Постанови Ради Народних Міністрів УНР , 07.01.1923-31.07.1923, 154 арк. — частина 2/2

ступнів споріднення не було між ними і підсудними, та як що його судиться за переступ, що тягне за со- бою позбавлення всіх громадянських прав. 838. Не можна переслухувати, яко свідка того, хто одночасно виконує по цій-же справі обов'язки проку- рора чи оборонця підсудного чи повірника приватного обвинувачення, чи цивільного повозника. 839. Про причини відсторонення свідків, суд не переводить досліджування, але про обгрунтованість відсторони вирішує на підставі відомостей, що є в справі з доводів, що подають сторони та з полснень осіб, що їх відстороняються. В сумнівних випадках осіб, що їх відстороняються від присяги, переслухуєть- ся без присяги. 840. Свідків підводиться під присягу в судово- му засіданні згідно з обрядом та догматам віри кож- ного, через духовну особу його ісповідання. Духовна особа вмовляє йому про святість присяги та читає відповідну присяжну обітницю. 841. Від присяги звільняється: 1/ духовних осіб, усіх ісповідань, та ченців, хрис- тиянських ісповідань; 2/ осіб, що приналежать до ісповідань, вір і пере- конань, що не визнають присяги; замісць присяги вони дають урочисту обітницю виявляти всю правду з чис- тим сумлінням. 842. Писяжна обітниця для свідків християнської віри має наступний текст: Обіцяю і клянуся Всемогут- ним Богом, перед Святою Його Евангелією та Живот- ворчим Хрестом, Господнім, що, не захоплюючись ні друж- бою,ні спорідненням,ані сподіванням користи,або іншими якими-небудь замірами,я згідно в сумлін- ням виявлю в цій справі сущу про все правду і не потаю нічого,що мені відомо,пам'ятаючи,що про все це я повинен буду відповісти перед законом і перед Богом на Страшному Суді його. В запевнення цієї моєї клятви цілю слова і Хрест Спасителя мого.Ям і нь. Цілуючи Хрест та Евангелію,той що присягає про- мовляє голосно:"клянуся". 843.Особи не християнських ісповідань та вір складають присягу такого ж самого змісту,але в від- повідними до правила своєї віри змінами. 844.Не буде в місці засідання суду духовної осо- би того ісповідання,до якого належить свідок,то його підводить під присягу голова суду. 845.Перед переслуханням свідків голова суду на- гадує їм про відвічальність за кривосвідчення. 846.Крім того,особи яких переслухуються без при- сяги,голова суду перестерігає,щоб вони,забувши про яку-б то було ворожість,дружбу,або страх,говорили лише одну правду,не збільшуючи і не зменшуючи ні- домих їм обставин,а оповідали б про все так,як во- но було. 847.Переслухання свідка починається пропозицією йому росповісти все,що йому відомо по справі,не примушуючи сторонніх обставин і не переказуючи чу- ток,що невідомо від кого йдуть. 848.Після викладу свідком його свідчення,голова суду пропонує сторонам ставити свідкові питання що до всіх предметів,які кожна з них визнає необ- хідним засувати, при чому відстороняє питання, що без- посередньо не дотичні справи. Крім того, голова суду стежить, щоб питання, що ставлять сторони, не були об- разливі ні по змісту своєму ні по формі для особи, що її переслухується. 849. Питання свідкові ставить спершу та сторона, згідно з заявою якої його викликано на росправу, а потім вже її супротивна сторона. 850. Кожна сторона має право ставити свідкові за- питання не тільки про те що він бачив або чув, але та- кож про ті обставини, які вказують, що він не міг бачи- ти, чи чути того, що росповідає на суді, або ж принай- мні не міг бачити чи чути так, як про це свідчить. 851. Свідок не має права відмовитись давати від- повіді на запитання, що мають виявити суперечність або неподібність до відомих обставин або свідчення в його свідчених інших свідків; але він не є обовяза- ний відповідати на ті питання, які доводять винність його в якому-небудь карному вчинкові. 852. Кожна сторона має право перепитувати свідків для розяснення відповіді, що її подано на запитання супротивної сторони. 853. Якщо відповідь на запитання сторін не дає змоги докладно засувати суті свідчення, то голова су- ду, або за його дозволом, судді можуть ставити свідко- ві додаткові запитання. 854. Кожному зі свідків показується довідні речі і писані доводи, що дотичні суті його свідчення. 855. Кожного свідка можна переслухати вдруге в при- сутності іних свідків, або звести в ними на-очі, але в такому разі його вдруге до присяги не ставиться. 856.Свідків, що їх вже переслухано, не мають права ви- ходити з залі засідання до скінчення судового досліджу- вання, без дозволу на це голови суду. 857.Голова суду дає дозвіл свідкові вийти в залі за- сідання суду не інакше, як після повідомлення про його прохання з приводу цього сторін, яким не забороняється при тому просити про поставлення свідкові ще де-яких запитань. 858.Як що буде потрібно вивести підсудного з салі засідання в наслідок вчиненого бешкету, або шуму, то піс- ля повороту його знов на засідання, голова суду повинен повідомити його докладно про все, що відбулося під час його відсутності. 859.Досвідчених людей підводиться під присягу, відсто- ронюється та переслухується на підставах і порядком, що їх встановлено для свідків. 860.Перекладчиків та товмачів, що їх закликано до судової росправи ставиться під присягу таким же чином, як і свідків /840-846 арт.арт/ в тому, що будуть правди- во передавати запитання та відповіді, які через них зясовується. 861.Перекладача та товмача до приняття присяги мо- же бути відсторонено так підсудним, як прокурором чи іриватним обвинуваченем. Вирішує обгрунтованість відсто- ронення суд. 862.Як що підсудний німий, але грамотний, то свої зізнання та пояснення він викладено на папері; як що- ж він глухий, але грамотний, то запитання і зауваження ставиться йому письмово. В тому і другому разі написа- не прочитується голосно. 863.Після розгляду і перевірки в судовому засідан- ні всіх доводів, що їх вібрано по справі, ні одна сто- рона не має права подавати нові доводи, але як що визнає необхідним представити до діла доводи, що внов виявилися, то раніш подає про це до відома суду. 864. Новий довід, що представлено будь-якою стороную, суд обовязаний дати супротивній стороні мо- жливість приготуватися до змагання. В цьому разі за- лежить від суду, на підставі 792 арт. відкластити закін- чення судового досліджування. 865. В справах кàрних, що їх можна закривати че- рез замирення, голова суду вживає заходів, щоб присо- гласити сторони до замирення. Помиряться сторони, то суд постановляє про закриття справи, про що запису- ється в протоколі, в якому зазначається також, як що сторони проситимуть, і умови замирення. VI. Приконешні промови після судового досліджування. 866. Судову розправу закінчується промовами по суті розглянутих і перевірених доводів. 867. Приконешні промови складаються: 1/із ———— промови прокурора, а в справах, що їх роспочинається не інакше, як через скуту, і мож- на закінчити замиренням, щей з пояснень приватного обвинувачеля; 2/із пояснень цивільного по справі пововника, і 3/з оборончої промови оборонця, або з пояснень са- мого підсудного. 868. Прокурор викладає в обвинувальній промові: істотні обставини обвинувачення в тому вигляді, в якому їх виявлено під час судної розправи та свій виснолок не тільки про виновність підсудного, але також і про кару, яку належить накласти на нього згідно з законом. 869. В обвинувальній промові прокурор не повинен ні виставляти справу в однобічному вигляді, витягаючи з неї тільки обставини, що виказують винуватість підсудимого, ні збільшувати значення доводів, що маються в справі, або ваги судимого перебору 870. Якщо прокурор визнає, що для виправдання підсудного є варти уваги підстави, то повинен, не підтримуючи акта обвинувачення, що його спростовано під час судної розправи, заявити про те судові в свого сумління. 871. В справах, що їх може бути закінчено замиренням, приватний обвинувач має право подавати судові всі ті ж пояснення, що і прокурор, згідно зі змістом своєї скарги. 872. Цивільний повноважник може пояснювати і доводити всі ті дії та обставини, від визнання і визначення яких залежить його вимоги, але він не повинен торговися карною відповідальністю підсудного. 873. Оборонець підсудного висловує в оборончій промові всі ті обставини та доводи, що спростовують або ослаблюють поставлене проти підсудного обвинувачення. Оборонець може доводити, що дії, за які обвинувачується підсудний, не заборонено законом, або що закону не може бути прикладено до них при воду давності, амнестії, чи з інших причин, або ж що винагорода, яку вимагає цивільний повноважник, є незаконна чи дуже велика. 874. Оборонець підсудного не повинен ні торкатися предметів що не дотичні справи, ні дозволяти собі нарушувати належну пошану до віри, закону та встановленої влади,ні вживати висловів,образливих для будь якої особи. 875.Підсудні обовязані під час оборони додер- жувати тих-же правил,що їх встановлено для їх обо- ронців. 876.Після викладу оборони підсудні чи його обо- ронець,так прокурор,або приватний обвинувач,як і цивільний пововник можуть подавати свої спростову- вання,але в усякому разі,право останнього слова на- лежить підсудному,або його оборонцеві. 877.Після остаточних пояснень оборонця,голова суду запитує самого підсудного,чи не може він пода- ти будь що для свого виправдання і в разі негативної відповіді,оголошує промови скінченими. 878.В справах про малолітніх від десятого до сім- надцятого року,приконешних пояснень допускається їх батьків або осіб,під піклуванням яких перебувають під-судні. VII. Про порядок постанови та оголошення присудів. а/Складання запитань для вирішення справи. 879.Після скінчення судного досліджування та приконешних промов суд ставить запитання,що їх належить вирішити для постанови присуду. 880.Основою для запитань по суті справи повин- ні бути не лише висновки акту обвинувачення,але також судове досліджування та приконешні промови сторін,оскільки вони поширюють,доповнюють чи змі- нюють ці висновки. 881.Коли під час судного досліджування було виявлено карний вчинок, що його не предбачено в ак- ті обвинувачення, то запитань про нього не склада- еться, як що за нього підсудний підпадає, згідно з законом, більш тяжкий карі, ніж за той вчинок, що його визначено в тім акті. В цьому випадкові суд, не по- ставляючи присуду, повертає справу для досудного слідства, як що це буде потрібно, і для складання но- вого акту обвинувачення не загальних підставах про всі карні вчинки підсудного. 882. Коли судним досліджуванням було виявлено участь в судиному пересіду чи провині нової особи, що її до відповідальності не притягнено, то суд, або повертає справу для досудного слідства і складан- ня акту обвинувачення про всіх співучасників карно- го вчинку, або після постанови присуду порушує по- рядком, зазначеним в 908 арт. цього статуту питання про притягнення до відповідальності осіб, що їх ви- новність виявлено на суді. 883. Запитання про те: чи зчинилася подія пересіду, чи була вона діланням підсудного та чи повинно її поставити Йому за вину, злучається в одно сукупне запитання про виновність підсудного, якщо ніхто не порушив сумніву ні втому, що подія пересіду дій- сно зчинилася, ні в тому, що її повинно поставити підсудному за вину, коли буде визнано, що вона бу- ла його діланням. В разі будь якого сумніву що до якого-небудь з цих запитань, їх повинно ставити кож- не окремо, але в запитанні про осудність повинно за- значити причину, в якої ділання не ставиться за ви- ну під судом. 