Статути бойової відзнаки республіки і залогової служби, пояснювальні записки та доповіді Генерального штабу до них , 12.07.1919-19.07.1919, 58 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків ФКР 10785-9 3 ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ УНР Статути бойової відзнаки республіки і залогової служби, пояснюючи записки та доповіді Генштабу до них 12-19 липня 1919р. на 58 арк. Товарне Управління Тенерифського Штабу. Інженерно-ореєвський відділ. ДЕЛО № Ситатури бойової візьмаки Республіки ми і заголової служби, посилання заштим і домовіді Генштабу до них Начато 12 липня 1949 г. Окончено 19 липня 1949 г. (Є документи за 1921р.) На АКТСХ Січанські боївці визнали Республіку і заголової служби; певенішові записки і доповіді: Ленінграду до них. У.Н.Р. Військове Міністерство НАЧАЛЬНИК Головного Управління Генерального Штабу. Інспекторськ.відділ. "12" Липня 1919 року. ч. 28%... м. Кам'янець-Подільськ. ДОКЛАД. Попередня і остання боротьба з ворога ми, а рівно-ж боротьба в будучині відбива- лась і відбивається на войках; їх найбільше лягає на полях бойовиська, з них найбільше калік і взагалі це найбільші страдники за Державність. Найбільше виявлення лицарства теж можна зустріти серед войків. Українська Народня Республіка, будучи свою постійну армію, не може за визначні ли- царські подвиги чим-би-то не було не від- ріжнити відзначного лицаря від звичайного бойця-войки. Це і викликало встановлення особливої бойової відзнаки "Республік" Ця відзнака повинна бути 2-х стуг тому, що лицарські вчинки можуть бути б.. видатні і менш. Для керування при нагородженні відзн кою з"являлось необхідним скласти статут, в якому б і були приведені як приклади бойо- вих вчинків, за котрі належать до нагороди старшини та козаки, а також були-б передба- чені правила самого нагородження і права ли- царів. При складанні цього Статуту/особливо у відділі переліки подій за котрі старшини Про затвердження Стату- ту бойової відзнаки "Республіки". П. ВІЙСЬКОВОМУ МІНІСТРУ. та козаки ушановуються такої нагороди/, прийшлося керуватись Юрьевським Ста- тутом, в котором бойові вчинки досить певно формулюванні. Саму відзнаку, для удешевлення і про- стоти зробу, було-б бажаним виробляти із заліза, з додатком де-яких частин із меді / як зазначено на малюнку/. Всі подробиці як про саме нагород- ження, так і опис відзнаки вказані в ста- туті. Додаток: Статут і малюнки. ОТАМАН Шайхмє У. Н. Р. НАЧАЛЬНИК ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. По управлінню Відділ інспекторський 14 червня 1919 р. ч. 28/21. м. Кам'янець ДОКЛАД. Про встановлення нагородження бойовою медаллю і правила цього нагородження. Остання боротьба з ворогами, а рівно ж боротьба в будуччині відбивається і буде відбиватись виключно на войках, з яких найбільше калік і яких найбільше полягає на полях бойовиська. Але не всі войки горять одинакою мужністю і хоробрістю: є з них більш видатні і менш. Отже, аби відзначити цих лицарів від звичайних бойців РАДОЮ МІНІСТРІВ У.Н.Р. було ухвалено й Директорією затверджено нагородження найвидатніших з таких лицарів бойовою відзнакою "Республіки" 2-х ступенів. Статут про порядок самого нагородження цією високою відзнакою найхоробріших старшин та козаків уже складений і знаходиться на затвердженні встановленою чергою. В сучасний мент крім вищезазначеної відзнаки виникло питання про встановлення нагородження бойовими медалями. Головним мотивом, викликавшим такого виду нагороду, з'являється те що не всі із вчинивших видатні військові подвиги, можуть бути підведені,/по умовинам подвига/ під відповідний артикул статута відзнаки "Республіки". З огляду на це аби таких лицарів не лишати без достойної нагороди і представляється необхідним утворення такого роду медалей. До П.ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА. Завдяки тому, що кожним із окремих вояків мо- жуть бути вчинені подвиги, шановні нагородження бойовою медаллю не один а де-кілька разів, то вповні ясно, що і медаль повинна мати де-кілька ступенів. В представляемому законопроекті медалі поділяються на 4 ступені. Медаль кожної ступені відрізняється між собою як по металу з которого вона зроблена, так і по своїмму зразкові. Вибрані зразки медалей містять в собі ідею поступового переходу від 8-ми гранного многоуголь- ника / 4-а ступінь/ до хреста з широкими кінця- ми / І-а ступінь/, маючи на увазі, що слідуюча, більш висока нагорода відзнака " Республіки ".є теж хрест, але ще більш ральфейний і більш відрізнячий- ся від проектуремих зразків медалей. Для удешевлення цих медалей їх. предбачається робити І-шу і 2-у ступінь із заліза і покривати - нікелем, а 3-ю і 4-ю ступені - із бронзи. Як опис медалі і її зразок, так і порядок са- мого нагородження цією медаллю зазначені в пред- ставляемих при цьому малюнку і правилах. ОТАМАН Шадри Начальник відділу, Осавул Загородній Рада Міністрів Української Народньої Республіки в засіданні "чевня"1919 року.УХВАЛИЛА. СКАСУВАТИ: В СТАНОВИТИ: Нагородження за відмінні військові вчинки ме- даллями "Відваги" 4-х ступенів старшин та коза- ків армії Української Народньої Республіки і столи піонерія в.І. Іншого А-1 прийняти до керування: ПРАВИЛА. Про нагородження бойовою медаллю "Відваги". Розділ I. Загальні положення. 1/Бойова медаль "Відваги" встановлюється для нагородження воїків всякого рангу за виявлені вчинки у військовий час вчинки хоробрості і мужно- сті. 2/Бойовою медаллю "Відваги" можуть бути на- городжені особи і не військові, які не входять в засаддя воєнних підрозділів. склад армії, але які, беручи участь в бійках з ворогом, виявлять свою надзвичайну мужність та хоробрість. З/Бойова медаль "Відваги" має 4 ступені: І ступінь має форму хреста з короткими широкими кін- цями. Ширина і довжина всього хреста від одного реб- ра до другого має 2 см.8 мм. Кожен із 4-х його кінців має довжину 6 мм. і ширину 1 см.6 мм. Всі ребра хре- ста утовщені з обоих боків і мають пружки, товщина котрих з боку 2 мм., а ширина з лицьової і оборотньої сторінки І І/2 мм. Товщина хреста взагалі 1 мм. В се- редині хреста вінок з лаврових листків, перевязаний в чотирьох протилежних кінцях стрічками нахрест. Діа- метр вінка з внутрішнього боку -9 мм. і з зовнішнього 14 мм. Ширина вінка 2 мм. В найтовщому місці вінок має випуклість в І/2 мм. і до кінців зменшується. В се- редині вінка герб У.Н.Р./трезубець/, який торкається всіма своїми кінцями вінка. Навкруги вінка наші "Від- важному борцеві за рідний край". У верхньому кінці креста знаходиться вушко з широким кільцем для наді- вання хреста на ленту. З оборотної сторінки хрест має свій порядковий ч. Хрест виробляється з задіза і по- нікільовується. 2- ступінь теж має форму хреста, але ж кінці його ще більш короткі ніж в І-й ступені. Між кінцями висту- пають два зубці, як показано на малюнку. Ширина і дов- жина всього хреста від одного ребра до другого має 2 см.8 мм. Кожен із чотирьох кінців має довжину-4 мм.; сторінки зубців, що між кінцями хреста, мають розміри по 4 мм. Всі ребра хреста, утовщені з обох боків і мают пружки, товщина котрих з боку 2 мм., а ширина з лиць- вої і оборотньої сторінки І І/2 мм. Товщина медалі взагалі 1 мм. В середині медалі такий же вінок, герб і напис, як і в І-й ступені. У верхньому кінці медалі зна- ходиться вушко з широким кільцем для надівання меда- лі на ленту. З оборотньої сторінки мається порядкова ч. Медаль виробляється із задіза і поцікільовується. З-я ступінь має зразок квадрату,угли котрого об- різані і вдавлені в напрямку до центру,завдяки чо- му медаль наближається до форми хреста;між своїми сторінками медаль має два зломаних пружка/ як заз- начено на малюнку/.Ширина і довжина всієї медалі від одного ребра до другого має 2 см.8 мм.Кожен із 4-х кінців має довжину 2 мм.Всі ребра медалі утовщені з обох боків і мають пружки , товщина кот- рих з боку-2 мм.,а ширина з лицевої і оборотньої сторінки І 1/2 мм.Товщина медалі взагалі/крім пру- жків/,1 мм.В середені медалі такий же вінок,герб і напис,як в 1-і і 2-і ступені.У верхній сторінці медалі знаходиться вушко з широким кільцем-для на- дівання медалі на ленту.З оборотньої сторінки має- ться порядковий ч. Медаль виробляється із бронзи. 4-а ступінь складається із воємми-гранного мно- гоугольника,протилежні сторінки котрого/верхня,ниж- ня,права і ліва/мають довжину 1 см.і 4 мм.;а остан- ні 4 ребра трохи коротчі і мають довжину по 1 см. Всі сторінки медалі утовщені з обох боків і мають пружки, товщина котрих з боку 2 мм.,а ширина з ли- цевої і оборотньої сторінки має І І/2 мм. Товщина медалі взагалі І мм./Крім пружків/.В середині ме- далі такий же вінок,герб і напис,як і в 1,2 і 3 ступіні.У верхньому кінці медалі знаходиться вуш- ко з широким кільцем для надівання медалі на ленту З оборотньої сторінки медалі порядковий ч.Медаль виробляється із бронзи. Вищезазначені медалі 4-х ступенців носяться на муаровій стрічці блакітного кольору,права сторін- ка котрої заткана мережкою з додатком жовтого коль- ору ,як це зазначено на малюнку.Ширина стрічки/бла- кітньої іі частини/ 2 см.,а ширина мережки 8 мм. Стрічка складається як показано на малюнку. 4/Кількість осіб,які можуть бути нагороджені Розділ II. За які вчинки нагороджуються бойовою медаллю "Відваги". 5/Незвідчені суть подвиги мужності і хоробрості ліцарів-воїнків, які віддають все за щастя і добробут нашої Батьківщини, і кожний з таких вчинків вартій заохочування і нагороди, але щоб начальствуючі особи мали керуючи приклади при нагороді ліцарів встанов- люється низьвезначене: РІДИ НАГОРОДЖЕННЯ БОЙОВОЮ МЕДАЛЬЮ "ВІДВАГИ": А. В військовий час. 1/ Хто з воїнків виявить відмінний військовий вчи- нок, який по своїй суті не може бути підведений під емсил взаєвою статуту бойової відзнаки "Республіки". П р и м і т к а: лише одно неудостоїння відзна- кою "Республіки" без ліцарського вчинку не може слу- жити підставою для нагородження медаллю "Відваги". 2/ Хто з воїнків муштрової частини відзначиться блискавим і сміливим виконанням свого обов'язку в бою в обставинах виключної ваги, при чому ці останні повинні бути точно зазначені. 3/ Хто з воїнків, виконуючи необхідні для успіху боя домовлені обов'язки по провадженню гарматного, ку- леметного чи рушничного вогню, або для підтримання зв'язку між частинами військ, виявить при виконанні цих обов'язків видатну саможертвуваність. 4/ Хто через поранення не довів до кінця вчинку, вартого нагородження відзнакою "Республіки". Б. В мирний час. 5/ Хто при сутічці з переважною кількістю зло- чинців, які чинять озброєнний опір, прикладом особистої мужності і хоробрості і сміливості підтримує своїх товаришів і іншими ви описаним тим буде сприяти успішному закінченню справи. 6/ Хто при нападі злочинців переважної кількості заховає, за вибуттям начальника, порядок в команді і своєю відвагою та розпорядністю буде сприяти зат- риманню злочинців. 7/ Хто в умовинах, близьких до бойових обставин, при надзвичайній небезпеці виконав важливе службо- ве доручення начальства. 8/ Вартовий, який при нападі злочинців переважної кількості, в надзвичайно трудних обставинах, зробить належній опір і відіб'є напад. 9/ Хто при нападі злочинців переважної кількості на доручену його охорону персону, майно чи будинок відіб'є напад. 10/ Хто при сутичці з злочинцями, будучи тяжко по- ранен, застанеться активним до закінчення справи. II/ Хто з воїків в мирний час зробить вчинок вартій нагородження бойовою медаллю, в військовий час. 12/ Особи не військові, а також особи жіночого полу можуть бути нагороджені бойовою медаллю лише в військовий час. Розділ III . Порядок нагородження бойовою медаллю. 13/ Бойову медаль нагороджуються по ступним старшинствам, починаючи з 4-ої. 14/ При вшануванні воїків бойовою медаллю "Від- ваги" командир відповідної сотні, ескадрона, чи ба- тареї, не пізніше місяця по закінченню бою, представ- ляє по команді поменшений список лицарів, незалежно від їх кількості, командиру відповідної окремої час- тини, з описом кожного подвига із вказівкою на те , під який артикул цих правил він підходить, а як що не підходить не під один з тих артикулів, то через що все ж таки, здіймається клопотання про нагородження медаллю. Примітка: І списки представляються в оріг- налах , без звіту їх в загальні ешпеки, з відповідни- ми помітками про воїків, які уже мають бойову медаль, або представлені до нагороди, з вказівкою ступені. При м і т к а: 2/начальник тимчасово команді- рованої частини входить з представлінням про відмі- нившихся воїків до того начальника, якому він підля- гав під час військових подій, за які випрошується нагорода. 15/ Кожний з начальників перш чим дати дальшій ход кожному представлінню, повинен зробити свій висновок, як про вартість, так і про кількість вету- шивших до нього представлінь. 16/ Право затвердження представлінь про нагород- ження бойовою медаллю надається командуючим фрон- том, чи окремою бойовою групою. 17/ Всі затверджені представління надсилаються до гол.Уп.Ген.Штаб для їх перевірки і вміщення до наказу Війську У.Н.Р. 18/ Представління про нагороду бойовою медаллю за подвиги вчинені в мирний час затверджуються На- казним Отаманом і також надсилається до Головного Управл.Генерального Штабу. 19/ Генеральний Штаб, крім зазначеного в арткулі 47, веде також списки осіб нагороджених бойовою ме- далью і хоронить ці списки при своїх ділах. Розділ IV. Особливі права та переваги ,нагороджених медаллю "Відваги". 20/ Особам, нагородженим медаллю надається право переваги перед іншими кандидатами при призначені їх на вищу муштрову посаду. 21/ Особам нагородженім медаллю надається право переваги перед іншими кандидатами при призначенні їх на відповідні посади цивільної офіції, коли вони того побажають, після закінчення військової служби. 22/ Особи нагороджені медаллю мають право на без- платне навчання дітей в нижчих і середніх школах. 23/ Особи нагороджені медаллю, які будуть знаходи- ться в скрутному матеріальному становищі, після засвід- чення цього місцевою владою , мають право клопотати про видачу грошової допомоги з державних коштів,- для в розмірі по 200 грив., перших двох ступенів не більше трьох разів для треть- ої і четвертої ступені не більше двох раз -по 100 гр. 24/ Всім одержавшим медалі, особам, яка затверджує цю нагороду, видається відповідне свідоцтво з точним зазначенням члениника медалі і тих вчинків, за які вона видається. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР, ОТАМАН "14" січня 1919 року. М.Кам'янець. В.О.НАЧ.ГОЛОВИ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ, ОТАМАН ШАЙНЕ ЗАТВЕРДЖУЮ Військовий Міністр Генерал-Хорунжий Карпинець Вовчківка: 24/11. улар Чепес СТАТУТ Товариства Українських Військових Піонерів року 1917. Розд. І Мета Товариства. § 1. Товариство під назвою: „Товариство Українських Військових Піонерів року 1917 мая на меті об'єднати всіх активних чинників визвольної боротьби року 1917. Розд. ІІ Завдання Товариства. § 2. Товариство ставить неоткладним завданням: а/ поширення та поглиблення у війську національно-державних ідей на демократичних принципах. б/ піднесення знання військових дисциплін серед членів товариства, підготовляючи їх таким чином до більш відповідальної та продуктивної праці. В/ утворення своєрідного типу Українського вояка вихованим почуття самоповаги та втіленням розуміння високої гідності козака і старшини. § 3. Ширить ідею мілітаризації населення, прищеплюючи військовий дух юнацтву, розгорненням організації, січі і інш. § 4. Товариство організовує самодопомогу своїм членам та застерігає їх від морального та матеріального занепаду. § 5. Піклуеться, аби ні одна жертва, що полягла в боротьбі за визволення народу не залишилась без слідно для історії та була достойно вшанована пам'ять про неї. § 6. Торбується про надання моральної так і матеріальної допомоги родині убитого чи померлого піонера та піклується вихованням дітей його. Розд. III Склад товариства та прийом членів. § 7. Товариство Українських Військових Піонерів року 1917 складають особи, що взяли участь в боротьбі за визволення рідного краю до часу оголошення 5-го Універсалу Центральному Радою -7-го листопаду 1917 року ,як наддніп- рянці,так і наддністрянці та протягом безперервної по- цей час Української Військової служби нічим себе не заплямували, як з боку національного- Державного, так і кримінального. ПРИМІТКА: а/ Перервою в службі вважаються ті мо- менти, коли піонер під впливом якихсь обставин добровільно залишив службу в армії У.Н.Р. чи був з неї виключений за певну провину. б/ Тіх особи,які несподівано були захоп- лені ворожою окупацією та перебуваючи на теренах цієї окупації продовжували бо- ротьбу за незалежність України,так і ті, що свідомо пішли в запілля ворога з метою руйнації його сил,не втрачають права бу- ти членами товариства. 