Закони, ухвалені РНМ УНР. т. 2, 19.02.1919-05.10.1920, 280 арк. — частина 2/2

Розділу мостого "Заступництво Голови Директорії" / ст. 6 / зовсім не було в передпланому до переробки проектові. Він внесений в ініціативи комісії, яка не могла погодитися з тим, що би такий залишок мент в державному житті молодої і ще не усталеної республіки не був визначений основним законом. Розділ попереднього законопроекту про те, що всі закони, які не відповідають ново виданому законові каузуться, цілком усунено, після з"ясування розчінками, що постанова, яка формулювана цим розділом сама собою зрозуміла і не винограє того щоби обов'язково бути зазначеною в законі. Постанова комісія приймала значною більшістю і лише по двом артикулам / / зазвлені окремі думки, які і будуть мною оголошені при поетапному читанні закону, який матиму честь докласти в Раді Народних Міністрів. Але раніш ніж перейти до зачитання законопроекта повинен довести до відома Ради Народних Міністрів, що про одну постанову комісії, яка має самостійне значення а саме: спишишись над завданням, які поставлені перед ним / виробка закону про Верховне тимчасове Управління та порядок зако-одавства в Українській Народній Республіці і Передпарламент/ комісія одноголосно визнала необхідним занатися розробкою повної конституції Української Народної Республіки, а тому звертається до Ради Народних Міністрів з проханням, або закласти нову комісію, або доручити цій же самий комісії занятися розробкою законопроекта про повну конституцію Української Народної Республіки і тим закінчити ту волеємний зари роботу, що визначено сталих основних правних норм молодої республіки. Матеріали для цього є. Потреба відчувається гостра. Начине працювати у всіх велико. Необхідна тільке постанова, за якою я і звертаюсь о Ради Народних Міністрів. ТКЧАЙОВИЙ ЗАКОН про збір народного устрою та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. I. Державні органи 1. Українська Держава є Народною Республікою, Верховна Влада в якій належить цілому Народові і виявляється через Парламент, сім'я кений та підзвітні загального, рівного, танього, безпосереднього і пропорційного виборчого права без різниці політичної, національності і віросповідання. 2. Основним Парламентом законодавчої влади в Українській Нар. Республіці є Верховна Рада Народної Ради. 3. Оклад, порядок скликання Державної Ради та обрання її при прав визначить окремий закон про Державну Нар.Ра у. 4. Державна Рада Народу Гада має бути скликана в місці сейму, до- ду не пізніше 15 червня 1920 року. Діяльність Державної Ради Ради розпочинається незалежно від розміру території, якою буде управлений рад У.Н.Р. II. Директорія У.Н.Р. 5. Директорія У.Н.Р. є орган Верховної Влади Республіки і здій- снює її виключне через Раду і Кабінет Народних Міністрів. Директорія У.Н.Р. в особі свого Голови: а/ затверджує ухвалення Державною Радою Радою в чому, б/ затверджує ухвалення Радою Нар.Міністрів призначення та звіль- нення . в/ затверджує ухвалення Держ.Нар.Радою міжнародні умови са інші міжнародні акти, г/ видає на пропозиції Ради або Кабінету Народних Міністрів акти амністії. д/ реформує на відповідальність Голови Ради Народних Міністе- рів Українську Народну Республіку перед Державним Сеймом. е/ покликає до сесії та затверджує членів Ради і Кабінету Народ- них Міністрів. ж/ що права законодавчої ініціативи. 7. Директорія має окремий цвілінний лист, котрий укладається законодавчим шляхом. III Рада і Кабінет Народних Міністрів. 8. Голова Ради Народних Міністрів формує Раду Народних Міністрів в склад своїй входить всі «Міністри, Керуючі Міністерствами, Державни Секретарі; останні є правом дорадчого голосу. 9. До звірення загальних важких державно-політичних справ Голова Ради Народних Міністрів формує одночасно в Радою також Кабінет в Міністерстві в числі не менш як не більше 7 разом з Головою і Заступником Голови Ради Народних Міністрів. В засіданнях Кабінету бере участь Державний Секретар в дорадчим голосом. 10. Оправи, які відносяться до Міністерства не заступивших в кабінет Народних міністрів не можуть вирішуватися без участі відповідного Міністра, або Керуючого Міністерством. 11. Державний Контрольор, призначено на якого провадиться порядком відповідним порядку розгляду і затвердження законів, не входить в склад Ради Народних Міністрів і кабінету міністрів, але запрошуються на всі засідання Ради Міністрів і на ті засідання Кабінету Міністрів, в яких розглядаються питання впливене з видатками або скарбу. Державний Контрольор має порядку голос і право протеста в справах фінансово-економічних. 12. В крузі діяльності окремого Міністерства і належних до його відомств тільки відповідний Міністр чи Керуючий міністерством має право в порядку управління видавати розпорядження, інструкції, укладати типові міжнародні умови і вирішувати всі справи Міністерства за своєю особистою відповідальністю перед Радою Народних Міністрів. 13. Рада Міністрів є діяльність уряду відповідає перед Державним Нарадом, Радою . 17. Про закони Української Народньої Республіки Українська Народна Республіка управляється на тичній основі закону. 15. Проекти законів по земленні їх в гідноподібних відомствах по- датків до Президії Герцля Народ. Ради. 16. Державні Народні Ради надають право вирішень той чи инший закон на своїх засіданнях, чи передати його на остаточне розв'язання Ради Міністрів. 17. Проекти законів у веденнях Г.Н.Радою, або Радою на Кабінета Міністрів згідно ст. 15 підписується Головою Ради Народних М-ів та відповідними міністрами, або Державним Міністерством (подаль- ся державні) Концелярії на затвердження Директорії Г.Н.Р. 18. Податки на затвердження Директорії Г.Н.Р. проекти на протя- гом 7 день або визнаються Директорією, або повертаються до Державної Концелярії незатвердженими. По поверненні на протязі 7 день проекту - видається незатвердженням Незатвердження проєкт подається Державним канцелярією через Голову Ради Народних Міністрів до Державної Народ.Ради яка ставить цей проект на свій розгляд і ухвалення, як в тій же чи змінених редакції набирає остаточну силу закону. 19. Закон оголошується в "Вістникy Державних Законів" в зазна- чення ухвалення законопроекта Державною Народ.Радою, за підпи- сом Голови Директорії /Г.Н.Р./ та неправлінгатурою Голови Ради Народних Міністрів і відповідного Міністра. 20. В негативних Операціях в часи, коли не унікається Державна Народня Рада , Кабінет або Рада Народних Міністрів може ухва- вати розпорядження за змов закону і оголошувати їх на всі членів кабінету /до Ради/ Народних Міністрів та Голови Дирек- торії. Такі розпорядження посунувають повноваження на перше натугне засідання Держ.Народ.Ради на затвердження. В випадку незатвердження цих розпоряджень Г.Н.Р. даєть вони обса"язу чу силу в день ухвали . Н.Р. в цій справі 21 Про верховне керування вільною Г.Н.Р. Верховне керування від ськ Г.Н.Р. надається Головою Директорії як Розповідному Органу і виконуються якимось через військового Міністра, Начальника Генерального Штабу та Генерал-Інспектора військ .Н.Р. За ван зі списку справу Військових Міністр підповідає перед Кабінетом та Радою Народних Міністрів і перед Держ.Нар.Радою Всі акти ворожого керування набирають сили лише після контр-асигнатури їх Військовим Міністром. Під час пічки для командування дієвої армією У.Н.Р. призначається Головним Опаманом по предложенню Голови Ради Народних Міністрів. Командуючим Дивізіями Армією в правах, які зазначені в ст.ст.90-100."Голоження про польове управління військ 1914 року" Начальник Генерального Штабу та Генерал-Інспектор військ призначаються та звільняються Головним Опаманом, по представленню Голови Ради Народних Міністрів в кандидатів, обраних викор Військовою Радою. Призначення командуючих дивізіями, корпусами, групами і на військові посади перших 4 класів переводяться через Раду Народних Міністрів та затвердження Головного Опамана по представленню відповідного Начальства через Військового Міністра. Для попереднього розгляду представлених законодавчих та угодо дарних справ військово-морського відомства та для координації діяльності Військового Міністра, Начальника Генерального Штабу і Генерал-Інспектора Військ утворюється Вища Військова Рада, в склад якої входять:Голова Ради Народ.Міністрів, Міністр Фінансів, Військовий Міністер, Нач. Генер.Штабу Генерал-Інспектор військ і члени 3 по призначенню. В склад вищої Військової Ради з дорадчим голосом входить також Державний Контрольор . Під час війни в ассоціаціях Вищої Військової Ради бере участь за правом рішучого голосу командуючий армією або його представник. /1/ Всі закони, постановки, накази та розпорядження , які суперечать цьому закону в відповідних статтях наступають і утворені на їх підставі інституції штаби та ескадри роз'єднуються і персональний склад їх вилучається з штатов на загальніших підставах. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ТИМЧАСОВИЙ ЗАКОН про засідання Тимчасової Ради Української Народньої Республіки з законно-дорадчими правами. I. Тимчасово, до скликання Парламенту за правами Установчих Зборів, скликається Тимчасова Рада Української Народньої Респ- убліки -Передпарламент на підставах, зазначених в статуті, кот- рий до цього додається. 2. Днем відкриття Тимчасової Ради У.Н.Р. призначити пер- ше жовтня 1919 року. 3. Діяльність Тимчасової Ради припиняється за тиждень до відкриття Парламенту. 4. Відкриття першого засідання Тимчасової Ради покласти на Голову Ради Народніх Міністрів. 5. Покласти на Товариша Міністра Внутрішніх Справ ........... ...........прийняття мір забезпечення Тимчасової Ради необхідним помежковим, а також виконання всіх інших заходів за для відкриття засідань тимчасової Ради. VI. Асігнувати на видатки по Тимчасовій Раді окремим надрописним кредитом, в розпорядженні Голови Тимчасової Ради 266000 гривень і віднести це суму на рахунок кредитів, які і назначаються на особливі державні потреби, дорученим контролем не передбачені. VII. До обрання Голови Тимчасової Ради, зазначеного в п. VI кредита передать в розпорядження Товариства Міністра Внутрішніх Справ…………………200000 гривень. VIII. Закон цей прийняти в чинність з дня його затвердження. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Копія. ТИМЧАСОВИЙ ЗАКОН про форму державного устрою та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. I. Державний Устрій. 1. Українська Держава є Народною Республікою, верховна влада в якій належить цілому Народові і виявляється через Парламент скликаний на підставі загального, рівного, тайного, безпо- середнього і пропорціонального виборчого права без різниці пол- національності і міропоспідань. 2- До скликання Парламенту законодавча влада в Укр. Нар. Респуб- лиці належить Державній Народній Раді. 3. Склад, порядок скликання Державної Нар. Ради та обсяг її спр взначать окремий закон про Держ. Нар. Раду. 4 Дер.Нар.Рада має бути скликана в місці осідку Уряду на пізніше 15 червня 1920 р. Діяльність Дер.Нар. Ради розпочи- нається незалежно від розміру території якою буде управляти Уряд У.Н.Р. II. Директорія У.Н.Р. 5. Директорія У Н.Р. є орган верховної влади Республіки і вдійснює її виключно через Раду і Кабінет Народніх Міністрів. 6. Директорія У.Н.Р. в особі свого Голови: а/ затверджує ухвалені Державною Нар.Радою закони б/ затверджує ухвалені РадоюНар.Міністрів призначення та звільнення в/ затверджує ухвалені Дер.Нар.Радою міжнародні умови та книш міжнародні акти г/ вдає на пропозицію Ради або кабінету Нар.Міністрів акти вмністії д/ репрезентує за відповідальність Голови Ради Нар.Міністрів Українську НароднюРеспубліку перед Державними світа е/ покликає Голову та затверджує членів Ради і Кабінету Нар.Мі ж/ має право законодавчої ініціативи 7. Директорія має окремий цивільний лист, котрий узгоджуєть- ся законодавчим шляхом, 1914 р.". 23. Начальник Генерального Штабу та Генерал Інспектор військ призначаються і звільняються Головним Отоманом по пред- ставленню Голови Ради Нар.Міністрів а кандидатів обраних Високою Військовою Радою. 24. Призначений Командуючий дивізіями, корпусами, групами і на військові посади перших 4 класів переводяться через Раду Нар. Міністрів та затвердження Головного Отомана по пред- ставленню відповідного начальства через військового Міні- стра. 25. Для попереднього розгляду законодавчих та господарчих справ військово-морського відомства та для координації діяльності військового Міністра, Начальника Ге- нерального Штабу і Генерал-Інспектора військ, утворюється Вища Військова Рада, в склад якої входять: Голова Ради Нар. Міністрів, Міністр фінансів, Військовий міністр, Начальник Генерального Штабу, Генерал-Інспектор військ і 5 членів по призначенню. В склад Високої Військової Ради з дорадчим голосом входять також Державний Контрольор. 26. Під час війни в засіданнях Високої і військової Ради беруть участь в правах рівного голосу Командуючий армією або його представник. УІ. 27. Всі закони, постанови, накази та розпорядження які су- перечать цьому закону в відповідних статтях касуються є утворені на їх підставі інституції, штаби та заклади розвиваються нерозсліданий склад їх велитьсься за питомим загальних підставах.- <ТИМЧАСОВИЙ ЗАКОН Тимчасовий Верховний Уряд У. Н. Р. про форму державного устрою та порядок законодавства в Українській На- родній Республіці. I. Державний Устрій. 1. Українська Держава є Народною Республікою. Верховна Влада в якій належить цілому Народові і виявляється через Парламент, скликаний на підставі загального, рівного, тайного, безпосереднього і пропорціональ- ного виборчого права без різниці пола, національності і віросповідань. 2. До скликання Парламенту законодавча влада в Українській народ. 3. Склад, порядок скликання Державної Народ. Ради та обсяг її прав визначить окремий закон про державну Народ. Раду. 4. Державна Народ. Рада має бути скликана з місця осідку Уряду не пізніше 15 червня 1920 року. Діяльність Державної Народ. Ради розпочинається негайно від розміру території, якою буде управляти Уряд У. Н. Р. II. Директорія У. Н. Р. Директорія У. Н. Р. є орган Верховної Влади Республіки і здій- снює її виключно через Раду і Кабінет Народніх Міністрів. Директорія У. Н. Р. в особі (своєго) Голови: а/ затверджує ухвалені Державною Народ. Радою закони, б/ затверджує ухвалені Радою Народніх Міністрів призначення та звільнення. в/ затверджує ухвалені Держ.Народ.Радою міжнародні умови та інші міжнародні акти, г/ видає на пропозицію Ради (або Кабінету Народніх Міністрів) акти вищості, має Повноваження; д/ репрезентує, за відповідальністю Голови Ради Народніх Міністрів. Українську Народну Республіку перед Державними світа, е/ покликає Голову та затверджує членів Ради (1 Кабінету Народних Міністрів, ж/ має право законодавчої ініціативи, 7. Директорія має окремий цивільний лист, котрий ухвалюється за- коладацним шляхом. III. Рада і Кабінет Народніх Міністрів. 8. Голова Ради Народних Міністрів формує Раду Нар.Міністрів, в скл якої входять всі Міністри, Керуючі Міністерствами, Державний Секре- тарь; останній є правом дорадчого голосу. 9. Для вирішення негайних важких державно-політичних справ Голова Ради Народніх Міністрів формує одночасно з Радою також кабінет з Мі- ністрів в числі не менш 5 не більш 7 разом з Головою і Заступником Голови Ради Народніх Міністрів. В засіданнях Кабінету бере участь Державний Секретарь з дорад- чим голосом. 10. Оправи, які відносяться до Міністерств не заступників в Кабіне Ре поручення для Засудження Ради Народних Міністрів/Маковський заслуга Наредніх Міністрів не можуть вирішуватись без участі відповідного Міністра, або Керуючого Міністерством. Р. Н. м. 11. Державний Контрольор, призначений якщо проводиться порядком відповідним порядку розгляду і затвердження законів, не входить в склад Народніх Міністрів і Кабінету Міністрів, але запрошуються ні всі засідання Ради Міністрів і на ті засідання Кабінету Міністрів, в яких розглядаються питання, звязані з видатками зі скарбу. Дер- жавний Контрольор має дорадчий голос і право протеста в справах фінансово-економічних. 12. В крузі діяльності окремого Міністерства і належних до ньої відомств тільки відповідний Міністр чи Керуючий Міністерством має право в порядку управління видавати розпорядження, вказівки та ін- струкції, укладати тимчасові міжнародні умови і вирішати всі справ Міністерства за своєю особистою відповідальністю перед Радою Наро- дних Міністрів. 13. Рада Міністрів за діяльність Уряду відповідає перед Державним Народньою Радою. Законодавство В Українській Народній Республіці. Про закони Української Народньої Республіки. 14. Українська Народня Республіка управляється на точній основі законів,у відповідний спосіб виданих. 15. Закони Пректи законів, по засланні їх в відповідалих відомствах, і Видаваються до Президії Державної Народньої Ради. через її Президен 16. Державній Народній Раді належить право вирішити той чи інший закон на своїх засіданнях, чи передати його на остаточне розглядання Ради Міністрів. 17. Проекти законів, ухвалені д.Н.Радою, або Радою чи Кабінетом Мі- ністрів згідно ст. 16 підлягаються Головою Народних Міністрів та відповідними Міністрам, або Верховним Міністерством, поданню Дер- жавній Канцелярії на затвердження директорії У.