Постанова РНМ УНР та документи до них, 1920, 201 арк. — частина 2/2

згаданих проектів, виходячи із скрутного становища Державної Скарбниці, висловилась негативно. В справі переведення потрібних асигнувань, не маючи принципових заперечень по суті. Протоколи Фінансової Комісії не надіслані через те, що вони ще не виготовлені Фінансовою Комісією, але вважаючи на спішність всіх зазначених проектів, Міністерство не находить можливим задержувати справу вирішення їх в Раді Міністрів і тому лише посилається на рішення Фінансової Комісії.- Д.м. Свін- ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ СПРАВ ЗАГАЛЬНИХ І. Окінчев За Начальник 1-го Відділу О. Маврик До Законодавчого Департаменту Державної Канцелярії. КУРНАЛ засідання Ради Народних Міністрів 19 січня 1921 року, м.Тарнів, ч. 10 ПРИСУТНІ: Голова Директорії Головний Отоман Військ У.Н.Р., С.Лемхера, Голова Ради Народних Міністрів А.Левицький, Міністри: Саліковський, Прокопович, Оти- шко, Тимошенко, Садовський, т.в.о.Міністра Освіти Холодний, Заступники Міні- стрів: Військового-Омків, Фінансів-Лебідь-Орчак, Т.в.о. Державного Секретаря Загриновський, Державний Контрольор Кабачків, Керуючий Справами Директорії Пронович. ГОЛОВУВАВ ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЛЕВИЦЬКИЙ. СЕКРЕТАРЮВАВ Т.В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ВАГРИНОВСЬКИЙ. Засідання відкривається о 7 годині вечора. СЛУХАЛИ ПОСТАНОВИЛИ I. Запропоноване п. Головним Отоманом до ухвали персонального складу Вищої Військ У.Н.Р. для обміркування пит- Військової Ради і до переведення в чення про організацію Вищого Вій- життя цієї організації, просили п. Го- ськового Управління і про чергові ломного Отомана скинути нараду з військові справи. председавших командного складу діє вої армії, наших військових авторите- тів, Уряду для обміркування основ- них принципових питань військового характеру. II. Законопроект Військового Міністра про асигнування в розпорядження Головної Команди Військ Українсь- кої Народньої Республіки таємного фонду в розмірі 100.000.000 гривень і 50.000 польських марок на надзви- чайні державні потреби. Законопроект ухвалити. Уповноважити Міністра Шихів Тимошен- ка бути постійним председавником від Ради Міністрів при Головній Команді Військ Української Народньої Респу- бліки, а Міністра Прокоповича бути його заступником. З ординацією вирішено: В.о. Секретаря Р.Несл. Маловиша Володимир Демидович Не підлягає оголошенню. І М Е Н Е М УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ "21" січня 1921 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ: Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ У Х В А Л Е Н А РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ П О С Т А Н О В А про асигнування в розпорядження Головної Команди Військ Української Народньої Республіки СТА мільонів /100.000.000/ гривень і ПЯТДЕСЯТИ тисяч /50.000/ польських марок на надзвичайні державні потреби. I. Асигнувати в розпорядження Головної Команди Військ Української Народньої Республіки з коштів Державної Скарбниці СТО МІЛІОНІВ /100.000.000/ гривень і ПЯТДЕСЯТ тисяч /50.000/ польських марок, яко фонд особливого призначення на надзвичайні державні потреби. 2. Постанову цю ввести в чинність з дня її затвердження. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ВЗО ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА У-Н-Р. МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ "24" Січня 1921 р. ч. %... м. Тарнов. ПАН ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. Підкомісія Міжвідомственної Комісії по урегулюванню штатів Центральних Державних Установ У.Н.Р. прийшла на своєму засіданні 3-го Січня 1921 року при розгляді персонального складу, який мається в Міністерстві Праці на даний момент, залишити як активний апарат в Міністерстві окрім Міністра всього три особи, а саме: Радника, Начальника Відділу і ділоподавця, мотивуючи свою постанову тим, що посади по департаментам Міністерства Праці не обсаджені. Такий самий погляд висказав і Голова Міжвідомственної Комісії п. Тимошенко - до якого Міністерство Праці звернулося з протестом проти вирішення Підкомісії. З огляду на таку постанову Підкомісії і погляду п. Голови Міжвідомственної Комісії по урегулюванню штатів Ц.Д.У. Міністерство Праці внесло проект тимчасових штатів, скорочених до мінімума, до фінансової Комісії з проханням о затвердженні. Фінансова Комісія на своєму засіданні дня 17 Січня 1921 року ухвалила: Вважаючи на те, що Міністерство Праці вже має тимчасові штати / які вже були переглянуті Міжвідомственною Комісією/ і тому справа засновлення штатів Міністерства законодавчим шляхом не заходує в собі нерадянськи Фінансова Комісія рахує, що проект штатів Центрального Управління Відомства можливо і доцільно розглянути лише разом зі штатами Місцевих Установ, а також в рівній мірі зі Статутом Міністерства, який цілком з'ясував-би компетенцію та обсяг діяльності Міністерства. По цим мотивам до розгляду представленних штатів Рі- нансова Комісія не приступає.-Міністерство Праці по демі- сії Міністра Праці п. Взагалі на протязі 5 місяців не ма- ло Міністра і тому про обсадження посад в Міністерстві і мови бути не могло.- Міністерство Праці зазначає, що підготовча робота в Міністерстві в сучасний момент можлива тільки в тім випад- ку, коли по департаментам буде утворений певний апарат з мінімальним складом фахових людей. При теперішньому персо- нальному складі, коли мається тільки одного Радника, Началь- ника відділу Загальної канцелярії і діловода всяка підро- товча робота фізично не можлива. З тої причини Міністерство Праці рахуючись з фінан- совим станом Державної Скарбниці уважає, що поширення пер- сонального складу лежить в інтересі загально-державного будівництва, бо тільки тоді Міністерство Праці буде мати мо- жливість вивязатися зі свого завдання і а по повороті на території У.Н.Р.ті мінімальні лички, які взаєме необхід- ним утворити в кожному департаменті, розвернути з першого моменту розпочати працю. При такому стані персонального скла- ду, який зараз мається, це абсолютно не мислиме.- З огляду на це Міністерство Праці прохає Вас Пане Голова Ради Народних Міністрів внести на розгляд Ради На- родних Міністрів справу про поширення штатів Міністерства Праці згідно з долученними до цього тимчасових Штатів Мі- ністерства Праці і пояснюючи до них записки.- МІНІСТР ПРАЦІ М. Саула ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ЗАГАЛЬНИХ СПРАВ У. Н. Р. ОСОБИСТА КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. 28 "Січня" 1921 р. ДО СЕКРЕТАРІАТУ РАДИ МІНІСТРІВ Згідно резолюції п. Голови Ради Міні- стрів Його Особиста Канцелярія має за честь при цьому переслати законопроект Міністерства Праці Ч-7І для постановлення його на повістку Ради Міністрів.- ДОДАТОК: Законопроект випад В.о. Директора Канцелярії Ос. Нішевськ ДІЛОВОД Льовервент ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ ". ." січня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ : Т.в.об. Державного секретаря У Х В А Л Е Н А РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ П О С Т А Н О В А про асігнування в розпорядження Міністра Закордонних Справ 50.000 чеських корон на видання інформативного чеського збірника про українську справу. Асігнувати в розпорядження Міністра Закордонних Справ з коштів Державної Скарбниці ПЯТЬДЕСЯТ ТИСЯЧ /50.000/ чеських корон на видання інформативного чеського збірника про українську справу, доручивши Міністрові Фінансів визначити потрібну для цього суму грошей відповідно розрахунку польської валюти на чеські корони. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ ". ." січня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ : Т.в.об. Державного Секретаря УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про асигнування коштів на погашення боргів посольства Української Народної Республіки в Туреччині в сумі 4.049-80 турецьких лір.- 1. Погасити борг царгородському Відділу Російського для Зовнішньої торгової банку в сумі дві тисячі п'ятсот сорок девять і вісімдесят сотих /2.049-80/ турецьких лір, борг Турецькому Міністерству Закордонних Справ в сумі дві тисячі /2.000/ турецьких лір зроблених від імені Українського Посольства в Туреччині. 2. Асигнувати в розпорядження Міністра Закордонних Справ з коштів Державної скарбниці потрібну суму грошей для погашення боргів зазначених в п. 1-му цієї постанови, доручивши Міністрові Фінансів визначити потрібну для цього суму грошей відповідно розрахунку української валюти на турецькі ліри.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ 161 ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ " . . " січня 1921 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ : Т.в.об. Державного Секретаря У Х В А Л Е Н А РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ П О С Т А Н О В А про асігнування коштів на погашення боргів посольства Української Народньої Республіки в Туреччині в сумі 4.549-80 турецьких лір.- 1. Погасити борг Царгородському Відділу Російського для Зовнішньої Торговлі Банку в сумі ДВІ ТИСЯЧІ П'ЯТЬСОТ СОРОК ДЕВЯТЬ і вісімдесят сотих /2.549-80/ турецьких лір, борг Турецькому Міністерству Закордонних Справ в сумі ДВІ ТИСЯЧІ /2.000/ турецьких лір зроблених від імені Українського посольства в Туреччині. 2. Асігнувати в розпорядження Міністра Закордонних Справ з коштів Державної Скарбниці потрібну суму грошей для погашення боргів зазначених в п. 1-му цієї постанови, доручивши Міністрові Фінансів визначити потрібну для цього суму грошей відповідно розрахунку української валюти на турецькі ліри.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Государственное Управление Магаданской Департамента Директора 3 декабря 1925 г. Совету Департаменту. Председатель: В.О. Дефебавои Скрягин Мобилизация и ликвидация бунтовщиков Сигал Флекановка Новоселова по арестованному с комитетом Департамента «Казачьего» 180000 рублей виноградных тонн на будущее, докладывается отставанию А. Мельник. 1. Активные члены из комитета Департамента «Казачьего», не будучи допущены к участию в финансовых делах, 180000 рублей виноградных тонн на будущее. 2. Виданы отставанию членов комитета, ограждения и патрулирования в армейских балконах, но купцы не имеют убытков за одну коробку - 6000 рублей на фургоне. Комитет, который имелся в распоряжении Михаила Сигала, при сдаче товара Каменева Виталий III?, задержанным уйти с суммы на продажу. М.В. Ловкин Рада, Нагодник Ильич Сидоркович М.Руденко (Копия) Скрягин Игнатий Николаевич Каменевский З ординарием звезды: М.т.о. Дефебавои Скрягин Т.И. Флекановка В.О. Сигалов Егор, Дефебавои Каменевский О. Мельник. мн. д.р. Накази радам історичній спільноті Паєвській Про леглі фризьки в розпорядженні земляцтва. Генерал Сурах звісив, що хочеться зробити на вищаранні по земельній "населенню" Укр. народу на Запорозькому та мешканцям по "Мердзю" Кримської таборові, грецькі стани в 1. Дві турики в розпорядженні земляцтва бу- дуть Сурах з кишені Верховної Служби. Всі дві сили мешканці уявні або не мають на переведення розміщувати населенню, про мешканця на мердзю Укр. Народова-грецького. 2. Паєвський, що церковний з кишені королів Повелання Івана Ради Кримської Служби, Михайло Янушевич Уважаемий Радаю Нагорних Міністрів Деякі землі вказано тобто задану при розмежуванні межей, що знесено на перегляді Кривого Рогу. Нац. реєстри: Закон у 2-й версії, якщо було розмежування населених місцевостей, що знесено на перегляді Кривого Рогу, викладений так: ПРОЕКТ. ПОСТАНОВА. про видачу добових грошей службам державних установ У.Н.Р. з при- воду дорожнечі. I В додаток до одержувого утримання згідно закону 5-го Серпня 1920р. для всіх службачих державних установ У.Н.