5 8. Піонери,що відповідають арт.7 цього статуту,всту- паючи до товариства,подадуть при заяві о тім документи, стверджуючі факт їх діяльности до зазначенного в арт.7-му терміну,та коротку службову записку про службу від 1917 р. в описом тогочасної історії частини чи залоги де пере- бував піонерів окресленням своєї участі в цій історії. § 9. Кожен піонер вираźно заявляє характер діяльнос- ти своєї за незалежність України після оголошення 4-го Універсалу Центральної Ради. § 10. В доказ своєї бездоганної і безперервної служ- би, кожен піонер прикладає при заяві посвідку не менш як 3-х відомих піонерів чи членів товариства, стверджуючих під свою відповідальність, дійсність поданих ним відомос- тей. § 11. Товариство складається із членів дійсних та чле- нів почесних. § 12. Особи,що підписали цей статут, вважаються діїс- ними членами Т-ва, після взаємної перевірки прав на вступ до т-ва. § 13. Почесними членами т-ва можуть бути обібрані на загальних зборах т-ва по одноголосному рішенню ті піоне- ри,що своєю чинністю зробили видатну послугу ідеї виз- волення України та організації війська. § 14. До часу обрання загальними зборами сталого керую- чого органу,розгляд документів піонерів,перевірка відомос- тей, та укладання кандідатських списків, бажаючих бути членами т-ва, переводиться ініціативною групою /арт.12/чепрєв образу для цього управу т-ва. § 15. Всі члени т-ва носять особливий нагрудний знак з написом: ,,Ворітеся поборете року 1917 ". Розд. IV § 16. Права і організація Товариства. § 17. Товариство має свою печатку в написом:, ,Товариство Українських Військових Піонерів року 1917 ",. § 18. Справами тва керують загальні збори через виконавчий орган Управу т-ва. § 19. Загальні збори т-ва бувають звичайні й надзвичайні: звичайні загальні збори скликаються періодично двічі на рік а саме: 9-го січня та 18 червня, а надзвичайні в окремих випадках Управою т-ва з власної ініціативи або по вимозі ревізійної комісії чи по заяві 25 дійсних членів т-ва. § 20. До справ загальних зборів належить: а/ обрання Управи т-ва та ревізійної комісії, б/ затвердження правил т-ва і регулярного Управи та філій т-ва ухвалення справовдань членів, д/ виключення членів із т-ва, е/ набування для нових нерухомого майна, ж/ затвердження заснованих філій т-ва ,з/ змін на статуту т-ва, і/ затвердження кошторису складеного Управою т-ва та всі інш. § 21. Загальні збори уважаються дійсними, коли на них присутні не менше половини членів т-ва. § 22. Загальні збори, коли не відбудуться з причини відсутності кворуму переносяться на інший день і тоді вважаються дійсними при всякій кількості членів. ПРИМІТКА: Про день зібрання загальних зборів т-ва, членам розсилається повідомлення з порядком денним рекоменованими листами дві неділі перед зібранням та оголошується про це де кілька раз у пресі. § 23. Постанови на загальних зборах приймаються більшістю голосів присутніх на зборах членів. § 24. Вибори Управи та затвердження членів ії провадиться кваліфікованою більшістю двох третин членів т-ва присутніх на зборах. § 25. Рішення-ж про зміну статуту, виключення членів т-ва та припинення діяльності т-ва вимагає двох третин голосів усіх членів т-ва. ПРИМІТКА: В разі неприбуття на збори потрібної кількості членів,питання ці розв'язуються референдумом членів т-ва. § 26. Виконавчий орган Управа т-ва складається з Голови, 6-ти членів і 2-х кандидатів, обраних на загальних зборах 18 -го червня, таємним голосуванням на 1-н рік. § 27. Збори Управи т-ва відбуваються періодично не менше одного разу на місяць. § 28. Збори Управи дійсні тоді коли на них присутні не менше 4-х членів Управи ? § 29. Управа є виконавчий орган т-ва, яка здійснює мету т-ва згідно постанов та директив загальних зборів. § 30. Ревізійна комісія в складі 3-х членів і 2-х заступників обирається на загальних зборах 18-го червня таємним голосуванням на 1-н рік. § 31. Ревізійна комісія перевіряє про-ови та господарчі справи а також діяльність Управи даючи справовдання про свою діяльність загальним зборам. § 32. В разі потреби Управою засновуються філії т-ва на місцях. § 33. Філії т-ва керуються статутом т-ва та спеціальним регулярним, затвердженим загальними зборами. Розд. V Кошти Товариства: § 34. Кошти т-ва складаються: а/ із членських внесків, б/ з прибутків від вистав, концертів,вечірок та інш. в/ від предпріємств т-ва, г/ від капіталів т-ва та бенефіцій § 35. Колти т-ва поділяються на різні статті постано- вою загальних зборів а витрати їх провадяться вгідно з ухваленням колторисом. § 36. Колти т-ва переховуються у кредитових установах, як українових так і закордонних. § 37. Для одержання котів із зазначених в арт.26 уста- нов, вимога їх мусить бути підписана Головою Управи т-ва, одним членом та секретарем і скріплена печаткою т-ва. Розд. VI. § 38. Ліквідація Товариства може бути лише по поста-ові загаль- них зборів т-ва/арт. 25 / або за смертю останнього члена т-ва. § 39. При ліквідації т-ва всі документи як і інші ді- ловодство передається до військово-історичного музею чи другої відповідної установи, а майно т-ва рухоме так і не рухоме передається інституції чи т-ву,що-згладно заповіту- буде піклуватись нащадками членів т-ва. Підписали: 1) Гаврилюк Микола 2) Панкович Михайло Митрофанович 3) Соснук Сакало Андрій 4) Ларін Євген Григорович 5) Сомбик Сергійовна Сільвестр 6) Сошня Климово Сергій 7) А. Злінцький — 8) Жоржинець Корнелія Петро 9) Херсунець Валентин Миколайович 10) Сільчанський, Курчий 1-го серпня року 1921. м. Лакузьк в інтерв'юванні. Зап.дій. Вол. Іванов. Україна дай Вилечовиць що до породження опорини б 4/т-21 до законодавчої Управи. згідно резолюції Військового Міністра надсилается для висновку що до юридичної форми. Додаток: статут Т-ва Укр.Військ.Піонерів року 1917. Начальник загальної Управи, В.М-ва, Полковник "9" липня 1921 р. ч.... Т.в.о. Начальника заг.част., Поручник Вх. виконавця Уряду г/д Юрій-Арт. Нав'язливий, зробивши несправедливе представлення про нагородження підлеглих за почу від металю "Республіки" ще то такий Марань, який був повіленний в цих, котрий будучи повіленним до нагородження представленнім не за дітей відміни, а за від- міні прибічнені, або видаємої неся мецтв за це сукору відповідаль- ність по суду. 105 ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА. до правил нагородження бойовою медаллю "Відваги" старшин та козаків армії Української Народньої Республіки. Не мала кількість українського народу в сучасній вели- кій боротьбі своєї з ворогами за незалежність Батьківщини і має бутне часте народу і, перебувавши вояками в рядах народ- ної армії, покладає на полях боювійська своє життя і калі- читься ворогом. Але не всі вояки, беручи участь в битвах, го- рять одинаковою мужністю і хоробростю: є з них більш видат- ні і менш. Отже аби відзначити від звичайних боїців найви- датнійших воєків лицарів, відміни котрих, по умовинам подвига, не можут бути підведені під відповідний артикул Статута бої- ової відзнаки "Республіки" /законопроект про котру єме виробле- ний і одночасно з цим теж представляється на затвердження встановленним порядком/, виникло питання про утворення бойо- вої медалі під назвою "Відваги". Утворення такого роду ме- далі являється необхідним завдяки тому, що кожним із окремих вояків можут бути вчинені подвиги, шановні нагородження бой- овою медаллю не один , а де кілька раз, то по сьому ця медаль проектується чотирьох ступенів, як то зазначено в представ- ляемому законопроекті. Крім воїків лицарів цією медаллю мо- муть ушановуватися і громадяни Республіки, виказавши відмінні військові подвиги для користі Батьківщини. Медаль кожної ступені відрізняється між собою як по металу, з котрого вона буде вироблятися, так і по своєму зразкові. Зразки цієї медалі містять в собі ідею поступового переходу від 8-ми гранного многоугольника /4 ступень/ до хреста з широ- кими кінцями /1 ступень/, що таким чином цю виду ступень ме- далі вже приближає своєю охорстю на хрест до вищої бойової нагороди відзнаки "Республіки", теж хреста, але ще більш рель- ефного. На всіх ступенях цієї медалі на лицьві ії сторінці по середені міститься державний герб/трезубець/ з хрестиком по середені, а кругом герба вінок з лаврових листків /емблема слави/, перев'язаний в чотирьох протележних кінцях стрічками; за цим вінком на округлому міститься напис такого змісту: "В ідважному борців і за рідний край". Цей напис яскраво говорить за те, що одержавший вояка чи громадянин таку бойову медаль є кращий син Батьківщини, котрий не боявся і не жалів власти свого життя в боротьбі з ворогом за незалежність і частя Українського Народу. У верхньому кінці медалі знаходиться вушко з широким кільцем для надівання її на ленту. З оборотної сторони медалі вибите число ії. Перша і друга ступені виробляються із зализа і понікульовуються, а третя і четверта ступені-виробляються із бронзи. Перші дві ступені-виробляються із зализа тому, що ці ступені як биди вже мають зразок хреста і приближать свою схожесть до більш високої бойової нагороди, так названої бойової відзнаки "Республіки", теж залізного хреста. медаль всіх чотирьох ступенів носиться на муаровій стрічці блакитного кольору, права сторінка котрої заткана мережкою з додатком жовтого кольору, як це зазначено на малюнку. В військовий час ушановуваться нагородження медаллю "Відваги" можут як військові так і цивільні особи; в мирний же час - тільки особи військові, при умові виявлення подвига рівнозначущого подвигу військового часу. Всім особам, без винятку їх стану і рангів, котрі нагороджені медаллю, надається право переваги перед іншими особами: військові люди продвигаться по службі в армії, згідно їх стану, а звільненим зі служби надається перевага перед іншими особами в призначення на посади в цивільних офіціях крім цього як військовим так і не військовим особам, нагородженим медаллю "Відваги" надається право безплатного навчання дітей в низьких і середніх школах. Нагороджені медаллю особи, котрі будуть знаходитися в скрутному матеріальному становищі, можуть одержувати по їх клопотанню грошову допомогу із державних коштів, а саме: по першим двом ступеням не більше трьох раз по 200 гривень, а по останнім ступеням не більш двох раз по 100 гривень. Вицезазначені права необхідно надати лицарям тому що б підкреслити значіння медалі "Відваги", яко наго роди "хоробрих", а не порівнювати її до звичай- ної відзнаки, котрою можуть ушановуватись особи в мирний час за користну службу і т.ин. Подробиці як самих медалей так і нагородження ними зазначені в представляемих малонках і правилах. Начальник Головного Управління Генерального Штабу, О Т А М А Н Шапочин - "19" липня 1919 року. м.Кам'янець. Начальник Інспекторського відділу,Осаул Вагородін СТАТУТ болової відзнаки "Республіки" Розділ І. Загальне Положення. 1/ Болева відзнака "Республіки" буде перед світом на всі ча- си доказом особистих болових відмін та хоробрості за волю і націоне деньність Української Народньої Республіки, пожалований цією відзнакою менується лицями відзнаки "Республіки". 4/ Днем утворення відзнаки дівиться 22 січня 1919 року себ то день сполучення Західньої і Наддніпрянської України, в єдину видику Соборну Україну, день цей святкується щорічно у всіх місцевих ча- стинях і Інституціях. 5/ Відзнака "Республіки" ціноди не знижеться. 4/ Відзнака "Республіки" має дві ступені і складається: із пря- мого хреста, зробленого із заліза, три сторінки котрого /верни і бо- кові/ мають довжину від центру по 1 1/2 сантиметра; ширина сторінка трохи довша від бокових і має довжину 2 сантиметри. Крест цей робиться так, щоб сторінки його з обох боків були риш- мо ні пружки, як то показано на малюнку. В центрі хреста з обох боків знаходиться круг, покритий блакит- ньом поливом, котрий рельєфно виділяється зі своїм жовтим пружком над останньою поверхністю хреста. В цьому кругу писеться в одного боку металевим листом Фобор- ни пер/із трегубця, Арх.Нікелла і Лова/, а з другого боку дата сполучення Західньої і Наддніпрянської України, а також черга хре- ста, позик відзнака є іменна. Через середину хреста, з боків, пронукається накрест дві маб- лі /з того металу/ як показан на малюнку/. 5/ Верхній сторінці мається вушко, котре припускається метало- ве кільце за для надівання хреста на стрічку. Стрічка повинна бути мовкова муарова, одна половина котрої посин- на бути блакітного , а друга жовтого кольору. перша ступінь носиться на стрічці з бантам та з гідьком/із вівса і хита/, а друга на такій стрічці, в бантам але без гідь- ки. б/ Відзнакою "Республіка" ушановуються старенння та козаки, кількість лицарів відзнаки не обмежується. ПОДВИГИ ЗА КОТРІ ПІД СКОБОЮ У ДЛЯ НАГОРОДЖЕННЯ ВІДЗНАКОЮ "РЕСПУБЛІКИ" б/ ні попередні заслуги, ні одержані в боях ранги не приймаю- ться на увагу при умовованні відзнакою "Республіки"; ушановуються цієї відзнаки виключно ті, хто по тілько обов'язки свої виконував все у всім по урочистості обіцянці, честі і довгу, але крім цього ви- явив себе на користь і славу України особливою відмінною, котра мі- ститься в нижчезазначеному: Ато, зневажаючи очевидну небезпеку і виклавши скільки приклад небоязкості, присутності духа і самохвартвенности, учинить відзнач- ний військовий подвиг, увінчаним новим досліжком і давши явну ко- рість нашому війську. Подвиг цей може бути виявлений або по роз- порядженню вищого начальства, або по власному умовлянню/вдесня індивідуал/. Вояка вдругований вірність до України, любовь до Во- тківщини і зільськової слави, забачивши в час битви ту хвилину, а котру уявляється випадок необхіднаний і сильний нападом нанести ворогу значний розстріл і навить посіти його місто, і не чекаючи наказу начальства, рішиться на такий подвиг, і як що досягне ціл- ковитого успіху то уповні незловим. Буде нагороди , встановленому для відміни доробки; але і при цьому не повинен забувати, що діє- щина є духа військової слави би і до великого звинок із порушень чи, не користь і славу, а якду і сором приносить. По цьому, коли, виказуючи засна еніа подвиг, він розірве загальний "зв"яжок події, родовим воєначальнком вироблених, при тім зі "згубленням вихідом", то не тілько позбавляється всіх прав на одержанні Відзнаки "Респу- бліки", але в купі з тим, як порушитель дисципліни, віддається під військовий суд. 7/ Невлічені військові лицарства Українського войства; а по цьому, або відзначати відмінні подвиги, мановині нагородження піделя до "Республіки" від звичайних, є начальником при представництві і комісії-при умовному до відення, надати до керування приклади залученчі признаки справді видатних діянь, по точному розумінню котрих, або відповідно яким, вони могли б постановляти свої вирішення визначається слідуваче. ДОСТОЙНА НАРОДОВИХ ВІДЕЛАКІВ "РЕСПУБЛІКИ". Розділ II. По всім родам зброї взагалі: 8/ Хто, в бою нізьме ділові чи обороняємі ворога: батарею, гармату чи кулемет і представлять їх в розпорядження свого начальства. 9/ Хто, однієї нашу гармату чи кулемот, порожні захоплений. 10/ Хто, виратує своє артилерію, вибивши ворога , зірвавшогося на артилерійську позицію. 11/ Хто, в бою нізьме у полон керуючого армією, командира корпусу чи начальника дивізії ворога вілься. 12/ Хто , в час бою визводить з ворожих рук: головнокомандувача, командуючого армією, командира корпусу чи начальника дивізії наших військ. 13/ Хто, викликаєшись охочим чи будучи призначеним начальством на небезпечне і користне підприємство в окрузності чи з тиду розма- кування ворога/ак-то-зруйнувати міст чи друге значне залізничне збудовання, провести руйнацтво ворожого потягу, знищити перевіз в набоях, гарматними снарядами, максим поштроплявного парку чи підність, вбухань блокгауз, блидах чи другу важку захистну буд- дівлі; провести руйнацію гармати об'єднаного парку 1.т.ліній, зробить це в повному коротьть і тим самим принесе видику шкоду ворожій ар- мії чи задержить усіх її операції. 14/ Хто, знаходячись в повному сточенні, на пропозиціях купиту- ляції буде відповідати мідною непохильністю — відмовою не препе- няє бої поки не змінить йому свідомість. 15/ Хто, під сильним вогнем провется крізь важко переможні мудровані перепони перед розблявуваним ворога, проведе скрізь них війська і тим забезпечить успіх атаки. 16/ Хто, при штурмі фортеці або знищені позиції першими вий- дя на вал укріплення, вперто захищаємо ворогом або вірветься в укріплення і тим змінити з собою других. 17/ Хто, при атакуванні фортеці або зміцненої позиції прорветься в осередок міс. укріпленнями або в тилних і затвердившись буде допомагати рішучому опануванню ворожою фортецею або міцною позицією. 18/ Хто, особисто, з небезпекою для життя, снубками або іншим робом вб'є ворога в ближньому, казематів, контр-мінних галерей, канонірів або інших оборонних будівель. 19/ Хто, розкісев слабко оборононий вхід в фортецю або інший зміцнений пункт, введе крізь нього наше військо і через те буде допомагати заволодінню фортецею або зміцненим пунктом. 20/ Хто, при нападі ворога на голову нестушної праці, підлеглий недалекі лінії глибоко, з махом небезпекою для життя, затримає ця голову за собою, буде безумовно продовжувати працю на задні і тим дасть можливість довести її до кінця. 21/ Хто, безпосередньо перучки при цем в час штурму, збудом або іншим засобом, пробить прорив у воротах фортеці або укріплення, окремої кам'яної стіни або залізної грати і тим дасть можливість опанувати укріпленням. 22/ Хто, при перерозі міс ська крізь ріку, визначує ворогом, перш ніж опанує противодо чим берегом і на якому затримається. 23/ Хто, пересонельно веруючи в інші частини, вишить кільку етапу і визначить ворог у піку частину не менше сотні або захопить дві єві гармати чи куломети, а також розб'є переразні сили війська по рога. 24/ Хто, пересонельно веруючи в інші частини, в критичний момент боротьби викличе сміливу атаку і знищити ворог у частину не менше сотні, або захопить дві єві гармати чи куломети, одержучи собою, виручивши другі частини отраду або знищить ранку ополону загальною увагою. 25/ Хто, рішучим ходінням в разом або в тилу ворога стану виникне у підготованому, або не даде значних сил і тим окремо и успіху над ним. 26/ Хто, в середній деяле, або вих дії наших військ з тісними стрілямами сильними ворожими батареями, перш ніж мусить своєю батарею або куломети і своїм злубним вогнем досягнуть цих військам можливість вистрітись або розвернути їх спереду деяле. 37/ Хто, керуючи батареєю або частиною її під великим вогнем сміливо вионується наперед і, замовчі рішучий у ар ворогу своїм вогнем, дасть мо зливість нашим військам остаточно угрунтуватись на штурмуємім пункті. 28/ Хто, буде розстрілювати в упір до останнього набоя наступа ючу піхоту, або кінноту в рога і, одіруючи собою, дасть час на впот рядкування або-на відхід нашим військам. 29/ Хто, знаходячись в облозі під великим вогнем ворога в мент штурму на атакуємий пункт сміливо рисунув противотурмову батарею або кулемети, діяльність їх відіб'є штурм і примусить атакуючого відступити. 30/ Хто, персонально керуючи роботами під великим і діленнм вогнем ворога, або при низьких обставинах, тако- з в'язання з явною небезпекою для життя, наведе, або спостерігать міст, воротом зруйно- ваний і тим дасть мо ливість напасти тому удар. 31/ Хто, безпосередньо керуючи роботами в підземній відмі з внов небезпеком для життя-знайти наготовані ворогом міни. 32/ Хто, безпосередньо керуючи роботами в підземній відмі, з відкритим огнем здобуде і утримає за собою участок коромої мін- ної галереї або рулава. 33/ Хто, під сильним і дієвим вогнем ворога удасться перехід крізь водяний або сукий рів порта/українцями/. 34/ Хто, при атакі посічії з очевидною небезпекою для життя, будучи безпосереднім начальником еаперної команди і персонально керуючи роботами, зміцить штурмні переходи і другі ворожі пере- породи або удасться перехід через них і тим буде сприяти успіху намого штурму. 35/ Хто, керуючи повітроплавним апаратом знайти з бою воро- гий повітроплавний апарат або з бою заволодіє ним. 36/ Хто, по замовчі ініціативі , за своєм відповідальність, учинить така сміливаї подвиг, котрий по рішучому його впливу на хід бійки приведе до успіху намого міс'яка або флоти. 