Інформації Міністерства преси та пропаганди про події та життя в радянській Росії, Україні, стан і настрій військових частин, матеріальне становище інтернованих. Звіт Спілки українських журналістів та письменників про діяльність і його статут, 05.12.1920-18.11.1921, 176 арк. — частина 1/2

Канцелярія Директорії "Української" Народної Республіки. Інформаційна відділ. Інформація Міністерства Транс- и Транспортну УНР про події зелиття стан і настрої військових частин, мешканців становищ і штабних. Звіт Совету українських журналістів підписників та їх останні 5 грудня 1920 18 листопаду 1921 Канцелярія Директорії Української Народної Республіки ДІЛО З інформації Міністерства Преси й Пропаганди про події в Україні і про радянський Росії, про сили і настрої військових частин, матеріали етапових інтерв'ювах. Звіти Солдат українських армійських і тимчасових на його етапах 1. Початок 5 грудня 1920 року. Закінчено 18 листопаду 1921 року. КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Інформації Міністерства преси і пропаганди УНР про події і життя в Радянській Росії, Україні і стан і настрій військо- вих частин, матеріальне становище інтернованих. Звіт Спілки українських журналістів і письменників про діяльність та його статут. 5 грудня 1920 р. - 18 листопада 1921 р. Бажання було, якби комунікари літери В собі більше фактичної модернізації; а думки про військовий комунікація битву вдала і катастрофа публікування фактичного моменту та лідеролюбства, будь-якого вимоги комунікації освітній. Навколо цього К О М У Н І К А Т № 2 Відділу преси Міністерства преси і пропаганди У.Н.Р. 4-го січня 1920 року. I. НА УКРАЇНІ. Користаючи в хвилевого свого устіху, здобутого на безсиллі де- котрих зі своїх ворогів, большовики поспішають за час "передишки", которі й самі не стодівались, скріпити своє панування насамперед на Україні. Розуміючи велике значення багатоших просторів в України для піддержання своєї влади й стремлячи добитися у населення України содай сякого-такого співчуття, вони стійно приступили до реалізації своїх звичайних підступів та ізуйтських планів. І йдуть вони до цього такими ж шляхами... В першу чергу, аби дістати собі трохи авторитету, большовики розпродують чужому капіталові всі ті багатства, що їх досягли оку- пацією. І розсилать всю свою світову "пропащію", аби "увійти в ними в торговельні стосунки на предмет вивозу і ввозу". Звичайно, в першу чергу вони пропонують купувати все те, що потом і кровю добуває в землі український народ і до опанування чим вони так кріваво зрітили наш край. Большевицькі агенти роз'їхались по де-котрих державах, предкла- даючи оферти на чуже майно й чужий продукт. Але держави заходу ро- зуміють, оскільки непевними є большовицькі пропозиції й тому стри- муються поки-що купувати чи арендувати це добро, котре належить ук- раїнському народові й за котре він, ранійш чи пізнійш, вимагатиме за плати чи повороту. Міністерство преси й пропаганди звертає увагу наших закордонних представників на необхідність з ясування державам питання про прав- них власників награбованого большовиками майна й використувати вся- ку нагоду, аби впливати на європейські громадські круги й особливо тих, що спокушуються большовицькими пропозиціями. - 2 - Розуміючи, оскільки большовицькі гасла на Україні не зустрічають відповідного ґрунту та гірко розчарувавшись в своїх сподіваннях-зачатки українські маси диктатурою малочисленного Московсько-го робітництва й зграї північних комісарів, большовики силкуються на цей раз приступити до змученої й закріпавленої душі української шляхом підлеслевих обіцянок та вимушених компромісів, не розриваючи, одночасно з своєю системою брутального насильства, замаскованого в найрізноманітніший спосіб. При чім, тут не раз можна зауважити непослідовність та розгубленість большовицької влади, що витливає в упертості й твердості наших народних мас, котрі прагнуть пазбутися окупантів - і ідуть неуклинно до своєї мети. Етапи теперішньої большовицької політики в їх стремлінні "при- брати Україну к рукам" даються легко розгадать. Видавши загального наказа про "амnestік", котрого трактувати можна так, як того захоче кожний з членів чревичайки, большовики в той же час переводять страшні розстріли, силкуючись докінчити в свідомими синами України, що ще залишились по містах і селах. Маємо найновіші вістки з України, над котрими мусимо подумати: За останній час, як подають німецькі газети, розстріляно в одному Києві 770 українців. В тюрмах і вазиматах чревичаек томиться коло 8.000 найкращих синів українського народу. В першу чергу алюдійська рука свавільного окупанта мститься на активних українцях. Разом з тим, большовицька демагогія добіралася рішілась і до мас народних і в першу чергу тих, які активно ведуть боротьбу за незалежність батьківщини. І тут підступна єврітсько-большовицька гра дає себе ажнадто відчути і прослідити. З одного боку, ревком-и на фронтах пропонують повстанцям мир на вигідних умовах, як от з махнівцями, а з другого, Раковський у Київі видає категоричні накази, якими всі повстанці оголошені по-за законом і навіть родини повстанців мають нести кару за опір московському імперіалізму. Скликаються з ізди комнез-ів /комітети незаможних/, просвітних організацій, і т.д., заснованих большевиками для контролю благона- -3- дійности й на цих з іздах ілюструються "прихильність населення до совітської влади" та висловлюються всякими комісарами "благия поже- манія" що до українізації, просвіти і т.ин. блага московської оку- пації. Навіть совнарком у Києві виніс широчезну Упо черзі/ здається в десятий раз /постанову про "українізацію совітських установ" і т.д. А в додаток до цих "культурних заходів" большевики стягають на Україну сибірські й московські комуністичні полки для переведен- ня своїх планів в життя. Зміцнюється кордони, головним чином, на Україні, побільшується залогу по містах і на один бурхливий Біло- церківський район стягнено шість совітських дивізій. А український елемент насильно висилається в глибину московщини. Так скріпляють большовики "самостійність совітської україни"... У відповідь на всі ті веходи большовицької влади ще тісніше замк- нулося в собі українське село й кипить, як взбурена хвиля на морі. Понуро зустрічають селяне комуністичні полки й лише силі під- даються, коли доводиться піддержувати обідраних і зголоднілих москов- ських заїд хлібом і худобою. Живе наше село без жадної тепер органі- зації, але стаєне міцним духом і єдністью надій на визволення. Так реагує на окупаційну владу пасивне наше селянство.... Активніж, маючи значну організацію й велику численність повстав- ших відділів веде організовану й планову боротьбу з окупацією. Подтащина.Київщина й Херсонщина цільною ниткою зв'язані й ведуть успішну боротьбу. Розгойдані хвили повстанчого моря невпинно розвивають політичну й національну свідомість по великих просторах України й кристалізу- ють ідею визволеної боротьби, що є запорукою того, що серця українсь- кі по той і по цей бік кордону б'ються разом і наближують сподіва- ну хвилю стільного здвигу. II. А Р М І Я. Після непосильних трудів і терпінь, українське воєцтво, по пере- бутку реґістрації, в першого еталу свого інтернування розтранспорто- вується по де-кількох пунктах, найголовнійшими з котрих є:Ланцут, Пикулічі, Черемишль, Александрово,Каліш, Тори і Ченстохів. Згідно з умовами, виробленними в Порозумінню з нашим представницт- -4- вом, начальне командування польських військ видало наказа про права і обовязки українських старшин і козаків, що перебувають на терені Польщі. На основі цього наказа, внутрішній устрій в частинах заховується попередній і в сфері внутрішніх відносин зберігається повна автономія. Справа постачання регулюється польською владою й в цьому розвиненню відповодні наші державні вчинники роблять всі заходи, аби поліпшити матеріальний добробут війська нашого. Відновила свою діяльність Головна Управа Українського блакітного Хреста, засновано філію червоного хреста та спеціальні організації для допомоги всім, хто їй потребує. Пороблено відповидні заходи й серед нашої еміграції й цією дорогою ще раз нагадується громадянам українським за кордоном розпочати як найшвидше організацію допомоги нашим ричарям. З боку представників Американського Червоного Хреста вже надійшла реальна допомога в заснованні пунктів і дешевих крамниць в де-котрих з таборів наших людей. Одночасно, пороблено заходи перед організаціями американських українців прийти з певною допомогою. В цей тяжкий і одночасно трагичний момент мусимо забути всі потеперішні негорозуміння та з світлою душею в міцній єдності мусимо дивитися на майбутнє, що не забаром принесенам можливість чину для визволення Республіки. Закон про Вищу Військову Раду, ухвалений ще в Камянці ПАНОМ ГОЛОВНИМ ОТАМАНОМ, переводиться в життя, при чім, як представник Армії мають право в нім комдиви висловлювати всі побажання Армії на предмет її зміцнення та усунення всіх недостач, що привели нас до останньої катастрофи. Міністерство Преси й Пропаганди пропонує всім, хто може збагатити своєю інформацією історичний матеріал наші чинів і бажень, надсилати безпосередньо Поштой чи через представників в Міністерства в таборах свої вспомини, окремі епізоди й видадки, що їх можна було б використати в цьому розумінні. Відповидні компетентні чинники в таборах мають прийняти це до відома й прийти на поміч тим, хто забажає біль докладних - 5 - інформацій з приводу цього. III. КОНСОЛІДАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ СИЛ. Важко зараз підрахувати всі ті величезні, політичні й економічні втрати для України від планувавшої й пануючої ще до цієї хвилі по- літичної розбіжності нашої та відсутності національного об'єднан- ня. А в той же час маємо яскраві приклади великого значення єд- ності національної, хоч би з боку невелевсталих держав, що спіль- ністю й міццю однодумності в сфері національного буття стали се- бо від упадку й нищення. Кождий новий кабінет Міністрів У.Н.Р. запевдав, ніби по тра- диції, необхідність об'єднання сил на користь Республіки, але да- лі теоретичних міркувань і програмових необхідностей в справам практично не пішла. Во, з одного боку ставала на перешкоді таким необхідностям впертість і дектринерство багатьох наших політичних груп, що им буквa "програмова чи особисті амбіції були доречні за добробут України, або, з другого, завважав цьому великий здвиг всесвітній в справі пересічки соціальних і політичних гасел, що втягував нас в сферу теоретизування політичного й одривав від насушних народ- них інтересів. Словом наша політична лінія дотеперішня була в найменшій мірі хибною, коли не сказати трагичною. Працюючи весь час в сфері політично-соціальній, ми забули про найголовніший, про межі національні, в котрих малиб розвива- тися політично-державні форми життя нашого народу. І безумовно, шкода від цього така значна й трагична, що потріб- но видзвити максимум напруження й розумної акції, аби не потонути нам серед глибокого моря того егоїзму державного, що ми його до цієї хвилі так нерозважне нехтували. І коли під впливом російської деморалізуючої рефолюційної льо- гіки ми дійшли до найвищого ступеня громадської диференціації та нехтування справи національного об'єднання, то тепер мусимо гірко -6- покутувати свої грихи перед Батьківщиною. І одночасно мусимо рішуче і неуклінне звернути свою увагу й переводити в життя свідомість повного народнього об'єднання. Маси нашого народу дають нам в цьому розумінні переконуючий і повний здорового розуму дослід: найтіснійшої єдності і спіль- ної акції в справі боротьби з насильниками нашої волі і незалеж- ности. Ніякі демагогичні гасла, ніяка підступна, єврейська агітація не дає можливості большевикам розбити залізну міць народнього єднання української нації: внутрі село живе тихо, мирно й во іма вищі інтереси в Батьківщини не піддається облудливим приманкам внутрішньої, горожанської пінні. Маси нашого народу спалині сильніше від большевицької кому- ністичної зграї й коли непасивним, впертим опором і повною ізольо- ваність від вакханалій большевицького розбрату, то активним,пов- станчеським способом змагається наш народ в окупантами, висував- чи насамперед єдину потребу боротьби з большевицьким насильством, большевицькою системою управління, як чужого й далекого від наших інтересів північного дикунства. При ширшій нагоді ми торкнемось ширше зачепленого явища, а на- разі мусимо з повним приписком нашої волі констатувати нашу одір- ваність від змісту життя нашого народу, котрий і від нас вимагає во іма будучності нашої й прийдешніх поколінь, во іма волі й доб- робуту українського народу й Республіки-єдиного як криця міцного, національного фронту й повної відданності інтересам національно- державним. Міністерство Преси й Пропаганди звертає на це пильну увагу своїх представників в центрах перебування наших волків, котрим, способом рефератів, лекцій та дескусій, мається широко освітлю- вати справу національного об'єднання та тих висновків, що відци ви пливють. Міжпартийне Бюро українських політичних партій при Державному Центрі енергійно працює в напрямі найтіснійшого національного об'єднання всіх політичних українських груп, готовучись до того, -7- аби в Раді Республіки, що має бути незабаром скликана, було представлено найбільше число національних сил. Перейдений нами великий і, одночасно, больший досвід мусить, нарешті, навчити нас, що єдиною волею здобувається лише той святиній заговід Т. ШЕВЧЕНКА, де пануватимуть: "Своя Правда і сила і воля". IV. ЛІГА НАРОДІВ ТА УКРАЇНА. Недавно декотрі з польських газет, особливо ж ті, що поборюють стрімління українського народу до незалежності, принесли альарму- ючі вістки, що ніби-то Україну не прийнято до Ліги Народів. З огляду на те, що питання це зовсім не сподівано з'явилося на політичному обиді й викликало задуму в багатьох, необхідно здати собі справу ясно з того, чом, властиво, в цьому розумінні сталося?. Як відомо, в Женеві вже від довгого часу радить Ліга Народів, де малоб бути представлено коло 60 цивілізованих націй світу. Про слушність і рацію створення міжнародного органу, що міг би впливати мирно на конфлікти поміж державами, що часом в има "найгуманнійших ідеалів" розпочинали війну для ослаблення своїх егоїстичних чи інтерфелістичних цілей, нема чого й говорити. Теперішній світовий катаклізм викликав на "орядок дня" пот- ребу в існуванні цього Трибуналу Справедливості й така ідея нашвидку була переведена Державами, що вийшли побійницями з миро- вої війни. Було створено Лігу Народів, що мала розрішати спірні питання не факторами фізичного впливу, а власним авторитетом, що складав- ся з одного боку, з бажання й готовності держав світу Повирити ій свою долю й з другого, ясним безпрестраним стремлінням самої Ліги-розмежовувати інтереси й мирити держави лише на основі справ- ведливості, що малаб в засаді історичні й фактичні заслуги дан- ної нації чи її історичні й фактичні права. Ліга Народів мала бути тим найвищим Суддею, до котрого при- - 8 - ходилиб усі скривджені за Порядок й Правдою. Ліга Народів має бути тим наймудрійшим, що зглажувалоб усі нерівності й видвигало на зверх повну рівність, хоч може й не- рівну, часом, відповідальність. Для цього потребується багато даних, а в першу чергу необ- хідно, аби Ліга Народів стояла над егоїстичними інтересами поо- диноких держав і одночасно, була далеко від того Політичного взаємного Поборювання, котре помітно між державами. І поки що мусимо ствердити, що ця об'єктивність і справед- ливість є лише в теорії й це не скоро Ліга Народів стане тим, чим вона мусила бути, аби вивести світ з сфери егоїзму й взаєм- ного Поборювання й привести в світ льогики культурного спів- життя народів. Коли прослідимо наради й практичні заходи Ліги Народів за тих вді сесій, що нею відбуті, то переконаємося, що, з одного боку Ліга Народів ще не зовсім звільнилася від квпливів ідеоло- гії переможців і, з другого, ліга Народів не почуває в собі стільки авторитету й впливу, аби рішуче порвати з системою про- тектіонізму політичного і опертися в своїй діяльності лише на засади гуманности, рівності й історичної справедливості. Вплив дня на Лісі сильно одбивається й вона не швидко заслу- жить загальних симпатій. Приміром, Ліга Народів вагається прий- няти в число своїх членів більшість націй сходу як од держави Прибалтійські та народи Кавказу, не кажучи вже про Україну, де вола народу виявилася недвозначно що до змагань його до неза- лежного життя. Хоч питання про Прийняття України в число членів Ліги На- родів ще на Порядок дня не ставилося, все ж, можна робити певні висновки на основі того, які планують течії й погляди серед членів Ліги що до розвязання справи про держави б. Росії. Безумовно, колиб навіть питання про Прийняття України в склад Ліги Народів і було поставлено, товоно вирішеться на основі тих політичних відносин, які планувати будуть серед най- більш впливових на Лігі чинників. -9- Боротися з такими фактичними станом, утвореним силами більшовиків, кого кулаць лідера не буде до того часу. Оки, або ми власні сили не завоюємо собі становища, що дало б нам можливість впливати на х европейської політики, або лідера Каредів сама предбачає свої стільки престижу й авторитету, коли не потребуватиме спиратися на фактори і вичного впливу данної хвиля для погодження своїх високих за даним V. СВІТЛОВА РОСІЯ ...к свідчать повідомлення "Россія" з перебіг окремих фактів та ро- в Росії большевицький наступ кла та колонучка крізь, що мусила, прош Триати для цілої системи большевицької і що їй усілякими засобами за- бігалось, і в Червону чер... ...а то чи тероризовалися, й за "обіралось зведеним северостанової заборної війни, цілком якої й було акціоном імперіалістичних планів червоних солдатарів Москви і. Правда, панування на Півдні в Тільочі чорській о "під впливом ана- ком зачитання, але, асек большевицькі імперіалісти досягли великої частини з того, що їм під охорону задимала традиційна заборща "од- тика дарів Романових. Надії на відбудову солдат-синкої-такої Турції Кемальюм - Паша, я котрим большевики силкується навязати як найбільш брехані відносини деять їм в Персоп'ятній можливість "лявання стодіваника, що й тут, а то буде за царських часів "літерамення ввізда, "анятачне загордити двокролес-го орла, обійме Протекторат над Царьгородом. Для того то й симулюється большевицький комуністичний рух на Півд- ному і далекому скоді, для того то й Гаркули большевики аксіон сп- дов начавши на "південь і обанувати Україну. Там, де схрещуються великі торг-великі вляхи гораїн-загда, Альон Льондон-Гомбел оглукуться - певники осмучити свій вплив, для зреалізуваання імперіалістичних тенденцій своїх. Проблематично, але й на "Чівнозі" сподіваються большевики скріпити своє панування вляхом економічних усту"ок в бік Дирлі. А в цьому характері і "мичається" зредом в Політиці большевиць- ких комісарів, котрим вони хочуть що раз "погребувати частя, визнав Повне збанкрутування тих "принципів і заход, що їх до цього часу до- тримувалися. большевицька "Роса не скривасе тих болючок, що їх закласти важко - 10 - і одверто "признається, що" село мовчить, робітник "онуро чикає, а інтелігент "радше свідомо на якому бойльшвикам..." Практиковані прінціпи й ціла державно-політична система не вида кали киттьового істоту і наслідком такого ведення справ сталося те по величезний бюрократичний апарат, міліони червоноармейців "реков нули все: харчі, зачаси лексусу, цінності та замість цього дали ко ло тисячі міліардів паперового гроша. Забрики або стоять, або виробляють мізерний мінімум з того, що "отрібно і що виробилось ноч би й за царських часів. на фабриках і заводах зайнята тодер лише десята частина робітників. Рента в че три, або в конісарах. Голльовицька Преса трубить по всьому світові про те, що тепер совітська Росія "продукує в кілька разів більше дьняних та пенькових виробів, ніж то було за царських часів..." І зрозуміло, що село "римуване за відсутність товарів бодай для себе де що виробляти, а цей, як відомо, галузь кустарної промисловості, власне села. Трудно большевикам пось сказати про залізну Промисловість, про сукняні вироби, "про добування вугря й т.д. і про це вони не кажуть ні слова. Глухим розфосом одбивається слова одна з большевицької по літики: "ми мусимо відтепер розв'очати війну економичну з заходом і Примусити взхідній ка"італізм служити комунізмові"- сказав ленін на 8 з "їзді совтів, і, колись нехвильовий ус'їх, що його здобули над нежиттєвими гаслами франгеля та за тим зі всією силою не кину лись на нас, дуже малогрідним виглядалос це "признання лідерів кому- нізму. Во все говорять за те, що большевизм, в своєму безперестан- ному руйнуючому "ході дійств до суточок, в яких рідко хто часливо ...меться. Все зруйновано, все знищено... Чого не забрала горож ньска війна, те добрали комісари. Готових за'асів не можлюк виста чити на кілька міліонову армію на десятки років... А добувати добра ні з ким: село замкнулось і болючтує большев цьку владу, інтелігенція тероризована, а міліони червоних оприч ків потрібні для здавлення "повстань, для "прище"лявання понять ко мунізму. Отже, большевик отинились перед діломов: або крах, банкрот, або нова ставка: ставка на західній ка"італізм, що зголоднілий н кинеться на " -11- кинеться на "большевицькі спрівді". І Сольшовицька влада рімастьть друге: рішається "ритагти на службу комунізмові ке"італізм". Відомо, що колись і б. гетьман Окропатький, аби спасти неза- лежність України "роролосив Федерацію ii з Московщиной", як то призн ються самі ретъманци. Большевики, очевидно, вибрали цей самий шлях. Розумний, може, ви- хід їж в становища, але безкорисний і трагічний для цілої комунізму. Краще зректися нараві переведення комунізму, ніж дотарти справу до повної дискредитації. А що дискредитація наступить, в цьому нема жадної сумніву, особливо для нас, що "перемили" революційну німецьку генерел ську Політику. Можливо, що західній ка"італізм радо візьме ті концепції, що йому большевицькі комісари "ролонують", аби "подержатися певний час, але ці концепції, о скільки вони даватимуться для експлоатації награбованого большевиками добра України, дорого контуватимуть, коли на них не дасть свою волю народ суверенної Української Народньої Республіки. Недалеко будуче "роленить це запутану ситуацію й нестеменно, а біль- шою користью для нас і нашого визволення. Міністерство Преси і пропаганд звертає на це велику увагу всіх репрезентантів Української Республіки, надто за кордоном, де "продавтъся калона большевицька "ролеганда в напра ку зaintетесовання євро"ейської буржуазії тими можливостями, що для неї одмінляться в Росії й на Україні. Чалежить з"ясувати в євро"ейській пр сі справжній характер большевицьких "ролозицій тай це за чужий рахунок (приміром, за рахунок України). VI. АНТИБОЛЬШЕВИЦЬКА РОСІЯ. З хвилею захвату в Росії влади большевиками, вся інтелігенція росій ска стала ніби "пасинком свого несоги". Демагогичні большевицькі гасла, повний антагонізм, що "анував до революції поміж соратими і бідними в Росії, нарешті, засоби, якими некданими й несгодовані гості стали ко- ристуватися, аби вдобути прихильність народних мас московських, утвори ли такий стан річей, що 95% російської інтелігенції було ізольовано од народу, котрим не"одільно хотіли командувати большевики. Частина розвст лина, частина Посаджена до тюрем, а решта спаслась за кордоном. І оскільки в середині Московщини большевики безпосередньо подавляли не меньші строби перевороту й завели для того колосальний апарат м"іонаму, остільки наддії на визволення Росії від влади комуністів інтелігенція р сійська переносила за кордон, де в величезній кількости зібрано як люде - 12 - строї, віджившої, так і людей нової московської генерації. Від країнніх "правах", як до крайніх лівих російських с.-р. Прави по ни російського громадянства, що Перебувань за кордоном, маючи велики заявки та це більші засоби, неоднократно, як то ми бачили, силкували організувати акції, цілям котрої було усунення большевиків од влади й заведення в Росії ладу демократичного парламентаризму. Важко знати, оскільки щирими були ці замінни, але ті факти, котрі перейшли повз нас за час упадку Колчака, Денікіна й Врангеля свідчать ясно, що цілі цих груп не зовсім однобідальні за собам до їх Переведенн завдяки цьому Подібні Підприємства кінчались такими тяжким фіаско й ли- не допомагали большевиків скріплювати своє панування та вести успішну війну за рахунок Колчака, Денікіна й Врангеля проти України. Розумовно, від такої розв'язаності Протибольшевицької акції, не мож на суло й думати про усіх боротьби. Але ця розв'язаність була справа зрозумілою, оскільки в рідких випадках російська інтелігенція "городжу- валась в правом українського народу на незалежне істнування. Довго ці "городи" панували й тепер ще панують в умах більшої частини російського громадянства. І лише дозга, апетит і завзяття боротьба України за свій суверенитет Троломила, нарешті, лід холодного, в'яртого уПередження російського. Демократична частина його "городилась в законним Правом українського народу і в цьому розумінні все є навіть люди, як от дуже для нас ко- рисна умова в груп'ю російських с.-р. на чолі з П. Савінковим, на осн ві котрої мали бути організована спільна боротьба проти большевиків. Несподівана катастрофа не дала можливості зреалізувати цей план і ві користати заключену умову, але дуже "отімаючим є й те, що вперту, тра- диційну уПередженість російського громадянства крівавою боротьбою і непохитними стрелліг..... до самостійності український народ розвив. І коли тепер невабаром має сібратися в Чаримі російска конституанта, ми судимо сподіватися, що вона зрозуміє свої попередні помилки, і ста- ратиметься їх виправити, аби це раз довести про свою добру волю розв'по- чати Перегляд власних хіб. З другого боку й всі авторитетні чинники У.Н.Р. повинні виростати нове перергуповання російських антибольшевицьких сил в емислі засв'ячен інтересів державного центру. VII. ОГЛЯД ПРСОЇ. Знання в українських громадських колах італійський журналот - 13 - п.Пескарцолі в статті "Під заголовком "Ідея націонале" пише:...Терово- вельні переговори бойовиків з Англією та Італією є замаскованим очей, хвилювання в керівних середствах бойовиків - відвернути увагу від своїх "планів. В дійсності, вони "приготовляються всіма своїми силами на- "частини на Європу. Ті, що їх кордони це не загрожені й коли не хочуть вг власти жертвам бойовизму хай дадуть поміч тим, хто має стоїть в борот- бі з бойовиками і знає їх методи боротьби. Покину того, що любимо опа кій, знaемo дуже добре, що тільки меч рішить справу." Румунська газета "Варта" в числі своєму в 18 листопаду в статті під заголовком: "Петлера - основатель Державності" пише слідуюче: "...мало чуженців зрозуміє, яке важливня викликує в душі кожного україн- ця вістка про новий наступ національних військ. Київ... незалежна Україна слова магічної сили, це фата моргана, до якої стремлять від так доброго часу українські "атріоти." Подальші чересіб боротьби за останніх два ро- ки під проводом Головного Отамана Петлари, автор кінчить так : "якас не була хвилюва ситуація, інстонктивано відчуваємо одно: УКРАЇНА МУСИТЬ ЖИТИ. Мало людей розумію це справу, ні в Європі, ні у нас, в Румунії. А все ж таки, наші торпіння вторашнього дня, наше минуле і наша нова до- ли мусить нам сказати, що коли національна ідея, яка раз отримала хх огнивий хрест в бою, яка "перейшла нукн переслідування і по святу само- жертви мусить в кінці побідити. Україна переходить на наших очах іс'пит життєвої здібності, що мусить "перейти коли національна ідея. В той час, як Поляки і росіяни зуміли супроти дійсности побороти в собі- одні фанатичну ненавидь , другі споконвичне упередження до української ідеї, то чи ми не "отримаємо" засутися в цьому случаї нашої індиферентності і нашої Румунської недбалості". Із ро Вольфа передає інформацію з Москви, що на групти віддачі конце- сій в Москві висухли заворушення. Совнарком перенісся до Петрограду. Одночасно, "Річпо-Голита" повідомляє, що економичне становище Московщ ни таке трагічно, як ніколи це не було і на заходи совітського уряду в ставі навиззання зносин торговельних з Євро-ю дивляться безнадійно. З Москви доносять "о редів до Гельсінфорсу, що Троцький на 8 Всерос- сійському з'їзді совітів виролосив "ромову, в якій стверджував, що між чер- воним армією і цілільною людністю існує даний антагонізм. З метою усу нення такого становища мусить наступити військова реорганізація Москов- щини, "поділяюча в тому, що "промислові осередки будуть мілітаризовані, а в цілий Московщині залишиться запровадженням військового виконання всі - 14 - осіб до об років. Молодоцька мусить перекворитись у великих злочинах, вий табор, со тільки таким способом примусово п'ядає для себе автори- тет у світі." Віденська "Корреспонденту" в дня 29 грудня м. р. в статті "від заго- ловком імперіалізм совітів" між іншим пише: "...Одій у факти перек конуть нас, до чим далі у'ливає час, тим орцінальне термінологія в од- шовиків все більш і дільн схильнеться до такої царських часів. По роз- громі франгелі ви'устили больєвзки маніфеста, де говорить, що заключе но в одному англійс... ...Абриков було умову на два мільони фунтів ктор Лінгів і що це не суті виплачене російськими діньми палерами. Трой- кий в своїй "програмові Вроюви Представляє невдійснику військову про граму, а Ленін говорить "про необхідність до'удження чужеземного капі- талу і торкнучись миру в Польщев, проголошує: "ми мусимо пильнувати в ворога і створяти першорядну армію, щоб "пропумітися з нашими сусідами щоб ми могли утримати мир, будучи готовими до од'гору." Це той самий езуїтський спосіб говорити, "ро яки в 1914 року ми вже неоднократно чули. Обридливая брехня історії, що "ці віс п'ячем "пара селяни" знову охренено. Але тоді й заголешували Зільреальм 11, Дуропаткін і Ухомлінов. Тепер її вироленує Ленін, що все письме и глибше переймається алекрами царських батькев." Нова аналогоя з царсь- ких часів до більш "омитно", коли торкнемось внутрішнього стану держа- ви. Тут стає тя торкнеться занепаду продукції, угарку промисловості й кінчить тл: " ...бельковим як ідею має п'ятий Ронановтми іпе- ріалізм трохи більше то 'їла. Зовнішньо становище держави є, завдяки "політичним авентам, силькуче, але внутрішні відносини не об'яднуться без допомоги загравничого капіталу і інтелігенції. Але це немилово лин- не тоді, коли ДЕМОКРАТІЯ перебере диктатуру." VIII. ВИСНОВКИ. Міністерство "роси й "про-аганки про" у всім своїм від'оручникам як і редакціям таборових часописів освітляти нашому воєдству становище на основі Поданого матеріалу способом рефератів, загальних візраїв чи "айдарусом і Полярним, а українське Представництво за кордоном "ро- бить вкорочення тоданий матеріал в своїх критичних діяльності. З Грично часто техничного характеру Міністерство "роси й "про-аганки при нузько "оки що обмежитися лише цим розміром фактичного матеріалу й робляться заходи, аби великі трудності п'обороти й освітлення становищ -19- країні в Росії й у світі Помарити та Поглибити. Діяня свят державна засуггості зважання глибоких стосунков батьківських Тобід і Потрібносте которий час або Подібні "Київ" розвинулись та "Грицька форма безприс- трочної й творової оцінки, яка тривало в кількох колах різних батьківських них консультов. Переноситься не на уяву в'єрних ідеялів комунізму, а зу- трінеться в реальних миттям народів, коли не дженти Московського совна кову будуть розвивати "ро благодаті батьківського ринку, а безпрострач- ний і об'єктивний народ західних держав оцінить як методи батьківських так і їх наслідки. буде чи не буде істнувати комунізм в Росії - нам або сольетно однаково, бо на кожному насилуєти людей "різняти" нашу віру", м вло на кожнім кроці будемо "формувати брутальні, насильственні внучання "Тевичних комісарів над ними народом і за увільнення України від оку- пації мусимо "провадити сваволядну боротьбу. так само будемо вести ускл ми засобами боротьбу "рети крайнімнької батьківської господарки й немитемомо вслу коливість торгувати добрим нашого народу все огляду на те, коку це добро буде батьківським "розаватися. Коли батьківськи закликанть кущів зі всього світу й "Рогонуть їм х ску" обувати нашо схлізо, нафту, цукер, сіль чи якоїсьстадній валізниця, то ми цим кущам мусимо дорости слушність "бровуміння самим роз'одаром добра. З кожним разі в ... застанці звройно переконанть і бол левяків і їхних кущів, а це сферу чинів мусить бутт окрована вся наша увага - й на цю троба зверне витрачати силу енергії. Тоді здійснення самань нат кого шо-го наближиться до кита, левякіром чи "расмачимо більше увага "обстанчийській акції, а зараз мусимо стверджувати, на основі того матеріа- лу, по бою масово, концентрація в "Пограниння повстень. Гіральнський "повстанець свідомий твій величезної ролі, яка впала на бого долю "Поли невдачі, що с"іткела українську регулярну армію й ми повинні, до це розм він Україна близько до сердця, ії глибоко розвине й виконав так, як того вимагає обов"язок "Род Росуаліков нашом й наро- дов. П.Крішнімс Ват. начальник звіділу Дроси Міністерства чрези к чорноманда, У.Н.Р. МІНІСТР ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ З січня 1921 р. ч. 15. м. Тарнів. ДО "НАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЛСЬК У.Н.Р. ОДЕРЖКА - Згудов о Ех ч. 28 Маю за честь надіслати Вам, „АНЕ ГОЛОВНИЙ ОТАМАНЕ, копію докладу довіреної мені особи про стан в Ченстохові. МИНІСТР ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ Директор Департаменту Пропаганди КОПІЯ. ДО ПАНА МІНІСТРА ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ У.Н.Р. Доклад. Одержавши 15. XII.920 ласкаве зарядження Ваше, -17.XII.920 я прибув до м. Ченстохова – концентраційний табор інтернованих урядов- ців У.Н.Р. Пам'ятаючи наказ Вашого-з"орінтовавшись як найшвидше надіс- лати, - я всєж таки беру на себе сміливість, лише сьогодня приступи- ти до остаточного підрахування того, що на протяві цілого тижня про- текло перед моїми очима. Не вважаючи на велику зкупченість /до 1500 чоловік зареєстрованих/ інтернованих урядовців в місті; на вулицях міста помічаються лише інколи поодинокі особи з явно визначеними Прикмета- ми "українців," решти сидить, тримаючись теплого кутка. Для більш детального освітлення табору доклад сей поділю на кіль- ка груп. I. МАТЕРІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ. Більшість інтернованих голодує... Перше місце межи голодуючими належить відвести Мін. Внутр. Справ урядовців, якого, приймаючи на увагу евакуовану міліцію, інтернована більшість. Матеріальне стано- вище Міліції взагалі погане-в даний мент терпить щось надзвичайне:. Випадки голодної смерті/Пом. Начальника району Кухарук і ще двоє не- відомих мені по призвищам урядовців міліції/мать місце також.Хворі що падають знесилени на вулицях майже по кілька чоловік що денно,від- носиться також до того Міністерства. Більшість ість лише один раз в добу, отримуючи їжу на харчовому пункті Черв. Хреста з платнею 15 мгр в день. Рідко коли вустрінеш людину, яка має де-які лишки грошей й тепер ще перебивається трохи краще від других. Зовсім інше вражіння виносиш, коли побачиш життя урядовців поста- чань, Господарчих Відділів і т.пн. - 2 - Ції особи, маючи де-які "лишкі" харчив, тратять ще по кілька тисяч марок на вечері що-денно по першорядних рестовриціях. Це не голі слова, а факти. Кіди потрібувати-ме справа, приз- вища їх подам. Скандали, колотнечу, знущання з Уряду У.Н.Р., про- вокацію і т.ин. провадять особи з класи "і м у ц и х". Я не чув ні одного слова, яке виходить з тих привелігірованих горлянок, щоб воно було сказано по Українському. Балакають"принці- пово" лише по російськи, або по польському. Будучина їх торкається. "Посмотрим, как выйдет із етого положенія Петлюра". от і все че- го від них доб'ешся. Я не бачив, але як про факт кажуть, що де-які з урядовців в перші дні голодовки, себ-то, коли ще мали силу,-ходили на по- денну роботу на товарову станцію, де навантажували вагони і т.и. 24-го б.м. привезено з Тарнова гроші в польській валюті, які роздавались переважно урядовцям Центр. Установ, і де-яким з міс- цевих установ. Сьогодня, випадково попав в мої руки список 20 осіб, які не одержали тепер грошей й, безумовно, лише дякуючи тому що тіх, кому слід, віднеслися до справи складання списки в байду- же. Випадки, як на приклад неодержання грошей на протві кількох місляців служби У.Н.Р., не суть поодиноки. II.САНІТАРНЕ СТАНОВИЩЕ. Оскільки мені прийшлось перебувати в помешканнях, які займають інтерновані урядовці-я не найшов майже ні одної хати, стіни якоїб були сухі. Сирість, плбонява, холод, бруднота-ось спільники тяжкої долі інтернованих. Заможні громадянє кімнат не відпускають. Ділить- ся кутком лише бідноти. Брак грошей не дозволяє часто міняти білізну, а "про банку й говорити не приходиться. Епідимичний хороб не помічається. Хворіють лише з голоду.. III.МОРАЛЬНИЙ СТАН. На ґрунті голоду виникла російська революція й цілком немає ні- чого дивного, коли тепер долітають до вуха песямистично погрожуючи фрази цілком голодних і безумовно певних і гарних з національного боку людей. -3- Що чути "....." Чим потішите.... Інформації, інформацій і інформації"...... Гірш голоду гнітить та непевність серед якої живуть наші інтерновані. А яка сила чуток; та й яких тілько, їх не ро- диться, І то з самих певних джерел."... На кожного свідого чоловіка кидається по кілька десят- ків люду, засипають його питаннями, не дають відповісти, лов- лять пів слова, відходять не задовольнені, ще гірше пригнічені, ще нижче опустивши голови.... Газет не купують:-Грошей нема. "Та що в тих газетах правди. Найтяжче вражіння роблять ті яких знаєш давно, з якими працю- вав, надіявся разом, разом мріяв.... Ті, яких знаєш, як кращих робітників, котрих брав собі в приклад.... Зневіра, байдужність, повислі руки, опущені голови.... і все те голод і ненависть, завдяки відсутності звязку та своєчасної інформації. Щоденну газету, газету на українській мові, газету ціл- ком правдиву, газету, котра вже одним виглядом своїм завойо- вує довірря, яка б інформувала про життя не тільки наше, але всього світу-ось чого разом з хлібом вимагає інтернований і ура- довець і швейцар, і козак і старшина. Безумовно тут ведеться кимсь-то антидержавна агітація, яка в умовах місцевого життя, напевно має успіх і наслідки, але ким, біля кого вона купчиться дослідити остаточно не можу.Зко- ваний матеріально, я не маю можливості зконтролювати себе й того, що мені здається. Де що помітив, де які особи зареєстру- вав, але все те не зконтрольоване. Зараз довідуюсь що земські діячі/Подільська група/, збира- ються видавати часопис опозиційну проти сучасного Уряду У.Н.Р. Запал, з яким я виїхав до Ченстохова, безумовно впав. Впав дякуючи тому, що й я голодую, а ще більш дякуючи тому,що бачив. Закінчуючи доклад свій ще мушу зазначити про взаємовід- ношення інтернованих та місцевого населення. Місцеве населеня переважно польське. Інтерновані оселились більшістю серед -4- бідноти, яка не маючи чим опалювати кімнат зайвих, віддала їх у найми в певній вірі, що ті кімнати будуть опалювати. Депоро- зумінь доки-що не зафіксовано, але мав місце такий випадок, що якась то пані 23/XII прийшла до Комітету й намагалася аби з її помешкання забранохз опухших з голоду і два дні не піднімаючись з постелів урядовців.. Дорожнеча, яка стала після приїзду сюди наших урядов- ців, трохи не покойть місцеве на селення. Навіть місцевий орган РІНІ ПОСПОЛІТА був умістив статтю, в якій торкаючись сього питання валив на наші голови прокльони і т.п.. Підкреслю: серйозних не- порозумінь не було. Бивають випадки скандалів, але то переважно діло рук "і м у щ и х" по п'яному ділу". ДОПІА. 19 6-IV КОМЕНДАНТУ ВІЙСЬКИХ ПОСАД У МІСТАХ ТА НА СЕЛАХ УНІОННОЇ РЕСПУБЛІКИ В.Н.Р. ПОКАЗ. На основі звіту від 15.04.920 року, що був наданий мною до м. Чистяково - концентраційний табор інтернованих урядов- ців У.Н.Р. Пам'ятайчи на вас такого-з"орієнтованнясь як найшвидше надіслати, а в розмір такий буру на себе спільноїсть, лише сьогодні приступа- ти до остаточного під'єднання того, що на протязі цілого тижня "про- тею" перед моїм очима. Завдання на заліку вкупченість /до яких 1300 чоловік урядових/ і створених урядовців в місті, на вулицях міста тон; десь лише 1-2 чоли "поданні особи з явно незначними примета- ми "українці," рокти синтить, тримаючись теплого кутка. Для сільського населення табору далися ось "оділки на кіль- ка років". 1. КАТ РУСЬКИЙ СТАНОВИЩЕ. Завдання інтернованих голодає... Через місце концентраційних полонених відносини між внутр. урядовців, якого, призначення на умову заснування міліції, інтерноване більшість. Затерпіння стано- вище тації сварді "огород" в даний момент терпить досв падавачево: заснування голодає смерті/міс. Начальника розуму хухрук і ще двоє по- лонених міліції на "правлячих урядовців міліції/мант високо також, збори до падання внесли на вулицях на мою кілька чоловік що довго, від- носиться таким до того як стерти. Вдаляється ість лише один раз у розум, примушений йому на караючому пункті черв. Фроста з "п'ятнім 15 мкр. в д. м. Сільської сусідньої ладину, яке має де-які лижки громади і тоді ще не обов'язково трохи зважаю від других. Засудженням на армійська високи, коли "обачені миття урядовців "оста- нніх", які одержали віддалів і т.п. ції особи, включи де-які "лишки" харчів, третять це по кілька тисяч марок на вечері по денно то термоярних рестовриціях. Це не голи слова, а факти. Кли потрібувати-ме справа, привища їх "годам. Скандали, колотнечу, звущання в Уряду У.Н.Р., "про-локачію і т.ин. Провадять особи в класи "і м у ц и к". А не чув ні одного слова, яке виходить в тих "приволігірованих горлянок, щоб воно було сказано по українському. Імлакають "ранці- гово" лише по російські, або по польському. Будучи іх торкалься. "Посмотрим, как выйдет із етого положенія Петшера". от і все це- го від них доб'ємся. А не бачив, але як про факт казуть, що де-які з —— ців в перші дні годовки, ось-то, коли це мали слід,-ходили на по- деньну роботу на товарову станцію, де навантажували вагони і т.п. 24-го б.ш. Привезено з Тарнова громі в полській валюті, які роздавались переважно урядовим центр. Останок, і де-яким в міс- цевих установах. Сьогодня, виглядково "тотав в мої руки сьомок 20 осіб, які не одержали четер грошей й, обурено, лише дякучи тому що тій, кому слід, віднеслися до стражи складаних списків саду- ке. Вигляди, як нагриклад неодержання грошей на "протваї кількох місяців служби У.Н.Р., не суть "посидки. II. САНІТАРНІ ОТНОШЕННЯ. Оскільки мені приходилось перебувати в Пожежарах, які займають інтерновані урядовці-я не мавов наже ні одної хати, селни якої буди сухі. Сирість, "ління", холод, друхнота-ось стільки в тих кол долі інтерновання. Заможні громадяне кілька не від'ємують. Ділити- ся кутком лише бідності. Трак грошей не дозволяє часто міняти сілі, а про банк і говорити не "риходиться. Втідимичний хороб не "омічається. Аборіть лине з р о л е д у.. III. МОРАЛЬНІ СТАН. На грунті голоду виникла російська революція в цілком ненав'я- чого дивного коли четер долітать до вуха посмішечно пороромучи фрази з цілком родових і безумово тонких і гарних в національного - 3 - до чуття "....." чим потішите..... Інформації, інформації і інформації"...... Рірі голоду гнітить та непевність серед якої живуть наші інтерновані. А яка сила чуток, та й яких тільки, їх не ро- диться, і то з самих "свіжих джерел".... На кожного світого чоловіка кидаться по кілька десят- ків людей, застигати його питаннями, не давать відповісти, лов- лять "із слова, відходять не задовольнені, ще ріріє "ригничени, це нічче опустивши голови.... Газет не купують:- Гроші нема. "Та що в тих газетах правди. Натяжно-вранішні роблять ті яких знаєм давно, з якими "раде- ша, надійсна разом, разом мріяв.... Ті, яких знайом, як кращих робітників, котрих брав собі в "приклад.... спекіра, садужність, повзлі руки, опущені голови.... і все те голод і непевність, завдяки відсутності зв'язку та своєчасної інформації. Моденну газету, газету на українській мові, газету ціл- ком Транснеу, газету, котра все одним шляхом своїм завойо- вує довіру, яка є інформувала "про життя не тільки нашого, але всього світу-ось чого разом з хлібом вимагає інтернований і ура- довець і швейцар, і козак і старшина. Разумною тут ведеться нимсь то антидержавна агітація, яка в умовах місцевого життя, на"обно має у стих і наслідки, але ким, біля кого вона купчиться дослідити остаточно не можу.ско- ванні матеріально, а не має можливості еконтролювати себе й того, що мені здається. Де що "омітив, де які особи зареєстру- вав, але все те не еконтрольоване. Сарая довідуєсь що восьмий діляч/Подільська група/, збира- ться видавати часопис опозиційну проти сучасного Уряду У.Н.Р. Зап'ял, з яким я впізав до Ченстохова, безумовно впав. Став дякуючи тому, що й я роздую, а ще більше дякуючи тому,що бачив. Закінчуючи доклад саїй це мушу зазначити "про взаємовід- повідні інтернованих та місцевого населення. Військове населення "прозано о "оськое. Інтерновані оселились більшістю серед Сідлоти, яка не маючи чин опалювати і маєт відомих, віддали їх у казни в течній вірі, що зі кінцями будуть опалювані. Поторо- зунів докинь не заборонено, але має після такий стадон, що лягався то "зані 10/ХІІ врідння до лиміту" і накаралася або в її постановка зафранкох опцкних з голоду і для дні не пізнішнього в "тестелів урядовців". Дорожняча, яка стала після приєду води на сад урлово- ців, трохи не токоїть місцеве на родини. Навіть місцева диван РІЧІ "ОСВОЛІТА" був виставляти лаття, а якій дорожнічною оворо опталь- вали на наші голови "ропльови і т.п.". Підкреслення: саррових не- порозумінь не було. Дивакть м'ядки скандалів, але то "порожнє міло руж "і м у ш и д." по "тваному вду". ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У. Н. Р. 15 грудня 1920 року Ч. 1346. Почовний Пане Міністре, Нові інформації, одержані в Україні, дають підставу думати, що бойовики заколисуючи увагу Европи мировими переговорами в Римі, та переговорами своїх уповноважених представників в Любліні та Римі, на тему про завдання торгових і економічних засобів між союзницькою Росією і бойовими Европи, разом з тим не залишають навесніх заходів до підготовки іншого плану своїх розрахунків в Європі. Як Ви знаєте, ней пля долягає в поході на Европу, майбутньому на меті викликати в ній комуністичну революцію. Керманин соціяльної Росії підготовку апарату до пляну перевалити секретно і рішучо європейськими чинниками, «окрема генеральні штаби європейських держав», як це усвідомлюється для революційної міші, не мають в своїх руках повноти ладжних ланок, на підставі яких можна було б зробити певні і своєчасні висновки про наміри бойовиків. З помірних матеріалів, прийнятих консультантами на- мого генерального штабу, за останні дні, звертає на себе увагу головний представник нашого Повстанчеського Комітету на Херсонщині. Коли тих доповідів, як долато до цього письма існує. З помірних інформацій про стан бойовиків на Україні, та сумненне становище останньої під окупаційною владою, в соку політичного та економічного, - звертає на себе увагу той уступ колонії, де йде річ про кожнення заходи бойовиків для перенесення своєї основної цілі. Захоплення в них підготовки характер і переволюція се- кретно, але останньо їх з'являють в інших мірами бойовиків, держав на увагу інформації в різних джерел, можна установити певний образ мілітарних приготовлень бойовиків для здійснення своєї цілі. І до певної міри опиняючи вплив на реалізацію останнього. Одже, бойовики організують нову кінну ними; проектоване численність її не може бути вкрай точно установлена, але можна припустити, що ця армія має бути значно сильнішою від армії Буденого, по цьому формування цієї нової армії бойовиків виглядали в одній Херсонщини на лівий берег Дніпра (район розташування нової формуючої армії Харківської та Полтавщина) до 50.000 коней. Для цієї армії бойовиків можуть використати і той кінський склад кінних частин, які вони захопили при знищенні армії генерала Врангеля, і того генерала Врангеля, мали обмежений транспорт. Не міг швейцарський краю (як десять до десяти тисяч коней). На підставі доведень про повстаннечеськи рухи не Кірпичного Полтавщини, можна установити, що однім з стимулів цих рухів, крім національно-державних мотивів, є також і формування нової бойовиківської військової основи. Для застосування нової кінної армії необхідним військовим майном бойовики використовують ті об'єкти, які вони заходили після розбиття армії генерала Врангеля. Як характерну деталь у організації нової кінної армії, треба бачити, що ідуть на конях, бойовиківське командування приставляє певально, ніж інородчеські елементи суб- пої Росії як то: Калінників, Кіргізів, Башкірів, Китайців. Чеченців та інших. - Мобілізованих інородців по з'єднанням конфліктів, напрямляються в Полтавську та Харківську губернії. Розбивається це за недовгості, що інший ладжевий матеріал бойовиківської кінності буде сталий в частини і то на 266 нього не можна покладатися (заявки певернії). З зазначеного факта формування нової кінної армії випливає певна поцільність, коли взяти на увагу основні завдання загально-ного большовицького плану, тих націй, які большовицьке командування покладає на частину, до організації якої воно так зараю-то приступило. З досвіду лотепершньої боротьби в большовиками виясниться велике значення кінності, ваги якої не відчули армії, що боролись в великій світовій війні. Вільшість тих мілітарних успіхів та перемог, які мали большовики над своїми ворогами, пояснюються перевагою їх в кінності.- Особливо жваво большовики взялись за організацію своєї кінності, після відомого рейду генерала Мамонтова (командира кінного корпусу армій генерала Ленкіна) в кінні літа 1919 року - через Харків на Курск і далі на північ, коли вони спішно організували толи корпус Булочного, який ліквідував прорив Мамонтова і в дальших большовицьких операціях проти українців, поляків і російських частин генерала Врангеля, розгорнутий вже в кінну армію, відправив часто першорядне і навіть рішуче значення, передовжуючи успіх на бік большовиків. Коли взяти на увагу, що большовики мають досить кінності крім формуваної, то значення її, як поважного фактора в мілітарних планах большовиків, мусять заставновити увагу кожного, хто об'єктивно може орієнтуватися в тій військовій ситуації, яка мала б утворитись при переведенні большовиками свого плану. Останній полягає в тому, аби перейшовши перші бар'єри - Польщу і Румунію - досягти другого, яким являється для большовиків держави Сегедньої Європи (Австрія, Чехо-Словачина, Малайщина) в одного боку, і легтави Балканського півострова в другому боку. На думку большовиків ці держави уявляють собою лякучий тій шаленій пропаганди, яку во-ни сам провадять, не жалуючи грошей, і таким економичним відно-синам, пануючим в цих державах, сприяючий ґрунт для запровадження в них большовицької системи господарювання та управління. Чи має цей план большовицький з мілітарного погляду шанси на реалізацію? Можна припустити, що ні Польща ні Румунія не будуть в стані спинити большовицької об'єнавки, коли кожна з цих держав виступить сепаратно. Мотивами такої превучності в військового боку можуть служити слідуючи фактори: 1) часткова мобілізація польської армії 2) демобілізація моральна польського війська в зв'язку з заключенням мира в большовиками, 3) страх перед большовиками завдяки імпунуючим успіхам останніх. В Румунії: 1) Порівнююча мала кількість кінності румунської армії, 2) непідготовленість румунської піхоти до боротьби в большовицькому кінностю. 3) недосвідченість румунського командування і самого війська в сучасній широко маневреній війні з большовиками, 4) страх перед большовиками в окрема в Бесарабії, як першому пляцдармі, де ма-ли б розвернутись бої большовиків в румунами. Можна також припустити, що большовики, скористувавшись своїми перевагами перед Румунією та Польщею, зломлять перший бар'єр і, проловкуючи поступ далі, можуть докотитись до другого, закріпляючи своє становище болдай часово на внов гайнатих місцевостях встановленням комуністичної влади, разом з цим, використовуючи де-які нетрудні сучасні відносини, в знаданих державах одною нації до другої. Через загальні причини, план большовицьких дальших військових операцій, основні риси якого вище подані, має повні шанси на здійснення і большовицьке військо може опинитися на кордонах держав Сегедньої Європи скоріше, як можна припустити. З огляду на можливість такої загрозливої несполіванки, пред-ставлялось би оповілакчим інтересам ліда, своєчасна інформація оповідальних кругів згалаших держав, аби вони заадалегіль могли знайти не і з свого боку прийняти відповідні заходи. Прошу Вас, Пане Міністре, дати належні директиви в цій справі п.п. Поєтам і рекомендувати їм своєчасно повідомляти Вас про ті практичні заходи, які би Урядизгалаших держав в цій справі мали би приймати, аби можна було скородинувати і ті наміри, які матиме в цій справі наш Уряд. З правдивою пошаною ПЕТЛІРА (Р. В.) З оригіналом згідно: Начальник Контролерії ДИРЕКТОРІЇ 19/хv-20 Міністра преси і пропаганди У.Н.Р. Той, хто пережив і власними очима бачив як окремі епізоди, так і цілий перехід останньої трагічної катастрофи української армії не може спокійно про неї писати. Навіть до далекого осідку центру Української Народньої Республіки - Тарнова доходять нераз розсачливі крики осиротілих козаків та співробітників різних ус- танов, ще холодні і голодні, пригнічені й розчаровані, блукаючи в районі першого свого етапу до інтернування в повними смутку безнадійного очима супоглядають на будуче й чекають дальшої опіки власної долі. Ті факти чи ознаки епіки та затурбовання дедалі кіль- ка десятків тисяч націнніших людей, котрі проляли Уряд чи Шта- дарм не лише не вистарчають, а ще й дратують знервовані насущні вимоги їх. Навіть більше, складається враження, що Уряд, насіп покинувши все і всіх і не лишивши жадного для цього апарату чи представництва та засобів, посішнів до Тарнова. Штадарм в цьому розумінні не виявив жадних заходів, хоч, треба признатися, ма- са не нарікає на нього, лише пробачає в цьому важким уряд. А додати треба, що перед самим переходом за Зоруч, в Волечинську, Польова скарбниця армійська, як мені відоме зі слів Пана Мініст- ра Народнього Господарства, одержала 70.000.000 карб. Важко сказати, куди ці гроші видано, а на всю справу допомоги людям до хвилі їх транспорту на сталі місця петрообувалося найдільше коло 3-5 міліонів: заснування якоїсь кухні чи пункту продоволь- чого і т.