Листування з Радою Народних Міністрів УНР, міністерствами про заснування православної церкви у Варшаві, заяви священників про призначення на посади, 1922, 149 арк. — частина 1/2
Перейменування: 26.12.1918 - /1922/ Міністерство сповідань Української Народної Республіки, мм. Київ, Вінниця, Проскурів, Рівне, Кам'янець-Подільській, Станіславів (Галичина); Тарнів (Польща)
Анотація
Копії протоколів нарад представників українських партій, надісланих до Міністерства сповідань УНР; Копії протоколів засідань Ради Народних Міністрів УНР, Церковної ради, засідань шкільної ради пасторських курсів, доповіді і рапорти інспектора курсів; Копія відношення Міністра сповідань УНР до правління Центральної української сільськогосподарської кооперативної спілки про опікування над українськими культурно-освітніми установами; Повідомлення зі штабу Головного Отамана військ УНР С.Петлюри про становище на фронті; Особисті листи політичних діячів про налагодження діяльності православної церкви, допомогу українцям, які емігрували з України; Копія інструкції комісії при Міністерстві освіти УНР про збирання історичних документів, листування з міністерствами УНР про переклад українською мовою церковних книг та їх видання; Листування з Радою Народних Міністрів УНР, з Міністерствами УНР, з українськими дипломатичними місіями в Італії, Румунії, Чехословаччині та інших державах, з Міністерством закордонних справ; Ви
Історична довідка
Перейменування: 26.12.1918 - /1922/ Міністерство сповідань Української Народної Республіки, мм. Київ, Вінниця, Проскурів, Рівне, Кам'янець-Подільській, Станіславів (Галичина); Тарнів (Польща)
Назва справи
Листування з Радою Народних Міністрів УНР, міністерствами про заснування православної церкви у Варшаві, заяви священників про призначення на посади, 1922, 149 арк.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ
Житомирської області
(був колишній М.О. УРСР м. Харків)
ФКР 1072, спм 3 вдх 9
МІНІСТЕРСТВО ВІРОСПОВІДАНЬ УНР
Листування з Радою міністрів,міністерствами про заснування православної церкви в Варшаві,заяви священників про призначення їх на посади
1922 рік
на 149 арк
Міністерство ісповідань Української
народної республіки
ДЕЛО №—
Диспутування з ленінградським радою
міністрів, міністерствами про організацію
православної церкви в Варшаві, Торнові,
зайви священиків про приєднання їх на
погоди
Заказано 8 березня 1920 р.
Закінчено 15 липня 1920 р.
(В справі в документах за
май, 1920 р.)
Артель „КИЕВ-ПОЛИГРАФ“
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ
Будівництва МВС УРСР м. Харків
Арт. 910-41
Цена 16 к.
на 149 шматків
Со Пресвященству
Пресвященнійшему Діонисію єпископу
Кременецькому, Викарію Волинської Єпархії.
Милостивішему Архипастырю и Отцу.
22 марта 1949 г.
Со сего просьбы прихожане в. Ивана Яуденка
подобно ограничимся у еволинской церкви
в Нижнем Ширяй, на Урале, и вынуждены были
вынудить Пресвященного Діонисія, Кременецького
єпископа, прихожане в. Ивана во имя всевидящего.
Домохазяйств подписанных на приглашении при сих
приговоры уполномочены нашихъ собраниемъ свеба
Костюка и Ивана Масілкуха ходатайствовать пред
Вашимъ Пресвященством о написании въ нашъ
приходе священиковъ бывшаго нашего учителя
и ныне Діакона в. Озденека служилого у Павла двукін-
лука либо наша хорошо известного труженика
и глубоко религіозного письма который воспитывалъ
нашихъ дѣтей и насъ во страхъ Божій.
Техрещенно нашего священника Петра Жижковаго
сміреннішего просимъ удалить какъ недостойнаго
пастыря тискою теравдующаго о своихъ обидах,
а напротивъ разбращаетъ приходъ и священ
Одноствійши распрофраняетъ цинкуду, наприкмѣр:
у насъ въ приходе дѣтимъ люди умираютъ безъ
напутствія Св. Харовы т. п. нашъ священника
Мребута за неповидо болыного 15-12 р., а иначе
неповидыватъ не окажется, за перередній предупрата
100р., что не всякий во разоренномъ еще можетъ
платить и выкуренды поребатъ безъ напутствія
и христіанськаго поведінка. По ссмим вон прихованки
въ Иваньд емфренними предтавленнями оствшенимъ
нашему Архипастырю, и оттуд удовлетворено просили
возбужданіе Дальнейшихъ высообразій и неуряданія
вс приклада удавить всьми писависткао нашимъ
Священника Петра Житковича, и на сю интето
назначить вельмъ приходомъ Диногласно издранного
и велики уважаемаго Диакона Павла Срукіан-
рука, рукоположив его во Святѣ Іерей.
Учини
О ссмь емфреннымъ просить вашего Преосвящен-
ства уполномоченных отъ велми прихода
Седовтъ Ярослав Иван Могилы Лев Китинов
При составленіи настоящаго прошенія присут-
ствовалъ Иванецкій сельской комитета, что подпн
сами и приложенныя пегатид достовѣрности
Иванецкій сельской болта Е. Головинског
Секретарь: Д. Клименко
Марта 8 дня 1919 г.
въ Иваньс.
Приговоръ
Мы, нижеподписавшійся уѣздный съ Ивана Дубенскаго у. Волинской губерніи Собравшись сегодня на сельской сходѣ постановили: Ходатайствовать предъ Его Превосвященствомъ о назначении въ нашъ приходѣ Свя- щеннопаркства уважаемаго нами бывшаго нашего учителя ииы Діакона с. Одинця Муркало у. Павла Лукианура. Причины побуждающія насъ утруждать Ваше Преосвященство изложены нами и поданы на имя Вашего Пре- священства отъ 30-го Января/ст.ст./ текущаго года.
Удѣржаннаго же нами о Павла Лукианура, мы знаемъ какъ усерднаго служителя и ревностнаго православной вѣры, котораго и просимъ назначить намъ. Для ощущенія прихода, отъ напавшись повлекаться въ приходѣ Чипуновъ впростопустомъ, которую разбили нашъ О. Настоятель Петръ Жижневич.
О семъ смиреннѣйше просить прихожане с. Ивана Дубенскаго уезда.
Ксифрамотныя.
Харитонь Мулыкъ, Профимъ Костюкъ, Вениаминъ Милыкъ,
Мірошь Костюкъ, Яковъ Конюкъ, Приходій Бойко, Филипп
Лищевикъ, Максимъ Бильякъ, Пихонь Пишнепукъ, Петръ
Гуменюкъ, Имаша Клишнекъ, Федоръ Лайка, Федоръ
Левченко, Савва Шлыгукъ, Демьянъ Пишипчукъ, Антоній
Яковдкій, Николай Власимовичь, Семенъ Тынденокъ,
Александръ Балабко, Зосима Мартинюкъ, Леонтий
Пашукъ, Сидоръ Шлыгукъ, Государі Панасюкъ, Пригорій
Даниловичь, Михаилъ Хомарь, Иоакимъ Лопшуря,
Александръ Яросинукъ, Василий Костюкъ. Кирилланъ
Антонъ Мулинъ, Мудевъ Мулинъ, Стефанъ Свѣточки,
Стефанъ Беридий и Григорій Самошкъ. Павелъ Климентурь
За непримитивное въ числа 35 г. и по ихъ синков
просьбы прописаны Левъ Растовер
Французскіе.
О. Фроутт, И. Овсейчукъ, П. Кобринъ,
Фр. Матишки, В. Баруля, Григорій Кошмовъ
И. Моранзурь, В. Шепашикъ, Т. Мересевскъ, Ф. Гираскинъ
А. Пеллесврь 123 Агрономиченъ молочныя
Китовъ сапожникъ, Петръ Линіарыкъ,
Павелъ химиктъ, Феликсъ Головкинъ, В. Хоркувъ
Григорій Мозицукъ, Доницій Клименко.
Семенъ Беридий, Максимъ Емельян,
М. Раскѣльвичь, В. Левинъ, К. Тайсвингеръ
А. Баладка, С. Безыдерый, Иванъ Пшеницынъ
миранъ, Ростовскій ми., чилимукъ и Плакаевскій
тетя въ Кловичькѣ В., Николай
драгачій УОВАТЪ, Госпр. Михоцеръ
Кастовцій приговоръ упоминаемымъ Гр-ова Ростока
милно представить в. парх. Карамельвъ
При составленіи настоящаго приговора присутств-
вали Иванскій сельской комитеты, что подписанія
и примѣщеніемъ печати удостовѣряемъ.
Иванскій сельской совѣта М. Мулинъ
Секретарь: Ор. Петзурь
Февраля 27 дня стст. 1919 г.
с. Иваны.
Азій Мих. паперови 44-го
Сво Високопреосвіт.
М. о. Благочиннаго Іонрупи Акімрехағо у,
Священнику о. Николаю Осарову
Священник Муринкої ц.
св. Каймань в Акимреку.
При всіх шанобливих предстаєннях Вашому
Високопреосвітості дивдуючися пригніченням
о вторинной церкви взносъ 310% пра мишинах
церк. лайшаков на Водарнію-440р.25 кв
красныя кресть от Иванчика 1Кр.55к. зі Кручинки, сокі
на церкви Водарній, въ 186.-28р. 90к. уп. Ігр. єв прома
мало пуда свячей (цемс, іонь повдур) 20р. и5 кв
Вийнську мідрюнала „Гасиляри Пашивъ" забоподує по
мурдіе-Зор., весо - 68вр. 25к. Кеньо переловом.
1419 г. Священник Николаї Осаров.
Черніговъ ЗДиус
ев V 26.
М. ГОРВАТ
Збірна матерія івз.
Історія Атмосфери
Здобуто Юрієм
Пирискіним - Кн. Собор
№ 422 Липець 1930 р.
В. П. И.
НАСТОЯТЕЛЬЬ
СИАСО-ПРЕОБРАЖЕНСКОЙ
ЦЕРКВИ
Августа 31. July 191 г.
№ 54.
У Ахтырка Харьк. епархія
По Высокоблаговоленію
Помощника Гласнаго 1-го окр.
Архіер. упздд, священнікъ о. Кли-
кона Оседрову.
Мы сего представляемъ 20 р. за про-
данная восьмь, елки в колесе въ
двд. (1-й. вс іюня м. и 17. б іюля м. с. 1.)
на церковь конселярія Ивана Времен-
наго церкв. Управленія въ г. Малыровѣ
и 2 р. "собранія" 29 сего августа въ повозу
видѣніе мебелі.
На нужды добр. армій самовременны
отъ сего еписко им церкв. сумма: 1000р.
пред. библіотеки 1 полушковая (57),5 руб.
серб. (по 1 р. серб.) и 2 медінныхъ сереб.
медалей церкв Староста, каковыя сии
вдругомо во іюль с. г. мѣсто колендрату
г. Ахт., отъ коего получено разписка.
Преображенской церкви гор. Ахтырки
священникъ Димитрий Ивановъ
Конія
До Ради Міністрів У.Н.Р.
Міністра Споводань
Воклад.
В серпні усього року в розпорядження Кирило-Мелкодев-
ського Братства і першої Української наравії в Кам'янці
Подільському перейшов Каменецький Раданський Ратедраль-
ний Собор із усім рухомим і нерухомим майном.
Але в кін. на 4 на 5 вересня в соборі сталася пожежа, згоріла
звійкиця, вигоріла паламарня, згорів дах над вівтарем, попа-
дами дзвони і поразки попсована іконостас. Після пожежі рода парах-
вії і Братства, щоб як найскорше погашти службу Богу в соборі, погала
ремонти і звернулася до українського православного чоловічества
за прошовом допомогою. Але держави батьковий руйні
пропаданням не може дати коштів на ввес ремонти собору.
Зараз найбільша нелайкою роботою по ремонті є збудування
дачу над вівтарем, бо коли цього не буде зроблено, осінні
дощі й морози доведуть понеприйм схил над вівтарем і напра-
вим шкоду буде коштувати ще дорожче. Тому голова
Ради Першої Української Парафії в Кам'янці звернувся
до мене з проханням - повідомитися про асібування
потрібних коштів з Ферзького Скарбу на збудування дачу
над вівтарем собору. З дачою до прохання кошторишу
видно, що на покриття дахом Каменецького собору
потрібка сума 3546019 Рад. 88 коп., або від мільйонів дев'яносто дві тисячі тридцять девять гривень 76 шилінгів.
Вважаючи на те, що перехід Кам'янського собору в розпорядження Кирило-Мефодіївської Братства є важливим здобутком у справі укра-
їнізації нашої церкви і ка те тежже стосовище
в ділі задоволення релігійних потреб, яке виникає для українського православного громадянства в Кам'янці з пошкодженням цього єдиного українською
сфари у тому місті, і з його боку визнаю
необхідним прохання голови Ради Першої
Української Гарантій в Кам'янці задовольнити
і прошу амбітувати з Коштів Фершавної Скарбниці
сім мільйонів гривень, з тих обрахунком, що недостача по кошторису в сумі понад 92000гр. може покритися приватними пожертвами укладенства.
Міністр Головідень І. Олійко
15/х 1920р.
З оригіналом згідно і в чиї копії
склавлено: "закупор" і закреслено "майна"
М. в. о. Фельдштейн Волинський
Загальний Справ А. Самойлович
ЕПИСКОПЪ
Подольскій и Врацлавскій
Ноября 26 дня 1919 г.
№ 2717
Въ Подольскую Духовную Консисторію.
Возникшій въ г. Каменецѣ незаконный Украинскій
Синодъ состоящій изъ запрещенныхъ въ священнослуженіи протоіерееы и священниковъ, и Уполномоченный Урядя У.Н.Р. Иогіенко разсилаютъ свой распоряженія антиканоническаго характера.
Предлагаю Духовной Консисторіи немедленно
обьявить духовенству епархіи, что всѣ священнослужители, подчиня щіеся та огнъ распоряженія будутъ запрещаемы мню въ священнослуженіи съ преданіемъ ихъ церковному суду Всероссійскаго
патріарха.
Подлинное подпшало: Пимень, Епископ Подольскій и Врацлавскій.
1919 р. Грудня 25 дня Подільська Духовна Консисторія мала міркування про висилку по належності де яких перехідних сум Консисторії, залишившихся невисланими до цього часу.
На приході перехідних сум Консисторії по 16-е Грудня біжучого року записані між іншими слідуючі суми, складні з різних громових зборів: на "Гробъ Господень" 352 карб.2коп.
На Палестинських поклонників 448 карб. 31/2 коп., на книгу описаніе докім. и дѣль, хранящихся въ архивѣ св. Олінда" 115 карб.
на користь товариства пострадавшим на війні солдатам-1313 карб. 75 коп. на користь товариства по призрінню дѣтей лицъ, погищихъ при исполненіи служебныхъ обявленностей 821 карб. 91 коп.,
на користь славянам 235 карб. 24 коп., на глухонімих 9,5 карб.
Ік.. На братство парці небесної 1234 карб. 88 коп., на цер Епіскопа СЕРАФИМА - 23 карб.10 к., на храм Николи в За 29 к., на користь товариства "Відий Хрест" 109 карб. 5
користь голоавчих в Буковині та Галичині 492 карб. 66 к.
користь товариства "Перковна Свята" 1077 карб. 5 коп. на і ранених козаків 47.819 карб. 37 коп., на користь Епархі Комитету хворих і ранених вояків 238 карб. 85 к., на корис Скобелівського Комітету 327 карб. 53 коп., На користь пострадавшим від війни 73 карб. 23 коп., на користь Романівського Коміте-ту 2074 карб. 24 коп., на користь Сербії та Черногорії 1227 карб 47 коп., на користь населення Западної окраини 14 коп., на ко- ристь Татьянівського Комітету 438 карб. 47 коп., на користь тора риста памяти вояків, забитих в війну з Устрієм, Германією та Туреччиною 2382 к. 37 коп., на користь товариству допомоги сімей- ствам вояків 129 карб. 60 коп., на користь полонених 3" карб.
Про висилку по належності де яких громових зборів.
60 коп., на користь «омітету Елізавети» єдорівни 955 карб. З к на користь татьянинського привту 413 карб. 2+ коп., на виликоді дарунки для воїків 7 карб., на користь комітета Міліци Миколаєн ни І карб. 55 коп., на користь «георгіевського Комітета» 655 карб. 93 коп., на користь «омітета по улаштованню курсів для увічних воїків 843 карб. 20 коп., на виданя допомоги 5 карб. 50 коп., на користь благотворительни. товариства 10 карб. 94 кап., на потре- би вілни 5 карб., на користь Олександрів. комітета 6 карб.2к., 2% кружечного збору 85 карб. 20 коп., на користь Георгієвських кавалерів 4 карб. 95 коп. на храм увічних воїків 3 карб.56 коп. на користь прі та " Яслі" 21 карб. 3. коп., пострадавшим мешкан- цям м. Київа 654 карб. 76 коп., и того 65.60І карб. І4½ коп.
СПРАВКА: I/ «Міністерство Ісповідань, надіславши при відно- шенню від 3-го Жовтня біжучого року під ч.2089 списк різних пере- хідних сум Консисторії, які нев показані були в запису, як оста- ток на І-е Чересня цього року, запропонувало Консисторії негайн переслати вищезазначені суми до Управи Кам"янецького Українсько го червоного Хреста.
2/ Окрім вищезазначених сум, в тім же списку зазначені ще такі суми, які Міністерство пропонує також вислати до Управи Кам"янецького Українського Червоного Хреста, а саме: в списі під ч. І44-м на прогони преосвященному МИТРОФАНУ 471 карб. Зкоп., під ч. І48-м 2 % кружечного збору 85 карб. 20 коп. і під ч.І49- на часопис " Голос Подільської Церкви" -160 карб. З цих сум 85 карб. 20 коп.- 2 % кружечний збир, здавна призначений на користь Епархіяльнога Поечительства, а І60 карб. вислані 21 Сер- ния 1918 року до редакції газети " Голос Подольської Церкви", також помилково записанні невисланими 471 карб. З коп., позаяк ця сума повернена по належності в Черезні 1919 р. і записана в росхід під ст.ст. 52 (300 карб.) і І56 ( 17І карб. З коп.):
ПОСТАНОВИЛИ: Маючи на увазі, що в други справці цього про- токолу І60 карб. на часопис " Голос Подільської Церкви" і 471к. З коп. записані осраточними, не відсланими, куди слід, помилка- во позаяк повернен поналежності 21-го серпня 1918 року ( І60к; і як записано в Черезні 1919 року під ст.ст. 5- ( ЗОС карб.) і І56 ( 17І карб. З коп.)
Духовна Консисторія призначає: окрім 471 карб. З коп. на прого-
ни Преосвященному МИТРОПОЛИТУ, 160 карб. на часопис "Голос Подільської Церкви" і 85 карб. 20 коп. 2 % кружечного збору, належних Епархіальному Понечительству. решту вищезазначених в цьому прото колі грошей, всього в загальні сумі шістьдесят пять тисяч пістсот один карбованець 14½ коп. (65.601 карб. 14½ коп.) дати наказ Скарбинку Консисторії вписати в росхід з перехідних Консисторських сум і надіслати ці гроші до Управи Кам'янецького Українського Червоного Хреста, при відношенні Консисторії про одержання грошей. Дати також наказ Скарбинку Консисторії виписати в росхід і надіслати до «Чархіяльного Понечительства повідомити Консисторію про одержання грошей. Члени Консисторії: Протоєрей ( підпис), "«атедральний протоєрей (підпис), / підпис/, Свящ.(підпис), Секретар (підпис) Столоначальник (підпис).
РЕЗОЛЮЦІЯ: 1920 р. 14 Липня Настоящий журнал Консисторії в якомусь случаю не може бути признань основательним К-рія произвольно і незаконно присваиває собі право первоначально назначения собранных сумм. Управа "Кам'янечкої Українського Червоного Хреста" куди предположено К-рія дать переходящія сумми не можуть имѣть никакаго отношенія Гробу і Осподню, къ чалестинским поклонникамъ, къ Синидальы Архиву, къ Братству Царицы Небесной, к глухонімымъ, къ заграничному Барскому Храму, къ Сербіи, Черногоріи и т.д. і т.д. Даже деньги собранные на хворих і ранених козаків не могут быть переданы въ вѣденіе этой Управы ибо раненые повинны відбиватись ко всь Каменець но и въ Валтѣ и въ Гайсинѣ и въ Врадлавѣ і въ прочих городах Подольской Епархіи, съ какими Каменецкій Красный Хрестъ давно уже не имѣеть никакой связи. Журнал возвращается Консисторії безь утвержденія съ предложеніемъ хранить всѣ перечисленныя суммы безъ передачи ихъ куда бы то ни было впредь до созыва епархіального собрания духовенства и мірянъ, какого (собраніе) вияснитъ вопросъ о дальнейшей судьбѣ этихъ денегъ. ШИМЕНЬ Єпископ Подольскій і Врадлавскій.
З ординацією згттв: Свб. Диковод М.Кравець
В.П.И. єпископ Подольскій и Брацлавскій. Ноября 10 дня 1919 г.
№ 2684.
В Подольскую Духовную Консисторію.
I. Настоятель церкви при Каменецкомъ Університетѣ, Протоіерея
Евфимій Съцінскій.
2. Проживающій въ г. Каменцѣ протоіерея Василій Липковскій.
3. Начальника Отдѣленія при Министерствѣ Исповѣданій, проживающій въ г. Каменцѣ священникъ Макарій Крамаренко:
4. Пребывающій въ Подольской епархіи, главный священник Украинской арміи Антоній Матієвь и
5. Директоръ Колобянской гимназіи, священникъ Подольской епархіи Павелъ Погорѣлко запрещаются мню въ священнослуженіи, впредь до рѣшенія дѣла о нихъ Святѣйшимъ Патріархомъ Тихономъ, по слѣдующимъ причинамъ:
Протоіерея Евфимій Съцінскій в виду того, что I/ еще в началѣ 1919 г. самовольно прекратилъ молитвенное поминовеніе и возглашеніе за богослуженіями имени Московскаго Патріарха Тихона, 2/ ввелъ самовольно за богослуженіями украинскую фонетику въ церковно-славянскій языкъ, 3/ вступилъ въ члены Кирилло-Мефодіевскаго братства, агитировавшаго противъ православной русской ієрархіи, и, вопреки моему распоряженію, остался въ немъ, 4/ отложился отъ Московскаго Патріарха, признавъ автокефальность украинской церкви и принявъ званіе члена незаконнаго Украинскаго Синода. и 5/ принималъ дѣятельное участіе въ возмущеніи противъ своего епархіальнаго архіерея, обсуждая вопросъ о лишеніи его кафедры и даже свободы.
