Огляд преси, доповіді та звіти про діяльність місій УНР у Німеччині, Болгарії, Туреччині, Фінляндії, Франції, про визнання уряду УНР, життя російських та українських емігрантів за кордоном та інші питання взаємовідносин з закордонними державами, 04.02.1921-25.04.1921, 334 арк. — частина 2/2

-2- II/ Відомий у бельгійській великої елани, комісар і головно- командуючий АНТОНОВ , перейшов на сторону українських повстанців і активно вступив проти бельгійської влади на Україні. Від зараз гуртує велике повстанче військо і має його пілком регулярна армія, рахує більше 30.000 багнетів / ця вістка підтверджується і з других джерел, лине платформа Антонова не- ляка що до У.Н.Р. - и кожному разі не вережа/. І 12/ Повстанці Струка не роблять погримів і не грабують, а навпаки поведяться з населенням дуже гарно. Махно- живий, опе- рує на Катеринославщині. Консул У.Н.Р. в Данцігу К. Пазлик. 109 З оригіналом згідно Начальник Канцелярії Міністра УНР. МІНІСТЕРСТВО ЗА ОБ'ЄДНАНИХ СПРАВ Канцелярія Міністра Відділ Преси "2" березня 1921 р. м. Тарнів Кап. Директорії СЕРЖАНО Заводч. д л 192 р. Вх. Ч. ПАНОВІ /168/ Довідка про виконання історичного звіту В.М. Степана ОГЛЯД ПРЕСИ за 2 березня 1921р. УКРАЇНА. СІРОСТОВАННЯ. "НОВА РЕФОРМА від 28/II повідомляє з Варшави, що звістка, подана "УКРАЇНСЬКИМ ВІСНИКОМ" будь-то би начальник: Дерлави після повороту в Париж мав конферування в Головним Отаманом Петлюрою і ген. Павлінком, не відповідає дійсності. ВИНИЧЕНКО ПРИТУЛКУ. Відень 25/II. Після повідомлення таємної віденської поліція не дозволила українському діячеві Виниченку на приїзд до Відня. Виниченко перебуває зараз у Карлсбаді і писав порогосов, які кружляють в українських колах, має в найближчому часі виїхати до Америки./МЕЧНОСП.2/III УКРАЇНСЬКІ ЗАХОДИ. Париж 25/II. Щоб Західньо-українською міровою делегацією др. Степан Вітвіцький, був сьогодні прийнятий на аудієнції головою Ради Божа Народів./ЛЕЧНОПОЛІТА 2/II МАХНЮ. Вукарст. З резет, що виходить на Кримі, окається що бойовими без результатно бороться з відділами Махна котрого впливи розстилаються на 200-верстовий фронт. /У.П.В. Відень 18/II ПОВСТАННЯ . Повстанчий рух українських селян, що поширився в губ. Київській, Чернигівській Херсонській і Волинській. Подільський дає загалом клюпоту бойовикам. Спревді, в совітських радіо, головнокомандуючий червоним військом на Україні Каменев інформує Центральну Власть, що селянські повстання не тільки ки не перестають, а прибирали гріз них розмірів. Людність пограбована, як каже Каменев, Петлюровцями, котрих вона ненавидить і останнім повсякським наступом, не хоче вже нічого віддавати більшевикам. Об'являючи про відбиття Свастова і Бородянки червоними, Каменев констатує, що Київ так оточений. Особи, що недавно прибули з України оповідають, що в Липовецькому і Сквирському повітах не застосувалася ні одного совіту, бо селяне почали вигнання поштани винищили. Комісарів. Узловий станції Київських залізниць завжде під погрозою повстанців, що тісно тримаються в трикутнику Ковальки-Ходорків-Віла Церква і на південь від Київа повстанські загони не переглядають телеграфні лінії! В залізниці, виникнуть по динських червоних малочолених, налать склади і розстріляють без жалю комуністів. Становище бойовиків тим більш критичне, що бунти червоноармейців стають уже більше часті. /ТАМ 18/II 1921р/ МИРОВІ ПЕРЕГОВОРИ. СИРАВА КОРДОНІВ Кореспондент "КУР'ЄРА ПОРАНЬО" доносить з Риги 24/1 по на засіданні територіальної підкомісії, соцістський генерал Егорев вичеркнув на мапі у відповодь на польські -2- пропозиції, контрпропозиції з боку Росії, котрі згоджуються н вирівнення кордону на польську користь у Віленському по- віті через Наве, енна просто лінія від Радошкових до Балу- рина, включаючи у польську територію інші місцевості. На Поліссі у Мозирському повіті і Овручському повіті. Кордонна лінія Йшла би попри ріки Ланису, Мороч і Смуг до містечка Д Лунан, а дальше з збоку Случі в її кшталт прямо на південь від села Вунча, звідси пропоновано кордон звертає на пів- день до села Сновидовичі до кордону, ми значеного у прелімі- нарній умові. близько села Лонячи. На Волині пропоноване зрівнення витягти лінії в Кременецькому повіті, через що Полякам дістаються містечка Цумбер і Шумбк. Значить на польську користь прибуває в приближенні три тисячі квадратно- вих кілометрів. Крім призначення противної сторони попра- вок - пише кореспондент - жадаємо інших спростованих Російсь прийшли наші нові пропозиції до відома, заявляючи, що оста- точно спір буде полагоджений головами обох делегацій./НОВА РЕФОРМА 28/11/ ТИРМІН МДР. ПИСАННЯ МИРУ. Рига 28/II Сьогодні ранком обі делегації роспочина- ють повні редакційні засідання для усталення договору після премімінарів. Вечером відбудеться засідання для полагоджен- ня спорних питань фінансово-економічних. Від завтра почали відбуватимуться щодня два повні засідання як до кінця тре- бання мирових переговорів. В мирозданнях колах іде переконання, що, оскільки не зайдуть непередбачені перешкоди, підписання мирного дого- вору наступить між 10 - 14 березня. /ЖЕЧНОСЛОВ.2/11/ ПЕРЕМОГА В ЗАРІН- ЧЕННЮ ПЕРЕГОВОРІВ 7 Чеське порозуміння про висоту відшкодування в золоті. Дру- га поважна перешкода є в тому, що Московський Уряд дивиться на рухомий матеріал взяття у Польщі, як на військову здоби- тим часом, як польська делегація вимагає його повернення. ВЕРЛІНЕР ТАГЕЛЬЯТ каже, що росіян делять 30 мільйонів рус- лив золотом, а Польщі вимагають 85. Обидві делегації признав ли що не можуть приступити до інших питань, до згоди про точну суму виплати. /ЖЕ ТАМ 18/II/ СОВІТСЬКА РОСІЯ. МОСКВА НА ВАРШАВА АХ. Варшава 26/II. Рига. Сьогодні вечером одержала російсь- ка мірова делегація телеграму з повідомленням, що у Москві вибухло велике повстання проти Уряду Совітів. Збудувалася переважна частина московської залиги. Вибух був так несподі- ваний, що відділ Новстанців у першій хвилині дійшли аж до Кремля, де доперла з трудом повздержали їх відділи комуніс- тів і Латишів. В полуднє вибухли у цілому місті великі пожа- ри. Збудовані воюки, до яких прилучилося більш 20.000 робіт ників, будують барикади. Варшава 26/II. Рига з Полоцька Вітебська і Смоленська вислано до Москви на телеграфічне домагання значні військові сили. Варшава 27/II. З Гельсінґфору донесеться. Станомище в Росії дуже поважне. Між бунтами моряків у Кронштадті і вибухом повстання у Москві панує тісний звязок, призни для Уряду Совітів. /ЦІ КУР ЦОДЗ 28/II/ Рига 26/II. У доповнення вчерашніх алярмуючих звісток про вибух революції в Москві, газета "ЯВНАРАС ЦІНАС" подає у сьогоднішньому виданню дальшу подробиці революції у Совіт- ській Росії. Після цих звісток у Москві і Петербурзі вибух- ли поважні страйки, котрих безпосередньою причиною було не- видання хліба через три дні. Ці розрухи прибрали, політич- ний характер, звернений проти совітів. Станомище больше ви- -3- ків критичне. Повстанні провадить праве крило есерів. Ві- дозви домагаються скликання конституанти. Частина червоної армії збунтувалась і перейшла на бік страйкуючих. Хоча Фірсенберг - Ганецький оголошує спростованим прис- лане Чічеріним, зі справоздання можна бачити, що становище погане. З Латвійських міжродинних кол доносить, що крім Москви і Петербурга, пожежні розрухи обняли Тулу, Нижній Нов город і Смоленськ /НЕЧІПОЛІТА 1/III/ Рига 25/II /А.О.С./ Тут одержано відомості з Москви, що дня 24/ц.м. розпочався у Москві загальний страйк. Страйкувало 14.000 робітників. Наперед застрахували друкарі, котрі стали теж на чолу страйку Виділено такі бажання: 1/. побільшення хлібної пайка; 2/. Скликання Установчих Зборів; 3/. Горожан- ські вільності. 4/. Дозвіл на вільнку торговою. Страйк мав сп- чатку вільний передбір. Частина червоної армії виступила та- ж проти совітського Уряду. Коли видано наказ страйлати по страй учасників, червоноармейці відмовилися послухати. Тоді совітсь- кий Уряд завізав комуністичними відділами, котрі розпочали стрі- ляти рапочих кільканадцять осіб і кільканадцять звивачч. З початку страйкуючі і червоноармейці розбіглися. Сьогодня одна че т.е. 25 ц.м. від самого ранку чути сильну вимін стрілів, поміж страйкуючими робітниками і збунтованими військом з од- ного боку і комуністичними відділами з другого. Совєтський Уряд зарядив спішну мобілізацію всіх комуністів, котрі обса- дили всі Урядові будинки. Тимчасом не можна устати, котра з сторін перемогає. Опір робітників і червоноармейців додолі нагальний і добре зорганізований. /НЕЧІПОЛІТА 28/II/ ПРОТЕСТИ. ЧИЧЕРІНА. Рига 19/II./ ІСТ ЕКСПРЕС / Московське радіо сповіщає зміс протесту переданого Чичеріним румунському правительству з при- чини операції Вілогвардійських відділів на Бесарабському кор- доні, бавою котрих будьтооби являється Бесарабія і котрі будь- тоби підтримуються румунськими властями. 5-го лютого відій Петлюров ської! кавалерії перейшов через Бесарабський кордон і вдесся на територію України Радянської Республіки. Зізнан- ня полонених свідчать що справа йде при цьому о широко заду- маний план наступу на Радянську Україну. /РУЛЬ 22/II/ РОЗРУХА В РОСІЇ. Гельсінґфорс 25/II. З Петербурга доносять про цорав біл- більш поширюються розрухи проти Уряду Совітів. Залізничні рух мє бути зовсім припинений до Петербурга приходять лише війсь- кові потяги. /НЕЧІПОЛІТА 2/III/ БОРБА З СЕЛОМ. Московська "ПРАВДА" з тр івогою запримічує, що селяне не- перестають боротись з розпорядженнями совітської влади в спра- ві побільшення посівної площі. ПРАВДА загрожує, що на випадок опору селян, спалиться половину сіл, щоб добутим зайвим хлі- бом виживити червоно армію. "ЕКОНОМІЧЕСЬКА ЖИЗНЬ" полемізує з ПРАВДОЮ і критикує зарядження в справі усунення розмінних грошових знаків і введен- ня виміні краму, що вважає головною причиною нинішнього нещастя Росії. / У.П.В. Відень 18/II/ РОСІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТАВОР. Бразилійський Уряд залізь згоду приняти 10.000 біженців з Росії, вонків армії Франгеля на свою територію. Вра гелівця мають бути вжиті до праці на плянтаціях кави. /ГОНЕЦ КРАК.28/II/ ПОЛЬЩА. ПИСЬМАННА ПІДБЕРКОВОЇ КОНВЕНЦІЇ. Як доносить ПАТ дня 224.м. о год. З попередні підписано у Парижі польсько - французьку військову конвенцію. -4- Уменем Польської Республіки конвенцію підписали міністри Сапега і Сосновський, іменем Франції – Дош і Барту. Текст конвенції, яка носить оборонних характер оголошенням не буде. /НОВА РЕФОРМА 28/11 МИ СТЕЧКОВСЬКИЙ НЕ ПОЇДЕ ДО ПАРИЖУ. Варшава 27/II. Міністр Фінансів Стечковський покищо покинув намір їхати до Парижу. Фінансове становище Германи вимагає його присутності у Варшаві. /НОВА РЕФОРМА 28/11 ПОЇЗДКА МІН. САЛЕГИ ДО БУ- КАРЕШТУ. Варшава 27/II: Від "Ізд мін. Зак Справ Салеги до Букарешту наступив вчора о год 6 вечора: Міністроні товаришить дружина. З Міністром вихали ще генерального Штабу ген. Розвадовсь- кий і референт румунських справ Міністерства Зак. Справ Зби- шевський. Неприсутність Міністра Салеги у Варшаві потребає більш тижня. Повертають наступить правдоподібно в майбутню су- боту. /НОВА РЕФОРМА/ РЕЄСТРАЦІЯ ВІЙСЬКОВОБОЛОЗАНИХ. Варшава ПАТ. Ще президентського бюро у Міністерст- ві військових Справ полкови. Шпаковський, до котрого звер- талося по внесенням в справі реєстрації безтерміново урьопо- ваних і видсив, що всякі алірмуючі звісти виссані з паль- ця і не мають підстав. Реєстрацію переводиться виключно для статистичних цілей. Не має вона жадного звязку з мобілізаці- єю, так наче, що держава переходить в мирний стан. Те- пер виконуються праці справді мирови. Може бути, по ріжні темні елементи, котрі хочуть шкодити Польщі визискувть це ро- звпорядження для своєї злочинної мети. /ТОВАР КРАЇ 28/11 ВИЗД МІНІСТРА ТОРГОВЛІ ДО ЛОН- ДОНУ. Варшава. Вихід Міністра Торговлі п. Шпаковського до Лон- дону наступив на спеціальне запрошення англійського уряду, щоби безпосередньо запізнатися з англійським торговельним і промисловим станом /НАЙПУД 28/11 АНГЛІЙЦІ ПРО ЗАЛИЗ- СТРАЙК У ПОЛЬЩІ. Лондон 27/II. Коли сюди прийшла звістка про страйки в Польщі, залив мені один з визнаних співробітників "МОР- НІГ ПОСТ" успосіблення приязно до Польщі. "Як можете жадати щоби ми виступали проти Льойд Джоржа в причинах плебісцитових розпорядників на ГОРН: Шлеську, некорис- них для Польщі скоро ваші страйки є дні вкладу плебісциту далеко гірші ніж ці зарядження.! На мою увагу, що в Англії страйки дуже часті, відповив- мені, що Англія не має перед собою плебісциту за 3 тижні. - К-скі. /ЖЕНЧОСПОЛІТА 2/11/ ВРАЖДИНИЯ З МІЗНІЧОГО. Париж 27/II. Звістки про залізничні страйк у Варшаві і про заповідження загальний страйк у цілії Польщі викликають тут дуже живе занепокоєння, як у урядових так і в політичних колах, а також і в газетах. Ніколи ще з такою увагою не слід- ковано за справами внутрішніх безпорядків у Польщі, як ра- зраз. Польське Посольство одержало вічні запитання в цій спра- ві. Тут панує загальне переконання, виявлене в останньому "ЖУРНАЛЬ ДЕ ДЕВА, що перед кролларадде/ плебісцитом на Гор. Шлеську здійснюються віддавна підготовані Німеччиною в поро- зумінню з большевиками страйки і спроби внутрішніх безпоряд- ків. /ЖЕНЧОСПОЛІТА 2/11/ СОЮЗ НАРОДІВ. СПРАВА СХ. ГАЛИЧИНИ. Кореспондент ЖЕНЧОСПОЛІТЕЙ П.К. помішує у числі з дня 28/11 повідомлення про перебір засідань Ради Союзу Народів Виказалось, що між Секретаріатом Союзу Народів і Польською делегацією прийшло до непорозуміння, бо секретаріат не хо- тів допустити польських делегатів до нарад в Справі Східньої Галичини, мотивуючи це тим, що немає українських делегатів. Польська Делегація рішуче запротестувала і в наслідок цього була допущена до нарад. -5- З І СВІТУ. ОКРАЇННІ ДЕРЖАВИ. Вазелі 28/II. Туреччина чи сонцем сповіщають після інформації грузинського Пресбюро, що совєтське військо відперто національною грузинською гвардією, і що Грузію очищено борсім від большевиків. /ЗАПИСОК ОЛІТА 2/III/. Наради в Грузинській Міністерстві Захопленнях Справ вно робили плани нових шляхів. В протазі десантників побитки, не виключаючи найбільш віддалених повинні і покритися сімкою шля- хів. Ці роботи можуть бути виконані під дорладом органів са- моурядування. Уряд дає на ці роботи 500 мільйонів рублів. Ро- боти будуть виконані повністю населення. Група промисловців запропонувала Міністерству Шляхів електрифікувати залізниця східної Грузії і зокрема дороги Кажеті!. з цього метою проектують збудувати дві електричні станції, на річках Дракс і Храт. Міністерство ужили пропозицію. Цьому підприємству надають велику вагу, бо воно покладе край залежності Грузії від Вакуської нафти. /ТАМ 18/II/ Кілька втікачів Азербейджанців прибули в Тифліс. Як вони порідомляють весь широкий простору округи Ганджа, Роленд в повному повстанні. Вольшевицькі загони послали на падавлення за- ворушень. Вольшевики в Азербейджані лишились в невеликих меншостях. В Вагу їх тільки кілька тисяч, бо відділи II армії неслано в Далестан, де большевицькі стратегії опинилися перед, що зорганізував внук Славетного Шаміля. З певних джерел подають, що Шаміль має вже військо в 30.000 чоловік, добре озброєних. Військо це складається з полонених турецьких солдат і офіцерів різних рангів. Армія Шаміля вже нераз зустрічалася в большевицькі з різних сторін підходить до Азербейджану, повстанці якого з ним у контакті. Горці північного Кавказу і Ку- джанці прилучились до Азербейджанських повстанців. На Кубані всі козаки повстали, а частини II армії також приєдналися до них. /ТАМ 18/II/ БОЛГАРІЯ. Конгрес спілки хліборобів відкрився в Софії. Більш 10.000 делегатів, що прибули з усіх гактків Волгарії представляють хліборобські спілки. Конгрес почався маніфестацією конгресистів, котрі перейшли перед парламентом. Даскалов -міністр праці і торбу і президент Етнографсько-пролетарського Ради виголосив промову з балькону Міністерства Зак МСпр в на привітання делегатів гос- тей. На першому засіданню Стамбулинський зробив історичний на- черк хліборобської партії, наглаєв, про важке завдання Влади. Він каже, що нинішній Уряд провадить відкриту боротьбу з усіма ворогами порядку. Давніці партії були нечесними знайдалим екс ко роля Фердінанда. Як вкинули до вязниці більшість Міністрів Радо- славова. Але нам можна доказати, що ми ще не переслідували най- більш винних Манілових, Гешових, Даневих. Стамбулинський висло- вився за заколвання короля і вихиллив короля Бориса. ТАМ 18/ РУМУНІЯ. Відень З Верліна доносить: Білгородський справоводавець "ЕВРЕЛІНЕР ТАГЕВЛАТУ" довідується, що каже з певного джерела, що загляду на большевицьку офензиву, котру чекають в найближчому часі, Румунський Уряд зердив мобілізацію всієї армії. /ГОНЦЕ КРАРОВСКІ 28/II/ Начальник Відділу Преси Старший Референт Преси У.Н.Р. МІН ІСТРЕСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра Відділ Преси "6" березня 1921 р. ч /284 . м. Тарнів. ПОЗАЧЕРГОВИЙ ОБІД ПРЕСИ 109 "ВЕРЛИНЕР ТАРЕВЛЯТ " від 12 лютого містить статтю п. зап. "Пере- порозуміння Російській комуністичній партії". Хоч на 8. Конгресі Совітів, а принаймні на засіданнях його плену- ма, вже й перед тим підміти непорозуміння комуністичної партії ще не вийшли на світло дня - то все тоді з вирогідного джерела повідом- лювано, що ця мимає одність штучна, та що таємні засідання комуністич- них францій конгресу будуть бурхливі. І справді зараз по конгресу по чались в лартії тим сидищі непорозуміння, які викликали головно дебати над питанням професійних спілок. А питання це має бути одног- із найголовніших точок по-яку дня майбутнього Х. конгресу росій- ської комуністичної партії. Про суть і зав'язання цих непорозумінь оповідалася все німецька суспільність зі ввідомлень "ОСТІНГС". "ВЕРЛИНЕР ТАРЕВЛЯТ" недавно помістив статтю п.з. заголовком "Кріса на- тіл" виписки зі статті Кеніна, в яких говориться, що партія стоїть перед небезпекою попасти на синдикалистичний шлях, а це означало би нове дикротство комунізму та неминучий розпад партії. Ці сварки в справі професійних спілок, підготовлена вже від довшого часу, набрали повної гостроти в виступом Троцького. Тепер, який виголосив "Троцький на Х. конгресі професійних спілок є дво дуже далекосхильним Він уважає обидвим професійним спілкам основу по- реорганізувати, підняти їх цільковито під вплив комуністичної партії 1 Державного апарата, злити їх у державним апаратом, щоб відтак мож- на було передати в їх руки управу продукцією совітської Республіки. Тези ці можна зрозуміти лиш тоді, коли зазначається, що російські профе- сійні спілки дуже недоволені з цей ролі, яку їм дося призначало в е економічному життю, а також у цього, що центральні державні уста- нови і комуністична партія все більше обмежовують їх самодіяльніст та що на цьому ґрунті прийшло до гострих конфліктів між професійними спілками і пролетарським Урядом. Цоби заредити ливові хоче Троцький ті самі військові методи, які примінював він при організації черво- ної армії, а пізніше при управлі Комунаційними середниками тепер з це більш мірні приміни у відношенню до професійних спілок. Він хоче ті самі методи, які спричинились до невдоволення профе- сійних спілок окріпнити і в той способ зломати, або цілком знищи ти все більше зростаюче невдоволення. Та цим він тільки доля пасла до огню. Через це тільки зросла сила цього руку, який домагається для професійних спілок не лише більшої самостійності і свободи, але також і більшого впливу на Державу. О Оскільки з цього можна піднати, Троцький являється скрайною опо- зицією до синдикалистичної опозиції робітників, яку творить: Всерос- сійський союз металургістів під головуванням Шляпнікова , всеросійсь кий союз копальних робітників під головуванням Киселева, а далі ще чий ряд робітників , які займають визначні посади в індустрийних та інших організаціях. Опозиція робітників по довгому вага що цойно опера 25 сична ч.р. оголосила в московській ПРАВДІ свої тези, в яких вона підкреслює, що практика партійних конгресів і дерзаних -2- установ за два останні роки система-тично вглувала праця про- фесійних спілок та довола майже до нуля їх вплив в собітській державі. Дальше там говориться, що система вести економічну полі- тику бюрократичним шляхом, поминувши організації х продукцен- тів при помочі урядових, назначуваних мужів добрірл, сумнівних фахівців була стало приводом до гострих конфліктів між профе- сійними спілками та державними господарчими установами. Оповідна робітників домагається тепер в країні зведення продукційних і не- професійних союзів, також і передані управлінням економичними життями в 12 руки. Все тепер-повинні всі професійні Союзи, яких всеросійська центральна Рада споживчих союзів визнає до цього зрілими, перебрати відповідні області індустрії під свою безпо- середню управу. Без згоди професійних спілок ніхто не повинен бу- ти призначуваний на яку будь посаду в економічній упраці. Дальше слідує ряд домагань, яких метою є колишність економічне положення робітників. Але найбільш інтересним с поміж всіх цих тез є сліду- ючий уступ: "Зменшення значений та дійної ролі професійних орга- нізацій в совєтської Росії" є висловом буржуазної класової нена- висти до пролетаріату і це необхідно негайно усунути". А цю цей вплив професійних спілок обмежує краєз керуючі совітсь- кі і партійні власти, то в цим уступу міститься затаєна глука погроза робітників інтелектуальним керманикам совітської Росії. Пискусійна стаття відомого комуніста Колонтая, поміщена в Московс- кій ПРАВДІ від 28 січня виразно підтверджує, що опозиція робіт- ників звернена проти впливу інтелектуальних працьовників пролетар- ської керування та підкреслює, що до неї пристрасно прилучаються нищі круги партії та професійних спілок. Поміж вищеазгаданими двома групами середнє місце займає група Леніна і Зиновьева. Ленін поборите становище Тропького, бо він ві- рить, що через це мусять поширитися невдоволення також і на ці круги робітників, які стоять близько до професійних спілок. А що це невдоволення він ракує досить сильним, вважає він необхідним дети їм деякі концесії. Він в своїх тезах виступає проти всього удержавлювання професійних спілок, бо тоді вони не матимуть змоги виконувати сього робочого завдання, а "саме" бути комуністич- ною школою" себ то приєднувати широкі кружки безпартійного робіт- ництва до комунізму. Ленін виступає проти уплянованої Тропьким основної перебудови професійних спілок. Він домагається пристосову- вання методів "робітничої демократії" передовсім в справі питання професійних спілок, та жадає, щоби якраз при цим питанню як найрі- шучіше поборюванно звироджили централізм та емілтаризований спосіб преси. Не менш рішучо виступає він проти синдикалистичних тезцій і заявляє: "Комуністична партія за посередництвом своїх цент- ральних крил у місцевих організаціях мусять безумовно і реда- лі керувати цілою ідейною пракцею професійних спілок". Ленін вбоїх тезах остерегає вправді партійні організації перед всяким найменшою опікою та всяким втручанням, в бажучу працею професійних спілок, але й він через свою з'єднуючу фазадку політику попадає в противоріч- ності, які ледви чи дадуться усунути, коли він говорить: "Вліоїр упра- вь, яка має керувати рухом професійних спілок, мусять відбуватися під контролем партії. На партійні організації накладається обовязок як раз саме при професійних спілках точно притосовувати нормальні методи робітничої демократії, бо тут вже вибір провідників, в перева- нні чести, переводиться самими організованими масами. Окрім вищезгаданих трьох груп повстали серед змагань з приводу питання професійних спілок ще багато інших груп, з яких найважни- ці: група Бухаріна, група "Демократичного централізму" та група Іг- натова зі шляхом синдикалистичною закраскою. Бухарін спочатку був прилучився до напрямку Тропького, але після він, як це йому заки- дує Ленін, звернувся до синдикалізму, коли то він заявляв, щоб пост тавлені професійними спілками кандидатури до відповідних державних господарчих установ мали обов'язкурийний характер. Нині він називає/ не цілковитим розривом з комунізмом і переходом до табору синдикал- ів; Це повторення расла Шляпникова, про засіяння держави професій- ними спілками та про частинну передачу державного господарчого вла- рату в руки відповідних професійних спілок. Значина цих завидів де- -8- ніна можна лиш тоді оцінити, коли візьметься на увагу, що Бухарин мимо свого молодого віку є одним з провідників російського комунізму та що він є головним редактором Центральної газети "російсько" комуністичної партії Московської ПРАВДИ. Йому також і обом другим вищеведеним групам Ленін відкрито зекидує день-рогію та забляв, що вони обійнятками в справі признання безпер-тільному робітничому пролетаріату, але не бачить у цьому перед читу, пели, обвинуваченням Бухарина, в садибній думці ПРАВДИ до 47/28-фредр/в/прого/. З цього, що групи Троцького і Бухарина змогли знова получитися як опозиція проти Леніна, і Зінов'єва в наслідок цього погодження їх погіршається видно, що Бухарин обвинувачено в синдикалізмі щойно під час дискусій. Коли читається всі ці безчисленні статті, якими всі бельш-вицькі газети з приводу спорів в справі питання професійних спілок заповнені, то можна мати враження, що тут ходить о чисто теоретичне непорозуміння. Але незвичайна гострота, аз якою вперше публічно ведено ці спори, а також і те, що на цей раз не вдалося вже скрити різнниць, доказує, що спори ці спричинили великі кількості реальність. Групом на якому повстали ці спори, є безперечно все більше зростаюче невдоволення робітничих мас, про що було вже згадано в попередніх статтях, а якого не можна вже було до та-кого самого ступня лк перше приглушити, або утамувати. І здається група "демократичного Централізму" зовсім слушно в своїх тезах говорить, що тяжка криза професійних спілок не є головним ликом дія, але вона є лише частиною тої загальної кризи, яку переживає весь соцістський апарат. А що загальна криза насамперед і найостріше проявилася в питанні професійних спілок, то причиною цього є те, що освітська держава в високій мірі є здена на добровільну співпрацю зорганізованих в професійних спілках робітників, що ці професійні спілки є найбільше потрібні ніж самі Ради, яких давніми обов'язки переняли тепер на себе бюрократичні адмінстративні установи. І тому професійні спілки найскорше мають звогу зробити натиск безпосередньо на керуючі центри. Який буде дальший хід цих спорів дотепер ще не можна передбачити. Але безперечно криза буде так велика, що майбутнє рішення наційного в'їзду не зможе полягати або усунути. Не ходить тут вже про якусь сварку, лише про історичний процес, якого свідком є ми і розвою якого ми очікуємо. Ще и не можна пізнавти чи цей процес розвінне вихід на різний шлях, чи може заведе він ще в більшу безодню. ГАНС ВЕРТ. ФОРСТ. ВОЛЯ РОСІЇ від 19 лютого містить на своїх сторінках статтю під заголовком "БОЛЬШЕВИКИ НА УКРАЇНІ" / переклад/ Під час першого періоду революції від березня до жовтня 1917 року - бельшевики прикидались великими фронтальними прихильниками, відділення України від Росії і створення цілком самостійної Української Держави. Не входило в їх загальний план дезорганізація революції яка народжувалась в мухах нової демократичної державності, основаній на федеративнім союзі всіх народів Росії". Відомо, як гостро повернули вони фронт за того часу, коли стали нули у Влади й почали проводити централізаційну і агресивну політику під виглядом визволення робітників і селян України з під влади української буржуазії. Цю політику перервала німецька окупація, коли большевики відмовившись признавати правительство Ради і зірвавши Українські Установчі Збори увійшли в мирові переговори в гетьманос Сторопадським. Коли в осені 1918 року народне повстання скинуло Гетьмана, бельшевики не затрималися перед походом на Україну, а в результаті цього похода частина українських ділчів кинулась шукати допомоги у Антанти, а інша - під загрозою Денікінської реакції стала шукати -4- грунту для об'єднання з совітською Москвою. Під цей час бойовешицька політика іскраво висвободжена в листах Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету Совітів в 24 грудня 1918 року в віддалі "Действия і распоряжения правительства". Там надруковано: 1/. Декрет про припинення незалежності совітською Республіки Латвії, 2/. Декрет про призначення незалежності Литовського і Закордонних Справ про це, що по причині анульовання Всеросійсько-го договору Україна не признається більше совітським Урядом Р.С. Ф.С.Р. самостійною державою, 4/. Така пам'я постанова відносно Русії. Українські соціалістичні партії с.д. і с.р. нараз старалися знайти грунт для державної або приймання культурної і посподарської роботи разом з бойовешицькими, але цілком без результату. Ліве крило с.д. заснувало українську комуністичну партію, але московський Уряд і III. Інтернаціональ не признавали її. Українсь-кі с.р.и. прийняли платформу радянської влади і дуже радикальну про грему соціальної революції, жадаючи щоб Ради відбирали місцеве населення, але бойовешицькі не звернули на це ніякої уваги. Як каже надзвичайно цікавий доклад одної із організацій української ук римали з України, від українських соціалістів, які добровольно переходили від Петлори на територію, окуповану червоною армією: "Не дилличись на визнання Радянської влади і необхідність соціалістичної революції розстрілювали як конфреволюціоне-рів тільки за те що стримали до самостійності Української со ціалістичної Радянської Республіки /Весною 1919 року/. Це не перешкоджало знова українським соціалістам дбати про заключення миру з Іранською Москвою і підписати в ней військовий і економічний союз, "для повної перемоги соціальної революції" і для боротьби зі світовою конфреволюцією", як каже вищегаданий документ. Даремно, бойовешицькі дуже міцно тримаються за свою владу і доускають до неї лише членів К.П.Б.У. - комуністичної партії бойовешицьких України, яка складається з людей вірних московському Ц.