37/ Хто, будучи оточеним переважаючими силами ворога у відпо- відь на пропонування капітуляції відмовить і в посадічному не 18 рівному бою зі славою загини. 38/ Хто, після упертого бою, немаєчи можливості до дальньшого опіру і аби запобігти захвата ворогом вирве форт або частину його знищить укріплення будівлі або другий опірний пункт або знищити ка- рабель при чому і сам загине. 39/ Хто, командуючи розом або другою частиною або за виходом із строя всіх старшин, прийме команду витіснить ворога із окопа, засіки або якого небудь закріпленного місця. 40/ Хто, пре багаттній білці персональним лицарством та хоробро стю буде спонукати успіху атаки або контр-атаки. 1/ Хто, керуючи підвладними або товаришами прикладом пресоваль ної своєї хоробрості, привабить їх і спасе захоплене ворогом, або перед ворогом залішені гармату, або кулемет. 42/ Хто, за зменшеним старшин призабажати за собою козаків, прик ладом особистої хоробрости, захопить або приведе в незатятність ворогу гармату або кулемет або відіб"є ворога вірвамогося на батарею. 43/ Хто, по власній ініціативі, за меншеним старшин при білці в упор, несуми кулемет на небезпечну здіньку просторинь і дієм його під- тримає атаку або оборону. 44/ Хто, перебувавши старшим у вилаюці , знищить вороги пост або захопить його в полон. 45/ Хто, викликавшись охотником на небезпечне і коротке підприєм- ство, зробить його в повним успіхом. 46/ Хто, під сильним і ділянням вогнем ворога, або при гоньк кріз вороже розсмування, пронесе і доставить по призначенню за не повідом- лення, котре повинно відновити за"я ок потрачений спільно дієвими от рядами, колонами або частинами. 47/ Хто, з власного почтну, за зменшеним старшин, при білці в упор викотить гармати із за закриття і огнем їх підтримає свої походу при атаці або обороні. 48/ Хто, на батарею , яка замовкла через зменшеним старшин та про- луги і в небезпечній близості мі. ворога, який заробує захватом гар. мат, під'їзе під сильним вогнем передки і цим самим спасе хоть би частину гармат. 49/ Кезале по рід зазначених вище мипадків нагороджується відея- ком "Госпудім" ті, хто своєю смертю здобув собі лицарську славу достойну увіковчення в історії батьківщини. ПОЛІЦІЙНА ЗАПИСКА до Статуту бойової відзнаки "Республіки". Невдічені суть подвиги мужності і хоробрості лицарів-воєнків, віддавших все за честь і добробут нашої Батьківщини; кожний з таких вчинків вартий заохочування і нагороди, але ж ці вчинки по своїй якості можуть бути більш видатні і менш. Отже аби відрізнити таких лицарів, котрі виявили ці видатні подвиги, і було встановлено законодавчим шляхом нагородження їх високом бойовою відзнакою "Республіки". Доб начальствуючи особи мали керувати приклади таких бойових вчинків, за котрі старшина чи козак-малозвинні нагороди відзнакою "Республіки", а також щоб були передбачені як самий порядок нагородження відзнакою, так і особливі права та переваги її лицарів, з'явилось необхідність скласти представлення при цьому Статут. ПРИМІТКА: Нагородження бойовою медаллю "Відваги" за менш видатні подвиги, провадиться на підставі особливих правил, представленних на затвердження окремо. При виробленні Статуту бойової відзнаки "Республіки" прийшлося керуватись такими поглядами: 1/ днем утворення відзнаки здавалось би справедливим лічити 22-го січня 1919 року, себто день сполучення Західньої і Наддніпрянської України в єдину Велику Соборну Україну. 2/ Сама відзнака складається із прямого хреста, котрий, для уделення, передбачається вироблять із заліза. Аби хрест цей не був по своєму зразку похожий на більшість орденів буяної Російської Держави, його нижня сторінка трохи довша від верхньої і бокових, а через середину, з боків, пропущені навкрест замість мечів-дві паблі. В середені хреста/ в крузі/ міститься з лицьової сторінки металевий мов- тя Соборника герб/ із треубця, Арх.Михайла / і двав/, а з другого боку дата сполучення Західньої і Наддніпрянської України, а також черга хреста. (Герб являється самим підходящим завданням тому, що відзнакою будуть нагороджуватись як воєки Наддніпрянської, так і Західньої України. Дата ж сполучення обох Україн/ 22-го січня 1919 року/ буде свід- чить як про самий день утворення відзнаки, так і підкреслити єд- ність сполучених республік. Стрічка для ношення відзнаки виб- рана жовто-блакитного кольору, як відповідаюча національним по- ризанням воєнків-лицарів. Різниця ступенів відзнаки міститься в тім, що на стрічку першої ступені прикріплюється гілька, із зелен- жита, яке емблема заможності україни. 3/ Нагородження відзнакою провадиться на однакових під- валинах як старшин, так і козаків. Це буде високі відповідати де- мократичному дяду нашої Республіки і лишні раз підкреслити необ- хідність єдиння старшини з козаком. 4/ Що торкається самої системи Статуту, то для більшої наг- лядності і легшого підслухування необхідних артикулів при користу- ванні Статутом , він поділяється на чотири розділи; кожний розділ в своїм чергу ділиться на заголовки і артикули. 5/ При складанні тієї частини Статуту, котра містить в со- бі переліки подій, під заголовком: " достойні нагородження відзна- кою " Республіки ", приймався керуватись Кривським Статутом був- шої Російської держави, в котрому боєві вчинки мають всі перед- бачені і формулювані досить певно. Як що і зустрітається при об- ставинах сучасного бою такі лицарські події, котрі не підходять ні під один із артикулів цього Статуту, то все ж таки при тім рільно- манітності данного матер"ялу, начальникові, роблячому представлін- ня легко буде прирізнати боєвий вчинок під який -небудь більш- менш підходящий артикул. 6/ Переліка подій, за котрих старшина чи козак умаювуєть- ся нагороди віднаком " Республіки ", зроблено по всім родам зброї / в розділі II-му / і при тім загальне як для старшин, так і для козаків. В цьому розділі легко підшукати ті боєві вчинки, кот- рі по своїмому характеру можуть бути виявлені старшиною,/яко на- чальниковом / і козаком/ яко підлеглим/. 7/ Відносно самого порядку нагородження віднаком прийш- лось додержуватись таких принципів: відзнака " Республіки " на- дається по черзі старшинства ступенів, починаючи з другої ступені Це зроблено з тією метою, що при різних обставинах сучасного бою, начальникові, роблячому представління, трудно розібратись за який саме боловий вчинок належить нагороджувати тієм, чи іншом сту- пенью відзнаки. 8/ Початкове, перше, нагородження відзнакою, провадить- ся владою Головного Остамана тих осіб, котрі виявили особисті бойові відміни. Надалі нагородні представління розглядається Радою із 7 лицарів цієї відзнаки. Таке нагородження, владою Го- ловного Остамана, необхідно тому, щоб дати первістних лицарів, з котрих потім могли б утворюватись ради. 9/ Що торкається прав та переваг лицарів відзнаки, те розділом IV-м надані лицарям такі права: а/ скорочення термі- ну на один рік при підвищенні в ступені, яки взагалі будуть встановлені; б/ особи, нагороджені відзнакою, користуються пра- вом відпуску в двохному розмірі проти загально встановленого; в/ тим же особам надається право лікуватись без платні в ріж- них шпиталях, на водях, курортах, санаторіях, відповідно хворості нагородженого і, при тому, за браком місця, поверх штату; г/ одер- жавші відзнаку мають право на скорочення вселуги терміну на отримання пенсії- по І-мі ступені-на 5 років і по 2-1 ступені на 3 роки; д/ лицарі, впавші в хворе становище, користуються пра- вом на призначення на немуштрову посаду або на посаду цивіль- них державних інституціях; е/ кожному лицарю відзнаки призна- чається щорічна платня: по І-мі ступені 2400 гривень, а по 2-1 ступені 1200 гривень і крім того вони мають право в продовжен- ня свого життя, клопотати про видачу грошової допомоги, відпові- даючої діленним потребам, згідно прожання. Всі ці переваги на- дані лицарям тому, що-6 в дійсності показать високе значиння відзнаки "Республіки" і тим заохотити бойців бояків до вияз- лення подвигів мужністи і хоробрості. 10/ Таке ж високе значиння відзнаки малось предбати і тим, що грамота, одержуема лицарями, видається від імені ВІСО- ЮЛ ДИРЕКТОРІЇ, за підписом Головного Остамана і закріплень Ке- руючого Справами Капітулу відзнаки. Хоча в дійсності такого капітулу ще і немає, але ж з проведенням закону про нагороди відзнаками взагалі, істнування капітулу,/або інституції різ- нозначущої-під другою назвою/ в'язиться необхідним. II/ Грамота, видаваєма лицарям, має свій зразок, на котрому намальовані як військові досліхи/зброя, прапори/, так і колоски жита і овес/ заможність України/. Всі остани подробиці, як саме відзнаки "Республі- ки", так і правил нагородження, вказані в представлених при цьому статуті і малюнках. Начальник Головного Управління Генерального Штабу, о Т А М А Н "липня 1919 року. м.Кам'янець. начальник інспекторського відділу, о за ум Валерадті ПОТВОРД НАГОРОДЖЕННЯ ВІДЗНАКОМ "РЕСПУБЛІКИ" Розділ III. 50/ - ідена ом "Республіки" нагороджується всі вагалі як старшини так і козаки, утворивши одну із відмін, котрі зазначені в цьому ста- туті. 51/ Підпис "Республіки" надається по черзі старшинства ступенів починаючи з другої ступеня. 52/ Початково, перше нагородження відзнакою "Республіки" провади- ться владом Головного Отамана «Крайнських Республіканських Військ так осіб, котрі йому відомі і котрі виявили особисті боїві відміни. Із тих осіб утворюється Рада для розгляду представлень по нагород- женням відзнакою "Республіки". На далі Рада складається із лицарів показаних пізніше не діяв брати, доставляє роботу ось 53/ Рада складається з 7-ми лицарів "Республіки" які 54/ Ухваленням Радою лічиться ті представління, котрі виріма- ються не менш як 1/3 голосів персонального складу Ради. 55/ Для ухвалення відзнакою "Республіки" обов'язково представлення безпосереднім бойовим начальником і через відповідності з виснов- ком кожного начальника, направляється до Ради. З її ухваленням обов'язково найменкотніше дослідити, че дано представлення уді- в відміну, згідно статуту і зібрав всі необхідні для цього докази, зробить описові дміни ясно, грунтовно, зазначивши з якою частини військ, якого складу і сили, під чим керуванням, де, яким разі і коли подіяна відміна, які утрати були при цьому понесені, а також чи були забрані їм трофеї і положення і як до забранні, то в яких кількості і в че розпорядження вохи були здані. В закінчення сво- го представлення начальник повинен вказати як всі зібрані про відміни докази і покази самовидців за їх підписами, так і своє особисте відмости відміни повідомлення. 57/ Після вирішення і ухвалення Радою представлень на осіб, котрі будуть визнані новими нагородження відзнакою "Республіки" такі представлення, з актиченим Ради, надсилається до Головного Управління Генерального Штабу для складання наказу Війську украї- нської народньої "Республіки". Всі козаки з дисципл. пдб. ч-в, 020 коригуват в межах Овієвз Особливі права та переваги відносно "Республіки" позділ ІУ. 68/ Особи нагороджені відзнакою "Республіки" користуються правом скорочення вислуги терміну на один рік, на підвищення ступеня які вони будуть бетановленні. 69/ Особи, нагороджені відзнакою користуються правом відпуску в двох розмірі проти загально бетановленного. 60/ Особам, нагородженим відзнакою , надається право лікуватись без передплати в різних шпиталях, на водях, курортах, санаторіях, відповідно хворості нагородженого і при тому, за браком місця, поверх стату. 61/ Одержанні відзнакою мають право на скорочення вислуги терміну на от имання пенсії по гоні ступені на 3 роки; по 5 ступені на 3 рок 62/ Особам, нагородженим відзнакою, котра за ранами та хворістю і будуть здатні продовжувати мунтрову службу, повинна бути представлена не мунтрова посада,або поседе в цілівих державних інститутах. 63/ Особи нагороджені відзнакою, які знаходяться в окрутному матеріальному становищі, мають право в продовженні свого життя, клопотати про видачу грошової допомоги відповідаючої дійсним потребам, згідно прохання: 64/ Кожному, хто ушановався нагородження відзнакою призначається 3 дні виповнення подвига дорічна платня в розмірі: по 2 ступені 100 г, по 1 ступені 2400 гривень. Роми видаватися при нагороді відзнакою на рік на перед, а на далі на перед : за кожні 1/2 року: - січня та 2 місяця. Роми відпускає-найблища до місця життя очарбниць. 65/ При одержанні видої ступені промі відпускаються по видії ступені і ні в якім разі за обидві отуцені разом. ПРИМІТКА: Дова, по смерті другий користується платнея, яка залічувалась йому, тілько на протіс одного року. 66/ Всім одержаним відзнакою, надається грамота від імені директорії за підписом Головного Отамана і закріпом Керуючого Справами Капітулу відзнаків. Вразок грамоти: ГРАМОТА. По наказу директорлі, видана ця грамота такому-то/назва поседи, під ім'я і по батькові / у відзаку за /короткий опис болювих відмі за котрий відзнака надається/-на користь Української Народньої Республіки. Місто печатки. Головний Отаман Х. Керуючий Справами Капітулу відзнаків Х. ВИРОС ВІДЗНАКИ. Відзнака виробляється на державні кошти і видається нагороджуваному, разом з грамотою, без платні. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР, ОТАМАН Начальник Головного Управління Генерального Штабу, Отаман Майське ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: "липня 1919 року. Голова Директорії Члени: Член-Секретарь По свідчум: Державний Секретарь Ухвалений Радою Народніх Міністрів Статут Бойової Відзнаки "Республіки" Додаваємий до цього Статут Бойової Відзнаки "Республіки" ухвалити і прийняти до керування з 15 листопаду 1918 року. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР, ОТАМАН ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА до Статуту бойової відзнаки "Республіки". Незлічені суть подвиги мужності і хоробрості лицарів-войовків, від- даючих все за цаєтя і добробут нашої Батьківщини; кожний з таких вчин- ків вартій заохочування і нагороди, але ж ці вчинки по своїй якості мо- жуть бути більш видатні і менш. Отже аби відрізнити таких лицарів, кот- рі виявили ці видатні подвиги, і було встановлено законодавчим шляхом нагородження їх внеском бойовою відзнакою "Республіки". Щоб начальствуючи особи мали керуючі приклади таких бойових вчинків, за котрі старшина чи козак-мановий нагороди відзнакою "Рес- публіки", а також щоб були передбачені як самий порядок нагородження відзнакою, так і особливі права та переваги її лицарів, з'явилося необ- хідним скласти представлений при цьому Статут. ПРИМІТКА: Нагородження бойовою медаллю "Відваги" за менш ви- датні подвиги, провадиться на підставі особливих правил, представлених на затвердження окремо. При виробленні Статуту бойової відзнаки "Республіки" прийшлося керуватись такими поглядами: 1/ Днем утворення відзнаки здавалося би, справедливим лічити 22-го січня 1919 року, себто день сполучення Західньої і Наддніпрянсь- кої України в єдину Велику Соборну Україну. 2/ Сама відзнака складається із прямого хреста, котрий, для уде- шевління, предбачається вироблять із задіза. Аби хрест цей не був по своїмому зразку похожий на більшість орденів бувшої Російської Дер- жави, його нижня сторінка трохи довша від верхньої і бокових, а через середину, з боків, пропущені навкрест замість мечів-дві шаблі. В се- редні хреста/ в крузи/ міститься з лицьової сторони металевий жов- тий Соборний герб / із трезубця, Арх.Михайла і Льва/, а з другого боку дата сполучення Західньої і Наддніпрянської України, а також черга хреста. Такий герб являється самим підходящим завдяки тому, що відзнакою будуть нагороджуватись як воїни Наддніпрянської, так і Західньої Укра- їни. Дата ж сполучення обоїх Україн/ 22-го січня 1919 року/ буде ввід чить як про самий день утворення відзнаки, так і підкреслить єд- ність сполучених Республік. Стрічка для ношення відзнаків виб- рана жовто-блакитного кольору, як відповідаюча національним по- риванням воїків-лищарів. Різниця ступенів відзнаки міститься в тім, що на стрічку першої ступені приколюється гілка із овеа і жита, яко емблема заможністи України. 3/ Нагородження відзнаком провадиться на однакових під- валлинах як старшин, так і козаків. Це буде вповні відповідати де- мократичному ладу нашої Республіки і лишній раз підкреслить необ- хідність єднання старшини з козаком. 4/ Що торкається самої системи Статуту, то для більшої нар- лядності і легшого підшукування необхідних артикулів при користу- ванні Статутом, він поділяється на чотирі розділи; кожний розділ в своїм чергу ділиться на заголовки і артикули. 5/ При складанні тієї частини Статуту, котра містить в со- бі передкі подій, під заголовком: достойні нагородження відзна- кою "Республіки", прийшлося керуватись Кривецьким Статутом був- мої Російської Держави, в котрому бойові вчинки майже всі перед- бачені і формулювані досить певно. Як що і зустрітиться при об- ставинах сучасного бою такі лицарські події, котрі не підходять ні під один із артикулів цього Статуту, то все ж таки при тій різно- манітності данного матер'ялу, начальникові, роблячому представлін- ня, легко буде прирівняти бойовий вчинок під який -небудь більш- менш підходящий артикул. 6/ Переліка подій, за котрих старшина чи козак умановуєть- ся нагороди відзнаком "Республіки", зроблена по всім родам зброї /в розділі II-му/ і при тім загальна як для старшин, так і для козаків. В цьому розділі легко підшукувати ті бойові вчинки, кот- рі по своїй характеру можуть бути виявлені старшиною, яко на- чальником / і козаком, яко підлеглим/. 7/ Відносно самого порядку нагородження відзнаком прий- лось додержуватись таких принципів: відзнака "Республіки" на- дається по черзі старшинства ступенів, починаючи з другої ступені, Це зроблено з тією метою, що при різних обставинах сучасного бою, начальникові, роблячому представління, трудно розібратись за який саме бойовий вчинок належить нагороджувати тією, чи іншою ету- пенью відзнаки. 