Положення про управління 3-го Генералквартирмейстера, Спільну юнацьку, військову, електро-технічну школи, курси старшин та їх штатний розклад , 10.01.1922-17.12.1922, 140 арк. — частина 1/2

Ф: 1078с Д 053х 294 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВКІВСЬКОГО РЕГІОНУ І СОЛЯНСЬКОГО БУДИНЕЧКА МБС УРСЬ м. Харків Ф: 1078с Д 053х 294 ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ УНР Положення про управління 3-го Генералквартирмейства, спільну юнацьку, військову, електротехнічну школу, курси старшин та їх штатний розклад 10 січня-17 грудня 1922р. на 140 арк. Телефон Управління Генерального Штабу бу УНР. Управління З-го Генерал-квартирмейстера Спра́ва 49. Управлінню З'ю Генерал-квартирмейстера Штати і положення. Начальник 1922 р. Скінхедо... 1922р. [Положення про Управління з-го Генерал- квартирмейстра Сильну Юнацьку, відсько- ву, електро-технічну інші, курен військи їх штати і схеми.] Погото 10 січня 1922 р. Закінчено 17 грудня 1922р. ПОЛОЖЕННЯ. ЩО УПРАВЛІННЯ 3-го ГЕНЕРАЛ-КВАРТИРМЕЙСТЕРА . I. Обсяг діяльності 3-го генерал-квартирмейстера. § I. На 3-е Генерал Квартримейстерство покладається керування і інспекція всіх академій, шкіл та курсів, які мають загальний військовий характер у обслуговуванні всіх армій У. П. Р., школи та курси /Інтендантське артилерійське, технічні та інші/ підлягають керуванню та інспекції відповідних генерал-квартирмейстерств. II. Склад 3-го Генерал Квартримейстерства. § 2. Управління 3-го Генерал Квартримейстерства складається з Генерал-Квартирмейстра, його ад'ютанта, 3-ї Булавних Старшин для доручень, та канцелярії, відповідно штату. III. Права та обов'язки чинів 3-го Генерал-Квартримейстерства. § 3. Права та обов'язки 3-го Генерал-Квартримейстера. З-й Генерал Квартримейстер безпосередньо підлягає Командиру "Чальникова" і Чальника Генерального штабу та користується правом Командира Дивізії. На нього покладається персональне інспектування всіх підлеглих йому учебних закладів, що зазначено в III цього положення. § 4. Він відповідає за правильну постановку учебного діла на всіх курсах школах і т. п., утворених планами армії У. П. Р., крім таких, що підлягають іншим органам /9-1/. Для переведення в життя вищезазначеного доплиду та інспекції він: а/ персонально час від часу об'єкта підлеглі йому учебні заклади армії, де на місцях дає необхідні вказівки і направляє діло навчання та виховання; б/ посилає за себе в необхідних випадках підлеглих йому Булавних Старшин для провірки проведення в життя зроблених ним під час інспекції учебних закладів вказівок за заданням; в/ пересилає доповідь Усному чи писемно "Чальнику Начальника Генерального Штабу про ті праці в підлеглих йому учебних закладах, та про ті заходи, яких ним все вжито та яких ще треба вжити владою та розпорядженням "Начальник. Ген. Штабу, або вищих органів що керують армією; г/ два рази на рік представляє відчіт про діяльність підлеглих йому учебних закладів армії. д/ доплидає за відповідним підбором учебного строю та адміністративного персоналу підлеглих йому закладів, дає свій висновок про необхідність зміни тих, або інших осіб цього персоналу; е/ по вроди з 3-го Ген. "Чарт-Ран" переглядає всі програми, інструкції, направляв підручники і т. д., які виробляються в Управлі навчання війська і стосуються до підлеглих йому закладів, дає свої висновки по них та остатньо за кравильними використовуванням їх в підлеглих йому учебних закладах армії; ж/ підймає питання про розроблення тих або інших необхідних на його порядку видань для підлеглих йому закладів та вживав заходів для цього по згоди з 2-м Ген. "Чарт-Ран"; з/ направляє та розподіляє працю процесу чинами підлеглого йому Управління. Е/ Права та обов'язки Ад'ютанта. § 6. Ад'ютант безпосередньо підлягає з-му Ген. Квар-стру, користується правом Командира Остін та виконує всі доручення, яких на нього буде покладено З-му Ген.-Квар-ром. В/ Права та обов'язки Будівних Старшин до доручень. § 7. Будівні Старшини до доручень безпосередньо підлягають З-му Ген.-Квартирмейстеру та користуються з прав командира скрємого Куріння. § 8. Вони являються близькими помічниками З-го Ген.-Квар-ра і в них покладається: а/ збір відповід ого матеріалу по тій галузі шкільного діла, яка буде доручена кожному з окремо, б/ виконання особистих доручень З-го Генерал-Квар-стра по їх усах, в/ провадження листування по своїй галузі; г/ доловіді З-му Ген.-Квартирмейстру по всім радулям свого аху. Г/ Про канцелярію З-го Генерал-Кватирмєстерства. § 9. На Канцелярію покладається: а/ реєстрація всієї вхідної кореспонденції, б/ виконання листувань та відправка їх по призначенням, в/ складання списків та учёт всіх осіб штатного складу Управління. г/ Постачання канцелярським матеріалом. Права та обов'язки Начальника Канцелярії. § 10. Начальник Канцелярії безпосередньо підлягає З-му Ген.-Квар-ру і користується з прав командира скрємого Куріння. § 11. Він є найближчим помішником З-го Ген.-Кватир-ра по провадженю всієї переписки Управління, має право безпосередньо зноситись з ус- тановами та частинами , до штабів бригад включно, і на нього покла- дається: а/ відзичильність за діяльність канцелярії, б/ розприділення праці при них чирами канцелярії, в/ стеження за правильним за своєчасним виконанням переписки, г/ доклад З-му Ген.-Кват-ру всіх листувань та біжучих по Управліннк справ, д/ скріплює папери що виходять за підписом З-го Ген.-Кват-ра, е/ підберає підлеглий Йому кадр співробітників канцелярії та предст тавляє обраних кандидатів на затвердження Ген.-Кватирмєстером. Права та Обов'язки діловода. § 12. Діловод безпосередньо підлягає Начальнику Канцелярії і залияе Чам, Канцелярії під час його відсутності, та користується з прав ко- мандира Согні. § 13. Він являється найближчим помішником Начальника канцелярії і на нього покладається: а/ персональне ведення діл канцелярії, б/ стеження за працею канцеляристів, журналіста та кур'єрів, в/ слідкування за своєчасною відправкою вихідних паперів. г/ скріплення всіх паперів , що виходять за підписом Чам. Канцелярії Д/ одержання канцелярського майна від канцелярії Генерального штабу учет, хоронення та розходування його. Права та обов'язки інших осіб Управління. §14. ЖУРНАЛІСТ підлягає діловоду, веде журнали вхідних і вихідних паперів, несе обов'язки вартового лисаря, слідкує за виконанням дору- чень, які возложені на кур'єрів, миць і передає все листування піс- ля реєстрації діловоду і упорядковує "д і л о". § 15. КАНЦЕЛЯРИСТИ - безпосередньо підлягають діловоду, виконують пере- писку доручених їм паперів на машині або від руки, відвічають за тає мницю листувань, відповідають за точність друченної ім праці і за с справність друкувних машинок, яких їм буде доручено. § 16-й у р о - підлягає діловоду, який використовує його для справ службових по рознснії паперів, улаштованню і уборці помешкання , вар- ти і т. ише. Оригіналом згідно: за діловода, Адм. Підхорунжий - Табелєвський Тимчасовий штат. Управління З-го Генерал-Квартирмейстерства Генерального Штабу. Назва посад та ранга. | Старшини. | Урядових чинів. | Козаків. | Кількість козаків. ---|---|---|---|--- З-й Генерал-Квартирмейст /Генерал, або Половник/. | I | - | III | Ад'ютант/мол. старшина. | I | - | VII | Вулавних Старшин для до- ручень/ один може бути Генерал... | 3-4 | - | У Канцелярія: Начальник Канцелярії / Вулавний Старшина /. | I | - | У | Старший Ліловод/уряд./ | - | I | VII | Журналіст /урядовець/ | - | I | III | Канцелярист 1 розр. | - | I | IX | - " = 2 розр. | - | I | X | Кур'єр... | - | - | I | Примітка. I/ Один для доряду за академією Ген.Шт., курсами Штабних Старшин, курсами курінних Командирів. II/ Один по доряду за курсами сотенних Коман- дирів, курс. Старшин та підстаршин. III/ Один-два по військовим питанням в залежності від їх кількості. З офіційною згідо: за Дієвого Адміністр. Надзвичайний Вісочини З Генерал-Квартирмейстеру У. Н. Р. Опер. 1912 Дн. ч.36 Допомога, що курів наважив у державних межах ліквід залізничних шляхів 20 грудня 1921 року; в даному житті виїхати повноваженій комісії у район України. М. О. Каданюка / Школяр СОТНИК Дзержинський м.в.о. Мгранант, Топорушкескин Наряджую Юмайської енкори прекоренного випуску по підготовці старших військової частини. 12 Січня 1922 року Ч.5-92. в таб. Кам'янь. При цьому представлених копій на- казів по Війську і підзвітних штатів в перші старшинські франки - Хорунжого по Головній команди. Додаток: Накази. Головний Урядовий Офіцер Воєначальник України НАКАЗ війську Української Народньої Республіки. 1 січня 1920 року. Інструкція вихованням школярів, скінченних повний курс Вищенької школи прискореного заняття для підготовки старших військового часу в Таборі малих, зі яких імовірно копіювання прийшл Української народньої республіки в зарахування на діячом українську вій- ськову службу і працьовитих у частини: ЧО НІХТО: скінченних школу по першому розряду - зі старшим стажем в 1-го чорня 1920 року: з шкілі в корунці: Рубльо Данило - в 3-й Золотовську Стрілецьку диві- зію. Мороз Андрій, Наливка Сергій, ІВРАНКІВСЬКИЙ Осман, Манкевич Яковлєв і Шмільовський Григор - всі пять в 3-й Залізну Стрілецьку див- ізію. Добровольський Дмитро і БРІЖКО Петро - обидва в 2-гу Во- лянську Стрілецьку дивізію. КОЛІТІВ Якоба - в 3-й Залізну Стри- лецьку дивізію. Мороз Іванко - в 1-гу Волинську Стрілецьку ди- візію. ТОРЧИНОВСЬКІЙ Андрій і КИШАРЕНКО Микола - обидва в 3-у Залізну Стрілецьку дивізію. АНДРОГЕЙ Іван - в 4-гу Волянську Стрілецьку дивізію. ГОРАЛЬНИЙ Борис і МАШКІВ Микола - обидва в охорону Голов- ного ставка. ОТРЯС Іван, ЛАДЖЕЛЬСЬКИЙ Валентин і СТАРОГОРОВСЬКИЙ Никола - всі троє в 1-гу Золотовську Стрілецьку дивізію. ЛАНЗОЛЬКО Роман, ПАШІН-ГУРКО Олександр і ГАВЛЕНСЬКИЙ Петро - всі троє в 3-у Залізну Стрілецьку дивізію. КАЗАНЦЕВ Іван - в охорону Головного ставка. ЦАРІ Микола і ДАЛЬКИЙ Василь - обидва в 1-гу Волянську Стрілецьку дивізію. ФІЛЬ- ТВЕ Костя - в 3-у Залізну Стрілецьку дивізію. ОСТАПЕНКО Андрій - в охорону Головного ставка. ДОЛЯРОВСЬКИЙ Роман - в 3-у Залізну Стрілецьку дивізію. БІГРАН Іван - в 1-гу Волинську Стрілецьку диві- зію. ПОЛІВАНОВСЬКИЙ Никола - в 3-у Залізну Стрілецьку дивізію. ДАМЕТ- КО Петро - в охорону Головного ставка. МАРТИНЮК Іванко - в 2-гу Волянську Стрілецьку дивізію. УСТАЧІЙ Іван, ВОРОБЕЦЬ Павло і ШАЛАХ- РІЗЬКО Леонтій - всі троє в 3-у Залізну Стрілецьку дивізію. Скільких школу по другому розряду - зі старшокласних в 1-го січня 1934 року: З дівчат в АОКРІМ: ЗОРЯЧА НЕКІФОР - в 5-ю західну Стрілецьку дивізію. МАЛЮК Володимир і КАБАНЦЬКИЙ Володимир - обидва в Охорону Головного Станка. ДОВГОЧИНСЬКИЙ Іван - в 2-гу Волинську Стрілецьку дивізію. КАПОНІН Павло і ЛУКАШЕНКО Зосима - обидва в 5-у західну Стрілецьку дивізію. НИКІФОРЧИК Ірек, РЕВАНЬКО Леонід і РЕПРІН Акін - всі троє в 2-гу Волинську Стрілецьку дивізію. МАРТЫНОК Левко - в 5-у західну Стрілецьку дивізію. ОВЧИНЕНКО Яків і ГРИГОРЧУК Олександр - обидва в 2-гу Волинську Стрілецьку дивізію. ЧЕРНЯЦЬКИЙ Микола - в 5-у західну Стрілецьку дивізію. ОЛІЄВ Іван - в Охорону Головного Станка. КИШЧУК Павло - в 2-гу Волинську Стрілецьку дивізію. ДМИТРОВ Іван - в 5-у західну Стрілецьку дивізію. БІЛОЗІР Олекса - в 2-гу Волинську Стрілецьку дивізію. КАВЕЦЬКИЙ Христиан і ТЕЛЕБОЛЬСЬКИЙ Іван - обидва в 5-у західну Стрілецьку дивізію. МАКО Никола - в 3-ю Західну Стрілецьку дивізію. КОЗАЛЬСЬКИЙ Петро і РУДНИЦЬКИЙ Олександр - обидва в 2-гу Волинську Стрілецьку дивізію. ІСІН Іван - в 3-у західну Стрілецьку дивізію. ПРИЦИК Олександр - в 2-гу Волинську Стрілецьку дивізію. КОЗИНСЬКИЙ Гриць, НАДМАГІЧКА Євген і ТЕРЕНЬ Василь - всі троє в 5-у західну Стрілецьку дивізію. МИХАЛЕНКО Борис - в Охорону Головного Станка. ОЛЬОВІТЧИЙ Павло - в 5-у західну Стрілецьку дивізію. ТКАЧЕНКО Олександр - в Охорону Головного Станка. АРЛАСЬКИЙ Левко, МРОНІН Іван і ДРУЖБИН Олекса - всі троє в 5-у західну Стрілецьку дивізію. ШРЕГ Гриць і БОРЗИЙ Гриць - обидва в 2-гу Волинську Стрілецьку дивізію. ДЕРБОВСЬКИЙ Леонід - в Охорону Головного Станка. ДЖУЗЕЛЬСЬКИЙ Олександр - в 5-у західну Стрілецьку дивізію. КОМІН Євген і ЗАВІДНИЙ Андрій - обидва в 2-гу Волинську Стрілецьку дивізію. МУКЕЛЬСЬКИЙ Борис - в 3-ю Західну Стрілецьку дивізію. ІВАНЧЕНКО Олександр - Охорону Головного Станка. по КДПО ТТ: скільких школу по першому розряду - зі старшокласних в 1-го червня 1934 року: З дівчат у АОКРІМ: ЗЕРКА Дмитрі, ДАВИД Іван, ЛУНІН Мечислав, КОС- ПОВСЬКИЙ Анатоль, ПРИЦЕНКО Олександр, ПОЛТІНІНА Гриць, СОБОЛЬ Марго, АЛЕКСЕЄВ Ігор, МОЖУГО Леонід, ЛАЗАРЕНКО Всеволод і ЗОРОВАНЬКИЙ Володимир - всі одинадцять в 5-у західну Стрілецьку дивізію. Скінчаних школу по ДРІВОМУ розряду - зі старшинством в І-го січня 1923 року: З Явки в Корунці: КОНАЛЬНИК Антон, МАЛАНЧИК Борис, КУМО Олекса, ДОМАРЕЦЬКОЇ Феофан і СКАЛАНІЦЬКИЙ Петро - всі пять в 3-му Залізну Стрілецьку дивізію. МАСЕЛЬКО Іван - в Охорону Головного станція. КРИЧАНСЬКИЙ Павло - в 3-м Залізну Стрілецьку дивізію. МІХАЙЛО Петро і ДРОБОВСЬКИЙ Іван - обидва в 1-му Волинському Стрілецьку дивізію. КОЗУТО Генадій, КРЮЧКО Яким - всі молоді і ТІГРАНСЬКИЙ Олександр - всі троє в 6-м Залізну Стрілецьку дивізію. МОЛЯВА, МИХАЙЛО і САНДОВІЧ Василь- обидва в 4-му Волинському Стрілецьку дивізію. БЕЛАЗЬКИЙ Іван - в Охорону Головного станція. ДУРІНІВ Олександр - у 1-му Волинському Стрілецьку дивізію. КОРЯКОВСЬКИЙ Іосиф - в Охорону Головного станція. БОЗАРИН Микола - в 3-му Волинському Стрілецьку дивізію. САНІК Михайло, ГРИШЧЕНКО Дмитро і ПАЗАРЮК Григорій - всі троє в 5-м Залізну Стрілецьку дивізію. ПОЛЯНСЬКИЙ Михайло - в 4-му Волинському Стрілецьку дивізію. КІРІЧКО Пав- ло - в 6-м Залізну Стрілецьку дивізію. МОВАЛЬСЬКИЙ Олександр, БРИНЧЕНКО Григорій, ШАЛОТНИК Марфолоней, ЗАНІМО Олександр і САДІВСЬКИЙ Іван - всі п'ять в 5-му Волинському Стрілецьку дивізію. ЧЕРКАСЬКА Агнєс - в Охорону Головного станція. КОЛОДНІК Яків і ЛЮБИНОВ Сергій - обидва в 4-му Волинському Стрілецьку дивізію. МАСЕЛЬКО Іван і ПОЛЯНІВ Спиридон - оби- два в 3-м Залізну Стрілецьку дивізію. ОПИЛОГ Варвара - в 4-му Волинському Стрілецьку дивізію. ТІЛЬЧЕНКО Никола - в 3-м Залізну Стрілецьку дивізію ПО АРТІЛЕРІЇ: Скінчаних школу по ДРІВОМУ розряду - зі старшинством в І-го червня 1923 року. З Явки в Корунці: СЛАВИНОВСЬКИЙ Павло - в 3-м Залізну Стрілецьку ди- візію. ГАДАЧАК Никола і БРИЛІВ Іван - обидва в 2-му Волинському Стрілець ку дивізію. САБОГАРІН Павло - в 3-м Залізну Стрілецьку дивізію. ГРИГО- РІВ Лев і ОЛЕНТИНОВСЬКИЙ Петро - обидва в 5-му Волинському Стрілецьку ди візію. СЕМЧЕНКО Дмитрів - в 4-му Залізну Стрілецьку дивізію. ОЛЬСЬКИЙ Петро - у 3-о Залізну Стрілецьку дивізію. КОТОВІЧ Павло - в 1-му Волинському Стрілець ку дивізію. МАЛАНЧИК Іван, ФЕДОСЬКО ДРОЗДІН Олександр, КОЖАНОВ Микола і ПОБІДНИКОВСЬКИЙ Варвар - всі четверо в 3-му Залізну Стрілецьку дивізію. ДЕЛАНЦЕРСЬКИЙ Феофан - в охорону Головного станція. ОЛЕКСІН Никола - в 3-о Залізну Стрілецьку дивізію. КОРЯЧКОВСЬКИЙ Іван - в 2-му Волинському Стрі- лецьку дивізію. ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ Христофор - в 3-м Залізну Стрілецьку дивізії. КАТИРІНКИ Іван і МУДРИЦЬКО Кость – обидва в 4-му Волинському Острілецьку дивізії. РАГАРДОВСЬКИЙ Борис – в охорону Толового станції по сотні Івана – в 2-му Волинському Острілецьку дивізії. ШАРТАК Григорій – в 3-м Силінцю Острілецьку дивізії. Скінчевих школу по другому розряду – зі старшинством в 1-го січня 1941 року. в сканів у Хоружи: колоновський Сергій – в 3-му Залізну Острілецьку дивізії. ПОЗИВАЛЬНИЙ Михайло – в 8-м Силінцю Острілецьку дивізії.Лишилися до школи – в 5-му Волинському Острілецьку дивізії.БІГАЛЬ Іванко – в 2-му Волинському Острілецьку дивізії. БІЛИНЬСЬКИЙ Микола – в охорону Головного Отамана: Одорою сердечне іноземних пород старшинською рангою. Глибоко переконаний, що всім своїм майбутньом службою будуть завжди 1-скрізь підлягати для кожного на виживання боротьби § 2 ЗАРАХОВУЄТЬСЯ ПО КІНДОТІ: Старшини ніхто, що скінчили кінний відділ майбутньої школи прискореного випуску для підготовки старших звісновського часу у таборі Каліш з 11-го Червня 1941 року: 8-01 Волинської Острілецької дивізії Коружик Михайлович Петро – до складу кінного полку цієм дивізії. 5-01 Смоленської Острілецької дивізії Хорунжий: Ягодовський Виктор, Маркевич Іванко і Терещенко Василь – до складу кінного полку цієм дивізії. § 3 ЗАРАХОВУЄТЬСЯ ПО АРТИЛЕРІЇ: Старшини ніхто, що скінчили Гарматний відділ балльної школи прискореного випуску для підготовки старших звісновського часу у таборі Каліш з 1-го Червня 1941 року: 3-01 Залізної Острілецької дивізії Коружик: Михайлович Іван, СІТНИКОВ ОЛЕКСАНДР, КИТАЙЧУК Микита, Поручник Симоновський Роман, Коружик: ГОЛЯНДОВСЬКИЙ Володимир, АРАБАЄВ Петро, Поручник Михайлович Петро, і поручник КОЗЕЛЬНИК Мазко – до складу радіатної бригади цієм дивізії. § 4 Командирої групи інтернованих в таборі Каліш, Генерал-Хорунжому ЄДИНИЧАЛОВІЙ Олександрі, що з національною тимчасовою уповноваженої створення крім духод і волод баграт школи і тип цих ВІЛЬКІНСЬКИХ СТІЛЬНИХ МОЛОДИХ, ОБЧАСНИХ ДЖЕРСЬКИХ ПРОВІДНИКА НАЦІОННОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ШКОЛИ. Начальником школи, що поклав велику працю по вихованню молодого старшинства для рідного війська. Подковичком ГОДИЛО-ГОДЛЕНСЬКОМУ, а також всьому персональному складу школи, що своєю неутомною працею довели до кінця курс школи, в імені службових висловлюю мою найщиршу подяку. Віро, що доки ми маємо в своїх рядах таких борців-провідників, що створили школу в надзвичайно тяжких умовах і довели її до бажаного кінця, не загине навіть сьогодні діло визволення України. Підписали: Головний Отачай ПЕТЛЮРА. З.О. Військового Міністра і в.. Командуючого Армією Генерал-Корунжий ВОЛК. З оригіналом згідно: В.о.Начальника Канцелярії Генерального Штабу А.Бицик НАКАЗ Головної Команди Війська Української Народньої Республіки. Ч.2 І-го січня 1922 року. При цьому оголошую затверджене мою Тимчасове Положення про Юнацьку Школу прискореного виїзка для підготовки старшин військового часу в таборі Каліш. ДОДАТОК: Тимчасове Положення. Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЮРА В.О. Військового Міністра і Командуючого Армією Генерал-Хорунжий БОВК. З оригіном згідно: В.о.Начальника Канцелярії Генерального Штабу ЗАТВЕРДЖУЮ: І Січня 1922 року . Головний Отаман П Е Т Л Ь-Р А. ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про Виацьку школу прискорененого випуску для підготовки старшин військового часу. РОЗДІЛ I: 1. Метою школи являється підготовка необхідного кадра молодих стар- шин військового часу для Армії Української Народньої Республіки. 2. Завдання цієї школи є підготвити в найкоротший термін, го- довим чином досвідчених інструкторів-старшин військового часу для заповнення посад молодих старшин армії Української Народньої Рес- пуліки, поки армія не перейде на стан мирного часу. РОЗДІЛ II. 3. Склад школи поділяється на постійний /згідно наданого до цьо- го тимчасового штата/ та перемінний. До постійного складу належать: начальник школи, помішник його він-же і завідувачий ученоб частиноп/ Ад"стант школи, Комендант, Начальник постачання, Начальники відділів старшини командного складу. Крім того канцелярія в складі 3-х діло- водів / по муштровій, інспекторській, ученоб та господарчій части- нах/, 8 канцеляристів і 16 козаків посильних і уорщиків. 4. До перемінного складу належать вчанки-учні школи. 5. Лектори рахуються прирядженими до школи. РОЗДІЛ III. Вступ до школи: 6. До вступу в школу допускаються козаки всіх частин армії Укра- їнської Народньої Республіки в освіті не нижче 4 клас гімназії, найкращих в моральному і стройовому відношенню, здорових та здібних до муштрової служби, по особистості вибору командирів частин, голов- ним чином з числа находящихся давно у них і відлічанихся в ооях славетної боротьби армії за визволення України. 7. Крім козаків можут приряджуватись до школи і старшини для про- ходження курсу, з метою переводу в другий рід зорол. Під час теоретичного і практичного навчання такі старшини при- рівнюються до звичайних внаків, а що за годинами навчання користують- ся всіми правами старшин. РОЗДІЛ IV. Предмети навчання. 8. В школі викладаються нацезазначені дисципліни: Піший відділ. Ч.Ч. Предмети. Кількість годин. 1. Тактика . . . . . . . 1000 2. Топографія . . . . . 40 3. Фортіфікація . . . . 12 4. Артилерія . . . . . 12 5. Наставлення для стрільби з рушниць . 40 6. Українська мова . . 20 7. Історія України . . 12 8. Географія України . . 6 9. Українська література . 12 10. Діловодство . . . 8 11. Господарство . . . 12 12. Культетне діло . . 30 13. Законознавство . . 8 14. Статут внутрішньої служби . 16 15. Статут карний . . 6 16. Статут польової служби . 40 17. Статут заголовної служби . 8 18. Статут муштроний . 14 19. Муштрове навчання . 100 20. Гімнастика . . . 40 21. Фехтовання . . . 20 22. Військова історія . 16 23. Іншологія . . . 6 24. Ріглена . . . 12 Кінний відділ. 1. Тактика . . . . . 95 2. Топографія . . . 40 3. Фортіфікація . . 12 4. Артилерія . . . 12 5. Наставлення для стрільби з рушниць . 40 6. Українська мова . 20 7. Історія України . 12 8. Географія України . 6 9. Українська література . 12 10. Діловодство. .. 8 11. Господарство. .. 12 12. Кулеметне діло . 30 13. Законознавство. .. .. .. .. .. .. .. 8 14. Статут внутрішньої служби ... ... ... 16 15. Статут карний . 6 16. Статут польовий . 40 17. Статут залоговий .. .. .. .. .. .. 8 18. Статут муштровий ... ... ... ... 20 19. Муштрове навчання . 90 20. Гімнастика . 40 21. Фехтовання .. .. .. .. .. .. .. 20 22. Військова історія ... ... ... ... 16 23. Іннологія ... ... ... ... ... 15 24. Ріглена . 12 Гарматний відділ. I. Теорія артилерії .. .. .. .. .. .. 60 2. Тактика артилерії ... ... ... ... 24 3. Правила стрільби . 50 4. Матеріальна часть артилерії ... ... 42 5. Алгебра .. .. .. .. .. .. .. 30 6. Геометрія ... ... ... ... 30 7. Тригонометрія . 30 8. Механіка ... ... ... ... 30 9. Муштровий статут артилерії .. .. .. 20 10. Статут карний .. .. .. .. .. .. 6 II. Статут внутрішньої служби . . . . . 16 12. Статут залоговий ... ... ... ... 8 13. Статут польовий ... ... ... ... 16 14. Тактика .. .. .. .. .. .. .. 60 15. Топографія . 30 16. Українська мова ... ... ... ... 20 17. Історія України ... ... ... ... 12 18. Географія України .. .. .. .. .. 6 19. Українська література . . . . . . 12 20. Діловодство . 8 21.. Господарство . 12 22. Законознавство .. .. .. .. .. .. 8 23. Іпологія ... ... ... ... ... 15 24. Гігієна... ... ... ... ... 12 25. Військова історія . 16 26. Муштрове навчання .. .. .. .. .. 40 27. Гімнастика... ... ... ... ... 40 28. Фехтовання.. ... ... ... ... 20 9. Курс проходиться по репетиційній системі та складається: а/ з теоретичних лекцій. б/ практичних занять в полі і класі. в/ репетиції. г/ відчотних практичних робот. д/ випускних іспитів. 10. Лекції провадяться по відповідному плану та роскладу про- тягом 50 хвилин кожна. II. Практичну заняття як у полі, так і в класі провадяться в лек- ційні і по залежній години, а також можут задаватись для ви- конання на дому. 12. Репетиції провадяться в позалекційні години з визначенною і вже прочитаної частини курсу згідно вироблених планів та ро- складів. 13. Відчотні роботи провадяться після проходження всього курсу, перед випускними іспитами та складаються: а/ з рішення на мапі тактичного завдання за всіма додатками до нього. б/ З виконання тактично-топографічної роботи в полі на рекогно- стіровку і кроку з відповідною легендою. 14. Іспити провадяться тільки по статутам тактиці та муштрі / знання інструкторськіх обов'язків/ 15. Оцінка успіхів робиться по 12-ти бальній системі, при чому бали низче 6-ти рахуються незадовольняючими. Ознаки, які отримали не задовольняючі бали за яку будь репетицію чи практичну роботу матять право на поправку в зазначений термін, але не сільша одно- го разу / попередній бал тоді не рахується зовсім/. Ознаки, які ма- ть незадовольняючий середній бал по репетиціям та практичним ро- ботам по якій будь дисципліні, допускається до відчотних робот і випускних іспитів тільки по постанові педагогичної наради, з зат- вердження Начальника школи, в противному випадку знаки відрахар- ся зі школи до своїх частин. Ознаки, які отримали хоть за одну від- чотну роботу або іспит незадовольняючий бал, відражається зі школи до своїх частин, по постанові педагогічної наради, та з затвердженням Начальника школи і лічатся не скінчившими школи. 16. Оцінка успіхів провадиться виводом арифметичного середнього з репетиційних балів, практичних робот усіх дисциплін, іспитних по тактиці і статутам і середнього балу по муштровим навчанням. РОЗДІЛ V. Про Начальника школи. 17.а/ Начальник школи безпосередньо підлягає 3-му Генкварту Генерального штабу і користується з прав командира бригади. б/ Він відповідає во всіх відношеннях за доручену йому школу. в./ Стекить за відповідним підбором лекторів. г/ Стекить за відповідним викладанням лекцій. д/ Координує діяльність учебного та адміністративно-господарчого персоналів і має загальний догляд за навчанням внаків. е/ Представляє на затвердження Начальникові Генерального Штабу плани та програми навчання. ж/ Вживав всіх заходів аби школа була забезпечена всім необхідним. з./ В потрібних випадках скликає педагогічну нараду та головує над нею. и/ Затверджує та переводить до життя постанову цієї наради. к/ В зазначені терміни представляє Начальникові Генерального Штабу доклади про хід праці в школі. л/ Затверджує й дозволяє витрату грошей на різні потреби по школі з марчого в його розпорядженню авансу. м/ Представляє Начальникові Генерального Штабу справоздання про 'витрати цього авансу та своєчасно турується про його погашення. н/ Одночасно може викладати лекції та провадить практичне заняття на однаких правах з лекторами. о/ Начальник школи має право своєю владою відчисляти зі школи днаків до своїх частин, які під час проходження курсу школи виявлять себе не здібними до муштрової служби, слабими в науках, або запламурать, себе якими не будь аморальними вчинками. РОЗДІЛ VI Про педагогічну нараду. 18. Педагогічна нарада з'являється дорадчим органом Началь- ника школи для обговорення всіх тих питань, відносно яких Началь- ник школи побажає знати погляд своїх найближчих співробітників. Крім того, педагогічна нарада по пропозиції Начальника школи,ого- вору успіхи та поводження внаків, ухвалює відчислення внаків зі школи, за винятком випадків, предбачених пактом "О розділі V. 19. Педагогічна нарада збирається по наказу Начальника школи утворенням уж-яких в об'єднанні сандерованих школярів, які викладають та складається зі старшин командного складу при школі і декторів школи. 20. Секретарем наради призначається один зі старшин по вибору Голови Наради. 21. Всі питання по педагогічній нараді вирішаються по більшості голосів, а в ивпадку рівного числа голосів - голос Голови Наради дає перевагу. РОЗДІЛ VII. Про права скінчивших школу. 22. Внаки, в залежності від оказаних ними успіхів при проходженні курса в школі, можуть скінчити школу по першому, другому і третьому роз- рядам. При чому: одержавши при остаточних іспитах не менше 10 балів в середньому, рахуються скінчившими по першому розряду; одержавши не менше 8 балів в середньому - по другому розряду і одержавши менше 8 балів в середньому, алеж всі бали задовольнічні - по третьому розря- ду. Внакам, скінчившим школу по першому розряду, при проїводстві їх в старшини, надається старшинство з І-го червня 1921 року; скінчившим по другому розряду - старшинство з дня скінчення школи, а Скінчивші по третьому розряду випускаються підхорунжими в правом бути підвищеними в першу старшинську рангу, по представленню команді- ре частини, не раніш як через 4 місяці. 23. Успішно скінчившим школу вераховуються до розрядів не тільки по старшинству балів, але-ж і по моральні своїй якості, що вирішується на педагогічній нараді школи зі старшин командного складу та лекторів школи. 24. Всі успішно скінчивші школу / всі 3 розряди/ одержують однора- зобу д грошову допомогу в розмірі, що її буде встановлено окремим валю- ном. Додаток до розд. ІІ. ТИМЧАСОВІЙ ШТАТА. Юнацької школи по підготовці старшин - інструкторів військового часу для заняття посад молодших старшин Армії Української Народньої Республіки. ч. ч. Назва посад Кількість осіб Примітка. 1 Начальник школи /Генерал-орунгій або Полковник/ I 2 Помічник його /Плковник або сотник/. I він же і завідуючий учеб. частиною. 3 Ад'ютант школи /Сотник або Поручник/ I 4 Старшина для доручень /Сотник абр Поручник/ I 5 Лектори - 6 Діловод по внутрішній частині /Молодший старшина/ I 7 Діловод інспекторської/учебної/частини /Молодший старшина/ I 8 КАНЦЕЛЯРІСТВ І-го розряду 5 9 Бібліотекар /Сотник або Пор./I 10 Переплетчиків та друкарських на шопірографі 5 11 Комендант школи/Сотник або Поручник/ I 12 Уборщиків 5 13 Посильних 2 ГОСПОДАРЧА ЧАСТИНА (Прикладна частина) 14 Начальник господарчої частини /Будівний старшина/ I 15 Скарбник/Молодшій старшина/. I 16 Діловод/Молодший старшина/. I 17 Квартермістр/Адміністр.старш.або підст. І I 18 Банкетермус /підеста шина/ I 19 Канцелярістів І-го розряду - 3 20 Артельщик I 21 Бухарів 3 22 Робітників на кухні 3 ІНШІ ВІДДІЛІ Начальник відділу/бувавний старшина I Командір сотні /Полковник або сотник/ I 25 Командірів чот /молодших старшин/ 3 КІННИЙ ВІДДІЛ 26 Начальник відділу/Бульоний старшина/ I 27 Командір сотні/Полковник або Сотник / I 28 Командірів чот/молодших старшин/ 3 ГАРМАТНИЙ ВІДДІЛ 29 Начальник відділу/Бульоний старшина/ I 30 Командір батареї /Полковник або Сотник/ I 31 Старшій старшина в батареї I 32 Командірів чот 2 ПРИМІТКА: 1. Всі особи, як з постійного, так і з перемінного складу дічасться прокомандированими до школи, залишаючись по постійним своїм по- садам 2. Всі урядові особи постійного складу з дозволу Начальника шко- ли одночасно можуть бути лекторами і тоді користуються всіма правами, що до останніх. Надписали: Головний Отоман ПЕТЛЮРА; В.О.Військового Міністра і В.О.КО- мандувачого Армією Генерал-Хорунжий ВОВК. З оригіналом згідно: В.о.Начальника Канцелярії Генерального Штабу НАЧАЛЬНИКУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. Прошу о призначенні лектором по тактиці та топогра- фії, а також згоди на підполковника Данилевича. ОДАТОК: Листування на 4-х аркушах. Три сестри Генерал-Інспектор Армії УНР. Генштабу, Генерал-Лорунжий 10 Січня 1922 р. Персональний Ад"ютант, СОТНИК З Вежко проти 1. Прошу скласти їм висловлення по уряду самій сітей, яка ворожа була підніж та доповісти не пізніше 20-го. 2. Про призначення і Фамільсона про цю наслаби склії при першому ж дужаді 15/1 Г.М. Секундова Нагальник Артилерії Армії У. Н. Р. 5-го Січня 1922 р. р. 136. Генеральному Інспекторові Армії У.Н.Р. Рапортъ Представляючи при звому "Положення про Тимчасо- ві Артилерій Курси", прошу про призначення на посаду Нагальника Курейв підполковника Стасевича і і Нагальника Учебної частини курейв, з Управи Ген- Имтобу, підполковника Данилевича, обох з вико- нанням своїх прямих обов'язків. Про призначен- ня Лекторів - я війду з ропортом додатково. Прошу також про призначення лектора по загальній тактиці та топографії - старшини Ген Штабу і по Інволой - ветеринарного Лікаря. При звому додасо, що Коли I, II i III дідізії Будуть екзархі в Тадорі Штіорнія, що тає првки буди відкрити та- Кі саме курен. Додаток: Положення. Полковник І.Мловевкій. ПОЛОЖЕННЯ про тимчасові таборові курси старших старшин батарей- кандидатів на командирів батарей. Розділ І Загальні положення. 