К. Фактично бойовешицька політика на Україні не тільки відкидає її державну самостійність, але також виходить в цілковитій суперечності з підставовими принципами федеративного устрою. Більш цього, немилосердно нищать вони усні найменші ознаки авто номії". При допомозі своєї червоної армії совітська Москва всю владу на Україні фактично тримає в своїх руках і адміністративним шляхом державних московських НАРКОМІВ і призначених ними, або центральним комітетом російської комуністичної партії Комісари і РОДИ-РЕВКОМУ Ч.К. і т.д., а особливо своєю червоною армією. Жадних Рад селянських і робітничих представників на Україні нема і окупаційна Влада не допускає їх засновення. Місцевий влада скрізь складається з призначених Ревкомів , а на чолі їх стоять відслані по більшості з Великороссії члени Р.К.П., або К.П.Б.У.. Так звані "Всеукраїнський З'їзд совітів" в дійсності складається не з делегатів Рад "бо їх нема", а лише з представників Ревкому. Найбільший відсоток в ньому має червона армія і робітники з Москви, Всіми державними справами: військовими господарськими, шляховими, поштовими, продовольчими судовими на Україні керують московські НАРКОМИ і підведомлі їм московські устнови - безпосередньо, а справами Освіти і це державними "Правительство Раковського". Як Український з'їзд Рад так і Уряд Раковського - це лише фікція Воржової влади. При цьому слід добавити, що всі партії з винятком К.П.Б.У. за- боронені і перслідується. Навіть член Центрального комітету цей вірно підданої партії К.П.Б.У. Лапчинський, який не погоджувався з національною політикою моск. влади на Україні, був заарештований і вислано до Москви. -5- За це саме заарештували і вивезли Голову Каменець Подільського Ревкому, т. Петра. Потім вже починається аналомний образ. Ч.К. /Червончаліка/ складається зі старорежимних кандармів і поліцантів. Головний слідчий Каменець Подільської Ч.К. - Беклак / син шпиона царських часів до революції сам служив в поліції/. Комендант Каменецької Ч.К. Охотніков вже нераз раніше обвинувачувався в злодійстві. Потім доклад говорить про те, що переслідуються навіть українські школи і бойовики киянок на український мові и другусть. Української Червоної армії нема. На Україні оперує лише московська Червона армія по вказівкам з Москви. Мобілізовані Українці висилаються на поповнення червоної армії в центральну Росію, а на Україну присилають частини, складене переважно з великоросів: В такий спосіб бойовиками невільничо копіюють порядки старого режиму. В економічній ділянці можна бачити той сам образ непогодарності і повної недобірності належати продуктивність декретного комунізму, а також все знищуючи набігів реквірируючих отрядів. Територія/Рідкади Без жадного права порозуміння з місцевими робітниками вивозять паровози, ваїни, різні машини, станки, хліб, вугілля, цукор, шило, а українських робітників залишають на безробіття і голод. Окупаційна влада дозволяє червоним рубати на паливо цінні будівлі і пароплавні баржі Київ і Вотокади "Одеса". Нарешті автор огляду додає, що населення України все без різниці націй переслало ненависть до "окупаційної" влади, яка грабує край. Так звані кулаки повстання не припиняються. І дійсно в них приймає участь як і у Велик руських дуберних не "кулаки" а "трудове селянство": В літку 1920 року одним з таких постах керував Робітничо-селянський союз. Автори доклада очевидно належать до цієї фракції українських есерів, яка й до цього часу стоїть на плятформі радянської влади, але жадає, щоб вона була виборна і протестує проти комісародержави. Але вони констатують, що результат в підсумковій бойовиків? політики постає: серед населення України вороже відношення і до всього того, до чого вона прагне, а в тому числі й до соціальної революції, до комунізму і совєтської влади. В цьому ми ніскільки не сумніваємося. Також самі результати со-вітської політики і в великоруських губ. Але мало їх констатувати. Необхідно також зробити висновки. Вони для нас нілького сумніву не уявляють: без повороту до дійсного народоуправства, до основних принципів демократичного соціалізму, на превеликий жаль вже забутим порядку таки і самими українськими соціалістами не може бути пільного національного і культурного розвитку українського народа. Т. звану, совєтську владу видумали лише для того, щоб мати параван для партійної диктури. Хоч би большевицькі Ревкоми замінити на українські Ради то й це не змінить справи бо в суті річі не дивлячись на демагогичну оболочку, яку Ленін придумав, "Новий тип держави" глибоко протинародний, протидемократичний і ворожий нормальному розвиткові національному, культурному і політичному. І українська демократія мусить повернути на той шлях, якому весь час залишалася вірною, недивлячись на большевицький чад, російська революційна, демократична і соціальна думка. В. СУХОМЛИН. ДАЧІЯ від 18 лютого 1921 року, містить статтю ВІЧИОЛА під заголовком "РУМУНІЯ І ТРЕТЯ РОСІЯ" /від нашого спеціального кореспондента./ Варшава. Рішення відносно торговельних зносин зі совєтською Росією викликало знов просійське питання, а головно спосіб його остаточного вирішення. В цьому питанні польська опінія поділяється на два табори. Перший табор є той, котрий бажає для Польщі певної будучності без ніякої російської несподіванки. Для того доускає цей табор можливість і навіть потребу як найсильнішої підпори всіх національних сил, щоб вони могли зберегти свою самостійність. -6- нальних держав, які повстали на руїнах Росії. Він признав тільки т.зв. Четверту Росію, в границях котрої не вйдє Україна, Балтійські Держави, Біла Рунь, Кавказ і ніякі інші на- рід, котрий бажає незалежності. Що "Четверту Росію" базують партії соціалістичні, кола демократичні і радикальні; до третьої республіки відносяться воїни з великою резервою. Треба тут підкреслити, що польська соціалістична партія не визнає совітської Росії в теперішньому стані. Вона бажає її створення шляхом мирного розвитку і висловлення волі соціалістичних партій і народів. Другий табор - табор поміркованих правих партій думає стати по стороні тієї "третьої Росії", яку репрезентують польські біженці у Варшаві. Оскільки ця третя Росія не визнає незалежності вищеведених народів, остальних не признать її польські демократи, як невідповідаючо дукові часу. Отже яки б не були офіційні декларації Польща - наперекір вським впливам з Заходу - не дасть допомоги нікому, як тіль- ки цій четвертій Росії, від котрої її будуть відділювати Литва, Білорусь і Україна. Це можна заключити навіть із деяких офіціальних кроків Поль- щі. Думка Польщі відносно третьої Росії - як би вона перейшла нам відома. Однак думки, якою рукуводяться наші політичні кола, - і нажаль не знамо. Постійно заняті внутрішньою політичною боротьбою, - боротьба дуже пристаранною, зв'язаною але інтересом ми в хвилях цієї боротьби занедбуємо цілком інтерес нашого відношення до за- кордонця. Маємо понад кордоном Бесарабію, Росію і цікавимся питанням цієї Росії лише остальки, оскільки можемо закинути нашому ворогові назву, большевик. Нож до фактичних відносин, то ми їх по- лишаємо на увагу нашого Міністра Закордонних Справ. Ми не цінувалимось тим, чи він має свою особисту думку відносно цього, чи ні. Крім декларацій деяльких політичних діячів звичайно ясно висказувати свої думку,-зі сторони Уряду ми не чули ніколи ні- чого іншого, як тільки ролі декларацій, які починалися і кінчалися їхньою фразами. І кілька раз віддали українські, які втікали на нашу територію були цілком обеззброєні, а часом і викидались назад; але навпаки- ми приймали з відкритими обіймами добровольців Деніна на, котрий мав дивну безлічність давати собі добровольцям не каз не баймати Бесарабії до нових розпоряджень. Медікаменти , надіслані для Українців, ми затримали на кордоні - тому, що цього хотів представник вчорашнього нашого "союзника" П. Поклевський-Козел навпаки,- дали ми притулок і підтримку військам Денікінським, відстулили їм Тульчин "Даге в Добруджі над Дунаем для втікачів "денікінської армії", де во- ни робили все як хотіли ніби на своїй землі: не дурно ж вони могли говорити, що Добруджа належить їх братам Волгарям. Із "вищесказаного", а також із способа, в який приймались де- тенер мирні предложення з бою большевиків, можна заключити, що політика нашого Міністерства Закордонних Справ є за "третю Росію." Але чи буде корисною для Румунії ця третя Росія, з котрої ми границчили би, або чи буде корисним для Румунії бути від- діленою від "четвертої Росії" якоюсь державою. Чи воліємо на нашому кордоні велику Росію, чи Росію малу, від котрої відділювала б нас Україна? А Україна є державою, яка може відділювати. Минув уже той час, коли Україну вважали - під впливом Росіан- люкось утопією. Нарід український дав своєю діях і пів ричною боротьбою найліпший доказ своєї життевої сили, Овоєю завзятою боротьбою проти большевиків і проти Росіян він до- казав Європі, що він є народом окремим від Російського і що він нарід порядку. І коли б Українці мали, замість тих пе- -7- репон, які їм ставились,-хочь частину тої допомоги, яку одержали російські генерали,- то вже давно б большевикам на Україні не бу- ло б, бо большевики зейшли Україну тільки завдяки зброї, яку вони забрали від російських генералів; і все ж таки не можуть її ціл- ком опанувати. Безконачні повстання діх, забутих Європою, селян- чи не дають вони найкращий доказ сказаного? Однак, - відповів,- би мені хтось, чи не буде і Україна ко- лись небезпечною для нас? Чи не була Україна нам ворожою? Чи не жадала від нас Бесарабії? Правда. Однак цієї України вже нема. То була Україна Австрійсь- ка і Україна Скоропадського. А та Україна, яка сьогодні бажає своєї незалежності, є Украї- ною національною, Українською Солдати, яка знищила австрійську Ук- раїну і яка прогнала Скоропадського. А навіть припустимо, що Україна стане нам ворожою,- наперекір всім її інтересам і наперекір всім її сподіванням,- то чи не буде нам легше справитися з 35-мільйонною Україною, чим зі 120 мільйо- вою олігархічною Росією, Росією помсти. Від цієї "третьої Росії" ми ніколи не дочекаємось визнання злу- ки Бесарабії з нами. Приступаючи свогороди до переговорів з большевиками і до віднов- лення торговельних вносин, після чого чекається,- як в тому запев- няють нас Росіяне розпад большевизму, не забуваймо, що інстинкт національної охорони нам підказує не допустити до жадної иншої мож- ливості, як тільки до "четвертої Росії" від котрої нас-би відділя ла Україна. Не розумію граємося в гру одного/так із наш их великих союз- ників, бо коли він стрільбиться "третю Росію", загориться, то йо- му відгорить лише палець один, а ми втрачимо цілу руку. В журналі "ІТАЛІЄ ВІРЕС" за січень 1921. поміщено стало сек- ретаря Місії У.Н.Р. в Римі п. Е Опацького про різдвяні традиції на Україні. Описано Святий вечір так, як його святкували колись в мирні часи і сьогодня під большевиками, де слідно зменшати старих звичаїв, що опрацюється тими важкими обставинами, серед яких до- водиться жити нещасному населенню. В журналі "ЦІБ ТЕСТИМАНІО" /СВІДОЦТВО/ за грудень 1920 р. по- міщено статейку Секретаря Місії У.Н.Р. в Римі п. Е Опацького про українську культуру і архітектуру. Стаття є коротким змістом пра- ці Цербжівського "Мистецтво на Україні" за 1913 р. Берлінська "ІЛОСТРІТЕ ФАЛЕНЦДАЙТУНГ" в І і 2-гім номери по- містила в перекладі п. Анни -Шарлоти ВУККОЇ новелю Богдана ЛЕП- КОГО "Настав". Начальник Відділу Преси Олешкевич Старший Референт Преси Верезня Тарнів. Маю за честь надіслати до Вашого, Пане Міністре, відома копію звіту Українського Пресового Боро в Варша- ві з 17 лютого н.р. за ч. 553. Керуючий Справами Начальник Канцелярії 426 921 6-1 489/190 Bureau Ukrainien de Presse Varsovie, rue Jaene Hotel Victoria tel. 260 4.553. Від цей цього переговори про фінансове становище Польщі, потра принесла особливе гирю розвитку після уходу міністра фінансів Грабського, дає можливість використати ряд відомостей, які до цього часу не були попадали до преси. Постійна стримання Польщі до зовнішніх займів було припинене того, що преса завивозачувала майже стан річей. В цей же час, коли надії на закордонну допомогу потерпали фізичне і польська державна скарбниця опинилась на краю банкрутства, а вся громова система під перерозь остаточного роспаду. В польській пресі найшов своє відображення виявлення той однак, який економ Польщі перед линею господарчого паралічу. В перший раз з дні спостереження істнування сучасної польської республіки її представники на Всесвітній конференції пороз всім світом заговорили про дійсний стан її фінансів. Згідно з даними, які були оголошені на конференції, за перш 9 місяців 1928 року видатки Польщі складали визначальні - 8.030,7 мільйонів, а надзвичайні - 39.516,5 мільйонів польських марок. Всеге такими чином 47,5 мільярдів. Прибутків при самому оптимистичному їх вчинення не можна чекати більше. З мільярдів, як дивлячись на те, що на леговий прес виявляється в самій енергічній фермі і в десятках мається склика на фон збільшення поземного набору на 550 - 800%. Для покриття величезного дефіциту польське правительство, по директору своєї соціальної структури, не могло набути необхідних для держави засобів платом накину на заможні класи. В розпорядженні польського уряду залишались звичайні для буржуазних держав методи і засоби поєднання необхідних видатків внутрішні добровольні позички з усними приманками, як премії, звільнені займи, забезпечені державними монополіями або частинною національного прибутку. Представлений закордонних капіталістами в змін за продажем 10% 1916 ОЧІКУВАННЯ з виробництва, або продовження їх експлоатації природних самообмежень та інших необмежених здійснення норми. Особу категорію прибутку вкладали на особи, котрі були відкриті польському урядові і якої учався в здійсненні інтервен- ційної політики Антанти енергованої проти соціальної Росії. В декларативному повідомленні делегацією в Брюсселі, наведено перечень запорожних боргів польської республіки на 10 серпня 1920 року: Америки . . . 169 мільйонів доларів Франції . . . 388,2 мільйона франків Англії . . . 935,5 тисяч фунтів стерлінгів Росії . . . 17,8 мільйонів крон Норвегії . . . 14 мільйонів крон Італії . . . 7,3 мільйона лір Всі зовнішні борги Польщі в переводі на французьку валюту скла- дають більше 3 міліардів французьких франків, або по курсу поль- ської валюти 103 міліарди польських марок. На 10 серпня було випущено 29,3 міліардів напірних грошей. Внутрішні займи не дали задоволенням незалежних. Ні один з них не відрив польському скарбові потрібного притоку нових засобів. Пільгом природно, що при таких умовах, коли не квалало ресурсів на покриття видатків, уряд Пілсудського примушений був звернутися до тих, хто до цього часу фінансував і підтримував Польщу, яко слу- хливий знарадля в боротьбі міжнародного капіталу з севітською Росією. Але Польща, компануючись в своїх надіях Антанти змінила свою політику, це в своя чергу відбилося на положенні Польщі Відгравши своє ролю по обслуговуванню інтересів світової контр-революції, Польща після війни не тільки оказалася в повній самотності, але і їх господарчий об'єм настільки підірваний в своїй підставі, що навіть для кихось іноземних зовнішніх капіталістів втратила весь свій смак. В останньому надзвичайному продукуванні зародже- ним капіталістам вона всиляла роспродати і залишити своїм покро- вителям майже все, що могло бути джерелом для наповлення реальних цінностей. Врешті всі почування представників польської республіки за кордоном закінчились повдень будь-яким На одні з сороких правліньств і наважало демократи Польщі заключені нові займи Закордонної Кази. Грабського не уважається успіхом: закреплення займу вони не могли реалізувати, не дивлячись на зроблені пропозиції різних концесій Найбільш докоряв нападав сучасний фінансовий стан Польщі один з лідерів народових демократів, Член Сейму проф. Глембінський в своєму докладі, зробленому в Лодзі: катастрофа економичної стаємності Польщі є наслідком боротьби двох всіх 2 рази Глембінський підкреслює, що кількість урядовців в Польщі досить 410 тисяч, іх утримання коштує Державі 18,5 міліард нарок не рік, а цей числа загальна кількість державних прибутків в 1920 р. не перевищувало 3 міліардів. В 1921 р. ці теоретично цифра прибутків усунується в 10 міліардів. Видатки на мартъ складали 63 міліарди. Повинні зміцнити робітників і ваагалі екзакаціях в 5 разів більше, ніж та вимогається необхідностю, а дефіцит залишиться сягає до 500 міліонів. Як приклад Глембінський дає такий факт: в одній Варшаві знаходиться коло 500 самокодів, котрі обслуговують урядовців і їх утримання коштує скорбеви 500 міліонів на рік. Інтендантуря не дивлячись на те, що в цій розпорядженні маються величезні грошові засоби не може нічого зробити і ховвірії на фронти боєв і реадмінту, сприяє пануванню наркотравство в кабаринцтва. Така оцінка проф. Глембінського В. Міністр Грабський заявив Членам Сейму, що видатки на 1921 р. будуть виносити не менш 30 міліардів. Таким чином Грабський збільшує кількість найбутніх видатків ще на 15 міліардів поверх сума, напредженею Глембінським. Однак суть справи знаходиться в тому, низьких видатків буде дити Польща в 1921 р. цінавти немає тільки проблема, якими засобами полське правителство надає цей величезний 60-70 міліардів дефіцит не крити і які міри політичного, або економічного характеру воне рішить ся провести в життя для того, щоби вивести Польщу з стану, який може за банкротством. Спеціб вирішення цієї проблеми має велике значення для Совітської Ресії. Що не тільки міжнародні а і господарче положення Польща без сумніву нусить відбитись на позиції, котрої Польський Уряд мусять триматись не Миревій Конференції в Ризі. Во не підлягає жадному сумніву, що Польське Правителство ніяка ризьких переговорів зробити спробу добитися від Росії таких уступок, котрі б дали Кому і можливість не тільки знищити внутрішнє господарство становища Польщі, але й змусити нові бідні розквіт перспективи перед підпариодним капіталом в тих самих і чинниках Кого до фінансової і її допомоги. Вимагається Фінансової катастрофи все більш непокоять свідомості широких верств населення усюди Паперові, де чин доля, те в більшій мірі якості продовжити залежність Державу. По офіційних відомостях польської кредитової валки до 20 вересня було випущено 30,7 а де 20 листопада уже 40 міліардів напередих карок Але 40 міліардів не обмежувалося всіх міжнародних переправних грошей, які знаходяться в ебігові. В насторожених дощадини фінансово-силезної Канцелярії польського Союзу мається вказівка на те, що цифру не включений випуск напередих грошей на закупку промисловості і т.д. На покриття балансу до кінця при року необхідно було не 8 міліардів, а шлях умовності за кордоном 9 міліардів. З них 17 міліардів тільки 2 міліарди можуть бути покриті державними прибутками, решту Превитольство не в змозі покрити цих хвилин нової емісії, про ще засновано підповідне заступництво до Союзу. Польське правительство таким чином отримує перед фахом і збільшення емісії 55 міліардів. Необхідність випуску нових емісій Міністерство Фінансів метить у видатками, котрі безостановочно збільшуються. З січня по квітень при року пересичення місячний виплати складав 4 міліарди, а в червні вони збільшилися до 8 міліардів. Загальним Міністра Фінансів в кінці своєї промови сказав: "як це що не прийнято преєнта про емісію, то неможливо до катастрофи Військовий Міністр повідомив мене що в наступному незвичайно утримання настроїв в дзвізях перекинутих з фронта, і середню краю - загарний і манірі виконавець грошей". Преповіднія Міністра Фінансів про випуск нових 15 міліардів Союзом була в кінці листопада ухвалена. Найбільш погодований для грошового становища Польщі я стан її валюти Вагання курса закордонної валюти за останній час стало дуже високим і рантевним, по кризі як наслідками паники, яка ехопила біржу. Казання його не можна Офіційні відомості про повалені біржі денть лідуючі зарегістровані курси закордонних валют Паритет 1919 р. Січень 1920 р. 4 вересня 30 квітня 9 листопаду 19 листопаду 20 листопаду 4 грудня Ак. фунт 80,43 44,0 850-870 1075-1125 1370-1430 1500-1700 1800-1900 1940-1940 Фр. фр. 0,81 1,35 16,75 19,20 20,90 24,50-25,50 35,00-27,25 33,0 33,00 32,50 32.60 Американський долар 220-225 290-305 370-390 418-446 485-585 490-540 Коефіцієнтом підвищення 93 41 123 Сгеленючи ці офіційні зведення вартоювих бірж, немає сього преси все-ж не криє того, що вони далеко не рідноодіяли дійсному курсові, п котрему відповідав умов на борзі. Розетн існують різнниця між офіц альним і неофіціальним курсом по 200-500 кр. на долар. Обраховуючи безпоградність положення, польське правителъство тораче за вигляд за чунання засобів для зрятування своїх фінансів Грасель- кий коли був Міністром Фінансів, вніс проект реформи державних фінанс Проект цей передбачає: покриття звичайних витрат ризькою на раху- нок прибутків Дами проєкт передбачає принищення випуску Правитель- ством грошей, необхідних для покриття істнуючої різниці між закупоч ними і продажними цінами на предмети першої потреби, а також з від- пуску засобів для допомоги безробітним. Крім того передбачається від від видань безповоротних сума. Державні видатки згільно цьому проекту мусять бути обмежені самим необхідним, а бюджетові присудки одночас- збільшуються шляхом пониження тарифів. Наявність цього проєкту, прим бельшевицька газета видається в вічі. Трудне гадати, аби державні де чи сучасної Польщі в ооброр повіривши в можливість здійснення цього проекту, а також і в те, що він нічим урятування господарське становище краю. Залишавчи питання про те, наскільки можливе з сучасний мент від- мовитись від допомоги позамежних держав шляхом віднесення на раху нок держави частини видатків до закупки предметів першої потреби, а також насілько можливий при даний постійний і соціальний обста- новці відказ від допомоги безробітним; кількість ликх після дове- білізації і загальної руїни передового господарства, нестійке збіль нується, потрібно хоч-би в загальних рисах визначити чи є здійснення засадничий пункт проґраму Граселього «привернення нормального стану» Ак на розглянуті спромі сратті видатків Польщі в 1930 році, те ви- зваляється в позній мірі тісне залежність величезного дефіциту від ви- датків державного відомства. В докладній записці б Міністра Грабельно- го про фінансове положення Польщі приведені цифри на утримання армії. Свідченій записковою державні видатки за 3 місяці: личень-вересень у рівні 16 С74 мільона, з них відсотки не армію складали 13 908 мі- ліонів парек, що дебале 86% всіх державних видатків. Праханчи в бейн-записці на випуск мових 15 мілярдів паперових гро- шей Міністерство Финансов в доданні потвіреної говорить "не дивал- чись на запарення поремиря і пролінінарного миру не можна чекати тепер же скорочення військових видатків з огляду н необхідність збо- ріти військову силу армії". Ци кірування цілком підкреслюють, на по- рада бельговий розек-дайску причину фінансової катастрофи Поль- щі, а проєкт Грабельного став збуждом до того часу, пеи Польське Пря- вительство цілком не відмовиться від своєї імперіалістичної політи- ки, трудно десити оздоровлення державних фінансів. За останній час навіть там, де раніше фінансували Польщу, намітився звдиг в бік зменшення кредиту Делегація вершальського міжнародного са- моврядування, метра індика за кордон для оздоровлення позицій, в своєму відчиті говорить: "Англія не бажає предоставити Польщі кредитів, бо остання, яке Державна організація, ще дуже мало відома і не зстигла необхідні екстарчарної фінансової солідності". "Публічна спіння Англії в відношенню до Польщі балджума", констатує доклад, "не робить немож- ливим умінення мійських облігацій на Люксембурській біржі". В течку-я справедливи говориться про те, що Польщі не цікавить- ся Польщею і ви зобов'язаннями Роландія шукринується германської орієнтації і не в її інтересах економічний розвиток Польщі, вена стра- тила в Росії піліард дужаденій, а тепер боїться понести страту й в Польщі. Погляд на Польщу в Голандії не перлий і віднесення недобре- ничлеве Конс-жодніх пансів на отримання кредитів і в Бельгії. Відношення Франції до Польщі, твердить Делегація, зміниве, однак,"ні сипатті не освободжуються так далеко, аби предоставити заєм користий для Поль- "Кап-галіст, потрій две грема, знаменне реальногозакладу". Сучасна Польща не в стані дати жодних гарантій Співдружності на успішність займу навіть в Франції-немохна, не говорячи вже про Аррі Держави, де відношення до Польщі не тає прихильне. "Річ Посполита", орган омлеків франкофілів в аргинку, присягаючи погано про катастрофічне положення польського господарства, і про незливість його напряму, реворить, що хоть з усіх боків і робиться пропозиції вищення капіталів в польські підприємства, однак, навіть зазначається, що це можливо тільки після заключення миру і усталених відносин в усіма Державами. А успіх польської зброї не приніс поправлення курсу польської нари через те, що весь світ та пер прагне заспокоєння й миру і воюві не ніякиться військовими уліками. Перед сучасною Польщею стоїть альтернатива, або підписати мир і скоротити до мінімума склад своєї армії, або так погодитись на повний господарський розклад, яко наслідок її зовнішньої політики Всесвіт-ж ними міра, котрі б ішли не моглі поправу державних фінансів, по- жуть в кращому випадкові викликати денісію Міністра Фінансів, як се все стається з Г. абським після того, дя він хотів зробити спробу про- педення закону про припусковий налог на местики Ендопція, котра так го- ласно говорить про необхідність нергв на користь Держави, при своєму класовому згоїзмові завше буде поборювати волю спробу накину на ці добра. Так, оцінку фінансового становища Польщі дає бельгівська преса. Які-ж висновки з цього роблять для себе бельгійники. Перед Польщею стоїть ділема, або завершити мир і поправа своєго фінансового становища, або в противному разі нове державне бан- кротство. Світська Росія добре мусить намагатись про не під час своїх переговорів в Ризі і відновленні зміни триваги, аби виграти свою справу після того, як воєн її програли в відкритому нелі. А відомості з Риги свідчать, що Зовнішня Держава добре собі задає справу з положення свого противника і добре обрахував його біль- вихідне становище "Економіческая Жизнь", "Правда", "Московский Известия" за 1 лютого, в. зіння 1921 р.] Копія. До Посла У.Н.Р. Пана Миколи Сьогодні одержали ми від Вас суму К. 50.000.-- /п/ яку сим поквітовуємъ . Свою сумою пирівнані всі рахунки лікую. У.Н.Р. Гасенка по нинішній день, так що ми не маємо праця ставити я лікування, етс. жадання титулом перебування, п. Гасенка у нас чи то до него самого, чи Уряду У.Н.Р., чи до Союзу Укр. Письменників та журналістів та до Вас Відень-Гітельдорф, 3-го квітня Печать Дирекції Санаторії Гітель- дорф-Гакинг. Головний Лікар Др. Макс Копія. Росписка. Нині, 2-го серпня І919.року я відібрав позичково від п. посла М. Василька чотири /4.000/тисячі франків в швайцарській валюті, які зобовязуюся відлати йому в самим найближшим часі і не піз - ніше, як через XX 5/пять/ тижднів і на отри - мання цих грошей видав п. послові Василькові чек на Banque National Suisse N.1359916. від ІО ве- ресня 1919 року плачений в Берні. Г. Гасенок, в.р. Hôtel Bernerhof. УНР. