про- нагання, й інформації, й друку, й проси соб-то колишніх чотирьох департамента. Б/ ПРОПАГАНДА. Справами пропаганди корує Департамент Пропаганди, що, як зазначаю схема діяльності Міністерства Проси і Пропаганди /додаток І/ і статут Департаменту Пропаганди /додаток II/, переводить свою роботу в двох напрямках: пропаганда змін словом і пропаганда друкованим словом. Ця робота вистосована на скріплення ідеї єдності, державної дисципліни, одноцінності та державної дисципліни всіх сил українського народу, що очинилися на чужий території після нашої військової невдачі. Принципи, що являються підвалиною цієї його роботи, цілком відповідають думкам Пана Голови Директорії У.Н.Р., що висловлені ним в листі від 13 грудня 1920 р.р., а саме: 1/ Вдання - наша сила. 2/ Єдина воля і державно-національна дисципліна - герен- тія остаточної перемоги. 3/ Консолідація сил, що перебувають на чужій території, о порукове досягнення однієї національної волі. 4/ Державний Центр - поодинокий міралик української державності, який й надалі мусить переводити боротьби за визволення українського народу. а/ Пропаганда живим словом. В зв'язку з переходом наших військ на терен Польщі, а, значить, і неустаткованістю Державного Центра й його бічучої державної роботи, - повстало незадоволення й серед кавів урядовців, і поміж армій навіть поміж нових кол громадянства. На ґрунті цього незадоволення повстала агітація й з боку большевицьких агентів і з боку агентів Скоропадського й з боку агентів російської єдино-недолімечеської еміґрації. Ця агітація була направлена проти Голови У.Н.Р., Правительства У.Н.Р. і всієї справи, яку наш Державний Центр переводив. То висовувалися військові диктатори, то поширювалися вісти про організацію п.Скоропадським нового Правительства й нової армії, то росповсюджувались циркуляри Раковського про амністію й складання списків осіб, що бажали б поступити на службу до Сов. України і т. и. Необхідно було все це паралізувати, а тому мною були командировані особи / інспектори пропаганди/ до місць ростешування громадян У.Н.Р. і війська українського. В завдання цих осіб входило ознайомлення з настроями на місцях і боротьба з ворожими впливами. З другого боку, їхнім завданням було призначення відповірчих Міністерств Преси й Пропаганди на місцях, що послідовно і тектавно на підставі спеціальної інструкції /додаток III/ переводили б боротьбу з антидержавними впливами, повідомляючи про все Міністерство по певній схемі / додаток IV й V/ й дістаючи від нього спеціальні директиви. Це почали ослігно й установлено стали контакт з Ченстоховим, Але-коандрово, Налішом, Торном, Ланцутом, Дзвовом, і Тарнополем. Це лишається установити свій апарат в Перемишлі - Інкуличах і перевести загальну координацію діяльності своїх відпоручників на місцях. Результати цього все помітні: й в тому заспокоєнні, як і повідомленості про працю Державного Центра, яка вимі- чається нині в Ченстохові, й в тому державному попліді на наші справи, що виявляються й в усіх таборових часописах, як і в де-яких українських „Рідний Краї", нейтралізація «Впере- да" /, і в тих потребах чисто культурно-національного характе- ра, що дістють свій шлях в багатьох листах, що поступають до мене особисто, як і до Міністерства в різних місцях. Мої відпоручники організовують бесіди на різні теми, як, примір., про значення останньої повдячи, діяльність Правительства, Раду Республіки, можливі надії, перспективи й нине, як і підтримують всяк у ініціативу на місцях, що йде в цьому напрямку. б/ Пропаганда друкованим словом. Зарисоване в горі діяльність Міністерства Преси й Пропаганди мусить мати сперти в пропаганді друкованим сло- вом. Без органу, що освітлював би питання, звязані з минулим, сучасним і майбутнім нашої державності, в сфері думання й ви- рішення Живого з точки погляду Державного Центру, - пропа- ганда живим словом не може осягнути всєї мети. Мусить істну- вати такий орган чи в формі щоденної газети чи в формі тизно- вика, бо, в противному разі, буде плутанина в думках і хаос в почуттях всіх громадян, що опинилися на чужій території. Воротися з різноманітною антидержавною агітацією способами ку- льтурними - не можливо. Необхідно зрозуміти, що вся діяльність Державного Центра, всі його зусилля зберегти й зміцнити сили, на які він спирається, буде безцільовою, ніколи ця діяльність як і сама ідея української державності, не знайде своєго ни- слову в плинномірній, здоровій й розумній пропаганді за допо- могою друкованого слова - власного періодичного органу. Це помітно все зараз, а далі, чим більше затягуватиметься наша насильно полонення, буде помітнішим що більше; бо першове на- пруження зростатиме, а разом з цим зростатиме й безладдя, а в звязку з цим і параліч Державного Центра. Мною переведено негайно після мого вступу до Правительства закон про асіг- нування мені І міліону марок на видання тижневика, але гро- шей мною ще досі не одержано, а тому ця справа її досі ще н е в реал і з о в а н а . Тим часом мені довелося звернутися до сурогатів. 1/ З огляду на те, що відпоручники Міністерства Преси й Пропаганди потребують повного матеріалу для пропаган- ди на місцях, що великі корупчі чинники / начальники таборів, уповноважені, командні склад армії, провові бюро, редакції таборових часописів, начальники місці і т. пп./ потребують на. повнійшого свого інформування про напрямок і зміст роботи Державного центра, а навіть і освітлення де-яких питань, Мі- ністерство Преси й Пропаганди приступило до видання своїх комунікатів, яких вийшло два числа. Ці комунікати стали дуже популярними на місцях і на них поступають вимоги. Позалік технічні способи, якими роспоряджає Міністерство, но дозволяло видавати більше одного десятка комунікатів, - Мі- ністерство гадало використати для цього /ж і друкування агі- таційних брошур/ той пристрій, який був у Міністерстві Внутріш- ніх Справ, але п. Міністр Внутрішніх Справ не задовольнив цьо- го бажання. Прид і досі лежить на складах у Коменданті ук- раїнських державних установ и. Ченстохове, складаючи сидять без праці, а діло стоїть. Бажачи задовольнити потребу на місцях і збільшити кількість комунікатів, Міністерство Преси й Пропаганди дістало згоду Народного Міністерством Народнього Господарства, п. Відбіди, на передачу йому трьох в і л ь - н и х машинок; але по розпорядженню якогось начальника відді- лу ці машинки не видавались й, здається, не будуть видані. Лишається один шлях - негайного асігнування на технічне обо- рудовання виданих комунікатів / пишучі машинки, ротатор, папір 2/ Міністерство Преси й Пропаганди, за відсут- ністю своєї преси, звернуло увагу на істную українську про- су. В цьому смислі воно в повній мірі використовує «Рідний Край", провадить переговори з редакцією "Впереду" про зміну його позиції що до Державного центру на підставі повної фіна сової компенсації / масова перодплате/, направляє її субсидує "Син України" /тизновик для козаків/ 1 приймає на себе утри- мання всіх таборових часописів. До цього часу, перейшто ціл- ковито технічну організацію "Юної Зорі", українського органу в Ланцуті. Як висовалось, значиння і інтерес до своїх "влас- них" газет в осередку таборів надзвичайно великий й цей ін- терес повинно як найсильніше підтримувати. 3/ Міністерство Преси й Пропаганди вважає своєю неподільною компетенцією проведення пропаганди в осередку української еміграції, будь то в Польщі, будь то в Відні, чи Берліні чи десь в іншому місці за кордоном. Міністерство Преси й Пропаганди гадало, що цих цілях необхідно підтримува- ти тижневик "Волю", що придбала собі велику популярність за кордоном і до стоїть цілком на грунті української державності. Але, посільки субсидирування "Воли" переходить досі через Міністерство Закордонних Справ, я в люті своєму до п.Міни- стра Закордонних Справ від 18 грудня м.р. /додаток VI/ пору- шив загально питання про редення пропаганди за кордоном, а в люті від 28 грудня м.р. зачинив конкретно справу про "Волю". 5 січня б.р. я дістав одповідь від п. Міністра Закордонних Справ, що він вважає "Волю" приватним предпринимством. Тому, мною вироблено законопроект, який негайно буде внесено до Ради Міністрів на обговорення —, про асігнування мені певної суми для видачі допомоги "Волі", яка за браком коштів перес- тало виходити, що мусить шкодливо відбитися на наших дер- жавних інтересах, особливо приймаючи на увагу, що ворожі до нашого Державного центра органи, як "Нова Доба", "Український Прапор", "Воротьба" і інші продовжують свій пихід. 4/ Я, як Міністр Преси й Пропаганди, вважаю за необхідно освітити всі питання нашої державної політики тим українським політикам, що є за кордоном і що в той чи інший спосіб переводять на українській еміграції левну роботу, щодо політикам, з якими я зв'язаний персональною дружбою. Такі листи моєю надіслані пп.Лисичковському, Саваренкові, Челоме, Понету, Грекову, Кривоцькому, Ноларду /відень/, Норо- ліву /сторону/. Луковському й Шаповалу /Прага/, Богуну /Берлін/, Косенкові /Париж/, Ереміївну /Рим/. Від де-кого з них мною вже одібрана відповідь. Що до справи пропаганди на Волині, Холмщині й Волинці Україні, то Міністерство Преси і Пропаганди це її не спорядкувало в належній опозіс за браком і коптів і належних людей. Про-правда, Міністерство надіслало трьох людей в певними матеріалами і заданими в напрямку на Київ, Харків і Кам'янець, але все це має поки-що спорядничий характер. До того ж Міністерство має відомості, що справу пропаганди на Україні переводить і Міністерство Внутрішніх Справ і, очевидно, в цій сфері потріб- не переведення координації аналогочної роботи двох відомств. В/ МІЛАНЧИНА ДІЯЛЬНІСТЬ. Ідея державності, що набирає свій вираз в пропаганді живим і друкованим словом в різних голого, незабаром-ваного державного інтереса, її прищеплення в овідомість певних українських кол з методами досягти провалічними: — воно набирає живої душі, коли втілюється в певні художні форми. Всюди від цього буває посередній, але не менш сильний, ніж ефект, що являється в наслідок безпосередньої пропаганди. Дреже, що ма- ле той чи інший стел боротьби за українську державність на тлі духовних переживань дієвих осіб; оповідання, що мають якісь мемент, найбільш епізод в житті нашого Державного Центра на тлі психологічного аналізу; публіцистичний твір, що оцінює певне явище, звязане з історією останніх трьох років на тлі ре- альних даних в тої чи другої галузі політичного, господарського й розумового життя нашого або інших противників; художньо виконаний плакат, що в певному образі передає ту чи іншу ідею, випробовану і виплекану в боротьбі за національне звиволення; огнова відозва, що порушує болчі питання нашого сучасного — все це є необхідні елементи пропаганди, що повинні бути використані в певній мірі хто хоче й уміє боротися, хто хоче й уміє жити. Міністерство Преси і Пропаганди на це звертає свою найсильнішу увагу. З одного боку, воно має використовувати ті матеріали, що заготовлені або замовлені б. Начальником Цивільного Управління, п. Літвицьким; з другого боку, воно само замовляє цілий ряд том, а також збирає ті рукописи, що все мертвся. Напр., п'еса „На Голгофі", що талановито малює боротьбу українців з большевиками; книжка під заголовком „Сини народу", що майже військове життя на протязі трьох останніх років, брошура про "економічну політику большевиків", що містить надзвичайно багато фактичного матеріалу. Очевидно, в це інші рукописи на руках, які можна використати, й Міністерство Преси й Пропаганди наповне використує, коли буде забезпечено відповідними кредитами. Менш це на оці, Міністерство Преси й Пропаганди склало проект умов з товариством "Вернигора" у Відні, яке має бути підпоручиком Міністерства за кордоном спеціально в справах видавничих, як і експедитором всіх видань Міністерства Преси й Пропаганди / додаток VII/. Така в коротких рисах діяльність Міністерства Преси й Пропаганди за двадцять днів свого функціонування. Інші я все можу сказати, що не тільки не має все порожнього місця, яке поступило до моїх рук, не тільки організовано центральний апарат, не тільки підібрані необхідні люди й дани для них ясні інструкції, але й організовано тісно зв'язаний з центром апарат на місцях, причому впливи Міністерства Преси й Пропаганди сягають в усі пункти української еміграції й перебування всіх громадян У.Н.Р. Також об'єдналося є й вся пресова робота чи то в формі безпосереднього контакту з органами преси /шляхом субсидій/ чи всерединього /шляхом надсилання комунікатів і всіх потрібних матеріалів/. Досі вся ця робота переведена без великих державних коштів за допомогою невеличкого апарату кількістю тільки в 9 осіб. Але далі так праця йти не може. Я можу тільки тоді виправдати енергію моїх співробітників, коли вони знатимуть, що то, що сотворено ними в такий віддалений спосіб, ді- стане реальне попорта так з боку Голови Держави, як і Пра- вительства, коли їхня діяльність не паралізуватиметься ало- чильною рутинною відомств, відомственим сепаратизмом і пов- ним небажанням цих відомств спільно творити державну робо- ту. З другого боку, п. я., Голова відомства, чую знати, що апарат, мною й моїми співробітниками створений, не загине одного прекрасного дня від небажання якогось начальни- ка Іоро біженців завізувати мого співробітника, або началь- ника відділу передати непотрібні йому машинки, або повної відсутності грошових засобів, для мого відомства необхідних може в більшій мірі, ніж для якогось іншого, й які мусять бу- ти видані повністю згідно закону від 2 січня б.р. про всіґну- вання певних сум в моє розпорядження. МІНІСТР ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ Овсей Ковальський Soyamor I 12 СХЕМА ДІЯЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ Комунікації Агентури Інформація Департамент Врахування Преса Загальна інформація Видавництво (всі види) Наше життя (Львів) Наше життя (Олеськандрово) Для еміграції "Вовк", Віден Для випуску "Синергетик", Вірменія Для громадянства "Громада", Читтаде Для Українських інтернаційних Українських справ Міністр Відомчий власник (всі види) Загальний редактор Преса, пропаганда, публіцистика Інститут історичних досліджень Контрольна служба Видавництво "Мистецтво" (Варшава) Видавництво "Прометей" (Париж) Інструктор Врахування (Державний) Інструктор Преси (Київ) Інструктор Преси (Олеськандрово) Відомчий редактор (Львів) Загальна Персональна справа Фінансово-господарська справа Т.Б. Жирні та сині пункти — функціонують Червоні — коректно в інших організаціях Роботи і місця розташування Українського Прес-Комітету СТАТУТ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ «РОЧАГАНДИ» Затверджено «запом Міністром «Преси й «Рочаганди» 31/ХII- 1920 року. А. ВІДДІЛ ПРЕСИ Й ІНФОРМАЦІЇ. I. "ресова праця. 1/ Видання бюлетенів міністерства Преси й «Рочаганди для регулярного надіслання По державних інституціях, таборах,місіях і часописах. 2/ Видання таємного інформаційного бюлетеня для членів Пра- вительства. 3/ Видання громадсько-«олітичного тижневика /або газети/ 4/ Матеріальне підтримування тих органів Української Преси, що стоять на ґрунті української державності й ідейне керування ними. 5/ Організація й підтримування часописів по таборах. 6/ Видання брошур і книжок, що пропагують і поглиблюють ідеї української державності і поняття національної чести і патріотизму. II. Інформаційна "праця. 1/ Реферування місцевої української Преси, 2/ " закордонної української Преси 3/ " чужеземної Преси 4/ " комунікатів Пресових бюро і телеграфич- них агенцій. 5/ Збірання інформацій: а/ безпосередні вносини в державними інституціями й поодинокими особами; б/ розмови з прибуваючими з таборів, України, закордону; в/ справоздання від "оручників міністр. Преси й «Рочаганди. - 2 - р/ Кореспонденції. 6/ Спостереження неправдивих відомостей про державний центр і його діяльність. 7/ Виготовлення кореспонденції, статей і "відомлень для прихильних до нас преси й агенцій, а також для часописів та- борових. 8/ Виготовленні інформації й відов з для пересилки на Укра- їну. В. ВІДДІЛ ПРОПАГАНДИ. 1/ Призначення відпочинків Мін. преси й "пропаганди на місцях і координація їхньої діяльності. 2/ Командування довірених осіб /інспекторів Пропаганди/ для контролю діяльності відпочинків Міністерства на місцях. 3/ Видання відповідних обмінників й розпоряджень. 4/ Обслідування Холмщини й Волині.. 5/ Заготовлення тем для популярно-наукових книжок, і Плакатів, що мають переслідувати оглиблення в поперекні державно-національ- них понять в осередку українського громадянства. 6/ Розповсюдження в місцях перебування українських громадян державно-виховуючої літератури. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕПАРТАМЕНТА "ПРОПАГАНДИ". 1/ Єднання - наша сила. 2/ Єдина воля- дасть нам гарантію на часливий вихід з ни- жнього тяжкого становища. 3/ Не розбрат, а консолідація сил, перебудовуючи на чужій території, є порукою досягнення єдиної національної волі. 4/ Національна дисципліна, скоординована Після Порозуміння центрального Уряду і громадянських кругів може скріпити ту єдність і дати переконуючі докази внутрішньої сили української - 8 - державної ідеї. 5/ Ідею Української державності, не дивлячись на всі несприя- ючі умови ни "ровів По тижковому хрестному шляху Урядовий центр. Він мусить залишитися як єдино законний, досвідченний і через те маючи всі права і обов'язок довести діло української державності до кінця. 6/ Систематизація цінностей в творчій "раці всіх активних чинників У.Н.Р. Затверджую. "31" грудня 1920 р. Міністр Преси й пропаганди. ІНСТРУКЦІЯ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПЕРЕВЕДЕННЮ „РОЛАГАНДИ". I. Загальні уваги. § 1. Кожна особа, що бере на себе обов'язок в Праці по Міністерству Преси й "пропаганди Повинна твердо пам'ятати, що Міністерство є Державна Установа і через те апартійна. § 2. Грунтуючись на цьому, відпоручник від Міністер- ства має утримуватися від переведення в своїй пропаган- ді програмів тої, або іншої партії, а ставитися цілком об'єктивно до цих програмів і домагатися прищеплення загально-державних і громадських понять. § 3. Головним завданням відпоручника Міністерства яв- ляється Поширення національної свідомості, національ- ної гідності і честі, споглиблення ідеї самостійності і незалежності України, віданности своєї війчизні і обов'язку Перед нею. Це основні засади, на яких мусить спиратися від- поручник Міністерства Преси й "пропаганди". II. Переведення „Пропаганди Інструкція для інспекторів Пропаганди. А/ Підготовча праця. Завданням Інспектора Пропаганди являється: § 4/ Відвідати район, де має в майбутньому розви- нутися праця органу Міністерства Преси й Пропаганди - 2 - де: I/ Грунтовно ознайомитися на місці з загальним станом і обставинами та можливостями пропаганди; 2/ Ознайомитися зі сторонніми впливами на громадянство і в джерелами їх. Яку небезпеку або підтримку для майбутньої праці ставлять ці впливи. 3/ Одержати інформації про пануючі настрої і про відношення громадянства до Уряду. 4/ Яка пропаганда ведеться серед населення, ким саме, або якими організаціями. 6/ Які маються інтелегентні сили, їх напрямок і відношення до Уряду. 7/ Які з інтелегентних сил можна використати для праці Міністерства і при яких умовах. § 5/ Після такого ознайомлення Інспектор Пропаганди має приступити до такої організаційної праці: I/ Об'єднати всі бажані культурні і громадські для праці сили; 2/ Засувати їм завдання Міністерства і закликати до праці; 3/ Вибрати відповідну особу, як інструктора і доповісти про неї докладно Департаменту Пропаганди для затвердження. 4/ По можливості закласти початки національно-громадським і політичним організаціям, напр. ...р. Націон. Клуб, Національне об'єднання і т.д. § 6/ Що до постійної праці: I/ Інспектор пропаганди має переводити постійний і неустаний контроль і керовництво місцевими організаціями. 2/ Вироблення і надання відповідних менту Директорів і інструкцій; 3/ Виконання окремих і таємних завдань Міністерства. § 7/ Після кожної своєї подорожі Інспектор - 3 -. Поддає докладну доповідь про свої спостереження Пану Директору Департаменту Пропаганди для відпо- відного докладу Пану Міністру. III. Праця на місцях. /Інструкція для інструкторів Пропаганди/. § 8/ Кожний інструктор має координувати свою працю зі всіма державними організаціями, що ведуть культурно- освітню працю. § 9/ З цею метою він входить в тісні стосунки з ке- ровниками цієї праці і керується їхньою своєю працею на періодичних спільних нарадах, керуючись вказівками Де- партамента Пропаганди і Інспектора Пропаганди. § 10/ Інструктор повинен твердо пам'ятати, що його праця не лежить в самій підготовці громадянства до приєднання в ньому понять зазначених в § 3 шляхом ступеневої культурно-освітньої праці, а навпаки грун- тується на початках вже заложених громадянством тією працею і впливає на почуття і емоції закладені їм. Інструктор Пропаганди повинен досягати своєї мети, впливаючи на національне почуття, гідність і чесність пропагандируемого, уміло граючи на його душевних струнах, пам'ятаючи про ослаблення кінцевої мети: Виз- волення Українського Народу. Отже грунтуючись на цьому, Інструктор Пропаганди завжди уникатиме паралелізму з керовниками культур- но-освітньою працею. § 11/ Першим завданням інструкторів єть консолі- дування певного кола інтелегентних сил шляхом персо- нального заклику, стосунків з громадянськими і наці- ональними організаціями на місцях, скликання відпо- відних зібрань і т.п. § 12/ Інструктор має розробити Певний план майбутньої праці на підставі з одного боку вимог мі- - 4 - ністерства, а з другого боку керуючись обставина- ми на місці. Цей план має бути надісланий до П. Головного Інспектора на затвердження. § 13/ Обсяг завдань Інструктора входить: I / Подбор відповідних для себе помішників /переконаних і свідомих українців-державників/, які мають поділити поміж собе всіх громадян разом на гуртки і вчинити в свою чергу через подбор нових Помічників, шляхом постійної і упертої пропаганди і інформації, створити атмосферу бажану для Уряду У.Н.Р.. 2/ Зазначені вище відпоручники Міністерства мають покласти всіх зусиль для спростовування і нівелювання всіх інформацій і чуток, як несправедливих так і шкідли- вих для У.Н.Р.. 3/ З огляду на те, що більшість нашого козац- тва і навіть громадянства не уміє цілковито розіб ратися в суті статтей, "одаваемих часописами, а також маючи на увазі про можливі в цих часописах статті і інформації небажаного характеру, необхідно інструктору з" організувати регулярні КОЛЛЕКТИВНІ ЧИТАННЯ, себ-то на особляку відпоручників Міни- стерства, лежить регулярне групуване читання одер- жуючих часописів та бюлетенів Міністерства з від- повідними поясненнями, агітацією і, "о потребі, з культурами. Це користне ще й тим, що зберегає кошти по витратах на часописи. 4/ Всіма засобами підпирати культурні зачинан- ня серед громадянства. СПИСКИ. В цьому напрямку завданнями інструктора являються: а/ брати самому або через своїх помішників по- нему участь в цих часописах, вміщуючи на "от- ріоні теми статті і інформації, алеж так, щоб - 5 - загалу не було відомо, що це виходить від Міністерств: б/ вжити заходів, щоби відпоручники Міністерства приймали значну роль в керовництві, а особливо в ре- даґуванні місцевих чоловіків. в/ на випадок небажаного, або шкодливого ...-рям- ку часопису інструктор має вжити негайних заходів, що до унешкодливлення органу і навіть припинення його, повідомивши про це докладно Департамент Пропаганди. 5/ Улаштування постійних і періодичних читань на тему національно-державного характеру організа- ція лекцій-розмов, рефератів і т.и. 6/ Організація національно-громадських гуртків, спілок, об'єднань і т.ин. § 14. Найбільшу шкоду може принести в справі про- паганди, коли окремі партії почнуть вести свою пар- тійну агітацію. З огляду на це право на агітацію і розповсюдження літератури може належати лише Міні- стерству Пропаганди. Спроби розповсюдження агітаційної літератури по- за згодою Міністерства має суворо переслідуватись. Про ті або інші випадки в цьому напрямку ін- структор повинен негайно доносити до Департаменту Пропаганди. § 15. Інструктор має надсилати по три примірника всієї літератури, яка видається в районі йому дору- ченому. § 16. Також до Департаменту Пропаганди має надсила- тися хоча б в кількості одного примірника вся літера- тура яка появиться в його районі позавидомом Міні- стерства. § 17/ Інструктор має щотиждня надсилати інформа- ції про стан в його районі по прикладаємому зразку. § 18/ Що тиждень інструктор має подавати точні сті воздання про свою діяльність як Головному інспектору, так і Директору Пропаганди Директор Пропаганди Таблица IV ПРОГРАМ ЗВІТІВ ВІД-ОРГАНІКІВ МІНІСТЕРСТВА «РЕСИ» І «РО-АРАНДИ» У.Н.Р. /інструкторів Пропаганди/ 1/ Характеристика загального настрою, 2/ Точці і на "рамкі Політичні. 3/ Оцінка сучасної ситуації в точці "оряду найбільш активних осіб. 4/ Перспективи в насубутньому в світлі уяви більшості табору 5/ Просвітння рух: якої літератури найсільнє самасть і чи взагалі, з "потяг до читання й дискусцій. 6/ Реагування оточення на діяльність уряду і міністерства Преси в «ропаранди» з"окрема". 7/ Ам'ї ким "переводиться" "ропаранда" й як на неї реагують те чи иное оточення. 8/ Які о організації та їх інтенсивність і на "рам "раці". 9/ Які бажано читати лекції. 10. Чи видається й якій газетному органі і чи викликають її дискуссії такий цього органу. 11/ Ін "омітно строю" ... званини в боку урядовців, старших або новачків вернутися на Україну. 12/ До робиться в на "рами О"орту, театру, рефератів та іншої розваги. 13/ Висновки й зауваження. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ «РО-АРАНДИ» МІНІСТЕРСТВА «РЕСИ» І «РО-АРАНДИ» У.Н.Р. Сатверджую. "1" січня 1921 року Міністр -рези і "ро-агранди САЕМА ДОКЛАДУ ІНСПЕКТОРА "РО-АГРАНДИ МІНІСТЕРСТВА "РЕЗИ І "РО-АГРАНДИ У.П.Р. 1. Назва місцевості, с"особ розташування/табор, приватні помеш- і інтернати/. 2. Кількість людей "с", частинам та їхах. 3/ Стан "томошкань /зовнішній та внутрішній/ 4/ харчування, одяг. 5/ Санітарний стан. 6/ Матеріальний /громовий стан/. 7/ мівична "раця. 8/ Розумова "раця 9/ Культурно-освітня "раця 10/ Національно-політична "раця. 11/ Відношення до ідеї У.П.Р. 12/ Відношення до ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, Уряду та "олітично- громадських груп /на Україні та еміграції/ 13/ Ворожі ідеї У.П.Р. в Пливи. 14/ Відношення до больщевиків. 15/ Відношення до дальшого ведення війни. 16/ "олітичні погляди на минуле, сучасне й майбутнє. 17/ Відношення до урядовців Центральних Установ. 18/ Відношення до командного складу/командарма, комдівів та до вищих начальників/. 19/ Взаємовідносини між Польською адміністрацією, українським зверхнім начальством та інтернованими. 20/ Взаємовідносини між старшинством і козацтвом, або началь- никами та Підлеглими. 21/ Моральний стан військових в моменти розкладу або деморалізації: 22/ Вимоги інтернованих. 23/ Загальні враження. 24./ Що зроблено інспектором Пропаганди. 25/ Ці Питання можуть бути інспектором Пропаганди "приватід- но "ожирині. В місцях роставування громадян/не військових/ вище- зазначені Питання змінюються від"овідно характеру ці- вільного осередку. ДТРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ПРОПАГАНДИ МІНІСТЕРСТВА ТОЛ. - ПРО-АРАНДИ ДО ПАНА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. ПАНЕ МІНІСТРЕ, На "ідставі мої розмови, яку я мав з вами в справі розв'язування компетенції довіреного мені Міністерства Преси й "пропаганди й Міністерства Закордонних Справ, а також доповіді Пана ГОЛОВНОГО ОТАМАНА про завдання Міністерства Преси й "пропаганди,-маю за честь подати на Ваш розгляд такі думки. 1. Пропаганда за кордоном. Вважаю, що "Пропаганда за кордоном, яку провадить Міністерство Закордонних Справ і яка вистосовується не тільки на здобуття і зміцнення "евного становища У.Н.Р. в справі міжнародних відносин, а і на "всну Пропаганду ідей української державності як також,- в цій останній частині повинна перейти в дальнійшому до компетенції Міністерства Преси й "пропаганди. Конкретно кажучи: випускання "спільника", створення нової коаліції держав, на "рамок політики в відношенні до тої чи іншої держави і все інше, що безпосередньо зачинається інтереси Міністерства Закордонних Справ,- всі ці питання можуть бути змістом тої "пропаганди, яку провадило б надалі Міністерство Закордонних Справ. Противно, що можуть в площині чистої "пропаганди в обслугу нашої державності і боротьби з силами, які нерухують цю державність,- це являється безпосереднім змістом "пропаганди, яку могло б провадити моє Міністерство. В силу цього,-являється необхідним, щоб так органи Міністерства Преси й Пропаганди, як і органи Міністерства Закордонних Справ обслуговували в однаковій мірі "потреби обох МіністерствКонституції, що всі українських дипломатичних місій повинні й надалі залишатися "в загальним проводом дом Міністерства Закордонних Справ,- вважаю необхідним, щоб всі ці організації "провадили в життя "під ідеєну тенденцію, що "провадитиме в даний мент Міністерство Преси й Пропаганди, як і той на"рямок української "пропаганди, який вважається бажаним з боку Міністерства Преси й "пропаганди. Цо до цього то Проєкти би Вас, Пане Міністре, надіслати По всіх українських дипломатичних місіях відповідні облівники, ко"їм них надіслати мені до відома. Позаяк знаряддям живої і Планомірної "пропаганди в Європі являються відповідно організовані телеграфичні агенції, як і знаряддям найшвидшого "аралізування сіх шкідливих на"адів на державний Центр і ту-національну Справу, що він репрезентує, являються "равдиво налагоджені українські телеграфичні агенції,- я вважаю необхідним організувати такі агенції "о до-яких європейських центрах і ску"чити в своїх руках всю роботу тих телеграфичних агенцій, які нині істнують за кордоном. З окрема Центральне "ресове бюро у Відні, що функціонує "під зарядом Д-ра Бриндаана. II. ПРЕСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ. Числячися в обставинами сьогоднішнього дня, вважаю, що всі пресові органи/ газети, журнали, бюлетені / в чужих мовах мають бути в зарядженні Міністерства Закордонних Справ. До такої "реси "повинно лише бути "ристосовано загальне "оложення і ідеєний зміст їх о"реділоватиметься Міністерством Преси й "пропаганди, "оскільки, розуміється воно "отрафить "остачати необхідні для торо матеріали. Щож до органів "реси, що виходять за кордоном в українській мові і що звязані в той чи інший спосіб з Міністерством Закордонних Справ, "риймаючи під увагу, що такі органи мають обслуговувати, головним чином, українську інтелігенцію, надто "еребувачу на оміграції спеціальних задань, якіб лежали в сфері діяльності міністерства Закордонних Справ, не виконують,- а вважав би конечно необхідним "ередачу їх в "овне роз"орядження Міністерства Преси й Пропаганди. - 3 -. Проротьба з ворожими настроями, що зростають на грунті оміг- рації "пропагування ідеї" про необхідність дальнішої боротьби, стрімління до консолідації всіх громадських сил на чужині, все це безпосередньо входить в компетенцію Міністерства Преси й "ро- Паганди. З окрема я хтіб би дістати від Вас, Пане Міністре, особ- ливо ясної одповіді в цьому Пункті. III. ПРОПАГАНДА ВНУТРІШНЯ. "пропаганда на внутрішньому нашому терені-місці росташування Правительства, урядових установ, війська, окуповані Польками ча- стини Волині й Холмщини входить цілковито в компетенцію Міністер- ства Преси й Пропаганди. Для зв'язків вашу увагу, Пане Міністре, що введені такої "пропаганди я потрібую Вашої як найактуальнішої до- помоги. А саме-регулярного одержання всіх ваших комунікатів, оглядів закордонної й особливо російської большевицької й небольшовицької Преси. Що до Російської Преси, я прохав би вас, Пане Міністре зро- бити розпорядження Про Передачу її на "звіних умовах до міністерства Преси й "пропаганди і в цілях використання, бо знайомство з настроями, які панують в Совєтської Росії, формами її законодавства й надто станом економичного життя,- безумовно необхідне для ведення "правиль- ної" праці Міністерства Преси й "пропаганди. зазначую, що, числячись в фінансовим положенням нашої Державної Скарбниці, я вважаю абсолютно-не допустимим витрату коштів на одержання закордонної й російсь- ської "преси і на її відповідне використання себе на повторення тої самої роботи, яка уже у вас цілковито налагоджена. . З особливим "підкреслинням мушу зазначити, що в основу своєї діяльності я кладу не конкуренцію, а кооперацію з міністерством закордонних Справ. IV. ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ. В цій справі також легко знайти необхідний критерій, що до розмежування функцій Міністерства закордонних Справ і Міністер- ства Преси й "пропаганди. Він є той самий, що зазначений вище/1."ро- Паганда за кордоном/. І тільки прохав би з боку вашого, Пане Міні- стре відповідного розпорядження Про надіслання до українських ди" льоматичних місій обмінника "про нервляне вислання всіх видань цих м сій у всіх мовах на руки контрагента Міністерства Преси й "прочаганди /Т-во"Вернигора"/ для розповсюдження "о книгарнях всіх європейських центрів з якими утримує наш контрагент як найширші стосунки. Це спри нилося-6 і до часткового "повернення витрачених на ці видання коштів до "ширення різномайтних відомостей "про Україну в колах звичайного євро"ейського читача-інтелігента, "ричому копію такого обмінника я Прохав би надіслати до Міністерства Преси й "прочаганди. Конкретно справа розмежування компетенцій Міністерства Закор донних С"рав і Міністерства Преси й Про*чаганди і виглядалаб в такий с"осіб: I/ Пресові Бюра Міністерства Закордонних С"рав, лишаючись -в зарядженні цього Міністерства і виконуючи його спеціальні задан ня, діставалась ідейний напрямок і зміст совєї роботи від Міністер ства Преси й "рочаганди. II/ Всі агенції за кордоном, в тому числі й Зіденське Пресове Бюро Ноступають до розпорядження Міністерства Преси й Про*чаган ди і надалі. Міністерство Закордонних С"рав таких агенцій вже не організовує. III. Всі органи "преси в українській мові за кордоном посту - розпорядження Міністерства Преси й "рочаганди і надалі таких органів міністерство закордонних С"рав не організовує. IV. Міністерство закордонних С"рав доомагає Міністерству Пре си й "рочаганди і Передачою до розпорядження останнього комунікатів, -оглядів міжнародної Преси, російської Преси й всього того, що док ладно інформує "про напрямок світової політики і міжнародне положення України. Подаючи все це до Вашого відома, як взглід нашої Персональної розмови, "Прохав би Вас, Пане Міністре, як мога скорше дати мені Ва шу відповідь, яка необхідна мені для мого докладу "про Глиб діль ности Міністерства Преси й "рочаганди & в Раду Міністрів.- Оригінал Підписав. Міністр Преси і "рочаганди Ковалевський З оригіналом згідно : Д і л о в о д : ПРОЕКТ УМОВИ МІНІСТЕРСТВА «РЕСИ» І «РО-АГАНДИ» З ВИДАВНИЧИМ Т-ВОМ "ЗЕРНИГОРА" В СФЕРІ ВИДАВНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВА «РЕСИ» І «РО-АГАНДИ». I. Роля Міністерства, як органу керуючого й контролюючого. Через те, що організація виготовлення матеріалів до друку, редагування, видання й догляд за ним вимагають великих витрат коштів і притягнення відповідних інтелектуальних і фахових сил, що не може бути переведено тепер у такий тяжкий час, Т-во гадає, що Міністерство входячи в ними в стосунки, як з своїм контрагентством передає нам всі технічно-організаційну й інш. зв'язану з тою діяльністю роботу заставляючи собі лише функції контролю та загального керовництва. Для того ж щоб Т-во не могло ухилитися від митьовості й актуальності модливих у виборі тем, Міністерство само ухвалює спис тих тем, на які самано було б мати руко-писи замовити авторам написання. В цих же цілях Міністерство "по можливості" повідомляє "про всікі зміни в політиці та отреби моменту. II. роль контрагента, як підлеглого міністерству, але автономного органу. Т-во "Зернигора" в своїй діяльності як контрагент міністерства Преси і пропаганди підлягає контролю й наказам його, заховуючи при тому повну самостійність у всіх організаційних технічно-друкарських справах, як різном у вільному виборі шляхів до "ошкривання видань міністерства. III. Робота контрагентства. 1/ підготовка матеріалу до друку. Т-во "Зернигора", як контрагент Міністерства приймає на себе - 2 - замовлення авторам різних творів на теми визначени Міністерством редакує й "пдготовляє вже друковані твори до друку, дає "ро ілюстровання видань, відповідне виконання "лікатів, вироб бажаних видань, які б були користні в справі популяризації ідеї нашої національно-державної незалежності. Щоби не затримувати друк видань контрагенство висилає Міністерству тільки теви виготов них рукописів. 