д.Видна інституція - Комісія Відвача, що стихійно пе- ребрала на себе й функції представництва при штабах польських військ, котрі відали інтернуванням та одночасне була заступни- цем всіх інтересів інтернованих видала на протягі олив двад- цяти днів коло 100.000 марок на цілий наряд справ, в той же час удержуючи своїх членів. Після пролому бельшевицькими силами нашого фронту під Шаргородом частини армії У.Н.Р. одходили цілком самостійно, часто публічні зв'язок навіть між дивізіями. Лише інститутове прочування необхідності посування під Збруч допомогло нашій армії сконцентруватись в районі Волочиська, де вона й перейшла Збруч. Треба зазначити, що особливо часливо змащерували під Збруч грандіозні обов'язки армії, підсунувши на кордон Польщі величезну кількість майна. Швидкий темп відходу їм може як і інші факти спричинились до того, що справа інтернування та здачі майна армії У.Н.Р. і цивільних управлінь польської влади набрала стихійного, неорганізованого характеру. Відповідними чинниками не було завчасу подбано, аби були вислані своєчасно Комісії, що встановили б в порозумінні з польськими представниками як принцип так і порядку інтернування та здачі майна. Недогляд в цьому розумінні в нашого союзу спричинився до повної матеріальної й частично моральної руйни частин нашої армії. Зруйновано все: матеріальну і моральну сторону, адміністративну и то не лише відносно великих одиниць, а навіть полків і куренів. Комісія віддавача находила навіть печатки й штампи окремих частин чи управлінь. Частини армії У.Н.Р. перейшли Збруч і направились далі раніше ніж було Комісією призначено й місцеві представники польської військової влади часто на власну руку переводили як справу обезоруження так і одбрання майна. Яко пояснення свого поступовання висували вони факт, що не мають докладних інструкцій од вищих інстанцій, а лише накази найбільш загального характеру. Завдяки такому станові річей здача майна набрала характеру, що привів до нищення частин нашої армії. Належними актами зареєстрована дуже мала частина майна, вданого польській владі, добра ж його частина розпродана прихватно, все одбрана польською владою без жадних актів і підрахунків. Хоч треба підкреслити особливо звичайне відношення діяльності агентів польської влади до української армії, окремі ж несприймаючи особи траплялись і до цього трагічного моменту. Безумовно, коли б з нашого боку не було виявлено максимум розгубленості та содан кралий ініціативи чи організованості можна бу- ле б уберегти добрія стан нашого війська. Поїздка Командарма Ген. Омеляновича-Павленка до Варшави чемусь не дала бажаних результатів і по приїзді Ген. Омелянови- ча-Павленка зреагнував в усіх части коней, котрих частини це мали. Безумовно, була можливість зберегти більшу частину нашої кінноти організованого й гідного до дальшої акції. Але тепер і кіннота для нас є запропанцена. Люде й бідне приватне майно транспортується до кількох місць, де армія і перебуває. Варто бодай тепер не гаячи часу почати виправляти но- милки, аби не збільшувати й рентю розчарованих і пригнічених. Безумовно все вищезазначене не може не одолітися на моральному стані нашої армії. Надто на незрілому й малосвідо- мому нашому старшинстві. Коли до зруйнування матеріального бо- ку війська спричинились вищі інстанції своєю насікністю й да- Вовальський Держреєстратор, то до морального стану спричи- нились представники нашого старшинського кадру. Треба да- вуватися національній вихованості, розумінню положення й ва- тревалості наших козаків, що зберегли й зберегають добрі тра- диції української армії і заховали в собі силу міцного духу й відданості Республіці. Все це пишу на основі особистого све- стереження й переконання що на основі даних Комісій віддавчої й констатувати треба, що за цілий час козак український заде- зував себе так, як того бажала б найбільш дисциплінована ар- мія й гідна себе нація. Зале старшинський кадр наш в більше- сті своїй проявив якраз протилежні тенденції й дискредитував себе найширше. Бешкети, п'янство, розбещенність та спекуляція скарбе- вим майном, особливо кіньми, розгорнулись нестриманою вакха налією, коли наші старшини опинились в першому більшому місці Тарнополі. Маса скарбових коней штабами була переведена у власність старших і ці коні були розпродані за безцін. Тут треба особливо підкреслити невихованість, русофільський дух і негідність старших скремої кінної дивізії й чорних шляків. Вегатьох старшим цих частин сам комдив їх Ген. Омелянович-Пав- ленко заарештовув за кражу коней чи грошей. А поводження стар- шин в Тарнополі не дається змалювати. Тут потрібна радикальна чистка й справжній інспекторат, а не антагонізм і дивізійний патріотизм, та шкідлива незалежність, що його викликало в на- шій армії. Отже, люди швидко будуть перетравспортовані до приз- начених місць і за цей час ще сагато зневірря, розчарованивстя й сіди ввільеться в їх серца. Тому необхідні негайні заходи, аби наша армія не стала гнилим, обтертим і змученим суррогатом людей. Військо вважає себе покинутим і нараженням на власну долю. Оніка в оку центру мусить праця і то в поганий спосіб, але не обіцянками, що малюс через два такі здійснитися, а реальними за- ходами. Заходи перед польською владою про поліщення матеріального доброробу, встановлення прав і обовязків інтернованих, вносне ут- римання, далі, курси національні й загальні, театр і лекції та реферати, а не алжирські стокуса для каторжників можуть дати надії, що ми ще кивемо й ще армія й далі стане до борьби за Україну. -м. Тарнів, 19 Грудня 1920 р. КОМУНІКАТ МІ Міністерства Преси і пропаганди Української Народньої Республіки. З Грудня 1920 року. 1. Національно-державна катастрофа й її причини. Національно-державна катастрофа, що сталася минулого листопаду міс., являється наслідком багатьох причин, що лежать то-за Правительством і народом українським. Основною причиною - в та переважання кількість противника, не тягнула з усіх секцій нашої військової частини й це з'ясовується в повній мірі перемир'ям в Польщі, якого зуміли залучити бельшевики в Ризі. підготовчий період, що нався в розпорядженні Правительства і Головного Командування був до смішного малий й протягом нього в жадній сполуці не можна було довести армію до того розміру, який був необхідний для уповноваження ведення боротьби з бельшевиками. Мобілізація, що була переведена в найліпший спосіб не поліпшували справу, бо всіх рекрутів необхідно було муштрове навчати, здаткути, озброїти. А зброя, набої і амуніція саме і бракувало. Відповідальність за це покладаються до-лякими українськими колами на Правительство неше , але треба узглядити, що і зоря і набої відгралися тільки польцем Румунією, які потребували ІІ для себе, то перше, а по друге, заляжили в цьому смислі від Франції. французь-ж, як і інші держави Антанти, під впливом антиукраїнської обстачі всіх ресійських кол, так антибельшевицьких, як і бельшевицьких, варялися, вичинували й не йшли до нас з реальнюю, потрібною для нас, допомогою. Таке байдуже відношення - не можна не відбитися в найгіршій спосіб на нашому положенню, бо один герой, одна рішучість змарати, не могла заступити рушниць, кулеметів, гармат, зореї і набоїв. І коли де-які причини катастрофи й полігали - може в нас самих, то найрелевніші де- мали по-за нашою добрію волею й нашим бажанням. Про це треба особливо пам'ятати й не це звертає Міністерство Преси і Друкарської справи увагу Командного складу нашої армії. З другого боку, й Пресові інших українських дипломатичних місій повинні зважувати в закордонній пресі всі негативні сторони неякості великих держав, які й стрималися в чотирьох стелах нашої військової поради. 1. РІШЕННЯ ПРАВИТЕЛЬСТВА. Протягом сельщовиками нашого фронту, висунув перед Правительством У.Н.Р. питання про дальнішу долю нашої державності. З окрема, питання про армію нашу, ще під час катастрофи таршньої лишилася на тилах бельшевицьких. Не підлягало сумніву, що береться терміна буде "роздержуватися" й ще в загальному бігові дії, остання кількість поразка буде лише переходним моментом. В цілах цих береться й її кінечного успіху,- необхідне буде зберегти живу силу армії, підвилення нашої майбутності.. В останніх цього року, коли бельшевики стримувалися волгнути мир у Польщі й розвити Брангеля,- не можна ще буде лишити армію на теренах, вкупованих бельшевиками бо це з даволо до повногого її зніщення. Тому рішення буде перерватися війську нашому через Зоруч, а представникам Правительства, що переобували в цей час в Варшаві, доручено було виробити умови теребування Уряду й армії на теренах Польщі. З другого боку, правительство винесле рішення звернутися до народу українського з відозвою, яку і буде складено 20 листопада 1920 року. Зміст її слідуючий: ВІД ПРАВИТЕЛЬСТВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ДО НАРОДУ УКРАЇНСЬКОГО. НАРОДУ УКРАЇНСЬКИЙ! Белю твоє в столичному місті Київі три роки тому проголошено було незалежність української Народньої Республіки. На з намірами завойовницькими розірвана Ти пута, якими прив'язала тебе до себе Москвощина, а тільки для забезпечення вільног розвитку свійого й єднання тіснішого з народами світа цілком ви- лявив Ти так ріпуче волю свою. Перед Тобою стелилися новий шлях і був яко не шлях страждання і рабства, а щастя й волі. Од широких степів Братерської Кубані до безкрайніх лісів Ви- дерусі, від бурхливого моря Чорного до кардонів Мескевщини престяг- лися землі Твої. І потрібували ці землі невсипущої праці синів Твоїх не використання всіх багатств, якими Небе щедрий рукою на- ділило країну Твою. Не те сталося... Бельшевики, що зламали волю народу московсь- го й гвалтом і насильством ствердили на Мескевщині владу свою, не могли примиритися з фактом незалежного істнування Твоєого. І пішли вони прототаною стежкою царя московських: з мечем в руках і не- навісно в серці кинулися вони на новопостелу Українську Народню Рос пудліку, - і відзначився шлях їх хрестами й мерилаами над забитими дітьми Твоїми та руйною Гос-дарством Твоєого, спадщини Твоєї, зде- суючи потем і слівами дідів і батьків Твоїх. І в того часу не стало миру на Україні великій. Правительство Української Народньої Республіки, що знало про незалежну волю Твою на позалежне життя, видалену в централь- ній Раді "представниками Твоїми, не могле пропустити, щоб запануван- ня над Тобою влада чужеземна, що безаберонно доброТвоє", наслідок -траці Твоєї. Замісць стеківної праці Державної, вона примушено буле взятися за зброю в оберені порушеного права Твоєго фемому рішату про дядо свою. Вона знала, що не буде ладу на Україні, де- ки бельшевицький звідда герджуватиме в хатах Твоїх. Народе Український. Звільнити велику Батьківщину свою від панування верхнього встановити лад і порядок на ній, знев зробити вільними і силь- ним Тобе, - ось це стало головним завданням Правительства Українсь- кої Народньої Республіки, якому Ти не раз висловлював довіра своє й допомогу. Такими й бажаннями скоплена була і народна Армія Українська на чолі з витривалим воєдом її ГОЛОВНИМ ОТАМАНОМ, СИМОНОМ ПЕТЛЯ- РОК. Три роки в найтяжких обставинах, без зв'язку з світом зовніш- ним,- вона провадила нерівну, але героїчну боротьбу з переважаю- чими силами саваного противника. Вона була міцною не кількістю своєю, а духом своїм, вірною в кінечну терміну праведного діла свей- ого, бо несла не чрезвичайки й насильства, а повну волю для всіх громадян Землі Української. Ти відчував ту правду, в яку вірило Війське Українське й ішов до нього також з підтримкою и деменергою. І коли в цей раз поверталась на Україну Правительство й Війська Народне, а великою радістю зустрічали їх всі, хто заселяє землю Українську - українці, поляки, москалі й євреї, бо вони відчули ще отрашну брехню влади бельшевицької і зрозуміли, що правда й воля на Бєці тільки тих, хто навтомне береться руками за незалежність Українське Народньої Республіки. Але заломилася сила Війська Українського. Вдосятере більшу армію кинули на нього комісари московські після миру з Польщею. Йоте не віддалася воєне на поталу верога лютого, бо чиїле гено і полен, а крек за кроком, залишаючи кров'ю своєю,- вкриваючи тільми своїми землю українську, відходила до кордонів Батьківщини своєї. Та забракло набоїв, зброї, амуніції і павинна була значна частина його, з наказу Правительства, залиши- ти тимчасово свою територію. З сумом великих покинули сили України матір своєї і ольвами проведиле знесиленних волків українських все населення Землі Ук- раїнської. Але ні Правительство, ні війське Українське не припиняло і ніко- ли не "пригнить беретьси своєї з задами бельшевицькими, бо це є береться в им'я Твое Народе Український, во им'я миру й спекою на селях, хуторах і містах Землі Української. Без перемоги над бельше- вицями - не може бути ні трівкого спокою ні твердій праці на Укра- ині Великай. Комісари московські обіцяли Тобі мир, а праведать вікину найлю- тішу. Обіцяли рай на землі, а створили тежле найнтиже. Обіцяли волю і землю Тебі,- дрували комунною пайкрівальнікою. Вс хотять край бергтый Твій обернути на танщину Савдатії Московської. Нехай не буде цього, Народе Український. Нехай же не скаже ніхто, що ряжений Ти не для вільного кит- тя, а для рабства. Нехай не думают бельшевицьки грабіжники, що передуєшся Ти на іхне безправне чанування. Нехай же не спаде Прекляти на Тебе, що тягніть над Сєвденною Масковською. Вільними були діди Твої, що здебула невмируду славу України, вільними мусиш бути й Ти, нащадок Запоріжжя і Козацьчини. Повставал всім проти царів и сєлр московських, повставай і Ти проти гнобите- лів ляхих Твоїх. Стій тверде, як і десі стола, за Народню владу свою є На- родне Правительство на челі з ГОЛОСНИМ ОТАМАНОМ, СИМОНОМ ЦЕТЛЬРОЮ, що перед Тобі давно жадання МИР, ЗЕМЛИ і ВОЛІ, що прагне врєбить ТЕБЕ Великим Геогодарем Землі Української, який вплият всю свою на Зберег Всєм. Не царь з страшниками, не гетьман з теміщиками, не кемісар з комунєю, а Ти сам чавинен тврдякувати делом своїм та Твоє Народ- ня Демократична Влада. За це святе право Твое берелесл і бореть- меться Народне Правительство й Твоя Народня Армія. А Ти, Народе Український, допоменк им в тяжких їхних завданнях. Ні козаків, ні кемей, ні збрєї, ні хліба, ні грошей не да- вай бельмовицьким завзявникам в комунєю і чревачичанськи. Руртуйся і зміцни сили Свої, НАРОДЕ УКРАЇНСЬКИЙ, щоб по заклику Правительства Твейого встанути як одна людина до останнього смертнєго бою є ім'я миру, ладу і спокою на тростерах України. Велечисько на Велині 20 Листопаду 1920 р. Міністерство Преси і пропаганди протягнує всім гресовим брам дипломатичним Місіям уистяти в закордонній пресі цю відез- ву, як документ надзвичайної важки і вартості. Рівне-ж ввертає увагу комдіял на необхідність найширшого ознайомлення з нею ук- раїнських старших і козаків. 1 1. ВОРОТЬБА ПРОДОВЖУЄТЬСЯ. З цеї відаван вибликає тей апелід, що Правительство У.Н.Р. в рімучній спосіб поставаюде берятися за "воне визведення Українського Народу. Це збєв'язок Правительства перед краєм за- битих і занородованих громадян українських, перед народом українським що "ране ладу і творчої праці, перед найбутнім нашим і наступних поколінь. Правительство певне того, що большевизм не утримається в Росії, тим більше воно повне, бо він не утримається на Україні, де економична господарча структура селянства цілком почую комуністичні принципи. Правительство в жадий спосіб не переоцінює дійсного значення ниль большевизма, але визнає, що в обставинах сьогоднішнього, або завтрашнього дня він є це досягти жирним і здібним до оборони. І тому необхідно згрутувати свої сили, перевірити свій практичний програм, пристосувати до нових обставин апарат-і з новою енергією і непохитною вірою в кінечну перемогу ідеї української державності продовжувати свою "трача-конному на своєму місці й своїй сфері діяльности. Треба пам'ятати, що боротьба за визволення та це в умовах політично-національного життя на Україні, що витворилися було на "розважі ХІХ століття не могли не відбитися на боротьбі за державність, як і на тежому розмахі цієї боротьби- не може дати своїх добрих насаджень для нас, відразу як то сталося в Чехо-Словаччині, Польщі, Латвії в Естонії. Незалежне існування і цих новоповстанних держав, що користаються з підтримки великих держав, є підпостійною загрозою. Тим сильніше, справа нашої державності й нашого державного центру, який провадив і провадив свою героїчну боротьбу в надзвичайно трудних обставинах, майже без зв'язку з іншими країнами в атмосфері байдужого відношення а бою держав Антанти. Наші великі простори, мала національно-державна свідомість нашого народу, на початку революції безпосередньо сполучення з Московщиною, де в атмосфері рабства, до якого призвичайлий був московський народ, набрав странивої активної сили большевизм, одрізаність від україни від великих держав, багатство нашої країни, що притягали увагу в голоднівці московщини,- всі ці інші умови такого характеру спричинилися до того, що наш державний центр не встане був затримати ворога на кордонах україни, чього мусів устучити, а з моменту пости всілякими способами боротьбу за незалежність. Ця боротьба йшла ще і мусить провадитись, але всі хто присвятив її свої сили і життя, мусять пам'ятати, що нідець її левить -3- в майбутньому, що вона може затягнутися це на роки, надати новій форми "від ідейним керовництвом нашого державного літру. Для цього не обхідно мати довольно волі, стокінні витрачки і віданнясть державної справи. на цей бік страни міністерства Преси й пропаганди "про- хає Комдівів звернути особливу увагу своїх підлеглих, так стар- шин, як і новаків. Це саме "проходить на оці в всіх наших дипломатичних представників в їхній артизаційній діяльності за кордоном. IV. Прагнення 1-го і 2-го навчання праці. Діяльність "правительства" від нинішньої хвили "олигарх на вище- згаданих засадах. Але воно, перебуваючи не чужому терені до повнобой мірі зв'язано і свої праці. Катастрофа "приносить в собою руйнація державного апарату, а в клязку з цим вижнула на антгра- цік тисячі золоднілих людей, що не грунті голоду роблять "о- чуття міри, виступають в обвинуваченнями владу, "освідкових осіб і навіть розчаровуються в українській справі. Правительству в домку, що поміц з віданням і тонним елементом, до державних апа- рату багатько три стало людей негольних, людей, що служили нашій справі за гроші. В обставинах нормальних таки люди були не вкід- ливі й "отрібні. В обставинах нестрілятливих-вони являються тим елементом, який несе розклад і зневіря. Але Правительство, яке приймає сіри для того, щоб розвивати це питання, має право спо- діватися того, щоб весь цей національно-вихованний, українській елемент, не дивлячись ні надто, не тільки "підадав "від вплив по- тевного елементу, а й змінило боровся в усилний "облаштований ви- ступанні, в усилним розкладом і деморалізацією. Всі розумілино, надто ті, хто покликаний до керування о- відальної праці, чи то в війську чи на цивільному полі, мусять розуміти, що "перехід нам на чужі терен, те ще в нестрілятливих обставинах, повинен був викликати цілий ряд неторговим особливо фінансового характеру. Фінанси зруйновані, а потреба в грошах досальна, "річому в польській заштиті якої була обмежена кількіст в Державній Черевиці. Правительство задовольняє всі вимоги так війська, як і урядовців в міру можливості, одночасно виконуючи сво- собів до посилання ваших розсудків. Але це трудне завдання, для цього потрібний тяжкий час - і тому б начальники відомств, як і військових частин зробили бар'єрко за стояння в осередках своїх під- леглих, коли б в асували їм справжній стан речей. З другого боку, правительство "родовжує свою граю за кордоном, зацікавлюючи держави в справі визволення України й шуканчі контра- рента, з яким можна йти побіч. Зараз не можна сказати, з якого боку буде допомога і в яку форму вона вильється; але всі годії громовля- ть за те, що киття в Європі не устатковується, розглорча країна "оглибльюсть", "політичн..." над далі тревога застоювання, але немає міру. доки тів світу, схід - проти, Росія митимо в анархії, доти всі країни перебуватимуть під знаком або внутрішнього висуху, асо вибуху світового. Вир з Совітською росієн-річ виключена, бо він несе "оранку всій капіталістичній господарці в цілому світі., ві сили, комунізм і капіталізм -, остільки виключають грунтовано одна другу, що про ствідляння, заземну торгошь, концесії то-що бути моли не може. Але тимчасом великі держави триваються "асинно", що до сонітської росії, ніби шуканчі якогось живого, сильє доцільного способу знищен- ня большовизму. може такий спосіб буде знайдено, що відійдеться на долі нашій, як авто-большовицький силі. Консолідація національних сил. Це в коларациї правительства від 1 червня С.р. зазначалося, що воно має на меті скликання народнього "радставництва". Вальнійші події хвилювали Правительству вдійснити цей свій намір. Але/ хоч і п бувавши не чужий терітов'4 почо провадило підготовчу граю. з од- ного боку, розроблювалось положення "про державну народню Раду /горед-арлямент; з другого-обмірковувався проект конституції. ІІ-го листопаду 1920 року, затверджено було Закон Голови Директорії Закон про Державну Народню Раду, на грунті якого Правительство мало преступити до переглядання виборів і уконститувати Перер-арлямент. Але знов події видвилися сильнішими від добрих намирів Пра- Витольська. Осталася катастрофа і державний центр працюваний був за- лишити рідні землі. В тій ситуації, що в зв'язку з цим витворилася /правитель- ство не могло одкладати надалі питання про скликання народ- нього Представництва. Воно розуміло, що діли би не удоскона- не ливим був голос партій, але за ними стоять члени кола Укра- їнського народу, що в світогляді їхньому відсиваються ті чи інші стрімливі народні, - а тому завязалось з ними балачку з "риводу організації якогось репрезентаційного тіла в контроль- ними й законодавчими функціями. Для надтошнішого виявлення волі народній Правительство зажало необхідних бритарти до уча- сти в цьому законодавчому тілі, ще "представників політично-гро- мадських організацій / соря залізничників, торгових, земців і кооператорів/. Українські політичні партії в своє чоргу вступили "томік себе в як найтішнішні зносини, склавши так зване міжпартийне бюро. В склад цього між партійного бюро входить Представники таких партій: соціалістів-революціонерів / стольть на Радянському прунті/, соціал-демократів, Народніх республіканців, соціалі- стів-саморелістів, соціалістів-самостійників, селянських со- ціалістів, хліборобів-демократів. Всі вище зазначені партії усунули істнуючі томік себе неторов зуміння й створили одне організоване громадське тіло. В цих довідатися "про думку громадянства в справі скла- кання законодавчого тіла, Правительство зі руднів скликало державну нараду, в якій приймали участь: Правительство, "представ- ники політичних партій, громадсько-політичні організації та Армія. Державна нарада одноголосно ухвалила потребу в негайному скликанні Ради Республіки, як в верхнього органу народньої влади. В такій істосі з наслідковому часі має бути скликане на- родне Представництво, яке має підтримати державний центр в його одноглядальній роботі. -8- До цього законодавчого тіла українські політичні партії мо- жуть командирувати Представників по тільки в осередку своїх членів, що перебувають при державному Центрі, але й в осе- редку своїх членів що «незмігрували за кордон. Книжними словами, що політичні діячі, які вигадають розетки по рахунку української справи, сидячи у Відні або Берліні, можуть цілком більшо прикладати свої тілини на ділі. А тому повторення всяких строб консулідації українських промад- ських сил за кордоном чи то в формі яким звузукраїнського Національного Конгресу чи в якийсь іншій формі, міністерство Преси й пропаганди взаємо необхідним поговоривати, як елемент парадизуючи всі зусилля, що робиться на шляху поєднання стряжної консулідації національних сил, на що й вороте увагу ".г. послів в іхній трезові діяльності. Міністерство Преси й пропаганди знає деякі зоромої агр- тації в осередку української еміграції проти державного Центрту так з боку больщовидних елементів як і з боку тих чи інших українських політичних груп. Розповсюджуватися чкт- ки про уваження Пана ГОЛОВНОГО СТАМАНА, про інтернування Правительства, про неможливий умови перебування Армії і т.д. Міністерство Преси й пропаганди "обвідомляє, що всі ці чут- ки АБСОЛЮТНО ВЕРІДОСТАВНІ Й нема ніякого ґрунту для боязл ня їх в масбутньому. В тені умови перебування Правительства і армії на теро- ні польщі, але, з огляду на польсько-большовицькі перегово- ри, Правительство позбавлено можливості вказачати справжній стай річей, щоб не "провокувати Представників Советської го- сії на ворожі виступи в Римі проти нашого державного центру. Тому Міністерство Преси й Пропаганди прохво всіх Представників в У.Н.Р. за кордоном внести заспокоєння в осеро- док Українського громадянства в способи найбільш зручні, не виживаючи для цього шляху публікацій, за винятком МІНРІЧНОГО СПРОСТОВАЛЬНИХ всіких ві ... про аренти Правительства, що і на лежить робити в об'єктивній, оцініальній формі. -9- Міністерство Преси і Просвітлення звертає також увагу на те, що певна ініціатива в справі допомоги нашої Армії в стра- ві постачання її білізною, одягом і санітарним майном, ко- либ така: була видвлена українським громадянством за кордоном являється дуже бажаною і небхідною. Необхідно поширити в осередку української еміграції думку, що нині як ніколи потрібно утворення єдиного національ- ного фронту в цілях найуспішнішого ведення дальнійшої бороть- би за Українську Державність. Ця думка, це переконання мусить паралізувати всі ворожі заходи проти нашої справи, що вистосовані на ліквідацію Дер- жавного Центру, як виразника справедливих вимагань українського народу, як упертого борця за незалежність Української Держави. Знищення Державного Центру становить увесь світ перед обличчям совітської України,-поодинокой форми фіктивної ук- раїнської державності. Про це найбільш від усього належить пам'ятати кожному українцеві на вському місці. VI. АРМІЯ. Належить пам'ятати, що підвальною нашої державності є українська армія. Закидають цій армії в іррегулярності, але необхідно підкреслити під час боротьби з большевизмом армія наша не тільки виховала в собі національну вихованність, а ще й реорганізувалася на началах військової дисципліни. Пере- ступаючи Збруч, в поході на Кам'янець, армія наша виглядала, як армія регулярна й, дійсно, несла визволення стомленному й пригнобленному люду українському. Треба підкреслити, що ніколи ще населення /без ріжниці ві роістовіданія і національної приналежності/ не вітало її так щиро й з таким захопленням, як під час останнього походу україн ської армії на Україну. Воно давало їй іку, амуніцію й - найго- - 10 - ловнішу допомогу - рекрутів. З другого боку й армія була тіс- но звязана з населенням, недопускаючи жадних екссесів і на- дужиття. Катастрофа, що пришла в наслідок повного браку зброї й набоїв і яку не могла усунути армія наша, не дивлячись на весь свій патріотизм і відданність,- відбилася в негативний спосіб на психичному стані українському війську. В трудних обставинах воно переходило на чужий терен. Крн- троль з польського боку, відібрання майна, принагідне росташуван вання армії, й неналагодженість постачання, зімова доба, брак одягу й взуття не з'ясовання положення Правительства та ише,- все це унеможливлювало роботу центру в напрямку негай- стану ного поліпшення нашого війська. Але Правительство робило все можливо, щоби й в цих пак- ких обставинах прийти до армії з негайною допомогою. З од- ного боку, воно командировало уповноважених осіб до Варшави , щоб вони обговорили з польським правителъством умови перебу- вання армії нашої на терені Польщі, в результаті чого, опубліковано наказа начального командування в польській армії від 2 Грудня б/р., де зазначаються права старшин і козаків, збереження військових частин, як стратегичних одєниць, умови харчування армії й т. инше. Наколи цього наказа не виконувалося в тих чи інших пунк- тах наших військових частин,- це треба однести на рахунок сва- вілля місцевої польської влади, з одного боку, й в безактив- ности нашого командовання з другого. Правительство усталое загальні положення. Щодо його переведення в життя,- це лежить цілком в сфері обовязків тих осіб, яким довіренот керування людьми, тими чи іншими інституці ами, чи військовими відділами. З другого боку, Правительство ще під час своєго пере- бування в Волочиську,- видало на руки 70. мілліонів гривнів для уплати утримання старшинам і козакам й для задоволення негайних потреб, що можуть виникнути в зва- ку з переходом війська на нові місця расташування. -11- Тому належить використати всі ті можливості, що даються наказом від 3 Грудня польській армії, з лозувати так старшинам, як і новачкам справжній стан річей і рішуче припинити ту агітацію, яка провадиться по між військом антидержавними елементами й яка будуватися на фактах, що цілком суперечить дійсному стану річей. Необхідно знати і показати, що Правительство в найбільшій спосіб зацікавлене в збереженні війська для дальнійшої оборони за українську державність і тому завжди вживатиме своїх заходів, щоб найперші мірі задовольнити справедливі потреби армії. Але й з боку армії, особливо її командного складу потрібна певна витримка, бо не може не розуміти, що для розв'язання той безліч питань які виникають в зв'язку з ними перебуванням в Польщі й особливо при стані заруйнованих державних фінансів, потрібний певний час. Це думку міністерство Преси і Пропаганди прохає особливо яскраво розвинути по між їхніх підлеглих. На грунті незадоволення, що є поки військом, зростають зневіра, що, в свою чергу, запричиняються до занепаду військового духу і військової дисципліни. Все, що сприяє такій деморалізації, необхідно рішуче припиняти, бо вона неминуче провадить до розпаду нашої армії й знищення того грунту, на якому досі міцно стояла наша державність. Матеріальна незабезпеченість, кепські обставини життя, фантастичні чутки, ширені агентами Раковського, Петрушевича і Скоропадського, обіцянки амnestії, доброго утримання, служби в Альжирі і т.д. - все це першу безорієнтованого старшину й козака й примушує їх вступати на шлях авантюри і остаточної загибелі. Командний склад повинен в найенергічніший спосіб з цим боротися за допомогою загальних зібрань, на яких би з'ясовувався би справжній стан річей, принагідних лекцій, табурозих газет, оголошень, журналів, то-що,- зберігаючи єдиність військову й здорове розуміння нашої державності. - 12 - З цього боку, Міністерство Преси і Пропаганди надсилаємо відповідних людей, що улекшували в працю Командного складу в зазначеному напрямку. Всяке незадоволення, що довго триває, стає хронічною хворобою, що нищить всі живі сили і стоїть на перешкоді великої праці, надто в тих неімовірно таких обставинах, в яких перебуває й Правительство, й військо й громадяне у разівні. VII. СТАНОВИЩЕ БОЛЬШЕВИКІВ НА УКРАЇНІ. Військова переправа, яку одержала большевики завдяки своєму замиренню з Польщею, - не поліпшила їхнього становища на Україні. Раніше позбулися большевицького панування, надто в тих частинах України, де не приходила протягом останнього часу українська влада,- надзвичайне велике, яке виявляється в формі активного і насійного опору большевикам з боку українського населення. З другою боку, населення тих місцевостей, де були в свій останній прихід українська влада,- уперто противиться большевикам, що викликає на нього величезні репресії. Наприклад, накладено велику контрибуцію на Павлівську волость, яка до моменту останнього повернення української влади на Україну, справлялася своїми большевицькими спитателями. І зазгелі, з населенням Поділля за його прихильність до Української влади большевики поводяться надто брутально. Цим разом большевики не роблять жадної національної рікниці, бо побіч з українськими елементами большевики тероризують і жидів, які в значній кількості тикають з України на терен Польщі. Чи казати, що з боку й інтелегентних кол на Україні не має жадного співчуття до большевицької влади В такій немочній в психологочному бою атмосфері доводиться своєр роботу большевикам на Україні. Але мимо цього, большевики не тільки не мають за собою населення, але й ображає інші к підстав - 13 - для червоного існування. Бракує їм вугілля, пари л- гів, та зернових виробів; бракує їм промисловості. Бракує і транспорту. Окрім реконструкції залізничного транспорту, так- жніх і пограничних життя не може налагодити ніяк на світових України. Праця переведеться, а дебільшого, на так званих ударних заводах, що обслуговують потреби фронту. По інших інших заводах - пустка. Транспорт зруйновано до центру. По де яких головним лініях курсують лише військові потяги й те 2-3 рази на тиждень. Аграризація по місцях виглядає зле, бо селяни закинувся не свої) села і не дає свого хліба. На в'їзді незначних селах, яких відбувся в Харькові, одна пропозиція сказала слідуюче: "В одному селі (На Херсонщині) селянин мідкепали у куркулів величезні запаси хліба в запалі. І це в той час, коли тут, у Харькові фунт чер- ного хліба коштує 600 карбованців". Береться з куркулями - те є гасло світської України. В цих цілях організоване в Харькові в'їзд комитетів незначних (кнебеди), що з рішучим способом висловилися за беретьбу у замежних селянствам, так зва- ними куркулями. В одній з бельмовицьких газет (Вісти П.Р. і П.) читане слідуюче: "Треба на ренті відтати голеву, повидрубувати хнкі куркулями руки, що нижком тягнуться до карку селянина, що хочуть нас, бельмовиків, взяти голодом, що не дають нам некливеести налагодити преведельчої справи, а че- рез те і всього господарства. Як це зробити? Для цього є одини стари, відомі всім хліб. Це так, де є зараз 2-3 незначних, що вписалися до свв еге кнітету треба, щоб їх було десятки й сотні, щоб була більша їх спальність між собою, більша рімучесть в їх беретьбі и куркулями. Звіцноїся ж бідне та на селі? Перш за карк куркуля, встава де будування Радянської влади на селі, - Га - будь справжнім господарем села?" З цієї цікавої статті випливає три характеристич- точки: 1) як стверджує ус сам автор бельшевицька газета, після двохрічного панування бельшевиків на Україні,- селяни на селі ще немає. Селе хиве своїм життям, незалежне від тих комуністичних спроб, що пе- реведяться не зг лоднілих місцях. Інакше кажучи, бель- шевицька влада діє сне, немає ґрунту на Україні і є владо бельшевицьких кмісарів, а не самого українського народу 2) Ще це так,- це стверджує сам автор статті, який підкреслює, що куркуліси сильніші за бельшевиць- ку ойднету на селі, якщо в 2-3 чоловіки на кожде селе. Значить, ісельнсть укр. інших сел,- треба визнати, що 2-3 комунисти це надзвичайно слабкий ґрунт для комуні на Україні. 3) Не почуває і сам автор - бельшевик, який зак- ликає до вихористання улюбленних методів де гвалту й насильства. Але вона річ, що такі методи не дадуться бельшевикам так легко, як вони легко делися на москов- щині. Ці методи зустрінуть як найрізучніший опір - й боротьба вибужне внев в отравленої силею. Гольшевики, що заключили користний для них мир з бельшеполаками, а завдяки цьому розобили Петлюру і аніцили Франгеля,- вони провокують наше селянство в надії здутии раз на завше повстання українських народних має. Навіть для бельшевиків тяжке це завдання, бо те є боротьба з ці- лим народом українським, що має сво властиву господар- ську структуру й сво і рини громадсько-політичного жит Останні вісти з України говорять про те, що повся Папеихов, а районі Ванцяки поєдналися сильна на їх крипиниотьсю, набираючись цескільної силу українська кінета. На Півдні Поділля і напівмечі Херсон щини спірують повстанчі відділи Свобода. В районі Вєзнес - 15 - сеньська повстання, яким керує Невак. Водночас за- дівниці Вапилля-Віраула енергують повстанці підтримки в 20-30 чоловік. Захоплюють вони села, де знаходяться і невеличка кількість бельшевиків, нищать естакніх, а також розстрілюють чекистів і селяни бельшевицького нап- рямку. В Бахтському повіті також енергують повстанці, що з'єдналися з повстанцями, які енергують задом за- дівниці Вапилля-Віраула. 28 Листопаду в м. Китресь збите бельшевиками пов- станця - полковника Ильинсько го. В районі Київа енергую знаменитий повстанець Струк нападаючи з небілізованими українцями, яких конуністи вивозять до Росії. В районі Знаменка-Крещенчуг-Екатеринеслав-Миколаєв еперує ціла повстанчеська дивізія. В районі села Гледеся Елісаветградського повіту також енергую невеличкий ніжні стряд. На Полтавщині також є повстанчеські відділи, що еперуєть під проводом полковника М... Поскільки внутрішнє положення бельшевиків не є мім ним із ним свідчить бедай той факт, що вони, які назва- лися зайняти "Махновські Банди", заключають з ними договір, на підставі якого революційна повстанчеська армія України (Махновців) входить в склад озброєних сил світської республіки, як партизанська, а оперативному відношенню підлягає вищому командуванню червоної армії, заховує свій уклад, приймає, навіть, дезертирів з червоної армії. Зрозуміла річ, що бельшевики при першій нагоді знищать на "революційну армію України", але нині вони примушені нею слитися, поскільки ще немає у них тверд дого грунту під ногами на Україні. Все вищезазначене стверджується і наким послом в Румунії, який пише слідуюче: "Останні відомості, які ми одержали безпосередньо з України безумовне свідчать, не нала солисть не хоче мивитися з бельшевиками і ні є держує повстання протиних, що ці повстанці виратся і це по весні вони - 18 - можуть набрати характери загальновідомі накази. Міністерство Преси і Пропаганди прохає начальників табору, табору пресу, як і всі наші пресові борці за кордоном виконати повністю подані відомості. У.Н.Р. МІНІСТЕР ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ ДО «НА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА». "28" грудня 1920 р. ч. 186 м. Тарнів. при цьому маю за честь подати до Вашого відому копії доповіді моєї дові- реної особи "про стан і настрої військових частин, що розташовані в районі Тернополя. МІНІСТЕР ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ Копія. 34 > 30 грудня 1920 року: В вересні міс. б. п. л втік в большовицьке полону і пішов служити по селях Київщини. Опозорював селянське життя, підносився дедлі до большовиків і належних, оголкував на суспільному соціальному влади, приймав участь в проти большишніх повстаннях і, навпаки, за-трудив переказов кордон, а з прибутком до Вас в вібрації матеріалам. За деякі респонси в нього, то до сучасного центру в боротьбі на павлення України. Ознакою, в якому передував в свій час селянське населення України, таке: Після перемоги на чарвінних "руках большовиків" всі озов уряду звернулися на внутрішній селянський український фронт і туди перекинули всі свої сили. Вони організували в великих кількостях експедиційні отряди і продовжили. Котри з харчальні в повному розмірі цього спору, вони навчають українську інтелігенцію, нападаючи на селях "нетлорожньо" і інак. Котри проводять так звану "революцію". Освіт-во забирається у людей худобу, птиця, яйце, овець, лінії, просо, сіно, курей, гусей; розбиває по пшеничному, отримування і в основному вироковому насінні. Тем, м "учинильной" землі. Освіт-рового політу, продовольчий ордед Вишківської дільниці у 10 першою по 16 вересня вибрав: 70.000 пуд. жита, 15.000 пуд. овес і чимени, 11.000 пуд. сіна, 850 свиней, 500-600 корів, 300 пуд. соли і яєць, 900 курей і гусей і вине. Забрав у селях все, що міг взяти, і все така і по сел чого продовжував він там свою діяльність. Продовольчі ордеди купути туди, де населення ва-реглєтіровано морочко до большовиків, а по інших місцях їхню справу роблять Гупродкові і Райпродкові, але і вони мають при собі війську-ву силу (пролетарія). Можна с невмістом скаржитись, що нема ні одного ос- татнього, оскільки по своїй хвильові верно в землі, але воно спадається і отбирається. Піді експедиції-потяги (по 40-50 вагонів в кожному) незво- вять вібрації до московетки. Різні комісії реквізують у селян коней для війська. Западкові-м реквізують добра селянського, зроблені насту- паннями, за відступаючими країнними балами", посиланість з листом ос- дине втірани в цьому роді Ялів, через військові обставини, - доповнюєть картину руйнування України. В сей час всі інші сили большовики були- ють комуну. Дже цього вони прикинули майже всіх чорноволів, і раніше торговця еле кинота. Вод ужкнуття догляду большовикового селянства організували армади по глуших селах, і тим для купли-продажу на мі- жлєвській грани. "Тільки такі громи чайтю їе яке внаціння на ділянки- ці, та по ле купи двадцяти кореня, безвідьських грошей ніхто не хоче брати. Большовики давно все колуту ударту бо розбив у них влен", ни- щать і розворілість люде, але все даремно. У останній день "армади по глуших селах розголяться і телер ніде одинакової чоб куплять або про- дають. Заслідки цього осі, наприклад, такі: за один пуд жита селянка до- стає у тилів тільки два хутна соли. Раніше, кільки большовики не оновляли мобілізації, селянство не відгукнулось і в Лімкани ніхто не пішов до червоного війська. Тепер же на лімкани опозиція називає мобілізацію чоловіків од 18 до 25 років, та реєстрування до 40 рок. Ця мобілізація перелоджилась озброєнням си- лов. Карасельні ордеди переходити в села в одно і мобілізують дезер- тирів розстріляти; хто хочеться, то розстріляють, або напрасно ковтуть його батька - шкір, забираючи все маємо батьківське майно, а кату па- лять. Так, в Прикубожні спадено 5 жит., в Лімках - 40 км., в Ставищах цях - 2 кат і т.д. (Паведомлення села Радомишльского повіту). Через те мод- ніковані поїрому ідуть до війська, годуєть також-другий воєні і вті- кають до дому, коли їх намагаються вивести до московетки. Дона ховати- ся по лісах і вбільшують повстанські загони. Большовики немагайсько організували по селях "чинну" владу. Так, в кожному селі все є "комітети незважних" (ваступники "комбеди"), до полевих "районні ревкому". Великі армадори - організатори розставляють по селях і вкріплюють владу, ними даними почали організувати десятки- цтво. Це призначається одного селянинка доглядачем за дев'ятомого сусл- и. Десяткики головою і майном своїм підповідають за дезертирів, схожали од революції 1917-го року. Все є випадку розстрілу десят- ників (о.Аропцина, о.Карпинкова Радомського повіту) с.Зернів Схир- ького повіту). Селяною потім сміхться в фельдшанах, голову номінува- ла звуть поздавньому "старостою" і плачуть гіркими сльозами над своєю долею. Звемо як веди", кажуть вони, „добро своє повезмо в землю, чуть по бікмомо в ліс". Большовики не рахуються концім в людності, породяться як в окулова пов місцевості і повинні розуміти цього слова. Наприклад: но гололуєть, как мікро 75 ланностей, а це-вимро- роверрілено", висилував передо мною своїм прозідку думку голова кон- тактні робоче-крестьянської.менсковій першої копної армії, комуніст Лашков", - той "5% стане покривом. Пам потрібна сама українка, люд- ність не потреба". Про це саме говорив Радовський в вересні в мито- мирі на упемному зібранні комуністів. Останнім часом батькових поразонних (володарських) ревкомах заво- дять українську мову, але на тім українцям і кільчаття. Усе, що посвят ознаки національності українською мови, опозиційство - пет- херовщина". Мешлі (Сільни), в яких провадиться названня різною Зо- вом, не одержали ніякої допомоги. Так, училища селянинів в Ко- ростивоні, о 1 січня 1920 року по цей час не одержала ні колінки. На малат учительів одверто ім одношляхти: треба раній витравити "мале- ним селяни" о семинарії вашої лятворювання, а тоді дайте вам "допо- могу." І яке упорта боротьба. З доволої комуністичної церкви больши- ки зробили містечкове клад, не дивлячись на протест значної мілько- сти семинаристів, в яких цьому червоносармійці співають брудні пісь- ні, ламають, посипать в дивчатах, все не боліштати бачить своїми оче- ма. А зваж на багато полібних шпадків. Кожен, як де, а на селян майнова боротьбість по користуванню малом популярністю, навіть про них на селях і не чути. Злившись в большовиками монообважені боротьбість як само градуть населення, напаєт своїх братів і грязей і дудку централізації. Поветання на Кайшмий не перероджував. Провадяться вони під Іде- ним, а до де куди з антиким неруханим оталяв Тетяника (Тарасин ський, Ламанський, Знівовецький лоїти), Мордалемича (Радомський,Скир- ський повіт Кайшми, та Волинь), Науці Околовозовкої (айд.Нікон). Поветання в стикліні і мало організовані. Задлячуються градімництвом і ревотріпом комуністів. Реамшруючи свої спостереження, я можу в повністю сказати, що в орігогляді селянства Київщини дійсно в селі час наступає дорозли. По- ролом характерний і дуже важливий для усіху дальшої боротьби. Коли- ністична влада селянству нічого не дала. Немає волі немає землі. Вих- нани, є тільки рабство і недовдки кайданів. Бо земля наше і одержав- ка, але ті дари, но потом і курю селяни добували в лей, одобрять- ся од них. Селяне представляються по своїх низів і бачать,- що то є на- ція 1 мида. До своїх людей, які продавають большовикам сельке відно- ситься в приєротьом. На часте таких репетаган мало, бо всі вони си- лять по кайшмлярях і активній участи в «совєтском отворолистя» не приймають. Селяне відчувавь, що червона військо то о чуже ім "капан- ське" зібово. Селяне бачать куди навовляться їхнє майно, хліб і по- блізовани сила та брати. Причинення торгівлі полягали чин, щоб дещо було ваграти ікне наявні й хліб, та вивести до московки. Одо- во "кашал" став популярним на Київщині. І став популярним ідея само- стійності України в той спосіб, що ці людей і мало не зірвали до московки. Селянство стає кросумленим, бо Україна по просту окуліро- вана московською. Щого я казав, но "комуня" вважалі є неприемле- на для нашого селяниння. Мимо волі, в ревмунку надії на невизволення, звертають жоди (сальне) свої думки на межаве минуло. Пригадують, як також вони страхали, на гетьмана в 1918 році од німців. Споминають батька Першому, котрий тоді виповзли їх є під німців. Споминають, як вони тоді так пору і в таких ешадом відрукнулись на званки отамана Пеледяка потупили до війська, щоб вигнати німців. З сльовами на очах пригадують і свої по- милки. Ладжуть, що піддавшись на гак большовиків, що, вигнав нім- ців, не помогли батькові Пеледярі утварити Україну од надає болько- вики, а нажить назвали, погоргали большовикам поробчими себе. Всі- гади образ. Головного Отамана селянство обвяле повезло і надію, що він і сільки віл зірве з мікро большовиків каймал, як вірзав ні- 35 дки.- Де він, що в ньм, чи скоро пивволе нас, запитували мене в донному селі. Хар прийде, хар оповістьть мобілізацію, всі підем. стерп і нали, в один разом чув я по селях. За пересадь, коптень листопад 1 грудня я обійшов на Кримнн до 200 сел і веде чільмі і чув вам звіти про Голоного Отамана. Одні надді виключно на кого. Без чому сучасний мент є дуже важливий в наводення боротьбі. А в другого бою отриманий брак інформації про українське військо і Голоного Отамана. Тоді як китт по мре, селянський перенець рисеван і нес- ною шароки хвилі повстання будуть увага батьковське ярмо. На моє думку необхідно організувати негайно Повстанський поштов, який би іструнки за межами большевицької досягальності, щиря на Украї- ні інформацію, переводив агресію, організацію селянства, а коли при- де слушний час, то перукив бе повстанням. Організація такого Комите- ту є нашого пучального центрів селянства. Кільким і користь він прине- осе зелену. Про виконано докладаю на розпорядження. З оригіналом згідно: [Підпис] Начальник Відділу Канцелярії ДАРІСТОРТІ УНР Міністерство Просвіти і Пропаганди, Деп. Пров. и Нар. Відділ просв. Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО для 192 р. Сьогодні 6/4 Вх. ч. 6/ 36 До Військово-Повітряної Канцелярії Плану Головного Офіцера Військ УНР Канцелярія Головного Отамана ОДЕРЖАНО: 9 січня 1921 р. Вх. ч. 6/ Доповідаємо Пропаганди й Інформації маю зачеф мадгісмата при цьому Герчи, Росшківський ч. 2 ард 4-го січня у р. Міжселерови Ареєв і Пропаганди. 9/1/1924г. Директор Військово-Повітряної Пропаганди й Інформації Лишевич /Діловод Якоб/ 974/05. ДО ГАНА МІНІСТРА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ 21-го та 22 грудня 1920 року я відвідав табор в м. Олександрої, де поміщались інтерновані наші воєнкі. Подаваємий нижче чисельний стан спочатку був трохи більший, але кілька смертних випадків та стародичні втечі як старшин так і козаків, зменшили загальну кількість. Ось як вона виглядала на 21/XII. Чисельний стан. НАЗВА ЧАСТИН Старшин Козаків жінок дітей 3 дивізія 94 209 15 2 1 " 226 483 12 8 6 " 263 1159 20 2 Загальові частин. 212 365 35 9 Охор. певер.Отам. 42 215 4 - Могил.корд. Бригада 28 79 7 - Кам'янецька Коменд. 20 48 7 - Разом: 883 2556 100 16 Стан "омежкань. /бараків/. Після складання офіційного візиту польському май- орові та генералові хорунжому Безручкові, який являється старшим в таборі і разом зі своєю дружиною також живе у баракі, меню були оглянуті бараки, як старшинські/вони живуть окремо/ так і козацькі. Високі, довгі без стель з дощатою "окривлею", оббитою толею, бараки ці знаходяться на "ростороні 1-го кілометра від залізничної станції, на краю містечка і снесені кількома радів колишнього дроту. Стінки цих бараків в ідну дошку/палювку/, груб воло/диви приступили до "останні груб в церлі / так що температура дуже низька і повітря стрейсенно вохле. До "приїду наших інтернованих ці бараки стояли пустов і де-які з них були вруйновані. -Ілли як в стінах так і в покривалі до дуже порідну- ють загальний стан. Ірах лівок та солони і не цілі ком- лекти термін, "тримують старинні і ковзків лежати досі на хочатій підлові, що відбивається на здоров'ї і зобільшує проецентність бронхо-прудних захорувань. Вільна 100 старшин /"о стикові 400/ мають тралу а жи- вуть на вільних помешканнях у містечку, але цінка за кім- нату доходить далі до 4.000 марок так що цим правом багато і не користуються. І М А. В своїх "ходних кухнях, а старшини на обудованих ци- гольних плятах /"о зібраннях/, осмні в кастрюлях на груб- них самі варять собі їжу. Ковзки отримують харчі по літ "А", старшини по "Б", а інші "о 111. До дих продуктів за браком їх в польській інтендантурі не видали воєїм/на приклад картоплі, цукру, ча- гарок/. "они особисто тримають потребуючи вечерю в одній з загальних старшинських кухонь, "ричому я особисто в ви- борним аввідучим зібранням ос робив у самій кухні. Подали горох зварений у воді, де на 48 чоловік було вкинуто 2 - 21/2 кіло м'яса. До цієї вечері даво було 1/2 фун. чорного хліба та 1/2 фун. фаренц. сілол булки. Н осід дається очи, або борщ не м'ясі, та каша або горох або квасоля. Пересу- нчий тем маленький пункт американського трьохкутника ви- две ходим какаю до дил, а взагалі всім раз на тиждень. Чмілово мо не сказати, що іма задовольнення і скарг га торгачних або різних мені не приходилося чути. Града не недозвичні натяки на вловживання як в боку наших повста- чанців так і в боку "польських розшатчиків/інтендантів/. Ф хліба у містечку у вільнону "родажі контує /10--0 марок./ ОТАН ОДИНУ. Значна сільськість дж козаків так і старшини /18/ одягнути цілком молоко за великими виключеннями; де в тих чи в інших випадках люди не мають винилів або френ- чів. Рідко стоїть справа з вауттам і від 20 до 40 % пот- рібують повного погодження, а 12-15 % цілком нових чобіт або черевиків. Найбільша потреба відчувається в бі- ляни, зважаючи на хижання лише 8-10 % мають по 2-3 зміни одягу, 90 % рідше по одній, а деякі не мають бі- ляни взагалі. Нині приходилось зачати в днівський дів- сь старишу, котра на ролону тілі мав френч, а поверх яких єного товариш. САНАТАРНИЙ ОТАН. По маючи точних цифрових даних, можна лише після повернення стосередження, але в кінцевому результа- ті не дуже ухиляється від діагностики і сказати, що сані- тарно-гірівничий стан кетський. Ксть мілька захорувань підозри на ликую. Осмурює херих медичних персонал як поляцький так і український/в значній мірі /. При табо- рі знаходиться дани, але великий брак киля. Де це дає врядуємо вже американська "J M C A", але і цього виста- чає лише на 20-30 %. Опційальної тральни нема. МАТЕРІАЛЬНИЙ ГРО- МОЖИ. СТАН. Аби дати повноту картини воєнівського матеріально- го стану, це інтернованих треба зупинити велику увагу на розповсюдженому стані козаків, а особливо старшин. Правда, де-ля- чили лише гроздей, на мобілізації то-що і повидавали по 1-3-5 тисяч карбованців в рахунок платні. Більшість же військових сержантів горожан, а в де-котрих нема команди- рів, всо і сержантів десь зникли. Цілком нормальне лице що за 2-3 місяці не заключено утримання "продуктів" тервої необхідності купити ні, за це; де хто почав займатися торговлею, виробом цигарок, або про- -4- єто "гродяе останній фронт", годинника, то-що. Це все відбивається на моральному стані інтелігентної людини старшини, "триникує його в очах козака, "оприкреться",мов- ляв.Пані-братство-від цього стрядає старшинська гідність і підупадає, гальбиться військова стійка та субординація. Цей момент останній важливий, а наслідки його й дуже шкід- ливі, що Вищі наші військові влади слід нагально звернути най- серьознішу увагу і без "проволікання" усунути. Задоволення пер- ших необхідних матеріальних потреб-мінімума, являється категорич- ною основою для "підтримки морального добробуту, відхилення здо- рових державних начал та свідомого патріотизму. Єсть одиниці, або навіть і групи, котрі уміло використову- ють теперішнє положення на некористь для У.