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра Відділ Преси "8" березня 1921 року, за 7 березня 1921 року. ч. /3/3/. м. Тарнів. НАПОВІ Голові: вирекнарії і. Голободьому. Об'ємо нови 'військ УНР 6 408 УКРАЇНА. - ЖИДІВСЬКІ ПОГРОМИ НА УКРАЇНІ. Інтернаціональна Ліра жінок для миру і свободи в Же- неві в своїм докладі до Ліги Народів підкреслила необхід- ність протесту з боку Ліги Народів проти єврейських погро- мів на Україні. Віродостойні єврейським організаціям, лю- де світової слави, як Ізраель ЦАНТВІЛЬ, обвинувачують Україн- ців в тім, що вони допускалися найстрашніших погромів, які взагалі були коли-небудь в найновіших часах. Убито дуже ба- гато людей, погвалтовано дуже багато жінок. По дорученню офіційних осіб і під їх проводом улаштовувано погроми, перек реведення яких ставлено під голосовування. Щоб цьому заради- ти Міжнародна Ліга Жінок жадає, щоби Ліга Народів відмовила- ся прийняти Україну до Ліги Народів, о що Україна зраз ста- рається, так добре, поки Україна не дасть достаточної запо- руки, що це вона всім меншостям населення без різниці за- гаратнує цілковите безпеченство та рівні права. /ФРАНК ЦАНТВІЛЬ 19/11 21р. ч. 131 УКРАЇНСЬКА АРМІЯ ПРОТИ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Відень 23/II./ /19т ЕКОПРЕС/. В українських колах одержано відомості, що зібрання делегатів українських офіци- рів і козаків, інтернованих в Польщі висказалось проти пана Головного Отачана як черовника українського Національного руху. Зібрання хоча й признає патріотизм і безсумнівну чес- ність п. Целлори, проте рахує його не здійсним для здійснення українського національного ідеалу. Становище української армії об'єднується тим, що не дивлю- чись на так звані українсько-польський союз, армії прихо- диться переносити в польських концентраційних таборах великі недостатки. /ГОЛОС РОСІЇ 24/11/ ПОЛЬСЬКО УКРАЇНСЬКЕ ЗВ'ЯЗАННЯ. Моравська Остраха 22/II./ /НАТ/ По повідомленню разу збран- цузька дипломатія працює над зближенням Польщі та України. Польсько-український договір був би найкращим опором проти воєнних замірів большевиків. Кажуть, що в офіціальних вер- шавських колах цей план був прилятий з задоволенням. /ВОЛІ РОСІЇ 23/11/ Обговорюючи розвій електрифікації поодиноких держав світу, згоджується також і про Росію і Україну. Що до Росії - це питання - хоч широке поставлене - але неповне, що до перег- дення в життя. Одиноко в рахунку входять сили Дніпра/ пор од які можуть дати коло 1 мільйона кінських сил. Праці після виробленого перед війною проекту - мали тривати 5-6 літ і були обраховані на 100 мільйонів рублів. /ІНДУСТРІЯ УКРАЇНА- ЦЕЛЬЗАЙТУНГ 19/11/ УНІВЕРСИТЕТ В КАМ'ЯНЦІ. "КУР'ЄР ЛЬВОВСЬКИ повідомляє, що большевики вивозять щоден- но на 50 підводах майно Кам'янецького університету, пере- несеного до Винниці. Перевезено все бібліотеку і архіви, зраз забираються до перевезених лабораторій. -2- содового до Винниці: Перевезено вже бібліотеку і архіви, за- раз забираються до перевезення лабораторії. Змоблізованих студентів вислано до Винниці /НОВА РЕФОРМА 6/III/ МИРОВІ ПЕРЕГОВОРИ. Варшава 3/III/ КУР'ЄР ПОРАНІ. Доповість з Риги, що незалежно від мішаної Комісії, яка має устаткувати спосіб розраховання між Польщею і Росією, цей спосіб очернено в додатковому протоколі, котрий буде підставою для праць комісії. Основні пункти цієї умови згоджуються з подробицями, які представлені в попередніх телеграмах і стверджують, що виплата відбувається не совідськи- ми рублями, але польськими марками. На вечірньому засіданні 28/II редакційна комісія усталила текст § 3 який торкається звору публічних фондів, виявлених Росією, чи теж льоковано в російських інституціях. Розрахунко- ва Комісія має розпочати діяльність в 6 тижнів після заключен- ня мирового договору. На засіданню І березня обговорювано питан- ня протенсій приватних осіб. Темп народ - живе, настрій опти- мистичний. На попереднілковому засіданні редакційна комісія усталила редакцію вступу до мирового договору. У розмови з жур- налістами Йоффе заявив, що наколи б не технічні труднощі, договір міг би бути підписаний вже в найближчих днях. Устале- но теж редакцію другий артикул, котрий торкається кордонів, і рівночасно стверджує, що Росія , Україна і Білорусь зрікаєть- ся раз на завжди прав до територій, які лежать на Захід від польського кордону /НОВА РЕФОРМА 4/II/ ВСТУП ДО МІРНОГО ДОГОВОРУ. Рига І/III. На сьогоднішнім попередньовім засіданню уста- лено вступ, а також перший артикул мирового договору /ЖЕЧПО- СПОЛІТА 3/III/. СОВІТСЬКА РОСІЯ. -:-:--:---:----:--::-- У ПЕТЕРБУРЗІ І КРОНШТАДТІ. Рига I/III. З Петербурга сповіщають, що збунтовані Крон- штадські моряки розстріляли трьох большевицьких комісарів. Те- леграфічний Уряд у Петербурзі висаджено в повітря. Совітський Уряд впав на сліди протибольшевицької змови. У Карткові, Київі Москві і Петербурзі арештовано 214 студентів /ІІ КУР ЦОДЗ З/II НОВСТАННЯ. Париж 3/III НАТ. Повстання на Кавка зі проти совітсь- кого Уряду поширюється. Також і національно Вірменські війська червони нападають на армію. У Петербурзі вибухло повстання у робітничих кварталях. Були великі бої. Збунтовані матроси в Кронштадту пішли на поміч Петер- бурзьким повстанцям. На вулицях стріляли з гармат. Перебурський совіт не маючи емоги силою опанувати рухом, розпочав перегово- ри з повстанцями /НОВА РЕФОРМА 4/III/. ПОВСТАННЯ СОВІТСЬКОГО УРЯДУ. Ревель І/III. Сюди доносять, що в Петербурзі повалено Уряд Совітів. 60 найбільших фабрик стоїть. У Москві масові арешти. Розрухи тримають далі. Обчислюють 50 вбитих і 800 ранених. Совітський Уряд вирішив залізною рукою придушити контрреволю- цію. Верлін І/III. З Гельсингфорсу доносить: У Петербурзі по- чалися голодні бунти робітників і гарнізону. Також в Москви доносять про обурення. Московська преса перестерегає робітни- ків перед страйками, які 'м самим можуть найбільш пошкодити. /ЖЕЧПОСПОЛІТА 3/III/ СТАНОВИЩЕ НА ДОНУ І КУБАНІ. Вольшевики до цього часу вживали перед місцевою люд- ністю офіціальну термінологію совітів ////К/К//К//К//К//К// ///////Р///// /////////////// вони поважали місцеві організації і вибирали комісарів з поміж козаків. Тепер вони побачили, що це нере- зменшує ненависті людності і тому перомінили методу. Почалися репресії і екзекуції. З півночі приходять голодні селяне, а на- -3- кладають на людність тяжкі ревквізіції, забирають все що можна. Большовики провокують заворушення, щоби мати критичну до винищування інтелігенції. Так вони викликали бунт сту- дентів і гімназистів за які було розстріляно 453 молодих людей і хлопців. Наспроти кожного і селянської молоді і люд- ностисмстє вирвано дорожжим большевизмом! В районі Теребку і Кубані ідуть далі розрухи /ТАМ 20/III/ ЗАПАС ЗОЛОТА. Жовтня 14/1. В Швейцарським парламенті в часі інтерполя- цій на торгоблен російським золотом, в Європі, заявив пред- ставник с.д. партії, що має точні відомості, що з 4 мільяр- дів золота, які були у розпорядженню російського Уряду в 1919 1919 році осталось ще тільки 400 мільйонів. Найбільше купи- ла Англія, а саме на 2 і пів мільона фунтів. /ФОСІНЕ ЦАЛ- ТУНТ 20/II/ УНАДОК ПРОМИСЛУ. - Копенгагена 22/II. "ЕКОНОМІЧЕСКАЯ ЖИЗНЬ" від 13/III спові- щає, що завдяки безадерності хозяйської політики Уряду зак- рито в Петрограді 94 фабрики, в яких в останніх часах працю- вало 23.457 робітників /ФОСІНЕ ЦАЛТУНТ 23/II/ НИЖНІЙ МУЗЕЇВ. Для покриття витрат, звязаних з імпортом Криму проек- тується склеси фонд з музеями цінностей, які будуть виве- зені за кордон, як предмет товарообміну. /ФОСІНЕ ЦАЛТУНТ 23/II РОСІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ - ТАВОР - Тельсінгфорс 28/II. Російські часописи, які приїхали до Г Тельсінгфорсу доноять, що в Мукдені прийшли до порозуміння між ген. Семеновим і Копплем з одного і Дна ськими властями в Друрро і національним вождем Китайських військ в Манчжу- рії з другого боку. Писла цього договору має бути ген Се- менову і Копплеві видано Китаїською Владою зброя, свого часу ними забрана. /ЖЕЧИСОПОЛІТА 3/III/ НОЛЬЦА. - МІЛІТАРІЗАЦІЯ ЗАЛИВНИК ЗНЕСЕНА? Варшава 5.ІІІ НАТ. На засіданню Ради Міністрів дня 4/III знесено декрет про мілітарізацію заливник /ЧАС 6/III/ ДЕФІЦИТ Варшава. ТЕЛ АР. Міністерство Скарбу висело до Союму про- ект, надаючий право крейвій касі позичковий до видачі нової серії Банкнотів на суму 20 міліардів марок /ГОНЦІ КРАК 7.ІІІ. На 20 січня 1921 року було в зобіру 52 міліарди 30 міліо- нів паперових марок. /ІНДУСТРІ УНД РАНДЕЛЬСЦАЙТ. 26/II/ ОЗЕЗ З ФРАНЦІЯ. Варшава 21/II. Французькі і німецькі газети повідомляють, що війди про військову французько-польску Конвенцію не відповідають дійсності. Ніжо! Конвенції не підписано і не буде підписано. Франція має тільки побільшити/ склад своєї військової Місії в Варшаві, котрий буде передано реоргані- зацію Польської армії. На випадок больше відького наступу Франція має дати Польщі воєнні матеріали. З Румунією не буде заключено ніякої Конвенції, тільки буде установлений плин спільної оборони на випадок оборон- ної війни перед большевиками /ФОСІНЕ ЦАЛТУНТ 23/II . САЛЕТА В РУМУНІЇ ІСТ ЕКСПРЕС. Міністр Сапегу приймали в Бухарешті з вели- кими пошанами - авдієнція і снідання в Короля, декорація По- -4- ляків Румунськими відзнаками, нарадний обід в Міністерстві За- кордонних Справ і т.д. В часі цього обіду Міністри Таке ЙОНСЕ- КУ і САЛЕТА виголосили промови, в яких підчеркували спільність інтересів обох народів /ЧАС 6/ІІІ/. Перед виїздом міністра Салета з Бухарешту, оголошено в Ру- карецькій офіційний акт в підписами Міністрів Таке Йонеску і Са- лета, в якому стверджується, що Польща і Румунія всесторонньо порозумілись щодо Політичної ситуації і /ніякій політиці обох держав /ГОНЦІВ КРАК. 8/ІІІ/ СОЮЗ НАРОДІВ. ВИРІШЕННЯ ДЕРЖАВНО ПРАВОВОГО СТАНОВИЩА СХ. ГАЛИЧИНИ. V.II.V. в Празі. Рада Союзу Народів, зібрана в Пари- жі 23 лютого цього року приступила до вирішення домагань, предложених її делегацією Української Національної Ради З.У.Н.Р. в Женеві дня 28 листопада і 2 грудня 1920 року як також 12 лютого цього року. Реферував її президент Союза На- родів Павло ГІМАНС /Вельгієць/, а проводив Ради амбасадор Брзайлі!! в Парижі Де Куня. По офіціальних відомостях з Пари- жа Рада яСоюза Народів одноголосно в цей спосіб вирішила міждержавне пучасне становище Східньої Галичини. 1/. Постанови міжнародного договору про права національних меншостей Польщі не можуть бути примінені супроти Галичини, о- бо вона лежить поза межами Польщі. 2/. Постанови про виконування мандатів і контролю Союза На- родів над мандатарем не можуть бути примінені супроти Гали- чини, бо Польщу не наділено мандатом завести адміністрацію той країни. 3/. Не можна теж прикладати до того случаю принципов Тагськ- кої Конвенції, бо в часі, коли була заключена та конвенція Польща не існувала як держава. 4/. Польща являється тільки фактичним мілітарним окупаціон- Галичини, якою сувереном є Держави Антанти /артикул 91 дого- вору Сан Жермен../ - тому Рада Союзу Народів рішає предложени ії домагання до тимчас правового становища Галичини в тім краю відступити Раді Амбасадорів. Варшава 2/ІІІ ШЕТЕЛЮНД ВЕЧОРНІ доносить: Нідчас дискусії в Союзі Народів Бальфур висказався, що Галичина тимчасово находиться під польською військовою владою. Польський деле- гат прої. Ашкеназ зааротестував з міста проти такого висло- ву, залвляючи, що на підставі постанови Найвищої Ради з 1919 року Східня Галичина находиться тільки під військовим, але передовсім під цивільним зарядом Польщі. Супроти цього Баль- фур відкликав свої слова /ІІ КУР НОДЗ 4/ІІІ/ Париж 22/II Рада Союза Народів призначила Комісію для сп справи "Інтернаціональної блокади, УКРЕГРАМ якторої завдан- ням є розроблення 16 статті Союза Народів, де передбачується блокаду держави 23/II/ З Т С В І Т У. Кенігсберг 17/ІІ. Дж звісно Мала Антанта розтягається на сона Чехословачкої з Югославією, що під час співучасті Ру- мунсько-Чеського союзу. Мала Антanta набрала це більш кон- кретних форм після довооров між Югославією і Італією. Зараз Франція докладає всіх зусиль, щоб Малу Антантну пе- ремінити на "Східню Антанту" в більшому програмов, чим потер першина т.е. забезпечення проти надДунайської федерації, що не зовсім йде по лінії політики Франції. В зв'язку з цими закодами Франції полясяться пов'язка Салети до Румунії [Схоже що Центр] -5- КОНФЕРЕНЦІЯ В ЛОНДОНІ. Вершава 2/III. Львовдон. Перед МАНЧЕСТЕР ГАЙС, де відбуваються засідання Конференції чекали нові дипломатичні вибачення. Усе одначе відбувалося в найкращому порядку. Не було випадків ні овацій ні ворожих демонстрацій проти залязаних представників чужих Держав. На промову Сіменса Льойд Джорж заявив, що іменні контрпропозиції не дають навіть підстави до дискусії. Ніслі відповіді Сіменсові Льойд Джоржвстов за ним піднялися зі своїх місць представники Союзних Держав і розсіялися заховуючи холодну повчанку і не прощаючись з іншими представниками. Англійська преса підкреслює, що безпосередньо після цього Льойд Джорж конферував з марш. Фошем Думалють, що тут шла річ проти Німеччини. /ПІ КУР ПОДЗ 4/ Бріселль 26/1/ МОРНІНГ ПОСТ повіщає, що Лондонська Конференція вислухала прохання Литви в справі її самостійності. До Львовдона приїхала Литовська спеціальна Місія. /ЕВРЛІНГЕР ТАЙМБЛАТ 27/11/ У ідповідь на прохання Литовського Уряду в справі прискорення визнання самостійності Литви повідомлено Литовську делегацію, що це питання буде розглянуто в Львондоні після вирішення інших питань, які є на порядку дня. /ФОСІМЕ ЦАЙТУНГ 23/11/ Париж 22/11. Емір ФЕЙСАЛЬ б. "Король Сирії", а зараз кандидат на короля Месопотамії звернувся до Конференції з проханням допустити його до участи в нараді, як представника від Арабів. Конференція вирішила допустити і представника Арабів, але не Еміра ФЕЙСАЛЬ тільки посла королівства Геджас /ФОСІМЕ ЦАЙТУНГ 23/11/ ОКРАЇНИ І ДЕРЖАВИ. За перших 10 місяців 1920 року Литва ввезла краму на 317 мільйонів нім мар., вивезла на 232 мільйони нім мар. /ІНДУСТРІ УНД ГАНД. ЦАЙТ. 17/11/ ГАВАС сповіщає, що в Тифлісі здобули місцеві бойовики арешнал Це означало б початок участь послідньої демократичної республіки на Кавказі. /ФОС. ЦАЙТ 23/11/ Царижські газети сповіщають, що у відповідь на назву бойовиків на Трузі і Уряд Грузії арештував в Балумі всі російські пароплави. І наклав початки на хлібні магазини, в яких бойовики переховували свій крем. Радіо телеграма з Москви повідомляє, що на Трузі і Уряд Грузії напали місцеві і Азербайджанські бойовики. Московський Уряд з цього новою війною нічого не має спільного. Уряд Камаля наші вислав до Уряду Трузії ультиматум, в якому домагається евакуації окружнів Артвіл та Ардвана. Ситуація є дуже поважна та тривожна. /ФОСІМЕ ЦАЙТУНГ 23/11/ Неповірені вести з Вірменії кажуть про переворот у вирмениї. Ніби то скликає бойовиків Уряд "Вірменія" /ФОСІМЕ ЦАЙТУНГ 23/11/ КЮСЛАВІЯ. Вілгород 22/1. Югославія зголосила свою претензію на відшкодування від Німеччини не сума 30 мільйонів динарів, що рівне 55 мілардам марок. /ФОСІМЕ ЦАЙТУНГ 23/11/ ВОЛГАРІЯ. З нагоди Льондонської Конференції в Софії відбулося численне зібрання під проводом Івана ВАЗОВА. Обговорено питання про поворот Волгарії Тракії і виходу до Грецького моря. Резолюція про поворот Тракії передана телеграфом урядам Союзних Держав. /ТАМ 19/11 1921 р. ЧЕХІЯ. Офіційний Чеський збірник висловлює задоволення з ознаки Чесько-Польського зближення, які з далекою часу почалися. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужозн. Зносин " ї " лютого 1921 р. ч....1285/ 1218 Тарнів. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО мая 192 р. Вх. Ч. 364 до Пана Керуючого Справами Директорії У. Н. Р. З наказу п. Міністра, Міністерство Закордонних Справ має честь надіслати при цьому копію меморандума української партії соціялістів революціонерів про положення України під большовиками - для ласкавого докладу Його Ексцеленції Пану Головному Отаманові.- Директор Департаменту Чужоземних Зносин В.о.Начальник Дипломатичного Відділу Копія З приводу опублікованих в часописах запрошення ініціативної групи / п.п. Керенський, Аксентьєв, / прибудини на нараду членів Всеросійських Установчих Зборів в Парижі, зібраних на заграничній конференції Української партії Соціалістів Революціонерів, якщо вибрані до Всеросійських Установчих Зборів, вважають за свій обов'язок, щоб не було непорозумінь, прилюдно заявити, що вони не знаходять для себе можливості брати участь в нарадах і не прибули на них з отсих мотивів: І/ Члени вибрані до Всеросійських Установчих Зборів в 1917 р. при цілком іншій партійній ситуації, коли ще існувала стара Росія, як політично зорганізована цілість, тепер коли за ці три роки вона розложилася на систему самостійних республік з впевненою зміною соціальної структури і коли сама ідея Всеросійських Установчих Зборів через те зтратила вже всякую радію, не можуть виражати волі народу, їх посланцього. 2/ Коли не вважаючи на це, робляться спроби наповнити конкретним змістом цю політичну фікцію, то очевидно, що родиться в методу організувати замість скрахованих мілітаристичних інтервенцій повний політичний замах на східньо-європейську революцію, проти чого ми протестуємо. 3/ Ми рішучо не признаваємо права за своїм народом і всякими їй по- дібними всеросійськими пережитками претендувати на розпорядження долею народів б. Росії і українського народу з "скрема". Протягом останніх 3-х літ український народ кілька разів заявляв свою тверду волю самому рішати про себе і зреалізувати невідбірне своє право на самовизначення, тому рішення дальшої судьби спочиває виключно в його руках і ми рішуче відмовляємо будь-кому сторонньому виступати від його імені. Ми певні, що висловлену думку поділяють всі наші товариші, які на виборах до Всеросійських Установчих Зборів від України одержали більшість мандатів від неї. М. Грушевський, обраний до В.У.З. від Київщини, Н. Григорьєв...... " " " Поділля, М. Чечель..... " " " Волині М. Шаповал.... " " " Київщини, М. Шраг....... " " " Чернігівщини. Зоригиналом згідно: Старший Діловод Дипломатичного Відділу УКРАЇНСЬКА НАКЛАДНЯ т.з о п., БЕРЛІН UKRAINISCHER VERLAG G·M·B·H BERLIN FERNSPRECHER: AMT LUTZOW NUMMER 7153 GIRO-KONTO: DRESDNER BANK, DEPOSITEN- KASSE A und DEUTSCHE BANK, DEPOSITENKASSE A Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО дня 192 р. ВЧ BERLIN W62, am 19. лютого 1921 KURFÜRSTENSTR. 83 Дорогий Андрію Василевичу! Вам щирий лист був, справді, бальзамом для моєї турботної душі; він і переконав мене, що Ви таки той давній Андрій Василевич та що моя така сердешна та глибоко прочута приязнь для Вашої особи — то це не марнотравство з моєго боку. Я через те шовчав, бо я о хотів було написати Вам тільки одного листа, на який Ви, на основі умови, повинні б були відповісти — а Ви ж дуже добре знаєте, що цього листа я й досі не міг написати. Моє становище, як ось і політичне становище, складається дуже фатально і як ось Ви укладаєте плани щодо сходу, то я муку кувати для себе одчайні плани — щодо заходу — а це мій на- мір поїхати до Америки. Всі мої спроби поправити своє становище по людяному та чистими ріками, розбилися. Я, що правда, скрив зустрівся з величким симпатіями та гарними словами — але ж гроші одержали інші, не я — то й заходить небезпека, що моя накладня найбільша й найвартіша поміж усіма накладнями, з якою можна показати перед цілим культурним світом — проладе. Відома річ, що від Уряду ні посередно, ні без посередно я не одержав ніяких грошей - і як довго моє фінансове становище було сяке-таке, то мені й через гадку не приходило домагатися чого коли небудь від Уряду. Само по собі, що я мушу всього пробувати, не смію хахатися ні труднощем, ні клопотів, щоб усі ці свої невзгодинки усунути, та при- везти все доладу, щоб не зруйнувати геть до чиста справи, що являєть- ся для мене життєвою - а це саме має чинити моя подорож до Америки на яку я покладав дуже великі надії. Але ця подорож ще не така дуже певна - а що тут найважніша річ гроші, то й нічого Вам не писав про це. Я міркував собі докладно Вас про це все поінформувати, як усе вже буде цілком певне. Андрія Василевичу! А запевняю Вас, вірте мені, що не прохо- дить дня, щоб я про Вас не думав, але ж що ж може зробити безсильна людина, як я тепер, та я в тому певен, що чи тепер, чи в четвер, а таки колись настигнуть кращі часи, коли ми поєднаємося на пляху реальної гарної праці - і може цей час уже не за горами, може , швидше він прийде, якщо аніж Ви думаєте. А тепер маленький епізод: З початком січня я одержав од пана Василька телеграфічно зазив приїхати до Відня, а й поїхав, не знаючи, чого мене кличуть. Там Василько мені заявив, що довідався (через недискрецію одного з мо- їх урядовців), наче б то мое матеріальне становище було катастрофальне та що особисто терплю нужду - отже, запропонував мені свою поміч. Я спитав, по перше, з відкіля прийшлоб гроші, а по друге для кого ця по- міч - для накладні, чи для Орентайна - я і як я виміркував, що річ іде про мою особу, як найрішучіше помочі відмовився. Що-до справи паперу, то я тільки це раз Вам кажу, що Ви не матимете шкоди; та зараз справу вирішити годі, бо цини на папір через -6- Він зазначив що той польської преси що до Чехів замінює по- міжшев. Частина цієї преси обговорює тепер ті вигоди як-ід були наслідком до-брого порозуміння між обох країни, оста- точна згода недалека, але все ступали на добрій шлях. Як то Вар- тава рішуче піде за Прагою в її дорозі реальної політики, то певно дідуть до порозуміння, котре забезпечить політичні і еко- номічні інтереси обох країв і допоможе зміцненню загальйрго спо- кою /ТАМ 20/11 21р. НІМЕЧЧИНА. "ПІДУСТРІ УНД ГАНДЕЛЬСАЙТ" від 18 /II звертається до німецьких купців і промисловців з досторогою не входить в ніякі торговельні взаємини в Франції з приводу міжнарод- сій над Німеччиною, як що бачене відповідно виповити постанов Лондонської Конференції. ВОЗЕ Париж 21/II . В Львові на Найвищій Нараді вирішено 20 березня як остаточний брок плебісциту на Північну. Вирішено що одночасно відбудеться голосування місцевого населення і емігрантів. На постанова викликає велике обурення серед Поляків. /ВЕРЛІНЕР ТАГЕБЛИТ 22/11/. УГОРЩИНА. Відень 19/1. На цілій території Угорщини зведено воєнний стан Усі поліські собі не як заповідь великих впад- ків, чи змін в Угорщині. /ВОС. ЦАЙТ. 20/1/ ФРАНЦІЯ. Пуанкаре пише в РЕВІ ДЕ МОНЬ, що визнання окраїн- них держав, санкціонуючи розчленовання Росії, заближує не- певність положення в Східній Європі. Пуанкаре запитує, чи вважають себе союзники забезпеченими від несподіванок і чи стамуть окраїни Держави по стороні Антанти чи по с-тороні Німеччини. Антантна мусить тепер забезпечити їм засоби до існування в метою охорони їх незалежності. Франції Нарешті 23/11 призначено 3, нових маршалів Франції між ними та мера Фральє д. Деперей, головнокомандуючий Вел- камською армією. ВЕРЛІНЕР ТАГЕБЛИТ 21/11/ АНГЛІЯ. В справі визнання самостійності Етіопту зробив доклад Лорд Міллер, котрого англійський Уряд делегував до Етіопту да для переговорів з партіями в Урядом. Лорд Міллер підкреслює що довше годі зволікати з визнанням самостійності Етіопту. Слідує тільки забезпечити канал, Суецький, який є природньою комунікаційною дорогою між поодинокими частами Британської імперії. ІТАЛІЯ. З Риму повідомляють: В італійськім сенаті проф Оффорца виступив з обширним коментарем з нагоди Парижської Конфе- ренції. Інтересна саме ця частина десінта Міністра Закордон- них Справ, в ятрій він торкається питання про призначення Валтійських окраїнних Держав і Грузії і пояснив ці мотиви, котрими він кермувався голосуючи за призначенням, в такий спо- сіб: "Я був річче зе визнання цих держав. Що до цього в ріжних оморін виривали сумніви, повні зрозумілі наслідком є скомплікованості ситуації. А звернув увагу на те, що це не мо- жемо бути більш московськими ніж Уряд, яка Москви у себе ма- сто, а що цей Уряд визнаває Естонію Датвісю і Грузію і то- му що справа торкалася передовсім окресних від Московсько- кого то й не бачив причини, чому би призначення "де кре" не дати піддержки і помочи тим Урядам, які в найтрудніших перін- одах проявили повальну серйозність і зрілість. В таким нашім поступовими зовсім не треба бачити прояву зменшення італій- ських симпатій до московського народу. Італія не забуває ні о геройстві російських військ на протязі війни. І якщо їй прийшлось описи одній виржувати напріл спільного порога, то це не сталося наслідком лихоб волі Росії, котрі були першина жертвами немилуючого розваду того царського деспотизму, який у великим існити війни доказав, на скільки Петроградський цент- ралістичний дах не покриває собою дійсності. Через довід, що його перекиває тепер Росія і ми передбачуємо її перебудову в майбутнім, перебудову основану на широким федеративним пере -7- групованню, що зробить більш легким також життя всіх держав у відношенню до їх сусідів. ТУРЕЧИНА. Рим 21/1. Як дальший стан в розвої Малозахітських випад- ків підтверджують газети факт, що Льойд Джордж безпосередньо звернувся до делегатів Ремаля Паші з закликом взяти участь в нарадах в Льондоні. Як звісно, в Парижі було вирішено закликати одну турецьку Місію разом з Царгороду і Ангори. /ЕМІРІНГ ТАГЕВЛЯТ 21/II/ АМЕРИКА. Сенат прийняв постанову, котрою обмежує число емігран- тів на 3 % цілого населення північної Америки. Париж 4/III. Парижське видання ЧИКАГО ТРІБУН повідомляє, що програма Гардина містить низькі та також і слідуючі пункти: 1/. Замирення в Німеччини згідно з пропозиціями сенатора Льойда, відомого сторонника війни в Німеччині в часів, коли Америка рішала вступити. 2/. Визнання закордонним Урядом пропозиції в справі обмежен озброєння. 3/. Утворення міжнародного третейського Суду 4/. Олімпія міжнародної конференції для урегулювання тих політичних справ, які не входили би в розгляд обсяг прав Міжнародного Третейського Суду. 5/. Зміна Статуту Ліги Народів. /ЖИВОПОЛІТА 6/III. Перед Парламентською Комісією Закордонних Справ Девіз заявив, що дві третини Росії не визнає незалежність своїх- зької Влади. Отже коли б Сполучені Держави визнали цей Уряд то тим накликали б в себе невдоволення великої частини російської людності. Девіз додав, що Держава не має чого боятись втратити вироду торгу в Росії, бо матеріали, яких святік найбільше потребують, ріжні залізні вироби, це все такі речі, що постачати їх можуть лише Сполучені Держави /ТАМ 20/II/ ЯПАНІЯ. Міністр Закордонних Справ Ішіда заявив представникові бюро "РАЙТЕР", що з огляду на непевність ситуації в Кореї Японія мусить залишати свої війська в Сідзірі та особливо у Владивостоці. /ФОСІМЕ ЦАЙТУНГ 22/II/ ІНТЕРНАЦІОНАЛ. 22/II почалась конференція у Відні тих союзників, що виступили з II Інтернаціоналу і не вступили до III. Офіціально по застуклені Німеччина, Австрія, Росія, Швейцарія, Німці з Чехії, Північна Америка і Повле Ціон. Конференція має ви- рішити офіціальну участь представників: Румунії, Буковини, Семигороду, старої Румунії, Польщі, Чехословаччини, Угорщини і Болгарії. /ФОСІМЕ ЦАЙТУНГ 23/II/ Відень 23/II. Після промов англійського і французького делегатів, котрі заявили, що велика Вільна не має подібників, тільки побідженних, яким є всесвітній пролетаріат, прийнято резолюцію проти пересаджених вимог Парижської Конференції і поневолення Німеччого робітництва. /ФОСІМЕ ЦАЙТУНГ 27/II/. Відень 21/II. На виборах до робітничої комори вели- чезною більшістю повідомили соціал демократи. /БЕРЛІНГ ТАГЕВЛЯТ 21/II АРГЕНТИНА ВИЗНАЄ САМОСТІЙНУ УКРАЇНУ. Вуєнос Айрес 4/III. ІСТ ЕКСПРЕС Республіка Аргентини визнала Україну як самостійну і незалежну державу. /ШЕТІОНД ВЕ ЧОРИ 4/III/ Начальник Відділу Преси Старший Референт Преси До Повіреного в Справах Посольства У.Н.Р. в Німеччині Пана Смаль-Стойцького. З огляду на те, що в недовгому часі Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має подати на розгляд Ради Республіки проект Цивільного Листу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, і у Фінансовій Комісії Ради Республіки мені треба буде захищати цей проект, я бажав би, для порівняння, мати відомості, в якій сумі і з яких артикулів складається Цивільні Листи Голов інших Республіканських Держав, а тому маю за честь ласкаво просити Вас, Пане Посол, не відмовити в розпорядженні про надіслання мені відповідних відомостей, що до Цивільного Листу Президента Німецької Республіки. Одночасно, чи не були-б Ви ласкаві по- відомити мене про склад та організацію установ, що безпосередньо переводить урядові справи Президента Німецької Республіки. Керуючий Справами Начальник Канцелярії До Пана Посла Української Народньої Республіки в Відні. З огляду на те, що в недовгому часі Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має подати на розгляд Ради Республіки проект Цивільного Листу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, і у Фінансовій Комісії Ради Республіки мені треба буде захищати цей проект, я бажав би, для порівняння, мати відомості, в якій сумі і з яких артикулів складається Цивільне Листу Голов інших Республіканських Держав, а тому маю за честь ласкаво просити Вас, Пане Посол, не відмовити в розпорядженні про надіслання мені відповідних відомостей що до Цивільного Листу Голови Австрійської Держави. Одночасно, чи не були-б Ви ласкаві повідомити мене про склад та організацію установ, що безпосередньо переводять урядові справи Голови Австрійської Держави. Керуючи Справами Начальник Канцелярії До Голови Української Дипломатичної Місії в Празі Пана Славінського. Тарнів. З огляду на те, що в недовгому часі Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має подати на розгляд Ради Республіки проект Цивільного Листу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, і у Фінансовій Комісії Ради Республіки мені треба буде захищати цей проект, я бажав би, для порівняння, мати відомості, в якій сумі і з яких артикулів складається Цивільні Листи Голов інших Республіканських Держав, а тому маю за честь ласкаво просити Вас, Пане Посол, не відмовити в розпорядженні про надіслання мені відповідних відомостей, що до Цивільного Листу Президента Чехо-Словацької Республіки. Одночасно, чи не буди-б Ви ласкаві повідомити мене про склад та організацію установ, що безпосередньо переводять урядові справи Президента Чехо-Словацької Республіки. Керуючий Справами Начальник Канцелярії До Повіреного в Справах Української Дипломатичної Місії в Річі Посполитія Польській, Пана Михайловa, З огляду на те, що в недовгому часі Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має подати на розгляд Ради Республіки проект Цивільного Листу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, і у Фінансовій Комісії Ради Республіки мені треба буде захищати цей проект, я бажав би, для порівняння, мати відомості, в якій сумі і з яких артикулів складається Цивільний Лист Голов Республіканських Держав, а тому маю за честь ласкаво просити Вас, Пане Посол, не відмовити в розпорядженні про надіслання мені відповідних відомостей, що до Цивільного Листу Начальника Польської Держави. Одночасно, чи не були-б Ви ласкаві повідомити мене про склад та організацію установ, що безпосередньо переводять урядові справи Начальника Польської Держави. Керуючи Справами Начальник Канцелярії УКРАЇНСЬКА НАКЛАДНЯ т.з о. п., БЕРЛІН UKRAINISCHER VERLAG G.M.B.H, BERLIN FERNSPRECHER: AM LUTZOW-NUMMER 7163 GIRO-KONTO: DRESINER BANK, DEPOSITEN- KASSE A und DEUTSCHI. BANK, DEPOSITENKASSE A II. BERLIN W 02, am 19 KURFÜRSTENSTR. величезну продукцію в Німеччині дуже впливає. А тепер, дорогий Андрій Василевич, хотів би я з Вами пообла- кати про ось яку справу. Як і довідався, то з весною прилаштовуєть ся щось катастрофальне, але ж не підоме – і це цілком природна і зрозуміла річ, бо політика й переговори принесли Вам мало, помочі а зрозуміння у світі теж не найшли, як то так Ви дійшли до краю, де або життя або смерть а в такому становищі дозволений кожний засіб – тільки щоб він бів до мети.