884. Після головного запитання: чи винен підсуд- мий в тому карному вчинкові, що складає предмет об- винувачення,ставиться другорядні запитання про ті обставини,що вокрема вбільшують або зменьшу- ють ступінь виновності.Про обставини,що вплива- ють на визначення лише міри кари в межах одного і того-ж ступіня,запитання не ставиться. 885.Не вільно злучати такі запитання,з яких одно може бути вирішено позитивно,а друге негативно. 886.Коли подію пересуду не цілком доконано, то ставиться запитання про ступінь переведення лихого заміру в чинність. 887.Як що в злочині чи провині брали участь де-кілька осіб,то про ступінь участі кожного з них ставиться окреме запитання. 888.Про підсудного вчинку в час заподіяння пере- ступу було менш,як сімнадцять років,в кож- ному разі ставиться запитання,чи розуміє він те, що робив. 889.В запитаннях викладається факт пересуду і суть вини підсудного звичайними словами,а не визначеннями,що наведені в законі. 890.Запитання,що їх ставить суд,викладається на письмі, прочитується голосно і виправляється або доповнюється згідно в тими запереченнями сто- рін,що їх суд визнає вартими уваги.В разі вимоги сторін суд дає їм час обміркувати свої заперечен- ня і вручає їм лист запитань. 891.Суд не має права відкинути вимоги підсу- дного поставити запитання про причини з яких заподіянне ним не ставиться йому за вину,або з яких керу зменшується чи зовсім вноситься,як що ці причини належать до тих,що вказано в законі. 893.Запитання, що їх затверджено судом, вписуєть- ся в лист запитань, якого підписують голова і члени суду. б/Постанова присудів. 893. Після складення і затвердження запитань голова і члени суду виходять в окрему кімнату на нараду. 894. Під час наради там не можуть бути ні про- курор, ні секретар, ні особи, що беруть участь в спра- ві. Слідчий справа повинен бути перед суддями весь час наради. До винесення присуду про вину чи про не- винуватність підсудного голова і члени суду не повинні мати ні з ким жадних стосунків. 895. Судді повинні визначити винуватність чи неви- нуватність підсудного відповідно своєму внутрішньому переконанню, що ґрунтується на обміркуванні всіх обста- вин справи сукупно. 896. Після скінчення наради, члени, починаючи з най- молодшого, подають голоси словесно на кожне запитан- ня окремо. Голова суду оголошує свою думку після всіх. Підрахувавши голоси за і проти, голова суду проть кожного запитання вписує винесене рішення. 897. Коли підсудному визнано винним, то постанов- ляється присуд про кару для нього. Суд обов'язаний визна- чати кару стоячи на точній підставі законів, але разом з цим судові надається право відповідно обставин, що зменшують вину підсудного, зменшувати кару на оден чи два ступні переходячи при тому і до найблиз- чого нижчого роду кар, як що в законі немає ступі- ня меншого, ніж призначений за карний вчинок підсу- дного. ПРИМІТКА: випадки, в яких згаданого в цьому 897 артикулі переходу від вищого роду кар до низ- чого, не допускається, зазначено в 150 арт. Улож. о наказ. уговорн. і ісправ./36 Закон. т. ХУ по про- довженню 1906 р. і в 83 арт. Військового Карного Статуту /ХХІІ кн.Зб.В.П.1869 р. вид.4./ 898. Члени, що не погодяться з остаточним рішенням що до пристосовання закону, можуть за- лявити сібну думку і подати її до голови суду на письмі. Заяву про піднесення сібної думки повинно зложити в час постанови резолюції, з поміткою на ній про це та подати ще до підпи- сання докладного присуду. 899. Суд постановляє присуд: 1/або про виправдання підсудного, коли вчи- нок, в якому його обвинувачувалось, визнається не доведеним, чи таким, що того не ставиться за вину в законних причинах, чи таким, якого не за- бороняє закон під загрозовою карою; 2/або про увільнення підсудного від суду, як що керний вчинок його задавнівся, або явито кару законом про смиєстю, чи з іньшої законної причи- ни для закриття справи; 3/або ж, нарешті, про покарання підсудного, коли його висвідчується в такому карному вчинкові, який ставляться йому за вину і за який відповіль- ності з нього не може бути знято. 900. Увільнений від суду без означення його вини може просити, щоб суд визначив наявність його і ту кару, що на нього була-б покладена, як би в справі не знайшлося законної причини до закриття карного переслідування. 900.Ці прохання /900/арт. повинно подавати під час самого оголошення суті присуду, або після його, але-ж не пізніше, як під час обяв узільненому від суду до кладного присуду сулу. 902.В надзвичайних випадках, коли є особливі причини що до полегшення долі підсудного, то судові доволяється заступати перед Верховною Владою про зменшення кари до розміру, що виходить за межі судової влади /897/арт./, або навіть і про уцільне помилування підсудного, що допустився перегріву, завдяки нещасливому для нього збігу обставин. 903.В разі зазначеного в попередньому /902/арт./ заступництва, суд пересилає справу до Начальника Військової Судової Управи і той разом зі своїм висновком що до змісту заступництва про зменшення кари чи помилування підсудного подає через Міністра Військових Справ справи, в яких присуд набрав законної сили, до Верховної Влади, а справи, в яких подано касаційне оскарження чи протест, до Надзвичайного Суду. 904.Крім розвязання питань про винність та кару, суд виносить постанову і про наслідки пересуду чи провини та судової росправи, а саме: 1/про річі, що їх здобуто карним вчинком; 2/про відшкодовання за втрати, що їх понесла та чи інша сторона, і 3/про повернення судових витрат. 905.Річі, що їх здобуто карним вчинком, повертається власникові, хоча б він і не зловжив ніякого позову; але довідні річі, що мають істотне в справі значення, повертається не раніше, як після набрання присудом законної сили. 906.Коли річей, що їх здобуто перегрупом чи прови- ною буде домагатися яка-небудь інша особа, то суд на- дає право особам, що підняли звернення, висувати свої права цивільним порядком. 907.Суд виносить постанову про суму відшкодова- ння за шкоду та втрати лише в тому разі, коли їх, пис- ля розправи точно засовано. В противному разі суд, за- стерігаючи в присуді право покривдженій особі на від- шкодовування, надає приватній особі право відзискувати його в цивільному суді, а скарбові, оприч того, і в до- розі адміністративній, після того, як суму шкоди і втрат буде остаточно засовано відповідним начальством чи управлінням. 908.Коли судовим досліджуванням виявляться обста- вини, що потягають відповідальність осіб, не відданих під суд, то суд повинен скласти про це окрему постанову та повідомити належного військового прокурора, що до вій- ськовиків і прокурора суду цивільної офіції, якщо це торкається інших осіб. 909.Після постановлення остаточно висновку, голо- ва викладає на письмі суть присуду в резолюції, яку підписують всі судді, не виключаючи й тих, що вислови- ли думку, негідну з більшістю голосів. 910.В резолюції суду зазначається: 1/рік, місяць, день коли буде судове засідання в спра- ві; 2/склад судної колегії; 3/стать, ім'я, по-батькові, призвичще та вік підсудного, а як що їх де-кілька, то кожного з -окрема, і 4/суть присуду. 911.Негайно після підпису резолюції судді повер- тають в сало засідання, де в присутності підсудимого, голова суду оголошує присуд. 912.Як судді входить всі присутні в салі засідан- ня особи встають і вислухують присуд стоячи. 913.В справі, що вимагає довгочасної наради про пристосовання закону, дозволяється відікласти поста- нову революції до другого дня, про що голова суду оголошує прилюдно, але разом з цим оголошується і постановлене вже вирішення про вину чи невинність підсудного. 914.Виправданому підсудному голова суду негай- но обявляє, що його увільнено від суду, і дає розпо- рядок про увільнення його в під сторожі, якщо він під арештом. 915.Разом з оголошенням революції, голова суду, призначає день і годину, в які докладний присуд бу- де прочитано-прилюдно та пропонує особам, що беруть участь в справі прибути в призначенний час до суду. 916.Докладний присуд голова суду повинен виро- бувати не пізніш як в три дні, після оголошення революції. 917.Особи, що беруть участь в справі, повинні за- явити одночасно в обяву ім докладного присуду, чи бажають вони одержати копію з цього акту. 918.Копії з присуду видається: підсудному неплат- но, решті-ж осіб, що беруть участь в справі-за вста- новлену плату. 919.Присуд складається в кожній справі окремо. Пишеться він згідно в встановленою формою в іме- ні Української Народньої Республіки. 920.В докладному присуді, оприч згаданого в ре- волюції,зазначається: 1/предмети обвинувачення,що зазначені в акті об- винувачення чи в скаргі приватного обвинувача,а також,що єавлені в приконешніх промовах після суд- ного дослідження; 2/міркування суду що до прикладення законів,а ви- сновок про вину чи безвинність прописується без за- значення його підстав, і 3/докладний виклад суті присуду згідно з розумом та змістом закону. 921.Як що судом постановлено заступити перед Верховною Владою про полегшення засудженому кари в розмірі,що переходить за межі судової влади/897арт/ то в присуді вказується підстави для полекшення долі підсудного і думку суду що до міри полекшен- ня кари. 922.Присуд підписують голова та члени су- ду,що його постановили, і стверджує — секретарь. 923.Як що присуд не підпише один чи навіть два судді через їх відлучку чи хворобу,або з ———— інших причин,то справу не припиняється в дальньому її рухові. 924.У військовому районі театру воєнних дій докладний присуд підписує лише голова суду, як що по справі ні він,ні хто-небудь з суддів не піднес- ли осібної думки. В/О ГОЛОШЕННЯ ПРИСУДІВ. 925. В призначений час докладний присуд оголошу- ється в присутності волови суду чи одного з членів суду,прокурора чи його товариша і секретаря чи йо- го поміщника.Підсудний, що його тримається за сто- рожою, доставляється до суду в призначеній для оголошення присуду час. 926. Оголошення присуду відбувається через приплидне прочитання його і через видавання осо- бам, що беруть участь в справі, копій присуду, ви- готуваних згідно з їх проханнями. 927. Присуд прочитується приплидно в залі засі- дання, хоча-б ніхто в осіб, що беруть участь в спра- ві, не прибув в призначений для цього час. 928. Після прочитання присуду, голова суду пояє- нне особам, що беруть участь в справі, в який ре- шень та яким порядком вони можуть оскаржити при- суд. 929. Після виконання зазначеного /в 925-928 арт./ чину присуд вважається оголошеним всім особам, що беруть участь в справі, так присутнім, як і відсут- нім, і з дня прочитання присуду в залі засідання ви- раховується резинець для оскарження його. 930. Про час та порядок оголошення присуду, а та- кож про осіб, що беруть участь в справі і що були при цьому в суді, голова суду робить власноручно помітку на самому присуді. VIII. ПРО ПРОТОКОЛИ СУДОВИХ ЗАСІДАНЬ. 