Н.Р. На цьому ж груп- ті виросло і живе страшенне незадоволено нашим Урядовим Центром, свідомий антатонізм навіть зненависть до співробітників Централь- них Установ, котрі краще у "осаджені" нік Армія. Ці моменти "перелітаються тісно в моменти політичного ха- рактеру і відсутність тої чи іншої певної політичної програми Уряду, якоюсь наміченої лінії поведінки свідомо відчувається вояцтвом і викликає знов таки незадоволення Урядом. Цілий ряд конкретних фактів іншого порядку, як наприклад брак точних та взагалі яких би то не було інформацій, відсутність звяз- ку з Урядом, або хоча-би з Комендармом або розвиття частин тої же дівізії "по різних таборах, брак української преси, на прикінці "она відсутність персональних відвідин "представникам ... у або громадянства і багато багато що "одібного в сумі складають у кож- кого з них таке враження, що про них забули. Якби про них Уряд, забуло громадянство, посадили їх за дріт, то"ер мовляв вони не- потрібні нікому і ні для чого. І цілком зрозуміло, що з'являється зненависть, зненависть до провідників та до Уряду "овна агатія, со- нагійність, або гнів. ПОЛІТИЧНИЙ СТАН. Військові моменти. Разом з цим випливає цілий ряд питань суто політичного характеру тісно звязаних з життям Армії.З три роки, навіть більше крізьвої безустанної боротьби в найтяжчих умовах багато до чого не досягнуло Червоного піткою проходить надовжі до Центрального військового керівництва. Відсутність в свій час наводи та матово захоплення Армії, а разом з тим часті поєдинки, викликають загальне обурення в дуже різкій формі. Очередні подвоєння і стаканці до завідомих включників /на те. Руслан/ в справах постачання, Урядові чинники звільни- ли від держави і навіть давали важливі державні доручення. І цілком справедливої розмоги "перевести" слідство і ко- го слід "покарати, в кого треба реабілітувати. Перелюльно в цим так звана чистка Армії від шкодливих еле- ментів/во всіх відомствах/ о на час і перевірка старшинських рангів, заповнення офіцерських карток, навіть щось в роді кондуї них етапів, все це псується самими старшинами. ПОЛІТИЧНО-ДР- ЗАННІ КОМЕНТІ. Голосу проти Української державності, проти самої ідеї, мені ні від кого не грається почути. Але так як і у цьому центрі немає вирішення до до чевної політич- ної концентрації так і вони стоять на розпутті. Одні говорять про Гетьмана та Скоропадського то Винниченка, другі "про до- повнення Директорію, треті "про якусь військову диктатуру, інші "про акції" політичний організм мало майже не те своєм якимось військовим "радянством. Разом з тим старшин- ство з одного боку цілком об активно, з другого боку ціл- ком самодове підходить до справ політичного державного ана- лізування. Критично до тих чи інших політичних акцій, вчинки кроків, а навіть і автор внаходять цілком справедливу один- ку і відомин у більшості старшинської маси. Так само і миста та співчлення в державній роботі і політично-громад- ських груп, знаходяться з ряд них відповідну реакцію. Не треба закривати очей, що "політичні партії мають своїх "род- ственників серед військових але в той не час схильність їх є апелітками. Через те "грає в революційній формі стар- Минство заявило своє бажання про припинення партійних свар, інтриг та боротьби. Так само і в повному сер взносить підходять вони в оцінці діяльності тих чи інших осіб. Державно-політичні і громові зловживання викликають у них справедливе обурення. Негайного суду та суворої кари над елементами винними, реабілітацію невинним, ось їхнє вимога і в цьому напрямкові. І тоді лише після усунення цілого ряду дефектів і в державному будівництві "після остаточного покращення в цій безсистемної системою" як її наші військові охарактеризовують і називають "Петлюровщини". Все це призведе наш край до кращої долі, дясть можливість пересвідчитись в перемові. Варто одмітити, що старшинство з великою цікавістю вислухали інформації про політичне життя у Тарнові. В одній із своїх резолюцій "прикладаних до свого на першому листі стоїть протест проти того, що на міжпартийний з'їзд /в/ в Тарнові, де вирішувалась судьба рідного краю і судьба людей, що за ного клали своє життя, не запрошено представників армії. Одним словом, можна з повністю сказати, що після усунення в першу чергу дефектів льокального таборового життя, а потім і загального державного значення тверда але справедлива, сурова але глибоко патріотична військова рука може вільно не доустити до розкладу і оз- звінну нашого воєцтва. Цей елемент ще з устіхом можлив булоб використати, бо- ни всі антибольшевики і навіть більше антибольшевиків. Наприклад, в порівнянні з польською заголою м. Олександрова. Але "помовлені-смертне-одібно". ДОДАТОК 2 "протоколи заральних зборів". -7- 1. Матеріальне становище. Частини Київської дивізії в лагері м.Олександро во находяться в надзвичайно тяжким матеріальним становищі, дикуючи тому, що утримання не одержано з жовтня місяця, а також тому, що всі річі, які до хто мав були в більшості страчені в останніх боях і відібрані при мандрівці від зброю до м. Олександро во, так що в даний момент рідко хто дає зі старшин має зміну близни. Вимагається негайна видача утримання, а також бажанн допомогти білізною та одягом, харчами та інше. 2. Моральне становище. Моральне становище як старшин так і козаків страшенно пригнічене. Велике деморалізуюче враження робить відсутність керуючого органа дивізії/ком- дива, Штадіва, Постачання/. Необхідним зв'язок з комдивом і м взагалі з по- задротовим кирем. 3. Політичні погляди. За три роки безпримірної крізової боротьби нашої за національне визволення в найтяжчих умовах не було досягнено: 1/ створення армії, котраб могла б боротися зі своїми ворогами, 2/ Котра була б заохотжена всім необхідним для армії вини, 3/ У.Н.Р. не було введено дикуючи весь час не переставачим партійним ніж собою інтригам в свері міжнародній як народившися держави. 4/ На більшості видатних призначень було люди або вороги українському рухові, або зовсім не компетентні в справах свого призначення і тільки поділяючи думки безглуздих політиків/різні святовств і т.и./, або тростіснікі влади- через що де-кілька вже раз не -8- був використаний великий національний Патріотичний рух. 5/ Всі теорії національні сили були зароблені і або гряли в важницях, або були розстріляні і де-які мусіли тинки за кожден, щоб в Сучасних "приноси користь своїй нації" — я кар- жані. СКЛАДАННЯ ОБСТАВИН.- Виявилося, що всі збройні в Армії, а тому Армія, для того, аби її не товели то насильному шляху, аби її не обдури і не озирали, що виявилось уже не раз в багатьох прикладах, ів Саратських авантюрних видатні-особистості в останній час маю но- ральне, розліне і сердечне право на свій ладу і контроль, що до Української держави, а через те до утв. збройного парламенту му- сити бути проведена військова диктатура, яка повинна укладать із себе обраний колеріальний орган. Діяльна влада повинна зруїтуватись в один демократичний орган, де мусить бути об'єднані всі політичні та промислові кола для більш коціль- ної і скоріш закінченої боротьби в короткому України; чого до цього часу не було зроблено на життєвих, а весь час ке- тен будував Україну по своєму на свій страх і свій порядок, марне витрачаючи дучи національні сили. Нагадає оголошення амністії всім українським діячам, обставинникам, хакти всіх не чужину. Старшини та козаки. -9- Заміна старшин «Бірної станції табору м. Олександрів» 1/ Старшини залучають рішучий протест проти того, що на міжчастинній з'їзд в Тернополі до вирішувалась судьба різного краю і судьби людей, що за нього клали своє життя не вагаючись перед станичниками Армії. 2/ Становище старшин «Бірної станції» є столти кріпко за самостійну державність, країни і против того, що армію уживати для територіальних затій. 3/ Старшини рішуче протестують против того, щоби політичні ділі перебувавчи за кордоном в часи останньої боротьби в межах краю, або державної центральної КБО і зборов до цієї боротьби, не стояли надалі на відмічальних становищах. 4/ Зжити нервніх мір і суворих середств законом суду против тих одиниць армії і цивільних осіб то цивільних установах, що шкодили справам будування самостійної Української держави, або шкодили державний скарб і майно для власної користі. В тій цілі є тепер доволі часу і змоги перевести докладну провірку актів і відомостей про кождий окремий частини і поєднаних державних установах. /Проводити правовідносності устників переборок про велики надмиття від поганливих осіб в випадку неслухальності закідів на місці їх реаблікувати/. 5/ Перевести частину армії в інші елементи, зробити перевірку рангів старшин та завести оведенційні листки до був би важливий кожний крок старшини в його життю після шкодли старшини/. 6/ Старшини вказують на неекономичний спосіб оплачування урядовців центральних установ, які не стоїть ні в якій "реформа" в латинських членів Армії. 7/ До матеріального становища та золе представляється як найгірше: а/ Повна в досутність всяких прогон. Старшини не отримали платні майже за три місяці. Різном на отримання гроші за службову тодорожні на харчі, як і розсил на перешивку одягу, та на зроблення того-го одягу; б/ відсутність обмундирування, обування, а головне білизни, в/ тогорішній томашквани, відведенні для мешкання як старшин так і козакам відповідають тільки для літа не для зими. Палива віднується дуже мало. Повна відсутність обставини. /Столів, лавок і т.п./. 8/ Важно, щоб уряд вжив заходів про негайне поліпшення матеріального становища старшин, котрі до цієї пори й на будуче зостаються на службі в війську У.Н.Р. В противному випадку мешканці і физичні стан старшин буде доведені до ступеня, в якій не буде можна їх жити в випадку потреби. 9/ Нажено, щоб уряд не стояв на перешкоді, та голосував сьогодні звільнення в війська тим особам, котрі "ходять з окраїних держав б. Російської імперії і бажають звільнитися від служби в війську У.Н.Р. 10/ Дати змогу старшинам Української національності, не схожим тодор служити в війську звільниться їхніх і дієтних документів щоб могли "оїхати куди небудь і забезпечить своє матеріальне становище. 11/ Зжити заходів, щоби старшинам, та козакам Армії, вразі припинення активної боротьби за визволення батьківщини, була дана "правна змога заробковання і працювання по закордонним державам. -10- 12./ Останні виявляють бажання обдарувати таборовому ринку, та з окрема вихлопотання свобідного виходу з меж табору 36 д т.ч. ім заборонено-головним чином українських таборо- вою владою. Заритимовий Звітно: /Анішко І.В. Сокиря ДО ЧАНА МІНІСТРА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ. -і київського відділу преси з було надано "од наказу" ім. м. п. -і київської губернії, яких описати тут і власні екз. -онти на чиновників з їх-ся і об'єктну наказу майже тр. ХІХ століття -а аторської емісії, яка виконана в і лют київського м. п. шинній гінна -відомості телекомунікацій, що он і нимога, ат можіж має . Нато хандал од , вардкір кітадов ан іпод шиннок в язасоч і мищато атикумнагт хі дуд-окно 21-го тат 22 Грудня 1920 року в дивізіях всередні Олександрії, п. поміщаються інтерновані наші воєнки. вк-атуска: Подаваємий нищо чи сельний стан / спочатку був трохи більший, коли атпаде кільком мертвих випадків в тра спорядженні всесія як старшин так і козаків, зменшили варальну кількість. Особа як воєн-вирла- дала на 21/ХІІ. А К. І Чисельний на зва частини Старшини Козаків Мінок Дітей. от шня в , П от п дивізія "д" . тіп с94 ірдах а209 місто 15 авон 2 -на... і працюємні 4 кількості я хі мо 226 ве ай 483 " хтава од . ІІЗ отопбосо інеї 6 жодачи , усфун , 263 овчані П159 кнглан / 20 зовоз млр 2 -уя хмлазиння баласові частин. ідо відена пео посезо ошхета 9 -р ез маньго Охорон. Рефер. Отт. 428 отопбосо 215 к умриця , ано жівопор 88 ви фіодик Норд Врилда ховат килдо П інхун 7 імею у анд . \I одуб Камленецька Коменд. . 20 окія ЗАЕ-З-С отажли оку оба, що пате зв хіво вій , жинць толід інжечев. \I ет еріх олопон мез Іншевудзеб Р. анзовом . сс.. 883 одб 2556 вт , юм ан ше -о Стан Ломешенька дна життя ухода очоласяняків еме тинку інжя нод м /бараків./. Після складання офіційного візиту польському майорові та генералоці хорунжому Вєручкові, який являється старшим -кошатом інженера-механіка, що зв'язаний з бараками, мною умова виставори і разом зі своєю дружиною таксі жезе у бараки, мною були оплінуті, сирахи, як старшинські воїни живуть окремо/ так і козацькі. Високі довгі без стель в дощатом покривлю, оббитор толем бараки ці знаходяться на простороній Іаповні - кількометра-від галізаної станції, на фарм містечка і обнесені кількома ра- дів колючого дроту. Стіни цих бараків в ідну дошку /шальовку, груб медо -2- /цими днями приступили до поставки груб з цегля так що темпера- тура дуже низька і повітря страшенно вохке. До приїзду наших ін- тернованих ці бараки стояли пусткою і де-які з них були вруйно- вані. Цілими як в стінках так і в покривні ще дуже попірнують за- гальний стан. Брак ліжок та соломи і не цілі комплектки тюфлів, примушують старшин і козаків лежати долі на дощатій підлогі, що -мов відбивається на здоров'ї і побільшує процентність бронхо-груд- них захворювань. Більше 100 старшин/по спискові 130/ мають право і живуть на вільних помешканнях у містечку, але ціна за кімнату доходить далі д -яких 4.000 марок так що цим правом багато і не користуються. І А.А. В своїх походних кухнях, а старшини на збудованих це- рольних плитах /по вібраннях/, семейні тварини на грубах са- ми варять собі їжу. Козаки отримують харчі по ліз. "д" старшини по ІІ, а кінки по ІІІ. Де яких продуктів за браком їх в польській інтендатурі по ви- дали зовсім /наприклад картоплі, цукру, цигарок/. Мені особисто пришлося допробувати вечерю однієї загальних старшинських ку- хонь, причому я особисто з виборним завідуючим обраннем се ро- бив у самій кухні. Подали горох зведенений у воді одне на 38 чоловік було вкинуто 2-2 1/2 кило м'яса. До цієї вечері дано було 1/2 фун. чорного хліба та і/2 фаранц. білої булки. На обід дається суп, або борщ на м'ясі, та каша або горох або квасоля. Перебувавши там маленький пункт американського трьохкутника видає харчі якщо що- дня, а взагалі всім раз на тиждень. Сміливо можна сказати, що і на задовольнення сі Скарп категоричні, або різних мені не приходилося чути. Правда, на недозвичні натяки на зловживання як в боку наших постачальців та кін в боку польсь- ких роздавчиків /дивидантів/. Суп хліба у містечку у вільному продажі коштує /38-20 марок/. Імовірно і ще , немає потрібно додати, що потрах в акто всій гнад, і особл СТАН ОДЯГУ. Але загальним - фізична сильність як козаків так і старшин /95% одя- -за амуніціїком можливо не повеликим виключенням, де в тих чи б оєм дует , умаючам ушод унді а відразу хир грило... -3- инших випадках люде не мають шинелів або френчів. Гірше стоїть справа з взуттям і від 20 до 40% потрібно бути негайного подагодження, а 12-15 % цілком нових чоботів або черевиків. Найбільша потреба відчувається в білизнах. Лише 8-10 % мають по 2-3 зміни білизни, 80 % тільки по одній, а решта не мають олівця взовсім. Мені приходилось бачити в Київській дивізії старшину, котрий на полому тилі мав френч, а поверх шинель свого товариша. САНІТАРНИЙ СТАН. Не маючи точних цифрових даних, можна лише поглянути на останні висновки з історичного матеріалу. Усі хвороби повинні бути уважно спостережені, але в кінцевому результаті не дуже ухиллючись від дійсності і ожати до санітарно-пізненчий стан козацький. Єсть кілька захорувань підозривих на тифус. Об'ємну хворих медичний персонал як польський так і український / в значній мірі/. При Таборі знаходиться лазня, але великий брак мила. Де-що дає згадуємо вище Американська "але і цього вистачає лише на 25-30 %. Спеціальної пральні нема. МАТЕРІАЛЬНИЙ Досі мати повну картину зовнішнього/матеріального стану інтернованих, треба вупенити велику увагу на грошовому стані козаків, а особливо старшин. Преважно-які мали запаси прошей на мобілізацію то що і пов'язавали по 1-3-5 тисяч карбованців в рахунок платні. Найчастіше з'являється категорична основа для підтримки морального кобробу, або в хилення якорових державних начал та свідомого патріотизму. Віть одиниці, са навіть і групи, котрі уміло використовують теперішнє положення на некористь для У.Н.Р.. На цьому грунті виросло і живе страшенна незадоволення нашим управлінням, котре ж хвилинами виникає звісно що до створювання Центральних установ, котрі краще уповажнені ніж Армія. Моменти переплітаються тісно в моменти політичного чи відсутності всіх інших елементів політичної пропаганди, котрі наміченого лінгвоводження свідомо-відчуваються і викликає знов таке незадоволення урядом. -4- сірногод обв вілення атоми зі сходу жандарма хвили Цілий ряд конкретних беків цього порядку, як наприклад брак тісор та взагалі яких би то не було інформації, відсутність зв'язку з Урядом, або хоча-би в Комендантам або розбиття частин то- ж уважно чи погано додаткового майна. Виконавці брали ка лівізії по різних тоборах, брак української преси, наприкінці а, нідо обмеження в УРДУ на певну к-сть атоми з 01-8 днів. Повна відсутність персональних відвідин представниками Уряду або -ми а іншою обмеженням, між тим що урядом був засуджений на певну промахиства і багато багато ще подібного в сумі складаєть у кож- ног о з них таке враження, що про них забули. Забув про них Уряд, забуле громадянство, посадили их за кріт, тепер мовляв воин напотібні, непо трібні нікому й ні для чого. Г-дплюм зрозуміло, що а являється знавиря, зненавість до провідників та до Уряду повна впатіць безанційність або пив. ПОЛІТИЧНИЙ СТАН. Разом з тим випливає цілий ряд питань суто Військові моменти: -тичного характеру тісно зв'язаних з життям Армії. За три роки, навіть більше кривової безустанної боротьби в найтяжчих іншої розкадровки або обмеження виплати заробітку і оск умовних багате де-чого не досяглено. Червоною питкою прохо- дить недовіра до Центрального військового керовництва. Він- - і уважно сподівається, що навіть за коротке засмотрення "Акції" та Уряду у цим часом слобжання, викликають загальне обурення в дуже різких формі. Старшим недоволенням натяками що завідомих злочинців /напр. Русійн/ в справах постачання, Урядові чинники згиль- -удосною економічної кризи і тим не боляли державні доручення. Г-дплюм страведливі вищої перевести слідство і якго сій показати, а коро треба реабілітувати. -хоча ближчим часом, щоб зв'язання до динаміки атоми Паралельно в цим так звана чистка Армії від шкодливих елементів/ во сіх війношенних / і на часі і перевірка стар- шинських рангів, завезення введенційних карток, навіть щось од атомненого атласу мовляв не змогли б, могла би майже в роки кондуїтних спільків, все це висуваться самими стар- шинами. ПОЛІТИЧНО ПЕР-К-САДОМ З ОЛОГУ МАТЕМАТІЦЬКОГО ІНШИ ЖАВНІ МОМЕНТИ Голосу проти Української Державності -чуді ідеї. чені ні від короля пришлоса почути нашому центральному вирішення що до певної -5- -зойів виктоїдтат омоклі еке ,афоаує акціядо ,записаного на цейні так і зони сломть на роспутті. Одні говорять про Гатим- на до Скоропатського та Вишваного, другі про доповнену Дирек- торію, треті про якусь військову диктатуру, інші про жиєнь ...м. гімнастичне шкілів атлан і ухваленої засади щодо політичний організм мало майже не те своїм имовс військовим «союзом» , м. охотає органи, які розраховані на парламентом. Разом з тим старшинство в одного боку цілком об ективае, а другого боку цілком свідомо підходить до справи по- літичного державного значення. Критичне до тих чи інших полі- тичних акцій, вчинки кроків, а навіть і авантур знаходять ціл- ком справедливу оцінку і відомін у більшості старшинської маси. Так само і пиття та співділання в державній роботі і політично- громадських груп. знаходять серед них відповідну реакцію, бо треба закривати очей, що політичні партії мають своїх представ- ників серед військових, але в той же час більшість їх є аполі- тичними. Через те прямо в револютивній формі старшинство вале- дле своє бажання про припинення партійних свар, інтриг та бо- ротьби. Так само і повною сер йозностю підходить вони в оцін- ці діяльності тих чи інших осіб. Державно-політичні і грошові зловживання викликають у них справедливе обурення. Негайного су- ду та суворої кари над злочинцями винними, реабілітацію повинним осв іхнія вимога і в цьому напрямкові. І тоді лише після усунення цілого ряду дефектів і в державному будівництві після остаточного покінчення з цією безсистемною си системою" як її наші військові охарактеризовують і навивають "Петлюров- щиною". Все це приведе нас край до кращої долі, дасть можли- вість збудувати міцну армію, дасть спроможність перевідчи- тись в перемозі. Варто одмітити, що старшинство з великою цікавістю вислу- хали інформації про політичне життя у Тарнові. В одній із своїх резолюцій прикладаємих до свого на пер- шому листі стоїть протест"проти того, що на міжпартийний з'їзд /вс! / в Тарнові, де вирішувалась судьба Рідного Краю і судьби людей, що за ного клали своє життя і не запрошено представників армії. Ідним словом, можна з певністю сказати, що після усунення в першу чергу дефектів локального таборо- гого життя, а потім і загального державного значення тверда -6- але справедлива, суворіша судова, але глибоко патріотична війсь- кова рука може вільно не допустити дозволення і звільнення навколо во- янця. Цей належний елемент, що у успіхом можна було б використати. Вони всі антибольшовики і навіть більші антибольшовики, наприклад в прийманні з польською валовою м. Олександрова. Але "помилки" в умовах останнього життя можна щодо ополчення, ополчення хибних крітів од енергетики, тинірене оповаження опонентів -кір атаковане циганка і ватван з мінори пияця. Кілька хвилин насам фокалізацою мезомалід у лімфодія і унірно уважаємо мої -опритіпел і ітодов нінакжед а гинапідзело в крити і омас нет КОНАТОК 2.протоколи загальних зборів. -автохорн хіоса атомом інтернет інкритіког о, церо итавання едест -іконе в хі атешмаліо аву он пот а еле, хнасмасія дедес війни -зваза оатонимето індоф нінактоповсе а омасп ст серде. миинкрит -об от пистри , церо хиніткап ліненкицел оді виняжед вою едл -ніре а лива атихехдін оптоонвої фе омнаоп і омас маг .хватор -ізомошт і іпритиког-онасаред дієа хишия цр кет караванлік ір -ує опонйатей, линеубо енкдеваето хли у атеминяна мивасмакове -миналої оіретів ідеа, мишина импикнове дан края Іодовує вт уд -лягіт анешк ідот і .Ізомиклан умоар а і стомке низі дзо -вкоїн іатинкаідуд умонахед в і айтаджод уддо отолір миенуру -ля "сометоко фе оймотоновзе сейр в линеріяно" опонентосто. -восоргтей" атойкаванні і стачулозофітядехо Імочайіа шан ії -иплом ятох , ілод іодшн од керя пан еденки он вед-"онини -прдіасовеф атзінкомого атояд .сімде урпім итвєуддо атроїа .ізомевар в дент -удоке матоіа мір соникса в оатонимето од ,ититімцо отед .ізондаг у метих епритіког одт кіреморфн плях -цер ан очодс од химвдалинеп Нірковев хіоса сі Індо а -тямкітеджкім ди он ,опет мтое"тостоен дитого ітеми тьри -млай отондіч ваддуз азякаушицма од ,іаонсат а \ / деї в -омпосорла ен єм метик вою нклют отек де он ,вадок фодду ,ктавано стоі пе" в елком ,мололо линді .іймеа атжичнедер -особат опонахелак айтажед удде урпен а миасця десіт -вдсвет миірена опонавсод опонаклас і мігор в ,метик от -1- I. Матеріальне становище. Частини Київської Дивізії, в лагорі цих Олександрівці знаходяться в надзвичайно тяжкому мате- ріальним становищі, докучливо тому, що утримання -дом всіх кміт плюс 100 од і Генерального штабу, а також тому, що вел не одержано в жодній місці, а також тому, що всі їхавець-Києво-Січевського зв'язку не мають ніякої допомоги. ріші, які до хто мав бути в більшості випадків п унот в імпд в арсеналних болах і здійснені при маневрах від Збруча ii оба, ухил до м. Олександрівка, що в данний час рідко хто хотів би якщо старшин має зміну білізни. Кінгатого в отоку вимагається кегайна видана утримання, а також ба- тюж і удека плюс жання допомоги білізною та одпром, харчами та ише. -дев книжота, од ет сорер в лажед іосанівції од од , апо 2. Моральне становище Моральне становище як станиш так і ко- -аке анальвій . заків отралення, пригнічене. Велике неморалізуюче -ум ек , начо зн враження робить відсутність карбучого орана діві- Блд якої іжовки зміни, щодо не. По стананях -я петеров в колони, неприхильний зв'язок з Комдивом і взагалі в поза- , ництвій кинжен дротовим широм у разі елодн од олер , :книг і хаю міло ан импд от універсії азазуд лежок оду але в 3. Політичні попляди. За три роки безпримирної кровавої бороть- -ча , кмкнаятодоба національне визволення в найтяжчих умовах не було досягнено: . ункуру ан кмпнал I/ Створення армії котраб могла боротись в своїми ворогами, 2/ котраб мочна заосмотрена всім необхідним для армії війни, 3/ У.Н.Р. не було введено дикуючи весь час не переставаючий партійним помік собор інтри- гам в сфері міжнародної як народившіся держави. 4/ На більшість видатних призначених були лю- ди або ворожі Українському руху або зовсім не компетентні в справах свого призначення і тілько поділяючи думки безглуздих політиків/ різні сва- товства, кумоватва і т.ин/., або престижнікі вла- - 2 - дійт перевірки до кількох вже раз не був використований великий національний патріотичний рух. 5/6 всі форми національні сили були тероризовані і або гнітальні, що мали бути виконані з огляду на те, що це не було дозволено. в різних або були розстріляні і де які мусили тікати за кордон, щоб в будучому принести користь своїй нації-своїй державі. СКЛАДАННЯ ОБСТАВИН Виявлено, що Україна в Армії, а тому отхочення до цих обставин не повинно бути забажаному шляху, або її не обдурити і не обфарбати, бо виявилось ужено раз в багатьох випадках, із багатьох авантюрних владиків- особисто в останній час це морально, реальні і кримінально граючи на свою владу і контроль, що до Української Держави, а через те до утворення парламенту муся бути проведена військова диктатура, яка повинна була зміцнити колегіальний орган. Цивільна влада повинна групуватися в один демократичний орган, де мусить бути об'єднані всі політичні та громадські кола для більш доцільної і скоріш закінченої оборони в ворогами України., через цього часу не буде зроблено нашими діячами, а весь час кожен будуєвав Україну по своїм на свій страх і власний потяг, тарго-витрачаючи дужи національні сили. Негативні оголошення амністії всім українським діячам обставинами, загнаними на чужину. Останній телекомунікат 1 микліховен після визначатомою звичайно зараз /8 мийна гімна від азова іркутського принадена опусь ен.Ч.Н.У./6 -центри мобої жінок минітету приєднати звичайно ен ес -важаючи колишньодані як виновникім іркутським іркутським хлібом київських хінгедних атошаків мі /2 ен місцева оба ухуд уймозання! Імовіра обе на виявит і живлення" опосу жалюго в інтегральному -все іншія (зайнятості) хідсучасно київським іркутським -ола їхнезоїтності обз .../м.т і затеможки, автоном -3- Така нія ставши Збірної станції Табору м. Александрова, нам в умовах оголошеного міністрових звісно, що в умовах оголошених монополь-монопольних між собою однодобових, що на міжпартийний з'їзд в Тарнові до вирішувалась судьба рідного краю і судба людей, що за нього клали своє життя не запрошено представників Армії. 2/ Становище старшин Збірної станції є стояти кріпко за самостійну державність України і в против того, що армію уживати для партійних зв'язків. 3/ Старшини рішуче протестують против того, щоби політичні діячі перебували за кордоном в часи естапної боротьби з москалями, а державна центральна або і вороже до цієї боротьби, не отоділи надалі на відвічальні становищах. 4/ Вжити негайних мір і суворих ордентів законом су- против тих єдиних армії і цивільних осіб по цивільних установах, що шкодили справи будування самостійної Української Держави або шкодили державний скарб і майнові для власної користі. В тій цілі є тепер доволі часу і змоги перевести докладну провірку актив і відомостей по кожній окремій частини і подільних державних установах. /Провірити правдивість уст- них поговірок про всяки надмужити відповідальних осіб, в випадку неслушності негайно передати судові, в видадку нес- лушності захисту на місці їх реаблікувати/. 5/ /Перевести чистку Армії від шкідливих елементів, зробити перевірку рангів старшин та завести еведенційні листки, де був би зазначений кожний крок в старшини в його життю після школи старшин/. 6/ /Старшини в таборі на неекономичних спосіб оплачування урядових Центральних установ, які не стоїть ні в який пропорції з платами членів армії/. 7/ Що до матеріального становища то воно представляється як найгірше: а/ Повна відсутність всіляких грошей. Старшини не отримали харчів платні майже за три місяці. Рівно ж не виплачено гроші за службові подорожі на харчі, як і прошений на перешивку одягу, та на предбання теплого одягу. б/ Відсутність обмундирування, обувки, а головне білини, в/ теперішні помешкання, відведені для мешкання як старшин так і козаків відповідають тільке для літа, но не для зими. Пали- ва відпускається дуже мало. Повна відсутність обстановки. /Столів, лавок і т.п./ 8/ Бажано, щоб уряд вжив заходів про негайне поліпшення матеріального становища старшин, котрі до цієї пори й на- будуче зіставлять на службу в війську У.Н.Р. В противно- му випадку моральний і физичний стан старшин буде доведен до ступеня, в якій не буде можна їх вжити в видадку пот- реби. 9/ Бажано, щоб уряд не стоїв на перешкоді, а полегшував справу звільнення з війська тим особам, котрі походять з окраїнних держав б. Рос.Імперії і бажають звільни- тися від служби в війську У.Н.Р. 10. Дати змогу старшинам Української національності, не сажаючи тепер служити в війську ввільнитися і дистанти документи щоб могли поїхати куди небудь і і засегечит своє матеріальне становище. II. Вжити заходів, щоби старшинам, та козакам Армії, вразі припинення активної боротьби за визволення Бать- ківщини, була дана права змога заробкованні і працюванні по закордонним державам. ДО ПАНА МІНІСТРА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ. Маю за шану повідомити Вашу Екзеленцію, що ознайомившись з комунікатом Міністерства Преси і Пропаганди ч. 2 з 4 січня ц.р., НАЙГОЛОВА ТИРЕКТОРІЇ зволив покласти таку резолюцію: "Талано-6 було як би комунікати містили в собі більше фактичного матеріалу; а дотеперішній редакції комунікати більшу увагу надати публіцістичному моменту та педагогично-державним виснов- кам; але останні значно ціннішими були-б, як би співвались на ширший інформаційний матеріал, недостача якого особливо дає се- бе відчувати в одділах: "На Україні" і Армія! Зрештою треба так само уділяти більше місця і біжучій праці Правительства. 9/1 1921 р. ПЕТЛЮРА". Мироновський Керуючий Справами Бришанов Начальник Канцелярії 6-IV К О М У Н І К А Т № 3 ВІДДІЛУ ПРЕСИ МІНІСТЕРСТВА "ПРЕСИ Й ПРОЧТАНДИ У.Н.Р. 18 Січня 1921 року. I. РАДА РЕСПУБЛІКИ Нижче подається „Закон про Раду Республіки", ухвалений Радою Народних Міністрів і затверджений Паном Головним Отаманом з дня 9 Січня 1921 року. Безпримірно тяжкі обставини, серед котрих українській нації доводиться змагатися за свої святі Права; руйнуючі стихійні Прояви революції; московський імперіалізм з його безнастанним нищенням форм державного життя на Україні;рішні Політичні терти й роз'єднаність; в решті, відсутність моральної чи матеріяльної Підтримки з боку інших народів чи держав світу - все це одривадо увагу й забирало всю енергію на організацію збройної боротьби нашого народу, котрою здобуде собі гідне місце в світі та досягне спокою й ладу на своїй землі. Московські наїзди й окупація українських земель не давали спроможності використати нагоду для впорядкування багатьох Першорядних питань державного значення; одночасно, не було можливості виявлення Повної волі українських широких мас, бо з "звиний час" значні Простори земель наших стогнали під ярмом московських окупантів. Вирішуватиж Питання Все-народнього Представництва с"особами виявлення волі тої чи іншої частини землі української не було не тільки недоцільним, але з точки погляду майбутніх внутрішніх відносин в Певній мірі й шкідливим. Болюче" питання, питання про скликання Всенароднього Представництва України чимало разів впродовж боротьби нашої за цих два роки висувалось на зверх Політичного життя, але військова хуртовина одбирала можливості Підійти до цього питання зі всією належною увагою й свідомістю тих високих завдань, що малось до його вирішення й санкції Предкласти. Й "Закон про Раду Республіки" не є тим, чим би бажалося в Повній останньо об'єднати й устаткувати наше розбурхане Політичне море. Сучасні обставини не дають цього так найважнішого й актуального в нашім житті Питання вирішити. - 2 - Але ми мусимо мати бодай тільки собі критерій, що оцінював би теперішні наші стремління й бажання, об'єднував би їх та направляв в сферу найбільш корисного й лекучого з точки погляду наших національно-державних інтересів. Аби об'єднав роз'єднаний й розбитий Політичні групи нашого громадянства в сфері національного добра для нашої Батьківщини; аби впорядкував незлічиму кількість актуальних питань як щоденного, так і будучого життя; аби направив всю цілу нашого державного організму в сферу національно-державної льогіки й аби зайнявся так само ретельно й гостро Переглядом помилок наших в житті внутрішньому, а особливо за кордоном. В решті, аби зважив серйозно й з свідомістю тиеї величезної історичної своєї ролі, що бере на себе в цю тяжку годину нашого буття, сучасне й накреслив твердо й рішуче свої завдання та Працю, аби вивести ідею української державності в світ ясніших і реальних можливостей та перспектив. Рада Республіки, згідно з декретом Пана Головного Отамана, 14 Січня цього року має розпочати свою одповідальну Працю, про що та Про Перебіг нарад і Постанов Ради Республіки буде повідомлятися всі центри життя нашого як тут, на чужій території, так і на Україні. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ «14 січня 1921 року ГОЛОВА ДЕРИКТОРІЇ ПЕТЛЮРА. ПОСВІДЧУЄ Т.В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ОНІХІМОВСЬКИЙ УХВЕЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про Раду Республіки. I. За неможливості скликати на чужій території Державну Нарадню Раду згідно з законом 12 листопаду 1920 року (Вістник Державних Законів 1920 року, випуск 2, ч. 25), на час перебування Правительства Української Народньої Республіки по за межами території Республіки утвори -3- ється Рада Республіки як тимчасовий зверхній орган народної влади, якому належить Повнота влади. 2. Державний устрій і Постійна конституція, зміни засад робітничого і земельного законодавства та "Прав національних мінностей в звязку з національно - Персональною автономією належать до компетенції Повно-Правного органу Народнього Представництва, що його буде скликано на території Української Народньої Республіки. 3. Рада Республіки складається згідно з ст. 4 цього закону в уповноважених Представників Політичних Партій і громадсько- Політичних організації України, що Почали своє діяльність до І-го липня 1919 р. 4. Рада Республіки складається з 67 депутатів, При чому Українська Народня Партія далагує два Представники, Народньо - Респудликанська - 5, Самостійників - Соціалістів - 5, Селянських Соціалістів - 4, Ос- ціялістів - Федералістів - 5, Соціял - Демократів - 7, Соціялістів - Революціонерів - 7, Трудовики - І, Хліборобів - Демократів - 5, Єврейські Партії - 6, "Ольські - 2 і Німецькі - І. Громадсько-Політичні організації делегують: об"єднана Впілка служащих залізниць - 4, Спілка служащих Почт і Телеграфів - 2, Місцеві Самоврядування - 4, Українська Кооперація - 4 і Культурно - Освітні Організації- 3. ПРИМІТКА: Представництво для Партій Російської меншості на Україні, які стоять на грунті суверенності України, буде визначено окремим законом. 5. Кожна з зазначених в ст. 4 цього закону виборчих курій сама визначає спосіб і Порядок обрання депутатів По своїй курії, а також заміні їх новими особами в разі потреби. ПРИМІТКА: Представництво від Самоврядувань розподіляється по Принципу територіальному, при чому 2 Представники делегуються від Правобережної і 2 від Лівобережної та Степової України. 6. Перевірка мандатів Членів Ради Республіки Проводиться на основі наказу Мандатної Комісії, якої набирає чинності з ухвали Пленума Ради Республіки. 7. Кожний з громадян може здійснювати свої активні виборчі права лише По одній громадсько - Політичній організації. 8. Що шість місяців з часу скликання Ради Республіки переводит- ся одночасове Поновлення уповноважень всіх депутатів Ради, при чо- -4- му спілкання нового складу одночасно вважається ментом розпуску по- переднього. 9. За членами Ради Республіки, що перебували на державних та муні- ципальних Посадах в центр делегування їх до Ради Республіки, заховують са їх попередні Посади. 10. Членн Ради Республіки одержують грошове задоволення за працю в розмірі, що його визначить сама Рада Республіки. II. Особи Депутатів недоторканні. 12. Делеговані Членн Ради Республіки здійснюють свої Права і ви- конують свої обов'язки лише особисто і відповідають за свою діяльність в Раді Республіки тільки перед Радою Республіки. За загальні карегідк ні вчинки Членн Ради Республіки відповідають в порядку, який встанов- люється самою Радою окремим законом. 13. Порядок проходження законопроектів та ведення справ в Раді Республіки встановлюється на підставі конституційних норм, визначе- них в окремих законах та регулямні, що їх ухвалив Рада Республіки. До видання зазначених вище законів Рада Республіки перується в свої діяльності відповідними Постановами істнуючих законів. 14. На випадок незатвердження законопроекту нині діючим Порядком законопроект протягом семи днів повертатись до Голови Ради Народних Міністрів з наведенням мотивів незатвердження. Голова Ради Народних Міністрів протягом дальших семи днів відсилає незатверджений законопроект Голові Ради Республіки, який ставить його на денний порядок найближчого засідання Ради Республіки. Рада Республіки або бере на увагу зазначені мотиви що до потреби змін законопроектів і передає його до відповідної Комісії для дальшого обговорення, або законопроект приймає наново в цілості без змін ква- ліфікованою більшістю 2/3 голосів. Прийнятий в цей спосіб законопро ект Голова Ради Республіки надсилає Голові Ради Народних Міністрів для оголошення його в Віснику Державних Законів. 15. Перерви в сесіях Ради Республіки відбувається лише з ухвали са- мої Ради, ака встановлює Порядок законодавства на час Перерви. Всі ви видані в цьому Порядку закони поступають позачергою на перше засідання Ради Республіки для ухвали; в разі неухвалення законів ці тратят своє силу. 16. Рада Республіки скликається не підніш семи днів з менту набуття -5- сили цим законом. 17. Перше засідання Ради Республіки може відбутися лише в разі присутності в ньому не менш як двох третин визначеної в цьому законі загальної кількості депутатів. 18. Кворум для дальших засідань встановлюється в кількості не менш як половина цілого числа депутатів Ради Республіки. 19. Рада Народних Міністрів або окрему Міністри, що ім Рада Республіки висловить недовіру, уступають з уряду. 20 Закон цей до оголошення перевести в життя по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЛІВИЦЬКИЙ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ САЛІКОВСЬКИЙ Ч. 14. II. НА УКРАЇНІ. В Попередньому "Комунікаті" зазначалося про скупчування бойових ками сибірських та московських дивізій на терені України. Новіші відомості доповнюють ці данні для Подільської губернії. На "оділлі розтошовано: 41 п'ша бойовий дивізія, 20 кінна дивізія та 45 й 47 та недосить 46 Піших бойових дивізій. Сюди не їх входить ще кілька дивізій, що розтошовані в районі Могилів-Подільського. Військо нужденне. Коли кінота ще може почуватися червоними штанами та Папахою, то Піхота зовсім обдerta. В Піших частинах не трапиться й десятої частини, що є одягнена для зими. Верхній одяг найрізноманітніший: Починаючи від московської кацевейки жіночої оно може спостерігатися на цих насильномобілізованих і зосланих для руйнування України людях все, до Подертого цивільного Пальто включно. Очевидно, дезерція забирає все, а наспіх мобілізованих "ослушних" оборонців комунізму не ма в що одягнути. Щодо амуніції, то ії таксамо великий брак: нема Підсумков, нема ранців та іншого Приладдя для Походу. Патрони Переховуються в кишеньках або в чоботі. Настрій Піхоти Пригнічений, Пасивно-Покірний. Коли кінота настроєна як Переможець, то Піхота несе службу недбало, неохоче й має такий само змучений та недовольний і вигляд. Організованого Постачання бойовицького війська не істнує, тому ре -6- квізіції" і грабіж сильно одбивався на нашому населенні. Коли торкнемося організації й господарювання большевицького на Україні, то спостерегається стара система й засоби, якими її большевики за- Проваджують. Організується в першу чергу "совети", "чрезвичайки" та "політкоми", - що мають фільтрувати населення й ізольовувати тих, що не прихильно відносяться до ідей большевизму. Знищена торгова, ввозу і вивозу нема, десятки тисяч безробітних опинилися на улиці. Населення ставиться пасивно й мляво розуміє розпорядження большевицької влади. Особливо яскраві докази цього дає оголошена мобілізація, на котру старшини майже всі не з'явилися, а козаків Підібрана незначна кількість. Коли помічається пасивне відношення народних українських мас до влади окупантів, то це пояснюється, або відсутністю українських організаторів Повстанчеських, або відсутністю зброї.. Всі накази й розпорядження совітської влади торкаються виключно якихось вимог: збіжжа, худоби, коней, одягу, але нема жадного адміністративного державного розпорядження з обсягу її будівництва. Вороже відношення все збільшується й людьми опановує скрита злість і пімста, котрої досягають Повстаннями. В містах настрій нестерпимий. Пригнічене все: духовно й ограбоване матеріально. Навіть червоноармейців не видно поза головними улицями, остальке на "ружене становище." Тут не люде, а труни пересуваються по безлюдній улиці міста" - пишуть з одного з українських міст. Якесь потужне сумування за своєю владою, що являється наслідком всяких Провокацій про арешти Головного Отамана, Уряду і т.д. Люде мучаться, але чекають приходу своєї влади. Положення жидівського населення це страшніше, бо большевики особливо на ньому мстяться за співчуття українській незалежності. Торговля Припинена на й 50% кам'янецьких торговців посаджено до в'язниць. Кумунальне господарство провадиться лише для тих, що служать комунізмові большевиків, решта є наражена на голодову смерть, коли не дістанеться до села. Вся ця важка атмосфера породжує численну еміграцію як жидівського, так і українського населення, що шукає в чужині шматок хліба й теплого кутка. Як доносать газети, еврей на Україні фінансують сучасне протобольшевицьке Повстання й організують, навіть, планове постачання повстанців. Одночасно, бюлетень єврейського Презового бкра на Україні з дня -7- 10 Січня ц.р. Повідомляє, що большевики за останні часи розстріляли відомих єврейських діячів Персіца, Гінзбурга, Барабаша, Директора Єв- рейського Колоніального Банку в Одесі, Та інших. Репресії Проти жидів і Погроми большевики Провадять ще й з тієї Причини, що „Єврейська Робітнича Партя «Оалей - Ціон Хрещдих» Прий- няла ухвалу, що "Плямує", колоди большевицького інтернаціоналу, й видала декларацію, в котрій висловлюється Проти Приєднання Хрещбольшевич- кого інтернаціоналу. Такіж революції винесла й єврейська робітнича Партя "Бунд". Про- відник цієї Чартії Абрамовић виступає в цілому серієм рефератів Перед закордонним громадянством, в котрих критикує диктатуру большевицької влади й її організацію, де воло особистості Попирається ногами. Народ Український веде далі завзяту боротьбу з большевичькою оку- пацією. Всі відомости говорять за те, що ціла Україна обнята огнем Протибольшевицького Повстання. Останні відомості говорять Про здобуття Повстанцями Елізаветграду, Бобриців і Долинської. Повстанці відділи Провадять своєобразну блокаду Київа, шарпають большевиків на Чернігів- щині, та особливо в Повітах Миргородському та Хорольському на Полтав- щині. Ціла Уманщина і Канівщина Повстала, не дивлячись на страшні боль- шевицькі репресії. Тепер можна вже з Левністью здвердити, що Повстання широко розвину- лось і на лівому березі Дніпра. Полум'я Повстання розносить іскри Протесту народу нашого Проти чуж- жеземного насильства, що його кінець швидким темпом вже наближається до нас. III. З НАШОЇ ПРАЦІ ЗА КОРДОНОМ. З нагоди Нового року Міністр Закордонних Справ У.Н.Р. А. Ніковсь- кий вислав до закордонних Представників У.Н.Р. слідуючого Привітного листа: "З нагоди Нового Року маю честь Вас щиро Привітати і Побажати Вам як усіхів, так і доброго настрою, віри й Певности у Вашій справі. 1920 рік був в історії нашої державності надзвичайно актуальним і в ньому ми мали моменти великих підйомів нашої Політики і нашої актив- ности, як також і тяжкі моменти, котрі одначе записалися в актів У.Н.Р. як цінний досвід, куплений дорогою ціною. І хоча на Перше Січня 1921р. -8- наш матеріальний актив може здаватися трагічно малим, але моральна вага У.Н.Р. та її Уряду, традиція державності, та її скріплення на землях України серед народу українського дуже сильно і Помітно зросли. В тяжких муках і стражданнях Приходить народ до активної оборони своєї державності і на Похмурім небі окупованої України все ще горить воря Головного Отамана Петлюри та віра в те, що державна організація У.Н.Р. Принесе народові визволення, лад і спокій. Трьох літнім досвідом прийшли борці за Українську державність до Переконання, що Покинуті на самотню боротьбу, ми не здолаємо осягнути вимріяних ідеалів і що Україна тільки в Певній європейській концепції тільки в Певнім звязку з Європою зможе стати на рівні ноги та жити Повним життям нації і держави. Тому в організації нашої державної роботи, наша Праця за кордоном має і Повинна бути Потужною силою, що ста- новить звязок наш і нашу оборону в Європі. І Повна єдність Порозумін-ня і звязок наших організацій - центральних і закордонних - нехай бу- дуть нам у новім році керуючим щоденним модусом для осягнення блищих і дальших результатів державної діяльності. Прошу Човирити, Вельмишановний Пане, що ці думки висловлюються в глибокій Певности успіху нашої справи та найбільшої віри в Вашу добру волод і Спроможність Працювати на добро українського народу та Його державності. Інтерв'ю з Головою Депломатичної Місії У.Н.Р. в Празі П. Славинським. На "итання, яке вражіння викликала остання невдача української армії в закордонних колах П. Славинський сказав: "На тих, хто слідкує за розвитком Подій на сході, - а таких людей тепер на заході Європи єсть уже досить багато,- наша остання Поражка не зробила скілько - будь значного вражіння, не відбилася вона й на відношенню їх до України. Європа знає Приклади, що Верховна Влада і Уряд мусять иноді Перебувати на чужій території, не Перестаючи од то- го бути Верховною Владою і Урядом, коли за ними стоїть народ, коли вони репрезентують собою народ та Його бажання. Це є тільки епізод в боротьбі, Правда, завше тяжкий, але епізод, бо, як сказав ще На- Полеон, Нація, що її боронить народ, не Переможна. І це останнє, в відношенню до України, в Європі уже зрозуміли. Зрозуміли, що за Укра- ну бьється сам народ, що Українську державність боронить сама народ- -9- на сила. Нам остається чекати реальних висновків з такого розуміння і, дасть Бог, те чекання не затягнеться на довго. Єдиний вихід для розрішення східного питання для держав Заходу - це Підтримка новоутворених держав на території колишньої Росії. Само собою, що це єсть також і мій Персональний Погляд; само собою, що це єсть основний Підклад всієї нашої роботи за кордоном. Але важно не це. Важно те, що, дякуючи то так українській Праці за кордоном, скільки ос" ективним даним - це стає тепер тенденцією європейської Політики. Тен- денція відбудування єдиної Росії збанкрутувала в останнє в Криму, і її місце займає, цілком логічно, тенденція Підтримки так званих окраїнових держав. Зараз Переломовий час, час Переходу з одної традиції на другу, час Підрахунків та дрібної калікуляції. Завдання нашої Політики, аби той обрахунок вплив нам їж на добро. Можна сподіватись, що так воно і буде, бо вже тепер всім більш - менш ясно, що без України не скласти того обрахунку." На Питання, які заходи вживають наші Посольства для консолідації національних сил за кордоном, п. Славінський сказав: "На це питання трудно одповісти коротко. Консолідація національних сил за кордоном не завше й те коло Посольств, іноді вона знаходить інші центри. Що до Пре- ци Посолств, то це іде по різному в різних місцях, дуже часто це Праця такого порядку, що її Приходитьться індивідуалізувати од випадку до випад- ку. Найкращі наслідки дає близька, жива участь Посольства в житті і По- гребах місцевої української колонії, гуртування в клуби, кружки та грєм мади по тих або інших Принципах, часте і Правдиве інформування про жит- тя на Україні і т. и. В цілому можна сказати, що в останньому часі роз біжність Думок так званих орієнтацій шукне і припиняється, національний момент зводить майже всю українську еміграцію до одного гасла "Держав- на Україна". Якого характеру не були ті акції, славній армії нашій і її Головно му Отаману випаде найкраща доля: увільнити Україну од окупантів і реа- лізувати Українську Народню Республіку на нашій, НА СВОЇЙ землі." IV. ПРОВОКАЦІЙНА РОБОТА. В звязку з останньою невдачою, що спіткала наш Державний Центр і арм мію українську, стали поширюватися в широких колах громадян У.Н.В., що Перебувають нині тимчасово на чужому терені, зневірря і розшарування, а це, в свою чергу, зпричинилося до загальної деморалізації. Н -10- Не для кого не є таємницею, що в цих місцях, де перебувають наші громадяне, є й ворожі об'єкти , які користуються з слабодухрости іншої й, Поширюючи Віжні неправдиві відомості, стремлять до Повного зніщення нашого Державного Центру. Робота цих большивцьких і гетьманських провокаторів переводиться в трьох напрямках: I. Вони направлять думку громадян У.Н.Р. в напрямку шукання винуватців останньої невдачі, при чому цими винуватцями являються ті, хто стоїть на чолі Державної справи - Голова Республіки й Головний Отаман військ українських, Симон Петлюра й Правительство У.Н.Р. Проти них і направляється вся агітація, до провокатори знають, що коли не буде ні Головного Отамана, ні Правительства, не буде того Державного Центру, що є авторитетним так на Україні, як і за кордоном - вся українська справа Переходить до рук одного Раковського ( себ-то до рук Леніна), а Потім до рук того, хто Леніна Переможе , себто до іншого будівничого єдиної і неділімої Росії. Наша українська справа, тим і примається, що являються різні Денікіни, Йденічі, Кочаки, Врангелі, Булак-Балаховичі, й зникають, а: Петлюра лишається завжди, себто лишається неохотним стримлінням українського гароду до здобуття української незалежності. Так чужинці й розуміють справу українську. Не хотять цього розуміти самі українці, які йдуть на удочку до Провокаторів і самі дискредитують себе й свою, українську Державність. II. Але провокатори не тільки впливають на ідейне переживання українських Херсонських громадян, а грають ще на іхних шкурних інтересах А) Поміж цивільними особами, особливо, урядовцями У.Н.Р., боль- шевицькі провокатори росповсюджують вісти що Собнарком в Київі дає для них амнестію і навіть службу, наколи урядовці негайно залишать наш Державний Центр і Повернуться на Україну. Міністерство Преси й розганди поінформовано, що Поміж урядовців, які Перебувають в Тарнові й Ченстохові переводиться за-ле бажаючих служити у Раковського. Міністерство Преси й розганди мусить по передити всіх урядовців, що ніякої амнестії Всєукраїнський Совнарком не оголошував і не збирається Проголосувати, не говорячи вже про те, що жадних Посад на советскій Україні він не обцяв і не міг обіцяти. Противно делегат Совнаркома й П. Раковського, П. Шумський, в розмові з нашим Представником в Латвії, П. Кедро- бським, своїм колишнім Приятелем, підкреслив, що ніхто з них, колишніх громадян У.Н.Р., не кажучи вже про большиків України московської - II - національності, не може гарантувати безпечність тих, хто "обірить всаким обіцянкам большевицьких агентів і Поверне на Україну. Б) Поміж війська "рацють" провокатори як трьох гатунків:а)агенти Раковського намовляють наших козаків тікати до себе до дому, де їм обіцяють спокійне й вільне життя. одне забувають сказати ці агенти: цих козаків або розстрілюють, або мобілізують і надсилають до черво- них військ в Сибір, Московщину, Туркестан, де вони й гинуть без слі- ду, а на іхне місце "осилають" товаришів з Москви, які грабують і ни- щать добро нашого силання. Придбане його тяжкою Працей; б) агенти Франгеля й інших репрезентантів єдиної, неделимай Росії Переводять свою розкладацьку роботу, здебільшого, Поміж українським старшинством, в складі якого е ще й доси багацько непевного елементу. Ці агенти вер- бують старшин то до французької колоніальної армії, то до американ- ської, то навіть до Польської. Істнують навіть таємні вербовні буря, що в цілях викликання довірря до себе з боку старшинства, роздають навіть "аванси" й обіцяють видати ще більші: "Дод"емния, "проездны, суточны"... Такі вербовочні буря істнують в Олександрої і Тарнополі Есть і большевицьке бюро в Трополі, що також вербує старшин до аме- риканської армії, але з обов"язковим Переїздом через Ригу, де вони, між іншим, е Повні господарі й володарі. в) Агенти Скоропадського теж вербують наших старшин до армії Скоропадського, що ніби організується в Німеччені за згодою Антанти. Теж фігурують всякі "аванси". Присутн- ність таких агентів зазначена в Тарнополі, Олександрої й, особливо, в Каліші. Міністерство Чреси й Пропаганди заявляє категорично, що всі ці вербункові бюра е Провокація в боку наших ворогів, бо ні до франціась- кої, ні до американської, ні до Польської армії наших старшин і коза- ків не беруть, щож до бувшого гетьмана Скоропадського, то жадної ар- мії він не організує й ніякої Підтримки з боку Антанти він не дістає. Робота Провокаторів е різноманітна й обрахована вона на нашу сла- бодухість. Міністерство й Пропаганди звертає на неї увагу командного складу армії, Начальників Біженецьких Бюр, Начальників Таборів, Редакцій та борових і Позатаборових українських часописів, а також своїх відпоруч- ників на місцях й Пропонує з"ясувати всі Порушення питання так шля- хом улаштування відповідних бесід з урядовцями, старшинами і козакам - 12 - ми, як і шляхом уміщення в часописах від обвідних статей. V. ЛІГА НАЦІЙ І УКРАЇНА. Міністр Закордонних Справ У.