1. Метою курсів являється підготовка в таборі необхідного числа старших старшин батарей до командування батареєю - через повто- рення певних воєнних дисциплін та переведення необхідних теоре- тично-наукових практичних інструкторських знань. Примітка. На курси також можуть бути командировані і команди- ри батарей. Розділ ІІ Про вклад курсів. 2. Склад курсів поділяється на постійний та перемінний. До постійного складу належить: Начальник курсів Начальник учебної частини Старшини для доручень Діловод він же бібліотекарь 2 канцеляристи 3 козаки. 3. До перемінного складу належить: Лектори й старшини-слухачі курсів. (20 чм). Розділ III. Про Начальника курсів. Начальник курсів підлягає Начальникові Артилерії Армії під за- гальним доглядом Генерального Інспектора військ і користується з прав Командира Окремого Куріня. Розділ IV. Проходження курсу. Проходження курсу розраховано на 3 місяці. На курсах викладаються подані нижче дисципліни: а/.ТЕОРИТИЧНА ЧАСТИНА АРТІЛЕРІЇ.Курс Російської Рарматної Школи./програм окремий додаток/. б/.МАТЕРІАЛЬНА ЧАСТИНА АРТІЛЕРІЇ./програм окремий додаток/. в/.ТАКТИКА АРТІЛЕРІЇ./програм окремий додаток/. г/.ТАКТИКА.Коротке повторення загальної тактики /піхоти,кін- ноти,технічного війська,кулеметів,окопних орудій/. Докладне вивчення наступу,оборони,боїв за місцеві предмети з рішенням задач до цих питаннь - на малі і в полі. Докладне вивчення походного руху,охорони та відпочинку - до куріння включно і з рішенням задач на малі і в полі. Об'єднані ділання війська. Нічні ділання. д/.ТОПОГРАФІЯ.-Коротке повторення загальних відомостей. Знімки на практиці - окомірний і на розвідування,маршру- тний,перспективний. Схема,кроки і відчітна картка. Примітка.Знімки відносяться на часи практичних навчань. е/ІШПОЛОГІЯ,КОВКА І КІНСЬКА АМУНІЦІЯ./програм окремий додато ж/.ВІЙСЬКОВІ СТАТУТИ І ДІЛОВОДСТВО.Докладне навчання військо вих статутів і господарства в частинах артілерії. Розділ У. Провадження навчання. 7. Курс проходитьться по лекційно-репетеційній системі і складаєть а/.3 теоритичних лекцій б/.3 практичних навчань в полі і в класі в/.Репетиції г/.Випускних іспитів 8. Лекції провадяться по відповідному плану та розкладу,протягом кожна 45 хвилин. На добу полагається не менше 4 лекцій. Додаток: загальний план. Розділ VI. Про грошове задоволення лекторів. Лектори побирають додаткову нагороду за кожну лекцію та прак- тичну роботу в класі по 100 мр.п. і за кожну репетіцію,іспит та практичну роботу в полі по 300 мр.п. Додаток до роз.5 §8/6 ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН до терретично-наукового, практичного навчання для курсів. 3 м.×4 =12 тижнів; 12 т.×6 =72 доби; 72 д.×4 = 288 год. НАЗВА ДИСЦІПЛІН Кількість годин. Лекцій Практ.навч. Репетіції Теорет.част.артилерії 60+20 3 Матер.частина артил. 50 2 Тактика артилерії 40+15 3 Тактика 25+25 3 Топографія 15+15 2 Організація вч. 10+5 2 Інфологія 15 2 Статути 50 5 В резерві Начальника курсів 15 Разом ....265 23 20/21. Всього 288 год. і 20 репетицій. Начальник Артилерії Армії І.К. Р. Полковник Глобовкін Гірполовик Олександр Росклад лекцій Таборових Старшинських Тармацьких Курсів | Родина | Поніділок | Вівторок | Середа | Четвер | П'ятниця | Субота | |---|---|---|---|---|---|---| | 9-9⁴⁵ | Статуї | Мат. т. Арт. | Мер. т. Арт. | Інволіс | Мат. т. Арт. | Статуї | | 9⁵⁵-10¹⁰ | Махніка | Мер. т. Арт. | Статуї | МАКНІКА Арт. | Мер. т. Арт. | Мер. т. Арт. | | 10-10³⁵ | Мер. т. Арт. | Махніка Арт. | Мат. т. Арт. | Статуї | Махти- ка | Інволіс | | 11-12³⁰ | Моногрфія (Статуї) | Махніка Артів. | Мат. т. Арт. | Моногрфія | Мат. т. Арт. | Нач Арт Армії У.Н.Р, Полковник Глиовський. Підполковник Стецьки. протокол 27 у. п. г. З-й Генерал-Квартірмейст. Генштабу. "21" Січня 1922 р. Ч....... Т. Каліш. Помішникові начальника і генерального Штабу. А П О Р Т. при цьому представляю положення про тимчасові курси до підготовки батарей- них командирів. Додаток: 11 елеменя. Г.в.о.З-го Генерал-Квартірмейстера Генштабу полковник Т.В.О. начальника Канцелярії полковник у № з Телегра-Квайшім. Темишівдь, «8 Січня 1932 р. М Ур п. Камін. Анцімові Нагаєвич на Генеральному Уряду Пайорит. Про звошу піребоювьщя свободеленька Пелементи про пілемшавбі Курен до підговом байрачних Ко- мендицій: Доганок: Пелементи р.н. Мб.о Зго Делерв-Кваринім Решимера Темишаду, Пелековши-Сіаїрт п. в. о. Нагаєвичка Камчевей" Пелековшн Вакалан Паш. Згідно за Діяльова Біллими Ч. Нір. 3- Телеграм-Квартир- -мешкетер Гене- Гавбінко Михайлу 20" Січня 1948р. 4: 30 Госпітальному Клапаць- -міно Генералу Мирку Ратири При зв'язку предав- -мого, Ополозання про курс підготви бувши незраних сор. -шум Дроні" Додаток: Госпіталь О. С. Темпс Глебовіч на контаборзь Зобичинчен згідно: Задієвого Волишиня Гренімникова Олена Генеральний Штаб Район. Про уважні приходи, посилку від руки під- писована Великим Статутом Ум.б. О. П. М. б.в. З-ю Генерал-Квартирмейстера Генштабу (Полковник Оліаров). М. в.о. Начальника Кашкелей Полковник Бакланів, Потірєв. З орензинами згідно: Великий Н.Р. Генштабу "4" лютого 1922 р. ч....... Таб. Каліш. Помічникові начальника генерального штабу. Рапорт. при цьому представляю вироблене по- ложення про тимчасові курси до підго- товки старших командирів і положен- ня про курси підготовки адміністратив- них старшин Армії У.Н.Р. Додаток: два положення. за 1.в.о. 3-го Генерал-квартирмейстера Підполковник Т.в.о. начальника Канцелярії полковник Начальникові Канцелярії Генерального Інспектора Армії УНР. Згідно резолюції Начальника Генерального Штабу для докладу п. Генеральному Інспекторові: "На висновок. В разі згоди прошу повернути з резолюцією. Г.Х.Петрів." В.о.Начальника Канцелярії Генерального Штабу "13" лютого 1922 р. ч.409.. Старший діловод У. И. Р. Генерал-майору Гетману. 139 г. 84 28/II - 22 р. Генеральному штабу. Надіслано для огляду 6-му Генераль- оточному відділу, а також саєм : інформацію про розташування К.К. у зв'язку з кількома повідомленнями. Війська. Резолюція Заст. Ген. Удовиченко. Приєднано визначальну роботу о. С Удобно оточене Карачевих Ковальчук Гігнов-Командир Волинський ... ... Р 23 - січня 1940. 2.80. В. в. Гісова та Трієсту ГЕНЕРАЛЬНИЙ ШТАБ. П. Помішників Начальника Генерального Штабу: З наказу Начальника Генерального Штабу маю за шану доповісти про зроблені ним уваги на по- ложенню про курси сотенних командирів. ДОДАТОК: на звороті уваги Начальника Генерального Штабу. УВАГИ зроблені Начальником Генерального Штабу на положенню про курси сотених командирів. РОЗДІЛ III.п.7. ж) Через З-го Генерал-Квартирмейстера Поміч- никові Нач-ка Генерального Штабу подає на затвердження Начальника Генерального Штабу плани та програми навчань. о) Не згодом бо тоді буде випущене керування. п.ІІ.и)Одночасно може викладати лекції та провадити практичні роботи в обмеженому розмірі не більше 4 годин у тиждень. Кандидати до вступу на курси повинні прослу- жити в армії У.Н.Р. і на командних посадах не менше 2-х повних років ход би й з перер- вами, і не мати міяких випадків провин по службі, які-б обмежували їх права на підви- щення в ранги, згідно наказу Ч 082, а також не мали за собою плам добровільної служби в ворожих арміях. о.п. п. 26. після слів вчинками" не виявлять себе не досить національно свідомими" звільняються з курсів до їхніх частин. В.о.Начальника Канцелярії Генерального Штабу За Старшого діловода П. Генерал-Інспекторові Військ У. Н. Р. З резолюцією Начальника Генерального Штабу представляю. РЕЗОЛЮЦІЯ: "Інспекторові Військ УНР представляючи прошу про затвердження. Г.Х.Петрів.25/Ш." ДОДАТОК: Проект наказу і 3 Положення. Начальник Канцелярії Генерального Штабу, Пoлковник "30" березня 1922 р. Стар.діловод А.Світличний Карлбруне конфенерии "Земгобонор" Милов Ва Три затвердження поліцейського повідомлення. Карлбруне конфенерий Генер. Генеральному, Міністр-прокуратору 1912 р. 132. Консультация. Я. Ф. Р. конюшого уряду Санкт-Петербургъ Штаб IX. Ч. 745 1922 г. Ріднення в листі № 14-ВІ НАКАЗ Генерального Інспектора Війська УНР. ч...... "1"...........1922 року Представлені мені Начальником Генерального Штабу на розгляд положення: I/Про курси Сотенних Командирів, 2/ Про курси Батарейних Комендирів і 3/Курси Адміністративних старшин тимчасово, до зат- вердження їх в порядкові законодавчому,-затверджую і наказую Началь- никам груп інтернованих в таборах Капіш, Цеп'ярно та Стрілковій приступити до негайного сформування цих курсів в кожному таборі, згідно з затвердженими положеннями. Годаток: 1/положення про курси Сотенних Командирів, 2/ Положення про курси Батарейних Комендирів і 3/ Положення про курси Адмініст- ративних старшин. Генштабу, Генерал-Корунжий - "Військово-Мобільна 1944 Ретицької" Посадовий Описаний "Ретицької" 26 Про тимчасові курси до підготовки батарейних командирів. РОЗДІЛ I. Загальні положення. 1. Метою курсів являється підготовка необхідного числа старших батарейних старшин до комендування, останнє через повторення певних воєнних дисциплін та переведення необхідних теоретично-наукових та практичних занять. РОЗДІЛ II. Про склад курсів. 2. Склад курсів поділяється на постійний та перемінний. 3. До постійного складу належить: начальник курсів, старшина для доручень при начальникові курсів/він же оцілюєткер/, старшина-керовник/один на 30 слухачів/, а також учасна і господарча частина, як це зазначено в штаті /додаток I-4/. 4. До перемінного складу курсів належать старшини-слухачі. РОЗДІЛ III. Про особляки та права осіб постійного складу. 5. Начальник курсів підлягає через начальника артилерії -рмії -начальникові і генерального штабу користується з прав помендира окремого куріня. Він виконує такі особляки: а/ в усіх відношеннях відповідає за доручені йому курси; б/ стежить за відповідним добором лекторів; в/ стежить за відповідним викладанням лекцій; г/ стежить за проведенням практично-наукових та інструкторських навчань д/ координує діяльність постійного та перемінного складів курсів; е/ через Начальника артилерії подає на затвердження начальникові - генерального штабу плани та програми навчань; ж/ вбиває всіх заходів до забезпечення курсів, всім необхідним; з/ в потрібних випадках скликає Методологічну Раду і головує не її засідання; и/ затверджує та переводить в життя постенови цілі Ради, згідно з положенням про цю Раду /артикули 36-40/; к/ в зазначені терміни передає через начальника артилерії начальникові - генерального штабу доклади про перебіг праці на курсах; л/ дозволяє і затверджує витрату грошей на різні потреби з аванса, який м/ через начальника артилерії подає Начальникові Генерального штабу справоздання в витрахах з цього авансу та своєчасно турується про його поповнення; ч/ одночасно може викладати лекції /в обмеженному розмірі не більш 6 тижневих годин/ че однокових правах з лекторами. 6. Заступником Начальника курсів являється старшина з Ч-ків курсів частини. 7. Старшина для доручень при начальникові курсів підлягає безпосередньо начальникові курсів, виконує його особисті доручення і одночасно виконує обовязки ойоліотекаря й завідує складом ученю-наукових підручників та учено-шкільним приладдям і в цьому відношенню підлягає начальникові ученої частини; користується в прав молодшого старшини. 8. Старшина-керовник підлягає начальникові курсів і користується з прав командира неокремого куріння . він являється помішником «начальника курсів по догляду за слухачами і виконує такі особи"язки: а/ безпосередньо пильнує за слухаючою та всеочинною підготовкою доручен- них йому слушачів; б/ озапосередньо керує пудротокою та наглядає за працею слухачів яв- ляючись посередником між ними та лекторським персоналом курсів; в/ пильнує, щоб доручені його керуванню старшини-слушачі суворо додер- чували встановлених для школи інструкцій, правил та загальної дисцип- лини і стелять за іньою поведінкою, за акуратним одвідуванням лекцій та занять; г/ допомагає готовитися до репетицій і дає практичні поради до всіля- ких питань, які можуть повстати у слушачів, що до іньої праці; д/ викладає статути і дає вказівки та коментарії до доцільного вико- ристання їх; е/ приймає участь в засіданнях Федагогичної Ради; ж/ може викладати лекції на рівні з іншими лекторами; з/ веде характеристику всіх підлеглих йому слушачів і на вимогу «на- чальника курсів , докладає йому про кожного слушача зокрема. 9. Права та обовязки лекторів: Лектори озапосередньо підлягають начальникові курсів . У всьому, що торкається лекцій, вони підлягають «начальникові ученої частини кур- сів. До слушачів кросів, то під час викладу лекцій та провадження прак- тичних занять лектори користуються з прав командира куріння /як що по посаді своїй не користуються з вищих прав/. лектори виконують такі обов'язки: а/ вони викладають лекції, провадять заняття , репетиції та іспити згід- но з виробленими планами, програмами, роскладами та інструкціями, а так же згідно з особистими вказівками начальника курсів та начальника ученої частини; о/ виробляють плани, програми, та інструкції до дисциплін, які вони викла- дають, згідно з вказівками начальника курсів та начальника ученой час- тини; в/ редагують і виділяють записки та конспекти до своїх лекцій, відповід- но до вказівок тих же осіб; г/ розробляють та складають на пропозицію тих же осіб різні доклади, реферати; д/ приймають участь в засіданнях педагогичної Ради. 10. За лекції та практичні заняття, репетиції та іспити, лектори пообірать додаткову платню, зазначену в штатах курсів. Примітка: керовники на практичних заняттях користуються в усіх відноше- ннях з однакових прав що й лектори . II. Начальник ученой частини безпосередньо підлягає начальникові курсів і користується з прав командира неокремого куріння, що до підлеглих йому осіб, що до декторів, то він користується в цих прев тільки в тому, що спосується до учених занять та під час переоування на них. Він виконує такі обов'язки: а/ являється найближчим помічником начальника курсів по організації та та керуванню ученой частиною; о/ підкоряє та притягає до праці на курсах в ухвали начальника курсів, відповідним лекторський склад; в/ виробляє плани, програми інструкції до проведення їх і представ- ляє начальникові курсів; п/ складає росклади лекцій, практичних занять, репетиції та іспитів і подав їх на затвердження начальникові курсів; д/ переводить у життя та стежить за виконанням всіх цих роскладів та програм; е/ стежить за доцільністю системи викладів та всіх інших занять; ж/ в ухвали начальника курсів вивчає всіх заходів для засмотрення кур- сів всіма неохідними науковими засобами, як підручники, книжки, біолю- теке, видання лекцій; з/ веде всю встановлену відчитність та статистику по ученой частині і 13. На курси комендірується старших батарейних старшин (чи кандидатів на них) по розрахунку Начальника артилерії з числа найкращих в стройовому і моральному відношенні, здорових физично й здібних до стройової служби, на погляд і відповодільність командирів артилерійських бригад. 14. Кандидати до вступу на курси повинні прослужити в армії У.Н.Р. і на комендних посадах не менше 2-х повних років, хоч би і в перервами і не мати ніяких провин по службі, які б обмежували їхні права на підвищення в ранги, згідно з наказами Ч.084, а також не мати за собою плам добровільної служби в ворожих арміях. Ранга вступаючих до підполковника, як це зазначено в примітці до артикула 26 Наказу Головної Команди Війська У.Н.Р. Ч 082. 15. В термін, зазначений Генеральним Інспектором Війська У.Н.Р., призначені до проходження курсів старшини зі всіма належними документами (припис, службовий реєстр, атестація і атестат про задоволення) прибувають і вступають в підлеглість начальників курсів і рахуються тимчасовій командирою до скінчення курсів, або звільнення з них. 16. Звільчення з курсів. Старшин-служачів, які під час проходження курсів виявлять своє нездійсними до служання лекцій, неуспішними в науках, або які запламують себе неморальними чи протидисциплінарними вчинками чи виявлять себе не досить свідомими національно, -звільняється з курсів до 17. Питання про звільнення з курсів того або іншого старшини вносяться начальником курсів на розгляд Педагогичної Ради курсів, де їх оголошується й розвивається вгідно з положенням про цю Раду. 18. Начальник курсів має право обов'язати старшину, який владаючи, звільнити з курсів слухачів і в такому випадку свій рішенець мотивує в атестації звільненого слухача й доносить по команді. РОЗДІЛ V. Проходження курсу. 19. Проходження курсу розраховується на три місяці. 20. На курсах викладається подані нижче дисципліни: а/ Теоретична частина артилерії (стрільба з польової пушки і практичні вправи до неї); б/ Матеріальна частина артилерії; в/ Практика артилерії; г/ Тактика. Коротке повторення загальної тактики (піхоти, кінноти, технічного війська, кулеметів, окопних гармат). Докладне вивчення наступу, оборони, оців за місцеві предмети в рішенням задач до цих питань на мапі і в полі. Докладне вивчення походного руху, охорони та відпочинку до куріння, включно і з рішенням задач на мапі і в полі. Об'єднані чини війська. в/ Топографія (коротке повторення загальних відомостей). Знимки на практиці-окомірним, на розвідування, маршрути, перспективний. Схема, шкіц, відчитна картка й перспектива (знимки відносяться на часи практичних навчань); е/ Фортифікація. Вибір і укріплення арматньої позиції, на практиці ук- рипити оборону, (або призначену позицію); ж/ Упологія. Новка кінських споряд; в/ Військові статути: {стройової служби артилерії, внутрішньої служби, дисциплінарний, залоговий, і польовий. i/ Діловодство і господарство в батареї. примітка: що кожній дисципліні виоболяється докладні програми. 21. Курс провадиться по лекційно-репетиційній системі і складається: а/ з теоретичних лекцій; б/з практичних занять в полі і в класі; в/репетицій ; г/ відчитних практичних робот і ; д/ випускних іспитів. 22. Лекції провадяться по відповідному шляну та роскладу, протягом 45 хв. кожна. На добу не менше 5 лекцій. 23. Практичні заняття, як в полі, так і в класі, відбуваються в лекційні та позвалекційні години, а також їх можна завдавати для виконання в дома. практичні роботи в полі можна призначати протягом до 5 годин одразу оза перерви, згідно зрідно в виробленими шлянами та роскладами. 24. Відчитні роботи провадяться після проходження всього курсу, перед вип- пускними іспитами і складаються: е/ з рішення на мапі тактичного завдання в усіма додатками до нього; б/з виконання тактично-топографічної роботи в полі на розвидування місцевості /переважно армейтвої позиції та ворога, зі шкіном і відпо- відному легендою. 25. Іспити робляться зі всього пройденного курсу по відповідних програ- мах. 26. оцінку успіхів робиться по 12-очковій системі, при чому 6 очків і менше, рекується незадовольняючими. 27. Слухачі, які отримали незадовольняюче число очків за яку-неудь репе- тицію чи практичну роботу, мусять передермати всю репетицію, або практич- ну роботу в зазначений для цього начальником ученой частини термін, але не більш одного разу. Попередньої одмітки тоді не рекується зовсім. 28. Слухачі, які мають недостатню пересичну відмітку за репетицію чи за практичну роботу по якій-неудь дисципліні, допускається до відчитних ро- бот і випускних іспитів тілько після постанови Педагогичної Ради та з затверження начальника курсів; в противному випадку таких слухачів від- командировується з курсів до своїх частин. 29. Слухачів, які отримали хоч за одну відчитну роботу або іспит недостат- ню відмітку, звільняється з курсів до своїх частин по постанові педа- гогичної ради та з затверження Начальника курсів. 30. Слухачі, які матимуть незадовольняючу остаточну пересичну відмітку за будь-якої дисципліні, рахується за нескінчивших курсів. 31. Оцінку успіхів переводиться в такий спосіб: а/ відмітку за курс з кожного предмету виводиться, як пересічну у всіх репетицій по цьому предмету; б/як що до предмету входять практичні роботи, то виводиться пересічну відмітку й за всі практичні роботи цього предмету. в/одмітку за іспити з предметів, до яких входять практичні роботи, складається, як пересічну за теорію та за практичну роботу; г/пересічна з відмітка за курс і за іспити дасть остаточну відмітку з даний предмет; д/пересічна з остаточних відміток за всі предмети дасть остаточну відмітку за наукову підготовку; е/пересічна з остаточних відміток за наукову підготовку дасть випускну відмітку на старшинство. Всі (короткодні і) випускні відмітки вираховується з точністю до одної сотої /0,01/ При виводі пересічних за курс дріб в 0,5 і більш рахується за цілу одиницю, а менше 0,5 відкидається. 32. Старшинство слухачів по випуску рахується по остатній пересічній відмітці, в якому порядкові вони й стоять спискові наказу про випуск. Розрахунок часу навчань /додаток -4/ РОЗДІЛ VI. Права осіб що скінчили курси. 34. Список усіх старшин /арт-28/, що скінчили курси, оголошується в наказі Війську У.Н.Р. в порядкові старшинства. 35. Скінчивших курси, береться на учет в частинах і при відкриттю вільних посад оатарейних командирів, по згоді Начальника артилерії, призначається на вільні посади батарейних командирів. 36. Всім старшинам, що успішно скінчать курси, видеться Начальником курсів відповідні свідоцтва і місячну відпуску. РОЗДІЛ VII Про Педагогичну Раду. 37. Педагогична Рада являється дорадчим органом начальника курсів для обговорення всіх тих питань, про які начальник пообаже знати погляди своїх найблизших співробітників. 38. Педагогична Рада на пропозицію Начальника курсів, обговорює успіхи та поведінку слухачів, питання про звільнення слухачів з курсів, та про право де яких слухачів бути допущеними до відчитних робот та випуск- них іспитів. 39. Педагогична Рада збирається з наказу начальника курсів й складається з начальника учебної частини, старшин-керовників та лекторів, під голу- ванням начальника курсів або його заступника. 39. Секретаря Ради призначається старшина-керовник. 40. Всі питання, що повстають на Педагогичній Раді, вирішається звичайною більшістю голосів, а в випадку рівного числа голосів, голос голови дає перевагу. 41. Всі постанови Педагогичної Ради вписуються до книги постанов і подають- ся начальникові курсів, який на власний погляд, або затверджує ці постано- ву і переводить їх в життя, або змінює їх, чи залишає без наслідків. РОЗДІЛ VII. Про адміністративно-господарчу частину. /на випадок виділення курсів в самостійну господарчу одиницю./ 42. В господарчо-адміністративному відношенню Начальник курсів користуєть- ся в прав і керує справами стосовно до арт.арт. 417-465. кн.У С.В.П. 1869 року. 43 Господарство школи провадиться стосовно до арт.арт.65-86кн.XX Св.В.П. 1869 року /вид.2/. Додатки: 1) Штат курсів; 2) Загальні йли навчання і 3/ схема курєв. Т.в.о. з-го Генерал-Квартирмейстера і генерального штабу Голковник Овчинников Т.в.о. Начальника Канцелярії Полковник Башметов штат Курсів старших стерших батарей. Додаток І. Назва посади. | Стершина. | Вспомогових стершин. | Плесачі | Отройових позаків | Примітка. ---|---|---|---|---|--- начальник курсів | I | - | У | - | І/Важано з кадрових пол-ковників артилерії та з вищою фаховою освітою. Старшина для дору чень /він же біо- ліотекарь/..... | I | - | VII | - | Начальник учеб- ної частини.... | I | - | VI | - | Старшина керов- ник...... | I | - | VI | - | Господарь /він же кліючник/..... | I | - | VII | - | Діловод | - | I | VII | - | Писарів | - | - | - | 2 | Гонців | - | - | - | 3 Гайдуків | - | - | - | 4 Примітки: 1/ Всіх осію перемінного складу курсів рахується прикомандированими до курсів: вони залишаються на своїх посадах в частинах і побирають на- лежну платню по них. 2/ Всі чини постійного складу курсів, з дозволу начальника їх , одночасно можуть виконувати лекторські обовязки і в такому разі до всього корис- туються цей з усіх прав, що належать лекторам. 3/ Лектори, що посідають штатні посади на курсах чи в інших військових установах, побирають додаткову винагороду за кожну годину лекції та прак- тичних робот по 100 марок п. і за кожну репетицію, іспити, та відчит- му практичну роботу по 300 м.п. 4/Вільнонаємні лектори, спеціяльно запрошенні для викладу де-яких пред метів, що не посідають штатних посад в армії У.Н.Р., побирають за кож- му годину лекцій та практичних робот по 200 м.п.; а за кожну репетицію, іспит, та відчитні роботу по 600 м.п. 5/Старшини-керовникові виплачуються добові гроші в розмірі 50 м.п. за кожну добу, яку він бував присутнім в класах під час читання лекцій 6/ Зазначених в цьому штаті осіб господарчої частини додається лише тоді, коли курси виділяється в самостійну господарчу одиницю. Т.в.о. 3-го Генерал-Кватирмейстера Генерального Штабу Дніпровський-Овчаров Т.в.о. Начальника Канцелярії Полковник-Батюків ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН До теоретично-наукового/практичного навчення для курсів латерейних командирів. / Зміс. х 4 = 12 тижнів; 12 т. х о = 12 доби; 12 д. х 5 = 360 г./ | | Тактика | Топографія | Фотографія | Історія-тактика артилерії | Теоретична частина артилерії | Матеріальна частина артилерії | Інспекція | Стройовий артилерійський слуги | Внутрішньої служби | Принцип імерний | Полювий | Наводство і господарство в батареї. | |---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---| | | Лекції/коротке повідомлення. Практичні роботи в класі. | Лекції | Практичні роботи та. | Лекції | Практичні роботи | Лекції | Практичні роботи | Інспекція | Стройовий артилерійський слуги | Внутрішньої служби | Принцип імерний | Полювий | | Розрахунок годин. | 25/45 | 15 | 15 | 10 | 5 | 40/15 | 60/20 | 50 | 15 | 20/10 | 5 | 5/10 | | Число репетицій. | 3 | 2 | I | 3 | 3 | 2 | 2 | I | I | I | I | | Примітка. | | | Павом. | 50/150/80/40/60/15/70/90/15/360 | Полковник Овчінников І.В.О. З-го Генерал-квартирмейстера Генерального штабу І.В.О. Начальника Канцелярії Полковник Тимченко Схема Курсів батарейних командирів. Начальник Курсів Y Старшини для допуск (Відмінники) VI Старшини-коровник. VІ Начальник уряд. саєрш VI. Лекції Семінари. Діловод YI Писарю Тонзи Господар: (на вигадок видаємий курс в боргових посиланнях) VII Писарю Курсары Кузьми телада. Тонзи. М.в.о. За Телефан-Квазінформейтером Головний Офіцер Степанов М.в.о. Начальника Каменярії Поповській Загальні положення. 1. Курси адміністративних старшин утворюються з метою підготовки для армії У.Н.Р. необхідного кадру адміністративних старшин. 2. Завданням курсів є в найкоротший термін, головним чином практично, підготувати досвідчених робітників для заступлення в армії У.Н.Р. Фалових господарчо-адміністративних і канцелярських посад, а також дати їм тверде розуміння військової дисципліни і старшинського поводження. РОЗДІЛ II. Про склад курсів. 3. До постійного складу курсів належать: начальник курсів, едотант курсів, начальник ученої частини, старшини-керовники /по одному на 20 слухачів/начальник адміністративно-господарчої частини й ключик/він же скербник/. 4. При начальникові ученої частини є канцелярія в складі: діловоде/він же бібліотекарь/, писаря й двох гонців. 5. При начальникові адміністративно-господарчої частини є канцелярія в складі: діловоде, писаря й двох гонців. 6. До перемінного складу курсів належать слухачі. РОЗДІЛ III. Про обов'язки та права осіб постійного складу. 1. Начальник курсів підлягає через 3-го і генерал-квартирмейстера Комісії кові Начальника Генерального Штабу. Він користується з прав командира окремого куріня. Начальник курсів виконує такі обов'язки: а/ Відповідає у всіх відношеннях за доручені йому курси; б/ підозирає постійний склад курсів; в/ стежить за правильним провадженням навчань; г/ виробляє, при допомозі Начальника ученої частини, план та програми навчання і через 3-го Генерал-квартирмейстера - генерального штабу. Помічників представляє його на затвердження начальника і генерального штабу; д/ при потрібній скликанні Педагогічну Раду; е/ затверджує і дозволяє витрату грошей з асігнувань на курси, ж/ представляє справоздача з витрачених грошей; з/ взягалі піклується про забезпечення курсів всім необхідним. і/ може викладати лекції /не більш у тижневих/ на однокових правах з лекторами. 9. Заступником начальника курсів ряжується один з начальників частини по старшинству. - А д'ю тат курсів -щ длягає безпосередньо «начальникові курсів і виконує всі його накази. 10. Начальник учебної частини- безпосередньо підлягає «начальникові курсів і користується в прав командира неокремого куріня що до підлеглих йо- му осіб; що до лекторів, то він користується в цих прав тілько в тому що стосується до ученьих занять те під час перебування на них. Він виконує такі обовязки: а/ являється помішником «начальника курсів по організації і керуванню ученою частиною; б/ допомагає підготувати лекторський склад; в/ виробляє і докладає начальнику курсів план і програм навчань, практи- чних робот і програм іспиту, г/ складає програм лекцій і представляє на затвердження «начальникові кур сів ; д/ стежить за переведенням в життя планів і програмів навчання; е/ зазиває, з докладу начальнику курсів, всіх заходів до осмотрення кур сів науковими засоєми і приладдям; ж/ веде відчітність і статистику по ученої частині; з/ веде все листування по учебної частини, скріпляє його своїм підписом; і/ являється постійним членом Педагогичної Ради, к/ може викладати лекції /не більш 10 тижневих годин/ і проводити прак- тичні навчання на загальних підставах з лекторами. II. Начальник адміністративно-господарчої частини- безпосередньо підлягає «начальникові курсів і користується в прав командира неокремого курі- ня. Він виконує такі обовязки: а/ являється помішником «начальника «начальника курсів по всіх адміністра- тивно -господарчих справах; б/ веде все оїчує листування курсів, при листування по ученої частини За вчинком в/ стежить за правильним веденням господарства курсів, за господарчою відчітністю; г/ відповідає за все майно курсів і піклується про продовження необхід- ного для курсів помешкання, інвентарю, інтенданського майна і т.и.; д/ веде книгу наказів і хранить печатку курсів. 12.- Старшини-керовники- безпосередньо підлягають начальникові курсів і користуються з прав Станих командирів у частинах. У внутрішньому порядку вони являються безпосередніми начальниками слу- хачів . Вони виконують такі обов'язки: а/ стежать за порядком проміж слухачів і в помешканнях, коли слухачі мають окреме помешкання; б/ стежать за акуратним відвідуванням слухачами лекцій і інших навчань в / провадять стройові навчання і викладають статути; г / ведуть повну характеристику слухачів,що завади дати при потребі ви- черпучі відомості про кожного з слухачів і примінять участь в засі- даннях Педагогичної Ради, д/ можуть викладати лекції на загальних підставах з лекторами. 13. Ключник /він же скармик курсів/-підлягає безпосередньо начальникові адміністративно-господарчої частини ; веде господарствосклядає відчит- ність ,відповідає за стан господарства і господарче майно,хоронить оде мані для курсів гроші,витрачає їх по наказу начальника курсів і прова- дить грошову відчітність. Він користується з прав Сотенного Командира. 14. Діловод господарчої частини- підлягає начальникові цієї частини. він веде все обмуче листування по курсах,за винятком листування листу вання по ученцій частині. 15.- Діловод ученої частини-/він же бібліотекар/-безпосередньо підлягає начальникові цієї частини. Він виконує такі обов'язки: а/ веде обмуче по частиці листування; б/ хоронить всі наукові засоби, приладдя , підручники та книжки, які з наказу начальника ученої частини видає слухачам; в / веде в цій справі відчітність. 