Постанови 3-го з'їзду представників студентських громад УНР в Польщі. Доповідь про участь закордонного капіталу в відбудові та розвитку народного господарства УНР, емігрантів з України та тяжке становище в таборах інтернованих, діяльність Державної канцелярії, міністерств, Ченстохівського бюро біженців та загально-економічне становище на Волині та Чехії. Кошториси прибутків та видатків по видавництву “Українська трибуна”, 06.01.1922-08.11.1922, 207 арк. — частина 1/2

№ Фонду 1429 Опису 2 Справи 143 Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління Української РСР № Фонду 1429 Опису 2 Справи 143 Канцелярія Директорії. Української Народної Республіки Уряд Загального Відділу Загальне листування. [Повідомляю 3-го з'їзду призначався виборчий сушурнійський з'їзд в Галиці. Про участь загороджено ного капіталу в видобутку і розподілі народного Господарства УНР контрреволюційними емігрантами з України і тим певне січання в таборах інтернованих, дивизійною державної Канцелярії і Міністерства Венеційського бюро Вітезьків. Про загальне-еко- номічне становище на Російської І Сєві. Конференція і спрямовування прибудинків і визнання по єднашньому „Українська традиція“]. Готово беїсна 1422 Закінчено 8 листопаду 1922 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Постанови 3-го з'їзду представників студентських громад УНР в Польщі. Доповідь про участь закордонного капіталу в від- будові і розвитку народного господарства УНР, контрреволюцій- них емігрантів з України й тяжке становище в таборах інтерно- ваних, діяльність Державної канцелярії Міністерств, Ченстохівсько- го бюро біженців та загально-економічне становище на Волині і Чехії. Кошториси прибутків і видатків по видавництву "Українська Трибуна". 6 січня - 8 листопада 1922 р. У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 1 Січня 1923 р. Довідка Армії 2Г-4230. Київ, при Директорії ОДЕРЖАНО 6/1 січня 1923 р. Вх. ч. 30 До Пана Голови Директорії Головного Отамана Військ У. Н. Р. Високопановий Мике Оташане Самоне Величному! В імені Правительства У.Н.Р. дозвольте вітати Вас, високопановий Пане Отамане, з Новим 1923 Роком і в Вашому іменні верю нашу сердечну мноспрадасть Армії. Мяний арєст Впав на Вас, Пане Ота- мане, пилег, ад і на пилег вигошпо покоління Українського Народу, в лиці української Армії та громадянства. Вітаючи Вас, Правительство У.Н.Р. з твердою вірою і надією на перемогу над ворогом, прикладе всіх зусиль, щоб наступний 1923рік міг принести всім рам за великі перенесені муки гаветні дні визволень Украничного Народу. Алландре. Голова Ради Міністрів У.Н.Р. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки 10 січня 1922 р. ч 10 м.постою. До Пана Міністра Земельних Справ В.О.Ковалевського. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ,одержавши від Вас,Пане Міністре, книжку Вашу „На вулкані", доручив мені скл асти Вам за цю надсилку його подяку. Про вищенаведене маю за честь з приємністю повідомити Вас,Пане Міністре. М.Ступовик (КЗ) Керуючий Справами О.Бородин (КЗ) Начальник Канцелярії КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки 10 січня 192 р. 4 ч. постом. До Пана Міністра Ісповідань I.I. Огієнка. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, одержавши від Вас, Пане Міністре, книжку Вашу „Мова Українська була вже мо- вою Церкви", доручив мені скласти Вам за цю надсил- ки його подяку. Про вищенаведене маю за честь з приємністю повідомити Вас, Пане Міністре. М. Михайлович (підпис) Керуючий Справами Святослав Ковальський (підпис) Начальник Канцелярії "25" січня 1922 р. Ч. 20 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 29січня дні "42 р. В. Ч. 36 Полковнику Садовському. /копія Начальнику Канцелярії Директорії/ З огляду на те, що систематичного зв'язку я з Варшавою не маю і що останній більш стало підтримується з Варшавою Канцелярією Директорії, в інтересі справи, прошу всю ко- респонденцію на імя Полковника Данильчука, що дотепер пересилалась через мене, переси- лати через Канцелярію Директорії. Адм. Сотн. Вишневецький За Начальника Відділу, Адм. Хорунжий У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра "16 "січня 1922 року. Ч........... Панові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити Вас, Вельмишановний Пане, що з приводу Нового Року надходять до Мі- ністерства від поодиноких п.п. Представників У.Н.Р. за кордоном побажання так для п.Го- лови Директорії Головного Отамана як і для Уряду взагалі. Міністерство Закордонних Справ пові- домляючи Вас про вищесказане, має честь заз- начити, що воно з свого боку дає на ці приві тання кожноразово відповідь - подяку.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ січня 1922 р. ч..... 6 До Голови Дипломатичної Місії УНР в Польщі Пана Міністра Лукашевича. Маю за честь надіслати при цьому доповідь Директора Фабрично-Промислового Департаменту п. Галушка про політику М.Н.Г.в справі відбудови й розвитку промисловості на Україні "з власно- ручною резолюцією на цій доповіді ПАНА ГОЛОВИ ДІРЕКТОРІЇ: передати п.Голові Д.М.в Польщі А.В. Лукашевичу-для висновку з проханням після вико- ристання-повернути.[4/I 1922р.ПЕТЛЮРА" Мищенкович Керуючий Справами Вз. Інкотаєвський Начальник Канцелярії У.Н.Р. КЕРУЮЧІ СПРАВАМИ ДИРЕКТОР І. "3" Січня 1927 р. ч.0/5/м ДО ПАНА ГОЛОВИ КИЇВСЬКОГО УКРАЇНСЬКОГО ПРАЗНИЧНОГО ТОВАРИСТВА. Шановний Пане Сенаторе, Маю за честь повідомити Вас, що п. ГОЛОВА ДИРЕК- ТОРІЇ, одержавши привітання Київського Українського Пр Правничого Товариства з роковину національного сзи- та /9/22 січня /доручив мені висловити з Вашої осо- бі циру його подяку Товариству, а разом з тим непре- клонну віру, що, незвзглядніючи на всі тяжкі обстави- ни нашої боротьбі за державність, ми мусимо її вибо- роти, з'єднавшись всі в одне ціле для для здійснення наших історичних ідеалів. Прошу Вас, Пане Сенаторе, повідомити про те Това- риство, а разом з тим приняти і мої вислови глибокої до Вас потани М. М-2. Керуючий Справами Директорії. Київське Українське Правничо Товариство " Січня 1922 року ч...4... До ГАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки. Рада Київського Українського Правничого То- вариства має шану подати Вам, ПАНЕ ГОЛОВО, резолюцію загальних зборів Товариства в дня 22 січня 1922року, присвячених історичним днам 9/22 січня 1918-1919років: "Підкреслюючи надзвичайне значиння дня 9/22 січня в державному життю Української Народньої Республіки, Київське Українське Правничє Това- риство ціро вітає Вас, ПАНЕ ГОЛОВО, з цим націо- нальним Народнім Святом і бажає Вам сил непо хитно вести справу по шляху, що, через об"єднан ня всіх,веде до здійснення виявлених в ці. історичні дні ідеалів". ГОЛОВА ТОВАРИСТВА ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ЧЛЕН СКРІБНЯК ЧЛЕН СЕКРЕТАРЬ У. Н. Р. ОСОБИСТА КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. До Канцелярії Директорії Особиста Канцелярія ласкаво просить надіслати копію постанови Трудового Конгресу про передання ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ верховного керування справами Республіки, як що така постанова мається в Канцелярії Директорії.- В. О. ДИРЕКТОРА КАНЦЕЛЯРІЇ А. Гнішевський Ст. Діловод Дмитро Степанов Канцелярія Директорії Української Народньої Республіки Відділ юр. Закон Ч. 63. м. твердою 12 до Особистої Канцелярії. Голови ради народ. міністрів Капуси, директорія має за себе повідомити, що в бандавах і колгоспна- даного у зв'язку з 261 постанови Труд. Конгресу кемар Постанову до оголошено с Ветяну УНР, відповідно її якого по відомостях капуси директорії сміттям Серед Канцеляр. Ф. Апомазевський Вз. Нар. Комис. всіх рад, робочих КОНТОРІСО ПРИЗУТКІВ та ВИЛАТКІВ по газеті " УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА." складений на місяць С і ч е н ь 1922 року.- КОНТОРСЬ МІСЯЧНИХ ПРИБУТКІВ по газеті " УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА ", складений на місяць СІЧЕНЬ 1922 року. | НАЙМУВАННЯ ПРИБУТКОВ: | Сума польських марок. | Разом | | :--- | :--- | :--- | | I. Від Передплатників і за ПРОДАЖ ГАЗЕТИ комісіонерами.... | 500.000 | | | 2. За продаж газети в БОРТ / від Міністерства Преси та друг./..... | 150.000 | | | 3. За оголошення, друкувані в газеті "Українська Трибуна"...... | 100.000 | 750.000 | | | | | | РАЗОМ В ПРИБУТКУ... -- | | 750.000 | | СТРАТА за місяць......... | -- | 2.525.000 | | :--- | :--- | :--- | | ВАЛИНО.................. | -- | 3.275.500 | ВИДАТОК: | | Сума польських марок. | Разом | | :--- | :--- | :--- | | I. Друкарні " Літерацька за друк газети тижнево платиться з 22/Х - 420.000 шк.П.х 4 /тижні/. | 1.680.000 | | | 2. За папер для друку газети................... | 250.000 | | | 3. Утримання персонального складу Редакції та Контролю газети/ред.524.000 і к-ра 176.000/. | 700.000 | | | 4. Построночні платні за друкувані статті та фіксу співробітникам................... | 300.000 | | | 5. Пересилка та експедиція газети /поштові марки, оплата відправки багажом, клей, дріт до упаковки і т.н./................... | 120.000 | | | 6. На командировки, роз'їзди в справах газети та організація діла.......................... | 60.000 | | | 7. На росподарчі, налом і опал понеження Ред. та Контролю і на канцеляр.та дрібні видатки................... | 90.000 | | | 8. Агентствам за доставку інформації, за куплені для Редакції газети і малюнки............... | 75.000 | 3.275.000 | РАЗОМ ВИДАТКУ за місяць.. -- | 3.275:000 | | :--- | :--- | | БАЛАНС ................... | -- | 3.275.000 | Завідувач Конторою газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА." "3" Січня 1922 року. м.Варшава. Бухгалтер ВІДОМІСТЬ про кількість ПЕРЕДПЛАТНИКІВ на газету "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" і за комісову продаж в Галичині: ПЕРЕДПЛАТНИКІ В В Грудні 1921 р. В Січні 1922 р. /по 25-е/ 24. 55. КОМІСОВИЙ ПРОДАЖ ГАЗЕТИ: В Грудні 1921 р. В Січні 1922 року /по 25-е/ 64. 87 /що-дня/ З І-го Січня 1922 року на Волинь, Холмщину і Галичину збільшилось передплатників на = 148. Тираж газети на 25 Січня 1922 року :- а/передплатників /платні/....399. б/безплатних..............562. в/комісовий продаж.........1.555. РАЗОМ...............2.516. ЗАВІДУЮЧИЙ КОНТОРОЮ Б. Прокопчук ЗАВІДУЮЧИЙ ПЕРЕДПЛАТСЮ Б. Свінця 25 Січня 1922 р. ВАРШАВА.- I. За друкарню переплачується приблизно 200.000 марок польських в місяць, а огляду на те, що газета завжди в боргу перед друкарнею і тому не може вимагати знижки; 2. за папер переплачується до 100.000 марок польських в місяць через те, що за браком грошей, папір купується не оптом, а береться вкредит у друкарні. ВІДОМІСТЬ про фактичні прибутки від видання газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА", від дня організації видання газети /з 3 Травня 1921 року по 25 Січня 1922 року: - - - - - - - ОДЕРЖАНО до КАСИ Контори газети "УКРАЇН.ТРИБУНА": Черга заліску: Назва статтів прибутку: Від дня ви- дання газе- ти до 1 Січ- ня 1922 р. Пересічна сума, яка одержува- лася що- місячно в 1921 р. Від І-го по 25-е Січня 1922 року одержано: м а р о к п о л ь с ь к и х : I. Від ПЕРЕДПЛАТНИКІВ……………………………... 517.842 /Пересічно за один місяць одержувалося -517.842 : 8 = ………………….. 64.730 282.340 В грудні 1921 р. 136.940 2. За КОМІСОВИЙ та дрібний ПРОДАЖ………………………... 502.772 /Пересічно за один місяць одержувалося- 502.772 : 8 = ………………….. 62.846 90.294 В грудні 1921 р. 143.135 3. На ФОНД "УКРАЇН .ТРИБ." одержано………………………... 827.796 /Пересічно за один місяць одержувалось- 827.796 : 8 = ………………….. 103.474 186.360 4. За ОГОЛОШЕННЯ, надуков в "У.Трб."………………………... 90.312 /Пересічно за один місяць одер- жувалося- 90.312 : 8 = ………………….. 11.288 14.000 В грудні 1921 р. 26.900 5. Одержано за продаж 26 пудів газетної макулятури в 1921 р…………………... 26.900 -- -- - - - - - - - Р А З О М ………………………………………………….. 1.965.622 242.338 572.994 УВАГА: Не одержано комісові продажи за Січень…... 250.000 і не одержано від кофтрагентів за оголошення за весь час…………………………………….. 160.000. ЗАВІДУЮЧИЙ КОНТОРОЮ ГАЗЕТИ м. ВАРШАВА. 25-січня 1922 р. Бухгалтер У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 8 "Лютого" 192 р. ч 104. ДО МАНА МІНІСТРА вправати Директорії При цьому маю за честь переслати копію листа п.Військового Міністра і Ко- мандуючого Армією від 2 Лютого б.р. ч329 з проханням виконати вимогу в справі од- командирування військовослужачих, котрі находяться в дорученому Вам відомстві, в розпорядження п.Військового міністра. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.07 ДИРЕКТОРА КАНЦЕЛЯРІЇ Копія. У.Н.Р. Т.В.О.Військового міністра Т.В.О.Командуючого Армією 2 Лютого 1922 р. Ч.329 До Пана Голови Ради народних Міністрів Доклад Прикладаючи до цього копію листа мого від 17 Гру- ня 1921 р. за ч.6538 на імя бувшого Премер-Міністра п.Пилипчука і копію обіжника п.Голови Ради Народних Міністрів від 32 Грудня 1921 р. за ч.:1492, маю за честь просити Вас, Пане Премер-Міністре, зробити розпоряджен- ня, аби було відкомандировано в моє розпорядження всіх військовослужачих, які зараз знаходяться на службі в цивільних установах. Відкомандируванню належать ті старшини й адміні- стративні старшини, які не звільнені з військової служ- би: на підставі медичних свідоцтв про непригодність їх до військової служби або по інвалідності. Про послідуючі Ваші розпорядження ласкаво прошу мене повідомити.- Додаток: копії ч.ч. 6538 і 1492.- Генерал-Хорунжий А.ВОВК. /р.в./ З оригіналом згідно: Діловод У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. „Лютого 1922 Ч До Пана Міністра Верховного Виправлених Директорії" Прошу Вас, Пане Міністре, зробити розпорядження про надіслання до моєї Особистої Канцелярії відомостей чи маються в Вашому розпорядженню шапирографи і як що такі єсть то чи знаходитися можливим передати один в тимчасове користування Міністерству Ісповідань. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В. О. ДИРЕКТОРА КАНЦЕЛЯРІЇ КЕРУЮЧИМ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Лютого 16/18 дня 1922р. ч.86. До Пана Керуючого Міністерс- твом Внутрішніх Справ З розпорядження ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕК- ТОРІЇ, маю та честь надіслати при цьому до відома Вашого, Пана Керуючий, копію ви- даної тесме бальшевицької брешурн-зві- ту-"Чрезвичайня Комиссія по бербъ в контрреволюціей". Миронович Керуючий Справами Вз. Штольманський Начальник Канцелярії У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 25 Лютого 1922 р. ч 219. Ласкаво прохано Вашого розпорядження про передачу дорученою Вам Офіцією до Ліквідаційної Підкомісії при Міністерстві Фінансів всіх друкарських машинок, які не є конче потрібними для біжучої праці. Головою названої Підкомісії призначено Директора Департаменту По-середніх Податків п. Фролова, якому і належить здави машинки. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Лютого 27 Дня 1922р. ч.98/99. До Пана Голови Ради Міністрів. /Копія Пану Міністру інанов./ У відповідь на листа з 25-го лютого ц.р ч.219, маю за честь повідомити, що з двох дру- карських машинок, які посідає Канцелярія ДИ- РЕКТОРІЇ, одна перебуває в розпорядимості ПА НА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, а друга обслуговує пот- реби Канцелярії. Отже ці дві машинки є конче потрібними для провадження біжучої праці. Михайлович Керуючий Справами Вз. Іноземський Начальник Канцелярії СПРАВОЗДАННЯ про ПРИБУТКИ та ВИДАТКИ по назві "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" з початку організації видання газети /з Квітня 1921 року/ на І-е ЛЮТОГО 1922 року: ПРИБУТОК: Сума: РАЗОМ: ОДЕРЖАНО НА ВИДАННЯ ГАЗЕТИ "Українська Трибуна": 1. Від реалізації на польській марці: а/ чека на 750.000 корон австрійських........... 967.500 б/ чека на 1.000.000 корон австрійських....... I.I5O.0OO в/ російськ. 5 І/2 % паперів на 3.000.000 руб.. I.85О.ООО г/ російських-5 % паперів на 300.000 руб... 435.000 2. Одержано з Тарнова готівкою в польських мар- ках: а/ через / передані ним через п.-д-ра Лука- севича - 869.000 м.п. б/ Зайцева: / передані до каси К-ри 32.000 м.п. в/ через п.-д-ра м.Чирко:/ передані через п.-д-ра Лукасевича - 300.000 м.п. передані до каси К-ри 700.000 м.п. 3. Від Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Річі Поспо- лита Польській/ передані через п.-д-ра Лукасе- вича/ I.400.000 4. Від видавця газети п.-д-ра ЛУКАСЕВИЧА одержано до каси К-ри "Укр.Трб."після реалізації ним на польській марці власної закордонної валюти, яка виносить: а/ 4.000 нім.марк.по 12,5 марок польс. за нім.марку...........= 50.000 м.п.-д /7= б/ 2.000 нім.мк.по 12,8 м.п......= 25.600 м.п-д /7= в/ 100 анг.фн.штр. по 4.000 м.п.= 400.000 м.п. г/ 50 " " " 4.500 " = 225.000 " д/ I.ООО швейц.франк." 210 " = 210.000 " е/ 40 анг.фн.штр." 5.850 " = 234.000 " ж/ I.OOO швейц.франк." 270 " = 270.000 " з/ 150 долар.амерк." I.З25 " = 273.750 " і/ I.OOO швейц.франк." 307 " = 307.000 " к/ 25 фнг.фун.штр." 6.825 " = 170.625 " л/ 40 амерк.долар" 4.650 " = 186.000 " м/ 60 " " 4.850 " = 291.000 " н/ 50 " " 4.800 " = 240.000 " о/ IОО анг.фун.штр."IЗ.5OO " = I.35O.OOO " р/ I.OOO франц.франк." 250 " = 250.000 " с/ 600 " " 2.850 " = I.71О.ООО Разом.... 7.352.975 ВИДАТОК: Сума: РАЗОМ: I. Передано п.-д-ру ЛУКАСЕВИЧУ для реалізації польських марок на закордонну валюту одержаних від реалізації російських 5 І/2 % паперів x/Зазначена сума /I.850.000 м.п./ще не реалізована на закордон.валюту з огляду на високий курс закордон.валюти. 2. Передано п.-д-ру ЛУКАСЕВИЧУ ОДЕРЖАНІ ВІД РІЗНИХ ССІБ в погашення позичок Контори газети та інші суми /45.000+ 106.320+ 97.474+ 3.400+ + I98.000 + 20.5IO + 8O.OOO + I5.4OO м.п./=..... (Відомо відсутній разом з п.-д-ра Лукасевича) 3. Списуються в видаток СТРАТА на курсі закордонної валюти, одержаної від п.-д-ра ЛУКАСЕВИЧА, яку страту необхідно понести при купівлі п.-д-ру ЛУКАСЕВИЧУ закордонної валюти: по біржовому курсу 9-го Грудня 1921 року проти одержаної при реалізації цієї валюти /7.934560,4 - 82.975 або I0.804.500 - 7.352.975/= ДІЄСНІ ВИДАТКИ ПО ДРУКУ ГАЗЕТИ "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА": Виплачено друкарні "Літерачка" за друк газети по 25 Січня 1922 року...........I2.44I.083 " ВИПЛАЧЕНО за ротаційний папір для друку газети......... I.632.094 " ВИПЛАЧЕНО утримання персональ-складу К-ри та Редакції........... 3.503.494 " ВИПЛАЧЕНО построчної платні за статті та фіксу співробітникам......... 372.560 " ВИПЛАЧЕНО за пересилку та експедицію газети........... 535.874 " ВИПЛАЧЕНО за куплене майно /мебель,птичуч.ма- шинка і др./......... I72.6I6 " ВИДАНО АВАНСІВ в рахунок построочної платні, на подорож в справах газети і ин., які аванси ще не оправдані........... 295.7II " ВИТРАЧЕНО на командировки та організацію діла видання газети......... 309.I54 " ВИТРАЧЕНО на господарчі, канцеляр.,найом і опал помешкання Ред.І К-ри та дрібні видатки........... 460.363 " ВИПЛАЧЕНО Агенствам за доставку інформацій, за закуплені газети для Ред.I МАЛЮНКИ......... 369.48I 20.092.430 5. Крім вищезазначених сум, передано п.-д-ром ЛУКАСЕВИЧОМ до каси К-ри "Укр.Трб." готівкою в польських марках з власних коштів…………………………… 4.912.507 15.717.007 ДІЙСНІ ПРИБУТКИ ВІД ВИДАННЯ ГАЗЕТИ "Україн.Трб." Разом: "Від передплатників /за 1921 рік- 517.842 м.п. на "Україн.Трибуну":/за 1922 " - 350.330 м.п. 868.172 За комісову і дріб- ну продаж газети: /за 1921 рік- 502.772 м.п. /за 1922 " - 144.722 м.п. 647.494 "Допомога на фонд "Укр.Трб."від ін- тернов.волків і громадян українців: /за 1921 рік- 827.796 " /за 1922 " - 206.022 " 1.033.818 Одержано за оголо- шення в"Укр.Трб." : /за 1921 рік- 90.312 " /за 1922 " - 19.220 " 109.532 Одержано за продаж газетної макулятури:/за 1921 рік- 26.900 " /за 1922 " - --- -- 26.900 ПЕРЕХІДНІ СУМИ: Надіслано допомоги для україн.студентів, благодійних інституцій,а також на різні доручення від різних осіб…………………………… -- 317.468 РАЗОМ ПРИБУТКУ………………… 26.422.891 БАЛАНС на І-е Лютого 1922 р. …-- 26.422.891 5. Повищено Експедиції Заготовок Державних Паперів……………………………………… -- 65.000 6. Видано Українським Студентам у Варшаві до- помоги на "Свят Вечір"……………………… -- 25.000 ПЕРЕХІДНІ СУМИ: 7. Передано допомог від різних осіб україн- ським студентам, Благодійним інституці- ям і т.и……………………………………… -- 281.068 РАЗОМ ВИДАТКУ………………… 26.331.127 САЛЬДО КАСИ на І-е Лютого 1922 року …-- 91.764 БАЛАНС на І-е Лютого 1922р. …-- 26.422.891 КРІМ ТОГО НЕОБХІДНО ВИПЛАТИТИ: а/друкарні"Літерацькій"за друк газети по ІІ-е Лютого 1922 р………………… 1.050.000 б/за лапір для газети……………………… 157.725 в/построчні платні співробітникам за весь час……………………………………… 450.000 г/утримання співробітникам Ред.та К-ри по 31-е Січня 1922 року………………… 364.500 д/Ремінта із надісланих для благод.інститу- цій /36.400 м.п./ і по неоплаченим рахун- кам: за помешкання"Русспрес"у І инш.разом.. 150.000 2.172.225 Завідуючий Контролем газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" " З "Лютого 1922 р. м.ВАРШАВА. Бухгалтер /Випис з бухгалтер.книг К-ри газети "Українська Трибуна"/. РАХУНОК ч. І - видавця газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" п. Доктора В. М. ЛУКАСЕВИЧА з початку організації видання газети /з Квітня 1921 р./ на І-е Лютого 1922 року.-. "З" Лютого 1922 року. м.ВАРШАВА. РАХУНОК ч. I- Видавця газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" п.Доктора Е.К. ЛУКАСЕВИЧА з початку організації видання газети /з Квітня 1921 р./ на I-е лютого 1922 року: Д Е Б Е Т / одержав /: Сума РАЗОМ: пользьк.марок: КРЕДИТ / видав /: Сума: РАЗОМ: пользьк.марок: I. Від реалізації на польські марки: а/ чека на 750.000 корон австрійських... 967.500 б/ чека на I.000.000 корон австрійських... I.I5O.OOO в/ російських 5 І/2 % паперів на суму 3.000.000 руб.,яка сума взята для реа- лізації польських марок на закордонну валюту з огляду на високий курс закордонної валюти. х/Зазначена сума /I.850.000 м.п./ не реалізована на закордонну валюту з огляду на високий курс закордонної валюти. г/ російських 5 % паперів на суму 300.000 рублів /номінальних... 435.000 2. Одержано п.Д-ром ЛУКАСЕВИЧОМ з Тарнова го- тівкою в польських марках для передачі на видання "Україн.Трибуни": а/через п.Зайцева... 868.000 б/через п.Чирко... 300.000 3. Одержано від Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Річі Поспол.Польській... I.4OO.OOO 4. Передано п.Д-ру ЛУКАСЕВИЧУ із каси К-ри "Україн.Трибуни"одержані: а/від ріжн.осіб в погашення позички... 45.000 б/від інтернов.україн.в Стрілково.... I06.320 в/від " " в Румунії... 97.474 г/від " " ... 3.400 д/від Міністра Н.Василько з Берліну.... I98.000 е/від п.Захарченко з Тарнова... 20.5IO ж/від п.А.Яковлева з Бельгії... 80.000 з/від п.Івашини /інтерн.укр.козак.зРумунії/ I.I9OO i/від Сому Визволення України з Царгороду 13.500 Р А З О М одержано.... -- 7.536.604 САЛЬДО КРЕДИТУ на I-е Лютого 1922 р.. -- I3.3OO.9O3 БАЛАНС на I-e/II-I922 р... -- 20.837.507 I. Передано п.Д-ром ЛУКАСЕВИЧОМ до Каси К-ри газети "Українська Трибуна": Одержані після реалізації на польські марки: а/чека на 750.000 корон австрійських... 967.500 б/чека на I.00O.OOO корон австрійських.... I.I5O.OOO в/ російських 5 % паперів на 300.000 рубл.-... 435.000 2. Передано до тієї-ж каси одержані в Тарнова го- тівкою в польські марках: а/через п.Зайцева.... 868.000 б/через п.Чирко... 300.000 3. Передано до тієї-ж каси одержані від Диплома- тичної Місії У.Н.Р. в Річі Поспол.Польській... I.4OO.OOO Передано п.Д-ром ЛУКАСЕВИЧОМ до тієї-ж каси одер- жані після реалізації на польські марки власної закордонної валюти,яка виносить: Сума,яка одержана при реалізації: а/ 4.000 німц.марк.по I2,5 мк....= 50.000 " о'14 б/ 2.000 німц.мк.по I2,8 мк п...= 25.600 " о'17 в/ I0O анг.фн.штр.по 4.000 м.п.= 400.000 " о'13,5О г/ 50 " " " 4.500 " = 225.000 " о'13,5О д/ I.0OO швейц.франк". 2IО " = 2IO.OOO " о'76о е/ 4O анг.фун.штр. 5.850 " = 234.000 " о'13,5О ж/ I.0OO швейц.франк". 270 " = 270.000 " о'76о з/ I5O долар.америк."I.825 " = 273.750 " о'3,5О и/ I.OOO швейц.франк". 307 " = 307.000 " о'76о к/ 25 фнг.фн.штр. 6.825 " = I7O.625 " о'13,5О л/ 4O амерк.долар". 4.650 " = I86.OOO " о'3,5О м/ 60 " " 4.850 " = 29I.OOO " а'3,5О н/ 50 " " 4.800 " = 24O.OOO " о'3,5О о/ I0O анг.фн.штр. I3.500 "=I.35O.OOO " о'13,5О п/ I.OOO франц.франк". 250 " = 250.000 " о'25о р/ 4OO долар.амер." 2.900 "=I.I6O.OOO " о'2,9О с/ 6OO " " 2.850 "=I.7IO.OOO " а'2,85О Разом.... 7.352.975 I0.804.500 5. Крім вищезазначених сум пере- дано п.Д-ром ЛУКАСЕВИЧОМ до каси К-ри "Укр.Трб."готівкою в польс.марках з власних коштів........... 4.9I2.507 I5.7I7.OOO Р А З О М видано......... -- 20.837.507 БАЛАНС на I-е Лютого 1922 р.. -- 20.837.507 К О Ш Т О Р И С сум, необхідних для ліквідації газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" з 13-го ЛЮТОГО 1922 року. ---:---:--- 000.358.1 -- ТІДІФЕД КОНТОРИС сум, необхідних для ліквідації газети "УКРАЇНСЬКА ТРІБУНА" з ІЗ-го ЛЮТОГО 1922 року: ПРИБУТКИ: I. Майбутні прибутки по Конторі від 6 по 12-е Лютого 1922 року........... I50.000 2. Від ліквідації майна Контори.......... I50.000 3. Від продажу газетної макулатурки...... 10.000 4. Від ліквідації майна Редакції/мебель/. 25.000 Сума польсь. РАЗОМ: 335.000 РАЗОМ ПРИБУТКУ........... -- 335.000 ДЕФІЦИТ.......... -- I.262.000 ВИДАТКИ: I. Друкарні за друк газети............... 550.000 2. За папір за друк у газети.............. 257.000 3. За помешкання Редакції.................. 50.000 4. Утримання персонального складу Редакції та Контори............................... 490.000 5. Необхідна виплата частини порядкової плат- ні за статті......................... 200.000 6. Повернення передплати /на Литві, Березень і т.д./............................... 50.000 Сума польськ. РАЗОМ: I.597.000 РАЗОМ ВИДАТКУ........... -- I.597.000 Завідуючий Конторою газети "УКРАЇНСЬКА ТРІБУНА" "58" Лютого 1922 р. м.ВАРШАВА. КОШТОРИС ПРИБУТКІВ та ВИДАТКІВ за місяць по газеті "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА", складений на видання газети розміром в одну /I/ сторін- ку /половина сучасного розміру газети/. КОНТОРІС ПРИБУТКІВ та ВИДАТКІВ за місяць по газеті "УКРАЇНЬКА ТРИБУНА", складений на видача газети розміром в ОДНУ /1/ не залежну сторінку: / половина сучасного розміру/ | ПРИБУТКИ за місяць: | Сума польськ. мерок: | РАЗОМ: | | :--- | :--- | :--- | | I. Від перерплатників і за продаж газети комісіонерами.... | 500.000 | | | 2. За оголошення, друкуємі в "Укр.Трб.".. | 20.000 | 520.000 | ЗАГОТОВОК "АГЕНТ АЛЕКСАНДРІВ" (також он анкета на ЕПТАНЯ від ПЕРУЧИНА) - його || у здо з моделює квоти ланки на Запоріжжя (також цінний оголошення аналогом) | ВИДАТКИ за місяць: | Сума польських мерок: | РАЗОМ: | | :--- | :--- | :--- | | I. Друкарні за друк газети.............. | 1.000.000 | | | 2. За напір для друку газети............... | 150.000 | | | 3. Утримання персонального складу Редакції /8-х чоловік/ і Контори/5-х чоловік/... | 346.000 | | | 4. Кур'єр до Редакції і з хлопців до екснедж- ції газети.............. | 32.000 | | | 5. Вексеління газети /маркі, пересилка по за- лізніці, клей і т.п./................... | 100.000 | | | 6. Найом помешкання для Редакції та Конто- ри /одно помешкання/............... | 25.000 | | | 7. Канцелярські, господарчі та дрібні видатки | 25.000 | | | 8. Агенству " П. А. Т." і за газети для Ред- | 60.000 | | | 9. Порядкова плата за статті /гонорар/....... | 25.000 | | РАЗОМ ПРИБУТКУ за місяць.. -- 520.000 ДЕФІЦИТ за місяць... -- 1.244.000 РАЗОМ ВИДАТКУ за місяць......... -- 1.764.000 Завідувач Контором газети "УКР. ТРИБ." В. Мріяковський "5" Лютого 1922 р. м. ВАРШАВА. УКРАЇНСЬКЕ ПРАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО До Пана Міністра Фінансів. Українське Правниче Товариство, яке існує на підставі статута, належно зареєстровано оглядається в 60 країнах на загальних зборах своїх II грудня 1921 року, обміркувавши діяльність стан своїх членів уповноважило Раду Правничого Товариства звернутися до Вас, Пане Міністре, в наступному: Члени Товариства як ста- дистська в Ірландії що довші час перебували на різних державних службах, прикучені були покинути рідний край та емігрувати на чужину, де вони опинилися без всякої праці і засуджені на заробітнє. Де-які з них рятуючи своє життя кинувся до бізнесної праці, але не підготовлені до неї вони не можуть конкурувати з професійними робітниками, що об'єдналися в професійні союзи і мають загинути як не фізично то морально. Правниче Товариство не може допустити, щоб досвідчені Правники, таці ля- лих на Україні буде надзвичайно потрібна, так загинули і тому вирішило на загальних зборах своїх II грудня 1921 року організувати допомогу правникам, шляхом підтримки їм відповідно їх фаху роботи, а для цього намітили такі заходи: улаштування курсів польської та чеської мов; звернення до різних установ як при- ватних так і державних, окремих осіб та товариств в загальному далі роботу правникам і цим заходи. Але ж щоб поставити широко справу допомоги треба відповідні кошти, яких Товариство в належній сумі не має. Тому Рада Правничого Товариства в уповноваження загальних зборів II грудня 1921 року і нас за честь звернулися до Вас, Інше Міністре, в проханнм дати позицію Правничому Товариству в сумі 100.000 марок поль- ських на умовах, які Ви визнаєте можливими. ГОЛОВА РАДИ ПРАВНИЧОГО ТОВАРИСТВА Секретаръ У.Н.Р. КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ Березня 8 дня 1922р. До Департаменту Чужоземних Зносин Міністерства закордонних Справ. Згідно з листом Пана Голови Ради Мініст- рів з 26-го лютого ц.р.ч69/т.,Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь надіслати при цьому, з доручення Пана Керуючого Справами ДИЕКТО- РІЇ,копії наступних уповноважень:15/XI 1919 Членам ДИРЕКТОРІЇ п.п.Швецові й Макаренкові на діяльність за кордоном і п.п.Міністрам фінансів Мартосові і Барановському в фінан- сових справах. В.з Чкоморський Начальник канцелярії Начальник Відділу. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра " 4 " березня 1922 року 30 Міністерство Закордонних Справ пересилаючи при цьо- му брошуру "La Libre Ukraine" /видану Комітетом Спасенія України в Царгороді, січень 1922/ має честь про- хати Вас, Вельмишановний Пане, передати її Панові Голові Директорії Головному Отаманові. З МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра Korekta Telegram N 4670 przewód N 1485. Excellency Mironowich Zabnienka F. Tarnów Przyjęto dnia 27 III 1923r godz. 21.30 z Lwowa N 194/3 stów 33 dn. 27 III godz 28. Wybli mi poświęcie ponownie polecił przesłanie bezwarunknie rządowi ceny bezmarumkowo przed wyjazdem delegacji do Genui inaczej grozi zapętka strata prawie uprzejmie wprowadzam wykonanty umowy oddegratować Migdał Lwów Hotel Georgia. Zofus. zygros. Skotko 29.III 12 Моліючи про дозвіл виїхати з Росії для лікування, Командування Кримської армії не може бути погоджене на це. Середньо-військовий офіцер, капітан Г. Волобаєв, виїхав з країни без дозволу командування. 25 Тр. 92. Відповідь: 17-го липня 1920 року З Мариновою (написано синьою червоною) Для власного користування Поступило М. Волобаєв з.н.2. перурия Оприя и ДИРЕКТОРІЇ. квітня дня 1922р. 174. до п. Голова похісії по розподілу фроней. 38 на честь нової, сьогоднішньої Оприя директорії (занімає три новенькі кімнати) на службовому місці на південь, а дві кімнати уживаються для випадкових і колив. пациєнтів та ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. Таким чином вільних кімнат досить. Дільничному Таму Івану Дмитрівичу Молива зносити закордонного капіталу в відновленні і розвитку народного господарства України. Промисловість і транспорт на Україні треба зважати зараз абсолютно зруйнованими. Для відновлення і налагодження народнього господарства, після повороту національної влади на Україну доведеться все будувати заново. Ця колосальна праця вимагає надзвичайно великих капіталів яких безперечно Україна не посідає, бо на протязі останніх чотирьох років значно понизилась продуктивність праці на селенні, як раз вагато здобутків людської праці знищено в безперестанних війнах та вивезені ворогом за межі України. Капітали, якими Україна навагалі була відт, на протязі останніх чотирьох років лежали здобутково без жадного витку і з/простої суми не тільки не прийшлися працюту в надлишкі сильно сименувались через резунність їх даних курсу валюти, а о/ фабрики, майна, судини і т.