Огляд преси, доповіді та звіти про діяльність місій УНР у Німеччині, Болгарії, Туреччині, Фінляндії, Франції, про визнання уряду УНР, життя російських та українських емігрантів за кордоном та інші питання взаємовідносин з закордонними державами, 04.02.1921-25.04.1921, 334 арк. — частина 1/2

1429-2 109 КНАЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Огляд преси, доповіді та звіти про діяльність місії УНР в Німеччині, Болгарії, Туреччині, Фінляндії, Франції визнання уряду УНР. Життя російських і українських контрреволюційних емігрантів закордоном та інші питання взаємовідносин з закордонними державами. 4 лютого – 25 квітня 1921 р. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № _ 15. січня 21. Берлін …………………… 19 ……… ДІЯЛЬНІСТЬ ПОСОЛЬСТВА У.Н.Р. В НІМЕЧЧИНІ В 1920 р. ІНФОРМАЦІЙНИЙ (ПРЕСОВИЙ) ВІДДІЛ. Інформаційний (Пресовий) Відділ Посольства істнував в 1920 р. в таким персональним складі співробітників : началь- ник Відділу : Ст.Секретар Д-р Володимир Левицький, референти : ред.М.Вальдман і Густав Шпект. Праця Інформаційного Відділу відбувалася в цьому році се- ред умов без порівняння тяжчих, ніж це було в минулому 1919 р. З початком року склад співробітників Відділу був зменшений більш, як на половину, а його видатки обмежені низше мінімуму, пот- рібного на звичайні адміністраційні витрати, як виписку часопи- сів і часописних вирізків, пресові порта і инш. Невелики інформа- ційні джерела, з яких Відділ черпав давніше відомості про події на Україні, висохли в цім році майже цілковито. Українське Пресо- ве Бюро у Відні, яке в минулому році повідомляло телеграфічно про важніші події та було до певної міри інформаційним центром, перестало це робити в цьому році, обмежуючись до висилки своїх повідомлень звичайним поштовим шляхом. Задля надмірного спізнення були вони часто для використання в пресі вже непридатні. Українська преса, крім львівської і еміграційної в цім році майже не виходи- ла, а урядові інформації приходили задля комунікаційних перешкод дуже рідко. Одночасно з тими труднощами внутрішнього характеру, які зму- - 2.- шували до обмежування діяльності Відділу, розвиток політичних подій вимагав від української пропаганди у Німеччині власне можливо найбільшої інтенсивності праці, щоби відповісти вимо- гам складної політичної ситуації. Польсько-український союз викликав глибоку реакцію у відношенні Німеччини до української справи. Під безпосереднім враженням цієї події станула в очах німецької публічної опинії У.Н.Р. побіч двох найбільш знена- виджених ворогів : Франції і Польщі. Цей настрій скріплювала ще більше систематична робота де-яких елементів з поміж са- мих Українців, які з особистих мотивів не вагалися дискреди- тувати публічно не тільки поодинокі урядові особи, але й ці- лий визвольний український рух. Видавництво тижневика "Дойч- Україніше Цайтунг" то тільки один епізод акції, веденої сві- домо всіми можливими засобами. Все те вимагало від української пропаганди ужиття всіх сил, щоб привернути позитивне відношення німецької суспільності до боротьби українського народу за дер- жавну самостійність та викликати зрозуміння її найновіших про- яв. Відповідно цим вимогам політичної ситуації Інформаційний Відділ не тільки не обмежив в цім році своєї праці, але погли- бив її значно вживаючи для неї нових методів та осягаючи визнач- ні позитивні успіхи. Подаемо тут короткий перегляд головних про- явів діяльності Відділу, опертій на тимчасових статистичних об- рахунках, які не покінчені ще остаточно і тому в багатьох нап- рямках принесуть правдоподібно значне побільшення зареєстрова- них результатів. 4. ІНФОРМОВАННЯ НІМЕЦЬКОЇ СУСПІЛЬНОСТІ ПРО УКРАЇНУ. (УКРАЇНСЬКА ПРЕСОВА СЛУЖБА). В попередньому році діяльності Інформаційного Відділу го- ловним засобом інформування німецької преси і інтересованих німецьких кол були власні видання Відділу, поширювані під фір- - 3.- мов "Української Пресової Служби" (Українішер Пресседінст). Ці видання задержав Відділ і в цьому році, одначе значиння їх в де-чому змінилося. В зв'язку з новою політичною ситуацією показалось більше доцільним ширити інформації без зазначування їх українського походження під фірмою німецьких кореспонден- ційних бюро або окремих редакцій, щоби не обнижувати їх вартості в часах знеохочення до всього, що виходило з офіціяльних укра- інських кол. Через те більшість своїх інформацій поширював Від- діл у цім році у формі статей і заміток, через німецькі бюра, редакції і окремих журналістів, про що докладніше буде бесида далыше. У власних виданнях містив Відділ передовсім інформації, при яких потрібно було зазначувати їхне українське походження, або такі, для яких тяжче було найти місце в німецьких видавниц- твах, а які мали вагу для досить широкого кола інтересентів, що одержували повідомлення Відділу. У філому ця частина діяльності Відділу представляється так: I. Власні інформаційні видання. 1. Інформаційних бюлетенів з біжучими відомостями видав Відділ 112 з 358 вістками. 2. Політичних оглядів зі статтями основнішого значиння було видано 4. 3. Економічних оглядів було видано 2. Ці видання розсилалися з початком року на 231 постійних адресів, з кінцем року число адресатів зросло до 318. Між ними було: редакцій і кореспонденційних бюро 185, окремих німець- ких політиків і урядових осіб 56, організацій і інститутів 10, чужинців 19, українців і українських інституцій 48. В Німеччині розходилися ці видання на 279 постійних адресів, за кордон ішло - 39. II. Статті і замітки. Статті і замітки поширювані неї під власною фірмою Пре- - 4.- сового Бюра, передавалися головно берлінським кореспонден- ційним бюрам. Їх містили між іншим : Бюро Дамерта, Телеграфіч- не Бюро Вольфа, Ост-Експрес, Нойе Політіше Кореспонденц, Ост- Еуропа Дінст і інші. Багато статей було написано для ужитку окремих редакцій і журналістів. Крім великої кількості дріб- них інформацій було написано і розширено тим способом разом понад 70 політичних і економічних статей. III. Брошурки. Заходом Відділу видані були в цім році слідуючі брошури : 1."Ді Ляге дер Юден ін дер Україне", збірка матеріалів і про становище Жидів на Україні з повним німецьким перекладом за- кону про жидівську автономію на Україні, 5 аркушів друку. Бро- шура була видана в 3 тисячах примірників і розширена головно в жидівських колах у Німеччини, почасті в Австрії та викликала сильний відгомін в жидівській пресі. 2. "Ост-Еуропа уд Дойчлянд", короткий виклад історії політичного розвитку східної Європи і тих домагань, які цей розвиток ставить до німецької політики на сході. Брошура зуст- ріла дуже велике заінтересовання в німецьких колах і була видана до тепер в двох накладах, перший 1000 другий 3000 примір- ників. Другий наклад був призначений в першій мірі для німець- ких економічних кол. 3. "Ді руссішен Рандштатен", відбитка статті написаної для тижневика "Дойче Политик", видана в 500 примірниках. 4. Популяризовання української штуки. Перед приїздом Української Республіканської Капелі ста- рався Відділ підготувити їй грунт для концертів у Німеччині, поміщуючи рецензії про її успіхи в інших державах, и за весь час її побуту в Берліні підпомагав їй, стараючися передовсім про заінтересовання і притягнення на її концерти артистичних і журналістичних кол. Співробітник Відділу п. Густав Шпехт переклав песну В.Винни- - 5.- ченка "Брехня", яка вийшла як манускрипт для театральних сцен накладом німецького видавництва Кіппенгайєра та була розіслана всім німецьким театрам. До тепер набули право вистави цеї песя З велики німецькі театри : у Франкфурті н/М., Лейпцигу і в Нюрн- бергу, а крім того ведуть-ся переговори про її виставу у однім з більших драматичних театрів в Берліні. Той сам перекладник приготовляє тепер переклад песя "Чорна Пантера і Вілий Медвідь" В. У. Бібліотеки і книгарні. Як в попередньому році, так і тепер Інформаційний Відділ старався про систематичну дрставу всіх доступних видань про Україну для важніших німецьких бібліотек. Скількість бібліотек, які діставали літературку від Відділу, виносить 31, до них в пер- шій мірі належать університетські бібліотеки. Публікації про Україну продавал ся в 5 берлінських кни- гарнях. Успіхи Інформаційного Відділу. Де-який матеріал про успіхи інформаційної діяльності Від- ділу в німецькій пресі дають часописні вирізки збрані Від- ділом. Однак треба зазначити, що Відділ мав до розпорядимости тільки невеличку частину німецької преси так що зібрані ним вирізки відносяться що найбільше до яких 250 органів німецької преси, що становить ледве трохи більше понад 5 % цілої преси. Через те наведені нами тут статистичні цифри треба увадити ма- лою частиною голосів преси, які вдалося Відділові дістати в свої руки. За 1920 р. зареєстровано до тепер Відділом : 3212 голосів преси, між тим 804 більших політичних і економічних статей. В поодиноких місяцях було : Місяць Статті Замітки Січень 94 228 Лютий 47 118 Березень 42 48 Травень Квітень 73 82 - 6.- Травень 219 426 Червень 39 187 Липень 90 123 Серпень 69 174 Вересень 22 232 Жовтень 21 285 Падолист 52 329 Грудень 36 178 У цім виказі зазначені вирізки тільки з німецької преси, отже без берлінської російської преси, яка використовувала майже в кожному номері всі інформації Бюра. У наведеній статис- тиці впадає в око в порівнянні до попереднього року велика скіль- кість статей, значна частина яких вийшла з Відділу. Для прикла- ду наведемо тільки, що стаття "Російсько-польська війна", писана в Інформаційнім Відділі, приходить у вирізках 18 разів, а в дій- сьності була певно передрукована далеко більше разів, далі лист Винниченка до українських робітників і селян був передрукований в 7-ох органах німецької соціялістичної преси, інтерв'ю посла Пораша зі співробітником часописи "Нойе Верлінер Цайтунг" з 5. травня було передруковане і в виймках у великій скількості часописів в Німеччині і поза нею, економічна стаття міністра Барановського про німецько-українські економічні зносини бу- ла передрукованая в 5 економічних журналах, брошуря "Ост-Європа унд Дейчлянд" видана Відділом, була передрукована в цілості в гамбурзькім тижневику "Іберзе Цайтунг". Багато інших статей було передруковано 5,6, і більше разів. В. ІНФОРМОВАННЯ УКРАЇНИ ПРО НІМЕЧЧИНУ. Ця частина діяльності Відділу, яка в попередньому році про- вадилася в досить широких розмірах, була в цім році з причин наведених у вступі обмежена значно. З окрема треба зазначити : -7- 1. Політичні і економічні огляди перестали виходити з по- чатком року задля звільнення дотичних референтів. В літі цьо- го року Відділ видав 3 огляди політичної ситуації та на- діється, що буде міг відновити їх періодичне видання від по- чатку 1921 р. 2. Огляди німецької преси. Від половини жовтня Відділ почав ви- давати огляди голосів німецької преси про українську спра- ву, які розсилалися для ужитку уряду, різних урядових установ, українських редакцій і инш. До кінця року видано було таких оглядів 42, а зареєстровано було в них 624 голосів преси. 3. Радіо-телеграфічні повідомлення. Висилав Відділ на Україну через станцію Науен аж до кінця місяця березня, мусів одначе припинити їх, одержавши відомість, що в українських руках нема стацій, яка могла би їх приймати. До того часу було вислано в цім році 14 радіо-телеграфічних оглядів для преси і де-кілька урядових телеграм. Спроби нав'язання радіотелеграфічних зносин з українськими кооперативами в Києві, роблені літом, не принес- ли успіху. В осені провадив Відділ переговори з німецьким під-приємством "Транс-Радіо" що до улаштовання радіо-телеграфічної стації в Камянці, одначе політичні події з падолиста того ро- ку зробили ці переговори безпредметовими. Два представники Відділу брали участь як офіціяльні делегати Посольства в святочнім відкриттю радіотелеграфічної стації в Науен. 4. Інформаційні матеріали і архів. Відділ дбав і в цім році про збирання інформаційних матеріалів і літератури про відносини в Німеччині та про українську справу. Крім важливих журна- лів, головно економічного змісту, законів збирав Відділ сис- тематично всі видання про українську справу, що появилися в Ев- ропі і Німеччині, вирізки голосів німецької преси, що переховуються в архіві Відділу. Врешті зорганізував Відділ в останніх часах висилку преси і інших матеріалів для Укр.М-ва Закорд. Справ. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № _ Берлін 12. Січня 1921. ДІЯЛЬНІСТЬ ПОСОЛЬСТВА У.Н.Р.У НІМЕЧЧИНІ В 1920 РОЦІ. Канцелярія. Статистична справка про діяльність Канцелярії Посольства У.Н.Р.у Німеччині в 1920 році виглядає так: Входящих паперів…………………1323 Виходящих паперів………………..2772 Щоб ці числа можна було по справедливості оцінити, не- обхідно зазначити, що майже всі інші відділи Посольства, в тім числі й такий важкий, як Консульський, мають свою власну реєстра- тур. Власну реєстратуру мають також відділи Диплома- тичний та Пресовий. Таким чином, наведена статистична справ- ка характеризує не всю діяльність Посольства в цілім, а лише діяльність Канцелярії, як одного з інших відділів. Фактично через канцелярію, хоч і не через її реєстра- туру, проходили всі принципові питання, які виникали в спра- вах дипломатичних, консульських та господарських. Виключно через канцелярію проходили зносини з Міністерством Закордон- них Справ та іншими міністерствами Німеччини, як і зносини зо всіма органами німецької влади взагалі, зносини з чужозем- ними Посольствами й консульствами в Німеччині, зносини з українським установами законодом і т.п. Персонал канцелярії, головно й завідувачий канцелярією секретар, виконав це низку спеціальних доручень, які виходять за межі щоденної діяльності. До цих справ належать персонал- ні переговори з різними чужими урядовими особами що до ріж- них пільг для українських громадян, а також персональне пола- годження таких справ, які шляхом переписки не давалися пола- годити. ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № _ Берлін 12 Січня _1921. ДІЯЛЬНІСТЬ ПОСОЛЬСТВА У.Н.Р.У НІМЕЧЧИНІ В 1920 РОЦІ. ================================================== Справа допомоги полоненим і збігцям. Минулий рік під оглядом кількості полонених і збігців, які зверталися до Посольства У.Н.Р.У Німеччині за грошовою допомогою та паперами, був вимково-тяжкий. Військово-Санітарна Місія У.Н.Р.У Німеччині вже з початку минулого року фактично припинила свою діяльність, бо не діставала від уряду належних кредитів. Через це фактична допомога полоненим, а особливо збігцям з польських концентраційних таборів, цілком вагор лежала на Посольстві. В другім півріччі, коли Військово-Санітарну Місію зліквідовано офіціально, справа опікування полоненими та збігцями перейшла й формально до Посольства. Обставини в обох півріччях проте бути остільки неоднакові, що в першім півріччі Посольство, не маючи формальних зобов'язань, мало й фонди й персонал для задоволення потреб полонених та збігців, навпаки ж у другім півріччі, одержавши офіційне доручення, Посольство не мало вже ні спеціального персоналу, ні фондів. Штати Посольства скорочувались на протязі минулого року двічі й обидва рази з наказу Міністерства Закордонних Справ; через це довелося звільнити кількох урядовців і в тім числі як-раз тих, що займалися справами полонених. З фондами справа стояла так, що від Уряду Посольство не дістало ніяких грошей на провадження справи полонених, а від Посла М. Порша не дістало ні обрахунку про стан військового фонду, ні евентуальних ренток того фонду. - 2 - У таких обставинах діяльність Посольства по допомозі полоненим та збігцям могла бути в минулім році тільки неповною й несистематичною. Посольство обмежувалося лише тим, що в тій чи іншій мірі допомагало, полоненим та збігцям, які до нього звертались, але не могло проявити ніякого почину в напрямі організації транспорту полонених, ведення якої-небудь пропаганди по таборах, підтримання якої-небудь станцій, де збігці могли б переочувати чи нагодуватися. Тільки в виймкових випадках, коли страждання наших полонених вже кричали до неба, як, напр., у випадку большевицького терору в таборах інтернованих червоноармійців, Посольство зверталося до відповідної влади з належними нотами. Але ноти самі по собі не давали бажаних наслідків, бо потрібні ще були практичні заходи, а їх Посольство не могло вживати Звертаючись до тої акції, яку Посольство практично провадило в цій справі, лишається сконстатувати, що за останнє півріччя Посольство допомогло паперами й грошему допомогою приблизно 300 українським полоненим та збігцям. Головний контингент складався з галичан, які тікали з польського полону й пробиралися до Чехословаччини; таких збігців пройшло через Посольство коло 250 душ, причим кожному з них видано перехідне свідоцтво й грошеву допомогу в розмірі від 30 до 200 марок, залежно від степені нужди й службового становища в українським війську. До другої категорії належать бувші старшини армії У.Н.Р., які під час останнього наступу наших військ проти больєвиків у досить великій кількості стали звертатися до Посольства з проханням відправити їх до Дієвої Армії. Посольство з великою обережністю ставилося до цих прохань, щоб не допустити до Армії непевних елементів, а тому допомогу грішми й паперами дано було лише приблизно 50 таким особам, яких невність не викликала ніяких сумнівів. Усього за останніх півроку витрачено на допомогу полоненим та збігцям 24.458 марок, себ-то пересічно по 80 марок на особу. Громі ці витрачено з власних фондів Посольства. УКРАЇНСЬКЕ ПОСОЛЬСТВО В НІМЕЧЧИНІ. ОБРАХУНОК прибутків і видатків за 1920 рік. ПРИБУТОК. ПО МІСЯЦЯМ. Готівка на 1/І. 1920. 55.500,00 карб. 364.237,40 марок Січень . 14.629,80 марок Лютий . 17.416,- марок Верезень ..ІННРКМІН Я ОНТОЛОООП.ЕНАОНТАЧИМ.16.801,60 марок Квітень . 25.812,10 марок Травень . 1.056 - марок Червень . . . . . 112.858,87 марок Липень . . . . 166.748,40 марок Серпень .. НОНМХАФНО 440.297,04 марок 562.500 - карб. Вересень . 116.250,10 марок Жовтень . а і т а д ц н а і в є р и т у б н о 65.931 - марок Листопад ..мід.. О З Ф І сс . . . 154.612,09 марок Грудень . . . . . . . 150.839,26 марок 1,647.489,66 марок 618.000 - карб. ПО СТАТТЯМ. НАЗВА ПРИБУТКІВ. С У М А . Ст.I. Готівка на 1/І. 1920 р. 364.237 40 марок 55.500 00 карб. Ст.II. З Консульського Відділу : а/ консульських зборів . . . . . .399.955,20 марок б/ за паспортні книжки від 1.650,- марок инших місій................... в/ Жертви на допомоги........... 750,- марок Ст.III.Від Фінансової Агентури а/ для Капелі............... 196.750, - марок 562.500, - карб. б/ для Військ.- Сан.Місії 95.900 292.650,- марок 562.500,- карб. ВИДАТОК ПО МІСЯЦЯМ. Січень . 68.917,48 марок. 2.000 - карб. Лютий .. 66.586,71 марок Березень .. 59.500,88 марок Квітень .. .. .. .. .. .. .. 66.069,47 марок Травень ... ... ... ... ... 60.464,25 марок Червень . 105.490,11 марок 2.000,- карб. Липень .. .. .. .. .. .. .. 92.308,75 марок Серпень ... ... ... ... ... 384.457,06 марок 564.500 - карб. Вересень . 129.862,64 марок Жовтень .. .. .. .. .. .. 103.206,56 марок 1.900,- карб. Листопад ... ... ... ... ... 112.845,90 марок Грудень . 146.166,07 марок Секретні видатки за час з 1/І.до 1/ІХ.1920 р....149.111,65 марок РАЗОМ...................1,544.987,53 марок. 570.400 - карб. Готівкою на 1/І. 1921 р............102.502,13 марок 47.600 - карб. 1,647.489,66 марок. 618.000,- карб. ПО СТАТТЯМ. НАЗВА СТАТЕЙ. С У М А . Ст.I. УТРИМАННЯ ШТАТН. ПЕРСОНАЛУ 330.212 73 марок Ст.II. ПРЕДСТАВНИЦТВО 107.268 13 марок Ст.III. КАНЦЕЛЯРІЙНІ ВИДАТКИ 1/ Формуляри, бланки, печатки 402 35 2/ Папір, конверти, папки 13.962 15 3/ Поштові видатки 3.099 85 4/ Телеграфні видатки 8.478 85 5/ Телефон 5.851 40 6/ Книжки і часописи 504 45 7/ Різні видатки 7.960 65 40.259 70 марок ПЕРЕНОС..................................................... ================================================== Поступило в яссу Посольства 316.219 24 марок з військового фонду........................... Від Військово-Санітарної 2.128 '20 марок Місії готівка покасі................................. Виручено за проданий автомобіль 80.000, - марок .Від п.Посла Василька........................... 180.000 - марок І. Від приватних осіб жертви 1.500 - марок на Червоний Хрест................................. Від п.Лоського за радіотелегр.. 25 30 марок Від п.Козія за страховку ба- 76 80 иарок гажу п.Василька Від п.Посла Залізняка за фор- 1256 - марок муляри дипломатичних паспортів .Від п.Посла Порша за його при- 7 70 марок ватну телеграму................................. І. Від п.Петренка в р-к боргу 3.076 47 марок Військово-Сан.Місії........................... . Від п.Лобанова-Ростовського 5 - марок для В.С.Місії..................................... Від п.Редактора "Шляху" 3.773 26 марок прибутки Редакції.............................. .. Від п.Омельченка залишок від 181 09 марок авансу ......................................... ================================================== РАЗОМ................................................... 1.647.489 66 марок 618.000 - карб. 318.028 ПЕРЕНОС...... Ст.IV. ГОСПОДАРСЬКІ ВИДАТКИ 1/ Отоплення 32.046 27 2/ Світло 7.166 05 3/ Вода 958 60 4/ Ремонт 25.674 55 5/ %% по закладній 10.312 40 6/ Піддержання чистоти 2.833 45 7/ Придбання річей 5.267 25 8/ Страховка і налог 4.387 67 9/ Платна портве 1750 10/ Ріжні видатки 1.074 50 89.070 74 марок Ст.V. УТРИМАННЯ СЛУЖ. ВІЛЬНОГО НАЙМУ.... 63.800 - марок Ст.VI. КРЕДИТОРІ І ДЕБІТОРІ 1/ М-во Закорд.Справ 5.900 - 2/ М-во Здоровля 70.023 71 марок 3/ Укр.Місія у Фінляндії 4.526 05 марок 4/ Монахійське консульство 1.256 - марок 5/ Міністерство Освіти 15.000 - марок 6/ Міністерство Військове 11.100 - марок 7/ Місія Червоного Хреста 2.417 50 марок 8/ Фінансова Агентура 1.500 - марок 670 - 106.493 26 марок Ст.VІ. КОНСУЛЬСЬКИЙ ВІДДІЛ. 1/ Утримання персоналу 73.900 - 2/ Постово-канц.видатки 37.142 60 3/ Допомоги 47.856 51 158.299 11 марок Ст.VІІІ. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ 1/ Утримання персоналу 69.150 - 2/ Кан.пошт.видатки 19.954 75 3/ Преса 19.874 15 4/ Ріжні видатки 17.861 85 5/ Секретні видатки 207.961 65 Ст.IХ. ВІЙСЬКОВО-САН.МІСІЯ 114.431 46 марок Ст.X. РЕСПУБЛІКАНСЬКА КАПЕЛА 199.750 - марок 564.500 - карб. РАЗОМ........... 1,544.987 53 марок 570.400 - карб. Готівка на 1/І. 1921 р. 102.502 13 марок 47.600 - карб. 1,647.489 66 марок 618.000 - карб. Вельмишановний «ане, Міністерство Закордонних Справ переслало Вам 15-го січня цього року /ч.ССГ ХХVIII/ вичерпуючи ві- домості про політичне положення Прибалтійських Держав взагалі, а про становище і успіхи політично-ди пломатичної праці Представництва УНР. в даних Держа- вах зокрема. Розвиток дальших політичних подій мав в своїх наслідках факт, що Уряд УНР. вважав за відповільне в і д к л и к а т и с воєчасно Представників в Лат- вії та Естонії, що і зроблено телеграмами Міні- стерства від 24/1 цього року ч.ч. 444/5 про що Міні- стерство має честь Вас повідомити. Для дальшої інформації і для зясування причини вичинаведеного факту, Міністерство - на основі по- відомлень, надісланих йому Головою Дипломатично! Місії У.Н.Р. у Латвії, п.Кедровським, - пересилає короткий огляд сьогодніща і останніх подій, які зай- шли в Прибалтійських Державах: Закордона Комисія Латвійських Уста новчих Зборів вирішила ще 23-го грудня м/р. доручити Урядові Латвії розпочати переговори з Урядом Совітської України про реєваукацію з України біженців,фабрик, а також нашого державного майна, при- чому були дані Латвійському Урядові вказівки, не спи нятись необхідністю в иззнання Совітського Уря- ду України. З свого боку большовики запропонували Латвійському Уряду розпочати з ними розмови у З-х напрямках: а/ визнання Урядом Латвії України Уряду Раковського, б/ реєвації біженців і фабрик і в/підписання з Совітською Україною торговельного договору, коли такий договір буде підписаний з Росією. В цей спосіб справа визнання Латвією Уряду Раковського була остаточно вирішена, а відповідно цьому накреслилося і відношення Уряду Латвії та 11 Міністерства Закордонних Справ до Дипломатичного Представництва Української Народньої Республіки. Латвійське Міністерство Закордонних Справ перестало інформувати Представника УНР. у Латвії про свої заходи, плани і ин., а Заступник Латвійського Міністра Закордонних Справ п. Альбатс, засувавши в приватній розмові з Представником УНР. у Латвії, п.Кедровським, фактичне становище Латвійського Уряду, дав п.Кедровському до пізнання, щоб він в справі виїзду Місії УНР. з Риги витягнув відповідні консенквенції. Становище Представництва УНР. в Естонії стало - наслідком вищенаведених фактів - ще більш скрутне. Естонський Міністр Закордонних Справ під претекстом домагань нових уповноважень від Уряду УНР. запропонував п. Паращукку виїхати до Уряду УНР.; при тому належить підкреслити це й цей факт, що Естонське Міністерство Закордонних Справ робило п. Паращукку труднощі в отриманню по-трібних віз і ин. Це останнє, як виявилося, стояло в звязку з загальними телеграфичними директивами Естонського Уряду до його Місій та консульств не видавати віз на в'їзд в Естонію Українцям та Грузинам. Як можна передбачувати подібна доля очікує також і Представництво УНР. в Фінляндії, тим більш, що фіни так недвозначно склонні розпочати переговори з Урядом Раковського. Міністерство Закордонних Справ, повідомляючи Вас, Вельмишановний Пане, про вищесказане, підкреслює з повним натиском факт, що головним імпульсом та властивою причиною такої різкої, кардинальної зміни відношення Прибалтійських Держав до Уряду Української Народньої Республіки і її Дипломатичних Представництв являється в першій мірі стано- вище, в якому зазначені Держави опинились в наслідок неприйняття їх у члени Ліги Націй. Силою вищенаведеного факту зазначені Прибалтійські держави, не захищені перед Росією, найшлися в цілком ізо- льованому становищі, видані на ласку і неласку большовиків, які, зробивши з тих країн фактично колонію большовицької Росії, хазяйнують там по своєму. Міністерство Закордонних Справ прохає Вас, Вельмишанов- ний Пане, цей факт - неприйняття новоповставших Держав /в тому числі і України/ в члени Союзу Народів при кожній на- годі, все і всюди належно розъяснювати і коментувати відповідним чинникам Антантоьких Держав, членів того ж Союзу, які своїм негативним вирішенням справи прийняття нових Держав в його члени незвичайно скріпили політичне становище большовиків, кинувши в цей спосіб в обійми остан- ніх поодинокі, так дуже цим фактом окривджені, молоді Дер- жави. Прийміть, Вельмишановний Пане, вислови глибокої до Вас пошани.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В. Директор Департаменту Чужоземних Зносин УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Чужоземних Зносин Дépartement 16 Відділ Section 298 "31" Січня 1924 № 4186/611 192 Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію відношення Голови Надзвичайних Дипломатичних Місій У.Н.Р. в Італії та Швейцарії п. М. ВАСИЛЬКА від 24-го січня ц/р - для ласкавого відома ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ За Директор Департаменту Чужоземних Зносин КОПІЯ ГОЛОВА НАДЗВИЧАЙНОЇ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ У.Н.Р. в ІТАЛІЇ ТА ШВЕЙЦАРІЇ Відень 24 січня 1921 р. 299 ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ, Із-за наказу Польського Уряду, польським по- сольством запитувати кожного разу раніш Варшаву при уділенню будь-яких дипломатичних та курерсь- ких віз, не міг я надіслати Вам мої численні до- клади, і тільки сьогодня роблю се через п. Вайло- ва. Посилаючись на мою депешу ч. 3060 від 21 бм., лякаво прошу через Міністра Стемпковського виед- нати візи для члена Директорії Швеця та його бра- та, так само як і для Храпка, Керон'муса та Завад- ського. Можливо Міністр Стемпковський може залаго- дити у Варшаві справу з візами так, що для всіх тих осіб , про уділення віз яким на в'їзд до Польщі в майбутньому будете просити Варшаву / Ви, Пане Міністре, Варшава зараз же буде давати відповідним Посольствам телеграфічні розпорядження про виста- влення від. З моїх докладів, Пане Міністре, Ви побачите, що грошові справи та такі справи як Вишованого та розповсюдження Західною Україною в Празі злобних про нас чуток, не дають мені можливості переводити будь-яку серйозну дипломатичну роботу. Але остання і взагалі є цілком неможлива до того часу, поки я не буду мати в моєму розпорядженню грошей. Галіп у Парижі своїми інформаціями поміж офі- ціяльних і неофіціяльних кол викликав таке недовір- ря до нашого Голови Держави та його Правительства що навіть і тоді, коли почде туди, одержавши від мене гроші, Шульгин, він нічого не зможе там зробити, як що в ним не поїде один з наших генералів, який ко- ристувався би поважанням французів та перетягнув би на наш бік парижські військові кола. Радник Геронімус багато працює та і та збирає для нас цінні та важні інформації. Всі пильні дрібні, але численні видатки, як напри- клад Червоному Хресту, Вашому курерові Байлову, та для заспокоєння майже зголоднілих тут за кордоном ко- рисних для нас Українців,- покриваю я кожного разу в моїх приватних коштів. В найближчих днях сподіваюсь скінчити нарешті грошей справу у Відні, виправдити Шульгина та Марголіна та податися тоді самому до Бу- далешту.- Відданий Н.ВАСИЛЬКО / н.п./ З оригіналом згідно Старший Доловод Дипломатичного Відділу УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Чужоземних Зносин Département Відділ Section "31" Січня 1921 р. м. Тарнів ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. До ч.1326 від 13/XII 1920 р. Міністерство Закордонних Справ має честь подати до Вашого, Вельмишановний Пане, відома - для докладу ПАНУ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ, - що відповідно звідомленню, отриманому від Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Празі, ця остання через те, що в Празі не має сталого японського представника та що від серпня закінчена була евакуація чеського війська з Далекого Сходу а таким чином і регулярні поштові зносини між Прагою та Владивостоком, не могла підтримувати обміну пошти з нашими громадянами Далекого Сходу згідно до бажання представника Далеко-Східнього Українства п. полк. Стешка. Справу зносин з Зеленим Клином перебрало Верлінське Посольство У.