16.- Решта осіо постійного складу курсів виконує свої обов'язки відповідно до призначення і згідно з інструкціями, виданими начальником курсів. 177 Дектори озпосередньо підлягають «начальникові курсів», а що до виконання лекторських обов'язків-Начальникові ученой частини. що до слушців то лектори користуються з прав командира неокремого куріння /коли не користуються видими по посаді на курсах/. Лектори виконують такі обов'язки: а/ викладають лекції, провадять практичні роботи, репетиції та іспити згідно з виробленими планами і програмами, а також особливими вказівками «начальника курсів», те Касальншко ученой частини; о/ складають програми і конспекти своїх лекцій ; в/ приймають участь в засіданнях педагогичної ради, 18.- За лекції практичні роботи, репетиції та іспити лектори маюрають платню, визначену в штатах курсів. РОЗДІЛ IV. Про прийом слушців на курси та звільнення з них. 19.- Термін навчання на курсах 4-х місячний. 20. На курси призначаються тих урядовців, що кандидатистів: а/ які не мають ранги за службу в чумоземних арміях /російській чи австрійській/, о/ обов'язок зеступити на штатні посади адміністративних старшин в армії у.Н.г., в/ будуть вшановані своїми начальниками, г/ не старше від 30 літ, д/ цілком здібні до військової служби в моральному, фізичному та національному відношеннях, прим і т к а: перевагу дається тим особам, які вас слушать в армії у.Н.г. те мають фаховий стаж. 1. Для проходження курсів адміністративних старшин начальники не нижче від командира дивізії/чи начальники, що мають різні з ним права/ призначають не більше 8 чоловіка від дивізії, а від інших установ згідно в розподіленням начальника генерального штабу з осію, які посідають освіту не нижче 1-х класів середньої школи . 2. Для допущення на курси осіб, що не мають шкільних документів про освіту, або встановлених і перевірених слушових реєстрів, призначається вступний іспит по скороченому програму за 4 класи середньої школи, затвердженному начальником Генерального штабу. (Водатик 2 ч/) 3. Для проходження курсів призначається слушців по можливості з одноковою освітою . 4. В визначений термін всі призначені на курси особи з відповідними документами /службовим реєстр, або коротке записка про службу, атеста- ція/ і атестатами на задоволення командируються в розпорядження на- чальника курсів і лічасться в тимчасовій командировці до скінчення курсів ,ао звільнення з них. 5. Служачів, які під час навчання на курсах виявлять повну нездійностъ до наук., залишають сьоге в морального око ,ао захоронять на довгий час ,відчисляється до своїх частин. " р и м і т к а: відчислені в причин моральної нездійності гуольать право не обняття поседи і на повторне командирування на курси. 6. Служачів які 'задовольняючо скінчатъ курси, "аказом війську У.Н.Р.під- вищується в першу рангу адміністративної старшини. 7. Вони мають право на відповідні посади в своїх частинах в першу чергу Розділ V. Проходження курсу. 8. На курсах проходиться такі військові статути і дисципліни: I/ Стродовий статут. Поодинче навчання без мушкета (стійка, звороти, рух навчення з мушкетом (стійка, звороти, стрільба ,хвяти з мушкетом, рух упер багнетом), родове те четове навчання. II/Статут внутрішньої служби. -озділ I-III і IX-XIV (По виденню від 30 липня 1919 року) III. Статут дисциплінарий. IV. Статут залогової служби про начальників залоги і комендантів. -загальнє положення про варти, права та обовязки вартового.-обовязки чер гового у військово-лічних закладах...орядок ставання в ріжних випад- ках ...орядок примання арештованих на гауптвахти. У. "дміністратця: А. Організація війська та військового управління в у.п.. Б. Законодавство та його система: 1/ "Свод законів" і його продовження; 2/.військове законодавство й його система: а/св. В.Пост.. 1869 року, б/накази війську У.Н.Р. в/накази головної поманди війська У.Н.Р. г/ накази д. Армії. д/ накази Старших начальників. 3/. Користування з законів те розпорядженъ описих начальників. б. Військове письмоводство та діловодство/Положення про письмоводство та діловодство в війську вид.1911 року/,Зразки службового листування. Форми викладів службового листування, Порядок поступовання листуван- ня. Оголошення розпоряджень начальників осію.Загальні вказівки. Блештування та компетентність військових штабів, управ та канцелярій. Одиряння, рух, хоронення й пересилка службового листування. архив.Зноси- ни по телеграфу, телефону, почті.Учот людей і коней в честинах війська. складання, доповнення, хоронення й пересилке письмових відомостей на службовців частини. Підготовка справ до мобілізації. Хоронення диспо- зицій, приказів і доповіщень підчас війни. Діловодство Сотенних канце- лярій..Діловодство в окремих частинах. Додатки і форми. - Військове господарство./н.Кн..VIII, ХІХ, XX/ -організація й призначення військового господарства.обовязки по гос- подарству, починаючи від комірного і до командира частини включно. Порядок вимогання усіх родів задоволення.І рошозв задоволення, харчове задоволення, задоволення озозом ,кветирне задоволення, арматне задоволен- ня , інженерне -задоволення і утримання в частинах обозу-дупівля та ини способи постачання війська-в мирний та воєнний час. Залотовки бувшицтво у організація і порядок рахівництва й відчитності.Книга рахівництве та відчитності.Документи , складення їх та рух /відчитні листи, атестати контроль.Сотенне господарство..осподарство в окремих частинах.Форми й зразки по наказу Б.В. Ч 135, 1897 р. Положення про господарство в окремих частинах війська. д. Інтендантство. його організація і функції. в.Українославство : Законовавство і Військова підсудність, організація судів, знайомство з карним статутом. е. Аритметика: /до простого потрійного правил включно / 1. Стройові навчання-стосовно до програму статуту стройового. к. Вояцька етика. 9. Курси проходяться по лекційно-репетиційній системі і складається з: е/ теоретичних лекцій, о/практичний робот до кожного з відділів адміністрації, в/ репетиції і, г/ випускних іспитів. 30. Лекції проводяться по програму протягом 45 ав. кожної. на дооу призначається з лекцій. 31. Практичні роботи можуть відбуватися в класі і даватися для виконан- ня в позакласові години. 2. Репетиції відбуваються в позалекційні години. 3. Іспити провадяться як з теорії, так і з практики зі всього пройденного курсу по відповідних програмах . Крім устних іспитів призначається пись- мовні по кожному з відділів адміністрації, по українознавству і арит- метиці. 4. Іспитів з строювої підготовки не проводиться, є виводиться одну від- мітку за загальну стровову підготовку. 5. Оцінку успіхів переводиться по 12-очковій системі в такий спосіб: а/ відмітку за курс з кожного предмету виводиться як пересічну з усіх репетицій по цьому предмету; о/ якщо до якого-небудь з предметів входять практичні роботи, то до сього виводиться пересічну відмітку й за всі практичні роботи данного предмету; в/ відмітку з предметів, до яких входять практичні роботи, складається, як пересічну за теорію та за практичну роботу, г/ Пересічна в відмітки за курс і за іспити дасть остаточну відмітку за даний предмет; д/ пересічне з остаточних відміток за всі іспити дасть випускну від- мітку за підготовку. 6. Відмітка за стровову підготовку до повищого розрахунку не входить. 7. Всі випускні відмітки вираховується з точністю до 0,1 /0,01/. при виводі випускної пересічної відмітки дріб 0,5 і більше рахується за цілу одиницю, а менше як 0,5 відкидається. 8. Стажистство слухачів по випуску рахується по випускній пересіч- ні й відмітці, в якому вони і стоять в спискові наказу про випуск, при чому, в випадку однакових даних на старшество перевагу дається тому зі слухачів, який має ліпшу відмітку за стровову підготовку. Про Розділ I. 39. Педагогичне Рада є дорадчим органом начальника курсів для оголошення питань, відносно яких начальник курсів посмає знати погляди своїх най- ближчих співробітників. Крім того Педагогична Рада на пропозицію наче- ника курсів оголошує успіхи та поведінку слухачів, ухвалює в потріб- них випадках звільнення слухачів з курсів, та віршее питання про до- пмлення слухачів до іспитів. 40. Педагогична Рада збирається по наказу начальника курсів і складаєть- ся в Начальника з начальника ученої частини, старшин-керовників та лекторів, під голуваннем начальника курсів , аоо його заступника. 41. Секретарем ради призначається одного з присутніх старшн-керовників. 42. Всі питання поставлені на Педагогичній Раді вирішається звичайною оїл шість голосів; в випадку рівного числа голосів-голос начальника дае перевагу. 43. Всі постанови Педагогичної Ради записуються до книги постанов і пред- ставляються начальникові курсів, який аоо затверджує їх і переводить в життя, аоо зміняє їх, чи залишає без наслідків. 03 ДІЛ VII. Про адміністративно-господарчу частину. 44. В господарчо-адміністративному відношенню начальник курсів користуеть- ся з прав і керує справами стосовно до § § 417-465 кн.У Св.В.П. 1869 року / вид. 2/. 45. Господарство школи провадиться стосовно до арт.арт.05-86 кн.мл оВ. В.П. =д, в 1869 року /вид.2/. Додатки: 1) Штат курсів у розрахунок наявних, 3) Схема організації Аурег і ц) програм вступних іспитів Т.в.о. З-го Генерал-квартирмейстера енерельного штабу Полковник Олшевський І.в.о. начальника панцелярії Полковник Баштогрів ТАБЛИЦЯ Курсів по підготовці адміністративних старшин. | Назва посади. | Старшин | Вспомогових стерш. шин. | Місце посади | Козаків | Примітка. | |---|---|---|---|---|---| | | | | | Отройових | Пестрових | | Начальник курсів /Полковник або під полковник/……… | I) | - | У | - | - | | Ад'ютант | I) | - | VIII | - | - | | Лекторів 2) | - | - | - | - | 2/ В мірі потреби. | | Начальник ученої частини /підполковник……… | I) | - | VI. | - | 3/ З кадрових старшин /без- женно з вищою освітою/. | | Старшин керовників /сотники/ | 2) | - | VII | - | 4/ Жено в кадрових стар- шин. | | Начальник Адміністративно-Господарчої частини /підполковн/. | I) | - | VI | - | - | | Старшин слухачів 5) | - | - | - | - | 5/ не більш, як 8 чоловіка від кожної дивізії, а всього- не більше, як 70 чоловіка. | | Діловод ученої частини……… | - | I | VIII | - | - | | Діловод господарчої частини.. …… | - | I | VIII | - | - | | Ключник /він же скароник/ | - | 4) | VII | - | - | | Писарів | - | - | - | 2 | - | | Комірний …… | - | - | - | I | - | | Гонців……. | - | - | - | 4 | - | | Челядників до уборки помешкань | - | - | - | 2 | - | Згідно з Додатком 16. Кухарів - - - - - 1 Кухонних челяд- ників........... - - - - - 2 Гейдуків.. х/ - - - - х/на осіб від VII класи і вище по одному на кожного чинів пстійного складу і не осіб від VIII класи і нище-по одному на двох. Примітки: 1/ Всіх осіб перемінного складу курсів рахуються прикомандированими до курсів; вони залишаються на своїх посадах в частинах і побирають не- лежну платню по них. - / Всі члни пстійного складу курсів, з дозволу «ачельника їх,одночасно можуть виконувати лекторські обовязки і в такому разі до всього користую- ться цеї в усіх прав,що належать лекторам. / Лектори , що посідають штатні посади на курсах чи в інших військових установах,побирають додаткову винагороду за кожну годину лекції та прак- тичних робот по 100 м.п. і за кожну репетицію,іспити та відчитну практич- ну роботу-по 200 м.п. - / Сільнонаезні лектори,спеціально запрошенні для викладу де яких предме тів /що не посідають штатних посад в армії у.н.Р./побирають за кожну го- дину лекцій та практичних робот по 200 м.п.,а за кожну репетицію,іспит,та відчитну роботу по 500 м.п. 3/ Старшинам -керовникам виплачується додові гроші в розмірі 50 м.п. за кожну добу,яку вони бувютьприсутніми в класах підчас читання лекцій. 4/ Обовязки сотенного писаря,оунчумного і старших в чотах виконують при наченні «ачельником стройової частини старшини-служчі. ..в.о. -по Генерал-квартирмейстеру Генерального штабу Під олковник-Війшловець -№ в/сого начальника панцелярії олковник-Гайлендів Розрахунок часу навчання на курсах агрономів-товариств спільних (Ченіс. 16 тижн.; 16 тижн. = 96 дн. = 480 годин лекційних і 96 на сільськогосподарську практику за роком 576 год.) | | Сільського господарства підготовка | Взаємна етапа | Сільськогосподарський етап | Сільськогосподарський етап | Дисципліни агроном-сільськогосподарської практики | Вагомність практики | Укрвайзування | |---|---|---|---|---|---|---|---| | Лекції | 80 | 16 | 20 | 20 | 6 | 8 | Загальна орка між усіх підготовок | | | Денний, Працював | | | Лекції, Продовжування | | | 20 | 4 | 80 | 16 | 70 | 26 | 80 | | | 24 | 96 | 96 | 96 | | Репетиції | - | - | 1 | 4 | 2 | 1 | | | | Денний, Працював | | | Лекції, Продовжування | | | 3 **x** || 3 **x** || 5 **x** || 2 || 1 || 1 || 2 **x** || | | Денний, Працював | | | Лекції, Продовжування | | | 36 | 15 | 10 | 23 || 20 || 10 || 576 || | | Закономірність | | | Розсів. | | Працювання: | | *1) з лекцій творчих муз. | | *2) з підакадемічних. | | **3) Одна з репетиції підсумок** | П.в.о. 5-го Генерал-Квартирмейстера Генерального Штабу) Губернатор Підполковник Військовий П.в.о. Начальника Книжарії Поверховик Меллергет Схема Організації курів під підрозділами адміністративних сільгоспів. Карантинні курки Нагальним уряд.разом Племінники Співфашими-коловими Сережари Агрономи Нагальним веденням сільгоспово- го господарства. Дивобод. Колективними експедиціями Ковшівський Тукапрі Куркині темагами. Нагальним уряд.разом Племінники Співфашими-коловими Сережари Агрономи Нагальним веденням сільгоспово- го господарства. Дивобод. Колективними експедиціями Ковшівський Тукапрі Куркині темагами. СКОРОЧЕНИМ ПРОГРАМ вступних іспитів на курси адміністративних старшин. / для осіб, що не посідають вищої початкової освіти/. I. ПОЧАТКОВІ ВІДОМОСТІ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ДЕРЖАВНІСТЬ. 1/ Що таке держава; в чого вона складається; що таке державний устрій; які вони бувають; який державний устрій на Україні. 2/ Голова держави. — начальний дороб Армії. Правительство. Парламент. Взаємовідносини між головою держави, правителством і парламентом. Міністерства. Органи на місцях. Схематичний нарис управління. 3/ Від ськовий устрій; головні установи, їх загальна компетенція.. 4/ Обов'язки громадянина до держави: необхідність захисту зонні і в середині; підтримка ладу і спокою; необхідність поваги й пошани до Уряду, установ і громадянства; необхідність приносити в оріру власні інтереси держави і всього громадянства; необхідність платити податки й виконувати розпорядження влади. 5/ Спеціальні обов'язки воїка; їх відміна від загально громадянських; права воїка на службі і після неї; проходження служби, нагороди, за-волення і т. ін. II. УКРАЇНСЬКА МОВА. 1/ Довга й слово. Служки, голосівки й шелестівки. Служки й букви /літери/ Корінь слова. Приросток і кінцівка. Ложні слова. - вчення. Підмет і присудок. Додаткові слова /без поділу їх на частини речення/ слова по за реченням, без поділу їх на категорії. Слова змінні і незмінні. Поняття роду, числа відмінку, часу особи. Іменники: масні, рядові; симіна їх «прикметники»; відміна їх. Чис- ливники. Дієслова; їх зміна по часам, числах і особах; наказовий і умов- ний способи. Прислівники. Прийменники. Сформальні прикмети підмета та присудку. Лобічні частини речення: предмет, додаток прислівниковий, додаток при- метникової; їх формальні ознаки. Погодування слів у реченні. Словосполучення за реченням: зовні і вводні слова, вигуки. Різновидні частини речення. Олучники. Речення складні, без поділу їх по значенню. ...оділ голосівок на готовані і неготовані. шелестівки; поділ їх після способу вимовлення; тверді й м'які шелестівки. міна й м'яшення звуків корінь слова. префікси /приростки/ судбікси/наростки/ і їх значення. Флексії /кінцівки/. морфологія. частини мови. Зміна кожної з частей мови.-собливості змін у звязку з правописом. -ворення прислівників. прийменники і влучники. -/Складання /синтакса/ простого речення.Значення і функції граматичної форми в реченні. Залежність слів у реченні. Роди речень. Слова по за реченням. синтакса складного речення. 4/Повторення системного курсу граматики з історичним освітленням явищ Української мови. і порівнянням їх з явищами інших слов'янських мов ( , -сооливу увагу повинно зварнути на такі питання: -слов'янські мови в ряді європейських мов. слов'янська мова й українська. -найголовніші явища української фонетики: вимова окремих звуків; доля старих звуків: "б", "ь", "," , ",доля старих "м" і "и" в українській мові; доля "т"; закон "ікання": "о" в "е" після шиплячих "л"; двузвуки /й/тонги/: шелестівки та їх м'яшення;8)деляння і зникнення звуків:при- дихання: закони малопучності української мови. -слов'янські корні в новим значенням в українській мові; значення де яких приростків і наростків. -собливості української морфології: старі флексії, флексії новішого по- ложення в іменниках, прикметниках в змемниках і числівниках, дійня; фор- ми часу в українських дієсловах ;закінчення особових форм ;архаїзми в формах дієслів. -собливості української мови що до вживання відмінків при дієсловах та примениниках . -собливості української складні. III. АРИТМЕТИКА . 1/повторення головних точок системного курсу цілих чисел. подільність чисел. по ількість чисел на 2,5,4,25,3 і 9.Розкладання чисел на первісні чинники. Найменше кратне число.Дроби звичайні. 2/Дроби десяткові. -зретворення скінченного десяткового дробу в звичайний ...оняття про наближену частку.Оцінка помилки на би- менної суми /двох трьох доданків/, різниці, добутку і частки /від неоли- женого десяткового числа на ціле/. Змивання оуков при розвязанні за- дач у загальній формі. ІІІ/ Відношення чисел /приклад: подібні трикутники, відтинки двох хорд/...пропорційні величини /прямо і зворотно/. Пропорції. Розвязання за- дач на пропорційні величини, на пропорційний поділ..на цих та на інших задачах починати ознайомлювати дітей в незнаному "х" та з встановленням рівнянь, котрі розвязуються елементарними способами. Способ розвязання задач через рівняння вживати при задачах інших типів. Податні та від- мні числа і дії з ними. IV/Повторення та систематизація головніших точок пройденого курсу арит- метики. Визначення дій. Еластовості дій з цілими числами. Пояснення меха- нізму їх з цілими числами. еластивості дій з дробами, остановлення і розвязання лінійних рівньнь одного й системи. Степень. Корінь. Розвязання квадратового рівняння з числами сочинниками; вивід формулі. Основне пи- тання про незмірне число /ажано графичне дрування корінь на основі залежності пряма і відтинків протипрямки. V. ГЕОМЕТРІЯ. I/ Властивості простої ліній й кола...ути сумежані, прямі, чуплі, гострі. поняття про фігури трикутники; рівність трикутників. Поділ відтинка прос- тої пополам. Спустити на просту перпендикуляр /прям/ -ума сумежних кутів. Івнообожні прості. Куги зі взаємно рівнообожними й прямими /перпендикуляр- ними/ ооками. - Сума внутрішніх і зовнішніх кутів трикутника і многокутника. Властивості зовнішнього кута трикутника. Підвідношення кутів та оків трикутни- ків. Прям та похила. Мови рівності прямокутних трикутників. Різнообожні, прямокутник, ромб, квадрат трапез. Поділити відтинок простої на декілька рівних частин. Коло, його поле /круг/ ліній в колі. Дотична до кола та її властивості. 2/ Розуміння про помір величини - помір кутів дугами. Теореми пропорційних відтинків, подібні трикутники та многокутники. Властивості прямої, проведен- ного з вершка прямого кута на протипрямку /гіпотенузу/. Правильні много- кутникій. Описати й коло я описати навколо нього правильного трикутника, квадрата, шестикутника. Помір піль /полів/. Рівновеликість піль подібних фі- гур. Теорема Мітагора . Помір довжини кола. Помір поля кола. 5. ФІЗИКА. Три стани скупчості матерії. Дійсне тіло. Вага тіла. Сила тяжіння; її напрям. Доземний напрям прямовис. Замкнення „рухливий зв'язок". Одиниці ваги: кунт, золотник, грам, кільограм ... як зробити пружинний безмір. / Вправа: помір густоти тіла/. Плінне тіло. Вага плину. Водяний млин і водяний годинник. Рівень плину. Поверхня рівня плину. Визначення повного положення ватерпасом / грунтвагою/. Сполучені посудини. Фонтан/ водограй/. Артезійський колодязь. Водопровід. Закон архімеда. Плавання тіла. Човен підводний човен. Гіба. Ареометри. Папілярність / волосяність / нит лямпи. Як ростима живиться водою. Гази. Найбільш розповсюджені гази. Кисень. Азот. Водень. Двокис вуглець. Хлор. Повітря. Чруність і вага газу. Помір напрямлення / тиснення / газу монометром. Важення повітря. Атмосфера. Висота атмосфери. Тискення атмосфери і помір його барометром. Барометр ртутний і металевий. Водяні помпи. Пожежна й повітрова помпа. Тиснення повітря в руках. Вітер вітрак. Омія / літавець/ аероплан. Плавання в газах. Аеростат. Гук / голос /. Зрогання тіла, що гучить. Передача зрогання в повітрі. Бухо. Скорість передачі гуку. Відбивання гуку. - Уна. Гучий. Музичний гук і нелест / шум /. Гама . Камертон. Голос людини. Соломефей і грамофон. І вил о. Зміна обсягу тіл при огріванні. Зміна обсягу води й живого срібла при огріванні. Складення термометрів. Медичний термометр. Якоби передачі тепла. Теплопроводність / краухи, деревляні держаки /. Кон- вежія, або перенесення тепла. /огрівання води в морях, вітри, шкло, лам- ни, повітряні рами). Роси опалення: печі, герметичні групи, опалення парове й водяне. Нагрі- вання від тертя /кресло/. Топлення, кипіння й паровання. Топлення. Зміна обсягу. Остуда мішаника /морожене/. Кипіння. Чистка води. Казанок. Папена. Паровання. Паре. Боякість. Гігрометр /капілярний/. Вода в атмосфері. Опади.; їх розділ. Перевозначення погоди. Світло. Промінь. Провори й непровори тіла. Тінь. Затемнення міма/мі- сяця й сонця. Відбивання проміня. Відсвіт від плоского дзеркала. Відсвіт від шерсткої поверхні. Саломлення проміня. щто з рівнооб'ємними стійками. Тристійна призма. Пука й уріту сонця. Сокус/огнище/ людське око. Короткозорість і далекозорість. «Куларні, моємнійний /червоний/ лихтарь і кінематограф Люпа. Спектр. Спектр від цінкого, шилного й газового тіла. Веселка. Спектрова аналіза. Тепляне проміня. Шарикки. Промінювання тепла асорція тепло- по проміня, Фотографія. Магнетизм м..природні і штучні магнети. Віруни. Компас. Земний маг- нетизм. Електрика: Добуття електрики тертям. Провідники та ізолятори. Два роди електрики. Гозуміння про електричне напруження та про кількість електрики. Електрична машина. Окра, вліскавка. Громовід. Електричний ток. Гальваничні елементи. Діляння току. Хемичне, тепляне, маг- нетне й фізіологічне. Гозуміння про силу току і його напруження. Хемичне діляння току. Електроліза сірчаного квасу та сірчани міди чи заліза. Гальванопластика. Акумулятор. З'єднане діляння току. Гравання током. Електричні лампочки. Установка електричного освітлення. Дуга. Вольти. Магнетовання током, електромагнет. Електричний звінок. Телеграф. Індукційний ток. Індуктор Румкорфа. Телефон. Поняття про динамомашину й електромотор. Трембей. Яскорний телеграф. Світляні явища в орієнтованих газах. Рурки Гейслера і брукса. Катодне проміня. Проміня Рентгена. Поняття про радій. Механіка. Одиниця сили-грам ваги. Зображення сил и діляння си- л на тіло. Інерція/безвластність/. Рух рівномірний та його скорість. Рух вміння. Робота. Енергія тіла. Машине. Горючіло./підсіма/, ольок, коли- воріт /воротило/. Пожнина площа, клін шруба .могутність-машини. VI. ГЕСТРАГІЯ. Частини України : Олобожанщина. Лівобережна україна. правобережна україна і колмщина. Галичина і Вуковина. Південно-степова Україна. у кожній частині розглядається поверхня, межі, ріки, озера, моря, підсоння /клімет/, грунт ростини, животини, люде та їх віра, побут, праця; головні міс- та. КРИМ. Поверхня примські гори. Особливости підсоння, ростини. Населення до- го віре, побут і праця. Українські землі. Оловні міста. ДОНЩИНА. Дін та його допливи. Донецька стага, її підземні скарби. Узів- ське море. Підсоння люде їх віра, побут і праця. Українські землі. Оловні міста. ПОВАЛЬ-частина україни. Гіка Кубень та її допливи. Підсоння люде, їх віра, побут і праця. Головні міста. II. ІСТОРІЯ. Доісторичне життя. Перші сліди чоловіка в нашій країні. Повокамяна доба. Мідь, бронза, залізо. Найдавніші звістики про слов'ян. Відомости починаючи з IX століття. Розселення слов'ян. Південно-західні слов'яне. Природа їх країни. Побут, одіж, мешкання, селище; сімя, рід і громада. Віра. Торгівля. Міста. Київ оповідання про його заснування. Верязькі князі та їх дружина. Віче. Спов'язки князя. Чого живишся князі й дружина."Полюддя". Торгів- ля з сусідами. Перші Київські князі та їх діяльність. Олег, Ігор, Ольга, Святослав. Византія, її політичний побут і культура. Стосунки византією з сусідніми південними слов'янськими племенами. Святи вірило і методій. Перші хрис- тияне в Київі. Назва Володимир. Їйни Володимира. Стосунки з византією. Приняття хрис- тиянства. Уращення кия .Заснування церков. Поширення християнства серед других слов'янських східних племен. Володимир-християнин. 43 князь Ярослав. Піклування про церкву й освіту. Манєстирі. Київо-Печерська лавра. книги і літопис. кнів за часів Ярослава. наступники Ярослава. Усобиці між ними. Володимир Мономах. Половці; їх напади на землі київського князівства. Участь в усобицях князів. Похід Ігоря Повгород-Сіверського. Галицьке князівство. Володимирко... Ярослав Осмомисл.. Оман.. Галицьке боярство... Половні риси діяльності князів /оборотьба з степовиками, охорона торговельних шляхів, суд, заборони/. Виття князів в часи миру. Міське і сільське населення; його економичне, соціальне і політичне становище. Культурні здобутки в часи великої київської держави. Татарський погром. Золота орда і татарське ярмо. Король Фанцо. Заснування Олма і Львова. Політичні плани Данила та їх доля. Галицько-Волинська держава при Даниловичах. Життя, населення і його життя. Створення князівства. Німецька небезпека і рух на південь та південний схід. Ступневий перехід українських земель під Литовських князів. Причини легкості цього переходу. Політичний устрій Литовсько-Гуського князівства. Вплив української культури на дітьву. Польща. Короткий нарис попередньої історії. Польщі, соціальним і політичним побут в другій половині ХІV століття. Стосунки з німцями й Україною. Оборотьба за Галицько-Волинське князівство і розривання його. Злука Польщі з Литвою: її наслідки для литви і українських земель. Князь Витовт і тимчасове відокремлення литви від Польщі. Нова політика до окремих князівств і оборотьба проти неї українських князів. Свидригайло... Оборотьба Лельковичів за Київське князівство. Михайло Глинський. Утворення московського князівства. Відьбність Івана Калити. Дмитро Донський. Іван III. Зазирання Москви на українські землі. Оборотьба за них між Литвою й Московою. Громадська і приватне життя в Литовсько-Руським князівстві у першій половині ..VI століття. міське і сільське населення,обут, праця і звичаї. Самоврядування й суд /літовський статут, німецьке право/цехи/.культура.православна церков і освіта. позачина. Дике поле і початок його заселення. Устрій, працяі поширен-ня козацтва; ооротьба в татарами і напади на турецькі землі. Захопи літовсько-польського уряду підбити собі козаків.початок січі. українсь-ки -умчи, думи. позаки і польський уряд з кінця ХVI століття Повстання Косинського і «аливайка»; Діяльність Сагаєдичного;Коруковські й передславські умови /уклади/; повстання павлока і Острянці; пригніченість козацтва.Воган .мельницький .дитовський і Гадяцька унія, боротьба з москвою; розв'язення україни :плани Дорошенка. Руїна, її причини й наслідки.Головні фігури сеї епохи.Кольонізація { . Слобожанщини. Україна в кінці ХVІІ і початку ХVIII століття. Знищення автокефалії української церкви. Гетьманство мазепи і будівниця діяльність гетьмана. Москва в кінці ..VII і початку .VІІ століття Імперіалізм Петра I.Пов- ривання Москви до Балтійського моря. Війна москви в Швецію.Участь україни в московських війнах.Союз з парлом ХІІ. Смерть мазепи й рлика. Погром січі. позаки на "російських" роботах. Двообрежня україна з початку .VII століття.Малоросійська колегія. Обмеження гетьманської влади і козацьких прав; наставлення нових повин-ностів. на українське населення. Нова січ..кольонізація нею степу.Останній гетьмен пиримо Розумовський. Катерина ІІ, її внутрішня політика на користь дворянської верства; кри-пацтво.Централізація та бюрократія. Знищення української автономії; скасування гетьманства; управління Румянцева. Зруйновання січі. мандрівка січі на Дунай та Кубань. Правобережна україна і Коломщина під владою Польщі в ХVІ столітті. Малий і його колонізаційна робота. Походи Орлика і прилучення Право- бережної України до Польщі.Гайдамаччина ; галівняк; онта: опришки в -аличині /Вовуш/. Колонізація україни -мієщини. Кінець польщі і прилучення правобе- режної України до Росії. Воля -аличини. Приєднання уніятів до правос- лавної віри. іття Українського суспільства і культура в УІІ столітті. Старшина, козацтво. і поспільство; їх взаємовідносини. Школа й освіта. ..В.О. 3-го енерал-квартирмейстера енерального штабу Генерального штабу Полковник- ..В.О. начальника Канцелярії Полковник- ПОЛОЖЕННЯ Про курси Сотенних Командирів. РОЗДІЛ І. Загальні положення. 1. Цим курсом являється підготовка необхідного числа молодих старшин до командування сотнею - через повторення певних воєнних дисциплін та переведення необхідних теоретично-наукових, практичних інструкторських та стройових звень. РОЗДІЛ ІІ. Про склад курсів. 2. Склад курсів поділяється на постійний та перемінний., о постійного складу належать: Начальник курсів, Начальник Учбової частини, Начальник стройової частини керовників стройової частини, Начальник адміністративно-господарчої частини. 3. При начальникові учбової частини є канцелярія в складі: діловод/він же бібліотекар/ 3-х канцеляристів і 3-х помічників. 4. При Начальникові адміністративно-господарчої частини є канцелярія в складі: діловода скарбника /він же ключник/ і господаря курсів з певним штатом обслуги. 5. До перемінного складу належать старшини-служачі курсів. 6. Інститут курсів окремим додатком. РОЗДІЛ ІІІ. Про обов'язки та права осіб постійного складу. 7. Начальник курсів підлягає /начальникові/ Комісарові начальника Генерального штабу через С-го Генерал-Старшого, стере і користується в правах Командира Окремого куріння. Він виконує такі обов'язки: а/ усіх підлеглих випорядкує за доброчинним курси; б/ стежить за відповідним добром керівця; в/ слежить за підповіднім залученням навчань; г/ стежить за проведенням практично-стройових та інструкторських навчань; / зруйнівність адміністративно-господарчого персоналу; з / координацію діяльності постійного /строївого, уявного, адміністра- тивно-господарчого/ та перемінного /старшин-слухачів/складів школи; к/ через 3-го Генерал-Квартирмеє стера поїде в порядку підлеглості плану та програми навчань на затвердження Дачальника Генерального штабу. з /вживанні сих заходів, аби курси було забезпеченено всім необхідним; і/ в потрібних випадках слідче педагогічну раду і голову не її зас- тання: - /затверджує та переводить Звіття постанови цієї ради, згідно з положенням про цю раду /арт. VI /; л/ м/ в зазначені терміни поїде через 3-го Генерал-Квартирмеє стера Помін- нико і Дачальника Генерального Штабу долади про перебіг праці на курс- сах; м/ , озновляє і затверджує витрату грошей на різні потреби в евансе, який має до сесії розпорядимості; н / через 3-го Генерал-Квартирме стера поїде. Комішни ові Дачальника Ге- нерального Штабу справовдення в витратах з цього еванса та своєчасно турбуються про його поповнення; - /одночасно може викладати лекції в обмеженому розмірі - не більше 6 тижневих годин - на однакових правах в лекторами. 