931. В кожній справі, що розглядається в судово- му засіданні, секретарь суду, чи його помішник скла- дає окремий протокол. 932. В протоколі судового засідання зазначаєть- ся: 1/час і місце засідання, а також в якій годині воно було відчинено та зачинено:, 2/службові особи, що були присутні в засіданні; 3/предмет справи, розглянутий в засіданні; 4/особи, що беруть участь в справі, а саме: підсуд- ні та їх оборонцями та цивільні пововники або при- ватні обвинувачені та їх повірники; 5/свідки, що переслухані в судовому засіданні та досвідчені люди, що давали свої пояснення; 6/ всі дії, що переводились на судовій розправі в тому саме порядкові, в якому вони відбувались, і 7/зауваження та заперечення сторін в приводу цих дій, а коротким зазначенням складених судом по цих предметах постанов. 933. Протокол судового засідання повинно склада- ти таким чином, щоб в нього можна було бачити весь хід справи в суді та пересвідчитись в додержуван- ні судом тих правил, порушення яких може бути при- чиною для скасування присуду. 934. В протоколі судового засідання не записуєть- ся відмова та пояснення, що дотичні не до поряд- ку судної розправи, а до самої суті справи. 935. Протокол судового засідання підписують судді і стверджує секретар. 936. Протокол судового засідання повинно писа- ти без підчисток. Підчистки та переписки в ньому не будуть зроблені дозволяться до підпису суддями. 937. Під час оголошення присуду /925-928артарт./ протокол судового засідання показується для роз- гляду особам, що беруть участь в справі, а написьмен- ними в них прочитуються, якщо вони того бажають. 938. Про зауваження, що будуть зроблені сторона- ми що до неточного викладу дій, яка переводилась на суді, або обвинувачення, що було дане на суді, секретар суду, чи його помічник робить домітку на протоко- лі нижче від підпису суддів. 939. Після розгляду цих зауважень, суд постанов- лює з приводу них свій висновок, який підписують судді і стверджує секретарь. 940. Встановлені форми і обряди поступання що про них нема засвідчення в протоколі судового за- сідання, вважаються за нерухені. IX. Про сирани, в яких підсудні ухилялися від суду. 941. Не буде виявлено місця перебування винимо- го, або він втіче, то Вищий Військовий Суд в подан- ня слідчого судді або з пропозиції військового прокурора видає розпорядок про відшукання винимо- го через оголошення в часописі. 942. Разом з поданням чи пропозицією до Вищого Військового Суду про розшук винного через публі- кацію повідомляється про це належного військового командира. 943. Як що-ж не буде виявлено місця перебування підсудного, або він втіче йід час провадження спра- ви про нього в суді, то Вищий Військовий Суд видає роспорядок про розшукання підсудимого засобами по- ліції чи військового начальства. Коли-ж вжиті талі- цією чи військовий начальством входи до виявлення місця перебування підсудного не довели до скутку; то суд видає роспорядок про відшукання підсудного через оголошення в часописі, як що з обставин спра- ви визнає цей захід користним для виявлення місця перебування особи, що й розшукуюеться. 944. В публікації про розшук зазначається: 1/суд, в вимоги якого публікується оголошення; 2/стать, імя, по батькові, прозвище та прекмети осо- би що її розшукуюеться; 3/злочинство, в якому цю особу обвинувачується. До цього, додається, що кожний хто знає про місце пере- бування винимого, повинен заявити де він перебуває. Оголошення публікується в тій часописі, в якій суд визнає це доцільним. 945. Оголошення про розшук винних вивішуєть- ся на дверях того суду, що йому підсудна справа, а також на дверях відповідних поліційних установ в місцях постійного та останнього перебування вини- мих. 946. Припускається, що винний перебуває за кордоном, то про заклик його до суду можна оголошу- вати в часописах, що їх видається на закордонних мовах. Коли уряд тієї держави, в межах якої перебуває винний, повинно на підставі трактатів видавати злочинців, що втікли до неї, то разом з тим вживається відповідних заходів що до цього через Міністерством Закордонних Справ. 947. Одночасно з заходами до розшукування вини- мого Вищий Військовий Суд удається до найближчого Окружного Суду цивільної офіції, щоб з майном ви- нимого було уряджено згідно з правилами, постанов- леними в 851 та 852 ер. чор. Статуту Карного Судово- го Поступовання. 948. Не буде розшукано винимого, або не буде виявлено через публікацію його місця перебуван- ня на протязі шести місяців з часу вжиття до цього заходів, то суд прийняє справу про карну відповідаль- ність винимого до яки або затримання його. X. Про відновлення справ, припинених універсалом Вищої Влади, або через смерть підсудних. 949. Особам, що їх за переступи помилувано універ- салом Верховної Влади, без судового визначення вини чи невинності, надається право просити суд про віднов- лення справ, закритих в такий спосіб. 950. Реченьць на подання прохань, зазначених в по- передньому 949 артикулі, призначається для осіб, що пе- ребувають в Республіці, чотирьохмісячний, а для осіб, що перебувають за кордоном, річний, рахуючи в обох випад- ках з дня оголошення ім присуду. 951. Коли постановляючи присуд, не можна зробити ніякого висновку про вину, або про невинність особи, з причини неодержання від неї через її смерть пояс- нень, то про це в присуді, як раз зазначається, на випа- док подання родиком мимого прохання про пенсію. 952. Коли особу, що просила про відновлення спра- ви, закритої універсалом Верховної Влади, після розгля- ду цієї справа не буде витравдано, то й вже не може бути нівведено під силу цього універсалу. 953. Право просити про відновлення справ, закритих універсалом Верховної Влади, або через смерть підсуд- них подирається і на родини померлих осіб, але родини, підведених під універсал користуються з цього права лише тоді, коли особи ці померли до упливу речанця, вста- новленого на підновлення справи. 954. На подачу прохань про відновлення справ про померлих осіб, родинам їх дається повний реченьець, виз- начений в 950 артикулі цього статуту, рахуючи цей ре- ченьець з дня смерті особи, підведеної під універсал, або померлої до вирішення про неї справи. 955. При проханнях цього роду завжди повинно бути подано засвідчення місцевого начальства про час смерті особи, що перебувала під судом. XI. Порядок розгляду часткових скарг і протестів. 956. Часткові скарги та протести Вищий Військовий Суд розглядає в прилюдному засіданні і розв'язує їх негайно після одержання. 957. Розгляд та вирішення часткових скарг і протестів у Вищому Військовому Суді провадиться згідно в приписани 535-543 артикулів цього статуту, в додержанні правил, що їх викладено в наступних артикулах 958. Вищий Військовий Суд, розглядаючи часткові скарги та протести, обмежується лише розглядом порушених питань, не вдавшись в справу по суті. 959. В постанові Вищого Військового Суду повинно бути зазначено докладно і позитивно в яких підставах він затверджує чи зносить вповні або частково постанову Військового Суду, та про що саме постановлює замість неї, а також чим розв'язує подану скаргу чи протест. 960. Після цього Військовий Суд повинен в дальнішому провадженні справи додержуватись постанови Вищого Військового Суду за винятком того випадку, коли виявляться нові обставини, що не відповідають розпорядкам Вищого Військового Суду. В цьому випадкові Вищий Військовий Суд уряджує, не зважаючи на постанову Вищого Військового Суду і доводячи про це йому до відома. 961. В постанові про неправильне неприняття каса- ційної скарги призначається новий реченець на по- дачу скарги, не менше, як три дні і не більше, як тиждень з дня оголошення постанови про це Вищого Військового Суду. 962.Скаргу, що її повернуто, може бути подано зно- ву в тому ж вигляді, хоч би й суд вчинив напис на ній про неприняття її. СЬОМИЙ ВІДДІЛ. Про способи оскарження та часткових постанов Вищих Військових Судів. 963.Всі присуди Вищих Судів вважаються оста- точними. 964.Остаточні присуди може бути знесено каса- ційним порядком так по скаргах осіб, що беруть уча- сть в справі як і по протестах, або поданих осіб, що їм доручено прокурорський догляд. 965.Оприч скарг та протестів, що їх подається касаційним порядком, може бути подано, у випадках, визначених нижче, часткової скарги та протести I. Порядок подання часткових скарг та протестів. 966.Часткові скарги та протести може бути по- дано на постанови суду окремо від касаційних скарг та протестів в таких предметах: а/що до визначення підсудності справи; б/що до заходів переслідування винниму — ухилитися від суду та слідства, і в/що до способів забезпечення повозву про ви- нагороду за шкоду та втрати. 967.Крім того часткові скарги може бути пода- но в наступних випадках: 1/на накладення кари за неявку до суду свід- ків, досвідчених людей та інших осіб; 2/на неприйняття касаційних скарг; 3/на постанови суду по скаргах на слідчі дії /525 арт. цього статуту/, і 4/на повільне провадження справи, і 5/на неправильне виконання присуду. 968.Всі иниші,крім зазначених в попередніх /966 та 967 арт./, неправомірні дії суду що до переведен- ня справи може бути оскаржено не інакше, як в порядку касаційному після постанови присуду. 969.Право подавать часткові скарги належить кож- ній особі, що бере участь в справі, в тих предметах справи, що її дотичні. 970.Скарги та протести на часткові постанови суду подається до того-ж суду, в тижневий реченець з дня оголошення часткової постанови, або, коли її не було оголошено, то в часу переведення її в чин- ність. 971.З правила постановленого в попередньому 970 арт., виключається скарги на повільність справи і на неправне арештування винних. Скарги цього ро- ду можна подавати протягом всього часу переведен- ня справи. 972.Подання скарги чи протесту на часткову по- станову, не зупиняє виконання її, крім тих випадків , коли визнає це необхідним суд, що зробив постанову, або Надвичий Суд, до якого скаргу чи протест пода- но. 973.Проти часткової скрги або протесту, яку пода- ла одна сторона, друга може подати свої заперечен- ня чи пояснення до Надвіщого Суду до дня, призна- ченого для слухання справи. 974.Суд, до якого подано часткові скарги, разом зі своїм поясненням негайно подає їх до Надвіщого Суду. 975.Часткові скарги подаються на письмі чи словесно, особисто чи через оборонців та уповно- важених на те повірників. 976.В частковій скарзі повинно бути зазначе- но: від кого її подається, де проживає особа, що по- дала скаргу, чим спростовується постанову суду і чого саме просить особа, що подає скаргу. 977.Словесні скарги записуються до протоколу в додержанням, що до їх змісту, правила, встановле- ного, попереднім 976 артикулом. 978.Початком реченця вважається день, наступ- ний після оголошення постанови: Як що останній день реченця припадає на свято, то кінцем речен- ця вважається перший наступний після свята день. 979.Реченець не вважається пропущеним, коли до успливу його часткову скаргу здано на пошту. 980.