грудень 1918 р.- /1937 р./ Головне управління Генерального штабу УНР, мм. Київ, Жмеринка, Рівне, Кам'янець-Подільський
Анотація
Накази та розпорядження Генерального штабу по армії та флоту УНР; Накази Головної управи Війська УНР (копії); Накази по культурно-освітній управі Головного управління Генерального штабу УНР, інструкції по веденню інформаційно-освітньої роботи; Витяги з наказів Військової офіції УНР; Дисциплінарний статут Дієвої армії УНР; Накази та обіжники Головного управління Генерального штабу УНР; Накази по Головному управлінню УНР та 2-го Подільському корпусу про чистку особового складу військових частин рапорти, прохання різних осіб про призначення на військову службу, надання матеріальної допомоги тощо; Листування з міністерствами УНР, протоколи засідань Комісії з розгляду пенсійного статуту про призначення пенсій військовослужбовцям Армії УНР; Звіти Інформаційного бюро Армії УНР про події на фронтах; Документи про створення 61-го пішого полку ім. С. Петлюри під командуванням Волинця (рапорти, відомості, розпорядження); Інформація про створення Військового міністерства;
Історична довідка
грудень 1918 р.- /1937 р./ Головне управління Генерального штабу УНР, мм. Київ, Жмеринка, Рівне, Кам'янець-Подільський
Назва справи
Накази військам Дієвої армії УНР. Вирізки з газет про події в Україні, 01.01.1919-04.03.1919, 57 арк.
3-2
56/1 8401
ЦЕНТРАЛНЫЙ ДЕРЖАВНИЯ АРХИВ
Ф - 1078
О - 1
С - 90
ЦЕНТРАЛН Н.Д. ДЕРЖАВНИЯ АРХИВ
МОСКВА
БУД. 39
VI
рък.
1078 1 ОДЕХ 5
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ
АРМІЇ УНР
Накази військам дієвої армії УНР. вирізки із газет
про події на Україні
I січня -
4 березня 1919 р.
50 арк.
СПРАВА
нахвів
ведомого командування
ЦГАОР СССР
фонд 9496
№ описи 1
ед. хр. 179
по травню 1919 р.
Центральный архив Красной армии
Архивный № 6243
Фонд № Опись №
НОТА
Директорії Української Народньої Республіки Совѣту Народных Комиссаров.
Утвердженіе Комисаря по иностранным дѣлам будто на терріоріи Украины Россійская войска не вступаютъ, по пройбреннымъ свѣдѣніямъ являются или умышленнымъ сказаніемъ правды или совершенной моссвѣдомленности комисара по иностранным дѣлам. В районѣ Харькова оперируютъ регулярныя войска Совѣтской Россійской арміи состоятъ они преимущественно на китайцевъ, латышей, мадьяръ и отчасти русскихъ отсюда ив.отр. утвержденіе комисара по иностранным дѣлам будто эти войска состоят из украинцев явно не отвѣчаетъ действительности. Эти китайско-латышская войска проходятъ по терріоріи Украинской Народной Республики опустошаютъ села, грабятъ у крестьянъ и всего населенія все их имущество складываютъ на возы, грузятъ на захваченные гобьда и отправляютъ в Россію. Представителей Украинской Народной власти и отдѣльныхъ лиц Украинской національности крестьянъ, рабочих, интеллигенціи лазыши и китайцы расстреливаютъ без всякаго суда предварительно подвергая звѣрскимъ петизанамъ и вторгаются в предѣлы Украинской Республики госягая на жизнь и достояніе рабочих и крестьянъ Украины в виду что указанныя выше латышско-китайская войска содержаться и формируются на счетъ Русскаго Правительства, а с другой стороны в виду того что комисар по иностранным дѣлам Россійской Республики явно избѣгаетъ прямого отвѣта на поставленные ему правительством Украинских вопроса о цѣлях производимаго совѣтскими войсками наступления на Украину. Директорія Украинской Народной Республики в послѣдній разъ спрашиваетъ правительство Россійской Республики что должно значать это наступленіе Россійскихъ войск и их поведеніе терріоріи Украины как на завоеванной землѣ, при этом Директорія считает необходымъ добавить слѣдующее: комисар по иностранным дѣлам отрицал участіе Россійскихъ войск в нападеніи на Украину. Въ то же время предлагается Правительству Украинской Республики вступаетъ в мирные переговоры на условіях камбіненія курса внутренней политики Украинского Правительства по отношенію к партіи коммунистовъ и совѣтов рабочих депутатовъ. Из этого прежде всего вытекаетъ, что Россійское Правительство безъ велека на то права вмешивается во внутреннія дѣла Украинского Народа, во-вторых силой китайско-латышскихъ штыков желаетъ ввести на Украину такой строй, какій желателя Русскому Правительству. На это Директорія заявляетъ, что никому не позволитъ за спиной Українськаго трудового народа рѣшать его судьбу. Вмѣстъ на Украину принадлежитъ и будетъ принадлежать Украинскому трудовому народу и тѣм трудовым классамъ которые составляют основу всей соціально-экономической національной жизни на Украинѣ, а именно: трудовому крестьянству составляетъ имущество 86°/о всего населенія. Рабочимъ и трудовой интеллигенціи созываемые из представителей этихъ классовъ конгресс трудового народа в соотвѣтствии значе- мию каждаго класса пропорциі будет имѣть на Украинской Республікѣ всь полноты власти и право окончательнаго опредѣленія формъ власти какъ в центре такъ и на мѣстахъ, между тѣм Россійское правительство ставитъ условіем перерывъ передачу власти на Украинѣ совѣтам рабочих депутатовъ т. е. другим словамъ всь трудовой Украинский народ желаетъ получить весь городской рабочаго класса и только
ко той его части, которая называется большевиками, класса составляющаго не болѣе 4°/о всего населенія, причем рабочій классъ Украины в значительномъ количествѣ состоит из русских пришельцевъ, переселенныхъ сюда во время войны. Таким образомъ образуется міе такихъ, так называемых большевистских совѣтов на каких настаиваеть Россійское правительство дало бы все трудовое Украинское крестьянство интеллигентнымъ пролетаріатомъ под диктатурой количественно незначительного пролетаріата, а государства Украины на производитъ прошлаго элемента. Директорія этого недопустимъ. Директорія ясно видитъ цѣли правительства народных комиссаровъ. Ему необходимо посредствомъ этихъ большевистских совѣтов захватить богатую хлѣбом, углем и други продуктами Украины, а также сдѣлать ее своею зоной, каково она была почти три столѣтія владынія русскими царей и всь русских имперій, поэтому власть на Украинѣ в рукахъ мѣст дѣятельно украинского трудового народа, да гимым образомъ крестьянство является преп для империалистических цѣлей Россійскаго правительства. Конгресс трудового народа Украины уже заразится не признаться, на поруганіе и служитъ спяжь. Оправданіем ленія на Украину Директорія Украинской Республики ставитъ весь трудовой родъ Украины и всѣ мир с какой цѣлью совѣтскіе китайцы и латыши идутъ на Украина, что трудовой украинский народ не позволит насиловать свою волю наемнымъ и китайцамъ. Он противопоставитъ свою силу до послѣдней капли крови бороться за при- воднаго распоряженія своей судьбой, однако, что Правительство Украинской Народной Республики желаетъ жить в мирных отношеніяхъ ими сосѣдями не желая проливать крови казенных китайцевъ тым болѣе синов своего и стремясь мірно разрешить всякіе конфликты ректорія предлагает Правительству Народной публики в продолженіи 48 часовъ дать отвѣтъ слѣдующие вопросы: 1) согласна ли Правительство Россійской Республики прекратить военные против Украинской Республики и ея трудового рода; 2) если согласна то обязуется ли не ввести свои войска из терріоріи Украины съ стороны Директорія заявляетъ, что при ней условий вывода Россійскихъ войск из Украина Правительство Украинской Республики готово к мирнымъ переговорамъ и товар. При этом Директорія заявляет всякое уклоненіе отвѣта или же молчаніе в теченіи гаемых 48 часовъ т. е. до 2 часовъ 11 января считаться Директоріей офиціальнымъ объявлениемъ со стороны Россійского Правительства, Директорія это объявляетъ приметъ со всѣми вытекающими из этого по- лами как по отношенію к Россійской Совѣтскому публики, так и по отношенію ко всѣм ее а на терріоріи Украины.
9 Января 1919 года.
Председатель Директорія ВИШИНСКІЙ
Члены: Пелюра, Андреевскій, Макар
ЗАКОН ПРО ЗЕМЛЮ
В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ.
(Именем Української Нарадної Республіки затверджуємо: 10-го Січня 1919 року.
Голова Директорії В. Винниченко. Член: Петлюра А. Макаренко Андрійовський.
Член-Секретар Ф. Швець.
Дослідчук Беркутний Справами Канцелярії Директорії І. І. Ярасковський.)
РОЗДІЛ I.
Загальні положення.
1. Право приватної власності на всі землі з їх водами, надземними і підземними природними багатствами та лісами в межах Української Народньої Республіки касується.
2. Всі ці землі з їх водами, лісами надземними і підземними природними багатствами стають доброю народу Української Народньої Республіки.
3. На користування цим добром мають право всі громадяне Української Народньої Республіки без різниці полу, віри і національності з додержанням правил цього закону і в першу чергу тим, хто землю обробляє своїми руками.
4. Верховне порядкування і розпорядження всіми землями з їх водами, лісами, надземними і підземними багатствами належать верховній владі Української Народньої Республіки.
5. Порядкування землею в межах цього закону належить:
а) землями міського користування згідно з п. п. 9 і 10 — органам міського самоврядування;
б) іншими — сільським, волоським, повітовим і губернським земельним Управам в межах їх компетенції.
6. На центральній й місцевих органах порядкування землею накладається:
а) утворення запасного земельного фонду земель сільсько-господарського значення;
б) забезпечення громадянам їх прав користування землею та переслідування самовольного захвату землі;
в) охорона природних багатств землі від виснаження і вживання заходів до зросту цих багатств;
г) допомога розвиткові гуртового хліборобства і сільсько-господарського промислу.
7. Для переведення заходів по охороні і розвитку багатств землі закладається Державний Меліоративний Фонд.
РОЗДІЛ II.
Основні положення користування землею.
9. Користування землею дозволяється:
а) Для загально-громадського господарства, козацького самоврядування, або земель України організують і везуть ріжні користи підприємства загально-державного, або місцевого громадського значення;
б) для приватно-трудового господарства яке ведеться окремими особами, сім'ями, або спільно товариствами до відповідної норми, згідно з умовами цього закону.
10. Органам державної влади, органам міського самоврядування і їх союзам та земельним установам з затвердження На- родньою Міністерством Земельних Справ надається право повертати і призначати потребні площі землі для громадського користування з метою:
а) охорони природних багатств землі від виснаження;
б) використування багатств землі й повернення прибутків з них на загально-громадські потреби;
в) закладання досвідних і зразкових полів, розсадників, питомників і селекційних станцій, а також для санітарних, благодійних освітніх та інших загально-користових установ;
г) будування залізниць і інших шляхів;
д) розселення міської людності по ширшенню господарства місцевих самоуправлень.
11. Сільським громадам і земельним установам надається право робити всі заходи до побудування земельної продукції та полагодження сільсько-господарських відносин на місцях, а саме: усувати чрезполислочність і т. інших.
12. Земля одоволюється Земельними Управами в приватно-трудове користування окремим господарствам, сільським громадам та товариствам, які встановлюють порядкування одерженими їм землями, а до державним вимог цього закону.
13. Нормою надлення для окремих господарств повинна бути така кількість землі яка буде оприділена земельними установами, з додержанням вимог цього закону, але ця норма не має бути нижчою 5 або 6 десятин кращої землі для середнього трудового господарства і не повинна перевищувати трудової земельної норми.
14. Строки користування землею на діленню з запасного земельного фонду, можуть встановлюватися сільськими громадами і товариствами на підставі правил, встановлених Земельними Управами згідно з цим законом.
15. Право користування землею може переходити по нащадству, з повідомленням про це Повітової Земельної Управи. Порядок передачі права користування в спадщину має бути установлений окремим законом.
16. Передача прав користування землею іншим господарствам чи особам за винятком земель зазначених в § 20, до пускається лише, в дозволу Повітової Земельної Управи.
Примітка: коли господарю має сім'ю, то остання участь або його перерахунок може ставатися лише по згоді всіх дорослих членів родини; ці члени родини про свою згоду північно самостійно внести заяву Повітовий Управі.
17. Участь землі приватно-трудового господарства або його перерахунок може ставатися лише по згоді всіх дорослих членів родини; ці члени родини про свою згоду північно самостійно внести заяву Повітовий Управі.
18. При зміні господарів участь землі всі заведення попереднього господаря і не використованої земельної поліпшення і меліорації сплатуються йому новим господарем.
19. Відносно порядку зарахування до запасного земельного фонду і користування цими землями, що надають підданним чужоземних держав, буде видан окремий закон.
РОЗДІЛ III.
Перехідні заходи
20. Вивласнення всіх земель з Їх водами, лісами, надземними і підземними природними багатствами в межах Української Народньої Республіки переводиться без викупу.
21. За теперешніми дрібними господарями залишаються земельні участи в Їх користуванні не більш 15 десятин на господарство. Безземелльні й малоземелльні з тих окруж, де не вистачають землі на трудовий мінімум (ст. 13), одержують землю в їх місцях, де є більше землі, але з підвищенням трудового мінімума.
Примітка 1. Для земель піскових тих, солончакових, болотних та обло- гочих ця норма (15 десятин) повинна бути постановою Повітової Земельної Управи в затвердженням Міністерства Земельних Справ. Такі земельні участи, по ба- жанню господаря можуть бути передані ними тільки в розпорядження Держави на певних умовах.
Примітка 2. Сади, виноградники, хмільніки і інші подібні культури уча- стки в нормах, зазначених цього ст. 20, залишаються в користуванню теперешніх господарів.
22. Землі догоспроночні, строком більше 10 літ, та спадкоємні аренди (чин- шовики вільні люди 1-го та 2-го разряду) залишаються в користуванню цих арендаторів на загальних умовах (ст. 21). Короткосрочні аренди догофори (менші 10 літ) касуються. Дрібним арендаорам, що арендує не більш 15 десятин поверх- ть ставить вартість посулу і оранки по оцінці Земельних Управ.
23. Всі арендні договори, на користування землею заключені пізніше 18-го Січня 1918 року хоча б і на час довший 10 літ на землі сільсько-господарського користування скасовуються з вимог їх обов'язками і аренди мають право одержати землю в користуванні на умовах залишення в ст. 28.
24. Всі землі, які до видання цього закону були в розпорядженні органа місь- кового самоврядування і різних громадських та наукових установ у порядку ст. 9 і 10 основних положень залишаються в їх користуванні, що підлягає остаточному затвердженню Народним Міністерством Земельних Справ.
25. Сади́нні участи землі під осел- лями і різкими господарськими торго- величними і промисловими підприємствами залишаються в користуванні їх власни- ків у кількості, яка встановлюється Зе- мельними Управами чи органами міського самоврядування по принадлежності і за- тверджується Народним Міністерством Зе- мельних Справ.
26. Для забезпечення нормального розвитку істнуючих цукроварень і гур- лення залишаються необхідна кількість землі в розпорядженні Повітових і Гу- бернських Земельних Управ до того часу, який надаються правильне поста- чання цим підприємствам селянського си- рового продукта. Норми необхідних для цукроварень і гурлення участи землі встановлюються Земельними Управами і стверджуються Народним Міністерством Земельних Справ.
27. Всі нині землі, не зазначені в § 21 — 26 переходять до порядкування Земельних Управ і складають запасний зе- мельний фонд Української Республіки.
28. Одночасно з землями від бувших власників переходить до розпорядження Земельних Управ живий і мертвий сіль- сько-господарський ременент, за винят- ком тієї кількості його, котра необхідна для ведення приватного господарства чи торгових і промислових підприємств, згідно §§ 21, 23, 24, 25 і 26 цього за- кону.
Примітка: Сільсько-господарський ременент передається в гуртове користування трудових сільсько-господарських спілок, в користування котрих буде дано участь землі. Порядок передачі й кори- стування ременентом установляється окре- мим законом.
29. З земель, призначених для приватно-трудового користування, в першу чергу задовольняються потреби місцевого малоземеленного та безземельного хлібо- робського населення, а в другу чергу за- довольняються потреби місцевого нехлібо- робського і не місцевого населення.
Примітка: Малоземелними вва- жаються такі хліборобсь
ДЕКЛАРАЦІЯ
Директорії Української Народньої Республіки
Геройчим поривом українського озброєного трудового народу зметено з лиця Землі Української руйнуваче поміщичко-монархічне панування гетьманщини України вчинене від карних експедицій, старост, жандармів та інших злочинних інституцій пануючих класів, відновлено національно-персональну автономію що забезпечує право кожнoї нації на вільне життя, ценності думи та земства, наставлені гетьманським урядом, скасовано і відновлено демократичні вибрані всенародним голосуванням органи місцевого самоврядування. До повного вирішення земельної проблеми Директорія Української Народньої Республіки оголосила: всі дрібні селянські господарства і всі трудові господарства залишаються в користуванню попередніх їх власників непорушними, а решта земель переходить в користування безземельних і малоземельних селян, а в першу чергу тих, хто пішов у війська Республіки для боротьби з гетманом. Верховне порядкування цією землею належить Директорії Української Народньої Республіки. Ця постанова стосується також монастирських церковних і казенних земель. Для переведення реформи організовано народні земельні управи по наказу № 1 Директорії селянам. Робляться описи контрибуцій, взятих поміщиками з селян для повернення їх покривадженням. Так само ведуться слідства по всій Україні з приводу тих зловживань і злоочинств, які було вчинено над селянською поміщиками та гетьманським урядом.
Постановою 5 трудових Директорія одмінила всі закони й постанови гетьманського уряду. В сфері робітничої політики відновлено всеємитогодній робочий день, знов установлено колективні договори, право коаліцій і страйків, а також усю повну прав робітничих і фабричних комітетів.
У всіх інших галузях життя Директорія так саме одмінила всі закони й постанови гетьманського уряду, направлені проти інтересів трудящих класів і шкодливих для всього громадянства. Уповноважено, силою й волею трудящих класів України, верховна влада Української Народньої Республіки, Директорія, ними заходами довершила перший акт соціального та національно-політичного визволення українського Народу. Слідуючи етапом нашої революції в творенні нових, справедливих, здорових і відповідних до реального відношення сили у державній соціальних і політичних форм. Директорія є тимчасова верховна влада революційного часу. Одержавши на час оборотній силу і право управління державою від першого джерела революційного права трудящого Народу, Директорія передасть свої повноваження тому ж самому народові, але Директорія вважає, що право управління й порядкування краєм повинно належати тільки тим класам, які суть основою громадського життя які творять матеріальні та духовні цінності, які кровью і життям своїх членів вступили до боротьби з руйнуючими силами сучасного ладу.
Влада в Український Народний Республіки повинна належати лише класам працюючим, робітничим і селянством, тим класам, що здобули це владу своєю кров'ю. Так звані пануючі класи земельної та промислової буржуазії за сім місяців цількового витогов, нічим необмеженого свого панування на Україні доказали свою цілкову невадливість і надзвичайну шкодливість для всього народу в управлінню державою. Маючи всі матеріальні, фізичні й духовні засоби, маючи повну всю для організації економічного й політичного життя, ці класи внесли тільки дезорганізацію і руйнування. Далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свою вузьку класову егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузько класові егоїстичні інтереси. Ці класи їх у країні, далою тільки про свої вузь
ЯКА МАЄ БУТИ УКРАЇНСЬКА АРМІЯ.