9/ Початкове, перше, нагородження відзнакою, провадить- ся владою Головного Отамана тих осіб, котрі виявили особисті бойові відміни. Надалі нагородні представління розглядається Радою із 7 лицарів цієї відзнаки. Таке нагородження, владою Го- ловного Отамана, необхідно тому, щоб дати першістних лицарів, з котрих потім могли-б утворюватись ради. 10/ Що торкається прав та переваг лицарів відзнаки, то розділом IV-м надані лицарям такі права: а/ скорочення термі- ну на один рік при підвищенні в ступені, які взагалі будуть встановлені; б/ особи, нагороджені відзнакою, користуються пра- вом відпуску в двойному розмірі проти загально встановленого; в/ тим же особам надається право лікуватись без платні в різ- них шпиталях, на водах, курортах, санаторіях, відповідно хворості нагородженого і, при тому, за браком місця, поверх штату; г/ одер- жавші відзнаку мають право на скорочення виселуги терміну на отримання пенсії-по І-ші ступені-на 5 років і по 2-і ступені на 3 роки; д/ лицарі, впавші в хворе становище, користуються пра- вом на призначення на немуштрову посаду або на посаду дівіль- них державних інституціях; е/ кожному лицарю відзнаки призна- чається щорічна платня: по І-ші ступені 2400 гривень, а по 2-і ступені 1200 гривень і крім того вони мають право в продовжен- ні свого життя, клопотати про видачу громової допомоги, відпові- даючої дійсним потребам, згідно проханню. Всі ці переваги на- дані лицарям тому, що-б в дійсності показать високе значення Батального Зброя "Республіки" і тим захотити бойців-воєнків до вияв- лення подвигів мужністі і хоробрості. 10/ Таке ж високе значення відзнаки малоось предбати і тим, що грамота, одержуєма лицарями, видається від імені ВИСО- КОЇ ДІРЕКТОРІЇ, за підписом Головного Отамана і закріпом Ке- руючого Справами Капітулу відзнаків. Хоча в дійсності такого капітулу ще і немає, але ж з проведенням закону про нагороди відзнаками взагалі, істнування капітулу, /або інституції рів- нозначущої-під другою назвою/ з'явиться необхідним. II/ Грамота, видаваема лицарям, має свій зразок, на котрому намальовані як військові доспіхи /зброя, прапори/, так і коло- лоски жита і овеса/ заможністі України/. Всі останні подробиці, як самої відзнаки "Республі- ки", так і правил нагородження, вказані в представляємих при цьому Статуті і малюнках. Начальник Головного Управління Генерального Штабу, ОТАМАН "19" липня 1919 року. м.Кам'янець. Начальник інспекторського віділу, Осаул Запорожець ПОЛОЖЕННЯ ЗАПИСКА до Статуту бойового хреста та бойової медалі "Республіки". Щоб начальствуючі особи мали керуючі приклади бойових вчинків, за котрі старшина чи козак шановний нагороди бойовим хрестом або медаллю "Республіки", а також щоб були передавачені як самий порядок нагородження цими відзнаками, так і особливі права та переваги їх лицарів, з"явилось необхідним скласти представлений при цьому Статут. При виробленні Статуту бойового хреста та бойової медалі "Республіки" прийшлося керуватись такими поглядами: 1/ Днем утворення відзнаки здавалось - би справедливим лічити 22-го січня 1919 року, себ то день сполучення Західньої і Наддніпрянської України в єдину Велику Соборну Україну. < / бойовий хрест складається із прямого хреста, котрий, для удешевлення, предбачається вироблять із заліза / оксидированый/. Аби хрест цей не був по своїмому зразку похомий на більшість орденів Російської держави, його нижня сторінка трохи довша від верхньої і бокових, а через середину, з боків, пропущені навхрест замісць мечів - дві шаблі. В середині хреста / в крузі/ міститься з лицьової сторінки металевий жовтий Соборний герб / із трезубця, Арх. Михайла і льва/, а на сторінках хреста напис: "Хороброму лицареві рідного краю", а з другого боку дата сполучення Західньої і Наддніпрянської України, а також черга хреста і ім"я та прізвище нагороджуваного. Зазначений герб являється самим підходящим завдяки тому, що хрестом будуть нагороджуватись як бояки Наддніпрянської, так і Західньої України. Дата ж сполучення обоїх Україн / 22 січня 1919 року/ буде свідчити як про самий день утворення відзнаки, так і підкреслить єдиність сполучених Республік. Стрічка для ношення хреста вибрана жовто-блакитного кольору, як відповідаюча національним пориванням волків-лицарів. Ріжниця ступенів хреста міститься в тім, що на стрічку першої ступені приклоплюється державний герб і дубова гілка, яко емблема міцності. 3/ Бойова медаль кожної ступені відрізняється між собою як по металу, з котрого вона буде вироблятися, так і по своїмому зразкові. Зразки цієї медалі містятьть в собі ідею поступово- го переходу від 8-ми гранного многоугольника / 4 ступень до хреста з широкими кінцями / І ступень /, що таким чином що глину ступень медалі вже приближає свою схожестью до бойового хреста. на всіх ступенях цієї медалі на лицьовій її сторінці посередені міститься державний герб / трезубець/ з хрестиком по середині, а кругом герба вінок з лаврових листків / емблема слави /, перев'язаний в чотирьох протележ- них кінцях стрічками; за цим вінком навкруги його міститься напис такого змісту: " В і д в а ж н о м у б о р ц е в і з а р і д н и й к р а ї ". Цей напис яскраво говорить за те, що бояка, одержавши таку боєву медаль, є кращий син Батьківщини, котрий не боявся і не малив класти свого життя в боротьбі з ворогом за незалежність і цястя Українського Народу. У верхньому кінці медалі знаходиться вушко з широким кільцем для надівання її настрічку .З оборотної сторінки ме- далі видити численник її. Перша і друга ступені виробляються із зализа і поникельовуються, а третя і четверта ступені - ви робляються із бронзи. Це зроблено для удешевління виробу меда- лей. Медаль всіх чотирьох ступенів носиться на муаровій стрічці блакитного кольору, права сторінка якої заткана мережкою з додатком львового кольору, як це зазначено на малюнку. 4/ Нагородження хрестом і медалью провадиться на одина- кових підвалинах як старшин, так і козаків. Це буде вповні відповідати демократичному ладу нашої Республіки і лишній раз підкреслити необхідність єднання старшини з козаком. 5/ Що торкається самої системи Статуту, то для більшої наглядності і легшого підшукування необхідних артикулів при користуванні Статутом, він поділяється на розділи; кожний роз- діл в свою чергу ділиться на заголовки і артикули. 6/ При складанні тієї частини Статуту, котра містить в собі перелік подій, під заголовками: "остоїні нагородження хрестом " Республіки" і „остоїні нагород ення медаллю " Рес- публіки", прикладлось керуватись Кривським Статутом букої Російської Держави, в котрому бойові вчинки майже всі перед сачені і формулювані досить певно, як що і зустрітяться при обставинах сучасного бою такі лицарські події, котрі не підходять ні під один із артикулів цього Статуту, то все ж таки при тій ріжноманитності данного матер"ялу, начальникові, роблячому представлення, легко буде прирівняти бойовий вчинок під який-небудь більш-менш підходящий артикул. 7/ Переліка подій, за котрі старшина чи козак, в ролі начальника, ушановується нагороди хрестом " Республіки ", зроблена по всім родам зброї / в розділі І -му/ і при тім загальна як для старшин, так і для козаків. Такої ж системи прийшлося додержуватись і при складанні розділу III-7 , про переліку подій, за котрі старшина чи козак ушановується нагороди бойовою медаллю " Республіки " за персональні под виги. 8/ Відносно самого порядку нагородження хрестом і медалью прийшлося додержуватись таких принципів: як хрест, так і медаль надаються по черзі старшинства, ступенів, починаючи з нижчої ступені. Це зроблено з тією метою, що при різних обставинах сучасного бою, начальникові, роблячому представлення, трудно розібратись за який саме бойовий вчинок належить нагороджувати тією, чи іншою ступенью відзнаки. 9/ Початкове, перше, нагородження хрестом " Республіки ", провадиться владою Головного Отамана тих осіб, котрі виявили особисті бойові відміни. Надалі нагородні представлення розглядаються Радою із 7-ми лицарів цієї відзнаки. Таке нагородження, владою Головного Отамана, необхідно тому, щоб дати первістних лицарів, з котрих потім могли б утворюватись ради. 10/ Що торкається прав та переваг нагороджених хрестом лицарів, то розділом - м надані лицарям такі права: а/ скорочення терміну на один рік при підвищенні в ступені, які взагалі будуть встановлені; б/ користування правом відпуску в двойному розмірі проти загально встановленого; е/ ліку- вання без платні в ріжних шпиталях, на водах, курортах, санаторіях, відповідно яворости нагородженого і, при тому, за браком місця, поверх штату; г/ скорочення вислуги терміну на отримання пенсії - по І-й ступені - на 5 років і по 2-і ступені на 3 роки; д/ лицарі, павші в хворе становище, ко- ристуються правом на призначення на немуштрову посаду або на посаду в цівільних державних інституціях; е/ кожному лицарю відзнаки призначається щорічна плата: по 1-й сту- пені 2400 гривень, а по 2-й ступені 1200 гривень і крім того вони мають право в продовження свого життя, клопотати про видачу грошової допомоги, відповідальної дійсним потре- бам, згідно проханню. Всі ці переваги надані лицарям тому, що б є дійсності показать високе значиння болового хре- ста " Республіки" і тим заохотити начальників з підлег- лими їм частинами до виявлення подвигів мумністі и лороб- рости. 11/ Права та переваги лицарів бойової медалі, порівню- ючи, не великі, як не личить самого роловного - права нає чання дітей в низких і середніх школах на державні кошти. Ці права необхідно надати лицарям тому, що б підкреслити значиння медалі " Республіки", яко нагороди, персонально хоробрих", а не порівнювати її до звичайної відзнаки, кот- рою можуть ушановуватись особи в мирній час за користну службу і т.и. 12/ Тим більше високе значиння болового хреста малосі предбати і тим, що грамота, одержуєма лицарями, видаться від імені ВИСОКОЇ ДИРЕКТОРІЇ, за підписом Головного Ота- мана і закріпкою Керуючого Справами капітулу відзнаки. Хоча є дійсності такого капітулу ще і немає, але ж з про- веденням закону про нагороди відзнаками взагалі, істнуван- ня капітулу,/або інституції рівнозначної,- під другою назвою/ з'явиться необхідним. 13/ Грамота, видаваема лицарям бойового хреста, має свій зразок, на котрому намальовані як самий хрест, так і другі військові доспіхи / зоря, прапори/ і колески жита Всі останні подробиці, як самої відзнаки "Республіки", так і правил нагородження, вказані в представляемих при цьому Статуті і малюнках. Начальник Головного Управління Генерального штабу, ОТАМАН " серпня 1919 року. м.Кам'янець. Начальник Інспекторського відділу, Осаул Загородній О П И С БОЙОВОГО ХРЕСТА " Р Е С П У Б Л І К И . І/ Бойовий хрест "Республіки" має 2 ступені і складається: із пря- мого хреста, зробленого із заливa / оксидiрованого/, три сторінки котрого / верхня i бокови/ мають довжину від центру по I 1/2 см. Нижня сторін- ка трохи довша від бокових і має довжину 2-см. /см. Інші. Хрест цей робиться так, щоб сторінки його з обох боків були глиб- ше ніж пружки як то показано на малюнку. /Металевий хреста, без пружок/ В центрі хреста з обох боків знаходиться круг, покритий блакітньою поливою, котрий рельєфно виділяється зі своїм пружком / жовтого металю/ над останньою поверхністю хреста. В цьому кругу міститься з одного боку металевий жовтий Соборний герб / із трезубця, Арх. Михайла i Льва/, а на сторінках хреста написе : "Хороброму лицареві рідного краю", а другого боку-дата сполучення Західньої і Наддніпрянської України, а також чер- га хреста і им"я та прозвище нагородженого. Через середину хреста, з боків, пропускається навхрест дві шаблі срібного або іншого білого металю / як показано на малюнку/. У верхній сторінці мається вушко, в котре пропускається металеве кільце за для надівання хреста на стрічку. Стрічка повинна бути шовкова, муарова, одна половина котрої повинна бути блакітнього, а друга жовтого кольору. Перша ступінь носиться на стрічці з Державним гербом та з дубовою гилькою, а друга на такій ж стрічці, але без герба і без гильки. Начальник Головного Управління Генерального Штабу, О таман "14" серпня 1919 року. Начальник Інспекторського відділу, О с а у л Вацлавський ОПИС БОЙОВОЇ МЕДАЛІ "РЕСПУБЛІКИ". 1/ Бойова медаль "Республіки" має 4 ступені: І ступінь має форму хреста з короткими широкими кінцями. Ширина і довжина всього хреста від одного ребра до другого має 2 см. 8 мм. Кожен із 4-х його кінців має довжину 6 мм. І ширину 1 см. 6 мм. Всі ребра хреста утовщені з обох боків і мають пружки, товщина котрих з боку 2 мм. а ширина в лицьової і оборотньої сторінки І 1/2 мм. Товщина хреста взагалі 1 мм. В середині хреста вінок з лаврових листків, перев'язаний в чотирьох протилежних кінцях стрічками нахрест. Діаметр вінка з внутрішнього боку 9 мм. і з зовнішнього -14 мм. Ширина вінка 2 мм. В навтовщому місці вінок має випуклість в І/2 мм. і до кінців зменшується. В середині вінка, на рівному тид, герб У.Н.Р. / Трезубець/, який торкається всіма своїми кінцями вінка. Навкруги вінка напис: Х о р о б р о м у л и ц а р е в і р і д н о г о к р а ю ". У верхньому кінці хреста знаходиться вушко з широким кільцем для надівання хреста на стрічку. З оборотньої сторінки медаль має рівну поверхність з виступаючими пружками і своє порядкове число. Медаль виробляється з заліза і понікільовується. 2 ступінь також має форму хреста, але-ж кінці його ще більш короткі, ніж в першій ступені. Між кінцями виступають два зубці, як показано на малюнку. Ширина і довжина всього хреста від одного ребра до другого має 2 см. 8 мм.. Кожен із 4-х кінців має довжину 4 мм.; сторінки зубців, що між кінцями хреста, мають розміри по 2 мм. Всі ребра хреста, утовчені з обох боків і мають пружки, товщина котрих з боку 2 мм., а ширина в лицьової і оборотньої сторінки І 1/2 м Товщина медалі взагалі 1 мм. В середині медалі такий же вінок, герб і напис, як і в першій ступені. У верхньому кінці медалі знаходиться ся вушко з широким кільцем для надівання медалі на стрічку. З оборотньої сторінки медаль має такий вигляд і чергу, як і в І ступені медаль виробляється із заліза і понікільовується. 3-а ступінь має зразок квадрату,угли котрого обрі- зані і вдавлені в напрямку до центру,завдяки чому ме- даль наближається до форми хреста ;між своїми сторінка- ми медаль має два зломаних пружки / як зазначено на ма- лунку/. Ширина і довжина всіеі медалі від одного ребра до другого має 2 см. 8 мм. Кожен із 4-х киндів має дов- жину 2 мм.;всі ребра медалі утовчені з обох боків і маю ть пружки, товщина котрих з боку 2 мм.,а ширина з ли- цевої і оборотньої сторінки 1 І/4 мм. Товщина медалі взагалі /крім пружків / 1 мм. В середині медалі такий же вінок,герб і напис,як і в 1-й і 2-а ступені. У вер- хній сторінці медалі знаходитєся вушко з широким кільцем - цем для надівання медалі на стрічку. З оборотньої сторо- ринки медаль має рівну поверхність з виступаючими пруж- ками і своє порядкове 4. Медаль виробляється із бронзи. 4-а ступінь складає лься із вісьми-гранного много- угольника,протилежні сторінки котрого/ верхня,нижня,права і ліва / мають довжину 1 см. і 4 мм.,а останні чоти- рі ребра трохи коротчі і мають довжину по 1 см..Всі сто- ринки медалі утовчені з обох боків і мають пружки, тов- щина котрих з боку 2 мм.,а ширина з лицьової і оборотньої сторінки має 1 І/2 мм. Товщина медалі взагалі 1 мм./крім пружків/. В середині медалі такий же вінок,герб і напис як і в 1,2 і 3 ступенях. У верхньому кінці медалі зна- ходиться вушко з широким кільцем для надівання медалі на стрічку. З оборотньої сторінки медаль має рівну по- верхність з виступаючими пружками і своє порядкове 4. Медаль виробляється із бронзи. Видозазначені медалі 4-х ступенів носяться на муа ровій стрічці блакитнього кольору,права сторінка котр заткана мережкою з додатком жовтого кольору,як це заз- начено на малунку.Ширина стрічки / блакитньої іі час- тини/ 2 см.,а ширина мережки 8 мм. Стрічка складається як показано на малунку. При виробі медалів належить вибивати на кожній із них / на оборотні сторінці/ ii порядкову Ч, а саме: на І-ї ступені -з 1-го по 1000-го ;на 2-і ступені -з 1-го по 2000-го ;на 3-і ступені -з 1-го по 4000-го і на 4-і ступені -з 1-го по 8000 - го включно. Начальник Головного Управління Генерального Штабу, Огаман " серпня 1919 року. Начальник Інспекторського відділу, Севул Затверджено 10 липня 1919 р. Міністр Моряк В. о. Секретар Адм. О. гілку М. В. С. Враєвський СТАТУТ ЗАЛОГОВОЇ СЛУЖБИ. Відділ І. Начальники залоги та коменданти. Розділ I. Про начальників залоги. 1. Війська, котрі розташовані в якім-небудь оселеному пункті /місті містечкові, або селі/, складають залогу того пункту. 2. В командах залоги старший з військових начальників призначається начальником залоги, котрому, в зазначенням цим статутом, випадках, підлягають всі розташовані там війська та всі гільовки. 3. В тих місцях де постійно перебувають команда отамани, окремих осіб для виконання обов'язків начальників залоги не призначається, а всі розпорядження по залозі робляться Командами Отаманами. 4. Начальники флотів та портів призначаються начальниками за- лог не інакше, як за згодою Морського Міністра. 5. Частини, команди та окремі особи морської офіцій, перебуваючи на березі хоч би тимчасово, підлягають начальникові залоги на загальних підставах /ст.12/. 6. Начальники морських комендант, котрі тимчасово перебувають на березі, але призначені до плавання, а також начальники кордонної охорони, звільняються від призначень їх на посади начальників залоги. Якщо начальником залоги призначене Коменданта, або Повітового Військового Начальника, то окремої особи для виконання комендантських обов'язків не призначається. 7. Начальники залоги призначаються Командами Отаманами, про що оголошується в наказі по колу. До одержання наказу по колу обов'язки начальника залоги виконує старший з начальників. 8. Про свій вступ до виконання обов'язків начальника залоги, начальник залоги оголошує в наказі по залозі, після чого всі начальники окремих військових частин та команди повинні представитися йому в призначенний ним час. Про своє призначення начальник залоги повідомляє також місцеву цивільну владу. 9. Як що до залоги прийде тимчасово, по службових справах, начальник старший за начальника залоги, то начальник залоги продовжує виконувати свої обов'язки, але повинен представитися прибулому начальникові та передати йому свої розпорядження по залозі в розпорядженні прибутого особи. Коли до складу залоги прийде честиве, начальник котрого старший за начальника залоги то начальник залоги продовжує виконувати свої обов'язки, поки не буде наказу по ньому про призначення нового начальника залоги. 10. В випадку тимчасової відсутності з місця свого перебування начальник залоги передає виконання своїх обов'язків старшому за ним військовому, договір про це копіюємо Отоманові, оголошує в наказі по залозі та повідомляє місцеве цивільне начальство. 