Н.Р., яке війшло в контакт з японським Послом в Берліні та при помочі якого Дипломатична Місія У.Н.Р. в Празі і дальше пересилає інформаційний матеріал про Українську Народню Республіку Українському Секретаріатові Далекого Сходу.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В. Директор Департаменту Чужоземних Зносин У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин " 91 " січня 1921 року ч. 1183/645- Тарнів Канцелярія Директорії СДЕРЖАНО п'я 192 р. ВХ. Ч. 185 ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому Вам, Вельмишановний Нане, переклад статті французької газети "Дя Ліберте" від 14-го січня 1921 р. про Англо-Російську торговельну умову - для ознайомлення з її змі- стом ПАНА ГОЛОВУ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В. Директор Департаменту Чужоземних Зносин 14 січня 1921 р. "La Liberté" 14 janvier 1921. АНГЛО-РОСІЙСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА УМОВА- ПОВНИЙ АНАЛІЗ ВИКІНЧЕННОГО ТЕКСТУ. РАРАНТ ІІ ПРИЙНЯТИ АНГЛІЄЮ ПРЕДМЕТ НАРНИЙ "ХАРАКТЕР УМОВИ". Льондон 12/1 - Закінчений текст англійсько-російської торгово- вельної" умови, який Красін повіз до Москви, не був опублікований англійським Урядом. Відомо лише, що деякі зміни окремих пунктів в значній мірі змінили першу його редакцію, опубліковану в вересні мин- улого року. Закінчений текст тієї умови комунікують нам з Ревеля. Вступ доданий пізніше Вступ, котрий є головною частиною умови майже весь доданий пізніше, починається з концесій для Красіна та підкреслює "предли- мінарний" характер умови "очікуючи заключення формального тексту, який урегульове в майбутньому політичні і економічні взаємини між обома державами". Зазначаючи, що кожне нарушення, якої-небудь пункту одною з договірних сторін, рівночасно ввільняє другу сторону від виконування всіх зобов'язань - договір формулює англійські умовини від- носно бойової що? пропаганди обі сторани будуть стримуватися від всяких ворожих акцій та виступів одна проти одної. Кожна сторона буде також стримуватися від всякої пропаганди поза своїми кордо- нами проти державних установ другої сторони. Зокрема радянський Уряд відмовляється вести всякую пропаган- ду та акцію в об'єднанні Королівства та якій-небудь країні Британ- ської імперії проти англійських установ. Радянський Уряд зобов'язується стримуватись від усякої посе- редньої і безпосередньої акції шляхом пропаганди чи інакше підтри- мувати який-небудь азіатський народ проти інтересів англійської імперії чи на Кавказі і Персії в Малій Азії, Авганістані чи Індії. Радянський Уряд також зобов'язується російським громадянам займатись індивідуальною такого ж роду. Інші гарантії Інші гарантії формулюються в слідуючих десятьох пунктах. I-й пункт встановлює взаємини на зразок звичайних міжнародних договорів. II-й пункт надає Кораблям країни ті права, якими вони користувались в портах другої країни. III-й пункт дає право кожній стороні висилати в країну контрагента певну кількість своїх громадян для організування обміну. Це застереження, що до кількості їх доповнюється постановою заборони і мешкати в деяких місцях і таким чином обмежує місце їх замешкання. Вони звільняються від вських податків та примусових робіт, але можуть бути виселеними, коли нарушать договір. Згідно з IV-м п. офіціальні представники совітів та Англії користуватимуться звичайними дипломатичними правами, правом шифрів та ин., але запечатані пакети, що присилатимуться без контролю, не можуть переважати 3-х кілько на тиждень. У-й п. встановлює тариф посажирський, льотовий і телеграфний. VI-й з'ясовує питання паспортів. VII-й передбачає, що кожна сторона може в кожній хвилині відмовитися від договору, попередивши на три місяці вперед. Громадянин не кожної країни отримувати всікі полегкості що добивизду та живлення свого рухомого майна з необхідним сроком для ліквідації своїх справ. Ворги та російське золото VII-й п. особливо важний. Всякі заливи одної з двох сторін або громадян одної проти другого відносно забраного майна, наданне прав або зобов'язань прийнятих іншими попередніми урядами чи теперішнім урядом будуть урегульовані майбутніми договорами між обома країнами, вступом до котрого має бути нижніший договір. До того часу Совітів визнає своє зобов'язання компенсувати англійських громадян за всі ті товари, які вони залишили або дали попереднімму російським Урядам. Так само за всі зроблені послуги, що досі лишились неоплаченими, а також за всі товари та послуги, дані приватними особами, як що причинною цього неопла- чення є російська революція або інтервенція російського Уряду. Способ виплати буде урегульований майбутнім договором. Велика Британія бере на себе подібне зобов'язання - формально виявляється, що це зобов'язання ніяким чином не означає, щоби ці вимоги мали Характер привілеїв у майбутнім договорі перед іншими категоріями вимог, які можуть бути урегульовані нинішнім договором. Цей останній параграф, доданий до 8-го пункту, спеціально ви- значений, як забезпечення французькому Урядові, можливо навіть на Його прохання в справі російських боргів. IX-й п. особливо одмічає, що"як наслідок попереднього пункту" англійський Уряд " не візьме ініціативи" конфіскації золота, цін- ностей або товарів, виведених у Велику Британію совітами, "коли не можна буде встановити, що вонин-алежать до Уряду Великої Бри- танії". Визначення цього пункту є важке; він не позбавляє права при- ватних осіб брати ініціативу секвестру. Про те не досить ще уста- новити, що золото, цінності або товари були раніше власністю то- го або іншого англійського громадянина, для того, щоби англій- ські власти могли їх секвеструвати. X-й пунктом совіти відмовляються від всіких претензій " на контроль" над фондом бувшого царського Уряду здепонованим в Льон- доні, і Англія бере на себе також зобов'язання що до фондів, які належать належать до неї і які залишились в Петрограді.- До Міністерства Закордонних Справ. Фінан.-Господ. 4 лютого 1921 Тарнів Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ просить повернути машинку системи "Ундервуд", що передана була в грудні 1920 р. Міністерству Закордонних Справ для тимчасового користування під росписку п.Переметівського. Машинку доручається одержати п.Переметівському. Начальник Канцелярії Начальник Відділу До Пана Міністра Справ Закордонних. Тарнів. Ознайомившись в колії з листом Української Академичної Громади в Празі на імя Посла п. Василька з 15 січня ц.р. ч.І40, з подякою за допомогу, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОР РII цікавий був знати, як поділено цю допомогу Академичною Громадою. Слобіджаючи про це, прошу Вас, Вельмишановний Пане Міністре, не відмовити, по одержанні відповідних відомостей від нашого Посольства в Празі, повідомити мене для доповіді ЛАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Керуючий Справами Начальник Канцелярії Копія. Українська Академічна Громада в Ч.С.Р. Фінансова комісія . 4.Є. 140. До Високощановного Пана Міністра Николи Василька у Вілні . З великою радістю одержала "Українська Академічна Громада" у Празі цінне письмо Високощановного Пана Міністра від 14.грудня мр. і 100,000 /сто тисяч/ короп австрізьких . Отсим маємо честь злозити іменням цілої "Української Академіч- ної Громади" в Чехо-Словакькій Республіці на щирішу подяку за так виз начну поміч матеріальну і велику моральну . Академічна молодь все сильно вірила у прихильність для неї Високощановного Пана Міністра та Уряду У.Н.Р., а цирі теплі слова надісланого письма укріпляють нас в нашій вірі. Користаючи зі заявленої у згаданому письмі охоти, помо- гти нам Своїм моральним впливом, осміляємося прохати Високощановного Пана Міністра о ласкаве доперття нашої допомогової акції Своїм висо- ким авторитетом, де було б це можливим і успішним . В перекинанні що нашу справу і дальшемуть Високощановний Пан Міністер на увазі, прохасмо приймити залевнення великої нашої вдяч - ности і високого поважання . В Празі , дня 15.січня 1921. За фінансову Комісію У.А.Г. : Голова :/підпис нечиткий / Секретар : Федь...... в.г. Печать . До Пана Міністра Справ Закордонних Тарнів. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, довідавшись з доповіді нашого Посольства в Німеччині 26 січня ц.р. під ч.233 про результати помогової акції для біженців /п.4/, цій вий був знати, чи передано вже по приз- нью Міністерством Закордонних Справ пер- ні йому для цієї цілі гроші. Повідомляючи про це, прошу Вас, ве мановний Пане Міністре надіслати мені ві повідні відомості для доповіді ПАНОВІ ГО І ДИРЕКТОРІЇ. Керуючий Справ Начальник Канцелярії ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ цікавий знати, яка такса посвідчень, пересідних свідоцтв та пашпортів, що видають наші Місії за кор- долом, а тому маю за честь просити Вас. Па- не Міністре, про надіслання мені відповід- них відомостей для доповіді ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Керуючий Справами Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних. 211 лютого 7 93/ Тарнів. Ознайомившись з доповідю секретаря на- шого Посольства в Болгарії п.Лаврика, поданою Вами в колії 4 цього лютого ч.II84/613, ПАН ГО- ЛОВА ДИРЕКТОРІЇ висловив бажання, щоб цей до- клад було подано до відома Начальника Генераль- ного Штабу і Міністру Преси, а також наказав, щоб було запитано п.Токаржевського, чи дійсно представники бувшого Южно-Російського Уряду про давали пароплави бувшої російської флоти. Про вищезазначене не маю за честь подати на Ваше, Пане Міністре, розпорядження. 109 Керуючи Справами Начальник Канцелярії УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Чужоземних Зносин Дépartement Відділ Section "1" "Лютого 192-I № 4785/613 м. Тарнів Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО 28 Министерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію докладу в.об. Секретаря Посольства У.Н.Р. в Вол- гарії п. М. Лаврика від 19-го січ- ня ц./р. про російську та українську емі- грації в Болгарії – для ласкавого відома ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ в. Директор Департаменту Чужоземних Зносин Копія. 29 Російська та Українська еміграції в Болгарії. Перші більш значні партії росіян появились Російська еміграція в Болгарії по евакуації Одеси в січні м. 1920 в Болгарії за часів влади Денікіна. р. Тодіж прибули представники влади Денікіна дипломатичний і військовий, які пізніше зале- шилися як представники Врангеля. Віженці з Оде- си , яких прибуло в Болгарію військових і ци- вільних до 10 тисяч, були дуже добре прийняті як болгарським громадянством, так і урядом. Уряд, в якому значну роль грали тоді русофіль- ські партії /их представниками в кабінеті були п. Данєв, Маджаров/ , дуже прихильно поставилися до представників Денікіна, дужнхри відвів навіть територію для організації воєнної сили та давав одяг і зброю для армії, правда примушений до того антанськими окупаційними властями. Зразу же були зорганізовані в боготьох місцях лагери де утримували військових біженців а відправку їх в Крим почали налагоджувати уже при Врангелі. Була оголошена мобілізація, але не примусова; тих хто не хотів іхати в Крим позбавляли утриман ня та допомоги. В Сербії, де було далеко більше біженців мобілізували військових навіть примусо- во і відправляли їх в Крим. Але ще тоді мало хто бажав іхати в Крим бо мало хто вірів в силу Вран- геля. Це тоді більшість біженців зверталося до Посольства У.Н.Р., виявляючи безсоння вступити в Українську Армію, але тоді не було можливості переїзду на Україну і тільки в травні та червні місяцях було відправлено в армію декілька сот чоловік через Букарешт на протязі 3-х місяців чекаючи відправки, не дістаючи жадної матеріальної допомоги /за браком грошей/, від Посольства, примушені фізичним трудом утримувати себе та ще й заробляти гроші на переїзд /бо крім безплатного білета на проїзд по болгарським залізницям нічого ім не видавалося/, ці українці всеж відмовлялися їхати в Крим хоч тим хто згоджувався на це видавали й одяг й добові гроші. Більшість біженців в решті речі мусило їхати в Крим. Дипломатичним російським представником був Петряєв, який відбрав від Голандського посольства право опіки над росіянами,військовий представник полк. Паліцин опікувався військовими біженцями та організував їх відправку в Крим. Тодік був зорганізований комітет допомоги біженцям, який видавав дешеві і навіть безплатні обіди, відділ російського червоного хреста, яний був в спільці з болгарським та американським червоним хрестом і діставав від них гроші. В Болгарії почали виходити дві російські газети, видані на кошти місці. Відношення до Української справи російських біженців і представників мінялося в залежності від успіхів на фронті. В той же час, коли Врангель послав полк.Ногу, як свого представника до Уряду У.Н.Р.тоді навіть військовий представник Врангеля почав запобігати пред Українським Посольством,пролонуючи свої послуги в справі відправки військових в українську армію. Представник же російської еміграції в Болгарії проф.Богаєвський, по ініціативи й під керуванням якого видавалося в Варні російська газета, завжди приходив в Посольство та вибачався, коли в цій газеті появлялися во рожі до українців статті і прислав навіть листовну обіцянку або вплинути на зміну напряму газети, або вийти зі складу редакторів та керовників. Але з часу коли Врангель почав мати успіхи на фронті, та викликав в Крим Моркотуна відношення зразу стало ворожим. Такеж вороже відношення було весь час і до поляків і російська еміграція раділа успіхам большовиків проти поляків, - називаючи це успіхом російським. Цікава в цьому відношенню конфлікт виникший між російською та польською еміграцією. - В російський пресі появилися статті проф. Гріма та проф. Попруженка, де вони закинули полякам, що по їх вині Врангель не міг утриматися проти бойовиків і обвинувачували їх в несолідарності. На ці статті польська еміграція відповіла відвертим листом в офіціозі Польського Посольства"Поль- сько-Болгарськи Прегледъ", де відповідають росіянам, що сам нарід не хотів підтримати Врангеля то чому поляки мали жертвувати собою ради нежиттєвих планів гуртка росіян. - Відношення болгар до росіян значно погіршало, бо вже не було того безпосереднього впливу Антанти, та і на чолі Болга- рії стали наві люди без старих русофільських почувань і зо- бовязань. Широке це громадянство, особливо ліві кола почали відноситись зовсім ворожо розходячи їх реакціонерами. В такому ст новищу була російська еміграція в Болгарії під час київ- ської катастрофи. КРИМСЬКА ЕВАКУАЦІЯ. По розгромі армії Врангеля евакуація Криму провадилась повністю на Царгород, звідтіля на острови в Єгипет та через Грецію в Сербію. Військові ешалони майже виключно вивезені в Туреччину і розміщені біля Чоталджі і на Галиполі та остров- ві Лемносі. Всі частини обезброєні, находяться в лагарях під охороною французів, які їх утримують. Сам Врангель і його штаб весь час був на пароплаві. Всіх евакуовано з Криму до 130 тисяч чоловік, з них в болгарію було привезено тисяч 4 - 5 головно цивільних і тепер разом з старими біженцями з Одеси в Болгарії находиться до 10 тисяч, в Югославії до 50 тисяч, а тисяч 80 - 100 в Туреччині та островах і Єгипті /офіціяльних чисел кількості біженців не має і тут приведе- ні приблизні цифри згідно місцевим часописам і оповіданням біженців /. Військові частини є тільки в Югославії /в Котор 8 тисяч та Туреччині . Болгарія ж військових частин не приймала Приїздили навіть делегати від донських та кубанських козаків, які осталися вірними Врангелю, і прохали дозволу оселити- ся в Болгарії всім евакуованим козакам на довший час та об- ВІДНОШЕННЯ БОЛГАРСЬКОГО УРЯДУ ТА ГРОМАДЯНСТВА ДО РОСІЙ- СЬКОЇ І УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ ПО РОЗГРО МІ ВРАНГЕЛЯ. робляти землю. Але й цього болгари не допустили. Болгарський Уряд весь час старається виявити свою нейтральність до подій в б. Росії. Через те відноситься зовсім прихильно до біженців, як приватних осіб, не розглядаючи хто вони по своїм поглядам і навіть національності. підкреслює завжди, що Болгарія приймає біженців тільки з гуманности /це було зазначено в ноті болгарського уряду до Чичеріна/. Дійсно жадної допомоги та привілегій представникам Врангеля сучасний уряд не окажує в протилежність тому, що було ро евакуації Одеси. Тоді болгарський Державний банк установив був льготний обмін грошей /керенки, які на ринку коштували 150 левів тисяча банк купував за 800 левів/ для біженців, видавалися квитки на безплатний проїзд по залізницям, і це все робилося через військову Місію Денікіна і видавалося від "11" імені. Правда ці видачі грошей йшли на покриття боргу Болгарії в Росії. До останнього часу залишився тільки безплатний проїзд біженців по залізницям але цей проїзд предоставляється також і українцям по посвідкам Посольства. Уряд болгарський який складається виключно з представників партій аграріїв /"Земледільци"/ відноситься цілком вороже до большовиків, не співчуває також і російським антибольшовицьким колам, справедливо бачучи в них реакціонерів, які не виявляють волі населення Росії. Найбільшими симпатіями користується український Уряд не тільки через те, що вірно бореться за національну незалежність /болгари, які завжди боролись за свою свободу, не можуть не співчувати цій боротьбі/, але ще більш за його дійсний демократизм. Відверто все це він не проявляє своїх симпатій ні антипатій, будучи в залежності від Антанти, та прислухаючись до 11 голосу. Теж можна сказати і про відношення громадянства. Навіть більш. Багато інтелігенції болгарської співчуває -5- большовикам, зневірівшись в старому світовому устрою дер- жав , в той же час мало розуміючи російський большовізмі і ідеалізуючи його. Навіть ці комуністи які завжди бойко- тують біженців росіян,/навіть коли ці фізичним трудом заробляють кусок хліба/, не виявляють ворожість до україн- ців рахуючи їх хоч і противниками большовиків, але демокра- тами. РОСІЙСЬКА ЕМІГРАЦІЯ В СЕРБІЇ ВІДНОШЕННЯ ДО НЕЇ. Зовсім друге відношення до росіян і українців в Сербії. Уряд завжди русофільський, зовсім нехтує українцями та українським питанням, знаючи та памятаю- чи тільки Росію. Крім того багато росіян находяться на дер- жавній службі Югославії /навіть по Міністерству Закордонних Справ/. Скрізь в Сербії /в старій Сербії/ росіяне,скрізь вони мають вплив і знання. Весь час державний банк робить обмін денікінських грошей /які зовсім нічого не варті/ для біженців по 400 динарів за 1000. Громадянство сербське більш енерговане масою біженців, все менш і менш прихильно ставиться до них, про Україну ж майже нічого не знає, а як і знає то в освітленню росіян. РОСІЙСЬКІ ПРЕД- СТАВНИКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ В БОЛГАРІЇ. Так зване Правительство Юга Росії, себ-то уряд Врангеля, фактично перестало істнувати, хоч його представники ще тримаються, але жадних планів не вия- вляють, тримають себе тільки як представники біженців і сво- їх прав представляти Росію як державу тепер майже не проя- вляють в Болгарії, приймає офіційно і публічно. Проявляють енергію тільки гуманітарні організації як Червоний Хрест і Комітет допомоги біженцям. Як тої так і другий дістають ко- шти від американців головно та англічан. Ці організації відносяться вороже до українців, бачучи, що більшість біжен- ців тільки матеріально залежить від них, а морально звязує себе виключно тільки з Українським Посольством. Так біжен- цям з Криму, які мають українські паспорти з Царгороду або Сербії, відмовляють в допомозі і Червоний Хрест навіть вивисив оголошення, що допомога видається тільки тим, хто має паспорти російської місії. Таким відношенням не задоволені деякі члени Червоного Хреста. Був час /перед трьома місяцями, коли такі незадоволені члени Червоного Хреста, побуджені американськими та англійськими представниками, шукали спільних шляхів з українцями і Посольством, і тоді була можливість закласти окремий український комітет допомоги біженцям українцям і можно було сподіватися підтримки американців і англічан. Але це не було використано по частині по фінансовим причинам, а американці, не бачучи відповідної зацікавленості та ініціативи, пройшовують передавати всі кошти росіянам / потрібні були власні кошти на організацію та ініціатори-українці, не входячи в склад Посольства а їх зовсім в той час не було/. Дипломатичне та рійськове російські представництва в Болгарії з початку свого існування / ще за часів влади Денікіна/ мали дуже великі гроші і розпочали було широку організацію. Так, штати дипломатичного тільки Представництва складались з 16 осіб з великими окладами які видавалися в англійській валюті. Тоді ж була організована широка допомога біженцям особливо військовим, яким видавали навіть добові гроші. Але коли появилася більша кількість біженців по розгромі Врангеля у них, по приватним відомостям уже майже не було жадних коштів, штати представництв були значно скорочені, а в грудні місяці чекали навіть повної ліквідації дипломатичного представництва та передачі опіки над громадянами знов Голландському Посольству. Є відомості, що в Царгороді офіційні представники бувшого Южно-Руського правительства продавали пароплави бувшого російського флоту. Були також в грудні м-ці відомості не офіціяльні і тоді ще не провірені, що будинок російського Посольства в Софії був заложений французьким капіталістам за 1 мільона франків. Очевидно за браком грошей ті представництва не беруться за організацію військових біженців ні в Болгарії ні в Туреччині. Були засновані в Софії також організації "Союз рус- ских городов" і "Союз земств", які відкрили гімназію ро- сійську, улаштовували різні майстерні, мали боро труда і т.д. ЕВАКУОВАНА АРМІЯ Та армія, яка по розгромі Денікіна, залишилася в ВРАНГЕЛЯ II СТАН Криму і на чолі якої став Врангель, складалася за І НАСТРОЇ. винятком козачих частин переважно з українців. По тодішні відомостям з Криму в армії було 60 - 70 відсотків українців. Частина їх попала в армію Денікіна проти своєї волі по роз громі української армії, це ті, що були взяті в полон, або залишилися хворими в ріжних місцевостях, якими опанував денікін, і були мобілізовані им, люде менш або більш сві домі національно і перебуваючи проти своєї волі в армії Врангеля, весь час мріяли повернутися в свою рідну армію. Більша ж частина українців в армії Врангеля це - студенти, учителі та взагалі представники дрібної інтелігенції, які під час європейської війни служиди офіцерами, під час горо- жанської війни та національної боротьби жадної участі в ній не брали, сиділи в себе дома, вичікуючи більш нормального часу для продовження своїх занять мирного часу. Всі вони були примусово мобілізовані Денікіним, але й не противилися тій мобілізації, рахуючи, як елемент національно мало свідомий, що по знищенню большевизма почнеться для них нормальне життя при і що це можливе при владі Денікіна. Це був переважаючий елемент в армії Врангеля. Переорганізовуючи свою армію, Врангель зразу ж став на почву визнання ріжних національностей, але з великими резер- вами що до українців. В травні і червні місяцях ним були відпущені латиші, литовці, поляки, цілі ешалони яких виїхали з Криму і повернулися на батьківщину. Це зворушило й україн- ців. Почали і вони добиватися права виїзду з Криму для повер- нення в свою національну армію. Декілька десятків чоловік /переважно з попавших в полон до Денікіна/ були відпущені з Криму. Всії же маси українців обіцяли організацію української армії але в Криму і цими проектами, а також оголошенням при- язної співпраці з українською армією заспокоїли їх тимчасо- во. А з початком наступу Врангеля ці національно мало свідо- мі українці, в кожному разі більшість з них захопилася мо- жливістю знов повернути в рідні місця хоч і під владою Врангеля, вірячи, що близиться кінець їх боротьбі. Але це захоплення продовжувалось недовго. Скоро всі вони побачили що не дивлячись на різні нові лозунги, армія Врангеля не має жадних зв'язків з населенням, а його ідеї зовсім чужі і навіть ворожі цьому населенню. І не українці з армії Врангеля побачили власними очима спіткнувшись блище з на селенням. Це мало не мале значіння в дезорганізації армії Врангеля і ці хоч і мало свідомі українці, але яким все ж були чужими лозунги Врангеля боротьбу за єдину велику Росію, спричинилися, по призначеному частинників, до поразки армії Врангеля. Ще до військового розгрому армія Врангеля потерпіла моральну поразку і російські емігранти в Болгарії признавали це, з великою озлобленістю нарікаючи, що українці розпропагандирували населення і воно поставилося вороже до Врангеля. Українці з армії Врангеля - свідки цієї моральної поразки, упевнівшись, що населення серед якого вони виросли, зовсім чуже й вороже цій чужій і для них організації та ідеї, зовсім зневірилися в силі і життєвості лозунгів Врангеля. Такий настрій був переважно серед евакуованих з Криму. Крім того по евакуації їх залишили без жадної підтримки хочаб морально, предоставивши їх французам які утримували їх, але держали під охороною. ВІЙСЬКОВІ БІЖЕНЦІ З ЦАРГОРОДИТА ВОЛГАРІЇ. Недавно отже, що всі військові, які служили в армії Врангеля, евакуовані на Балканні не мають жадних надій на власну організацію та, шукаючи зв'язків з своєю батьківщиною й народом, поневоли звертають очі до українців. Не буде помилкою сказати, що тепер майже всі військові /крім начальствуючих і бувших проводирів добровольців/ поробилися українофілами, або фільствующими/хоч багато з них і не щиро/. І не дивлячись на відворот української армії за Збруч, всі вірять, що незадовго вона знов зорганізується, знов буде на своїй землі, бо вони вірять в її життєвість і знають про її зв'язки з населенням. Чрез те багато військових вже й зараз баюють дістатися до української армії хоча б і в лагері інтернованих. Більш свідомі українці тікають з лагерів в Туреччини, дістають українські папорти в Царгороді і навіть -9- без документів пішки пробираються в Болгарію, де вони мо- жуть почувати себе вільними як українці. Не тільки українці, але й інші так чи інакше зв'язані з Україною сподіваються дістатися на батьківщину тільки під прaporом українським тіль- ки з українською армією. Болгарія є центр, через котрий провізодять всі українці, які вирвавшись з лагерів ідуть через Сербію в Австрію та Чехію осередки української еміграції, а в більшості залиша- ються в Болгарії за неможливістю проїзда через Сербію /в рстанний місяць серби не давали віз не тільки українцям, але й росіянам/. В Болгарії всі вони залишаються на власну судьбу ; не маючи зовсім грошей не дістаючи жадної допомоги вони розходяться по всій Болгарії, шукають заробітків щоб якосі пережити. Не має осередків де б вони жили разом і всіх их об'єднує тільки Українське посольство, від якого вони тільки чекають зову їхати в армію. Посольством оказується їм тіль- ки моральна допомога, як ріжного роду документи, рекомендації на роботу, а також безплатні білети на виїзд з Болгарії, та деякі помешкання в військових казармах. Жадної української організації, яка б гуртувала біля себе українців, не має, бо серед тих українських емігрантів до останнього часу не було більш відомих українців, які взяли б на себе ініціативу. По- сольство ж через своє офіціяльне становище не може цього зробити, а крім того було поставлене в такі матеріальні об- ставини, що не можна було б провести в життя жадних проек- тів. Таких українців зійськових в Болгарії зараз по над тисячу але кожного дня приїздять групами і окремо з Царгорода все нові й нові. Всі вони чекають тільки людей хто їх органи- зував би та часу, коли це буде можливо. Бажанням багатьох е дістатися в Польщу щоб попасти в лагері інтернованих, а тим самим бути вже в власній українській організації. По розка- зам цих біженців елементу більш свідомого можна зібрати ти- сяч 10. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ В ЦАРГОРОДІ. Подібний настрій, про тягу до української армії" учитують російські політичні кола і через те вони висовують людей і організації, які працюють під маскою українства, маючи надію цим згуртувати біля себе відвершихся від них людей. В цьому відношенню проявляє діяльність так званий "Український Національний Комітет" в Царгороді. Він випустив книжку, де надрукована їх його програма, відозва до селян і повстанців /все на російській мові/ Називають вони себе федералістами, а самий комітет бльоком всіх українських партій, крім самостійників, або так званих петлюрівців , як вони пишуть. Програма складена дуже демагогично, так вони зазначаючи, що стоять за Соїм, пояснюють в скобках: "Рада селянських і козачих депутатів". На чолі комітету стоїть Адасевич, жид по походженню /Про це все Посольство в Софії представило подробний доклад Послу в Румунії п. Мацієвичу/. Цей комітет, як передають, має гроші, але поки що безпосередньо не береться за організацію біженців, шукаючи для того відповідного ґрунту та популярності. Для того Комітет звернув особливу увагу на перебуваючих в Царгороді повстанців, пропонував їм надати заявку до нього , що вони, повстанці, прохають комітет прийняти їх під свою опіку і зорганізувати для боротьби з боль- шовиками, - за це им було обіцяно утримання, платню і т.п. Зі слів представників Комітету це їм потрібно для французів. Це їм потрібно було для доказу, що вони мають зад себе повстанців, а це разом з так званим "блоком партій" мало б виявляти волю населення. Більш впливові гетьманці, як Вішневський, як Вішневський бувший товариш Міністра Внутр.Справ при гетьмані, Сахно- Устимович, та такі українці як п. Шулага, бувший Управляючий Посольства У.Н.Р. в Софії, полк.Слівінський, бувший Начальник генштабу, хоч і співчувають та пропагують цей комітет, запевняючи що він не має нічого спільного з Моркотуном, а е блок партій, /решті ці особи брали живу участь в кримських нарадах Моркотуна і Врангеля, крім Слівінського, який жив в Софії і зібрався їхати в Крим тільки перед роз- громом Врангеля, через що і не виїхав/, ці українці відпо- відальної ролі на себе не беруть, а в останній час навіть цураються комітету, боячись остаточно скомпромітувати себе. Таке ж становище займає і полк.