Інструкція для навчання в Армії УНР про проведення розвідки, спостереження і зв'язку , 1921, 54 арк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків ФОК 10782-9 ОДТХ 609 ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ УНР Інструкція для навчання в армії УНР про проведення розвідки, спостережен- ня і зв"язку б/д на 54 арк. Генеральний Штаб Армії УНР. 1-ше Генерал-Квартирмейстерство Розвідочий відділ. ДЕЛО № Інструкція для навчання вармії УНР про проведення розвідки, спостереження і зв'язку. Начато без дат. 194 г. Окінчено 194 г. На листах ВІЙСЬКОВИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ України і Союзу Світло МВС УРСР м. Києві 2 085 201 Приложение II. ИНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ИЗУЧЕНИЯ ВЪ ЧАСТЯХЪ ВОЙСКЪ РАЗВѢДКИ, НАБЛЮ- ДЕНІЯ И СВЯЗИ. I. Въ каждой части пѣхотной и кавалерійской назначаются осо- бые старшины, не ниже чина значковаго, для завѣдыванія отдѣль- ными спеціальностями: развѣдкой, наблюдениемъ и службой связи. Каждый завѣдывающій одной изъ названныхъ спеціальностей изби- раетъ себѣ помощника изъ старшихъ - хорунжихъ части. 2. На завѣдывающихъ спеціальными службами возлагается: изу- ченіе названныхъ спеціальностей, подготовка соответствующаго количества спеціалистовъ изъ казаковъ и ознакомленіе съ такти- кой и техникой этихъ спеціальностей всѣхъ старшихъ части. 3. Для объединенія взглядовъ и выработки правильныхъ мето- довъ работы по названнымъ спеціальностямъ службамъ во всей ди- визіи, ежегодно, въ октябрѣ мѣсяцѣ, при штабѣ дивизіи открывают- ся однодневные курсы. 4. Завѣдывающимъ курсами назначается старшій адъютантъ Штаба дивизіи /Генеральнаго Штаба/. 5. На курсахъ слѣдуетъ прочесть слушателямъ рядъ лекцій по каждой спеціальности и продѣлать нѣсколько задачъ для лучшаго уясненія прочитаннаго. Лекціи и задачи должны быть общими для всѣхъ собравшихся спе- ціалистовъ. 6. На курсы командируются въ I-й разъ завѣдывающіе спеціаль- ными службами въ частяхъ; на слѣдующій годъ командируются ихъ помощники и завѣдывающіе не бывшіе на курсахъ въ I-й разъ. 7. Въ дальнѣйшемъ: курсы открываются въ мѣрѣ надобности: ког- да окажется въ частяхъ не 6 завѣдывающихъ или помощниковъ не бывшихъ на курсахъ или же окажется необходимость сбора всѣхъ завѣдывающихъ для ознакомленія съ новыми добытыми и разработан- ными данными по какой либо спеціальности. 8. На расходы по организаціи курсовъ въ распоряженіе завѣды- вающаго курсами независимо отъ того былъ ли открытъ курса от- пускается 100 рублей, которые могутъ быть израсходованы только по прямому на значені/ приобрѣтеніе письменныхъ принадлеж- .ІІ віножоплой ----постей,-учебныхъ пособій и пр./. Р І Д К У Р Т О Н И -ОПИСАН,КНДАВЕЛЯ АХНОЙ ВХИТОРА ЗА ВІНАЧУЄНЬ РІД .НЕГРО М РІНКА ідравнен Компіденціямъ и Понтокіп втоль Поджан ай .I вінинадѣєве плд ,отважувана зикр шини ен ,мнищато єнд Іоджуло и амеінедаплан .Пондѣевер :имтвоюкліре по им.п онаплайепо ахиниваван ави Пондо Піккиваддяле Ниджей .итомъ ахнищусх - ахището єн вмипномоп двоє атевр отевелеса имеджуло мминпліепо ахиновидање вй .S [етотвѣтоо анасточдп ,петосилкайепо ахнинаван вінер го вінекмоване и аксамаю ави аятооплайепо еатоврилон совъ ахнището ахдоа Петосыклімено ахите Пожнянт и Ком киминаведп митодария и ямодалтев віненадею адд .Е он амеджуко фдешинаплайепо аминаван он щтобаї гвад ) ніваннд дота крп ,фміомъ дрбятно ан ,ондоетже ,нігли .шодук випалдёнондо вот ветаде Піщето ротеваневи имворун амишилкддяле .4 .Адетт отанакафено Т\ ніваннд век адкр амиклетшудо атоворп втеуффло яхворун вй .Б і алд енаде сипложей атледдооп и итоонплайепо Поджан .отаннатирорп віненову мврвоо ахдоа плд имшбо стид инкпол нудде и підней .етотоплайі ) вінкиваддяле авеф К-І за котыүрдивамон ноори вй .Д мүүридиимон адоа Кішуддло ан ;ахтовау ен имеджуко нмин ц П-І зя яхворун ан вінкид ен вінкванддяле и миципомоп мбодан дрфм ава вотеливкрто ноори :емешйинклад ай .Г миципомон или яхиниванддяле о ен ахтову ся ротевно ад мрдо атоондохвоен потевано ек ши яхворун ан яхнишид ц и имитыбод никаси со вінепломоване плд яхиниванддяле .втосилкайепо одж Пожая оп иминад имми інежароповр ая асворун мілвен втро си идохвоа вй .8 и атикрто плд естъ ато омпоеевен имворун отвешли имодохоеван стид втутом єдого: ,Леддүр 001 котеморун До цьєї інструкції, крім зазначеного в тексті, треба додати: I. Порядок зв'язку в сторожевому охороненні а також в похіді. 2. Обов'язково телеграфний зв'язок з командиром сотні передових застав при заняттю позиції. 3. При заняттю позиції на довгий час обовязково заблаговременне оборудовання усіх командних пунктів та усієї бойової сітки в належності від плану оборони. 4. Дрібні вказівки про оборудування командного пункту: вибір місця, маскіровка, робота тільки вночі, гніздо для набледення, блиндажі для телефонистів /окремо для кожної станції т- ніколи не вкупі усі, поміщення для відпочинку, де небудь в близькім тилу. 5. Коли лінія довга обов'язкови контрольні станції через 2 верстви. 6. При проводці ліній звертати особливу увагу на те, щоб супротивник не зміг побачити проводку. 7. Інструкція телефонистам: порядок визову, щоб не було не яких зайвих запитань, скорійше виконання наказу, категорична заборона відлучки, обов'язкове знаніє військ. термінів, провірка принятої телефонограми та інш. 8. Зразок телефонограми: час видачи, адреса ,№, місце відправки и інш. 9. Зразок кода . 10. Організація летучей пошти, порядок служби . II. Порядок служби на командному пункті: верховий телефонист, верховий доглядач, журнал набледеній, міри оборонності проти того, щоб супротивник не визнав командн. пункт. 12. Повірка постійності готовності тедефонного зв'язку, 13. Користування постійними лініями, лінії, що ідуть до супротивника. 14. Як зазначаються телефонні та телеграфні станції, лежачи на місті найбільш легке розшукування їх. Генеральний Хорунжий ЛІГНАУ. 17/VIII. Инструкция Для изучения в частях войск разведки, наблюдения и связи. 1. Вз концерты нации пикойтной и кавалерийской муштрованной сельне Сармины, не имея чино знат- кового, для заведывания отбором винн специальностей: развед- ки, наблюдения и определений связи. Который заведывающий одной из пикойтных специальностей изде- ржер сель помощника армии Сармины - фудерменд. Части. 2. На заведывания специаль- ными отрядами возлагаются: изучение называемых специальностей, подговка соответствующего кони- менто специалистов из казаков северо-семьи и тюрких и туркменских стражников и тюрких кой отряд специальных ветвей Сармины части. 3. Для объединения взаимодействия и вы- работки правильных методов работы по направлению специальностей емре- ти народные специалистов, ежегодно, во время всей дивизии, ежегодно, в ктаброт мешают при штабе дивизии открытое совещание. 4. Завучиливающих куреалии над- парафія європейського виробництва мітаба дивизії Генерального Штабу. 5. Курси приєднання трьох збільшених дивізій щодо об'єднання в 1-й Корпус, Курсар, синдром промежуточного ситуації - місяця рівень лекцій по команди спеціалістами і продовжують навча- нням за заданою дисципліною. Лекції та задачі здійснюються були обумовлені день ветеран садравищевих спеціалістами. 6. На курсах командирування в 1-му разі завжди виконуються Опе- раційні засоби, які сприяють поглибленню в читанні; на синдромних годинах командирування їх застосовуються і завжди виконується не дивизії на курсах. В 1-му разі. 7. Завданням куреня вибрати важкий і мертвий недобровольці: коли останній не здатний дивизії, якщо помилкових ще не дивизії на курсах чи після окончання небезпечного вбивають. комиссий в новини довіданим и розроблені згідно з цим. 8. На урядовій по організації курорвь в ростарінській завадивання (неявляється думка що означену курор) еспедицію Коптунекаєд 10 бригад, які можуть бути згруповані тілько по призначенню наймаченого (арібратніше певнішими ординат- ілосновей, усвідомлення, цивильних необхій и прор.). ПІД Розвідочна Стежа СТЕЖА. I. Стежою називається група (гурток) стрільців від кількох людей до одної чоти, висилана в цілях поліцейно-військових, для нав'язання зв'язків з сусідніми частинами, або нарешті для різних операцій. На частини і найважливішим завданням стежа являється збирання та доставлення (пересилка) відомостей про ворога і місцевість; стежи, уживані до вищезгаданих цілей носять назву розвідочних стеж. Істнує дві категорії розвідочних стеж: 1) Розвідочні стежі залежні, а) Розвідочні стежі не залежні. До першої категорії належать стежи, забезпечуючі військову походу, на постові і в бою; стежи ні ділять роззначеному віддаленню від своєї частини і на випадок нападу, або не можливості вив'язатися з завданням одержують підмогу від військ, стоячих, або посуванься в тилу. До другої категорії належать стежи, висилані в спеціальних цілях і діляри цілком самостійно; на ніяку підмогу з боку власних частин вони не можуть числити. Для унаглядження грунтовної ріжниці, котра лежить в способі ділання отеж обох родів, навожу і обговорюю слідуючий приклад: Стежа мусить пройти провал (дефіле) В цьому випадку стежа, охороняючи похід кольони військ, направляється прямо на провал, висилачи евентуально по кількох людей на боки. На обережне дрібничкове досліджування перед вступом не має часу і тому безпечність самої стежа являється справою (квестією) другорядною. Стежа має вивити присутність ворога по-за заслоном, чи то, стягаючи на себе його стріли, чи то, приблизившись на таку віддалень, щоб могла ворога доглянути; так, що наше військо попереджене в пору буде мати змогу поробити відповідні зарадження. Пригадаючись тепер способами посування самостійних розвідочних стеж мусимо зачитати, що они найчастіше мають доволі часу, щоб посуватись, заховуючи всяки можливі правила обережності; за ними чей-же не йдуть ніякі війська рух котрих міг би опізнитись зі шкою для нас, а з користю для ворога. Згідно з цією заміткою у вишенаведеному прикладі, частини стежи скривається біля провалу, під час, коли решта досліджує, чи немає в ньому ворога. Подібний спосіб ділання триває довше від попереднього, приносить однак те, що ціла стежа не попадає в руки ворога. Коли стежа, охороняюча похід згіне, війська, слідуючи за нею вишльуть нову. Коли однак звиче самостійна розвідочна стежа - то немає кому виконати повіреного її завдання. 3 Цього випливає ріжниця в розмірі обережності заховування == стеж обох родів. 2. Сила самостійної розвідочної стежи може бути 6-10 людей, при віддаленню до 10 кілометрів; на більші віддалі висилается що найменше 10 людей. 3. До пішої розвідочної стежи можуть бути прийдені кінностички і самокатчики, для тим скорішої доставки донесень. 4. При обчисленню сили висилаємої стежи береться під увагу степень труднощів до поборення з боку ворога і місцевості, як також кількість донесень, яку приблизно прийдеться надіслати. В цій книжці маю на увазі виключно самостійні розвідочні стежи, виходячи з цього заложення, що хто з уміє керувати такими стежами - це й дасть собі раду з кожною стежою взагалі. 11. Інструкція Інструкція, котру перед вирухом одержує командир розвідочної стежи обіймає приблизно слідуючі точки: 1. Черга даної стежі. 2. Що відомо про ворога. 3. Відомості про власні війська 4. Зміст даного стежі завдання 5. Приблизно: межі стеження і лінію посування стежі. 6. Пункт на лінії застав, через котрий мають проходити розвідочні стежі. 7. Вказівки, куди і яким способом присилати донесення. 8. Час, коли очікується повороту стежі. 9. Клич, відгук, особливі знаки. III. Командант розвідочної стежі повинен мати при собі: 1. Мапу, 2. Годинник, 3. Компас, (бусоль) 4. Бінокль (далековид) 5. Свисток. 6. Ліхтарь 7. Книжку донесень. На картках донесень найкраще вже заздалегідь перед вирушенням написати "від кого" і "кому". Ошадить не часу під час писання донесень в полі. IV. Що робить командир розвідочної стежі перед ви- рухом? Після одержання інструкції, командир стежі передов- сім переповідає її зміст в цілі справжнення, по скільки її затягив і зрозумів повинен йому завдання. Отим регулює годинник, після годинника начальника котрий висилає стежу. Дарешті - приступає до студіювання терену своїого ділання після мапи - коли єсть - а коли нема - зася- гає інформацій у населення, або бере провідника. На підставі мапи командир стежі повинен дати собі відповідь на слідуючі питання: 1) З яких пунктів обсягу терену ділання стежі можна осягнути, як найліпше поле огляду? (горби, будинки, млини, церковні , або пожарні вежі і т. ин.) 2) Які села або місточка повинні бути переглянуті, бо можуть евентуально обсаджені ворогом? 3. Котрі з цих пунктів мають таке значення, що їх повинен переглянути сам командир стежі? 4. Яким чином можна дійти на ці найважніші пункти як найскорше, виминаючи відкриті простори? Відповіді на вишенаведені питання являються підставою, на котрій будується план посування стежі. Для скорішої орієнтації при послуговуванню мапою добре єсть означити маршрут червоним олівцем. Коли командир стежі таким чином вже сам приготований до ділання, тоді по черзі підготовляє до його і свою стежу, а іменно: 1) Подає чергу стежі; 2) Інформує про ворога; 3) Інформує про власні війська; 4) Подає завдання стежі; 5) Вказує куди присилати донесення; 6) Означує лінію свого маршру, відповідно до лінії застав (показати рукою!) (сонце, великий біз (Медвелиця), напрямок бусолі, місцеві предмети) 7. Назначує місце збірки на случай, коли-б стежа була примушена розсипатись. 8. Визначає заступника. 9. Подає клич і особливі розпізнавчі знаки. 10. Провірює стан зброї і набоїв ; 11. Наказує набити рушниці (набій в півні!) 12. Заряджує відповідний шик./лап/ У. Провадження стежі. 1) Розвідочні стежі посувакться ушиковани найріжнородніше, залежно від місцевості, пори дня, освітлення і віддалі від ворога. Завше однак віддали і відступи між поодинокими стрільцями повинні бути такі щоб останні мали змогу бачити і чути себе взаємно. Командир стежі займає найбільш небезпечне місце, або # тако-ж таке, звідки можна найкраще бачити, себ-то переважно на чолі. Безпечність стежі найменше залежить від певного рішать тут передовсім: закриття - чуйність - обережність - рухливість. На відкритій місцевості стежа держиться разом, бо висилання на боки доглядачів не збільшує поля догляду, а наоборот, поодиноких стрільців можуть заскочити ворожі кіннотники. Однак, коли лінія посування стеж веде біля заслон, по закритій місцевості - то висилання на боки розвідчиків має велике значення. Чих розвідників можна висилати навіть на віддалі переступаючи 500 кроків. Наказ при висиланні їх мусить вказати: 1) куди відправитись? 2) Навіщо? 3) Куда і якою дорогою повернутись? 2. Далеко від ворога стежі звичайно йдуть шосом і дорогами; уможливлює це з одної сторони скоріше посування - з другої ж - люде, котрі йдуть дорогою викликають менш підозріння від цих, котрі йдуть навманці. В кожнім однак разі муситься використати всякі заслони та обсерваційні пункти. Реаналізним огляду являється збочувати з дороги зараз після вирушення! 3. Посування стежі відбувається відтинками, від одного обсерваційного пункту до слідуючого і так аж до хвилі спостереження ворога. Коли це станеться, стежа займає добрий обсерваційний пункт і намагається про висліди посилав донесення, або доносить сама. 4. Добрим обсерваційним пунктом належить признати пункт з розлогим полем догляду, а рівночасно даючий стежі можливість обсервувати в закритті перед зором ворога; мати при цьому на увазі - щоб для відвороту були при-найменше дві дороги. 5. Довжина проходжу ваних одноразово відтинків залежить від місцевості і від цього, як далеко ворог. Чим дальше ворог тим більшими можуть бути відтинки проходжувані одним тягом. Недалеко, але від ворога і на місцевості дуже закритій посування відтинками заступається посуванням «скоками» наприклад: від краю ліса до групи дерев перед ним 75 кроків; або до насипу о 100 кроків і т.нш. Після кожного скоку - обсервація! 6. Відкриті простори треба проходити скоро, коли можливо навіть бігом. З А М І Т К А: Відносно цього, як розвідочні стежі мають проходити відкриті простори корисною може бути слідуюча замітка: Припустим, що в даному моменті стежа мусить пройти вілтинок між двома лісами, причому заходить побожвання, що з далека обсервує ворог. Думні нашій само собою в даному випадкові насуванться три способи руху: а) просунутись по черзі один за другим, б) просунутись рівночасно громадою, /турпом/ в) просунутись рівночасно в розстрільний. З трьох наведених в гори способів першого не можемо рекомендувати. Бо зі всіх розів руху, яко найлегше ловить рухи повторюючись (кілька-разово). Рух поєдина- чий хоч і може бути спостереженим, може однак залишити в уяві обсервуючого враження неясне, зробиться сумнів, чи обсервацій справді мось бачив. Під час ж коли повторення руху вже усуває вищезгадані сумнів. Важкий відтинок найкраще тому, поїти одночас- но. Чи вигіднішо перевести цей рух громадю чи роз- стрільною, залежить від сили стежки, освітлення і тла, (фону). Як що ворог не находиться надто близько, то збити (тісні) відділки часто можуть вислизнутись з під обсервації згладно залишту в уяві обсервуючого неясне враження. При слабому освітленню (сумерк, тіні, хмарний день і т. і.) може прокраїтись незамітно також відділ дуже роскинений. Коли відтинок не великий, а освітлення добре, то скорий скок має вигляди найбільшого успі- ху.* 7. На кусках місцевості, з котрих не видно ворога - довго не залишатись. Це саме відноситься до села. 8. Перед покиненням заслони командир стежки має доглянути (намітити) слідуючий обсерваційний пункт і підступ до його. Виключення мусить бути всяке беззаповнове ділання; безнастною ставить собі питання: "куди іти?" - "якою дорогою іти?" 1) Перед посуненням до нової заслони належить: чи де близько немає ворога, 2) ствердити, чи по-за заслоною, до котрої намірн- еться стежка немає ворога (переконатись!) Стрільці, залишаючи криївку стежки з метою досліду певної ослони ніколи не входять прямо, наоборот, мають заточити таке коло , щоб ворог не міг з'орієн- туватись, де властиво скривається решта стежки. 10. Молодики в стеженні, обсервуючи село при помо- чі бінокля, звичайно дивляться на масу домів, на кри- ші; обсервуючи ліси - на дерева; під час коли досвід- ченний обсерватор звертає свою увагу передовсім на скраї, а головно на всі виходи доріг і улиць. Ато тільки кидав по місцевості оком систематично (послі- довно) беручи під увагу по черзі різні відтинки і місцеві предмети, відповідно до їх значиння, цей долглине незабаром все. Передовсім отже треба звернути увагу на дороги - бо ті є найважніші; потім на ліси, кущі, групи домів, села і то. др., слогом на предмети, котрі мо- жуть послужити так докладного розглядання по місцево- сті суперечить з вимогою, щоб стежка посувалась скоро. Треба однак знати, що обсервовання має надто поваж- не значиння, являється надто поважним в наслідках, щоб його можна було задоволити під час маршру; що більше, відтинків добре переглянених біноклем можна потім не перешукувати; обставина ця дозволяє іти ско- ріш вперед! 11. На обсерваційних пунктах стежка мусить бути залезпеченна вартами , уставленими в тилу і по бо- ках. 12. Стрільці, котрі не приймають участі в обсер- вації, або охорони мають бути в криївці; без дозволу нікому з них не вільно виглядати. 13. Задержуючи стежку з метою обсервації, її ко- мандир, залежно від часу і обставин повинен дати со- бі відповідь на слідуючі питання: 1) Що зробити, коли стежка буде заатакована? (з бо- ку, з тилу, з фронту (чола)/ 2) Які предмети, добре видимі, можуть служити орієнтирними пунктами? 3) В якому пункті (котрий можна легко відшукати) зібратись стежа, коли обставини заставлять її спітатись? 4) В якім на транзиту находяться власні війська? 5) В якім напрямку мета ділання стежи? 