Н.Р. 18. Подані на затвердження директорії У.Н.Р. проекти на протязі 7 днів або затверджуються директорією, або повертаються до Держав- ної Канцелярії не затвердженними. Не позовернення проекту на протязі 7 днів вважається за затвердженням. Незатверджені проекти подаються Державною Канцелярією не- раз Голову Ради Народних Міністрів до державної Народньої Ради, чи- стяється цей проект на свій розгляд, і ухвалений ним в тім-то чи- линеній редакції набирає остаточну силу закону. 19. Закони опублікуються в "Вістників Державних Законів" з завчасни- ми ухваленням законопроекта Державною Народньою Радою, за підписом (811) і затвердженням Голови директорії У.Н.Р. та контраркітатурою Голови Ради Народних Міністрів і відповідного Міністра. Закони за підписом або к- статтями, що вимагають державної міністерської функції, не можуть бути опубліковані без затвердження Голови директорії У.Н.Р. 20. Коли Держ. Народних Міністрів чи Рада Народних Міністрів може ухвалювати роз- порядки на основі закону і опубліковувати їх за підписом двох чле- нів Кабінету /або Ради/ Народних Міністрів та Голови директорії. Такі розпорядження поступають поважергою на перше наступне засідання Держ.Народ.Ради на затвердження. В випадку незатвердження цих розпоряджень Держ.Нар.Радою тратять вони свою "наукову силу" а днем ухвали Д.Н.Р. з цієї справи. V. Про перехідне керування військ У.Н.Р. 21. Всю повну керування військ У.Н.Р. належить Голові Директорії, як Головному Останку і виконується виключно через Військового Мі- ністра, Начальника Генерального Штабу та Генерал-Інспектора військ У.Н.Р. За всіх військових справ у Військовий Міністр відповідає по- ряд Радою та Кабінетом Міністрів і перед держ.Нар.Радою. Всі акти верховного керування набирають сили лише після контрольнатурки їх Військовим Міністром. 22. Під час війни для командування дієвою армією У.Н.Р. призначається Головним Ставком по предложенню Голови Ради Народних Міністрів командуючий іншою Армією в правах, які зазначені в ст. ст. 90-100 "Положення про польове управління військ 1914 р." 23. Начальник Генерального Штабу та Генерал-Інспектор військ призначаються і звільняються Головним Органом, по предложенню Голови Ради Народних Міністрів в кандидатурах, обраних Високою Військовою Радою. 24. Призначення Командуючих дивізіями, корпусами, групами і на військові посади перших 4 класів переводиться через Раду Нар. Міністрів та затвердження Головного Остамана по предложенню від повідного каналльства через Військового Міністра. 25. Для попереднього розгляду предложених законодавчих та по сподарчих справ військово-морського відомства та для координації дільності Військового Міністра, Начальника Генерального Штабу і Генерал-Інспектора військ, утворюється Рада Військова Рада, яка входить: Голова Ради Народних Міністрів, Міністр фінансів, Військовий Міністр, Начальник Генерального Штабу, Генерал-Інспектор військ і 3 члени по призначенню. В склад Вищої Військової Ради з дорадчим голосом входить також державний контрольор. 26. Під час війни в західних Височі Військової Ради бере участь правовий рівнянного голову командуючий армією або його представник. VI. 27. Всі закони, постановки, накази та розпорядження, які суперечать цьому закону в відповідних статтях наступній а утворені на їх підставі інституції, ттаби та заклади "роз" маютьться і персональний склад їх залучається за штатом на загальних підставах. ЗАКОН про скликання Державної Народньої Ради У.Н.Р. 1 Тимчасово, до (скликання) постійного законодавчого тіла, установити Державну Народню Раду на підставах, які вказані в законі про держав- ну Народню Раду. (з малим в засіданні пр. р.н.р.) 2 Днем відкриття діяльності Державної Народньої Ради призначити 16 червня 1920 року. 3 З загальної кількості членів Д.Н.Р. встановленої в статті 2 закону про Д.Н.Р. (в першу чергу закликаються) до участі в праці Д.Н.Р. 18 член агідно роспису, зазначеному в додатку ч. і до цього закону. 4 На протязі двох тижнів з моменту обладнання адміністрації Укр. 15 молітв Української території додатково закликаються до участі в праці в Д.Н.Р. 49 членів гідно роспису зазначеному в додаткові ч.2 ч. 2 до цього закону. 5 Це нівдніш 2-го обладнання адм. Д.Н.Р. 30 позитив Української території додатково закликаються до участі в праці рокта членів агідно роспису зазначеному ч. 3 до цього закону. 6 Діяльність Державної Нар. Ради припиняється за тиждень до від- криття постійного законодавчого тіла У.Н.Р. 7 Відкриття нервого засідання Державної Нар. Ради покладається на Голову Ради Нар.Міністрів або його заступника. 8 Покласти на Міністра внутрішніх справ прийняти засоби для безпечення держ. Нар. Ради необхідними поневоленнями та виконанням звісі ні підготовчої місця до відкриття засідання Ради. 9 Відкинути на видатки по держ. Нар. Ради окремих зверх рахунковим кредитом в розпорядження Голови ради 10.000.000 карбованців До обрання Голови Державної Нар. Ради передати в розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ 5 мільйонів карбованців. З відданням цього закону Росинсуеться Трудовий Конгрес У.Н.Р. та всі його установи. закон цей воло-ти в життя по телеграфу . ДОДАТОК I. по закону про оголошення Державної Народньої Ради С П И С О К Організацій та кількості членів Д.Н.Р. від кожнені, що мають прийняти участь в першому чергу в праці Д.Н.Р. Ради / § III закону/ А. Від Політичних Організацій. Від Української соц. дем. рев. партії …………………… 10 " - " нацтії соц-рев…………………………………….. 11 " Єврейської соц. дем. партії "Бунд." …………………… 2 " - " - " ……………………………………………….. 2 " Соц.соц. партії ……………………………………….. 4 " Партії Соц. федералістів ……………………………… 6 " Народньої Трудової Партії …………………………… 2 " Трудової Пратії ……………………………………….. 2 " Єврейської "болкэ-" " - " дем. соц. партій …………………………………… 2 " Народної Республіки партії …………………………… 5 " Союзу хліборобів демократ. …………………………… 3 " Сіоністов організації на Україні ……………………….. 2 " Єврейської партії А.К.У.О …………………………… 1 " Російської партії конст. демокр. ………………………… 1 " - " - " соц.револ. ……………………………………….. 1 " Польської партії Людовців ……………………………… 1 " - " - " Кросовців ………………………………………… 1 Б. Від немолітичних організацій. Від Українського держ. Університету у Каменці…….. 1 " Центральних Кооперативи. Об'єднан …………………… 2 " Сілки Нар. Само рядувань / Земства/ …………………… 1 " - " мійських самоврядувань …………………………….. 1 " - " залізничників ……………………………………….. 1 " - " робітників, працюватих на цукроварні. ……………… 1 Від Селянської Спілки …………………… 9 " Просвіти…………………………… I " Кирillo-Мeхдiвського Братства ………… I Разом …………………… 18 член. ДО ЗАКОНУ ПРО ОСЛАДАННЯ Д-Н-Р. ОПИС Організацій, та кількості членів Д.-Н.-Р. від кожної, що мають додаткові приналежність в другу чергу в країні Д.-Н.-Р. / з 17 закону/ А. Від політичних організацій Від Української соц. дем. партії …………………… 5 " - " - партії соц. рев. ……………………………… 5 " Карей-ської соц. дем. нар. Вунк …………………… 1 " - " - " ……………………………………………… 1 " Об'єдн. євр. соц. партії …………………………… 2 " Сел. соціал. партії ………………………………… 1 " Партія сон федераліст ……………………………… 2 " Нар. Трудової Партії ……………………………… 2 Еврейо. " - " - Дем. сіен Франції Ціере Ціон………………… 1 " Нар. Рес. партії …………………………………… 1 " Партії Йос. самост. ………………………………… 1 " Совсу кліб демократ ……………………………… 1 " Сіоніст. орг. на Україні …………………………… 1 " Єврейської партії Акдус …………………………… 1 " Комун. партії на Україні …………………………… 1 " Україн. ком. карт беотзбістов …………………… 3 " - " - " - Незалежників ……………………………… 1 " Рос. соц. дем. партії ……………………………… 1 " - " - рев. ……………………………………………… 1 " - " - контр. дем ……………………………………… 1 " Польської партії соціалістів ……………………… 1 В. Від неколатичних організацій Від Української Академії наук ………………………… 1 " Центральн. об'єдан. кооператив …………………… 2 " Мінських самоврядувань …………………………… 1 Від Спілки …………………… I " - з – учителів …………………… I " Всесоюз. Ради Проф. Союзу …………………… I " Земельної спілки …………………… 5 " Провінції …………………… I Разом ……………………… 49 членів ДОДАТОК ІІІ ДО ЗАКОНУ ПРО СКЛИКАННЯ Д.Н.Р. Список організацій та кількості членів Д.Н.Р. до марту додатково прийнятих участь в праці Д.Н.Р. в третє чергу /§ У закону/ А. Від політичних організацій: Від Українськ. соц-дем. партії……………………………4 " " соц-рев……………………………………..4 " Об'єднан. евр. соц. партій…………………………1 " Сел. соціал. партії………………………………….1 " Партії соц-федералистів……………………………1 " Народ. Трудової партії………………………………1 " Трудової партії……………………………………..1 " Сіоніст. ор. на Україні…………………………….2 " Комун. пар. на Україні……………………………..1 " Україн. пар. Воротьбистів…………………………2 " " Нехалєхників……………………………………..1 " рос. соц. дем. партії………………………………..1 В. Від неполітичних партій. " Українськ. Дер. Університету у Київі ………………1 " Центральни. Кооперативн. Об'єднань………………..1 " Спілки Нар. Самоврядувань………………………..2 " Всеукраїн. Ради проф. спілок………………………1 " Київ. Ради проф. спілок…………………………….1 " Одес. Ради проф. спілок…………………………….1 " Сел. спілки…………………………………………..5 Разом 31 член Д.Н.Р. ЗАКОН про Державну Народню Раду У.Н.Р. I. Про Державну Народню Раду та її склад. 1 До складання постійного законодавчого тіла У.Н.Р. належить зако- нодатна влада У.Н.Р. до державної Народньої Ради. 2 Організація Народня Рада складається в 161 членів, яких закликає в склад Ради Голова Директорії У.Н.Р.згідно внесення політичних громадських, професійних та наукових організацій, в кількостях від комуні, як це зазначено в окремому до цього статуту додатку. 3 Описки всіх закликаних до У.Н.Р. членів оголошується до загаль- ного відома в К або другому урядовому органові. 4 В випадках виходу якого-небудь члена Ради із складу її через зречення мандату, смерть звільнене місце повинно бути заміщено влахом в § 2 ну цього закону передбаченому. II. Про особисті права членів Д.Н.Р. 5 Члени Д.Н.Р. за порядком міркування свої, які висловлюють при вииконанні обов'язків із стану, відвідають лише перед ДНР. 6 Від дня офіційного оголошення списків закликаних членів Д.Н.Р. як до дня збільшенння Д.Н.Р. в природу відкриття постійного законод- атського тіла /§1/ постанова про порушення проти члена Д.Н.Р.кар- ного переслідування не можна бути ухвалено без попереднього дозво- волу Ради. Так само член Д.Н.Р. не може бути пов'язаний волі або обмежений в правобоях попередньої ухвали Д.Н.Р. за винятком випадків, коли затримання його здібнеться умент в центр виконання злочину. В цих випадках про виконання повинно негайно бути доведено відома Д.Н.Р. член а жодний рада мусить бути Д.Н.Р. членом звинувачений на волю. (Члени Д.Н.Р. в звільненні від заклику в армію та флоту не потребують відпусток від своїх уставов для участі в праці Дор. Нар. Ради. За членами Ради на весь час перебування їх в цім стані заховуються попередні їх посади. 8 В-ім членам Д.Н.Р. встановлюється щоденна плата в дві тисячі гривень і крім того подорож кожного члена до місця засідання Ради бореться на кошти Держави . Крім платнії зазначеної вище Членом Д.Н.Р. за працю в комісіях, або по дорученню Ради, видат- ються додаткова плата в розмірі, які становить Д.Н.Р. III Про порядок скликання, про засідання та пре- зидію Д.Н.Р. 9 Д.Н.Р. скликається Головою Ради Н. Міністрів речінець призначеним наказом Голови директорії, згідно постанови ради Нац. Міністрів. 10 винадку наскликання Д.Н.Р. в означенім радою Нар. Міністрів речінець Головою директорії, повідомляє Голова Ради Нац. Міністрів членів Д.Н.Р. що перед засіданням Д.Н.Р. відбудеться в осідку ради Нар. Міністрів в день означенний Радою Нац. Міністрів. 11 Перше засідання Д.Н.Р. відкриває Голова директорії У.Н.Р. або Голова Ради Нар. Міністрів, котрий неключо най-старшого віком члена Д.Н.Р. до передання вибору Президії Д.Н.Р. 12 Дер. нар. Рада обирає зі свого складу Голову Ради, товариші Голови та його товариші та Секретарі ставлять Презідію Д.Н.Р. Вони виконують свої обов'язки аж до вибору нової Презідії в наступній сесії Д.Н.Р. 13 Д.Н.Р. встановлює своїми власними постановами тривалість сес- сій. 14 Про справи якими відано Д.Н.Р. До відання Д.Н.Р. належить: а/ обговорення всіх законопроектів, що поступають до Д.Н.Р. (або тієї (кабінету або Ради Нар. Міністрів, б/ розроблення законодавчих питань, які визначують в зазначеній ініціативи Д.Н.Р. в/ обговорення крибуткового-видаткового бюджету Республіки та розроблення пропозиції щодо змінення позичок та інших державних завоб"лявань", г/ контроль діяльності уряду міжном / інтерволяції, 2/ зазитання призначенню окремих порадментарних, виконкних, або сл даних комісій. e/ розгляд відчіту Державного Контрольора по виконанню бюджету попередніх років, а також всіх опігнувань в Державній Скарбниці, к/ розгляда і ратифікація міжнародні умов, з/ оголошення війни і заключення миру. 1. до розгляду в Кабінеті, або Раді Нар. Міністрів всі проекти зако- нів, постанов які містять в собі одини або зміну істнуючих або ви- дання нових законів мають бути внесені відповідними інституціями до Президії Д.Н.Р. одноразово в передачою їх до Державної канце- лярії. 16 Д.Н.Р. належить право попередньо Голок Ради Міністрів в тимд- невий термін про бажання розгляду Д.Н.Р. поступливих до неї згідно § 15 проектів. Після цього Упередження ці проекти - не можуть наб- рати законної сили іншим шляхом, як через ухвалу Д.Н.Р. 17 Рада Нар. Міністрів- має право в часи коли Д.Н.Р. нефункціонує ухва- лювати постановим розпорядження з силов закону в негайних справах за підписом всіх членів Ради Нар. Міністрів та Голови Директорії Такі розпорядження Ради Нар. Міністрів мають предложити на пер- шім наступним засіданні Д.Н.Р. на затвердження. В винадку незатвердження останнього розпорядження Д.Н.Р. воно тра- тить обов'язкову силу з днем ухвали Д.Н.Р. цієї справи. Про порядок ведення справа Д.Н.Р. 18 для попереднього розгляду законопроекту і інших справ, які пос- туплять до Д.Н.Р. остання має право утворювати зі свого складу ко- місії. 19 Міністри, або визначені ними представники Уряду мають право брати участь в нарадах Д.Н.Р. і промовляти позачергово. 20 Д.Н.Р. може складати при-утворити Голова Ради Нар. Міністрів або інших членів Уряду на нарадах Ради, або її Комісій. 21 Законодавчі питання, які ви навають з власної ініціативи Ради передаються членами Ради Президії її в письмовій формі, за підписом не менше 10 членів Ради. 22 Проекти законів, які ці, що виникають з власної ініціативи Ради (§ 21) і так і ті що поступають в Раду згідно § 14, 15, 16 но обговорення їх Радою згідно постанови II, або відкладаться, або направляються до розроблення в Комісії і передаються Презідією Ради на затвердження Директорією У.Н.Р. 23 Інтернації Уряду в цілому або окремим Міністрам ставлять в лис- товий формі за підписом не менше як 7 членів Д.Н.Р. 24 За згодою Голови Д.Н.Р. може кожний член Ради звертатися в устнім запитом, відповідь члена Уряду на такий запит не викликає донатів Д.Н.Р. 25 Залви про порушення питань, які вказані в § 23 передаються Презідії оголошуються в засіданні Ради та в викадках їх ухвали передаються Раді Нар. Міністрів. 26 Рада Нар. Міністрів дає свої пояснення, що до Інтернації та за- питань, які їй поставлені через відповідного Міністра або особу на те уповноважену в тижневий термін. 27 Засідання Д.Н.Р. мідбуваються коли на них присутні не менш, як третина членів Ради заликаних на данну сесію. 28 ...Д.Н.Р. рішає звичайною більшістю голосів присутніх членів всі опра- ви за винятком слідуючого: 1/ про зміну цього закону /про Д.Н.Р./ 2/ тимчасового закону про держав. устрій та порядок законо- давства (від мінц) 3/ про зміну директорії про землю У.Н.Р. від ......... 4/ закон Центральної Ради про 8 годин робітничий день. Для воплошти постанов про зміну цих законів необхідна ухвала більшо- стью 2/3 присутніх членів Д.Н.Р. 29 Засідання Д.Н.Р. суть прилюдні. 30 Особи, які складають і розповсюджують добровільні повідомлення про те, що діяльность в засіданню Ради, не підлягають за це від- повідальності. 31 Засідання Ради можуть бути і не прилюдні, як по постанові самой Ради ...Н.Р. так розпорядженням її Презідії по вимогі Уряду. 32 В засіданнях Комісій Ради, сторонні особи не допускаються агід- но к постанови більшості комісії можуть бути закликані в засіданн комісії в правом дорадчого голошу фокозці. VII. Про внутрішній устрій Д.Н.Р. 33 Внутрішній устрій та розпорядок кращі Д.Н.Р. зазначається регу- ляміном, яки складаються Радою відповідно цьому закону. До ухвали Радою свого регулямину має бити тимчасовий регу- лямін який ухваленою Рада Нар. Міністрів. 34 В випадках порушення порядку Членом Ради він може бути у-унен з цього засідання, або і позбавленим на де-яки час права брати участь в засіданнях Ради. 35 Член Д.Н.Р. може бути усунений з засідання лише постановою загального зібрання Ради або комісії по- належності; позбавленим же права на де-яки строк брати участь в засіданнях, може бути не інакше як ко постанові загального зібрання Ради 2/3 голосів присутніх членів. 36 Цей закон ввести в життя по телеграфу.- СКЛАД Державної Народньої Ради. Назва партій % Повний склад I чарга II чарга III чарга Політичні групи С.-Р. 19 10 5 4 С.-В. 20 11 5 4 Бунд 3 2 1 - Позаей-ціон.. 3 - - - Об'єднані Соціал.. 3 - - - С.-З. 9 6 2 I Соц.Селян.. 6 4 I II Нар.Трук.. 5 2 2 I Трудовики 3 2 - - Фолко-Партал.. 