Нога бувший Представник Врангеля при Уряді У.Н.Р. Так на зборах Комітету де він робив відчит про зносини в Українським урядом, він прямо обвинувачував штаб Врангеля, що він не захотів прийняти вимоги українського Уряду і через те всі вони опинилися в Царгороді. "Яку б армію ви не організовували, хоч і українську, а коли український штаб не буде незалежно керу- вати нею, нічого з того не вийде, накінчив п.Нога. Ще різче відповіли представники повстанців на пропози- ції Комітету, та з приводу наміру організувати українську окрему армію в Слащовим на чолі."Яку б армію ви не зорга- нізували, як би ви її не назвали, а яки вас знов будуть бить і цьому ми допоможемо, як били й раніш і тільки дійсно українська армія, армія Уряду Української Народ- ньої Республіки, а головне армія, яка буде оперувати від імені Головного Отамана, - тільки ця армія буде принята населенням з радістю,тільки вона матиме успіх". ВІЛЬШ ВІДОМІ ЛІЯЧІ СЕРЕГ ЕМІГРА ЦІЇ В БОЛГАРІЇ. З російських більш відомих політиків як в Болгарії так і в Туреччині майже не має ні- кого, всі вони бувають тут тільки переїздом. В Болгарії є досить багато представників російської інтелігенції,як проф.Вогаєвський, проф. Грим, проф.Попруженко та інші. З діячів російсько-український більш відомий Вишневський, який весь час живе в Софії, виїжджаючи тільки в Крим, він же є представником ідеї Моркотуна, але жадного комітету не засновивав /в відозві Царгородського комітету зазначено що відділ його є і в Софії/. Останній місяць перебував в Софії/ і ш.Шульга, приїхавши з Царгороду по евакуації Криму. Про- Чаздом в Софії були також п.Халенко, бувший начальник канце- лярії гетьмана, який заходів в Посольство, на парній укра- інській мови запевняв, що він з кости й крові українець, та нарікав, що не може служити українському народові безпосередньо /він закликаний поляками на службу в Червоному Хресті/, Сахно-Устимович, який має мрію возвресити козацтво на Україні, що по його словам можливо тільки в самостійній зовсім незалежній Україні. В грудні ж місяці приїхав з Царгороду і остався в Софії, відомий українець письменник та бувший Міністр Земельних Справ п. Леонтович, який відчувався від свого брата за його участь в організації Моркотуна. Тарнів, 19 січня 1921 р. Вик.об.Секретаря Посольства УНР в Болгарії /підпис/ з оригіналом згідно: Старший Діловод Дипломатичного Відділу До Пана Повіреного в справах Посольства У.Н.Р. в Німеччині. Маю за честь просити Вас зробити розпорядження, щоб були надіслані до Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ книжки п.Терлецького про Раштадський і інші табори полонених українців в Німеччині. Цими книжками дуже цікавиться ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ. Всі кошти, що будуть витрачені на купівлю цих книжок будуть повернені Канцелярією ДИРЕКТОРІЇ зв великою подякою при першій вимозі Посольства. Керуючий Справами Начальник Канцелярії Музыка Хабаровск Февраль-Март 1975 До Пана Заступника Голови Української Дипломатичної Місії в Річі Посполитій Польській Л. Михайлова. Шановний Леониде Дмитровичу, При цьому маю за шану надіслати Вам, згідно розпорядженню ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ ГОЛОВНОГО ОТАГАЧА, таємний звіт про польсько-бальшовицькі переговори в Ризі. З цирою пошаною Aus der Ukraine kamen von Tag zu Tag Nachrichten ein, die sich aber derart widersprechen dass man sich aus ihnen kein getreues Bild über die ukrainischen Verhältnisse machen kann. Eine bedeutende ukrainische führende Persönlichkeit, der ausländische Vertrauensmann Petljuraas, Nikolaj Wassilko, der Leiter der ukrainischen Mission in Bern und Rom, das sich gegenwärtig in Wien aufhält, empfing den Vertreter des Netzeti Ujsár, dem er die nachstehende Information über die Zustände in der Ukraine gab: Es ist den Bolschewiken gelungen die ukrainische Armee zurückzudrängen. Es wäre jedoch ein Irrtum, daraus den Schluss zu ziehen, dass dieser militärische Erfolg mit der Huldigung der Ukraine vor dem Bolschewismus eins ist. Im Gegenteil, die neuesten Nachrichten, die aus der Ukraine kommen, bestätigen was die Ukrainer fortwährend betonen, dass es keinem fremden Staate möglich ist, sich die Macht in der Ukraine zu sichern. Die Bolschewiken eroberten einige Städte und einige Eisenbahnknotenpunkte, welche sie unter starker militärischer Besetzung halten, aber die Dörfer nehmen sie nicht an. Die entsetzliche Lebensmittelkrise zwingt die Bolschewiken zu drakonischen Massregeln gegen die Bauern. Es werden eigene Lebensmittelaufbringungsabteilungen entsendet, welche in den Dörfern erbarmungslos requirieren. Die Bauern wehren sich grösstenteils mit den Waffen in der Hand gegen diese Requisitionen. Das ganze Land ist ein Kriegsschauplatz, ein Dorf alliiert sich mit dem anderen. Die bolschewistischen Blätter bringen von diesen Kämpfen tägliche Meldungen. Es herrscht eine ausgesprochene Räuberwelt. Diesbezüglich bin ich in der Lage, ein interessantes Dokument vorzuweisen. Der Moskauer Kommunist Badaszewsky bereiste die Ukraine und berichtet über seine Reise, dass allnächtlich aus ungefähr zweihundert Mann bestehende Banden die Eisenbahnzüge überfallen, so dass die Sowjetregierung den nächtlichen Eisenbahnverkehr einstellen will. Diese Überfälle haben eine politische Färbung da sie sich nur gegen Personenzüge richten. Letztige bleiben von ihnen unbehelligt. Das Volk erwartet Petljura, der allein imstande ist, die Ordnung im Lande wieder herzustellen. – Wie ist das Verhältnis zwischen Bolschewiken und Ukrainern? – Die Seele des ukrainischen Volkes ist dem Bolschewismus willkommen fremd. Wir waren die ersten, welche die schwerste Angriff zu ertragen hatten und durch drei Jahre die europäische Zivilisation verteidigt haben. Ich erinnere Sie nur an die Zeit, als auch Öngarn unter dem Terror des Bolschewismus seufzte und Kun Béla sich mit Leinln verbinden wollte, um die westliche Zivilisation vollständig zugrunde zu richten. Petljura hat damals mit seiner Armee das Vordringen Lenins aufgehalten und dadurch Europa gerettet. - Das Verhalten des ukrainischen Volkes ist jedermann natürlich und verständlich, der über die ukrainischen Verhältnisse im klaren ist. Es entfällt nur ein Prozent auf das Landproletariat und zwei Prozent auf das städtische Proletariat. Der grösste Teil des Volkes beschäftigt sich mit Landwirtschaft. Vierzig Prozent des Flächeninhaltes des ganzen Landes wurden an die armen Bauern verteilt. In der Ukraine gibt es daher keine Grundbesitzfrage. Der Bolschewismus kann sich auf den Bauern nicht stützen, nicht nur deshalb nicht, weil er ihm fremd ist, sondern auch deshalb, weil er darin eine neuartige Äusserung des moskowitischen Regimes erblickt. Es wäre absurd zu glauben, dass die zwei Prozent Proletarier ein Volks von vierzig Millionen seine Macht aufzwingen könnte. Noch ein Umstand ist sehr wichtig; der grosse Unterschied zwischen dem russischen und ukrainischen Volke. Der russische Bauer kennt kein Privateigentum. Nach russischer Auffassung hat er nur das Nutzniessungsrecht von seinem Grundbesitz. Der Russe ist im privaten und öffentlichen Leben Kollektivist, sein Prinzip ist die Gleichheit, daher steht er dem Kommunismus näher. Dem gegenüber steht das ukrainische Volk auf dem Prinzip des Privateigentums, es ist individuell, daher auch die grosse Erbitterung gegen den Bolschewismus begreiflich erscheint. Die Ukraine wird das Grab des Bolschewismus sein. Neuzeit Ujaj 25.XII.1920 У Н.Р. Міністерство Замородних Справ Департамент Справ Загальн. Відділ ч. 411/23 Лютого "3" дня 1921 р. Тарнів. ДО ПАНА КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ. ОДЕРЖАНО дня 192/ Вх. ч. 189 У відповідь на відношення ч.172 від 30-го січня б.р. Міністерство має за честь повідомити, що до Ради Міністрів внесено відповідного законоопроекта про покриття боргів посольства У.Н.Р. в Туреччині, котрий стоятиме на порядку найближчого засідання; та оприч того Головою Місії У.Н.Р. в Букарешті /Румунія/ проф. п. Мацієвичем переслано 1.000 лір до того ж Посольства в Туреччині. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ (підпис) Директор Департаменту Справ Загальних Наткінський УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Чужоземних Зносин. Département Відділ Дипломатичний Section Канцелярія Директора "9" Лютого 1921 № 1205/7/6. ОДЕРЖАНО 192 м. Тарнів. Метою квітня 192 р. ВХ.Ч.422 Панові Керуючому Управами Високої Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію перекладу статті з га- зети "Фінський Соціалдемократ" про союз Совіт- ської Росії і Радянської України, отриманого Міністерством 3-го лютого ц/р. від Керуючого Посольством У.Н.Р. в Фінляндії п. Сливенка - для ласкавого відома Пана Головного Отамана. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В.o. Директор Департаменту Чужоземних Зносин ПЕРЕКЛАД СОЮЗ РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ І РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ. Московський 8-й з'їзд рад одноголосно ухвалив угоду про союз Московщини та Радянської України. При докладі цієї угоди з'їзду, Раковський з фінської газети "Уараус" /видається в Петрограді/ між іншим сказав слідуюче: зни- щивши класовий гніт поміщиків і буржуїв, революція знищи- ла і національне пригнічення. Національна війна та забо- йовання зникли з програму радянського Уряду. Звільнені ро- бітники та селяне на терені бувшої Росії збудували свою . З України збудована окрема радянська Республіка, котра в початку свого істнування спиралася на радянську Росію; причиною того було глибоке розуміння загальних інтересів робітників та селян з Росії і на Україні, а також міжна- родовий імпералізм, обиравший місцем своїх подій проти Радянської Росії" - Україну. Раковський має надію, що Ра- дянська Україна й надалі буде мати підтримку з боку радян- ської Росії в боротьбі з міжнародовим імпералізмом. За час трьохрічної загальної війни, між Росією та Україною склався тісний зв'язок, до котрого Україну примушують за- гальні економічні та громадянські інтереси. Після цього Раковський доклав проект військової та економічної угоди поміж Радянською Росією та Радянською Україною, котра одноголосно і без дебатів була прийнята. Угода така: Виходячи з принципу права самоопреділен- ня народів і визнаючи незалежність і самостійність цих Республік, а також з огляду на необхідність напруження своїх сил для самооборони і встановлення економічного жит- тя, радянська Росія і радянська Україна постановили заклю- чити між собою союз робітників та селян, обирав для цього своїми уповноваженими від Росії - Голову Ради Народнього Комісар. В. Леніна та Комісара Закордонних Справ Чичерина а від України - Голову Ради Народнього Комісаріату і Комі- сар Закордонних Справ К. Раковського. Зазначені уповноважені, перевірив мандати й признав їх дійсними ухвалили слідуючу уго- ду: 1/ Радянська Росія і радянська Україна заключають між собою військовий та економичний союз. 2/ Обидві держави рахують необ- хідним заявити, що всі загальні обовязки, котрі будуть в буду- чині по відношенню до других держав, можуть бути заключені ли- ше умовою по відношенню до робітників та селян заключаючих дану угоду. Те, що радянська Україна входила в склад бувшої Росії - не покладає на неї ніяких обовязків по відношенню до кого б то не було. 3/ Для кращого виконання помічених в п. І цілей, обид- ва Уряди оголошують зеднаними слідуючи Комісаріяти: Військових і Морських Справ, В.Раду Народнього Господарства, Закордонної Торговлі, Фінансів, по Робочому питанню, Шляхів і Пошт та Теле- графів. 4/ Обєднані народні Комісаріяти Республік являються частинами Ради Народнього Комісаріяту Р.С.Ф.С.Р. і мають у Раді У.С.С.Р. своїх уповноважених, котрих затверджує і контролює Центр. Укр. Виконавч. Ком. та з'їзд рад. 5/ Внутрішнє управління, порядок і форма обєднаних комісаріятів, опреділяються особливою угодою, прийнятою Рад.Росією і радянською Україною. 6/ Керовниц- тво і контроль по відношенню до обєднаних комісаріятів проводить ся через з'їзд рад, а також Центр. Вик. Ком. Р.С.Ф.С.Р., до кож- дого У.С.С.Р. делегує свої представників, на підставі постанови з'їзда рад Р.С.Ф.С.Р.. 7/ Ця угода мусить бути ратифікована в най- вищих законодавчих установах Республік Оригінал складений в 2-х примірниках на російській та україн- ській мовах, у Москві 28/XII 1920 р. На з'їзді рад, кожна з прийнявших цю умову сторія, має право вимагати, щоб необ'єднані комісаріяти користувалися лише правом дор- радчого голосу у другої сторони. З оригіналом згідно: Старший Діловод УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Чужоземних Зносин Дépartement Відділ Дипломатичний Section Капітлярія Директора "9 " Лютого 192 І № 7204/414 ОДЕРЖАНО м. Тарнів. кня 192 р. ВХ. Ч. Панові Керуючому Управами Високої Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати Вам при цьому до відома копії перекла- ду статті одної з англійських газет / в Америці/ п.з. "Конечність полагодження Української проблеми" МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В.о. директор Департаменту Чужоземних Зносин "The Christian Science Monitor". Бостон 23 -го листопаду 1920р. Конечність полагодження Української Проблеми. Визнання Країни, яко незалежної Держави життєво важливо для майбутнього миру у Ев- ропі. Ця, власне, заява була подана тим, хто знайдомий в країнну Україною, знайдомий з її економічними богатствами, як житниця Європи, і її великим стратегічним становищем для того, аби вона була визнана яко незалежна Держава. Союзники вже визнали незалежність і суверенність в Польщі та Фінляндії, і де-факто Уряди 6-х других держав, що входили в склад бувшої Російської Імперії, а відносно України - визнання затримується, прохання яко про незалежність треба вважати більш важними і закон- ними, ніж тих вищевгаданих держав, - які є більш часливі, але, можли- во, менш важні. Крім Польщі було визнано незалежність слідуючих Держав, повстав ших на території бувшої Російської Імперії: Терит. у кв. мілях населення Фінляндія...................126.000 3.300.000 Естонія......................18.500 1.750.000 Латвія.......................25.000 2.500.000 Литва.......................49.000 6.000.000 Грузія......................35.000 3.000.000 Азербайджан...............39.000 4.500.000 Арменія....................125.000 4.000.000 Данні про Україну. Україна має другу по простору територію із всіх інших європей- ських народів і займає приблизно 300.000 кв. миль, а в порівнянню Велика Британія має - 121.400кв. м.; Німеччина 209.000 кв.міль, Фран- ція - 207.000 кв.м., Італія-110.500 кв.м. Населення України є 4000000 мешканців, тоді як у Великій Британії 45.807.000 меш., у Німеччині - 65.000.000 меш. і у Франції-39.000.000 меш. Визнання України, яко незалежної суверенної Держави є життєво - 2 - важне для майбутнього миру у Східній Європі. Країна займає міцне стратегічне становище, у Східній Європі і являється ключем на шля- ху з Центральної Європи до Азії, Персії та Індії. Визнання неза- лежності України конче потрібно для того, аби було можливим скон- солідувати обидві, економічну і політичну, ситуації у цій частині світу / Східній Європі/, яка причинила багато турбот в минішній час. Напр.. Польща витягла величезну користь в урегулюванні українського питання. Тому що Україна є зараз під тимчасовою большовицькою окупацією Польща примушена тримати велику армію, яка розгорнена по цілому її великому східньому кордоні для того, щоб протистояти погрозі нава- ди большовицьких сил. Політичне відновлення і економічна реконструк- ція в Польщі через те запізнилися, тому що не тільки те, що велика армія витягує соки країни, того Польща не в стані витримати, але корисні і необхідні сили йдуть на відновлення престижу польської держави. Багатства національних джерел. В меморандумі, опублікованому в сучасний мент п. Е.Барналем Булем, вказується, що Україна є дуже багата національними джере- лами і володіє найбільш плодородною землею у світі. І географічно і економично п. Вуль підтверджує, що країна є здатна істнувати са- ма, якщо незалежна нація. Нормальні мирні часи Україна володіла над- звичайно плодородним ґрунтом - знаменитим "Чорноземом". Вона ба- гата національними джерелами і мінералами. Її морське побережжя є велике, з силою доків і портів. Виявляється, що вона цілком може зформувати незалежну державу і сильно розвиватися повним ходом. В дуже близькому майбутньому, - треба вважати, - що Україна зможе грати важку роль у економічному відношенню на світових ринках. На Україні є досить кормових продуктів, щоби полагодити економічний кризис, що панує зараз скрізь по Європі. Країна готова дати у розпорядження божників усі кормові продукти - пшеницю і ин. збіжжя, - а також і сервіці, які буди заховані селянами від часу німецької окупації у 1918 році. Зараз революційна війна продовжу- ється міжнаціональними військами під головуванням Президента Пет- люри і інших проводарів в одного боку і большовицькими силами з другого, і це не дає можливості відновити економічне життя країни -3- і визволити запаси збіжжя, які є у селян. § Наслідок визнання . Визнання незалежності і суверенности Української Республіки Союзниками вицінило б авторитет українського Національного Уряду який був конституційним чином обраний і 1918 році, і уможливило б Уряду, в згоді з іншими політичними партіями України, скликати Установчі Збори / яким до цієї пори большовики не дозволяли зібра- тись/ і почати миро́ві переговори з большовиками. Українська Бойцял-Демократична Робітнича Партія привабила увагу своїх товаришів в Західній Європі до їх проблеми і вказала на те, що інтернаціональна робота і демократія могла б багато вигра- ти в їхній боротьбі проти реакції скрізь по всьому світові, коли б установився на Україні нормальний стан речей. Установлено, що українці муть глибоке чуття тривалості со- ціального строю, основаного на свободі особи. Основою України являє ться селянський клас мілких землевласників, який має дійсно 90% всего населення із 40.000.000. Цей факт являється матеріальною необхідністю, бо більшість народу привязана до землі і значна його частина має окреслені маєтки у країні, а тому було цілком слушно, що українці проголосили іхню цілковиту незалежність у 1917 році і обняли соціальний і політичний стрій Західньої Європи, замість большовицької системи, яка цей зараз триває в Росії. У минулому країни селяне привичалися до "Миру" - колективної власності землі - і крок од цього до большовизму не був би так великий, коли б це було не відносно України, де народ привичалися до системи особистої власності землі інших маєтностей. Політичні Труднощі. Питання є таке: чому бойовники найшли більш важким визнати не- залежність України, ніж Польщі - Фінляндії, Естонії, Грузії, Азер- бейджану та інших Держав бувшої Росії. Можливо, що для Союзників являється спірним, чи існує на Україні відповідний Уряд, з яким вони могли б говорити. Політична ситуація країни виявляється зараз не визначеною, про-те уже ясно виявилося те, що український народ - крім, порізнюючи, малої частини на Сході, де вибори не могли ма- ти місце, завдяки большовицькій окупації, - мав, саме, доточність висловити свої бажання на виборах, які відбулися у лютому 1919 року. - 4 - результат цих виборів вказав переважну більшість, 85% з усіх голосів, на користь Президента Петлюри і Української Національної Соціял-Демократичної Партії. Може бути доведено, що Президент Петлюра за відсутністю дальших бажань народу це лишається конституційною Головою Української Республіки і, власне, є такою особою, через можна було б почати переговори. П. Вагналль Буль у своєму меморандумі про Україну зазначає, що Польща і Румунія, які є сумежні держави, заявили, що вони хочуть визнати Уряд Петлюри Української Республіки. Дорога здається очинена. Згоджуючись з самим автором, дорога здається очиненою для негайного визнання України, яко незалежної автономної держави, і треба було б взяти за метод: щоб Президент Петлюра був запрошений відновити його Уряд і урядив нові вибори для того, аби визначити, правильним конституційним чином, бажання народу зі взгляду на будучу конституцію Республіки. Треба домагатися цього, і це тоді дасть, власне, можливість почати нові міжні переговори з російським Совєтським Урядом і таким чином не одне, що знову зможе полагодити відносини на Україні. Президент Петлюра, якого під час німецької окупації тримано у в'язниці, є повний націоналістичний мотивів у витворенню суверенних прав Української Республіки. Він є народний провідник і під час війни був непохитний в своїх стремліннях до прилучення до справи боржників. Під централістичним Урядом Петрограду - економічний прогрес України гальмувався, а культурну повість поступовість на національномун грунті заперечено українському народові. Одначе ясно, коли буде добрий Уряд оснований на тих самих прогресивних ідеях, що може дати західна Європа Україна мусить зі взгляду на її величезні природні багатства, клімат і географичне положення зробитись однією з великих націй у Європі. За аргументом: С. Ван Дейк Кінд В. У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чужоз. Зносин 9 " лютого 1921 р. ч. 1209/4/9 Тарнів ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ має честъ переслати при цьому Вам, Вельмишановний Пане, копію відношення Голови Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Латвії п. В. Кедровсь- кого від 25-го січня 1921 року ч.455 - для ласкавого відома Пана Головного Остананя. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В. Директор Департаменту Чужоземних Зносин НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ У.Н.Р. в ЛАТВІЇ 25 січня 1921 року Риґа ч. 455. КОПІЯ ПАНУ МІНІСТРУ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Пане Міністре, підтверджуючи одержання Вашого шановного листа ч. ССССХХІ з дати 6-го січня б/р з постановою ухваленою Редою Міністрів У.Н.Р., маю за шану повідомити Вас, що мною буде зроблено все згідно одержаних інструкцій. Мушу довести до Вашого відома, Пане Міністре, що відношення Уряду Латвії до Уряду У.НР за час минувший після надіслання мого докладу ч. 416 з 26-го грудня м/р. абсолютно не змінилося. Також мушу зазначити, що доручена мені Місія та консульство перебувають зараз в стані ліквідації. Прошу прийняти запевнення моєї глибокої пошани КЕДРОВСЬКИЙ Голова Місії З оригіналом згідно: Старший Діловод Дипломатичного Відділу УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Чужоземних Зносин Відділ Дипломатичний „10“ лютого 1921 м. Тарнів. № 123/420 Панові Керуючому Справами Високої Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому Вам, Вельмишановний Пане, копію відношення в.о. Голови Надзвичайної Дипломатичної Місії У.Н.Р. в Естонії п.Парашука від 25-го грудня 1920 року ч.I057 і 14-го січня 1921 року ч. 7 - для ласкавого відома Пана Головного Отамана.- МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В.о. Директор Департаменту Чужоземних Зносин НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ І РЕСПУБЛІКИ в ЕСТОНІЇ №1057 Ревель 25-го грудня 1920 р. Уряд Радянської України запропонував Вал- тійським Державам війти в переговори і навязати з ним Дипло- матичні зносини: офіційної відповіді вони ще не дали, але з усього видно, що переговори почнуться з початком нового року, як тільки вони самі між собою встигнуть збалакатися. Естонці ображені на Антанту за те, що їх не прийнято в Союз Народів, а те що Польща є нашою союзницею, то вони злі й на нас. Із згаданих причин моє перебування в Естонії, як Пред- ставника Уряду У.Н.Р. що далі стає неможливим тим більш, що Мі ністр Закордонних Справ п. Страндман, починає поводитися про- сто визиваче. 17 грудня ц/р я зайшов до Міністерства Закордонних Справ, щоби полагодити біжучі справи – між іншим справу відомого вже нашому урядові т.зв. "Українського Національного Комітету"в Естонії. Перед побаченням з п. Міністром, я стрінувся з Директо- ром Канцелярії Гелятом, котрий у відповідь на мої офіційні за- яви відповів: "у вас нема території, нема армії, Уряд, котрий ви представляєте не вибраний народом і являється частиною яко- ісь одної партії, окрім того він так само, як і ваша армія ін- терновані поляками, і тому вас і Уряд, котрий ви репрезентуєте ми на будуче не признавмо." Допадуючись якогось непорозуміння я пішов до Міністра, і зпитав його, що має значити балачка Дир. Канц.п. Гелята. Він повторив те саме, що я вже чув від Дир. Канц. і додав: тут ор ганізується Укр. Нац. Ком. котрий теж вас не визнає, що у Киї ві арештовано якогось доктора-естонця і тому він мене, як Пред ставника Уряду У.Н.Р. признавати не може, що ім прийдеться навя- зати зносини з Радянською Україною, що ми ім нічим допомогти не можемо і багато інших гірких слів, котрі мені прийшлося від п. Міністра почути. Я відповів йому на все і доказав документами, що він по- миляється. За діяльність Укр.Нац.Ком. Місія відповідати не може. Постараюся ще справу змягчити, але не думаю, щоби мені це вдалося, а окрім того, наше перебування тут так чи інакше не можливе, коли Естонія війде в зносини з радянською Україною. / в.п./ Парацук В.о. Голови З оригіналом згідно: Старший Діловод НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В ЕСТОНІЇ ч 7 Ревель 14 січня 1921 р. Копія 385/51 До Пана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. Зв'язок Естонського Уряду з Радянською Україною був встановлено і переговори вже частинно почалися а від часу прийду сюди Літвінова, стосунки всіх трьох сторін замітно стали кращими і це більше зміцнилися. II січня ц/р. для Літвінова було устроїно прийняття в поміщені установчих зборів, на котрим від ест. були присутні: Голова Ради Міністрів проф. Піпц, Міністр, Зак. Справ Страндман, його заступник Вірго, і шефи та начальники різних відділів міністр Зак. Справ, а з другої сторони були: Причахавший сюди з Новим Роком Літвінов і Гуковський. Тепер Ест. відноситься до Уряду У.Н.Р. і його представників на стільки вороже, що даліше моє тут перебування робиться не можливим і я рішив як найшвидче з Ревеля виїхати. Те ж саме робиться в Ризі, про що Голова Дипломатичної Місії У.Н.Р. п. В. Кедровський, певне вже Міністерство Зак Справ У.Н.Р. повідомив. Минулого тижня Міністр Ест. Респ. "Укр.Нац.Ком." зложений з авантюристів армії Юденіча, котрі весь час У.Н.Р. висміювали і як могли їй шкодили таки затвердило і це ще один доказ більше на скільки тепер їхнє відношення до У.Н.Р. вороже. Більші інформації дам особисто, коли приїду у Берлін. Паращук Голова З оригіналом згідно: Старший Діловод Дипломатичного Відділу У Н.Р. Міністерство Закордонних Справ Канцелярія Департаменту Відділ Ч. 429 Листа 10 дня 19 ч. Липня 10 дня 1924 Малій Греці Міністерства Закордонних Справ має чесну повідомити, що внаслідок договору між Р.С.Ф.С.Р. і У.С.Р. до виконання якого не було зроблено жодних умов, то виникає таке запитання: Договор між Р.С.Ф.С.Р. і У.С.Р. Правительство Російської соціалістичної Федеративної Советської Республіки з однією стороною, і правительство Української Соціалістичної Радянської Республіки з другою стороною виходячи з принципу єдиного великого пролетарського революційного права народів на самовизначення, признала незалежність і суверенітет кожного з означенних народів і визнає необхідність об'єднати свої сили в целях оборони, а також у цілях їх особистого сприяння. Виникає запитання: чи може бути змінений розподіл між Р.С.Ф.С.Р. і У.С.Р. Представники Совета народних комісарів ПАВЛІНА МАЙЯН ДЕЛЬТА в першому Комітеті по іноземним справам РОСТІСЛАВ КОЗЬМІНСЬКИЙ ЧИЧЕНКО, а соціал-демократичне Українське Правительство – представителя Совета народних комісарів і народного Комітету по іноземним справам ГРИГОРІЙ ТИМОФЕЄВИЧ РАДОМСЬКОГО. Неважливо умови, перевірка представлення їх повноти і надання їх впливу достаточними, прийшли до наступного згодження: 1. Російська Соціалістична Федеративна Советська Республіка і Українська Соціалістична Советська Республіка встановлюють межу своєї кордони і координація схов. 2. -2- II. Оба государства считают необходимым объявить, что все общие обязательства, которые они впредь будут принимать на себя по отношению к другим государствам, могут обусловливаться лишь общностью интересов рабочих и крестьян, заключающих настоящий союзный договор республик, и что за самого факта прежней принадлежности территории У.С.С.Р. к бывшей Российской империи для У.С.С.Р. не имеет никаких обязательств по отношению к кому бы то ни было. III. Для лучшего осуществления указанной в пункте I-м цели, оба правительства объявляют объединенными следующие комиссариаты: 1/ военный и морских дел, 2/ Висши совет Народного хозяйства, 3/ внешней торговли, 4/ финансов, 5/ труда, 6/. путей сообщения и 7/ почт и телеграфа. IV. Объединенные Народные комиссариат и обоих Республик входят в состав СОВНАРКОМА Р.С.Ф.С.Р. и имеют в совете народных Комиссаров У.С.С.Р. своих уполномоченных, утверждаемых и контролируемых украинскими Ц.К.К. и С'ездом Советов. V. Порядок и формы внутреннего управления объединенных комиссариатов устанавливаются особыми соглашениями между обоими правительствами. VI. Руководство и контроль объединенных комиссариатов осуществляется через Всероссийские Съезды Советов депутатов Рабочих, Крестьян и Распорядителей, а также и всероссийский Центральный Исполнительный Комитет, в котором У.С.С.Р. посылает своих представителей, на основании постановления Всероссийского Съезда Советов. VII. Настоящий договор по длежит ратификации соответственных высших законодательных учреждений обоих республик. Подлинный составлен и подписан в двух экземплярах на -3- в русском и украинском языках в городе Москве, декабря 28-го дня 1920 года. ОПОЛНИТЕЛЬНОЕ ПОСТАНОВЛЕНИЕ К РЕШЕНИЮ ВОПРОСА СКУ С'ЪЕЗДОВ СОВЕТОВ. На Съезде Советов каждый из защищавших договор сторон, вправе потребовать, чтобы по необъединенным комиссариатам другая сторона имела лишь совещательный голос. Начальник Відділу Преси Старший Діловод М. Куренчук УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Чужоземних Зносин Дépartement Відділ Дипломатичний Section "9" Лютого 1921 № Канцелярія Директора м. Тарнов ОДЕРЖАНО КНЯ 1921 ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому Вам, Вельмишановний Пане, копію докладу керуючого справами Посольства У.