2/ Техніка видання. Товариство використовує всі технічні і матеріальні засоби, дбаючи, щоби видання Міністерства "респ не залежувалися "о дру- карнях,"ричому що до виконання будуть цілком одповідати своїм зверхнім виглядом вимогам естетики заховуючи читкість шрифту добірність "а"еру й фарб. Формат видань, "отрібний "а"ір, кла- динка, шрифт, "прикрашування тексту належить до компетенції кон- трагенства. Міністерство встановляє число накладу й о"реділяє мову, в якій видання має бути видруковане. 3/ Нормування цін на видання Міністерства "респ. Через те, що всі видання Міністерства "респ, за винятком тих, що "о розпорядження його мають розсилатися безплатно/див."4/ чи роздаватися с"родажться за гроші, встановлюється на них ціна на таких підставах: "псле обчислення коштів "продукції /авторський гонорар, переклад, друк, коректа, ілюстровання, "а"ір та инш/ накладається ще 20 %, які йдуть контрагенству/Адміністрацію опла- чує само контрагенство/. Для закордонних фірм, які беруть видання Міністерства для с"родажу ціна видання встановлюється так що "ри данній тим фірмам знижці контрагенство має своїх 20 %.Видання, що додаються безплатно чи розсилаться різним установам йдуть кош- том Міністерства "о рахунку контрагенства за начисленним тогож відсотку 4/ Коль"ортах і організація с"родажу видань. Контрагент усі видруковані видання неразово не здає "осльствам У.Н.Р. і Гильнуе, щоби ці видання кур"ерами були доставлені до місця ім "ризначеного, як видаткового складу, звідки вже ви- дання відбираються контрагенством. - 8 - Для книговірні Міністерства та для розвилки членам Уряду та інш. Установам По наряду контрагенство висилає по 30 прим. в кожного видання. Безплатно роздає літератури "проводиться Міністерством, контрагенство бере на себе догляд за вчасним доставленням цих видань закаряджким до кінцевого Пункті, де "роздає у" обов'язкованим на то Міністерством особам чи інституціям. Для розповсюдження видань Міністерства контрагенство закла дає склади, книгарні, ятки, або використовує для того все іст- нувчі-українські чи чужі. Для пирення видань за кордоном, кон- трагенство "ослуновується всіми професійними книгарськими ор- ганізаціями, агенствами та експедиційними конторами, з тим, щоби "ризначені для того видання могли розходитися по всіх доржавах Європи й Америки. Крім того контрагенство росилає це безплатно по 2 прим. видань міністерства всім найбільшим промадським та державним книговірним світу, книжним музеям, науковим та "політичним організаціям широкого значення, біблі- ографичним інститутам, дипломатичним "редставникам,"резьб- рем, редакціям газет та "олітичних журналів. Для спродажу видань Міністерства "рєси в місці осідку Уряду, серед українського війська та на території як заня- тих українських населеним контрагенство організує справу так, щоби "олит був задоволений в"оєні й доцільно. Крім того видавництво "Зернигора" знаходиться в тісному совзі з всеукр. видань. Созвом "Книгоспілка", а через те може "ослуговуватися кооперативними організаціями як на Ук- раїні так і за кордоном налагоджуючи справу спродажу книжок. 5. Посередницька діяльність контрагента. З дорученням міністерства "рєси контрагенство купує за рахунок Міністерства всі закордонні видання в укр. і не в українській мові в означеному на"серед числі "римірників і, або "оступає з ними як з виданнями Міністерства, або затримує в себе до його дістозиції. - 4 - III. ГОЛОВНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРАГЕНСТВА. I. Кошти. Контрагенство одержує від Міністерства "рези кошти ... розадження своєї діяльності, причому одержана сума взаємствся довгострочною, без процентовою "взиком". 2. Організація діловодства й рахінництва. Що до одержаних від Міністерства коштів контрагенство веде осібні книги, зберкаючи всі документи по видатках і "рибутках, як рівною веде "равельне діловодство, дотримуючись всіх норм і законів для того встановлених. 3. Відчитність перед Міністерством, контроль. на кожне видання Міністерства контрагенство висилає всі дотичні до нього документи/умови, грошові росписки, складові й агенційні вказки/ у коштіях з оригіналів у "ерекладі на укр. мову, причому вірність "ерекладу в "равильності документу "освідчується "особистю V.H.P. Справовання докладні даються щомісячно. Крім того контрагенство завше "редставляє до контролі уповноваженим на то Міністерством особам усе діловодство й рахинництво і разом з ними складає від"овідні акти, які будуть "їдписані "ісля ре-візії каси та контролі діяльності Т-ва, як контрагента Міністерства. 4/ Припинення діяльності Міністерства. Міністерство "рези може завше функції контрагенства й вимагати одерж готівки майна і всіх с"рав по 6 місяцях "ісля "зьменного то "овідомлення. Колиби Міністерство вимагало "рипинення діяльності контраген-через невідповідність і й "линим Міністерства чи з інших "риде-би контрагенству щось закидивалось/ це останньо має "ротаром місяців "редставить доклад з внесеним с"трави. Коли би й тоді -5- було вирішено "припинить чинність контрагенства" "переводить ліквідацію всіх своїх справ, маєтку й грошей, як і зобов'язання переходити до ліквідаційної комісії, а сама ліквідація закін- чується не пізніше 6 місяців з дня коли було повідомлено про ліквідацію контрагенства. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки Тарнів. 1921 р. До Пана Міністра Внутрішніх Справ. Ознайомившись з доповідю Міністра Преси і Пропаганди про діяльність Міністерства за остан- ній місяць, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ звернув увагу на уступ доповіді, де зазначається, що Ви відмовили Міністрові Преси у використанні ним, для друковання комунікатів і агітаційних брошурах, шрифту, який нале- жить до Міністерства Справ Внутрішніх і знаходиться зараз на експедиції у Коменданта Українських Держав- них Установ в м.Ченстохові, і зацікавився знати, чо- му в такій важкій справі Ви не задовольнили вимоги Міністра Преси. З огляду на вищезазначене, маю за честь про- сити Вашої Екцеленції повідомити мене про причини Вашого відмовлення для доповіді ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕК- ТОРІЇ. Керуючий Справами М. Кричевський Начальник Нанцелярії До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Тарнів. На доповіді Міністра Преси і Пропаганди : 10 січня б.р. 1923 про діяльність Міністерства за час з 10/XII 1920 р. до 10/I 1921р. /копія доповіді пода- на Вам/ ПАНА ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти резо- люції: "Необхідно звернутись до Премер-Міністра в про поліцією полагодити перешкоди що стоять на шляху пре ці Мініст. Преси і Пропаганди. 14/I 1921р. ЛЕТЛІРА." На уступі, де зазначається, по співробітники Міністерства не маючи віс, можуть бути визвані в Тар- нова, покладено резолюція: "Слід зробити все для полагодження справи." На уступі, де зазначається, що Міністерство Народнього Господарства одмовило Міністерству Преси в папері, а передало налер Ченетохівській Філії V.I.X., покладено резолюцію: "На якій підставі це зроблено? Пропонувати Чер.Хр. дати належну кількість паперу Мін.Преси і П На уступі, де зазначається, що потрібна ко- ординація пропагандної роботи Міністерства Преси Внутрішніх Справ, покладено резолюцію: "На це я ввертав уже увагу заінтересованих Міністерств." Про вищезазначене маю на честь подати до Ваш- шого відома. Керуючий Справами Винсентов Начальник канцелярії До Пана Міністра Преси і Пропаганди. В наслідок доповіді Вашої в 10/13 цього січня ч.63, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив запропонувати Пану Премер-Міністртві полагоди перешкоди, що стоять на шляху преси Вашого Міністерства, а крім того на окремих уступах доповіді зволив покласти такі резолюції: 1. "Тропонувати Черв.Хр. дати належну кількість паперу Мін.Преси і Пр." 2. "Дозвідатись Привзіще" (Начальника Відділу Мін. Народи.Господ., який не видає машинок ваулпреч розпорядженню п. Відлибіди). 3. "Впереду" вірити не можна - все ідно облуре, по "лучившн доломору – приклади бували." 4. "Треба давати цим разетам (таборогим) інформаційний матеріал в центра. Керуючий Справами Начальник Канцелярії З. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО Народнього Господарства ДЕПАРТАМЕНТ _ ВІДДІЛ _ Дня 25 грудня 1920 р. При цьому маю чану представити "звіт діяль- ності Міністерства народнього господарства за час з 22 травня по 25 грудня, року 1920." Міністр Народнього Господарства. ЗВІТ ДІЯЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВА НАРОДЬОГО ГОСПОДАРСТВА за час з 28 травня по 25 грудня, року 1920. Міністерство Народнього Господарства вступило в моє керування з 28 травня. Загальний напрямок діяльності економічної політики Міністерст- ва базувався на скасуванні тих обмежень, що були накладені війною і революцією і привернення стану вільного користування капіталом та вільного розвитку приватної ініціативи. По Департаментах діяльність виглядала так: ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. Департамент Загальних Справ розпочав свою працею з організації Департамента наново, з приведення в належний порядок справ, добуван- ня недостаючих законів, постанов і ип., встановлення звязку та на- лагодження господарської частини і т.и. Тільки а м. Станіславова, тоб-то в вересні місяця, праца пішла більш-менш нормальним шляхом. Почалась організаційна робота, закликані до праці відповідні робіт- ники /до цього часу Департамент складався з трьох особ/, окрім Кан- целярійного та Персонального відділів,котрі функціонували весь час, почали працювати відділи Інформаційний, Юридичний та Господарчий. Інформаційний Відділ Департаменту випустив шість чисел "Бюле- тена",в котрому окрім офіційної частини, подавались відомості про господарство варени, цукровий стан світу, товарообмін, експорт і ім- порт різних держав,про народне хозяйство України і ин. Було також випущено 5-те число "Вістника Міністерства Народнього Господарства" і відозви: "До населення України про вільний торг", "До населення України в справі цукровій" і "До робітників цукрозарень" в тій же справі. Була зроблена підготовка роботи до видання книги І. Шк- мановича "Українська промисловість",видати котрої не вдалось зав- дяки евакуації а м. Камянця в листопаді. Був вироблений статут Тор- говельно-Економічної Равети, яка мала входити на українській та французькій мовах для ознайомлення Європи з промисловим та еконо- мичним життям України. Через Юридичний Відділ, який мав завданням редагувати законопроекти, складаєми в Міністерстві, пройшло 31 законопроект із котрих Радою Народних міністрів уже ухвалено 21 законопроскт. Два було відхилено, а решта ще не розглядалась. Персональний Відділ відав справами персонального складу Міністерства та наказною частиною. Всього наказів по Міністерству за відчитний період вийшло 264 чола. Канцелярійний Відділ провадив загальне листування та головну реєстратуру. Бхідних паперів за той же час було 953, а вихідних 1452. Господарчий відділ обслуговував всі Департаменти Міністерства, постачаючи потрібні для нормального ведення праці матеріали, а по можливості задовольняючи насущні потреби урядовців. В останній період, коли праця була налагоджена, Господарчим Відділом були ванті до заснування авто-колони. Малось на увазі придбати від поважних фірм де-яку кількість машин одного типу з значною кількостью запасових частин. Замовлення на 10 легкових самокідів вже було зроблено. Авто-колона ,по думці М.н.Р.,мала обслуговувати Уряд, пересовуючи в разі потреби все державне майно і обслуговуючи вищих урядовців У.Н.Р. Остання евакуація з м. Камянця не дала можливості перевести в життя що думку М.Н.Р. Через Господарчий відділ Міністерство Народнього Господарства мало переводити закупку канцелярійного приладдя для всіх Центральних Державних Установ, для чого було асігновано один міліон марок польських, які не були одержані Міністерством, а також закупку манафактури на одяг для всіх урядовців,на що також засоби не були одержані. В останній час виникла думка готовити печатки для Міністерств по зразку, який носив би риси історичних печаток України. І ця справа зараз в роботі по матеріалах Національного Музея у Львові. ФІНАНСОВИЙ ДЕПАРТАМЕНТ. Фінансовий Департамент приступивши до організаційної праці, в першу чергу виробив потрібний для роботи тимчасовий штат і ставку обчислюючи компетенцію в його організаційній період і намітку про рам праці, зібрано дані, необхідні для з'єднання стану Промового Досліду Борства Міністерства і приступлено до налагодження в першу чергу розквітництм, яке вирішено було вести по подвійній італійській бухгалтерії. Для цього, в свою чергу, був розроблений докладний план цієї системи та заготовлені потрібні підручники для керовництва виконавчими силам. До речі, введення в діловод- ство Міністерства системи обрахунку всього господарства по подвій- ній бухгалтерії, являлось першою попиткою дати при її допомозі самий правильний і докладний нарис Міністерського Господарства і ця попитка не тільки не викликала яких не будь непорозумінь, а навпаки за дуже короткий час /на протязі двох тижнів/- дале можли- вість в "ясувати докладно всю картину рахункового стану, в якому перебівало Міністерство з І-го січня, не дивлячись на те, що в буквальному смислі не було жадних даних, переведених хоть би в примітивну систему. Досвід введення подвійної бухгалтерії при обрахунках Міністерства Народнього Господарства,-мусять бути видви- нуто на обговорювання і нарешті стара "казенна" бухгалтерія, як не відповідаюча абсолютно сучасній структурі міністерства, заміне- на во всіх Міністерствах подвійною. Введена система - демонструва- лась перед Державним Контрольором п. Кабачковим, признана ним бажа ною і цілком відповідаючою вимогам як "Счетного Устава" так і "Бухгалтерським Правилам". Можна з певністю сказати, що Міністерство Народнього Госпо- дарства зможе дати правдивий відповідно істнуючим правилам і фор- мам відчит, ілюстрований різними балансами. Одже рахуючи, що завдання Фінансового Департаменту полягають не лише в переведенню грошових операцій Міністерства і бухгаль- терському їх обрахунку, що в числі його завдань є встановлення фі- нансового плану та фінансової політики Міністерства відповідно загальному економічному пляну його,- було розроблене нове положен- на Фінансового Департаменту, відповідаюче програмі праці і політи- ці Міністерства відповідно участи, яку мусив прийняти Департамент при переведенню в пиття цього плану. Разом з тим був вироблений статут Д-ту, статут дорадчого ор- гана при Міністрі по Фінансовим і Економічним питанням /Фінансово- Економічної Ради/, штати Фінансового Д-ту на 1921 рік та система- тичний нарис адміністраційного його поділу. Відповідно програму наміченої для департаменту праці,-предполагалося в переходом на свої терени розвернути його діяльність в пяти відділах - канцеля- рії, бюджетно-рахунковому, торгово-промисловому/допом. емств/ статистичному та ліквідаційному. Департамент вивів дійсними учасником переведення в життя загальної економічної політики Міністерства, - розробивши послідовно цілий ряд законопроектів, як напр: про постачання урядовців Центральних Установ одягом, про утворення при Міністерстві Н.Г. польової скарбниці, про організацію закупок, медикаментів та канцелярського приладдя для Урядових Установ У.Н.Р. про асігнування кредитів: на утримання торговельних місій, держав- них закупочних комісій, на масові закупки річей військового знаддження, обмундирування та постачання, а також предметів першої необхідності, заосмотрюючих населення У.Н.Р.. Були вироблені закони про уповноважених М.Н.Г. при дієвих частинах, про уповноваженого Уряду У. Н.Р. в Станіславові, про утворення спеціальних комітетів на адміністраційні видатки по закупках та заготовках, про асігнування ріжних кредитів, звязаних з розвитком діяльності М.Н.Г. на теренах України, звільняемих від большевиків. На ряду з цим розроблена схема нового бюджетового розпису на 1921 рік, положення про рахівництво та справоздання в Центральних та місцевих Установах, положення про транспортові Державні контори; переведено в життя: план фінансування цукроварень, тимчасові штати М.Н.Г. на вересень-грудень 1920 р. і крім того, намічен цілий ряд законопроектів, положень, підручників та статутів, що виникали із структури самого Міністерства. До речи буде сказати, що вся та праця провадилася дуже невеликим апаратом, складавшегося із Директора Д-ту, Головного Бухгалтера, Старшого Бухгалтера, Бухгалтера і незначного конторського штату, який лише в жовтні місця, не задовго до реевакуації із Станіславова, був доповнений до 12 чоловік. Крім того треба взяти на увагу, що з самого початку організаційної роботи по Д-ту, сьогто приблизно з 10 серпня б/р., до настоящого моменту - треба викрислити значний промежуток часу, затрачений на переїзди, реевакуацію та евакуацію і майже неможливі умови праці в місні перебування Д-ту. Огляддаючи діяльність фінансового Д-ту майже за весь 1920 р., - необхідно зазувати на той дефект, який даже в стані організації відбивалися негативно на праці, а саме відсутність в Міністерстві до- радчого органа, уповноваженого вирішати питання фінансового та економичного значення /Фінансово-Економічна Рада/ при Міністерстві М.Н.Г або приймай, Фінансова Комісія при Д-ті/-викликала багато непорозумінь з Контролем та Міністерством Фінансів і вимагало проводити цілу низку питань або з порушенням формальностей або за відповідальн- ностью Міністра на підстави лише особистого міркування зацікавленого Директора Департаменту. Всі ці питання намічені Фінансовим Департаме- нтом до розв'язання та полагодження ще в Кам"янці, але завдяки ева- куації відложено до більш сприятливих умов. ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРІШНЬОГО ТОРГУ. Короткий огляд діяльності Департаменту, оскільки вона прийняла конкретні форми, видається так: I/ В зв'язку з загальним напрямком економічної політики, який на- мічувався в той час Міністерством Народнього Господарства, Департамент Внутрішнього Торгу мусів стало "ясувати свою позицію що до впливу Міністерства на хід та розвиток внутрішнього торгу. В цьому відношенні було визнано необхідним залишити старі методи заборон та регулювання і стати на шлях надання повної свободи при- ватній ініціативі та конкуренції в справах внутрішнього торгу. Ці принципи були зафіксовані в законі від 3-го жовтня про волю торгy. Короткий час перебування на Україні не дав можливості в цифрах ви- яснити вплив цього закону на торговельне життя, але очевидним під- йом товарообороту і неодноразові офіційні заяви торгово-промисловців а рівно широкі розвинення ярмарків, яскраво освідчили, що цей закон в найбільшій мірі відповідав вимогам моменту. 2/ В процесі розвитку економічних стосунків з Польщею виявилася необхідність введення державної монополії на продаж державою продук- тів широкого споживання, а саме: на продаж сілі і нафти, згідно заключеному зі Спудкою Пандльовою договору. В цьому відношенні був вироблений цілий план переведення в життя монополії і способу розподілу її опцуком при чому в основу були покла- дені принципи: а/ оптовий випуск монополізованих продуктів на ри- нок; б/ по можливості реалізація їх шляхом товарообміну з певною преміровкою за товарообмін, для чого була вироблена таблиця еквіва- лентів, пристосована до місцевих ринкових цін; в/ намічені спосо- би одержання і передачі монополізованих продуктів, а також способи сконцентрування і подачи за кордон хлібних грузів. Для технічного виконання були намічені відповідно місцево-економічним умовам ба- зієні пункти з відповідним штатом робітників і агентів; г/ з момен- ту виходу продуктів з рук держави, монополізовані продукти ставали в правне відношення на рівні з іншими товарами згідно закону про вільний торг. 3266 -6- 3/ Відповідно економичній ситуації, що склалася на Україні, а власне повній розрузі торгу і промисловості, виникала необхідність утворення такої системи сприяння великому капіталові, при якім би він міг проявити найбільшу активність в справі відновлення еконо- мичного життя. Тому в Департаменті переглядалось російське і гетьман ське законодавство, що до торговельно-промислових товариств з ме- тою пристосування його до сучасних економичних умов, вважаючи, що розвиток таких товариств при повній економичній руїні має проходи- ти багато тяжче, нім в нормальних капіталістичних умовах, а також з метою вияснення можливості допущення до життя таких товариств, які не допускались по російським законам, а саме: товариств в обмеже- ною відповідальністю, які в той же час за кордоном мали широкий розвиток. Для того збирались потрібні матеріали в цьому відношенню в відповідних закордонних законодавств, а також був виправцований опросний лист до торгово-промислових кол і організацій з метою вияс- нення найбільш сприяючих умов утворення і розвитку зазначених то- вариств. Поруч з цим на підставі хоч і не великого матеріалу з"ясо- вувалась фактичне пересунення економичних центрів України, для відкриття в них товарових і хлібних бір. 4/ В звязку з накладенням на М.Н.Г. справи закуплення поруч в військовим Міністерством і постачанням товарів при М.Н.Г. була утворена Колегія по справах постачання. Все діловодство і технічне переведення розпоряджень цієї колегії, а також Закупочних Комісій, висланих Колегією, було з"осереджен в Департаменті Внутрішнього Торгу. Поруч з закупками для армії провадились і закупки також і дл. для потреб населення. Остання категорія товарів передавалась Де- партаменту Внутрішнього Торгу для продажу населенню і товарообміну. В цьому відношенню Департамент Внутрішнього Торгу був розроблений такий же план як відносно і монополізованих продуктів і були зак- лючені договори з різними кооперативними організаціями на переда- чу їм цих продуктів для розподілення між населенням в обмін на продукти місцевого походження. Помимо товарів, закуплених через Колегію, Департаментом Внутрішнього Торгу безпосередньо був підпи- саннй договір на постачку нафтових продуктів на ду...е вигодних умо- вах. Перша партія в 30 вагонів різних нафтових продуктів по екві- валенту за 5 вагонів різних нафтових продуктів - 4 вагони ріжного хліба. По оплаті По оплаті першої партії, договір механічно продовжувався. Виєри- стання цього договору дало би повну винну можливість покрити всі невигодні сторони договора зі Спуккою. Брак транспорту і короткий термін перебування на Україні не дали змоги використати цей догов- вір навіть частково. 5/ З переходом на терени України М.Н.Г. для притягнення торгово- велико-промислових і громадських кол до участі в державній роботі по засмотренню армії і піднесення загально-економічного життя вирішило створити відповідаючи цим завданням організації. Найбільш відповідаючою формою такої організації була визнана форма військово-промислових комітетів старого російського зразку. З цього приводу в м.Кам"инці була скликана нарада а представників відповідних кол, на якій були вироблені основні принципи нормаль- ного статуту для зазначених комітетів. Головна різниця цих принципів: пів поривнюючи в принципами, принятими російськими комітетами по- лигала в тому, що члени комітету відповідали і матеріально за свою діяльність, а також в значному збільшенню контролю з боку держави, як над діяльністю самого комітету, так і підприємств, працюючих по його замовленню. Поруч з цим Департаментом була за- пропонована і друга форма організації більш підходяща до держав- ного сприяння синдіцировання приватного капіталу, але завдяки не- ясності військового стану, торгово-промисловці цілком визнаючи придатність такої форми організації, від приняття її за кім що утримались. 6/ При утворенню інституту прифронтових комісаріатів була ви- сунута ідея про необхідність представництва М.Н.Г. в складі при- фронтових комісаріатів з початку з завданнями контролю постачання частин армії у всіх його стадіях. Таке представництво М.Н.Г. було утворено на підставі закону і в процесі роботи функції його були значно поширені. З моменту вияснившоїся можливості переходу наших військ на власні терени а"явилась необхідність організовати учет і охорону державного майна, захищеного бойовиками. Відсутність на місцях органів, як місцевої адміністраційної влади, так і ор- ганів М.Н.Г., примусила М.Н.Г. поставити в обов'язок своїм пред- ставникам утворення комісій по учету і охороні державного майна із представників місцевих громадських кол та тих органів адмі- ністраційної влади, які виникали безпосередньо за приходом наших військ. Ці комісії, одержавши від представників М.Н.Г. відповідні вказівки і інструкції, мали працювати надалі уже самі під безпосереднім керуванням Повітового Комісара. Третя категорія обов'язків, по суті діла надзвичайна, яка була покладена на представників М.Н.Г., полягала в тому, що вони на місцях мусили являтися першими провідниками економічної політики М.Н.Г. включно до моменту поки місцеві продукційні сили чи місцеві органи М.Н.Г. безпосередньо вважуються в самим Міністерством. Для систематизування праці представників М.Н.Г. і переведення її по одному плану були вироблені широкі інструкції для представників по всім галузям діяльності М.Н.Г. Брак коштів і транспорту не дали в повній мірі розвинути діяльність представництва М.Н.Г. Зважаючи на те, що передбачалася досягти швидке посування війська вперед, при якому темпі М.Н.Г. не змогло б утворить своїх органів на місцях, намічалося призначення цілого ряду районних уповноважених М.Н.Г., які мусили являтися референтами М.Н.Г. по всіх його справах. В цьому фактично полягала вся конкретна праця Департаменту Внутрішнього Торгу. ДЕПАРТАМЕНТ ЗОВНІШНЬОГО ТОРГУ. Перед Департаментом Зовнішнього Торгу, якого ціллю було керувати зовнішньою торговельною політикою, стояли з відзаканням своєї території цього року на всіні нові завдання. Політика союзу з Польщею привела нас в тісніші взаємини з цим державою, а також в частині отвирала нам двері до зносин з іншими проти большовицько настроєними державами. Тому увага наша була передовсім звернена на уладання економічно-торговельних відносин до Польщі. В цій цілі вислано Торговельно-Економічну Місію до Варшави під головуванням б.Міністра Доц. І. Фещенко-Чопівського, якої завданням було заключення торгового договору з Польщею, полагодження різних питань економічно-фінансового характеру і справа фінансової допомоги Україні. Для ведення закордонних закупок предметів державної потреби утворено в Варшаві під проводом вищезгаданого І. Фещенко-Чопівського Тимчасову Закупочну Комісію. 27 передано постановою Ради Народних Міністрів від 13-го серпня п.р. решту військового фонду Віденького Посольства. Для скордонування закордонної торгової діяльності в одних руках підчинено тійже всі державні закупочні органи за кордоном. Тимчасову Закупочну Комісію змінено законом від 10 лютня ц.р. в сталий закупочний орган Державну Закупочну Комісію за кордоном, поширючи її повновладдя, передаючи її всі кошти попередньої Комісії і призначаючи тимчасово місцем її осідку Варшаву. Закупочний орган, утворений в вересні минулого року у Відні Торговельну Комісію , залквідовано, а находящієся в її розпорядженню військо, майно і грошеві кошти, передано Комісії в Варшаві. Теж саме зроблено з військовим майном Берлінського Посольства. Для переведення транспорту повного майна у відні і берліні до армії, командировано Радника Торговельно-Економичної Місії ш. Борисіва. Державна Закупочна Комісія почнила ряд закупок і перенала вище згадане майно, встановляючи так для береження того-ж, як взагалі для виконування всяких її доручень в місцях де воно знаходилось, Відні і Берліні своїх відпоручників п.Віліньського в першому, а п.Борисіва в другому місці. Торговельно-Економічна Місія вела широко закроені переговори з Польським Урядом. До заключення торгового договору сталого характеру і принципового значіння не прийшло, а то в оглядду на мілітарну ситуацію, в якій знайшли літом цього року оби держави, як також, що такий договір для української сторони був би не користним і тому не бажаним. Через це договори Торговельно-Економічної Місії мали характер речинцевих, коротко треваних умов, лиш для заспокоєння конечних потреб хвилі в найближчому часу. Старанним нашим було ввійти в торговельні спосушки не лише з Польщею. Звернено увагу на західно-європейські і иных держави. Між іншими уповноважено б.Міністра Фешенко-Чопівського ввійти в звязок що до економічно-торговельних зносин з Антантовськими державами, з Голландією, Бельгією так в урядами, як і з приватними купецькими і фінансовими кругами цих держав. Щоби мати контакт з Прибалтійськими державами вислано на Рижську конференцію Держав своїх представників по економічно-торговельних справах, як також призначено сталого делегата до економічної Ради - в Ризі - основної з ініціативи згаданої Конференції. В сусідній Румунії доручено працю що до закупок військових предметів Голові Військової місії Ген. Дельвігу і уповноважено з цьому напрямі до перетрактація з Урядовими і приватними інституціями в Угорщині. .3 Заключено умову з Румунією на поставку амуніції в обмін на мушкети. Переговоровано з Угорщиною також що до постачання армії амуніції і обмундирування. З консорцієм французьких фірм "Опторг" заключено більш сталого характеру договір, опираючийся на взаємнім товарообмі- ні. Підготовлювано грунт до торговельних зносин з Бельгією, Голланді- єю також Латвією, Німецькою Австрією і іншими державами. До успішного розвою торговельних зносин в закордонному потреба при нормальних обставинах в державі мати законодавчі торговельні представ- ництва. З огляду на щадність в державних розходах і за для утрати території мусили ми вибрати противний шлях - обмеження в цьому на- прямі до кінечного. Утримувано тому лише згадані вище органи в Польщі, які повновласні належною поширено і на прочі держави, а звільнено ряд закордонних торговельних представників, як генер.торг. агента у Відні м.Вебера, торг.агента в Празі - Наванцького, торг. агента в Коненгаузі - Аківізона, представника мін. Народнього Госп. в Лондоні - Меленевського і торг. агента в Варшаві - б.Міністра Мецюка. В надії на відвоєкання території і потребу тоді удержувати за кордоном представництва працьовано над реформацією таких, планом їх розміщення і виготовлено проект про зміну штатів торговельних агентств та проект інструкцій для них. Уважаючи за потрібне основування за кордоном організацій для поширення торговельних зносин, допомоги і розвою експорту і им- порту та консолідації інтересованих в зносинах в Україну купецьких і фінансових інституцій і поодиноких осіб, намічено було утворення закордонних торговельних палат. Тепер істнує така одна у Швейцарії. роблено заходи часті приватною ініціативою до основання таких в Італії, Польщі, Болгарії і Латвії. В цьому напрямі працював Де- партамент над варіцевим статутом для закордонних торговельних па- лат і інструкцією для них, столичи на принципи півофіціяльних орга- нів, зі взгляду з одної сторони на зменшенні видатків утримання таких, з другої - притягнення до співпраці приватної ініціативи. Неоминано нагоди, чи то на міжнародних конференціях, конгресах, армажах і т.п., щоби не взяти участи будь-як письменною заявкою. На- мічено план інформаційної діяльності серед закордонних торговель- ник кол між іншим видавання економичного органу в бюлетенів. Цим всім старанося в будучому прийти в поміч нашим купецьким кругам через інформування їх студії господарських відносин і пропаганду, як взагалі цей дорогою посередньої допомоги експортові створити користні умови для його розвою. У нас нема ніяких установ для пленкання зовнішнього торгy, а такі іменення є конечними коли хочемо розвинути нашу силу і охоту господарської економії. Маючи на увазі, що за кордоном нема ніяких українських торг- зельних домів і фінансових інституцій, які в першій мірі сприяли розвоєві нашого експорту і самий його вели, намичувано Департамен- том заложування імпортово-експортових товариств і експортних банків. Такі заходи що до банків були роблені нашими представни- ками в Англії, Відні і інших державах. Департамент вдавав собі в цього справу, що невистачання пропа- гандної діяльності, висилання агентів та організування кунецьких інституцій за кордоном щоби працювати дієсно з інтереси населен- ня України, а потрібно щоби для успішної праці йлов за кордон наш капітал в формі вивозу наших продуктів та інший, який би там через фінансування індустріяльних підприємств, фінансових інституцій чи то торговельних організацій лишався, чим створило би ся дієсно сильні заступництва нашого торгy за кордоном. Зовнішня торговельна політика за кордоном находилась під зна- ком переходової від воєнної, а нормальної господарки до на нів нормальних відносин. Головним завданням нашим було вивезти наше народне господарство зі стану ізольовання, в яке привели мінні його воєнні відносини що в кінці 1918 року і ввести його,яко господарську єдиницу в світову господарку, з другої сторони за- довольнити імпорту пекучі потреби армії і населення. З огляду на це в проекті обовязкової постанови про регульовання зовнішньо- го торгy дозволило імпорт великих товарів без а ніяких обмежень. Вправді насувалися сумніви чи в такий спосіб регульовання імпорту не відбеться не користно на намій валюті і чи для її охорони не було би потрібним не допускати злишнього і не бажаного ввозу, ознак уважалось, що богатство і сирівцях, продукта сильського господарства дасть змогу легко вирівняти і так утруднений через різні обмеження в сусідніх державах імпорт і транзит на Україну. Також, хоч безпідставно, надіялося, що через необмежений ввіз і некомпенсований українськими продуктами, позбудеться Україна царських грошей, які як ліпше валюта вийдуть з краю. Наслідки такого регулювання були б показалися доперва при пере- веденню в життя згаданої постанови. Що до імпорту України сто- яв проект на точці заборони всякого вивозу. Вивіз де яких про- дуктів, предметів державної монополії /пукор,сирт/також зернові продукти і т.и. проект монополізовав виключно в користь держави. Інші продукти, як масло, м'ясо, живий скот і иные, можно було вивезти за дозволом компетентного до цього органу, який і мала бути Комісія для зовнішнього торгy, при чому дозвіл мав бути виданий тоді,коли експортер зобов'язувався і гарантував ввести компенсаційний товар, або віддати одержану чужу валюту по курсі для держав. Переведення проекту в життя і користь з нього залежали головно від в"організування завідуючого цими справами апарату, головне доброї кордонної охорони. Проект старався увзглядніючи своєрідні відносини, піднійти бодай в частин до модерних нормо- вань зовнішнього торгy інших європейських держав, викликаних во- еними відносинами. Заборона вивозу була охороною проти необмеже- ного ні чим ввозу, якій як і на дальше пішов би при обезвартіснен- ни нашій валюті дорогою компенсаційного товарообміну. Для розвою імпорту проектувалось Департаментом в"організуван- ня потлив з товарами на Україну і утворення товарообмінного бюро. Також проектувалось монополізація імпорту нафти і соли через Державу. Заведення передовсім нафтового монополю, поширено- го на цілковитий торговельний монополь /імпорт і продаж державою/ було б з повністю принесло користні наслідки так для населення, як і для держави / фіскальний інтерес виключаючи зиск торговаця/ експорті вплив на відносини / державами, конкуруючими в імпорті нафтових продуктів, охорона населення перед можливим визиском / і нафто- вий монополь цього рода, коли Україна не буде в посіданню нафто- вих джерел, буде одною з найконечніших потреб. Приміри такого монополю маються в чужих державах,/Греція, від 1885 і Сербія від 1895 року, в Німеччини перед світовою воєною були старання завести такий монополь, коли світовий ринок нафтою грозив опанувати американськи трест "Standard. Oil Co" /. Департамент працював також в поравумінню в Міністерством Фінансів над ревізією митньої тарифи. В нормальних відносинах митна політика була маєже виключно орудіем торговельної політики. В часи воєнної, аснавіть повоєнної, переходової господарки, воно перестає ним бути. При неї стоить умови про поставку товарів, які мають більшу схожість з купецькими умовами, як митно-політичними конвенціями. Мимо цього митна політика задержує свої значиння, а напрям її буде зависив більший часті від потреб, які приведе з собою нове уложення господарського життя, коли установить зовсім воєнні відносини. Ві найближчою задачою створити рамки для цього, дальшою задачою витягнути консенсвенції в тих перемін, які наше народне господарство конечно мусить понести. Нашому Міністерству Фінансів здавалось, що митна політика повинна-би взятися під знаком фіскального інтересу, значить фінансові мита не охоронні - а це в огляд у велики заласи у населення і велике запотребування товарів. До цього погляду Департамент відносився дуже обережно, беручи участь в нарадах в цьому напрямі, маючи на увазі, що високими митами виключно з фіскальних інтересів можна пошкодити розвоєві нашого народнього господарства, головне сільського, бо хліборобське населення - коли приміром рильничі машини будуть обложені високим митом - значить дорогі і верне до найпримітнійших способів продукції, мимо того, що посідає велику силу гроша. Це лежить в духовім консерватизмі хліборобського населення, у якого кожне поліпшення тоди приймається, коли не спричинює замітніших втрат Ревізія митної тарифи є однак потрібною і в цьому напрямі працював Департамент. Мореплавна політика мусить йти по таких ліній, що би зараз по війні оживити нашу мореплавбу, зорганізувати торговельну флоту і поставити її планово і доцільно до послуг відбудови нашого Господарства, заосмотрення нас цьою дорогою в індустріяльній продукти/ а також для розвитку нашого заморського експорту. Зaintуїновано її тим, що на підставі дотичної постанови Ради Народних міністрів доручено Торго-Екон. Місці заходів цілі основаних українського Лойда і конечних для віднови українського мореплавного руху товаристтва, а також що до повернення і икономійдавання еконсигновання приписаних до українських портів суден. Департаментом виготовлено і переслано Департаментові мореплавби і потрів проект заборони по збування наших суден на чужі держави, або фірми чи особи. По призакупочну діяльність Держ.