3 2 - - Цейре-Ціон.. 3 2 - - Нар.Республік.. 6 5 I - Самостійник.. 5 4 I - Аліб.Демократи 4 3 I - Піонисти: 4 2 - - Ахдус.. 2 I - - Неодекляровані: Вольцовики Україн.. 2 - I I Боротьбмсти.. 5 - I II Невалежн.. 2 - I I С.-Р. 3,7% 2 - I О.В. 3,7% 2 - - К.Д.. 2 - I - Р.Р.. 1 - I - Людовці.. 1 - - - Кресовці.. 1 - - - Неполітичні організації: Наукови.. 3 2 1 I Кооперативи. 5 2 2 - Самоврядування.. 6 3 - - Професійні спілки.. 9 3 I I Науково-проф.культ.. 2 I - - Конференційні установи 1 - - - Село спілка.. 19 9 5 5 ДОДАТОК до закону про Державну Народню Раду У.К.Р. С П И С організацій, які мають мести свої представників до ..Н.Р. та кіль- дсть останніх від кожної. А. від групи політичних організацій: Від Україн. с.-д.р.п......................... 19 " " україн. я.соц. рев........................... 20 " " ер. с.-д.р.з."Кунд" ....................... 3 " " " " " Порелей-ієн" ..................... 3 Об'єднані вар. соц. партії .................... 5 сол. соціал. партії ........................... 6 Партія рос. федералістів ...................... 7 Народної трудової Партії ..................... 5 Трудової Партії .................................. 3 Еврейської Волко-Партай .................... 2 Євр. дем. зісм. Ірак........................... 3 Нар. Революц. партії .......................... 6 Партія сом. самостійніків..................... 5 Союз хлібороб. демократ...................... 4 Спеціал. організ. на Україні............... 4 Євр. партії "Андус"........................... 2 Кон. партії Україні............................ 2 Україн. партії "Народньбісті" .............. 5 - "- - "- " Незалежників .................. 3 Російськ. партії с.-д.р....................... 2 - "- - "- соц. рев........................... 2 Констит. демократ. партії ................. 2 Польської партії соціалістів............... 1 " Ладової" польської партії .................. 1 Польської партії "Крєбовців" .............. 1 В. Від неполітичних організацій. Від України. Дер. Універ. у Києві...................1 " " " " " у Нам'ялці .............................1 Академії Наук......................................4 Спілки Нар. Самоврядувань / Зенотв./Україна .......2 - - - - нільських Центральних Кооперативи. Об"єднань /ко взаємна між ними згоді.........................5 Профес. Спілка залізничників........................2 Профес. спілк. роб. на цукровариях ................1 Спілки монтажних слуначих ..........................1 - учителів ...........................................2 Всеукраїн Ради Профес. союзів......................2 - " - Київської і Одеської Ради профес. Союзів по 1-му.....................................10 Селянської спілки ...................................2 " Просвіти" .........................................1 Кирпило-Методичного братства ......................1 Разом ............................................161 член. ПРИМІТКА: На час, коли буде відновлена діяльність де-яких організацій, або звільняна місцевості , до якої перебувають наші заміжати: 1/ Спілку Зенота, тимчасово заступають Подільська, Волинська або Україн ська Руб. Нар. Ради чи Узани, / спілку ніст тимчасово заступають міста: Кам"янець, Могилев, Сєвєрця, Одеса і зв'язки звільнення / Всеукраїнську Раду тимчасово заступають Кам"янецька, Могилівська та Винницька Рада Професійних союзів в міру звільнення цих ніст 4/ Центральні Кооперативні об"єднаня тимчасово заступають Подільські та Волинські об"єднання.- 5. Допомогти українській інтелігенції евакуатися за кордон, при чому питання про евакуацію тих чи інших українських громадян вирішується національною радою, а допомога видається уповноваженим по евакуації. 6. Висловити побажання, аби Міністр Народнього Господарства, а також і інші відповідні Міністри взяли заходи що до вивозу цукру. 7. Пропонувати Міністрам залучити в разі потреби своїх агентів для роботи на території У.Н.Р. занятій ворогом. 8. Уповноваженим по евакуації призначити Міністра Народнього Господарства С.П. Архипенка, котрому надати право вирішувати остаточно всі справи що до евакуації. При уповноваженому по евакуації утворити дорадчий орган в представниках Міністерств внутрішніх Справ і Військового і Головноуповноваженого Уряду У.Н.Р. 9. Для вирішення питань, що до зборони внутрішнього порядку і вв'язку в українському діловому армією, утворити нараду під головуванням Голови Ради Народних Міністрів в складі Міністрів Військового і Внутрішніх Справ і Головноуповноваженого Уряду У.Н.Р. 10. Керування міністерством Права в Пролетарці покласти на Головну управління справами мистецтва і Національної культури п. Зайцева, а Міністерством Драчі - на керуючого Міністерством Освіти п. Холодного. II.2. Видати Міністрам і Головноуповноваженому Уряду У.Н.Р. вказано на видатки по евакуації в сумі п'ятьдесять тисяч карб. кожному. 5/ видати уповноваженому по евакуації Міністру Народнього Господарства С. Архипенку ажано в сумі п'ять кіліонів карб. на видатки по евакуації Міністерства і для видачі допомоги українським громадянам, що евакуюються за кордон, при чому допомога ця видається за порозумінням з Міністром Фінансів і Державним Контролером. 2. Слухали: Доклад міністра Народнього Здоров'я й Опікування про дошнування 15.000.000 карб. для видачі допомоги Українському Червоному Хресту. Посановили: Аспірувати в розпорядження Пільзьового Міністра і під його контроль в коштів державної скарбниці п'ять міліонків карб. для видачі допомоги Українському Червоному Хресту в умові, що ці кошти будуть витрачені на утвердження діярської допомоги на фронти і на організацію ранених і зазнаних життєвих. Оригінал за належними підписами. З оригіналом віддано: за Секретаря Ради Народних Міністрів Іменем Української Народньої Республіки Затверджую: Голова Директорії По відгуку: Державний Секретар Ухвалений Радою Народних Міністрів Закон про Штати земельно-сільськогосподарської та сільської школи. (Зміна) національно-декретної школи. В зв'язку та доповнення істнуючих законів, Рада Народних Міністрів ухвалила: Встановити дівані до цього нові "Штати для за- гально-сільських шкіл єдиної школи". Причасово, до встановлення закону про буряк, прийняття тих статут праці управителю буряка в 18 одиниць, а вихователь в 12 одиниць. Змінності цього закону перевезти в миттєві через пошанків. Тимох Романович Керун. Міністр Кр. Освіти Мищор Світлій Михій Олексійович Держава мні це колись Загально - освітня школя 1. За одиницю оплати педагогічної і педагогично- адміністративної праці Срібний Школи прийняття оплату одної тижневої лекцій "лекцію-тиждень". 2. Оплата педагогичного труду проводиться в за- лежності від права педагога на викладання тої або іншої дисципліни в Срібній Школи і не залежить від того етапу, що одиниця Школи, в якому вчителю виходять розміщення Дисципліну. Педагогично-адмі- ністративний труд в даному ступені оцінюється по той же не порівнян дуже даного учителя, як і педагогичний. Коли вчитель узяти різних пред- метів, на виклад майже в даному ступені вон має не однакові права і несе одночасно педагогич- но-адміністративні функції, оплата за останню вже по видій кваліфікації педагогичної праці да- ного вчителя. 3. Краєм осв., які мають право виходити в друго- му ступені, оплачуються в 1,4 раза більше в порівнянні з першим ступенем. Відповідно до третього ступеня, ніне диф першого, в 1,6 раза. 4. Через роки три роки педагогичної і педагогично- адміністративної праці в школі, а всього не більше в разі 4-х років додатково до двох одиниць з краю дисципліни, кожен облік оплату підвищується на 12%, а за другу рока на 18% менш надув годі право витягувати в вищому ступ- ні. Вчителю, навчального адміністрації буде диф нового одиниць вищу ступеня. 5. Учителя без року той шкільної влади, яка його затверджувано, не може мати більше 24 лекцій, навіть в різних школах. 6. Учителі першого ступеня, коли вони виходять всі предмети даного ступеня, одержують за кож- ці 24 одиниці. В разі вчителя не виходить всіх предметів, від числа 24 відлікується стільки, як одиниць, скільки на дану хвилю притадає лекції по вищерозмнагених предметах. 7. Праця управителів, рахуючи і ті лекції, які він дає, оплачується дзвіст три ступеня - 40 одиниць II "36" Праця управителя першого ступеня, не рахуючи його лекцій, одвигаються в 10 одиниць. Управителеві за конець Додаткову кільку додається пів одиниці. 8. Директор одержує платню, як управитель сво- го ступеня. За конець іншому кільку також одер- жують ½ одиниці. 9. Вихователь одержує окрім лекційної платні за працю вихователя 18 одиниць. 10. Секретар Педагогичної Ради окремого ступеня дере- жуть дві одиниці. Стільки ж одержує секретар етапної Педагогичної Ради. 11. Бібліотекар окремого ступеня одержують дві одини- ці. В разі сполучення ступенів, на конець сту- пеня додається одиниця. 12. Шкільний лікар окремого ступеня одержує чотирь Диниці. На конець кільку Додатково, рахуючи вто- ми чисел і рівновіднені, додається ½ одиниці. Шкільний лікар двох окремих ступенів по одно- му з них одержує, як лікар окремого ступеня, а по решті - на конець кільку по ½ одиниці. 13. Учитель епіду за корчування хором одержують 2 одиниці. 14. Так-Отцю за шкідну Божу, коли при школі є церква, а також і ревентові при тих же умовах по дві одиниці. 15. Виправлення письменних праць по різних мови, но- вин і здебільш шквам, математиці, також тіло- товка до лекцій, що потрібують дешонотрації, як от лекцій фізики, хемії, природознавства, вчітно- коться в ¼ одиниці на конець тижневу лекцію. 16. За завідування фізичним кабінетом, хемічним лабораторією, кабінетом природознавства по ½ одиниці. 17. Учитель, який веде діловодство окремого ступеня, одер- жують 4 одиниці на конець Додаткову кільку, рахуючи в тому числі рівновіднені, по одиниці. 18. Чителі - члени Господарського Комітету від Бога- голичної Ради - зберігають по однійці. 19. В випадку призначення одноразових допомог, відс- кових надбавок та нагород, які сума зберігатиметься, до- ру держить одна і та ж особа, хоч би за різні довгу ки в одній школі, або в різних, разом усіх, дві утри- мали. 20. Кожен хто з службовців по якій користується київ- ними пешеками, опалом і т.п. натурою, з утриманням дивізування 1/3 вартинка. Маючи право на ївар-тиру в натурі директор, управитель і діловод. 21. Діловод держить пшеницю, як Діловод місцевий уєржав. 22. Горячий ступень залучовується одним служителем; другий та третій-двома. Вони держать пшеницю, всі службовці по інших місцевих установах і ма- ють право на ведмостовне пешекання при шкілі. На кепну нову київу відпускається додатково 1/2 пшениці, що держить служитель при користуванні скуазі ступеня. 23. Пожадатки на видатки податкуючі і звізання у сткудим на конець етупень: а) Кімнатечні вправи - 2 адитиці, б) стіви - 1 адитиця, в) підгубка сирод з дійника - 2 адитиці, г) підгубка сирод з хомії - 2 адитиці, д) надінєї-сапфарді і природравеба - 2 адитиці, е) манований - 1 адитиця ж) належна геометрія - 1 адитиця. з) на улаштування ветірах, сист., вітав і т. п. - 2 адитиці. 24. На Звідютеху окремого етупень - 5 адитиць. На конець додатково, повера 4-х, кисну - 1/2 адитиці. 25. На канцелярські видатки на конець етупень покладається одна адитиця; на конець Додаткову, повера 4-х, кисну 1/2 адитиці. 26. Нашетні на господарські видатки кредити вводяться в кошторисному порядку відповідно зійменим потребам школи. 27. Нагальнює вишитко однинці для оплати пра- ці вчителів, який мат право видкладати: 28. Такі саме виснажені одиниці, відповідно ступеня, залишити і дати оплати видатків, зв'язаних з лекціями, згідно зазначених в 8823/24:25. Приємства: до цього чинову постанови про політичну на- майнову стажу службових державних учителів від 25 березня 1920 року, здійснено: одиницю першого ступеня в 45 разів, дві другого та третєго ступеня в 60 разів. 29. При відкритті нової школи, кошти, зв'язані з оплатою педагогично-адміністративної праці, одержуються на усій ступеня. Учителі за педагогичну працю при відкритті нової школи, II або III ступеня першого ступеня, одержують платню, згідно з 6 штатів. При відкритті нової школи, II або III ступеня не вивчаючи кандидатів, педагогична праця оплачується по дійсній більшості тижневих актів, що так узявся, але не менше 2/3 мої платні. Ха належав учительські при викладанні мили лекцій всіх по своєму фаху у відповідному ступеню; при повинну складі кандидатів. Коли нова школа спирається з іншого навчального ступеня, то учитель в сьогоднішніх епізодах одержує платню по загальному більшості лекцій, але не менше 2/3 мої платні, які належали йому при викладанні мили всіх лекцій по його фаху. Вона учителю спирається при новому складі кандидатів. 30. Коли згідно учительські заступає лекції тижнево від ступеня дитини, замінений державу за конець фаху, що дано лекцію 1/4 одиниці. У спеціальних класах даної школи; коли не можливо, то згодом відпрацьовуючи дні цієї потреби в розпорядженні Губернських і Повітових Шкільних Управ. Проект інструкції по веденню сукцамбергії в Полоцькому і Мінському Є. Н. Р. 3. Повади скарбника та бухгалтера неможливо доправити одній і тій же осібі. приписка: Виконувати обов'язки скарбника можна доручити одному із секретарів або військ аллєїї. 5. Міліційне ревізьо Закордонних Справ виганяв- ся конфесії Місії урядовий курс для пере- воду з української валюти на інші та навпаки. 5. Кредити на своє управління Місія одержує по затвердженому м. З.С. конгресу. Всі прочі письмоваток до Місії одержує скарбник по ордеру бухгалтерії. 5. Уранці приймаються лише по даку- менці, в якому буде-зазначено яка інспектирується чи осада, яку суму, в якій валюті та на яку ціль вишларує чи перешляд Місії. 5. Вим наведені чи прийнятні в депо- зит Місії не можуть перековуватися на руках мі у кого з членів Місії, а обо- в'язково шується бути вмешані в бух- галтерські книги і схороняться або на дійсну рахунку, або в мелора- зимії каси чи в сефі Місії. 5. Чек на одержання прочей з банку підписує голова Місії, а рекова книга схороняється в мелора-зимій касі. 5. Зовнішній квиток від каси схороняється у бухгалтера, а внутрішній у скарбника. § . Ніяки приватні гроші та документи не здає в депозит ні молодчих перековуванням ні в серії, ні в шеварний касі Місії. § На один чи документи здає в депозит обов'язково складаючись або в двох прийомниках, підписаний оголош, яка дає гроші та доку- менти, головою, бухгалтером та скарбником Місії. приймінка: Один приймінк акту видається оголош, яка дає гроші в депозит, а другий перековується разом зі зданими грошима § Гроші, документи здає в депозит замежуються в осітну книгу "Депозити". § При видачі депозиту обов'язково підписаний акту з розпискою в одержанні. § В видку каси гроші перекладається пиштого, або передавляється через банк-со- сіальний лібель новий акт підписаний оголош, бухгалтером та скарбником. До акту допускаються: а/. документи по під- сіллям; якого перекладається гроші, та б/. пиштова розписка чи повідомлення банку про виплату грошей. Це все доку- менти до попередньої акту про гроші в депозит. § На кожну видачу валюти складається акт, підписаний головою, бухгалтером, скарбником та оголош, яка їх видає. Ви- кованим гроші, рі допускаються гардеробні коди з витяжки з усіття з офіційних біржевих курсами на цей день. § Всі прибуткові та видаткові каси переводився по ордеру бухгалтерії і таким чином - скарбник відповідав за звітність, а бухгалтер за правильністю прийому та видачі. По закінченню кожної складки перераховував гроші в примусовий бухгалтер, експедиція який і здавав гроші до несвідомої каси. По скінченню денної операції - скарбник виводив /залишок/ витрату по касі, а бухгалтер по записам в книгах і підсумовував гроші про стан каси т. Занові Місії; такими чинами з усіх конфліктів каси. Активність про прийомку і розписки про гроші каси не виконував, а скарбник той був в місці Рахунки пишуться лише згруповано- тим, сума прописується словами й усе були розписка в одержанні грошей. Видатки зроблені в книжках банк-так переводив по крізьвому боргу на місцеву банкоту. При цьому документи вийшли з леження з офіційними виручками. Перевід на місцеву банкоту завід-ку бухгалтер. На великих випадках рахунок звід- також і називався Занового Місії. Винятка утриманий урядовими переводився лише по відомостям. Відомостей підписував голова та бухгалтер. Відомий завадливий осібно вид виплатних, звертаючих та вибачен- емних, при чим омфеда відноситься до військовогемник. 5 примітка: Довбі, нагородні, під'ємні, екіпіровані прощі вимагуються по освідченню відомостей. Все призначений вимагується кадр- ного 20% за штучний кае. Кожен обмеження пам'ятні не можуть тільки майних окремими урядовць, а поступають до всіх загальних озубленої по ордру бухгалтерії. Книги 5 В бухгалтерії заводиться слідуві книги: а. Головна каса – 1 книга – в яку зано- суються всі прибутки та видатки в заходженнях, дні дерева при якій Місця акредитована, банкомах з уз- значеними в змістії якою фонд пам'ятався прощі. примітка: Дві копейки власний б. Одиниць без освідчений рахунок. б. Загальна каса – 1 книга – в яку заносяться прибутки і видатки в місцевій банкотні. примітка: В книзі „Загальна каса" відноситься окремий загальний рахунок днів кофеного фонду, б. Одиниць рахунок банку, рахунок фільмов осіб по імені тудиї та мимо по найробі в/. Головна книга - Ч кнigi - по однiй книзі на виїзнiй із фондів: 1. Утримання Місії 2. Інформація/презовий / фонд. 3. Допомоги. 