Інформації Міністерства преси та пропаганди про події та життя в радянській Росії, Україні, стан і настрій військових частин, матеріальне становище інтернованих. Звіт Спілки українських журналістів та письменників про діяльність і його статут, 05.12.1920-18.11.1921, 176 арк. — частина 2/2
Перейменування: 05.12.1918 -(1920 р.) Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, м. Київ, м. Кам'янець-Подільський, територія Польщі, Чехословаччина.
Анотація
1919 Юридичний відділ; 1919 Керування справами; 1918-1923 Загальний відділ; 1920-1924 Юридичний відділ; 1919-1922 Інформаційний відділ; 1920-1921 Фінансовий відділ; 1921-1923 Фінансово- господарський відділ
Історична довідка
Перейменування: 05.12.1918 -(1920 р.) Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, м. Київ, м. Кам'янець-Подільський, територія Польщі, Чехословаччина.
Назва справи
Інформації Міністерства преси та пропаганди про події та життя в радянській Росії, Україні, стан і настрій військових частин, матеріальне становище інтернованих. Звіт Спілки українських журналістів та письменників про діяльність і його статут, 05.12.1920-18.11.1921, 176 арк.
ОБІГНИЙ
Тарнівського Українського Прес-Бюро (Украинпрес).
4:29
Київ, 24 квітня 1921 року.
НА ОКУПОВАННІ УКРАЇНИ.
/Кореспонденція Українського Тарнівського Прес-Бюро/.
Люде, які цими днями прийшли з Лівобережжя та Волині, оповідають цікаві речі про настрій селян та про становище совітської влади на Україні під час повстання на Москві та Петрограді.
Відомості про заборону хліба в Росії хутко дотяглися до селянських стріх на Волині та Лівобережжі.
Радісно ділились вістками про заборону хліба у Москві і передавали їх: чоловік, чоловікові, село - селу, прибираючи їх у фантастичні варіанти.
І. передають біженці, якщо мрії почали перетворюватися в реальні сподівання.
Особливо після того, як серед комуністів почався перелік і багато з них по містах та містечках Лівобережжя та Волинщини, на спіх спродуючи майно, готувались втікати.
Наніве була викликана тим, що Харків - центр большовицької політики на Україні - був два тижні одрізаний від Москви і фактично у Харкові ще було панування безвладдя.
Крім того, вперто казали про заборонення на Дому, про захоплення Рос- това і про повстання на Херсонщині.
З кінця лютого і з березня місяців під проводом отаманів Струка, Орли- ка, Олексиєнка, Андрійчука та Іаруса Соколовського вибухли повстання під Львовом, Коростенем та Староконстантиновим.
Згодом, коли в Москві повстали було задавлене і коли зв'язок з Харковом майже розірвалася, комісари та комуністи якому заспокоїлися і вде-ляких місцях почали навіть пролягати "твердість" своєї влади.
Але не тільки по-лекуди.
Зазнали ж авторитет совітської влади страшно знижування.
Большовики самі вже починають втрачати віру в своє існування.
В інтиймних розмовах один з видних київських комісарів сказав: Наш Шо- "ошт" в Росії не владає. Ми вже знаємо тепер, що у влади нам не втримати ся. Раніше, чи пізніше - ми мусимо піти.
Основне наша мета тепер - віддалити цей термін як можна далі - це нам потрібно для того, щоб була змога переправити за кордон всі картос- сти та золото.
Центр нашої роботи мусить бути перенесений туди.
Пок до Росії, то ми залишаємо таку спадщину тут, від котрої не пов- дорожиться ні одному спеціальному.
Яка б влада не змогла нас - вона не зможе задовольнити потреб насе- лення.
Причини до незадоволення не згинуть. Ми їх постараємося, зачинаючи, всіми можливими засобами підтримувати.
Коли нам буде потрібно і коли знову прийде наш час, ми його зуміємо використати.
Враде виявити банкрутство большовицької влади не можна.
Така непевність верхів хутко передається в князі і особливо на села.
В першу чергу це відбивається на коменсамах /на комітетах незамож- них/.
Раніше вони хоч намагались виконати накази большовицької влади, нині ж з Радомишльському, Литомирському та Звягельському повітах відчувають ся нова відсутність якої б то не було влади.
Накази про реквізіцію збіжжа, або наряди на підводи залишаються не виконаними.
Получачами такі накази селяне та комісари тільки усміхаються.
Бруто буває селянам гілляк тоді, коли в село приїжджає військова оз- броєна сила.
Але й тепер це буває рідше ніж раніше.
Тепер, переказують біженці, ви можете обійти селяни всю Лівобережжя і все Волинь і міде вас не запитають посвідки, раніше ж це було не мо- гли.
Ні совітські співробітники, ні совітська міліція, після останніх повстань, не проявляють мілкої активності.
Зважаючи на це, починається підлизування до населення і вони запитують свої провини
Комендант Директор
ОДЕРЖАНО
проб. 192 /р
Вх. ч.824
-2-
Розвинення та лютує, як і раніш.
Для боротьби з бандитизмом в Радомишльському повіті розташована кадрова Збройко-
ва бригада Особливого Призначення.
Боротьба ця, між іншим, носить грабіжницький характер.
Мобілізація провалася, бо до війська ніхто з селян не пішов. Ті - які під надужиттям примушенні були йти - тепер повернулись до дому.
Большовики, вибившись з сил боротьби з цим, махнули на цю справу ру-
кою.
Опираються большовики лише на російське, донске та латишсько-китаїсь-
ке військо.
Але військо не страшено з деморалізоване, займається грабунками, улаш-
товує, пазіть, потрохи і антисемитизм серед нього помітно збільшуєть-
ся.
Торгівля в весні починає оживати. По селах організовуються ярмарки.
Земля засіяна далеко не всі падії на те, щоб була вона засіяна,
немає, бо селянське господарство большовиками в кінець знищено.
У більшості селан немає ні коней, ні ремененту, ні насіння.
Богато коней або ревлесовано, або, рятуючись від реквізиції, переве-
дено селянами через кордон Польщі і продано на царську валюту.
Цукрових буряків у цьому році зовсім не сіють.
Промисловість замерла і остаточно дорушнюється.
Так в Радомишльському повіті було 3 великих паперових фабрики / в Ма-
лині, Коростишеві і в Литатковичах/. Всі вони звичайно стоять, а маши-
ни в них вивезені на Москву.
Вивезено машини також і з боротьб цукроварень / Ходорково, Проповичи/
та з порівняльних заводів /Коростишов, Виннєвич/.
З десяти Радомишльських шкіряних заводів працює і то слабо, тільки щ
один Анштейна.
Машини й приладдя в решті заводів вивезено до Москви.
Не включаючи на всі перешкоди, еміграційна єврейська хвиля з України
що дали, то більше аростає.
Негативним відомостям про Головного Отамана Симона Петлюру та про
Український Уряд селяне не вірять.
Палубан і большовиків значно підняло авторитет З.Петлюри.
Порятунку селяне чекають тільки від нього.
"Петлюра Україні, кажуть вони, не зрадить."
Відчувається брак і велика потреба в українській літературі, а особ-
ливо в шкільних підручниках та шкільних приладдах.
Газет на селі, навіть і большовицьких, не видно.
Останніми часами в Звягельському, Староконстантинівському, Витомирс-
кому та Радомишльському повітах поєднується агресивна проти-большо-
вицька література, друкована російською мовою. /Українпрес/.
НОВЕ УКРАЇНСЬКЕ ВИДАВНИЦТВО.
1923. 24-го квітня. З виразно засноване видавництво під назвою
"Українська автокефальна церква."
Видавництво працює при найближчій участі і під редакцією професора
Ів. Орієнта.
Метою видавництва є пропагування національної автокефальної церкви
в формі загально-доступній.
Вийшли вже дві книжки цього видавництва: "Прохання до патріарха
Царьгородського блипословити автокефальну Українську церкву" і "Українс-
ка вимова церковно-славянського богобслужбового тексту."
Обидві книжки написані професором Ів.Орієнком. /Українпрес/.
Середовище Українське Пресове Бюро.
У. Н. Р.
ГОЛОВА РАДИ
НАРОДНИХ МІНІСТРІВ
6-IV
142
мо
У відповідь на лист від 4/IV б/р ч. 679 маю за честь довести до відома Вашої Експедиції копію пояснення Міністерства Преси і Пропаганди від 23/1У ч 789/149. Крім цього Міністерством замовлено для розсилки по таборам 3.000 примірників газ. "Син України", де напечатані останні правительські акти.
Голова Ради Міністрів
В.О. Директор Канцелярії А. Гнишак
Канцелярія Директорії
ОДЕРЖАНО
Квітня 192 р
Вх. ч. 405
УКРАЇНСЬКИЙ ГУРТОК
В ЕГИПТІ
26-го Квітня 1921 року
№ 35
СІДІ - ВІШР./Александрія/
ВИСОКОПОВАЖНІ ПАНОВЕ.
Український гурток в Єгипті, істнуючий на підставі статуту, затвердженого Англійською Військовою владою і об'єднуючи інтернованих військових, що через політичні події на Україні опинились на південних берегах Африки, згідно мети зазначеної в п.п. статуту І/об'єднання, 2/налагодження зносин з національними Українськими організаціями та інституціями, 3/організація систематичного одержування інформації про події на Україні, 4/провадження культурно-просвітньої праці і 5/дбати про добробут та захист інтересів членів гуртка, звертається за інформаціями і до Вас, ВИСОКОПОВАЖНІ ПАНОВЕ.