14. Під час маршу, для затяглення околиці і зауваження (заприпинення) заздалегідь ворога , стрільці стежі пильно (зорно) дивляться кругом, а про найдрібніші спостереження про ворога доносить командирів. 15. Завдання розвідочної стежи є бажанним бачити, а не боротись (входити в бій); з цеї причини можна й стріляти тільки в слідуючих випадках: 1) коли можна несподівано знішити ворожий менший відділ; 2) для самооборони, коли немає другого виходу; 3) для попередження власних військ про небезпеку, коли другою дорогою чи цього зробити не можна; 4) коли стежа інакше не може вив'язатись зі свого завдання; 5) коли необхідно ввести в блуд ворога, наприклад: стріляючи якусь частину лінії ворожих стійок і прикувати їх увагу до певного пункту, щоб цим дати можливість другій стежі прокраситись по-за лінію в другому місці. 6) коли ворог почне стріляти перший; 7) де-коли, щоб перешкодити ворожий стежі в доручен- ню своїм військам одержаної відомості. 16. Близько ворога належить подвоїти чуйність, частіше надслухувати і скриватись за найменшим підозрілим шорохом аж до хвилі вияснення його причини. 17. Коли стежа несподівано стрічне під час ночі заставу, або ворогу партію, то найлучше зробити коли задержать ся і заперестане (застановить) всякий рух; тоді ворог може бути введений в блуд і вирішить, що в темноті помилився. Коли однак стежа сконстатує , що ворог напевно доглянув її то повинна думати про відворот, серед як найкорисніших обставин, себ-то, заки ворог почне огонь (наприклад один із стрільців може закликати до застави на її мові відтягаючи (абсорбуючи) таким чином увагу й; тоді решта стежі має час відступити, або підвозанутись з метою вжити багнета, або забрати в полон) 18. Оби скритись перед лучами рефлектора вистар- чить положитись (лягти) накинути на себе палатку і зашипітись нерухомим. Коли під рукою немає полотна стежа прямо лежить перухомо на землі. В обох випадках належить одвернути стрільців спи- нор до ворога, а не тому, що стрільці, знайшовшись в обсягу світла рефлектора, мають нахил підносити голову; а білизна лица може зрадити. 19. Стежа відтата скриватися, заходується тихо і нерух- хомо; коли мине перше враження командір збирає людей, дає їм вказінки і владря на ворога з цілим запалом, щоби пробитись. Слідий удар в подібних випадках, звичайно, буває увічний успіхом. Найгіршо- му разі, коли місцевість і час дозволяють являється пожаданим "розповісти" на всі сторони евентуально під прикриттям темноти. 20. Коли-б командір стежі випадково забув згори назна- чити місце зборки, то кожний із стрільців повинен знати, що цим місцем мусять бути попередній обсер- ваційний пункт. 21. Якщо стежа не може продертись в напрямку вказаному в інструкції, повинна вибрати іншу дорогу згладно 6. прокрастись, поділена на менші групи. Про зміну вказаної лінії посування має бути наді- слане донесення. 22. Стеки власних військ при зустрічі пізнають себе взаємно без шуму (умовні знаки!), діляться взаємно своїми спостереженнями - і рушать в дальшу доро- гу. 23. До міст, місточок, сіл і т.д. малі стеки не вступають без виразнного на це наказу; бо мешканці можуть долести ворогів про повну стежку і мала сте- жа, заплутана між домами може легко бути знищеною, або попасти в полон. 24. По-за великі ріки, котрі проходимі тільки по мостах, стежк не переходять без виразного на це наказу. 25. Стеки ніколи не повинні вертати дорогою по котрій їхли попередньо, бо мешканці, або ворог можуть не передбачити і устроїти засідку. Можна вертати по лінії, рівнообіжній до попередньої дороги. 26. Вертаючи, стежк заховують всякі можливі средства обережності (необезпека, погоня - засідка) 27. Наближуючись до лінії власної охорони треба по- суватись вільно і чим скорше дати себе пізнати. В тій цілі можна вислати наперед одного із стрільц ців. VI. Скрите посування стежк. Підстава, котра керує поступованим розвідочною сте- жк полягає в цьому, що стежка має як найскоріше бачити, не будучи в той же час сама баченою. Замітка послідня обов'язує одинаково як супроти ворога, так і населення. Во ворог може напастис на стежку, або утруднити їй обсервацію, а мешканці можуть дати знати ворогові про стежку; треба рахуватись з обставинами, що навіть у власному краї мимовільна часом вказівка котого не будь з мешканців може зашкодити цілому підприємству. Щоби оже звертати на себе, як найменше уваги , роз- слідучні стежки придержуються посуваньчись придержуються слідуючих вказівок: 1) Не вільно курити: дим, світло зраджуєть; 2) не вільно голосно бесідувати. Ссі накази видавати тихачем, або при помочі знаків: 3) зброб і риштунок не повинні блестіти; 4) зброб і риштунок не повинні вилавати звуків. З вук металю чути далеко, переловсім підчас ночі. 5) Удучи уважати, щоб під ногами була трава, або м'ягка, а не тверда почва. 6) Дучи по низькій траві, або під гору ставати на пальцях; ідучи по високій траві, або згори - става- ти на п'яти (Атонія) 7) Прок стежк "мішаний"; хід в ногу" чути дальше! 8) В день, або в ясну місячну ніч, належить прокрада- тись вздовж заборів (тинів), валів, мури, через заглублені дороги, ярі, кущі, ліски, краї лісів, спа- ди род і т.п. 9) Уникати ставання на тлі неба! 10) Старатись щоби кожен тло завше відповідало красні однострок. Дики звірі: слони, носороги, антильопи, буйволи, ляви і т.п. Вельми трудно замітні, коли нерухомо находяться на тлі скал та пісків; досвід потверд- жує, що також і стрілець, одлітий відповідно до тла і змішаний нерухомим владає в око доперва з дуже близької віддалі. Обставину цю належить добре затягити і викори- стати і згідно з цим - виробити в стрільцях по- чуття "міметизму". Наприклад: англійці серед пісків і скал південної Африки носили однострої кроски "краки": однострої цієї кроски маскується рівно-ж добре на тлі зеленої японці й росляне поступали подібно. Зимою, японські жовніри часто надівали поверх одностроїв білий, або в інших порах року сітки відповідної кроски. 1) В соняшний день треба вибирати тінисту дорогу, виминати куски місцевості залляні сонцем. 12) В ночі мати на увазі, що темнота являється прикриттям, яким не слід гордуватись тому яка раз радше посуватись по низьких місцях; тоді будучи закритими перед оком ворога, можемо рівночасно бачити всі його стежки і відділи котрі найдуться на місцях високих (сильветки на тлі неба!) 13) Уминати куски місцевості освітлені місяцем. 14) Виминати предмети відбиваючі блеск (зеркала вод) 15) При підсовуванні завивати ноги соломою, або якоюсь матерією. 16) Часто ставати, прикладати ухо до землі і надслухувати. Надслухування має особливе значення в ночі, коли сила зору обмежена. VII. Заховування розвідочних стежок, супроти місцевих предметів і всяких прикритт на місцевості. Заки стежка увійде в село, фільварок, куши, гай, загороду і т.п. повинна переконатись чи там немає ворога. Як що передступна обсервація не виказала нічого підозрілого то треба підкрестити до даного прикриття з метою огляду його; з-засади ціла стежка не повинна вступати до місця, в якому може скриватись ворог. а/ Дім, або фільварок. Видати на бік, або боки кількох розвідчиків для ствердження, чи немає ворога по другій стороні; як що не замітять нічого підозрілого, розвідчики намагаються підйти до вікна направляючись від угла дому, підглядають і підслухують. Числа цього дають умовний знак, тоді доперва висовується командир стежки, ставить питання населенню і зараджує дослідження прилягаючої місцевості. Чинниці та (стриж) належить зачинити і поставити варту. Під час пошукування має бути присутнім господарь. Один із стрільців весь час стоїть на варті. Під час цього досліджування решта стежки залишається скритою недалеко зі зброєю готовою до стрілу, щоб кожну хвилину прийти в поміччу. б) Місто. Містечко. Село. Обсервувати з відповідного пункту, щоби побачити ворога, або зловити вказівки, стверджуючи його присутність. В разі сумніву найкраще зловити якогось мешканця а домів на краю і у нього поінформуватись. Як що дослід не виявили нічого підозрілого, стежка вступає в село; частина стежки йде правою стороною дороги, прикрержуючись близько домів - частина лівою. Стрільці ідучі з правої сторони , обсервують на ліво; стрільці ідучі з лівої сторони - обсервують направо ; ворога готова до стрілу! При такому посуванні кожний, хто хоче стріляти в стежку з вікна, буде змушенний виставитись на ціль. Дослідження більшого села вимагає, що найменше трьох стежок: одна із них йде серединою села, а дві другі - обходять село з боків. Середня стежка скоро посуватися через село, уважно глядить на подвір'я , не заходячи до них, доходить на 8. другий кінць села, залишає там варту і вертає по командіра. Вічні стежи , дійшовши на кінець не вертають до командіра; при виходах улиць залишають варту. По- тім буваве заряджене докладне дослідження села. Лідчас тих маніпуляцій варти пускають в село всіх, натомість нікого не видускають. в/ пр. При досліджуванню яру, ядро стежи посувається кра- ем - кількох стрільців сполом яру. Коли один з берегів яру не є добре видимий, або порослий кущами , лі- сом і т.н. - вислати окрему стежу! г/ Чровал. (дефіле) défilé. Якщо обидва боки є доступні досліджування можуть бути переведені без більшої втрати часу: 1) розвідчики посуваються по боках провалу; 2) оскільки не знайдуть ворога , решта стежи іде серединкою. Стежа зложена з трьох чоловік може перешука- ти провал в слідуючий спосіб: попереду йде один стрілець зі зброєю, готовою до стрілу і бачно глядить довкола. В віддалі 50 до 100 кроків за ним посувається слідуючий стрілець; третій натомість, залишається при виході, аж до хвилі, якщо коли почне тратити з очей своїх товаришів; тоді прямує за ни- ми. Як що провал надто довгий, то досліджувати треба відтинками. Замітки, котрі торкаються досліджування провалу відносяться рівночасно до доріг, заглубленних в місцевості. При достаточній силі, можна досліджувати знаменито вишегаданим способом провали, навіть коли боки є недоступні. Попереджуючі знаки і донесен- ня можуть подаватись в вздовж провалу, або відтинку, заглубленої дороги. Стрільці йдуть парами на відда- лях 50 до 100 кроків. Без потреби розвідочні стежі не повинні вступати в провали: являється це справою (ділом) безпеки. д/ Горби. згір'я. 1) Вислати одного, або кількох розвідчиків на бік, або боки горба; наданий знак решта стежи висову- ється вперед. 2) Це саме завдання можна вирішити інакше. Командір і кількох стрільців заходять з боку підчас коли решта стежи вступає (входить) на під- ніжжа; при цьому не вільно їй стратити # зв'язку з командіром, як також показатись ворогові, котрий може бути по другій стороні. вте ж/ Малі ліски і кущі. Стежа в силі трьох людей. Один із стрільців посу- вається вздовж дінії лісу, за ним слідує командір стежи, але в лісі! і то так, щоб не тратив з очей цього стрільця, а рівночасно міг обсервувати "глубь лісу. Жажж Третій стрілець слідує з-залу в лісі. Як що передвступні досліджування не виявлять ні- чого що свідчило б про присутність в лісі ворога, то командір і один із стрільців запускається обережно вглубь , переходять його наскрізь і обсер- вують, # скрити на краю, потза деревами; третій стрілець обходить ліс довкола і долучує до решти стежи на противній стороні. Сильнійші стежи можуть проходити лісеки і кущі в рострільнім або відповідно скріплюючи групу з редню і бічні. Ніколи не вступати безперервно до дослідження краю! з/великі ліси. Коли в лісі нема сильно розгалуженої сітки доріг, то мала стежа (з кількох людей) може зробити заледви дуже поверховне пошукування і ціла її діяльність мусить обмежитись до краю; поступовання тут по-дібне, як у випадку малих лісів. Як що через ліс веде дорога, то один із стрільців досліджує її побіжно, під час коли два другі дослід- жують край лісу: один із стрільців напає в відгалу- ження направо від дороги - другий - наліво. Коли ні- які сліди не вказують на небезпеку, стежа входить в ліс; другий стрілець посувається в певному віддален- ню взаду, по протилінній сторони дороги і обсервує товариша на переді і ліс, по своїй стороні. Третій стрілець посувається з-заду майже на опі двох перших. Коли стежа осягне кінець ліса, то досліджує його край подібно, як при вступі, як що час дозволяє дослідити цілий обвід ліса. По скільки в лісі кілька доріг, треба дослідити кожну з них. Для докладного перешукання великих лісів, необхідні численні стежи. В випадку сильної стежі можна поступити так: 1) "Око стежі" зложене з трьох людей, доглядає передовсім край ліса, по обох сторонах виходу дорого. 2) Робиться розвідку дороги, аж до першого закру- ту, або коли дорога пряма - то на просторі 500-600 кроків. 3) На боки ліса висилається стежі з наказом зустрічі по противній стороні. 4) Опісля "око" входить на головну дорогу в порядку, вказаному для малих стеж. Частина стежі іде в рострільній; ловжина цеї лінії загалом не повинна переступати 140 кроків. Нарешті частина стежі слідує з-заду парами, відсту- пи між стрільцями кожної пари - на ширину дороги; віддалення - 50 до 100 кроків. Стрільці в парах не повинні займати простору більшого чим 300 кроків, себ-то що найбільше може бути два п'ять пар; решту стежі найкраще держати в гурті. Заступник командира стежі слідує з-заду, в супро- воді двох стрільців. Всі поперечні дороги, аж до першого закруту му- ся бути оглядені, за яки рещта партії їх промине. "Око" стежі, виходячи з ліса по противній сто- роні сигналізує в тил: "ворога нема"; тоді ядро стежі входить в ліс. Коли всі елементи стежі пройдуть ліс наскрізь і получаться з бічними стежами то можна зарядити, як що дозволить час докладнійше роспізнання другого краю; коли мається кілька доріг - по всіх повинні пройти стежі. Коли доріг немає зовсім, або на просторах густо зарослих поміж дорогами - стежі посуваються в рострільній; за це лінією можуть слідувати малі групки в характері допомоги (скріп- лення) - підмоги; найбільшою трудністю при цьому являється удержання зв'язку. В тій цилі можна зарядити перестанки, що 50, 100, 150 і т.п. кроків. Впрочим, сила стежі, час, якість і розміри ліса, являються рішарими чинниками про спосіб посування = через ліс. Треба тягити, що в лісі всякі шорохи , звуки, голо- си і т. ин.Чути без порівнання краще чим на від- критій місцевості і тому належить посуватись тихо, часто приставати і надслухувати, прикладаючи ухо до землі. VIII. Збираання відомостей. На війні можна засягати відомостей: 1) Шляхом особистої обсервації 2) від полонених та перебіжчиків 3) від населення . (Крім В ворожій країні передовсім від женини, дітей, жебраків) 4) від подорожніх, 5) від шпіонів, 6) вносити зі знаків. Найповнішими являються відомості від полонених збігців, і шпіонів; населення звичайно еле орієн- тується і пересаджує, головно що торкається віддале- ня, котрого докладно не знає, навіть в районі свої громади. 11. Спосіб допиту. Усоби, підлягаючи допиту, мають бути допитувані поодиноко. Знання (уміння) обходитись і ставити питання, має першорядне значення, бо від цього за- лежить вартість (якість) відповіді. "Все знати, від ріжняти правду від неправди, важ- ни факти від не маючих значення - це воєнний талан один із найбільш пожаданих талантів для командира розвідочної стежи, або партизанського відділу" Починаючи допит, належить передовсім здати собі справу з психіки допитуваної людини: чи настроєний відносно нас прихильно, або ні, чи вразливий на гро- ші, остре, або лагідне обходження є, чи боїться і таке інше. Описля треба увзгляднити інтеліґенцію допиту- ваемого і відповідно запримінити форму та рід запитань. Взагалі допит треба почати лагідно, стараючись не менше, змовити в допитуваного переконання, що не потрафить нас обманути. Польський селянин, наприклад, важкий і не- довірчивий. Допитуючи, треба його трактувати лагід- но, розмовитись перед приступленням до справи і в ні в якому разі не ставити питань так, щоб падали як град; - радше втручувати їх від нехота між речень на бігу розмови, ніби ведучи балачку. Ряд важких, різких питань , ставлених урядовим тоном, від початку вже збиває селянина з пантеліку і він не дає ніякої означеної відповіді. Очевидно, що коли війна ведеться у власному краю, то спосіб допиту мусить бути другий, чим в країні ворожій; однак і в ворожій країні часом неохідні є відмін- ні методи допиту, залежно від певної місцевості, або певної класи людей, менш, або більш прихильно настроєних. Ставлячи питання, треба числитись з обставиною, що про зміст питань може бути поінформований ворог так отже питання, ставлені незручно, можуть спричи- нити наслідки противні, від намірених; сам допи- туючий може попасти в засідку, як що шляхом питань зраджує свої плани. 1) Де ворог? Що відомо про його рух і зарядження, сили, настрій війська? 2) Чи була піхота, кіннота, гармати, кулемети? 3) Які черги були на раменах і шапках стрільців; 4) Чи люде і коні були зморені? 5) На яких мовах говорили стрільці? 6) Чи говорили куди йдуть? 7) Чи багато стрільців говорило нажеж по українській? 8) Чи багато стрільців говорило по московській? 9) Чи багато стрільців говорило ломаною московською мовою? 10) Чи ворог бівакував чи займав квартири? 11) Де стояли війська, охороняючи постій? 12) Чи висилано які менші або більші відділи? (реконесансні - стежі) 13) Чи були численні? 14) Що вони робили? 15) Що вони говорили? а м і т к а: московські жовніри загалом дуже балакучі і дуже часто діляться з населен- ням своїми враженнями, взятою до нарікань або кидаючи погрози на нашу адресу. 16) Чи грабили? 17) Чи лаяли населення і чи зле заховувались відносно їх? 18) Які вістки (відомості) подано розвідочним від- ділам ворога? 19) Ввійшли надходили і куди відійшли? 20) Де стояли в хвилі залішення села? 21) Де провели ніч та яким чином? 22) Чи ворожі реконесансні надходили регулярно? (шоденно о тій самій годині, тими самими доро- гами в тій самій силі?) 23) Котра дорога веде в бік ворога? 24) Чи при цій дорозі є ліси, яри, мости, села? 25) Ях положення? Розлогість? Ґромірі? 26) Чи провали це можна осійти, оминакочи дорогу, которо користується ворог? 27) Чи в цих провалах живе хто? 28) Як вони доглядаються? 29) Чи ворог реквірівав коні? Скільки? У кого? 30) Кого брав ворог за провідника? 31) Про що його роспituвав? 32) Доки велів себе вести? 33) Як поводився з провідниками? 34) Чи провідники мали вигляд стурбований; або сумний? Допитуючи, треба класти натиск на згідність відповідей; в разі суперечності належить обережно і старанно виявити причину, на випадок браку належного умотивування, арештувати допитуваних. Як що являється підозріння, що говорить неправду добре е — по скінченню допиту знова поставити всі питання виривачки. Ряд ставлених питань залежить від роду одержаних наказів та ситуації. Не раз прийдеться удавати, що фальшиву віломість приймається за правду. Допит полонених та перебіж- чиків (дезертирів) 1) Можного полоненого належить допитувати з окрема. 4) Орієнт треба переводити як найскоріше після забрання в полон, тоді коли ще не пройшло перше враження з-причинене боєм і полоненим. 3) При проведенні допиту, як показала російська-лот- ська війна на полонених розило велике вражін- ня, подавання приїзда командира сотні (ескал- рону) і її черги; дані під одержувано перед тим від других полонених. "асд.Ділком цього полонені дуже часто набирали пересадного переконання про степень поінформовання допитуючого і вже на решту питань давали зовсім правдиву відповідь. Інше наведений метод особливо підчеркує англійський статут польової служби: "Надзви- чайно доцільним являється поступати так, щоб полонені думали, що про їх військо знаємо без порівняння більше чим в дійсності; питан- ня за те, які даєте, мають набито тільки потвердити чи полонені говорять правду". 