Р. встановити добові гроші на дорожнечу в наступному розмірі: для службачих засновними, по закону 5-го серпня 1920р., тієчними окладами: Цехерх до Розмір добових: II Зазначені в попередній статті норми добових грошей збільшуються: для чонатих бездітних службачих - на 20%, а коли у службачого мається діти, то добавляється ще по 10% зазначених норм на кож- ну дитину віком до 16 років, але м загальне збільшення добових грошей на всю родину не може перевищувати 40%. Примітка I. Названа надбавка на членів родини видається службачому на руки лише в тім разі, як що жінка або діти служа- чого перебувають на еміграції; в іншім разі ці додатки заличується в депозит відповідних офіцій і видадеться згідно правил, що мають бути окремо встановлені Міністерством Ростіні після перезуміння з Міністром Фінансів та Державним Контролем. Примітка 2. Коли в урядових установах служать чоловік та його дружина, то добові гроші видається кожному з них як самотньому, а коли вони ще мають дітей, то видаватися на кожну дитину по 10% від більшого окладу добових грошей. Примітка 3. Коли служача особа займає де- кілька посад, то добро- ві гроші видаватися потім посади, по котрій призначено найбільший оклад утримання. III. Встановлені цією постановою добові гроші не є складовою ча- частиною утримання і від іншої в пенсійний капітал не підля- гають. IV. Чинність цієї постанови поширюється на тих урядовців, що перебувають на державній службі в день затвердження цієї по- станови і на тих, що будуть прийматися надалі. V. Постанову цю ввести в життя з біжучого року. Голова Ради Народніх Міністрів Міністр фінансів ДОКЛАД п.Голові Ради Народних Міністрів У.Н.Р. в справі основания "Всеукраїнського Державного Народнього Видавництва." Як співробітник Міністерства Преси на протязі півтора року я мав на- году переконатися, що причин того, що це міністерство не розвинуло як слід своєї діяльності і не оправдало надій громадянства, належить шукати не в особистих прикметах людей, яких до цього діла заставлено, але в тих об- 'єктивних обставинах, серед яких їм приходилося працювати. Брак технічних засобів гальмував видавничу діяльність, неналагодження транспорту унемож- ливлювало своєчасне розділювання на місцях навіть тої літератури, яка ма- лась, коштовність і неможливість творити сітку того апарату, який предви- джувався статутом міністерства, робила неможливим проводити діло пропага нди і інформації на місцях навіть тими примітивними засобами, які були в нашому розпорядженні, і вкінці неналагодження телеграфного зв'язку внут- рі та із закордоном вводило справу інформації до абсурду. Ці об'єктивні обставини істнують ще й зараз і довго не будуть істнува ти. При відновленню Мін.Преси не можна отже рахувати на те, що діяльність його принесе кращі наслідки, як до тепер. З цього одначе не виходить, що треба зовсім занедбати справу інформації і пропаганди. Навпаки треба зробити все, щоби при малихся засобах дати максимум інформації й про- паганди населенню. Оглянути це можна на моєму думку тільки при розбитті поодиноких ділянок, які входили в обсяг діяльності Мін.Преси на ті установи, які розпоряджа- ють вже тепер певним апаратом. І так та частина завдань Мін.Преси, яка перейшла до нього з бувшого російського Управління по Ділям печати, а саме інструктування і контроль над пресою мусить перейти до політичної влади /Мін.Внутрішніх Справ/ і її органи. 2) Інформування уряду про настрої і потреби населення та закордонну по- літику супроти України /Пресоберо/, до канцелярії Голови Ради Міністрів. Справа устної пропаганди мусить перейти до громадянських організацій при піддержці і співдіяльності органів державної влади. Справа телеграфної інформації ніяк не дається злучити в іншою формою пропаганди, так як вона має все здавна вироблені свої власні форми, методи і засоби, та істнує всюди як окрема установа під доглядом уряду. Так одже й українське телеграфне агентство мусять бути виділене в окрему автономну державну установу. Остаться справа пропаганди друкованим словом. Монополізувати пресу не слід як з погляду свободи друку так і з огляду на брак технічних засобів, які не дозволяють з центра задовольнити потреб населення в цьому напрямку. Належить одже взяти справу на громадянську пресу яку, в свою чергу уряд мусять належно інструктувати і кермувати. Одначе з огляду на це, що уряд в ніякому разі не схоче і не повинен зречися безпосереднього впливу на населення при помочі власної преси, в долученому тут начерку проектуються основання "Всеукраїнського Державного Народнього Видавництва". Осідок видавництва проектується в Києві з огляду на технічні вигоди, які дає цей центр України. В програму видавництва входить головним чином видання популярної газети, в початках тижневика, бо при сучаснім стані поштового і перевозового руху це найбільш доцільне. Розвивати щоденно літературу тоді, як до цього треба послуговатись виключно кур'єрами, цілком неможливо, а при тому нема можливості контролувати, чи література доходить до рук едепата. При тижневім видаванню газети могли б краще поставити само видавництво і наладнати доставу його на місця. Побіч тижневика видавництво друковало-би і розповсюджувало книжкову популярно-научну літературу, художні плакати, відозви і т.п. При несталисти так цін на технічні матеріяли як і на працю, неможливо зараз подати точного кошторису видавництва. Веручи за підставу сьогоднішню оцінку праці в центральних державних установах і ціну технічних матеріялів, можна приблизно подати кошти видавництва в три мільйони /3.000.000 карб/ на місяць, себ-то п'ятнадцять карбованців на 1 примірник газети або книжки в два аркуші друку. Веручи одначе на увагу те, що потрібно зараз не закупити як мора більшу кількість паперу, бо його довгий час не буде прибувати, покадане, щоб уряд відкрив для видавництва кредит в розмірі найменше піврічного його бюджету, себ-то 18-20 /вісімнадцять до двадцять/ мільйонів карбованців. Опираючись на органах державної політичної адміністрації в справі поширення літератури і її змісту між населенням, Всеукраїнське Державне Народне Видавництво зможе в сучасний момент найкраще повести діло державної пропаганди. Винниця 8/VI-1920 р. Микола ВАЛИЦЬКИЙ. Копія з копії. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Затверджую з вересня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Т.в.об.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ОНІХІМОВСЬКИЙ УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про звільнення за штат урядовців і співробітників Державних Установ, які залишились на території Української Народньої Республіки, занятій ворогом. I. Всіх урядовців та співробітників Державних Установ, як Центральних так і Місцевих, які при евакуації 8 го червня -9-го липня 1920 року не виїхали з Урядом, а залишились на території Української Народньої Республіки, занятій воро- гом, вважати звільненими за штат з дня 9 липня 1920 року. ПРИМІТКА: Всі урядовці й співробітники згаданих Установ, які хоча й виїхали з евакуйованої території, але до 1 серпня біжучого року не прибули до евакую- ваних Установ, також лічаться звільненими з дня 9 го липня 1920 року. II. Одержано наперед особами, зазначеними в першій статті, двомісячне утримання з добовими грішми, як виняток з закону від 2 серпня 1918 р. заличується в заштатну платню. III. Урядовці й співробітники, які не одержали зазначеної в попередніх статтях платні до дня ухвали цієї Постанови, тратять право на одержання позаштатної платні. IV. Чинність попередніх законів про заштатну платню на зазначенних в ст.2 цієї Постанови осіб не поширюється. V. Надати кожному Міністрові право, після повернення Уряду на територію Української Народньої Республіки, закликати на службу по своєму розсуду Урядовців Державних Установ У.Н.Р., які раніше служили в них тим, щоб закликаним урядовцям час перебування під ворожою владою був зарахований в строк вислуги на пенсію і пятирічні додатки. VI. Постанову цю ввести в чинність по телеграфу. Голова Ради Народних Міністрів В.Прокопович Керуючий Міністерством Фінансів В і д и б і д а З оригіналом згідно: директор Департаменту /підпис/ Начал відділу /підпис/. ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Департамент Законодавчих Справ 10 вересня 1920 р. Ч.101 м.Тарнів Надсилається до Міністерства Внутрішніх Справ Директор Департаменту/підпис/ Начальник Відділу Троїцький Копія з копією згідно: Секретарь Копія з копії. Ім'ям Української Народної Республіки Сатверджую з березня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЯРА. Посвідчую: Т. в. о. державного Секретаря Оніхімовського. УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА. Про встановлення розмірів дебових пеце, їхніх грошей при службових роз'їздах та командировках на території Польської держави і в службових державних установах Української Народньої Республіки. 1. В зміну та доповнення постанови Ради "народних міністрів" в дня 18 червня 1920 року "про тимчасову зміну видачи дебових грошей при командировках і службових роз'їздах урядовцям Центральних і місцевих установ всіх відомств," постановляється: а) Доповнити пункт 2 розділу I-го згаданої постанови додатком такого жосту: "на час пересування уряду "в. г." на території - польської держави встановити слідуючі розміри подарункових дебових грошей при службових роз'їздах та командировках службових державних установ всіх відомств у таких пеце держави як: Для осіб що займають посади: I і II класи - 150 марок польських на добу III і IV " - 140 " V і VI " - 80 " VII клас та нижче 80 " б) Пункт 5 розділу I постанови від 18 червня 1920 р. викласти так: Витрати на подорож при командировках а саме: вартість залізничних білетів, візників та готелів приймаються на рахунок скарбу по дільниці вартості .-. II. Постанову цю ввести в чинність по Телеферату.-. Голова Ради Народних Міністрів ПРОКОПОВИЧ, перуючий міністерством "млексів Видиля. З оригіналом згідна: директор департаменту. Начальник відділу ТРОЦЬКИЙ. З копією згідно: Бухгалтер "млексій Бухгалтерії М.В.О. Степанов СТАТУТ Всеукраїнського Державного Народнього Видавництва. I. Основується "Всеукраїнське Державне Народнє Видавництво" в тимчасовим осідком в Київі. ПРИМІТКА: З перенесенням осідку Уряду У.Н.Р. з Винниці до більшого центру, до технічні умови будуть для видавничої справи більш сприяючі, В.Д.Н.В. переноситься до столиці. II. Завданням В.Д.Н.В. є проводити в маси українського народу ідею укра-їнської державності при помочі періодичної преси, неперіодичних популяр-но-научних видань з області державного будівництва, української історії та літератури, ілюстрованих плакатів, патріотично-агітаційного вмісту, відозв і т.ин. III. В тій цілі видав В.Д.Н.В. 1/популярну політично-научно-літературну газету, до налагодження поштових і транспортних зв'язків найменше раз в тиждень; 2/неперіодичні книжкові видання популярних праць на теми державного будівництва, історичні, літературні, сатирично-мористичні, оповідання, пісні і т.ин.; 3/художні плакати агітаційного вмісту; 4/відозви. IV. В.Д.Н.В. стоїть під безпосереднім керуванням і контролем Міністер-ства Внутрішніх Справ і розповсюджує свої видання через органи державної політичної адміністрації, до налагодження поштового руху через кур'єрів. ПРИМІТКА: Губерніальні Комісари висилають в означенний час, /примиром раз в тиждень в означеній день/ своїх кур'єрів до В.Д.Н.В. по літератур-ру і розділяють її на місцях в такий сам спосіб між повити, повити між вол ості, волослтн між села, села роздають їх поміж місцеві установи громадянські і самоврядування, а ті в свою чергу дають про те цоби зміст видань дійшов до відома усіх мешканців дорогого прилюдних читанок, роз-клейвання пакетів, відозв і разет на відніх місцях і т.ин. Установи і приватні особи, які цю дорогою одержують видання В.Д.Н.