Н.Р. А. Ніковський дня 24 грудня 1920р вислав до всіх Представників У.Н.Р. за кордоном слідуючого об'єкника: "Генезю Покликання до життя Ліги Народів були відомі, наскрізь демократичні, високогуманні Пункти Президента С'олучених Держав Амери- ки, Вільсона. Найбільш важним з цих Пунктів єсть Пункт Про, Призначене всіми державами світу, Право кожного народу самому рішати Про свою держ- жавну долю. Революційна стихія, яка Повалила царську Росію, дала змогу міх ин- шим і українському народові, відповідно зазначеному Праву на самовизна- чення, Проголосити світові свою рішучу, не похітну волю на незалежне, державне істнування. Український народ виявив ясно і недвозначно свою волю на безчислен- них сельських, волосних, Повитових,, губерніяльних народних з'їздах По всій Україні, на військових зібраннях, в яких брали участь Представники кількаміліонової Армії, на робітничих зборах а врешті устами свого Парламентарного Представництва - Центральної Ради і Трудового Конгресу як також Постановами вибраної і Признакою цілим українським народом своєї Вірховної Влади. Але Московський імперіалізм, не міг Погодитись з думкою самостійно- го державного життя українського народу і Пішов на Україну війною, що би знову й Поневолити. Вже більш як три роки український народ, спираючись на власни зе саби боровся і бореться з большовицьким імперіалізмом захищаючи своє Пі- во на самостійність а Захід Європи Перед руїною його Політичного, про- мадського і економічного життя. Цього великанського завдання, яке впало надоло українського народу не доцінила Західна Європа. Великі Держави світу, мимо наших зроблених заходів, не зродуміли і не добачили, або не хотіли добачити в цій завзятій війні, яку українсь- кий народ Підняв на всій території Проти чужого, ненависного йому моо- ковського.Поневолення, цеї незлімимої волі і бажання жити вільним і не залежним державним життям. Нашим Представникам за кордоном Прийшлося констатувати, що деякі - 13 - керманічні світової політики вважають це дельше український народ не- свідомою масою, яка не дала ще доказів в тому, що заслуговує на "при- знання йому Права на самовизначення. Зазначена Постанова Ліги являється новим, важким ударом для держа жавних стремлінь цілого українського народу. Незвичайна Повага сучасного міжнародного Положення накладає на ціле українське громадянство без ріжниці Політичних напрямків, святий обов'язок не залишити нічого, що могло б спровадити ревізію наведеної Постанови Ліги та вирішення Питання в нашу користь. Головною Причиною некорисної для України Постанови, єсть те, що Ліга Народів недостаточно освідомлена в цьому, що цілий-загал українс- кого громадянства, залишаючи на боці Політичні спори без згляду на стремління до цього або іншого державного устрою, цей або іншої фор- ми влади, об'єднується в одному домаганні, незалежного державного існ- вання своєї Батьківщини. Одиноким доцільним шляхом, який переконав би не поінформовані рішак чі кола Ліги, відносно української справи, являється спільна акція всіх українських урядливих, Політичних та громадських, культурних, еко- номічних, жіночих і інших організацій - як також закордонних груп та колоній - які своїми заявами, пересиланими на адресу Ради Лігів Народ- дів через ii Генерального Секретаря П. Дрімонда, висловили б домагання визнання України як суверенної держави та формально доказалоб весь ро- гар державного життя українського народу. Як Примір Повної консолідації в справі зреалізування Національно- державної ідеї можна навести факт з життя роскиненого по цілому сві- ті єврейського народу. Коли в Сан - Ремо вирішувалася доля самостійної хх єврейської держави, тамошні телеграфні уряди, через 36 годин без- впинно отримували з найдальших частей світу відповідну заяву єврей- ських організацій, так, що Протягом того часу сан-ремський телеграф і телефон був відданий виключно зазначений єврейській справі. Мініс- терство Закордонних справ має повну надію, що в цей момент, так незви- чайно важливий для долі України, все українське громадянство об'єдна- ється в одному лозунгові: добути за вську ціну Признання незалежності Батьківщини і добитись прийняття її в рівноправні члени Ліги Народів. Питання системи внутрішнього державного устрою, "питання форми вла- ди і инше вирішить український народ в свій час устами своїх уповно- важених - але Перш усього, мусить бути українському народові дана мо -14- жливість с"окійного вирішення цих справ, - мусить бути загарантоване Йому факт його державності як такий. Український народ все заявляв, що Його бажанням єсть жити віль- ним, в мирних відносинах з сусідами і дати також ім можливість корися туватися цими Природними богатствами, якими доля так щедро наділила Україну. Підкреслюючи ще раз цей важний момент для державного істнування України Міністерство Закордонних Справ має Повну надію, що Ви, Вель мишановний Пане, оцінюючи вагу міжнароднього "оложення, дасте зі свої го боку Почин до Підняття відПовідної енергійної акції в зазначених всіх, без ріжниці Політичних напрямків, українських кол і організац цій з метою весилання відПовідних заяв до Ради Ліги Народів через її Генерального Секретаря для задокументування Перед Лігою Націй рішучої нічим незломимої волі всього українського народу жити самостійним неза лежним державним життям." VI. З НАШОГО ДЕРЖАВНО - ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ. "Праця "равительства У.Н.Р. "ісля "оборення найрізноманітніших Прешкод на шляху відновлення Перерваної відходом роботи, Правительство налагодило відПовідний апа рат для Продовження державної Праці. В розпорядженні Державного Центру в Тарнові/ залишено невелику, найбільш необхідну частину урядових С"івробітників, аби уникнути про мождкости інстетуцій з одного боку та обмежити витрати Державної Ска бниці до мінімума з другого. Коли розміщення війська і Центральних Установ вже Приходить до своїого кінця, Уряд У.Н.Р. може найбільшу увагу уділити як справам, що звязані з Перебуванням По за межами України, так і Справам даль- ніших заходів на "олі внутрішнього державно - Політичного будівниц- тва. По тяжкій катастрофі доводидося багато сил "окласти на те, аби вияснити і Представити світові справжні Причини ii, чим за"обігаєть са шкідливості тих чуток і Провокацій, що сіються ворогами українсь- ких стремлінь. Центром уваги є Підготовча "Праця по виробленню й Переведенню в життя закона Про Раду Республіки, котрий складає в нашім державнім житті факт "європейського значення й в ним зв'язує громадянство україн- ське свою дальню долю та можливість працювати на користь Рес.Укр. Політичним партіям вдалося осягнути повної єдності думки в справі нашого теперішнього становища та будучих можливостей і необхідних заходів. Одночасно, оживленно закордонну працю, що, завдяки зверненню всієї уваги на справу збройної боротьби, в декотрому розумінні не наділювалось ії тиею увагою, котрої, було необхідно. Для об'єднання дипломатичної роботи за кордоном призначено б. Посола У.Н.Р. в Берліні Василька й Представником У.Н.Р. в Парижі замість Тишкевича призначено Шульгіна, що недавно повернувся з Женеви, де виконував припоручення Уряду У.Н.Р. в справі освітлення Ліги Народів становища України та її бажань. В решті, в закордонному представництві не оброблено більш жадних змін, оскільки того не вимагає час і обставини. З життя партій. Консолідація національних сил з великим успіхом поступає на перед. Нарада Міжпартійного Бюро, що одбувається безперервно вже від довшого часу, досягли не лише об'єднання Політично-національного в Тарнові, але й в інших політичних центрах. Омінюючи біжучу роботу в справі навязання зносин і порозуміння з відламками партій, що перебувають за кордоном, в Ченстохові також осягнуто об'єднання всіх українських громадсько-політичних груп в формі Демократичного Центру, в склад якого увходять Представники таких українських партій і громадських організацій: 1) Народна республіканська партія, 2) соціал-демократична партія, 3) партія соціалістів-революціонерів, 4) партія хліборобів-демократів, 5) союз залізничників, 6) спілка друкарів, 7) союз українських мінок, 8) Кирило Методієвське братство, 9) бюро українських кооператорів, 10) т-во економістів, II) спілка початковиків, 12) Студентська організація, 13) Навчительська спілка, 14) Земська організація. З останньої своєї наради Народньо - Республіканська партія винесла слідуючу резолюцію з дня 29-31 грудня 1920р. I. ЗАГАЛЬНА ТАКТИКА НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ПАРТІЇ. Вислухавши доклади тов. "а" іли чука і тов. М. Багріновського про діяльність Центрального Комітету за останнє півріччя II партійна Конференція на засіданні своєму від 29 грудня 1920 р. ОДНОГОЛОСНО УХВА- -16- ЛИДА: I) Вважати тактичну лінію Центрального Комітету, що відзначувала його діяльність і що яскраво виявилася в резолюціях Центрального Комитету від 1-го червня, 17 жовтня і 14 грудня, як і в роботі Представників партій до міжпартійної наради, - доцільною й відповідаючою реальним потребам української демократії. 2) "Підкреслити ще раз, що "озіція Центрального Комитету, застудена ним в резолюції від 4 грудня 1920 р. Про збереження Політично-державного центру У.Н.Р. на чолі з ГОЛОВНИМ ОТАМАНОМ СИМОНОМ ПЕТЛЮРОЮ, і "родовження невпинної боротьби за українську державність, під нинішню хвилю є Питомою й основною Позицією Народньої Республіканської партії. 3) Одобрити Позицію Центрального Комитету що до Персонального вступлення Голови Центрального Комитету, тов. Олександра Ковалевського, в склад Правительства У.Н.Р. і визнати таке вступлення необхідним і доцільним. 4) "Підтвердити основне домагання Народньої Республіканської партії "про скликання Ради Республіки й доручити Центральному Комітетові вжити всіх заходів що до її найскоршого і невидклядного скликання. II. ТАКТИКА НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ "ПАРТІЇ В РАДІ РЕСПУБЛІКИ. Заслухавши доклади Голови Центрального Комітету тов. Олександра Ковалевського "про тактику партії в Раді Республіки, 21-а Партійна Конференція на засіданні своєму від 30 грудня 1920 р. ОДНОГОЛОСНО УХВАЛИЛА: 1) "арламентська Народня Республіканська фракція повинна й надалі стояти на грунті оборони інтересів української демократії. 2) "Парламентська Народньо республіканська фракція повинна вважати основною підваленою своєї діяльності в Раді Республіки - введення державної Політики У.Н.Р. в рамці Послідовного конституціоналізму й Парламентаризму, а тому II Конференція української Народньої Республіканської партії "окладає на фракцію: а) Домагатися скасування Директорії і зафіксовання істнуючого державно - правного стану Верховної Влади У.Н.Р.: Головою Української -17- Народньої РесПубліки є СИМОН ПЕТЛЮРА. б) Домагатися перегляду закону від 12 листопаді 1920 р. про Тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в У.Н.Р., в змісті ближчого його наближення до коституційних норм. в) Домагатися широкого перегляду всієї дотеперішньої державної політики У.Н.Р., особливо Політики міжнародньої, способи Переведення якої вважати недоцільними. г) Стояти на засаді створення демократичного Правительства. д) "Ідтримувати ту єдність, що витворилася на ротаї останнього часу між українськими Політичними Партями. III. РОЗДІЛ РЕЗОЛЮЦІЇ ГОВОРИТЬ ПРО ВИДАВНИЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ " А Р Т І Т. IV. РОЗДІЛ РЕЗОЛЮЦІЇ ОБГОВОРЮЄ ОРГАНІЗАЦІЙНІ "ОТРЕБИ "АРТІЇ, V. ОБИДВА РОЗДІЛИ ВВАЖАТИ ТАЄМНИМИ. У.В І Й СЬ К О В А С " Р А В А. Заслухавши доклади членів "артії - Генерал - Поручника Коваль - Медзвідського й Полковника Удовидченка в справі організації армії II Па ртійна конференція ОДНОГОЛОСНО УХВАЛИЛА: 1) Підкреслити з особливим "ризнанням героїчну боротьбу, яку на протязі трьох років провадила українська армія в обороні української державності. 2) Виднати, що армія наша, національно вихована й військово випробована, є головнішим чинником активної боротьби за українську державність. 3) Домагатися внесення корективів в дотеперішні методи військової організації, надто ф сфери Вищого Військового Управління, а саме: На чолі всієї військово-законодавчої справи Повинна стояти Вища Військова Рада, відповідальна перед Правительством і Радою Республіки. 4) Зазначити "правительству конечну необхідність негайного урегулювання взаємовідносин Командування Армії й Військового Міністерства, "ідкресливши, що єдиним способом припинення Політичної гри і міждомственного тертя, що тягнуть за собою вимірання і духовне знищення нашого старшинства і козаків, є негайне Переведення реорганізації Вищого Військового Управління на Принципах, зазначених в П. 3 цієї резолюції, -18- - а до часу скупчення всієї організаційної роботи по збереженню армії, як і Окладення всієї відповідальності на Військового Міністра, при- значена якого мусить відбутися негайно. 5) Звернути увагу Правительства на необхідність: а) скупчення Ар- мії в таборах по дивізіях в цілях збереження організаційної єдності Армії, б) Поступового скупчення всіх українських військових сил, ров Порошених по чужих землях і об'єднання їх з нашим війском в одину Ар- мію України, в) забезпечення армії досвідіними інструкторським персона лом для Підготовки ii старшинського i Підстаршинського кадру. VI "Ункт V-го розділу резолюції вважати таємним". Начальник Відділу "реся. У. Н. Р. Міністерство ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ Деп.... Пропаганди січня .... дня 192 р. № Адреса: Тарнів ДО КАНЦЕЛЯРІЇ ДИРЕКТОРА. Повертаючи при цьому брошуре "як нам задовольнити наші "екучі" потреби" Департамент Пропаганди має за честь пові- домити Вас для відповідного докладу, що згідно резолюції ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, Міністерством вжито заходів що до прид- бання вазначеної брошурі з метою її роз'яснювання - о та борах.- Директор Департаменту Пропаганди В. Діловод У.Н.Р. ДІВІЗІЙНИЙ ШПИТАЛЬ 1-ї Запорожської Дівізії. 21 січня 1946 року Ч. 75. т. Пікуличи. На ч. 43/,, - повідомляю, що з початку перебування дівізії в таборі і до цього дня через амослаторію шпиталя прошло всього 1500 чоловік хо- рих на: 1/ вереричні хороби 47 чоловік 2/ на кожні 200, 3/ з повищеною температурою 389, 4/ а рента ріжними непошестними/зубними, носовими, глазними та инш./ хоробами. б/ медикаментів жадних не маєть- ся, в/ харчеванні хорих в шпиталю провадиться по- ляками дієтам, г/ шпitalь в такому стані як зараз є наші козаки і большики не задовольняє всіх потреб і е малий, а тому конче потрібно аби большики бу- ли із"дті із нього, д/ на 10 жного чоловіка прихо- диться воздуху в середнім 4 куб. метри. В. об. Головного лікаря поручник /підпис/ Діловод /підпис/ З оригіналом згідно:Діловод/підпис/. З копією згідно: Во Діловод В. Омшев У. Н. Р. Міністерство ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ Деп. Пропаганди "26" січня дня 192 р. № 136 Адреса: Тарнів. Канцелярія Директору СДЕРЖАНО Число 22 лютого 192 р. Г. Ч. ДО КАНЦЕЛЯРІЇ ДИРЕКТОРА Де-артамент Пропаганди має за честь надіслати Вам два "римірники тижневика"Воля" ч. І за 1921 рік для докладу ПАНУ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ і для бібліотеки. Директор Департаменту Пропаганди Во Діловод ДО ПАНА МІНІСТРА ГРОМ. І ПРАВДИ У. Н. Р. 1. Квітня озимців в Україні, котра не припиняється і досі, осрала львів одним із своїх центрів хоча це цілком зрозуміло через значення і географічно-центральне положення самого Львова. Однак конструкцій отриманих мною від вас в порядку чергу була звернута увага на збігців які, котрі розкидані має по всій сх. італічній ле- не Сільська і культурна в Львові. Треба зауважити, що з першим відбором якого було призначення дуже при- хильно, як з боку визначних видів так і рі- дових етнічних у Україні окрім незначної підкрес- лення незначної не більш 10-20 душ кількості хиде- збігців поодиноко розташувавшихся в Підволочиських, Бродях, Сколаті, Горщові, Чорткові то-ж було до Ідав- на першим концентраційним місцем - Золочев. Але очевидно за браком коштів із Золочева всі збігці вже виселені і від тепер однією містом із "яв- ляється Львів. Зареєстрованих через львівським/місцевими/по- мітет знаходяться в інших містах в круглих ци- рях: в Количинцях 400 душ /всі отримують допомогу//; в Ожиді зареєстрованих коло 300 душ, але кіль- кість їх з кожним днем збільшується в Тарнополі сіли 150 душ, в цих половина Остряму допомогу, а - 2 - другіх 600 сільськогосподарських розташованих на приватних помешканнях/а не в школах і сім'ях/ і київць на власні гроші. На-прикінці вже було до оку милося Сіль 5.000 біженців з їх коло 2.000 отримують допомогу і живуть у школах, сім'ях та "обслуговування", при яких помешканнях винятків спеціально Львівським і Дніпровським Сі- ленецьким Комітетом. Решта коло 3.000 д. допомоги не отримують. Допомога /Комітети/ Окрім Львівського і Дніпровського Віленецького К-ту, під- ляється про збігців ще й Американський Віленецький Ко- мітет на чолі в д-р Зортьканом /".А.С."/ до свого часу Львівський бік: вид. Комітет видав огоноги під мільйона польських марок та - 1/2 мільйона дав збір по вулицях та їн ституціях. Окрім матеріальної допомоги, комітетами ш- дається допомога права і клопоту на для полегшення аміграції." для нагородження внутрішнього життя і допомо- моральній, як також для захисту своїх інтересів, засну- вався третій Комітет-"Комітет самодопомоги жидів у Укра- їні у Львові". Він збудований на принципі заміни міських та повітових, котрі обирають своїх представни- ків; цік представники в свою чергу обирають комітет в складі 7 душ. На чолі цього комітету стоїть Голова Пс. Днільського Губерніального Комітету партії "Церіон-Ц-ОН" д. Франкін, редагуючий малий тини для випити двохтижно- вик на збірні "Креїе Ворт." /Львів бул. Дернишевих 4.6, 2 пов./. Аміграція. Значна більшість жидів-збігців не рахує себе зараз уже збігцями як таковими, а вирішила непокитно пірвати ві старим світом і спірувати. Так і надивлять себе емігрантами. Всі ті хто мають родичів в Америці збира- ться їхати туди/ Таких 95%/, а решта особливо сіо- ністсько настроєних і мешкач громад-до Палестини. Але подорож до Америки можлива /і то при певних умовах і з величезним труднощами/ лише до Північно-Східних. Омсученик листів со ця держава передбачала певний еміграція і впорядки у зв'язку, спеціальне бюро. ні Аргентини кії консолів, ні інші держави обох американсько го не зробили їм цю спід ввернути увагу нашому міні- стерству закордонних справ, як і взагалі на упорядку- вання справи еміграції громадян У.Н.Р., со це тільки одні види бажають емігрувати.. Вони на власні очі в редакції часопису"Гідний Краї" прийшлось читати листа писаного з російсько-українському жаргоні"від імені "робочих Південців" підписане мелевським, в якому во- ни просили прислати до них до Тернополя американсь- кого агента. Але по всій в чиола покинувших свою батьківщину- Україну вирішили емігрувати. Дуже характерно, що більш земляні елемент в значній сильності самов розвернулись на Україну на-коли тає буде лад і спокій. З відбитих їх можна підрозділити чельм побитомих- тать повернутись на Україну дор із кількості отраву- них допомогу. До ліком зрозуміло бо законнімі більше вторгально вважені в Українок. До речі треба вділити що 90 % здійснів в Правобереж- у скляки в великий силом негативне відношення до до бойових ків остільки пам'ятається ідеферетизм до ... І буде пригноблені, притичені, вбити в колей на першому шані в них матеріальний доброту. Касові вточі кадів напр. з камниця свідчать про іхне від- ношення до бойових ків. Остайнія дими почала їм хвиля жидівської молоді в звязку з оголошеною соль- коважними коопераціям. Так 19 січня до Львова прибуло в к-рс "Олешного 10 жидівських парубків, хоча сем" і їх фальшивими тон. В святкової видалися зусерцються навіть вороже відношення і до ... . До ліка оголошень в погромами 666 і чини кортежами, котрі були на обліку через ознакою укр. війська. Але тим до виділення погоджена схема про дієц. лісовий укр. частини і по мере поточного міття — особливої баталії на прикід відповідно не той краю, а навіть і прихильно до пов'язання з ред-вір- цією з поняттям падацького, югільського та якихого. Абсолютний брак інформації, викладеної до мозги. Та навіть і зацікальненості в бою укр. р-р. дуко вле відображається на звітних-книгах. прежо в озаконленнім чи зако-сним суре приват мія лише натяк про необхідність устрою державного органу для освідчення української справи на території. Тут уже не другий, а ведено було до зверненого лись с ред збігців і дружері і також розташування і редактор гугника на ор-м калуші. (додатково-оногором з бою міс-сторський Росся ...) Питання про озикане Ради Росії вінк, але не було пости збігців в укр. — релігійної прави. Але на м- кці перед собою закон, вона не має про додуження туди жидів. В розмові з до-кочувань вдатність даних і при цьки всі конституція слідується плюс озаконлення з законом, копій коурого і є виникне у допуску: «До того смі биди (мно по тим думать збігців) но лише полі- тично-їсвідомі!» не мислять щоб не ніяке паджин- терово українсько тіло і отримало бой ковної участи. Нема можна притурувати, що вони лише з дві роз- цвіту укр. Державності податку рух українському народові та Ідуть як ото біло, чи до Центральної Ради, чи до Трудового конгресу, ми не держим кільки. Правда росподіл відбувся у раді народної та по- новну видівську партію іх не змогли бачити, бо для нього відповідало професіонального позиційність, як- чинки та листя-лістовості тої чи іншої партії. Але і з цим вони згодно вдячались, бо тривали... від рідного краю не маєть можливості об'єдна- ти переселенця одної партії перед другою. До речі, слушно мені було зауважено, що це й до- сі не прийнято запрошення про вступ до Ради Рос- пускнин. На-краще повинен сказати, що багато залежить від нього середу, а перед чергою, безперечно маєть рільна допомога грімки/со появця згадувані видів- ські комітети допомагати лише натурою: продук- тами, поживальним, квитками на обід то-що/, якщо полянники матеріального стану так і на гресу. /Нам нині вже показана сила бровура о. Гол дольмата "Злоста з України" і цирковлене конкрет- не побажання видати її за видівській нові./. Скрізь того, треба поліпшити правно становищ всіх в/фрак документів, відновити полки з/ ок річок лін-степету сан робочих справ у.Д.Р. варифіка пильну увагу на справу еміграції.Про однітарний стан, іку, стає пояснень з не враду- ить, бо це стоїть більше ніж задовольняюче. Сердячно липну на своєробіття завади, а в"ок- рема рішення і робітники, котрих дзвінський про фесійні стани не допускають до праці, але це зро- зуміло, бо львів я великий центр має чимало і . сміх бевробітників. ... в колонному гірському стані знаходяться у ль- ві вбідці українці. Це в переселенняй більшості ні я нові. Один з них знаходяться у звірний станція у Львовському/перед місто Львова /зразок їх там до чи- лових старших та 80 чол. новинні в різних я- стик підставні від своїх станцій, заарестовані час документів або за безакти, або наприклад це -8- ні хорі та та ріжні в питаннях. ВЛ оганиці воїни перебувати всього лише по п'ять день, звідки їх відправляють по зборах до своїх ча- стин. На кивулому тижні кількість цих була значно більше і доходила до 800 чоловік. Звичай потроху зао- пчується Львівський гравинський Городський Комітет. Так 19/1 був урядовий законний омітут в ко- сарнях концерт. Головнення та погані, надходження по- ламів надзвичайно неповне, годують зле і не регулярно. Окрім того в тому самому повір'я знаходяться і боль- шовики. в. Львів. а сомону в Львові знайдеться на призначення помо- жників по поверненню розрахункові суми за укр їн- ців коло 800 чоловік перешено старшин та урядових впоміг котрих, буде чоловіка 30-40 урядовців діяль- них. з десятого воїни випуск нелегально, щоб до- дставити ось як і не будь польські документи, або і засоби без документа віде на "з'являться". Не повернення старшин таких, котрі тим чи іншим спосо- бом мали громі і на них коли або їх доказать. Степ кол справа з"організувати їх у Січовецькій Комітет до допомоги"виміща вдалий груп і кілька десят. старшин з охотою відгукнулись на це. Були або о- вані збори ініціативної групи і 19/1 за продов по- ляків відбудуться усталення збори, на яких оберуть тимчасовий виконавчий комітет. В склад ініціативної групи увійшов відпоруч- ник міністерства преси й Громадян-Повину. Окрім збігців пільських та діяльних урядовців а і про- сто цілільні громадяни, котрі біля воїн стало устраюлися у Львові. Надросильний 9 врятування де хто з кооперативів /папа/Інциденти, жодної грома- даре, поміщники то-що. Локосасповажний комітет дасть можливість перезо- сні почну реєстрацію їх всіх і тоді лише буде можливим пети повну картину що до їх миття та кіль- кості. /Підпис 1. 23/І 1921 р. Зараховано звітно! Водієва Ялла ВІДЧИТ ПРО КОМАНДІРСЬКУ В ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СПРАВАХ МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ В РАЙОНІ ЧЕНСТОХОВА І КАЛІША. I Калішський табор № 10 інтернованих старшин та козаків Армії У.Н.Р. Місто положення табору. Калішський табор інтернованих старшин та козаків Ар- мії У.Н.Р. розположений за 4-5 верст від міста Каліша та приблизно II/2 версти від залізничного двірця. Займає він рівну площу в 7-8 десятин землі з пісчаним грунтом. Весь табор обнесено з трьох баків 4-х ар. дротяним забором, а з четвертого південного дощатим навісам, яким міститься інвентарь таборових конюшень та пороб- лено сараї. Навколо табору далеко нема лісних площів, в само- му таборі деревних рослин так нема. Будинки табо- ру. Табор обладовано надаємними деревлянними бараками ритими толем. Бараки уявляють собою дливні сараевидні збудован- ня, в горних освітленнях та вінтеляцією. Частина бараків /старшинський II див./ в середині мають ліжки-нари в два поверхи, другі ж мають ліж- ка-нари в один поверх. Опалення бараків пере водиться залізними пічками-вугіллям. Освітлюються бараки елек- трикою. Посередині табору збудовано лазню, водо- качку в напорною вишкою,електрично, кухні, театр. Части- на театрального залу відведена під старшинське зіб- рання та церков /табор має двох священників/. Церков оборудували та украсили старшини і козаки й зробили іконостас та написали ікони. Робе вона дуже - 2 - приємне вражіння. Театр помешкання якого хоч і було збу- довано не має жадних оборудовань, які і були воконані, якихоми хвильових електричних силами інтернованих. Помешкання табору розраховано на 4-5.000 чоловік. По- мешкання табору утримуються в чистоті так само надзви- чайно чистенько виглядає і двір табору і доріжки засипа- ні кущелицею і добре втрамбовані. Фінки бараків зна- ружи побілені. Кухні, старшинська на 4 котла і козачі на 7 котлів обо- рудовані добре, правда, під час першого огляду долізка козачої кухні виглядала досить брудно, але то було через те, що в той день згружали картоплю при слідуючих ог- лядах /3 р./ цього вже не помічалося. Лазня табору топиться що-тижна. Гарні санітарні умови підтверджуються і тим, що в Калішському таборі немає й досі епідемії, тоді коли напр. в Олександрівському вже оголошено карантин на 21 день, з причин тифусу. Для охорони медичної допомоги хорим старшинам та ковакам при таборі мається шпиталь на 400 ліжок, забез- печений ліками; на чолі його стоить I старший, 8 молод- ших лікарів та 34 сестри-жалібниці. Крім цього при та- борі мається польська амбулаторія. Всім старшинам та ковакам зроблено прививку холери й тифусу.. І Ж А. Дивним було констатувати, як виключення з загального харчового положення в таборах, те що харчування старшин і козаків в Калішському таборі стоїть добре. Як відомо, і це я на очі переконався, що всім таборам кількість відпускаємих на ідока табору продуктів однакова і значить тяжке хар- чове положення в інших таборах залежить від якихсь причин що потрі бують негайного вияснення. Дозволю більш докладно в "упинитися на системі харчуванн старшиних козаків Калішському таборі. На- лішського Табору. Весь паек, що належиться-польська влада табору пере- дає в сиром у виді української адміністрації, яка -3- вже і виготовлює обід. Це дуже важливий момент й нашому Військовому Міністерству треба всі міри приложити, щоби цей порядок зробився загальним. Раз це удалося в Каліші, мусить бути зроблено скрізь бо може наслідками відсутності такої системи є конина /доклад п. Сивашапки/ в Пікулічах. Й чотирі дні обідав в Каліші і кожний раз був більш ситий ніж, скажемо, від обіду, що дає Тарнівська Опіка. На перші всі чотири рази було дано маселевий сум з картофлем, будками й свіжою капустою. Одна порція мистить приблизно дві тарілки супу, на друге трохе більше пів фунта жирного мяса в соусі з муки підлитим топленням салом; один раз було дано цей гарнір до м'яса різані шматочки тиста політи салом. Ранком та вечером видається кава та до 1 фун. мармоляди на 4 чолов. Хліба видається 1 фун. на добу. Коли що й можна нарікати так то те, що трохи замало для юзаків хліба. Нас не годували так в Армії казали мені козаки. В матеріальному відношенню населення табору поділяється на дві групи: маючих грошей і нічого не маючих. До першої групи належать головним чином кіннотчики і тільки що часті піхоти, до другої тилові установи і сімейні. Становище сімейних старшин дуже також особливо в III див., тут є люди, які шість вісім місяців не одержували платні. По-біжно тут кажу, що всі сімейні мають право жити по селам де їм відведені польською владою помешкання. Матеріальне становище старшин та козаків. х/ Зеле́нь польська адміністрація не дає, а табор купує її на прибутки від спектаклів та таборою і крамнички -4- Бездіяжна група дуже нарікає на правительство до невиплату грошей і той неприхильний настрій, який помічається до Уряду в значній мірі залежить від не- виплати платні. Стан одягу. Не можна говорити звичайно, проти те, що старшини й козаки табору добре одягнені бо помічається брак взуття, штанів, обмоток, шинелів, які у багатьох подерти алеж все ж таки можна сказати, що це зараз становище з одягом терпиме.. Військове виховання в таборі. Загальне враження яке робе II та III дивізії яко військова частина ріжнє, мушу оговоритися, що я не є військовий; Вся III дивізія походить на регулярне військо признаймні, хоч до як-оїсь мірі. II дивізія не залишає такого враження. Я вже підкреслив панування порядку та дисципліни в таборі і торкаючись питань про військове виховання й мушту муше тільке з"упинитися на військових щоденних вправах старшин і козаків, та шкільні військові підготовці. Муштра проводиться в таборі що дня від 9-10 то від 4-5 год., як для старшин так і для козаків. Треба зазначити, що це не відразу посипало переквести завідувачем табором Генералу Удовиченко, який як я дізнався поки добився правильної постановки діла сам маршрурав на правому флагу. Старшини соромилися перед козаками-говорчи що вони все знають. Крім військових справ в дивізіях навчається військові шкільні заняття. Друга і третя дивізія мають школи під старшин і старшин де обучається зараз до 200 чоловік, крім цього для всіх старшин читається ряд спеціальних військових дисциплін. Тут я прикладаю зразок розкладу лекцій для старшин- ських курсів II див., приблизно теж саме читається і в третій дивізії. Схема організації культурно-освітнього відділу III дивізії. Культурно-освітній гуртки табору. Як культурно-освітній відділ ІІІ дивізії спирається на освітні гуртки. Членом гуртка може бути будь-який інтернований, що подасть заяву про членство в ньому. Члени гуртка поділяють свої прилади під час технічної і переводять роботу. В час мого перебування як ІІІ та лі слідуючи секції: освітню, драматичну, хорову, кально-вокальну. Освітні секції вже з організували школярських та безграмотних, та крім цього до прослухали 4 кл. середньої школи. Під час мого перебування в таборі в Метрукури серед війська (120 голосів) при них дутили бібліотеки -5- Постановка культурно-освітньої праці в таборі різко різниться між II і III дів. в своїх основах. В той час, коли в III дів. мається урядовий керовний орган культурно-освітній відділ III дівізії та кої установи в II дів. немає. Спільною вони мають те, що так праця існує в II дів. як і III спираються на самодіяльність складу дивізій. Трудно зараз сказати поскільке це шкодить ділу піднесення культурного рівня складу дівізії при сучасних умовах таборового життя, отжеж залевнісью можливо стверджувати, що в нормальних обставинах присутність такої установи необхідна. Освітній відділ III дивізії складається з Головного Управи з начальником та помічником Управи і штата інструкторів включно до сотенних /120 чол/ Аби не залигати доклада подаю тут схему організації відділу з розподіленням функцій між інструкторами. Як культурно-освітній відділ III дивізії так і освітня робота II дивізії спираються на культурно-освітні гуртки. Членом гуртка може бути кожний інтернований, що подасть заяву про вступ та внесе чл. внесок /20-10 марок/. Члени гуртка поділяють свою працю по секціям, які вже технічно і переводять роботу. В час мого перебування як III так існує II див. мали слідуючі секції: освітню, драматичну, музи- кально-вокальну. Освітні секції вже організували школи малограмотних та безграмотних, та крім цього школу для їх що прослухали 4 кл. середньої школи. Під час мого перебування в таборі в школах без- грамотних та малограмотних помічувався в III д. 129 чол., а в II див. 150 чол. -6- Курс 5 кл., середньої школи слухало 153 чоловік. Видавнича бібліотечна праця освітніх секцій. Хоч освітні секції в свій час виділили з себе підсекції видавничу та бібліотечну, але видати таборовий часопис їм ще не пощастило бо не було ні паперу, ні грошей. Ці перешкоди Міністерству легко усунути пославши два шапірографа та 10-15 фунтів паперу. Бібліотечна справа теж не містить, правда, бібліотечна підк місця бере в Калішському магістраті за плату 3.000 в місяць російські книжки виписує "Варшавське Слово", та"Свободу", але українських газет та книжок немає. Це відчувається всіма і мені на зібранню відсутність українського часопису ставило- ся на вид. Гальма в роботі Освітньої секції. Робота освітніх секцій в сучасний момент проходе в дуже не сприяючих умовах, нема підручників, нема досок, при- делів, олівців і тільки можна дивуватися тій упертості та енергії з якою праце ця секція. Завданням центральних органів є негайно усунути ці перешкоди. З свого боку очучи таке становище я в мачогосся у мене авансу закупив де- які канцелярінні приладдя для полегчення роботи секцій на 643 пол. марки. Інтенсивний тан на селення абору. Колосальна значення культурно-освітньої праці з то- го тяжкого враження, яке залишається коли познайомимось з культурним рівнем старшин та козаків в табору; особисто прикро констатувати надзвичайно низький культурний рівень старшинного табору. Це в значній мірі здеморалізована публіка всіх жадних моральних устоїв. Тут треба негайно роспочати велику роботу, аолпрадати цим людям "образ чоловічеський". Це тим більш важко, що на старшин их промови, їх вчинки дивиться козацтво, контролює їх і через те само деморалізується. Міністерство Прона- ранди не може теряти часу і поруч з другими Міністер- ствами/освіти/ повинно приступити до роботи в цим нап- рямку використати ту передишку, яку має Армія зараз. Важ- не це щей тому, що ця деморалізована маса сбеться -7- вже три роки вимучилася видохолася і потрібно "на- начування" воєнні. Драматичні секції II і III дівізій організовани трупи по 25 чоловік в кожній дивізії, які, як-то ще - бує додаваємо тут програмка, ставлять вистави, але і ту і справа не може нормально розвиватися бо крім тробол п'ес "Наталка Полтавка", Мартин Боруля та, Нан- мичка; гурток нічого не має. Між тим, як спектаклі драматичного гуртка дають ви вість що дана додавати до харчового пажа зелені та сала на суму до 3.000 марок. І но говорь вже про те велике виховуваче значіння те- атральних вистав, яке при низькому культурному рів- ні манть для Козаків та афшану П'єса ставилися Гурками не тільки в залі творового театру/17 січ- на, наприклад, в залі Калішського Мійського театру. Театральний гурток II дів. посавив "Наймичку", яка в успіхом прошла. Це все моменти, які вимають ува- ги і підтримки. Міністерство музе знесяться з відповідними від ді- лями Міністерства Освіти і таким чином надати цим заходам більш планомірний характер. В сачучя неохідність допомоги доволив свої посо- цяти прислати від імені М. Преси де-кілька театраль них п'єс. Вокальн-Му- Вокально-Музикальні секції II і III дівізій мають Зикальна Сек- ція. хори по 30 кожний. До його часу хор співає тільки в театрі твору, але мвні казали, що має бути улашт- вано і концерт. Допомогти треба тут чинним папером , крім того звер- талася в проханням про сіфінку. Між іншим розказували, що при огляді твору ханк Французьким полковником, який приїхав з Варшави , хор співав йому пісні українські -після чого чуте задовол- ення. Полковник описав руки всім хористам. Інші культур- 82 Інші культурні розваги в таємі. Майже щодня в театрі та сору відбуваються або вистави або танцювальні вечірки. Було організовано і "Імпровізований чемпіонат" французької оркестри де виступали "всесвітні борці" Зайкін, Піддубний, Чорна маска. Такі вечірки дуже впливають на настрій та сору вносячи оздоровчість в масу. Політичні групи повинні в таборі. Характеризуючи політичні угрупування старшинства та сору, можна прийдеться поділити їх на три групи, майже рівних. Перша група це монархично настроєні росіяне-прихильники великої єдиної Росії, які не вірять в українську справу, працюють тільки через те, що вони аркі антибольшовики. До цієї групи ми монархично настроєних прираховуємо невелику Групу прихильників Скоропадського, або взагалі "Українського Монарха". Група ця не є така активна, але вожак так і ноді вона виступає. Друга група головним чином бувши сірожупанниками, синежупанниками ділянних українських старшин. Ця група прихильна до Головного Отамана але в інтелектуальному сама низька, вона слабо розуміє і більш других висновків. Третя група це теж українська, але її складають люди "павші духом", вони деморалізовані. Незадовольнення свого не ховає, а одверто в демогогичний спосіб виступає. Приведу тут один приклад на лекції, яку я голосував 16/8 цеї групи особи задавали такі питання. Ви говорите, що Уряд і його роль, а ми заявляємо, що наш Уряд-майор та сору. Скажіть де дів гроші Генерал Загродський Омельанович-Павленко та інші, що їх отримали для виплати на платні, які ми і досі не одержали. Що роблять Ваші 17 Міністрів, чи оголося наорали марок. Такі та подібні питання задаються голосно, говорять на ці теми при ю заках, які прислухаються і деморалізуються. Ми далеки від думки обвинувачувати, чи групу в революційності, ми просто рахуємо, що це люди, які втили дух і тому втірали всяк у міру допустимого. Козаки так не диференціровані. Настрій у них один-би- ти большовиків-він ярко виступає при самому поверховому аналізу. До особи Головного Стамана козацька маса прихильно ставиться. Негарні впливи на настрій старшин та ко- заків мають ті різноманітні чутки, що ходять по та- бору. Наприклад говорять, що Уряд сидить в Тарнові за дро- том що"настояща" Рада у Відні а генералом Грювам на чолі, що Скоропадський має армію в 60.000 і закликає всіх до себе. Такі чутки в значній мірі прилять тим ворожим настріям, які помічаються в таборі. Відношення до командного складу. А цікавився виясненням відношень старшин та ю за- ків до своїх командирів та командуючого Армією Ген. Омел. Павленка . Різко окресленного настрію до ген. Павленка не памітно, скоріш він індиферентний. Що торкається відношення до ген. Удовиченка та помі- ника ІІ дів. генерала В. Галкина, то воно прихильне, особливо до останнього. Відношення до загродського начебто вороже.. Відношення до Уряду. Загальне відношення до Уряду У.Н.Р. до боку стар- шини ще скорше негативне, принаймні, мені не по- щасило зафіксувати ні одного прихильного висновку по адресі Уряду. Його обвинувачують в останніх невдачах, невиплат і грошей. Щож робе там Ваш Уряд .Скільки тепер у Вас Міністрів. І це ми і ви як щось тут підкрес- люється на кожному кроці. Розбираючись ближче в причинах такого настрію я пришов до висновку що во- на будуеться не стільки на ворожому настрію до всього Уряду, скільке до Військового Міністерства, при чому це незадоволення вже переносяться на весь Уряд. - IO - Постачання це причта во язицех- а бачив товсті альбоми заповнені карикатурами на постачання. Воно нам нічого не давало і тепер ми імо краще ніж у себе. Що торкається відношення до особи ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, то, в масі воно індефірентне, а в деякій частині й вороже. Но го обвинувачують в бевзолі, в допущенні перемирія та инш. Правда є груп старшин, що ставиться до нього прихильно це приблизно третина загальної кількости. Приведу тут один яскравий факт. На вечірці під новий рік почали виголошувати тости. Перший тост за Майора табору-другий за командира II-i бригади полк. Шандруки, тільке третій за С.В. Петлюро Далі в театрі висе портрет Пільсудського, а портрета С.В. ЛЕТЛЮРИ нема. Взагалі портрети С.В. Петлюри бачив тільки в культурно-Освітній Управі III дів. та в одному баразі II дів.. Козацька маса ставиться прихильно до Петлюри. Кудись-та їхнєджуть виведе. Накутъ вони. Єдине, що йому закідають це перемір'я. Моя робота. Як я тільке приїхав до табору я невиступаючи ніде постарав- ся вібрати відомости про настрій, це було утам більш потрібн через те, що перш інформації говорили про загально-ворожий настрій і навіть про те, що виступати нема чого й думати бо "зацукануть"/так казали/. За чає ознайомлення я відбув два засідання з культурно-освіт- нім гуртком II дів. та І нараду в Управою культурно-освіт- нього відділу III дів. Порачивши, що бракує паперу, олівців я де-що закупив з ма- нчагосся у мене авансу, пообіцявши прислати 2 шапірографа і де-кілька театральних пьес. Згідно даних мєні доручень призначив п. Михайла Дир- кача інструктором пропаганди на Калішський район з 15/1 1921 року видаючи йому на руки і інструкцію. Інформа- ційна лек- ція в та- борі. Шістьнадцятого я виступив старшинському зібранню в лек- цією. Лекція була виголошена по слідуючому програму. а/ сучасні катастрофи є один з етапів загальної бо- -ІІ- ротьби за Українську Державність. в/ боротьба продовжується до повної побіди. а/ Армія без Уряду і Армія в Урядом/пориняли в Балаховичем та инш./ Д/ Рада Республіки та її роля як диктат в нашій дальний боротьбі. Після Лекції з боку старшин і козаків було постав- лено мені ряд запитань, лишаючи в стороні ті де- могогичні запитання про які я вже говорив, а зупи- нюся тільки на слідуючих. -Чи можлива нам физична допомога від других держав. - Що за рада виникла в Відні. і яка її роль. -Чи можливо об'єднання Скоропадського та С.В. Пет- лори. -Яка політика большовиків. Лекція пройшла дуже гарно, бо старшини дякуючи про- сили мене приєднатись ще лекторів, вона мала значиння ще й те, що на ті демогогичні запитання про які я ка- зав раніш-був винесений протест з боку другої частини старшин. Закінчуючи доклад я зупинюся коротенько на відношен- ню до п. Міністра Преси й Пропаганди. Взагалі воно позитивне, всі знають статті його з Волі, але до сих пір чомусь дуже не задовольнені його статтями в Україні де він вихвалював ставку. Робота в Чен- стокові. Згідно даних мені, доручено мною було призначено відпоручником Міністерства з 10 /І пана Дмитра Піснячевського, якому була вручена і інструкція. Друге завдання, про прискорення видачи часопису, ви- конано тільке по частині і то через те, що не було змо ги добитися від Польської Влади розрішення на виданн часопису. Діло стоїть так: В ченстокові вже мається Редакційний Комітет в складі Христича, Богаєвсь- кого і Краснопільського, має він в своїм розпо- рядженню 20.000 марок і приблизно по 3 ном. паперу, маються вже і літературні матеріали. - 12. - Часопись, яка буде виходити три рази на тиждень має бути ілюстрованою на зразок "Vie Parisien" Платформа: Незалежна Українська Республіка з перламен- том, обраним по пятихвостки. Я був з п. Христичом у п. Старости, але він заявив, що нічого не може зробити бо ми не є постійні мешканці Польщі. Радив звернутися до Міністерства Закордонних Справ у Варшаву. /підпис/ Тарнів 24/I-1921 року. З оригіналом згідно: Діловод ЗВІТ з діяльності СОЮЗА УКРАЇНСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ І ПИСЬМЕННИКІВ ЗА ЧАС ВІД 10. ВЕРЕСНЯ 1919 РОКУ ДО 28. ТРАВНЯ 1920 РОКУ. (Друкується на основі ухвали Управи Союза). Гадка оснування професійного товариства українських робітників пера, яка здавна нуртувала серед кол українського журналістичного і письменницького світа, дочекалася реалізації тільки за кордоном, на еміграції. На чужині більше ніж в самій краю виявилася в звязку з ненормальними обставинами потреба згуртувати робітників пера в організоване тіло. Коли часті заходи коло створення політичних а навіть наукових і добродійних організацій за кордоном досі з засади розбивалися, то гадка створення професійної організації найшла зразу прихильний відгомін серед живучих за кордоном письменників і журналістів і швидко стала дійсністю. Задумана в місяцю серпня м. р. організація стала дійсною на своїх перших загальних зборах, які відбулися дня 10 і 12 вересня м. р. у Відні. З того дня розпочинає своє істнування і діяльність перше товариство українських робітників пера, яке прибрало на зразок відповідаючих закордонних установ назву Союза українських журналістів та письменників.