Коли реченець пропущено з уважливих причин, то відновлення його залежить від того-ж суду, про- ти постанови якого скаргу подано. 981.Особи, що мають право на скаргу, можуть роз- глядати справу, а також і судову розправу суду по предмету, який оскаржується, в порядкові, зазначе- ному в 750 артикулі цього статуту. 982.Підсудному, якого тримається під арештом, оголошується про всякий поданий в його справі протест чи часткову скаргу. 983.Копії зі скарг та протестів видається всім учасникам справи на їхнє прохання:підсудним неплатно, а приватним обвинувачелям та цивільним позовникам-за встановлену плату. II. Приводи до знесення присудів і порядок подання касаційних скарг та протестів. 984.Касаційні скарги і протести на присуди допускається: а/в разі явного порушення справжнього розуму закону, або неправильного тлумачення його при визначенні карного вчинку і роду кари; б/в разі порушения обряду та форм остільки важливих, що без додержання їх неможливо визнати присуд у силі судового рішення, і в/в разі порушення меж компетенції чи влади, яких надає судові закон. 985.Помилка в покликанні на закон при визначенні переступу чи провини та кари не може бути приводом до знесення присуду, якщо кару призначено ту саму, що й визначено в законі, хоч і не в тому, на який покликався суд. 986.В разі сукупності переступів і провин, неправильне прикладання закону до карного вчинку менш важливого, коли ця обставина не могла мати впливу на призначення кари за карний вчинок більш важливий, не повинно бути приводом для знесення присуду. 987.Підсудний має право подавати касаційну скаргу на присуд у всіх предметах справи, у випад- ках, зазначених в 984 артикулі цього статуту. 988. Військовий прокурор може подавати касацій - ні протести лише на ті присуди, що незвідні з виснов- ком, який він подав, і тільки в тих предметах, по яких Його вимоги не було уважено судом. 989. В тих справах, яких розпочинається не інак- ше, як після скарг і які може бути скінчено замирен- ням, приватний обвинувачель користується в однаково- го в прокурором права касаційної скарги. 990. Цивільний повозвник має право подавати каса- ційну скаргу лише на ті частини присуду, що дотичні винагороди за шкоду та втрати; інші частини присуду він може спростовувати лише тоді, коли вони нарушу- ють його право на відшкодування. 991. Однаково з цивільним повозвником право каса- ційної скарги належить і тим, на кого повернено стя- гнення відшкодування за спричинені карним вчинкам шкоду та втрати. 992. За неповнолітніх та взагалі за осіб, позбав- лених можливості користуватися в своїх прав, касацій- ні скарги можуть подавати їхні батьки, подружжя, опі- куни, або ті, у кого воно на вихованні. 993. Кожна сторона, що бере участь в справі, може просити про знесення присуду в приводу порушенню приписів, що їх встановлено лише для захисту її прав, а не прав супротивної сторони. 994. Касаційні скарги та протести на присуд по- дається в такий речень і на підставі по тих же правилах, що їх встановлено в цьому відділі для подачі часткових скарг та протестів на постанови суду. 995.Проти касаційної скарги чи протесту, поданого однією стороною, друга може подати свої заперечення чи пояснення до Надвішного Суду аж до того дня, в який призначено заслухання справи. 996.Кожному з підсудних, що їх обвинувачують- ся в співучасті в одному карному вчинкові, застерігається право прилучитися до касаційної скарги, яку подав один з них, про що повинно заявити судові протягом речення, встановленого в 970 артикулі цього статуту, а якщо скаргу подано пізній, як перед трьома днями до кінця цього речення, то до упливу трьох день від часу оголошення про подання скарги. 997.Касаційні скарги та протести про карну відповідальність підсудного припиняють виконання цього присуду, а подання їх що до відшкодування припиняє виконання лише по цьому предмету. 998.Касаційна скарга або протест проти присуду, якийи постановлено увільнити підсудного з -під арешту, не припиняє виконання по цьому предмету. 999.Після подання в належний реченець касаційної скарги чи протесту проти присуду Вищого Військового Суду, всю справу негайно надсилається до Надвішного Суду. ВОСЬМИЙ ВІДДІЛ. Про поновлення карних справ, в яких присуди набрали законної сили. 1000.Подання осіб прокуратури та прохання самих засуджених або їх родичів і своєків про поновлення, в указаних в законі причин таких справ, в яких присуди набрали законної сили, вноситься до Надвішного Суду. 1001.За законні причини до поновлення справ вважається: 1/засудження різними присудами кількох осіб за один і той-же переступ,та при тому такий,заподіян- ня якого одним з засуджених доводить про неможли- вість заподіяння його другим; 2/засудження кого-небудь за вбивство людини, про яку потім виявилося,що вона жила,або за інший переступ,якого не заподіяно,та взагалі виявлення доводів невинності засудженого чи понесення ним з судової помилки кары,більшої,ніж призначено в законі за заподіяний вчинок; 3/виявлення фальшивості документів,чи неправ- дивости свідчень свідків,на яких уґрунтовано при- суд; 4/доведене на суді що судді керувалися мотивами вигоди чи іншими особистими мотивами в тій справі, про поновлення якої заступається. 1002.Надвичий Суд попереду пересвідчується що до неволості обставин,на яких основано заступництво про поновлення справи і потім,як що визнає це заступниц- тво вартий уваги,надсилає справу до суду,якому вона підсудна. 1003.Після внесення невиконаного ще присуду,вико- нання його припиняється до остаточного вирішення справи в приняттям лише заходів що до перешкоджен- ня засудженому ухилитися від суда і слідства. 1004.Поновлюючи справу на підставі доводів,що подані на користь засудженого,припиняється дальша чинність присуду і полежшується доля засудженого у всьому,що не перешкоджає заходам до забезпечення явлі його в суд. після поновлення про нього справи, на суді заступає оборонець, вибраний родичами покійного, або призначе- ний від суду. 1006. Скарги та протести на присуди в поновлених справах допускається на загальних підставах. ДЕВ'ЯТИЙ ВІДДІЛ. Про виконання присудів військових судів. I. Про набрання присудами законної сили. 1007. Присуд набирає законної сили: 1/ коли на нього не подано в установленні речень касаційним порядком ні протесту прокурора, ні скарг осіб, що беруть участь в справі, і 2/ коли протест чи скаргу, що й подано касаційним по- рядком, залишено без наслідків. 1008. Присуд набирає законної сили або в цілому обсязі його, або тільки в де-яких частках його. 1009. Коли присуд, що його винесено про кількох підсудних, оскаржено чи опротестовано лише що до де- яких з них, то для решти підсудних його визнається за набравшого законної сили, в часу уливи речення на по- дачу скарг, або-ж на прилучення до поданих скарг. 1010. Присуд, оскаржений тільки що до цивільного позову набирає законної сили в усіх частках, що не до- тичні цього позову. 1011. Якщо суд просить про полеження підсудно- му кари в розмірах, що виходять по-за межі його компе- тенції, чи про помилування засудженого, то присуд, що на- брав законної сили, перед переведенням його до виконан- ня, подається через Міністра Військових Справ на роз- суд Верховної Влади. 1012.Про розпорядок Верховної Влади в зазначе- ному в попередньому 1011 артикулі випадку, суд, що ви- дав присуд, сповіщається Міністром Військових Справ. II. Про обовязки влади що до виконання присудів. 1013.Виконання присуду в усьому тому, що не ви- ходить з кругу безпосередніх судових чинностей, а са- ме: оголошення підсудного виправданим чи увільненим від кари, висловлення йому зауваження чи догани на- лежить до обовязків самих судів. 1014.Всі розпорядження що до виконання присуду, що виходять з кругу судових чинностей, віднесено до обовязків військового начальства та військового про- курора. Військовому прокуророві видається витяг з присуду для надіслання до військового начальства і крім того, до Міністерства Військових Справ, як що присуд, згідно з 1048 арт. цього статуту повинно ого- лосити в наказі Війську Української Народньої Рес- публіки. До цього витягу не вноситься відомостей про склад судової колегії, про попередню судимість під- судного і про накладені на нього дисциплінарні кари, а також міркування суду що до прикладання законів. Коли відомостей, що містяться у витягу, буде не до- сить для правильного виконання присуду, то після по- відомлення про це військового прокурора суд видає йому копію зі всього присуду. 1015.Виконання присуду пропонується тому началь- никові чи комендантові, а розпорядимості якого пере- буває підсудний. 1016.Перепровадження засуджених до вязниці цівільної офіції чи урядження над ними нагляду покла- дається на поліцію або військово польову жандармерію. 1017. Про засуджених до церковної або релігійної покути повідомляється духовне начальство тої віри, до якої належить засуджений. 1018. Грошові стягання, що їх накладено яко кару або присуджено на відшкодування осіб, що понесли шкоду та втрати коли їх звернено на власне майно засуджених, що не є в безпосередньому завідуванню військового начальства, переводиться порядком, встановленим в цивільній офіції. 1019. Коли грошове стягання звернено на платню та інше утримання засудженого то його переводиться військовим начальством, з додержанням правил, встановлених для цього в 1085-1090 арт. Статуту Цівільного Судового Поступовання. 1020. Нагляд за докладним та пильним виконанням присудів покладається на військових прокурорів. 1021. Особи, що виконують присуд, повинні достатньо додержувати його й виконувати всі згідно з присудом вимоги прокурора, через якого передається на вирішення суду всі утруднення чи сумніви, що виникли під час виконання присуду. 1022. В разі загайки або невиконання законних вимог прокурора з боку влади, що виконує присуд, прокурор доносить про це Головному Військовому Прокуророві, для залежних від нього розпорядків. 1023. Про виконання присуду військове начальство повідомляє прокурора, а він доводить про це до відома суду. III. Про порядок виконання присудів. 1024. Присуд передається до виконання негайно після того, як він набрав законної сили. 1025. Присуд, що виправдує підсудного, виконується під час самого виголошення судом /911арт./. Виправданого, що перебуває під арештом, коли його не обвинувачується в іншому карному вчинкові, за який його повинно тримати під арештом, увільняється розпорядженням голови суду. 1026. З правила про негайне виконання присуду допускаються такі винятки: 1/ в разі хвороби засудженого, яка заважає виконанню над ним персональної кари, виконання присуду відкладається, аж поки він видужає; 2/ коли виявиться необхідним замінити призначену в присуді кару іншою, що їй відповідає, то аж до переведення цієї заміни виконання присуду зупиняється; 3/ коли засудженого обвинувачується в новому карному вчинкові, що підводить під кару важчу, ніж та, до якої його присуджено, то про цей новий карний вчинок переводиться особливе дослідження, а виконання постановленого присуду відкладається, за винятком, одначе, частин цього присуду що до позбавлення винного всіх громадянських прав чи всіх особливих прав та переваг, а також що до виключення його з військової служби; 4/ якщо засуджений втік, то виконання присуду про персональне покарання відкладається до часу, коли його спіймають, але відшкодування за втрати, спричинені карним вчинком і, взагалі, грошові стягання обертається невідкладно на його майно. 