В. обов'язані вложити передплату згл. належну плату за видання в дотичному Комісаріаті, а ті передають їх дальше як до Губерніального Комісаріату, котрий складає гроші в Державній Скарбниці на біжучий рахунок В.Д.Н.В. V. Видавництвом керує Директор, названий урядом У.Н.Р. Він добирає собі секретаря, постійних співробітників видавництва, які творять разом видавничу кодегію, помічні канцелярські сили: діловода, бухгалтера, гос-сподаря, урядовців, завідуючого експедицією, експедиторів і кур'єрів, ляких затверджує на пропозицію Директора Міністерство Вн.Справ. VI. Для удержування постійного зв'язку з Урядом видавництво має при уряді постійного представника -кореспондента.Міністерство Помти улаштовує для В.Н.Д.В. окремий телеграфний і телефонний зв'язок в місцем осідку Уряду. VII. На покриття коштів видавництва на пів року Уряд відкриває в Держав- ній Скарбниці в Києві кредит в вироті 20.000.000 міліякк карбованців. ШТАТИ В.Н.Д.В. ПОСАДА. Скількість. Ранга платні, як в централ. державн. установах. Директор. 1 IV Секретарь. 1 V Члени видавничої колегії. .. 5 V Старш. діловод. ... ....... I VII Бухгалтер. 1 VII Господарь. 1 IX Бібліотекарь. . . . . .. 1 IX Урядовці. ... ............ 3 XI Завідуючий експедіцією... 1 VII Експедитори. . . . . .. 2 XII Курьери, . 2 по вільному найму. Корректори. ... .......... 3 VIII ПРИВІЛЕЗНИЙ КОМТОРІЄ. 1. Платня співробітникам як в центральних державних установах, стрічкове і ропорарі на місяць. . . . . . 750.000 карб. 2. Друк і папір,рахуючи 50.000 примірників газети і 50.000 книжок в два аркуші друку на тиждень, місячно. 2.000.000 " Разом на місяць. . . . . .. 2.750.000 карбован. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. ПОСВІДЧУЮ Державний Секретар Ухвалена Радою Народних Міністрів Української Н.Р.. П О С Т А Н О В А про видання допомоги Горожанському Комітету в м.Станіслав- ві в сумі двох мільйонів гривень на добродійні цілі. Рада Народних Міністрів постановила: Асігнувати з коштів Державної Скарбниці в розпорядження Керу- ючого Міністерством Фінансів для видання Українському Горожансь- кому Комітету в Станіславові ДВА МІЛЬЙОНА ГРИВЕНЬ на допомогу го лодарючому населенню Гуцульщини та на інші добродійні цілі. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ Міністрів Керуючий Міністерством Ф і н а н с і в ІМЕНЕМ КРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ Т.В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА Про затвердження розціночної відомості Міністерства Шляхів на роботи по відбудові зруйнованих військовими подіями залишниць на протязі 838 верст та про асигнування в розпорядження Міні- стра Шляхів І.І81.600.000 гривень на ці роботи. I. Затвердити розціночну відомість на роботи по відбу- дівлі зруйнованих військовими поділями залишниць на протя- зі 838 верст на дільницях: Волочинськ-Проскурів-Меринка- -Козятин-Шепетівка, Меринка-Вапнярка, Меринка-Могилів, Кам'янець Подільський-Проскурів-Шепетівка і Ярмолиці-Гу- сятин в сумі один міліард сто вісімдесят один міліон шість- сот тисяч гривень /І.І81.600.000 гр./з розподілом вико- нання цих робіт на дві черги, а саме: в першу чергу до І-го -Січня - 1921 року віднести роботи на суму шістсот тридцять четирі міліони шістьсот вісімдесят вісім тисяч гривень - -/634.588.000 гр./, а в другу чергу на протязі 1921-го року решту робіт. 2. В рахунок суми І.І81.600.000 гривень зазначеної в §-I цього Закону на роботи першої черги до I-го Січня - -1921 року відпустити в коштів Державної Скарбниці в роз- порядження Міністра Шляхів шістсот тридцять чотирі міліони шістьсот вісімдесят вісім тисяч гривень./634.588.000 гр./ в порядкові надзвичайного кошторису. З. Постанову цю ввести в чинність по телеграфу.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ШЛЯХІВ І М Е Н Е М У К Р А І Н СЬ К О Ї Н А Р О Д Н Ь О Ї Р Е С П У Б Л І К И ЗАТВЕРДЖУЮ 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПО С В І Д Ч У Ю Т.В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ П О С Т А Н О В А про асигнування в розпорядження Міністра Шляхів 634,688.000 гривень на відбудівлі зруйнованих військовими подіями залізниць. I. Асигнувати в розпорядження Міністра Шляхів з коштів Державної Скарбниці в рахунок надзвичайного кошторису шістьсот тридцять чотири міліони шістсот вісімдесят вісім тисяч (634,688.000) гривень на роботи першої черги по відбудівлі зруйнованих військовими подіями залізниць на просторі 838 верст на дільницях: Волочиск-Проскурів-Жмеринка-Козятин-Шепетівка, Жмеринка-Вапнярка, Жмеринка-Могилів, Камянець Подільський-Проскурів-Шепетівка і Ярмолинці-Гусятин. 2. Постанову що ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ШЛЯХІВ Указом Ради Народних Міністрів Постанова про амністування в розпорядженнях Міністра Шляхів 643,688,000 гривень на відбудову зруйнованих військовими подіями запізнць Амністувати в розпорядження Міністра Шляхів з коштів Державної Складанки в Радянському надзвичайному комітету місцевих придумок чотири мільйони тисяч вісімдесят вісім тисяч (634,688,000) гривень на роботи першої черги по відбудові зруйнованих військовими подіями запізнць на просторі 838 верст на ділянках: Волочиськ-Проскурів-Микеринка- Казатин-Шепетівка-Нижринка-Ванкарка- Нижринка-Могилів, Пам'ятов-Подільський- Проскурів-Шепетівка і Ярмолинці-Устрич Пайганим, що ввести вчинність по панелару. Генерал Ради Народних Міністр Шляхів ПРОЕКТ Рада Народних Міністрів У.Н.Р. 1920 р. ухвалила: ПОСТАНОВА про призначення і вибори Мирових Суддів, про утворення тимчасових відділів Окруж- ного Суду на повітах, про порядок обрання присяжних засідателів та про де-які змі- ни, що до переведення і дальшого руху до- судових слідств. В зміну та доповнення відповідних законів, тимчасово, не чекаючи загального переутворення органів судової влади, в звязку з вимогами громадського і державного життя, постановити: 1. Мировими Суддями, крім осіб зазначених в артикулі 5 за- кону Тимчасового Російського Уряду 4 травня 1917 р. про мі- сцеві суд, не можуть бути особи, яких засуджено за спекуля- цію, а також за образу національної честі, та достоїнств громадянина Української Народньої Республіки, або яких ви- ключено зі служби на підставі вироку суду. (в купонного заявлення через хибну, чи за спілок та дворянських зібраль по протягом трьох століть, до яких вони належать.) 2. Надати Міністру Юстиції право призначати власною владою на час до 1 квітня 1921 р. Мирових Суддів та Предсідателів Мирових "їздів з числа осіб, які відповідають приписам ар- тикулу 5 закону 19 лютого 1919 р. про вибори та призначення Мирових Суддів, артикулу 5 згаданого закону від 4 травня 1917 р. та попереднього артикулу цієї постанови. 3. Місцеві самоврядування в чоргових чи надавичаних зібран- нях мають обрати, зрідно з установленням порядком, відповідну кількість Мирових Суддів - за таким розрахунком,аби обрані Мирові Судді могли приступити з 1 квітня 1921 р. до виконан- ня своїх обов'язків. П. Для вирішення, на підставі істнуючих законів, карних і цивільних справ, підсудних Окружному Суду, в окремих повітах утворити тимчасові Відділи Окружного Суду, до котрого повіти ці належать. 2. Повіти в яких належить утворити Тимчасові відділи Окружних Зудів, має визначити Міністр Юстиції з поширенням судової компетенції цих відділів і на які, по його розсуду, сумежні повіти. 3. В склад тимчасового відділу Окружного Суду входить: перуший нам Товариш Предсідателя або член Окружного Буду, не менш двох ілонів того ж Суду, Товариш Прокурора Окружного Суду і необхідна кількість канцелярських урядовців. 4. Зазначені в попередньому артикулі урядові особи командируються зі складу того Окружного Суду, до котрого повіт належить: Товариш Предсідателя і членн буду- загальний зібранням Окружного Суду, Товариш Прокурора- Прокурором і канцелярські урядовці - Предсідателем того ж Суду. 5. Тимчасові відділ Окружного Суду і належні до нього урядові особи постійно перебувать в місті того повіта, якому утворено цей відділ, судові з засідання відділу, на підставі постанов його, відбуватись в тому ж місті або в інших місцевостях нього повіту і прилучених до нього інших повітів. 6. Для погодження судової присутності Керуючий відділом за- вчасно може закликати або Мирового Судду, або Судового Слідчого 1. Присяжні засідателі нераємо обирються місцевими самоврядуваннями в кількості на кожен місяць: по дві особи від кожного волосного самоврядування (неваложно від кількості населення і по пять осіб від кожного міського самоврядування, якщо кількість населення міста не перевищує десять тисяч, а далі - додатки по одній особі від кожних пять тисяч населення рахуючи неповні тисячі за повні. 2. Присяжні засідателі обираються з громадян Української Народньої Республіки, які можнають не менш 1-х років в районі відповідного самоврядування, мають на і січня того року, на який обираються, не менш двадцяти пяти років і - більше як сімнадцять років від народження і знають українську мову. 3. Приєднаними засідателями не можуть бути особи, зазначені в арт. 8 закону 4 травня 1917 р. про місцевий суд і в артикулі І розді- лу I цієї постанови. 4. Не вносяться в списки особ, що можуть бути засідателями: 1. Ввіченими та ченці, 2. Судові особи судової офіції, крім почесних Мирових Судд 3. Всі служачі міліції та 4. всі особи що знаходяться на військовій службі. 5. Нера по після обрання приєднаних засідателів протоколи вибор- чих зібрать надсилаються президіями їх до відповідних відділів Окружного Суду. УДАР: З протоколах зібрань повинно зазначити відносно обрання приєднаних засідателів призначене, і"м та по батькові, міс- це постійного перебування, вік, заняття та відсутність перешкод що до обрання приєднаними засідателями. 6. Відділ Окружного Суду або затверджує вибори, або в разі по- рушення установленого порядку відміняє їх і призначає нові ва Жори, або, якщо не затвердить обраних якоїсь особи і визнає потрібним, робить розпорядження про додаткові вибори замість м затвердженої особи. 7. Затверджені приєднані засідателі вносяться в чергові на кож- ний місяць списки приєднаних засідателів. 8. Не пізніше, як за два тижні до відкриття судових засідань з участью приєднаних засідателів, а чергового списка їх/арт.7./ призначаються в прилюдному засіданні відділу Окружного Суду по перебу двадцять засідателів для присутності на протязі всієї сесії суду/ арт. 550 і 551 Стат.Карн.Суд. Посл./. 9. Аби можливу було скласти судову присутність приєднаних за- сідателів / арт.658 Стат.Карн.Суд. Посл./потрібно не менш дво пяти осіб, в числа яких призначаються по черзбу, для вирішення справи сім комплектних і один запасний приєднаний засідатель. 10. Приєднаний засідатель, що постійно мешкає не в тому місті, до відбування засідання Окружного Суду в його участь, має пре во одержати в костів Державної Скарбниці добові гроші за кожен день сесії на яму його залучано, а розмірі від трьохсот до п'ятисот карбованців, зрідно з окремим розписом місцевостей, складеним Міністром Юстиції по згоді з Міністром Фінансів. II. Увагу до статуту Судового Поступання засувати. I. На заміну порядку зазначеного в арт. 518, 522, 530, 539-544 і 549 Статуту Судового Поступання, акт обвинувачення по справі про злочини, за які призначено в законі кару або позбавленням усіх прав стану, або всіх особливих прав та переваг, пропонується на роз- гляд Окружного Суду в участю приєднаних засідателів Прокурором цьо- го Суду в закону і порядку, які по справах, підсудних Окружному Суду без участі приєднаних засідателів. 2. По справах про злочини за які призначено в законі кару з поз- бавленням усіх прав стану, або всіх особливих прав та переваг, су- дова провадження могли б розпочати і без досудового слідства, або тільки при присутності окремих спідних дій, як що Прокурор по відо- мостях та доказах, що йому доставлено, чи по самому складу справи, візьмає можливим пропонувати суду акт обвинувачення та коли суд і з свого боку не визнає потреби у проведенні досудового слідст- ва цілковито або тільки по частині. 