п. зруйновані, розташувати і попсовані від недогляду та під впливом натурального ділання часу. Цілком ясно, що ті автологичні суми, якими нараховується здатність відбудови господарства України, не можуть навіть в сотій долі бути заповнені національним капіталом і мусить добудуватись за сторони, цілком притягненням на Україну закордонних капіталів Кожного нового цього треба мати ще на увазі і те, що наш Уряд для передоведення боротьби з окупантами тим не може обмитися без закордонної посилки на значну суму, бо жадними коштами не володіє і добути їх шляхом реалізації яких судьбі цінностей не маєме в олесному часі жадної можливості. Доки хоч частково не полагодиться нормальне господарче життя в Україні / шляхи і т.п./ Але притягнути закордонний капітал на Україну, а особливо дебути з-за кордону грошей для заспокоєння суттє-дерев'яних потреб не можливо без певних жертв в боку України і на це нашому Урядові треба йти цілком свідомо, дивлячись тільки, щоби ці жертви не були занадто тяжкими та щоби вони скупалися позитивними наслідками від праці закордонного капіталу, як рівно не зважували волі Уряду, що до направлення господарчого розвитку України згідно національним інтересам. таким жертвами мусять бути різні концесії на Україні. Найбільш предметним, доцільнішим і найменш шкідливим було би представлення слідуючих концесій і привілеяй закордонному капіталові. А. ЗМІСЬКИЙ ТРАНСПОРТ 1. ДОВБОВА І ВЕСЕЛЯЛЬНА НЕДОКОНАЧЕНІ КОЛИ ГРИШИНО-РІВНЕ та МЕРЕФА-ХЕРОСОН. можна цілком погодитися з теоретичними міркуваннями, що ідеал держави, щоби всі залізниці були в розпорядженні і експлоатації самої держави. Але розрахунки міністерства Шляхів, згідно яким на відбудову лише державних залізниць на Україні треба не менш - 565.909.825 карбованців золотом, приводять до переконання, що частина залізниць мусить бути продана і віддана в експлоатацію на концесійних умовах приватному капіталові. В першу чергу могли би бути продані дві недобудовані колії: Гришино-Рівне та Мерефа-Херсон. Перш за все ці колії потребують відносно найбільше капіталів для приведення їх в належний стан. Між тим вартість уже закінчених робіт по обом коліям являє з себе досить поважну суму 55.692.000 карбованців золотом, яка сума могла би, на випадок передачі цих залізниць в приватні руки, бути повернута державі і вжиття на невідкладні видатки по відновленню чинностей інших державних залізниць. Слідуюча таблиця подає найнеобхідніші цифрові дані про обидві залізниці: - назва колії - Збудовано на суму золот. карбованців - Залишається збудовати на суму зол.кар. - Загальний проміж тар колії в верстах ГРИШИНО-ГІВНЕ: правий беріг - 7,530,000 20,440.000 370 Лівий беріг - 18,000.000 27.666.000 456 Разом 25,539.000 47,446.000 826 МЕРЕФА-ХЕРСОН: правий беріг - 19,872.000 18,128.000 386 Лівий беріг - 10,250.000 9,746.000 266 Разом 30,132.000 25,858.000 556 ці числа ясно доводять, що держава ще довгий час не зможе піднести на свої плечі праці по закінченню цих за- лізниць між тим, як вони мають надзвичайно велике значення для розквіту комерчно-вугільної та залізно-рудної промисло- вості, не кажучи вже про інші галузі. Залишаючись на довгий час в тому стані, в якому вони знаходяться зараз, ці колії будуть поступово руйнуватись, приносячи тим чистий збиток державі. Разом з тим віддана цих залізниць в приватні руки для Держави не створює якої будь небезпеки, позаяк рівнообіжно цим коліям ідуть старі державні залізниці, завдяки чому Дер- жава завжди певною комбінацією терифів зможе направляти рух грузів, як рівно перевозити пр ним в миру потреби державні вантажі. Для контрагентів теж концесія на залізниці Гришино-Гівне і Мерефа-Херсон буде найбільш бажана, бо пробіг цих залізниць по найбільш богатим і промисловим місцевостям, сполучення їх з Дніпровським водним шляхом і з окрема колії Мерефа-Херсон просто з морським портом, а також і те, що колія Гришин- Різне перерізує майже всю Україну, являючись до того тран- зитним шляхом з богатого більшово-господарчими продуктами Дону до промислової польщі, забезпечує власникам, що залізниця невий і досить шкодний прибуток. II. ДОБУДОВА І ВКОМПЛЕКТАЦІЯ НЕДОКІНЧЕНОЇ ЗАЛІЗНИЦІ ПРИТКОВО-МАЙСЬК. це в більшій мірі доцільно для держави продати закінчені роботи та передати в приватні руки добудову і експлуатацію недокінченої залізниці Притково-Майськ загальним протягом 120 верст, повалк ця залізниця жадного важливого значення в державному мислитель не має. Закінчення робіт на цій залізниці зроблено, відраховуючи різні ушкодження за останні роки революції на суму 3.240.000 зол. карбованців і залишається добудувати та від- будовати на суму 8.760.000 зол. карб. Скільки Державі вида- вати такі значні суми на будову залізниці місцевого значення при величезній потребі і разом недостачі в коштах немає мед- ної радії. Між тим ця колія пролягає не"обратні" і родючий плющ, завжди забезпечена зв'язками, сполученням з найважливішими магістраллями, в оглядку на що вона має повну гарантію високого прибутку і може бути охоче відкуплено у Держави. III. ІНШІ ЗАЛІЗНИЦІ. Загальний склад і стан державних залізниць України, відки- тні для загального користування слідуючий: Державна залізниця Кривий Серіг Дніпро. Одно. двох верстість в зол Вартість відбудови путь путь карбованців, залізниць до кор- мил. миль по кінам і сра нального стану в ну в 1914 р. зол. карбованців. Одно. двох одноп. двопут. Назва залізниць Криворожна 1936 1008 поліська 100 240 Запорізька 300 180 Олобідська 290 130 2625 2153 420670750 505147625 128664625 153089065 Під'їздні вітки значного протягу 75 - 3750000 - 750000 - Під'їздні вітки малого протягу 150 - 4500000 - 450000 Дрівні і дисо- воєнні вітки 175 - 8750000 - 1312500 429670750 505147625 128664625 153089065 Лінія Серіг Дніпра Поліська 75 210 Запорізька 1245 232 Олобідська 1755 770 3075 1912 457896250 448608000 140050375 135962760 як видно з наведеної таблиці, відбудова державних заліз- ників вимагає надзвичайно великих коштів. Але це все зали- шки дуже важливого значення, часто стратегічного, через що в приватні руки могла би бути віддана лише частина 14 і то з миру країною потреби. Передані в приватні руки можуть бути без шкоди для державної господарки лише під'їздні вітки, яких всього нараховується на Україні 400 верст про- тягу. Але з тим більшою окою можна допустити, а навіть бажано притягнути приватний капітал до будування нових залізнич- них колій. Такі залізничні шляхи, що зараз є на Україні зовсім не досить для задоволення дійсних потреб країни. Тим менш іх не вистачити, поки почне розвиватись Україн- ська промисловість. Чорні Ототь порівняти Україну з іншими державами, щоби наочно в"являти собі стан транспорту. на і км. залізниці приходиться: | Назва країни | кв. км. тілоці | мешканців | | --- | --- | --- | | Бельгія | 4,4 | 1.010 | | Англія | 8,8 | 1.771 | | Німеччина | 10,1 | 1.051 | | Франція | 12,0 | 872 | | Італія | 18,0 | 2.036 | | Україна | 28,6 | 2.075 | | Європ. Росія | 89,5 | 2.143 | Довжина експлоатованої залізниці, відкритих для громадсько-го користування в кілометрах /розрах.А.В.Лук'яненка/ | Назва країни | на 100 кв.кілом. площі | на 10.000 мешканців | | --- | --- | --- | | Україна | 5,8 | 6,7 | | Європ. Росія | 0,9 | 3,4 | | Франція | 9,1 | 12,4 | | Англія | 11,9 | 8,2 | | Німеччина | 11,2 | 9,4 | Таким чином Україна стоїть серед культурних держав на передостанньому місці, між тим це надзвичайно багата країна. І вантажів може постачати на значно більшу кількість і про- тар залізниць, особливо коли взяти на увагу, що в поширенням комунікаційних засобів поширюється промислове життя країни а значить інтенсифікується товарний та особовий рух по залізницях. В 1913 році всі залізниці України при загальній довжині 15,950 верст передавали товарів 8,382 міл. пуд. зроблено всього 882 міліарди пудо-верст при пересичному пробігу пуду вантажів 261 верста. Головні вантажі залізниць, призначених як для внутрішньо- ро споживання, так і для експорту в 1913 році розподілилися так: /в міл. пуд. фактично перевезеного вантажу/: харчових продуктів 888,80; вугілля 315,889,76; мужки 240,46; металів 203,14 цукру 33,40; мінералів 401,60 цукров. будаків 153,80; дерево-ополок. 101,60 солі 50,90; лісн. матер. 219,30 Звичайно з розвитком сітки залізниць значно побільшується самий довговідний дум, що так іменно повсюди не вимагає жод- них доказів. Оскільки тілько залишити цю незначну велика кількість вантажів, котрі проходили через порти України, мивовале залізниці за браком сполучених держав портів а внутрішнім ринком залізничним коліями, або оплачені в нев- даний міра чим напр.: Якоблівський, Черсонський, Генічесь- овий та Маріупольський порти зважні чильки однією колією а порти Очаків, Хорли і Скадовськ зовсім не зв'язані в цент- ром не тільки залізницями, а і посовими шляхами. Таким чином приватному капіталові можуть бути дані кон- цесії в порядку обраної поступності -1/ на недобудовані колії Дрижино-Рівне, Череда-Черсон та Цвітково-Камків, 2/ на збудованих нових колій, 3/ на відбудову під"їздних шляхів, 4/ на відбудову і збудування нових залізничних майстерень / не кель про стан істнуючих майстерень зараз нема під руки жодних відомостей/. Між чим віддача коліце- сій на залізничні майстерні практикується в інших держа- вах, як наприклад в Румунії./.5/ на відбудову деяких заліз- ниць, які були вже відкрити для громадського користування але не мають стратегічного значення. В-ТІНКА ТРАНСПОРТ Судоплавство на Україні було розвинуто головним чином на Дніпрі та його притоках /Десні і Припяті/. Для перела- дужання товарів улаштовані пристані в Гомелі, Лоєві, Нечках лива, Тмичеві, Череповоли, Калені, Чоркасах, Дременчузі, Нижн- Дніпровську, Катеринославі, Олександропольку, Нікополі, Харк- ці, Степі, Чернигові, Черносилі, Запорозлі, Косирі та інших пунктах. Дерев'янні заходи на Дніпрі забезпечувались при- близно в гору від Києва на 230 верст до Лоева 4-1/2 чв. арм., від Києва до Гомеля-320 верст-4чв.арм. На Десні-300 верст 4 чв., по припині 600 вер.4 чв. по Дніпрну між Київом та Кате- ринославом 475 вер.-9 чв.Далі йдуть несудопроходні пороги 20 вер., після чого від Олександрівська до колонки 186 вер. 6 дутів, від Каховки до моря 100вер. до 2 озм.Всього Дніпро і його припливи в межах України нині судоходні на довжині 2.212 вер.при дальнійших заходах цю довжину можна значно збільшити, зробивши судопроходними в де-якій частині припливи. Крім Дніпра судохладство провадилося по Вугові на протязі від 100 верст при поважних річинах 7-30 дутів, а також по Дністроди. по перепису 1900 року на Дніпрі було 822 пароплава і 2218 непарових суден; плотів в тому році пройшло 15.000 штук. Грузопід'ємність всього непарового флоту оприділялась в 1900 році при 1002 суднах в 500.000 тон, в 1905 ж цю грузо- під'ємність можна рахувати рівно 1000 тисяч тон, або 60.000.000 пудів. Загальна міність коштів на пароплавах досягала 20.000 На судах перевозилось, по представленням статистичним вида- мостям, до 230.000.000 пудів, крім того, стільки ж перевези- лось ще плотами; всього до 400.000.000 пудів. Для пасажирсь- кого руху статистичних даних немає. Робота вантажового пробіру була не менше 300 мільярдів пудо-верст Майже весь пасажирський, а також і вантажовий рух був на Дніпрі в руках одного "Товариство Дніпровського пароплавства" яке фактично користалося монополією, заробляючи великі гроші а не даючи державі ніяких прямих податків, а пасажирам навіть мінімальних вигод, звинайних в Європі. За часи громадської війни весь Дніпровський флот або зни- щено, або він дійшов до такого стану, що слугувати далі не може. Таким чином ми маємо тепер водяний шлях, внаслідок якого затрачено 30.000.000 карб., і не маємо зовсім транспортних засобів. Попередній розвиток судоплавства на Дніпрі був дуже повільний, цілком відданий приватній ініціативі при умові вільної конкуренції. Утримання ж водяного шляху було обов'язком Держави, яка й проводила роботи та ресурси державної скарбниці, а не спеціальні збори. Така постановка питання про водяний шлях була правильнішою в нормальних обставинах; тепер же коли Держава не має належних ресурсів, коли вона мусить в першу чергу піднімати такі підприємства, які дають прибуток віддали Дніпро на більше користання ним; а державним видатками на його регуляцію, було б не можливо. Необхідно об'єднати річки Державними шляхами, по яким рух може провадитись лише по приписам Уряду. Здати в концесію монопольне право на перевозку грузів і пасажирів паровими і моторовими суднами, міцністю більшою як 25 і непаровими з грузопід'ємністю більшою як 5.000 пуд. Судна, що характеризуються нормами, нижчими наведених; мати муть в більше плавання. Концесіонер мусить виплачувати Державі з кожного парового коня /к/ по 50 карб. і за кожний грузопід'ємність непарових суден по 10 коп. на рік. Така норма дала б після поновлення флоту парового до повної попередньої міцності в 20.000 крч а непарового до 500.000 тон, або до 33.000.000 пудів. Всього 50к. х 20.000-1.000.000 карб. 16к. х 33.000.000 - 8.333.333 карб. Разом -4.777.777 карб. золотом. Ці гроші мусили б витрачатись виключно на річні роботи по Дніпру і на утримання штату для державного догляду за Дніпром. Для покриття видатків по поновленню флоту, а також на виплату Державі концесіонер набуде право побирати з грузів пересічно по 0,30/1 коп./половинку проектуємого залізничного тарійку /за пудоверстю. До належного розвитку економічного життя на Україні проя- де де-кілька років, тому в початку приходиться рахувати не на повну попередню роботу пробіга грузів, а лише на якусь части- ну його; приймемо всього 25 % від 300 мільярдів пудоверст, себ -то 75.000.000.000 пудо-верст. прибуток за цю роботу буде 0,017 х 75.000.000.000. = = 12.750.000 карб. Га'них 4.000.000 карб. мусять бути віддані до Державної Ока Спарбанки, а решта в 8,750,000 карб. залишається на покриття всіх видатків кошесіонера.*) В ЗИКОМІСТАНКИ МАШИННОЇ ЕНЕРГІЇ НА УКРАЇНІ. Різними машинами до революції на Україні використовувалось до 1.800.000 кінських сил. Джерелом енергії являлось паливо: кам'яний вугіль, а почастини й дрова, при чому кам'яновугільне пал паливо достарчало біля 75% енергії, а дровяне біля 25%. Невзначна кількість енергії не достарчалось тодішом за будим вугілем, а також ріжним паливом. Зарає після скілько-річного покування большевицької влади на Україні, ліси в промислових районах, а також в районах, близьких до селищниц та річок, майже цілком знищені. Залишились лише частково ліси в місцях віддалених і від *) по міркуванням професора І.А. Шовренківа кошесію можна було б видати на * років 30. нові пароплави і судна будуть сильних розмірів, чим ті, що загинули. Пароплави будуть пересічно по 200, а судна грузо- пад ломністю в 50.000 пудів. Чому і пароплавів і суден потрі бується число менше - приближено, наприклад -100 /по 200 буде 20.000 / і непарових суден 300 /по 50.000 пудів =- = 30.000 п./ Відновлення флоти розтягнеться на 5 років, по 20 паропла від 1 до 100 суден щорічно. При такому-послуговому розвитку і послуговій витрати капіталу, а також послуговій виручки вже на 5-тий рік прибутки почнуть покривати всі річні витрати з відсоткуванням капіталу, а через 5-6 років підприємство буде вже давати чистий прибуток. *) У з кам'яними вугіллями зроблено споруду і дрібніші частинки теж не краще. Зокрема, мощними потужностями вугілля Донецький водозабір раніше обслуговувався на основних Українському транспорт і промисловості, а досі по-вугіллю не експортується. Заряд колишньої його приведені майже в повну непридатність. Ворота колишньої залито водою, тільки спорудження і водосховища при- стояті поповнення, щоб для укріплення чоловіків дали все реру- лярно не постачається. В той час, як до революції здобича вугілля в кожному році швидко зростала / у 1910 р. 1018 міл. пуд., а в 1916 вже як 1732 міл. пуд./, зараз воно знизилося на нівець. В 1920 році напр. здобуту всього 288 міл. пуд., при чому з них 135 міл. пуд. було вивезено на самих колиських 1 лише 158 міл. пуд. вийшло на ринок. Потрібуються цілі роки, доки можна буде довести продук- цію Донецького водозабіру до попередніх розмірів. Але справа з постачанням палива для промисловості ускладнюється ще й лики в станом транспорту, для полегшення якого потребуються не більше часу, ніж дім видовлення чинності новелен. Все це примушує серйозно замислитись над майбутнім на- шої промисловості і відшукувати нових джерел механічної енергії та нових методів використання таких матеріалів. Новим джерелом механічної енергії хильбесової енергія падаюча води. На Україні до цього часу користувались цією енергією толочним чином в млинках розмушкувальні. Ниж тим зараз в розвитком техніки шляхом різних гідроелектричних опоруд- лень ця енергія може бути використана в різних підприємствах, при чому цю енергію можна обслуговувати продуктові закла- ди цілих округ значно віддалених від самого джерела енергії / навіть до 1000 верст/. Таким чином заміна поливу водяною енергією являється справою цілком реальної і їй належить велике майбутнє в розвитку нашої промисловості. Крім того, що водяна енергія нічого не коштує і від споживання не знищується, подача двигаючої сили водяної енергії дає велику економію тим, що вона проводиться не транспортовими засобами, а по сліз тонких металевих проводів. Джерел водяної енергії на Україні є досить багато. Головним джерелом безперечно являються Дніпровські пороги. Питання утилізації водяної сили Дніпровських порогів вже розроблене При відповідному розташуванню прегелб, при умові використання підпоможних термічних резервів і введення добового регулювання води, можна виконувати пересічну видачу води в 1000 куб. метр. у секунду, при опаді води в 22,7 метра, що приводить до корисного випускання пересічно до 300.000 кінських сил, а установлене потужність гідроелектричних станцій дійде до мільйона кінських сил.- По передачах підтягуванням ін. Вельметеви партіст судинні гідрравлічним споруд, що виносить суму в 33.500.000 золотих рублів,- при чому в цю суму заключена і партість шляхів. Костовність першої гідроелектричної станції на 250.000 кінських сил, а усім механічним і електричним обладуванням, з улаштуванням споруджень для підвищення напруження на 100.000 вольт і т.д. виносить суму 21.800.000 зол. рублів що дає 86 зол. руб. на одиницю установленої сили. Обівартість кільовата години витрахована для умов видачі води в 1000 Виносить 1 копійку. З наведених прикладу видно, що для здобичі водяної енергії на Дніпровських порогах маються такі сприятливі умови, які дають можливість отримати цю енергію по більш дешевій ціні чим це взагалі зустрічається в будь-яких великих закладах Європи та Америки. Так наприклад: на каналі між озерами Еріс і Онтаріо використовується пересічно видаток води в 720 куб.м. в секунду при спаді води в 97-1/2 м., що пересічно дає біля 300.000 кінських сил. Контодність робіт облічено в 125 мільйонів установленої потужності має виносити 2.400.000 кінських сил. Таким чином вартість одної установлениої сили має виносити біля 90 доларів. на річці Дург і лікенечні заклад улаштований на 45.000 кінських сил контовність 28,5 мль. мар. німецьких, контовність одної установлениої кінської сили виносить 835 мар. німецьк. /820 карб. зол./. Крім того в інших пунктах Дніпра можуть бути поставлені гідроелектричні станції, що так дало би до 250.000 рс. Також на приливних дампах-ролі, інтереву тикчих можна мати до 30.000 рс. на Дніпрі з приливами до 150.000 рс. на Вупові до 90.000 рс. і не інших гічках україни, правда в менш срочних розмірах. Всього на гічках України підраховується водною енергії до 1.300.000 рс. . В першу чергу без особливих труднощів можна використати до 500.000 рс. Справа ця була в останні роки досить актуальною і роботи по підготованню і електроікації Дніпровських порогів були уже розпочаті. А для електроікації ролі навіть було засновано в 1918 році товариство "Електрорось", яке уже приступило було до робот. З нових методів використання палива заслуговує особливої уваги збудовання силостанцій на торфовисках та сурія вугільних "торфяних фарм" на Україні нараховується до 500.000 десятин З кожної десятина можна доброти пересичено біля 180.000 пуд. Всюду що поруч з цього йдеться торфу вистачить на те, щоби на протязі 100 років щорічно мати 1.700.000 р.н.. Таким чином досить установити на певних часах стілько силостанцій, які на тук використовували разом до 1000 десятин торфовиськ щоби щорічно мати 250.000 р.н. Щоби замінити енергію, коре доставлявся до революції української промисловості дровами голивом. * Данні про торфовиська і використання їх взяти з праць Українськ. Акад. наук по м домобтим проф. Опокова Вугілля знаходиться на Україні в Чигиринському та Звенигородському повітах Київщини та біля м. Вознесенська на Херсонщині. Запаси цього вугілля великі, але він порохливий, теплова його якість не висока і тому транспортування його виявляється не економічним. Використання ж його на місці для спалювання по загальним підприємствам може дати до 200.000 р. ч. Для ослаблення економії транспорту, що матиме особливо ве- лике значення в близькому майбутньому, можна було б перейти до перетворення в електричну енергію теплової енергії вугілля Донецького водосбору і особливо порохливих вугілля Грушевсь- кого і чинних районів. В цій справі теж уже було де-що розпо- чато. Так в 1916 році засновалось АНД. Т-во "Углекок" з участю американських капіталів, але революція не дала змоги цьому т-ву пійти далі розробки проектів. Таким чином відносно джерела механічної енергії Україна знаходиться в сприятливому становищі і підприємства для використання їх можуть стати місцем для дуже прибуткового поміщення закордонних капіталів. Державна ж влада маєть з готовністю пійти на зустріч заснованню таких підприємств позалежно тільки в такий спосіб для Держави буде цілковито розв' зана неминуча імливна криза. Р. ШЛЮЗУВАННЯ ДІНЬРОВСЬКИХ ПОТОГІВ. Використання енергії порогів тісно зв'язане з шлюзуванням їх. Шлюзування порогів при допомозі загат і шлюзів коштувало ближ 32.000.000 карб. згодом, послідком шлюзування настала б можливість пропуску суден в горішнього Дніпра вниз і навпаки. Грувів проходило би до 248.000.000 лин зверху вниз /записка К.О.П.С. магістраль по нижньому Дніпру/ повний гру- зоворот можна рахувати 300.000.000 п. Утримання шлюзів можно рахувати -10% від витраченої суми в 32.000.000 х 0,10 = 3.200.000 карб. Пересічний тариф за проход по шлюзуванні частини Дніпра можна визначити в 0,017 коп. за пуд-версту /половина проект- ДОВІДКА ПРО ВИКЛАДЕННЯ ТОВАРІВ ЗА ДЕКУМАНТНОЮ КОМПАНІЄЮ «СЕРЕДУВАННЯ НОВИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» Цільові порти, які чорному морю — Одеса, Миколаїв, Херсон, Очаків; на Азовському морі — Кримчанське, Бердянськ, Ізюмель. Про кримські порти — Севастополь, Феодосія, Ялта та інші. Нерідко не ведеться розмови через невласненість питання з приналежностю кримського півострова до України. По статистичних даних за 1911 р. /відомості Міністерства шляхів/ грузооборот нальових морських портів виявляється в слідуючих цифрах (в мільйонах пудів): | Назва порта | Привоз | Вивоз | Всього | |-------------|--------|-------|--------| | Одеса | 115,2 | 157,2 | 272,4 | | Миколаїв | 18,3 | 156,8 | 175,0 | | Херсон | 6,5 | 67,8 | 74,4 | | Маріуполь | 18,9 | 97,2 | 116,0 | | Бердянськ | 1,8 | 23,4 | 25,2 | Всього по 5-ти портам: ... 150,0 ... 482,4 ... 632,4 Вартість привезених та вивезених товарів /данині 1913 р./ досягала для Одеси 189/191.000 зол. карб., Миколаїва — 70.402.000 карб., Херсона — 22.097.000 карб. Всього для цих трьох портів 231.890.000 зол. карб.; при грузообороті приблизно 497,4 міл. пуд. Відносно останніх портів подібних даних добути не поща- дається. Приближно все теж можна підрахувати, припустивши, що вартість грузообороту портів пропорціональна самому обсягу /що не завжди правдиво і значною мірою підставу до сум- ніву в хоч приближній точності цифр/. При такому припущення вартість грузообороту пяти головних портів можна рахувати в 237 міл. карб. зол. Взагалі ж грузооборот всіх Українських портів /крім Крим- ських/ можна прийняти в 700 міл. нук., з вартістю до 350 міл. карбованиць. Ні один з портів не мав вважатися як слід обладнаним Бракувало як недолік механічних споруджень та складів, так і під'їздних та портових шляхів. Порт Очаків, Крим, та Скадовськ були майже не обладнані. Миколаїв дуже зручний для будівлі мо- морських суден, але спорудження, необхідні для цієї мети лише були розпочаті і через війну та революцію не додачені. В Маріуполі, звідки йде головна масова підправка дургілля, ву- гільний порт до цього часу не був доцільно обладнаний. Чоти- ри роки революції зруйнували в значній мірі і ті портові устрої робства, які були зроблені. Підрахування зараз коптковність від- судових портів України, за браком яких будь-які новіші данних, не можливе. Міністерством-Миклів зроблені лише приблизні розра- хунки коптковності важливих робот в портах. Ці підрахунки вищаляються в таких, нижчах: 1/ на закінчення улаштування Миколаївського порту та його оборудовань, призначених для будівлі морських суден...........................................10.000.000 карб. зол. 2/ на улаштування вугільного порту в Маріуполі......................10.000.000 " " 3/ на судімельні роботи в Черво- ському порті, дакуючи і мости через Дніпро...........................................10.000.000 " " 4/ на різні роботи в портах...............50.000.000 " " 5/ на придбання 15 землечер- пальних караванів......................10.000.000 " " разом...........................................90.000.000 к. золот. Звичайно інтереси державної господарки вимагають, аби і від- будова і господарювання в портах залишились виключно в руках держави. Але ж при сучасних матеріальних умовах такий порядок довів би до того, що порти довгий час перебували би в хаотичній стені, затримуючи тим нормальний розвиток всього торговельного обороту країни. переходячи частини зазначених робіт можна би бути вдячно залишити приватному капіталові на концесійних умовах. Звичайно вони вимагають великих затрат, але при тому значному грузообороті, який має Українські порти, вложені капітали швидко могли би повернутись. Коли навіть розумати на перших роках після установлених ладу на Укра- їні грузооборот портів всього в 400млн. руб., то і тоді податок всього в розмірі 4,5% з нуда цільковито забез- печує 10% прибутку на затрачений капітал і повернення всіх видатків на утримання воїхпортів, які, по підрахунку міністерства фінансів, мають виносити 8.300.000 карбованців золотом. З ольною, звичайно, охота могли би бути дані концесії на збудованих нових портів, де самі концесійні умови мог- ли би бути більш вигідні для концесіонерів. В. КИЕВСЬКІЙ З залежку з обслуговуванням портів та полагодженням тран- спорту стоїть питання про елеватори. Україна до цього часу мала всього три великих елеватори, між тим, як потреба в них не вимагає жодних доказів. Що-року Україна лише на експорт девала 350-400 млн. пуд. чотирьох головніших клібів /шве- ниця, ячмінь, личини і овес/. не мала кількості кліба йшла крім того і на внутрішній ринок, що доказує ціна пересіч- ного урожаю біля 1.100 млн. пуд. При таких поважних роз- мірах клінового догру потрібна ціла сітка елеваторів по всій Україні, проект якої зараз розробляється приватному капіталові копа. Си були дана концесія на збудовання тако- го сітки в тим, що 1 потужні державні елеватори посту- пили би тоді в аренду користування концесіонера. ТОРГОВЕЛЬНАЯ ЧИБОТА По даним за 1912 рік на Черному морі було 410 паро- шлаків з грузопідйомністю 223.000 тон та 827 парусників з грузопідйомністю 53.000 тон. І не величка чибота обслуговувала не лише Українські порти, а також і порти Навчанського побережжя. Таким чином в більшості королевських руєв, що йшли через Українські порти, проходилися чужоземною флотом. Але в даний момент і це несправедливе ставлення до тих після оголошення самостійності У.Н.Р. буда Торноморської Флоти піднімали Український працер, під яким і ходили в період чотирьох-п'яти років часу Директорія. Коли Торноморське побере- режжя було закрито російськими большевиками, яких іноземців в чотирьох морі розв'язались по різним портам Європи. Чотири частково воїни були закончені військами генерала Деникіна і генерала Братяла, а після виконання неудачи цих останніх, були виведені знов до чужих портів /турція і Алжир/ в кількості 128 винищень, а передані в розпорядження Франції. В даний момент Українська флота знаходиться в різних портах світа. Торноморська флота складалась з судів Добровольчої флоти /Державно-промислов. підпр./, Роніте, Російського Общества страхування та транспортування вантажів /об'єдн. Приватних підприємств/ і Грузько-Дунайського короплавства /Державно-промислов. підпр./. Під час війни вся флота була мобілізована, наваж демобілізація переглядана не була, то коли флота і зараз юридично знаходиться в розпорядженні Держави, а фактично в цілковито безхвильному стані, від чого з кожним днем погіршується її праця. Аби надалі запобігти такий руйнації державного майна треба було б негайно зібрати флоту і призвести її в належний прийдатий до плавання вигляд. Але держава зараз не має і в ближчому часі не матиме відповідних для цього коштів. Тому бажано було б здати всі судна флоти в аренду закордонним підприємствам з умовою-відреконструвати суда і плавати під Українським працером. Крім того для України являється актуальною справою пошкодження національної флоти. Сухопутний кордон з Грумунією, Польщею і Росією не може рахуватись добрим виходом для Українських товарів на чужоземний ринок. Ці суди в олаб рослинним транспортом, з неусталеною політикою, з дотриманням потенційних претензій до України в області територіальних завдань будуть гельмувати франція українських товарів і від, як ми інших добросусідських стосунків часто може залежати, вся доля нашого закордонного торгі. Тому Україна мусить як найшвидше використати своє сусідство з морем. Для покращення коронавства під українським пралором держава повинна буде дати цілки через різних привілеїв, аби вводити приватний капітал до кораблебудівництва. Таким привілеями можуть бути: 1/ понижена митна ставка для вантажів, що прибувають під українським пралором; 2/ заборона малого каработажу для чужих судів; 3/ звільнення від мита на прибуття нових судів в-за кордону; 4/ звільнення на деякий час нових судів від державного промислового податку; і 5/ повернення пособір, які беруться при проході каналів. Ці привілеї мусять покриватись чи звужуватись в залежності від розмірів капіталів, які вкладаються в підприємство та товариства, які вносять їх більш значні капітали, по всій спрямованості мають і більші права на різні привілеї. 3. Заборонили торг Велику цінність для капіталу в "вляють з себе ти чи інші привілеї в сфері закордонного торгі. Україна-продукт головним чином харчових продуктів та сирців в той же час бідна індустриальними підприємствами. Тому з одній сторони вона являється значним експортером, а з другої ж сторони дуже помітним ринком для закордонних продуктів оброблюючої промисловості. Неволю не можна бачити в слідуючих чисел /пересічні данні за 1909-1911 р.