8. Заснійшкок; Начальника Курсів, аби залучати найбільших знавальників час- тими "курсів". 9. Старшине для доручень при Дачальникові курсів підлягає безпосередньо Дачальникові курсів, виконує "ого особисті доручення і користується в прав молодшого старшини. 9. Дачальник стройової частини- /ін же командир сотні/ безпосередньо підлягає дачальникові курсів та користується в прав командира неокремого ріня. Він являється найбільшим помічником Дачальника курсів по організації: - /затвердження стройовою частиною курсів і виконує такі обов'язки: а/ через вихованням науковою стройовою та інструкторською підготовкою на бутних сотенних командирів і відповідає за успішне проведення їх; б / слідчає і поїде на затвердження дачальникові школи плани та програм строївих навчань практичних та інструкторських робот та вейляного роду мінтри; - /стежить за ретельним переведенням в життя затверджених дачальником школи шляхів та програмів: в/купно з старшинами-керовниками вироблює методи до практичної праці в сотні: д/з зазначений термін подає начальникові вчоти, огляді про перебіг праці в сотні; е/ може викладати лекції на однакових правах з лекторами. Іо.Старшини-керовники /они ж Командири чет/-підлягають начальникові Са- ройової частини й користуються з права командира сотні. Вони являються безпосередніми помічниками -начальника строєвої ч стини і посередниками між старшинами слухачами та начальником строєвої частини і виконують такі обовязки: а/безпосередньо пильнують за вихованням та всебічною підготовкою доручених їм слухачів; б/безпосередньо керують стройовою підготовкою та заглядають за посяк- тясовою поведінкою і, виповнюють посередницькими між слухачами та начальником персравлом курсів; в/пильнують, щоб доручені їхньому керуванню старшини-слухачі сустро до- держували встановлених для школи інструкцій, правил та загальної дисципліни і стежать за їхньою поведінкою та за акуратним одягуванням поцін та їхніх занять; г/ допомагають готовитися до репетиції і дають практичні поради, о всіляких питань, які можуть повстати у слухачів щодо їхньої праці;; д/викладають статути і дають вказівки та коментарі до доцільного використання їх; е/при мають участь в засіданнях педагогичної ради ; ж/можуть викладати лекції нарівні з іншими лекторами; з/ведуть характеристику всіх підлеглих їм слухачів своїх чет і не можу начальника строєвої частини дощедають йому про кожного слухача з окрема. ІІ. Начальник учебної частини -безпосередньо підлягає начальникові курсів і користується з права командира неокремого куріння, що до підлеглих йому осіб .що до лекторів, то він користується з цих прав тільки в тому що стосується до виконання ними лекторських обовязків, а що до слухачів то лише в тому, що стосується до узбічних занять та під час перебування на них. Він виконує такі обовязки: а/ він являється на бікзим помічником начальника курсів по організації та керування усною частиною; б/ він підбирає та притягає до поези на курсах з ухвали начальника курсів, відповідними досвідом, склад. в/ висобовує плани та програми інструкції до проведення їх і представляє начальникові курсів; г/ складає розклади лекцій, практичних занять, репетицій та іспитів, подає їх на затвердження начальникові курсів; д/ переводить у життя та стежить за виконанням всіх цих розкладів та програм; е/ стежить за дотриманням системи викладів та всіх інших занять; ж/ з ухвали начальника курсів вивчає всіх заходів для засоштрання усіх необхідних наукових засобами, як підручники, книжки, бібліотеки видання лекцій; з/ веде всю становлену відчутність та статистику по усебній частині й що до успіхів; і/ представляє начальникові курсів, згідно з його вказівками доклади та відчутність про процес усебної частини; к/ збирає та веде в кенцелярії своєї частини всі листування курсів по усебній частині, скріпляє своїм підписом всі папери, що виходять по усебній частині за підписом начальника курсів; л/ являється членом педагогичної ради; м/ скликає в необхідних випадках наради лекторів; н/ одночасно може викладати лекції та проводити практичні роботи в обмеженому розмірі, не більше 10-х тижневих годин на однакових правах з лекторами. 13. Права та обов'язки лекторів. Лектори безпосередньо підлягають начальникові курсів, що ж до викладу лекцій, то до всього ще підлягають і начальникові усебної частини курсів. Що до слухачів курсів, то під час викладу лекцій та проведення практичних занять, вони користуються з прав командира куріння як що по посаді своїй не користуються в інших правах/. а/ Вони підлягають лекції, провадять заняття репетиції та іспити, згідно з виробленими планами, програмами розкладами та інструкціями, а також згідно в особистими вказівками начальника курсів та начальника усебної частини; б/ виробляють плани програми та інструкції до дістиній, які сони викладають, згідно зі вказівками начальника курсів та начальника Учебної частини; в/ редагують та видавать записка та конспекти до своїх лекцій, відповідно до вказівок тих же осіб; г/ розробляють та складають на пропозицію тих же осіб різні „склади, реферати і т.п.; д/ приймають участь в засіданнях педагогичної ради; е/се лекції та практичні заняття, репетиції та іспити побороть додаткову платню визначену в штатах курсів. ПРИМІТКА :керовники на практичних заняттях користуються в усіх відношеннях з однакових прав, що й лектори. 13. Діловод учбеної частини-безпосередньо підлягає начальникові учбеної частини й користується з прав командира сотні. а/ він веде все листування та керує канцелярією учбової частини по всіх відках начальника цієї частини; о/ одночасно він виконує обовязки бібліотекаря і завідувачого складом наукових підручників та учебно-шкільного матеріалу. 14. Начальник Адміністративно-господарчої частини -безпосередньо підлягає начальникові курсів й користується з прав командира куріння. Він являється найближчим помічником начальника курсів по адміністративно-господарчої частини і виконує такі обовязки: а/одповідає у всіх відношеннях за діяльність підлеглої йому адміністративно-господарчої частини; б/проводить та керує всім листуванням курсів, за винятком листування по учбеної частини, веде книгу наказів і архівить печать курсів; в/ що дня приймає від вертового писаря належні до листування та пакети, несенні до учбеної частини і передає до канцелярії цієї частини, а решту подає Начальникові курсів і потім розподіляє для пресні між чинами своєї канцелярії; г/робить начальникові курсів доклад про бізучи справи; д/стелить за охайним утриманням помешкань та рухомого майна курсів /за винятком бібліотеки та складу наукових підручників/. 15. Діловод адміністративної частини -безпосередньо підлягає начальнику адміністративно-господарчої частини і користується з прав молодшого старшини. а/ Він веде все листування курсів /за винятком листування учебної ча- тини/ і керує всією канцелярією адміністративно-господарчої частини по вказівках Начальника цієї частини і згідно з "Положенням про пісьмовос во В.В. 1910 року. б/ розподіляє працю по міс чинами своєї канцелярії; в/ докладає Начальнику адміністративно-господарчої частини все листу- вання й направляє по належності все виконане листування. 16. Скарбник /він же ключник/-безпосередньо підлягає Начальникові Адмі- ністративної частини і користується з прав молодшого старшини. а/Він провадить всю грошову відчітность курсів, згідно з кн. ХІ зб.В. П. 1869 року: б/одержує,хренить і витрачає в наказу Начальника адміністративно-пос- подарчої частини грошові суми курсів; в/на його відповідальності знаходиться грошова скринька ; г/безпосередньо звідує помешканнями і всім рухомим майном курсів /за винятком б юліотеки та схему наукових підручників/ і пильнує за добри- м удержанням їх; д/ в міру потреби робить домашній а приводучого Начальникові адмініс- тративно-господарчої частини. 17.Господарь курсів /він же завідуючи харчуванням курсів і комендан/- підлягає безпосередньо Начальникові адміністративно-господарчої частини ни і користується з прав комендира сотні. а/ Він завідує кухнею курсів; б/одержує від скарбника, витрачає і дає відчітність в госпех по прибу- ково - вибутковій шнуровій книзці, які йому висвігною не харчування. звосмотрення персонального складу курсів; в/набуває ,веде учет,хрелять і витрачає засіяного роду харчови припаси- г/складає і подає на затвердження розкладку не готування їжі; д/стежить за тим,щоб учась процес визначення і для готовання їжі,було- покладенно в наказ; е/ під час роздачі готової їжі, знаходиться на кухні і стежить за по- рядком те правильністю роздачи її;; ж/ у нього знаходиться все скляве і кухонне майно,за цілість якого він відповідає, згідно з розстром цього майна,складеним не підстави нака- зів по курсам; в/ під час своєї праці, карується книгою Х зб. В.П. 1939 року; і/про хід господарства робить доклади начальникові господарчої частин ни: 18. Писарі - підлягають безпосередньо діловодам своєї касцелярії. а/ вони персонально виконують листування /від руки і на машині/ яке им буде доручено діловодом; б/ виконують службове доручення начальників частин та діловодів сво- ої частини. 19. Гонці - безпосередньо підлягають діловодам тієї касцелярії до якої вони належать і виконують всі доручення, які на них покладено всі- ма урядовими особами постійного складу курсів, докладаючи про це кожень раз сводому безпосередньому начальникові. 20. Комірні кухарі та кухонні челядники- підлягають безпосередньо госпо- дарю курсів, працюють на кухні й по господарству по своєму виху та ви- конують завдання які им дасть господарь. 21. Челядники для служби помешкань - через свого старшого підлягають бун- чужному Ставлинської сотні і під його доглядом пильнують за обрим ут- риманням помешкань. Рос. 19. Прийом на курси. 22. До прийому на курси допускається старшин з числа найкращих в строю вому і моральному відношенню, здорових фізично й адіїних до стрової служби - на погляд і відповідальність командирів курінів. 23. Число командированих від кожного табору визначає Генеральний Ін- спектор Війська У.Н.Р. 24. Кандидати до вступу на курси повинні прослужити в армії У.Н.Р. і на командних посадах не менше 2-х позних років, хоч би з перервами і не мати ніяких провин по службі, які б обмежували їхні права на підви- щення в ранги згідно з наказом Ч 084 , а також не мали за собою плям добровільної служби в ворожих арміях. Ранга - до підполковника включно, як це зазначено в приєднанні ПРИНЯТО: до арт. 26-го наказу Головної Команди Війська У.Н.Р. Ч 084. 25. В термін, зазначений Генеральним Інспектором піська У.І.Р., призначені до проходження курсів старшин і всіма належними документами /придпис, службовий лист, атестація і атестат про ведоволання/ прибувають і вступають в підлеглість начальникові курсів і рахуються тем в тимчасовій командировці до скінчення курсів, або звільнення з них з якої-будь причини. 26. Звільнення з курсів.: Старшин службових, які під час проходження курсів виявлять себе нездібними до слухання лекцій, слабими в науках, або які зашлямують себе будь-якими неморальними чи протидисциплінарними вчинками, виявлять себе не досить свідомими національно, звільняються з курсів до їхніх частин. 27. Питання про звільнення з курсів того або іншого старшини вноситься начальником курсів на розгляд педагогичної ради курсів, де їх обговорюється і розв'язується, згідно з положенням про цю раду. 28. Начальник курсів має право без педагогичної ради, своєю владою ввійти в курсів і в такому випадку свій рішення чотирьох в атестації звільненого службовця і доносить по команді. Розділ V. Проходження курсу. 29. На курсах вимагаються поданні нижче дисципліни: а/ Тактика. Коротке повторення загальної тактики /піхоти, кінноти, армати, технічного війська, куліметів/. Домашнє вивчення наступу, оборони, боїв за місцеві предмети-з рішенням задач до цих питань-на мапі і в полі. Розглядна вивчення похідного руху, охорони та відпочинку-до кур'ячка як людиною і з рішенням задач на мапі і в полі. Об'єднані чини війська /піхоти, армати, кінноти/. Вночі чини сотні. б/ Топографія і якоротка по трення загальних відомостей. Знання на практиці-окомірний і на розв'язування, маршрути, перспективи. Схема, шкіл, військових карток /залишки відносяться на часи стройових навчань/. в/ Фортифікація-повторення напрямки до самообслугування піхоти. Вибір і укріплення позиції. На практиці укріпити обрану /або призначенню/ позицію. г/Адміністрація- Організація армії о дивізії включно.. Сотене господарство, сотенна відчутність, знеомство з господарською під- читностю. Проходження служби. А/ Артилерія:-Разки гермети властивості їх використування різ- них вразків гермат у бою. Тактичне та технічне херування вогнем армати. Артилерійські позиції. Постачання вогнеприпасом. е/2 ексонзивест о:-Загальні відомости про право. Військова прево і військове судівництво в час мирни і воєнни до полкового суду включно. Інститут гонорових судів. ж/В.-Гігієна :-загальні відомости з військової гігієни. з/Виховання водка:-методи втюрення-бо ця і промогляння. Ознайомлення з піднами те программи культурно-освітньої праці в війсь- ку. Примітка : окремі програми виробляються по кожній дисципліні. 30. Курс проходиться по лекційно-репетеціні системі і складається: А. з учебно практичних навчань: а/з теоретичних лекцій, б/з практичних занять в полі і в класі, в/ репетицій, г/відчитних практичних робот і д/ випускних іспитів. В. Стройово практичніх та інструкторських навчань. 31. Лекції провадяться на відповідному шляну та роскладу протягом 15 хв. кожна. На добу не менше 4 лекцій. З2.. Практичні заняття як в полі, так і в класі, відбуваються лекції ні та по за лекційні години, а також їх можна завдавати для виконання в дома. Практичні роботи в полі можно призначати протягом 10 з годин одре- зу без перерви, вгідно з виробленими плянами та росторади. 33. Відчитні роботи провадяться після проходження всього курсу, перед випускними іспитами й складаються: а/ з рішення на мапі тактичного завдання з усіма додатками до нього; б/ ви оцінка дезеррек-не-тактико-тоної офіційної роботи в полі на розвідування місцевості та ворога зі шпіоном і відповідною лепедою. 34. Іспити обляться за всього проданного курсу по відповідних програмах. При словесних іспитах у сих дисциплін робиться ще й пісьмовий-з тактики, та адміністрації. 35. Оцінку успіхів робиться по 10 - очковій системі, причому в оцінкі і менше, рахується незадовольняючими. Слухачі, які отримали не-задовольняюче число очок із за яку небудь репетицію чи практичну роботу, мають переробити всю дисципліну, або повинні виконати роботу в зазначенний цього навчальним умовної частини термін, але не більш одного разу. Попередньої одмітки тоді не рахується за всім. Слухачі, які мають не достатню пересічну відмітку з репетицій та практичних робот по я із небудь дисциплін, допускається до відчитних робот і випускних іспитів тільки після постанови центральної ради та з категення начальника курсів; в противному випадку, таких слухачів від оманди робується в курсів о своїх частин. 36. Слухачі, які отримали хоч за одну відчитну роботу або іспит не достатню відмітку, звільняється з курсів до с оих частин по постанови центральної ради та є затвердження начальника курсів. 37. Слухачі, які матимуть незадовольняючо, остінно пересічну відмітку з будь-якої дисципліни, рахується за нескінченних курсів. 38. Оцінку успіхів переводиться в такий спосіб: а/ відмітку за курс в кожного предмета видовиться, як не есичну з усіх репетицій по цьому предмету; б/ як що якого небудь в предметів входять практичні роботи, то до всього виводиться пересічна відмітку й за всі практичні роботи даного предмета; в/ оцінку за іспити з предметів, до яких входять практичні роботи, слід датися, як пересічну за теорію та за практичні роботу; г/ пересічна в відчитки за курс і за іспити мається остачоною відмітку за даний предмет; д/ пересічна з остаточних відміток ра всі предмети дасть остачу. мітку за наукову підготовку; в/пересічна в усіх відділів стойового навчання та всілякого роду муш- три /фактовання, бій на багнечах та інш./-часть остаточну відмітку за ст- ройову підготовку; в/пересічна з остаточних відміток -за наукову та стройову підготовку- дасть випускну відмітку на старшинство. (Всі пересічні і випускні відмітки вираховуються з точністю до одної со- тої /0,01/): При виході річних пересічних дроб в 0,5 і більш рахується за цілу 0, и- ницю, а менш 0,5 - відкидається. 39. Старшинство слухачів по випуску рахується по остаточній пересічні відмітці, в якому порядкові вони й стоять в спискові перевуз про випуск. 40. Родовом: розрахунок часу навчань 4 і В. ПРАВА ОСІБ, що очінюються у РСЧ 41. Список всіх старшин /арт. 38/ по остаточній пересічній 4. Скінченних курсів, береться на учет в частинах і з порядкові списка призначається на вільші посади сотенних командирів. сів відповідні свідоцтва і місячну відмуску. РОЗ. ІДІ.VI. Пропедагогичну Раду. 44. Педагогичне раде являється дорадним органом "Начальника курсів для об говорення всіх тих питань, що до яких начельник побажає знати погляди своїх найблизьчих співробітників. 45. Педагогична рада на пропозицію Начальника курсів, обговорює успіхі та поведінку слухачів, питання про звільнення слушачів в курсів та про п право де-яких слушачів бути допущеними до відчитних робот та випускних іспитів. 46. Педагогична Рада збирається в наказу начальника курсів та складаеть ся з Начальника учебної частини, старших керовників та інкторів під по- луванням начельника курсів або його заступника. Секретарем ради призначається одного зі старшин -керовників на вибор Начальника курсів. 47. Всі питання, що повстають на педагогичній Раді вирішуються зачинаю більшостю голосів, а в випадку різного числа голосів -голос голоси має перевагу. мітку за наукову підготовку; в/пересічна з усіх відділів стрового навчання та всілякого роду муш- три /фактовання, кій на багнешах та інш./-часть остаточну відмітку за ст- ройову підготовку; м/пересічна з остаточних відміток -за наукову та стройову підготовку- дасть випускну відмітку на старшинство. (Всі переведні і) випускні відмітки вираховується з точністю до одної со- тої /0,01/ : При виході річних пересічних дроб в 0,5 і більш рахується за цілу о и- ницю, а менш 0,5 - відкидається. 39. Старшинство слухачів по випуску рахується по остаточній пересічні відмітці, в якому порядкові вони й стоять в спискові наказу про випуск. 40. Годоток: розрахунок часу навчань 4 і б. ПРАВА ОСІБ, що скінчили курси . 41. Список усіх старшин /арт. 38/, по скінченим курси, оголошується в вказі війську У.Н.Р. 42. Всім старшинам, що успішно скінчати курси, видається начальником куреї сів відповідні свідоцтва і місячну випуску. РОЗРІДИ.VI. Пропедагогичну раду. 44. Педагогична рада являється дорадним органом "Начальника курсів для об говорення всіх тих питань, що до яких начальник побажав знати погляди своїх найблизших співробітників. 45. Педагогична рада на пропозицію Начальника курсів, обговорює успіхи та поведінку слухачів, питання про ввільнення слухачів з курсів та про пе право де-яких слухачів бути допущеними до відчитних робот те випускних іспитів. 46. Педагогична Рада збирається в наказу начальника курсів та складает ся з Начальника учебної частини, старших керовників те декторів під го- луванням начальника курсів або його заступника. Секретарем Ради призначається одного зі старшин-керовників на вибор Начальника курсів. 47. Всі питання, що повстають на педагогичній раді вирішуються заця ною більшостю голосів, а в випадку рівного числа голосів,-голос голови не перевагу. 48. Всі постанови педагогичної ради вписуються до книги постанов і подається дачальникові курсів, який, на власний погляд, або затверджує цю постанову і переводить її в життя, або зміняє її чи залишає без наслідків. РОЗДІЛ VII. Про адміністративно-господарчу частину. 49. В господа рчо-адміністративному відношенню дачальник курсів користується в прав і нерує справами стосовно до арт. арт. 117-165 кн. У св. В. П. в 1869 році. 50. Господарство школи провадиться стосовно до арт. арт. 80-86 кн. 18 сьв. В.П. вир. 1863 роки. /Господарство в штабах і правлін. і господа у повчання час/. Т.в.о. З-го Генерал-квартирмє стера Генерального Штабу Генерального Штабу, Полковник- Т.в.с. Дачальника Канцелярії Полковник- ШТАТ Курсів Сотенних Командирів. | Назва посади | Старшина. | Батальйонний старшина. | Клас посади | Постових вих. | Тестових посад | Примітка. | |---|---|---|---|---|---|---| | Начальник Курсів /Полковник/ | I½ | - | V | - | - | 1/3 кадрових полковників, що обкомандування протягом року курінєм; користуються в прав командира окремого куріння. | | Старшина для доручень | I | - | VII | - | - | 2/3 кадрових батальйонних старшин по протягом року отриманням накор. курінем; користуються в прав командира куріння. | | Лекторів | s. | - | - | - | - | 3/5 мірі потреби за окрему виноградну. | | Стробова частина: | | | Начальник стройової частини-р сотні /Бульваний старшина/ | I½ | - | VI | - | - | 4/Користується в прав Со- т. н. по мандирів; бажано в кадрових старшин по одному на чetu. | | Старший коровників /командирі чет/ | 4-5½ | - | VII | - | - | | | Старшина слухачів | - | - | - | - | 6 | 5/Бажано в видною і обов'язково в залізничному середньому воєнному освіті. | | Челядників для обслуги по мешкань. | - | - | - | - | - | 6/ один на біжуче листування та журнал; | | Учебна частина | | 6/один на росписи, лекції та практичні заняття; в один друкарчик. | | Нач. Учб. частини /главний старшина/ | I½ | - | VI | - | - | 7/ для збирання ленців. | | Нанцелярія: | | 8/Бони прибирати і чистити помешкання. | | Діловод /він же бібліотекар/ | I | - | VII | - | - | 9/2 один неквіст; 6/один адміністративну частину і на біжуче листування; в один потосподарству г/один на журналах | | Писарів. | - | - | - | - | 3½ | | | Літографів | - | - | - | - | 2½ | | | Гонців | - | - | - | - | 3 | | | Адміністр. господарча частина: | | 10/ від семи членів і вище | | Начальник адміністративно-господарчої частини. | I | - | VІ | - | - | 4 на кожного старшину по одному; решти-по одному на двох-для ссіб постійного складу. | | Канцелярія: | | | Діловод | I | - | VIII | - | - | | 39 Проект. Скарбник /він же ключник/………. Писарів. Гонців Госпожар /він же завідуючий херчу- ванням/……… Писарів…… Бомірних Кухарь Кухонних челядників Гайдуків Постійн. складу 12-13° I Перемінного 200-250- Примітки: 1/ Всіх осіб і ремісного складу курсів рахується прикомандированими до курсів; вони виходяться на своїх посадах в частинах і побирають на- лежну платню по них. 2/ Всі чини постійного складу курсів з дозвола начальника їх одночасно можуть виконувати лекторські обовязки і такому разі до всього корис- туються ще й усіх прав, що належать лекторам. 3/ Лекгори, що посідають штатні посади на курсах чи в інших військових установах-побирають додаткову негороду за кожну годину лекції та практичних робот по 100 марок п. і за кожну рапетицію іспити та відчитку ре практичну роботу-по 30- м.п. 4/ Вільноназемні лектори спеціально запрошенні для викладу де яких предметів, що не посідають штатних посад, в Домілі У.М.Р./.-побирають за кожну годину лекцій та практичних робот по 200 м.п. а за кожну рапетицію, іспит та відчитку роботу-по 500 м.п. 5/ Старшинам-кзровникам виплачується додові гроші в розмірі 30 м.п. за кожну добу, яку вони бувають присутніми в клясах під час читання лекцій. 6/ За поліпшення для всіх осіб, як постійного, так і перемінного складу курсів, відпускається особові гроші в розмірі встановленому для курсів штабових старшин. 7/ Обовязки сотенного писаря, бунчужного й старших в четах, виконують призначені начальником строєвої частини старшини слухачі. Т.в.о. 3-го Генерал-Квартирмейстера Генерального Штабу Генерального Штабу, Полковник- Т.в.о. начальника Капцелярії Полковник Схема Курків Соменних Командирів Народн. Курків I II III друженць Нар. Стаб-раец. VI Нар. Усех-таец. VII Нар. Агм. Зоовдагр. тасміні VIII Свя-Волу, вефодавиць VII VI VII VIII IX Декількох Селузані Дивободзь-ур.раец. VI Дивободагр-скандмик XIII Тоендапс VII Пусарпі Лініори Тонуї Пусарпі Тонуї Пусарпі Камітимш! Кузарс Челадники до загали. Помилкавть селузанів. Кузасні Чемагники Загальний план до теоретично-наукових дисциплін для курсів Остенних Командирів. | | Тектика по короткому тобрічному такт. | Практичні роботи в полі. | Практичні роботи в полі. | Топографія | Кортизм | Артилерія | Навчання | Адміністративна залежноста воєнного підрозділу | Виховання всього в.-г. півена | Статути | Примітка | |---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---| | | навчання/короткого тобрічного такт. | Практичні роботи в полі. | Практичні роботи в полі. | Топографія | Кортизм | Артилерія | Навчання | Адміністративна залежноста воєнного підрозділу | Виховання всього в.-г. півена | Статути | Примітка | | Розрахунок годин | 25 | 25 | 40 | 5-10 | 5 | 5 | 10 | 15 | 12 | 10 | 15-30-10-15-5-12-20-19-288-144 | | Число репетицій | 4 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 | 1 | 3 | 1 | - | Т.в.о. з-го Генерал-Квартирмейстера Генерального Штабу Генерального Штабу, Полковник Т.в.о. Начальника Центральної Полковник Одаток А. Полковник Старінський В. В. Тарасов О загальних планів Стройових та практично-інструкторських навчань для курсів Сотенних Командирів. /З м. Із тижд. Іс тижд х6 72 доби 72 г.3 215 год. навчань/. | Назва | Полкове навчання | Зв'язок і сімнізація. | Генеральська справа | Окопна справа | Повторення перешкод | Стрілецька наука | Строєвої навчення | Вагонова служба. | Імнaстикa | Фактовання | Воєнська постава | Командування строєм | В залежності від курсів. | |---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---| | Назва | 66 | 7 | 6 | 6 | 4 | 15 | 30 | 24 | 6 | 20 | 8 | 4 | 10 | | РАЗОМ | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | Т.в.о. З-го Генерал-Квартирмейстера Генерального Штабу Генерального Штабу, Полковник Т.в.о. Дачальника Канцелярії Полковник - Батюшків Додаток Примітка. 65 Генерал-Хорунжому Довіченко. Подай на затвердження. Додаток: Положення про Скороченну Військову Електро- технічну школу на 9 аркушах і малюнок знаку. Т.в.о. Начальника Генерального Штабу, Генерального Штабу Генерал-Хорунжий Т.в.о. З-го Генерал-Кватирмайстера ГенШтабу Генерального Штабу Полковник ч 186/637 "15" Травня 1922р Начальникові канцелярії Генерального Штабу. Надсилається, згідно резолюції Генерал.Інспектора. Резолюція: "Положення мереслати для висновку Нач. Ген.Штабу". Додаток:Листування за ч.ч.994 та 186/537. Начальник канцелярії Генерального Інспектора ПІДПОЛКОВНИК "8."Травня 1922р. Діловод, ПОРУЧНИК У.Н.Р. 3-й урал-Квартірмайст Генштабу "12". Січня 1922 р. Ч. 184 аб. Калін. Повідомляючи Народного Ген- ерального Штабу. Вашому. Як умову південного вируб- лене поведення про Скоропечевих Кубу селекційно-племінну Відомості У.Н.Р. Додаток: Повелення на 9 друкувачах і ма- шинок звань. П. в. о. Зго Генерал-Квартирмайстера, Генштабу Повідомленн М. в. о. Народника Каменевця Сівновича 10 травня 1922 р. Ч.І000. до п. Генерала Петрова. Копія. Маю за нану повідомити резолюцію Генерала Нач.Ген. В'о'вк а'на&І наказу Генерал-Инспектора Армії У.Н.Р. від 15 квітня Ч.27: звернути увагу Нач. Генерального Штабу, що всі "такі Положення нале 26/3 до відома жить представляти не Ген. Інспекторові, а Воєн З-Решквартину: Рей. Вовк. 15/У-22 р. Полк.Садовський. Хор.Кулц. Підполк.Носаченко. Згідно: Зч Нач. Канцелярії Генквартa "10" травня 1922 р. Полковник Ближнєв 545/1987 "8" травня 1922 р. ч.../ До П. Генерал-Інспектора. Копія Полковників Козьма. Для видачі наказу Головної Команди про на- слідки іспитів в електро-технічній школі та про зарахування старшин, скінчивших її, по ін- женерних-військах, необхідно спочатку видати наказ про заснування цієї школи та оголошення положення про ню. Тому Генерал Вовк наказав просити Вас, Пане Генерале, як мога найскорше надіслати йому по- ложення про цю школу,яке як зазначає в своєму рапорті Ч 84 на Ваше ім'я Полковник Козьма, представлено Вам. Полковник Підполковник Госсельдт 5976 Mannheim und Heilbronn, nördlich der Neckar. Von Würzburg nach Mainz НАКАЗ Генерального Інспектора Війська У.Н.Р. ч.37. "У"...1922 року. Представлене мені Начальником Генерального Штабу на розгляд по- ложення про Скорочену Військову Електро-технічну школу Армії У.Н.Р. тимчасово, до затвердження Його в порядкові законодавчому, затверджую і наказую Начальникам груп інтернованих в таборах Ка- ліш,Щепіорно та Стрілково прийняти до керування. Додаток: Положення про Скорочену Військову Електро-технічну школу. Генштабу, Генерал-Хорунжий- НАКАЗ Головної Команди Війська У.Н.Р. /По Генеральному Штабу/ Ч........ " ........... 1922 року. Представлене Начальником Генерального Штабу на розгляд Положення про Скорочену Військову Електро-технічну Школу Армії У.Н.Р. затверджую і наказую Начальникам груп інтернованих в таборах:Каліш,Щепіорно,та Стрілково прийняти до керування. Додаток:Положення про Скорочену Військову Електро-технічну Школу. Головний Отаман В.О. Командарма і Військового Міністра, Генерального Штабу Генерал-Поручник Т.в.о.Начальника Генерального Штабу, Генерального Штабу Генерал-Хорунжий НАКАЗ Головної Команди Війська У.Н.Р. / По Генеральному Штабу /. ч...... " ...........1922 року. Оголошую при цьому затверджене мною Положення про Скороченну Військову Електро-технічну Іколу Армії У.Н.Р. Додаток:Положення. Головний Отаман В.О.Військового Міністра і Командарма Генерального Штабу Генерал-Поручник Т.в.о.Начальника Генерального Штабу, Генерального Штабу Генерал-Хорунжий НАКАЗ Головної Команди Війська У.Н.Р. /По Генеральному Штабу/ Ч...... " "........... 1922 року. Представлене Начальником Генерального Штабу на розгляд Положення про Скорочену Військову Електро-технічну Школу Армії У.Н.Р. затверджую і наказую Начальникам груп інтернованих в таборах:Каліш,Щепіорно,та Стрілково прияти до керування. Додаток: Положення про Скорочену Військову Електро-технічну Школу. Головний Отаман В.О. Командарма і Військового Міністра, Генерального Штабу Генерал-Поручник Т.в.о.Начальника Генерального Штабу, Генерального Штабу Генерал-Хорунжий До П. Генерал-Поручника Інаківа. Подаяю на затвердження в законодавчому шляху: "Положення про військову електро-технічну школу Армії У.Н.Р." Звіт про електро-технічну школу, початок та кінець навчання, кількість скінчивших та певний кошторис представлені мною 27.У.-22р. за Ч 593. Додаток: Положення на 8 аркушах і малюнок значка Т.в.о. Начальника Генерального Штабу, Генерального Штабу Генерал-Хорунжий Т.в.о.З-го Генерал-Кватирмайстера Генштабу, Генштабу Полковник ч. 22/652. В Червня 1922 р. До П. Генерал-Поручника Юнаківа. Подая на затвердження в законодавчому шляху: "Положення про військову електро-технічну школу Армії У.Н.Р." Звіт про електро-технічну школу, початок та кінець навчання, кількість скінчивших за певний кошторис представлені мною від 27/6-22 р. за 7593. Додаток: Положення на Варкушах і малюнок значка. hign: Т.в.о. Начальника Генерального Штабу, Генерального Штабу Генерал-Хорунжий Кущ Т.в.