них Що б Ви не задумували робити, то певно не буде зальонова задава у фраку й біленьких рукавичках, – а як нас повчав минуле, то звичайно при таких росправах – головно на сході – вбивать і винушувать Мидів. Не значні Сулл ексеси літком у Галичині, а все ж таки як їх странне використали наші вороги й так звані рх приятелі на нашу некористь, щоб нас скомпромітувати перед цілим світом, скілько пораної крови вони підпустили ! Це не повинно й не сміє ніяким чином повторитися, треба вжити всіх можливих і. неможливих заходів, щоб не допустити до яких би то не було ай- тасемітичних виступів. Як активний політик, що веде політику, Ви аж надто добре знаєте, що такі випадки, не беручи вже на увагу людських і прав- них мотивів – їхн. із політичною боку були б незасти на для нашої справи, і ось я дуже Вас прохав в почуттю своєго обов'язку зверніть на це увагу наших провідників, і всіх сил ужити, щоб такі справи не лучалися, щоб української справи не зацінистити та не поганьбити гидкими та злочинними вчинками деяких удійників та розбипак, щоб напої величної національної ідеї не споганила та не заплямувала не повинно пролита кров, жалоса вдів та серіт. . . Тут, від коли д-р. Стоцький веде справи, мастрій потрохи признаний для нас, і я радуюсь, дивлячись, як та інтелігентна ж- молода людина чесно, і успішно стається про нашу справу – тільки, нажаль, цей його діяльності перетворювати деякі Українці з урадових кол своїми не розважними вчинками. Міністерський радник пан д-р. Ріеронінує тепер теж тут, і вже кілька разів навідувался до мене про те я Вам ізокрема докладніше напишу. Колиб я їхав до Америки, то Вам ще напишу, та як би з по- дорожі не вийшло, я навідаюсь до Вас через місяць. Незабаром сюди прибуду пан, що може, дать мені деякі ві- домості про Ваших дітей. Як це було б що, я зараз дам Вам знати. Ціро здоровля і цілую Андрєвич До Пана Міністра Справ Закордонних. Маю за честь позілодити Вас, Пане Міністре, що, ознайомившись з напісаним Вами листом Якова Оренштейма до Вас в ІІ лютого ц.р., пан ГОЛОВА ДИРЕК- ТОРІЇ зволив покласти резолюція: "чи не можна б було все таки якусь хоч частину книжок з видань Оренштай- ма використати. 7/III. 1921р. ПЕТЛЯРА." М. Міхнович Керуючий Справами М. Каграмовський Начальник Нанцелярії МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА 15. березня 1921 р. На відношення п.Керуючого Справами Директорії від 10/3 б.р. ч.455 Міністерство Закордонних Справ має честь довести до Вашого відома, що п. Посол Василько має повичи- ти п.Оренштейну відповідну суму на подорож до Америки. Рівночасно этим Міністерство Закордонних Справ бажаючи хоч частинно допомогти п.Оренштейну в його ви- давничій діяльності, відповідним відношенням звертається до п. Посла Василька закупити на відповідну суму книжок з його Накладні. Міністр Закордонних Справ: Начальник Канцелярії Міністра: Telegraf Państwowy Blankietu № 74 Przewodnika № Otrzymany dn. 5/3 r. o godz. min. od Podpis urzędnika z. presentent petloura otoman pelt nn matziewitch porti sopia = delvio ="=" choumitzky charée d affa leuocad diöves arfej snov xneurey sins . sprawa awstrauhopskoho banku nepolahodzena etat libre par republique argentine choumitk nn chouli na res 329 ="=" Kni. Juszkiewicz, Bp. Piotr i wacznik z kierunku do wydania niechętnie, kul namy. Uprawy jednokrotno skazane. Młynarzki, upoważnienie o otrzymaniu TELEGRAM. 215 882 bkresti 76 7 7.3 16 = petloura tarnow = 493 Telegraf Państwowy Blankietu Nr 86 Przewodnika Nr 109 Otrzymany dn. 5/3 r. o godz. min. od 10 55 h. Podpis urzędnika Uwagi: petloura tarnów galicie, TELEGRAM. hotel bristol = excellence president 4869 er reponse a ma demande anterieure, ministre argenti, me Cammunique pue par decret gouvernemental republique reconnait ukraine comme etat libre argentine reconnais = tyszkiewicz .+ Roz. i nie San Cipriol 81/2045 i bignaliy na 300 pronogznie skuporifow kajmater Ministr Argenziu wizdym mene oficjum wo Arpentiwska republika byrana Ucray, en neli- necity depfavy. Tarnkewar M. P. I T. 1019. - VII, 919. - 8.000.000. до Пана Міністра Справ Закордонних. При цьому маю за честь надіслати вам, Пане Мі- ністре, копію телеграми п.Тишкевича про визнан- ня Аргентинською Республікою незалежності Украї- ни і копію такої ж телеграми м.Пумпійского. Керуючи Справами Начальник Канцелярії До Пана Голови Ради Республіки. з наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ при цьому маю за честь надіслати Вам ій Видовищні копію телеграми п. Тишковича з повідомленням, що Аргентинська Республіка визнала Україну незалежною державою. М. Медведєв Керуючий Справами М. Крижановський Начальник Канцелярії До Пана Голови Ради Республіки. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь при цьому надіслати копію телеграми п. Шумицького в Париж. М. Моргович Керуючий Справами М. Приходько Начальник Канцелярії З отбіганням звіту: Шевченко, Лукаш Telegraf Państwowy Blankietu Nr 96 Przewodnika Nr Otrzymany dn. / 19 r. o godz. min. od 22:37 Podpis urzędnika Nr słów : dn. / godz. min. Uwagi służbowe. Zarząd Telegrafów nie przyjmuje odpowiedzialności, wynikającej z późnego przesłania lub doręczenia telegramu. Nagłówek telegramu przyjęty z aparatu drukowniczym oznacza: 1) miejsce nadania, 2) numer telegramu, 3) liczba słów, 4) dzień nadania, 5) godzina i minuta nadania. "Magdalenka baret i Capito - Lauter." Konta Skrzynki Zakłady. Capita. 875. M. P. i T. 1010. — VII, 919. — 8.000.000. TELEGRAM. 220 До Пана Міністра Справ Закордонних. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ при цьому маю за честь надіслати Вам, Пане Міністре, копія генерала Дельвіга з 7 цього березня. Мідамел: М. Муровський Керуючий Справами Службово: М. Кушетський Начальник Канцелярії Друковане ведене: Волошин У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чужоз. Зносин. "10" Вересня 1921 р. ч. 1314/320 Тарнів. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію повідомлення п.Кон- сула Української Народньої Республіки в Гдансь- ку від 18/II-21 р. № 233 для ласкавого докладу ПОТО СКОЦЕЛЬНІЦІ ПАНОВІ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин. Копія. до Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. М.З.С. КОНСУЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в Гданську. 18-го Лютого 1921 р. № 233. Цим маю за честь повідомити, що 15-го ц.м. я вернув в Данціг і приступив до виконування обовязків. За час моєї відсутності був 2 рази Консул Татвіл. Ціль - навязання близьких зносин. Вчера Консульство наше перенесено до нового помеш- кання. /підпис/ ПАВЛЮК. Консул У.Н.Р. у Гданську. З оригіналом згідно: В.о. Начальник Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чужоземних Зносин. "10" Вересня 1921 р. ч.13/6/888 Тарнів. Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Березня 10 дня 192 р. Вх. ч. 342 НАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію ра- порту Уповноваженого в Чернівцях від Ди- пломатичної Місії Української Народньої Республіки в Румунії від 19/II-21 р. № 2217 для ласкавого докладу ЙОГО ВКСЦЬ- ЛЯНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ. МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Задиректор Департаменту Чужоземних Зносин. У.Н.Р. УПОВНОВАЖЕНИЙ . в Чернівцях від Над.Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Румунії. 18-го Лютого 1921 р. № 82. м. Чернівці. Копія з копії. Його Екселенції Пану Голові Над.Дипл.Місії У.Н.Р. в Румунії. РА П О Р Т . Сим маю за честь довести до Вашої, Високоповажаний Пане Міністре, відомості, що загальна праця в дорученім мені Вамі Представництві на Буковині, а саме в м. Чернівцях, за останній час далеко поліпшилась, по-заяк зі сторони румунської влади послідував ряд розпоряджень, облегчаючи прожиття українських іромадян і їх перехіди при умові регістрацій в нашим представництві. Також рахую необхідним повідомити Вас, Пане Міністер, що до мене, яко Вашого представника, зявлялися з офіціальною візитою слідуючі особи: Польський Консул, Чехословацький Консул, Комендант 8-го румунського Дивізії, Генеральний Директор Поліції, представник Краєвого Правительства і Австрійський Уповноважений, з котрими всіма мені удалося налагодити корисні для нашої справи відносини. В.О. Уповноваженого: /підписав/: Підполковник Е. ЛУТОВИЙ. З оригіналом згідно: Атташе Місії : /підпис/ А.КРАВЕЦЬ. За вірність копії з копією: В.о. Начальника Дипломатичного Відділу. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра № 1365 березня 1921 р. ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОМУ СТАМАНОВІ ВІЙСЬК УНР. Банківська Директорії ОДЕРЖАНО березня 10 квітня 192 р. 345 Поверні довідки: 1) міністр-учень Генштабу і приналежності 2) " Прем'єр " " Міністра Спец. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію докладу п. Голови Надзвичайної Диплома- тичної Місії УНР в Бельгії і Роландії А. Яковлева від 2/3 ср. Ч: 36-до ласкавого відома. Міністр Закордонних Справ: в Начальника Канцелярії Міністра: Дипломатична Місія У.Н.Р. ч:36 Високошановний Пане После. В докладах своїх про внутрішнє становище Голландії я занотував- оин факт, який був мало відомий на Україні, а власне, що більшість кольоністів в Катеринославщині, в Маріупольському та Вердинсько- му повітах та на Херсонщині /як Хортиця та інш./ не є походженням Німці/а на Січі мудрий Німець картопильку-садить "Шевченко", а Голландці-меноніти, які після переслідування через католиків в Голландії в 18 віці перебралися були до Німеччини, а потім в по- чатку 19 віку переїхали на Україну. Всіх менонітів-голандців ра- хуються на Україні більше 75.000чолов.. Підчас Центральної Ради ці меноніти висилали делегацію до Центральної Ради, яка прийняла їх дуже прихильно. В 1920 р. меноніти вислали до Європи та до Америки Другу делегацію, щоб шукати допомоги у своїх братів в Голландії та Америці. Позаяк в складі цієї делегації був батько Секретаря Місії п.А.Варжентина/ цей останній є менонит/, та наша Місія допомогла ім через Голланд. Мініст.Зак. Оправ отримати візу в Голландію та інші візи і вони потім приїхали до Голандії через Швейцарію. По їх приїзді до Голландії наше Пресове Бюро випусти- ло спеціальний білетень на голландській мові про Ролянців мено- нітів на Україні, який був надрукований во всіх майже голандських часописах і мав великий успіх, бо меноніти зараз в Голландії гра- ють велику роль як в Уряд/Міністр Закордонних Справ п.Карнебек меноніт/, так і в торговах і фінансових колах. Ми відбули в цими делегатами кілька конференцій, на яких виявилось, що меноніти най- краще ставлять до Українського Нац.Уряду, в всіх владах були в тих частинах України/Денкинщі, большовики, Махно, Врангель/, вони бажають тільки Української влади і будуть її підтримати. В Голан- дії делегація повела пропаганду в справі допомоги своїм братам випустила книжку на голландській мові, в якій висловлюється дуже прихильно про нарід і наш Уряд. Потім делегація поїхала до Аме- рики, маючи наші національні паспорти, що видала ім наша Місія. По одержаним відомостям, в Америці вони зібрали все 20.000 дол- 2 ьрів на допомогу своїм сіттям на Україні. Зараз вони знов вернулися до Голандії і їдуть до Англії, щоб підняти там пропаганду серед англійських баптистів, квакерів та протестантів. В склад делегації до Англії увійшли: доктор Унґру, солом з Бердянського повіту, переконаний меноніт-українець, п. Міллер тек в Україні, голова Американського менонітського комітету та от Гилькема, представник голландського менонітського комітету в Голандії. Пан Міллер одержав від головної американської організації менонітів наказ як найшвидше проїхати на Україну і провадити діяльність допомоги на зібранні гроші не тільки менонітам а ввагали всьому населенню піденної України, без різниці національності та релігії. Ця делегація має дуже добри рекомендації до голландського посла в Англії, до лорда Брайса, був посла англ. в Америці, який перед війною був на Україні, бачив там менонітські колонії; до п. Wilson Harris — впливового співробітника час. Ваху Кен та Манчестер Гурріан ці часописи вже розпочали пропаганду на користь менонітів і нарещ- ти до Сера Нікольва, головного редактора тижневника. British Weekly та особистого приятеля Льюїд Джорджа /Д. Д. Баптист/. Великі зв'язки вони мають також серед англійських протестантів, квакерів та бап- тистів. Головною метою ці делегація поставила добути допомогу англійського Уряду, щоб він під свою охорону комітет допомоги та добув дозвіл большовиків на приїзд, пересування допомоговою акцію цього комітету на Україні. Перед своїм від'їздом делегація офіційно зальила мені, що вони, як і всі брати їх меноніти, є порогами большиків і переконаними прихильниками України, громадянами якої вони себе рахують та нашого Нац. Уряду на чолі в Президентом Директорії С. В. Петлю- рою. Через те вони в Англії скрізь, перед всіма урядовими та впливовими особами будуть гаряче підтримувати ідею незалежної Укр. Нар- Республіки та Укр. Націон. Владу, Український Уряд, яко єдину владу, яка може встановити спокій та лад на Україні. Я їх дякував і нагадав їм, що Укр. Уряд давно вже видав закон про націон.-персональну автономію, якою голландські меноніти мають право користуватися на Україні та що Укр. Нарід і Уряд ніколи не забудуть про допомогу, яку українські громадяне-голландці дадуть Україні в цей важкий для неї час. З того впливу, який мають меноніти в Голландії, можна вробити висновки, що коли ця делегація підніме свій голос на користь України і почне агітацію серед впливових кол Англії через своїх братів по релігії баптистів, квакерів та протестантів, то для нашої справи це буде мати дуже добрі наслідки. Приймні вона спаралізує агітацію, яку вже почав моркотун, подавши меморандум до Конференції в Льондо- ні, в якому доказує, що українські повстанці б'ються з большовиками за відбудовання "єдиної, федеративної" Росії. Андрій Яковлів в.р. З оригіналом згідно Діловод: До Пана Міністра Ісповідань. До Пана Міністра Преси і Пропаганди. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, при якому маю за честь надіслати до Вашого Величності на- не Міністре, відона копію докладу Голови Надзірча- ної Інформаційної Комісії в Бельгії і голандці Укр- елеса в 2 цього березня ч.35 про поляндців - конопи- тів, колонистів на Україні. М. Кричевський Керуючий Справами Начальник Директорії У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ "14" Березня 1921 р. ч. 954 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО. Березень 15 дня 1921 р. вх. ч. 392 При цьому маю за честь надіслати до Вашого відома копію листа Голови Надзвичайної Дипломатичної Місії в Румунії п. Мациєвича від 28/11-6/р. Голова Ради Міністрів В.О.Директоре Канцелярії Сл. Фонтейль ГОЛОВА Підзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Румунії 28 Лютого 1921 р. ч 2255 м.Букарешт. На Ваш лист від 18 Лютого Ч 567 маю честь Ва- відповісти, що п.Феденко вже давно виїхав до Тарнова, а дозвіл на переїзд сюди п.Видібні і Стажкевича має бути в скорому часі надісланий.Справа затримується святом, що на протязі цього чижня тут відбувається, як тільки одержимо зараз телеграфично вишлимо. Пікавить мене як це Ви вирішили справу полк.Некола ще раз підкреслюю, що не моє діло входити в нее по су- ществу, а віднестися формально і на підставі довірря до до цих же людей.Справа з морального державного боку цілком ясною, а меж тим позитивне її рішення дає мо- жливість М.З.С.утримувати ова пере рви акції в Парижі і Льондоні на протязі майже цілого року. Але як Ви гадаєте, що має вирішити її не надли- во, то дайте рішучу і категоричну відповідь цим панам, щоб вони її могли здійснювати. Скажіть, Вам відомі алярметські чутки з Відня, що нам можуть закрити і Раду Міністрів і Раду Респу- бліки. Вони наче-б то йдуть в Парижу Завтра або поза- втрі буду бачити кн.Сапігу і хочу поставити йому меж іншим питанням й про це. Всього Вам найкращого Бувайте здорові З З повагою до Вас К.Мацієвич З оригіналом згідно: Діловод Ташинський Тиражів Копії 1) Ранку 105 Над іншою неправдивою вістка: повстанці заняли Тернополь 342 Касус Павленко 2) Далі. 11 В одесі видухло велике проїзди большевицьке повстання. Мико- слав в руках повстанців. 343 Касус Павленко 3) Відень -11 Шульгин виїхав уз париж Ваємінко 4) Кідень-11 премшу інформацій відносило провиненевенної кризи, бо тут приволені гутки. Ваємінко а) Засідання Ради Міністрів в каних справах відкладено на понеділок. Свій візит до Тарнова прилучений відповісти на відповідь 15 березня. Вчор. Замінський б) Ріденб 12. Як каже мені Засідник депу- тація Ріденської Ради не буде послана до Парижу. Ведеться спрощена акція за виключення Шляхтина і Гренова з Ради. Василько У Кізеню 12. Мозаїк австрійських банк до перевору італійських сім'їв дарів шинів народної косицей з приду и, який Березня затримане також виплати Угорських грошей а останні власні гроші будуть для вселихи Шульгина приву держити Гаранзельному Курфест- Нотел, Березня виплати мені Урши зі згадки Віденських Товарів, то березнівських машин інакше не буде мати змоги пере- водити далі навтім надзрібніші виплати і всі наш заходжання апарат зупиниться. Василько У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин "14" березня 1921 р. ч. 1342/1462 Тарнів. У відповідь на відношення від 28-го лютого 1921 р. ч. 372 Міністерство Закор- донних Справ має честь повідомити, що в спра- ві визнання України Святим Престолом Міні- стерству був потрібний відповідний акт для складення "Синьо-Жовтої" книжки Уряду У.Н.Р." і Міністерство листом від 30/XI-20 року по- прохало Місію У.Н.Р. в Італії переслати йому копію цього акту. У відповідь на це Місія У.Н.Р. в Іта- лії надіслала 28/I-21 р. копію листа карди- нала Гаспарі, яка в перекладі була надіслана Міністерством Панові Керуючому Справами Ди- ректорії для докладу Панові Голові Директорії ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЧУЖОЗМІННИХ ЗНОСИН. Г. Радзівіл До Начальника Дипломатичного Відділу Губінського Telegraf Państwowy Blankietu N° 69 1094 M-62 Przewodnika N° Otrzymany dn. 19 r. o godz. 11 min. od Podpis urzędnika z. Uwagi służbowe. ne budu daty własni wydaw dla wysylky schl nn beresnia satryuje takosch wplatu ulorskich, kurfuersenhotel berlin wplatyty peni hrosni wid prodasch dokladaju tscho schulkin przyjichow v parysch 33 bank do powrotu italijskych likwidatoriv v paryschu namrykil avenue friedland royalhotel kropka posajak z schulhina proschu doputschty boganovskou wldenskich towariv ta berlin maschn inaksche nilssen 99f spohy perewodyty dali nawitj najdrbnihsbi wplaty i wesj nasch 237 505 До Пана Міністра Справ Закордонних. 2/85 До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Березня 16 І 921. Тарнів. Прикладаючи при цьому копію телеграми Посла Василька з 14 цього березня ч.4066, має за честь подати до відома Вашої Екцеленції, що на Телеграмі ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти резолюцію: "Прємьер-Миністру в копії М.З.С. для належного по- логодження". М.Шульга Керуючий Справами М.Цицишвили Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних. Березня 16 1921 Приклягаючи при цьому ч.148 газети "Воля Росії" з 9 цього березня, маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив наказати: "Переслати ч.148 "Воля Росії" в відозву "Братям-Ку- банцям", підписаною Членами Кубанської Ради - Нуком, Макаренко та Омельченком до відома, як ілюстрацію то- го балансування, яким займається автори відозви. 15/III. 1921р. ПЕТЛЮРА." М. Миронов Керуючий Справами І. Кричевський начальник Нанцелярії ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Головний Отаман Військ У. Н. Р. 1921 р. До п. Мін Зак (пр.) Переслаю 2.148 "Боми Воєї" з відгово- р братям-Кубанцям, підписаного Псками Кубанської Ради - Муком, Макаренко, Омельченком до Строма, як і єнтрацій гоо Балачеваття, яким Займалося автор відповів. Кубань. 444 16 240 Березня 9 921 Тарнів. До Пана Міністра Ісповідань. Згідно з резолюцією ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, прикладаючи при цьому подання Петра Житківського з 27 січня п.р. про розвід з дружиною, маю за честь просити Вас, Пане Міністре, повернути мені це прохання разом з Вашим висновком, для доповіді ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Перуний Справами Кривошапка Начальник Канцелярії НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ У ПРАЗІ Ч. 192/0: Е. Прага, 6 березня Марта 192 MIMORÁDNÁ DIPLOMATICKÁ MISE UKRAJINSKÉ LIDOVÉ REPUBLIKY V PRAZE Начальник Директорії ОДЕРЖАНО 6 березня 192 р. ВХ.Ч. Казісній 90-го Контролера в Прагу і письмовий Суд "Міжнародний" Надзвичайний Розпорядник Ук-слоб. (12) Олімпійський Го Бернштейн ВЕСОКОВАЖНОГО ПАНА КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Українська Дипломатична Місія в Празі має честь при цьому прислати десять примірників 52-го числа "Три буни" з інтерв'ю про Українську справу Пана Головного Отамана. Оскільки були бажані ще далішні примірники, прошу нас повідомитьть про скількість і ми негайно їх відправимо. Голова Місії В.О Секретарь Місії 109 Гередрук з генебкої "Трівна" №2 Від З березня 1952 Наш співробітник мав розмову в Головним Отаманом Військ У.Н.Р. С. ПЕТЛЮРОЮ. В своїй розмові Голова У.Н.Р. торкнувся ряду важніших питань Української і міжнародної політики. - Я знаю - почав Головний Отаман - що перед Чеського громадянства є групи, для яких справа неминучості держав- ної самостійності України в питанні про розв'язання східної Європейської проблеми не являється остаточно вирішеною. Я гадаю, що факти і події недалекої будуччини переконають навіть найбільш неймовірних і коротковарих. Мусить стати очевидним в ближчій будуччині для всіх, що справа встановлення порядку, спокою і демократичного ладу та свободи по за ви- знанням державної самостійності України на нашій території є виключеною річчю. Наша політична література і наука дає багатий матеріал для обґрунтовки самостійності нашої Республіки з поглядів історичного, економічного і політичного. Наші письменники й учені, сини нації, що боряться за своє національне і державне Я завжди звертали велику увагу на це питання. Ті, хто хотів би мати обґрунтовку наших державних домагань, можуть знайти в нашій літературі вичерпуючий матеріал. Я вважаю необхідним підкреслити лише один момент. Закордоном при слабому знайомстві з Російськими відносина- ми, не уявляєть, що революція в колишній Росії була не стільки ко революцією в Західно-Європейському значенню цього слова, скільки процесом роскладу і роспаду, що явився наслідком войни. Український народ, який в своїй основній масі скла- дається з селянства, здорового і економічно і морально, порівнюючи менше підпав впливові цього розкладового про- цесу. Анархія, що зветься совєтським устрієм пренесена до нас чужими нам чинниками, а через це встановлення ладу і порядку означає для нас визволення від влади і впливу цих чужих для нас чинників, означає здобуття державної самостій- ності. Ми провадимо за наше національно-державне визволення боротьбу більше як три роки. Ми не спиняли її і не спи- немо доки своєї мети не осягнемо. Для нас ясно, що єдина неподільна Росія вже вмерла і не може бути відновлена. На її території повстав ряд національних держав, а росіяне знову в державному смислі увійдуть лише в межі лише етнографічної своєї посилості. Я певен, що з багатьма з тих держав, які утворять нове життя на території давньої імперії царів, Українська Народня Республіка зав"яже близькі й тісніші стосунки. Говорити про фор- ми, в які можуть вилитися ті стосунки, було би передчасним і зараз нереальним. Для відродженої України в справі налагодження її економічного життя будуть мати велике значення тісніші відно- сини з її близькими сусідами - а Чехословацькою Республікою з"окрема. Українські ринки в високий мірі потрібують тих товарів, які може поставити розвинена Чеська промисловість. Природні багатства України дають широке поле для пристосов- вання чужого капіталу. Поруч з цим Україна, за часи теперішньої своєї ізоляції, нагромадила у себе велику кількість сільсько-господарчих продуктів, для яких потрібні ринки. Було би логічним і одповідаючим взаємним інтересам між Україною та Чехо-Словачею використати цю ситуацію. Я підкреслюю ще раз: своєї боротьби ми не спинемо. Коли сучасне політичне становище робить передчасним вис- туп нашої організованої військової сили, то це не значить що національна робота і боротьба на Україні припинилася. Зусилля народньої стихії там, на Україні, гармонійно і ор- ганізовано переплітаються з заходами Уряду У.Н.Р. Всі звістки, що одержуються з України, свідчать про те, що національна енергія і гнів народа нашого нагромаджуються і головним зусиллям з боку Головної Команди та Уряду У.Н.Р. є використовування стихійно-народнього руху в найбільш організованій формі. Я можу ствердити: повстанчеський рух на Україні, про який так багато пишуть в Європі, буде розвиватись і далі, або пригасаючи і зникаючи на певний період, або знову вибухаючи в ширших розмірах, відповідно до нашої ситуації, відповідно до вказівок од Державної влади. Я гадаю, що ближчий час внесе першу дієність в політичне становище Східньої Європи і покаже, оскільки безпідставними є надії тих, хто уявляє можливим мирне співжиття в божевічних виками. Штабні відомості дають основи для ствердженння широкої військової підготовчої праці большевицького командування, яке провадить цю роботу на широкому фронті і в широких розмірах. Військові події швидко можуть стати фактом. В Західній Європі і тим державам, що являються аванпостом і на сході, доведеться знову вступити в боротьбу в большевиках. Робота Уряду Української Народньої Республіки пристосована до того, аби в ближчий весняний період міг бути використаний як слід для справи. Не маючи можливості говорити ширше і конкретніш з цього приводу, зазначу лише одно: з огляду на те, що ми не хочемо бути тільки гарматним мясом для Європи, як було досі, ми відновимо боротьбу регулярно-військовою силою і надамо відповідний темп боротьбі на Україні лише на тих умовах, що будуть одповідати рідності нашого народа і датують нам гарантії успішного зреалізування наших аусиль. Як моя робота, так і робота Уряду У.Н.Р. не складається лише з військових інтересів та політичної підготовки до майбутніх акцій. Я цілком ракуюся з тими труднощами, котрі ми зустрінемо на нашій території, зрізнованій російськими насильниками й окупантами. Ми провадимо тепер велику працю по підготовці того державного апарату, який би міг почати налагоджування зруйнованого життя в краї. Розроблені плани і схеми цієї відбудови, утворено кілька нашого майбутнього державно-адміністративного апарату. Робиться все, щоби на нашій території відбудовуюча робота почалась би негайно, вже на другий день. Я думаю, що за допомогою тих значних наших національних і державних сил, які утворилися за час нашої визвольної боротьби, які за три роки в умовинах військової боротьби могли розвинути до високої ступені наш кооперативний рух, утворити і заховати національну школу, ми позитивно розв'язуємо питання державної і економічної відбудови краю. Й повинен констатувати, що наша визвольна боротьба серед політичних кол Західньо-Європейських держав на протязі цих трьох років зробила нас і знаними і популярними. До певної міри нам уже посчастило вийшти серед Європейських чинників результати і впливи політики Росії, під час в'єднання в якому нас в Європі перестали було трактувати як самостійну окрему націю. З ріст нашої моральної сили серед широкатих Європейських чинників, дає мені підставу думати, що близьким є вже той час, коли Українська Народня Республіка буде визнана Європейськими державами...... Рішучий зараз кола держав Антанти, оскільки вони зainteresовані швидким розв'язанням проблеми Сходу Європи, повинні стати на грунт визнання і реальної допомоги Українській Народній Республіці, бо остання є неминучим і не- одмінним чинником для встановлення порядку, спокою і політичної рівноваги на Сході Європи. Схід Європи, колишня Росія, загрожує нині спокою цілої Європи і до певної міри цілого світа. Я скажу: спокій в Європі буде гарантований тільки тоді, коли наша Українська Держава останньо закріпиться і затвердиться. Наше географичне положення робить в України найбільш зручний і короткий шлях з Європи до Азії. При цьому нашому становищі ми завжди будемо заінтересовані в піддержці миру, спокою і політичної рівноваги. Я певен, що ми його будемо підтримувати в іншими сусідніми державами, реальні інтереси котрих вимагають цього. З окрема я думаю, що на цьому грунті у нас навлякуться близькі стосунки з Чехо-Словацькою Республікою, яка стала вже на грунт порозуміння і близьких відносин з Польською Річчю Дополиток, виявить активний інтерес, ніж досі було до проблеми Сходу Європи, а тим самим і до питання про відношення до України. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ Капітлярія Директорії ОДЕРЖ: УС № 653-а дня 192 р. Берлін ....... 27 лютого Вх. Ч. 21. До Пана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р., Андрія НІКОВСЬКОГО, (Копія п.Головному Отаманові й Прем'єр-Міністрові). Остання кур'єрська пошта відійшла до Вас на Тарнів 20 сього місяця. Тепер маю за честь декласти Вам слідуючі справи: 1) Справа участі єврейських партій при Раді Республіки. Міністерство надіслало Посольству припоручення вистарати для п.Пістряка і Альтера візи на вїзд до Польщі. Звертаю увагу, що я нічого іншого тут не можу зробити, як вербальними нотами попрохати Польське Посольство о візи й дати відповідні телеграми до Михайлова у Варшаву, щоб цей роздобув їх, бо Польське Посольство мусить у Варшаву телеграфувати. Тому багатько коротше було б Міністерству звертатися прямо до Михайлова у Варшаву, бо справа віз там і рішається і незалежить від Посольства Польщі у Берліні. Але у Варшаві апарат так налагоджений у нашій Місці, що від неї ні відповіді ні чого другого не можна діждатися. 