р./ І. Експорт головних продуктів. назва товарів кількість в тисячах пудів. мито - 25.412,6 Шенінця - 121.541,3 Овес - 9.804,1 Личмінь - 180.362,2 Мука житня - 4.960,2 " Шенічна - 45.020,9 Висівки - 18.194,0 Несіння конопляне і кормових трав - 2.079,7 Капуста - 4.703,8 Рогате худоба штук - 218.571 Овці /штук/ - 110.730 Штучна жива /штук/ - 781.300 Минсо - 618,4 Кіпця - 8.820,7 Цукор радінад і пісок - 55.350,7 Спирт - 251,0 Конопля, плоскін і пряжа канатна - 623,2 Куна саліана та манганів - 87.418,9 Чавун, залізо, сталь на блаха не вділі - 51.505,8 Нашинки лісогособови крім дерев'яних - 1.532,1 Тютюн і тютюнові вироби - 2.570,8 Фосфорити в кусках - 44,9 Сільські товари і молоті - 138,1 Вода поляка - 5.183,0 Глауберова сіль - 142,2 Класи сірчаний, соляний, святиний та карболювий - 220,9 Крім того значна кількість луху, пір'я, щотки, волорів, коноплі і інших цінних товарів. II. Імпорт голсвнійших товарів Назва товарів кількість в тисячах пудів. Олива - 1.783,7 Ртутна вода - 10.480,3 Вина - 1.020,5 Колія саноклінка, д. утова і козосова 320,2 мануфактурні товари 3.701,2 папер і картон 1.896,7 дієні матеріали 56.102,0 Детек"ане вугілля 1.189,2 мелики крім хліборобських 1.834,5 Цемент - 9.593,3 нафта сирою - 1.956,9 на тові останні - 4.242,1 Газ, бензин, гаселін 9.935,0 на тові масло і павелин 1.809,5 парон лаки і замоски 426,5 Фесорити колоті 2.440,4 Дерево дубляне та дубляні екстракти 403,4 Болоня - 975,9 міль патуна, томак і брокса не в Ділі 339,6 А також в великій кількості різних галантереїв, дрібні металові вироби, емальовані посуд і всілякі продукти східно-європейської та американської індустриї. В компенсацію за нових услуг Державі не є виключеними надання монопольних прав на вивоз чи прийом одного з означених вище релузів товарів певній кількості чи капіталістичній групі. Але в даному разі треба бути надзвичайно обережними, щоб не все зданина монополії на імпорт роботь імпортера єдиним господарем внутрішнього ринку. Відсутність конкуренції дасть тоді скору монополісту установлювати домінантні ціни, крім того постачали крем гарної якості і одноманітного розбору. Все це безперечно йти не шкоду народовому господарству України, бо частинна продукційної праці її населення буде державно віддаватись на спорону, забезпечуючи чужі країни. Крім того монополія на імпорт тої чи іншої галузі товарів зажадує своєю держави в сфері її політики щодо розвитку національної продукції зазначених товарів. З експортом стоїть справа трохи інакше. З початку вин- чайно-монополіст стягненням до можливого обниження цін, але це обниження цін може йти лише до певної межі, т.т. до того часу, доки звужки на експорт буде обмежуватись скуп- кою лишних. Як тілько ця межа буде перейдена ціни нимо волі монополіста почнуть зростати. Крім того монополісту і не вигодно буде значно знижувати ціни, бо не згоротивши продукції відданої йому в монополію галузі тижнеповному товарів, що безперечно станеться, коли продуцент знайде більш для себе користливим помістити свої капітали в іншу а нані ринку продукції більше прибуткові. А ще одна необхідна, яку тягне за собою монополія експор- ту, це те, що завдяки низькому курсу валюти товари на Укра- інському ринку довгий час сплатимуть в ціні значно нижчій чим на європейському ринку. При вільному експорті таке стане лише цін на Україні безперечно притягло би до нашого ринку багато покупців, утворилось би конкуренція і ціни почали б підрізнюватись до європейських. Монополія усунула би велку можливість конкуренції і мон- поліст мав би змогу непомірно багатити за кошт українського населення. Але ця необхідна може бути усунута шляхом обмеження продукців кризисонера. В умові повинно були зазначено, що концесіонер різницю між пересічними цінами європейського ринку і ринку українського, за виключком певного відсотку, повинен віддавати державі. Тоді з одного боку ті суми, які тралило би населення завдяки тижніці курсу валюти, поступали би в державну скарбницю і ашли би на потреби того ж населен- ня, а з другої сторони концесіонеру не було би потреби дуже обмежувати ціни. Отже монополії на експорт таких чинов не є вичерпними але державний інтерес і інтерес промисловості країни «не у всякій галузі експортових товарів дозволяє монополію, ні в якому разі не може бути дана монополія на види продуктів оброблюючої промисловості, бо в про- тивному разі наша промисловість опинилася би цілком в руках монополіста-посередника між ним і за кордонним ринком, що безперечно шкодило б її нормальному розвитку треба неодмінно залучити в руки держави закордонний торгівлю і цукром. Ця товари виробляються на Україні в значній кількості і від того куди й в якій мірі вони будуть направлятись, часто будуть залежати ті чи інші політичні наслідки. Крім того наша Держава не має золото- тою залізом і можливо закордонний торгівлю і цукром довгий час знаходитиметься в руках держави і будуть заміняти її золотий запас в справі підняття і підтримання курсу валюти, а також служитиме й одним ресурсом для задоволення оутс-державних, головне військових потреб. Можна було би віддати монополію вивозу на репату худобою; свині, птицю, м'ясо, яйця, лук, цир" і чотинку, волос, рір, кістки, коноплі, тютюн взагалі не поважні по своїй економічній кількості та цінності товари, але другорядного в державному масштабі значення. При чому перша умова, щоби передача того чи іншого предмету в руки приватного концесіонера не шкодила розвитку нашої промисловості. Тому для таких сирівців як напр., коноплі, тютюн і т. под., мусить бути установлення перший вивозний контингент, котрий би не перевищував цих річних лімітів, що позоставатимуться після заспокоєння як діяних потреб національної промисловості, так і тих, котрі можуть виникнути в ближньому часі в наслідок її розвитку. Вироби з сирівців, відданих в 1907 вивозову монополію ,мусить бути предметом вільного економічного ринку. На останні умови змушували б концесіонера до улаштування на Україні промислових підприємств, аби таким чином збіль- шити вивозовий контингент, а від цього ідея індустриалізації країни лише виграла б. Особливо користю було би здати в концесію вивіз худоби і м'яса. Цей предмет вивозу для всіх країн є найбільш болючим місцем, бо при всіх благоприємних умовах з чужоземними державами, ці останні завжди при пот- ребі знаходять скритий спосіб обмежувати вивоз худоби під видом різних санітарних і ветеринарних приписів, переборення яких завжди вимагає від експортної країни значних тарифо- вих і інших уступок на користь контрагента. Мимо цього на Україні завжди не певно стояло холодильне і консервне діло, завдяки чому торг худобою був дуже незвичайним підприємством і приносив країні великі збитки. Сила худоби гинула в дорозі ще більш втрачала на весі. Тому концесіонеру звичайний контингент цілий розчет підказував би організовати ряд холодильників і консервних заводів. Це останнє дало би працю українським робітникам, а рівно дало би нашій шкіряній промисловості спри- вець, який раніш вивозився разом з худобою за кордон. Взагалі треба зазначити, що монополія на вивіз /крім виво- зу худоби і м'ясних продуктів/ являється менш бажаною і тому Держава до неї повинна прийти в миру країнної потреби і з великою обережністю, аби концесійні умови не зруйнували ціло- го шерегу галузей промисловості, вивіз продуктів якого від- дається в монополію. ВИКОРИСТАННЯ ПІДЗЕМНИХ ВАГАНІВ УКРАЇНИ недра землі нашої криють в собі великі скарби, як то: кам'яний вугілля, залізну та манганову руду, живе срібло, фосфо- рити, цінні породи коалитів і т.п. под. Детально підземні багат- ства України ще не досліджені, але й те, що уже виявлено, може стати солідною точкою для приложення великих капіталів і чим швидше ці капітали будуть вложенні в гірничні підприємства. України, тим швидшим темпом піде розвиток взагалі всієї проми- словосяти і транспорту нашої держави. I. КАМ'ЯНИ ВУГІЛЬ І АНТРАЦИТ. В межах України знаходиться більша частина відомого своїми кам'яно-вугільними покладами Донецького водозбіру по теоретичним підрахункам проф. Чернішова загальні запаси вугілля в Донецькому водозборі рівняється 55,6 мілярдів тон, а них 37,5 мл. тон антрациту і 18 мілярдів тон кам'яного вугілля. Загальна площа била 8 тис. кільом. В 1914 році площа експлоатації займала всього 213,620 десятнин, т.р. 13,25% загального угільного району. Продукція кам'яного вугілля швидко розвивалася. В 1895р. було видобуто 6 мил. тон, а в 1913 році уже 26,23 міл.тон. Більш детально хід розвитку продукції можна бачити з нижченаведеної таблиці: роки. розмір продукції в тисячах тон. 1873 - 610. 1890 - 5,000 1900 - 10.285 1910- 16.440 1913 - 26.800 1916 - 26.230 По розмірам продукції кам'яного вугілля, в світі Україна стоїть на шостому місці. А саме: /данні за 1913 рік/ назва країни розмір річної продукції Уполучені п.А. держави 37,266 міл. туд. Англія 17,820 " Німеччина 17,032 " Австрія /в межах дореволюційних/ 8,120 " Франція 2.400 " Україна. 1,944 " примітка: з роспадом Австро-Угорської монархії більша частине кам'яно-вугільних багаттів і її перейшли в спадщину до чехословацьких, яка зараз займає по розмірам продукції п'яте місце, а Франція четверте. Вугіль. на Україні застали високої вартості і дуже придат- ний для коксуваання і в Донецькому водосборі було перед револю- цією понад 5.000 коксоваальних плянок, на жаль кельсько обрудо- ваних, так що лише 25% з них мали знайдда для використання продуктів коксуваання. Все свідчить про блискуче найбутнє кам'яно-вугільної про- мисловості і про можливість як належного її розвитку. В інте- ресах, не державних сприяти цьому розвиткові як найенергійній- ше, бо від цього залежить в великий мірі і розвиток сухопут- ного, річного та морського транспорту і доля нашої промислово- сти загалі, а зокрема металургічної. З огляду на це держава повинна йти на представлення законодавчому капіталу різних прав на здобування кам'яного вугілля на більших від експло- атації площі Донецького водосбору, ядучи тут навіть в обличчя роках на преміруванні вищої продукції. 11. РУДА САЛІЗНА ТА МАНГАНОВА. Поклади залізної руди на Україні знаходяться в Криворіжсь- кому районі /в водосборі річок Усманен, Інгульця і мовто/ та в Черченському районі. Позалік найбуття приналежність цього останнього району до України не є виснованою, то в дальнійшому буде мова лише про Криворіжський район. Рудоносна площа займає біля 32.000 десятин. По теоретичному підрахунку ІІ Гельвогіч- ного конгресу загальний запас руди виносить 58 міл. тон. На ділі він значно більший. Залізна руда на Україні дуже високо якості і рівняється з відомими рудами Швеції і Норвегії. Вона мстить в собі до 70% заліза. З огляду на сусідство з кам'яновугільним Донецьким водосбо- ром, багатим металургічними коксовими вугіллями, в цьому районі єднане розвинена металургічна промисловість. Майже всі досліджені участки перед революцією знаходились у експлоатації продукція досягла десять високих розмірів. Так відбуло руди: в 1913 р. -8,5 міл. тон в 1915 р. -8,7 міл. тон в 1914 р. -4,7 міл. тон в 1916 р. -5,1 міл. тон Заряд копальни залити модом і зруйновані. На відновлен- ня їх чинності потребується більша чи менша затрата часу і коштів. Але про передачу в нові концесії експлуатуючих вже участики рудоносної площі не може бути мови зараз, оскільки старі аренди контракти закінчуються найраніше за 4-5років при чому треба взяти на увагу також можливу необхідність оголошення мораторіума на 4-7 років. Може бути розмова тільки про вихачу концесій на експлуатацію нових участиків коли си таки буде знайдені шляхом дослідження, що не є вик- люченням, посилок приворожський талон ввагали досліджений дуже мало. Можна сподіватись, що після установлених спокою на Україні миска картель руди питатинне не мало очок до відшукання нових участиків для експлуатації. Манганова руда знаходиться в пікопольському повіті на матеріалоблашченні, по теоретичному підтекунку запас рів- няється приблизно 2,5 міліардам туд. По якості своїй ця руда нижче лавказької і містить в собі менше піролізиту. Це способом здобування вона теж знаходиться в гіршому ста- новищі ніж лавказька. Але тимчасом в близькому майбутньо- му українське матеріалова руда має набути в світовому госпо- дарстві особливого значення доки не повстане повне засно- ковення на лавказькі. Треба визнати, що порядки манганової руди в світі ввагали обмежені. В Європі воно знаходиться лише на Украї- ні, на Лавказькі та на Уралі. З огляду на близькість до України богатих лавказьких руд мисцена продукція манганової руди не була розмінена до належних розмірів. Перед революцією було всього 4 копаль- ні з продукцією до 17 міл. туд. річно /данні за 1915, 1916 р.р./ але все ж таки Україна і при таких розмірах продукції займала третє місце в світі, що видно з нижчена- певених чисел /данні за 1912 рік/ назва країни продукція в міл. пуд. Канада 64 Індія 26 Україна 14 П.А. сполучені держави 12 Бразилія 9 німецькі колонії 6 В останні роки перед революцією продукція на Україні досить швидко зростала і було видобуто: в 1910 р. - 175 тис.тон. " 1912 р. - 235 " " 1913 р. - 261 " Значна частина руди експортувалася за межі України, що свідчать нижчеслідуючи числа, які показують розмір експорту в чужі країни, за винятком Росії відносно якої данні добути заре не почастино. Всього видобено з України манганової руди до чужих держав /крім Росії/: в 1910р. - 70 тис.тон в 1914 р. 97,1 тис.тон " 1912р. - 70,7 " " 1913 р. 89,8 " " 1913р. - 97,7 " Таким чином, розглядаючи справу за воїній боків, треба прийти до висновку, що розробка покладів манганової руди на Україні буде підприємством досить вигідним і привабливим для закордон- ного капіталу. В той же час і для народнього господарства України збільшення продукції принесе користь тим, що збіль- шення вивозу усклить актив торгового обміну. III. Досвогити. Доскорити залягають на Україні майже по всьому правообереж жо, а також на Чернігівщині. Поклади вичислюються в десятках мінералів пудів. Але видобування доскоритів провадилось до цього часу лише на поділлі вздовж пришків Дністра, де їх видобувати наближене і найдешевше контує. Продукція дуже незначна - біля 1 міл. пуд. річно. Майже всі видобутки сос- дорити транспортуються за кордон, властиво до Польщі. В той же час з-за кордону привозилося щорічно уже перероб лених досоритів 2.40 тис. пуд /данні за 1908-1911 рр./ із цим порядок безперечно був недопільний і в дальнійшому необхідно подолати, аби збільшити продукцію досоритів і пред'яти обробку їх на місці. Отже Держава повинна охоче йти на пред'явлення концесій на видобуття досоритів, але перевагу може мати той претендент, який зобов'язується вбудувати на Україні досоритний завод для переробки видобутих сирців. Заключний. Таким чином Держава з готовністю може як на пред'оста- лення концесій і прибільей закордонному капіталу в галузі транспорту та добуваної і оброблювачої промисловості. Далеко обережніше треба бути з пред'оставленням концесій в галузі закордонного торгі. Що ж товкається такий галузь, як митні збори, різного роду Державні монополії і т.п., то адже їх в концесію закордонному капіталові не веде до оподатковання націо- нальної промисловості та її розвитку, а лише являється тою помпою, через яку народні багатства викачуються до ни- жень закордонних капіталістів. Тому до такого роду конце- сій відношення може бути тільки негативне, як також і до допущення чинності на Україні ділі закордонних банків та чужоземних страхових товариств, користь яких цілком зводиться на нівець тими неуподушними жартами, які в остаточному підсумку в наслідок їх діяльності несе народне господарство трої країни, де вони необратні сили. Пер. Мей Кар. Господарства Виллиус 20/ХІ 1947 р. До Пана Голови Директорії і Головного Отамана Військ Української Народньої Республіки Симона Петлюри. Високоповажний Пане Головний Отамане! Надзвичайна Дипломатична Місія Української Народньої Республіки в Будапешті вітає Вас з Новим Ро- ком та складає Вам щирі бажання діждатися вже скоро, яко успіху Вашої праці, звеволення нашої Вітчини з ярма окупантів, щоби Ви могли ще через многі літа проводити нашій Республіці також тоді, коли Вона буде цвітуча, сво- бідна і могутча. Хай Бог дасть Вам кріпкого здоровля і сил по - вести наш народ до кращої, світлої будуччини. Прошу приняти вислови моєї глибокої пошани і цілковитої відданості Голова Місії Полковник В. Симелюк ВИСОКОШАНОВНИЙ ПАНЕ ГОЛОВНІЙ ОТАМАНЕ Бюро Біженців з України у м. Ченстохові, від імені усіх расташо- ваних українців вітає ВАС з новим 1922-р. і щиро бажае у цьому році здійснити наші мрії - повернутися на Вільну та Незалежну нашу Батьківщи- к- Україну. Фричевський НАЧАЛЬНИК БЮРО БІЖЕНЦІВ З УКРАЇНИ У М. ЧЕНСТОХОВІ- КЕРУЮЧИ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Української Народньої Республіки 11 січня 1922 року м. постом. В одному з останніх листів Ваших на імя ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ згадувалося про те, що Мі- ністерством Преси і Пропаганди виготовлено до де- сяти рукописів-брошюр на різні теми, видання котрих затримується за браком грошей. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ,зацікавлений цією спра- вою, доручив мені просити Вас, Пане Прем'єре, наді- слати йому перевірену справку, а саме: 1/скільки таких брошюр складено, 2/об"єм їх, 3/на які теми і 4/які призвіща авторів. Виконуючи доручення ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, прошу Вас, Пане Премьере, дати роспорядження Пану Міністро- ві Преси та Пропаганди про надсилку мені цих відомостей для докладу ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Керуючий Справами Начальник Канцелярії n. Іоанні Ради Козьорж човешпіл В ордину і освячене меміє втома на ім'я п. Волка Дигензії, 923хався або ж, що Миримушкови ІІвен і Промови биноговили в Недлін руки мій - броню на розмір яли, Вигання Каменя використуватись до Степана Армен? п. Волка Дигензії, будовавши єго Слово, дарує мені: пересилки та, Мие Армиче, Асториша надсилання відомо (пере- вірене сьогодні, а саме: 1) силами юних Фершор складено проблем IX, 3) на дві желії і з/да. црфвиця в автографі: Формулюю дуплеси к Волка Дигензії, Кропивне а таке Ірмиче бити роса - поблеми в Миримушові. Крім за Аф Мавра або надсилання мені усіх кер- лижей дії дому і Волка - Диген СОЮЗ Українських Студентських Громад у Польщі ГОЛОВНА УПРАВА ч. 75 31 «Січня» 1922 року До Івана Головного Отамана Військ У.Г.Р. Головна Управа Союзу Українських Студентів-Емігрантів у Польщі має за шану при чому надіслати Вам, Іване Головний Отамане, повідомити III з'їзду Представників Громад Українських Студентів-Емігрантів у Польщі, який відбувся в днях 18-21 грудня 1921 року у м. Варшаві. Заслужений Голова Управи О. Шевченко Секретар Ковальчук ПОСТАНОВИ ТРЕТЬОГО З'ЇЗДУ ПРЕДСТАВНИКІВ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТСЬКИХ ГРОМАД У ПОЛЬЩІ, ЩО ВІДЕРЖАЛА У М. ВАРШАВІ В ДНЯХ 18, 19, 20 І 21 ГРУДНЯ 1921 РОКУ. Українське студентство на еміграції в Польщі, з'єднане в Громадах: Варшавській, Краківській, Калішській 2-ої Во- линської Дівізії, Калішській 2-ої Радянної Дівізії, Стожок ківській і Олександрівській, на з'їзді своїх представників у м. Варшаві, в днях 18, 19, 20 і 21 грудня 1921 року, ОТВЕРДЖУЄ І ПОСТАНОВЛЯЄ: I. ПО ДОКЛАДАМ З МІСЦЬ. Українське студентство, через сучасне лихоліття на Україні перебуваючи на еміграції за кордоном, разом із цілим укра- їнським громадянством підлягає нині всім, як моральним, так і матеріальним наслідкам такого відривання від своїх поне- водленої Батьківщини. В боротьбі з тяжкими сучасними обста- винами, во імя світлого будущого, українське студентство вибрало собі шлях академичної праці й розвитку активної орга- нізації на культурно-національних основах в межах поваполі- тичного об'єднання. В цьому напрямку українське студентство виявило велику роль і вже переводить її в чин. Українське студентство міцно стоїть на ідеологічних позиціях, намічених у положеннях і постановах попередніх з'їздів - і серед най- тяжчих і найбільш несприятливих обставин вробило вже великі й успішні кроки до вдійснення поставлених собі завдань - під- готовки на майбутнє високосвідомих, відданих своєму народові та його ідеалам, досвідчених працьовників на Українській куль- турно-державній ниві. Надаючи велике значення академично-орга- нізаційній праці студентства в таборових громадах, а також уча- сті його в культурно-освітній роботі серед українського воєнта 1, приймаючи на увагу яснішні обставини, що змушують значну частину Українського студентства перебувати ще деякий час по таборах, а'їд вважає за необхідне продовження істнування та рових громад і їх праці для остаточного синсолидовання студентства. Поруч в тим, зменшення дотеперішнього числа таборових громад та числа їх членів; в'їзд розглядає не яко явище негативне а яко до- кал певного ероку вперед бо викликане воно виходом студентства із таборів до безпосередньої академичної праці. Процес розвитку ака- демичних громад / Варшавська, Краківська / довів до того, що вони вже стоять на шляху до повного забезпечення своїм членам можливо- сті вести продуктивну академичну працю. Практика організаційної пра- ці громад ясно показує, що досягнення, які українське студентство вже нині має, воно здобуде головним чином своєю енергією, солідар- ністю і товариською дисципліною. Досягнуті наслідки потверджують правдивість прикладених до організаційної праці принципів, а чере- те з'їзд постановляє ці принципи в дальшому житті Союзу заховати, поширити й поглибити. II. По інформаційному звіту представників Галицького студентства Приймаючи до відома інформаційний звіт присутніх яко гостей представників Галицького студентства, в'їзд констатує загальне, як в боку галицького, так і наддніпрянського студентства на емігра- ції. Бажання усунути ту прірву, що стала поміж громадиством над- дніпранським та галицьким в наслідок відомих історичних подій остан- ніх років виявленої боротьби. Констатуючи спільність ідеології в стремлінні до соборності і непалежності етнографичних україн- ських земель, в'їзд підтверджує приняти попередніми в'їздами форму і тактику взаємовідносин а реальне переведення та деталізація цілі справи доручається Головній Управі Союзу. III. По докладам Головної Управи Союзу Заслухавши доклади членів Головної Управи Союзу по відділах: а/секретаріату, в/ господарчо-економічному, с/ організаційно-ака- демичному д/ інформаційному і доклад Голови Головної Управи Со- юзу, в'їзд ухвалює: доклади прийняти до відома. Бисловити Головній Управі Союзу подяку за її енергійну працю, що, в надзвичайно тяж- ких і несприятливих умовах її переведення, привела до великих успі- хів, і постановляє: перейшовши перший період загально-організацій- IV По грошовому виту Головної Управи Союзу і виту ревізійної комісії. Розслухавши прошочий вит Головної Управи Союзу і вит ревізійної комісії, з'їзд постановляє: 1/ грошовий вит Головної Управи Союзу прийняти до відома і затвердити; 2/ вважаючи не поширення прошоких операцій Союзу, з'їзд знаходить необхідним, щоб Головна Управа Союзу подбала про заведення належної бухгалтерії і матеріальних книг та щоб баланс грошових на справоздавчий період в майбутньому доводився до відома членів Союзу, згідно вимогам статуту. 3/ вит ревізійної комісії прийняти до відома. У. В справах внутрішньо-організаційних. Українське студентство, продовжуючи ту боротьбу, яку вів на протягі віків і варва веде весь Український народ, коченює своїм мотом ставить збудовання Соборної, Великої, Вільної й Незалежної Української Держави. Реальним шляхом для здійснення принятого основного принципу при даних обставинах з'їзд вважає найбільш доцільним приняттям попередніми з'їздами шлях АКАДЕМІЧНОЇ ПРАЦІ, який, при найменшій затраті енергії, дав би найбільше реальних наслідків, є метод ПОЗАПОЛІТИЧНОСТІ у внутрішній організації. Змістом академічною з'їзд вважає КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНУ праце, як цілого колективу, так і окремих його одиниць, і як посередній чинник - МАТЕРІАЛЬНУ АКЦІЮ для уможливлення цієї праці. Бажаючи створити такі умови, які б найбільш сприяли розвиткові продуктивності академічної праці, з'їзд, дотримуючись постанов попередніх з'їздів, стоїть на принципі повного НЕВИРУЧАННЯ у внутрішнє життя тих народів і держав, серед яких українське студентство перебуває на еміграції. Що до схеми самої організації, з'їзд постановляє: в питаннях принципових, ідеологічних, які мають значення для цілого студентства, найбільш доцільним вважається принцип централізації, а в питаннях характеру специфічного, локального -4- децентралізації: приймаючи, таким чином, комбінований принцип централізації і децентралізації. Відповідно такому принципов схеме організації ухвалюється така: а/ поодинокий член, в/гро- мада, б/ всьо громад в певній державі чи території, д/ Всеукраїнсь кий Студентський Союз і е/ гурток, як додатковий елемент органі зації. Член Союзу є складовий первістний елемент організації,від якого вимагається максимум індивідуальної активності в досягненні основної мети Союзу. Громада є другий ступінь організації, який охоплює всі сторони життя і праці колективу членів в данному мі- сці. Союз громад певної держави чи території є третім ступенем організаційних, який охоплює інтереси і діяльність, які мають за- гально-принципове значення для цілого студентства певної держави чи території. Всеукраїнський Студентський Союз є вища й остаточна форма і ступінь організації всього українського студентства. Гурток, яко додатковий елемент організації, є група членів колек- тиву, об'єднаних спеціфічними інтересами. Така група в організацій ному розумінні входить в схему й компетенцію цілої організації и поважаєми своїх безпосередніх інтересів така група не може висту- пати на зовні. У внутрішнім житті членів і організації встанов- люється принцип відсутності офіційної. Стосунки мусять бути то- вариюські, а не імперативні, з характером наказу. Члени поодинокі /де не має громад / і члени почесні находяться в прямій залежності від Союзу. Але кожний член Союзу, коли в місці його осідку мається гро- мада, му сить вступити в громаду, інакше він не може бути членом Союзу. Члени Союзу вступають в гурток по своїм добрій волі, а не обовязково. Поскільки ж вступ в громаду для членів Союзу являється обовязковим, то і членом гуртка можуть бути лише члени громади. Для виконання певних технічних функцій гурток може примати певних людей, які будуть неповноправними членами гуртка, а в обмеженням голосом. Гурток про склад своїх членів доводить до відома місцевої громади, а громада про склад своїх членів доводить до відома Союзу, надсилаючи списки своїх членів до Головної Управи Союзу, що необхід но для легалізації Союзу. В справі кваліфікації членів в Союз у вад ухвалив: справа кваліфікації членів Союзу є компетенцією кваліфі- каційних комісій, які обираються загальними вборами при кожній гро- маді і кваліфікують членів Союзу за принципам моральному, націо- нальному і академичному. З боку академичного першопочаткового квелі- фікація членів Союзу належить кваліфікаційним комісіям, а слідкування за дальнім академічним станом членів Союзу належить академичним курс- кам, які свої висновки передають економічним кваліфікаційним комісіям. З івд вважає, що всяка діяльність на будуться на свідомості кожного члена, що до своїх обов'язків. В основу товариської дисципліни повинні лягти товариська солідарність і довіра до органів організації. В стосунках між членами і органами організації повинна бути взаємна рівність і з боку членів - послух та стосункам до органів і доверення, товмичь і твердості спрям між собою, дотримуючись у всіх стосунках принципу європейськості. Порушення кожного із вищевгаданих принципів підлягає товариському суду. В справі організації товарисько- го суду з'їзд постановляє: по своєму положенню в схемі організації Союзу Товариський Суд займає таке положення, як і кваліфікаційні комісії. Товариському суду підлягають порушення товариської дисципліни і основних принципів організації Союзу ідеологичного характеру, і істину при кожній громаді. За вразок Статуту приймається статут товариського суду при Варшавському Громаді. З'їзд вважає, що схема куль- турноосвітньої праці остілько детально розроблена на I і II з'їздах, що і надалі вона має провадитись по тій же схемі і напрямкові. Справа видавництва надалі мусить розвиватись в громадах, а Головна Управа Союзу повинна йти їм на вустріч заснуванням відповідних центральних закладів. З огляду на те, що зараз уже майже не має ідеологичних причин внутрішнього характеру, які виправдовували б дальше сидіння студентів в таборах, що надалі зоставання в таборах пояснюється грічними диструктивними, головним чином інертністю і відсутністю матеріальних засобів, а івд вважає за необхідне як найбільше поширення акції по притягненню студентства в табори до академичної праці. Для забезпечення найбільшого успіху вищевгаданої акції в івч доручає Головній Управі Союзу по- діяти про створення відповідних умов для можливості провадження академичної праці в головних академичних центрах Польщі - Варшаві, Кракові і Львові. В разі ж виключних умов, заставляючих де-яких в товаристві оставатись в таборах, Головна Управа Союзу повинна піти їм на допомогу шляхом створення відповідних умов для можливості провадження академичної праці на місцях, як то заснуванням бібліотек, висилкою їм підручників і инше. В справі всього повлення для членів Союзу корпоративної форми в івд підтверджує постанови попередніх з'їздів, якими ношен- - 6 - ня шлях з чужоземними національними емблемами вважається незручним недопустимим. В разі ж коли б якась громада стала перед бананням чле- нів її носити ту чи іншу форму, то при встановленні такої форми потрібно додержуватись скромності барв і відповодності українським традиціям історичності. Про свої постановки в цій справі громади повинні повідо- мляти Головну Управу Союзу. Нещення корпоративної форми, навіть на ви- падок її встановлення, не може бути обов'язковим. VI. В справах матеріального забезпечення. В справах матеріального забезпечення з"їзд постановляє: 1/ доручити Го- ловній Управі Союзу і надалі керуватись загальними принципами, визначени- ми в постановках попередніх з"їздів; 2/ джерелами матеріального забезпечення вважати: товариську взаємодопомогу, допомогу дорожніх чинників допомогу громадянства, допомогу по одиноких осіб і допомогу організацій що допомагають позичками чи дають можливість користуватись їх допомогою себе обов"язкового повернення цієї допомоги. Такт інак до цих джерел дик- тується тими положеннями, які ухвалені на попередніх з"їздах; 3/ Справи каса взаємодопомоги, бюро праці, підприємства, кооперація, інтернати, стипендії, медична допомога, вважати справами льокального характеру, а тому віднести їх до компетенції місцевих громад; 4/ при місцевих грома- дах мусять бути утворені на тих же, що й академичні кваліфікаційні комісії, принципах економично-кваліфікаційні комісії, як мають досліджувати економичний стан членів в організації і розподіляти між ними матеріаль- ну допомогу. В своїй діяльності економично-кваліфікаційні комісії повинні примати на увагу висновки академичо-кваліфікаційних комісій. VII. По справам зовнішніх вносин. В справах зовнішніх вносин з"їзд постановляє: 1/ доручити Головній Управ- ві Союзу вжити заходів до нав'язання як найтісніших вносин з закордонни- ми організаціями, зокрема в українськими громадськими і студентськими для уможливлення як найширшого перетранспортування членів Союзу до за- кордонних вищих шкіл, а також вести акцію до скликання в найближчому ча- сі Всеукраїнського студентського з"їзду; 2/ доручити Головній Управі Со- юзу віддавати від"їзжаючим за кордон студентам позичково допомогу по ви- новкам економично-кваліфікаційних комісій з фондів, які матиме в розпо- рядженні Головна Управа Союзу; також доручити Головній Управі Союзу ввер нутись до організації В.