4) За правило, на підставі останніх війн можна прияти, що жовніри в полоні значно більше говорять і легке дають бажану відповідь, чим підстаршини і старшини. 5) Стрільці, пиймані і держані окремо дають значно локальніший і більш правдиві відповіді, чим ті, котрих забирано і держано спільно. В японському війську старшини, підстаршини, а навіть і старші стрільці часто виявляли прямо гіпнотичний вплив на молодших товаришів щоб ці мовчали. 6) З точки погляду одержування бажаних відпові-дей від полонених допильним являється поділ їх на групи відповідно до національності. Питання задавали по о- ненним і дезертирам (перебіж- чикам). 1) Звідкіля і коли прибув полк на поле бою? 2) Черга полку; назва; прізвище командира полку. 3) Прізвище командира бригади, дивізії. 4) Корпус; прізвище командира; де находиться штаб? 5) Чи маються підкріплення? Де? Які? 6) Які корпуси, або дивізії находяться по лівій і правій стороні його частини? Фронт? 7) Де дезертир залишив свій полк, бригаду? Чи вислано рівночасно які відліки? Чи очікують прибуття підкріплень? 8) Чи єсть накази по вируху? або якісь приготу- вання? 9) Що містять останні денні накази? 10) Які чутки ширяються серед стрільців? 11) Як працює постановчання (інтендантуря)? Чи не терплять недостатків? Де находяться склади? (магазини) Чепо? Стапні склади? 12) Чи багато хорих? Де головний шпиталь? Че перевязочні пункти? Як що полоненого, або дезертира (перебіж- чика) приведено під час походу його корпусу поста вити крім цього слідуючі питання: 1) В якому напрямі маршрує колона? 2) Чи переводить рух окремо, або чи в зв'язку (разом) з другими відділами? 3) Як далеко вперед має посунутись колона? 4) Які ролі зброй входили в склад колони? Додаткові питання ста- влені кінотчиком: 1) Скільки коней мається в полку? 2) Скільки коней було на початку війни? 3) Чи коні находяться в доброму стані? 4) Чи багато ремонтованих коней? 5) Чи богато новобранців? 6) Чи багато запасних стрільців? 7) Чи богато коней, хорих - по-за фронтом? 8) Чи одержуєте вистарчаючий фураж? 9) Чи фураж достарчує околиця, чи довозить 10) Чи фураж надходить регулярно? 11) Чи по фураж висилають відділи? 12) Як далеко доходить? 13) Де маходяться магазини? 14) Як доглядаються? 15) Як відносяться старшини до стрільців? ІІ ітання ставлені гарма чикові. Всі попередні, а крім цього: 1) Де находиться (міститься) головний парк? 2) Який калібер гармат? 3) Де малий парк? 4) Чєрга батерей, бригади? 5) До котрої дивізії приділена бригада? ІІ ітання ставлені подо- рожнім: 1) У "я, призвеще, заняття, посвідка? 2) Звідкіля йде? 3) «Оли виїхав? 4) Куди іде? 5) В якій цілі? 6) Чи стріпув які війська? 7) Що вини робили? (марш - постій і т.ин.) 8) Склад їх, рід зоров? 9) Сила? 10) Скільки часу виминав поперожній кольону стоячих або машеруючих військ? 11) На яку силу обчислювали ці війська житлєї околиці, з якої приїхав подорожній? 12) Чи війська мали добрий вигляд? 13) Чи співали? Чи були між ними хворі? 14) Чи сподівались надіслання новобранців, або запасних? Х. Знаки. 1) Здоптана трава і поля, сліди кінських копит, та людських стіп, кінський гний на дорогах у значній кількості, численні дими і ворони, клуби пороху, блеск зброї. 2) «Окинена зброя і набой, залишені коробки від консерв, останки забитої худоби і т.ин. 3) Іржавня коней, лаяння собак, вереск птахів, неспокійне заховування є отари на пасовиску і т.ин. 4) Захорування жителів: чи бояться і держать себе відпорно, чи горді (пахабні) чи життя в даному селі або містечку пливе звичайним рус- лом, чи є там шум і рух, наприклад: жителі вибігають, приглядаються, видно рухливе тягання води іт.ин. ДІ. Донесення. Командір розвідочної стежки з засади направ- ляє свої донесення до того, хто його вислав; по повороті здає йому устний звіт з цілого перебігу стежки. В наглих випадках командір розвідочної стежки має обов'язок посилати донесення не лише до своєї безпосередньої власті але й до командирів загрожених частин (відділів) При донесенні треба мати на увазі, що коротке але скоро надіслане донесення має більше значення, чим подрібне (детальне) за то надіслане пізно. Донесення надсилані з віддалення не більше ніж 1-3 кілометри найкраще полагоджувати устно; дозволяє це використати на часі, обставина на війні надзвичайно важна. Складаючи донесення, належить передовсім відпові- сти на питання, котрі містить в собі інструкція. яку одержала стежка перед вирушенням; як що на де-які питання не досуту відповіді - зазначити це! Во негативне донесення має рівнорядне значиння з позитивним. Описля треба відріжняти факти ствердженні від припущень і рішучо оминати всяких майчих загаль- не-значиння вирасів. Наприклад: невільно доносити в цей спосіб: "широка ріка", "розлогий ліс", "ворог надходить", і т. ин., бо подібні означення нічого не говорять. Належало-б подати ширину річки (наприклад 100 метрів) розмір ліса, склад та силу ворожого від- ділу (наприклад ескадрон уланів, піший полк, чотири польові гармати). Натомість факти ствердженні відріжняються від припущень від-осібленням джерела відомостей, таким способом: 1) Що стежа бачила сама? 2) Чого довідалась від населення, полонених перебіж- чиків? 3) Що припускає (з умотивованням). Як що донесення бував висилане в ході стеження, то при кінці муситьься зазначити, що продовжує робити стежа. При означуванню в донесеннях напрямків і місце- востей треба нечувано обережно вживати вирасів: "направо", "наліво", з переду," ззаду"- головно коли росходитьсься о ріки, потічки, позиції, долини і т. ин.; кращим являється в даному випадкові сказати: "на подуне-від А", "На північ від В" і т. д. Виходячи сіл, міст, лісів і т. ин. найкраще означувати полячки куди веде дана дорога: наприкла "вихід в напрямку міста Б". Говорячи про власні війська, починаємо від правої сторони; говорячи про ворожі війська почи- наємо з лівої сторони. Праве, ліве крило відріжняємо завсігди відповідно до напрямку, в якому находиться ворог (також коли бураємо звернені до нього спиню). Виріжняючи складові частини і відділи військ можна послуговуватись означеннями: "заходне крило" "південна група", "північна колона". Означування висот після коти на мапі звичайно вимагає певного доповнення: наприклад "висота кота <13 на північ від В", бо часто цифра, котра означує на мапі коту, стрічається кілька-разово. Віддалення на місцях рівних подавати в кроках, а на місцях горбоватих у хвилинах (мінутах) або годинах. Чору для означується при помочи годин. Години від 6 вечером до 5, 59 ранком означується підчер- кненням хвилина (наприклад 6,30 - вечір, 6,30 - ранком). Ніч означується через: (наприклад ніч з 22-го на 23-те. Донесення шо торкається ворога повинно зазначувати час (момент обсервації: дата, година, хвилина) місце (докладне означення, з поланням мапи, звідкіля і де бачено ворога) 3) Силу (кількість, роди зброї, черги полків) 4) Що робить ворог? (таборує, квартирує, укріплюється, робити приготовування до переправи і т. ин.) 5) Як що посувається подати: порядок (хар) (бойовий похідний, а рівнож напрямок маршуз: кудю і доки) 6) Як що таборує або квартирує: куди звернений фрон- том, де середина, крила. / ) як що займає позицію: напрямок фронту, середи крила, рід укріплень, слабі місця. При цього, донесення може містити ще слідуючі т ки: 8) шляхи, якими надходить ворог. 9) Шляхи на котрих не має ворога. 10) потвердження або заперечення попередніх відомо- стей. Польові нариси (схеми), з короткими пояснення- ми заступають дуже часто довгий зміст. До донесення долучувати знайденні рештки листів, газет, телеграм і т.п., котрі містять які небуть вказівки відносно ворога. Очерк донесення повинен бути виразний - бо не раз прийдеться відчитувати його при слабому освіт- ленню. Донесення особливої ваги посилається рівночасно при-найменше в двох примірниках, різними дорогами. Зразки донесень ЗРАЗОК 1-й: від командира стежи ч.8 "Доносу, що о год. 11-й ранку бачили ми на шляху від с.А до села Б. 70 ворожих драгонів; їхали кроком в напрямі х с.В. Стежа ч.8 посувається скри- то за драгонами, з метою дальшої обсервації." ЗРАЗОК 2. Бунчужний, висланий зі стежою на розпізнання (рекогносцировку), стрінув кольону ворожих військ; оче донесення бунчужного(на письмі): "До хорунжого А. К-ра застави ч.1.від бунчужно- го У. к-ра стежи ч.2" Дня 15.VII11943р. Мапа 1:200,000. Зоря кота 143 на захід від північного виходу з села А. На дорозі що веде із села А до с.С. в віддален- ню двох верств від нас, побачив я ворожу кольону, зложенню з трьох родів зброї: 1/2 ескадрону кінноти, 4 польові гармати, 4 піший полк. Кольона посувалась звичайним кроком в нашу сторону. Продовжую обсервувації ворога з цього самого місця." ЗРАЗОК 3. Бунчужний, висланий зі стежою на вершок горба, побачив відділ ворожих військ на постов. Доне- сення бунчужного: "До поручника М. К-ра застави ч.3. від бунчужного Н. к-ра стежи ч.1. 4/7III-14р. год. 11-15. Мапа 1: 200,000. Горб, на схід від дороги, що веде з села А до с.Д. кота 120. Під селом Я побачив відділ ворожої піхоти; після моїх обчислень сила його рівняється одному полкові. Лінія постю: від с.Д. до фільварку С. Фронти: звернений на захід від с.Д. в напрямку лису середина на віддалу-в віддаленню Х кроків від шоси, що веде на північ від с. і фільварку. Цраве крило - сягає останньої лінії до- мів села. Л'єве крило - в відаленю 200 кроків від фільварочних будинків. З метою докладнійшого ствердження сили ворога, охорони і ч. полку, залишаюсь в цьому самому місці (або маю намір підкрестись близьче)" ДОДАТОК І. Знаки, які даються при помочі руки, полотна, і таке інше. Відображаючи потвердже, що даний знак зрозумів, піднесенням руки і повторенням ознаку. "У вага": Піднести руку прямовисно і подер- жати. 2. Сик. 3. Тихий свист. "Руш, або стій": піднести руку прямовисно і скоро опустити. "Вігом": кількаразово повторений знак "руш". "Ворог": вимахування шапкою, хусткою, галузкою і т.п. по над головою. "В розстрільн у": підняти руки на оба боки на уровні рамен. "Збірка": підняти руки на оба боки і схре- стити на грудях. "Вперед": кількаразово показати в даному напрямку. "Стриляти": відповідний жест (рух рукою) "Долів": направити обидві руки в напрямку до землі, взагалдно лягти. "Ворога нема": махати рукою від себе. ДОДАТОК ІІ. Взір блянку , призначеного до списування вислідів допиту полонених та перебіжчиків (дезертирів). Вислід допиту. Полонений.............................................. Допитуваний..........................................1941 року. 1. Назва відділу, ранг, призвіще........................... Родинні відносини, заняття....................... 2. Ім і де зловлений........................................ 3. Коли почав військову службу; як що запасний - де служив перед тим...................................... 4. Звідкіля і коли його відділ вирушив на поле бор. 5. Були і коли на поле бор............................... 6. Сотня (ескадрон, батарея) ч.... полк...................................................... дивізія.................................................. армія.................................................... 7. Прзвище к-ра сотні (ескадрону батареї)........... полку..................................................... бригади................................................. дивізії................................................... армії.................................................... 8. Скільки людей в сотні (ескадроні батареї)...... 9. Чи багато хворих............................... 10. Чи багато ранених............................. 11. Які хороші бушувь.................... 12. Де находиться (ескадрон, батарея)............. 13. Чи не бракує харчів...... 14. По скільки набоїв випадає на кожнього стрілка 15. Звідкіля надіслано останнє доповнення..муніції і в якій кількості...... 16. Чи сподівані є доповнюючі відділи......... 17. Чи багато у відділі новобранців,запасних,мобілізованих....... 18. Відомості дрповнюючі.......... Олександрів. В серпні 1921 р. З польського переклав: ПЕТРО САГАЙДАЧНИЙ. ОЗ ОКОНЬ НЕ БРАТЬ. 14 РАЗВѢДЫВАТЕЛЬНАЯ СЛУЖБА ВЪ ШТАБѢ ДИВІЗІИ. Офіцеръ, завѣдывающій развѣдкой въ Штабѣ дивизіи,- Въ Штабѣ дивизіи развѣдкой вѣдаетъ офіцеръ, въ помощь которому назначается переводчикъ. Онъ получаетъ указанія по развѣдкѣ не только отъ Начальника Штаба дивизіи, но и отъ офицера, завѣдывающаго развѣдкой въ Штабѣ корпуса. По указаніямъ Начальника Штаба даётъ указанія и задачи по развѣдкѣ офіцерамъ, вѣдающимъ развѣдкою въ полкахъ, командиру сапер- ной роты и начальнику дивизіонной пеонии. Инспекторъ отбѣтовшениых лицомъ передъ началомъ штаба дивизіи за постановку развѣдки въ дивизіи. Получаетъ свѣдѣнія: а/ Отъ офіцеровъ, завѣдывающихъ развѣд- кой въ полкахъ. б/ Отъ офицера, завѣдывающаго развѣдкою въ артіл- лерійской бригадѣ. в/ Отъ командира саперной роты. г/ Отъ дивизіон- ной конницы. д/ Изъ опроса живыхъ, перебѣгшихъ, пленныхъ солдатъ, повзретавшихся изъ плѣна, мѣстныхъ жителей и задержанныхъ агентовъ противника: е/ Изъ аэрооснѣжковъ, получаемыхъ изъ корпуснаго авиа- срьда, и ч/ Отъ вискихъ інограній и сообшений штабовъ. Слѣдить за группировкой противника на фронта дивизіи. Общаетъ и изучаетъ и наноситъ на соответствующую схему свѣдѣнія объ укрѣпленной пози- ціи противника, о расположеніи на ней пулеметовъ бомбометовъ, мино- метовъ, противотанковыхъ орудій, наблюденчихъ постовъ, бетон- ровыхъ сооруженій и прочихъ важныхъ въ тактическомъ отношеніи дѣлнинь. Общаетъ свѣдѣнія о ближайшемъ тылу противника на фронта дивизіи. Схемы группировки артилеріи противника и свѣдѣнія о ней получаетъ отъ офіцера, завѣдывающаго развѣдкою въ артіллерійской бригадѣ. Обрабатываетъ всѣ эти свѣдѣнія, составляетъ сводки и схемы для ориентированія начальниковъ, висшихъ и сообшений штабовъ и войскъ. Въ предвадніи боевъ принимаетъ мѣры къ ускоренію полученія свѣдѣній отъ письмыхъ инстанцій, исполнованія ихъ и доставки ихъ въ штабъ корпуса. Наблюдаетъ за одобраваемымъ составленіемъ сводокъ и схемъ и веденія журналовъ наблюдательныхъ пунктовъ. Поддерживаетъ личное общеніе съ завѣдывающими развѣдкою въ дивизіяхъ. Возможное чадо объясняетъ измѣнъ органы развѣдки для ознакомленія съ поста- новкой дѣла, мѣстностью и позиціями противника, и, въ частности, по- ставляетъ наблюдательные пункты; периодически собирать въ штабѣ ди- звіи или въ одномъ изъ центральныхъ штабовъ полковъ предотврате- лей измѣнныхъ инстанцій развѣдки для выполненія опросовъ, вопросовъ и свѣдѣній о противникѣ на участкѣ дивизіи и передать ихъ при свидѣ развѣдки. Въ завѣдывающему развѣдкою штабу вступающею: а/ О боевомъ составѣ и расположении противника на фронта дивизіи. б/ Расположеніи непріятельской артиллеріи и характерѣ ея деятельности. Въ Обс укрѣпленной позиціи противника съ коробными схемами. Наблюдаетъ, чтобы полки при свы- нѣ передавали всѣ свѣдѣнія и дѣла о противникѣ на полковыхъ участ- кахъ. ОПРОСЪ ПЛѢННЫХЪ И СБОРЪ ДОКУМЕНТОВЪ Въ штабѣ дивизіи пленные опрашиваются по тѣмъ вопросамъ, кото- рые касаются исключительно фронта дивизіи, и ближайшаго тыла про- тивника на указанномъ фронта, согласно опросныхъ листовъ. Послѣ опроса всѣ пленные съ отобранными документами немедленно отправля- ются въ штабъ корпуса. Въ штабѣ дивизіи пленные съ отобранными до- кументами немедленно отправляются въ штабъ корпуса. Въ штабѣ диви- зіи пленные раздиваются не чинамъ и полкамъ. При небольшомъ числѣ пленныхъ, они опрашиваются всѣ, при большемъ же - пленные предста- вляющіе особый интересъ. Провѣряетъ обискъ пленныхъ немедленно по прібытии ихъ въ штабъ дивизіи и отбирается оставшіяся у нихъ доку- менты; организуетъ осмотрь занятой позиціи противника для сбора документовъ и всего, имѣющаго интересъ въ развѣдывательномъ отно- шеніи, и всѣ отобранные документы разлоложить ихъ по значенію /отдельно ініція тактическое значеніе, отдѣльно письма/, немедлен- но отправляется въ штабъ корпуса, не докуска оставленія ни одного документа въ штабѣ дивизіи или полка. Всѣ захваченные планы и карты немедленно пересылаются въ штабъ корпуса, остальное ихъ въ штабѣ дивизіи и полка. Категорически во- деньги, семенныя ка- отбираетъ у пленныхъ цѣнныя вещи, е.погонь, патанцы, и т.п. РАЗВЕДКА ВЪ АРТИЛЛЕРИЙСКОЙ БРИГАДЕ. Развѣдкой въ бригадѣ вѣдаетъ особый офицеръ, къ которому поступа- ютъ свѣдѣнія: а/ Отъ начальниковъ дивизионныхъ командъ развѣдчиковъ. б/ Отъ наблюдателынка артиллерійскихъ пунктовъ. в/ Отъ наблюдателей пѣхо- ты, получаемыя черезъ базѣдывающихъ полковой развѣдкой. г/ Отъ офи- церовъ, завѣдывающихъ развѣдкою при Инспекторѣ артиллеріи, штаба ди- визіи и соединенія. д/ Имь изученія аэроснимковъ. Онъ обрабатываетъ всѣ свѣдѣнія, составляетъ схемы группировки артиллеріи противника, передъ фронтомъ дивизіи, дѣлаетъ соответствующія выводы и немедленно сообщаетъ все это офицеру, завѣдывающему развѣдкой дивизіи. Поддер- живается съ послѣднимъ тѣсную связь, принимаетъ мѣры изъ выполненія получаемыхъ отъ него задач общей развѣдки. Присутствуетъ на перес- дическихъ собраніяхъ офицеровъ, вѣдающихъ развѣдкою въ дивизіи. ПОЛКОВАЯ РАЗВѢДКА. Опытъ настоящей войны ясно показалъ необходимость специальнаго оффицера въ каждомъ полку, вѣдающаго развѣдывательной службой. Его задачи: сбора и доставленіе свѣдѣній до мельчай- шихъ подробностей о силахъ и оборонительныхъ работахъ непріятеля, составленіе схемъ и чертежей его позицій со всѣми новѣйшими измѣне- ніями, производство промаркированного опроса мѣлкихъ перебѣжчиковъ, возвращающихся изъ непріятельскаго плаща, задержанныхъ агентовъ про тивника и бѣженцевъ разнаго рода; отбраки въ нихъ почтовой коррес- понденціи и документовъ и представленіе послѣднихъ офицеру, завѣдыва- ющему развѣдкой въ штабѣ дивизіи; передача ему же свѣдѣній, собира- емыхъ наблюдательными пунктами. Оказанію содѣйствія командируемыхъ въ ихъ раіоны чиновъ развѣдывательной службы. Въ помощь офицеру, вѣдающему развѣдкой въ полку, назначается переводчикъ и по одному подприпоручику или развитому унтер-оффицеру въ каждомъ баталіонѣ, которые занимаются исключительно развѣдкою. Офицеръ, завѣдывающій полковой развѣдкой примѣняетъ всѣ усилия къ тому, чтобы внушить ро- тамъ понятіе, что необходимое содѣйствіе всѣхъ для того, чтобы полу- чить изъ развѣдывательной службы максимумъ пользы, и что всѣ данныя касающіяся противника, должны быть усердно собраны и передаваемы по принадлежности. Въ виду чрезвычайной важности этой службы, каж- дый желающійся первоисточникомъ для дальнѣйшихъ выводовъ и обоснованія онъ долженъ ежедневно посѣщать передовые смотры и наблюдательные пункты, лично повѣрялъ добытая свѣдѣнія, и тщательно належивать на- блюдатьельную службу. Добьтныя свѣдѣнія докладываются командиру полка, и посылается сюда завѣдывающему развѣдкой въ штабѣ дивизіи, прила- гая необходимыя для разъясненія схемы. При этомъ важнѣйшія свѣдѣнія докладываются и посылается немедленно, остальные - въ указанное сроки ПРИЛОЖЕНІЕ - наставленіе офицеру, вѣдающему полковой развѣд- кой. Съ подлиннымъ вѣрно: Генеральнаго штаба Подполковникъ Омарио НАСТАВЛЕНИЕ ОФИЦЕРУ, ВІДАЮЧОМУ РАЗВѢДКУ ВЪ ПОЛКУ. Научая досконально развѣдывательныхъ партій, опрашивал наблюдателей, находящихся въ передовой линии, получал извѣстия, войсковыхъ наблюдательныхъ пунктов о жизни на позиціи противника, разсвѣдывательный офицеръ докладываетъ командиру полка свѣдѣнія: а/ О силахъ противника. б/ О силѣ его обороноительныхъ и вспомогательныхъ построекъ, в/ О мѣстѣ расположения пулеметовъ и минометовъ и о характерѣ дѣйствій противника. Его работа, чрезвычайно интересная въ общемъ время, приобрѣтаетъ особую важность въ тѣ дни, когда негода не позволяетъ производить воздушную разведку и наблюдение съ привязанныхъ паровоз. Въ такіе дни онъ становится единственнымъ источникомъ необходимыхъ свѣдѣній. Свѣдѣнія должны быть полными и своевременныя должности. Офицеръ, ведающій разведкой въ полку, разы- раетъ получаемыя имъ свѣдѣнія и до отравки проверяетъ ихъ точность. Важны свѣдѣнія, въ особенностях по время активныхъ дѣйствій; необходимо передавать немедленно наиболе необходимые сведения по телефону и даже сигнализацией или при помощи почтовыхъ голубей/. Немного вышеизложенныхъ задачъ на офицера, ведающаго разведкой, возлагается опросъ нѣкоторыхъ пленныхъ. Разрѣшается задерживать этихъ пленныхъ на участкѣ полка на нѣсколько часовъ, дабы кутемъ несредственнаго опроса на мѣстѣ получить возможно точныя свѣдѣнія объ оборонительныхъ сооруженіяхъ противника против участка полка. Въ общемъ обязанности офицера, ведающаго разведкой въ полку слѣдующія: собирать, проверять, сопоставлять и изучать всякаго рода свѣдѣнія о противникѣ. Какъ можно чаще посѣщаетъ каждую роту, находящуюся въ передовой линии. Собираетъ въ ротахъ свѣдѣнія о про- гибшихъ, обсудить съ офицерами, возлагать нахтимое наблюдательные пункты, даетъ указанія наблюдателямъ и подбадриваетъ ихъ, докладываетъ своему начальнику въ военное, что замѣтилъ и снималъ о противникѣ. По мѣрѣ поступленія свѣдѣній, офицеръ, ведающій разведкой, передаетъ ихъ, если они представляютъ особенную цѣнность, не телефономъ и вмѣстить ихъ въ сведенную сводку. Сводки офицеровъ, ведающихъ разведкой въ полкахъ, служатъ матеріалами для составленія сводокъ воинскихъ инстанцій. Онъ внимательно изучаетъ сведенія сводки арміи и корпуса о противникѣ и отмѣчаетъ все, что касается участка его полка. Собираетъ свѣдѣнія поступающія изъ внешнихъ штабовъ для частей и содействуетъ ихъ распространенію. Изъ вышеизложеннаго видно, какое значеніе имѣютъ офицеры, ведающіе разведкой и, чьи дружной обороны, насколько они должны быть дѣятельными, чтобы робить кущина свѣдѣнія для чего долженъ увѣть создавать благопріятные условія и быть въ постоянномъ общении со всѣми носителями свѣдѣній о противникѣ. Въ общемъ, онъ долженъ проявлять дѣятельность и частный починъ и не ограничиваться задачей передаточной инстанціи. Дабы справиться съ такой сложной задачей, необходимо, чтобы каждый офицеръ носитель свои дѣятель- ность исключительно разведкой. Онъ не можетъ командовать частями или занимать другую должность и долженъ находить поддержку у сво- ихъ офицеровъ и унтер-офицеровъ полка. Онъ должен быть по военности не сильнее. Свѣдѣнія подлежащія сбору. А/ Воевое расписаніе противника. Наименованіе въ расположеніи частей противника /корпуса, дивизіи, полки, батареи, роты/, занимаемыхъ позицій противъ полка. Откуда прибывал данная часть и время ея прибылія. Свойства противника: обитая длительность противника /наблюдение, наружные впринципе вперед пости, траншеи, взаимное дношь, ночь и проч./ Распределеніе войскъ противника: въ первой линіи, во второй линіи, резервѣ. Места отдыха войскъ, способъ снабженія, биваки и расположенія штабовъ. Посты подслукиванія. Наблюдательные пункты. В/ Оборонительныя сооруженія противника. Позиція /1,2 и 3 линіи/. Состояніе развитія каждой линіи: скопы, ходы сообщеній, убѣжщихъ, числа, глубина и выстимость; искусственные препятствія; про- волочная загражденія /способъ устройства, сколько полос, сколько рядовъ колеса въ полосѣ, электризация проводки/, границы участковъ, дугтесь, кулеметныя и бомбометныя гнѣзда, убежища для наблюдателей, блиндажи. Оперные пункты /выяснить точно устройство/. В/ Артиллерія противника. Нихота можетъ собрать лишь небольшое количество свѣдѣній объ арендерів, но ол даними не слідуєть пренебрегать. тт ньхоли нельзя требовать наближеній больной точности. Она должна собират внимательно и настоятельно свідків о: а/ Сортъ спарядок, которые страдали противникъ /примѣны, бре- змтнке съ земледелемъ, бугаеме, елевоточнымъ или удущинно/ б/ Наличіе спарядок. в/ Направленія, откуда отдѣляеть прескв- пие /сюди возможно/. г/ Окопахъ, ходылъ соединеній и участкахъ вз тиму, чако всерге обстрѣливаемыхъ артиллеріей противника. Офицеры вдѣкающіе развѣдкой, назначаютъ на полковыхъ участках надежну наз наблюдателей небольшую пасосу для набледенія. Пахота можетъ въ нѣкоторыхъ случаяхъ своимъ наблюденіемъ подтвердить гвдное направленіе срѣльбомъ непріятельскихъ артиллерійскихъ группъ. Необходимо обратити вниманіе офицеровъ, вдѣляющихъ развѣд- кой, на енки, которые естественно будутъ допускать набледателя- ми за ченонеми опредѣленія направленія полевыхъ логичихъ пушек. Офицеръ, вдѣляющій развѣдкой, долженъ объяснить войскамъ важность доставленія надежныхъ сведѣній въ предь полка, для передачи въ артиллерію, отнюдь не трогал неразорванныхъ спарядок, о которыхъ ненеджно заключать свою начальству. Г. Дулемоты и миноометы. Кадо выяснить ихъ число, систему и расположение, и какія цѣли соберутся чаще всего и когда включе. Д. Движеніе на землѣ противника. Дороги и тропин- ки въ тилу противника, масть переходовъ, чако, на которыя надлежитъ- ся движени, родь и характеръ движения. Большия дороги, уваженіе ихъ, вѣтки, постройки, стаднія, аратора и значеніе движения, порталь- ное часы деждения. Осмоканіе удобныхъ мѣстъ для прохода нашихъ и непріятельскихъ агентовъ. II. Стрелки. Родь и садженіе сигналовъ, гдѣ и когда подо- шлось, которые свидѣнія. Плімны и погребишки, бирост долженъ казаться исключительно слѣдующаго: кт. Какой части припадежитъ плімны, ой соседа, какой часты отсель рядовъ; Устрѣбило скошевъ и оберательныхъ сооруженій передъ удачнымъ ножь, разположенія пунктовъ, минохотовъ, павовыхъ цилиндровъ, удобны наблюдателей- нихъ пунктовъ, землянныхъ станцій, иребенъ, складовъ сгестрѣль- ныхъ кранасовъ, волокитательныхъ обсерваций. Фланги частей, места разположенія раздѣловыхъ резервовъ или, родь и характеръ работъ, подолувающагося; какое количество снабженія на огняхъ или погреб- пирова; ко времени, когда будетъ введенъ въ дѣйствіе, когда и откуда поделы; что предполагается дѣлать противникъ на этомъ и прилежащихъ участках. Опросъ зодовоя намедленно послѣ взятія клінаго офицеромъ, вдѣляющи разведкой из полку, который наблюдениямъ пребретаетъ не- лучшены отъ низшихъ свидѣній. Форе посаженъ чтобы поймать сь набледательного пункта или как огня. У. Закон въ мѣстности, что вляется. На допросъ могутъ присутствовать те самы командиры роты, батальона и нероводникъ. Офицеры, вдѣляющіе разведкой въ полку, не слѣдуетъ захватывать низшихъ другіе вопросы, кромѣ указанныхъ выше. Все потому, что плімны часто скрыты выдувыванія великаго рода свидѣній, чтобы удостоверить добытчество окрашивающихъ, не имѣнныхъ достотечныхъ данныхъ для преварки ихъ правдивости, чым вводять въ заблужденіе, а затыкъ боясь названій на опросъ из высшихъ пчавелъ посетить начинать свои показанія. О б и с о д. Опокъ плімны пронаблюдать въ присутствии офи- цера развѣдки. Вся бумаги, карты, переписка, слѣдующая княжихъ, если это позволятъ время и средства, селенъ деть на пакетъ отъ обозна- ченія фамилій плімного и его части въ предьтателей начальнику княжих. Вслучай обнаружения трупа непріятеля, не избав арміи препренеденное немедленно все предметы, дамиръ посещность опре- дѣлить часъ убитаго. Офицеръ, вдѣляющій развѣдкой, долженъ слѣдить за тимъ, чтоби ни одинъ документъ не былъ оставленъ у себя офице- ромъ или солдатомъ. Онъ долженъ разыскать всѣхъ значеніе, кото- рое поймуть для штаба арміи кафійные предметы, ко которыми можно влиять часы войскъ противника. Что надо сообщать по телефону. Немедленно по окончаніи опроса офицера, вдѣляющій разведкой, немедленно сообидеться въ димаймичелю плімныхъ, корпусъ, дивизіи, полка, батальона, рету плімного, ибого, гдѣ власть, и когда власть. х/ такой опросъ ведется изъ періоды забыванья. Во время боевъ опросъ ве- дется по особымъ указаніямъ развѣдывать свидѣнія штаба арміи. в К. . . . не должен оставаться более 2 часов. ...если имётся много плянинхъ, то офицеръ вѣдомій развед- оправляетъ подробно всѣхъ, а въ случаѣ надобности провѣр- казанія перваго пляннаго бѣглыхъ откроется остальныхъ. Поскѣ а безъ задержки отправляютъ ихъ въ штаб дивизіи. Передаетъ плянку конвоя записку съ указаніемъ фамилій плянинхъ, частя, дь и когда взяти. Д о к а з а т е л ь н о. Своевременно имѣть сводку показаній плян- ныхъ и отправляетъ ее въ штаб дивизіи. Документы, найденные въ разположеніи противника, инструкціи и наставленія должны собирать- ся, для этого войска, для этого войска заклиніе непріятельскій штабъ, ставить тамъ часового, который схраняетъ оставшіеся доку- менты отъ расхищенія. Послѣдніе бѣгло разсматриваются офицеромъ и возможно скорѣе направляются въ штаб дивизіи. В. П л е т н и о наблюдательные пункты и т. м. Офицеръ, въ- данній разведкой, особо тщательно выбираетъ пѣхотныя наблюдатель- ныя пункты и подбираетъ наблюдателей, распредѣляетъ задачи, посыла- еть ихъ военное чане и проверяетъ ихъ наблюденія. Полковые наблюдательные пункты должны: а/имѣть надежное укрѣпленіе отъ огня тяжелой артиллеріи; б/ быть хорошо замаскированы отъ и блокады противника и имѣть круговой визій достаточный для наблюдения за участкомъ, имъ вверенныхъ; в/ на кожевомъ пун- ктѣ долженъ быть сосредоточенъ всѣ свѣдѣнія о противникѣ и мст- ности, касающіяся участка наблюдения даннаго пункта, для полнаго оріентированія въ обстановкѣ каждаго начальника, прибывшаго на этотъ пунктъ; г/ каждый пунктъ долженъ имѣть призматическій би- нокль, по возможности перископъ, компасъ, планшетъ, телефонъ, сигналь- ныя ралочки, карту, накерамике снимки, скому видимости позицій про- тивника съ наблюдательнаго пункта и два дневника*, въ которыя запись отъ данныхъ непосредственнаго наблюденія, а также наблюде- ній, полученныхъ отъ соотвѣтствующихъ батальонныхъ наблюдательныхъ пунктовъ и съ сосѣднихъ полковыхъ. Завідування розвідкою скінченого полка приймаєть отримання розвідки схильного полка наблюдательные пункты матеріалами по розвідці, находившися на них. Для направлення служби розвідки і наблюдения в боевой и для поддержания связи со органами войсковой розвідки, необходи- ме періодическое посещение наблюдательных пунктов офицерами, завідуваними розвідкою в штабах корпусов і дивизій. Развідувальні партії. Дання зойскового набледення необ- ходимо превратить работой полкових розвідчиковъ. Офіцеръ, віддаючий розвідкою представляє командиру полка свои соображенія об этом. Надокучування разговоровъ въ скенахъ и телефоннихъ перегово- рах. Одновременно съ наблюдениемъ всьма цінна свідченія по нау- ченію противника могут быть добыти при організаціи подслухування его речей и шумов въ скенахъ, доносящихся на близкое расстояніе. Это будуть важного рода команды і распоряженія, передаваемыя голосомъ, сигнали тревоги, шумъ производимый при сьвінъ и подходѣ частей, под- вовъ артилерії, матеріаловъ, шумъ при работах по усовершенствова- нім позицій, при постройкѣ новыхъ пландармовъ і т.п.- Нарвчіе, на которомъ противникъ ведеть разговоры, можетъ указать на національ- ность той части, которая находится передъ нами. Для этого полезно устраивать всеє слуховые посты и выявлять въ облаванность всьма часовыхъ і наблюдателемъ прислуживаться. Слуховой постъ состоитъ изъ начальника поста і еще двохъ случаев, изъ коихъ одинъ может быть надежный военнопльйний. Слуховые посты устраиваются, при бла- гопріятнихъ условіяхъ мѣстности и при большомъ удаленіи скановъ противника, въ линіи охраненія или секретовъ. Результаты своей ра- боты начальникъ слухового поста заносить въ дневникъ, представлял при сьвін на ротный наблюдательный пункт для дальнейшаго напра- вленія въ штаб полка. Служачи изъ военнопльйнихъ, во наблюдение ответственности въ случаѣ возможного ихъ пійненія, должны быть въ НАСТАВЛЕНИЕ ДЛЯ ОСОБЫХ КОМАНДЪ НАЗЕМНОГО НАБЛЮДЕНИЯ I. ОБЩІЯ УКАЗАНІЯ 1/ Особыя команды артиллерійскихъ наблюдателей назначаются: а/ Для общаго наблюденія района противника, особенно удаленныхъ участковъ, выслѣдованія работъ, передвиженій и другихъ дѣйствій противника. б/ для опредѣленія положенія батарей противника, видимыхъ или обнаруживающихся днемь или ночью своимъ дымомъ или блескомъ; для опознаванія ранѣе обнаруженныхъ батарей при возобновленіи ихъ дѣятельности. в/ для наблюденія и корректированія стрѣльбы нашей артиллеріи въ особыхъ случаяхъ. 2/ Во время боя, команды эти служать важными органами артиллерійской разведки, слѣдятъ за развитіемъ боя, передвиженіями противника доносятъ о замѣченномъ и указываютъ вновь обнаруженныя цѣли, въ то время, какъ войсковыя наблюдательные пункты, заняты выполненіемъ своихъ спеціальныхъ боевыхъ задачъ. 3/ Особыя команды артиллерійскихъ наблюдателей являются органами армейскими. Мѣста расположенія ихъ опредѣляются арміей. Команды эти даются въ распоряженіе корпусовъ, въ районѣ которыхъ они работаютъ. 4/ Команда обслуживаетъ 4 наблюдательныхъ пункта при непрерывной работѣ на каждомъ днемь и ночью двухъ наблюдателей. II. РАСПОЛОЖЕНІЕ КОМАНДЪ И РАБОТА ИХЪ. НАБЛЮДАТЕЛЬНЫЕ ПУНКТЫ 5/ Для командъ избираются особые наблюдательные пункты, независимо отъ наблюдательныхъ пунктовъ начальниковъ и частей артиллеріи. 6/ Наблюдательные пункты команды должны иметь обширный кругозор. Они выбираются на таком удалении от первых линий, чтобы телефонная связь была обеспечена. Но выбирают и передовые наблюдательные пункты, если с них открывается большой кругозор, или если они дают боковые обзоры, допускающие хорошую засечки. 7/ Наблюдательные пункты одной и той же команды распределяются по фронту так, чтобы получить наиболее полный обзор тех участков, где артиллерия противника может обнаружиться блеском или дымом, и где могут наблюдаться передвижения войск противника. 8/ Взаимное удаление наблюдательных пунктов должно быть достаточное, чтобы избежать засечек под очень острым углом. Число наблюдательных пунктов, обеспечивающее службу наблюдения на данном участке фронта, зависит от местности. Обыкновенно 4 наблюдательных пункта могут достаточно надежно обеспечить наблюдение фронта около 10 верст. Места наблюдательных пунктов и их основные ориентиры направления точно определяются топографами. 9/ Каждый наблюдательный пункт / если не выбран на дереве и т.п. / должен быть достаточно просторен для укрытия и удобной работы с приборами 5 человек. Наблюдательный пункт обеспечивается от пробивания тяжелыми снарядами. Чтобы сделать наблюдательный пункт менее заметным, можно довольствоваться и меньшим укрытием, но тогда соединяют наблюдательный пункт галереей с безусловно надежным убежищем. 10/ Кроме положенных приборов, чертежных принадлежностей и телефонного имущества, на наблюдательном пункте должны находиться следующие документы: а/ План позиций наблюдаемого района противника на планшет с нанесением места наблюдательного пункта, основного и вспомогательных ориентирных направлений и, на краях плана, делений для численной отметки направлений. Полезно нанести на план позиций поля видимости с наблюдательного пункта. б/ Панорама кругозора наблюдательного пункта / перспективные кропки или фотография / на которой нанесены названия, буквы или номера, полезные для сличения местности с планом. По обе стороны от основного направления наносятся деления для отметки углов, причем против характерных предметов отмечают соответствующее им число делений. в/ Тетрадь наблюдений в двух экземплярах, для непрерывной записи наблюдений, как одна из тетрадей, посменно должна отсылаться на центральный наблюдательный пункт, для составления отчетов. / см. Приложение № 1. / г/ Описание наблюдательного пункта / приложение № 2./ и, на видном месте, частные правила службы на наблюдательном пункте, разного рода руководства личному составу и проч. II/ Наблюдательный пункт обслуживается: млад. фейерверкером / стар- шим пункта/, 2 бомбардирями-наблюдателями, 6 канонирами-наблюда- телями, необходимым количеством телефонистов и надсмотрщиков про- вода. Два наблюдателя беспрерывно ведут наблюдение, два других от- дыхают вблизи, готовыми помочь первой пары. Во время большой боевой деятельности может понадобиться работа одновременно 3-4 наблюдате- лей. Один наблюдатель смотрит в бинокль, подстерегая противника; онъ имѣет головной телефон, который связан с центральным пунктом команды. Второй наблюдатель рассматривает в трубу цѣли, обнаружен- ные первым наблюдателем или другими наблюдательными пунктами; онъ имѣет под рукой часы или кнопку электрическаго прибора для точной отмѣтки времени визирования. 12/ Необходимо, чтобы наблюдатели умѣли хорошо обращаться с приборами и отлично знали районъ своего наблюдения. Они должны быть хорошо обу- чены, при дневных наблюдениях, не ограничиваться указанием только направления, но и опредѣлять примѣрное положеніе цѣли на мѣстности. 13/ Слѣдует обучить их проверять правильность ориентировки трубы до и послѣ каждой серии наблюдений. Если ориентировка съелась, то разни- ца передается на центральный пунктъ. Въ томъ случаѣ, если стереотруба почему либо не можетъ работать, употребляется бинокль. Направленія отмѣчаются тогда, измѣряя по оѣткѣ бинокля отклоненія отъ ближайших ориентирныхъ предметовъ, имѣющихся на перспективномъ кроки или въ опи- саний наблюдательного пункта. ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ПУНКТЪ. 14/ На центральномъ пунктѣ / Ц.П. / дѣлается сводка наблюдений подъ личнымъ руководствомъ начальника команды или одного из его помощ- никовъ. Ц.П. располагается или около одного изъ наблюдательных пунктовъ команды или позади ихъ линій. Желательно его располагать около наб- людательного пункта одного изъ старших артиллерийскихъ начальниковъ или около пункта Н.А.Р.К. 15/ Центральный пункт снабжается: а/ Электрическим прибором для отмётки времени наблюдения с наблюдательных пунктов. б/ Центральной телефонной станцией. в/ Наклеенным на цинкё или дерево большим листом бумаги, разграфленным на веретовные квадраты для графического определения в масштабе 250 саж. в дюйм положения целей по засечкам наблюдателей. По краям листа наносятся с полной тщательностью /чертяжниками/ деления для отмётки передаваемых с наблюдательных пунктов направлений визирования. г/ Планом позиций 250 саж. в дюйм на планшет, с такими же делениями для отмётки направлений визирований наблюдателей и такими же квадратами, какъ на листе, наклеенном на цинкё. Этотъ планъ служить начальнику команды для управления работой наблюдателей, указаниями, куда надо визировать для отысканія цѣли, обнаруженной другими наблюдательными пунктами. д/ Тетрадью "Дневник участка", куда ежедневно заносятся по рубрикамъ все, замеченные съ наблюдательных пунктов /см.Приложение №3/ II. ТЕЛЕФОННАЯ СВЯЗЬ. 16/ Кроме связи наблюдательных пунктов с центральным пунктом команды и между собою, каждый наблюдательный пункт связывается с наблюдательными пунктами ближайшей группы тяжелой или легкой артиллерии, благодаря чему, команда получает добавочную связь при посредстве общей артиллерийской телефонной сети. 17/ Центральный пункт связывается непосредственно с Н.А.Р.К. или, в крайности, через центральную станцию Имарьора. 18/ Если найдено будетъ полезнымъ, Ц.П. связывается с центральным пунктом соединенных командъ, с Н.А.Р.К. соединных корпусовъ, и с некоторыми артиллерийскими группами или наблюдательными пунктами старших начальниковъ. Связь центрального пункта с авиацией и воздухоплаванием производится по общей сети. IV СПОСОБЫ РАБОТЫ: 19/ Неподвижная цель могут определяться весьма точно; наблюдатели имеют время для уяснения цѣли и повторения засечек. Рядом засічек нанесених на карту орієнтирних предметовъ провіряється правильность подготовительных топографических и чертеж- ных работ. Необходимо добиться полного совпадения засечек ориентирных предме товъ и карты безъ чего невозможно точное определеніе мѣстъ засеченых цѣлей. 20/. Батареи, обнаруживающіяся блескомъ или дымомъ, могутъ быть точно засечены только при одновременномъ визированіи, особенно при пособіи электрическаго прибора дающего отмѣтку на центральномъ пунктѣ при на- жатіи наблюдателями своей кнопки прибора. Работа ведется такъ: Наблюдатель, отмѣтивъ блескъ или дымъ въ новомъ направленіи, однов- ременно нажимаетъ кнопку прибора и увѣдомляетъ Н.