Виконуючи зазначене завдання "Гуртком", до цього часу зроблено ось що: організовано читальна лекції по сільському господарству, утворення власних хор. театрова секція, видаватися власний журнал "НА РУЇНАХ" і тільки повна відсутність матеріальних засобів не дає можливості вести працю. До цього часу маємо звязок тільки з Посольством У.Н.Р. в Царгороді, через котре ми, починаючи з Червня місяця 1920 року, клопочемось про наш перехід в ряди борців за БАТЬКІВЩИНУ. Із літератури одержуємо тільки тижневник "ВОЛЯ" і то завдяки допомозі з боку шановної редакції цього журналу.
З огляду вище - зазначене Український Гурток і звертається до Вас з щирим проханням - допомогти нам чим можна. Головна потреба відчувається, звичайно, в літературі, газети, журнали, книжки наукового змісту, мова, історія, кооперация, сільське господарство й інше.
/Наперед приносимо Вам щиру подяку і тішимо себе надією, що Ви незвідмовно нам своєю допомогою.
З глибоким поважанням за голову Бадбуз.
Писар/підпись/
Прикладаючи при до цього списку осіб, прохаємо
в тім разі, коли Бюро має про них відомості, сповістити
про місце їх перебування.
С П И С О К
осіб, про місце перебування, котрих Український Турток в
Египті, просить позідомити.
1) Волинець Волинець Петро Петрович в Києві. Сквірськ. пов. Оташ. уч.
2) Пошивалю Хведір Іванович з Полтави, Золотонош. пов. Старшина учит.
3) Литвиненко Іван Никитович в Полтаві, Роменськ. повіт. Командуюч. в
1918 р. Чолк ім. Дорошенка Запор див.
4) Макаревич з Шипонира Осаул Дорошенківського полку.
5) Тимбалюк Отариша Дорошенківського полку.
6) Пленко Григорій - теж.
7) Головко Іван з Полтавщини Старшина учитель.
8) Плєвако Микола Антонович в Харькова, Проф. Кам'янецького Університ.
9) Синдовський Олексій Наумович ТЕ В.
10) Медведів з Харькова.
11) Грицюк Петро з Києва, Старш. Шт. Головн. Романд.
12) Ляченко Хведір - Співробітник Україн. Кооперат. Банку Київск. конт.
13) Захожай Хведір теж.
14) Трабовський теж.
15) Павловський теж.
16) Андрієвський Володимир Хведорович вступ до війська У.Н.Р. в 1918 р.
в 2-й Запоріж. полк.
17) Цвірко Іван Хведорович з м. Підстепня Медитопольського повіту Тавр.
18) Перепий Лосип теж
19) Львочкин Панфо Романович в м. Попівка Озимского повіту на Харк. Уч.
20) Сокольник Опанас в 1913 р. Осаул 28 Черкас, полку на Київщині.
21) Расенко Дмитро Гнатович Коператор з Харьківщини.
Підписав Писарь (пидпис). 26-го М'тня 1921 року Сіді-Бішр. Алек-
сандрія.
З оригіналом згідно:
Травні .20 дня 1921 року.
До Міністерства Преси і Пропаганди.
загальний
Травня 21 р.
749
Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь надіслати при цьому до розпорядження Міністерства витяги з рецензій французької та іспанської преси про Українську Республіканську Капелю за 1921 рік.
Кричевський
Начальник Канцелярії
Пономаренко
Начальник Відділу.
п. Керчуговичу
Управлінням Цивільної Помощі.
18.V.1924 р.
Видарте, п. Світличний про
Звертаємо до Вас і шитом, але
ми згодні, що сітка кого ви-
міна.
Річ в слідуючому: в "Українсько- му Війську" було все пупирю
в Українці Служби думе елементарно
особо, як нині існує, не матрак.
Впроти ж їмим мав данаку в
попришній чоби "У.Р." пультов
в повідомленні про 2. ОГ. а також не
і Уряд Ч.Н.Р. Він вкрив сам в
Чолому фретікований і обіцяв, що
одини на елементарах "У.В." не
послугу міного, якоб в певтовим
світлових Генерального Служби Ч.Н.Р.
Консервна Директорії
ОДЕРЖАНО
192/;
для 192/
311
Більше, проми - щоби до них моло-
вами, любить, ніж і артикули, які-с
ові розмовами Українською. Поневільно
чиєм супер необхідно мати тенди, по-
екілька то можливо, кроїтки мк Три-
матися ще до т.-зб. лінвізації "Уряду.
Для цього потрібні індормови оціню
меше які будуть вони даними.
друге. Своєчасна підготовка вчених
етапів: від балаку з редактором
"У.В." Струпильнечними. Він також
погодився що не і жадає, що мише
Крицькій уряд діяльні Уряду : То в Гільм
меше місцевий державний виданні буде
співбрати "У.В." і то мише в рої, коли
без цього не можливо буде обійтися.
Проте також-ж щоб пов'язати якісне
тіснішими зв'язок аби одержували
пробити індормови, або підкріпляти
міністерству Багаю, а прив'язув ієрарх мачії сина.
Всі Інкі інформації треба над- силали мені, а я вже буду перед- вати їм цей слід.
Помил-б не хоч підозри взагалі допомогти - ми-г Галаю на цьому виграни, то ж не гарно У. Му." але я пам'ятаю коло Зейтц має не може, через тіє що відвертався з В.
Ме Іоф Крону мачі Батарк.
Глебовишин
Lwów, Królewska 6, m. B.
До Пана Керуючого Управлінням Преси
й Пропаганди.
Знакаву ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за
честь надіслати при цьому копію листа п.Пись-
менного з 15 ц./травня для полагодження справи
за яку Йдеться в агаданому листі.
Мироненко
Керуючий Справами
Рукопис
Начальник Канцелярії
Слободу-Кос. Від. Жел
У.Н.Р.
Міністерство
Преси й Пропаганди
Департ. Пропаганди
Травня 20 дня 1921р.
ч. 181...
При цьому Департамент має за шану
надіслати копію відношення Українсько-
го гуртка в Єгипті від 26/IV б.р. ч.35
до високого відома пана Голови Директо-
рії, а також з проханням, чи не матиме
змоги канцелярія і з свого боку допо-
могти в цій справі.
Директор Департаменту:
В. Діловод: М. Скритник
К-к слідом Директорії
ОДЕРЖАНО
Мралець 21 дня 1921 р.
Вх. ч. 813
До Міністерства Преси і Пропаганди.
З розпорядження п.Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ надсилається при цьому для пересилки Українському гурткові в Єгипті разом з іншими інформаційними матеріалами що будуть відправлені дуди Міністерством Преси і Пропаганди 5 прим.відовзи ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА до населення України з 13 березня ц/р, 5 прим.наказу Ч І по повстанчеським військам У.Н.Р. і 2 прим.книжки "За волю та державність" п.Левного.
Начальник "анцелярії
Нац-к Від.Амосаєвич
З ВІТ.
Відпоручника Міністерства Преси і Пропаганди в табо
Каліш. 24 травня 1921 року.
I. Загальний настрій табору в останні часи яскраво в
бивеяполітичні події. Найбільше занепокоєння виклика
кали ріжні протиречиві чутки про ліквідацію нашого
Уряду, виїзд за межі Польщі Нана Головного Отамана
і т. д. Але перебіг подій довів безпідставність ти
тих чуток і табор васпокоївся.Надії на негайний ви
їзд на Україну немає і більшість як козаків так і
старшин звертає увагу на самообразовання. Помічаєь
ся потяг до посіщення шкіл, курсів мов , а навіть
на муштру ходять без нарікань. Занепокоєння не пов
ністю положення, яке з'явилось в наслідок згаданих
чуток, розвіялося. До цього багато спричинилисявід
відини табору Начальником Польської Держави, який
15 травня не тільки табор , а й прияв параду 2 із
наших дивізій.По параді він був у таборовім театрі
де хор виконав кілько гарних українських пісень то
що.В розмові з генералами він вазначив необхідність
праці над муштровим і умовим самообраванням і за
певнив, що Польська Держава зуже зусиль, щоби під
тримати цілість ідобрий стан нашої армії. Ті відв
дини зробили дуже гарне вражіння на табор, який ні-
коли не сподівався такої візити.
Демісія ген.О-Павленка некорисно відбилася
на настроєві табору. Вільність рахує це некорисним для армії і вважає , що ліпшого командарма для пе- шої армії тяжко знайти. Козацька ореда таки калує на своїм провідником зімового походу і обурюється на Три буну, яка шаржує "на мого дідуся". До поліпшення нас- трою багато спричиняється 'рібина , яка цілком майже усунула Свободу і зменшує вплив"Впереду". Ввагалі ж та- бор став спокійніше відноситися до різних неповних уч- ток.
II. З течії в таборі останніми часами дається по- мітити потяг до порозуміння з большевиками. Але це мож- на скорше віднести що до подиноких кшталт не дуже цін- них осіб. Так на початку травня в табору зде вертувало 3-х старшин, яких мали вивезти у Домбе, але чомусь не вивезли , і які нараві передувать у Варшаві. Як кажут! - у большовицькі" який б місії і навіть щось листи до табору. Втікли вони з перепустками ,які в листі повер- нули. Привіща їх -Бугаєнко, Баланький, Романенко. По- дібні явища деморалізуючо відбиваються на таборі. Відо- мості "Впереду" викликали були вацікавлення большовиць- кою амнестією, і поворотом на Україну- але врости то вацікавлення звелося ні до чого. Деверція, яка раніш бу- ла звернена головним чином в бік Німеччини- останніми часами майже припинилася. На початку травня польська команда оголосила , що кождий волиняк, або всіма має рідню або знайомих на Волині- має подати прохання
ОБІГАНКИ
Тарнівського Українського Прес-Бюро /українське/ р. ч.
4.8 ТАРНІВ. 30-го квітня 1921 року 4.8
ДОМАГАННЯ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ.