Протоіерея Василій Липковскій въ виду того, что I/ состоя въ вопреки моему распоряженію, членомъ Кирилло-Мефодіевскаго Братства, принималъ дѣятельное участіе въ агитаціи противъ православной русской ієрархіи, 2/ самовольно употреблялъ за богослуженіями въ Каменецкомъ Кафедральномъ соборѣ и другихъ церквях Украинскую фонетику въ церковно-славянскомъ языкѣ, 3/ самовольно совершалъ богослуженіе даже на украинскомъ языке, 4/ отложился отъ Московскаго патріарха, признавъ автокефальность Украинской церкви и принимая на себя званіе члена незаконнаго Украинскаго Синода, 5/ при открытіи означенного Синода обнару-
жиль в своїй ручи явно неправославні убвдження, пренебрежи-
тельно отзвавсь о канонах церкви и 6/ принял дѣятельное учас-
тіе въ возмущеніи противъ Подольскаго єпархіальнаго Архіерея,
обсуждая вопросъ о лишеніи его каѳедры и даже свободы.
Священникъ Макарій Крамаренко въ виду того, что 1/ самоволь-
но ввелъ за богослуженіямъ , при священоцѣйствіи въ церкви По-
дольской Духовной Семинаріи, Украинскую фонетику въ церковно-
славянскій языкъ, 2/ вопреки моему распоряженію, вступилъ и ос-
тался в числѣ членовъ Кирилло-Меѳодіевскаго Братства, агитировав-
шаго противъ православной русской іерархіи, 3/ принял дѣятель-
ное участіе въ возмущеніи противъ Подольскаго єпархіальнаго
Архіерея, обсуждая вопросъ о лишеніи его каѳедры и даже свобо-
ды, и 4/ отложился отъ Московскаго патріарха, признавъ автоке-
фальность Украинской церкви и принимъ званіе члена незаконнаго
Украинскаго Синода.
Священникъ Антоній Матієнь въ виду того, что 1/ самовольно
ввелъ за богослуженіями украинскую фонетику въ церковно-славян-
скій языкъ, 2/ самовольно, безъ благословенія и согласія выс-
шей церковной власти, распространилъ для богослужебнаго употреб-
ленія составленную имь на украинскомъ языкѣ молитву, 3/ явно
обнаружилъ шаткость убвдженій въ православной вѣрѣ, допуская въ
свои храмы къ совершению богослуженій и проповѣдничеству уніат-
скихъ священиковъ/ 4/ подражая уніатскому духовенству, отвергъ вѣ-
ками установленную для духовенства одежду, легкомысленно одѣваясь
безъ нужды въ военный френчъ и 5/ отложился отъ Московскаго пат-
ріарха, признавъ автокефальность Украинской церкви и принимъ зва-
ніе члена незаконнаго Украинскаго Синода.
Священникъ Павелъ Погорѣлко въ виду того, что 1/однимъ изъ
первыхъ / еще в 1918 г./ самовольно ввелъ за богослуженіями упот-
рѣбленіе украинской фонетики въ церковно-славянскомъ языкѣ, 2/отло-
жился отъ Московскаго патріарха, признавъ автокефальность Украин-
ской церкви и принимъ званіе члена незаконнаго Украинскаго Синода,
и 3/ не принялъ мѣръ къ разстяпію и прекращенію упримъхъ и широко р
распространившихся слуховъ о предполагаемомъ рукоположеніи его въ
архіерейскій санъ для Украины путемъ симоніи греческими епископам
Пославъ именованнымъ лицамъ надлежащіе указы, Подольская Кон-
систорія не замедлительно поставитъ въ извѣстность обо всемъ выше
изложенномъ Духовныя Консисторіи всѣхъ Украинскихъ єпархій.
Подлинное подпись Имень, Епископ Подольскій и Брацлав- скій.
Певно:
Ст. Діловод Михайловській
Р А Д А
Української Правосл.
ПАРАФІЇ
у м. Вінниці.
5 Червня 1920 року.
До Пана Преосвященного АМБРОСІЯ Єпископа Подільського і Вінницького, Зразок до Пана Міністра Ісповідань У.Н.Р. дяк відомий
...вони розторгли зв'язки із єпархією, підозрюючи її омолодження у монастирях.
Іншими країнами, інших хір и пр. венцеря худи именіфедо
до ініціативи, зокрема в членуванні цього братства і по широму бажанню православних громадян-мешканців м. Вінниці, на загальних зборах, які відбулись 4-го сього Травня в салі Міської Управи ухвалено: "Утворити в м. Вінниці Православну Українську Церковну Парафію, де буде відправлятись служба Бога на Державній Українській мові." Для керування справами парафії на загальних зборах обрана Тимчасова Рада із 7-ми осіб, в яку входять п.п. Машкевич Юрій, Тетарко Архип, Гордовський Порфирій, полковник Попсуй-Шапко Олександр, Сукманська і Савачива Ганна. і 0. бір.
Українських громадян, які бажають відправити службу Бога тільки на Українській мові, в м. Вінниці знаходиться більше п'яти тисяч осіб. Постановою загальних зборів Української Парафії з дня 4-го Червня бімучого року доручено Раді Парафії негайно не приступити до утворення статей Парафії і відправки служби Бога, вихлопотавши для Парафії одну з великих церков в центрі м. Вінниці, якими з'являються церква Казанської Божої Матері і Вінницький Собор.
На підставі вищеозначеного і згідно постанови Всеукраїнської Церковної Ради у Києві, яка є Вищим Органом Церковного Відомства на Україні, Рада Вінницької Української Парафії має за шану прохати Ваше Преосвященство дати сьогодня-ж належне розпорядження про передачу Казанської Церкви або Собора для Української Парафії, призначивши як
час передачи, так і відповідних осіб в комісію, з боку Української Парафії комісія по прийому Церкви і церковного майна складається з членів Ради Парафії.
І при цьому додаємо, що ті особи, які зараз лічаться парафіянами цих церков, при їх бажанні, залишаються такими і надалі, яко парафіяне цих Церков.
Голова Ради: Ю. Матвєєв
Члени Ради:
Скрабник Ради:
Титарь Ради:
Посвідчив Секретарь Ради:
У.Н.Р.
М.І оп.
КОМІСАР
Подільської Губерніяльної
Церкової Ради
дня 22 червня 1920 року
ч. ІЗ.
м. Гаманець.
ДО ПАНА МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ.
Чеоднократно докладав я Вам, Цане
Міністре, що звільнений епископ Чимен веде
на своїх проповідях систематично-агітацію
проти Уряду Української Народньої «епубліки»
при нім маю за шану додатково докласти
що звільнений -пископ Чимен при своїй по-
іздці по ревізіях парахвій в чроску рів-
ськім повиті позволяє собі агітувати проти
Уряду Української «ародньої Республіки ка-
мучи, що ніякої України нема та ніхто не по-
винен виконувати роспоряджень Міністра Іспо-
відань. Заходив також до селян та росказу-
вав їм, що вина за теперешнє становище, яке
зараз панує в Подільській Губернії та на
Україні спадає на Іоловного Атамана ПЕТЛЮ-
РУ, котрий спровадив сюди Чоляків, а ці граб-
лять та нищуть селян.
З огляду на те, що такі проповіді звіль-
неного «пископа Чимена можуть мати великий
вплив на темну масу селян та тим більше під-
капати повагу Уряду V.Н.- в їх очах та заост-
рити їх відношення до Українського Уряду і
союзної нам Дольської Держави, маю за шану
прохати Вас, Цане Міністре, поробити своїх заход-
дів, щоб припинити шкідливу працю звільненого
«пископа Чимена для нашого Уряду та вислати
Щодписав: Р.об. Комісара Длугопільський
Згілно. Ст. Діловод
До Пана Комісара Ісповідань У. Н. Р.
ПОВІДОМЛЕННЯ:
Не дивлячись на те, що українське громадянство весь час протестує проте вчинків Пископа Пимена злочинна діяльність останнього ще й досі не припинена.
В своїх проповідях е. чимен весь час проводив во- рожість і нетерпимість до української ідеї, а за приставники Уряду висловлюється навіть глумливо.
В листопаді минулого року, сівши на свого улюбленого коника-зневаги і енависті до всього Українського, Пимен обізвав міністрів У.Н.Р. хлопчиками які працюється в державу і які до реальної праці цілком не придатні. Це було в той час, коли Уряд Український залишав Кам'янець і коли Пимен з прісними чекав сюди "Хозяйна землі Русской" Денікена.
Коли замість денікина до Кам'янець знову повернувся Український Уряд Пимен не тільки не припинив своєї шкодливої праці, а навпаки, ще усиллив.
Не задовольнившись тим, що висвятив на священиків трохи не всіх недобитків з армії "Хазяйна", яких вирядив на параходвідля єдинонеділильської агітації, ще й сам весь час розіздить по епархії з цією ж метою.
Агітує проти Українського Уряду, проти Нетлори, а головним чином проти єретиків, які заводять в церквах українську гімну, заборонену вселенськими соборами! / умен- товурть настірній Уряд, з яких будуть погоди стрижени і лені уніятські попи і т.ин.
В останній свій приїзд з епархії, зібравши в Соборі духовенство/в більшості російсько-чорносотеннє / Пимен, згадав про накази Міністерства Ісповідань, погрожуючи кулаком закричає, що він покаже українцям з ким вони мають діло.
Ця погроза разу була підхоплена його прісними.
Ваганько можна сказати ще за діяльність Пимена в цім напрямку, але гадаю що і пього досять. Прослухавши хоч одну таку
тенденційну проповідь, душа віруючого українця перевернеться од рел гійного обурення та образи.
Гові домолити про ці приклади діяльності св. Імена, маємо надію, що Ви, Пане Комісаре, подбаєте про те, аби «ряд Української народньої - республіки звільнив нашу церкву від цього владики і під- шукав їй більш відповідне місце.
Що стосується до фактичного матеріялу в цій справі, то певне «омісія, якій не буде доручено, знайде його д осять, коли пошукав там, де побував єпископ Нимен.
Двадцять три підписи/23/.
З оригіналом згідно:
Ст. Олівов
23 І 1920 р.
у.н.р.
Мін. Ісп.
КОМІСАР
Подільської Губерніяльної
Церковної Ради
ч. 16.
Дня 24 червня 1920 р.
м. Кам'янець-Под.
Дійшло до мого відома, що з
розпорядження звільнено єпископа Пиме-
на, іздать по селам священики по пере-
конанню денікінці та агітують між се-
лянами і збирають підписи від них за
протестом проти звільнення на покій
єпископа Пимена. Цю саму роботу та агі-
тацію в тім дусі ведуть також і з розпо-
рядження цього-ж звільненого Єпископа
і сельські священики, що зараз сталося
в селі Чернокозинцях.
О чим маю за шану донести Вам,
П.Міністре, до Вашого відома та до даль-
ших Ваших заряджень, що до припинення цеї агіта-
ції.
В.об. Комісара А.Длугопільський
З оригіналом згідно:
Ст.-Діловод
15
До Комісарів по розсуду збори громади (н. Миха)
Тиждень після часу сьогодні 24-го квітня/Кримтоп!
Епіскоп Нікодем і собори до проводи, мес. і чинов
скажали: Нею поставити Епіскопом Сімгр і Сімгри
наду право сидіти синьої Епіскопство або узяти в
святка тоді не каний засуд. Повторно про Оцієнк.
Я всеукраїнською опірним до своїх приказок, коли
Надання буде синьої на мий елдой, а от
Українська всесвято опірна до церкви.
Сімгр. Михаил —
128/384.
27 липня 1920 р.
Въ Подольскій Епархіальнный Совѣтъ.
Іюля 27 дня 1920 г.
№ 24/08
Священнику Екатеринославскои епархии Александру
Ждановичу, прибывшему въ г. Каменецъ, безъ предъявле-
нія мѣстному благочинному своихъ документовъ, и вступившему
въ составъ незаконно и антиканонической Церковной Рады,
вносящею въ жизнь Подольской епархии смуту и нестроенія,
запрещается мною священнослуженіе въ предѣлахъ
Подольской епархіи.
Епархіальный Совѣтъ произведетъ о дѣйствіяхъ о.
Ждановича надлежащее слѣдствіе и препроводить таковое къ
Екатеринославскому епархіальному начальству для дальнѣйшаго
движенія.
Инспектор Подольской и Волынской
Въ Подольскій Епархіальнный Совѣтъ.
Священникъ с. Немиринецъ Проскуровскаго у. Тимо-
ѳѳей Туркало а/ не испросивши законнаго отпуска
отъ епархіальнаго начальства, самовольно оставилъ приходъ,
б/ явившись въ г. Каменецъ, вступилъ въ члены антиканониче-
скою Церковной Рады, вноситъ въ жизнь епархіи смуту и не-
строеніе и в/ самозванно, безъ представленія епархіальнаго
Епископа и безъ утвержденія высшей церковной власти, принялъ
на себя титулъ и санъ протоіерея.
Въ виду означенныхъ дѣйствій, священникъ Туркало
отрѣшается мною отъ занимаемой имъ должности настоятеля
церкви с. Немиринецъ съ запрещеніемъ его въ священнослуже-
ніи и съ преданіемъ церковному суду.
Тимченко, Еткеровъ
Митрополитъ и Братчевъ
Святейшій
Мр. Уст.
10 хт. 921.
З:
Прем'єр-міну 2974.
Мінус Вж. Сп. 2975
Мінус над. вчіт. 2976.
Млгавори їй чому
консул першакаї 10/ХІІ місяця
дечени, маючи ціну Абв, Вр-
сомитавки? Нам (зачем) ем,
Кашир розглянувши що не-
гайно дозволу виїзду сказа.
Зазначено письмово до Вас
М-р Бендеран
заг.
Telegram
Hotel Bristol
Ogienko Tarnow
Przeyto dn. / 192...
godz min.
podpis.
Urząd
Borczcnow 60 mów 23 dn. 4 godz min.
Zofija Ruisowa oraz wniosek
Mieszka i nas Borzcrowie
rzepetnie zrabowana bolszewikami
iprosza sie rychle wystac pieniędze
podroż Satuawa
Stefura
Zarząd Telegrafów nie przyjmuje odpowiedzialności za straty, wynikłe z późnego przesłania lub doręczenia telegramów
M P.I.T. 1010 (V. 921) 3.600.808.
Przewód Nr 274
Uwagi słusbowe:
I niezgod wiersz: lit.
ni: Tysieczny i Stro
no: Pago, Vcloga, Dr Luy
19/III 42 o sob
У. Н. Р.
МІНІСТЕРСТВО
ІСПОВІДАНЬ
Департамент
Відділ
"2 серпня 192 р
ч 3
до Головного Міністра У. Н. Р.
Священника Степанченка
Павла Вишнівського, павла
нацелення.
Конів
Гаєнавецькому Казимиру,
сопадаєржний Опіре Ізюмському
розпорядженням, щоб т. отець, який
нас приїхати до Києва, був
з собою все учи Святій Божій
погоджено.
М. кр. Свя. Фоту 203
Константин Власовський
Передавайте з рук до рук; з хати до хати, з села в село.
ДО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ.
НАКАЗ Ч. 1.
По Повстанчеським військам Української Народньої Республіки.
Чотире роки большовики обіцяють утворити рай на землі, чотире роки обманюють нарід, але не раз у раз за гарними словами таки-ж гарні думки і діла. Чотире роки большовицького раю зробили своє діло. Не потрібно зараз росказувати ні селянинові ні робітникові ні працюючому інтелігентові, про те, чого хотять большовики, що таке комуна і як большовики будують свою „Робітниче-селянську владу“...
Своїм пануванням большовики доказали, ХТО вони, чого вони хотять ПЦО--роблять і до чого--готуються. Війна без кінця, мобілізації, реквізиції, „Тижні“ різного здирства. Навить не свідомим роскрилися очі.
Перетерпівше все знущання над собою, народ більше не вірить червоним катам, народ готується до бою. Не тільки на Україні, але у всіх кінцях бувшої Росії хвиля народнього гніву піднімається до найвищого ступеня. На блажається БУРЯ, яка змете раз на завжди червоних катів з лиця землі.
Уже чується наближення бурі, повстання проти большовиків в Кронштаті, в Петербурзі, в Москві, в Сібірі і по інших містах і краях, ясно дають знати, що підходити кінець пануванню большовиків, надходить кінець мукам народа.
Ще лютують большовики, заливаючи кров'ю пожежу повстання, вірні їм Китайці та каторжани, ще боронять своїх цапів. Але як не могли чотире роки тому назад обронити царя жандарми, а Гетьмана карателі, так не зможуть стримати нарід і наймити „Леніна та Троцького“.
ГОТУЙМОСЬ ЖЕ ДО ОСТАННЬОГО РІШУЧОГО БОЮ. Мусимо стати як один до нього. Мусимо стати до бою організовано, скувавши себе залізною дисципліною. Мусимо памятати, що тому, хто не стане до боротьби проти гнобитилів разом з нами, не повинно бути місця на Українській Землі. Провадиться зараз велика підготовча праця по рангізації аймбутнього повстання.
СЕЛЯНЕ, ОБИТРИКИ, ІНТЕЛЕГЕНЦІЯ.
ВСІМ ВАМ МІСЦЕ СЕРЕД БОРЦІВ ЗА ЗАГАЛЬНУ ВОЛОЮ. ІДІТЬ ДО ПРАЦІ. БЕРІТЬ НА ЗАМІТКУ ВСІХ, ХТО БОРОНИТЬ БОЛЬШОВИКІВ, БЕРІТЬ НА ЗАМІТКУ І ТИХ, ХТО НЕ ПОМАГАЄ БОРОТИСЬ, АЛЕ ЖИВЕ НА НАШІЙ ЗЕМЛІ, БО НЕ БУДЕ ЇМ МІСЦЯ СЕРЕД НАС ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ.
КОЛИ ВСЯ ПІДГОТОВЧА ПРАЦЯ КІНЧИТЬСЯ, ВИДАНИЙ БУДЕ НАКАЗ ПРО ПОВСТАННЯ, ДЕ БУДЕ СКАЗАНО, ЩО І КОМУ ТРЕБА РОБИТЬ, А ПОКИ ЩО, ГОТУЙТЕСЬ ДО БОЮ.
Ні одного не організованого вибуху.
Чекайте наказу.
Головний Отаман Військ У. Н. Р. СИМОН ПЕАТЛЮР
Начальник Штабу Юрко ТІОТЮННИК.
Передавайте з рук до рук; з хати до хати, з села в село. Грамотні переказуйте не грамотним.
До Української Церковної Ради.
Протоієрея Нікандра
Никифорова.
Доповідна записка.
У зв'язку військового друховання 21/III-1920 року було ухванено мітущо вати Головного Воєнного війська Українського. Аросі прося тегром, який мітучь однак, практично не вживавться.
Прошу Церковну Раду, подбати про те, аби вище зазначений мітущ було введено до практичного воєнного
15/І 1922 р. Прот. Н. Никифоров
До Української Церковної Ради.
Протоієрею Никандро
Никишиновів.
Документ Замітка.
Усторічно відомо, що сучасна
Уніярська православна священицтво
з'явилась на Вкраїні не раніш, як на
предмістях XVII віку і з намігрою рухом зали
нього (грецькою) впливу, а до того часу
Священики почини одяг твій веретов
населення, серед яких проходила їх шлях
дова діяльність. Крім того ж наяву
козацтво на Вкраїні набрало характер
турку військової організації, з'явишась
Запорожецтва Січ, а в ній церква і
військове духовенство. Зайшов і вдал
козацький, перше між уведено було до
всімиту раду і підрядників серед вейськового духовенства.
Не може бути сумніву, що Духовенство вейськове носило в той час (XVI-XVII ст.) одяг козацький, відповідний рангу і лише пізніше, так і то тільки коли йшли до церкви на Синоду, звичайним додали підрядник і раду. (Справка: дж. "Пастирськ. Соболідн.", 1893 р., Військове Православне Священицтво"). Усюди вимагали від Овсянника, як і тепер вимагають; умовним вейськовою земліть, З огляду на зазначене, висловляти з міркувань історичних, національних і практитчних, прошу Українському Церковному Раду, всімт заходів, аби Український Вейськовий Духовенство було приєднано право в то-за церковною Синодові посил поглинути вейськового одягу з відз на наш військового рангу.
1/І 1922 р. - Прот. Н. Никифорків
Прохання в зв'язку: монія.
протоко 1-1.
1922 року Січня 12, Горкавна Гала країнська, заслухавши високу пропозицію пана міністра Ісповідень професора
І. Огієнка,про вживання на благальні іктенії прохань:
"1/ об Господь послав синосте всім братам нашим, по всіх країнах суціл. 2/ об Господь відкрив очі цілому Світові на правду українську 3/ об Рідну Землю нашу було звільнено від ворога, 4/ об всім нам часливо вернутися до краю Війного 5/ Доб спокі та щастя настали на Україні,"-зв'язна влучність і відповідність в сучасни мент вживання цих прохень і ухвалюючи, щоби прохання вживались при Службах Божих. Голова - ермовної Ради Митр. Прот. П. НАВЕЛЬСЬКИЙ /в. р./ Члені Ради: митрофоринь Процесор ОПУНІВ /в. р./Прот. В.
НИКИТИН ІВ/в.р./Секретарь . ГРОХ-ГРЮХОЛЬСЬКИЙ /в.р./
З оригіналом згідно:
Діловод
міністерства Ісповідень
З-р Левов.
17-I. 1922.
72 207
П'ято Клєвідження з 25
Клєвідженій моїм Документом
Ошеною Забаганної
Узьтілеони Погнії
Високодостойний!
Фладико!
Ласкаво прошу Васе преовидженько
допомогти пред'явників, щобо очеви-
ся на одній з пагадів Волині. І
Замбожений Овящення о димляло
Протьорових Церкви ставило
мене відомий, яко їдер? З вам-
ким постачальником довізом імк
невтомний дія на кибочую-
світкову за чуманії уклону лоці:
Мезелі: невеликі урбо-нез!
Тілька недовгий за Заграда Данилю
м.о. Видового і вони кельвоних окупок-
Ут з Клименко /Вого незваривсь за
Меден Повді, Замешевки в Равели
кі на подільно Зано-Запинорами
воро Окріку з діворками , Інші
туди-около поглибування.