Н.Р. в Фінляндії п. Сливенка про клоб ново- повставших на території б. Росії держав, - для ласкавого докладу Панові Голові Директора Го- ловному Отаманові. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ К.Директор Департаменту Чужоземних Зносин ПОСОЛЬСТВО КРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ОБСЛУГИ В ФІНЛЯНДІЇ 10 січня 1921 року № 4 Копія. Таємно 56 До Пана Міністра Справ Закордонних У.Н.Р. Маю за честь повідомити Вас, п.Міністре, що в листопаді минулого року в Гельсінґфорсі відчинився клуб новонароджених Держав на терені колишньої Росії, завданням якого є найближче ознайомлення між цими Державами, а також пропаганда найвіснішого союзу їх. Ідея цього клубу виникла ще з початку минулого року, коли нашим послом був тут п. Микола Залізняк, і вона цілий час цікавила крім представництва зазначених Держав також і політичні кола Фінляндії Членами до клубу вступили посли: Естії - п.д-р О Каллас, Латвії - п. Зарін, Польщі - п.Сокольницький зі складом своїх посольств, голова місцевого Татарського комітету, я репрезентую там нашу Батьківщину. Від Фінляндії ввійшло значне число видатних політичних діячів, та урядовців Мініст.Закор Справ і других. З перших належить зазначити: проф. Миколя в дружинною, визначною письменницею; доцент д-р Фільсоссії В.Мансікка, колишній почесний атташе нашого посольства, представник Фінляндського Уряду у Чехословаччини від Лютого по Жовтень 1920 року лідер селянської фракції парламента п.Ютілайкен, представники преси т.и. Головою клуба одноголосно обібрано п.д-ра Мансікку. Клуб мав зібрання двічі. Характеристично те, що деякі представники преси відмовилися увійти до залі зібрання, довідавшись, що там є польські представники. Про відношення до польської політики з боку фінляндської політичної думки показово є також те, що вже під час існування клубу в ультра-консервативній газеті "Уни Сюоми", незабаром одна після другої появилися дві статті, де співробітник цеї газети п. Нємі нарікає на Польщу за її поводження відносно Литви. Цими днями д-р Мансікка говорив мені, що виникло натяк питання про залишення поляками клубу і професор Міккола, що дуже близько до поляків стоїть, є затурбованим зараз цією справою. Зазначені маленькі приклади є цілком характеристичні для цілої Фінляндії, де Польща завдяки своїй імперіялістичній політиці не має жадних симпатій.- Петро СЛИВЕНКО, Керуючий справами Посольства З оригіналом згідно: Старший Діловод Дипломатичного Відділу У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Канцелярія Відділ Міністра ч. 760 лютого 11 дня 1921 м. Тарнів Голові Директорії і Головному Отаманові Військ У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому лист п.Міністра Закордонних Справ на імя п.Товариша М-ра Зак.Справ проф.О.О. Віхельмана до ласкавого відома. Міністр Закордонних Справ: в.о. Начальник Канцелярії Міністра: ТОВАРИСТ МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ПРОФ. О.О.Е И Х Е Л Ь М А Н У. Вельмишановний Пане Професоре. Через те, що Уряд У.Н.Р. має незабаром поробити поважні пропозиції за кордоном, а також готується до акцій певного міжнародного значення, являється крайня потреба зібрати і систематизувати всі договори, що їх закладав Уряд У.Н.Р., особливо акти датовані після 22-го квітня 1920 року. Некординованість праці Уряду в цій договорній стороні позначається на таких фактах, що політичний договір з Кубанню заклали Міністерство Закордонних Справ а торгувельний-Міністерство Фінансів, при чому документа про останній договір Міністерство Закордонних Справ не має ніякого. Уповноваження видані Міністру Фінансів Хр.Барановському дозволяють йому закладати торгувельні й економичні умови, одначе політичне їх значення і характер і консеквенції стоять поза контролем Міністерства Закордонних Справ. Тим часом річ зовсім природна, що так само як політичні договори й відносини мають під собою здебільшого економичну підставу, так і економичні договори та відносини можуть і повинні регульватися певними політичними відносинами. Тому М-во Зак.Справ повинно стежити за всєю економичною політикою й діяльністю нашого Уряду, оскільки вони виходять за межі внутрішнього значення й обороту. Справа будучини-заснувати при М-ві Зак.Справ торгувельно-політичний відділ, а тим часом треба: 1/ зібрати і систематизувати всі наші договори, 2/ зібрати по інших Міністерствах договори, що вони заклали з державами чи приватними організаціями, 3/ провести через Раду Міністрів постанову про необхід ність участі представника Міністерства Закордонних Справ у всіх актах і договорах економичного, торгового- ного та фінансового характеру.- [Ніколовський]. Міністр Закордонних Справ. Тарнів 11.ІІ.1921. с.441. з оригіналом згідно: в Начальник Канцелярії Міністра А.Довженко До Пана Голови Військово-Міквілінної Комісії в Річі Посполитій Польський Генерал-Поручника Зелінського. Тарнів В листопаді 1919 року під час евакуації Уряду Канцелярія ДИРКТОРІЇ, при переїзді з м. Войтовець до м. Любара, залишила на схованку в с. Шмираках Старокостянтинівського повіту на Волинщині у пан-отця Садовського архив і справи, запаковані в 3 скрині. По занятті польськими військами Волинщини, вгідно з наказом перебувавшого тоді в с. Махірінцях коменданта 2-ої польської еталової компанії, пан-отець Олександр Садовський примушений був передати ці ТРІ скрізь. 16 лютого 1920 року комендант у цієї компанії, про що було віддано квит, якого копія до цього додається. З огляду на те, що в справах Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ, забованих поліками, знаходились акти великого державного значення, які не тільки касуєвналежичайну історичну вартість, але конче потрібні і тепер при урядуванню, маю за честь ласкаво просити Вас, Пане Генерале, не відмовити в входах перед дотичною польською владою, щоб ці справи Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ було повернено. Керуючий Справами Начальник Канцелярії 109 До Пана Міністра Справ Закордонних. Надсилаючи, при цьому копію телеграми Віденсько- го Товариства "Вернігора", ласкаво прошу Вас, Пане Міністре, вжити належних заходів, щоб полегшити То- вариству доставити підручники для Міністерства Осві- ти. Керуючий Справами Начальник Канцелярії До Пана Міністра Народньої Освіти. Литого I Тарнів. Надсилаючи, з наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, колію телеграми Віденського Товариства "Вернигора", ласкаво прошу Вас, Пане Міністре, в додаток до від- ношення мого з 5 цього лютого ч.198, вжити належних заходів, щоб полегшити Товариству доставити книжки призначені Вашому Міністерству. Керуючи Справами Начальник Канцелярії Тарнов Отель Бристоль. Головному втаманові Петлюрі. З Відня 12/II. Просимо ласкаво наказати вислати нам до- звіл на ввіз підручників предназначених Мі- ністерству Освіти. Вермилору. З оригіналом згідно: Начальник Відділу Камцелярії ДИРЕКТОРІЇ Telegraf Państwowy Blankietu Nr 20 Przewodnika N̄ Otrzymany dn: 19 r. o godz. 14 LUTY NCC Podpis urzędnika otaman er chef petloura = dn. / . godz. min. Uwagi stn.+ wien 65.+509.-28.-12.-6.- n = des livres d etude destines au ministere d instruction prions bien vouloir ordonner nous envoyer permission pour l import publique = welphora Marius, Orest Tymosch. Kapitany Bichanow, Petrowi. Просимо чинов маказати вченим редом світ на свій підприємці предмірманк Михайло Костю Остап 518/98 УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Чужоземних Зносин. Département Відділ Дипломатичний Section " 12" Лютого 1921 № 1224/800 Міністерство Закордонних Справ має честь переслати Вам; Високоповажаній Пане, для до- кладу Панові Головному Отаманові: 1/ копію до- кладу Дипломатичного Агента в Софії Панові Голові Місії в Румунії від 3/1-21 р. № 18; 2/ копію листа п.Керуючого Справами П-ва в Цар- городі до Дипломатичного Агента в Софії від 20/XII-20 р.; 3/ копію справки Дипломатичного Агента в Софії від 3/1 - 21 р.; 4/ Копію про- хання групи українських старшин до п.Посла в Софії; 5/ копію відношення п.Керуючого Справами в Царгороді до П-ва з Софії від 10/XII - 20 р. 6/ копію звіту становища і політичну працю української еміграції в Туреччині.- До Пана Керуючого Справами Директорії УНР. МІНИСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В.о. Директор Департаменту Чужоземних Зносин ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Січня 3 д. 1921 р. № 18 Софія Дипломатичний Агент. В Софію я повернув не в суботу, як думав, а в неділю, позаяк в день мого приїзду, в Жорджу приостановлено переїзд пасажирів пароплавом через Дунай, а доперва на слідуючий день я міг переїхати до Рушука на лодці. В Софії я застав дуже багато нових біженців, більшість яких з Царгорода, частіше в візами на Відень-Прагу, а часто з візами тильки до Болгарії. Всі ті, у яких мається віза на Відень-Прагу, му- сили затриматися в Софії, для того що сербське правительство по причині виникшого між Болгарією та Сербією конфлікта закрило транзицію і припинило залізничний рух. До цього часу не дивлячись на уступку Болгарії, границя ще не відкрита. Як тильки встановиться рух, всі, хто має візу на Відень-Прагу, видуть туди негайно, ті же, які тих віз не мають – а таких переважаюча більшість – залишаться в Болгарії. Прийдеться викопати для них деяку допомогу. Коли б їх було не багато, то справу можна б скоро подалодити, але біда в тим, що їх дуже багато і що кількість їх кожноденевно збільшується. Від п. Токаржевського я дістав сьогодня два листи, які при цьому пересилаю. В них він торкається різних питань, між іншим про допомогу біженцям, про заснування комітету, про організацію в Болгарії концентраційного лагеру і т.и. Лише також багато про Моркотунську агітацію. Листи від його привів мені Володимир Миколаєвич Леонто- вич, бувший Міністр Земельних Справ. Від нього я довідався, що п. Черни залишився в Криму, відмовившись виїхати з біженцями за кордон. Леонтович приїхав сюди з жінкою та дочкою. Я, розуміється, оказав йому всякую допомогу. Він прохає мене запитати Вас, чи може він надітися на який небудь заробіток у Відні або в Галичині. Він має декілька праць, які хотівби надрукувати. Як що б він міг надійтися на цюне будь; негайно поде, куди порадите, 'коли ні, то залишиться поки що в болгарії. В крайньому разі я передкладаю йому поміч знайти яке заняття по агрономії. Приїхала також група з чотирьох чоловік українських повстанців, які дісталися в Укра- іни через Крим і Болгарію, з метою проїхати до штабу українських військ, щоб отримати директиви і повернутися знову до своїх частин. Я ними дуже турбуюсь, бо всі вони поважні люди переконані привер- женці Головного Отамана Петлюри та Українського Уряду. Я запропо- нував їм написати докладну записку, котру при цьому прикладаю. На мій погляд, їх необхідно було б переправити чим скоріше через Румунію або іншим шляхом до наших, бо я боюсь, що, коли вони зали- шаться в Болгарії то пропадуть для справи. Ковторяю, що ті чотирі повстанці - це люди певні, свідомі українці. Приїхав також Сахно-Устимович – відомий пропагандист відродження українського козацтва. Він був в мене разом з цілою групою, з якою він їде. Має намір приїхати у Відень. Хотів би увійти в переговори з нашим урядом. З огляду на неможливість виїхати поки що в Сербію, він буде тут біля двох тижнів. Оповідає він багато цікавого про царгородський моркотунський комітет, то про блок партій, якій там організувався; він був присутній на його засіданнях, але скоро розібрав, в чим діло, і відшов від нього. Виясняється, що на чолі "Українського Національного Комітету" стоїть п. Адаєвич /жид/ По словам Сахно-Устимовича громи комітет має, однак, запомоги ніякої не видає, а занимається тільки виключно пропагандою. Між іншим їх робота скерована на те, щоби перешкоджати в діяльності істную- чим представництвам УНР, за кордоном. По словам Сахно-Устимовича шкода комітет робить багато, але жадної поважнішої роботи не має і не може бути. У Сахно-Устимовича звичайно мається своїй мета: добити ся вдійснення свого ідеалу, привернути старе козацтво. На моє запи- тання - при яких політичних умовах він сподівається провести в життя свої ідеї, він відповів мені, що виключно тільки при умові абсолют- ної незалежності України. Як бувший гетьманець він легко міг би звітися з гетьманськими колами, тим більш ідея його знайде там більш відповідну почву. З огляду на його щире, здається, бажання звітитися ближче з нашим урядом я гадаю, що було б користиним не відхиляти цього його наміру. Заходив до мене також п. Ханенко. Він, хоч і бувший гетьманець як знаєте, але безумовно чоловік з українськими почуттями. Чудо-во говорить по українськи і по своїй уміркованій душеві за Україну. В розмові з ним я замитив, що він навмисно уникає називати Головного Стамана Петлюру, а тільки іменує нашу армію, армію Остама-на Омеляновича-Павленка, "Українсько правителство армії Омеляно- вица-Павленка" і т.и. Коли я йому звернув увагу на цю, можливо випадковість або неосвідомленість, то він відповів, що на превеликий жаль він це робить свідомо, через те, що він рахує себе свідомим українцем, болячим за Україну, бажаючи її самостійності і розвитку, а між тим він дякуючи "правительству Петлюри" викинений за борт і повинен скитатися серед чужих, щоб хоч посередньо допомогти Україні. У Денікіна я не служив, сказав він мені, від нього я стояв далеко, але до Врангеля пійшов через те, що рахував його за нашого приятеля, а не ворога. Та й вся моя служба у Врангелля дальше Чер- воного Хреста нейшла. Тепер я туди у Варшаву, куди мене покликали по- ляки на службу в Червоний Хрест. Іду туди, але повинен Вам залівати, що дуже жалкую, що мушу блукати поміж чужими. Мені не потрібні ніякі гроші. Їх в мене досить, ніколи я ними не цікавився, а навпаки, як відомо всім, завжди віддавав багато на українську народню справу, - закінчив він. Передаю це все так подробно для того, щоб засувати вам, як можна ясніше, всю мою розмову з ним. На мене пам Ханенко зробив парне враження своєю дякою щирості, а головне чудовою укра- інською мовою. Він дуже хотів би звітитись з ким небудь з наших дія- чів, але сам звернулися до них не може. Ви самі розумієте, ска- зав він мені, що коли я звернувся до якого небудь майчого власті українця, він міг би подумати, що бач хоче від розбитого Врангеля перейти тепер до нас; але я дуже буду радий, як представилися, як і в Вамі, можливість зустрітися і з тими, які мене в крсви і кости українця, чомусь становлять в один ряд з ворогами України. Адмірал Остгродський був тут два дні. Встиг в багатьма поба- читися, балакав також з повстанцями. Обіцяв при повороті зайхати в Софії і пробути тут декілька днів. Заснований в Царгороді "Український Національний Комітет", як сказано вище, намагається пройняти свою діяльність можливо широком- му масштабі, однак це йому не вдається. З приложеної до письма п. Токаржевського справки можна переконатися про характер цієї діяльно- сти. Крім того сьогодня я дістав прикладену до цього брошурку, зміст якої цілком ясно виявляє фізичному цілей новозаснованої псевдоукра- інської організації. Окремо з приїжджих в Царгороду вперто запев- нюють, що Український Національний Комітет, це блок об'єднаних українських партій. Такий погляд можна пояснити тільки неосвідом- леністю, через те, що досить е поверхню прочитати зазначену брошурку, щоб розпізнати в ній Моркотунську компанію. Вони хотіли б розпо- чати й в Ролгарії свою діяльність по якос не рішаться, чи не зна- ють з чого почати. Ограничуються поки що малими інтригами. Був у мене також і А.А. Вишневський. Хотів бачитися з Адміралом Остро- градським, но не встиг. Я сказав йому, що Ви хочете приїхати до Софії. Він, як також багато місцевих українців, напівукраїнців, руських бажають з Вами бачитися та порозмовити. Я обіцяв їм, пові- домити їх про час Вашого приїзду. Серед місцевих російських кол ве- лике замішання та несередність в думках. Один ждуть якогось чуду, інші мріють про соєднення всіх антибольшовицьких сил головно з українцями, треті непоправні, упавші в недосягаемих висот кримського величества, наповнені злобою та неизвістно не до кого іншого а до українців, тих українців, які складали 70% їх недавньої армії та яким вони стільки обіцяли. Ті українці, очутлившись на мостових чужого для них Царгороду, без опіки, даху, та хліба, заручились своїми українськими паспортами від нашого Посольства в Царгороді й прибули в великому числі до Болгарії. Тут руські комітети на- чилі з російським Червоним Хрестом, обдаруванні грішми від францу- зів та американців на поміч для Кримських біженців, вивисили позор- ну для Червоного Хреста сбаву: "Представительство Російського Обще- ства Красного Хреста в Болгарії" оказывает помощь только тѣмъ изъ бѣженцев, которые предъявляют русскіе документы, удостовѣренные Российской Дипломатической Миссіей в Софіи" /печать Уполномоч.рос. -3- Общ-ва Красного Креста в Болгарії". Це робить Червоний Хрест, який повинен бути далеко від політики, котрий не повинен би робити ріжниці в національному відношенні тих, що страдають та голодують для того, що мали необережність творити 70% армії Врангеля, котрому вірили за коротко боролись. На почві цеї об'яв приходить до експесів, які вказують на цілу систему тої поганої злоби навіть в такий установі, як Червоний Хрест. Дочка Леонтовича в українцем, офіцером армії Врангеля, звернулись в цей Червоний Хрест за картками на безплатні обіди які видається всім біженцям. Коли вони пред'явили свої Українські паспорти, ім відповіли: "Українцям ми нічого не даємо, але ми знаємо, що ви взяли ці паспорти в Українському Пентдерівському Посольстві тільки для того, щоб проїхати в Болгарію. Підіть в Росій-ську Місію, зверніть там ці паспорти, заявить на письму, що ви нічого спільного з українським посполитством не немаєт і хочете бути під охороною російської Місії, - і вам видадуть негайно допомогу, обіди, одягу." Так само поступлено з багатьма іншими українцями, бувшими офіцерами і солдатами армії Врангеля, які являлися в Червоний Хрест з Українськими поспортами /Палагута, Пухальський, Зережний, Живодар, Балакин, Печеній, Нуджевський, Мороз, Свірко та ин/. І приймаю деякі міри для усунення цього ганебного вчинку, хоч можливо було б краще залишити це на осуд історії. Всі ці українці, які опинились тут, мають намір звібратися, скласти заяву про те, як їх кинув Врангель на поталу судьби і розіслали її болгарам, та ту-тешнім представникам чужоземних держав. Поки що я особисто приймаю деякі міри, щоб звернути увагу на це невідповідне відношення до українців більш благорозумних осіб тутешнього російського представництва. Про результати повідомлю. Сьогодня мене повідомили, що повертаючись з Польщі болгарський Міністр-Президент та Міністр Закордонних Справ Стамбулійський прибуде в Букарешт 7-го січня і пробуде там б днів. Може Ви, Пане Посол, найшли можливим побачитися в Букарешті зі Стамбулійським, переговоривши попередньо; про це з представником Болгарії в Румунії п. Недковим. Останній, як Ви напевно про не знаєте особливо ввічливий чоловік, який вдосить ся до українців і їх представників з помітно зичливою увагою. Я думаю, що таке побачення на нейтральній почві і в державі, де Ви користуєтесь уже великим впливом та погаров, могло б бути дуже вдачне. Ваш приїзд потім в Софію мав би вже характер більш тісного зближення. Стамбулійський, як Вам уже відомо є голова партії хліборобів /поміщиків в Болгарії нема/, чоловік дуже кругого характеру в своїй діяльності не останавлюється ні перед якими перешкодами правдивий демократ сильно обвінний духом революційних реформ, в яких однак зле орієнтуюеться, запеклий ворог большовизму, сидів на приго вір Фердинанського суду в тюрмі за те, що різко осудив германофільську політику бувшого болгарського царя, в закордонній політиці готов йти на всякі компроміси з державами Антанти а у внутрішній придержується того погляду, що "кудак" е необхідна принадлежить при управлінню такою державою як Болгарія. В зносинах з чужинцями Стамбулійський вміє проявити необхідну ввічливість. Міністр Фінансів Барановський, будучи в Софії остався задоволений заробленням йому Стамбулійським прийомом. Він говорить по болгарськи, трохи по німецьки та російськи, на інших мовах через переводчиків, яких завжди возити з собою. В відношенню до росіян Стамбулійський рахуючись з настовом болгар зробив їм багато цінних прислуг. Він повернув ім частину тих зоргів, які Болгарія винна була старати Росії. На ці гроші мінялись денікінські та інші грошові російські знаки по дуже вигідному курсу, видавались допомоги ріжним організаціям, передано навіть деяку кількість знадрядів, набоїв, рушниць та обмундирування. Росіянє стали себе почувати як дома, стали докучати і хотіли по сво юму роспоряджуватися. Це примусило Стамбулійського стати у відношенню до них більш помірковано. Останній час ця поміркованність зробилась дуже помітною. Про відношення Стамбулійського до україн- сіких Справ не можна нічого певного сказати. В російському питанню він з трудом орієнтуюеться, а в українському тим більше. Стараючись бути в тім відношенню цілком нейтральним, він заявляв, що тимиж правами якими користуються в Болгарії росіяне, повинні в тій же мірі користуватися й українці. Останні не можуть дуже нарікати ні на Стамбулійського, ні на теперішній болгарський Уряд, хоч українцям не зроблено навіть сотої частини того, що зроблено росіянам. Відношення його до большовиків, як сказано вище, негативне. Недавно до болгарського уряду звернувся Чичерін з пропозіцією виняти зі своєї - 4 - території контрреволюційні війська Врангеля, та навязати дипломатичні зносини між Болгарією та Совітською Росією. Болгарський уряд відповів на це, що . болгарській території найшли приют тільки хворі, жінки й діти, що ж торгається дипломатичний зносин, то Болгарія знаходиться в такому стані, що вона могла б це зробити тільки після навязання зносин зі сторони більш впливових держав. Така відповідь послідувала і на пропозицію большовицьких депутатів в Болгарському Народньому Зібранню про негайне навязання торговоельних зносин з Совітською Росією.З цього приводу голова болгарських комуністів Колеров при закритті сесії Народнього Зібрання перед святами, висловився по адресу аграріїв та інших буржуазних партій звичайною лайкою. Я, звичайно, приймаю всі міри, щоб підготувати Ваш приїзд в Болгарію, про який вже багато знає, але мені здається, що було б краще та для Вас зручніше як би це Софійське побачення зі Стамбуліським було не перше, але друге. В часи другого побачення можна будь-який торкнутися навіть де яких питань ділового характеру, а їх найдеться багато. На всякій випадок буду ждати від Вас вказівок і розпорядження, не залишаючи посилати Вам подробні доклади про всю мою тут роботу і про події, які тут відбуваються Листа п.Данковий передав. Тут тек одержано деякі неясні відомості про перебування полковника Данкова в Сараєві. Щоб вияснити це питання, зроблено деякі заходи й п.Данковою та іншою. Про результат чекаю повідомлю Вас. Був тут протадом до Відня Вільськовий Атташе при нашій Місії в Грузії п. Світлишиний: Він передав мені, що цілий склад Місії на жадання большовиків, повинен був залишити Тифліс і виїхати в Царгород, відкіля п. Красковський з іншими членами Місії поїхав через Трієст до Відня, а він Світлишиний, рішив їхати туди через Білгород. Большовики зажадали від грузинського уряду заарештовання Місії Й видачі їм а коли грузини звернули увагу на неможливість подібного акту, тоді большовики буцім то вимагали негайного від'їзду і її з Грузії. Цього листа разом з приложеним до нього передаю через урядовців Лаврика і Надисника, які відправляються до Міністерства Закордонних Справ. Відомості про видані їм гроші находяться в окремому листі, який разом з тим пересилається. Тільки що узнав, що генерал Кирій приїхав до Софії, а полковник Нога находиться в Царгороді в контакті зі знаменитим бльоком мов би то українських партій, а в дійсності Моркотунської компанії. Дозволяю собі прохати Вас, Пане После, прийняти запевнення в моїй глибокій до Вас помаги і щирій відданості. /підпис/ В.ДРАГОМИРЕВСЬКИЙ. З оригіналом згідно: /Місце печ./ Урядовець Місії /підпис/ З копією згідно: Старший Діловод Диплом. Відділу УКРАЇНСЬКЕ ПОСОЛЬСТВО ЦАРГОРОД. 20 грудня 1920 року. Копія. Високошановний Нане Добродію, Передаю сього листа через п. Володимира Деонтовича бувш. Міністра Справ Земельних та відомого нашого письменника якому дуже Вас прошу допомогти улаштуватися у Софії, чи десь в Болгарії, чи виїхати до Сербії. Необхідним би було зорганізувати у Болгарії якусь плянову допомогу українським громадянам, з якимся комісаром на чолі, якому було би може можливо одержати від Уряду грошову допомогу. Тут французи та американці дали би нам все лише була якась суспільна Червоного Хреста чи інша організація - Посольство цього, як урядова установа, одержати не може. Писавши та телеграфувавши сто раз, пишіть ще, будь ласка, Ви, щоб негайно до Софії і Царгороду прислали Місії Червоного Хреста з трьох осіб значних мови з грішми. Може би болгари згодилися улаштувати концентраційний лагер для українців, десь у одному місці. Шкодить нам тут багато Моркотунівська москофілія але нічого побороли більші труднощі і Моркотуна поборемо. Прохаючи ласкаво мене повідомити що робиться з українцями у Болгарії. Шлю Вам, Високошановний Пане Добродію, повний покани товариський привіт і запевнення цірої прихильності. ТОКАРЖЕВСЬКИЙ - КАРАШЕВИЧ. З оригіналом згідно: Урядовець Місії /підпис/ З копією згідно: Старший Діловод Диплом. Відділу т. Сінур ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Січня 3 дня 1921 р. Софія. Копія. Справка. до докладу за № ....... Список українських повстанців, які прибули з України до Софії в метою дістатися до Штабу військ Головного Ота- мана Петлюри для одержання відповідних вказівок і директив і які прохають вихлопотати їм дозвіл на переїзд через Румунію. 1.- Начальник Штабу Катеринославського Українського повстанчого коша П А Л А Г У Т А. 2.- Курінний Ш Куріня Верхнедніпровського українського повстанчого полку П У Х А Л Ь С В К И Михайло. 3.- Начальник зв'язку при штабі коша В Е Р Е Ж Н И Й Юрко. 4.- Старшина Мелітопольського повстанчого куріня Катеринославського коша Ж И В О Д А Р Всеєолод. Прохання вищезазначених осіб при цьому залучається. Дипломатичний Агент /підпис/ В. ДРАГОМИРЕЦЬКИЙ. З оригіналом згідно: Урядовець Місії /підпис/ З копією згідно: Старший Діловод Диплом.Відділу Копія ПАНУ ПОСЛУ УКР. НАР. РЕСП. В М. СОФІЇ на БОЛГАРИЧИНІ. ПРОХАННЯ. Маючи зв'язок з Урядом і Головним Штабом Військ Укр.Нар.Респ. і ви- конуючи всі накази його, ми з 1917 року працювали на Катеринославщині, де вели тоді агітейційну роботу на користь У.Н.Р. І замкадали по селах в Катеринославщині Просвіти і Вільне Козацтво. З того ж року розпо- чались бійки з російськими большовиками: В 1918 році я Михайло Пу- хальський був зі своїм кінним курінем при полку "Січових Стрільців", а полковником которого був пан Самокін, а решти старшин, що зараз зі мною при Катеринославському кошу під приводом Гулій-Гуленко. Коли Січо- ві Стрільці і Катеринославський киш під натиском большовицьких сил в початку 1919 року, Відходили до Знаменки, я зі своїм курінем прилучився до Верхнедніпровського полку, который зістався заслоном для відходящих до головних сил частин: Верхнедніпровський полк, а також і Штаб Кате- ринославського кошу, на чолі котрого в той час стояв Котик, а тилу був розвитий на ст. Пятіхатки отаманом Грігорьєвим, который зрадив Урядові Укр.Нар.Респ. і таким робом, ми всі залишились на Катеринославщині. Коли Денікін почав війну з Петлюрою і ми побачили, що він ворог України то почали радити селянам не йти на оголошену ним мобілізацію і одночас но зібрали губерніяльний з'їзд старшин під приводом губерніяльного повстанкома. 16-го вересня відбувся в місті Катеринославі з'їзд, де по директивам од Пана Головного Отамана Всеукраїнському Повстанчому, виріше но було виступити проти Денікіна, і дійсно 18 вересня почалося на Кате ринославщині загальне повстання під приводом козового Отамана Михайла Малашко, яке тяглося до 1-го січня 1920 року. З приходом большовиків ми примусені були , похованні зброї, розв'язтись по хатах. Відношення червоних до української справи і прабунки селян примусило нас повстати проти гнобителя нашого народа. Березня 6-го дня під керуванням Кош От. Малашко був зроблен виступ і захоплено повітове місто Верхнедні- ровськ, который ми тримали три дні. Через деякий час під натиском пере- можних сил большовиків і почестъ тифу між козаками ми примушени були знов розв'язтись. Кощовий Малашко і полковник Катери, полку Гладченко хворий на тиф були заарештовані Катер. Чрезвичайкою і в Великодню суботу о 12 год. ночі забити в м. Катеринославі. Справу повстання ми продовжували підпільно і в квітні місяці відбувся з'їзд старшин Катеринославського кошу де вирішили знов взятись за зброю, надіславши зв'язок до Уряду за директивами. Зв'язком поїхав ге- нерального Штабу капіт. Семен Карпенко, который в Винниці одержав від Керуючого Армією УНР Омеляновича-Павленка директиви і призначен- ня на посаду Кошового Отамана Катеринославщини. Призначення було за- тверджене Головним Отаманом. З поверненням його відбулось зібрання і остаточно вирішено 18 червня виступ. В перший сійці з червоними при с. Адамовці Верх.Нов. на Катериносл. Кошовий був забитий і керу- вання кошом прийняв його замісник Федорченко. В бутність забитого Отамана Карпенко в Ставці, по нашому їому наказу, він запитав у Омеля- новича-Павленка як бути коли війська Врангеля перейдуть на Правобе- режжя. Це питання нас дуже цікавило з огляду на попередню політику "Добр. армії"; ма що була відповідь, що зараз з Врангелем йдуть перегово ри про суспільну боротьбу проти червоних і що ми можемо авертатися до його за технічною допомогою. В той час коли у Врангеля був представник від Головного Отамана, полковник Літвиненко, прибув і наш представник від коша д-р Генев з проханням допомогти зброєю і набоями, на що да- на була згода. 