2) Офіційні відвідини. У зв'язку із Лондонською конференцією віддавав я цілий ряд пос- лів і ділчів. Про розмови маю за честь доложити слідуюче: а) Авдієнція у амбасадора Японії Гіскі. Я був у нього із референтом преси Вальдманом більше години. Та як звичайно Японець більше випитує, як говорить. Він ставляв питання: яка у вас консти- - 2 - туція, чи є у вас парламент, як він виб- раний, які відносини до подільних дер- жав і т. д. На остатку це дуже подробно ви- питував про Петлюру, якого фамілія була Йому відома. На прикінці, коли Йому пос- тавили питання, якої Росії вам треба єди- ної чи розділеної, то амбасадор відповів: нам треба, щоби Росія була не зве с іль н о р . Ми потім балакали багатко про наші кольонії, він знав, що там живуть якісь "малоруси". Ми Йому заявили, що й наш інтерес є, щоби вона не була за силі нор. Й тому ми радо помогли б Японії за певне політичне попертя і піддержку, що би ці кольонії відсепарувались і еконо- мічно оперлись на Японії. Посилком учи- телів, інструкторів і т. д. можна би це скоро сягнути. Він собі занотував цю справу й обіцяв дати відповідь. б) Авдієнція у посла Італії сенатора Фра- ссаґт. Це є новий посол Італії Й я пі- шов до нього, щоби навязати зносини. Я Йому заявив, що нас становище Італії в справі чорноморського питання дуже ці- кавить економічно й політично, а тому, що німецької політики не можна робити без східної політики, то я мав припору- чення від мого міністра поінформуватися у цих справах. Фассаті відповів, що він є глибо- ко переконаний, що німецької політики не можна робити без східної політики та він ледви два тижні є в Берліні Й не міг собі ще ясну справу засувати. Коли він тільки обізнався із справами, він мене попрохає до себе, щоб про це поба- лакати. Порушене питання німецько-іта- лійської кооперації у справі економіч- ної відбудови України на підставі ні- мецький товар а італійські кораблі, се- натор Фассаті попрохав меморіалу. в) Авдієнція у нового посла Руменії Нану. Щоби навязати з ним зносини, був я у нього більш пів години. Нану знає мілий ряд наших міністрів та ділців: Галіпа, Прокоповича, Мацкевича, Расенка і т.д. Він був директором закордонного відділу при Міністерстві у Букарешті. В розмові сказав він, що Руменія згідна була визнати Україну ще із самого по- чатку. Та Паліп приїхав і зачав порушу- вати справу Бесарабії. Це мало такі наслідки, що Руменія рішила справу виз- нання відкласти. Відносини до Німеччи- ни наладжуються добре у Руменії. Зрештою Нану не є політик а урядовець. Його мі- сія тільки перехідна стадія. г) Візит нового посла Польщі Висоцького. Наслідник посла Шебеко відвідав недав- но мене Й ми мали із собою дуже довгу розмову, яка ще на прийомах у радника Зборовського і Фінляндського посла, що -3- до змісту продовжалась. Висоцький дуже поволенький порушив зі мною галицьке питання (він сам галицький поляк). Так, як я в попередній розмові заявив Нану, що уряд наш уважає справу Бесарабії вирішеною, так само я сказав Висоцькому, що наш уряд і справу Галичини уважає вирішеною в тім заслі, що вона є справою інтернаціональною. Висоцький тут має дуже тяжке становище. Я вже заявив з ним дуже тісні зв'язки. Він дістає від мене ті інформаційні матеріали, котрі можна йому передати. Вчера пспрохав він мене дуже Йому хоч трохи помочи і старався вивідати, як у нас наладжений Розвідчий апарат. При тій нагоді сказав він мені, що Шебеко у цім напрямку нічого не робив, а Французький матеріал безвартний. Я Йому оповів без подань імен, що в нас є відповідний чоловік, котрий має зв'язок із Французькою, англійською та німецькою К.Р. і що коли Йому треба часом помочи, то я це зроблю. В дальній розмові я пізнав, що Висоцький шукає зближення до де-яких німецьких кол. Він робить приготовання, щоби, по вирішенню плеского питання, розпочати реальну економічну політику із Німцями. Що до бойшевиків, то Висоцький очікує, що бойшевики не будуть з весною наступати. Що це не є в їх інтересах. д) Щоби розвідати, які контр-пропозиції Німці ставлятимуть на Лондонській конференції, я був у президента Ратенау. Він щойно вернув з Льондона. Настрій англійських мас до Німців цілком холодний. Ревізія Версайського договору не має що очікувати. Круги інтелектуальні мають мінімальний вплив. Тільки п'ять готелів дали право Німцям почувати! Ратенау салакав із секретаря: Красіна, котрого він не застав, але з котрим він заприязнений. Ті показали Йому карту Рослі із закресленими концесійними областями. Найменша концесія так велика, як Данія, найбільша як Північна Німеччина. Концесії в європейській Росії немає а тільки в азіатських частинах. Ратенау переконаний, що торговельні переговори веде Англія із бойшевиками в порозумінні із Францією. Він переконаний, що цей договір буде заключений та, що дальша фаза приведе до мирних переговорів із бойшевиками. Щодо торговлі, то бойшевики привезли великі списи великих сирівців, якими вони розпоряджають. Більшість очевидно окрадена, але індустрія де-яких сирівців дуже пітрібує. Ратенау не вірить, що бойшевики упадуть. Інформації, які він має є такі, що село починає слухатися диктатури, як за старих царських часів. Що кіль- - 4 - ка століття, каже Ратенау, якесь горда у Московщині захоплює владу і, як довго приторинці держаться, так довго і влада функціонує. Тепер захопив владу кліб большевицький і як довго в нім дебати треварть та червона армія держиться, так довго і большевики не упадуть. Остаточ- но перейде большевизм у форму аграрно- мужицької республіки. Ратенау радить Українцям вичекати весну й коли ставка на Францію не дасть нічого конкретного, тоді треба чекати нових пляхів. е) Авдієнція у нового чеського посла Туза- ра, бувшого міністра-президента Чехосло- вакії. Я його привітав від п. Посла Ва- силька, з яким вони прийтелі й почав роз мову в перід із справою Малої Антанти. Тугар каже, що й головна ціль є де - фензивні й сорз Чехословакії, Руменії й Дрославії проти Габсбургів, Угрів та можливих нападів большевиків. Коли б большевики напали на Руменію, то Чехословакія буде безпосередньо або по- середно їм помагати муніцієн, матеріа- лом, то що, так як таного року. При зак- люченню того союзу Чехи заявили цілком отверто так і Йонеску, що вони мусять брати зглад на Росію й тому не можуть перебрати ніяких зобовязань від- носно неруменських терито- рій (Бесарабія, Буковина). Також і Дро- славське правительство переконав прези- дент Масарик, щоб воно залишило всякі наміри інтервенції. Але Дрославія сто- ить на становищі, що вона грозовор до- помогою всіх Москаляв у Дрославії, ста- рих генералів та урядовців, хоче запла- тить хоч частинно свій довг чести ста- рій Росії. На питання, чи Мал. Антанта є фактором політики якоїсь великої дер- жави, Тугар сказав: ми не находимося у ярмі великої антантні тому й відновили- ся від проводу I та II , бо ми не хочемо бути пилкор інтересів Великої Антанти. Із Поляками хотять хатить радо порозумітися, але при установленью за- хідних і східних границь треба зважати й на другі народи Східної Європи. Тому ми не могли зродитися, доби Поляки всту- пила до Малої Антанти. Відносно Росії сказав Тугар: Стара Росія не вернеться ніколи. До нової Росії є наше бажання мати добрій шлях. Тому ми й інвестуємо дуже великі капітали на Карпатській Ру- сі, бо вона є нашим мостом до Сходу. Ко- ли тільки на Сході наступить спокій, то ми Карпатські Руси полішимо вибір з ким вона хоче злучитись: чи з Україною, чи з Федеративною Росією, чи із сораними штатами Сходу. В дальшій розмові Тугар за- лявив з нашими жаданнями та бажаннями свої кільковиту згоду. Він згодився на - 5 - все прохання звернути увагу міністра За- кордонних Справ Сіконса не тільки як по- сол Чехословакії, а також як знавець Бо- ду, що діяльність Скоропадського та това- ришів у Німеччині робить на славинську демократію дуже не бажанне враження. Ту зар згодився також зацікавитися справою чи би чеська соціал-демократія не пере- брала задачу посередництва між Україн- ми а московською демократією. Прага бу- ла би знаменитим місцем для такої праці Адвіденція у міністра Тузара визначалася своєр ширістю й отвертістю. м) Адвіденція в англійського пмбасадора льорда Абернана. Я був у нього більше півтора години разом із референтом пре- си Вальдманом. Англійський посол інфор- мувався зпершу всякими питаннями про уряд У.Н.Р.та Совітську Україну. Він цілком погодився з нашою думкою, що кос- ковські большевики є наслідники та спад- коємці російського імперіалізму. Дали сказав він, що Англія не має відносно Ук- раїни та її жадань ніяких упереджень. Він сказав виразно, що це є тільки знак неадарності українських політиків, коли Україна це тепер цілим світом не визна- на."Ви ще дуже молоді а кадаєте дуже багатенько! Головною ричою є, люби наперід Ваша держава і ст н у в а л а , а по- й по потім треба про ваші жадання бала- кати, ви пусите мати приятелів, старайте- ся передовсім о приязні Руменії та Чехо- словакії, ваша справка за Східну Галичину це дуже трудне питання. Ви за молоді на- ція, щоби ви сміли собі позволити на лях сус Ельзас-Льотарингії. Польща Східної Галичини не видасть. Годіться на це, по- зроблене". Я льордові засував, що уряд наш стоїть на становищі, що це є інтер- національне питання й ми не бажаємо ним комплікувати дальше будування У.Н.Р. ві- руючи у справедливість великих держав. Абернан взяв нас до геогра- фічної партії і широко обсалацував боль- шевицьку проблему. Він думає, що на Схо- ді за яких пять літ будуть неспокойні. Він не вірить у торгівельну спосібність Совітської Росії й цілком годився з на- шими інформаціями, що большевицька Росія нічого дати не може. Дали випитувався він про плани большевиків на весну. Про Польщу він сказав : " Польща хоче абіль- шуватись та рости а вона це властиво не жие. це є немаєсть, що вона самими во- рогами окружена! Ще для вас, Українці, при- мір і цього ви не повинні робити. Перше ви повинні основати державу а потім рос- ти". На географічне карту показув- чи, сказав він: є дві політичні лінії, одна від Прибалтики, Польщу, Східну Гали- чину до Руменії, а друга - Чехословаччи- на, Східна Галичина, Україна. Між цими двома напрямками треба вибирати. Льорд попрохав на остатку не- морандума, копії бреть-литовського мира - 8 - У розмові із одним з інакомим мав барон Мальцан сказати: ми знаємо Баранов- ський у Парижі, але ми не дозволили, щоби якась третя держава в українських справах на нас натискала. Посередню мав інформацію, що німець- уряд дав розглядати у придичний відділ план якогось нового генерального арешту українських громадян. Здається, думають судо- вим шляхом осигнути арешт, який би боронив недоторканність навіть перед антанкськими заходами. л) Український комуніст Бардах повернув до Берліну. Посередню мав такі інформації. Ці- лий дальший розвиток на Сході залежить від шляєського питання. Коли Шлезе припаде Поль- щі, то больцевики негайно пічнуть наступ, щоби не дати Польщі вугіллям і желізом скріпитися. Коли ні, так больцевики споді- ться, що в Польщі знайдеться мілітарна пар- тія, яка заризикуює насильною окупацією. Тоді знев "больцевики пічнуть наступ. На кожний спосіб вони сподіваються, що закавика не йдеть- ся. Загалом Бардах каже, що Варшава лопне, як не плахом оружним то пропагандою. Настрій у нього дуже розевий, бо дістав, ддається, гроші. м) У розмові з латинським посолом д-ром Войтом цей мені оповідав висліди поладки їх мініс- тра закордонних справ Маеровича по антант- ських країнах. Тільки в Італії найшли вони повне підпертя. Також було в Англії, де Льойд Джордж запевняв синпатії але Керзон дуже холодно поставився. На питання, хто їм робити, Керзон поведено і преспокійно дав Маеровичу таку пораду: видіти й чекати, че- кати й сидіти. Цими словами збував він вся кі старання міністра розвинути політичну дискусію. 3) В останнім часі Посольство У.Н.Р. у Німеччині ні було запрошене на слідувач прийоми: а) Чай у Міністра Симонса, б) Чай у Радника Блекхера, в) Чай у Посла Фінляндії, г) Святочна вечера з нагоди річниці самостій- ності Литви у литовського посла. Латинсь- кий посол д-р Войт мені дуже широко поясни чому вони мусять розпоясати переговори із Совітською Україною. Але це зільки хвилеве. Посольство у Н.Р. у Німеччині дало аі своєї сторони: а) Чай для української колонії, на котрім го- ворив Посол Кедровський доклад про больше- виків (який і мене вилічив); б) Чай для української колонії, на котрім док ладав Міністр Модест Левицький про станови -6- та ще других інформацій. Я подякував йому за прийом і заноти фікував йому, агідно інструкціям, що український уряд дав припоручення, щоби заставновити масові повстання про- ти большевиків як до осени. До цього часу хай великі держави рішаться на якийсь конкретний план, бо український мужик не має охоти далі проливати своєї крови без виглядів на здійснення свого національного ідеалу. а) День по тім був я на авдієнці у фран- цузького амбасадора Льорана. Він мене знає а цілого ряду прийнят, приняв дуже ласкаво, але прийом у Англії був ба- гацько ширіший. Я йому подав великі інформації про ризькі переговори й за- нотифікував, що уряд розпорядився заста- новлення повстань на України аж до осе- ни. До того часу прохаємо вияснити пля- ни щодо Сходу. Петлюра показав найгар- нійше і ціла Україна, яка палає повстан- нями, що ми є одиноким реальним анти- большевицьким Фактором. Денікина, Колча- ка, Врангеля немає, але у Н.Р. бореться далі, хоч не дістала до-тепер ні одного патрона допомоги. Я ніколи не сподівався, що та- ка заява зробить на нього враження. Він досить знеровано спитав: чи ви мені це нотифікуєте як факт, чи як бажання даль- шої помочі. Я йому сказав, що так само як я тамтого року в нього був і на при- поручення Міністра Закордонних Справ за явив, що Петлюра разом з Поляками насту- патиме, так я тепер уважаю своїм обов'я- ком його поінформувати. Заставновлення є фактом, але у Варшаві і Парижі та в других місцях можна до осени випрацьова- ти з нашими представниками конкретні плани, які запевняли б успіх а не тільки кровотоки селянства. Дальше звернув я увагу Льо- рана на діяльність Скоропадського і спи- тав його чи це правда, що його підпира- ють великі французькі банки. Він заяви- в, що це виключене, може якісь маленькі і це тільки персонально. На прикінці спи- тав мене Льоран, чи я був у Абернона і поінформував його про наші плани та рі- шення відносно заставновлення повстань. Я йому заявив, що заставновлення пове- тань я занотифікував. При цілій розмові був секре- тар, який важніші фрази описував. Я йому сказав, що ми вповні ро- зуміємо, що Франція чує себе в довгуне перед старою Росією і тому не хоче нас признати. Але час вже зрозуміти, що коли Франція хоче справди добра для сієї країни, до тільки признанням України мо- же це ослігнути. Про формулу, яка б обох сторонам була приємна, можна би перетрак- тувати. Французький посол сказав, що іде разом з англійським амбасадором у су боту до Льондону й там справу України матиме нагоду перебалакати особисто із Брілям. 1) Тому що Міністер Закордонних Справ Сімон був цілком перетяжений конференціями, я з ним мав тільки нагоду балакати у нього на чай. Із Його слів я зрозумів, що Німці у Льондоні будуть трохи горозумніші. З ус міжкою він навіть сказав, що корабель для повороту делегації Англійці вже приготовили. Розвидавшись у парламенті, де я був разом із послом Кедровським у професора Геча та від всяких пресовиків, що пропозиції німецькі у Льондоні тісно звязані будуть із східними питаннями, я ще цієї суботи був прийнятий штат-секретаром Міністерства Закордонних Справ Фон Ганельм. Я Йому сказав, що після наших інформацій Німці порушать у Льондоні східне питання. Ситуація іменно така: Франція хоче, що Німеччина платила. Німеччина може тоді платити, коли зможе торгувати. Торгувати й продукувати вона може тільки для і із Сходом, тому Німці хотіть сказати у Льондоні ми платити мено, але забезпечить Німеччині певну сфери впливу на Схід. Із Сходом можна тільки торгувати, коли там супокій і порядок, отже треба ус- покойти Схід. Я штаб-бекретару спімнув на- заявив Йому, що я на припоручення Мініст- ра Закордонних Справ пропоную Йому, коли би справа стала актуальною, почати негайно з нами переговори, бо при цих питаннях Україна грає головну роль. В є а нас вони на Сході нічого зробити не можуть, тому шлях іде тільки через порозуміння з У.Н.Р. Далі я звернув Його увагу, що при торговельних плинках не можна ніколи забувати на українські кооперативи. Коли би Німеччина не пішла другими шляхами, то це мало би дуже небажані наслідки. Тому, що ми дуже доробимо добрими відносинами до Німеччини, я звер- тав Його увагу на діяльність Скоропадського й його кліки. Наслідки можуть бути прикрі, бо він стається між українським громадянством утвердити думку, що він пра- цює в порозумінні з Німцями. Це доведе до нової пропасти між українською а ні- мецькою демократією. Ганель все занотував і казав, що доложить Міністру Закордонних Справ. 2) Звертав увагу на ситуацію, яку витворив у Німеччині п.Міністр Барановський. У розмовах із референтом України радником Блехером я зрозумів, що справа може взяти для нас дуже небажаний оборот. Із інформацій попередніх передано, що большевики українські при киці січня поставили каданим до німецького уряду, щоби дано дозвіл для діяльності їх посла. Німці дотепер не відповіли. -9- ще у Польщі, в) Чай для російської преси, на котрім була ціла колонія, 5 представників Німецько- го Міністерства Закордонних Справ посол Болгарії, Австрії, Литви, Фінляндії, Біло- русі, Чехословакії, Грузії ітд. Прохар прийняти вираз мого глибокого поважання. Спомину Повірений у справах У.Н.Р. у Німеччині: У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. департамент Чужоз. Зносин. "14" березня 1921 р. ч.1345/4473 Тарнів. до ПАНА КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. У відповідь на Ваше, Вельмишановний Пане, відношення від 6/III-21 р. ч.424 Міністерство Закордонних Справ має честь повідомити, що ним переслано до п.Михайлова, Керуючого Справами Дипломатичної Місії У.Н.Р. у Варшаві, відповідні матеріали з проханням вжити заходів в справі ре- пресій Польської Влади над українськими громадяна- ми, що зараз перебувають у Львові і и. Прийміть, Вельмишановний Пане, вислови гли- бокої поваги. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. за Директор Департаменту Чужоземних Зносин. До Пана Керуючого Справами Дипломатичної Місії УНР у Варшаві. З наказу НАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь просити Вас, Вельмишановний Пане, повідомити мене, чи служить при Варшавській Місії авіятор армії УНР Берн-губер, та які і коли Місія видавала йому посвідчення. Керуючий Справами Начальник Канцелярії Загальний. березня /3 1921 Тарнів. До Пана Начальника Військово-Похідної Канцелярії ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Одержавши повідомлення від Повіреного в справах УНР в Німеччині, що в Берліні між ро- сійськими колами крутиться киязь Сулима /Сулі- мов/ полковник армії УНР кінноти Омельяновича- Павленка, ПАН ГОЛОВНИЙ ОТАМАНА зволив покласти резолюцію: "Чи це відповідає дійсності. Запита- ти через мою військову канцелярію: чи є такий старшина в кінній дивізії." Повідомляючи про вищенаведене, Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ просить Вас, Пане Начальнику, або без посередньо доповісти посередньої доповісті в цій справі ПАНОВІ ГОЛО- НОМУ ОТАМАНОВІ, або надіслати відповідь до Кан- целярії ДИРЕКТОРІЇ. М. Кричевський Начальник Канцелярії "Начальник "відділу До Пана Міністра Справ Закордонних. Звернувши увагу на уступ з доповіді Повіреного в справах УНР в Німеччині з 9 цього березня ч.750, в якому зазначено, що Англія за останні часи наново намагається зв'язатися з російськими монархистами, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОР І зволив покласти таку резолюцію: "Чи дано про це знати нашому представництву в Італії для перевірки." Про вищезазначене маю за честь подати до Вашого, Пане Міністре, відома. Керуючий Справами Начальник Канцелярії МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА № 1540. 16. березня 1921 р. Панові Голові Директорії і Головному Отаманові Військ УНР. Кап. земля Директорії ОДЕРЖАНО Березень 16 дня 1921 р. вх. ч. 4/3 Міністерство Закордонних Справ має честь пере- слати при цьому копію листа п.Олесницького до п.Міністра Закордонних Справ від 7-го березня б.р.-до ласкавого ві- дома. Міністр Закордонних Справ: и Начальника Канцелярії Міністра: Копія з копії. Льондон, 7. березня 1921 р. Ексцеленціє. В наслідок відомостей про протисовітську революцію починають тут цікавитися нами. Мене запитують про відношення на Україні, про нашого Головного Отамана Четверу та про повстання у нас. Розуміється, я завжди даю мої інформації відповідно до напрямку вказаному мною Вашою Ексцеленцією, особливо, по питан- ням що торкається особи Головного Отамана. Я не маю враження, щоби випливові тутешні чинники трималися би й на далі нега- тивного відношення до Головного Отамана, але все ж, вже з огляду на перетрактації з Красніним, тут взагалі займають вичи- куючу позицію що до українського питання. З відмінним поважанням Олесницький В.Р. За згідність копії з копією: Начальника Канцелярії Міністра: МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА № 1560 17-вересня 1921 р. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО без дати для 1921 р. Вх. ч. 4 Панові Голові Директорії і Голо- Стаманові Військ УНР Міністерство Закордонних Справ має честь пе- слати при цьому копію вимітки з відношення, переслан сюди Посольством УНР.в Царгороді від 16-го лютого о ч.175-до відома. Міністр Закордонних Справ: в. Начальник Канцелярії Міністра: Посольство Української Народньої Республіки Царьгород 16 лютого 1921 р. ч. 175 Вимітка. 260 До Міністерства Справ Закордонних Тарнов. Сучасне політичне становище Туреччини виключає можливість не тільки статистики, але й торговельних зносин, позаяк уся Анатолія /Мала Азія/ цілковито відрізана і перебуває в стані війни. Це до українського ринку, то відносини до нього поодиноких Держав не можуть бути зараз обговорені, позаяк не має ніякого шляху що до сполучення з Україною. Ідея вільного торгy з Совітською Владою поширюється. В цiй справi працюють навіть всi кооперативи України i Кубані. У всякому разі за зносини з Совітським Урядом стоять Англійці, якi дасть "Одход" пароплавам до портів Чорного моря. До сього часу пішло до Новоросійська через Батум 2 пароплава, готується ще два i до Одеси один. Усi пароплави фрехтуються з Грецької або з Італій- ської флоти, позаяк пароплави, якi колись ходили під російським праporом, стоять перед загрозою конфiскацii бoльшевиками. Торговля редеться лише на грунтi товарообміну. Батумський порт завдяки сьому стоїть без праці. Царьгород- ський ринок залежено кремом, який лежить без усякого руху. На днях величезна кількiсть хліборобських машин, привезених з Америки, для Росії, була продана за ціни 25% фактури. Величезні партii чобіт ідуть на продаж за ціну I ліра 10 піастрів, замiсть 8 лірів. /ціна яка стояла 2 мiсяцiв назад/ Уповноважений Міністер Керуючий Посольством Токарєвський Карашевич в.р. З оригіналом згідно Діловод: До Пана Міністра Народнього Господарства. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ при цьому маю за честь надіслати до Вашого, Пане Міністре, відома копію вимітки з доповіді Керуючого Посольством УНР в Царгороді з 16 лютого ц.р. ч.І75. Мерополи Керуючий Справами М.Буньковський Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних. Верезня 14 днів 1921 Тарнів. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, при цьому маю за честь надіслати Вам, Пане Міністре, копію листа п. Посла Славінського до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 12 цього березня. Миротивне Неруйний Справами Ляшунських Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ при цьому маю за честь надіслати Вам, Пане Міністре, копію листа. п. Посла Славінського до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 12 березня ц.р./1 просити Вас поінформувати про зміст листа наших Послів для належної їх орієнтації. Керуючий Справами Начальник Канцелярії 573 До Пана Начальника Генерального Штабу. 572 До Пана Міністра Преси і Пропаганди. 571 До Пана Премьер-Міністра. березня 1921р. м. Марія З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, при цьому маю за честь надіслати Вам витяг з листа Голови Україн- ської Надзвичайної Дипломатичної Місії в Чехословач- чині до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ з 12 березня 1921р. М. Кричевський Керуючий Справами м. Кричевський Начальник Канцелярії телефрама Готель Золдінгер Ніковському Варшава- 19-III - 1820 годин Виходячи з вівторок привезено десять. Офіційно одержали ми підтвердження зараз №19 Михайло Фихельман Hôtel Zoldinger NIKOWSKY Варшава 19-III - 18 годин З причин формальних видала п'ять відкладено до поне- ділка. Справа уважно виконують №17. Михайло Фихельман 109 Комія 266 Міністер премдент Лівийський Ігорь Рідень 46 2368 - 21-15/3 - 8/20. Дякую за лист з п'ятого кропка ти- мить мене відомість з телеграми Міністра Киновського що усунена кріза. чоба Василько В офіційному вигляді: В.О. Директора Кашкалья Товари Ради міністрів Ст. Гаттял Копія Директору СЕРЖАНО Березень 23 дня 192 р. Г Х Ч 448 Каурина Стебанів Баранові Н.Ч. Koits 547 268 До Пана Міністра Справ Закордонних. Березня 25 тиж 1921 2-е 532 Тарнів. Маю за честь просити Вас, Пане М іністре, повідомити мене, чи послано Універсал Ради Республіки до Українського Народу нашим Місіям та Посольствам, бо цим питанням дуже цікавиться ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ. Миронович Керуючий Справами М. Винниченко Начальник Канцелярії У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж.Зносин. 25 березня 1921 р. ч.1383/1854 Тарнів. до Пана Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНОС Боровець 25 дна 1921 р. Вх. ч. 775 Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому для дакладу Панові Го- лові Директорії інформації від Посольства в Царгороді про діяльність в Туреччині т.зв. Українського Національного Комітету /Морко- тун і К-о/ .- Прийміть Високоповажаний Пане, вислови глибокої пошани.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Царгород Так названий Український Національний Комітет, при якому скупчилося багато росіян з України стається розвинути широку діяльність за кладаючи товариства допомоги біженцям, політичний клуб, столову і т.д. Гроші на це Комітет отримує або від росіян або з якогось таємного французького джерела. Мали приступити також до організації робітничих гуртків "артелей", а для того раніше зареєструвати всіх українців. Ця організація Комітету не удається, поки що записали всього до 800 чоловік, бо більш свідомі українці не хотять записуватися. Поформовані по лагерам українські громадине були попереджені, що Комітет буде вживати потім тих списків, як доказ скілько знайшлося у Царгороді федералістів, і тепер ставляться до цеї реєстрації вороже. Про деяких членів Комітету прикладається тут інформації на французькій мові. Вільш менше всі вони /крім може Адясеевича, петербурзького жида/ у нас відомі. Найбільше рухливим є Іван Кравченко, який має бути добре відомим Й.Е. Пану Голові Ради Міністрів Ливий- кому. Це він закладає ці клуби, столові і т.п. Перед 10-тю днями члени Комітету подали французам опис повстань на Україні, підкреслюючи, що нити всіх повстань вони тримають у своїх руках. Ця опис прикладається. Посольство на підставі даних, які малися у його розпорядженню дало свою відповідь і уваги, які доказували, що ці панове нічого спільного з повстанцями і національним рухом не мають. Французи хоч запевняють, що їм не довіряють все-ж таки їх слухають і тут вони найбільшу шкоду роблять. Віднота, яка кидається всюду де дають гроші ходить і до них, але серед мас ко- зацтва вони не мають успіху, хоч треба признатися, що маси тратять довірря до Посольства, яке нічого реального зробити не може. З рідними федералістами того типу, що Кравченко, Чубинський, Род- занко, Гижцький, Рженецький, Кістяковський та інші може-би можна щось зробити, маючи з ними приватні аносики, але тих Посольство в своєму сучасному складі не бажає і не буде мати. З оригіналом згідно: В.о.Начальника Дипломатичного Відділу У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин " 25 " березня 1921 р. ч. 13х9./1861 Тарнів. Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Борецький дна 192 /р. ВХ. Ч До Пана Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має часть переслати при цьому для докладу Панові Головному Остаманові копію повідомлення п.Ке- руючого Справами Посольства У.Н.Р. в Царго- роді від 18-го лютого ц/р. ч. І79 в справі до- помоги армії У.Н.Р. і українським біженцям в Галичині. Зазначене повідомлення одержано Мі- ністерством в зв'язку з його пропозицією всім Посольствам і Дипломатичним Місіям У.Н.Р. єди- ти перед різними Червонохрестними організа- ціями в тих державах, в яких перебувають від- повідне Посольство чи Місія, всіх належних за- ходів для здобуття нашій армії допомоги медикаментами, харчами, одягом і засобами для за- доволення її культурно-просвітніх потреб.- Прийміть, Високоповажаний Пане, висло- ви глибокої до Вас пошани. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Царьгород 18 лютого 1921 року. ч. 179 Копія. До Міністерства Справ Закордонних Тарнів. У відповідь на відношення Міністерства Закордон- них Справ по Департаменту Чужоземних Зносин від 23-го Грудня 1920 р. ч. ССОХІ/672, одержане лише 16-го лю- того 1921 -го року, Посольство має честь повідомити, що вжити заходів перед істнуючими благодійними уста- новами на території Туреччини що до допомоги україн- ським біженцям в Галичині і Армії У.Н.Р. не уявляєть- ся можливим завдяки тому, що Туреччина, Болгарія, Сер- бія та Греція переповнені біженцями з Криму, серед яких є чи мало українців. Посольство до сеї пори не може дати ради, як допомогти українським біженцям в Царьгороді і не мо- же мати надії на успіх що до пересилки допомоги до Галичини. Тутешнім біженцям головним чином допомагає Аме- риканський Червоний Хрест, представники якого раху- ються лише з владою Врангеля і, під впливом росіян, негативно ставляться, що до окремої допомоги україн- цям -біженцям. Більш-менш таке саме відношення Французів, які тримають в своїх руках лише догляд за біженцями і до- помагають утримувати їх окремими частинами, які міс- тяться в деяких касарнях /Селімье в Скутарі, касарня в Серкіджі в Стамбулі/, в лагерях навкруги Царьгороду /Сан-Стєфано, Макракей, Хадимкей, Чатальджа, Бернадот, Лапи, Тузла, Галіполі т.