о.3-го Генерал-Квартирмайстера Генерального Штабу, Генерального Штабу Полковник Сісарів До П. Генерал-Поручика Кнаківа. "21" Червня 1922р. Подаяю на затвердження в законодавчому шляху: "Положення про військову електро-технічну школу Армії У.Н.Р." Звіт про електро-технічну школу початок та кінець навчання, кількість скінчивших та певний кошторис представлені мною 27.V.22р за Ч593. Додаток: Положення в двох примірниках. Т.в.о. Начальника Генерального Штабу, Затверджую Т.К., публічно 18 трупа Кунц Генерального Штабу Генерал-Хорунжий Т.в.о.3-го Генерал-Кватирмайстера Генерального Штабу, Генерального Штабу Полковник Сіаріє Невно: до Основи в бекнестом ЗВГТ праці в З-му Генерал-Квартірмайстерстві на протязі 1921р. до призначення Ге- нерал-Хорунжого Пет- ріва Н-ком Генераль ного Штабу I Розроблено положення про Скорочені курси по підготовці Штабових Старшин в опер.Штабах армії 2 Відкрита в таборі"Ка- ліш"Таборова Сп.юн.шк. Після призначен- ня Генерал-Хо- рунжого Петріва Н-ком Генераль ного Штабу I Відкриті скороче- ні курси по підго товці Штабових старшин в оператив- них Штабах Армії 2 Зроблен випуск з Таборової сп.юн. шк.в таборі"Каліш" 3 Розроблено і зат- верджене положен- ня про Таборову сп.юн.шк.в таборі Каліш. 4 Розроблен план стройових навчань в сп. юн. шк./Дер жавній/. 5 Розроблено поло- ження про курси сотенних команди- рів. 6 Розроблено поло- ження про курси адміністративних старшин 8 Розроблюється по- ложення про курси батарейних коман- дирів. 8 Розроблюється по- ложення про Єдину Сп.Юн.Шк. 9 Розроблюються і виправляються док ладні програми для всіх дисциплін для Єдиної Сп.Юн.Шк. 10 Розроблюється по- ложення на чин- них зараз курсах електро-техніки, відкритих при 2 Волин.дивізії. 19 вересня 1921р. 11 Засновані ветери- нарно-санітарні курси 3-го листо- паду 1921 року при 3-й Залізній стрі лецькій дивізії. Оригінал підписав:Т.в.о. 3-го Генкварта Генштабу,Генштабу Полковник Сігарів.ч19.13-І-22 р.Начальник Канцелярії Пол ковник Бакланів-Петрів. Певно: Т.в.о. Начальника Канцелярії 3-го Генкварта Генштабу, Полковник Рашинський СПРАВКА від З-го Генерал-Кватирмайстерства Генерального Штабу. Генеральним Інспектором Армії У.Н.Р. тимчасово затверджені: II квітня 1922 року. 1. Положення про курси батарейних командирів, 2. -"- -"- сотенних командирів, 3. -"- -"- адміністравивих старшин. 17 травня 1922 р. 4. -"- -"- курінних командирів, 5. -"- -"- Скорочену Військову Електро-технічну школу. 6. Положення про Скорочену Спільну Юнацьку Школу представлено на затвердження команді ня 3-м Генерал-Кватирмайстером Генерального Штабу при рапорті від 27 квіт- ня б.р. за Ч 162. Начальник Канцелярії Полковник Бакланов Петро В. (підпис) (печатка) Гончарову Николаю Темпранки везтъ 69 Райковъ Для избоя предав- нія розмѣщене Зм. Темпран - Ивардриледо -спіредвамъ: Голо - реліна трю Симонову Спільну наказує Умову: Додатки: Погодження, т.н.о. З-Генерал-Маршал Генеральний Мурз Глинив Стар. т.н.о. Начальник Канцелярії Приймовий Важливий Згідно: задіянова Бл Розрахунки на рахунок від 24/IV-20 162 на рахунку Звенигородка. 9, Х. Вовк надзвичайно серйозна прощу паніф Попиківника Сігоріва незабаром серйозно перевірена Імперською Адміністрацією. В інтересах узгоджувати справи ми не прошу щоб як найскоріше "зайвоводження втоми посприяли вчил як, пелетове до липового чо на Г. Х Петрів ех/17. Показ в комісії з комі. Російській Командній Війська Української Народної Революції. (74) Липень-серпень 1920 р. При увазі оголошую вище Зайвердення місце початку боротьби проти Скоропису Святого Константина, містом. Додаток: Ковель. Мігненнями: Союзовий Оманський Петлюра, Врісикнович Еліас і Євсеєва Володимир, Військовий Ради Семенович Генерал-кап. Муза, в Левко: Павленко Петро Повелювання Карачинський командний Зв'язок на 25.7 ПОЛОЖЕННЯ про скорочену Спільну юнацьку школу. РОЗДІЛ І. Призначення школи. 1. Метою спільної юнацької школи є виховання й теоретична та практична підготовка необхідного контингенту молоді до виконання обов'язків молодої старшини в частинах війська. 2. Школа є спільною в тому розумінні, що має завданням дати своїм вихованцям одноманітну підготовку та виховання в дусі однакового розуміння військової служби та воєнної справи, незалежно від того, в якому роді війська вони будуть слугувати після скінчення цієї школи. РОЗДІЛ ІІ. Організація школи. 3. Спільна юнацька школа складається з: а/спільного курсу, де юнаки побирають одноманітне виховання і початкові знання з воєнних наук, необхідні для кожного старшини, і б/курсів спеціальних: пішого, кінного, арматного та інженерно-топографичного, де вони докінчують своє виховання і набувають воєнно-технічних знань. 4. Число шкіл типу скороченої спільної юнацької школи, як рівно з числом порічного прийому молоді до них, до часу сформування постійних шкіл, визначається Начальником Генерального Штабу, стосовно до потреб в старшинському складі для армії У.Н.Р. і відчиняється встановленням чином. РОЗДІЛ ІІІ. Склад школи (додаток 1 і 2) 5. Склад школи поділяється на: а/постійний, відомости про службовців якого подано в штаті школи, і б/перемінний, до якого належать вихованці школи-юнаки в числі, встановленому окремо для кожної школи. РОЗДІЛ ІV. Підлеглість, обов'язки та права осіб постійного складу школи. НАЧАЛЬНИК ШКОЛИ. Підлеглість Начальника Школи. 6. Начальник школи безпосередньо підлягає З-му Генерал-штабмайстерові Генерального Штабу. Обов'язки Начальника Школи. 7. Начальник Школи виконує такі обов'язки: а/ в усіх відношеннях відповідає за доручену йому школу-за вихован- ня, наукову, стройово-практичну підготовку та за добрим господарчи стан школи; б/пильнує за вихованням знанків у дусі завдань спільної юнацької шко- ли; в/ пильнує за відповодним добором старшинсько-інструкторських та лекторських сил; г/пильнує за відповідним викладанням лекцій і практичних робот та переведенням всілякої муштри; д/керує й погоджує діяльність стройового, учебного та адміністратив- ного господарського складів школи; е/подає на затвердження 3-му Генерал-Кватирмастрої Генерального табу плани та програми навчань; ж/ в зазначені терміни представляє 3-му Генерал-Кватирмастрої Ге- нерального Штабу доклади про перебіг праці в школі; з/в потрібних випадках скликає Педагогичну та дисциплінарну Ради школи і головує на засіданнях цих Рад; і/затверджує та переводить в иття постанови ціх Рад згідно з поло- женнями про ці ради /99-74-82 і 88-83-88 цього Положення/; к/затверджує і дозволяє витрату грошей на різні потреби та видатки по школі з авансу, який має до своєї распорядимости; л/подає 3-му Генерал-Кватирмастрої Генерального Штабу справоздан- ня про витрати з цього авансу та дбає про часне поповнення його; м/одночасно моє викладати лекції, не більше 12 тижневих годин, на однакових правах з нептатними лекторами. права. Начальника Школи. 8. Начальник Школи користується з прав Командира дивізії-в питаннях дисциплінарних, адміністративно-господарчих і що/свого утримання. персональний адвант Начальника Школи, підлеглість, обовязки та права його. 9.Персональний адютант Начальника Школи безпосередньо підлягає На- чальникові Школи і виконує всі його особисті доручення. Він користується з прав молодшого старшини. Шкільний Значковий. 10.Шкільний Значковий підлягає безпосередньо Начальникові Школи. Обовязки шкільного значкового. 11.Шкільний Значковий виконує такі обовязки: а/керує працею всіх службовців шкільної канцелярії; б/ відає всією відчitнoстю та листуванням в адмiнiстративно-строio- вiй та iнспекторськiй справах школи; в/по вказiвках Начальника Школи складає проекти наказів та росказів по школі и пильнує за вчасним оголошенням їх; г/скріпляє своїм пiдписом все листування школи по адмiнiстративно-ст- роюовій та iнспекторській справах; д/проводить опись справ, якими відає і хоронить уї справи е/хранить шкільну печать; ж/керує дiяльністю шкільної оркестри. Права шкільного значкового. 12.Шкільний Значковий користується в прав Сотенного командира що до підлеглих йому службовців шкільної канцелярії і свого утримання- і з прав Курiнного Командира-що до службовців шкільної оркестри. КУРІННИЙ КОМАНДИР. Підлеглість Курінного Командира. 13.Курінний Командир безпосередньо пiдлягає Начальникові школи і є найблизчим помішником його в справах стройово-практичної підготовки та виховання. Обовязки Курінного Командира. 14. Курінний Командир виконує такi обовязки: а/керує і відповідає за належне виховання та практично-строюву під- готовку всіх знaків куріня і стежить за їхніми успіхами в'науках; б/складає і подає Начальникові школи на затвердження плани та програ- ми стройових навчань,практично-строївих робот та всiлякого роду мушт- ри; в/пильнує за ретельним переведенням у життя затверджених Начальни- ком школи планів та програмів стройово-практичної підготовки; г/вживав всіх заходів до вчасного забезпечення Курiня всiм необхiд- ним для його практично-строювої праці; д/на свій погляд скликає наради з підлеглих йому стройових начальни- ків свого куріня для обговорення і вирішення питань, дотичних до строї ової та виховавчої праці; е/подає Начальникові школи на розгляд та затвердження побажання та ухвали винесені на цих нарадах ;. ж/приймає участь у засіданнях Педагогичної та Дисциплінарної "шкільних Вад; з/в зазначений термiн подає Начальникові школи доклади про перебіг праці в куріні; в куріні та за своєчасним і добрим забезпеченням знаків всіма пред- метами задоволення. к/одночасно може викладати лекції та провадити практичні роботи на однакових підставах з нептатними лекторами в числі не більш, як 12 тип- невих годин. Права Курінного Командира. І5.Курінний Командир користується з прав Командира Окремого Куріня- дисциплінарних і що до свого утримання. СОТЕННІ КОМАНДИРИ. Їхня підлеглість та обовязки. 16.Сотенні командири лішого куріння підлягають курінному командирові, Командир же кинної сотні, Командир батареї та Командир Інженерно-топо рацічної сотні-підлягають безпосередньо Начальникові школи і виконую такі обовязки: а/кéрують службою,вихованням та практичноюстроєвою підготовкою юна- ків своїх сотень в дусі завдань Спільної і нацької школи і стосовно до затверджених планів та програмів; б/стежать,щоб юнаки довірених їм сотень строго додержували встанов- лених правил,інструкцій та загальних дисципліни, стежать за їхньою по ведінкою, а також за їхньою позакласною працею: в/ в порядкові підлеглості /§ 16/ докладають про перебіг праці в со- них; г/відповідають за хоронення та добрий стан сотенного майна; е/командири кинної та інженерної сотні і командир батареї, крім пере ліченого в сьому артикулі, виконують ще обовязки визначені під точкам 2 е і з-і для Курінного командира в арт. 14-ешу. Права Сотенних/Командирів. І7.Сотенні Командири в Спільній Інацькій Школі користуються з прав: а/дисциплінарних що до своїх підлеглих-як сотенні Командири частинах, б/що до утримання - з прав командира неокремого куріння. Курсові старшини /четові командири/ Їхня підлеглість та обовязки. (Командир батареї) І8.Курсові старшини підлягають відповідним сотенних командирам, суть іншими безпосередніми відповідальними помічниками в справах виховання, в куріні та за своєчасним і добрим забезпеченням знаків всіма пред- метами задоволення. к/одночасно може викладати лекції та провадити практичні роботи на однакових підставах з нелтатними лекторами в числі не більш, як 12 тиж- невих годин. Права Курінного Командира. 15.Курінний Командир користується з прав Командира Окремого Куріня- дисциплінарних і що до свого утримання. СОТЕННІ КОМАНДИРИ. Іхня підлеглість та обовязки. 16.Сотенні командирі пішого куріння підлягають курінному командирові, Командир же кінної сотні, Командир батареї та Командир Інженерно-топо радичної сотні-підлягають безпосередньо Начальникові школи, а виконую такі обовязки: а/керують службою,вихованням та практичноюстроєвою підготовкою юна- ків своїх сотень в дусі завдань Спільної Надцької Школи і стосовно до затверджених планів та програмів; б/стежать,щоб юнаки довірених їм сотень строго додержували встанов- лених правил,інструкцій та загальних дисципліни, стежать за їхньою по ведінкою, а також за іхньою позакласною працею: в/ в порядкові підлеглості /§ 16/ докладають про перебіг праці в сот- нях; г/відповідають за хоронення та добрий стан сотенного майна; д/ приймають участь в засіданнях шкільних Педагогичної та дисципл- нарної Рад; е/можуть викладати лекції та провадити практичні роботи на рівних підставах з нелтатними лекторами, в числі не більшому, як 8 тижневих годин. Права Сотенних Командирів. 17.Сотенні Командири в Спільній Ознакої Школі користуються з прав: а/дисциплінарних що до своїх підлеглих-як сотенні Командири частинах, б/що до утримання- в прав командира неокремого куріння. Курсові старшини /четові командири/ Іхня підлеглість та обовязки. 18.Курсові старшини підлягають відповідним сотенних командирам, суть їхніми безпосередніми відповідальними помічниками в справах виховання; та практично-строєвої підготовки юнаків. Курсові старшини приймають під свій провід знаків, а першого для іхньої служби в ознакої школи ведуть цей провід над ними аж до випуску своїх знаків старшинами - в піномукуріні- за дія котуду знаків до школи і на курсах спеціальних- за дія переводу на ці курси. Вони виконують такі обовязки: а/ безпосередньо керують і відповідають за фізичне, загально-моральне та воєцьке вихавання юнаків у довірених їм частинах сотні /четах/ в дусі завдань Спільної Іншцької Школи; б/ безпосередньо керують стройовою підготовкою юнаків та наглядають за їхньою позакласною працею; в/ являються посередниками між юнаками та декторським складом школи; г/ пильнують, щоб доручені им юнаки суворо додержували встановлених для школи інструкцій, правил та загальної дисципліни и стежать за їхньою поведінкою, акуратним одвідуванням лекцій та переведенням всіляких ин- ших занять; д/ завжди стоїть в курсі і темпі внутрішнього життя доручених їм час- тин сотні, як рівно в кожного юнака з окрема-в цікому до дрібниць; е/ ведуть докладну характеристику всіх доручених їхньому керуванню юнаків і на вимогу старших начальників, від сотенного командира почи- наючи, довідають про кожного юнака з окрема; ж/ доповідають сотенним командирам про загальний стан довірених їм частин сотні і про перебіг практично-строєвої праці з окрема; з/ допомагають своїм юнакам готуватися до репетицій, відчітних робот та іспитів, для чого одвідують лекції та репетиції; і/ приймають участь у засіданнях Педагогичної та дисциплінарної Шкіль- них Рад і в нарадах стройових начальників; к/ викладають статути в своїх четах і дають пояснення їй коментарії до доцільного використання їх; л/ можуть одночасно викладати лекції та провадити практичні роботи на однакових правах з нештатними лекторами, в числі не більш, як 6 тижневих годин: м/ виконують всі обовязки молодших старшин, визначені в статутах строй- овому Внутрішньої служби, Залогової Служби та Дисциплінарному. СТАРШИНИ-ІНСТРУКТОРИ Їхня підлеглість та обовязки. 19. Старшини-інструктори безпосередньо підлягають в пішому куріні- Курінному Командирові і в лінійній Сотні, батареї та інженерно-топогра- фичний сотні-відповідним командирам. Вони виконують такі обовязки: а/ складають програми до навчань по своїх їахах; б/ переводять з юнаками заняття, муштру та всілякі вправи, як в класі так і в полі, по своєму їаху; в/відповідають за добру підготовку юнаків у відповідних гаах; г/викладають лекції з предметів, дотичних свого гаху і можуть виклада- ти лекції з інших предметів на однакових правах з нештатними лекторами; д/інструктор верхової їзди пішого куріня до всього ще відає стрововими кіньми й конюхами при них пішого куріня на правах сотенного командира. Права Старшин-інструкторів. 20. В усьому, що стосується до гахової праці і в усьому, що стосується Начальники стаєнних команд. Іхая підлеглість, обов'язки та права. 21. Начальники стаєнних команд підлягають відповідним командирам /кін- ної сотні і батареї/ і виконують такі обов'язки: Відповідають за довірені їм стайні, за добре удержання коней і за справ- ну працю конюхів. Начальники стаєнних команд користуються з прав молодших старшин в час- тинах війська що до своїх упірнань та з прав Сотенних К-фів - що до підлеглих. в/розучує з музиками нові песи; г/вчить гри на інструментах і нот молодих музикантів; д/вчить різних сигналів і расел шкільних сурмачів; е/відповідає за належну підготовленість оркестри і за художнє виконан- ня пес; ж/добирає до оркестри вільнонаемних музик і докладає шкільному Знач- ковому про прийом їх. Права реєнта. 23. Шкільний реєнт що до своїх підлеглих та свого утримання користуєть- ся з прав Сотенного Командира. Інспектор клас. Підлеглість Інспектора Клас. 24. Інспектор Клас безпосередньо підлягає Начальникові Школи і є найб- лижшим помічником його що до організації та керування учебними справами школи. Обов'язки Інспектора Клас. 25. Інспектор Клас виконує такі обов'язки: а/виробляє плани, програми та інструкції до учебної праці в школі і по- дає їх Начальникові Школи на затвердження; б/складає росклади лекцій та практичних занять, репетиції та іспитів і подає їх на затвердження Начальникові Школи; в/ переводить у життя та стежить за доцільним виконанням всіх цих в/відповідають за добру підготовку знаків у відповодніх дахах; г/викладають лекції з предметів, дотичних свого саxу і можуть виклада- ти лекції з інших предметів на однакових правах з нештатними лекторами; д/інструктор верхової їзди пішого куріня до всього ще відає стройовими кіньми й конюхами при них пішого куріня на правах сотенного командира. Права Старшин-інструкторів. 20. В усьому, що стосується до саxової праці і в усьому, що стосується до знаків під час цієї праці а також що до утримання свого старшини-інс- труктори користуються з прав Сотенних Командирів у частинах війська. Реєнт шкільної оркестри. Підлеглість обовязки його. 21. Реєнт безпосередньо підлягає Шкільному Значковому. Він виконує такі обовязки: а/всеобічно керує внутрішнім життям шкільної оркестри; б/дбає про репертуар пес для шкільної оркестри; в/розучує з музиками нові песи; г/вчить гри на інструментах і нот молодих музикантів; д/вчить різних сигналів і гасел шкільних сурмачів; е/відповідає за належну підготовленість оркестри і за художнє виконан- ня пес; ж/добирає до оркестри вільнонаемних музик і докладає шкільному Знач- ковому про прийом їх. Права реєнта. 23. Шкільний реєнт що до своїх підлеглих та свого утримання користуєть- ся з прав Сотенного Командира. Інспектор клас. Підлеглість Інспектора Клас. 24. Інспектор Клас безпосередньо підлягає Начальникові Школи і є найб- лизшим помішником його що до організації та керування учебними справами школи. Обовязки Інспектора Клас. 25. Інспектор Клас виконує такі обовязки: а/виробляє плани, програми та інструкції до учебної праці в школі і по- дає їх Начальникові Школи на затвердження; б/складає росклади лекцій та практичних занять, репетицій та іспитів і подає їх на затвердження Начальникові Школи; в/ переводить у життя та стежить за доцільним виконанням всіх цих роскладів та програмів; г/стежить за доцільністю системи лекційних викладів та всілякої іншої учебної праці, для чого одвідує лекції під час читання їх; д/вкиває всіх заходів до масного забезпечення школи всіма необхід- ними учебними засобами, як учебники, підручники, бібліотека, музей, видання друком лекцій, різні інструменти, приладдя та всіляке інше шкільне майно; е/подая Начальникові школи, стосовно до його вказівок, доклади та спра- воздання про працю та стан учебної частини; ж/збирає та веде в своїй канцелярії всі шкільне листування дотичне до учебної справи та скріпляє своїм підписом все листування по учебній частині, що виходить за підписом Начальника школи; з/являється членом Шкільних Педагогичної та Дисциплінарної Рад, а в разі потреби-скликає і веде провід на лекторських нарадах та подає На- чальникові школи на розгляд та затвердження ухвали та побажання,вине- сені на цих нарадах; і/в разі відсутності Начальника Школи заступає його місце і виконує всі обовязки та користується з усіх прав, визначених для Начальника Школи в §§ 6й 7 цього положення; к/одночасно може викладати лекції, не більш 12 тижневих годин, та проводити практичні роботи та навчання на однакових правах з нештатними мі лекторами; Права Інспектора Клас. 26.Інспектор Клас користується з прав командира неокремої бригади- дисциплінарних і що до свого утримання. Що до лекторів, то з цих прав він користується лише в тому, що стосуєть ся до виконання ними лекторських обовязків. Що до інаків,-то він користується з цих прав в усьому тому, що сто- сується до учебної справи та під час перебування на лекціях та прак- тичних роботах. Лектори штатні і нештатні. Іхня підлеглість 27.Штатні й нештатні лектори безпосередньо підлягають Начальнико- ві школи, а що до виконання лекторських обовязків-Інспекторові Клас. Лекторські обовязки. 28.Всі-лектори штатні й нештатні,виконують такі обовязки: а/викладають лекції, провадять практичні роботи, репетиції та іспити впідно з затвердженими програмами, а також згідно з особливими вка- зівками Начальника Школи та Інспектора Клас; б/складають програми та конспекти до своїх лекцій і виготовляють їх до друку; в/дбають про вчасне забезпечення школи різною літературою по своєму предмету чи фаху, для чого подають Інспекторові Клас відповідні вимоги; г/ приймають участь в засіданнях Педагогичної Ради. Права штатних лекторів. 28. Штатні лектори що до яких та до свого утримання користуються з таких прав: а/ Молодші /корочовий Тебер/ старшини-з прав командира неокремого куріня; б/булавні старшини-з прав командира окремого куріня; в/Генеральні старшини- з прав командира неокремої бригади; Права нештатних лекторів. 29. Не штатні лектори що до виконання лекторських обовязків користують ся з прав командира неокремого куріня, як що по посаді своїй не посі- дають вищих прав. Що до винагороди за свою працю, то нештатні лектори побирають платню в мисль примітки 6-10... до цього положення. Помічник Інспектора Клас. /він має завідуючий складом підручників та учебно-шкільного майна/. Його підлеглість та обовязки. 30. Помічник Інспектора клас безпосередньо підлягає Інспекторові Клас і виконує такі обовязки: а/ в усіх відношеннях допомагає Інспекторові Клас і являється його заступником; б/завідує складом шкільних учебників, підручників та всякого іншого учебно-шкільного майна; в/по вказівках Інспектора Клас видає зі складу до клас і відбирає на- зад учебники, підручники та всяляке учебне приладдя; г/дбає про вчасне поповнення складу ріжного роду учебно-шкільним май- ном, для чого має на руках визначений через Начальника Школи грошовий аванс, який він у мірі у мірі потреби витрачає і вчасно поповнює; д/ веде дійбу і здає справоздання про набуте, витрачене та зужите учеб- но- шкільне майно; е/ стежить за порядком та чистотою в класних помешканнях; ж/завідує класними чердаками; з/одночасно може викладати лекції не більш 12 тижневих годин і про- водити практичні роботи на однакових правах з нептатними лекторами. Права помічника Інспектора клас. 31. Помічник Інспектора Клас користується з прав Командира неокремого куріння-дисциплінарних і що до свого утримання. Що до знаків, то він користується з цих прав подібно до того, як це визначено для Інспектора Клас в § 25 цього положення. Шкільний бібліотекар. Підлеглість та обов'язки його. 32. Шкільний бібліотекар безпосередньо підлягає Інспекторові Клас і виконує такі обов'язки: а/ завідує фундаментальною бібліотекою школи; б/ по вказівках Інспектора Клас дбає про поповнення бібліотеки книгами, як загального змісту-по всіх галузях знання, так і спеціально-воєнними, для чого на руках визначений через Начальника Школи грошовий аванс, який він у мірі потреби витрачає і вчасно поповнює; в/ веде книжні каталоги-загальний і по відділах бібліотеки; г/ пильнує за добрими станом шкільної бібліотеки; д/ у визначені години видає книги для користування особам постійного та перемінного складів школи, згідно є особливою до цього інструкцією; е/ завідує читальною при бібліотеці, дбає про забезпечення її газетами, журналами й стежить за порядком у ній; ж/ може викладати лекції та провадити практичні роботи на однакових пра- вах з нептатними лекторами. Права шкільного бібліотекаря. 33. Шкільний бібліотекар що до утримання користується з прав Команди- ра неокремого куріння. Секретарь учебного відділу. Його підлеглість та обов'язки. 34. - Секретарь учебного відділу безпосередньо підлягає Інспекторові Клас і являється начальником канцелярії учебної частини. Він виконує такі обов'язки: а/ веде листування по учебній частині; б/ розподіляє це листування для виконання між писарями та друкарщиками; в/ робить розрахунки платні та складає вимогові відомості на неї за про- читані нептатними лекторами лекції та за практичні роботи, реєстрації та іспити; г/ виконує всі зарядження Інспектора Клас що до вчасного видання лекцій- них розкладів, програмів, конспектів і т. п. Рисовник. Його підлеглість, обов'язки та права. 36. Рисовник безпосередньо підлягає секретареві учебного відділу і по вказівках Інспектора Клас чи Секретаря виконує різні схеми, показані таблиці та інші рисовні роботи. Він користується з прав молодшого старшини. Начальник шкільного господарства. Його підлеглість. 37. Начальник шкільного господарства безпосередньо підлягає Начальникові Школи і є його найбільшим помічником в справах шкільного господарства. Обов'язки Начальника шкільного господарства. 38. Начальник шкільного господарства виконує такі обов'язки: а/ всебічно відповідає за доцільну працю підлеглих йому органів та осіб шкільного господарства і постачання її керує їхньою діяльністю та контролює; б/ відповідає за вчасне забезпечення школи всіми необхідними предметами інтенданського, арматного та інженерного постачання, а також на вимоги Інспектора Клас,- всілякого роду матеріальною частиною для оборудування класних помешкань; в/з докладу Начальникові Школи оголошує торги та складає умови з доставниками різних предметів постачання та забезпечення; г/ провадить та керує всім листуванням школи по господарству та постачанню, складає й підписує кошториси, обрахунки, різного роду вимоги на предмети постачання та забезпечення; д/робить всілякого роду заготовки річного припасу через інтендантуру чи способом господарським; е/робить Начальникові Школи доклади про бізучі господарські справи школи; ж/вияває всіх заходів до підтримання в добром стані та в належному порядкові шкільних помешкань іншого оборудування й обстановки та всілякого-шкільного майна й дбає про вчасний ремонт та полагодження їх; з/керує працею підлеглих йому: ключника, командира нестройової сотні та начальників харчової й річової частини; і/ скликає і головує на нарадах підлеглих йому господарських чинників школи і подає Начальникові Школи на розгляд та затвердження постанови винесені на цих нарадах; к/за згодою начальника школи росподіляє, видає, відбирає справоздання й поповнює аванс, які встановлено для різних службовців школи; л/в діяльності своїй керується книгами ХІХ та ХХ Св. В.П. р.1869 вид. Права Начальника Шкільного Господарства. 39.Начальник шкільного господарства що до свого утримання і прав дисциплінарних- користується з прав командира окремої бригади і в справах господарчих-з прав командира окремої частини. Шкільний Ключник. Підлеглість та обовязки його. 40.Ключник безпосередньо підлягає Начальникові Шкільного Господарства і виконує такі обовязки: а/пильнує за добрим станом шкільних помешкань та різного роду технічних споруджень /водопровод, електроявня, каналізація, стайні, центральний опал, пральні та всілякі майстерні при них/; б/ веде учет усім воєнпозабовязаним та вільнонаємним службовцям, що ці помешкання обслуговують- техникам, монтарям, майстрам, сторожам, двірникам, прачкам і т. и.; в/докладає Начальникові господарства про число підлеглих йому службовців та за його згодою в разі потреби, може збільшувати чи зменшувати це число; г/ через підлеглих йому доглядачів припильновує за різними майстернями машинними /слосарською, водопроводною, теслярською, столярською, і т. и./за технічним влаштуванням шкільних помешкань; д/вхиває заходів до вчасного ремонту шкільних помешкань та їхнього влаштування й обслуговування. Права Шкільного Ключника. 41.Ключник користується з прав командира неокремого куріння. Командир нестроївової сотні. Його підлеглість, обовязки та права. 42.Командир нестроївової сотні безпосередньо підлягає Начальникові Шкільного господарства і виконує такі обовязки: а/завідує шкільним обозом, командиром якого являється; б/ веде лічбу воєнпозабовязаних і поверхстрокових нестроївових козаків та підстаршин школи та тих вільнонаємних, що заміняють воєнпозабовязаних в/призначає з нестроївової сотні нестроївових козаків і вільнонаємну черг для обслуги стенніх і класних помешкань, санітарну, кухонну, ідальню, судникову, пекарську та всіляку іншу черг; г/пильнує за добрим станом шкільного обозу та обозних коней. 43. Командир нестроївової сотні користується з прав сотенного командира. Молодші старшини нестроївової сотні. Їхня підлеглість, обов'язки та права. 44. Молодші старшини нестроївової сотні безпосередньо підлягають Командирові нестроївової сотні, виконують всі його зарядження та доручення і користуються з прав молодших старшин у частинах. Начальник річевої частини. Його підлеглість та обов'язки. 45. Начальник річевої частини безпосередньо підлягає Начальникові Господарства і виконує такі обов'язки: а/ завідує шкільними майстернями-цвальню, непневмакарнею, білошвальню та річевим складом школи. б/ постачає на постійний та перемінний склад школи всілякі предмети обмундирування-одягу, взуття та білизну,-власною заготовкою чи через доставників; в/ розподіляє предмети обмундирування між сотнями та особами постійного складу; г/ дає про вчасне лагодження предметів обмундирування; д/ дає про вчасне виконання замовлень на предмети, обмундирування; е/ дає вказівки та розподіляє роботу між підлеглими йому майстернями; ж/ подає встановлені терміни і надзвичайні справоздання в своїй діяльності начальникові Господарства; з/ веде відчитність предметам обмундирування і матеріальну книгу Начальника річевої частини;. Права Начальника річевої частини. 46. Начальник річевої частини користується з прав молодшого старшини. Начальник харчової частини. Його підлеглість та обов'язки. 47. Начальник харчової частини безпосередньо підлягає Начальникові Шкільного господарства і виконує такі обов'язки: а/ завідує склепами, коморами та льохами харчового припасу; б/ після затвердження умов воде безпосередні стосунки зі шкільними доставниками та підрядчиками харчового припасу; в/ дає про вчасне поповнення шкільних склепів усіляким харчовим припасом-від інтендатури, через господарські заготовки чи через доставників та підрядчиків; г/ пальнує та відповідає за добру якість харчового припасу; д/-видає харчовий припас на кухню та пекарню-мірою, вагою та лічбою; е/відповідає за добру якість страви, чистоту та порядок на кухні, пекарні, ідальні, судняку; ж/веде учет припасу по харчовому листу; з/подає начальникові Господарства встановлені термінові та надзвичай- ні справоздання про стан харчової справи; Права Начальника харчової частини. 48.Начальник харчової частини користується з прав молодшого старшини. Начальник збройової частини. 49.