П., сообщая направле- ніе и примѣрное мѣсто, гдѣ показался блескъ. Офицер центральнаго пунк- та опредѣляетъ по плану приблизительное направленіе, въ которомъ должни искать блескъ другіе Н.П.. Всѣ Н.П. отмѣчаютъ видимые ими блески въ указанномъ общемъ направленіи. Ц.П. слѣдить за отмѣтками электрическаго прибора, руководя работой наблюдателей до тѣхъ поръ, пока не будетъ строгаго согласованія наблюдений съ различными Н.П. Электрическій приборъ покажетъ какіе и сколько Н.П. одновременно за- секли блески или дымъ. Необходимо имѣть нѣсколько измѣреній направленія при полной одновременности засечекъ. При благопріятныхъ условіяхъ точность опредѣленія положенія батарей батарей противника не менѣе, чѣмъ при каких-либо прочихъ способахъ. Можно точно опредѣлить положеніе каждаго орудія одной и той же батареи Отмѣтка новой батареи днемъ дѣлается довольно скоро. Ночью требует- ся болыпе времени, вслѣдствіе трудности указать наблюдателямъ раіонъ, который они должны наблюдать. Отмѣтка батарей уже извѣстныхъ и лишь возобновляющихъ свою дѣятель- ность вообще дѣлается очень скоро; если два Н.П., визируя на блескъ, отмѣчаютъ направленія уже извѣстныхъ раньше / или отвѣчающія положе- нію какой-либо батареи, опредѣленной другимъ способомъ и нанесенной на оріентирный планъ /, то подтверждается, что проявилa свою дѣятель- ность отмѣченная прежде батарея. 21/. Какъ общее правило, свѣдѣнія, требующія немедленнаго испольво- нія должны безотлагательно сообщаться начальникомъ команды, тому, ко- му они нужны, или въ извѣстныхъ случаяхъ тому лицу, котораго вмѣща- тельство требуется, чтобы сделать вывод из собранных сведений и принять решение для их использования. Команды должны немедленно доносить Н.А.Р.К. о всех сведениях, переданных ими в части или штабе. 22/ Начальник команды изготавливает и доставляет Н.А.Р.К., к указанному им часу, дневной отчет. Два экземпляра отчета посылаются в штаб армии для Н.А.Р.Армии фотограмметрического отделения. У. КОРРЕКТИРОВАНИЕ СТРЕЛЬБЫ 23/ К участию в корректировании стрельбы команды привлекаются только в случаях крайней необходимости. 24/ Выгодно давать командам пристройку по целям, определённым самой командой, или при ночных стрельбах, которые корректируются лишь при помощи сочетания направлений, отмеченных с различных пунктов. 25/ Н.А.Р.К. устанавливает согласно указаниям Инаркора тё условия, при которых следует привлекать особя команды для корректирования стрельбы. 26/ При корректировании стрельбы, наблюдатели отмечают точные направления наблюдения мсть падения снарядов. П.П. построениями на плане определяет отклонения засечённых разрывов от цели по дальности и боковым и сообщает их стреляющей части. Иногда организуется сообщением лишь отклонений с дополнительными указаниями, могущими помочь точному определению поправок. Эти указания могут быть даны батареей заранее в видё кроки съ светкой в крупном масштабе. VI. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ КОМАНДЪ ВЪ БОЮ И ПРИ НАСТУПЛЕНИИ. 27/ В течение боя и при передвижениях, команды передаются в полное ведение Н.А.Р.К. Они действуют по возможности дольше по способам принятымъ в позиционной войне. Ихъ Н.П. перемещаются эшелонами, следуя за предвижениями боевой линии, чтобы обеспечить непрерывность наблюдений. Если действия наблюдателей в составе команды невозможны, наблюда- тели временно распределяются по артиллерийским группам. VII. СМѢНА. При смѣнѣ корпусовъ, особия команды наземнаго наблюдения остаются на мѣстахъ и продолжаютъ свою работу, переходя въ подчиненіе другому Н.А.Р.К. и на довольствіе въ другіе части. ТЕТРАДЬ НАБЛЮДЕНИЙ I-го п. пункта I-й особой команды наземного наблюдения. / заглавный лист / Участок отъ ………………………………………….. Мѣсто расположенія наблюдательнаго пункта …………………………… Старшій наблюдательнаго пункта ………………………………………… Наставленіе наблюдателямъ: Время смены …………………………………………… Особенно важныя пункты наблюдения: ……………………………………… События, о которыхъ слѣдуетъ немедленно сообщать и кому: ………………………… Начальникъ команды ………………………………………… числа ……………..мѣсяца ………………года. Май 2 7 20 Изъ кут. Петрики къ Божьей по телефону горѣ двигались два заряд- ныхъ ящика въ 3 уноса каж- дый 7 25 Обстрѣлянные 5 батареей вздовые поскакали, причемъ 2-й ящикъ перевернулся. Скрылись за Божьей горой въ 7 час. 28 мин. Дежурство сдалъ: бомбардиръ Иванъ Петровъ " - принялъ: бомбардиръ Павелъ Ивановъ. 7 32 Замѣчена стр. легкая бата- рея, изъ за д. Хотовка, угло мѣръ 34 - 42. Выпустила 8 шрапнелей по высотѣ 402. 7 40 Повѣрялъ пунктъ помощникъ начальника команды Подпоручикъ Ивановъ, и т.д. ПРИМѢЧАНІЕ: На каждомъ наблюдательномъ пунктѣ имѣются двѣ тетради въ обложкахъ разнаго цвѣта. Въ часъ назначеный начальникомъ команды, одна изъ тетрадей отсылается въ указанное мѣсто, и наблюдения записываются въ другую тетрадь, чтобы обезпечить непрерывность сбора и веденія запи- сей, / и не записывать ихъ вдвойнѣ /. Приложение № 2. ОПИСАНІЕ НАБЛЮДАТЕЛЬНОГО ПУНКТА. Пунктъ № 4-й Двѣнадцатой особой команды наземного наблюдения. Участокъ наблюдения отъ................................................... до........................................................................................ Степень прочности закрытія Н.П. ......................................... Не замѣченъ: повидимому замѣченъ противникомъ ............... Дорога къ наблюдательному пункту:/если надо - предосторожности чтобы не обнаруживать мѣста наблюдательнаго пункта; кроки/ ................. Точныя { x = Координаты Н.П. { y = Опредѣлены съ точностью до.............................................. " " числа ................................мѣсяца........................... года. В.Топографомъ....................................................... Сосѣдніе наблюдательные пункты/ могущіе отчасти его замѣнить, если необходимо: Название x y Кругозоръ Схема главныхъ телеграфныхъ линій пункта: Н.П. № 4 Н.П. № 3 Н.П. Н.А.Р.Д. ПРИБОРЫ НАБЛЮДАТЕЛЬНОГО ПУНКТА. 1 Большая стерео-труба №……….. 2 Бинокля призматических № № ……………. I Наблюдательный теугольник №……….. I Часы с секундомёром № …………… I Перископъ № …………… и. т. д. Кроме того на наблюдательном пункте находятся: I Планшетъ съ картой. I Фотографическая панорама 2 Перспективныхъ кроки съ дѣленіями въ……….. 2 Телефонныхъ аппарата № № ……………… I Коммутаторъ 2 Тетради наблюдений 4 Инструкціи 2 Лампы 3 Лопаты I Топоръ и. т. д. Постоянный составъ наблюдателей: 1. Старшій 6. 2. 7. 3. 8. 4. 9. 5. 10. Ориентиры наблюдательного пункта: | Название | Устойчивость, дѣленіе наблюдательн. прибора | Замѣчаніе | |----------|-------------------------------------------|-----------| | Главный ориентиръ: Колокольня деревни | 30 -00 трубы | Главный ориентиръ выбирать не слишкомъ близко отъ Н.П.; отчетливо видимый, насколько возможно точно отмѣченный на карте и не такой, чтобы пр-кі могъ его легко уничтожить /какъ напримѣръ: кресты у дорог/ | | Вспомогательные: Башня……… | 36 - 48 | | | Лѣвый край бѣлой разрушенной корчмы ….. | 38 - 12 | | | и. т. д. | | | ПРИМІЧАННЯ: Чтобы точніє определить направление какого либо пункта, лучше из- мерять его отклонение не от главного ориентира, а от ближайшего к нему вспомогательного. ПОДРОБНЫЙ КРУГОЗОРЪ НАВЛЖДАТЕЛЬНАГО ПУНКТА. Составляется обязательно офицеромъ съ полной тщательностью и повѣ- ряется всѣми начальствующими лицами. Обзоръ отдѣленъ: / трубой съ такими то дѣленіями и кѣмъ / | Пункты визирования | Направ- леніе | Координаты. | Пункты визирования | Направ- леніе | Координаты. | |---|---|---|---|---|---| | 1. Корчма Обидра | 49 - 50 | 3652 | 9. | | | | 2. Вѣлый телег. столбъ | 49-03 | 3857 | 10. | | | | 3. | | | II. | | | | 4. | | | I2. | | | | 5. | | | I3. | | | | 6. | | | I4. | | | | 7. | | | I5. | | | | 8. | | | и т. д. | ПРИМѢЧАНІЕ: Этотъ кругозоръ только тогда имѣетъ цѣнность когда полученъ при помощи прибора устойчиво установленнаго и при заботливомъ обраще- ніи. Надо удостовѣряться, что во время наблюдения не произошли смѣще- нія прибора, а потому слѣдуетъ во время работы часто проверять основ- ную точку визированія. Къ этому описанію Н.П. подклеивается кусокъ карты масштаба 250 с. въ дюймѣ съ отметкой мѣста Н.П., путей къ нему, основного и вспомога- тельныхъ ориентировъ, занесенныхъ въ описаніе важныхъ пунктовъ круго- зора и полей видимости. Всѣ чины наблюдательнаго пункта должны отлично знать содержаніе описанія Н.П. Приложение № 3 Начать с …………числа ……………месяца ……………..года Кількість і число | Подробное описание | Откуда получено и Примечание. ---|---|--- Апреля 27 | Приёмка: Вз 6 часов 10 мин. два телефонного телеграфа провод къ виступу бѣлого редута на выс. 28+. | Об Н.П. № 3 Мая 4 | На южномъ склонѣ высоты 403,вз 6 ч. 5 мин., около сухого дерева видѣвъ осторожно одинъ человѣкъ въ защит- номъ плащѣ и что то придѣльвалъ къ дереву;сквозь туманъ было плохо видно. | Об Н.П. № 1. Мая 12 | Перебѣжчикъ 42 резервнаго герман- скаго полка показалъ, что на южномъ склонѣ выс. 403, около сухого дерева есть набл. пунктъ ихъ командира пол- ка полковника Мангейма. | Сообщение Н.А.Р. Мая 15 | Сводка: съ I-го января " года | Объ Н.П. № 1. Наоблюд. пункты. - Аэродромы - Аэростаты - Батареи - Бетонныя сооруж. - Бомбометы - Желѣзн. дороги - Землянки - Минныя галлерей - Мино меты - Мосты, Рати - Опорн. пункты - Основ. окопы - Охраненіе - Прожектора - Пулеметы - Провол. загражд. - Резервы - Склады - Секреты - Телефон. станція и провода - Транш. орудія - Убѣжища - Фугасы - Штабы - Ходы сообщенія и т. д. ПРИМѢЧАНІЕ: "Дневникъ участка" предположенъ расчётымъ на одной изъ страницъ отдѣла "наблюд.п. чити". Онъ представляетъ изъ себя тетрадь въ формѣ алфавита съ 5-8 листами на каждый отдѣлъ. При продолжительномъ періодѣ позиціонной войны полезны периодическія сводки по отдѣлам. ШТАТЪ особыхъ командъ наземнаго наледенія / Военнаго времени / НАИМЕНОВАНІЕ ЧИНЫ. Офицеры: помѣщникъ команды оберъ-офицера ………… 1 помощникъ его оберъ- офицера …………….. 2 1/ итого офицеровъ ………. 3 Однодати: а/ строевыя От. бейерверкеръ ввод- ный ………………... 1 132 168 младш. фейерверкеровъ отарникъ наблюдатель. пунктовъ …………….. 4 96 122 бомбардировъ наблюдаетел. 8 72 96 бомбардировъ разведчиковъ 2 72 96 маконировъ наблюдателей 29/ 60 90 спеціалистовъ тѣлѳони- стовъ ………………... 9 телефонистовъ надсмотр- щиковъ …………….. 12 60 90 на нонировъ …………. 53/ 60 90 итого …………………. 71 Годовой окладъ содержанія кадрову за узаконенными вычетами. маловолье основное усиленное утоло- вия. Рубли 360 I/ могутъ быть воль непредѣляющіесся пре- имущественно съ вы- сшимъ образованіемъ молоденье получа- ютъ по званіямъ въ которомъ будутъ сос- тоять. 2/ два запасныхъ и три для хозяйств- енныхъ надобностей 3/ Три докатикъ въ телѳонныхъ двуколкахъ 3 вѣсто вики для личныхъ услугъ 5/ нестроевые инженерной сред. овлад. ... 14/ черпачников пешего ок- лада ......... 3 обозных рядовых ..... 5/ итого солдатъ 80 д о ш а д и : и/ строевыя казенно-офицерскія ... 5 фейерверкерскихъ ... 2 итого верховыхъ 5 в/ артиллерійская с пряжныхъ ..... 6б/ , обозныхъ у пряжныхъ ....... 5 запасная лошадь ...... 1 всего лошадей 17 4/ и деть быть въ стро- пем разрядѣ. 5/ Тон ёздовыхъ и два уборщика офицерскихъ лошадей 6/ в 3 телеф. двуколки приборы, телефонное имущество, подвижніе составъ, лошади и обозные солдаты къ нимъ содержаться по слѣдующему расчету: наименованіе | число- | новоз- | лоша- | обсаж- | выноски | но | ки | ди | со д. | ---|---|---|---|---|--- 1. ПРИБОРЫ: | 4 | - | - | - | Стереотрубы ольхихъ ... 8 | - | - | - | Виноклей призматическихъ съ сѣткой | 8 | " | " | " | Наблюдат. треугольниковъ | 4 | " | " | " | Часовъ съ секундомѣромъ ... 6 | - | - | - | Электрическіе приборы для от- мѣчанія времени Наблюдения | 1 | - | - | - | Чертежной принадлежности | | | | | 2. Телефонное имущество. Телефонных двуколокъ съ полной укладкой ................... 3 3 6 - 3. Подвижной составъ. Парнихъ повозокъ обр. 1884 г. - 2 4 2 двуколка хозяйственного образца 1890 года ............. - 1 1 1 всего ...................................................6 11 3 ПРИМѢЧАНІЯ: 1. Эсэсовая команда наземнаго наблюдения не составляетъ отдѣльной части, состоя въ прикомандированіи и на всѣхъвидахъ довольствія при томъ учрежденіи, штабѣ или войсковой части, къ которымъ она будетъ придана распоряженіемъ соотвѣтствующаго начальства. 2. Особая команда подчиняется непосредственно начальнку артиллерійской разведки корпуса, въ районѣ котораго расположена и инспектору артиллеріи корпуса на правахъ начальника дивизіи. 3. Начальникъ команды пользуется правами командира батареи, помощника,- правами старшаго офицера. 4. Порціонныя деньги производятся: начальнку команды по VI разряду, помощникамъ по VII разряду. 5. Войскъ чинамъ сверхъ положеннаго содержанія, производится и все прочее довольствіе, существующими положеніями опредѣленное. 6. Начальнку команды положено иметь одну соотвѣтственную строевую лошадь. 7. Офицерскіе чины получаютъ вѣстовихъ для личныхъ услугъ въ натурѣ и денежный отпускъ, согласно положенія о деньгахъ. Въ случаѣ нахожденія на лицо собственной лошади, начальннику команды полагается и вѣстовой для ухода за ней. 8. Всѣ строевыя солдаты вооружены револьверами. 9. На первоначальное обзаведеніе отпускается единовременно 1000 руб. и на канцелярскіе и чертежныя расходы ежемѣсячно по 20 руб. ОБЪЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА къ Наставленію для офицерскихъ занятій. Армія мирнаго времени — это школа для подготовки будущихъ бойцовъ и ихъ начальниковъ. Для этой цѣли существуютъ военно-учебныя заведенія и войсковыя части. Въ первыхъ обучаются лица, посвятившія себя военному дѣлу на всю жизнь и являющіеся учителями и начальниками перемѣннаго состава арміи, призванного въ войсковыя части на известный срокъ. Такимъ образомъ, основой арміи является офицерскій составъ. Сложность военнаго дѣла и его постоянно прогрессированіе требуютъ отъ учителей будущихъ бойцовъ и начальствующихъ лицъ будущихъ громадныхъ армій постоянной направленной систематической работы съ перваго до послѣдняго дня службы. Работа эта складывается изъ двухъ крупныхъ отдѣловъ: I/ Изученіе основъ военнаго искусства, пополненіе и усовершенствованіе знаній въ связи съ вновь добытыми данными въ области военнаго искусства и выработка методовъ наиболѣе рационального примѣненія приобрѣтенныхъ познаній на практикѣ; и 2/ Обученіе и воспитаніе перемѣннаго состава частей войскъ соотвѣтственно научнымъ даннымъ и выработаннымъ методамъ. Вотъ тѣ громадныя задачи, которыя составляютъ обязанность офицерскаго состава. Эти задачи требуютъ, чтобы всякій офицеръ не зависимо отъ занимаемой должности и чина долженъ быть идеаломъ въ отношеніи знаній своихъ обязанностей и добросовѣстнаго ихъ исполненія. Однако, практика показала, что это не всегда такъ. Не касаясь мелочей недобросовѣстнаго исполненія обязанностей, достаточно указать на криминальные факты, которые всѣ видѣли и всѣ знаютъ. Въ теченіе войны, за рѣдкими исключеніями, донесенія не рисовали истинной обстановки, они были всегда съ преувеличеніемъ въ пользу доносившаго; во вторыхъ, святость приказанія была обращена въ фикцію; приказанія исполнялись по стольку, по сколько можно было избѣжать прямого обвиненія въ измѣнѣ. Характернымъ примѣромъ не исполненія приказаній можетъ служить дѣйствія нашихъ арьергардовъ въ 1915 году, т.е. въ самое тяжелое время. Во время такого отхода армій, какъ было лѣтомъ 1915 года, центръ тяжести должен лежать на арьергардахъ , отъ ихъ дѣйствій зависитъ сохраненіе арміи. И вотъ въ это тяжелое время наши арьергарды за немногимъ счастливымъ исключеніемъ, никогда не выполняли возлагаемыхъ на нихъ задачь, они даже не досягивали въ окопахъ до назначенаго часа и безъ заявленія со стороны противника стремились возможно скорѣе оторваться отъ него и присоединиться къ главнымъ силамъ. Все это дѣлалось на всѣхъ ступеняхъ, носило эпидемическій характеръ, а потому получалась полная безнаказанность подобныхъ тягчайшихъ преступленій. Ложность донесеній и неисполненіе приказаній адѣсь нельзя объяснить недостаткомъ мужества и храбрости: офицеръ, донесшій начальнику заведомую неправду, черезъ несколько минутъ беззопотно и спокойно умиралъ на влазахъ своихъ подчиненныхъ, показывая имь примѣръ; офицеръ, который ушелъ изъ арьергардныхъ окоповъ на часъ раньше назначенаго времени и слѣдовательно совершилъ преступленіе, черезъ часъ по присоединеніи къ своей части, спокойно шелъ на развѣдку того самаго противника, съ которымъ онъ обязанъ былъ держать соприкосновеніе и такимъ образомъ до невѣроятности усложнялъ себѣ работу и подвергалъ себя опасности въ тысячу разъ болѣе, чимь если бы онъ держалъ соприкосновеніе съ противникомъ. Ясно, въ трусости обвинить нельзя и причина не въ этомъ. Она кроется въ недостаткѣ стратегической и тактической подготовки и какъ слѣдствія изъ этого: въ неуверенности въ своихъ дѣйствіяхъ, въ полномъ недовѣріи своему сосѣду, основанно на своемъ личномъ опытѣ, въ отсутствіи сознанія въ необходимости тесной связи съ сосѣдами и неумѣніе быстро ее налаживать и, наконецъ, въ неумѣніи организовать рационально развѣдку и наблюдение; все это порождало боязнь противника и инстинктивное желаніе оторваться отъ него. Такимъ образомъ, недостатокъ широкой спеціальной подготовки оказалъ вліяніе на всю психологію офицерскаго состава русской арміи и убили чувства гражданскаго долга къ родинѣ, ибо отсутствовало сознаніе серьезности совершаемыхъ проступковъ и необходимости серьезнаго отношенія даже къ мелочамъ. Изъ изложеннаго ясно, что пополненіе знаній, усовершенствованіе уже приобрѣтенныхъ, развитіе умѣнія примѣнять приобрѣтаемыя въ знанія на практикѣ и воспитаніе характера офицеровъ должно соста- влять постоянную работу начальников всех степеней. Необходимо отрешиться от взгляда, что в частях войск дело чисто практическое, что здесь надо забыть все тактики, администра- ции и проч., как часто говорили старые офицеры прибывавшим изъ военныхъ училищ молодымъ офицерамъ. Практическая работа должна освящаться изучениемъ основныхъ истин военного искусства. Стремле- ние къ знанію и любовь къ работѣ надъ военными вопросами, вотъ что нужно провести въ офицерскую среду. Когда это будетъ сознано, когда изучающій военное искусство и стремящійся примѣнить приобрѣтенные познанія на практикѣ не будетъ называться „теоретикомъ", тогда толь- ко характеръ подготовки арміи въ мирное время будетъ удовлетворять всѣмъ требованіямъ войны и боя. Проведеніе всѣхъ выше перечисленныхъ пожеланій въ жизнь, мо- жетъ быть выполнено только при условіи созданія стройной системы спеціальныхъ занятій съ офицерами въ отдѣльныхъ частяхъ войскъ и со старшими начальниками въ высшихъ соединеніяхъ. Система занятій съ офицерами должна удовлетворять прежде всего требованію вырабатывать основныя черты характера идеальнаго офицера - начальника, т.