Певним у посвідчені за лесенки-
Музей доводжі Ващого Клєвідження
Одну Вое Забаганній і тому
не забудь мене зелової світла
мамбок.
З поважного почестя Я. М.
РОСПОРЯДЖЕННЯ № 824
МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ
17. I. 1922 1921 року.
Дайте мені:
Коли мимо моїх в дні 30 грудня
1920 або в січні 1921
р. ч. Помад Вєлика
в селі, уз. на.
раду і вказав.
Т. Олешко
У.Н.Р.
Міністерство
Закордонних Справ
Департамент Чужоз.Зносин.
"12" січня 1922 р.
4.../4м/21.
Таємно
До Пана
Міністра Ісповідань.
Міністерство має честь переслати при цьому для Вашого, Пане Міністре відома витяг з чергового докладу п.Голови Дипломатичної місії у Варшаві.
Міністр Закордонних Справ
Директор Департаменту
Чужоземних Зносин
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч.62 Одержано 14-7-1922 р.
Виконано До справи Ч....
ВИТЯГ
з докладу Місії У.Н.Р. в Варшаві від 28.XII
21 р. ч. 35т/352.
ЕКЗАРХ АРХ.
ГЕОРГІЙ.
20 грудня приймали ми в помешканню Ко-
мітету Екзарха православної Церкви Архієписко-
па Георгія. Були на чашці чаю представники
українських громадянських кол і преси. Розмо-
ва була дуже простою і щирою. Були зазначеплені
принципіальні питання нашого національно-цер-
ковного життя. Між іншим владика сам просив
Комітет клопотатися перед польською владою
про передачу православної українській парафії
церкви на Уяздовських Алеях і обіцяв піддержа-
ти відповідну прозьбу комітету. В цій справі
я збираюся під час наміченого побачення з п.
Начальником Панства подати меморіал і вжити
відповідних інших заходів, бо вважаю що для
національної справи нашої істнування окремої
української парафії в Варшаві мало б велике
значення.- Треба буде побувати у Міністра виз-
нань релігійних Р.П.П. і вплинути на Арци
Біскупа КАКОВСЬКОГО щоби не пошкодив нам в
цій справі.
Вважаю дуже корисним прихилити, а коли можна, то й притягти Екзарха-Архієпископа Гергія до нашої національно-державної справи і культурної роботи, бо ж Владика має в своїй православній пастві в Польщі - переважно українців. Отже дуже прохав би п.Міністра Закордонних Справ війти в зносини з п.Міністром Ісповідань. Може п. Професор ОГІЄНКО особисто завітав би до Екзарха, або хоч надіслав мені для передачі Екзархові відповідний, добре обґрунтований меморіал про стан релігійного і національного руху серед Українства, про органічний зв'язок між цими рухами і т.п.
З оригіналом згідно: Млабри
Старший Діловод
Д-р Чупа Зм.м.з.д
Міністерство Ісповідань.
Вхідна Ч 62 Одержано 16-7-1929 р.
Виконано До справи Ч.:
Копія Угові Деплом Місії в польщ.
6/І 1922.
п Міністре
З огорченою Звістю роблю вашої меці в Польщі, а добре
з про зносини його з експертом православної Церкви в
Польщі Архипропоном Юр'єм. Думаючи, що Міністр
Закордонних Справ повідомив уже Ває про під мируван-
ня, яке висловив п. Алукашевич всупроти вашого не-
бажання з архипропоном, а з сього боку тяже поба-
ження вважається додільним і однобоким ін-
тересам мої потужки, якщо Ви, п. Міністре, про
вадире що до справ церковних у Польщі, - а й
мляк Польщі Зюкрена. Знаєна таєрива православ-
ної української населення, перебуваючого вини в межах
Польщі, вамалась програмного заопікування релігійни-
ми інтересами усіх церковних. Так само вимагається
певної кривошнува і діяльності самого експерта,
українське погодження за синодом Католицької
політики. Тадого, що наша персональне побажан-
ня з Архипропоном Юр'єм милий багато цим
справі допомогти.
3/І - уважно.
Від 28/ХІ.1922 р. 35-т /352.
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч. 4/. Одержано 10-І-1922р.
Виконано До справи Ч.
Витяг з чергового звіту Дипломатичної Місії в Польщі
ЕКЗАРХ АРХІЄПИСКОП ГЕОРГІЙ.
20 грудня приймали ми в помешканні Комітету Екзархів Православної Церкви Архієпископа Георгія. Були на честь цього представники українських громадянських кол і преси. Розмови була дуже просторою і широкою. Були зачеплені принципіальні питання національно-церковного життя. Між іншими Владика пам'я проєкт Комітет клопотався перед польською владою ро передачу православній українській церкві на Улядорських Алеях і обіцяв піддержати відповідну пропозицію Комітету. В цій справі я збираюся під час незмінного побачення з п. Начальником Пенсієв подати меморіал і вжити відповідних жодних заходів, бо вважаю, що для національної справи нашої існування окремої української церкви в Варшаві мало б велике значення. - Треба буде побувати у Міністрів визнань релігійних Р.П.П. і вплинути на Архієпископа Ковського, щоб не походив нам в цій справі.
Врахував дуже користливим показати, я коли можна, то й притягти Екзарха-Архієпископа Георгія до нашої національно-церковної справи і культурної роботи, бо ж Владика має в своїй православній пастві в Польщі як - переважно українців. Отже дуже прохав би п. Міністра За кордонних Справ увійти в зносини з п. Міністром Ісповідань. Може пан Професор ОРІЄНКО ось кого звітав би до Екзарха, або хоч нідіслав мені для передачі Екзархові відповідний, добре обґрунтований меморіал про стан релігійного і національного руху всеред країнства, про органічні зв'язки між цими рухами і т.д.
Свідчу:
Матюх сич
Міністерство Ісповідань.
Вхідно 4/1. Одержано 10-7-1922
Виконано До справи Ч....
Пану Міністру Ісповідань
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч 108 Одержано 23.I.1924
Блоковано До справи Ч
Високоповажний Пане Міністре!
Прикладаю при цьому Копію Грамоти Церковної Свято-Миколаївської Братства, про здійснення мене Погодження баченою цього Братства.
З великою повагою і пошаною до Вас
Литераторши Протопресв. К. Гацзевськ
Міністерство Ісповідань.
Вхідно Ч.158 Одержано 23.V.1922 р.
Виконано До справи Ч.
Копія
Грамота
До Високодостойного Архіпрелє-
тера-Архіпастиря Армії і Півто УНР
Паномъ Гаврила Базилевського.
Церковне Свято Миколаївське Братство
Карпій-Вискої Парохії на Волині, знаєть Вашу
Користь працю на Користь Української Вітчизни.
Як урочисто Православної Церкви за часи перебування вищій Волині з 1918 р. сим. Усів'я Велика-Роман по
Стравах Дуревши, де на Ваші течі була по-
Кладено надзвичайно Запалю праці, що До
Перейдення в Памятний образ Освобождень без
Молитви України. Що заслужив зміну сітрувань і
воротами Рідного Краю, задавання Ваше хоти
І незвійш Зістапль вирокано, амето через
всесвітні наслідки праці зістаплень на Користь
Нашого краю, його народу і Автономної
Приховеленої Української Церкви. До цього часу
то забуттєм.
Рада Церковного Братства ширу ви-
слання Ваш саю сердечну подяку за нинішню
і Користь Культурну працю і прощити Всесвітній
Вчинкової Творця обманеності. Вашої
малої праці і о тоданні Ваш певний
Сили, Енергії і надані в тих не дує пра-
Ковати. Праця Ваша во всіх неможе бути
Забуття Українським Народом.
Ма Зміно, надзвичайно до Вас по-
шани і вдячності, За ту непошилну
працю, яку Ви понесли і несете даров
в військах, член Св. Миколаїв-
кого Братства просять Вас Пан
Архієпископу; отже не відпо-
вісти бути у нас посесшими
Помазов-Страхтев і своїм ро-
зумними вказівками допомогти
в скронині, но турбний прий. Щиро
просять Ваше Метнє Молитва
і благословіння. Підписані: Іоанна
Братства Недомовий. Член: свя-
щеник в, Курницький. Учитель тих
школ Н. Вельчиш. Секретарю В.Пан-
ченко, п. ш. Цінова адрес Могилово
1121. р 735.
З ознакою; веймо детальним
Звідно.
Митрополит Братський І. Павленко
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч 92 Одержано 23/1924 р.
Виконано До справи Ч.
ВИСОКОПОВАЖНОМУ ПАНУ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ
В і с ь к У. Н. Р.
Високоповажний
Пане Отамане .
Патирічна боротьба за визволення Рідного Краю, а над-
то перебування моє з армією у Польщі не протяг майже двох років, остаточно переконали мене, що великим чин- ником у зміцненню Держави мусить бути суто національна, а через свою національність і авторитетна, і могутня Церква. Як Уряд повинен цілком відповідати духу того народу, котрим він керує, так і церква по всім галузям своїм повинна виявляти душу тієї нації, серед котрої проводить свою святу працю. Уряд,- це єсть розум Держави, а серце Держави- Церква. Отже, як не може істнувати організм з розумом але без серця, так і Держава не може провадити своєї трудної праці без повного контакту і солідарності з церковою. В противному разі всі роспорядження і церкви і Держави будуть недоцільні і гідучи в супереч рдно одному, будуть, яко мідь звеньша і кимвал брячали?.
Я не знаю других народів, але ця думка моя переважно торкається тільки рідної України, де я народився, виріс і довго працював; та Польщі, котра гостинно прийняла мене, тимчасового вигнанця з рідного краю. Кому невідомо, що зробили і роблять для Польщі іхні національно-свідомі ксьондзи, або як уперто боролась майже на протязі сорока років наша рідна Українська Церква, не бажаючи підпасти під кормигу темної Москви. Не підперта з боку тогочасного близькозорого свого уряду, опинившись самотньою в не-
рівній і тяжкій боротьбі, Церква Українська впала, а упавши і нас роздавила на довгий , довгий час. Але по слову нашого Про- рока з під руїни, з під Богданівської Церкви-домовини встане Україна вільна, хороша, весела. І вона встала; а зміцнить і піднесе її на високу височінь тільки національно-свідома і ав- торитетна Церква Українська. А для того треба цій Церкві нада- ти авторитету, якого вона до цього часу не мала і не має. Бо у той час,коли церква Польська, яко католицька, опирається на такого велетня, як Папа Римський, Церква Українська у най- кращому випадку і то лише минулому часі, маючи на чолі своєму тільки Митрополита, і досі не добилась до автокефалії, на що має і каноничне право, як церква апостольська і історичне, як церква первозванна на сході Європи. От мий бачимо таке ненорм- мальне з каноничного боку явище. Стара Церква Українська / Ки- івська / - мати Московської церкви-залишилась при Митрополитові а донька її церква Московська, значно молодша від неї, має сво- го Патріарха з авторитетом Царьгородського-Вселенського, Анти- охійського, Олександрійського і других патріархів православних з котрими він і зноситься, як рівний з рівними.
Українська Церква в 40 міліоннім складі своїм, мусить мати і свого властного Патріарха-Українця, котрий як Патріарх, такої великої, давньої і апостольської /Андрієвської / церкви мав би і право сказати своє властне авторитетне слово нарівні з ос- танними патріархами. Думка поставити свого Патріарха виникла ще у 1917 р. серед членів утворенної з моєї ініціативи "Все- української Церковної Ради по скликанню Всеукраїнського Собору"
Не виражаючи на всі перешкоди з боку єпископів-москвинів на при- кінці 1917 р. Собор всех таки був скликаний Радою і носив ха- рактер суттю український, але завдяки, першій большовицькій на- валі-мусів розійтись. Коли ж друга сесія Собору роспочала свою працю уже при Скоропадському, то на цю сесію 2/3 попело або москвинів, або "малоросів", а нас, українців, було вигнано з собору. Таким чином справа провалилась не тільки з патріарше-
ством, а навіть і з автокефалією Української Церкви. Аби по дібного тому лише не трапилось вдруге, треба роспочати під готовчу працю тут же, на еміграції. Отже й дозвольте, ВИСОКОПОВАЖНИЙ Пане ОТАМАНЕ, звернутись до Пана Міністра Ісповідень, аби було розрішено скликати Церковний З"їзд Духовенства, Громадян і представників від Св.Покровського Ко- зацького, та Кирило-Методієвського Братств хоч би і у нас в Калішському таборі. На цьому З"їзді представниками Православної Української Церкви на еміграції можуть бути винесені певні постанови про необхідність мати свого Патріарха, а теж намічені ті шляхи, якими можна здійснити і провести вжиття думку. З огляду на необхідність скликати Всеукраїнський Собор, зараз же по повороті на Україну,- необхідно роспочати підготовчу працю. З"ад може вибрати комісію для під- готовчої роботи, яка і роспочне свою працю.
З оригіналом згідно.
Митрополит Протимирей І. Ганжелев
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч 93 Одержано 28.V.1922 р.
Виконано До справи Ч.
У. Н. Р.
Головний Священник
ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКИХ
„18 Січня 1922р.
Ч 28
Кам'яниць
ДО СПРАВИ.
" МІНІСТР 192_року
ВИСОКОПОВАЖНИЙ
Пане ОТАМАНЕ.
В додаток до мого докладу маю за щастя довести
до відома Вашого про наслідки праці відкритого
мною майже при кожній військовій частині Право-
славного Козацького Братства Св. Покрови. Пишу те,
про що оповідають старшини та козаки, котрі побу-
вали останніми часами в Україні на повстанні.
"Коли ми заходили в господу" розповідають вони,-
"то як нас навчали, хрестились до ікон, а потім
чемно вітали господаря та господиню. Нам давали
їсти і підчас їжі запитували нас, хто ми і відкі-
ля прийшли. Ми звичайно не признавались і помічали
що стежать за кожним нашим кроком. Коли ж ми пі-
сля їжі ставали навколішки, щоб подякувати Богу,
то господиня миттю вибігала з хати і поверталась
уже з цілою низкою господинь сусідок, котрі несли
для нас лучші найдки та напитки."Синочки ж наші
рідні", казали вони,"тепер ми бачимо, хто ви за люди
ви наші, ви "Петлюрці", бо бачимо, що Бог єсть у вашо-
му серцю. Ви не такі, як ті харцяляки, що глузують,
та кепкують над святими Божими церквами. Їхте ж,
синочки, та небійтеся, ні кого, ми переховаемо вас
від супостатів і нас дійсно і годували і переховували,
і,-коли було потрібно,- перевозили з міста на місто
даремно. Ця картина каже сама за себе.
З великою до Вас пошаною і повагою
Митрофорний Протоієрей Павло Гащевський.
З оригіналом згідно
Митрофорний Протоієрей Г. Гащевськ
Причому Міністерству Уповноваженого
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч 96 Одержано 23.I.1922 р.
виконано До справи Ч.
Високоповажними
Пане Міністре!
Князю Багману Івану Голованому
(Отимака) відповідь У.Н.Р. маємо посилати
до цього горпад від 18 числа Січня під
Ч.22; 23, про Центральний Український
Церковний Комітет повідомляємо
Вам.
З великою до Вас побажаною і пошаною
Митрополит Громовецький К. Станислав
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч 109 Одержано 23.7.1921 р.
Виконано До справи Ч_
ПРОЕКТ.
ДО СПРАВИ.
" " 192_року
МІНІСТР
ЗАКОН
про мобілізацію громадян Української Народньої Республіки на службу в державних установах Республіки.
I. Тимчасово надати кожному Міністерстві цивільного відомства Української Народньої Республіки право, в разі потреби, переводити на терені України, по мірі звільнення його від окупаційної влади, періодичні мобілізації на службу в установах його відомства громадян Республіки, що служили в тому ж відомстві на Україні за час з 22 січня 1918 року.
2. Мобілізацію оголошуються через належну об'яву відповідного Міністра і ті, хто підлягає їй, повинні явитися персонально з призначення в об'яві місця й час в розпорядженні відомственої Мобілізаційної Комісії, утвореною в наказу Міністра, а після іменування їх, згідно з загальним порядком, на відповідні уряди нагайно вступити до виконання покладених на них службових обов'язків.
Мобілізаційна Комісія користується інструкцією, що її видано Міністром.
3. Служив громадянин Республіки за час, що його зазначено в статті I, в різних відомствах, то його мобілізується по відомству, де він служив на протязі довгого часу.
4. Не підлягають мобілізації в порядку закону цього призаки адміністративні та їх помічники, а також службовці, що в момент мобілізації вже перебувають на державній службі.
5. За законні призаки належна по мобілізації вважається:
а., дозволення полі;
б., припинення зноски під час пошести, нападу во- рога, надзвичайної повіді і подібних тому непероможних не-
режим;
в., хорість, що позбавляє можливості виходити з
дому, та
г., смерть або тяжка, що загрожує смертю, хорість
батьків, дружини або дітей.
Про причини, зазначені в пактах а.в та г. той,хто
підлягає мобілізації, повинен до дня мобілізації подати
до Мобілізаційної Комісії в посвідченням Голови й Секре-
таря будинкового комитету в місцевостях, де комітети ці
функціонують, або належного органу адміністраційної влади
в інших місцевостях.
6.. Мобілізаційна Комісія має право перевіряти зазна-
чені в статті 5 посвідчення через своїх членів і в разі
потреби призначає новий термін для яких.
7.. За наявку по мобілізації без законних причин
/ст.5/ винний підлягає замкненню у вязниці по статті 20
Кодексу Карного /"Угол.Улок."/ на термін не нижче шести мі-
сяців.
Цій же карі підлягають Голови та Секретарі будин-
кових комітетів за несвоєчасне подання до органів влади
відомостей, що їх вимогатиметься на підставі об'яв про
мобілізацію /ст.2./, а також всі, хто в той чи інший спо-
сіб допомагатиме ухиленню від мобілізації, якщо за запо-
діяний вчинок не загрожуватиме на підставі Кодексу Карно-
го більш сувора кара.
8.. Справи про карні вчинки, зазначені в статті 7,
підсудні: Мировим Суддям, як що кара за них не перевищує
уявлення на 20 статті Кодексу Карного, і Загальним Судо-
вим установам - в інших випадках.
Керне переслідування за вчинки ці розпочинається
з повідомлення належної Мобілізаційної Комісії.
9.. Хто в мобілізованих в порядку закону цього слуг-
бовців наумисно не стане до уряду або наумисно не додержу
ватиме приписів закону, що до порядку урядування, або
свавільно ножине уряд, той підлягає карі, як за протиправну конну бездіяльність вледи в випадках особливо важливих.
ІО., Мобілізованих службовців за службові переступи притягається до карної відповідальності на загальних підставах, крім випадків, зазначених в виняткових законах.
II., Мобілізованих службовців може бути звільнено з їх урядів тільки при умові згоди на те належного їх начальства.
І2., Демобілізацію службовців провадиться на підставі окремого закону.
ІЗ., Виникнути між Міністрами при переведенні закону цього в життя будь які суперечення, то остаточно їх розв'язує Рада Народних Міністрів.
І4., Закон цей ввести в життя через посланців.
Міністр Юстиції Багриновський
З ординацією згідно:
В.О.Начальника
Крисконсультського Виділу Гуревич
6 вересня 1921 року.
Міністерство Ісповідань
Вхідне ч /114/ Одержано 23/1/1927 р. До справи Ч.
На погодження мій на ім'я Ваше від 24 Серпня (ч. 1124) і 28 Листопада
(ч. 1158) переслані п. де-
лераторії Національних Куренів О. Панча,
соким, яким ми відмовлено в прийнятті на курен на підставі
Відсутності Формальних дозволів які оголошені довідовниками по
3976
заяв з Огієм. Освіти в 24 краю.
Місце Котінен школяр і 48 років.
Гуфовної приватної школи,
Учительство не мав; має
Звання Учителя Церков. Школи в
дві прайдова Гурія, тобто три
учнів в річений дубер. імовіт-
ує; нелівничим, ціловором і
Серветаючи в с. м. Каменці, Вин-
ниці і Немишеви, тепер за-
ляга останнє речення слово.
слуговити Церкві Богові на Задра
коли наругат допущенія освіти
з сільською убожеїм має дум-
като церковне служителем,
з Деру Освітю. Дуже вчуро
присвятий Ідея Церковнолакета
п. Міністр ревнострадження
Проєкт від Преображенського
Преображенського тов. Діонія
випустити мене в сорга-
примушу істету, а пофін ро-
контролюєт в сам монастир Гіарв.
на дрешень, оїм що я
любина віруюча релігійна
і мене буть позиеття Церкві
монет підтвердить зразок
шк в Дніпропетровськ.
П. П.
Проєкт Тутора-Орелетт
12 Сентября 1922 р.
Міністерство Ісповідань,
Вхідне Ч/У Одержано 26.I.1922 р.
Спеціальна олопняжка справи Ч/У-ФЕДАР
КИЇВОПІТАНЬ
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч/113 Одержано 20.I.1922 р.
Виконано До справи Ч.
Громадянин УНР
Олександра Євдок-по-
Дніпропетровськ
Прошу.
Маю за думку заслужено прохати Вас, ви-
сокосповажаний Пане Міністре, розглянути мене
як зарахувавши мене в число кандидатів
на священики Американської Української
Православної Церкви.
Тут згодом додам супільний лист.
Олександр Євдок-Поліщук. —
до січня
1922 р.
Curriculum Vitae.
Народився в на Полтавщині в 1887 році.
Служив світлий служб у Полтавській дз-ковній Синьвазії, повний курє заї скінчав по 1-му разряду в 1908 р. В тому ж році вступив до Бахмаковского Державного Училища і скінчив курс по їстому - дійсно-вченого факультету в 1912р.
По закінченню вищої освіти, з 1912 р. до 1917 був учителем в державних міських школах: в Петрокові і Слав'яновці.
З квітня 1917 р. разом з О. Левицьким землянами Укр. Венерацькою Кам'янцем в Київі краєстичув до переведення українізації всіх свякових шкіл і з гаєм Центральної Укр.
Ради без перерви не з обов'язки по місцях адміністративних і адміністрування - керуючий. Перед залишенням України У.Н.П. рідного тяжкого 1920 р. був директором Української земляної в м. Новому Києві - в об'єкті директора державних літературних шкіл.
Олександр Кубя-Лодіевелький
Олександр Кудря-Потієвський 43
Народився в 1887 р.