Начальник збройової частини підлягає безпосередньо начальникові Господарства і виконує такі обов'язки: а/завідує зброєю та шкільними зброями; б/дає про забезпечення осій постійного та перемінного складів школи зброєю встановлених зразків-пальною та холодною; в/дає про забезпечення школи різними бойовим припасом, як латрони, під- ривне-майно, ручні гранати, запасові частини до зброї та учебно-показна зброя; г/завідує шкільною зброєю /нулем/, дає про полоення збройні ріжними зразками зброї та вправним утриманням її; д/наглядає за правилом гарматного техніка та стрільб; е/робить доклади начальникові Господарства про стан зброї та бойового припасу; ж/одночасно може викладати лекції по своєму фаху і провадити практичні роботи на однакових підставах з нептатними лекторами. Права Начальника збройової частини. 50.Начальник збройової частини користується з прав командира неокре- мого куріня. Секретар господарчої частини. Його підлеглість та обов'язки. 51.Секретар господарчої частини підлягає безпосередньо начальникові шкільного господарства і виконує такі обов'язки: а/являється начальником господарчої канцелярії школи; б/провадить все листування по господарчих справах школи, згідно/поло- женням про письмоводство у В.В. р.1910; в/розподіляє працю між службовцями господарчої канцелярії; г/докладає Начальникові Господарства все дотичне листування й направ- ляє його по належності. Права Секретаря господарчої канцелярії. 52.Секретарь що до своїх підлеглих та до свого утримання користує- Вухральтер. Його підлеглість, обов'язки та права. 53. Вухральтер підлягає начальникові шкільного господарства через Сек- ретаря господарчої частини і виконує такі обов'язки: а/ керує діяльністю підлеглих йому рахівників; б/ веде весь прологу підчитність школи; в/ складає асігновки і вимагає кредити до них по різних статьях шкільного господарства; г/ складає термінові і надзвичайні зправоздання про грошовий стан шко- ли. Що до утримання користується з прав сотенного командира. Рахівники Їхня підлеглість, обов'язки та права. 54. Рахівники підлягають безпосередньо вухгальтерові і по його вказів- ках складають різні кошториси, обрахунки та виписують асігновки. Користуються що до утримання з прав молодших старшин. Скарбник. Його підлеглість обов'язки та права. 55. Скарбник безпосередньо підлягає начальникові господарства і вико- нує такі обов'язки: а/ одержує від державної скарбниці гроші і вкладає їх до прологої скри- ни; б/ виплачує гроші по ордерах начальника господарства і так осіб, яких на це буде уповноважено від Начальника школи чи Начальника Росподарства; в/ веде скароничу книгу; г/ веде вкладкову книгу; д/ виплачує згідно з вимоговими відкостями платню шкільним службовцям. Скарбник що до утримання свого користується з прав сотенного командира Старший лікарь. Його підлеглість та обов'язки. 56. Старший лікарь підлягає безпосередньо Начальникові Школи і виконує такі обов'язки: а/ зазідує санітарною частиною школи шкільним лазаретом і керує працею підлеглому йому санітарного складу школи ; б/ дбає про забезпечення шкільного лазарету всім необхідним санітарно- медичним майном; в/ в призначення час і при допомозі підлеглого йому санітарного персо- налу робить медичний огляд змінного складу школи, прикомандированих до школи козаків та вільнонаємих службовців; г/ дае лікарську пораду з медицину доломору воїм службовцям змінного складу і службовцям постійного складу школи та їхнім родинам-в амбуля- торії чи на дому; д/ визначає потребу, дае про переведення спеціального лікування для хо- рах службовців постійного та перемінного складів школи, які в такому лік куванні потрібують; е/ головує на медично-санітарних комісіях та парадах; ж/ робить доклади Начальнику Школи про санітарний стан очей школи; з/ стежить за до держанням приписів військової гігієни в поменканих школи; і/ викладає лекції по військовій гігієні та санітарії на однакових правах з номтатними лекторами. КЗ З'якачук М.к Школи Приймач уряду в засіданнях Недавненних та Дев'ятимінарні Вар. Права Старого Лікаря. 57. Старший лікар користується з усіх прав, визначених для дійсного- го лікаря; Молодші Лікарі. Їхня підлеглість, обов'язки та права. 58. Молодші лікарі підлягають старшому лікареві й виконують всі його зарядження, в мисль обов'язків (вказаних) для старшого лікаря /34/. Молодші лікарі користуються з прав (вказаних) для молодих лікарів в частинах. Зубний Лікарь. Його підлеглість, обов'язки та права. 59. Зубний лікар підлягає старшому шкільному лікареві. Він працює по зуболікарському фаху під контролем старшого лікаря й за- відує зуболікарським кабінетом і що до зуболікарської справи, то вико- нує обов'язки в мисль точок б. і г.9 57, визначених для старшого лікаря. Що до утримання свого користувань з прав, визначених для молодих лі- карів у частинах. Ветеринарний лікарь. Його підлеглість та обов'язки. 60. Ветеринарний лікар підлягає безпосередньо Начальнику Школи й виконує такі обов'язки: а/ завідує шкільним ветеринарним лазаретом; б/ дає про стан здоровля шкільних коней-строївих, арматних і обозних; в/ періодично, в зазначені терміни, чи з наказу Начальника школи робить огляди кінського складу школи; г/ лікує коней в шкільному лазареті і дає про вчасне забезпечення його всіляким ветеринарним майном; д/ з разі купівлі коней для школи засобами господарськими, приймає участь в цій купівлі, яко порадник-експерт; е/ керує діяльністю підлеглого йому фермального ветеринарного персоналу, ж/ викладає гіпологію кінній сотні та багарей на однакових правах з нештатними лекторами. Права ветеринарного лікаря. 61. Шкільний ветеринарний лікар користується у всіх прав визначених Лікарські помічники-медичні і ветеринарні. Іхня підлеглість, обовязки та права. 63. - Лікарські помічники, медичний та ветеринарний, підлягають відповід- ним старшим лікарям. Вони виконують всі їхні завдання до до праці по своїх галузях і, до всього, звідуть господарством відповідних лазаретів та обовязки фарма- цевтів при них. Лікарські помічники користуються з прав визначення днів спортивних лікарев хих потрібних участь. Фельдшер в/ виконує обовязки духового пастора; г/ викладає в класах духовні лекції та веде з знаками духовно-релігійні розмови; д/ може викладати лекції і по інших предметах на однакових правах з неш- татними лекторами. Права шкільного сьвященика. 63. Шкільний священик до до свого утримання користується з прав коман- дара нескремого курія. Диякон. Його підлеглість, обовязки та права. 64. Диякон підлягає шкільному священикові і виконує такі обовязки: а/ допомагає священикові в його церковній та пасторській праці; б/ може викладати лекції на однакових правах з нештатними лекторами;. Диякон що до свого утримання користується з прав сотенного командира. в частинах. Диригент хору. Його підлеглість, обовязки та права. 65. Диригент-підлягає священикові і виконує такі обовязки: низькі знаки духового й світського співу і дає про милозвучність та благочинність церковного співу. в/ періодично, в зазначені терміни, чи з наказу Начальника школи робить огляди кіньського складу школи; г/лікує коней в шкільному лазареті і дає про вчасне забезпечення його всіляким ветеринарним майном; д/з раси купівлі коней для школи засобами господарськими, приймає участь в цій купівлі, яко поряднак-експерт; е/керує діяльністю підлеглого йому фермального ветеринарного персоналу; ж/викладає гіпользію кінній сотні та бабарей на однакових правах з нештатними лекторами. Права ветеринарного лікаря. б1. Шкільний ветеринарний лікар користується з усіх прав, визначених для ветеринарного лікаря окремої частини. Шкільний священик. Його підлеглість та обовязки. 62. Шкільний священик підлягає начальникові школи і виконує такі обовязки: а/дає про морально-релігійне виховання юнаків; б/дає урочистість та благочинність церковної богослужби та змістовності церковних проповідей; в/виконує обовязки духовного пастиря; г/викладає в класах духовні лекції та веде з знаками духовно-релігійні розмови; д/може викладати лекції і по інших предметах на однакових правах з неш- татними лекторами. Права шкільного священика. 63. Шкільний священик що до свого утримання користується в прав коман- дара нескремого курія. Диякон. Його підлеглість, обовязки та права. 64. Диякон підлягає шкільному священикові і виконує такі обовязки: а/допомагає священикові в його церковній та пасторській праці; б/може викладати лекції на однакових правах з нештатними лекторами;. Диякон що до свого утримання користується в прав сотенного комендира. в частинах. Диригент хору. Його підлеглість, обовязки та права. 65. Диригент-підлягає священикові і виконує такі обовязки: нчить юнаків духовного й світського співу і дає про милозвучність та благочинність церковного співу. Дирігент що до свого утримання користується з прав молодого старшини. РОЗДІЛ У. Прийом до школи та звільнення з неї знавків. 67. До школи приймається молодь здорову фізично, в освіті не нижче 6 клас середньої школи, не молодшу від 17 років-пихованців військових бурс /кадетських корпусів/, середніх шкіл різних типів М-за Нар. Освіти і рівних їм по програму нижчих відповідних шкіл. 68. Для особливих, що не посідають зазначеного в § 67 освіти про проект- ту Генерального Штабу, затвердженої встановленням шляхом, відчиняється підготовчі військові школи, завдання яких являється підготовка кадрів молоді до спільних оцькіх шкіл через закінчення освіти цої молоді. 69. Число щорічного прийому молоді на скорочені курси Спільних Внаць- ких шкіл визначає Начальник Генерального Штабу в залежності від пот- реби в старшинському складі і затверджується встановленням шляхом. 70. Кандидати на вступ до Спільних Нацьких шкіл, на призначення через Начальника Генерального Штабу час, подають на ім'я Начальника Школи зая- ву, складену по виробленні форми /додаток 7.3.../ з додачою таких зас- відчених право документів: 1) метрики про народження; 2) свідоцтво про освіту; 3) свідоцтва про зареєстрування на у Військового Начальника; 4) медичного свідоцтва про придатність до військової служби; 5) підписка про неприналежність до політичних партій, освізів, органі- зацій та створишення (додаток 4); 6) підписка про невідсудність (додаток 5); 7) урядового засвідчення про національно-політичну пеністю; 8) вступаючи від частин-атестацію свого стройового начальства-від со- тенного командира починайки і до командира частини включно. примітка: На час перебування в Інтернації можна обмежитися подачею документів, що показані під точками 2,4.5.6.7.8 артикулу 70. 71. Особливих, що відроповідають переліченим вище умовам, залучається на спільний курс школи знаннями радової статуї. 72. Звільнення зі школи може наступити: а/ в наслідок невдійності школя до слухання класних викладів; б/ в наслідок неморальної та протидисциплінарної поведінки школя; і в наслідок захорування шкала, яке затяглося зви 4-х місяців і не дає йому змоги пильнувати науку. 73. Питання про звільнення знавків зі школи варіає шкільна Педагогич- 73. Звільнення зі школи може статися, як з одночасним позбавленням права на повторний вступ до школи, так і без такого позбавлення. 74. Однак, звільнених зі школи до відібрання від них присяги на вірність службі, повертається до стану, в якому вони перебували до свого вступу до школи: а/вступивших з боку-до іхнього містопроживання і б/вступивших з війська - до іхніх частин. 75. Однак, звільнених зі школи після одержання від них присяги на вірність службі, відряжається до військових частин, де вони відбувають свою велику повинність на правах охотників з розрахунку: півтора місяця служби в частині за місяць пребування в школі, при чому частина місяця перебування в школі рахується за цілий місяць. 76. Онаки, звільнені зі школи з правом на повторний вступ, можуть вступити до школи вдруге і не більше, як в третє, при чому кожен раз на той курс, з якого їх було звільнено в останній раз і на загальних до вступу умовах. РОЗДІЛ VI. Шкільна Педагогична Рада. 77. Шкільна Педагогична Рада є дорадчим органом Начальника Школи для обговорення всіх тих питань порядку педагогично-виховавчого, про які Начальник Школи побажає знати погляди своїх співробітників. 78. Шкільна Педагогична Рада збирається з наказу Начальника Школи, Інспектора Клас, поміщика Інспектора Клас, усіх стройових начальників до курсових старшин включно та лекторів-штатних і нештатних. На засідання цієї Ради Начальник Школи може призначити до всього це й тих службовців постійного складу школи, присутність яких визнає потрібною для кожного окремого засідання. З правом більше дорадчої сесії. 79. Засідання Шкільної Педагогичної Ради відбуваються під головуванням Начальника Школи чи його заступника, Секретарює на засіданнях Педагогичної Ради поміщик Інспектора Клас. 80. Всі питання, що повстають в Педагогичній Раді вирішається звичайною більшістю голосів. При рівному числі голосів голос Голови дає перевагу. 81. Всі постанови Педагогичної Ради вписуються до книги постанов Педагогичної Ради і подається на затвердження Начальникові Школи, який може: а/затвердити постанову і наказом по школі перевести її в життя; б/внести до неї свої поправки на предмет додаткового розбору питання, в новому засіданню Педагогичної Ради; і в/зовсім відкрито постанову і винести власний власний рішенець. 82.Копії з протоколів засіданнь Педагогичної Ради надсилається до 3-го Генерал-Кватирмайстра. РОЗДІЛ VII. Шкільна Дисциплінарна Рада. 83. Шкільна Дисциплінарна Рада є дорадчим органом Начальника Школи для вирішення виключно різного роду питань дисциплінарного порядку; а/для обговорення таких учніків, доконаних шнаками, які виходять по за межі дисциплінарного статуту ; б/для обговорення вчинків, хоч незначних, але часта повторність яких дово- дить про уперту непоправність, злу або малу волю шнака; в/ для обговорення вчинків, які набирають масового характеру й загрожують загальному рівневі дисципліни в школі, та всіляких випадків, непе- редбачених військовими статутами чи шкільними інструкціями. 84. Шкільна Дисциплінарна Рада збирається з наказу Начальника Школи і складається: з самого Начальника Школи , Інспектора Кляс, Помішника Інспек- тора Кляс, усіх стройних начальників-від курсових старшин до курінного командира включно. На окремі засідання цієї Ради Начальник Школи може призначити до всього ще й тих з осіб постійного складу школи, присутність яких визнає потріб- ною. 85. Засідання Шкільної Дисциплінарної Ради відбуваються під голуван- ням Начальника Школи чи призначеного ним заступника. Секретарює на засі- даннях Шкільної Дисциплінарної/входи/ Радіодин з призначених кожен раз присутніх членів Ради. 86. Всі питання, які повстають на засіданнях Шкільної Дисциплінарної Ради, розвязується звичайною більшістю голосів. При рівному числі голосів голос Голови дає перевагу. 87. Всі постанови Шкільної Дисциплінарної Ради вписуються до книги цієї Ради й подається на затвердження Начальникові Школи, який на свій погляд може: а/затвердити постанову і наказом по школі перевести її в киття; б/внести до неї свої поправки на предмет додаткового розбору питання в новому засіданню Дисциплінарної Ради. і в/зовсім відкинути постанову і винести власний рішенець. 88. Копії протоколів засіданнь Дисциплінарної Ради подається 3-му Ге- Р О З Д І Л ІІІ. Проходження курсу. Загальний порядок. 89. Всі молоді люди, що відповідають загальним умовам вступу до Спільної Юнацької Школи і присвячують себе військовій службі, вступають на спільний курс школи. На спільному курсі вони побирають необхідне й спільне для кожного майбутнього старшини воязьке виховання і набувають відомості та знання, спільні й конечні для майбутнього молодшого старшини, незалежно від роду й характеру його майбутньої служби. 90. Що року на спільний курс школи приймається молодь в числі визначеному Начальником Генерального Штабу й затверджено му встановленим шляхом. 98. У внутрішньому порядкові служби в інтересах однакового виховання і прищеплення молодим юнакам певних воязьких тардцій та честот, вливається в рівному числі до сотень пішого куреня; і не повинні залучуватися до 2-го розряду, за яким їх перевиділяють до тилу. З цього розряду після проходження курсових обізнань. 92. Стройово-практичну підготовку юнаки побирають під проводом своїх курсових старшин по виробленому для цього програму для кожного окремої курсу. 93. Наукова підготовка юнаків відбувається по виробленому для цього плану та програмах й складається з лекцій, практичних робот в класі та в полі, репетицій відчутних робот ат іспитів-переводніх зі спільного на спеціальні курси і випускних. 94. Для проходження курсу наукової підготовки юнаків розподіляється на класні відділи-не більш, як по 30 душ в кожному. 95. Проходження курсу розраховується: а/ для спільного курсу на 6 місяців ; і б/ для курсів спеціальних-на 12 місяців. 96. Курс проходить по лекційно-репетиційній системі й складається: А. З учебно-практичних навчань: а/ теоретичних викладів /лекцій/; б/ практичних робот в класі і в полі; в/ репетицій; г/ відчутних практичних робот; д/ переводніх і випускних іспитів / додаток: схема навчань/. Б. З стройово-практичної та інструкторської підготовки по певному плану / додаток: схема до стройово-практичної підготовки/. 97. Лекції провадяться по відповідному плану та роскладу, протягом 45 хвилин кожна. На добу відбувається не менше, як 4 лекції і не більше, як 8 98. Практичні роботи, як у класі так і в полі, відбуваються на загаль- них для всієї школи підставах-в лекційні та позалекційні години, при чому їх можна призначати до 5 годин одразу без перерви, згідно з вироб- леними планами та роскладами. 99. Відчитні роботи відбуваються після проходження всього курсу-пе- ред переводними та випускними іспитами-відповідно до програму кожного курсу. 100. Іспити робляться зі всього пройденного курсу по відповідних прог- рамах. Крім словесних іспитів з усіх дисциплін, робиться цей письмовий іспи- ти-відповідно до програму, виробленого для кожного курсу. Оцінка успіхів. 101. Оцінку успіхів робиться по 12 - очковій системі відміток, при чому 5 очків і менше складають недостатню відмітку. 102. Оцінки виводяться в такий спосіб (додано ч. б) а/відмітку за курс-курсову, за даний предмет,-виводиться, як пересіч- ну з одміток за всі репетиції по цьому предмету; б /як що^якого-небудь предмету входять практичні роботи, то до всього виводиться ще й окрему відмітку й за всі практичні роботи данного пред- мету; в такому випадку пересічна з відміток за репетиції з цього пред- мету й за практичні роботи, що до його входять, дасть пересічну курсову за цей предмет; в /іспитову відмітку за предмети, до яких входять практичні роботи, складається, як пересічну за теорію та за практичну роботу його; г/пересічна з курсової та іспитової відміток дасть коечну предметну відмітку; д /пересічна з коечних предметних відміток дасть остаточну відмітку за наукову підготовку-остаточну наукову відмітку ; е/пересічна в відміток за всі відділи стройового навчання та вси- лякого роду муштри і вправ до них дасть остаточну стройову відмітку, ж/пересічна з остаточних відміток-наукової та стройової-дасть пере- водну, або випускну відмітку на старшинство. Недоліки: Ч .... 103. Юнаки, які отримали недостатнє число очків за яку-небудь репе- тицію чи практичну роботу, мусять перетримати цю репетицію або практич- ну роботу в час, якій визначить Інспектор Клас не більш одного разу. В такому разі попередньої відмітки за цю репетицію не рахується зов- сім. 104.Знаків, які мають недостатню пересічну відмітку за репетиції чи практичні роботи по якій-небудь дисципліні, допускається до відчитних робот і переведеться переводних та випускних іспитів тілько після від- повідної постанови Педагогичної Ради і з затвердження Начальника Школи; В противному випадку таких знаків звільняється зі школи в мисль § .%.../ цього положення. 105.Питання про юнаків, які отримали по одному якому-небудь предмету недостатньо конечну предметну відмітку на віднесення до одного з перви- розрядів, передається на вирішення Педагогичної Ради, яка може: а/додати до відмітки не більш, як одне очко, до іспитової або до курсо- вої відмітки; і б/звільнити юнака зі школи за неуспіхи в науках, в мисль § .%1.цього положення. 106.В питаннях про юнаків, що мають дві недостатніх конечних предмет- них відмітки, Начальникові Школи надається право прохати встановленним порядком Начальника Генерального Штабу про надбавку таким юнакам не більш, як по одному очку до кожної недостатньої відмітки-курсової чи іс- тової. 107.Юнаків, що мають незадовольняючі курсові відмітки за 3 і більше предмети, звільняється зі школи за неуспіхи в науках, а випускних-випус кається по третьому розряду. 108.При виводі курсових, іспитових та конечних предметних відміток дроб 0,5 і більш-рахується за цілу одиницю, а дроб, менший від 0,5-відки- дається. 109.Всі остаточні наукові, стройові, переводні та випускні відмітки ви- раховується докладно до 0,01 /одної сотої/. 110.Старшинство юнаків по випуску рахується по іхній випускній від- мітці, в якому порядкові вони й стають в спискові наказу про випуск. А. Спільний курс. 111.На спільному курсі, який триває протягом 6 місяців, проходитьться такі дисципліни: 1/Тактика - елементарна; 2/Топографія - вступ до окомірного знімка включно; 3/Фортифікація - польова; 4/Артилерія-поняття про зброю, балістику, й ручну зброю; 5/ Військова Адміністрація; 6/ Військове Законознавство; 7/ Військова Гігієна; 8/ Методика виховання войка; 9/ Історія Українського війська; 10/ Куламетництво; II / Українознавство: / а/Географія України; і б/ Українська мова; І2/Статути: а/польвий, б/Залоговий, в/Внутрішньої служби, г/Дисциплінарий, д/Стройовий. 13. Стрілецтво; 14/Чужоземні мови; 15/ Релігійні розмови. Докладні програми виробляється по кожній дисципліні. Додаток: Загальний росклад годин по предметах та відділах, та класах в частині, дотичній спільного курсу, - в додатковій ч. б. II2. Стройова підготовка юнаків відбувається по особливому плану, ви- ложенному в додаткові Ч. 4... II3. Юнаків, що успішно скінчать спільний курс скороченої Спільної Інань кої Школи й побажають вийти до запасу війська, звільниться до запасу з одночасним іменуванням військовими підстаршинами запасу-з правом на дальше підвищення. II4. Таких підстаршин, після відбуття І-го таборового збору, під час якого вони набудуть фахові знання в обраному ними роді війська, підви- щується в підхорунжі запасу відповідного роду війська-після відповід- ного іспиту при штабі дивізії, переведеному по особливому програму. II5. Після відбуття 2-го таборового збору підхорунжі запасу, що своє- часно скінчили спільний курс Спільної Інанької Школи, підвищується в Хорунжі запасу відповідного роду війська-після відповідного старшинськог го іспиту при штабі дивізії, переведеного по особливому програму і зі старшинством з І-го Січня наступного після останнього іспиту року. II6. Особники, які після скінчення спільного курсу Спільної Інанької шко школи вийшли до запасу війська підстаршинами запасу, на разі вони поба- жають вступити старшинами на чинну службу, мусять: або вступити та скін чити на загальних умовах один із спеціяльних відділів школи, або втри- мати іспит за повний курс по відповідному відділу цієї школи. 117. Юнаки, що успішно скінчать спільний курс Спільної Інзацької школи й побажають, придбати необхідну воєнно-захову освіту, присвятити себе і на далі військовій службі, переходити на один із спеціальних курсів школярі-пішмії, кінний, арматний чи інженерно-топографічний, після ухвали Цегадологичної Ради й відповодно до своїх здібностей. Під час розподілення юнаків по курсах узагальнюється також інше бажання Б. Спеціальні курси Загальні положення. 118. Науково-теоретична й практично-стройова підготовка на спеціальних курсах Спільної Інзацької школи триває ще один рік. 119. Юнаків, що переходять на один із спеціальних курсів школи поділяється на класи-молодшу й випускну. 120.3 юнаків , що належать до випускної класи, наказом по школі, призначаються начальних особ на шкільні портулей-юнацькі посади-ройових, чотових та бунчужних, писемного значення місця випускного. 121. Призначення на портулей-юнацькі посади відбувається з представлення курсового старшини випускної класи в порядкові підлеглості й затверджується наказом по школі. 122. На портулей-юнацькі посади можуть бути призначені ті з юнаків випускної класи, які під час перебування на молодшій класі виказали в теоретично-наукові та практично-стройовій підготовці успіхи, достатні на віднесення їх до першого розряду і до всього виявили себе здібними об'єняти провід над своїми товаришами-дисципліновани, тверді волею, настриливі в питаннях службових. Піший курс. 123. На пішому курсі Спільної Інзацької школи проходиться такі дисципліни: 1/ Тактик а-прикладна і практичні вправи до неї, позиційна і мала війна, практичні вправи до них і воєнна гра; 2% Топографія і я-півнструментовий знамок; 3/ Фортифікація й довгочасна і позиційної війни; 4/ Артилерія-гармата і риштунок, вози і лафети і тактика артилерії ; 5/ Воєнне Законознавство о-продовження;; 6/ Методика виховання волка-продовження; 7/ Кулеметництво-продовження; 8/ Українознавство: а/Історія України б/ Історія Українського письменства в/ Українська мова. 9/Польовий Статут-продовження; 10/Стрілецтво-рішеня стрілецьких задач; 11/Чужоземні мови-продовження; 12/Релігійні розмови; 13/Історія Воєнної умілості; 14.Воєнна Історія; 15/Воєнна Географія; 16. Воєнна Статистика; 17. Розвідка; 18. Звязок; 19/Воєнна псіхольгія; 20/Терія верхової їзди й догляд за конем; Кінний курс. І24. На кінному курсі Спільної внацької школи проходитьться такі предмети: 1/ Тактика-прикладна й практичні вправи до неї,позиційна і мала війна,практичні вправи до них і воєнна гра; 2/ Топографія -інструментовий знимок; 3/ Фортифікація-довгочасна й позиційної війни; 4/ Артилерія-гармати й ритунск,вози і лафети і тактика артилерії; 5/ Військове Законодавство; 6/ Методика виховання воїка-продовження; 7/ Кулементництво-продовження; 8/ Українознавство: а/Історія України; б/Історія Українського письменства; в/Українська мова; 9/ Статут польової служби-продовження; 10/ Чужоземні мови-продовження; 11/ Релігійні розмови-продовження; 12/ Історія воєнної умілості; 13/ Воєнна Історія; 14/ Воєнна Географія; 15/ Воєнна статистика; 16/ Розвідка; 17/ Звязок; 18/ Воєнна псіхольгія; 19/ Теорія верхової їзди й догляд за конем; 20/ Кінно-строївий статут; 21/ Кінно-саперництво; 22/ Направи: а/до ібізмання поуків; б/до ремонту коней; 23/ Історія кінноти; 24/ Гіпольгія та теорія ковки.. 125. Арматний курс. І25.На арматному курсі Спільної Юнацької школи проходиться такі предмети: I/ Тактик а-прикладна й практичні вправи до неї,позиційна та мала війна і практичні вправи до неї та задачі і воєнна гра; 2/ Топографія-пінструментовий знамок; 3/ Фортифікація-довгочасна та позиційної війни; 4/ Артилерія-матеріальна частина,теорія возів та лафетів. тактика артилерії; 4/ Військове Законознавство-продовження; 5/ Методика виховання воєка-продовження; 6/ Кулеметництво-продовження; 7/ Українознавство: а/Історія України; б/Історія Українського письменства; в/Українська мова-продовження; 8/ Статут польової служби-продовження; 9/ Чужоземні мови-продовження; 10/ Релігійні розмови-продовження; 11/ Історія воєнної умілості; 12/ Воєнна Історія; 13/ Воєнна Географія; 14/ Воєнна Статистика; 15/ Розвідка - спеціальна; 16/ Звязок; 17/ Воєнна психологія; 18/ Теорія верхової їзди та догляд за конем; 19/ Радіотелеграфія; 20/ Гіпольгія та теорія ковки; 21/ Арматно-стройовий статут; 22/ Артилерія: а/Внутрішня й зовнішня балістика; б/Лафети й теорія возів; в/Ручна зброя; г/Вибухові матеріали; 23/ Матиматика: а/Тригонометрія; б/Начеркова геометрія; в/Аналітична геометрія; г/Диференційна та інтегральна лічба; 24. Початки механіки; 25/ Хемія: а/Неорганічна; б/Органічна; 26/ Фізика; 28/ Дагодження гармат; 29/ Рисування перспективне й спеціальне. Інженерно-топографічний курс. Інженірний відділ. 126. На інженірному відділі Спільної Опадької школи проходиться такі предмети: I/ Тактика - прикладна, позиційної та малої війни, практичні вправи до них та воєнна гра; 2/ Топографія і я-півструментовий знамок; 3/ Фортифікація і я-довгочасна та позиційної кійни; 4/ Артилерія - тактика артилерії; 5/ Взявне Законопознавство о-продовження; 6/ Методика виховання войска: 7/ Українознавство: а/Історія України; б/Історія Українського письменства; в/Українська мова; 8/ Чужоземні мови - продовження; 9/ Релігійні розмови - продовження; 10/ Історія воєнної умілості: 11/ Воєнна історія; 12/ Воєнна статистика; 13/ Розвідка-інженерна; 14/ Воєнна психологоґія; 15/ Радіотелеграфія; 16/ Початки механіки; 17/ Хемія: а// Неорганічна; б/ Органічна; 18/ Атака та оборона фортець: 19/ Зміщення позицій; 20/ Воєнні комунікації; 21/ Залізництво; 22/ Понтонірство; 23/ Мінарство; 24/ Вибухові матеріали та підривництво; 25/ Будівництво; 26/ Телеграфія та телефонія; 27/ Авто-авіо-аеро; 28/ Фотографія та фотограметрія; 29/ Гіодезія; 30/ Прикладна механіка; 31/ Машини внутрішнього згорання; 32/ Електротехніка; 33/ Майстерства: а/Теслярство; б/Слюсарство; в/Повальство; 34/ Технологія металів і дерева та спир будівельних матеріалів; 35/ Теорія тиней та перспекти в,рисування та ма- лювання. Топографичний відділ. 127. На топографічному відділі Спільної Знанької Школи проходиться та- кі предмети: І/ Тактик а-прикладна,позиційна та мала війна й практичні вправи до них; 2/ Топографія - струментовні та півструментовні знижки; 3/ Фортифікація я-довгочасна та позиційної війни; 4/ Артилерія-тактика артилерії ; 5/ Українознавство: а/Історія України; б/Історія українського письменства; в/Українська мова; 6/ Чужоземні мови-продовження; 7/ Релігійні розмови-продовження; 8/ Історія Воєнної Умілості; 9/ Войенна історія; 10/ Розвідка; ІІ/ Математика: а/Аналітична геометрія; б/Диференційна та інтегральна лічба; 12/ Фотографія та фотограметрія; 13/ Гіодезія; 14/ Фізична Географія; 15/ Астрономія; 16/ Сферична Тригонометрія; 17/ Картографія; 18/ Мінералогія; 19/ Теорія числових одміток; 20/ Теорія імовірності та наїменших квадратів; 21/ Авіація тапраця дозорця; 22/ Сітуація та каліграфія. Р О З Д І Л I X. Права скінчивших школу. 128.Знаків, що скінчили скорочений півторарічний курс Спільної внаць- кої Школи по якому-небудь з фахів в'ii, в далекості від наслідків ви- пускних іспитів, стroyової підготовки та поведінки,-поділяється на три розряди. 129.До першого розряду залічується всіх знаків, що мають: а/остаточну наукову відмітку, в тому числі й за предмети, закінчені на курсі спіль- ному,-не менш, як 9 очків; б/остаточну стройову відмітку-не менш як 9 оч- ків і кoнецьнi предметнi відмітки за поодинокі відділи практично-стройово вої підготовки не низче 6 очків; в/конечнi предметнi відмітки не менш, як 9 очків за головні предмети: на пішому курсі-за тактику та топогра- фію; на кінному курсі-за тактику та гіпольбгію; на арматному курсі-за тактику та артилерію; на інженерному відділі-за фортифікацію; і на то- пографічному відділі-за Геодезію та топографію; г/конечнi предметнi від- мітки за решту предметів-не менш, як по 8 очків і д/по поведінці стоять у першому розряді. 130.До другого розряду-залічується всіх знаків, що мають: а/остаточну наукову відмітку, в тому числі і за предмети, закінчені на курсі спіль- ному,-не менш, як 8 очків; б/остаточну стройову відмітку, не менш, як 8 очків і кoнецьнi предметнi відмітки за поодинокі відділи практично-стройо- вої підготовки не менше, як 6 очків; в/конечнi предметнi відмітки за го- ловні предмети, не менш, як 8 очків; г/конечнi предметнi відмітки за реш- ту предметів-не менше, як 7 очків; і д/по поведінці своїй стоять не мен- ше другого розряду. 