ТАРНІВ. 30-го квітня. Дикуючи збільшення повстанського руху на Україні, бойовики мусили відтягнути своє військо в Румунський кордон і відправити його на Одесу.
Комуна січня залога в Одесь прилучилась до повстанців і домагалась аби Троцький був негайно усунутий в посади Військового Главкокомандира.
/Українпрес/
БИЛИ, Б'ЯТЬ І ВІТЧИМИТЬ!
ТАРНІВ. 30-го квітня. Київський "Дільшовик" від 10-го лютого і. звіт в замітці під армійним заголовком: "Нічень Петлюровщина" оголошує для мешканців України нову Америку і повідомляє про те, ніби то Головний Отоман (Симон Петлюра) склав з себе обов'язки Головного Отамана.
Спростовувати цей очевидний бойовиківський витір, звичайно, не до- водиться, мота його лена.
Особливо коли росширувати кінець замітки:
"Петлюра ще не "Головний Отаман" куркунів, але лишився Пет- дкринята - всі оті "батьки", "отамани" та "отаманчики", що коруєт бандитами та не дають нам влаштувати робітничо-селянського по- рядку.
Спочатку бойовики "звар'ятували" Петлюру, потім відправляли всіх уз- раїв із Польщі на чорні роботи до франції, тепер вони все "припушни" О.Петлюрів скласти з себе обов'язки Головного Отамана, а знайти і ври- тися боротьби в бойовиками.
Здавалось би ясно: клади зброю українським селянині і опівай інтре- націонал.
Але ідеї не можна побороти ні силом, ні бракнем і сядано /а по ко- муні стичній термінології - бандити/ бойовики в били, б'ять і дуж сум- ніву,битимуть.
Ам поки остаточно не зникнуть їх.
Тек "УКРАЇНСЬКА ДЕЛЕГАЦІЯ"
ТАРНІВ. 30-го квітня. В "журналі-ді-чріял" від 6-го березня поміщено офіційний комунікат представництва У.П.Р. в Константинополі, яким до- водиться до відома торговельних кол делегації:
1/Так звана торгова Українська делегація не представляє Україне ських кооперативів.
2/Панове діл пошч. Брук, Золотарев та інші не є уповноважені висту- пати від імені українських кооперативів.
3/До найбільше зони можуть бути представниками бойовиківських ус- танов, які винили всі ініціативну в Українських кооперативах на окупо- ваний території.
4/Ніякий договір чи торговельна умова, підписана згаданою делега- цією, не буде признана Урядом Української Народньої Республіки, лягш вище всіх заходів, якщо не допустити до їх виконання.
Таким самим комунікат поміщено також і від імені демократичного Гру- зинського Уряду. (Українпрес)
НАРОДНІ УНІВЕРСИТЕТ І ШКАЛА ПОЧАТКОВА ШКОЛА В ТАГОРЯХ.
ТАРНІВ. 30-го квітня. Завдяки культурно-освітній праці, в т.ч."от" Олександрова та Каліша зарає всесім нема негромовних козаків.
Знижено питання про необхідність відкриття вищої початкової шко- ли в 6-й дівізії та Отрілцького Народнього Університету в 3-й диві- зії.
Як університет так і школа запросили до себе ректора і професору (ам"Левицького) університету для систематичного викладу лекцій.
Професора, які не зважені службом, дали своє згоду і до-хто вже ви- їав читати лекції. (Українпрес)
Тарнівське Українське Пресове бюро.
ЗВІТ
Відпоручника Мін-ва Преси й Пропаганди в таборі
Ланцуті. 27 травня 1921 року.
Характеристика загального настрою:
I. Морально -за рідким винятком всі пригнічені.
2. Загал настроен безумовно проти бойшевиків, як
найбільших своїх ворогів.
3. Взагалі ж настрій така річ, яка залежить від мо-
ментів : він топідновиться то підупадає з
гляду на сучасний політичний стан і події.
2. Що тичиться течій та напрямків політичних, го-
ловно серед старшинства , то єстани придбали
самий ружноманітний характер, з причин поширен-
безлічі провокаційних чуток та повідомлень ріж-
них часописів. Я цим не хочу сказати що такі
політичні течії та напрямки істнують, в повном
розумінню цього слова, і провадять серйозно ту
чи иншу працю, лише стверджую, що мрії де-яких
осіб та груп, хвилево чи навпаки залишивши з
боку ідею У.Н.Р., блукають в повітрі шукаючи
Скоропадського, Петрушевича, Кочубея або кого
иншего, одні призвіща яких викликають приємні
спомини та роблять безмірно приємні враження.
Звичайно це можна спостережити лише у наших ст.з
"мальросів."
3 і 4. Брак інформацій про дійсний стан річей укра-
їнської справи поряджує багатько малопідставних,
а часами і цілком безпідставних думок. Оцінка
сучасної ситуації головне полягає в двох родах
1. Тверда віра в найближчу зміну обставин і пов-
ворот на Україну із) Інтернат на
протязі кількох років. Більшість належить до
І-го роду. Наслідком другого роду є дезерція.
5. Просвітний рух має належний характер, форму та
інтенсивність. В цьому напрямку головним чином і
полягає праця табору. Помимо того що васновані
скрізь по частинам школи для неграмотних та ма-
лограмотних козаків,-відчинені і уже функціону-
ють обовязкові для старшин курси українознавства
на раду в цим засновані курси чужоземних мов,
рімназія та засновуеться народній університет.
Театральні вистави відбувається майже кожен
день. Тут то є маленький дефект : безкоштовні
вистави улаштовуються порівнюючи не часто, а це-
не дає можливості старшині чи козакові навіща-
ти театр; звичайни вистави (коштовні) відріж-
няються високостю цін.
По де-яким частинам засновані спеціальні військові курси, як то в кордонному корпусі та прикомендатурі тилу. Читакться-реферати.
Найменший потяг до читання істнує в відношенні
"Рідного краю".
6. Незадоволення росте на грунті не виплати грошей за минулі місяці. Вина приписується Урядові.
В інших випадках подібними людьми і цілими групами провадиться критика Уряду в характері Галицько-Українських часописів ("Еперелю", "Українського Вістника та Українського Голосу"). До тичиться такої справи як провадання, то вона безумовно не на своїй виботі так і в "Дашцуті" як і в інших газетах. Поставлення цієї справи на певний шлях потребує матеріальних засобів, які М-ої Преси й Пропаганди не відпускаються.
7. В останній час особливо до табору стали прибувати різноманітні особи під маркою то повстанців з України то Брангелівків, то кур'єрів. Ці люди тут користуються всім тим, чим користується і кожен інтернований Такоїнші к-р.організації в таборі, хоча якщо пані проходили б неме є. В більшості ж випадків це люди бувають надто підозрілими і провадять свою ганебну роботу пропагатора чи агітатора большиєвика. Звичайно що під впливом большиовицької пропаганди може припадати маленька групка людей і що вона розвинутись до широких розмірів не має; проте дуже приходиться реагуватися в актом і стнуванні в таборі большиовицької конспіративної організації, треба боротися серйозно. Але на превеликий жаль у нас бракує такого органу який би був добре організований і провадив собі подібного роду ррацю (працю контр-розвідки)
8. Із організації, окрім мною зазначених в попередніх звітах, заснувались в табору : "Союз інвалідів" засновується спілка учителів, студентів, кооперативів і т.д.
9. Див §5.
10. В таборі видається і вже вийшло 10-й числа "Ермозорі"-журнал, "Будяк"-журнал та недавно відчинилася жива часопис "Промінь", яка виходе три рази на тижень. Найбільше читається себе звертає бажано "Промінь". Промінь читається в таборовому театрі під той час цілком наповненому інтернованими. Передаючи на суд громади факти, які компрометують українця, старшину чи загалом бояка, "Промінь" викориняє те зло що яке відлося, на слідком морального та правственного угодку, в деяких людей, одніча сно поширюючи національну свідомість, гідності честь та інше серед болцтва.
11. Батання повернутися на "Вкраїну" з літом прийшло величезно розміри. Деверція в табору провадиться серед ковзцтва.
12: В напрямку спорту розвинута праця з гарними г-с лідками. З оригіналом згідно 13... дількою Орлиний
і буде відправлений туди на стале замешкання. Від-
разу було подано багато прохань, але потім лишилось тільки де-кілька десятків прохань, справа за яких команда польська направила до свого вищого начальства.
Чи відідуть від нас волиняки ми ні вивидомо.
ІІІ. Що до оцінки сучасного менту, то більшість рахує необхідним лишень чекати більш відповідного, сприяючого моменту в справі оружньої боротьби. Біжучим же завданням рахує як найкраще використання вільного часув змислі підготовлення муштри і самообразовання.
ІУ На майбутнє більшість задивляється в той спосіб, що або якась чука інтервенція, наблизить нас до по-борення большовиків, або події в совітській Росії і М Україні повалять большевиків і нам потрібно буде ли- шень відповідно використати ситуацію.
У. Просвітня праця в табору останніми часами почала провадитися жвавіше, хоча анальфабети ще маються. Крім старшинської / юнацької / і підстаршинських шкіл мається Вища початкова школа при 2 дивізії і школа для не- грамотних. Крім того функціонують ряд курсів української і чужеземних мов. Видчувається брак підручників і української літератури та учебних приладдів. Дня 21 і 22 травня в таборі п. Ф. Кручинський мав де-кілька рефератів, теми яких зібрали досить велику кількість слухачів. Трибуни до табору приходить дожить значна кі
VI. До Уряду, як до центру останніми часами зainte-
ресовання збільшилося. Чутки до його виїзду викликали
занепокоєння й розтелефність. Можна помітити більш чу-
тливe й цікаве відношення до Уряду. Від Міністерств
Преси сподіваються, особливо К- Просвітній відділ,
допомоги що до справи правдивого інформовання про дії
сний стан річей і розсіяння різних непевних чуток, які
завжди кружляють навкруги Уряду, акцій закордонних
Українських кол то-що.