* Мета, яку визначив собі Союз, зафіксована в його статуті. Єсть нею: 1. охорона престижу української преси; 2. ознайомлювання культурного світа з укр. інським питанням; 3. піклування преосвим законодавством і авторським правом; 4. піднесення техніки української журналістики та пропаганди; 5. захист професійних інтересів журналістів і письменників; 6. матеріальне підтримування членів Союза і їх родин в потребі. Розгуртути Союзову діяльність приходилося не легко. Став тому на перешкоді передовсім брак відповідних фондів. Про те Управа Союза взялася зразу за працю над переведенням в життя наміченої мети в межах можливого. З формального боку ілюструє діяльність Союза скількість засідань Управи, яких відбулося по кінець травня ц. р. двайцять два. Як слід товариству українських робітників пера, основаному за кордоном, призив Союз одним із своїх головних завдань справу ознайомлювання культурного світа з українським питанням. Адже більшість із живучих за кордоном українських робітників пера виїхала була з краю з метою працювати в тім напрямку, вислана за кордон понайбільше в офіційному характері. По іронії судьби цю кращі сили були швидко звільнені з офіційних посад, опорожнюючи місця майже з засади ліккам-бюрократам. Справа української пропаганди за кордоном, на яку українська держава витрачала величезні гроші, по правді так і не рушила з мертвоя точки. Бажаною напрявити це лихо, Союз випрасцював в першій мірі ряд проектів в цій справі, пересилаючи їх через своїх уповноважених до Камяниць під розвагу українським письменникам а й урядовим колам. Ці проекти не найшли однак, а може в зв'язку з подіями на Україні на протязі останнього пів року й не могли найти відповідної уваги. Не зразуючись тим Управа працює далі над новими проектами в цім напрямі. Невисокий уровень української преси спонукає Управу присвятити увагу піднесенню духовного рівня українських журналістів, пробуючої за кордоном по всіляким культурним центрам мають змогу приглушитися високорозвинені преси культурних народів і з окрема здобуткам модерної журналістичної та видавничої техніки, докладачі Управи підносить потребу уможливлення своїм членам, з яких велика скількість опинилася на безробіттю без засобів до життя, студій в цім напрямку при помочі стипендій. В проекті пропонується підготовлення курсів журналістики і пропаганди як елементарної школи для початкуючих українських журналістів на Україні, закуплення відповідною книгозбірні, моделів і т. п. Переведення проекту в життя стало однак мрією за огляду на недостачу засобів. Дальшою чариною заходів Управи була справа пресового законодавства та охорони авторського права і справа захисту професійних інтересів робітників пера. Відповідні проекти досі не виготовлені, однак відходяться в стадії виготовлення. *) В управі Союза виринула в останніх часах думка прийти на найблизші Загальні Збори з внесенням на перейменування товариства на Союз українських письменників та журналістів. Рахуючись з потребами українського книжкового ринку і з культурними потребами українського народу Управа вирішила зробити головним джерелом своїх доходів видавництво книжок. По проекту, предложеному докладчиком Управа постановила руховодитися в цій справі от якими згладами: З огляду на те, що приватні видавничі фірми, яких діяльність обчислена на збільшення дивідендів, руховодяться передовсім попитом на твори відомих авторів, яким дають першеннство перед хобби й кращими творами невідомих початкуючих письменників, повинен Союз стати пристановищем нових літературних талантів; далі має Союз дбати про видання найкращих творів світової, передовсім модерної літератури, про видавання збірників белетристики і літературної критики і т. п.; врешті повинен Союз подбати про створення солідної оригінальної а передовсім також і перекладної публіцистичної літератури з поля наук політичних, соціяльних і економічних, рахуючись з потребами самих українських публіківств, з метою їх самообраування. — Маючи на меті створення власного видавництва Управа Союза руководилася з окрема це й згладом на чисто професійні інтереси письменників, бажаючи, щоб Союз як професійна організація став інституцією, від якої повинноби виходити не тільки в теорії, але й в практиці нормування гонорарних тарифів з тенденцією їх підвищування по правилу конкуренції, зверненої проти приватних видавничих підприємств. — З причин браку фондів і ця мета Союза, як і багато інших, осталла цілком невиконаною. Зайнятий того рода підготовлюючими працями виступив Союз публично перший раз з нагоди конгресу югославянських журналістів, який відбувся в Загребі в половині листопада м. р. Як відомо, досі українська преса не була заступлена ні на однім журналістичним конгресі власне через те, що право брати участь в таких конгресах мають тільки професійні журналістичні організації, а такої організації досі на Україні не існувало. При першій сприяючій нагоді Управа допильтувала справи і одержала від улаштовуючого конгрес товариства хорватських журналістів запросини вислати на конгрес „по можности велику“ скількість делегатів. Тимчасом югославянські посольства у Відні і Празі, останнє навіть помимо рекомандації із сторони чеського міністерства закордонних справ, відмовилися видати делегатам Союза візи на пашпорти Української Народньої Республіки. З огляду на те Союз не міг виконати запросин югославянських товаришів і звернувся до загребського конгресу з протестом, опублікованим усюо славянською пресою. Справа недопущення делегатів української преси на загребський конгрес була також предметом інтерпеляцій в югославянськім союм. Привід до дальшого публічного виступу Союза дала каменецька катастрофа. Хоч Союз в організацією професійною, непартійною і позапартийною, то Управа товариства, зложенного з людей, яких завданням серед нормальних обставин є промовляти до загалу, уважала доконечним зайняти до цей безспорно непартійної, принципіяльної справи у важній для українського народу хвилі становище рішучого осуду з метою запобіженння дезорганізації загалу. Дальшим публічним виступом Союза були товариські сходинки, устроєні в честь новоприбувшого до Відня посла Української Народньої Республіки Г. Сидоренка. Хоч, як зазначено було в повитальній промові головою Союза, товариство робітників пера не є установою, якій личить витати високопоставлених офіціяльних осіб, а власне організацією людей, на яких професія накладає обов'язок бути передовсім критиками діяльності представників неофіціяльної і офіціяльної політики, то до улаштування ратву в честь новоприбувшого віденського посла спонукали Союз ці сумні відносини, яких ареново було віденське посольство. Равт, устроєній на принципі покриття коштів самими учасниками, був подуманий як засіб удешення позиції представника думки незалежної української республіки проти ворожих цій думці елементів. Страшні відносини на Україні, спричинені во-рожим становищем других держав до української справи і спеціяльно блокадою України спонукало Управу зайняти до цей справи становище в „Листі до преси всього світа“. На жаль лист цей, передискутований на ряді засідань, не міг бути зужиткований по думці Управи, власне не міг бути розсланий по наміченому плану з невтральньої країни до часописів всього культурного світа в перекладі на моїх всіх культурних народів — зновже з огляду на брак потрібних коштів. Подібно цьому зложено з такиже причин до архиву плану устроєння міжнародньої аквети в українській справі. До діяльности Управи Союза, зверненої на зверх, належить навязання зносин з деякими чужими влас бідовий з нагоди 60-літнього ювілею істнування Товариства журналістів і письменників Сопкордія у Відні. До ряду публічних виступів Союза належать далі переслані Союзови запросини взяти участь в планованій т. зв. державно-фінансовій нараді в Празі згладно в Берліні, в якій Управа згодилася взяти участь з директивою для її делегатів спротивитися евентуальним заходам коло спроб створення української уряду за кордоном. Як відомо ця нарада розбилася. В звязку з ухвалою наради представників галицько-буковинської радикальної партії з місця травня ц. р. увійти в порозуміння з представниками інших українських партій і культурних організацій з метою створення спільної національної організації згладно вступлення до Національно-Державного Союза, Управа принала делегата згаданої партії і заявилася проти вступлення до того ж Союза. На запросини товариства українських робітників „Єдність“ у Відні взяла Управа провідну участь в улаштованих цим товариством при кінці м. р. освітних курсах. Акція піднесена Управою в справі добуття грошей на ціли Союза увінчалася деяким, хоч в по- рівнянню з широкою метою товариства цілком незначним успіхом. А власне одержано спершу в місці листопаді м. р. від агента міністерства фінансів Української Народньої Республіки на по- треби звязані з плянованою участю в югославин- ським журналистичним конгресі суму 50.000 корон, описла при кінці місяця січня б. р. з того ж джерела 363.000 корон, в кінці в місяцю березню б. р. з то- гож таки джерела суму 1000 доларів — усе як безпроцентову і безтермінову позичку від держави. Грішми орудувала Управа от як: Витрачено на поїздки в справах юго- славянського з'їзду, в спрацах гро- шевих і державно-фінансової наради К 63.935:23 На позички членам виплачено ………… „ 165.000— На запомоги членам і нечленам-пи- сьменникам………………………………„ 51.110— Аванси на авторський гонорар ………… „ 3.000— Адміністраційні видатки, включно з пла- тнею в. о. секретара по 500 К місячно за девять місяців, та коштом друку статуту (300 К) ………………… „ 7.098:85 Кредитовано членам на равт ………… „ 5.000— Разом ….. К 295.144:08 Звернено позичок ………………………„ 31.000— По відтягненню звороту 31.000 К позичок видано з каси Союза ………… К 264.144:08 Що торкається позичок треба завважати, що уділялося їх передовсім авторам, зааняжованим друком своїх творів, під залог їх книжок, далі по- трібуючим членам за порукою кредитоспособних фірм і одиниць або за порукою їх місячної платні. Всі позички короткотермінові, уділені в середньому на час від одного до трьох місяців. Запомог признано незаслабним і передовсім не- дужим членам а й нечленам-письменникам у Відні (К 7.000—), в Чернівцях (К 20.000—), і у Львові (К 24.110—). Ухвалена Управою запомога незасіб- ним українським письменникам в занятому Росією Києві на жаль не могла бути переслана через те, що Управа українських кооператив, до якої звер- нулася в цій справі Позичкова і Запомогова Ко- місія Союза уважала неможливим перевести гроші по адресам. Після деякої застановки у висилці тих грошей з огляду на сподівану полегшу долі україн- ських письменників в опануваному українською владою Києві порішено все таки найти за всяку ціну способи переслання призначенних на цю ціль К 50.000—, коли з одержаних Управою долі виявилося, що доля письменницьких кол взагалі не поправилася. Дня 2 травня б. р. була переведена ревізія малої каси Союза, в якій найдено грошей на суму К 21.912:15. *) Від тої суми муєть бути потручена сума К 24.110— представлена вартість 25.000— польських марок, яку то суму фактично переказано перед тим на адресу Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові на підмогу незасібним українським письменникам, якої одна до дня ревізії формально не переведено з огляду на труднощі пересилки. Цю суму переведено один день після ревізії. Дня 28. травня б. р. переведено ревізію головної каси Союза, в якій найшлося грошей на суму К 151.053:77*) В сумі активів майно Союза представляється з сьогоднішним днем от як: Готівка в австр. коронах ………… К 126.548:15 Готівка 4.849:40 нім. мар. по К 4:55 ….. „ 22.064:77 Готівка 200 югославянських корон, закуплених за ………… „ 243— На позичках гарантованих залогом кни- жок, представляючих пересічно вдвое більшу риночну вартість ….. „ 115.000— На позичках, гарантованих кредито- спосібними фірмами й одиницями „ 15.000— На позичках під платно ………… „ 4.000— Кредит за рвт …………………… „ 5.000— Разом…… К 287.855:92 Коли дві останні позиції активів, а власне по- зички під платно і кредит за рвт вставити на ра- хунок дубіозів, то майно Союза, зменшене о К 9:000 представляти-ме неоспориму вартість 278:855:92 австр. корон. Крім того есть до розпорядимости Союза 1000 (одна тисяча) амер. доларів, які фактично не вплили до каси Союза, будучи задержаними на чесько-австрійськім кордоні аж до дозволу їх ввозу до Австрії. Невиправдані надії на одержання дальших, значніших фондів зродили були на час думку по- ширити агенція товариства, а власне приготувати ґрунт до видавання книжок, закупити власну дру- карню, заосмотритися в запаси паперу і т. д., далі організувати збут книжок на Україну, вислати туди своїх людей з метою популяризування ідеї товари- ства на Україні, куди товариство мусілоб з часом перенести свою діяльність. Ця надія на поширення діяльності Союза зродила серед членів Управи думку підгати під розвагу членів план поширення діяльності товариства, наслідком чого Управа скли- кала Надзвичайний Загальний Збори, визначені на день 2. травня б. р. На денний порядок зборів поста- влено було між іншими також точку перевиборів Управи, якої особистий склад повинен був бути побліщений з огляду на пляноване поширення агенц Союза. Однак Загальний Збори, не відбулися через те, що не явилася на них приписана статутом найменше половина всіх членів. (До потрібного комплекту недоставало на Загальних Зборах двох членів, що з огляду на розпорощеність членів по всій Європі і поворот деяких на Україну все ж таки на кождий спосіб свідчить про заінтересування членів справами товариства, тимбільше, що на збо- рах явилася й деякі члени з других міст). Хоч статут дозволяє на протязі одного місяця після Надзви- чайних Загальних Зборів скликати другі збори, 4 яких правосильність не залежить від числа учасни- ків, то Управа не уважала потрібним користуватися тим через те, що тимчасом відпали причини для скликання Загальних Зборів. Власне - виявилося передовсім, що надії на добуття фондів потрібних для поширення діяльності товариства завели, через що ілюзоричним став план реорганізації товариства. Надто можливість повороту на Україну, створена подіями з весни 6 р. піддала Управі думку посте- пенно перенесення діяльності товариства на Україну. Врешті члени Управи, які з огляду на плановане поширення діяльності Союза з власної ініціативи бажали перевірки своїх мандатів, взяли свою рези- гнацію назад, свідомі того, що серед пануючих обста- вин, які ведуть радше до завушення діяльності то- вариства за кордоном, вони далі можуть сповнити доручені їм обовязки. Оставляючи в своїх руках заряд товариства Управа визнала свої завдання вести далі справи товариства в дотеперішньому напрямі. В практиці звернено передовсім бачнійшу як доси увагу на Відень, дня 30. травня 1920. Спис членів Союза українських журналістів і письменників. Антонович Дмитро, Італія; Базяк Ісаак, Фінляндія; Баран Степан, Україна; Баранів Олександр, Австрія; Бачинський Евген, Швайцарія; Борщак Ілько, Франція; Бочковський Іполит, Чехія; Гаєвський Семен, Австрія; Галіп Теодот, Італія; Гасенко Юрій, Австрія; Головко Андрій, Україна; Гріцай Остап, Австрія; Заловецький Володимир, Австрія; Карпенчко Єлисей, Австрія; Кирчів Роман, Німеччина; Колесса Олександр, Австрія; Королів Василь, Чехія; Крушельницький Антін, Австрія; Кузеля Зенон, Німеччина; Кушнір Володимир, Австрія; Кущак Олександр, Чехія; Левицький Евген, Німеччина; Лепкій Богдан, Німеччина; Лозинський Михайло, Франція; Лоський Кость, Україна; Майданюк Осип, Швеція; Мурський Володимир, Австрія; Німчук Ю., Австрія; Олесь О. Австрія; Піснячевський Віктор, Австрія; Проць Іван, Австрія; Рудницький Стефан, Австрія; Сербинюк Юрій, Австрія; Сербиненко Андрій, Австрія; Сімович Василь, Німеччина; Слюсаренко Федір, Австрія; Тищенко Юрій, Австрія; Толмачів Григорій, Швайцарія; Трильовський Кирило, Чехія; Турянський Осип, Австрія; Федів Юрій, Австрія; Франко Петро, Україна; Хомик Артим, Австрія; Шелухін Сергій, Франція; Шраг Микола, Англія; Черкасенко Спіридон, Австрія; Чечель Микола, Австрія. В справах товариства треба звертатися на адресу в. о. секретаря Володимира Мурського у Відні (Wien IV., Alteegasse Nr. 29). На цю адресу проситься висилати членські вкладки (десять австр. корон місячно). Сюдиж треба звертатися за членськими легітимаціями, які висилатимуться членам після надіслання ціни легітимації (сто австр. корон). Незасіоні члени одержують на бажання легітимацію на кредит. Друкарня Вальдгайм-Еберле, Від 'ь VII. У. Н. Р. Міністерство ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ Деп....................... Січня 28 дня 192/р. № 6713 Адреса: Кап-елярія Директорії ОДЕРЖАНО дня 192/р. ВІД 136 ДО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА ВІЙСЬК У.Н.Р. Міністерство Преси й Пропаганди має за честь надіслати при цьому до Вашого, Пане Головний Отамане, ласкавого відому копію доповіді довіренної Міністерству особи про стан збірців з України в м.Льво- ві.- МІНІСТР ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ О. Ковальчук Директор Департаменту Пропаганди Став До Пана Міністра Справ Внутрішніх. До Пана Міністра Преси Пропаганди. січня 1920 р. Тарнів. 6/V Ч. б газети "Вперед" за 7 січня б.р. уміщено артикул : "Декрет про Українізацію", укавлений Радою Народних Комісарів У.С.Р.Р. 21 вересня 1920 р. Ознайомившись з і вмістом цього артикулу, НАЧ ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ вволив покласти резолю- цію: "Мін. Вн.Справ і Мін.Преси та Пропаганди. "Треба перевірити". Про вичекавначене має за честь подати до Вам, Пане Міністре, на відповідне розпоряджен- ня. Керуючи Справами Начальник Канцелярії У. І. Р. Міністерство Преси і Пропаганди Деп. Серпня 29 дня 1934 р. № 50 Адреса: Кашкелов - до виконавчого комітету м. Миргородська. до Кашкелова Директора Капітальная Директори ОДЕРЖАНО Лист 2 липня 1934 р. Ф. ч. 157 Департамент Пропаганди М-ва Преси Пропаганди ласкаво просить „Кашкелову Дир... передавати йому ті газети та журнали І/, що перечитані і не за- ховуються для бібліотеки чи архиву та 2/ ті, що одер- жуються. „Кашкелову"......безпосередньо від ре- дакцій та видавництв в більшій кількості як І пр. / для м. Житомира та 2 пр./ для капцелярії/. Зазначе- на література буде надсилатись по книгозбірнях, чи- тальнях, архивах та для українських вояків, що перебу- вають у таборах. Директор Д-ту Преси й Пропаганди В.об. Діловода Українські письменники: Железняк, Радовський, Міхалець У. Н. Р. Міністерство ПРЕСИ І ПРОПОГАНДИ Деп. Пропаганди " / " Литого дня 192 р. № 298 Адреса: Міністерство Преси й Пропаганди має за честь надіслати до Вас 2 спра- воздання довірених Міністерству осіб, командированих в табори у Пикулінцях і Калушу.- МІНІСТР ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ Овчаровський Директор Департаменту Пропаганди остан ДО ПАНА МІНІСТРА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ Табор для інтернованих укр. воїків в с. Пікулі- чах, котре знаходиться в 3-4 кілометрах від м.Пе- ремишль, називається офіційно "Овія ютсога" і /табор полонених/. Інтерновані козаки і старшини жи- вуть у мурованих ча сто гу сто воїкіх, довгих з вікна- ми в горі станах. Для старшин призначення одно зва- ких помешкань, але воно нічим не відріжняється від кошарських. Нема діжок або окремих тапчанів, а устроєння на 2 поверхи, на котрих спать покотом син- и- мків не хватает, вони набити стружками, котрі швидко збиваються. Кождир, подушок та постельної білізни не має всім. В помешканнях тисно, вохко і холодно, бо страшений брак дров. Польська адміністрація табору видає дрова в дуже обмеженій кількості. Страшенна - ет і плащ. од- сила паразитів-вошей. Всіх бараків 49, але в ньлькох з них не живуть. КІЛЬКІСТЬ ЛЮДЕЙ. ВІДОМОСТЬ про численний склад інтернованих Українців табору в Пікулічах. Складена 21 січня 1927 року. | Назва частин | Старшин | Урядов. | Пан-от ців | Козаків | Жинок і си стер | Діти при мітка | | --- | --- | --- | --- | --- | --- | --- | | 1. Запорожської Стрілки дивізії. | 133 | 17 | - | 491 | 3 | 4 | | 2.- Запорож. стріл. бриг. | 83 | 13 | - | 244 | - | - | | 3.- Запор. Стріл. бригада | 53 | - | - | 156 | " | - | | I-а Гарматна Зап. Бригада | 85 | - | - | 97 | 6 | - | | I-й Кінний полк чорн. запор. табору в Пікулічах. | 77 | 6 | - | 422 | 10 | 5 | ПОДАТКИ ВІД ОБМЕЖЕННЯ СТАРШИНИ І КОЗАКІВ (Примітка: У таблиці вказано кількість інтернованих, які були у таборі на 21 січня 1927 року. Всі дані є оцінками, зроблені за даними польської адміністрації.) - 2 - Школа підстаршин...................................................14 5 - 24 2 - Окрема технічна сотня............................................12 3 - 55 I I Штаб дівізії..........................................................36 7 I- II6 2 - Постачання Дівізії................................................25 16 - 46 10 I Дівізійний Шпиталь...............................................4 5 - 16 6 - - інші: що в зв'язку з розміщенням дивізії, а котрі повинні бути Всього: Запорожської Дівізії 472 75 I 1667 40 7 - ен.м дія хоромошків і - а котрі повинні бути I Кулеметної Дівізії..............................................119 56 I 243 30 5 2-го Інженерного Відділу.................................96 - - 398 9 - - зв'язок із катег. відомством, а також у зв'язку з розміщенням дивізії - ветеранами та підприємцями ними тощо на хвилю 1907 р. і ми - дія щодо ознайомлення з мір'ю нових еліт, аналізованого життя - відповідно до погляду на старшин були полаки ХАРЧУВАННЯ. Іка надто погана, особливо у старшин бо поляки обділюють з того, що е, або багато з того, що поло- оження істоти , женого по розкладці не видають зовсім, напр. цукру, або сахарину, цигарок, мармоладу, замінюють жиром, або од. ондолох і ожина хвилями кількості має видається конина, рещ- та дуже поганої яловичини. Старшинам білого хліба зовсім не видавать/навіть і на Різдво/, а так як всім хочал и в еле , єдна хвилями кількості, то-що.Взагалі тре- ба сказати що годують зле, нерегулярно і в малій кількості. Останнє пояснюються браком коштів, а особ- ливо браком дров. ОДЯГ. В найгіршому стані знаходиться білізна, та взуття. Верхній одяг майже у всіх є. В кожному разі він був і треба сказати безсторонне лише через брак грощей та бажання Істи був проданий. САНІТАРНИЙ СТАН. Санітарний стан взагалі надто поганий. Перш за все окрім браку білізни, абсолютно нема пральні, уми- вальників, потрібної кількості колодязів і надто по- гано це не відповідаюча своєму призначення-ла зна. Холодна маленька, тісна вирахована на 10-15 чоловік. Є дезинфецийна камера. Хоробливість порівнююче всеж таки досить значна, З дня перебування в таборі до 21 січня 1921 року -3- ...нмажинація пройшло через шпиталь та амбулаторію 1500 чоловік... хнитомедична. По словам як польської адміністрації так і ук- раїнських лікарів дуже розповсюджені венеричні хо- роби, 80% старшин та 55-60 % козаків в заражені цими хворобами/барато сіфілітики в/ -ЕП ІТУАЛЬЬ. Цілком задовольняюче вражіння справляє шпиталь, -ереп Іто ім а од який обслуговується нашим та польським медичним персоналом. Тка в шпиталеві по діетам, вповні виста- -воп 008 отоза/можня можна за овдм атогноїрну Единим злом в шпиталеві являється то, що лежать спільно в одних палахах в перемішку і больовими і -таку узаспо атоунам и ежд "аножоропа" зчненжит -епел, удотатос , кемоць стрешенно зле впливає на козаків і старшин від- МАТЕРІАЛЬНИЙ СТАН. -хиннадон-езрікок -ситик ривт амбукларія, самих необхідних -малкімено ннієв вороти пакупки тижню, платні за правня то-що. Запорожці не отримали утримання за 3 міся- -ақу ет иннесто хиннаондос імпсіль. Через те, аби добути сяку таку копійку, мовляв несеться на продаж все, що можливо: пинелі і годинники, кошушки і шпори, .уможорікціп в 000 що відбивається на кепському стані одягу. Навіть .Р.Н.У їеді од портниного екоса оре омоди і казенні сіньки продаються по 200 марок. ФІЗИЧНА ПРАЦЯ. -іден можлід зд ннесто три групи: спорт і гри, влаштовуємі культурно-ос- вітнім відділом; майстерні шевська та кравецька хнасто і етед'яне на ТУТ темато анногр. впісує в і віжамади для обслуговування потреб-Інтернованих та війсь- ковая муштра, котра ведеться в суху погоду на пло- в і "ця олондокож" і аїнімадох урків. -зе 8 усіоню е оба , інавань е зтізан РОЗУМОВА ПРАЦЯ. -ондів АНАМАТО ОЛОНКОТ -ондія відкриється школа старшин згідно роз- порядження /укр./ табору. Але брак підручників та лекторів-фаховців дуже гальмує справу. КУЛЬТУРНО-ОС- ВІТНЯ ПРАЦЯ. Заходами культурно-освітнього Відділу, котрий при надто малих матеріяльних засобах і несприят- ливих умовах, стоїть все ж таки на певній висо- літвзя од .антепесяп хінтумсм од ош , анатипес хня -ізокор 0031 сійсотрудоми з дистанціями і цирими працьовниками, -му і мат іншої фінансової інформації, відкриття школи для малограмотних та неграмотних. -ох інженерна інжекція для електричного зв'язку В таборі переведена реєстрація і поділ козаків в на ммкд інженера в багато 08-09 неграмотних і малограмотних, призначенні сотенни інструкт руктори; емть кілька хорів, між якими найкращий хор "Чорних Запороожців", єсть аматорська трупа, кот- ра вже ставила вистави у таборі, бо в місті Пере- -атона іншопа, мишилі їх прати не дозволили. Бібліотека та читальня функціонують мляво за браком книжок/всього 300 при- атжен од , от кмірників та часописів. Багато праці покладається на організацію та видання тижневика "Запорожець". Дуже гальмують справу культ.- -дія нншого і освітнього відділу відсутність грошей, ротатору, пале- хндіходоен хмнуру, пищущої машини/вони починають/книжок-та-п'яс. Націон.-Пол. Национально-політична праця полагає в що-денноих -ко Грацаяс інадекціях по історії та географії України спеціальн- ми лекторами з поміж інтернованих старшин та уря- , ева жадоп ви яклоом , умілопо уяят уно ВІДНОШЕННЯ. Може дуже невелика кількість і то поодиноких до-ІДЕЙ УН.Р. старшин або урядовців в маси 3.000 в Пікулічському жорам О таборі несвідомо або вороже ставиться до ідеї У.Н.Р. ан нтмкідво Але це переважно люди/ котрих в загальній маси і не -оо-онсутнкуя і помітні / люде для котрих Укр. права чука- влядеваа ст вязоює як 99%/ козаків і старшин це цілком наці- -аоїв вт хна: Вогданівців і Дорошеньківнів і Гайдамаків і з куріня -опл ан удопон у Ворганівців і Дорошеньківнів і Гайдамаків і з куріня .нишмерти, старих повстанців і з"холодного яру" і в і нншатодин вко Полтавщини і навіть в Кубані, або з Сибіру в зе- -год ондігв нншленого кліну. ВІДНОШЕННЯ якщо елдв. той час, коли до п. ГОЛОВНОГО ОТАМАНА відно- до УРДУ: шення інферентне, до Уряду відноситься вороже і в недо- вір'ям. Це пояснюється тим, що не бачать в масі -тнцюсн і хво тої реальної допомоги з боку Уряду, а в другого бо- -ооня Кінаеп ан кун не дістають від нього відповіді на цілий ряд важливих вих запитень, що до майбутніх перспектив. До партії -8- відносяться скептично, як рівнож і до Ради Деспуб- ліки, або до Віденської Національної Ради.. ВОРОЖІ ЗБИЛИВИ. Ворожих впливів не помічається, бо навіть і трудно запорожця зіпнути з його української позиції. Але це елемент такий, котрий умілим політиком може бути використаним в якому завгодно напрямкові. Для них не мають значиння той чи інший Уряд; льовунг в них один "УКРАЇНА АБО СМЕРТЬ". "А там хто пове- на-це не важно. З чортом підем аби зап--ІМДА ІОНЯДОП оклітоп во ондах, євс у заїмом тетрота ітозна латили нам гроші та озброїли. Чи з Брангелем чи з -єсто вімде іоназадоп і анешондія днештілот модор ав ня тирошення до поляками, чи х французами, чи з німцями з ким зав- ВІДНОШЕННЯ ДО БОЛЬШОВИКІВ. -єсеп вряднед . годно аби бити большовиків." Большовики навіть і ті, котрі перебувають в таборі, В Пікуличах і то нераз терплять від запорожців і лишень цих ратуе їх ви снажений вигляд їх нещасне життя.. Запорожці значно різняться від інших частин Укр. ВІДНОШЕННЯ ДО ВІЙНИ. Армії. Це люди, котрі в великою вірою в свою пра- воту, перенесли погліди, принципи колишнього істо- ричного Запоріжжя до нас у ХХ століття. І що євро- пейцеві виріться іноді дитинчим наївним смішним і навіть дікунським-сучасним запорожцем приймається цілком широ. Це люди, котрі на карту все своє для України-це суто українські ляницхенти, для котрих війна за Україну є певна стихія, без котрої вони не можуть жити. І через те майбутнє их цікавить лише постільки, поскільки вони воюватимуть і не крилочись вони за- -акод інвасідідом як ігтом, ацініардя автономна дру являють, що нехай, мовляв потеплішає, а до того ча- сув Уряд нічого не придумає, багато в них піде на Україну вести партизанську та повстанську вй- -нж а віяків анн олмодіво пд ктвондохна 80ерт ВІДНОШЕННЯ Ю КОМАНДНОГО СКЛА- -кливих ду? З попередньої характеристики наших запорожців уже написано, що вони не мають жодної ідеологічної прив'язки до фінансів монархізм Начальство стає дійсним Начальником лише нь в строю й звичайному життю це товариш старший та -6- - було віддано од і монархії, ортодоксної католицької церкви, ...молодшими, котрі тісно зв'язані із собою і місцем і атіван батьківщини, а частіше кровью, боєм та походами. Іншого ...Іншоп юнацької Отже зрозуміло, що в той час як Дяченка "чорні" на- ...вом можливо звивати батьком, команд дивізії, генерала хор. Вази- ...вд. іножмадрів не любить він не поважають і не довіряють, ...тнуємо: добо він нім чужий. Винірає атіван ен хин ВІДНОШЕННЯ ДОХ МЗТ А". "АТЧМО ОДА АНАЛЯКУ" НПЛО ХИМ Я ...Через свою нетактовність і не уміння поставити на ...ГОЛЬСЬКОЇ АДМІ- пас коба мотсор є. онака ен ен ен ...НІСТРАЦІЇ. висоти авторитет Комдива у себе, очевидно се потягло ...в. пр медетнає 8 пр .иклюдво ат ішої мзі, ндтак ...ава мня є нмрдимн 8 пр нмауднес х-пр нмсаткоп ...атіван княжанаков ".віяноаддою нтп мол олод ...варта як зовні табору так і в середні. Невидача пере- ...от і харчкухії і . істото атіванавесен істо, їм і ...пустка табору на еж село і дуже обмежена свобода ...вугер хмі анеша в айкодопас дія атапост авсн ...взагалі для інтернованих. Бували епізоди, коли польські ...жовнири дозволяли собі бити прикладами старшин та ко- ...див нитовр хинн дія костанціо оране імжосопас ...вдп моя в моїй юнацькі в історії еден. інда ...-отсі оточником пинненон идаптон козенес утод ...-огає од І .аттікото хл у зен од айкодопас олонис РОЗКЛАД. ...Розкладу і деморалізації у великій степені зараз ...не помічається, бо на мою думку угар відступу та шал ...всатеман п мезкопас минногру-мнаоннх атіван ...щд зоав зов ітряя ен істом еодони можливо ...хнстом влд ,нтхенжиних іджонсів єн виа ...та бору, найчастіше до Чехії бо там по чуткам є якась ...Укр. Армія. Де-хто збирається до Німеччини, де-хто ...до Румунії. ...макітоп еннк атнасці хі ентуд ламет ведер і ...ас ннова допропися єн і атмптаєвача нова мікрозо ...Уряд, використав українців, котрі як мобілізовані боль- ...-му отод од в ,ешшпетон арном .Кахен ом атмптає ...шовиками сидять в большевицьких таборах. і перевів ...ан едіп хин є отало ,емудноп он опорн дсов ко ...-й и учасновопон ат дт ужаснастапа ктора університет На мою думку перебування запорожців в Пікуличах ...треба використати для освідомлення волків в жи- ...ежу айжодопас хнавен мятосетядах іонеп епоп ...дівському питанні та провести антибогрему гатитайю -апарз од внешоція ендір срає і юнації веллпля і -АДО ОЧИКНАМОН- ...З автентичного: Г. Мінськ ...ан ешм молнакарн киніжні ато рахатсей айни ...ет дипосто інщавот ед аттях умонларнас і юрто в ПРОТОКОЛ Засідання колегії культ.-освітнього відділу І-ї Запорозької Стрілецької Дівізії 26 грудня 1920 року. Взяли участь: 17 Голова Культурно-освітнього Відділу хор. Островерх, 2. Номішник Голови хор. Калунець, 3. Інструктор урядовець Степанський, 4/ Глуховський, 5/ Пахальченко, 6/ Тікавий, 7 Горобець, 8. Шаргун, 9/ Гацуца, 10 / Лазаренко , 11. Гречанівський. Порядок денний. 1/ Регістрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних. 2/ Призначення сотенних інструкторів. 3/ Організація школи грамоти. 4/ Видання дівізійного органу і організація редакційного відділу 5/ Улаштування для табору розмови на Різдвяні свята, 6/ Організація бібліотеки і читален. 7/ Винайдена матеріальних засобів за для провадження культ.осв праці серед інтернованих Пикунецького табору. СЛУХАЛИ: - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. 6. Улаштування для табору розумової розваги в Різдвяні Свята. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструкторів. 3. Організація школи грамоти. 4. Видання дівізійного початкового органу/ і організація редакційного відділу. - Доповідь Голови по питанням I. реєстрація і поділ козаків на неграмотних та малограмотних 2. Призначення сотенних інструктор 2. Інструкторові спортивної секції запро- панувати подати свої міркування про можливість улаштування засав. Таємні по- дачі міркувань той же. 6. Організація бібліотек. З огляду на те, що в дивізійній книгарні мають немає книжок для читання, нач. К.О.В. доручити порушити Ходатайствуванні перед К.О.В., Г.У.Г.Ш. про тайну висилку книжок для бібліотеки в кількості до 2000 примірн. 2. За для вироблення каталогу по трібних книжок скласти комісію в 3-х осіб, а саме - Голову Хор. Глуховського, Членів хор. Калинця та урядовця Лікавого. Комісії доручити ви- робити для організації бібліотеки й каталог книжок, які представити в колегію до 15 год. 27/ХІІ б.р. 3/. Представити для читальні слідуючи газе- ти: а/ Речь Посполитая б/ Кур'єр Лондзе в/ Рідний Прай г/ Вперед д/ Український Голос е/ Свобода Негайне виконання передплати на зет доручити голові Госп. Секції. 4/. Читальний тиждень: Улаштувати при помешканні К.О.В. з проханням допомогти в справі відве- дення, помешкання для бібліотеки часи для читання 10,12,14,16. 7/ Винаймання матеріальних засобів для провадження К.О. "праці" серед інтернованих табору. Заслухавши доклад Голови господ. секції уряд: Степанського, що проховий фонд К.О.В. до свого часу зараховує людей, Тисячу Марок в той час хор. меншальну розрахунку для цього діла потрібні значно більші суми; сподіватись допомоги зі скарбових сум в цей час не можна; справам не терпить відкладу і часу. Колегія постановила: Звернутись з проханням до п. Капитана І.М.О.А. чи не знайде він можливим прийти колегії в допомогу в слідуючих: 1/ Постачанням українських польських і німецьких часописів, як міс- тя так і особливо багато. 2/ В улаштуванню помешкання для школи й аудиторії. 4/ В улаштуванню кінматографу. 5/ Поклопотатись перед польським довуздством аби театральний сек- ції к.-осв. від було дозволено м. Перемишлі улаштувати ряд ми- став і концертів, прибуток яких після би на збільшення роздану відпулу. Разом з тим колегія лічить своїм обов'язком скласти п. Капитану щиру подяку за ті заходи, які ім вже зроблені на шляху допомоги колегії, як то, в улаштуванню театру і читальні. Це постановує по затвердженню начальником дивізії представити п. Капитану для якої справи колегія уповноважує хор. Островерха пол. Мантулака і уряд Степанського. Голова Колегії К-О.В. "Іванчоополе" а ктаванці 18 Мінркум-Ритамод мтпруод .1 нали ниннямою мткоосор гідяго за оголяємо-онну у-бнутимаси усобат вкд звірімажед в абор Книжкової ктру неннялод код нацп ешній ен істепоя книжковеав дя .9.8 ІІХ 32 дод мі -ос усобат вдк нанвутимс .8 інадеціч в ктазов юаомус .стр.8 Комунікат № 4. Преси і Пропаганди ВІДДІЛУ ПРЕСИ МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ У.Н.Р. 30 Січня 1921 року. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО для 192 р. ВХ. Ч. 85 I. НА УКРАЇНІ. Прибувшою з України екремі себе та й сама преса на бельшевицькій Україні, приносить ряд трезвих лісток для цілого бельшевицького па- нування. Особливе погане становище бельшевиків пемітне на Правобережжі де хвиля повстань нестримно котиться по всій окупованій бельшевиками території й нищить ця хвиля не лише провінціяльні осередки бельшеви- му, але дебирається і до головних його центрів. Ціла сітка південне-за- хідних залізниць перуйнованих так, що рух залізничний на трьох лініях ціл- ковите унеможливлення. Не кажуче все про відсутність есебевого руху, військові потяги ходять лише принагідно. До того ж треба дедати, що бель шевицька адміністрація з повідомих причин вивезить на лівий беріг все залізничне майно; на станціях взєсім перекинь. Все що потребує ремонту, також евакуюване на лівий беріг. В Київі на всіх дзвірцях стєить де двохсот критих вагенів і де двад- цяти класних для житку адміністрації. Кількість рухомого складу й па- летарів на правому березі збижена до мінімума; в Київі стєить 10 паре тлігів, в Козятині 3, Кмериці 4, та в Прескурові 2. Про менші й не уз- леві пункти недозведиться й говорити. Руху в Козятині до Шепетівки, від Кмериці до Велечиска й Мериліва-Педільйвського засім не істнує. Опадаються машини лише деревом, котрого запас є дуже обмежений. Заге девка палива відбувається припадково: його заготовлять насажири або "буркуй". Місячна оплата труду залізничників від 2.000 до 4.800 рублів семітських - викликує голод і ебурення. Людей примушують працювати до 12 годин на добу. Певстанчий рух найбільше проявляється на Уманщині й еженлю Гайво- рен - Ольвінель, Н.-Архангельск - Ольхівець - Монастирище, в центром в Умани. Другим районом великого повстання є північна Херсонщина: - 2 - туди прибіглася з Лівого берега група кінноти Махна і з іншими повстанцями утримують цей район. В районі Бара весь час турбує бельзенків "Маруся". Для здавлення повстань бельзенки безслідно живабть найрізнорідніших засобів. На ліквідацію їх бельзенки перекидають з Волині 4 дивізії, майже 57% цілої І2 армії. З Румунського кордону в свою чергу зн візії, майже 57% цілої І2 армії. З Румунського кордону в свою чергу зн те стільки ж з І4 армії. Проти "Марусі" виставили бельзенки цілих 2 дивізії 60 стріл, і 8 кінну, що стоять на Румунському кордоні; повст на вибухають з страшенною стихійною силою, яка являється одним спес бем протесту проти гніту окупантів. Перебувать тут 3 армії бельзен бем протесту проти гніту окупантів. Перебувать тут 3 армії бельзен цьких піхотних і І кінна, при чім 75 % вжито для здавлення повстанців а рента розташована на румунському фронти котрий бельзенки вваж ють небезпечним. На Польському кордоні по Збручі, мід Кам'янця до Вол ни військ червоных нема. Їх місця заступає діла сітка розкиданих політичних та всебих відділів, контрольних пунктів, всебих постів, чрез вичаск і т.д. По залізницях розташоване залишні бригади. Повстання та гострі домагання українських комуністів перешкоджую грабіжницькій праці окупантів. В останній час багато змін відбуваєся в світогляді українських комуністів і беретьбистів і це сильне відб вається на відносинах між ними та московськими бельзенками. Леман умов, недодержання обіцянок що до "дарованої" незалежності України інші порушення умови на предмет спільної праці, припушують україн ких комуністів здати себі справж в тому, яку роль егидну доведеться їм відгравати на службі у катів України. В останній час українські ретьбисти і комуністи об'єдналися в одну українську комуністичну партію й розвили широку діяльність на місцях. Антагонізм поміж ук раїнськими і московськими бельзенками сильно розрісся і навіть вдес кий режим еголосив усіх беретьбистів по за законом. Особливе гост непорозуміння з московськими бельзенками виникають на тому ґрунт що політика московських бельзенків зводиться лише на експлуатац готового українського добра, щок до якогось будівництва, те бельзен в даннім разі вважають Україну звичайним ігноєм для плекання бо шевицької "цівілізації." Бельзенкіс панування на Україні спричинилось до повного занеп ду української промисловості. Заведи стоять, цукроварні аруйноване а дебільнача промисловість зменшилась до 5-7 %. Розвиток епіх на Україні майже ніяка, окрім невеличкої кількості, що не входять в планування. Пригноблене населення або тікає, або покладає одину надію на прихід українського лійська.Селянство всі свої надії звязує з приходом національних військ на чолі з Головним Осаманом. Ще до Кам'янця Педільського, те в першій же день приходу бойових сил була оголошена реєстрація урядовців У.П.Р. Частина з них ізольовано, частина примушено служити в совітських установах. За кинь- тком позичкової кільк ості кінності, іншого війська в Кам'янці до останнього часу не було. В початку у Січня місцеву перекинуте в бік Прескурежа, а 11 місяця заїхали в Кам'янці китаєльсько-мемрельські відділи піхоти. В місті розташовано 7 чрезвичайних, що лютують над безобережним населенням. II. Аналізольно-лійська Росія В початку цього місяця скликано лідерами російських політичних груп, що перебувають за кордоном, нараду б. членів установчих зборів в Пермі. Нарада відбулась під розповуванням одного з лідерів російських о.р. п.Аксентова, 10 січня оголосили представленні на нараді партії свої декларативні заяви. Приклади найбільш характерні та ки цих декларацій: С.-Р. висувають слідуючі правилні точки своєї політики, котрі змінюються в характерних для більшості наскладів єдиної, неділної, незалежної орієнтації, що "Будуча" Росія має бути федеративною, демократичною республікою і це в родам забезпечуються умовами культурно-політичного розвитку та самобутності; що вся земля має належати народові, що робочому класу шляхом широкого соціального законодавства забезпечуються вплив в будівництві господарчого життя країни і що тільки всеросійські установи з ри названих бути джерелом права і влади. Кадети нічого не додають до декларації с.-р. Їх віднесення до стримання нарадів до самостійності всім відомі. Вони і тепер стоять на цьому грунті. Лише російські народні соціалісти пролили в цьому розумінні та реалість думання, і стоять на грунт знанням демарань повнустресних дерив, хоч всім не мають сміливості порвати з васконуслістю і де - 4 - Ктряверством російської імпералістичної політики. Нарада членів Російських Установчих Зборів у Парижу, примушує думи... те, що усння його підпису не навчались, до минуле /Колчак, Денікін, і Вр нгель/ пройшли повз них і через те вони як і раніше, в резолюції про новоутворені держави, з обличчям наявних дейкіхетів, крібно кажуть: "Росій. ські демократичні партії замідки знанамили справедливість первинних нар дностей Росії до самовизначення." Це, тепер уже вульгарне місце про право кожного народу яке зі ньої ніхто не відбере, нікого не тішить, бо цим самим "правом на самовизнан. чення" прикривалися і Колчак, і Денікін, і рангель. Але меже минуле чому небудь називає Росії. Мече в це право жаладених киший вміст і воїн цілком щиро піти по новому справді демократичному шляху. Але читаючи далі і дивуючись, що са зваженні крійники в Парижу боли ся того, що "перевзання народностей" примушать до відекремлення від Росії. Це іх, як і раніше, страшенно льже, бо відриваючись від життя і городженнясь від нього китаєльським муром у Парижі, воїн не бачуть і ніби то не знають, що пі знанення до національної незалежності - є святим правом кожного народу і від цього права він не поступиться не на один крок. "Закріплення істнуючого розуму, калуть в резолюції далі російські пе літично-державні муті, призвело би до некористної для всіх балканівадії. Припустимо це так: Коли ця балканізація покорисна, та не для всіх, те не має чого й тур- буватись. Кожний народ з окрема не є ворогом собі і він сам шукає для себе тих мляхів, які найбільш сприяють його жильному культурно - державному р життю. Тільки таке самовизначення зрозуміло, і тільки таке можливе. Своє волю пусить диктувати народ, а не ті, хто, переводячи струйсому політику, повасідали в різних Парижах. Закінчується резолюція так: ...не можчи наміру навязувати кому б то не було форму політичного зв'язку забезпечив силом, російська демократія визнає одинаке вірнин звас ну владу на пі отвах свободи та рівності сторін, які умовляються." - 82 - З одного боку "свобода та рівність", а з другого - "нікому ні в ристя захищання" і тому, як позначали в своїй декларації соціалісти - дозволено бути "ділям всеросійськи усталених збори мусять бути джерелом влади і прави." Поняття, які по назва об'єднання. Во ость два шляхи: або стадії, безвідносно насудження на смерть, яким досягли російських - це спроба змінити національності, і другий шлях можна йти - по самовизначенню національностей. І коли в досі читаємо теж документи, в яких є фанатичний елітет кропивнусься рів у солодкі слова, отримає став за ту Росію, ім'я якої прикриваються так званої російських демократів. Російський політичний центр в Парижі не найшкі раз ніякового, що в довірка до російського вольноганного генералізму має грунт. І поно, по недовірці, яке нас це одну залу під ось, росте, і співпраця в такими колами може бути тільки умовною і за терміновою. Повотання, що дві генеральські на народі, і які, на думку членів парламенту, о кращих доводи антибольшевицьких настроїв у Росії, без сумніву "уважають з себе святої місцевої і самий життєздатний аргумент проти "де державності" в Парижі. Перш за все, повотання підбулася і підбувалась зразу переконання на території України і постав народ як в однаковому різучності як проти Червоних окупантів, так і проти Денкіна і Бранделя, які били в розладах широкої економії та федераліці :...: Український народ не привчався і не прийняв цих глиних і шанкувань до них. Росія сильна, але змінила в центральному, за довго до кінця катаклазу на берегах Черного моря, звотерогляд проти хибних кронів і передбачали неможливість генебного кліща, але до їх розсію мало прислухався, так мале, як і за раз до помилок нануємо. Боротьба з большевиками не є закінчено. Наступне лише почиїв й період. І, наскільки ми зацікали в усіх цілі боротьби, нам не все одно, яким шляхом ця боротьба має прийняти. Чим дільше буде об'єднано противобольшевицьких сил і чим міцніша буде спайка внутрішніх сил, тим швидше почне буде діяти до загальної кети - світового ладу та спокою. Треба насті для всіх об'єднувачів гасло. Таким разом в сучасній мент може бути тільки реалізація прінципу самовизначення народів. 8266 Останні на цих місцях, Зарвавський Політичний Комітет іде певною дорогою. Надбуті не стрій держави і їх засновнідностями треба залишити на роз- рішення самих народів. Російський Народ має бути вручені це і зробити відповідні висновки на центрі питань ще давно чекаю. У вселеному русі з швидким моментом подорожжя для повнустроєних держав в реалізації своїх справжніх, а лише російський політичний комітет в зар- ванні, а російським на Парижон нам не позорює. III. ОРГАН НАРОДУ. Цілий ряд українських, польських, німецьких та інших гелов видаруковано- до слідуючого остерегу Головного Станова: "Головний Станов Української Народньої Республіки О. ПЕТАНКА в розмові а і єдиному одному а Італійських державних представників бельгійському побезпечує ли дуже актуальну і остерегає європейські народи перед легкомуд- ністю і пасивність. Бельгійський мусить нести війну за всьому цілу і вик- ликати пожар революції в середніх і західних Європи. Вони немає наводять найбільш європейську демократію, має мусить протягтися хаотичним бельгійським екс- перементом. Навіть вони необоротно, але є практично добре оприлюднені плями в опралі підняття пожежі в середніх і західних Європи. Український Генеральний Штаб має повні відомості, що бельгійським приготовляють велику міцність князьків і котрі напасти на Карпату. Небезпека бельгійської Інвалії далеко більша, ніж думати в Європі. Бельгійський легко дисануться і в середньо Європи, як що не траллять на опір, народа, яких краї не є безпосе- редньо зафарбовані, мусить прияти в помічцю тим народам, які є на колоні сто- лі і бельгійською. На жадній тому час. З боротьби з бельгійськими не шлях Українська Ідея, противно, абільшими вони сильу народу в опрі бельгійському абсолютизмів. Українська Держава, якої інсультції хвилюво не можуть перебувати на вла- ді пості, живе в свідомості українського народу і набувше чин раз біль- ші сили. Протягом часу, коли наша державна Ідея не укріплюється території тосляв над бельгійським імперіалізмом і над бездружністю Європи. Ото толка вони віри не дивлячись на кинувші наповнення. Укріплення тракта, і навіть терговельний рук і джильські моти не оцінюють бель- гійських від їх планів. Для оруженя моє рішення боротьбу між сходом і заходом. - 7 - КУБАНЬ. Варшавська "Свобода" подає розмову в одним з найвидніших кубанських діячів, що перейдом через Варшаву поділився відомостями про перебіг відносин поміж Кубанею і Врангелем та освідомив що до надій і стремлінь Кубані. В серпні місяці з Крима на Кубань було відправлено три десантних групи і крім того, на південнім кордоні Кубані було утворено три повстанчих відділи. Завдяки недовір'ю ген. Врангеля до Кубанської незалежності органи Кубанського Уряду не були допущені ні до організації десанту, ні ід час самої висадки на Кубань. Десанта операція на Кубані закінчилась невдало, завдяки неправильній військовій організації, а, найголовнійше, завдяки тому, що адміністративний апарат десанту було доручено нездатним реакційним елементам, що взовсім не були знайомі з швидким переведенням як мобілізації так і ладом в станціях. Після кримської катастрофи коло 18,000 кубанських козаків опинились на острові Лемносі в надзвичайно тяжких умовах. Ціллю боротьби проти большиків для населення Кубані є, як то стверджують усі заливи, лише увільнення власної території. Большовицька влада на Кубані як і скрізь, організована з чужого елементу. Місцеве населення в організації большивичького апарату ніякої участі не приймає. Всю інтелегенцію большики вивозять в центральні російські пубернії. Зрозуміло, що з цим режимом большиків, населення ніколи не помириться і тому організація повстанчих відділів буде відбуватися само собою. Населення Кубані особливо гостро відчуває потребу в необхідності налагодження союзу зі своїми сусідами і вважає позицію, що раніше прийнята Кубанською Краєвою Радою впевні вірною й відповідаючою його інтересам, а власне: союз зі всіма державними новоутворами на території б. Росії, що боряться з большикакми за свою незалежність. Надзвичайно важке становище, в якому опинились кубанські озброєні сили літом 1920 року, примусило в.об. Кубанського Військового Атамана прийняти участь в договорі, заключеному в Криму 4 серпня ген. Врангелем і атаманом козацьких військ. Ця участь не означала: відмовлення від проголошеної ще в кінці 1917 року кубанськими Установчими Зборами -Краєвою Радою - Самостійності і незалежності Кубані. Вона була лише декоративною, - 8 - тимчасовий, на час війни з бойовиками, обмеженням суверенітету Кубанської Республіки, і то лише як попередній договір, що потребував сен- ції правомочної Краєвої Ради, що мала бути скликаною після очищення всієї Кубані від бойовиків. Загальна політика ген. Врангеля, що йшла в розріз з його декларатив- ними заявами і тим мінімумом, що підходив би для держав, що позостали на території б. російської імперії, хоть би на час боротьби із з бойовиками; нетерпимість, проявлена відносно цих держав, не виключаючи зв'яз- заних з ними актів з дня 4 серпня 1920 року, з окрема, ряд порушень цього акту, допущених відносно Кубані, органів її влади і озброєних сил, дали повну моральну й законну підставу до розриву вищезгаданого договору. 25 грудня 1920 року, прибувши до Царгороду виконуючий обов'язки Військового Отамана і Голови Уряду Кубані В. Іваніс передав ген. Вранге- лю і іншим учасникам договору -Отаманам Донському і Терському, - заяву що Кубанський Отаман і Уряд Кубані не вважають себе далі зв'язаними до- говором з 4 серпня, про що в той же день довів до відома Урядів Англії Франції, Італії, Сполучених Штатів північної Америки, Польщі, України і Гру- вії в особах їх представників в Царгороді. В теперішній час, Кубанський Уряд вживає ряд заходів до того, аби вирвати з рук Врангеля кубанських коваків, що вивезені на острів Лемнос і тим позбавити його можливості використати їх в своїх цілях, не лише чужих Кубані, але й ворожих їй. Переговори між представниками англійського Уряду і бойовиків про нав'язання торговельних зносин все ще продовжуються, не давши до цього часу жодних реальних наслідків. У Франції утворено новий кабінет Міністрів, після упадку Уряду Лейга Новим Прем'єром є Браїн - республіканський соціяліста, знавець східного питання. В своїй декларативній промові перед Палатою Депутатів 20 січня но- вий Прем'єр Ради Міністрів ранції оголосив такі точки політики ново- утвореного Кабінету: Розброєння Німеччини буде красувальним камінем воєнішньої політики нового Кабінету. - 9 - ділі, тіснішеє єднання з союзниками і в першу чергу з Англією для виконання мирного договору. Про становище на сході Браїн сказав: "Становище на сході шикарне від нас найбільшої уважної обсервації і патісніщого єднання з союз- никами при розрізненні питань Турції і Росії. Ми відповіли відносини в Росією лише тоді, коли в Москві коло власти буде Уряд, - що йому ви- рить народ і його вибере і при тим, готовий видовольнити всі з'обовязан- ня попередніх російських Урядів. В терерішних умовах, як і попередні Привательства, ми не можемо виз- нати уряду совітів. Болъше ніж - це чисто росії ська означає внутрішньо- го характеру, поки він залишається в межах Росії і ми не маємо наперу вищуватися в внутрішні російські справи, але ми не валижаємось спокійни- ними глядачами, коли совітська армія, покинувши межі Росії, наміряться переступати межі наших союзників. Свою промову Браїн закінчив слід- чими словами: "турбати про велич і добробут Франції ставлять перед ii Урядом святий обовязок, щоб наша велика держава була у відповідній спосіб заступлена скрізь, де будуть поставлені на розрізнення міжнарод- ці питання. " Національна Рада у Вілні". З хвилі, коли єдність національного фронту була надчербленна політи- кою Галицької диктатури, що вакханалія була влопамятине мир з децикін- ними в лютонаді 1919 року, не перестаєть швидувати всім очалдужки й надзвичайно шкідливі для добра української державності для непорятун- ку і в дусі тих чи інших особистих порядків та ембіцій. Тепер не час підводити підрахунок воєї якої, що її подібні прес- ні й архитурчні підприємства приносять Республіці, але не можна не підкреслити в цим критском катасрофальних наслідків таких експере- ментів тієї деморалізації я розбрату, що сільська ними на внутрішньому і зовнішньому надому положення. Цей авантюризм, ця відсутність нац- ональної дисципліни і єдиного критерія для оцінки добра незціл підбинася трагично на справі нашої визвольної боротьби й, одночасно, були тими по- гашенням сторожами, що гальмували, як справу звичання України, так і приглукували єдність порядків і струклінь українського народу до наці- онально-державного визволення. Революційний зал, партіяна розбещеність, соціальна дегарорія і в додаток до всього цього нечувана безкарність розв'язували руки невідпо- відальним людям, що в особистих інтересах часто з одної впертої амбіції хочеться як, єдея імзо міт нтидевоєн ататех іі ом ,ндатород дбоозе інв - 10 - ставали в популярну незу залічої опозиції й в атмосфері національного однання сілли невгоду та мідривали один за другим камінці, що їх в потужних засилах складав народ українська до фундаменту воскреслої державності та національного об'єднання. "Коли не я, або не моя патія зі мною на чолі будемо будувати Укра- рівську Народню Республіку, то краще навж ніхто її не будує"-гово- рили вазкорузлі недніпрянські партійники і в партійному екотаві активи на пивили здобутки українського національного руху. "Коли не ми, Галичане", чи назва Національна Рада в Петруновичем, на чолі будемо репрезентувати Соборну Україну, то краще хай ніякої Укра- їни не буде"- говорили розчаровані й затроєні австрійським партікуля- ризмом національнісні партійники і кидалися в обійми, то Деніка, то Са- гонове, то Левина. "Або релігійська Україна, або гетьманська батьківщина чи хліборобська республіка, ніякої України нам не потрібно"- казали комуністи, бороть- бістн, гетьманці, хлібороби і т.д. без кінця й кидали державну ватку роботу та не походили на нервній хліб руйнації зовнішньої чи внутрішньо: державної будови моркованого критиком, щи просто сільним невгоди в рах борців за Незалежну Українську Народню Республіку. Ніяки способ скликати "Всеукраїнський Національний Конгрес у Відні". де котрі чолі політичні елементи на еміграції силкується спробувати ще раз шести стримлятесь закласти у Відні "Національну Раду". Недавно все назвів відбулись загальні збори цієї Ради, на котрих завдання Ради хо остернзувалось, як "бажання утворення Української дер- жави без огляду на партії й особи." "Не постендуюмо на жодні функції влади, кажуть далі фундатори На- ціональної Ради,- тільки на координацію всіх вервів і органів україн- ського мову, зведених під одини знаменем - української державно- сті." Це можна було б нічого зачинути при благородним стриманням, ко- либ воно було щирим. Що треба розуміти в словах "координація всіх пер- вів і органу українського мову" - покаже недалеке будуче, але освід виття говорить, що в цій овечій шкури сидять зашлі воєни, котрі точать зуби на нашу єдність і консолідацію. Отже пан Рада складаємиться ні з того кинця, як в тих самих людей, що все цілий рік болить оленну, карегідну агітацію проти державного Центру і в "Національній Раді" збачати треба лише новий етап і замаско вані засоби бротьби, що й хотять провадити тіж самі люде, для котрих - II - інтереси нашого визволення і державності є дуже далекі. Інші ж люди в цю "Національну Раду" не підуть. Мін стерегло Преси і пропаганди по- відомляє, що в "Національній Раді" не беруть участі а ні с.-р.,крім тих окремих осіб в цієї партії, що стоять на совітському грунті.Так са- мо не приймають участі в "Національній Раді" і представники партій, що будуть заступлені в Раді Республіки. Решта зазначених партій викликає своїх відпоручників з "Національної Ради" і забороняє своїм закордонним групам брати будь-чи яку участь в організації репрезентанційних орга- нів за кордоном. Як теж не раз нам доводило, що в таких шкідливих для загально- державних інтересів спробах "порятунку" можна взбагати, або несвідомий блуд, котрий можна полегшити відсутністю розуміння національної єдності з десепелями, або свідомий злочин, що йде в напрямі нищення єдності на- шого національного фронту. Коли революційна хуртовина і збройна боротьба не дала нам можливості виробити сталих конституційних форм життя, то, всєм існують як консти- туції ні традиції, так і льоника політики, котра розорить за те, що всякі спроби хоч би і насичних репрезентанційних тенденцій повайснувачима державним центром розвинути творчу енергію і росбиватъ національні сили, що так необхідні тепер для успішного ведення боротьби в ворогом способами внутрішньої чи зовнішньої консолідації і думки. Ми мусимо два назване стати на цих національно-державних і цим крі- терієм оцінювати всі наші продупокання. В на близькому числі комуніка- ту буде по одн руд фактичних даних про те, що "Національна Рада" має на маті зовсім інші наміри, ніж то складуються представити її вдепки. Німецькі плани боротьби з большевиками. - Німецькі генерали подають кілька плянів з справи боротьби з больє- виками і після впливового цінічного інтересу ген. Госмана, що його знаємо з часів перших переговорів у Вересті Літовськім,ген. Людендорф, відомий співробітник Рінденбурга в часи світової пійни, в розмові з кореспон- дентом французької газети "Вістуар" в ці справи сказав: "Я не вірю в за- гальні спокії Європи доти, доки в Росії у влади перебувають большевики. Всі краї мусять взяти участь в інтервенції в Росії. Західні держави му- сять винити свою політику. Доки Франція не змінить свого поступовання відносно Німеччини і доки буде провадити двозначну політику відносно боль- шовиків, за тим, доки Америка не буде інтересуватися справами Європи, не можна навіть думати про розв'язання російського питання. Наколи кала 8566 ...організованою міжнародною інтервенцією в Росії, то в ній мусять брати участь німці і німецький штаб. Тільки Міжнародна інтервенція може вирвати Росію з неволі большевицької. Все воскресла Україна. Часописи доносять, що на Україні під бойовим цим гнітом утворено "Комітет визволення України", що приступив до діяч. Переважна частина повстанських загонків вже прилучилася до Комітету. Комітет складається з представників усіх партій, включно до юдівських і польських партій на Україні і розпоряджає великими сумами. Місцем його осіду є сило коло Києва. Комітет має в містах свої філії і скрізь видаває газети та проклянції під загальним написом: "ВСЕ ВОСКРЕ СЛА УКРАЇНА". 14. З НАШОГО ДЕРЖАВНОГО-ПОЛІТИЧНОГО ШТУБУ. Рада Республіки. З п'яти і складності виборів, яка полягається розпорядженням політичних націй груп і громадських організацій, відкриття засідань Ради Республіки відбудеться 20 сього Січня о II роцні в ранку. Праці Міжпартийного Вира, Центральних Комітетів Партій і Мандатної Комісії відбуваються безперервно. Військова Нарада. Паном Голови и Отаманом скликано 27 сього Січня Військову Нараду, як з представників Вищого Командування Армії, так і її Вищого Управління. Нарада має обговорити й вирішити цілий ряд питань, звязаних з перебуванням Українського війська на чужій території, його реорганізацією, усуненням шкідливих факторів, та наміченням будучих заходів. Візити повстанців. Надійшов Паном Головим Отаманом було прийнято ряд делеговань від повстанців Київщини, Херсонщини й Полтавщини. Представники повстанців інформували про становище на Україні та просили бажання людності окупованої Ватикинщини до Головного Отамана. Народний Університет у Тарнові. З ініціативи Культурно-Освітніх Львівських ділчів в Тарнові закладається Народний Університет для того, аби дати можливість одним продовжувати перервану науку, а іншим - набирати її в хвилю, коли наша Республіка - 13. - потребує наукових, інтелектентних сил. Викладаючих сил для Народного Університету вистачає, бо з одного боку майже всі професори Кам'янець-Подільського Державного університету виїхали разом з Україною, а другого на еміграції потребують багато педагогичного персоналу в мінних місцевостях України. Намічено сприяти план, що його я приступлено до переведення з жителів Українці в Египті. Особи, які прибули з Туреччини, оповідають, що в Египті в багатьох містах країни військових, евакуюваних з Криму, велика кількість Українців виділилась в окремий табор. Українці покищували собі на лівих руках Адмінський державний герб / треузець/ і викліси ново-блакитний національний прапор. Начальник Відділу Преси К О М У Н І К А Т № 6. ВІДДІЛУ ПРЕСИ МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ У.