Закуп.Комісії командировано в справах закупок поодиноких осіб: Варана,Вучинського і урядовця Ляста в справі закупки нафти і соли /, а також Департамент безпосередньє зносився з фірмами за для цього впрост, або через закордонні місці і посольства. Департамент збірав також матеріали для нідготовчої роботи до заключення торговельних договорів в першу чергу в сусідніми державами і державами, які повстали на терені б.Россії. Виготовлено проекти закону про кари за переступи заборон вивозу ввозу і перевозу, що би дотичним постановам про регулювання зовнішнього торггу дати охопену карної санкції. Що до організації Департаменту , то вложено в останбому часі його статут. Персональний склад Департаменту підбирається повільно серед невідрядних в більшій частині евакуаційних відносин. Прикметою його був як це звичайно при творенню нових державних організацій щей серед воєнних відносин бував, більше інтуїзм до праці як фаховість. Характеризуючи зовнішньо торговельну політику Міністерства можна сказати, що вона все стремила до заінтересування закордонного світа і урядів чужих держав в торговельних зносинах з нами і старалася о задоволення державних потреб і армії навязуючи торговелні зносиини в чужесторонніми державами, де лише оказалася прихильності до цього. Відкинено зовсім політику привілійовання зовнішнім торггу поодиноких організацій, чи то груп населення /прим: монополізовання зовнішнього торггу в руках кооператив/ лиш ві звгляду на надзвичайні відносини під якими нам на жаль ще довший час і по війни прийдеться жити, Держава, підпорядковуючи поодинокі інтереси під загальні, мусила проваджувати обмеження вільного зовнішнього торггу, застерігаючи торг де-якими продуктами виключно для себе і контролюючи його видаванням дозволів. ДЕПАРТАМЕНТ СПРАВ ЦУКРОВИХ І ГОРІЛЬЧАННИХ. Робота цукрового Департаменту почалась тільки з того часу, коли після Винницької евакуації в Проскурові була згода між Міністрами Фінансів, Народнього Господарства і Державним Контрольором про передачу цілої цукрової справ до М.Н.Р.й в червні 1920 року/. До того часу цукровий департамент істнував тільки на папері і фактично не міг нічого робити для того, що вся справа організації -15- цукрової промисловості і реалізація цукру була зосереджена в Депар- таменті Посередніх Податків Міністерства Фінансів. Ніяких справ цукроводу Департаменту після евакуації з Камянця в листопаді 1919 р не збереглось. В першу чергу треба було встановити ясно і точно відношення Уряду У.Н.Р. до цукроварень і їх власників і спосіб фінансування цукроварень, бо попередній спосіб заснований лише на обізнку Ди- ректора Департаменту Посередніх Податків про порахункові комісії, а не на законі,не задовольняв нє Уряду не власників цукроварень. Відношення Уряду до цукроварень і їх власників було на стільки не- виразне,що давало привід одним представникам Уряду говорити про націоналізацію цукрової промисловості, другим про приватну власність саме фінансування в розумінні єридичним провадилось дуже хаотично- видавались великі гроші / до 500.000.000 карб./, а'не відомо було хто і як за них відповідає. Отже ще в Камянці було приступлено до вироблення нового законо- проекту , котрий би обхопив всіх деталях організацію цукрової промисловості, контроль за нею, фінансування цукроварень і право розпорядження цукром. В основу його було положено: право приватної власності на цукроварні, державна фінансова допомога приватній ініціативі в ді- лі виробу цукру, контроль Держави за виробом цукру і доцільним ви- траченням повичок,державна монополія на продукти виробу цукровар- ства. Цей законопроект було затверджено 17 жовтня в Станіславої під назвою: "Тимчасовий закон про організацію цукрової промисло- вості і монополізацію продуктів її виробництва". Закон цей був при- нятий техніками цукрового діла дуже прихильно, бо давав їм можливіст нарешті після довгого безладдя знов ватись за своє діло організа- цію цукрової промисловості в надію в недалекім будучим піднести її до попередньої висоти. Там же в Станіславові Департамент почав видавати затвердженим ім Директорам цукроварень гроші, в рахунок фінансування заводів на підставі закону про фінансування, виробле- ного Міністерством Фінансів. Завдяки ужитим заходам було пущено в рух цукроварні: Городокську, Вишневчкську, Проскурівську,Левадсь- ку, Барську, Алтушківську, Заківську, Таращівську,Вищеольчедаївську Сатанівську, Хріновецьку і Вендичанську. При цім треба зазначити, що чи через брак грошей в Державній Скарбниці , чи через що инше з першого ж моменту фінансування повстали труднощі - міністер- ство фінансів надавало потрібних для того грошей і тому Департа- мент мусів переїти на фінансування цукроварень натурою, тобто зроб- леним ими цукром, що зовсім не входило в наміри дого, оо виплутува- ло і утруднило переведення в життя плану реалізації цукру, виробле- ного Мін.Народн.Росподарства. Крім основного закону про організацію цукрової промисловості під час Тарнівської і Станіславовської евакуації Департаментом були розроблені деталі того закону - в виді інструкцій і обліків і вирішені де які практичні питання, котрі конечно повинні були зу- стритись по переїзді на Україну. Було видано цілий ряд обліків по Інспекції Справ Цукрових і Горільчених і по цукроварнях, вироблено інструкцію по управлінню державними цукроварнями, виготовлено малу цукроварень України, приступлено до організації перших інспектора- тив, вироблено і подано до фінансової Комісії видатковий роспис місцевих установ до І січня 1920 року, почалось збірання статистич- них матеріалів з заводів і відомств для розрахунку з польським Урядом за фінансування ним наших заводів і за забраний їм цукор, ужити заходів для підготовки як найліпшої реалізації цукру зносина- ми в Головой Директорії, Військовим Командуванням і Головним Поста- чанням прийнято міри, щоби не дати різним військовим частинам і ок- ремим особам ховлякувати цукром, як то було в році 1919, видано інструкцію в справах цукрових для представників м.Н.Г. при діві- зіях. Після переїзду до Кам'янця і ознайомлення на місцях і через до- несення з станом річей на заводах - було очікувано в"їзд представни- ків професійних спілок і адміністрації заводів для вироблення норм заробітньої плати на заводах. Згід мав відбутись 15-го листопаду. Було намічено незабаром скликати в"їзд техніків і адміністраторів цук- роварень для вияснення різних технічних питань, а також найліпших способів дальшого ведення цілої справи. Відбудлись призначення уря- довців інспекторатив і інспекторати почали свою працю. Було вироб- лено інструкцію для військових краєндантів цукроварень і предложено її до затвердження п.Командуючого Армією, організовано Комісію для поділу малих установ, що згідно закону почasti або цілком переходили а міністерства фінансів до міністерства Народнього Росподарства, між ними двома міністерствами. З огляду на кoнецьну потребу забезпечи ти цукроварні буряком насінням і задержати ще насіння, що було на нашій території, було вироблено законопроект про всігнування грошем на купівлю насіння. Постановою Ради Народних Міністрів в овтни на міністра пароли. Господарства було накладено організацію гуральництва. Вийшенння В цій справі був вироблений законопроект, котрий було затверджено 17 жовтня під назвою: "Тимчасовий закон про організацію горільчаної промисловості і горільчану монополію". З приїздом на Україну через інспекцію Справ цукрових і горіль- чаних було обслідовано гуральні, із того обслідування виявилося, що на території, занятій нами, можна буде на протязі двох тижнів пустити в рух 4 гуральні, котрі могли б дати 2.000.000 стопнів спирту. Було виготовлено відповідний законопроект про фінансування цих гураленень, але прийняти його і перевести в життя не прийшлося з причини евакуації. ХЛІБНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ . З обняттям влади новим Кабінетом Міністрів основним мотивом діяльності Хлібного Департаменту було усунення усіх заборон в сфері і вільного торгту хлібом і його перевозки, а також вільного пересуван- ня, які ще залишились як наслідки істнування хлібної монополії. З приводу цього були видані відповідні обіжники представникам влади на місцях. Для заготовки хліба для державних потреб передбачалося видання закону про хлібний обов'язок з урожаю 1920 року. Були також вжити заходи до відновлення діяльності продовольчих відділів при народних управах там де воци були раніш засновані для ліквідації їх справ і для прийомки продовольчого майна, залишеного больщевиками, про це також розповсюдили були відповідні обіжники. Нагла евакуація з Вінни- ці і переїзд Уряду до Кам'янця в червні місяці, припинили на де який час працю Хлібного Департаменту і не дали змоги перевести наміченої ліквідації справ продовольчих відділів. При переїзді в Кам'янць на Хлібний Департамент було покладено організацію військової продовольчої бази в районі Дунавець і в м. Кам'янці, котра мала провадитись по дорученню військового Міні- стерства і на його кредит, шляхом вільної купівлі. Для цього було приступлено до складення умов на поставку хліба, крупи і сала Кам'я- нецьким "Господарськовозом", а також окремими підприємцями. Одночасово зелась підготовча праця по розробці законопроектів про хлібну повинність в урожаю 1920 року, збиралися матеріали для з'ясування стану хлібів і майбутнього урожаю. Неспріймчий розвій військових подій, катасторфа на цілому фронті і послідуюча евакуація після трьохтижневого перебивання в Камянці знову припинила працю в Департаменті. Евакуація за Збруч зов- сім зруйнувала Департамент, поза як в Департаменті остався лише один урядовець, а решта урядовців в тім числі і Директор Д-ту , а також архив, залишився в Камянці. Під час перебування уряду в Галичини до жовтня місяця Департамент хлібний майже не істнував і не провадив ніякої праці. Праця Д-ту відно- вилася лише тоді, коли скили зайняті терени за Збручем і коли з'явилася можливість реальної праці Хлібного Д-т. В осені перед Д-том повстало завдання приступити до заготовки хліба для потреб Армії, експорту і інших державних потреб. Військо, що кудико посувалось на схід по традиції приступило до стягнення по 10 фунтів прикухків з десятини в рахунок майбутньої хлібної повинності На думку Д-ту раціональним було підти по шляху хлібного обовязку, а також поруч з цим стати на ґрунт приватних поставок і товарообміну, для чого треба було видати новий закон про хлібний обовязок і закон про відкриття операційних кредитів. Що торкається місцевих органів , які займалися цією справою, то передбачалось завести інститут Уповно- важених. В першій половині жовтня відповідні законопроекти було виготов леній і подані на затвердження. Одначе до часу реевакуації Уряду в Галичини до Камянця вони не стали законами - перший проект про хлібний обовязок, під впливом домагань Міністра Фінансів ввести неповинність а хлібне оподаткування, було відхилено, а проекти про інститут Уповно- важених і операційні кредити застряли в Фінансовій Комісії. Тим часом були складені умови на поставку хліба Проскурівською філією "Господарсоюзу" а та кож була спроба ширшими зреалізувати літній договір в "Господарсоюзам" Камяненьким, але за відсутністю кредитів це не дало наслідків. В Камянці Д-т перебував лише один тиждень і звичайно ніякої кон- кретної праці проявити не міг. Тут вживались заходи до відкриття кредитів на заготовки шляхом поставок, але Фінансова Комісія до самої евакуації 14 листопаду їх не відкрила. На передодні евакуації в часописах було оголошено за- кон про хлібний податок для військових потреб виданий безповородньо Верховною Владою, який протирічив наміченій харчовій політиці і на на потім в Міністерства народного господарства містив в собі прин- ципові хиби . а приводу цього закону Ждібним Департаментом було виго- товано відповідний доклад з проханням перегляду і доповнення його. ЗАГРИЧНО-ПРОМИСЛОВИЙ ДЕПАРТАМЕНТ. Праці в Департаменті почалася з кінцем травня. Поручи сьоби обслідування стану промисловості в найблизьому районі Винниці, орав Департамент участь в засіданнях українсько польської комісії для розмежування військових ремонтів та постачання між ук- раїнською і польською владою. І займався охороною промислової влас- ності. Для того виправдано було зразки охоронних свідоцтв, проект постанови про мораторіум для внесення ошат за привілеї на винаходи та удосконаленні і речепція переведення патенту в діло та проект постанови про збільшення ошат, які торкаються призідевів на винаходи товарних ознак і фабричних графіїв та моделів. В цьому тек часі продовжувано позначату ще в квітні 1919 року праця для перетворення іст- нукного при Департаменті, а невідповідального духово часу-Відділу Ви- находив в окремий патентовий уряд на зразок західно-європейських держав. В звязку з націоналізацією промисловості большевиками і залишенням багатьох промислових підприємств без власників Департамент вирішив денационалізувати їх і пустити ці прояви слові підприємства в рух і зв'язати їх в одне ціле з державними підприємствами під одною управою при М.н.Г., а саме "управління Державними заводами", про що і було складено відповідний законопроект, який не був переведений в життя через евакуацію. Для того ,щоб використати приватну ініціативу і капітал для органі- зації достатання армії було приступлено до виробки законопроекта статута про військово-промислові комітети, які ,при поверненню на рідні і сулю М.Н.Г. засновано в Рамлянці, Проскурові, Могилеві та Дунаєвщих. Департаментом було вироблено постанови, норміруючі взаємовідносини з Лісовим департаментом Міністерства Земельних Справ, відновлені інструкції для уповноважених по палливу і для "Вбро по заготовках дров". з пов'язанням до вам, якщо є листопаду праця велась по доповненню і переробці старих інструкцій згідно новим вимогам життя і в координації діяльності задіявлених в шляві Міністерств. Так був складений і затверджений статут комісії з Міністрів: Народного господарства, Земельних Справ і тих хів, а також статут Міждомственої Парили по забезпеченню міст кам'яними і промисловими підрізами- паливом. Завданнями Департамента Палива було взагалі керувати розподіленням палива, але подаль заготовленого палива майже зовсім не було, Депар- тмент Палива самим життям був поставлений перед необхідністю вести безпосередньо участь в заготовці палива. В цьому напрямку Департаментом було взято заходи до навязання стосунків зі сільською кооперацією. Переговори з кооперацією переважно з господарським дали добри наслідки, позаяк кооперація згодилась на вигідних умовах вести при технічній допомозі Д-та широкі заготовки палива для задоволення міст і задіянцьв в першу чергу. Твакуація спиника діяльність Департаменту. УПРАВЛІННЯ ПО СПРАВАХ КООПЕРАЦІЇ В серпні місяці , року 1920 приступлено було до організації Управління по Справах кооперації. Після де кількох нарад, які відбулися з представниками кооперативних Об'єднань, перебувавшиими за кордоном, був вироблен тимчасовий статут та штати Управління, які 20 того-ж серпня були передані фінансовій комісії. По перелазді М.П. Гудо Станіславова законопроект про Управління по справах кооперації був переданий до Ради Міністрів, а Управління розпочало свою діяльність по виробленню інструкційна області кооперації для Приставників Міністерства при дивізіях та відозв до кооперативів, які находились на свійлених теренах У.П.Р?; при мались заходи що до надагодження тісного звязку з «кооперативами України», а також і з закордонною Коопе- В час перебування Міністерства народного господарства в СТАНІСЛАВОВІ управління по справах кооперації найбільшу участь приймало в постачанні ді армії, та в заготовці для населення України: солі, нафти, сіричків, пшена, ци вах і в та інших річей. По перезді міністерства до Чам'янци, Управління нашлось організаційною роботою: 0-го листопаду Управлінням було скликано кооперативну нараду ,на якій було коопераційний центр з метою консолідації всіх кооперативних сил на звільнених теренах У.П.Р. для праці як в справах постачання для армії, так і відбудований економичного стану Держави ДЕПАРТАМЕНТ ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРСЬКОВОДСТВА І ПОРТІВ. Департамент торгового морсьководства і портів належить до самих молодих відділів М.П.Р. і почав функціонувати тільки з червня 6|р при чому за зазначений термін,крім біжучої праці та організації Департамент по торгається загального плану роботи, було зроблено слідуюче: 1-Вироблені загальні штати Департамента і проведені тимчасові штати для організаційної праці. 2-Приступлено до збору матеріалів по виробу законопроектів по "Уставу Торгового Морсьководства" та "Уставу Торговельних Портів" в основу яких мають бути покладені ангельське та німецьке законодавство а також закони і розпорядження бувшої Російської держави. 3-Приступлено до розроблення питання про вільні порти на Україні по зразку гамбурзького порту. 1|Виробляється схема організації: а|шкіл торгового морсьководства, б|лоц цінності х станцій, в управління портовими роботами. 5|- Почати предмінарні пе реговори про засновання торговельного пароплавства "український Лой д". 6|- Вироблен закон про заборону продажі українських морських суден за кордоном. 7|- Вжиті заходи для збора відомостей про місто знаходження, кількість тонажу, стан і тому подібне суден українського Черноморського торговельного флоту. 8|- Складена схема робот по виробленню правил забезпечення суден і грузів, видачи варантів під грузи, вибору , кодифікацію і переклад тих законопостановлень із уставів торговельного, митного і консульського, чер котрі торкаються торговельного мореплавства і мусять бути безумовно знані кожному морякові торговельної флота. Моцер Незоджинський Гомоладарев 25/хв 1920. Аркшиш УНІЧ Міністр Іноземних "11" Січня 1921 року 4/6 До пана Голови Директорії Української Народньої Республіки Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Гершель 192 / р. ВХ. Ч. 39 Маю за честу при- цьому надіслати Вам для відо- ма звіт діяльності Міністерст- ва Іноземних за місяці Листопад і Грудень 1920 року. Міністр Іноземних, професор Т. Дзюба ДІЯЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ У.Н.Р. за листопад і грудень міся- ці 1920р. ДІЯЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ІСПОВІДАНЬ У.Н.Р. ЗА ЛИСТОПАД І РУДЕНЬ М.М. 1920 р. -діхвоєн А чткбое итооанжом олуд он оточу-отови, кто -ден воклаупон нцутеретік фондіопаді мачд \А I. ПЕРЕШКОДИ В своїй діяльності в листопаді і грудні місяцях минулого року Міністерство-аустричало дуже багато різних перешкод, які заважали нормальній праці його. I/. Першою перешкодою треба вважати часті евакуації, які довелося пережити за останні місяці. В листопаді Міністерство перебувало в Тарнові, а на початку листопаду - до Кам'янця; 15 листопаду знову виїхало з Кам'янця і до Тарнова прибуло 25 листопаду. Ці переїзди забирали багато часу і не давали можливості систематично організовано увесь час витрачатися на подорож та влаштування на нових місцях, а до праці не вдавалося приступати з потрібним темпом. 2/ Друга перешкода - брак в Міністерстві фахових людей, що знайомі не лише з канцелярською справою, але й з справами церковними; але таких під час подорожей і перебування в Кам'янці не можливо знайти. Особливо почувався брак людей з вищою богословською освітою, що були б найбільш придатні до праці Міністерства. Зазвичай "фахових" ченних людей можливо знайти тільки в таких осередках, як Київ. Спроба Міністра підшукати таких людей в Кам'янці не дала бажаних наслідків. 3/ Брак документів. Переїзди Міністерства з одного місця на друге - відбувалися при дуже несприятливих умовах: фізично неможливо було забрати всі документи, які стосуються до діяльності Міністерства. Це надзвичайно вплинуло на працю: та чи інша справа мала багато часу для розв'язання локалізованого матеріалу і т. ін.; це все кидалось, і на новому місці треба було роспочинати справу знову, а роспочинати її не можна було без попереднього вивчення всіх документів. 4/ Брак відповідної літератури почувався над- звичайно. Кожне питання, кожна справа в царстві релі- гійно-церковного життя, для своєго відповідного вирі- шення або освітлення, вимагає знання церковної історії, канонів, державних законів, церковних звичаїв та прак- тики. Для цього необхідна відповідна церковно-науко- ва правнича та інша література. Її, вважаючи на спе- ціальність, можна здобути в великих культурних осеред- ках, де є всі школи з великими бібліотеками. Під час подорожі неможливо мати надіть збірника канонів церковних, російських законів, що мають відношення до церкви, і т. д.. Здобути цю літературу при тепереш- ніх умовах дуже трудно, проте Міністерство ставить собі завданням скласти тут, за кордоном, хоч невеличку потрібну бібліотечку. II. ПОКЛАДАННЯ НА МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ П.: Міністерові Ісповідань, завдяки сучасним умо- вам, доводилося часто риконувати складні доручення відень Радних до Уряду Української Народньої Республіки, які обтяго- чи його й забираючи не мало часу, відривали його від прямих обов'язків. Наприклад, під час останнього ева- куації, йому довелося бути уповноваженим нашого Уряду в гносинах з Урядом Польським, не що пішло багато часу з енергій. Влітку Міністр Ісповідань часто заступав Голову Ради Народних Міністрів, а також був Головою Комітета допомоги біженцям. III. ПРАЦЯ РАДИ МІНІСТЕРСТВА Переїзди Міністерства з місця на місце не давали можливості ні організувати солідної Ради Мі- ністерства, ні нормально проводити її роботу. Під час останнього перебування в Кам'янці Радниками були- :відоходи іденьо з відчеплення експедиції од додаткових коштів. ІІ. Нама пропонеров С. ОЦИНСЬКИЙ та проф. В. БІДНОВ, а в Тарнові зазначено і нові личе один В. ВІДНОВ: В листопаді відбулося два ханства у Після засідання Ради, а в грудні-три. Було обговорено справу одні актвістап креорганізації Подільської Церковної Ради, завязання -охново, ниждеї Гомандсии з Іншими Православними Церквами, організація одоп і інфекції в Церковної Ради при Тарнові, українських православних церквах перахій в Тарнові та Ченстохові, справу автокефалії номи дія наявно православної церкви в межах Польщі, видавництву справу, -оп і удату і латон переклада Св. Письма та службових книг й багато інш. IV. ЗАСНУВАННЯ: маве ст для забезпечення релігійних потреб українських -УКРАЇНСЬКИХ ЦЕРКОВІЙ урядовців та численних втікачів з України – в Тарнові, В. ТАРНОВІ ТА ЧЕНСТО-ВІТТА ЧЕНСТОХОВІ, до Тарнова священиком призначено ХОВІ: Гудод ен\ її наприклад докента Кам'янець-Подільського Університету, -оф \ЧОНДІА. а .Фотопан-оцня п. ТОВІНСЬКОГО, а до Ченстохова – священика од назва етмоди О. ЖДАНОВИЧА, на жаль останній до праці не прибув. мірвінство хинові щоб здобути потрібні для служб Божих – Св. антимінус садав .Каларончікони, книги та вбрання командировано було до Варшави -ній виникнув роз опантоція П. ТАВІНСЬКОГО, для чого було відпущено йому накит як ; кітро : одна купівля 10 тисяч польських марок. У. ЗАСНУВАННЯ УКРА-єн на підважаючи на значну кількість українців у Варшаві, МІНІСТЕРСТВО ухвалило заснувати у Варшаві православне в ВАРШАВІ. ща в оголашенню українську церквів. Для ії утримання складено -носив одн динстин сакошториса; а разом з тим підшукується відповідний -од екон ом, низьких кандідат на священика парафіяльної церкви. .УКРАЇНСЬКА У. ПОСОЛЬСТВО ДО "З моменту проголошення автокефалії православної ПАТРІАРХА КОНСТАН-ЦІЯ Церкви почуювается потреба завязати зносини з іншими -ТИНОПОЛЬСЬКОГО. автокефальними православними церквами взагалі і КОН- ож втакоон мін СТАНКИ ПОЛЬСЬКОМ, від якої до 1685 р. залежала наша -незмовною к.к церква, особливо. В Міністерстві не раз вже підйма- -НІДАТ .П .яко утисься питання про такі зносини, але ріжні, від Міністер ст укриття од одного незалежні, перенходи завважали поставити справу на більш менш реальний ґрунт. Ухвалено послати в Цар город до Патріярха делегацію в складі трьох осіб: проф. В.ВІДНОВА, приват-доцента, свящ. П. ТАВІНСЬКОГО та відомого громадського діяча і письменника М.П. ЛЕВИЦЬКОГО, який служив при німців місії в Атенях. Зазначені особи повинні повідомити патріярха про утворення автокефальної української Церкви, ознайомити його з церковними справами на Україні і порозумітися відносно придбання української єпархії. Вони повинні зробити відповідні зали від імені українського духовенства, громадянства і Уряду й подати патріярхові записки та заяви. Воголошений факультет нам янець-Подільського державного Українського Університету складає записи про автокефалію нашої Церкви та обгрунтовання її /це доручено зробити свящ. П. ТАВІНСЬКОМУ/ та проф. В.ВІДНОВУ/ разом з тим Міністерством складено проекта заяви до патріярха від імені різних українських організацій ізвещая од одну окою та говористи, які підтримують автокефалію. Зараз умов окремих окунь розробляється законопроект про асигнування Міністерству потрібних для дослідження коштів; як тільки вони буде смержено, делегація вийде до Царгорода і по- дорозі замінее до православних митрополитів - буко- линського в Чернівцях і румунського в Бухаресті. В Міністерстві знято було питання про вноси- ня з іншими й неправославними Церквами, що може до- помогти як справі церковної автокефалії, так і державному будівництву Української Народньої Республіки. Церква, з якою слід би установити близькі відносини, є церква англіканська. Перше ніж посилати до примаса кентерберійського делегацію для ознайомлення з англіканством, приват-доценту, свящ. П. ТАВІНСЬКОМУ доручено скласти доклад про догматичну та обрядову сторону англіканства. VII. АВТОКЕФАЛІЯ ПРА- По газетних відомостях видно, що Польський Уряд БОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В вживає заходів організувати церковно-адміністративне РІЧІ ПОСПОЛИТОЇ управління православного населення в межах Річі По- ПОЛЬСЬКИЙ. сполитої. Для цього він доручив городненському Епи- скопові Володимиру завідування Варшавською та Холмсь- кою православними єпархіями і заснувати дві Церковні Ради - в Варшаві та Городні; але єпископа Володимира залишено в залежності від Московського Патріарха. Через те, що така церковна політика Польського Уряду являється шкідливою для нашої справи, Міністерство Ісповідань ухвалило звернути на цю справу як най- пильнішу увагу Міністерства Визнань релігійних та публічної освіти Річі Посполитої і довести йому, що єдиним, бажаною із Польського погляду, формою органі- зації православної церкви в межах Польської держави есть визнання її автокефальною й незалежною від чужої церковної влади. Стара шляхетсько-аристократична Поль- ща, шляхом історичного досвіду, вже дійшла була до та- кої думки і хотіла утворити, за згодою Царгородського партіярха, в себе автокефальну православну церкву, але історичні події не дали Польщі можливості пере- вести в життя цю думку. Щоб у церковного поділу роз- діленого державно українського народу, треба пригадати Польському Урядові про колишні спроби заведення в Польщі автокефалії православної церкви, а для цього необхідно виготувати історичну записку відповідного вмісту. Складену Міністерством записку про автокефа- лію Православної Церкви в межах Річі Посполитої Поль- ської розглянули Міністри Закордонних Справ, Внутріш- ніх Справ і Міністр без портфеля В. ПРОКОПОВИЧ і вне- сли свої поправки. Передати цю записку разом з відпо- відними матеріалами Польському Урядові Рада Міністрів своєю постановою від 22 грудня 1920 р. доручила п. Мі- ністрові Ісповідань, який з цього метою і виїхав до Варшаві 27 грудня. ІХ. ЦЕРКОВНА РАДА. До Міністерства Ісповідань, часто звертаються при- ватні особи з різними справами, вирішення яких не нале- жить до компетенції Міністерства. Було кілька випадків листування Міністерства Закордонних Справ в справі розв'язання шлюбів громадян Української Народньої Рес- публіки, що мешкають в Баварії, Фінляндії та інших за- кордонних країнах /наші закордонні місії та консульства робили запитання Міністерству Закордонних Справ від- носно розв'язання шлюбів/: Міністерство заклало закон- доном українські парафії в Тарнові, Ченстохові і Вар- шаві, які треба віддати якісь відповідні духовні влади. Через це Міністерство постановило заснувати в Тарнові Церковну Раду; до неї призначено трьох свяще- ників:- о.П.ТАВІНСЬКОГО, о.МІДИТЮКА й о.О. ЖДАНОВИЧА; до цих трьох пан-отців додати двох мирян і просити Кирило-Методієвське Братство рекомендувати двох канди- датів на членів Церковної Ради. Члени Ради живуть на місцях своєї служби і тільки раз на місяць збираються в одно місце в певні дні на засідання Ради для вирі- шення чергових справ. Х. ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ. Міністерство розробило плани видавничої ро- боти, для ознайомлення широких мас з церковними справами, особливо ж в тими питаннями, які мають принципове значення в сучасний мент, от як автокефалія нашої Цер- кви, відправа українською мовою, організація Братств, парафій, справа епископату й т. інш. Разом з тим почу- вається потреба в виданні Евангелія та службових книг українською мовою. Для переведення видавничої справи при Міністерстві відновляється дві Комісії: видавни- ча й Комісія по перекладу Св. Письма. Видавнича Комісія складається з тих осіб, що беруть участь в складанню брошур та книжок. Начолі її стоїть завідуючий справами видавничими; в його ру- ках скупчується керування справами видавництва, реда- гування виготовленого матеріалу, доряд й т.ин. Поки що намічено видання таких брошур: 1/ "Українська вимова церковно-славянського службового тексту" - проф.:І.І. ОГІЄНКО, 2/ "Як славянські народи здобували собі авто- кефалію", 3/ "Про автокефалію української Церкви", 4/ "Як я працюв службу Божу українською мовою", 5/ "Ріжниця в відношенню до редагії іоскаля й українця" - приват-до- цента о.П.ТАВІНСЬКОГО, 6/ Сучасне становище церковної справи на Україні" та 7/"Коротка історія української церкви". - проф.. ВІДНОВА - всього на 10 друкованих арку- шів. До обовязків видавничої комісії належить й опубліковання в органах преси різних інформаційних статей про всіки церковні справи та діяльність Міністерства Ісповідань. XI. КОМІСІЯ ПО ПЕРЕКЛАДУ ЛИСЬМА, ТО ВОНА СКЛАДАЄТЬСЯ З ГОЛОВИ Й ЧОТИРЬОХ ЧЛЕНІВ, З ЯКИХ ОДИН ВИ- КОНУЄ ОБОВ'ЯЗКИ СЕКРЕТАРЯ. У ПЕРШУ ЧЕРГУ СТАВИТЬСЯ ПЕРЕ- ВІРКА ПЕРЕКЛАДУ ЛІТУРГІЇ Св. Іоанна Златоустого, зробле- ного в Київі. Та ж сама Комісія друкує Евангелію для церковного вжитку, в кількості 2 тисяч примірників, та Евангелію малого розміру для шкіл та народнього вжитку, в кількості до 20 тисяч примірників. Друкування почнеться 1-го, як тільки буде відпущено на це потрібні кошти. Від- повідний - законопроект про призначення необхідних для видавництва грошей а косторисом буде подано до Ради Мі- ністрів в січні місяці 1921 року. XII. ЗАКОН ПРО ЦІВ- ІЛЬНИЙ ШЛОБ ТА РОЗВИТАННЯ ЙОГО. Дбаччи про зміщення на Україні сем'ї і вважаючи на те, що Міністерством Юстиції досі не розроблено закону про цивільний шлюб, який останніми роками поши- рився серед нашого громадянства, Міністерство Ісповідань порішило розробити закон про цивільний шлюб та розвя- зання його; для цього воно приступило до збірання по- трібних для складання зазначеного закону матеріалів і звернулося до Міністерства Закордонних Справ в проханні, щоб воно, за допомогою закордонних місій, зібрало відомо- 4866 сти та закони про цівільний шлюб в різних державах Європи. XII. СКЛАД МІНІСТЕРСТВА. В літку 1920 року, коли Уряд перебував в Польщі, Міністерство Ісповідань складалось: із Міністра Проф. І.І. ОГІЕНКА, одного Радника проф. В.ВІДНОВА, який працював тоді в армії, а не в Міністерстві, виконуючи обовязки Директора Департаменту Загальних Справ В. САМІЙЛЕНКО/з 1 листопаду/, старшого Діловода, він же урядовець для доручень при Міністрі Л. КЕНИСИЦЬКИЙ і урядовця ІІ-ї ранги КВАСНІЦЬКОГО - всього п'яти душ. По приїзді в м. Кам'янець наказами п. Міністра були повернуті до Міністерства Ісповідань всі, хто раніше працював в ньому і таким чином, Міністерство складалось із п. Міністра, двох штатних радників і двох нештатних, і в двох Департаментах: а/ в депар- таменти Загальних Справ були - Віце-директор, котрий виконував обовязки Директора, бухгальтер і три урядовці - І ранги, 18 котрих один виконував обовязки екзе- кутора, а один механіста і 2/ в департаменті Православної Церкви були: виконуючий обовязки Директора, два старших діловода, із котрих один виконував обовяз- ки скарбника, діловода і Урядовця І-ї ранги - всього 15 душ; в цім складі м. Кам'янці Міністерство працювало ще од одного до тільки один жижень. Із всього цього складу 15 листопаду 1920 р. призначено і Рево втвірчали з Урядовцем Пана Міністра Проф. І.І. ОГІЕНКА і одного Радника проф. В.ВІДНОВА по Департаменту Загаль- них Справ - т. Виконуючий обовязки Директора за відсутності екзекутора і урядовець І ранги КВАСНІЦЬКИЙ і по департаменту Православної Церкви: т. виконуючий обовязки Директора В. САМІЙЛЕНКО і старший діловод Л. КЕНИСИЦЬКИЙ - всього 6 душ, з них САМІЙЛЕНКО і КВАСНІЦЬКИЙ пере- бували в Ченстохові/до Тарнова зміш прибути лише 25 грудня), так, що фактично Міністерство працювало в складі всього чотирьох чоловіка. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, професор м. Тернів, 1-го січня 1921р. РОСКЛАД чергових щотижневих доповідів Панів Міністрів у ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ | НАЗВА МІНІСТЕРСТВА. | ХТО МАЄ ДОПОВІДЬ. | ДНІ ГОДИН. | ПРИМІТКА. | | :--- | :--- | :--- | :--- | | Міністерство Внутрішніх Справ. | Міністр О.Х. Салі- ковський | Понед. 12-1 | | | Міністерство Закордонних Справ. | Міністр А.В.Ні- ковський. | Вівт. 12-1 | | | Міністерство Військове. | В.о.Міністра Ген. Хорунж.Для доша | Середа 12-1 | | | Міністерство Преси й Про паганди. | Міністр О.О. Ковалевський. | Четвер 12-1 | | | Міністерство Шляхів. | Міністр С. П. Тимошенко. | Понед. І-2 | | | Міністерство Прaci | Міністр В.В. Са- довський. | Вівтор.I-2 | | | Міністерство Ісповідань | Міністр I. I. Орлєнко. | Середа I-2 | | | Міністерство Єврейських Справ. | Міністр П. А. Красний. | Четвер I-2 | | | Міністерство Народньої Освіти. | Керуючий Міністер ством П.I.Холодний | П'ятниця1-2 | | | Міністерство Фінансів. | Керуючий Міністер ством Х.М.Лебідь- Юрчик. | П'ята. 12-1 | | | Міністерство Юстиції | Керуючий Міністер ством В.В.Цівчинсь кий. | Субота I-2 | | | Міністерство Народньо- го Здоровля і Олікуван. | Керуючий Міністер ством М.I.Левицький | Понед. 2-3 | | | Міністерство Народнього Росподарства. | Керуючий Міністер ством Видибіда | Суб. 12-1 | | | Державне Секретарство | В.о.Державного Се- кретаря М.У.Вагри- новський. | Вівтор.2-3 | | | Державний Контроль. | Державний Контро- льор І.М.Кабачків. | Середа 2-3 | | | | Міністр без теки В.А.Прокопович. | Четвер 2-3 | | Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ 8" лютого 1921 року М.Миронов Начальник Канцелярії ТИНЕВИЙ РОСКЛАД чергових доповідів Панів Міністрів у ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ | ДНІ ТИГНЯ. | Год. 12-1 | Год. 1 - 2 | Год. 2 - 3 | |---|---|---|---| | Понеділок | Міністр О.Х Саліковський | Міністр С.П. Тимошенко | Керуючий Міністерством М.І. Левицький | | Вівторок | Міністр А.В. Нікоський | Міністр В.