ЧАКАК ПРО АРМІЮ УКР. НАР. РЕСП.
Промову С. Петлюри в генеральному штабі.
Дня 1 січня 1919 р. Головний отаман військ Української Народньої Республіки С. В. Петлюра, зібравши всіх старшин Генерального штабу в начальницьку управління військового міністерства в помешканню Генерального штабу, звернувся до них зі слідуючою промовою:
„Дозвольте мені, панове старшини, привітати вас Директорії Української Народньої Республіки і передати побажання Директорії і ті вимоги, які наша вища влада ставить на вас.
Повстання, котре було піднятєе, котре ставилоо Ідеали народоправства, здійснилось, воно є факт. Тепер треба, щоб праця населення почала вже виявлятись в роботі щоденній. В світі зараз йде пере- оцінка цінностей. Сам народ повинен правити, і не окремі кляси, це повинні зрозуміти ми всі. Директорія У. Н. Р. має заявити вам усім: Армія стає для захисту усіх здобутків, і кожний, хто має честь слу- жити в ній, повинен зрозуміти свої обовязки і оправдати довіру Директорії. Від усіх військових установ і Інститутів залежить, що буде робити військо. Як Директорія йде з довір'ям до вас, то ви повинні оправдати це довір'я. Ви повинні виконувати бюрократизм з своєї ро- боти. Ми повинні працювати як механізм, з точністю до хвилини.
З моїх наказів ви вже знаете, яку ідею ми проводимо. Моя ідея— ідея озброєного українського народу. Ця ідея повинна проявлятись в кожній школі, від школи народної й до вищої. Кожна школа від ни- щих до низки буде підготовлювати борця за ідею самостійності Укра- їнської Народньої Республіки. Школа повинна бути військовою одиницею. Це основна ідея, і я ми будемо проводити во всій нашій праці. Від вас я потрібую напружити всі свої сили, зрозуміти свої обовязки. Наша армія українська по духу і по формі і ми повинні відповісти в неї її історичний дук хоробрості і відваги. Ми мусимо взяти все краще, но чого додумались люди, усе це привести до своєї армії.
Я не розумію непорозумінь між старшинами і козаками. Ви по- винні зруйнувати той мур між старшинами й козаками, котрий був в російській армії. Коли старшина буде близько стояти до козака, до всіх його питань і нунд, тоді ми не будемо боятися большовиків і анархії.
Я уявляю собі, як я стою на верті, а старшина підчить, то я буду большовиком. Це буде, коли козак буде в тяжких становищах, голодний і неважений, а старшина буде дбати про „офіцерські збирання“.
(Звертатись до пана військового міністра). Ви повинні вимагати від усіх, щоб цих непорозумінь не було, требуйте любови до праці. бо саботажу я не потерплю ні чином, ні з рангами старшин і козаків. Зміст праці такий: ми, будемо державу, а тому потрібна продуктивна праця. Без армії Українська Республіка не може існувати, докажьте же, що допоможете захистити і зміцнити її.
В відповідь на промову головного отамана С. В. Петлюри військо- вий міністр сказав:
Дозвольте мені від імені усіх старшин сказати, що слова ваші залпали нам в душу, і ми на дні докажемо, що ми сини України і будемо працювати на її користь. Слава Головному Отаману С. В. Петлюрі.
Скасування чинів.
По наказу Головного Отамана Петлюри, скасовані всі чини у війську. Застатково тільки посади. А на посади будуть призначені не по чинах, а по тому, на скільки чоловік здатний до роботи. Отаманом, наприклад, Дніпровської Дивізії призначено селянина Зеленого, бо він виявив хист організувати військо. Головнокомандуючим Волинського району призначено молодого хорунжого Оскілько і т. п.
Наказ Армії Української Народньої Республіки.
Ставка, 25 листопада 1918 року.
§ 1.
Наказую прийняти до відома і виконання такий наказ Директорії Народньої Республіки.
1. а) Скласти армію Української Народньої Республіки для обо- рони Української Народньої Самостійної Республіки і захисту всього трудового народу України. Обов'язок кожного вояка захищати всіх хто живе на Україні, від якої б то не було країни і несправедливості, та доглядати за тим, аби ніщо не робилося в супереч намазах Дирек- торії і не порушано ладу на Україні; б) всі вояки армії У. Н. Р., як козаки, так і старшини, мусять безперечно слухатися наказів своїх
старших і міцно держатися дісципліни: всіх винних за порушення ді- сципліни карають військовим судом; в) ні один вояка не має права ви- рішувати будь-які справи, що торкаються взаємовідношення між на- селенням України. Так само не мають права робити цього ніяки ус- танови і громади, яким це не доручено Директорією; г) всякий вояка повинен доглядати лише за порядком і справедливістю, а для розрі- шення всякіх справ і суперечок направляти людей під свою охоро- ну до судової влади, та до своїх старшин; д) всі вояки та мирне населення в районі армії Української Народньої Республіки за зло- дійства, грабіжництва та всякі самочинства , безпорядки карати польо- вим військовим судом.
§ 2.
Армію Української Народньої Республіки наказую: а) скинути геть- мана з його вузько-однокласовим поміщицьким правителством, та піддержати нове Народне Правительство України—Директорію, що бе- реться за передачу народної землі і права порядкування державою до установлення твердої демократичної ладу на Україні—Українськи- ми Установчими Зборами; б) захистити на Україні лад для користи трудового народу зі сформуванням нової Народньої Армії із громадян чергового призву.
§ 3.
Армію полкововати:
а) Мобілізацією бувших військових в зазначених місцях і вказа- них строках.
б) Охочими людьми й командами.
в) Призивом молодих років до керпісів, який буде оголошено окремо.
§ 4.
В тих районах, де мобілізація оголошена, підлягають її всі гро- мадян Української Народньої Республіки.
§ 5.
Із охочих людей в армію приймати лише тих, що визнають Са- мостійну Українську Народню Республіку.
§ 6.
Ніхто із охочих людей, які вписались в армію Української Народ- ньої Республіки, не має права покидати її по своїй волі. Прохання про увільнення можна подавати не раніше, як прослуживши в армії 2 місяці.
Наказ війську Української Народньої Республіки. № 36.
Ставка, 12 грудня 1918 року.
Для збереження розумного розподілення майна серед війська Української Народньої Республіки, наказую:
1) Вимагати для частини лише те, без чого абсолютно не можли- во обійтись.
2) За продаж військового майна, яко добра народного, старшини та козаків передавати військовому польовому суду.
3) Покупців значної майна притягати до суду нарівні з по- даваннями.
4) Всік, хто так чи інакше знайте про продаж і це захист, вій- ськовий влада, притягати на однакових згаданих підставах.
5) Наказ цей передати телеграфно і по телефону всім військо- вим частинам і установам.
Головний Отаман Петлюра,
Начальник Штабу Головної Команди
Отаман Осипчук
Наказ Армії Української Народньої Республіки.
Ставка, 15 грудня 1918 р.
§ 1.
Згідно з моїм докладом, Директорія Української Народньої Рес- публіки постановила:
Всім тим, хто так чи інакше не бере активної участі в боротьбі з гетьманом та його правителством, землі дано не буде.
Для забезпечення права на землю, всім учасникам Дієвої армії Української Народньої Республіки наказую:
Скасати реєстр армії Української Народньої Республіки пз кож- ний чот, або інституцій при армії окремо, а кожному учасникові армії видати особисту картку, в якій зазначено:
1) Імя по батькові та прізвище участника армії,
2) з якого села, повіту, губернії родом,
3) коли став в ряди армії Української Народньої Республіки,
4) по сході, чи по мобілізації,
5) особливі заслуги під час служби в армії У. Н. Р.
Особиста картка мусять бути завжди на руках участника Армії Української Народньої Республіки.
Кожного тижня командир чоти, власноручно підписом та зазначен- ням числа і місяця, повинен зазначувати, що учасник чоти чи Інститу- ції з армії не вибув.
Перший підпис вського командира чоти скріпляється початкою.
Коли учасник армії в одпуску, то після його повороту, на осо- бистій картці, зазначається, що він був в отпуску, а не само- чинний отлучи.
Реєстри і особисті картики повинні бути заведені і для тих зали- вичних служачих, які по закону про мобілізацію, доставлені на своїх посадах. Складання і ведення тих реєстрів і карток покладається на Начальників станцій. При чим, таких реєстрів і картик ведуться тільки для постійних штатних служачих.
Затверджується: Голова Директорії В. Винниченко.
Члени: Ф. Швець, Андрієвський.
Цю постанову Директорії наказую Начальникам Окремих частин перевести в життя і прочитати в полках, сотнях, батареях і відділах.
§ 2.
Для поширення національної освітньої свідомості середояків Республіки та для забезпечення їм духовної пищи й розваги наказую: закласти при кожній скремій частині (численністю не більш полка) бібліотеки-читальні.
Бібліотеки-читальні забезпечити щиро національною літературою ріжного характеру, що розвинула 6 світогляд козака, та виховувала в козакові любов до України, переданість інтересам Українського На- роду та нагадувала б про історичні традиції Українського лицарства.
При читальнях заснувати курси й школи загально-освітнього харак- теру, до навчання в котрих притягати гарні сили зі сторони. В нормальних розкладі заняття обов'язковими і години навчання в школах і курсах і одводити час для читання. На улаштовання читальнь та курсів асігнувати спеціальні кошти. Докладні Інструкції надішлються, а виконувати наказ відповідно обставинам.
Головний Отаман Українських Народних Республіканських Військ
Петлюра.
Наказ Війську У. Н. Р., ч. 17
18-го грудня 1918 р.
§ 1. Несь персональний склад Генерального і Головного Штабу, а також всіх центральних Інституцій Військового Міністерства, звіль- няється від служби. Всі звільнені повинні злати свої службові діла й обовязки вновпризначенним особам.
Щоби в Штаб не попали підозрілі людей, які небудь чорностосентці або прихильники гетьмана—створено дві комісії, які мають строго розглядати всі прохання та добре обмірковувати, кого можна прийняти, в кого ні. В штабах повинні служити тільки свідомі українці та ширі прихильники нашого народу та його самостійності.
Наказ Війську Української Народньої Республіки. ч. 1
29 грудня 1918 року.
Старшина і козаки!
Ви, як один стали до боротьби з катами рідного краю, в боротьбі цій Ви були сміливими і хоробрими, як льви і силою духу та одностай- ністю переносили ворогів. Ви мусили боротись, бо покликав Вас до до цієї боротьби Український народ і мусили перемогти, бо боролись за права і вільності Нашої України.
Зі всіх усюд несесть щира подяка Вам—борцям за волю і землю— і гучне «Спаса» гукає Вам ціла Україна.
Завалось би, ворог сконав і спокій запанував у нашому краю Здавалось би, що з цієї хвилі кожен з нас може спокійно повернути до рідної хати і вятисть за свою буденну роботу, щоб упорядкувати своє власне господарство.
Та ні!
Один ворог сконав, але зі всіх усюд насуваться на нас кижачькі зграї: хотять всини одняти у нас політичні та соціальні права, котрі, Ви славні і дужі, здобули в тяжкій боротьбі і за котрі багато з товаришів Ваших паложили головами. Щоби заграбати наші багаті та плодючі землі, полити потом і кров'ю Вашою, не жаліть вони ні грошей ні нищих засобів.
Ті, що ще вчора були прибічниками гетьмана, сьогодня прикри- ваючись гаслом московського большевизму, поробились большиовиками, підкуплюють темні сили і посилають агітаторів та провокаторів у Ваші ряди, щоби завести розлад та смуту поміж Вас, загартованих в боротьбі, славні ліцарі, і таким способом нас поборити.
В о я к и! Між Вами не повинно буди місця тій злочинний агітації. Пам'ятайте, що і сольшовики і гетьман обіцяли Вам дати землю і волю, а тим часом здарили з Вас останню сорочку, розстрілювали, катували і гноїли в тюрмах Вас та батьків і братів Ваших.
Пам'ятайте, що пільки представники, вибрані Вамі та батьками і братами Вашими під Вашим дужим захистом, дадуть Вам землю і волю, що за них Ви так славно боролись.
В інтересах зміцнення здобутих Вами прав і вільностей, наказую:
1) Всім,—Старшині і Козакам, пильно стежити за агітаторами і провокаторами, котрих підсилають темні та ворожі елементи, що хотять внести заколот в ряди Українських Народних Військ, затримувати їх і передавати військовий владі для накладення заслуженої кари.
2) Щоби підготувати революційне військо до рішучого зніщення ворогів Українського Народу, у всіх військових частинах провадити заняття: бойове, муштрове і фізичне—3 години, до обіду, і наукове— 3 години після обіду.
3) Старшині подбати, щоби заняття відбувались точно, і всіх сил та хисту додати, щоби вони козаків інтересували, а наука, як най- яснійше освітлювала сучасний політичний мент.
4) Всякі спроби непослуху уважати за бунт і карати польовим судом.
Нам говорять вороги наші, що немає у нас дисципліни, що ми незрілі.
Не правда! І дисципліна у нас єсть, є й свій розум, не чужий, і я вірю, що старшина і козаки спільними силами стануть до праці і збудуємо таку армію, яка забезпечить Україні—повну незалежність, а народові її—землю і волю.
Підписали:
Головний Отаман Петлюра
Начальник Генерального Штабу Отаман Османий.
Друкарня Р. К. Лубкевського.
НАКАЗ
Головного командування військами Української
Народньої Республіки.
Ч. 22.
1 січня 1919 року.
Наказую прияти до виконання низchezазначене:
1) Всі частини, які в цей мент суть мобілізовані і росташовані на території Волині та Поділля, залишаються в підлеглости Отаману Шаповалові; всі частини, які суть мобілізовані і росташовані на Херсонщині, залишаються в підлеглости Отаману Грекову; всі частини, які суть мобілізовані і росташовані на території Київщини, передаються в підлеглость Командирові Осадного Корпусу Отаману Коновальцеві; всі частини, які суть мобілізовані і росташовані на Лівобережжі—залишаються в підлеглости у Отамана Балбачана.
2) Всі підлеглі Отаманам Шаповалу, Грекову, Балбачану та Коновальцеві частини негайно ввести распорядженнем ціх Отаманів в штати, які додаються до цього. Зформувати для цього зо всіх частин цілі корпуси, дивізії, полки, куріні, сотні, батареї та инші потрібні частини нормального складу, але ния-ких нештатних частин істнувати не повинно.
Корпус повинен складатися з двох або трьох піших дивізій з додатком техничих частин, дивізія з трьох піших та трьох гарматних полків та техничих частин, піший полк з трьох курінів, курінь з чотирьох сотен, гарматний полк з трьох батарей чотирьох орудійного складу, з них дві гарматних батареї і одна гаубична, кінна дивізія з чотирьох полків,
- 2 -
кінний полк чотирьохсотенний, при кінній дивизії кінно-гарматний полк трьохбатарейного складу. Запасова піша бригада з двох, трьох або чотирьох запасових полків в складі 12 сотень кожний.
3) Заново сформовані по мобілізації частини, які підлягають Отаманам: Шаповалові, Грекову, Балбачанові та Коновальцеві, повинні мати відмінні назви від тих, які присвоєні частинам постійних корпусів і, крім того, додаткове слово «діевий» або «дієва» або «дієве». Що до нумерації нових частин, то Отаману Шаповалу надається право присвоювати номера корпусам—9, 10, 11, 12; дивизіям і відповідним легким гарматним бригадам—починаючи з 17 до 26 включно; пішим і гарматним легким полкам—починаючи з 49 і кінчаючи 78; кінним дивизіям відповідним кінно-гарматним полкам: 5 і 6; кінним полкам—починаючи з 27 і кінчаючи 34; інженерним куріням: 9, 10, 11, 12. Отаману Грекові надається право присвоювати номера корпусам: 13 і 14; дивизіям і відповідним гарматним бригадам: 27, 28, 29, 30; пішим і легким гарматним полкам—починаючи з 79 і кінчаючи 90; кінної дивизії і відповідному кінно-гарматному полку—7; кінним полкам: 35, 36, 37, 38; інженерним куріням—13 і 14. Отаману Балбачанові надається право присвоювати номера корпусам: 15, 16, 17 і 18; дивизіям і відповідним гарматним бригадам—починаючи з 91 і кінчаючи 120; кінним дивизіям і кінно-гарматним полкам: 8 і 9; кінним полкам: 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46; інженерним куріням: 15, 16, 17, 18. Отаману Коновальцеві надається право присвоювати номера: корпусу—19; дивизіям—41, 42, 43 і 44; пішим і легким гарматним полкам—починаючи з 121 і кінчаючи 132; інженерному куріню—19.
4) Отаманам: Шаповалу, Грекову і Балбачанові негайно приступити до утворення своїх штабів, по штату штабу окремої армії кожному. При чому до одержання нових штатів
- 3 -
керуватися поки що штатами, які зазначені в «Положенії о полевомъ управлєній войскъ въ военное время», але рахуючись з економією в людях і засобах. Штат штабу корпусу Отамана Коновальця тримати в складі, який вже істнує.
5) Для поповнення всіх вищезгаданих формаций, Отаманам: Шаповалові, Грекову, Балбачанові та Коновальцеві надається право, коли потрібно, взяти окрім призваних по мобілізації ще також старшин, підстаршин і козаків з істнуючих (кадрових) корпусів, але з тим, щоби во всякому разі в кадрі постійної армії залишити непорушними: для управління корпусу не менше 15 старшин ріжного фаху і 2 старшин Генерального Штабу; Управління дивізії—не менш 6 старшин ріжного фаху і 1 старшини Генерального Штабу; Штабу гарматної бригади—не менш 3 старшин; пішого полку-- не менш як командир полку або його помішник, осаул, один курінний, шість сотенних, три старшини-кулеметчика, два старшини учебної сотні, один старшина команди розвідчиків, дванадцять молодших старшин, начальник постачання, лікарь і трое урядовців; гарматного легкого, гаубичного і кінного полку—не менше, як командир полку або помішник командира полку, розвідчик, два батарейних командира, чотири молодших старшини, начальник постачання, лікарі: медичний і ветеринарний і два урядовці; кінного полку—не менше, як командир полку або помішник командира полку, осаул, два сотенних, шість молодших старшин, один старшина - кулеметчик, начальник кінно-техничної команди, один старшина учебної сотні, начальник постачання, лікарі: медичний і ветеринарний і три урядовця; Інженерного куріня—не менше, як командир полку або помішник, осаул, два сотенних, чотири молодших старшини, два старшини учебної сотні, командир польового інженерного парку, начальник постачання, лікар і один урядовець.
б) Дозволяється, як тимчасовий засіб, кадри гарматних
- 4 -
тяжких та горних частин вжити на поповнення легких, гаубичних та кінних батарей, як кадрових, так і дієвих частин.
7) Істнувавши досі всім кадрових корпусів повинні істнувати надалі, а через це старшини і підстаршини та козаки залишених кадрів, які зазначені в попередньому п'ятому пункті, складають із себе кадр постійної армії, залишаючи за собою істнувавшу досі нумерацію частин і назву їх, але з тимчасовим додатком слова „кадровий“, наприклад: 4 кадровий корпус, 8 кадрова дивізія, 23 кадровий Корсунський полк.
