Постанови РНМ УНР про асигнування коштів, про військове карно-судове поступовання та військовий судовий статут УНР тощо, 1922, 111 арк. — частина 2/2

107 II07.Суд над урядовими особами військової судової офіції переводиться у Вищих Військових Судах, але його ні в якому разі не переводиться в тому суді, в якому винний перебуває на службі. ТРЕТИЙ ВІДДІЛ ПРО ПОСТУПОВАННЯ ПРО ПЕРЕСТУПИТА ПРОВИНІ, ЩО ДОТИЧНІ РІЗНИХ ЧАСТИН АДМІНІСТРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ. А/Про поступовання про переступи та провини проти статутів.скарбових управлінь: II08.Особи Військової Офіції за порушення статутів скарбових управлінь, що зазначені в додаткові до II24 арт.статуту карного судового поступовання підлягають відповідальності на тій же підставі і тим-же порядком, як і особи цивільної офіції. Скарги на неправильні дії та на присуди в справах цього роду подається ними тим порядком, якого встановлено в законних взагалі для оскарження неправильних дій та присудів у зазначених справах. II09.За винятком нарушень, зазначених у попередньому артикулі всі інші переступи та провини осіб Військової Офіції проти статутів скарбового управління переслідується згідно з приписами цього статуту на загальній підставі, з винятками, визначеними в цьому відділі. II10.При сукупності карних вчинків винимого, грошове стягання за порушення статутів скарбового управління не покривається карами за інші переступи та провини, і коли стягання це належить до зазначених в додаткові до II24 арт.Статуту Карного Судового Поступовання то його накладається порядком адміністраційним, незалежно від кар та стягання, що їх визначається порядком судним за інші карні вчинки винимого. III3.Суму грошового стягання, по якій визначається підсудність справи Військовому чи Вищому Військовому Судові, складається з розміру грошового стягання та ціни предметів, що підлягають конфіскаті. III2. Порядок виявлення порушень статутів скарбово- вого управління, що його встановлено в III9–III55 арт. арт. Статуту Карного Судового Поступовання поширю- ється й на випадки порушення цих статутів особами Військової Офіції. III3. Досудне слідство за переступи та провини про- ти статутів скарбового управління в тих випадках, коли його доручається слідчому судді, переводиться з додер- жанням приписів, встановлених для переведення таких слідств, у цивільній офіції /III56–III78 арт. арт. Стату- ту Карного Судового Поступовання./ III4. Коли слідчий суддя визнає досудне слідство скінченим, або не знайде підстав продовжувати його, то він пересилає слідчу справу до місцевого скарбового управління. ПРИМІТКА: куди саме надсилається слідчі справи про порушення статутів скарбових управлінь, зазначено в примітці до III79 арт. Статуту Карного Судового Посту- повання. III5. Скарбове управління, протягом двох тижнів від часу одержання слідчої справи, повинно розглянути її та повернути зі своїм висновком до військового проку- рора. III6. Висновок скарбового управління разом зі своєю власною гадкою про справу, військовий прокурор подає в акті обвинувачення, що його пропонується судові. III7. Коли військовий прокурор визнає, що справу на- лежить припинити або закрити /334 і 553 арт. арт./, III18.На припинення чи закриття справи скарбове управління має право подати в двохтижневий реченець скргу до Надвищого Суду. III19.Двохтижневий реченець на подання зазначених скарг рахується в дня одержання повідомлення про припинення справи в надбавкою в належних випадках,поверстового реченця. III20.До одержання рішення на скаргу,вжиті під час досудного слідства заходи що до перешкодити винимому ухилитися від суду,зноситься зараз же після розпорядку про припинення справи;але затримані предмети,що можуть підлягати конфіскаті,за лишається під секвестром. III21.Для оборони інтересів скарбу,скарбове управління може призначити своїх повірників. III22.Голова Вищого Військового або Військового Суду,після того,як справа вступила на розгляд,завчасно повідомляє відповідне скарбове управління про місце та час призначеного в цій справі засідання. III23.