В. Садовський | В.o.Державного Секретаря М.У. Багринівський | | Середа | В.o.Міністра Ген.-Пор. Йнаків | Міністр І.І. Огієнко | Державний Кон- трольор І.М.Ка- бачків | | Четвер | Міністр О.О. Ковальський | Міністр П.А. Красний | Міністр В.К. Прокопович | | П'ятниця | Керуючий Мі- ністерством Х.М.Дебідь- Юрчик | Керуючий Мі- ністерством П.І.Холодний | | | Субота | Керуючий Мі- ністерством Видибіда | Керуючий Мі- ністерством Цівчинський | | М. Миранова Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ 8 лютого 1921 року. М. Крицановський Начальник Канцелярії Проект 52 Для письма Толстому о фамилии Приказ 14 августа 1927 г. СТАТУТ МИНИСТЕРСТВА ВНУТРИ- НИХ СПРАВ 10 річ. Відділ До Керівництва М.Кривий З М І С Т СТАТУТА МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ. ЧАСТИНА ЗАГАЛЬНА. РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. Права та обов'язки складових частин Міністерства. ГЛАВА І. – МІНІСТР……………………………………… 4-38. Відділ I - Загальні положення …………………………… 4-10. 2 - Відношення Міністра В.О. до заголодавчих установ та інш. органів державних………………… II-16. " 3 - Зносини Міністра з органами йому рівними……… 17-20. " 4 - Відношення Міністра до органів йому підл…………… 21-31. " 5 - Відповідальність Міністра…………………………… 32-38. ГЛАВА II. – ТОВАРИШ МІНІСТРА ………………………… 39-46. ГЛАВА III. – РАДА МІНІСТРА ……………………………… 47-50. ГЛАВА IV. – ДЕПАРТАМЕНТИ ТА СОБЛИВІ УСТАНОВИ М. В. О………………… 51-71. Відділ I - Загальні положення …………………………… 51-56. " 2 - Влада Департаментів та їх директорів ……………… 57-74. " 3 - Нарада при Директорі ………………………………… 75-77. ГЛАВА V. – КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА ………………………… 78-83. ГЛАВА VI. – ОБОВ'ЯЗКИ РІЗНИХ УРЯДОВИХ ОСІБ ДПУ-ТУ………………… 84-96. ГЛАВА VII – ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ, ЗВІЛЬНЕННЯ; ПІДЛІГЛІСТЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УРЯДОВИХ ОСІБ………………… 97-118. РОЗДІЛ ДРУГИЙ. Поступовення справ в Міністерстві ……………………… 119-179. ГЛАВА I. – ВСТУП СПРАВ …………………………………… 119-131. Відділ I - Вступ справ через Канцелярію Міністра ………… 120-124. " 2 - Вступ справ до Деп-тів та Особл. установ…………… 135-131. ГЛАВА II. – РУХ СПРАВ……………………………………… 132-157. Відділ I - Рух справ в Канцелярії Міністра ……………… 132-135. " 2 - Рух справ в Департаменті …………………………… 136-144. " 3 - Рух справ в Раді Міністра …………………………… 145-156. " 4.- Рух справ в Нараді при Директорі Д-ту…………… 157. ГЛАВА III. – ЗМІНЕННЯ СПРАВ……………………………… 158-164. ГЛАВА IV. – РЕЗИСТУ СПРАВ ……………………………… 165-171. ГЛАВА V. – СПРАВОЗДАННЯ ………………………………… 172-179. ЧАСТИНА СОБЛИЗВА. РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. Компетенція складу їх частин Міністерства...... 180-213. ГЛАВА І. - РАДА МІНІСТРА ................... 180-181. ГЛАВА II.- ДЕПАРТАМЕНТ АДМІНІСТРАЦІЇ .............. 182-184. ГЛАВА III. - ДЕПАРТАМЕНТ ПОЛІЦІЇ .................. 185-186. ГЛАВА IV. - ДЕПАРТАМЕНТ ПОЛІТИЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ .......... 187-188. ГЛАВА У.- ДЕПАРТАМЕНТ МІСЦЕВОГО САМОУПРАВЛІННЯ ....... 189-190. ГЛАВА VI. - ДЕПАРТАМЕНТ СТРАХОВИХ І БУДІВНИЧИХ СПРАВ ...... 191-200. Відділ I. - Компетенція Уст-ку ................. 191. 2. II Рада по страхових і будівничих справах ....... 192-200 ГЛАВА VII.- ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ .......... 201. ГЛАВА VIII. - КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА ................. 202. ГЛАВА IX. - ГОЛОВНА УПРАВА ВІЙСЬКОВОЇ ПОЖИНОСТИ ....... 203. ГЛАВА X. - КРИДИ НА ЧАСТИНА .................... 204. ГЛАВА ХІ. - СТАТИСТИЧНА ЧАСТИНА ................. 205-213. Відділ I. - Компетенція ...................... 205. 2. - Статистична Рада ..................... 206-213. ПОКАЗЧИК ДО СТАТУТУ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ . А. АРАЇЗ - - 93, 162, 163. АРАЇВАРИОС- - 93. " підлеглість - 104. " відповідальність -106. " ревізія " -171. Б. ЛІЧУЧІ: справи - - 138, 139,140, 141. ВЗАЄМНІСТЬ - - 92, 106. БУДАЛЬТЕР: - - 90. " підлеглість - 104. " відповідальність - 106. " ревізія - - 171. В. МИНОНАННЯ: справ - - 158,164. 'ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: - - 113. " Міністра - 92, 93, 95. " Нач.відділа - 86, 114. " Інш.урядовців - 106, 107, 108, 110, 112, 114. ВІДПУСТКА /урльоп/ - - 100. ВІДНОШЕННЯ : " Міністра до инш.Міністрів - 13. " " органів підлеглих - 21, 29. ВІЛЕ-ДИРЕКТОР : - - 53. " підлеглість - - 108. " відповідальність - 106, 107, 114, 116. Адм інстр. деп. - 184. ВЛАДА МІНІСТРА: - 4, 5, 7, 10, 29. " " в значеннях надзвичай. - 8, 9. " ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ - 60, 61, 67, 68, 69, 70, 71,72 ВСТУП СПРАВ - ІІ9, ІЗ5-ІЗ1. Г. ГОЛОВА ДЕПАРТАМЕНТУ - 23, 36. АМ.,120, 123, 124, 161, 174. ГОЛОВНА УПРАВА ВІД СЬОГО ВСТ ПО КНИГИ: - 903. Д. ДЕПАРТАМЕНТ: " розділів справ - - 10, 51, 55, І24. " зносини - - 62, 63, 64. " вступ справ - - ІІ9, ІЗ5-ІЗ1. " рух справ - - 136-144, 145, 146, 147, 155. " адміністр ейліки - 182-184. " поліції - - 186, 183, 185. " політи чини - - 187, 188. " само врядувань - 193, 190. " страхов. і будинка справ - І9І. " Рада ого - - 192-200. " загальних Справ .. - - 201. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ : - 52, 149. " " влада його - 60, 61, 98, 102. " " підлеглість - 103. " " відповідальність - 106, 107, 109, 110, ІІІ, ІІ " " ревізія. - - 156, 157. " " справовод звини - 174, 175, 178. ДОЛОВОД: - 91. " підлеглість - 103. К. -МІНІСТР : - 96. --- (Завідувач Товариства) " підлеглість - 104. " відповідальність - 106. П. ЖУРНАЛІСТ : - 92. ЗАКОНОДАВЧІ РОТАЮКИ: - ІІ, 12, 13, 156. ЗАСТУПНИК МІНІСТРА: - 2, 39, 40, 49, 44, 73. ЗВІЛЬНЕНИЙ: - - - 97, 98, 100, 101. К. КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА: " " респоділ справ - 10, 79. " " компетенція " - 73, 81, 82, 202. " " висо сили - - 83. " " доступ справ - 119, 121-124. " " рух справ - - 132-135. КОМІТЕТИ: " Ради Міністра - - 180, 181. " А-та Адміністр. - 182-184. " Поліції - 185, 186. " Політичного - 137, 138. " Самоуправлень - 139, 190. " Справ. і Лук. справ - 191. " Затальних справ - 201. " Канцелярії Міністра - 202. " Головної Управи військ.пов. - 203. " Адмін. частини - - 204. " Статистичної частини - - 205. " Рада - - 210. М. " МІНІСТР: - 1, 4-8, 57, 59, 130, 151, 152, 153, 154, 155, 181. " доклади - 130, 141, 144. " резізія - 163. " звіт - 179. Н. НАДЗІРНИК СУД - 156. " " відношення Міністра - 14, 23. НАДЗІРЧА НІ: випадки - 8, 9, 26. " справи - 138, 142, 144. НАРАДА при Директорі Д-ту - 75-77, 116, 157: НАЧАЛЬНИК руборнії - - 64. " Вадц. Міністра - 80, 132, 150, 151. " підлеглість - 103. " Відділу Д-та - 94, 95, 163, 170. " " підлеглість - 103. " " відпо відальність - 106, 107, 112. " " справоводання - 175, 177. " (особливих устрою) - 74. " підлеглість - 103. НІТАНІСТЬ: " справи негайні - 129, 133, 136, 138, 143. 0. ОСОБЛИВІ УСТАНОВИ: - 74. " " розподіл справ - 10. " " їх права - 74. П. ПЕРЕДМІТНІ СЛУЖБИ: - 32, 33, 106. ПЕРВОЗАЙНИК - 94. НЕВАТА - 56. ПІДГАЛЕСТЬ: Міністра - 5. " інших урядов. осіб - 103. ПОЛІЦІЯ - 45., 185, 186. ПРИЗНАЧЕННЯ - 97, 98, 99. ПРИМІСИ МІНІСТРА: - 22, 30, 31. " " невиконання їх - 23, 24. " " діяльність їх - 25, 26. " ДЕПАРТАМЕНТИ: незаконнання - 65, 87. ПРИСОРА - 99. Р. РАДА МІНІСТРА: - 13, 47-50, 116, 117, 118, 200, 212, " " Рук справ - 145 - 156. " " Компетенція - 180, 181. " " Товари Міністра - 40. " МІНІСТРІВ - 13, 156, 179. " " відповідь Міністра - 15. " " Товариш Міністра - 40. " СТРАХ. і БУД.СПРАЗ - 192-200. РЕВІЗІЯ - 165-171. РЕЄСТР: " загальний - 123, 126, " вхідній - 123, 128, 127, 130, 131. " окремий - 129, 132. " виходний - 151. РОСПОДІЛ Справ в деп. - 10. РУК СПРАВ - 132-157. С. СЕКРЕТАР - 54, 86. СКАРНИК - 104. СКАФРИ - 27, 28, 36. СКЛАД МІНІ СТЯГОСТВА - 9. СПРАВОЗДАННЯ - 172,-179. СТАТИСТИЧНА ЧАСТИНА - 205. СТАТИСТИЧНА РАДА - 206-213. Т. ТО ВАРИАНТ МІНІ СТРА - 40-46, 45, 198. У. УРЯДОВИЙ ДОКУМЕНТ - 89. " " підлеглість - 105. " " відповідальність - 106. Ф. ФІНАНСОВІ СПРАВИ: - 19, 20, 66, 172, 173, 180 п.п.5,6,7,9. Д. ЮРИДИЧНА ЧАСТИНА: - 204. СТАТУТ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ. ЧАСТИНА ЗАГАЛЬНА. РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. Права та обов'язки складових частин Міністерства I. На чолі Міністерства Внутрішніх Справ стоїть Міністр Внутріш- них Справ. 2. Під час відсутності Міністра або його хвороби, Міністерством к керує один із Товаришів його: 3. До складу Міністерства Внутрішніх Справ належать: I/ Міністр, 2/ Товариш Міністра, 3/ Рада Міністра, 4/ Департамент Адміністраційний, 5/ Департамент Поліції 6/ Департамент Політичний, 7/ Департамент Місцевого Самоврядування, 8/ Департамент Страхових і Будівничих справ, 9/ Департамент Загальних Справ, 10/ Канцелярія Міністра; Особливі установи Міністерства: II/ Головна Управа Військової Повинності І2/ Юридична Частина і I3/ Статистична частина. РОЗДІЛ I. МІНІСТР. - Треба замінити Розділ "Нарадам" на "Подім" В і д а л I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 4. Влада, яка належить Міністерові Внутрішніх Справ, відноситься, виключно, до порядку виконавчого: жадний новий закон, жадна нова установа, скасування або зміна закону не можуть бути переведені владою Міністра. 5. Міністр в своїй діяльності безпосередньо підлягає Раді Народних Міністрів. 6. Влада Міністра полягає в тому, що він може примушувати всі підлеглі йому органи до виконання законів та розпоряджень. 7. Способи здійснення Міністром його влади суть: 1/ внесення про призначення та звільнення вищих урядовців; призначення та звільнення нижчих - його владою; 2/ догляд за діяльностю всіх підвладних них йому органів, вимагання від них виповідання врази бездіяльності, або непоправного виконання; у'унення з урядів та віддання до Суду на підставі істнуючих законів; 3/ розв'язання, згідно з істнуючими законами всіх затруднень, що трапляються при виконанні; 4/ вжиття всіх засобів конечних для того, аби закони, що вступили в силу і належать до виконання, були-б переведені. 8. Випадках надзвичайних, що вимагають вищого вирішення, коли проволока потягне за собою важливу втрату, або державну шкоду, Міністр має право вживати всіх заходів без попереднього вирішення, але-ж одночасно з цим, він доповідає Надзвичайному Судові про вжиті ним заходи і про підстави для них. 9. В випадках надзвичайних, Міністр Внутрішніх Справ має право, коли того вимагатиметься обставинами в цілях охорони внутрішнього безпеченства у'унути з уряду кожного, навіть самого вищого Урядовця, будь якої установи У.Н.Р.; але-ж в такому разі Міністр приймаючи все це на свою відповідальність, повинен негайно, як про вжитий ним захід, так і про підстави для нього доповісти Раді Міністрів. 10. Росподіл Справ Департаментех шт., Канцелярії Міністра та Особливих Установах Міністерства по-відділах та діловодствах належить до компетенції Міністра. Відділ 2. Відношення Міністра внутрішніх Справ до Законодавчих Установ та інших Органів Державних. II. Відносно частини законодавчої Міністр Має право робити внесен- ня про потребу в виданню нового закону про зміни, доповнення, припинення чинності*, або скасування старого закону. 12. У внесенню необхідно зазначати: 1/ пемі вказівки на істнуючі закони, хиби їх, або недоцільність що їх доведено досвідом і 3/ міркування Міністра, або проект закону. ПРИМІТКА : при встановленню нового чи нових штатів, або при зміні істнуючих потрібно є зазначати класу, в якій має бути посада; за виконанням цього доглядають ті органи, які остаточно розглядають проекти штатів. 13. Коли виникануть утруднення і незручності при переведенні в життя законів, особливо нових, то Міністр не може всяке таке утруднення чи незручність вважати за привід для но їх поста- нов, а перш за все він має вишукати і випробовати всіх засо- виправлення бів що до помічених негативних явищ істнуючого закону або иншого акта; зважити за всіх боків неможливість чи недореч- ність істнуючого закону і лише тоді входити з новим проектом; і в цьому випадкові він повинен розглянути всі істнуючі по- ложення й в стосовності їх до інших законів та до загальної системи управління, обміркувати переваги нового порядку над попереднім, зазначити причини, через які попередній порядок має бути змінений і передати справу на розгляд Ради Міністра. Після того, Міністр (вироблений) законопроект вносить до Ради Народних Міністрів. 14. На розв'язання Надвищого Суду Міністром подається справи в випадках: 1/ коли шявиться нез'ясованність чи утруднення що до способу виконання, окреслення якого не потрібує нового закону, чи скасування попереднього і вирішення цього питання залежить не од самого Міністра Внутрішних Справ лише, але від співділання інших Міністрів.; 2/ коли поміж Міністерством Внутрішніх Справ та іншими Міністерствами, або поміж їх Гу- берігальними органами виникає сумнів, кому належить виконання; 3/ коли чинність будь-яких вимог заходів, або точне виконання даного припису по одній частині буде припинюватись в другій. приписами чи заходами протилежними або бездіяльностю, або запе реченням органів підлеглих; 4/ коли буде потрібне зміцнення самих засобів що до належання штрафів, або інших покарань; 5/коли виникне потреба зробити обгіні до наседення приписи по- яснення чи в підтвердження істнуючих правил; 6/ коли органи Міністерства Внутрішніх Справ мають уложити з приватними особа ми контракти на суму, яка перевищує їх владу, або коли в держа жавних інтересах вимагатиметься скоротити торгі чи терміни заклику, зробити тимчасову переміну чи якесь инше обмеження в загальному порядку, або встановити в істнуючих уже підрядах інший розпорядок що до термінів їх, або, нарешті, через не- явку бажаючих чи по інших уважних обставинах виядяться потріб ним змінити підряд встановленням комісії або комісію обернути в підряд; 7/ коли з приводу підрядів, поставок, комісій і, взагалі, з"обов"язань приватних осіб з урядом виникнуть не- порозуміння, суперечки, невионання і правил, як що в цих випадках органи, підлеглі Надвищому Суду стануть перед утруд- ненням вирішити справу силою закону не-неясності контрактів, або з інших вадливих причин, або коли на вирішення їх будуть подані скарги до Надвищого Суду. 15. Всі справи управління що передбачають новий розпорядок, або доповнення правил, також обмеження, поширення, чи скасування заходів, які попередньо встановлено вищою владою і які, вза- галі, вимагають розв"язання вищим урядом,- Міністр Внутріш- них Справ вносить їх до Ради Народних Міністрів на розгляд. 16. Міністерство Внутрішніх Справ нікого судити і ніяких позовів вирішати не може. Відділ 3. Зносини Міністра з органами йому рівними. 17. Міністр Внутрішніх Справ не має права сам собою і безпосередньо входити в управління справами, яких доручено другому Міністрові. 18. В справах, що торкаються інших Міністерств, Міністр має призгати їх до участі через-відповідні зносини. 19. Міністр щорічно складає фінансовий обрахунок передбачених по його відомству прибутків і видатків, в яких Міністерство Фінан- сів складає загальний державний роспис прибутків і видатків. Складення, розгляд, затвердження і виконання державного роспису і фінансових обрахунків Міністерства Внутрішніх Справ перено- диться на підставі кошторисних правил. 20. Що до вступлення, збереження і видаткування грошових сум, а також своєчасної з боку Державного Контролю перевірки обороту- зазначених сум, Міністерство керується як кошторисними правилами так і правилами мікасовими і ревізійними. Відділ 4. Відношення Міністра до органів йому підлеглих. 21. Підлеглі Міністерству органи виконують приписи Міністра точно і неодмінно. 22. В своїх приписах Міністр або оголошує розпорядження Вищої Влади і законодавчих органів, або здійснює свою владу. 23. Коли, з припису Міністра, в якому оголошується наказ Вищої Влади буде-відмінено наказа той-ж владою виданого, за власно- ручним ії підписом, або коли у власнім приписі Міністра органи влади, підлеглі Міністерству, спостерегли-б відміну будь- якого закону, або оголошеного раніш наказу Голови Держави, юри повинні доповісти про те Міністру, утримуючись од виконання такого припису; коли-ж і після цього Міністр підтвер- дить свій припис, вони представляють про такий випадок Над- вищому Суду на остаточне розв'язання, не виконуючи припису. 24. Як би-я, нарешті, в якихоні припису, який виходить безпосередньо од влади Міністра, підлеглі йому органи спостерегли-б значну не- зручність при виконанні, вони повинні і подати Міністру про ці не- зручності в самий короткий час, а потім чинити, згідно з його розв'яшенням без нової доповіді. 25. Приписи Міністра тоді тільки зназається дійсними, коли їх буде видано в установленні спосіб. 26. В випадках надзвичайних та наглих всі розпорядження, які підписа- ні Міністром Внутрішніх Справ, виконуються неодмовно, хоч би вони вони і не мали встановленої форми. 27. Міністр, по одержанню скарг на підлеглі йому органи, вимагає по- них всі необхідні пояснення і вирішує справу скоро і справедли- во, при чому дбає: 1/ аби не приймались скарги на низькі органи мимо вищих, 2/ аби не давалось руху скаргам, що приносяться без усяких підстав. 28. Для прийому прохань і скарг словесних, а також для особистих докладів і з'явлення службових, Міністр визначає постійні дні. 29. Міністр вирішує своєю владою сумніви, що виникають в Департамен- тах і місцях їм підлеглих. 30. Кожний припис Міністра в справах його компетенції іде по інстан- ціям. 31. В справах, що торкаються губернійних органів, всі приписи Міністра йдуть до Начальника губернії. Відділ 5. Відповідальність Міністра. 32. Міністр підлягає відповідальності, коли перевищить межі наданої йому влади, або своєю бездіяльністю попустить важливе вловив- зення або державну шкоду. 33. Не вважається за перевищення влади, коли Міністр в випадках надзвичайних вживе рішучих заходів і причому виявиться, що вони, в цілях загальної безпеченьства, були потрібні і невід- кладні до вирішення Вищою владою. 34. Обов'язкові постанови, інструкції і розпорядження, які видається Міністром, не повинні суперечити законам. 35. За розпорядження, що їх підписано, або контр-асигновано Міністром, він відповідає, згідно зарткулом 32 цього Статуту. 36. Притягнення до відповідальності відбувається на підставі: 1/ скарг, що приносяться безпосередньо ГОЛОВІ ДЕРЖАВИ, 2/ донесень місцевої влади в тих випадках, коли приписами Міністра воно примушується до відміни істнуючих законів, чи до введення нових незатверджених; 3/ вислідань Суду над підлеглими йомі особами, враzi вони доведуть, що притягнення їх до Суду відбулося в наслідок точного виконання ними приписів Міністра, 4/ оглядів руберній, коли виявляться очевидні докази перевищення влади чи бездіяльності і 5/ розглядів щорічних звітів. 37. Міністр притягається до відповідальності порядком, який зазначено в законі. 38. Права та обов'язки Міністра Внутрішніх Справ, мимо тих, що їх уміщено в цьому Статуті, значаться в інших законах. ГЛАВА II. Товариш Міністра. 39. Від час відсутності Міністра через хворобу чи з інших причин, один з Товаришів його виконує всі обов'язки Міністра, взагалі, по всіх справах і має рівну з Міністром владу і відповідальність. 40. В цьому випадку Товариш Міністра приступає до виконання обов'язків Міністра по постанови Ради Народних Міністрів; сам-же несобі Товариш Міністра не має влади виконавчої, що приймає участь в Раді Міністра, маючи дорадчий голос нарівні з іншими Членами Ради. 41. Справи, в яких Міністр, з законних причин, не може брати участі, доручаються Товаришам його; по цих справах ж ніх вступаєть во всі права і обов'язки Міністра. 42. Крім того, Міністр на свій розсуд може доручити Товаришу Міністра якусь окрему частину чи Департамент; в цім разі Товариш Міні- стра керує Департаментом на правах і з обов"язками Директора, як що права і обов"язки Товариша Міністра не будуть визначені окремими правилами. 43. У всіх офіційних нарадах свого Міністерства Товариш Міністра приймає участь і підписує нарівні з іншими членами. 44. Товариш Міністра може розглядати всі справи свого Міністерст- ва, або на випадок заступлення Міністра він міг, з повним знанням, виконувати його обов"язки. 45. Один із Товаришів Міністра зазначує всіма справами, які до Полі- ції безпеченості та відносяться: Він має вищий догляд за точним виконанням чинниками поліції своїх обов"язків, а також йому на- лежить вище керування діяльністю поліції, що до відкриття та розвіду злочинів. 46. Крім обов"язків, які зазначено в попередніх артикулах цього Статуту, до компетенції Товариша Міністра, з "окрема належать такі справи, які будуть доручені йому Міністром Внутрішніх Справ. ГЛАВА III. РАДА МІНІСТРА. 47. Для спільних обмірковань справ, що їх зазначено в арт. 180, 181 при Міністрі Внутрішніх Справ існує Рада Міністра. 48. Рада Міністра складається: з Міністра, яко Голову, Товаришів Міністра, Директорів усіх Департаментів, Начальника Канцелярії Міністра та Начальників в Особливих частин Міністерства. 49. В випадках, коли Міністр не буде присутній в Раді, його засту- пає один з Товаришів, коли ж не буде й останніх, то в Раді Голо- вує один з Директорів Департаменту на розсуд Міністра. 50. В Раді Міністра, крім осіб, яких зазначено в арт. 48, бе- руть участь окремо призначені Члени Ради; в засідання Ради мо- жуть бути запрошені, на розсуд Міністра, також і сторонні фахо- ві особи. ГЛАВА IV. ДІЛЯРТАМЕНТИ ТА ОСОБЛИВІ УСТАНОВИ МІНІСТЕРСТВА ВН .СПРАВ. Відділ І. Загальні Положення. 51. Департаменти та Особливі Установи Міністерства поділяються на відділи, а відділи на діловодства. 52. Управління кожним Департаментом покладається на Директора, а управління кожною Особливою установою Міністерства - на Начальника її. 53. В Департаментах маються Віце-Директори, а в Особливих установах Міністерства - Помічники Начальників; ці особи заступають Директорів та Начальників Особливих установ на загальних положеннях і віддають самими справами, які їм будуть доручені Директором, згідно - Начальником. 54. При Директорі Департаменту може бути Секретарь для виконання різних справ та доручень, які стосуються до всіх відділів департаментів. 55. Відділами Департаментів керують Начальники їх; діловодства провадять ділою; при Департаментах та Особливих установах знаходяться архіви їх. 56. Кожний Департамент, Канцелярія Міністра і кожна Особлива установа Міністерства мають свою печатку; крім того, мається печатка Міністерства Внутрішніх Справ, яка знаходиться в Департаменті Загальних Справ. Відділ 2. Влада Департаментів та їх Директорів. 57. Міністр є Головний Начальник всіх Департаментів та Особливих установ, що складають Міністерство. Він має догляд за загальним провадженням ними справ. 58. Кожний Департамент знаходиться під безпосереднім керуванням свого Директора, який відповідає за точним виконанням всього, що зазначено в законах, та окремих інструкціях. 59. На безпосереднє кіршення Мін істра подаються Директором ті справи, розв"язаня яких не засвоєно законами та інструкціями самому Директорові. 60. Влада Директорів Департамент ів полягає в тому, що він може при- мушувати всіх підлеглих йому урядовців до виконання законів та розпоряджень. 61. Способи здійснення Директором Його влади суть: 1/ імення про призначення та звільнення вищих урядовців Департаменту, призна- чення та звільнення нижчих його владою безпосередньо, порядком для того встановленим; 2/ Догляд за діяльностю всіх, підлеглих йому урядовців, імагання від них иповідань в-разі бездіяль- ности, або неправильного виконання, усунення з урядів і віддання до Суду на підставі законів; 3/ розв"язання, згідно з істнуючи- ми законами, всіх затруднень, що трапляються при переведенці справ; 4/ вчяття всіх заходів, конечних для чинності законів та розпоряджень влади в Департаменті і органах від нього за- лежних:. 62. Всі Департаменти зносяться поміж собою через їх Директорів, а відділи - через їх Начальників. В той же спосіб Департаменти М-ва Внутрішніх Справ зносяться з Департаментами інших Міністерств отерст в таких випадках: 1/ коли потрібна річні відомості, 2/ коли потрібна допомога при переведенню справ від Департаменту та будь-якого іншого Міністерства в справах, які є розв"язані Міністром і 3/ коли розв"язання справ залежить від Департамен- ту. 637 Всі Департаменти, з органами підлеглими рідним Департаментам того-ж Міністерства, зносяться безпосередньо, а з органами, підлеглими Департаментам інших Міністерств, зносяться через Де- партаменти та відділи належного Міністерства. 64. Всі Департаменти зносяться безпосередньо з Начальниками губер- ній, але не мають права имагати від них формальних пояснень, а, тим більш, робити їм зауваження. 65. Коли будь який підлеглий Департаменту орган спостереже, що при- пис Департамента перевищує владу йому надану, то-б то відмінить припис Міністра, а, тим більш, коли він порушить встановлений законом порядок, то робить про це внесення Департаменту і ви- падках же підтвердження останнім, подає справу на розсуд Мініст- ра. 66. Директор складає річний контроль прибутків та видатків по свому Департаменту і по затвердженню, доглядає і відповідає за його виконанням. 67. Директор пильно доглядає, аби суми, капітали та майно, що зна- ходяться в розпорядженню Департаменту використовувались згідно з законом. 68. Директор озрелєю години праці по Департаменту і в інтересах справи може переміщати урядовців одного відділу в другий. 69. Директор стежить за тим, аби при переведенні справ на відділах до держувалось-би встановленого порядка; для свого вин робить відповідні і зарядження що до подробиць внутрішнього касалярійної го укладу стосовно до цього статуту, дбаючи про те, щоб ні в якому разі не допускалось-би зайвого листування та даремної праці. 70. Не скаргах і преханнях, що надходять безпосередньо до Департа- менту, або надсилаються від Міністра, директор додержується вирішенню тих же правил, яких зазначено в арт. 27 цього Ста- тути для Міністра: 71. Для словесних-з'яснень в службових справах, для приняття про- кань і скарг в справах, що належать до Департаменту, директор визначає певні дні і встановлює порядок і спосіб прийому. 72. Директор пильно стежить, щоб не надавалось по стороннім особам будь яких паперів, що знаходяться в стані розгляду, а, тим більш, відомостей таємних, аби предчасно не об'являлось резолю- цій, поки справа цілком не буде вирішена. 73. Коли-б, через відсутність Міністра за його хворостя, чи не-З будь яких інших причин визнано було потрібним доручити ке- рування Міністерством одному із Директорів, тоді Директор користується з прав Міністра. 74. Особливі устанои Міністерства знаходяться при ньому на працях Департаментів; Начальники їх користуються в правах Директора Департаменту. Відділ 3. Наради при Директорі Департаменту. 75. В Департаментах, в склад яких відпово відно до обсягу їх компетенції входить багато відділів, для розгляду справ, що мають гаєть спільних міркувань, складається "Нарада при Директорі Департаменту". 76. До складу "Наради при Директорі Департаменту" входять Віце-директори і Начальники Відділів, під головуванням Директора. 77. На "Нараду при Директорі Департаменту" на розсуд Директора можуть бути запрошені сторонні фахові особи. Розділ V. КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА 78. Для перекладення справ, які мають відношення до різних Департаментів і не належать до компетенції кожного з них зокрема, а також для квестій, що належать до безпосереднього розпорядження Міністра, - істнує Канцелярія Міністра. 79. Канцелярія Міністра поділяється на відділи і діловодства. 80. Канцелярією Міністра керує її Начальник, який користується в правах Директора Департамента. 81. Головний обов'язок Канцелярії Міністра полягає в правильному розподілі справ Департаментах і в виконанні приписів Міністра по тих справах, які не належать до жодного Департаменту, або які Міністр залишить на власний порядок і вирішення. 82. Крім справ, що їх зазначено в статтях 78 і 81, інших справ Канцелярія Міністра не провадить. 83. Канцелярія Міністра Внутрішніх Справ вноситься з канцеляріями інших Міністрів через Начальника з "Наказу Міністра". ОБСВ"ЗКИ РІДНИХ УРЯДОВИХ ОСІБ ДЕПАРТАМЕНТУ. 84. Відділом Департаменту управляє Начальник його на тих же під- ставах, як Директор управління. Департаментом і має такі ж відношення до Директора, які Директор - до Міністра. 85. Начальник Відділу обов'язково доглядає, аби всі приписи підлеглих Департаменту органам виконувались точно і в належні терміни; він стежить за своєчасним підтвердженням їх. 86. Начальник Відділу відповідає за додержання порядку в своїм відділі і за належне виконання справ; він розподіляє справи по діловодствах і переходить до ревізію. 87. Юри-б Начальник Відділу спостерігає по справах з вирішенням Дира- ректора, розходження, або відміну приписів Міністра, а також законів, він вносить про це Директорові і, рази підтвердження Директором його вирішення, не скріпляючи таких паперів доповідає Міністру. 88. Відношення Секретаря до Директора окреслюються в такий же спосіб, як відношення Начальника Канцелярії Міністра до Міні- стра. 89. Урядовці для доручень, що маються при Департаментах, переводять справи, які Директор їм доручить; вони шкодують не його вка- зівки різних доручень на місцях, а також провадять інспектуван- ня органів Міністерства Внутрішніх Справ Підладних Департа- менту: 90. Особ"язки Бухгалтера визначаються в Статутах рахункових і в інструкціях, що надаються по згоді Міністра Внутрішніх Справ в Міністерстві Фінансів і Державним Контрольором. 91. Старші дипломати, діловоди з їх помічниками шкодують справи з доручень і вказівок Начальників Відділів та інших осіб, до яких вони прийдомі. 92. Журналіст приймає вхідні папери, записує їх, роздає не йно під розписку кому слідує, заносить вхідні папери в реєстр і відсилає їх встановленим порядком. 93. Обов'язки Архіваріуса полягають в тому, що він приймає діла до архіву, держить архів в належному стані, подає на відповідні вимоги справи і відомості; розбирає і роскладає в архіві всі діла по категоріях і змісту їх, доглядаючи, щоб вхідні діла були-б, дійсно, закінчені, конції звірени, число аркушів пере- мічено, кожне діло скріплено та мало належний опис; він прова- дить реєстр всім ділам, що знаходяться в архіві; реєстр ведеть- ся по роках; записи ведуться відповідно змісту справ. 94. Обов'язки перекладчика визначаються Директором. Перекладчик відповідає своїм підписом за точність перекладу. 95. Інші канцелярські урядовці переводять всі справи, доручені їм урядовими особами, до яких вони призначені. 96. Екзекутор доглядає за додержанням порядку в цілому приміщенні Міністерства; керує, нагадує всіма служниками, хором і нерухоме майно Міністерства, ображає його від всяких пошкоджень, провадить реєстри, книги, відомості й рахунки; подає Директору щоденні словесні рапорти; взагалі будь-яких важливих випадків, подає листовні рапорти; має догляд за чер- гою книг і картами; доглядає за своєчасною відсилкою пошти і за справності кур'єрських книг; завідує кур'єрами і сторожами та держить їх в справності. ГЛАВА VII. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ, ЗВІЛЬНЕННЯ; 97. Директори Департаментів, Начальник Канцелярії Міністра і Начальники Службових Установ Міністерства призначаються і звільняються Вищою Владою на внесення Міністру Знутрішніх Справ, якого ухвалено Радою Міністрів. ПРИМІТКА: Віце-директор і всі урядовці особи на різних з ними службових правах, призначаються та звільняються в урядів, на внесення Директора, владою Міністра, за згодою Вищої Влади. 98. Начальники Відділів і всі урядовці Департаментів та різних в ними установ VI-го класу призначаються, звільняються та переміщуються Міністром на внесення Директорів Департаментів. Урядовці до VII-ої класи включно, призначаються, переміщуються і звільняються Директорами і особами з різною їм владою. 99. Всі урядовці вищих і нижчих класів при першому призначенні їх на державну службу, або при новому призначенні по демісії, складають встановлену присягу. 100. Звільнення урядовців на урьоп провадиться згідно з правилами про державну службу. 101. Звільнення з уряду залежить від того начальства, яке призначає на службу, і переводиться в той же спосіб, що й призначення на службу. Порушення Судового переслідування проти урядових осіб пере водиться порядком, встановленим в законах. 102. Внесення про службову нагороду Директорам Департаментів робиться Міністром, а решті урядових осіб - Директорами. 103. Директори Департаментів, Начальник Канцелярії Міністра і Начальники Особливих установ Міністерства, безпосередньо підлягають Міністру; Віце-Директора, Імішими Начальників і Начальники Відділів - Директорам, згідно Начальникам Особливих Установ; Рента урядовців - Начальникам Відділів. 104. Екзекутор, Окарбник, Бухгалтер і Архівардус підлягають безпосередньо Директору Департаменту Загальних Справ, а їм підлягають їх помічники, та урядовці до них прийдені. 105. Урядовці особливих доручень при Департаментах безпосередньо підлягають Директорам Департаментів. 106. Відповідальність Директорів, Віце-Директорів, Начальників Відділів та інших урядовців Міністерства Внутрішніх Справ, що мають розпорядчу та виконавчу владу, починається там, де їх розпорядження видають за межі компетенції влади /перевищення влади/, яка їм надана, або вилашув бездіяльність. 107. Директори Департаментів, Віце-Директори, Начальники Відділів та інші урядовці несуть відповідальність лише по справах своїх частин та по справах спеціально їм доручених. 108. Правила про відповідальність, що в цьому Статуті відносно Міністра уміщені, мають свою силу та чинність, також, і відносно Директора та інших урядових осіб. 109. Прияттялення до відповідальності Директора Департаменту від- бувається на підставі: 1/ скарг, що приносяться ГОЛОВІ ДЕПАРТАМЕНТУ и і Голові Ради Міністрів, 2/ скарг, що подаються Міністру Зовнішніх Справ, опостередження самого Міністра, що до пору- шення з законів, занадбання та інших обставин, 4/ донесень осіб місцевої влади та осіб підлеглих Департаменту, 5/ рішень Суду, коли підсудний урядовець доведе, що він чинив з припи- сів Директора, 6/ оглядів частини дозволених управлінню Директора, 7/ оглядів Департаменту з особливих доручень Міністра, 8/ розглядає цотичних докладів і щомісячних відомостей про справи, 9/ розглядає справ особисто самим Міністром витребованих від Департаменту і 10/ розгляду щорічних справ воздань. 110. Причини відповідальності, коли Міністр визнає, що мони заслуговують на увагу, передаються на розгляд Ради Міністра. III. Коли в Раді Міністра підставами обвинувачення Директора будуть визнані за докладні, тоді справи його надаються рух, згідно з законом. 112. Віце-директори, Начальники Відділів та інші урядовці підлягають відповідальності в відношенні до Директора в такий же спосіб, як Директор в відношенні до Міністра. 113. Всяка Вища урядова особа має право прияти до відповідальності всіх підлеглих їй урядових осіб. 114. Відповідальність Віце-директора та Начальника Відділу має місце, коли Міністр, на внесення Директора, визнає, що підстави обвинувачення заслуговують на увагу. 115. Внесення Директора відносно Віце-директорів та Начальників в Відділи, яке Міністром не буде взято на увагу, позбавляє Директора відповідальності за вчинки цих осіб. 116. Обвинувачення проти Віце-директорів та інших урядових осіб на рівнях в яких службових правах і попередні розслідування про їх діяльність вноситься безпосередньо на розгляд Ради Міністрів; обвинувачення проти Начальників Відділів та інших урядовців Департаменту, а також і попереднє розслідування про їх діяльність розглядаються в "Нараді при Директорі Департаменту. 117. Якщо підстави обвинувачення проти Начальників Відділів та інших штатних урядовців Департаменту на "Нараді при Директорі Департаменту" будуть визнані за досягнені та затверджені Директором, справи їх направляються в Раду Міністрів. 118. Рада Міністрів, розглядаючи обвинувачення, в залежності від важливості їх, або вирішує справу в порядку адміністраційному, або порушує її в порядку Судовому, на підставі законів. ПО СТУПОВАННЯ СПРАВ В МІНІСТЕРСТВІ. ГЛАВА I. ВСТУП СПРАВ. 119. Справи вступають: а/ або безпосередньо до Міністра через Його Канцелярію, б/ або до Департаментів Міністерства та його Окремих установ. Відділ I. Вступ справ через Канцелярію Міністра. 120. До Міністра вступають: 1/ універсали, премоти, накази, приписи й листи ГОЛОВИ ДЕРЖАВИ; 2/ безпосередні листування Міністрів і рівних з ними осіб; 3/ одязки на приписи Міністра; 4/ скерги на Департаменти і 5/ справи таємні. ПРИМІТКА: Пакети, які адресовані на імя Міністра і мають напис "до власних рук" або "таємно", подаються Міністрові нерозпеченними. 121. Всі зазначені в арт. 120 справи вступають до Канцелярії Міністра, де приймаються черговою партою. 