VII. Спеціальної пропаганди, якої будь , в таборі не
ведеться.
VIII. З організацій в таборі маються як загально-ос-
вітні та спортивно- гімнастичні , так різного роду фа-
ховi майстернi, як шевська й переплетня, художня слу-
жба, крім того виконуються і роботи з дітьми.
IX. З лекцій в таборі особливо баланими є на загаль-
нi теми, розраховані на інтелігентний круг слухачів;
по спеціальним відтінкам знання, як агрономія, тощо.
Студентські громади (при 2 із дивiзiях) особливо по-
трібують спеціально підготовлених лекторів.
X. Із видань у таборі маються тикнeвик 2 дивiзii
"Око" і часопис 3-ої дивiзiї (виходить 1/2 на тиждень)
"Залізний Стрілець".
XII. Спорт в таборі зачинає робити значні успіхи. Е
де-кілька футбольних команд, сокольських команд. Щодня в таборі відбуваються різного роду состязанія.
XIII. Взагалі як внутрішній вигляд табору так і настрої роблять гарне враження. Оскільки можна чути нарікання так це на цілковитий брак грошей як у сторожин так і козаків. На цім ґрунті широко розвинена у таборі спекуляція річами й спродаж білизні, озуття, шинелів. Більшість не має навіть за що купити тютюну, мила то-що.
/помпе/
З оригіналом згідно
Вв. Діловод Департаменту Пропаганди
М. Скрипник
27.10.-1941 р.
У. Н. Р.
Міністерство
ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ
Деп.
Продаган
3 дня 192 р.
№ 20
Адреса:
Канцелярія
Головного Офісу
ОФІРМАНО:
З Пермі, 1921,
Вх. : 11/18
До
Яна Лобвного
Стамана.
Міністерство Преси і Пропаганди має
за вану надіслати ВАМ копії докладів від-
порушників Міністерства до відома.-
м. КЕРІВНИЙ МІНІСТЕРСТВОМ
Директор
153
1920
КОПІЯ
До Пана Директора Департаменту Пропаганди.
ДОКЛАД.
Наколи настрій в війську перед місяцями - двома можна було назвати на основі симптомів, які зазначені в моїх попередніх докладах, то тепер його можна характеризувати як грізне. І це буде перебільшенням, оскільки зважити, що громадянство в військо живуть окремим, ізольованим життям. Нема спільності переживань, нема контакту, що мусів би розріджувати напружену атмосферу та паралізувати ті чутки і провокації, які ширяться зловредним елементом відносно життя, заходів і стану нашого Державного Центру.
І коли громадянство, що перебуває в центрі, піддається респресії подій, то що ж говорити про Військо, котре у нас виключно з вини командного складу: мусить обтравати кістки невзгоди, деморалізації та дрібного політиканства?
Завдяки знову ж таки командному складові, військо не є збережене від отруйної політичної й партійної диференціації і то в найпідліших гатунках.
На превеликий жаль не весь командний склад є перенятий свідомістю мілітаризації війська.
І на основі вищезазначеного влучним буде сказати, що в кожному таборі існує від трьох до шости своїх окремих внутрішніх "таборів".
Ці "табори" не лише перебувають в певному антагонізму творячи атмосферу пригніченості й глуму, але й одкрито гоборюють один одного, нищачи решту ниток спаяності, міцного зв'язку й військової солідарності.
Аджеж із гедавна а може ще й тепер існує в Запоріжській дивізії з відома (можна так думати) комдива й командарма журна "Авансь" з протиурядовими тенденціями; аджеж заявив п-к культ-освіт. Відділу 6 дивізії на з'їзді культ-освіт. організацій в Ланцуті, що ми одержуємо в дивізії "Український Вістник", "Вперед" а "Рідний Край" ми вживаємо, аби обгортатися о селедці; аджеж не рідке явище антиурядових статтів і фельетонів у таборових журналах; аджеж ген. Пількевич приймає і інформує представників во-рожих урядові газет "Українського Вістника" та "Українського Голосу", що призжають до Ланцуту для встановлення "зв'язку"; аджеж відбуваються в Запо-
ріжській дивізії мітінги будавних старшин (це для прикладу нижчим), де виносять антідисциплінар ні й антгурядові ухвали; адже погрожують адепти генералів - політиків "виходом" з української служби, коли ген. Омельянович-Павленко не вернеться на свій пост.
Аби легче було зрозуміти джерело й причини т наслюдки деморалізуючої роботи й гнітючих настро їв серед війська, я хочу торкнутись характеристик цих "таборів"-ор. ентаций". Фактом сумним є те, що ор. ентациї не ісповідуються в душі, як то мусить бути у гійську, але злочинно в непростійший спосі пропагуються серед наших войск:
Причим говоритиму тут головним чином про та- бори Ланцут, Каліш, Вадовиці, оскільки Олександров- представляє виняток в цьому розумінні і спокійнішим та більш мігним.
Як це не дуже говорити в Армії про ор. ентациї, але поги існують в слудуючих своїх найголовніших варіяціях.
Перша категорія це прогхильники Державного це тру, які є основою армії й тим елементом, що зміцнює і утримує її від остаточного роскладу; друга про- держ. вникки, які проповідують і переводять в військові аполитичні тенденції, для важна державність, а не особи; третя - люди, що живуть з українською ідеєю, яке укр. ідеєю, це т.з. шкурники; четверта люде що займаються критикою та спасань стани- ще, придумуючи всякі очайдушні плани, хоч би й гетьманські: рецепти; п'ята - просто невдоволених часом і галчан з своїми найрізноманітнішими ор. е нтаціями. Тут є в де - котрих дивізіях-елемент зросійщений, що ним пересилано в значній мірі склад 3 дивізії та окремої кінної й де котрий установи - Став чилу й інші.
І коли серед старшин помітні перелічені ка- торії, то це абсолютно не стосуєтьсяться до до до хочаб значного числа козаків, що перебувають у далі вірні республіканському голосові й свих своїм провідникам, лише вожкість і туманність пе- перспектив, відсутність грошей обмундировки си- льно гнітить в останній час і їх та породжує в них помічне зневірря в провідників.
З оригіналом згідно
З Діловод
До Міністерства Преси і Пропаганди.
Надсилається при цьому до розпоряджено-
сті Міністерства перерук в Пражської газе-
ти "Трибуна" в 24 черня цього року.
Кравець
Начальник Канцелярії
Шкляк
Начальник Відділу
ОБ'ЯВИ /додаткові до Ч 90.
Українська Пресова Агенція /Києвапресс/
"НЕМЕЦЬКОГО РОЗСІЛАННЯ"
По відомостям з цілком повних джерел можна стверджувати
акт зазначених пересувань півських ешелонів в Центральній
Росії північної України в напрямку до Польсько-Румунського
кордону.
За останні два тижні через лів проходило по дні не менш
8-ми ешелонів повних сольовицького війська. Одночасно з ешело-
нами направлялись панцирні потяги і оронези авто.
Паралельно в цим рухом по залізницях за цей час помітно
було пересування бойових війська походом по лосе черни-
гів-мів Хлібомир.
Большовицька кияда кавалерія одержала наказ переосунутись
з району Дніпра до Польсько-Румунського кордону. /Українпрес/
П ОРАДИНИ ВОЛЬНОВИЦЬКОГО УКРАЇНСЬКОГО РЕГІОНУ
ТРУНЗЕ.
Любів, Укра
В бою в українським повстанцям відділом в районі Кобзляк,
на Полтавщині , також поранення в нивіт головокомандуючий
большовицьким військом на Україні тов. Рунзе.
В цьому бою большовицько командування хтило знищити повстан-
ський відділ Полковника Гермрука, яки нападає в свою складу
понад 4000 людей, з них тільки 1/10 за оцінка була обстріляна
рушницями і розта - косами , видами и т.д.
Большовицькі винули на Тригоруда з дивізій, яке пристанці за-
рубланих кілька сот необерезних людей, наведені волні страти
большовикам і примусили їх відпустити. /Українпрес/
УСПІХИ ПОВСТАНЦІВ.
Любів, 3/4
Останніми часами помітно зміцнення повстанських заворушень
в дівочі східній України, а саме: на ієрнірі вчини Остапана Галак,
і Маруся Соколівська / я на Херківщині де повстанці наступають
на карків в двох напрямках : від Лисок і Старобільська, дійшли
вже до Держачів та зайняли станцію Сватів і Іванівськ.
Цей селянський рух носить свою визначений український
характер, що дуже непокоїть большовицьку владу. /Українпрес с/
Кореспонденція.
СДЕРЖАНО
Української Пресової Агенції /Укрпреса/ 192 р.
ВХІД
Ч.І.
9-го Вересня 1921 року.
СПРОСТОВАННЯ.
ПИСЬМО ПРЕЗИДЕНТА ВКР Голови Президії Центрального українського Коопераційного Більшовико-господарчого Союзу "Централ", як товариш Голови Ради Українського Кооперативного Велику "Укрпреса" і як член Президії об'єднання українських коопераційних центрів "Центрспілка", доводжу до відома, і маю честь звинуватити вас у зацікавленні діярм і особам, що повідомляли мене в "Звітних" газетах так званого Головного представника "Букопспілки"-Кудрі цілком не відповідає дійсності:
1/ "Букопспілка" не є органом Української кооперативної і нічого спільного з нею не має тому, що ця спілка повстала після вищеназваних розпоряджень більшовицької влади української кооперативної і буде називається не повномочним органом української кооперації-з "Ідом 12 представників", а розпорядженням більшовицької влади, яке опубліковано відповідним державою.