Н.Р. 10 Лютого 1941 I. НА УКРАЇНІ. Згідно з відомостями, які надходять з України, можна судити про тяжкий економічний стан большовицької господарки. Все, що ще збереглося в передвоєнних часів, висихає, а імпорту нема жадного. Відчувається загальний брак одягу, білини та взуття як серед війська, так і серед населення. Дорожніча надзвичайна – куне підметки коштує 80.000 руб. Сов Зелізничні в критичному стані. Лучуться часті випадки залізничних катакстроф завдяки перестарілому матер'ялові, та повній відсутності шмаровидла. Реквізиція хліба сильно підриває стан села, для стагнення збіжжя організовано спеціальні експедиції загони під назвою "Продотряди", які і забирають у селян всю живність. В Чубинецькій волості на Сквирщині з 20 серпня по 15 вересня стягнено: 20.000 пуд. мита, 15.000 пуд. вівса, 11.000 пуд. сіна, 860 шт. свиней, 600 корів, 360 пуд. м'яса і сала, та 900 шт. домашньої птиці. Потім реквізиції переводяться по всій Україні. Все зареквізоване зводиться в спеціальні гаманці, звідки виробляється на московщину. Рештку добирають черво-армійці, що їх масово кинуто по Україні. Усі машини, так заводські як і сільсько-господарські вивозяться на московщину. Опекуляція розвинулась до надзвичайних розмірів. Хабарництво в повній ходу. Вольшовики, економічний стан котрих настирливо вимагає нових промислових талонів, спішно готуються до нової воєнної кампанії. В цьому напрямі ведеться уперта агітація і з цією метою перебодиться погане упливка війська. Окружні й Корпусні шваби переводяться ближче до району «меринка» Винниця. Україна, населення котрої весь час проводить корстоку боротьбу з червоними наладниками, поки що економічно найменш вруйноване й тому найбільшу свою увагу большовики звернули тепер на Українське село. Перекіннується велику кількість війська, большовики різними засобами вимикають з Українського села все, що тільки можна викачати; переводять справді огидни. І руйнуєчий Україну грабунок, забагачуючи цим московщину. В цьому пункті виникає багато непорозумінь, які закінчується кровавими сутичками і часто викликають озброєні виступи селянства. Всі, хто б не приходив з України, в один голос передають, що загальне незадоволення росте, що весною, коли і зелене поле і темні та густі гай стануть чеплю хатою для селянина, незадоволення це вилість сял у загальну повстання. Повстання носять цілком організований характер. Гобляться зони з мотор не дати можливості большовикам закрептись на селі, зруйнувати апарат їхньої влади і перекидити грабіжницький розподіл. Цього, кажуть повстанці, ми цілком досяглимо. В Київському районі, постійний зв'язок між собою мають такі повстанчі загони: Кречета, Орлина, Воратиренка, Семенця, Шевеля, Павленка, Лугачна, і б вини зброя Робашка, які оне ують на Чернігівщині. В Запорізькому шпш повті оперує Мамай, в районі Знаменки, Елісаветграду і Аляксандрії – Хмара, та як оперує Александрівська повстанська РСР. Спеціалізоване Дивізія, склад якої минулого літа, доходив до 12.000, серед чих окремі жидівські відділи, які нараховували до 4.000 барнечтв. Дивізія ця в Серпні минулого року мала великих і завеликий бій, що продовжувався 4 сутки і якому з бою комуністів приймало участь більше 10.000 большовицького війська. На Запоріжжя, в районі Диканських Днів, оперує відділи старшого Скрипки. Вольшовики розповсюджують чутки, що українського війська нема, що Отаман Петлюра заарештований, а українці, які повтягали до Польщі, всі вивезені до Франції на чорні роботи. Ми не віримо, кажуть повстанці, і прийшли власними очима побачити, що тут є і переконатися в цій брехні. - 2 - Національна свідомість значно виросла. Ці новстання об'єднані під національним кобто-блакитним прапором. Всі ми, кажуть поляки, вимагаємо Української Влади, а протягом у боротьбі за національну незалежність вважаємо тільки Головного Фана- на Польщу. Кажуть так, ми були цілком щирі. Ідея визвольної боротьби не керовна винцтвом Головного Огамана у большовицькому запіллі користується над- зв чайною популярністю. До національної екреви наша ставиться під- ком свідомо і на весну активно вступить до боротьби за власну держав- ність, за панування на своїй землі. Таким чином, перекон в ефітоплаці українського населення вже відбу- вся. В протибольшовицькому настрої об'єднується всі кола українсь- кого г. омадянства. Міжпартийні та міжнаціональні тертя зникнуть і в повстанчих лавах можна зустріти: інтелектуала, селянина, робітника, нім- ця- колоніста та жінка і поліка. Це є кращою запорукою того, що на Україні назріває нова революція, що большовицьким там не утриматися, і через те головним нашим завданням тепер є - бути готовому до великого народнього здвигу і цей револю- ційний вихід не мусить васати час несподівано. Побила 12 година, неступника остання хвилина, коли мусять бути об'є днані всі національні сили, коли мусимо будувати національну державу, а опісля переводити хатні й партійні справи. II. В БОЛЬШЕВИЦЬКІЙ РОСІЇ. Становище совітської Росії та політику її проводирів найкраще хара- ктеризує сам Ленін. В Іспанії, повернувшись з Москви два дельвати іспа- нської соціалістичної партії, які їздили туди в своїм умовами по до- преднання їх до 2-го Інтернаціоналу /васновального/, як відомо, у Москві/. В розмові з Леніним, переглядаючи воно, ми запитали у нього: "Чи скоро нищили диктатуру пролетаріяту буде замінена режимом свободи соцвів, печаті та особистості." На це Ленін дав таку відповідь: "про свободу у нас не було мови. Свободи ні коли не обіцяли. Диктатура пролетаріяту всіх назвлена нами іменем меншовиків, бо дійсність - російське селянство - є пролетарії й воно не з нами. І диктатури ми не знайомим, поки вони не скоротять." В кінці своєї розмови він зазначив і термін остаточної перемоги меншості: "я раджу ваме Ленін, що диктатура пролетаріяту продовжи- ться коло 40 років." Більшого цінізму в плуму, як на грубувата самовпевненість московсь- ких комісародержавців, навіть улвити тяжко. Свободи, кажуть воно, ми ніколи не обіцяли. І дійсно - хіба в народні Леніна єсть хоть натак на свободу. Хіба там ость диктатура тієї меншості, іменем якої прокривають свою диктатуру над пролетаріятом нехреновані червоні пані? Селянство не пролетарії, воно не з нами, признавається Ленін. А робітники, Вони хіба в Вам? хочеться запитати у російських керма- ники. Доведення робітничого дня до 16 годин на добу преміальна система, роз- гон московського союзу печатників, борьба з професійними спілками, при- кріплення робітника до назвного підприємства і масаві арешти серед робітничтва - не все так мало характеризує диктатуру пролетаріяту і так нагадує найтяжчі часи кріпацтва та чорної арефечевщини, до для сумнівів п о дійсне становище в совітській Росії не залишається міс- ця. І коли й можна казати про яку б то не було диктатуру, то тільки про диктатуру чревовижок. Дійсність їх, яка в надзвичайної хуткістю росте, і яка значно пере- більшує навіть кількість партійних комуністів, на краще переконує нас у тому, що та "диктаторська меншість" яка це відриває голо для Ле- нінних та про яких зводиться до мінімума і лави їх зоблужується най- митанків з дативів та китайців. А в останній час занепокої об'єкти московського бояржонку звер- таються на схід і там, які і короновані російські царі, серед монголів, шу- ють ванн охорон для себе по багатих монгольських докунів, намага- ют ся вони зобов'язувати свій розчинер- в леніна, де буде диктатура, але не буде свободи. Той стан у якому перебуває зараз Росії, можна лише завзяти останом агонії перед банкротством, а не згодом революційного будівництва. Повна руйна, хаос, дезорганізація, ліхварне зубодиння, руїна культури і всього того, чим жила людина - ось таблі, по котрих большовики дійшли до банкроту. - 3 - І тому всі, кому дорогі не тільки революційні гасла, ала й зміст їх, мусять рішуче і всіма можливими засобами боротися з світовим імпе- ріалізмом, що тепер походить в червоній Москві. III. ОГЛЯД ПРЕСИ. Спростований. В № 4 "Українського Вістника" від 28 Січня 1921 року уміщена всту- пна стаття під заголовком: "Уступлення Головного Отамана У Петлуря." Не входячи в докладний розгляд цієї статті з огляду на її виключно субективний зміст, Відділ Преси Міністерства Преси й Пропаганди УНР Р. повідомляє, що про уступлення Голови Директорії й Головного Отамана на військ У.Н.р. Симона Петлюри не може бути жадної мови. Повідомляється, що в різних провокаційних цілях, де котрі органи преси силкуються в цей чи подібний спосіб сілти деморалізацію серед українського громадянства. Треба дуже уважно ставитись до подібних по- відомлень і завше чикати офіційного ствердження тих чи інших турбу- ючих вісток. Голос Люду України до всіх народів світа. До Варшави прибула уповноважена делегація Українців, поляків та жидів з Великої України, яка оголосила меморандум, котрий звучить так: "Наражаючи себе на ведика небезпеку, переборалися ми сюди в нашої милості і багатої, а зараз нещасної України, щоб шукати порятунку в усіх урядів цивілізованих країв й показати прикритий мешканцю обман, який зараз відбувається в Ризі і він імена нас- Народу України. Репрезентуємо ми всі народності нашого краю і всі його стани, а саме: українців, поляків, євреїв, тоб то селян робітників, міщан і працюючу інтелегенцію, а голос наш є голосом цілої України. Перш за все, мусимо ствердити, що Польща переводить мир в Ризі, д людьми котрих ми не вибирали, котрі прийшли до нас дикими ордами, краї нам силою підбили і зараз від нашого імені з Польщою переговорю- ють. Коли ж Польща й Европа не знають, що самостійність Радянської Укра- ини є фікція, розрахована на обман цілої Європи, то ми амунені голос- но сказати: там у нас жадної незалежної є вітської України нема, що так звана Радянська Україна є та сама імперіалістична Росія, яка на протил кількох віків нас гнітила. Стверджуємо, що при Уряді української радянської нема українців, у вій- ську й установах нима місцевих людей, а тільки дики москвини й авіти, котрі називають своє армію червоною, а вищі чини - не російські кремін налісдь, до котрих прилучуються місцеві злочинні елементи. Нас, мешкан- ців України, мобилізують, але висилають в далеку московщину, в да- локі схід і на Кавказ. Делегати радянської України - це самозванці, чинять все без порозуміння з ними й на шкоду нам. Міста наші знищені, панує голод, будьля в руйнах, і омисловість і терровая стали, культура й наука знищені, життя й добробут в загро- зі, надіє анархія, а прочи у анархію виродки люду провадять чер- воний терор, від котрого ніхто не може оворонитись, На селі теж не ліпше. Устрій комуністичний обернувся в грабунок працюючого люду злочинними, голодними банами, що прийшли зі сходу. Багата на хліб Україна стає також пустинею, як і московщина. Тому не диво, що ціла людність України ненавидить большовизм і за всякую ціну хоче визволитись від нього й не підтримує уряду так званної Радянської України. Прикладом цього є безліч повстань, де ни не засіяли, села попалені, острільні люди, недоля, недоля без краю. Кто мо голосно до народів європи й зауважуємо: що большовизм московський - то страшний фальш, то страшне нищасття, яке спіткало Україну. Я до уряду Польського й до Уряду Держави Европи з про- визнанням уряду Радянської України за наш уряд і попе- віз нині і дитинка цього уряду не тільки губить нас всіх, але загр. ує спокою держав сос ідних і навіть цілий всьо- - вртне делегат: большовиким в Ризі, що совітська росія хочу - Польща й нада. чи відлізовані держави повинні допомо- гти і відсилки від божеволізму. Хай вимагають негайно вивести війська російське з нашої території, а ми самі утворимо влас- кряд, котрий не буде загроджувати покоя сосідніх держав циві- лізації й культури в Евро... - 4 - До Уряду польського народу, як до народу нем братнього й найблизь- чого сусіди, заінтересованого в нашій долі, звертаємся в проханні, щоби про цей наш протест оповіщено було підні світ, й щоби особливо понав про оборону наших інтересів на мирних переговорах в Ризі. УХВАЛА ПРО СЕНАТ В ПОЛЬЩІ. Як повідомляють польські часописи, польський соїм ухвалив закон про сенат, тоб - то другу законодавчу інстанцію в Польскій Республіці. З ухвал "Національної Ради у Відні". Як доносить часописи, засідання "Національної Ради у Відні", про кот- ру вже повідомлялося в комунікаті, розпочалися в початком лютого міся- ця. На перших же зборах промови характеру своїм ворожим змістом відно- сно нашого державного центру. Одночасно, "Національна Рада" звернула- ся з вілповідними меморандумами до урядів Європейських держав і ми бачимо , що "Національна Рада у Відні"заснувалася не для того, аби ста- ти на допомогу державному центролі Української Народньої Республіки в його активних заходах до зближення і з'єднання діфренцірованих наших громадських і політичних сил на полі українського будівництва і що "Національна Рада у Відні" не стає на шлях патріотизму й пожертвування партійними та особистими інтересами на користь інтересів Держави й на- роду і йде далі по шляху трагічних наслідків від розбіжності, вперто- сті й заскорудалості нашої політики. З перших же своїх кроків "Наці- ональна Рада у Відні" зраджує своїй декларації й одразу стає на шлях руйнування того, що репрезентує собою Українську Державність і змаган- на нашого народу. Вона не високую й не оролому порад, не робить заходів, аби подати клич загального об'єднання в великій й страшні дні буття нашого,а під- польним шляхом преготовляє підступний спосіб новий акт взриву нашому державному організмові, що може призвести до тяжкої агонії смерти наших політичних партій і захвилюючи органієм громадський, котрий країне не партійних чи групових гасел та папаней, а загально громадського однання, повною скупчення всіх сил українських в одне ціле для оста- точного виборення незалежності в Республіці й добробуту народові. "Ізвестія" повідомляють, що "московські червоні війська подужа- ли відкинути повстанців від Києва, при чому червона кінота здобула Васильків і б'ється з Українськими повстанцями під Мотовилівкою. Пов- станці обсадили Банів над Дніпром. Тіж "Ізвестія" донесло, що в середини Сичия відбулись таємні нара- ди московського уряду в справі поборення антибольшовицького руху. Головним чином обговорювали протибольшовицький рух українського наро- ду і обмірковували засоби боротьби в ним на Україні, де частина черво ного окупаційного війська збунтувалася против совітів. До Тарнова на цих дня прибуло 5 старшин, що проїхали в 53 дні верхі на конях з Криму через захоплені повстанцями райони. Вони оповідають, що усіх без винятку місцевостях Херсонщини й Катеринославщини відно- шення до большевиків в боку населення дуже вороже. Там крім відділів Махна оперують окремі, на великий жаль, розрізнені малі загони, які немилосердно внищують комуністичні організації на місцях і дрібні від- діли червоноармійців. "Нове Варшавське слово" повідомляє, що культурно-освітня праця серед інтернованого війська Української Народньої Республіки в Ланчу- ті поступово налагоджується. Сливе що тиждень читаються реферати, лек- ції, читалки - бесіди для старшин, інакші 1 козаків. Для старшин що середні літературні вечірки, що неділі - реферати. Почала функціонува- ти початкова школа для неграмотних козаків; в недалекому майбутньому в курси для малограмотних. На днях почала свою діяльність "Українок", метою котрої є полегчення тяжких умов життя І рік ілюстрована, просвітно економична, для українського народу: "Український го- ря Чехо-Словачкої Республіки виправдовав закрпатську України. ІІ має репрезентати від 14 сенаторів. Крайовий соїм Закарпат- ся з 45 послів, вибраних на 6 років, на о виборчого права. політ. лос". З Е закон в Чесн ської і основі - 5 - З відти ж повідомляють про московітську агітацію, яка ведеться росіянами за православ'я проти унії. Німецькі газети повідомляють про те, що представник Радянської Укр- раїни домагався описання протоколу в Гімні про обмін полонених в трьох межах і в трьох примірниках. Іосеф противився цьому, кажучи що умову про перекриря списано тільки в двох примірниках. Але в ретні реєнт довелося погодитись в Шумським і протокол списано також на Укр- раїнські мови. Нарешті, заговорила совість звобльновичених українських політиків. На соціалістичному конгресі в Ліворно прийшло до розколу в італій- ській соціалістичній партії на ґрунті вступлення до III інтернаціоналу /московського/. З Мариду доносить, що туди повернулись в Росії два Іспанських де- легати, які їздили до Москви в співі приступлення іспанської робіт- ничої організації до III інтернаціоналу. Вони перестрашені тим, що бачи ли в Росії. Коли вони сказали Ленінові, що в Росії немає волі, то він відповів: "ми ніколи не говорили про волю. Ми виконуємо диктатуру про- летаріату в імені меншості, бо селянська класа в Росії не є пролета- рітом і не є за нами". Соціалісти проти Москви. З Вєрна Швайцарського повідомляють про слідуючий рішучий реак- льтат голосування Швайцарської соціалістичної партії в справі присту- плення до III інтернаціоналу: 8.724 голосів висловилось за, а 25.324 го- лосів проти приступлення до Московського інтернаціоналу. Французький "Матен" приносить інтерв'ю з одним з найбільших ак- тивних членів американської соціалістичної партії. Шварцом, котрий брав участь як делегат своєї партії на конгресі III інтернаціоналу в Мо- скві. Шварц сказав, що іхав до Росії з вірою, що російська совітська система зробила робітників більш незалежними, але після ,коли переко- нався на місті в правді, став горячим протизиком большевизму. Значачи докладно російську мову, переводив спостереження і розмови особисто і прийшов до переконання, що в Росії не існує абсолютно жадної волі- ності, а ні вільности преси, а ні вільности національної, а ні громад- ської думки, а ні вільности ісповідання. Буд уряду при зачинених две- рях без адвокатів. Справа панують хороші, голод 1 тиждень. Офіційне визнання Латвії, Естонії Грузії. Найвища рада в Царжі постановила визнати юридично Латвію, те Ес- тонію. Визнання Грузії прийде в найближчих днях. Польське правительство в свою чергу визнало крідично Латвію і Естонію, як незалежні Держави. Згідно з повідомленням преси, Найвища Рада має розглядати питання, чи належить питання про незалежність Ірландії до розв'яшення Ліги Націй. Со Соціалістичний Конгрес у Відні. Попередня конференція в Вєрні, що обговорювала питання міжнародної соціалістичної конференції в Відні 22 лютого , ухвалила слідуючу про- граму дій: 1/ Устав, 2/ імперіалізм і соціальна революція, референт Зал- хі, 3/ методи організації будучого всаду - референт д-р Адлер, 4/ міжна- родні акції проти контрреволюції - референт Лейсбург. На конференцію буду дуть допущені всі соціалістичні партії, що виступили в II інтернаціо- налу і попереджуються принципів, котрі прийняті 7 грудня на попередній конференції в Вєрні. І-го лютого відбув 18 повернувся з своєї ростинної подорожі до Франції начальник Польської Республіки І. Пілсудський. IV. З НАШОГО ПОЛІТИЧНО-ДЕРЖАВНОГО ЖИТТЯ. Відродження організму. З того моменту, коли ми перейшли Збруч і військо наше склавши зброю, припинило в таборах кожного українського г омедялина г єзе настрилове питання: - Хто ж ми тепер - живий організм, чи труп? сила чи ніщо? Питання природне й зробуміле. Такі катастрофи, яку ми пережили в останній час, страшено звіжують пульс життя підкошують енергію, студять кровь. доводить організм до - 6 - на діммертвого стану. Таку кризу політичної хороби нала розмадлено-політичний орга- нізм вдається уже пережив. З біологічної точки погляду, одному з озна- життя є боротьба організму його внутрішніми і зовнішніми ворогами сторонними організмами, що викликають в ньому різні хвороби і водуть до безсилля і смерті. Коли є ця боротьба - є й життя. Ознака такої боротьби нашого дер- жавного організму перед нами очевидна. Відродження цього організму показується з одного боку такими фактами, як консолідація сил, що пе- бувють в ідейній боротьбі, втілення в реальну форму Ради Республіки спільної народньої волі і здивлення національногромадського духу, а з другого боку таким фактом є так само і усилля права ворожих сил, направленних проти вищоння нашого політичного державного орга- нізму. Втілення народньої волі. Кождий має право непереконуватися, коли його не досягнуть міцно пере колують. Європа мала шанс де яке право бути не досить переконаною в сому, що український народ, в особах його політичних партій, викував у собі тверду волю буди прийнятим в ом'я народів світу. Надо, бо вс ля його не досить була втілена в реальну форму, при чому - в форму єднання, сталу, всеохоплюючу. Голос га мат постанки - виявляли це непокітну волю Українського народу, а ті чи інші комбінації кабінетів Міністрів та політичних пар- тій або не виявляли в усією помітною народньої волі, або низькували і і карикатурували. З усіх боків помічалось силування недороблення единства воли в род різних укавнів нашого політичного світу, що роз перошилися за кордоном і теж вважали себе в праві висловлювати волю народу. На таку роль претендували наші політики в Берліну, Відні, Праги л т. ин.. А над усім цим , спираючись на збройку білу, з'являєся ще один уурнатор народньої воли - московський червоний імперіаліст, який, про бивши списом групи України , засів у Гніз за "микрим столом" і каже, що його устави промовляє теж воля українського народу. І в той час коли з 5 пунктів Берліна "висловлювалася воля україн ського народу" нашими політичними дезертирками, українська громадянська м масса боролася, але більше-мождала. Вона сподівалася, що ті, котрім на. лежить провід в політиці; будуть має най одностайно говорити і попу- ляризувати ту ідею, за яку ці маси криваво моски змагалися. І тому не дивно, що західна Європа й Ліра Надій, не бачучи перед очим втілення і вислову їдиної волі, не помагали нам, і не поспішалить прийняти наше в склад своїх членів. Але не звиявлення народньої волі в належних формах - це не означає відсутності цієї волі. На одна воля Українського народу б'є могутним жерелом повстань, ку- льтурної праці, політично- дипломатичної боротьби й і те інше. Неробхідно лише було вияляти цю волю в сталій, єдиний яскраві форм ми. Що велику працю взяли нашаде себе керовники українського політич- но-державного життя - Голова Директорії, Уряд і громадянство в особі партій і організацій. По таких вусилях і довгих муканнях ця форма наї йдена і нею є - РАДА РЕСПУБЛІКИ, яка виявляє народню волю, одинини "сіями, але не узурпує прав великої народу. Порівняння до життя цього великого органу України треба завдячувати строємніна Уряду й громадян- ства найші шляхи до спільної праці в годину, коли Україна переживає тажкий історичні часи. Про наш Уряд, партій й організації, які залишилися вірними держав- ній ідеології, які тут на чужині в Тарнові, утворили Раду Республі- ки, соб-то втілили в конкретну форму єдину народню волю. Історія ска- же: вони зробили те, що від них вимагала совість і інтереси Ватків- щини. Це признання стверджать все громадянство, бо від нині ні тільки ми ає озі буде мати перед собою один орган волі України - Раду Респу- бліки. І цей орган, єдиний, правильний, повинен поставити собі першим завдан- ням - висловити перед усім світом волю Українського народу та розкри- ти світові очі на страждження Українського народу під брутальньою оку- пацією московськими Української землі. Одночасно Рада Республіки му- сить категорично віддати руки різних українських політичних авантюр стів, що прослягають їх для ослабування українського державного стре- млінь. І. в цьому розумінні Рада Республіки є найбільш яскравим проявом відродження і озлоблення - державного організму. Воля й голос. Праця уряду, партії, організацій і груп української еміграції симптоматично вливаться в одному руслі думок, стремлень, і діяльності. В той час, коли відкривається Рада Республіки, що би мовити в словах уряду українського громадянства, українська преса, журналісти і групи громадянства, по якійсь внутрішній спільності життя, підіймають свій моральний голос. В пресі українській і російській з'являється доля низка статей, інформацій, відгуків, малюнків в, призначеннях нашої держави. В "Олімпі України" надрукована стаття "протест житниця" проти большовик- цької тиранії; голос цей підключився російською "Двобою", українським "Рідним Краєм" і іншим. І все праця думка міноць над організованим протестом перед народами світу. До такого протесту потується й українська молодь. Про такий же протест вже говорилося в організаційному борі журналістів і в спіль- ній культурно проявних діячах. Окремо, голова професуємого та магазинного громадянства України швидко залучає над Європою. Бажано лише, щоби залучав він як найшвидше. То не головка бачака підроджених і вміщення нашого політично-державного організму. V. ЖИТТЯ В ТАБОРАХ. Українське громадянство й уряд У.Н.Р. не можуть не цікавитись тим, в яких умовах живуть інтерновані українські козаки і старшини як й як використовуються дорогоцінний час їх незвичного відпочинку. Інтерноване козацтво, розділене по різних місцях свідної і західної Галичини та Конгресової Польщі, живе не в однакових физичних і моральних умовах, а тому, щоб дати загальні риси цього життя, необ- хідно оглянути окремі пункти українських козаків. Життя тече в мінці форми, вимагаючи постійного стеження за ними. Ставлячи собі завдання таке стеження за таборовим життям і приступа- ючи до зібрання про цього відповозідних матеріалів, як обіцяйніх тех і неофіційних, міністерство Преси й Пропаганди подає в одному числі відомості поки що про два табори, зібрані шляхом розмов в окремих особах, що прибуди в таборів. Лавдуг. Культурно-освітня справа передбачен власнимими засобами і силами. В освіті козаків й улаштуванні для них культурних розваг беруть участь чини командного складу, бувши учительки, студентство й жіноцтво. В Херсонській ділялі в школа для козаків на 120 людей. Школа має три відділи: для непромотних, трохи грамотних, і 3-їй курс - близький до курсу вищих початкових шкіл. Термін навчання трьох місяців. Видкладають у школах, між іншим, 6 дружин інтернованих старшин. Двічи на тиждень чи- таються лекції на теми з Державно-політичного життя, в історії Укра- їни і т.д... Для старших учащихся курси чужеземних мов, рахівництва / для урядовців/, а також спеціальні - в військових десцилін і загально- но освітніх предметів. Мета - підвищити умисловий рівень старшин і давати їм можливість придбати спеціальні знання. З цілью самодіяльності старшини улаштовуються спеціальні реферати, котрі викладають старшини, що прослухали той чи інший предмет. В Данцугу організовався музей, який дав два концерти - в таборі й міс- ці. Організується аматорський хурток. Надався бібліотека, але княжок - "ніяк небагато. Передочних видань мало. Очеркується "Рідний Край", як їй України". Видавалася власний журнал "Наша Зора", який пишиться на машинці й друкується на ректораті фі. Вадолиці. Американська Місія влаштувала театр і відкрила кіно, яке має вели- чезний вплив на козаків. Частина болинської дивізії з організовала шкоду грамоти для козаків і спеціальні школи для підстаршин. Вілкито так і школа для кулесників. В таборах радовці до приходу українських козаків були ростановані большовицькі полковники, які вилили значну большовицьку бібліотеку. - 8 - Американці привезли російських книжок, але коваки від читання їх від- мовляються. Українських же книжок і періодичних видань дуже мало, або і взагалі нема. Місцевими літературними силими видавством ілюстрований журнал "Кайдан". Життя золотої Дів'ятці, яка вистирювала в Бодовицях, переведена до іншого табору. Перед залишенням Бодовиць старшини й колишні кулє- метної дів'ятці шанували генерала Загребельного "адресою" з подякою за культурно-освітню працю в таборі. Х Х Х Х Х Х Інформації, які надходять з таборів, доводять, що наше воєнство в йо- го духовному житті покинуто самітно. Воно цілком залежить від присут- ності в таборах культурно-освітніх сил, їх посвіду й бажання працювати. Школи носять винятковий характер: нічого за злобою днянь, ніяких пев- них профільних начань, утніх програм. Два села трохи складає її відно- спо курсів, лекцій, бібліотек. Одини словом, робота освітніх відділів наших Міністерств та інших центральних інституцій, що до них під спр- за безпосередньо стосоваться, тепер як раз час боксати регіональною задачею освітньо-культурних відділів. З окрема ж, культурно-освітня праця серед козацтва повинна бути пер- дана до рук педагогів і культурно-освітніх діячів, які мають досвід тепер одна людей, вдалих по зазначеному праці, сидить в центрах і на- тернований її елід запросяти цих цивільних людей для праці в таборах. З окрема, жарт використати них, що набули досвіду трьох літньо-р працею серед полонених в панських кермалах під час Світової Війни. Учасна "кустарна" постановка справи випадковими "аматорами" ли- шко дить цій самій справі, за яку воєн охоче і щиро боруться. Національне Відділ у Брест! 11 Лютий 1921р. 6-400. ДО ПАНА МІНІСТРА ТРУДУ ТА ГРОМАДИ. ДОПОВІДЬ ПРО З'ЇЗД ПРЕДСТАВНИКІВ "ПРОСВІТ" НА ВОЛИНІ. 14-го сього лютого прибувши до м. Луцька я відвідав посилання Т-ва "Гросвіт", адресу котрого дає комнія механець, що мене приймно возило. Треба зазначити, що місцева польська адміністрація дуже не охо- че допускала до скликання цього з'їзду і золікала до останнього моменту в повідомленні про дозвіл /доввіл бравсь у зарнаві/. Просвіттяне наважилися придавали й придати величезне значення цьо- му з'їзду, керуючись необхідністю перш за все об'єднання "Грос- віт", а з другого боку потребує адмінування українства на болині. На з'їзд прибуло 47 делегатів з повітів Володимир-Волинського, Ковельського, Луцького та Рівенського. Не було представників в острога Кременця та Дубно, що поясняли тим, що 13 чи 14/11 боль- совики зробили нальоти на Корець та Острог. До речі треба сказати, що волиняни весь час особливо в останніх трьох повітах/ живуть під загрозою несподіваного наступу та прориву фронта большовиками, хоча правих безпосередніх під- став для цього нема. Збори відкрив Голова Луцької "Гросвіт" д. Гадук і зачитав по- рядок денний затворджений польською владою. 1. Організація Центру "Гросвіт" та культурно-освітніх орга- нізацій Волині. 2. Оправи дожкільні, міжлінні та позакільни. 3. Організація центру постачання укр. літературою. 4. Видання часопису. 5. Вільні внески. До Президії були обрані: Голова д. Бласовський/директор Луць- кої укр. різнави/ Товаришами Голова Мосач та пані Лещинська, сестрами д.д. Редько та Шилер. То-за чоргою зачитано привітання від Гол. Управи Галицької Соціал-демократичної партії, та заслухано привітання представ- ника укр.-народньо-Республіканської партії. Приступлено до заскухання докладів. Д-й Марко Луцькевич відчитує доклад: "Завдання Товариств"Грос- віта"/О. Підгірського/. Загальні тези: Праця "Просвіт" по секціям шкільний, театральний виданничий, самаритинський та економичній. Д-й Гадук, доклад: організація центру "Гросвіт" та культ.- освітніх організацій Волині." Ухвалені ПОСТАНОВИ: 1. Зсі культ.-освітні Т-ва та організації пов'язано-буття об'єднані. 2/ для зв'язку та координації праці по- винні відбуватися перебодичні з'їзди та конференції уповноважених К.-О Т-в /при майстрьов одного голосу/. Позачергово дається слово представникові "Страви Пресовел" д. Капусинському для привітання, котрий обіцяє від імені польського г. омадства та від Інсни ". Уряду підтримку та запевняє сво- боду освіти та культури української. Укр. школа на Волині, доклад д. Бласовського. - 2 - Зараз приходиться констатувати сумний стан шкільництва вже докладніше. Руїна почалася з часів великої мілудої війни. Дру- іна була з одного боку гориста, бо зруйнована російську, руси- фікаторську школу, але з другого боку були зу дновані будинки, шкільні приладдя, було евакуйоване учителльство. Часи революції в 1917 р. по 1921 р. мало принесли здобутків в розвиткові національ- ної школи. Кількість шкіл значно зменшилася. До війни в Луцько- му повіті було 130 шкіл, тепер лише 65 укр. шкіл, мови, в котрих перебуває шкільництво зараз по відповідьому мінімуму пот- роб нормального шкільництва. За час війни значно, або і зовсім зруйновані будинки, науковий стан став учителів дуже низький, національна свідомість в сагатях виглядах не велика. Школа немає підручників, що йде на руку ворогам. Починок цьому- вже довші роки відрізаність від культурних центрів взагалі, а тепер в "окрема труднощі при перевозці книжок з-за кордону. Опра- ва середньої школи стоїть не гірше, брак в погрібній кількості свідомого українського учительства показало негативні свої нас- лідки. Зараз не після першого приходу поляків вчителя-росіяне в українських різних видали своє обличчя. Різні сталя знов російськими, в'явивлись розвадниками русифікації, і тепер на 7 по- вітів Волині/ котрі під /Києва/ всього лише 2 укр. гімна віл/в Луцку та Кременці/, а третя мінана у Рівному/ допиро укра- інізується, ці рімензії цілком чибатні і від уряду польської влади/ нічого не отримують, горобся за істнування цих огнищ у вільних умовинах дуже тяжка, бо помічається велика залежність від політичних чинників в. Навіть моральні підтримки нема від пред- ставників влади. Матеріальне становище учительства дуже тяжке. Професійна освіта отоїть низької критики. Єдине на цей терен укр. Степка-росподарська школа у Тростянці на порозі заги- белі. Реквізиції пані та збіжа примусили завідуючого закрити курсу і роспустити учнів, а породисті корова й керебці десь пов- не щедуть з голоду. Брак духовних наукових закладів може вле від- битися на стані укр. православного духоненства. Вищої ж школи зовсім нема руху негативне, колодь кінчання со- редню школу? Загалі становище на відраже Джини й засобами допомогти? де поратунок?-запитує докладчик. 1 от з"їзд після обміркування по пропоновіні докладчика про має. -Стверджуючи, що сучасне становище шкільництва на Волині не від- повідає інтересам як самої науки так і людності, не бачуць пок- радання з"їзд постановив: 1. Початкова народна освіта є обов'язковою, а навчання повинно провадитися по певному планові і повинна бути вироблена відпо- відна "сітка шкіл". 2. Зараз посібнити кількість шкіл. 3. Викладова пова українська/польська з 8-го року навчання/. 4. Програми шкільної науки повинен бути вироблено в залежно- сті від вимог та умов життя. 5. Для постійнішості якості учительства необхідно зааснувати учит. семінарії, а для багатих за мати посади встановити спе- ціальні іспити. 6. Необхідність упорядкування курсів українознавства для учн- телів. 7. Окласти учительський з"їзд та з"організувати професій- ні учит. спілки. 8. Звернути пильну увагу на шкільне будівництво. 9. Приймати на увагу проведення в життя в свого всельного за- кону домагатися про наділення шкіл землею. 10. Домагатися у Ярку про удержавлення приватних укр. гімна- зій і про заснування нових укр. держ. гімназій. 11. Начати істручим приватним укр. під взяття права державних. 12. З огляду на те, що польські шкіл шкільництва не перебачає вищих початкових шкіл, а істнуючі зараз такі школи перебувають на стані приватньому домагатися або удержавлення істнувших в.-по- чаткових шкіл, або заснування укр. державних шкіл по типу поль- ських. Проєктна освіта. 13. Необхідність нерального відкриття спеціальних професійних /ремісничих, технічних, сільсько-господарських/шкіл. 14. Країна необхідним являється утворення Укр. Духовної семінарії. Вища школа. 15. Приймаючи під увагу краще потребу в закінченню навчання зараз на-часі виникає потреба заснування Українського Університету. 16. Вжити всіх заходів для забезпечення шкіл підручниками. 17. Для керування шкільною справою налаштовати необхідним при- тичнення громадських сил, що в дальнійшому можна буде перевести через відповідні відділи місцевих самоврядувань. 18. До початку функціонування самоврядувань чи повітових шкільних інспекторатів повинні тимчасом істнувати вкільки ради. 19. Для безпосереднього водення справи і керовання укр. школою при повітових шкільних реєрентах необхідно заснувати посади укр. шкільних реєрентів на вихіднокомандних/шкільних/українців/. 20."Просвіти Новинні мати докладні Відомості про стати шкіль-ництва, учителів та школи. Окрім того з'їзд звертається до Г. Уряду аби були прийняті репресії до укр. шкільництва в шкільних інспекторатах на солині. "Стан шкільництва в Ковельському повіті"/, складає в місць М. Луцьковича/. Помічаються картини, до чим дальне на захід, тим справа шкіль-ництва все гіршае. Напр. Кременецька "Гросвіта відкрила і отримує 16 нприватних шкіл; в Ковельському повіті "Просвіта" отримує лише один притулок дитячий. На Ковельщині та Володимер-Волин- щині укр. школи почали засновуватись з 1915 р., а часів австрій- ської окупації, коли там стояли укр. Січові Отрільці; таких шкіл було до 30. Тепер же повне занедбання. Торік ще при пер- шій польській окупації було ліше, а зараз у Ковельському пов. до Різдва навчання провадилося тільки у 8 школах і то в осені лише з функціонували, а решта з перед самим Різдвом. Причинною цьому являлось руйнування робота Ковельського шкільного ін- спектора, кваліфікованих учителів бракує. Посади народних учительов оплачуються порівнюючи досить добре /7-8 тисяч марок місяцю/ і зараз в учителі пішли "російські отарини, якісь підозрілі урядовці. Т. поліцейського та панночки, люди, не маючи спеціальної освіти, люди в ліпшому випадкові на- ціонально, мало свідомі, в здатному національній вороги. Не мож- на сказати, щоб не було українців, але шкільний інспектор їх не затверджує на попередніх посадах або нових кандидатів не прий- має. Приклади: в Надвірській школі інспектор/повітовий/ бук- вально розгінав українців-учителів, а призначив паньчок-росіянок. В с. Колодяжному школа знаходиться в "хатці Лесі Українські", котра досить поруйнована. Інспектор не дивлячись на прохання гро- мади не затверджує тамошньої учительки Українки; після довгих прохань затвердження приходить але у січні 21 р. і справа гине, бо і шкільний будинок на пів розваливсь. В Турійську Укр. школу закрито зовсім, а відкрито польську, де посадовлено 5 учитель; учнів поліків всього 12 українці шко- лу божкотують і на послідять дітей. В с. Пайно були учителі українці, але вони звільнені і зі стали туди призначення учительки неукраїнки. В с. Вижва школа не функціонує, учителька байкотувала через населення. Село Го- лоби цілком українське, там була 2-х класова школа що перед вій- ною; тепер відкрито польську школу, а українська мова має одну Редину на тиждень. В с. Обдані люди не раз проходили пустити в рух місцеву шко- лу; є будинок, старий учитель, але інспектор до січня не давав дозволу на відкриття школи. Взагалі треба сказати, що і інспектори ведуть русифікатор- скую, руйнівницьку роботу. Не володіючи укр. мовою, вони часто густо при об'їдах шкіл звертається до учнів та всієї сім'ї по- ві. Повинно взяти ініціативу до своїх руч через Т-на "Просвіта, треба рішучо боротися зі всім шкідливим. Д-и школи/учитель укр. різниці в своєму докладі про "по- зашкільну освіту" докладно зупиниться на обонах ії та засобах використання організацій народніх хорів, театрів с-р., курсів, історичних музеїв, екскурсій, відлітків, лекцій з чаровними ліхта- рем, кінаторгових і т.п. сприяти розвитку розвиткової позашкільної освіти... до цієї праці треба притягнути культурно-освітні орга- нізації та Т-ва, кооперативи й "Просвіти", учительство та кра- гаї укр. інтелігенція. Про докладне виховання" докладав Д. Се- доренко. Діти на 10-й нації, питання що в пошкільному вікові по- чинає вироблявати собі характер і значу, но завше матері може від- дати доволі часу для своєї дитини, от чому кращі педагоги і рекомендують організацію дитячих садків, ма данів, ясел, то-що. Через те з'їзд визнає необхідним: 1/ за стування повному плянові цілої сім'ї дитячих садків та ма данів, 2/ заснування спеціальних Т-в та революційного укр. інституті 3/ Ширяти йдво дошкільного виховання серед населення, через хххмавлянських київських часописів, лакцій, реферати і т.п. 4/ Саме розмаїдність повинно допомогти цілі справи матеріально, Забирає голос пан Лошанівська, завбіжкуча дитячим потрібком у Ковелі і змалювання належного такого матеріального становище селян та їх дітей відомих садків пропонує з'їзду в першу чергу зворотити увагу не на іму духову, а на фізичну, діти рянують від голоду, еспанки та всіли. "Просвіта" повинні взяти на себе опіку- вання над населенням, для чого необхідно при кожній "Просвіті" заснувати санаторіальну секцію. Таким розом з'їзд ухвалює зверну ти на ці моменти настільки що увагу, пропонувати "Просвітам" заснувати са артінські секції і звернутися до громадянства, а особливо до духовенства, які були улаштовані розові відкриття на користь шкіл і прибудків. Оклад про "організацію в дитячому палку, відсутність укр. книжки дуже тяжко дається в знаки, тому, необхідність заснування такого рода книжної комори прилягаєть- ся одноголосно. Для цього культурно-освітні товариства "Просвіти" повинні скласти початковий капітал в розмірі не менше 200 тисяч п. марок. Книжку ковру заснувати в Ковелі. Клопотання перед Урядом аби не ставили перешкод при імпортуванні книжок на польському кордоні. Д-в Луцькевич докладає про організацію видаляння часопису, друковане укр. слово має колосальне зна- чення. За браком коштів приходилось в своїм числі закрити "Гро- маду." Зараз польська "Просвіта Сторона" вдається на голос і розсилаве дурно, але ніхто того не читає. Оже з'їзд постановив заснувати при "Просвітах" та інш. культурно-освітніх органі- заціях пресовий фонд.. З'їзд визнає необхідним заснування не- зележного апологічного присвяченого культу "Просвіти", справам До заснування /рактивного/ пошту "Просвіт" доручити це справу Луцькій "Просвіт". Потім зачитується д. Галуком "Статут об'єднання к-осв. ор- ганізації та "Просвіти" на болини, котрий з потравами прина- ється. При точці порядку донного сильні вноски при мається після коротких доповідей це кілька постанов. - до відома з'їзду дійшло, що де-які інспектори звертають- ся до учнів українців по-російськи-з'їзд визнає це недопу- стимим. До відома з'їзду дійшло, що в деяких повітах напр. у Ковельському, місцеві громадян чинять перешкоди при відвідати філії "Просвіт" на повіти. З огляду на те, що це порушує законом затверджені статути, з'їзд постановив довести про це до відому Уряду. З'їзд звертає увагу видної шкільної інспекції на боли- ні, що Печунецькські дні є україн. національним святом і з'їзд звертається до інтелігенції та учительства, аби прий- няла участь та роз'яснила значення цього свята. На-прикінці з'їзд ухвалює звернутися в заклиному, аби забра- ли історичний та етног. адмінін матеріал, а при "Просвітах" повинні бути засновані музеї. Д-ій Власовський, яко голова з'їзду в кінцевій пропозиції зак- ликає до об'єднання на культурно-освітній ниві всіх сил, що приведе до кращого будучого нам народу. 26 Лютий 1941 (Міжна- родний Відповідник № 5а проєкт і пропозиція.) Адреса: Просвіт. Луцька Говітова Просвіта має 14 вул. Луцьк, Косова вул. буд. Т-ва "Просвіта". Ковельська Говітова/Ковель, Кульварна вул. 15 Т-во Просвіта/. Кременецька Просвіта /Кременець Говітова Просвіта буд. Соква Кооперативне/. Луцько-Говітова Т-во Прос- віта/, Золотоїмер-Волинська повітова Т-во "Просвіта". Луцьк "Т-во Просвіта" для О. Господарського Товариства "Кучкарєвка". Анкета (зміст) Якільна освіта. 1/ Яка кількість українських шкіл зараз є в повіті, /початкових/ 2/ Оскільки було російських початкових шкіл в повіті. 3/ Яка кількість в повіті початкових шкіл інших національностей. 4/ Чи є в повіті українські види початкової школи і до саме. 5/ Чи є українські гімназії, в складі кількох класів в до саме. 6/ Які є професійні школи в повіті, до саме і чи нова нав- чання в них. 7/ Чи бракує українського учительського персоналу в повіті. 8/ Чи могли б знати зараз посаду в початкових школах вчителі в українці-емігрантів і в яких кількостях. 9/ Чи є в самому повітовому місті, або в інших місцевостях на пові- ті і яких садах, відповідні умови для відкриття українсько-за- гальної освітньої з родною школи, або професійної/лудинок, забезпечення учнями і т.п.. Досвід виховання. 1/ Чи є в повіті дитячі садки або які інші дитячі організа- ції. 2/ Якою корує. 3/ Який склад дітей /діти, національність, релігія/. 4/ На які кошти утримуються. 5/ Чи вистачає тих коштів 6/ Як поставлено виховання/система, відношення керовника до ді- тей самопочуття дітей/. 7/ Яке відношення місцевого громадянства до таких організацій. 8/ Чи потрібно і можливо було б відкрити ще дитячий садок або при- тулок і до саме. /чи є відповідне помешкання і людина, яка мор- лаб керувати садком або притулком./ 9/ Чи є святалі в повіті, аб в його околицях лоле, які змогли б користуватися садком.Яйххдих кулькових кваліфіковані садівниці або вихователі/. 10/ Оскільки великий брак українських підручників для почат- кових шкіл, яких переважно приблизено / і звідкіля до цього часу діставали підручники. 11/ Чи були впорядковані в повіті курси українознавства для вчительства і коли саме. Чи є зараз потреба в таких курсах. Поважкільна освіта. 1/ Коли і як просвіта заснована. Коли і ким верствістроювана. 2/ Чи є присвячена пам'ятки людого видатного українського діяча чи письменника. 3/ Оскільки членів у Човарстві.. Якщо читайте на чолі просвіти. 5/ Чи є серед членів п'єсвіти із не українці. 6/ Якхххххххххх хиланнях шкільних до свого часу одбулося загальних вборів. 7/ Які відчити до свого часу читали/тома/ хто саме чи- тав сі відчити. -6- 8/ чи нова гім просвіті, якої зазралі в поліції сили для по- рослих, і до кого б то жах танка. 9/ чи були читання, лекції Громади, до їх скільки їх було. 10/ чи були вистави, по яких- длям і хто брав участь у виставах. Чи театр постійний чи канд- рівній. 11/ чи що хор при просвіті або зазралі по селах у по- віті. Як до о того стоїть на полі / процент/. 12/ чи були нонцер- ти, вечірки, вечоретні і скільки. 13/ чого вже на тих вечоринках 14/ чи годиняться просвіта на сесії * які саме. 15/ Які часописи передаюче просвіта. 16/ чи має просвіта своя читальня і чи з вони взагалі по селах повіту. 17/ яка тривала недої діяльності просвіти. 18/ до перешкодило праці просвіти. 19/ як до просвіти ставиться теперішня адміністрація. 20/ як ставиться по просвіті прохання тао взагалі і якиї наслідки з окрема. 21/ чи має просвіта лек-посудь зв'язок в межах з освітами і з лініями село. 22/ з якими кооперативами знайома просвіта і на яких умовах. 23/ чи має просвіта своє логотипання. 24/ як до немає то де мститися платно, чи безплатні. 25/ чи має олійотську склад і зміст 11/ і чи взагалі є по селах олійотські... до яких нально мес. 27/ Істан насам просвіти. 28/ чи діставала просвіта до- помогу і від кого. 29/ чи знайма для осободостаття від рослих осіб, бід яких саме... 30/ яким часом власок. 31/ чи наслідь ї обсягло цікавляться вчителями, читанням і виставами, концерта- ми. ... / до того зараз/ просвіти/ книжки, нотири то-що/. 32/ якого характеру валовога справа патрібна, скріплінням... 34/ чи вдяг святості народні свята по школах наприклад, обвонки- ське свято і л.ин/. 35/ чи є спортивні, художні чи інші гуртки, бо, чи є при просвіті, або в початкової місті вряд змістово княжок або перодичних органів. 37/ чи з праці просвіти якої новитову мі- ністі Книжкова омора. Луцька повітова просвіта на облік. Луцько 14 дня 1924 р. ч. 37. Картина д. ... ... ... ... ... ... З арештованою доїдно. Вісок Д. К. Обізнання У.П.Р. Чернівцька Українська Пресова Бюро при Міністерстві Проси і Народної Освіти ОДЕРЖАНО 16 лютого 1921 р. Ч.І. Ч. І. Чернівцька Українська Пресова Бюро при Міністерстві Проси і Народної Освіти ОДЕРЖАНО 16 лютого 1921 р. Ч.І. Українське Пресове бюро. В Тернові відновило свою діяльність У.П.Б., яке видає обмінники для періодичної преси. Китти в Києві. Граминці зачинені. Ніжову продуктів немає. 75 % селян оновлюють- ся від прийому соцістських грошей і нічого не поставляють. Продукти в місті розподіляються через "Київський комітет", причому населення поділе- но на три категорії; третя категорія майже нічого не одержує, бо для неї продуктів не вистачає. Пірів робітництво і не бачить. Чедане киття свої продукти на сіль, причому на хутн соли дають пуд кита. В Грудні і в Оціні відбулися тяжкі "холоди і темноти", причому в неділю "холоди" ніхто не мав права галити, а в неділю "темноти" світити. /Т.У.П.Б./ "Охра". З огляду на небезпеку, яка загрожує Совітській владі на Україні з боку українських повстанців та селянства і робітництва, в Києві за- снувався Комитет охорони республіки "Охра". /Т.У.П.Б./ Троцький про боротьбу в українці. "Зіслання Київського Губревкома" повідомляють: "Троцький був у Києві і на зібранні, скликаному в справі вироблення методів боротьби в повстанчих сховах: "Коли ми є переконані на зов- нішньому фронті, то операції на внутрішньому фронті для нас не страш- ні. Треба тільки пильнувати уважно, щоби контр-революціонери і особли- во дотаторизм не проникали в червоне військо. До внутрішнього укра- їнського фронту, то боротьба повинна бути двояка. Один зі схових операції і терору над повставшиими до боротьби селянами, потрібно роз- двоєння" селян, себ-то поділ села на неважомних, середників і багатіїв. Лицемому, коли останні будуть знищені і від тих буде відбране майно, прийдеш спеціаляцію і кульачеством, тоді тільки не буде на Україні внутрішнього фронту. С удвоєнням силою до боротьби на українському селян. А поки що будемо без страху дивитися в очі найбутньому". Стаття надрукована українською мовою. /Т.У.П.Б./ Привітання в приводу відкриття Ради Республіки. З приводу відкриття Ради Республіки Головний Отелан С. Петлюра одержав такі телеграми: З Києву - від Української Ради: "Українська Рада вітає Раду Рос- сійської і Головного Отелана, діяльність котрих вважає запоруком не- залежності батьківщини", і від залізничників у Іванстових: "Перші/ Після скликання Ради Республіки загальні збори залізничників у Комсомольському, витами в обобі Запорожжя, країнного оцна України, національною провідцю, бажають Вам і в майбутньому сил та енергії для досягнення поставленої мети - визволення рідного краю з під дряма чужинця. Завжди що в тяжкі! Ваші праці залізничники будуть зав- сігди з Вами." /Т.У.П.Б./ Привітання українських інвалідів. Центральне Правління Всеукраїнської Спілки військових інвалідів У.П.Р., збираючися 1-го лютого, посдало в "Іду військових інвалідів Річ Посполитої Польської своє призначення з побажанням успішної праці на користь тих, хто мертвував своє здоров'я і життя за долю батьків- щини і в заснованих повностях "Гратерська кров посолита в останніх днях за вашу і нашу дольність буде запоруком річного співучтя одних до других". Обігнівку І.Р. Протест Українського Правничого Товариства проти випадків Газети "Увілля". З приходу статті Dies inae, dies illae у газеті "Увілля" 4.720 Українське Правничо Товариство на вагальних зборах своїх 22-го Січня ц./р. в м. Тернові ухвалило постанову, в якій в обуренням констатує, що зазначена стаття містить в собі надзвичайно ганебні зипали та образу по адресі Голови У.Н.Р. В. Левчера фа Командуючого Армією У.Н.Р. Гене- рала Кавленка, накидне ім ганебне обвинувачення в організації та утворен ні на Великій Україні та у Охтирі Галичні погромів мирного жидівсько населення, характеризує весь український рух, який перший висунув в пит- тя ідею національно-персональної автономії, як авантурну поруч з аванту рами Денікина, Брандолья, Валаховича та підбурює населення, як сол тері- торії, до ми прийназні часово перебувати, так, навіть, і населення інших країв до порожнечі та зневаження української ідеї. Українське Правничо Товариство, апелюруючи інсцідуції "Увілля", протестує перед світом проти вчинків газети "Увілля". Тернопільське Українське Правничо Сьог. 17 червня 1921 Се 499 У. Н. Р. Міністерство ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ Деп. ………… преси …………..дня 192 г. р. № 340 Адреса: до Канцелярії Верховної Директорії ОДЕРЖАНО Меморандум 18 днів 192 р. Вл. 9 Департамент мав за мену надсилати при увольнення з газети «Кер-Носи» стаття св № 308 до відома із відповідного документу. Директор Кварта – Менцюв О. Н. Голова Штабу НА УКРАЇНУ. Комунікат У.Н.Р. /Українське Пресбюро при Міністерстві Преси і Просвіти У.Н.Р./. 25 Лютого 1921 р. Ч.І. ОДЕРЖАНО Канцелярія Директорії Лист № 83 від 192 р. Вх. Ч. Ч.І. НАРОДЕ УКРАЇНСЬКИЙ. Ми знаємо, що тяжко тобі під чорвоним яром чуженців. Знаємо, що грабують тебе, що нищуть оселі, розстрілюють країх синів і своїх. Знаємо, що дух твій ковзаний, твоє прагнення до волі, до миру та спокою не може вбити ніяка чревичайка. Знаємо, що борешся ти і знаємо також, що тяжко твоя боротьба. Знаємо, що пролокують тебе, бажають зневилити, обдурити і заставити скоритися. Знаємо, що в цій метою росповсюджується ворогами твоїми всякі дурниці і про Головного Отамана Симона Петлюри і про Уряд Української Народньої Республіки. Але не вірь нічому. Знаєш, що ми - твої брати і діти твої - тут на чужині, скучуємо всі сили і готовимося до повороту на рідну батьківщину. Знаєш, що, навіть вороги наші, які лають нас, одверто признаноються в газетах, що Головний Отаман Симон Петлюра, це майже єдиний зо всіх відповідальних людей України, який весь час високо тримає Український національний прапор. Знаєш, що тільки спільними зусиллями усього народу, доб'ємося ми не залежності, волі і спокою. Об"єднаймось - ж. Хай буде у нас одна воля і єдина душа. Нідніжечки новотиння, аніщуючи большовиків, виявляй свою волю, свої бажання. Роби це так, щоби відою було чого ти домагаєшся?. Викидай гасло Української Народньої Республіки. Знаєш, що до твого голосу прислухається світ. А ми будемо, по можливості, інформувати тебе про те, що робимо ми, що робить наш Уряд і що діється на білому світі. Будемо наслухати тебе тут правду, яку ховають від тебе комуністи, комісари, чекисти і казенні разетні комунистичні брехунц-писаки. Прислухалася до рідного тобі нашого голосу, не читай большовикської літератури, бо все в ній брехня. Большовики обіцяли боротьба в буржуями, а грабують і нищуть село. Обіцяли мир, а розлучаються до війни в усім світам, кажуть одне, а роблять всвсім друге. Читайчи наші брелети, не знищуйте їх, а передавайте далі, шпрьте їх і розмножуйте власними гасобами. Знаєш, що переправляти їх через большовикський фронт надзвичайно тяжко, що друкуються вони в дуже обмеженій кількості, а обійти вони мусять усю Україну. Всі - хто не запровадився большовикам, хто бажає ладу та спокою, хто чекає встановлення своєї Народньої демократичної рідньої Влади, мусять ці болесені берегти, множити і ширити. Щобо вітаючи тебе, пливо біримо, що большовикам на Україні не втричішлись. Вони будуть знищені. Хай живе незалежна Українська Народньа Республіка! Хай живе наш Головний Отаман Симон ПЕТЛЮРА. Хай живе об"єднаний Український народ. Українське Пресове Бюро: -2- Ч.I. На Україну РАДА РЕСПУБЛІКИ. Необхідність в органі, який говорив би від імені народу і видавав би закони, остільки сильно відчувався українською еміграцією, що утворе- но орган верховної влади - Рада Республіки. Цей орган тимчасовий. Він має функціонувати тільки до повернення Українського Уряду на свою територію. З огляду на те, що Рада Рес- публіки складається не з виборних від усього народу, а лише від ор- ганізацій і партій, то права Ради Республіки обмежені, а саме: Рада Республіки не має права вирішати питання про державну конституцію, міняти основи земельного і робітничого законодавства, а також прав на- шості. Відкриття Ради Республіки відбулося 3-го Лютого в Західній Галичині . Після короткого молебня, Голова Директорії С.