Скінчив повний курс Колтабанії Духовної Семінарії на 1-му розряді в 1908 р
В 1912 р. скінчив курс Вищоюшою Богослов'я Університету на 3-й, -зат., фаховий курс.
Міністерство Ісповідань.
До Вхідного № 121. Одержано 24.I.1922 р.
Виконано До справи Ч.
Аттестатъ
Воспитанникъ Киевской Духовной Семинаріи Михаилъ Бурткевичъ, сынъ священника с. Кристина Радомисльскаго уѣзда Киевской губерніи Дмитрія Бурткевича, родившійся въ пятый день мѣсяца Ноября тяглова во семьсотъ семьдесятый шестой годъ, по окончаніи курса ученія въ Києво-Софрійскомъ Духовномъ училищѣ поступившій въ Августѣ 1893 года въ Киевскую Духовную Семинарію, въ коей обучался по Іонь митвамъ 1896 года и при професіи отмѣнныхъ (5) доброты устныхъ:
По извѣщенію священнаго писанія-очень хорошіе (4).
" библейской исторіи {хорошіе (3)}.
" общей церковной исторіи
" исторіи русской церкви
" богословія основному {очень хорошиe (4)}.
" богословія догматическому
" богословія нравственному — отмѣнныe (5).
" богословія объяснительному
" исторіи и общеиной русскаго раскола
" практическому руководству {очень хорошиe (4)}.
" дій пастыря
" гомилетика
" литургикъ
" русской словесности {хорошіе (3)}.
" исторіи русской литературы
по всеобщей гражданской
истории
" русской гражданской
истории
" алгебры
" геометрии
" физики
" паскалии
" краткой истории философии
" логики
" психологии
" дидактике-
греческому " Латинскому - хорошее -(3).
" французскому " немецкому } не обучался.
" начальные медицины - хорошее (3).
" церковному пению } очень хорошее (4).
" иконописанию
Во стилях посвящен 19 Ноября 1895 года.
По окончании полного курса учений в семинарии Михаил Буткевич приписался педагогическим Собранием, семинарских правлений, с утверждением кёль спаркишнаго архиерея. К первому разряду воспитанников оной со всеми преимуществами, присвоенными окончившим полный курс учения в семинарии 3 177 Всегдаше утверждено на 22 Августа 1884 года учетка православных духовник семинарий.
По отправлении воинской повинности он пользуется многими, предоставленными воспитанниками учений заведений 2 разряда (Устав о воинской повинности §56 п. 2).
Въ удостовѣреніе телъ и дано амъ Буткевичу Михаилу, сей аттестатъ отъ Правленія Кіевской семинаріи за надлежащимъ подписаніемъ, и съ приложеніемъ переписки правлѣнія. Городъ Киѳвъ, 1896 года, Іюнь 5 числа.
Ректоръ Семинаріи-Архимандритъ Іоанникій.
Инспекторъ Семинаріи-Ѳерономахъ Анастасій.
Члены правлѣнія
Преподаватель Т. Пшевковъ,
Священникъ Р. Бариловъ,
Секретарь И. Балабушевъ.
Я нижеподписавшій удостовѣряю вѣрность этой копіи съ подлинника изъ несокращенныхъ церковныхъ сборниковъ, представленный мною графу А. Ваддевичу Пилтцеръ, Кіевскому котаріусу, въ конторѣ сей, находящейся Оборонного участка по Николаевской улицы въ домѣ № 3, Михайловъ Димитріевичемъ Буткевичемъ, живущимъ въ городѣ Киѳвъ по Тюлевской улицы въ домѣ № 13. При сниненіи имь этой копіи съ подлинника, изъ послѣднихъ подлинныхъ стоковъ, притиска, риправки затерянутыхъ словъ и никакихъ особенностей не было. Всей копіи исправлено: "Сынъ." Копія ота засвидѣтельствованая мною представленіе въ утвержденіе, Димитрій Федоровичъ котаріусъ оплатить церковный сборникъ не подлежитъ. Т. Киѳвъ 1920 года Май 26 дня. По реестру № 24.
Котаріусъ Графъ Пилтцеръ.
3 копіи аттестату згінд:
Дійовога Вав. Кваснинскаго
Министерство Словѣнья
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч.124 Одержано 24/1-52
Виконано До справи Ч.......
До Високоповажного Тана міністра
Ісповідань
Громадянина Михайла
Буткевича
Заява.
Бажаючи здійснити давній свій намір
послужити на користь Української пра-
вославної церкви мене за чану ласково
просити Вас, Високоповажний Тане Міністр,
зділити мені Вашої підтримки, та посто-
янних перед спархіальними начальствами
щр до призначення мене пак-отцем відпо-
відної парафії на Волині, або Холмщині.
Прикладаючи до цього копій з нотаріаль-
ної копії атестата т. 1190 про схінження
повного курсу навчання в Київській душо-
вий семинарії, оригінал якого знаходиться
при справах в Київському університеті
св. Владимира, де я між схінженням навчань
в душовній семинарії продовжував свою осві-
ту прошу Вас, Тане Міністре, зробити
препорядження що закірення цієї копії, а
також про видану мені на підставі доку-
ментів що маються в мене посвідчення про
те, що збуджена і я отримав першими шкоди.
Громадянин М. Буткевич
24 Січня 1922 р.
Curriculum vitae.
Буткевич Михайло Дмитрівич,
син священника, народ. Глининою. 1876 р.
Скінчив Київську духовну Семінарію в 1896 р.
Київський Університет — в 1901 р.
(Семінарія скінчив по першому разряду, а Університет
з дипломом першої ступені Диплом - з. 8728 від
31 Лютого 1901 р.).
Вступив на державну службу в міністер-
ство Фінансів, в Департамент Государствен-
ного Казначейства в Петербурзі — де служив
з 1901 р. по Сєрпень 1918 р. (останній посада-на-
званий біддя цього Департаменту).
З Серпня 1918, по цей час служить в еліті-
стержки Річ. України (вс. посада Директор Департа).
Володіє в слові і письмі польською мовою.
Директор Департаменту.
31 Січня 1922 р.
Копія.
78
Січня 24 держава Року Великого 1921-го р.
Панове!
Головній Втаман писав мені, що вони мали свою землю в селі Пил. Приїхали на Україну: вони поселилися і там. Уже сказали добре, але вигоріло огорожа. На це не може бути жодної думки мертво-на ніякому землі України має стати Пилгрімська.
Сказав, що побудували на Бізди, в Мал. Від Каменя, далі були погодження між ними і землями, але, як би не посприятиме новому, збирається.
Всім цим євреям.
Крім того, вони далися на Україні: вони будували Світ-Божий. Пилгрімська Трупця була земля.
Для України здобув Емільєвськ, а ми, без- пульних до Пиліта, були вони не сім'я.
На разі Узьких гуморально ємов минулого
ми Кашель Липинський. Отже, ми за
поме, Українцювка Узька була не емір,
либа і має своїх оголошень, як
добрі подбачим усі її вирій. Якщо.
В і нам ми поговорили думки, що
цю не Суздаль був неприємний не звільняє
так яке в Пиліті.
Я селенсько зв'язалися з Київом
і ми другими спробами Собки
і уго. На жаль, було потріб-
них копій не Емільєвськ.
У рок, як би досить.
З ведення до Нелюмана
Михайло Тарасов
У.Н.Р.
Т.в.о.Військового Міністра
і
Т.в.о.Командуючого Армією
"29" січня 1922 року.
До Пана Міністра Ісповідань.
Маючи на меті оформити наказом Війську нагородження митрами священників Армії УНР ПАЦЕВСЬКОГО й СУКАЧОВА, ласкаво прошу Вас, Пане Міністре, сповістити, чи все належне до цієї справи виконано дорученим Вам Міністерством, та відповідь ми, уважановани.
Генерал-Хорунжий
Ановський
Начальник Канцелярії
Полковник
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч/150. Одержано 31.7.1922 р.
Виконано До справи Ч...
М-во Теловідам.
Лютою 4 дня 1923р.
№ 343
Наказуємо:
До пана Керперова
Справами Дн-
ректорії. У д. Р.
З наказу пана Міні-
-стіра Теловідамь Департамент
Загальним Справ насправді
просить подати, паданну
при своєму вишому підва
-миси Української "про
воєнавої Церкви" МНУ ви-
дання Української Двмо-
-керамий Церкви верхов-
папові воєві Суперіторії.
т.к. Сир. Рен. Віновец
Луцок. с. Терно,
У. Н. Р.
ГОЛОВА РАДИ
НАРОДНІХ МІНІСТРІВ.
"7" Лютого 1922 р.
Ч 68.
57
До Пана МІНІСТРА Ісповідань
Маю за честь переслати Вам, Пане
Міністре, листа Кирило-Методієвського
Братства від 17/1 б.р.Ч.4 на висновок.
ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ
В.О. ДИРЕКТОРА КАНЦЕЛЯРІЇ
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч 188 Одержано 9.П. 1922 р.
Доконано До справи Ч....
УКРАЇНСЬКЕ ПРАВОСЛАВНЕ БРАЦТВО ІМЕНІ СВЯТИХ КИРИЛА ТА МЕТОДІЯ
Січня 1922 року
До Пана голови Ради Народних Міністрів У.Н.Р.
Копія Міністру Ісповідань
Уже більше року як у Тарнові кие до- сить численна еміграція-кельнія українських православних громадян, але не тілько постійного православного причта до свого часу немає у Тарнові для обслуговування релігійних потреб віруючих, а навіть не улаштовано при наймні регулярних періодичних відправ служб Божих панетцями , котрі-6 приїжджали із других мієщь.
Відеутність церкви в таку тяжку годину на шого національного горя занадто боляче відчувається, бо Христос сказав: " НЕ єдиним хлібом чоловік живе, але і словом Божим".
Тарнівське Громадянство утворивши із себе црку, себто громаду вірих, але немаючи жадних засобівще до удержання на влаєні кошти причту ще в Жовтні минулого року звернулося до відповідних чинників з проханням аби за для Української Православної Церкви в Тарнові були утворені штатні позади з платнею від скарбу пан етцеві 10.000 мар. п, дякові / ділженові/ 7.200 мар п. на місяць з належними відсотками за для родини , а також аби було зсігноване повну суму за для придбання церковних річей, та священнического одягу.
Це питання було порушено паном Міністром Ісповідань і буде на розгляді фінансової комісії ,
Котра одобрила цей законопроєкт, але в раді Міністрів цей зако-
нопроєкт хоча й затверджено, але так що це затвердження рівно-
сильно Його відхиленню бо платня пам етцеві устанвлена 8.000
а дякви 4.000 мар п на місяць, - платня на скільке низька що
кожному зрозуміло що на неї неможливо проістнувати на віть при
умові ні чого не істи бо одно помешкання в Тарнові більше коштує
а них 4.000 тисячі марок.
Отчему Брацтво Раху що зазначений вище законопроєкт похова-
но- по першому розряду.
Рада Брацтва по уповноваженню загальних зборів, котрі вдбу-
лися 22 сього Січня має за шану прохати ВАС, ВИСОКОПОВАЖНИЙ
ПАНЕ ПРЕМ.ЄРЕ якти заходів аби зачоплинс вище питання фло
заново розглянуто в Раді Міністрів , а наше прохання - затверди-
ти розмір платни причту такий який ухвалено фінансовою комісією.
Слова Ради Брацтва
Городовський
СЕКРЕТАРЬ К.В.Абелиш
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч.340 Одержано 21/III 1922 р.
До Міністерства Ісповідань У.Н.Р.
Виконано До справи Ч.
надсилання цю копію листа для відома. Рада Кирило-Методієвського Братства рахує своїм гремадським обов'язком діяти, що хвора прес яку іде мова би не тепер необхідній до дела і в судила не тільки спевідатись у чужого духовника, але й бути пекованим без жадних гремадських пошан і навіть без панства.
Це була дружина Українського старшини Ялесвета (Тефанець).
Братство і гремада віруючих, що гуртується в Тарнівську Православну Церковню не один раз прохали владу проте аби в Тарнсві був постійний церковний Притч, себто Пан-Тець і дяк, але ця просьба і до сього часу залишається не задоволеною; через це виключне і трапився цей сумний напад. Бо-вж в Ченстохові, де є Панчт необіймки Українці ховались в надзвичайно урочистість яка звикликала подив у місцевих мешканців. Там небіжчиків до семсі ями пресомила велике кількість людей-вої емігранти Українці і ти- сячі місцевих мешканців.
Релева Ради Братства Горобевський
20 Березня 1922 р.
Секретар А.В.Асмовець
о Українськєгo Православного Братства імені Святих Кирила та Методія в Тарнові.
Священика Української Православної Віженець кої Церкви в Ченстехові ІВАНА РУБИ.
Маю за чану певідсмити Високосхвальне Братство, що приїхав- ши до Тарнова на Вашого заклика сповіщати кверху, я не міг вже часе зробити; бо хвора виконала свій останній земний обсязок у Кателицького Священика.
З великим сумом константую цей факт і дєвску до Вашого відома. Певен в тім, що Братство живе всіх заходів, аби в Тарнові заснувати церкву з постійним Священиком. Певен також і в тім, що Братство деб'ється цього і ще всі православні віруючі матимуть можливість знайти духовне гаїдсвлення, в любий мент, у свого рідного куховника, й не будуть кидатись до послуг чужого.
Пемагай Вам Боже. Старославна наша дума співує сумний час коли:
- Діти без Хрещення мимимицьким виростали
люже без сповіді вмирали....
Цим це раз підкреслюється те , наскільки високе наш нарід ста- веролігійні обсязки. Але це було колись...Тарнівське громадян ство про це забудо. Вам брацький обсязок нагадати їм про це і збудити в задубілій іхній душі рідні святі перивання. Священик
Іван Руба.
1 Верезня 1923 р.
З оригіналом згідно:
Секретарь Ради Кирило-Методієвського Братства в Тарнові
Братчик КВ Василий
1) Йов Високопреосвященству
2) Николаєво-Величківському
3) Екзарху Православної Церкви в Польщі,
митрополиту Іоанну.
Наше Високопреосвященство,
Високодоблестивий Владико!
З великим приємством отримав я звістку про надання Вашому Високопреосвященству титулу митрополита. Сердечно вразаю Вам, що це було зроблено самим патріархом, самого видавця, та сили на всій доброго в вашому уряді ва-
міб. Перепонами, що ваня льство, яка випала на долю Нашу, Як поведінє Богу на сна- ву, а Православний Україн- свят Могилі не порушить. Бурю, що спільною думкою взаємно духовенства побудз з уявленнями українськими гро- мадянством Висновок останнього Владика має увагу і твір Службу в роботі, яка цим був до Зміцнення і силь Православ- ної України. Просте святе Наша Моли. Тов і Владикою благомлення (обі) і на усуну мою, предбивом нашого міконопрележенського вигляда пасхаль- льно Зем. ревнителів 1. Олек
Письмо 55
До п. Пчела Ч. Н. Р.
Ф. П. В.
Несколько речей!
Любимый Пчеле!
На жаль, немає і дуже доб-
рої, залежно від того канди-
дата на наймавську узелінну на
раріто.
Я такої думки, що доведеться
дар титулованого монтиру людини
на цю посаду. План-Полічка,
міг би бути в. Губун-Подільський,
жирніс якого до цього додається.
Ф. О.-Т. у ній ємли іде зв'язувати
їх доверення во священика.
На мій погляд, він би розуміло
затвердити сугубою умовами відповідно до "Наз-
навельної" параграфу і розмір землі
секерарів в містах. Кожен. Тим
разом я підписую на Василі.
Паспорт кандидата, лист
затвердженої п. Путн-Подільською.
Коли треба, я цьому 7.-п. не-
пальто. Утримання бути мого обг.
мівався від Вас. В роз'яснення,
якщо буде узгоджуватися то
в містах Миколаїв і Брилінці
до 20 лютого. Телеграми до Вас.
Відповідь Ваша ренар.
Москва, 7 Октября
1922
Воронікович Григорій Димовт А.Калеч
О дозволу до "Назнавельної" параграфу,
який містить резерв п. Телеграми, що
збір ставлять і довгий час ходили сугубо
Міністр
Головна
12 ХІ - 1922
Зе 4/18
Його Превосходительству
Преосвященному Війменю
Епіскопу Української Прав-
ославної Закордонної
Церкви.
Вашо
Високопреосвященство!
Влагодно!
Єрмогледиєм Михайло Блиштіро-
вич бутківський прохав мої перед
Вашим Преосвященством роко-
мендації для вивчення його до
священики на одну з закордонних
Українських православних парафій.
З документів, поданих п. М. Буш-
кевичем , знаю, що він скінчив
в 1894 році Київську Сирійську буржуву
школу, а потім, в 1906 році - Київ-
ску духовну семинарію (корешті),
в 1907 році - з дипломом першого
ступеня - Київський Університет; пі-
сля чого, з 1906 р по Серпень 1918 року
служив в бендратаннях Святодуховного
Казначейства в Петрограді, та по закінченні
в тогожі Наголашено Володимир чаподоне-
ралем перейшов в серпні 1918 році
на службу Ук в Українське М-во Фінанс
ствіде і до останнього свого службив на шведі
директора б-ту. Одружений, вік перший драком
на дівці.
Маючи увагу на те, що вони перебували під Бучачем, я вимагаю підтримки з боку Кривого і вважаю це сприянням для себе членом Народної Ради. Цього дні увечері виїжджаю до своєї резиденції.
Кращий близький Кривого Прес-офіс з поважним почуттям
М. І.
Кравчук
(Підпис)
Згідно із вказаним звітом:
В. Волошинський
У. Н. Р.
МІНІСТЕРСТВО
ІСПОВІДАНЬ.
Департамент Чужоземних Зносин.
12 лютого 1922-го.
Чужоземних зносин.
Ловірочно. 57
ЗІНО
Благочинному 6-ої округи на Володимирщині, Священнику о. Ніканору Абрамовичу
Високолостойний Пан-Отче Ніканоре Нікандровичу.
З доручення п. Міністра Ісповідань Департамент Чужоземних Зносин має за честь повідомити:
Заходами Міністерства Ісповідань засновується у Варшаві Українська Православна Пафія.
Високі завдання цього нового культурно-православного осередку Українства НЕ вичерпуються задоволенням релігійних потреб православного варшавського населення: наша парафія мусить усталивати певну рівновагу православної політики в Польщі, репрезентувати Українську Церкву
у Варшаві та провадити наочну й зразкову агіта-
цію за українізацію нашої Церкви.
Парафія відчиняється з благословення і допомоги
Високопреосвященного Екзарха, Митрополита КРІЯ й
буде утримуватися на кошти Центр. Комітету допо-
моги збігцям з України/Дипльом. Місія У.Н.Р. у
Варшаві/.
Маючи на увазі Вашу Кандидатуру на посаду Насто-
ятеля Української Церкви У Варшаві, Департамент
просить повіломити, чи не згодилися б Ви, Високо-
достойний Пан-Отче, обняти/постійно чи тимчасово
зазначену посаду та коли саме змогли б ви прист
пити до виконання своїх пастирських обовязків у
Варшаві.
В.о. Директора Департаменту
Чужоземних Зносин - М. Вікч /вр/
Старший діловод- Швасицький
В ченіканом згідно: (підпис)
Діловод В. Швасицький
У. Н. Р.
МІНІСТЕРСТВО
ІСПОВІД І НЬ.
Департамент: Цукрових Збірень
13 "лекого"
Року Божого і 22-го.
Ч. 704
Копія
Г. Миколи Родзевичу
Великимському.
Високооцінаний
Миколаю Родзевичу.
З допущенням п. Литвина
Сповіщую Доводить, будь-посилання.
Знов. має за цеїт постраждати:
Заводами ліній сільської і слов'янської
Законодавства, у Великому Україн-
Свята Травових пасадки, яка
Джіл визначається згубованням лагід.
Погляд. Відрізно не прогримівся 2-го ведення
надзвичайного сього собе обов'язки резерва
Завжди винна, яка сполучена з
Буде усунутий.
На Кому Меліханського Комітету та
допомоги Сільської
В Україні.
В. о. Укр. Цер.
(Млдн. Знов. — м. В'яку)
Дс. Олов.—
ВКвасиловський (в. р.)
дт. № 1.
до Арчижевицьке
Військ Українських
14.VII-1922. Митрополітою Пан-Омис
2° 422 Протоієрей Павло Гащев-
свято.
Здогулення п. митьонера його
вгадать велароджений Преф.
Уркин належало дивитись Вачо
го, Виходзеговські Омте
Арчижевицьке, розміщував
ся, щоби хто-небудь з наш-
Оліців приїхав до Маринова
для відсунення Смузди
Божий і панячиди в
Генерал-майор сержант ФТ.
Мебренна (24-го монтора по
сн. ст.). —
М. 16р. Сир. бриг. №3
Кибоваг Вел. Квасинъкен
Зорни-Каном
Зигмо: Кибоваг Злвасинъкен
Малобільно 60
До Іоновича Вінчен-
тія Містич Удзенічка
мх.
Нескоротимий
Олек Труфогля!
Шука в я впринцерб цю руди
"дихцелестер", сме теже ли піс-
сували в таких чоловік, що міли
єзабли цю че гнаньки не лопили.
Масово уселило нас кумади бур-
мистр цю руду "аєгт иредет", -
чим пошв чеб руди? Чи він вміла
чили в ізольованій мерилі ? Нам:
Врушилі познають, що руди
цей штуя в усних парушинь
і умієють.
Тим чи іншим, що колись були
від настроїв зачаровані сила
вставати з вирулом для Шевченкових
пісень М. П. Р.
Згадуючи до Вас плащем
Мене І. Олімп
16. 11. 1922
Зорній кахон зв'язко:
Діловод Всев. Костик-
Український Центральний Комітет
в Рзeczypospolitej Polskiej
A3 540
20.. Лютого 1922 р.
Warszawa
Вельмишановний Пане Міністре.
У відповідь на листа Вашого ч. 378 од 9.
Лютого ц.р. маю честь сповістити Вас, що в справі учительів українських, що перебувають в Тарнові, мною вже вжито відповідних заходів у Міністерстві Освіти Річ Посполита Польської.
При особистому побаченні з Міністром Ісповідань і Освіти п. А. ПОНИКОВСЬКИМ а також з Директором Української Народньої Пол. Д-т. Нано Ради Міністрів ГРЗИНСЬКИМ я маю нагоду звернути їх особливу увагу на цю справу, й сподіваюсь, що відповідні чинники прихильно поставляться до нашого прохання. Про дальші наслідки матиму честь Вас, Пане Міністре, негайно повідомити.