С.П.2. про поширення допомоги й на студентів, які вступили до вищих шкіл в Польщі і які мають намір в майбутньому від"їхати за кордон, з тим, що, у випадку їхнього від"їзду повідомляти про видану допомогу відповідні благодійні організації той держави, куди супутник від'їхав; 3/ вважаючи на те, що Український Центральний Комітет звертається нині офіційним Українським Національно-політичним представництвом в Польщі, в стосунку до нього в'їзд доручає Головній Управі Союзу виховуватися лояльно і зносини що справам офіційного характеру переводити через нього; 4/ що до відношення до Комітету допомоги абіценцям в Україні в'їзд рекомендує кожному членові Союзу вступати до складу цього товариства персонально; 5/ з огляду на різні принципи організації "Братньої Помощі" в поздиноких містах, в'їзд вважає справу відношення до "Братньої Помощі" справою льокального характеру і вважає доцільним передати що справу місцевим громадам, яким належить керуватись умовами місцевого характеру, базуючись на принципах 1 положеннях поспередніх в'їдів; 6/ вважаючи на те, що в колі "Кресовці" є багато українців вихованих на польській культурі, в'їзд доручає Головній Управі Союзу перевести акції виділення і притягнення в своє коло студентів, для яких поворот являється ще можливим. З колом "Кресовець" підтримувати дружні стосунки; 7/ вважаючи на те, що російське студентство знаходиться майже в таких же несприятливих умовах, як і українське студенчество, в'їзд ухвалює, щоб зносини з російськими студентами були дружньо-офіційні і доручає Головній Управі Союзу перевести акцію притягнення в кола російського студенства українського елементу в коло українського студенства; 8/ в питаннях відношення до білоруського студенства, во яких спільних інтересів національно-культурних і інтересів нашої боротьби, в'їзд доручає Головній Управі Союзу введення білоруського студенства в сферу ідей Союзу Українського студенства, дотримуючись ціро дружніх відношень і активно підтримуючи їх на шляху іншої організації; 9/ що до зносин з чужоземними допомоговими організаціями, в'їзд підтверджує попередню тактику Головної Управи Союзу і доручає їй і надалі вноситись в цими організаціями для найбільшого по- інформовання їх про потреби Українського студенства і поширити акцію в напрямку допомоги від цих організацій. Від імені всього зорганізованого українського студенства в Польщі в'їзд приносить свою щиру подяку п.Мерелю - Директорові місцевого відділу В.О.П.2., що являє надзвичайно сердечне і добровільне відношення до українського студенства і в тяжкий для останнього час подав йому так необхідну допомогу. Разом з тим в'їзд висловлює подяку також п.Сорокіну, що сприяв ознайомленню відділу В.О.П.2., в матеріальним станом і потребами українського студенства УДК. В справі взаємодіюся в українських громадянствах Вважаючи на те: 1/ що українське студентство населяється переселенцями стиню цілого українського громадянства; 2/ що найкраще і найскорше до- сягнення українських національних ідеалів залежить від створення консолі- дації українського громадянства, в окрема - студентства й старшого по- коління; 3/ що праця студентства в академечному напрямку являється ча- стиною загальної національно-культурної української акції; 4/ що здо- ровий і пляномірний розвиток академично-організаційної праці студент- ства потрібує пильної уваги й активної допомоги старшого покоління українського громадянства, особливо необхідної студентству в сучас- ний трудник для української справи момент. - в"ід звертається до стар- шого покоління українського громадянства я гарячим закликом до культур- но-національного об'єднання на позаполітичному ґрунті. Першим кроком до цього в"ід вважає утворення Громадського Комітету, який мав би своїм завданням планомірну організацію академічно-наукової справи на емгра- ції в Польщі і в разі утворення такого, доручає Головній Управі Союзу увійти в безпосередній з ним зв'язок, надіславши туди свого представника. _VIII. В справі відношення до державно- політичного центру_ Українське студентство на еміграції, стоячи на ґрунті державної нева- лежності України, відчуває загальну в усім громадянством українським потребу мати свій центр національної державності. Потреба в такому цен- трі виходить з основної ідеї українського народу, а основних його стрем- лінь до незалежного істнування, а разом з тим диктується багатьма при- чинами внутрішнього характеру, як напр. необхідність конденсації дер- жавної волі і змагань української нації,- й характеру зовнішнього,- ре- презативного й реальних завдань біжучого політичного життя. Поклавши за одну в основних підстав своєї організації і свого життя принцип ака- демізму, як найдоцільнішого шляху для кращого здійснення поставлених со- бі завдань, студентство не має своїм завданням безпосередньої й глиб- шої участі в політичному житті, а тому обминає і не вдається в критику сучасного державно-політичного центру, а вважає своїм обов"язком, вихо- дячи з основних пунктів своєї ідеології й спираючись на основних прин- ципах своєї організації і намічених собі завдань - заховувати повну LOYALNІСТЬ відносно сучасного державно-політичного центру. _IX. В справі Статуту Союзу._ "в"ід постановляє: назву Союзу "Союз Українських студентів у Польщі" змінити на "Союз Українських Студентів емігрантів у Польщі"; доручи- ти Головній Управі Союзу зробити зміни Статуту, відповідно постановам в"іду. - 9 - X. В справі обрання Головної Управи Союзу. З"їзд постановляє: в склад Головної Управи Союзу, крім Голови Управи, по персональному принципу обрати 4-х членів і по принципу представництва за 2-х - голова академичних громад Варшавської і краківської. З"їзд обирає Голову Союзу Українських студентів емігрантів у Польщі, який являється і Головою Головної Управи Союзу. XI. В справі бюджетного прелемінарія. З"їзд постановляє: 1/ актив і пасив розподілити по §§, вгідно проекту- ві, представленому Головною Управою Союзу; 2/ цифри, зазначені по окремим §§ проекту, вважати підставовими для опреділення %% взаємовідношення відповідно стосункам між оборотою цифрою прелемінарія і дійсною цифрою обороту, при чому по § І пасиву визначається, що в цей пункт входять видатки на утримання персонального складу місцевих громад. Сума видатків по § I пасиву, при збільшенні загальної оборотової суми, пропорційно зменшується до 5% загального обороту. При зменшенні загально-оборотової суми - сума видатків по § I пасиву пропорційно збільшується до 20%. По § З пасиву сума видатків, пропорційно збільшення загально-оборотової су- ми, збільшується до 50%. XII. Біжучі справи: З"їзд постановляє: 1/ доручити Головній Управі Союзу як н найскорше переве- сти справу друкування постанов з"їзду і розсілати їх громадам; 2/ дору- чити Головній Управі Союзу висловити подяку Голові Української Диплома- тичної Місії в Бельгії п. Ковлеву за його пожертви студентству; 3/ дору- чити Головній Управі Союзу висловити подяку п. Прохорову за пожертву 1000 марок; 4/ доручити Головній Управі Союзу висловити подяку: п. Данильчуку п. Лукашевичу за предоставлення помешкання для з"їзду і 5/ залишити на Го- ловною Управою Союзу право кооптації членів в Союз для праці в Україні. Голова з'їзду (Олександр Машкевич) Секретар В. Білінський Емп С. Левицький В. Мещеряков М. Ковальенко До Високоповажного Пана Полковника I Данильчука. Секретаріят Центрального Комітету Української Народньо-Республіканської Партії надсилаючи на відповідь звіт про розгляд питання, що стосується цього комітету резолюції Комітету з дня 8 Лютого 1922 року, просить Вас, Пане Полковнику, подати її до відома Панові Голові Директорії С.В.Петлюри. II КОПІЯ Центральний Комітет Української Народньо-Республіканської Партії в засіданні своєму 8 Лютого 1922 року після боміркування сучасного міжнародного положення, стану і роботи Державного Центру Української Народньої Республіки та його складових частин з найшов: I Сучасна міжнародна політика має привести до неминучої економіч- ної інтенвенції закордонного капіталу та окупації України, а разом з тим і де можливого поділу її території на окремі сфери, як економично- го так і політичного впливу, вказане спричиниться до визиску закордонним капіталом населення і багатцв України, а це в свою чергу, потягне за собою загострення істнуючих конфліктів між населенням і большовицькою владою та приведе до упадку большовицької влади і комуністичної сіс теми на Україні. З огляду на те що Державний Центр У.Н.Р. на якому лежить юридич- но-правна пріємственність Суверенности Українського Народу, відповід- нор політичною роботою та використанням міжнародної ситуації дасть змогу не загинути державним змаганням цього народу як на терені Укра- іни, так і на міжнародному форумі, Центральний Комітет У.Н.Р.П.одно - голосо у хвал и в : підтвердити свою попередню позицію про необхідність збереження і надалі Державного Центру У.Н.Р. в стані працеездатності і відповіда- чим реальним вимогам часу, як єдиного правного репрезентацта державних змагань українського народу. II Демісія товарища П.К.Пилипчука мала характер перевороту та захва- та влади а роспорядження Голови Директорії що до цього були зроблені при співділанні української таємної організації | братства| + не дали змори спокійної та логічної зміни одних керовників Уряду на других. Вказане спричинилося до відсутності протягом майже місяця організованного правительства У.Н.Р: до бездіяльності обмеженого числа су-часних членів Уряду,до упадку морального його авторитету,до завишення цілого ряду справ фінансового характеру,усергубило до краю скрутне матеріальне становище Державного Центру,загрожує роботі закордонних представників У.Н.Р. знищує і деморалізує українську військову силу-Армію- і несе за собою смертельну загрозу самому істнуванню Державного Центру- Веручи на увагу вищенаведене,категорично підкреслюючи,що вся відповідальність за можливий упадок Державного Центру У.Н.Р. падає на Голову Директорії С.В.Петлюру і тих організацій,що спричинилися до такої його дезорганізуючої діяльності,і маючи на увазі відсутність будь яких гарантій можливості нормальної роботи Державного Центру при сучасних умовах,Центральний Комітет У.Н.Р.П. одноголосо у хвалів: участи в Правительстві А.Ливицького не брати і залишити за собою вільну руку що до роботи в напрямку підтримання і піднесення ідеї Державного Центру У.Н.Р.який зміг би достойно виконати свої обовязки перед Українським Народом в його державних змаганнях.- ІІІ. Розділ ІІІ цієї резолюції вважати таємним. За належними підписами З оригіналом згідно: Секретар Центр.Ком. ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ДОПОВІДЬ про діяльність Державної Канцелярії в 1921 році. Умови праці в Державній канцелярії в 1921 році можна вважати сприятливими, бо апарат весь час перебував в Тарно- ві, на одному місці і мав змогу спокійно працювати, але не зроблено було всього того, що по умовах минулого часу можна було зробити. Це можна засувати перш за все тим, що в по- чатку року не було в Державній Канцелярії відповідального керовника, а потім хоч його і було призначено, але він входив в склад Кабінету, як політичний чинник і через з те не мав змоги зайнятися виключно технічною роботою. Таким чином, можна сказати, що крім біжучої праці, робота по систематизації законодавчого матеріалу фактично в Державній Кан- целярії розпочалась і в належний спосіб провадилась лише з серпня місяця, коли Державна канцелярія поповнилась відпо- відними технічними силами. В цей час, себ то в серпні місяці Державна Канцелярія перебувала в тяжкому стані. В складі сповробітників її зали- шались лише старші урядовці, одне начальство, не було ні паперу, ні справних друкарських машинок. Прийшлося переміни ти персональний склад, одремонтувати інвентарь і т.п., щоб налагодити роботу в Державній канцелярії. І робота потроху почала налагоджуватись, але через де-який час виявилося, що наша Державна Скарбниця знаходиться в такому стані, що не може оплатити всіх потрібних видатків, а тому знов прийшлось редукувати апарат і припинити роботу в ширшому масштабі обмежившись лише біжучою працею. В той час, коли були грошеві засоби, не було кому працювати, а коли робітники знайшлися, не стало грошей. От, в такому стані і знаходиться нині Державна Канцелярія. Робота напів зроблена і щоб її закінчити, потрібні грошеві засоби. Головним своїм завданням Державна Канцелярія вважала видання законів і з серпня місяця було в Державній Канцеля- рії виготовлено для друку: а/ Вістник Державних Законів за 1920 рік, б/ Вістник Державних Законів за 1921 рік, в/Збір- ник чинних законів за 1920 - 1921 рік, г/ Збірник чинних законів за 1919 рік і д/ зібрано весь матеріал для Збірника чинних законів за 1917 - 1918 рік. нині справа друкування законів стала за відсутностю гро- шей. Що сучасних цінах, надрукування всіх українських зако- нів по 31 грудня 1921 року включно коштувало би не менш, як 1.000.000 польських марок, а по стану нашої Скарбниці ця сума занадто велика. Отже, таким чином весь зібраний ма- теріал мусить чекати кращого часу, щоб Українська народня Республіка мала нарешті повний збір своїх законів. Іраця в Державній Канцелярії в 1921 році розподілялась поміж: а/ департаментом Законодавчих Справ, б/ Департаментом За- гальних Справ, в/ Секретаріатом Ради Міністрів, г/ коди- фікаційним Виділом, д/ Юридичною Радою та е/ Термінологич- ною Комісією. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАКОНОДАВЧИХ СПРАВ. В 1921 році цей департамент переводив: а/ розроблення законопроектів, які по суті своїй не нале- жали до виключної компетенції окремих Міністрів. Таких за- конопроектів було розроблено і внесено на розгляд Ради народних міністрів - 30; з них 26 пройшли весь законодай- чий шлях і набрали сили закону, а 4 поки що Рада Міністрів не розглянула. б/ складання остаточних текстів законів, згідно з журналам- ми Ради міністрів. Всього було виготовлено 196 законопро- ектів, з яких 189 було затверджено. в/ складення, з доручення Державного Секретаря, доповідів та висновків в юридичних питаннях. г/ виготовлення до друку Вістника Державних Законів. Було видано два числа ВДЗ за 1920 рік, 4 числа ВДЗ за 1921 рік і виготовлено для друку всі загальногозначні закони за 1920 і 1921 р.р. д/ оголошення законів. Всіх законів було оголошено 189 шляхом надіслання копій їх всім заінтересованим офіціям. е/ діловодство в Кридичній Раді та Термінологічній Комісії. ж/ береження нервописів законів та матеріалів до них і веден- ня відповідних записів цих законів по книжках. Ця справа ціл- ком упорядкована і закони бережеться в належному вигляді. В Департаменті Законодавчих Оправ працювало 6 урядовців з ночатку року; після ж скорочення штатів залишилось 3 урядов- ці, при чому з ними правничою освітою 1. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ. В 1921 році Департамент цей переводив: а/ складення наказів про іменування урядових осіб перших 4 клас і оголошення цих наказів. б/ складення службових реєстрів урядових осіб перших 4 клас. До цієї справи було приступлено в вересні 1921 р., але за скороченням штату довести її до кінця не вдалося. в/ улаштування засідань Ради міністрів, Кридичної Ради та Термінологічної Комісії. г/ складення кошторисів, видаткових росписів, справоздань в грошевих витратах Державної Канцелярії і керування всіма го- сподарчими її справами. Значну роботу Департаментові Загальних Справ прийшлося пе- ревести по упорядкуванню грошової відчітності Канцелярії Ради Республіки. на протязі двох місяців ця відчітність була закін- чена і здана до Державного контролю. СЕКРЕТАРІАТ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Праця по Секретаріату Ради міністрів складалася з трьох частин: а/ підготовка, з роспорядження Державного Секретаря, що до справ, які вносились на розгляд Ради міністрів, б/скла- дення журналів засідань Ради міністрів та в/ виконання журналь них постанов Ради міністрів. В 1921 році Секретаріат склав 173 журнала засідань Ра- ди міністрів, копії яких, а також витяги з них в кількості 5.494 примірників було розповсюджено для відома та виконан- ня по окремих міністерствах: За 1921 рік до Секретаріату вступило від міністерств та різних офіцій 467 листовинь, з них 257 законопроектів. Рада народних міністрів в 1921 році розглянула 136 законопроектів, а саме: по Державній Канцелярії ухвалено 24, відхилено 2; по Міністерству Закордонних Справ ухвалено 10 відхилено 1; по міністерству Істочії ухвалено 10; по Війсь- ковому Міністерству ухвалено 41; відхилено 2; по Міністерст- ву Внутрішніх Справ ухвалено 19; по Міністерству Ісповідань ухвалено 12, відхилено 1; по міністерству Фінансів ухвалено 17, відхилено 1; по міністерству Шляхів ухвалено 6; по Мі- ністерству Праці ухвалено 6; по Міністерству Єврейських Справ ухвалено 2; по Міністерству Народнього Здоровля й Опікування ухвалено 4; по Міністерству Народнього Господар- ства ухвалено 4; по Міністерству Преси й Пропаганди ухваленс 7; по Міністерству Пошт і Телеграфів ухвалено 4; по Держав- ному Контролю ухвалено 2; по Міністерству Освіти ухвалено 21 28 законопроектів повернуто по вимогах окремих Міні- стерств, що їх вносили. Залишилось нерозглянутих: по Військовому Міністерству 15, по міністерству Земельних Справ 1, Внутрішніх Справ 5, Ісповідань 1, Фінансів 1, Преси й Пропаганди 2, Державному Контролю 2, Праці 2, Освіти 2, міністерству пошт і Телегра- фів 1, по Державній Канцелярії 4, а всього 35 законопроек- тів. Де-які з цих законопроектів після першої читанки в Раді міністрів передані у відповідну комісію з міністрів для остаточного редагування. Більш важливі органічні законопро- екти розглядались попередньо в комісіях або в юридичній Ра- ді; законопроект про Раду Республіки проходив в 6 засідан- нях Ради Міністрів, Статут Єдиної Школи в 8 засіданнях, За- гальний Статут Міністерств в 21 засіданню, законопроект про громадянство У.Н.Р. в 12 засіданнях, про Вище Військове Управління в 16, про Вищу Фінансово-Економічну Раду в 5, Статут Ради Міністрів в 4 засіданнях. Постановою Ради народних Міністрів 30 березня 1921 року було відновлено діяльність Малої Ради Міністрів і на Секре- таріат було покладено діловодство її та ведення журналів ii. Засідань Малої Ради відбулось 44, в яких розглянуто 81 законопроект. Треба зауважити, що з окремих частин Державної Канцеля- рії на долю Секретаріату випало в 1921 році найбільш праці. При кількості всього 3 службовців, Секретаріат мусив виявля- ти особливо напруженну працю, щоб встигнути виконати всі свої обов'язки, а як що взяти на увагу, що в червні та лип- ні місяцях Секретаріату треба було здебільшого брати участь в 3 засіданнях Ради і Малої Ради міністрів щоденно, то можна тільки підкреслити працездатність і надзвичайну доб- росовістність службовців Секретаріату, які при таких умовах справлялись з роботою. КОДИФІКАЦІЙНИЙ ВИДІЛ. Цей Виділ почав свою працю з вересня місяця і складався з 2 Кодифікаторів, які встигли перевести досить значну роботу по виготовленню для друку Збірника Чинних Законів за 1919 рік і підібрати весь матеріал для такого ж Збірника- за 1917 і 1918 роки. Відізд на повстання одного з Кодифіка- торів, а потім зміни, які треба було зробити в штаті Державної Канцелярії -з огляду на скорочення апарату, припинили роботу Виділу. ЮРИДИЧНА РАДА. Юридична Рада також почала свою роботу з вересня місяця. Засідань Ради відбулось 47, на яких було розглянуто 10 за- конопроектів, а саме: I/ про Фінансово-Економічну Раду, 2/ про Громадянство, 3/ Статут Ради Народних Міністрів, 4/про порядок затвердження Законів, 5/ про Голову Директорії, як Головного Отамана Війська та Фльоти У.Н.Р., 6/ Статут Дер- жавної Канцелярії, 7/ Статут про права Повстанців на пен- сію, .8/ про надання Повстанцям особливих прав та привілеїв, 9/ про Вищу Військову Раду, 10/ Військово-Судний Статут. Всі ці законопроекти було внесено на розгляд Ради Народних Міністрів, яка розглянула з них лише 5, а решта поки що знаходиться в портфелі Секретаріату. ТЕРМІНОЛОГІЧНА КОМІСІЯ ! Ця Комісія була утворена для редагування законів, з боку чистоти мови, але крім того, з роспорядження Державного Секретаря, вона переводила працю по складенню словника уря- дової термінології. Працювала Комісія з квітня по грудень місяць, коли працю її було припинено за відсутністю гроше- вих засобів. Відбулось засідань Комісії 82. На цих засідан- нях було проредаговано всі законопроекти, що їх подавалось на затвердження і складено було словник урядової Терміноло- гії на літери: А, В і В. Закінчуючи свою доповідь, маю за честь додати, що праця в Державній Канцелярії тепер зовсім припинилась, бо не пра- цює Рада Міністрів, а що торкається видавницької роботи, то на це не має грошей. При складі Державної Канцелярії в 8 чоловік, якію були забезпечені утриманням, в цей час можна було перево- дити всю біжучу роботу, а через де-який час і видати всі потрібні офіційні збірники законів. В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ НАДВИЩИЙ СУДДЯ Г. Шмідт МІНІСТР ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ. до П. ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р 31 Грудня 192 Ір. ч 307 м. 12 При цьому маю за честь надіслати свій доклад про працю Міністерства Преси й Пропаганди помер Української еміграції Міністр Земельних Справ Керуючий Міністерством Преси й Пропаганди УКРАЇНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ І ПРАЦІ МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ інші місця з ковальської / огляд праці Міністерства поміж еміграцією за останні 3 місяці./ Ще три місяці тому Міністерство Преси та Пропаганди звернуло особливу увагу на українську еміграцію й взялось до відповідної пропагандної роботи поміж нею. Тимка то була робота, з одного боку, для неї складалися дуже несприя- ливі загально-політичні обставини /роскиданість емігра- ції по різних країнах, різноманітність умов, в яких перебу- ває еміграція, брак вільної комунікації і т.п./ з другого боку, їй перешкоджало диверсійна розпорядність еміграції - оселич течи, напрямків, ідеології, сектанства й нещирими- мість еміграції, нарешті, в третього боку - брак матер"яль- них засобів, а в той час пропагандна праця потрібувала значних коштів. Тому доводилося роботу переводити в вузьких межах/при стосовуючись до обставин. І тому ефект цей роботи не був загально помітний, не мав характеру самореклями, але слав більш глибоко, вкриваючи з під ворохих впливів тисячі ук- раїнських громадян, які недолго опинилися на чужині і зв'язу ючи міцно їх з Державним Центром. Вважав і вважаю для себе цей метод більш правдивим, як і для того відомства, яким я керую. А зараз складаю в своїй роботі справоздання. Ні само Міністерство , ні його відпоручники ніколи не виступали від імені відомства, а прикривалися чи пресовою агентцією/Українпрес/, провадячи об"ективного характеру ін- формаційну роботу, чи псевдонімами, провадячи більш суб"екти ну роботу /чисто пропагандного характеру/. Були навіть випад- ки, коли відпоручники Міністерства, що несли відповідальну Дуже важливу роботу були знані тількі окремим співробітника Міністерства. Тим більше, ті наші відпоручники, що працювали і працюють в гороших табарах. Такого роду конспірація прислужилася у великій мірі упоміну про праці, про яку ми зазначимо нижче. Що торкається методів праці Міністерства, то вони за- лежали головним чином від характеру самої еміграції і від обставин, в яких ця еміграція перебувала. Всю еміграцію за кордоном Міністерство Преси й Про- ґанди класифікувало в слідуючий спосіб: 1/ Політична еміграція, яка виробила вже свій світо- гляд, свою тактику, свої певні відношення до нашого центру. Ця еміграція поділялася в свою чергу на угрупован ня а/цілком вороже, б/зайдузні й в/в де яких мірі прихиль- ні до нашого центру. 2/ Апполітична еміграція, яка складалася з а/ нац ціонально-звідомого і б/ національно несвідомого елементу 3/ Еміграція урядова, яку складають цивільні уря довці, б/ урядовці, а нині звичайні біженці, військові,- все що купчаться біля державного Центру. На цю еміграцію безпосередні тилливи неможливі. Голод, холод - зробив своє діло, і перш усього в напрямку її ненависти до Д.Ц., якою вона вважає винним в своїй недолі Дотодилося вживання посередніх впливів використуючи в виро кій спосіб ту українську пресу, яку читає ця еміграція. З цієї метою мною безпосередньо були дані пев ні директиви редакціям "Укр.Трибуни" і "Рідного Краю", що до характеру статей, які б уміщувалися в цих органах, а, з другого боку, співробітники Міністерства Преси й Пропаганди в ширегові статей засобували "Голочі питання", що хвилюва- ли еміграцію. (З такого на пряму були написані мої статті"На гі громадські теми", "Державний Центр У.Н.Р. та його значення" на переломі" р. Ровумовського "На голгофі" не допомогайте бояльникам" "Між молотом і ковадлом" і инш./, Наркоору на /еміграція не спить" "Большевицька провокація" "Судьба надніпрянців"; "Окоропадській й Вишиваний" "Помогають боль- девикам" Охріменка: "Життя еміграції у Львові" "Тарнопіль- ська'еміграція" "Великій ісход" і інші/ Крім того,Міністерство снєжило за кожним рухом життя наших військових по таборах, до якого старався ришивати в широких колах українського громадянства інтерес про що мо- дуть свідчити інформаційні, а почасті й пропагандні статті п. Охріменка: "Чужеземні гості в Калім" "Життя табору Олек сандрого" "Ченстохів і ченстохівці" "Листи з таборів" "В таборі Стрійкого" або п. Марка Бруна "Свякування в таборах памяти Мазепи" Так ось де що ".що були уміщені в "Укр- Трибуні", "Рідному Краю", "Україн.Вістнику". На превеликий жаль,Міністерство Військових Справ за- оронірувало доступ М-ву в табори й тому налагоджені раніш зв'язки й пропагандна праця в особинній і час урвалася.Прикладом такого відновлення може послужити недавня реляція тов.Мі- ністра Дроневича й одмовила його в видачі визи Начальнику Відділа пропаганди п. Гнатюка на одвідування таборів. Все ж таки Міністерство має сталі зв'язки з таборами, які й використовує в державних цілях, отарачись внести заспокоєння в військовий осередок,який збаламучено невідпо- мівними елементами. З огляду на те, що в деморалізації і критиканстві урядо вої еміграції, видограє велику роль в звязку, в останніми обставинами,що дає й багатько вільного часу, який ужиткуеть ся для інтрик, сплиток, вигадок. Міністерство Преси в громадський епосіб організувало Клуб"-читальню. Цей клуб має великих успіх. Щоденно з 4 до 10 годин, ве- чера клаб одвідує до 100-150 дум урядовців, які мають мож- ливість погрітися в теплі, розважити себе й почитати свіки газети/газети й література видається М-вом Преси, а також і М-вом Закордонних Справ/Частина гостей грає в шахи, ваньки, возду"дійсність визначеної "етно-енвіронім" -адобателювання - інші синтези -dalpontel "ікос" океан Це розвана намого емігранта її напружена атмосфера, не діялючися на повну гідсутність розмов,розсіюється Переходячи тепер до огляду діяльності Міністерства Преси й Пропаганди поміж еміграцією,що перебиває по за Державним Центром муму в першу чергу звернути увагу на еміг- рацію політичну як я вже зазначив в горі ці угруповання ма- ть певну свою ідеологію,певне використалізуване до нас відношення й роспоряджають навіть своєю пресою/Напр. Виничек ка,Грумезького,Чечеля,Христюка,Шаповала і т.д./ Це в абсолютній спосіб унеможливлює безпосередню ро- боту Міністерства Преси „Пропаганди поміж політичною україн ською еміграцією.Тому воно підходило до цеї роботи з інших методів.Роспоряджаючи певним апаратом ,воно звернуло свою увагу на з "соханістих або інших,засад, теоретичних обос- новань,доводило несправдивість цих засад,озелідставність во- рожого напряму діяльності окремих еміграційних груп і їх взаємовідношень, подавало прадавання світлин, промисл їх антидержавних кистунів і т.д. Міністерство ні разу самоодверто проти цих груп -пайсн овор не виступало,а використовувала літературні сили,щоб пляномір но вести акцію проти жорокої нам праці цих груп і щоб разом з цим угрунтовувати ідеальгачні засади Державного центру V.Н.Р. до такого роду виступів в літературній формі можно віднести статті:1/Разумовського: а/Терор безчесности/Тр.Ч.82/б/Метода Омуканцева/текч.99/ в/Честь не продається/тек ч.101/г/ Реальна сила й право/тек -ел.надст 01 д/Ставка на почування/тек ч.107/ е/ Марнострати/текч. ч.108/ ж/ Не підтримуйте ольшемиків тек ч.91/ з/ Під ковад лом та молотом/тек ч.113/ 2/ Марко Бруна: а/Розумний крок -/ч.229/ б/Скоропадський і Вишиваний/Р.К.р Рідний Крап 227/223./ в/Помогають большики тел.226/ Ахріменко: а/Прокуратори/Триб.Ч.87/ б/В справі кооперації/Укр.Триб. Ч.106,Р.К. Ч.201/ і т.д. Щоб широко ургунтовати республікансько-демократичну концепцію й в нею ознайомити широкі кола укр.еміграції, видано і широко розповсюджено мою книжку "На вулкани". В цій же цілі проводилося співробітницями Міністерства Преси широке приватне листування,яке охоплювало всі кут- ки еміграції і різних осіб, починаючи від крайніх лівих і закінчуючи край-них правих. Все взяте до купи,дало, як наслідок, ойль спокиний тон різних еміграційних в'традувані Державного Центра й укінчення рідних планів раніш іхнього переведення. Так було в справи Вас.Вишняного,а "Укр.Вістник" "Волі України","Укр.Слово"... "Український Вістник зни- зив овій тон, а Редакція його,а,правдивий,політична група що його видавало,обіцяла свою нейтральність до центру У.Н.Р. і за останні часи її виявляла . Того самого на прикінці далось досягнути і у редак- ції "Волі України".Пощастило також осягнути певної обіцян ки толерування Державного Центра й з боку гетьманського "Українського Слова". Взагалі,колиий уважний читач укр.періодичної преси повинен був би намітити,що за останній час у всіх ворожих до нас часописів тон знизився й виякля нестрима- на й буддна лаяка до адреси Державного Центра. Ще більша угага була звернена на українську апо- літичну еміграцію. Міністерство,незвично нукаччи звязків з нею, в даний мент увійшло в їсні стосунки з усьома колоніями українськими в Європі, Америці і Африці. Так Міністерство має слідуючі звязки:І/Египет/Але- сандрія,Сіді-Бкар/2/ Алжир,Мароко/іностр. легіон/. 3/ Франція -Українська Національна Рада,4/Австрія Українс кій Національний Соке,5/Германія-Таєбри полонених 6/Че- хословацька табор військово-полонених/Ліберун,Долойне/ 7/ Ужгород/через разету Нама оборона/,8/Датвія/ук. гурток/ 9/Ванат-укр. промада; самеяк /10/Рудніцьке Калиніченко,Мит- кевич/Клиниїв. б/Чернівці-Луговий в/Бухарест і Киля -Іва шня. ІІ/Югославія Загре-Оська Громада ,Івицький табор Петроківська громада,Мисліновицька громада,Петровараді- нська громада Карловецький табор,Старопетровський табор Варавелійовки військовий табор,Зенецький табор,Дуоро- вицький табор Відозицький табор,Лесковицький табор,Румсь- кий табор Варавдинська громада,Горноградська громада Отерничеєвий табор/кримський корпус/ Старо-Моравський та- бор,Деросенька громадаПантиницька громада,Вілгородська громада. 