11. Розпорядження начальника залоги виконуються всіма частинами й особами, які належать до складу залоги, а також проходящими військами, які тимчасово припинились в залозі. 12. Начальник Залоги повинен: 1/ мати загальне наглядання за додержанням військової дисципліни та зовнішнього порядку всіма військовими та та військами, які складають залогу але не втручатися до внутрішніх та господарських їх розпоряджень; 2/ наглядати за справами додержанням варті та точним виконанням залогової служби; 3/ наглядати щоб підлеглий йому комендант точно виконував свої обов'язки; 13. Про безладдя, яке буде примічено в військах залоги та про випадки порушення військової дисципліни, начальник залоги зноситься з начальниками тих частин до приміченого 14. Бовладдя, а в важливих випадках вживає заходи до негайного припинення боялляддя, про що зараз зе допосе Роповому Отоманові. 14. Начальник валоги відстороняє непорозуміння, які виникають між опільно росташованими частинами військ, відносно росташування, користування плащами, стрільби- щами, маніжками і т.п., і коли це потрібно то визначає комнія частини час та порядок користування ними, як що цивільна влада буде вимагати звісновозі команди для улаштування порядку, або для підмоги під час громадянської біди, або для іншої мети, то начальник валоги робить необхідні розпорядження, коли під- мого для котрої війська вимагаються не заборонена існуючими законом. Про ці розпорядження негайно допосе по підлеглості. 16 В відношенні виконання зазначених в цьому статуті обов'язків начальник валоги підлягає безпосередньо Коповому Отоманові: 17 В дисциплінарнім відношенні начальник валоги користується з прав та влади зазначених в ст.14 /дисциплінарного Статуту/. Розділ 7. Про комендантів. 18. У містах, в яких немає особливих комендантів, їх обов'язки виконують поліцейські військові начальники, коли тим не має повнотомних військових начальників, то начальник залоги призначає комендантом одного з старших володарів, але не начальників окремих частин. 19. В відношенні виконання коменданських обов'язків, комендант підлеглий безпосередньо начальному залоги. 20. Загальний обов'язок коменданта міститься в допущенні: 1/ за додержанням дисципліни та недвірності порядку в міських, розташованих в даному пункті; 2/ та справами додержання гарти та точним виконанням екологової служби; 3/ щоб державні будинки перебували в лагідному стані; 4/ за спаданням державних звершених військових та міських об'єктів і 5/ за загальним порядком в військових шпиталях. 21. Комендант повинен порівнювати всі наряди між сумісно розташованими різними окремими частинами військ, а також робити необхідні розпорядження про призначення воїв або коней для перевезу хворих, державного майна і т.п.; письмовувати в цих випадках чергу та брати на увагу можливість ноної частини. 22. Комендант робить розпорядження про ростачування проводжених команд, а як буде потреба, то поділяє лорей цих команд, на корчування місчастинами військ. 23. Коли трапляться які непорозуміння з приводу ростачування військових частин або проходжих команд, то комендант дошлює про це начальникові залоги для вчинення відповідних вносів з військовим начальником або в цивільною владою. 24. Комендант робить розпорядження військовим командам, які перебувають на поході, те, як буде потреба, вимагає від військ приходити додаткові частини. 25. Коли хто з військових осіб порушує військовий або промадський порядок, то комендант викликає заходи, в межах своєї влади, за для припинення безладдя та повідомляє про це начальників тих частин до яких належить винуватий про ці ви- зипадки докладує начальникові загону. 26. Комендант наглядає щоб прибуванні по службовим справам або в відпуск військові не пробували поверх дозволеного строку та без д- документів. 27. Для записування відомостей про тимчасово перебуваючих військових в управлінні комендента мусять бути дві книги: одна для старшин, сапітерних старшин, урядовців та виконавців військових шкіл. а друга для козаків. В цих книгах повинно залічуватися: хто й коли прибув, хто підписав білет або припис, адресу помешкан- ня і коли скинується строк відпуску або відповідання.. 28. Якщо перебуваючий у відпуску військовий зв'язує про свою хворобу яка перешкоджує йому відправитися до місця служби, то комендант повинен покликати санітарного старшину або цілільно- го лікаря для огляду зараду чашого; опляд поворотиться в при- суянності коменданта або відрядженого по його розпорядженню стар шини. Акт про опляд заледувального комендант відсилає до начальства занедуващого, а занедуващого відправляте до мітала або до цівільної лікарні, про що повідомляє залежне начальство; по- тім слідкує щоб занедувавший відправився до місця служби за- раз же як підува. Про час і вигляду видуващого коменданта робить відмітку на його білеті та повідомляє начальство видуващого. 29. Коли перебуваючий у відпуску не може відпуститись в строк до місця служби по законній причині, то комендант послідує про це на його сілери та повідомляє відповідне начальство про причину загадки та про час його відгляду. 30. Комендант наглядає за додержуванням форми одягу воїни війсь- кових перебуваючими на дітейній службі, які можуть в деяких пункті постійно або тимчасово. 31. Комендант повинен пособляти місцевій міліції в тім що торкаєть- ся добробуту та порядку поміж військовими та громадянами але некоже втручатися до справ належних до вибору міліції". 32 . що до покарання народ підзволених комендантомі піськових, то він користується з прав та влади визначеної в 14 ст. "ДІЛШ- ШИНАРНОГО СТАТУТУ". 33 Крім зазначеного в попередніх статьях, підлеглість військ залоги та військових місцевому комендантові виявляються в слідуючі: 1/ війська залоги повинні виконувати всі розпорядження коменданта до наряду партії за виконування залогової служби. 2/ перед поступом до міста кожна частина доставляє комендантові відомості про кількість людей, прибуваючих до міста або проходячих через народ. 3/ прибувати до міста подпіонні військові, котрі не належать до складу залоги, повинні прибути до комендантського управління, показали свій білет або припис та вказати свою адресу. 34. В місцях розташування великої кількості військ, мають бути призначени один зі старшин в розпорядження коменданта для виконання обов'язків комендантського освіту. Це призначення робить-ся Коломий Остапом коли начальник залоги зробить про це пред-ставу. Комендантський освіт виконує доручення коменданта щодо залогової служби. ОФІЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. за 3 червня. на фронті армії Омельяновича-Павленко цілий день тримала рідка рушнична, та гарматна стрілянина. на фронті українських військ в районі Києва спокій. польські війська на всьому фронті мають успіх. Взято багато військової здобичі. за 1-го генерал-Квартирмейстера Генштабу МОЛКОВИЧ Телеграма См. Тиммілєва Наральницю Канцелярії Голови Офісу. Росензуб, Наральницю Генерального Штабу, Копія Полковнику Конституєвському Ситуація к 17 годинам 28 липня. Армія Генерала Павленка: По правому крилі армії від Ясногород до Уланки – безв'яз - контакт з ворожою кіннотою. Далі на північ до Ясіва брак контакту. № Польська Армія: Тарновіть згідно захопив ворогом. У деяких місцях болшовики пробували спробувати р. Серей, але були скрізь відбиті. На від- станні Замоєце - Яварків, що в 15 верстах на півн. схід від Злочива сильна діяльність партизанської кулеметною вогню. е. Малодан зайнято кіннотою ворога. Згідно верервія доповів ім. Глуск, що в вер- стах на північ від см. Краєне, зайнято ворожою кіннотою. Кинтюр - акцію зерно- жсенно. Наслідків акцій совідоми з північні Польської армії ще не з'ясовані. В.О. 1-го липня ГУОМ. Генералу Полковнику Ешенько. Москва 28/4/57 г. въ 10 час. утра Окремою точкою ввести : Після недбало виконаної вправи подається команда: "Вер-ни." по котрій обу- чаємі приймають попередню поставу. Т.36. ...вільно.стати свободно; Спо-чинь. одночасно одста- можна ворушитись,але не вити ліву ногу на півкро- сходити з місця і стоячи ку вперед і стояти сво- вільно.... бідно;можна ворушитись, але не сходити з місця і не розмовляти.Після коман- ди:ПО-ПРАВСЬ.стоячи сво- бідно.... СТРУНКО. ПО - ЗІР. яке,мав до команди віль- ...яке,мав до команди но... спочинь.... '37 ...ЛЯГАЙ.... ...ДО-ЛУ.... ...півзвороту праворуч... ...скіс направо... ...і лікоть.Всі рухи... ...і лікоть.При виконан- ні цеї команди стежити за витриманням нового на- прямку.Всі руху... 38. ПРАВО-Руч. НАПРА-ВО. ЛІВО - РУЧ. НАЛІ-ВО. Пів звороту Право-руч. Скіс направо. Пі в звороту Лі-во-руч. скіс налі-во. ...праворуч.... ...направо.... ...праворуч... ...направо... ...ліворуч... ...наліво.... ...ліворуч... ...наліво.... ...вільно... ...свобідно... .. вільно. ...спо-чинь. Т. ....ногу. а/ праворуч...праворуч... а/...направо...направо. б/ ліворуч... ліворуч... б/...наліво...наліво... T.48. Всю точку викреслити як шкідливу для господарства і муштрових справ. 51. ...вільно.. 52. ...лягай.. 53....праворуч, ліворуч, півзво- направо, наліво, скіс на- роту праворуч, півзвороту ліво, скіс направо... ліворуч ії T.59. до бою - стањ. ...на ремінь. ...склади. " 60 ...на руку... ...до б ю стань. ...на півзвороту праворуч....я скіс направо,... ...виставити рушницю впе- ...викинути рушницю впе- р д, одхиллючи і до кінця ред цівкою до низу, їхх точки-нетреба. по над нижнім кільцем, а правою - за нагну тони біля правого паха. Одна- часно-я з винсьм напів- зігнути в колінах ноги; ті о римати рівномірно на обох ногах ; право плече подати назад; тік- ті свободно опущені. Зар- нет на висоті шей і на лінії ліворуч ока.. T.61 Вправи" до бою-стањ, до стопи" 62 Від: " Після команди:"на ремінь і до кінця точки 63. Замість цих точек ввести нові, а саме: Од вправи до б ю рушниця збереться до стопи- викреслити. Щоб взяти рушницю від стопи на право плече/нє ремінь./ подається команда На пе-че. По цій команді треба піднести рушницю дого- ри настільки, щоб верхній кі- нець ременя був на висоті бороди; одночасно лівою ру- кою сбхопити рушницю по- над мірником, так щоб велики палець був в боку тіла. Пра- ву руку перенести на ремінь з внутрішнього боку коло верхнє кінця. Дале обома руками рушниця переноситься на праве плече на ремінь, пі- сля чого ліва рука вертаєть- ся на своє місце. а права по- совується долу по реміневі, а ж до утворення прямого кута між долішнім і горішнім ра- менами. При рухові ремінь на- тягнути трохи скосом в пра- во, а рушницю притиснути лік- тям до тіла. З плеча до стопи по команді: до сто-ли. Треба: правою ру- кою /не зносичи її з місця/ приклад виноситься на перед, ліва рука сбхоплює рушницю під ремінем низче мірника і підносить рушницю до гори. Права долоня по реміневі швидко посовується до гори, аж по-над плечеїна великому палецеві держить рушницю; решта пальців зібрані на до- лоні. Обома руками в такому постоянному рушниця здіймаєть- ся з плеча перед правий бік. Дале права рука переноситься на місце і опускає рушницю до стопи, а ліва переносяться до лівого боку. Для бігу руш- ниця тримати біля стопи. Т.65 Всю точку викреслити, як буде введена команда на плече і до стопи, показана замість точки 63 і 64. " 66 Команди на .... при зупинці Непотрібно. Т.68 ...вільно. ти вільно, не до- держуючи правил, зазначених у арт. 41, але залишаючи.... ...Рушницю взяти, як вручніш, При команді струнко. т ...тримати рушницю в положен- ню, в якому вона була до коман ди. т.70 Редакцію точки замінити на: Для навчання вправ до атаки ворога дається команда: на про-бій. Поцій команді руш- ниця береться, як показано в точки 60. Після команди впе- ред за мною. СТАВА. хутко ки Т.71. У таких випадках перед кожною командою проголошується ряд або рій замість чета. Треба ввести точку для розрахунку роя на перший і другий: Для розрахунку роя подають команду: Рій, справа на перший, другий від - числи. Кожний козак, позинаючи з право- го крила викрикує перший, другий, перший.... повертаю- чи при викрикові ротову в бік лівого сусіда, а після викрику знову просто, запоми- наючи при цьому назване число. Нутись навворога на багнети. Більш Більш докладні правила див. в "Навчані бою на багнетах." В такому ладу перед кожною командою додається: гурток. Т.74 Длл вишккування всього роя в один ряд дається особливий наказ. 75 ...пошани... ...струнко... ...попереднича... 76 ...лягаї... 77 ...вільно... 78 ...кожному рядку. 79 І/.рівняйсь. 2/струнко. ...своїх передовиків... ...себе першим. При сьому... 82 ...Праворуч, або ліворуч... ...сього не єдивка. 84 ...склади. .... два рядки/перший і другий числа обох рядків /став- лять вкупі. Для розбору рушниць дається команда : до зброї. Після неї всі козаки, коли розбируть рушниці, стають на свої місця. 88 ...козакові до якого робить- ся шикування перейти на пів- крокову віддаля; а і ак до кінця точки. Для видалення роя в один ряд дається команда : рій ставай - в ряд. ...почести... ...по-зір... ...підготовча... ...до - чу.. ...спочинь.... ...кожні дві ці... І/ Справ-ляйсь.2/По-зір. ...свою підвійку... ...себе першим. Командуючи стає на пять-шість кроків на лінії фронту і справляє по положенню носків , або грудей. При сьому... ...накраво,або наліво... ...свою підвійку. ...зброю до - кули. ...Дві двійки/перша і друга після відчислення/складають в козла. Для розбору рушниць дається команда: справ-ляйсь по кот- рій козаки стають на свої місця біля рушниць, а після команди: до - зброї. Перший ряд обертається і всі козаки одночасно беруть свої рушни- ці і стають: перший ряд обер- нувшись в бік фронту, а другий - приступивши до перво- го. ...всі козаки зупиняються і чинить росходження чи сход- ження по т.т.85,86 і 87,а після виконання чекають на- Т.89. В одên ряд стань. У два ряди стань. "90. Вправо/вліво/глянь, " 92. вільно. ....разом з тим можна йти і не в ногу, алеж... Струнко. "93. а/...... б/ I/Pi на дерево/наприкл. право/ліво/-руч.2//бігом/ рівня сь. Коли зворот виконується в рухові, то право- і т.д. до кінця б/ в/Заходженням рою п'ечем /критом/право /ліво/-руч, по По команді: руш - рою почти заходже на лівим / правим / плечем /критом/ зперед... Т.98 Т.101 Лигай. вільно. струнко. " 104 Ряди - двії. При звороті ладу в півзворо- та рядків не дювать,.... " 195 Вшикування рядків на місці, коли вони подесені, викону- ються у три рази по команді: ряди - верни. Треба ввести команду для одночасного повороту і утворення чві- рок, а саме: 1/В чвірки.2/ Напра-во/налі-во/по 1/команді други ряд; ді їає крок назад. По другй команді перші двійки повертаються направо/наліво/, а другі двійки одночасно в поворотом в зазначення командою бік засакують вліво на лінію з переду стоячої після звороту двійки, щоб в нею вкупи утворити чвірку. Для переходу з ладу чвірками до ладу двійками дають команду: в двійки наліво/направо/, по котрий перші двійки повертаються напра/налі-во, други з погоротом в то же бік засакують на лі- нію своїх рядів; други ряд пристуає до першого. Т.112 ...на півзвороту право/ліво ....скіс напра-во/ліво/; руч; ....півзвороту ліво-руч/пів ....скіс налі-во/напра-во/. ступної команди: пря-мо. Ставай в - ряд, Ставай в-лаву. Чолом вправо/вліво/ Спо- чинь. Викреслити. По - зір. непотрібно. б./I/Pi на дерево/наприклад/ впра-во.2//бігом/справляйсь. Коли зворот виконується в рухові, то по команді вправ- во рі зупиняється, а потім виконує та що і на місці і після виконання чекає наступ- ної команди. Заходженням рою критом в вправо/вліво/, по... По команді: руш - роюви по- чати заходження в газзачени ... бік.... від - чиси. до-лу.спо-чинь.по-зір. За-двій. При скосях задвоєння не ро- биться,.... 3 ладу по чотире до ладу двійками на місці переходять ря в три рази по команді: дві ки-взд. 114 Перешikuвання чоти, яка зве- нена рядками право-/ліво/- руч.... і до кінця точки. Т.115. 1/Чета право-/ліво/-руч. ...готовни рядок.... 5/ Ряди - дві/. Т.116. 1/Чета, шикуєсь.... ...на піввороту ліво-/пра- во/-річ.... ...Піввороту право-/ліво/ руч.... ...визначає крок на місці; інші зупиняються; інші рої ро- блять те що при вириві на місці і чекають дальньої команди. Коли вся чета і до кропки... Т.118 Вся точка " 125 Сотня поділяється на три і до кінця точки. " 130. В зміненому таду.... /два рази/. " 139 ....вільно .струнко ляга... " 145 1/Право-ліво/-руч. 2/Рівняйсь. 6/ Ідуть слідом за нею в піввороту вправо/ліво/i.. до кропки. " 148 .....Право-руч. Ліво-руч. піввороту право-ліво-руч. " 149 1/Сотня справа/зліва/в чето- ву колону, ...вишикування, повертаєть- ся право/ліво/руч. повертаються ліво/право/руч 150 1/Сотня, справа/зліва/четами Непотрібно. 1/Чета напра/нати/-во. ...головна двійка.... 5/За - двії. 1/Чета: в іго/вправо - леву. ...скіс наліво/направо/... ...Скіс напра/нати/-во. Нестреба. непотрібна Сотня складається з трьох стрілецьких /1 гренадерської і 1 скорострільної чоти. У вгорненому тадові... /два рази/ ...спочинь, по-зір. до-лу. 1/Напра-во. 2/Справ-тя сь. 6/ заходять слідом за головною четою. ....Направо/наліво/скіс на пра/наті/-во. I /Сотня, по. т-то четі в чето- ву колону. ...тадання, повертається направо/натіво/... ...повертаються/наліво/на- право. Лядиння краще провадити на 2 чоту як саме скоре для виконання. I /Т-то чета вперед, сотня в колону. По другій команді право/ліво По другій команді зазначена критова чета починає /продовжують рух кроком половинного розміру, а інші чоти повертаються самі в піввороту пра- во - /ліво/руч... і до кінця точки. просто до команди сотенного: т-то чета, ссій, а інші них чети повертаються в бік за- значеної командою чоти і виходить за головну чету в порядкові близьості до неї, повертаючись після заходу в бік руху цеї чоти по команді своїх командирів:чета, напра- 151. І/Сотня шикуєсь вліво/вправо/ Право/ліво/руч. 152. І/Сотня шику сь вліво/впра-І/По т-то чети,сотня, в лаву, во. І/По передні чети,сотнь шикуєс І/По передні чети,сот- шику сь вліво/вправо/ 154. Н е п о т р і б н о . 155. ...а ини зазначають крок на місті і починають пере- шикування по мірі увільнен- ня для них місця по ком.сво-их четових к-рів руп. 157. яка вишикувана в чотону ко- льону.. І/Сотня,праворуч. 2/ Ряди двій. ...головни рядок... яка вишикувана в кольону... 158. Для вишикування ладу по- четно з кольони ряками, дається команда Сотня,чето-розідлись. 192. Чета,інтервал 4 кроки/інтер- ва піжкроку,без інтервала в лаву.. 194 Для розсипання чети виступиЧету, по стоїть тилом до на- треба... 278...він з 4 сотень. 