4. Виплати на рахунок різних Місiй, держав та урядових інституцій УНР. кримінівка: В головну книгу записуються всі рахунки з загальної каси та рахування по окремим параграфам. Наразірфі головної книги: а/. Фонд Утримання Місій 1. Утримання цивільних урядовців, 2. Найм та утримання помешкань 3. Інвентар. 4. Каменярськi видатки 5. Електричність 6. Утримання військових по службі. 7. Надзвичайні виплати: мислуванні, допомога урядовцям Місiї, каменярськi видатки, що змінилися по іншому зону. 8. Різне. кримінівка 1. під § 8 записуються всі не облітні понедільники параграф видатки. кримінівка 2. При експлуатацiї збiгiв параграфи розбиваються по туркiйських: I. Утримання цивільних Місій параграф 1. II. Найм та утримання помешкань параграф 2. III. Каменярськi видатки параграф 4,5. IV. Видавництво та пошударність видань параграф 3,7,8. V. Інформаційні відомості параграф 6. в/. Інформаційний фонд: 1. Виписаних повідомлень кімнату 2. Надзвичайні виплати: нагороди, допомоги, командировочні та інші гроші 3. Інвентар. 4. Канцелярські видання. 5. Експедисія 6. Переписка та купівля речей... 7. Укладення виписок 8. Друкарські видання. 9. Авторські гонорари, інші пог- кидарам та перешкодам. 10. Видання на адресу та інформацію Н. Світлий. пришітка 1. Під 8 Н. замовляються всі майбутні поведення параграфи видань. пришітка 2. При соціальному зміна параг- графи розташовується по пунктах: I. Виписаний кімнату параграф 1,2. II. Інвентар. параграф 3. III. Канцелярські видання параграфи 4,5,7,11. IV. Місце та інформація параграфи 6,8,9,10. в/. Допомоги: 1. Термоводоїми 2. Поїздки. а) Виписати на рахунок фірмних електричних по лінійному чину УНР: дужинівка - по потягі забавляється окремі рахунки. Як напр: виписана на рахунок М-ства Земель Сагал. " " " Військового М-ства " " " Дирекції". Окрім вище зазначених в параграфі 37 забавляється ще: 1. Книга „перехідних сіри“ - книга - в яку записуються всі сіри, які рух- емнають через місто. 2. Книга „фірмних авіс та лінійний чину“, в яку заносяться зважки і аванси. 3. Книга „переоправка“. 4. Окремий "депортамент", Свіф" та "Метро- рамна каса" 5. "Будівельний депортамент" буде вживати архітектурні, місцеві і професійні купони, фірмні розпорядження містського уряду в зручних складах та підприємств будуть поставляти цементи Европи. Скафітник має мати одну касову книгу, в якій буде /saldo/ сума всіх цих див. На 1-ше число кожного місяця виписуватимуть: що слідує робитись: 1. Звіт на кофенський фонд об'єкта, в якому прибудови та виданки разом з вартістю по параграфам. 2. Вдім загальний звіт в якому держави загальні суми по фондах. 3. Зігомленні в яку випускаються розріз по фондам та параграфам всі видатки рахунки. 4. Рахунки розбірваканься по фондах та по параграфам, обкладаються і суми рухових та залишків умивої відфевати працівника і конечний фонд складення всіля Відгомленні перед міністерствами. 5. Копки чотирьох місць, робитей і перешкоди до Міністерства Законодавчих Справ: 1/Загальний звіт за Ч місяця в якому друкується суми загальні суми по фондах. 2/Вдім за Ч місяця по кофеншій фонд обліку, в яких суми розбиваються по окремим параграфам для коечного фонду. 3/Наданнявра їашека до загального звіту 4/Копійовує на сніжурі Ч місяця і надсилає їашека до того: 5/До звіту допускаються: а/. Кони всіх придбувальних документів. б/. Недомості - з розбитими по фондам та параграфам видаткових рахунками. в/. Кони вимагань про виникнення грошей. г/. Кони актів про руйнів грошей. д/. Кони актів, реєстрації консій. 5 Звіт складаються в двох екземплярах при яких Мініз окремих і міських дільниц по урядовому курез переваданівся на українську валюту. Ревізія. Ревізійна комісія призначається о. Могилом в союзах 3-х осіб і не менше, як двір на 3 місяць. Завдання Ревізійної комісії: а/. Перевірити зовнішку касу. б/. Перевірити фашен в книжках та позив- няки із з документами. в/. Перевірити вартість самих документів. г/. Звірятись фашен в бухгалтерах, "Депозит", "Сейф" та "Незаробна каса" з їхніми сметами. По закінченню ревізії Ревізійна комісія надає рапорти на ім'я Товарищів про наявність ревізії та складає акт по всіх книжках. Термінологія, що її ухвалила Термінологічна Комісія. Обрашення к исполненію Звернення до виконання Приєдненіе в исполненіе Виконання Процес исполненія Переведення виконання Варушить обкванность Переступити обов'язок Варушить порядок: общественный Зворушити спосій зношеній Пераступить порядок зносин засвіданій Переступити порядок засідань а засвіданні Зворушити опокій в засіданні Варушить право Вломити право Нарушеніе отношеній службо- Переступлення відношень службо- вой подчиненности вої підлеглості Долг службы Службова повинність Повтореніе преступленія Рецедив Врачеваніе веществами ядови- Лікування трувизмами та гостри- чними и сильнодействующими ми для здоровля ліками Приготовленіе и составленіе Виготовлення та компонування лекарств по рецепту врача ліків на рецепті лікаря Родильница Переділля Роде Полег "Рецензец" Протяг часу, орек від такого то часу до такого - то часу "Термін" Кінець сроку, мент до якого УКВ МЕНІНЬ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н "_" про деякі зміни закону про реєстрацію населення, що мешкає на території Української Народньої Республіки. Закон 26-го вересня 1920 року про реєстрацію населення, що мешкає на території Української Народньої Республіки, викладає так: I. Кожна особа, віком понад 14 років, що мешкає на території У.Н.Р.- на протяг одного місяця з дня оголошення цього закону на місцях, повинна зареєструватися в місці свого перебування і одержати реєстраційну картку встановленого вразку. 2. Переводення реєстрації покладається на установи Міністерств Внутрішніх Справ, порядком, який визначить окрема інструкція Міністра внутрішніх справ. 3. Реєстраційна картка видається за окрему плату, встановлену Міністром Фінансів по згоді з Міністром Внутрішніх Справ. 4. Трохи, одержані за реєстраційні картки, зараховуються в фонд державних прибутків. 5. За ухилення від реєстрації, несвоєчасну яку до реєстрації без уявливих причин і за неправильні подані при реєстрації, в постанови Повітового Старости, підпадають в адміністративному порядку штрафу до несвідомості тисяч / 50.000/ гривень, або арешту до трьох місяців, при зрештованому домі. За реєстрацію малолітніх осіб, віком від 14 до 17 років, від повідальність несе особа, у якої малолітній мешкає, або знаходиться ся на службі. 6. Закон цей ввести в чинність через посилання. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНСЬКА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА Закон про додатки до закону про реєстрацію населення, що мешкає на території Української Радянської Республіки. Закон 26-го вересня 1930 року про реєстрацію населення, що мешкає на території Української Радянської Республіки, вказати так: I. Кожна особа, віком понад 14 років, що мешкає на території У.Р.С.Р., - не протягом одного місяця з дня оголошення цього закону на місці проживання, повинна зареєструватися в місці свого перебування і одержати реєстраційну картку поза нормального строку. 2. Переведення реєстрації передається на дотепершні Міністерства Внутрішніх Справ, порядком, що визначає окрема інструкція Міністерства Внутрішніх Справ. 3. Реєстраційна картка видаватиметься за формою, зразку, встановленому Міністром Фінансів по аголді в Міністерстві Внутрішніх Справ. 4. Гроші, одержані за реєстраційну картку, перекладаються в фонд державних податків. 5. За ухилення від реєстрації, тобто неочевидну зв'язку до реєстрації без умовних причин і за заперечення роками при реєстрації, а постанови повітового облрода, підлягають адміністративному покаранню штрафу до восьми десяти золотих / 80.000/ грошей, що складається з трьох місяців, при притягненні домі. за реєстрацію населення особи, віком від 14 до 17 років, від повільняється посвята особа, у якої неповнолітній мешкає, або знаходиться на службі. 6. Закон цей вводить в чинність через позначки. ПОСТАНОВА РАДИ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ КЕРУЮЧИ МІНІСТРАТОВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ШТАТИ Прес-Бюро при Дипломатичній Місії У.Н.Р. в Речі Посполитій Польській. А) Персональний склад. № по- ряд- кове. Назва посади. Класа. Кіль- кість. Утримання в місяць : одному, всім в марках польських. 1. Старший Референт . . . VI . . . 1 . . . 15.000 . . . 15.000 2. Референти закордонної преси : французької та англійської . . VII .. 2. . . 12.000 . . . 24.000 3. Перекладач на поль- ську мову . . VIІІ.. 1. . . 9.000 . . . 9.000 4. Друкарщина . . VIIІ .. 1. . . 8.000 . . . 8.000 5. Урядовець по віль- ному найму . . - - - 1. . . 5.000 . . . 5.000 Разом . . . . 61.000 ПРИМІТКА 1 : весь персональний склад одержує крім того щомісячно : на підтримання одягу в належ- ному стані - 25 % місячного утримання . . . 15.250 ПРИМІТКА 2 : допомога на утримання родини - для семе- них - 20 % місячного утримання . . . 15.000 Разом на утримання персонального складу . . . 91.250 ПРИМІТКА 3 : Посади по Прес-Бюро пристосовуються до та- ких посад по дипломатичній Місії : стар- ший референт - до посади старшого аташе, референти - до посади перекладчика з чужо- земних мов і т.д. Б) Видатки на утримання Прес-Бюро. 1. Придбання преси . 15.625 2. На канцелярські та господарські видатки . . . 29.600 3. На помешкання . . . . . . 11.800 4. Спеціальні видатки за інформаційну працю . . 14.000 Разом . . . . 71.025 В) Видатки зв'язані з діяльністю Прес-Бюро. На підтримання зв'язків з пресою і видатки таємного характеру (згідно з окремим докладом Голови Місії) по- винна бути зафіксована сума не менше, як . . . . . . 100.000 А ВСЬОГО РАЗОМ . . . . 262.275 ПОЛІСНЯЧА ЗАПИСКА до штатів Прес-Бюро при Дипломатичній Місії У.Н.Р. в Речі Посполитій Польській. А) Персональний склад. Персональний склад треба вважати далеко не вистачаючим і не відповідаючим кількості тієї праці, яку фактично провадить Прес- Бюро. Але при складанні штатів приймався на увагу той такий гро- шовий стан, в якому зараз находиться наша Держава. Праця поміж персональним складом поділена так : Керуючий Прес-Бюро, яким являється Радник Місії, веде загаль- не керовництво діяльністю Прес-Бюро, особисті зносини з польською пресою та закордонними кореспондентами, складання статей для преси польської та закордонної, вносини з пресовими відділами других за- кордонних представництв у Варшаві. Веде працю що до організації українського життя на Болині та Ломицині, покириє акцію що до авто- номичного життя тих країн серед польських політичних та урядових кол. Крім того, на нього-ж покладено підтримування зв'язків з сел- мовими колами та політичними групами, а також товариствами і окре- мими діячами. Старший Референт реферує польську і російську пресу та скла- дає відповідні реферати і бюлетені, редагує реферати закордонної пре- си і підготовляє матеріали до поміщення в польській пресі, а в від- сутність Керуючого Прес-Бюро заступає останнього. Референти англійської та французької преси реферують кожний відповідну пресу та складають реферати. Перекладчиця на польську мову являється разом і польською дру- каршцею. Вона перекладає і виготовляє для польської преси інформа- ційний матеріал Євро, перекладає статті, які Євро поміщує в часописах. Крім того, в сучасній мент для зменшення видатків по Прес-Євро, із доручено реферерування німецької преси. Урядовець веде канцелярське листування, робить виріски з газет і провадить експедицію. Друкарщина друкує на українській та російській мовах. Б) Придбання Преси. Зазначену суму обраховано на підставі дійсних видатків, які зроблені в минулому місяці на придбання газет для щоденної праці Євро, а саме : а) На польську пресу : рахуючи 20 газет по 3 марки х х 25 днів і округлюючи . 4.500 б) На російські газети : 8 газет х 10 марок х 25 днів 2.000 до цього часу виписуються Прес-Бюро слідуючі газети : Общее Дѣло, Послѣднія Новости, Свободныя Мнѣнія (Париж), Голос Россіи (Берлин), Воля Народа (Прага), Народное Дѣло ( Послѣднія Новости (Ревель) і Русская жизнь (Рига). в) На німецькі газети : 6 газет х 10 марок х 25 днів..1.500 виписуються : Фраґгафт, Берлінер Тагеблат, Іоссіє Пайтунг, Йорверте, Вінер Курналъ і Нейе Фрейе Прессе. г) На французькі газети : 12 газет х 7,5 марок х х 25 днів . 2.250 виписуються : Гуманіте, Попюляр де Парі, Матен, Тан, Віґаро, Демократи Нувель, Віктуар, Журналъ, Пті Парізієн, Нур ля Русі (Париж), Журналъ де ленев (Ленева) і журналь де Польонь (Варшава). д) На англійські газети : 9 газет х 15 марок х 25 дн...3.375 виписуються : Дейлі Геральд, Дейлі Ньюз, Дейлі Ароніклъ, Таймс, Дейлі Телеграф, Морнинг Пост, Манчестер Гвардіян, Вестмінстер Газет, і Дейлі Майлъ . е) На українські газети . 2.000 Важаю необхідним зазначити, що незабаром ціна польських газет має підвищитися на одну марку, ціна же закордонних газет підноситься рівночасно з зниженням польської валюти майже щоденно, тому на будучи місяці ця сума буде вже не вистачаючою. Канцелярські та господарські видатки поділяються таким чином : а) Придбання паперу : 12 стп х 400 марок . . . . . 4.800 б) видатки на ротатор (придбання паперу, харби для ротатора, воскового паперу і т.и.) . . . . 5.000 в) ремонт друкарських машин, стрічки для машин (2 стрічки по 175 марок), стрічка для малірографа (1.000 марок), копіровальний на- пір та інші видатки . 3.900 г) поштові видатки . 1.500 д) телеграми (звичайного характеру) .. 2.000 е) телефон . 400 ж) придбання газет для розсилання (най- більш цікаві польські газети розсилаються всім місцям, до уряду, до редакцій та ин.); таких газет домісяця розсилається пересічно по 50 примірників х 15 адрес х 3 марки, прид- бання польських і закордонних тижневиків, кни- жок по інтересуючим Прес-Бюро питанням . . . . 5.000 Видатки на помешкання обраховані так : На помешкання . 6.000 (до останнього місяця платилося 2.000 марок, а тепер проїшов ва- кон про надвишку 200 %). Готельова услуга . 1.000 Опал . 4.800 і нагон служника . . . . . . 6.000 Спеціальні видатки на інформаційну працю. Під цим титулом рахуються такі видатки : а) На реферат видівської преси, друкуван- ня комунікатів, розсилання бюлетенів до видів- ських разот . 6.000 б) за складання експозе, і рефератів по окремим питанням (для закордонних представ- ництв і закордонних кореспондентів), за поза- чергову працю по перекладу статей до преси . . 6.000 і в) видатки за зреформування для дли Прес- Бюро інтересуючих статей по чеській пресі . . 2.000 В цю суму входять видатки, що призначаються на підтри- мання зв'язків і допомога щоденній пресі; сюди не входять участь в спільному видавництві "Przymierze" і допомога українській пресі на Волині та Холмщині, на що повинні бу- ти окремі призначення. МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Директор Департаменту Справ Загальних ЗАКОН Про тимчасове Верховне Управління та порядок Законодавства в Українській Народній Республіці. До часу коли матиме чинність в Українській Народ- ній Республіці повна Конституція, що визначить Держав- ний Устрій у всіх частинах Державної діяльності та спиратиметься на послідовне і всеобічне зужиткування засад Народнього суверенітету, себто, що вся Верховна Влада безпосередньо походить від народа і виявляється через Парламент, скликаний на підставі загального, рів- ного, таємного, безпосереднього і пропорціонального ви- борчого права, без різниці пола, національності і ві- роїсповідання, видатися цей закон що визначає тимча- сове Верховне Управління та порядок Законодавства в У.Н.Р. I. Верховна Влада I.-Верховна Влада У.Н.Р. тимчасово організується шляхом вищезазначеного розмежування та коордінування вищих Державних функцій по між Директорією в особі ii Голови, Радою Народніх Міністрів і Державною На- родньою Радою. Склад, порядок скликання та обсяг прав Державної Народньої Ради визначає окремий закон. II. Директорія У.Н.Р. 2.-Директорія У.Н.Р. в особі Голови Директорії: іменем У.Н.Р. a/затверджує ухвалені Державною Народньою Радою за- кони: б/затверджує ухвалені Народньою Радою Міністрів призначення та звільнення, в/затверджує ухвалені Державною Народньою Радою умо- ви з іншими Державами, г/ видає на пропозицію Ради Народних Міністрів акти амністії та помилування, д/ репрезентує Українську Народню Республіку перед іншими Державами Світа за відповідальність Голови Ради Народних Міністрів, е / пикликає Голову Ради Народних Міністрів та затвер- джує Членів Ради Народних Міністрів ж/ має право законодавчої ініціативи з / Директорія має окремий цивільний лист що ухвалюе- ться законодавчим шляхом. III. Рада Народних Міністрів 4.-Голова Ради Народних Міністрів формує Раду Народ- них Міністрів в склад якої входять всі Міністри, або Керуючи Міністерствами та Державний Секретарь, остан- ній з правом дорадчого голосу. 5.-Справи що відносяться до Міністерства, пред- ставники яких не присутні на засіданнях Ради Народ- них Міністрів не можуть вирішуватися в тому ж засі- данню Р.Н.М. 6.