12/ Турція Санжак-Кене українська громада,Сан-Стєфано-табор Вернат 13/ Болгарія: Українські Січ в Софії 14. Канада Виншег' 15. Америка Спол. Штати Лотоцький. Разом це складає 40 пунктів укр. еміграції,в яким Міністерство Преси и Прапаганди переобуває в звязку,але цей звязок що разу помиряється. По всіх цих громадах на радунок М-ва й по но адрес сах Міністерством розсилається"Укр.Трибуна"Рідний Край" й др. часописи.Між ними таборовий часопис "Нама Зоря". Крім того надсилаться регулярно овіянки "Українре ср" и час від часу сводки життя Державного Центру й Украї ни. За ораком юнтів,М-во не мало змоги розфолати великої кількості літературі,але до цих адресатів за останній час було надіслано по кілька примірників всіх видань "автоке- фальної церкви" й книжка "на вулкані"-Ол.Ковалевського. В свою чергу Міністерство одержує з еміграційних пун ктів інформації по плану,надісланому до них Міністерством Ці інформації містяться в обробленому звітліді в письмі наприк. статті Охрименка: І/Українці в Турції й Болгарії / Україн.Трибун Рідн.Край./2/Українці на берегах середземного моря /Україн.Три- буна ч.II6 Рід.Кр./ 3/Українська Січ в Болгарії / Укр.Триб.ІЗ2 4/ Листи з Софії/ Рідн.Кр.Ч.219-220/ 5/ Протоколяція /Українці в Таліполі/Укр.Триб.87/ 6/ Лиски в Мороко,Надруковано в Трибу- 4 листи в Рід.Краю один/ 7/ Українська Еміграція на Балканах Рід.Край Ч.192/. 8 / Наші емігранти в Єгипті 9/ Еміграція в Атолавії Укр.Триб./ 10 /2 кореспонденції життя еміграції у Від- ці/надіслано до друку/ II/Еміграція в Німеччини / Укр.Триб./. 13/ Кубанці й їх репрезентація /було надруковано в Трибуні зі змінами. Та багатько ріжних дрібних заміток. Весь цей цікавий матер., ял дало вище зазначене літування 1007 ан у еміграційними пунктами. В свою чергу, де листування інформувало еміграцію про життя й працю Державного Центру в підтримувало в неї бадьорство і віру. Ця переписка мала той наслідок, що з рі- них таборів йдуть бажання еміграції згуртуватися біля Державно го Центра, щоб вести спільну акцію в напрямку відбудови краю. Ця непомітна але уперта праця на протязі трьох "місяців підготовила надзвичайно важливий рух для того відборічника Правительства У.Н.Р., який би михав для Державної роботи на В Балканах щоб не бути "голословним", -навожу де-які урятки з лист тів, що щодня надходять до моєго відомства. І/Український Гурток в Єгипті. від 16 листопаду пише: Український Гурток в Єгипті, за надсилку Вашим трудом ре ликої кількості часописів та журналів Українську Толочуну, Рід- ний Край, Українське Слово й т.д. ряд різних напрямків українськ газети, навіть Американські:Укр.Голос, "Народню Волю", Народне Сло го"Свободу" "Нову Україну" і т.д.Одержуємо-за свободу". Журнали: "Воля України й Світ Дитина" Весь цей скарб міститься в нашій читальні при таборотому зібранні, яким користуються не ті- льки намі гуртчане, але й росіяне навіть і діти їх. Надсилаючи поки що коротенькі інформації надіймлемо неза- баром більш докладні про нашу життя в Єгипту. Голова Гуртка Май- тренко Писарь Рудник. II.3 Мороко-пишуть: Завдяки Вам ми наче народилися на світ. Тепер почуваємо не відірваними, забутими десь в січучих пісках Африки. Щиро дякуємо за ті книжечки що Ви надіслали. Це нама єдина розвага. Також дякуємо Вам за масописи, як ви обіцяли ми регулярно одержуємо "Україн.Триб.Рідн.Край/..../Невсієнко/". III.3 Югославії. Щиро дякуємо за Вамі відомості про події на Україні, як би ми бажали приєднатися до тих героїв, що кладуть своє життя нивах....За книжки дуже дякуємо, читать приходить вся крадькома, щоб не відібрали качани... VI. Вибачте, що пишу по Російську. Нас українців здесь величають "хехлами" і малоросами і слідя за кожним проливленіє сепаратизму. Приходиться на всякий случай весть переписку на російському ланьку. Полученал от Вас в ковертъ первая газета українска "Рідний Край" страшно нас обрадувала, хотя ее нельзя даже показывать открыто, чтобы не быть арестованим... У/Когда командант Озаровский Узнал о том, что я сносусь с "Украинпресом", мнѣ приилось внуслумать и насмішки и угрозы. Мнѣ дрівляно задавлено, що я "Петлюровський шпіон" і что об это донесет он военному агенту. VI. Газеты "Рідний Край" і Українську Трибуну получаєм очень не регулярно-за три недѣлі всего 13 экземпляров-причина не пропуск намей цензури. Просим все посылать закрытым письмом заказным МІНІСТР ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ КЕРЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ: ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Міністра Внутрішніх Справ. При цьому маю за високу честь подати до ВАШОЇ, ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ, уваги короткий звіт про діяльність керуючого мною Міністерства за мину- лий 1921 рік. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ Місце осідку Уряду. Року 1922 січня 11 дня. №. 1. З В І Т Про діяльність Міністерства Внутрішніх Справ за 1921 рік. За 1921 рік діяльність Міністерства Внутрішніх Справ,крім бі- жучої адміністраційної праці в зв'язку з розташуванням на теренах Польщі численної української еміграції,виявилась в організаційній роботі,яка провадилась під знаком повороту на Україну і обняття 17 теренів. Робота ця зафіксувалась в ряді законовисків, інструкцій,пля- нів і т.п., а також у фактичним підготовленню адміністраційного і поліцейного персоналу зі складу евакуваних в Польщу урядовців для праці на Україні. Для роботи характеру законодавчого Міністерство було поділено на комісії,які і виконували кожна своє завдання,об"єднуючись при потребі для вирішення спільних моментів в роботі під головуванням Міністра. В такий спосіб на протязі 1921 року в Міністерстві були випра- цьовані нижченаведені законопроекти, інструкції та правила. А/. I. Загальний Статут Міністерства, затверджений 4 Грудня 1921 року, який окреслив загальну організацію Міністерств У.Н.Р. і окремих їх частин. 2. Закон 9 січня 1921 року про Раду Республіки. 3. Закон 15 листопаду 1921 року про громадянство. Закон цей відрізняється від аналогичного гетьманського за- кону 2 липня 1918 року більш органічним окресленням кола осіб, що мають право на українське громадянство,стосовно до найновших ана- льогичних законодавчих актів інших нових Держав; зафіксуванням історичної дати 9/22 січня 1918 року - дня проголошення самостій- ности У.Н.Р., і встановленням іншого процесуального порядку,більш еластичного й природнього,що його прийнято в цілім світі. 4. Статут Міністерства Внутрішніх Справ, який окреслює компетен- ції Міністерства і окремих його частин /на розгляді Ради Народних Міністрів/. 5. Адміністраційний Статут. Адміністраційний Статут є проект організаційного закону що до адміністрації на місцях, який механічно підходить до майбутньої органічної реформи нового адміністративного поділу території України /земля, повіт, громада/, наближаючи зараз же владу до на- селення. По проекту на терени губерній встановлюється уряд Генерально- го Старости, яко представника цілої Центральної Влади на місці. Губерніальні ж функції переносяться нижче, до земель, які утво- рюються в кількості 3-4 на губернію через механічне з'єднання 4-5 повітів. Той-же процес переводиться і з повітом через перене- сення повітових функцій до районів, утворених в де-кількох волос- тей. Адміністраційні ж функції волости цілком переносяться на громади. Уряди Генерального Старости і сьогоднішнього Начальника Повіту зберігаються, поки всі офіції не перебудують свої устано- ви стосовно до нового адміністративного поділу, а після цього касується автоматично. Цілий Статут взагалі збудовано на принципі "єдності влади на місцях". 6. Складено проект штатів Окремих Установ Міністерства стосовно до проектів Статута Міністерства Внутрішніх Справ та Адміністра- ційного Статута /мають бути внесені до Ради Народних Міністрів зараз-же по затвердженню Статута Міністерства Внутрішніх Справ/ 7. Закон про Корпус Жандармерії, затверджений 23 вересня 1921 року, який окреслив організацію єдиного державного органа безпеч- ності. Цей орган підпорядковується адміністраційній владі лише що до виконання своїх завдань- охорони безпеки, що ж до внутрі- шньої своєї організації є від неї незалежний. 8. Загальна інструкція для Жандармерії /затверджена Міністром Внутрішніх Справ./ 9. Законовнесок про обсяг прав та обовязків службовців Корпусу Жандармерії разом з формою присяги./Підстава - §§ 2 і 4 Статуту Корпуса Жандармерії/, - який має своїм завданням встановити внутрішні взаємовідношення службовців Корпусу Жандармерії, їх права та обов'язки - стосовно до прав та обов'язків військових; - ім хіндсом, що охоплює звичайну діяльність між службовцями Корпусу Жандармерії і адмініс- траційною судовою та прокураторською владою; порядок призана- чення та звільнення, і т.п. /вноситься на розгляд Ради На- родних Міністрів./ /10. Штати Головного Управління Жандармерії, Управлінь Губер- нійльної, Повітової та Районної Жандармерії; штати запасових частин Жандармерії / затверджені Міністром Внутрішніх Справ згідно зі Статутом Корпусу Жандармерії./ /II. Накреслено організацію кордонної та залишничої Жандр- мєрії. /12. Вироблено уніформу для Жандармерії. /13. Законовнесок " про тимчасові правила про вибори до во- лоских, повітових та губернільних Народних Рад", а також "про вибори до Міських та Містечкових Народних Рад" /внесено на розгляд Ради Народних Міністрів/. Наведені вище "правила" мають своїм завданням встановити та- кий порядок виборів, за допомогою якого можна було би швидко й просто поновити персональний склад Місцевих Народних Рад, забезпечивши при цьому можливість виявлення правдивої волі населення. Порядок виборів має характер виборів ступневих, себ- то: громада вибирає до волости, волость до повітових органів самоврядування, повітові - до губернільних самоврядувань. В звязку з військовими обставинами, зазначене поновлення персонального складу Народних Рад передбачається переводити не механічно, а в міру потреби, розпорядженням Міністра Внутрі- шніх Справ що до призначення виборів в тих чи інших місцевостях /14. Проект Статуту Громадського. / Загальні основи, Віче Гро- мадське, Рада Громадська, обсяг ділання Громади і Віча, Ради та Управи/. Разом з тим складено проект правил про громадський бюджет. /15. Законовнесок про надання Міністрові Внутрішніх Справ права приєднувати до міст сумежні з ними осади і оселі /внесено до Ради Народних Міністрів./ 16. Законовнесок про надання Народнім Радам права визначати спосіб одбування земських одбутків /внесено до Ради Народних Міністрів/. 17. Законовнесок про порядок відпуску кредитів на видачу позик органам Народних Самоврядувань. 18. Закон про поліпшення пенсійного забезпечення козаків-інвалідів та їх родин /ухвалений Радою Республіки і затверджений 2 липня 1921 року/. 19. Законовнесок про заклик військових на дійсну службу та перевірочне освідкування білобілетників /спільно з Військовим Міністерством; в цей мент є на розгляді Ради Народних Міністрів/. 20. Законовнесок про грошеві допомоги родинам волків, що перебувають в дієвій армії. 21. Законовнесок про постачання для армії коней, возів, самоходів та упряжі /витовленні спільно з Військовим Міністерством; вноситься на розгляд Ради Народних Міністрів Військовим Міністерством/. 22. Законовнесок про поширення закону про пенсійне забезпечення на козаків та родин, що брали участь в боротьбі за українську державність, починаючи з дня видання III Універсалу. 23. Закон 27 Листопаду 1921 року про вшанування повстанців та надання їм особливих прав та привилегій. В/. Крім наведеної вище праці законодавчого характеру, Міністерство Внутрішніх Справ в 1921 році провадило ще слідуючу працю: І/ Перекладено на українську мову різні закони, інструкції іт.и. Між іншим, було перекладено: а/ Статут Губерніяльних та Повітових Народних Самоврядувань /і разом з тим скодифіковано/. б/ Статут Волосного Народнього Самоврядування. в/ Правила про волосне оподаткування, волосні кошториси й розкладки та волосного збірника. г/ Про земські грошові повинності. д/ Статут Міський /"Городовое Положение"/. е/ Закон від 25 Червня 1912 року про пенсійне забезпечення козаків-інвалідів та їх родин. ж/ "Устав о предупрежд. та пресеч.преступлeній". а/ "Інструкція Прокурора Одеської Судової Палати службовим міліції". 1/ Ряд законів та інструкцій меншого значення. 2/ В осени 1921 року Міністерство Внутрішніх Справ роспочало і закінчило виданням "Підручник для Адміністрації". Не дивлячись на надзвичайні перешкоди, особливо з боку грошового, видання цього підручника було закінчено до потрібного, по обставинах, моменту і "підручник" вужитковувався вже на теренах України. "Підручник для Адміністрації" містить в собі органічні норми, якими мусить керуватись місцева адміністрація. Випущений в світ під редакцією Міністерства Внутрішніх Справ, в наслідок праці досвідчених адміністраторів, він є першою подібною книжкою за весь час відродження Української Державності. Виданням його -Міністерство дало певний критерій адміністраторові в його діяльності і твердий ґрунт законності. 3/ Переведено в чинність закони про підготовку чинників адміністрації та поліції. З цією метою було улаштовано п'ятитижневі курси для інструкторів адміністрації та поліції. Прослухало курс 200 службовців, з котрих 50, на їх бажання, тримало іспит в окремій Комісії. Іспит витримало 45 осіб. 4/ Надруковано ряд законів та різних потрібних видань. З цією метою в м.Тарнові з початку 1921 року роспочала чинність друкарня Міністерства Внутрішніх Справ, яка, не дивлячись на багато перешкод як з боку техничного, так і з боку матеріального, виконала цілий ряд важливих замовлень /друк "Вістника Державних Законів", видань "Автокефальної Церкви", різних агітаційних відов і т.и./ 5/ Провадилася справа опікування. Зі скасуванням Міністерства Народнього Здоровля й Опікування, більшість функцій його переходять до Міністерства Внутрішніх Справ, в складі якого має бути заснований Медичний Департамент. Але-ж саме життя примусило Міністерство, не чекаючи засновання цього Департаменту, відразу ж почати повнення де-яких функцій скасованого Міністерства Здоровля й Опікування. Так, з ков- тня місяця при Міністерстві Внутрішніх Справ працює окрема Ме- дична Комісія, яка переводить огляд жорих, ранених і т.п., з метою віднесення їх, по стану здоровля, до тої або иної кате- горії. Одночасно з тим, переводиться реєстрація інвалідів та видача інвалідних карт. В біжучому році роспочата праця має продовжуватись, причо- му головна увага буде звертатись вже на моменти органічні, поскільки з організаційними справа все майже закінчена. Ра- зом з тим буде провадитись фактичне формування і підготовка кадрів Жандармерії. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ 10.7.22 Воб. ДИРЕКТОР КАНЦЕЛЯРІЇ ПРИМІТКА: Моменти характеру законодавчого, що їх зазначено в розділі А п.п. 1,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14, -8 хинадходжень ства, що її зазначено в розділі В п.п. 2,5, пере- ведені вже після покликання до керми телепришньо- го Уряду У.Н.Р. ОГЛЯД ДІЯЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ за час з I серпня по I листопаду 1921 р. I. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД. Серпень місяць, а власне 15 серпня 1921 року мож- на вважати за початок відродження діяльності Міністер- ства. Ух од Співробітників. З Квітня місяця з огляду на тенденції Ради Республіки скасувати Міністерство, все велося до зменшення апарату, себ-то до стану, при якому усвідом- ва сама по собі мусить припинити своє істнування. З того складу працьовників, який таким великим трудом був зібраний за попередні місяці ступнево відійшли фахові робітники / Островський, Богальский, Шишковсь- кий/ до "Трибуни"; також був перехоплений, запрошено- ний до праці в Міністерстві Преси, М. Мухин. Далі: ви- ведено за штат Крушинського й легко дано відпуску Іва- ниній та його дружини. Нещасний випадок не дав змоги повернутися їм до Міністерства. Таким чином, на все Міністерство / фахова частина/, залишився один Ди- ректор Департаменту Іваненко, а техничний апарат складався з експедитора Тарнавського. Цей апарат і перейняв я від Тимч. Керуючого Міністерством Преси П.Ч. Зайцева, 6 серпня 1921 року. Обновлення праці Міністерства. 15 серпня б/р. коли я дістав задовольняючи кошти для операцій Міністерства, пресова робота оживлюєть- ся й апарат Міністерства поширюється. З вересня місяця додається коректор п. Холодний, а з кінця вересня по Департаменту Пропаганди призначається мною Начальник Від- ділу журналіст Назар Гнатюк. II. Праця Міністерства. Праця Міністерства складається з двох окремих галу- зів: I/ Пресова служба і 2/ Пропаганда. I/ Пресова служба має завдання шляхом постачання української і взагалі європейської преси, відповідним пре- совим матеріалом: а/ інформувати громадянство і впливові кола його в українській справі, взагалі, і в краці, намірах і бажан- ня центру У.Н.Р. з окрема. б/ вести пропаганду суверенности України, як демо- кратичної республіканської держави. г/ вести боротьбу з ворожою агітацією в пресі і вживати заходи до унешкодження її. д/ вести плиномірну пресову акцію, яка б дискреди- тувала большевицьку владу й заходи її на Україні. е/ інформувати Європу про всі спроби й змагання ук- раїнського народу в боротьбі за свою державність /пов- стання, незадоволення населення, підкреслення суто-на- ціональної окраски протибольшовицьких акцій населення й т.д./. ж/ боротьба зі спробами русофільських антиукраїн- ських сил, захопити владу на Україні й, взагалі, вести ті або інші акції не на користь української державності. з/ боротьба з еміграційними українськими угрупован- нами й концентраціями, які вносять розбіжність в укра- їнські національні сили й шкодять одностайності виз- вольної національної боротьби. 2. Служба пропаганди. Задання служби пропаганди. Служба пропаганди має завдання: 1/ Шляхом відповідної інформації, всіма засобами як друкованого так і живого слова закріпити ідею одно- сті, державної однодумності та державної дисципліни всіх сил українського народу по за межами України. 2/ Широкі зносини з відповідними урядовими чинниками за кордоном, окремими угрупованнями й навіть особами, в цілях пропаганди ідеї української державності, вза- галі, й демократичного центру У.Н.Р., зокрема: 3/ Прищіплення й закріплення національної свідомо- сті й державної дисципліни як серед війська, так і окремих колоній й угруповань українських закордоном 4/ Зносини з українським громадянством на теренах захоплених окупантами, всебічна його інформація, підтримка в ньому живого духу, прищіплення переко- нання в потребі дальшої боротьби за своє право й за визволення рідного краю. III. Методи праці. Зупиняючись на праці пресової служби треба заз- начити, що Міністерство знаходиться в дуже несприят- ливих умовах, що до широкого переведення цієї праці: 1/ непевне становище його на теренах Польщі, 2/ брак матеріальних засобів, 3/ занадто пасивне відношення європейської опинії що до української справи. Все це примушує Міністерство більшу частину своєї енергії витрачати на підготовлення можливостей і грунту пра ці, ніж на саму працю. Наприклад, користування трибу- ною європейської преси цілковито лежить по-за межами доброй волі Міністерства. Так, що весною й на-почат- ку літа, коли Європа більш цікавилася українською справою, дуже легко можна було здібати на шпальтах ії преси, звідомлення Міністерства за підписом "УК- РАЇНПРЕС". Зараз же це явище досить рідке, не див- лючись, що методи праці не змінилися й навіть удоско- налися. Треба підкреслити, що Польська преса особливо пасивно відноситься до нашої справи, й, навіть, в де якій мірі яскраво вороже. Як переводиться пресова служба. В своїй праці пресова служба користується: 1/ Способом розповсюдження своїх комунікатів і коре- спонденцій від імені Пресової агенції "Українпрес". 2/ Пересилкою цих вістей до відповідних представництв У.Н.Р. за кордоном для того, щоб останні використали всі можливості, що мають в своїх руках, для роспов- сюдження цих вістей в закордонній преси. 3/ Використання пресових звязків і знайомств. 4/ Шляхом приватної кореспонденції, 5/ Шляхом приватного листування. 6/ Звязками з іншими пресовими агенціями. В своїх комунікатах і кореспонденціях Міністерство користується всіма засобами пресової штуки для до- сягнення своїх цілей: а/ подбором відповідних відомостей ворожої преси, які самі собою дискредитують справу ворога й став- лять на певний ґрунт українську справу. б/ спростуваннями, в/ помісячними статтями, г/ подачею таких відомостей, що викликали б спро- ствування з боку ворожих елементів і виявляли те, що для них бажано було заховати. д/ роз"яснення і використанням чужих відомостей шляхом придбання їм відповідної фарби і т.д. Як переводиться служба пропаганди? Що до служби пропаганди, то справа знаходиться в значно гіршому стані. Справа пропаганди є річ, яка вимагає великих грошових засобів /Видання, купівля літератури, видатки по подорожам, спеціальні витрати й т.д./ Отже, грошових засобів на цю справу Міністерство не має, а тому йому приходиться обмежуватися дуже вузькими рамками "безкоштовної" пропаганди, яка виявляється: а/ в навязанні найтісніших стосунків і листування зі всіма українськими організаціями за-кордоном /Єгипет, Болгарія, Турція, Югославія, Алжир/; б/ в надсилці матеріалів пропагандного характеру до таборових органів; в/ в виданні й купівлі потрібної пропагандної літератури; г/ в розпорядженні її по колоніях і на Україні;; д/ в використанні в цілях пропаганди поміж закордонною еміграцією представництв У.Н.Р. е/ в об"єзді відпоручниками Міністерства таборів з живим словом і т.д. IV. Огляд біжучої діяльності Міністерства. а/ Пресова служба. Оцінюючи конкретно працю Міністерства мушу зазначити, що починаючи з 15 серпня по 1 листопаду /за 79 день/ випущено було "Українпресом" в українській, московській, а по частині в польській, німецькій і французькій мовах - 46 об'ємників "Українпресу" з дрібними вистками та 33 комунікатa "Українпресу" з більш грунтовими статтями й замітками. Разом 79, що виносить по одному обіжнику на день. Що-до кількости виконаної праці можна судити по слідую- чим статистичним даним: І/ в серпні було надруковано 1116 пр. що дало 2245 ст.др. 2/ у вересні " " 2640 " " 4959 " 3/ у жовтні " " 1962 " " 3956 " Разом……… 5718 пр. ……..11.161 сторі- нок друку. Зазначене де-яке зменшення кількости друку в жовтні міся- ці пояснюється: І/ дуже скупим з огляду на політичні об- ставини останнього часу поступленням матеріалу й 2/ без- грошовостю нашої державної скарбниці протягом жовтня мі- сяця. Що до змісту обіжників: за весь час надруковано 144 дрібних пресових вісток. Не вважаючи можливим подати докладно заголовків цих вісток, зазначу лише характер їх. а/ Інформації з життя й праці Державного центр у У.Н.Р. /Новий склад Уряду; Нове Товариство; капітуляція У.Н.Р.; видівська еміграція і Притр У.Н.Р.; Програм Уряду У.Н.Р.; з життя еміграції; Тарнівська гімназія; Комітет допомоги родинам і дітям загинувших на війні; Єдина Школа; У.Н.Р. та сіоністичний конгрес; Життя в Стрілкові; Де Головний Отаман?; Українська Справа у французькому парламенті; Святкування юбилею Франка, Мазепи, Данте і т.д./. б/ Інформації про боротьбу українського народу за своє визволення. /Війна без зброї; Бунт; Настрої в кам'янецькому повіті; Снищення бандитизму на Україні; Боротьба міста з селом; "Давай Петлюру"; Українська Церква; Як пише большевицька преса про знищення бандитизму; На Уманщині; Ранення Фрунзе; Успіхи повстанців; Кольонізація України; Органі- зований похід; Вихід з партії по хворості; Положення сов. влади на Україні; Тек "петлюровці"; Мобілізація комуністів; В Одесі; На Херсонщині; в Камянці; Ще одна змова; На Катеринославщині; На Київщині; Життя в Києві; Агітація; Повстання; Все ж там не вірять; Вживаючи трупи; Терпець урався; Селянський бій; Настрої жидів в Одесі; Виступ українського "малороса"; Місто театралів; Знова Отаман Хмара; Днархія в Одесі; Повстання; Смерть Волошенка; Одним менше / убивство Петровського/ і т.д./. 3. Большевики на Україні. В/ Інформації про стан та вчинки большевицької влади, що діскридитують її підносять справу національної боротьби. /Як мед так і ложкою; Тикають; Бунт червоноармейців; Нова організація; "Будують" міста; Нарешті знайшли працю; Іраці провокаторів; Шляхом гетьмана й царя; Економична розруха на Україні й Москвій; Босе місто; Штунда -спо- сіб большевицької агітації; Казенна кооперація; Далі не має куди йти; Шахрайство на голоді; Голод в Совдепій; Товаробмін з примусу; Невдала деномінація; Конечний крах сов. господарки; Шило на швацку; Засіляли; Передача влади Кадецькому блоку; Хвилини підраховані; Мементо морі; 30 мільонів смертників; Як прищеплюють холеру; Положення большевиків на Україні; новий рід спекуляцій; Гибель архивів на україні; За "не пора"; Пацючий пайок; Узаконене грабіжництво; Скаржаться; Торгівля краденим; 120 мільонів пудів збіжжа; Шедеври господарки в Совдепій; Промисловість в большевицтії ; Торговля на Україні; Знищення лісів на Україні; Вимирання, Кошмар Школи; Нова робота; товаришів з Москви; Дома... трудя для жінщин; Троцький в Києві; Відміна пашпортів; Міліція й Чека; Піша кинота; Сотні тисяч мародьорів; Колективна оплата трудя; Шах голоду; Отверта заява; Стан залізниць; Терпець урався; Рух припинився; Совіцька цукрова промисловість; Подорож Раковського; Промисловість в Одесі; Підготовлення до пог- рому; Агітація; Анархія росте; Що пише Камянєцька Преса; Стогін амністії; Большевики "торгують"; 3 кози лізуть; Затонський, Догосподарювали; Національність до декрету; Манія переслідування; Останній час влади в Камянці/. 4. Національне життя на Україні. г/ Інформації про життя України. Економичний стан на Україні, Стан урожаю; Академія Наук в Києві; Голод; Холера на Україні; Допомога голодуючому населенню; Прожиточний мінімум Київа; Статистичні данні про урожай на Україні; Освітлення справ на Україні і стан Повітів в "Одеській губернії", Срібні гроші; Холера; По- чаток навчання; Холера в Одесі; Настрої населення; Життя в Києві. По зеленому кліну; Вища школа; Большевики - е нація; Стан залишніць; Жидівське населення в Одесі і т.д./. 5. Ворожа акція. е/ Воротьба з організаціями, ворожими, що до Державного Центру. Лист з Катеринослава /протест населення проти заходів доб- ровольців / Знова Василь Вишиваний; Протест проти спосо- бу користування вістками Українпресу ваветою "Вперед"; Вільгельм Габсбурґ у наймах у Людендорфа; На чисту воду /виявлення діяльності П. Скоропадського/; черносотенці в Югославії; "Зелені" в Криму / відношення населення до чуток про наступ добровольців/. Характеристи- ка комунікатів "Українпресу": Всі ці комунікати можна було б класифікувати ще де- тальніше, але, не входячи в такі подробиці зазначу лише, що їх характер завжди такий, щоб у читача являвся висно- вок: 1/ що найліпшою владою України являється демократич- на, яку репрезентує Центр У.Н.Р. 2/ Що спокій можливий для Сходу Європи при істнуванні лише незалежної України, 3/ Що населення цілком свідомо прагне національного виз- волення, 4/ Що на Україні йде не клісова, а сутона- ціональна боротьба, 5/ Що анархія на Україні згідне з менту задоволення всіх національних вимог українського народу. Де уміщуються кому- нікати "Українпре- су". Всі ці комунікати регулярно вмишуються: в "Укра- їнській Трибуні", "Рідному краю", в "Українському слові", дуже часто в "Соб. України", час від часу - в "Впереді", "Руспрес", "Волинському слові", Бюро Брізана. За останній час російська преса утримується користуватися комунікатами "українпресу" але, хоч дуже рідко, вони друкуються в "Свободе", "Рулє", "Го- лос Казачества" "Голос Росії", " Общому Деле". В-за- галі всі без винятку газети цікавляться нашими кому- нікатами й в обмін за них надсилають свої видання. Що до вміщення наших відомостей в газетах: "Последняя Ізвестия", "Волт России", а також в американських ча- сописях, то з огляду на заборону їхнього розповсюджен- ня на терені Польщі, я не маю змоги переконатися в регулярності вміщення наших комунікатів. Крім того, ці комунікати подаються до наших Місцей й окремих осіб й тому їх часто можна зустріну- ти в пресі, коли й не дослівно передрукованими, то з де-якими неістотними змінами. Кореспонденції "Укра- їнпресу". Кореспонденції "українпресу" відрізняються від зви- чайних приватних - тим, що надсилаються не до однієї тільки газети, а по всім адресам разом, як загальний Інформаційний матеріал. х/ Роля "Рідного краю" дуже велика, бо з нього отже польська преса передруковує всі дані про Українсь- кі справи, а з польської преси - всі данні переходять на шпакти європейської преси. Іноді "Українпрес" читає свої замітки в європейській пресі, але під фірмою "Рідного Краю". Такі кореспонденції писані під псевдонімом Охріменко були за останні 3 місяці слідуючі: 1/ Чужеземні гості в Калішу /передруковали "Рідний Край", "Український Вістник", "Трибуна". / 2/ Життя табору Олександрово / Т е ж/ 3/ На Полтавщині / "Рідний Край", "Українська Трибуна"/ 4/ Українці в Турції й Болгарії / Т е ж/. 5/ В Києві /Надруковано в багатьох газетах/. 6/ При кінці майже раду А. "Визволення" ч. 3-4/. 7/ Де вихід / "Рідний Край"/. 8/ Гумор скріз сльози /"Воля України" І-2 / 9/ Отаман Лихо / "Українська Трибуна"/ ч. 10/ " Козлик / "Українська Трибуна"/ ч. 11/ " Чорний /"Українська Трибуна"/ ч. 12/ Правобережні Отамани /"Українська Трибуна"/ 13/ Життя еміграції в Львові / "Українська Трибуна", "Рідний Край"/ 14/ Тарнопільська еміграція /"Рідний Край", "Трибуна"/ 15/ Великий ісход /"Українська Трибуна" ч. 116, "Рід- ний Край"/. 16/ Деференція українського населення /Триб. ІЗО, Р. Край 220/. 17/ Українська Січ в Болгарії / Трибуна ч. 132/ 18/ Лист з Софії / "Рідний Край ч. 219/20/. 19/ Вища школа в Києві / Триб. 128, Рід. край 223/224. 20/ Повстанські Отамани / Триб. ч. 92/. 21/ На Херсонщині /"Трибуна"ч. ІІО/. 22/ Провокатори / "Українська Трибуна ч. 87/ 23/ В таборі Стрілково. 24/ Листи з Мароко ч. І. 25/ " " " ч. 2. /"Українська Трибуна"/. 26/ " " " ч.З . -27/ Цікаве виявлення. 28/ Програм Правительства У.Н.Р. /Триб. ч.102, перед ч.15 "Рідний Край" ч. 196/. 29/ В справі заяви Кудрі / "Укр. Трибуна" ч. 106, "Рід- ний Край" ч. 201, " Український Вістник ч. 187/. 30/ Святкування роковин Данте /"Українська Трибуна","Рід- ний Край" ч. 204/. 31/ Національний день жалоби / це не надруковано/ 32/ Українські організації в Югославії / Рідний Край ч.239, 33 Місто театралів. Всі ці кореспонденції мають зовнішній виг- ляд звичайних об'єктивних інформацій, що робиться для того, щоб їх охотніше вміщували часописи всіх напрямків, але вони в собі ховають всі Державні тенденції. Крім цього, до окремих часописів надіслано ряд ко- респонденцій приватного характеру, які мають завдання групово о світловати ті або інші питання, дати їм певну тенденцію, а по частин полемізувати з ворожою пресою. Та- кого роду статті не можуть йти під фірмою "Українпресу", який мусить стежити за об'єктивністю в своїх матеріалах, чим підкреслювати, що являється свого роду приватною пресовою агенцією. Такі статті й кореспонденції слідуючи: 1/ На громадські теми /"Трибуна ч. 74/. 2/ Герої безчестності / Тек ч. 82/ 3/ Страшна метода отука нства / Триб. 99/ 4/ Честь не продається / Триб. ч. 101/ 5/ Реальна сила й право / Триб. ч. 106/ 6/ Ставка на почування / ч. 107/ О.Ковалевський. 7/ Марнотрати / " ч. 108/ 8/ Османний Мошкан / " ч. IIО/ 9/ На Голготі / ч. ІІЗ/ 10/ Під Ковадлом та молотом / " ч. ІІ8/ II/ Не підтримуйте большовиків /Триб. ч.91/ О. Кова- левський. 12/ Про спекуляцію / Триб. ч. 101/ 13/ Память Гетьмана Мазепи / Триб. ч. 139/ 14/ Емігранти на Волині / " ч. 111/ 15/ На спомін полеглих / " ч. 92/ 16/ Позабуте про виселенців /Рідний Край ч.184/185. 