2/ Кудрі, який підписав протокол більшовицької наради про організацію "Букопспілки", як член Президії центрального кооперативного державного підприємства, бо він ніколи не був членом Правління Дніпропетровська, що мала санкцію з документів опублікованих в останній книзі "Збірника Господаря" за 1920 рік.
3/ Заява Кудрі про його правомочність перебрати все малює української кооперації за кордоном має під собою жадних підстав до Дніпропетровська, Українського Централу, Острогожська і Києвопспілки в лиці правомочних своїх органів: з "Із дія уповноважених" своїх Рад і своїх Правлінь не робили ніяких постанов про організацію "Букопспілки" і про своє влиття в Букопспілку, таке акти є оголошено насильно на розпорядження більшовицької влади на Україні і органи управління цих установ усунені од своєї праці також тільки розпорядженим власним.
Заява Кудрі, що це правомочне підписання і членами Правління Дніпропетровська, Українського Централу не відповідає дійсності тому, що підписи своїх дали лише: члени правління Дніпропетровська Мельників і Централу Шеметів, котрі не мали на підписання задних уповноважень од своїх правлінь і котрі підписались як "бивші члени Правління центра" і Дніпропетровська, що пов'язане сей написом юридичної дії. Решта членів Правлінь підписували своїх навіть в такій формі, не далі.
При цьому заявило, що я член правління Шеметів і Мельників припинені були дати свої підписи тільки після варових Кудрі негайно, зразу відмовився підписатись, відправити в чека та розстріляти їх;
4/ Знищення української кооперації і навіть повсюдження її можливості протестувати проти діяльності "Т" в ормі так званої Букопспілки проводилось в самим нечуваним надзвичайством, яке виявилось у країні 365 кооператорів під час організації Букопспілки, яке виявилося в розрізі двох членів правління Полтавського Союзу, одного члена Президії Дніпропетровського Союзу, одного члена Правління Лисовецького Об'єднання, одного директора Дніпропетровська, не рахуючи численної кількості промислових без вісти і розстрілу менш значних імен, не рахуючи двох осібних;
Документи про ці нечувані насильства будуть моєю опубліковани найближчий час.
На підставі вищесказаного кажу гордливо протестувати від імені української кооперації проти прихильних представником "Букопспілки" цієї права діяти від імені Української кооперації за кордоном і їхнього кретення на малює української кооперації за кордоном.
На підставі повних нотаріальних довіреностей, виданих мені членами Українського Централу та "Центрспілки" - Кудрі від імені української кооперації будуть моєю опротестовані з своїм майном на Україні і за кордоном ніякої відповідальності за ці договори й умови означені перативні установки частин не будуть.
Голова Правління Централу Профсполки іншого Інституту
В.Д. КОВАЛЬ. Адреса: Львів Європейський готель.
/ Українпрес /
УКРАЇНСЬКА ПРЕСОВА АГЕНЦІЯ.
145
ОВІДНО
Української Пресової Агенції /Укрainsпрес/
4.90. 9-го вересня 1921 року. 4.30.
КОНЧИНА ЗГАД СОВІТСЬКГО ГОСПОДАРСТВА.
ЛІВІВ 8/IX. До якого розвилу фінансового господарства дійшла совітська влада може свідчити один із останніх декретів від 6-го про "Замоскулья" освіцьких установ. Цей розширувати цей диктативний "термін" посить привести слово Ректора Київського Політехнічного Інституту на надзвичайну засідання Ради інститута. Він дослідно сказав: "Денер на середньому Політехнічному інституту, ніт і не буде". На основанні декрету ми повинні йти способом для самособорозання" Рада Політехнічного Інституту постановила заснувати заводи мила і вакси. Цей декрет санкціонував право інституцій на розвидання державного макна.
Так Київський совнарод для самострижання продав реквізовані й дер- жавні річі, наприклад: продав весь запас кос, реквізованих у централу кооперативів, а гроші поділив між співробітниками як утримання й допо- могу.
На гроші виручені від продажу державного макна в совітських скла- дів купувалось продукти і на них в семи прибачи для улештовання в Го- лосовському монастирі для співробітників дач, авто. Є пандо й иши "самострижання" співробітники подав катались і міз ними дружики. Кони- сара Данильського.
Ки невні, ще колись очолюємо, до чого доведе таке "самострижання" державних установ.
/Українпрес/
МИРІН НА ВЬВАД
ЛІВІВ 8/IX. "Київцівкур" видає оросшуру, в якій ціннично наляється хід цукрової промисловості в минулому і нинішньому роках на Україні. Діяка прикладена до брошури діаграма;
З правого боку на неї намальовано лентух в цукром дебутим на проти- ві минулого року, на якому написано 1.163.000 пуд. цукру; а в лівого приведено коптовність цього производства, а саме: видатки по производ- ству складаються із слідуючих:
2.000.000.000 сов. рублів
200.000 арм. мануфактури
50.000 пуд. соли
40.000 пуд. махорки
1.368.999 пуд. цукру минулого виробу.
Таким чином, з цієї діаграми видно, що дебуті 1.165.000 пуд. цукру витрачено 1.500.000 пуд. цукру минулого нацвку і залізачено за витрату 389.000 пуд. цукру колосальну суму в 2.000.000.000 совіт. рублів, 200.000 арм. мануфактури, 50.000 пуд. соли і 40.000 пуд махорки.
/Українпрес/
ЗАСІДАННЯ
ЛІВІВ 8/IX. В початку літа совідською владою було наказано всім цукровим заводам виконати по розкладні засів буряків в загальній площині 200.000 десятин.
Але через місяць поступили донесення, що перехідно-гол. косаря не виникло. По згодом донесення, що заморожки були зав'язані під час відбору посіву. Через цінність полегшень «Деревопосадка» не мала виконувати плани з кормових ... і дам оцінку, що санкції за ренту фермерів теж не були виконані. Стаття донесення вказувала: «Румунський майстер» - це сама перетворена інста- нція, що санкції за ренту фермерів теж не були виконані. Це полегшення повинно бути зроблено на 1942 р., але це донесення був такий, що полегшення повинні бути зроблені на 1943 р.
Тоді була організована друга інспекція, яка під перервами своїх виконань мала виявити контрольованість. Основною, що ходить на даний момент не було зроблено полегшень по субсидіях і засобах для підготовки 200-го десятка лише 83.000 десятини. Це торкнулось другого майстерства, яке було виконано на плановій етапі інспекції.
/ Українпрес/
НЕРЕДАЧА ВЛАДИ
«НАСТОЯЩЕ-ЧЕРВОНІЙ ДОКУМЕНТ»
ЛЬВІВ 8/IV. З листа від Гончаренка існує так зв. «ДЕКРЕТА» «ЮНГА ОТА», у якому було розглянуто, що на місцях, а коли-таки членом комісії виявилися, справа виконувалася. Після довгих дискусій Юнга Ота підписав, що це не було зроблено на той час і було переказано влади. Це було постачання питань про те, чи місця навіть комісарів пере- писувалися в той спосіб, що субсидії були переказані влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосадка» іншому вигод- ній для членів комісарів, що були змушеними переказати влади. Це не було передача цього видання «Деревопосад
До Пана Міністра Преси і Пропаганди.
З доручення ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю ве
честь просити розпорядження Вашого, Пане М і н і с т р е,
про уміщення в комунікаті Міністерства Преси і Про-
паганди и також в українській пресі доданої до цьо
го в перекладі з німецької мови "Англійської ноти"
до совітського уряду з 20 вересня ц.р.
Керуючий Справами
в/д Начальник Канцелярії
ЗАДАННЯ МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ.
Завдання прокатованого Міністерства Преси і Пропаганди у тих умовах, які вони перебувають українська державність, маючи на увазі як її нинішню не станом, так і становище інтернальних чинників української державності, котрі в даний момент являються характерними і законними ознаками цієї державності а саме Уряду і війська разом з деякими кругами громадянства українського, - до певної міри звужуються і мусять бути сконцентровані в основності од загального виду становища. Роди головним завданням Уряду Української державності даний момент за останній її зміцнення становиться і в нинішніх відносинах, то одним завданням оприділяється їх сміт так і напрям роботи Міністерства Преси і Пропаганди.
Церез, не це повинно звернути увагу міністерство, не всіма доступними можливостями як слова друкованого, так і живого: скріпляти ідею єдності, державної однодумності та державної дисципліни всіх сил українського народу. Це означається не чужим територій після нашої військової негдачі. Обставини перебування на чужих територіях мало сприятливуть цьому основному завданню українського Уряду. Тим з більшою енергією і почутий одповідальність перед Республікою та її майбутнім повинно взятися за киконання і розвитку педагогичне перередження цього завдання.
Треба всім прокладним нашої Республіки, що опинились на чужих територіях прошопити думку:
В єднанні нава сила.
Едина воля дасть нам гарантію за часливий вихід із нинішнього тяжкого становища.
Не розбрат, а консолідація сил, перебуваючих на чужих територіях, є порукой досягнення єдиної національної волі.
Національна дисципліна скородинована після порозуміння центрального Уряду і промадянських кругів може скріпити ту єдність і дати переконування об'єднання та докази внутрішньої сили Української державної ідеї. Цей Український державності, не плячиться на всі несприятливі умови, що в такому краю наку плажу Урядом. Центр він мусить заламитись як одино законний, повинен і через те маєчи і всі права і обов'язок довести діло Української державності до бажаного кінця. Ця провідна лука повинна лагати в основу дійсності установки, що покликана для спеціальної пропаганди, обслуговуючи інтереси У...Р.