3. Встановленні статуту 537 і 576 Статуту Судового Поступання терміни зменшуються до трьох днів. 1. На покриття витрат при відновленні органів судової влади на у ситуванні і обмеження помешкань для кавер і канцелярій Мирових Судів, Судових Олічних, Прокурорів Окружних Судів і їх Товаришів, Мирових "їздів та Окружних Судів і їх відділів, на канцелярські видатки цих органів влади 1. на подорожне постачання урядових осіб відносити а коттів Державної Скарбниці в розпорядження Міністра стинції до представлення відповідного контролю в авансовому поряд- ку двості п'ятнадцять мільйонів гривень і надати Міністру стинції право відпускати з цього авансу для кожної інституції необхідні су- ми в мірі дійсної потреби. 2. Відпустити в коттів Державної Скарбниці в розпорядження Міністр Постанції в авансовому порядкові п'ятдесят мільйонів гривень на видо- чу при відновленню органів судової влади урядовим особам по їх осо- бистим просям наперед в рахунок платні до сорока тисяч гривень кожній з тим, щоб останні на протязі перших 6-ти місяців було уде- жано рівномірними відлічками з належачого до видачі такому урядовцю утримання. Суми потрібні на винагороду присяжних засідателів згідно артикулу 10 розділу ІІ цієї постанови, відпустити з коштів Державної Скарбниці по представленню відповідних кошторисів. VI. Постанови цій надати чинність закону по телеграфу. В др. 9 розд. ІІІ вступив „обставини“ КЕРУЮЧИ МІНІСТЕРСТВОМ ЮСТИЦІЇ ТОВАРИШ МІНІСТРА Після занять ід м. Житомира в селівміні досить сильно в руки підпали 2 чи не всієї нічя боязливих. Звідно умови між т. Таловим Клисаром і ген. Танцром, розмандуючи Ігорика, Голубин має перейти в розпорядження Толоба. Його Клисара забило, але не дали ні одного Завдяки особливим зв'язкам в т. відділі Успенського Командування, Куліковського, Пелін погодились дати авію, як Толобин? Реміар мав в Шт. поморпі озимуяр. До Києва звідки Головного Комісара збився мосфер Гадур, котрий заявив, що в одну розстріляли авію в один з месенерські. І. Куліковський виконував дозвол на відправку цього авію, що й було передано шведером Гадуревим, без будь-яких зв'язків Таловий ринок без верної заштати думо придано авію. Між це після мінігацій Толобина Івана сарідну перейшло в розпорядження Толоби Всі імпієрт. За рае останньої евакуації з м. Києва авію по дорозі зонепудалось і прийшлось бути його минути. Не завдяки енергійним заходам т. Куліковського і мосферів авію вже таки думо вивезено і тепер врятовано від дня Уряду. Вараз це авію, придбане т. Куліковський, і модерація бегілайно і зонівих вивезене продано за 450.000 м.т. Мавра не все на увазі вимагаю мотивних вигоди пало роби за придобутки і "заховання" т. Куліковського, складу 15.000 м.т., мосферу Гадуря 10.000м.т. і мосферу Кримову 5.000 м.т., разом 80.000 м.т. Талова Ради Ілінівського Водієльниця Ранцард ДОДАТОК до ст. І закону. ШТАТИ цівільних прифронтових Комісаріатів при дівізях і арміях. Річне утримання в гривнях кожному. при дівізіях. Арміях. Прифронтовому Комісару........... 21.000 30.000 Помічник Комісара............... 18.00 - Представник М.Н.Госп............. 18.00 24.00 " " М.Фін...................... --- 24.00 " " М.Зем. Іп................... --- 24.00 Урядовець для доручень.......... - 14.000 Інформатору..................... 13.200 - Урядовцям....................... 8.400 8.400 кур'єрам....................... 4.800 4.800 ПРИМІТКА:1. На служащих прифронтових комісаріатів поширюються всі закони про поліпшення матеріального стану урядовців держ. Центр. і місцевих установ, а також закон 29 травня 1920 року. ПРИМІТКА: 2. Служачі Комісаріатів не мають права на даремний харчовий річний тинь пайок і на них не поширюються закони про грошове задоволення Армії, але їм надається право набувати за гривні, по заготовчим цінам, харчи від Інтендантства. ПРИМІТКА 3: Для пересування по службовим справам при комісаріатах при кожній дивізії полагається 2 парожних підводи, котрі даються від військового відомства, або в випадку відмовлення з боку вій- ськового відомства, купуються Комісаріатами. ПРИМІТКА 4: видатки по утриманню персонального складу, а також всі витрати по прифронтовим комісаріатам відносяться на військо- вий фонд. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Не затверджую — переглянути проект закону, відмінний увагу Високоби Командарма, які зроблені йому по підготовці цього всього справи і цілих економічних державних розрахунках та доцільності єднання справи Петлюри 18т 1920р ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчу: Тв.о. Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення штатів цивільних прифронтових комісаріатів при дівізіях і арміях. 1. Додані до цього штати цивільних прифронтових комісаріатів при дівізіях і арміях ухвалити. 2. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Прокопович З МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ Литвінський ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про асигнування в розпорядження Міністра Шляхів 634,688.000 при- вень на відбудівлю зруйнованих військовими подіями залізниць. 1. Асигнувати в розпорядження Міністра Шля- хів з коштів Державної Скарбниці в рахунок надзвичайного конторису шістьсот трид- цять чотири мільйони шість- сот вісімдесят вісім тисяч (634,688.000) гривень на роботи першої черги по відбудівлі зруйнованих військовими подіями залізниць на просторі 838 верст на дільницях: Волочиск-Прескурів-Жмеринка-Козятин-Шепетівка, Жмеринка-Запиарка, Жмеринка-Могилів, Камянець Подільський-Прескурів-Шепетівка і Ярмолинці- Гусятин. 2. Постанову що ввести в чинність по телегра- фу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ШЛЯХІВ ГОЛОВА УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ в Річі Посполитій Польській дня . . . . 1920р. №.......... м. Варшава . ДО ПИВА МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ У. Н. Р. Українська Дипломатична Місія в Польщі, довголе якої від самого початку її долеговання до Польщі концентрувалась ціла вага по реведення в життя сучасних завдань Української Міжнародної політики, - на цілому протазі її перебування в Варшаві докладала всіх зусиль для виконання покладених на неї Урядом У.Н.Р. обовязків. Своєю невтомною працею зукіла вона при загально відомих тяжких обставинах вибороти для Уряду У.Н.Р. підстави і опори, на яких Уряд може нині продовжати свою працю. Але й нині Місія не перестала бути одним з важних , а може й бути рішучих чинників в дальшому розвою Української Державної та Міжнародної політики, навпаки, навіть стала самим важним осередком, в якому вишезгадані питання в переважній частині скристалізовуються. Вона є лучником між Урядом У.Н.Р. і закордонними Представництвами та Громадянством. Виконання тої підновідальної роботи, яка лягла на Місію в значній мірі залежить від умов праці морального та матеріального характера До сього часу умови ці з огляду на загальне політично положення були такого роду, що склад Місії лише завдяки своєму високому розуму мінів ваги справи і хвилі, з великими зусиллями поборював труднощі праці. Були місці, на протязі яких склад Місії, ведучи інтензивну працю, нe мав можности отримати навіть ту платню, зви- чайно занято незмістарчеву, яка по штатам Місії має бути виключена. Весь склад Місії мусив об- межуватися в своїх витратах до мінімума, застанови вчиса перед найменшими видатками , яких вимагало положення , для удержання хоч трохи пристойного зовнішнього виду цуков не раз більше приватно за- доволюватися. Витворити умови нормальної праці може лише основний перегляд та зміна дотеперешніх штатів Місії. В тій мірі Українська Липчонатична Місія , син не за честь представити для розгляду і затвор ряння проєкт штатів Місії на час з першого лип- ня по перше систопаду 1930 р. враз з поясненчою запискою до нього й просить перевести затвердження цих штатів в порядку нагайності . Лодатос: 1! Проєкт штатів Української Липцо- натичної Місії в Польщі, 2! Пояснювча записка. ГОЛОВА МІСІЇ : Секретар: ДО РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧОГО МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ Д о к л а д. На підставі закону 23 Серпня 1918 р., засновано Державний Земельний Банк, завданням якого поставлено утворювати тривалі дрібні господарства та допомогати підвищенню продуктивності сільського господарства. В цих цілях Банку надано право видавати позички на купівлю землі, під заставу землі, купувати землю за рахунок Банку, парцелювати та продавати її і видаляти позички на корінну меліорацію. Одночасно з заснуванням цього Банку, діяви на території України "Отфелянія Всеросійських Государственного Державного Земельного и Крестьянского Поземельного Банковъ" були с cassовані з передачею завідування справами їх особливим відділам Державного Земельного Банку, приналежні до нім Банкам рукоми та перухоми найна і усі права по позичках, виганих ними під маєтки, які знаходяться на території України, поступають Держ.Зем.Банку, якому передаються також, як надійне згода з Великороссією приналежні долі запасних, власних та інших капіталів цих Банків. Відносно ж "обов'язань, по лакать на тих Банках, то діяловідальність за них буде визначена особливою умовою Української Держави з Великороссією, а до того часу, поки не буде такої умови, Держ.Зем.Банк приймає на себе лише відповідальність по боргам Земельним Банкам під маєтки, що знаходяться на території України і котрі буди прийнятні на себе "Крестьянським Банком" і по умовах та з "обов'язаннях по маєтках, що перейшли у власність Держ.Зем.Банку. Таким чином Держ.Зем.Банк приймає до завідування біля - 8.000.000 десятин землі, під яку видають в позичку 40-800.000.000 в російських рублях, а власність будинків з садибами у Київі, Олесі, Полтаві, Чернігові та Харкові за рістю до часів війни в 2.000.000 рублів, власні землі внупи а так, що предбив сам Банк, до 400.000 дес., має оверкати на свою долю по розрахунку з Великоросією запасного та інших капіталів до 60.000.000 рублів з випущених зазначеними Всеросійськими Банками свідоцтв та інших заставних паперів на долю Держ.Зем.Банку припадає до 885.000.000 рублів. До сього хіба жодати не, що за пошачальниками особливих відділів Банку стоїть недоплатка по над 100.000.000 рублів. В такім вигляді представляється все хозяйство Держ.Зем.Банку в сучасний мент. Розпочавши свої операції І-го червня 1918 р., Держ. Зем. Банк провадив їх на протязі 2-3 місяців і за цей короткий час спромігся прибати у власність лише 4-5 маєтків та зробити деякі заходи по парпелянції і продажі принадлежного Йому земельного фонду. На діяльність його мусила припинитись, бо її не сприяли при німні 1918 р. політ., а виданий потім 8 січня 1919 р. закон про землю відібрав у Банку і саму підставу для його істнування. І от зараз ми стоїмо перед питанням, як же бути з цим банком надалі. Як що власність на всі землі скасувана і вони без викуна стають народним добром, який маєть право користуватись всі громадяни, то ясна річ, що тут на цім терені не має все місця для діяльності Банку і він залишається без завдань зайвим, звикликаючи лише даремні витрати на його удержання. У такому становищі не має нічого цинного, як маетки Танку або вони не марнувались, перелати до Міністерства Земельних Справ, Банк спасувати, а досить складне його хозяйство зліквідувати. Як і в який способ повести по ліквідацію, яке призначення дати рухомому та нерухомому майну, як сплатити борги, що мається Банку і на виконав-різробку цих та інших питань по ліквідації міркуєв би доцільним доручити утвореній законодавчим шляхом особливий комісії, яка складала би виконавчий план і представила його на розсуд Гали Народних Міністрів. До вирішення поставлениго раніше питання-як бути з Банком надалі-можна підходити не і з другого погляду, який грунтується от на чому: Високом Директорією 19 вересня 1919 р. затверджений закон "про встановлення тимчасових правил сплати пошачок та платежів по позиках Держ. ному Земельному Банку". Згідно цьому закону [ст.I] "Дошкики Держ.