-Державний Контролір, кандидатура якого ухвалю- ється Радою Народних Міністрів і затверджується Го- ловою Директорії не входить в склад Ради Народних Міністрів але запрошується на всі засідання Р.Н.М., в яких розглядається питання звязане з інтересами скарбу, а правом дорадчого голосу і протесту. 7.-В обсягу діяльності окремого Міністерства і на лежних до нього відомств тільки відповідний Міністр чи Керуючий Міністерством має право в порядку управ- ління видавать роспорядження, вказівки та інструкції укладати часові умови і вирішати всі справи Міні- стерства за своєю особистою відповідальність перед Р.Н.М. 8.-Рада Народніх Міністрів за діяльність Уряду від- повідає перед Державною Народньою Радою. IV. Законодавство в Українській Народній Республіці. 9.-Українська Народня Республіка управляється на точній основі законів у відповідний спосіб виданих. 10.-Законопроекти відповідних Міністерств по ухвалі їх Радою Народніх Міністрів подаються на розгляд Дер- жавної Народньої Ради через її Президію. II.-Внесені в Державну Народню Раду законопроекти або ухвалюються нею самою, або передаються нею на оста- точне розвязання Ради Народніх Міністрів. 12.-Проекти законів ухвалених Д.Н.Р. або Радою На- родних Міністрів /згідно ст.II/ за належними підписами подаються через Державну Канцелярію на затвердження Голови Директорії У.Н.Р. 13.-Подані на зетвердження Голови Директорії У.Н.Р. постанови Державної Народньої Ради на протязі 7 діб або затверджуються Головою Директорії, або повертаються до Державної Канцелярії незатвердженними. Незатверджені постанови Д.Н.Р. подаютьмя Головою Ради Народніх Міністрів до Державної Народньої Ради на поновний розгляд. Постанова ухвалена нею в тій же самій редакції набирає остаточну силу закона. 14.-Законопроекти ухвалені Державною Народньою Ра- дою, або Радою Народніх Міністрів /§II/А затверджені Головою Директорії У.Н.Р. оголошуються у Вістнику Дер- жавних законів за підписом Голови Ради Народніх Міні- стрів, відповідного Міністра та Державного Секретаря. 15.-Після оголошення закону в В.Д.З. закон набирає обов'язуючої для всіх сили з терміну, що зазначено в са- мому законі, а якщо такий термін в законі не зазначено, то з дня одержання на місцях примірника В.Д.З., де за- кон надруковано.В самому законі може бути зазначено що він до оголошення переводиться в життя або по телегра- фу, або через посланців. 16.-Ухвалені закони оголошуються Державним Секрета- рем і ним же зберегаються. 17.-Коли Державна Народня Рада не функціонує, Рада Народних Міністрів в необхідних випадках може ухвалювати постанови, що вимагають для свого видання законодавчого шляху , ці постанови після затвердження Головою Директо- рії та оголошення звичайним порядком, набирають силу за- кону /15,16 ст./ Такі постанови поступають поза чергою на перше чер- гове засідання Державної Народньої Ради для затверд- ження. В випадку незатвердження таких постанов Д.Н.Р.вони трять обов'язуючу силу після оголошення на загальних підставинах /ст.15/ 18.-До скликання Державної Народньої Ради всі права ii і обов'язки покладаються на Раду Народних Міністрів. У. Про Верховне Керування озброєними силами У.Н.Р. 19.-Верховне Керування озброєними силами У.Н.Р. на- лежить Голові Директорії, як Головному Отаманові, і вико- нується виключно через Військового Міністра, Начальника Генерального Штабу, та Генерал-Інспектора військ У.Н.Р. За всю Військову справу Військовий Міністр відпові- дає перед Радою Народних Міністрів і перед Державною Народньою Радою. Всі акти Верховного Керування озброєними силами У.Н.Р. набирають сили лише після контрасигнатури їх Вій- ськовим Міністром. 20.-Під час війни для командування дієвою армією приз начається Головним Отаманом по пропозиції Голови Ради Народних Міністрів, по ухвалі Ради Народних Міністрів, Командуючий дієвою армією. 21.-Начальник Генерального Штабу та Генерал-Інспек- тор військ призначається Головним Отаманом з пропози- ції Голови Ради Народних Міністрів, а кандидатів обран них Вищою Військовою Радою і ухвалених Р.Н.М.-рів, звільнення їх провадиться в такому ж порядку. 22.-На вільни посади Командуючих дивізіями,корпуса- ми групами і на посади інших осіб перших 4-х класів пропонує відповідне Начальство Військовому Міністерстві кандида- тів. Військовий Міністр про наміченого ним кандидата докладає Раді Народних Міністрів.Ухвалена Р.Н.М. кан- дидатура подається на затвердження Головного Отамана. 23.-Для попереднього розгляду законопроектів і ос- таточного розвязання в межах закона адміністраційно- організаційних та господарчих питань по справах озбро- ених сил Республіки, а також для координації діяльності Військового Міністра,Начальника Генерального Штабу та Генерал-Інспектора військ утворюється Вища Військова Рада. 24.-В склад Вищої Військової Ради входять: Військовий Міністр,Начальник Генерального Штабу, Генерал-Інспектор військ,три Міністри, делеговані від Ради Народних Міністрів чотире Члени з призначення /в тому числі і Голова Вищої Військової Ради/ і в спра- вах фінансово-господарчих Державний Контролір з пра- вом дорадчого голосу. ПРИМІТКА:Під час війни в засіданнях Вищої Військової Ради бере участь з правом дійсного голосу Командуючий армією або його представник в вищих військових посад. 25.-Голову Вищої Військової Ради і Членів з призна- чення затверджує на один рік Головний Отаман з канди- датів що їх спільно намітили Військовий Міністр,На- чальник Генерального Штабу і Генерал-Інспектор Військ та ухвалила Рада Народних Міністрів. VI. Заступництво Голови Директорії. 26.-Коли Голова Директорії не зможе виконувати свої обов'язків через хворість, від'їзд та з інших причин, то його часово з ухвали Державної Народньої Ради заступає Голова Державної Народньої Ради який виконання своїх обов'язків та той час покладає на Заступника Голови Д.Н.Р. ПРИМІТКА: До скликання Д.Н.Р. зазначене в §26 заступництво Голови Директорії, з ухвали Ради Народніх Міністрів, надається Голові Ради Народніх Міністрів, який виконання своїх обов'язків на той час покладає на заступника Голови Ради Народніх Міністрів. До Пана Голови Ради Народніх Міністрів Докладна записка. Зогляду на можливе тимчасове поширення праці Міністер- ством Преси, яка виявляється: 1) у виданню бюлетенів (конфіден- ціяльних) для внутрішньої інформації і 2) у виданню газети-бюле- теня для інформації селянства і козаків, виникає потреба в збіль- шенню як штату Міністерства так і відлучення потрібних коштів на операційні видатки. Зараз працюють такі Урядовці, залешені після скорочення штатів по Закону з 26/2 1920 року а саме: I) Директор Департаменту ІВАНЕНКО Евген 2) Головний Бухгалтер ЛИТВИН Василь 3) Начальник Відділу закордонної Преси МУХИН Михайло 4) " " Загального ГЕРМАН Григорий 5) Бухгалтер КАРВАН Іван 6) Старший Рахівник ТАТАРСЬКИЙ Василь 7) Референт польської мови ПОХОНСЬКИЙ Іван 8) Редактор Телеграм КРОХМАЛЮК Гнат 9) Уряд. II. ранг. ПАНЬКІВ Теодор, /друкарчик/ Отже такого складу Урядовців для провадження наміченої праці не вистачає. Через те на Комісію по організації урядової інформації в складі: 1) Уповноваженого Головою Ради Народніх Мініс- трів по реорганізації М-ва Преси і утворення інформаційного Управління керуючого Управління Мистецтва й Культури П. ЗАЙЦЕВА 2) Представника М-ва Преси Директора Департаменту П. ІВАНЕНКА 3) Головного Бухгалтера і тимчасово Завідуючого Канцелярією М-ва П. ЛИТВИНА 4) Начальника Відділу закордонної преси П. МУХИ- НА, було знайдено потрібне тимчасово збільшити штат М-ва на та- ких осіб: 1) Редактора Бюлетенів для селянства й козаків ....... I 2) Референтів Преси і урядових звідомлень ............ 2 3) Репортерів .............................................. 2 4) Референтів популізаторів ............................... 2 5) Випускаючих (Коректор) ................................ I 6) Секретар Редакції Бюлетенів ........................... I 7) Друкарщиків …………………………………………2 8) Шапірографіст ………………………………………I ЕКСПЕДИЦІЯ 9) Експедитор ………………………………………… I 10) Прийомщик ………………………………………… I 11) Сортіровщик ……………………………………… I 12) Заготовщик ………………………………………… I 13) Кур'єрів-Експедиторів ……………………………5 Разом з тим виникає потреба відповідно збільшити канцелярський апарат на: 14) Діловод ………………………………………… I 15) Урядовців І.раз ………………………………… 2 16) Екзекутор і Скарбник ……………………………I 17) Кур'єр ………………………………………… I Разом …………………………………………26 осіб Зогляду на це маємо за честь прохати дати відповідну згоду на зазначене тимчасове збільшення штатів Уповноважений по реорганізації Міністерства Преси Представник Міністерства Директор Департаменту: ………………………………29 червня 1920 року. ПОЛІТИЧНА ЗАПИСКА. до законопроекту "Про Верховне тимчасове Управління та порядок Законодавства в Українській Народній Республіці." Постановою своєю затвердженою 2 Липня 1920 року, Рада Народних Міністрів доручила Особливій Комісії під головуванням П. Міністра Внутрішніх Справ розробити тимчасовий закон про конституцію У.Н.Р. взявши за основу законопроект, який уже був розглянутий Р.Н.М., але не здобув остаточної санкції. Для виконання накладеного на комісію завдання в цій частини затрачено 10 засідань, рахунки і засідання підкомісії, яку було виделано для переведення підготовчої роботи. Як заступник Голови Комісії маю за честь подати на розгляд Ради Народних Міністрів перероблення Комісією законопроект про Верховне тимчасове Управління та порядок законодавства в Українській народньої Республіки. Сміни які поробили комісія проекту, що з постанови Ради Народних Міністрів взяти за основу, торкулися де яких загальних питань, крім того було зроблено багато дрібних поправок особливо в редакційному відношенні. Основна мета законопроекту полягає в тому, щоби точно закреслити безсуперечними правничими нормами визначити "Верховне тимчасове Управління та порядок законодавства" яке складалося в процесі безперервної боротьби за самостійну Україну. Конечність такого твердого правничого ґрунту очевидно для всіх, а тому і не буде довго спинятися над ним а приду до суті законопроекту. Істнуючі зараз Верховне Управління та порядок законодавства тимчасові. Верховне управління з огляду на обставини складається лише з Голови Директорії та Ради Народних Міністрів, а тому закон передбачає при першої можливості при повороті на терени України утворити тимчасовий законодавчий орган. Перед Парламент, або Державну Народну Владу. /законопроект про це установлено уже закінчується розробкою в тій же самій комісії і не забаром буде доложений Ради Народних Міністрів /.Вся ця робота наближає нас до утворення повної конституції яка визначала би основи Державно-Політичного і соціального устрою Української Народної Республіки, про що говорить в декларативному уступі законопроекту . Тим самим ми одверто інформуємо населення про дійсний стан річей і наміри Уряду. Цим декларативним вступом комісія замінила загальні статті переданого їй законопроекта. В першому розділі подаваемого законопроекта "Верховна Влада" /ст.І/ вичерпуюче і конкретно в'ясовано той Державний порядок ,який маємо в сучасній мент, який буде розвинуто після скликання Предпарламенту а тому уникнуто абстрактного визначення Верховної Влади . В другому розділі " Директорія У.Н.Р." / ст. 2 / перераховані функції директорії в особі Голови Директорії . Зміни пороблені лише в деталях і загалом подавать змість попереднього законопроекта. Зазначені функції директорії необхідні і перерахованні вичерпуюче . Додавати, або скорочувати немає чого. В третім розділі " Рада Народних Міністрів " / ст. 4/3 / комісія викинула статті,що говорять про Кабінет Міністрів ,вважаючи ,що при тепершнім стані річей поділ на Кабінет і Ради Міністрів був би не зовсім доцільним ,та й само життя останнього часу не викликало до життя Кабінету хоч закон про нього істнує. В решті статтів комісія зробила низку редакційних і стилістичних поправок. В четвертому розділі " Законодавство в Українській Народньої Республіці " / ст. 9-18 / зроблено найбільше змін . В подаваемому проекті зроблено не тілько багато редакційних поправок ,але й сама постановка питання набрала нагляднішого і конкретнішого вигляду. З окрема звернула комісія особливу увагу на затвердження і оголошення нових законів та їх збереження . Статті / 9-18/ що складають розділ IV уявляють собою мінімум необхідних по цьому питанню основних постанов,що своїм змістом цілком відповідають дійсній потребі державного життя в нашім політичним оточенню . В розділі п'ятому " Про Верховне киницьова Управлінняхихирядних керування озброєнними силами У.Н.Р. /ст. 19-25 / де які зміни зроблені по до форми викладу і по суті складу " Вищої Військової Ради" . Всі ці зміни зробленні комісією в присутності П. Військового Міністра за його згодою і по його вказівками. функції які в цьому розділі по-переднім пойектом покладались на Голову Ради Народних Міністрів, новим проектом покладається на Раду Народних Міністрів в цілому. Розділу VI "Заступництво Голови Директорії"/ст.26/зовсім не бу- до в переданому до переробки проектові.Він внесений з ініціативи комісії яка не могла погодитися з тим,щоби такий важливий мент в державному життю молодої і ще не устальної республіки не був виз- начений основним законом. Розділ попереднього законопроекту про те,що всі закони,які не відповідатимуть нововиданому законові касуються,цілком усунено,піс- ля з"ясування правниками,що постанова,яка формулована цим розділом сама собою зрозуміла і не вимогає того,щоби обов"язково бути заз- наченою в законі. Постанови комісія приймала значною більшістю і лише по двом ар- тикулам /№2 /задавлені окремі думки,які і будуть мною оголошені при постатейному читанні закону,який матиму честь докласти Раді На- родних Міністрів,але раніш ніж перейти до зачитання законопроекту повинен довести до відома Ради Народних Міністрів ще про одну по- станову комісії,яка має самостійне значиння а саме:спинившись над завданням,які поставлені перед нею /виробка закону про Верховне тим часове Управління та порядок Законодавства в Українській Народній Республіці і перед парламент/ комісія одноголосно визнала необхідним занятися розробкою повної конституції Української Народньої Респуб- ліки,а тому зверталася до Ради Народних Міністрів з проханням,або закласти нову комісію,або доручити цей же самій комісії занятися розробкою законопроекту про повну конституцію Української Народньої Республіки і тим закінчити ту велечезної ваги роботу,по визначенню сталих основних правил норм молодої Республіки.Матеріали для цього є.Потреба відчувається гостра.Бажання працювати у всіх велике.Необ- хідна тільки постанова,за якою я і звертаюсь до Ради Народних Мі- ністрів. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Ю: Липня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПОСВІДЧУЮ: Т.в.о. Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н ПРО ТИМЧАСОВЕ ВЕРХОВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА ПОРЯДОК ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ. До часу, коли матиме чинність в Українській Народній Республіці поза Конституція, що визначить Державний Устрій у всіх частинах Державної діяльності та спиратиметься на послідовне і всеобщее зужиткування засад Народнього суверенітету, себто, що вся Верховна Влада безпосередньо походить від народа і виявляється через Парламент, скликаний на підставі загального, рівного, таємного, безпосереднього і пропорціонального виборчого права, без ріжниці пола, національності і віроїсповідання, видатися цей закон, що визначає тимчасове Верховне Управління та порядок Законодавства в У.Н.Р. I. Верховна Влада 1.-Верховна Влада У.Н.Р. тимчасово організується шляхом вищезазначеного розмежування та коордінування вищих Державних функцій по між Директорією, в особі її Голови, Радою Народніх Міністрів і Державною Народньою Радою. Склад, порядок скликання та обсяг прав Державної Народньої Ради визначає окремий закон. II. Директорія У.Н.Р. 2.-Директорія У.Н.Р. в особі Голови Директорії іменем У.Н.Р. а/затверджує ухвалені Державною Народньою Радою закони: б/затверджує ухвалені Радою Народних Міністрів призначен- ня та звільнення, в/затверджує ухвалені Державною Народньою Радою умови з іншими Державами, г/видає на пропозицію Ради Народних Міністрів акти амні- стії та помилування. д/репрезентує Українську Народню Республіку перед іншими Державами за відповідальністью Голови Ради Народних Міні- стрів е/покликає Голову Ради Народних Міністрів та затверджує членів Ради Народних Міністрів. ж/має право законодавчої ініціативи з/Директорія має окремий цивільний лист, що ухвалюється законодавчим шляхом. III. Рада Народних Міністрів 4.-Голова Ради Народних Міністрів формує Раду Народ- них Міністрів, в склад якої входять всі Міністри або ке- руючі Міністерствами, та Державний Секретарь, останній з правом дорадчого голосу. 5.-Справи, що відносяться до Міністерства, представники яких не присутні на засіданні Ради Народних Міністрів не можуть вирішуватись в тому засіданню Р.Н.М. 6.-Державний Контролір, кандидатура якого ухвалюється Радою Народних Міністрів і затверджується Головою Дирек- торії не входить в склад Ради Народних Міністрів, але зап- рошуюється на всі засідання Р.Н.М. в яких розглядається питання зв'язане з інтересами скарбу, з правом дорадчого голосу і протесту. 