2-го жовтня 1920 року залишив частину кошу на Верхнедні- ровським повіті, козовий в 2-ом частиню з боєм перейшов 17 верст від Катеринославу на Всевицьких порогах на Лівобережжя за обіцянкою зброєю і набоями. З переходом на Лівобережжя нас, начався загальний відступ армії Врангеля. Взявшись в бійки ми разом з армією Врангеля відійшли в Крим, а відти евакувались до Царгороду. Росіяньське старшини довідались, що ми Петлюроці, весь час робили нам перешколи й не давали змоги дістатись нам на берега; щоб дивитись свого Комсуда. Таємно маленькими гуртками на турецьких човнах ми перехали в кількості до 100 чоловік на чолі Отаманом Кошу. За браком грошей всі ми не спромоглись їхати через Софію і Кшовий з Козаками роїхав 12 грудня 1920 року на пароплаві "Віттім" до Румунії, а ми по нараді п. Царгородського Посла поїхали, діставши грошей на подорож до Софії, аби скорше доїхати до Уряду. Бувши в Царгороді ми узмали , що тут існує якийсь Укр.Нац.Ком. Не чули про такий на Україні, засікавлені, заявились до його Голови і по його проханню надійшли на чергове його засідання. На черзі засідання були питання: 1/ взяття до рук Укр Н.Ком. візіровки і видачу пасів українцям, 2/ формування Укр.Армії із частин Врамелевської армії, 3/ доклад представника від Брамеля полк. Ноги до Пана Головного Отамана В.У.Н.Р. По першому питанню прийнят без суперечек"прийняти всіх заходів перед франц.Команд., аби видачу пасів передати до рук Укр.Н.К.", по другому з суперечками: "складати окрему українську частину, причому прохати отаманів повст. кошу бути осередком цієї частини"; третє - доклад за пізною годиною було перенесено на друге засідання. Голова У.Н.К. звернувся до нас з проханням, аби ми надіслали йому від свого імені Козаків прохання на листу, що мовлям ми, то бак "повстанці", прохаємо цей комітет взяти нас під своє "покровительство" і прохати Французьке командуван- ня в Царгороді, відвести наші окремі лагери від росіян і взагалі щоб цей комітет немає нічого суспільного з Урядом Укр.Нар.Респ. і що він з одержанням цих листів від нас і Козаків хоче мати паперці для зусунення або призначення неправомочним перед Анталтою п.Посла від нашого Уряду і бачучи в цьому мову політичну авантuru,ми безумовно відмовились. Тепер бажаючи як найскорше доїхати до Головного Штабу Військ У.Н.Р., прохаємо Вас, Пане Консул, вжити всіх заходів, аби нас яко мога найскорше поставити до Штабу для продовжування праці на користь нашої Рідньої Батьківщини. Начальник Штабу Катери Укр.Повст.Кошу Н. ПАЛАГУТА. Курінний Ш куріня Верхмедипр.Укр.Повст. Полку Михайло ПУХАЛЬСЬКИЙ Начальник Зв'язку при Штабі Коша Юрій БЕРЕЖНИЙ. Старшина Мелутопольськ.Повст.Кур.Катер. Кошу Всеволод ЖИВОДАР. З оригіналом згідно: Урядовець Місії /підпис/ З копією згідно: Старший Діловод Диплом.Відділу Н.Сінчук ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЦАРГОРОД 10 грудня 1920 року. ч. 1038. Копія. Посольство відправило вже 18 груп біженців українців через Болгарію, Сербію, Чехію та Польщу. Кожна група має крім особистих паспортів списки і одержали колективні візи і пропуски. Через Румунію звідсилль не пропускають, гадаю, що з Софії буде легче. Через Польщу в останніх днях починають робити трудно- щі , гадаю також що Софійське Польське представництво легше цю справу полагодить. Врешті прошу телеграфувати до майор Варшавської Місії, і до Букарешту. Самі буженці розкажуть подробиці, в яких Посольство буде мати змогу зрозуміти, які ми переживаєм труднощі і як необхідно справу з біженцями негайно полагодити. Для цього потрібно прислати сюди військового представника/не менше полковника, значного хоч одному закордонному мову/та Місію Червоного Хреста з 2 - 3 осіб, з відповідними коштами. /не менше 5000 доларів/ Наше Посольство писало вже не раз просить тепер написати негайно від себе, чи телеграфувати до Уряду. Я. ТОКАРЖЕВСЬКИЙ-КАРАШЕВИЧ. Просимо допомогати біженцям в візах яких не мають Сербія та Польща або Румунія. З оригіналом згідно: Урядовець Місії /підпис/ З копією згідно: Старший Діловод Диплом. Відділу П. Степан Посольство Української Народньої Республіки в Царгороді. У Царгороді закладалася філія парижського українського Національного Комітет, яка складається з людей так жі їх парижські проводири /Моркотун, Могилянський, Цитович, Ворщак та інші /відомих лише у Московських колах і явно ворожих до національної справи. Головою цього Комітету є петербурзький інженер Адасієвич 7ка- жуть жидівського походження/ В.Даньківський, бувший ординарець у гетьмана Скоропадського - є у них секретарем, а членами Володимир Родзяйко, Дупаков, бувший секретарь гетьмана Скоропадського та им. того самого характера люде. Діяльність своєю цей комітет почав з того що надрукував свою програму /по російськи/ у якої за головною загальним вважає оборотьбу з так називаемими "петлірівськими делегаціями." Пробували вони добитися на прийомі до різних дипломатичних представників та до турецьких урядових осіб але це їм не вдалося. Коли виявилося що навіть в Криму місто до Моркотума не віднісся з увагою, а мавпаки всі жадали від нього доказів від кого має мандат і цифрових даних скільки є прихильників його ідеї, то і тутешній комітет зійшов трохи у тинь. Наслідком кримської катастрофи, яка пригнала до Царгороду багато різних українців, комітет знов почав розвивати свою діяльність. 26-го листопада комітет скликав зібрання на якому були представники: 1/ Українського Національного Комітету, 2/ партії Українських демократів федералістів / / 3/ Українського Національно - Політичного блоку у Криму /по відомостям поданим Посольству п.п.Левченком, Головою блоку та Шульгою, членом Президії на зібранні був лише п.Безрадецький не як представник блоку, а у характері приватному, 4/Українсько-Козацького Православного Братерства /Терський полковник Сахно-Устимович/ ТА ІНШІ На Цьому зібранню по словам полковника Сахно-Устимовича говорилось лише про російськи. Резолюції цього зібрання були надруковані. 2-го грудня у Восфорі газета яка містить повідомлення Комітету за гроші, а також з помсти п.Франсуа Псалті, який був колись кореспондентом у.П.Б. у Парижі, та сердиться що його п.Савченко звільнив. Пробував він також під різними соусами туманити гроші з Посольства а тепер гнівається що це Йому невдалося. Потім були члени Комітету на прийомі у Врангеля та інших генералів, яким висловлювали свої вірно-поданчі почуття за що одержали 10 тисяч франків для допомоги біженцям з України без ріжнці вирі та національності. /Про цю останню умову можна судити з прохання, з яким Комітет звернувся до Головного Командуючого Французьких військ генерала Нейраль дє Бургон, бажаючи заснувати тут амбулаторію чи лазарет під українським пропором, для біженців росіян з України. На це прохання генерал відповів чемною відмовою та прислав ?? до Посольства не заклеєнкою, як і взагалі всі відповіді Комітету Штаб присилає до Посольства./ П.п. Шульга, бувший український Легаційний Радник та повірений у справах в Софії, і Сахно-Устимович передавали що комітет має намір звернутися до членів Посольства з проханням прийняти участь в його праці організації громадян та допомоги біженцям і пробували довідатись як на таку пропозицію "осольство" буде реагувати. Члени Посольства у відповіді, що завжди симпатично дивляться на всякую суспільну працю українців, але самі ніякої участі і ніяких Комітетах як офіційні представники держави брати не можуть. Що торкається же моркотунівських комітетів, то Посольство вважає їх за установи працюючи на шкоду держави і тому пропонує зачинити комітет, а закласти окремо і з новою програмою український комітет допомоги біженцям. Після цієї заяви ніхто від комітету до Посольства не звертався. Тепер комітет займається агітацією проти Посольства серед українців переважно людей мало свідомих, а також і серед представників різних держав. Це йому одначе мало вдається бо всі звертаються за поясненням до Посольства і розуміють що комітет є лише відділом російського посольства і чесно виконує свої обов'язки відносно росіян. Останні сумні звісти з краю багато помагають комітету у його агітації, а деякі трудні обставини Посольства так само їм використовуються. Велике скупчення біженців у Царгороді, необхідність розмістити їх по різних країнах так докучили всім, що майже всі держави починають відмовляти віз навіть українцям, яким з початку давали без перешкод тоді коли відмовляли росіянам /яким і тепер не дають/ Необхідно зробити це6 реального для допомоги біженцям, що дасть велику політичну користь і раз назавжди покінчитъ в комітетом. Подрібно негайної присилки військової та червонохрестної Місії, які зі сторони всіх установ одержать повну підмогу, і зможуть зробити то, чого Посольство на жаль не може зробити, як офіційне представництво держави. З оригіналом згідно: Старший Діловод Диплом.Відділу П. Сінч У. П. Р. Міністерство Закордонних Справ Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО 1936 р. Пана Керуючого Справами Директорії. Міністерство Закордонних Справ має честь прохати Вас, Пана Керуючий, улегшити п.Ортинському Володимирові, кореспондентові Міністерства Закордонних Справ по інспірованню польської преси доступ до п.Головою Директорії в справі уділення йому п.Головою Директорії інтерв'ю по політичним справам. Міністр Закордонних Справ: Начальник Канцелярії Міністра: У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Канцелярія Міністра 13" лютого 1924 р. Тарнів КАНЦЕЛЯРІЇ ПАНА КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. На відношення від 5 лютого б.р.Ч.200 Канцелярія Міністра має честь подати до відома для доповіді панові Голові Директорії, що Міністерство Закордонних Справ звернулось відношенням від 31/16.р.Ч.II56/567 до нашої Місії в Варшаві в справі виєдання дозволу на переїзд до Тарнова для Члена Директорії п.Швеця його брата секретаря, для п.п.Храпка, Геронімуса і Завадського ,відношенням до Посольства У.Н.Р..у Відні від 24/І б.р.Ч.III9/44І для п. Шемета і Скоропис-Йолтуховського і від 31/І Ч.II50/547 б.р. для п.Даскальюка. Крім цього загальним відношенням Міністерство Закордонних Справ прохало Посольство УНР у Відні вжити всіх заходів для виєдання віз на переїзд до Тарнова для тих осіб, яких виб- рано Членами Ради Республіки. НАЧАЛЬНИК КАНЦЕЛЯРІЇ МІНІСТРА до Старгий Діловод: Благорук УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент Чужоземних Зносин Дépartement Відділ Дипломатичний Section "14" Лютого 1921 № 130/820 " " 192 Панські Керуючому Управами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому переклад /з німецької мови/ листа п. Граца, міністра Закордонних Справ Ко- ролівства Угорщини до піністра Закордонних Справ У.Н.Р. від 5-го січня 1921 року з пові- домленням, що призначення п. полковника Сікеви- ча Повіренним в справах Місії У.Н.Р. в Будапеш- ті прийнято Королівським Урядом Угорщини до відома. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ З.о Директор Департаменту Чужоземних Зносин УГОРСЬКЕ КОРОЛІВСЬКЕ МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Переклад з німецького. 45 ВАША ЕКСЦЕЛЕНЦІЄ, Посилаючись на цінну ноту від II листопаду м.р. 891/4306 маю честь повідомити Вашу Еккселенцію, що повірення полковникові Володимирові СІКЕВИЧУ ке- рування справами Надзвичайної Дипломатичної Місії Української Народньої Республіки як "Charge des Affaires" я приняв до відома, запевняючи Вашу Ексцеленцію в тому, що п. полковник Сікевич при виконуванні своїх обовязків завше може рахувати на повну мою доброзичливість і повну підтримку Королівського Угорського Уряду, Прошу, Вашу Ексцеленцію, прийняти вираз моєї глибокої пошани. Будапешт 5-го січня 1921. /підпис/ Граць За кермінським перекладом: священний Вільгельм Рейл. Візг. Афелінштейн У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Чужоземних Зносин... Відділ Дипломатичний.... ч. 123/829 Лютого 14 дня 1921 м. Тарнів. Панові Керуючому Справами Високої Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому Вам, Вельмишановний Па- не, для ласкавого докладу Панові Голові Директорії Головному Отеманові копії двох особистих листів: радника французької амба- сади в Берліні графа Сен-Кантена та фран- цузького амбасадора в Берліні п. Шарля Лорана на імя Повіреного в справах У.Н.Р. в Німеччині д-ра Стоцького. Листи ті являються відповідю на відпо- відальну ноту нашого берлінського Посольст- ва в справі допомоги інтернованій армії У. Н. Р. - МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В., Директор Департаменту Чужоземних Зносин Посольство Французької Республіки. Переклад. Берлін, 6-го Січня 1921 р. Пане Повіреній в Справах і Дорогий Колега, Я дуже Вам дякую за той надзвичайно мальовничий нарис, який Ви зволили мені надіслати по питанню, що й досі для мене не ясне. Справа Махна мені здається уявляє той хаос, в якому зараз нещасливо втопилася Росія; анархію, в якій бльшовизм вижив до цієї пори, але в якій сподіваюся я, і вмре він. Вичежаючи сьогодня у відпустку на декілька тижнів, я користаюся нагодою висловити Вам найкращі побажання Нового Року і в цей самий час просити Вас, Пане Повіреній у Справах і Дорогий Колега, прийняти завірения у високій повазі. Граф Сен-Кантен. ПАНУ СМАЛЬ-СТОЦЬКОМУ, Пану Повіреному у Справах України у Берліні. За згідність переклада з оригіналом. [підпис] Урядовець особливих доручень Департаменту Чужоземних Зносин. Переклад. ПОСОЛЬСТВО ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ. Верлін, 20-го Січня 1921 року. Пане Повіреній в Справах, Маю честь повідомити, що Ваш лист від 7/XII минулого року одержаний нами, в якому Ви зволили вияснити відступ Українських Військ на Польську територію, де вони були інтерновані. Я подав до відома своєму Уряду ці фак- ти. А також я просив його зволити запросити Фран- цузький Червоний Хрест вияснити можливість допо- моги українським козакам. Прийміть, Пане Повіреній в Справах, ви- слови моєї "глибокої" пошани. Шарль Лоран. Пану Повіреному в Справах України у Берліні. За згідність перекладу з оригіналом: Мковський Урядовець особливих доручень Департаменту Чужоземних Зносин. У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ І-партамент Канцелярії Виділ 4/47/тм. Листою дня 1921. Панові Голові Директорії Головному Отаманові Військ УНР Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО дня 192 р. ВХ. Ч. Міністерство Закордонних Справ має честь передати при цьому до ласкавого відома: І/ Копію листа п. БИЧА до п. Міністра-Закордон- них Опраїв від 29-го січня б/р. і 2/ Копію листа п.О.ШУЛЬГИНА до п.Міністра За- кордонних Справ від 10-го лютою б/р.- МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ (підпис) в. Начальник Канцелярії Міністра (підпис) 29 січня 1921 р. Копія. Високоповажаний Олександре Яковлевичу. Я дуже радий, що Ви згодилися стати на чолі парижської делегації України, бо властиво кожучи майже рік пройшов, як дійсного представництва України тут не було, ні з ким було редитись, ні з ким одностайно виступати. А які саме були тепер часи, як це було потрібно. Хоч і на цей час нещастливая доля України і Кубані ім не усміхнулась: якраз коли так легко були визнані Естонія, Латвія і Грузія, як раз в цей час ні України ні Кубані не має своєї території і Уряду на тій території. Але добре й те, що Антанту збито з старого шляху "одно-недільничества" що можливість виконання не тільки стану фактичного, але й кридичного для нових держав визначилась і тепер, може більш ніж коли будь в який інший час, треба буде добиватися фактичної незалежності визволення. Тепер більш, нім коли будь, центр державної справи переносяться на міста, бо, мабуть, тепер можна вже сказати, що Антанта визнає, коли буде фактично істнувати Держава Українська. Що до візь Вашої, то мені сказано, що дозвіл на візд Вам до Парижу вже послали у Црагу. Я дуже вдячний Вам за Ваше щире до мене відношення і буду рад Вам допомогти, в чім тільки зможу; але думаю, що я вмогу бути Вам за мало користним, бо не почуваю за собою багато такої можливості, а в друге і через те, що не знаю, чи надовго прийдеться мені залишитися в Парижі, і вже через те, що матеріальні наші обставини зовсім не близькучи. Ну, та це далі видно буде, як і що. В Парижі на Вашу долю випадає спадщина дуже важка після пана графа і не так поміж українців може, як поміж французів та росіян: останні вже "вітають" Ваше призначення на посаду голви делегації /Общее Дѣло/ за 28 січня Фран. Вуймь і Пеллісъ, які тепер можуть відговавати більшу роль, ніж раніш, були на Ве в великий претензії, здається за листа Вас в елікій претензії, здається за листа, який наче Ви і Марголін подали до франц. уряду в справі обілення полк. Фріденберга за його українську політику. Що до Пелліссе то він взагалі вороже відноситься до уряду С.В-ча. Але я думаю, що ці відносини всеж таки можна було б направити, а коли й ні, то й без того якось-то можне буде обійтись. Що до Comité d'action , то не треба Йому надавати великої ваги і тим більш, що фактично він майже не жстнує. і тримається особистими зв'язками п. Галіна, який персонально до Вас не ставиться вороже і взагалі всю справу полагодити можна, так принаймні мені здається. На цих днях між іншими, спроектовано відбрати декого в українців та побалакать з приводу того, як Вам допомогти у Вашій тяжкій роботі. Матеріальне становиско п.Г. зокрема дуже лагане і має буть прийдеться Йому дати якусь роботу. Мені здається, Ви цілком правильно доїшли до думки роспустить весь попередній штат, але дозвольте мені сказати, що і п. Полковника не треба б залишати, навіть на якийсь час; бо найгірші відомості як раз про нього маються, може деякий час можна буде обійтись зовсім без військового представника, бо краще цікого не мати, а ніж мати людей непевних або ще гірше шкодливих для справи. А це здається, такий як раз випадок і е; принаймні так кажуть люди, до яких можна віднестися з довір'ям і які бажають Вам успіху. Дозвольте цілком по дружеськи дати ще одну пораду без грошей не виїздить, та щей без більш - менш порядної кишени, бо тут Вас з усіх боків обляпать, як бджоли мед; і, мабуть, треба буде платити, росплачувались за старі борги. Той Вам щоб спокійно працювати треба бути забезпеченим на більш-менш деякий час і не думати, що ж то буде з Вами і в родином через якийсь то місяць - два. Я і Лідія Петров не ціро вітаємо Вас і Лідію Васильовну, а також славного козарлю Ростика. Вувейте здоровенькі Ваш ВИЧ. бр. З ортілапом згідно: Наг. Каж. дні кора Макишин 10/II. 1921. Прага. Дорогий Андрію Васильовичу. Я не оптиміст і не сподіваюсь виїхати до Парижу раніше кінця січня. Але моєму сидінню у Празі просто не видно кінця. Віза вже давно є, в Парижі людям вже обридло мене чекати. Пільсуський вже повернувся назд з Парижу, а прошеї все немає... Коли я був у Відню Василько обіцяв залагодити мою справу до кінця січня; десять день назад я говорив з ним по телефону і він обіцяв, що за тиждень гроші напевно будуть, що залишилось полагодити деякі формальності і що він, Василько, зараз же дасть теле- раму, коли все буде готовим. Але ось маємо звістку, що він куди к. дись виїхав на 8 день /певно до Будапешту/ і хоч би слово мені і написав .. Ніякого спрeвоздання більш докладного зараз Вам не и коилаю, бо знаю про вс тільки з газет, або з листів, які одержую з Парижу. Можу тільки сконстатувати, що Паризька Конференція Прем'єрів фактом визнання Балтійських Держав і Грузії зрікалася від ідеї неподільності російської території. Ці визнання прекрасний прецидент для нас. Так думає і Вич, сидячи в Парижі. Що до Вашого наказу війти в зносини з демократичними російськими колами, то я звичайно, цей наказ виконую, але не вірю в жадні позитивні наслідки цих переговорів, хоч звичайно, я сам стою завжди на тому, що треба з усіма говорити приналмні для того, щоб інформуватися. Дуже характерний зараз є поворот в думці кадетів /Мілюковa i Винавера/, які стали тепер майже на с.-рівську позицію проти інтервенцій. Мілюков прямо говорить, що неудачі всіх генералів пояснюються органічною причиною: в тилу їх військ зараз же згуртовується вся російська реакція, яка дальший успіх робить неможливим. Мілюков, як і с.-ри, гадає, що з бойовиками треба боротися тими самими методами, що і з царським режимом. Мілюков, далі гадає, що в Росії зараз панує такий же настрій, як і в часи перед мартовською революцією... Ці думки і рішення паради членів установчих зборів в Парижі підхоплені були і західні німи політиками. Особливо старається ехо Франції - Венець, ке котрий і раніше найбільш співчував рос. с.-р. і навіть на кошт Чеш. Мін. Зак. Спр. видавав газету "Воля Росії". Уже з усього цього ясно, що нас нові російські мстарф не мокуть не цікавить, але разом з тим вони абсолютно не можуть змінити нашої лінії повідінки: для нас єдиний вихід - це військова боротьба з большевиками, ми мусимо добиватися зброї і всяка и ва Війна кого будь з совіт Росією для нас ко- рисна. не знаю чи щиро, чи не щиро, але Сапега в Парижі гово- рив, що у їх з большевиками буде стелий мир, що больєвики са- мі втомилися від війни і станця думка може й справедлива, але а вс м думаю, що за весну таки буде нова війна... Перечиту ючи багато номерів Московської ПРАВДИ констатую, що зараз на черзі війна з Грузією, проти якої водеться велика травля, як проти реакційного рнізда... Але і до Польщі у їх невеликі сим патії. До речі: "Правда" згадує про повстання на Україні, але скрізь констатує, що в Україні неможливо вивезти продук- ти, позаяк "Заняти" роклять великі перешкоди і дійсно цифра вивоза з України порівнюючи з цифрами вивозу з далеко бідніших гу губерній і краї Росії просто незначні. Дуже прошу Вас , Андрія Васильовичу, надсилати мені і збірати весь матеріал, який тільки можливо, що до сучасного становища на Україні і взагалі, щодо поведінки большевицького влади. Лист Укр. с.-р. до Закордонних товаришів /М.А. Старицький, здаться вам надсилає його/ дає з цього приводу дуже цінний м теріал, але я можна зібрати цілі теми про короткості, роз- стріли, нищення сел і т.и. Передо мною зараз доклад в 76 сто- рінок, імпіра Темкіна про жидівську справу на Україні: док- ладчик переказує коротко і дуже тенденційно всю шу історію за три роки, поскільки вона торкалася Євреїв. Але говорить, тільки про ті лиха, які зазнали євреї", так напр., говорить, що підчас першого взяття Київа було забито 40 м'ядів /../ не згадуючи, що в той час було забито кілька тисяч нежидів і т.д. Між тим цей доклад в французькому перекладі ходив в же- неві під час Асамблеї і напевно зараз розісланий всім видатним політ ікам Антанти. Компроментує документ і Йбільш Дейнкіна, але нимало і часом дуже несправедлів про виступає і проти У.Н.Р. Втже першою і головною відповіддю на цей документ, мусить бути наш власний матеріал, з якого видно буде, що Київські пог- роми це тільки частина нашої загальної рутин і нашого лиха, в якому однаково повинні і большеневики і Антанта... Всі мате- ріали про большенвиків на Україні, про діяльність під большеви- ками наших інституцій, про постання по їх характер з побуто- вими подробицями і епізодами - будуть мою як найширше викори- стовні в розмовах і літературних працях. Що буде. Чого можна чекати.- Про це напишу вже з Парижу, коли мене Господь Бог, або новоявлений "Миколай" чудотворець" сподобіть добратися туди. Але цікаво, що в розмові з Колосовсь- кий гене-ал Вейген сказав, що зараз нічого зробити не можна в Парижі: треба чекати весни, казав наш прихильник генерал. І я думаю треба чекати вести... Оптимізму Мілюкова - я не поділяю і думаю, що большенвикі це якось то будуть трима- тися хоч і з великими труднощами. Ворог наш ще дуже сильний... Тепер про справу внутрішню, але для Парижської місії дуже важ- му: 22/1 написав А.М. Лівицький листа до Тишкевича, в якому, очевидно, помилково написав, що Р"Да Міністрів ухвалила випла- тит. Кому всі борги і передати кошти через мене. Ви розумієте оскільки це пішло в розріз з усім тим, що я писав Тишкевичові, посилляючись на Ваш лист від 4/1 до мене. Тишкевич "воспрял духом" і прислав мені листа з прямою вимогою грошей і з витагами з листа А.М. І те і друге, заявши собі коню, пересилаю до Вас. А.М. Лівицькому я вже про це написав і просив негайно мож послати телеграму Тишкови- чові, що трапилося непорозуміння і що я маю виплатити тільки 60 тисяч, решту ж боргів виплатить само Мін. З.Справ через сво- го спеціального Представника у Відню. Я дуже Вас прошу, виясни- ти, чим дійсно післямая така телеграма і з . с.в о р о б о к у зараз же послати Тишковичу і мені /копію/ нового листа, що я дійсно маю передати тільки 60.000 і що ліквідацію бере на себе безпосередньо Мін. Зан Справ. Дуже було б добре, коли б ви зазначили к у д и саме у рядовці м у с а т ь і х а т и за грішми. Радаю, що найкраще на- правити їх до Відня здля розмов з Васильком... Я це раз дуже і дуже прошу зробити все це, бо претензії урядовців щораз ростуть особливо з огляду на те, що я так довго не Чду... Я гадаю ж до того, що 60.000 безумовно замало. Чекаю відповіді в справі додаткових 10.500 фр., про які я Вам писав в листи №145. Також чекаю відповіді і на №144 в справі О.М. Ковальенка. Надсилаю Вам це листи до мене п. Вича, з яким я дуже рахуюся як з розумним і впливовим чоловіком. Я його запи- тував про ситуацію і зокрема про Целісіє і Галича. Поки що бажаю Вам, дорогий Андрію Васильовичу всього найкращого Ваш О. Шульгин. З оригіналом згідно: начальник Канцелярії Міністра ГОЛОВА Української Делегації на міровій конференції в Парижу. 15 лютого 1921р. м.Париж. Виїзжаючи з Парижу посилав Вам мій привіт і подяку за Вашого листа. Я тут був остасся ще кілька днів для побачення з Міністром Фінансів Барановським, котрий до сієї пори нічого для нас не зробив, хоч сам признав, на скільки становище Делегації безвихідне. Я йому казав про Вашу інструкцію виплатити цілковито борг Делегації і належності для Місії при Ватикані. Він відноситьсяся дуже песимистично до сього, але не бачу в ньому злої волі. Я вчора мав довгу, майже 2-х годинну розмову з Кн.Сапігою, котрого знаю від давна і давно старався притягнути на наш бік... Я вважаю, що він дуже прихильно ставиться до справи нашої, до Вас, особисто, як і до Головного Отамана і Генерала Павленка. Я його прохав настовти на Французьке Міністерство Зак.Спр.о наше визнання. Він ствердив дуже вороже становище Французького Міні- стерства до нас і обіцяв твердо стояти за нами як польська спра- ва покриває в наслідок прилучення Верхнього Шлезьку. В справі грошового кризису, він мені сказав, що Польща пла- тить п.Михайліву 25 мільйонів польських марок на місяць і буде платити хоч не офіціально і що першим мотивом для якого наш Уряд звернувся до Польського буда виплата надежності Місіям. Тимчасом п.Барановський про це нічого не говорить. Прохаю Вас дуже в тих грошей, які е, чи будуть у п.Михайліва, вислати мені телеграмою чи банком хоч половину належностей моєї Делега- ції, себ-то 100.000 франків./Мені одному належить за 20 місяців а опріч того сам я позичив Делегації 20.000 франків і, все ж, хоч сам не маю вже грошей / тільки 6.000 фр. при собі/ кормлю нечас- них членів і урядових. Прохаю ще вислати хоч на 3 місяці коштів для мене і Секрета- ря Моцарського /Валеріана/ до Ватикану. Я нічого не знаю про ці штати /римські/ а п.Ніковський телеграмою запевнив мене, що то- диться на мої варунки: незалежністьакції, належне утримання для Місії і вибір Секретаря. Сам я телеграфував, що прохаю п.Мо- царського, безвуминно вірю. Признаваю, що після факту, що мене віддали на ласку і нелас- ку п.п.Василька чи Шелухина, мені тяжко приймати представництво теперішнього Уряду де-небудь. Я сьмію прохати і з свого боку, щоб п.Василько має особо не роспоряджався. І/ Я виїзжаю сего дня до Саппес Hotel Meche 80 ......, де умисно приїзає для побачення зі мною митрополіт Шептицький і де маю багацько прихильників серед англійців, які там жиють. Саме становище при Ватикані може мене звільнити від різних непотрібних інструкцій, одначе, я не відмовлююсь приняти від Вас, або Головного Отамана ширших поглядів на мою місію і акцію в Ри- мі. З оригіналом згідно. Діловод Житківський. З копією згідно. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Канцелярія Львів Ч. 811 14 лютого для 1921 року Тарнів ДО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНОГО ОТАМАНА У Н Р. Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Метою 16.2.192 р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію листа п. Марголіна від 25/І 1921 року-до ласкавого відома. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Начальник Канцелярії Міністра 3685/У Будь який член А. Марголін сидить в Тернополі? 16.II.1921 р. Верхін 25/1 1921року. Дорогий Андрію Васильевичу. На жаль, я ще в верліні, бо не до цього часу не скінчені мотарства Посла Василька у Відні в справі грошові........... Тілько сьогодні одержав / з Лондону / Ваші листи до мене-а я не писав ввесь час /крім листа, що мусів Вам передати Сікора/, бо ф був хорий. Тепер цілком поправився й дуже хотів би знов енергійно взятися за працю-тим більше, що з Дульгиним в контакті можна буде вже виробити якийсь план-не так, як не буде при головуванні в Пари жі С-ка й Т-ча. І другого боку Бріян дуже завжди прихильним до Укра їнського питання-і коли він не є еволюціонував /, то О.Л. найде те- пер добрий ґрунт для праці. Також правітаю пляна про приїзд Нациєвича; треба, щоб в Льондо ні посбачили, бо нам Уряд завдяте найбільшу увагу на Англію й що над си силає туди найкращих представників. С Кость Адріановичем я вже пра- цював багато-й Ми завжди були в порозумінні, бо й він, і я маємо тер піння, не пересільнуємо свого значіння та завжди нам'ятаемо, що Ми тілько добиваємось визнаная, але це не є визнанням. Такий скромний тон, як показав досвід, робить більш вражіння ніж автомобілів, шампар- ське й т.д. Не знаю, чи Міністерство надіслало листа до Льовена, Бульфа /про це докладно знає п. Шкільник/. Д.Бульф грає велику роль в Англії й мо же нам дуже допомогти-тепер, позаяк Віне-Королем Індії є призначений Айзик Гуфус /орд Редінг /.Вульф нам є конче потрібним, бо Редінг, як еврей, добре знає Вульфа і рахується з його опінією. Знаємо тут досре, як Вам всім тяжко живеться-далеко від родин, в поганеньких готелях і т.