Зем.Банку та особл вих відмілів його по забійуванню справами скасованих"Оталенії Всероссійськаго Посуларственнаго "Борянскаго Земельнаго и Крестьян скаго Прзмельнаго Банковъ" на Україні мать сплачувати борг Бан кові в повній сумі або частками кожного часу шляхом дострокових виплат золотом чи срібном монетою або зерном збіжжя:пшениці,жита, вівса,проса та гречки" і дальше:[ст.3] " Довжниками,за якими лиши лось право користування заставленою Банкові землею,мать сплачи вати Банкові за користування нею строкові платежі по позичках по чинаних з 8 січня 1919 р.,способом назначеним у попередній [2-й] статті цього закону." Порівнюючи цей закон з законом 8 січня 1919 р.,виходить,що за кон 13 вересня вносить якусь наудешненість в закон про замкля-на- пропущень думка ,значаче-то останній не остаточно вирішує земель нe питання;більше того-робиться нескільки кроків в бік владності, бо шляхом незрозуміло,як мо на при скасованні владности вимогати сполачувать користування землею так само,як і владність на землю. Такий висновок до певної міри підтверджує червена сього року Дек ларація Уряду Української Народньої Республіки,якою оголошується по земельне питання остаточно буде вирішене Установчими Зборами. А коли не так,коли зроблений висновок правильний,то в такому разі буде перечасно скасовувати та ліквідувати Банк тому,по пер ше,до невдовзі може виникнути в ньому потреба і тоді легче буде приспосувати до змог часу істнуючий Дарж.Зем.Банк з його готовим дослідженням техничним апаратом,ніх буковати новий;по друге,тому, що закон 13 вересня полярну Банку півставу для його діяльности по завідуванню справами скасованих міллілів Всероссійських Селянсь кого та Дворянського Банків.Крім того,коли користування землею ви ривиться до владності,то нічого перелавати визначачими маетки Банку Міністерству Земельних Оправ,бо може з"явитись потреба в їх поверненні,а Банк сам мусить,упорядковавши Їх,перелати за певну ціну селянам.Тут виникає лише неудаченість у тому,чи може не ви ковати Банк у межах свого статуту,який складаєся не для сучасних обставин.Тому конче потрібно переглянути і виправити його і все в згоді з ним справи. плям ліквідації маетки Банку.І яко не та ки це повинно бути заданим окремо,утвореною законодавчим шля хом комісії. Ту чи другу підготовчу роботу банано -виконати тепер,аби згодом по звільненню нашої території від ворога, не мати до праці перешкод з цього боку. По таким міркуванням, маю за честь подати на розсуд Ради Народних Міністрів такі положення: I|Стоячи на грунті закону 8 січня 1919 р., ухвалити: Державний Земельний Банк скасувати і зліквідувати; належні йому маєтки передати Міністерству Земельних Справ способом, який аголі Міністра Фінансів з Міністром Земельних Справ утворити законодавчим шляхом окрему комісію з дорученням скласти і подати на затвердження Ради Народних Міністрів план ліквідації банку. 2|Коли закон 8 січня 1919 р. не остаточно закрішує земельну справу і в пьому напрямковться зміни в напрямку власності на землю, то визнати істнування Державного Банку, сказаним утворити законодавчим шляхом окрему комісію, доручивши їй переглянути і виправити статут банку, скласти план ліквідації належних йому маєтків і подати це на ухвалу Ради Народних Міністрів. Революційний Міністерством Фінансів Видибка з оригіналом згідно: Управитель Державного Земельного Банку. Н.Милову УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА Про з'єднання Адміністративно-Побутового і Загального Департаментів Міністерства Шляхів в один під назвою „Загально-Адміністративний" В зміну ухваленої Радою Народних Міністрів тимчасової установи про адміністративні поділ, осередкових інституцій Міністерства, Адміністративно-Побутовий і Загальний Департаменти з'єднуються в один під назвою „Загально-Адміністративний." ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ШЛЯХІВ ДИРЕКТОР ЗАГАЛЬНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ ПОЯСНЮВАЧА ЗАМІСКА до Постанови про асігнування коштів на погашення боргів Посольства У.Н.Р. в Туреччині. Посольство У.Н.Р. в Туреччині має за собою два борги, які, з огляду на загальне політичне становище в Туреччині і головним чином, для заховання чесного імені Посольства, що репрезентує собою Українську Державу, мусять бути повернені негайно. 1. Борг Посольства "Русскому для Виїзьней Торговли Ван- ку" в царгороді, який залишився ще за Гетьмана, після бувшого Посла Суковкіна, в сумі 2.54 -80 тур. лір на 1-е січня 1920 р. із 7 % річних, затверджений постановою Директорії 7-го серпня 1919 року. Цей постановою було асігновано на виплату Банкові 4.205-44 тур. лір, в якій сумі рахувався цей борг в ті часи. На підставі цієї постанови 30-го вересня м.р. Фінансовим Агентом Супруном було видано в Берліні бувшому Секретарю Посольства Чикаленкові - 2.100 американських доларів, рахуючи, очевидно помилково, таку суму в американській валюті рівнозначною 4.205-44 тур. лірам. Одержани гроші було внесено Посольством того ж валютою в касу Банка, при чому вони, по дійсному курсу дня, склали тільки суму 1.621-62 тур. ліри, яка й була списана Банком з рахунка Посольства. Решта боргу ц.т. 2.549-80 тур. лір на 1-е січня 1920 р. із 7 % річних, лишається і по цей день невиплаченою. Банк що місця звертається до Посольства з вимогами, перешкоджує Посольству мати кредит і ставить в дуже неприємне становище Представництво. 2. Борг Посольства Високій Порті в сумі 2.000 тур. лір, які було одержано позичково у Турецького Міністерства Закордонних Справ 13-го березня 1920 року, позаяк Посольство не мало належних коштів на істнування; виплата цього боргу передбачалась Посольством 1-го червня мин. року, але за відсутністю коштів ця справа остались і по цей день не розв'язаною. Маючи на увазі і ті труднощі, з якими була одержа- на від Міністерства ця сума і сучасне становище Високого Порти, затримувати далі виплати цього боргу є компромітацією для Посольства. На виплату цих боргів Посольства буде в кінечному необхідній частині потрібно не менше 5.000 американських доларів.- МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ СПРАВ ЗАГАЛЬНИХ ПРИВЛИЗНИЙ ОБРАХУНОК видатків на видрукування книжки "ЧЕХИ ПРО УКРАЇНУ" в 5-ти тисячах примірників. Ціна друку першої тисячі одного аркуша............ 950 чес.к. " " кожної слідуючої тисячі одного аркуша.. 724 " Ціна друку першої тисячі примірників книжки по 10 друкованих аркушів.............. 9.500 чес.к. " " слідуючих 4-х тисяч ................. 28.960 " " " першої тисячі обгорток............... 435 " " " дальших 4-х тисяч обгорток /по 390/ 1.560 " Вартість паперу............................. 6.000 " Одноразова плата чеському редактору і коректору 3.000 " Експедіція і инші видатки............... 545 " Разом ...........50.000 чес.к. П'ятьдесят тисяч чеських корон. В.о.Начальника Дипломатичного Відділу. [signature] Віце-Директор I. 2,880,000 2,880,000 V. III. Начальник Департаменту I. 1,296,000 1,296,000 IX. VII. Помічники Діловоди Відділ Охорони Праці I. 2,400,000 2,400,000 VI. III. Начальник Відділу I. 2,400,000 2,400,000 VI. III. Старши Інспектор I. 2,400,000 2,400,000 VI. III. Інспектори Фахівці 2. 2,160,000 3,328,000 VI. III: молодші Інспектори 2. 1,728,000 3,456,000 VII. V. Разом 9. 16,464,000 29,352,000 У. ДЕПАРТАМЕНТ РИНКУ ПРАЦІ І ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ. Директор Департаменту I. 3,600,000 3,600,000 IV. II. Начальник Департаменту I. 1,296,000 1,296,000 IX. VII. Помічники Діловоди Відділ по реорганізації робочої сили Центральна Біржа Праці I. 2,400,000 2,400,000 VI. III. Начальник Відділу I. 2,400,000 2,400,000 VI. III. Відділ Організаційно-Інструкторський Начальник Відділу I. 2,400,000 2,400,000 VI. III. Інспектор Старши I. 2,400,000 2,400,000 VI. III. Інспектор Молодший I. 1,728,000 1,728,000 VII. V. Відділ Громадських Робіт Начальник Відділу I. 2,400,000 2,400,000 VI. III. Інспектор-Фаховець I. 2,880,000 3,689,600 VI. III. Радійник I. 1,152,000 19,162,000 II. VII. Разом 9. 29,256,000 29,256,000 IV. ЗАКОНОДАВЧА КОМІСІЯ. Землі Законодавчої Комісії на призначення старших Діловод I. 3,600,000 10,800,000 V. III. Разом 4. 5,328,000 12,528,000 Всього разом 37 осіб / тридцять сім осіб/ Сума грошових витрат 68,896,000 гривень /вісімдесят вісім мільйонів вісімсот дев'яносто шість тисяч гривень/. М ІНСТР ПРАЦІ: НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ: Д. М. Т. В. ОЗ. БУХГАЛЬТЕР: В. К. 186 Т И М Ч А С О В І Е Т А Т И ІНТЕРЕСТИ ПЕРВА Н.В.Аніс ім січня, жовтня, вересень 1 квітня 1921 року. -241 .25 600.000,8 600.000,8 -4 .114 300.007,1 300.007,1 -15 .98 399.994,1 399.994,1 -226 .21 600.008,1 600.008,1 -6 .126 600.007,1 600.007,1 -225 .31 499.734,1 499.734,1 - - 399.998 399.998 Відповідно до вищезазначеного звіту, що був наданий у розпорядження на підставі постанови № -241 .25 600.000,8 600.000,8 -4 .114 300.007,1 300.007,1 -15 .98 399.994,1 399.994,1 -226 .21 600.008,1 600.008,1 -6 .126 600.007,1 600.007,1 -225 .31 499.734,1 499.734,1 - - 399.998 399.998 1. ЦЕНТРАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ. ПОСАДА: Кількість осіб. Вони річного утримання. Ідлен і ранги Кожному: В б і м: По посаді пенсії Міністр 1. 5,760,000 5,760,000 II. I. Товариш Міністра 1. 4,320,000 4,320,000 III. I. Радники 2. 2,880,000 5,760,000 IV. II. Разом осіб 4. 12,960,000 15,840,000 II. Особиста канцелярія міністра. Секретар Міністра 1. 2,880,000 2,880,000 V. III. Урядовець для особи, допущений при міністрі I. 1,728,000 19728,000 VI. III. Разом 2. 4,608,000 4,608,000 III. ЗАГАЛЬНА КАНЦЕЛЯРІЯ. Правитель канцеляр. I. 2,400,000 2,400,000 VI. III. 1/. Загальне діловодство Офіцерний Діловод I. 1,728,000 1,728,000 VII. V. Діловод I. 1,584,000 1,584,000 VII. VI. Цейнішник Діловода I. 1,296,000 1,296,000 IX. VII. Урядовець І ранги I. 1,008,000 1,008,000 IX. VII. 2/. Бухгалтерія і рахунок чистки Бухгалтер I. 1,728,000 1,728,000 VII. V. Рахівник I. 1,152,000 1,152,000 IX. VII. Кур'єр I. 720,000 720,000 - - 3/. Крименеконсультатив Крименеконсультант по віль- ному пайну/ I. 3,600,000 3,600,000 по вільному пайну. Разом 9. 15,216,000 15,216,000 IV. ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ПРАЦІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. Директор Департаменту I. 3,600,000 3,600,000 IV. II. ПОЛЯНЧА ЗАПИСКА. до тимчасових Штатів Міністерства Праці.- Міністерство Праці крeзaнo при кiнцi iстнування Центральної Ради, однак штати Міністерства Праці встановлено за часів Гетьмана законом від 20-го Жовтня 1918 р. ч.66 Д.В. Число осіб, що їх передбачено в гетьманських штатах виносить цифру 241. За часів Директорії Міністерство Праці послугувалось гетьманськими штатами до Червня 1920 року. В місяці Червнi 1920 року виробило Міністерство Праці тимчасові штати, якi опис ла 19-го Червня 1920 року затвердив тодішній Голова Ради Народних Міністрів У.Н.Р. п. Преконович. Число осіб, що веїх передбачують тимчасові штати виносить цифру 112 осіб. Штати цi обов'язують в Міністерстві Праці до цього часу.- В сучасний мент Міністерство Праці рахуючися з фінансовим станом Державної Скарбницi i в звязку з тим з постановою Ради Народних Міністрів про урегулювання штатів Ц.Д.У.У.Н.Р. виробило нові тимчасові штати Міністерства i скоротило персональний склад до мiнiмума, а саме до цифри 37 осіб, залишаючи в кожному департаменті тільки лячейки, якi описля по поверта на територію У.Н.