8) Всі частини кадрових корпусів залишаються на місцях свого попереднього росташування і користуються тими помешканнями, які займали раніше, але там, де належні казарми занять ворогами або тимчасово своїми дієвими військами,— для кадрових частин командиром корпусу вибирається інше місце, при чому в останнім разі, частини можуть бути росташовані і по мешканцям.
9) Всі частини кадрової армії підлягають безпосередньо мені через своїх командирів корпусів. Залишаються також в моїй підлеглості всі повітові військові начальники через відповідних командирів місцевих бригад і Начальника Генерального Штабу.
10) Що до майна, яке може бути використано Отаманами Шаповалом, Грековим, Балбачаном і Коновальцем для дієвих частин, як нині істнуючих, так і майбутніх, а також майна, яке повинно бути залишено для кадрових корпусів, то вказівки належить одержувати від відповідних постачаючих управ.
11) Всі командири кадрових корпусів мусять негайно до нести мені про стан підлеглих їм частин і негайно, не вважаючи ні на які перешкоди, вжити всіх заходів, аби привести до ладу довірені їм частини, маючи на увазі, що в перших числах лютого 1919 року ці частини будуть поповнені рекрутами.
- 5 -
12) Отаманам: Шаповалу, Грекову, Балбачану і Коновальцеві,
Командирам кадрових корпусів і Начальникам місцевих бригад
негайно зв'язатись зо всіма підлеглими їм частинами і поста-
вити їх до відома про цей мій наказ, а також донести мені
про час одержання цього наказу.
Орігінал підписали:
Головний Отаман Петлюра.
Начальник Генерального Штабу, Отаман Осецький.
З оригіналом згідно:
Начальник Організаційного Відділу,
Генерального Штабу, Полковник Петровський.
НАКАЗ
ГОЛОВНОГО КОМАНДУВАННЯ ВІЙСЬКАМИ У. П. Р.
422.
1 січня 1919 року.
II. Наказую прийняти до виконання нинче зазначене:
1/ Всі частини які в цей момент суть мобілізовані і розташовані
на території Волині та чоділя залишаються в підлеглості отаману
ШАПОВАЛОВІ всі частини які суть мобілізовані й розташовані на
Херсонщині залишаються підлеглості отаману Грекову, всі частини
які суть мобілізовані й розташовані на території Київщини пере-
даються підлеглість командиров осадного корпусу отаману Коно-
вальцеві, всі частини які суть мобілізовані й розташовані на лі-
добережні залишаються в підлеглості у отамана Балбачана .
2/. Всі підлеглі отаманові ШАПОВАЛОВУ, ГРЕКОВУ, БАЛЬЧАНУ й КО-
НОВАЛЬЦЕВІ частини негайно ввести розпорядженням цих отаманів в
штати які додаряться до цього зформувати для цього за всіх частин
дімі корпусій дивізії полки куріні сотні батареї і інші потребні
частини нормального складу, але ніяких не штатних частин істну-
вати не повинно корпус повинен складатись в двох або трьох піших
дивізій з додатком технічних частин дивізія з трьох німіх та трох
гарматних полків та технічних частин пішій полк з трьох курініг
курінь з чотирох сотень гарматний полк з трьох батарей чотирох
орудийного складу з них дві гарматних батареї і одна гаубична
кінна дивізія з чотирох полків кінний полк з чотирох сотень і
при кінній дивізії кінно-гарматний полк трьох батарейного складу
газасова піша бригада з двох трьох або чотирох запасових полків
в складі 12 сотень кожний.
3/ Закон зформовані по мобілізації частини які підлягають
отаманам ШАПОВАЛОВІ, ГРЕКОВУ, БАЛЬЧАНОВІ та КОНОВАЛЬЦЕВІ повин-
ні мати відмінки назви від тих які присвоєні частинам постійних
корпусів і крім того додаткове слово "діевий" або "діева" або
"діеве" що до нумерації нових частин то отаману ШАПОВАЛУ на-
дається право присвоювати номера корпусам 9,10,ІІ,12/ дивізіям і
відповідним легким гарматним бригадам починає з 17 до 26 включно
пішим і гарматним легким полкам починає з 49 кінчаючи 78 кінцями
дивізіям і відповідними Кінно-гарматним полком 5І6 кінчаям полком
починаючи 27 кінчаючи 34 інженерним куріням 9,10,ІІ,12 отаманові
Гредові надається право присвоювати номера корпусам дивізіям і відповідним гарматним бригадам 37,38,39 і 40 пішо і легким гарматним полкам починаючи 79 кінчавки 90 кінної дивізії відповідному кінно-гарматному полку 7 кінних полків 36, 36,37,38 інженерним куріням 18,14 отаману Балабачову надається право присвоювати номера корпусам 15,16,17,18 дивізіям і відповідним гарматним бригадам починаючи 81 кінчавки пішо і легким гарматним полкам починаючи 37 і кінчавки 120 кінної дивізія. і кінно-гарматним полкам в і 9 кінних полках 34,10,1,12,16,44, 45,46 інженерним куріням 18,16,17,18 отаману Коповальцові надається право присвоювати номера корпусу 19 дивізіям 41,42,43, 44 пішо і легким гарматним полкам починаючи починаючи 121 кінчавки 132 інженерному куріню 19.
4/. Отаману ПАНОВАЛУ, ГРЕКОВУ, БАЛАБАЧОВІ негайно приступити до утворення своїх штабів по штату штаба окремої армії котному при чому до поддержання нових штатів керуватися поки до штатами які за значні в положені о полевом управлінні військ в воєнне время але рахуючись з економією в лоях і засобах штаб штаба корпусу отамана Коповальця тримати в складі який все і слуге.
5/. Для поповнення всіх видів згаданих формаций отаман ПАНОВАЛО, ГРЕКОВУ, БАЛАБАЧОВІ та КОНСТАЛЬДЬЄЇ надається право коли потрібно взяти окрім призваних по мобілізації це також старших підстаршин і козаків з істнуючих /кадрових/ корпусів але з тим що во всякому разі в кадрі постійної армії залишити не порушними. для Управління корпусу не менше 15 старших різного фаху і 2 старшин генерального: Штабу управління дивізії не менше 6 старшин різного фаху і Генерального Штабу управління кінної дивізії не менше 6 старшин різного фаху і 1 старшина Генерального Штабу, Штабу гарматної бригади не менше 3 старшини, підполку не менше як командир полку або його поміщик осаул і куріні 6 сотенних 5 старшини художника 2 старшини учбеної сотні і старшина команди розвідчиків 12 молодих старшин, начальник постачання лікарь і 3 урядовці. Гарматного полку легкого гаубичного і кінного полку не менш як командир полку або поміщик коман дира полку розвідчик 2 батарейних командира 4 молодих старшини. начальник постачання лікарі медики і ветеринари і 2 урядовці.
Кінного полку не менш як командір полку або помічник командира
полку освуд з сотенних в молодших старшин один старшина кулемет-
чік начальник кінно-технічної команди І старшина учбової сотні
начальник постачання лікарі медичніки і ветеринари і 6 урядовців.
Інженерного курінка не менш як командір полку або помічник освуд
з сотенних 4 молодших старшин 2 старшини учбової сотні. Командир
полевого інженерного парку: начальник постачання, лікар і І уря-
довець.
6/. Дозволяється як тимчасових засоб кадрів гарячих тяжких
та горних частин вжити на поповнення легких гаубичних та кінних
батарей як кадрових так і дієвих частин.
7/. Істнувальні досі вісім кадрових корпусів повинні істнувати
на далі, а через це старшини і підстаршини та козаки залишених
кадрів які зазначені в попередньому пятому пункті складають із
себе кадр постійної армії залишаючи за собою істнувавші досі ну-
мерації частин і назву їх, але з тимчасових додатков слова кад-
ровий корпус, 6 кадрова дивізія 20 кадровий корпусний полк.
8/. Всі частини кадрових корпусів залишаються на місцях свого
попереднього розташування і користуються тими поселеннями в яких
зазнавали раніше, але так де належні казарми заняті ворогами або
тимчасово своїми дієвими військами, для кадрових частин команди-
ром корпусу вибирається інше місце, при чому в останнім разі ча-
стини можуть бути розташовані і помешканням.
9/. Всі частини кадрової армії підлягають безпосередньо мені
через своїх командирів корпусів залишаються також в мої підлег-
лості всі повітові військові начальники через відповідних команди-
рів місцевих бригад і начальника генерального штабу.
10/. До маїна яке може буде використано отаманами ЖАЛОВА-
ЛОМ, ГРЕКОВИМ, ВАЛЬЧАНСЬКИМ І КОНОВАЛЬЦЕМ для дієвих частин як
дійсно істнувчих так і майбутніх, а також маїна яке повинно бути
залишено для кадрових корпусів то вказівки належить одержувати
від відповідних постачальчих управ.
II/. Всі командири кадрових корпусів несуть негайно довести
мені про становище підлеглих їм частин маючи на увазі, що в пер-
ших числах лютого 1919 року ці частини будуть поповнені рекрутами
12/. Отаманам ЖАЛОВАЛУ, ГРЕКОВУ, ВАЛЬЧАНСЬКИМ І КОНОВАЛЬЦЕВУ, ко-
мандирам кадрових корпусів і начальникам місцевих бригад негайно
взяти
взятись за всіма підлеглими ім частинами і поставити їх до відома про цей мій наказ, а також донести мені про час одержання цього наказу. Головний отаман ЦЕТЛІРРА. Начальник Генерального Штабу отаман ОСИЧКИЙ.
м 464/13 1919 року.
20.
наказу прокурора суду залізничного міжобластного публічної вини-
ній залозі класичних ресторанов "Літой" - 1-го артикулу постанови та
четвертої частини 156-го і 1-го пункту наведеної, по обвинуваченню
их в сім. що зими в порушили наказу до валові зір б-го цього
лого за ч. 156-2 зпустили і упускають протягом публіки в
свободному ресторані, себ-то, в залозній класичному в законі 26-го
Січня 1919 року статті 3 ч. 1 та інш.
Приписка Лановського
Начальник Садового
Олександр КОЛІЧ І.І.
З Орієнтації згідно
Конституційний суд
Mon. 19 maii
Gikizii
Tymur i Kostia
a 18.
К А К А Р
по волості м. Хінниці.
1.25..
16-го лютого 1919 року.
В 1.
Ранішні вантажи якоїсь 14 і 15 лютого виступу бойовиків не було.
Пірс чинно ковзня і стояли на схорону порядку в місті, де перав передбував Директорія, Левченко Уряд і Трудовий Конгрес.
Але, нажаль, тенденція всього йдеться не змінить і слідившись по Бу- манському виходу на море до Ліце - після 1 лютого бойовиків, яких ще залишилось у розпорядженні воєнних комітетів, які гілки і шрікт, аби пит наванкових бойовиків.
Намагаю по всій частини повного елемента щодня призначати варову сотню, яка по пересувачах на 10 хвилин - крична рушити.
Особливо слідкуючи іншої старшин. Воїн агітаторів ватримувати, а також реєстрація промишленців на місті розтрілювати.
Агрегатори і старши по всій частині повинні читати ковзням в "д- оглини їх звіт, якії евидні у листах промишленцям. По всіх частинах залисти перестанню постелі, якиї заходять до ковзням.
Орл. Начальник Залізничного Колю 7 і д
Фрідо Молоднів Осип Шабу Керштейн
Сотник
ПОШТО - ТЕЛЕГРАФАМ
ТІЛЬКИ Винничи Новійку 19 лібвай
Начальникам 3 і 4 піших і 4 кінної дивізій Начальнику 19
пішої дивізії
Вінниця 29/І -19 р. "12" год. "10" хв.
НАКАЗ по II-му Подільському Корпусу Ч.32.........
29-го січня 1919 року м.Вінниця країна
Оголошую НАКАЗ військового Міністра від 28-го січня Ч.130 для
негайного зв'язання: дві крилки лини В доповнення наказу Головно-
го командування від І-го січня ц.р. Ч.22 Головний етапик назав
І/ всім кадровим корпусам во всіх відносинних підлегати військово-
му Міністерстві 2/ істнуючи кадри І 2 3 4 І 7 кадрових корпу-
сів залішити в цих корпусах А старши підстаршин і козаків взяти
з цих кадрів в більшій кульності як це вказано в параграфі 5 нака-
зу Ч.22 негайно повернути до відповідних частин кадрових корпусів
надалі ніхто ні в якім разі не має права брати нікого з особистого
складу цих кадрів 3/ командарам кадрових корпусів дивізій та полків
заказати всіх заходів аби до 10-го лютого доповнити всі кадри до шта-
тів мирного часу 4/ негайно не вказуючи ні на які перешкоди взяти
всіх заходів аби все міліно потрібне для цих частин на новий штат
мирного часу було до 15 лютого війрано на місцях при полках і інших
частинах 5/ всі кадрови корпуса повинні бути готові не пізніщ 20-го
лютого прийому закликаючих рекрутів, за невиконання цього вінувати
особи будуть відповідати по закону військового часу Отаман Грецків
Нач.Головного Управління Генштабу Бронський країна лапки
Отаман 2-го Подільского Корпусу Колодій І
Ч...0357/1465
Начальник Штабу Отман Лебедів
Офіцер
К.Гриш Мє
зобе
Наказ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч. 1.
15 лютого 1919 року.
Постановою Високої Директорії з 12 годин 14 Лютого цього року
я вступив в виконання обовязків Наказного Отамана військ Українсь-
кої Народньої Республіки з безпосередньою підлеглістю мені усіх
частин Української Армії і під загальним руководством Головного
Отамана С. В. Петлюри. Місце осадку Штабу Дієвої Армії-Жмеринка.
Призначаються: Начальником Штабу діевої армії Отаман Мельник,
Начальником Постачання Отаман Даньків. Місце постою 15 лютого
1919 року.
Оригінал. підписали:
Наказний Отаман, Отаман Греків.
Начальник Штабу Діевої Армії,
Отаман Мельник.
З оригіналом згідно:
Начальник загального відділу
Штабу Дієвої армії Виговський.
Наказ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч З.
21 Лютого 1919 року.
(По управлінню Головного Постачання).
Всім Начальникам Окремих частин з'ясувати старшинам
та козакам, щоби обережно відносились до розходу набоїв
і задарма їх не розстрілювали, бо в час боротьби, коли пот-
рібні набої для бійки з ворогом, дармо розстріляти набої—
все одно що себе обезброїти.
Оригінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Греків.
Головний Начальник Постачання Даньків.
З оригіналом згідно:
Начальник загального відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
Наказ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч 4.
1-го березня 1919 року. /8/
§ 1.
Начальником Військових Комунікацій приз-
начається Генерального Штабу Полковник
Єщенко. Для здачі і прийому грошових сум
й иныхго майна Управління Військових Кому-
нікацій Полковнику Єщенко призначить особ-
ливу комісію. Акт комісії приставити мені.
§ 2.
Для рослідування і вияснення справи полков-
ників Соломінського і Мейдля призначаю
особливу комісію в складі: Голови комісії Війсь-
кового Старшини Павліва і членів слідчих шта-
бового суду при 4-й пішій дивізії: Оржешківсь-
кого і Федоріва.
Комісії негайно приступити до розгля-
ду діла і про наслідки розелідування ме-
ні донести.
§ 3.
Тимчасово виконуючим обовязки Особ-
ливого Коменданта м. Жмеренки призна-
чається сотник Городицькій.
За Наказного Отамана, Отаман Мельник.
За Начальника Штабу Діевої Армії, Отаман Тютюнік.
З оригіналом згідно:
Начальник загального відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
Наказ Ч. 5.
Війську Української Народньої Республіки.
З Березня 1919 року.
СТАВКА
(По Головному Постачанню)
§ 1.
До мене, до Начальника Генерального Штабу і до Головного Начальника Постачання звертаються деякі начальники окремих частин, щоби їм було дозволено без відома Голов- ного Начальника Постачання за свою відповідальність видавати наряди по вимогам із місцевих гарматних і інших склепів.
Цього ніяк дозволити не можна і суворо забороняю, тому що тоді окремі частини не в рівній мірі будуть користуватись: з одного боку Інтендантським майном, а з другого боку гарматне майно залишатиметься в непотрібній кількості по частинах, котрі по обста- винам військового часу, не мають в цьому необхідної потреби. Через те, ті частини, котрі після великого бою з ворогом з'ужили набої, не зможуть швидко їх дістати. Це впровад- жує Головного Начальника Постачання в незнання в яких саме склепі залишились набої і прийдеться розшукувати по склепам необхідне майно. Це все гає багато часу і підчас війни може остити погані наслідки на оперативному ходові справ фронту, а в дальшім розумінню на Український Народній Республіці.
Для кращого порядку наказую всім військовим начальникам під суворою відповідаль- ностью самочинно некористуватись з військових склепів. Для задоволення потреб військових частин, звертатись з вимогами до Головних Управлінь; при цьому необхідно попередньо звернутись за дозволом до Головного Начальника Постачання телеграфно, позаяк, тільки за його дозволом Головні Управління можуть дати наряд на відпуск із склепу майна в частини.
Ще раз звертаю увагу тих військових начальників, котрі всю душою хочуть послужити на користь Українського народу, але через нарощення установленного порядку, роблять зло. Як не також при тих умовах іти законним шляхом, як не трудно окремим началь- никам виконувати скорішні свої обовязки, але ж в загалі для всього війська Українського, для всього Українського народу законний шлях є найкращий шлях, він саме один ко- ристний і приведе наші наряд до доброго кінця, до щастя.
§ 2.
Наказую всім кошовим, всім командирам Дієвих і тих Кадрових Корпусів, які ще іст- нують, негайно передати Гарматні склепи, рушничну зброю, рушничні набої і иные гар- матне майно, котре у них мається, по частинах в більшій кількості.
В які саме склепи передано майно, яке майно і в якій кількості, треба про це негай- но повідомити телеграфно Головного Начальника Постачання і Головне Артилерійське Управління для взяття майна на учет.
Оригінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Греків.
Головний Начальник Постачання Отаман Даньків.
З Оригіналом згідно:
Начальник Загального відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч 6.
5 березня 1919 року Жмеринка.
(По Управлінню Головного Начальника Постачання дієвої армії).
У додаток до наказу Головною Управи військ Української Народньої Республіки Ч. 176
від 24 лютого 1919 року наказую:
§ 1.
Одночасно зі скасуванням кадрів І, IV, і VII кадрових корпусів скасувати і управління
корпітів, зачів, зінців та дівізій; кадр цих управлінь передати: І і IV корпусів у роспо-
рядження командуючого східною групою, а VII у роспорядження командуючого північною
групою.
Увесь зайвий персональний склад управлінь постачання І, II, III, IV, VII, IX та X
корпусу негайно передати у роспорядження Головного Начальника Постачання Дієвої
Армії, у Жмеринку.
§ II.
Усі склади корпусів, дивізійні, полкові та інші цих корпусів, які знаходяться в районах
призначених для І і VIII кошів зараз-же передати у роспорядження Начальників Постачань
цих кошів; усі ті склади, котрі знаходяться у сучасний мент по замежами вказаних вище
районів лишаються у роспорядженні Головного Начальника Постачання дієвої армії. Майно
з цих останніх складів повинно бути роспорядженням відповідних корпітів, зачів і зінців
здано до базмагазинів: все інтендантське майно—до Жмеринки, все інженерне та гар-
матне—до Проскурова.
§ III.