Судове засідання не викладається,коли повірник від скарбу не прибуде на призначений час. III24.Повірники скарбового управління в усьому, що стосується до оборони інтересів скарбу,користуються з прав цивільних позовників в карних справах. III25.Коли з присудів,а також зі скарг на ті присуди видається скарбовому управлінню не платно. III26.Право протесту на присуди Вищих Військових Судів, в справах про порушення статутів скарбового управління належить військовим прокурором, на загальний підставі. II27. Переводячи справу про порушення статутів скарбових управлінь Вищі Військові й Військові Суди додержують приписів, встановлених II97-1201 і 1203-1207 арт. статуту Карного Судового Поступовання. II28. Постановляючи присуд про грошове стягання на користь скарбу, суд разом з тим визначає і заміну цього стягання, в разі неспроможності засудженого, іншою карою, на підставі правил, встановлених військовими карними законами. II29. Для виплати грошового стягання засудженому надається двомісячний реченець з дня, з якого присуд набере законної сили. II30. Після упливу цього реченця, стягнення переводиться в майна засудженого, а коли його не вистачає, то вживається заходів, зазначених у присуді на випадок неспроможності засудженого. II31. До суми судових витрат, що їх стягається з винних, належить добавляти подорожні видатки скарбових повірників, командированих для присутності на слідстві та на суді. II32. Установи та урядові особи скарбового управління про вчинені на підставі попереднього II31 артикула видатки повинні повідомляти військові суди до оголошення присуду підсудному. В/Про поступовання за переступи та провини проти скарбової власності. II33. Справи про переступи та провини проти скарбової 103 власності, що не нарушають статутів скарбових управлінь переводиться загальним порядком військового карного судово- го поступовання з винятками, що їх зазначено нижче. 1134. Коли військовий прокурор подасть висновок про припинення або про закриття справи, то про це повідом- ляється ту установу, чи урядову особу, що їй підпоряд- ковано скарбове майно. 1135. На постанову про припинення чи закриття справи визначені установи та урядові особи мають право по- дати скаргу порядком, зазначеним в попередньому від- ділі /III7-III9 арт.арт/ 1136. Досудні слідства про карні вчинки чи події, якими спричинено скарбові по Військовій Офіції шкоду та втрати не менш, як на п'ятьсот тисяч гривень, закри- вається по згоді Вищою Військовою Радою, для чого вій- ськовий прокурор надсилає попереду всю справу в вис- новком про її закриття на розгляд Вищої Військової Ради. Свої міркування разом зі справою Вища Військова Рада повертає військовому прокуророві, який пропонує свій висновок та міркування Вищої Військової Ради Вищому Військовому Судові встановленим порядком. 1137. Перевідування про події чи карні вчинки, в яких не виявлено винних , як що від цих подій, чи карних вчинків спричинились скарбові по Військовій Офіції шкоди чи втрати не менш, як на п'ятьсот тисяч гривень і як що в цих справах не має підстав для провадження досудного слідства, закривається війсь- ковим прокурором по згоді з Вищою Військовою Радою, для чого перевідування з висновком військового про- курора про закриття справи надсилається на розгляд Вищої Військової Ради. В разі негоди Вищої Військо- 10305 вої Ради на закриття справи, іі повертається для пере- ведення досудного слідства. ІІ38.Суд в справах про переступи та провини проти скарбової власності, що не нарушають статутів скарбово- го управління, переводиться загальним порядком судово- військового карного поступовання, але, під час розгляду цих справ у Вищих Військових Судах, прокурори дають вис- новки і про винагородження скарбу, як що про це було внесено позов встановленим порядком. В/Про поступовання за переступи і провини проти громадського ладу. ІІ39.Нарушения військовиками громадського ладу, за- значені в додаткові до І214 арт.Статуту Карного Судо- вого Поступовання., подається на безпосередній розгляд адміністраційних установ порядком, встановленим в на- лежних статутах. ІІ40.