З огляду на обставини нещо все потрібно, аби ця усвягнута організувала велики технічні зврати, а великого кількістю людей для реалізації посталого ного і державного завдання. Коли вона не може обмитися без спеціальних усвяток, своїх власних, то кількість їх, та чинна промовляність їх, повинна бути зведена до мінімуму. Зате директуюча рука, цієї установи потрібно охоплювати регулярну навчання державного життя, направляючи їх по одному шляху і до єдиної мети, яка як виховуворий дух повинна носитися над міноритарними елементами нації, сплотоотворюючи, захищаючи, змінюючи ідею У.П., як в свідомості нас самих, так і серед чужих націй.
Міністерство Преси і Пропаганди мусить мати вплив в усіма українськими установами і промадянськими кругами з підля отримання од них різкою, оголошених ніякій в одного боку, а в другого боку 1: ти пільї, які уберегти діяльність цих кругів чи скорочувати її водні, коли вона отримає од інтересів У.Р., або накодити її. Систематизація ціноностей в громадянських чинників У...Р. повинна зайняти одно з чільних місць в праці міністерства Преси і Пропаганди, як часто забувано про об'єктивну цінність нашої національної творчості часто не шукуюмо її і не робимо відміт за одне, щоб підкреслити її значення, як для нас самих, так і для чужинців.
Такчасом про це треба напам'ятати і підповідні інформації міс національне релігійне формування. Потрібно також інформація має неагогично державне значення для нас самих, а серед чужинців може плинути до нас зоровий інтерес і повну, що лежить в інтересі кожної, а особливо молодої держави. По належній вище постанові міністерства Преси і Пропаганди не потрібно допускати паралельну і зовсім пливі на тих точках, де це остання перехреоджується з ін-ою манівкою працього міністерства Справ Закордонних. Не одбираючи від владного міністерства того що воно в цій справі провадить і в чому воно має досягло певних результатів, міністерство Преси і Пропаганди повинно останні засобами допомогти міністерству Справ Закордонних у цій імпровізованій його роботи: в уділення ньому, що інформація про закордонну в справах одповідною з даних мент-інтересам У...Р./заповненням од міністерства Справ Закордонних. Цих інформації, які потрібні для нас самих в цілях ефективної в нашій національній свідомості (про У...Р.), чи не будуть підомогти про повинність, що ми маємо робити практичної роботи над переговорами в питаннях нашої національної чужинців і преси, державних чи громадських установ, які повинні аналорпі та нерозли, чи надзвичайно письмових звитягів чуття.
дераєв,- весь цей матеріал потрібно своєчасно систематизувати, в членній
педагогічній спосіб до відомості належних урядових установ та профспілства
подавати і для інтересів з.п.В.Кам'янець.
В цій справі міністерству Преси і Пропаганди слід мати належний і постій-
ний контакт в такими нашими урядовим установами, як Генеральний Штаб, Війсь-
кове Міністерство і інші, а не тільки з міністерством Спец. Закордонних
Надто в даний момент цей видок мусить бути жити і перманентним, бо од цього
буде залежати успішність пропаганди, яку повинен проводити Уряд нам для того,
аби досягнути поставлених перед ним завдань в міжнародній спільні.Зокрема,
відомості про: 1/ дурхливий стан на Україні од народного невдоволення окупа-
ційною большовицькою владою, 2/ про національні понесання на Україні в зв'язку
протеста проти цієї влади та ненависті до неї в бою українського населення,
3/про непевність та неміцність становища на Україні большовицької влади,
4/ про ілюзорність надій, які покладають де-які європейські політики і Уряди,
в зв'язку з проглорічно накресленнимм визволенням територіально - комерційних
зносин сорітської влади на Україні, і визначаючу звісно неодмінність в найбли-
чому майбутньому для народів тих держав, уряди яких так необачно йдуть на
торговельні порозуміння з большовиками, 5/про те, що українське селянство ні-
коли не дасть свою хліба совітській владі для живого в Україні,- всі такі
і подібні їм відомостям, розкриваючи різних сил сорітської влади і необхідність
порозвинення в ньому повинні бути тими, на які міністерство преси і пропаганди
в своїх інформаційних комунікатах, статтях та нотатках для покорювання їх за
кордоном, повинно звернути як найбільшу увагу.Одновидачі інтересам справи
наведено не тільки сроченому подачу подібних інформацій але і ілюстровання
найбільш характерними фактами в практиці бель озлідького панування, при чому
треба звернути як націльнішу увагу аби ці факти одповідали справжній дійсно-
сті. Зокрема треба було би звернути увагу на подачу інформації про систе му
терора та насильств в формі розстрілів, які бо виконки чинять над українсь-
кими дітьми часто навіть тим, що ніякого відношення не мають до політики:
про визволення пілів сел та слобод одночасно з націонним майна то. селян,
які не миряться з большовицьким режимом і так, або іначе виявляють своє по-
задоволення ним.
Прикладанню текста таких відомостей необхідно, на мор думку, підкреслюва-
ти національні моменти в них і те почуття української державності, яке є пла-
стики як антігова - тій формі державності, що й насильно незалучує больно-
виків українську населення.
Так само, гадаю би я, потрібним є звертати постійну увагу на: а/безлідстав-
ність с/альсифікація і в/спідокий обман тих інформацій, які большовики так
щедро посилають для Європи/Гинотизуючи її думку, збиваючи її з навтілки
виходячи-поважаючи цін Державу і створення в її свідомості європейських гро-
мадських кол невірний образ дійсного стану річей як в Росії так і особливо
на Україні.Так само, гадаю я, не слід ніколи забувати міністерству преси і
пропаганди про вияснення перед Європою дійсних намірів большовиків, які по-
лягають в організації світової революції та чинідання робінжонному класу
підступними та несвітленим ілюзіям, ідеї комунізму, які в /большовики/ част-
утато од уваги Європи, приєднали її незнову і та рівногару.
Зокрема ілюзорність силу та притягування дійсності большовиків в його системи
урядовання слід побивати гаптами та цірками заповненими їх річей, оскільки
нас большицьким владам, серед яких хоч на дуже часто набрати духу багато
даних не сю тому, особливо в обсягу економічного життя совітської Росії,
яскраво маленьких повідрядність порозуміння большовиків на майбутньому.Яке б
не важливо було для вльної переконаності плядам, член-ні схожих, корпорацій,
покрігуючи табліці, як більш агресивний і промовляючий сам за себе матеріал
.З огляду на те, що міністерство Преси і Пропаганди особливо не перший порах
своєї діяльності,не могли би належно наукових сил для здійснення таких одно-
відальних науково-справочних завдань в справі дискредитування большовику.
Те було б доцільним заінтересувати подібного роду роботами нині наукови
силл інших наших відомств, указавши їм на цекучу національно - державну
потребу подібного роду справжнього видань.Оскільки мені підомо,європейська
література мало приєдчувала уваги цим питанням, а для його прави міністер-
ства Преси і Пропаганди в зазначеному напрямку може надає особливо великое
значення.Я гадаю, що роботу по виясненню справжньої і природі і практики
большовизму потрібно виконати ми,українці, які найдільше злиєвалися його,а то-
му маємо на собі найбільше обов'язки в спогляді уведення большигам на чисту
году перед Європою і взагалі перед усім культурним світом.
Такими я представляю собі важливий міністерства Преси і Пропаганди, що д
інформаційних та агітаційних обов'язків його з підключення до одногідальних
крупін та громадської опинії Європи. Для технічного перейдення цієї справи
необхідно,звичайно,користуватись не лише нашими державними чи профспілковим
установами, на обов'язок яких покладається справа власні в чорновежцями сле і
всякими пильними установами чи організаціями,використовуючи їх уміло і ручно.
Те одно чи будуть вони надані чи обслуговуватись роки інтереса другого.Як ви
звалися з різними телеграфними агенціями, пресою,комітетами пропаганди, ін-
формаційними установами, редакціями різних газет і органів і т.п., мусять бути зазвані і в підповідний спосіб використані. Особливо при цьому увагу треба звернути на зазначення зазначених вище зв'язків в тих країнах та державах, з яких Уряд наш має проводити найбільш тісніші зносини і які в нь мав більше всього зацікавувати в долі нашої державної т.п.
Побучу з працею освідомлення чужовимних країн та народів в напрямку У.Н.Р., необхідно розвинути як найширшу діяльність і в справі національного державного освідомлення та порівнення його серед тих кругів нашого громадянства, які опинились нині на чужій території.
Як було вже зазначено вище, одновидальним завданням урядовик є заховати і скріпити серед цих кругів ідею національної єдності і почути державній дією сцілки. Зрадне завдання в однозначні мірі належить до виконання всіх урядових чинників нашого республіканського Уряду, але окутотворити і ідеяни Крос- під в ньому взяти повнінно в першу чергу Міністерство Преси і Пропаганди, на- міталачи, що од усімного виконання цього завдання полягає одна з найбільш однопідних місць, яку має переказати наш Уряд в той період нашої державно- сти, що "ого нині ми перетаємо. 1-й першу чергу слів вплив в цій справі слід направити на нашу армію, серед старшинського складу якої є досить елемент та для скупчення над ним державно трігомої уваги. Це є елементи, або 1/хозрія в національному державному бою, або 2/напевні в погляду У.Н.Р. і скоріше прихильні до гетьманської і золотої, або 3/російські елементи, що вступили до нашої армії один з можливих заробітку, другі з мотивів розкладової роботи серед нашої армії, -щоб приєднати їй переконання, до мовляв, єдине спасення в бо- рьбі з бельковиками полягає в підляганні Варловому Російському Команду- ганню всіх антибольшевицьких сил і в реставрації єдиної неділної Росії.В відношенню до кожного з тих елементів повинно вживати і різних засобів до привернення їх сімла й до У.Н.Р., чи то до організованого паралізування їх злочинної праці, як це ця остання зачинає себе виявляти в первих ознаках. Ці методи Міністерство повинно створити і живучість їх після першої перевірки, випробувати, намагаючи, що більш успішні наслідки дає ідеяна боротьба /друго- ванням чи живим словом/, як всякі ини форми останньої, яких здебільшого виявляє ко- на урядова влада. Оток і створення відповідної літератури, між іншим поле- мичною, на теми, що оприділяться самим завданням і характером цей боротьби повинно Міністерство поставитися як одна з його чергових задач.