и./, або на островах /Халка, Лемнос/. Нині всі лагері біля Царьгороду касуються і біжен- ці перевозяться або до Сербії, або до Лемноса і Гали- полі, де керує Врангель і нен.Кутепов. В справах допомоги біженцям англійці не беруть участи і лише дали частину свого лагеря для біженців біля ст.Тузли. Що торкається Турецького Уряду, то сучасне політичне становище виключає усяку можливість рахувати на допомогу з сього боку. У всякому разі Посольство завжди має на увазі надзвичайно тяжке становище нашої Армії, вживає і буде вживати всіх засобів при усяких нагодах, що до допомоги з боку інших Держав і своєчасно буде повідомляти Міністерство про наслідки. Уповноважений Міністр, Керуючий Посольством Я.Токаржевський-Карашевич в.р. з оригіналом згідно: начальник дипломатичного Відділу Маринов Ріл Данил В.дд. Неміцків У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж.Зносин 25 березня 1921 р. ч....../1842 Тарнів. Панові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО березня 25 дня 1921 р. Вх. ч. 474 Міністерство Закордонних Справ має честь при цьому надіслати Вам, Вельмишанов- ний Пане, копію листа від Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Парижі від 9/3 - 21. ч.34І в справі визнання У.Н.Р. з боку Аргентин- ської Республіки і копію листа від тієї ж Місії в справі поїздки п.Барановського до Лондону для ласкавого докладу Панові Голов- ному Отаманові. Прийміть, Високоповажаний Пане, ви- слови глибокої пошани.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Українська Дипломатична Місія в Парижі. № 341 Париж 9 березня 1921 р. Копія. Його Екскеленції Панові Міністру Закордонних Справ УНР. Т.в.о.Голови Місії М.Шуміцького. РАПОРТ. Сим маю честь докласти що 8-го ц.березня я був принятий Послом Аргентини п.Альвеаром /якому я приніс від імені Укра- їни подяку за її визнання. Міністр мене приймав дуже добре і сказав що Україна ви- знана їми ЮРИДИЧНО. Так само він пропонував мені допомогу в справі визнання України Бразілією /Бразилія найбільша держава південної Америки, Аргентина - друга по величині, і по своїй п. площі майже перебільшує площу Франції/. З визнанням України Бразілією ми будемо автоматично визна- ні цілою південною Америкою і всіма їх дрібними Республіками - як Боливія, Колумбія, Венецуела і т.п. Посол висловив також своє задоволення українськими коло- ніями які істнують на території Аргентини. Рахую що юридичне визнання України Аргентиною є для нас значний крок. В.об.Голови Місії: /підпис/ Міс.печ. Згідність свідчу: В.о.Начальника Дипломатичного Відділу до Канцелярії Міністра Справ Закордон- них Канцелярія Директорії ласкаво просить пере- кати сьогодні разом з дипломатичною поштою до Відня три листи: від ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ на ім'я п.п.Некрасовського і Василька і від Керу- ючого Справами Директорії на імя п.Пайки. М. Бушковський Начальник Канцелярії Т. Морозович Начальник відділу Подписали: Губернаторъ трямъ мѣста на лугъ п. п. Кедровскаго Россіи Балашова и Толкина одобрялъ 1924 г. 13 бегемь. Штамбург МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА № 1644 18. березня 1921 р. Панові Голові Директорії і Головному Отаманові Військ УНР. Міністерство Закордонних Справ має честь передати понизче зміст телеграми, яку вислано 14/3 б.р. через нашого Представника в Парижу п. Послові Аргентинської Республіки- до ласкавого відома. Згадана телеграма звучить: "Голова Української Дипломатичної Місії Париж.- Прошу передати панові Послові Аргентинської Респуб- ліки в Парижу телеграму слідуючого змісту: Зворушений почуттям єднаності дозвольте собі просить Вас не відмовити передати Урядові Республіки Арген- тини вислови найвищої подяки Уряду Української На- родньої Республіки за визнання її незалежності. Цей акт найвищої справедливості поклав певні підвалини для тісного зближення України з латинською расою. Прийміть запевнення мого правдивого поважання Міністр Закордонних Справ Української Народньої Республіки." Подачи це до ласкавого відома, Міністерство Закордонних Справ дозволить собі запропонувати, щоб і з боку Директорії УНР було переслано відповідну телеграму до п. Президента Аргентинської Республіки. Подібну пропозицію Міністерство Закордонних Справ доволило собі зробити і Президії Ради Республіки.- Міністр Закордонних Справ: в. Начальник-Канцелярії М.: тішграма Paris 20-iii-50 Парнєв Ніковському Для вагоної розмови в міністерстві мо- мент мало сприймливий. Я переконаний, що полоцький змінився. Знаючи синапті для України, обамана. Робити всі можливе щоби закатати 10 днів на трошку Шильгин Прийнято Директором ОДЕРЖАНО 23 дня 192/р. Вх. ч. 446 тшіграма Варшава 21-III - 10²⁰ Шарпов Ніколовичу Ордер на 10 одержали ми перед хвилю. Каса завтра виплатить. Визначаємо вівторок десятий годині велір Михайлов Євгенович Банк "Союз" Директор ОДЕРЖАНО Купон 25 квітня 192 р. Вх. ч. 447 У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз.Зносин "20" березня 1921 р. ч.../1356/1886 Тарнів. ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому Вам, Вельмиша- новний Пане, копію реферату "З діяльно- сті російської демократії на еміграції" для відома і ласкавого докладу Його Ексце- ленції Панові Голові Директорії Головному Отаманові.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Чужоземних Зносин Реферат цей слід би було потримати серед нашого членоденства в умовах інформаційних; втома необхідним аби нім були розбільано 90 наших плаворів, для того— доручуються 5 Чеклінгам; як саме слід подати рефе- рат і до м. пресидра Прокопанди 23/11 Цифр. До Пана Міністра Справ Закордонних. Березня 23 року 1921 Тарнів. Маю за честь подати на Ваше, Пане Міністре, розпорядження, що, ознайомившись з рефератом п.Дя- кова "Про діяльність російської демократії на емі- грації", надісланим при відношенні з 20 цього бе- резня ч. 1356/1686, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зволив покласти резолюцію: "Реферат цей слід би було поширити серед на шого громадянства в цілях інформаційних; вважаю необхідним, "щоб його було розіслано до наших таборів, для чого порозум- мітись з Воєнміном; так само слід подати реферат і до Мін. Преси і Пропаганди. ПЕТЛЯРА. 23/III." Виключно для офіційн. вжитку. З ДІЯЛЬНОСТІ РОСІЙСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ НА ЕМІГРАЦІЇ РЕФЕРАТ В.о.Віце-Директора Департа- менту Чужоземних Зносин, П. Д Я К О В А. Велика російська революція 1917 -го року відіграла головно велику ролю в справі освобож- ження подинонких народів б. Російської імперії. Не можна одначе сказати, щоби провідники тієї революції взагалі, а російська демократія як та- ка в"окрема, дали справжні ту свободу згаданим на- родам. Після жовтневого перевороту в Росії, коли розбурхані інстинкти почали свій руйнуючий процес і стали загрожувати також окраїнам б.Росії, то народи тих останніх були примушенні добути і вжи- ти всіх зусиль, щоби самим рятувати себе і своє добро перед знищенням. Народи ті, з яких деякі жили вже перед тим своїм власним державним життям і тільки ходом історичних подій підпали під владу і гнет Росії, взялись сам і за власне державне будівництво. Вони - а в їх числі і український народ - так бо- гаті історією та своєрідною культурою, що для Кожного неупередженого в тому напрямкові чолові- - 2 - ка повинно бути ясним, що повна незалежність і самостійне державне істнування тих народів ви- пливають із реальної дійсності і повинні бути прийняті до відома без всякої дискусії. Одначе т.зв. російська демократія в своє- му політичному засліпленню і традиційних центра- листичних тенденціях ніколи не могла, а в своїй більшості і досі не може цього зрозуміти. Того не навчила її ані історія, не відкрило їй очей на ту справу навіть поневиряння на протязі трьох останніх років на еміграції, в поступових країнах Європи. Головним центром російської еміграції являються Берлін та Париж, з від- повідними філіями в Празі, Будапешті, Вільгороді, Софії, Константинополі і и. ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛЬО- ГІЯ РОСІЙСЬКОЇ ЕМІ- ГРАЦІЇ І ЇЇ УТРУД- ВАННЯ ЗА КОРДОННОМ. Приглянувшись поодиноким виступам російської анти-большовицької еміграції за кордоном треба сконстатувати, що в політичній ідеології росій- ської демократії запанував, головно в останніх часах, по розгромі армії Врангеля, цілковитий хаос. В поодиноких російських політичних партіях прийшло до розколу - роздвоєння. В Берліні, головному вараз центрі російської реакції створено "Комітет Чотирох Дум, зложений переважно з октябристів і кадетів. До Комітету вступило декілька есерів, за що екзекути- ви їх партій виключили їх з числа своїх членів. Берлінська група кадетів, а Гессеном і Набоковим на чолі, порізнилася з парижською, якої більшість пішла в справі організації закордонного політич- ного центра за Мілюковим і т.д. - 3 - В Парижі істнують: І/ т.зв. "Діловий Комітет", що займається ліквідацією справ, зв'язаних з упадком ген. Вран- геля. 2/ "Комітет членів б. Державних Дум і Дер- жавної Ради", який під керовництвом Гучкова пра- цює з парламентськими кругами європейських дер- жав. 3/ центр, якого ініціатором являється Бурцев він противиться скликанню російської конститу- вання і стоїть за скликання зібрання "Державної Ради", складеного з осіб, спеціально для цього запрошених.- 4/ "Російський національний центр", що повстав в тісній злуки кадетів з есерами; в цьо- му Комітеті працюють головно Мілюков і Керенсь- кий / останній без визначної ролі/, при чому треба зазначити, що есери мають тут значну біль- шість. Вони, головно-ж Керенський, є тої думки, що справи національностей б. Росії не можуть бути вирішувані, доки Росія, як така, не відзи- скала належного їй місця в європейському політич- ному концепті. Цей третій кадетсько-есерівський центр був між іншим ініціатором скликання з'їзду членів б. російської конституанти. Зазначена вище нарада членів б. російської конституанти відбулася в Парижі 8-го січня ц/р. Вона звернула досить значну увагу політич- них чинників і викликала заінтересування в євро- пейській опинії, тому слід обговорити її значен- ня. - 4 - НАРАДА ЧЛЕНІВ РОСІЙСЬКОЇ КОН- СТИТУАНТІЇ В ПА- РИЖІ. Не місце тут розбирати питання про те, оскільки члени б. російської конституанти мають зараз яке небудь моральне та юридичне право висловлюватись про Росію взагалі, а справи на- родів б. Росії, що давним давно живуть своїм державним життям, з"окрема. Підкреслити треба тільки, що члени російських Установчих Зборів 1917 -го року були вибрані при цілком іншій ситуації, коли ще істнувала стара Росія, як політично зорганізована цілість. За три останні роки, вона розложилась на цілий ряд самостій- них республік, в цілком зміненою соціяльною структурою і через те же сама ідея Всеросійсь- ких Установчих Зборів стратила всякую рацію. Зараз члени б. російської конституанти не мають права висловлювати волю народу, що їх послав туди в 1917 -му році і всяка спроби з іхнього боку наповнити конкретним змістом цю полі- тичну фікцію, являються річчю не маючою реаль- ного значіння. Тим більше не мають права недобитки б. ро- сійської конституанти розпоряжатися долею наро- дів б. Росії, а з"окрема народу українського. Протягом останніх літ український нарід заявив свою тверду волю самому у рішати про се- бе і реалізувати своє право на самовизначання; рішення його дальшої судьби спочиває отже виключ- но в його руках. Хвиля революції в жовтні 1917 року давно перекотилась через голови Керенських, Чернових і и. ініціаторів парижського зібрання їх партія, "переторгована" партією Леніна і Троцького, давно зійшла з політичної арени для - 5 - Московії, а в нас вона ще раніше зникла з горизонту. Міркуваннями про хід і вислід наради чле- нів б. російської конституанти в ПАРИЖІ нам хочеться тільки ще раз констатувати, що росій- ська демократія на еміграції станула в своїй політичній ідеології на мертвій точці, не пішла ані кроку вперед. Міркування – резолюції, прийняті на з'їзді б. членів Всеросійської Конституанти головно- ю в питанні, що торкається національностей б. Росії і держав, що повстали на її території, не являються для громадянської опини взагалі а для українського громадянства в"крема чи- несподіваним. Досить пригадати виступи пооди- ночних представників російської демократії, ще до часу нарад конституанти, а резолюції сучає- ного з'їзду не здивують нас своєю цінністю. Це довго до зазначеного парижського з'їзду го- лова того-ж Аксентієв висловлював в "Совр. Записках", парижському органі есеровської партії, свої гіркі жалі над відсутністю патріо- тизму серед російської еміграції, яка радила перемозі військ Української Народньої Республі- ки над большовиками в Києві, тому "исконь руском городъ". Українське громадянство памя- тає також цінничну по своєму тону і змістові заяву Керенського, одного з ініціаторів січне- вого зібрання в Парижі, в справі українського питання. Керенський не задумуючись ні на хви- лю над власною роллю в історії російської ре- волюції і над судьбами рідної країни під па- нуванням Леніна – Троцького, свого часу заявив: - 6 - " українці доказали на протяженні трьох літ, що вони абсолютно не способні ні к якої государ- ственной творческой работѣ, что они могут быть только составной частью единой великой Россіи". Згадати ще, що "Русскій Збірник", орган кадет- ської партії в Софії, свого часу підкреслив, що українці являються: " злійшими і упорнійшими врагами Россіи", то, маючи перед собою такі есен- ціональні вислови членів січневого парижського зібрання, чи їх груп або партій, треба признаватись, що українське громадянство не було надто неспо- дівано заскочене революціями нарад парижських спасителів Россії. В нарадах членів 6. російської Конституан- ти в Парижі брали участь 32 члени колишньої ро- сійської конституанти. Заступлена була головно партія есерів / 23чл. / і кадетів/4 ч./. В своєю- му результаті і ця спроба створення єдиного про- відного політичного центру анти-большовицьких партій знов розбилася і поміж московськими гру- пами і окремими особами прийшло до ще більш різкого роз'єднання. Нас цікавить головно 5-й пункт дневного порядку парижських нарад російської демократії, в якому такі мужи Россії, як Авксентієв, Брешко- Брешковська, Вишняк, Гавронський, Керенський, Чернов, Мілюков, Коновалов, Руднев, Чайківський і и. - весь цей, здавалось би, політичний мозок анти-большовицької російської демократії, - ста- ралися по своєму рецепту розвязати питання про національності і держави, що повстали на тері- торії 6. Россії. - 7 - Відповідна революція наради начеб-то підкреслює, що російська демократія все виз- навала за народами, що входять в склад Росії право на самовизначення і покликуються при цьому на ухвалу засідання російської Консти- туанти, якою оголошено перебудову Росії на принципах федерації. "Одначе в трагичних су- часних умовах, говорить дальше зазначена резо- люція, - змагання до самовизначення прийняло форму цілковитого відірвання окраїнних держав від Росії і до вірвання в нею всіх узлів, що- би забезпечитись перед деспотичною владою та руйніцькою політикою большовиків-дикта- торів". В резолюції йде далі мова про те, що російські демократи переконані в тому, що після упадку большовиків в Росії в окраїнних державах виявиться "в спосіб рішучий- кате- горичний солідарність громадських, політичних і культурних інтересів, яка наказує політичне і економичне зближення, однаково корисні і не- обхідні для обох сторін". Найбільш відповідною формою для такого зближення, являється, відпо- відно резолюції, федераційний устрій, який найкраще відповідає "за- гальним тенденціям історичного розвитку та культурним інтересам людства." В кінці резолюції йде мова про те, що російська демократія, беручи за пункт виходу перебудову Росії на принципах федерації, не має наміру нікому накидувати оружною силою того рода політичного зв'язку і що найліпшою дорогою до згоди вважає порозуміння, опертє на волі і рівності обох сторін. СТАНОВИЩЕ НАРАДИ ДО ОКРАЇННИХ ДЕР- ЖАВ. Система федерації. - 8 - При цьому належить додати, що деякі бе- сідники, як пр. есер Зензинов, говорили в то- му питанні від імені своєї партії чи фракції чи демократії Росії, але від імені "Наро- дів Росії"! Також Мілюков говорив про "культурно - національні" вольности для нерос- сійських народів, а Чайківський ра- див навіть заслуговувати в нових нових окраїн- них державах за зведнанням з Росією" в їх вла- сним інтересам". Всі ті вислови - думки членів б. Консти- туанти в звязку з повищою революцією свідчать ясно про те, що борці за "майбутню Росію" всі- ми своїми думками і почуваннями погружени в Росії бувший, Росії, що минула безповоротно. Між іншим характеристичним являється факт, що ані бесідники ані відповідна резолюція ні словечком не згадують пр. про Україну, Поль- щу, Фінляндію і інші держави, які вже мають за собою історію свого державного істнування н навіть в нових часах. Російські демократи певне надіються, що очевидно і ті дер- жави схотять федеруватись з Росією, коли тіль- ки зникне большовизм. Народи, що самовизначились після упадку давньої Росії, а спеціально ж український нарід, добре знають, що значить на мові Ц.К. Керенського і Чернова федерація. А ці останні розуміють федерацію і зараз в спосіб своєрідний. Ми - мовляв - демократи, проголошуємо Росію федеративним звязком, але в замін за те, Ви, неросійські народи, ви- словіться за з'єднання з Росією. Іншими слова- ми проголошують федерацію а бажають собі Ро- сії єдиної, великої, централізованої. Вони - 9 - проголошують право самовизначення, але рівно- часно, коли народи змагають до самостійності, вони роблять ім докори денори за їх змагання відокремитись від Росії. Автори революції йдуть так далеко, що бажання поодиноких нових дер- жав відірватись від Росії вони приписують тіль- ки наслідкам деспотичного режиму большовиків. І те вони говорять вчасі, коли пр. Ірландія ве- де завзяту боротьбу з ліберальною Англією, яка пропонує Ірландії культурно- політичну автоно- мію, автономію безумовно в ширшому масштабі, чим те думають російські ліберали та есери. Як мало врештою вірять самі автори ре- волюції в голошену ими федерацію, доказує те туманне захвалливання з їхнього боку самої феде- рації, яка мала б відповідати "загальним тен- денціям історичного розвитку і культурним інте- ресам діодства". Система федерації тільки тоді може бути трівка, коли вона випливає з доброї волі заинтересованих народів, та зі зрозуміння їхніх інтересів. Ніхто одначе не буде лучитись в федерацію тому, що це відповідає"загальним тенденціям розвитку" а вже рішучо ніхто не по- вірить, щоби федерування з давньою Росією могло послужити "культурним інтересам людства". Вся облуда революції видна ясно з кінцевого запев- нення, що російська демократія не хоче нікого примушувати до федерування. Дійсно зараз російська демократія безсильна і мусить рахуватись з фактом істнування незалежних дер- жав та території б. Росії. Одначе на основі практичних досвідів есть певність в тому, що ро- сійська"демократія" инакше заговорила-б, коли-б Дійсно прийшла до влади. - 10 - Найновіша спроба російських есерів розвя- зати судьбу народів колишньої Росії по своєму старому рецепту дасть безперечно такі самі наслідки як аналогічні спроби Колчаків, Дені- кіних і п. Російська демократія зі свою спе- ціфичною політичною ідеологією може бути певна, що ні один з освободившихся народів б. Росії, а український нарід в"окрема, не піде до неї за допомогою чи дозволом в своєму дальньому виз- вольному процесі. ВІДНОСИНИ УКРАЇН- СЬКОГО НАРОДУ І УРЯДУ У.Н.Р. ДО РОСІЇ. Що торкається українського народу і його відносин до сусідів, то український нарід, ста- влячи принцип самовизначення основним атрибутом своєї державної ідеї, все щиро бажав собі і ба- жає жити мирно і в згоді зі всіми своїми су- сідами а в першу чергу з народом російським. Принцип свободи і вільного мирного розвитку являються для українського народу провідною ме- тою його національного відродження; мирні відносини з Росією він вва- жає для себе конечними. Од- наче збоку Росії, з її тим чи іншим соціальним і полі- тичним ладом, повинно бути українському вповні забез печено право його самостій- ного національного і державного істнування. Ці останні точки свогої відношення до Росії український нарід неоднократно заявляв устами своєго правового Уряду цілому світові взагалі а російським відповідним кругам з"окрема. Одна- че російська демократія в своїй переважаючій більшості не звертала належної уваги на факт істну- - II - вання на території б. Росії самостійних державних організмів і не прислухалася до голосу національностей, що висловили свою волю жити самостійним життям. Через те всякі спроби зближення чи порозуміння з російською демократією залишались все безрезультатними. Освободжені народи б. Росії, а головно к український народ, внов і знов мусів приходити до переконання, що російська демократія у всіх її політичних групуваннях чи відтінках, всеціло жие ще ідеологією Росії давньої, царської, централістичної. Як довго з боку російської демократії не буде визнане право висловлювати свою волю до вільного життя через свої Установчі Збори не тільки за російськими народами, але і за всіма іншими народами колишньої Росії, так довго українському громадянству з російською демократією не по дорозі. Повертаючи до справ з'їзду членів б. російської Конституанти треба зазначити, що той з'їзд не довів до логічного кінця своїх нарад і не дійшов до порозуміння навіть в справі утворення політичного чинника, який мав би перебрати провід і опіку бодай над тими 11/2 мільонами російських емігрантів, розсіяних поза межами Росії. Справа та після формального розв'язання з'їзду доручена спеціальній комісії, в якої склад вийшли Авксентієв, Винавер, Зензинов, Керенський, Коновалов, Макеєв, Максудов, - 12 - Міліков і Мінор. Крім цеї комісії зв'язд членів б. російської конституанти залишив по собі ще хіба тільки цілий ряд всяких революцій і поба- жань. На з'їзді дійшли тільки до якого-такого порозуміння партії, яких спільним предметом являє ться боротьба з большовизмом, одначе, і те по- розуміння обняло тільки групу правих есерів і лівих кадетів. Від з'їзду відсепарувався між и. весь значний відломок ортодоксальної соціялістич- ної лівиці. Помірковані кадети в Берліні та Кон- стантинополі волили звязатись 3 т.зв. думськими комітетами замість з парижським зв'яздом і там во- ни рівною в імени "Всієї Русі!" континують свою працю над утриманням в цілості військ ген. Вран- геля. Крім того група монархистів, що вибрала со- бі осідком Берлін та Будапешт, конспірує з реак- ційними кругами Німеччини та Угорщини і мріє про відбудову монархії при помочі багнетів централь- них держав. Цілком на боці стоить політична група В.В. Савінкова в Варшаві, група релятивно най- більш ідейна, яка має найбільше шансів для під- тмінування большовизму. З цією групою заключили між и. Представники Уряду У.Н.Р. осенню м/р від- повідну в і йськову конвенцію для ве- дення спільної боротьби з большовиками. Провідни- ки тої групи, т.зв. "Російського Політичного Ко- мітету в Варшаві", основаного в липні м/р під про- водом В.В. Савінкова своєю дотеперішньою працею і тактикою доказали, що вони дійсно ба- жають собі бачити ту "третю" Росію справді де- мократичною. Група та в своїй політичній орієнта- ції не оглядається на Берлін і кидає громами в - 13 - сторону аліантів а навпаки старається вйти з останніми в тісний звязок. Головно ж в справі боротьби з большовизмом і відбудови демократичної Росії, після упадку останнього, група покладає ведикі надії на Францію, а до певної міри і Поль- щу. Провідники цієї групи, в першу чергу В. Савін- ков, являються представниками і реалізаторами тієї російської думки, що запанувала серед низького числа справжньої російської демократії піс- ля упадку Юденича, Колчака і Денікіна. Вони зро- мили як слід способи повалення большовизму, витяг- нувши потрібні висновки з психики подій останніх років, з настроїв мас, як також з цілого нового укладу сил і відносин. Що торкається справ не-російських націо- нальностей і держав, що повстали на території б. Росії то так голова Російського Політичного Комітету в Варшаві В.В.Савінков, як також і члени того комітету Філософов /він же заступник голови/,Одинець,Дікгоф-Деренталь,Вуланов,Уляниць- кий і и. необднократно заявили, що комітет рі- шучо стоїть на точці погляду признання права са- мовизнання народів та випливачого з цього при- знання факт у незалежності народів, які відділи- лися від Росії або заявили своє бажання відділи- тися від неї. Комітет переконаний в тому, що ви- знання і закріплення нових держав, що повстали і повстають на території б. Росії підновідно прин- ципові самовизначення, являються одним з най- більш необхідних факторів успішної боротьби в большовизмом. Треба зазначити, що ген.Врангелеві,який для зовнішнього втгляду, про того екстерно, все і всюди прикриває себе і свій кримський уряд маркою широкого демократизму, якому - 14 - одначе на основі його практичних виступів не вірила від початку до кінця демократія Европи, а головно український народ і його правовий Уряд і Верховна Влада з Головою Директорії Головним Олтаманом С. В. Петлюрою на чолі, все таки удалось було бодай в частині втягнути російського ідеаліста - патріота В.В.Савінкова і його групу в певного роду мезаліяно. Це одначе треба мабуть приписати високій ідейній дисциплінованості В.В.Савінкова а може надто вели- кому довірю цього останнього до "демократії" Вранге- ля. Треба при цьому завважити, що з боку ген. Вран- геля були в своєму часі роблені заходи в справі по- розуміння також з Урядом Української Народньої Рес- публіки. Таке порозуміння захвалювали Урядові У.Н.Р. між іншим і представники Франції, мотивуючи це тим, що програм Врангеля в справді демократичний і що тільки порозуміння з Врангелем може мати в своїх наслідках моральну і матеріяльну допомогу Україні з боку Франції. Одначе Уряд У.Н.Р. керуючись досві- дом, зробленим на попередниках Врангеля, - поставив- ся до справи порозуміння дуже обережно. В разомовах, які велись між відповідними Представника- ми обох сторін, обмірковували справу виключно вій- ськового характеру, а головно розмежування сфер вій- ськових акцій, яке мало б на ціли уникнення тих прин- рих конфліктів, що мали місце свого часу в Київі при зустрічі військ армії У.Н.Р. та військових від- ділів ген. Денікина і які вийшли на користь тільки большовикам, що до бажання Уряду Врангеля в напрямко- ві розмов про політичне порозуміння, то Уряд У.Н.Р. базуючись на даних, які виявились при революції "демократичної" програми Врангеля і його Уряду ване- хал взагалі переговори на ці теми. Визнання Врангелем прав українського наро- ду на "самостійність", "автономію" чи "федерацію" - 15 - або невизнання тих прав нічого рішуче не могли змі- нити в процесі розвитку українського руху. Україн- ський народ, який на протязі останніх років дав ціл- ком конкретні підвалини своєму державному істнуван- ню легко обійдеться без визнання своїх прав з боку того чи іншого царського генерала. Український народ хоч і важким шляхом величезних жертв все таки доходить і в головній мірі вже дійшов до своєї мети: Українська Самостійна Суверенна Держава в формі Української На- родньої Республіки істнує вже так само як істнує Український Нарід; всяке порозуміння з Врангелем могло мати виключно військо- вий і тимчасовий характер, тільки на час боротьби зі спільним ворогом - большовика- ми. НАЛЕЖИТЬ ПРИЗНАТИ, ЩО НЕ БЕЗ ЗАСТЕРЕ- ЖЕНЬ СТАНУВ ДО СПІВПРАЦІ З ВЕН. ВРАНГЕЛЕМ І РО- СІЙСЬКИЙ ПОЛІТИЧНИЙ КОМІТЕТ В ВАРШАВІ ТА ЙОГО ПРОВІДНИК В.В. САВІНКОВ, ЧОЛОВІК ЦІЛКОМ ВІДМІННОГО ІДЕОЛОГИЧ- НОГО ПОКРОЮ, ЯКИЙ ОСНО БАЧИВ І СЬОГОСЧАСНО ЗРОЗУМІВ СИЛУ СУЧАСНИХ ПЕРЕГОВОРІВ. ЩОБИ БУТИ ОБ'ЄКТИВНИМ В ЦІЙ СПРА- ВІ, ТРЕБА БОДАЙ ЧАСТИННО ЗГАДАТИ ПРО ТІ ПИСЬМА - ЗАЯВИ ПРОТЕСТІ І КОМІТЕТУ, ЯКИМИ ВІН РЕАГУВАВ НА ПООДИНО- КІ ВИСТУШИ "ВОЛЬНОДУМНОГО" ГЕНЕРАЛА І ЙОГО УРЯДУ. КОЛИ В РОЗВИТКОМ АКЦІЇ КРИМСЬКОЇ АРМІЇ ВРАНГЕЛЯ ВСЕ ЧАСТІШЕ ВИЯВЛЯЛОСЬ, ЩО ФАКТИЧНО АНІ ГЕН. ВРАНГЕЛЬ АНІ ЙОГО УРЯД НЕ ДУМАЮТЬ ДОТРИМУВАТИСЬ ПРОГОЛОШЕНИХ ІМИ В СВІЙ ЧАС ЛОЗУНГІВ " ШИРОКОГО ДЕМОКРАТИЗМУ", КОЛИ ВИЯВИЛОСЬ, ЩО ВРАНГЕЛЬ, РІДНИЙ НАСЛІДНИК СВОЇХ ПОПЕРЕДНИКІВ, ЯКИЙ СТАРАЄТЬСЯ ЗЛИВАТИ НОВЕ ТИНО В СТАРІ РОСІЙСЬКІ ЦЕНТРА- ЛІСТИЧНІ МІХИ, РОСІЙСЬКИЙ ПОЛІТИЧНИЙ КОМІТЕТ У ВАРШАВІ В СВОЇХ ОФІЦІЯЛЬНИХ ДЕКЛАРАЦІЯХ І ПРИВАТНИХ ЗАЯВАХ НЕ- ОДНОКРАТНО ПІДКРЕСЛИВ, ЩО ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ДЕРЖАВНИХ - 16 - організмів, що повстали на території колишньої Росії і той-ж Росії можна означити не силою зброї, а тільки свободною і правосилько виявленою волею самих самовизначившихся народів. Російський Політичний Комітет з своєго боку часто перестерігав пен. Врангеля і його Уряд, що попередні спроби оружної боротьби з болшовиками вже доволі показали , що головною причиною невдачі тих спроб була непослідовна і нещира політика попередників Врангеля у відношенню до нових державних теорій, що повстали на руйнах царської Росії. ФІКЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО УРЯДУ ЗРОБЛЕНА ген. ВРАНГЕЛЕМ. Коли ж Врангель створив в Моркотунів, Могилянських, Цитовий і и. фікцію українського уряду і коли правовий Уряд У.Н.Р. відповідною поштою запротестував перед Європою проти такого фальшування публічної опинії, Голова Російського Політичного Комитету В.