122. Канцелярія Міністра має загальний реєстр для всіх вступаючих листувань; крім того, кожний відділ Канцелярії Міністра має свій окремий жідний реєстр; в Найостанній реєстр записуються лише ті справи та листування, які залишаються в Канцелярії для вирішення. 123. Вхідні реєстри поділяються на три частини: до першої частини записуються накази ГОЛОВИ ДЕРЖАВИ, до другої - звичайні справи й листування на імя Міністра і до третьої - справи і листування таємні. 124. Справи й листування після запису їх в загальний реєстр поділяються по Департаментах і Відділах Канцелярії Міністра по належності. В і-д д-і-л - 2. Вступ справ до Департаментів та установ Міністерств. 125. До Департаментів вступають слідуючі справи: І/ приписи Мі- ністра, 2/ зносини Департаментів і Відділів в як свого Міні- стерства, так і інших, 3/ внесення органів підлеглих Мініс- терству, 4/ одазви їх на приписи Міністра, що під-писані Директором Департаменту, 5/ справоздання й відомості що ш- магаються від них встановленим порядком і 6/ листування на імя Міністра, що надсилається до Департаменту з Канцелярії Міністра. 126. Всі справи й листування, що вступили до Департаменту, роспе- чалуються, помічається і писується в загальний вхідний реє стр. 127. Реєстри Департаменту поділяються на 3 частини: до першої час отини писуються накази ГОЛОМІ ДАР-АЗИ, до другої - всі, вза- гелі, справи й листування, що вступають до департаменту від Міністра та інших органів,до третьої - справи таємні. 128. Після запису до загального реєстру справи поділяються по відділах. Справи важдкі ві подаються Директором негайно. 129. Для негайних справ знаходиться окремий реєстр і вони, під доглядом Директора Департаменту, негайно виготовлюються до доїнаду чи виконання. 130. Кожний Відділ Департаменту має свій окремий вхідний реєстр . 131. Реєстри Відділів Департаменту провадяться урядо вільми відд іму під доглядом Начальників Відділів. Розділ -ГЛАВА II. РУХ СПРАВ . В і д д і л І. Рух справ в Канцелярії Міністра 132. Начальник Канцелярії Міністра спраш и листування, що їх зазначено в арт. 120, докладає Міністрові і росподіляє їх по Департаментах, до яких належить їх виконання. На справах, по яких Міністр визнає необхідним мати негайне пояснення, або прискорити виконанням, Начальник Канцелярії п пише "негайне". Для таких справ в Канцелярії Міністра ви- деться окремий реєстр. 133. Надпис "негайно" з"обов'язку Директора Департаменту, про- тягом однієї доби подати Міністрові необхідні відомості і одержати його вирішення. 134. Жадних інших резолюцій на справах та листуваннях при пер- шім їх розгляді не допускається. 135. Справи, що дізнаються в Канцелярії Міністра, писуються до реєстру і розділяються Начальником Канцелярії по Відді- лах чи ділоходження для виконання, згідно з резолюцією Міністра. Відділ 2. Рух Справ в Департаменті. 136. Приписи Міністра та листування з іншими "негайно" і с"до масних рук" подаються директорові негайно і в той час виконуються; решта справ доповнюється потрібними відомостя- ми і докладається Директорові Начальникам відділів в зазна- чени для того години, аби уникнути зайвих листувань, справи докладаються в оригіналі. 137. Всі, взагалі, розвідки, відомості, записки, переклади і таке інше, подаються не інакше, як за підписом тих хто їх склав. 138. Справи, що до їх виготовлення і виконання, поділяються на білучі, надзвичайні і негайні. 139. Відчужими справами вважаються: 1/ всі справи що надходять до Департаменту в установлені терміни і згідно з одноманітними правилами, наприклад : термінові відомості, справоздачня, до- несення про одержані розпорядження і т.д.; 2/ внесення про призначення, звільнення, та нагороди; 3/ справи звичайні, що шришуються на підставі істнуючих законів та приписів; 4/ всі відомості, які потрібні для з"ясування і виготовлення справи і 5/ справи , що надходять до оголошення для загального відома. 140. Всі біжучі справи вирішуються в Департаментах та Особливих установах, яконуються через відділи, підписуються Директором і скріплюються Начальником Відділу. 141. З біжучих справ, після їх виготовлення, докладаються Міністрові теж: 1/ справи, в яких передбачаються зносини з органами, рівними Міністерстві і 2/ ті справи, які сам Міністр визначить на своє ваглядження й вирішення. 142. Справами надзвичайними вважаються: 1/ всі ті справи, яких, на підставі істнуючих законів, правил та інструкцій, розв'язати неможливо, а потрібно видання нових законів, правил та інструкцій, або їх доповнення; 2/ важливі справи й випадки, що вимагають при переведенні їх в життя особливих заходів, підтвердження, покарання, або порушені судового перслідування за недбалість чи злоумовляння. 143. До справ негайних належать: 1/ справи, для вирішення яких або законом установлено певного терміну, або негайність вирішення магається їх суттю чи обставинами; 2/ справи, від розв'язання яких залежить доля підсудних і 3/ вирішення справ, що до масності приватніх осіб, коли проводока може причинитись великим втратам. 144. Всі справи надзвичайні докладаються Директором Департаменту Міністерстві, який або вирішує їх остаточно, або вносить зі своїм висновком на вище розв'язання. Відділ 3. Рух справ в Раді Міністра. 145. Справи, що належать до компетенції Ради Міністра /арт. 180/, поступають на вирішення Ради, або безпосередньо із Департаментів та Особливих установ, або із Канцелярії Міністра. 146. Рада Міністра окремої канцелярії не має; підготовка справ, що вносяться в Раду Міністра і переведення їх проводиться в тій частині Міністерства Внутрішніх Справ, від якої вони поступають на вирішення Ради. Ради 147. Жадна справа не може бути внесено на розгляд Міністра без попереднього розгляду в Департаменті, до якого вона по суті належить. 148. Справи, що потрібують нових законів, статутів або постанов, вносяться в Раду з записками, в яких вказується суть справи, підстави про необхідність нової постанови, або зміни існуючого закону і проект нової постанови чи закону. 149. В кожній записці до справи, що подається до Ради Міністра, зазначається міркування Директора того Департаменту, до якого справа належить. 150. Постанова Ради вписується в журнал, який складається під доглядом Начальника Канцелярії Міністра. Члени Ради, які не згідні з постановою, можуть подавати окремі свої думки. 151. Журнал доповідається Міністрові Начальником Канцелярії. 152. Від Міністра залежить погодитись з постановою Ради; але у всіх випадках, коли справа вноситься на вище роз'язання, постанова Ради зазначається в доповіді чи в меморії, а вже потім викладається мнення Міністра. 153. Згода Міністра зазначається в журналі його власноручним написом "виконати". 154. Рада жодної вокснальної влади не має. Після затвердження Міністра виконання переходить тим Департаментом, до якого належить справа. 155. Постанови Ради Міністра, після затвердження Міністром остаються в конуньтсья в Департаменті чи в Особливих установах Міністерства по належності в таких випадках: 1/ коли постанова окреслює лише спосіб чи заходи до виконання законів та наказів Вищої Влади або містить в собі докладні розпорядження на підставі існуючих законів і не має суть жадних в них змін; 2/ коли постановлюється заснувати якийсь заклад, або перевести в життя новий винахід в контів вже для цього призначених без нового асігнування; 3/ коли нагороди за винаходи, які визнані за користю не перевищують трьох мільйонів гривень і можуть бути виданими з коштів для того призначення; 4/ придбання для скарбу плюсової майна, необхідного для різних закладів, будинків і помешкань в сум для цього відпущених, коли вартість придбаного не перевищує шести мільйонів гривень. ПРИМІТКА: придбання для Скарбу нерухомого майна за призначенні для того сунці, розрішається Департаментом до двох мільйонів гривень; Рада Міністра з його затвердження - до десяти мільйонів гривень, а вище цього - з розрішення Вищої Влади. Порядок вирішення справ про нагороду власників за майно, що його вклавено для державних або громадських потреб, а також прав Департаментів, Міністерства і Міністращо до продажу скарбового рухомого і нерухомого майна встановлені законами цивільними. 5/ складання угод на підряди і переведення підрядів до шести мільйонів гривень, коли Рада Міністра не буде окремо уповноважена Міністром на переведення підрядів на більші суми; ПРИМІТКА 1: Міністр має право уповноважувати підлеглі йому установи, переходити підряди на суми йому законом засвоєні. ПРИМІТКА 2: Прилюдні торги на підряди, поставки та інші "обов"зання зі скарбом остаточним затверджуються Міністром на шістьдесят мільйонів гривень; 6/ неоплатність підрядчиків і, взагалі, збитків в скарбовому майни, справи домагань приватних людей до скарбу і по пов'язаним Скарбу до приватних людей, справи про збитки від упущення і недбалства урядових осіб, коли сума збитків не перевищує шести мільйонів гривень; 7/ внесення про встановлення окремих іспитів на такі уряди де є потрібний фаховий досвід. 156. По інших справах, що виходять за межі компетенції Міністра Внутрішніх Справ і остаточне вирішення яких належить Раді Народних Міністрів, Надзвичайному Судові, або Законодавчим Органам, постанови Ради Міністра вносяться до цих установ по належності. Відділ 4. Рух справ в "Нараді при Директорі Департаменту". 157. Компетенцій і порядок розгляду справ в "Нараді при Директорі Департаменту", стосуються до компетенції і розгляду справ в Раді Міністра. Розділ -ПЛАВА III. ВИКОНАННЯ СПРАВ . 158. Всі листування від імені Міністра виготовляються, або в Кам- целярії його, або в Департаментах по належності, скріплюється Директором і подається Міністрові для підпису. 159. Листування Департаментів виходять від них в установленій формі за підписом Директора і скріпленням Начальника Відділу. 160. Жодне листування не може вийти з Департаменту, Канцелярії Міністра чи Особливої установи раніш, як нє буде мисано до реєстру жідних листувань. 161. В кожнім Департаменті, Канцелярії Міністра та Особливих установах мусять бути три реєстри для вихідних паперів: один - для мисання листувань до ГОЛОВИ ДР.АМ, другий - для звичайних листувань і третій - для справ таємних. 162. Переданим до архіву ділам ведеться два описи: загальний з альфабетному порядку та окремий, поділений на стільки розділів, скільки є в Міністерстві складових частин і від- ділів в них. 163. Без наказу Директора Департаменту жадне діло і жадне ли- стування не може бути, яксламки з архіва поза Департамент; в свій Департамент діла й розвідки з архіву видаються на вишори Начальників Відділів. 164. Коли потрібно повідомити приєднано прохання, або закликати підрядчиків і т.п. то кріплення Міністра чи Департаментів за підписом Начальників Відділів і скріплює діловодів, над- силається для надруковання в відповідні урядові часописи. Розділ IV. РЕВІЗІЯ СПРАВ. 165. Перевірка руху діл і листувань в Департаментах, Канцелярії Міністра, Особливих установах Міністерства та відділах переводиться або особисто Міністром, або доручається комусь з осіб підлеглих. 166. Директор щомісячно переводить по вхідних та вихідних реєстрах перевірку вирішених та невирішених справ і доповідає про висліди Міністрові; з цих доповідей Канцелярія Міністра на прикінці року складає загальне справоздання про рух справ в усіх Департаментах, Особливих установах та Канцелярії. 167. Директор також на свій розсуд в різні часи може призначити перевірку порядка руху й виконання справ у всіх частинах Департаменту. 168. Щомісячні доповіді про справи складаються по зразку, який встановлюється Міністром. Доповіді ці подаються Міністрові не пізнійш 5-го числа слідуючого місяця. 169. Начальники Відділів подають директорові списки закінчених справ і він призначає, які з цих справ надають адати до архіву. 170. Начальника Відділів по місяцях переводити ревізію справ в дипломатах перед тим, як справи ці подати на ревізію Директорові. 171. Бухгалтер і Архіваріус подають свої справи на ревізію безпосередньо на ревізію Директорові. Розділ -ГЛАВА V. СПРАВОЗДАННЯ. 172. В Міністерстві Внутрішніх Справ встановлюється три роди справоздань: 1/ справоздання про громові суми, 2/ справоздання про діла і 3/ міркування що до поліпшення кожної частини. 173. Справоздання про суми складаються згідно з рахунковими правилами. 174. Справоздання кожного Департаменту чи Особливої установи має містити в собі: I/ короткий нарис того положення, в якому були різні частини, згідно з остальним справозданням; 2/ вжиття нових засобів і заходів і продовження попередніх на протязі року, з поясненням підстав і правил, на яких вони ґрунтуються; 3/ стан економічної частини Департаменту; сюди надлежать кошторисні і надкошторисні суми, кількість майатків і на що вони витрачені, з додатком порівняної таблиці за попередній рік й 4/ доповідь про рух справ, як зазначено в арт. 166. 175. Справоздання про діла подаються Директорами Міністерств у безпосередній місяці кожного наступного року. 176. Кожний відділ Департаменту призначає підлеглим йому органам терміни для присилки справоздань і пояснень необхідних для складання справоздань Департаменту. 177. Кожний Відділ, з одержанням відомостей, які є у справозданні про свою частину і подає його, за підписом Начальника Відділу, Директорові в назначений їм термін. 178. Після справоздань від відділів складається загальне справоздання на /арт. 174/ під безпосереднім доглядом Директора. 179. Справоздання, які подано Департаментами і Особливими установами, складаються під керуванням самого Міністра загальний звіт про діяльність Міністерства; звіт цей подається до Голови Держави і вноситься до Ради Народних Міністрів. ЧАСТИНА ОСОБЛИВА. Розділ перший. КОМПЕТЕНЦІЯ СКЛАДУ ЗАХ ЧАСТИН МІНІСТЕРСТВА. ГЛАВА I. РАДА МІНІСТРА. 180. До компетенції Ради Міністра належить: 1/ всі справи й проєкти, що мають нову установи, або важливих змін в різних галузях управління; 2/ випадки що потребують доповнення законів та статутів, їх пояснення, або відміни й заправлення; 3/ внесення про нові заходи; 4/ придбання або виплачення державного майна; 5/ розгляд кошторису Міністерства; 6/ складання угод на підряди, поставки та інші підприємства; 7/ визнання підрядів в різних галузях відомств Міністерства. 8/ розгляд неоплатності і утруднень в підрядах, поставках та підприємствах; 9/ розгляд збитків та шкод, що до державного майна, яке належить відомству Міністерства внутрішніх Справ; 10/ справи вимог приватних осіб до скарбу та повзів скарбу до приватних осіб; 11/ розгляд вкладів на залучення ревізії; 12/ розгляд справ про недбалостя різних урядових осіб і по-рушень проти них судового переслідування; 13/ внесення про встановлення іспитів на такі уряди, де потрібно фаховий досвід, а також встановлення правил про порядок і розмір вимог в таких іспитах. 181. Крім справ, що вище вказані /арт. 180/, з розсуду Міністра вносяться на розгляд Ради і інші справи. ГЛАВА II. ДЕПАРТАМЕНТ АДМІНІСТРАЦІЇ. 182. До компетенції Адміністративного Департаменту належить: I/ організація адміністраційних установ Держави; 2/ справи персонального складу цих установ /призначення, переміщення, звільнення й нагороди службових адміністрацій- них установ, призначення пенсій, та інших, законом встанов- лених видач/; 3/ догляд за законним та поправним провадженням справ адмі- ністраційними установами та особами; 4/ розв'язання суперечок про компетенцію між місцевими адміні- страційними органами, оскільки такі суперечки не розв'язу- ються іншими установами; 5/ справи про межі Держави та її адміністративні поділ; 6/ справи про адміністраційний уклад губерній і повітів; зміна осідку губернських і повітових установ; 7/ переформування населених пунктів та зміна назв населених місцевостей Держави; 8/ справи про надання українського громадянства; 9/ справи про реквізіції та збитки населення, володіння вій- ною та розпорядженням військової влади; 10/ справи дозволу на з'їзд та конгрес Всєукраїнського зна- чення; II/ справи Друку й преси та реєстрації друкарень й інших такого роду закладів; 12/ справи дозволу на відкриття комісійних бюро, акційних зайв, лотерей і т.кн.; справи про прикладні лекції, шдови- ща, театри, музеї і т.ил. і 13/ інші справи, що їх зазначено в відповідних законах. 183. На Адміністраційний Департамент покладається також догляд та загальне керування медично-санітарними і ветеринарними справа- ми, що стосуються до підлеглих Міністерству Внутрішніх Справ місцевих органів. 184. Завідування цими справами /183/ покладається на окремого Віце-директора, якому надається, в справах його компетенції, право безпосереднього докладу Міністрові і участь в Раді Міністра. ГЛАВА III. ДЕПАРТАМЕНТ ПОЛІЦІЇ -- 185. До компетенції Департаменту Поліції належать справи: I/ попередження, знищення і розслідує злочинність і охорони громадської безпекності, порядку та спокою; 2/ про устрій установ поліції та догляду за їх діяльністю і за правильним провадженням справ в цих установах; 3/ призначеннд, переміщення, звільнення і нагороди службачим поліції та призначеннн я "м пенсій" і кишх, законом встановлен них, грошових видав; 4/ охорони і догляду за прикордонною смугою; 5/ видачі чужоземцям свідоцтв на проживання в межах Українсь- кої Держави й шикли чужоземців за кордон; 6/ перевірення свідчень осіб, що іменують себе за кордоном українськими громадянами; 7/ про передачу на Україну українських громадян, яких зетри- мується за кордоном і обмінувачується в різних злочинствах 8/ догляду за кинкаробькими закладами; 9/ приняття засобів безпекности від воїнів й догляду за широб- ленням, охороненим дн, торгівлев й перевозю порохі та инших збухових матер"ялів; 10/ догляду за виконанням законів і правил, що до паспортів, легитимацій та про втіканні і II/ иниш справи, які зазначено у відповідних законах. 186. Що до жкоманчої діяльності Поліції по приписам інших частин управління, себ-то: виконанням судових звроків, заходів фізич- сих та ини., відпо відальність Міністерства Внутрішнх Справ подягал, включно, в точному виконанні їх, коли воно буде в надежній формі та встано певним порядком про це по відомленю. Що-ж торкається самої сугі і цих заходів та положень, яко виходя чих сд иних Міністерств, то відповідальність залежасть на останні їх. Департамент Політичний. 187. До компетенції Політичного Департаменту належать справи, що до боротьби з елементами та вчинками, які направлені проти державності У.Н.Р., їх попередження, виявлення й розслід. 188. Як способи, в які Політичний Департамент здійснює визначене чени свої завдання, суть: а/ збір різного роду відповідних інформацій та надсилання інформаційних відомостей по малек- ності і б/ переследження справ, що торкаються високих арештів та інших засобів боротьби з державними елементами, які по окремих законах належать Міністру Внутрішніх Справ та адміністраційним органам на місцях, поза межами компетенції їх влади. Департамент Місцевого Самоврядування. 189. До компетенції Департаменту Місцевого Самоврядування належать справи, які виникають з діяльності органів у місцевих самоврядувань і шмагають керінням 1-х міністерством Внутрішніх Справ. 190. З окрема Департаменту Місцевого Самоврядування належить: I/ загальне керування виборами до установ земського і міського самоврядувань; 2/ справи визначення роду самоврядування тих чи інших населених пунктів; 3/ справи виявлення землі в цілях комунікаційних та підприємств і справи дорожні; 4/ справи натуральних та інших помилок стей ; 5/ участь в земсько-адміністраційні росподілі; 6/ участь в справах про затвердження та зміну планів населених пунктів і їх забудовами; 7/ участь в виробленні санітарно-гірієничних та технічних умов при будованні нових та перебудові істнуючих фабрик 8/ участь в справах, що торкаються переформування населених пунктів. Департамент Страхових і Будівельних Справ. Відділ І. Компетенція Департаменту. 191. До компетенції Департаменту Страхових і Будівельних Справ належить: І/ попередній розгляд: а/ статутів страхових закладів і змін в них, б/ проектів страхових правил /полісних умов/ і нових форм страхування, а також зміни цих правил, в/ передбачень про організаційні відділи страхових закладів, які визначено до покриття з основного капіталу і порядку покриття тих видатків, г/ таблиць смертності, що видаються для керування по страхуванню життя, а також таблиць непрацездатності/ і захоронень, д/ розміру учитного підсотку, е/ формули для вирахування резервів премій і ж/ загальних принципів страхових оцінок; 2/ догляд за виконанням встановлених і прийнятих страховими закладами статутів і правил, що надаються в розміток цих статутів всіма страховими закладами, окрім соціального страхування; 3/ догляд за охороненими і поправними умовами, згідно з законами і статутами страхових закладів, приналежних їм капіталів; 4/ встановлення форм справоздань, балансів і статистичних відомостей, які подаються згідно з п.5 цього артикула; 5/ розгляд справоздань і балансів усіх страхових закладів, а власне: громадських, взаємних , кооперативних, приватних, акційних, емерітальних, пенсійних як українських, так і зарубіжних, діяльність яких буде допущено в У.Н.Р. а також ревізія зазначених закладів; 6/ попередня розробка і розгляд питань, що стосуються до страхування як репресівного так і превентивного; 7/ загальне керування страховими закладами в тім числі емеритальними і пенсійними касами, діючими на підставі статутів, встановлених законами, і розгляд в межах, зазначених законом, скарг на ці заклади; 8/ догляд за неправильною і шкідливою діяльністю агентів страхових закладів та за страховими оцінками в цілях боротьби зі спекуляцією ними; 9/ розробка і розгляд загальних, а також встановлення обов'язкових норм що до боротьби з пожежами і, взагалі, що до превентивного страхування; 10/ встановлення обов'язкових норм в будівництві і в жробці будівельних матеріалів і нормування вживання невідповідних будівничих матеріалів і протипожежних винаходів та іспит їх; 11/ вищий технічно-адміністративний догляд над будівництвом; 12/ роз'язання загальних питань і перебачень по будівництву, а також нагороджувань що виникають на місцях в цій справі; 13/ розгляд та складання планів та проектів: а/ на підвідомствені Міністерству будови складні в технічному відношенню, б/ на будови, що мають загально-державне значення, в/ що подаються на затвердження Міністерства Дуберніальних установ і г/ планів міст; 14/ інші справи по страхуванню і будівництву, які в законах зазначено. Відділ 2. Рада по Страхових і Будівничих Справах. 192. Для розгляду справ репресівного і превентивного страхування та технічно-будівничих, які вимагають особливого фаху, а також тих, що вимагають, по важливості їх, спільних міркувань як поміж органами Міністерства Внутрішніх Справ так і поміж іншими відомствами,- при Департаменті в Рада по Страхових і Будівничих справах. 193. В склад Ради по Страхових і Будівничих Справах входять: Голова - Товариш Міністра Внутрішніх Справ по призначенням Міністра і члени: Директор Департаменту по Страхових і Буд- дівничих Справах, Віце-директори його, один член Ради Міні- стра, по одному представнику від департаментів: Адміністра- ційного і Місцевого Самоурядування по призначенням Міністра, по одному представнику від Міністерств - Фінансів та Народ- нього Господарства, Начальник губернії по призначенню Мініст- ра, по одному представнику вуд міського та земського самоуправ- дування, по одному представнику від страхових, будівничих та протипожежних центральних організацій, але не більш пяти членів. 194. В Раду по Страхових і Будівничих Справах на розсуд Міністра Внутрішніх Справ можуть запрошуватись представники інших Міністерств та відомств на правах членів; крім того, Голова Ради по згоді з Міністром, може запрошувати фахових сторон- ніх осіб з правом дорадчого голоса. 195. Вразі відсутності Товариша Міністра в Раді голошує Директор Департаменту по Страхових і Будівничих справах. 196. Члени Ради - представники від самоуправлень та організацій /193/ - призначаються Міністром Внутрішніх Справ в двох канд- идатів, що їх виставлено з означеннями установами. 197. Рада по Страхових і Будівничих Справах скликається Головою її в міру потреби. 198. На розгляд Ради вносяться: а/ предбачення про зміна нових законів, загальних технічних норм та інструкцій загального значіння, або таких, що вимагають нових положень технічного значіння, а також про допомення, зміну чи скасування їх; б/ всі ті питання, по яких Департамент Страхових і Будівничих Справ за згодою Міністра визначає необхідним мати вирішення Ради її в/ справи, що їм буде покладено на Раду окремими закон- ами. 199. Журнали засідань Ради затверджуються Міністром Внутрішніх Справ; дещо їх переведення покладається на Департамент Страхових і Будівельних Справ в загальному порядку. 200. Порядок переведення і розгляду справ в Раді стосується до порядку розгляду справ в Раді і Міністра. РОЗДІЛ ГЛАВА VII. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ 201: До компетенції Департаменту Загальних Справ належить: 1/ справи про прийняття на службу та звільнення членів Ради Міністра, Директорів Департаментів, урядовців для доручень при Міністрі і Міністерстві, урядовців прилучених до Міністерства, а також урядовців в Департаменту; 2/ справи "Наказа по Міністерству"; 3/ справи про призначення урядовцям та їх родинам пенсій, а також таких нагород і допомог, призначення яких залежить від Вищої Влади, або Міністра Внутрішніх Справ; 4/ реєстр урядовців Міністерства та його місцевих установ; 5/ завідування дисциплінарними справами, що можуть виникнути по наказу Міністра; реєстрація всіх безвимірно дисциплінарних справ, що до урядовців Міністерства; 6/ справи, що торкаютьсяся загальних службових прав урядовців; переховування справ персонального складу всього Міністерства; формулярний список; 7/ видача паспортів всім урядовцям Міністерства Внутрішніх Справ; 8/ справи по складанню фінансових контролісів, завідування грошовими сумами, справи бухгалтерії і рахівництва Міністерства; 9/ завідування господарчими справами Міністерства; 10/ завідування архівом Міністерства і 11/ завідування видавництвом Міністерства, а також Міністерською друкарнею. КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА .- 202. До компетенції Канцелярії Міністра належить: 1/ справи, які мають відношення до ріжних департаментів і не належать до компетенції жодного з них з "окрема; 2/ квестії, що належать до безпосереднього розпорядження Міністра ; 3/ справи , які Міністр залишить на свій власний погляд і м- рішення; 4/ загальна -жидна реєстрацура тих паперів, які адресовані на ім'я Міністра , або Міністерства, без зазначення Депар- таменту, а також загальна реєстратура всіх пакетів до Міністерства Внутрішніх Справ і 5/ поділ цих листувань та пакетів по належності. Раддія ГЛАВА IX. ГОЛОВНА УПРАВА ЗІ "СЬКОВОЇ" ПО ВИНОСТИ . 203. До компетенції Голови Мол Мирам належить: 1/ справи призову населення до відбування військової повинно- сті і до виконання військово-кінної, військово-повової та військово-семохідної повинностей; 2/ доряди за діяльностю місцевих Управ по військовій повинно- сті ; 3/ підготовчі заходи до мобілізації армії та флоти і 4/ відання та керування справами, призначення пенсій козакам- инвалідам. Раддія ГЛАВА Х. ЮРИДИЧНА ЧАСТИНА . 204. До компетенції Юридичної частини належить: 1/ участь в департаментах при розробленні законопроектів , інструкцій та обмінків; 2/ редагування і погодження законопроектів та інструкцій Міністерства ; 3/ подача висновків на вимоги кожного департаменту в справах правничого характеру, а також дача висновків по всіх розслі- дек про урядовців Міністерства; 4/ розроблення умов різних договорів та угод, які складаються в Міністерстві і 5/ захист в Суді інтересів Міністерства, а також участь в позо- вах, що подає Міністерство проти інституцій, товариств та приватних осіб. Розділ ГЛАВА ХІ. СТАТИСТИЧНА ЧАСТИНА . Відділ І. Компетенція Статистичної Частини. 205. До компетенції Статистичної Частини належить: I/ попередня розробка й розгляд: а/ передбачень, що до встанов- лення обов'язкових видів реєстрацій, а також правил та інструкцій до них; б/ всіх обов'язків, методів і форм реєстрації статистичних об'єктів, що згідно з законами і розпоряд- женнями збираються і подаються місцевими урядовими органами всіх відомств по адміністративній статистиці, з метою: реєстрації адміністративних одиниць і органів, а також реєстрації фактів, явищ і всіх предметів, потрібних для організації держави, обчислення їх простору; з метою абрам- ля та розробки статистичних даних, які необхідні для мір- кувань при визначенні та розв'язанні різних питань державно- го значення що зв'язані з діяльністю Міністерства Внутрішн- их Справ; в/ питань, що до встановлення мінімальних за- гальних норм органам громадським і організаціям суспіль- ного значення, відносно подачі окремих законами і рос- порядженнями відомостей статистичного характеру; г/ питань про способи об'єднання вищезазначених статистичних обслі- дувань; 2/ загальне керування й догляд за виконанням відповідними органами положень на них обов'язків по реєстрації і своєчасній подачі по наданості встановлених відомостей; 3/ розв'язання затруднень, які виникатимуть на місцях при переведенні реєстрацій та обчислень; 4/ виданя статистичних праць і 5/ інші справи по статистиці, які в окремих законах зазначені. Відділ 2. Статистична Рада. 206. Для розгляду й вирішення призначених питань в справі єдини- страційної статистики, а також загального напрямку цієї справи поміж Міністерствами - у Міністерстві Внутрішніх Справ істнує Статистична Рада. 207. В склад Статистичної Ради входять: Голова Ради - учений стати- стик, яко заступник Голом - Начальник Статистичної Частини, члени: поміщик Начальника Статистичної Частини, член Ради Мі- ністра Внутрішніх Справ, по одному представнику від Департаментів Адміністративного і Самоуправління з призначення Міністра, по одному представнику від Міністерств - Фінансів, Народнього Господарства та Земельних Справ, по одному професору по катед- рі статистики: Академії Наук, Державного Університету і Комер- ційного Інституту, представників Всеукраїнських статистичних об'єднань в числі не більш двох і по одному представнику від столичної губерніальності і міської народних управ. Крім того, на правах членів беруть участь в Статистичній Раді представники тих Міністерств, яких торкається поставлена на вирішення Ради справа. 208. Голова Статистичної Ради може запрошувати на засідання Ради сторонні їх фахових осіб з правом дорадчого голоса. 209. Статистична Рада скликається Головою її в міру потреби. 210. На розгляд Статистичної Ради посягається: I/ передбачення про видання нових, зміну чи скасування законів, що до переведення обов'язкової статистики, а також перед- бачень що до норм, способів, методів і прийомів переведення цієї статистики; 2/ правила, технічні інструкції і форми для переведення статистичних обслугувань; 3/ справи що до можливостей і заходів, які необхідні в цілях організації, переведення і об'єднання статистичних досліджень державного і суспільного значення; 4/ обміркування способів провадження періодичних переписів та інших робот по адміністратційній статистиці; 5/ всі питання і справи по статистиці, по яких Статистична Частина, за згодою Міністра чи по внесенню інших відомств значаче необхідним мати вирішення Ради і 6/ справи, які буде покладено на Статистичну Раду окремими законами. 211. Справи й питання, які належать до розгляду Статистичної Ради, подаються до неї через Статистичну Частику, яка переводить усе діловодство Ради.. 212. Постанови або висновки Ради надсилається відомствам, до яких безпосередньо їмн стосуються. 213. Порядок переведення й розгляду справ Статистичної Ради стосується до порядку розгляду справ в Раді Міністра.- Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО законів, актів та розпоряджень, що підприємства, родітничого законодавства і діяльності Міністерств Країни тащих за все від 1918-1923 р. 1. Закон про 8-й день праці з 25 січня 1918 р. Д. В. (мешк.) 2. Закон про Комітети Труда, з 15 липня 1918 р. ч 27 д. В. 3. Закон про питання Міністерства Країни з 26 жовтня 1918 р. ббд.В. 4. Закон про Правди вірної України з 26/15 1918 ч. 70 д. В. 5. Закон проти тяжких правил діючого порядку закриття підприємств або принижених їх діяльності та виконання розпорядження з 14/5 1918 р. ч.3. 6. Обіговки Міністра Країни про межі належності професійних робочих організацій і власників підприємств НІ, від 29 червня 1918 р. 59 д. В. 7. Обіговки Міністра Країни в справі податкового потягу з 8 серпня 1918 р. 59 д. В. НІ. 8. Обіговки Міністра Країни в справі розподілу спірних сировин між підприємцями та родітниками з 4/5 1918 р. 59 д. В. НІ. 9. Закон про олівкові угоди та літки відчуження від 28 квітня 1918 р. Д. В. ч. 13. 10. Посланова Ради Н. Міністрів про асигнування 4.000.000 гривень на організацію промадежних родіт в м. Житомирі і Тернополі з 24/5 1919 р. 18 д. В. 11. Милостивий Опаній про промадежні роботи з 2 березня 1918 Річний Ради Н. Міністрів ч. 9. 12. Посланова Ради Н. Міністрів про асигнування в розпорядження 9866 на Міністра Франції 1000.000 зроблено для видачі допомоги робітничим організаціям з Члання 1919 р. 28 кв. 2.3. 13. Посіданова Гади Н. Міністрів про асигнування, в розпорядженні, Міністра Франції 50.000 зроблено для видачі допомоги робітничим м. Прокуророві з Члання 1919 р. 28 кв. 2.3. 14. Посіданова Гади Н. Міністрів про асигнування 4.000 грав для видачі допомоги збройним борцям Франції в м. Прокуророві з Члання 1919 р. 28 кв. 2.3. 15. Посіданова Гади Н. Міністрів про асигнування, узгодженого по 10.000 карб. на Законодавчу Комісію при Міністерстві Франції з 26 січня 1919 р. 28 кв. 2.3. ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. Міністра Праці В. Садов - ського Д О К Л А Д . Маю за честь подати справоздання про діяльність Мін- стерства Праці за час мого урядування й зазначити головні риси його майбутньої діяльності. Призначення мене Міністром Праці відбулось 13 Листопа- ду 1920 року, але фактичне приняття мною справ Міністерства поча- лося 12-го і закінчилося 24 грудня. День моєго призначення припав на початок евакуації Державних Установ з міста Камянця. В той час урядовці мого Мі- ністерства і всі його справи знаходилися в Урядовій валці на ст. Гусятин галицький. При прибутті моєму на ст. Гусятин галицький з частиною Ради Міністрів, я не обняв Міністерства згідно з постано- вою Ради Міністрів тому що всі Міністри мусили лишитися при Уряді. Прибуття Міністерства в Ченстохова, куди воно було направлено з Чорткова, відбулось лише 11 грудня. Справи Міністерства приняті мною в повному безладді шляхом фактичного перенесу всіх справ Міністерства. Всі справи, весь архив Міністерства зводились до кількох папок, в яких були несистематизовані без жадного опису окремі папери і справи. Міні- стерства. Цілком були відсутні букгальтерські книги, жадного опису майна належного до Міністерства або інвентарних книг немає. Скль- ки-небудь сітематизованих матеріалів про попередню діяльність Мі- ністерства так само немає. Персонал Міністерства складався з семи чоловік, серед яких відповідального персоналу було лише два чоло- віка; один начальник відділу і радник, який перебував весь час во Львові і почав брати частково участь в роботі Міністерства лише в кінці грудня. Решта персоналу складалась з діловодів помічників ді- ловодів і кур'єра. Штатив Міністерства не було жадних, відкритих кре- дитів на утримання істнуючого персоналу і незначних сум на канцелярські видатки так само не було. Праця Міністерства за час майого урядування звелась з одного боку до налагодження внутрішньої організації Міністерства, а другого боку до поширення складу і вироблення ширшого плану діяльності на майбутнє. В цих цілях переведені в Міністерстві слідуючі роботи: 1/ вжито заходів що до налагодження бухгалтерської і канцелярської 2/ вироблений проект тимчасових штатів Міністерства, який внесений до фінансової комісії; 3/ вироблений видатковий роспис на перші чоти- рі місяці 1921 року і переданий до фінансової комісії; 4/ розпочато переговори відносно притягнення до Міністерства ряду нових людей, ча- стково ті переговори вже закінчились і нові люди приступлять до ро- боти в близькі дні; 5/ вироблено статут Міністерства Праці; 6/ розпо- чато розрібку законопроекту про місцеві установи Міністерства Праці; 7/ розпочато роботу по розгляду і систематизації більшевицького робі- тничого законодавства на Україні. Дальша діяльність Міністерства Праці в часи перебування на чужій території намічається в слідуючий спосіб: Перед Міністерством стоить завдання систематизації і пере- гляду всього істнуючого робітничого законодавства. Робітниче законо- давство було і є тією галуззю нашого законодавства, в якій наша дер- жавно-правна творчість виявилась чи не найменше. Зараз воно уявляє конгломерат цілком не систематизованих норм урядів Російського доре- волюційного, Тимчасового і Урядів У.