Всі інші переступи та провини військовиків про- ти громадського ладу переслідується згідно з загальни- ми приписами судово-військового карного поступовання з винятками, що встановлено нижче. ІІ41.В справах цього роду адміністраційні устано- ви можуть брати участь лише як цивільні позовники, ко- ли саму справу сполучено з позовом адміністрації за шкоду та втрати. ІІ42.В справах про нарушения статуту лікарського особами медичного, аптекарського чи ветеринарного ста- нів, досудне слідство військовий прокурор пересилає на висновок в час спокійний до військового санітарного чи військового ветеринарного інспектора, а під час війни начальником санітарії та ветеринарії армії по належ- ності. 1143. За порушення карантинних правил / Зб. Закон т. ХІІІ кн. ІІ розділ IV, вид. 1905 р., продовж. 1910 р./, всі особи, яких покликається до слідства та суду в небезпечні часи, а також і предмети, що служать доводом вини відсилаються за межу карантини чи оточеного місця, не раніше, як після попереднього очищення їх на підставі карантинних правил. 1144. За порушення статуту шляхів, що потягають лише одно грошове стягання, винним надається внести належне з них стягання установленам чи особам, на обов'язок яких покладено охороняти шляхи, або дати підписку про виплату стягання в місці їхнього сталого мешкання. 1145. Якщо винний в порушенні статуту шляхів військовик не згоджується виплатити належне в нього стягання, а також, якщо він підлягає персональний карі, то начальник дистанції чи інша урядова особа повідомляє про це належне військове начальство, яке має урядити з винним по закону. ЧЕТВЕРТИЙ ВІДДІЛ. ПРО ПОСТУПОВАННЯ С У СПРАВАХ МІШАНОЇ ПІДСУДНОСТІ ВІЙСЬКОВОЇ І ЦИВІЛЬНОЇ. I. Про судівництво що до загальних карних вчинків та що до вчинків проти законів дисципліни та військової служби. 1146. Якщо в заподіянні карного вчинку, що не нарушує дисципліни та військової служби, разом з цивільними особами обвинувачується й військовик, то справа про таких і других, на загальних підставах підсудності, підлягає розгляду або мирового суду, або інших судів цивільної офіції, з додержанням приписів, встановлених для цього в 1236-1245 арт. арт. Статуту Карного судового поступовання /36.Зак.т.XVI./ II47.Якщо в переступу чи провині, що нарушує зако- ни дісципліни та військової служби разом з військови- ками брали участь і цивільні особи, то справа про тих та про других підлягає розгляду Вищого Військового Суду. II48.В справах, зазначених в попередньому II47 арти- кулі, перевідування, досудне слідство та судову розправу судово- переводиться загальним порядком військового карного по- ступовання з додержанням лише де-яких особливих приписів, постановлених в наступних артикулах. II49.Після покликання до слідства та після переслу- хання цивільних осіб вживається заходів що до переш- им коди ухилитись від слідства та суду, відповідно до тих кар, які випадають ім в загальних карних законах. II50.В разі, коли цивільних осіб буде визнано винними в участі в карних вчинках проти законів дисципліни та військової служби то військовий суд визначає ім кару, прикладаючи до карних вчинків цього роду загальні кар- ні закони. II51.Присуд над цивільними особами, що набрав законної сили, для переведення до виконання надсилається прокуро- рові місцевого окружного суду. II. Про поступовання в разі сукупності карних вчинків, з яких одні підсудні цивільному, а другі-військовому судо- ві. II52.