5/ коли стане необхідним з особливо уважливих чи службових причин спинити виконання присуду, яким засуджується до позбавлення волі, - то суд може постановити відкласти кару до скінчення обставин, що стали приводом до від- кладення карі. 1027. Під час війни, відбуття кари позбавленням сво- боди, не вище, як віддання до поправчих арестанських від- ділів, переводиться згідно закону 28 вересня 1920 року про заміну кари під час війни. 1028. Присуди, що визначають дисциплінарну кару, у всякому разі виконується негайно. 1029. Відкладення кари не поширюється на позбав- лення чи обмеження прав, що сполучене з карою. 1030. Відкладення кари не звільняє засудженого від обов'язку заплатити судові витрати та винагородити за шкоду та втрати, що заподіяно карним вчинком. 1031. Оголошуючи постанову про відкладення кари до кінця війни, голова суду, роз'яснює засудженому, що він може заслужити умовне звільнення від кари варіцевого- робрість в бою, відзначним вчинком, пильністю в службі та бездоганною поведінкою. 1032. Коли засудженого, що йому відкладено відбуття кари до кінця війни, буде до повного дарування кари знову віддано під суд, то йому визначається кару по сукупності присудів, згідно з правилами про складання кар, зазначеними в карному законі, і присуд передається до виконання негайно після того, як набере законної си- ли. 1033. В разі варіцевої хоробрості в бою або іншо- го відзначного вчинку засудженого, якому відбуття кари відкладено до кінця війни, його начальник може засту- пати по команді, щоб знести ту кару. Такі прохання роз- вязує Верховна Влада. 1034. Після скінчення війни відкладений присуд повертається до виконання, як що не було знесено карі засудженому за його вислуги. 1035. Суд повинен визначити в присуді крім вій- ськової карі, яку відкладається до кінця війни, таку кару з загальних законів карних, яка відповідає пер- шій; що кару визначається також в кожному разі звіль- нення засудженого з чинної військової служби до відбуття ним карі. 1036. Коли за переступ чи провину належить кара із загальних карних законів, то, замінивши її відпо- відною військовою карою з військових карних законів суд повинен зазначити в присуду, що в разі звіль- нення засудженого з чинної військової служби, на нього покладається кара з загальних карних зако- нів, що визначена йому спервоначалу, а не військо- ва, що її замінює. 1037. Від присуджених до кріпосних у пов- бавленням всіх громадянських прав чи всіх особли- вих прав та переваг, відбирається ордені та інші відзнаки, як що дони їх мають, а також грамоти та атестати, що особисто їм належать. Ордена та від- знаки пересилається до відповідних орденських установ з повідомленням про присуд, які повстали над підсудними, для відома та виключення їх з ре- єстрів. 1038. Від засуджених до переводу в дисциплінар- ні частини за загальні карні вчинки замісць увяз- нення в фортеці чи вязниці цивільної офіції, а також від засуджених до відгредування в муштро- вих та старшин вспомогового корпусу старшин у козаки, відбирається також ордені та відзнаки, крім медалів за участь у війнах та походах і хрестів рівного в ними значення. 1039. Засуджених, не виключаючи й присуджених до ка- ри на смерть, допускається під належним доглядом, до по- бачення з їхніми подружками, родичами та знайомими. 1040. Під час виконання присуду над засудженими го кари на смерть, з повабленням усіх прав ——, додержуєть- ся наступного порядку: 1/засудженого на смерть кару, перед виконанням присуду, виключається з реєстрів; 2/присуди виконується призначеними для цього на кож- ний випадок окремо частинами військової жандармерії. Для цього оббираються місця закриті від сторонніх глядачів. Присутність частин військ і окремих сторонніх осіб, не допускається; 3/перед переведенням кари до засудженого запрошуєть- ся духовна особа його віри, щоб підготовити його згідно з правилами цієї віри, або до сповіді та Святого причас- тя, чи тільки до покаяння та молитви. Духовна особа супро- водить засудженого й на місце кари та залишається там до виконання присуду, як він цього бажає; 4/при виконанні вироку кари на смерть повинні бути при- сутніми: особа прокурорського догляду та секретар Вищого Військового Суду та лікар для констатування смерті. 5/засуджених виряжають на місце кари під конвоєм, в закритих возах; 6/після достави засудженого на місце кари особа про- курорського догляду доручає секретареві суду прочитати в голос вирок суду, після прочитання якого передає роспо- рядження виконанням вироку командирові частини Військово- польової жандармерії, що для цього призначена; 7/після виконання цих обрядів, над засудженим виконуєть- ся кару згідно з постановою присуду. 1041. Про виконання обряду смертної кари складаєть- ся особливий протокол, за підписом того військового на- 1042. Присуджених на каторгу, або-ж до арестан- тських відділів, передається до розпорядимости про- курора окружного суду. 1043. Присуджених до переводу в дисциплінарні у фортеції та у військовій вчилці, спроваджується військовим частини, до замкнення начальством по призначенню, згідно з постановами про ці заклади. ПРИМІТКА: присуджених до ув'язнення чи замкнення у фортеції спроваджується начальством, якому вони під- лягали під час суду, до коменданта фортеції не інак- ше, як після попередніх з ним заслуги про те, чи є в підпорядкованій йому фортеції вільне приміщення. Відриваючи до фортеції засуджених до ув'язнення чи до замкнення в ній, комендантові надсилається: 1/ відомості, чи трималося особу, яку спроваджу- ється до фортеції, під арештом після оголошення та набрання присудом законної сили; 2/ послужбовий реєстр тієї особи, і 3/ копію з присуду. 1044. Старшин муштрових та вспомогового кор- пусу, засуджених до здеградування в козаки, не за- лишається в старих полках і дивізіях, а перево- диться до інших частин з розпорядження Міністер- ства Військових Справ. 1045. Присуджених до замкнення у вязниці ць- вільної офіції або до віддання під нагляд поліції, передається прокуророві найближчого окружного су- ду, якому разом з тим надсилається в копіях при- суди про засудження. 1046. Коли особи, яких засуджено до катарги, або до іншого речинцевого позбавлення волі, пере- бували під арештом, то час, що ув'язнення в моменту набран- ня присудом законної сили, враховується в реченні ка- ри. Не оскажить засуджений присуду, або коли присуд в наслідок скарги засудженого в порядку касаційному бу- де внесено, або зменшено кару, то час який перебував засуджений під арештом в моменту винесення присуду враховується в реченні кари, яку глибше суд. Особам які не перебували під досудним арештом час відбуття кари рахується в моменту затримання їх для відбуття присуду, а для осіб, які вийшли з під сторожі до відбу- ття кари, то виміряв суд, час відбуття кари рахується в моменту поновленого ———————— відбуття ка- ри. Час перебування в'язнів, засудженими до реченцового позбавлення волі, подорожі до місця призначення та з природу переводу їх через з яких будь причини в одно- го місця ув'язнення до другого, зараховується до виз- начених ім присудом реченця кари. 1047. Для присудження до церковної або релігій- ної покуті, під і час покути визначає духовне началь- ство тієї віри, до якої належить засуджений. 1048. Всі присуди Вищих Військових Судів, після того, як наберуть законної сили, оголошуються: а/ про перебуваючих на чинній військовій службі муштрових старшин та старшин вспомогового корпусу в разі при- судження їх до кар, сполучених з переміною по служ- бі - в наказах Війську У.Н.Р., а в інших випадках в наказі Військової Офіції; б/ про козаків - в наказах тієї частини, в якій служив підсудний. ДЕСЯТИЙ ВІДДІЛ. Про судові витрати. 1049. Всі видатки по військових судовах справах переводиться з сум, що їх асігновано до розпоряд- мости судів.Виконуючи присуди,видатки,зазначені в арти- кулах,що подано нижче,стягається з тих,на кого їх по- кладено судом,а всі інші приймається остаточно на кошт скарбу. 1050.З присуджених до виплати судових витрат стяга- ється: 1/гроші на подорож особам,що їх відряджується для слідства; 2/громі на винагороду досвідчених людей,свідків,пере- кладчиків,тормачів та інших осіб,у випадках і в розмі- рі,визначених нижче цього, і 3/витрати на переховування та пересилку довідних рі- чей,на переведення химичних та техничних досліджувань і на видруковання в часописах різних оголошень. 1051.Покликані до військових судових установ пере- кладчики та досвідчені люди,не виключаючи й лікарів, коли їх запрошуються до слідства чи до суду в місці їхнього перебування,одержують винагороду за свою пра- цю згідно з приписами,визначеними в 529-531 і 860- 862 арт.арт.Статуту Цивільного Судового Поступовання. 1052.Медичні особи,що реробують на службі,чи ліка- рі,що вільно практикують та урядовці кабінетів наукової судової експертизи,в разі покликання їх для судово- медичних досліджувань не в місці їхнього перебування, задовольняються подорожними та добовими грішми на за- гадніх підставах,що їх встановлено для урядовців, яких відряжається в службових справах..Лікарів,що вільно практикують прирівнюються в цьому разі до адміністративних старшин VI класи місцевих установ. 1053.Урядовців поліції та інших,на яких закон покладає обовязки викривати карні вчинки,а також військовиків,що виконують зазначені обовязки,в разі виликання їх до суду або до слідства по-за місцем служби, яко осіб, що викрили карний вчинок або підня- ли з приводу його карне переслідування, задовольня- ється подорожніми та добовими грошим в розмірі, за- значеному для урядовців, яких відправляється в службо- вих справах. 1054. Овідки та інші сторонні до справи особи, в разі покликання їх до слідства та суду на віддален- ня, більше як п'ятнадцять верстов, одержують подорож- ні гроші в розмірі дійсної вартості переїзду одним конем в обидва кінці або платню за проїзд в обидва кінці, на пароплаві чи по залізниці в возах третьої класи. Над усе вони одержують на своє утримання до- бові гроші за кожний день відсутності з місця меш- кання, по дійсній середній заробітній платі чоловіка. 1055. Духовним особам, що їх запрошуються до судо- вих установ для виконання обряду присяги по за міс- цем їх мешкання, виплачується подорожні та добові гроші, так само як урядовцям яких відправляється в службових справах. В цьому разі духовних осіб при- рівнюється до урядовців шостої класи місцевих уста- нов. Крім того, духовні особи, між іншим і запрошені в місці їх мешкання, одержують за відірвання від зви- чайної праці винагороду в розмірі, за кожний день перебування в суді, по дійсній середній заробітній платі чоловіка. 1056. Власникам чи управителям вільних аптек та лабораторій, за взяття ними під час судово-химичних досліджувань реагентів, плату переводиться по особли- вому ціннику, встановленому медичною радою. 