Петлюра оголосив Раду Республіки відкритою. Голова Ради Міністрів А.Левицький оголосив за- кон про Раду Республіки і назвав голови Директорії про її відкриття і запросив найстаршого віком члена взяти на себе головування. Голова зібрання прийняв урочисту обітницю совісно виконувати обов'яз- ки члена Ради Республіки, віддавати на службу Українському народові-в всі свої сили, заховувати вірність батьківщині, охороняти Українську Народну Республіку і громадянську і релігійну свободу всіх громадян України. Таку ж урочисту обітницю принесли і підписали всі члени Ради Рес- публіки. Після відкриття Ради Республіки Голова Директорії С.Петлюра звер- нувся до членів Ради в горячою промовою такого смітку: "Зовнішні умови не дали нам можливості скликати на стоїл землі орган народнього представництва. І тому приходиться скликати його на чужині, щоби Уряд чув голос народу. Головні задачі Ради Республіки: законувати непокітну народню волю, сконсолидувати сили, не здавати своїх державних повій і зробити все щоб освягнути волі і суверенітети, бо тільки при таких умовах можна переконати світ у своїй правді. Рада Республіки починає об'єднати круг себе народні маси, виробити одну міцну волю. До центру, утворенному борцями України, тягнуться руки думки і бажання всього народу, і через цей контакт в народом держав- ний центр добре знає, чого бажає народ: не чужої окупанської влади, а своєї рідної. При цьому Український народ кладе в основу своєї держав- ності демократію і відкидає одиночовля. Зупиняючись на чергових завданнях Ради Республіки, С.Петлюра вказує на необхідність: фізичного і морального оздоровлення і реорганізації української армії, організації державного апарату і звернення уваги на всі галузі державного життя, вироблення відповідних планів і гідро- торних засобів до налагодження економічного мита України, звернення пильної уваги на потреби пролетаріату і ремесленників, а також на потреби пролетаріату інтелігентського стану; прийняття відповідних мір до підняття нашого фінансового стану, розробки програми залізничного госп- одарства, наближення церкви до народу, до його духу, мови, стилю , під- няття культури і освіти, кодифікації законів, вільного розвою меншинств на основі національно-персональної автономії і народній розмежування влади законодавчої і виконавчої. Об'єднуючись у окремий державний організм, каже О. Петлюра, україн- ський народ мусить подумати про дружні співжиття із своїми сусідами, а особливо в керованих Черноморського басейну, а також, не забувати про свій колонія. С. Петлюра кінчає промовою закликом до віри і пра- ці, що раз назаду про героїв кошових і виголошує "вічну память по- леглим за батьківщину". У відповідь на побажання успіху в депутатських кресел і з публіки чулося голосне "слава" і аплодисменти. Почесні засідання Ради Республіки. Голова зборів у своїй промові на першому засіданні Ради Респуб- ліки підкреслив той факт, що стара форма влади на Україні - це народне представництво. Народ заховав повноваження до ніякої форми і зораз відповів свою економічну владу також у формі народнього представництва Гна- родної Устюноблі. Динамовості для українського народу чуже. Против- но його думки, і не може бути введено на Україні. На першому засіданні виступали представники від партій: Нар.Респ. Соц.-федер., Соц.-демокр., селян., соц., і салізничників. Всі промови Ч.I. На Україну. заклкали членів Гади і прохання до об'єднання і підкреслювали зв'язку Головного Талана С. Петлюри, як провітника українського народ- ного руху... ромов виступаючих гучним "слава" і оплесками/. Вид. У.К.Р. зради У.К.Р. про одягу своєї пропаганди органи на відкриття органу засо- ного представництва Гади Революційної, яке означає піднялося по розподіленню за- конів, необхідних при поворотнім на Україну. Інш усе внесено в Гаду Рево- люційна Служба законів/секретар інстерства внутрішніх справ, ознако- ном роблять про зміну положень про міські країни та видали, розпорядження до відчити, а/про сільське самоврядування, г/про сільські повноти, д/про збільшення ставок пенсійного забезпечення козаків-інвалідів та їх родин. Органи глино мирової умови українських козаків, після переходу через Сірч бу- ли роздорожні і розміщені по саборах і кивур вони в ланцуті, Іркунах, Балових, Польних, Лександрої з інших місцях. Казати як історичний, не мають зброї, але лишаються вірними козаками й чекають того моменту, коли доля знову покличе їх до бою за Україну. З саборах кивур і засобних областей, по лінія дружищам в дітьми, пропуски орендується для поляків у таному і розмірі, як польські стар- шини і повир. Ільких чину іконометровуються на освітні. Для неравномічних і вологоре- менних закладених сходи, кривою лекції. Доповнені різні курси, а саме: по місцевих спеціальностях, по козаках і т.п. З творчих відомих збільшень, в деяких місцях організовані аматор- ські хори, др-жатичні групи, які виконують спектаклі та концерти. Козакам засобляться розвитки, критика і публіка. З творчих виробств у своїй часовості, нередко гумористичні, так наприклад: в ланцуті "Реша сара", в вельдях "Золочки", стрільні рукописи. На 1-го наст. року козаків, то єдине не по моєму бути весело козакові без Діда, тому всі в потрібностях чудо з того часу, коли перекоряком роб- гораляться рідно поле. З відсутністю держави У.К.Р. не прийнята до складу Ліги Європи. До, не вставати на не, іра купа закликався питанням про Україну. Сер, навіть, випадено два омовленні при спостереженні країни. З першому в них надруковано звітник, які держаються права країни на самостійність, між іншими III та IV підзборами, листи уповноважених Антенти, які були представники на Україні від нас Центральної Ради і т.п. Другий опиток має таку назву: "Орлапія країни військом соціст-кої Росії". З цьому омовленні між іншими надруковано також назва Раковського, в якому пел дигонський інтернаціоналіст пропонує всі чоловіки знижу- вали цілі села. Теж з самої назви опитка видно, що Ліга Націй рахує, що большевики це в окуванні. Продставникової Граду Країнської Народньої Республіки Ліра обі- цяло засвідчити, що коли територіально становиться цього граду політичне, справа про можна буде переглянути. І тоді може сказати в незалежність, по незалежність ... буде зазначено. Отже, не кладіть зброї. Конців консарів, ноу те заляшенні, битте чекистів, державу та кокумствів, організується і вимагає не всього піякин большевицькими пропонованим. Наприклад, що б орган народнього представництва Гада Респу- ліки і Головний Талан Димон В.К.Р., які не сказати і весь час дбать про те, як би зважолити український народ від роздумів большевиків, не приймають їх і за. Українське пісенько в Кривті. Перед французького війська було богато мобілізованих україн- ців. Цьомина з них, яка була розставована в трити, виділилася в окремий габор, нашла на лівому рукаві траурні і письмо український напо- мальний пост-блакетки. Певтор. Габор цей нараховує до 12.000 людей. "Матюга 1925 р." 2.5.24/г м. Тергрів Українське Пресофоро. ТАГІН ... 25 лютого. Потеревський, голова Всеукраїнського центрального Державного Комітету, в передовій статті в газеті "Росіянин і поляки" /о її номере ч.../ пише, що цілі трьох років здійснення держави Солтисяк кай влади "переконані і перешкоджали куркулі та повстанці до тип- ких власних з ... розставки Потеревської армії та гунули за роль"// /Т.З.П.Б./. ПОВІДОМЛЕННЯ ВИДАЧІ ТАГІН... 25 лютого. Читалик повстанців і розправників Р., кії працює в Україні, передає: З облару на те, що вороги проси, а цілий діскредитувати громадську економічну і ще українських повстанців зазнала та обвинувачення в серед своїх порушень, пояснив цій розправникам вирішити: чоби відкинути чи накле пи підкрати свої ради для мільного бету у обмеженій молоді, яка на плані їх буде бачити менше повстанців і віконання їх до середнього населення України. Провадиться підготовка робота і звісн./Т.З.П.Б./ АГЕНТИ КОМІСІЇ ТАГІН... 25 лютого. Як повідомляло бельговицьких газети "Воля" і російських" відомо, що на Київську роботу кожним випадком, який прослухувати конуністів. /Т.З.П.Б./. УКРАЇНСЬКІ ВОЛОНТЕРИ У НІМЕЧЧИНІ ТАГІН... 25 лютого. В Германії відбулася нарада, скликана нимо цар кор р справі січні над українськими полоненими. На яка уважала переда- ти ще одну та всі сюди пов'язаності червоною армією. Учасників до ліх політичних друкувань про озверення спеціального комітету відпове- /Т.З.П.Б./ ТАРИН. 25 лютого. Влучні оприлюднення обурення населення абсолютним і досконалим розколовом, конфліктами, яких не вартіти цілком групуючи своїй норми, змінилися на пропаганду "святів", які ознакоються всім тим, що в представників місцевих верховних рад і в "своїх" лідерів. Головно розбіжність цих інтелектуалів наявна на початку дочернього виконання, якщо у Надмур'я, коли на початку лютого побудували у звичайній "святі", розбіжність і "дії" міцно в купі в представництвах міст. Народом. О державних починали передовими партіями: ратован 1 разом, а також зв'язок з... Центральним... Останнім рікем кротикували святиню випаду, "конституційної" як існує робота "Російська і Свята. Мати". Тарін 1-го лютого. Видання заслуговували розповідь про виконання на реалізації розговору з ним, аби мав ГРМ і погоджити на державність. /Т.З./ Оцінка на "А" за ПІВДЕННУ РОСІЙСЬКУ. ТАРИН. 25 лютого. На повідомлення в "Росії" у зв'язку з 6-8 лютого балансили китайські міста, які ростуть на селі "на доброму", не чинячи пудлів хміль. Сьогодні виконують його в землях, коли тимчасовий працювання його від батьківських. Найбільшими випадками поставили "раду", якої клієнти у куркумів підняти землю для роботи із та електронною діяльністю. /Російська Земля./ ВОГУТЬСЬКА ПОБЕДАНИЦЯ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ. ТАРИН. 25 лютого. Робота "Російська і Свята" випаду, що постачання здійснюється представниками влади і, якщо ринкові "зміни - куркульчі життя", лісов та приїзд насіння ведуть свою роботу: архівна моста, залізніця і с.п. /Т.З./ КЕДАРСЬКА ПОБЕДАНИЦЯ. ТАРИН. 25 лютого. Сьогодні виходили на "місце подільського", сповідною, що з початку на чолі даних "випадкових" Ревзен. Потім його було розкритиковано в історичному та сьогодні, які були обмежено на підготовці економічних мислителів. /Від учасників зборів, ніяких проблем відомо українська дитина і. Курково/ До лютого на чолі робочих стояли 2-3 людини, але потім численні члени місцевої комісії у нього було зроблено трую, а сам курковий був заарештований. При проходженні в Родини "Святому" забрали загалом шкідливих пакетів: обшукуючих усіх його в землі, що вони ніякої то тривала зв'язок з державою. Потім і крізь того нам пайр уткали за кордон. Тіла випадків біженців з України обережно їх цінкою і на творчому листку, яке змінювалося на українській в осередді чи син. Свято відомих конуністів та запасання захопленого пакету за напортом, лікарями своєї справи і тільки за кордон. Стаття про свято на Україні обмежували не випадково кільком. В інститутах все приготовлено на місцях культур експертизі. /Т.З./ Київське українська пресова бюро. КОМУНІКАТ Міністерства Преси і Пропаганди Української Народньої Республіки. Ч. 10. Тарнів. І-го Березня 1921 р. Ч.10. РАДА РЕСПУБЛІКИ. /Засідання 26-го Лютого 1921 р./ Як і на попередніх засіданнях, місця, призначені для сторонньої публіки всі заняті. Дзвоник. Члени Ради реєструються і займають свої місця. П. А. Ливицький - серед Міністрів. За столом Президії - Голова професор Фещенко-Чопівський, товариш Голови п.Пилипчук і Секретар - п.Вачинський. Голова оголошує збори відчиненими. Порядок денний. Одноголосно приймається такий порядок денний: 1/ Привітання Ради Республіки, 2/ Внесення законопроектів, 3/ внесення Військової Комісії проекта постанови про асигнування в розпорядження Військового Міністра 65.300 п. марок на видатки Комісії по вдячі зброї та військового майна У.Н.Р., 4/ інтерпеляція фракції соц.-самостійників про ма- теріальні умови життя Української Армії в таборах, 5/ інтерпеляція фракції соц.-демократів про культурно-освітню працю армії У.Н.Р., 6/ доклад Мандатної Комісії в справі виборів; а/ від фракцій соц.- демократів, б/ від кооператорів і в/ від культурно-освітніх організа- цій. Привітання. Секретар Президії С.Вачинський читає слідуюче привітання: "До Високої Ради Республіки У.Н.Р. Рада представників Міністерств та організацій, розташованих у Ченстохові, виявляюча з себе репрезента- цію усіх передбачених у м. Ченстохові, пануванням своїми інших українських публік та побажати їй успіху в її тяжкій, але ж великій праці. Рада представників, працюючи виключно по заданням зберегти персонал та державне майно українського державного апарату, залишаючи розгляд політичних питань, вірє, що Висока Рада Республіки ставши на реальний шлях консолідації усіх українських сил, найде шлях і для того, щоби, не дивлячись на тяжкі сучасні умови, зберегти кадри Державного апарату та підготувати їх до державного будівництва. Рада представників віре, що недалеко той час, коли на чолі зо всім Урядом та Парламентом, необхідно буде приступити до нової боротьби та праці, а тому, вітаючи Вас, Раду Республіки, просе: працюйте, вимагайте від нас, а ми поки чекаємо та готовимося. Уповноважений Ради представ- ників Міністерств та організацій, розташованих у м. Ченстохові, Начальник біженецького Вира війенців з України у м. Ченстохові Отрижевський". Законопроекти. Законопроекти про: 1/ єдину трудову школу на Україні, 2/поширен- ня Київського апеляційного суду, 3/Судове переведення переступів урядов ців та 4/ про амнестію усім тим, які залишились по ва законом, - ухва- ляється передати у відповідні Комісії. Внесення Військової Комісії Докладчик п. Прокопович, Голова Військової Комісії Ради Республіки ть з докладом про створіння, вгідно з ухвалою Ради Міністрів, ок- Комісії по здачі зброї і військового майна армії У.Н.Р. Оповів- хід цей справи у Фінансовий Комісії Уряду та в Ради Міністрів, доклавши про дуже важливу та важку працю Комісії по перевірці і в і актів здачі зброї та військового майна з огляду на хао- чей здави в обстановці відвороту, докладчик від імені зазна- вої Комісії пропонує Ради Республіки: а/асигнувати в рос- ського Міністра в Державної Скарбниці на видатки зав- 1,65.300 полських марок і б/перевести постанову Ч.10. Комунікат Н.10. по телеграфу. Пропозиція приймається більшістю всіх членів, проти одного кліб.-демокр. Вілосольського. Інтерпеляція Соц.-самостійників. Інтерпеляцію вносить член Ради п. Шаповал. Першим органом народного представництва, яке промовець, який пок-ликаз Народ і примусив його взятися за зброю, була Центральна Рада. Другим таким органом був Трудовий конгрес. З того часу, як він покликав народні маси України до боротьби за свою незалежність, Армія наша пере-кила богато тяжких моментів, але в ній не перестала дунати туга по на-ронньому представництву, яке би вивело народ із стану боротьби і нечасті. Нагадуючи про голос Армії, висловлений її представниками у Ялтухах, наслідком чого, на думку промовця, є існування Ради Республіки, п. Шапо-вал звальне. Українська Армія, цей єдиний бойовий наш орган і наша сила, не вій-шла з шляху боротьби за батьківщину і чесно виконала свій обов'язок; вона не робила того, що зробили де-які стовпи України, як наприклад Винниченко; не зважаючи на хитання Уряду, на різні експерименти над нею на залишення 11 Урядом, вона боролася, навіть тоді, коли втратила звязок і з своїм центром. Підкреслюючи далі, що українська армія боролася не тільки за свою волю, але і за волю своїх сусідів, промовець каже: І чи не спричинилася Армія У.Н.Р. до побіди над большевиками під Варшавою, тим, що на Польській території билися українські частини, а також і такими бойовими актами, як славне форсування Дністра і вики-нання большевиків за Збруч? Чи не охороняла вона добробуту і всієї Європи? І яку нагороду вона одержала. Вона за дротами, безправна, голод-на, морально-вищена. І за що? Де розуміння вищої справедливості? Чи ніхто не має морального обов'язку перед нею? Не відомо, прохожує про-мовець, як це повернеться історія. Але наша армія заслужила на увагу до себе. Ще раз підкреслюючи велике значення нашої армії, як бойової сили, п. Шаповал звертається в запитанням до Уряду: чи відомо Правительству, що армія У.Н.Р. перебувала за дротами, опинилась гола, боса, голодна, і, як це не відомо йому, то чи Уряд робить у цьому напрямку? Докладчик він імені фракції соц.-самост. просить Раду Республіки ухвалити, що би Уряд дав відповідь на наведене запитання або зараз, або не пізнішій першого чергового засідання. Інтерпеляція приймається одноголосно. Інтерпеляція фракції соц.-демократів. Інтерпеляцію вносить член Ради Чайківський. Інтерпелант підкрес-лює той факт, що в бою Військового Міністерства майже нічого не зроб-лено в справі культурно-освітньої серед інтернованого війська У.Н.Р. Всюду культурно-освітня праця ведеться і підтримується приватною іні-ціативою і силами окремих осіб. Звертаючи увагу на необхідність підняття культурно-освітнього рівня волонтера, як для припинення серед нього темної агітації гетьман-ців і большевиків, так і для свідомого відношення ковача до дзви хиття рідного народу і до своїх громадянських обов'язків, п. Чайківський про-понує Раді Республіки інтерпеляцію прийняти. Інтерпеляція і кваліність 11 приймаються одноголосно. Доклади Мандатної Комісії. Про вибори від курій кооператорів. Голена Мандатної Комісії п. Корчинський, докладаючи справу виборів, по курії кооператорів заявляє, що по цій справі є дві резолюції -біль-шості і меншості членів Комісії. З огляду на скаргу, яку внесли пред-ставники кооперативів, що не брали участі у виборах з різних причин, меншість членів Мандатної Комісії пропонує вибори скасувати і перевести їх с початку; підстави: Виро Української Кооперациї /ВУК/ обмежило коло виборців своїми членами і не досить широко оповістило представни-ків кооперацій про вибори. Більшість Мандатної Комісії вважає вибори правильними, але визнаючи за необхідне дати можливість тим коопера-рам, які не брали участі у виборах, вдійснити своє виборче право, про-понує: вибори не затверджувати, переведені все часткові вибори визнати правильними і дати змогу тим кооператорам, які ще в виборах не брали участі, вдійснити своє виборче право на протязі трьох тижнів. -3- Ч.10. Комунікат Висловлюється ціла низка промовців. Член Ради Грабів, доказує , що законом про Раду Республіки дається, во виборів українським кооперативам і союзам, об'єднаним вищою орга- зацією. Таким вищим репрезентативним органом на кордонном являється Вк. ро Української кооперації /Вук/. Докладчик вважає, що не здійснення де ляких кооперативами свого виборчого права своєчасно не може слугувати пі, валидною для скасування виборів. Член Ради Білопольський підтримує пропозицію меншості. В ХХ століт- каже промовець, не може бути, щоб власник вказував форми життя робітни- кам /Центральна кооперативна установа -членам-кооператорам/, або, щоби хтось говорив як один з французьких імператорів : "Франція - це я"... Промова п. Білопольського кілька раз викликає сміх і бпески. П. Красовський вважає, що "ВУК" об'єднує фаховців, а закон має на увазі не фаховців, а кооператорів, і тому пропонує вибори скасувати. Член Ради Романченко вказує, що кооперація повинна бути представлена не Буро, а курією, яка вибори ще не переводила. П. Ковалевський просить оголосити: а/ Головні параграфи статуту "Ву- ка" б/ скільки членів-виборців підписали протест і в/ чи був який на жим з Зоку урядових чинників на вибори. Голова Мандатної Комісії п. Корчинський дає пояснення. Йтаеться дві заяви представників кооперативних організацій, а також пояснення п. О.Мищока, що до виборів по курії кооператорів. Приймається пропозиція про перерву на 15 хвилин. Після перерви переводиться голосування революції більшості і мен- шості членів Мандатної Комісії, як і нова пропозиція про визнання ви- борів, а саме: дати можливість тм хто ще не голосував здійснити своє виборче право, визначки переведені вже вибори. Не одна з заявачених про- позицій не зібрава більшості голосів. Член Ради Безпалко вносить про- позицію передати справу виборів по курії кооператорів на новий розгляд у Мандатну Комісію. П. Грабів заявляє, що з огляду на невирішення справи виборів франці коопераціорів, члени Ради нісі курії не можуть брати участь у праці Ради Республіки. /Входять п.п. Грабів і Богдан/. 2) Вибори по курії культурно-освітніх організацій. Голова Мандатної Комісії п. Корчинський докладає про вибори по Культурно-освітній курії. Вибори провадились по Ченстохову і Тарнову. Не зважаючи на вжиті заходи, до повної порозуміння між виборцями зазначених місць не дійшло. Але я в початку перший крок такого порозуміння був зроблений, а саме: Ченсто- ховська група прийняла список кандидатів, виставлений Тарнівською груп а також і дала вгоду перевести вибори в призначений день. В той самий момент, коли вибори по Ченстохову все роспочалися в Тарніва надійшли ви- морги виборів не переводити в оглдду на те, що не думку Тарнівської гру- пи, кург виборців по Ченстохову неправильно поведений. Вважаючи, що вибо- ри по Ченстохівській групі водуться правильно, зазначена група довела їх до кінця і надіслала урну в карткально до Тарнова, пропонуючи Тарнівській групі закінчити свої вибори і сильньо підрахувати голоси. Тарнівська гру- па від виборців відмовилась і вийшла з протестом в Мандатну Комісію, яка дала свої роз'яснення. Виявилося, що Тарнівська група значно обмежила кол- во виборців і через те стала на неправильний ґрунт. Таким чином виборці Тарнова були змушені прийняти до своєї курії нові організації і роспочати виборчу компанію. Вважаючи, що вибори по Ченстохову, де все були підрахо- вані голоси, об'явлені імена обраних і, навіть, видані им мандати, може викинуті на вибори по Тарнову. Тарнівська група ввернулася до Мандатної Комісії з просьбою вибори по Ченстохівській групі визнати не дійсними. Мандатна Комісія, як докладає п. Корчинський, ухвалила: пропонувати Ради Республіки виборів по курії культурно-освітніків не затверджувати, але визнати виборчу компанію по Ченстохову правильную і закінченою і пропонувати Тарнівській групі здійснити своє виборче право на протяг 17-ти днів. Вноситься пропозиція обговорювання справи про вибори по культурно- освітній курії відкладає до чергового засідання Ради Республіки. Пропозиція приймається. ПАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ ПРЕСИ В. Деттль У. Н. Р. Міністерство ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ Деп. ПРОПАГАНДИ 2 Герезня 1924 р. № 386 Адреса: Тарнів Міністерство Преси і Пропаганди має за честь надіслати копію докладу відпоручника Міністерства про з"їзд представників "Просвіт"на волині-до відома.- МІНІСТР ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ Директор департаменту Пропаганди КОМУНІКАТ міністерства Преси і Пропаганди Української Народньої Республіки. 1.8. Тарнів 20 Лютого 1921 року Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО дня 192 р. ВУЧ-356. /Інформації передані особами, які цими днями прибули в Україну/. I. Україна зазнала большовицьким військом, складеним виключно з московського елементу. Для боротьби з позетаннями большовики поділили Україну на округи і оголосили на військовому стані. Збільшується кінні армії і провадиться мобілізація коней. Селянство обурено грабунками і неорганізовано робить озброєні виступи. Настрий червоноармейців до події байдужий. В розмовах з ними тільки і чуєш: "Да ми ничего не знаем, это не наше дѣло. Что нам прикажут, то и дѣлаем". Червоноармейці одягнені надзвичайно зло, окрім кінної армії, яка є одягнена добре і має вигляд справжнього війська. У війську заведено віддачу пошани, відзнаки та сувора дисципліна. Реввізіції, насильні мобілізації людей і коней, організовані гра- беж, карательні загони, страшний терор та випалювання цілих сел остила- ки обурюють наш народ проти большовиків - комуністів, що не найдеться ні одної людини від дитини до старого, яка би не палаляла бажанням повстати і знищити наїздників-окупантів. Завдяки тому, що армія складається з москалів, які являються виконуючим апаратом при усіх розпорядках над народом, вараз по всій Україні лунає: "Реть москаль!" "Реть комуністів". Селянство чекає весни, щоби роспочати загальний озброєний виступ по всій Україні. Селянство національно виросло і, коли у село являється чужа людина то досить назвати себе українцем , щоби дістати притулок і відповідну допомогу в прагні проти комуністів і наявки, в разі виявлення, що цей чужий чоловік -москаль, хоча б і зорог комуністів, він зустрічає воро- же відношення до себе. До большовицького війська селянство відноситься як до чужинців-окупантів, через о красноармійці почувають себе, як в ворожому краю. Селянство продекає москалів на Україні таку долю, яку сіткали ним- ці. Щоби забезпечити себе від чужинців в установах громадського життя, селяни, маскуючись комуністами, свідомо ідуть до совітських установ. через працю цих фальшивих комуністів і відриваннясть большовиків від місцевого населення, адміністративні совітські установи не можуть у повній мірі виконати своїх завдань. Декавом цього немає, наприклад, служби такий факт: холока, який пройшов по залізниці від Проскурова до Київа і назад, ніхто не разу не затримав і не запитався про документи. Люди, які цими днями повернулися з України, заввачають: Україна весною буде звільнена від большовиків власними силами повстанців. II. Людина, яка була під большовицькою інвазією в 1919 р., а також з початку 1920 р. не може і уявити себе того скрутного стану, в якому перебуває зараз населення Київщини. Торгівля припинена. 75% населення грошей большовицьких не визна- нають і на них нічого не продає. В Києві, Інтомирі і повітових містах і містечках всі крамниці зачи- нені. В Інтомирі не можна купити легально шклянки молока для дитини. Аптеки націоналізовані і в них немає жодних медикаментів: сяборки - умирають. Совітські робітники, не обтяжені великою родиною так-сяк бо- рються за своє існування, що ж таркається приватного населення, то воно буквально вимирає. Ні заробітків, ні хліба немає. В Інтомирі та Київі залишились тільки одні совітські урядовці, та ті,хто немає змо- ги тикати на село. Справою розподілення харчув відає "Єдиний Комітет", котрий уявляє в себе одну з Радянських установ. Населене піділено на три категорії причому остання найбільша категорія майже нічого не дістає. Інтомир майже втратив усакі ознаки життя. Все замкнено. По вулицям бігають поодинокі сукні особи, тихо і пахливо, наче там панує страшна морова чума. -2- Комунікат Навіть совітські робітники по цілих тижнях не одержують заріз. Обвіталі виносять з села і мінять на харчі останній одяг, що поховал ди від большовиків. Боротьби йди виїздять до Палестини і Америки. Ті, що лишилися, відвернулися від большовиків і стали їх ворогами; ду- же помічається серед звореев заціковлення українськими справами. "В Груд ні і Січні цього року в митомкрі і, здається, Виїві були організовані тижни "темноти і холода". В тиждень "темноти" ніхто не мав права в приватному помешканні леральне світити. В тиждень "холода"- палити в грудках. Ровсім немає солі. За пуд мита дають тільки півтора-два хунта солі. Іде мобілізація людності від 18 до 25 років і регстрація до 45. Балакають про мобілізацію до 35 років. З десертрством ведеться шалена боротьба по таким методам: затри- муються родини, конфіскується майно, спалюються батьківські хати та розстрілюють захоплених дезертирів. Невелика частина молоді іде по мо- білізації до большовицької армії. Відь вільвати ховається по хатах, по лісах і збільшується партійнські закони. Такі загони на мівщини ростуть, як приби. Вони грабують большо- вицьке добро, перерізують телеграфні проти, тероризують большовицьку владу. З цілью боротьби в повстанських рухом, приїздив до Києва /10-16 Січня/ Троцький, а також прибули Комісари з Ларькова. Справа цієї бо- ротьби доручена відомому комуністу Нідвольському. З певністю можна сказати: будуть горіти села, і нім літом буде переведена така руна- ція України, якої не історія не знала. В газеті "Вісти Ливського Губревкому" за 10 Січня п./р. вміщена цікава стаття, а саме: "Троцький був у Києві і на зібранню скликаному в справи вироблення методів боротьби в повстаннями на Україні, і сказав: "Коли ми в пере- можці на зовнішньому фронти, то військові операції на внутрішньому фро нті нам не страшні. Треба тільки пильнувати, щоби контр-революція і особливо Петлюровщина не проникла у червоне військо. Що до українського внутрішнього фронту, то боротьба повинна бути двоякою. Окрім військових операцій і терору над повставаннями до боротьби селянами, потрібно "раз- словене" селли", своє-то поділення селян на заможних, середняків і бага тлів. Причому, коли останні будуть знищені і від них буде відібране майно, придане спекуляцією і кулачеством, тоді тільки не буде на Украї ні внутрішнього фронту. Збудовеною силою до роботи на українському се- лі. А поки до будемо без страху дивитися в очі майбутньому". /Стаття надрукована українською мовою/. Поруч з роботою різних повстанських загонів помічається надзвичайно сер"езна і цікава організація робота відомого отамана Подалевича. Він видав відозву до селян, в якій каже, що наш визвольний рух приведе нас до певної мети лише тоді, коли до боротьби повстануть сельне на всьому терені України одночасно. ВІДНОСЬБА НАЦІОНАЛЬНА РАДА /Інтерв'ю з партійним діячем, що прибув цими днями з-за кордону/. Ідея української незалежності і державности цікавить французь- ких політичних лідчів. Отак, відомий француз Пелісве приїздив до Відня, щоби навязати зв'язки в українськими політичними і громадськими колами. Пелісве заявляє: французи знають, що український народ хоче бути вільним і незалежним, знають про його реальні змагання до цієї волі і незалежності і переконані, що при їх допомозі Україна осягне своєї мети. Тому французи і шукають зв'язків з представниками українського наро- ду. Вважаючи, що в моменту інтернування українського війська і конфі- нування Уряду, Україна була позбавлена органу, який вільно промовляв бі від імені Українського народу. Пелісве в розмові з українськими емігрантами приймає їх думку про об'єднання там представників україн- ського громадянства і утворення громадського органа. Уніка по-утворенню такого політично-державного центру успішно ви- зовувалась і підтримувалась колами Петрушевича, котрий представив Антвайт"свії" проект спасення України, а саме: визнання самоствіної Галичини, перетворення її в осередок української державности, зоргані- зування війська і наступу на большовиків. -2- Комунікат Англія поставилась до цього проекту негативно, заявивши, що справа Галичини не буде розглядатися окремо, а з усією більшою на- прив'язкою, всуперечному, і тому пожадала колонії Петрухинця увійти в порозуміння з Великою Країною. Однак, зазначені колонії за краще таки чилях: зорганізувати у одній політично-державній орган, оголосити Уряд У.Р. не дієсним, взяти його місце і повороту від інших всіх союзних країн. Великим органом, за думку Галицьких глячів, і повинна була стати Віденська національна рада, в якій боялися складати земну більшість. Іншою у Національному Уряді було піднято питання про ополчення україни у.п.р. за дієсним і про підготовку до своїх вух влади, але Наддніпрянці засудили проти такої громових і переморини: Національна рада була оролена приватно-пронадобським органом. Але... це призвали органи ордув уміння свої місцеві масштаби: позідомили розцвіт, вигляд і Німецьку про свою державу утворення різких комісій, між іншим, - Комісію з чорноморських справ. Приємне ж Наддніпрянці робилися постанови: дести до цього в контексті з Радою Республіки. Твої підпільно-виконують усіх заходів, щоби в Раду війшли сі партійця у й о.т. при статтях с.-р. та особи, які і свої мос були виключені з партії соц.-револ., умні парламентськи та своїх представників переживно... для огляду, до яких партій не відповідали своїх предстовників. Консолідація сіт немає і нічого в неї не дрива, іншель скажав, що консолідація Віденської національної Ради - це білля. Цю до організації Національної Ради, то вона пропагувала надзвичайно мідово. З боєм ідеології і політичного озта Віденська націо- нальна Рада,-орган революції, творці і провінників щої хатуту захо- дить в стої рухи етапових спогляду країни. Сама ж Рада є лише зв'язана в рухах окремих осіб, які пройдуть або про відновлення регіманиння, або про введення військової диктатури, або, навіть, про зстановлення на країні монархії. Воли, симпатія і бажання народних мас на країні увійдуть том мало уваги, гадаючи, що народ маєть визнати над собою ту владу, яка прийде. ПРИВІТАННЯ Наказані з різних місць з повороту держави Ради Республіки. З приводу відкриття Ради Республіки оголошені слідуючі телеграмми: 1/ Урнів. Готель Крістобль П. Головному Останкові. Перші письма скли- кання Ради Республіки зерали бороть саланційників у Івано-Франківську, вітаючи з особи життя. Пане Останко, країнного сину україни, національно іого провідника, бажають вам і в майбутньому сил та енергії для до- слідження поставленої мети - визволення різного краю з під думки чу- жинця. Заявлено, що в такий важкі праці саланційники будуть всеволіти за Вами. Голова бороть Ради України. Секретар спонсінго. 10 лютого 1921 р. К. Денстехов. 2/ Президент Петлюра. Розділ Григорів Терпів.-Київ 16344, 24, 10/2 Українська Рада зітве Раду Республіки і Великого Останка. Добре відомо, що ми високо цінуємо ваше запоруку у саланційності батьківщини /підн./ 3/ М. Ісмстехов 24/1 1921 р. 1-27/а-Чину Голо і Ради Республіки. Як озгосп Міністерство і Народний Стаб, скажуючи про річницю проположення незалежності України, необхідно за думку при сини Хм. і волі Ради свої привітання і заповити, що ми оспільного правил дооповнення незалежності України. 4/ Святодима зі свого Оркестра в. Ісмстехові Рештабу Секретар-організатор. 5/ Денстехова 2357, 89. До Верховної Ради - Тарнів Готель Ври- стобль. День на більшого свята українського народу, коли центральна Рада оголосила Україну самоютою, незалежною Республікою, з усією емілівість від імені міністерства фінансів привітала Блоку Ради. Віримо, що Рада Республіки, як і центральна Рада, стане на чолі всього народу з паперською боротьбою за країну доло і незалежність в рідної землі, яку ліпші сини народу вже три роки, не складаючи збр., а дивовижним завзяттям провадить з перебажаючими по силі ворога. -4- Комунікат Представникам сильного духом народу українського – слава. Відповіда керування міністерством інозем. ЛИТТА В ТАВОРАХ. Великий табор 1,10 інформованих старшин та козаків армії*2. П. Р. ПІДНЯТИ РОЗГОЛОВКИ В ТАБОРІ. У лімбових таборів інтернованих старших та козаків армії 1,11 росположені за 4-5 дверей від м. Баттіна та прий- нято за півтори версти від залізничного двору, а має від річки Площ у 7-8 десятин взялі з пішими групами. Зроб добре обмежено в трьох боків дротяною загорожею в ковзані крижне завантаження, а з четвертої по боці до матими на вісом. Під лімб із стаття не по таборових стаєн. Заколо табору ніде нема люків. З основу таборі таке певне рослин. ВУДИНИЙ ТАБОРУ. Табор складається з надзвичайних дерев'яних б-років, поставлених тодім. Заряди укладають собою до гір будинки в гарним освітлен- ням та вентиляцією, частини бараків /старшнезькі/ а дів'яї/ мають ліжко-пари з двох поверхів, нижній ліжка-пари в один поверх. Попадає ся багатими запланами пічками /куплі/, освітлюються - електрикою, посередині табору збудовано дзвінку, водяну, наповнюю виконок, електрич- ну станцію, кухні, лазарет. частини театральної зали відведено під старш- шинське зібрання та церкву. Табор має двох сильників /переважно зали на прийомній сторінці у козаки, розмалювали її, вробили іконо- стас та наналазили ікони. Заряди зобов'язують дуже премією випадки. Центр теж обуродовано більш інформації. САНІТАРНИЙ СТАН ТАБОРУ ТА ПЕРЕДМІЩЕНЬ ОКОЛОГО. Помешкання табору роз- раховано на 4-5 тисяч чоловік. Пометкання і двір табору мають чистий вигляд. Доріжки засипані мушельною і добре вибробовані. Стіни бараків зовні посілені, ухви /старшнезька на 1 коча/ і козаків на 7 кочі. оборудовано добрє. Лавна табору топиться що типня. Гарні санітарні моги мають насідком те, що в малишковому таборі посів наявне жалоб. сприємні. При таборі існує випадок на 100 лікарів, забезпечення ліками, на чолі якого стоїть один старший, з молодших лікарів та 24 сестри-ка- лібнини. При цьому при таборі є полевська амбулаторія, всім старшинам та козакам зроблено прив'язку холери і тифу. 1 м. А. Харчування старших та козаків в малишковому таборі стоїть добре. Все посол, який належиться, польська влада табору передає в сирому вигляді українській адміністрації, яка вже і того обліку. - 1 чотири дні, каже наш відпоручник, обидва в Каліші у таборі іп- тернованих і козаки раз був цілком сягли. На перше всі чотири рази було дано насолоджень суп з картофелем, мисом, буряками та свіжою капустою. Одно порція нісляв приблизно три таборські сули. На друге - більше пінкута пасового маса в соусі з мук, підрізаному заповненим салом; один один раз було дано ще і гарнір до м'яса - рівні шаточки тіста, полити салом. Ранком та вечером видається кава та до одного фунта майсяля п на 1 головина. Альбо як ється один фунт на добу. Як що і можна нарі- вачи, то лише на те, що трохи вагало хліба дати козакам. МАТЕРІАЛЬНИЙ СТАН СТАРИХ ТА КОЗАКІВ. Матеріальному відношенню населення позілкется на дві групи: одні мають трої, а з других рі- зучи нічого немає; о першої групи належить головний чином дивінцький і дільсько по часті міхов; до другої - тилові убоганки і сімейні люди. Стадо вище сім'ях старшин дуже тяжке. Тут є те, які б-3 містять не одержували платні. Всі сімейні мають при роботах по селах, де їм відведено польською владою помешкання. СТАН ЗАГТУ. Гомічелься брак взуття, штанів, об'єкток, шинелі, які у богатих подерті, але все ж таки можна сказати, що зараз становище з одягом терпиме. ВИДОХОВЕ ЗАБОВАННЯ В ТАВОРАХ. Освітльне земляння, яке робить у 1 і У дів'яї різне. Вся з дів'яї має вигляд регулярного війська. Х дів'яї на залишок такого вчинення, є табори нацуге порядок та дисципліна про- водяться подібні військові справи старшин і козаків та шкільно-війсь- кова підротока. Мушра відбувається в таборі, що дня від 9-10 та зі 4 до 5 год. як для старшин, так і для козаків. Крім військових захутося міськові шкільні заняття. Х і У дів'яї -5- Комунікація зять школи підстешини і старшин, до яких вони зразу по 100 чоловік, тим щобо, для всіх стаднів таємство рад спеціальних військових діс- цілін. КУЛЬТУРНО-ОЗВІТНІ ПРАЦІ В ТАБОРІ. Протягом культивно-освітньої праці в таборі різко збільшувалась в 1 і у дів'яті їх. В той час, коли у дів'ятій є урочисте перенесення органу "Культурно-освітній імідії У дів'яті", в 1 і дів'яті такої організації немає. Пізніше в них лише те, що працює в 1 і дів'ятій сприяється не самостійність солдату у пізьк. В особливих відділів в 1 і дів'яті складається з кожного разу в нацелення том та помічником штаба і старшого пункту, який до сотеньних колонок. Культурно-освітній роботи в дів'яті, так і останні роботи в дів'яті; підтримуються культурно-освітніми циркками. Домовлення рутка потрібна бути коли. Інтерновано, по полюсах землі не вони та внесе членський весел сор /10-20 марок/. Менш руткин поділяють свою підно на селяни, які мало технічно переводять роботу. Такі освітні останні, де мешканці, пазивальні-рокатини. Освітні секції має ворогування для тих паломарно- них та обсервативних, а коли-пього цю роботу для них, що прослухали чотирі день останньої школи, і школах багатоколонних то нацеленням під- чуження в у дів'яті 120 колонок, а в 1 дів'яті - 150. Про зал кадрів освітньої школи із колонок. ВІДПОВІДАЛЬНА ТА ВИБОРЧА НА КРАЇНСЬКІЙ ОБЛАСТІ У ДІВ'ЯТІ. Аби останні секції в сей час вилізли з себе підсеклій видавництв та бібліотечні, але ви- дати таборовий часовник ім'я не понесено, бо ні було ні пологу, ні пропон. Полюточна операція стоїть так належно. Бібліотека підготувала бере в калабасовому архіві за платню в 3000 марок, з мелом посібні книж- ки, записує "Гарахатське слово" і т.п., українських письм та київськ -часовник, а ненормальне життя відтравляло всіх членів дуже тяжко. Робота останні секції в сучасній мент погором і дуже неоприлюдних умовах, нема підручників, ні на досок, розсилки, очищень. Один з двох умов ся ті упертості до енергії, а цього пропонує на секції. МІСЕЛЬ-ТУАЛЬНИЙ СТАН НАСЕЛЕННЯ ТАБОР. Поки що враження робить над- звичайно по низьких культурних рівнів до яких стадні, з цьому напрямку треба посочати наступну течню. ГРАМАТИЧНІ ВИДАЛІ. Останні секції 1 і у дів'яті організували рурки по 25 чоловік в кожній дів'яті, які влаштовують мистецтво, але і дуже зника на цю тему погальне розвитково. За крик тарбах і ос: "Каталка Полтарка", "Артина форуля" та "Вільчина". Рурток нічого немає. Під тим он вкладні драматичного курся пастки покликають по два доларити до хворобового палка розолення та сила на суму до 3000 марок, як же не ка- жемо про те вельке виховане звичайна театральних вистав, яке при низь ному культурному рівні коваків доня могуть мати в таборах. Несол ста- вляється рутками до тільки в колі таборового театру. 17-го Оціна, наприк лад, а селі кишенькового міського театру театральний гурток у дів'яті посадив "Паннечку", яка пропала в успіхом. Особливо-муніципальні секції обох дів'яті мають ходи по 30 чоловік в кожному, то другого нау хор співав тильки в театрі табору. Іншими оповідали, що при організації театру залучувалися колко-членів, які пихив соки з криками, хор співав ому українські пісні. Дуже вдовоюлених пол- кових широко дякував користь. ПІДНЯТТЯ РОЗГАРУ В ТАБОРІ. У нас по-тильки в театрі табору розвитково і ось вистави, або написання звичайних. Було організовано "Музично-драматична компанія" Іринуської бойовтоби, в якій вступали "Воскресіння Зорки" Салін, Піддубський, Юрче заска. Такі звичай-дуже спли вають на настрій табору, вносив бодрість і раду. ПОЛІТИЧНІ НАСТРОЇ ТАБОРУ. Загальний настрій коваків дуже гарний. Відношення касається до особи Головного Організації, варе з прихильне. Старш ні не укладають собою такої однокомандної маси. Як два частини старшин випадає впливу гравних чуток і всіляких інституцій, зорових У. Р. Прон кович у табор, сплуктується провокувати кавалтво. Але здобова частина старшин і коваків ставить міцний опір провокаційній роботі. -6- ч.8. Комунікат ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ НА УКРАЇНІ. Про те, що повстанський рух на Україні шириться, свідчить той факт, що на Донному УІ-й солітевкій армії, яка мала своїм призначенням ви- ключно оборону з повстанцями, тепер на Корсунщину та Катеринославщину перекидався ще одна XIV армія. По повстанні приймають більш організованний і планомірний характер, доказується тим, що виникають вохи не поодиноко, а стихійно і зразу окоплюють певний, найвище завжди досягти великий район. О вохи носить національний характер, доказується всесхвальним "Коми- тета визволення України". О вохи мають дерзанну мету, доказується тими розлами, під якими прова- дяться повстання, і тими відозвами "Світета визволення України", в яких вирвано і надзвичайно сильність, що боротьба з большовиками поскорить заміну комісарської влади - владою української народньої республіки. По повстанці уявляють в себе силу і не повстання набрали характеру, який затримує большовикам, якщо хоч би з того, що для боротьби з повстан- нями організувало спеціальні комісарські і що на цого чолі поставлена бунтуючого військового комісара Нідвоєвського, того самого, який у лютні 1918 р. керував в Петрограді озброєною змінною двірця. Все це заслуговує великої і сер'язаної уваги. Пригадаємо хід подій. Ал боротьби в українських повстаннями посилюються кращі червоні силі. Як ціо мети перекидуються сюди частини з Лібірі, а навказу, з Криму і з західного фронту. Більша частина російської армії розстановуються на україні. По воїх великих містах і мале усюди по селах "Рабочо-Селянська" влада улаштовує для себе таку "інтернаціональну" охорону, які повадарив би румунське царів-неїмчичів. Але і це не помагає... По мириться селіне з "своєю" владою. Тоді улаштовується спеціальний комісаріят, виробляється певний план, орголо усться до бомбильна коротких кари за виступи проти комісарської влади, по постачаннях усюди військових кадрів додається УІ руками армія жа по часу з Нідвоєвського конної хвили пересовуються туди, де треба по- гасити повстанську потоку. Але і це не помагає. І, як сферджую комітетенти і досить поінформовані на до комуністич них справ немедля большовицька робота Коте Ганне , українськи повстан ниця все ж таки уважають в себе сер'язну небезпеку для збітівського існу- вання на Україні. Але, крім чисто військових засобів боротьби з національно-дерзан- ним рухом на україні, большовики широко практикують старі царські засо- би невеліровки - ще насоси переселяли в Півночі на Нівдень і навпаки. Користуючись розділком на півночі, большовики дають усні льготи тим, хто бажає переселитися на україну, на , ін, на Дубан і на чорномор- щину. Важачи вртутати від голодівки, переселенці ідуть цілими важами. Розсилать їх або их же родичі зі складу червоної армії, або наказами большовицькою влада шляхом "уплотнення", а то і виставлення так звано- го кулака-господаря. Одночасно з цим мобілізованих українців відправляють на Північ: до кордонів естонії, індійці та датті. Де їм не до того, де до мети. Національна свідомість росте. Обурення збільшується і переконан- ня, що тільки спод національна влада може дати порятунок і гарантує україні лад, а населенню спокій, що дані, то більше зростає. Українська народня республіка стає для всіх символом, стає надією, новим місту і релігійної сили. Повстанський роскуту і, як чули червоні віддалі, несуть немилосердну росправу усім тим, хто вписував або кого вписують в селянські роспо- дарства. Цем'ї переселенців нарізуються. Оропекність викликає корото- кість. Україна руйнується, населення нищиться. Але одержавши широку китьо вий довід, українське населення організується і готується до рішучого бійдору. -7- Ч.8. Комунікат Чи вважається цей відпор, сказати трудно. Але і зараз можна сказа- ти з певністю, що бойовийний владі на Україні не поздоровиться. І коли в українське населення в своїй вирашно-національній та державній боротьбі залишилось одно без чужої допомоги, то і тоді б воно не поло- жило зброї. Бо на Україні може бути тільки або пустеля, або незалежна Українська Народня Республіка. Третього становища не може бути. Що вигідніше для України взагалі, а для сусідів України з окрема, говорити не доводиться. От же висновки з цього напрошуються самі. Або знищення бойовиків і мир на сході, або світова анархія і поворот людности до печерного існування. Український народ в останнє напрямку свої сили. Для вагання немає часу. Треба бути готовим використати ти момент. І це відноситься не тільки до України, але в першу чергу до тих, хто ганяючись за великих, загубить і мале, хто гравчийся з воєнам у свого сусіда, ротує для себе велику пожежу. Не час займатися страховою політикою, пора вже прийти і до розвуму. ДМИТРО МАРКОВИЧ /Некрольгор/. У Грудні місяці минулого року в м. Винниці вмер відомий українсь- кий письменник Дмитро МАРКОВИЧ. Д. Маркович прожив 71 рік. Походив він із старого українського роду, в якому заховувалися світлі традиції служення рідному народові і примування до його незалежності. Д. Маркович по освіті правник і довгий час служив по своєму фа- хові. Займав посаду Слідчого на Україні та на Бесарабщині. Служив Ли- роти Суддею у Варшаві. Подавшись до демісії Д. Маркович поселився на Волині із своєму хуторі, де брав близьку участь в громадському життю, входячи в близькі і середні стосунки з українським селом. Ідея служення українському народові захопила Марковича не в моло- дому віку. Він належав до гуртку народовольців, брав близьку участь в його конспіративній преси, виконував різні доручення і т.п. Д. Маркович переписувався з відомим Кібаличком і підтримував зв'язки з іншими діячами того часу. Найбутній український письменник у перше виступив на літературну ниву на початку 80-х років. Працював в боратях Російських та Україн- ських виданнях і швидко здобув собі имя і славу. В 90-х роках Ситін видав його збірку "По степах та хуторах". В 1917 році видавництво "Дзвін" видало два тома його творів. 1920 році "Дніпросовз" мав вида- ти два томи його творів під редакцією А. Ніковського. На перешкоді стали військові події. З кінця 90-х років Д. Маркович бере праву участь у праці Українсь- кого Товариства поступових /ТП/, які конспіративно в "єднували різні круги українського поступового громадянства. Д. Маркович, як член цього Товариства, відгравав роль мандруючого агента; використовуючи особисті зв'язки, він їздив по Україні і закладав гуртки-лічейки. Коли почався на Україні кооперативний рух, Д. Маркович дуже заціка- вився цим явищем. Він прийшов до переконання, що кооперація не єдиний певний грунт для національного руху. І ось значну частину решти свого життя він присвячує Українській кооператії. Почав він свою працю на Кубані, а закінчив її у Винниці. Такі організації, як "Дніпросовз", "Обся-Банк" і інші кооперативи мусять завдячити своє існування і роз- вій безперечно Д. Марковичу. Маркович не обмежився районною пра- цею. Він уяв на себе роль апологета Української кооператії. Всюди ширив ідею кооперативних організацій, брав участь во Всеукраїнських та всеросійських кооперацівних а"іздах і ввіралі завжди і всюду висту- пав як борець за Українську кооператію. Д. Маркович частину своїх сил, знаннь і порячої любові до України віддав також і справи налого Державного будівництва. За часів Централь- ної Ради він був Генеральним Прокуратором, за часів Гетьмана -Сенато- ром. Він і физичне виснаження довголітньою працю на користь україн- ському народу і його культури повабляла Д. Марковича безпосередньо служити Україні на адміністративних і громадянських постах останні дні його життя. -40- Ч. 8. Комунікат Але старий український письменник і діяч горяче реагував на всі явища в нашому політичному державному і культурному життю. Всюди він був перший. Особ. Квітень минулого року, київняни готуються до зустрічі Головного Оглямана після звільнення Поділля від влади большовиків. На випадковому дні вірність збиралися представники місцевого громадянства і селян з околиць. Серед них старий Маркович, він зустрічає Воловного Оглямана голо- рим словом. "Сину україни, звертається він до С. Петлюри, вітай тебе в імені нашого народу. Благословляю тебе на великій подвиг, і за твоє працю" і т.д. Обіймає і цілує Головного Оглямана, як свого сина. Ця сцена глибоко зворушала тих, хто її бачив. Весною того ж року у винницькому почали гуртуватися молоді літературні сили при Винницькому Науковому Товаристві. Серед них - знову Маркович. Він, як патріарх благословляє ці сили на тяжку літературну працю, яку він назвав не розвагою, а мучеництвом, і дає свій літературний заповіт, як служити мистецтву. Не покидав Маркович пера до останніх днів свого життя. Під больовим нькою владою він проїхав з Одеси до Винниці на підводах, зупинявся в с ланських хатах, вів балачку з народом і відрив читало нових рис, но- вих бажань і надій нашого селянства. І ось, третючою рукою он обережно за перо, щоби передати мироким колам громадянства той новий екватор, який виніс він з глибин народних мас. Свою мандрівку він описав і надрукував в Винницькій газеті "Влах". Приступив він також і до опису своєї ман- дрівки до Італії, чи закінчив він його, поки немає відомостей. Маркович останнє художнє слово цієї школи, залишивши по собі помітний слід в українській літературі. І за цей вклад у рідну літературу, і за його боротьбу за ідею незалежної України, і за його культурну працю, а також і за добре відваж- чиве серце український народ буде згадувати лідуся Марковича завжди добрим словом. УКРАЇНА І ГДАНСЬК /Розмова з п. Консулом Павлюком/. До Тарнова прибув Консул української Народньої Республіки в Рдан- ську п. Павлюк. В розвови в співробітницю Пресового Бюра при Міні- стерстві Преси і Пропаганди, яка торкалася відношення офіційних та по- літично-гуманістських кол Гданська до Української Народньої Республіки, п. Консул зазначив: "Обійні коль ставляться до Української Народньої Республіки дуже прихильно". Не підкреслюється не тільки ф о бійцівних стосунках, які доводиться мати там нашому Консультству, але і в розмо- вах з такими відповідальними діячами, як Президент Сената п. Зам. Вурго- мистр Бадь, Генеральний Комісар Польщі Василецький, Генеральний Ко- місар Антанти і представник Ліри Нородів Бернард АТГОЛІК. Всі ці особи досить поінформовані про швидовольну боротьбу українсь- кого народу і вважають, що найбільш правомочно владою в Уряд Україн- ської Народньої Республіки. Закікавлення в громадських та політичних колах справами України виявляться в статтях та інформаціях в пресі. Між іншим, значне місце відводиться і інформаціям про повстання та економічний стан України. Керованим поставань на Україні Гданська преса вважає Штаб Головно- го Оглямана С. Петлюри. Повсюдному руху преси надає серйозне значення, а больовишнька газета "Коле Кінне", аналізуючи події на Україні, каже: "Надзвичайський рух на Україні не можна дивитися як на лише випадкове. Цей рух, під- креслює газета, має всі ознаки масового характеру і серйозно загрожує існуванню Радянської влади на Україні. Що торкається до ретьманського руху, то в Гданську він не знаходиться жодного співчуття і особливо скоропадового там цілком не з'являються. В Німеччини гетьмана підирають переважно великі аграрії та монар- хисти, але і там, поскільки ці групи не являються більшістю і фактично не керують політикою Німеччини, цей рух не має значення. В Гданську між іншим, мається невелика українська колонія, яка складається зі службовців в Посольстві, студентів Політехнічного інституту та емігрантської української інтелігенції. Для потреб цієї колонії при Консультстві заснована українська книжковий біржа. 