Управління Корпусних інтендантів ІІ ІІІ кадрових корпусів переіменовуються в управ-
ління бригадних інтендантів запасових бригад: управління III корпусу в управління інтен-
данта I запасової бригади, а управління II корпусу в управління інтенданта ІІ запасової
бригади, штат котрих буде оголошено додатково. Бригадні інтендантів користуються пра-
вами інтендантів бувших дивізій.
Відносно-же грошового задовольнення за ними залишаються права корпусних-інтен-
дантів, себ-то вони являються роспорядчиками крадитів, як запасових бригад, так і при-
лучених на задоволення частин та інституцій.
§ IV.
Корпусні склади цих корпусів переходять у роспорядження бригадних інтендантів
вказаних запасових бригад.
§ V.
Всі управління дивізійних інтендантів ІІ і ІІІ корпусів переходять у роспорядження
Начальника резерву, дієвої армії у м. Жмеринку, а все майно здати до Жмеринського
базмагазину.
§ VI.
Зо всіма складами IX корпусу поступити згідно § II цього наказу, а всі склади X
корпусу передати до ближчих базмагазинів: інтендантське майно до Жмеринки, а останне
до Проскурова.
§ VII.
Всю закінчену відгітність здати в другий Департамент Державного Контролю в
м. Вишниці, незакінчену—до відповідних кошів для закінчення і по закінченню, надіслати
її до токож Департамента Державного Контролю.
§ VIII.
Для виконання цього наказу призначається тиждневий термін з часу одержання наказу.
Відомості усього переданого майна, зі вказівкою кошу і що передано, представити Голов-
ноначальствача через управління корпітів, зачів і зінців у вказанний вище термін.
Оригінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Гренів.
Головний Начальник Постачання дієвої армії, Отаман Дамьків.
З Оригіналом згідно:
Начальник Загального відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч 7.
6 Березня 1919 року.
§ 1.
Для оголошення військам Дієвої Армії ріжних моїх наказів і роспоряджень, а також призначень і змін у персональному складі, наказую моєму Штабові і рівним йому установам складати накази під однією назвою, себ то: „Наказ Військам Дієвої Армії У. Н. Р.". Ці накази, після мого підпису, росповсюджувати через Штаб Дармії в друкованому вигляді. До налагодження справи друку, вищезгадані накази, помимо телеграфної передачі, в одному примірнику, обов'язково надсилати: 1) Штабам груп, або фронтів (армій) і резерву Дармії 2) Канцелярії Військового Міністерства, 3) Головному Управлінню Генерального Штабу, 4) Головному Начальнику Постачання Дієвої Армії і в належних випадках, 5) Головному Інформаційному Бюро.
Оригінал підписали:
За Наказного Отамана, Отаман Мельник.
За Начальника Штабу, Отаман Тютюнник.
З оригіналом згідно:
Начальник Загального Відділу Виговський.
Наказ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
ч 8.
3 Березня 1919. року.
Бувший командир Студентського полку, старшина КОРОЛЬ, за негідну Українсь-
кого старшини клевету і за невійськове, негарне відношення до своїх зверхників-роз-
жалується в прості козаки і відправляється в розпорядження корпусу Січових стрільців.
Оригінал підписав:
Наказний Отаман, Отаман Греків.
З оригіналом згідно:
Начальник загального відділу Виговський.
Наказ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч. 10.
4 березня 1919 року.
§ 1.
Для перевірки військових знань старшини Таврійського загону призначаю Комісію під головуваннем отамана Боровелького в складі членів: полковника Капустянського, військового старшини Куща і одного, або двох членів зі складу старшин зазначеного загону.
Комісії негайно роспочати провірку.
Про наслідки мені докласти.
Оригінал. підписав:
За Наказного Отамана, Отаман Мельник.
З оригіналом згідно:
Начальник загального відділу Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч. 11.
6 Березня 1919 року.
При сьому оголошую для відома й керування слідуючий наказ Головної Управи Військ У. Н. Р.
від 5 березня 1919 року.
По згоді моїй з Наказним Отаманом останочно розмежована сфера діяльності Військового Міністерства і Дієвої Армії.
На Військове Міністерство накладається:
1. Всі організаційні справи по запасним частинам, поповненням та навчанням їх, постачанням фронтів Дієвої Армії і маршових сотень.
2. Систематизація та приведення до ладу всіх формувань, які зараз переводяться на територію У. Н. Р. і які не передбачені мобілізаційним планом та не ввійшли в склад Дієвої армії, або вище- зазначених запасних частин;
3. Утворення резерву старшин і складання кандидатських списків, котрі надсилали до Штабу Дієвої Армії;
4. Разом з Державним Секретаріатом Військових Справ виробка одноманітності військових організацій по всій території У. Н. Р.;
5. Керування справами військово-шкільної і позашкільної військово-національної совіті;
6. Розробка закону про матеріальне забезпечення родин козаків і старшин, які перебувають в запасних та дієвих частинах;
7. Збір, підрахунок і класифікація військового майна, котре зараз не потрібно для дієвої армії приведення цього майна до практичного використання, постачання ним запасних частин і частин дієвої армії, по вимогам Начальника Постачання Дієвої армії;
8. Утворення при Головних Управах комісій для закордонних замовлень різких предметів, постачання;
9. Керування рамонтом і постачанням кінними запасних частин та кінських запасів дієвої армії;
10. Остаточна розробка законопроектів, які стосуютьсяся на військових справах.
Виконання всіх вище зазначених функцій накладається на мою товариша, Начальника Головного Управління Генерального Штабу, Начальника Канцелярії Військового Міністерства і головного Військового Прокурора.
На товаришів мого накладається обов'язки, які зазначені в п. п. 7, 8 і 9. Для виконання цих обов'язків йому належить використати слідуючі Управи: артілерійську, інженерну, інтенданську і ремонту, а також окремі комісії: повітроплавання, санітарну і ветеринарну. Товариш майору по порозумінню з Начальником Постачання Дієвої Армії виконати, як склади будуть призначені в роспорядженні Дієвої Армії, а які в розпорядження Міністерства. Списки тих складів будуть оголошені додатками.
Управи санітарна, ветеринарна і комунікаційна та головне управління військового духовенства цілком передаються до дієвої армії; при цих управах формуються резерви старшин, лікарів та урядовців відповідного фаху.
Головне управління інспекції військ касується, а інспектори переходять до підлеглості Начальника Штабу Дієвої армії.
Головний Штаб переформувати в Управу Головного Штабу і передати до відання Начальника Головного Управління Генерального Штабу, теж саме освітитися до Головного Геодезичного Управління.
При управах Артилерійській, інженерній та інтенданській утворити комісії по закордонним замовленням по різним предметам постачання. Такий же обов'язок накладається і на Управи: комісії санітарну, ветеринарну і повітроплавання.
На Начальника Головного Управління Генерального Штабу накладаються обов'язки зазначені в п. п. 1, 2, 3, 4, 5 і 6. Для виконання цих обов'язків йому належить використати слідуючі підлеглі йому Управи: генерального Штабу, шкільну, головного штабу, культурно-освітню та геодезичну.
На Начальника Канцелярії Військового Міністерства накладаються обов'язки керування справами законодавчого та бюджетно-рахункового характеру, а також зазначені в п. 10. Для виконання цих обов'язків йому належить використати слідуючі підлеглі йому Управи: загальну, законодавчу і бюджетно-рахункову.
Керування всіма судовими справами накладається на Головного Військового Прокурора, котрому підлягає військово-юридичне управа.
З істнуючих зараз військових частин крім тих, які входять в склад Дієвої Армії в безпосередній моїй підлеглості залишаються: окремий стрілецький запорізький курінь до остаточного його зформування, і 1 і 2 запасні бригади, кадри 10 дієвих корпус (19 і 20 дивізій), котрій зараз перенумеровується в VI кіш. по остаточному його поповненню, про що подбати Начальнику Головного Управління Генерального Штабу. Кіш цей передається в роспорядження дієвої армії. Крім цього мені підлягають всі окремі формування, котрі почати Штабом Правобережного фронту і ще останньо не за зважені, а також між мною лишився загальний догляд за формуванням корпусу кордонної охорони, і керування місцевим училищ-призивним органом.
Для догляду й плюснірного пересування грузів і складів, які належать до Міністерства, утворити при моїй товаришеві комунікаційну частину, яка повинна проводити свою роботу в повному порозумінню з комунікаційною Управою при Дієвій Армії.
Товариш майору, Начальнику Головного Управління Генерального Штабу, Начальнику Канцелярії Міністерства і Головному Військовому Прокуророві негайно розробити і дати мені на затвердження тимчасовий штат підлеглих їм центральних управ та установ.
Для утворення складів і заготовки харчового задоволення для запасних частин, а також і для потреб дієвої армії в роспорядженні Військового Міністерства залишаються повіти: Кременецький, Старо-Костянтинівський, Проскуривський, Камянецький, Ново-Ушицький, Могилівський і частини повітів Ямпольского, Ольгопольского, Балтського і Тираспольського обмежені, залишенцю Жмеринка —Одеса. Підписав: Військовий Міністр ШАПОВАЛ.
Оригінал підписали:
За Наказного Отамана, Отаман Мельник.
За Начальника Штабу, Отаман Тютюнник.
З оригіналом згідно:
Начальник загального відділу Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч. 12.
9 березня 1919 року.
§ 1.
За для з'ясовання непоповнених бушим Начальником Військових Комунікацій
ВОРОНЮКОМ скарбових боргів в звязку з знайденними при ньому грішми, призначаю
Комісію під головуванням Начальника Канцелярії 1-го Отаман-Квартирмейстера Штабу
Дієвої Армії Шуппа і членів: від Начальника Постачання урядовця Черняхівського
Управління Військових Комунікацій—по призначенню Начальника Комунікацій.
Комісії, негайно приступити до праці і про наслідки мені докласти.
Оригінал підписали:
За Наказного Отамана, Отаман Мельник.
За Начальника Штабу, Отаман Сінклер.
З оригіналом згідно:
Начальник Загального Відділу Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
(По Головний Управі Військового Духовенства).
Ч. 9.
3 Березня 1919 року.
§ 1.
Помічено, що інші Отамани частин сами призначають до своїх частин пан-отців
навіть без повідомлення про те Головної Управи Військового Духовенства. Були й
приклади такі, що п. Отамани частин підбирали сами кандидатив в Священики з Діяконів
і інших осіб і в відношенням відсилали їх до близьких Епископів, впливаючи на них,
аби їхні ставленники були рукоположені в сан Священика до військових частин.
Всі ці явища вносять дезорганізацію й плутанину що до карування духовно-війсь-
ковими справами Головної Управи Військового Духовенства, не мовлючи про те, що
такі ставленники часто зовсім не відповідають своєму призначенню й повинні бути
усунені в займаємих ними посад.
От-же, згідно Наказу Головної Команди Військ У. Н. Р. від 11 січня 1919 року
ч 7, наказую прийняти до відому й карування, що всі справи звільнення й призначення
військових пан-отців належать до компетенції лише Головної Управи Військового
Духовенства.
Всі-ж пан-отці, призначенні до військових частин помимо Головної Управи повинні
негайно явитись з особистими документами до Головної Управи для виясення питання
про затвердження їх на займаємих посадах.
Оригінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Грєвів.
Начальник Штабу Дієвої армії, Отаман Мельник.
Головний Священик Ант. Матиок.
З оригіналом згідно:
Начальник загального відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч. 13.
9 Березня 1919 року.
Начальником Залоги м. Жмеринки призначається начальник 1-го
Стрілецького пішого Загону Полковник Зелінський. Полковнику
Боровському повернусться до виковання обовязків по посаді По-
мішника Начальника Резерву Дієвої Армії.
Оригінал підписали:
За Наказного Отамана, Отаман Мельник.
За Начальника Штабу, Отаман Тютюнік.
З оригіналом згідно:
Начальник загального відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч 14.
15 березня 1919 року.
Війска Сарненської групи більш місяця без перериви успішно б'ються з воро-
гами. Після упартих боїв з великими силами противника в тяжких умовах наші
війська невступно з бійкою гнали ворога і відсунули його від Рівно на 120 верств
на північ, майже до р. Пріпяти, при чому були захоплені полонені, кулемети та ба-
гато вагонів віжного майна.
За таке уміле керування операціями і лицарські події військ щиро дякую керов-
ників і військо, що чесно виконали свій обов'язок перед змученою батьківщиною.
Сповіщаю, що і на далі війська, як наші предки, буде продовжувати вперто
битись з ворогом і прожене його геть з України.
Цей наказ оголосити во всіх сотнях батареях і командах.
Орігінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Греків.
Начальник Штабу Дієвої Армії, Отаман Мельник.
З оригіналом згідно:
Начальник Загального відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч 15.
15 березня 1919 року.
Частини Житомирської залоги на протязі коло 2-х тижнів героїчно захищали
рідне місто проти переважних сил ворога. Вони не тільки обмежовувались пасивною
обороною, а переходили в енергійний наступ, наносячи великі страти ворога.
Залізничники взяли Коростишів, нізови козаки втратили забитім свого куріного
командира і декілько десятків своїх хоробрих боїців; автопанцерник Черноморець
погиб геройською смертью, будучи взірван ручними бомбами, врізавшись в ворожі
колони.
. Ці славні події свідчат про високий патріотичний настрій і ясне розуміння свого
обовязку перед батьківщиною.
Як би всі війська, так чесно виконували свої обов'язки, то наша рідна Україна
не была б віддана на розграбування бандитам.
Щира подяка вам хоробрі лицарі, що чесно бороните свою рідну землю.
Слава живим і вічна память лицарськи погибшим вірним синам своєї неньки-
України.
Цей наказ оголосить во всіх сотнях, батареях і командах
Оригінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Гренків.
Начальник Штабу Дієвої Армії, Отаман Мельнин.
З оригіналом згідно:
Начальник Загального відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч 18.
17 березня 1919 року.
На зміну затверджених мною 23 минувшого лютого назв Управлінь Штабу Дієвої Армії наказую з 15 цього березня іменувати: Управління .1-го Отаман-Квартирмейстера—Першою Управою і Управління 2-го Отаман-Квартирмейстера—Другою Управою.
Затверджений новий штат до цього додається.
Орігінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Греків.
За Начальника Штабу Дієвої Армії, Отаман Тютюнник.
З оригіналом згідно:
Начальник Загального відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч 16.
15 березня 1919 року.
За час перебування Високої Директорії в Винниці була заснована особлива Комендантурa.
З огляду на те, що при сучасному становищі Директорія виїхала з Винниці,
особлива Комендантурa в м. Винниця касується
Орігінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Греків.
Начальник Штабу Дієвої Армії, Отаман Мельник.
З орігіналом згідно:
Начальник Загального відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч. 17.
15 Березня 1919 року.
До Штабу дієвої армії доходять тимчасові штати частин та штабів, котри затверджені Отаманами груп, тимчасовими командирами корпусів і навіть начальниками з меншою владою.
Наказом Головного командування військами У. Н. Р. від 1 січня ц. р. під Ч. 22, п. 4, було пропоновано приступити до утворення вищих штабів та керуватись при цьому штатом окремої армії і рахуючись з економією в людях і засобах, але на затвердження яких би не було штатів нікому нижче Військового Міністра права не давалось і на далі рішуче забороняється.
При наказі військам дієвої армії під Ч 2 розіслані штати штабів, управлінь та частин, котрим і належить гостро керуватись, не відступаючи від них; але коли ба- жаються де які зміни в штатах, то про це треба донести з викладом підстав.
Вироблення штатів міркується також з фінансовим становищем Республіки і обмежовується тільки тим, що дуже потрібно, бо великі штати вимагають великого росходу і через те право затвердження тимчасових штатів залишається тількі за Наказним Отаманом відносно всіх дієвих частин та інституцій і Військовим Міністром відносно підлеглих йому частин, згідно наказу Головної Управи військ У. Н. Р. від 5 цього березня, оголошеному в наказі військам дієвої армії ц. р. н. ІІ.
Оригінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Греків.
Начальник Штабу, Отаман Мельник.
З оригіналом згідно:
Начальник Загального відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки
Ч 19.
17 березня 1919 року.
(По Управлінню Військових Комунікацій).
§ 1.
Користуватись окремими вагонами і окремими потягами для службових і опера-
тивних поїздок мають право низchezазначені особи:
Головний Отаман
Наказний Отаман
Військовий Міністр
Командуючі фронтами
Начальник Штабу Дієвої Армії
Начальник Військових Комунікацій
Тільки окремими вагонами:
Командуючі групами
Командири Корпусів
Завідуючий Пересуваннем Військ.
§ 2.
В випадках коли необхідно буде призначити екстрену валку для проїзду осіб,
не зазначених в цьому наказі, то право призначати надається Наказному Отаманові,
Військовому Міністрові, Начальникові Штабу Дієвої Армії і Начальникові Військо-
вих Комунікацій.
§ 3.
Окремі валки призначаються виключно для проїзду, а не для помешкання, і па-
ровики під такими валками не повинні простовувати без всякої користи.
§ 4.
Для ліпшого використування руху на залізницях як дозволяє час, доповнювати
валки зазначені в § 1 і іншими вагонами доводячи склад валки: для паровиків
сер. Щ. не більше 30 вагонів, серії О-в і О-д—20 вагонів і сер. С—25 вагонів.
§ 5.
Позаяк залізниці об'явлено на військовому стані, то призначення екстрених ва-
лок розпорядженням Міністерства Шляхів, а також окремих вагонів для службових
залізниць і інших осіб повинно робитись в згоді з Начальником Військових Ко-
мунікацій.
§ 6.
За користування окремими вагонами для проїзду і помешкання, без законних
для того підстав,—з осіб, винних в тому, взыскувати платню за час користування
вагоном, за проїзд і простой по істнуючій залізничній тарифі 1 притягати таких осіб
до відповідальності по законах військового часу, як за невиконання наказу.
Оригінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Греків.
Начальник Штабу Дієвої армії, Отаман Мельник.
З оригіналом згідно:
Начальник загального відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч 20.
16 березня 1919 року.
20 дивізію роспорядженням Командуючого Східною Групою за зраду і дезертирство росформувати, залишивши в складі Групи тільки ті частини і тих козаків, яких найде Командуючий Групою достойними.
Решту роспустить, роздягнувши і відібравши від них майно.
Оригінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Греків.
Начальник Штабу, Отаман Мельник.
З оригіалом згідно:
Начальник Загального відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч 21.
16 березня 1919 року.
В частинах Дієвої Армії на великий жаль є не мало дезертирів. Тепер, коли бойових заходів більшість цього рідної України в війська на фронті в тяжких боєвих захищують свій край, необхідно допомогти фронту і дати йому сили для рішучого наступу. За для повернення в армію залізничних і ряди нозаків пропоную:
1) Начати сильну боротьбу з дезертирів на місцях для чого:
а) Комендантам окремих частин скласти списки всіх козаків та старшин свя- вильно залишених своїх частин і надіслати копії цих списків Губкомендантом, Повіткомендантам, Військовачальникам і Начальникам Залог.
б) Ці особи при допомозі місцевої влади вживати заходи для повер- дезертирів до своїх частин, збирати їх в командах, і по скошенні з відпо- Штабами. Груп під охороною везти залежно по своїм частинам Культурній, ар- ним інституціям їм допомагати в цьому.