17/ Хто заступає Сов. україну. / Теж ч. 160/ 18/ Про Волинську землю / " ч. 186/ 19/ Так собі про де-що / " ч. 190/ 20/ Еміграція не спить / " ч. 207/ 21/ Освітлення політики на Волині /Теж ч. 203/204/ 22/ Треба використати / Теж ч. 201/ 23/ Українська еміграція на Балканах /Теж ч. 192/ 24/ Чехи на Волині / теж ч. 218/ Назар Гнатюк. 25/ Розумний Ірок / теж ч. 229/ 26/ Большовицька провокація /теж. ч. 230/ 27/ Хапаються за землю / теж ч. 231/ 28/ Судьба наддніпрянців / теж ч. 225/ 29/ Коротки руки /теж. ч. 231/ 30/ Скоропадський й Вишняний /теж ч. 227/228/. 31/ Помагають большовикам /теж ч.226/ Спростування. Крім того, Міністерство уважно стежить за сто- ронньою пресою й навипадок накльопів або звичайних неправдивих вісток, що можуть пошкодити український справи, подає спростування. Головні з них подаємо: 1/ Спростування в справі капітуляції Головного Отамана й Уряду У.Н.Р. / Вміщено у всіх українських газетах, подано "Руспресом" до російських часописів і в російських часописах також вміщено / в Свободі ч. 344, Рулі, Общее дело; в польських часописах /"Но- вий Реформі" ч. 204 й "Гонець" Краковський", майже в цілій німецький пресі. 2/ Спростування в "Новій Реформі" ч. 208 за- мітки про п. Модеста Левицького, як агента Вишваного. 3/ Спростування залви Кудрі від лиця кооперації України "Українська Трибуна" 106, "Рідний Край" 201, "Український Вістник" ч. 187/. 4/ Спростування про місце перебування Головного Отамана /І/ Вістка про від'їзд, "Вперед" 184, "Свобода" 245, "Рідний Край" ч. 227, "Українська Трибуна" ч.134 2/ Кореспонденція з Відня про проїзд Головного Отамана яку надруковано в "Ріднім Краю", "Річі Посполитій" і "Вперед"/. 5/ Спростування відомостей большовеків про від- криття змов /в справі надрукованих "Трибунної" звітів Київської й Одеської Губ-Чека /"Рідний Край" ч. 201. 6/ Спростування повідомлення "Общого Дела" про Скоропадського /на чисту воду/ - "Рідний Край" 227, "Вперед" ч. 185, "Українська Трибуна" ч. 140, "Свобо- да" ч. 245. У. Філії "УКРАЇНПРЕСУ". Віддаленість Тарнова від України й значних цент- рів викликає велику потребу в істнуванні філій Україн- пресу принаймні у Львові, а також на Волині й коло Збр ча / напр. Борщів/, але матеріальний стан Українпресу не давав й не дає можливості відкриття там філій. Спроби тримати замісць філій окремих відпоручни- ків на місцях не осягнули добрих наслідків бо за від- сутністю коштів і неможливості регулярної оплати тру- да, вони припинили свою діяльність. Зараз до Львова в справі утворення філії коман- дировано Начальника Відділу Преси п. Ковшунa, який має також завдання зв'язатися з усіма центрами, що ведуть ак- ції на Україні. Крім того? весь час істнував там відпоруч- ник в Борщові який мав за завдання: перекидку літератури на Україну й постачання матеріялу з України. До цього часу прац- цього відпоручника являлася дуже користною бо відозви, "Ук- раїнська Трибуна" й друга література, по моїм відомостям, розкидалася по району майже цілого Поділля, частини Херсон- щини й Київщини. Зараз в Румунії перебуває журналіст Дм. Івашина й його я збираюсь використати для утворення Філії Україн- пресу в Бесарабії, як що роспоряжатиму коштами, що в суча- сний мент дуже потрібно для інформування Румунської преси. УІ. ПРОПАГАНДА. Я вже зазначив в горі при яких несприятливих умовах доводилося в цьому напрямку працювати міністерству. Тепер перейду до конкретного огляду того, що вдалося Міністерству зробити в цій галузі за трьохмісячний період з І серпня по І листопаду. Вся служба пропаганди поділяється на 2 частини: І/ зовнішньої й 2/ внутрішньою. Зовнішня Пропаганда. Що торкається зовнішньої пропаганди себ то пропаган- ди серед європейських держав і чужеземної опинії, то такого роду пропаганда за відсутністю й коштів і власного апарату за кордоном безпосереднє Міністерством виконана бути не могла. Доводиться використати готові апарати дипломатичних представництв за кордоном. З цією метою я звернувся до п.п. Послів і Консулів Української Народньої Республіки з обж- ними листами, де підкреслив особливу вагу всебічної інфор- мації європейської опинії, а також пропаганди української справи, взагалі, а державного Центру Української На- родньої Республіки, з окрема. Для цієї мети першим / № 1344 / обіжним листом було на підставі бажання Пана ГОЛОВНОГО ОТМАНА запропоновано п.п. Послам: І/ широке використання для закордонної преси матері- ялів, що надсилаємиме "Українпрес"; 2/ регулярна ін- формація послами Міністерства що до стану української справи за кордоном. Далі підкреслюючи те явище, що слово "У.Н.Р." в останній час ніби виключається з обороту в Європі, я дав ряд порад що до дальніших кроків в справі пропаганди за кордоном. З другого боку я просив п.п. Послів висловити свою думку, що до якості надсилаємого "Українпресом" матеріялу й указати той шлях, яким би, на думку п.п. Послів, можно було досягнути максимального ефекту з найменшою витратою енергій часу. Цей обіжник зробив своє діло й Міністерство одержало ряд відповідей / від п.п. Шульгина з Пари- жу, п. Сидоренка з Відня, п. Яковлева з Брюсселя, п. Токаржевського з Цергороду, п. Оренчука з Мюнхе- на і і. п. Павлюка з Гданська. Всі до одного посли скаржаться на відсутність коштів, без яких вони не в сили провадити працю. Що до вістей "Українпрес" вони вважають їх дуже пот- рібними й доцільними. Напр. п. Посол Сидоренко пише: "росповсюдження матеріялів надісланих "Українпре- сом" розбиває часто різні неправдиві чутки, які завше кружляють у Відню серед української емігра- ції, а також іноді і серед чужинців... З наведе- ного можна бачити, яке значення мають ці матері- яли". П. Посол Яковлев пише: "безумовно необхідно, щоб "Українпрес" постачав матеріяли для пропаганди й щоб цей матеріал доходив до нас, як найшвидше, був точний і перевірений, а також відповідав часу... Важано надсилку більш цікавого матеріалу телеграфом, а інший більш широкий матеріал треба надсилати щодня або через день". Пан консул Павленко вважає матеріали "Українпресу" дуже цінними й висловлює побажання, щоб йому надсилали всі обіжники в 4-х мовах і в мінській 6 прим., в англійській - 3 прим. й французькій - 3 прим. і в українській I пр. / бажання, яке при наших умовах виконати неможливо/. Ілюстрацією користи повідомлень "Українпресу" може служити подяка французького консула до п.Павленко, копія якого мається в Міністерстві. Всі посли скаржаться на запізнення матеріалу. Порядок надсилки обіжників Українпресу був такий, що всі обіжники до посольств подавалися в Міністерство Закордонних Справ, яке далі їх розсилало. Після одержання скарг Українпрес почав розсилати обіжники безпосереднє від себе. Телеграфом користуватися він не має змоги в огляду на відсутність матеріальних засобів. Що до порад, які п.п. посли подають Українпресу, то їх ми знаходимо у відповідях лише п. Сидоренко й п. Яковлєва. П. Сидоренко пише: при повідомленнях "Українпресу" про повстання на Україні потрібно завжди підкреслювати, що повстання провадяться під національними гаслами і коли де-які повстання провадяться свідомо в політичному змислі за самостійність України, то це особливо підкреслювати". Треба сказати, що "Українпрес" це завжди старанно робив. Пан. Яковлев пише: бажано "щоб матеріал у в Міністерстві був перевірений й мав певну провідну точку; слід би подавати до Європейської Преси відомості про майбутній недалекій конець большовицької влади на Україні, про крах комуністичної системи господарства, про руйнацію культурних осередків, про військові справи й наміри, про збірання збіжжя, про натравлювання однієї нації на другу й таке інше". Нарешті добре інформувати Західню Європу про діяльність Уряду У.Н.Р. й Державного Центру. Треба відомостей про нашу армію, про інтернованих, збігців з України, про допомогову анцію й т.д.". Що до останнього, то треба підкреслити, що не дивлю- чись на безкрайні вимоги "Українпресу" до Центральних Уста- нов про подачу оглядів їх діяльності, Центральні Установи їх не подають й тому "Українпресу" дуже трудно поставити, як слід, інформацію за кордон про життя центру й його діяльність. Діяльність п. Оренчука. Найбільш яскравою треба вважати пропагандну діяль- ність п. Консула в Мюнхені п. Оренчука. П. Оренчук вловив ті точки, які найбільш цікавлять практичне громадянство Німеччини й широко поставив пропа- ганду Самостійності України, як певного економичного чин- ника. Ім вміщено цілий ряд статей переважно по економічним питанням України. Так им вміщено: 1/ Німецько-українські зносини, 2/ Що може дати Україна Європі, 3/ Цукрова проми- словість України, 4/ Пивна промисловість на Україні, 5/Про- дукція тютюну на Україні, 6/ Економічне значення Києва, 7/ Українська валюта, 8/ Вигляди українсько-німецького товаро- обміну й т.д. Крім того п. Оренчуку вдалося без жадних коштів зовні утворити місцевий орган. Німецько-українського Гос- подарчого Товариства" під заголовком "Міттайлонген де дайш українішен Віртшафтелефербанди". В зв'язку в акцією на Укра- їні, якого надіслано п.п. послам ще два обміжних листа, ко- пії яких до цього долучаються. Коли виявилася можливість нової авантюри Врангеля, то мною були надіслані послям певні інструкції довіро́чного характеру, копії яких прикладені при цьому. Так стоїть приблизно справа з зовнішньою пропагандою. Крім цього, при цьому прикладаються мої особисті листи: один в справі протиділання нетактової і ворожої акції в часопису "Воля", а другий в справі напрямку "Українська Трибуна" й її значення для національної справи. Крім того, через "Українпрес" регулярно до п.п. послів надсилається інформаційний матеріал для використання його для відповідної пропаганди. Треба підкреслити, на при кінці, що всі ці заходи спричинилися до оживлення Пресової акції наших представників за кордоном. а/ Зносини з Україною. Внутрішня пропаганда. 1/ Україна. Зносини з україною в останній час перешли зі стадії безпосередніх зносин до зносин через відповідний військовий орган, чого вимагали обставини. Ці зносини велися в тому напрямку, що Міністерством була дана точна й докладна інструкція що до інформації й пропаганди на Україні. /На-Україну-неодмінно-передаватись-на-рахунок-Міністерства-"Українська-Трибуна"-яка-деходить/. В останній час туди командировано спеціального відпоручника, як референта. З України весь час одержувалися певні відомості й час від часу большевицька преса. На Україну постійно передається на рахунок Міністерства "Українська Трибуна", яка доходить до Києва. Також "Рідний Край". Через відпоручника в Борщові перекидаються відозви й державні акти / Універсал, відозва Головного Отамана т.д./ 2/ еміграція б/ Зносини з українською еміграцією: За останні 3 місяці Міністерство зв'язало зносини зі всіма угрупованнями української еміграції за кордоном. І/ Франція - Савченко. 2/ Австрія - Відень / Храпко/ 3/ Чехословаччина: І/ Прага-Корольов, 2/ Ліберці-табор часопис "Український Стрілець", 3/Н6- лоня - теж "Український Стрілець", 4/ Ужгород - теж Наша оборона". 4/ Латвія - український гурток / Вфремову/ 5/ Бонат - українська громада / Семеняк/ 6/ Єгипет - Український гурток в Сіді /Олександрія/ 7/ Мароко - Український гурток / Рижко/ 8/ Румунія . I/ Кшинів /Укр. гром. Калиниченко, Митке- вичу/. 2/ Чернівці / Дуговому/ 3/ Вухарешт - Кілія / Івашині/ 9/ Югославія: I/ Загребська громада /Онопрієнко, Петрів 2/ Івицький табор /Сизлів/ 3/ Петренівська громада /Вязі/ 4/ Мисліновицька громада /Зайцев-Зайчен- ко/. 5/ Петро-Варадіновська гром. /Чопівський/ 6/ Варазелінський військовий табор /Бендеру/ 7/ Карловацький табор /Власієв/ 8/ Староперовський табор /Мартинюк/ 9/ Беницький табор /Коханівський/ 10/ Дубровицький табор /Черський/ II/ Відовицький табор /Тимченко/ 12/ Лесковацька громада /Перекрещенко/ 13/ Румський табор / Савищів/ I4/ Вараздінська громада /Ремар/ I5/ Горноградська громада /Горчинський/ I6/ Стерниче, табор Кримського корпусу / Мирошниченко/ I7/ Старо-Моравський табор / Хильчевський/ I8/ Дервенська громада / Тимповський/ I9/ Шлітеницька громада / Бережний/ IO. Турція: I/ Санжак-Тепе, українська громада / сотн.Голубів/ 2/ Сан-Стефано табор "Вернат" / І.Хворенко/. II. Болгарія Українська Січ в Софії /Филонович, Храпко/. I2/ Польща: I/ Калішський табор /Лорченко/ часоп. Залізний Острі- лець/. 2/ Борщів /Гусятин, Скала/ Степура. 3/ Олександрів / Табор часоп. "Нове життя"/ 4/ Стрілково /Вазилевич і часоп. "Наша Зоря"/ 5/ Злочивський район / Онишко, Мисик/ 6/ Львів /Комітет допомоги біженцям з Надніпрянщини -Ярошевич/. 7/ Тарнополь / Горожанський Комітет Сумневичу/. 8/ Ченстохів / Бюро біженців/. Канада I/ Винипс2 - Ман. /Дуферин/ Америка I/ Нью-Йорк /Лотоцький/ Болгарія- ні Шта- ти. Всього 45 громад і таборів. Крім того устатковано зносини з усіма просвітами Воли- ні /Ровно, Луцьк, Острів, Здолбуново і т.д./. Обіжник"Україн- пресу". До них було розіслано долученого при цьому обіжника, на якого одержано ряд відповідей. Так, з Мароко йде постійна кореспонденція, яка миститься нами в "Українські Трибуни" під заголовком: Листи з Мароко, Український гурток в Египті ви- словив на сторінках "Трибуни" нам подяку. Еміграція в Югославії. Найбільш трудно навязати стосунки з еміграцією в Югосла- вії. Терор Кутепова поставив її в такий стан, що ця еміг- рація боїться висловить одверто свої думки. Дас відповідь лише тоді, коли перевірить чи не провокує їх "Українпрес" й при тому дуже в обережному тоні. Але всі відповіді свідчать про бажання не тільки стислих з нами стосунків, а навіть просить утворити ім можливість згуртуватися коло нашо- го центра. Всі ці кольонії "Українпрес" регулярно інфор мує. Для еміграції спеціально складено огляд життя Центру під заголовком: "Державний Центр У.Н.Р. та його діяльність". Наші статті про життя еміграції. Завдяки стосункам з цими угрупованнями до пресу було подано ряд цікавих статей: 1/ Українці в Турції, 2/ Українці на берегах Середземного Моря, 3/Великий всход, 4/ Українці в Болгарії, 5/ Життя українців в Єгипті, 6/ Українці в Югославії, 7/ Провокатори й т.д. в/ Воротьба з вороюою акцією. Майже кожне значне вороже явище знаходило певний відгук у Міністерства, для паралізування якого Міністер- ство чи за допомогою "Українпресу", чи за допомогою окремих осіб /приватні кореспонденції/ виступало в пре- сі з відповідними с таттями. Ці статті перелічені ви- ще при огляді діяльності "Українпресу". Перешиходи Військо- вого Міністра. Праця Міністерства спеціально пропагандного характеру, яка була дуже широко розвинена по таборах, з невідомих причин була анульована розпорядженням Вій- ськового Міністерства, що позбавляло Міністра Преси й Пропаганди можливості безпосередніх зносин з таборами. Оскільки цим була зменшена антидержавна пропаганда ме- ні невідомо. Факти, у всякому разі говорять про проти- лежне. В своємму листі до Пана Голови Директорії від " "........... за № назначаючи оці моменти, я склав з себе одповідальність за можливий росклад війсь- кових частин на ґрунті їх ізоляції від Державного Центру. . Коли листи Міністерства мусили проходити через Генштаб, подвійну превіру українську й польську, то всі відомості досягали таборів так запізно, що губили всякую вартість. Міністерство все ж таки навязало стосунки з та- борами, але примушено було робити це неофіціяльно через своїх осіб, які перебували по близу таборів, головним чином, обслуговувати таборову пресу. На великий жаль, відсутність коштів не дала можливості, командирувати сво- их людей з читаннями й лекціями, як це робилося мною ра- ніш. Та ж відсутність коштів не давала можливости регу- лярного постачання таборів літературою, бо Міністерство не мало коштів на її закупино. Все ж таки розіслані ряд видань видавничого товари- ства "авто-кефальна церква" - все що Міністерство мало. Що до заготовлення літератури шляхом видання, то Мі- ністерство розпочало цю працю й перший збірник незабаром вийде в світ. VII. ЗАКОНОДАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ. Крім дрібних законопроектів про асигнування допомог урядовцям / Социнському й Тарнавському/? були подані зако- нопроекти: 1/ Про асигнування коштів на операційні видат- ки; 2/ про асигнування коштів на видавничу діяльність Мі- ністерства, 3/ про установлення платні за сверхурочну пра- цю, 4/ про зміни в способі видаткування по міністерству, 5/ про утворення Клобу-Читальні для урядовців а асигнуван- ня на те належних коштів. VIII. ВИСНОВКИ. Як випливає з цього докладу, - не дивлячись на тяж- кі обставини, Міністерство Преси й Пропаганди зробило вели- ку й корисну роботу. I/ зв'язки з пресою побільшелися й автк рітет "Українпреса"/фактично загальної форми міністерства Преси й Пропаганди / дуже звіс. У всякому разі його вважають в широких колах за виразника тенденцій Державного Центра у У.Н.Р. 2/ Збільшилися і зв'язки Міністерства з українською еміграцією бо його вплив сягають зараз в усі закутки нашої еміграції. 3/ Переведено багатько позитивної роботи в омислі паралізування ворожих заходів що до Державного Центру. 4/ Втвоpено невеличкий, але дуже працездібний апарат, що уміє вести роботу пресову і агітаційно дорожжавну. Цей апарат треба лише зберегти і не допустити експериментів що до Міністерства Преси й Пропаганди, яких допускалося за часи істнування Ради Республіки. Невиконування цього Міністерства - це було б необчисленим злом для нашої Державної Справи. Це яскраво зав-начено подіями останнього року. Наприкінці не можу не висловити своєї вдячності за віданну і безкористку роботу всіх співробітників Мін- стерства і особливо; Директора Департаменту Преси п: Е. Іваненка, Начальника Відділу Пропаганди Н.Гнатика, Ди- ректора Департаменту Загальних Справ І. Кішківського, Діловода І. Сочинського і Експедитора Тарнавського. МІНІСТР ЗЕМЕЛЬНИХ СПРАВ І КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ У. Н. Р. МІНІСТР НАРОДНОЇ ОСВІТИ 9 "Лютого 1922 р. ч 117 ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Маю за шану представити при цьому "Огляд діяльности Міністерства Освіти за 1921рік" Неруючий Міністерством Народньої Освіти Огляд діяльності Міністерства Народної Освіти за 1921 рік. Умови праці. На протязі минулого року експедиція Міністерства Освіти постійно зменшувалась по майбутньому, що де-які прикомандирувані до Міністерства особи відкомандировувались до праці в гімназіях, відкритих в с. Семеновській та Маркові, навряд чи можна, що де-які урядовці виводились Міністерством за мить або державним Освітньо-методичним відділенням без утримання, або, нарешті, переходили на посади до інших Міністерств У.Н.Р. З 31-го січня, які державним утриманням на бізнес 1921 р., залишилось в Д-ві Освіти на Зборах патріотичних Вейд, при чому Одне з них зовсім не урядове в Міністерстві Освіти на протязі цього року, бо бини з них користувався всією своєю відповідальністю по дорослості на туберкульоз. Другий - постійно перебував в майбутньому, не керував дитячими групами. Крім того, що Міністерство Освіти на працю було відповідного року обслуговування зусиль інших робочих апаратів, воно не мало з другої половини відчуття року тимурної машини, яка була задумана й вивчала місцевих заходів. Цім етапом, в інспекції Д-во Освіти звернувшись до п. Пресюра з проханням відпустити Міністерство в тимчасове користування одну з них машина, що звільнилась по де-яких Державних місцях експедиції митату. Відповідно на це прохання була досліджена така: „Віддати Друкарську машину в другому відомстві“? предоповісти із Міністерства Народної Освіти не мають у штатній кількості (17/23 192р., ч. 1406). Два дітям за все перешкоджала відсутність коштів, яке не буде видано при розгляді Відомостей Міністерства Освіти згідно попереднього притягання на касу істнування останнього кабінету (п. Пишкун), коли на вибираційні витрати Міністерства Освіти майже жовтень не відзначаються коштів, та й сама Вітура справа Міністерства нерідко залишувалася за відсутностю паперу і кашемарній припадку (оскільки на Каменець-Поділля та зв'язання видавали по Уряду Освіти з емблемами місцевих дітей не сплачувались) Завдяки тим, що прийшов Міністерство Освіти видалено було штативості, як того вимагали інтереси самого діла, командирування своїх відчужувань до Віця, де мешкають педагоги - Місія, по Варшаві - по студентських тра- бах, до Львова - в справі видання 25 тонну "пропаганди Єдиної Школи" і т. д. Переходячи до очільної діяльності Міністерства, вказую доцільнішими подати його по окремих за- мислах. I Військо Освітньо-Мистецьке Нар. Освіти вказано своїм обов'язком допомогти національному військові, розташованому по таборах, накладання культивуру - особливо працю й з цією метою викупувало Детальніший план переведення культурно-освітнього справи по таборах. Але Уряд Освіти не доконано перекладає в оцінках цей план, бо культивуру освіта спрала в таборах відмінним до Львова Вищих Справ, якому Міністерство Освіти передало всієї підготовленого матеріалу. Участь Прініперейка Світін в чинному -світім зираті в таборах вищинає в таких державах: 1) У-во Світін роз'їхало 28 військових органі- зацій 4.820 підприємств, 1.459 кишенок до читання 187 портретів і малюнків, випратань на прибрання підрушкив і книжок 202.397 ш.п.; 2) організувало лекції в таборах народних університетах і взяли фей ковані винант преподавательського пересмачу Камінського Ференавно Унтерштетту, Київською Політех- нічною й середніх шкіл. На організацію лекцій по таборах витрачено 72.029 ш.п.; 3) керувало педагогично-настиного таборових відмашок, які провадили навчання по програму Єдиній школи. В перші міс. було переделено лекції в інших при Ямкутському таборі, в примуртності представника У-ва Світін, від імені яких У-во й видані належні сві- доцтва - уряди (Зовідочтв). 27% грудня було прийнято істини в Камінському таборові, але У-во Світін, за відсутностю комісії, не мав можливості командирувати фей уряду в істотній комісії свого представника, і тому свідоцтва мають бути видані У-вом лише по провірці телемних робот учнів та однадо- лення з протоколом істин, про що повідом- лена адміністрація Камінської таборової гімназії; 4) допомагало майже віддельно переделено луи- туру - світлий сират в таборах, витративши на це 108.500 ш.п., при чому 57.000 ш.п. видано було генеральним Вдовинським на купівлю літографічного етапа; 5) відкомандувано дву вищезгаданих керувати дитячим припутом в Омську з військових таборів; 6) розроблено Детальний план організації при таборах педагогічних курсів для військових, був- ших учительів та інструкторів подашнього обліку, яке переведені в ошитті цього плану не входило за відсутністю коштів; 7) Урядовий Суд-ва Освіти художніх та Музичних проводив свою працю по замалюванню ек- ренних епізодів з вукаєної війни за визволення України (по цей час виготовлено ким більш 150 оцінних портретів зруйнованих дітей і миш. шахтників). II Опудженство / Міністерство Нарадної Освіти вирішило допомогти нашим людям в екрані дитячих до вищих закордонних кміг видано на- писаних свідоцтв про закінчення середньої школи та призначення до вищої української мно- им взаємні зрібінальних документів, які втрачено молодими під час еміграції або залишені пер на Україні. Свідоцтва видавання Міністерством на підставі повідомок преподавательського пер- гонажу українських вищих шкіл, який пере- бувал на еміграції, а також на підставі по- слугбових списків студентів, працювавших по різних установах У.Н.Р. Видано всього 579 свідоцтв. 2) Видано допомогу Вартравським Головним Українським студенческих громад в Польщі на найбільш поширення для інтернату та на придбання підручників - 230.000 км. 3) в особистій місці Керуючий Мрієперетворен- Овітм П.І. Ковальський відвідав Крайів і Варшаву з метою ознайомлення зі становищем на шкіл у студентства в Польщі. В письмових звіті та доповідні М-во Освіти виконували за консультації про допомогу українському етно- дентству в Варшаві в розмірі 250.000 коп. для внесення платні за навчання, але цей законопроект до кінця 1934-го не був розглянутий Того Нарадних Міністрів; М-во Освіти звернулось до п.п. Міністерств Северної Польщі, Середньоваршави та Нижньої з метою за прийняття відповідності до нашої молитви, що поїхала вчитися в вищих школах цих держав; У виконанні законопроекту про видання етно-шкільних допомог українському студентству, перебуваного у науковому метою за кордоном; Законопроект був ухвалений Радою Республіки і затверджений Головкою Директорії, але цей закон не ввійшов в опитність для відсутності коштів. III. Треподавателів вищих шкіл. Міністерство Освіти виконувало законопроект про аєйтування 636.000 к.п. для командирування Госід з наукового метою до закордонних університетів, мати телен падуб вину закону, але й цей закон також поки що не реалізується за відсутності коштів; З виконанням законопроекту про утворення Фонду та видання допомоги преподавателям вищих шкіл по той дія Бруна (законопроект метою падуб вину закона), але цей закон не Українізований завдання тому, що поки що не було знайдено певних шкіл для перенесення зробленого по призначеню. IV Діти євреїв на еміграції. 1) Міністерство Освіти вжито на свід утримання дві українські дітей єврейських гімназій - в м. Ченстохові та в м. Маршові. Про це маю пояснити Донець за роботу навчання в цих гімназіях (Ченстоховська гімназія була діти єврейського предстаростом М-ва Освіти). 2) М-во Освіти утворило при Маршевській гімназії Єврейську Комісію, яка переводить єврейських учнів, що вимагають одержати єврейський шкільний курс. За ту чи іншу кількість середньої школи. V Волинь. З метою ознайомлення зі станом вищих майстерств та культури єврейської справи на Волині Міністерство Освіти командувало туди спеціальну особу, яка після місячного перебування на Волині представила Міністерству наведене справдившись. VI Закордонні табори українців. Зелений кеш. Міністерство Освіти надіслано підручники і книжки українським колоніям в Болгарії, Силті та Зеленому Кешу. VII Єдина Загально-Єврейська школа. Міністерство Освіти оголосило через Раду Реєстраційних єврейських шкіл, який був затверджений Головою Директорії 13 липня 1920 р.; Виконавчий і провело законодавчий комітет щодо статуту Єдиної школи; 3) виконавчий інструкцій до статуту Єдиної школи, а саме: а) для Гаманського Комітету, б) для Волинь. заремного Комітету; 6) для вихователів; 7) для дійникекарів; 4) випотовлено до Фруку програм Српної школи II ступня (Конеці), але за браком коштів закон про асіднуваннє 100.000 м. п. на Фрук 2-ї толу „Програму Єдиной школи" замкнілісь до цього часу м зреалізування. VII Професійна освіта. Закінчена підготовка робота по випотовленню плану професійної освіти /спеціального ко- місією, яка була утворена при У-ві Освіти з участю представників від Міністерств Кріпськових Сирал Шляхів, Інженерних Справ i Картельної Господарства.) IX Видачя книг та транспортування книгок. Незаконна Місія в Відні, на чолі якої стояв п. Крушеншицький, ніжин своєї діяльності не проводила, і тому У-во Освіти рішеним звільнити Голову Місії А. Крушеншицького з 1 квітня, а саму Місію зупинити з 1 червня 1921р. Ми постанки про відмінення А. Крушеншицького з посади Голови Місії до кінця візитального року не була здійснена завдяки тому, що надвигайтсь Дімістр і посол п. Василько залишить на посаді А. Крушеншицького "в інтересах умовнішньих витрати двомрійських правительством на- мешання наш мачайлив" (так шотував п. Василько своє рішення). Рада Народних Діячів припускала була труні підтвердити постанову керуваного Міністерством Освіти про звільнення А. Крумеш- мицько та про відміну п. Валишком свого пос- порядження відносячи Я. Круменшицького, але до кінця 1921р. не було ще державою відомої про те, як реагував на останню - себ-то третю-постановку Ради Міністрів у Вацько. В кінці листопаду 1921р. Міністерство Освіти державо відомості, що Львівське міністер- ство Фінансів погодилось видати позику Львівському Державному Видавництву милій та підручників в розмірі 12.750.000 або що корот на фундування українських підруч- ників по замовленню Недалекою Місії. Згідно з постановою Ради Національних Міністрів Керуючий Міністерством Освіти в кінці грудня пропонував п. Кисоваренкові вдати на себе обов'яз- ки уповноваженного Міністерства по фундуванню українських підручників за рахунок зазначеної позики Schullbücherlag - ові. п. Кисоваренко відповідно до після відомого фону не надійшов (Державна відповідь - позитивна - в січні 1922р.) Міністерство Національної Освіти власними змогами з повинних своїх завдань замовляє і придбає підручників по програмам Єдиний Микола й з цілою метою екрану де-рілька уяв в авторами, але за відсутністю коштів умови ці не війти- ми в оцінки. По тім он привчим доденося Міністерству відомостей від придбання де-яких фундамент, протопонованих позиу авторами (майр. п. Архипенко, Кисинським і ини.). План прийма - відсутність коштів - поставила Міністерство в дуже примір полонення перед публічними професорами Гудимським і Овчінським, мит М-во не могло виплатити економару за францізі рухомих (по 3.000 ш. п. коштом). Як воне було вище зазначено відчуттєль копій ми дана М-ву Освіти можливості видрукувати 22 тому „Програми Єдині Школи", в якому відчувалось бешка потреба. Справа виявить, що книжку заходили привабити видавництва не даних позитивних наслідків, хоча, мове, наслідки були 8 липні, коли в будь-який момент ведеться у переговорах з Бухарестом в Молдові, а не швидко імпунування. Що торкається транспортування копійок з-за кордону, то Прістерство виявило заходи до цього через свою уповноваженого представника „Книгостинки", але єдиний - небудь позитивних наслідків жардт не даних завдання недоволому відчуття до своїх обов'язків представника „Книгостини". Не прийшлось М-во Освіти в відчутному розуму транспортування копійок з-за кордону додрукувати Волинською Коперативною Знайомству, яке ветично за останні часи вступити в зносини з закордонним видавництвами і перетранспортувало для себе до кілька валків копійок на терен Польщі. Х Архив-Луцький визволення України 1 серпня затверджений законопроект М-ва Освіти про застосування Луцько-Архиву визволення України. Прістерство Освіти до кілька разів зверталось з проханням до п. Міністра Фінансів про застосування коштів (30-40 тисяч ш. п.) на експедиції Комітету Музей див обрано: працівні і витовчення письму @діяльності>, але, за відсутностю комітетів, в відмінному фунції не взаємодіє експедиції Комітету, тоді як потреба в цьому не відкладна, бо по-де- джих Міністерствах залишились на посадах лише по одному урядовцю і таким чином зберегти архів їх емпій під загрозою. XI Законопроєктів Міністерства Освіти 1. Про агітування в рацпорядженнях Мта 3-600.000 м.н. на утворення при закар-Замбердом дому вищих шкіл емпійний фунд в сумі 2400.000 кр. 2. Про встановлення тимчасових міт- Замбердом тів Педагогичної Академії в Києві. 3. Про агітування письм "Волинсько" Савицького 4. Про агітування 207.000 м.н. на утримання підприємств в м. Свято-Замбердом порті в сумі 189.500 кр. 5. Про агітування 65.300 м.н. на видатки 2 з'їзда "Продкому Єдиний" Замбердом. 100.000 м.н. 6. Законопроєкт про агітування 8.000.000 крпв. на видатки управи Замбердом. на місць правлін-першість 7. Законопроєкт про агітування 636.000 м.н. на Бетинедії на ко- Замбердом штадирку з науковою метою в Закордонному Університеті. 8. Законопроєкт про агітування 9. Законопроект про асібування Єврейній Управі Ради Українських Спудештенькіх Громад 200.000 лм. 10. Законопроект про встановлення тяжілів єдиній Каз. Державної Мшои 11. Закон про морен сплач праці пер- даговинного та підаговинно - адміністративного усільного перекладу загально-освітніх ликів. 