131.До третього розряду залічується всіх знаків, що мають: а/остаточну наукову відмітку в тому числі й за предмети, закінчені на курсі спільному не менше, як 7 очків; б/остаточну стройову відмітку,-не менш, як 7 очків і крoнецьнi предметнi за поодинокі відділи практично-стройової підготовки- не менш, як 6 очків; в/конечнi предметнi відмітки за головні предмети-не менш, як 7 очків; г/конечнi предметнi відмітки за решту предметів-не менш як 6 очків; або мають: а/при який-небудь випускний відмітці недостатню конечну предметну відмітку, хоч за один предмет, чи за який-небудь відділ практично-стройової підготовки; чи в/при будь-якій завгодно випускній відмітці мають три і більше недостатніх курсових одмітки. ; чи г/ тих, що усі успіхами своїми відповідають всім умовам на випроведення їх до першого другого розрядів, але по поведінці своїй стоять в 3 розряді. ІЗМ. Інаків, що всім повищим умовам /§§ 131-133./ не відповідають, звільняється, як не скінчивших школи. ІЗ5. Онакам/ що скінчатъ скорочений півторарічний курс Спільної Інаць- кої школи по одному з відділів і, надається такі права: а/скінчивших по першому розряду випускається хорунжими до частин відпо- відних родів війська з 18 місяцями старшинства; з дну випуску; б/скінчивших по другому розряду-випускається хорунжими до частин відпо- відних родів війська з 12 місячним старшинством; з дну випуску; в/скінчивших по третьому розряду-випускається хорунжими до відповідних родів війська зі старшинством з дня випуска. ІЗ6. Взаємне старшинство новоіменованих старшин у випусках виводиться на таких підставах: а/першими стають бунчужні; б/другими-портупей-юнаки; в/ третіми-юнаки рядової статі-всі по старшинству випускної відмітки, а, при однаковій висоті в старшинстві дається перевагу тим, що мають вищу відмітку за стройову підготовку, а при рівних умовах і з цього боку,-тим хто має вищі відмітки за головні предмети. ІЗ7. Новоіменовані старшини одного випуску в частинах війська стоять в порядкові свого старшинства, яке це зазначено в попередньому /§ 135... артикул-лі ІЗ6Г. Взаємне старшинство в частинах старшин різних випусків зі спільн Інацької Школи, при одній і тій же самій даті старшинства, визначається зі старшинства самого випуску, незалежно від розрядів та статей випус- ку. ІЗ7. Інаків, яких в міманій комісії з лікарів та стройових начальників буде визнано за нездібних до стройової служби, випускається старшинами по відповідному розряду і з відповідним старшинством /§§ 131-133.136./ з відміткою в наказі про випуск-"на нестройові посади". ІЗ8. В трьох денний термін зі дня скінчення останніх іспитів, юнаки, яки належить бути іменованими хорунжими, вибирають частини, в яких бажають служити, по надісланному від генерального штабу спискові вільних вакан- сій, які є в частинах в порядкові старшинства випускної відмітки, як це зазначено в артикулі 136.. цього положення. ІЗ9. Інак, що вже обрав для себе вакансію, не має вже права важити на вакансії, яке заняті тими, що стоять назче від нього в порядкові старшин- ства. 140. В трьохденний термін до дня розбору вакансій Начальник Школи по- дає 3-му Генерал-Квартірмайстрові проект наказу = Головної Команди Війсь- ка У.Н.Р. /по Генеральному Штабу/ про іменування випускних знаків хорун- жими з зазначенням для кожного випускного знака: а/роду війська; б/випускного розряду; в/старшинства по відідку; г/обраної новоіменованими старшою частиною; і д/відмітки, на яку посаду, стройову чи нестройову, випускається. 141. Кожному новоіменованому старшині видається на руки: 1/копію наказу Головної Команди Війська У.Н.Р. про іменування його ран- гом хорунжого; 2/припис про яку до місця служби; 3/атестат на задоволення; 4/ позний комплект чинних статутів армії У.Н.Р. 5/ шаблю, чи іншого встановленого зразку холодну зброю, пістоль, льонету, компас і, кому слід,- остроги; 6/жупан літній, жупан зимний з шароварами до них, плак, дві пари великих чобот, 4 сорочки, 4 підштанників, карлеток чи онуч 8 пар, 6 носових хусто- чок, 4 простирале, 4 рушники, калжет, шайку, походний споряд і походну скриню на річі (з вінком) 7/подорожній лист на проїзд до місця служби-залізницьєм, пароплавом, са- моходом, кіньми. 8/подорожні гроші до місця постови частини, до якої знака випущено, в роз- мірах встановлених для молодшого старшини; 9/допомогу на придбання необхідних предметів першої потреби в сумі пів- торамісячного складу платні по посаді молодшого старшини з усіма вста- новленними відсотковими надвишками. 142. Всіх новоіменованих старшин, після закінчення усіх розрахунків зі школою звільняється в 2-х тижневу відпустку, після якої вони мусять прибути до своєї частини у визначений поверстовий термін. 143. До від'їзду зі школи новоіменованкі старшини рахуються прикоманди- рованими до школи і цілком підлягають її начальству та внутрішньому порядкові, аж до часу побуття до своїх частин. 144. До від'їзду в свої частини чи у відпустку, новоіменовані старшини можуть проживати в школі не більш, як 3 доби і користуються шальким за- доволенням безкоштовно. Шкільне господарство. I45. Шкільне господарство провадиться на підставах, встановлених для окремих частин себ-то по припасах кн. ХХ Св.В.П. р. 1869, вид. 2. I46. В господарчому відношенні Начальник Школи користується з прав визначених командира дивізії. I49. Обов'язки по господарчій частині, визначені, в кн. ХХ Св.В.П. р. 1869, вид. 2; для Командира Окремої частини, лежать на Начальнику Шкільного Господарства. I50. Рента службовців господарчої частини школи-мають права, визначені у відповідних статтях цього положення, а що до техніки виконання ними господарчих обов'язків, то керуються відповідними статтями кн. ХХ Св.В.П. р. 1869 вид. 2. н. п. М.во. 5-го Генерал-Квартирмейстера Генштабу, Генштабу Піхотних Сіларів. Буславський Сілафимович день Добруєв Підпільник Величкович З офіційною згідно: За Діловодя Братислави. ШТАТ Скороченої Спільної Онацької Школи. | Назва посади. | Персональний склад | Коней | Воїв | | :--- | :--- | :--- | :--- | | | Демінстр. старш. наклів | Позаків стройових, пасажирів несправних | Класа посади стройових | Армадних учасників | Пароклінних одноклінних | | Начальник Школи / Генеральний старшина І | - | - | IV | - | - | | Ад'ютант......І | - | - | VIII- | - | - | | А. Шкільна Канцелярія. | | | Шкільний Значковий.. І | - | - | VII | - | - | | Писарів старших | - | - | 2)1- | - | - | | "- молодших | - | - | 4.2/3- | - | - | | Писарських учнів... | - | - | 4.9- | - | - | | Літографів....... | - | - | 2- | - | - | | Гонців /воїн к убор- цики канцелярійних помешкань......1/ | - | - | 4- | - | - | | Декторів штатних Стройова частина | | | Б. Чийший курінь /2-х сотен складу/ Курінний Командир /булавний старшина/ | І | - | V | - | - | | Сотенних Командирів /в рангах до підпол- ковника включно/.... 2 | | | Курсових старшин І0 ч/ | | | У(У)1- | - | - | | Старшин-інструкторів 4* /бунчужних /старших п.-юнак- -2 | | | Наків: {четових /старших п.-юнак- -8 | | | ройових /молодших п.-юнак- -32 | | Уваги. 1/ по одному в строй- вій та інспекторській частинах канцелярії; 2/ один на журнали, по одному в стройовій та інспекторській части- нах канцелярії, один наказіст; 3/ в допомогу попереднім; 1/ число лекторів не визначається; доклад- ніше визначається іх- не службове становище в примітках. 6.-9... до цього штату; 4/ по одному на чету і один запасовий на сотню; 5/ по одному на фех- торанню, гімнастичі, кулеметництву і верхо- вий їзді; Інструктор верхової їзди до всього ж це й завідує стройовими кіньми що є в куріні, та конюхами при них на правах сотенного командира. Знаменний/ст.ш.юнак - 1 - Курінний лінійний /мол.пор.мн./ - 1 - Юнаків старшого кур- су . - 81 -" молодшого курсу із ±125 - -" спільного курсу - 250 - Збробйових (Старш.) - 4 Сурмачів курінних /підстаршин/ . . . . . . - I - Сурмачів сотенних - 4 Комірних /підстаршин/ - 2 Нідкомірних . . . . . . - 2 Оброчних . . . . . . . - I- Лідобрачних . . . . . - I - Челядників сотенних /для уборки помешкань/ Конюхів для догляду за стройовими кіньми - 8 - 8 В. Кінний відділ а/ Кінна сотня. Сотенний командир /булавний старшина/ I - VI ±1 Курсових старшин... /четових командирів/ 3% - - - - пп 3 Старшин інструкторів 28 - - - - уу 2 бунчужних /старш.п.юн./ - I ±- I четовов.к-ців /старш.п.юн.- 2 2- - 2 Юнаків: ройов.ком-рів - 4 4- - 4 юнаків старш. курсу . . . . . . . - 3836 - 36 юнаків молод. курсу . . . . . . . - 4540 - 40 Сурмачів. . . . . . - 2 2- Обіздників крней... - 2 2- Інструкторів фехтоваль них. - 2 8 Гімнастів. . . . . . - 2 I - Сотенних челядників /для уборки помешкань/ Комірних сотенних - I ±- Підкомірних "-" - /I ±- 6/одна по кінно-тех- нічній справі, друга на кінно-кулеметниц- тву; б/Ставна команда. Начальник Команди I - - - УІІ І - - - Четовий командир /підстаршина/ Ройових /підстарш./ Комірних........... Оброчних.......... Підоброчних Писарь ....... Кінних ординарців - : - 10 - - 10 Конюхів до стройових коней................. Сідельників........ Шорників .......... Г. АРМАТНІЙ ВІДДІЛ. а.батарея 4-х гармат- ного складу. Батарейний Командир /булавний старшина/ Старший старшина /білавний старшина/ Курсових старшин 37 - - - - VII одучужній /старш. юн./ - - I I четовикоманд /старш. п.юн./ 2 - - - 2 Ройових гарматних: /молод. п. мл./ 4 4 ройових скри нних /молод. п. юн./ 4 4 Юнаків старшого курсу...... - - 39 Юнаків молод- шого курсу - - 40 Сурмачів........... - - - 2 Комірних батарейних Сурмових) Підкомірних "-" I I Комірних арматнх I I підкомірних "-" I I Доглядачів за гарма- тами. батарейних 4 Челядників для убор- ки помешкань ....... 4 7/8 НИХ ОДИН ЗАПАСО- ВИЙ /ВІН ЖЕ СТАРШИНА РОЗВІДЧИК/; 6. Ставлена команда Начальник команди I - - - - VII Четових /підстаршин/ - - - - I Ройових /підстаршин/ - - - - 2 Кінних ординарців 6 - 6 Ключів для догляду за стройовими та гарматними кіньми. І Шорників............ I 40 Коней стройових. /дві зміни по 20 коней/ 4 гармати й 4 скрині на 6 коней на запряжку................... - 48 Запаси ляфета...... 2 - - 4 4 кулеметних тачанки 4 - - 8 Телефонна двухколка I, 2 I Доглядачів за кулеметами................. 2 Оброчних ............... I Підоброчних.......... I Інженірно-топографичний відділ................... /півсотня/ Сотенний командир... I VII /булавний старшина/ Курсових старшин... 48 I 3 Бунчужний /ст.п.-юн./ I Четових /старш. п.-юн./ 6 Ройових /мол. п-юнак/ 25 Інаків старшого курсу 35 "- молодшого курсу Комірний .............. I Підкомірний .......... I 2 Сотенних челядників /для уборки помешкань/ E.Учебна частина. Інспектор клас /полковик, може бути Генерал-Хорунжий/ I IV Помішник Інспектора клас. /булавний старшина/ I VI Біолітекарь ........... I VI II/прикомандировуються від стройових частин з обр-хунку по одному на 3 коней; 8/по одному на чету і один за-писовий на сотню в інженірн.відділі і один на піввідділі топографичному; Канцелярія. Секретарь ученої частини...... I¹⁰⁾ Рисовник ............... I⁹⁾ Писарів старших....... - "- підручних Літографів старших - "- молодших Гонців /воли к убор щики помешкань кан- целярії.............. 2 14 Клясних челядників III⁾ ГОСПОДАРЧА Ч А С Т И Н А Начальник господарств ства................... I Скарбник............... I I. Канцелярія: Секретарь............. I VII Вухгальтер.......... I VII Рахівників .......... 2¹²⁾ IX Писарів старших ...... 2 - "- підручних ........... 7³⁾ Гонців /воли к убор щики помешкань/ ..... 4 2. Ключницька частина Ключник............... I¹⁴⁾ VI 3. Нестройова сотня Командир нестрої- вої сотні............. I VII Молодших старшин ... 2 VIII Вунчучніи ............ I³⁾ Четових командирів .. 1⁶⁾ Рошових командирів . 4¹⁾ Писарь старший...... 3⁴⁾ Комірник/рошовий/ Оборочний/рошовий/ а/0008: Кухонь походних/пі- хотинського зразку .. 3 6 3 - Кипятильників....... 3 6 3 - Возів сотенних ...... 6 12 6 Возів для старшинсь ких річей ........... 3 6 3 VII VIII I 8 2 2 У VII VIII 12/один по грошовій, другий по харчовій та річевій відчутності; 13/в тому числі журна- листів-два, друкарщик- ків-два, в допомогу старшим писарям-два і запасовий-один; 14/ключникові підля- гають майстерні: сло- сарня водопроводня, кузня, електроявя, сто- лярня, паровішня, вся тезнична обслуга шкіль- них помешкань і віль- нонаємна челядь; склад обслуги по ключницькій частині набирається в мірі дійсної потреби й відповідно до місце- вих умов постом; 9/може бути по віль- ному найму; 10/може бути адмініс- тративний старшина; II/один-на журнал, два на друковання лек цій, конспектів програ мів; один у помічника інспектора клас, один у бібліотекаря і чо- тири на допомогу по- переднім; III/прикомандировуют ся від стройових час- тин, в обрахунку по од- ному козакові на 2 класних помешкань; Санітарних возів - - - - 3 - - - 6 3 - Аптичних двохколок I I - I Ветеринарних "-" I I I Кузня походна I 2 I - Патронних двохколок 2 4 2 Оброцьких возів .IV. 4 8 4 Повоз' Н-ка школи I 2 I - "-" Нка господарст. I 2 I Повозів для службових розвідів господар- чих службовців..... 3 6 3 4.Річева частина. Начальник частини I VII а/швальння: Кравців старших I 8 -"- підручних Машин кравецьких 4. б/ шевня. Шевців старших I 8 -"- підручних Машин шевських 2. в/шапкарня. Шапкарів старших I 4 -"- підручних Машин шапкарських 2.- г/білошвальня. Каштелянша ..... I 8 Білошвачок Машин білошвачних 2 Машин до латання шкарпеток 2 Комірних/підстари/. Підкомірлях...... I 4 II 5.Харчова частина: Начальник харчової частини I VIII а/кухня Комірний /четовий/ Кухарів старших I 1 4 -"- підручних Куконних челядників 6/пекарня. Комірний /четовий/ Пекарів старших - "- підручних Пекарських челядників в/ Судник. Судничий /четовий/ Судичних челядників Ідальних челядників 6.Збройова частина Начальник Збройової частини ………… I 15) VI /зброяння/ Гарматний майстер I 15) VII Мушкетний майстер I VIII Зброярів гарматних /старших/ - "- підручних Зброярів мушкетних /старших/ - "- підручних Слюсарів………... 2 К. Санітарна частина: Лікарь старший /лазарет на 60 хор. I Y Лікарів молодших 2 VII Зубний лікар….. I VIII Лікарський поміщик I III IV Фермалів санітарних 1 розряду …… 2 - "- II розряду 4 Санітарів………. 6 3. Ветеринарна частина Ветеринарний лікарь I VI /лазарет на 30 коней/ + Учбова кузня / Ветеринарний лікарський поміщик……… I VIII Фермалів ветеринарні Ковальів старших 4 III - "- підручних 3 15/вія не керує практичними роботами юнаків по своєму фаху. Комісія до хороших коней ..... I. Церковна частина. Священик............ I VII Діакон............... I VII Дармгент.......... I VIII Для к.................. I IX Разом: 51 18 75029 350 161 60 64'30 2 Примітки: I. Начальник Школи, інспектор клас та момішнак інспектора клас мусять по- сідати вищу воєнну освіту. 2. Командира півного куріня і Сотенних командирів на всіх відділах ii призначається з осіб, що скінчили повний курс військової школи мирно- го часу й прослужили на стройових старшинських посадах не менше, як 6 років в Армії Укратичній не сіменш 25 років (та не пуббавлені проба на звільнення) Якщо 1 кокоряч 4.0.87. 3. Курсових старшин призначається з осіб, що фінічили прослужили в стар- шинських рангах не менше, як 6 років, з якого числа не менш, як 4 роки, на посадах стройових та в армії Укратичній не менше 25 років та не побавлені права на звільнення Якщо 1 кокоряч 7.0.87. 4. Старшин інструкторів призначається зі стройових старшин, що відпові- дають умовам примітки третьої та до всього-скінчили відповідні фахо- ві школи. 5. Відступлення від виложеного в примітках 3-й та 4-й може статися лише після умативованого докладу Начальника Школи та після згоди З-го Гене- рал-Кватормайстра та Начальника Генерального Штабу. 6. Штатні лектори викладають 12 тижневих обовязкових годинних лекцій, за викладання яких побирають платню: а/молодші старшини-як командири неокремих курінів; б/булавні старшини-як командири окремих курінів; і в/генеральні старшини-як командири неокремих бригад. За поверхобовязкові лекції штатні лектори побирають додаткову платню карівні з нештатними лекторами, як це зазначено в примітці 7-й. 7. -Ставки платні нештатним лекторам, як рівно к лекторам штатним за за поверхобовязковії лекції виробляється З-м Генерал-Кватормайстром і затверджується Начальником Генерального Штабу, виходячи від винагороди яку побирають штатні лектори булавні старшини,-щоб винагорода за одно- годинну лекцію не перевисчувала о 1/48 частини від місячної платні з усіма надвишками, яку побирає командир окремого куріня. 8.-В разі, що законодавчим порядком буде збільшено чи зменшено ставки платні для службовців армії У.Н.Р. Начальникові Генерального Штабу надається право відповідно збільшувати чи зменшувати винагороду нештатним винагороду в місць примітки 7-ої. 9- Винагороду за практичні роботи в полі репетиції та іспити розцінюється в п'ятера рази більше від винагороди за лекції -за кожну годину практичної роботи, репетиції та іспиту. 10.-Штатними лекторами по предметах українознавства можуть бути також цивільні особи, яких прирівнюється що до утримання до штатних лекторів будинків старшин. 11.-На всі посади які визначені в цьому штаті для старших адміністративних, призначають переважно ранених чи втративших здібність до стройової служби рійськових старшин ,з тією умовою, що стал іхнього вдосовля не заважатиме їм виконувати обов'язків по даних посадах. 12. Всі штатні службовці школи, незалежно від грошового задоволення по посаді, набирають від школи натурою, помешкання чи постолові гроши в розмірах, визначених для стройових старшин. у відповідних рангах та на відповідних посадах, рівно ж, як одержують від школи на тих же підставах різного роду додаткове задоволення-відсоткові надбавки до основних декладів на дорожнечу на споряд та обмундурування, чи предмети обмундурування й споряду натурою, а також-харчові пайки, чи вартість їх грошима, на всіх членів родини, що перебувають під іхньою опікою, як дружина, діти, меделітні сироти-брати та сестри й перестарілі, звичай 45 років віку, батьки- так, як це встановлено для війська. 13.-Всі штатні рангові особи школи, як старшини, штатні лектори, лікар священик, діяком, мають гайдуків, прикомандированих для їхньої обслуги від частин чи гроши на винаєм вільної прислуги в розмірах, встановленнях для стройових частин. 14.-Нижчий службовий персонал школи, як писарів, друкарщиків, літерграфів, музик, сурмачів комірних, оброчних, зброярів, клясну, кухонні, пекарську, юфетну та воляжу иншу челядь, кравців, шевців, теслярів, ковалів, санітарів, конюхів, гайдуків і т.п.-прикомандировується від частин війська, виключно з козаків, що пройшли початкову військову підготовку/головним чином з перелічених на мистрейові посади /. перелічені в цій примітці службовці можуть можуть бути також з поверхострокових, а в перші часи по вільномум найму також. 15.-Річного роду технічну обслугу школи, як будівельних техніків, ма- шинистіх, електромонтарів, механиків, тепільників при машинах, слюса- рів теслярів, водопроводних майстрів, ковалів, двірників та сторожів- набирається по вільному найму, в мірі дійсної потреби,-як вони виявить- ся в місцевих умов пестю- кожен раз після належного затвердження за- конним шляхом. При цьому перевагу дається бувшим на військовій службі. им. Т.в.о. 3-го Генерал-Кватирмайстера Генерального Штабу Генерального Штабу Полковник- Опарин Т.в.о. Начальника канцелярії Полковник- Баки-Петр Однако до Уральской Комиссии Сибирского Транспорта Депо Семья до Урала Семенов Степанов Иванов Михаил Додаток Ч З. Форма заяви про прийом до Школи. Його Ексцеленції Високому голові Держави й Начальному Вождеві Війська У.Н.Р. Громадянина У.Н.Р., мешканця /вказати докладно землю, повіт се- ло чи місто сталого замешкання/ Ім'я і прізвище. Заява. Бажаючи присвятити себе службі в Війську У.Н.Р. на стані стар- шинському, щоб побрати відповідь для того воєнну освіту й підгов- ку, прошу Вашу Ексцеленцію, щоби мене залічено було до / назва школи / інаком рядової статі. При цьому подаю такі папери: 1/Метрикальне свідоцтво про народження від /рік, місяць, день і число/; 2/Свідоцтво про освіту /вказати яке/ від /рік, місяць, день і чис- ло; 3/Свідоцтво про зареєстрування на лічбу у Військового Начальника від /рік, місяць, день і число/; 4/Медичне свідоцтво про придатність до військової служби від /рік, місяць, день і число/; 5/мідписку про неприналежність до політичних організацій від /рік, місяць і день/; 6/мідписку про непідсудність від /рік, місяць, число і день/; 7/урядове засвідчення про національно-політичну певність від /рік, місяць число і день/; 8/атестацію стройового Начальства від /рік, місяць, день і число/ і 9/дві засвідчені фотографичні картки; Цю заяву подаю через Начальника такої то /назва/ Спільної Юнацької школи. Власноручний підпис- Т.в.о.З-го Генерал-Кватирмайстра Генерального Штабу Генштабу, Полковник- Т.в.о. Начальника Канцелярії Полковник- Підписка. Сам урочисто свідчу, що я, продовжник У.Н.Р. і мешканець /вказати докладно землю, повіт, село, місто чи містечко сталого мешкання/ ім'я й прізвище, слін /імена батьків/ не маю жадної причетності чи, тим паче, приналежності ні до яких партій, союзів, стоваришень , спілок, організацій, порозумінь і т. п. утворених з політичними цілями. Означено своїм підписом стверджую. Рік, місяць, день і місце подачі. Власноручний підпис- Додаток 4 Форма підписки про не-приналежність до політичних партій, союзів і т. и. Підписка. Сам урочисто свідчу, що я/ніколи не був притягнений до судової відповідальності, як рівно «не був під судовим слідством за будь- які гонебні вчинки, які по законах У.Н.Р. позбавляють чи обмежують громадянські права винуватців. Означено своїм підписом стверджую. Рік, місяць, день і місце подачі. Власноручний підпис-. Г.в.о. 3-го Генерал-Кватирмайстера Генерального Штабу Генштабу, Полковник- Т.в.о. Начальника Канцелярії Полковник- Зразок, як оцінювати успіхи I. Теоретично-наукової підготовки. | Назва предметів | Репетиції та практичні роботи | Курсова відмітка | Іспитова відмітка | Коефіцієнт перед метна / пересічна з курсової та іспитової. | Остаточна наукова/виховна оцінка до 0,01/ | Переведена вибороться до 0,01/ | | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | :--- | | Тактика репетиції практик.робот | о о о о о | о | о | о | о | | | | о о о_ | оо | оо | 0,00 | 0,00 | | | Топографія репетиції практик.роб. | о о о о | 0 | 0 | 0 | 0 | | | Артилерія | о о о о | о | о | о | 0,00 | | | Воєнна історія | о о о | 0 | 0 | 0 | 0,00 | | | Воєнна гігієна | оо | 0 | 0 | 0 | 0,00 | | | і т. д. | | 2. Стройово-практичної підготовки. | Назва відділів практично-стройової підготовки. | Всілякого роду муштри та вирпви | Коефіцієнт передметна | Остаточна стройова | | :--- | :--- | :--- | :--- | | Навчання стрільби | о о о о о . . . . . | 0 | | | Стрій | о о о о о 0. . . | 0 | | | Залогова служба | о о о о . . . . . | 0 | | | Вагнетний бій | ооо. . . . . . . | 0 | | | Польове навчання: Дозорча служба | о о о о о. . . | 0 | | | Сторожова охорона | о о о о . . . . . | 0 | | | Розвідка | ооо. . . . . . . | 0 | | | і т. д. | | | | | Статут польовий | о о о о о 0-0 | 0 | | | Статут залоговий | о о о о о 0. . . . | 0 | | | Статут дисциплінар. | ооо. . . . . . . | 0 | | | Статут вн.служби | о о о о . . . . . | 0 | | | Статут стройовий | о о о о о. . . . | 0 | | | Направи до стрільби | ооо. . . . . . . - | 0 | | Т.в.о. З-го Генерал-Кватармайстера Генштабу, ІІ ОЛКОВНІК- Г.в.о. начальника канцелярії ПОЛКОВНИК- Зарядный Россия один: по предметам арф и стеклянных (кистей) в Сибирской Монастырской Ликории (экспедиции 1-го ряда, типы) Название Приказания Номера Марка (Капитал) Размер Сорт Тип Продукт 20 40 60 80 100 125 150 175 200 225 250 275 - 300 - 325 - 350 - 375 - 400 116 9 3 3 - - 189 60 1 - 240 135 180 155 30 75 175 20 30 - - - - - - - - - - - 67 60 9 - 47 60 3 - 158 225 115 15 100 30 - - - - - - - - - - - 226 95 140 40 70 95 140 30 30 80 60 45 15 10 - - - - - - - 226 95 140 40 70 95 140 30 - - - - - - - - - - - - - - 170 25 80 80 50 35 17 35 26 20 - - - - - - - 170 25 80 80 50 35 17 35 26 20 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 35 26 27 26 27 26 27 26 27 26 27 - - - - - - - - - - 194 140 35 140 35 - - - - - 180 140 35 140 Загальний Росклад збірки по предметах між Сільськими (Київські) в Січневій Опачевій Церкві (святою) 1-го розряду турка. Член 7-о. з 3-го Університету Тарасевича Івана 6-третій, 4-ти. Мат. Казанця П. о. с. 2-го Університету Унів. Степана Тарасевича, Загороднього Тарасевича Івана Тарасевича Олександра Заповідник. Розрахунок поїзди сім'ї та спорядження - практичних навчань в Спілцій Вищій школі Місцевість 2 Союзний курс 149 вагонів кінця | Місцевості | Кількість мешканців | Кількість осіб, що працювали - спорядження | |---|---|---| | Кам'янка | по були. на дні – 60 | по 2 год. на день – 24 | | Травень | " " " 120 | " " " 48 | | Вересень | " " " 120 | " " " 48 | | Липень | 3 " " 96 | 3 - 72 | | Серпень | " " " 96 | " " " 72 | | Вересень. | " " " 96 | " " " 72 | | Мобілізація | Заа ми днів і осіб, зі змінними прийомами | | | Разом | 588 | 366 | Виділення Куреня Спеціальний | Підмітка | Кількості | Артилер. | Інженерні | Монтери | |---|---|---|---|---| | Олешки | 60 – 24 | 60 – 24 | 60 – 24 | 60 – 24 | | Лисичанськ | 120 – 48 | 120 – 48 | 120 – 48 | 120 – 48 | | Уржумівка | 120 – 48 | 120 – 48 | 120 – 48 | 120 – 48 | | Сім'я | 60 – 24 | 60 – 24 | 60 – 24 | 60 – 24 | | Лисичанськ | 120 – 48 | 120 – 48 | 120 – 48 | 120 – 48 | | Березівка | 120 – 48 | 120 – 48 | 120 – 48 | 120 – 48 | | Кам'янка | 60 – 24 | 60 – 24 | 60 – 24 | 60 – 24 | | Травень | 96 – 72 | 96 – 72 | 120 – 48 | 120 – 48 | | Вересень | 96 – 72 | 96 – 72 | 96 – 72 | 96 – 72 | | Липецьк-Сім'я | 60 – 24 | 60 – 24 | 60 – 24 | 60 – 24 | | " Звітній" Травень, Сім'я | Травень, Сім'я | Травень, Сім'я | Травень, Сім'я | | Разом | 912 – 684 | 912 – 684 | 934 – 662 | 934 – 660 | | Всього | 1500 – 1050 | 1500 – 1050 | 1524 – 1026 | 1524 – 1028 | Т. б. о., З-в Сім'ї, Клопті, Дзюнинськ Микола Спеціальний Травень, Сім'я Записная Книга Старо-Крещенского Прихода в Округе Степановском Могилевской Епархии | | Названия огненных | Пожарные котельные | Имущество пожарных | Домашние животные | Куплено бревен | Куплено дров | Куплено сена и травы для лошадей | Куплено молока и масла | Куплено хлеба и муки | Куплено овощей, фруктов и ягод | Куплено мяса и рыбы | Куплено сливок, творога, сыра и других молочных продуктов | Куплено пива, вина, водки и других напитков | Куплено табака и сигарет | Куплено одежды и обуви | Куплено бумаги, карандашей, ручек и других канцелярских принадлежностей | Куплено медикаментов и лекарств | Куплено корма для домашних животных | Куплено топлива (дрова, уголь) | Куплено электричества и газа | Куплено воды | Куплено других товаров и услуг | |---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---| **Баранова Мария** | 2,5 | 30 | 6 | 36 | 12 | 11 | 8 | 10 | - | 15 | 6 | - | - | - | - | - | - | **Куликов Лазарь**| 50 | 40 | 10 | 50 | 13 | 15 | 12 | 15,75-25,89.6.9.12.10.15.18.10.17.84.17.15.13.6.6.34/24/6| 8 | 9 | 15 | 12 | 9 | 6 | 3 | 18 | 17 | 3 | - | **Рыжов**| 15 | 70 | 14 | 26 | 30.27.20.25.35.40.21.9.12.10.23.21.28/24/33/30/92/27/12/9/12/89/9| 36 | 15 | 12 | 30 | 80 | 15 | 48 | 48 | - | **Итого:**| **67,5**| **140**| **30**| **116**| **55**| **48**| **29.75-25.89.6.9.12.10.23.21.28/24/33/30/92/27/12/9/12/89/9**| **8**| **9**| **15**| **12**| **9**| **6**| **3**| **18**| **17**| **3**| **-**| У.Н.Р. -3- Генерал-Квартирмейст. Генштабу "Березня 1922 року ч. 103 Т.Каліш. Помішникові начальника Генерального Шта-бу. /8 г. 10/ 20/III - 22р. РА П О Р Т . При цьому представляю на розпорядження, проек- ти наказів: по Головній Команді Війська УНР.,Гене- рального Інспектора Війска УНР. і положення про курси: Сотенних Крмандирів, Батарейних Командирів і Ад- міністративних Старшин. Т.в.о. 3-го Генерал-Квартирмейстера Генштабу, Полковник- Т.в.о. Начальника Канцелярії Полковник- П. Начальниковой Енчмтабу Предсейвляю на трансу Келопотаминя яко поминалее заибержения. Генерал-Маршалк с Амурцевьето 29 верень 1922р. К. 23 У. И. Р. Одерж. 24/10 Генеральны Штаб Вх. ч. 334 1922 г. Пар Теніштабу наказав приєднатися сірому з Зайвера до пленки "Поведенку про Електрохімічну шкоду", яке Ваше представлено Полювичем Козьми. На каму Ген. штабу, Полювич Григорій 12/5 1925 р. 2-5-24 У Н. Р. 8/IV 1922 р. Одерж. Вх. ч. 383 Резолюція Генер. Інспектора "На Кам'янському генерального Остова про ту дати Рій висновок." Наказання Камуємрі Генер. Інспек. Мирополов А.К. "6" квітня 1922 р. і прохач Вашого клопо- тення, аби проект був терміново розглянемий та затверджений, бо це- рез 10 діб почнуться екза- Инспектор Генеральному Інспекто- женерних та робі військ армії УНР Технічних військ армії УНР О березня 1922 р. з. 32 Лебор з. 10-Каліш Рапорт Представляю при цьому проект тилгасового по- ложення про військову електротехнічну школу і прохано Ващого клопо- тливня, аби проект був терміново розглянемий та затверджений, бо че- рез 10 діб почнуться екза- мені в електротехнічній школі при 2-ій Волинській стрілецькій дивізії. Екзамени предбагається скінчити к Велико Дню (16/IV). Бажано, аби в цей термін уже було б затверджене положення, щоб перший випуск міг би використати надаваемі положенням привілеї Додаток: проект т. положення Військовий Інженер-Електрик Полковник Козьма Генерал-Хорунжому Вовку. Подая на запорядчення. Додаток: Положення про Скороченну Військову Електро- технічну школу на 9 аркушах і малюнок знаку. Т.в.о. Начальника Генерального Штабу, Генерального Штабу Генерал-Хорунжий Т.в.о. 3-го Генерал-Квартирмейстера ГенШтабу Генерального Штабу Полковник 186/597 "15" травня 1922 р Надписи Н. Вінокурової Міліції На реверсій 5-го Ремкварталу велета від 12/5-22р 1.184 про Затвердження побутових кро електро-технічних містку. НАКАЗ Генерального Інспектора Війська У.Н.Р. Ч.34 "14" травня 1922 року. Представлене мені Начальником Генерального Штабу на розгляд по- ложення про Скорочену Військову Електро-технічну школу Армії У.Н.Р. тимчасово, до затвердження його в порядкові законодавчому,- затверджую і наказую Начальникам груп інтернованих в табо- ліш, Цепіорно та Стрілковій прияти до корування. Додаток: Положення про Скорочену Військову Електро-технічну школу. в.т. Генштабу, Генерал-Хорунжий - Удовіченко УІР Звіт Генерал-квартирм. Темішграду "12" справи 1822р мід. Камін. Повеліннямъ Начальника Генерального Штабу, Райгори. При убоці півд.- вийшлого вироблене по- сланець про військово- селезріво- технічну школу С. Повелії УІ. р. Додають: Відомості на гаркум. Мвв. Зго Генералъ Квартин велетельства Темішграду по лькових діяркъ Купавськи, Опіларовище Дивор Згідно: За Начальника Повеління ПОЛОЖЕННЯ Про військову електро-технічну школу Армії У.Н.Р. РОЗДІЛ І Загальні положення. 1. Мета школи-навчання старшин електриці та користування нею для воєн- них цілей. 2. Завдання школи-дати в найкоротшій термін досвідчен х робітників в технічних частинах, штабах та військових установах-в тих галузях техніки, які засновані на електриці, а саме: телеграф, телефон, радіотелеграф, мінарст- во, підривництво, самоходова справа. мінарство як підземне, так і підводне на річках і на морі. РОЗДІЛ ІІ. Про склад школи. 3. Склад школи поділяється на постійний і перемінний. 4. Відомості про осіб постійного складу курсів подано в штаті їх даток 4 І/. 