2) Затримувати всі частини заввільно, вирушивші в тил. Це найголовніше завдання. Присутність різних ланцюгів настроєнних частин дуже загрожує тилу зазважає руху на залишення. Боротьба з цим злою повинна вестись з несоболо- енергією, для чого Штаби Груп повинні детально розробити план звідової своїх частин в тил—особливо постачання Комендантам повинні мати всі відомості підносно того, хто у якому складі вирушав через їх вузел і куди. Частини не зазначені в цих списках негайно повертаються на свої місця. Коли ціх пляжних надсилає Началькоресу і Штабу Дієвої Армії. Тоді відповідні інститути будуть мати можливість вести свою працю по прийому частин і їх розставленню.
3) Для затримання втікачів по одній у дорозі улаштувати розпорядженням Ко- мандуючих Групами суворий котроль: на вузлових станціях—головний контроль, а на останніх—передаточний.
Південно—Східна група: головний — Вапнярка, передаточний — Бірюла.
Східна група: головний — Жмеринка, передаточний — Вінниця та Чуднів-Во- линській.
Північна група: головний — Шепетівка—Здолбуново, передаточний — Рівно—Серни.
Розпорядженням Командира Кошу С. С. установити контрольні пункти в Волоч- ку, Проскурові і Держинці.
Інструкція Начальникам контрольних пунктів додається до цього.
Оригінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Греїків.
Начальник Штабу Дієвої Армії, Отаман Мельник.
З оригіналом згідно:
Начальник Загального Відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
Додаток до наказу Військам Дієвої Армії ч 21.
Інструкція
Начальнику контрольного пункту.
На кожному контрольному пункті повинні бути спеціальні команди для огляду військових-службовиків. Немаючи відповідних документів оправдовуючих проїзд по залі- знці затримувати і відправляти комендантам до охорони додавших Штаби Груп.
На відпускних квитках і ріжних такого змісту документах ставити осібну печатку контрольної комісії, яка має силу до слідувачої контрольної станції.
Всі, які сидять на потяги на промежуткових проміжках контрольними пунктами станціях, повинні мати осібні посвідчення від свого начальства, з котрим і їхати до слідувачої контрольної пункту. Не маючи таких посвідчень, але як проїхавши які небудь, контрольні пункти належить затримувати і відправляти під охорону в Штаб Групи.
Начальник всіх проходящих ешелонів теж одержують пропуск від контрольних команда, але повинні наперед пред'явити приписи свого начальства, мершрут сліду- вання і загальну кількість людей та майна.
Не пред'являвши таких документів ешелон повинен бути затриман до війсьмення підсті його слідування.
Розпорядження залізничний від станції Жмеринка-Волочиськ належить до Кор- пусу С. С., від Жмеринки до Біраулі-до Південно-Східної Групи, від Жмеринки до Вінниця і від Шепетівка до Павленко-Східної Групи, від Жмеринки до Вердицьва-до східної групи. Всі залізничні в райони Пів- нічної Групи-до Північної Групи.
В межах повітів та в селах учет дезертирів ведеться місцевою владою.
Оригінал підписали:
Начальник Штабу Дієвої Армії, Отаман Мельник
З оригіналом згідно:
Начальник Загального Відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч 24.
17 Березня 1919 року.
13 березня цього року в м. Жмеринка виник проти влади вибух робітників в депо з допомогою большовицьких місцевих банд с. с. Станіславчика, Малої Жмеринки, Дзялово та інш.
Це повстання було хутко ліквідовано. Злочинці тяжко покарані. Слідством виявлено, що на ворожій бік перейшли особливий комендант м. Жмеренки Соломінський і командир куріня трудового люду Самостійної України Скалько.
Ці зрадники надзвичайним судом присуджені до смертної кари і 14 цього березня розстріляні.
Оригінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Гренів.
Начальник Штабу Дієвої Армії, Отаман Мельник.
З оригіналом згідно:
Начальник Загального Відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ
ВІЙСЬКам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч 22.
17 березня 1919 року.
Низче зазначених осіб лічити з 1 січня по 10 лютого б. р. на службі при Головнокомандуючому Військами Херсонщини і Таврії: Хорунжого Домбровського-начальником польової радіостанції, Ушко, Работая, Маринюка, Недзецького і Слійника-радіотелеграфістами, Лукашевича і Коцюбинськаго електромеханиками і Кушніра і Людвига-розаками робочими на цеї ж радіо-станції. В відношенню грошового задоволення пристосувати до Штату відділу Служби Звязку Штабу Дієвої Армії, якому й задовольнити їх за зазначений час.
Оригінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Греків.
Начальник Штабу Дієвої Армії, Отаман Мельник.
З оригіналом згідно:
Начальник Загального Відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ
Військам Дієвої Армії Української Народньої Республіки.
Ч. 25.
17 березня 1919 року м. Проскурів.
§ 1.
Полковник Абаза призначається Начальником дівізі Сірожупанників, за 17
Березня цього року.
§ 2.
Референтом дівізі Сірожупанників призначається Доктор Сивошапка, котрому
наказую всіх старшин знаходящихся в його роспорядженні предати в зазначену
дівізію.
Оригінал підписали:
Наказний Отаман, Отаман Греків.
Начальник Штабу Дієвої Армії, Отаман Мельник.
З оригіналом згідно:
Начальник Загального Відділу
Штабу Дієвої Армії Виговський.
НАКАЗ.
До мене дійшли відомості що декотрими частинами нашої дієвої армії провадяться самочинні реквізиції хліба, сіна, коней та іншого збіжа у селян без грошей. Так робить лишень ворог, а не свєе рідне військо, 'обвинувачувати в цьому треба лишень старшин які дозволяють собі таке беззаконення. Наказую припинити реквізіцію чого б то не було під загрозою суворої відповідальности по законам військового часу. Коли військовий частині бракує харчів чи іншого збіжа то начальник повинен входити в порозуміння з народними управами трудового народу або іншими урядовими та громадськими. За харчі платити гроші, а як грошей не має то складати заналежніми підписами та печатками. По тим законним актам правительство буде-платити гроші командуючі группами Начальники Окремих частин та Коменданти мають пильно стежити за виконанням цього наказу а губерніяльним повітовим та волостним управам про випадкові реквізіції в тім чи іншім місті повідомляти безпосередньо Штаб дієвої армії або окремих груп для притягнення винуватих до відповідальности. Самочинні реквізіції на далі буду уважати за грабунок, винуваті будуть віддаватись до військового суду. Рішуче забороняю видавати квітки за забрані річі, а селяне не повинні їх приймати. На одержання грошей завжди платити тільки готівкою крім випадків зазначених нижче. Наказ цей перевести в життя по телеграфу Губернським та повітовим комендантам передруковати росклєти на самих видких містях міст, сел, хуторів, залізничних станціях і пристанціях.
18 Березня 1919
Ч. 1302.
Головний Отаман військ У. Н. Р. Петлюра.
Рада Міністрів Української Народньої Республіки
ухвалила закон про надзвичайні військові суди.
I артикул.
На території Української Народньої Республіки військовопольові суди, незалежно від того, коли вони утворені, ка- суються і касуються також усі закони, накази, правила, інструкції та обіжники про ці суди.
II артикул.
Ст. 1. Під час оголошення місцевості на військовому стані, або на стані облоги, можуть бути засновані надзвичайні військові суди, згідно із нижчезазначеними правилами.
Ст. 2. Надзвичайний військовий суд накладає за карні вчинки кари, згідно з істнуючими на території Української Народньої Республіки загальними та військовими карними законами, нарівні зі звичайними судами за нижчезазначеними винятками, а саме:
Надзвичайний військовий суд накладає:
1) Кару на смерть:
а) за агітацію серед військ проти Самостійної Українсь- кої Народньої Республіки, шпіґунство, повстання проти влади, озброєний опір владі, розбій, убивство, грабіж, підпал, озброєний напад на військових, варту і цівільних урядовців, знищення або поважне зіпсування, належачих до війська збройових, річевих, продовольчих та технічних складів, телефонів, телеграфів і інших родів зв'язку, будівань та прикладів, належних до військових засобів оборони, або нападку;
б) за чинне нарушення військової дисципліни й підчинення (ст. 98 В. У. про кари), спір проти виконання наказу на-
- 2 -
чальства, як озброєний так і неозброєний (ст.ст. 106 й 107 В. У. про кари), повстання військових (ст.ст. 110 й 112 В. У. про кари), напад на стійку або військову варту (ст. 117 В. У. про кари), ушкодження на тілі й обману з метою ухи- литись від військової служби (ст.ст. 126, 127 та 127³ В. У. про кари), дизерцію (ст.ст. 128 ч. І, 131, 134 й 136 В. У. про кари), нарушення службових обов'язків під час варти (ст.ст. 154 155, 157, 158 й 159 ч. 2. В. У. про кари), нару- шення службових обов'язків під час військових операцій (ст. ст. 243, 245, 245¹, 246, 246¹, 248, 251 й 264 В. У. про кари), перехід до непріятельського війська (ст. 273² В. У. про кари й ст. 109 «Угол. Улож.»).
2) Строкну або безстрочну каторгу, або арештансь- кі відділи, або строкну вязницю усіх родів—і грошову кару від 100 до 100.000 карбованців: за крадіжку і роз- трату скарбового майна військового відомства, за перевищення граничних цін, за спекуляцію (в тім числі і за ті випадки, котрі вказані в законах з 24-го липня, 30-го серпня і 17-го вересня 1918 року) та за нарушення обов'язкових постанов військової влади.
Ст. З. За карні вчинки, які не караються смертю, на старшин накладається кара на 2 ступені більш чим на ко- заків по тій-же справі.
Ст. 4. Надзвичайний військові суди засновуються владою командіра полку та військових начальників з рівним або більшими правами, а також губерніальними, повітовими та мійськими комендантами.
Ст. 5. Надзвичайний військовий суд складається з пред- сідателя (муштрового штаб-старшини) й чотирьох членів— 2-х старшин і 2-х муштрових підстаршин або пісьменних муш- трових казаків.
Ст. 6. При надзвичайнім військовім суді мають бути про- курор, оборонець та секретар.
Ст. 7. Персональний склад надзвичайного військового суду призначається наказом військового начальника, котрий
- 3 -
утворює суд. Обов'язки секретаря накладаються на слідчого
найближчого штабового суду. Прокурор і оборонець призна-
чаються із старшин чи козаків з вищою юридичною освітою,
а при відсутності таких осіб зі старшин.
Секретар повинен стежити за правильним пристосуванням
як матеріяльних, так і процесуальних законів. Як що він
побачить порушення законів, то має він на це звернути
увагу суду. Коли суд не увзгляднить його уваги, то секретар
повинен внести свою окрему опінію в протокол.
Примітка. Коли штабовий суд та військова частина,
при котрій є військовий слідчий, розташовані більш як
на трийцять верст від місця, де мусить бути утворено
надзвичайний військовий суд, то в випадках, які не до-
пускають загайки, секретарем цього суду можуть бути
старшини, по змозі, з юридичною освітою.
Ст. 8. Всі особи надзвичайного військового суду, за ви-
нятком секретаря, призначаються вищезазначеним началь-
ником по черзі, згідно зі списком.
Ст. 9. Обвинувачений має право обрати собі оборонцем
крім призначеного усяку особу, згідно зі Статутом Карного
Судочинства, не виключаючи осіб жіночого полу.
Ст. 10. Підсудності надзвичайного військового суду під-
лягають усі військові й цивільні особи за всякі карні вчинки:
а) які законом Української Народньої Республіки будуть пе-
редані цьому судові і б) які військовий Начальник (ст. 2) з
обставин часу, визнає необхідним передати на вирішення
цього суду, про що оголошується окремим наказом по підлеглим
йому військовим чистинам та людності.
Примітка 1. Цей наказ має вмістити в собі: а) оз-
начення карних вчинків, за які буде покарано надзви-
чайним військовим судом, і означення військових частин
та повітів, які підлягають підсудності того суду; б) остере-
ження, аби таких карних вчинків не допускатись і в)
загрозу, що кожного, хто після цього оголошення допу-
ститься такого карного вчинку, буде судитись надзви-
чайним військовим судом.
4
Примітка 2. Коли в даній місцевості є кілька на-
чальників окремих частин, (ст. 4) то такий наказ має
право видати тільки найстарший з них.
Ст. 11. Всі публічні установи та уряди в окрузі началь-
ника, що видає наказ про заснування надзвичайного військо-
вого суду, обов'язані повідомляти його негайно про карні
вчинки оголошені в наказі.
Примітка Повідомлення це повинно по змозі мі-
стити в собі а) коли й де заподіяно карний вчинок, б)
на кого падає підозріння й які докази маються на це і
в) місце перебування підозрілого й свідків. До цього по-
відомлення додається весь матеріал по цій справі.
Ст. 12. Військовий начальник, по одержанні вищезазна-
ченого повідомлення, як що винуваченого спіймано, негайно
видає наказ про складання надзвичайного військового суду
для вирішення справи й одночасно передає весь матеріал
предсідателеві, визначеному в наказі. Від цього часу обвину-
вачений переходить до розпорядження предсідателя суду.
Ст. 13. Коли карна справа ясна, предсідатель складає
постанову, в котрій визначає: а) пункти винувачення у фак-
тичній і юридичній формі; б) міру перепечення; в) термін су-
дового засідання—до 2-х днів по одержанні справи і г) скла-
дає список осіб, яких мається закликати до судового засі-
дання.
Ця постанова оголошується негайно винуваченому, заяви
котрого записуються і прикладаються до справи.
Ст. 14. В тому разі, як справа, що поступила до суду,
не зовсім з'ясована й вимагає розсліду, предсідатель передає
її найближчому військовому слідчому, або старшині, якого
буде призначеню військовим начальником, котрий склав суд.
Слідчий чи старшина формального слідства не веде, а
тільки з'ясовує обов'язково на протязі найбільш трьох діб,
визначені йому предсідателем суду питання й повертає спра-
ву предсідателеві, який дає її рух, згідно зі статтями 13 і
14 цього закону.
- 5 -
Ст. 15. Всі справи, що передані наказом військового начальника до надзвичайного військового суду, мусят бути розглянені на судовім засіданні й вирішені кроком, або, в належних випадках постановою суду.
Ст. 16. Судове засідання відкривається, по змозі, в тому місці, де був заподіяний карний вчинок. По оголошенні, яка буде розглядатись справа, суд постановлює, чи засідання буде прилюдним, чи не прилюдним.
Ст. 17. Розгляд діла на судовім засіданні провадиться, по змозі, стосовно до ст. ст. 572—711 кн. XXIV С. В. П. 1869 р. вид. 4.
Примітка: Як що не має змоги закликати до судового засідання духовну особу, або не має її в залі засідань то предсідатель суду сам одбирає присягу від свідків і знанців.
Ст. 18. Предсідатель, прокурор, оборонець, свідки та інші особи, що беруть участь в судовому засідані, користуються загальними правами, встановленими у військово судовім процесі, згідно з XXIV кн. С. В. П. 1869 р. вид. 4, але прокурор акту обвинувачення до суду не вносить, а вичитується тільки постанова зазначена в ст. 13 ц. з. Прокурор має право замінити крайну кваліфікацію карного вчинку кожного часу судового засідання.
Ст. 19. Суд має право оголошувати всі докази, документи й листування, які визнає потрібним оголосити.
Ст. 20. Розгляд справи в судовому засіданні має обмежитись тими карними вчинками, для яких призначено засідання, але можна поширити його також і на інші карні вчинки, які підсудні надзвичайному військовому судові.
Ст. 21. Надзвичайний військовий суд має старанно й по совісті перевірювати докази що до їх правдивості й ваги, як поодиночно, так і що до їх внутрішнього зв'язку, і вирішує по своїмому свободному переконанні.
Правною кваліфікацією карних вчинків, представленою прокурором, надзвичайний військовий суд не є зв'язаний.
- 6 -
Ст. 22. Як що підчас наради суд найде, що справа не є з'ясована, направляє її згідно зі ст. 14 цього закону.
Ст. 23. Коли суд призначає справу що до карного вчинку собі не підсудною, направляє її до приналежної установи.
Ст. 24. Вироки надзвичайного військового суду мають бути обов'язково складені на письмі.
Ст. 25. Вирок оголошується предсідателем прилюдно і вважається остаточним, через тě не може бути оскарженим і негайно виконується розпорядження того начальника, котрим суд утворено. Цівільні особи яких не засуджено на кару смерті, віддаються цівільний владі для дальнього розпоряд- ження.
Ст. 26. Коли обвинуваченого засуджено на смерть, то його або його оборонцеві надається право звернутися на про- тязі не більш 6 годин після оголошення вироку до начальника, котрий склав суд, з проханням про полегшення карі. Пред- сідатель суду обов'язково запитує засудженого, чи бажає він подати це прохання, що записується до протоколу. Коли за- суджений заявить, що хоче таке прохання подати, то пред- сідатель доручає секретареві записати це прохання, як що засуджений або його оборонець прохання написати не має змоги або не вміє.
Ст. 27. До вирішення начальником прохання засудженого або його оборонця вироку смерті не виконується.
Ст. 28. Надзвичайному військовому судові надається право в випадках переваги облегчуючих обставин кару на смерть замінити безстрочною або строчною каторгою.
Ст. 29. Військовий начальник, який склав надзвичайний військовий суд має право, як про те подано прохання замінити присуджену кару на смерть на безстрочну або строчну каторгу, або тими карами, які зазначені в законі за признатий судом карний вчинок.
Ст. 30. Кара на смерть виконується через розстріл.
Ст. 31. Як начальника, який склав надзвичайний військо- вий суд, або заступника цього начальника не має в місцево-
- 7 -
сті, для якої він оголосив підсудність надзвичайним військовим судам, то всі його права й обов'язки по цьому закону переходять до начальника найближчої окремої військової частини, а як такої в цій місцевості не має,—до повітового або мійського коменданта.
Ст. 32. [Цивільного позову в надзвичайних військових судах не допускається.
Ст. 33. Військовий начальник, який склав надзвичайний військовий суд, обов'язаний доставити предсідателеві суду на його бажання писаря та відповідну військову охорону й задовольнити весь склад суду добовими грішми й необхідними грошовими видатками по розрохунку предсідателя.
Ст. 34. Увесь персональний склад суду одержує за весь час виконання своїх обов'язків подвійні добові гроші, які встановлені в військовій офіції. Всі особи, які брали участь у засіданні суду по визову, отримують ordинарні добові і гроші на проїзд по дійсній вартості. На канцелярські видатки предсідатель суду одержує аванс під свою відчитність. Усі ці видатки приймаються на рахунок скарбу. Виникаючі з приводу цих видатків питання вирішуються остаточно предсідателем суду.
Ст. 35. Після передачі всіх вироків за-для виконання, надзвичайний військовий суд уважається розформованим і всі свої справи передає до найближчого штабового суду.
Ст. 36. О скільки цим законом не встановлено інших правил, належить керуватись стосовно до відповідних приписів XXIV кн. С. В. П. 1869 р. вид. 4, в редакції наказів Рос. військ. офіції 1914 р. ч. 464, 1915 р. ч. 513 й 1917 р. ч. 16.
Голова Ради Міністрів Чеховський.
Військовий Міністр Греків.
З оригіналом згідно:
Начальник Головного Військово-Юридичного
Управління
НАКАЗ
Командуючого Північною Групою Військ
Української Народньої Республіки.
Ч. 129.
12 Квітня 1919 року, ст. Рівне.
ПО УПРАВЛІННЮ ВАРТОВОГО ОТАМАНА
§ 1.
На підставі наказу Головного Огамана (телеграмма Огамана Мельника від 5 квітня ц. р. Ч. 593) образується Холмська група військ під Командуванням Огамана Осєцького.