Р. мається розвернутися для реальної праці. Такі відділи, як господарча частина, інформаційне бюро, редакцiя Вiстника Міністерства Праці i Цiнeостатистичне Бюро цiлком не обсаджено. Під теперішній мент цей мінімальний апарат має завдання вести підготовчу роботу відповідно до відносин на чужiй територii. Без цього мінімального апарату праця в Міністерствi фiзично не мислима.- Проте цей мінімальний персональний склад в числі 37 осіб, на який складаються виключно відповідальні фахові люди, являється необхiдним, в інтересi загального Державного будівництва нашої Держави. Во тільки тодi Міністерство Праці вив'яжеться зі свого завдання.- МІНІСТР ПРАЦI В. Сєдова Замість розробки залізничної дороги 3 липня 1920 р. Вимагається усунення вини за іншими та основними державними землями (репресивних) наданою і більшою звільненої міжземної та підмістя (законодавчого) На розумність встановлення державного права на використання Доповнення до місцевої земельної реформи I. Кто є міжземним землевласником по-карбаському 1. Від дня 28 жовтня 1918 р., коли, як і визначено, місця з днем 1 січня 1910 року були безперервною майновою місцевою земельною реформою. Встановлення прав на лесових та релігійних державних землях. 2. Тобто, землевласник визнаний за виконанням місцевого закону, якщо він має право на земельну реформу та був уважний до державних земель. 3. Тобто, землевласник визнаний за виконанням місцевого закону, якщо він має право на земельну реформу та був уважний до державних земель. Встановлення прав на лесових та релігійних державних землях. абонентівна або угодових, які мають такі права власності і самі не іншої в граці, чому сей залежить від їх волі, місця угодового землеволодіння або права перетворення в республіку рокословського. 4. Всі для 18 жовтня 1818 сі., які перед тим днем мали право користування в залежних громадах будинків дертали абза-угорської наверху землі, що розміщуються на території, яка має дійсність урядових або сучасних лен-свободарських дертали, або вибирають реалістичного дерталя уряду або здобуття. - §2. - О особах, які угодилися або втратили свої землі в республіці Речі Посполитої, мають за собою те, що хуть між ними дерталими рокословськими, чи було їх врятанням, щоб фраґментарний лист будь-яких дерталями місцем. II. Надбуття і втрати рокословського державного місцевості. §3. Домовленість тимчасової о надбуттю і втрату земельного місцевості, а обваження умов залежно не змінено їх, остається належним Болі. §4. Тійдзя міжнародних дерталями, якщо надбуття (самостійності) - о вважанні і містах постачання будь-яких І сего залежить при вибору : 1. Заротане держави, повезені в ст. відд.І. о сім'яно мали право через тих-рим рівні на приналежність дебеторних уряду в землях, на ведення в ст. відд.1 - право заротане мешка в іншій роти Бубнової держави абощо-урядові, помаленько в граматика репо-свободної Демократія. 2. Рутинці, які мали право заротане в в землях, повезені до ст. відд.І. але не були безпосередньо право приналежності (зональною, в іншій уряди Бубнової держави абощо-уряд. свої, Волинські Коронниця репо-свободної Дос пудбітні в мешканців держави абощо-головні і управління, стали са зерталими заротанськи держави, в якої граматиках петить тетерімни громада приналежна. втовити мостка в урочисту речим 10. робі, а то до терміні еруно на Воронине держави, як здвої землях лепсить Бубнова держава принале тина , а в зуєвим разгром на Куряньсь репо-свободної Республіки. 3. Держави, заротане, які не є краджени з розм Липоволоками. 4. Рутинці, які що до люба і разом Липоволоки , а мабуть се радяйте , що Бубнов право приналежності до котрої держави був мой держави абощо-урядові, лепсера роба земель Липо-свободної Республіки , з державним заротанстві. Утакі, Польщі, Австрії, Бугрим 1906 згортали козацько-перемісько-свободовій або гуртковій. Ви тут вами листка в примідку держання 6 місяців і оз вонгруво її.3. В Царстві Імам "i", Поленці, Шевченкі", Думки", зернова перебувало-над. Затеєно-свободовій або гуртковій, о скільки в даних зармави би при тань завертати містивого он ту- лого, або малювати до його раза, в супер 4. на Вершетт Мено-свободовій Всундність. Для приналежних до зрозумінь, Святим Бузе зарядженням майбутніх, відомо і тоб са розміщув договрва з диви, коли що зерновий приналежно. моями их бузе зійменно, 5. Державний зарядження, вирішоване в ф1. п. 2. 6. Німецькі державні зарядження репо-свободові народженню, озі центрови розмір зрозуміло місце мобуту в Німеччині; о скільки маємо свої місця зарядження мобіл державні німецької, любий реалізовуваної Всундність, приналежує ім турбо он цій али моги", що не суперечить мо зда- ми держави, в якій мобіл і о скільки не на бути в мід для державного зароженням в тут вами листка в приміці 2 аїт в ує в супер 5. ма Царстві Іко-свободовій Всун- бачи. 7. Державні заротане на всідні в ф1. п. 3. Особа аї мосуєть в джинці 2 міст згортали перед приналежними зразками розм- свободовими своїх місця уздовжання, що обледеню 2-й архів Рельського закл. о приєднанні. 1918. свої державне коротенство на біржеве ціні дер- мови, якої мізження зерновими були прямі теж тим, або вка витонув звернення маз землями, вин сила лентив дотарно громада. §. 5. Грубо оці (§4) ви чинують капелюшні рості більш маг 18 років. За жінку, бідному, якої порушення не було сказано ані розведеного, або не втоплене за неважким, великий оціна моджує. За дити молодші до 18 років, видавають оціну облеку, а як маг бого, мати. За тодалі вруки до 14 років виконують оціну малолетній мати. Нема державної або пасмовна латиня і за мутом, який не є батьком дитини откує зіноми діти запон. ми заступник. Так ви фаховими - надзвичайний оцін, наведення в біттерезема Крізіна, є річна жерий день, в якій оціну витонують ся. Оціню виконану за саме сподобне, ми разом з моджує, ми забов'язаний заступник - письменна роздавати Гозрібні запрездження о виконаному оціні вигадує влада державою. §. 6. З днем Управління виконаних оцін маг, зміна державного коротенства до ти ринок осіб. §7. Особа, які ми оціні за Всесвятською бором 6. бовісти в протязу 12 місяців від дня отції своєї мліце упродовж, не будучи підразом майною власністю даної з' рього дурчального лябина, але в державній тин перебудуть по вимінану замко. 5. 8. Особи, які отримали для у цьому державному майну міжнародне, повинні перевести в про- тягу року на 12 місяців від дня отції своєї мліце за певних каних до держави, яку видрули. І їм хоче більше здержати власність тутеш- ніх овой миру колести тіла постанов обов'я- зуючих. В речесловачкій Республіці і відвести з собою в протязі поведено за умови своєї льної дурчали без якої буде визвавої данини. 5. 9. Особам, які мали право приналежності (домашнє). В 51 року, зокрема по 4-м Статтях 1910 р., а приналежність буде тільки права домаш- нього до державних примус, легальних міс. земель Бубинової держави австро-угорської, тобір земель млікінної "Республіки речесловачької", означене важа за резидентом, він цей вий угоринець, до якого можуть задосяти мити в діті призначених горо- дженства державного речесловачької. Вон до раз різняли а дій "Свята угорська умову різновиду властивостей їх або державною горошком Республіки Речесловачької" 510. Особи, які зазнали роз'їм "Січня 1918 р., не були право припинення на основі держави Буковини за- тягнути австро-угорської, а від краю чисто менш до держави сербсько-хорватсько-словенської з якої Буковина перейшла через такий митний оріалу припинення на основі держави, лятаючи на землях, названо в ст. 1 т. 1. Якщо буде державне підданство яко-словачки, освітлення не будуть убігати ся в державне підданство Сербсько-хорватсько-словенське до розчину", установленим Вказуючи сербсько-хорватсько-словенського, або звільняю на місце державне підданство Сербсько-хорватсько-словенське побудувати з газами особи вузькі. Вони упали у розчину, який визнаний в передважанням держави", або "дії", яких була дана можливість державних підданств із межами. 511. Особи, які а) припинення правом земельного до землям привод, лятаючи в землях держави Буковини за- тягнути австро-угорської, а від краю чисто менш до держави сербсько-хорватсько-словенської б) в землях приводу наведеним між у яких Буковина перейшла на основі свого уряду, тобто позначена держава до 24 квітня 1915 р. різного без земельного: названо вищезазначеному праву Буковини як-словачки", а освітлення не позначено державними до земельних привод, лятаючи в землях мало-словачкої Держави, безпосередньо перейшли на різну 8.1926 мабуть правило дозволено взяти на повернення згідно з членом 10 вносити в примітку перечень ознакою (якщо у приналежностях інвалідних урядів є можливість за працевлаштуванням доповнення інших між ними, або можливо виплати розмірки вони, але теж не збігається з бажаною величиною (не узгоджене). § 12. Допомога міжні рахункових органів а) приналежностями дозволеними або вони залежить за загальною умовою підтвердження в СНЗ, або їх ступень, або обмінно цін не знижений, із місця до якого є право приналежності, або адже б) у справах за медичними витратами в країні іншої держави, або їх належить, переоплату бути здійснено між ними розмір ознакою (якщо у приналежностях інвалідних урядів можливо за працевлаштуванням доповнення інших, але теж не збігається з бажаною величиною. Правило дозволено Допомоги міжнародних урядів про виплату "посади" (внутрішній) прикладає допомогою, з'їдається всім о ступені із не зниження цей закон. В тобі якщо урядовий пропонує до зважки приміркового фінансового закона "погоджений на допомоги" у юридичних державах 5 грудня 1916 р. 222. в.з. § 14. Доцільно, якщо місце постановлення зважки 193 стала за себе стоять зерновими міжками вехо-отважним, немає на землях Речи-по- льської дещо більш приналежній землі, ніж бог вправа примусити. Всім зрозуміло, яка була востаннє його здатність примушувати, або зразу припиняти всьо турецького батька, або релігійної матері; немає такої землі, якої б він зрозумів, яку мала она, або її правити. домі трезви. Велика була урядова місце залиш Казно; немає ані такої землі, отже в тих зро- зуміннях зразима земель, яке щоб оне сили, або безпосередньо зірвані підери даралися. Не можна і так визначити від зрозуміння приємства, отже прибудує й турецька заповість вона взаємної, якою був розуміти, ми своїх з кримом. Всіо впершій підніг ура- довий усім. § 15. Особи, повезені в § 4 угоди, мають оцінку приємства землі ворожості, в складі їх власної земельної сходки. Місце урядових. Оскілько всій оцінкі повинно моби землею всередині висо- ставляти, надалі за тим року особа право прина лежності в Друзі. Загальні постановки Також її за § 16 18 років звичай розуміли міра падає 5 копе збільшена в бой супротив, на якій соб залежність 1950 твірстве сь. Са мовчання не дозволяється ви- мін кризі" § 1 р. 4: § 15. § 17. Людям разу забезпечено-погодарностями не мо- жуть надбувати земельного користовства і прав приміщення в землях Рано-Словенської Волині. Далі їхнє із землею пов'язане життя, яке в армійній селянстві в сіл Демубайці" називається. § 18 Влада уповноважена, щоби для земель які ділять узга мируві з Кімчами при пали тихо- саводських Селубайці, визнати заразнення здату повинної ліжним державного користовства і судово приналежності до них; доби вірше Дему Волиня мовит земля § 19. Влада уповноважена, аби в цілі приведення того земель погоджуватися що до тварювань зв'яз- ками державними, яких се допираєть § 20. Закон цей мідже рішні, о вміння із - Водно рима до сотав. уповноваження з земель Губинської дар- кови автого-згороки; з знаком їхами верхових велу мірува усю, заключена з Водніцькою держ 10. Вересня 19 в Ст. Маркса і Леніна, о вміння із - о відкриттям до дор. помина місцевості; з знаком їхами верхових велу 194 міркова земля, заборонена з державного винограду в Верхах" 28 Квітня 1869. В них деякі розміри не є істинними переказами, здавалося, земля, яка не становить основного міркового 20 дес. Вони мають небезпечні дуже оголення у фрагментах висічених, сповненних в 35-му законів і розпорядження Задано усі міркові землі на 270 саж. на мінімуму Внутрішніх служб Т. І. Максимов презид. Регуляр. Тузов Елець Увага перебив оце Л. Тайборський Особисто заявив адвокат Беккер з 1867 р. 24/хі. з даними особового мого закону і законом основного з 29. Лютою 1920 р. 127. мала вагою стор. 112. Слобода, сел., мін. пд., абс. взяли зарплати собі. Фізична німецького права і тафу Далаказ є. Тимошовський, кнр. І.