7.-В обсягу діяльності окремого Міністерства і належ- них до нього відомств тільки відповідний Міністр чи Ке- руючий Міністерством має право в порядку управління вида- вати розпорядження, вказівки та інструкції укладати часові умови і вирішати всі справи Міністерства за своєю осо- бистою відповідальністю перед Р.Н.М. 8.-Рада Народних Міністрів за діяльність Уряду відповідає перед Державною Народньою Радою. IV. Законодавство в Українській Народній Республіці. 9.-Українська Народня Республіка управляється на точній основі законів у відповідний спосіб виданих. 10.-Законопроекти відповідних Міністерств по ухвалі їх Радою Народних Міністрів подаються на розгляд Державної На- родньої Ради через її Президію. 11.-Внесені в Державну Народню Раду законопроекти або ух- валюються нею самою,або передаються нею на остаточне розвя- зання Ради Народних Міністрів. 12.-Проекти законів ухвалених Д.Н.Р. або Радою Народних Міністрів /згідно ст.II/ за належними підписами подаються че- рез Державну Канцелярію на затвердження Голови Директорії У.Н.Р. 13.-Подані на затвердження Голови Директорії У.Н.Р.поста- нови Державної Народньої Ради на протязі 7 діб,або затвер- джуються Головою Директорії,або повертаються до Державної Канцелярії незатвердженними. Незатверджені постанови Д.Н.Р.подаються Головою Ради Народ- них Міністрів до Державної Народньої Ради на поновий розгляд. Постанова ухвалена нею в тій же самій редакції набирає оста- точно силу закона. 14.-Законопроекти ухвалені Державною Народньою Радою,або Радою Народних Міністрів /§II/i затверджені Головою Дирек- торії У.Н.Р. оголошуються у Вістнику Державних Законів за підписом Голови Ради Народних Міністрів,відповідного Міністра та Державного Секретаря. 15.-Після оголошення закону в "В.Д.З." закон набирає обо- в'язуючої для всіх сили в терміну,що зазначено в самому зако- ні,а як що такий термін в законі не зазначено,то здня одер- жання на місцях примірника В.Д.З. де закон надруковано.В са- мому законі може бути зазначено що він до оголошення пере- водиться в життя або по телеграфу, або через посланців. 16.-Ухвалені закони оголошуються Державним Секретарем і ним же зберігаються. 17.-Коли Державна Народня Рада не функціонує Рада Народ- них Міністрів в необхідних випадках може ухвалювати постано- ви, що вимагають для свого видання законодавчого шляху, ці постанови після затвердження Головою Директорії, та оголошен- ня звичайним порядком, набирають силу закона /15, 16 ст./. Такі постанови поступають поза чергою на перше чергове за- сідання Державної Народньої Ради для затвердження. В випадку незатвердження таких постанов Д.Н.Р. вони тра- тять обовязуючу силу після оголошення про це на загальних підставах /ст.15/. 18.-До скликання Державної Народньої Ради всі права і обов"язки її покладаються на Раду Народних Міністрів. У. Про Верховне Керування озброєними силами У.Н.Р. 19.-Верховне Керування озброєними силами У.Н.Р. належить Голові Директорії, як Головному Отаманові і виконується вик- лючно через Військового Міністра, Начальника Генерального Штабу, та Генерал-Інспектора Військ У.Н.Р. За всі військову справу Військовий Міністр відповідає пе- ред Радою Народних Міністрів і перед Державною Народньою ра- дою. Всі акти Верховного Керування озброєними силами У.Н.Р. набирають сили лише після контрасигнатури їх Військовим Мі- ністром. 20.-Під час війни для командування Дієвою армією У.Н.Р. призначається Головним Отаманом по пропозиції Голови Ради Народних Міністрів і по ухвалі Радою Народних Міністрів, Ко- мандуючий Дієвою Армією. 21.-Начальник Генерального Штабу та Генерал-Інспектор військ призначається Головним Отаманом з пропозиції Голови Ради Народних Міністрів з кандидатів обраних вищею Військовою Радою і ухвалених Р.Н.М.Звільнення їх провадиться в такому ж порядку. 22.-На посади Командуючих Дівізіями,Корпусами,групами і на посади інших осіб перших 4-х класів відповідне Начальство пропонує Військовому Міністру кандидатів. Військовий Міністр про намічення ним кандидата докладає Раді Народних Міністрів.Ухвалена нею кандидатура подається на затвердження Головного Отамана. 23.-Для попереднього розгляду законопроектів і остаточного розв'язання в мехах закону адміністраційно-організаційних та господарчих питань по справах озброєних сил Республіки, а також для коордінації діяльності Військового Міністра, Начальника Генерального Штабу та Генерал-Інспектора Військ утворюється Вища Військова Рада. 24.-В склад Вищої Військової Ради входять: Військовий Міністр, Начальник Генерального Штабу, Генерал-Інспектор, три Міністри, делеговані від Ради Народних Міністрів, чотире члена з призначення, в тому числі і Голова Вищої Військової Ради і в справах фінансово-господарчих Державний Контролір з правом дорадчого голосу. Примітка.Під час війни в засіданнях Вищої Військової Ради бере участь з правом дійсного голосу Командуючий армією, або його представник в вищих військових посад. 25.-Голову Вищої Військової Ради і членів з призначення затверджує на один рік Головний Отаман з кандидатів, що їх спільно намітили:Військовий Міністр, Начальник Генерального Штабу і Генерал-Інспектор Військ та ухвалила Рада Народних Міністрів. VI. Заступництво Голови Директорії. 26.-Коли Голова Директорії не зможе виконувати своїх обов'язків через хворість, від'їзд та з інших причин, то його часово з ухвали Державної Народньої Ради заступає Голова Державної Народньої Ради, якій виконання своїх обов'язків на той час по- кладає на Заступника Голови Д.Н.Р. ПРИМІТКА: До скликання Д.Н.Р. зазначено в §26 заступництво Голови Директорії, з ухвали Ради Народних Міністрів, надається Голові Ради Народних Міністрів, який виконання своїх обов'язків на той час покладає на заступника Голови Ради Народних Міністрів. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ О С Т І В Н А Д У М К А. Представника Міністерства Праці д-ра Стєпана М І Ш-С з приводу ст.18.законопроекту про темчасове верховне управління та порядок законодавства У.Н.Р.;прийнятої на пілярних засідані .комісії дня І-го Серпня 1920 р. як осьбну ст.18.4 голосами при 8 голосуючих. Представник Міністерства Праці має за честь заявити,що вважає ст.18.законопроекту непотрібною, для порядку законодавства У.Н.Р. і самої форми правління небезпечною і тої причини вносить що-би іізаконопроекту цілком вичеркнуто. П О С Т И В И . 1/Ст. 17.Законопроєкту в формі ясній і определаній регулірує функції законодавчої діяльності в часі,коли Державна Народна Рада не функціонує і вказує на орган,що-ті функцій має виконувати.Законопроект справді не вичисляє причин,що спиняють правильне функціонування Державної Народної Вищенелення (х будь-якого керуючого ізайвання) Ради,але це робить тому,що Причини ці можуть бути слідуючи:Державна Народна Рада не скликана,перервала свої засідання приміром по причині фепій,евакуацій і т. д.або в кунці Державна Народна Рада розвязана. Інтерпретува ти "не функціонує"тільки до того часу,коли зібрана Д. Народня Рада невиконує з яких небудь причин своїх прав і обовязків не відповідає як технічному понятю самого слова так і духови самого проекту,бо цілею того ж посліднього є усунути аномальний стан і застій в законодавстві,коли Державна Народна Рада не зібрана,причим рівнодушне є причина,що цей аномальний стан викликала.Ст.18. в формі принятій комісією стоїть в суперечності зі ст. 17.законопроекту. II.Законодавча функція в У.Н.Р. по мисли ст. 10. і 11.законопроєкту на- лежить виключно Державній Народній Радії то з прерогативами в ст.13. уст.За значеннями.Законодавча діяльність Ради Народних Міністрів є ви- нятком від загального правила і має на ціли забезпечити державну/рф перед перервою і застоем в законодавстві в момент коли Державна На- родна рада не виконує своїх законодавчих обовязків а заходить конечна потреба нагайного видання нового закона.Однак і в тім випадку контроль Державної Народної Ради є забезпечений /ст.17.уст.2./.Коли приняти постанову, що всі права і обовязки Державної Народної Ради переходять в часі не функціоновання тої-ж послідньої на Раду Народних Міністрів з прерогативами,що їх в ст.13.уст.2.зазначенó,тоді Рада Народних Ми- ністрів в виконуючого органу спляючого законодавчі функції тільки вин нятково,перетворюється в абсолютну нічим не обмежену владу з правами суверена-- чого один річ очевидна не має на ціли законопроект. важніший противиться основам державного устрою і законам У.Н.Р. У всіх конституційних державах світа містяться в конституціях статті, які ставлять преділ, це є границя законодавчої діяльності Ради Міністрів /приміром:87.ст.осн.росс.зак. і§14.осн.зак.б.астр.держави./. Закони У.Н.Р. до цього часу не передбачають такого обмеження.Коли ст. 18, законопроекту стане обов'язуючою нормою, то очевидна річ при узгляд- ненні ст. 13,уст.2., буде грозити небезпека для цілого законодавства У.Н.Р. і цілого державного устрою. Приміром:Рада Народних Міністрів переводить закон по мислі ст.17. і 13, уст.2.,силою якого зноситься Директорію, переміняється республіканську форму правління на монархичну, обтяжуються державний скарб зі шкодою для держави,відступаєся частина території або і цілу територію чужій держави. Українськом Народові, як властивому суверенові лишиться тоді тільки шлях революції для охорони своїх прав і незалежності. ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА до законопроекту про підвищення кар за державні службові злочини та за злочини яких передбачено артикулами 294 частина І, 296 частина І, 298 і 303 "Уложення о Наказаниях". Останній час, між іншим, звертає на себе увагу значне збільшення службових злочинів. Без сумніву, це явище стало наслідком різних обставин і умов державного та громадського життя на Вкраїні, під впливом яких українські урядовці по частини здеревалізувались, забули про свій службовий долг і обов'язки і на перший план поставили свою особисту користь та здійснення своїх особистих бажань і домагань. Сприяло цьому найбільше те, що через умови нашого життя службові злочини могли залишатися не тільки безкарними, але й цілком невідомими, а коли б за них і було покарано, то не дуже суворе кара, яку встановлено істинним законом, не могла застрахати в тих випадках, якщо насідіння злочину дуже корисні для винного в ньому; наприклад, злочин двоє винному декілька мільйонів гривень, а загрожує за це два чи три роки арештанських відділів або тюрми. Для успіху боротьби проти таких злочинців доцільно, аби державна влада насамперед підвищила кару за всі ті службові злочини, які утворюються наумисно для досягнення криміналної або якоїсь особистої цілі, як для винних в них урядовців так і за співучасть в них з боку приватних осіб. Такими злочинами являються розстрата або призначення довіренного по службі майна /арт. 354 ч.3п.2, 358 і 359 "Улож.о Нак.", підроблення /подлоги/по слуг 61 /арт.362, 363 ч., 364 ч.2/, неправосуддя /арт.366,367, 368 і 371/, хабарництво та здирство /арт.373 ч.1, 378,379 ч.2, 380 381, 382/, злочини межових урядовців /арт.438, 439, 440/, наумисне допомога збігу арештанта /арт.452 ч.2/, наумисні зміни кар, призначених присудом буду /арт.457 ч.2, 458 ч.2 і 3/, злочини урядовців кріпостних справ і нотарів /арт.460, 461 ч.2, 463ч.2/, де які спеціальні злочини скарбників /арт.476 ч.2, 479 ч.2, 480 ч.2, 481/, злочини урядовців при складанні підрядів і постач/арт. 485, 492 ч.2 і 3, 493 ч.3, 495, 497 ч.2, 500/, і делкі злочини архітекторів /арт.1068 ч.2, 1069 ч.3, 1071/, делкі спеціальні зло чини урядовців відомства Шляхів /арт.1080, 1089/, деякі пору- шення Статуту поштового/арт.1098, 1099, IIII ч.3, IIIII/, деякі порушення постанов про кредит /арт.II63, II54, II55, II56 ч.2/. злочини маклерів ,біржових аукціоністів і діснашорів /арт.1300 1301ч.2, I3II ч.2, I3I9 ч.2, I3I9 ч.2, I333 ч.2, I343 ч.2/, під- роблення в актах про стан /Акт. 1441, 1444 частина 2/. З зазначених злочинів,злочини урядовців межових,кріпосних справ, нотаріїв,скарбників,при складанні підрядів і постач.архітекторів, по відомству шляхів і т.и.взагалі прирівнюються до розтрат,прив- ласнень дорученого майна,підроблень,хабарництва та здирства.Най- вищою карою за всі названівані злочини,за винятком предбачених арт.362 ч.2.,367 ч.4.,378 ч.2. і 458 ч.3 "Улож. о Нак.",встановлено арештанські відділи на різні терміни,за предбачені ж 362 ч.2., 367 ч.4.,378 ч.2 і 458 ч.3 арт.встановлено віддання на каторгу до 8 і 10 років.Слід зазначити,що,як показує досвід,ці останні зло- чини майже не утворюються.Виходячи з цього і маючи на увазі,що на Вкраїні немає ніякої висилки на каторгу,відбувають в окремих тюрмах,з особливим режимом і особливими примусовими роботами,що відання на каторгу сполучено з позбавленням усіх прав стєну,схи, визнати,що державна влада і повинна видати закон,на підставі ко- рого Суд міг би,в залежності від різних обставин справи /арт.14! "Улож.Нак."/карети за такі злочини позбавленням усіх прав сте- ну та віданням на каторгу від 4-х до 12 років по 4,5,6 або 7ст артикулу 19 "Улож о Нак.".Така кара,безсумніву, в багатьох випа- ках цілком відповідале б мірі провини засудженого,а з другого бою взагалі страшала би нахільну до зловживань частину урядов- ців.Далі,виходячи з того,що мотор таких злочинців являється по- ліпнити через злочин своє матеріальне становище,що останнє доси забезпечується державою і що взагалі в такими домаганнями урядо ців потрібно боротись належними засобами,необхідно визнати,що д цільний засобом боротьби буде,коли закон встановить,аби річі яких набуто винним через такий злочин,підлягали конфіскації ко користь держави,а на випадок не-розшукання цих річей стягалось би Судом з ваних на прибуток скарбу вартість їх.В зв'язку з цим повинно припинити чинність ч.3 арт. 373 та ч.3 арт.378 "Улож. о Нак." про відсилку грошей, одержаних хабарником або здирником до установ громадського піклування. Не підлягає сумніву, що до такої конфіскації річей та стягання вартості їх на користь держави можливо засуджувати винного лише в тому разі, якщо ці річі по закону не підлягають поверненню укривдженому від того злочину. З дуже тісному зв'язку з алечинами, зазначеними в арт. 362 "Уложення о Наказаніях", по суті своїй, стоять алечини, зазначені в арт. 294 ч.I. 296 ч.I і 298 "Улож. о Нак."-підроблення різних паперів і печаток від імені різних державних інституцій,-і в арт. 303 "Улож.о Нак." -кредит, знищення або пошкодження в помешканні державної інституції різних паперів і річей, які переховуються в цій інституції. Лише за злочин, передбачений 298 арт."Улож.о Нак.", встановлено категоргу до 10 років, за всі ж інші зазначенних алечинів найвищою карою являється арештанські відділи. З огляду на вищеозначений тісний зв'язок цих злочинів і зміст їх необхідно і за них, які однаково кодливо відбуваються на інтересах держави, встановити можливість для винного такої ж карі, як і за алечини, передбачені 362 арт."Улож.Онак.". Розтрата або привласнення дорученого майна, а також підроблення різних паперів, яких не передбачено 294 арт."Улож о Нак.", для винних в них приватних особ пребачається арт.1681, 1677-1679, 1690-1694 "Улож. о Нак." і ці артикули не встановлюють карі категоргою. Тому, як що в подібних службових злочинах бере участь і приватна особа, то хоч за такий службовий злочин і буде встановлена категорга але по силі 117, 118, 119 і послідуючих арт."Улож. о Нак." ні винного в цих злочинах урядовця, ні співучасника його приватної особи не можливо покарати категою, бо, вирішуючи ступень і міру карі для винних в співучасти в тому чи іншому злочині. Суд повинен брати за отправну міру карі яку побудь одну з встановлених законом за цей злочин кар, рднакову для всіх співучасників. Встановлювати за алечини, передбачені 1681, 1677-1679, 1690-1694 арт."Улож.о Нак". також і категоу, взагалі не слід бо підвищення встановленої за них карі -арештанськіх відділів -не відповідало би змісту цих злочинів, суб"ектам, об"єктам і можливим обставинам їх. Тому, аби можливо було співучасників в таких службових злочинах-приватних особ-карати каторгою на такі ж терміни, як і винних в них урядовців, потрібно надати це право Суду настолітнім законом. Крім того, цілком логично і по суті справедливо буде, коли на таких співучасників поширити таку ж конфіскацію речей і стягнення вартості їх, які проектуються в цьому законопроекті. Про конфіскацію речей і про стягання вартості їх повинно бути зазначено в присуді на підставі 776 арт. Стат. Кари. Суд. Поступ. З огляду на спішний характер цього закону слід надати йому чинність по телеграфу. Все вищенаведене послужило основою для складеного законопроекту про підвищення кар за де-які службові злочини, а також за злочини, яких передбачено арт. 294 ч. І, 296 ч. І, 298 та 303 "Улож. о Нак.". КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЮСТИЦІЇ ТОВАРИШ МІНІСТРА За Начальника Присконсультського Виділу "5" жовтня 1920 року. м. Тарнів. пальних посадах в мент делопроування їх усіх Републіки, захо- вуються їх попередні посади. 10. Члени Ради Республіки одержують розповідь вадоволення за поса- ду повірмі, що його винаналить бена Рада Республіки. 11. Особи депутатів недоторканні. 