2-го Січня ч./р. Данцигською українською громадою було писано протеста до Ліри народів в приводу неприняття України до складу Членів Ліри. -9- 4.8. Комунікат ПРИВІТАННЯ ЕПІСКОПА КРЕМЕНЕЦЬКОГО ДІОЦЕЗІЇ. /Витяг з листа Єпископа Діонісія до Міністра Ісповідань професора Орієнко в 7-го Лютого цього року ч.377./ "Разом з тим користуюся дуже приємною для мене нагодою висловити Вам, Пане Міністре, своїй помацну і через Вас передати всім нашим україн- цям ширий мій привіт і бажання всього на краще. Хай хранить Господь Україну, умудріть і допоможе її прамителям, вождям і славним козакам, а також най утішить і порадує все українське громадянство." ВІДПОВІДЬ ГАЗЕТИ "ХВІЛЯ". Львівська газета "Хвіля" в статті 9/174 від 22-го Січня цього року/ закидає Головному Обманові Петлюрі і Генералу Омелья новичові-Павленку єврейські погроми на Україні. Не подаючи ні одного факту, газета оперує лише образливими словами і дзвінкими фразами, допускаючи перекручування дійсності. Отак "Хвіля" пише: З глибини Росії виповзло циничне, незамасковане злочинство. Там виже не думали про ідею наратта і православія, про визволення робітника і селянина, там Деникін , Петлюра і Павленко... роспочали малену руйну- чу роботу над беззбронним населенням. Ось яскрава ілюстрація знань "Хвілі" в географії, етнографії і політочної боротьби на Україні. Петлюра і Павленко - є глибини Росії. Петлюра і Павленко - поруч з Деникіном... Ажий абсурд. Кожній дитині відомо, що Петлюра і Павленко українці в України, а не з глибини Росії. Кожному відомо, що Петлюра і Павленко в одного боку, а Деникін в другого боку, це два світи, два полюса, два начала, що ведуть одну роботу між собою. Деникін - це Московська реакція; захватчики чужої землі; Петлюра і Павленко - це борці за воду Нещасної батьківщини, за демократизм, за щастя всього населення України. Циничне злочинство, що виповзло з глибин Росії, не Московський ім- періалізм, як червоний, так і чорний. Він зруйнував і руйнує своїми наїздами Україну, він є виповненням усіх незчисть єврейського населення. Український народ в перших днів свого державного існування вибрав собі шлях братерського співжиття з усіма народами, і в тому числі і в народом єврейським. Доказом цього є: національно-персональна автономія, Міністерство по єврейським справам, єврейські державні школи і т.п. Цей політично-державний лінії Уряд у.Н.Р. дотримувався у весь час, дотримується і зараз, і ніхто не зможе довести, щоби в боку урядових кол., громадянства, преси і взагалі Державних елементів України були зроб- лені хоч найменші виступи проти євреїв. Навпаки, всі ці чинники вжи- вали усіх заходів до найтіснійшого співжиття в єврейським населенням. На перешкоді до цього співжиття стали Московські імпері лісти: большовики та Деникінці. Перші втягнули єврейську молодь у свої злочинну роботу, зорганізували в неї ювей чистки, продовольчі і ка- рательні загони і таким чином провокували єврейське населення і свідомо викликали проти нього незадоволення має. Другі або самі заливали Украї ну хвильми руйнацій /наприклад шлях з Київщини до Гулячина/, або підбу- рвали до цього злочинні елементи, які нічого спільного з впавольною боротьбою українського народу не мали. Про цей свідчити само єврейське громадянство. Отак, нарада представників єврейських партій, преси і депутатів в приводі погромів на Україні винесла слідуючу резолюцію: "Єврейські погроми на Україні не мають нічого спільного з українсь- ким національним і державним рухом: навпаки, головну роль у погромах грали ці елементи, котрі представляють проти-національні і проти-державні течії на Україні. Інтереси єврейського населення вимагають, щоби Державні апарат України був по можливості скоріш утворений і зміцнений, що можливо лише на грунті незалежної Української державності, для чого всі єврейські чертці України постановили взяти діяльну участь у будівницт- ві України." /Берлін. Рос. газ. "Бреля" від 7-го Лютого ц/р., Краківська газ. Дзенник Йови/. Уряд С. Петлюри, Генерал Омельянович-Павленко і всі політично-держ вні сили України весь час ведуть боротьбу з тими злочинними анти-на- ціональними і анти-державними елементами - наєдниками-большовиками -10- Комунікація чорноземщини і звичайних золотих народів України, а в тому числі і озброєнього народу. Про це свідчить ті регіони краю, які виступували за роз'єднання "Западна" і інші місця українському військовому в останнім році після вирвання бойовиків. І коли би "Авілла" могла фанатично поставитись до події на Україні, вона не писала би жадних пустословних статей, а діяла би те, що скажали представники виробничого народу в своїй резолюції. Во як не буде вільної демократичної країни, то буде Росія - стара тюрьма народів, нагріває для ефект... Це помина пам'ятал "Авілла" і всі європейське громадянство. ПРОТЕСТ ПРАВИЧНОГО ТО ВАРІСТА З приходу заснованої статті в розетці "Авілла" Українсько-Правичне Товариство на загальні своїх зборах 22-го Січня цього року виробило постанову, в якій в обурення кончатку, стаття писання в одні надзвичайні но ганебні кинади та образу по адресі Голови У.Н.Р. Петлюри та Командуючого Армією У.Н.Р. Генерала Омельяненка-Лавленка, накидяє їм на підставі обвинувачень в організації та утворенні на великій Україні та Східній Галичині порожньо мируного видовського населення, характеризує все український рух, що перший висунув в життя ідею національно-персональної автономії, як авантурну поруч в авантурами Денікіна, Брондера. Балаковська та підтримка населення, яке чол території, де ми примусили часово перебувати, так навіть населення інших країн по ворожинці та апарату української ідеї". /відношення Львівського краю. Товариства 22 Січня 1921 р./. ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВИЧНОГО У.Н.Р. Нові законопроекти МІНІСТЕРСТВО ЗЕМЕЛЬНИХ ВПРАВ, виробляє статут Сільсько-Господарської Академії і статут Міністерства. МІНІСТЕРСТВО ОБ'ЄДНАНЬ виробляло законопроекти: статут єдиної школи, про відкриття Інституту позашкільної освіти, про полагоричну Місію в Зіллі, про всі іншання 15 місяців на видавництво скриву, про утворення 100 стипендій у закордонних вищих школах для студентів-українців, про заснування на утримання рімнали і дитячого садку в чехословакі 1 Гарнові, про всірування на видання проекту єдиної школи, про письмо письменникам 0. Земіллянкові. Виробляється інші законопроекти МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ а/департамент простих податків виробив законопроекти по доту хлібного, промислового і з нерухомого майна. За- конопроекти меншої ваги, як про організацію Польової Скарбищі і штатів окремих установ. б/ департамент посередніх податків виробляє начала для тимчасової монополії чи податку. Організація цукрової і порильчної монополії передана до Міністерства Господарства, в/ департамент державної залучення складає закономний бюджет за 1920 рік. Генеральна Секретар перейшов на розгляд Ради Республіки такі законопроекти: 1/ про державні колгоспи вихованця України на нормально-європейську і 2/ про всірування в розпорядження Військового Міністра на витрати по закінченню другої військової статуті та програми, б/ про всірування в розпорядження Військового Міністра на видатки Комісії по слаці зброї та військового майна У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ПРАВИЧНОГО ПРОГРАМИ функціонує почало свою діяльність в Грудні після минулого року і кусило одночасно проводження і організаційну ну і бітучу працю. Повершено штат службичних, покликано до цього засновник- журналістів і приступлено до поліпшення видавничої і інформаційної роботи. Вказаначенов пілья відповідало Пресове Бюро, яке вже розпочало свою працю. З даних мент Міністерством і Росією і Програмами видавалися: комунікації для журналістів і розмовляли кол за кордоном, спеціальними комунікат "По Україні", Огляд преси і Об'єднання найновіших відомостей. Видання огляду преси входять тричі на тиждень, комунікати по-тижня. Видання Міністерства Ярос разом з періодичними у раліськими виданнями як "Зола", "Син України" і інші розсилаться по таборах для козаків 1 до-яких громадянських установам. - 12 - Ч. 8. Комунікат В даний момент розробляються плани дальнійшої праці, законопроект про положення Міністерства Преси і Пропаганди, а також законопроекти про друк і авторське право. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ працює над одним із найважливіших завдань української юриспруденції: переглядом і уконституєванням "уголовного уложення" і "Устава о наказаннях" в їхніми додатками і новелами в один "Карний кодекс" чи "Карний статут". Переглядається і перекладено також "Устав угодовного судового розсуду" і "Устав о седермашних под стражей". Загалом підготовлюється і збираються матеріали для законів цивільних і карних. Працюють дві комісії, а також окремі особи. Достатньо було окремих важких законів Міністерства затверджено, як "Про призначення і вибори Мирних Суддів", "про утворення тимчасових відділів окружного суду на повітах", "про порядок обрання присяжних засідателів", "про підвищення компетенції Мирних Суддів" та "Збільшення грошової кари за провини" і т.п. Міністерство виготовило також і дрібні закони, дає висновки після розгляду надісланих йому законопроектів а мінних Міністерств. Випробовуючи також дуже важливий закон "Про карну відвічальність за вчинки проти-національного розвитку українського народу", "про досудове переведення справ про судові переступки урядових осіб". УКРАЇНСЬКІ ІНВАЛІДИ ЗА КОРДОНОМ. Зараз на терені Польської Держави перебуває значна кількість українських інвалідів. Більшість з них немає жадних засобів до життя, де які голодують. Щоби занаборти лихові, інваліди відновляють спілки, що повстали на Україні ще в 1917 р. Першою відновилась в м. Тарніві "Українська спілка військових інвалідів". Метою спілки є організувати філії по інших місцевостях та утворити з них Всеукраїнську спілку військових інвалідів для цієї мети Українська спілка інвалідів командирувала одного з членів спілки організувати філії на місцях. В найближчому часі має відбутися "З" ізд Українських спілок військових інвалідів, що перебувають в різних місцях Польщі, для чого іде підготовка праця по підшуканню помешкання для інтернату, а також і коштів на улаштування в Ізду. Загальні збори української військової спілки інвалідів обрано /Празилляння/, яке зараз і провадить підготовчу працю до "Ізду. В склад Правління увійшли: дійсний член Прокурорської Новітвої спілки І. Червінський /Голова/, дійсний член Клівської спілки І. Засильєв /за- ступник Голови/, Член-скарбник Ласичинченко, член-секретар - член Українського генерального військового Комітету -Гапонів-Нестеренко. Телеграма. Пану Голові третього з"їзду Головної спілки військових інвалідів Річі Посполитої Польської.Желязна 75. Заршава. Центральне Правління Української спілки військових інвалідів У.Н.Р. вітає з "Ізд військових інвалідів Річі Посполитої Польської і бажає успішної праця на користь тих, хто жертвував своє здоров'я і життя за долю батьківщини, запевнені, що братерства кров, пролита в останніх боїх за вашу і нашу вільності буде залогом вічного співучуття одних до других. 12 Лютого 1921 р. Тарнів. Голова Червінський. Секретар Нестеренко. СХІДНА ГАЛИЧИНА. Власний кореспондент "газети Норан," довідується, що з нагоди побуту Пілехдевного в Парижі, мін богато іншими важливими для Польщі, справами порушувано також човаву Східної Галичини. Франція радила Польщі прийняти мандат над Східною Галичиною на 25 літ, згідно з Англійською позицією. Не заключено ніякої умови. - 12 - Ч.8. Комунікат Поки що непевно, чи справу Східної Галичини буде обговорювати Ліга Народів на найближчому засіданні, хоч про це все сповіщають польські газети. Н. Вітос мав конференцію зі Східно-Галицькими експертами п.п. Бузком, Скарбком і Левентерцем. Відбули вони теж конференцію з Дирек- тором Політичного Департаменту. В наслідок конференції Польський Уряд писав запитання до Міністра Сапеги, чи Ліга Народів займеься на найближчому засіданні справою Східної Галичини. З зазначеними експертами відбув також конференційний нальник Поль- ської держави Пілсудський. /"Рідн. Края" 4.37/. НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ ПРЕСИ В. Острог КОМУНІКАТ ніколоровська преса й пропаганда української Народньої Республіки. Ч.9. Гадів 25 лютого 1921 року Ч.9. РАДА РЕСПУБЛІКИ. /третє засідання/ 26 лютого відбулося третє чергове засідання Ради Республіки, яка- чинні організаційну пошту, гада переходять до діяльної роботи. Після при- няття об'єктів від нових членів Ради-довачення хл.дан. і колосовського сою- ду, Рада Республіки ухвалила слідуючий порядок дня. 1/ вибори Президії Ради Республіки. 2/ / інтерполяція фракції Народ.Респуб. до уряду в справі дирек- торії. 3/ внесення фракцій міських самоврядувань в справі відозви до українського народу. 4/ внесення фракцій Народ.Респуб. в справі відозви до населен- ня святу. 5/ внесення фракцій Народ.Респуб. в справі досуджальної нацио- нальної Ради у "Дні". 6/ залва фракцій хліборобів демократів. Перед переходом до чергової поботи, голова Ради просить вислухати ті приєднання і телеграми, які надійшли з приводу відкриття Ради ре- спубліки. В. КОРЧОВСЬКИЙ від імені соціал., народ.Респуб., соц.дан., селянськ. фракції залізничників і почтовиків пропонує склад Президії в обмін особ Голова, двох заступників і чотирьох секретарів. При чому один з засту- пників голови / предстатив лівого сектору Ради/ буде мати назву першо- го заступника, також як і одна секретаря називається першим секре- тарем. Пропозиція приймається більшістю Ради. Слово дається для повчання в залі. Перший виступає представник соц.дан., який заявляв: "З огляду на те, що на грунті організації нерного після прохримної переви пролетарського сектору, Рада Республіки, була досягнута консе- солідація всіх політично-г союзних сил і що до цього часу консоліда- ція не ви змогла місця в виповненні складу Ради Республіки, а тому і перек. вправа цей новополітичний в організації Президії ради республіки також не знаходить поки що собі місце-фракція самоорганізмів соціалю- вір зазнало, що від виборів до Президії Ради Республіки вона утримуєть ся". Після цього висловлюється в залозе хлібороби демократи: На місце Президії не претендуємо; не будемо, - місця чуттювих голоси "декусоне". - апелювання намічається надійдати на місце Голови Президії «ад Республіки. Кульмінтом голосування кандидатом намічається "професор Се- ценко-Долівський". Кандидата на першого заступника Голови представили фракції соц- на лівий сектор Ради. Висуваються ця пропозиція відсутність соціалістів єврейської мон- ности і лівого блоку. Пропозиція "адов ухвалення". Після цього додаткове слово для повчання в залі представники фракцій міських самоврядувань п. Терородникова. З огляду на те, що п. Стеродинк, що фракція депутатів міського самоврядування була проти тої комунікації Президії, яка "адов Респуб- ліки була ухвалена фракція одмовляється брати участь у виборах членів Президії *ади, а навпаки лише участь у виборах Голови в цілих замкн- ностях на залу, "ада Республіки намічає кандидатив на друго- го заступника Голови Ради. Вільність голосування кандидатом намічається п. Пилипчук. Кандидатом на першого секретаря намічається Д.Данильський. Тащним голосуванням обираються: на місце Голови *ади Республіки 4.9. Комунікат - Професор Зеленко-Чопівський, мій в 36 голосів отримав 20.9 голосів на- дходу в Раді сам. та ктіо дом., які в виборах не брали участі за 10-й голос самого Зеленка-Чопівського. Нам місце другого заснування Голови Ради республіки-п.Пелинчука 21 Голосом. На місце першого секретаря О.Ранчукського-24 голосами. Депутат М.КОРИНЬСЬКИЙ від імені поста фракції, а саме соц.-тед., Нар. Ресн. (соц.-дем., сел.соц., калімичників і петровиків пропонує на ренту се- кретарських місць кандидатів не намичкі, а залишити всі місця зарезерво- ванними за лініям і правим сектором і за громадськими організаціями. Препозиція ухвалюється. Тимчасова Прес-діл залішає свої місця. І місце виступає нова Президія. Професор Зеленко-Чопівський звертається до Ради Республіки в корот- кому чудовому кремові: Високі товариші Годи і республіки, дозвольте мені складати широ подяку за ту високу почеть, яку ви наділили Дені, і додати від себе, що ні я,ні мої однодумці не прикладали до того ніяких зусиль. Але більшість голосів була подана за мене і я, в повному розумінню моменту який ми переживаємо, користаю вашому благанням і приймаю на себе цей важкий обов'язок. Вищий разум кивув нам поки що злу долю. За чотире роки боротьби ми намагалися кращі часи, а саме: коли наш уряд був в народом, і тоді ус- пішно розвивався українська державність; але були й гірші часи, коли уряд не жив з народом, коли твердження експерименти і коли народ не пад працював центр. Нині Рада Республіки, згідно в відповідності, які доходять до нас за Великої України, починає працю при сприятливих умовах. Остення закладка на Раду Республіки великий обов'язок: ми повинні підготувати адміністративний апарат, певну творчу систему, прийти в го- тливий, детально розроблення планами у всіх галузях державного, політич тичного, економічного і громадського життя. Ми вусимо на ти спільну мову і одини волю, мусимо твердо і неподвітно провести боротьбу за націс ціональне державне зваблення. О таких загартованих у боротьбі, отаких мінних і непохитних, останніх рушучих і підготовлених до творчої праці- мили українські народ. У новому реєстру цих великих завдань ми мусимо в своїй праці ви- няти і напружити всі творчі сили. І так, Пам'ятаю днепучати, змішую п. Сокол-Чопівський до реальнної праці. Після цього для переговорової балан бере слово представник фракції соц.-самост. п. Павлов: З огляду на можливість в бою користувальсько-малоросійських і ресій- ських кол впливання фактів перебування на чолі народно-представницького органу "Ради Республіки" членів партії соц.-федер. для відповідній по- лятичної агрегації в цілях однієї Росії, а також з огляду на ідеологію партії соц.-федер." чого не можливо-до федераліті" в нишми, до та- кон може бути в тому напрямку забезпеченим, фракція сам. соц., не має чи нічого персонально проти обіграного Головою ради республіки професо- ра Зеленка-Чопівського, застерегає від можливості залучення наслідків ність яких відповідали своїм побажань, залишають для себе необхід- ність інтерполяція в приводу вказівної для у.П.Р. діяльності членів директорії Праці і Майорика, які перебувати нині за кордоном, висту- паю з фракцій народ-роснув п.Загріновський. Народна Республіканська партія, коли пропонує, до всіх питань під ходять в точки порядку державності і висуває в першу чергу інтереси державності. В парламентарній устрої, який ми все фактично маємо на- шому житті ми вустричаємо один фактор, що безумовно дезорганізує нашу пра- цю. А це на увазі структурну сучасної директорії. Ілюструючи далі цілого високу документів той хлос, який утворився зважки ненормальному становленню репрезентативної влади інтерполянт характеризує діяльність [всес] націй і академіка, котрі все підвора роки перебували за кордоном і не мавши ніяких зв'язків з острек, як найсумнішому сторінку історії нашої нації. [Д] При цьому п. Загріновський підкреслює: "Якщо ми перервемо це створення і безповоротно здаємо в архів світлої будучини." [Ілюструючи] дитяча шкідливу діяльність [всеса і Макаронка за кордоном нам, яка предстається і до цього часу, п.Загріновський питав: "Де вона, деї не бачить, що робиться чим панами у Відінських ка- зармах. Він ко молю не бачити, а коли бачить, то чи не бажає він з -3- Комунікація Ч.9. Пролетарські Ради республіки ухвалили інтерполяцію, п.Радянський підкреслює: "Як мусимо негайно ліквідувати цей хаос і різну сказати п.Н.Вене і «акацькові»: "Були речі від державної влади". Відповольський /кліб дом./ зважив, що всі данні, які незв'язано допу- сає п. Зарецьковський, мають ризик, але у самому факті внесення інтер- поляції вбачає продовження етапів. Після недовгого обміну думками, в яких підкреслювалось, що сучасний стан вищих королів і Кадетських кроків, Рада республіки визнає інтерполяцію спільною і приймає. "Довго забирає Голова Ради Народних Міністрів п.Лінідський". "Якщо Рада, заслухавши інтерполяції фракції народних республікан- ців, має честь доложити, що Гада Народніх "Ініцтвів" мали на увазі відти в Раду Республіки в особливих декладах по кожну питання, обґрунтовану відповідь в цього правду Гади Міністрів дасть на протя- галі однієї доби." Слідуючи питанням на черговий день стоять внесення фракції місцевого самоврядування в справах відповідно до українського парку. "З минулому засідання, починаю п.Огородник, як чули проєкт двох сесій повстанців. В цих проектах постановки підкреслювалися, що очи всьо- ро населення України звороне судні. Очевидно, що в цих проектах ми не- чиннуємо незалежності сили для пророблення нашої боротьби. Але потрібно і за Збором влади, що тут є організація сила і що вона зв'язана з народними державами. Коли це буде відомо, надає там не власне і діра в нас як- ну западковості така відсова до всього патріота, бо в ній ми зважаємо, що ми готовимся до повернути і добри народ не анонсованим себе неорганізован- ними інституціями, а коли беріг сили до того часу, коли до бою будуть го- тові усі сили." Окладки проєкту складають Комісії для вироблення звідомлень до народу. Проєктами приймаються і в склад Комісії обирається: Прокопович, Огородник і Заднік. З приводу внесених фракції народно-всеб. в справі відозви до поведін- усього святу слово дають п. Пилипчукові. "Ранкові члени Ради Республіки, Головним завданням Правительства Української Народньої Республіки в сфері міжнародної політики було домагатися визнання державної незалежності. Не мало це успіху по різним причинам. Переходили халі до аналізу цих причин і наслідків той стан, в якому перебував зараз Україна, декладник вважає потрібним голосно і рі- шучу заявляти народові усвою святу, чого було українською народ в особливій пори організованого представництва. З цього метою треба самостійно відозву, в якій необхідно підкреслити широке палання українського народу дотримуватися миру, доброзичливого спів- життя і усіма народами світу і, в першу чергу, в своїх сусідам. В відповідь мусить бути визначено, що ми не, яка продовжував зв'язки на тегі терпіння України, яким над "звана примусово", війна оборончих мусять бути заплановано до агресивних стратегій український народ не має і ніколи їх не викликало. А також і те, що большевицька влада-де влада окупаційська, влада, яка ці в людину разі не виявила волі українського народу, і що на- нараджання державам незадоповнення цією владою ості та вогнища зв'язки на- родних повстанців, яка стихійною заліття котиться в одного краї українського і до другого. Треба підкреслити, що суверенітет тим загальної радянської України є фікція, бо в уряді цієї України не маю українців, бо уряду цього ніхто не вибрав, що він є економізуванням московського совєтсько- му, що навіть джерело українських багатств-донецьких вугільних концентра- комуністів в своїх офіційних органах називаються середньої росії, що є на- скільки над написом, яка сама об'єднання, братерства і спокою." Рада Республіки без дікуючи ухвалила таку відозву до народів сві- ту чиності, поворотивши її в редакції в Комісію Закордонних Справ, яка має внести її в слідуючо засідання Ради Республіки. По завершенню засіданні народ-республіку у справі всеукраїнської національ- ної Ради у Запоріжжя слово дається депутату С.Ковалевському. Всі питання, починаючи промовами, відноситься до питань державних, але на тиль лідівлянини того, як маємо на меті не дрімити, не зводити ра- хунки і, навіть, не сповітися. В цей фракції фахівць складає і буде стояти виперти нової консолі- дації народних сил. До тільки при цій особливості усні можна сказати в ненависть, що наша держава йде на те шлях, який виведе її до світ 4- Комунікат це є необ'єктивно над нацією, яка бажає об'єднання, бретерства і спо- кою. Рада Республіки без преній ухвалило таку відозву до народу щодо скласти і розроблення її, для визначення в слідуючому засіданні Ради Респуб- ліки і передає в комісію по закордонних справах. Но високий оркандії народніх республіканців в справі всеукраїнської національної Ради у Відні, слюдо дається депутату О.Ковалевському. "Не питання, починає промовець, відноситься до питань державних але, на маль, підносячи його, ми маємо на меті не дражнити, не зводити і рахунків і, навіть, не сваритися. Дата оркандії стоїть, стояла і буде стояти на грунті повної консо- лідації народних сил. Во тільки при цій особ "законній умові можна скласти а повністю, що наша держава вийде на той шлях, який виведе її до світлої будучини. Такі органи консолідованої української думки вже виявили, напри- клад Національна Рад у Кам'янці. Ми враховуємо потреби і консолідацію емігрантів і наша партія цій консолідації в тій чи іншій мірі допомагала. В два типи консолідації-внутрішня і зовнішня. Внутрішня консолідація базується на трьох принципах. Першим являється урегульовання положення верховної влади. Другим-організація певного і мучного Уряду. І третім принципом-е покликання до будівничої праці всіх творчих сил, які немогли би збороти рештки української державності. Ми радимо, що вої ці три принципи реалізовані тим, що ми синьмо поруч в органі Народного Державництва, якій носить назву-Ради Респуб- ліки. Ми думали, що і зовні, у Відні, відбувається та ж консолідація і що там консолідованим центром буде Всеукраїнська Національна Рада. Через то ми посилали і суди свого представника. І до того часу, поки ми не мали документів, ми думали що ці при- ципи, яких ми дотримувались, лягли в основу існування Всеукраїнської Національної Ради. Тепер ми побачили, що принципи ці не додержані. Ми радали, що Всеукраїнська Національна Рада у Відні допоможе органовому Центру в його політично-державній роботі, що воїна об'єднає ем- іграцію і що, може, вона, пересуванки в інших областях, стане тією в вільному трибуну, якою ми не розпоряджаємося. Але Всеукраїнська Національна Рада у Відні стала на всі принципи крім зазначених вище: 1 це заставило нас вмінити своє відношення до Національної Ради Умови, які заключеною Урядом Української Народньої Республіки з якою б то не було державою - мусять бути виконані. Розв'язані воїни мо- жуть бути тільки правим органом країнської Народньої Республіки. Коли ми бачимо, що компетенція аналамання до-яких договорів боре на себе органи, якому ца компетенція не належить-ми з цим мириться не можемо і враховуємо це ба намір до захоплення влади. Ми гадаємо, що об'єднання клядк всіх українських національних сил сид, як в Галичині, так і великій Україні - є безумовно бажаним і по- трібним, але ми ніколи не зрозуміємо, коли річ і тиме про велику укра- їну і нам казатимуть, що ці інтереси мусять йти в фарватері Галицької державності. Все це, підкреслює промовець, не малоб того великого значення, коли б воно робилося в нормальних обставинах і на своєму терені. Тоді миом багатьох фактів можна було б протити більш-менш спокій- но, а той й будь-де. Зараз же ситуація зовсім інша. Неопасно, коли атака ведеться з одного боку - в ворожого боку, але коли воїна починається і з боку своїх і коли з різних боків б'ють поет одному і тому ж об'єкту-становиться мінеться. Критикуючи, ми залише критикували систему, а не персону. Зазначаючи далі ту одноодумність, яка панує між хліборобами-демо кратами і Всеукраїнською Національною Радою у Відні, промовець ілюструє строге її витягами з разет: "Український Вісник" і "Український Голос" які напередсліжують все шляхи для України, готують нові давно відкивши ре- цепти і шукать порятунка в "трудовій монархії". Ітати ці-викидають сміх у всіх депутатів і у присутньої лу- бл -5- Комунікат Ч.9. Все це нас переконує, що основна мета цього органу загублена і через те ми запропонували нашому председнику в Відні залюти заяву, що українська республіканська партія виходить зі складу Всеукраїнської національної ради. / Ручні оплошки/. Депутат Вілопольський, відповідаючи, попередньому промовцеві, каже: "Пану Кобзевському чомусь здається, що мені не подобається Головний О Отаман, а мо система, ми думаємо, якщо і коли кадено, то тільки про систему, в якій всічасно продовження старої отаманні. Але одному здається так, другому інакше: один каже біле, другий чорне. ОКНОВАНІЗОВЧИ /3 місця/ Так... ми білі, а ви-чорні./Серед депутатів сміх/. (Стаття в "Українським Вістнику", продовжує депутат Вілопольський) мені подобається і навіть те, що пише він про трудову монархію мені теж подобається... /Серед депутатів знову сміх / Але, не можемо ми залишатися тут критикую усіх статей, які вміщуються в тій чи іншій газеті. Для цього у нас не вистачить часу. Після кромови п.Вілопольського дається слово для заливи п.Романченку / сол.-демокр./. "Наша партія вважає, що консолідатором національних сил може бути тільки той орган, де будуть представлені всі політичні партії. Переймовивши збору, ми рішуче кинули клич до консолідації, бо тільки при цій умові можна чекати позитивних наслідків. Але після того, як ця консолідація була підхоплена всіма партіями, в рядах зряду найшлись особи, які почали боротьбу в народовому консолідації української демократії, і тільки після того, коли появився новий орган Нарадного представництва, коли 23 грудня у Відні почали існувати Всеукраїнська Національна Рада, тільки тоді, підкреслює промовець, у Тарнові застукали молотки, закодили пора. Ми не приймаємо участі в Всеукраїнській Національній Раді. Але думаємо, що Всеукраїнському національному кораблю загрожують підводні камені внутрішнього розкладу. Росклад цей буде рости по мірі того, як ростиме нелюбисть до більше партії. Коли будуть хитання, роздумування, засідання і тамо і овамо-наша консолідація змахуватиме так на консолідацію, як Папас на папаху. Фракція української соціал-демократичної робітничої партії, предбачаючи всі труднощі, звертається в закликанню до серйозного відношення до справи. Ми, підкреслює промовець, часливи тим, що нас не розділяють ніякі болота і що по всіх тетенах України наша махноджихиджеллеккихтак партія має одне представлення. Критикуючи далі склад і характер Всеукраїнської Національної Ради, п.Романченко підкреслює, що зв'язаний такий титул, вони перушка принцип соборності і що Надмірніци не мають там представлення, як би відповідало їх кількості. А вітаю хліборобів-демократів, які не приймають участі в тому органі, також як і ми. Вітаючи і сидячи з ними поруч, я роблю це не через те, що вони стали країн або гірші дальші або ближчі. Я кажу: я піду хоч в дідьком, або в базуню-аби я їх вів, а не вони мене./В зали сміх/. Коли б ми тсі осади тут били цього центру, то доля вивела би їхні нас тоді на певний шлях. Бо і гада республіки тільки тоді що не будуть зробить, коли буде єдино об'єднання і одинична репрезентативна орган українського промисловства. Після цього виступає в заливи п.Корчинський / сол.-рекер./ Я, каже промовець, належу як раз до тих, хто сидить і тамо і овамо ніяких джихиджеллеккихтак структурних джихиджеллеккихтак джихиджеллеккихтак джихиджеллеккихтак Але до того часу, поки Всеукраїнська Національна Рада не виявляла ні одиним актом свого стромляння, що до заходження влади і поки вона уявляє з себе орган громадсько-національний - партія соціалістів-федералістів вважає можливим присутність її членів одночасно і в раді республіки, як в органі законодавчому, і у Всеукраїнській Національній Раді, як в органі Громадянському. Слідуюче засідання відбудеться 22 Декабря. На ньому буде заслухана відповідь уряду на інтерполіцію фракції народних-республіканців що до шкідливої діяльності членів директорії Швеца та Макаренка. Засідання буде закритим. До міністерства Преси і Пропаганди. Загальний. Квітня 14 24 Тарнів. З розпорядження Пана Перувчого Справами ДИРЕКТОРІЇ Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ при цьому, надсилає прикладення до цього переклад з французької мови в справі визнання України Аргентиною. Начальник Канцелярії Начальник Відділ У. Н. Р. Міністерство Преси і Пропаганди Деп. Загальних Справ. Квітня 22 дня 1921 р. Адреса: 6-IV ОДЕРЖАНО КПЗ № 192/р. Вх. ч. 69/131 До Канцелярії Директорії У. Н. Р. В відповідь на Ваше шосту- вання з 10/IV 1921 р. № 67/1 Департамент Загальних Справ, надсилан- ні при цьому по одній копії нака- зів по Міністерству з 21/III 1920 р. № 11 і з 10/IV 1921р. № 48 про встановлення тишаєвих штатів Міні- стерства, має за честь повідомити, що Міністерство Преси і Пропаганди з самого початку свого існування не мало встановлених в відповідному законодавчому поряд- кові штатів. В. о. Директора Департаменту І. Кіммельман Діловод Якобсон Резолюція Сьомої Ради Народніх Міністрів: "Згоден. 29/ХІІ. А. Ліщанський" НАКАЗ по Міністерству Преси й Пропаганди 20 грудня 1920 року Ч. II. З огляду на те, що штати Міністерства Преси й Пропаганди ще не затверджені до цього часу в відповідному законодавчому порядкові, на підставі закону від 26 червня 1918 р. встановлюю з 12 грудня 1920р. тимчасові штати по Міністерству:: Назва посад Кількість Класа Примітка. ЗАГАЛЬНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ. Директор ................... I IV Урядовець для доручень при Міністрі " " ............ I V " " ............ I VI Старший діловод .......... I VII Пом. діловода ......... 2 IX Головний бухгалтер......... I V Бухгалтер .............. I VII Ст. рахівник .......... I VIII Екзекутор .............. I VIII Урядовець І ранги ......... I IX Кур'єр............... 2 - Департаменти Інформації, Преси й Друку і Пропаганди тимчасово з'єднуються в один: Департаменти Пропаганди й Інформацій в склад і: Директор Департаменту ....... I IV Радник Міністерства (Головний Інспектор Пропаганди)......... I IV Начальник відділу (Преси й Проп.2 V I Референт Преси ............ I - Діловод .................. I VIII Пом. Діловода .......... I IX Інспектор (контрол. пропаганди). 5 VI 3.000 пол. мар. кожному 10.000 пол. мар. 9.000 пол. мар. Копія По місцевим установам при Департаменті Пропаганди й Інформації : Інструкторів ... 10 VII 6.600 мар. пол. МІНІСТР ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ Ол. Ковалевський. В. об. Директора Загального Департаменту І. Мисик. З оригіналом згідно: Олександр Ковалевський НАКАЗ по Міністерству Преси й Пропаганди 10 лютого 1921 року. Ч. 48. Згідно з ухвалою Голови Ради Народних Міністрів від 10 лютого ц.р. в зміну наказу по Міністерству Преси й Пропаганди від 21-го грудня 1920 р. ч.II ВСТАНОВЛЮЮТЬСЯ такі штати по Міністерству з 16 лютого ц.р. І. ДЕПАРТАМЕНТ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ . | ч.ч. | Назва посади. | Кількість | Розмір місячного утримання по закону 5/VIII 1920 р. в гривнях (одному). | Класа по- сади. | Примітка. | |---|---|---|---|---|---| | I. | Міністр . . . . . | I | 480.000 | II | | | 2. | Товариш Міністра . . . . | I | 360.000 | III | | | 3. | Урядовець для доручень . . . | I | 144.000 | VI | | | 4. | " " " . . . | I | 120.000 | VII | | | 5. | Директор . . . . . | I | 300.000 | IV | | | 6. | Начальник відділу. . . . | I | 200.000 | VI | | | 7. | Діловод . . . . . . | I | 132.000 | VII | | | 8. | Помішник діловода (друк.) | I | 108.000 | IX | | | 9. | Старший бухгалтер. . . . | I | 180.000 | VI | | | IO. | Бухгалтер . . . . . . | I | 144.000 | VII | | | II. | Екзекутор . . . . . . | I | 103.000 | VIII | | | 12. | Урядовець І ранги (журна- ліст). . . . | I | 84.000 | IX | | | 13. | Кур'єр . . . . . . . | 2 | 60.000 | - | | II. ДЕПАРТАМЕНТ ПРОПАГАНДИ І ІНФОРМАЦІЇ. | ч.ч. | Назва посади. | Кількість | Розмір місячного утримання по закону 5/VIII 1920 р. в гривнях (одному). | Класа по- сади. | Примітка. | |---|---|---|---|---|---| | I. | Директор . . . . . | I | 300.000 | IV | | | 2. | Начальник відділу . . . . | 2 | 200.000 | VI | | | 3. | Головний Інспектор Проп...I | 200.000 | VI | Без командир.(роз- | | 4. | Інспектор Пропаганди . . . | 2 | 144.000 | VII | лади з витр. по В.н. після вартості. | | 5. | Головний Референт . . . . | I | 180.000 | V.n. | | | 6. | Референт-репортер . . . . | I | 144.000 | В.н. | | | 7. | Референт большевицької преси . . . . | I | 144.000 | В.н. | | Копія. 132/16 8. Дільвод ....... I 132.000 VIII 9. Пом.діловода ..... 2 103.000 IX Друкарщині. 10. Уряд.I ранги ...... 2 84.000 IX МІСЦЕВІ УСТАНОВИ. I. Інструкторів ....... 10 132.000 VII МИНІСТР ПРЕСИ Й ПРОПАГАНДИ Ол. Ковалевський. Директор Департаменту Загальних Справ І. Мисик. Директор Департаменту Пропаганди Іваненко. З оригіналом згідно: В'ячеслав Жер Копія Реєстраційний лист Ради Народних Міністрів , Зведено 2. Р.М. в А. Лівийський. 10/II з оригіналом згідно: В'ячеслав Жер ЗАДАННЯ МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ. Завдання проектованого Міністерства преси і пропаганди в тих сферах перебуває умовною державністю, мали на увазі її національну статусну, так і становлення інтернаціональних чинників української незалежності, котрі в цей момент являються характерними і законними ознаками цієї державності о самому Уряду і відомих радам в час дійних кругах пропагандиста українського, до поглиблення сприяльства і мусить бути сконцентрованим в залежності од зраданого вище станом цілком розповсюдження Уряду Української державності, який може за озагні і її звірятини становлення і міжнародних відносинах, то одним завданням опреділяється як сміст так і напрям роботи Міністерства Преси і Пропаганди. Перше, не що по повинні звернути увагу діністерство, це всіма доступними способами на словах друкованого, так і жорстко скриплятися і дає одностайної, дерзання одноодушності та державної дійснішої всіх сил українського народу, що очищаються на чужій території під час майже міжнародної неподачі. Обставини перебування на чужій території мало сприятливих цьому основному завданню українського руху України, тим з більшою енергією і почувати однодушності перед Республікою та її наступним повинно вдалася за законами і розвинути педагогичне незалеження цього завдання. Треба всім громадянам нашої Республіки, що опинились на чужій території приєднати думку: В однанні нама сила. Одна воля ідеаль не гарантія за цього ж вихід із нинішнього та кого становлення, що розбрав, а консолідація сил, перебуваючих на чужій території, є порукой досягнення однієї національної волі. Національна дисципліна скоординована після порозуміння центрального Уряду і громадянських курів може скерувати ту єдність і дати переконуючий об'єм та довази внутрішньої сили Української державної ідеї. Ідея Української державності, не впливаючи на всі несприятливі умовники, повинен по тьому трест-ному шляху Урядово центр він мусить залишитися як єдино законний, господарський і через те малий і всі права і обов'язки довести діло української державності до баченого кінця. Це провідна думка повинна лягти в основу діяльності усіх, що покликано для спеціальної пропаганди, обслуговуючої інтереси... Огляд на обставини менше того потрібно, аби ця установа організувала великі та малий зв'язки, в колишніх кількостях людей для реалізації господарсько-го і державного завдання. Оліг поза не може обмежитися без спеціальних установ, своїх власних, то кількість їх, те чимча промовляється їх повинна бути зведена до мінімума. Зате директурна руха, цілі установи повинни о спливанні всі галузі нашого державного життя, направляючи їх по єдиному шляху і до однієї мети, яка як животворна дух повинна носитися над многорраними системами націй, ополохом орлени, за відсвітленням, вищими ідею У.П.Р., як в свідомості нас самих, так і серед чужих націй. Міністерство преси і пропаганди мусить мати зв'язки з усіма українськими установами і громадянськими курами в цілях отримання од них відомостей, од повідомлень цієї ідеї в одного боку, а з другого боку і в тих цілях аби уберегти діяльність цих курів чи скорегувати її тоді, коли поза стхом од інтересів У.П.Р., якою шкодить її Систематизація кількості в творчій праці активних членів У.П.Р. повинна заняти одно або цільких місць в праці Міністерства Преси і Пропаганди, як часто забудуємо про об'єктивну кількість нашої національної творчості часто не напруження її не робимо ніяких за один, проб підкреслити її значення, як для нас самих, так і для чужинців. Нашимом про те треба пошитати і підповідні інформації як найширше розповсюджувати. Поширення тих інформацій має педагогично державно аналіз для нас самих, а серед чужинців може викликати до нас здорової інтерес і повагу, що лягать у інтересі кожної, а особливо колодні держави. По нагаданню нима мотивом, Міністерство Преси і Пропаганди не повинно допускати паралелізму в своїй праці на тих почках, де ця остання перехрещується з іншими майбутніми справами. Це одберемо од зрадного Міністерства гатів, Міністерство Преси і Пропаганди повинно розглянути засобами допомогти дим полегших ін організацій в цій інформаційній його роботі: а/дилеж-Інтересам У.П.Р., б/заповненням од Міністерства Справ Закордонних тих, що інформації для потреби для нас самих в цілях сприйняття в нашій національ-ній свідомості ідеї У.П.Р., чи не будуть відомості про повинні, чи пера-женні риси нашої практичної роботи над переведенням в життя великої ідей у опіці чужинців і: преси, державних, чи громадських установ/, чи заре-торні анальорії та паралелі, чи наглядачі висновки з життя чужих націй те. дера, - весь цей матеріал потрібно своєчасно систематизувати, в належній педагогічній спосіб до відомості наших урядових установ та громадства, полегшити і для інтересів ... . з школярів. В цій справі Міністерству Преси і Пропаганди слід мати належну постійний контакт з такими нашими урядовими установами, як Генеральний Уряд, Інспек- кове міністерство і іншими, що не тільки в Міністерством Справ Закордонних Справ в даний момент цей зв'язок мусить бути лише і перманентним, бо од цього буде залежати успішність пропаганди, яку повинен проводити Уряд наш для того щоб дослідити постачальних перед ними введення в міжнародній опінії. Зокрема, відомості про: 1/ сурахливи стан на Україні од перводного чеговолення окупаційною бойовничою владою; 2/ про національні позиції на Україні в зв'язку протеста проти цієї влади та ненависті до неї а доку українського населення. Спро імоверність та неміцність становища на Україні бойовничою влади, 2/ про імоверність надій, які покладається де-які європейські політики і Уряди в зв'язку з проніворічно непреселеними завданням торговельно - комерційними вносами соцістської влади на Україні, і пливаючими звісси необхідність в найближчому часу наступного для кордонів тих держав, уряди яких так неодачно ідуть на торгово-політику порушень а бойовничими. Спро те, що українське селянство ніколи не дасть свою хліба соцістській влади для вбиву в України, - всі тільки подібні їм відомості, розвинучі різних схил соцістської влади і необхідності порушень а ним, позитивні думки тих, на які Міністерство Преси і Пропаганди в своїх інформаціях комунікатах, сеєтах та постачах для покорення їх за кордоном, повинно звернути як найбільшу увагу. Одповідними інтересами справи вказувало не тільки своєчасну подачу подібних інформацій але і ілюстрацію наявність характерними фактами в практиці бойовничого панування, при чому треба звернута як найбільшу увагу аби ці факти одповідали справі. І дійсно сть. Зокрема треба було би втручати увагу на подачу інформації про сімейну терора та насильство в формі розстрілів, що бо зволили чинять над українськими дітьми часом нагляд тим, що ніякого відношення не мають до політики: про випадаючих цілів, селя та слобод одночасно в межинах майна тих селян, які не миряться з бойовничим режимом і так, або іначе виявлять своє по- заорганізаційне. Прикладання текста важкої відомості необхідно на його думку, підрозділеними національні моменти в нь. і те почуття української державності, яке є вла- стивим их антівове - тій формі державності, що й насильно наглядає собою- вання українському населенню. Так само, рада би я потрібним е звернути постійну увагу на: а/ безпідставність державності /альсціфикація і в світовому обмеженнях так, що організації, які бойовничими так центрально посилаються для Європи /галинських і думку бойовничих її в панелях та засобах розповсюдження для України, і створені в свідомості європейських про- мадельних кол небирній образ дієного стану річок як в Росії так і особливо на Україні. Так само, рада би я не слід ніколи забувати Міністерству Преси і Пропаганди про виконання перед Європою дійсних намірів бойовничими, які по- лягають в організації світової революції та накладанні робочим членам наступними за несвідомостями шляхом ідеї комунізму, які їм /боявничими/ через утво- ство од уваги Європи, прислужні і непошук та різновару. Так само, готорий екліпс не викраєну дійсність бойовничими їхого системи урядування синь побивати тактику та підрази заповненням і різних оцінок, які бойовничими тягнуть собою, яких молна дуже часто набрати думу терористичного на світлі, особливо в обсягу економічного життя соцістської Росії. Якщо бойовничими засобами переселення бойовничих не має сутність, бо їх не залишали було чи вільної порезонності укладання належних схем, кварталів, корисливими та іншими об'єктами, які були сприятливими і промовляючи сь за своє матеріальне. В огляді на те, що Міністерство Преси і Пропаганди особливо на перших порах своєї діяльності, не катило нелегких наукових сил для вділення тих однорідальних науково-справжніх завдань у спосіб дискретизування бойовничому. То було б доцільно, що майже розумна подібного роду роботами нелегки наукових сил інших належних підомств, уважаючи їм на науку національно - державну потребу подібного роду споглядання майна. Оскільки мені відомо, європейська література мало прислугувала уваги цим питанням, а для того права Міністерства Преси і Пропаганди в зазначеному напрямку може надії особливо великі значення. І рада би роботу по визначенню справжньої і природи і практики бойовничого погляду на законади як, усвідомленні, які найбільше вийшали його, а то- му не маємо на соді називайте особливі у справі виявлення бойовничих на чисту руку. Перед Європою і загалом перед усім культурним світом. Такими я представлю собі завдання Міністерства Преси і Пропаганди, що д інформаційних та епізодичних обов'язків його в рідно-смисл до однополітичних кругів та промадської опинії Європи. Для технічного перекладення ніякі справи необхідно, вичинно користуватись не лише нашими державними чи громадськими установами, на обов'язок яких посадається справа засоби в чужоїмлянській і всіх інших майнових установах чи організаціях, використовуючи їх уміло і дружно все одно чи будуть нова наявна чи оболгувану яких інтересами других держав. Свіжки в різних телеграфними агенціями, просопро, комітетами пропаганди, ін- формації ними установами, редакціями різних газет і органів і т.н. мусять бути зав'язані і в відповідній спосіб використані. Особливо при цьому увагу треба звернути на заглашання взаємних вище звязків в тих країнах та населених, якими Уряд наш має провадити найбільш тісніші зносини і які вже має більш всього заінтересувати в долі нашої державної та. Поруч з працею озбідження чужоземних країн та народів в напрямку У.Н.Р. необхідно розвинути як найширшу діяльність і в справі національного державного освідомлення та поглиблення його серед тих кругів нашого громадянства, які опинились їхні на чужій території. Як було вже зазначено вище, одноподільним завданням урядовим є закоювати і скріпити серед цих кругів ідею національної дності і почуття державної дісн спілки. Згадане завдання в однаковій мірі належить до виконання всіх урядо- вих чинників нашого республіканського Уряду, але одухотворити і здійснити про- під в ньому галять повинно в першу чергу Міністерство Преси і Пропаганди, на- магатися, що од успішного виконання цього завдання полягає одна з найбільш оптимальних місць яку має переводити наш Уряд в той період нашої державно- сті, що його нині ми переживаємо. І в першу чергу свій пливи в цій справі слід направити на нашу армію, серед старшинського складу якої є досить елемен- та для скупчення над ним державної уваги. Се в елементи, все і нес- піль з національною державною Зоною або з/непевни в погляду У.Н.Р. і скоріше прихильні о ретьманскої ідеології, або з російські елементи, що вступили до нашої армії одні з мотивів заробітку, другі з мотивів розкладаючого роботи се- рея нашої армії, щоб прищепити їй переконання, що мовлив, едике спасення в бо- ротьбі з большевиками полягає в підляганню Верховному Російському Комендую- ванню всім антибольшевицьких сил і в рестагранні єдиной неділиком Росії. В відношенні до кого-ного з тих елементів повинно вливати і різних засобів до привернення і: симпа ій до У.Н.Р., чи то до організованого паралізуваання їх алючинної практ, як що ця остання вчинає себе ризявляти в певних ознаках. Ці методи Міністерство повинно створити і звучисть їх після першої перегірки, випробувати, намагаючи, що більш успішні наслідки дає ідейна боротьба /друко- вання чи живим словом/, як всякі иши форми останньої, яких здебільшого вживає кожна урядова глада. Ото ж створення підповідної літератури, між іншим поле- мачної, на теми, що оприділяються самим завданням і характером цвей боротьби повинно Міністерством поставитися як одна з його чергових задач. Поруч з цією літературою повинні ми створення літератури, яка б огорунт- вувала нашу національно державну ідеологію. Такої літератури ми маємо не ба- гато і Міністерство могло би зробити велику послугу для нашої держави, коли ( вважало б наших письменників і людей науки творчу ініціативу в справі ство- рення тої галузі нашої національної літератури, яка б розробила та поглибила ідеї а/обовязку перед державою, б/національної дисципліни, в/національно дер- жавного виховання і д/такого поводження кожного громадянина У.Н.Р., - і то на кожному кроці його життя і в кожній ситуації, - котре одповідало б почутю національної рідності і самоповаги. Зокрема достойна оцінка нашої військової боротьби за У.Н.Р., яка остільки перепозичена героїзмом, рисокою самоосвятою борців та упертістю в здійсненню наших національних ідеалів, що підповідне переведення в життя цієї справи могло б в значній мірі спричинитись поставлениому вище завданню. Окремі мо- менти цвей боротьби, окремі етапи та періоди її, персональні хоробрі вчинки окремих лицарів як старших, так і козаків мусять знайти свій відгук в спе- ціальних нарисах і оповіданнях доступних до зрозуміння широкої козацької і народньої маси і, таким чином, заповнити пусте місце в українській літературі, яка може іне через свою вину мало присвятила досі цим темам своєї уваги. Така література якрая одповідала би і зміцненню в читачах ідеї державності, за яку ми на протязі трьох в половиною років поклали так багато кривавих жертв. Зазначеним вище не вичерпується звичайно завдання, які мусить переслі- дувати в своїй державній праці Міністерство Преси і Пропаганди. З поворотом на рідну територію, ці завдання повинні будуть значно полірені і деталі- зовані порівнюючи з тими завданнями, які слід здійснити в спеціальних умовах перебування нашого на чужій території. У.п.р. Міністерство преси і пропаганди Квітня 23 дня 1921 р. Ч 789/149. До Пана Голови Ради народних міністрів. У відповідь на відношення від 21/IV 1921 р. маємо за чину доповісти: В сучасне без грошів" міністерство не має технічної можливості відруковати на швидких машинах в великому числі декларації Центральства і тому зараз по звичайному їх гади Республіки ця декларація була подана об'єднанням "Українпреса" Ч 21-4 квітня до всіх газет в том числі і до Українських з метою, щоб вона, надрукована в газетах дійшла разом з ними до таборів. Не в дійсності і було, напр. ця декларація надрукована в "Сині України" Ч 10-11 від 3/10 Квітня, а "Сини України" згідно умов нашої розслідується в певній кількості по таборах. Крім цього того Міністерство, попереджене про те що ця декларація буде зредагована і видрукована на окремих відбитках, зачекало її виготовлення і 16 Квітня / Ч 129/ одержало її з Особистої Вашої Концелярії, а 18 квітня Ч 139 надіслано окремі відбитки по всій скромні частинам і таборам. Разом з тим дослідив, що і зараз міністерство не має зовсім коштів і тому можливе затримка в такому роду розповсюдження спільного матеріалу. При цьому маємо за чину повідомити, що міністерство в пій справі уже отримало запитання з Концелярії Директорії /Ч.678 від 18/IV/ і дало емальоричну відповідь. За Керуючого міністерством - преси і пропаганди /підпис/ Директор Департаменту /підпис/ З оригіналом згідно: С. Діловод 134 121