І. Драгоман Княз. Неймав-реєх 1 - Право земель атеноносних Загальнам - Відомство земельне, не є на тих місцях права, які призначають державні володарські акти, зазначені земельне, фундаменти або коротка назва в промисловості до розміщень. Дозволено їх створення ми призначенню вказую омфрагмованим прикладом нічого до земельних і сумеже, се відповідає при наявності права (стабільним). А ми уважаємо право на побуті і Народжень в промислових землях. Згідно зазначення прав коротких силу світлого Велика промисел і містечко. Організація з умови земельних приналежності встановлено не можна ад, лінгвиста розріз земель - Добре приналежності до зв'язку че непередбачена актами цих супутників. Зап. мови і ми правд високих альпійських і масивних, прав на земельну публіку у фундаменті її домінанція. Надто не на лінгвиста приблизно розріз монополізація зразків, які: важкі наступники дуже приналежності до небесної земельної, або амна ра не маємуми в фундаменті Краю та магазинні, (Такі місця відповідають і обрамуються права у місцях згідження в погляді антисвітської областей право життєздатних міжнародніх незалежності). Крім того можливості на короткому (в магазинні тих розрізах вим парламенту). В минувших мода в. Телевізії, Миколаї, Гільвіця. Америки 5 кімнат Франції, Угорській Шляхти 3, Српської та Торезука і 2 в Тернополі 1 рід. В Країні, Миколаєві, Новос Німеччини не приписуються фундаменти. Право земельного володарства на короткому згідно Водночас єть тінівська міра здатна вибрати публічну діяльність і залишити у більшому уряду. Це можливий мав неба право прийняти листовоби до громади про нагальну справа орнаментальної волі, але не мала діяльності права публічною та звичайно на видання що висновки пропонуються у британському безпосередньому рішенні і не є такої громади, право прийняти сходу флоту, з 3 Урзя 1863 і 5/хв. 1896 - до цього мав вирішити на робочих публічних в урядовій і керуванні за допомогу шляхом здібності. Усієї державної справи, що приймаються до громади "цін" яким вступив першість бургера і друге. Зрівняна права цілого моря не має змоги. Менш додано, зрівноважитись не можуть все право громадянства. У разі щоб мучить викладовий лобдина права громадського - а візьмав зі схеми прийняти бургера певну. Служба урядова мала створити короткості автодорог, булатність і право громади Питається держава винна прийматися за перше та бачить через здійснення права у громадського. Одім мріяла з'їздилися післяв розпаду єто са що діти облазь урологи - велільська урологи дівчата за або мусить на відгу і в русі діть урологи - мрія поганого ом часто легко урологи де двоє дітей елешкам , бояд прибували двом кад - в русі сталя зроби прийшов вага. Не всігаючі письменнє море урологи поганого робу т дія мозамня уролова ерологи свої але місяць мені Копень зміцне , варіо дона огода ссіні в розходженні або у обставин ви заїздили діт , аби бачи моби речовини моду Мріяло про молодшого лікарявого 1. мрія з'їздився - публесні рівн - міня місць багато Учительські діти місяць права матеру залиг смерть 2/ поструйне - Крітимиловант або вручити зей і фанта змінене позовідно Франсис за датину не моряє мріяла урологи 3) вступлення 4) незерстний публічного уряду При змінах в гурбі: з'їздилися оже і тимбіа за розбитком , однією не є урологи. Увіверена і син зосереджув або взява мріяло прийняти певне в діт урологи", бабкі розповідь в рая" стерти мов в праю про полетивба. Судово увіверені "або здрімні" мсійди запрещено право приперечанства , але в росі 196/ иззово генвази ман. Скелно відесь музика узвича за мебонне , то ріє тінка , що дуже вій музку, і в нії труба при колесному , в яких яка була дуже сильна виходу за музик. При зміні трив утварені своєю розквід фітти з'єднато три труби і громада був про зримага х в одній тан пуд осьменно басових труб зламор, дуже узвичаючи Не сив бай рітти , або при замкнутом мебони не є містим мовами , зарезервують пробо врізьживається , яке дрей має , авдби багаї позурили істо не був управляючи Смітру пояснювало за Генвази або не самобій меборе, не змінав війнім гурбо гром - рібий Тривало при мечево не був са сейз другого пирламань і взагалі зримага , ака не моге візмовити свого тону авез, розумами мови , адже Енасврійнин Майо безумно розтобілься ; 'Баз перардн уро дзвав . Скелю модун в громаді', зраб на корець обставина , які фундаментове забування істо , що розміщать 10 міст змінних от на біг сон , в одній син овтка всем устави . Не може раді обставина насунула в себе по мірці підбійки, тв бік перенес страждань і безраз судно більше змучений про мою державну переривогося - хиба це тільки обставин не було визна заміж перебрати модум (в залежнії копій, додаткі Томеля Михай; Вітєвська аутобі авсюдня мінування) - не можем був визначений битиляти. З історичним про моєго На тій гублі бах він уставив лист до могочи на мірця преба змолодження, Серманьою зранкового - і мови досить з мертвим про моєї п'ятно звідки Ви тисали з дометій шляхового звязку - хор се не поняне - бо здається вони цю з людьми пруба припалосям води, умовні тробого чи це пурбов дружи Всім незв до виселих мірця о шабля проба - необмежений , хиба це кось опускав уразиму по 10 літах погубу і дог? до 2 гіт мурит високи пресвід з мезам преба Урлижні селом. - а а свійсько монетарна Умова підносить цукру - до 5 літ Лупенця не мирую любби пруба сирець земля тим перес нарази. Урлижні моє до 6 мільйонів рішити присвід про приходи в звязку - а по умові філмах пойбина винно, які на гребур Записка. Діяло звільнення. 194 Нагороджені званням генерал-майора - без підстави. Маємо до будь-якого випадку, що не були включеними у перелік (згідно з Повідомленням № 102/35) і які мають право на звання генерал-майора - без підстави. На запитання, чи можна включати до списку тих, хто не був у складі армії, відповідаємо: ні. Всі повинні бути на службі. Вимагається звільнення всього переліку: 1) розряд 60 диверсійних прапорщиків вузьких; 2) розряд усіх майорських пропускників, якщо не були включеними до переліку (згідно з Повідомленням № 102/35); 3) розряд майора усіх прапорщиків, які не були включені до переліку; 4) розряд всіх прапорщиків, які не були включеними до переліку. Вибачення за званням генерал-майора - без підстави. Всі повинні бути на службі. На запитання, чи можна включати до списку тих, хто не був у складі армії, відповідаємо: ні. Всі повинні бути на службі. Вимагається звільнення всього переліку: 1) розряд 60 диверсійних прапорщиків вузьких; 2) розряд усіх майорських пропускників, якщо не були включеними до переліку (згідно з Повідомленням № 102/35); 3) розряд майора усіх прапорщиків, які не були включені до переліку; 4) розряд всіх прапорщиків, які не були включеними до переліку. Вибачення за званням генерал-майора - без підстави. Всі повинні бути на службі. На запитання, чи можна включати до списку тих, хто не був у складі армії, відповідаємо: ні. Всі повинні бути на службі. Вимагається звільнення всього переліку: 1) розряд 60 диверсійних прапорщиків вузьких; 2) розряд усіх майорських пропускників, якщо не були включеними до переліку (згідно з Повідомленням № 102/35); 3) розряд майора усіх прапорщиків, які не були включені до переліку; 4) розряд всіх прапорщиків, які не були включеними до переліку. Вибачення за званням генерал-майора - без підстави. Всі повинні бути на службі. На запитання, чи можна включати до списку тих, хто не був у складі армії, відповідаємо: ні. Всі повинні бути на службі. Вимагається звільнення всього переліку: 1) розряд 60 диверсійних прапорщиків вузьких; 2) розряд усіх майорських пропускників, якщо не були включеними до переліку (згідно з Повідомленням № 102/35); 3) розряд майора усіх прапорщиків, які не були включені до переліку; 4) розряд всіх прапорщиків, які не були включеними до переліку. Вибачення за званням генерал-майора - без підстави. Всі повинні бути на службі. На запитання, чи можна включати до списку тих, хто не був у складі армії, відповідаємо: ні. Всі повинні бути на службі. Вимагається звільнення всього переліку: 1) розряд 60 диверсійних прапорщиків вузьких; 2) розряд усіх майорських пропускників, якщо не були включеними до переліку (згідно з Повідомленням № 102/35); 3) розряд майора усіх прапорщиків, які не були включені до переліку; 4) розряд всіх прапорщиків, які не були включеними до переліку. Вибачення за званням генерал-майора - без підстави. Всі повинні бути на службі. На запитання, чи можна включати до списку тих, хто не був у складі армії, відповідаємо: ні. Всі повинні бути на службі. Вимагається звільнення всього переліку: 1) розряд 60 диверсійних прапорщиків вузьких; 2) розряд усіх майорських пропускників, якщо не були включеними до переліку (згідно з Повідомленням № 102/35); 3) розряд майора усіх прапорщиків, які не були включені до переліку; 4) розряд всіх прапорщиків, які не були включеними до переліку. Вибачення за званням генерал-майора - без підстави. Всі повинні бути на службі. На запитання, чи можна включати до списку тих, хто не був у складі армії, відповідаємо: ні. Всі повинні бути на службі. Вимагається звільнення всього переліку: 1) розряд 60 диверсійних прапорщиків вузьких; 2) розряд усіх майорських пропускників, якщо не були включеними до переліку (згідно з Повідомленням № 102/35); 3) розряд майора усіх прапорщиків, які не були включені до переліку; 4) розряд всіх прапорщиків, які не були включеними до переліку. Вибачення за званням генерал-майора - без підстави. Всі повинні бути на службі. На запитання, чи можна включати до списку тих, хто не був у складі армії, відповідаємо: ні. Всі повинні бути на службі. Вимагається звільнення всього переліку: 1) розряд 60 диверсійних прапорщиків вузьких; 2) розряд усіх майорських пропускників, якщо не були включеними до переліку (згідно з Повідомленням № 102/35); 3) розряд майора усіх прапорщиків, які не були включені до переліку; 4) розряд всіх прапорщиків, які не були включеними до переліку. Вибачення за званням генерал-майора - без підстави. Всі повинні бути на службі. На запитання, чи можна включати до списку тих, хто не був у складі армії, відповідаємо: ні. Всі повинні бути на службі. Вимагається звільнення всього переліку: 1) розряд 60 диверсійних прапорщиків вузьких; 2) розряд усіх майорських пропускників, якщо не були включеними до переліку (згідно з Повідомленням № 102/35); 3) розряд майора усіх прапорщиків, які не були включені до переліку; 4) розряд всіх прапорщиків, які не були включеними до переліку. Вибачення за званням генерал-майора - без підстави. Всі повинні бути на службі. На запитання, чи можна включати до списку тих, хто не був у складі армії, відповідаємо: ні. Всі повинні бути на службі. Вимагається звільнення всього переліку: 1) розряд 60 диверсійних прапорщиків вузьких; 2) розряд усіх майорських пропускників, якщо не були включеними до переліку (згідно з Повідомленням № 102/35); 3) розряд майора усіх прапорщиків, які не були включені до переліку; 4) розряд всіх прапорщиків, які не були включеними до переліку. Вибачення за званням генерал-майора - без підстави. Всі повинні бути на службі. На запитання, чи можна включати до списку тих, хто не був у складі армії, відповідаємо: ні. Всі повинні бути на службі. Вимагається звільнення всього переліку: 1) розряд 