Розмежуючою смугою призначає лінія: Пінськ, Береживці, р. Гориянь, Клевань, Озеряни, Антоновци,—всі включно для Холмської групи. Огаман О єдній вступив в командування групою 7 квітня ц. р. (телеграма Ч. 16).
З приводу цього з складу Північної групи військ виключаються і передаються в Холмську групу в 7 квітня такі частини військ:
1) Перша дивізія сірожупанників в складі 4 х гіших полків одного гарматного полку і кінної сотні.
2) Пішій курінь імені Подуботька.
3) Загін Володимир-Волинського повітового коменданта.
4) Ті нові окремі піші куріні та кінні сотні, які показано було сформувати при дивізії Сірожупанейків по наказу групи від 5-го квітня Ч. 121 § 19.
§ 2.
Примічено що служачі міністерств та інших громадянських інституцій звертаються в ріжні установи штаба північної групи і ведуть балачки на політичні теми, виказуючи погляди на становище вищої влади і її міцність а також про бойові події.
Наказую всім особам без діла не звертатись ні в які відділи штабу і не вести приватних балачок, котрі тілько вносять хвилювання і можуть привести до непорозумінь. Крім того це відриває людей від роботи і нарушає налагоджену і організовану штабову працю.
§ 3.
З ті пішій Брест-Литовській полк разувати прибувшим в м. Рівне з 10-го квітня б. року.
§ 4.
Радомисльським повітовим комендантом призначаю Овручського Повітового Комендanta Ворону з 5 квітня б. р.
Довід: Рапорт полковника Ворони від 9 квітня б. р. Ч. 21.
§ 5.
В комісії, призначенній наказом по групі від 6 квітня Ч. 128
§ 10, рахувати членом старшину Барабенця замість Старшанн Кузь-
мина.
Довід: відношення істевданта Північної групи від 9 квітня
Ч. 5719.
§ 6.
Наказом Головного Інженерного Управління начальник інжене-
рів північної групи полковник Вородін затверджується на цій
посаді.
Довід: телеграма Помначгіј ч. 0/1853.
§ 7.
Прибувшому до штабу групи Огаману Чорноморського котну Ле-
гіну відправитись в розпорядження начальника 5. кавалерійської
дивізії.
Довід: рапорт отамана Легіна від 29 серезня ч. 37.
§ 8.
Бувшого Пінського повітового військового начальника полков-
ника Смірнова призначаю Радомисльським повітовим військовим
начальником з 5 квітня ц. р.
Персональний склад управління бувшого Пінського гійськовего
начальника поступає на утворення управління Радомисльского по-
вігового військового начальника з того-ж 5 квітня.
Довід рапорт пінського військового начальника від 5 квітня
6. р. ч. 323.
§ 9.
Прибувшій разом з Пінським повітовим військовим начальни-
ком райговий Архип Говіравк призначається на псесаду діловода
Управління Радомисльского повітового військового начальника.
Довід: рапорт Пінського начальника від 5 квітня ч. 323.
§ 10.
Для ревидування грошовсі та іншої відчотності Управління
Луцького повітового військового начальника призначаєм Радомисль-
кого повітового військового начальника Смірнова і його діловода
Генивовка. Рахувати в командировці з 6-го цього квітня.
Довід: рапорт Радомисльского повітвйськовоначальника
6 квітня ч. 825.
§ 11.
На сформування 2 і батареї 51 го гарматевого полку повернути
окрему Луцьку кінну батарею.
§ 12.
Прибувших 7, 8, 9 і 10 квітня по мебілізації від військових на-
чальників і інших військових інституцій, старшин та урядовців при-
значаю на службу згідно нижчезазначеної відомості.
Пор. ч.ч.
РАНГ ТА ПРОЗВИЩЕ Від кого прибув. Куди призначен.
1 Хрунжій Полотняний Лікаря 6 польового запас. вего шпиталя Овручського П. В. Н. Нач. інжен. постач. Харьків. району. Нач. 19 п. д.
2 Старшина Виговській т е ж т е ж
3 Урядовець Махомет т е ж т е ж
4 " Орліченко Новоград-Вол. п. в. н. Начдіву 18 п.
5 Старшина Лавровській т е ж т е ж
6 " Гусенко т е ж т е ж
7 " Бревчук т е ж т е ж
8 Сотник Зарицькій Коменданта м. Рівне Новогр. Вол. п. в. н Ком. гал. кур.
9 Урядовець Міськов т е ж К-ра 9 інж. кур
10 Старшина Цілосінській Нач. окр. наук. сотні Нач. ок. наук. сотві підстар.
11 Підєтарш. Сафіщенко т е ж Ком. панц пот
12 Старшина Дозгир-Долгерт Новогр. Вол. п. в. н Остріжськ. п. в. н. Рівенського и. в. н. К-ра зал. кур.
13 Хорунжій Вайс т е ж Нач. 19 п. д д
14 Урядовець Смаазний Овручськ. п. в. н. Новогр.-волин. п. в. т е ж
15 " Савчук т е ж т е ж
16 Старшина Ігнатовській т е ж т е ж
17 Урядовець Білінській т е ж т е ж
18 Старшина Зубкевич т е ж т е ж
19 " Березовській т е ж т е ж
20 Урядовець Митягін Т е ж т е ж
21 " Рейбергтовській Староконст. П. В. Н. т е ж
22 Старшина Добрицькій Лікаря 6 п. з. шп. т е ж
23 Урядовець Пушицькій Овручського п. в. н т е ж
24 Старшина Віліцькій Новогр.-Вол. п. в. н. т е ж
25 Урядов. Гіляк т е ж т е ж
26 Старшина Рубченко Овручського п. в. н. т е ж
27 " Коєтруба т е ж т е ж
28 Урядовець Мищенко Рівенського п. в. н. Новогр.-Вол. п. в. н Ком. 5 крем. п.
29 Старшина Нікіфоров т е ж К-ра Луцьк. п.
30 " Баєр т е ж Нач. артиллерії
31 Урядовець Полужактов Рівенського п. в. н. Новогр.-Вол. п. в. н. Інтен. цив. гр.
32 Старшина Ульській т е ж 9 інжен. кур.
33 Хорунжій Мослевець т е ж т е ж
34 Урядовець Кутев-кугоролькій Остріжськ. п. в. н. Новогр.-вол. п. в. н т е ж
35 Старшина Манджас т е ж Нач. гармат.
36 " Фоміну т е ж Нач. інженер.
37 " Кученя Шабалюк Рівенськ. п. в. н. Кременецьк. и. в. н. Рівенського п. в. н. Нач. 1 дивізії
38 Хорунжій Задерей т е ж т е ж
39 Старшині Залісському т е ж т е ж
40 Урядовець Донієнко т е ж т е ж
Ранг та прозвище. Від кого прибув. Куди призначено.
1
41 Старшина Клімчук Новогр.-вол. в. н. Нач. 1 дивізії
42 Коменд. м. Олевська Сайків. т е ж т е ж
43 Старшина Олейнік т е ж т е ж
44 " Молодожеві т е ж 1 е ж
45 Хорунжій Чернецький Кременецьк. п. в н. т е ж
46 Старшина Костін Рівеньськ. п. в. н. т е ж
47 Урядовець Іванович Дубенського п. в. н. т е ж
48 Старшина Максімец Рівеньського п. в н т е ж
49 " Іващенко т е ж т е ж
50 " Глибін т е ж т е ж
51 Урядовець Корнюк т е ж т е ж
52 Хорунжій Прошін 39 харківельк. п. К ру 6 го зап
53 " Вовків 41 Короч. полку 18 дійову дів.
54 Урядовець Кузьмінський Житомірськ. к-та Рад. пов. к-м.
55 " Крилов Дубенського в. н. Надчиву 1 і
56 " Давленко т е ж
57 Старшина Константинов т е ж Начіліву 1 д
58 " Михальський т е ж
59 " Іванович Із'яславського п.в.н. Нач. артиллер.
60 Хорунжій Підленський Новоград-Волинськ. Н. Тул, Руо. от
61 Старшина Чаплівський т е ж
62 Хорунжій Максимчук т е ж т е ж
63 Старшина Адамчук Особ. уп. по охорон. державного майна Рівеньського т е ж
64 Урядовець Труханов Новоград-Вол. т е ж
65 Старшина Моссіїв Рівеньського в. н. т е ж
66 " Криворученко Із'яславського в. н. т е ж
67 Урядовець Олександрович Штадів 19 т е ж
68 Урядовець Рембертовський Остріжськ. п. в. н. т е ж
69 Старшина Есіповіч Управи гол. шт. т е ж
70 " Старостін Овруцького п. в. н. 1-й Тульск. п.
71 " Артімович Новогр.-Вол. п. в. н. 28 кінний п.
72 " Славін Добровол. Нач. Тул. от.
73 В. Старш. Арцишевський
(По відділу отамана квартермейстера).
§ 13.
Істнуючі в сучасний мент при деяких дивізіях окремої інженерні та телеграфні сотні, завдяки невідповідності організації, не в силах задовольняти як слід технічні потреби військ. Щоб цілком задовольнятин ці потреби наказую сформувати по одному технічному куреню при кожній дивізії дивізії. Технічні курені формувати згідно тимчасо-
вому штату окремого технічного куріня 2 сотенного складу при пішої дивізії по військовому часу, затвердженному військовим мініст- ром 30/XII 1918 року.
Командир технічного куріня являється одночасно дивізійним інженером відповідної дивізії; во всіх відношеннях він і його курінь підлягає отаману дивізії, крім технічного, в котрому він підлягає начальникові інженерів піввічної групи (начінжір). Окрім того при штабу дорученні і мені групи військ теж мусить бути окремий тех- ничний курінь такого ж складу як і дивізійний, — цей курінь півгрупи підлягає во всіх відношеннях начінжпів, а через нього начальнику штабу групи.
§ 14.
На підставі всього вищезазначеного в § 13 цього наказа
1) 9-ї інженерний дійовий курінь переіменовується в технічний курінь штабу півгрупи.
2) Формування всіх дивізійних технічних курінів покладаю на командира технічного куріня півгрупи, під безпосереднім керуванням начінжпів, військ інженера Бородіна і догляду начштагруп.
3) До формування технічних курінів приступити негайно.
4) Формування курінів провадити по вказівкам наштагруп в такому порядкові:
а) в першу чергу технічний курінь 19 пішої дивізії, використу- вавши також на збудування його інженерну частину, котра істнує при дивізії.
б) Технічний курінь при 17 дійовій дивізії використувавши для цього формування і окрему інженерну сотню при ней.
в) Технічний курінь при 18 дійовій дивізії.
г) Технічний курінь при 1 дійевій дивізії.
§ 15.
Начінжпіву призначити кандидатів на посади командирів техніч- них курінів і привища їх для оголошення в наказі представить меві. Про хід формування начінжпіву доносити меві що тижня через наштагруп.
§ 16.
При технічному куріні півгрупи начінжпіву військ інженеру Бородіну дозволяю будувати окремі кадрові чоти для таких фахо- вих частин, як авто - радіо і панцерні частини по вказівкам нач- штагруп.
§ 17.
До сучасного менту по причинам неісправного зв'язку вз Го- ловним Управлінням Генерального штабу багато питань по відстроч- кам і звільненні від призиву та мобілізації, формуючих від ріжних державних та громадських інституцій, приходилось виришать мені, керуючись тими законами та распорядженнями вищої влади, котрі своечасно одержувались штабом доручення мені групи військ. Зараз зв'язок зо всіма вищими установами тісний і всі ті останні закони та распорядження, котрі до цього часу до мене не доходили, цілком одержані мей. Таким чином в цей час тілько з'явилась можливість
розібратись в порядкові вирішення питань, котрі торкаються відстрочек та звільнення від призиву і мобілізації а по цьому оголошую:
1) На підставі ар. 14 і 15 закону від 13 січня всім особам, що мають право звільнення по зайнятим посадам повинні 'явитись військових місцевих повітових управ по військової повієності, та подати посвідчення про право на відстрочку. Вважаючи на це во всіма проханнями ріжним державним та громадським інституціям, котрі до цього часу звертались до мене, надлежить звертатись як це зазначено вище, а для вирішення негайних питань по призиву і відстрочкам, на підставі арт. 16 закону 13 січня б. р. надлежить звер- татись в постійну комісію при голови. управ. генерального штабу вирішення котрої визначаються остаточними.
2) Щоб ізбігти ізлишнє переписи прийнятні на увагу арт. 2 наказу головної управи військ У. Н. Р. від 20 березня б. р. під ч. 223 де мається вказівка відносно старшин, що всі питання в справі надання відстрочки чи звільнення від мобілізації, котра ще не раз, язани за- лишити без наслідків а нове прохання про звільнення та відстрочки не задовольняти. Обов'язково на увагу всі ті узаконені зміни, котрі вишли після видання цього закону, а що торкається призиваемих для відбуття військової повинності (себ то народившихся в 1899 і 1900 роках дострокового призиву) то ці останні користуються правами на підставі закону від 7 квітня ц. р. про загальний достроковий при- зив, народжених в 1900 році.
§ 18.
При цьому оголошую пошто-телеграму Начгугн від 10 квітня 1919 року ч. 707 до відома і виконання. Розпорядження про звіль- нення від призиву по мобілізації, вказане в пошто-телеграмі від 6-го квітня ч. 691/325 касуеться, позаяк льготи по родинному стано- вищу надаються тілько новобранцям, які приклікаються до виконан- ня військової повинності і права на ці льготи розв'язуються на під- ставі статута військової повинності повитовими та мійсікими упра- вами по військовій повинності. Що торкається козаків, які прикли- каються по мобілізації, то відносно них законом няких льгот по ро- динному становищу не установлено, а родинні приклікаємих по мо- білізації, які не мають засобів для істнування, повинні користува- тись на підставі істнуючих узаконеній пайком згідно арт. 12 закону 18 січня 1919 року.
§ 19.
При цьому оголошую пошто-телеграму від 10 квітня ч. 714. Начгуг до відома і виконання.
З приводу суперечності пункта є примітки до наказу команду- ючого північною групою військ від 20 березня 1919 року ч. 112 з законом 13 січня 1919 року про мобілізацію, Військовий Міністра- казав: пункт „е“ примітки до наказу відносно запасових козаків від- мінить і відносна льгот по відстрочкам і звільненню козаків від мо- білізації керуватись законом 13 січня 1919 року арт. 13, 14 і 15 116 Начгугш полковник Радзін.
(По судовому відділу).
§ 20.
Відряджелного до Штабу дорученої мені групи військ прокурора Київського Вищого Військового Суду отамана Баласного лічити з 5 квітня цього року прибувшим за для праці по управлінню військовою судової частини.
Підстава: рапорт військового прокурора Київського Вищого Військового суду отамана Баласного від 5 квітня ц. р. за ч, 35.
§ 21.
Справу по обвинуваченню арештованного Горенчука за зраду Української Народньої Республіки і співучасть в заговорах большовиків та шпигунство передаю в Надзвичайний Суд при Рівенськом Повітовом Коменданти.
§ 22.
Справу по обвинуваченню Михайла Гіля за шпигунство передаю в Надзвичайний Суд при Рівенськом Повітовом Коменданти.
Справу по обвинуваченню Повітового Комердванта м. Дубно військового старшину Харчука в убивстві Івана Бакунця передаю в Надзвичайний Суд при Рівенськом Повітовом Коменданти.
Оригінал підписали:
Отаман ОСКІЛКО.
Начальник Штабу Отаман АГАПЄВ,
З оригіналом згідно:
За Начальника Інспекторського відділу ДЕМЕНТЬЄВ.
По Україні.
Бюлетень Інформаційного Бюро Армії Укр. Республіки.
За 24 січня 1919 року.
ПОДІЛЛЯ.
ПРОСКУРІВ, 23 I—19 р. Спокійно
всі міста спокійні.
МОГИЛЬН-ПОД., 23 І У місті, на
станції і на повні спокійно.
ПРОСКУРІВ, 24 I. У місті і в міс-
тах спокійно.
З Могильна-Подільського Команданту
станції повідомляють: На ст. Волинець
руйнує всіх слухачих залізничних
сполучень на 10 тон-
нарних вагонах, дали їм до 14 січня
12 години строг і коли не вийдуть до
Могильна, то їх світ і залишок руху
всіх поїздів на Волинець. Комісар
станції Могильн Сидорченко зробив
розпорядження сприяти міст, аби їх
перерушено.
Із Жмеринки: Баварськими респуб-
ліканськими військами 20 і по 21 і за-
мість села: Кордени, Савки, Омор,
Мірновка, Липцювні і місто. Атака
від Волинчини, Надвірна, Миколаїв
і Верхньої Республіканські посувалися
далі.
Одеса, 24 I—19. Настрій серед
заселення і вагони гарні. Від-
бувся останній з'їзд трудових мі-
ліційних. Обрано делегатів. Робітни-
чий з'їзд не відбується за малого кількості
свіжих селанських. Водяна, Іншлян,
містечко селянське. Обрано повіт-Винницький.
Серед Латинської залиши спокійно.
Полтава.
В районі Сквирів 8 осіб
Планових 16 січня з дзвінка 90 одержали
місця багато і панувало на місцевому мі-
ліції, яка складається з 1 старшини та
2 ковзаків. Міліція відкрила стрільба
між і вбила очевидно багато-зво-
ротніх робітників, але двоє другий день
прийшло їх 60 чоловік мешканців за
своєго отамана. Повітова міліція прий-
няла заходи для знищення цих дій час-
тина, Один розбившись, а друга влетує
милка на Волинь. Як переказують—це
останніх ватаги Потоцьких сел.
ПОДІЛЛЯ, 23 I—19 р. В Рівному спокійно.
Хороджинський споглядник та Кре-
мінського повіту спокійно.
З Херсона повідомляють, що в ніч
21 на 22 січня Одеська міліція зв'язала
на руки і розстріляла Шашин раз-
ом 12 чоловік. Наводиться порада
ЛІПНЯ. Загальний настрій селян
селян у повні спокійно.
ПРИГУТНИ. В місті і в повні спо-
кійно.
ХОРОД. Спокійно.
ЛУБНІ. Загальний настрій селян
спокійно. Між військовим і адміністраційним владою суперечок
нема.
Інформаційне Бюро Армії України
своєї Поверхності Республіки.
ЗАГИНА ВОЛОНТЕРСЬКОГО ВОЛЬНІЧНОГО.
Гол-загальний волонтерський ваго-
вого фронту Окремо повідомляє, що
місце з річного бору українських вій-
ськових заняття Воло-Волинської.
Молодий селян і остання гетероплазма
в боротьбі за незалежність і напрямку Усіє
у Гур'євому. Наша кілька сильна
вагою.
Однак Окремий велав поточному
Пограничному нагорі своїми військами
заяви Володимир Волинський таєм-теле-
граф: Від ім'я Укр. національної Тарасової
Держави рід, головного очакання і сел
(виступивши викладом Башні героями гру-
пі шеру поворота за з'єднанням з ким
пропонували боротьба за з'їзди рідно-
го і стільки українського міста Володи-
мер-Волинський. Хай завжди горить, який
самостійний, в цілому й незалежний Укр.
місцевим українським очаканням. Бажає та
рідної роботи і сел Володимира-Волинсько-
го повороту на укр. України. Слава слава
повіт на українській війську.
ДО БАЛЕЧАНІВСЬКОЇ ПРОВОКАЦІЇ.
На початку повстання балачанської гу-
мінця звичайно своєю роботою, але інші
настрій-превентивний. Всі вагони на місцях
залишилися в повні спокійно.