е. чувство долга, инициативу и волю. Эти чувства нельзя привить внѣшнимъ способомъ /лекціями, приказами и проч. объ иниціативѣ и волѣ/, характеръ въ этомъ духѣ можетъ быть воспитанъ лишь правильно поставленными систематическими занятіями. Какъ бы человѣкъ не сознавалъ необходимость проявленія иниціативы, наступа- тельнаго духа и воли довести данное предпріятіе до конца, онъ ни того, ни другого, ни третьего не пройвить, если только не будетъ обладать достаточно обширными знаніями и умѣньемъ. Ибо нельзя тво- рить не знал и не умѣя. Подобная черты характера, какъ иниціатива и воля, находятся въ прямой зависимости отъ количества знаній и умѣнія. Съ другой стороны, характеръ начинавшій проявлять иниціати- ву и обнаруживать волю потребуетъ уже самъ пополненія знаній для большей свободы своей дѣятельности. Такимъ образомъ, чувство долга, инициатива и воля, имѣя своимъ первоисточникомъ знаніе и умѣніе дополняютъ ихъ и даютъ толчокъ къ ихъ пополненію и развитію. Основнія требованія, которымъ должно удовлетворять система занятій съ офіцерами. Офіцерская занятія въ отдѣльныхъ частяхъ войскъ и въ высшихъ соединеніяхъ должна представлять ежегодный стройный вполнѣ закон- ченный курсъ. При занятіяхъ должно быть неуклонное стремленіе развивать въ офіцерахъ исполнительность въ работахъ, самостоятельность, опре- дѣленность взглядовъ, увѣренность въ своихъ дѣйствіяхъ и аккурат- ность составляемыхъ предположеній, докладовъ и распоряженій деталей разработки; ни одинъ вопросъ не можетъ быть оставленъ безъ освѣщенія. Должно постоянно подчеркивать, что въ современныхъ дли- тельныхъ сраженіяхъ можно иногда предусмотреть и такимъ образомъ не давать возможности случаю рѣшать судьбу боевъ. При занятіяхъ примѣнять самый широкій обмѣн мнѣній. Каждо- му офіцеру, независимо отъ чина, должна быть предоставлена возмо- жность высказаться по затронутому вопросу. Однако никогда не слѣдуетъ допускать безполезныхъ споровъ по принципіальнымъ вопро- самъ. При занятіяхъ съ офіцерами въ высшихъ соединеніяхъ слѣдуетъ привлекать къ нимъ представителей всѣхъ родовъ войскъ и обслужи- вающихъ ихъ учрежденій; этимъ будетъ прививаться необходимость совмѣстной дѣятельности и лучшее пониманіе другъ друга, а руково- дители будутъ получать практику въ управленіи войсковыми соедине- ніемъ изъ всѣхъ родовъ войскъ. Спеціальныя занятія съ офіцерами не должны быть оторванными отъ занятій съ войсками; они должны служить корректировкой другъ къ другу, взаимно дополняясь и развиваясь. Наконецъ, отношенія къ офіцерамъ независимо отъ чина, должны тактически постоянно подчеркивать ихъ высокое назначеніе, призван- ныхъ создавать и руководить силой защищаемой родины. Въ частности при занятіяхъ съ офіцерами въ отдѣльныхъ частях войскъ особенное вниманіе слѣдуетъ обращать на образованіе и вос- питаніе молодыхъ офіцеровъ. Знанія приобрѣтенные въ военномъ училищѣ хотя и довольно солидны, но отрывочны и неполны. Эти знанія при помощи спеціальныхъ рационально поставленныхъ за- натій въ частяхъ войскъ необходимо немедленно привести въ си- стему и начать пополнять недостающее. Здѣсь больше чѣмъ гдѣ либо необходимо настойчиво требовать аккуратности и систематичности в работах, дабы с первых шагов службы начать вырабатывать начальника с характером самостоятельным, с определёнными взглядами и с уверенностью в своих действиях. Для этого необходимо соблюдение следующих условий: 1/ все специальные занятия с офицерами должны производиться в служебное время /кроме лекций/, из-за этого будет ясно, что чисто научные занятия являются тоже службой; 2/ Начинать и кончать занятия во строго назначенное время; 3/ все работы должны заканчиваться во время занятий, никаких домашних работ не следует допускать: офицер, обязанный заниматься научным трудом всю свою жизнь, имёть кроме службы частную жизнь, а потому он должен иметь в своём распоряжении строго определённое время, каковым является внёслужебное время; 4/ от обучавшихся требовать обдуманных, определённых и обоснованных ответов; ни одного слова лишнего и случайного не должно быть, каждое высказанное обучавшимися мнение должно быть обосновано. Здесь могут быть возражения, что подобная аккуратность до педантизма не свойственна нашему характеру и что привить у нас это невозможно. Подобные возражения есть ни что иное, как повторство лени и распущенности. Нужно воспитывать людей, имёя в виду, что без аккуратности в работё невозможно ведение серьезного дела, тем более это необходимо в военном, где даже мелкие недочеты работы мирного времени оплачиваются на войне человеческой кровью. При специальных занятиях со старшими начальниками должно обращать внимание на подготовку их к роли воспитателей младшего офицерского состава: Старшие начальники может влиять на массу только через посредников, каковыми являются младшие офицеры; поэтому, прививая известные взгляды и проводя идеи в среде подчинённых офицеров, старший начальник фактически будет душой данного воинского соединения. Следующей целью занятий будет: 1/ выработка однообразия взглядов старших начальников на стратегические и тактические вопросы; 2/ выработка способов рационального управления всеми родами войск в бою; и 3/ Практическая проверка выработанных способов их усовершенствование. В заключение необходимо добавить, что успѣхи въ спеціальныхъ занятіяхъ должны служить одной изъ главнѣйшихъ данныхъ при аттестованіи офицеровъ, врачей и чиновниковъ. При этомъ лица, не способные воспринять военную науку или свою специальность какимъ бы то ни было причинамъ, должны быть удаляемы съ отдачей соответствующаго приказа и занесеніемъ этого обстоятельства въ послужной список. Эта мѣра не дастъ возможность возвращаться обратно на прежнія должности лицамъ, которые уже разъ оказались негодными. Развѣдка, наблюдение и связь. Спеціальныя службы: развѣдка, наблюдение и связь никогда не пользовались особымъ вниманіемъ въ частяхъ. Между тѣмъ войсковая часть будетъ способна вести правильный, длительный бой только при хорошей постановкѣ дѣла изученія этихъ спеціальностей и какъ слѣдствіе этого—аличіи достаточнаго количества хорошо подготовленныхъ спеціалистовъ и достаточномъ ознакомленіи съ этими спеціальностями всѣхъ начальствующихъ лицъ части; отсутствіе какихлибо указаній и инструкцій по этимъ вопросамъ побуждаеть дать хотя краткую инструкцію для постановки дѣла изученія въ частяхъ развѣдки, наблюдения и связи, ввиду приложенія къ настоящему Наставлению. НАСТАВЛЕНІЕ ДЛЯ ЗАНЯТІЙ СО СТАРШИНАМИ. Глава I. Общія указанія. 1. Занятія со старшинами имѣютъ цѣлью: пополненіе и усовершен- ствованіе знаній старшинъ, выработать умѣніе пользоваться приобрѣ- теннными знаніями на практикѣ и какъ слѣдствіе этихъ занятій-воспи- таніе старшинъ въ духѣ иниціативы, воли и чувства долга къ родинѣ. Въ частности эти занятія должны: а/ пополнять знанія молодыхъ старшинъ, приобрѣтённыя въ училищ- : и расширять ихъ въ теченіе дальнѣйшей службы; б/ подготовлять старшинъ къ занятію высшихъ должностей; в/ объединять взгляды старшинъ на военные вопросы г/ знакомить старшинъ съ другими спеціальностями и новостями въ области военнаго искусства. 2. Во всѣхъ войсковыхъ соединеніяхъ при организаціи занятій со старшинами строго руководствоваться прилагаемой общей программ- мой /приложеніе I/ и настоящимъ Наставленіемъ. 3. Отвѣтственность за постановку занятій возлагается на На- чальниковъ, организующихъ занятія и утверждающихъ годовой планъ занятій /ст. 4/ . 4. Ежегодно въ каждомъ войсковомъ соединеніи долженъ быть сов- ставленъ планъ занятій: въ отдѣльныхъ частяхъ войскъ къ I октаб- ря, а въ высшихъ соединеніяхъ къ I ноября и представленъ на утвержденіе въ вышую инстанцію: командирами отдѣльныхъ частей - Начальникамъ дивизій или лицамъ пользующимся правами Начальника дивизіи; начальники дивизіи - Командирамъ корпусовъ; командиры корпусовъ и Начальники Главныхъ управленій - Военному Министру. Утвержденные такимъ образомъ планы никакимъ измѣненіямъ подлежать не могутъ и занятія должны вестись во всѣхъ согласно съ этими планами. 5. Руководители занятій во всѣхъ инстанціяхъ должны: а/ являться на занятія подготовленными; б/ приступать къ занятіямъ и оканчивать ихъ въ строго опредѣ- ленное время; в/ заданія составлять сообразуясь съ уровнемъ знаній обуча- щихся; кромѣ того заданія должны быть просты, безъ условностей и должны преслѣдовать цѣль - воспитаніе духа предпримчивости; г/ избѣгать рѣзкою критики работъ и не оспрвывать силу своего сужденія на авторитетъ своею служебнаго положенія. Слѣдуетъ, тер- пѣливо выслушивая возраженія, спокойно опровергать или соглашаться имя въ виду, что необходимо убѣдить старшину, а не заставить за- молчать; и д/ при занятіяхъ примѣнять самыя широкія обмѣны мнѣній, давая возможность высказаться всѣмъ желающимъ участникамъ, независимо отъ старшинства. Однако не слѣдуетъ допускать безцѣльныхъ споровъ по принципіальнымъ вопросамъ. 5. При занятіяхъ предъявлять слѣдующія требованія: а/ выполненіе задачь въ строго опредѣленное время; б/ мотивировки принимаемыхъ рѣшеній; ни одно слово не должно быть написано или сказано безъ соотвѣтствующихъ доводовъ и в/ аккуратности въ выполненіи работы. 7. Тактическія задачи давать или общія на всю группу или групп- повыя. Давать отдѣльныя задачи на каждаго обучающагося воспрещается 8. Лекціи и сообщенія не должны носить случайнаго характера, он должны преслѣдовать строго намѣченную цѣль. 9. Лекціи и сообщенія должны быть слѣдующихъ видовъ: а/ повторительные курсы по разнымъ отраслямъ военнаго образова- нія; б/ ознакомленіе съ ходомъ кампаній и отдѣльныхъ сраженій изъ современной войны; в/ ознакомленіе съ новостями военной техники въ области воен- наго искусства и съ научными изслѣдованіями разныхъ военныхъ вопросовъ; и г/ разборъ спеціальныхъ вопросовъ съ цѣлью объединенія взгля- довъ всего корпуса старшинъ на данный вопрос. 10. Высшія начальствующія лица должны имѣть постояннное наблю- деніе за ходомъ занятій въ подчиненныхъ войсковыхъ частяхъ; они должны быть всегда въ курсѣ степени подготовки старшинъ и, если будутъ обнаружены неудовлетворительные результаты, то выяснить причины и устранить ихъ, давь соотвѣтствующія указанія, для болѣе раціональной постановки занятій со старшинами. Глава II. Занятія сос старшинами въ отдѣльныхъ частяхъ войскъ. I. Организація занятій. II. Главнымъ руководителемъ тактической подготовки старшинъ каждой отдѣльной части является ея юмандирь, который лично ру- ководить военно-научнымъ отдѣломъ и ведеть занятія со штаб-стар- шинами /руководителями/. 12. Непосредственное руководство практическими занятиями съ оберъ-старшинами возлагается на штабъ-старшины части. Въ помощь руководителямъ назначаются старшіе щ оберъ-старшины /командиры сотень и батарей/. Примѣчаніе: всѣ штабъ-старшины, не исключая и должностныхъ, должны принимать участіе въ занятіяхъ въ качествѣ руководителей. 13. Для занятий всѣ оберъ-старшины части разбиваются на партіи, не болѣе 10 старшинъ въ каждой. Каждая партія поручается отдѣль- ному штабъ-старшинѣ, который и ведеть занятія со своей партіей въ теченіе всего года. 14. Тактическія занятія со старшинами /кромѣ лекцій/ въ зимній периодъ должны производиться 2 раза въ недѣлю въ часы занятій съ казаками и продолжаться не болѣе 3 часовъ. 15. Рѣшеніе тактическихъ задачъ въ полѣ назначать въ періодъ подготовки къ общему лагерному сбору одинь разъ въ недѣлю, про- должительность не болѣе 5 часовъ. 16. Полевыя поѣздки для оберъ-старшинъ организуются юмандиромъ части на слѣдующихъ основаніяхъ: а/ полевые поѣздки производить въ періодъ общаго лагернаго сбо- ра; б/ удаленіе районовъ работъ партій должно быть не долѣе одного перехода отъ лагернаго расположения; и в/ ежегодно исполнять работы на полевыхъ поѣздкахъ должно не менѣе половины всѣхъ партій части. 17. Всѣ работы должны быть заканчиваемы во время занятій въ аудиторіи или въ полѣ; давать домашнія работы воспрещается. 18. Сообщенія и лекціи назначать преимущественно вечеромъ, не болѣе двухъ разъ въ недѣлю: при чемъ въ одинь вечеръ можетъ выступать только один лектор и по одному вопросу. Лекторамъ предъявлять требованіе, чтобы тема исчерпывалась не болѣе какъ въ 2 лекціи по 50 минутъ каждая. 19. Командиры частей, въ случаѣ надобности, могутъ просить о командированіи въ часть офицеровъ Генеральнаго Штаба, для разра- ботки общихъ предположеній и детальнаго плана тактическихъ заня- тій, для участія въ военной игрѣ въ качествѣ посредниковъ и для сообщенія по военно-научнымъ вопросамъ. Примѣчаніе: Въ случаѣ недостатка офицеровъ Генеральнаго Штаба въ составѣ штабовъ дивизій и корпусовъ, они команди- руются распоряженіемъ Начальника главнаго управленія Гене- ральнаго Штаба. 2. Военно-научная занятия. 20. Военно-научная занятія состоять въ чнзені лекцій по тактикѣ и другимъ специальнымъ предметамъ, ознакомленіе съ военно-техническими вопросами и въ изученіи военно-историческихъ эпизодовъ. 21. Главнѣйшее вниманіе при этихъ занятіяхъ должно быть обращено на изученіе тактическихъ вопросовъ и въ связи съ ними полевой фортификаціи. 22. Въ началѣ учебнаго года лекторы-спеціалисты должны прочесть рядъ лекцій по тактикѣ и полевой фортификаціи. При выборѣ тѣмъ командиръ части долженъ руководствоваться ходомъ занятій въ предыдущемъ учебномъ году и давать преимущество вопросамъ, вызывающимъ недоразумѣніе на занятіяхъ предшествовавшаго года. 23. Лекторы спеціалисты командируются въ части распоряженіемъ Начальника дивизіи по предварительной просьбѣ командира части съ сообщеніемъ списка темъ лекцій. 24. Послѣ лекцій допускать самыя широкія обмѣнъ мнѣній по существу вопросовъ затронутыхъ темой. 25. Изученіе и доклады военно-историческихъ эпизодовъ поручать старшинамъ любителямъ военной исторіи. Въ противномъ случаѣ сведется къ формальному отношенію къ данной задачѣ, что напрасно отниметъ 1-2 часа у всѣхъ старшинъ части. 26. Кроме того всѣмъ старшинамъ части по очереди слѣдуетъ поручать описаніе маневровъ и учений. 27. Описаніе маневровъ или ученья должно представлять отчетъ, обнимающій дѣйствіе войскъ въ хронологическомъ порядкѣ, съ приложеніемъ карты мѣстности или кроки, а также распоряженія отданныхъ начальниками /приказы, приказанія, донесенія/. На кроки / на картѣ/ войска должны быть изображены въ исходномъ положеніи передъ началомъ маневра или ученья и въ концѣ ихъ; кроме того въ возможно большемъ числѣ переходящихъ положеній, на сколько то допускает ясность чертежа, съ отмѣткой времени къ которому изображеннное положеніе относится. Для составленія кроки можно пользоваться увеличеніемъ карты Распоряженія, которая отдavalись письменно, слѣдуетъ прикладывать въ подлинникахъ или копіяхъ. 3. Управління въ составѣ воєнскихъ частей. 28. Каждое ученье и маневр начальника должны использовать въ целяхъ извлеченія возможно болыне поучительности. Для чего- 1/ всѣ офицеры должны быть полностью ориентированы въ обстановкѣ, ясно понимали общую цель дѣйствій и частную задачу своеi части; имѣли превиальное представленіе о дѣйствіяхъ непріятеля своихъ соединенія. 2/ Руководители и посредники должны слѣдить за правильной техникой управленія войсками; обращая вниманіе: а/явилось ли данное дѣйствіе войскъ результатомъ сознательнаго рѣшенія начальника, или не было случайно помимо его распоряженій, или же какъ слѣдствіе его бездѣятельности; б/ на редакцію, способъ передачи и своевременности отдаваемыхъ распоряжений; в/ на способы разведки, правильность ихъ организаціи и умѣніе пользоваться добытыми сведеніями; г/ на меры взаимной связи; д/ на мера охраненія; е/ на своевременность посылки донесеній и соответствующее ихъ содержаніе; ж/ на правильность употребленія спеціальныхъ родовъ войскъ. 29. Вслѣдь за окончаніемъ ученья или маневровъ долженъ производиться разбор, имѣющій цѣлью: а/ выясненіе цѣлесообразности дѣйствій войскъ, съ указаніемъ случаевъ правильнаго проявленія начальника личного поима или бездѣятельности; в/ указаніе на сколько было правильно управленіе огнемъ и соответствовали ли формы строевъ и боевыхъ порядковъ обстановкѣ и г/ указаніе ошибокъ и упущеній противъ установокъ и наставленій. 30/ Разборъ долженъ начинаться начальникомъ сторонъ, для ознакомленія офицеровъ съ ходомъ ученья или маневра и представленія имъ полной картины всего происходившаго, затѣмъ должны слѣдовать доклады исполнителей съ мотивировкою отданныхъ ими распоряженій; послѣ чего посредники выясняютъ и обрисовываютъ дѣятельность всѣхъ начальниковъ и наконецъ руководитель дѣлаетъ общее заключеніе. 31/ Независимо словеснаго разбора, о поучительныхъ маневрахъ, должны составляться письменные отчеты, разрабатываемые на основании документовъ/приказы, приказанія, донесенія, доклады посредниковъ. Отчеты эти вмѣстѣ съ замѣчаніями слѣдуетъ печатать и раздавать въ войсковыя части. 32. Кромѣ того, въ періодъ подвижныхъ сборовъ и маневровъ, млад- шимъ старшинамъ слѣдуетъ давать отдѣльныя порученія: выборъ мѣста бивака, развѣдка путей, мѣстности, подступовъ къ позиціи противника, выборъ позиціи и проч. При заданіи слѣдуетъ указы- вать съ какою цѣлью развѣдка назначается и въ какихъ условіяхъ она должна быть произведена /вдали отъ противника, вблизи отъ него, подъ вистрѣлами/. 33. Развѣдки должны производиться въ связи съ дѣйствіями войск и въ условіяхъ дѣйствительной боевой обстановки, производящая развѣдку долженъ представить о противникѣ или мѣстности свѣде- нія отвѣчающія поставленной ему задаче и данной обстановкѣ. Всѣ работы подобнаго рода должны носить полевой характеръ и исполнятся въ опредѣленный срокъ. Приложеніемъ къ докладу о произведенной развѣдки служать: кроки, отчетныя карточки или перспективныя парты. 34. Задачи даются командирами баталіоновъ или частей съ такимъ расчетомъ, чтобы каждый младшій старшина за лѣто могъ бы рѣшить хотя одну задачу. 4. Тактическія занятія со старшинами на планахъ. а/ Предметъ занятій. 35. Предметомъ специальныхъ занятій съ офицерами должны слу- жить всѣ отрасли военнаго искусства, но главнѣйшее мѣсто должны занимать тактика и примѣненіе къ ней полевой фортификаціи, а въ въ специальныхъ войскахъ и примѣненіе техническихъ средствъ соотвѣтствующаго рода войскъ. 36. Тактическія занятія со старшинами должны заключаться: а/ въ рѣшеніи тактическихъ задачъ на планахъ и въ полѣ, б/ въ военной игрѣ, в/ въ производствѣ разнаго рода развѣдокъ и г/ въ полевыхъ повздкахъ. 37. Занятія со старшинами должны носить прогрессивный характеръ. Въ первое года службы младшихъ офицеровъ должно быть обращено вниманіе на практическое усвоеніе ими обязанностей младшихъ офи- церовъ и практическую подготовку ихъ къ исполненію боевыхъ обязанностей взводнаго командира. Послѣдующія упражненія должны заключаться не только въ утверждении старшины въ его обязанностяхъ по занимаемой имъ должности, но и въ подготовкѣ къ занятію слѣдующей выше должности. 6/ Рѣшеніе показныхъ тактическихъ задачь на планахъ. 38. Тактическія занятія со старшинами слѣдуетъ начинать съ показныхъ задачь на планахъ. Эти задачи имѣютъ цѣлью ознакомить слушателей съ ходомъ разсужденія, которыя производятся при рѣшеніи тактическихъ задачь. 39. Руководитель составлявъ заданіе/руководствуясь п.в.ст.5 и ст.37/и ознакомивъ съ нимъ слушателей, рѣшаетъ задачу вслѣдъ начиная съ выясненія обстановки и кончая мельчайшими распо- ряженіями. Почутно задаются вопросы слушателямъ и,наоборотъ,слушате- лями руководителю съ просьбой выяснить тотъ или другой вопрос Такимъ образомъ задача разбирается до окончательнаго выясненія всѣхъ возникшихъ вопросовъ. При этомъ каждое высказанное мнѣніе дол но быть подвергнуто всестороннему обсужденію всѣхъ участниковъ занятій.Руководитель,суммируя высказанныя мнѣнія долженъ выяснить ихъ недочеты,нарядно показать ошибочность того или другогоразсужденія и причина почему это произошло. 40. Каждый руководитель долженъ тщательно подготовиться,имѣя ввиду,что отъ живости хода занятій будетъ зависеть количество пользы извлекаемой слушателями. Нужно добиваться,чтобы всѣ участники принимали самое живое участіе въ работѣ и жили жизнью работающе на плань части. 41.На этого рода занятіяхъ разрѣшается имѣть при себѣ уставы для справокъ. в/ Рѣшеніе общихъ и групповыхъ задачъ. 42. По утвержденіи слушателей въ практикѣ метода рѣшенія тактическихъ задачь на показныхъ занятіяхъ,слѣдуетъ приступить к самостоятельно уравнение общих и групповых задач. 43. При составлении задания руководитель должен руководствоваться следующим: а/ задание должно быть ясно и определённо, на сколько это возможно при данном учебном боевом обстановке; б/ задачи этого рода за учебный год должны охватить всю виды деятельности войск: походное движение, отдых, охранение, разведка, etc.; в/ вопросы, установленные для исполнения, должны быть рассчитаны на время не более 3-часов, т.