Прийміть, Високоповажаний Пане Міністре, запевнення в глибокій пошані до Вас. та
повагани
ГОЛОВА Центрального Комітету
Андру Лукашевич
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч 254 Одержано 29/1/1922 р.
Вислано До справи ч.
До Високоповажного Гана
Міністре Генералітету У.Н.Р.
Високоповажний
Гане Міністре!
Ком Розийський Чареш Петро I
Утворювавши і нати тучів Війсопаво-
Духовенства, то на чолі його знатить-
са „Овер- Священик“ Армії і Флоти."
Далі цей священик носить уже титул
и Глашатар священика армій і флоти.
Маспілори пам'ятують з 1883 чи 1893 р.
У.Н.Р.
Головний Священик
ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКИХ
22 Лютого 1922 р.
Міністерство Генералітету.
Вхідне № 266 Одержано 24.IV.1922р.
До справи ч....
Виконано
"Малий Священник" титулується "Прото пресвітером архії і єпископи". Задля, що перелічена титула не є нарушень вип'я небудь папською дозвол. І коли у нашій церкві єть архисиноди, то чому не можуть буті і Архиєпископи- терці. Це буде і оригінально, і доцільно, бо поведе нас Далі від москов. Єсть у нас рошув та Протодіакони і архієпіскопи, єтепом Архиєпископом; отже певнині буті протоструї і Архиєпископи-святці. Цей титул викликаю наше ожиття Імперську священницу дійсно Українською.
З вешпом до вас починаю; певалово.
Литературний Протоієрей Павло Ганзелевич
У. Н. Р.
ГОЛОВА РАДИ
НАРОДНІХ МІНІСТРІВ.
23 Лютого 1922 р.
Маю за честь переслати Вам витяг з чер-
гового звіту ч.12 нашої Місії Дипломатично
в Р.П.П. про собор епископів. Разом з тим
прошу подати свою думку по порушеній спра-
ві про секретаря для Екзарха Георгія і чи
не мається відповідна особа на увазі.
ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ
В.о. Директора Канцелярії А. Тимченко
Українське Православне Братство ім. свв. Кирила і Методія
23 тойого
До митрополита Іоанна.
Вам повідомлено, що на сьогоднішньому засіданні Київської умови. Ми святим вирішено слідуюче: „в судовий, 11-й червня, о 4-30 годині, ведення має бути відкриваються в церкві-великомиса; о 7 години ритуал державних ін-концерта святкових 12 "80 років" неділю. Мітрурії і пам'ятки. Упереди федеральний синьо-білий шарф".
Таким чином змінився тоб попередній порядок запрошення Священника на 9:10.-Задано, щоб Могильчево було почате повідом- лений п. о. додатково про усі пору- дж військові і київські кримінали:- Семенчук В.Давидович
До п/д іректора Департаменту Православної Церкви Міністерства Ісповідань
Міністерство Ісповідань.
Вхідне № 970 Одержано 27.II.1922 р.
Виконано До справи Ч.
У відповідь на відношення
Ваше від 14/II-1922р. підкріпляючи за нашу подійшити Ває, що всі табори на мі Зачинні і незнає ліжної можешавати надсилати до Вас кого-небудь з наших пан' отців на Шевченківські свята. Один лише що: Губа, як не імпу нований, може приєднатися до Тоджина.
Інтригований Протопресвятитель І. Панасенко
Рада
Кирило-Мефодіївського
Брайсівка.
19 Лютого 1922р.
м. С. VS.
м. Тарнит
До Микілкирова Івановича.
Українське промадженьство, що перебуває на еміграції у м. Талінові, об'єднаними велами всіх церковно-освітніх організацій свяжує 10-го березня ц. р. день смерті незабутнього Кобзаря України Т. Шевченка.
Щоб цей день пам'ятний новий харонів дійсно присвячено листовому світу, Косенкай по умовиванню Шевченкового свята вважає за необхідне, щоб було відкрива в церкві-1" у всьо рії весною на під 10" вранці зачеплення літургій. Письмове святенство має бути виконане п-о. причета вірновідного дива.
Кирило-Мефодіївське Брайсівко, що тільки приймає участь в святивуванні цього, з дарушенням К-ту має вимогати письменного про те, щоб відкрива в церкві у цей день коли відбувається.
Скільки разів, по вимозі українсько православного промадженьства, було викликано до Шаркова для ведіркових слуховий свячення і дума заходили п-о. коли Брайсівка
Рада подала до Мве ви. оброкуних ліків виданих з проханням повернути їх Брандтіву, але до сеї пори новий ведомід немає.
Ойте через те, що Брандтіво коштів немає на виплатах священика,
а звтомали не йде, що цей день свяжувався іменні були кепельно для
звигобних зросадан великих, а б відповідним урядовим липником
мочу, що тоє сввйй національне чесою Українські люди, уцвей
свої держави, Рада Брандтіва ручий Мве. Ісповідав втий зах-
ріб ще до випликань священика на це сввйою из коштів дерма
до Брандтіво журних коштів немає.
Відповідь по цей мить Рада Брандтіва ручий надписаний зоздалевідб
не пізніше 27-го лютого.-
Голова Брандтівка Горобець
Секретар Н. Василь
Міністерство Ісповідань.
Вхідне № 265 Одержано 27.II.1922.
Екзонано До справи Ч.
На № 392, 395-т,
379, 431-т.
До Пана Міністра
Ісповідань У.Н.Р.
Високоповажаний Пане Міністре,
Маю честь довести до Вашого відома, що лист Ваш на імя Митрополита Георгія з привітан- нями й побажаннями з приводу возведення Його в сан Митрополита я вручив Йому в неділю 19|II. Що до ознак, які одержав Митрополит Геор- гій |Хрест на білім клобуці і переднєсення Хре- ста|, то ці ознаки належали, що правда, Митро- политові Київському, як Вищому Архипастиреві бувшої автокефальної Церкви, але за останні ча- си не всі митрополити їх мали- не мали їх ні Феогност, ні Платон, а Флавіанові були дарова- ні ці ознаки Царем. Так само Царь надавав їх і іншим окремим Митрополитам |Московському і Пе- тербурзькому|, як вищу нагороду. Тепер цю вишу нагороду надав Митрополитові Юрієві Патріарх Тихон. Я про не розмовляв з Митрополитом. Нія- ких підстав думати, що до нього переходять пра- рогативи Митрополита Київського-немає, тим біль- ше, що Екзархом-Митрополитом України Патріарх призначив Архієп. МИХАІЛА. Очевидно для даруван- ня вищезгаданих ознак Патріарх мав право не менше за те, на підставі якого це робили ро- сійські царі, а надарчні їх арх. ЮРІЄВІ хотів підкреслити його відносну незалежність і під- нести його авторитет.
Справу подорожі Владики Георгія до наших таборів двічі було порушено мню в розмовах з ним.
Я маю враження, що Владика поїхав би був до таборів, як би ми змогли подорож цю фінансувати й улаштувати її так, щоб вона була для Владики вигідною? Треба мати на увазі, що Владика має виїхати з цілим почетом на шо він сам указував. Отже на не потрібні великі кошти. Я би міг дістати для Владики окремий вагон, звернувшись з такою просьбою до Пана Міністра Колій Р.П.Н.. Просив би Вас, Високоповажаний Пане Міністре, повідомити мене, якою сумою з свого боку могли б Ви розпоряджати на зазначену ціль.
Так само порушував я й у розмові з Владикою й з о. МАРТИНЄМ питання про необхідність більш енергійно обслуговувати релігійно-культурні і культурно-національні потреби Українців-польських ювенірів і про збільшення числа Панотнів для них. В цей час в польській армії, крім о. МАРТИНА є ще чотири панотці - всі чотири свідомі Українці. Правлять службу вони без української вимови, бо не мали ще відповіднього розпорядження. Тут в Варшаві тимчасово виконує обовязки гарнізонного православного священика о. КОЗЛОВСЬКИЙ, капітан-капелан. Він Холищак, один з бувших енергійних українських діячів на Холищині й Поліссю.
Молитовники й іншу літературу релігійну можемо по- му вручити. На інші запитання й доручення Ваши в справах церковних відповім згодом після належного їх засування.- Прошу приняти вислови глибокої до Вас пошани.-
Андрій Луканський
ГОЛОВА МІСКУ
Перший Секретар
У. Н. Р.
МІНІСТЕРСТВО
ІСПОВІДАНЬ.
Департамент Крещення Віри.
Року Божого 1927-го.
Копія
Ст. Михайлу Івановичу Миколаєвському.
Безпосередньо!
Викладено Радаю!
У відповідь на листа Вашого від 22. II. 922. Декларуючи Григорович В'ячеслав - З-монаху п. Михайла Левов. – мол за Івана повідомлення;
Українська радянська у Василові – рік покрови, яку треба зважити, як суть.
Доведення Бога похвалити власні!
Два не озмогується мабуть дивно,
але дають нові комісарі Зордуб
до цих немої слови. Міро у Василові Ломпача, зазначена у 8 пунктів
шести, то лінкеслав мол змогу
подати такі призначення:
1. Наведення Умов Ацюка за
Ус. Пасхалії у Василові вона завжди не можливо: все це Зробити Ус. Давньо-Марків Літні і Четверговий Комунальний В'ячеслав - з Ординації Молдаван Способуєм, що – у Родинному дослі
маленький буде безповерхового мала
Ми її викладення 92. козаків
У Василові.
2. Дав. п. 1.
3. Взява діє узгодженої магазіні все те їже
дано та і медичного ліку для саме крепкого
відь розбираю
4. Ніякою магу не емал: його погоди Волга-
поступова з них узгоджено-Світлана, про
незабування у Вижавд.
5. Умови існування Хар - Страва в дрі-
бенка в козачинському 3 Бєлорусько
Концернів.
6. Кінського магазині як бажанням може
буду, але до погоди належно-вимушено
прийняти узгодження - Світлана, про
посадовця у Вижавд та і православні
узагальнення з Томашова Островець
талан.
7. р.-он Налоговий магазині мр не емал.
8. Магазині магазині мр не Святого:
їх узгодження виготовлення Козачинському Роману
Кравець Вижавд, Знай. Мр пос погоджено-мр
Немає розіт. лікування іншого магазину узгодження магазину у Вижавд.
Все матеріаловий дія Островець Замарків
Озеро-мр Святого Потрібно, але не команда
п. Миколаїв Козачинський Важ вимагаю оцінку
новий на 10.000 уз. аме - ки Знаки - логе
не можна діяльності мр. Не пуск буває
всім (Вижавд) В Ломов Олена - вони стріляли
Кравець Марк
В.о. Дигеран, м. Пітка за Ст.Дінободе ВКЛЯС
Міністерство Ісповідань
Вхідне Ч. 297. Одержано 28.II.1922
До Сенат-мленту
Музейозашня Зносити М. П. У. Н. Р.
Листа Вашого з дня 13 лютого
1922 р. № 404 в одержанні
Ласкаво прошу повідомити мене:
1) Яка мається на місці, або яке інше матеріальне забезпечення дірігентові церковного Хау Української Православної па- разону, що засновувався Рахода- ми с. Ч. у Царшаві?
2) Яка мається на місці, або яке інше матеріальне забезпечення дірігентові Трої ще паразону?
3) Ім належить церковне по- мешкання дірігентові або дікою.
і в якому розмірі і вимірі?
4) Який смак по кінцю ганості (сопрано, альт, тенор і бас) церковної музики?
5) На яких умовах має існувати Гол. Церковний хор?
6) Яка підготовка (хоч приблизно) пара- досін згаданої парадигми?
7) Кого призначено наєротелем парадигм.
8) Який смак по шляху провіта церковного?
З правдивою помилкою
до Уае Мизайло Тимченка
1922 року
22 лютого.
м. Урловищі на Уолині.
Ден. Гурд. Знак.
70
1) Твърдим и вярваме - че нономи, без заслуга са за всичко. Всекога бораво по-много е хората да не оцеляват от това, а само от моята
Поверително
1) Мързеливо и все умно вие вероятно
не можеме: всичко ще го звънти. Всеки ден или
и бяга кон уж. По подобен път
Само за сабина, но който отче
часове по ходилка
2) Гол. д. 1.
3) Изгуба вие огорчени не изведнъж, а
певърно, все като самият това,
което буря позеленял.
4) Алисън вази не има. Много високи
дъбове с дъждовете, всички изведнъж
в Багри.
5) Все - Смил. Определя в пътезу -
често и Псевдо. Концентрация
6). Всеки узникът, ако пъдете и вас,
останал от новоселски уржите във
(из посебно измени).
7) Настоящо казвам: не е има.
8) Музаф се не има : Историци
Архив. Ун. ко.
При пос възмездии, но не е
Слово Творец. Уже Музу Д.
Овг. Учес. моз. др.-Тише
Докт. бор изважен креслод
а Птицел. Оговорени
5 кмн побъгна лго по
Монты мелд. 10к, Вос.
Сумело Алекновы на
10.000гр. ает на диме.
Сума не есава Зеланц
врж Кочи зелом /20
адът Мн. кар.
Дз рс
У Н. Р.
МІНІСТЕРСТВО
СОПОВІДАНЬ
Департамент Праці. Мір.
27 макову
Року Божого 1922-го.
Ч. 571
до Презідії Комітету
по організації свято-
квопня роковим
Мавренка у
Таганоб.
Зап.
Дек. Глав. Мізлави шером
Союз від 14.II.922 р. 4/22 Збг-
нули до к.-о. Товтова Відсвон-
до звільнення і стави
командування до Підмос-
ва на свято Мавренка
по ладу 1 та обсягових
кон-отції.
У своїй відповіді від 23.II.922
7=102, державні сини
Свободи к.-о. Поновки
Відсвобає Водяна по-
бутуємо, що вей
папе умови замика-
ті і не має ні якої
можливості надіслати
до Таганова коп-каб.
з поголемих до му
Свідчення.
Всупереч Слово Дек. Глав.,
Заповнення
До. Володимир. Трофімов
В. Калашник
Мр Іошківський
2.III-1922
540
Іов/Всеволодовича
Всеволодовича в майну
Антона Михайловича, Відомого,
Єзарові Травленкові
України в Орлі (Менополь)
Полтави.
Всеволодовичівні?
Владимо і Архипаською
Громадянин Всекеафов-Кудрик Іосиф,
осм.), бажаючи зміцнити себе на
службення Церкві. Кропивницький церковний суд місті рекомендують перед Ва-
лічним Успенокоровим архієпископом під-
вебленням, що во сходженнями
разу одній з українських православних діякських парадокт в Києві.
п. Кудрик - поділяється Олешковці на
розбився до Полтавщини в 1859 році. Се-
рдечний келейський священик у Польщі, зв'язаний з Київом і в Пол-
тавському краю. Всеволодовичівні? Селища; в той же року він вернувся до Адміністрації,
збільшено об'єдналися у Київському краю.
На історичному дрімополтавському франку-
рефламенти? і співробота в 1912 році:
Антоновичеві були об'єднані з
1912 по 1918 роки. Був змушений в дер-
жавних памфлетах в Кентонові і Ставчанові; з кінця 1917 року у
Україні. Видів як обов'язки на поса-
ді адміністраційно-представницької в 1920 році. Іншого державного чину.
вім. Якщо ми нарадимось, то вони нічого не зможуть обов'язати директора безграждянина Михніченка та радної селяни держави для членів Ради. До трійці краюванням - Гри Знаточ і Лубук - надішлю вами на стежку письмо, яке зважаю до розуму, буде моя священниця сам, я вважаю нігогораним ласкаво працює Пане Інко конгресовому смертю чинить. З-го поштового потрібно ретельно помістити нашій батька і в полону і амвазера п. Кузьма, подільського до святої жінки, і річ самим центру з др- ломного поштового нам ретельних потріб нашої кро смертю і в полону. Продаючи моє Володимира макаров і членів Душанського Каменя Інка конгресового смертя, змаленою до поштового фамилії М-р Тойваг. Псих - У. Стівко 18 р. М. кг. са. фоми 18 д. 20 в. р. З офіційним змістом: Диваг 13 Квітень ботин
Міністр Керчоному Великого визнання,
Генеральному Преосвященному Отецю,
Єпископу Кримському
Всеволодові!
Владико!
Неймовірно тільки упави
печальний конфлікт, пришвидшився
багато жених криптурні і
призупинивши емігрування в колиш
в інтуарі погрішних ф-ї Гаєв, є
на душ реткувань та лишувань і.
Ось і Задов один з таких
еміграцій перебуває разом в
Тяжкому і превих ми сії то
погрішника й, ренеседець і
на душ робить відповідну поез.
Уо. Дуже-жа пореб шуканський
Котамбейн падаєн!
На Київському Палатарі, Вид
варився в м. Білийці Берди-
ртевелого Новину в 1882 році;
Спочав як еміграцію Укренеля
в Подолешкові Самоділлю;
погрім, очищували майбутнє
ситив та вздовж нанешнях -
яких маук донизньо наше-наш?
закупляють Київською Укренелем
тм. Взял рано утром звонок
и по снегу к Углишевской
Селищкій и та възгласила: Здравия ідти.
Я на бывшемъ "гривеномъ" отрядѣ вы-
пустилъ пограничныхъ чинов, въ то
время какъ звонокъ былъ 1910 р. въ
Вологодскомъ штабе, а ЗГК по нимъ
до (172) р. - въ северо-западномъ,
при этомъ 3 ул. р. по охранѣ.
Я не имелъ права той дежур-
ной Угр. Селищкій и, при чёмъ,
всё Гановъ Емельянъ Семенъ
Вои: Комитетъ для Кіевской!
Михаилъ? Откуда?: - Одинъ изъ Малороссіи (пр. вѣдомость),
я въ какую-то улицу даю
мнѣ, идтъ не слышать.
Кого башаковъ - мои письма
взглядывали на свою дочь: "С-
гривенъ младшего русского корп-
са в Ур. Селищкій, тм в Орх
Селл. Тм в Врх. штабе,
Мне письмо! Даръ того въ узахъ пошли отъ дѣтей Малы,
всё-таки я ощутилъ, что моя память была обманута
Давидъ Власоводовъ?
Владимир Архипович,
посліднє вашого варію і письмо ваше Камі про його походження в еміграції, і одним листом повинно бути не відповідне в майбутньому пам'яті Вашої
п. Ковальському, який з 1-2 роками ви вже знайомий з
Вашого Цеобелю через змін мережі, п. Ковальська родину дуже добре доведеною недолга - немає математика думав, що був умислена і йому надалі
більше повинен своєю працею в охороні ДРХ. Селища фір на в ДРХ. Милані.
Дуже вдячний вам,
пв / Архиповичу був
Человеком і майбутнє Вашо-
м Цеобельного, з цього живого 2-го листа Потапова
Іоаннові
П. І.
Кривд
М. Керчев Св. був
Зав. синоду 195
ЕПИСКОП КРЕМІНЦЬКИЙ
КЕРУЮЧИЙ
ВОЛИНСЬКОЮ ЄПАРХІЄЮ
в межах Польщі
14 Березня 1922 року
ч.3/147.
м.Кремінець
До Пана Міністра Ісповідань У.Н.Р.
Професора І.І.Огієнко.
Міністерство Ісповідань.
Вхідне ч.330 Одержано 18/11/1922 р.
Виконано До справи Ч......
Унаслідок листа Вашого від 26 Січня цього
року за Ч 293, маю зазану повідомити Вас, що
історія знає тільки один случай, що духовна
особа носила титул "Архипресвитера". То був
протоіерей Холмський Іосиф Войціцький, якому
надано цього титула за часів унії і якого він
заховав і по переході у Православ'є. З огляду
на уніятське походження цього титулу, визнаю
його небажаним для протоіерея Пашевського.
ЄПИСКОП КРЕМІНЦЬКИЙ
Мавієв.
В. Клаб. У.
16. III-1927 моргел Новла Наук
891 есмо
З Доброго п.м. ви-
що Землянськ, Вес.
Кол. У лаєвавшій.
Сус Самом Клебон
двералов Пак. Сюзе
Ауцелмаєне размушт
ржень, тоби огно
В племенних даме вбс
челекинь привівав
до Тарнова влізлави
як сильній борец'
Дос майону 2 спов.
Ді урмевуїт. Рає, коми
має приїхате самим
ким був цупоров соб'
свій вчительський
з Валією і її поручень
тобо чи не місто.
Комун же саме прийдуть
і пронесуть в тяжкім
серці бурмача".
М. Кр ес бору ВЗР
Св. Абрамов В. Мазань
Планохіда по Шевченкові:
в Кам'янці.
Заходами Угнійського Ценідаль- ново Калмечку в Вазимові; 11-го березня, було вродивлено палаць- дуже по Південь Шевченкові. Туди ж по Південь снагах Глазова був планохіда Стари Товчилових. Поїзд Угнійського місторономит Крій Повивець. Планохіда для з духовенством. Планохіда для виємо з Угнійського вимовою. (Сам лист розпалився у письмовому по-Угнійському в молитві по-Угнійському 7. Озілько. Церква була засновлена в Угнійському і воднуло по Угнійському.
своєму здобича на всіх ізмежних дум гарне вго-
міння.
Мічано: Рідний Край № 698
Урожайний світлик № 699
Нове життя № 700.
17.ІІІ.24р.
Всеволод
У. Н. Р.
МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ.
Березень 20
Копія.
78
Всемогутньому!
Пане Архієпископе!
Нащадок Пана ризу Господа, на чоло Ласкаво царюючий Імператора, виїздив до Таганова одного і пан. місця, щоби дати землю всім узявшимся Таганове виконати суду відповідно. На цю чину Святодії висила Вірність. На цьому місці м. п., розмежуванням Покомець отримав у Таганове: Було 500 добр, що чекає Покомець купівля на 2400 25
Березень.
Турійським монастирем
мне, хто слідчими в Таганці,
ми має Немовдніх Свят. Я
хочу са, щоб мої: Слуга
Ардбумов був у зборах
З цим письмом і читанням дбає
18.ІІІ 1922 м. Таг.
Вори відповідають:
Діловод Р.Кваснин
ВСОБ. КАНЦ. ГОЛОВИ РАДИ НАРОДІ. МІНР. СЬ
Одужано Голеви Ради Народніх Міністрів У.Н.Р.
20 Березня 1922 р.