д........Тим більше імпонує Ваша добрий тон і віра в будуччину. Будемо -ж всі надіятись, що ней рік, дійсно, принесе початок будівництва на руїнах минулого. Як раз сьогодні мав листа від Д-ра Олесницького, що мене шука ли в Лондоні впливові представники Преси в справі українського пи- тання. Взагалі, почував необхідність моєї присутності зараз в Льон- доні, щоб орієнтуватись. бо давно там не був .Але, на жаль, моє фінан сове становище є дуже погане-й я ,поки В-ко не переведе Місії на- шій в Англії фондів-фізично не можу рушити в путь. Пож до Берліна. то тут, по відомим Вам обставинам, я не нахожу можливим працювати-щоб уникнути непорозумінь. На цьому ставлю крапку-вже з Лондону напишу докладно про ситуацію. 109 Весь Вас А.Марголін. З оригіналом згідно: за Старший Діловод Матузов До Міністерства Закордонних Справ. / Відділ Преси / Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь і ласкаво просити виписати для неї слідуючі за- кордонні часописи: 1. Le matin (Париж) 2. Neue freie Presse (Відень) 3. Berliner Tageblatt (Берлін) 4. на адресу: м.Тарнів, Готель Бристоль 12 М. Крижанівському. Рахунок вартості для повернення грошей Кан- целярія просить надіслати до неї. Начальник Канцелярії Начальник Відділу. До Пана Міністра Справ Закордонних. Тарнів. Ознайомившись з рапортом урядовця Вайлова, надісланим при доповіді Вашій 14 лютого ч.844, ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, звернувши увагу на уступ рапорту, в якому зазначено, що Посол п.Сидоренко відмовився підписати умову з австрійцями, зволив покласти резолюцію: "Затребувати пояснень у посла Сидоренка." Про вищезазначене маю за честь повідомити Вас, Пане Міністре, на відповідне розпорядження. Керуючий Справами Начальник Канцелярії У.Н.Р. регво Закордонних Справ Канцелярія Львів 4844 1921 р. Маріїв. до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРА У.Н.Р. СЕДЖАНО Летопис 16 липня 1921 р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому рапорт урядовця для особливих доручень УІ к. п. Василя Байлова про його побут у Відні до ласкавого відома. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Національний комітет України Канцелярія УНР 1921 р. 9.7. Про діяльність в Начальник Канцелярії Міністра келейною підари у Відні - 16 липня 1921 р. До Пана Міністра Закордонних Справ урядовця для особливих доручень VI кл. Василя Байлова Р а п о р т. По приїзді до Відня на перший же день передав особисто п.мі істру Барамовському уповноваження, а відтак, передавши урядову пошту до Посольства, склав офіційні візити п. Послам Василькові і Сидоренкові. Добчі розмови мав з п. Послом Сидоренком в понеділок з ранку, а з п. Послом Васильком ввечері. Розмова з Послом Сидоренком мала виключно інформаційний для нього характер. Найбільше п. Посол цікавився політичним життям в Тарнові, а зокрема-Радою Республіки. Довелося по-дрібно оповідати про історію задеження Ради, міжпартийні наради, ролі повстанців, як також принцип складу і компетенції її. Відтак перейшли до матеріального положення урядовців і війська та взаємовідносин з Поляками. На скільки я зрозумів запитів п. Посла, в Єдні представляли наше положення гір-далеко гірше ніж в дійсності, а особливо що до особистої свободи і відносин з Поляками. Оповідали, що у всіх Міністерствах в Тарнові, як також на засіданнях і най ширших з'їздах присутні польські комісари в ролі колишніх російських околоточних, що не маємо жадного полічення з Варшавою. Чекстоховом і таборами і т.п. Прийшлося переконувати противим. З свого боку я не був на стілько акредитований, аби мігставити п. Послу якісь запити політичного характеру і тому на тім наша розмова скінчилася. З п. Послом Васильком в першу чергу була залагоджена справа лквіденції В.С.Місій в той спосіб, по він погодився виплатати потрібні для ліквідації кошти з сум, які він має одержати з Австро-угорського банку. Потім п. Посол досить докладно розповів про справу одержання грошей, всі метар- ства в австрійських урядах а найбільше про перешкоди, котрі розклали Кому в тій справі різні українські діячі і офіційні особи. Окре́ма відзначився п. Директор Макаренко, котрий звертався до всіх австрійських уставов, показуючи незакон- ність претенсії теперішнього Уряду У.Н.Р. на народні гроші, за котрі гроши будуть Австрійці відповідати перед україн- ським народом, а ті — підписувати умову перед українським парламентом. Це причинилося до відмови М-ра Вариводського і Посла Сидоренка підписати умову з Австрійцями, котру мус- то передоручено підписати посол Василько. Другий чинник по-зробив можливо ще більшу шкоду-це пресова агентія Захі- вної Області У.Н.Р. Вона дала комунікати до віденських газет про підписання Послом Васильком договору з Мадьярами на- правленого проти Ч.С. Республіки, чим сподівалась вороже до нього настроїти представників Ч.С. в Репаранційній Комісії і тим перешкодити реалізації його планів. Так само виступ Басили Вишневаного проти Лохків а також розструблені тор- агенцією чутки про інспирацію цього виступу Васильком, - остаточно зіпсували відносини з Польським Посольством, кот. з 18-го грудня не нікому не дало візи до Тарнова. Між інши не унеможливив приїзд до Тарнова також делегатів до Ради Республіки, за виником тих, що мартъ обосністі зв'язки в Вар- шаві; нр. П. Пенета, котрий дістав візу протягом тижня. По Діяльності Української Національної Ради то з р мов з членами її я виніс враження існування двох протилеж- тей. Одну з них представляє др. Назарук, котрий стоїть на принципі рівнорядності і і рівноправності з Радою Республі- ка, а другу-ген. Греков, котрий дивиться на неї як на чисту громадську організацію з такими завданнями: І/Консолідація всіх українських еміграційних сил з с роп впливів лише на емігрантів, котрих необхідно рятувати ред остаточною деморалізацією. 2/Допомогова акція для емігрантів в першу чергу тих, що не- ребувать на території Польщі як так саме і в інших держа- вах.На його думку не випадає офіційним заступникам Україн- ського Уряду жебрати у різних американських та англійських комітетів в той час, як Національна Рада могла це зробити не підривачи гідності Укр.Уряду. З офіційного додання в. Напольник Канчубрії Міністра Н.Чайковський До Пана Міністра Справ Закордонних. Маю за честь надіслати при цьому Вам, Пане Міністре, виняску з російської часописи. "Воля Рос- сії" за 11 січня ц.р. ч.99 - "Національний Конгресъ въ Індін". Керуючи Справами Начальник Канцелярії До Пана Міністра Справ Закордонних. При цьому маю за честь надіслати до Вашого, Пане Міністре, відома 2 числа російської часописи "Воля Россії", що виходить у Празі - ч.100 з артик. "Галиц- кая Русь" і ч.101 з артик. "Большевики въ Туркестанѣ и сопредѣльныя восточныя страны" і ласкаво прошу, по використуванні цих часописів, повернути їх до Канцеля- рії ДИРЕКТОРІЇ. Керуючий Справами Начальник Канцелярії У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Чужоземних Зносин Відділ Дипломатичний ч. 1246/353 17 Лютого дня 1921 м. Тарнів По наказу пана Міністра Закордонних Справ Міністерство має честь переслати при цьому копію листа пана Міністра до пана Голови Ради Міністрів для ласкавого докладу ЙОГО ВКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛО- ВІ ДИРЕКТОРІЇ. 1/2-ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЧУЖОЗЕМНИХ ЗНОСИН. Міткевич НАЧАЛЬНИК ДИПЛОМАТИЧНОГО ВІДДІЛУ. Г. Радий Копія. 96 ПАНУ ГОЛОВІ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. ВЕЛЬМИШАНОВИЙ АНДРІЮ МИКОЛАЄВИЧУ, Наші заходи в сфері закордонної політики за останній час звялися головним чином в таких справах: 1. Виряжено до Парижу Голову Дипломатичної Місії О.Я. Шульгина з тим, щоб він повів широку акцію підготовчу для можливих поземних пропозицій нашого Уряду в справах як боротьби з большишками, так і можливих компенсацій Державам Антанти за матеріальну і моральну допомогу Урядові У.Н.Р. 2. Вироблено план поїздки проф.Мацієвича і адмірала Остроградського до Англії, щоб там вони могли вияснити відношення Англійського Уряду та приватних організацій до У.Н.Р.. Разом з тим чиня робота в Англії мала би на меті скорегувати заходи О.Я.Шульгина в Парижу вдобуттям прихильного відношення Англії до можливої активності Франції в справах України. 3. Вияснено, що тим часом Міністр Фінансів Х.Варановський міг би на згадами чи до Парижу чи до Лондону підскляти акцію О.Шульгина та К.Мацієвича в справах фінансового уgruntування можливих переговорів. 4. Видано відповідні уповноваження загального характеру Х.Варановському, О.Шульгину, К.Мацієвичу і адм. Остроградському. 17 лютого 1921 р. 1244 О ЕКСЦЕЛЕНДІЇ ВІ ГОЛОВІ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ У.Н.Р. - 2 - 5. Відбулася 29-31 Січня моя поїздка до Варшави, коли вияснилося, що Польща в разі військових подій трактуватиме нас повною мірою яко союзника і спільника та тепер прикладе всіх зусиль для міцного скріплення позиції У.Н.Р., як запоруки екзистенції самої Польщі, а в разі довшого мирру дбатиме про політично-дипломатичну допомогу нам з боку Держав Антанти, - головним чином Франції. Разом з тим переговори в Савінковим дали намічене в загальних точках порозуміння що до спільної інсурекційної роботи та утворення єдиного повстанського фронту на території України, Білорусі та Великоросії - коли би ми й прихильні нам росіяне були лишилися без жодної допомоги Європи. В закордонних наших заходах Б.В.Савінков обіцяв подати нам усюку поміч своїми зв'язками в Парижу. Його поїздка до Парижу має незабаром одбутися. 6. Дано інструкції К.Маціевичу та двом військовим особам дбати про завязання польсько-румунського союзу та включення в цю комбінацію в тій чи іншій формі і України. Останні вісти від К.Маціевича кажуть, що спочатку безвиглядне пробування двох осіб військових у Вукарешті тепер набирає значення і реального характеру. 7. Підготовлено і одержано згоду на мою зустріч з паном Таке Іонеску. 8. В Празі ведуться переговори з Урядом і діячами Кубані про спільну акцію на Кубані та Україні, про завязання Круг Черноморського Союзу, про спільну дипломатичну працю обох Держав і заінтересовання Франції справою участі України в спільній боротьбі новоповсталих південних Держав з боль- шо виками. -3- Ця підготовчна робота вимагає від Уряду негайної активної роботи, котра повинна виявитися таким чином: I. Одноповідальний Представник Уряду повинен об'єднати роботу зв'язану з поїздками послів О.Шульгина, К.Мацієвича та Міністра Х.Варановського. Для цього треба йому мати широкі уповноваження Ради Республіки та інструкції від Уряду, потвержені певним довір'ям до особи самого Представника та санкцією 74 що до змісту і мети конкретних фінансово-економічних пропозицій, котрі міг би поробити наш Уряд заінтересованим Державам Європи, як також і санкцією політичних принципів, якими керувалася би У.Н.Р. що до Росії та інших сусідів. 2. Після вотума довірря тій чи іншій особі, як Міністро- ві Закордонних Справ, треба цьому Міністрові негайно виїздити до Варшави, - щоб вияснити наслідки поїздки маршала Пільсудсь- кого та Міністра Сапіги до Парижу в справах українських; до Букарешту, - щоб зафіксувати те чи інше відношення Румунії до України в випадку воєнних подій та вдобуття в Букарешті зв'язки й рекомендації Румунського Уряду і Представників Європейських Держав для поїздки в Париж; до Праги, - щоб вияснити деталі й постановку справи Круг-Чорноморського Союзу для Парижа та добуття зв'язки й інформації що до Франції і 74 відношення до України; до Парижу, - щоб зробити поважні пропозиції французь- кому Урядові що до України і остаточно вияснити відношення Держав Антанти до справ і акцій українських. Натурально, що справа виїзду дозвіла до останньої міри, себ-то ходить уже й про саме істнування державного центра У.П.Р., а це ставить перед Урядом і перед самою Радою Республіки необхідність як найскоршого вибору првзидіума Ради, утворення виразної більшості і тим самим органічної роботи Ради Республіки. Вояся, що всякі припізнення в тому напрямкові уже паралізують акцію Уряду в справах міжнародних , од яких залежить і доля У.Н.Р. Частина, здавалося б, справа одного відомства виростає в справу загально-державного значіння і вимагає від Уряду і Ради Республіки певних рішень і всесім певної та енергійної організаційної внутрішньої діяльності. Ці думки і пропозиції дозволяю собі висловити Вам, Вельмишановний Пане Голово, в найбільшому тильністю та свідо- містю всієї ваги і пекучості політичного моменту. При цьому підкреслюю, що поїздка й організаційна та дипломатична робота Міністра Закордонних Справ можуть мати найбільше шан- сів на успіх, тільки тоді, коли не буде особа обдарована довіррям Ради Республіки і коли пропозиції економично-фінансового характеру та політична програма матимуть санкцію того ж таки Представницького органу. /підпис/ А.НІКОВСЬКИЙ в.р. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. "16" Лютого 1921 року. Тарнів. З оригіналом згідно: Начальник Дипломатичного Відділу. Канцелярія Міністра Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію телеграми п. Посла Мацієвича - для доповіді Пану Голові Директорії. Телеграма звучить: "Букарешт 393, 28, 12, 2, 21 Тарнів готель Зольдінгер Міністр Ніковський: повідомляю, що наші гості одміняють свій відвізд і затримують ся по своїх справах надалі, що виникає з передбачаного розвитку. Мацієвич." - Начальник Канцелярії Міністра Старший Діловод П. ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. Д О К Л А Д . Безліч різних інформацій з України про великі повстання, окремих батальків повстанчеських відділів, Махновщину та ин., а також цілі десятки повстанчеських отаманів перебуваючи тут на території Польщі і, ніби, до чогось готуючися, при чому кожен з них виставляє в як найгіршому освітленні другого - привели мене до думки об'їхати як тут район агрупування повстанців /Рівно-Сарни/ так і Україну. Маршрутом на Україну я вибираю: Ріга - Данціг - Гельсінґфорс - Петербург - Москва - Вороніж - Харьків. З Уарьківщини думаю об'їхти Катеринославщину - Херсонщину і коли вдасться ознайомитись з Махновщиною після чого повернути до місця де в той час перебуватиме Уряд У.Н.Р. Для того щоби зазначене вище завдання з більш-меншою певністю можна виконати мені необхідно: 1/Видати мені паспорт дипломатичного кур'єра з яким міг би проїхати до Латвії і Фінляндії /з Фінляндії на діюсь дістати документи на проїзд в Сов.Рос./. 2/Дозвіл відпустити мене у відпустку на 3 місяці з видачею утримання за два місяці на перед, т.т. по І-є Травня, це дасть можливість не витрачати зайвих скарбових грошей. 3/Видати мені грошей: 2.000 нім.марок необхідних на дорогу Данціг - Гельсінґфорс і 400.000 гривень. Просима мою суму є такою і можна буде перевести зазначену подорож і остільки незначна, що я зможу її, в разі якоїсь потреби, виплатити. Всю подорож маю закінчити в 2 - 2 1/2 місяці.- "16" Лютого 1921 р. м. Тарнів. До Пана Міністра Справ Закордонних. Тарнів. В польських часописях "Напшуд" і "Нова Реформа" з 20 цього лютого ч.ч.4І-і вміщено телеграму з Москви під заголовком "Протест Чичеріна". З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за честь просити Вас, Вельмишановний Пане Міністре, запитати терміново Пана Посла Мацієвича чи дійсно Румунський Уряд робив що-небудь для підтримки наших повстанців і що в його діяльності могло дати підставу для згаданого протесту Чичеріна. Про одержані відомості в цій справі прошу не відмовити повідомити мене для доповіді ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. Керуючи Справами Начальник Канцелярії До Пана Міністра Преси і Пропаганди. / Копія Міністрові Справ Закордонних/ Тарнів. У Львівській газеті "Український Вістник" з 18 цього лютого ч.20 вміщено замітку під заголовком "Петлюра і Павленко у Пілсудсько- го". З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь просити Вас, Вельмишановний Пане Міні- стре, надіслати до названої газети й інших органів преси спростування, з повідомленням що ні до подорожі Пілсудського до Парижу, ні після неї ніяких побачень ПАНА ГОЛОВНОГО ОТ- МАНА і Командарма Генерала Омельяновича-Па- вленика з начальником Польської Річі Посполи- тої не було. Керуючи Справами Начальник Канцелярії Високопов. пане гол. отц.! вашої над вищім розум і огляд келюзу візьняти з нашої людної України. Знайти є б. Отамана З усіми київських биттєвих воєв, то, осмільюсь Вам пане Отамане опису війска мів на- писати. Я. Сверчук повідомить рекларно про шлях на Українській та й коли буде все пройде, між мільни всі падь верховин. P.S! май звідки з вейма повозками. прийду трохи відрозв, як ще гатують. Прийшов кінцем року, ідуть нові селенського в Коротичі мале Зміївське. Виглядає з мурим життя колись. Прошу у держави, а хоча буде великий кид. І один з тих, що все серйозно роблють. В Мичелеві є наша писателька ф. Гришка Олена, яку старано ся вигадуєм. Як бракують сперечки, але я думаю, що й той всі крізь огні від села. послушний ДН'єйру Степан 5/11/26. До Пана Голови Української Надзвичайної Дипломатичної Місії в Чехії М.Славінського Вельмишановний Пане Посол. Маю за честь надіслати Вам при цьому інтерв'ю ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, згідно з листом Величності від 15 цього лютого і додаю, що ПАН ГОЛОВНИЙ ОТАМАН не мав би нічого проти, якщо Ви знайдете потрібним де-що з цього інтерв'ю викреслити. З широкою пошаною (п. Миронов) НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ У ПРАЗІ MIMOŘÁDNÁ DIPLOMATICKÁ MISE UKRAJINSKÉ LIDOVÉ REPUBLIKY V PRAZE Ч. 179/О.К. Прага, дня "4" Марта 1928 р. до ВИСОКОПОВАЖНОГО ПАНА, КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Українська Дипломатична місія в Празі має честь повідомити Вас, що еджерала рукопис інтерв'ю Пана Головно- го Отамана для Пражського щоденника "Трибуна" та що це інтерв'ю було опубліковано вже у вищезгаданій часописі в числі 3-го марта. Рівночасно присилаємо в прилогі один примірник цього числа, а цими днями вишлемо дальших 10 примірників. Голова М. Савченко Секретар Г. Боровський УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА RÉPUBLIQUE DÉMOCRATIQUE UKRAINIENNE МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ MINISTÈRE DES AFFAIRES ÉTRANGÈRES Департамент: Канцелярія Директорії Відомий: Стра " 22 лютого 1921 р. № 1079 м. Тарнів. ОДЕРЖАНО на 192 р. ВХ. Ч. —— До Канцелярії Директорії У. Н. Р. Повідомляючи про від'їзд кур'єра дипломатичного до Букарешту, канцелярія міністра має честь просити пересилати пошту Директорії на пошешкання п. Мереметівського, урядовець особливих доручень П. ки. ол. З. С., вулиця Кліковська № 8, ІІ поверх. Дипломатичний кур'єр - п. Роменюк віддусає до Букарешту сьогодні вночі. во. Начальника Канцелярії Міністра Н. Мавринський Сп. Діловод: Матвійчук У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ партамент Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО 109 109 /Малюк/ ВХ.Ч. 274 ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ І ГОЛОВНО- МУ ОТАНАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. 192 р. 390 Міністерство Закордонних Справ має честь пе- реслати при цьому до ласкавого відома : 1/копія телеграми «Стоцького» від 18 п.м. Ч.525 до п.Мі- ністра Закордонних Справ, 2/копія листа п.Посла Васильна від 6/I до п.Міністра Закордонних Справ, 3/копія умови поміж Австрійським Урядом та Урядом УНР. в справі викупу шапшайнів, /в укр. і німецьк.мові/ 4/копія листа п.Шульгина від 15/II до п.Міністра Закор- донних Справ, 5/копія покладу Посольства УНР.в Берліні від ІІ/ІІ б.р в справі «викладів мр., Сов'єтську Росію п окраїни держави» 21 лютого 1921 6/ витяг з газети "Голос Росії" про Скоропадського. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ в. Начальника Канцелярії Міністра Копія телеграми. Берлін 18/2 Міністр Ніковський Ротель Сольдінгер Тарнів. Прошу повідомити п.Головного Стална, що одержано листа через Модеста Левицького, за що цира подяка. Крім цього прошу сповістити, що Місія Левицького цілком безрезультатна. 525 Стоцький. З оригіналом згідно: Діловод: Штатній ГОЛОВА НАДЗВИЧАЙНИХ ДИПЛОМ. /109/ Вілень 6 січня 1921 р Місії У.Н.Р. в Італії та Швейцарії. Долатом до цього наслалар Вам в концях:1/ пропозицію яку ми одержали від австрійського Уряду в справі оплати наших пре- тенсій по нападам, та 2/остаточно складену з австрійських Уря- дом , у спільному засіданні в Міністерстві Закордонних Справ, де брали участь я та Сидоренко в цій справі умов. Коли поривнете ці документи, то побачите, пане Міністре, що умови посталило з остаточного тексту умови виконати не премилій для нас пункти пропозиції.Тенер лине потрібна згода репаранція вої Комісії, яку я сподіваюсь одержати в недовзі. Зі звільнених нам 51.422.000 кор. у моє розпорядження на- дійде лише решта зі зазначених пунктів С.27.922.000корон після оплати звілси приблизно 13 мільйонів претенсії/ "Омні"/-себ-т то 14.000.000 кор.З цьов сумою я муку обходитись дуже обмежено аби задовольняти ті великі гронові потреби, які зросли за корде ном в того часу, як Супрун припинив виплати.Як тільки я покінчу справу у Відні зараз же пойду до Угорщанини;тепер там все легко буде звільнити признаймі видовидну частину в належних нам 34.- 000.000 кор.,як цо не всі. Наш керуючий справами в Берліні др.Стопький, перечитавши мій надісланий до Вас у конці лист в справі Скоропадського ,пр- прихаз свогооди сюди,аб піднести питання про довіря йому, себ то він не є певний в тому,чи чи користується він далі довір- рям до його Уряду,чи ні.У коротенький розмові з ним я з'ясував йому,що мі п.Головний Стаманці Ви пане Міністре не втярали до- вірря до його,та що назнаки у чув від Головного Отамана і від Вас лине найліпші атестації що до його,Стопького,пильної діяль- ності та ретельності.Що торкається мого листа до його,то він мусить зрозуміти зазначив я йому далі,що для того,аби не дати руки дівих партій не одного протекоту для обвинувачення Голов- ного Отамана - на пей раз вже в конспірації зі Скоропадським,бу- ло необхідно аби я,в самий енергійний спосіб осудив його.Стопь- кого,лист до ген.Скоропадського,та через опублікованим мого листа з"нсуван ої всім,по стопький зробив се - що і вправді так було-з властної ініціятиви.Стопький настільки лояльний,що за- довольняється цим роз'ясненням і буде дальші працювати в Берлі- ні,як і до тепер.Я дуже радий,що справа на загогодналась в такій спосіб,бо Стопький дійсно надзвичайний корисний та потрібний в Берліні.Йому почастило /безпримірний успіх/забезпечити нашом му Песольству у Верліні гронове утримання на три дальші місяці себ будь якої жертви в нашому соку.Про то,як це сталося,не при- ходиться говорити у письменному докладі,але пан.Міністрмодуть в мені вірити,що справу по Стопький дійсно хитро та добре здалого див, і напевно заслуговував би на якому нагороду відзнакою,як би унас такі відзнаки істнували.Сьогодні я телеграфував Вам слідуруче:"Прошу надісланий Стопький із Берліна консульський дп- пьом Аворінамого пивдце підписати і надіслати по Берліну// ; се надзвичайно пильна для продовження запомогової акції.3041 Василько.- Справа пя дуже пильна,Пан Аворін людина гоноровита,хочемати ко- зуля,але за те до цього часу буд надзвичайно,а надалі буде ще більше користним для нас в справі медикаментів для Червоного Хреста.Я тому й прошу як найскорше підписати цей декрет і на- діслати його чи мені,чи безпосередньо до Берліну. Виннаваний надіслав до короля,долунаємий до цього в конці лист,і певний в тому,що найпланіше за три тижні одержить сприя тливу відповідь;після чого зараз же від"Іде з Лярченком по Ма- дриту.Конти на се взносимут працює 6.000 пезегів,себ то 1/2 мілійона австр.кор.,але за не на багато більше тієї суми,п яку я виплатив Шульгику на його перебування в Женеві. Ваку згоду на виплату Виннаваному 200.000 кор.за авто я од- одержав,але Виннаваний,читатиме поки я не одержу гроней чи тут у Відні,чи в Будапешті й задоволений вже тем,що матиме можливість вість в разі наглої потреби,одержати ці гроні у мене. Вілень 18 січня 1921 р. ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ. Додаваєна до цього під Зумова була вчора підписана австрійським Міністерстві Закордонних Справ і в імені Української Народньої Республіки, не уповноважений Міністра Фінансів, підписав їй я, тим чином що і Міністр Фінансів і Скадренко в останньому хвилинку вагалися ся підписанням цієї умови прийняти на себе відповідальність за кр. Відданий М. Василько в.р. За згідністю з оригіналом: Діловод М.З.С. К. Бубліна УМОВА. Поміж Урядом Австрійської Республіки та Урядом Української Народньої Республіки в справі викупу національних, які находяться в Австро-Угорському Банку у депозиті Української Держави. СТАТТЯ І. Австрійське Правительство міцно тримається того погляду, що вже всі бувши Австрійськими Правительством в часи згідно договору від 16 вересня 1918 р. на його припадарчий до Австро-Угорського Банку і в сей час в Австро-Угорському Банку залишається змоги 1/2% на номінальну суму 158.400.000 кор. національні тільки в тому випадку і в той час мавть бути виплачені коли, після достаточного встановлення західних територіальних кордонів Української Держави, буде твердо встановлено, що такий обов'язок Австрії істнує по змісту ст.205,5 уступ, Сан-Жерменського договору. До того часу не визнає Австрійське Правительство ніяких обов'язків до такої виплати зазначених національних, строк виплати яких в цей час не запав ще до того і в той причину, що обов'язок такої виплати западає лише через рік після підписання мирного договору поміж Австрією та пятою м. стане війни з нер великих Державами; це усіль'я що не наступило. Українське Правительство визнає зазначений правовий принцип, який і погоджується з тим, що Австрійське Правительство по бажанню в інтересах підготовування/ тихих та друхих господарчих відносин в Укр.Нар.Респ., пити цим найбільше можливо й на зустріч, зараз виплачує частину зазначених національних, не роблячи цим ніяких прицидентів на будуче, та під умовами зазначеними в нижче слідуричих статтях. Стаття 2. Австрійське Правительство виплатить Українському Правительству слідуючи суми: а/за покриття зобов'язань, які виникли нале по замовленням/ "західних" Теперішня редакція. шкільних підручників Педагогичній Місієн УНР. 12х750000 Австрійському державному шкіл, підруч... 2.250.000 друкарки Книсторф Вейссер Войтен б/ На покриття претенсій віденського Імпортно-Експортного Товариства "Оттія" 4.000.000 ц/ на покриття претенсій Віденського Імпортно-експортного Товариства "Оптія" 27.922.000 д/Укр.Комісії по справах Військово-полонених Укр.Червоному Хресту 2.000.000 е/На утримання Посольства УНР.у Відні та на запомогову акцію того Пес-тва для Укр.біженців 2.500.000 разом корон 51.422.000 СТАТТЯ-3. Виплати в зазначених у ст.2 сум, про задержані застереження ст.7 має відбутися в той спосіб, що Австрійське Міністерство Фінансу безпосередньо виплатить вище зазначені суми Австрійському Виду виникнув шкільних підручників (тим) Книсторф Вейссер Войтен... та Віденським Імпортно-Експортним Товариством.... ... . Виставленням з боку названих Австрійських підприємств право- сильних/ поквітовань естаточно ліквідується їх претенсії до Україн.Правительства, а уповноважений Укр.Правительства Міністр Фінансів пан Барановський, має прийняти ці поквітовання і від- повідних квотах замість фактичної виплати і поквітувати їх в се свору чергу. Які претенсії мавть бути ще перевірені українськими контрагентами в найвищій сумі 4.000.000.кор. ПРИМІТКА: теж саме -теперішня редакція. Зазначені в ст.2.пункти/д/ та е/суми будуть виплачені казна всьму Уповноваженому Заступ.Укр.Правит, під його поквітовання СТАТТЯ-4. Українське Правительство признає, що виплата вини з зазначених сум на загальну суму к.51.422.000, так само як і від бувшася, згідно розпорядження Міністерства Фінансів від 7 лютого 1920 р. Ч.10.530, виплата 4.000.000 кор. на руки Українськ.Міс Військово-Полонених має розглядатися як відбулася до строку, без правного на то обов'язку, часткова оплата зазначених уступом 5.на номінальну суму к.ІІІ.8222.000 напшайів. Над випадок коли виявилося, що по змісту стт.205,уступ 4.Сан-Жирменського договору ру.Австрійська Республіка не обов'язана до виплати зазначених напшайнів, мала б розглядатися тоді виплата інше зазначених сум п на загальну суму к 55.422.000 як видана Австрійська Республів кор Правительства Укр.Нар.Республіки позичка, строк повороту/як якої западає найпізніше на протязі часу предбаченого ст.6 на цю суму.З часу її виплати до часу оплати зазначених грононних р претенсій начисляться відповідно ма користь Австрії у тій ви- соті, у якій мали бути виплачені претензі по належним до вику пну Австрійськор Республікор напшайнів. Українське Правительство з"обов'язується на разі третьої особи, на підставі істнуючих договорів, заявило претенсії до Пр Правительства Української Народньої Республіки з титулу зазначе чених напшайнів -відкодувати Австрійське Правительство в роз- мірі зрособленням Австрійським Правительством виплат. ІРИМІТКУ так само як і сума яка в дійсності залишиться зі суми 4.000.000 кор.після ліквідації грононих претенсій Віденського Імпортно-Експортного Товариства " Ост ". примітка,тех теперішня редакція. СТАТТЯ - 5. З вище наведених причин Українське Правительство оцінює зроблену ку без будь якого запашного правового обов"язку платити виплату як заслуговуючу на велика поваження послугу австрійського Пра- вительства і обов"язується за виплату суми 51.422.000 кор.з при- численням до неї суми к.4.000.000 кор. звернути Австрійському Правительству зазначених напшайнів на номінальну суму к.ІІІ.822000 і в цій квоті признати нацпайни викупленнями, так що по належним Україні з вкладених до Австро-Угорського Банку 158.400.000 кор $1/2$ напшайкам Укр.Правит.з титулу зазначених напшайнів проти видпавного їх належить право в кожному разі лише на ренту су- ми,се б то на 46.578.000 к. СТАТТЯ-6. Виплата ренти напшайнів на суму к 46.578.000 к.-не відбується до того часу, поки правний обов"язок Австрії по до викупу зазначе- них напшайнів не буде ясно встановлено на певезазначенням одобрек- ким цієї умови та поки не буде заключена нова відповідна уме- ва по між скликавними пр умову сторонами. СТАТТЯ-7. Укр.