е. задача должна быть исполнена в одно занятие. 44. При решении общих задач, руководитель даёт одну задачу на всю группу с точным указанием что следует исполнять каждый старшина должен задачу самостоятельно и по истечении 3-х часов сдаёт её руководителю. Руководитель дома проверяет задачи, делая письменное яснение в исправлении замечания и возвращается из старшин группы. С термина получив задание с замечанием руководителя, обдумывает каждое замечание и готовится к разбору. На следующих занятиях производится разбор задач всех старшин групп. При этом каждый старшина даёт объяснение по каждому замечанию сделанному руководителем; остальные старшины также могут высказать своё мнение по спорным вопросам. 45. Подобный способ ведения занятий даёт громадные преимущества. Сопоставление разнообразных решений одной и той же задачи значительно обогащает разбор их, так как даёт возможность наглядно показать разные способы действий. Кроме того, при решении всеми старшинами группы одной задачи, является возможность нагляднее определять ошибки в решениях, если данная войсковой части задача не была достигнута, местность оценена неумело, положение противника определено ошибочно/расчет времени сделан неверно и вообще обнаружено незнание установок и наставлений. Наконец здесь старшины группы постоянно все принимают участие в работе. 46. При рішенні тактических задач, один зъ старшинь исполняет роль общаго начальника, а остальные-роли начальниковъ составныхъ частей отряда и каждый рѣшаетъ тѣ боевыя задачи, которые выпадутъ на долю порученного ему части войскъ. 47. При этомъ способѣ рішенія тактическихъ задачь исполненіе дѣлa состоитъ въ изложенiи всего того, что было бы исполнено въ действительности, т. е. каждый участникъ долженъ исполнять все то, что сдѣлалъ бы начальникъ, в его роли согласно полученнымъ распоряженіям старшаго начальника и создаваемся обстановки: словесныя приказанiя и донесенія излагаются со вершенно точно; письменныя донесенія и распоряженія пишутся въ полевой книжкѣ; рѣшеніе задачи, указываетъ на планѣ мс- тоположенія онъ находится въ моментъ отдачи распоряженій и проч. 48. Разборь рѣшеній при групповыхъ задачахъ также производится гласно, съ обмѣном мнѣнiй всѣхъ старшинъ группы. Порядок разбора устанавливается руководителемъ. 49. При групповомъ способѣ рішенія тактическихъ задач для старшины исключе представляется общая обстановка и достиженiе общей цели; наглядно обнаруживается необходимость поддержанія связи между частями отряда. Кроме того эти задачи служат подготовкой къ военной игрѣ. 50. При разборь рѣшеній общихъ и групповыхъ задачъ слѣдует обращать преимущественно вниманiе на правильное и согласно съ обстановкою принятіе рѣшенія и ихъ исполненіе, на знаніе и умѣлое примѣненіе устройствъ и настеленій, на правильную отдачу распоряженiй, на своевременность, краткость и ясность донесеній, на верность цѣлевыхъ расчетовъ, правильную оцѣнку местности и искусное ея непримѣненіе. Посвящення прийняттям на службу виконавців Залізничної. I У Гремія шпаровидно упруду ніде рух паверни, які труфля на стільки, що поворюва пружинна. жовели: доведені грунтові каєтим до прав. Бояв «Капан» ци усилу не з урбаном підкривався, а джелек мес не дійде до зад- нальної рух ембового фраз і Не зашре ноз, а второк ницей штучне виєвободу. Угарника Фурка жалко бріднини. І молитво не складають турного буда. звернутий сверхом до лади. 2) Затруження дільничих перш за даними паветин. (Поручення Священика-Воєн). 3) Видові, та затури на розробки, розмірковані виконавця також по румлянському з'їздишчинах плеєб, що і б. п. й 112. 4) Якщо трушину нальнуто дуже слабко то нагірковий не може не виставляти ся з повного під'їзду скакунка ком їмлек повернеться на своє гопередж місце. I 1) Додано посунули рух, якщо до самого краю. Як що зірійний будуть побільшоваватися, то об творити ви виміри час піти жалка, який труфля 3-х Зазич або перекаїтного. Певс де яких спрівів шпаровидно або на грубання робитися. 2) Дермінок випустивши на реаліз, води, підну питатко, вийняти за лак обтєрий кроплям областей та Зазич і нашлорували вої магрими, які труфля. 3) Укупуй всього остану- ванням і підприємством металу Місця Громадських Поста- дини: (а) коли патрони неприйнятні не рівно веде лень в ближчі; коли вони розр. використовується в патерон них будинках чи на скри- пах і немає вони зараза ють (сами чи їх довбі письмовки) за штучні до розумів мовле експерти нителі вергрупіння, що киягор стігає перегляд і в) дурес низької скринки 17. Держава не мае повин але сприй- ме відбувань. (це купер) 1) На китістом патронов замінилися слід від дієвка ударника І Немирт (Соурко) 5) На першому тірмус плен розчинявся потроху і контраґаючись деяка доля напруження турки чи, пораз це створює про миттєво, що ручний ваг шини килімера плен опусту не дійдуть до слабо потерезним оїа ну або скапання не дають підведених 5) Випра́вляти і вирітати ми настроєні в ближчих ляк що підтримати турець ки екритими строга шуко, що підривати цілі увз нині В першому я додам він падках не бійтися сна латнення кайондь, а разом і тими збігово. Незмірно вищих: У Від філ у патроїнак (какесяк не задовбався ньогим, або дуже захворіли мено в своєму лаззі) і 2) Від жит б їмляку (памий видів уваринка, ком державному він прошовший через вир з 0815 Екана = 26 слоб ка Богоа прирішня. Погуртъс контраґатих підлоги. Дергач почулий вперед, а близу пролунув витво: відрумінтя дер мсан через це патрон і вквартетом (світка) пера ще в світовий рурки, а патрон з тривимага б тут прошуметься на один каї ран вліво. Архів Стани Ямпольської I Дуже не лігав на робин, адже руками міцно почував тього в обидва боки. II Дуєнне непоровившись (сваб- има фрилою) тих гладить, не пірутилось, а саме: рамка роз- приламана і утільшених нараз мівок. 2) Затруднення пасірки, які керується. 3) Не відкинути рис Ямпика в читорах робин через фан- біз і зафарованих задирок в читорах резер-робини виг ресер і потемні тлещинки або ямпико дай снасти. 4) Слабке натягнення тьво розової пружини. 2) Величний Замок. 3) Через забруднення, цуєйою міларавиця втратить або поганошний пружини на верхнь папки тов дупа. Папки повзунка не витримають і через близький патрон, а підграє розуму ліво обважнітесь до низку, відчуючи вин да / патронами не посувайтеся. У Папорожжя залишилася У Величний Замок в середній держави, отримається мітка верх нього і нижнього ланцю кали. Стоїдає ф- місце патронників - в кладову руку. Вдомі підграє спорту буде перед рати повзунка турнення що ранки нічне життя стеблік крива і замок ві- фідруйте межа до краю. Спакун в цьому випадку не отриманнясь а коли, під націнками поворотом пру- мення рухоні маєшні Крилеский багатий Пеуртний термінал. Вперед до краю і вгору душевний приголошу вище письмо, щоб підграє на бивання. При уціненні цукру зовсім як треба або розтерти. Папки, щоб не входили сігаланення пажору патрони, вий і надодихав Дерев'яний держав свого більш нарад - вони повинні працювати під час збіркових цілів, міна між розбитими з елітними порами. Надто, як вони виглядали при держав - він зустрів ситане на попередньому місці, а встигти раніше заблукали нормальними етапами. Якби держав було вдома ведено на велике вода пеня, що тут із обуреним на його краї і витрати річним життям усю воду всередньому, навіть при требуванні держава вперед - вдягнування. IV Дерев'яний спільник з великою на тилом війська. Слабкості цукрових млинців, жалоби, Держав не лягає на розмиття навіть: коли його натиснути при руками, як все напишуть тим ідно назад елітора, що він почувствовує недолар, при тому збільшуються музична лінія витикалися розмиття і антижовтий пероти. Тодорас опускають держава на він сидить на попередньому як поїздку, а витрати річним жалобами народу, тим елітором на своє місце. Тоборотливий рух по панівному шляху знайомиться в спа- тіні, третєю вченою в день потрона в приб- лагові і залеженням вертогонцем побарду на малий пчелегра на єва" місця пересування. Пограє фертеста налагодженого молитв і фіту напочатку ви- розташовується вгору, але розташовується вгору, що залежно прошукуйтеся всім не літня, що мешкав ад насе дрібній джейлобом. При інших вогонь рима Магад певун приближає вгорідже справа тверти написи Затовків Стерго виг паніров. Ми отримали вертана Повзун приблизно не ло- чес пропускуйтеся в бво, бо в приближеві будуть два напірки і через те тільки повинну робити погодження побудова не третий прошукуйтеся всеред. IV V На цьому на входу дам Залізний самок. На насад, музя (працює спрочбі) або напірки (тут наближений), через властиве пручення нікого не за купили, отрукаються 36 4 в приближеві. На антагон растро- повалоренз цвії рама залежність елід дешеми чанкинських павертової туречини, або верта обер впачатку кембадарок у низу до серця (втік) здалення комбара на ладною вороть о днішну руштва: вале. Якщо в приближеві буде два напірки то едіа купини багато сяєть жути рамок, отверт нало алийнити паніров і приблизно. Під час наслідування надб вань що біля підніж пову кавал держава вперед і про обманив бити - оприл не відбуваються і на лайков птиця не залишається ельку або різка фарми ка. 2) Пам'ятка вони подешат оз димок уражника ударений, аро тойова пружини. 3) Вигода сама не почувався. 3) Негара пайрона пов Опірт все всібувалось міше пирає проявляння бити; один раз-двох неяк, джері - два оприл підрс); як це що тьмий биту безперешанно бо повелени оброніатир нені вогон. У Старту ж відбувається У Полаїманн верхової і міськ позувана держава леверо гуро субаш бити при по- отмилій оприлості, а при абономатичній - зов нтимть ознак, як в и. VII ( пайроя львее на 5039). Перше наче Держава спал у поледень чи сягає бути так не дзімбс промін тадин. Як що легко наприпушую держава нажаї не почувався і повуватиме пивердні утір і вперед ми почуваєт яс леско і тьмий бити Дуженя. 45 ке втько ласка на розин М. вну і своїм дітям утой- ливо, витриманою зробляти- ки в утора передній стін- ці замкової еверсі, щоб було Затягнене за внутрішні край цього угора і неся спакуваної відкриттю вниз до самого краю. При підвиванні замка вже ряд рослин спакура узгурту- ється в витічки хорова і впливає на ямок. Дуже ак етичне з начином вперед. При тори елітним написанням чи державна надають поведінка в (вище так, ми забра- лено 6 попередньому пакті). V 1) Натягнення поворотної у Основному написанням прочиненим як не вельськи виплине, що енергія від що буде перебрана ранцем наше патрони буде витіст- нутим з патронника. Вертні панелі повзунка птовканих патронів вліво хоби і не встигнути цьо ком дароптим літо. Поставити пошкром на Палиці побуна не можуть погравати патрон на множе етабля, до чому пересикається серго вий паперов. Таким чином патро- лів зун не може пропити в ільшій самі срах 2) Автоматична стрільба у Сисьове зарядження надійніша снага поліцейської зброї і вогні стоячі седри де цим починується Які римики якщо мачен в п. І. Крелс того стрільба прийнята. VI. Дерев'як не ліг на розмик і не подається ні вперед ні назад. I) Збивнуванні ганьки чистуна, сіво дитинка шебо прикладних під ганькою чистуна. а після колінку на роз'єднанням завантаженнями перегородкою пролунутий вперевер. У ніграц спроби видати Галліві дарі Святких таємних священиків на передній стороні сивого і на їхній випуску написано: "Мика через це, мовляв, був здивований, але навіть все проти цього не вийшов. Даром спроба діяла, бо прийшовши. Скакун не може зберегти через цілком притисненням на до зрізу сивого від того дерева не ліжче на розлих. Вперше нес держава не подавалась вріз, що при виході зв'язка розвинути експлуатація пропуститися у випадки корота. Скакун не може піднятися, бо верхня заштук ки не може виконувати. Повергане звільне розмазані не вийде. У Замінити навпомички для цього джелевого напрямку мина немає, то Свердловським кінцем обтіраний папер на зв'язання, який має з пересиловою розумом. Матею оголошувався вогонь у Володимирі і випускалася чи маровидна в отворах між вихідним газом, а навіть якщо (до північного) дотримання. Осторонь робити спроби (своїх сиріт), не надаючи і не шерпачки на думки, тоді у випадку обмеження дарі знайти колекційність. Взагалі всього коротко Отримати скакун, мати пам'ять про це і розмовляти на його річних паперах, що відповідає таємної думки. Втім звичайний замок і зміни залишити джелевий у випадку обмеження ланцюг. Отримати скакун є залишній замок. Замінка "у якої" скривилися краї - папер знищена, таємна у буфері випадання джел майбутнього виперед. Як би держава було відве- чено ми на більше відда лешу, то при опусканні того, він і членники ріш залишаються вдяченими наарті і при посуванні держава було пущен опусканий. V. Держава не мр на розмит Мушимо ми ще вийти коли різні і коробки дільни. Нор масьного. I) Як потягнути держава назад, то вон же тися на розмит; вперед все тойсб ще подати вас допить вільно. II) Ще дільні сильні на отменення публічного пручення нгде в III ви- падку. 2) Автоматична енергета стар. помилкою засерійною і всід за цим пошукнєс запірними запоронені в т. 1, після чого енергета пре зуправитись. VII. У При неправедно шаби птий блид, т. д. то коли крилу крив не рівався і зважним хтось винен піс- тьвою, ценим наїпрочим при подарі повзумом блид і почуваючи дознанням Дурее великою терпля об епитки гумілара при проприданні бенда Оперовілося ть сеї ку. Цей що патрути горе кинукутос. Перед то, що Іадис лади на пайцюнас же проє пучас в вітно мто повзун прибляра не дійшов до ового лютро члапо і тирка кинкуванню" підроб им втерпав в ряде ребро. Опризу що?" енталики, перс це рз- ма фанболом не фічна до вітеру до салого право і лгіє виниками рьми і персорними ребрами вирозть. У докавих штіпках ко- рота згод пивојала црлика бльш ндзе звичайно. VII. 39 Стерму трева найроду вани вадили дерялк узрали кінами по го новсі, як що дер овак не йт на ралим, то та більші " (переф ци спанук ієрентос і шер осьободити майру вор начиненами на нашо під вим жаломом ака куна і перепожев убрава пастику патрова по даний втво, просими чудич енергічко биду і водривнера сліво анед. Куб дилитурій цей зали ринти необхідно уваже не набиванні і омоводи бниди, а підрас нав ваним правилию що міслями " (не емпізьом на сес). 2) Втрялишній вико проїа вгнуєнити окаура на тичеканням не ней до кибу вдбідни рашок і бироб- няти патурон у винк приплята, як це май ря не подаливс, то ви листін про їїрна прив ивана (вогруйкою за криєм підзабого делиц), не виплаючи останньо. Як провесень спрьбля ят набити кулишем. 2) Деревоа не ліг на рокик і не подавйовся вперед, але під натис ком руки хмілься. 3) Ускладнений перекіс тим робить через невміння зробити дзвінкого пала під час набивання та через пошикування випадка, вперед (врз себе) підграє центральним перекосу. VII. Дерево копій близько 1 Поперечний розріз до променепладного плану. Місця між виникненням розвитку і коробами не збігли між собою. Деревоа близько подався вперед, але не ліг на рокик. 2) Якщо під час набивання поїзду випадково було змінено, тобто на себе, то передусім перший пайпро повинен опреділити захар і вболване перекне пайпро на; бувалого виглядки, коли гарячий гаєртня пайпро про цьому наважився до витову вікна приймаючи і тоді пайпро не збув переконатися при поїзді передній верхній та місць повзурка застосував і наступний пайпро. Потім же дзвінки буває і при невеликому або не сприятливому ході зупинення перекої, то в той час пелешкуванні вищих витрало від себе або вітво на себе. Порушення взаємочинності частки тече, що й в попередньому параграфі. VIII У Записок виїждає чиме) Відчинити втко, побачив державний білород, піднімався звісно частину літку пересіч не залишена її узагальнення в пайпрох ним і перший увійшов наступником пайпро новий. Попередній розрив откру бувався мід дозволеним прийняти літку скакуном, яка виїждає витягнути й при надовжі. Куда прайом приладу, заїхати перший пайпро в байронник і повідомився на пайпро. 40 VII. 1) Держак не ліг на ролик, межа скочила за запущену і опускається лише при ударі рукою по гальмці. Перекре паперена в най- рідшому приймаєві: від неправильно набитої Гинди або невеличко про тиснення її при під'reз на бивання, а також від мильно змоченої поста ротої Гинди. Містична сила не вимикається разом і переднього рез рази боргів у бою, без штіпка корога (дуже діє дає) Гарн розширювати зв'язку, розрізвають її в найдбивші слабкі напрями. Від усунення загал-ної предметної імпритивності день цього перева підкладається все повніше та глибше древне місце під гарну книгу. Затримання, що можна перебагатити, бо на висоті мовної зв'язки в 3-4 лініях від джерела монена при- липшими повели і на всю поперечну турбування, що можна, але необхідно використати для певної ознакою цього розрізнення. 2) Мир не попадає в виводку руру, а кінця у Вишньому Залежок, від- дається з пероб, коли є надмірний крементарий все місце в передній час турбованого метаморфозу, плини дорога буде нижчий об'єктивний задній чи Ізабовський залежок не повинен бути вперед, при тому важкі данина вперед, неймовірно други в патронаннях області рури і укріплюється: патрон- в краї залежного руру спла- лового зріза, а гілда-в краї виводної рурки. Залежок не дійде до свого крайнього попереднього етапу. У колінно пружини в виводній рури може етерпітися від тертя використаних зв'язку тимчасового числа спрібів, Пружина не може витримати, в виводній рури, які? 5) Патрони з трьохруїнним дульнівим лігз, але встав (сної кулі або не закерновані. Кулі залишалися в битві. IX Держак чели на ріжик і не поєрбайсь ос вперед. Скакун не дійшов до краю вперед і натяг давтись у оприщень з його з пилінком не можений отримити його до низу IX Держак чпав єгор рік. Подаситься кі вперед ні нарад. IX. Струй ударника при роз'ємному твердостолу опадує. Поломка бойової грушки на землі. Будуть випадати в корд. Повертається лише повільно до зазначеного в п 2. 5) Замик втікає потріб у приближна до курні, Вторг виникаючої гноба дась в тафу приближався і втовалов угори, а коли замик туде вперед, пійдя дає в потропник через що перший потріб не міняє відбити внизу. IX Отвертус книжв кани куватого" підобна дана ковий біороним (через що скажук на підри- мнеподос екілько перега до гори і бізьок удар- ника. Підрає спуску не впаде в дірку яка ударник ринни оглу кура, а прикраситься з світлому і не дає кону Замінний замик. X Виповнений книжб бігової курмши пойдя дає в дірку спуску звої пізми і забарвляє це рудові залишки. XI Старанно злити, об неліпші настини, які трупкис і потронник. Да усунення випалювань пригни - обривання Потронні Витягти були (за день) і написати під мітром (домашні мистецтв) з помене дзвінковими), Виннетом чи Фрагон (чим полям), укривання в криць цикло потріб, укривання в бод моптилаз і низу, звісти мебобудний окаокур. Сильні водио (забе- жки) і обережно почи рати електролобу таєм. Усипановити дірку під час зоркового для корова вививарка, з низу підрябти криць Богової групешки і по групти замок з розмі насад. Замінний замик. 2) Таблица писемъ дамскихъ и напоминанія въ изъ въ городѣ. 3) Проверка означеній перс. помещенія их. Розділ VIII. Короткий опис крімешта. 86. Внутрішні декори гаселини, руїни під вимиванням від того почування, що вони не належать до насад, це все робить планування будівництва як поминального в короткий період боку крімешта. При спробі розраховуються такі частини: 1) Стінка (рис. 1/2). 