1057. Видатки на опакування та пересилку річови- ни, що підлягає химичному досліджуванню, а також на пересилку інших довідних річей, виплачується по міс- цевих цінах на вжиті для того матеріяли, робочих та під- води. 1058. Особи, що їм доручається догляд за затриманою домашньою худобою, одержують винагороду за прохарчування її, але визначаючи розмір такої винагороди, береться на увагу й ту користь, яку зазначені особи могли мати від товаришів, що віддано під їхній догляд. 1059. Витрати на видрукування оголошень про відшукан- ня предметів, потрібних для досліджування, про знайдені мертві тіла й про відшукання заподозрілих, поповнюються з майна осіб, що їх буде визнано по справі винними. 1060. Всі прохання, пояснення, підписки та скарги в спра- вах про карні вчинки вільні від усяких податків та гер- бового збору. 1061. Коли, на підставі правил цього статуту, копії в присудів, а протоколів та з інших паперів видається осо- бам, що брали участь в справі, не інакше, як за іхні кошти, то з особи, що вимагає таких копій, сягається по 2000 гри- вень з аркуша, рахуючи на кожній сторінці по двадцять п'ять рядків. 1062. Винагородження дослідченим людям, свідкам та ин- шим особам, що їх закликається, під час переведення справ видається по визначенню того суду, на розгляд якого спра- ва вступила чи повинна вступати. Видачу цих грошей пере- водиться не інакше, як з димоги осіб, що мають право на винагородження. 1063. Подорожні та добові гроші урядовим особам, визна- ченим в 1053 арт. цього статуту, як що їх викликається в суд або на слідство з службового обов'язку видається тими установами, де ці особи перебувають на службі. Про кількість виданих на цій підставі грошей агадані уста- нови невідкладно повідомляють ті військові судові уста- нови, від яких стався виклик. 1064. Досвідчені люди, світки та інші особи, що їх викликається під час переведення досудного слідства, як що вони бажають одержати винагороду, повинні заявити про це після скінчення переслуху або тієї дії, для якої їх покликано. 1065. Особи, що їх викликається до судної розправи, як що вони бажають одержати винагороду, повинні заявити про це до оголошення присуду. Хто не заявить вимоги про винагороду Його за понесені втрати до оголошення присуду, про того вважається, що він зрікся винагороди. 1066. Подорожні гроші, що складають винагороду, вираховується по встановлених тарифах на залізничні та пароплавні квитки, а що до переїзду по грунтових дорогах, то по поданих органами місцевої влади відомостях про дійсну вартість підводи. 1067. Особи, що переводять слідство, а також і судові установи, повинні вести докладний рахунок на всі судові витрати. 1068. В тих випадках, коли досудне слідство, не вступаючи до суду для розгляду вчинків винних, припиняється порядком, встановленим 334 те 553 арт. арт. цього статуту, його подається до Вищого Військового Суду, для розгляду рахунка на витрати, складеного слідчим, та для визначення винагороди особам, зазначеним в 1062 арт. цього статуту, як що вони подали про те вимогу під час переведення слідства. В справах цього роду всі витрати приймаються на кошти скарбу. 1069. Витрати по переводенню справи про карний вчинок, заподіяний кількома особами, поділяється між ними в мірі участі іхньої в карному вчинкові. 1070.Головні винуватці,а саме:заводці,спільники і всі,що безпосередньо заподіяли карний вчинок,а також підмовники,відповідають у виплаті судових витрат всі спільно. 1071.Коли головні винуватці не в стані поповнити су- дових витрат,то суму цих витрат присуджується в інших учасників карного вчинку,а саме:з підсобників,попус- тителів,переховувачів та перевідликів,які в судових витратах несуть також спільну кругову відвічальність. 1072.В присуді повинно бути завжди зазначено:на ко- го саме покладається поповнення судових витрат і в якій поступовності та яка частка всіх витрат припа- дає на кожного з засуджених.Але докладне вирахуван- ня судових витрат,зі вказівкою на які предмети їх ужито,визначається частковою постановою,що її скла- дається після оголошення присуду. 1073.Постанову в визначенням судових витрат,що їх належить поповнити,оподолується через військове на- чальство,судового виконавця,або поліцію-особам,при- судженим до виплати,або тим,що обняли їхнє майно. 1074.Коли особи,що в них вимагається поповнення су- дових витрат,визнають розрахунок неправильним,то мо- жуть подати,в двохтижневий речень з дня оголошення ім цього розрахунку,часткову скаргу до Надвищого Су- ду,а в справах розрішених Військовим судом до Вищого Військового Суду. 1075.Коли в особи,що повинна поповнити судові витра- ти,присуджено разом з тим і відшкодування за спричине- ну шкоду та втрати,то спершу стягається з неї відшко- дування,а потім уже судові витрати. 1076. Стягання судових витрат не переводиться в майна засудженої особи, що померла до набрання присудом законної сили. Але коли засуджений помер після того, як присуд набрав законної сили, то стягання судових витрат переводиться в майна, що залишилося після нього. 1077. В разі засудження не має в чого виплатити штрафу і не судові виправати, їх остаточно приймається на кошти скарг- об'єктів, якщо це не міністерство. ТРЕТІЙ РОЗДІЛ Винятки з загального порядку судового військового поступання. 1078. З загального порядку судово-військового карного поступання встановлюється винятки: 1/ в карних справах, що їх переводяться з участю духовної офіції, а саме: а/ в карних вчинках, сполучених в порушенням постанов, що оберігають віру, або в порушенні церковних або релігійних правил, і б/ в карних вчинках духовних осіб; 2/ в карних вчинках по службі осіб військової судової офіції; 3/ в карних справах, що дотичні різних частин адміністративного управління; 4/ в карних справах вищаної підсудності військової та цивільної; 5/ в справах що до порушення законів про друк; 6/ прискорений порядок проведення справ під час війни та в місцевостях, оголошених на воєнному стані, або в стані облоги. 7/ в справах про службові переступки командирів дивізій, рівних з ними, та вищих начальників. ПЕРШИЙ ВІДДІЛ. В ПРО ПОСТУПОВАННЯ КАРНИХ СПРАВАХ , ЩО ЇХ ПЕРЕВОДИТЬ- СЯ З УЧАСТЮ ДУХОВНОЇ ОФІЦІЇ. 1079. Карні вчинки, що підлягають військовому судові і що сполучені з порушенням постанов, які оберігають віру чи що сподучені в порушенням цер- ковних або релігійних правил, належить переслідува- ти загальним порядком, але в винятками, визначеними в цьому відділі. 1080. Справи про переступи та провини, за які в карних законах покладено лише церковну чи релігій- ну покуту чи віддання винного під духовний суд, підлягають виключно цьому судові. 1081. Справи про переступи та провини, за які в карних законах визначено, крім церковної або релігій- ної покути, ще іншу кару, вирішуються військовим начальством або військовим судом, і присуд надсилаєть- ся духовному начальству для призначення засудже- ному церковної або релігійної покути. 5. Карні вчинки, що сполучені з порушенням церковних чи релігійних правил. 1082. Коли під час розгляду в духовній офіції справ про порушення церковних чи релігійних пра- вил, буде виявлено карні вчинки, що підлягають вій- ськовому судові, то духовні установи повідомляють про це військову прокуратуру. Поща дає цим справам рук встановленням порядком. 1083. Справи про шлюби, що їх вчинено насильством чи обманом або в божевільному стані одної чи й обох осіб, що взяли шлюб, роспочинається у війсь- ковому суді. Присуд цього суду що до насильства чи обману надсилається духовному судові, так для вирішен- ня про дійсність шлюбу, як і для визначення відповідаль- ності духовних осіб, що взяли шлюб. 1084. В справах про многошлюбність, винними віддаються під військовий суд не раніш, як після одержання від духов- ного суду докладних відомостей про вязання другого шлю- бу, в час істнування першого. В тому ж порядкові вимагаєть- ся від духовного суду відомостей і в справах про крово- змішання між особами, що не перебувають в шлюбі. 1085. Справи про вязання шлюбу у випадках, недозволе- них в законах, вступають до військового суду після скін- чення над винними духовного суду. 1086. Цьому ж порядкові підлягають і інші шлюбні спра- ви, в яких військовий суд, після передачі їх в суду ду- ховного, визначає карну відповідальність підсудних. 1087. Справи по скарзі за порушення військовиками свя- тості шлюбу чужолюдством належить до компетенції: 1/військового суду коли скривджена дружина просить про покарання винного на підставі карних законів, або 2/духовного суду, коли скривджена сторона про- хає про розбрання шлюбу та про покарання сторони вин- ної по правилах церковних або релігійних. r/Про поступовання в карних вчинках духовних осіб. 1088. Особи духоної офіції підлягають військовому судові в тих-же випадках, в яких підлягають цьому судові й особи цивільної офіції /182 і 1147 арт.арт./. В усіх інших випадках особи духоної офіції, не виключаючи й тих із них, що служать при війську, підлягають судові: духовно- му чи карному судові цивільної офіції, на підставі загаль- них правил для судівництва про карні вчинки духоных осіб /1017-1029 арт.арт. Карного Судового Поступовання./ 1089. По справах які, підлягають військовому судові, осіб, що належать до духовного стану, судиться загальним порядком судово військового поступовання, з додержанням що до духовних осіб та чинців де-яких особливих пра- вил, викладених в артикулах, що йдуть нижче сього. 1090. Призначаючи слідство про підсудні Вищому Війсь- ковому Судові карні вчинки духовних осіб та ченців, вій- ськова прокуратура доводить до відома про це духовне начальство винних, якому надається право надсилики протя- гом усього часу переведення слідства всіх відомостей, що можуть спричинитися до вияснення справи. 1091. Духовних осіб та чинців може бути затримано лише в тому разі, як іх обвинувачується у важливих карних вчин- ках, що потягають за собою поваблення всіх громадянських прав чи втрату особливих прав та переваг і лише у випад- ках кінечної в тому необхідності. 1092. Духовних осіб та ченців, яких обвинувачується в зазначених вище карних вчинках, тримається під арештом окремо від інших ув'язнених. 1093. Так про затримання духовної особи, як і про взят- тя заходів що до перешкоди ухилитися від слідства, негай- но повідомлюється духовне начальство, для належного роз- порядку, щоб запобігти припиненню служби. Божої та вико- нанню духовних треб. 1094. По справах про духовних осіб та ченців, підлеглих Вищому Військовому Судові, всі слідчі акти військовий про- курор надсилає до духовного начальства винних. 1095. Духовне начальство, після розгляду цих слідчих ак- тів, у двохтекневий реченець, після одібрання їх, подає військовому прокуророві свою думку що до обставин обви- нування духовних осіб. 1096.Думку духовного начальства,равом зі своїм власним висновком,військовий прокурор подає в акті обвинувачення,що його пропонується судові. 1097.Під час переведення судової росправи,так вій- ськовий прокурор,як і підсудний та оборонець Його можуть вимагати,щоб висновок духовного начальства було прочитано на суді,але висновок цей не звязує суд що до постанови того чи іншого присуду. 