В цьому ж районі було знищено 10 тон-
нарних вагонів, якими робота поїздів, що ре-
пресувалася. Народ голодний очаканням, щоб роз-
приєднувати робочу силу на місцях.
На цьому зв'язку в ніч стали при-
кладатися і новий нападник, що прагне боротьби
на Миколаїв і двоє пропозицій. Назвав
місце фронту, якщо відповідали на з'їзди.
Погляду Балачанської дали більш бороть-
був місцевий, або виробляти більше страху.
В Винниці 23 січня вигнано проти
власти всіх міліційних кадрів. У цьому районі
працює, колективно, культурний підприєм-
ства і в зборах у членському наряду.
Місцеве Національного Союзу косово при-
рівняли телеграфи Директорії, також самоволо
представителі Західної Української Рес-
публіки. Основна Справа і Трудовому
Конгресу.
ДО ВІДСИЛА ВСІМ.
В приході розвернув новий армія
бальчанського руського офіцерства
проти Укр. Нар. Респ., інф. Б. Ар. ро-
з'яснило всіх вогні та телеграму.
Руське офіцерство, яке валається
в Укр. Армію за гетмана, коли почалося
поставати до державних місцевих, спасали
свої руху, перейшов на бік респу-
бліканців, але потайки велими спо-
собами шкодило Українському наро-
дові: підчинало, не давало олій коза-
ка, провокували їх мільйони із за
безпечення. Аби не було аду, аби Укр.
армія розсипалась. Особливо гніздо
русського офіцерства зазначилося на
Полтаві, в 2 корпусі, та в Ліберовсько-
му України. Підпалом доглядало будь
их винирання на Подоля і більшості за-
прокурували над розквіт у козаках. Вони зву-
шалися нал козаками й народом, не до-
пускали коїт розорювання та ви-
мушування фронтів. Погляди під Дарек
уруй увійшли в спільку з добровольцями.
А і давали їм збору та гроші, а коли
руські бойовики стали наступати,
то починали фронт. Погляди під Дарек
пайки серед війська і штуками, щоб
пуститися бальчанською, а самі стали ох-
стутувати на Миколаїв, щоб посилання.
Пам'ятайте за підбір його розширення
громі Доглядали крізь синя Україн-
ського Народу армад і будь вони впра-
влено на гільйотинний статус за зраду.
На наказу головного от. Погляди
Пам'ятайте за підбір його розширення
громі Доглядали крізь синя Україн-
ського Народу армад і будь вони впра-
влено на гільйотинний статус за зраду.
Тепер завдання всіх повстанців Укр
Районних Республ. військ виданою
Венту зраллишній старшини і відзра-
жували її суд.
ВІСТИ З-ЗА КОРОДОНУ.
ПРИЧИНА ПАСТУВАННЯ БОЛЬШЕВИКІВ НА
УКРАЇНІ.
Большевицькі війська Каменя в роз-
мові на представлених крізь озеро
свавання, що для розвинення проробки
своєї причини Соціал-Росії необхідно
покидати всі бути й вони. Але для
много треба кинути всіх захватів, що со-
ставляються через різних наступник.
ВАНАД БОЛЬШЕВИЦЬКОГО ОТМАНА.
Отаман одного з проробки загонів
називав: Покропсько-Кереневському
мовляв: таємний вагало обидва завдання
проробки, що я підписую бути у своїм
договорі через 2 дні. Дав і три дні
для того, щоб вони звели 10.000 ру-
кава на хліб у Новосилки. За повинення
всіх, як музю буде від розстрілювано
сього одного «мировик» і в с.
Народнаправи. Уповноважений тов. Лавру-
хину і Д-меншого право розстрілу
вагон за невиконання наказу і особливо
розлук Покропсько-Кордайському воли вст.
І балачано в станції. Через туди дві
кореєнки до діда.
УСИЛЕННЯ СИНГЕРСЬКОЇ АРМІЇ.
Таємна повідомляють про наявні ур-
ги сингерської армії на фронти і ере-
Саларя. Американці доставили такж
в артилерію в танки. В совітських
військах збільшилися дезертирства.
БОГОСЛАВ'Я З БОЛЬШЕВИКІВ.
Польські ракети повні почали, що в
бою під Нижово, де селяни й ам-фрон-
това бойовиків, будь на фронті.
Троїцький, заслужений особливо війська
на боє. Народ запалив англійців. Троїць-
кий і патриоти школярів міст.
АНТАНТА Й БОЛЬШЕВИКИ.
Большевики чим далі витрачаються на
зброя. Заране уже їм не вистачає рушниць.
Щоб з'їрати потрібну кількість рушниць
по всій Росії, енергетичного буде «день мі-
тових сил». Амтатка галас брати Росії без по-
вних сил. Вона вдалося лише для того
значення кількості тяжких та осьлянської.
З якими невеличким майже все сиропом
впливається величезний маси протищання. По-
мірно роз'яття галасу вдасться бальчан-
ських златих у голову. Вона якою на всіх
морях поставляв свій кораблі і місто в
Росії не постачається.
На Україні.
Звіт оперативного відділу ге-
нерального штабу.
До 10 години 24 січня. Ліберовського
фронту.
Материнство працює настій на Ново-
московську і Сні
Телеграма Високій Дирек-
торії.
Директорія Української Народньої
Республіги сдержала телеграму з Мол-
нівова-Подільського такого місту:
«Не маючи могти переносити далі
зачущання і грубості, котрі румунці чин-
или в Бесарабії під час окупації, на-
род 23 січня розпочав обороною своє
спотив румун. Народне республіканське
кв більшо веде справу без порушенні
міжнародного права. Таломени рум-
миньське військо, відбивши від партії
зали кілька сел і залізницю Волинь-
щеп-Окніця, розпрашляються з лако-
гісто незчувано дико: воци попадили
багато хат, пебили багато людей, но
жаліло вбити малих дітей, грабують
майно і забирають худобу, безостатнь
дивчати у молодички. Комітет безараб-
ців валіанчиників, як представник
трудящого люду, не може без слід
дивитися на руйнування Рідного Краю
і на ріки крови та сіль свого народу,
і щоб припинити криваву боротьбу і
зваволити край від непроханих тира-
нів, щиро просить Високу Директорію
У. Н. Р. і Комітре Трулового Народу
вати Бесарабії під свою охорону по
згоді з державами Англії, прислати
міжнародну комісію для розслідуван-
ня руминського звірства і певувати
дипломатичним представникам д'Ра-
Англії тире прохання народу Ле-
Сарадії, щоб уряд і руминське війсь
ко були негайно забрані з Бесарабії і
щоб би поглядом міжнародних коміса-
рів народ міг сам висловити, як він
бажає жити. Руминці цей рух нази-
вають болтковщичним. Перед усім
спотив видно, що це неправда: не про
соціяльний лоялній дівав зараза беса-
рабський народ, а бажає лише визво-
лення від узурпаторів румун. Цей ло-
зувн, об'єднує всі класи і національні
ості. Велика кількість людей з жин-
ками і дітьми, спасаючись від румун,
покинули свої села, і перейшли Над-
дніпрянську емугу України, де дуже
терпінься Вид ходу у голову. Широ
просимо Директорію допомогти їм і
доволити зробити по всій Україні од-
поденний збір пожертв для населення,
що потерпає від зачущання від румун
в Бесарабії».
Поляща і Україна.
З Зарипша повернувся В. Н. Про-
ковський. Він взяв теж на чолі місця
майк урядом було держало вислови.
І по можливості надходили власені
відповідний між Надмогим і Звариван-
Мейн квілька настрій в Новий ду-
же пливицький і несприяючий да
України, заявлі ділянки агітації та
зинко-польських кол. Не довжина,
за це, серйозні події в цілі вище-
вих до завдань нашої місця приходи
й висловили готовність зі свого боку
міття на зусердя уряду Українсько-
Народньої Р. републіки в питаннях
мирного розв'язання польсько-україн-
ських конфліктів. Докладно се питань
було не розглядалось, бо нашій місця не
було даю відповідних інформацій, але
групи для паливих переговорів пі-
тоговилися. Скоро до Варшави бу-
де низька обмінна місця, яка бу-
де мати потрібні удоповолення для
жертного сприяння польсько-українських відносин.
По Україні.
БЮЛЕТЕНЬ
Інформаційного Бюро Армії У. Н. Р.
За 30 січня 1919 року.
КОЗЛЯТИН, 29 січня. Від Києва до Козлятина спокійно. В околиці Козлятина тихо.
ПОДІЛЛЯ.
ГАЙСИНЬ, 24 січня. Настрій населення спокійний, випадків бойства з грабунки не було.
МОГИЛЬВ, 27 січня. Трапляються випадки нападів з боку румун на наш кордон. Доравено мешканців в с. на кордон.
БРАЦЛАВ, 27 січня. В пошті спокійно. В Винниці, Жмеринці, Брацлаві, Проскурові, Кам'янці та повити спокійно.
ЕДИЛЬСЬКІЙ.
ШИНТИВКА, 29 січня. Настрій на станції і околицях митний і спокійний.
САРНІ, 27 січня. По докладу. Настрій серед козаків і населення гарний. Відношення між козаками та старшинами дуже гарні. В Домбровці, Вереси, Кольнах селяне підтримують Директорію. На з'їзді в Домбровському буде «Домбровська Росунька», селяне винесли резолюцію підтримувати Директорію і Українську владу.
ЖИТТОМІР, 29 січня. В Житомирі і губ. спокійно.
ЗОЛОЧУВО (тис. нема). Настрій відносно робочий.
ХЕРОСОНЩИНА.
Херсон, Бірзулла, Помішча-спокійно.
(Тепер. без загол.). Групою республіканських військ в с. Новодекантовицькі, Елисавета, повіт. розбито махновців. В с. Покровському селяни мають розстріляні 5 махновців.
В Вознесенському спокійно.
ОФІЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ДО 10 ГОД. РАНКУ 30-го СІЧНЯ.
Піддеко-сідна група. В напрямку Катеринослава на ст. Запорожжя бої продовжуються.
Східний фронт. В напрямку Полтава—Кременчук ідут уперти бойи. Наші частини залишились Ганівку. В напрямку Полтава—Ромодан больших поведень наступу. На Чернігівській ведеться розвідка.
Правобережний фронт. В напрямку Каростеня—Калинковичі іза посідання міста Овруч, до якого больших ворога піттянули свої резерви, інді вороги були але ворог нашим контр-ударом був відкинутий на північ від Овруча; у большиховців значні втрати; гами захоплена одна важка гармата. В Галичині поліція, скучившись кількістю були 10 тисяч повелі наступу на Бела з метою захопити перевали через Бут, в районі Сокала. Крестианської.
Начальник Операційного відділу Генерального Штабу полковник
(підпис).
У Києві.
АМЕРИКАНЦІ ПРО ПАНКИ В КИЄВІ.
Свіропобитні «Трибуна» у зв'язку з біжучими подіями має угору розмову в одним із представників американської колонії, який повідомляв ось про що:
Становище за останні дні дійсно робило безвихідним, наслідком чого в дипломатичних штабах вирішено було 28 січня вихати з Києва.
Але того-ж числа становище різко перемінилось.
Велика безпека відносно Київського об'єднання.
Доставлені технічні засоби французькому командуванню дійсно гарантують Київську безпечність. Французи війська активного участі на фронті брати не буде. Їх участь виявиться тільки в обслуговуванні цих технічних засобів, конструкції яких відома тільки французькому командуванню.
Певність у тому, що небезпека минула остилка тертя, що питання про від'їзд дипломатичного штабу цілком очищено.
Людність Києва,—сказав п. К.—може цілько спокійно вернутись по свого нормального життя. Трівга між кулами і наложою.
На питання нашого співробітника про від'їзд доставлених панцирних, а також—чи прибудуть танки, п. К. відповів: Прибуде досить, але як і ще треба буде, то за цим останнє не буде.
Будуть і танки, коли в них буде потреба. («Триб.»).
Вісти з-за кордону.
МІЖНАРОДНЯ СВОЛКА ЗА 30 СІЧНЯ 1919 РОКУ, ЦЕНТРАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО БЮРО ПРИ ДИРЕКТОРІЇ.
ГЕРМАНІЯ:
Польське Телеграфне Агентство повідомляє, що в Берліні знову з'явився Радек, котрий пробує завладати засобами з групою Спартац.
ПОЛЬЩА:
В Варшаві легіонери б'ють ерейське війське. Курьер Бельський повідомляє, що большиховці насувалися на Варшаву з трьох боків: Вильно, Гродно, Ліда-Білосток і Барановичи-Бересть. Большиховці галасують через три тижні за натт Варшаву.
РУМУНІЯ:
В Бухарешті, як тільки вийшла звідти німці, почались єврейські погроми. Євреї роблять енергійний опір. Передають, що в одному з боїв було забито 300 чоловік і ранено коло 1000.
РОСІЯ:
В своєму добровольчому армії повідомляється, що 29 січня після упер-того бою добровольчими захоплено Кисловодськ і Євентуки.
Вальмонцький Тикант, видаючи збори й майно. Біля ст. Мінеральні Води забрано в полон біля 600 чоловік.
Що є й може бути.
Стамовище большевиків з кожним днем все гірше. Англійці просуватися на північ та на заходи Росії все далі. Вони надійшли вже на 80 верст до Петербургу, захопили низьк міст по Балтійському морю. Естонці їм багато досягнути. Становище в ряди кімового війська. На архангельському напрямку англічні просуватися теж досить успішно, захоплюючи все більшу територію Росії. На сході Росії армія руського генерала Колчака б'є большиховиків. Вона захопила Уфу та інші міста. З добровольцями большевики кам теж кепсько приходять, їх б'ють.
Зброй в Росії дуже мало, не ви-стараняє навіть винтовок. Ще біля двох місяців тому большевики отопосили «день винтовки», ц.-т. день збору винтовок по всій Росії.
Хліба, сала та інших продуктів немає; люде голодують, фабрики всі значною, краму не виробляється ніякого, а тої, що був, уже ледве розібрали. Ті заводи, що виробляли набої до гармат, тепер зачинено. Отже, стрільяти нічим. По всіх морях навколо Росії стоять ворожі кораблі, які не допускають підвозу низького краму та зброї.
По Україні.
Бюлетень Інформ. Польового
Бюро Армії У. Н. Р.
За 3-го лютого 1919 року:
ВОЛИНЬ.
САРНІ, 3-1. Повідомляють, що там великий зачат інформація на село.
ЖИТОМІР, 31-1. В місті спокійно. Обрук звільнений від большиховиків. Видитано їх аж за 35 верст від Овруча в Овруч був діл. Він кривка разом пе-ходила із рук в руки. Большиховці поводилися з населенням дуже погано, грабували. Селяне таким осіжетом були обурені. Терії селянє самі посвяті забори проти московських большиховиків і розшаков.
ЖИТОМІР, 2-2. У Новелі вся польська влада обеззброєна нимцями. З ватриванням дня німці починають вирупляти і покидати Голово.
ЖИТОМІР, 3-2. Ушантований концерт для дуже.
ДУБНО, 2-2—19 р. Серед козаків роспочалася осьмий прайс.
Поділля.
ВІННИЦЯ, 3-2. Відкрито фанарську школу. В повітах і на колії залишанці Поділля спокійно.
МОГИЛЬВ, 3-2. Взаємовідносини між адміністраціями, військовою владами і громадянством гарні.
НОВО-УШІНЦЬКІ, 2-2. Провадиться робота по організації.
БРАЦЛАВ, 2-2. Видується з'їзд волостних спілок. Населення прихильне до Директорії.
ВІННИЦЯ, 3-2. Імпль 3 на 1 лютого бандити грабунки зроблено озброєний напад на повітову скарбницю кількість грабуваннями в 12 чоловік. Наша відбито вартоївими, які виявили відгуку і хоробрість по охороні скарбниці.
БАЛТА, 1-2. Видується повітове на родне зборання.
Херсонщина.
ЕЛИСАВЕТ, 2-2. Махновці тероризують населення.
ТИРАСПОЛЬ, 2-2. Повітовий селянський в'їзд відбувається.
БИРЗУЛА, 3-2. Поки що спокійно. Полкове Інформ. Бюро Армії У. Н. Р.
Приказъ командира штаба 2 корпуса и гор. Винничи 36.
10 февраля 1910 года.
§ 1. Область приказу по гарнизону г. Винница отъ 5 февр., за № 13 вел ресторанъ, театръ, кинематографы должны закрыться ровно въ 10 час. вечера. Края того по приказу штаба 2 подольского корпуса ть 4 февраля за № 12 г., для Винницы находится на военномъ, но мене-неходитъ въ выру чегонидасть по улицамъ послѣ 11 час. вечера; въ виду чего, хостер строго воспрещается.
До меня неходитъ въ выру, что приказы эти, инонорные линии не вследствіе, а гестораны и пруга мѣста увеселенія обязуются открыть по полному 10 час. вечера; приказывая въ виду того, что съ закрытиемъ ресторановъ, театровъ и кинематографовъ ровно въ 10 ч. вечера, а дѣло не культивировать извѣстныхъ мѣстъ разстрія, запрещается выхьдить на улицу послѣ 11 час. вечера.
Такъ, не подвергайте этихъ постановлений суться арестовы и наказаній въ отвѣтственности за закономъ въ военномъ времени.
§ 2. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 3. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 4. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 5. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 6. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 7. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 8. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 9. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 10. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 11. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 12. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 13. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 14. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 15. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 16. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 17. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 18. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 19. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 20. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 21. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 22. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 23. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 24. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 25. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 26. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 27. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 28. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 29. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 30. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 31. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 32. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 33. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 34. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 35. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 36. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 37. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 38. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 39. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 40. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 41. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу только для прохождения къ дому и обратно.
§ 42. Винницкіе жители должны быть на улицахъ не болѣе 10 час. вечера, а съ 19 дня събственнаго пособія.
§ 43. Настоящимъ приказомъ вводится въ силу ревизоровъ и Марьянова-Призывного.
К Хвостову, 1910 г.
м. Винница.
Заглавіе по тѣхъ, то что съ 5 час. вечера не могутъ быть въ улицахъ, чрезъ 2 часа. Допускается заходъ на улицу
Наказ ч. 2
Особливого Коменданта м. Вінниці та Ок. Львів.
11 Лютого 1919 року.
От сам наказую всім мешканцям в м. Вінниці бунними поставшичим на армію на протязі всього часу війни, без різних пред'явлення, що представляти, датися двох день 14 і 15 лютого в мос. Управління (Пушкінська 7).
Отаман М. Ковенко.
ОБ'ЯВА
Головний Начальник постачання військ у Н. Р. повинен зміцнювати в Вінниці та око- лись, що не захищається відомостям у них є військове негативисте гарматне, іжненерне та електрично-мобільне, кулями від півніць та зверстки.
Оролошуючи про це, пропонується завантажити у військових Управлінь про кладність, маючого майна і доставити його до 20-го лютого цього року.
За доставлене майно будуть визначені гроші.
Наказ ч. 3
11 Лютого 1919 р.
Особливого Коменданта м. Вінниці і Ок. Львів.
До моєго відома дійшло, що велика кількість класних ватонів задержується на станціях залізничних, через те, що во- ни завантажені різними об'ємами під житло.
Вагони призначенні до перевозу по за- лізничних військ і урядових особ по службовим справах і на в яких разі це можуть служити для даних під'їзд.