В разі обвинувачення кого-небудь в двох чи біль- ше карних вчинках, з яких одні підлягають розгляду суду цивільного, а другі-суду військового, переведені в цивіль- ний та військовий офіціях слідства пересилається: або до прокурора окружного суду, як що більш важливого кар- ного вчинку заподіяно в цивільному побуті, або до війсь- кового прокурора, як що більш важливий карний вчинок належить до компетенції військового суду. І153. Суд, якому є підсудний важливіший з карних вчинків, що їх закидається винному, розглядає справу в усьому обсязі й та визначає підсудному кару згідно з правилами про збіг переступів. І154. Як що військовик, незалежно від спільного заподіяння загального карного вчинку з цивільними особами, нарушив закони дисципліни та військової служби, то судження всіх учасників загального карного вчинку застерігається судові цивільної офіції, а порушення законів дисципліни та військової служби, як що воно підводить, по закону, під більш тяжку кару, ніж загальний карний вчинок, розглядає військовий суд: В цьому разі справа підлягає розгляду спершу в суді цивільної офіції. І154. Як що військовика засуджено за карні вчинки різної підсудності, то присуд того суду, розглядаючи якого справа підлягає раніше, надсилається до другого суду та виконання присуду над підсудним припиняється, поки наспів про нього пізніший присуд. І156. Як що винного засуджено обома присудами, то в останньому йому призначається кару згідно з правилами про збіг переступів. ПЯТИЙ ВІДДІЛ. Про поступовання в справах про порушення законів про друк. І157. Військовики, що перебувають на чинній військовій службі, за порушення постанов про друк, що сполучені з порушенням обов'язків військової служби, підлягають Вищому Військовому Судові та переслідуються згідно з загальними правилами військового карного поступовання. 1158. Військовики, що перебувають на чинній вій- ськовій службі, за всі інші порушення постанов про друк підлягають підсудності загальних судових уста- нов згідно з 1213 - 1213/арт. Статуту Карного Судо- вого поступання з додержанням приписів, встановле- них в наступних артикулах. 1159. Стягання за порушення, перелічені в 1010- 1013, 1015-1019, 1030 і 1032 арт. арт. Улож. о наказ. Угол. і Ісправ. /36 Закон т. XV вид. 1885 р./ накладається по- рядком, визначеним в дисциплінарному статуті. ШОСТИЙ ВІДДІЛ Про прискорений порядок провадження справ під час війни та в місцевостях, оголошених на воєнному стані, або в стані облоги. 1160. Під час війни та в місцевостях, оголоше- них на воєнному стані або в стані облоги, військові суди, переводять справи прискореним порядком, як за- значено нижче. 1161. Слідчий суддя, прийнявши для досудового слідства справу, в якій вже вчинено перевідування, лише доповнює його і обмежує розслід переведенням лише тих окремих слідчих дій, що їх бракує для пов- ного засування справи. Одначе в цьому разі належить переслухати винимого та вжити заходу, що до переш- коди винимому ухилитися від слідства та суду. 1162. Військовий прокурор, одержавши справу з пе- ревідуванням, остільки повним, що з нього видко, хто і в чому обвинувачується, хто свідки, та які доводи вини підозрілого, негайно вносить в суд акт обвину- вачення, не направляючи справи до досудового слідства хоча б винимому і загрожувала кара з позбавленням всіх громадянських прав. II63. В надзвичайних випадках заподіяння переступів: повстання проти влади, озброєного опору владі, розбою, убивства, грабежу, підпалу, озброєного нападу на військовиків, варту та цивільних урядовців, чинного порушення військової дисципліни і підлеглості /98 арт. Військового Карного Статуту/, опору проти виконання наказу начальства /106 і 107 арт. Військ. Карн. Статуту/, повстання військовиків /110 і 112 арт. арт. того Статуту/, нападу на стійку або з'їзькою сторожу /117 арт. того ж Статуту/ і таких інших тяжких злочинів, що своїм характером загрожують важливим інтересам Республіки і війська, як що винимого спіймано на гарячім вчинкові, або хоч і пізніше затримано, але є свідки злочину, то Вищий Військовий Суд негайно визидить на місце злочину і переводить судну розправу без досудного слідства чи перевідування та без внесення обвинувачення. II64. Начальники військових частин, коменданти міст, губерніальні та повітові комісари, по приналежності, в разі заподіяння згаданих злочинів в підпорядкованій їм місцевості, при зазначених в попередньому артикулі умовах, негайно звертаються до військового прокурора належного Вищого Військового Суду з повідомленням про обставини заподіянного злочину, про місце перебування свідків та про місце тримання під арештом