1098.Присуди,що визначають втрату чи обмеження прав стану духовних осіб,надсилається в копіях,від- повідному духовному начальству,для внесення в засуд- женого сану,з призначенням речення,протягом якого повинно бути доставлено повідомлення про виконання цього. 1099.Присуди,якими духовних осіб і ченців присуд- жується до зауваження чи догани,або увязнення,не сполученого з позбавленням чи обмеженням прав та переваг,надсилається духовному начальству для на- лежного розпорядку. ДРУГИЙ ВІДДІЛ Про поступовання в карних вчинках по службі осіб вій- ськової судової офіції. 1100.Урядові особи військової судової офіції,за винятком Головного Військового Прокурора Начальника Військової Судової Управи,та їх помішників,за карні вчинки по своїй судовій службі підсудні військовому судові.Головного Військового Прокурора,Начальника Військово-Судової Управи та їх помішників за карні вчинки по іхній службі судиться в Надвищому Судді. 1101.Досудне слідство та суд про карні вчинки,запо- діяні по службі особами військової судової офіції пе- реводиться загальним порядком військового карного по- ступовання,з додержанням лише де-яких особливих при- писів,постановлених в наступних артикулах. 1102.Справи про зазначені карні вчинки порушується: 1/скаргами та заявами приватних осіб; 2/повідомленням та донесенням урядових осіб,та 3/наглядом військових судових установ. 1103.Скарги,донесення та повідомлення про карні вчи- ики урядових осіб військової судової офіції,а також прокання про відшкодування за спричинену цими карними вчинками шкоду та втрати подається до тих судових ус- танов,від яких залежить відання винних під суд. 1104.З розпорядження цих же судових установ перево- диться й досудне слідство. 1105.Досудне слідство і ввагалі всяке досліджуван- ня по-за судом про дії голів та членів військових судових установ,або прокурорів,що до них приділено, ні в якому разі не може бути покладено на слідчого суддю чи на яку иншу особу з того суду,до якого на- лежить винний. 1106.Осіб військової судової офіції за переступи та провини по службі,віддається під суд: 1/Секретарів Вищих Військових і Військових Судів та їхніх помішників,а також судових практикантів, постановами Вищих Військових Судів; 2/Начальника Військово-Судової Управи,та його по- мішника,Головного Військового Прокурора,Голів і суд- дів Вищих Військових та Військових Судів,військових прокурорів,їхніх товаришів,слідчих суддів,а також тимчасових членів Вищих Військових і Військових Су- дів за нарушения ними судівських обовязків,- поста- новою Надвищого Суду. 1107.Суд над урядовими особами військової судо- вої офіції переводиться у Вищих Військових Судах, але його ні в якому разі не переводиться в тому суді,в якому винний перебуває на службі. ТРЕТІЙ ВІДДІЛ ПРО ПОСТУПОВАННЯ ПРО ПЕРЕСТУПИ ТА ПРОВИНИ, ЩО ДОТИЧНІ РІЗНИХ ЧАСТИН АДМІНІСТРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ. Про поступовання про переступи та провини про статутів. Скарбових управлінь 1108. Особи Військової Офіції за порушення статутів скарбових управлінь, що зазначені в додаткові до 1124 арт. статуту карного судового поступання і підляга- ють відповідальності на тій же підставі і тим-же по- рядком, як і особи цивільної офіції. Скарги на непра- вильні дії та на присуди в справах цього роду пода- ється ними тим порядком, якого встановлено в законних взагалі для оскарження неправильних дій та присудів у зазначених справах. 1109. За винятком нарушень, зазначених у попередньому артикулі всі інші переступи та провини осіб Військової Офіції проти статутів скарбового управління переслі- дуються згідно з приписами цього статуту на загальній підставі, в винятками, визначеними в цьому відділі. 1110. При сукупності карних вчинків винимого, грошо- ве стягання за порушення статутів скарбового управ- ління не покривається карами за інші переступи та про- вини, і коли стягання це належить до зазначених в до- даткові до 1124 арт. Статуту Карного Судового Поступо- вання і то його накладається порядком адміністраційним, невалежно від кар та стягання, що їх визначається порядком судним за інші карні вчинки винимого. III3.Суму грошового стягання,по якій визначається підсудність справи Військовому чи Вищому Військовому Судові,складається з розміру грошового стягання та ціни предметів,що підлягають конфіскаті. III2.Порядок виявлення порушень статутів скарбо- вого управління,що його встановлено в II29-II55 арт. арт.Статуту Карного Судового Поступовання поширю- ється й на випадки порушень цих статутів особами Військової Офіції. III3.Досудне слідство за переступи та провини про- ти статутів скарбового управління в тих випадках,коли його доручається слідчому судді,переводиться з додер- жанням приписів,встановлених для переведення таких слідств,у цивільній офіції /II56-II78 арт.арт.Статуту Карного Судового Поступовання./ III4.Коли слідчий суддя визнає досудне слідство скінченним,або не знайде підстав продовжувати його,то він пересилає слідчу справу до місцевого скарбового управління. ПРИМІТКА:куди саме надсилається слідчі справи про порушення статутів скарбових управлінь,зазначено в примітці до II79 арт.Статуту Карного Судового Поступовання. III5.Скарбове управління,протягом двох тижнів від часу одержання слідчої справи,повинно розглянути її та повернути зі своїм висновком до військового прокурора. III6.Висновок скарбового управління разом зі своєю власною гадкою про справу,військовий прокурор подає в акті обвинувачення,що його пропонується судові. III7.Коли військовий прокурор визнає,що справу на- лежить припинити або закрити /334 і 553 арт.арт./, 1118. На припинення чи закриття справи скарбо- ве управління має право подати в двохтижневий ре- ченець скргу до Надвіщого Суду. 1119. Двохтижневий реченець на подання зазна- чених скарг рахується з дня одержання повідомлен- ня про припинення справи в надбавкою в належних випадках, поверстового реченця. 1120. До одержання рішення на скаргу, якщи під час досудного слідства заходи що до перешкоджени виннимому ухилитися від суду, вноситься зараз же після розпорядку про припинення справи; але затри- манні предмети, що можуть підлягати конфіскаті, за- лишається під секвестром. 1121. Для оборони інтересів скарбу, скарбове управління може призначити своїх повірників. 1122. Голова Вищого Військового або Військового Суду, після того, як справа вступила на розгляд, зав- часно повідомляє відповідне скарбове управління про місце та час призначеного в цій справі засідання. 1123. Судове засідання не викладається, коли по- вірник від скарбу не прибуде на призначений час. 1124. Повірники скарбового управління в усьому, що стосується до оборони інтересів скарбу, корис- туються з прав цивільних пововників в карних спра- вах. 1125. Копії з присудів, а також всі скарг на ті присуди видається скарбовому управлінню не платно. 1126. Право протесту на присуди Вищих Військових Судів в справах про порушення статутів скарбового управління належить військовим прокурорам,на загальній підставі. 1127.Переводячи справу про порушення статутів скарбових управлінь Вищі Військові й Військові Суди додержують приписів,встановлених 1197-1201 і 1203-1207 арт. статуту Карного Судового Поступовання. 1128.Постановляючи присуд про грошове стягання на користь скарбу,суд разом з тим визначає і заміну цього стягання,в разі неспроможності засудженого,іншою карою,на підставі правил,встановлених військовими карними законами. 1129.Для виплати грошового стягання засудженому надається двомісячний реченець в день,в якого присуд на бере законної сили. 1130.Після уплату цього реченця,стягання переводиться в майна засудженого,а коли-ж його не вистачає,то вживається заходів,зазначених у присуді на випадок неспроможності засудженого. 1131.До суми судових витрат,що їх стягається в винних,належить добавляти подорожні видатки скарбових по-вірників,командированих для присутності на слідстві та на суді. 1132.Установи та урядові особи скарбового управління про вчинені на підставі попереднього 1131 артикула видатки повинні повідомляти військові суди до оголошен-ня присуду підсудному. 5/Про поступовання за переступи та провини проти скарбової власності. 1133.Справи про переступи та провини проти скарбової власності, що не нарушають статутів скарбових управлінь переводиться загальним порядком військового карного судового поступовання з винятками, що їх зазначено нижче. 1134. Коли військовий прокурор подасть висновок про припинення або про закриття справи, то про це повідомляється ту установу, чи урядову особу, що її підпорядковано скарбове майно. 1135. На постанову про припинення чи закриття справи визначені установи та урядові особи мають право подати скаргу порядком, зазначеним в попередньому відділі /III17-III19 арт.арт/ 1136. Досудні слідства про карні вчинки чи події, якими спричинено скарбові по Військовій Офіції шкоду та втрати не менш, як на п'ятьсот тисяч гривень, закривається по згоді Вищою Військовою Радою, для чого військовий прокурор надсилає попереду всю справу в висновком про її закриття на розгляд Вищої Військової Ради. Свої міркування разом зі справою Вища Військова Рада повертає військовому прокуророві, який пропонує свій висновок та міркування Вищої Військової Ради Вищому Військовому Судові встановленим порядком. 1137. Перевідування про події чи карні вчинки, в яких не виявлено винних , як що від цих подій, чи карних вчинків спричинились скарбові по Військовій Офіції шкоди чи втрати не менш, як на п'ятьсот тисяч гривень і як що в цих справах не має підстав для провадження досудного слідства, закривається військовим прокурором по згоді в Вищою Військовою Радою, для чого перевідування в висновком військового прокурора про закриття справи надсилається на розгляд Вищої Військової Ради. В разі незгоди Вищої Військо- вої Ради на закриття справи, іі повертається для пере- ведення досудного слідства. 1138.Суд в справах про переступи та провини проти скарбової власності, що не нарушають статутів скарбово- го управління, переводиться загальним порядком судово- військового карного поступання, але, під час розгляду цих справ у Вищих Військових Судах, прокурори дають вис- новки і про винагородження скарбу, як що про це було внесено повов встановленим порядком. В/Про поступання за переступи і провини проти громадського ладу. 1139.Нарушения військовиками громадського ладу, за- значені в додаткові до 1214 арт.Статуту Карного Судо- вого Поступання., подається на безпосередній розгляд адміністративних установ порядком, встановленим в на- лежних статутах. 1140.Всі інші переступи та провини військовиків про- ти громадського ладу переслідується згідно з загальни- ми приписами судово-військового карного поступання з винятками, що встановлено нижче. 1141.В справах цього роду адміністративні устано- ви можуть брати участь лише як цівільні пововники, ко- ли саму справу сполучено з позовом адміністрації за шкоду та втрати. 1142.