Поруч з цією літературою повинні їти створення літератури, яка би обґрунто- рувала нашу національно державну ідеологію. Такої літератури ми маємо не ба- гато і Міністерство могло би зробити велику послугу для нашої держави, коли б викликало в наших письменників і людей науки творчу ініціативу в справі ство- рення тої радузі нашої національної літератури, яка б розробила та поглибила ідея а/обов'язку перед державою, б/національної дисципліни, в/національної дер- жавного виховання і д/такого поводження кожного громадянина У.Н.Р., -і то на колонному кроці Його киття і в кожній ситуації, - котре одповідало б почути національної гідності і самоповаги.
Зокрема достойна оцінка нашої військової боротьби за У.Н.Р., яка остільки переповнена героїзмом, високою самоноситою борців та упертістю в здійсненні наших національних ідеалів, що відповідне перетворення в життя цієї справи могло б в значній мірі спричинитись поставленому вище завданню. Окре- ми мо- скремих лицарів як старшин, так і козаків мусить знайти свій підгук в спе- ціальних нарисах і оповіданнях доступних до зрозуміння широкої козацької і народної маси і, таким чином, започатити пусти місце в українській літературі, яка може їхне через свою вину мало пресвятлила досі цим темам своєї уваги.
Така література пляраз одповідала би і зміненню в читачах ідеї державності, за яку ми а протяз трьох з половинною років поклали так багато кривавих жертв.
Зазначених вище не вичерпується звичайно завдання, які мусить переслі- дувати в своїй державній праці Міністерство Преси і Пропаганди. З поворо- зовані порівнюється з тими завданнями, які слід будуть значно поширени і деталі- нах перебування в чого на чужій території.
Більшість військових скарбниць порожня, а в де-котрих нема командирів, або і скарбників десь зникли.
Цілком нормальне явище що за два три місяці не заплачено утримань. Предметів першої необхідності купити нізащо;
де хто почав займатися торгівлею, виробом цигарок, або просто продає останній фронт, годинника та інше.
Це все відбувається на моральному стані інтелегентної людини-старшини приликує його в очах козака, поширюється,
Пані-братство-від цього страждає старшинська рідність і підупадає, ганьбиться військова стійка та субординація.
Цей момент остільки важливий, а наслідки його дуже й дуже шкідливі, що вищі нашій військовій владі слід нерайно звернути найсерйознішу увагу і без проволокання усунути/за-доволення перших необхідних матеріальних потреб-мінімума,
Декрет про українізацію.
Рада народних комісарів української соціалістичної радянської республіки ухвалила дня 21 вересня 1920 р. слідуючий декрет:
Рада народних комісарів ухвалює.
1) Доручити народньому комісарію просвіти спішно розробити план для широкого розвитку шкільних та просвітніх установ усіх ступнів і розділів в українською викладовою мовою.
2) Негайно ввести обов'язкове вивчення української мови у всіх шкільно-просвітних установах в неукраїнському викладовому мовою.
3) Завершити увагу на особливо серйозне вивчення української мови у всіх постійних і тимчасових установах по підготовці робітників просвіти, при чому частину їх зараз же треба перевести на українську викладову мову.
4) Поставити за собою зок пержавному видавництву потурбуватися по згоді в народних комісаріятом світи про задовольняючу кількість підручників на українській мови, а також красного письменства, та інших видань.
5) Народньому комісаріатові праці і народньому земельному комісаріатові видаґати свою пропагандистичну літературу переважно на українській мові.
6) Поставити в обов'язок виконавчим комітетам мати в кожному губерніальному місті не менш одної української газети.
7) Народньому комісаріатові освіти через його місцеві органи негайно організувати у всіх губерніальних і повітових містах вечірні школи для навчання радянських службовиків української мови.
8) Поставити в обов'язок всім радянським установам потурбуватися притягати співробітників, що знають українську мову і можуть задовольняти на ній потреби населення.
9) Постановити робітничо селянській інспекції слідувати за досконалим виконанням цього декрету.
Підписані: Заступник голови ради народних комісарів Чубар, тимчасовий в.об. керуючого справами ради народних комісарів Переверзів, секретар ради народних комісарів Ахматів.
Організація діяльності
Совета з питань професійних журналістів і письменників.
На чолі (совет стоїть Управа ..
Діяльність Совєта розділяється між ряд секцій і комісій.
Головні секції ось які:
1. Секція професійних справ.
Ця секція, в якій визначну участь беруть віденьські спе-
ціалісти, працює над виготовленням пресового законопроекту,
законопроекту про охорону авторсього права, законопроекту про
соціальне становище журналіста, законопроекту про створення
Української Пресової Галати, законопроєкту про поборввання
лубочної літератури і т.п., далі над виготовленням форм орган-
ізацій журналістів , письменників , а окрема драматичних пись-
менників, композиторів і т.д. Секція улаштовує лекції на про-
фесійні теми і анкети над формами організації і законопроекта-
ми. Секція займається організуванням курсів журналістики у
Відні і підготовленням школи журналістики на Україні. Секція
улаштовує екскурсії по редакціям, адміністраціям і друкарням
віденських щоденників. З обсяг її плану входить удільвання сти-
пендій на студії над піднесенням журналістичної і видавничої
техніки і образуванням фаховців по цим справах.
II. Секція академічних лекцій . Секція зорганізувала
серію університетських лекцій, а під сей час організує Вільний
Український Університет, який розпочне своє істнування з по-
чатком 1931 року. Ц. рази університет складається з двох фа-
культетів : філософічного, в особливим увагляданням україно-
знавства і соціально-політичних - економічних наук. До
Вільного Університету буде допущений з/ Гаспий курс Пресознав-
ст, в якім оголилися взяти участь визначні німецькі професори
і інші спеціалісти.
ІІІ. Секція популярних лекцій . Статочно не уконститу-
увалася і діяльності досі не розпочала.
IV. Секція літературних сходин. Секція організує «отигневі
літературні вечірки ,досе про улаштовання літературних свят і т.п.
V. Секція науково-політичних рефератів .З стані органі-
зації . Функції цієї секції: зорганізовання циклів викладів на бізу-
чи політичні теми і дбання про те, щоби ці виклади мали характер
строгої об'ективності. Досі ці функції несла У. Лава Сова.
VI. Секція музично-артистична .Самостійна організація всіх
родів українських-артисгв-і-художників. Остає в звязку з Совом
а конечности співпраці.
VII. Секція пропаганди української справи. Секція розпочи-
нає діяльність улаштованням дискусійного вечера для чужого жур-
налістичного і політичного світа з обсягу східно-європейських
проблем. Секція заходить біля вистави українських пеc на чужих
сценах. До діяльності секції належить видавання публікацій в
чужих мовах про українські справи. Секція старається поширити свою
діяльність на інші європейські культурні центри.
VIII. Секція видавнича . З причини браку засобів секція
не проявляє ніякої діяльності.
Головні Комісії .
I. Комісія позичкова і запомогова . Комісія резолюдує
і усталяє позики і допомоги для українських робітників пера.Досі
користало в допомоги Совва біля 50 українських письменників на
еміграції а також у Львові і Чернівцах. Допомога , призначена для
україн-их письменників в Київі, не могла бути переведена з
причин від Совва незалежних.
- 3 -
11. Комісія для повороту на Україну. Завдання комісії
прослідження можливостей і умов повороту на Україну,уділю-
вання інформацій і допомог. Комісія має також вести пере-
гляд інтелігентних українських росітників на еміграції.
111. Комісія госп.арська : організується. Її завдання:
достава лешевих харчів і організація дешової сто.ізки для
письменників і інших членів української еміграції.
Далі для окремих справ існують окремі комісії ,м.и.
комісія ля поставлень памятників на могилах похоронених у
Відні українських письменників .,далі комісії : бібліотечна,
книгарська, комісія достави книжок на Україну і т.п.
До Управи Совза надійшла пропозиція Української "зак-
царської Торгової Палати про організування Українського
Народнього Політехнікума для підготовлення українських сил
ля відбудови України.
СТАТУТ
Союза Українських Жур-
налістів та Письменників,
ухвалений на Загальних Зборах дня
10. і 12. вересня 1919. року у Відні.
КИЇВ — ВІДЕНЬ 1919.
СТАТУТ
Союза Українських Журналістів
та Письменників,
ухвалений на Загальних Зборах дня 10. і 12. вересня 1919. року
у Відні.
I. Назва та осідок Союза.
§ 1.
Українські журналісти та письменники творять Союз
Українських Журналістів та Письменників.
Осідком Союза є Київ, а тимчасово, осідком Союза явля-
ється Відень або інше місце, на яке згодиться більшість членів.
II. Мета Союза.
§ 2.
Метою Союза є:
а) охорона престижу української преси;
б) ознайомлювання культурного світа з українським пи-
танням ;
в) піклування пресовим законодавством і авторським правом;
г) піднесення техніки української журналістики та пропа-
ганди;
д) захист професійних інтересів журналістів і письменників;
е) матеріяльне підтримування членів Союза і їх родин
в потребі.
III. Фонди Союза.
§ 3.