винимого, додаючи, що з обставин часу чи справи, вони вважають необхідним прискорене переведення судної розправи. Правило це не касує чинності 277 - 282 арт. арт. цього Статуту. II65. Одержавши зазначене в попередньому II64 артикулі повідомлення військовий прокурор вносить про позицію до Вищого Військового Суду негайно вихати на місце злочину і роспочати судну розправу. II66. Як що військовий прокурор не вважає можливим задовольнити вимогу військової чи цивільної влади і внести пропозицію в суд про прискорену розправу, то пропонує належному слідчому судді перевести слідство в справі, про що негайно доносить Головному Військово- му Прокуророві, викладаючи мотиви, з яких не внесено в суд пропозиції про прискорений розгляд справи судом. 1167. Коли суд не визнає можливим, з законних причин, виконати пропозицію військового прокурора про прис- корену судну розправу і передасть справу для переве- дення досудного слідства, то негайно повідомляє На- чальника Військової Судової Управи з додатком складеної про це постанови. 1168. Як що передбачається судово-медичний огляд на розправі, чи секцію трупу або розгляд діяльності мало- літнього винимого, то суд, визнає на судну розправу, закли- кає з собою лікарів. 1169. Відсутність де-яких співучасників злочину не стая на перешкоді до прискореного розгляду справи. Про відсутніх співучасників суд виділяє справу і передає її до переведення досудного слідства. 1170 Судна розправа починається внеском прокурора, кого і в якому злочині обвинувачується та яких свід- ків треба переслухати. 1171. Внесок прокурора оголошується винимому та його запитується, яких він ставить свідків, щоб суд їх пере- слухав. 1172. По за вище зазначеними винятками та оскільки це не буде суперечити постановам цього відділу, судну роз- праву і постанову присуду провадиться порядком, встанов- леним для переведення справ у Вищих Військових Судах / II розділ /. СЬОМІЙ ВІДДІЛ. Про поступовання в справах про службові переступи Командирів дівізій, рівних з ними та вищих за них по владі начальників. 1173. В разі суду над Командирами дивізій, рівних з ними та вищих за них по владі начальниками, за службові переступи, складається окрему судну колегію, в якій головує Надвищий Суддя, а членами являються: два голови Вищих Військових Судів з визначення Надвищого Суду, два Генерали або булавних старшини з призначення Міністра Військових Справ або командуючого Армією по належності і два тимчасових членів військових судів - один старшина і один козак з судової округи, що її визначить Начальник Військової Судової Управи. ПРИМІТКА: Цей артикул не поширюється на військових осіб, які по займаємим ними посадам на підставі закону про Вище Військове Управління - підлягають Вищому Суду Республіки. Голова Ради Народних Міністрів М. Юшкевич Генштабу Генерал-Поручник Міністр Військових Справ і Голова Вищої Військової Ради ПОЯСНЮЮЧА ЗАПИСКА до проекту Військового Судного Статута Законом 21 червня 1918 року у військовій офіції встановлено Вищі і Штабові Військові Суди. Устрій їх був пристосований до обставин мирного часу. Вищі Військові Суди /Київський і Катеринославський/ були територіяльни, а штабові суди хоч і були засновані при бригадах, але по своїй конструкції мали характер місцевих. Таким чином, коли на початку 1919 року роспочалася війна в московськими большовиками, то військові суди евакуювались як місцеві установи, а військові частини вирушили в похід без судів. Цим була засвідчена недоцільність такого устрою судів, і в весні 1919 року було порушено питання про реформу військових судів в такому напрямі, щоб привязати їх до військових частин, а не до певної території. Крім того склад тимчасових членів військових судів уже не відповідав обставинам часу і суперечив демократичним засадам республіканського устрою та основній засади-рівного суду для всіх, а саме: представники найширшого контингенту війська-козаки не мали доступу в колегію Вищого Військового Суду. Після різних спроб реформувати суди, законом 21 квітня 1920 року встановлена система судів при військових частинах і в склад суду введено козаків нарівні зі старшинами без огляду на рангу того, кого будуть судити. Цей закон без змін вкодифіковано в проект Військового Судного Статуту. Штабові Суди /10 ст.