Особливо в той же час, коли пра- вильна перевозка військ на фронт зв'язана найважливим чинником в тяжкий і рішучий боротьбі за істнування Української Народньої Республіки, коли наші загони напружують всі сили щоб підтримати правильний залізничний рух, — нелегка пересування в цій праці є неспри- ятним і алеочинні.
Займання вагонів під житло закупорює станції і приносить необхідному шкоду Республіці, а також викликає слушни обурення серед війська, яке поклада- ючи своє життя за рідний край, приму- чене пересуванню по залізничних в хо- лодних погодах.
Виникаючі такий стан ведуть не спра- ведливим і недопустимим, ніж на увагу всього особам, які займають під житло класні вагони на станції Вінниця і всіх стан- цій робочих меж комендатури негайно звільнити ці вагони.
Командуванням станцій наказую сте- жити від особистого відповідальності за виконанням того наказу, не зупиняючи чиєсть перетримування виселенням і вагонів. Про це б, які виявлять поверт- небажання злівати цьому приказову — негайно мене сповіщати.
Отаман Ковенко.
Наказ ч. 4
Особливого Коменданта м. Вінниці і Ок. Львів.
11 Лютого 1919 року.
Наказую Старшинам і Урядовцям Ки- ївської міської Комендатури, які зараз перебувають в м. Вінниці і вільні від праці залучення в дорожню мені Управління, кут Миколайської та вул. Кропивницького повинні прийти до мос. "Тай" Отаман М. Ковенко.
Наказ ч. 6
Особливого Коменданта м. Вінниці та Ок. Львів.
13 лютого 1919 року.
Призначається Начальником Штабу Особливого Коменданта м. Вінниці та Ок. Львів Полковик Мишаків з 13 лю- того ц. р.
Наказую Начальникові Штабу зараз же прийняти всі справи Особливого Коменданта і приступити до виконання обов'язків, а також зорганізувати реш- ту Штаба.
Особливий Комендант (підпис).
НАКАЗ
По залозі міста Винниці.
Ч. 16.
11 Лютого 1919 року
м. Винниця.
§ 1.
Наказую Корпусному Інженерові, за три доби з часу оголошення цього наказу закінчити реквізицію всіх самоходів (автомобілів) як належних міністерствам, інститутам, установам і частинам так і приватним особам.
Примітка: В посвідченні на користування автомобілем помітить: 1) кому належить авто- мобіль. 2) число його по м. Винниці і приватне шофер а його помішника.
§ 2.
На кожній самоході видати посвідчення і число по м. Винниці. Число мусить бути вел- ликими цифрами написано позаду і переду самохода.
§ 3.
Не дивлячись на брак бензина і дуже ко- ротенькі кінці з м. Винниці самоходові кор- ристуються старшини і урядові ледвавих установ не тільки по службовим справам, але і по приватних бо часто я помічав на авто- мобілях жінок.
Наказую Комендантів міста в порушенню з Начальником Міської міліції установити контрольні пости за для проворки права їзди на самоходах
Самоходи затримувати в день спальним правором, в нощ ліхтарем.
§ 4.
Всі самоходу у яких місці зазначеного в § 1 терміну не було посвідчених до репету- вати і відрахувати до гаряжу Штаба Корпусу не дивлячись на посаду особи яка в той час користується самоходом.
§ 5.
З всіх осіб про яких виявиться, що вони ізязили не в службових справах, сказати про- токол за для притягнення до відповідальності.
Начальник Залоги Колодій.
Комендантський Освіт Лихогляд.
НАКАЗ
Коменданта Штаба 2-го Корпусу та міста Винниці.
Ч. 37.
11 Лютого 1919 року
м. Винниця.
§ 1.
Ще до цього часу до мене звертаються багато осіб в справі реквізиції помешкань. Довожу до загального відома що всі справи реквізиції помешкань належать виключно до Позавійськометненої Революційної Комісії (Ро- маненська вулиця Ч. 37 з-а поверх) кухні і потрібно звертатись як з ізгохинним про ствол помешкань так і за всіма скаргами.
§ 2.
Управління Коменданта (Богдана Хмель- ницького Ч. 8) однозначно помешкання в готелях лиця для дільковослужбових, які прибувають до м. Винниці по службовим справам на скілька дони.
§ 3.
Старшини та урядовці, які займають при- ватні помешкання по отчооду або роквіції і які не мають ордерів Позавійськометненої Рек- візиційної Комісії, повинні звертатись до Ко- місії за ордерами для заверення їх комісією.
§ 4.
Перевірку ордерів покладаю на представ- ника Комендатурі при Комісії, якому нака- зую скласти загальний список старшин та ура- довців, займаючих реквізовані помешкання з зазначенням: 1) посади, рангу. Імені тай приватне й до якої військової частини або установи належить 2) скільки душ семі 3) скілько кімнат займає і 2) адреси помешкання.
§ 5.
Старшини та урядовці які не пред'являть ордерів до комісії на протязі 3-х доб, або винних оправдуючих документів вважати муться свавільниками і будуть притягнені до відповідальності.
Комендант Шеремет.
Комендантський Освіт Лихогляд.
По Україні.
Бюлетень Головного Інформаційного
Бюро Армії Укр. Нар Респуб. За 11-го
лютого 1919 року.
ПОДІЛЛЯ. Жмеринка. 11—2—19 р. 11-го лю- того о 10 години в пасажирському залі розпі- четься професійний з'їзд загальничної спілки Жмеринської Округи. Представництво—один од 50 чоловік, організація меньш-мать на з'їзді одного представника.
МОГИЛЬВ-ПОД. 11—2—19 р. 8-го лютого на території Бесарабії розпочалась кулеметна та ружейна стріляння по румунам, що стояли в Атаках. Довідались, що до стрілянини спри- чинились провокації пострілів по румунам із-за гори між Атаками і Могильвом.
НОВО-УШИЦІ. 10—2—19 р. В повіті спо- кійно.
ВІННИЦЯ. На Поділлі і на колії залізниць спокійно.
ГАЙСИН. 11—2—19 р. У військових части- нах тихо
ЖИТОМИР. 11—2—19 р. В Житомирі, в Дубно та Старокостянтинові спокійні. Настрій коза- ків гарний. Видношення до поляків та боль- шовиків вороже.
Додаткові відомості з Поділля.
НОВО-УШИЦІ. Населення проїхання до уряду Директорії і визнає тільки самостій- ність України.
ОЛЬГОПОЛЬ. 11—2—19 р. Видношення насе- лення і військових частин до ліквідованого в Балті повстання спокійне.
МОГИЛЬВ-ПОД. Настрій робітничтва, селян- ства і війська звичайний. Взьмоводносини між владою та громадянством гарні.
ГАЙСИН. 11—2—19 р. Большовицьких висту- пів не було. З'являки заверусі рух по вузько- лії був припинений.
Додаткові відомості з Волині.
КОРОСТЕНЬ. 9—2—19 р. Вечером 9-го люто- го на наших позиціях спустився большишвик, який аероплан диту мав при собі газети і прокламації, в ляки наших козаків називати буржуями. Захвачені полонені большишки і делегати від большишвиків військ переда- ють, що воїні ворожити з нами не хочуть, але їх розстріляли і нищими страниними карами примушують. Помітний розвал серед больши- швиків армій. Населення, де побували боль- шовицькі частини, в склад котрих входять китайці і закоренілі москали носять українські назви.
с. НАРОДКОВИЧІ. Селяне бились з больши- швиками.
с. СЛАВЕЧНО. Большовики наклали 200,000 карб. контрібуції. Селяне прохають зброї для боротьби з большишвиками.
ОБРУЧ. Большовики наклали контрібуцію на образи. Знушаються над реалігійним почув- тям наших людей.
Головне Інформаційне Бюро Армії У. Н. Р.
По-Україні.
БАЛТА. Навернути спокійно. Селяне виганя- ють із села тих козаків, які під час больши- швикого повстання (6 лютого) перебували до дому, де їм заборонено жити; одбрано зброю й обмундирувку й виряжено, куда їх він бачуть.
В цей час поводили сканкальські райони се- лянські з'їзди аби мати змогу «пекати» повні інформації; свогочас такий з'їзд обтягся в Бал- ті. До большишвик в селянство ставиться вороже і гімнаті й-го цілком на стороні Директорії.
З пов ту пдвідомляють, що там спокій і по- рядок.
Загальне становище в Кам'янському повіті за останню добу без змін. Закликав переборачів іде; багато цьому перешкоджать свяжки за- носи.
ДУБНО Навернути спокійно; Повітова Вада Селянських Депутатів ухвалила організувати військовий отряд, які б боролися з к-т-р-ре- полюцією, анархією за поляками; це бажання має розкриття загальної телеграфному пропаганди Губернільна Рада.
УШИЦЬКІЙ пов'т. Настрій війська хороший. При діяч член Трудового Конгресу Солецький, який в з-з козаками довгі роки був у лавах, яким двох козаків дуже балорий.
УМАНЬ. В місті і повіті спокійно; настрій серед селян гарний, чоловостенці, які нама- лалися вести худ атитаню, задрентовані.
ХВАСТИН. — Скрізь спокій, настрій гарний. носиться уперти чутки, що Батиєв а гора і вокзал Каль забрані республіканськими війсь- ками Перевернення цього поки що не удалось.
ВАЛТА — Під час нанування болшевиків, а саме в ніч на 6 лютого, немці був учинений еврейський погром є ранені і забиті.
БРАЦЛАВ. — Повіткомендар повідомляє, що ва- стрій навернути тарнай анархічних випадків не було в двох військових частинах як не може бути кращий.
Навколо мобілізації.
До друку. Мобілізація відбулася по всьому краю, поряд з тим, що на 13 січня про мобілізацію розповсюджувалася у всьому території України. У цей день саме порівняно вих громадян з Території І та ІІ, В-14 км на вагу, підготовки і виконання правил мобілізації по підставах уряду про мобілізацію на північному напрямку. 13 січня розповсюджувалася тільки на тих місцевостях, де мобілізація вказана в цих наказах категорії про мобілізацію.
Команди по вирішенню негативних питань про призов і відстрочок повинні бути зроблені, що особи котрі прийшли на Україну після 13 січня, коли вони мають мобілізацію. В цьому разі документи про це та інші випадки зважаються на Україну після видання наказу про відстрочку короткострокової променя мобілізації.
Кожна додає, що всі прохання по призову і відстрочках повинні надсилатися на 1-му військового міністра в колишньому статусі та позиції.
Приказ Директора загеральних та ужасної радою народних міністрів: 1) Закон Срочного терміну повинен бути виконаний до 20 січня, але згідно з законом про мобілізацію на 19 листопада 1918 року призначення приводу новороссіян в 1918 році селян, 2) Перевести на приводи першого до п'ятого мобілізації 1919 року призов до перших державних служб молодих людей, що зареєстровані в 1890 році.
Приказ № 179
Голови Управління В'язького місцевого Бюро. Ресурс-закону.
26 січня 1919 року.
На основі ст. 17 закону від 13 липня о призові, зважаючи на публікації уряду про мобілізацію, що встановлено для служби приватних селян, яких членами Грузинського Конгресу всього-всімових отримання конгресу, незалежно від часу вибору Великий міністр.
Начальник Г. У. Ревен, Штаб-атаман (показки), 11).
Приказ № 180
Голова Управління військ Української Народної Республіки.
26 липня 1919 року.
Всі дозволені призови, зважаючи на Командування отримали ст. 1 винна с. п. № 22 Гавайський Атаман приватність:
1) всіх катарових корупцій воєнних муніції.
2) Сумеречну кадру 1, 2, 3, 4 та 7 січня вибору корупція, останніх на всього розгорнута, а стаття із уряду-офіцерами і надалі звичайною кадру.
3) Всім муніційними виконаннями, якщо той член уряду на п. 2, приватність № 22, немається повинен зважитися на всього розгорнутого.
4) Командувачі виконують корупцію, даний і муніції призву всіх мінор, чи-то до 10 фанатичних для отримання підпису на звичайну кадру.
5) Невиконання, що обмежене визначення на канцелярському розпорядженні всіх муніційних призву всіх мінор, чи-то до 10 фанатичних для отримання підпису на звичайну кадру.
6) Всі виробники короткострокових приводів не бути тільки по петлі 20 фанатичних для отримання підпису на звичайну кадру. За неспецифічною вогню вибору, бало до 15 февраля сьогодні на містах думи молодих і приватних муніцій.
Альянс Грузинський управляється (показки).
Тановище на місця
В Кам'янці Подільському,
певних декретів нас повнодома по прямому другу була розслідування властивості в Вінниці з 1-го Наполеоновим. Схожу на Кам'янцький.
1. Настрій в Окрузі спокійний. Основна на відсутності інформації у муніципальному центрі.
2. Громадянство задоволено призваним губернського комітету Краю, якого є селянство надіслало про 1 дівочку (будуть заміщені особами, в крим статую приводити в контакт місцевих демократів.
3. В громадянських колах деякі тенденції проти допомоги бессарабської Директорії.
4. Громадянство стурбоване не вмістом вимогових дій мж Українсько-Читантовою.
В Житомирі.
З розмови по прямому другу березнями комісаром виявляється, що на цих двох містах було збудоване 3-зуттю. За неспецифічною вогню вибору, бало до 15 февраля сьогодні на містах думи молодих і приватних муніцій.
Альянс Грузинський управляється (показки).
В Київі.
З Визнання на Болішевикі повинен змусити серед громадянства, певна селянство державних і відомств. М стаття вказує, що евоюкуція необхідно припинити і на куроранні установах повернути в Житомр.
В Київі.
З Визнання на прямому другу розмова з Директором Капелларі Мі- ністра внутрішніх справ в Києві. Наступний в Києві стає плямкою спокійним.
Становище на фронтах Чернігівського, Волинського і Донбаському цілком тверде. Частина Міністр-президент Мехедський веліс міністерства у Києві і верху дідича перебування у Києві, що залежить від тих органів Міністерств, які за- лежать від тих органів Міністерств, які за- лежать в Київ і працювати там.
Полтавщина.
В зв'язку з поліпшенням стоянки на Полтавському фронті і розвитком наступу, полтавський оперативний комісар повинен був утворити губернський комісаріат з своїми управлінням апаратом.
В Жмеринці.
Вчора відбулася розмова по прямому другу представників міністерства внутрішніх справ з Жмеринськими повітовим комендантами, який повідовав, що в селах Жмеринці і околищах в радусі 100-150 верст шляхом спокійної породжувалися на Садгорія. І настрій взагалі твердий і садгорія.
Своїми держави декларували своє відчуття зв'язку в Европі, які відбуваються зараз в Європі.
Не дивлячись на офіційні заяви членів Директора, у різних частинах Європи і Азії продовжуються особливі боротьби, яка має метою заколпення чужих земель. У Германії наступають польські вояки, у Чехословаччині, на Кавказі бійтися грузини і румунами т.д.
Союзні держави в різних формах протестують проти такої тактики заколпення. Пільки мирова конференція має право призвати суперечні питання про кордони.
Не відь, користуючись сильною, відбиттям у квартетах, Коли для цього майстри заложені діставки, то їх треба визнати на конференції і там добиватися визнання права на ту чи іншу територію.
Нова зброя.
У вечір, 28 січня, до Києва прибули у висиланостях фронту найновішої конструкції французькими панцирями автомобілів з спеціальним авто-мобилями для бойового променя.
Вукні з ним прибув спеціальний французький службовий персонал для роботи з цими машинами.
Війна з большевиками
Головою Українського Генерального Штабу повідомляло, що Катеринослав, після вперто-бою, завантажений больши-виками. Верхне-Дніпровськ і Хортиця в наших руках. На Катеринослав вели наступи, крім місцевих большевиків, ка- таїш латині та матроси.
Інша:
1) Венеційський Городской Комитет Комуністичних (большевиків) на Україні дозволив до еліт бойових у Місця в новий робочий час. Начальник їх керувався в заключенні суддів, якщо бояться сам себе.
Умови виробляваного договору між представниками Директорії і союзниками: 1) Директорія У. П. Р. зводить на десяткових начальних у составе воскреснення єдиної в недалекому Російські.
2) Директорія У. П. Р. ображає колишньоповерхневого, який був на державному розмірі.
3) Українська Н. Р. об'єднує всі випадки боротьби з большевиками і розпространеннями в грашних Республіках.
4) У. П. Р. представляла в распоряжении спеціально образованого Штабу для всіх воєнних дій, які необхідно зробити для інститутивного тільки проти большевиків Великороссии.
5) Все вооруження отримає Республіканський вояк досягти бути об'єднаним і поцінованою області організації.
6) В оперативному відношенні Республіканських воєнних додати бути спочатку членом штабу.
7) Оперативний Штаб ображається в нижеслужбовому составі: 1) Представником союзного командування- генерал Л. Демидов, і добровольчої російської армії—ген. Грицина-Альвазова і 1 полкових легіонов—полк. Деяча пинцього.
8) В міжнародній штаб з'єднав представителі Українських Республіканських воєнних —Пачальник Штаба Рен. Матросов.
9) В м-в-тах запасних Республіканських селян вояків докупується безпосередньо формування отримав добровольчий армії.
10) Всі казацькі підприємства і вступи зборових-армій одноразово, якщо необхідно, повинен бути об'єднаний безпосередньо формування отримав добровольчий армії.
11) Всі казацькі підприємства і вступи зборових-армій одноразово, якщо необхідно, повинен бути об'єднаний безпосередньо формування отримав добровольчий армії.
12) У. П. Р. призначає енергичних м-в-тах велоджинських союзів Тру-дових Комуністів.
13) У. П. Р. об'єднується не допустить на її території Союзов Р. С. і Кр. Депутатов.
14) Союзне Командування буде всього боротися з большевиками, снабджає боєвими приналежностями.
15) Союзне Команд
ЦЕНТРАЛЬНЫЙ АРХИВ КРАСНОЙ АРМИИ
Нач...........19 г. Оконч..........19 г.
№ дела 5334 листов 57
Фонд Штаб Петлюровской армии.
№ фонда Архивный №
53-228.
6243
Содержание дела
Протеза административно-сборной. харантер,
Разделы в трезви
Описывал 8.3.1939 г.
1833
Ишаб Юнешко урочища SD
Разведка. омд
53228
Дела обобранные у про-
тивника. Наказ верховного
Командование
19 10 19 г. Ком.
ст. 19 г. Ств.
1. 37 лист Коп.
Итого в сем. деле писанных и перенумерованных ревизуем сельб (ГХ) /15/ I-1925 г. Москва.
(Замеч. 1 ст. совок Огневич - ВВ)
Држк Третий Армии
Н. Николаев
д №49-56-систем
Центральный дорожный узел
Московского военного округа
1 сол. армейской инженерной бригады
ПЕРЕВІДЕНО
Дата 27.06.88 Кабаков
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
В даній справі № 90
Фонду № 1048 Опису № 1
Пронумеровано 48 (сорок вісім) +1626 = 64 аркушів
(цифрами і прописом)
з них літерні №№
пропущені №№
Вкладення
Брошури, газети: 2, 3-9, 141-15
Графічні матеріали:
інші особливості документів
Документи із згасаючим текстом: 10, 11
"22" 01 2010 р. Підпис
ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ
(що зроблено і вказівки оператору)
" " р. Підпис
СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО:
| видачі | Під час | повернення | | видачі | Під час | повернення |
|---|---|---|---|---|---|
| підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата | | підпис, дата | підпис, дата |
Друк. 9/04
22.01.10
ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ:
| Консервація | Опра́ва: | Мікрофільмування: |
|---|---|---|
| (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | оцифрування
18.12.2016 (Дата) (Підпис)