В. Савінков написав по тому питанню такого листа: "До ген. Врангеля, Гірса, Горлова і Махрова. Нота Українського Уряду, спричинена приїздом на Крим Моркотуна, Могилянського, Гербеля і Кістянківського незвичайно по-гіршила справу. В тому привіді Турка, Коковцева, Вишнеградського и. українці добачають відступлення від принципів, висловлених в декларації Струве від 20-го липня 1920 р. в напрямку політики Денкіна в національних справах а також зазначення єдещодованого монархичного напрямку Вашого Уряду. Наслідки української ноти можуть бути дуже шкідливі. Недовіра українців зачиняють поділяти Естонія і Латвія, в їх сліди можуть вступити також народи інші, які відділилися від Росії. Вважаю конечним - пише Савінков - цілковите виповнення всіх точок декларації Струве..." Що торкається справи українського питання і відношення до його Врангеля та його Уряду, то "Варшавська Свобода" орган Російського Політичного Комитету Савінкова, часто дуже різко виступала проти легко- - 17 - важного ігнорування ген. Врангелем справ України. Газета енергійно протестувала також проти всіляких сурогатів з Моркотунів і Ко. і перестерігала ген. Врангеля, що такі поступки знищать і його самого і його камарілю, як також всю ним піднятую військову акцію. І Врангель дійсно промалився. Його упадок в ніякому разі не передрішив оста- точного тріумфу большовиків в Росії і не повбавив ан а-тибольшовицьких російських елементів ані права ані обовязку до дальшої боротьби в червони терором. З упад- ком Врангеля не упала ідея боротьби з большовиками; впали тільки методи, отримані Врангелем в спадщині по його попередниках Колчаку, Юденичу, Денікіну. Голов- ним же чином промалилась остаточно тенденція, якою Врангель старався так неуміло маскувати себе і свій Уряд і яка по своїй суті містилася в оперуванні ідей- ним і психольогичним матеріалом Росії Цар- ської. Заключення перемирря між Польщею і Російською Радянською Республікою з одного боку і крах армії Врангеля з другого паралізували тимчасово діяльність Російського Політичного Комитету в Варшаві і заста- вили його війська /відділи Булат-Валаховича і Перми- кина/ відступити на Польську територію. Політична група В. Савінкова, як Політичний Російський Комитет розбивана; вона одначе не зрецинувала з дальшої боротьби. Згадати ще треба, як посталилась група В. Савін- кова до останніх січневих виступів російської демокра- тії в Парижі. "Російський Національний Комитет, - пише Са- вінков в "Свободі", збудований на пустих словах і байдужості для корисної акції, не може рахувати на - 18 - підтримку активних борців". Та сама "Свобода" помістила недавно заяву пред- ставників російських і інших озброєних сил та органі- зацій північного і західного фронтів та країн. Заява дуже гостро виступає проти російської еміграції в Пе- рижі, Лондоні і Празі та протестує проти права тих емігрантів на представлення Росії. Другий пункт зга- даної заяви звучить так: "Російська організована полі- тична еміграція за кордоном своєю короткозорою та ціл- ком кабінетною політикою у відношенню до відділивших- ся від Росії окраїнних національностей і держав по- стійно ставила і продовжує ставити нас і всіх других, що боряться з большевиками не на словах а зі зброєю в руках у важке і часто безвихідне становище... " Наше становище -/заявив недавно Голова Русь- кого Політичного Комітету/- кардинально різниться перш всього від поглядів груп Конституанти в справах національностей. Він вважає себе єдиною російською групою, яка без всяких застережень визнала принцип самовизначення народів; держави, які повстали на території б. Росії він вважає цілком су- веренними. Судьба Сходу мусить спиратись на вільномy співжиттю незалежних народів і - великороси- не мають права називувати им свою волю чи обмежувати їхню сво- боду. Від групи Конституанти в Парижі Російський По- літичний Комітет різниться/тим, що він хоче умовлятися з визволеними народами як рівним з рівним, прямуючи до конфедерації в імі, між тим як група Конституанти в Парижі не спиняється вжити сили, щоб спонукати до цього неохочих. Російська Конституанта в Парижі/ ві- дірвана від російського народу, не може мати належно- го авторитету. Народні маси в Росії не відчувають, що Конституанта веде свої наради а прецінь ті маси - 19 - то як раз сьогоднішня Росія; і так само як не віри- ла та Росія Денікінові і Врангелеві так само не ві- рить вона і Парижській Конституанті, яку називає Кон- ституантою Керенського. Вважаю, що всі такі плани - змагання відірвання від російського грунту не при- несуть позитивних результатів, хоча б вони і мали за собою підтримку закордону. Як зникли без сліду Денікін і Врангель, так само не оставить по собі глибших слі- дів і група Парижської Конституанти." Як сказано вище група Савінкова розв'язуючись офіціяльно як Політичний Комітет не зреагувала з дальшої боротьби. Зараз ведеться з її боку інтензив- на праця в напрямку створення ф е д е р а т и в н о - го російсько-білорусько-українського повстан- чого комітету, який в контакти з відпо- відними кругами Польщі і під руководством Франції мав би взяти в свої руки ведення дальшої оружної бороть- би з большовиками, при чому з 15-ти тисяч військових відділів Валаховича і Пермикина мало б бути створене ядро незалежної регулярної армії. З боку ініціативної групи Савінкова робляться заходи для навязання зносин з відповідними чинниками Уряду У.Н.Р., політичним Комі- тетом Білорусі, Національними Радами Інгерманландії і Карелії, Козацької Республіки Кубані, Республіками Фінляндії, Естонії, Латвії і Грузії, а також Козачою Республікою Донців, Республікою Терською і гірських на- родів Північного Кавказу. В супереч міркуванням Юдени- ча, Денікіна і Врангеля, Комітет, заінціюваний Савін- ковим вважає, що жива регулярна сила нової експеди- ції проти большовиків не повинна мати надто великих розмірів. Росії як такої, по думці Комітету, неможна завойовувати; в ній можна робити тільки революцію, а не- можна провадити горожанської війни. - 20 - Невеличка регулярна армія, складена з вибраних людей, з відповідним складом командних, де кожна одиниця знала б в ім'я чого вона бореться, не буде падати великим тягарем на місцеве населення і вона посуваючись при активній до- помозі місцевих повстанців - селян вперед, має більше шан- сів на успіхи армії ним великі армії Колчака, Денкіна, Врангеля і и. Для виконання намічених завдань потрібна Комитетові головно фінансова допомога з боку Західних Держав особли- во-ж Польщі і Франції, про що Комітетом робляться теж від- повідні заходи. Такі менш-більш плани дальшої анти-большовицької акції, одинокою під сучасний мент активної російської групи Б.В.Савінкова. Оскільки і в якому напрямкові вони найдуть відгук серед відповідних чинників заинтересова- них других народів та поскільки вони можуть рахувати на співчуття і підтримку з боку поодиноких Західних дер- жав Європи, а вслід за тим на позитивні успіхи - пока- же найближча майбутність. Одно певне, що освободжені на- роди б. Росії, а між ними український Нарід в головний мірі, навчені досвідом на Денкіну, Врангелю і и. росій- ських "демократах", що так щедрою рукою роздавали им вся- кі блага " автономій," федерацій" чи " конфедераций" бу- дуть безумовно в дуже великою обережністю ставитись і до щирих може змагань ініціаторів нового федера- тивного повстанчого Комитету. Народи, що увільнились в ярма царської Росії будуть для російської демократії остільки союзниками, оскільки будівничими нової Росії будуть без всяких застережень визнані принципові права тих народів на їх незадежне дер- жавне існування. Лютого м. 1921 р. м.Тарнів. У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ РАЇНСЬКА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ в річі посолитій польській Телеф. 120-31. ч. 245/3. R. D. U. Le Ministère des Affaires Etrangères DIPLOMATIQUE UKRAINIENNE N POLOGNE. Tel. 120-31. 22 березня 1921 р. М. ВАРШАВА. До Міністерства Закордонних Справ У.Н.Р. До Міністерства Ісповідань У.Н.Р. В ріжих справах, в якими зверталосься Міністерство Ісповідань У.Н.Р. до Української Дипломатичної Місії в Польщі - сер остан- нє було зроблено з I-го січня 1921 року: I/ На лист п. Міністра Ісповідань з 22/XII- 20 р. / вх. ч: 1955 /, відношення з 29/ XII-20 р. ч: I40 в справі: а/ аби українському студентству було дано вільний вступ до Варшавського Університету, б/ аби професори, прив.-доценти і асистенти Камянецького Уні- верситету були допущені до праці в лабораторіях та бібліотеках Варшавського Університету, в/ аби стентству було дано якусь матеріальну підмогу, г/ аби відкрити студентську бурсу. ЗРОБЛЕНО: Місія попередньо через Ст. Аташе Місії п. Т. ОЛЕ- СІЮКА особисто, а потім відношенням чч:84 і 86 від 29/I-21 р. звер- нулася до Польського Міністерства Визнань Релігійних і Освіти Пуб- лічної, та Варшавського Університету; відношенням ч: 40 від I5/I- 21 року звернулася до Варшавської Філії Червоного Хреста. НАСЛІДКИ: по п. а/ Міністерством Польським дозволено прийма- ти до Варшавського Університету українських студентів по представ- ленню кожним із них зокрема потрібних для сего документів. Вже зараз прийнято до Варшавського Університету звіш двадцяти студ- дентів-українців. Літній семестр починається з 4-го квітня. по п. в і г/ вияснено, що ні Українська Дипломатична Місія в Польщі, ні Варшавська Філія Укр. Червоного Хреста порушених справ полагодити не можуть за браком відповідних коштів. Цілою справою як матеріальної, так і духовної допомоги зай- мається нині: Українська Студентська Громада у Варшаві. по п. б/ Справа може бути позитивно полагоджувана через особисте порозуміння в Варшавським Університетом заінтересованих осіб або Ректорами Університетів. 2/ На відношення Міністерства Ісповідань ч: 197 від 23/II / вх. №ІЗ4 / в справі пересилки церковного органу Кра-Слпвії,– Українська Дипломатична Місія справу полагодила і про се повідомила відношенням МІ64 від 28/II. 3/ На відношення Головного Військового Уряду Душпастирсько- го для визнання Православного від 2/III-21,– вислано відношення до М. Ісповідань 5/ІІІ-21 р. за № І8І. 4/ На відношення М-ва З.С. / Канцелярія Міністра /ч: I402 від II/III-21 р. в справі надіслання спису офіційних і не офі- ційних церковних періодичних видань за 1919,1920 і 1921 рр. для доповіді Міністерству Ісповідань. Доручено зробити розвідку Ст. Атаме Місії п. Т. ОЛЕСІЮКОВІ і про наслідки повідомило М-во З. Справ 17/III - 21 р. ч:228/заг. 5/ На відношення М-ва З. С. від I/III- 21 р. ч: ІІ77 в справі зібрання докладних матеріалів про Синод Латвійської Православної Церкви. Доручено зібрати матеріали п. Т. ОЛЕСІЮКОВІ, в сій справі Місія звертається до Латвійського Посольства у Варшаві, яке вже попередньо повідомило через Місію Українське М-во Ісповідань про засновання Латвійського Синоду. 6/ На відношення М-ва З.С. / Депар. Чуж. Зносин / від 14 березня с.р. за № I344 /I472 і на лист М-ра Ісповідань від 25/II-2I р. за №276 – після пороблених Місією заходів досягнуто що шляхом мирного порозуміння Епископ Володимир погодився пере- дати керування Холмською Єпархією Епископу Велинському Діонісію. 7/ На відношення М-ра Ісповідань У.Н.Р. від 3/Ш-2I р. за №294– і обіжника М-ва Закорд. Справ / Канцелярія Міністра / №1566– зроблено розпорядження Пресовому Бюро при Місії про зби- рання всіх відомостей про церковне життя і пересилку їх через М-во Закорд. Справ до М-ва Ісповідань У.Н.Р. В справі же зазначеного у згаданих відношеннях широкого звіту церковних подій за 1920 та початок 1921 року у Польщі, то Українська Дипломатична Місія має честь довести до відома слідуюче: А/ В складі урядовців Місії немає а ні одної людини, яка змогла би виконати складення такого докладу, який вимагає відпо- відної освіти спеціальної. Б/ Ст. Аташе Т. ОЛЕСІЮК, якому до сього часу доручалося виконання всіх справ церковного характеру, не може вважатися таким спеціалістом з огляду на те, що він кінчив тільки 4 кл. Духовної Семінарії і будучи членом У.С.Д.Р.П. не звертав до сего часу на церковне життя особливо пильної уваги. В/ На придбання відповідних матеріялів Українська Диплома- тична Місія не має ні відповідних коштів, ні кредитів. Г/ Отже для Української Дипломатичної Місії при дотеперішньому складу урядовців складення такого докладу єсть неможливе. Не дивлячись на зазначене Українська Дипломатична Місія в Польщі старалася посильне виконати бажання Міністерства Ісповідань, за що Місія і отримала від останнього 26 лютого за № 226 подяку. Політичний Відділ Місії надсилає до Міністерства Ісповідань всі матеріали в перковній справі по мірі їх поступання до Місії. Голова Місії Л. Шияк Секретар П. Степура 169 М.Ч. ПКД 302 Розпорядженням від 5-го січня 1921 року, виданого Генеральним Командуванням "Аркадія" №170/III/86 з питань переборки та До Пана Міністра Справ Закордонних... Барвінки 21-го 1921 р. 7538. Тарнів. Надсилаючи при цьому 2 доповіді Генерального Командування на навчанні п. Лисянка з 31 грудня 1920р. і 5 січня 1921р., маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, на відповідне розпорядження, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, ознайомившись з цими доповідями, зводить покласти резолюцію: "Переслати всю переписку Міністру Закордон. Справ і прохати його відповівків в справі урядування І. Красковського. Де- які моменти, про які йде річ в докладі Лісника, варті з кожному разі уваги. 23/III.1921р. ПЕТЛЯРА." Начальник Канцелярії Уважаемый профессор! С удовольствием прилагаю письмо. Переслал вам переписку Министру Закорд. Орлов и просьбу Ипо Винокуки в связи урезывания 1. Красковского. Девки помошні, про які йде розмова в донаді Ліепка, вартії оккупанту рази. 25/III 1943 До Пана Міністра Справ Закордонних. Маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, на відповідне розпорядження, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, з огляду на заходи Моркотуна, висловив бажання, щоб примірник часопису "Рідний Край" з 25 цього березня ч.66, де уміщено артикул "Україна та Моркотун", був пересланий до нашого Царнородського Посла для поширення в тамошніх часописах резолюції Всеукраїнсько-го обєднання діячів місцевих демократичних самоврядувань. Моркотун Керуючий Справами М.Григорович Начальник Канцелярії ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Головний Отаман Військ У. Н. Р. 2 березня 1921 р. Микола Дмитрівич, Необхідно, аби листування Закорд. Справ почало до Нешпю Заходу. Пела № 66 "Вогню Краю" зреєструваного при Моркунка для пошукування в ранішніх неописаних Зовнішніх на заходи Моркунка. Петлюр Гарнов Міністру Ніколовському Букурешт 29-го 1200 Я і Ольвія приїзджаємо в патрицю 1-го квітня до тарнова. прошу затри- мати кімнату. Мазіевир К. с. д. директорії СЕРЖАНО каб. 70 для 192 р. ВУ 74 586 Telegraf Państwowy 109 Blankietu Nr 35 Przewodnika Nr Otrzymany dn. /29/ r. o godz. 16 min. od Podpis urzędnika z fr wier 54 1852 31-29/3 . 4/16 : s = godz. min. Uwagi służbowe. swischym materialom = nikowskyj .+ wa awstrouxenqprjnënza mjttopazz poky bulaby znna ministra fjinansiw dusche schkidlywaa stop heniu finansowoi spraewy pojidu zblidno porutschania do rydu stop nanp kwitni 5008 wessilko .+ K. Kierownika A. Przew. Min. Zdr. i Ośw. cudz : Młynarz TELEGRAM. 304 nadijsuj wsponn Канцелярия Директора СДЕРЖАНО 192/р. Вх.ч 508 У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж.Зносин. 21 березня 1921. ч.1400/920 Тарнів. Панові Керуючому Справами Директорії УНР. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати Вам,Вельмишановний Пане, переклад з французького відношення від 5/П - 21р. ч. 2275 від Фінляндського Міні- стерства Закордонних Справ в справі згоди на те, щоби п.Кедровський був Керуючим Справами нашої Дипломатичної Місії в Фін- ляндії для ласкавого докладу - Головному Отаманові. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин Гельсінгорс 5/II 1921. М-во Зак. Справ. ч.2275. Пане Міністре, Нотою від 16. грудня м.р. ч. 598 Ваша Екцеленція зволили повідомити мене про вирішення Уряду Україн- ської Республіки, що п. Володимир Кедровський, шеф Української Місії в Латвії, має репрезентувати цей Уряд при Уряді Фінляндської Республіки. Ізза цього я прошу Вас бути в переконанні, що призначена Вами особа, якої завданням є удержувати прив'язні і добросусідські зв'язки між Фінляндією і Україною, буде прийнята приємно Урядом Республіки. Попрацючи Вам вище сказане до відома, користуюсь нагодою пересилки Вам запевнення в моїй глибокій по- шані. За Міністра А. Гріппенберг в.р. Його Екцеленції Панові м-рові Зак.Справ Української Дем.Республіки. Згідність свідчу Віце-Директор Департаменту чужоземних Зносин У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чуж.Зносин. 29 березня 1921 р. ч. 1394/1916 Тарнів. Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО березень 27 дня 192 / р Вх. ч Панові Керуючому Справами Директорії УНР. Міністерство Закордонних Справ має честь надіслати при цьому виїмки з докла- ду п.Сидоренка, Посла У.Ч.Р. в Відні від 5/3 - 21 року ч. 544 про Східне питання в Австрії і про життя української колонії, для ласкавого докладу Панові Головному Ота- манові.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ / Директор департаменту Чужоземних Зносин ВИІМКА з докладу Посла У.Н.Р. у Відні від 5/3 - 1921 р. ч.544 ---оо0оо--- СХІДНЕ ПИТАННЯ В АВСТРІЇ. Відношення Австрії до Советської Росії, опреділяються в значній мірі відношенням Німеччини до Росії. А тут не дається заперечити, що в останнім часі зв'язки між Німеччиною і Росією в деяким відношенню зміцнилися, на що безперечно впливає загострення відносин між Антантою і Німеччиною. Праця австрійських представників в "осії" підлягає безперечно німецьким впливам, а з другого боку і австрійське правительство дивиться скрізь пальці на російську большовицьку агітацію у Відні. Коли австрійське робітництво в певній мірі імунізовано супроти большовицької пропаганди, то сього абсолютно не можна сказати про австрійське військо, яке настроєно майже наскрізь по -большовицьки, на щастя значіння цього війська, як мілітарної сили, цілком мінімальне, а для удержання внутрішнього ладу цілком вистачає розважних елементів в робітництві і віденської поліції. З певних джерел довідуємося, що представник советської Росії Варшавський-Бронський з своєї подорожі до "иги привіз багато грошей, призначених для пропаганди не стільки в самій Австрії як в Юго-Славії, Чехословаччині і Польщі." Роте фане", яка друкувалася в борг в останній місяць, по повороті Бронського не лише вирівняла свої борги, а і заплатила друкарні за пару місяців наперед. По відомостям, привезеним п. Галіпом з Парижу тутешньому Французькому послу доручено докладнійше займатися справами Сходу загалом і справою Українською зокрема. Підтвердженням цього повідомлення може бути в певній мірі та обставина, що шеф Пре-сового Відділу тутешнього Французького Посольства Дюан просив Австрійське Міністерство Закордонних Справ подавати всі відомості про Росію, які дістає Міністерство від Австрійських поворотців з російського полону та іншими шляхами. За згідність свідчу: Зачальник Дипломатичного Відділу ВИІМКА з докладу Посла У. Н. Р. в Відні від 5/Ш - I92Iр. ч. 544. ЖИТТЯ УКРА- ИНСЬКОЇ КО- ЛОНІЇ. Діяльність Української Національної Ради в остан-них двох тижнях була дуже млявою і жадних реальних наслідків не дала. Навіть поклик до Українського На-роду все це не зредагований і ледве чи буде колись виданий. Відомості подані в "Українському Вістнику" про те , що нібито до Відня приїхала якась Англійська Місія перетрактувати з Радою е цілком брехливі, не мають під собою жадної конкретної підстави. Галичане, які показують велику охоту рішати справи Великої України, абсолютно не підносять своїх власних справ на форумі Ради. Ціла акція представників Галицької України з протестами проти польського панування в Галичині і жаданнями остаточного рішення її долі та призначення Комісії для розгляду польських надужить, до Ради най-меншого відношення не має. В сій акції йдуть між ін-шим до Шарижу Кость Ливицький і Брайтер. За згідність свідчу: За Начальника Дипломатичного Відділу Ф. В. Філ. Вігг У.Н.Р. МИНИСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чуж.Зносин. 29 березня 1921. ч.1421 Тарнів. Панові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому виїмку з докладу п.Т.Га- ліпа, Керуючого Справами Місії У.Н.Р. в Іта- лії за місяць лютий 1921 року для ласкаво- го докладу Панові Головному Отаманові. МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ /Директор Департаменту Чужоземних Зносин ВИІМКА з докладу Керуючого Справами Італійської Місії У.Н.Р. за місяць лютий 1921 року. В справі Європейського Сходу, Міністр Закордонних Справ гр. Сфорца, в промові виголошеній 7-го лютого 1921 р. в Іта- лійському Сенаті сказав між іншим слідуюче: "Одно слово з приводу визнання Балтійських Держав і Грузії; я був тому цілком прихильний. Де-хто виявляв деякі сумніви, ціл- ком зрозумілі, в оглядку на складну ситуацію. Я завважив, що ми не можемо бути більш руськими, нім самі руські, - і тому що російський уряд, якого трималися руські, визнав Естонію, Латвію та Грузію, і через те, що мова йшла про народи цілком в відмінні від руського / підкреслення рефере- та/, я не бачив, через що ми не повинні були давати піддержку Іхним урядам через визнання "де-юре", урядам, що, не вважаючи на дуже важкий час, виявили вже відповідну поважність і зрі- лість. В цьому нашому відношенню не треба вбачати зменшення симпа- тії Італії до руського народу. Італія не забуває геройства русь- ких військ під час війни... Через ті труднощі, котрі тепер пе- реходять Росія, ми вбачаємо в майбутньому відбудовання на ба- зі широких федерацівних з'єднань, в захованням прав прикордонних держав, що зробить новим державам життя легке, навіть побіч Іхнього великого сусіда." В парламентській Комісії Закордонних Справ гр. Сфорца заявив, / в докладі не подано дати заяви/, що в найкоротшому часі має приїхати до Італії російська делегація з 8 членів з Воровським на чолі, яка має вести торгові переговори. Члени делегації мають право привезти з собою свої родини. Делегація одержує право на дипломатичну валізу обмеженої ваги та на шифровані депеші. Чере- рін вимагав по радіо телеграфу для делегації екс-теріто реально- сті, але також її не було дано. За згідність свідчить: В. о. Начальника Дипломатичного Відділу МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА № 350/т 30. березня 1921 р. 104 Панові Голові Директорії і Головному Отаманові Військ УНР. Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО бере 31/III/1921 р. Ф.Х.708 відповідно Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію листа п.А.Марголіна від 17-го ц.м.до п. Міністра Закордонних Справ-до ласкавого відома. Міністр Закордонних Справ: Начальник Канцелярії Міністра: Копія Дорогий Андрію Васильовичу. До пього долучав мого листа від 17 – го. 109 3/6 Тільки цими днями одержав копію Вашого листа до Я. Вульфа, котрий мені дуже подобається. Перед Вами від'їздом з Відня Ви були так заняті, що я не міг навіть на 2 хвилини з Вами побачитись. Тому мушу тепер, в листі, сказати Вам те, чого не встиг сказати у Відню. Річ у тому, що вже з І-го лютого я дуже мало працюю для Держави. Я хоч не так склалося не по моїй вині, але на це й не вина Уряду, котрий не має зараз фондів для праці в Англії і Америці. В кожному разі, як я писав не послу Василькові як раз перед І-м лютим, я з примушений шукати собі заробітку, що й почав робити з І-го лютого / поки-що на жаль без наслідків.../. Тому прошу Вас рахувати мене з І-го лютого крізьконсультом М-ва за кордон, але без платні, за браком в даний мент постійної для мене праці. Та-ж невелика й нерегулярна / не маю канцелярії й т.д./ праця, котру я тут роблю, не виходить за межі громадянського моєго обовязку. Іншу Вам про це приватно, замість устної заяви, бо не вартв такий ясний й маловажний, чисто громовій, справи писати офіціальну заявя – це був би якийсь непотрібний жест. Коли б мені пощастило або заробити, або розчити відповідну суму, я негайно вийду до Англії й почму працювати на підставі спеціального уповноваження, котре Ви мені дали для Англії і Америки. Так само буду готовий завжди до подорожі й праці, коли або В-лько, або М-цевич будуть мати можливість це подорож й перебування в державах високої валюти фінансувати. А поки що –"жду у моря погоди". Правда, 1864-44, гого да добра як раз є тут, а моря нема, є море й нема доброї погоди-але з поговорки слова не викінеш. Привітав Вас, товаришів й співробітників. Обіймаю Вас. Вам А. Марголіс. З оригіналом згідно: Начальник канцелярії Міністра ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 750. Берлін …… 9. Березня 1921. До Пана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. Андрія НІКОВСЬКОГО, (Копія п. Головному Отаманові і Пре́м'єр-Міністрові). [Вид зображення: печатка "Канцелярія Директора СЕБЕКАНО Берлін 16 дни 92 Вх. ч. 40"] Остання кур'єрська пошта відійшла до Вас на Тарнів 27 лютого ц. р., тепер маю за честь доложити до Вашого відома слідуючі справи: 1) У відповідь ч. СССХХХУІІІ/24 від 31 грудня м.р. маю за честь подати до Вашого відома: Відномини між Посольством У.Н.Р. у Берліні а польським Посольством мали дотепер завше дуже коректний характер. Як довго був тут у Берліні посол Шебеко, який сам родом із Херсонщини, то Посольство польське ставилось разом із всіма співробітниками до нас дуже приязно, тим більше, що між ними є де-кілька Буковинців, яких Повіренний у справах У.Н.Р. має з миру добре знав. Ця особиста коректність посла Шебека, але не виходила поза ці рами й я ніколи не мав нагоди переконатись, що він чи то перед Французами чи Англійцями ставрався відповідно нашому союзові іх інформувати про українську справу та її значення. Але тому, що Шебеко людина дуже образована була, у нім не було ні трохи шовінізму і він завсігди заступав у широких розмовах федералістичне становище відносно Сходу. У цих рамках він певно і споминав так і про Українців. На протязі послання Шебека був він кілька разів гостем Посольства У.Н.Р. на всіхких прийомах і працьовитий прийом Шебекови визначався великою мирістю. Наслідник посла Шебеко є радник Високий, галицький Поляк, бувший австрійський урядник, президент ліст прем'єра Штірка. Він мені також із старих часів знайомий. Але як галицький Поляк, він не має до нас тієї ширості особистої як це могло було у Шебека запримітити. Він добрий організатор добрій бюрократ і урядовець, але не політик. Із Високим утримує Посольство У.Н.Р. вузький контакт. Повіренний у справах У.Н.Р. бував і приватно в його родині. Але становище Поляків у Берліні взагалі таке, що вони нас по трібують т.д. Головно наші дипломатичні матеріали, з яких вони де-які дістають силу- -3- рть їх ставлятись до нас із великою пошаною. Висоцький прохав мене бути Йому у всяких справах помічним. Він висказувався, що Українці взагалі мають великий хист до політики і малими за- собами осягати дуже багатько. При цій нагоді мар я за честь замітити, що вважкі відносини Посольств У.Н.Р.закордоном не матимуть для по- літики н і я к о в і с і н ь к о і варто сти, коли Українська Варшавська Місія не буде переорганізована у орга- нізовану установу. 2) Із діяльності галицького посла Евгена Левицького докладав Вам, що він запропонував таємну військову конвенцію. Східної Галичини із Литвою і Латвією. В минулому місяці він був у Баварії і старався там знайти контакт із торговельними та банковими колами, які цікавляться Україною. У розмовах із представниками висказувався він про Галичину, як про пляцдарн і збірний пункт для торгівлі із бойшевиками. Коли взяти на увагу старання около заключення укки договору із експортним товариством у Львові д-р Федак і д-р Баран, то дуже можливо, що він у контакті з ними працює. 3) Хочай у берлінських кругах вістки про бойшевиків уважаються тенденційно перебільшені, то можемо запримітити дуже великий зріст праці російських кол особливо монархістів. Як факт уважається, що Англія в ослідніх часах наново старається звязатись із російськими монархістами. Бувший посол у Петрограді бербокенен працює дуже живо у Римі над цією при допомозі старого і молодого князя Деупова. У звязку з цим вислав він до Берліну великого князя Дмитрія Павловича, який більше тижня тут проживав Російські монархісти стрітили його в Берліні з великою пошаною, дали йому двох адъютантів, вручили йому адресу, вітали його в церкві молебнем і т.д. Та ще при усій мері нашому прадавництву в Галичії. Ви зверніться - 3 - Та він берлінських зубрів дуже розчарував, бо у своїй відповіді на промову говорив про конституцію! Між берлінськими гетьманцями а Дмітром Павловичем контакту не було. Були але в нього де-кілька німецьких послів, консервативно-національної партії. Між російськими кругами крутиться тут весь час князь Суліма (Сулімов) полковник армії У.Н.Р. кінності Омеляновича-Павленка. Про працю російських монархістів можу доложити слідуюче: вони уважають, що рішучий перелом большевицької влади вже наступив. У звязку з цим їхні організації розкололись на дві групи. а) Перша жадає негайної підготовки державного апарату, моби не спізнитись і для кожного менту бути готовим, щоб взяти в свої руки державну будівницю працю. Цьому напрямкові йде дуже жива праця в зорганізованню всіх відділів, котрі обіймає державний апарат. Росія розбивається на сектори, назначаються начальники цих секторів зі всіми необхідними помічниками і всіми подрібненими планами як найскорійшого наладження роботи після скинення большевиків. Щоденно відправляються кур'єри до Москви-ни із спеціальними дорученнями у звязку із рухом проти большевиків. Великі відділи мають безпосередньо підлягати їх і получати інструкції прямо із Берліну. Ці групи заявляють, що їм треба завдячувати повстання на Україні, бо вони мов би то вже тепер т зорганізували велику пропаганду на Україні та кинули великі гроші, моби запевнити собі симпатії до Москви і не допустити України до самостійності. На секретному засіданні, на якім був також Дмитро Павлович висказувалися багато поглядів на незалежність України, але всі учасники із піною в роті кричали о недопустимості відділення України. Винесена резолюція звучить: "Всі распри, котрі ведуться на Великій іногородній Руси, показали нам, що народ наш не може іначе жить, якь толь-ко управлений єдиноличною волею - 6 - Государя Императора. Всякое отчужде- ние областей и губерний россійской д державы вносить ту не предусмотрен- ную ими путаницу, которая въ дальнѣй- шемъ отразиться гибельно на этихъ маленькихъ и не жизнеспособныхъ госу- дарствахъ. Украина же является стра- ною чисто съ русскимъ народомъ, свя- наннымъ многовѣковой работой по сов- данію Великой Россіи а слѣдовательно вопросъ самъ по себѣ отпадаетъ о ея независимости. Надо только всѣ силы направить въ той плоскости, чтобы пу- темъ моральной работы среди населе- нія, свести къ нулю всѣ прописки та- кихъ авантюристовъ какъ Петлюра, Ско- ропадскій и т.