Правит.пиклуватиметься про те ,аби Австрійському Правител ству видано було напшайнів на загальну номінальну суму к.ХІІ/2 ІІІ.8222000 і погоджується на те,що зазначене у ст.2.виплати в боку Австрійського Уряду відбудеться лише в часом і в миру р- заороту відповідних частин зазначених напшайнів. СТАТТЯ-8. Ця умова предкладається Австрійськія експі Репарацийної Коміс сії і набирає силу зараз же після її одобрения. Відень січня 1921 р. Оригинал цього властиворучно підписали: за Українську Народню Республіку: За Австрійську Респ. ПРИМІТКА: на стара 6 стаття :виплате ренти напшайнів на суму к 48.578.000 не відбудеться до того часу поки незалежне істнуван- ня та Державна територія Укр.Державний не буде визнана з боку сорзних великих Держав та поки не заключена нова відповідна про те умова поміж заключачим,по умову сторонами. З копією згідно: Діловода ÜBEREINKOMMEN zwischen der Regierung der Republik Oesterreich und der Regierung der ukrainischen Volksrepublik betreffend die Vereinlösung der von Schatzscheinen,welche zugunsten des ukrainischen Staates im Depot der Oesterreichisch-ungarischen Bank erliegen. Zur Regelung der Frage der vorzeitigen Einlösung der Schatz scheine, welche zugunsten des ukrainischen Staates im Depot der Oesterrreichisch-ungarischen Bank erliegen, haben die österreichische und ukrainische Regierung die nachstehenden Vertreter bevollmächtigt und zwar: die österreichische Regierung den Ministerialrat Dr.Friedrich Boschan, die Regierung der ukrainischen Volksrepublik den Finanzmi- nister Christophor Baranowskyj. Die genannten Bevollmächtigten sind nach Prüfung ihrer Voll- machten, welche als in guter und gehöriger Form befunden worden sind zusammengetreten und haben nachstehendes Übereinkommen abgeschlos- sen: Artikel I. Die oesterreichische Regierung hält an ihrer Auffassung fest, wonach die-seitens der vormaligen k.k.österreichischen Regierung für den auf sie nach dem Vertrage vom 10.September 1918 entfallen- den Teil gelieferten -bei der Oesterrreichisch-ungarischen Bank erlegten 3 1/2 %igen Staatsschatz scheine im Nominalbetrag von I58⁴ Millionen Kronen von der Republik Oesterreich erst in dem Fall und in dem Zeitpunkt einzulösen sein werden, wenn nach definitiver Ord- nung der territorialen Abgrenzung des ukrainischen Staates nach Westen festgestellt würde, dass eine Verpflichtung Österreichs im Sinne des Artikels 205.5.Absatz,des Staatsvertrages von Saint-Ger- main besteht.Bis zu diesem Zeitpunkt anerkennt die österreichische Regierung keinerlei Verpflichtung zur Einlösung der in Rede stehen- den Schatzscheine,derein Fälligkeit übrigens schon aus dem Grunde derzeit noch nicht gegeben ist,weil die Verpflichtung zur Einlö- sung erst ein Jahr nach Unterzeichnung des Friedensvertrages zwi- schen Oesterreich und den fünf mit Oesterreich-Ungarn im Kriegs- zustand gewesenen Grossmächten eintritt, diese Voraussetzung aber noch nicht erfüllt ist. Die ukrainische Regierung anerkennt diesen Rechtsstandpunkt und ist damit einverstanden, dass die oesterreichische Regierung von dem Wunsche geleitet, im Interesse der Anbahnung enger und freund- schaftlicher Beziehungen zu der ukrainischen Volksrepublik dieser das grossmögliche Entgegenkommen zu erweisen, einen Teil der in Re- de stehenden Schatzscheine ohne Präjudiz und unter den in den nach- stehenden Artikeln angeführten Bedingungen sofort eilöst einlöst. Artikel 2. Die österreichische Regierung wird der ukrainischen Regierung nachstehende Beträge auszahlen: a/ zur Abdeckung der Verbindlichkeiten, welche aus den Schul- bücherbestellungen der pädagogischen Mission der ukrainischen Volksrepublik resultieren: für den österreichischen Schulbucherverlag......K 12,750.000 für die Druckerei von Christoph Weissers Söhnen.. 2,250.000 b/ zur Begleichung der ukrainischerseits noch zu überprüfenden und zu liquidierenden Forderung der Wiener Import-und Exportgesellschaft "Ost" den Höchstbetrag von...................K 4,000.000 c/ zur Begleichung der Vorderung der Wiener Import und Exportgesellschaft "Omnia"..............." 27,922.000 d/ für die ukrainische Kriegsgefangenen-Fürsorge- mission /Ukrainisches Rotes Kreuz/.......... 2,000.000 e/ zur Erhaltung der Gesandtschaft der ukrainischen Volksrepublik in Wien und der von dieser ge- führten Flüchtlinge-Fürsorgeaktion........... 2,500.000 zusammen sohin ..K51,422.000 Artikel 3. Die Flüssigmachung der im Artikel 2 angeführten Beträge wird, unter Beobachtung der im Artikel 7 vorgesehenen Kautelen, in der Weise erfolgen, dass die österreichische Finanzverwaltung dem österreichischen Schulbücher-Verlag, der Firma Christoph Reissers Söhne und den Wiener Import-und Exportgesellschaften "Ost" und "Omnia" die vorbezeichneten Beträge direkt zur Auszahlung bringen wird. Durch Aushändigung der rechts gültigen Quittungen der oben genannten österreichischen Unternehmen sind die Vorderungen derselben an die ukrainische Regierung restlos beglichen und wird der bevollmächtigte Finanzminister derselben, an die ukrainische Regierung Herr Baranowskyj, diese Quittungen für die entsprechenden Teilbeträge /K 12.750.000 für den österreichischen Schulbücher-Verlag, K 2.250.000 für die Firma Reisser, höchstens K 4.000.000 für die "Ost" und K 27.922.000 an die "Omnia"/an Zahlung statt zu quittieren haben. Die im Artikel 2 unter Punkt d/ und e/ angeführten Beträge sowie der Betrag, um den die liquidierte Forderung der Wiener Import-und Exportgesellschaft "Ost" hinter dem im Artikel 2 Punkt b/ eingesetzten Höchstbetrage von K 4.000.000 tatsächlich zurückbleiben sollte, werden dem genannten bevollmächtigten Vertreter der ukrainischen Regierung gegen dessen Bestätigung unmittelbar ausgefolgt werden. Artikel 4. Die ukrainische Regierung anerkennt ausdrücklich, dass die Flüssigmachung der vorstehend angeführten Beträge per zusammen K 51.422.000, sowie weiters der mit der Verfügung des Staatsamtes für Finanzen von 7 Februar 1920, Z.10.530, zu Handen der ukrainischen Kriegsgefangenenmission flüssig gemachte Betrag von K 4.000.000 als eine ohne rechtliche Verpflichtung vor Verfall geleistete Einlösung der im Artikel 5 erwähnten Post von Staatsschatzcheinen im Nominalbetrage von K III.822.000 zu gelten hat. Für den Fall, dass die Republik Österreich zur Eingelösung der erwähnten Staatsschatzcheine gemäss Artikel 205, Absatz 4, des Staatsvertrages von Saint-Germain nicht verpflichtet sein sollte, ist die Zahlung der oben angeführten Beträge per zusammen K 55.422.000 als ein von der Republik Österreich dem ukrainischen Volksrepublik gewährtes Darlehen anzusehen, dass längstens bis zu dem im Artikel 6 vorgesehenen Zeitpunkte rückzuерstatten und vom Zeitpunkte seiner Flüssigmachung bis zum Tage der Zahlung der erwähnten Vorderung zugunsten Oesterreichs in der gleichen Höhe zu verzinsen ist, in welche Zinsen für die von der österreichischen Republik eventuell einzulösenden Staatsschatz scheine in gleicher Höhe zu begleichen sein würden. Die ukrainische Regierung verpflichtet sich für den Fall, dass ein Dritter auf Grund der bestehenden Verträge einen Anspruch hinsichtlich der in Rede stehenden Schatzscheine durch die Regierung der Republik Oesterreich durchsetzen sollte, die österreichische Regierung bis zur vollen Höhe der geleisteten Abstattungen schadlos zu halten. Artikel 5 Die ukrainische Regierung würdigt die ohne Bestand einer fälligen Rechtsverpflichtung geleistete Abstattung als ein besonders schützenswertes Entgegenkommen der österreichischen Regierung und verpflichtet sich, gegen Flüssigmachung eines Betrages von K 51,422.000/der österreichischen Regierung unter Anrechnung des bereits empfangenen, im Artikel 4 erwähnten Betrages von K 4,000.000 der österreichischen Regierung im Sinne des Artikels 4 Staatsschatz scheine" der in Rede stehenden Art im Nominalbetrage von K III,822.000 auszufolgen und in dieser Höhe die Staatsschatzscheine als eingelöst anzuerkennen, so dass der Ukraine aus den bei der OesterreichischUngarischen Bank deponierten 158·4 Millionen Kronen 3½iger Staatsschatzscheine gegen den Austeller derselben allenfalls lediglich eine Restforderung von K 46,578.000 zu stehen könnte. Artikel 6. Eine Einlösung der restlichen Staatsschatzscheine per K 46,578.000 wird so lange nicht zu erfolgen haben, so lange nicht nach den vorstehenden Bestimmungen des gegenwärtigen Übereinkommens die rechtliche Verpflichtung der Republik Oesterreich zur Einlösung der Staatsschatzscheine klargestellt ist und nicht entsprechende neuerliche Abmachungen zwischen den das gegenwär- tige Übereinkommen abschliessenden Teilen getroffen sein werden. Artikel 7. Die ukrainische Regierung wird dafür Sorge tragen, dass der österreichischen Regierung Staatsschatz scheine im Nominal- betrage von insgesamt K III,822.000 ausgefolgt werden und ist damit einverstanden, dass die im Artikel 2 vorgesehenen Zahlungen der österreichischen Regierung nur Zug um Zug, gegen Ausfolgung eines verhältnismässigen Teiles dieser Staatsschatz scheine ge- leistet werden. Artikel 8. Dieses Übereinkommen, welches in 2 Gleichschriften aus- gefertigt wird, wird der österreichischen Sektion der Reparations- sektion kommission vorgelegt werden und tritt im Falle ihrer Zu- stimmung sofort in Kraft. Wien, am/16/ 17. Jänner 1921. Urkund dessen die eingehändigen Unterschriften: Für die ukrainische Volksrepublik: Für die republik als ausgewiesener Bevollmächtigter Österreich: des Finanzministers Ch.Baranowskyj BOSCHAN NIKOLAJ WASSILKO Gesandter der U.V.R. Für die richtige Abschrift: Dioskay. Stomperzy копія. 15/II 1921 р. ДОРОГИЙ АНДРІЮ ВАСИЛЬОВИЧУ. Сьогодні 15-го я все ще в Празі. Післяв учора срочну телеграму Васильку, вже двоє немає відповіді. певно ще не повернувся з Будапешту.-Моє сидіння в Празі вважаю надзвичайно шкідливим, як до мар ще робити: Ізди на Відень, говорю по телефону з Віднем. Як листя і телеграми на дальшій раз "їзди своїх грошей були не можу витрачати, бо їх у мене й на життя скоро не буде.-Коли Ви можете якимсь чудом прискорити справу-зробіть дорогий Андрію Васильовичу, все можливе. Бо Ви думаєте робити з Парижським боргом.-60 тисяч які я мар не можуть вирішити справа і позбавити мене скандалів. Я треба забувати, що Місія заборгувала французам напим приятелям, які справедливо вимагають гроші за свою проп. п. Добре, про якого добре знає п. В., надіслав до Головного Отамана на 17 тисяч фр. Лей рахунок пересланий мені. Але що я мар з ним робити, а тепер мар повні відомості ще де які уряди ці справді голодують. Нарешті сам Тимкевич позичив з своїх бластих контов 20 тис. не кажучи про те, що все 10 місяців не одержував жаловання. Я Вам вже писав про план ліквідації. В усьому разі пош треба робити, а поки ще я муку мати більш як 80 тисяч на ліквідацію. Між тим п. Василько має тенденцію дати мені нещо ніж Ви ухвалили. Коли я сказав йому що 140 тисяч ухвалене Радою Народних Міністрів, він дуже спокійно сказав: що то є досять 120 тисяч. Така незалежність думки не дуже мені сподобалась.... Нагадую це такі рази: І/ В попередньому листі я просив, виявити чи послав А.М. Лівийський телеграму Тимкевичу, за яку я просив: Ви пригадуєте його лист від 23...2/ Чи варінка справа в Странь-Ленком.-Дому потрібно динамікатичний паспорт, поки що він бере візу на звичайний. Вибачте що мій лист такий не цікавий. Сподіваюсь що я Празжу одну пишати цікавіші листи. Надсилайте ж мені матеріали про Україну і повстанців, бойовиків і т.д. Також про Раду Реєн- публіки. ВОЛОГО У НАЙКРАЩОГО ПИРО ВАН О. ШУЛЬГИН з оригіналом згідно: ВІДЛОВД Абрамович ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ Республіки в НІМЕЧЧИНІ. 109 II лютого 1921 р. У відповідь на письмо Міністерства в справі про "Со- вітську Росію й окраїнні Держави" -викладки -, маємо честь пові- домити поки щотро слідуюче: Викладання розпочалися 13 січня ц.р. і скінчились з кін- цем лютого, притягавть велику скількість учасників, так щобаля завсіги переповнена. Між слухачами головно університетська о- лодьж, але єсть тех досить слухачів з поміж старшої публіки ни- менької й іншої. Виклади мали характер університетський, чис- то научний, звертать увагу перетовсім на фактичній інформації про історію, Україна географія, господарство і т.д. данної країни І тільки де-не-де зачіпать політичні проблеми. Виклад про Укра- ну відбувся 7 і 10 лютого. Тема цього викладу була властиво "Ук- раїна й аграрне питання в Росії, і пролегент проф. Аугаген, який є більш спеціаліст по земельним справам ніж українським, зв'я- зав ці дві теми досить штучно зі собою. Виклад почався вступом про значення України для Схому Європи й, зазначивши, що пружнор фроїської революції й зв'язаних з нею подій в Росії є аграрне питання, перейшов по огляду розвитку аграрної справи в Росії і на Україні в останні 20-ти роках. Тут головна увага була посв'я- чена Столипінській реформі та аграрній політиці большовицького уряду. Кілька критичних уваг зробив прелегент що до аграрної по- літики гетьманського уряду. При кінці викладу проф. Аугаген вер- нув знову до українського питання. Він зазначив на вступі, що Український рух має глибоке коріння та перейшов в коротких на- черках історію україни. На питання, чи Україна може бути самостій- ною державою, прелегент дав потверджуючу відповідь, виказуючи в довшім економічнім вивозі можливість економічного самоєття о- го життя Української держави. На його думку є велика можливі ст- що, після роспаду большовиків, Україна з'організується дійсно як самостійна держава, що будь-як аж налто оправдане заля без- прикладної централістичної політики большовиків. Отначе, на йо- го погляд, є де-які моменти, які змусять Україну шукати потім на ново зближення ко Росії. А саме: Україна мала вже до тепер копія. 4021 ДО МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ КАНЦЕЛЯРІЯ МІНІСТРА /Віт.Пресм/. ТАРНІВ. викладів не-які користи зі зв'язи з Росією. Тілько через неї вона мог- ла поширити свою колонізацію далеко на Схід, так що еколоні- зувала не тілько цілу теперішню Ливобережну Україну, але Кубань та перекинулася на Схід. В Росії є не-які сирівні, як басовна і нафта, без ньких Україна не може обійтися. Врешті через зв'яз з 36К. Росією буде могла Україна удернути далі зв'язок і своїми колоніями на Оксирі, які в їншім видпадку могли б бути для не утраченими. Це ті моменти, які вимагали би від України нового ф зближення Росії, але справи форми цього зближення і шляхів преле гентів не хоче пересуджувати. Обмежується тільки до підкреслення потреби до німецької суспільності слідити за дальним розвитком подій на Сході, які для Німеччини мають велике значіння. На цьому виклад, покінчився. Про дальші виклади повідомимо пізніше. За інформаційний Відділ. /підп/. З оригіналом згідно: Діловод: м. 15 Голов Росії, Прага 19 січня 1921 р. З оточення б.Ретмана Скоропадського сповіщають, що він в Зальцведелі купив газету "Українська Газета", яка там виходить. Вона появляється двічі на тиждень. Бувши гетьман забезпечив її грішми на три місяці. Завідування газетою передано в малій двом адютантам, які близько стоять до Скоропадського. Крім цього він вживає заходів, щоби преднати для себе тижневник "Воля", який ви- ходить у Відні/ Міністерство Закордонних Справ Канцелярія Міністра № 1048 лютого 1921 р. Панові Голові Директорії і Головному Отманові Військ УНР. В зв'язку з відношенням п.Керуючого Справами Директорії від 16-го ц.м.ч.307, Міністерство Закордонних Справ має честь подати до Вашого, Пане Голово, відома вимітку з докладу п.Посла Василька від 18/І б.р. яка звучить: "Додаваємо під п.2 умова була вчора підписана в австрійськім Міністерстві Закордонних Справ і в імені Української Народньої Республіки, по уповноваженню Міністра Фінансів, підписав її я, тому що Міністр Фінансів і Сидоренко в останню хвилю вагалися підписанням сієї умови приймаючи на себе відповідальність за нь". В справі вияснення становища п. Посла Сидоренка в тій справі важадало Міністерство Закордонних Справ вияснення. Міністр Закордонних Справ: в. Начальник Канцелярії Міністра: ПОСОЛЬСТВО •УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 362. Берлін …… 9 . Лютого ……….. 1921 р. До Вп. Пана Керуючого справами Директорії У.Н.Р. Тарнів. [Печатка: Зан сьогодні Директорії ОДЕРЖАНО 24 лютого 1921 р. ВХ.Ч.] Посольство У.Н.Р. у Німеччині має за честь потвердити одержання Вашого пов.листа від 28 січня с.р.№ 164. Книжки перечислені в тім листі, Посольство замо- вило й вищле їх через першого кур'єра, якого можна буде післати з Німеччини до Тарнова. [Підпис] Секретарь Посольства До Української Надзвичайної Дипломатичної Місії в Румунії. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ ласкаво просить Місю купити в Румунії і при першій нагоді переслати до Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ в Тарнів книжку Н.І. Авербуха "Одесская Чрезвычайка" Факти и наблюдения. Кишинев.1920", якою цікавиться ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ. Вартість книжки буде повернена при пер- шій вимозі. УНР НАДЗВИЧАЙНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСТЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в. РУМУНІЇ 5" Ф а р и м я 1925. ч. 2671. Вітії Дипломатичний. м. БУКУРЕШТ Маємо за честь довести до Вашого відома, що на підставі Вашого відношення Ч.334 від 23 Лютого 1921 р. нами було доручено нашому представнику в м.Кишиневі п. Проф. І. Ганіцькому, а також шляхом приватних знайомств були вжиті заходи для одержання книги Н.Г. Авербуха "Одесская чрезвычайка.-Факты и наблюдения." До цього часу нам цієї книги ані в продажу ані у приватних людей знайти не удалося; тим часом Місія продовжує її розшукувати, і коли знайде її то негайно Вам надішле. ГОЛОВА МІСІЇ: К.Мацюк Секретар: І.Терпил Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Липня 8, 192 р. РУЧ 4/52 ДО КАНЦЕЛЯРІЇ ДИРЕКТОРІЇ УНР. 124 До Управління Надзвичайної Діяльності магазину Мети в Румунії Каменеврій Дирекції (закреслено) ласкаво просить світло купити в Румунії і при першій нагоді переглянути до Каменеврія. В Париж книжку Н.І. Авербуха „Одесская Пролетарка“-Роки и наблюдения. Кишинёв 1920", в якої купивши Вартість книги буде Пан Головин рекорді. Вартість книжки буде повернена при першій вимозі. Кур Камс. Курбог. In the Shadow of Death."- Statement of Red Cross Sisters on the Bolche- vist Prisons in Kiev.- До Міністерства Преси і Пропаганди. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ надсилає при цьому витяг з доповіді Повіреного в Справах Українського Посольства в Німеччині з 10 лютого ц.р. ч.379. Крипчак Начальник Канцелярії Михайлов Начальник Відділу ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 379. Берлін 10. Лютого 1921 р. До Пана Міністра Закордонних Справ У.Н.Р. Канцелярія Міністерства Одкритий лист від НІКОВСЬКОГО, Тарнів. ( Копія п.Головному Остаманові). 129 409 Остання кур'єрська пошта відійшла до Вас 26 м.м., а тепер маю за честь доложити Вам слідуючі справи: 1) Від віддини. Повіреного у справах У.Н.Р.у Німеччині відвідали на протязі останніх днів: а) Посол Польщі Шебеко, який відкликаний був з працальних візитом. б) Австрійський Посол Поєт відвідав і прохав інформації, чи це правда, що німецький уряд перебалкує із українським урядом про якусь ліквідацію взаємних торговельно-фінансових зобов'язань. Це, очевидно, він десь не дочув і це є неправда. Тому я йому заявив, що це правда, але що поки-що німецький уряд тільки думає почати такі переговори, але у німецьким Міністерстві Закордонних Справ є два напрямки, які себе поборють взаємно у тій справі. Він на це заявив, що, коли би переговори почались, то австрійському урядові залежить на тому, щоб бути поінформованим а навіть взяти участь. в) Спеціяльний делегат папи римського у прибальтійські краї граф Урурк, який хотів поінформуватися про всякі справи. 2) Прийоми. Повірений у справах У.Н.Р.у Німеччині був запрошений: а) На чай до Міністра Закордонних Справ Німеччини Сімонса. Із розмов, які велися, найцікавіша із японським посолом Гюклі, котрий на питання, якої Росії вимагають японські інтереси, заявив: дуже сильної (проти Америки). Угорський посол випитувався про боль шевицьку пропаганду на чехословацькі Русі. - 2 - Австрійський Радник оповів мені, що большевицький посол Броньський і Варшавський везе акредитивну бо- магу до Відня й від Совєтської Ук- раїни. Я йому зреванжувався інфор- мацією від Кедровського, що авст- рійський кур'єр, який їхав із Брон- ським повіз також дуже тяжкий че- модан із золотом. Референт Сходу барон Мильцан підійшов був до ме- не й випитувався про всякі інфор- мації відносно Уряду й політичне становище. Другі розмови були това- риські. б) На обід до австрійського Посла Поста, при якім брали участь 1 че- хословацький Посол із дружиною. При цій нагоді вияснено спільно справу візування дипломатичних і кур'єрських паспортів до Австрії в) Посольство У.Н.Р. у Німеччині, дові- давшись, що відкликаний Посол Поль- щі був працюваний прийомами він ні- мецького Міністра Закордонних Справ, Французького й Англійського амбасадора дало йому прапале не приняття у готелі Геслера, на якім були присутні: Шебеко, новий шарже д. афер" Висоцький, Радник Зборовський, Секретар Моравський, з української сторони: Д-р Стоць- кий, Член Ради Міністрів Лоський, Секретар Левицький й Хотько. Др. Стоцький попрашав Посла короткою промовою, українською мовою. Посол Шебеко відповів промовою по поль- ськи і закінчив великим цитатом із Шевченка на українській мові! Посол Шебеко відхав у дуже гар- ному настрої. 3) Мар за честь Вам до відома, що По- сольство У.Н.Р. у Німеччині закупило комплекти ні- мецьких карт генерального штабу по 100 екземплярів аж по Дніпро й тримає їх до диспозиції Міністерст- ва Закордонних Справ да розпорядження. 4) Українська кольо- н і я. Мар за честь докласти для Вашої інформа- ції слідуюче: із прибуттям гетьманських фондів у Берлін, змінилася трохи конфігурація берлінської кольонії. Тут перетинають себе дуже багатько вся- кого рода настроїв, всякних зражень амбіцій бувших послів, бажання знову грати громадську роль і т.д. - 3 - і т.д. По частин заважається у виголоднілих громадян просте бажання царапнути десь гроші. Посольство У.Н.Р.у Німеччині тільки за кулісами робить свою роботу й вичикує поки громадські сили приймуть певну кристалізацію. Почастин мусить воно тут творити нові зближення та триматися принципу "дивіде ет імпера". Гетьманці між собою вже розколилися на групу Зеленевського (представника Скоропадського) і Острянинця-Полтавця, який через Бутенка та угорсько-го жида Бармаша старається видістати трохи гроша. Дотепер це не пощастило. Всі акції головну старався проводити Скоропис-Йолтуховський, котрий на жаль має багатько особистих неприємностей і тому не може по- святитися цілком політиці. Скоропис-Йолтуховський зобов'язався на письмі року 1917 або 18-го женитися на одній Німці панні Гаупт. Вона була машиністкою у бурі Сорза Визволення України. Неповідомивши її наперед, мо він зриває з нею, Скоропис-Йолтуховський на Україні одружився. Це, після німецьких законів, дівчина передала справу адвокатам і жадає від нього кільканайцять тисяч відшкодування й грозить скандалом у Міністерстві Закордонних Справ. Та панна була вже й в Посольстві кілька разів шукати свого права. Це, очевидно, цілий гетьманський справи може дати дуже прикрий присмак, бо німці у цих справах не знають жартів. Тимчасом вся їх робота іде на то, щоби дістати у руки українських полонених. Для цієї цілі Скоропис-Йолтуховський хотів наперед зорганізувати спеціальне товариство для опіки над полоненими, запевнившись помоччю п-ні Мірної та п-ні Лоської. Та ця жіноча політика не вдалася, бо на скликанні засідання перепер Матюшенко - 4 - щоби опіка над полоненими була передана Червоному Хрестові. Тоді ухвалено скликати нараду всіх членів Українського Червоного Хреста й на цій нараді прийш- ло конфлікту між Скорописом а Матюшенком, бо Матюшен- ко, правда, хотів згодитися на закладення філії у Бер- ліні, але не хотів своєї підписи дати під організа- ційний Комітет, разом із Скорописом. Тому, що Матюшен- ко є представником Червоного Хреста для закордону, почали Мірна й Скоропис протестувати, але до нічого не довели. Матюшенко тому, що бачить, що Скоропис старається всякими силами ужити червоно-хрестний фляг для своїх справ, покидає тепер Берлін і йде у Відень. Скоропис тепер має свободний терен. Фонди, які Скоропадський обіцяє через Скорописа є малі: На перший місяць 10.000 марок, на всі прочі по 5.000 ма Але справа полонених Посольству У. Н.Р. нестрашна. Найдали до трьох місяців совітські влади вишлють всіх російських полонених, в тім числі українські полонені майже вже відіслані. Брак кош- тів для Військово-Санітарної Місії та цілковита нез дібність до праці сотника Трезвінського й Луговенка тут справу забила. Тепер вони, діставши гроші від гетьмана проводять у часописі "Українське Слово" во- рожу лінію до українського Уряду, бо уважають себе тим покривдженим, що Уряд не дав їм більше гроша. Їх праця обмежується на де-кілька старих знакомих, та старих полонених, які задля дівчат лишилися у Ні- меччині й їх листами вони заповняють часопись. Ціла справа вимагає від Посольства У.Н.РЯ сотворення нового громадського бельоку. Воно старається зібрати всіх громадські сили й протиставити їх цьому гурткові гетьманців, котрий складаєтьс майже виключно із людей, котрі потратили посади в У. - 5 - Н.Р. Тому Посольство зблизилося до С.Д-екі за кулісами, має нитки до Вікула й, щоби унеможливити блок гетьманців і Галичан, найшло і контакт товариський із послом Галичини Евгена Левицького, котрий стоїть рішучо на анти-гетьманській позиції. Коли будуть закінчені дальші приготовання в цім напрямку, то пічнеться ширша акція, яка тактично буде обіймати слідуючі етапи: а) Повірений у справах У.Н.Р. у Німеччині поінформує і в лагідній формі запро- тестує у Міністра Закордонних Справ Німеччини, б) Приватним листом широко зверне увагу Референта України у Міністерстві За- кордонних Справ. Тут головний аргумент буде, що для Німеччини дуже небезпечно толерувати у себе цю авантuru, бо це зверне увагу Антанти на Німеччину й може їй пошкодити. в) Українські посли у Варшаві, Відні, Празі мусять відповідними заявами й ін- формаціями відвідати німецьких послів г) Німецька преса помістить відповідні "розоблачення". д) Интерпеляція у Німецьким парламенті. Одного я тільки бояся, що ми ширшою акцією забагато уваги звернемо політичного світа на до ніякої праці непридатник, авантурників. Тому треба ліпше ще кілька вижнів вичекати, поки та ціла компанія між собою пересвариться. 5) Подам Вам до відома слідуюче: при загальних зборах української Громади в Берліні де- які круги із відома Посла Порша кандидували його на голову Громади. Всякі спіткари берлінські додумуються тут зі сторони Посла Порша певної демонстрації проти Уряду, але мені здається, що це тільки бажання праці у нім кипить. Загальні збори провалили його кандидатуру на голову проти Посла Лоського, провали- ли кандидатуру Порша на першого заступника проти - 6 - /09 134 ч14 секретаря Посольства Коваленка, провалили його канди- датуру на другого заступника проти п. Павловича. Цойно у раду Громади Його вибрано. 6) Мар за честь довести до Вашого відо- ма слідуручу телеграфічну кореспонденцію із Прем'єр-Мі- ністром Лівицьким: "Берлін Кронпрінцен-Уфер 10, Україн- ське Посольство Смаль-Стопквий. Прошу на рахунок Мі- ністерства Внутрішніх Справ представникам політичних партій виплатити подорожні фонди для подорожі до Ра- ди Республіки, як також допомогти в одержанні віз 14 І 107 – Андрій Лівицький." "Андрій Лівицький Бристоль Готель Тарнів. У відповідь 107 прохан Вас чимно розпорядження через Міністерство Закордонних Справ 142 – Стоцький!" 7) Докладаю Вам, що минулого тижня був я як Представник Посольства на балу Німецької преси. Звичаєм тутейшим передав я президентові німецького пресового союза шеф-редакторові часопису "Босс" Берн- гардові привіт Міністра Закордонних Справ України, на що він прохав передати подяку й заявув особливий по- шани. На балу були особисто майже всі посли у прави- тельственній льожі, цілий німецький кабінет, весь ар- тистичний світ і т.д. Я розмовляв довго із райхсканц лером Фернбахом, редактором Бернгардові, Лаймдорфером, послами до парламенту Пфайфером, Шведським послом, Барон Ессен і т.д. 8) Акція в справі жидівських погромів вже переведена й я звертаю Вашу увагу на статті у ча- сописі "Время". Прохан прийняти вираз моєї глибокої пошани, Повірений у справах У.Н.Р. у Німеччині У.Н.Р. МИНИСТЕРСТВО ОДЕРЖАНО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Департамент Чуж. Зносин. 20 лютня 1921 р. ч. CDXL/250 Тарнів. В доповнення інформації про польсько-українські взаємовідносини, пересланих Вам, Вельмишамовий Пале, обіжниками Міністерства від ІІ-го жовтня і 25-го листопаду м/р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати дальші відомості що торкаються вище зазначеної справи в теперішньому часі: Високоавторитетні - відповідальні урядові чинники Уряду Польської Річипосполитої в розмові в Представниках Уряду Української Народньої Республіки – торкнувшись питання про сучасне становище польсько-українських відносин і перспектив спільної акції та виступів обся союзних республік в майбутньому – ясно та не двозначно підкреслили, що форма і суть дальших польсько-українських відносин і відповідної реалізації цих останніх залежить виключно від того, в яку форму – в ійни чи миру – вилляється в найближчому майбутньому відносини бойовиків до Європи взагалі, а до "ольщі" – як такої – зокрема і спеціально. Коли отже - з тої чи іншої причини, під тим чи іншим претекстом – буде поновлена війна з бойовиками то в тому случаю очі Польської Річипосполитої в пошукуванні за союзниками будуть в першу чергу звернені також і в сторону Української Народньої Республіки. Тоді Польська Річпосполита заключить з У.Н.