Н.Р. При приході на територію У.Н.Р. нашому Уряду доведеться стринутись з широко розвиненим боль- шевицьким законодавством, яке в сій галузі ні в який спосіб не повин- но бути знесено все цілком. Першим завданням Міністерства являється розібратись в цьому матеріалі і перевести його після відповідної пе- рерібки в струнку систему. Отже стоить з цього погляду перед Міністер- ством завдання зібрати і кодефікувати всі закони, що обов'язують сфери робітничого законодавства на території У.Н.Р. переклавши їх на українську мову. Для Міністерства ясно, що ця кодефікація мусить бу- з'єднана з дуже жвавою законодавчою творчістю, бо багато з тих норм, які обов'язують в тій галузі являється застарілими і не відпові- дають потребам життя. Серед тих законів, які мають бути вироблені і переве- дені в життя при теперішньому стані державних фінансів, Міністер- ство Праці в першу чергу має на увазі виділити закони, які торка- ються вияснення правового стану робітничих організацій /професій- ні союзи, каси хорих, культурні робітничі організації, фабрично- заводські комітети і т. і./ і відносин між працею а капіталом /за- кони про штрайки, про конфліктні камери, промислові суди і т. и./. Переведення в життя робітничого законодавства і загалом ведення певної державної політики в обсягу робітничого питання, можливо буде тільки в тим разі, коли на місцях Міністерство буде мати певний підготовлений персонал з цілком зазначеними правами і обов'язками. З огляду на се Міністерство Праці вважає необхідним вирібку законів про місцеві установи Міністерства; вирібку для них відповідних інструкцій і улаштування курсів для місцевих дія- чів Міністерства Праці. Висовуючи на перший план ці завдання Міністерство не вважає можливим обмінути і інші галузі робітничого питання /питан- ня про безробіття , про державне забезпечення працюючих і т.д./ і буде робити в цих галузях, що можливим являється при теперішніх умовах. Міністерство Праці вважає, що його праця може провади- тись нормально лише тоді коли воно встановить звязок і буде працю- вати в контакти з робітничими організаціями. Вважаючи можливим реалізувати цю справу в повному об'ємі лише тоді, коли буде Уряд на Україні, початкові кроки в цьому напрямі Міністерство Праці вважає необхідним зробити вже тепер. В цих цілях має бути розроб- лений проект про палату праці – дорадчий орган з представників ро- бітництва при Міністерстві. Всю вищезазначену роботу Міністерство має на увазі переводити стисло рахуючись з конкретними, реальними умовами наших економічних відносин і становищем нашої державної господарки. МІНІСТР ПРАЦІ В. Сокол ДИРЕКТОР А. Мстислав Конід 101. МАТЕРІАЛИ ДО СПРАВОЗДАННЯ ПРО ДІЯЛЬНОСТЬ МІНІСТЕРСТВА ПРАЦІ В ЖИЛЯЇ ОЧИ 1921 РОКУ. ПАНОВІ МІНІСТРОВІ. СПРАВОЗДАННЯ про діяльність Міністерства Праці за місяць Січень 1921 р. I ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. А ЗАГАЛЬНА КАНЦЕЛЯРІЯ. а/ Персональний склад. На початку місяця Січня 1921 року в Міністерстві Праці персональний склад виносив цифру 8 осіб, з чого 3 особи перебували в м. Тарнові і займались працею в Міністерстві; 4 особи перебували вм. Ченстохові, а одна особа перебувала в м. Львові. На протязі одного місяця прийнято одного урядовця. При мінці місяця Січня персональний склад Міністерства Праці виносив цифру 9 осіб. в/Законодавча діяльність. З огляду на те, що Законодавча Комісія не функціонувала тому, ще посади в Законодавчій Комісії були не осаджені, вся законодавча діяльність концентрувалася в За- гальній канцелярії, Департаменту Загальних Справ. В місяці Січні 1921 року вироблено слідуючи законопроекти: 1/Проект Статуту Міністерства Праці. 2/Проект Закону про Палату Праці. 3/Проект Статуту Постанови Ради Народних Міністрів про асигнування в розпорядження Міністра Праці 500.000 грив. для видачі допомоги безробітним робітникам Подільської Губерніяльної Друкарні в м. Ченстохові. 4/Проект Постанови Ради Народних Міністрів про асигнуван- ня в розпорядження Міністра Праці 20.000 польських ма- рек для придбання законів і законодавчих матеріалів в обсягу робітничого законодавства для Міністерства Праці 5/Виготовлено відповідні польські записки до новищих проектів. 6/Розроблюється законопроект про місцеві установи Мі- ністерства Праці.- Д/ Д о к л а д и. 1/Доклад до п. Голови Ради Народних Міністрів про діяль- ність Міністерства Праці і про план його роботи на бай- бутньо. 2/Доклад до п. Голови ДИРЕКТОРІЇ про переписку і захо- ди в справі придбання для робітників Педільської Гу- барніяльної Друкарні в м. Ченстехові роботи й дочимоги 3/Доклад до п. Голови Ради Народних Міністрів про пере- писку і заходи в справі придбання для робітників Пе- дільської Губерніяльної Друкарні в м. Ченстехові робе- ти і дочимоги. 4/Доклад до Міжвідомственої Комісії по урегулюванню штатів Ц.Д.У.V.II.P. в справі позирання персонального складу Міністерства Праці. 5/Доклад до п. Голови Ради Народних Міністрів в спре- зі поширення персонального складу разом з тимчасовими штатами і полясяючою запискою до них. 6/Загальне діловодство. а/Входящий журнал 45 справ з цього 39 полегожених 6 на- полагожених. б/Виходящий журнал 81 справа.- Б.ФІНАНСОВО-БУХГАЛЬТЕРСЬКИЙ ВІДДІЛ. а/Бухгалтерія. а/Виготовлено і переведено через Фінансову Комісію 2 Ви- даткових респиса по кантарису 1920 року Грудень - і 1921 року Січень-Квітень. б/Зіставлено і здане в Державний Контроль 4 справоздання рахунковці з витрат авансів згідно з власних коштів на суму 220.660 гривень.- в/Виписано 20 асігнавок і 18 вимогових відомостей на платню урядовцям. г/Зіставлено є примірників проекту тимчасових Штатів Мі- нистерства.- д/Виготовлено затверджени Фінансовою Комісією два видат- кові респиси для відкриття кредитів по кантарису 1920 року грудень і 1921 року Січень - Квітень. е/Підготовляється матеріал для складання балансу при- бутків і видатків по кантарису 1920 року.- с/Каса. Одержано авансом на канцелярські та Господ.вид.2.500 м.І Витрачено на покупку канцелярських приладдя ...... 451 "3( Залишається готівки ..2.048м.7( В.ГОСПОДАРЧА ЧАСТИНА. а/Залишилось канцелярського приладдя з Грудня 1920 р 1/2 літри чернила,1/4 літри чернила чорвоного, 2 черниль- ниці, 2 флішечки штемпельної фарби, 2 подушки до штам- пелів, 10 олівців звичайних, 5 олівців влірових, 2 щузиини пер, 8 ручок де пар, 150 аркушів паперу, 2 бльок ноти, 5 аркушів сібули, 20 листів копірки і 20 конвертів.- б/Закуплено в Січні місяці: 160 аркушів паперу, 30 конвертів, 1 матеріальну книжку 2 тубки синдетикон.- II ДЕПАРТАМЕНТ РИНКУ ПРАЦІ І ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ. Департамент Ринку Праці та Громадських Робіт вироблював в місці Січні 1921 року план своєї діяльності. Загальні замітки. З огляду на те, що Уряд У.Н.Р. в місяці Січня 1921 року перебував на чужий території Міністерства Праці вело тільки підготовчу роботу і займалося полагоджуванням біжучих справ. Першої діяльності Міністерство Праці не могло провести по причині браку працьовників. Активний персональний склад винесив в першій половині місяця Січня 1921 року всього цифру трьох осіб і тільки в другій половині місяця Січня призначено ще одного урядовця. Окрім цього один персональний склад в такій кількості рішуче був не вистачаючий для проведення наміченої підготовчої роботи, тому Міністерство Праці звернулося з проханням до Міжвідомственної Комісії по урегулюванню Штатів Ц.Д.У.У.Н.Р. о позиранні персонального складу -Міжвідомственна Комісія дала відмовну відповідь, мотивуючи це тим, що завдання Комісії мають за мету розглядати справи з персональним складом, який мається на даний момент. Позирання персонального складу не належить до її компетенції. Ввіду такого вирішення Міжвідомственною Комісією Міністерство Праці внесло в Фінансову Комісію проєкт тимчасових штатів. Однак і Фінансова Комісія стала на негативному становищі і тому Міністерство Праці звернулося до ч. Радови Ради Народних Міністрів з проханням внести на розгляд Ради Народних Міністрів справу про позирання штатів Міністерства Праці. Справа ця в місяці січні 1921 року не була ще вирішена. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ О.Чижевський ДІЛОВОД Нагородження М.Білій МІНІСТЕРСТВА ПРАЦІ § I. Міністерство Праці докремою Центральною Державною Установою Української Народньої Республіки і відєє всіма справами, що ви- никають із взаємовідносин між підприємцями й працьовниками в шляху укладання угодних атласах найманої як фізичної так і інтелектуальної праці. Зокрема до компетенції Міністерства Праці належить: 1/Розроблення законопроєктів та додаткових перероблених в зв'язку з укладанням законів, що до охорони життя і здоров'я працівників. 2/До- робка інструктажу залишкових розподілів робочого часу в залежності в розвитку економічних процесів, що та прийняття мір для піднесення продуктивності праці і забезпечення працьовників від безробіття. 3/Охорона соціально-економічних інтересів працьовників. 4/До- робка заслуги, що стосуються профспілкового руху та права доктора як духовному впливу на працьовників так і професійну їх рухові. 5/Збір, зберігання, оброблення статистичного матеріалу, що стосується робочого часу та зарплати працьовників. 6/Керування державними виробничими працьов- никами. 7/Координування функцій підпорядкованих Міністерству Праці установ, організацій та Промислових Установ, що усвідомлено перебувають в межах справ і заходів, які викликаються в залежності вищезазначених. § 2. Міністерство Праці V.I.P. складає: Міністр-Праці, Товариші Мі- ністра, Рада Міністра, експертами і Секретаря Комісії. Министерство вкритцього зв'язку розділення Міністерства Праці знаходиться Сек- ретаріат Міністра та урядові особливих доручень. § 3. Для розгляду важливих питань, які виникають в обсягу справ по їх зв'язанню в § I цього Статуту, установлюється, як додатковий орган, при Міністерстві Праці - Палата Праці. Склад, особи чинності та порядок вибору членів Палати Пра- ці встановлює окремий закон. § 4. Спосіб призначення на посади, звільнення і т. ін. регулюється на основі діючих законів. Число урядовців та інших службових Міністерства Праці встановлюється згідно зі штатами. § 5. Контроль на утримання Міністерства Праці виробляється Міністерством і затверджується на основі діючих законів. Рада Міністра § 6. Для розгляду важливих питань, що виникають у спільних міркуваннях з питань ідності адміністративно-технічного керування та виконавцями, розглядається при Міністерстві Рада Міністра. § 7. Рада Міністра з'являється дорадчим органом Міністра Праці і складається під його головуванням з Товаришів Міністра, Радників, Директорів Департаментів та Начальників окремих відомств самостійних частин Міністерства Праці. Окрім цього на засіданнях Ради Міністра можуть бути запрошені по розсуду Міністра сторонні фахові особи. § 8. У випадках, коли Міністр для яких не буде причин на кожен голос у Раді Міністра, заступає його Товариш, а коли не можна зробити заміну і цього останнього то один з Директорів Департаменту Міністерства Праці по призначенням Міністра. § 9. Жадна справа не може бути внесена на розгляд Ради Міністра без попереднього розгляду в Департаменті, до якого воно належить, і на своїй суді наказання. § 10. Виконання стверджених Міністром Праці постанов Ради Міністра покладається на Директорів Департаментів, кометенції яких вони торкаються. § 11. Діловодство в Раді Міністра покладається на Загальний Департамент. Департаменти Міністерства Праці § 12. Департаменти Міністерства Праці являються вищими органами міністерства. 4. ДЕПАРТАМЕНТ РИНКУ ПРАЦІ ТА ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ. § 25. Департамент Ринку Праці та Громадських Робіт є Центральним орга- ном Міністерства Праці і має своєю метою: 1/догляд і регулюван- ня ринку праці в цілі раціонального розподілу робочої сили, 2/вияснення, підготовку і зреалізування заходів що до організа- ції та використання праці безробітних. § 26. Департамент Ринку Праці та Громадських Робіт окрім канцелярії, зведеним якої є ведення загальної переписки, складання допові- дів в Раду Міністра і обіймає: 1/Відділ по розподілу робочої сили, 2/Відділ Організаційно-Інструкторський і 3/ Відділ гро- мадських робіт. § 27. Діяльність відділу по розподілу робочої сили полягає: 1/в роспо- ділу і технічному переміщенню робочої сили в станціях держави відповідно до оціну і подачі праці, 2/в регулюванні еміграції і імміграції працьовників. § 28. Відділ Організаційно- Інструкторський веде роботу по організа- ції бірж праці, організує з'їзди та наради діячів бірж праці, а також переводить усікі чинності, завдання яких є організація і допомога діяльності Бірж Праці. § 29. Обсяг чинності громадських робіт визначається:1/розробленням загально-державного плану роботи для використання праці безро- бітних по різних районах, 2/розглядом докладів про громадські роботи, технічні проекти і контролем, оскільки вони не затверджу- ються колективними органами, 3/вияснення кожної наміченої гро- мадської роботи з точки погляду загально-державного будівництва, можливості її виконання в залежності від /наочергові в роз- порядженню/ матеріалу, інвентаря і інших технічних засобів та господарських, 4/використанням відпущених на громадські роботи крейдитів, оскільки ці роботи виконуються громадськими усиллями або на підлі громадської організації; догляд за точним їх вживан- ням на призначені пілі, встановленням норм оплати і умов праці, 5/розподілом по зроді з Департаментом безробітних на громадські роботи залежно від розмірів безробіття в різних районах держави 10566 і 6/ПИГОТОВЛЕННЯ ЗАРЕЛЬНИХ СПРАВОЗДАНЬ ПО ГРОМАДСЬКИХ РО- -СТАХ. 5. ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ПРАЦІ § 30. Департамент Охорони Праці має за мету виготовити охорону пра- ці у всіх її формах і проявах, а також погляд за точним пе- реведенням в життя законів, що їх видано по охороні праці. § 31. Для переведення завдань департамент охорони праці скрізь кан- дидатує усе течі від ділянки: 1/Відділ охорони праці в промислі, гірничтві, транспорті, торговлі і т.п., 2/Відділ охорони праці в рільництві, сгородництві, лісництві і у інших галузях тіс- но з ними зв'язаних, 3/ Комісарсько-Інспекторовський відділ, 4/Відділ конфліктів і 5/Відділ охорони праці в ремісництві і жатній промисловості. § 32. Завдання відділів охорони праці / § 32, уступ І і 2 / виз- начаються охороною економічного, соціального і культурного життя працьовників в зазначених галузях народнього господар- ства. § 33. Комісарсько-Інспекторовський відділ дбає про утворення і ор- ганізацію місцевих установ міністерства, інформує, направляє і доглядає за їх діяльністю. § 34. Відділ конфліктів має за мету: 1/Інтервенювати при полярод- муванню конфліктів між підприємцями і робітниками в цілі встановлення між ними нормальних відношень, 2/Піддержувати професійні організації, метою яких поляродмування конфлік- тів і 3/Встановлювати і організовувати третейські суди, при- муючи камери і промислові суди та доглядати за їх діяль- ністю. § 35. Відділ охорони праці в ремісництві і жатній промисловості має на меті охорону праці в зазначених галузях народнього господарства, а також переведення заходів, які би сприяли по- мішенню становища працьовників в цих галузях. § 13. Міністерство Праці об'єднає слідуючі департаменти: 1/Департамент Загальних Справ, 2/Департамент Ринку Праці та Громадських Робіт, 3/Департамент Охорони Праці, 4/Департамент Соціального Забезпечення і 5/Департамент Робітничої Статистики. § 14. Керування департаментами покладається на директорів Департаментів. В кожному департаменті є один директор, в поміч якому призначається віце-директор. Окрім цього при директорі знаходиться: Секретар для виконання різних справ і доручень спільних всіх відділам. § 15. Департаменти Міністерства Праці розподіляються на поодинокі відділи в начальниках відділів на чолі і іншими службами, згідно зі штатами. В числі відділів при кожному департаменті знаходиться канцелярія, а при департаментах Загальних Справ і Архив. ДЛЯ ТАБЛИЦІ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. § 16. Департамент Загальних Справ 1/відає справами урядовців і службачих Міністерства Праці, які позначаються на посади згідно діючих законов в Центральних Установах Міністерства, а також відає справами установ та інституцій, підлеглих його відомству, 2/відає касою та іншими громовими справами міністерства Праці, а також завідує його шляпом і т. д., 3/відає справами, що ізноситься на Раду Міністра, 4/іншо мує про діяльність міністерства та завідує його складною частиною і бібліотекою, і 3/відає правні висновки по справам всіх департаментів і д.и. Крім цього на Департамент Загальних Справ покладається завідування всіма справами Міністерства Праці, що не входять в обсяг компетенції інших департаментів Міністерства Праці. § 17. Департамент Загальних Справ Міністерства Праці поділяється на відділи, а саме: 1/Загальну Канцелярію, 2/Фінансово-Бухгалтерський, 3/Господарчу частину, 4/Інформаційне бюро, 5/Редакцію Вістника Міністерства Праці і б/Архіконсультовий. § 18. Загальна Канцелярія при Департаменті Загальних Справ являється Загальною Канцелярією всього Міністерства. До неї поступає і через неї відправляється все кореспонденція Міністерства Праці. Загальна Канцелярія дає відповідні на письменне запитання, що торкаються цілого Міністерства, відає його персональним складом і взагалі полагоджує справи, що не відносяться до подолинних Департаментів по їх суті. § 19. Фінансово-Бухгалтерський відділ проводить всі фінансові операції Міністерства Праці і знаходиться в залежанні Старшого Бухгалтера і інших службачих, зрівно зі штатами. § 20. Для завідування всім майном Міністерства Праці встановилися при Департаменті Загальних Справ Розпорядча частина у Начельником на чолі і іншими службачим звідно зі штатами. § 21. Інформаційне Бюро в Начельником на чолі і іншими урядовцями зрівно зі штатами збирає необхідні відомості і матеріали для діяльності Міністерства в обсягу його компетенції та інформує пресу про його діяльність. § 22. Редакція Вістника Міністерства Праці з секретарем на чолі і іншими службачим зрівно зі штатами проводить роботу по підготовці і видаванню матеріалів для друкування Вістника Міністерства Праці. § 23. Юрисконсультський відділ має за мету розглядати в правовому бою законопроекти, давати правні висновки по справах всіх департаментів проводити у всіх інституціях судові справи Центральних Установ Міністерства Праці, а у Вишому Касаційному Судді У.Н.Р. і справи всіх взагалі державних установ, що підлягають відомству Міністерства Праці в метою об'єднання судової практики в робітничому праві доглядати за Юрисконсультськими і загальними правними відділами всіх підлеглих Міністерству Установ. § 24. В склад Юрисконсультського відділу входять Старший Юрист-Консульт, Юрисконсульт і інші службачи зрівно зі штатами. 6. § 36. На Департамент Соціального Забезпечення покладається: I/кере- рування соціальним забезпеченням працьовників від нещасних випадків, хороби, старості, інвалідності, здобивства, сирітства, безробіття і т.п. і 2/ регулювання і допомога організацій Кас хорих, фабрично-заводських лікарень і ч.н. фабричних шкіл дітей садків для дітей робітників і т.п. § 37. Департамент Соціального Забезпечення поділяється на: I/Від- діл Соціального Забезпечення від нещасних випадків, 2/ Відділ Соціального Забезпечення від хвороби, старості, інвалід- ності, сирітства, здобивства і т.п. 3/ Відділ Кас Хорих і фе- брично-заводських лікарень, 4/Відділ фабричних шкіл, 5/Від- діл опікування дітей робітників і б/Відділ Соціального Забез- печення на випадок безробіття. § 38. Завданням Відділу Соціального Забезпечення від нещасних ви- падків є керування державним забезпеченням працьовників від нещасних випадків. § 39. На Відділ Соціального Забезпечення на випадок старості, інва- лідності, хороби, сирітства, здобивства і т.п. покладається ор- ганізація та керування соціальним забезпеченням в цих же ви- падках. § 40. Відділ Кас Хорих і фабрично-заводських лікарень має за мету I/регулювання організацій та допомогу їм для касами хо- рих. 2/Регулювання організації допомоги та догляду за працевла- жною постраждалими лікарських установ в пожежословах підприємствах § 41. Відділ фабричних шкіл організує і віддає школами при фабриках для культурного і технічного розвитку робітників. Окрім цьо- го організує курси, лекції, читальні і книгозбірні при фабри- ках та заводах. § 42. Відділ Спікування дітей робітників відає справами метою яких забезпечити матеріального, соціального і культурного становлення дітей робітників. § 43. Відділ соціального забезпечення на випадок безробіття керує державним забезпеченням робітників на випадок обернення ординацією і підтримує та інституції завданням яких є особисте і матеріальне підтримка робітників на випадок обернення. 7. ДЕПАРТАМЕНТ РОБІТНИЧОЇ СТАТИСТИКИ. § 44. На Департамент Робітничої Статистики покладається здобуття, виявлення та аналіз числових даних про стан робітництва і його складні елементи робітничого питання на нових статистичних даних. § 45. В цілі виконання завдань, що їх зазначено в § 45-м Статуту, Департамент Статистики діляться на такі відділи: 1/Відділ робітничого складу, 2/Відділ ринку праці, 3/Відділ заробітної платні і часу праці, 4/Відділ соціального забезпечення і 5/Відділ колективів. Окрім цього при Департаменті Статистики находитися канцелярія опікна для всіх відділів. § 46. Обсяг чинності відділів департаменту Робітничої Статистики визначається їх правочесними. 8. ЗАКОНОДАВЧА КОМІСІЯ. § 47. На Законодавчу Комісію покладається: 1/розроблення законопроектів по охороні праці і соціальному забезпеченню працьовників, 2/виготовлення інших юридичних актів в особу чинності Міністерства Праці, 3/складання збірників законів по охороні праці і соціальному забезпеченню та роздач за одностайним робітничого законодавства. 4/зв'язки з іншими законодавчо-го і юридичного характеру за випадком синьо до їх зазначено в § 23 цього Статуту. 9. СЕКРЕТАРІАТ МІНІСТРА ПРАЦІ. § 48. Секретаріат Міністра Праці провадить справи та дістування по особистим високим Міністра та його Товаришів. J. Chikhanov Алекан Мітч (ПТМД) Копія ЗАКОН про Палату Прaцi. § I. Для поновленого розгляду та всестороннього освітлення важливіших законопроектів та справ, що виникають в обсягу чинно- сті Міністерства, зазначеному в § I Статуту Міністерства, при мі- ністерствi Прaцi встановляється, як дорадчий орган - Палата Прa- цi згідно з Статуту. § 2. Палата Прaцi складається: а/з 20 представників професійних організацій працюючих; б/тьох представників від Всеукраїнських об'єднаних мі- стерських Самоврядувань; в/одного представника від Всеукраїнських об'єднаних Мі- стерських Самоврядувань; г/двох представників фаховців, повинних міністерством прaцi; д/двoх представників рабочих, делегованих Всеукраїнським Об'єднанням Професійних Спілок; е/тьох представників об'єднаних промисловців. Примітка: Визначення організації, від яких мають бу- ти обрані представники встановлюється інструкцією Міністер- ства Прaцi. § 3. Перше засідання Палати Прaцi скликається Міністерством Прaцi не пізніше місяця з моменту, коли увійде в чинність закон про Палату праці. § 4. Головою Палати Прaцi являється Міністр Прaцi або його представник. § 5. Палата Прaцi складається засідання не більше як раз на два місяці на подвір часу не більше 10 днів, в оловістці за- значень даних поворок сесiй. § 6. На сесіях Палати Прaцi обговорюється лише ті питання, що їх зазначено в оловістці. § 7. Заступники в Палаті Праці установи і організації коли бажають внести на обговорення сесії свої проекти зас- конів в області чинності Палати Праці, що зазначено в § 1 цього закону - надсилають письмі-тексти не пізніше, як за два тижні до відкриття сесії. § 8. В засіданнях Палати Праці окрім членів можуть бути запрошені Головою Палати Праці сторонні законодавчі особи. § 9. В голосуванні беруть участь тільки її члени. § 10. Сесії Палати Праці вва-ляться правомірними, якщо умові присутності половини її членів. § 11. Ухвали Палати Праці опиняють звичайною більшо-стю голосів всіх присутніх на засіданні її членів. § 12. Ухвали Палати Праці допускається до постанов се- конів, внесених до Ради народних міністрів. § 13. Для розгляду законопроектів та справ можуть бути на підставі попередньої ухвали Палати Праці утворені в членів Палати Праці окремі комісії, чинність яких продов-жується ознак тільки за час сесії. § 14. Члени Палати Праці одержують з коштів міністерств ва Праці дозволи в залежності від участі в засіданнях і зборах комісій подо сми. § 15. За членами Палати Праці за час їх перебування на сесіях Палати Праці забороняється попередні їх посади та з- аяття і не потребують окремих відпусток для праці в засіданнях Палати Праці. § 16. Діловодство Палати Праці покладається на загаль- ну канцелярію департаменту загальних справ міністерства Праці. Стислий журнал засідань Палати Праці за кожну се- сію друкується у Вістнику Міністерства Праці, або в окре- мих бюлетенях і розсилається безплатно всім заступникам в Палаті Праці організаціям та установам. РОСКЛАД ГОДИН ПРИЙНЯТТЯ У ПАНА ГОЛОВИ ДІРЕКТОРІЇ | Розчини | Понеділок | Вівторок | Середа | Четвер | П'ятниця | Субота | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | Від II до ІІ½ " 12 " 12½ " 12 " 12½ " I " I½ " 2 " 2½ " 6 " 6½ " 7 " 7½ | Голова Ради Реєн Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Міністр Вауч.Спр Міністр Пляхів Мін.Народи.Здор. Нач.В.-Пох.Канц. | Нач.В.-Пох.Канц Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Міністр Зак.Спр Міністр Праці Державн.Секрет Голова Вищої Військової Ради | Нач.В.-Пох.Канц Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Військов.Міністр Міністр Ісповід Державн.Контрол. | Голова Ради Реєн Нач.В.-Пох.Канц Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Міністр Преси Міністр Евр.Спр Міністр Прокопов | Нач.В.-Пох.Канц Міністр Нар.Освіт Міністр Фінансів Голова Вик.Військової Ради | Нач.В.-Пох.Канц Міністр Пстіц Мін.Народ.Рос Мін.Закорд.Сп | КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДІРЕКТОРІЇ М. Кривошапка НАЧАЛЬНИК КАНЦЕЛЯРІЇ РОСКЛАД чергових щотижневих доповідів Панів Міністрів у НАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. НАЗВА МІНІСТЕРСТВА. ХТО МАЄ ДОПОВІДЬ ДНІ І РОДИНИ. ПРИМІТКА. Міністерство Внутрішніх Справ. Міністр О. Х. Саліковський Понед. 12-1. Міністерство Зкордонних Справ. Міністр А.В.Ніколовський Вівт. 12-1 Міністерство Військове. В.о.Міністра Ген. Пор. Інаків. Середа 12-1 Міністерство Преси Й Пропаганди. Міністр О.О.Ковалевський. Четв. -12-1 √ Міністерство Шляхів. Міністр С.П.Тимошенко. Понед. 1-2 Міністерство Праці. Мін істр В.В.Садовський. Понед. 1-2. Міністерство Ісповідань Міністр І.І.Орієнко. Субота -1-2. Міністерство Єврейських Спр. Міністр П.А.Красний. Понед. 1-2 √ Міністерство Народньої Освіти. Керуючий Міністерством П.І.Холодний Пнд. 1-2. √ Міністерство Фінансів. Керуючий Міністерством Х.М.Лебідь-Юрчик. НДФ 2-1. √ Міністерство Юстиції. Керуючий Міністерством В.В.Цвічинський. Субота -1-2. Міністерство Народнього Здоровля і Опікування. Керуючий Міністерством М.І.Левицький. Понед. 2-3. Міністерство Народнього Господарства. Керуючий Міністерством Видибіда Субота -12-1. Державне Секретарство. В.о. Державного Секретаря М.У.Вагринівський. Вівт.-2-3. Державний Контроль. Державний Контролер І.М.Кабачків. Субота -2-3. Міністр без теки В.К.Прокопович. Пнд. 2-3 √ 110 У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ "12" лютого 1921 року ч. ізі. м. Тарнів. Копія. 111 Каппелярія Директора ОДЕРЖАНО 26 липня 192 р. Вх. ч. ДО РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТРА ПРАЦІ Д О К Л А Д Совітською владою під час зайняття нею української території провадиться широка політика націоналізації про- мисловості як в цілих окремих її галузях, так і що до окре- мих підприємств. З увільненням української території всі постанови совіт- ського уряду в силу закону про втрату правосильності зако- нів большовицької влади тратять силу і в розпорядження на- ціоналізованими підприємствами мають вступати їх попередні володітелі. Між тим розв'язання цієї справи лише одною цією вагальною нормою, якою воно розв'язується на підставі істнуючого зако- нодавства, являється недопустимим і криве в собі ряд небезпек. Під час керування націоналізованими підприємствами через представників совітської влади ряд підприємств одержував субсидії і позички, як в формі грошевій, так і в формі зна- рядів продукції, матеріалів і її сировини. Передача колишнім підприємцям їх підприємств в тому вигля- ді і з тим інвентарем і матеріалами, в якому застало їх увіль- нення од большевицької влади для ряду випадків означало би збогачення цих підприємців державним коштом. З державної точки погляду таке збогачення не являється правним і не мо- же бути допущено. Негайна передача підприємств їх колишнім володітелям фактично для дуже багатьох випадків не може бути здійснена На перешкоді стоїть тут з одного боку відсутність цих колишніх володітелів, відсутність правних органів для прийняття й керування тими підприємствами, які перебували у власності акціонерних товариств. При відомій большевистській політиці що до буржуазії факт відсутності володітелів чи їх правних заступників буде мати місце дуже часто. З другого боку навіть в випадкові присутності колишніх володітелів при повній зруйнованості кредиту вони фактично не зможуть прийняти керування підприємствами. В результаті цього, наслідком негайної передачі підприємств їх бившим володітелям, передачи для дуже богатих випадків чисто номінальної, явиться закриття підприємств, зріст безробіття серед робітників і з'явлення серед їх настроїв незадоволення і протесту. Подібні факти мали місце в Києві під час зайняття його на весні минулого року. Коли навіть стояти на грунті повної денационалізації всіх промислових підприємств, націоналізованих большевиками все таки справу що необхідно переводить в певній постепенности і послідовності з тим, щоб не постраждали тут інтереси народнього господарства. Державної Скарбниці і були цілком забезпечені інтереси робітників їх. Уважаючи, що повне відмовлення від принципу удержавлення окремих галузей промисловості не є доцільним і що норма відносно таких галузів промисловості мусять бути зазначені в особливих законах, я уважав би необхідним разом з тим розрібку питання про ті підприємства, які мають бути денационалізовані. З огляду на відсутність в нашому законодавстві розроблених норм в сій справі, з огляду на заінтересованість в ній різних відомств, я уважав би необхідним організацію міжвідомственої комісії в справі підприємств націоналізованих совітською владою. В цю комісію мусили би увійти представники Міністерства Фінансів, Народнього Го- сподарства, Праці й Державного Контролю. Завданням Комісії мусило би бути: а/ виробити порядок передачи націоналізова- них підприємств їх колишнім володітелям; б/ виробити поря- док управління ими здійснення такої передачи; в/ вияснити порядок їх фінансування і г/ вияснити способи забезпечення інтересів працьовників на них.-. Міністр Праці В.Садовський. З оригіналом згідно: Нацальник Відділу Всеволин 112/ У. Н. Р. МІНІСТР Преси і Пропаганди "21" Лютого дня 1921 р. № 24/478 Адреса: ВІДЧИТ Міністерства Преси і Пропаганди /за минулий місяць з 10/I по 10/II-1921р./. А. ЗАГАЛЬНИЙ СТАН. Праця довіреного мені Міністерства протягом минулого мі- сяця проходила в досить тяжких умовах, а яких мушу підкресли- ти такі два моменти: I/ Неможливість набрати потрібної кількості людей зорля- ду на те, що комплект осіб, що мають право життя в Тарнові, "Віженецьким Бюро" був уже заповнений і тому воно відмовило- ся зареєстровувати урядовців могої Міністерства, які раніш не були і не могли бути зареєстровані. Через те кілька моїх урядовців мусили жити нелегально і резікувати бути заареш- тованими. Очевидно, що таке життя відбивалося, з одного боку, на працеадатності урядовців, а, з другого боку, не давало мож- ливості закликати нових потрібних робітників. II/ Фінансова Комісія, покликуючись на Міжвідомствену Ко- місію по скороченню штатів, рішуче відмовилася відпустити кредити на осіб, які потребувало Міністерство для своєї праці. Закликати ж людей до праці без утримання - неможливо. В результаті цього всю працю по Департаменту Загальних Справ несли: в.о. Директора Департаменту МИСИК Іван, Діловод СОЧИНСЬКИЙ і Друкарниця РОВИНСЬКА. Бухгалтерія лише з 10-го Січня має Бухгалтера ТАТАРСЬКОГО і Старшого Бухгалтера СМІРНОВА з І-го Лютого. Господарчий Відділ заповнюється ли- ше 16-го Січня Екзекутором ВАСИЛЬЄВИМ, який одночасно несе обов'язки і Експедитора. На все Міністерство мається лише один Кур'єр, який крім праці по посаді, несе обов'язки і посильного по експедиції і через те цілком не має змоги справитися зі своєю працею. Всю працю по Департаменту Пропаганди і Інформації вико- нували: I/ Директор Департаменту - ІВАНЕНКО, який не мав Канцелярії /навіть вся діловодська і звичайна писарська праця лежала на ньо- му/. 2/ Відділ Преси: до 16-го Січня працював один Начальник Від- ділу - КРУШИНСЬКИЙ, а з 16-го Січня добавляється ще Референт ЯНИЦЬКИЙ, якого 22-го Січня замінює Референт - ІВАШИНА, а з 23-го Січня добавляється ще другий Референт - ОСТРОВСЬКИЙ. Але Відділ не має: а/ урядовця, який технічно переводив би справи друкування /диктат і коректуру/; б/ своєї власної друкарщіці /користується позачергово або друкарщею Департаменту Загальних Справ, або наймає здільно друкарщик з других Міністерств в позачергові го- дини/. 3/ Відділ Пропаганди має лише одного Головного Інспектора Пропа- ганди п. ВОРТНОВСЬКОГО-СИВОШАПКУ. Так, що для об"їзду лагерів при- ходилося закликати сторонню людину на допомогу Головному Інспек- тору. В. БРАК КОШТІВ. Фінансова Комісія відмовилася перевести в звичайном у кошторис- ному порядкові кредити на операційні видатки і вимагала переве- дення їх в законодавчому порядкові, причому розгляд як кошториса, так і законопроекта протягнула весь Січень і зараз ця справа на розгляді Фінансової Комісії. Результат: Міністерство не має - вже половина Лютого - жадних коштів на операційні видатки. Нас- лідком цього воно не може зовсім нормально вести працю і по пресі і по пропаганді. Замість того, щоби випускати по 50 -100 примірни- ків комунікатів і два рази на тиждень, Відділ Преси ледве може видати раз на тиждень в кількості 20 примірників. Во немає на що купити Ротатора і, навіть, шапирографа. Немає засобів на купівлю паперу для комунікатів. Не має можливості виписати, потрібну для нього, пресу. Не має коштів, щоб завязати стосунки з потрібними приватними Пресфіро, немає коштів на телеграми і розсилку по- респонденції, комунікатів і т.п. Пресовому Відділу приходиться жити на ті кроки, що відпущено Фінансовою Комісією на канцелярійні видатки. Ясно, що при таких умовах розвинути працю Відділу Преси не можливо, а ще гірш стоїть справа з працею Відділу Пропаганди, де кошти - все: кожна подорож Інспектора, кожна лекція, кожне читання - коштує грошей. Придбати літературу, або видавати її без коштів не можливо. Утримувати Відпоручників на місцях, і провадити там працю, не маючи відповідніх кредитів на те - дуже трудна річ. Взагалі, пропагандну працю ніяк не можна звести до канцелярійної переписки, на яку лише і відкрила кредити Фінансова Комісія. До того: зараз Міністерство роздобуло ще дві пишущі машинки, а друкарщик до них з вище зазначених причин запросити не можна. Отже, не дивлячись на всі ці обставини переведено велику роботу, причому муш у підкреслити енергію і відданість цій роботі своїх урядовців, що працювали не шість законних годин, а зрання до пізньої ночі. Всі /крім Головного Інспектора, що знаходився весь час в роз'їздях/ працювали з 9-ти годин ранку до 9-ти, а іноді до 10-ти годин вечера в перервок, потрібною лише для того, щоби встигнути на ходу пообідати, або що з'їсти. З другого боку, мушу одмітити і тяжке матеріальне положення їх. Так, при сучасній дорожчечі, Начальник Відділу одержав утримання лише за півмісяця, а решта урядовців, які поступили в другій половині Січня, не одержували нічого. При цьому всі співробітники Міністерства виконували без ріжниці рангів, крім власних обов'язків, і всякую иншу працю: друкарщиків, диловодів, реєстраторів, посильних і, по потребі, шапірографистів. В. ПРАЦЯ МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ. Переходячи до праці Міністерства, я лічу потрібним підкреслити її велику продуктивність, як на сучасні обставини. I. Преса 1/ Випущено шість комунікатів. 