В справах про нарущення статуту лікарського особами медичного, аптекарського чи ветеринарного ста- нів, досудне слідство військовий прокурор пересилає на висновок в час спокійний до військового санітарного чи військового ветеринарного інспектора, а під час війни начальником санітарії та ветеринарії армії по належ- ності. 1143.За порушення карантинних правил/Закон т.XIII кн. II розд.IV, вид.1905 р./продовж.1910 р./, всі особи, яких покликається до слідства та суду в небезпечні часи, а також і предмети, що служать доводом вини відсилають- ся за межу карантини чи оточеного місця, не раніше, як після попереднього очищення їх на підставі карантинних правил. 1144.За порушення статуту шляхів, що потягають лише одно грошове стягання, винним надається внести належне в них стягання установам чи особам, на обов'язок яких по- кладено охороняти шляхи, або дати підписку про виплату стягання в місці їхнього сталого мешкання. 1145.Якщо винний в порушенні статуту шляхів війсь- ковик не згоджується виплатити належне в нього стяган- ня, а також, якщо він підлягає персональній карі, то на- чальник дистанції чи інша урядова особа повідомляє про це належне військове начальство, яке має урядити в вин- ним по закону. ЧЕТВЕРТИЙ ВІДДІЛ. ПРО ПОСТУПОВАННЯ В СПРАВАХ МІШАНОЇ ПІДСУДНОСТІ ВІЙСЬКОВОЇ Й ЦІВІЛЬНОЇ. I. Про судівництво що до загальних карних вчинків та що до вчинків проти законів дисципліни та військової служби. 1146.Якщо в заподіянні карного вчинку, що не нару- шує дисципліни та військової служби, разом з цивільними особами обвинувачується й військовик, то справа про тих і других, на загальних підставах підсудності, під- лягає розгляду або мирового суду, або інших судів ци- вільної офіції, в додержанням приписів, встановлених для цього в 1236–1245 арт.арт.Статуту Карного судового поступовання /36.Зак.т.XVI./ 1147.Як що в переступу чи провині,що нарушує зако- ни дисципліни та військової служби разом з військови- ками брали участь і цивільні особи,то справа про тих та про других підлягає розгляду Вищого Військового Суду. 1148.В справах,зазначених в попередньому 1147 арти- кулі,перевідування,досудне слідство та судову розправу переводиться загальним порядком військового карного по- ступовання з додержанням лише де-яких особливих приписів, постановлених в наступних артикулах. 1149.Після покликання до слідства та після переслу- хання цивільних осіб вживається заходів що до переш- коди ухилитись від слідства та суду,відповідно до тих кар,які випадають ім в загальних карних законах. 1150.В разі,коли цивільних осіб буде визнано винними в участі в карних вчинках проти законів дисципліни та військової служби то військовий суд визначає ім кару, прикладаючи до карних вчинків цього роду загальні кар- ні закони. 1151.Присуд над цивільними особами,що набрав законної сили,для переведення до виконання надсилається прокуро- рові місцевого окружного суду. II. Про поступовання в разі сукупності карних вчинків,з яких одні підсудні цивільному,а другі-військовому судо- ві. 1152.В разі обвинувачення кого-небудь в двох чи біль- ше карних вчинках,з яких одні підлягають розгляду суду цивільного,а други-суду військового,переведені в цивіль- ний та військовий офіція слідства пересилається:або до прокурора окружного суду,як що більш важливого кар- ного винику заподіяно в цивільному побуті,або до війсь- 1153. Суд, якому є підсудний важливіший з карних вчинків, що їх закидається винному, розглядає справу в усьому обсязі й та визначає підсудному кару згідно з правилами про збір переступів. 1154. Як що військовик незалежно від спільного заподіяння загального карного вчинку з цивільними особами, нарушив закони дисципліни та військової служби, то судження всіх учасників загального карного вчинку застерігається судові цивільної офіції, а порушення законів дисципліни та військової служби, як що воно підводить, по закону, під більш тяжку кару, ніж загальний карний вчинок, розглядає військовий суд: В цьому разі справа підлягає розгляд у спершу в суді цивільної офіції. 1154. Як що військовика засуджено за карні вчинки різної підсудності, то присуд того суду, розглядаючи якого справа підлягає раніше, надсилається до другого суду та виконання присуду над підсудним припиняється, поки наслідок про нього пізніший присуд. 1156. Як що винного засуджено обома присудами, то в останньому йому призначається кару згідно з правилами про збір переступів. ПЯТИЙ ВІДДІЛ. Про поступовання в справах про порушення законів про друк. 1157. Військовики, що перебувають на чинній військовій службі, за порушення постанов про друк, що сполучені з порушенням обов'язків військової служби, підлягають Вищому Військовому Судові та переслідуються згідно з загальними правилами військового карного поступовання. 1158. Військовики, що перебувають на чинній вій- ськовій службі, за всі інші порушення постанов про друк підлягають підсудності загальних судових уста- нов згідно з 1213 - 1213 арт. Статуту Карного Судо- вого поступання за допережанням приписів, встановле- них в наступних артикулах. 1159. Стягання за порушення, перелічені в 1010- 1013, 1015-1019, 1030 і 1032 арт. арт. Улож. о наказ. Угол. і Исправ./6 Закон т. XV вид. 1885 р./ накладається по- рядком, визначеним в дисциплінарному статуті. ШОСТИЙ ВІДДІЛ Про прискорений порядок провадження справ під час війни та в місцевостях, оголошених на воєнному стані, або в стані облоги. 1160. Під час війни та в місцевостях, оголоше- них на воєнному стані або в стані облоги, військові суди, переводять справи прискореним порядком, як за- значено нижче. 1161. Слідчий суддя, прийнявши для досудного слідства справу, в якій вже вчинено перевідування, лише доповнює його і обмежує розслід переведенням лише тих окремих слідчих дій, що їх бракує для пов- ного засування справи. Одначе в цьому разі належить переслухати винимого та вжити заходу що до переш- коди винимому ухилитися від слідства та суду. 1162. Військовий прокурор, одержавши справу з пе- ревідуванням, остільки повним, що в нього видко, хто і в чому обвинувачується, хто свідки, та які доводи вини підозрілого, негайно вносить в суд акт обвину- вачення, не направляючи справи до досудного слідства хоча б винимому і загрожувала кара з позбавленням всіх громадянських прав. 1163. В надзвичайних випадках заподіяння перес- тупів: повстання проти влади, озброєного опору владі, розбою, убивства, грабіжу, підпалу, озброєного нападу на військовиків, варту та цивільних урядовців, чинно- го порушення військової дисципліни і підлеглості /98 арт. Військового Карного Статуту/, опору проти вико- нання наказу начальства /106 і 107 арт. Військ.Кари. Статуту/, повстання військовиків /110 і 112 арт. арт. того ж Статуту/, нападу на стійку або зв'язкову сторону /117 арт. того ж Статуту/ і таких інших тяжких влочинів, що своїм характером загрожують важливим інтересам Рес- публіки і війська як що винимого спіймано на гаря- чім вчинкові, або хоч і пізніше затримано, але є свідки влочину, то Вищий Військовий Суд негайно ви- іздить на місце влочину і переводить судну розправу без досудного слідства чи перевідування та без вне- сення обвинувачення. 1164. Начальники військових частин, коменданти міст, губерніальні та повітові комісари, по приналеж- ності, в разі заподіяння згаданих влочинів в підпо- рядкованій їм місцевості, при зазначених в поперед- ньому артикулі умовах, негайно звертаються до війсь- кового прокурора належного Вищого Військового Суду з повідомленням про обставини заподіяного влочину, про місце перебування свідків та про місце тримання під арештом винимого, додаючи, що з обставин часу чи справи, вони вважають необхідним прискорене перевед- дення судної розправи. Правило це не касує чинності 277-282 арт. арт. цього Статута. 1165. Одержавши зазначене в попередньому 1164 ар- тикулі повідомлення військовий прокурор вносить про- позицію до Вищого Військового Суду негайно вихати на місце злочину і роспочати судну розправу. 1166. Як що військовий прокурор не вважає можливим задозвольнити вимогу військової чи цивільної влади і внести пропозицію в суд про прискорену розправу, то пропонує належному слідчому судді перевести слідство в справі, про що негайно доносить Головному Військово- му Прокуророві, викладаючи мотиви, в яких не внесено в суд пропозиції про прискорення розгляду справи судом. 1167. Коли суд не визнає можливим, з законних причин, виконати пропозицію військового прокурора про прис- корену судну розправу і передасть справу для переве- дення досудного слідства, то негайно повідомляє На- чальника Військової Судової Управи в додатком складеної про це постанови. 1168. Як що передбачається судово-медичний огляд на розправі, чи секцію трупу або розгляд діяльності мало- літнього винимого, то суд, визнає на судну розправу, закли- кає в собою лікарів. 1169. Відсутність де-яких співучасників злочину не стає на перешкоді до прискореного розгляду справи. Про відсутніх співучасників суд виділяє справу і передає її до переведення досудного слідства. 1170 Судна розправа починається внеском прокурора, кого і в якому злочині обвинувачується та яких свід- ків треба переслухати. 1171. Внесок прокурора оголошується винимому та його запитується, яких він ставить свідків, щоб суд їх пере- слухав. 1172. По за вище зазначеними винятками та оскільки це не буде суперечити постановам цього відділу, судну роз- праву і постанову присуду провадиться порядком, встанов- леним для переведення справ у Вищих Військових Судах / II розділ /. СЬОМИЙ ВІДДІЛ. Про поступовання в справах про службові переступи Командирів дівізій, рівних з ними та вищих за них по владі начальників. 1173. В разі суду над Командирами дівізій, рівних з ними та вищих за них по владі начальниками за службові переступи, складається окрему судну колегію, в якій головує Надвищий Суддя, а членами являються: два голови Вищих Військових Судів з визначення Надвищого Суду, два Генерали або булавних старшини з призначення Міністра Військових Справ або Командуючого Армією по належності і два тимчасових членів військових судів-один старшина і один козак з судової округи, що її визначить Начальник Військової Судової Управи. П Р И М І Т К А: Цей артикул не поширюється на військових осіб, які по займаємим ними посадам на підставі закону про Вище Військове Управління підлягають Вищому Суду Республіки. Андрій Левицький ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ М. Юнаків. Генштабу Генерал-Поручник Міністр Військових Справ і Голова Вищої Військової Ради ВІЙСЬКОВИЙ СУДНИЙ СТАТУТ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 314 Фонду № 1078 Пронумеровано 155/свєд именієння (цифрами і крописом) з них літерні №№ 412 Опису № 2 +1016-256 аркушів пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: нші особливості документів Документи із згасаючим текстом: 26.08 1999 р. Підпис ДЛЯ ПІДШИВКИ ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ---|--- 21.01.04 16х | 30.08.99 А Дігов, о/ю | 30.01.04АТ 25.08.70 Б | Під час видачі підпис, дата | повернення підпис, дата ВІДМІТКИ РЕСТАВРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація: | Опра́ва: | Мікрофільмування: ---|---|--- (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | очищування 19.07.2011 Сріб