Надсилачи цю копію листа для відсма, Рада Кириле Метєдієвсь- кого Брацтва рахує своїм гремадським сібсяжем девяти, як хвора прес яку іде дія вже тепер небіжчиця що дела їй судила не тіль- ке сповідатись у чужеге духованка, але і бути певанським без жадних гремадських печан 1 навіть без панстця. Це була дружина Українського старшини Ялесвета Стефанець. Брацтво і гремада віруючих, що гуртується в Тарнівську Пра- всславну Парофію не один раз прохали владу проте аби в Тарневі був постійний церковний Притч, себто пан-Степь 1 дяк, але ця просьба і до сього часу залишається не задоволенням; через це виключнис 1 трапився цей сумний нападок. Вс-Ж в Ченстехові, де причит небіжчики Українці хевались з надзвичайною урсчистістю яка викликала псдив у місцевих мешканців. Там небіжчиків до самеї ями пресвяжала велика кількість людей-веї емігранти Українці і ти- влчі місцевих мешканців.
Голева Ради Брацтва
29
Березня 1922 р.
Секретарь
Дс Українськє Православнє Братства Імені Святих Кирила та Методія. В Тарнові.
Священика Української Православної Біженець кої Церкви в Ченстохові ІВАНА ГУБИ.
Ман за шану повідомити Високсехвальне Братство, що приїхав- ши до Тарнова на Вашого заклика спевідати хвору, я не міг вже чеге зробити, бо хвора виконала свій останній земний сбовязок у Кателицькє Священика.
З великим сумом константу цей факт і дзвску до Вашого відсм ма. Певен в тім, що Братство вживе всіх заходів, аби в Тарнові заснувати церкву в пестійним Священиком . Певен також і в тім, що Братство деб'ється цього і ще всі православні віруючі матимут можливість знайти духовне гадсвлення, в любий мент, у свсгс ріднєсе духвника, й не будуть кидатись до послуг чужге.
Пемагай Вам Боже. Старсадання наша дума співує сумний час ко ксли:
-Діти без хрещеня имирилиним вирсстали,
люде без 'спсвді вмирали....
Цим ще раз підкреслюється те, наскільки високе наш нарід ста верелігійні сбовязки. Але це булс келись.. Тарнівське гремсля стве прс це забуле. Ваш брацький сбсв,ляск нагдати им прс це і збудити в задублій їхній душі рідні святі псривання. Священик Іван Губа
І Березня 1922 р.
З оригіналом згідне:
Секретарь Ради Кирилс-Методіевського Братства в Тарнові
Братчик А.Расим
До болільного високого брата Свят-ка Ігнатія м. о. Павла Начекова
Ден. За Азьб М-ва Генералам понемаючи щоб Ви, маскако п'ясця Вас командування високовик одмово д Кап-омілк до м. Могилів на св. день ведуємо синьє Домк по Ступаєнню - розсуд Прави Св. і на св.-Наску. Всі відзраїли Бердичів коли повезуть м-вою. Створе приде хто небудь із п. о. дм. Каменя де їх с тірі дря Дрем Грози заїжайдо повідомлій и ого про Вами в цій справі розмовлямо
15 аг. 80
П.Кваснєва
до Ісії.
ом. № 4.
22ІІІ-1952
Військ УНР. Павлів
Мишкевича Володимира
Павла Степановича
В приїзді священика
Го Мельника дуже сподобається
урична поживалашу-
ла, бо приїде О. Буда.
В одній з церков
білі ласкаво просимо вашого
підтвердження, щоби
священики приїхали на
Велику п'ятницю і Велик-
день. Всі витрати на
подорож та пропанять
в Миронівці священникам,
Родом виплатати: —
Я одержимий човік
пашово цінував любов-
мижу! Що вчен з пань
Ошут має уміннях
до мрікове.
М. Кр. Св. бор Гус
Св. Вс. Толк
У. Н. Р.
МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ.
Перезна "22" дня
Року Божого 192-го.
№ 753
Копія
Имполований!
Паме добродію!
Ануша цемилає зодя
дуже телешу држанську ки-
зу, а таку пучомури уза-
їнські сцьови в Канаді п.д.
упагасошт. Звичайно, наша
пробралися до цер в Канаду,
ти в тіше мече, рі маши
здаю знаємні, але не уж-
їзд до Англіки погурьби.
великі пошри.
У зв'язанні з чим сьогодні
Звернулись до мене адже:
Америка, Canada, Winni-
peg, Ман., P.O. Box 3626, "The
Ukrainian Voice", M. Stechi-
shin.
З повагою
Туров. У. Олійник
2 д. III. 1922
У. Н. Р.
МІНІСТР
ВНУТРІШНІХ СПРАВ.
„22.“ Березня 1920 р.
№ 239
ДО ПАНА МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ.
При цьому маю за честь надіслати на
розпорядження копію листа Ради Кирило-Мето-
дієвського Братства.-
МІНІСТР
Начальник Відділу Павлович
Копія з копії
До Українського Православного Братства Імені Святих Кирила та Методія в Тарнові.
В'язенника Української Православної Церкви в Ченстохові Івана ГУБИ
Маю за шану повідомити Високохвальне Братство, що прихильники Тарнова на Вашого заклика сповідати хвору, я не мав вже чого би хвора виконала свій останній земний обов'язок у католицькому церковному.
З великим сумом констатую цей факт і доводжу до Вашого відома, що Братство вживе всіх заходів, аби в Тарнові заснувати церкву з постійним Священником. Цевин також і в тім, що Братство діється цього і що всі православні віруючі матимуть можливість знайти хоробне заховолення, в будь-який момент, у всього рідного духовного душевника й не будуть кидатись до послуг чужого.
Помагай Вам Боже.
Стародавні наша дума попівую сумний час коли:
-Діти без хрещення виростали,
Люде без сповіді вмирали...
Цим це раз підкреслюється те, наскільки високо наш нарід ставить релігійні обов'язки. Але це було колись... Тарнівське громадянство про це забуло. Ваш Братський обов'язок нагадати їм про це і збудити в задумливій їхній душі рідні святі поривання. Священник Іван ГУБИ 1-го березня 1922 року. З оригіналом згідно: Секретар Ради Київсько-Методієвського православного братства в Тарнові /підпис/
Копія.
До Пана Міністра Внутрішніх Справ.
Надсилаючи цю копію листа для відома Ради Кирило-Методієвського Братства рахує своїм громадським обов'язком додати, що хвора про іде мова вже тепер небіжчиця і що доля її судила не тільки сповідтись у чужому духовнику, але й бути похованою без жадних громадських пошан і назвать без панотця.
Це була дружина Українського старшини Яловецька Стефана. Братство і громада віруючих, що гуртується в Тарнівську церковну парафію не один раз прохали владу про те, аби в Тарнові постійний церковний Притч, себ-то Пан-Отець і дяк, але ця просьба до сього часу залишається не задоволеною; через це виключно пився цей сумний випадок. Бо - ж в Ченстохові, де є Притч не Українці ховались з надзвичайною урочистістю, яка викликала і місцевих мешканців. Там небіжчиків до самої дні провожала велика кількість людей-всі емігранти Українці і тисячі місцевих мешканців Голова Ради Братства Гордюковський. Секретар /підпис/ ч.2 20-го березня 1922 року.
Правило:
Начальник Відділу М.В.С. Грановський
М-во Внутренних Дел от. № 4.
Деревня 25 сентября - Ставка Генерального.
В замысле пограничного шера им.>
Заседою з башанками и мре
бій. лаєньо чинень Вами до ру-
предшествия, щоби Священник
приїхав вислужит боших
на Ставках? Гешвог, шляхи
про, суботу і Дашингер.
Трон тимсі м. а. на цейсь
до Мадьова обов'язким бачи-
ла єреф. Рештою кинених зро
миєї Сде виплатаємо в Маркн
ві.
М. Кго сис буя Тр
См Атван 1894
У. Н. Р.
МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ
березня 24
Року Божого 1918
Копія.
Військ У. П. О. Атаман
86
Исповедати!
Отже Всім усвідоме!
Надіслано Вам Немцям: Свєто.
З думкою, щоб Свєта чи ли вор-
ствували з узгодження Богу
згода, щоб хор умні споглядали
прийшлі стати нам. Дуже цінуємо
Все певноденці листи, хто чимізе
до Тарнова слухали на Свєта.
Звичайно, свєра правди виживе
звещеними моя розмовами з
Пентегла і /антигірі ма ду.
Мій дім сьогодні в Немирові.
Поверніться.
Добрий день, киньте на
узвітку зо Таганова або М.,
або злом.Н.Микитюк.
Видав усім Елеф 2-а листи,
Клименко Євгенія і Чуприна
Слово Івана Заморуєва. Тримайте
ці листи і Нам.
Привіт п.п. Микитюк і
Терещина буде задоволене.
З цього
Мін. Кн.
Гг. 7. Олеша
Всім вдячним звісно:
Діловий Вєв. Клацюк
АРХИПРЕСВІТЕР
Військ Українських
"24" Березня 1922 р.
ч. 139.
м. Каліш.
ДО СПРАВИ.
" " 192_року
міністр
до Високоповажного Пана Міністра Ісповідань.
Високоповажний
Пане Міністро.
Владика Діонісій у листі своєму від 14 Березня
б.р. Ч 3147 повідомляє Вас, що історія Православ-
ної церкви знає такий випадок, коли титул "Архи-
пресвітера" був залишений за духовною особою 1 у
православній церкві. Безперечно, що на залишення
цього титулу була згода Духовної влади. А раз була
згода, то була, гадаю, для того і якась підстава. А
я була підстава, то нічого такого страшного у цьому титулові немає. У всімому разі титул "Архипресвіте- ра-Начальствуючого Священника"-не старшине титулу "Обер-Священника.
Цікаво знати відкіля москалі взяли титул
"Протопресвітера"
З великою до Вас повагою і пошаною.
Митрополит Протопресвітер І. Пантелеймон
У. Н. Р.
Головний Священик
ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКИХ
28 Вересня 1922 р.
48.
Київ.
До Високоповажного п. Міністра Ісповідань У. Н. Р.
Міністерство Ісповідань.
Вхідне ч. 430
Виконано До справи Ч......
Пан-отець Варварів "де в місто Кременець за св.
антиміном. Ласкаво прошу дипоморти йому або гріш-
ми, або документом подорожі /безконтоним/.
З огляду на те, що частини мають виїхати на ре-
боти, а з частинами виїдуть і пан-отці, -антиміни ду-
же необхідні. Одночасово повідомляю Вас, що з мого
боку вживатися всі заходи щодо командировки пан-
отця на Свята в Тарнов.
З великою пошаною і повагою до Вас
Митрополит Протоієрей Г. Балабанкін
Клейма учас
м. 439.
м. Мазур
До пан. Омеля Заможника,
Сигінечки "Вільга" вр.
товари А. Волковича
№. 28
Департамент Дав. Служб м-ва Телю
Видано угоду Doc, пан омельк
приписаний йому 25 відтиснів
пергам
до А1 та і 25 відтиснів.
Плаки № 2: незаповнення даних
ура товар Водімек перуф № 2 змін
Дено Краще, Може б у Вас
знайшовся би художник, який
змалював би Ікону першому:
Українська церква посередині пласти,
Зверху чорний танцює Домов Мазур
з олійкофою, а в малиновому на одязі
Попова і на омелярі усід біло
написано: "Заступниця Догомо-
білової України". Навкруги ж не-
хайки буває надпис кош пе-гафта
Налепишь.
Вос-бу
Дуда
В оригіналім згідно:
за Днівога ВКвасницьку
До Пана Міністра Ісповідань
Прикладаючи при цьому два зразки вибачення одного по екпів церковної "п- катки, працяє до Високопановного Пана Міністра дати свій" огляд: під якою Першою взяти за одразу будуть "ператки. Під 2.І., ам в лада-більш вагновід Українсько-ємпірному штій ессо.
Дея кореня цих зразків матеріалу брав з історичних повістиників Си- ли Запорозької: - З веленою пашаною до Вас, Пане Міністре, Промаїверен Анатолій Волковий.
1-ої "Запірнівської" Опікунської дібізії по сус.,
Протиєрея Івановський
Всеволодъ..
23 березня 1921 року
Лаур Ваговіць.
Рисова Е. Н. Орлова.
Кої запирилсона: Стрільцької гілки
Преподоб. Амвросій Волинськ.
2.1.
Печать церкви війська Запорозького
Тисов. Є. Н.
Оршова.
10-ІІ-21 р.
Л.: Пінчуківці.
У. Н. Р.
ГОЛОВА РАДИ
НАРОДНІХ МІНІСТРІВ.
3 квітня 1922 р.
Ч 247
До Пана Міністра Ісповідань
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч. 68 Одержано 192 р
Виконано До справи Ч.
Пересилаючи при цьому листи: Кири-
лометодієвського брацтва ч.27 і 29 і листа
п. Державного контрольора ч 204 прошу ла-
скаво полагодити порушену цими листування-
ми справу.
Голова Ради міністрів
В.О.Директора канцелярії О. Гнишев
УКРАЇНСЬКЕ
ПРАВОСЛАВНЕ БРАЦТВО
Імені
СВЯТИХ КИРИЛА ТА МЕТОДІЯ
до Пана Голови Ради Народних
МІНІСТРІВ У. Н. Р.
15 Березня 1922 р.
Запитання № 19 "Березень 1922 р.
Ч. 161.
Рада Кирило-Методієвського Братства не один раз зверталась до своєї влади в цих прим проханням, аби в Тарнові був постійний церковний причт / Пан- Стець і дж./; зверталося з цим проханням і віруюче громадянство, що ґуртується в Українську Православну Парахвію в честь Покрови Божої Матері - в Тернові, але це прохання до цього часу залишається не задоволеним.
Між тим життя вимагає розв'язання цієї пекучої і не відкладної справи.
Цими днями в місцевому шпиталі змерла Українська громадянка Ялосовета Стефанець, котра була похована нетількс без жадних горожанських пошан, а навіть без Православного Пан-Стця.-Більше того, вона , почувавши себе безнадійно, побажала бути висповіда- ною і заприщеною, але за відсутностю тут православного Пан-Отця її сповідав і при- чавав Католичеський Священик.
Яке враження це зробилс на віруючих,-го- ді казати, не згадуючи тих тяжких душевних переживань, котрі доля послала в останні дні життя небіжчиці.
Отже Кирило-Методієвське братство звер-
тається до Вас, Високоповажний Пане Голово Ради Народ- них Міністрів, з цим проханням вжити заходів, аби в Тар- нсві постійно перебував церковний Причт-Пан-Отець і дяк. Голєва Ради Брацтва Гордіївських Секретарь Ваєн
У. Н. Р.
Державний Контрольор
29 березня 192 р.
Ч. 20Х
ВОЄН. КАНЦ. ГОЛОВИ РАДИ НАРОДІВ. МІНІСТРІВ
Одержано
" 38 " Укінця 1927 р.
4: 180
до
ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ.
Рада Кирило-Методієвського Братства звернулась до ме-
не з відношенням про необхідність перебування в Тарнові
постійного церковного причту.
З гляду на те, що урегульовання цього питання виходить
за межі компетенції Державного Контролю, маю за честь на-
діслати відношення Братства Ч.29 на Ваш, Пане Премер-Мініс-
тре, розсуд. В особистих переговорах моїх з П. Міністром Іс-
повідань виявилося, що він принципово поділяє думку про
необхідність перебування постійного причту в Тарнові.
З своєї сторони мушу зазначити, що урегульовання в цім
напрямку піднесеного Братством питання дало б можливість
своєчасно задовольняти релігійні потреби нашої еміграції,
що перебуває в Тарнові, а крім того – наша скарбниця звіл-
жена була б від зайвих видатків на часте пересування при-
чту з Ченстохова до Тарнова.
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬОР:
Варшава, 1..Квітня,1922 року
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч.457 Одержано 4-IV-1922
Виконано До справи Ч.
Високодостойний і Вельмишановний
Іване Івановичу!
Мушу Вас повідомити, що, на превеликий жаль, справа
з організацією української парафії в Польщі загальмувала-
ся.- Так само не пощастило нам, не дивлячись на всі можли-
ві спроби й підходи, досягти того, що впв.п.Чубук-Поділь-
ський був би прийнятий Владикою Георгієм за Секретаря.
Таким чином п.Чубукови-Подільському залишатися в Вар-
шаві на неокреслено-довгий час - немає жадної рації.
Дирекція У.Ц.К. допомогла йому, як могла, асігнувавши йо-
му 10.000 марок п.-
Церкву в Алеях Уяздовських поляки вже почали руйну-
вати. Церква на Мокотові - в руках лютеран. Есть одна віль-
на - за містом, досить далеко. В ближчому часі поновимо
нашу акцію й коли будуть якісь позитивні вигляди я Вас не-
гайно повідомлю про це.
Все це дуже прикро, але мало виріжняється серед ин-
ших наших справ, які так трудно нам переводити тут в життя.
Сподіваючись, що з Божою помічью пощастить якось і це
діло направити, прошу Вас вірити в моє шире бажання завжди
служити й тій справі, яка так близько й безпосередньо Вас
обходити.
Прошу прийняти вислови моєї сердечної до Вас пошани
й поваги.
Відданий Вам і готовий завжди до
послуг Андр Луканський
До Пана Державного Контрельєра У.Н.Р.
Надсилання цієї копії листа для відома. Рада Кирилло-Методіївського Братства рахує своїм громадським обов'язком доцати, що хвора прес яку іде мова уже тепер необіжчиця це доля й судила не тільки спевдатись у чужого духовника, але і бути позбавленою без жадних громадських посад і навіть без панства.
Це була дружина Українського старшини Ялесвета Стефанець. Братство і Громада віруючих, що гуртується в Тарнівську Церковну Православну Парафію не один раз прохали владу проте аби в Тарнівці був постійний церковний Присут, себто Пан-Отець і дяк, але ця просьба і до сьогодні часу залишається не задоволеною; через це виключне і Тарнівська Церква сумний випадок. Вс-ж в Ченстохові, де є причт, необіжчики Українці ховались а надзвичайною урочистістю яка викликала псиць у місцевих механізмів. Там необіжчиків до самсі лями церковала велика кількість людей-вої емігранти Українці і ти- сячні місцевих механізмів.
Голова Ради Братства
ч 29
20 березня 1922 р.
Секретар
до Українського Православного Братства Імені Святих Кирила та Методія в Тарнові.
Священика Української Православної Віконець- кої Церкви в Ченстохові ІВАН ГУБИ.
Маю за шану повідомити Високосхвальне Братство, що приїхавши до Тарнова на Вашого заклика сповідати хвору, я не міг вчасно зробити, бо хвора виконала свій останній земний обов'язок у католицькому Священика.
З великими сумами констатую цей факт і десь му до Вашого відс- ма. Невен в тім, що братство живе всіх заходів, аби в Тарнові заснувати Церкву з пестілним Священиком. Невен також і в тім, що братство цього і це все Православні віруючі матимуть мисливість знайти духовне заховлення, в любий момент, у свого рідного духовника й не будуть кидатись до послуг чужого.
Псмагай Вам Боже.
Старославна наша дума співує сумний час коли:
- іти без хрещення виростали,
- Люде без сповіді вмирали...
Цим це раз підкреслюється те, наскільки високо наш нарід ставав релігійні ссв.язки. Але це було колись. Тарнівське громадянство прс це забулес. Ваш брацький собрляк нагадати їм про це і обу- дити в задубілій їхній душі рідні святі перивання. Священик
Іван Губа.
1 Березня 1922 р.
З оригіналом згідно.
Секретар Ради Кирило-Методієвського Православного братства в Тарнові: В. Васильев
дмі. пр. У.
Каймак Г. Овс/Варо
батьки крестьянства
Військ У. Д. Р. Мирно-
повернули Нам - Отця Ігора
мнігепел Павла Панаса,
еморю
З двогривень п. м.- по Землі -
для дт. пр. У. шарованих
Це, Всеводоєвичи? Отже, вони
пребуватимуть, що сповниться Ваше
про Лахуди, щоби не беміжени
до Тернова кричікав слідуєт
мик, обрізано і цвент
насово погрозивши, щоб
саме з Нам - Отця мал. Ігор.
т. Кр. сль. дтя. УЗ
діловод Павел Тар
АРХИПРЕСВІТЕР
Військ Українських
"10" Квітня 1922 р.
До Пана Директора Департамента
Православної Церкви Міністерства Іс-
повідань.
Міністерство Ісповідань.
Вхідне ч.591. Спержан 13.IX.1922.
Виконано До справи Ч.
У додаток до телеграми моєї маю за шану
повідомити Вас, що не вважаючи на всі заходи
і з мого боку і з боку Генерала Удовиченко ко-
мандіровати до Тарнова Пан-Отця неудалось.
Генерал Удовиченко клопотав про це навіть
у Варшаві і клопоти його ні до чого не довели.
З великою до Вас пошаною.
Митрофорний Протоієрей
Я. Я. Гандзельський
Мр Јенваргову
Рвінус /1984/
N 678
Ново-Киево-Святого
Миколаєвському діо-
цезію, Керуванню
Богомазового Синодального
і Едмунду Узгай'якові
Запорозької Єпархії
Ваше Досвідчення,
Києво-Могилянській
Флагман!
Скорога з оглядею діянь
вог промов'яз Панчеволою,
про якою з цього побачення
обдужувати не може приїхати
до відкриття сходу божих же
Ксилінгос, бо не пощастило
виконанню доти що перет-
викування до Маршова,
суми за ним до Маршова.
Отже я замовив у Марко
Великий п.о./Андрійове.
ві знецькення
Але у нас нема шут багато
до того неодягового і при Службах
Божих. Тому я привезено
змалює до Кам'яного-Києво-Святого
у урядовці п. Івановича.
Для святинь батьків
чоби все неодягне втім як
смак липилькової і Крещення.
Маршова, що Наше Києво-Велика
Сфу не малий відомий нам в час
вченою золотимиром.
розі; і передаємо озб-роки черковні розі; сином яких до усвідомлення.
Сивко Уляна.
Прев', номірована в
Київ Сивка Варвара Довик в
Могилев-Подільському повіті
м. Києва
20 листопада 1934 р.
Все не був тяжкий звичай у вас на мовою Службових, і все в кінці чи у церкві погано. Загалом не прему Іменин
Кожен Ваше взаємно з ним
все звертаємо в священник.
З поважанням
Сивка Уляна
Київською Миколою Камінь
Ізраелівичем, і усвідомлено колокольно і звертаємо
затримався
М. І.
Злоб
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч. 4/1 Одержано "1/1" 1922 р.