12. Делеговані Члени Ради Республіки здійснюють свої права і вико- нують свої обов'язки лише володіючи і відряджуються на свою діяль- ність в Раді Республіки тільки перед Ратом Республіки, за за- гальні кориглідні зміни Членів Ради Республіки відповідають у порядку, який встановлюється Ганом Радою озреними законами. 13. Порядок проходження законопроектів та ведення справ в Раді Ре- публіки встановлюється ре лідставі конституційних норм, зазначених у охоронні законах та регуляміні, що їх створить Рада Республіки до видання визначення вище законів Раде Республіки перегляду в своїй діяльності відповідними постановами і таючих законів. 14. На випадок невзводження законопроекту для зміни порядку, законодавча постаром Рьоми днів повинен прийняти до Голови Ради Народних Міністрів, а наведенням інститутів незатвордження. Розова Ради Народних Міністрів, постаром дельших своїми днів викликає невзводжений законопроект Голова Ради Республіки, який "ставить його на денний порядок навдикового засідання Ради Республіки. Рада Республіки, або бере на увагу зазначені мотиви що до потреби винні в законопроекті і передає його до відповідної Комісії для дальшого обговорення, або законопроект приймає нав- во в цілому без змін кваліфікованою більшостю 2/3 голосів. Пояснити в цей спосіб законопроект Голова Ради Республіки над- силає Голові Ради Народних Міністрів для оголошення його в бітнику державних законів. 15. Назорови в Засіданні Ради Республіки між нами тим, якщо в ухвали самой Ради, яка встановлює порядок законодавства на чат перера- зві видані в цьому порядку закони поступають по за чергою на перше Засідання Ради Республіки для ухвали; а разі неухвалення закони ці траплятъ своїм "цлю. 16. Рада республіки оголошується не пізніше трьом днів в менту на- буття чи їхній ельпопом. 17. Цеши Засідання Ради Республіки може відбуватися лише в разі при- сутності в ньому не менш як двох третин зазначеної в цьому ж законі загальної кількості депутатів. 18. Навором для дальших засідання з'єдновлюється в кількості не- менш як половина цілого числа депутатів Ради Республіки. 19. Рада Народних Міністрів, або окремі Міністри, що їм Рада респу- ки виготовлять недовіру, уступають в зраду. 20. Закон цей до оголошення перевести в книги по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЛЕВИЦЬКИЙ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ - АЛІКОВ-БЫКА. З оригіналом відно: Г.в.о. директора Департаменту Законодавчих Чрав Державної Канцелярії ТРОЩКИЙ Начальник Відділу підпис/ Оператор 8тг Оришкевич Директор Департаменту Загальних справ М.П. Затверджую: 9 січня 1921 р. УКАЗИ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про уряд Республіки. 1. Закон неповністю відміняти на чужій території держави, паспортну Раду втілює в законом 12-го листопада 1920 р. /бізняк зо дван Законів 1920 р., випуск 2, ч. 2/, на за державній Повелител тва Української Народної Республіки по всіх межах території Республіки утворюється Рада Республіки, яка тимчасово виконує обов'язок народної влади, якому належить повнота влади. 2. Організація держави і постійна конституція, зміни за законом 1-го законодавчого законодавства та права національних меншин в за- хист національно-територіальному організації держави, що повинен бути повнолюдською органом утворенням України. 3. Рада Республіки складається, врівно з 4-го закону о утво- ренні, постійних політичних партій і національно-бюджетних організацій України, по почали "вон діяльність до 2-го жовтня 1920 року. 4. Рада Республіки складається з 67 депутатів, при чому Українська народна партія делегати 2 постійних національно-республіканти 5. Самостійний Соціаліст - 9 - 6. Великі соціал-демократи - 4 соціаліст-федералісти - 5, Соціальна демократия - 7, Соціальн Революціонери - 7, Федераляти - 1, Хлібороби-демократи - 6 в радянські партії - 5. Потімки - 2 і Кінський - 1. Помадьно-політичні організації делегують: Об'єднана "сіль працювих залізниць - 4, Олімпія керування пост і телекомунікацій також самоврядування - 2-8. Укр. між координації - 4 і Куль ПРИ (ТКА): Представництво для вступу соціальної меншини Україні, які стоять на почві утвердження України буде зазначено окремим законом. Кожна з заявленого, а 2-го листопада закону виборчих курій сама виз- нає "по 15 і порядок обрання запитань по "всіх куріях", а також законність, які незмінно обов'язки у разі потреби. ПРИНЦИП: Представництво від самоврядування повинна діяти по працювих територіальному, при чому 2 представ- ники делеговано від повновереного звід ліворуч республіки та "теплової України. 6. Державна незалежність Ради Республіки проводиться на основі працювих Мандату Комісії, яка набирає чинності в ухвали поза Ради Республіки. 7. Кожен з громадян може вдіти "все активні виборчі права лише по одній республікансько-політичній організації. 8. По дію місцевих членів скликання Ради Республіки переводиться посередньо в уряд, який засновується на "захист" їх делегатів і центром роботи за членом Ради Республіки, по необхідності на державних та муніц. С П И С О Принципів ухвалених Комісією для підкомісій. 9 Серпня 1920р. У Х В А Л И Д І: І/В основу законопроекта положить комбінірований принцип: вибор-ний, делегування і іменовання /6 гол./ за суто-виборче право 2 гол. за чисте іменовання І гол.) 2/Члени Ради вибираються на один рік /5 гол./ 3/Сесії бувають чергові та надзвичайні. 4/Термін сесій повинно бути зазначено в законі; з тим що коли в назначений термін сесії Рада не встигне закінчити роботи, то се-сія по постанові Ради продовжується. 10 Серпня 1920 р. У Х В А Л И Д І: І/Центр ваги надати делегованню /за 4 гол., проти 5/- /за центр ваги виборчому елементу 3 гол./ 2/50% од населення і 50% од організацій, які мають: кртінні 15% і нижче 85%. 3/З 200 членів. 4/Коли буде обрано І/З частки членів з галів 1 кількості. 5/Нзорумом рахувати 2/3 /45 чол./ 6/Обрати Голову заступника голови колсії Літвіцького та членів:Чикаленко та Красного. II Серпня 1920 р.У Х В А Л И Д І: Державна Народна Рада не вправи тораться: а/закона складеного в IV універсалі Пради. б/Закона про Державний Устрій та порядок законодавства в У.Н.Р. в/закона про предпарламент /Д.Н.Р./ а підставі якого вона істнує: До вибору 50% загальної кількості ченів Голові Директорії нале-жить право!...., але не абсолютно, при поновному розгляду незат-вердженого Головою Директорії закона /постанови/повинна бути кваліфікована більшість себ-то 2/3 голосів з кворума; по обранню 50% членів Ради наступає загальний порядок. Секретарь ЗАКОН Про Державну Народню Раду. I. Про Державну Народню Раду та її склад. 1. До складання постійного законодатного відомства — тобто належної законодатної влади У.Н.Р. до Державної Народньої Ради. Державна Народня рада складається зі 161 членів, яких закликано в склад Ради Голова Директорії У.Н.Р. Взімаючи висловлення політичних, громадських, професійних та наукових організацій, в кількості від кожнієї, як це зазначено в окремому додатковому до цього статуту. 3. Списки всіх закликаних до Д.Н.Р. членів оголошуються до загального відома в № В.Д.З. або в другому урядовому органі. У випадках виходу якого-небудь члена Ради із складу її через зречення мандату, смерть, звільнене місце повинне бути заміщене шляхом в § 4 цього закону передбаченому. II. Про особисті права членів Д.Н.Р. 5. Члени Д.Н.Ра поглядають і міркування свої, які висловлюються при виконанні обов'язків їх стану, відповідають лише перед Д.Н.Р., а не за даним скликанням Д.Н.Р. з підстави відкриття постійного законодатного та/або постанова про порушення проти члена Д.Н. Р. карного переслідування не може бути ухвалено без попереднього дозволу Ради. Так само член Д.Н.Р. не може бути волі або омовлення без попередньої ухвали Д.Н.Р. випадків коли затримання його відбувається в мнет виконання злочину. У цих випадках про виконання повинно негайно бути подане до розслідування відома Д.Н.Р. На жадання Гади можуть бути члени Д.Н.Р. звільнені на всілякі умови, але не повинні бути звільнені від закладу в армію та флоту і не потребують відпусток від своїх установ для участі в праці Д.Н.Р. За членами Гади на весь час перебування їх в цій стани ховуються позорні їх повинності. 8. Всім членам Д.Н.Р. встановлюється додання платня в дві тисячі гривень і крім того недорога кожного місяця до місяця засідання Гади береться на кошти держави. При платні зав- начення і вище членом Д.Н.Р. за працю в Комісіях, або по дорученню Ради, видаватися додаткова платня в розмірі, який встановить Д.Н.Р. III. Про порядок скликання, про сесії, про заслання та президію Д.Н.Р. 9. Д.Н.Р. скликається Головою Ради Народних Міністрів рачинно призначення наказом Голови Дикорпії, згідно постанови Ради Народних Міністрів. 10. У випадку нескликання Д.Н.Р. в означених Радою Народних Міністрів рачинці Голова Директорії, повідомляє Ролова Ради Народних Міністрів членів Д.Н.Р., що перше засідання Д.Н.Р. відбулося в озілку Гад Народних Міністрів в день означених Радою Народних Міністрів. II. Перше засідання Д.Н.Р. відкриває Голова Директорії У.Н.Р. або Голова Ради Народних Міністрів, який покличе на старшого війська члена Д.Н.Р. до перезвоєння вибору Президії Д.Н.Р. 12. Державна Народня Гада вибирає зі своєго складу Голову Ради товаришів Голови та секретарів. Голова та його товариші, та секретарі становлять Презідію Д.Н.Р. Вони виконують свої обов'язки аж до вибору нової Презідії в наступній сесії Д.П.Р. ІЗ.Д.Н.Р. встановлює своїми властивими постановами тривалість сесії. IV Про справи якими видано Д.Н.Р. 14. До зідання належить: а/обговорення всіх проектів законів, що поступають до Д.Н.Р. від Ради Народних Міністрів б/розроблення законодавчих питань які виникнуть з властної ініціативи Д.П.Р. в/обговорення прибуткового видаткового бюджету Республіки та всіх інших ассігнувань з Державної Скарбниці, г/розгляд справ про затягнення позичок та інших Державних забов'язань. д/Контроль діяльності Уряду шляхом 1/інтерпеляції, 2/запитань 3/ призначення скремих парламентарних ,анкетних, або слідчих е/ позгляда відчиту Державного Контролю по виконанню бюджету попередніх років,а також всіх ассігнувань з Державної Скарбниці, и/розгляд і ратифікація міжнародних умов , в/оголошення війни і заключення миру. 15. До розгляду Ради Народних Міністрів проекти законів постанов які містять в собі обмін або зміну існуючих законів або виданих нових, мають внесені відповідними інституціями до Презідії Д.Н.Р. /одноразово з передачою їх до Державної Канцелярії./ 16. Д.Н.Р. належить право попередити Голову Ради Народних Міністрів в тижневий термін про бажання розгляду Д.Н.Р. поступивших до неї згідно § 15 проектів. Після цього упередження ці проекти не можуть брати законної сили іншим шляхом як через ухвалу Д.Н.Р. 17. Рада Народних Міністрів має право в часі коли Д.Н.Р. нафункціонує ухвалювати постанови роспорядження з силою закону в нерайних справах/за під- писом всіх членів Ради Народних Міністрів та Голови Ди- ректорії/ В падку незатвердження останнього роспорядження Д.Н.Р. вон таритить обов, яккову силу з днем ухвали Д.Н.Р. в цій справі. У. Про порядок ведення справ Д.Н.Р. 18. Для попереднього розгляду законопроекту і інших справ які поступають до Д.Н.Ри остання має право утворювати зі своїх складу комісії. 19. Міністри, або визначені ними представники Уряду мають право брати участь в нарадах Д.Н.Р. і письмовляти по- зачергово. 20. Д.Н.Р. може закадати присутності Голови Ради Народ- них Міністрів або інших членів Уряду на нарадах Ради, або її Комісій. 21. Законодавчі питання, які виникають з власної ініціатив Ради Повідомлень ii в листовий формі за підписом не менше 10 членів Ради. 22. Проекти законів, як ті, що виникають з власної іні- ціативи Ради §21. так і ті, що поступають в Раду згір- но 0354/06/08/11/15 і 16 по обговоренню їх Радою згідно постанови ii, або відхиляться, або направляються до розроблення в Комісії і передаються Повідомлень Ради на затвердження Директорам У.Н.Р. Інтерн-Ліції Уряду в цілому або окремим Міністром ставляться в лист- товий формі за підписом не менше як 7 членів Д.Н.Р. 23. Заяви про порушення питань, які вказані в §20 пере- даються Презідією Ради // оголошуються в засіданні їх ухвали передаються Раді На- родних Міністрів. 24. Рада Народних Міністрів дає свої пояснення, що до інт. опеляцій та звітень, які її поставлені через відповідного Міністра або особу на те уповноважену в тих- невий термін. Засідання Д.Н.Р. відбуваються коли на них присутні не менше як третина членів Ради закликаних на дану сесію. Д.Н.Р. рішає звичайною більшістю голосів присутніх членів всі справи за винятком слідуючого: 1. про зміну цього закону/про Д.Н.Р./ 2. тимчасового закону про Державний Устрій та порядок їх законодавства, від 3. про зміну Директорії, про заміну У.Н.Р. від.. 4. закон Центральної Ради про 8-го год. робітничий день. Для важкості постанов про зміну цих законів необхідна ухвала більшістю 2/3 присутніх членів Д.Н.Р. VI. Про прилюдність Засідань Д.Н.Р. 29. Засідання Д.Н.Р. є прилюдні. 30. Особи, які складають і розповсюджують добросовістні повідомлення про те що діяльність в засіданню Ради не підлягають за це відповідальності. 31. Засідання Ради можуть бути і не прилюдні як постанови самої Ради Д.Н.Р. так розпорядження її Презідії по вимозі Уряду. 32. В засіданнях Комісій Ради сторонні особи не допускаються з постанови більшості комісії можуть бути закликанів засідан- нях Ради комісії з правом порядчого голосу фаховці. VII. Про внутрішній устрій Д.Н.Р. 33. Внутрішній устрій та порядок праці Д.Н.Р. зазначається ре- гультимінс, які складаються Радою відповідно цьому закону До ухвали Радою свого регулярину має силу тимчасовий регулямин який ухваленою Ради Народних Міністрів. 34. В випадках порушення порядку членом Ради він може бути усунен з цього засідання, або і позбавленим не де якій час права брати участь в засіданнях Ради. 35. Член Д.Н.Р. може бути усуненним з засідання лише поста- новою загального зібрання Ради або комісії по належності позбавленим же права на де якій строк участь в засіданнях п може бути не інакше як по постанові загального Ради 2-3-х голосів присутніх членів. 36. Закон цей ввести в життя по телеграфу. 24. За згодою Голови Д.Н.Р. може кожний член Ради звертатися з устним запитом, відповідь члена уряду на такий запит не викликає дебатів Д.Н.Р. ЗАКОН ПРО ДЕРЖАВНУ НАРОДНУ РАДУ. Укр Нар.Р I. Про Державну Нараду та її склад. о скидання постійного законодавчого органа Української Народньої Республіки, законодавча влада У.Н.Р. належить Державній Нараді Ради. 2. Державна Народня Рада є тимчасовий законодавчий орган, членів якого заховують свої уповноваження до скидання постійного законодавчого органа, але не довше як на один рік. Якщо через рік не скиданню Д.Н.Р. не буде можливим скидати постійного законодавчого органу, то для продовження законодавчої роботи призначаються нові вибори членів д.Н.Р. на таких же умовах, що до першому ік уповноважень. 3. Державна Народня Рада складається з 200 членів, в цього числа 100 осіб обираються населенням, 80 осіб делегують політичні організації і 70 осіб делегують громадські організації та наукові і громадські установи. Порядок виборів представників від населення і розподіл числа представників від політичних організацій, громадських та наукових установ, визначається особливим законом. 4. Список своїх обраних і делегованих до Д.Н.Р. членів оголошується до загального відома в урядовому часопису. 5. Члени Державної Ради є представниками (багато) громадян Української держави. Раз відкритого члена Державної Ради не можна відмовляти. В його діяльності в Державній Раді не можна користуватися ніякими інструкціями. 6: Мандат члена Державної Ради пориває тільки в наслідок його смерті, унеможливлення мандату через державну раду, добровільного зложення мандату, або утрати виборчого права. Про пов'язання мандату Голова Державної Ради негайно повідомляє листовим Міністра Внутрішніх Справ, а цей до 14 днів по одержанню повідомлення оголошує в урядових часописах наказ про доповнення вибору. Внутрішньою і зовнішньою урядовою мовою і мовою нарад Державної Ради є виключно тільки мова українська. Міністр Внутрішніх Справ в день утворення Державної Ради передає їй всі виборчі акти разом з внесеними протестами. II. Особистості права членів Держ.Н.Р. 9. (Впорядки) членам Державної Народньої Ради вручає Міністр Внутрішніх Справ окреме посвідчення, що уповноважує їх до доступу до Державної Ради. 10. Член Державної Народньої Ради користується всіма своїми правами і виконує всі свої обов'язки тільки особисто. За свою діяльність в Д.Н.Р. відповідає він тільки перед самою Державною Радою. Члени Д.Н.Р. від хвилі (Коли і Вістин- ку державних законів повинен був наказ Роя ложа директорії про скликання Д.Н.Р.) до арт. 67. Члена Державної Ради, що в своїй промові або в залів в Державній Раді нарушив права приватної особи, може украйдженний потягнути до карно-судової відповідальності. На той випадок судова влада має одержати дозвіл Державної Ради по пункті постанови арт. 66. хвилі, коли скінчатьсоя ікні уповноваження не включаччи і перерви між сесіями не підлягають переслідуванню, а ні карно-су- довому, а ні карно-адміністраційному, а ні арешту без згоди Д.Н.Р., за винятком скон- лення на горячим чином. В тім останнім разі належить про це доповісти негайно Голові Д.