280. /налі/по.,а з підходом на на- лежну віддаль зупиняються по команді своїх же командирів: чета,сти.. І/По т-то чети,сотня, в лаву, напра/налі/во. І/Сотня, напра-во. 2/За-двій. або:Р чвірки.Напра-во. ...двійка... ...з ройонної кольони.. Для утворення ладу по четнс зо всіх скупчених тадів,да- дається команда.І/По т-то че- ти,сотня,по четно,2//бігом/ руш. По /команді названа чета залишається на місці,решта чет відходить/відбігає/ по команді своїх четових на відстуа і відалення,яке зазначить сотенний. Основаладу по-четно така: рсі чети,за виключенням2- віддаляються від попередньо- го місця на 50*: 1-перед,1-скіс наліво,4-вліво. Інші лади по-четно зазначує сотенний в валежності від обсталин. Чета,відступ 20 кроків,в розстрільну.... він з 3 сотень. Сновним ладом куринної колони є тад масою:піші сотни в че- тових колонахстолть почуч на відстанях в 5 кроків:ви- ники в другому ряду стал сто- на скорострілів,в третьому кінна її піша розвідка. В валежності від обставин і потреб можуть бути різні відміни. T.291 ....рівняйсь. 293 ...зміна напрямку праворуч.. Справ -ляйсь. Курінь на т-то предмет, справ-сяйсь. ПРО ОГЛЯДИ ТА ПІТНЮНИ ХІД. 357 1/ Струнко. 2/ Вправо гільнь. 3/ Панове старшини. 358. Після 3-х команд.... ...важаючи свою рангу, ра- портую : "Т-то сотня, т-то полку". ...На 1 крок у бік.... 369 "До церемонійного маршу. 370 2/ Сотня, рівнання вправо, 380 До церемонійного маршу. 381 2/ Курінь, означення вправо. 382 3/ Рівнання вправо ....рівнання вправо. 397 До молитви, шапки. - скинь. ....шапки, на-кінь. Додаток І З. пястур правої руки до краю правого боку шапки так, і до точки 4. б. из ремні, віддає шану, як без рушниці. 7....або на плечі.... 9/ І/Струнко. 1/ По-зір 2/ Вправо/напря- клад / гільнь. 3/ Панове Старшини. Після команд.... ...рапортує: "Пане Полков- нику/генерале/.Така-то сотня т-то полку.Сотник/Поручник/М.. ...на І крок у гівий бік.... До почесного ходу. 2/ Сотня чолом вправо. До почесного ходу. 2/ Курінь, чолом вправо. 3/ Чолом вправо. ...чом вправо. ...До молитви, шапку в діл. ....на - криї. 3. пястур правої руки до пра- вого виска так, щоб всі пальці були вкупі; лікоть опущенням до долу вперед; од ліктя до виска рука ковинна буги пря- мою. б. на плечі, віддаю почестъ навертанням голови на витає- му особу і праву руку опускаю по реміневі : до долу. ....викрестити. 1/По-зір. 12. При підхіді з докладом, чи запортом за 6 кроків під- нести руку для відання по- честі, а при вупинці за 4 кроки кроки перед начальником, одночасно з приставленням ноги, опустити руку в нив. Скінчивши доклад/радорт/ підати почестъ одночасно з відступленням не крок вліво. При вході в крито помеш- кання по службовим справам: доклад/рапорт/, шапка, не здіймається, як і на дворі. Рушниця не дрорі не здій- мати в плеча, а віддання по- часті визначати опущенням руки до долу по реченеві. В помешканні начальників входи; корячач рушницю у стопи, шапки не здіймати. 13. На прикінчення козаків на- чальником із старшим окремо чи в ладу, отповідати: Доброю здоров'я, пане хорунжий/гене- рале/. На подяку оговідати: Ради снукить Україні. 14. В шапці віддається по- часті тільки поворотом голо- ви на витаєму особу, нож 13- ді на коні, семенаті, або при проходженню їх, при управлян- но кільми і т.п. Прикупов Зліни і дованки до Замково- женого муштрового синшута. Обробив Остник Горшиловський Точки /§§/ Стор. I/III ворогова " 2/VII дієвності,діевність " /VIII дієвности " 3/IX ...виконання, физичну... ...виконання вправ і ру Ост.ряд. Т.2 приміром " 3 :..заняття,... " 5 ...повинна лежати вира... но зазначена обстанов- ва;вона повинна бути, можливо проста;... ...умовини... ...керовничим... "...научливости... ...двохсторіння... " 7 ...умовин... " 8 ...зобачать невідповід- ність духу... " 9 ...дієвності... ...дієвності... "II ...концевости... " I2 ...повернулися... " I3 ...В двохрядному ладу козаки другого ряду стоять на один крок проти козаків... .../криючись/... По Стат.Затвердж. 23 Червня 1919 р. ВАЖАНА ЗМІНА ворожа діяльности, діяльність діяльности прикладом ...вправ, ...повинні лежати вира... но зазначені обставини вони повинні бути мож- ливо простими і доціль- ними,... ...умови... ...керуючий... ...користи ... ...двохбічне... ...умов.... ...ці розпорядження не відповідають духові. ...діяльности... ...діяльности... ...кінці... ...столть... ...Двохрядний лад коли козаки другого ряду стоять на протягнуту руку за козаками... .../крючись звється лавою... М О Т И В ...першим і другим;наз....першим-передній ряд вк... і другим - задній... Т. І4 ...повний рядок... ...двійку... ...чеповним... ...підвійкою... ...цілого рядку... ...двійки... ...змикуються в напрям- ...сходиться в бік ви- ку до правого чи лі- різнювання. вого крила.. ...неповного рядку пере- ...підзвійки вступає ходить до другого ряд в другий ряд. ду. " І5 ...Зімкнутий і розімкну...згорнений і розгор- тий... нення... ...і розсипний/стрілець... і розстрільна... ка лава/. ...У зімкненому ладі.... ...В згорненому ладу... ..розімкненому ладі ...розгорненому ладу просторінь... відступ... ...на один крок або и ...по вказівці навальних більш,скільки буде ка з розстрільні.. зведено; в роскпно- му ладу... ...інтервалів... ...відступнв... " І6 ...Зімкнений і розім- ...Згорнений і розгор- кнення... нення... ..нерозривну... ..безперервну... ...розгорненим ладом. ...розвинутим лодом. " І7 ...зімкненого чи розі- згорненого чи роз- кненого... горненого... ..Проміжок... ..Віддалення... ...зветься віддаляю. ...зветься дистанцією, або просто віддаленим ...Протяг... ...Віддалення... 18 По всіх ладах... В ладу... В зімкненому ладі... в агорненсму ладу... ..нерухомо, ступати... ..нерухомо, при рухові- ступати... Між 16 і 19 г. треба надписати "Пакас і Команда". 19 ...ділянка в ладі... ...вірші в ладу... 0 у стрілецькій ладі... ..в розстрільні... ..надоєм кольони. ..по-ув кольони. Між 22 і 22 т. треба надписати: "Умовні знаки". 22 е/ розгорнути... ...розвинути... я/ ...у леву... м/...в розстрільну... ..лави. ..розстрільни. і/...до низу. і/...долу. Між 22 і 23 т. треба надписати: "ОКІНЦЯ". "24 Ранціально... Відповідно... "25 ...ланки,... ..гуртко,... "26 ...віланащаться... ..відбивається... "29 ...припіром;... ..прикладом;... "34 ...до середини зовніш- ньої бокової повер- шини ляжок; пальці трохи підігнути, ...до середини стерна з зовнішнього боку; пале ці натурально підігну ти... "35 Вправо-глянь. Вправо/вліво/-глянь. ..поглядати сноса;... ..дивитись сноса; "40 ...кроком... ...ходов... "41 ...статутнім кроком.... Статутном ходом... ...на весь слід і в ...всесь слід на землю той... і в той... ..руки... ..руками... ...вільно рухається по ...свобідно рухати по- блізу тіла, вони є згин близу тіла,-згинаючи нсти в літках,аби пяс- іх в літках так щоб туки зіступленними тро- листуки з натурально хи польцями були рівно зігнутими пальцями до з поясом. носити до паска. Г.42 ...статутним хроком... ..статутною ходою... ...статутним кроком... ..статутною ходою... Г.44 ...кроком... ...ходою... ф/ Для повороту кругом в/ Виконивча честь ко- дається команда:обер- манди:ОБЕРНИСЬ,дасть- протягливо,пись.корот- ся... ко команду йось,давати " 43 ...попередньої команди... підготовчої команти... ...розправити... ..роспростати... ...вільно рухати... ...свобідно рухати... " 46 ...кроком... ...ходою... " 47 ...кроком... ...ходою... " 51 ...дуло... ...доху... ...попередньої... ..підготовчої... ...дуло... ...доху... " 56 2/ лягти 2/ляжачи 9/...по 50 патрони чи 9/...0. наосів/чоликів обійми - обійм/ Під 3- команди вва- Після команди до СТРІ- ти рушницю до наготов- ДУ.РДОК,стати в поло- ки і набити; ження по т.2,взяти руш ницу до наготовки і на- бити; Увага: Для відкриття Увага: для розового вогню випалом... вогню... " 57 ...вогонь випалами... ..розовий воронь... ...лягма. ...лежачи. ...до випадів,... ...до разового вогню,... Т.58 …патрони… …лигма… …або лігай Т.69 …шани, при… " 71 …рядків… " 72 …справедливо,… …рядки… Б/ Шикування… Т.83 …інтервалах на впро- чінь долоні кожний згідно… Для шикування… " 84 …шикуються… " 85 …Розмикання й змикан- ня та перешкиування… …Розмикання і змикан …змикання… …розмикання… …інтервалів,то розми кання… …інтервали,… Т.86 Для розмикання… …розій – дись. " 87 …Змикання… …інтервал… " 88 Для розмикання й зми- кання " 89 Для вишикування… …розімкнути рядки; …крок вперед. …перешкиувати … …пасі… …лекачі… …потрєба. …почести ,після… …двійок… …правильно,… …двійки Ладнання… …відступах рівних до лоні згідно… Для ладчання… …стають… Розходження й сходжен- ня та …розходження і сход- ження… …сходження. …росходження… …відступів,то росход ження… …відступи,… Для росходження… …ровстуни – пись. …сходження… …відступ… Для росходження й сход- ження… Для виладнання розгорнути двійки;… …крок вперед і приста- влять ліву ногу. …виладнати… T.94 Стрільба з розімкнено- го ладу роя - як стріл випалом так і одинцем, ...лягта... З ладу зімкненого - тільки стріл випалом. T.95 ...ливоруч ... ...інтервалів,... ...лятка,.. ...інтервали. з/патрони - ..лягма,... ...с ої місця. T. 96 ...націлитись... ...патронів... " 97 Вшикування... шикується ...ладнання...Ладнаеть ся... Неловкі рядки... Примітка і рядків... "...рядки,... " 98 "103 "104 Двоєння і вшикування рядків.... Двоєння рядків... T.105 ...двоєння і вшикування рядків... ...але числа, яким заз- начено поступлетись, або залишатись нерухомими, визначають... Стрільба з розгорненого ладу роя - як стріл разовий так і поодинці,... ...локачи. з ладу згорненого- тіль ко стріл разовий... ...вліво... ...відступів,.. ...локачи,... ...відсупи. з/небої - ...локачи,... ...с ої попередні міс- ця. ...звіряти... ..небосів... Підвійки... двійок... ...двійки,... ...правилами... ...І реладнання двійок в чвіркі і навпаки. Задвоєння... Переладнання в чвірки і з двійки... ...але числа, котрі при вправах на місці зали- маються нерухомими, виз- начають... T.107 Розмикання і змикання розгортання і згортан- ...розмикається на та- росходитья на такій кіх інтервала... відступи... "108 ...розгорнене... ...розвинено... Кольона ії шикування,пе Кольона,ії ладнання,пе решкування і розгорнен редачання і розвій. щ. Чета ладяється... "109 ...та викується... ...довчалої роз. "...пр'ятгої роз. ...в розвиненому ладу.. "110 ...в розгорненому ладі.. ..в розвиненому ладу... "111 Кольона шикується... Кольона ладнається... ...розгорнений лад... ...розвинений лад... "112 Шикування... Ладнання... "115 ...яко виміряна... ...ага вилочана... ...рядоми .. ...рядами... "116 Кольона розгортується.. Кольону розвивається.. І/Чета,шикуйсь... І/Чета,ладнайсь... розгорнення... Розвинення... ...у розгорненому ладу; у розвиненому ладу; "117 для розгорнення... Для розвор... І/...рое чета шикуйсь.. І/...ропсві,чета,ладнаєсь ...при розверненні... ...при розвію... T.119 ...рядки роїв... ...днійни в роях... ...пі звороту,... ...скосом... "124 ...перешиковування... ...переладження... ...перешаковування... ...переладдання... Розрахування сотні і Розрахування сотні.і обвалки військових. обважки стєпеней. Зімкнені.... Згорваннї... 131 ...виникувані в оден ...виледнанні з леви 132 ряд.- в ряд. ...патронні двухколёски ...возк з набоями... T.130 розверженний лад сотні, кольони рядками... Звороти, двоєння і ван- кування рядів, розмикан- ня, та змикання, переш- кування... " 140 ...розмикання... При змиканні ... " 142 Різлення при підзворот- ному рухові... ...від підзворотнього руку... " 143 ...інтервалу... " 144 ...розгорненео... ...вирівнюється... " 145 ...розгорненою... ...вишкуюванням... ВИШКУВАННЯ. ОСНОВНОЇ КОЛЬОНІ. " 149 для вишикування... При вишкуюванні... " 150 Вишкуювання... Перешкуювання " 151 для розгорнення... ...в розгорненому... " 152 ...розгортуються... ...пришковуються до неї... ...пришковуються... " 153 Розгорнення... ...рядками... " 155 Перешкуювання. розвинений лад сотні, кольони рядками... Звороти, гадвоєння, лад- нання рядів, складення та розходження, перелад- нання... ...розходженні... При складанні... Гізнення при рухові способом... ...від руху способом... ...відступу... ...розвиненою... ...справляється... ...розверженою... ...ланнанням... ЛАДАННЯ ОСНОВНОЇ КО- ЛЬОНІ. ...для ладнання... ...для ладнання... Ладнання... Переладнання. Для розвок ...розвиненому... ...розбивається... Приладнується до неї ...приладнуються... Розвій... ...рядами... Переладнання. 1.150 Для перекшковування... для приладнання... ...вишиковуються... ...ляднаються... ...пришкиковуються... ...приладнуються... ...перешик... ...переладнання... ...перешиговування... ...переладнання Т.160 ...розгорнути... ...розвинути... " 162 Розсипний лад... Розстрільна... " 163 Розсипний лад... Розстрільна... "...зменшення ковзків... ...зменшени втрат... " 164 ...зімкненого ладу на ...згорненого ладу в лад розсипний,перево- розстрільну перево- диться утворенням стрі диться утворенням роз- лецьких лав.Інтервали: стрільних піступкі в лаві... ...в розстрільні... ...в лаві... ...з розстрілні... ...інтервал... ...відступа... ...інтервал... ...відступ... Великі інтервали... ...Великі відступи... " 165 В розсипному ладу В розстрільні... і розсудливість... ...холонність,послух і ...розважність. " 166 ...лава... ...розстрільною... ...ланок... ...гуртків... " 167 В розсипному ладу... В розстрільні... ...при зімкненому ладі...В згорненому ладу. " 168 В розсипному ладу... В розстрільні... ...ланки... ...гуртки... ...в ланках... ...в гуртках... Кри ланок... ...Гурткові... ...в лаві... ...в розстрільні... ...своєї ланки... ...свого гуртка... " 170 ...лавою чeti... ...розстрільною чети... ..Ланкові.... Гурткові... Т. 171 ...ланки... ...гуртка... ...лави... ...розстрільни... ...в лаві... ...в розстрільні... ...ланкового... ...гурткового... ...ланках... ...гуртках. " 172 ...Змінюєшись... ...сходячись... Всяка змиканця... Всіке сходження... інтервалів... ...відступів... в лаві... в розстрільні. " 173 В лаві ...в розстрільні... ...лави... ...розстрільні... 2/ непохитності... 2/ непохитности, витре- ...докладності, уваги, відваги Напруження сил і довіря до стер- шини. Вробити в них силу ролі, і дисциплі- ну/карність/. 5/ вправами ворога... 5/ Поводженням ворога 6/ патронів... 6/ наїсіє... 7/ кулеметів... 7/ скорострілів... 11/ підвищення духу... II / натхнення... Т. 174 ... в лаві... ... в розстрільні... " 178 ...спокійно цілитись... ...спокійно зміряти... " 182 I/ ...ланки... I / ...гуртка... 2/ ,то я ланці... 2/ .. по гуртку... ...в лаві... ... в розстрільні... 4/ ...в лаві... 4/ в розстрільні... ...закриття... ...сховки... ...до лави... ... з розстрільну... ...патрони... ...набої... 5/ інтервалу... 5/ відступу... ...лави... 7/ ...патронів... ...ланки... 9/ ...ланки... ...інтервалу... б/ НАВЧАННЯ ЛАНКИ... Т. 183 ...лави... ...ланки... а/ ...народ... б/ й шкуванню... в/ інтервалів... ОБОЗНАННЯ СТАР.ЛАНКИ 1/ і точним... ...ланки... 2/ ланковія... ланку... 3/ погли... є в ланці патронів. " 186 1/ ...за правдивим... 3/ патронів... 5/ направляючи лавку " 188 1/ від величості... 2/ в лаві... " 189 з лаву " 190 в лаву... " 191 ...лава... ...інтервал... ...в лаву... " 192 ...інтервал... РУХ ЛАВИ. 195 ...лави... ...розстрільни... 7/ ...набоїв... ...гуртка... 8/ ...гуртка... ...відступу... б/ НАВЧАННЯ ГОЛІВНА... ...розстрільни... ...гуртка... в/ в розстрільному... 3/ і ладанню; в/ інтервалів... ОБОЗНАННЯ ГУРТКОВОГО. і досконалими... ...гуртка... 2/ гуртка м... гурток... 3/ гуртка... є в гуртку набоїв. 1/ за досконалим... 4/ небої... 4/ направляючи гурток 5/ від розстрілу... 2/ в розстрільній... в розстрільну... в розстрільну... ...розстрільна... ...відступу... ...в розстрільному. ...відступу.... РУХ РОЗСТРІЛЬНИЙ. ...розстрільни... Т. 195 ....лава.... ....інтервалів.... ....порівняння... " 196 ....лава.... ....ланками.... ....по них плязом.. " 198 ....лаву... 3/ ланці... " 200 ....ланці... " 201 ....ланками.... ....ланкам...лапки... ....ланкам...старші в ланках... Г. 202 Рух лави.... ....лава.... " 203 Рух лави.... " 205....лавою... ....лави.... " 206 ....ланками.... " 207 СТРІЛЬБА В ЛАВІ. Стрільба в лаві.... ....патронів/... ...в лаві... " 208 ...патронів/ ...обіймиці... ...в ланках... ...патронів.... " 209 ....патронів... " 217 ....патронів.... " 218 ....до лав... ....розстрільна.... ....відступні.... ....шпилевий.... ....розстрільне.... ...р.т. тками.... ...по їх хильцем,ран- ка 265 плюсом,... торбинки для патронів.. в'їзниці ....розстрільну... 3/ гурткові... ....гурткові ....гуртками.... ...ру́тки... ру́тки... ...ру́тки... гурткові.. Рух розстрільний... ....розстрільна.... Рух розстрільний... ....розстрільною.... ....розстрільний.... ....гурткам.... СТРІЛЬБА В РОЗСТРІЛЬНІ Стрільба в розстрільні ...набоїв/... ...в розстрільні... ...н.боїв/ ...човникової... ...в гуртках... ...набоїв.... ...набоїв.... ...наосів... ....до розстрільни... Р.221 2/хулеметів/... ...пагронів... ...лапронах... ...лагронів... " 226 ...Зберігали присут- ність духу і розуму... " 227 ...то лава... " 230 ...стрижі в ланках... ЗБІРКИ ЛАВИ. " 234 ...вишковуються до... ...допомоги лихом в бій... " ...зникаються... " 235 ...лару... ...до нече... ...біроя зв'язається... ...у проходній розроз- нений над... " 236 " 236 ... в лаву... Улаві... " 237 ...в лані... " 238 ...лари, творить допомогу росстрільни, творить підмогу, ...до стрілецької лави,... ... і ларою... " 239 ...допомога... ПРУ:2/Пагронні дьокс- ЦУМ:1/ Бози з набоя- лески... ...до лави... " 240 ...від лави... " 245 ...в лаві... ...стрілецької лави... ... в лаві... 2/ скороострільнів/... ...набою... ...лабору... ...насія... ...Зберігали присут- ність духу і розважність по розстрільному... путьові... ЗБІРКА РОЗСТРІЛЬНИМ. ...допомоги лихом в бій... ...охороняється... ...розстрільну... ...вогню. ...сходяться/збираються ...у лару... ... в розстрільному... В розстрільнім... в розстрільнім... ...до розстрільни,... ... і розстрільною... ... пілмога... ...до розвстрільник... від розвстрільни... в розвстрільнім... ... в розвстрільнім... 244 ...патронів... ...в лаву... ...в леві... ...змінює лаву... ...в леві... " 215 127 стор...стрілецької лави.... " 216 Старші в ланках у лаві ...пунктова з розстріль- ні... " 248 2/... у леву... Држ. 2/км до пої сотні Држ. 2/ Остенний К.р е куломети, то сотня. призначає місце для К-р призначає им місце скорострілів... " 249 ...Розсипаннє лави... Розсипання в розвстрільну ...в лаву... ...в розвстрільну... " 252 Такі-то чоти/або сотня/Такі-то чети/або сотня/ ...в лаву... ...в лаву... ...Куломети та патронні ...Скоростріли та вози (вухколески. " 253 ...в лаву... ...л вов... ...в розвстрільну... ...