Виконано "1/1" До справи Ч.
Високоповажаний Іване Йвановичу.
Маю честь повідомити Вас, що в справі організації в Варшаві православної парафії мною подано п. Міністрові Визнань Р.П.П. прозьбу-меморандум, на яку п. Міністр дав свою принципіальну згоду.
Що ж до призначення Референтом Міністерства Визнань Р.П.П. в справах Православної Церкви в Польщі - України, то справа ця лекше могла б бути полагодженою, як би по цій справі офіційно чи напівофіційно виступав Екзарх Православної Церкви в Польщі, Владика Георгій, який є єдиною правою особою в справах захисту інтересів Православної Церкви в Польщі, бо Дипломатична Місія і Центральний Комитет з причин формальних виступати в такій справі, котра цілком торкається внутрішніх розпорядків Православної Церкви в Польщі - не може. В такому дусі я буду мати при ближчому побаченню з Владикою Георгієм.
Коли Ви з таким поглядом не породжуєтесься і маєте дати мені якісь інші інструкції в цій справі, то прошу не відмовити закомунікувати мені це як можна скорше.
Буду чекати відповіді.
Прийміть, Пане Міністре, запевнення в моїй глибокій до Вас пошані.-
ГОЛСВА МІСІЇ Андрія Луканського
Перший Секретар
Панові Міністрові
Ісповідань У.Н.Р.
на № 241.
101
до Народовіка 102
Грузії і вимагаючих
відкрити Управління.
Корпус Ранеллізького Мобілі Статистики.
№ 1025
Задуманий т. Миколенко
мене повідомив про Каз,
Немовмашовий Пеке,
Генчев, що т. Миколенко
зайшовши обважнений п. о.
Василь Варварова був відповідь
ви Студ 80 шк., до Альбіна
мешканця з магазину, який
Комуністичний комісар, та
т. кр-сько-шлях 207
Люб. № У.
Корпус В/Яр
в 1928
Агентурная ведомость
Информация от И.Д. Смирнова о пропавшем Николае Кузьмиче-Ежеве, который поселился в селе Покровском.
Уже повидавшийся
Нам, Змееводовский Николай
Овсе Кузьмичевич,
что земля Ольга Томилова
Величковская в Маркове-Ильинском
вам передала за границу.
М. о. Ивана Борисовича
и ему разговаривал с Змееводовым
до Ступінця.
Також в зв'язку
з чимсь Згомпір, як був
обер-майор С. дід Немкою.
Звичайно командую
М. Козачий полк
КОМІТЕТ
Лікарських Помішників
і Помішниць
на еміграції
До п.Військового Міністра У.Н.Р. /Колії: П.Мі-
ністрв Нар.Освіти,п.Ректорові Кам.Под.Держевного
Укр.Університету п.Начальникової Санітарії "Військо
У.Н.Р." П.Голови Всеукраїнської Спілки лікарів-докто-
рів Євгена Миколайовича Лукашевичу, П.Голови Спілки лі-
карів на еміграції д-рові М.П.Левицькому/.
Комітет Спілки лікарських помішників на еміграції
вважав за свій обов'язок довести до Валого відома,Пане Міні-
стря,свій протест проти де котрих порушень військово-сані-
тарною адміністрацією загально-основних норм і правопорядку
що істнували до цього часу в українській армії і нормували
військово-санітарну її галузь.
Порушення ці вносять безповоротно,ненормальності в
сферу цієї галузі,що утруднять взаємне забезпечення інтер-
сів хорошого,-ненормальностей,при котрих на може бути рачі
про належну продукцію персоналу і котрі,нарешті,складають
грунт,на якому трудно і до де якої міри незважано будував-
ти добробут нашої армії,санітарія котрої як раз в одним із
найголовніших чинників.
Порушення ці слідуючи:1/ Призначенння на поседи лі-
карських помішників у військо розпорядженням Начальника
Санітарної Частини Дієвої Армії зовсім нездатних по своїй
підготовці осіб /студентів-медиків,що простухали 4 семе-
стри/;2/надання цим студентам звання "лікарською поміш-
ника" і їх прав наказом Начальника Санітарії Військ У.Н.Р.
по санітарній службі армії 1921р.№ 4 § 3 і 3/ надання в
в порядку того ж наказу студентам-медикам,що простухали 6
семестрів,звання "зауряд-лікаря 3 розряду".
Зміст п.1 постає з тому,що по проханню,наприклад ,студен-
та-медика Завадзького про призначенння його на посаду лі-
карського помішника - Начальник Санітарної Частини Дієвої
Армії видає наказ "комісійно перевести вивлення,чи заява
даного студента /про простухання ним 4 семестрів/ відпові-
дає дійсності. Коли це буде виявлено,то може бути признача-
ній на посаду лік.помішника". Комісія призначається в 3-х
лікарів Цольового Армійського Шпиталю,яка визнає,що даний
студент виявив належні для 4 семестрів знання." /Акт Ко -
місії 27 вересня 1921 р./ Таким чином Комісія та набраває
Функцій професорів медичного факультету "Університету і пе-
реводить нормальні іспит студентови-медикої Завадсько-
му в знання ним дисциплін за 1 семестр. На думку Комітету
Спілки лік.пом.-таке комісія зявляється некомпетентною для
переведення такого імена іспиту,нз-каучи вже зовсім про те
що призначень того медика,який витримав іспит на посаду
лік.помішника,з нараціюальнє і протизаконне,бо порушує
інтереси і кимоги самої санітарної служби -
Але,незважаючи на це,наказ по санітарній службі ар-
мії 1921р.№ 4 § 3 надає им наказ звання "лікарського помішника". - Тут переходило до змісту п.2 і вважаємо необхід-
ним,що зі змісту згаданого наказу виявляється,
що була заміцена окрема схема правил паразимування в
страшинські ранги військово-саніт.персоналу і що лив це
ніби викликало необхідність "точного розвиття лікарів на
категорії по науковому стажу ." По з наказу того повстав
зовсім нова категорія - "зауряд-лікарі 3 розряду - зі сту-
дентів-медиків,що простухали 6 семестрів і "лікарської по -
зовсім новий медичний персонал лише бо имя "табалі о ран-
гах." - Коли таке розвиття на категорії в наказу подається
за "точне" і за підперта "науковим стажем",то Комітет Спіл-
ки тік.пом. вважав за свій обов'язок заявити,що як раз з на-
укового то боку така розвиття є абсолютно нез
Точнє в відношенню до згаданих вище двох категорій /6 і
4-х семестрових студентів/. По друге,з боку придічного -
наказ той заявляється документом,що набирає зовсім знаналь-
них йому по праву законодавчих функцій,іменем яких він
"жалує" науково-медичні знання особам,що не мають Фахового
досвіду. І коли б це питання в його цілому будь порушено
Імно в законодавчому порядку,то можливо,що ми не мали б
того надзвичайно сумного фіналу,який танер подибуємо в
даній справі.
ОТЧЕ О ДО 4-Х СЕМЕСТРОВИХ СТУДЕНТІВ. В доказ першої думки зня-
ляються слідуючі факти: а/ студенти медики на цих семестрах суттє-медич-
них дисциплін не студіювали, б/ об'єм знань за ці семестри "охоплює
лише курс природничих наук і з/ в випадку вступу студента-природни-
ка на медичний факультет, він вступає безпосередньо на 3 курсе цього фа-
культету, бо такому студентові зараховуються ті як раз 4 семестри ,
пройти котрі повинен звичайний студент, не природник. З цього повстаз
висновок: звичайний студент студіює дисципліни медичного факультету
починаючи в 1 курсу, студент-природник - в 3 курсу, то бо в 5 сема-
стр. Коли так, то званням "лікарського помішника" може бути впаво -
заний в такому ж порядку низка і студент природник, що простухав 4
семестри, бо він іде з даним рази паралельно зі студентом медиком, що
тиле в 5 семестру - студіюватиме суттє-медичні дисципліни. Але таке
надання звання "лікарського помішника" студентові-природникові 4-х
семестрів було б абсурдом. Де ж тоді троба шукати "наукової підстави"
для надання звання "лікарського помішника" і студентові-медикові 4
семестрів, ієра та і з прикладного боку данні медик: не в підгото -
вленням для вихова, я обов'язків лік.пом., а саме: для проходження пра-
ктичного стажу тому бракує творчально-медичного киї кругозору в
обмін знань "лікарського помішника".
Про звільнення права лік.помішників передбачені "Положенням о
лекарських помішниках", що затверджено було 27/УІ 1917р. бути Російс.
"Воєнним Зовздром" за часів уряду зерезького і цо після відокремлен-
ня України, якби оновлює постачання" і тут, будучи затверджено нашим
Урядом. То не мали би відповідної теоретичної ні практичної підготов-
ки, що передбачається кн.Обр.П 1839г., яка з і тільки цю згаданим По-
ложенням, як из то бути медик приступить до хорошого в ролі "лікар-
ського помішника", але роза буде дуже незважною і небезпечніою ля
для хорошої рак і для нього. І є ж сама треба сказати і про санітарно-
адміністративну та медичну роботу посвячену, чи зазначали б, да в підному об-
змі науково-медичного кругозору, ні суто-медична галузь - і во всі
ким разі - цільового, який операє студент 4 семестру .Значить і
в цій галузі на відповідаючий самостійній посади він не може бути
скористований яко "лікарський помішник".
ДО ДО СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ 6-СЕМЕСТРОВЦІВ. Ця категорія медиків, з
період перших років своєї праці, моте в понути ліг обов'язки лік.по-
мішників під доглядом лікаря, а не самостійно-зза браку у них пра -
ктчного стажу. І доцього часла практика вільськ.-санітарної адміні-
страції тж поободила це прийня і зовсім не ванфікувала їх лі-
карськими помішками. Нині - , нажалом по санітарній службі армії
19 І р. № 4 § 3 ци студенти набувають в'яз звання "заруд-лікаря З ро-
зоряду". А на підставі цього наказу - повстав наказ Гол.Ком. військ
№ 73, що надає тим студентам і права на ранги, ширші, ніж лікарським
помішкам, обов'язки котрих зони можуть виконувати до певної мі-
ри.
В справі еднності для і других студентів до ролі, яку їм надає
наказ по сан службі № 4 § 3 - Комітет Опіки лік.пом.вважав за необ-
хідне зазначити, що відомий лял лікаря і громадянин М.П. Левицький -90
Директор Київ.зм.Челніверської школи, 3.Тов.Міністра а потим і Мі-
ністр народного здоровля, нині Голова Головної Управи Українського
Чарвоного /проста/-на запитання комітету відповів так:
"Студенти -медики з курсу - розумію тих, що простухали повних 6
семестрів а не тих, що перейшли з 4 на 5-й, могли б виконувати обов'яз-
ки лік.помішника, але тільки при лікарях, а не на самостійних посадах,
бо ім бракує чисто практичного клінічного і шпиталевого знання! Сту-
денти ж 2 курсу, навіть ті, що висунули 4 семестри до цих обов'язків
на мій погляд цілком надатні, бо чисто медичних дисциплін крим ана-
томії та фізіології, вони зовсім не проходили. -/Відповідь М.П.
Левицького до Ком.Сп.лік.пом.21/ІІ 1924р./
Отже виходячи зі всього сказаного і маючи на увазі, що:
1/ інтереси хорошого і справа військ.-санітарної служби взага-
лі римагають дійсною точної диференціації медичного персоналу по їх
дійсному фаховому знанню, якз вони придобили в низьково-медичних ін-
ституціях;
2/ Це звання "лікаря" та "лікарського помішника", як звання
наукові надаються - загально-законодавчому порядку, а ні в якім ра-
зі не в адміністративному,
3/ що замісць радикальної боротьби з профаназією медицини
в військово-санітарній офіції здібуються протилежні накази, що фабрикують невсвідомий ні науково ні практично медичний персонал. 4/ Що такі накази спрощувались до послідуючих наказів Гол.Команди військ У.П.Р. № 73 і 74, якими тому зустрітно у персоналові надаються однакові зі справним персоналом права, 5/ Що на протести Комітету Спілки лікар-помічників по місту на- казу № 4 і § 3 - п. Начальникової Санітарії військ У.П.Р.-одержана б - ла лаконична і незмотивована відповідь, що наказ відмінений не буде і 6/ Що в своїй боротьбі з видаєзначеннями аномальними лвцями Комітет Спілки лік. пом. на праведжі, нав. на зустрічі в нальної підтримки і у спілки лікарів і еміграції - Комітет Спілки лікарських комітетів не еміграції, протестуючи проти наказу по сан.слу 61 зрал., № 1 і 3 194р. і констатуючи, що такий наказ дає грунт для потяряння тіві про апції, що охопила в.- санітарну о цію - яка на моча бути ліквідована, коли не буде лікві- дований згаданий наказ в певні його частині - таксаво просить Вас, Паня Міністре, про слідуюче: 1/ Скасувати наказ по сан.слу 61 зрал., № 4 § 3 в відно- шенню зауряд-лікарів з розряду і медиків з семестрів - лік.помічни- ків". / Прийняти нову концесію, яка б діяла точко і по науковому стажу роботи санітарні персонал по категоріях, і 3/ В склад цієї помічної лек. представника від Гз зразньо- го Штабу, представника від міністра зв'язку х, представника від Міністерства юстиції, Представника від Військово-Санітарної Офіції і представника від Спілки лікарських помічників на еміграції. Менш ним зі свого боку, оцітка Спілки лік.пом.має подати слі- дуючи думки: 1/ Що до способу познання випуску студентів-медиків, які не мають документів то вважаючи що справу дуже складною, треба сказати що в Вирішенні ю ії треба порозумітись з Міністерством Народньої Освіти і з Ректором Київсько-Політехнічного Українського Універ- ситету, професором Юлія ком. 2/ Що до студентів-медиків б семестрових - то письма про - ходження 2 річного практичного стажу при тікарях установах вони можуть набувати право на заняття посад лік.пом.-ків і зв'язані з ци- ми посадами права по службі, без якого - ого у ті медики можуть допускатись до виконання обовязків лік.пом.-ків але на не самостій- них посадах і під доглядом лікаря 1 3/ студенти медики з семестрів могли б бути використані в вій- ськово-санітарній офіції виключно в якості медичних діловодів. Про Вашу резолюцію по місту цього докладу Комітет Спілки лік.- пом-ків ласкаво просить Вас, Пане Міністре, повідомити його. - Голова Комітет Спілки Цзин-Секретаря Головної Лікарської Україн- ського Червоного Хреста Секретарь
Священник
Св. Ольгінської церкви
Штабу Тилу
Армії У.Н.Р.
14 Квітня 1922 р.
ч. Марія.
Міністерство Ісповідань.
Вхід 1573 Держано 19.II 1922р.
Виконано До справи Ч....
Доклад.
В церкві тилових військ, де я ратуюсь штатним священником, немає св. актімінея. Згідно на те, що св. актіміне мопелево держати тільки від Преображеного Дроківського, епископа Кременецького, який пекшеться про релігійний стан нас, виконав з рідного краю, я про- тягав таборове Нагальство, аби мені була дана мопелевтвь поїтанні по св. актіміне до си. Кременецького і щоб на цю командировку були ви- дані гроші.
Дозвіл на командировку я одержав, а уро- шей в частинат військ недбачо і тому я звернувся до православного воєнства в таборі, аби воно добровільними внесками склало необхідну для цього суму грошей.
Таким добровільним внеском воєнство зібрало 11.346 кр., з яких я вирушив
в командуровку до м. Кременця, маючи ще і своїх прошеб 8.000 марок.
Зібрано 11.346 мар. не вистачило і мені прийшлося тратити і свої урони
Розрахунок випрати уроць такий:
Білет III кв. від Ступалково до Кременця ....... 5.205 мар.
Кременця до Маріова .................. 1.840 мар.
Маріово Ступалково ................. 3.365 мар
У яких мені треба буде купити.
Харчування при перейді в дорозі від Ступалково до Кременця і від Кременця до Маріова 4 дні. ... 3.500 мар.
в середньому ....... 700 мар
За помешкання в Кременці 2 дні ............... 500 мар
Харчування в Кременці 2 дні .................. 1.800 мар
Та ще потрібно буде на харчування при перейді з Маріова до Ступалково ........... 1.000 мар
Разом ......... 17.410 мар.
Таким робом я випратив на цю поїздку за св.апні- миєм вдалих уроць /17.410 - 11.346/ = 6.069 марк
Ласкаво прошу Вас, п. еліністре, чи не найдене Ви мопе- ливим повернути мені цю суму, бо передбуваторі в телепскит матер'яльний умоват життя в таборі, випрата такої ечи на удомоданні потреба для мене є дуже пітнькою.
Священник Василь Варварч
У.Н.Р.
МІНІСТЕРСТВО
ЗАКОРДОННИХ СПРАВ
Департамент Чужозн.Зносин.
"19" квітня 1922.
м...143/581.
ДО-СПРАВИ.
" 192_року
МІНІСТР
До Пана МІНІСТРА ІСПОВІДАНЬ.
Міністерство має честь переслати при цьому
Для Вашого,Пане Міністре,відома витяг з черго-
вого докладу п.Голови Дипломатичної Місії у
Варшаві ч.ІЗ.
М.. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ
ЗАКОРДОННИХ СПРАВ
Директор Департаменту
Чужоземних Зносин
Витяг з докладу № 13.
...Именування Екзарха Георгія Митрополитом і одержання им найвищих церковних ознак зробило неоднакове вражіння на його православну паству.Росіяне й супротивні Екзархові Епископи явно з ним розірвали. Позбавлений юрисдикції Епископ Пантелеймон вів проти Екзарха агітацію, але агітація ця дає ефекти й на українському грунті/резолюція Ковель- ського св.Онуфрієвського Братства/.На Холмщині теж помічається опози- ційний настрій проти Владики./південні парафії в руках українських панотців/.Холмщаки,які здавна боронили свою національну позицію через церковно-громадські організації /братства/ не задоволені Владикою за те,щоб він в Конкордат не вніс нічого,щоб давало права самому населен- ню / не згадується собор; нема згадки про братства/-отже це вони вва- жають за порушення принципу демократичності,власливого й питомого на- шій церкві.Митрополит Георгій-дуже обережна людина,симпатія до україн- ства у нього поверхова,стихійна.Потрібний для нього дужий і постійний вплив з і веровництво з нашого боку.Це можливо здійснити тільки через
постійного приставленого до нього секретаря Українця, який повинен бути одночасно і дуже культурною європейською людиною. В оточенні Владики таких людей нема. Тимчасово тут у Варшаві знаходиться й виконує обовязки Православного Капелана гарнізона о.Козловський. Це культурний Українець, але невідомо, наскільки він енергійний і ініціативний. В польському війську тепер понад 50 чоловік жовнірів-українців. Цікавий факт: скрізь по всіх місцях іхнього розташування вони відмовились прийняти присягу по російськи і вимагали присяги на рідній мові. Серед них скрізь єсть певний відсоток тих, що служили вже в нашій армії Священників військових православних в польській армії 4 /крім Головного - о.МАРТИША/. Всі чотири свідомі українці. Такого числа їх не вистачає; більшість гарнізонів не обслуговується ніким. Служба Божа і досі ще не українізована. Не було наказу. На важність внесення різного національного елементу й ведення національної української лінії в церковно-національному життю українців в польській армії я звертав увагу Владики. Знов таки з цього боку видно, що треба установити постійний вплив на нього. У відповідь на принесене нами йому поздоровлення з приводу наданого йому сану Митрополита Владика Георгій частував мене, В.К.Прокоповича й П.І.Зайцева /ми втYROХ принесли йому привітання від української пастви/ вечерек. Для встановлення контакту з паствою і для усунення непорозумінь в неї, Владиці, який має 7 парафій Варшавських і ще 29 парафій на Холмщині , треба обіхати свою епархію, треба побувати й на Волині. Ми йому радимо це зробити. Бажано також, щоб він поїхав в супроводі відповідної людини. Намовляємо Владику побувати і в наших таборах, але треба коштів: він поки що ними не розпоряджає. Ми вважаємо це дуже бажаним, і треба було б це здійснити, коли будемо мати гроші.................... Оригінал підписали: Голова місії Лукашевич і Перший Секретар П.Зайцев З оригіналом згідно. Начальник Дипломатичного Відділу-
до Пана Поена У.Н.Ф.
в Ізюмах:
№1076.
20.IV.1922 Відомо-Запорожжя
Пане пане!
До мене дойшли руки,
що хтось по Михайловському
поглядає з гаю цукроварень
вого Михайловсько-пе-
релав біля Ексдеком
Завішевакаї узголів'я в Поль.
при. Установивши між до-
кладки вгоришею про
Уе, посиланням на 160
Клеопатра? Нет.
Мне, все, что могу ясно
Вам подписать вряд ли ей
О, мне мангашия.
Знаю давно как помо-
жешь ты земли
до Землянскаго Възм.
У. М. Р. Мишукову
въ Отрѣзъ Кромы
Павле Началову
За то, что въ
Службахъ боиыхъ не
великихъ свидетельствами
однажды помешался Ген-
ерала Аракчеева Свада,
дни. 22.5. З одгуревымъ и. Миха-
эля наехало пѣшего
Павло предъявлены
У. Н. Р.
МІНІСТЕРСТВО
ІСПОВІДАНЬ
Департамент
Відділ
" " 192 р.
Ч.
Щоби пошукав:
"Власноправецького житлового муніципального села Борзів" і "Кре-
дитуємий фонд Єпископа на Нашому Домінії".
М. Кр. его був
Алтова
Дм. № 4.
22 IV. 1912
1) Апраксиновський № 1124
2. Плом. Сухороб № 1123
3. Кропті. Микитюк № 1122
4. Свєць. Неголянський № 1121
5. Кром. Волковий № 1120
6. Свєць. Павленко № 1118
7. Свєць. Біловець № 1119.
Повідомляю, що Уповноважений Фога Українська писарського об'єду № 41 Єрмак у р. Михайлівці вибрав з комісарів князь-поміщик цин Симонов, боярин дуґафри, приходив до Благодатної єпископської екклезії, Венграшевич Іванович міс. Укрвка з Дзюренки в. Михалянці.
Павл. Степанов ім'я ближчого даних указав:
1. „Цюб Господь місцем згнобу велів
справити вашим, що всіх країнах су-
пучим.“
2. „Цюб Господь втеклий Орі чудовий
світмакі на прадоду Визнаймену."
3. Цюб Ягідку Землю вашу був звім-
лено від вогора
4. Цюб дейи вам гуаємою безум-
тися до Краю Правого.