Р. – як рівний з рівним - новий оборонний союз опертій на цілком ясних основах, між тим як все що до цього часу було зроблене у тому напрямкові, всі державні польсько-українські акти - умови політичного військового, фінансово-господарського і ин. характеру - будуть віддані о с н о в н и й р е в і з і ї . В тому майбутньому союзові будуть предбачані і відповідно загарантовані всі вимоги й обопільні зобов'язання обох контрагентів - на нових, як цього вимагає міждержавне і міжнародне становище обох республік, - принципах. В разі війни з большовиками з бо ку Польщі буде забезпечена. Український Народній Республіці всяка матеріальна допомога /військова поміч, фінансування і и./ Польська армія в випадку успішної боротьби проти большовиків не спиниться в своєму майбутньому походові в півдоворзі - як це було в часі останньої польсько-української офензиви в минулому році; вона допоможе союзній армії У.Н.Р. остаточно звільнити територію Української Народньої Республіки від російських окупантів і закріпити державну владу У.Н.Р. на всій Україні. Все це, буде зроблене Польщею так в інтересах союзної й У.Н.Р. як також не менше і в інтересах Польської Ричи-посполитої, для якої безпосереднє сусідство з Росією - як те показали події останніх часів - являється весь час серйозною небезпекою. Коли-ж з другого боку ходом історичних подій в найближчі будучині всяка військова офензивна акція з боку большовиків буде виключена, то Польща у своєму відношенні до Української Народньої Республіки дасть політично - дипломатичну підтримку У.Н.Р. перед Європою, головно-ж Францією в тому напрямкові, щоби ми в новому етапові нашої дальшої боротьби з большовизмом дістали від Європи моральну / в формі визнання УНР./ і матеріальну поміч. В цій справі відповідним Представником Уряду Польської Річипосполитої дані запевнення в тому, що польський Уряд дасть своїм Дипломатичним Представництвам за кордоном детальні інструкції, щоби вони розвинули як найбільш інтенсивну акцію в справі зазначеної допомоги для УНР. з боку поодиноких держав Європи і всіми засобами підтримали відповідні змагання Уряду УНР. і його закордонних Представників в тому напрямкові. При засуванні деяких зараз дуже актуальних справ польсько-українських взаємин, головно-ж справи тимчасового фінансування УНР. з боку Польщі, реорганізації армії УНР. і приведення її в стан повної боєздатності для майбутнього і и. Представники Польського Уряду зазначили , що зараз на дальше фінансування, видання позичок, хоч би і в малих розмірах, не можна покладатися вже хоч би тому, що на це не дозволяють державні фінанси Польщі; щож торкається справ армії УНР., її державного апарату, його праці і и., то Уряд Польської Річипосполитої виходить в тих справах із становища нашого інтернування і він, керуючись великими симпатіями до справи державності УНР., може толерантно дивитись на продовжування праці Уряду УНР. над справою її державного будівництва на території Польської Річипосполитої. Міністерство Закордонних Справ пересилає ці дані Вам, Вельмишановний Пане, для відома та орієнтації в справах. МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ В.р.Директор Департаменту Чужоземних Зносин До Пана Міністра Справ Закордонних. Надсилаючи при цьому копію доповіді урядовця Міністерства Ілляхів про внутрішній стан України, маю за честь повідомити Вас, Наше Міністре, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ зважає за потрібне, щоб цю допо- відь було доведено до відома всіх наших Місій і По- сольств. Керуючи Справами Начальник Канцелярії У. Н. Р. Міністерство Закордонних Справ Консульська Міністра 14 лютого 1928 р. На відношення від 17/2.6.р. ч.306 Канцелярія Міністра Закордонних Справ має честь переслати при цьо- му закон про наділення землею польських жовнірів-для доповіді п. Голові Директорії. в. Начальник Канцелярії Міністра: Мларивиши /Ст.Діловод: Матушук У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ Департамент Канцелярія Відділ Міністра Ч. 1026 "23" лютого 1942 р. Міністерство Закордонних справ має честь перес- тати при цьому копії телеграми п. Посла Василько від 20 п.м. за Ч.5010 до п.Міністра Закордонних Справ-до ласкавого відома." МИНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ вч Начальник Канцелярії Міністра Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО 24 лютого 1942 р. ПАНІВ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРА І ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. 139 419 копія телеграми. 109 Відень 20/II 1921 року. У відповідь на 98І докладаю, що для переведення виплат по трібно не десять, а найменш вісім день, окрім того що зарядженою виплатою Шульгинові так само як необхідним задоволенням Марго ліна зазначена сума буде цілком витрачена . 5010 Василько. З оригіналом згідно: Діловод: Квашнук 4/981: Василько Відель. Проту поганою пересилки Меденок/Ватк Кинжаку Берозубка Тагтів на логічній резе, Нідер Запхверей. Нінт Шолтенштранк 6 не менше трьох із очерданих Велик десятт.Нор. Становище на тісці оркиладають ні на одну звичну. К: Котенков У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Лютого 1921 р. 4 ПАНУ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ ВІЙСЬК Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО дня 192 р. вх. ч. Чаю за честь при цьому переслати копію листа Пана Посла Графа Тишкевича. ДОДАТОК: Копія листа. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.О. Директор Канцелярії До Пана Повіреного в справах Української Надзвичайної Дипломатичної Місії Л. Михайлова. Тарнів. З розпорядження ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, маю за честь надіслати Вам в копії лист гра- да Тишкевича до Пана Голови Ради Народних Міністрів з 15 цього лютого, а також в копії лист олного українського діяча у Відні. До останнього листу маю за честь додати, що п.п. Посли Василько і Сидоренко мали роз- мову з п. Галіпом у Відні, при чому останній, відізжаючи до Парижу, дав обіцянку, що не бу- ле вести агітації проти Уряду У.Н.Р., а нав- паки допоможе в праці і. Посла Шульгина. Миронович (п/п) Керуючий Справами Кришановський (в/р) Інкальник Канцелярії До Пана Керуючого Міністерством Справ Закордонних. Знак 360 лютого 26 1921 Тарнів. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати Вашій Екце- ленції до відома копію телеграми Мі- ністра Справ Закордонних Ніковського з 25 цього лютого з Відня. Керуючий Справами Начальник Канцелярії До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати Вашій Екцеленції до відома копію телегра- ми Міністра Закордонних Справ Ніковського з 25 цьо- го лютого з Відня. Керуючий Справами Начальник Канцелярії До Пана Військового Міністра. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати Вам, Пане Міністре, до відома копію телеграми Міністра Справ Закордонних Діловського з 25 цього лютого з Відня. Керуючий Справами Начальник Канцелярії До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. До Пана Голови Ради Республіки. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати Валій Екцеленції до відома коліз телегра- ми Міністра Закордонних Справ Ніковського з І берез- ня ц.р. з Відня. Керуючий Справами Начальник Канцелярії Telegraf Państwowy Blankietu Nr 93 Przewodnika Nr 25 Otrzymany dn. 19 r. o godz. mm od Podpis urzędnika TELEGRAM: sehr wichtige grusse : Pafisch befehl ( 1106 ) Uwagi służbowe. bristol mironowicz = wysłaty typu kapustiant nn kapustianskoho stop osseckyj praciu e wdusche powschnij komisy w paryschu ale treba ludyny zbilsche schulhin wyjizdyty wnedilu treba wyklykaty kolo sowskohr + wien 126.+ 2325 34 25 10 = Korin Mewstfry Mik Zanoff Hcniwiny 26/7/1924 Telegraf Państwowy Blankietu Nr 97 Przewodnika Nr 109 Otrzymany dn. o godz. min. Podpis urzędnika neulökejten = nikowski .+ tarnow bristolhotel = = oberetaman petljura schulgln konferenzen mit ihnen sowie SS wien 50 108 26 1/3 ohnezeit min..... Uw anöekommen stocki maréolin lewitzkyj kedrowskyj schulgein oeldangelegenheiten halten bis frejtäe auf sonst keine aktuellen Konin preruszy i Zofia kaga Sierosz. 2/1947 Naprawa 6 konferencji: Uprawa Czynności Magazynu Lek-yrad i Kopalniany Wymiaru Kongregacja: 30.5. Brzegi Zastępca optyk Bierut, robota panstw. Konferencja M.I.T. 1010.-VII, 919.-8.000.000. Telegraf Państwowy Blankietu Nr 39 Przewodnika Nr Otrzymany dn. o godz. min. od Podpis urzędnika TELEGRAM. Uwagi słownowe. .+ + cannes 442/1 29 7 17 55 paris +1 675 24 7 12 15 = tarnow hotel = bucaresci 887 15 28/2 21 transmission pyerce actuellement impossible stcp pryere attendre communication ulterieure 2245 = matzlevitch + непременно с упоминанием- Марил, Фрумки, Муравицкий 3 Бухарест 28/2 май 32 Передайте в агренты моей машины клеммами. Преимущества Заводства Дамантинах нетто-меньше 2000 Ко Нагири - Тарнов Матзлевич Михаил На майору на Телеграф всемирный конец До Міністерства Справ Закордонних. Загальний. Березня 2 921 Тарнів. Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ просить повідомити, в додаток до відношення з 25 лютого ц.р. ч.521 - 1146, чи такси оплат консульських чи ностей в Посольствах та Місіях затверджені Міністерством Справ Закордонних. Начальник Канцеляр Начальник Відділу У Х. Р. МІНІСТЕРСТВО Закордонних Справ. Департамент Чужих Зносин Відділ Консульський 25 лютого 1921 р. ч. 521/1146. м. Тарків ПАНОВІ КЕРУЮЧОМУ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. СДЕРЖАНО для 192 р. БУ 308. 450 157 У відповідь на відношення від 7-го лютого 1921 р. ч.210 Міністерство має честь повідомити Вас, Вельмишановний Пане, для докладу його Ексцеленції Панові Головному Отаману, що своїм циркуляром від 15-го листопаду 1920 р. ч. 396/4405, Міністерство звернулося до всіх Представництв У.Н.Р. за кордоном з дорученням о надісланні хоч- них відомостей про консульські оплати. До цього часу такі відомості одержано від Представництв У.Н.Р. в Румунії, Австрії, Чехії, Угорщині, Англії і Німеччини. Точну відомість консульських поборів в цих Місцях і копію об'ємника Міністерство при цьому надсилає. По одержанню відомостей з других Представництв Міністерство не гайно на дішле їх до Вашого відома. Додаток І відомость і І об'ємник. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Во. Директор Департаменту Чужеземних Зносин ВІДОМІСТЬ СПЛАТИ КОНСУЛЬСЬКИХ ЧИННОСТЕЙ В КОНСУЛЬТАТАХ І МІСТЯХ У. Н. Р. ЗА КОРДОНОМ | ДЕРЖАВА | Видача віза на Україну паспорту за законом | продовження посвідчення | Терб. збор за різним проханням | Засвідчення документів | Примітка | |---|---|---|---|---|---| | | паспорту України, під законом | | | | | | РУМУНІЯ | 75 лей | 15 лей | 45 лей | 80 лей | 15 лей | | ЧЕХІЯ | 100 ч.к. | 50 ч.к. | 50 ч.к. | 100 ч.к. | 30 ч.к. | | АВСТРІЯ | 175 кор. | 50 кор. | 50 кор. | 160 кор. | 25 корон | | ІТОВЕДИНА | 175 кор. | 50 кор. | 50 кор. | 150 кор. | 25 корон | | НІДЕРЛАНДИ | 100 н.м. | 60 н.м. | 50 н.м. | - | 15 н.м., | | АНГЛІЯ | 10 шіл. | інших консульських чинностей, не вказані в циркулярі до цього часу в Мідії в Лондоні не продаються. | Печатка: Консультського Відділу Вандаус У.Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. ПАРТАМЕНТ ЧУЖ. ЗНОСИН. 75 листопада 1920. ч.316/4405 м. Тарнів Міністерство Закордонних Справ прохає Вас не відмовити дати як найбільш точну відповідь на такі питання: I. 1/ Коли почало істнувати Представництво 2/ Як зорганізовано Консульський Відділ. 3/ Які книги заведено в цьому Відділі /про- хаємо прислати зразки книг та рубрік у їх/ II. Скільки побирає Консульський Відділ за такі чинності: 4/ За видання копії, виписки з діл. 5/ За переховування майна. 6/ За переховування грошей, акцій і т.и. 7/ а/ За переховування пакету з документами б/ За "-" 8/ За завірення. а.перекладу, б.копії, в.підпису, 9/ за посвідчення а. на підняття грошей б. за всяке иначе грошове посвідчення 10/ За зіставлення протоколу, стверджуючого якусь подію. II/ За внесення в актову книгу змісту ріжних паперів. 12/ За внесення в актову книгу заповіту. 13/ За переписку, оповіщення, розшукування та візування. 14/ За кожне скаргове прохання. 15/ За посвідчення про народження, вінчання, хворобу, смерть 16/ Легалізування актів і повновладствей. 17/ За опис майна. 18/ За нотаріальний акт про набуття і відчуження приват- них прав. 19/ За продаж майна з публічного торгу. 20/За видачу пашпорту . 21/ За видачу тимчасового посвідчення на право проживання. 22/ За візування. 23/ а/українського паспорту б/ чужоземного " 23/ За усякі інші, не названі тут,чинності. 24/ Скільки зроблено за чинності Консульсьвого Відділу /за- гальна сума/ а/ в першому році істнування представництва б/ в другому " в/ в третьому" МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ | підпис| Миколенкo Директор Департаменту Чужоземних Зносин |підпис| Миколенкo З оригіналом згідно За кінця Консульсьвого Відділу Радаєв. У Н.Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ. Департамент Чуж. Зносин 14 березня 1921 р. ч.537/460 м. Тарнів. У відповідь на відношення від І-го березня 1921. ч. 380 Міністерство має честь повідомити, що на циркуляр його від 15-го листопада 1920. ч. 396/4405 до цього часу не одержано відповіді від всіх Представництв У.Н.Р. за кордоном. Як тільки будуть зібрані матеріали від всіх Представництв - в Міністерстві буде складена окрема комісія, яка і затвердить такси оплат кон- сульських чинностей за кордоном.- Директор Департаменту Чужоземних Зносин начальник Консульського Відділу У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Кніжка Директора СДЕРЖАНО вих. 3 днія 192 р. Вх. ч. 724 До Пана Голови Директорії Маю за честь переслати для відома при цьому копію листа,которого мню 26 с. м. одіслано Заступникові Голови Варшавської Місії п.Михайлову. Голова Ради Міністрів В.о.Директора Канцелярії 3/112 центр ледер У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ 26/10 1920 р. Високоповажний Леоніде Дмитрівичу Без церемонії скажіть полякам, що Український Уряд, який своєю армією чесно боронив Польщу від російських варварів, має право на щось більше ніж ганебні кроки. Хай не доводять війська і всього нашого громадянства до розпучливої ненависті до Польського Краю і Польського народу. Хай не плють води на млин бойово шовинцьких і галицьких політиків, хай не виставляють на ганьбу перед українським громадянством - мене, який звязав добру славу свого імені з вірою в ширість польської нації. Князь Сапега казав Вам, що допомога Українському Уряду і українському піску є ділом чести польського народу. Не були благородні слова, але після того пройшло багато часу, і мовок нашого народу нама свідома інтелігенція - послідовно вимирає з голоду. Скажіть Ви Уряду Польському, що не в інтересах польської нації обурити проти себе всіх безталанних земляків наших, які повірили польсько-український дружбі пішли за своїм повідниками і тут в Польщі голодують. Ні ж наші люди там на Україні, будуть колись в Урядах і парламентах і тоді вони згадають відношення Уряду Польського до нашого державного центру. Тепер зібралася Рада Республіки, яка ж у неї може бути організація, коли наше військо послідовно винищується голодом і поместями, а наш Уряд не може задовольнити елементарних потреб наших емігрантів. Благайте наших друзів Стемпковського і Йозефського хай вони скажуть польським політикам всю цю гірку правду, хай зроблять останню спробу до допомоги нам. Кожний день не смерті подібний, а несе за собою смерть кращих борців за діло України. Коли нічого не в істоте пускайте собі кулю в лоб, бо і ми це зробимо з собою. Ваш А. Міщенко (в.р.) З оригіналом згоден В. о. Вичепаєва Качандрії Ок. Гнітей У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ І-партамент Канцелярія Міністра Відділ Преси Ч. 106 1 березня дня 1924 До Канцелярії Директора У.Н.Р. Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО безв. 2 липня 192 р. БУ '30' Відділ Преси Міністерства Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію протоколу списаного дня 30 січня п.р. у Відні в справі Українського вільно- го Університету у Відні до відома. Начальник: Відділу Преси Ст. Діловод Мурзевський 157 460 СОЮЗ УКРАЇНСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ І ПИСЬМЕННИКІВ Протокол 109 Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 158 описаний дня 30 січ. 1921 року у Вушні представленнями Газети р. У "Ваїнського Вільного Університету і представниками Союзу українських журналістів і письменників. Оці сторони приймають до відома та підписують отсі обов'язуючі точки: I. Український Вільний Університет засновується Союзом українських журналістів і письменників. Організація У.В.У. пере- вела група професорів, вгуртувана з академічної секції Союза. Тимчасовий місцеве осідку У.В.У. є Вітень. II. Ціло У.В.У. є ширення високої совіти в усіх напрям- ках ледського знання шляхом наукових викладів і інших форм нав- чання при забезпеченні повної волі погляду та напряму думання. Синьоком критерієм названня на У.В.У. являється науковий метод і поглиблення предмету. III. При береженню постанови точки II. являється У.В.У. до всіх справ, дотикаючих його внутрішнього устрою як плану навчання, призначування професорів і доцентів і т.д., впевні авто- номної установки. Союз застерігає собі тільки право відкрити при У.В.У. курси пресознаства чи инші курси, які будуть підлягати автоном ній управлі 1.3.5., а тип, до ся управа прибере собі осібного ре- ферента чи референтів, визначених управою (смку). IV. Творення нових факультетів і інших університетських установ зазнає згоди Союзу, о скільки це потребувалоби нових матеріальних засобів. V. Про удержання і матеріальне забезпечення У.В.У. дбає Союз, який відкрив на ся ціль окремий "Університетський фонд". "Університетським фондом" завірує "Університетська Комісія в шести членів, а саме трьох від Союза, двох від Ради У.В.У. та один відпоручник української академічної молодіжі. Комісія може в разі потреби кооптувати нових членів з дорадчим голосом. "Університетська "Комісія складає надпізнійше до місяця по кождим періоді названня рахунок перед управою (смку). "Контр переводить при тім ссіда "Реформальна Комісія" до якої належи один делегат Управи Союза, один делегат Ради У.В.У. і покликани ними один фаховець до стоїть поса обома організаціями та пере рівночасно пропис у "Россії. VI. Союз висилляє до Ради У.В.У. референта по економічним питанням, який з повідомленням Ради У.В.У. бере участь в засі- даннях іди в рішучих голосом у економічних справах, а є дорад чим у інших. VII. На видатки першого триместру визначує Союз на рахунок "Унів. фонду" суму, означену кошторисом, предложеним Радою. З до апробати "Університетський Комісії" і затвердженням У.В.У. Союзу, та виплачує з тої суми в відкриттям У.В.У. на руки посе У З.У. одну третину, зобов'язуючися до дня 28 лютого 1921 випла- тити на бідучий рахунок Ради У.З.У. дальшу третину, а дня 31 марта 1921 останню третину. З суми, призначеной на перший триместр покриває Р. да У.З.У випла- видатки на ремунерації і адміністрацію У.З.У. в тім триместрі та має злозити "Університетській Комісії" найдальше до двох тижнів після закінчення триместру рахунки. VIII. Гроші, впливаючи на "Унів. Фонд" понад суму визначену на перший триместр, призначаються в першій мірі на те, щоби наперед засбезпечити кошти У.З.У. на слідуючий період викладів, болай у висоті , рівній коштам першого триместру.- Я постанова не означає однак , щоби видатки на слідуючий період викладів мусили досягти тої самої висоти, що видатки на перший триместр. На основі кошторис Р., и У.З.У. можуть сі видатки бути й менші або більші. Деяко надлишку понад те, яка окажеться після забезпечення слі- дуючого періоду навчання сумою , рівної болай коштам першого трі- местру , може "Унів. Комісія" обернути на амортизацію видатків Сокву , починаєних на наукові курси , устроєні при кінці 1920 р. Академічної Секцією Совєу і на основування "Унів. Фонду", якого основним капіталом являється сума, декларована Совєм; виложена ним на потреби першого триместру У.З.У., - а саме в максимальній висоті 50% згаданої надлишки. Якщо "Унів. Фонд" прибере такі розміри, що забезпечить істнування У.З.У., то "Унів. Комісія" визначить суму, яка має перейти на ужиток наміченого З-гального Ч. льтурно-Освітнього Фонду Совєа чи окремих освітніх установ при Сокві. IX. Ве після забезпечення слідуючого періоду навчання і амортизації коштів Совєу, згаданих лід VIII, має "Унів. Комісія" право обернути ялику у відповідній частини на от які цілі : а/ На внесок Г.ди У.З.У. на запомогу незасібним профе- сорським силам У.З.У. аглядно ї іншим українським ученим; б/ на спільний внесок Р.ди У.З.У. і У. Заяв Совєу на допомо- гу незасібним українським студентам у місці осідку У.З.У., а саме, коли осідок поліпляється у Відні; на руки істнуючого для сей ціли Твариста Помилльників Совєти; в/ на внесок Г.рази Совєу на допомоговий Фонд Сокву. X. З раз після відкриття "Унів. Фонду" і вибору "Унів."місії має "Унів. Комісія" подати прилюдно до відома, що жертви , впливаю- чі на "Унів.Фонд" після покриття коштів У.З.У. можуть бути ужиті на інші просвітні цілі і на допомогу українським ученим і ваагалі культурним робітникам та українській студентській молодіжи. XI. Видатки на дальші наукові курси У.З.У. робляться "Універ- ситетською Комісією" на основі предложеного Р., об У.З.У. ціл. коміс. і затвердженого У. Зом Совєу кошторису виплатами на бідучий раху- нок Ради У.З.У. в місячних ратах є гори. Лочинячи від другого наукового курсу У.З.У. Совє не є зобов'язаний витрачати на удержання У.З.У. ніяких інших сум як ті, які є до розпорядження з "Університетським Фондом". XII. Рада У.З.У. може в кінцем кожного наукового періоду роз- вязатися із Совєм , після чого в "Універ. Фонду" забезпечується амортизацію згаданих в точці VIII, витрат Совєу, а решту передасть ся на просвітні цілі, з осібна на З-гальний "Культурно- Освітній Фонд Совзу чи окремі освітні установи при Совзі. АІІІ. При ліквідації У.З.У. не тільки "У.-1в. Фонд", але й все майно У.З.У. переходить до диспозиції Совзу на просвітні цілі. АІV. Спірні питання між Радою У.З.У. і Управою Совза вирішує "Університетська Комісія". Таким чином наукового характеру вирішує автономно Український Вільний Університет. Відень, дня 30. січня 1941. За Раду Українського Вільного Університету : Проф. Др. О. "Олеса /з.р./ Проф. Др. С. Лястранський /з.р./ Проф. Ів. Ганицький / з.р./ Проф. Др. З.Старосольський /в.р./ За Совз Українських Журналістів і Письменників : Др. В. Кушнір /в.р./ О. Олесь / з.р. З оригіналом згідно В.о. Секретаря Совза Українських Журналістів і Письменників. Об'ємний ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ № 601. Берлін дія 23 лютого 1924 До п. Головного Отамана Калчевська Держави У.Н.Р. ОДЕРЖАНО Вх. ч. 223 Тарнів. Згідно відомлення Міністерства Захоронення Справ У.Н.В.од 26 січ- ня с.р. № 1129/400 і в доповненні до своїх відомлень од 1 і 16 сього лютого № 281 і 480, Посольство У.Н.Р.у Німеч- чині має за честь переслати до Вашого розпорядження 1 примірник меморіалу про Івалу Антанту, складеного Дипломатичним Відділом цього Посольства. На приказ п.Повіреного у справах У.Н.Р.у Німеччині. М. Котляр Секретар Посольства До с.Великої Україна "Мала Антанта" має ніжніше і пос- реднє вказівка. З мешканцями оповідали Уряду УНР, української гуртожитку: можливе фрагменти дивляться, коли жінки 90 року че роботи - відповідь, пускай шевче. Згідно справа ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В НІМЕЧЧИНІ. № З початку 1920 р. становище ново-утвореної Чехо- словацької Республіки було загрожене з двох боків: з одного це була сильна большевицька хвиля, яка била з Росії через Польщу на центральну Європу, з другого боку Чеський уряд за- непокоювали реставраційні наміри ставшої білою Угорщини. Крім того відносини Чехословацьчини до Польщі буде дуже напру- жені особливо через Тешенську округу. Позаяк між Польщею а Угорщиною в цей час були точки контакту та почалися укла- дати відносини дружнього характеру, ново-утворена Чехословаць- чина опинилась в леґатах між двома супротивниками, коли б навіть 1 не істнувало всепокриваючої погрози насуванняся большевизму. Ця большевицька небезпека однаково загрожувала і Румунії. Збільшена Врославія з свого боку боялась розши- рення Гартієвської Угорщини. Отже між Чехією, Румунією та Вро- славією істнуруть спільні інтереси. В такій ситуації Чеське Міністерство Закордонних Справ взяло на себе ініціативу зас- новання, на підставі спільних інтересів, сороз оборони між Че- хословацьчиною, Румунією та Врославією. Цей намір знайшов пев- не зрозуміння в Букарестьї та Білгороді і так звана Мала Ан- танта прийшла до істнування. Мала Антанта має отже два головні завдання: перше на випадок большевицького нападу, після розгрому Польщі мог- ти дати опір большевикам російським, друге - гостро вважати, щоб миро́ві постанови між Австрією та Угорщиною були додер- жані. Цим ясно, що Мала Антанта найгостріше виступає проти повороту Габсбурзької династії на який би то не було трон у Відні, чи в Будапешті. Становище Малої Антанти до Великої Антанти можна характеризувати слідуючим способом: політично Мала Антанта - 2 - розуміється, волочиться на буксирі у світово-панурчої Вели- кої Антанти. Італія, яка також має найбільший інтерес в тому, щоб стати на перешкоді повороту Габсбургів, весь стоїть в певній опозиції до Брюсселя, є зріштов пасинком Великої Ан- танти 1 спішить, як найшвидше визнати новозасновану Малу Ан- тантну і придбати симпатії особливо Чехії. Франція підтримує всіма силами новоутворену Польщу і хотіла б розтягти свій вплив у виключній мірі на цілу Центральну Європу; крім того Франція фаворизує Угорщину і розуміється користується у Че- хословаччині, чильної економічної держави Малої Антанти, не одна- ковими симпатіями, як Італія, або, резервована відносно Польщі та Угорщини, Англія. Істнує дальша причина, яка віддаляє Фран- цію від Малої Антанти. Економічно Чехословакія як найміцній- ше зв'язана з Німеччиною: 75 % чеського вивозу іде до Німеч- чини, 50 % чеського вивозу йде з Німеччини. Доля чеської ва- лоти нерозривно зв'язана з долею німецької: чеська корона автоматично падає і росте з німецькою маркою. Позаяк Франція також з економічного боку є найлютішим ворогом Німеччини, то Чехословакія з причин самоохорони не може слідувати за Фран- цією на ціль пляху. Це найбільш важна причина, чому Чехосло- ваччина, чильної держава Малої Антанти, дбає о те, щоб зайняти відносно Франції незалежну позицію. Цікава позиція Малої Антанти до Східної Європи. Чехословакія, здавна мала симпатії до Росії з панєлявистич- них причин і ставиться прихильно власне з огляду до глибокої опозиції до Польщі, до Росії й до Українців оскільки вони ве- дуть антипольську політику. Тут треба згадати, що в австрій- ському парламенті Польки від 1867 до 1918 р. були міцною опо- рою кожного австрійського уряду, тоді як Чехи здебільшого були до нього в сильній опозиції. Спеціально ця чеська при- хильність виявляється до охідно-галицьких українців, які мартутворити міст між Чехословакією та Росією. Також до карпатських українців чеський уряд ставиться дуже прихильно. Заінтересованість Румунів диктується тим, що українці суть - 3 - іхні північні та східні сусіди. Отже симпатії румунів до українців потенціяльні, хоч вони не завжди виявлені з огляду на заплутане становище Європи. Це тим більше так, що но- воутворена Росія буде вимагати повернення Бесарабії, Україна ж матиме претензії тільки на Північну Буковину та на Українську смугу на Дністрі. В Гославії симпатії цілком по боці російського народу, бо Гославія відділена від Рос- сили численними кордонами і славянська традиція дуже сильна в сербському народі. Загалом взявши можна сказати, що Мала Антанта могла б бути записана в українську політику по можливості в актів і що вона, при обставинах, була б згідна підтримати у великій мірі українські претензії до Польщі і піддержати Україну проти Росії. Центрум ваги Малої Антанти є Прага. Великий вплив на неї має Риль, де італійські політики перші визнали значення Малої Антанти і підтримували її з самого часу її істнування. У. Н. Г. Міністерство Закордонних Справ Інспартаиент Відділ Преси Ч. 1244 1 серпня дня 1925 р. до Кітчеллярі директорії УНР до в'язана. 768 ОДЕРЖАНО Для Директора дня 192 р. Вх. Ч. 340 Української Народньої Республіки Відділ Преси Міністерства Закордонних Справ має часть переслати при пьену копію національного сходу дек- ларації про положення на Україні до ласкавого відена та спеціального тикеристання в пресі. За Начальника Відділу Преси У. Костовий Св. Діловод Мураєвський-Дерябнєвич Конія Від осіб, що тему з тихні переглядали з Києва че- рез Гданськ до Берліна, Консультативне У.Н.Р. в Гданську одер- жало емігрувчі відомості про стан на Україні: 1/ Вольнянська гетуртвся до мійки поєднань і на лізобережній Україні гуртувать палку має кавалерії, де-які частини киїне- тк і кращі колки ніхто переселють в напрямку Староконстанти- нів- Хмеренка, а їхні мітінгеві стратеги пемендуть це наміром удара на Східну Галичину, щоби нев князюм, відділяти Пельшу від Румунії і як немає скріплене діяти до Чеського кордону. Метив на сьог підстав. 2/ В Києві нанує терер, як за найгірших часів; цехення на стіні біля Ростеа /Хрещатик 5/ визнупуть емисек розпрімних переважно за контрреволюцію і дезертирство. Подекуд п д 15 - 40 душ. 3/ Дорожняча нечувана і що дивнійне новий недостаток про- дуктів. Для приватної публіки місць вирідко куреудних потягах нема. 4/ Що такий бельменицька влада буде істревожена відомостями про готовляйсяся перекорот в керівні У.Н.Р. 5/ Населення без ріжниці національності бажає повороту влади У.Н.Р. в паном Голевим Отаманом. 6/ На Віленерківщині оперує невстанча група імена "Охмака Семена Петлюри", яка харлтуеться великии зимиатичним населен- ня . 7/ Серед селян і до недавна ще байдумої інтелеґенції – вон ликий здяг український- національний. 8/ На селах і в місточках десть сказати про себе "Петлюро- вець", щоби бути гарне крипятим, накориленим, а в разі потре- би і перехованим. 9/ Повстанці зараз грунтується знов біля Києва і Умані. 10/ Після нового року відбувся в Білій – Царкві з'їзд укра- їнських партій з беретьобствами. З'їзд одногелосно ухвалив під- тримувати ліве Уряд У.Н.Р. на чели в Паном Голевим Отаманом. В наслідек цієї резолюції багато членів з'їзду буде розстріля- но, а українська комуністична партія оголошена "вай законна".