2/ Надіслано статей: а/ до часопису "Воля" 1/ На окупованій батьківщині /надр. Ч.4/ 2/ По той бік Збруча. б/ до "Сина України": 1/ На Україні /розмова з повстанцями / 2/ Голос правди /на ст.Укр.Віст./ 3/ Голос Народу /передова/ 4/ Про повстання в/до "Рідного Краю": 1/ Вліма правди /надр./ 2/ Страви /надр./ 3/ Не вигадки і не помилки /надр./ 4/ Про повстанців /надр./ г/ до "Свободи": 1/ По той сторонѣ Збруча /надр./ 2/ Париж или Варшава. 3/ Повстанческое движеніе и Украинская державность. 4/ Украина и Лига Народов. /надр./ 5/ Украинское студенчество на эмиграции. д/ до "Вессарабской Жизни": 1/ Соглашеніе между Украинскою и Россійскою демократіею. 2/ Надо спѣшить. е/ до "Канадійського українця": 1/ На оккупованій Україні. 2/ В оккупованной Украинѣ /бесѣда с повстанцами/ з/ до "Варшавского Слова": 1/ Турція и Украина /интерв'ю с Іванисом/ 2/ Украинские евреи и большевизм. 3/ Большевистскіе войска на Украинѣ. 4/ Украинская молодежь и студенчество. 5/ Что такое Рада Республики. 6/ Украинскій Червоний Крест и конференція в Женевѣ. 3/ Інформації такого місту: а/ 1/ Закон про Раду Республіки, 2/ До народів світу /мемо- рандум делегації з України/, 3/ Військова Рада, 4/Рада Оборони Республіки, 5/ Україна і народи Кавказа, 6/ Україна і Ліга Націй, 7/ Українське військо в Єгипті і на Балканах, 8/ призначення О.Шульгина, 9/ На Вкраїні не спокійно, 10/ Український Народній університет в Тарнові, II/ Курси чекеземних мов, 12/ Українська пімазія в Тарнові, 13/ Життя українців - емігрантів і ін- тернованих, 14/ У.Н.Р. - репрезентант України і праця Уряду її, 15/ Українська преса в Польщі, 16/ повстанський рух біля Києва, 17/ Повстання на Україні, 18/ Український хор, 19/ пересліду- вання євреев на Україні большевиками і друге. Ці інформації надіслані до газет /від приватних кореспон- тів і від Пресового Бюро/: 1/ "Вола" - Віденъ, 2/ "Син України" Варшава, 3/ "Рідний Край" Львів, 4/ "Свобода" - Варшава, 5/ "Варшавское Слово" - Варшава, 6/ "Канадійський Українець - Віннепег, 7/ "Вессарабская Жизнь" - Кішинев, 8/ "Послѣдня Но- вости" - Париж, 9/ "Руль" - Берлін, 10/ "Сегодня" - Рига, II/ "Ощее Дѣло" - Париж, 12/ "Голос Россіи" - Берлін, 13/ "Рус- ская Жизнь" - Рига, 14/ "Послѣдня Новости" - Ревель. Де які інформації подані в польські газети наприклад: в "Кур'ер цодзенній", "Гонец Краковський", "Наруд". Більшість газет ці інформації використало. б/ Короткі статті, а також справоздання про відкриття Ради Республіки; це надіслано до всіх перечислених газет і крім того, в "Український Вістник" /в богатьох газетах вже надру- ковано/. Комунікати і справоздання про Раду Республіки надсилаються також до всіх українських представництв за кордоном і Пре- совому Бюро, а також до окремих урядових інституцій. Далі: по таборах і по читальних громадських інституцій. в/ Спростовання. Ці спростовання надсилалися до всіх українських і російських газет на терені Польщі і давалися на всі тенденційні і неправдиві чутки, направлені проти У.Н.Р. -ІІ- наприклад про абдикацію Голови Директорії, про уступлення Головного О тамана і т.и. /прим: такі спростовання напр. були вміщені в "Рідному Краю" від 4-го Лютого;Укр.Вістник" від 6-го Лютого, в "Свободі", "Наро- дні" і т.д./. г/ Інтерв'ю і розмови: І/ Розмова з Поручником, що приїхав з Румунії; 2/ розмова з повстан- цями,що прибули з Врангелевського фронту; 3/ інтерв'ю з Генералом Загродським; 4/ теж з Пилькевичем; 5/ теж з Ген. Омельяновичем Павлен- ком;6/теж з п. Галевом; 7/ інтерв'ю з представником Бюро кооператорів і партійними діячами; 8/ інтерв'ю з Длченком; 9/ інтерв'ю з Головою Сень- рен-Конвента; 10/ розмова з повстанцями, що прибули з Варшави; ІІ/інтер- в'ю з Консулом в Гданську п. Павлюком. Крім того,опрошуваляся всі прибувші з таборів,з України,Волині і з закордону. д/ Кореспонденції,а також листи в справі навязання звязків з "На- шим життям" - Холм і "Рідною Хатою" - на Холмщині, до Голов Просвіт: а/ Ковельської, б/ Рівненської і в/ Луцької. е/ Що до постачання матеріалом таборових часописів,то виготовлені і уміщені спеціальні інформаційні статті в Комунікатах,які освітлюють політичне й державне життя, а також життя по таборах на підставі спра- возданнь і розмов з прибуваючими. ж/ Надіслано на Україну,через окремих спеціально посилаемих Міні- стерством, а також посилаемих другими установами осіб,короткі інформа- ції про Уряд і його працю на чужині, а також тексти "До народу Україн- ського" і закона про Раду Республіки - друковані для портативності на полотні. з/ Тижневик. З огляду на надзвичайно тяжкі умови друку у Львові, де я гадав видавати тижневик Міністерства Преси і Пропаганди,я прийшов до висновку,що єдиним виходом з цього положення є видання його в місці осідку Державних установ, а тому знов підкреслюю, як і місяць тому, необхідність передачі шрифту,що є в розпорядженні Мініст.Внутр.Справ, до Мін. Преси і Пропаганди,яке,докупивши ще де яку кількість шрифту, зможе вільно видавати і свій орган і друкувати "Вістник Державних зако- нів",що лежить по статуту на його обовязку, а також друкувати необхідні для населення України популярні брошури. Іншого виходу немає - Відомствені інтереси,що виявляються Мін.Внутр. Справ, необхідно залишити в інтересах загально-державних і держав- ної економії. За відсутністю своєго органу, Міністерство Преси і Пропаганди мусило використовувати "Рідний Край" для інформації та- борів і громадян У.Н.Р., як і "Син України", що посилає виключно до таборів. З другого боку Міністерство називало сталий контакт з "Волею", що в перший раз за два роки одержується на терені перебування Державних установ, у великій кількості і розповсюджується по таборам, в місцях росташування громадян У.Н.Р. і ріжним установам. В мірі наших засобів – вважаю, що справа інформації друкованим словом виглядає горазд, бо як наша преса, так і чужа, адебільного завдяки праці Пресового Відділу ставиться прихильно до української справи, а тому і не вносить роскладу в наш осередок. Згідно старого статуту Міністерства на його обовязку лежить ре- гістрація всій літературі, яка виходить з друку, а також складення з неї архиву в такій кількості, щоби Міністерство Преси мало змогу дати примірники літератури для Української Академії Наук, Книжної Палати, Наукових інституцій і бібліотек. В цьому напрямку Міністер- ство почало вже працю. II. Пропаганда. Справа пропаганди знаходиться в значно гіршому стані, ніж справи преси і інформації. В той мент, коли в Пресовому Відділі можна хоч що не будь зробити більш конкретне на кошти, асігновані на господарчі видатки-на ці кошти Відділ Пропаганди нічого не в сили створити. Пропаганда потрібує постійної певної кількості коштів щоби Відділ міг працювати, як заведена машина, інакше справа розва- ляться зовсім. Одним із основних знарядь пропаганди являється безпреривне постачання літературою, а це вимагає певних витрат, бо інакше не можна: перевести виписку газет, навіть, в тій обмеженій кількості, що потрібна лише для вжитку читалень і Відпоручників Мі- ністерства при організації групових читань. Тей само переведення читань вимагає значних грошових витрат. Обслідування, яке перевело Міністерство Преси і Пропаганди на протязі минулого місяця Галицького і Віденського книжних ринків показало, що готової пропагандної літератури, в дусі який потрібний для Уряду, немає /Міністерство звернулося у Львів до Просвіти і Педагог. Т-ва, у Станіславів до Просвіти, в Коломию – до видавниць- тва Оренштейна і одержало відповідь, що не тілько брошуру видання "Сорга Визволення" але і взагалі популярних брошур зараз немає. В цій же справі Міністерство зверталося і до Відня і відталь одержало негативні відповіді. Таким чином перед Міністерством є єдиний шлях: видання власної пропагандної літератури, як то брошур, відоєв і т.и. Підготовча праця до цього провадиться. Товариство "Вернигора" пропонує свої послуги, що до виготовлення такої літератури. По виклику Міністерства представник Т-ва має нвзабаром прибути до Тарнова, але щоби використати своєчасно це Т-во для своїх цілей, Міністерство мусить мати уже до менту заключення умови відповідні для цього кошти. Фактично по таборах досі розсилалася: 1/ безпосередньо від редакції, на замовлення Міністерства по 10 примірників "Рідного Краю", 2/ "Син України", 3/"Воля" /Ч. І-5/ в кількості від 25 до 50 примірників кожне і 4/ розсілано "Державний Устрій". Це те, що Міністерство має змогу дати і дає до того моменту коли буде мати в роспорядженні більші кошти. Зв'язки з таборами. З огляду на невдалагодженість поштового зв'язку єдиним найбільш певним засобом для зносин з таборами являються: 1/ Надсилка спеціальних відпоручників; 2/ використання всіх осіб, що приїздять з таборів до Тарнова. Перший засіб використано так: нах протязі місяця Головний Інспектор і другий відпоручник Міністерства об'їхали слідуючі табори: Олександрів, Пикулічі, Вадовици, Ланцут, Львів, Ченстохів, і Каліш. Ці відпоручники докладно обслідували положення на місцях, настрій інтернованих і стан культурно-освітньої праці, про що докладно доповіли в своїх справозданнях. Результатом цього в руках Міністерства опинився цінний матеріал, детально і всебічно освітлюючи таборове життя. Кожноразове і кількаденне перебування відпоручника в таборі давало можливість йому провадити організаційну працю і виступати з інформаційними промовами - рефератами, які освітлювали сучасний стан Держави і до певної міри розріджали ту тяжку атмосферу, в якій перебували наші козаки й старшини за дротами лагерів. Було прочитано реферати на теми: 1/ Положення У.Н.Р. в звязку з останньою військовою неудачею. 2/ Уряд У.Н.Р. на чолі з Головним Отаманом С.В.Петлюрою - є єдиний носитель ідеї української державності. З Рада Республіки та її роля /а також порівнання її з На- ціональною Радою у Відні/. Через цих відпоручників, а також і безпосередньо Міністерство навязало стосунки з таборовими часописами /"Наша Заря"-Ланцут, "Наше Життя" -Олександрів, "Око" - Каліш, "Запоріжець" -Пікулічі, "Комар" -Вадовиці, "Колючки" - Ченстохів і т.д./. Міністерство також навязало безпосередні зносини з культурно- освітніми організаціями так в Тарнові, як і в таборах /наприклад Пікулічі - з Нач. Культ.-Осв. Від. - Чернявським, Вадовиці - з Нач. Культ.-Осв. .Від. - Ананієм Волинцем, Олександрів - з Нач. Культ.-Осв. Від. - Павленком і т.д./ На імя їх надсилається література, а також з ними завязано умо- ви, що до надіслання інформацій в таборів і в таборі, а також подані им де які директиви. Для тіснішого звязку і координації пр ци на місцях представники Міністерства понамічали відпоручників на місцях, які в своїй праці користуються спеціально виробленою Міністерством інструкцією. Найбільш яскраво виявляється праця відпоручника у Львові, якій за короткий час всиг агуртувати розпрощених там Наддніпрянців і які на зборах 4/II висловили привітання Головному Офману і Уряду У.Н.Р. /"Рідний Край Ч.23/ і організували "Львівське Бі- женецьке Бюро". На підставі справозданнь праця там іде жваво. Також виявляється найбільш яскраво праці відпоручника в Ланцуті. Що до звязків з Волиню, то поки що Міністерство звернулося ли- стовно/вприватний спосіб/, а також і за допомогою осіб, що відізди- ли на Волинь, до голов Просвіт і відомих українських діячів з про- ханням дати відповідь і вказівки що до можливості і способу звязків. Де які відповіді вже одержано. Що до зносин з Україною, то в цьому відношенні Міністерство ви- користовувало всі можливості. Крім того,Міністерство вживало і вжи- ває заходів що до поширення в громадянстві думки виступити на ак- тивну підтримку Уряду перед Європою. В цьому напрямку надані також директиви і відпоручникам на місцях. МІНІСТР ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ По Пана Голови Народніх Міністрів. Тарнів. Погодчи при цьому, згідно з резолю-цією ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 26 цього лю-того, рапорт Начальника Інформаційного Бюро Генерального Штабу з 31 січня ц.р. ч.4, маю за честь повідомити Вану Екцеленцію, що всі матеріали, що до діяльності Комісії по уча-ту та ліквідації державного майна У.Н.Р. в Ченстохові, знаходяться в Департаменті за-гальних Справ Міністерства фінансів. Мушилович (п/р) Керуючий Справами Кританшвейкін (в.р.) Начальник канцелярії У.Н.Р. НАЧАЛЬНИК Інформаційного Бюро Генерального Штабу По таємн. відділу Січня 31 дня 1921р. ч.4. м.Ченстохов/Польща/ Резолюція: "Премер-Міністру. Прошу всю справу передати на розгляд п.Керуючому Мі- ністерством Юстиції. Біля справи вияснення та ліквідації майна стільки спліток, балаканини, нечес- ного та антидержавного по- водження, де персональні мо- менти прикриваються інтереса- ми Держави, що саме найкраще буде, коли цією справою в ці- лому займеться судове доход- ження. 26/II. 1921р.ПЕТЛЮРА." Р А П О Р Т. Представляя цей доклад, мною персонально перевірений, на ВАШЕ розпорядження, доношу, що про всі події "Комісії по лік- відації Державного Майна" ідуть балачки майже по цілому м.Ченстохову, при чому личу за довг додати, що для виявлення злочинства необхідно установить окрему комісію, но во всякім разі таку, окреми особи, якої нічого- спільного не мали з лицями присутніми в Комісії по Ліквіда- ції майна, позаяк дійшли до мене відомо- сті, то представники Державного Контролю маючі присутність в комісії, мають сто- сунки з де-якими особами в Тарнові. По произведеному на мене персональ- но враженню мені здавалось б, що для - виявлення цієї справи необхідно було б назначити комісію чисто судебно-карного характеру і то як можна в найскорійший термін, позаяк вся справа може зіпсува- тися з приводу поголосків приватних меш- канців м.Ченстохова і урядовців Установ У.Н.Р., котрі хтять звернутися до преси. Начальник Інформаційного Бюро Поручник /підпис/. З оригіналом згідно. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ КОРОТКИЙ ОГЛЯД діяльності Уряду У.Н.Р. За Січень 1921 року. В Січні 1921 року затверджені між іншими слідуючи закони та постанови: А. Закони. 1. Про утворення Фінансової Комісії при Міністерстві Фінансів. 2. Про Раду Республіки. 3. Про доповнення закону 12 листопаду 1920 року про Вище Військове Управління. 4. Про зміну примітки до арт.З закону 12 листопаду 1920 року про Вище Військове Управління. 5. Про збільшення розміру штрафів накладаємих Контрольними Радами. 6. Про утворення посали Міністра без чеки і про встановлення Штатів його Канцелярії. 7. Про встановлення Штатів Департаменту Загальних Справ Міністерства Фінансів. 8. Про зміну Штатів Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Чехословаччині і про асигнування 127.500 чеських корон на її утримання. Одним із найважніших законів, затверджених в січні цього року, є закон про "Раду Республіки". Видання цього закона висликало неможливість на чужій території скликати згідно з законом 12 Листопаду 1920 року Державну Народню Раду. Рада Республіки є зверхній орган народньої влади, якому належить повнота влади і який утворюється на час перебування Правительства Української Народньої Республіки по за межами Республіки. До компетенції Ради в області законодавства не відносяться: I/ Встановлення постійного державного устрою і постійної Конституції, 2/ зміни засад робітничого і земельного законодавства та прав національних меншостей в зв'язку з національно-персональною автономією. Питання ці має розвішити лише повноправний орган Народнього Представництва, що його буде скликано на території, У.Н.Р. В склад Ради Республіки входят 67 депутатів, яких деля- пують українські політичні партії і громадсько-політичні організації, що почали свою діяльність до І-го Липня 1919 року. Обрання в Раду Республіки проводиться по куріям, по встановленій для кожної партії і організації самих законом кількості депутатів. Правила і спосіб виборів встановлює кожна курія. Особа депутата недоторканна. Делеговані члени Ради Республіки відповідають за свою діяльність в Раді Республіки тільки перед Радою Республіки. Термін депутатських уповноважень 6 місяців. Скликання нового складу Ради через 6 місяців одночасно являється розпуском попереднього. Правительство і окремі Міністри відповідають перед Радою Республіки. Законом 21-го Січня 1921 року на зміну закону 12 Листопаду 1920 року про "Вище Військове Управління" встановлено, що під час війни в засіданнях Вищої Військової Ради беруть участь в правом рішучого голосу 2 представники Армії, які обираються Вищою Військовою Радою з числа командирів дивізій, або осіб рівних їм по своїй становищі в Армії. Згаданий закон 12 Листопаду 1920 року про "Вище Військове Управління" має велике значення, бо ним точно окреслюється функції вищих інституцій військового відомства, як то: Вищої Військової Ради, Генерального Штабу, Генеральної Інспекції Військ Військового Міністерства і Командування Дієвою Армією. Згідно цього закону зверхне керування всіма сухопутними та морськими силами У.Н.Р. належить Голові Республіки, яко Головному Отелам- нові Військ і Флоти. Йому належить право визначати устрій Армії і Флоти, від нього виходять накази і розпорядження відносно діяльності військ, переведення їх в бойовий стан, навчання їх, проходження служби персонального складу Армії і Флоти і рабо- го, що торкається до устрою озброєних сил і захисту У.Н.Р. Вища Військова Рада утворена для попереднього розгляду закон- давчих справ, які по ухвалі їх Вищою Військовою Радою подаються до Вали Народних Міністрів для позачергового обговорення, для останоч- но розв'язання адміністрацівно-організаційних і господарчих питань по справах, що торкаються озброєних сил Республіки, як то: затвер- дження планів постачання і умов на всякі подрідні, дозвіл на будівель- ні роботи і т.п., і для координації діяльності Військового Міністра, Начальника Ген.Штабу і Ген.Інсп.Військ. В склад В.В.Р. входять: Військ.Міністр, Нач.Ген.Штабу, Ген.Ісп. Військ, З Міністрів, делеговані Радою Н.М., 5 членів з позначення і справах фінанс.-господ. Державний Контрольор. Під час війни в склад Ради це входять Командарм і 2 представники Адмін. Голова В.В.Ради і члени з позначення затверджуються Головним Огляманом з кандидатів, яких спільно намітили Військ.Міністр, Нач.Ген.Штабу, Ген.Інсп.Військ., та ухвалила Рада Н.М. Голова В.В.Ради безпосередньо підлягає Голов- ному Огляманові. На чолі Ген.Штабу стоїть Начальник Ген.Штабу, який підлягає лише Головному Огляманові. Начальник Ген.Штабу призначаєть- ся Головним Огляманом з кандидатів, пропонованих В.В.Радою і ухвале- них Радою Н.М. Генерал-Інспектор Військ є найближчий виконавець наказів Голов- ного Оглямана в справі догляду за всіма галузями військового життя, навчання, виховання та засомотрення Армії. Він призначається Голов- ним Огляманом з кандидатів, запропонованих Вищою Військовою Радою і ухвалених Радою Народних Міністрів. Військовий Міністр є Член Ради Міністрів і започується Голо- вою Ради Міністрів як інші Міністри. Він відповідає перед Радою На- родних Міністрів і Законодавчим Органом. До компетенції його нале- жать уконтектування та засомотрення Армії всім необхідним. Командуючий Дієвою Армією призначається під час війни Головним Огляманом по пропозиції Вищої Військової Ради і з ухвали Ради Н.М. Він є Командир Військ, фортець і флоти, призначених для спіль- них акцій. Безпосередньо підлягає Головному Огляманові. Ніяка урядо- ва установа або особа не можуть давати Командуючому Армії приписів, чи вимагати від нього справоздань. Після скінчення війни Командуючий Дієвою Армією подає Голов- ному Огляманові справоздання про акції довірених йому військ та фльо- ти. В. Затверджені Постанови: I. Про призначення Івана Кабачкова Державним Контрольором У.Н.Р. 2. Про асигнування I,200.000 гривень на реалізацію випитих в обігу поштових марок. 3. Про асигнування І,000.000 марок пільських на видання тижневого журналу Міністерства Преси й Пропаганди. 4. Про продаж рухомого майна, що знаходиться за кордоном. 5. Про асигнування в розпорядження Міністра Внутрішніх Справ I70.300 м.п. на видатки, зв'язані зі скликанням Ради Республіки. 6. Про утворення Тимчасової Комісії для підрахунку державного майна, що привезено на терен Річки Посполитої Польської. 7. Про порядок задоволення слухачих Державних Установ утриманням за Листопад місяць 1920 року. 8. Про асигнування 75.000 чеських корон на видання "Синьо-жовтої Книги". 9. Про асигнування в розпорядження Міністра Внутрішніх Справ I50.000 п.м. на видатки, зв'язані з відкриттям Ради Республіки. 10. Про встановлення тимчасових ставок добових Членам Ради Республіки. З числа затверджених постанов, найбільшу увагу звертає на себе постанова про асигнування в розпорядження Міністра Закор- донних Справ коштів на видання пропамятної, так званої "Синьо- жовтої Книги" Уряду Української Народньої Республіки. Видання такої книги тим більш доцільне, що до цього часу ще не має за кордоном офіційного видання, якеби давало істо- ричний огляд боротьби за нашу Державність, в якому-б були пе- речислені відповідні акти, що свідчать про нашу суверенність та незалежність як також про визнання України як держави дву- гими Державами. Видання Синьо-жовтої Книги на одній з європей- ських мов має своє значення не тільки як збірник урядових, ні- где досі недрукованих актів Уряду У.Н.Р., але це видання має послужити також доцільним інформаційним матеріалом. ДИРЕКТОР ДІЛЯРТАМЕНТУ ЗАКОНОДАВЧИХ СПРАВ ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ Квітень Директору СДЕРЖАНО для 192 р. Вх. Ч. СПРАВОЗДАННЯ про діяльність Міністерства Праці за місяць Лютий 1941 р. Івана Дуб на Ау 5 НАНОВІ МІНІСТРОВІ. СПРАВОЗДАННЯ про діяльність Міністерства Праці за місяць Лютня 1921 р. I. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. A. Персональний склад. В місяці Лютому прийнято на службу трьох урядовців і звільнено трьох. При кінці місяця персональний склад виносив фігуру 9. B. Регістратура. По вжідному журналові мається ………… ч.ч. 60. По вихідному журналові " ……………" 98. На всі відношення і запитання дана своєчасне відповідь. В. Діловодство. З огляду на те, що на Департамент Загальних Справ покладено не тільки канцелярське переведення всіх справ загального характеру, а також діловодство других Департаментів Міністерства і Законодавчої Комісії, Департамент Загальних Справ веде все діловодство по Міні- стерству, для чого ним розглянуто архив, зібрано і розташовано по окре мих справах попередніх часів діловодство, заведені окремі зошити для всіх справ по Міністерству, згідно їх місту. Г. Бухгалтерія. Виготовлено і переведено через Фінансову Комісію видатковий роспис на Січень-Квітень 1921 р. Заведено бухгалтерські книги на 1921 р., а саме: Головну, Мур- нал асигновок, Авансову і Касову. Здано до Державного Контролю пять рахункових справоздань про витрату авансів. Д. Розподарча частина. Куплено: 4 столи, 2 рабочі і 1 лафтове ляпки, 3 бухгалтерські книжки, 370 аркушів паперу, 20 аркушів копірки, 1 ленту до пишучої машини, 7 напок для справ, 1 ножниці для паперу і друге канцелярське приладдя. Е. Каса. З одержаних авансами сум з Січня сальдо………………… 630 мрк. Одержано авансів в Лютим……………………………….. 14.500 " Разом прихід………………………………………………… 15.130 мрк. Витрачено в Лютому,……………………………………… 13.906 мрк. Решта…………………………………………………………… 1.224 мрк. II. ДЕПАРТАМЕНТИ ОХОРОНИ ПРАЦІ, ТА РИНКУ ПРАЦІ І ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ. А. Виготовано законопроект про Інспекцію Праці. Б. Подані такі доклади: 1/ План діяльності Департаментів Охорони Праці та Ринку Праці і Громадських Робіт, 2/ організація звязку і підготовча робота, 3/ організація місцевих установ Міністерства Праці, 4/ доклад Фінансової Комісії в справі асигнування 2.000.000 гр. і 50.000 м.п. на організаційно-інформаційні видатки, 5/ план діяльності Відділів Департаменту Ринку Праці, 6/ вияснення політики Міністерства Праці, що до організації Бірж Праці. В. Виготовані: Інструкція для Окружних та Місцевих Інспекторів Праці та Інструкція Уповноваженим Міністерства для підготовчої роботи на місцях. Г. Переводиться: розшукування матеріалів літератури по робітничому питанню, Відшукування людей для посилки на Україну з дорученнями Міністерства. Зібрані матеріали що до поділу Інспекції на райони та округи. Запрошено Міністерство Народнього Господарства про його по- гляд і відношення до інституції "Техничної Інспекції". III. ЗАКОНОДАВЧА КОМІСІЯ. A. I. Переглянуто і остаточно зредагувано, проект Статуту Міністер- ства Праці і передано на розгляд в Раду Народних Міністрів. II. Переглянуто і остаточно зредаговано проект закону про Раду Праці /Налата Праці/. III.Розробляється:проект закону про професійні організації; Інструк- ція що до професійних організацій на час переходовий і законопроект про каси хорих. IV. Подані такі доклади: Б. а/До Міністра Юстиції про погляд Міністерства Праці відносно зміни § 367 Кар.Зак./Ур.Улож./. б/До Міністра Юстиції про відношення до закону 18 Травня 1920 року Ч. 16 і його інтерпретацію. IV. ЗАГАЛЬНІ УВАГИ. Для вироблення Міністерством Праці законопроектів і постанов, які охоплюючи всі галузі робітничого життя, відповідали дійсним ки- тьовим потребам, а також були збудовані на принципах, яки визнані соціяльною наукою і приняті де-якими державами Західної Європи, не- обхідно ознайомлення з законодавством других держав по робітничо- му питанню, а також і з сучасною літературою по цьому питанню. Для цієї мети Міністерство Праці звернулося майже до всіх Ди- пломатичних Місій Української Народньої Республіки аби вони наді- слали матеріали дотично діяльності Міністерств Праці і взагалі лі- тературу по робітничому питанню. До цього часу не тільки нічого від них не одержано, але навіть не одержано, виключаючи Дипломатичної Місії в Празі, жадної відпо- віді. Через такий інферентизм в значній мірі гальмується підготов- ча робота для виготовлення законопроектів по Міністерству Праці. В.о. Директора Департаменту Загальних Справ Запишу Микінця Проць про дату поєднання до мін- Зем- Сирол відповідною пропозицією і а мін- Зем- Сирол Зайшар! Коти вже переконано у цьому Написав "місії" 8. III 1924 р. Петро До Пана Міністра Праці.- Тарнів. Маю за честь просити Вас, Пане Міні- стре, повідомити мене, в додаток до спра- воздання за лютй 1921 року, для доповіді ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ, коли саме Міні- стерство Праці зверталося до Міністерства Справ Закордонних з вимогою про надіслання матеріалів дотично діяльності Міністерств Праці в інших державах і закордонної лите- ратури по робітничому питанню.- Керуючий Справами Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних. Тарнів. Міністерство Праці в справозданні про свою діяльність за лютий ц.р. зазначає, що наші Дипломатичні Місії і Посольства, до яких воно зверталось з просбою прислати Йому матеріали, що до діяльності Міністерств Праці в інших державах і закордонної літератури по робітничому питанню, досі жадної відповіді, крім Місій в Празі, не прислали, а цим в значній мірі гальмується виготовлення законопроектів по Міністерству Праці. З огляду на вищенаведене, маю за честь просити Вас, Пане Міністре, повідомити мене, для доповіді НАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ, коли Міністерство Справ Закордонних переслало цю вимогу Міністерству Праці нашим Місіям і По- сольствам і які заходи має Міністерство вжити, щоб прискорити з виконанням цієї вимоги. Копія телеграми Керуючи Справами Начальник Канцелярії ЗАКОН про ІНСПЕКЦІЮ ПРАЦІ. I. Інспекція Праці є місцевою установою Міністерства Праці; вона складається: а/з Окружних Інспекторів Праці, б/з Районних Інспекторів Праці, в/з Помішників Районних Інспекторів Праці.. 2. Відомству Інспекції Праці підлягають всі фабрично-заводські, гірничі, гірничо-заводські, залізничні, судоходні по внутрішнім водам, трамвайні, сільсько-господарські й торговельні підприємства в числом працьовників не менше десяти або в числom працьовників не менше п'яти, як що вони мають парові котли або машини, що приводяться в рух силами природи /води, газа, електрики/ У зв'язку: Міністру Праці надається право підпорядковувать інспек- ції праці підприємства менших розмірів шляхом своїх розпоряджень. 3. Інспекція Праці має: а/доглядати за виконанням підприємцями і працьовниками законів, наказів та правил, що встановлюють їхні обов'язки і їхні взаємні відносини, б/доглядати за додержанням законів й правил про довжину й розподілення робочого часу; в/доглядати за додержанням законів і правил про охорону праці жінок і підлітків; г/доглядати за виконанням законів й правил про санітарно-гігієнічний і санітарно-технічний стан промислових підприємств і установ, при підприємствах, якими користуються працьовники; д/допомогати організаціям працьовників, які мають на увазі піднесення їх економічного й культурного рівня; е/до- глядати за виконанням правил про шкільну науку неповнолітніх працьов- ників і про одвідування їми шкіл; ж/дбати про засновання шкіл для ді- тей працьовників; з/розглядати і стверджувати табелі, росклади й правила, які укладаються управліннями підприємств для працьовників; і/вжива- ти заходів до полагодження конфліктів і непорозумінь, які виникають між працьодавцями і працьовниками; к/робити розпорядження по приведенню в чинність правил, наказів й постанов, які видаватися Міністерством Пра- ці; л/складати протоколи про порушення згадані в пунктах а, б, в, г, е і з, в разі потреби в сих справах судового доходження передавати ці про- токоли в відповідні судові установи й виступати в сих справах, любвину ваучуючі; м/накладати за порушення, згадані в пунктах а, б, в, г, е штрафи в розмірі не більше карб.; н/збирати, перевіряти й переводи- ти попередню розрібку статистичних даних про підприємства і пра- цьовників на них. У в а г а: Обов'язки Інспекторів Праці відносно установ по забезпеченню працьовників і Бірж Праці зазначені в відповідних законах. 4. Окружний Інспектор Праці, незалежно від загальних обов'яз- ків Інспекції Праці має: а/керувати Інспекцією Праці, яка є в йо- го районі; б/видавати обов'язкові постанови в розвиток загальних наказів, правил, виданих Міністерством Праці, стосуючись до місцевих умов; в/розглядати скарги на вчинки районних Інспекторів Праці. 5. Помішники Районних Інспекторів виконують по дорученням і під безпосереднім керовництвом Районних або Окружних Інспекторів Пра- ці всі обов'язки, які накладаються на Інспекцію Праці й користують- ся при своєму всіма правами, які зазначено в цьому положенні. 6. На посади Районних і Окружних Інспекторів і Помішників Ін- спекторів Праці призначає Міністр Праці з додержанням істнуючих законів. 7. На посади Інспекторів Праці призначаються особи обох полів з високою освітою і належними знаннями в обсягові наук суспільних, юридичних, промислової гірієни і робітничого питання по складенні ими відповідного іспиту перед спеціальною комісією при Міністер- стві Праці. 8. На посади Помішників Інспекторів Праці призначаються особи обох полів, які мають докладне знайомство з робітничою справою по складенні ими іспитів перед спеціальною комісією при Міністерстві Праці. 9. При Окружних Інспекторах Праці встановляється Рада Окруж- ної Інспекції Праці; вона являється дорадчою установою при Окружно- му Інспекторі Праці і має давать висновки в обсягу справ, зазначе- них в пунктах а і б § 4-го. 10. Число членів Ради Окружної Інспекції Праці визначається мі- ністерством Праці в залежності від степеня розвитку місцевої про- мисловості II. Рада Окружної Інспекції Праці складається під головуван- ням Окружного Інспектора Праці, а представників організацій працьов- ників окружного значення, делегованих центральними установами цих ор- ганізацій і представників Місцевих і Міських Самоврядувань, визна- чення організацій, які мають делегувати до Ради Окружної Інспекції, переводиться. Окружним Інспектором Праці. 12. На засідання Ради Окружної Інспекції Праці можуть бути запро- шені всі урядові і приватні особи, від яких можна сподіватись корис- них відомостей і об'яснень. 13. Делегованим членам Ради Окружної Інспекції можуть бути Окруж- ним Інспектором Праці дані доручення в обсягу пунктів а, б, в, г, д, е, ж, з, і, § 3-го. 14. Члени Ради Інспекції Праці одержують добові в залежності від участі в засіданнях і зворот коштів подорожі. 15. За членами Ради Інспекції Праці заховуються їх попередні по- сади та зайняття; вони не потрібують окремих відпусток для праці, зв'язаної з перебуванням в Раді Інспекції Праці. 16. Скарги на вчинки Раюонних Інспекторів Праці подаються Окружно- му Інспектору Праці, на вчинки Окружного Інспектора Праці - в Міні- стерство Праці в місячний термін зо дня оголошення розпорядження; подача скарги не усуває незобхідності виконання оскарженого розпоряд- ження. 17. Про неправні і неправильні вчинки чинів Інспекції Праці Окружний Інспектор доводить до відома Міністерства Праці. 18. Установи Повітової й Міської Міліції повідомляють Інспекцію Праці про всі випадки порушення законів, правил і розпоряджень, зазна- чених в § 3 і допомагають Інспекції Праці в її діяльності. 19. Представники Інспекції Праці мають право безборонного вступу в всякий час в помешкання промислових підприємств, а також в усі за- клади, які при їх засновано. 20. Представники Інспекції Праці мають право вимагати від осіб завідуючих підприємствами одводу при підприємстві відповідних помеш- кань для службових зайняттів. 21. Представники Інспекції Праці обов'язані заховуваль в таємни- ці всі дані про технічне улаштування, способи фабрикації і інші особливості підприємства, які подані їм під час виконання їхніх обов'язків. 22. Розподілення загального встановленого штатами числа Окружних Інспекторів,Районних Інспекторів і їх помічників з призначенням для цих районів і округу надається Міністру Праці. 23. Декларні правила а/про порядок діяльності Інспекції Праці б/про порядок діяльности Рад Окружної Інспекції; в/про взаємні відносини між Інспекцією Праці і установами Міністерства Внутрішніх Справ, Міністерства Народного Здоров'я Опинування і Міністерства Народнього Господарства має видати Міністр Праці в кооруменні з відповідними Міністерствами. Короткий звіт про діяльність Уряду Української Народньої Республіки в період 1921 року А. ЗАКОН про урочисте об'єднання Ради Республіки, такого вмісту: "Рада Республіки перед початком першої сесії складаєть усіх обов'язків такою змістою: "Урочисто об'єднуємося виконуючи всі обов'язки членів Ради Республіки і ціли оцінити свої діяльність по службі Українському Народові, заховувати вірність моїй революційній і мусимо боронити незалежність української Народньої Республіки й охороняти національну релігійну та горожанську волю всіх громадян для України". 2. Член Ради Республіки який відмовиться в складності урочисто об'єднання вважається за оскляшого мандат. 3. Закон цей до корго обговорення засобу в чинність по телеграфу." Б. ПОСТАНОВИ 1. Про асигнування 30,000,000 гривень на видатки, зв'язані з організацією культурно-освітньої справи у війську У.Н.Р. Асигнування цих грошей в сучасний момент тим більш доцільно, що наша Армія перебуває інтернованою, а тому використати цей вільній час на піднесення її морального і національного почуття являється цілком слушним. 2. Про асигнування 8,000,000 польських марок нійзовкового фонду. Асигнування цих грошей викликано не клуванням про наше військо, яке в умовах інтерновання поваблено тих засобів, які належать йому по закону. На організації та інші видатки для війська переведено від- цукс зазначених грошей. 3. Про асигнування 300,000 польських марок, або 6,000,000 гривень на подорож депутатів до царгороду Депутати до царгорода висилаються в справі визнання автокефалії української церкви проголошеної ще 1 січня 1919 року. Зазначена депутати повинні привітати новообраного патріарха Царгородського православної церкви і ознайомити його з церковними справами на Україні, доровуючи їх одночасно про приєднання автокефалії до Української Церкві і взяти заходів або Патріархом було визнано автокефалію української Православної Церкви і дано будь-яке нове благоволення. 4. Про асигнування 290,000 польських марок на видання Вістника держави Такі умови серед яких Урядові Української Народньої Республіки до- зволяє провадити свою державно-творчу правду, відбилися негативно на всіх сторонах державного життя, в тому числі і на своєчасному оголошенні зако- ну. Уз тим палене оголошення закону для держави має велике значення і виявляться показником репутаційності державного апарату. А тому в су- часній менті, коли всі боротьби можливі надокукувати всі видані закони засобами. 