5. Цюб Снокі! та уваги каґала
на Визнаймі." —
М. Кр. сьо фат
Св. Адам
Временный
организаціонный комитетъ
по устройству
православнаго прихода
въ гор. Калишѣ
25 Апрѣля 1922 года
№ 16/2.
гор. Калишь, Костюшки 20 кв. б
" У.М.С.А."
Копія.
Протопресвитеру /Украинскихъ войскъ
Его Преподобію отцу Павлу Назевскому
Лагерь интернированныхъ Калишь.
Настоящимъ просьбы прихожанъ Калиш-
ской православной общины о совершении Богослуж-
еній на церковно-славянскомъ языкѣ и катего-
рическій отказъ со стороны священнослужителей
украинскихъ войскъ итти на встрѣчу этимъ прось-
бамъ, заставили насъ искать выхода изъ создав-
шагося положенія путемъ подписанія священника,
который совершалъ бы службу на церковно-славян-
скомъ языкѣ. Въ виду сего, принося искреннюю
благодарность за оказаніе Вамп любезности по-
митеть доводить до Вашего сведенія, что на бу-
дущее время вынужденъ отказаться отъ услугъ
священнослужителей украинскихъ войскъ.
Подписали: Предсѣдатель /Підпись/ Секретарь
Підпис.
З оригиналомъ згідно.
Архипресвітер Військъ Українськихъ,
Митрофорний Протоіерей К. Ганзелевъ
До Високоповажного Пана Міністра Ісповідань.
Високоповажний Пане Міністре!
Маю за шану надіслати до Вашого відома копію
відношення організаційного комітету по устроїству
православного прихода в Калішку.
З великою до Вас повагою і пошаною
Митрофорний Протоієрей Г. Панзеверкін
"26" Квітня 1922 р.
ч. 192
25 Клуба
г. СССР.
Внимательно читал.
Представляю убийство младенца,
Если судьи были неоднозначны,
Я добрый жанр, и в молодости, что
заслуживает на новое добровольное
и уважение.
2/3 наблюдения по памяти о Вас
МУ
8
ДИРЕКТОР
Українських Православ.
Пастирських
курсів
"26" Квітня 1922 р.
ч.187.
Табор- Каліш.
До Високоповажного Пана Міністра
Ісповідань У.Н.Р.
Во істину Воскресе,
Високоповажний Пане Міністре.
Маю за шану повідомити Вас, що Пан-Отець Никитюків відбув до Варшави по своїм папорту ще перед Великодними святами, а пан-отець Пятаченка забрала до себе на свята Окрема Кінна дивізія, з дозволу Польської військової влади. До цього часу ні Пятаченко ні Никитюків не повернулися до Калішу, через що властне і невідбувся Акт, хоть іспити уже скінчилися. Чекаючи повороту цих пан-отців, я, що б не гаяти даром часу, проважу сам практичні навчання на курсах по церковному діловодству, співам то що.
З великою до Васповою і пошаною
Митрофорний Протоієрей Гасло Калуєвський
ДО СПРАВИ.
"28" IV 1922 року
МІНІСТР 7.Ч.
Однокон КРЕМІНЦЬКИЙ,
КЕРУЮЧИЙ
ВОЛИНСЬКО-КРЕМІНЦЬКОГО
ШАРХІЄЮ
Травня // дня 1922 року
ч. 5587.
м. Кремінець
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч /83 Одержано/5.V.1922р.
Виконано До справи ч.
До лана Міністра Ісповідань У.п.Р.
професора І.І.Огієнко.
Унаслідок листа Вашого від 12 вересня
1921 року за Ч 2041 і прохання громадянина
Євгена Платоновича Тиравського про висвячен-
ня його в сан священника і призначення на
парахію, маю за шану просити Вас зробити
розпорядження про об"яву згаданому Тирав-
ському, що на посаду парахвіяльного священни-
ка можуть бути призначені тільки лица, маю-
чи польське громадянство, з-за чого йому
належить представити мені документи про при-
належність до польського громадянства, а
також про його освіту.
+Джоншель,
Однокон КРЕМІНЦЬКИЙ,
КЕРУЮЧИЙ ВОЛИНСЬКО-КРЕМІНЦЬКОГО ШАРХІЄЮ
На додаток
Всіго цього публічно
м. Луцьк/відповідно
м. Т. Огієнко
Ковель зи. Комаривського ,19, почу Косату
915 - Е. П. Муром
Дітк.
Михайлівській
церкви
св. Данилова
ст. Синяки
Волинь.
9 травня 1922 р.
Пану Гроєророві,
Огієнкові
Високоповажний п. Гроєроров! То-
вдомлюю, що 8 Травня у
містечкі Даниловаць відбува
соборник духовенства, 2 Окрим
Сумського повіту, на з'їзд
прибув і єпископові в окузі й приходивши шико
деякій священик, 10 доньок і 10 Варвариних села-
рет, на яких соборнику став біологом 200 р.
п. о. Ігорко Синовиць. Першими письменним
обгруповуванням єпископа про виконання
друкованих книг, дрів посвячення,
щоб керити корегарі на користь друкованих
книжок збільшення 4000 смерек; дріжнення
для того зборив усе соборник. Доданки та
отимлени підписалися питанню про більш
разомну прино іменного духовенства, а так-
тоже про слушну богоєв, щоб провадилося
на урочистий мови, сонцю нагородження
уголіть в цьому питанні драв п. о. Вірович
Тихомировській, з сим удрижки, що один із свя-
щеників з'їздів мовчав що своє робити, чи
ра следнім і й богу маніфестного ведь
північ і юрмейка дій шевай укрвінькі сиро-
ви, речта, то негурими, як пильно і
уцеруть", що ми зноволено дри насловори-
вель "З добичею М. О. Віросима" шеві удачної
д про провелені ймело дейті коть імениття
сперечанкій про нашу укрвіненьку сиро,
як цртовиц, а мекане по всім павузденю
пешти, а зокрема шевтії велігурені в ньоб-
щє і в наших держевих полних сидей чеснитій
пероввши, укізяв на них діней велику-
штов, насистоючи того удомов зробить
тисяці шевей на юрмешд дійей вигра-
шнов укрвіненьк, мечкиноси в бояльки, як
бранн ввєли пивер 800 (850) смерті, для
при цьому в кри з мештом приеджеро.
Було видилено питання про організацію
провід у селах і щоб іменно дровенство
ситорно на голе цей сирвий, а також було
виділяти питанню критичність чеснокибо
до призі знесовбрати умова українські стин-
ки і чінни роди, з оновами францейто кри-
тучені церкві, видилення бібліотек пе-
малих і кооперативов, вселене дровенство
цього собору звичаю очікало і мовки з ве-
ликих чеснит ривано головами, що шов
гоо им цього перебачи до цього поле. Потрібн
зайвений п. Прогрмов тій, що збор проводився в іншому ділі, то подія із н. оцінки не перешкоджала це одини народженням словом, коли великий слуга розі зробив його юдною, в сину спадкоємцем ставим робитися зав'язанням укріпленнями коси це турки і святств, що слів по духовенству всі верують, що не може невдоволені наконечністю. Паднешаємося питанню про те, аби узагаловсеми здійснили обряд із ведомим окружу „втікає української дитини“, див тільки повинен бути во всіх церквах збор Крупельний, як грішній, молочо сановним і все не надмірний до вашої розпорядженої, щоби зробитися краще і ближчі певно пострибки від вас, наше Прогрема, морських доброго, через проводження Діонісій. Залиши центру турецького духовенства, що начався себе укріпленням таке: невиртю по кожній як у порядок газет 18 майжноїть, а як великий могти ти дуже рідко; вони ботьв про свій шкурник і шкурник свого селянства, розбірку сильності не нічимешеву на один знов уродиншер-дай, умро-дай, чеснише-дай, що паковий діягам нашого духовенства, прорасній рік на український, тим каге в Європі не мило цього нормал, шури джелі розводити, боронився з ними вош сеподрав і дуже за свадби і щоднями, до зовсім довгий у св. листівка, центридські високогерні газети по всіх
і оспироти країни дрозвелення. Днів було вони імпірджені смають двох веселих ексцерпів до своєї єдні.
Пов. Банатовець: З моїй вобрової пам'ятки миро- дове відно, ми ні прикмого усамірковання св. що дву кандидт, обгойованих тим сильністю імал и молю дріб, програли одвій прикладно при цьому, одну з панових усипь першевел- венно в уж имп.Милевенти , деяку чесень всі пам'ятки мирою , сеєт дві Чендеевери. Вживаваю землян проміс, аби усаміркованість „святи дешими“ ми традую до лього свободного чесивцтво ім. Банатовець, сеєд віть у місячному кирпенськ збор. Усаміркованість удоснів підур роочеря. Плив торбовий має номартер з 15 страви року, реєлів нею серф „Брайленево“ дешемної при 80 лімів , єсіт каді і вдамань.
Пам'ятний січан: Чогось мрд зодуго, балачають про Галатовець, про пішень, недруги чимодні Балашевич-в, обо пішень, криче. Коче рімезі і єседжке син повертаємо вчор у совдени , реконтро ти про Пишкіт у горейських страний події.
Мал дріб вдруження муря червоном українська китарму дву того смаю зігрі і левобою і ини видавицьківаним, у Сорече єсіт црво. Бачаєш віддаю
Дяк М. Силезовський
АРХІВ ПРЕСВІТЕР
Військ Українських
"10" Травня 1923 р.
ч. 252
До Міністерства Ісповідань.
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч. 790 Одержано 15.V.1923 р.
Виконано До справи ч.....
Маю за пану повідомити, що мною зроблено розпорядження Пан-Отцю В. Барваріву, аби він від'їхав до Тарніва на Зелені Свята для задоволення релігійних потреб.
З повною повагою і пошаною.
Галицький Патріарх
Написафу м. Переяславль, виїхав на Усачів, а 6-го Куперовського засідання у Волинському і Степанівському округах та п. о. Тисменицької громади.
1.VII.1923 р.
Патріарх
117
У. Н. Р.
МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ.
16/V " "
Року Божого 1922-го.
№ 1247
К О П І Я
Преосвященному Вінценту,
Єпископу Закарпатському,
Української Старої.
Всеблагодатний!
Вітаю!
Громадянин Євген Алеєнович
Боголюбовий просить мене:
пред Вами Превосходительство
Своєю рекомендацією
для вивчення його життя
священика.
Маю повні відомості,
що він року 1904. -го, піс-
ля науки в Жиїмировкій
Духовній школі Вступив
до Волинської Духової
Семинарії, А-рг київськ
Якої скінчив року 1918 р.
Відбувшись військову повинність,
вступив на посаду дехо
і приєднався до Володимирця, де й
з квітня з року 1918 - на посаді гака
до Свою дія. в с. Охмові
Володимира Волшевського повіту.
Має здоров'я і одужавши,
погодився з Миколою . На прав. Днів
Матеру від відомства
і Знаком, що Загородний
Вищезгаданий кандидат
по дослідженню з священської селі", а саме
Є синовим відомого Валентина Треобвдженка,
Вигаданого і поважного
Протоієрея о. Агапкія
богу поважного, що має
Безум до уваги, що
на посаді псаломщика
він мав змогу добре
ознайомитись з обов'яз-
ками священика, вва-
женою моделлюми
проти Васе Степан-
Священство яко вивчав-
ся під час його во і її"
не з діймами з нового
новина і стягн. б.
Продовжу Влагурного був
повелений і святим
священством
М. / ч.
Уз.
т. кр. амб філ к. ч. 203
(репутацію єврейської, єврейої; нев-
ної в іудейській церкви в культ
турно-християнській класи) #
Do no camp 89 Skorodn.
To Li Mihailov Day 20.III 922.
#164.
Матін до Еп. Діонисія Загорецького,
св в день молітвення, в
розі відспоку подовжую
з Мірі Соса до Кременця.
Роспорядження № 164
Інспектор Ісповідання
20 в III 1922 року
Виконувати наказа
другого державного
що визначено в
Кримі на одну з
паперів. Вчини.
Євгена Зеленського
будуть винною
7.02.1923
Душевний Пане
Миколо Павловичу!
Сеї шість письм до Вас кра-
спіючи в ніжності та покри-
лий істариной". Різ в мін.
Олександр Іванович має
сина в Ольшові, котрий 1) єди-
ственний, 2) стірає любити?
барбком, 3) має дону і гомун-
кулюса, 4) обладає овірним
сражною в резмірі 4 кильсів се-
линарії і 5) хоче бути попом..
Останнє - найважливіше, і має
в мережевий відтоміт в сер-
уї ровіненя, котрий і-старб , то під ранок ввигнається юму син причисленні до Дуговниї секції і - їсль , тю по 3 ці оштрави і по гаруї торінки умозриб Евгена, одійного в одеську доброго попро. Під час цього ровінови однаця ридцільське серце не вигримано і Срав о Арсени? проєнди мене : „ о тикаму чи не можна? Зи написав Миколі Павловичу, щоб він попросив Нана Жановина оказати синові променкую перед Епископом Відомсієм, щоб сина посвячим в пони без екзамена" (такі
викинутени іноді Губанов... уважають мене. ніг.), бо маковато Євген думав биїбся (не через те що не має в голові: о, в голові розум багато всерь, тілько, пробачајте, воно розум не може на двір ви- ходити; - уважають мене. н. д.). Щоб мені осмішували, як тільки поспішилися погугляти учнину волю о. Арсенія! Що я меркую? З спод?-о, що я давно загубив! Сотнання, що нічого з того не буде?-а мені яке діло! Правда, попитку "Забудься" про свою обі- уванну в такі "да"-зробив. Але, несеги, коли мій рад мені о. Арсенія
про се укорицьньо нагадує. Отже
свагодно вдавшуюсь і запилючив-
ши огі не мисліджи прошу: умо-
мізь Жана Нановила, щоб підписав
написаного Заша листа до Е.Дітка.
Моїй ви до Ж.Нановила - збільшень
на донині свідомо-українського
Кадру; а до Єпископа ... і сам не
знаю; по виче не мов діло для
Зас вигадувати.
Звертаюсь предмєр умочені з Ев-
ген Арсенійем Гардговським, мії
уешбшено 31, Сосногір паломником
С. Оліпова і т.д.
Видачаєте і будьте здорові.
Циропр. Н. Абрамович.
Сільце. 12. III. 1922.
Міво існув.
д. Кр. У.
16.V-1922.
№ 1294.
Свящ. Іконаельної УГКП. Нагадові
до Ради К. Мендр. в
Зенеральни.
Друже Занату п. Мрка Землянського
знову Вас, Павлине, повозами-
міряєш, що воїне мертваку
що поцідки Всеволодової
Української Нагадові має вагати
цьковання мене через
генеральним Бого Сіноємством било, в
слава імов на радості благу.
Нагальний Бого и. Ступиневеликий
капелюш втраї що кентя 27
погибоди нагадові, а рому
Дуже дякую за уважність до всіх ветеранів.
При чому безглуздо її бачити народ
мешканців цього прикордонного міс-
тю, яка була нашої пам'яті,
з тим, що не все мусить вже
проєхати через п. Королюкина Біда
всі його водійських межах.
Одночасно з цими п. Королюким
Біда планирується Каназ, звідко
з яких він має мати на увазі,
що Генер. Павловський ведеться всього
більшості держави, боши ковалькії, а
як повинна пам'ятатися мешканцям з М-вом
міше одному ному.
М. Кр. Сиро Дід
Св. Архієп
до п. 20 липня Марківською Крідізь Україн. Центр. Комітету з Польщі.
З друкування п. М-ра Ємеля-
дянь ласково просиму Вас, щоб
коливавши? Готово, поки монаря -
рієс перш місцевою поло-
вною владою, щоби обмеження
кику о. Тавлу Пізматченкові,
було дозволено криїкача на два
дні з Кам'янецькою мадру і чиєго
поважних наших військ до м. Мар-
кова для Загодовлення
18576 ренізійних потягов зв'язку в м-б- укріпив, що меншкості в Магдебурзі. Кримізь потягов на 4 і бремено термін.
Знешано
М. Рс. елф бору 207
См. Болоба
Довідка № 2.
16.V.1922
№1304
до Активістичного Комітету у м. Митрополичому
на адресу Громадської Таблі Панчеваново.
Депутатам оголошено
Всім, що вони по свід-
ченням В. Водовієв виї-
хав на Полтаву. Походження
цього випадку ками жаха
погод Ізгималовою ка цього
усунуться п.о. Підприємця
до Маркове на Великі
Chvrga.
M. Kf. cnschbry MZ
Cw Sdrtkbag
М-рієнсіг.
16.V.1922 р
до чл. Комуністичного партії
вої Ромічі с Азомави, 124
полковника батальйону
Олекса
Взомова, ул. Внутр. 29,
ком. полковнік, к. 12.
Високоповажний
Пане Полковнику!
На 4 Землі сьогодні, о 8:00 на Чі
Первого попробуєм змінити з
священика Павла Шевченка
з Калішського майдану до Маз-
кова. Майданова влада не може
вигодом і не дає перепусків на виїзд
Згадка відома, а розум лаєна — во плюнув Миколайовичу наше полковому Ваших строїщих заходь перед Полтавою був зовсім у Саганові, коли бригада від Печерську н. отрим підп. — Батареї Наді було виганено. Вихованцем Вас шляхом III. ієр. Уряд М-Рс. сього днів № 5, 1927
до Волинського Священника православних війн у Ф. П. Н. пам'ятки Кропивець В. Марича Року Божого 1922-го. 18.V.1922 А 1328. Судно цюму часом вітер, мене, в імовірність смерті між слава звичайних п. Олександра Дубен-Побідя, військовий статок священика до отця Івана Пилипова Згладивою пошану і середнім цьому Триз. 1.02.
ВРАЦТВО
Св. Покрови при VI-й
Січ.Стріл.дівіз.
30 Травня 1922 р.
Ч І22.
Табор-Цеплюрво.
Копія
до Архипреосвітеравськ укрáїнських-
до голови Головної Ради Брацтв Св.По-
крови Митр.Пр.П.Пацевського.
Ще в минулому році, коли мав відбутися Все-
світній Альянс Церков, наше Брацтво вживало за-
ходів про заснування Української секції Світово-
го Альянсу Церков, для чого писало Професору
Віднову, Міністру ісповідань, Професору Орієнк
і иншим громадським і церковним діячам, але вс
даремно. Лише малисвого представника на Альянс
в Меневі, що відбувся 14-16 Вересня 1921р.
В наслідок же нашої статті про Світовий Аль-
яас Церков, поміченої нами в ч 2 нашого жур-
налу "Р.Н.В." /стор.33-35/ одержали ми від п.
Євгена Бачинського з Меневи слідуючий переклад
з англійської мови, листа пана В.Н.Дікінсона,
головного секретаря Альянсу: "Дорогий Пане.Я
дуже Вас дякую за новини, що ви подалив своїо-
му листі від І Травня б.р. і я щасливий був
довідатися про статтю за Світовий Альянс Церк
ков, котру Ви мали ласку написати в Релігійно
Науковому Вістнику. Я також дуже втішений, що
заснування української секції находиться на
доброму шляху. Кли заснування секції закінчиться перед датою 5 Серпня 1922 р., коли має зібратися Конгрес в Копенгагазі, я буду дужевтішений подати екзекутивному комітетові котрий до рачи має зібратися небавком, Ваше прохання від імені Української Секції бути прийнятим в Світовий Альянс Церков. Я сподіваюсь, що раніш цієї дати Ви матимете можливість мене в подрбщих поінформувати відносно заснування Української секції, а також подати мені статут і імення як членів Ради Секції так і її Бюра. Примите, Пане вислови моїх найсердечніх почувань. Підпис В.Н.Діківський. Лондон 9 Травня 1922 р.
Таким чином вся підготовча акція за кордоном, дякуючи енергії делегата нашої Церкви все закінчена. Остановка тепер за нами: Треба як можна скоріше скликати збори й оформити заснування Української Секції з тим, щоб на Копенгагенський Конгрес все міг доїхати наш делегат.
Міжнародня ситуація Української Державності зараз останньо тяжа і непевна, що буде великий гріх невикористати народи мати представництво на Міжнародному Конгресі всіх Християнських Релігій, що об'єднуються під статутом Світового Альянсу.
Вже стільки часу прогаяно й ми кличемо в розпуконь в серці-спішить. Крайня пора проявити на перекір усім обставинам свою ініціативу й використати нагоду. Боїмося,
що по Коленгагенському Конгресі буде вже запізно домагатися прийняття Національної Секції до Альянсу. Ми не сміємо впрост перед лицем історії й духовної незалежності України занедбати нагоду одержати рівноправну репрезентацію нашої церкви.
Звертаємось до наших релігійних Братств і горяче доручаємо цю справу наших загальних інтересів і просимо не- дайти пропасти заходам. Візьміть справу в міцні руки й приступить до негайного заснування Української Секції, а для цього надішлите безсуперечно, во ім'я Неньки України, 2-3-х представників до Калішського табору на п'ятницю 2-го Червня б.р. на загальні збори Братств. Місто й час буде додатково сповіщено Головою Головної Ради Братств Протоієреєм Падевським.
Братство сердечно просить Вас Високодостойний Отче Протоієрей, невідмовити призначити час на п'ятницю для зборів і сповістити про це братство,-як Св.Покрови так і Кирилометодіївське. Підписали: Голова Ради, Священи Петро Білон.Член Секретар Циба.
З офіціалом згідно.
Архипресвітер Військ Українських,
Митрофорний Протоієрей Галина Панчевська
ГОЛОВА
Головної Ради Братств
Св. Покрови
" / Червня 1922р.
ч.325
Do сьогодні
9/11/7. Олешко
Коміс 131
До п.Голови Братства Св.Покрови
при 6-йСіч:Стріл.дивізії.
Міністерство Ісповідань.
Вхідне Ч.911 Одержано 2/II/1922 р.
Виконано ……… До справи Ч………
Ваше відношення / придпис / від
30 Травня б.р. під ч 122 одержав і диву-
юся , що Ви без усякого з мого боку, як
Голови з ,яких Братств Св.Покрови |упов-
новаження призначаєте день зборів не поро-
зумівшись зі мною.
Збори мою будуть призначені в свій
час, про що Ви одержате повідомлення ок-
ремо.
З орігінали згідно.
Голова об'єднаних Братств Св.Покрови
Архипресвітер військ українських,
Митрофорний Протоієрей Г.Банделемен