5. До перемінного складу належать старшини-слухачі, по розрахунку 25 чо- ловік на старшій класі і 35 на молодшій. РОЗДІЛ ІІІ Про обов'язки та права осіб постійного складу . 6. Начальник Школи підлягає Інспекторові інженерних та технічних військ Армії У.Н.Р. Він виконує такі обов'язки: а/ в усіх відношеннях відповідає за доручену йому школу; б/ стежить за відповідним добором лекторів; в/ стежить за відповідним викладанням лекцій; г/ стежить за провадженням практично-наукових та інструкторських нав- чань; д/ координує діяльність постійного та перемінного складів школи; е/ представляє на затвердження Інспекторові технічних військ плани та програми навчань. ж/ вживав всіх заходів до забезпечення школи всім необхідним; з/ в потрібних випадках скликає Педагогичну Раду й голошує на її засі- даннях; і/ затверджує та переводить в життя постанови цієї Ради, згідно з поло- женням про що Раду /Арт. 56-57.../; к/ в зазначені терміни подає Інспекторові технічних військ доклади про перебіг праці в школі; л/дозволяє і затверджує витрату грошей на різні потреби з аванса, який має до своєї розпорядимості. м/подає Інспекторові технічних та інженерних військ справоздання в ви- ратах з цього авансу та своєчасно турбується про про його поповнення; н/одночасно може викладати лекції на однакових правах з лекторами: 7. Начальник Школи користується з прав командира окремого куріння. 8.-Старшина для доручень при Начальникові Школи-підлягає безпосеред- ньо Начальникові Школи, виконує його особисті доручення й користується з прав молодшого старшини. 9. Начальник учебної частини: безпосередньо підлягає Начальникові школи і виконує такі обов"язки: а/ являється найближчим помічником Начальника школи в організації та керуванні учебною частиною; б/ підбирає та притягає до праці в школі, з ухвали Начальника школи, відповідний лекторський склад; в/ виробляє плани та програми занять та інструкції до провадження їх і представляє Начальникові школи; г/ складає росклади лекцій, практичних занять, репетицій та іспитів і подає їх Начальникові школи на затвердження; д/ переводить у виття та стежить за виконнанням цих роскладів та програмів; е/ стежить за доцільністю системи викладів та всьляких інших занять ж/ з ухвали Начальника школи вживає всіх заходів до заосмотрення шко- ли всіма необхідними науковими засобами, як підручники, учебники, бібліотека, видання лекцій, так і приладами для практичних навчань; з/ веде всю встановлену відчітність та статистику по учебній части- ні же і що до успіхів учнів у науках; і/ представляє Начальникові школи, згідно з його вказівками, докла- ди та відчітність про працю учебної частини; к/ збирає та веде в канцелярії своєї частини все листування школи по учебній частині, скріпляє своїм підписом всі папери, що виходять по учебній частині за підписом Начальника школи; л/ являється членом Медагогичної Ради; м/ скликає в необхідних випадках лекторські наради; н/ одночасно може викладати лекції та провадити практичні роботи на однакових правах з лекторами. 10. Начальник учебної частини, що до підлеглих йому осіб та свого утримання користується в прав: командира неокремого куріння. Що до лекторів то він користується з цих прав тільки в тому, що стосується до учебних занять та під час перебування на них. II. Старшини-керовники - підлягають безпосередньо Начальникові шко- ли і виконують такі обовязки: а/безпосередньо пильнують за службою та свебічною підготовкою дору- чених їм слугачів; б/ Безпосередньо керують підготовкою та наглядають за працею учнів являючись посередниками між ними та лекторським персоналом школи; в/ пильнують щоб доручені Керування старшини, суворо додержува- лись встановлених для школи інструкцій , правил та загальної ди- сципліни і стежать за іхньою поведінкою, за аккуратним одвідуванням - лекцій та навчань; г/ допомагають готовитися до репетицій і дають практичні поради до всіляких питань які можуть повстати у старшин- слугачів, що до іхньої праці; д/ приймають участь у засіданнях Педагогичної Ради; е/ можуть викладати лекції парівні з іншими лекторами; ж/ ведуть характеристику всі підлеглих 'ім старшин і на вимогу На- чальника школи докладають йому про кожного слугача з окрема. 12. Старшини-керовники користуються з прав командира неокремого ку- ріння. 13. Лектори - безпосередньо підлягають Начальникові школи, а в усь ому , що торкається учебної праці, вони підлягають ще й Начальникові учебної частини. Лектори виконують такі обовязки: а/ викладають лекції, провадять заняття та практичні роботи, репети- ції та іспити згідно з виробленими планами , програмами, роскладами та інструкціями, а також згідно/особистим вказівкам Начальника школи та Начальника учебної частини; б/ виробляють плани, програми та інструкції до дисциплін, які вони во- ни викладають згідно з вказівками Пачальника школи та Начальника учебної частини; в/редагують та видають записки конспекти до своїх лекцій, відповіде- но до вказівок тих же осіб; г/ розробляють та складають на пропозицію тих із осіб різні доклади, реферати; д/ приймають участь в засіданнях Педагогичної Ради. 14. До учнів школи, що під час викладу лекцій та провадження прак- тичних робот лектори користуються з прав командира неокремого куріння, якщо по посаді своїй не користуються з ваших прав. 15. За лекції та практичні роботи реєнтациі та іспити лектори побира- ють додаткову платню, зазначену в штатах школи. 16. Діловод учебної частини-безпосередньо підлягає Начальникові уче- ної частини. Він веде листування та керує канцелярією учебної частини по вказівках Начальника цієї частини. Діловод учебної частини, що до свого утримання користується зправ сотенного командира. 17. Бібліотекар - безпосередньо підлягає Начальникові учебної части- ни і виконує такі обов'язки: а/ завідує бібліотекою та учебно-шкільним майном школи; б/ по вказівках начальника учебної частини дбає про поповнення бібліо- теки книжками, а складу учебно-шкільного майна - цим майном, для чого має на руках визначенний через Начальника школи аванс , який він ум- рі потреби витрачає і вчасно поповнює; в/ веде книжні каталоги - по відділах бібліотеки; г/ пильнує за добрим станом шкільної бібліотеки; д/ у визначені години видає книги для користування особам постій- ного та перехідного складів школи; е/ по вказівках Начальника учебної частини набуває, видає для ко- ристування і здає відчitнiсть у витраченному та зумктом учебно- шкільному майну. по до свого утримання 18. Бібліотекар користується з прав сотенного командира . 19. Начальник адміністративно-господарчої частини підлягає безпосе- редньо Начальникові школи і виконує такі обов'язки: а/ являється найближчим помічником Н-ка школи по адміністративно- господарчій частині ii; б/ підповідає у всіх відношеннях за діяльність підлеглої йому канц лярії ; в/ провадить та керує вім листуванням курсів , за винятком листу- вання по учебній частині, веде книгу наказів і хранить почать курсів; г/що дня приймає від вартового писаря надішле листування та пакети , належні до учбної частини і передає до канцелярії цієї частини, а решту подає Н-ку курсів і потім розподіляє для праці між чинами своєї канцелярії; д/ робить Н-кові курсів доклад про біжучі справи; е/ стежить за охайним удержанням помешкань та рухомого майна курсів /за винятком бібліотеки та складу наукових підручників/. 20. Н-к адміністративно-господарчої частини користується з прав Командира неокремого куріння. 21. Діловод адміністративно-господарчої частини безпосередньо під- лягає Начальникові Адміністративно-господарчої частини й виконує та- ки обовязки: а/веде листування школи /за винятком листування учбної частини/, керує всією канцелярією адм.-господарчої частини по вказівках Н-ка цієї частини ізгідно з "Положенням про пісьмоводство по В.В. 1910 року, б/розподіляє працю по між чинами своєї канцелярії; в/ докладає Н-ку адм.-господарчої частини все листування й направ- ляє по належності все виконане листування. 22. Діловод що до свого утримання користується з прав молодшого старшини. 23. Скарбник /він же ключник/ безпосередньо підлягає Н-кові адм.-господарчої частини і виконує такі обовязки: а/ провадить всю грошову відчитність школи, згідно з уст. Ххаб.В.П. 1869 року; б/ одержує, хранить і витрачає з наказу Н-ка адм.-господарчої час- тини грошові суми школи; в/ на його відповідальності знаходиться грошова скринька; г/ безпосередньо завідує помешканнями і всім рухом майном школи /за винятком бібліотеки та складу наукових підручників/ і пильнує за добрим удержанням їх; / в міру потреби робить доклади з приводу цього Н-кові адм.-гос- подарчої частини . Скарбник що до свого утримання користується з прав молодшо- го старшини. 25. Господарь школи / він же завідуючий харчуванням школи і ко- мендант/ підлягає безпосередньо Н-кові адміністративно-господарчої частини і виконує такі обовязки: а/ завідує кухнею школи; б/ одержує від скарбника, витрачає і здає відчитність в грошах по при- бутково-вибутковій шнуровій книжці, які йому виасігновано на харчуван- ня й заосмотрення персонального складу школи; в/ набуває,веде учет, хранить і витрачає всілякого роду харчові припаси; г/складає і подає на затвердження роскладку на готування їжі; д/ стежить за тим, щоб увесь принас, визначений для готування їжі,бу- лоб покладено в казан; е/ під час роздачі готової їжі, знаходиться на кухні і стежить за по- рядком та правильною роздачою ii; к/ у нього знаходиться все столове і кухонне майно, за цілість якого він відповідає, згідно з реєстром цього майна, складеним на підставі наказів по школі;; з/ підчас своєї праці, керується книгою ХХ зб.В.П. 1869 року; і/ про хід господарства робить доклади Н-кові адм.-господарчої частини 26. Господарь школи що до свого утримання та підлеглих користується з прав командира сотні. РОЗДІЛ IV. Про прийом та звільнення зі школи. 27. До прийому в школу допускається по 5 старшин від кожної дивізії, з числа тих, що посідають середню, або вищу освіту, здорових фізично й умислово, та здібних до інженерної служби, на особистий вибір Коман- дирів дивізій. 28. Намічені до приділення в школу старшини повинні прослужити в армії У.Н.Р. не менш 2-х повних років, хоч би і з перервами і не мати ніяких провин по службі, які б обмежували їхні права на підвищення в ранги, згідно з наказами Головної Команди військ У.Н.Р. 1920 р. Ч 082, а та- кож не мати за собою план добровільної служби в ворожих У.Н.Р. армі- ях. Ранга вступаючих - до підполковника включно. 29. В термін, який буде окремо визначено, вибрані старшини зі всіма на- лежними документами/придпис,службовий реєстр,атестація і атестат на за- доволення / командируються в распорядження Н-ачальника школи і лічаться в тимчасовій командировці до школи. 30. Прибувші до школи старшини без вступного іспату залічується слуха- чами молодшої класи школи. 31. Відчислення зі школи. Старшин, які під час проходження курсу виявлять себе невдібними до слу- хання лекцій, неуспішними в науках, або які заплямують себе немораль- ними чи протидісциплінарними вчинками відчисляється зі школи до своїх частин. 32. Литання про відчислення зі школи чи того або іншого старшини вно- ситься Начальником школи на розгляд Педагогичної Ради школи, де їх обговорюється і розвазується згідно з положенням про цю Раду. 33. Начальник школи має право без Педагогичної Ради, своєю владою звільнити зі школи старшин і в такому випадку свій рішенець мотивує в атестації звільненого учня й доносить Інспекторові технічних та Інженірних військ Армії У.Н.Р. РОСДІЛУ. Проходження курсу. Сдогором 34. Проходження курсу школи розраховується, в залежності від обставин: або повний І рік 8 міс. або скорочений-10 місяців. 35. В школі викладаються подані низче дисципліни, які поділяються на захови і допомогови. До захових належать: а/електротехніка, б/ підводне мінарство, в/ підрив- ництво, г/ Хемична теорія вибухових матерій, д/ телеграфія е/радіо-те леграфія і є/ телефонія. До допомогових предметів відноситься: а/ фізику, б/хемію, в/ деференцій- ну та інтегральну лічбу, г/ прикладну механіку, д/ різні способи вико- ристування електричності: електричне освітлення, промослусти і.т.л. е/ авто, є/ Опір металів і з/ Будівництво. Примітка: Програми виробляються до кожної з перелічених дисці- плін. 36. Курс провадиться по лекційно- репетиційній системі й складаєтьс ся; а/ з теоретичних лекцій; б/ практичних навчань в захових кабінетах, стаціях, лабараторіях та стрільбищах, а також з оглядів заводів; в/ репетиції; г/ відчитних практичних робот по електротехніці 25, по хемичному аналі- зу -15, підводному мінарству-4, та підривництву-5 і д/переходних з курса на курс та випускних іспитів. Лекції провадяться по відповідному плану та роскладу протягом 45 хв. кожна. На добу призначається 6 лекцій/4 теоретичних і 2 практичних/. 37. Практичні заняття, як на заводах, лабораторіях, так і в полі провадяться в позалекційні години, крім того по електротехніці, хемічному аналізу, підводному минарству та підривництву- всі старші на протязі курсу вдають позакласові особисті завдання, які вони рішають практикою на машинах, приладах і т.п. В випадку можливості електро-школа повинна мати для практики по електриці: 2 радіо, 8 телеграфних, 12 телефонних, І електростанцію для освітлення і І електромірну станцію для прийому електро-майна з заводів до скарбу. Старшнн старшого класу від 15 до 24 год ночі вартують поступово топільняком, машиністом та електромонтерам на електричній станції терміном по колному факти не менш як 2/два/ місяця. Кожен учень має відбути по фаху не менш як 10 варт по кожному. 38. Репетиції провадяться в позалекційні години з визначеної вже прочитаної частини курсу, згідно з виробленими планами та роскладами. 39. Відчітні роботи провадяться протягом проходження всього курсу. 40. Іспити провадяться зі всього пройденного курсу по відповідних програмах в кожній класі окремо. Крім устних іспитів в усіх дисциплін робиться ще і практичні на приладах у наукових кабинетах. 41. Оцінка репетицій і іспитів робиться по 12 очковій системі відміток, при чому 5/п'ять/ очків і менш рахується за відмітку недостаточною. 42. - Старшини, які отримали недостатню відмітку за яку небудь репетицію або практичну роботу, в термін, який визначить для цього начальник і учебної частини , але не більш одного разу. В тому разі попередньої відмітки не рахується зовсім. 43. - Старшини, які мають недостатню пересічну відмітку за репетицію чи за практичну роботу по якій-небудь дисципліні, допускаються до відчітних робот і випускних іспитів тільки після постанови Педагогичної Ради та затвердження Начальника школи; в противному випадку такі старшини відкомандировуються зі школи до своїх частин , яко не скінчивші школи. 44. - Старшина, які отримали хоч за одну відчітну роботу , або іспит недостатню відмітку, відчисляються зі школи до своїх частин по постанові Педагогичної Ради та з затвердження Начальника школи. 45. Старшини, які мають недостатню остаточну пересічну відмітку в якої-небудь дисципліни, рахуються за нескінчивших школи. 46. Відмітки виводяться в такий спосіб: а/ відмітку за курс-курсову, за данний предмет,-виводиться, як пересіч- ну з відміток за всі репетиції по цьому предмету; б/як що до якого-небудь предмету входить практичні робота, то до всього виводиться це й окрему відмітку й за всі практичні роботи данного пред- мету; в такому випадку пересічна з відміток за репетиції з цього пред- мету й за практичні роботи, що до його входить, дасть пересічну курсо ву за цей предмет; в/ іспитову відмітку за предмет , до яких входять практичні роботи, скла дається, як пересічну за теорію та за практичну роботу його; г/ пересічна з курсової та та іспитової відміток дасть кінечну предмет ну відмітку; д/ пересічна з ковечних предметних відміток дасть остаточну відмітку за наукову підготовку-остаточну наукову відмітку; переводи ти з відміток біологічні. е/ пересічна за всі відмітки практичного навчання та всього року муд ри і зграв до них дасть остаточну стробову відмітку; є/ пересічна з остаточних відміток (наукової та стробової) -дасть пере- водну, або випускну відмітку на старшинство. 47. Всі переводні і випускні відмітки вираховуються докладно до одної сотої /0,01/. 48. Старшинство старши по випуску рахується по випускній пересічній відмітці, в якому порядкові вони і стають в спискові наказу про випуск. РОЗДІЛ VI Права скінчивших школу. 49. Список усіх старшин, що скінчили електро-технічну школу, оголошується в наказі рійську У.П.Р. в порядкові старшинства. 50. Старшини, що скінчили школу повинні прослужити в технічних або інже- нірних зв'язках по півтора місяця за кожний місяць перебування в школі при чому час перебування в школі, менший від місяця, рахується за цілий місяць. Початком обов'язкового часу послуги рахується перший день місяця, слі- дуючого за випуском. 51. Скінчивших школу поділяється на два розряди: а/ до першого належать ті, що одержали в середньому виводі за всі пред мети не менше 10 очків, а по кожному окремому предмету не менше 9-ти за 52. Старшини, що скінчили школу, мають право носити на правій сторо- ни грудей поверх одягу особливий знак, зразок якого описано в наказі Головної Команди Війська Армії У.Н.Р. Примітка: зразок додатково 5-4. 53. Перший розряд дає право на звання "Боєвий електро-технік". Після прослуження трьох років по електро-технічному фаху в Армії У.Н.Р. всім скінчившим електро-технічну школу по першому розряду після представлення відповідних Н-ків та ухвали Інспектора інженер- техніки Війська надається звання „Боєвий Інженер-Електрик“, права якого визначаються в загальному законодарчому порядкові. 54. Старшини, що скінчили школу, через рік мають право на вступ до інших шкіл по технічному фаху, або до Інженерної Академії - на терені України, чи за кордоном - на загальних підставах що до цих шкіл і академій. 55. Всі старшини, що скінчили школу, мають право на одноразову гро- шову допомогу в розмірі: 1-й розряд - 2-х місячне утримання і другий розряд - 1 місяць утра 2-й розряд - 1 місячне утримання і з усіма встановленими її над- вижками на одно-місячну відпустку обов'язково разом. РОЗДІЛ VII Про Педагогичну Раду. 56. Педагогична Рада є дорадчий орган Начальника школи для обгово- рювання всіх тих питань, що до яких Начальник школи побажає знати погляди своїх співробітників. 57. Педагогична Рада на пропозицію Н-ка школи обговорює успіхи старшин-служачих, ухвалює в потрібних випадках відчеслення старшин зі школи, та вирішує право де - яких старшин бути допущеними до ви- пускних іспитів. 58. Педагогична Рада збирається наказом Начальника школи і скла- дається : з Начальника школи, з Начальника учебної частини, стар- шин-керовників та лекторів - під голоуванням Начальника Школи. За Секретаря Ради призначається одного з старшин-керовників. 59. Всі питання, що повстають на Педагогичній Раді вирішається біль- шістю голосів, а в випадку рівного числа голосів - голос Голови дає пе- ревагу. Всі постанови Педагогичної Ради вписуються до книги постанов і я- дається Начальникові Школи, який навласний погляд, або затверджує ці постанови і переводить їх в киття, або змінює їх, чи залишає без на- слідків, представляючи в такому випадку постанову Ради з належним умотивованням на погляд Інспектора Інженерних та Технічних військ Армії У.Н.Р. РОЗДІЛ VIII. Господарство шк. соли. 60. В господарчо-адміністративному відношенню Начальник школи ко- ристується з прав і керує з справами стосовно до арт.арт. 417-465кн. У св. В.П.7. в 1869 році . 61. Господарство школи провадиться способно до арт.арт. 65-86 кн. ХVІІІ св.В.П. вид. 1809 році. / Господарство в Штабах і правлін. і господ. у воєнний час/. Квартирмайстера Генерального Штабу, Т.в.о. З-го Генерал-Квартирмейстера Генерального Штабу Полковник Булавний Старшина для доручень Підполковник- ШТАТ Скороченої Електро-технічної школи Армії У.Н.Р. Назва посади: Стільфенів Кривоносов Володимир Миколайович | | | | | | Начальник Школи | I у | - | 1/3 вищою фаховою воєнною освітою; | | Старшин для доручень | I VIII | - | 2/3 фаховою воєнною освітою; | | Старшин-керовників | 2 уІ | - | 3/3 вищою фаховою воєнною освітою; | | Учебна частина | | | | | Начальник, учебн. част. | I зу | VI | | | Бібліотекар | I VII | - | | | Діловод учебнї част. | I VII | - | | | Писарів старших | - | - | 1 | | "- підручних" | - | - | 4 | | Літографів | - | - | 2 | | Гонців | - | - | 3 | | Адміністративно-господарча частина. | | | | | Начальник Адмінстр.- господарчої частини | I VI | - | | | Господа́рь | I VII | - | | | Скарбник /він же ключник/... | I VIII | - | | | Діловод Адмінстр. господарчої частини | I VIII | - | | | Писарів старших | - | - | 1 | | "- підручних" | - | - | 2 | | Кухарь ........... | - | - | 1 | | Кухонних челядників | - | - | 2 | | Гонців..... | - | - | 3 | | Гайдуків х/ | - | - | | х/ по одному на кожну особу постійного складу від VII класи і вище. Примітки: 1. Всі особи перемінного складу школи рахуються прикомандированими до школи. Вони залишаються на своїх посадах в частинах і побирають належну платню до них. 2. Всі чини постійного складу школи, з дозволу Начальника їх, одно- часно можуть виконувати лекторські обовязки і в такому разі до всьої користуються ще й з усіх прав що належать лекторам. 3. Лектори,що посідають штатні посади в школах чи в інших військових установах,побирають додаткову винагороду за кожну годину лекції та практичних робот по 100 марок п. і за кожну репетицію,іспити та відчитну практичну роботу по 300 марок п. 4. Вільнонаемні лектори ,спеціяльно за/прощені для викладу де-яких предметів,що не посідають штатних посад в Армії У.Д.Р.побирають за кожну годину лекцій та практичних робот по 200 марок п., а за кожну репетицію,іспит та відчитну роботу по 600 марок п. 5. Старшини-керовники одержують добові гроші в розмірі 50 м.п. за кожну добу,яку вони бувають присутніми в класах під час читання лекцій. Т.в.о. З-го Генерал-Кватирмайстера Генерального Штабу, Генерального Штабу Полковник Булавний Старшина для доручень Підполковник СКопореной (РхК; V8 полигр., 288 гол., 1728 оз.) | | | Каза Предметът | Емірго менин. | Підводи сільського інвентаря | Петрик- Бандеровець | Усіченька Виноградова | Рапо- Менергоп | Менергоп | Дімна | Кривий | Степановицький | Абіто | Елізавета- Харківська | Право | | | 60 | 60 | 30 | 10 | 35 | 40 | 48 | 40 | 40 | 35 | 35 | 30 | 35 | | Менергоп- річний погр. | -5 | -3 | -3 | -3 | -4 | -4 | -3 | -2 | -3 | -2 | -3 | -2 | | Степановицький- річний погр. | 60 | 50 | 90 | 10 | 20 | 10 | -30 | 30 | 30 | 30 | 85 | 35 | | Рапо- менин. річний погр. | -6 | -3 | -3 | -3 | -3 | -3 | -2 | -4 | -4 | -2 | -3 | | Рапо- менин. річний погр. | 130 | 130 | 60 | 20 | 80 | 80 | 35 | 70 | 70 | 70 | 90 | 35 | | Рапо- менин. річний погр. | -11 | -6 | -6 | -3 | -2 | -4 | -5 | -2 | -4 | -3 | 144, 80, 864 144, 50, 864 -77 Де нічима вони погублять Минули ? — Екран, вигорів Крив ? А що ? — Вченік Редуктор Прийшов в Морозову Нісся звездами 1;3 сентября Будучиши оба Сотник був помешаны в походах, а будучиши Фої сотні привчали коло Кондитер Бурякевич — Павловський магазин Було 305 солдат П.в. Капрал-майор = Штаб З ряда Голова Ф.О. Орлова — Сибір, носить — Масарик Схема до Уміння Словоочення Електро-телефонної тиски Абенії У.М.Р. Діаграма Наказник Мкоць Оглофимма дивдворучень Словафими-кєрови. (VI) (II) елекніори Словофими сильхари Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Рубенія-кара (IV) (VII) (III) Плеарі Слінор. Ронзі. Плеарі Вонзі. Кузин. релези. Точець Нак-к Аден. Евенткає. Діеволем. кає. Скарбник (вітмірним мук.) Тоенідарт Кукара Плеарі Слінор ч. 192/2543 "Травня 1922 р. Генерал-Корунжому Удовіченко. Подaю на затвердження. Додаток: Положення про курси Курін- них Командирів. Т.в.о. Начальника Генерального Штабу, Генерального Штабу Генерал-Корунжий Петру Т.в.о 3-го Генерал-Кватирмайстера Генштабу Полковник- Старов Згідно: за О'БєловодаВлесин НАКАЗ Генерального Інспектора Війська У.Н.Р. ч. зу... "Україну"....1922 року. Представлене мені Начальником Генерального Штабу на розгляд положення про курси Курінних Командирів тимчасово, до затвердження його в порядкові законодавчому,-затверджую і наказую Начальникам Груп інтернованих в таборах:Каліш, Цепіорно та Стрілковій прияти до керування. Додаток: Положення про Курси Курінних Командирів. Генштабу, Генерал-Хорунжий Удовиченко. "Затверджую /Якович/ 1943 Сімовий Олександр Петрович" ПОЛОЖЕННЯ. про курси курінних командирів. РОЗДІЛ І Загальні положення. 1. Метою курсів є: а/ теоретична й практична підготовка необхідного числа сотників та підполковників піхоти до керування окремою частиною в умовах воєнного й мирного часів-через повторення певних, уже відомих дисциплін, засвоєння нових та переведення необхідних теоретично-науко- вих, практично-строївих та інструкторських занять до них; б/ вироблення єдиного погляду на спорядку керування і боєвої підготов- ки частини. відповідно до сучасних вимог війни. РОЗДІЛ ІІ Про склад курсів. 2. Склад курсів поділяється на : а/ постійний, відомості про осіб як- го подано в штаті школи /додаток Ч.II/; і 2 б/ перемінний - до якого належать слухачі - командирогані від частин старшини. РОЗДІЛ ІІІ Обов'язки та права осіб постійного складу курсів. Начальник Курсів. 3. Начальник курсів підлягає 3-му Генерал-Кватирмайстрові Генерально- го Штабу і виконує такі обов'язки: а/ всебічно відповідає за дорученні йому курси; б/ стежить за відповідним добором лекторів; в/ стежить за відповідним викладанням лекцій; г/ стежить за провадженням теоретично-наукових, практично-строївих та інструкторських занять; д/ керує діяльністю адміністративно-господарчого персоналу курсів; е/ координує діяльність постійного та перемінного складів школи; ж/ подає 3-му Генерал-Кватирмайстрові на затвердження плани та прог- рами навчань; з/ вживає всіх заходів щоб курси було забезпеченю всім необхідним; і/ в потрібних випадках скликає Конференцію курсів й головує на її засіданнях; к/ затверджує та переводить у життя постанови Конференції, згідно з положенням про неї /арт. 4/; Таємно. 1 л/ в зазначені терміни подає З-му Генерал-квартірмайстеру Генерально- го Штабу доклади про перебіг праці на курсах; м/ дозволяє і затверджує витрату грошей на різні потреби з авансу, який має до своєї розпорядимості; н/ подає З-му Генерал-квартірмайстрові Генерального Штабу справоздання у витратах з цього авансу та своєчасно турбується про його поповнення; о/ одночасно може викладати лекції та провадити практичні роботи до них в обмеженому розмірі-не більш 6 тижневих годин- на однакових правах з лекторами. 4. Начальник курсів користується з прав командира неокремої бригади. 5. Заступником Начальника курсів являється старший а Начальників ча- стин- Стройової чи Учебної. Старшина для доручень. 6. Старшина для доручень безпосередньо підлягає Начальникові курсів і виконує всі його особисті доручення. Старшина для дручень користується а прав молодшого старшини. Начальник стройової частини. 7. Начальник стройвої частини безпосередньо підлягає Начальникові курсів і є найближчим його помінником по організації та керуванню стройовою частиною курсів. 8. Він виконує такі обов"язки: а/ керує практично- стройовою та інструкторською підготовкою май- бутніх курінних командирів і відповідає за успішне прорадження їх; б/ складає і подає на затвердження Начальникові курсів плани та програми стройових навчань, практичних та інструкторських робот та всякого роду вправ до них; в/ стежить за ретельним переведенням у життя затверджених через Начальника курсів планів та програмів; г/ купно зі старшинами- коровникамита інструкторами виробляє ме- тоди до практичної праці зі слухачами; д/ в зазначені терміни подає Начальникові курсів доклади про пере- біг праці по стройово-практичній та інструкторській справі курсів; е/ приймає участь у засіданнях та конференції курсів; ж / може викладати лекції і провадити практичні роботи до них на одна- кових правах з лекторами. 9/ Начальник стройової частини, що до підлеглих та свого утри- маний користується з прав Командира неокремого куріня. Старшини-керовники. ІО. Старшини-керовники підлягають Начальникові Стройової частини і являються безпосередніми його помічниками в справі практично-стр стройової та інструкторської підготовки слухачів і неосередниками між слухачами лекторами. II. Вони виконують такі обов'язки: а/ безпосередньо пильнують за всебічною практично- стройовою та інструкторською підготовкою слухачів у мислі завдань курсів; б/ безпосередньо керують цією підготовкою та наглядають за поза- класною в/ пильнують, щоб доручені іхньому керуванню старшини-слухачі су- воро додержували встановлених для школи інструкцій, правил та загальної дисципліни та стежать щоб вони акуратно одвідували лекції та практичні заняття; г/ допомагають готовитися до репетицій і дають практичні поради вселяких питань, які можуть повстати у слухачів у їхній праці; д/ викладають статути і дають вказівки до коментарії до доціль- ного використання їх; е/ ведуть докладну характеристику всіх підлеглих їм слухачів і на вимогу Н-ків, від Н-ка стройової частини починаючи, докладають про кожного слухача з окрема:, ж/ приймають участь в засіданнях конференції курсів; з/ можуть викладати лекції та провадити практичні роботи на од- кових правах з лекторами. 12. Старшини-керовники, що до підлеглих та свого утримання, кори- стуються з прав сотенних командирів. Старшини -інструктори. ІЗ. Старшини-інструктори безпосередньо підлягають Н-кові стройової частини і являються його відповідальними помішниками по належній підготовці слухачів у відповідних фахах. 14. Вони виконують такі обовязки: а/ викладають лекції по методиці своїх фахів, кожний по свому фа- хові; б/вчать, як застосовувати на практиці теоретичних методів у своїх фахах; в/ приймають участь взаємоданнях Конференції курсів; г/ можуть викладати лекції та провадити практичні роботи до них на однакових правах з лекторами. І5. Старшини-інструктори -що до старшин-слухачів та свого утримання користуються з прав сотенних командирів . Начальник Учебної частини. 16. Начальник учебної частини- безпосередньо підлягає Начальникові курсів й є Його помішник у справах організації та керування учебною частиною курсів. І7. Він виконує такі обовязки: а/ з ухвали Н-ка курсів підбирає та притягає до праці на курсах відповідні лекторські сили; б/ виробляє плани та програми занять, інструкції до провадження їх і представляє Начальникові курсів; в/ складає росклади лекцій, практичних занять, репетицій та іспитів і подає їх на затвердження Н-кові курсів; г/ переводить у життя та стежить за виконанням всіх цих роскладів та програмів; д/ стежить за доцільністю системи лекційних викладів та всіх інших занять; е/ вживає заходів до заосямтерення курсів усіма необхідними науковими засобами , як підручники, учебники , бібліотека , видання лекцій; ж/ веде всю встановлену відчитність та статистику по учебній частині і що до успіхів; з/ представляє Н-кові курсів, згідно з його вказівками , доклади та відчитність про працю учебної частини; і/ збирає та веде в канцелярії своєї частини все листування курсів по учебній частині , скрепляє своїм підписом всі папери, що виходять по учебній частині за підписом Н-ка курсів ; к/ приймає участь в засіданнях Конференції; л/ скликає в необхідних випадках і голоує на лекторських нарадах; м/ може викладати лекції та провадити практичні роботи на однакових правах з лекторами. І8. Начальник Учебної частини користується з прав к-ра неокремого куріня.