5. Про асигнування 10,000,000 гривень на видатки, зв'язані з приєднанням Радо- вого Уряду Української Народньої Республіки до Загальна держава в перших законодавчих актах ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЗАКОНОДАВСТВА О. ОГРАБ ДЕРЖАВНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАГОД, СЕЛЬСЬКИХ БАНКІВ І МІНІСТРА ч. 2957м "9 мін. 13 гр. и. Тарпін. Голова держави ПАКОЗ I Голова Директорії Української Народньої Республі Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО вс. 1 липня 192 р. "ВХЧ 3/44 Міністерство Закордонних Справ У.Н.Р. має честь переслати Вам Огляд діяльності Міністерства за місяць грудень 1920 року. ОГЛЯД ДІЯЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ за місяць грудень 1920 року. I. ДИПЛОМАТИЧНІ І ОЗЕМНІ ВЛАСНОСТІ Події, по своєму складнішому напружуванню умі політичних дія- чів в останніх місяцях не проходили атмосфери в міжнародно- му горизонті також і у незавершеному періоді. Різні міжна- родні конференції керманчим світової політики, не відбували- ся на черзі у Лондоні і Парижі, не принесли ніяких конкретних результатів в амбітних питаннях, як в сфері виконання сер- сальського договору Німеччини, також і що до розв'язання певно- го питання на Сході Європи. Також Ратя та Генена де в ос- татньому місяці м.р. стояли на дзвінному порядку і так дуже пакни си ем міжнародного характеру не вправдали надії, які лучено з ними. Усі і справи пересунулись через поріг нового року - не вирішеними. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Клінстерство нально свідчувало за розвитком цих подій та візьмо, що в цим подіями нісно змінила долю в кого народу. При цьому звернено головну увагу на дія морових переговори в Лонді, як після смертного темпа на початку нічна зарка по- вільними кордоні . Правила ланить в цьому, що оба актичні кон- агенти - Росія і Польща - підносяться з Італії один до другого в політиці недопірних. Бельгійська капіталь своєї піднесення до окраїнних держав мів тим також до Польщі питанням другорядними. Натомість же пересо" варх з'являється для них відносини в Англію, тому найсильнішою державою Європи і колоніальної Австралії, якої інтереси на загальних місцях стикаються з інтересами російськими. Англійська сила означає Співдружність в Європі; Англія має в своєму посіданні центральну, не бать клочок до Лератини і Польщі? Росії; вона осіла є в Кесопотамії і Персії, а йдів може в Афганістаном, що під російськими владами. Другим важливим питанням для бельгійського правителства - це Тихий проєкт, якої наверху з'являється в подальшому рівні конфлікт економічного характеру капіталістичних держав. В той спосіб бельгійська своєю торговельною політикою старається з одного боку вміщати своє міжнародне становище, а з другого - політики також своє внутрішнє положення. Через те мирові переговори в Польщі в моментом, як бельгійська стали певними ситуації на Сході, коли ініціатива політики пересунулась з Заходу на Схід - стала для них меншою важливою. Помалу рівень офіційних залягань обидвох делегації про нечисленне виконання мирових переговорів - в дієвості кінця їх іще не видно. Правда, праці у Легерських комісіях уже покинені, зате в настроюваннях комісій, а саме в економічних і комітетах по реваншуванню має осталось не багато певних питань до фіналу розв'язання. Через бельгійських дипломатів умовною сторонах дискусія і Польща роблять зі свого боку уступка і по- роджуються майже на всі вимоги бельгійців. З достемірнішого ходу переговорів залишили дві зміни, які бельгійський делегат арбосила в економічній комісії. - Цих змінах вони не буде розкриватись до Освітнього Росія діється сподіванням парської і освіти і як таке прийме на себе всі зобов'язання щодо Польщі; час 150-літнього церковного правилля Польща розглядається виключно до часу окупантів Голландії із підготовки по- ря на 1 квітень обновлюватися як подіраний та - і економічні -8- ПИТАННЯ. Замітне також, що домагання Поляків, в тому напрямкові, що би реєвація з Росії почали ще до підписання миру і пере- вести частину золота в Польщу рівно ж до цього терміну больше- викі відкинули. Нарушення дипломатичної лінії військовими відділами обох контрагентів було предметом честних переговорів Голов Миров- их делегацій і причиною обостороненого замінно відповідних нот. В ноті від II-го грудня торкається пан Йоффе акції генерал Желіговського і зазначає, що розпорядження Уряду не має залишати ти сев уваги положення у Віленському районі, де ген. Желігов- ський організує білоправдяльське гніздо, та що останки розби- тих армій Савінкова і Валаховича переховуються на терені ген. Желіговського і звідти робується новий напад/ на Росію. При маючи на увагу тісний звязок між ген Желіговським і Польсь- кою військовою Владою, совітський Уряд примушений покласти на польський Уряд відповідальність за шкоду інтересам сові- тської Республіки, яка може виникнути в наслідок подій на тер- ні ген. Желіговського. Відповідною нотою від 14 грудня п. Домбський відповів сов вітам, що в акції Желіговського немає порушення приміненого рятмуру, що лк це засував польський Уряд - війська згаданого генерала не мають спільного кордону з совітською Росією і що на цьому кордоні находяться війська польської армії. В кин- ці пан Домбський підкреслив, що генерал, що генерал Желіговсь- кий не має щодо Росії ніяких агресивних намірів і що всім підозріння совітського Уряду в дійсно агресивності Польщі ли- ше голимурять від мирних переговорів. Ро Розуміється, ця нота не була прийнята совітською делегацією п. отсом мовчанкою, а викликала в Зоку останньої відповідну репліку. П. Йоффе передав 16-го грудня п. Домбськом му нову ноту / д/А/147/ХІІ/НР, в якій він говорить: "Відповіда- ючи на Вашу ноту поважно собі зазначити, що подані в ній поло- ження ні в якому разі не вичерпують порушеної в моїй ноті -54- згін. ІЗІ згдни II-го грудня ц/р. питанні. У своїй ноті я звер- тав увагу Вашу п. Голово на небезпеку, яка загрожує Росії", к Україні і Білорусі в звязку з концентрацією ворожих совітсь- ким республікам "////// сил на території", занятий військом ген /////////////// Желіговського і яка належить до Польщі. Ви в своїй відповіді потверджуєте зобовязання Польщі не допускати подіб- них формаций на своїй території". Відсутність спільних кордонів У.Р.С.О.Ф.Р. в цим районом окупації ген. Желіговського не усу- ває "згаданої небезпеки, бо в певних умовах польський коридор не може бути достаточною гарантією, тим більше, що Польсь- кий Уряд бере на себе зобовязання не допускати на своїй території чужих йому озброєних ватаг, а у згаданій моїй ноті під- креслюється, що ген Желіговський єсть польським генералом, за якого Польща обде відповідальність в своєму замиренню з Литвою, а марші в складі своєї армії регулярні польські частини - не може трактуватись моїм Урядом, як чужа Польщі озброєна сила. Цілком не спираючися зтавити на обміркування між Польщею та Росією сприйх питань, а ніяк не можу погодитися, що цитований Вами останній пункт §1 прелімінарової умови, який свід- чить, що встановлення польсько-литовського кордону, єсть справою цих двох держав, З о б о в'яз ує Росію - не інтересуватись цим що діється на спірних територіях поміж двома згаданими Державами. Абсолютно не завихаючи на суверенні права своїх сусідів, ні один Уряд на світі ніколи не може байдуже по- ставитись до питання, хто саме є його сусідом, також і Росія не може байдужо ставитися до того, що діється в районі окупації ген. Желіговського. Особливо коли добивати у всім цю роби битвся, підготовку ворожих актів проти совітських республік і ще більше тоді коли все, що там діється, діється в умовах, кої л и польський Уряд призно приймає представників польських по- міщиків з Вілорусі під виглядом Делегації Білоруського народу як просить у Варшаві помочи проти совітських республік і обі- цяє їм що поміч, а до т.званої З-1 Литовсько- Білоруської Дивізії Желіговського вступають втікачі з армій Валховича та -5- згідно з певними відомостями інтерновані жовніри Галаховича переродяться польською владою в ту ж армію Желіговського. На закінчення не можу не висловити свого здивування, яким чином змагання, відвернути небезпеку, яка загрожує совітським республікам в районі опукції ген. Желіговського, може пояснитись як прихід для нарушения з боку Росії, взятих на себе зобов'язань відносно Польщі. Користуючись нагодою це раз підкреслюю, що Росія і Україна завжди лояльно виконують і готові виконувати всі взяті на себе зобов'язання, однє че вони не допустять посереднього чи безпосереднього невиконування зобов'язань, взятих на себе другими у відношенню до них." Досі невідомо Міністерству чи і яка була відповідь П. Домбського на повіщу ноту п. Лоффе, зате відомо, що 28 грудня передав п. Домбський п. Лоффе ноту, у якій зазначає, що 18 грудня совітські війська не рішили невтральну зону і державні кордони. Польщі, напали на аснідні копальні Пулькевич- Сміліч, пограбували їх цільковито і захорили м. Пустово в 12 кілометрах на Схід від Ілецька. Нота вимагає строгого покарання виновників і повідомлення об цім в цілі дальнього донесення своєму Урядові: Крім того, щоб запобігти всяким непорозумінням, п. Домбський підкреслює, що при повторенні подібних насильних вчинків польський Уряд не може уважати співучасників насильства жовнірами революційної армії і у випадку приловлення, буде їх рахувати грабіжниками і поводитись з ними по закону військового часу, тим більше що військовий відмовний стан не скасований. На цю ноту відповів сам Чичерін, який не дав прямої відповіді на поставлені п. Домбським домагання, а підносить що в Горисові і його околицях ніякого непорозуміння не було. Розуміється, ця вимога подібних нот не могла мати місця, коли обидв сторони брали кретовори серйозно і коли б вони старалися дійти до фактично трівкого порозуміння. Коли перед підписанням мирного договору оба контрагенти все починають потрясати шаблями, то немає надії на те/ щоб договір - навіть після його -7- -6- остатнього підписання був подібною дотриманні. І хоч Польща із- за осягнених результатів в Ризі схода його совісно виновити, то большевики своєю перідньою політикою не допустять до цього. Результатом переговорів і договору буде: нова війна, про що била мова в огляді діяльності Міністерства за місяць листо листопад. В зв'язку з ходом мирних переговорів в Ризі і з вживанням Голо- вою Польської дельгатації в його офіційних заявах таких исловів як "Відділи Петлюри" і ин. Міністерство звернулося відповідно наказові Нана Головного Отамана до Української Дипломатичної Місії в Варшаві з проханням внести протест в цього природу пе- ред Польськими Міністерством Закордонних Справ. З факту, що в о особи Нана Головного Отамана скупчується зараз як цивільна так і військова Влада - не може виходити до вистовку, опрацьованого називання армії У.Н.Р. "Відділами Петлюри". Рівночасно Міністерст- во доручило Місії звернути увагу Міністра Закордонних Справ Поль- ської Річипосполитою на те, що по підомостям отриманим у Міністер- стві, Польський Посол в Латвії п. Каменецький у своїй розмові з тамошнім французьким Комісаром Де-Сартієм ц обував переконання цього останнього, що частини Поділя з Камянець-Подільським і Госкурвим, як території з польською національною більшістю, по- мінна належати до Польської Річипосполитої, на що отримав від п. де Сартіка негативну відповідь. Через те, що подібні розмови не мо- жуть принести ніякої позитивної користі для польської Держави і неможуть мати іншого висліду для заховання "11 престіжу, як тільки вигляд ног тивний, Міністерство прохає, щоб Польське Міністерст- во Закордонних Справ вплинуло на своїх Представників за кордоном в напрямку повздержання від подібних балачок, бо вони створюють грунт для закидів і підозрінь щодо міркувань про польський імперіа- лізм. ЖЕНЕВА. В понедільковому огляді було зазначено про негативна вирішен- ня справи приняття України до Союзу Народів як в підкомісії С. 5-ї Комісії так і самий 5-й Комісії Асамблеї Союза Народів. Це рішен- розв'язав ту ночу п. Шульгина воїм Делегатам Асамблеї. Своїм річо- -7- ня – розуміється – не могло становища змінити України у самій Асамблеї, де українська справа стояла 17 грудня на дневному по- рядку. Понимо всіх старань делегата Шульгина, які він робив -в межі часу – після негативного вирішення справи в підкомісії і комісії, ухвала Асамблеї зазнала також негативно. Хоч українська питання церо ухвалою не являється остаточно вирішеним, то все ж таки ухвала ця для нас боляча тим більше що наша справа явила- ся вперше на світовій трибуні. Генеральний Секретар 5-ої комісії повідомив нашого делегата при Союзі Народів листом від 8 грудня, що негативне рішення Асамблеї не може мати іншого результату як повернення справи в її попередній стан, себ то ми маємо право відновити нашу заявку про бажанн, вступити до Союзу Народів перед слідуючою Асамблеєю. Одначе п. Шульгин старався всіма доступними засобами і можли- вими способами зробити нашу справу в Женеві і до 17 грудня, для остаточного вирішування справи Асамблеї – як найбільш популярною. Дня 8 грудня був він у Голови першої підкомісії 5-ої Комісії делегата Бразилії Октавіо, бо ця підкомісія мала ще раз переглянути разом справи всіх Держав, що відділились від Росії. П. Октавіо вислухав і шого делегата уважно і при кінці розмови також запев- нив, що відкинення нашої справи не має характеру принципового і що це мусило наступити дякуючи йшим сучасним обставинам. В цьому змісті була вистилізована також і резолюція 5-ої комісії до Асамблеї в справі прийняття України. Деякі помилки і неточності у резо- люції спонукали п. Шульгина написати ноту на імя голови Асамблеї як відповідь на всі закиди 5-ої Комісії. Ноту датовану днем 11 грудня передав п-ш делегат Голови Асамблеї 12 грудня. Нота опро- кидав омийські резолюції, а провідною думкою її було представити Асам- блєї яку Уряд Української Народньої Республіки має ціль в оборот- біг з большишками доказати, що Союз Народів,-не приймаючи в свої членн України відступає від своїх власних принципів, по непри- няття України до Союзу є якраз і руку большишкам і означає рів- ночасно їх фактивну політичну перемогу. Генеральний Секретаріат розіслав ту ноту п. Шульгина всім делегатам Асамблеї. Сьом річе- -8- вим змістом і достойним тоном нова зробила на членів Асамблеї добре вражіння. У самій Асамблєї почалося обміркування "адмісіон" 15- -го грудня вечером. По останній вогучній дебаті Голова Асамблеї розділив усе тоди залеї про обрання делегатів до Совєта на 3 групи. Першу групу творили б Деркач, які мали бути прийнятими. Тому він запропонував проханню таких Деркач обміркувати в першу, чергу. До другої групи належали Деркач, яких комісія пропонувала не приймати до Совєта, а допустити тільки до технічних комісій. Третю групу складали ті Деркач, відносно яких Комісія не ставила ся за неприняттям до Совєта. До цеї групи належали Албанія, Азер- бейджан, Ліхтенштейн і Украна. Помимо того що найбільші симпатії за всіх "адмісіон" мала Грузія, бо за нею промовляв п. Сесіль і п. Нансен, то вона з ібрали тільки 6 голосів за приняттям. В користь Потонії, Латвії і Литви промовляли де які делегати, але і їхні, хоч при- хильні промови, звичайно кінчалися тим, що за згідну на сучасні обставини, вони будуть голосувати проти. Ужнього приняття. Розуміється, що нашого делегата до Совєту Народів цікавило в р даний момент найбільше, чи і хто буде сказа щось прихильного за Україну, тим більше, о замітно стала зміна відновлення головни- делегатів європейських Деркач до нашої справи - після мілтар- ної невдачі і шої армії на фронти. Всіх європейських делегатів переняли якісь страх перед совітською Росією. Навіть Поляки, на- ші Союзники, прямо говорили, що ніхто не відкажеться зараз всту- питися за нас. Всі ж таки п. Шульгин звернувся до п. Брантінга і делегата Персії п. Заке ек Давле га з проханням піддержати нашу справу в Асамблєї. П. Брантінг, мимо висказаної симпатії до нас при своїй стрічці з нашим делегатом, не зважився в Асамблєї під- час вирішування нашої справи. Зате п. Заке ек Давле дійснов в двок промовах, присвячених Алжезнем в великому симпатією і захва- том говорив за Україну. Висловлюючи свій жаль, що через Україна опинилась в такому тяжкому становищі, він таки сподіваєть- ся, що в скорому часі Україна скине своє ярмо. В другій промові -10- він з жалем зазначив, що зі згляду на сучасні обставини, серед яких опинилася Україна, він примушений утримуватися від голо совання, однак він вірить, що ці обставини зміняться і дадуть йому можливість в слідуючій сесії голосувати на прийняття України до Сонму Народів. За цю оборону української справи, наш Делегат подякував безцінково усно і листовно як від себе так і від Уряду і від Українського Народу. Дуже добру, блискучу й ораторського боку, промову сказав також делегат Польщі п. Падеревський в ниводу всіх Аллюзенів, згадуючи симпатично і про Україну, якому опісля п. Цульгин переслав листа з подякою. Дні 17-го грудня 1920 прийшла черга в Ассамблеї на Азербайджан і Україну. Спеціальних дебат не було. Голова Асамблеї Рімане, прочитав рішення 5-ої Комісії і перейшов до голосування Проти прийняття Азербайджану висловилося 29, другі делегації були або випадково неприсутні, або втримувались від голосування. До цих останніх належали делегати Персії, Португалії Італії і декілька європейських делегацій. Характерно, що Україна і Азербайджан опинилися в цілком однакових умовах у відношенню до їх Ассамблеї, що полониться війною на їх державних територіях і окупанцем з боку большевиків. РОСТАНУВАННЯ АРМІЇ УКРАЇНИ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛЬЩІ. В справі розташування армії У.Н.Р. після 1-го відходу за ріку Збруч і урядовців та громадян У.Н.Р., які разом з військом перейшли на територію Речі Посполитої, видало розпорядження Української Дипломатичної Місії у Варшаві за підписами Пана Головного Отемена, п. Прем'єра Міністра і п. Міністра Закордонних Справ, заступати що справу перед Урядом Польським твердо і непохитно та вести відповідні цьому переговори. В відповідному письмі підкреслено стояло, що Польський Уряд, давши через свою начальну команду наказом від ... листопаду за ч.... злочин би своє слово, коли б відмовився від раз висловленого позитивної відповіді на завдання Уряду У.Н.Р. в цій справі. - 10 - За союзну поміч, виявлену Польщі в скрутний момент борот- би проти спільного ворога, Уряд У.Н.Р. має моральне право вимагати від Уряду Польської Річі Посполитої певних матері- альних і моральних компенсацій. Уряд У.Н.Р. його державний апарат і військо У.Н.Р., хоч в змінених обставинах, не підлягають і не можуть підлягати ліквідації бо в противному разі допущена була би явна неспра- ведливість і насильство над праводержавною організацією ук- раїнського народу, яких в немивно таких умовах дав неоці- нену послугу як Польський Річ Посполитий так і цілому європе ському світові своєю неспинною боротьбою проти соціально-ек- номічної, етнічної та безладдя, що його нав'язують цілому Світов ві болєвикам. Більше всього таке очуване в історії міжнарод- них відношень явище може чекатись Урядом У.Н.Р. від союзного Уряду Річ Посполитої Польської. Коли обставини показали, що не дивлячись на висловлені мотиви Уряд польської Річі Поспо- литої все таки пішов на посидний акт, то Місія У.Н.Р. Вар- шаві доручається, залити протест проти такого негодення. звернутись до Пособльств і правомочних репрезентацій інших Держав Світа, акредитованих при Уряді Нічи Посполитої Поль- ської і шукати через тих представників захисту та тимчасового притулку на їх території як для Уряду так і війська і громадян У.Н.Р., перебуваючих нині в певних умовах на території" Польщі. ЛИСТ ГОЛОВНОГО ОТМАНА ДЕ-ДАНА ПРИМІРА А МИНІСТРА. По мілітарній невдачі на фронти і відвороти наших військ за Збруч пев Голова Директорії Головний Отаман звернув- ся до п. Голови Народних Міністрів з довшим листом, у якому освітлює докладно обставини серед яких находився Уряд У.Н.Р. і його військо в останнього разу на Україні, засову причини нашої мілітарної невдачі на фронти і взагале в міри і заходи, я які повинен Уряд вжити, щоб дійти до основні лінії", якої повинен дотримуватись у своїй дальші політичній роботі. Дальше пан Головний Отаман підносить таємність відношення У.Н.Р. до дер- жавних формувань Чорноморського басейну, вказує на роль, яка -III- випадає Україні в системі цих державних образувань і зазначує, що Україна повинна стати Центром 'хньої' уваги. В кінці пап Головний Отаман Говорить про необхідність переорганізації як центрального апарату Уряду У.Н.Р. так і самої системи його управління. Це лист, що являється важним історичним документом у відбудові нашої Кержави, Міністерство розіслало своїм пред- ставництвам за кордоном - обізно ВІДПОВІДНИКИ ПОЛЬСЬКОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА ЗА КОРДО- НОМ ДО УРЯДУ УНР І ЙОГО ПЕРЕСТАВНИЦТВА. Для оцінення і правдивого освітлення відношень са язано" нам Польщі до Української Народньої Республіки та її Уряду головно по розпочатих мирових переговорах в Рвзі, явля- ються цінним матеріалом - знати як ставляться до Уряду У.Н.Р. і його закордонних іре дставництв - представники польської Річи Посполитої за границею, в тій цілі Міністерство зверну- лось до своєї х закордонних Представництв в місці грудні обіжно в проханням мати на увазі взаємовідносини з згаданими польськими репрезентантами, повідомляти Міністерство про зміни, а рівно- часно переслади д тальний огляд цих відносин за останній протяг часу. ДОВ ТРИ ДОПОМОГИ АРМІЇ 1 ВІЖНЯЦЯ ЗА КОРДОНОМ. Щоби прийти на поміч армії У.Н.Р. і біженці які в сучасний мент опинились в тяжкому матеріальному становищі по таборах на території Польщі Міністерство звернулося до Посольства У.Н.Р. у Відні з відповодним відношенням, в якому підчеркуються тяжкі обставини і вказує на спосіб, як би цьому ли дихові - по можности - залобі гти. Рівночасно зверта Міністерств увагу представництва, на конкретні результати, які осігнуло в ці справі Посольство У.Н.Р. в Берліні тим, що з власної ініціати- ви звернулося з спеціальними нотами до послів Англії, Франції, К Бельгії і Америки і попрохало о посередництво перед 'хними чер- воними хрестами, в спр.ві. допомоги нашим інтернованим. Заразом н наше Берлінське Посольство зателеграфувало до наших Місій в Бель- гії, Лондоні і Парижі, щоби вони домагалися так само допомоги із із складів, які находяться в Польщі та Німеччині , а також у -13- Франції, Англії та Бельгії. План загальний для допомоги йде в 4-х напрямках: медикаменти, харчі, убрання і культурно-просвітні потреби. "Таким чином посольство У.Н.Р. у Берліні добилось вже на початках зазначеної акції того, що французький червоний хрест в Берліні повернував нашій армії вагон медикаментів. Подальше це Віденському Посольству до відома, Міністерство п охве вжи- ти всіх заходів, аби в напрямку допомоги нашій армії було досягнено реальних результатів, тим більше, що в Австрії проляг- еться через великі симетрії до України Міністерство рівночас- но зазначає, що американська організація, що несе допомогу Європі взагалі, має між іншим у Відні великі запаси постачання, медикаментів і прекрасно зорганізована в культурно-освітньому відношенню. Подібне піднесення переслало Міністерство п. Голови Немої Дипломатичної Місії в Данії і також попрохало його вжити перед оброді, яким товариствами в Данії відповідних заходів для отримання допомоги нашим біженцям, маючи на увазі, що Союз Скандинавських жінок все інтересувався з ідеєю закладування діточих притулків на Україні, яка ідея в залишеннім Української території армією і Урядом стала наразі безпредметовою. Міністерство зазначає, що воно розуміючи велику користь, яку могли принести українському наймолодшому поколінню варіцьво ведені дитячі притулки висловлює правдивий жаль, що військові повідомлення не дозволяли перевести цю ідею у життя і висказує за пиявлену охоту у цим напрямку добродійним данським товариствам а головно пані Тирі Вольдсен своє роряче признання і подяку, і сподівається що недалека майбутність дозволить українському народові ціро повітати п. Вольдсен на своїй рідній території. Все ж таки високо гуманні ідеї Союза Скандинавських жінок і інших данських добродійних товариств дозволяють Міністерству сподіватися, що коли військова повідомлення не дозволила їм працювати для добра людства на території України, то вони схотять прийти з допомогою тим тисячам нещасних жертв, які зараз втікають перед бельгевицьким звір- -13- ством схоронилися без всяких засобів до життя на території Польщі. ІНФОРМАЦІЯ ЗАКОРДОННОМУ про УКРАЇНУ. Справа як найширшої інформації за кордоном про Укра- їну взагалі, необхідність популяризації серед чужинців укра- їнської державності зокрема, детальне освітлювання подіно- ких етапів боротьби за державну незалежність України мали все своє уґрунтування і могли рахувати на відповідні успіхи. Все це тим більше виявилося актуальним зараз, коли станови- ще армії У.Н.Р. і 4" Уряду з хвилею їхнього примусового пере- ходу на чужу територію може бути толковане за кордоном в непра- равдивому, або навіть і ративному для справи Української держа- вності розумінні. Така інформація закордон у повинна йти не тільки офіціальним шляхом наших представництв. Інформаційні но- татки, огляди, період і інші новини з'являлись у приватних чужиноцьких виданнях, призначені для широких кругів закордонної громадянства: в календарях, альманахах, принагідних поп улярних виданнях і інших. Невеликі нотатки про Україну, які появились приміром у фран- цузькому альманаху за рік 1920 ст. 51 і 52 має своє далеко йдуче значення для освідомлення закордону в українській справі. Міністерство маючи на увазі, що якраз зближається час першо- го січня нового року, в якому звичайно появляються цілі серії таких періодичних видань, прохає Представництва подбати про те, щоби такі короткі огляди про Україну були поміщені бодай в важ- ливих популярних видавництвах, які появляються чи мають появитися в місті осідку представництв. СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ УНР ДО РОЗЛІЧНОГО ПИТАННЯ. В зв'язку з заключенням квітневого політичного договору Укра- ду Польською! Річі Посполитої, у якому зазначені Західні кордони нашої Держави - питання державної приналежності Східньої Галичи- ни, аж також питання про компетенцію рішення про долю цієї країни зробилось предметом численних політичних дискусій і протес- тів деяких кол Галицького і Наддніпрянського громадянства- горя- чих політичних дискусій, спорів і газетних мистунів, а поде- -14- куди і обсягом дипломатичних розмов та перетрактацій з пред- ставниками чужеземних держав. Верховний Вряд, яку представ- ляв Нан Головний Станин і Урядові У.Н.Р. двілкі кола українсь- кого громадянства роблять закиди, начеб то цони зріклися Схід- ньої Галичини і відчали 11 піц пацування Польщі. Рівно ж дел- кі Представники Польської Республіки старазись прихилити пред- ставників У.Н.Р., що приняття формули, що Україна без Польщі існувати не може, а Польща без Галичини - значить, що Україна ські представники за кордоном мусять переконувати Уряди Чужо- земних держав, особливо англійські, які вороже с залиться до імперіалізму Польщі, що Галичина мусить належати до Польщі. Все це спочуло Міністерство поїти своєйому Представництву за кордоном свої міркування про становище Уряду У.Н.Р. у гали- кому питанню і попрохало його керуватись ними у своїй роботі. По уладку Габсбурзької монархії український марід Східньої Галичини опираючись на право самоозначення проголосив свій к край самостійною Західньо Українською Республікою і потім на основі однодушної волі народа з'єднався з Українською Народньою Республікою. Але цим з'єднанням не вирішено і не могло бути вирішено питання державної приналежності території Східньої Галичини, бо Східня Галичина була частиною території 6. Авст- ро/\\\\ufffd//Угорщини і тому вона як і всі інші території - під- падала рішенню союзних та варпиязнених держав, себ то точно ска зати - рішення - Найвищої Ради. 25-го червня 1919 року Найвища Рада пимимо рішучого протесту з сторони Української Делегації, надала санкцію польській окупа- ції Східньої Галичини, а постановою від II-го липня того ж ро- ку віддала управу над нею Польщі на основі окремого договору м. між Польщею і Антантою, а українському народові обцяла, що цей договір з абезпечуватиме по змові автономію території як також політичні, релігійні і особисті вольності населення і х опиратиметься на право самоозначення, яке населення Галичини висонав пізніше що до своєї політичної приналежности. Сь Поль- Зазначено становище ф\\\\ufffd\\\\ufffd\\\\ufffd/7\\\\ufffd\\\\ufffd\\\\ufffd в Галицькій справі було -15- змінене тимчасовим" статутом для Східньої Галичини", прийня- тим на засіданні Найвищої Ради 20-го неділеста 1919 року. Найвища Рада у веленим статутом надавала Східній Галичині автономію, але відібрала населенню цієї території права самозначе- ня - а саме встановила, що по 25 роках польської України - має рішати не моя народу - а Ліга Націй. Після того на домагання Полків Найвища Рада рішила завісити свою ухвалу про тимчасовий характер приналежності Східньої Галичини до Польщі - застегаючи собі вирішити цю справу пізніше, а до того часу рішення на віддала Східню Галичину під дальшу окупацію Польщі. Таким чином спроя Східньої Галичини була і є об'єктом міжнародного права та його диктуючих тенф чинників і вона не могла і не може бути вирішена ні волею населення ні тим більше квітні невим договором Уряд у У.Н.Р. з Урядом Річипосполитої Польської! Уряд У.Н.Р. не тільки не мав права рішити про долю Східньої Галичини з погляду міжнародного права, але він не міг цього зробити і на основі державноправної окремишності Східньої Галичини, бо зеднання обох республік у правді наступило але фактичної злуки зовсім не переведено і Західньо-Українська Республіка лишалась і надалі самостійною і незалежностю. На підставі умов від 2/XII 1918 року і 3/I - 1919 року - Галицька Національна Рада затримала як до часу скликання У станових Зборів обох Республік найвищу законодавчу владу до території Західньої Області У.Н.Р., а виконання цивільної військової адміністрації доручила своєму, перед ним відповідальному Державному Секретаріатові, як виконавчому органові. З актів злуки іходить, що Західня Область У.Н.Р. застерегла собі самостійність і остаточну розв'язку питання про державну приналежність поліція волі самого народу. Таким чином - ряд У.Н.Р. стоячи на грунті державноправної окреми шності Східньої Галичини і вважаючи, що питання "приналежності політичної" належить до вирішення міждержавних чинників, які безперечно візьмуть на увагу волю населення цієї країни, не міг ні насильно відірвати, ні зривати в користь Польщі Східньої Галичини і визначуючи Західні ордони декларації Української Дипломатичної Місії в Річипосполитої Польської від 2 -146- до Закордонного Представництва У.Н.Р. до Центральних Уповнова- жених від 2 квітня 1920 року не мав ні прав, ні наміру пред'являти питання про політичне становище Східної Галичини. Від старшин повстанцої Армії У.Н.Р., які зараз прийшли до Уряду у Міністерством отримано відповісти про невизначну вічливість і коефективність Угорських Урядових оран- нів у відношенню до зазначених старшин за час їх перебування че- рез територію Угорщини. Залишення пересмотру багату наведених старшин на кордоні, безвітчизна війча. Їм віз, прийняття спідван- ком, та поставлення до диспозиції осібного гарону 2-го кля- си, як рівно з прихильна рекомендація уським владам три перехо- ході кордону - все це акти дійсно великої вічливості в боку відповідних чинників Угорського Уряду. Міністерство оцінюючи ці щирі і глибокі почування співучуття для героїчного трагизм- му визвольної боротьби Українського народу звернулося з від- повідним відношенням до Української Дипломатичної Місії в Будапешті з проханням звужити від імені Уряду У.Н.Р. на руки п Голови Ради Міністрів Угорської держави, щиру і глибоку подяку куда та висловити запевнення, що як Уряд У.Н.Р. так і цілий український народ не забудуть ніколи цих, які в важки хвилині о оказали йому щиру приязнь і подали пемішу руку. ІВАН ВАЗОВ. З нагоди 50- літнього ювілею літературної діяльності найбільшого сучасного письменника і поета в Болгарії п. Івана Вазова переслало Українське Посольство у Соції іменем Уряду Ук- раїнської Народньої Республіки йому відповідне вітальне письмо. ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА СОВІТСЬКОЇ РОСІЇ. Щоби бути в курсі політики торговельної Совітсь- кої Росії, Міністерство звернулося до свого закордонного предста вицтва обіжно в проханням переслати йому негайно точні відо- мості про те,, які держави и взяли торговельні зносини із со- вітською Росією, як також про те, який розмір та характер носить заключені ними торговельні умови. В кінці треба зазначити, що з Міністерства вийшла також в ви- щезгаданому періоді ціла ни зака всіляких відносин та листувань -17- до Закордонного Представництва У.Н.Р. до Центральних Установ та до Канцелярії Голови Директорії Пана Головного Отмана. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. Кінець операційного 1920 року змушував Департамент взятись до систематизації та упорядкування цілого діловодства за ми- нулий рік та заразом котуватись і вияснити потреби на новий 1921 рік. Здавалось, що з поворотом Центральних Установ У.Н.Р. до Т Тарнова взагалі вся праця Департаменту полегшиться, бо раніше відірваність, коли Міністерство лишилось в Тарнові, а решта Центральних Установ, половина Міністерств Фінансів і Контроль перебували на території України, не давала ніякої змоги вико- нувати нормально ті завдання і функції, котрі несе на собі Департамент. Але на жаль, з одного боку за браком коштів - Міністерство Фінансів не могло стати в допомогу, а з другого боку Державний Контроль не пропускаючи жадної жалобної асигнов- ки не давав змоги дістати самих необхідних сум, як на утриман- ня помешкань та поштово-телеграфні інтриги. Навіть, коли по порозумінню з Міністром Фінансів гроші можна було одержувати, то доводилось ганяти багато часу на переведення асигновок че- рез контроль та на різні перетрактації з тим же контролем. У такому безнадійному стані Міністерство змушено було шука- ти інших шляхів до фінансування установи, щоб дати можливість працювати далі; був час, коли Міністерство не мало чим заплатити за помешкання, де працювало і господа в помешканні погрожу- вав судом то що. Отже за згодою Голови Директорії Міністерством було взято коштиково у Голови Закупної комісії у Варшаві Фещен- ка-Чопівського 700.000 польських марок, що й дало змогу випла- чити утримання за грудень персоналу Міністерства, покрити дріб- ниці господарські борги, але все ж не відповідало справжнім потребам апарату. Знов таки ца причини економії і абсолютного браку коштів департамент повзбавлено було змоги притягти до ро- боти -18- боти нові технічні сили - друкарниць брам котрих постро від- чувався і раніше. Проками Міністерства в справі прикоманди- рування з інших Центральних Установ трібних друкарниць - ли шилось без наслідків. Тимчасом в периферії надходили справи, залагодження котрих вимагало майнося у виконанню та й потім грошей. Наміче- не скорочення штатів наших дипломатичних Представництв провадилось плиномірності далі; Дипломатичні Місії у Естонії та Латвії для економії коштів зведено і віддано під провід пана Кедровського, але щоб така централізація не пошкодила праці, ли- шено в Естонії односто Секретаря п. Паращукa, який би являвся агентом голови цілої Місії - центр люд перебуває в Ригі - Лат- вія. Персональний склад зменшено з 6 до 4 осіб. Післ скорочен- ня штатів видатки на місячне утримання Місії виносять 45.000 кар. нім., з них 38.000 на утримання і роботу центру в Ригі, а 12.000 - на агентуру у Латвії. Рівно я переведе по скорочення ви- датків на утриманні Консультства в Мінхені; персональний склад скорочено з 3 до 2 осіб, а місячні видатки на консульство до 10.000 нім мар проти попередніх 16.500 нім мар. Але переводчи такі скорочення штатків Депар- тамент мусить підкреслити факт скасовання фінансової Арендурі в Верліні, котра і була одним урядовим джерелом, видки могли чер- пати потрібні гроші наші представництва. Скасовання агентури по талло за собою те, що й по скороченню штатів Місії не мають змо- ги проводити праці за браком коштів. Шостимсячний постійний і регулярний звязок Центральної Уста нови з 11 Представництвами дав н аренти змогу пер вести повну реєстрацію персонального складу відомств. Роботу, котру розпо- чало Міністерство ще в липні нарешті закінчено і зараз Міністер- ство має справжні відомості про склад посольства і Місій. Як ви відно з доданого реєстру за кордоном по відомству числяться ...... на державній службі. Проти попереднього складу переведено скорочення на 75 %.