д. Будемъ вести свою работу въ честномъ единодушіи всѣхъ любящихъ нашу многострадальную роди- ну и неуклонно стрѣмиться къ той цѣ- ли, каковая является единственной для спасенія Россіи. Путемъ неустан- ной работы и любви къ своей родине, мы, собравшіяся здѣсь, найдемъ и для дальнѣйшаго проведенія въ жизнь на- шихъ стрѣмленій пути и силы". б) Друга группа стоит за интервенцію 1 наступ организованихъ сил закордоном Вона организує полоненихъ у аркелі, яки відправляють до поміжників на ро- боти. Всі члени аркелі підбираються так, моби мати в разі потреби військо- ву силу. Організатори стараються зор- ганізувати таким шляхом таємно два корпуси військової сили виколеної шляхом праці і єднання козаків і стар- ших у аркеляхъ. Як тільки рухне боль- шевизмъ вони хотять ці війська пусти- ти на Москвишину й Україну і створи- ти з них міцну основу своїх планів. Ця група замвле, що вона висилає на Україну багацько повстанців і агітато- рів, котрі мають задачу провадити пра- цю під істинно руским флагом і скла- няти населення України до монархії. Ця група кидає й великі маси гроша, щоби зробити Україну московською про- вінцією. Очевидно у всіх цих плянах є дуже ба- гатько теорій, та фантазії але певно і краплинка правди, на яку нам треба звертати увагу. Що із де-якими з цих груп звязок має Скоропадський, це для мене певне. 3) До Берліну приїхали делегати Макарен- ка: генерал Черемісов, його секретар Солтис Мики- тик і адютант поручик Світлишній. Розвідка стве - 5 - дила зараз їх приїзд і донесла, що вони по приїз- ді мали телефоничну розмову із якимсь українсь- ким послом, якого вони негайно викликали на нара- ду вечером. На жаль, не стверджено до-тепер, чи во- ни балакали із Поршем чи Лоським чи з Голіцін- ським, бо більше послів у Берліні немає. Розвідавшись, що вони мають конферен- цію, я вислав секретаря Посольства п. Гехтера, що_ би він відвідав Черемисова. Секретар Бехтер по- пав на саму конференцію, де було около вісім осіб і викликав велику констernaцію. Ті чотири особи з якими вони конферували балакають слабо по ук- раїнськи й не є із Берліну, тому ми не могли стве- дити їх личності. Макаренко пише безнастанно великі меморіали впрост до Німецького Міністерства За- кордонних Справ! Я відповідні інформації подав там, але думаю, що доконечно вже раз зробити кі- нець цій операції, де людина неінтелігентна дірва_ лася до державної печатки і тепер компромітує вже майже другий рік Уряд. 4) Большевицьке становище полесяють собі в Берліні слудуючо: вже від листопада міся- ця скристалізувалася протилежність відносно так- тики між Леніном і Троцьким. Троцький з піддерж- кою бухаринців хоче за вику ціну оружям далі проводити світову революцію а Ленін заявляє, що тільки консолідацієм Советської Росії можна її осягнути. Оден отже за війну, другий за мир і концесію. Обидва покликали доби допомогу із за- кордону на останню конференцію посольську в Мос- кві, Ленін - Копа, Красина а Троцький - Гілерзоне Чичерін займав лябіруюче становище й аж коли Зиновієв став по стороні Леніна, він видав нові - 6 - інструкції для дипломатичних представництв у яких приказує, щоби інтереси Москви йшли перед всіма другими комуністичними інтересами та, що дипломатичні представництва тільки за згодою Москви мать право фінансово допомагати місцевим організаціям. Посольства бойовецькі поділені на три розряди: а) Реваль, який опрацьовує Скандинавію Фінляндію, радштати, Польщу, Німеччину, і субдів, б) Льондон, який опрацьовує Францію, Іспанію, Португалію, Бельгію, Нідерландія, в) Рим, звідкіля йдуть всі нитки на Балкан. Загалом дивляться, що цілу справу на Сході вирішить тепер червона армія, яка є сфінксом. На котру сторону вона себе поставить та й побідить. 5) Перед двома тижнями приїхав до Польщества авілтор Бернгубер армії У.Н.Р. до Берліну із повідками всіких установ, що він служить при варшавській місії. Він жадав грошей, але Польщество відмовило. Тепер стверджено, що він має припоручення він французької і польської розвідки. всі питання, які він дістав є в наших руках і я копію її предкладаю на німецький мови. Посольства У.Н.Р. повідомлені про нього. Жинку свою залишив він у Берліні і вона тягається із російськими монархістами і була вже кілька разів у їх клубі. Прохар о повідомлення відповідних установ. Бернгубер людина, яка безумовно працює на всі фронти. 6) Вчора балакав я довго із большевиком Вардахом, який попрохав мене його приняти. Він дуже розквітливий на все, бо здається діс -7- тав гроші. Щось позитивного не можна від нього до- відатись. Він заявив тільки, що у большевицькій часописі в Берліні "Новий Мир" помістить ряд арти- кулів, в яких, між іншими, буде називати всіх нас зрадниками і т.д. У Харкові був він чотири тижні, у Київі один день і то , каже, що з Харкова до Києва потяги ідуть, обминаючи Полтаву. Тепер старається він проїхати до Відня для нарад із с.-р. і други- ми групами. 7) Володимир Винниченко, якого песя те- пер у Німеччині ставляться, попрохав о візд. Очевид- но Посольство віднеслося до нього, як до нашого письменника і з найбільшою ввічливістю дало йому візд і всякую допомогу. Він хоче посилитися у Ні- меччини. Його присутність дуже добре параліжувати- ме діяльність берлінських комуністів. 8) Учора був я у радника французького Посольства Сен-Кантена. Я його поінформував про положення на Україні й дав йому пройтити деякі уступи із листа Головного Отамана до мене. Тому, що це дуже цінний документ, я рішив його у відпо- відний спосіб, в порозуміння з п. Послом Васильком, використати. Граф Сен-Кантен мене рішучо запевнив, що Французи не підпиратимуть монархістичних комп- льотів на Сході. Що до Німців, то він дуже різко висказався, що вони Льондон самі завинили й тепер послідує цілий ряд репресаліїв. 9) Також відвідав я радника у Міністер- стві Закордонних Справ фон Блохера, та поінформував Його про всякі біжучі справи. Приміть Вельмишановний Пане Міністр, вираз могої глибокого поважання, Повірений у справах У.Н.Р.у Німеччині Fragebogen von Lewinson. 1. Tätigkeit der Ukr.Behörden in Berlin und die Mitglieder einer jeden. 2. Ihre nationalen Tendenzen (unabhängig oder föderativ). 3. Ihre Pläne (auswärtige) und Stellung zu Polen, Frankreich, Deutschland, England. Ihre politischen Tendenzen. 4. Ihre Stellungnahme gegen Petljura und die Gruppe in Polen. 5. Die ukr. Rada in Berlin, deren Mitglieder und Beziehungen zu Petljura. Ckopon. Petruschewitsch, desgleichen zu Polen, Frankreich, Deutschland, England. 6. Ihre Tätigkeit, ihre Aussichten und ihre Mittel (bes.finanzielle). 7. Skoropadskyj (wo letzte 6 Mon.) Womit beschäftigt er sich? Seine Beziehungen zu Deutschen, Engländern, russischen Monarchisten in Berlin. Welche Persönlichkeiten befinden sich z.Zt. bei ihm. 8. Petruschewitsch. (wo letzte 6 Mon.) Verbindung mit den anderen Gruppen. 9. Wischiwanny. (wo letzte 6 Mon.) Womit beschäftigt er sich? Dessen Beziehungen zu Skoropadskyj. Fragen für die Tschechoslowakei. Deutsch-Kabul. Offiziere, Rekrutierung, Rückkehr der Gefangenen (spez.Italiener) in Eger 5000 Mann, 340 Off. (?) Engagements-Büros in Karasch, Munkatsch. Für d.Offiz. Tibel ukrainische Missionen für Kriegsgefangenen-Angelegenheiten. Nach Revolten in Deutsch-Kabul und Munkatsch. Entwaffnung. Das Cros z.Zt. Kaschau, Korski. Franz. Kapitän Lepier: angeblich Kommandant dieser ukr. Abteilungen u. kl. fr. Vertreter. Die Hälfte der Offiziere Tschechen, die УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Загальних Справ. Département Відділ Церковний Section "1" Лютого 1921 № 161/1010 " 192/ Оскільки ця година вважається міністерством Закордонних Справ Гасенка, Гасенко (З Богу Берліна) виборчу Чудов мав вислання прог. Р. Швець. Зрештою в цей виробі патріота коїнця уряду До Пана Керуючого Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має за честь передати для доповіді Н. Голові Директорії нижче подані пояснення в справі бувшого Голови Надзвичайної Дипломатичної Місії в Ру- менії п. Юрія Гасенка. 10-го грудня 1920 року Міністерство доручило Юри- сконсульту Посольств і Місій за кордоном п. Храпко ознайоми- тися з справами Румунської Місії, котрі находяться у п. Га- сенко у Відні і про свої висновки повідомити Міністерство. По одержанню цього розпорядження у Відні 28 грудня м/р п. Храпко персонально звернувся до п. Гасенко, котрий в ог- ляду на свою хворобу / туберкульоз / перебував той час в са- наторії - з проханням дати йому можливість виконати наказ Міністерства. У відповідь на це п. Храпко одержав від п. Га- сенко відношення з дня 2-го січня 1921 р., котрим він пові- домляє, що з огляду на свою тяжку хворобу він не може зараз дати справовдання. При заяві були прикладені копії місячних звітів Румунської Місії число 1,2,3,4,8,9,12,13 про випла- ту утримання урядовцям Місій, копія діагнозу рентгеновського інституту і виписка з проспектів санаторії про непристосованість її для туберкульозних хворих. Долучені документи та пояснення п. Гасенко не дали п. Храпко повних матеріалів зробити остаточно висновок що до справ Румунської Місії. По своїмому приїзді до Міністерства п. Храпко зро- бив доклад про те, що п. Гасенко дійсно находиться зараз в санаторії тяжко хворий на туберкульоз і що по заяві п. Га- сенко про брак цілком грошей, п. Храпко звернувся до п. Посла Василька з проханням допомогти п. Гасенкові, - як довів до відома п. Храпко Радник Міністерства п. Геронімус, - п. Василько погодився оплачувати рахунки п. Гасенка за санаторію та лікування. З відношення п. Гасенко до п. Храпка від 2-го січня видко, що п. Гасенко грохає видати йому допомогу в розмірі 10.000 швейц. франків для лікування в Швейцарії, або при- значити його на відповідну там посаду. Подачуючи згадане до Вашого відома Міністерство Закор- донних Справ має за честь просити у Вашій доповіді виясни- ти погляд Пана Голови Директорії що справі прохання п. Га- сенко. Додаток: 1/ копія відношення п. Гасенко до п. Храпка і 2/ копія діагнозу рентгеновського інституту. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Загального Департаменту Копія Вушний Голова Надзвичайної ДипломатичноЇ Місії У.Н.Р. в Румунії і Надзвичайний Посол г. ГАСЕНКО До В. Ш. П. Юрисконсульта Ц і Місій У.Н.Р. Присяж.Повір. І.XI у ВІДНІ. Маю за честь повідомити Вас у відповідь на Ваше шення від 27-го грудня 1920 р. що при всім моїм бажанні фізично не можу зараз здавати справу Румунської Місії як нахожуся також хорий на туберкульоз / з кровотечею наторії і останні дні знов вже не залишаю ліжка. З них при отцьому лікарських свідоцтв, а особливо у ренгеновського інституту Ви побачите, що стан мого здоров'я зараз надзвичайно важкий і коли не будуть прийнятні заходи, то я чи навряд виживу ще місяців з 3- або 4. Сив би повідомити про це Міністерство З.С. У.Н.Р. бо моєму не пишу. Щоб спастися собі життя я повинен вийти гайно не пізніш 1-го лютого до Швейцарії, або в Мерані мені буде зроблено операцію вливання в легені азоту. Для усього цього треба гроші в розмірі не менш 10.000 швейцарських франків, яку суму приблизно / трохи більше/ мені винен У.Н.Р. / за моє жалування тільки / в Румунській Місії. Я писав-би мені ці гроші віддати в який угодно формі. А може Уряд дав би мені можливість видужати в Швейцарії і назначив- би мене на якусь відповідну посаду до Швейцарії чи Ліги Народів чи до Місії чи ще кудись / три міс. авансу/. В кожнім разі повідомляю, що на випадок моєї смерті всі документи будуть здані моїм нотарем особливому громадянському комітету, і все їх передасть Уряду. Прийміть завірення щирої пошани Г. ГАСЕНКО Начальник Канцелярії Міністра Röntgeninstitut Dr. Rudolf Mittler Wien, IX. Alserstrasse 26, Telefon Nr.4530/VIII Abschrift.- W i e n, am 31. Dezember 1920 1 Durchschreib-Kopie RÖNTGENBEFUND. Name: H. Georg ev. Gassenko Prot.-Nr. P, 30./XII:20 Fragestellung: Lungenbefund Die Röntgenuntersuchung der Lungen ergibt einen schweren chronischen Infiltrationsprozess der linken Lunge, mit Schrumpfungsvorgängen; Die linke Lunge ist in toto verdunkelt, das lk.Lungenfeld verkleinert, das Mediastinum u. Herz nach links verzogen, lk Herzenre unseharf. Im Bereich des lk. Oberlappen, sowie auch im lk. Spitzenfeld finden sich grössere und kleinere Herdschatten, die stellenweise confluiiren, und auch aufgehellte Stellen zwischen sich einschliessen, die Zerfallsber- den (Cavernen) entsprechen könnten. Die übrigen Teile der lk.Lunge zeigen einzelne disseminierte Herdschatten u. Stränge, besonders in der Hi- lusgegend. Lk.Zwerchfell etwas weniger verschoblich. Es bestehen jedenfalls ausgebremte flächenhafte Verwachungen der pleura parietalis. Die Rechte Lunge zeigt grössere Verdichtungsherde im Bereich des Spitzenfeldes, sowie subapikal vereinzelte kleine Herdschatten. Die Hilusgegend ist verdichtet, zeigt peribronchitische Stränge, in der Umgebung auch kleine disseminierte Herdschatten. R.Zwerchfell gut ver- schieblich. Herz relativ schmal, Andeutung von Tropfenherz.Lk Herzcontum durch Schrump- fung der Lk. Lunge vorgewölbt.- Entendiagnose : Ausgebreiteter chronisch infiltrirender u.schump- fender Process der ganzen linken Lunge,hauptsächlich Spitze u.Ober- lappen,in letzterem mehrere bis etwa haselnußgrosse Cavernen. Rech- te Lunge : Infiltration der Spitze,einzelne disseminierte Infiltra- tionherde im Oberlappen u. Hilusgegend. Verziehung des Herzens nach links,wahrscheinlich auch Aecretio cordis.- Beiliegend ? Röntgenogramme und erläuternde Skizze. Dr. Rudolf Mittler m.p. Institut für Röntgen- und Physikalischen Heilmethoden Dr. Rudolf Müller Wien IV., Hlouschasse 26 Telephon Nr. 4530/VIII Wien, am 1.Januar 1921 109 677/328 Frachen nach links vorzogen Rechts Links Mediastinum nach links verzogen Infiltrationsherde auf dem linken Lungenfeld (oben) Infektionsherd im rechten Lungenfeld (unten) H. George v. Gassenko Kleidungsstücke, bei den Röntgenbildern genommen. i.d.n. Spitze u. Ohrloypen präbronchitische Stange vom 2. Glied 32805 K. K. 1913i. Vierlebende Abschrift stimmt üni, sahlich des Textes (mit Ano, sohnd der Keielung) mit dem mir vorgelegenen unge skempelten Originale wörtlich überein. - Wien, dritten Jänner 1913. Lbb. Holzsch., 4te K 75/50 August Kolisko ö Notar Dr. AUGUST KOLISKO NOTAR WIEN ÖSTERREICH u/d. ENTS Рентгеновські змітуми докт. Рудольф Еліят цер Відень 15 Альбергасе 26 тел 45/30/VIII Коміс. Рентгеновський аналіз 1927 Написання Теорі Галенко Гитани: єван леми Рентгеновські вислід над великими повазують тиметні кронічні ірідьтрахтити проке мівсії лелені с про високу затупінтя: міва леми з вед в кільку затишня міва лелине поне Зеленгено, повечшша п серце взавині на біво, лівт сердечний кордон не гент, в обмеж. мівсії погрімної пабінки лелені, а також лівого понь верхушка знаходиться великі і смає заразкі пидин аби місцем здивований. Закомати в собі повбірим міжл яди відносігають анівим дисцили (Равернам). Иншы заєкин мівсії лелені показують окремі, розсідані тиці багаткових кмизу п саббук овбиво в винасі, Мільс, Ліва бачеяка тропи мешше руливо в конечній разі суть поширені площі зрозумування леленевої обгоряддь „влея рарієндів". Права лема показує великі зеленчені кмиза в обмаєрі, помил верхнім а також ті вержима „зитарісат“, окремі маєт міни базілових мізд. Відаєї „Чиус“ спущена; показує перебронційське кавкало талоне раєвнуй тікне базілових мізь. Право обмежено добре запідентована верх відповедно вузько, показує на Ратневе серце, який бік сердечного апарату через зафредетт гівсі мелені взаємнит. Рептеповезь дійлоз. Гнишрент хроничний інорідстравційнт і затверджений пройде кількі лівої мелені, поясню верхнім „горішньої“ помовини, в останнім багато ніжних базілових мізд, величестю елекно горіта Права менд; інорідтс. верхній окремі раєвнені інорідстравційнт мізь в юршн таєфки и в обмаєр „Чиус“. В йутаненню сяча на ліво правдиво також „асенто короліс“ (корис серца). Додаток: зві рептеповезь дійлоз і рнечмод. Sp. Rudolf Mittler (nignes). -2- andere Hälfte Ukrainer. Stand 1920 ca. 12 000 Mann durch Desertionen auf 8 000 abgerundet. Auf Deutsch-Kabul 6 000 Mann, /109/ " Eger 2 000 " " Ungwar und Munkatsch 10 000 " und " Nagynikaly 2 000 " welche zusammen 2 Regimenter Infanterie, 2 Abteilungen Artillerie, 2 Eskadronen Kavallerie, 1 Bataillon Sapeure. Angebliche Arbeiterformationen bis 300 (?) Spezialschule für Masch. Gewehre u.s.w. 1 Batl. - Infanterie in Munkatsch 1 Batl. - Infanterie in Ungwar. In Hideg Patak (zu deutsch "Kalkbach") 1 Batterie Art. zusammen mit Tschechen in Nagynikaly. Frage: 1) Genauere Zahlen, Dislokationen, Stimmung im Allgemeinen gegen die Tschechoslowakei, Ausrüstung, Bekleidung, Bewaffnung. Wo sind die Waffen; in der Hand oder in Depots? Verteilung nach Formationen. Ursachen der Revolten und Desertionen. Welcher Propagan- daart am ehesten zugänglich. Wie kann kontrctschechische Propaganda durchgeführt werden? Projust verlangt. Perspektive für die Internierten, wie denken sie sich die Zukunft. Welche Gesichtspunkte sind für die tschechische Re- gierung massgebend. Was geschieht voraussichtlich nach ½ ereignis- losem Jahr? Welche Dislokationen von polnischer Seite wären möglich? Relationen der Tschechoslowakei zu Petruschewitsch und Wischiwanny. Welche Verträge existieren? Was für eine materielle Unterstützung und von wo? Allgemeine ukr. Einflüsse in der Tschechoslowakei. Welche Persönlichkeiten stehen mit England in kontakt. Welche Einwirkung von Galizien und durch wen? Bei wem in Galizien empfehlen sich Haussuchungen? Und wo Erfolg ? 3/81 H. George v. Gastein Röntgenogramm der Ohr-Lunge vom 30.XI. 2007 Рентгеновський Інститут Рудольф Мітлер. Відень I/X Альзертштрассе 26 тел. 45/30 VIIІ Копія Переклад з німецького Відень 31-го грудня 1920 р. КОПІЯ Рентгеновський аналіз Наймення: Георг Гасенко Питанне: стан легень. Рентгенівські вислідні показують тяжкий хронічний і фільтраційний процес лівої легені з процесом затупиння: Ліва легене є вся в цілому затемнена, ліве легене поле зменшене, голосниця і серце вдавлені на ліво, лівий сердечний кордон не ясний, в області лівої горішньої частини легені, а також лівого поля верхушки - знаходяться великі і малі заразні плями, які місцями зливаються заключаючи в собі посвітлілі місця, які відповідають гнійним місцям / кавернам/. Інші частини лівої легені показують окремі розкидані тіні бацилових гнізд і стовпців особливо в області "Hilus". Ліва оболочка трохи менше рухлива, в кожній разі суть поширені площі з рощування легеньової обгородки /pleura parietalis/. Права легеня показує великі змножені гнізда в області поля верхушки, а також під верхушкою "окремі малі тіні бацилових гнізд. Область "Hilus" згущена, показує перебронхітизм, навколо також розкинуті тіні бацилових гнізд. Права оболочка добре загинається. Серце відносно вузьке показує на кашлеве серце лівий бік сердечного апарата через затвердження лівої легені здавлення. Рентгенівський діагноз. Поширений хронічний інфільтраційний і затверділий процес цілої лівої легені, головно верхушки і горішньої половини, в останній багато гнійних бацилових гнізд, великою кістю лісного гориха. Права легеня: і фільтр. верхуш. окремі роз- кинені інфільтраційні рнізда в горішній частини і в області " Н. елс ". Віддягнення серця на ліво правдию та- кож / 1/ / / / Додаток: 2 рентгенра- ми і полюючий рисунок. Д-р Рудольф Мінтер оригіналом згідно: Начальник Канцелярії Міністра Надсилано при цьому копію телеграми п. Гасенка з 5 цього березня, що за честь повідомити Вас, Пане Міністре, на відповідне розпорядження, що на переписі телеграми ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зголив покласся і резолюцію: "Мін.Зак.Справ для нерайного висновку 9/III 1931 року" Партий: М. Миронов Керуючі Справами Голова: М. Крижанівський Начальник Канцелярії Сергійчук Іван Командувач istwowy a Nr n. min od 10 r. 18 TELEG 65709 słów dn. godz. min. Mł. Zerk. owe niepotrzebny Cyrus Bucenody 24/3/15 Agencja D' Lacena : Hitteldorf-Heckong) Parnk Sanatorium bei Wien G.r. Gudelius 8.000.000. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Канцелярія Міністра ч. 192 "29 березня 1921 р. м. Тарнів. Панові Голові Директорії 1 - Головному Отаманові Військ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь пе- реслати понизче зміст відповіді п. Посла Сидоренка в справі приїзду до Тарнова п. Гасанка, яка звучить: "Згідно Вашій телеграмі з дня 18. березня п.р. ч. 1661, Посольство УНР в Австрії має честь повідо- мити Вас, що воно повідомило п. Гасанка про зміст Вашої телеграми, крім того Посольство має честь до- дати, що п. Гасенко в справі якої-б не будь подорожі ніколи до Посольства не звертався і тому Посольство ніяких перешкод йому робити не могло." Міністр Закордонних Справ Начальник Канцелярії Міністра 109 4 СПЗ Копія 286 До Пана Голови Навчальних і дипломатичних Місій У.Н.Р. в Італії та Швейцарії. Загальний. Квітня 25 1947 Тарнів. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь повідомити Вас, Пане После, що листа Вашого з 5 цього квітня одержано. Прифатів Начальник Канцелярії Ункафалій Начальник Відділу Відень, 5-го квітня 1921 р. LE CHEF DE LA MISSION DIPLOM. EXTRAORD. D'UKRAINE EN ITALIE ET SUISSE ГОЛОВА НАДЗВИЧАЙНИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ІТАЛІЇ ТА ШВАЙЦАРІЇ Високоповажаний Пане Директоре ! Як я довідався, бувший Посол п. Гасенко має бути на адвіденції у Пана Головного Отамана і має, як я гадав, порушити там свою грошову справу. Тому надсилаю Вам при сьому, Високоповажаний Пане Директоре, рахунок тим сумам, які п. Гасенко о-держав від мене починаючи з 1919 р., на рахунок нашого Уряду. З глибоким поважанням Додаток . Кабінет Директора ОДЕРЖАНО Ніжелевський для 1921 р. В. Т. Суми виплачені мною п. Послу У.Н.Р. в Румунії Г. Гасенкові . 3-го липня 1920 р. п. Директору Макаренкою для п. Посла Гасенка …… К. 50.000.- 5го лютого 1921 р. Сому Укр. журналістів і Письменників на оплачення рахунку санаторії за ліку- вання п. Гасенка ……… " 100.000.- т3-го квітня 1921 р. Рахунок санаторії за ліку- вання п. Гасенка /вприлозі копія поквітовання/ ……… " 50.000.- Разом корон 200.000.- /двіста тисяч корон /. Крім того одержав ще від мене п. Гасенко 4.000.- /чотири тисячі/ швейцарських франків для виїзду зі Швайцарії, копію якої росписки прикладаю . Відень, II-го квітня 1921 р. Уповноважений Міністр Української Народньої Республіки Н. Винниченко ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ УНР Квітня 25 дня 1921 р. ч. 707 Ставка З огляду на ратифікацію мирного договору поміж Річчю Посполитою Польською та Совітськими Україною і Росією, перед Державним Центром УНР, при сьогоднішній відомій Вам ситуації, повстало в цілій своїй значності надзвичайно важливе завдання зберегти себе, яко заступника державної ідеї Республіки та інтересів її громадян. Розв'язати це завдання можна, лише переформувавши себе в організацію, яка була б в стані перебрати функції Правительства УНР та мала б змогу одверто заступати інтереси нашого громадянства на терені Польщі. Переформування це є конечністю для дальнього існування нашого Державного Центру і мусить бути цілком реальним, з огляду на категоричну вимогу цього від Польського Правительства і абсолютної неможливості заховати конспірацію при продовженні нами державної праці в істнуючих донині формах. З цього треба цілком ясно і одверто здати собі справу. Ознайомившись з міркуваннями Ради Народних Міністрів що до утворення Українського Центрального Комітету в Польщі, висловленими на засіданні 24 цього квітня і погоджуючись на утворення Комітету, однак вважаю необхідним вказати на слідуюче. В силу фактичних обставин цей Комітет при неможливості офіційної діяльності наших державних установ на території Польщі буде примушений провадити в певних випадках і розмірах державну роботу. Ця його робота, не заміняючи й не знищуючи діяльності встановлених законами УНР державних установ, в силу об'єктивних обставин буде неминучою. З огляду на ці можливості я вважав би необхідним скон-струйрувати цей Комітет в той спосіб, щоб в склад його увійшла Рада Народніх Міністрів й Презідія Ради Республіки. Для переведення в життя функціонування Центрального Ко-мітету і повідомлення про це Польського Уряду мусить бути обрана ініціативна група з 4-5 осіб, з людей, що особисто відомі в Варшаві і які користуються довір'ям Польського Уря-ду. Для регулярних зносин з Польською Владою Центральний Ко-мітет має утворити свою філію в Варшаві. Крім того, має бути утворено розпорядженнями Централь-ного Комітету місцеві Комітети в місцях найбільшого скуп-чення громадян УНР в Польщі - Ченстохові, Львові, Терно-полі та ин. Повідомляючи Вас, Пане Прем'єре, про вищенаведене, про-шу негайно дати відповідні вказівки делегації Ради Народ-них Міністрів, яку вислано до Варшави. Петлюра /р.в./ Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М.Миронович /р.в./ З оригіналом згідно. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ Копія листа до п.Міністра Ніковського. Відень, 4 квітня 1921 року. Довірчо 390 Високоповажаний Пане Міністре. Як я повідомляв Вас в моєму докладі від 31-го м.м., румунський представник при Австро-угорському банку робить перешкоди що до виплати нашому Урядові угорських грошей. Його Ексцеленція Білінський, представник Польщі при Австро-угорському банку, по моїй просьбі, інтервеніював в сій справі разом зі мною ІІ-го м.м. у румунського ліквідатора і склав про то відповідний доклад своєму Правительству. Сьогодня, коли я знова просив Його Ексцеленцію Б.відвідати зі мною разом і французького представника при Австро-угорському банку, він довірчо мені на се заявив, що на свій доклад він одержав від свого Правительства по відомлення, що останньому, правда, дуже приємно було б, аби Австрія та Угорщина виплатили належні Україні гроші нашому Правительству, але що, з огляду на ризький мир, він, Білінський, не повинен офіційно інтервеніювати в сій справі на нашу користь. Не бажаючи сим виносити осуду тому, на скільки подібне роспорядження Польського Правительства коректне у відношенню до нас, я все ж не можу не висловити тут своєї думки про те, що воно занадто коректне є у відношенню до бойовицького уряду. Відданий Василько./ф.р./ З копією згідно. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Голові Ради Республіки о. Прем'єр-Міністр І.Прокопович 6/VI ЧР звернувся до мене з проханням про ділісію, посилаючись на «Внутрішні потірки видачами», що не дають полум Зимі, Інгаваривська та голі правителевства". Вважаючи суворий стан всіх державних справ я сприйняв зміни Прем'єра на позитив, узагалом в такій Зміні наверх шкоду велику для цих справ, а проти Іде, пане Голово, переконаний мене в курсі тих причин, які стоять коли о. Прем'єра Прокоповича поділяється на ділісію; робим Змін & проти Іде, він згаданних інтересів, які Вами добре відомі і мають для кожного патріота обов'язкову силу, вплинула на о. Прокоповича в тому напрямку, аби він всев разад своє прохання про ділісію. Огн. 142/р Абелька ». Прем'єр - Міністру В.Миколайовичу 609/292 У відповідь на листа Вашого до Втм. в справі ділів і а своїми повідомив мерию голову Ради Всесоюз- ніки, що при сучасному стані наших державних справ Вважаю Чому дімлєй не до приняття і навіть шкодливо. Одночасно в прому 20-го Республіки позбавити певні кроки в напрямку тому, аби свої дімлєй були рада. Вч., п. Прем'єре, щобе повідомлені при стан наших справ і розум, надана моя пере Зрадиція поївки, якими в керувався, звертаю меб зі згаданими мерами до 20-го Ради Республіки переконання А має іншій, що причини, на які Ви посилались в своєму листі, майбутні чини свої профана про дімлєю, не наслідка по- Важки. З вертавного погляду, щоби могли було вважати за основу в рокому тиран Ан, як ділість прем'єра Котру В даних умовинах а вважаю недоцільно і шкодливо для наших державних справ. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УРСР В даній справі № 109 Фонду № 1429 354/4 лекодесь го уфе Пронумеровано 382/триста дев'яносто два аркушів з них літерні №№ 2510-16 (цифрами і прописом) Опису № 2 сушарка +5005=744 пропущені №№ 170-179, 330-379 = 40 Вкладення Брошурн, газети: Графічні матеріали: Босиког - N96/203/ Інші особливості документів тележки д. /52-57, 92, 162-164 Документ з затухаючим текстом: 20 • марта 1984 р. 05 04 91 Підпис Кривецький Робочий ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- 09.08.96 Нашли 28.10.96 Нашли Кр. 15.12.96 Квітка %327-03 ОЧБр) 3.09.01, Гусє 18.04.2001 Амсін 0.01.03, Арт. 13.01.03, Арт. 27.08.04 Лошк 9.09.04 Кодри 21.01.05 р 1 СБЗ 72Н 02/05 ВО 4.11.05 Лошк 21.11.05 ВЗ 812.05р ДГЗ 912.05р, D Арт. 15.11.06 р Лошк 21.11.06 СК 20.11.08 р ОК Ф3 чно ЗАІДВБ 16.04.09 Гігірдн их стацф Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: "Консервація: Опра́ва: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) 11.06.95, Фомченко (Дата) (Підпис) Скандування (Дата) (Підпис) 19.01.08 було