12. Закон про асібування в раєпоряд- сеним Керторого М'юст Освіти 12.000.000 гр. що - миєдство з тракис - сер-Замберт, пень філ бігари дропом криптуру- освітнім організаціям 13. Постанова про збільшення утримання учительських мноних питаткових ликів, Замберт, що викувається з України 14. Постанова про призначення Допомог артилерії Т. Горнеловідського в серці Замберт 30.000 лм. 15. Постанова про асібування в раєпо- рядах М'юст Освіти 100.000 лм Замберт, філ Єврейній Управи Спудештенькіх Громад 16. Законопроект про асібування 5.000 лм. допомог на мінування Директору Кашіднеукої Метин-Мшои Бюфраменту 17. Законопроект про призначення артилерії Київських Метр Т. Горнеловідського Замберт, пенсій 18. Законопроект про відкриття в фас - Не погоджено М-ва 15.000.000 австр.-замість котор на видання підприємств 19. Законопроект про асістування в гранопролетенції М-ва 9.888 шт. на поїздку представника до Варшави - ви, кракова в справі розташування не замкнеть студентів в вишах монах. 20. Законопроект про пейсування 4.000.000 на придбання книжок і різних дру-Не зать. кованих матеріалів 21. Законопроект про асістування в гранопролетенції М-ва 10.000 шт. на видану допомогу проф. Коешевському 22. Законопроект про асістування 430.000 шт. на виданий вадок та Не зать. вішаючи в Сенеторові та Мариві 23. Законопроект про мурити сплаїн проці недогоджинно та негалочи- по-адміністративному переписанню Ватикану Сенеторівської Марилевській гімнасії. 24. Законопроект про асістування 400.000 шт. допомоги українському естудентству в Виртаві: - Не зать. 25. Стануть Єдиної Національно-Держав- ної Школи 26. Закон про зашування "Мудро-Архів" Визволення України" Зать Керуючий Міністерством Кардинал Осійтис 9/11 28 р. В И А З ПРО РОЗМІРИ МІСЯЧНИХ ВИДАТКІВ НА РІЗНІ ПОТРЕБИ ВОЇН ОФІЦІЇ У. Н. Р. Складений 1-го Загальних Справ Міністерством Фінансів на 1 лютого 1942 року НАЗВА ОСИМІЦІ Сільські ви- носити в су- часний мент платня зано- мену, а який постачання державні ус- танови. Охідник з останній м-ць вима- галось на заповолення плачів на зам- сько-гоб- 3 д/е надбавки, сільські по- залиш. всім лі Держ. уст. після скор. штатів Яка сума ви- магається в біз м-ці для заповолення платнів на зам- сько-гоб- 3 д/е надбавки, сільські по- залиш. всім лі Держ. уст. після скор. штатів Яку суму ви- магається пропра за- хорлість тим сільським, що платять звіли, необуванте в ланці мент на слу- би. Яку суму ус- татній грошовий запроп. і рез- ності захист. Суму чуткої сума, що буде звіли, необуванте в ланці мент на слу- би. Яку суму ви- магається пропра за- хорлість тим сільським, що платять звіли, необуванте в ланці мент на слу- би. Яку суму ви- магається пропра за- хорлість тим сільським, що платять звіли, необуванте в ланці мент на слу- би. В ЗИК на платнях оцинки всім. по кіснин! та однораз. пундеки по річ-по-30 зві- захису внесків чилних 61- них 1,84 бт.-учени видат ком готівки саме може пов до цього часу статтями дійність наслідки потрібна зреалізованими видалення. 1. Мініст. Помт ітехел. 9.000 8.700 51.000 119,458 60.000мп 122,423мп 50.000мп. 2. " Земельн. Оправ 30.800 5.000 163.200 695,390 859,200гр 142,423мп 80.000 3. " Прани 10.000 10.000 39.000 94,394 2,668,96гр 50,429 2,066,67грр. 20.00мп 4. " Ісповідань 60.000 15.000 108.300 251,948 422,00грр 371,86 5. " Нар.Овіткі 30.000 7.500 70.800 164,777 225,200грр 897,91Смп 7,599,168мп 368,00 6. " Есінції 36.000 49.000 145.500 507,029 1,753,20грр 179,16мп - 7. " Нар.Росп. 25.000 3.500 125.500 403,156 12,758,00грр 3,134,66мп - 150,00мп 8. " Внутр.Справ 90.000 30.000 246.980 726,475 11,00,00грр 1,228,00мп 59,221,56грр 40,00;00грр 9. " Еврейс.Справ 24.000 5.000 79.560 283,450 102,20мп - 10. " Закор.Справ 86.600 32,50;| 190,480 244,540 4,088,00грр 190,554мп 135,98мп 50.00мп 11. Особист. канц. Г.Р.Н.М. 101,410 32,022 101,160 44,462 57,576грр 156,460 12. Канцелярія Директорії 114.000 32.000 76,476 258,259 2,824,00грр 358,99мп - - 13. Державний Контроль 37.600 45.000 191,800 377,996 60,00мп 358,856мп - 60,00мп 14. Головна Скарбниця 62.000. 11.000 84,360 - 19,742,98грр - - Мініст.Фінансів: а) Кредитова Канцеляр. 40,486 36,750 53,600 47,000 2,953,60грр - - - - - - - - - - - - 874,00грр. - - 133,120грр - 37,80мп - 2,160,00грр - 99,00мп - 250,000 2,554,00грр - - - 6. Д-т Держ.Скарбниці в Фінансова Комісія 11,500 9,250 51,200 - 874,00грр. г) Деп.Посеред.Волст. - 129 21,000 60,000 д) Деп.Митних Зборів - - 18,000 - е) " Зарах.Справ 7,450 5,000 49,092 - 37,80мп ж) Державний Банк 9,167 28,185 88,056 250,000 99,00мп - 389,667мп 135,238 15. Військове Міністер. 96,510 200,000 781,620 906,592 217,800грр 588,976мп 1,846,400 7,137.971мп 16 Державний Зеконом.Банк - - 17,700 - - - - - - - - - 17. Державна Канцелярія 17,500 12,500 156,000 178,950 2,016,00грр 306,767мп 425,00мп - 18. Міністерство Права 21,400 10,040 116,300 813,548 935,20грр 2,411,360 гр - - - 19. Міністер. Преси Диропаг. 10,000 7,500 90,884 138,000 380,00грр 137,574мп 232,215 30,00 - - - Р А З О М 939,623 593,506 3.719.607 6.320,524 98.154,180грр - - - В.О. ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ " 8 " лютого 1922 року За Начальника Відділу ч...118.. ОПРАВОЗДАННЯ про ПРИБУТКИ та ВИДАТКИ по газеті "УКРАЇНСЬКА ТРІБУНА" в початку організації видання газети /з Квітня 1921 року/ на І-е Вересня 1922 року. -=i-i-i-= ОПЕРАЦІЙНИЙ ПРО РЕАЛІЗАЦІЮ ТА ВИДАННЯ по газеті "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" в початку організації видання іі /8 Квітня 1921 року/ на І-е Березня 1922 ПРИВУТОК: О у м а: РАСОН: ВИДАТОК: О у м а: РАСОН: Польських марок: Марок польських: ОПЕРАЦІЯ НА ВИДАННЯ ГАЗЕТИ "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА": 1. Від реалізації на польській марці: а/ чека на 750.000 корон астрійських..... 957.600 б/ чека на 1.000.000 корон астрійських... 1.150.000 в/ російськ. 5 1/2 % паперів на 3.000.000 рубл..... 1.850.000 г/ російські 5 % паперів на 300.000 рубл.... 495.000 2. Одержано в Тарнова, готівкою в польських недержавних: а/ через / передані ним через п.-р-ра Дука- севича: / передані до каси К-ри 858.000 м.п.... 900.000 б/ через / передані через п.-р-ра Дукасевича: / передані до каси К-ри 700.000 м.п... 1.000.000 3. Від Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Річ Поспо- лита Польська/ передані через п.-р-ра Лука- севича: / 1.400.000 } 7.802.500 100.000 4. Від видання газети п.-р-ра ДУКАСЕВИЧА одержано до каси К-ри "Укр.Тріб." після реалізації ним на польській марці власної самородної валюти, яка виконує: Сума, яка одержана при реалізації: По курсу 10/III-1922р. а/ 4.000 нім.марок по 12,5 марок польських за нім.м.п..... 50.000 м.п.... 68.000 б/ 2.000 нім.мт. по 12,8 м.п..... 25.600 " " 34.000 в/ 100 анг.фн.тр. по 4.000 м.п....-400.000 " " 1.820.000 г/ 50 " " 4.500 " "-225.000 " " 910.000 д/ 1.000 швейц.франк." 210 " -210.000 " " 810.000 е/ 40 анг.фн.тр." 5.850 " -234.000 " " 729.000 ж/ 1.000 нізейц.франк." 270 " -270.000 " " 810.000 з/ 150 долар.америк." 1,825 " -273.750 " " 609.000 и/ 1.000 швейц.франк." 307 " -307.000 " " 810.000 к/ 25 анг.фн.тр." 6.825 " -170.625 " " 459.000 л/ 40 америк.долар" 4,650 " -186.000 " " 160.000 м/ 60 " " 4.850 " -291.000 " " 241.200 н/ 50 " " 4.800 " -240.000 " " 201.200 о/ 100 анг.фун.тр." 13,500 " -1755.000 " " 1.826.000 п/ 1.000 франц.франк." 250 " -250.000 " " 862.000 р/ 400 долар.америк." 2,900 " -1160.000 " " 1.608.000 с/ 600 " " 2.850 " -1710.000 " " 2.412.000 т/ 100 " " 3,150 " -315.000 " " 492.000 Разом: 7.667.975 14.258.000 Кошти вищезазначених сум передано Н-А-рім Валадьківської до каси А-грі "Укр.Тріб." потім в польських марках в власних коштах Переданий до каси І англ.фн.стр.колон.... 4.912.507 13,500 19.181.007 5. Від п.-р-ра через п.-з Освадовського ....... -- 500.000 6. Від п.-професора Козаля в Парижі до чеку на 2.000 фр.франц., які реалізовані Бар- навським банком для Ганадю і Шевику а -255 м.п. за франк... -- 589.000 7. За продаж пілуні медиками: "Ундерруд" а/ за більш уживану 120.000 б/ за менш уживану 175.000 295.000 ДІЙСНІ ВИДАТКИ ПО ВИДАННЮ ГАЗЕТИ "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА": Виличено друкарні "Літерація" за двук разе- ти по 25 Лютого 1922 року. F.816.083 ВИПЛАЧЕНО утримання персональних сил друку газети... I.946.778 ВИПЛАЧЕНО построчні платні за статті та фіксу- вання на 300 письменників... 4.164.627 ВИПЛАЧЕНО за пересилку та експедицію газети... 495.567 ВИПЛАЧЕНО за куплене майно/необсл.підуч.,машин- ки і др./ . 181.646 ВИДАНО АВАНСІВ в рахунок построчної платні, на подорож в справах разом з ним, які аванси не опрацьовані... 292.711 ВИТРАЧЕНО на командировки та організацію діла видання газети . 364.876 ВИТРАЧЕНО на господарчі, канцеляр.,найом і опал помешкання Ред-ті К-ри та др.біл видається... 516.378 ВИПЛАЧЕНО Агентствам за доставку інформації, та закуплені газети для Ред-ті на дляки . 496.461 Синусується в видаток в рахунку передплати страта на курсі валют за I колоніальний вигр.фн.тр., який був виписаний умовою по курсу за 15.500 м.п., а продажені за 12.500 м.п. /13.500 - 12.500 / = . 1.000 6. Повернено Володимирі Запорожському Левицькому Палірів У.Н.Р... 65.000 7. Видано українським студентам у Барнаулі допомоги на "Батьківщина" . 25.000 ПЕРЕХІДНІ СУМИ: 8. Передано допомогу від різних осіб україн- ських студентам, багатодітним і неграціям і т.п.. 281.068 ДІЙСНІ ПРИБУТКИ ВІД ВИДАННЯ ГАЗЕТИ "УКРАЇН- СЬКА ТРИБУНА" Від пересилання: /за 1921 рік-517.842 м.п... Разом: / за 1922 рік - 758.671 " " I.276.73 За комісію дрібну продаж: /за 1921 рік-502.772 м.п... / за 1922 рік - 465.908 " " 968.680 Допомога на фонд інтернаціональної та громадянської українців: /за 1921 рік-827.795 м.п... / за 1922 рік - 338.264 " " I.166.060 Видано на фондовий фонд: /за 1921 рік-90.812 м.п... / за 1922 рік - 92.987 " " 183.299 Одержано за продаж: /за 1921 рік-26.900 м.п... / за 1922 рік - -- Разом видатку . 32.221.848 -- 78.914 Одержано на повернення видачів за інформації різними особами: -- -- Разом видатку . 32.260.252 -- 78.914 БАЛАНС на І-е Березня 1922р.. -- 32.260.252 ПЕРЕХІДНІ СУМИ: 10. Надіслано допомоги для українсь- ких студентів, ковзанів і благодій- них інституцій і т.п... 329.985 Разом прибутку . 32.260.252 БАЛАНС на І-е Березня 1922 року.. -- 32.260.252 КРИМ ТОГО НЕОБХІДНО ВИПЛАТИ: а/ Друкарні "Літерація" за двук газети по І-е Березня 1922 року по рахунку . . . . . . 604.500 б/ За папір для газети . . . . . . . 168.425 в/ Посторочні платні співоробітникам . . . . 400.000 г/ Утримання співоробітникам Ред-та Крим . . . 272.500 / по І-е Березня/ д/ Необхідно виплатити ренту із надісланих для благодійних інститутів /43.915/ та по різних дрібним неоплаченим рахункам . . 150.000 Завідувач Контролю газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" "ІО" Березня 1922 р. м.ВАРТАМ.- /Випис з букгальтер.книг Контори газети "Україн.Триб." РАХУНОК ч. І. видавця газети "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" п.Доктора Е.К. ЛУКАСЕВИЧА З початку організації видання газети/з Квітня 1921р на І-е Березня 1922 року.- "10" Березня 1922 року. м. Баршава. Д Е Б Е Т / одержав /: К Р Е Д И Т / видав /: I. Від реалізації на польські марки: I. Передано н.Д-ром ЛУКАСЕВИЧОМ до каси К-ри разети а/ чека на 750,000 корон австрійських.... "Українська Трібуна" орендовані після реалізації на польські марки: б/ чека на 1.000,000 корон австрійських... а/чеки на 750,000 корон австрійських......................967.500 в/ російських 5 і/2 % напарів на суму - б/ чека на 1.000,000 корон австрійських.................1.150.000 8.000.000 руб., яка сума являє для ре- в/російських 5% напарів на 800,000 руб...................436.500 алізації польських фарок на викордон- ну валюту.............................................................. ВІДОМІСТЬ про заборгованість газети "Українська Трибуна" п.д-рові Е.К.ЛУКАСЕВИЧУ на 20 Березня 1922 року. ВІДОМІСТЬ Про вадоргованість газети "Українська Трибуна" п.д-ру Е.К.ЛУКАСЕВИЧУ на 20 Вересня 1922 року. | | ДЕБЕТ / ОДЕРЖАНО ВІД КАСИ КОНТОРИ | СУМА РАХУН: | | Н/Р.К.Д.П./ - ВИДАНО З КАСИ КОНТОРИ | СУМА РАХУН: | |---|---|---|---|---|---| | | під рахунок марки | нольських марок | | під рахунок марки | нольських марок | | а/ 4.000 німен. марк. по 15,6 мк. = | 58.000 м.п. | 68.700 | х/ Передано п.-д-ру Е.К.ЛУКАСЕВИЧУ одержані нісля реалізації з Серіял 194р. на польські марки російських в/1/2 фф паперів на купівлі воли, але та вихода на номінальну суму 3.000 рубл. | х/ | | б/ 2.000 німен. марк. по-12,8 мк. = | 25.600 "п" | 34.00 | | | 1.850.000 | | в/ 100 анг.-фн.стр. по 4,00 = | 400.00 "п" | 1.826.799 | х/ залишок суми /і-850.00 мк./вега та п.-д-ром ЛУКАСЕВИЧОМ для купівлі вадоргованої валюти, але та вихода на купівлі воли, але та вихода на номінальну суму 3.000 рубл. | | | г/ 50 анг.-фн.стр. по 4,50 = | 225.00 "п" | 910.00 | | | | | д/ 1.000 швейц. фрн. по 210 = | 210.00 "п" | 810.00 | Згідно повідомленню п.-д-ра ЛУКАСЕВИЧА, передано в його рахунку на рахунок Н.К. | 2.000.00 | | е/ 40 анг.-фн.стр. по 5,85 = | 234.00 "п" | 728.00 | | | | | ж/ 1.000 швейц. фрн. по 270 = | 270.00 "п" | 810.00 | | | | | з/ 159 долер,америк. по 1,825 = | 273.465 "п" | 607.00 | Передано п.-д-ру ЛУКАСЕВИЧУ за каси К-ри одержані: | | | и/ 1.030 швейц. фрн. по 2,97 = | 305.00 "п" | 810.00 | а/ Від різних осіб в погашення повинки... | 45.00 | | к/ 25 анг.-фн.стр. по 6,826 = | 170.625 "п" | 458.00 | д/ Від інтернальних українців в Стрижово... | 106.320 | | л/ 40 америк. долер по 4,650 = | 186.00 "п" | 160.800 | м/ Від " " в Румунії ... | 97.474 | | н/ 60 анг.-фн.стр. по 4,350 = | 261.00 "п" | 241.200 | г/ Від " " в Румунії ... | 8.400 | | о/ 50 англ.-фн.стр. по 4,800 = | 240.00 "п" | 201.00 | д/ Від Міністра М.НАСИЛЬКО в Берлині ... | 198.00 | | п/ 139 англ.-фн.стр. по 13,500 = | 1.865.00 "п" | 1.820.00 | е/ Від п.-ЗАХАРЧЕНКО в Тарнові ... | 20.510 | | р/ 4.000 франц.франк по 2,50 = | 250.00 "п" | 362.00 | ж/ Від Н.А.ЯКОВЛІД в Балтії ... | 80.00 | | с/ 600 " по 2,350 = | 1.410.00 "п" | 2.412.00 | з/ Від інтернальних укр.-мовків в Румунії/ча- рев п.Іванки/ ... | 1.930 | | т/ 100 " по 3,160 = | 315.00 "п" | 402.00 | | | | | | РАЗОМ: 7.657.978 "п" | 14.256.000 | | | 552.604 | Крім вищезазначених сум, одержано від К-ра г.-ЛУКАСЕВИЧА розібрано в польських марках/8 власних ко- го контів/ | | | | | | 4.412.507 | 19.167.507 | РАЗОМ ОДЕРЖАНО ВІД П.-Д-ра Е.К.ЛУКАСЕВИЧА 19.167.507 | | | | РАЗОМ ПО БІЛЬШОМУ П.-Д-ру ЛУКАСЕВИЧУ | 4.402.604 | ЗАВОРГОВАНІСТЬ ГАЗЕТИ "УКРАЇНСЬКА ТРИБУНА" п.-д-ру Е.К.ЛУКАСЕВИЧУ на 20 Вересня 1922 року в польських валютах по курсу валют на 10/II-25р/ виносить суму... 14.764.903 ОДОВАНИ: сума боргу газети "Українська Трибуна" п.-д-рові Е.К.ЛУКАСЕВИЧУ на 20 Вересня 1922 року в польських валютах виносить: ЧОТИРНАДЦЯТЬ МІЛЬЙОНІВ, СІМЬСТО П'ЯТДЕСЯТ ЧОТИРИ ТИСЯЧІ ДЕВ'ЯНОСТО ТРИ польських марок. Редактор газети "Українська Трибуна" В.К.ПРЕЦЕНЬ Завідувач Контролу БУХГАЛЬТЕР Telegram warszawa hotel europejski 325 Łukaszewicz = Przyjęto dn. 192 godz. min. z podpis Urząd 5517 tarnow 1 1247 14 17 10 = słów dn. / godz. min. proszę witać jasnie wielmożnego pana proszę transportować natychmiast = Liwicky + Monsieur le Président, mesdames et Messieurs: Je suis très reconnaissant à la Société des Amis des Lettres françaises pour cette réception qu'elle a organisée en mon honneur. Pour moi c'est une vraie joie d'être accueilli par une société qui a groupé tant de grands et nobles français. Depuis bien des années j'ai choisi votre pays et sa magnifique histoire comme le double objet de mon admiration et de mes études spéciales..... Savoir - c'est comprendre et comprendre c'est aimer a dit l'un des vôtres. Et j'aime votre présent et j'aime votre passé. J'étais heureux de faire revivre devant mes élèves, l'énergie, la persistance avec lesquelles vos rois ont organisé leur pouvoir en même temps que votre État; je m'incline devant le génie de votre XVII siècle; je partage l'enthousiasme des vos philosophes. J'ai étudié passionnément l'organisation sociale et économique de votre pays sous l'ancien régime. J'ai suivi pas à pas la marche dramatique de la Grande Révolution, les triomphes de votre Bonaparte et enfin l'établissement définitif d'une République entre toutes glorieuse. La connaissance du passé m'aide a mieux comprendre la France telle qu'elle est maintenant. Et c'est une des raisons pour lesquelles je me suis promis en 1917, quand je suis devenu le premier Ministre des Affaires Etrangères de l'Ukraine, de faire tous mes efforts pour rapprocher la jeune République Ukrainienne de la noble et grande République Française. J'eus alors l'honneur de recevoir le représentant de la France auprès de notre gouvernement M. le Général Tabouis: et j'espérai et je croyais que je réussirais dans ma tâche. Mais de longues épreuves ont accablé la malheureuse l'Ukraine. Notre œuvre n'est pas encore accomplie. Mesdames et Messieurs, vous recevez en la personne le représentant du peuple ukrainien. Vous montrerez à ce peuple une sympathie qu'il a, j'ose en être sûr, bien méritée par son incomparable ténacité dans une lutte sanglante contre un ennemi terrible. Un écho de cette soirée arrivera certainement en Ukraine. Quand nous serons les vainqueurs, nous aurons sans nul doute beaucoup d'amis; mais il est inutile de dire que nous aurons toujours une préférence pour ceux qui nous ont soutenu au moment le plus tragique peut-être de notre histoire. L'histoire est une dame qui marche très lentement d'ordinaire; mais il est des époques où elle parcourt les espaces avec une rapidité formidable. Nous sommes dans une de ces époques. Il y a trois ou quatre ans on ne connaissait pas grand chose de l'Ukraine à Paris. Ce soir vous fêtez cette Ukraine. Et dans trois ans je prendrai la liberté de vous inviter pour célébrer le 9 Mars, jour de l'anniversaire de notre grand Chevtchenko chez nous à Kiev dans la capital même de l'Ukraine libre. Nous n'avons pas de doutes pour l'avenir. Nous nous sommes dit: il faut vaincre, il faut tout sacrifier pour la constitution de notre Etat... Votre histoire et votre sort sont bien différents de ceux de l'Ukraine. Mais, dans votre histoire, il y a de moments où le peuple tout entier s'éleva dans un effort admirable, où des millions d'hommes ont mar- ché comme un seul homme. Le dernier exemple est encore sous nos yeux. Ces moments tragiques et glorieux vous permettent de mieux comprendre ce qui enflamme maintenant les guerrières Ukrainiens: l'ardent amour de leur patrie... Mais nous sommes jeunes et l'âge de jeunesse est romantique. Nous luttons et même nous mourons en chantant et nos chants vous les entendrez aujourd'hui. Nous sommes par conduits par le héros du sabre, Simon Petlioura, mais nous sommes animés dans cette lutte par notre apôtre, le poète Taras Chevtchenko. Nous le célébrons aujourd'hui. Et je remercie l'ami qui préside à cette éblouissante réunion le marquis Xavier de Magallon, grand poète, grand orateur, grand français, et, il ne permettra d'ajouter grand ukrainien. Je vénère sincèrement M; de Honen Christo, l'in- fatigable organisateur, l'âme même de l'illustre Société des Amis des Lettres Françaises. Mesdames et Messieurs, je leve mon verre en l'hon- neur des lettres françaises, en l'honneur de la France et pour le rapprochement étroit,% sincère et actif de la Fran- ce et de l'Ukraine... ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ ПАНІ І ПАНОВЕ. Я надзвичайно вельми Т-ву приятелів письменників Франції та це пібрання, що воно "організувало на мою честь. Для мене це є правдива радість бути принятим в Т-во, що консолідує так багато великих і благородних Французів. Протягом довгих років, я ступав Вашу страну й прекрасну історію, як подвійний об'єкт мого восхищення і моїх спеціальних студіовань. "наги-се розуміти, а розмити - се любити, під впливом один одного, я люблю ваше сучасне, я люблю ваше минуле. Я був щасливий підносити перед моїми учнями енергію, упертість з якою наші моралі організовували свої й вашої Держави можливості. Я захоплююсь генієм Вашого ХУІІ віка; я поділяю ентузіазм ваших фільгофів. Я студіював послідовно організації соціальні й економічні вашої страни чавних режимів. Я слідкував крізь за кроком драматичний хід великої революції, триумф Вашого Гонапарта і в кінці новитивне повстання лінної серед всіх Республіки. Нання прошлогод допомогає мені прогуміти Францію якою вона є сьогодня. Не в один з революцій із та інкого я дозволив собі 917 році коли я став міністром Справ "аранячних України прикласти всіх моїх гусіль зблизити молоду Українську Республіку в благородному і великом Французькому Республіков. Я мав тоді честь приймати предст. франції при нашому правителстві Ген. Такуі і я вірив і надіявся, що я осягну успіху в моїм старанні, по довгої неудачі преслідували весь час Україну. Наш льос це не звіряшний. Пані і Панове ви приймете в мої персоні Представника Народу Українського. Ви покажете цьому народові симпатію, що він має, берусь сміливість бути повним в цьому, в його величній крівавий боротьби в узасним ворогом. Відромін цього вечера безумовно попаде на Україну. Коли ми будемо повідниками, ми будемо мати з'єднувши багато друзів; але це безцільно будоби казати, що ми завжди будем близькі до тих, хто нас підтримав може бути в найтрагічніших моменти нашої історії. Історія це є дана яка марширує дуже поволі, але суть епохі в яки вона перебирає в надзвичайно посіліхов. Ми перевижаємо краю таку епоху. Не при-чотирі роки тому майже нічого не знали про Україну в Парижі. Цей вечер ви святкуєте це Україну. Можливо за яки 7 роки я буду в стані пригласити Вас святкувати 9 березня день присвячени- на папому Великому ПЕВЧЕНКОВІ до нас у нині-столицю вільної укра- іни. Ми не маємо сумнівів що до пришлого. Ми собі сказали: треба пообідити, треба все зробити щоб створити нашу державу. Ваша істо- рія і ваші методи далеко різняться від українських. Но в нашої історії чуть моменти де нарід в захоплення піддившов як один, де міліони людей марширували як один чоловік. Останній припір ще перед нашими очима. Ці моменти трагічні і побідний дозволе нам ліше зрозуміти то що наповнює зараз душі борців українських: всесильна любовь до своєї Батьківщини, але ми молоді, а лише мо- лоді романтичні. Ми боремось і навіть умираємо в піснями і наші пісні ви послухаєте сьогодні. Ми боремось під проводом славетно- го Героя СИМОНА ПЕТЛІКРИ, але я ми вдохновляємося в цій боротьбі нашим апостолом-поетом Тарасом ШЕВЧЕНКО. ми його чествуємо сьогодні. Й вдячний другові, що головую на цьому гібранні Маркізу асав"е де-Маралон великому поетові, великому ератору, великому французу і хай він дозволить мені пе- редати - великому українцеві. Я сердечно дякую п.Роген-Христо навтомному організаторові навіть душі Т-ва "духів письменників Франції". Пані і Панове, я підношу свій бокал на честь френцузьких письменників, на честь Франції і за сердечні акти вини стосункам в майбутньому Франції й України. ЗВІТ Ченстохівського Бюро біженців з України на І Квітня 1922 р. Бюро біженців з України у м.Ченстохові засно- вано 4 грудня 1920 року для керування справами растащованих у м.Ченстохові, послідовно по вимогам політичних обставин називалось Комен- датурою, Бюро біженців і Філією Українського Комітету. Бюро має свій постійний апарат у складі від- ділів: а|загального б|господарчого в|звязкового г юридичного д |санітарного е |праці ж |пресового з комерційного з допомогою громадських організації т-ва Допомоги збігцям, Черв.Хр.,жиночої спілки, культурно-освітньої ради, спілки пісьменників, спілки малярів, Кирило-Методієвского братства, спілки інвалідів, двох драматичних гуртків, спі- вочого т-ва а також Англійської благодійної місії та ІМСА. а|ЗАГАЛЬНИЙ віділ керує справами расташування та перебування емігрантів: формальності по цим справам, реєстрація, візіровка документів, спра- ви ререїзду, перевозу, догляд за расташованими, задоволення релігійних потреб, культурно-освітння праця. У Ченстохові мається зараз 566 емігрантів- чол. 408, жин.121, дітнй 43.В од"їзді на роботах ЗІІ9. Мається властна церква, богослуження та треби відбуваються регулярно. Функціонує 6 клясна гімназія, дітячий садок з годуванням дітей, курси чужоземних мов. Адміністративний догляд по умові з польською владою належить Начальнику Бюро. Б| ГОСПОДАРЧИЙ віділ екрує майном бюро, фор- мальностями по одержанні та роздачи його та до- помог, клопотами, учатом, справозданнями, контр- лем, учитом інвентаря. Табор Страдом дає помешкання та їжу 240 емігрантам, котру препиняє з ІІУ. Маємо у користованню на 12.000.000 м.п. польського інвентарю. Одержуємо випадкові допомоги від Англійської місії, ІМСА та наших благодійних організацій. Емігранти користуються пральною та лазнею при таборі Страдом. в| ЗВЯЗКОВИЙ віділ - зношення з приставними польської влади, організаціями та постійний звязок з ними, регулюровка взаємовідношень з населенням, переотправка та роздача емігрантам та партіям на роботах корреспонденції, звязок з групами на роботах. г| ЮРИДИЧНИЙ віділ - догляд за повединкою расташованих, заходи про препинення злочинств та зловживань, дознання по скаргам, юридична допомога біженцям, захист їх прав, захист інтересів поїхавших на роботи. За весь час дисциплінарним судом розібрано 278 справ. д| САНІТАРНИЙ віділ-догляд за санітарним станом расташованих, медична допомога. Маємо власну аптеку та амбуляторію. По посвідкам Бюро безкоштовно приймаються на повний курс лікування хори у мійськи лікарні: хирургичну, венеричну та для вагитних за рахунок ЮР"а|. За час перебування у Ченстохові-з 4|ХІІ-192 року по І|ІУ-1922р. було захорувань 16.181 - первичних амбуляторних 7520, на дому 728, повторних амбуляторних 6592, на дому 856, у шпиталях 386, у санаторії [Закопани] 14. е| ПРАЦІ віділ.Рекомендація фахівців та робітників на посади, складання фахових артей складання статутів, організаційних проектів кошторисів, доповідів, складання справоздань виконання експертиз, бухгалтерських ревізій, інформації по справам праці. З Ченстохівського расташування зараз на роботах у Ченстохові біля 400 чол. у від"їзді ЗПІ9,: по рзборці колії та рухомого складу 620 по будівлі колій 270, механків 48, ремонт у тел. ліній 180, на копальнях 250, агрономичних робо- тах 360, таксаторських 450, на польської службі 36 ухало до дому або не підтримує зв'язку з бюро 330. Маємо майстерні: 2 шевських, І теслярську, 3 жиночих робіт, І механічну, одну скульптурну, одну дітячих забавок, одну килимив. ІМСА"ю відчинена школа для шевців на 40 чол. Англійською Місією - по різним галузям на110ч. ж, ПРЕСОВИЙ віділ. Продаж та комісія пресових видань, підписка на часописи та журнали, розсилка по работам та расташуванням, інформації для часо- писів про стан расташованнях. Маються дві бібліотеки-читальні - при Вьоро і у таборі Страдом. з КОМЕРЦІЙНИЙ віділ-сбит продукції біженецьких робітників та організацій, закупка товарив та продуктів для біженців, справочні ціни, допомога при організації предпіємств або торговель. У Ченстохові мається своїх предпіємств 6, у від"їзді зареєстровано ІІ. Начальник Вьоро біженців з України у м.Ченстохові. Ченстохів 2|IV - 1922 р. Ченстохівське расташування являється Центральним етапом по І|перебуванню нівельних емігрантів на терені Польщі З|для тимчасового перебування для тих, кому треба вибрати відповідні документи на право перебування у польщі, виїзду на роботи та за кордон З|для постійного перебування непрацездібних, вимога- ючих постійного опікування, емігрантів: жинок, дітей, інвалідів хорих та інше. На І квітня у Ченстохові перебувало: 566 ем.- чоловіків 408, жинок -121, дітей 43, з них мешкало у таборі Страдом 240 ем.-чол. ІІО. жин.90, дітей 40. Подено з інших расташуваній та ріжних міст Польщі через етап переходило пересічно по 10 чол.нових емігрантів. В звязку з припиненням опікування ЮР"ом необхідна слідуюча реорганізація опікування Ченстохівських емігрантів. ПОМЕШКАННЯ. 240 емігрантів миститься у бараках табору Страдом Решта живе у місті на властні кошти та заробітки. Організації Бюро, допомогови та культурно-освітні мистяться у будинку, арен- дуємому у Бюро.З часу припинення опіки ЮР"а, необхідно прохати залишити за українцями один сектор табору, котрий передати Бюро біженців для своєї організації опікування.У цих бараках залиша- ються організації ІМСА, Англійської Місії, помешкання для неиму- щих емігрантів, кухня та ідальна, а також етап для приєжайчих. ІЖА. На Страдомі їжу одержувало до 350 чол.- усі живущи на Страдомі та біля 100 чол. з міста, не зовсім забезпечених роботою Необхідно організувати властну кухню та ідальню хоч-би для неі- мущих та гостро-нуждающихся та переходящих - на 250 чол.Необхідни просить Квакерів та Англійську місію допомогти продуктами ідальну ПРАЦЯ. На праці у від"їзді ченстоховських емігрантів 3119, у самому Ченстохові 326.Працюют у більшості групнами, у звязку з Бюро праці при Ченстохівському бюро, від котрого одержуют права, захист, організацію та частину тих допомог, котри одержуються у Ченстохові.Квітки на виїзд на роботи одержуют від ЮР"а.У Ченсто- хові емігрантам даються заробітки майстернями: ІМСА-шевською, білізни, Англійськими- теслярською, завабок, килимив, білизни, скуль птури.Майстерні ІМСА мистяться при Бюро, Англ. на Страдомі. Необхідно просити М-во праці доручити Ченстоховському Старост ба просити М.В.С. дати дозвіл Ченстохівському Старості видавати дозволи на виїзд емігрантів по роботам у ріжних містах Польщі без волокит місяцями та запросів на кождий винадок Міністерства. М-во Праці прохати дати наказ своєйому віділову у Ченстохові спри яти Бюро у розшуку праці. КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІ ТА РЕЛІГІЙНІ потреби задовольняються Бюро біженців, при котрому мається: церква, читальня, гімназія, дітчич садок.Мається друга читальня у Таборі Страдом ІМСА, гімназія та дітчичий садок підтримуються Англійською Місією. МЕДИЧНА ДОПОМОГА. Росташування обслуговується амбуляторією при Бюро, такжо хори приймаються у лікарні хирургичну, венеричних та для вагитнихна повний курс лікування. За час перебування у Ченстохові | по І квітня 1922 р.| медичної допомоги подано у 16.181 випадках, з них первичних амбуляторних 7520, на дому 728, повторних амбуляторних 6592, на далі амбуляторія при Бюро буде обслу- торії | Закопани| 14. На далі амбуляторія при Бюро буде обслу- говувати емігрантів. Необхідно прохати, аби такжо хорих приймали безкоштовно до лікарень через Староство або санітарну інспекцію за рахунок М-ва Здоровьв.Українську амбуляторію необхідно підтри мувати медикаментами від Межнародного Червоного Хреста, КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ від Мехнародного Червоного Хреста, польською владою і має можливістьтъ провадити свої працю, але ж головна справа у відсутністі грошей. Для організації допомоги та опікування ченстоховськими емігрантами щомісячно потрібно: 1|На іжу для 250 чол...... .1.500.000 м.п. 2|На помешкання для інтерн... 150.000 м.п. 3|Утримання персоналу ....... 120.000 м.п. 4|Опал, освітлення, господ.в.. 100.000 м.п. 5|Культурно-освітні справи.. 50.000 м.п. 6|Витрати по організації робіт через бюро праці...... 50.000 м.п. 7|Rіжни інші витрати....... 30.000 м.п. Разом........... 2.000.000 м.п. Начальник Бюро біженців з України у м.Ченстохові. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Квітня 11/24 дня 1922р. ч.158;159. до У.Логови ради Народн. Ц.Н., до У.М-ва державного В додаток до листа з 27-го лютого ц.р. маю за честь повідомити, що в розпорядженні Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ друкарських машинок, непотрібних для роботи, не мається. Чудовський Керуючий Справами Вз. Шполянський Начальник Канцелярії ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 7" квітня 19...