розстрільною... " 254 а також кулометів, коли а також скорострілів. вони додані до сотні. Т. 255 в леві... " 256 в рухами лави... " 256 ...з участків лави... ...в учасків розвстрільни ...лави... ЗМІЦНЕННЯ ЛАВИ " 259 ...леву... " 260 ...Лава...лабу... ...лави... ...розстрільну...роз- стрільну... ...розстрільни... ...в інтервалах лави.... у відсотках розстрільни... ...лаву... Т. 263 ...в лаві.... ...леса... ...та ланах... Т. 265 ...у лаві... ...в лазою... " 266 ...нову лаву... в лаві.... нову розстрільну... ...в розстрільній... " 267 ...в лаві.... " 269 ...однією лавою або ча- ...однією розстрільною, стинною лави; однією підмово чи... в розстрільній; корою або малою разом... однією підмовою або розстрільною разом... " 270 ...лаком... " ...за лавою... ...частинною лави... ...в лаві... Т. 271 ...окремо від лави.... ..окремо від розстріль- ни... ...Лава... " 272 ...лави... ...до самої лави... .. і лавою... " 273 ...кулюєти... Шикування. " 275 Сотня змикається, збира- Осіння оходитьсья, збира- ється та макується. ється та плачається. " 276 ...шикують... ...шикування... " 277 ...шикують... ...Розстрільна... ...Розстрільни... ...до самої розстрільки .. і розстрільною... ...скорострілам... Ладнання. ...ладностъ.... ...ладнання.... ...ладностъ.... Т. 282 Вулеметна команда... Сотня скоростілів... Парронні двохколески.. Вози з набоями... ...на інтервалах... ...на відступах... ...двоколесками... ...возами... " 285 ...інтервали... ...відступи... " 287 ...перешикуються... ...переслідується... " 288 ...на інтервалах... ...на відступах... " 290 ...та інт рвали... ...то відступи. Т. 294 При перешикуваннях... ...пероладнаннь... " 295 ...перешикування... ...пероладнання... " 298 ...зімкненй... ...згорненй ... ...то він розгортуеться... то він приймає відпо збільшуючи інтервали.. зіднії лац, збільшуючи відступи... Т. 308 Зімкненому... ...згорненому... пересипаючи лави... Не розсипаючи в розстр " 309 ...розгорнутим... ...розгінути м... " 313 ...перешикування... ...пероладнання... ...атронів... ...в боїв... Мезнагні виправки до Мушкетово Смашура. Гробов Сопник Горшковський Усі підписки з городської сороки та миру, що узгоджувалися в себе городом наказується (5 Ст. 38 : 39 про ліквідацію Поварщево, а саме 38/5 говорить, що ліквідація м-ва немає суті по постанові м-по статті Загальних зборів або за вимоги об'єднаного членства Поварщево 3/зв.зр.бій боз пийання яке "поварщево" буде узгоджено замінившись з себе цього дня поставляються в нових обсягах "маварщево" без поварщеви; як це можна бути др чієї особи маємо професувати порадження увага політненс про права, що органи з'їзду Поварщево: про загальні збори, Управу, Ревізію. м-ву Комісію та інші. Далі ст. 39 - говорить, що по ліквідації м-ва, маємо його передати власність "маварщево" чи м-ву, що згідно Замовлення буде наказувано тиме національним Телесом М. Ва. У Поварщево є городське лінія", яке Замовлення (навіщо) м-в/самодії не маємо, але маємо бути означене в сеймі тут, щоби маємо Мовар - сім'я могла бути власністю Новгородської, як цілого, яка мала держати а також не законно було Землярвад з кандаками твоїх відвариштва а не окремих членів, а тому не могли зафарбувати майна членів судову нащадків членів М-ва, з малином Моваричевства - лихз городського, яка це зроблено в 539. Крім того 18 Розділ II про завдання М-ва з 2- місця багатих, що М-во сім'ї неджодини ферманами: а/ (виписано) 52/ Себто це ті завдання, які згідно ст. 4 Сібайчка Вигрійчкової сирмки є загальні обов'язки укр. військових сил. чи. Ч. 5/ та зв'яжність магання необхідною даними в сільській армії каскілько фунтів, яких під і ловом церквам з заданими узгледами, коли під і ловом на 6 обов'язок кожного військового, а особливо для сім'яршин по виконанню молодших сел Даремні і Кефохків, незалежно від того що розповсюджується на багатих фермерів. СТАТУТ Видавничого Товариства "ЗБРОЯ". I. Мета заснування Т-ва й права та обовязки його. 1. Видавниче Т-во "Зброя" засновується з метою: видавати різного роду підручники статутів, наврави, інструкції, варіцеві таблиці, плякати моделі, журнали, часописи, та іншого роду воєнну літературу, літературу спортивну і гімнастичну,- як оригінальну, так і перекладану, а також - поезії, повісті, оповідання й драматичні твори, малюнки, гравюри, олеографії, лубки, ноти, листівки - і т. и. на воєнні та військові теми та сюжети. 2. Видавниче Т-во "Зброя" є юридичною особою, яка в межах дозволених законами У.Н.Р. має право: складати контракти, умови, договори, вступати до спілки з іншими взаємними товариствами в межах і по за межами У.Н.Р., приймати зобовязання, набувати на власність різного роду рухоме и не рухоме майно, брати на себе оренду, відчиняти друк карські, літографські, цінкографські і т. п. заклади, контори, крамниці та склади, оголошувати конкурси, видавати премії, перводити всілякі грошові операції, робити позички, кредитуватися в банках, випускати акції, влаштовувати вистави, концерти, вечірні, лекції, відчити, подорожі, походи, поширювати реклами, приймати замовлення і користуватися усіляких інших прав та привилеїв юридичної особи. 3. Товариство "Зброя" має свою печать. II. Про членів Товариства "Зброя". 4. Члени Т-ва "Зброя" поділяються на членів-фундаторів, що підписали цей статут, число яких поповнюється до 15 чоловіка, що першими й одразу внесуть в найближчий час вартість п'яти товариських паїв на дійсних членів. ПРИМІТКА: В рази виходу зі складу Т-ва члена-фундатора, його місце може заступити один з дійсних членів Т-ва , а число внесених вартість п'яти товариських паїв, на якого владе вибір Конференції. 5. Членом-фундатором і дійсним членом Т-ва "Зброя" може стати кожний повноправний громадянин У.Н.Р. без ріжниці полу, національної п приналежності та визнання, який внесе вартість товариського паю. 6. Кожного нового члена приймається до складу Т-ва після його письмовної заяви про своє бажання вступити в число членів Т-ва та на підставі письмової рекомендації 3-х членів Т-ва і після ухвали Конференції. 7. Кожен член-фундатор Т-ва за борги Т-ва відповідає всім своїм майном і пайом. 8. Кожен дійсний член Т-ва за борги Т-ва відповідає своїм пайом. 9. Кожний член Т-ва підлягає всім правилам, виложеним в цьому статуті, відповідно до ового становища, яке заступає в Т-ві. 10. Числа членів т-ва не обмежується. ПРИМІТКА: Таке обмеження може наступити після відповідної ухвали Конференції. 11. Числа товариських паїв, яке може набувати кожен член Т-ва не обмежується. ПРИМІТКА: Таке обмеження може наступити після відповідної ухвали Конференції. 12. Виступити зі складу Т-ва кожен член може лише після відповідної письмовної заяви на імя Управи і після згоди на це Конференції 13. Членські внески, зо всіма прибутками чи дефіцитами, що на кожен пай, припадають членам т-ва, які виходять зі складу його повертається тільки після закінчення річної операції т-ва. 14. Перепродати свій пай кожен член може тілько після письмовної заяви про це на імя Управи Т-ва і після згоди Конференції. 15. Кожен член, після заличення його до складу Т-ва, одержує членський білет за підписами Голови та Секретаря Управи Т-ва. 16. Кожен член одбирає III. Про Управу Т-ва "Зброя" та членів її. 16. Виконавчим органом Т-ва "Зброя" є Управа Т-ва, яка складається з Голови Управи, двох членів (один з них - заступник Голови), Секретаря і Скарбника і двох запасових членів, обаних членами-фундаторами зі свого осередку. ПРИМІТКА: Запасові члени, коли вони не заступають неприсутніх членів Управи користуються правом тільки дорадчого голосу. 17. Склад Управи Т-ва обирається на річний термін. 18. Члени Управи обирають з проміжку себе Голову, Секретаря й Скарбника 19. Голова Управи призначає одного з членів її своїм заступником. 20. Управа Т-ва керує всіма операціями Т-ва. 21. Управа Т-ва складає план діяльності Т-ва на кожних три наступних місяці, складає кошториси видатків на предлежачі операції Т-ва і подає їх на затвердження Конференції. 22. Голова Управи Т-ва при допомозі решти членів Управи провадить за гальню керування справами Т-ва, що до всього переліченого в артикулах 1-му та 2-му цього Статуту, видає за своїм підписом асігновки та ордера на ухвалені Конференцією видатки. 23. Управа має право робити одноразові видатки ки в справах Т-ва незалежно: від Ухвали Конференції на суму до 200000 (двістя тисяч) гривень, наразі пильності справи і неможливості скликати Конференцію. 24. Секретар Управи веде протоколи засідань Управи та загальних зборів всіх членів Т-ва, окріпляє своїм підписом підпис Голови Управи на ордерах та асігновках і взагалі на всякому листуванні Управи; він є хранителем печати Т-ва. 25. Не менш, як двічі на місяць відбуваються наради членів Управи, для обміркування і вирішення біжучих справ Т-ва. 26. Кожних три місяці Управа подає на розгляд Конференції їїва справовоздання (квадранси) і відчит у витрачених по справах Т-ва сумах. 27. На 15 січня кожного року Управа Т-ва здає річні справовздання про свою діяльність протягом закінченого року, про стан Т-ва на день подач цього справовдання і показує суму дввіденду, яка припадає на кожний пай. 28. Управа Т-ва в разі потреби скликає конференцію для вирішення пильних справ Т-ва. 29. Ухвали наради членів Управи вирішається абсолютною більшістю голосів, а при рівному числі голосів - голос Голови Управи має рішаюче знанняння. IV. Про Конференцію. 30. Збори всіх членів-фундаторів Т-ва складають Конференцію. 31. Конференція являється вищим і контрольним органом Т-ва, який виконує такі функції: а) приймає нових членів до складу Т-ва, б) дає згоду на вихід зі складу Т-ва тих членів його , які того побажають, в) на свій погляд виносить постанову про обмеження числа членів Т-ва, г) встановлює число пайів, яке може мати член Т-ва, д) розглядає виробленні Управою план діяльності на наступний квадранс, вносить поправки до цього плану ухвалює його до виконання чи відкидає його(е) перевіряє квадрансові спровоздання та вічити Управи у витрачених по справах Т-ва сумах для чого виділяє Комісію в складі 3-х членів , ж) затверджує подані Управою кошториси, з) подає до відома всіх членів Тава біжучтени про діяльність Т-ва, і) визначає і відміняє порядок поділу дивіденду Т-ва між членами його, к/ вносить зміни і поправки до цього статуту. Конференцію відкриває Голова Управи , який переводить вибори Голови і секретаря конференції з числа присутніх членів-фундаторів, що не належать до складу Управи. Після обрання Голови і секретаря Конференції вони приступають до своїх обовязків по веденню засідання. 33. Всі ухвали та постанови конференція приймає абсолютною більшо- стью голосів. 34. Для перевірки спровозданнь та грошової відчитності Конференції я виділяє свого осередку, з осіб неприлежних до складу Управи, ревізійну комісію в складі: Голови і двох членів/ один за секретаря/. 35. Конференцію визначається дійсною в складі II чоловіка, в тому числі й усіх пяти членів Управи. У. Про загальні збори Т-ва. 36. Загальні збори Т-ва скликається Управою Т-ва між 15 та 20 числами м-ця січня кожного року для вислухання річних справоздань про працю Т-ва за минулий рік та загального плану праці його на предлежачий рік. Засідання загальних зборів веде Голова Управи. ПРИМІТКА: Управа Т-ва, наколи визнає потрібним, може скликати загальні збори Т-ва незалежно від зазначеного в цьому артикулі терміну. VI. Про паї Товариства. 37. Вартість Товари́ського Паю визначається в 10000 гривень/пять тисяч карбованців/. 38. На кожний окремий пай, внесений членом, Управою Т-ва видається пайовий квиток ботановленого зразку. 39. Паї повертається назад тільки після відповідної заяви члена, що побажає виступити зі складу Т-ва і згоди на це Конференції Т-ва, не раніш як після закінчення річної операції Т-ва. VII. Засоби Т-ва/прибутки та видатки/ і поділ їх. 40. Засоби Т-ва складаються: А/ з сум від продажу товариських паїв; Б/ з субсидій від Держави й ріжних приватних закладів та установ; В/ з відсотків на капітали Т-ва і Г/ з прибутків від ріжних операцій Т-ва. 41. Всі суми товариства поділяється на капітали: а/ основний в розмірі 80% і б/ запасовий —— 20% всієї готівки т-ва перед початком операції. 42. Увесь чистий прибуток т-ва на І-е лютого кожного року поділяється в такий спосіб: а/ 40% — поділяється пропорціонально по числу паїв і видається на руки членам т-ва, яко дівіденд; б/ 35%-зараховується до основного капіталу т-ва й пропорціонально налічується на кожен пай, до вартості його. в/ 10% — зараховується до запасового капіталу т-ва й пропорціонально налічується на кожен пай, до вартості його г/ 10%- видався, яко винагороду членам Управи за їхню працю по справах т-ва по 2% на кожного члена. д/ 5%-призначається на премії за військові винаходи, і е/ рештки всіх непередбачених остатків, несподіваних пробутків, економії після закупна-складає щадний капітал т-ва. 43. Основний капітал видається на біжучі справи т-ва. 44. Запасовий капітал зберегається на випадок потреби покрити дефіцит т-ва. 45. Ощадний капітал витрачається на всякі непередбачені видатки, і тм 46. Відчитність складає Управа т-ва перед конференцією, перед якою видачується в сумах, виасигнованих останньою на операції Т-ва, показує рух капіталу за минулий квадранс, пред"являє для перевірки грошові і матеріальні книги відчотності т-ва, показує цифри прибутків та видатків, готівку остатків в гроших та матеріалах і представляє виправдуючу документи. 47. Конференція через виділену з свого ос-редку ревізійну комісію /арт. 34./ 48. Ліквідація т-ва може наступити після відповідної ухвали Конференції його. 49. Після такої ухвали підроховується все майно т-ва, яке є в готівці грошей, цінних паперів, і всього рухомого і нерухомого майна з визначенням яка сума прибутків чи дефіциту припадає на кожен пай. Після цього все майно т-ва обертається в гроші і решту грошей, на разі вони залишаються, після розрахунку з-кредиторами т-ва, видаваться членам т-ва пропорціонально до числа куплених ними паїв, за відліччу видатків по ліквідації ТИМЧАСОВИЙ СТАТУТ Співочого Товариства 2-гої Волинської дивізії. ІЕТА ТОВАРИСТВА. 1. Співоче Товариство входить в підвілдія Містецтва Культурно-Освітнього Відділу, яко співоча секція і має назву "СПІВОЧЕ ТОВАРИСТВО 2-гої ВОЛИНСЬКОЇ ДИВІЗІЇ". 2. Співоче Товариство має своєр головною метою підняття на каленку висоту і культурний рівень української пісні й розповсюдження останньої серед таборового воєнства шляхом відкриття школи музикознавства і співу (улаштування концертів та вечірок при допомозі складеного із членів Товариства хора. ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА. 3. Членом Товариства може бути кожний, кому дорога ідея української пісні (без ріжниці полу, рангу та посади). 4. Члени поділяються на почесних і дійсних. 5. Членами почесними можуть бути особи, які зробили великі послуги Товариству, чи відомі своєю діяльністю в якій-небудь галузі національного мистецтва. 6. Членами дійсними можуть бути особи, які беруть активну участь у праці Товариства, і дотримуються статуту. 7. Прийом бажаючих вступити до Товариства провадиться радою Товариства поручкою двох дійсних членів. (з 2-го збагачення: З огляду на...). 8. Всі члени Товариства безумовно підлягають всім постановам і розпорядженням Ради Товариства. Примітка: Члени-співаки також підлягають Директу, що до проведення репетицій і публічних виступів хору. 9. Членами Товариства перестають бути: хто повідомить Раду Товариства про своє вибуття, хто не дотримується Статуту і хто не виконує розпоряджень Ради. УПРАВА ТОВАРИСТВА. 10. Справами Товариства порядкують: Загальні збори членів і Рада Товариства Загальні збори. II. Загальні Збори можуть бути звичайні і надзвичайні. Звичайні загальні Збори скликає Рада Товариства один раз на місяць. Надзвичайні Загальні Збори Рада Товариства скликає, коли визнає це потрібним. Оголошення про Загальні Збори і порядок дня повинно бути вивішено на видному місці і по можливості сповіщено всіх членів Товариства, не пізніше як за два дні до відкриття зборів. Примітка: Головою Загальних Зборів обирається одного з числа присутніх членів, що не входить до складу Ради Товариства і Ревізійної комісії. 12. Загальні Збори мають право: затверджувати порядок дня, намичення Радою Товариства; обирати голову Ради, членів Ради, членів Ревізійної Комісії; змінювати або доповнювати Статут; розглядати і вирішувати всі питання що до постанов Ради Товариства; вибирати почесних членів згідно параграфа 5 вирішувати питання що до закриття Товариства. 13. Загальні збори вважаються правомочними при половинні кількості всіх членів. В тому разі, коли Загальні Збори не відбуваються через недостатню потрібною кількості членів, то не пізніше 3-х днів скликання іншого Загального Збору з тим же порядком дня, при чому постанови других Загальних Зборів визнаються дійсними при всякій кількості прибувших членів, якщо повинно бути зазначено в відповідних оголошеннях. Рада Товариства. Рада Товариства складається з голови Ради, секретаря, двох звичайних членів і скарбника. За відсутність голови Ради один із членів заступає його по місцю. Примітка: число кандидатів до членів Ради встановлюється Загальними Зборами. Рада Товариства обирається з дійсних членів Товариства на два місяці. Загальними Зборами таємним голосуванням. Члени, що дістали найбільше (згідно) число голосів, вважаються обраними до Ради, слідуючи за ними по числу голосів вважаються обраними кандидатами. Звичайні засідання Ради Товариства відбуваються один раз на місяць. Надзвичайні засідання Гали Товариства відбуваються коли зайде потреба. Рада Товариства порядкує розподіл членів Т-ва; приймає членів до Т-ва; виключає членів зі складу Т-ва; складає різні правила та інструкції що до внутрішнього розпорядку Т-ва і хору з окрема; має зносини з різними установами та особами; розглядає різні питання хору по пропозиції директора; улаштовує концерти, вечірки, курси нотоznавства і др.; віддає видавництвом нот [партитур] для розповсюдження; підтримує товариську дисципліну і хорову з окрема; виконує постанови Загальних Зборів. Голова Ради скликає від себе, або на підставі бажання членів, засідання членів і стежить за виконанням Статуту і постанов Загальних Зборів та Ради; підписує всікі напери з секретарем чи скарбником; являється представником Т-ва зовні. Секретар веде все діловодство Т-ва, подає на Загальних Зборах справоздачання діяльності Ради і про стан Т-ва. Скарбник приймає і переховує різні грошові вклади; видає членські картки; переховує цінні папери. Примітка: нотною бібліотекою веде директор хору. РЕВІЗІЯ НА КОМІСІЇ. Ревізійна комісія складається з трьох членів, обраних Загальними Зборами. Примітка: Член Ради Т-ва не може бути членом Ревізійної комісії. Обов'язком Ревізійної комісії є перевірка сум, рухомого майна Т-ва. Висновки своєї Ревізійної комісія докладає Загальним Зборам. ТОВАРИСЬКА ДИСЦИПЛІНА. Всі члени Т-ва підлягають товариській дисципліні і мусять своє поведінкою бути зразком в національному, громадянському й моральному відношенні. Дисципліна Т-ва ґрунтується на свідомості того членів, є для всіх обов'язковою і порушення її карається виключенням зі складу Т-ва Радою Т-ва. Хорова дисципліна з окрема мусять бути надзвичайно сувора: хорист двічі не з'явившись без поважних причин на репетиції, директором виключається зі складу хору про по доноситися до Ради Т-ва. ЗАКРИТТЯ ТОВАРИСТВА. Товариство закривається по наказу командуючого дивізією чи постанови Загальних зборів. У разі закриття Т-ва питання про ліквідацію майна вирішується загальними зборами. Освітній бат. Дал.