На фонди Союза, які мають служити осягненню мети
Союза, складаються:
- 4 -
а) вкладки членів;
б) записи членів і нечленів:
в) періодичні або одноразові підмоги підпомагаючих членів :
г) дохід з видань, концертів, аматорських вистав, товари-
ських забав, а також з різних підприємств Союза, які
стоять у звязку з всіма родами національно-культур-
ної пропаганди.
IV. Особистий склад Союза.
§ 4.
Члени Союза діляться на дійсних, почесних і підпома-
гаючих.
§ 5.
Дійсними членами Союза можуть бути незалежно від
місця перебування:
а) робітники журналістики, публіцистики та інших видів
політично-культурної пропаганди;
б) письменники.
§ 6.
Почесним членом Союза може стати той, хто визначився
на полі публіцистики, журналістики і літератури, як рівнож
одиниці, які у визначній мірі причинилися до здійснення зав-
дань Союза.
§ 7.
Підпомагаючим членом Союза може стати одиниця або
правна особа, яка причинилася значнішим вкладом до збіль-
шення фондів Союза.
§ 8.
Дійсні члени приймаються постановою Управи Союза
при таємнім голосованню.
Не прийняті Управою на дійсних членів мають право
відклику до Загальних Зборів, які рішають про прийняття
таємним голосованиям.
§ 9.
Почесні члени іменуються Загальними Зборами на пред-
ложення Управи.
- 5 -
§ 10.
Підпомагаючі члени іменуються постановою Управи Союза.
§ 11.
Член Союза тратить свої права через заяву виступлення
із Союза і через виключення з нього.
Виключити члена із Союза можуть лише Загальні Збори
на предложення Управи таємним голосуванням більшістю двох
третин голосів.
§ 12.
Управа Союза таємним голосуванням може застановити
членові Союза, котрого постановила предложити найближчим
Загальним Зборам до виключення, користування членськими
правами аж до найближчих Загальних Зборів.
§ 13.
Виключити члена із Союза можна:
а) за шкідливу для Союза діяльність,
б) за нечесні вчинки.
VI. Права і обовязки членів Союза.
§ 14.
Дійсний член Союза має право користати з всіх установ
і фондів Союза в міру кождочасних постанов, брати
участь в Загальних Зборах Союза з правом голосування
і бути вибраним до всіх органів Союза.
При голосуванню на Загальних Зборах над приняттям до
відома звіту Управи Союза про її діяльність (уділення аб-
солюторій) члени Управи не голосують.
§ 15.
Почесні члени мають право брати участь в Загальних
Зборах Союза з голосом дорадчим.
§ 16.
Обовязком кождого дійсного члена є платити членські
вкладки, ухвалені Загальними Зборами, і дбати за розвиток Союза.
- 6 -
VI. Органи Союза.
§ 17.
Органами Союза є: А. Управа і Б. Загальні Збори.
А. Управа Союза.
§ 18.
Управа Союза складається з голови Союза і пяти до десяти членів після ухвали Загальних Зборів.
Голова і члени Управи вибираються Загальними Зборами на час одного року. Крім того Загальні Збори вибирають на час одного року заступників членів Управи в кількості половини членів Управи.
При довшій неможливості для членів Управи виповнювати їх обовязки на їх місце покликуються головою їх заступники в порядку від старшого віком до молодшого.
Управа вибирає з свого круга заступника голови, секретаря та скарбника
§ 19.
Голова (в разі перешкоди його заступник) заступає Союз на вні і перед властями.
§ 20.
Управа є органом, виконуючим ухвали Загальних Зборів, і завідує майном Союза.
Управа має право зпоміж членів Союза, а при потребі, як знавців і помічні сили, також з поміж нечленів покликувати членів секцій чи комітетів для окремих справ і аґенд Союза.
Для важності постанов на засіданнях Управи має бути присутна найменше половина членів Управи.
Управа рішає всі справи більшістю голосів присутніх членів.
§ 21.
Правно зобовязуючі письма підписує голова (на випадок його неприсутності, в негайних справах, заступник голови) разом в одним членом Управи.
-7-
Грошеві переводи і поручення до банку, який переховує готівку Союза, підписує голова (на випадок його неприсутності, в негайних справах, заступник голови) і скарбник.
§ 22.
Річний білянс Союза, а також, найменше що пів року, книжки і касу Союза ревідують два ревізори, вибрані Загальними Зборами на час одного року з поміж членів Союза, я в разі потреби і з поміж нечленів.
Б. Загальні Збори.
§ 23.
Загальні Збори збираються найменше раз в рік, найпізніше в осені.
§ 24.
До компетенції Загальних Зборів належить:
а) приймання до відома звідомлення про діяльність Управи і звідомлення ревізорів та уділювання абсолюторії;
б) вибір голови, Управи і ревізорів:
в) назначения висоти членських вкладок;
г) іменовання почесних членів;
д) рішення відкликів в справі розвязання філій, приняття членів і в справі уділювання зайомог;
е) рішення про виключення членів;
ж) зміна статутів і розвязання Союза;
з) загальні директиви що до діяльності Союза і
и) взагалі рішення про всі справи Союза в межах статута.
§ 25.
Загальні Збори можуть бути скликані також на жадання більшості членів Управи а також на жадання найменше одної четвертини членів Союза, внесене на письмі з поданням дневного порядку до Управи; в останнім випадку збори скликаються найпізніше впродовж одного місяця від передання дотичного письма Управі. (Надзвичайні Загальні Збори).
- 8 -
§ 26.
Скликає Загальні Збори Управа на день не ближче чотирнадцятий, не дальше тридцятый від дня висилки запросин і оголошення Загальних Зборів в часописях. Разом із запросинами має бути переслана членам програма Загальних Зборів.
§ 27.
Для важності Загальних Зборів муєньть зібратися найменше половина всіх членів. Коли б на Загальні Збори, скликані перший раз, не зібралося відповідне число членів, тоді правосильними при всякім числі присутніх признаються Загальні Збори, скликані на день не ближче чотирнадцятий і не дальше тридцятый від дня невдатного речіння Загальних Зборів.
§ 28.
Всі справи, крім нижчевказаних, рішають Загальні Збори більшістю голосів присутніх членів. Для зміни статутів, розвязання Союза, призначення майна Союза на випадок розвязання і для виключення членів вимагається більшості двох третин голосів присутніх членів.
VII. Філії Союза.
§ 29.
На домагання бодай 10 членів поза місцем осідку Союза може бути, за згодою Управи, утворена філія Союза.
§ 30.
Філії Союза управляються автономно на основі статута, уложеного в межах статута Союза і затвердженого Управою Союза. В усякім разі філії не мають права іменувати почесних членів та членів підпомагаючих.
§ 31.
Кождий член філії стає тим самим членом Союза.
- 9 -
§ 32.
Філії Союза займаються збиранням членських вкладок,
яких часть, признану Управою Союза, задержують на власні
ціли. Задержані части вкладок, всякі пожертвовання, призна-
чені жертводавцями спеціально на дотичну філію, відтак всякі
доходи з власних вистав, видань і т. п., творять майно філії,
яким вона орудує самостійно.
В рамках статута філії сповняють завдання Союза в
обсягу своєї території та подають звідомлення зі своєї діяльно-
сті Управі Союза.
§ 33.
Управа Союза має нагляд над філіями та має право
розвязання філії, коли вважає це за потрібне в інтересі Союза.
На випадок розвязання філії майно філії переходить в цілості
на Союз.
Против розвязання філії має Управа згідно Загальні
Збори філії право відклику до Загальних Зборів Союза.
VIII. Мировий суд.
§ 34.
Спори між членами Союза з відносин до Союза, як та-
кож між членами Союза в справах нарушения доброї слави
члена Союза, рішає мировий суд, до якого кожда сторона ви-
бирає по двох членів з по-між членів Союза, котрі разом
вибирають зверхника. Коли члени мирового суду не можуть
погодитися на одного зверхника, тоді зверхника мирового суду
призначає голова Союза.
IX. Зміна статутів і розвязання Союза.
§ 35.
Зміни і додатки до статутів як також розвязання Союза
постановляються за згодою двох третин голосів Загальних
Зборів.
- 10 -
§ 36.
На випадок, коли Загальні Збори не рішать нічого до-
тично призначення майна Союза на випадок розвязання його,
переходить майно розвязаного Союза на власність істнуючої
або маючої бути утвореної інституції для допомоги помічним
журналістам і письменникам та вдовам і сиротам по журна-
лістах и письменниках, до якої створення розвязуючи Загальні
Збори виберуть з поміж своїх членів окремий комітет.
Призначення при розвязанні Союза цілого або частини
майна Союза на іншу ціль, як та, що її означено статутом,
може бути постановлене більшістю двох третин голосів Загаль-
них Зборів.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР
В даній справі № 112
Фонду № 1429 Опису № 2
Пронумеровано 146/ето ссмєдесем шесты/6605-342
(цифрами і прописом) аркушів
з них літерні №№ 65а
пропущені №№
Вкладення
Брошури, газети:
Графічні матеріали:
Інші особливості документів шожий л. «10,58,65а,95-102,104-108,114-117,
130,134-136, 138,139, 149, 157-159, 161, 163-165,
Документ з затухаючим текстом:
20 марта 1984 р.
05 04
Підпис Нєвєзлєк
Воронець
ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ
(що зроблено і вказівки оператору)
не м/ф №19,20
19 р. Підпис
СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО:
Під час
видачі підпис, дата повернення підпис, дата Під час
видачі підпис, дата повернення підпис, дата
НО+90 Жаба 200+90 Жаба
13.01.09 Відомка на скануванні
ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ:
"Консервація: Опра́ва: Мікрофільмування:
(Дата) (Підпис) 30.05.91, Железко (Дата) (Підпис) 10.4.91.И
скануваннє 30.01.09 (Дата) (Підпис)
Світ