В.С.С./засновувалися при бригадах, або при таких військових установах, що по кількості людей відповідають бригаді. Вищі Військові Суди було сконструйовано так, щоб вони могли задовольнити потреби при всілякій організації бойових одиниць. Ці суди могло бути засновано з огляду на потребу або при дивізіях або при корпусі, або при армії, а також і в валові важнішого міста. Равом з тим комбіновано і склад самого суду в залежності від величини тієї частини, до якої суд приділено. Як що Вищий Військовий Суд призначено обслуговувати дивізію або корпус, то склад його визначався по штату літ. А, саме: голова суду, прокурор і два слідчих судді. Коли ж суд призначено до великої залоги в кілька дивізій чи до армії, то склад його визначався по штату літ. Б, а саме: Голова суду, два товариші голови, прокурор, два товариші прокурора, пять слідчих суддів; при цьому кількість ТОВАРИШІВ ГОЛОВИ і прокурора могла бути і меншою в залежності від величини залоги чи армії. Щоб уникнути випадків тенденціозного призначення тимчасових суддів, законом 21 квітня 1920 року введено інститут виборних тимчасових членів суду з коваків і старшин на парітетних засадах. Введена Центральною Радою засада єдиної касаційної інстанції для військових і цивільних судів залишена непохитною. Новоутворені військові суди змушені були керуватись чинним до цього часу російським "Военно-Судебним Уставом"/XXIV кн.36.В.П.I869 р.вид.4/, але примірників цього закону невистачає і для половини судів і в продажі немає. Крім того керуватися російським статутом не досить зручно тієї причини, що до нього треба мати ще багато новель про всі зміни, як введено за останні сім років. З огляду на це повстала пекуча потреба скодифікувати свій власний Військовий Судний Статут, використавши нові засади науки і досвід минулої війни, що до військового судянництва. За основу проекта Військового Судного Статуту взято російські судні статути 1864 р., які уявляють собою кращий зразок удосконаленого судиництва в Європі. Систему викладу постанов Військового Судного Статуту принято нову, а саме: в першому розділі уміщено все, що стосується до устрію і компетенції суду, тому в цей розділ уміщено ще й постанови про вилучення в колегії суддів, про голосування та про підсудність військовим судам. Порівнюючи проект Військового Судного Статуту з російськими Статутами, що лягли в його основу, подаються на увагу такі нові постанови в проєкті: Що до устрію судів, то приймаючи засади організації цивільних судових установ, слідчі судді вважаються членами Вищого Військового Суду з відповідними з цього консеквенціями. Компетенцію військової прокуратури визначено докладно на зразок австрійських процесуальних законів. Разом з тим підкреслена незалежність прокуратури і на неї покладено обов'язок стежити за додержанням законів ввагали у військовій офіції. На такий шлях поширення компетенції прокуратури обставинами революції був змушенний стати ще російський Тимчасовий Уряд. По зразку Західноєвропейських процесуальних законів в конструкцію суду внесено поділ на колегії: судну, що уповноважена виносити присуди роспорядчу, що складається для ріжних процесуальних розпорядків. В проекті проведена незалежність військового суду і незмінність суддів на загальних підставах.