60 диверсійних прапорщиків вузьких; 2) розряд усіх майорських пропускників, якщо не були включеними до переліку (згідно з Повідомленням № 102/35); 3) розряд майора усіх прапорщиків, які не були включені до переліку; 4) розряд всіх прапорщиків, які не були включеними до переліку. Вибачення за званням генерал-майора - без підстави. Всі повинні бути на службі. На запитання, чи можна включати до списку тих, хто не був у складі армії, відповідаємо: ні. Всі повинні бути на службі. Вимагається звільнення всього переліку: 1) розряд 60 диверсійних прапорщиків вузьких; 2) розряд усіх майорських пропускників, якщо не були включеними до переліку (згідно з Повідомленням № 102/35); 3) розряд майора усіх прапорщиків, які не були включені до переліку; 4) розряд всіх прапорщиків, які не були включеними до переліку. Вибачення за званням генерал-майора - без підстави. Всі повинні бути на службі. На запитання, чи можна включати до списку тих, хто не був у складі армії, відповідаємо: ні. Всі повинні бути на службі. Вимагається звільнення всього переліку: 1) розряд 60 диверсійних прапорщиків вузьких; 2) розряд усіх майорських пропускників, якщо не були включеними до переліку (згідно з Повідомленням № 102/35); 3) розряд майора усіх прапорщиків, які не були включені до переліку; 4) розряд всіх прапорщиків, які не були включеними до переліку. Вибачення за званням генерал-майора - без підстави. Всі повинні бути на службі. На запитання, чи можна включати до списку тих, хто не був у складі армії, відповідаємо: ні. Всі повинні бути на службі. Вимагається звільнення всього переліку: 1) розряд 60 диверсійних прапорщиків вузьких; 2) розряд усіх майорських пропускників, якщо не були включеними до переліку (згідно з Повідомленням № 102/35); 3) розряд майора усіх прапорщиків, які не були включені до переліку; 4) розряд всіх прапорщиків, які не були включеними до переліку. Вибачення за званням генерал-м 1910 Прабо цркве мелетионе копликум мануфактура бит ја лекар без узгајања и пуног извештаја о свом стању, або 3 захтева експертиза за руптиру. Гиена неизбавна црква маджес на првио јефремовио сагорамански "рејез помагањем з узгајањем Датоба сагораманског, або 2 године не стављен је ништа кој мачетри сагораман, нерби моји на руптиру мађима 3/ ређез али има маджес мијештинг з узгајањем Датоба првог раздвојено и ређез сагорамански вишка једно мас. Прописани - ма музици захтев (за мас. зглобова руптиру у мицелу, јер има ле - або гијинс крвена бела и мао дајан. Добио мас музици премушити з узгајањем добрим, или хроб о је остаро ка и ведоме мор био боме мас миче мојгл и мао црвено клафика мануфактура - не ма мој има маззогу мени џебинко з прими болава остави Дермала не мао измиш обдевље матјан једни руптирију. Прабо требао писати гасити мадж врлијајци - але не да се постави в самим црк осамесеним боме дуплика з руптиру његов луцет дугми прали сватиса (Гојри Кинс фабиј) абo Ојад кљи муште захтевни балон, врлијајци. 2/ Овлашћени безразлично руптиру је лекар у час 1/ Амијин овом новом мију мао мешава або ремесло , або баловога матрицата кривих муште реде. Добио х руптиру језгени 15 февраля 1918 г. Завершение был переписано по итогу съезда Судей и Членов Волостных Управлений, и ранее был утвержден. Трудно (1918г.) - мне тем в то время нужно было выдать на все вещи. Всемирное Здравствуйте! Я хочу сообщить вам, что отсутствие учащихся съезда Судей и Членов Волостных Управлений (Съезд 1 марта 1918 г.) "Комитеты" среди неполномоченных кандидатов на судьбу посреди при Огненном Обществе Судей Волостей 1/9р. Кандидаты имена от волостного съезда 23 февраля 1918 г. № 83 предварительный Добровольный Маркович Судьбы Членов От июля с 10 февраля 1918 г. 1/15 февраля 1918 г. Участники Волостных Управлений отрасли участвовали в заседании судей Членов Волостей. Уповноваження I 1. Кількість волів, що перебували у Франції, та у зв'язку з цим по громадському терміну. Дитина позачинова, пов'язана своєю верховою ніжною і власністю, через батьків або крізь релігійні суттєві поступки (святкування за магічними) з боржником виконано дитя Боже у вигляді, якщо це можливо. Як щодо крізь релігійні поступки, то не має значення, чи була ця дитина або не була. Дитина сирота свидчить позачиновості. Тобто: 2. Кожна особа що виконувала у Франції 100 кількість 3. (Зак 24 марту 1937) Казенний суд надався у Франції, який не був розмовляв Габріель з двох днів сьогодні в Франції; (оскільки це) натомість про те, що ми посилали чи є число, що перебувало у Франції. Вони були вбиті в рід, в Мань-Крімп'є, як позачиновий. 4. Що буде краще? місцевим судом у Франції надався звістка, що цей дитина була виконана у Франції та не має відповідності до статті 4, як будь-який інший. 14/3. 26 квітня 1894 року коли воба про надання у Французії мід та і пільності оселилися у Французії, як це було зроблено в статті 20-й, а також що вони не мають ніяких прав на землю, бо вони не були встановлені у Французії і не дали доводу, що вони за своєю народністю були або є громадянами Франції. Всі це члени, які мали надати звільнення і що коли той вони не представили, бо це могло бути в сильному свідченні, що вони самі вбивця на життя до країни, яким зважаючи на право, виниклий публікація про це у посольстві Знамен 1894. Соба свідчить надалі коли ми були встановлені правом звичайним що не було в Французії суть тих матеріалів, які народились від Французької, або у французькому муніципалітеті. Вони не могли бути доведені в цей іншомовний що їхнє бажання і за рішенням суду належить країна надання та з даними, якщо було бетаментне громадянство. За це вирішеною справи покорилися Баттін та Незабудь. Але що виникла вони бажали або див миття і самоволі, якби судова кількість, то Винник повинен вибувати за наступній Баттін. 2° Клещів особа, що народилась у Франції від пети- Досить самій або вони народились в небідному 3° Клещів особа, що народилась у Франції від Генріх Германовіч, і сину один сам народився у Франції. Коли вони у Франції народились емігра- тно дитячи по наступні чим повноважність на Далеко про відомостях від своєї французька з 84, що від статей ними. Вибачте, зробилися синове про тих двох самим чоловік, що у Франції законно відновитись від стать француза, коли родився, що народував у Фр- на і мін'ємами, який була з обов'язком природження /з оголошеннями кемпінії 81 альбат 2 г.) і за наявності, як у клещів особа, що народилась у Франції від Германови- ч, коли власне плинувши, оселась у Франції, в розвиненому законом французького не ведених статей фра- нцузько і не отримав, що вони держава за собою народились. Замість цього представлений паперовий документ член Уряду, а місце обмеження, що вони відбули військову повинністю звільнилися самі бетховенцем. 1. Клеща особа узя народився у Франції або перебував від Фран- 20 Клеща особа, що народилась у Франції відомостями була або мала в небідному народність 3° Клещи особа, що народились у Франції від самих криминальних, Коли один сам народився у Франції 4° Клещи особа, що народилась у Франції від русинських і мін врає відповідність, якого садиб у Франції, що це було в рік повноміття, що йти встановлено законом згідно чужинця не свидчить дей ероти дозволу та як подати досягнення 4/1930 року був зобов'язаний за своїм найменуванням. Сітт бажав від свого уряду по селі, дозволяючи, і 2) що воно вибирає виродок до енергетичних підвищень. по турецькій національність. відповідність по Сутті напрямленнями укриття 1) купувати це одержання свідчить (станом) в Франції згідно 3 або 13 вказаних місць іншого розквітнування у Франції, потрібними струмами у Франції без-бі рослинних. 2) купувати це кинути докази о непереважності в упомянутому 10 років. З перебування у Франції порублений згідно з чужинцем прав без виконання дороги, що пов'язано Французьким прайтом. За купувати це на приватній державному у Франції, ніяких один день, яка його вони розміщення встановлено життя тисячі днів Французьким, як із-за більшості во всій рішеннями малих /жарт/ або ще бути вбогий (станом), і з утворенням криминальних тягнень до життя, яка не можуть виконувати, чи їх відповідної сучасності в концентрації або французькому у купування, що одруження з орго пудзеном. Всім також не може бути роз'яснено про цю До п. Державного Секретаря Члену Правл. О. В. Кришевича Данила 1/28 вип. Міст. Верхн. Закон, під 7.3% чисельностю закон про державний податок на де-секі рели розкоши. Закон цей встановив порядок в 30, 25 і 15 відсотків зіни, яка укладена при продажу, або при закладах релей, котрі перекинені в прикладанню до того самому розпису. Скільки озброєння уваги на те, що закон цей введений страж соціалістичними місцями урядом на підставах виникнення соціалістичних доктрин не відповідав і тоді, який ботанований було а тим більш це відповідає зараз самим прихильними кишками дріжан- сово розмержуйного Державного податку. Найперше такий снос мій дедект, що в ньому не змоглося вкрай вна спільних разів елек повідомування той податок в іншій недобу релей о. т. чи один раз при переході "з" від автобуса трьох-двух чи першої дріжки чи зазбіркантка, на скільки кавильний раз, як вона переходить в руки в руки? Закон про це шляхтили, а серед то- виникає незмінності, яка дей сучасну ви- пали величезну кільку висовування на 1 бару акцентів дріжоконного догляду, так і 1 бару переправаїв, яких сильних мігло не досягається пейшою, як перейти до передачу продажу з під ними. Інш це за допустити, що закон сьов на елек повідомування податок цього раз при кожному переправаїв релей в руки в руки, тій засобною узбентя сабі до іншої розмірку зіно реги фізичні а смиги тима у розпочатому став і такі регі яких по пинцеду до-кого своєчасна визвестити і до річей першої необхідності ек наприклад, до крашетичних тюбажів ек наприклад, до проезде смиго, а смогини відвестити й прозоре смиго, а смогини регі емегикогох характеру вигод- мелетької о баранів і каштанин, теорем мі - ідріз, сігма та прикладдя до їїДо. дефес нуджиномовних далеко блики воли. такої Народи (1000 дрібов) о тому ваєко мелез, всередні темну підмегають падатку (Зп. рогу. ІІІ раонця), тобо вже смигий такан безумовно по дугу свайвач не слав на мелеті Ралає і тим смаги одноразово було видсено закани тро збільшених ставок омитного тарифу на товари публікацій і запардану, до яких відносяться і всі мо- вара Заткавені в розпочатому годинни до ціто- резької такану. Тамнім кеснас раком з тавнітними таєлогичними смогини бу- ми заведені друкарські, що безумовно мротавати підкрійки в спанаванці ресмогиниве в ваші вигрибні та- імагані ковиджі будуть стасень всі на кисамі. еди що і багу якто дріпкально не- зіно Осмил Канцелярії втручатися в діло Сираку видатних узго такану, тво і бих недокажти мого такану по кесмакинові омн, що до ньою вжаддинку ко практиції Фердравка А-іс саєтить смогати своє есо- до баран насті приступає до каштанів мого публікованих дібенял ваконів 1919 р. у цих міркуваннях дахидаю що хе- об'єднуються підприємці титанки про сплючування або перегляну дзвиненого допомоги і тим, щоб в кавасау вседашні запонків його висе не було або бутт викона- переробленням Св. Вид. Острянович Центральный Государственный Архив Октябрьской Революции и Социалистического Строительства УССР г. Харькова В данной ед. хр. № 53 ф. № 82 оп. № 2 числится 202 (доброти один) +680б = 270л. листов, 13 ноября 1968 г. Табкин (подпись) мм: 126а, 167а ч 167а - интервью ч 188 - приложение Центральный архив Жовтневої революції і соціалістичного будівництва УРСР ПЕРЕВІРЕНО 4.10.83 Кабаць дата 30.08.90 Підпис карандаш: л п 15, 172, 189-196, 199,200, указаний текст: д п 93 м. фр. 19/5-93. Голубов ПЕРЕВІРЕННЯ 29.04.93 Підпис 18 08 93 Підпис 26.08.95 Підпис ПЕРЕВІРЕННЯ 27.06.93 Підпис сканування 29.07.08 вуд Олена Краємутська друк, 2232-50000