2) Рама з мотивом, китурним, держаком (рис. 3/4) і барабаном з лапшотекою (рис. 3/4) 3) Замок (рис. 8/9) 4) Повзун притимара з калінкуванням підобного (рис. 21к і 22а) 87 Стінка (рис. 1, 2/4) Стінка має канал уздовж тахти не як і в мушкети. Кінці стівому утворені: задній - дуже швидкої, а передній - дуже збільшений зрізу духа, на який підсунути гази при виводі зі стівала і тими збільшуються ворота. На стінці, ззаду є два витки для етюдження на розмір. Спереду цей витяг на миру баба заїка дуж упору в колодязь. В задній частині стівала є засобок для уміщення салонника, який затверджується воротами вантажу і конденсації. 88) Раніш. Рано сполучається з речитою ручними частинами кулемета. На конці лівої статини, довший, є виріз для останнього дроту з повздуном прибивання (за допомогою комахувального підручника). При розні знайдеться мостик з фитилем. Вгорі спружинний дріт перекриває данка 1/2 тіло вперед, під наїзд і припиненням підграє енергію. У Монтів є всі, на яку з правою рукою на дрото-дерев'яний, а лівою - боротьба з напрямними, якщо сполучається з поворотовою пружиною. На фитилі надбивається замок. Дерев'яна спружинна дріт обертається мостиком, а силою від вогню данка наїзд 9) Зайтк. Зайтк запирає емблему, піддає енергію подати прийоми з приймання в об'єкт, робить сприятливий виникнення сприйняття огляду. Вони складаються зі снастей, дрібних якого по- літичного скану, балкової тільки і важкої, а всередині ударник, циклопорка боєва припинення, миттєвий сприятливий верхній останній випадок. 90) Короб. Короб служить для поліцейських рушниць, залізних і електрових тягачів. Задується в ногою є воїно (сзадення) з двома руками для керування пускастями. При здійсненні є електропов'язана тягач і очоровий рик. Спружинна підробка служиться. Вся утворення старого: якщо налишкути на спружину підручний вперед, то наближений кризис повинен випробувати, а як тільки підробка опускатиметься, сприймається припиняючись. Окром ванням енергії - На підніжжі гори, незмогена від великих морських хвиль, штурмується тільки зверху. На високому березі багато глибоких ям і розривів. На них кораблі не могли виходити на пляж, але схилились до передачі руху вгору, штурмувати тільки зверху. З переказом баку корабля є розрив. На високому березі кораблі не могли вийти на пляж. 91) Мирник відкидається. На етапах мирника, накарбовано повільно досить добре було умінанований розрив і сприйняти на рівень віддалення. Мирник пересувався зверху на етапах при допомозі мачтових ліхтариків, які утримуються на етаповому мирнику. Всю розривну витра багато доброго жорстко з пустинною, по якій працювалися проїзди мірника, яка накарбовано 20 метрів. На рурих накарбовано до підніжжя (вгорі в браку, втрає по 10). 92) Мирник видається? На етаповому мирнику накарбовано поділка для умінановки стебла озобно для сприйняття на віддалення від 40 до 200 метрів. Стебло пересувалось в фолицьку при допомозі мачтових ліхтариків, які притримано до високого короткого біка. Всю стебла вправо вдходили рурики з шинами, по яких проїздалися проїзди мірника. Що наведено умиком на рурих накарбовано до підніжжя (вгорі в браку, втрає по 10) Якщо цилік посідавши на 0, то кинетичний буде начально швидко рухатись. Немає позначки, яка не XI Нетребинова Министерства строительства (Немарштана) XII Причина верхнего часа Тяжелая короткая кашель боле въ душе, оба скрепы имела больной злой туз- каковка и не могла заснуть. 93) Поворотова пружина має згаві гакок або є вигнутим з ланцюжком, а переду його на обмотках на шруфт, який проходить через кропку на світлі. Вирутовувати і блищують верхній шрус при допомозі комбіровка мочена звив- туватися чи римкнувати напитанням пружини, відною рукою настичи кінцем бургета єкореше чи мильне руштіння при спирті. 94) Приймає. Приймає елементи або пода- ки погірона У верхній частині приймача є потузок який підгає стрільбу повуватися по праворуч відразу. У нього є два верхніх пешці, які тю ліворуч. У них є два верхніх пешці, які не пружають ідеалом пас при костаному отрім на оди- батрон витво, і два нижніх, які не пружають тис випадати втраво. 95) Холодниця. Холодниця апетитна турка його руки чисти і напрявляється вода діс охолод- В холодницю наливайтеся вода для охолодження, отрима який від газої отримання. В колодязі є три сильно напрямляльних. В колодязі є три дірки: 285 наливавши води, вишива- ня і витову пари, як цю ептово напрявлялись оселінки, що вода а холодниці залитий. В задній частині холодніші, вниз, є вивідна рура для витягання з килимка випари лічних газів. 96) Надлишки з затиркою. Надлишок затирання для згітнення врідього стилоба під час опірття. Всі надбавки на навчану частину стилоба і вигруповуються в колодязях при виступі гоїзя дотираються в майже милу і тиляшри на передній дріз стилоба. В надлишку є роз'єднок для виводу газів, якщо штук вглінді #остатньому оспільки необхідно для правильного праці всіх ручних частин. Транс солетин пилеселера 97) Пологесяння чистини в килимці, тійого поволення до опірття, але що не набитим. Кулянет сполучено з напливомкою (світлаком треного ласером) В колодязі розміщуються води Дірка для виводу пари в колодязі відтинена. Співк, рима і шток знаходиться в передній своїм оплоні, а підвуш прит- шага в зетки. Замок зайкрає патронник, ударник спущено і стовва трущина розтисе кута. Скакун знаходиться в тоднароту стани Поворотівова пружина стиснута. Дерев'як належить на ролику. Стирую ва тила, верхнього ободу чистичного вгледенинайад, а нижнього вперед, завдяки чому опустова тила про- пунута вперед. 98) (Минімей наєтіння куплення при підграс набивань). а) Прецедури бинду в приймаю і пропланти й" вдіво ане поти. Аона не-ситане. При пресуванні бинди у найтронаних місцях паличі опустившись; про- бушівши до них перший ноти рін, тідплинутий веде і утручитися в цей патрон з левого боку. b) Дерев'як почукути вперед до краю. При цьому ямок діїв еканучом ви- діве наявд і спакун опустившись, а поверхніва пружина розтягнулася. Ударник двоє підведених на договий дот. b) Проплантути бинду вліво до краю, ряд того патрон в приймачеві, дже над тибренником. 2) Втягнутий дерев'як. При цьому повертова пружина, опи- ткалися, нале поєднав ямок вперед, а дерева припушує лівий на риник. Коли ямок тірійде до зрізу епіда (до патронника), вказую тіднілек сз і втягне работний патрон, 96 проєктували при підготовці звітів і приймали посунку в державні виперед. У Задружному постачанні письмо, що було прийнято використаному протягом трьох років, яке з питань розміщення про складку державних паперів з види і приймання опускнення в купі і поштових виконань незабаром його протягом повідомлення Спеціальна пружина здобує ресурс. У Поверхневий дивизії в приймальні більше місця раз (другий) ворота над папером, яким стався другий середній папер. 97 Відтодішній держави. При цьому поворотова пружина потрапила на місце виперед. Патрек, який згадувався в складку увійде в паперовий. Скакун описав держави і річні паперова приєдналася в капану протягом отвору для протягу державного ударника. Скакун, спасивши дороги, залишився другий папер. 98 Утворення операції. Питання огороження. Найменувати на верхній кінець тіла емп. Нижчий клас "II" в більш навантажений і поглядне за собою операції тяги, яка написана на нижній данихових етапів, від чого повинен емп. Уваринка і отріб. Взяті, які вчиняне підграє отріб, пришують сім'ї, вигнані народ ревну з вої ручки та тими відійшли назад. Підграє ворогу розум надал, держава обвала і по розмову і остертиванню пов'язана Фодори і вперед, тоюк що як кине б її пасірка Ін. рупне вперед підграє надивання, а Господь Ямек її овачурили відійдути назад. Сравун виїхав з поштовника гібку, як приймала - пайпрех. Врідільовши нарад і виприйшлина, яка кине твоєнамислить різну проміж ливідної руки а пайпрех проміж пайпроманка. В цей час має ревна, вглибали назад врідссе повзун приймала вправо наспівби, що верхні панації дин Ямеки сьв олудочний пан- рея в бикі. Як тільки свдбії перейшов на себе по борюва пругонина, то бої даєрши сіганду на свої майсерські інтець; при чому повезу прив' маца проєвне затріблення верхньми пало- усними пайпрок в приймач, а гібзу в бивдку ручку, затрібніш поданий пайпрок в проміж магеві. В цей час має дамок, при почуванні своєї Найкращою своїм натешним епугтами бити на випусковій тузі, сприйшов уваринка і повеління отріб, а пойти їх об- розтаєв все вимізгадане, мігби поверне влід отріб. Мн. н. і таким чином виїде вт- липійна отрібда. 100) Достіпність копію. Перестати чиншакаф на опустову підомля від цього тима посунеться вперед, живий слуга не випрвне велика опустова" тися і, якщо замик підійде до зразу світлового дрізу (до патронника) ударник залишиться уседеним. В Стріл не вибудувався і всі юнки час- тини кученера дуже впали в такому стані, як той, коли кученер набито через цю, аїс продовження воєно, на глибани пушкет. Не прега, а юентів інше напишуть на ступову тиму і автоматична операція торнетас, як було вищезазначено. Опис Злінійного Кученста Маркіма зр. 1910 р. (Спомогчево). Кученеті зразка 1910 р. виропонселився інше багато, щоже тирактавас чин кльпоар окремих частин та їх призначення, а також об'явили мінкелети, що витанці цього ознакові і кученером з Маркімова зразка 1905 р. Вам померчево Кученедра Загін з двох бойових згрупувань вийшов на підступи до Бойова прийняв своїм дозволом кинути розсувний вогонь. Білярок роздавав капелюхи (старі) (рис. 37) Перечов, гази, що вилетіли з підземної струмки, майже незначні по диму і тяжкому чином відводять замок народ у випадку з тими приходять до руху без гуми- мі гасячих кулешет. Шану річки допомагає своїми газами, що попали в підземник літ зрізом сиволи і бурлячи дико і наїжненько з різ світлена 83. Від тос руху кинуте газети випадки мале 1: а) Замок. Тоді найбільш газовий дим гази — Виділяючи навздог з випуск з них вигорання Кожен і рідкий зі світлених (рис 38) Джерело місця, що були малим описом паса в своїй шарнірному сполученню. Те замок виглядає дуже крипкий личини та відділяється від світлої, в якому змішано перекладається созз і морських Всі гази залишення були природні — перероблені в криб і зробили в попередній розрив більшої Предметне вогнене замкнутих Сиволи, попускаючи тяжко і малим сильними Тим, що кинулися і майже складання тупий путь верхом дівчата і морських Упирається своїм переднім кинувши у вигляді розриви Від майської породи в газів на дно бензину - можлив що цільовніше прийшовся до роботи плини; Такий чином Замок запірив сябка і моте посунувся назад лише влуні з раного і стволов. Окупний відкиг незад всіх уж ще були прийшовши під час поки замок дрімав, не підійде до розмиття I Дерпак совпалося по римну ебвін землями обсіянилас, вог ного мелей і куїв опускенувас. В перші мені сиділи і хибу перекондив Оку пуга; з верхнього до гори до рута Звединутого до низу - склюдує прийш мило, «Гом це шильніше прийшовся Замок до задивано зрізу сябка, а ще розслабовано так, що в бензин пуга усміх филейфо зі світлою і Галстук Веліг за ушем межів і житу утворить пут, повдянувши верхом до низу й проложив відкр. Замок казав: при уванні Замок вроди млятес розкитану, каїз замок Гімзу з пригроників, а патрот з прибийли. Як гильза йо в патрою дуже Зашришало всь випаду замоли, или і защипками Оканула. в) Міграє обуркальна спогляд «Гильзу опускає з топове кмлед рудки 'житкових підойців як напіпоконець на хабот цукровий і усін дрібні підводи вгралий на бейоби» (від, а тимля на отого нами. 2) Скасування лікувальних верхніх плямок на бокових вигинах короба, обуркання і цим ставили Голову друкарського руху, а головний патрон спрощений напрямника (рис. 39). Міза підграє обуркання скасування вини до низу, не може утилізувати іншого дивитися, бо при кращому сканку створюється орієнтовно до у них розміщення плями, що будуть залишені бути впливовими на низьке утворення в передній сітці ефекту яким коли і знайшов і зупинився в одному стилі. 3) Повернення пружина реєстрації, а ланцюжок наполегливий на барабан. 4) Підграє відходу різних нафар, міга етапного своїми виразним після за виникнення конкурування під час пружини шкоди, який обертається і почував поворота виробу при чому верхній пальцями розчинного дугового пар. 5) Крім різних етапових під написами гарячого вигляду нафар, повертаюча пружина країна вгору. Потім вона стикається полупе випрямлення зі стволом при якому вирізання на лівий етапний різьбовий поворот виглядають вище і почуває блидку до пружини магії. В той час держак по інерції проявляється своїм довгим після обертання вперед віддільного замок від стволу і остаточно випадають знизу з електронною патронника. Коротке мере держака повинен бути по розміру своїм совгасність вище по розміру криволінійним зламом допомогами пружини. Повертаючи різьбу зі стволом вперед. Кожен етапний джерело до того краю, що кінець короткого шляху удається по розміру знизу. Держак обертати інерція, яка пришвидшує поворотні пружини вгору вигляду. Повний вина, стикаючись, примну і воловий зводом заєкочіт За Закон митного енуду Рурна зашкодила підоги вступається дані; наїперше мь хв-ет цинкоюрти, гере що цинковіть що більше всі дійсніх фарми надз оцільки, що верхній охоронний спуст своїм виїтною заєкочіт за огоронним зводом на у Даршку Вузі тае бойовий взвод цинкового ки ми спірелитись на заєн митного енуду, але дріб Супробт. Бор. Закон з угоринки, зведенням п-д вче набавлення Кош замок римає введе (рис 25) - рурка замкнула підойм звідання щколи замон, кийде до статейки. Зрізу - піднімає верхній огоронний опуст і через ус узув вибодує його з охоронним зводом. Ударим пісунешся тюмом вперед, поверну цинковому через що бойовий звод цинкоюрти утреїльсь в Заліз митнення опусту; всадник стави на боєвим зводі при ударі враз, як Спомурив лежишм з кейруши, розгіниньбез Наближан що сесейш і биту складуб тупих нут, звернувши верхній до гори. В Такому стані передні конус мордим Взгородить у виїм редер на статиня рдин (рис 36.) 82. Як робити стій? а) Против руною підняття охоронник, що висвободжує верхній кінець опусту- вої мідім б) Великий наливан лтві рурка Найпернує вперед верхні пинець спускової ти. Добли нозд, поїсне кінець того ступуру тоду, яка обмія За елбом спусту на митний земля- ви спуст, викле опуковий 50 Жінки незалежно від інерційного впливу колоїдних змін тут ланцюжок і барабани і тими обертає світ молитись, - перегнув шоломи, кинув і заш нові підробки втримуються і наступають заповнення вперед, а вертляк назад. Вертикал, лягаючи на розчин, ударився в митний випинок залізнички, від чого піраних вбійців назад і свічка верхнім випинком заш регуля вертикальної водокачки вгору угару в роботи. В об'ємних межах залізничкою лід був біле нас, багато втрачалися вперед і тягнення не буде фанерувати держава під ними тися. Замок, збочувачем вперед, вводить пару в лаймовини, а увазу в свагну розумку, при чому необхідно верна пружина випускається і затримують підгузок на гадаю назад в підроб. Коротко посування залізка вперед, кінець наповнює енергетика залізничної лінії випин вам відведеної на гадаю енергетичної тися, від чого загарт сприятливо виводиться і безпечною роботи приколопами або вдар ми силою у зведенням підні, оскільки або євай очороняний жовди у випинку про роликового отцеля. Тоді як тільки замок підніме до другу етапа, залишковий підробки вкривають кольчуги варі підробки, які піднімаються сякуна до гори. При цьому гілка вгору верхнього патруль, залишаючи у світловий рухом, вийде залишено скакуна; наступний пайрон, залізляючись з пайронними, перейде від верхньої залишки в перешеєння між верхньою і нижньою залишком ем, а верхню часійного залишку скакуна і верхнього залишкового без додавання нових перших пай- рон з приєднання. Як тільки скакун буде підняти руркою залишкових підрити по піднімешся і ото- раний впустит. Ударник висвободжується на полувасильовий випуск дивлячи приєд- ною і ставу різний штрих. Під час молочку рампа нада гібоза залишнявтався в вихідній руруці; неї зберегла приєднала приєднаною із до гори і # змістрене випаленим в кадоб. Під час руху донка вперед і першого г. боза, (під час штрихів) або пайро- нам (під час опроменування), става залишнявтався в вихідній руруці, вищчавлялася перголою знизу до пайроном, які очалет на її місці. План буде продовжуватися до того часу поки буде написання підручну з випускового тимпер буде відведено нафал. Як цю не звільниш ручку буде армійно, 51 під слуги-ва тілько відбій вперед на своє пойерене місце, нитейній слуги піду час руку залиша вперед як узгиряне билик їхм, не висвободив боїдовою реду цинилорти а теща під час руку ударника вперед, удар ник залишиться заселеним , ойрс спіркала тримай життясь. Розділ ХІІ Затримки в оприбірді, іаєсти "в усунення. 75. Біз пересиланню або омнарчної спроби на 1 пуселенерть іноді поту- ништвоє. затримки в діланні меча Нижну. Затримки Дубаю: а) Не знаю, якісь літо витралими проміжним рином чер неока і з Галич. Знаєм, що висмагаюф відкривання втра омнади меча кирту, а іноді і рефіларяж орення частин і пшениць. Затримки які викликають бізни їх меких убві. з дрійних с спроби виповненеться як надоперечної і ум- по усунення 75. Одесь ого необхідно по фараштуду 18, мі то по деяких суда ках, чити опредовіти, в селем пой паверзатримки, знати іванні цех цо робити, щоб покончити порушень взаймочність під чисті усування залазьк, причини, які виникають затримки. Знання причин і заходів усування затримок необхідно, а це важливе читати попереднім ці затримки правильного підготовленого кременя до виробки. Своєчасним обговоренням бодь в фабриці, зниженням надчоло шляху і промислового і її тимар намірковуванням паєрів, які підруйбов. Ізоб чини миру, несподівана них етапів під час змінок за перерви, в сприятливі; Необхідно попереду ніде при- слугований до вироблення промислими причини зумівань, обговорювати приміжки написанування етапів для підбивки. 2) Підлоги не попадають у вин- вітру руку, а випадають в короб, а коли без проєктів в передній частині короба буде ними заповнено, за мок не тяг ведеться вперед. 3) Витягти ящик, взяти водимо (зажимок) і віддільний кулемет б/в підніматиою металом, потім опустити ящно частину кулемета і вести ручний сібки з короба. 3) Патрон ми об'яза при пере- суванні залика вперед, не попадуть в патронник 2) Помітка чинної за- цінки і накопичення 5/163 в коробі. 3) Необхідно замовити експертиза через зрошень 14. Ekspozytura Oddziału II. SZTABU O we LWOwie. POSTERUNEK OFICZyWNY Nr. 2. Miejsce naczelne 25.IX.21. S.E. S4 Bigging III Pomocny rycerz pozdigno Dowody, że z gms 26/ni do 20/Ix gms b.p. niepóźno przez Tocznymyner leworo 16 pozbigrnich, z kompanii zi ełczy 7 porz. na czig 9 pozbiq. Zi Ełczy | nr | Węza abo nazwisko | Data wyjścia z rynku kópca | Zawartość | |---|------------------|----------------------------|-----------| | 1. | Myszko | 29/ni | plazyl 7:1. | | 2. | Cynkro | 29/ni | | | 3. | Marzobeski | 30/ni | | | 4. | | | | | 5. | Sokolowskii | 7/Ix | | | 6. | | | | | 7. | | | | Na Czig | nr | Pierwszy abo nazwisko | Data wyjścia z rynku kópca | Zawartość | |---|----------------------|----------------------------|-----------| | 1. | 349 | | | | 2. | 366 | | | | 3. | 372 | | | | 4. | 639 | | | | 5. | 905/1.nacelki | | | | 6. | 635 | | | | 7. | 646 | | | | 8. | 383 | | | | 9. | 324 | | | Majewski Kierownik Rejestrator Terczyni Młodzi Wpłynęło dnia 30.IX.1921. B. 4265/3 zat 209 1048 оп. № 2 54 шлях десети (Европа) +4936=103 з них літерні №№ пропущені №№ 19 08 1088 р. Ніжин, Центра́льний державний архів місцевих органів влади та управління України Дата 21.07.93 підпис Дате 03.08.93 підп 17.05.94. 80.05.1994р. Центра́льний державний архів місцевих органів влади та управління України Дата 22.12.00 Підпис Перевірено Центра́льний державний архів місцевих органів влади та управління України Дата 28.12.00 Підпис Перевірено Центра́льний державний архів місцевих органів влади та управління України Дата 19.05.2007 підпис Перевірено Підгот. 9/04 15.04.10 Ст Очікувавши 22.04.2011 Ст