(В постанові про судову і дисциплінарну відві- чальність військових судів на загальних підставах) В постанові про су- дову і дисциплінарну відвічальність військових судів застережено гаран- тії засад незалежності і незмінності суддів, а саме: суддю може бути пока- рано за занедбання та провини супроти суддівських обовязків лише в поста- нови Надвищого Суду після дисциплінарного чи судного поступовання, а за антідисциплінарні та негодні судді вчинки, що не торкаються спеціальних їх службових обовязків карі накладаються на загальних підставах. Другий розділ Військового Судного Статуту містить в собі постанови: про загальні засади військового судівництва, про порушення карних справ, про перевідування, про досудні слідства та про порядок переведення справ у бригадних Судах і у Вищих Військових Судах. Серед загальних засад особ- ливої уваги заслуговує встановлення гарантій недоторканності особи. В проекті Статуту докладно визначено в яких випадках, при яких законних умовах, та з додержанням яких процесуальних форм може бути позбавлений волі військовик чи громадянин. На обовязок суддів і прокуратури покла- дено стежити, щоб ніхто не був взятий за сторону без законних підстав та без додержання законних форм при арешті, а також щоб арештованих не три- малося в невідповідних помешканнях. Суддям і прокуратурі надано право негайно увільняти арештованих в місцях замкнення нійськової офіції, коли є відомості, що арештованого взято за сторону без законних підстав. Не привертаючи військовому начальству виключного права карного пере- слідування проти підлеглих ім військовиків, командирам окремих частин надано широке право порушення карних справ в підпорядкованих ім части- нах. Це право виникає з того, що на кожного командира частини покладено обовязок оберігати в своїй частині порядок, а також на нього покладене відвічальність за виховання і моральний стан своїх підлеглих. Залишаю- чи за військовими командирами право призначати перевідування і стежити за правильним його виконанням, до участі в перевідуваннях притягається і військова прокуратура, на яку покладено загальний догляд за провад- женням їх. Перевідування, що не належать до розгляду в бригадному Суді, надсилається до Військового Прокурора. Військовому Прокуророві надано п право закривати справи, в яких перевідування не виявило ознаків карно- го вчинку. В цілях прискорення руху справ прокурор може ввести в суд акт обвинувачення після перевідування, не направляючи справи до досуд- ного слідства. Засоби перетину військовим способів ухилитись від суду і слідства встановлено тіж самі, що й для цивільних осіб. Чином відання під суд вважається внесення акту обвинувачення від Прокурора в суд. Як гарантію проти безпідставного відання під суд прокурорською владою, встановлено право оскарження акту обвинувачення до Вищого Військового Суду. Порядок переведення справ в судах нижчої підсудності, себто в бригадних Судах викладено з всебічною повнотою, згідно в новеллю 1917 р. російського Тимчасового Уряду /нак.ч.344/. В порядок переведення справ в судах вищої підсудності /Вищі Військові Суди/ внесено зміни що до справ про малолітніх та що до постановки запитань для вирішення справи. Запитання, що їх належить вирішити судові для постанови присуду, складається після приконешних промов в судному засіданні з участю сторін. Таке правило випливає з самої засади змагання в процесі, оприч цього воно має значіння з того, що дає підсудимому можливість використати для себе останні застережені йому законом засоби до виправдання чи полегшення йому долі. В третій розділ уміщено винятки з загального порядку військового судівництва. Винятків, що до притягнення до відвічальності осіб вищого командного чи адміністративного складу встановлюється лише відносно службових злочинів Командирів дивізій, рівних в ними та вищих від них Начальників. За неслужбові ж злочини всіх військовиків, не зважаючи на їх ранг чи посаду, судиться загальним порядком. Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генштабу ГЕНЕРАЛ-П О Р У Ч Н И К III. Реквізіційний квиток ч...... /Видається власником/ ...........................................адаточного пункту реквізіційної комісії , призначеної по наказу начальника............................... від.....................за ч................. реквізовано у.................................. Назва реквізованого. Кіль- Ціна, На суму. кість гр.ш. гр.ш. 1.............................................................................. 2................................................................ Додаток ІІ до арт.22 постанови про реквізіції для потреб війська Української Народньої Республіки у військовий час. I. Корінець. Реквізіційного квитка ч.... /Лишається в справах Управління Начальника, який призначив реквізіцію./ ...Здаточного пункту реквізіційної комісії, призначеного по наказу начальника... ....від.....за ч......реквізовано у.... ................................................. ................................................. ................................................. Назва реквізованого кість гр.ш. гр.ш. Кіль- Ціна. На суму 1 2 3 4 5 Разом належить до виплати... З цієї суми комісією виплачено... Належить ще до повної виплати.... під росписку.............. " ".....192 р. Голова Комісії Члени: /Печатка Начальника, призначившого реквізіційну комісію./ Присутні Росписка одержавшого реквізіційний квиток................... II. Т А Л О Н. Реквізіційного квитка ч.... /Надсилається до Фінансової установи, яка повинна перевести виплату./ ...Здаточного пункту реквізіційної комісії, призначеного по наказу начальника... ....від.....за ч......реквізовано у.... ................................................. ................................................. ................................................. Назва реквізованого кість гр.ш. гр.ш. Кіль- Ціна. На суму 1 2 3 4 5 Разом належить до виплати... З цієї суми комісією виплачено... Належить ще до повної дійсної виплати з ... під росписку.............. " ".....192 р. Голова Комісії Члени: /Печатка Начальника, призначившого реквізіційну комісію./ Присутні Помітка інституції про виплату по цьому квитку грошей................... ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ У.Н.Р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР 17 липня 1922 року ДОПОВІДЬ в числі засобів заохочення війська у військовому часі Ки.Хм.Зб.Відськ.Пост.Рос.Имп.предбачені реквізіції різного майна та річей,але самий порядок переведення їх не регламентований; в українському загальному й військовому законодавстві до сих не мається положень та правил. А між іншими броями обставини військового часу вимагають дуже часто звертатися до цього засобу забезпечення армії й реквізіції вживаються,але при переведенні їх,без унормування відповідними законами іноді бувають зловживання,свавільства й навіть грабунки. Для уникнення цього необхідно й доцільно ввести реквізіції і нові закони рамки,якими встановлювалась би одноманітність і порядок при переведенню їх в киття,що й дійснюється додаваннями до цього законопроектом про реквізіції для потреб війська У.Н.Р.у військовий час.Законопроект цей вироблений в Комісії в Військовому Міністерстві з участью представників Міністерства Внутрішніх Справ,Народнього Господарства,Фінансів,Земельних Справ. При виробленню закону в завданні Комісії виникло питання про бажанність вироблення й загального закону про примусове вивланення в державних інтересах 1 не тільки в військовий, але й в спокійний час і Комісія виробила в дієвості два законопроекти: загальний-про примусове вивласнення в інтересах загального добра 1 спеціальний-про реквізіції для потреб армії у військовий час;але з огляду на те,що перший закон має широке значиння й виходе далеко по-за межі компетенції військового відомства,вдавалось би,що він повинен бути вироблений не військовою,хоч з участю представників від цивільних Міністерств,а окремою урядовою міжвідомственною комісією по розподіленню й а наказу Голови Ради Народних Міністрів. Джерелом для складання закона про реквізіції був лине вищенаведений російський закон/Кн.ХVІІ Зб.Військ.Пост.Рос.Имп російське положення про полюване керування військами у військовий час,та закон 12 листопаду 1920 року про Вище Військове 533 1065 2 переведено . 10х105=210 (звести між етнодіюв) пропущені №№ 16 10 92 Сидорак Гасановський Тимофій Удович Центральний державний архів органів влади та управління України КЕРЕВІРЕННЯ 03.05.93 Писарчук Центральний державний архів органів влади та управління України КЕРЕВІРЕННЯ Дата 22.03.98 Бонд КЕРЕВІРЕННЯ Дата 25.05.2000 Ген Підпис у дел. 29.05.98 С сканування 12.09.08 вуд 26/77-93 ч/р Дев