року. ч..3803 27/11 5,98 Повідомляючи усім революційним державам, Михайло Суботинський виконувач Канцелярії Ради народних міністрів В. Фрик ДО ПАНА МІНІСТРА ..Канцелярії.. ..Директорії.. Отож мене за шану просити Вас, Пана Міністра, не забороняти розпорядження Ліквідаційної Комісії і друкарськи. машини, що маються у даному Міністерстві, які на разі не потрібні для роботи Міністерства. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ІНАНГЛЯ В. Фрик Селівський Високоповажаний Пане ГОЛОВНИЙ ОТАМАНЕ, Від свогого й всіх співробітників Української Дипломатичної Місії, а також і від імені членів Центрального Комитету в Річі Посполитій Польській, маю честь віншувати Вас ПАНЕ ОТАМАНЕ, зі святом Святого Воскресення Господня. В світлий день цей хай воскресне в нас усіх віра в вічну перемогу нашу - в воскрієсення на- шої во гроб покладеної ворогами Батьківщини ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ ВОСКРЕСНЕ УКРАЇНА. Андрій Луканевич 16 Квітня 1922 р. Варшава Telegram aleja ruz 6/9 warszawa Przyjęto dn. 20 / 192. godz. 20 min. 34 z podpis. 387/20 berlin 7 + 19067 16 20/4 6,30 : zajtewa dla symona wasylewycza zdorowymo praznykom koncerty rozpoczaly z pospihom = koschitz hor + vergl 6/9. + M. P. I T. 1010 (V. 921) 3.000.000. Przewód № Uwagi służbowe До Високоповажанного Пана Полковника О.Данильчука.- Надсилається при цьому копія резолюції Центрального Комітету Української Народньої Республіканської Партії з дня 17 Квітня 1922 р. для представлення Панові Голові Ди- ректорії Української Народньої Республіки.- 4.22. М. IV. За Секретаря Ошти У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра "22" квітня 1922 р. ч 554.. Панові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому чергову книжку "За... Світ Україне." за лютй-березень 1922 р. для відповідного докладу. - КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 10 груд. 1922 р. с.с. Ч Високоповажний Симоне Ващенків! Прошу Вас прийняти від мене в імені Ради Народніх Міністрів найшвидше при- вітання з приводу ваших іменин. Рада Міністрів аж- вако вірить, що українська демократія під невтominим керовництвом Ваших пер- мосне лютого вогню, що доводить Україну до семи- тарної руїни. Благаємо, щоб доля посміяла Вам силь і Добова для невин- ної Вартови на вашу вигреної замківчини. Андрій Ліпинський Голова Ради Міністрів У. Н. Р. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ. Травня „22“ дня Року Божого 1922-го. № 1357. ВИСКОДОСТОЙНОМУ ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ВИСКОДОСТОЙНИЙ СИМОНЕ ВАСИЛЕВИЧУ. Від себе і від дорученого мені Міністер- ства Ісповідань сердечно вітаю Вас з днем Ангола, і щиро бажаю Вам сил та міцного здо- ровля для служби на користь нашої Украї- ни. Випадково і тимчасово всі ми опини- лися в скрутному становищі, - нехай же после Вам Бог Духа міцного, щоб піддер- жати у всеї еміграції величність україн- ської ідеї, бадьорість та надію на скоре повернення до Рідного Краю. Щастя Вам, Боже, у всьому. З правдивою пошаною до Вас МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ, Професор Т. Олешин Т.Керуючий Справами Департамен- тів Загального і Православної Церкви Нацальник Фінансового Відділу Старший Діловод Діловод Панові Головному Отоманові Військ Української Народної Республіки. Симону Васильовичу Петлюрі. У великі дні наше дня Велика Ангола та народження, українська еміграція, пере- буванга у м. Ченстохові втіме Все і проє прияти її цири побажань профити ще багато років, спокою на голі нашої Боротьби та справи, наслідком якої буде здійснення наша і чесно Українського Народу Закон - Вільна та Незалежна Україна. Фрицький Київських Боротьб віденьє 2 України у м. Ченстохові ем.Ченстохові 19/23 22 р. До Центрального Українського Комітету. Надсилання звіт про скликування днів іменин та народження Головного Отамана війен УНР С.В. Петлюри, по проханню усієї еміграції у м. Чехословачія, дуже просимо перекати Євангеліє Головному Отаманові наше щире прибічнення, коли прикладемо. Калашник Євген Вітам З архівного збірника Бюро Відомості з України ул. м. Челмнохаві 29/1 - 1922 р. 23 грудня 1922 р. усі українська еміграція у Челмнохаві зібралась у Бюро Відомості для святкування дня народження Голови Остапа Стамата ввічн УНР С. В. Германов. З ранку до церкви при Бюро були відправлени мітинг та оголошені на контролі святчення І. Луба сказав слово відносно нинішнього національного стану. Після молебна усі приєдналися песятами до полегшення штатки-провізії при Бюро, котре було відновлено зброю і декорировано За столом уваги: Вч. Напальник Бюро з приставками усіх відомих організацій. Всему слово сказав Кал. Бюро ет. Стернівський, місто Комрою ім'я був присвячений реферат .. С.В. Немоляк у звітній на Зорянці". Кінець реферати викликав вирази "Слава головному Отаамові С.В.Немолякі, Слава Україні". Хор і приєднані присвячення пісні. По рефераті п. Іаврилям Вдовиленко присвоюв вірш "Кам Отаамов" і "Національний Генії", п. Мовчанка присвячув вірш "Коли ми любимо Рідну краї". С. Яирхавка виголосив промову на тему "Національний Геній". По звітнанню приєднаних було складено публічними копії прочитав Наталляна Сторо Я. Стрижевський під зміни описки та випуск "Слава". Свято закінчилося хором, виконанням хором та приєднаними. Годую Віженців у м. Ленської. КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ Червня 9 дня 1922р. ч. 227 До Пана Начальника Бюра біженців з України в Ченстхові Стрижевського. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН доручив мені висловити його циру подяку в Вашій особі, Пане Начальнику, еміграції українській в Ченстхові за привітання з іменинами і висловлені при цьому побажання; про що взаємо за приємний обовязок свій Вас повідомити. В.з. В. Саловій Керуючий Справами В.з. Николаєвський Начальник Канцелярії Рада Київського Українського Правничого Товариства 19 травня 1922 р. До Пана Голови Директорії Головного Остмана Армії й фльоти Української Народньої Рес- публіки. Київське Українське Правниче Товари- ство, святкуючи на чужині в надзвичайно тяж- ких умовах п'ять річницю свого заснування в столльному Києві, твердо вірить, що, не зва- жаючи ні на силу й лютість ворогів держав- них змагань Українського народу, ні на бай- дужість до змагань цих сучасних проводирів світової політики, Український нарід виборе змогу будувати на своїй землі своє вільне державне життя на історичних засадах своєї культури й права, а покликані волею народа й перебуварчи на чужині представники його суверенности свято збережуть традиції Україн- ської незалежної державності і непорушно донесуть їх до рідної землі. Ці вислови своєї твердої упевнености Загальні Збори Київського Українського Правничого Товариства, по відбулись 17 б. травня, мають за високу честь довести до Вамого, Пане Головний Отамане, відома. З Голова Зборів Голова Ради Цієї Спілки Секретарь Зборів П. Бурхевик Відомість Одобрену суть редакції газети "Українська Справа" з 15 квітня по 22 травня 1922 року включно. Прибуток Одержано від обра Луковського на виданню залети "Укр. екран" 76000 00 Залишкове в групах тієї видатки на гаджети, "Український прибуток" 1154200 00 Одержано перед Освітнього комітету від видавництва "Укр. Спірка" 380000 00 Поступило Передплати 27880 00 Поступило Товариць на фонди Української спілки 3500 00 Одержано порті нової і вченої "Укр. прибуток" 410000 00 Всього поступило 981580 00 Видаток | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---| | Винятки друку ні за групи "Українські Справи" м.1334:5. | 601000.00 | | | Виплачено друками до папір | 80000.00 | | | Витрати по експедіції" | 249900.00 | | | Куплено філімени "жакард" мим та шнурка гаджі. | 3300.00 | | | Геолографії витрати | 9440.00 | | | Помешкання Контюбки та редакції" експедиції. | 20000.00 | | | Річні "Накупи" витрати. | 4015.00 | | | Виплачено порції ковай "Платки". | 22760.00 | | | Утримання експедиційних редакцій та контролеру від 15/12 по 15/12-24. | 207000.00 | | | Весого витрачено | 972505.00. | Солгдо Кача 22/Г 1928р. 9075.00 Адміністратор: Т. Свакиб. Бухгалтер: Годеміштаб Погленному записке 1) Висилаються безплатно: а) Всім передпийникам Прибуду у кого неекін- чив термін передпий на Прибуду 1000 кр. б) Всім товаришам як в Польщі так і закордоном менш 200 кр. в) Червоним Армії. 60 кр. г) На Велику Україну. 80 кр. д) Закордон: - Всі Украйнські листи, Культурно- Освітні і Академичні Організації, Іна Редакції закордонних газет. мало 100 кр. 2) До 1-червня Контори має зберегати з Комісіями Контор за м. 1,2,3,4 Української Справи до 7000 шарок послеских. Червня I по той До Пана П. Левного. Вельмишановий Пане, Надсилаю Вам форму оголошення, яке хтів би умістити в газеті "Українська Трибуна", принаймні в трьох примірниках. Поки що на Ваших книжках заробили тільки Ви, а ми, видавши гроші, сидимо і кукаємо. Отже, дуже про у, чи не могли б Ви негайно в близьких ч.ч. "Трибуни" умістити зазначене оголошення. Сподіваюсь, що не відмовите. З пошаною ПОСВІДЧЕННЯ. Цим свідчимо, що Помішник Діловода Депар- таменту Справ Цукрових і Горільчаних Міністерства Народнього Господарства Євгена Бондарчу /уроджен. Таранець/ в бутність нашу Помішниками Секретаря Адміністратційного Генерального Суду Державного Сенату перебувала на посаді урядовця III- ранги в тому ж Генеральному Суді Державного Сенат з початку серпня 1918р. до кінця січня 1919 року. Начальник Юридичного Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Начальник Загального Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Telegram Przyjęto dn. / 192 godz min. z podpis Urząd TARNOW 27.V.50 3165 Przewód № Uwagi służbowe: Warszawa: 15311, /14.-17-27/5-13-50= dów da. / godz. min. jedziele przyjedzie roman stepanowicz spotkajcie wieczor Wyjedzie stop polecenie zwierzchnie przygotowac posiedzenie = MOCREZ MIKONOWICZ tarnow 5 zabinska = ДО ІГОРЯ ВИСЦЕЛІНЦТ ПАНА ГОЛОВИ РАДИ МІНІСТРІВ Мого Експедиції Панові Керуючому Справами Директорії Тяжка, кровава боротьба Українського Народу за своє незалежне життя не могла не захопити українську студентську молодь, котра, об- нятa полумям патріотичного почуття, віддалась боротьбі і праці над збудуванням власної державності, чи то в рядах армії, ставши одностай- не в обороні Гідного краю, а навіть кладучи свої голови в геройській смерті під другами, чимом і по всі широкій Україні, чи то віддаючи всі свої молоді сили праці в різних установах і в разі потреби, як це було під Болочиском й в Камянці 1919 року, кидала канцелярську працю і з рушницею в руках ставала на захист свого роду. Після трьохрічної боротьби, серед найбільш несприятливих зовнішніх обставин, Уряд і Армія примушени були шукати притулку на чужій землі. Частина студентства, опинившись за кордоном, поступила одразу до за- кордонних вищих шкіл і все другий рік, як продовжує та кінчає свою освіту. Чимале в число студентів, йдучи за керовниками державного цен- тру, зважало, що можуть змінитись зовнішні обставини і що воно не має морального права залишати ряди Армії і Державного Центру, а повинно, не дивлячись на всі ризики, на обірвеність, голод і холод, оставатись в рядах Зорлів за ідею і совістю та честно виконувати свої обовязки. Але непереможний хід подій, несприятливі обставини примусили Прави- тельство скоротити державний апарат до мінімуму, - сказати більший ча- стині урядовців, що вони звільнені від своїх обовязків. Серед них велика кількість була кількість студентів, до котрої належать і підписані. Я дуже добре розуміємо, що змінилась загально-політична ситуація, що виникає потреба в зміні методів боротьби за державність, ставшої більш етатичною, і що ми можемо повернутись до перерваної праці в аудиторіях та лабораторіях. Серед цілого ряду нових питань і завдань стоїть у всій повноті справа скраїне необхідної підготовки свідомої національно-де- ховсі інтелігенції для відбудови змєнт знешеного лютим ворогом Рідньо- го. Для відновлення в першу чергу основ українського економічного життя потрібні будуть кадри агрономів, лісоводів, кооператорів, інженерів і т.д. Гіркий досвід кількалітньої боротьби і праці доказав, що без висо- ко совіченої і глибоко патріотичної власної інтелігенції не можливо абудувати власну державу. Заглядаючи в майбутнє, ми бачимо, що як порі- дні і так нечисленні ряди нашої фахово-освіченої інтелігенції, особли- во при систематичному виникнуванні її націями ворогами. Отже, ми зараз звільняємі від обовязку служби ставимо собі метою-за- кінчити нашу освіту, здобути знання для більшого успіху боротьби і фахо- вої праці для нового народу, бо вважаємо, що зараз і всім нашим громадянс- твом і Урядом кинуті всі студентам заклик: "Студенти, здобувайте осві- ту". Не багато чи губити життя даремно сид і літ на різних посадах, занят- тих та випадкових роботах, що дали б змогу спокійно чекати моменту повор- ту на Батьківщину, ми йдемо на цей заклик в повнім розумінням нашого завдання в сучасний мент. Але, як правительству відомо, ми очинились по незалежних від нас об- ставинах, в так скрутному матеріальному стані, що коли Уряд Чехословачьки Республіки, йдучи на зустріч українським молоді одкриває їй школи, ми не можемо скористуватись цим, не маємо можливості виїхати туди, де нам очи- няються двері освіти і знання. Отже, будучи переконаними, що правительство, під Вадим Пане Президен- те, керуванням, зробуміс всі трагедії нашого становища і піде нам на зустріч в цих змаганнях. І коли чужий Уряд подає величезну поміц і мо- ральну і матеріальну, то ми твердо віримо, що свій Уряд не відмовить у морельній і матеріальній реальний підтримці студентів, своїх бувших урядовців. Ми певні в тому, що Уряд допоможе виїздові студенства за кор- дон для закінчення освіти, не тільки впливаючи на прискорення видачі ві- зи, але головним чином перевівши негайну виплату цим студентам заслу- женого в урядових установах у тримання і запитанні грошей, як і взагалі оказуючи посильно допомогу своєму студенству як зараз - так і в майбут- ньому. Немає жадного сумніву, що перебування на рідній землі Уряд дале- ко більшу кількість студентської молоді вислав би для науки за кордон на „ерхавні кошти, але зараз таких вимог не можемо до Уряду ставити. Одне з вас одержання приналічні запрацьованих серед двохрічного голо- ду і холоду грошей, студенство скуччене коло центру, заявляємо одверто, немає можливості виїхати, тим самим не може здійняти своє гаряче ба- ження і піти за закликом виконати свій обовязок в сучасний мент перед батьківщиною, щоби озброївшись в знання, дружньо стати на заклик нового народу до дальшої боротьби і праці. Керовані цими почуттями, просимо в інші державних інтересів України: Дайте студенту змогу закінчити освіту, вдобути духову силу для будування кращого майбутнього Відьного нашого Краю. Слідують підписи: Несходовський, Олекскій, Плекоцький, Кіцера, Марченко Словінська, Марченко Ганна, марко Настя, Брастів, Макаренко, Литель, Зоголь, Петрашівський, Константинів. Срідно: Секретарь: Клименко ДЕЛЕГАЦІЯ "Гуртка студентів, бажаючих виїхати до Чехії для вступу в Сільське Господарчу Академію", за Вашою відсутністю, бере на себе сміливість залити на Вашу, Пане Міністре, увагу наступний меморандум, і просить підтримати Вас що справу при обговоренню 17 в засіданні Ради Народних Міністрів.- Делегація.- У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 7 "Червня 1920. ч 963 ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Маю за шану докласти копію листа Ради Міністрів од 4 Травня б.р. на імя п.генерал інспектора Військ УНР з приводу трагичної с смерти в руки злочинця полковника генеральн ого штабу, б.п. Отмарштеина. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.о.Директора Канцелярії КОПІЯ ДО ПАНА ГЕНЕРАЛ-ІНСПЕКТОРА ВІЙСЬК У.Н.Р. ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖОГО У Д О В И Ч Е Н К А 4 травня до мого відома дійшла надзвичайно сумна трагічна вістка про смерть від руки злочинця славетнього заслуженого старшини української армії полковника генерального штабу Отмарштейна. Дозвольт Пане генерале, висловити Вам і в Вашій особі всій армії українській найгорячіше співчуття і надзвичайний сум Ради Народних Міністрів з приводу тяжкої втрати. Прикладаючи при цьому 25.000 м.п., просимо воз ложити на домовину небіжчика вінок з надписом такого змісту: НЕЗАБУТНЬО МУ ЛИЦАРЕВІ-БОРЦЕВІ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ ПОЛКОВНИКОВІ ОТАМРШТЕЙНОВІ ВІД РАДИ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ НА ВЧИНУ СЛАВУ." Прошу приняти запевнення в глибокій пошані Підписали: Голова Ради Міністрів А. Лівицький Військовий Міністр ген. Вовк Завірив: Во Директор Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів О. Шишкевич ДО ХВАЛЬНО! ТРЕТЬОЇ ЗАЛІЗНОЇ СТРІЛЕЦЬКОЇ ДІВІЗІЇ Третій рік минає з часу заснування ТРЕТЬОЇ ЗАЛІЗНОЇ СТРІЛЕЦЬКОЇ ДІВІЗІЇ і за цей короткий час ДІВІЗІЯ покрила свою лінійку боротьбу невиміраючою славою. Вороги і союзники наші в подивом і глибокою повагою стежили за розвитком армії Української та її окремих частин, і слава війська Українського залунала далеко по за межами України. В сучасних тяжких обставинах? коли серед еміграції української шириться зневіра, коли опускаються руки борців за волю, Уряд Української Народньої Республіки всіма засобами невпинно продовжує боротьбу за Українську державність і скупчує навколо мого-блакитного прапора найширші кола свідомого українського громадянства. Успіх нашої боротьби і остаточна звільнення перемоги можливі тільки при умові єднання всіх творчих сил Народу Українського. Виконуючи свій обов'язок перед Батьківщиною і продовжуючи боротьбу при надзвичайно тяжких обставинах, Уряд У.Н.Р. не має жодних сумнівів в близькій остаточній перемозі, в близькому великому звільненні вивченої України. Знає Уряд і всім сердцем відчуває, як невимовно тяжко нашим лініарям полякам перебувати в чужих землях, далеко від рідної землі української, в тяжких думах про далекі рідних людей. Але не має права падати духом і тратити бадьорості той, хто відвав всі свої сили боротьбі за волю рідного краю. Не може жодний помсти чиста кров бравів наших, пролита в боротьбі за правду. Не може лишитись в кайданах наша свята непорочна Україна. Не маючи зараз реальних наслідків від нашої дипломатичної роботи, Уряд не тратить віри в перемогу доти, доки існують кадри славетньої нашої Армії, доки міць і бадьорість не залишити наших лініарів. Уряд прикладає всіх зусиль для поліпшення стану наших таборів і сподівається на найкращі наслідки своєї праці. Дов- гих півтора року терпить моральні муки наше волцтво, терпить вся еміграція наша, але сторицю воздасться нам за наші страждання. Вже чути перші ластівки весни Українського Народу. Вже на широ- ких степах України починає виявляти себе страшний рив народа укра- їнського. Все великі дерзання світу починають розуміти всю гамебність московського большевецького папування і всю необхідність звільнення народів бушеї Росії від жорстокого нечуваного рабства. Візьмемо як себе в міцні руки, будемо мати єдину думку, єдину волю, будемо спільними силами невпинно готуватись до останнього рішучого бою. Щиро і сердечно вітаючи Старшин і козаків ТРЕТЬОЇ ЗАЛІЗНОЇ СТРІЛЬСЬКОЇ ДІВІЗІЇ з її святом, Рада Міністрів Української На- родньої Республіки бажає СЛАВЕТНІЙ ДІВІЗІЇ і всій Липарській Ар- мії України на чолі з ГОЛОВНИМ ОТАМАНОМ СИЛОННОМ ПЕТЛЮРОЮ в скоро- му часі справляти Велике давно підane Свято звільнення з московських кайданів змученої МАТЕРІ - УКРАЇ Н І.М. З оригіналом згідно: Маю за честь пред'являтии Екземплярії Панові Голові Дирек- торії копію прибуткового від Ради Міністрів до Третої Дивізії. Оригінал та підписи цьої Ради Міністрів. Голова Ради Міністрів Степан 19/VI 22. До Пана Голови Українського Центрального Комітету в Річі Посполитій, Польщі. Листом своїм від 27/ІУ 1922 року я порушив справу вимирювання з числа коштовних членів Центрального Комітету лобр. Навале ЗАМЕДА, яко людини, по допустилась, користуючись зі свого становища, під час урядування до незчваного вчинку насильства над урядовцем, який виконував доручене йому Вами, Пане Голово, завдання. Справа, що в її порушив моїм листом повинна бути розв'язана протягом тиждня в Наколи 6 цей термін вона не була поставлена на обмірковання членів основоположників У.Н.К. згідно арт. IV Статуту Комітету я і ті члени-основоположники, що стоять на моїй позиції в ній справі зараз же по укливі зазначеного терміну змушенні будемо задекларувати в Міністерстві Зовнішніх Справ Річ Пос. Польської про розв'язання Комітету через знайти своїх підписів і сатвердженою Міністерством Статуту Комітету, бо не представляється можливим покривати своїм іменем ганебну діяльність невідповідних осіб в Комітеті. Сподіваюсь, що Ви, Пане Голово, будучи заінтересований разом з іншими членами-основоположниками в дальшому істнуванню Комітету, захистом невідповідної особи не доведете справи до того ускладнення, про яке я вище згадав. Член Дирекції У.Н.К. [Основоположник] ПИЛИПЧУК[-] 19 - У -1922. За згідність: Кому до Пана Дмитра Врумія. Сказав кер. дивізії Закорд. Іванов Дмитроєвич вчора Маю за всіх наголошувати про давній розклад, щоб виглядали вашого пане Митрополита, та на сьогодні Мака Саван імператорського з 26 ч. травня або анульовано Уряду 6 гв'ядку з поворотом на Україні Мироновий Кер. Спжалами Штомафелький В.г. Нар Канцел. Згодно: Фролєв У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 29 Червня 192 р. Ч 152/м ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ В І СЬК УНР Маю за честь докласти копію листа п. Ара Модеста Левицького в справі фізичного і морального стану інтернованої нашої армії ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В. о. Директора Канцелярії Ов. Штейн ПАНОВІ ГОЛОВІ РАДИ МІНІСТРІВ У.Н.Р. Голова Головної Управи Українського Товариства Червоного Хреста На підставі моїх спостережень в об'єдів таборів наших інтернованих, а також співдиття з хворими козаками і старшинами в ціл санаторії протягом 10 місяців я винні гнітюче враження що до фізичного та морального стану нашого війська і мушу поділитися ними з Вами, бо треба конче і внагалом шукати виходу в цього неможливого становища. Відично таборове населення вимирає. Не кажу вже про туберкульоз, який нещадно косить переважно молодь, нашу надію; ще захливиця загальний упадок одпорності організмів. Що не видко так яскраво, як туберкульоз, про просто бе в очі, але для лікаря цей упадок одпорности, самооборони організмів ще страшніший за туберкульоз: бо з одного боку це значно збільшує запальну смертність від усних хвороб, /один молодий козак умер од кору./, а з другого боку це є грізний початок виродження людей, дегенерації, з яким як не почати енергійну боротьбу, то потім буде вже пізно і безнадійно: поплататися за це не тільки ці нещасні, але й потомство. Як лікар я обовязаний заглядати дальше вперед і мовчати не маю права. Бувають випадки смерті від сифілісу, дарма, що його лікують своєчасно і добре. Це один жах. Безперечно, що як би туди не дал Боже занеслася якась тяжка пошесть/тіф, державна, холера/ то смертність вона давала б не "нормальних" 10-15%, а 80-90 %. В цім санаторії, яка на жаль цими днями вже ліквідується, перебувало 74 хворих, із них 4 вмерли, а... решта сяк-так підлікувалась по ки що: вернувшись в табори і стане їм знов гірше. Декілька, вернувшись в табори, вже вмерло. А цей тільки була 1/10 всіх туберкульозних і то майже виключно початкові форми , бо таких я старався не брати, не маючи абсолютної надії поратувати їх. Морально люде підпадають це гірше: зневірються, деморалізуються. Авторитет Головного Отамана і Уряду УНР прогресивно і швидко падає. І звичайно, вороги і "добри люде" використовують це "во-вся". І якщо ми тепер такі, поки ще не зовсім пізно, не вживемо рішучих заходів і наше військо буде заближання ще одну зиму сидіти тут за дротами, то на весну війська у нас уже не буде, а уряд і Головний Отаман не тільки втратять всіх авторитет, але й проклятят їх будуть на вічні часи; вороги і "добри люде" вже роблять ще, а другі, оті страстотерпці таборові, зроблять те саме: залихаючи од голоду і холоду люди й бога проклинають, а не то що уряд УНР. Щож робити?Єдиний вихід - перевести вузьсько кудись инде: у Румунію, в Угорщину, у Чехію - нехай куди, аби тільки геть із польщі. Цим, коли фізично на половину, то морально цілком урядується вісько; бо люде вже дожилися до того, що нехай, мовляв, гірше, аби инше. І треба ті заходи почати зараз, в літку, бо потім буде пізно. У нас бо завжди "комухи видають на Великдень". А поки що, це - не скоро робиться; запропоную хоч латку маленькую: ваніте заходів, і то наменергічніших, перед польським урядом, щоби по-лекшити інтернованим дезінтернацію хоч тим таборянам, що можуть пити на якісь роботи: польові, лісові чи які там инші; не врятує людей фізично і морально. Не бійтесь вони не пропадуть: як би зявилась амога в вернутись до дому, то всі вони зпід землі виростуть перед Вами. А тепер вирватися за дротів можна тільки нелегально і то в ризиком. Др Лукасевич ніяк не міг розінтернувати лікаря Гітькова, щоб умістити його в польський же шпиталь; а оббивав... як пороги і в польських міністрів. Тут у Закопаному вдалося пристроїтись на різні роботи біля 15 молодих пацієнтам, що піддували настільки, це можуть працювати фізично і заробляти на себе. Але це виходить нелегально: вони замельдовани... і раз коться поки що ніби то за санаторієм. Це всім очевидно фікція і це понадто, як ніби недобачає польська влада, рахуючись подекуди в моїм авторитетом, як лікаря УМСА. Але санаторія закривається, я виду в кінці червня в Чехію - і тоді всіх тих нещасних впакують знов за дроти. Рятуйте -ж справу, поки не пізно. Не тільки за свих пацієнтів кло-почуся, але і за всіхтаборян. Модест Кевицький 15 Червня 1922 Закопане З оригіналом згідно: В. Директор Нанцеларі Голови Ради Народних Міністрів Вл. Стотмейль Довідка. Довідомлення про дозвіл п. О. Мульшнові в'їзду в Польщу надіслане концер- нам Департаменту М. С. З. в Берлін (Польському Представ- ництву), а не в Париж - через те, що урядовець Департаменту з листуванням повідомив, що Мульшн в Кієвадці (Германія). п. Полюві Р. Смаль-Стюбкому вирано мною про це телеграму. Мульшнові вирано листовне пові- домлення. Телеграма не могла дійти його спостерігач, бо його адреса вам не відома. Пишемо - juste restante. 30/vi 1922. Павленть До Керуючого Справами Директорії. В. Пана Повертаячи при цьому все листування яке було мені Вами надіслано при Листі Вашому Ч.46 з датою 31|I 1922 р. маю за честь повідомити, що всі ті перебачення, які викладено в рефераті Пана Міністра Народнього Господарства № 15,9 Листопада 1921 р. [до даток до Його листа № 732 з датою 10|ХІІ-921 р.], а також і схема майбутньої політики Міністерства Народнього Господарства на Україні - можуть мати рацію по стільки, поскільки вони є оперті на фактичній загально-політичній ситуації і дійсному стані всіх галузей Народнього господарства в той час, коли зазначена вище схема буде переводитися в життя на Україні. "27" червня 1922 р. Лобова Д. М. Луканський У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА. Департамент Загальних Справ. "10" грудня 1921 року. ч.328. ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНУ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. - Передаю п. Голові Д.М. в Польщу, Адміністративну - для виконання - прийняття протоколу з питань винагородження працівників. При цьому представляється до ВАШОГО відо- ма доклад Директора Забрично-Промислового Де- партаменту Інженера Галушка про "Політику М.Н.Р. в справі відбудови і розвитку промисловості на Україні." Доклад цей ухвалений Радою Міністра Народнього Господарства. Зазначені в докладі принципи й засади мають бути провідними в політиці Міністерства, що про- мисловості стосується.- МІНІСТР НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В.О. ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ У. П. Р. МІН ІСТЕРСТВО НАРОДНЬОГО ГОСПОДАРСТВА Д-т Фабр.-Промисл. "9" листопада 1921 р. 4./15... Чотирьохлітня боротьба на Україні з окупантами й больши- вицька система господарювання внесли небувалу руйну і в до то- го слабу промисловість України. Царський Російський Уряд дуже недбало й з застереженням відносився до розвитку промислово- сті на Україні і надзвичайно великі природні багатства її тільки в незначній долі були використані й розроблені і то не для розвитку оброблюючої промисловості на Україні, а для постачання сирівцями Московщини. Присутність на Україні вели- чезних запасів вугілля, залізної і марганцевої руди, ріжного роду вапняків і глини, єдавалось, мусили зробити з України про- мислову країну, а Донецький водовзбір повинен був стати другим Манчестером на сході Європи, але широкі простори України не чу- ли гудків заводів і промисловість неприродно розвивалась в Московщині, де відсутнім було головне джерело промисловості - хліб і паливо. Текстильна, металооброблююча, машинобудівельна військова й інші галузі промисловості купчились біля Москви і Петрограда, а паливо, сиривці й харчі для робітників підвози- лись за тисячі верст з України. Тільки випадково в окремих районах України озисами виростала промисловість і починала буйно розвиватись і це говорило ясно всім, що тут на Україні а не на півночі повинно будувати промисловість. Багатства України, що не могли безпосередньо допомогати мо- сковській промисловості, не використовувались і, наприклад, Дніпровські пороги, що даремно на протязі стількох літ несуть міліони кінських сил у Чорне море, і досі чекають того часу, коли прийде дійсний хозяїн, національна влада й забере від нього безцінні скарби.Московщині й та промисловість, що по- чала розвиватись на Україні, колола очі й коли Царський Уряд не рішався задушити її, то це зробили московські боль- шовики. За чотирі роки свого господарювання вони зробили все, щоб промисловість України вмерла. Звичайно, господарка боль- шовиків, їх експерименти з націоналізаціями й соціалізаціями нанесла надзвичайний удар і промисловості Московщини й про- дукція заводів дійшла, майже, до зера, але на Україні була вжи- та ними інша система-фактичного зніщення промисловості: не в Московщині на Україну, а противно - в України на Московщину вивозятьть большовики майно й оборудовання заводів, до дрібних станків включно; не в Московщині, а з України вивозяться на холодну північ тисячі кваліфікованих робітників і техніків; не на Уралі, а на півдні України стоїть металургична промис- ловість; не в Московщині, а на Україні стоять залиті водою вугільні шахти, а по містам цілком непрацюючі заводи. Двоїна система большовиків: експерименти й фактична руйнація нанес- ла тяжкий удар промисловості на Україні і після вигнання оку- пантів і приходу на зубожений рідний терен, багато сили енер- гії потрібно буде приложити Українському Уряду, промисловцям і інженерам, щоб відновити стару промисловість і приступити до організації нової. Тут, на еміграції, далеко від дійсного життя, при відсутно- сті певних даних і інформацій, трудно і навіть неможливо на- креслити точних планів відбудови й розвитку промислового жит- тя України; але можливо й потрібно установити загальні прин- ципи і головні засади, які мусить поставити Міністерство Торг й Промисловості при ведені політики відбудови промисловості потрібно намітити ті перші кроки, які будуть переводитися при переході на рідний терен. Для цього є і матеріали, і данні, і інформації з України. Отже головні задачі і принципи вкажу слідуючи: І) Большовицькі експерименти по націоналізації і соціалі