Д/15 Спец. Кубин. Командувач Ставковий Генерал-Майор Голова Товариства Секретар Концертний директор Хорист ЗАТВЕРДЖУЮ ГОЛОВНИЙ СТАЛАН С Т А Т У Т Військового Товариства "ВІЙСЬКОВО-НАЦІОНАЛЬНЕ СБ "ЄДНАННЯ". I. Мета Товариства Для кругової моральної і духовної підтримки в національній боротьбі для закріплення принципа що до створення суто-націо- нальної армії, построеної на загально-європейській гразок для підняття дисципліни і погирення національної свідомості в ря- дах армії, для піднесення морального і фахового уривня стар- шини на належну висоту для боротьби з тлетворним елементом і впливами, які своєю працею вносять розграт в армію, для захи- сту корпораційних інтересів і для матер"яльної підтримки за- кладається Військове Товариство: "ВІЙСЬКОВО-НАЦІОНАЛЬНЕ СБ "ЄДНАННЯ". II. Управління Товариства 2 Товариство "Військово-національне Сб"єднання" управляється Головною Радою та її філіями Радами 3 Головна Рада і її філії-Ради обираються на загальних зборах прямим і таємним голосуванням терміном на 6 місяців. 4 Головна Рада складається з Голови, пяти членів і секретаря 5 Філія-рада складається з голови і 2 членів - один з них Секретарь. ПРИМІТКА: I/Головна Рада має місто середку в одній із ді- євих частин армії, а філії-ради в кожній окремій Військовій частині чи установці. 2/Ради в миру потреби косптують необхідну кіль- кість членів з правом дорадчого голосу. III. Вступ в Товариство "Військово-Національне Об'єднання": 6. Членом Товариства може бути всякий вояка Армії У.Н.Р.ні- чим не заплямований, не позбавлений прав по суду і не пере- бувавший під судом та слідством. 7. Члени можуть бути дійсні і почесні. 8. Дійсним членом може бути всякий вояка до ранги полковни- ка включно. 9. Почесна Генеральна старшина, а також і ті громадяне, які своєю працею значно допомогли відродженню України. 10. Особа, бажаюча вступити в склад дійсних членів Товари- ства "Військово-Національне Об'єднання", подає про це заяву в відповідну філію з перечительними підписами 2-х дійсних членів Товариства "Військово-Національне Об'єднання". Ця заява розглядається на черговому засіданні і скремою постано- вою заличується, або ні в склад Товариства "Військово-Наці- ональне Об'єднання". II. Почесні члени вступають в склад Товариства по запрошенням Головної Ради. ПРИМІТКА: Ті особи, які перебували на службі в ворожих большевицьких, або денкінських арміях, не мо- жуть бути прийнятими в Товариство "Військово-На- ціональне Об'єднання". 12. Особи, які підписали цей статут, являються дійсними чле- нами-фундаторами Товариства IV. Матеріальні засоби: 13. Грошові суми Товариства складаються: з членських внесків, пожертвовань і прибутків, одержаних життєвими засобами Това- риства. 14. Місячний членський внесок - 3 % основного утримання, одер- жуваного членом Товариства по посаді. 15. Особи, які не внесли членського внеску на протязі 2-х мі- сяців, виключаються зі складу Товариства 16. Грошові засоби знаходяться в розпорядженні Головної Ради. У ЗБОРI: 17. Збори Головної Ради відбуваються по мірі потреби, але не менше як раз на місяць 18. Збори фiлiй рад бiдуваються по мiрi потреби, але не менше, як раз на тиждень. 19. Загальні збори членів Товариства "Вiйськово-Національне Об'єднання відбуваються двiчi на рiк шляхом делегування від кожнoї фiлii товариства пропорціональнoї кількості членів. ПРИМІТКА: 4: День зборів і пропорціональність делегатів призначається окремою постановою Головної Ради. 20. Загальні збори членів фiлii Товариства відбуваються не менше як раз на місяць, або по письменній заяві 10 членів Товариства. ПРИМІТКА 5: Президія загальних зборів обирається зборами прямим і та менним голосуванням. 21. Головна Рада окремою постановою в любий мент, в мiрi потреби, скликає збори голів філії, а також і загальні збори. У I. КОНТРОЛЬ: 22 На загальних зборах членів Товариства Головна Рада дає зборам справовдання в своїй дiяльності i в грошових витратах. 23. На загальних зборах філії Товариства "Вiйськово-Національне Об'єднання" філія-рада дає зборам справовдання зі своєї дiяльності i з грошових витрат. 24. Коли зборами обнаружено-зловживання що до дiяльності взагалі і з грошовою справою в"окрема, Головна Рада, або філія-рада усовується, а справа передається, в першому випадку, суду чести, а в другому - прокурору. УП. СУД ЧЕСТИ: 25. Суди чести Товариства "Вiйськово-Національне Об'єднання" поділяються на третейські і звичайні, існуючі на загальному положенню про суди чести. 26. Третейськi суди керуються скремим положенням, яке затверджується загальними зборами товариства. УШ. КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ СПРАВА: 27. Допомога всіма засобами культурно-освітній справі в частинах. 28. При Головній Раді видається постійний літературний орган. IX. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ: 29. Статут Товариства "Військово-Національне Об'єднання візначення може бути доповнений і змінений на загальних зборах Товариства. 30. Статут Товариства затверджується Головним Ставом мінця ОІ та пас Примітка 6: Про всяк зміну статута повідомляється належний Правительствений орган, який цю зміну затверджує. 31. Товариство припиняє свою діяльність по постанові 2/3 членів повного складу Товариства. 32. Товариство має свою печать. :ДОЧТІНЬ . IV з оригіналом міро Прадкін :ПТОВ ДУО . РУ "мінця" б) ознайомлено-освітній" автономна і товер ндю0 умовляється ан іменні, індивідної і іншого статуту ви розташовані -дентав еяр , міненомопо именню розділеним ндуо і косметафт .ваторовет плюсова минналаєва затеук СТАТУТ громади старшин Штабу Дієвої Армії. I. НАЗВА ОРГАНІЗАЦІЇ. § I. Срганізація старшин має назву: "Громада старшин Штаба Дієвої Армії." II. МЕТА ГРОМАДИ. § 2. Метою громади старшин є: п.1/Сб" єднання старшин і урядовців Штаба Дієвої Армії під гаслом: "САМОСТІЙНА НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА, ЧЕСТЬ І ЧЕСНІСТЬ." п.2/Піднесення на належну височину старшин і урядовців Штаба Діе- вої Армії і захист старшиною і гідності. п.3/Популяризація серед старшинства ідеї регулярниси армії в дус національному по зразку резубліканських армій. п.4/Піднесення науково-військового стану старшин. п.5/Належне відношення до кораків Української і Армії. п.6/Захист старшиною інтересів і взагалі інтересів Україн- ської армії, перед Вищою владою. п.7/Самопоміч і матеріальна допомога інвалідам, хорим і родинам забитих і померлих старшин та урядовців Штаба Д. Армії. п.8/Боротьба зі злочинними і шкідливими елементом в Українській Армії, себ-то: ренегатством, сабо тєнем, само званством, и радіжкою, провокацією, внезагон національно-державної ідеї, русифікація- ством і московфільством; отоманією та іншими вчимами, які пля- мують як звання старшини, так і взагалі честь Української Армії. п.9/Домагання кари тим, хто своєю поведінкою плямує звання стар- шини і преступ Української і Армії. п.10/Популяризація й поширення ідей Громади старшин поміж частина- ми Українською і Армії. § 3. Для здійснення цього Громада влаштовує: вібрація, виклади, рефера- ти, курси спеціального прикладного знання, клуби, бібліотеки й від тому подібне. Може закладати видавництва, видавати постійний /не/ періодичний орган, засновує музеї, збірки історичних матеріалів та інше. III. ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОМАДИ. § 4. На чолі Громади стоїть Управа, яка обирається на Загальних збо- рах членів Громади на 3 місяця. § 5. Управа складається з пяти членів і двох кандидатів. § 6. Управа зі свого складу обирає Голову, Заступника Голови, Сек- ретаря й Скарбника. § 7. Управа Громади має печатку. § 8. Голова є відпов ідеальним представником Громади во всіх інститу- ціях. За підписами Голови і Секретаря, а в грошових справах Голови й Скарбника провадиться все листування Громади. Голова, по мірі потреби, скликає наряду Управи, квorum якої є дійсний при присутності вкупі з ним не менше 3 членів, а загальні збори членів Громади оголошує відкритими. § 9. Громада старшин Штаба Д.Армії входе в порозуміння для об'єд- нання в аналогічними Громадами в інших частинах Української Армії. IV. СКЛАД ГРОМАДИ. § 10. Громада складається зі старшин і урядовців Штаба Д. Армії, заря- хованих на дійсну Українську службу, незалежно в них у поперед- ній праці і розділяючих ідеї Громади. Вступ до Громади провадиться за порукою 2-х членів Громади по затвердженні таємним голосуванням 3/4 присутніх на загальних зборах. § 11. Вихід із громади може бути тільки по причині смерті або повно- го звільнення в війська. Загальні ж збори звичайною більшістю присутніх на засіданню можуть виключити зі складу Громади чле- нів за порушення статуту або за невиконання постанов Громади. § 12. При переводі з частини в частину, де є аналогічна Громада, з котрою мається об'єднання, член Громади старшин Штаба Д. Армії механічно прилучається до Громади тієї частини, представляючи посвідку попередньої. Як що аналогічної Громади в частині нема, то він залишається членом Громади старшин Штаба Д. Армії і вигуває всі заходи для переведення в життя п.10 § 2 статуту Громади. § 13. Виключений член Громади старшин Штаба Д. Армії, або з аналогіч- ної може бути прийнятий до Громади на загальних підставах не раніш, як через один рік. У. ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ. § 14. За альні збори Громади скликаються Управою чергові I раз на мі- сяць і надзвичайні - по письменній заяві І/5 присутніх членів Громади, або по ініціативі Управи. § 15. Загальні збори вважаються дійсними тоді, коли присутні 3/4 при- сутніх членів Громади. § 16. В разі, коли не буде кворума на засіданні I-й раз, то в другий раз по тим же питанням збори вважаються дійсними при звичайній більшості присутніх членів, але тільки по тим питанням, які не тор- каються прийняття або виключення членів. § 17. Повістка про скликання загальних зборів за деним порядком засі- дання за підписом Голови Громади і Секретаря оголошується не пізніше, як за добу до часу засідання. § 18. Для провадження Загальних зборів обирається презідія. Протоколи Загальних зборів схороняються при ділах Громади. УІ. ПРАВА І СЕБЯЗКИ ЧЛЕНІВ ГРОМАДИ. § 19. Кожний член Громади має право рішучого голосу на загальних зборах Громади, має право працювати во всіх секціях і гуртках ii і кори- стуватися всіми перевагами, зазначеними статутом, та може бути обібраним в усі інституції Громади. § 20. Кожний член Громади безперечно вжодує всі постанови Громади і Упра- ви. Він підлягає всім артикулам, статуту, повинен ретельно ходити на загальні збори, мусить бувати на лекціях, вечірках, концертах і т.п., які влаштовує Громада. Мусить проводити в життя ідеї Грома- ди і поширювати її вплив на всі галузі життя. Мусить повсяк час пам'ятати, що він є член Громади старшин Штаба Д. Армії. § 21. Кожний член Громади повинен зазначити собі метою вести боротьбу зі злочинними та шкідливими елементами в Українській Армії. Про всякі помічені зловживання, не звертаючи уваги на родинні, товариські або інші відношення, має негайно доповісти Громади. § 22. Кожний член у своїйому житті обов'язково повинен вживати українську мову і вимогати вживання її не тільки від кожного члена Штаба Д. Армії, але й від кожного члена Української Армії. § 23. Кожний член при вступі до Громади вносить вступний внесок 25 марок і що-місячно з постійних поборів /крім харчових і командировочних/ 2%. § 24. При виході з громади членські внески не повертаються. УП. ПРО ЗАСОБИ ГРОМАДИ. § 25. Засоби Громади складаються: з І/членських вступних внесків, 2/щомісячних % в утримання старшин і урядовців, 3/прибутків від лекцій, концертів, вистав і т.п., 4/добровільних пожертвувань та інших прибутків Громади. § 26. Засоби Громади поділяються: на основний і оборотний капітал. § 27. Основний капітал складається з членських вступних внесків і 10% від щомісячних внесків. § 28. Оборотний - складається з 90% щомісячних внесків і інших прибутків § 29. Оборотний капітал витрачається на біжучі потреби Громади по розпорядженню Управи Громади, яка за витрати відповідає перед загальним збором. § 30. Основний капітал витрачається в особливих випадках по постанові загальних зборів. УП. КОНТРОЛЬ ГРОМАДИ. § 31. Всі інституції Громади підлягають контролю та ревізії ревізійної комісії. § 32. Ревізійну комісію, для повнішого справ Громади по всім галузям життя вибирають загальні збори на трьохмісячний термін в складі трьох членів і двох кандидатів. § 33. В члени ревізійної комісії не можуть бути обрані члени пов'язаних органів. § 34. Ревізійна комісія має право в кожний момент по власній ініціативі або по пропозиції Управи провадити контроль різних інституцій Громади і повинна щомісячно представляти справо здання загальним зборам в тим, щоб доклад був готовий не пізніше 5 числа кожного місяця. § 35. Протоколи й акти ревізійних комісій, після складення ними уповноважень, передаються до архіву Громади. IX. ЗАКРИТТЯ ГРОМАДИ. § 36. Громада припиняє своє існування в випадку цілковитого розформування Штаба Армії. § 37. При ліквідації справ Громади кошти й майно розподіляється вгідно постанові останніх загальних зборів, для чого обирається ліквідаційна комісія. § 38. Коли Громада не могла ухвалити ту чи іншу постанову про дол майна та коштів, то майно передається до культурно-просвіт- ньої або якої небудь благодійної інституції Української Армії, а гроші вносяться до Державної Скарбниці на фонд старшин, уря- довців і хазяїв стрільців, що потерпіли від війни за визволен- ня України. Х. П Р У М І Т К И. § 39. Всі справах, не предбачених статутом, всі інституції Громади керуються виробленими іструкціями, які затверджуються Загальними зборами. § 40. Зміна статуту, крім арт.ІІ /мета громади/ провадиться по мірі потреби, а затвердження його провадиться на загальних зборах Громади. § 41. Спецій статут входить в силу та проводиться в життя з часу ухвали його загальними зборами і рівночасно представляється на затвер- дження Начальникові Штабу Армії. § 42. Все, що говориться в статуті про старшин, відноситься в однаковій мірі і до урядовців. § 43. Вступний внесок можна внести не пізніше першої половини утримання § 44. Кандидатура кожного вступаючого в Громаду обговорюється до таєм- ного голосування в його відсутності, при чім обговорення залишаєт ся в таємниці.- /22 підписи/. З оригіналом згідно: Передмова Об'єднава мандрівного життя не давала змоги складати додаткових нових ейшайтутів та підручників, в день був використано в повній мірі для всього об'єктів котрих є важкої революції. Вручення ними ейшайтутів Зсираними Шаб видов в плану вигляді і тонкого змісту, на які припускають умови нашого Сурасного життя, використували для них підручні мандрівки були речістької та інших чупошених армій, вивчення ті вимоги, які сидовили до ейшайтуті в саме життя, дуже та трудівні наші молоді армії і замушували непорушними основні припущення всього науки, обманюваної і одні дуже кейтарші. Всі ейшайтуті зараз випускаються у формі листків, або тимчасових, а обидва з умов Таврічної Шаб претендували на самі інтенсивні краї по усьому речи ейшайтутів, збудованних по об'єктному сину вверненої науки. Як умілого Веддія ейшайтутів. Т.У.Т. Ш. Священник Українською Телеграфною Штабу. Велика війна 1914-1918 рр., велика революція і визволення боротьба народів за своє вільне державне життя, — внесли багато нових ідей до тих основних принци- пів, на яких повинно творити здорошну сили Дертона. В справі утворення своєї озброєної сили на підвальній дні відповідають умови нових принципам, народньому духу і тим завданням, які ни неї моте бути покладено державними питтями нашого народу — приймати участь вей малі сили народу. В усі використають всі змагання і працю широкого промадженьства як і окремих телеграфного, дуже зреалізувавши усі справи Українських Теле- графних Штаб звертається до промадженьства з пропозицією прийняти участь в конкуренції. На витягові телем, умови якої подано нижче свого ! Оцифрування 10.01.2014 Свід з них літерні №№ пропущені №№ 15" 03 1938 р. Калиніч Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 24.09.02 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 15.06.92 Підпис Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 18.06.92 Підпис В даній од. зб. № 3 фонду № 1048 оп. № 2 пронумеровано 58/помідесм всесліб /+ 5406 з них літерні №№ пропущені №№ 11, 06 1993 р. В.Крив Оцифрування 10.01.2011 Сид Увем. телет - 505 затмрх. телет - 4,8,11-19,23-28,27-32,36-39,41-47, кофансаєнс - 10,34,57,58 точка дум. - 9 Дп 01.0793 Веддт 280993 Веддт 4.12.962 26.01.961 24.05.96 25.04.96 Цвр-члні 1/п Дп 24.12.96 Веддт Цвр-члні 1/п Дп 28.02.97 Тим 14.07.99 Гаево 28.07.99 Гаево 2.12.99 Гаево 7.12.99 Гаево ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 3 Фонду № 1078 Пронумеровано 58 (п'ятдесят вісім) аркушів (цифрами і прописом) з них літерні № 40 пропущені №№ Вкладення Ерошури, газети: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: "13" січня 2007 р. Підпис Віссеєв - ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) " " р. Підпис СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО: Під час видачі підпис, дата підпис, дата 43 21.01.04 Б Під час видачі підпис, дата підпис, дата ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ: Консервація Оправа: Мікрофільмування: (Дата) (Підпис) (Дата) (Підпис) оцифровано 10.04.2014 (підпис)