Н.Р. і просити дозволу на дальнішій арешт або дальне карно-судове слідство. На надання Д.Н.Р. арешт мусить бути негайно висесний і карно-судове слідство що до члена Д.Н.Р. припиняємо. В випадку перерви між сесіями повише право виконує Голова Державної Ради. 12. Члени Д.НР. звільняються от залику в армію та флот і не потрібують відпусток від своїх установ для участі в праці Д.Н.Р. За членами Ради на звесь час перебуван- ня їх в цій стамі заховуються попередні їх посади на державні і муніципальній службі. 13. Члени Д.Н.Р. за порядки і міркування викловлені при виконанні своїх обов'язків в засіданнях Д.Н.Р. відповідають лише пе- ред Д.Н.Р. 14. Члени Д.Н.Р. на ізвих і таляких засідан- нях Палат Д.Н.Р. і в предпарламентських комісіях користуються правом цілком сво- бідно висловлювати свої думки, робити впе- ски, вносити запрося росповідати про одер- жанні відомості і т.м. Нікому переслідуванню а ні особам,а ні властям до Д.Н.Р. неналежними вони з приводу цього не підлягають,а ні в спосіб приватного обвинувачення,а ні в спосіб обвинувачення публічного) Як що Голова,або його заступник під час засідання добачить непристойність в поведінці члена Д.Н.Р. в допущених в сло- вах,вчинках і местах,які зачіпають честь, або самої Д.Н.Р.,або установ,або громадя- нина то віддає винного дісціплінарній ка- рі,врідно зрегуляміном Д.Н.Р. Покараний в такий спосіб член Д.Н.Р. не може бути покараний за ціж вчинки по скінченню його уновноважень. (Приватні особи,організації та устано- ви,що вбачать в промові члена Д.Н.Р.обра- зу чести,можуть звертатися до Д.Н.Р.,че- рез її голову,з проханням вияснити спра- ву та взяття бевчестя.) 15. Член Державної Народньої Ради не може купувати а ні арендувати державнів роботи/або до- ра або приймати державні роботи/або до- достави,не може рівно одержати ніякої державної концесії. 16. Член Державної Народньої Ради одер- жує в часі правління сесій добові в сумі 2,000 гривень день і зворот дороги від свого місце замешкання до місця осідку Державної Ради. Користується він безплатно Державни- ми залізницями і Державними пароплавами Голова Державної Ради одержує добові в сумі 4.000 гривень день а всі його заступники по 3.000 гривень денно. Міністр Внутрішніх Справ дорогою скре- мого роспорядку зазначить високість і спо- сіб обчисловання звороту коштів дороги для членів Д.Н.Р. Крім платні зазначеної вище членам Д.Н.Р. за працю по дорученням Д.Н.Р. видається додаткова плата в розмі- рі який встановить Д.Н.Р. 17. Міністри, або визначені ними представни ки уряду мають право брати участь в засі- даннях Д.Н.Р. і промовляти по за чергою. 18. За вродою Голови Державної Народньої Ради може кожний член Ради звертатися в устним запитом до присутнього в салі чле- на Уряду. Відповідь члена Уряду на такий запит не викликає дебатів Д.Н.Р. III. Порядок скликання сесії та Презідії Д.Н.Р. 19. Перша сесія Д.Н.Р. скликається Головою Директорії У.Н.Р. тоді, коли буде обрано чи делеговано одна третина всього числа членів Д.Н.Р. Скликана сесія роспочинає свою роботу коли на місце зібрання се- сії прибуде /45 осіб/з числа вибраних чи делегованих. 20. Сесій Д.Н.Р. росподіляються на черго- ві і надзвичайні. Чергові сесії здіраються два рази в рік одна 15 Травня і друга 1 Листопаду о 12 год. дня. Про місце засідання сесії оголошується в офіціальному органі за снед алиярд 000 із он киницүлөвэ -арю мород мәрді пішімтүй етейнім -оға і атоллоны «таравас қыдарондо сом ичоред кітмол үторона линияконгво бір іонерензәс інтапл мірд.Т.Н.Д мінекр внд маннерцод он ендрп ма.Т.И.Д манелу ойна -Імвор я питалл эпонтадод кытеварда.Т.Н.Д .9.Н.Д атломатон иня ід кинятодеці имки імеренке еба,ядроінім .71 -голе я атолру қырд саври етая удрүк ви ,сөлдер лә он итакломеда і .9.Н.Д кинвар юлидорей юанилморд ивокол модоча аб .81 а контатравас қыр нәлу имиком еком мд'с -екр екло я олозитүзри од мотиме кнатоқ дият-ен үнірү эмме едіжөндій үдвоғ ви .9.Н.Д лігвәд оламике он тинзе .III ідідәсії ат ійою кинакыю модароң .9.Н.Д ослот контеважко .9.Н.Д ніос емрелі онефсе эдүк иком,ідеғ'.Т.Н.У ліцетледід якор олоаса виктәсэ видо сизготелед кр өлияпесод ніос емжерю .9.Н.Д айкеш -ео кинардіс енрій ан иком үребор оноа хинарбни акопр э\діос дэ\ вдүфарл ію .хазасотелед кр -олдер яв коатмилдоюоод.9.Н.Д ніосс .03 ,иньернекен і ік а немә енд қаатнарівс ійою лисорд үдепотокл І күрд і анахт ді андо мір ійосс инанадіос эдом оцп.апр.дол ОІ о ае інелро умонакіпіро я коатоушкого Ан қаға өлмек түзедоры або чолма ши кимә, Т.Н.Д, мәйинске ,або з бинике! Рес дамет, камунард в обези сө ер ушындағы ділмакерди, өтеш кі, абс чолми Зекери Виль візатарс перед Карима бо - Кокан. Грибо овто идели! Мәнекхид Д.Н.Д Оварс с тазыборадинь беге мт- вици 3 еуэ, артикул 94. Державна Рада ухвалює зазнане в присутності найменше половини всіх її дійсних членів, двома третинами голосів присутніх членів може поставити Голову держави в стан обваловання за головну зраду, свідомо порушивши основних державних законів, або за тяжкі злочини. На цей випадок Голова держави мусить негайно звертатися від того щоб дальше виконувати свої урядові справи і обов'язки аж до часу коли Найвищий Нарадник буде порішить цю справу: В разі увільняння від вини (і кара) вертає Голова держави негайно до своїх урядових прав і обов'язків. Голова держави не відповідає перед звичайними карними судами. артикул 96. Державна Рада ухвалює, що зазнане в спосіб означений в арт. 94, може поставити Раду Міністрів або поєднаних міністрів в стан обва- ловання за головну зраду, хабарництво, порушення основних державних законів і то свідомо чином або занехаллям, або через грубе недбальство. За прочі звичайні злочини і переступнства карного закону відпо- відає міністри перед звичайними карним судом. аранжі III. Рада-міністрів-акому вже-спільно постановою арт. 107. Міністри і перучі відповідством державні секретарі & відповідальні органами Ради / арт. 97/ кожен з своїх крузі ліквачи , за сгідаєст з основними державними законами і цимак законою всіх урядових о - тів Голова держави, власних урядових актів, якщі за законами сір справ в підопинях ім галузь адміністрації. Аром цього Рада Військово-відповідає соціарно перед державним Радом за загальним напрям політики позактеньових.- два тижні до початку сесії.Чергові сесії продовжуються два місяці. Цей термін може бути продовжений або в постанови Д.Н.Р. більшістью 2/3 голосів її членів, або з вимоги Голови Директорії або з вимоги Ради Народних Міністрів. Надзвичайні сесії скликаються Головою Директорії, або з власної ініціативи, або по вимозу Р.Н.М., або Презідії Д.Н.Р. Надзвичайна сесія Д.Н.Р. розглядає тільки ті питання, що зазначені в офіціальному оголошенню про скликання надзвичайної сесії. Після розгляду цих справ сесія закривається. 21. Перше засідання Д.Н.Р. отримує Голова Директорії, або з його доручення Голова Ради Народних Міністрів, відчитуючи на кав про скликання Д.Н.Р. і покликаючи до тимчасового проваду найстаршого віком члена Д.Н.Р. 22. Державна Народна Рада вибирає з поміж себе Голову та відповідне число його заступників і секретарів, всі вони творять Презідію Д.Н.Р. і виконують свої обов'язки як до вибору нової президії. 23. Д.Н.Р. можна розв"язати тільки тоді, коли буде вибраний перший Державний Сойм Української Народньої Республіки. Тим самим наказом що розв"язується Д.Н.Р. скликається рівночасно перший по- датковий Державний Сойм на першу його сесію. Переда вищій раді зроблення Д.Н.Р. Союз Українських Народних Рад Того органу У.Н.Р не може бути требати більшості голосів за виняткових місць IV. Про компетенцію Державної Народньої Ради 24. До компетенції Державної Народньої Ра- ди за виплатком справ:про самостійність У.Н. закона про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Д.Н.Р. і закона про Предпарламент Д.Н.Р./на підставі якого вона істнує/належить: а/обговорення воїх проектів законів, що поступають до Д.Н.Р. від Ролови Директорії або Ради Народних Міністрів. б/розроблення законопроектних питань, які виникнуть в власної ініціативи Д.Н.Р. в/обговорення (прибутково-видаткового) бюд- жету Республіки за всіх /міжних/ асігнувань з Державної Скарбниці,Обрахунок державних при- бутків і видатків повинен бути внесений не пізніще другої сесії. г/розгляд справ про (закончення) позички та інших Державних зобов"язань. д/Контроль діяльності уряду шляхом 1/ін- терпеляції,2/запитвань,3/призначения окремих парламентарних анкетних, або слідчих комісій. е/Розгляд відчиту Державного Контролю по виконанню бюджету попередніх років,а також всіх асігнувань з Державної Скарбниці. ж/розгляд і ствердження міжнародних умов, з/обговорення війни і заключення миру. 25. Тільки Державна Рада має право означу- вати валюту, ухвалювати емісію Державних кредитових білетів/та державних облігацій порядком визначеним в окремім законі. 26. Контроль над цілістю Державної фінансо- вої господарки виконує Державна Рада за по- мочи Найвищої Контрольної Комісії, що скла- дається з Голови, його заступника і 12 чле- нів що їх вибрала Державна Народня Рада на протяг одного року. Члени Найвищої Контрольної Комісії в своїй діяльності користаються з належністю судді, виконують нагляд над державними дебта- ми та складають щорічно Державній Раді окремі звіти зі звинуваченням всіх державних розход- дів і приходів/, а фондів, що ними завідує держава та в загального фінансового станови- ща держави. Члени Найвищої Контрольної Комісії му- сять мати насправді виборче право до Держав- ної Ради, не можуть однак бути її членами, а ні займати іншого державного становища; складають моні присягу судді в руки Голови Державної Ради. Тільки Державна Рада має право відклика- ти і змінити членів Найвищої Контрольної Комісії та сприй її урядування. Окремий за- кон визначить круг діяльності Найвищої Кон- трольної Комісії. 27. На засіданні Д.Н.Р. Голова Ради Міністрів, або інші члени Уряду, мусять явитися в наз- начений час на засідання ради та її коміт- сії де і повинні бути вислухані нерайво. Міністри, або визначені ними представники Уряду мають право брати участь в засіданнях Д.Н.Р. і промовляти поза чергою. 28. Державна Народня Рада має право прийма- ти петиції від громадян У.Н.Р. приватних і державно зареєстрованих товариств, коопе- ративів та корпорацій з публічно правовим характером. Д.Н.Р. окремою ухвалою може не- редати петиції відповідним міністрам і на- дати від них положень що до справ, до яких відносяться петиції. Міністри мусять дати жадані пояснення, або їх відмовити з подан- нями причин. 29. Державна Рада для наиліпшого проводен- ня своєї роботи, утворивши зі своїх членів різні комісії може також установити окре- му комісію зі своїх членів, що б власнити і устаткувати спірні факти певної справи. Може надати цій комісії право взявати свідків і знавців (член-як- свідки) свої зізнання перед комісією, або ж знавці свої пояснення на письмі, абo устно перед комісією і мати право переслухувати свідків і знавців. під прикладом послугову- ннясь відповідними постановами судового поступовання. 30. На випадок смерті Голови Директорії йо- по добровільного перехчасного уступлення, умисною або тяжкої фізичної недуги, що їй не можна виділити, Державна Рада проступає негайно до вибору нового Голови Директорії. Державна Рада постановляє сама чи за- ходить кандидат умислової, або тяжкої фізич- ної недуги Голови Директорії що їй не може не вилічити. Вибрання буде той хто одержить безглад- ну більшість голосів причому голосування обмовується таємно. Коли ні один з кандидатів не одержав абсолютної безгладної більшості, приступається негай- но до віснійшого вибору між тими двома кандидатами що при першому голосуванні од- 31. Державна Рада сини рішає про важність, запропонованих вчорів на підставі окре- мого внесенння своєї мандатної комісії. Член Державної Ради, що його кандидат опро- тестовано, виконує права і обов'язки до хви- лі, коли Державна Рада ухвалить неважність його вибору. V. Про порядок ведення справ Д.Н.Р. 32. Ухвали Державної Ради западають звичай- но більшістю голосів присутніх членів. 33. Ухвали через Державну Раду законопро- ект відсилає Голова Державної Ради Голові Ради Міністрів, а цей до 3 днів Голові Ди- ректорії до ствердження протягом 7 днів. Стверджений через Голову Держави зако- нопроект вертає винов до Голови Ради Н.М. для оголошення через Державну Канцелярію в Біствику Державних Законів і підписом Голови Держави і відповідного міністра або відповідних міністрів чи цілої Ради Міністрів. і поведенням Верховної Секретаря Перед початком тексту закону належить зазначити, що ухвалила його Державна Рада відповідно до постановами відповідних артикулів. 34. На випадок відмови ствердженння законопроекту через Голову Держави, Голова Держави має протягом 7 днів звернути законопроект Голові Ради Народних Міністрів з поясненням наведенням причин, чому його не стверджено. Голова Ради Міністрів протягом дальших 3 днів відсилає нестверджений законопроект Голові Д.Н.Р., що ставить його на дневному порядку найближчого засідання Д.Н.Р. Д.Н.Р. (або депутат) або приймає уваги Голови Директорії, що до потреби змін в законопроекті тоді відсилає його до відповідної комісії для дальшого правильного практикування або приймає законове в цілості без змін 2/3 голосів, присутніх в цьому засіданні членів Д.Н.Р. Прийнятий спосіб законопроект Голова Державної Народньої Ради відсилає Голові Ради Народних Міністрів з метою негайного оголошення його в Вістнику Державних Законів. 35. Законодавчі питання які виникають в власної ініціативи членів Державної Народньої Ради подаються до президії її в листовий формі за підписом не менше 10 членів Ради. 36. Всі законопроекти що поступають в Раду по обговоренню їх або відхиляються немає або направляються до розроблення комісії. 37. Інтерпеляції до уряду подаються в листовній формі, за підписом 10 членів Д.Н.Р. і передаються до її предсідії, для докладу в засіданню Ради та в випадках їх ухвали передаються Раді Народнік Міністрів. 38. На вносенну інтерпеляцію до уряду може відповісти нерадно, або заповісти відповідь на означений термін, або в рошті відмовити в відповідній мотиванні залаз. Державна Народня Рада на окреме внесення може ухвалити однинення дискусії над відповідью Міністра на внесений інтерпеляцій. Може воно на окреме внесення ухвалити, чи вважає відповідь Міністра задовольнюючою й приймає її до підома, чи ні, або ухвалити це переходить над нею до дальших чергових справ з наведенням мотивів або без їх наведення. 39. Засідання Д.Н.Р. відбуваються коли на них присутні не менш як третина членів Ради закликанки на дану сесію. VI. Про прилюдність засідань Д.Н.Р. 40. Засідання Державної Ради є прилюдні, засідання Державної Ради можуть бути виконані на жадання Голови Державної Ради, членів, дрібних представників громадськості, або найменше 10 членів Державної Ради на підставі окремої ухвали, що западає по опущенню через публіку салі нарад. 41. Не можна нікого потягати до відповідаль- ності за спровадження в публічного засідан- ня Державної Народньої Ради що є гридо в правдор. 42. В засіданнях комісій Ради сторонні осо- би не допускаються;гридно з постанови біль- шості комісії можуть бути закликані в засі- даннях Ради комісії в правом дорадчого ро- лосу фаховці. VII. Про внутрішній устрій Д.Н.Р. 43. Внутрішній устрій та розпорядок праці Д.Н.Р. зазначаються регуляміном, який скла- дається Радою відповідно цьому закону. Вироблений Д.Н.Р. регулямін стає обов'яз вучим після оголошення його в "В.Д.З.", і для своєї важності не потрібувате затвердження через Голову Директорії. До ухвали Радою свого регуляміну має си- лу тимчасовий регулямін який ухвалено Радою Народних Міністрів. 44. В випадку порушення порядку членом Ради (постановою Д.Н.Р.) він може бути усунений з цього засідання, або і позбавлений на який час права брати участь в засіданнях Ради. Член Д.Н.Р. може бути усунений з засідан- ня лише постановою загального зібрання Ра- ди, або комісії по належності. 46. Цей закон (до оголошення) введеться в чин- ність по телеграфу. ЗАКОН про Державну Народню Раду У.Н.Р. I. Про Державну Народню Раду та її склад. 1. До складання вестібюльного законодательного тіла У.Н.Р. надляється вводити влада з.П.Р. до Державної Народ- ної Ради. 2. Державна Народня Рада складається з 161 членів яких законною в склад Ради Голова Директорії У.Н.Р. згідно внесеними політичних , громадських , професійних та нау- кових організацій, в кількостях від кожного, як це завна часом в окремому до цього статуту додатку. 3. Списки всіх закликаних до У.Н.Р. членів оголошуються до загального увідома в К' або другому урядовому орг- ганові. 4. В випадках виходу якого-небудь члена Ради із її скла- ду через срочення мандату , смерть звільнене місце можливо бути заміщено шляхом в § 2 -му цього закону передбаченому. II. Про особисті права членів Д.Н.Р. 5. Члени Д.Н.Р. за зоглядні експ міскування , які впливає лють при виконанні обов'язків їх стану , відвідають леше перед Д.Н.Р. 6. Від дня офіційного оголошення списків закликаних членів Д.Н.Р.- до дня Д.Н.Р. з приходу відкритт коєт-ноге, законодательного тіла / ф І / нестакови. про порушення протя члена Д.Н.Р. жарного короліду- вання не може бути ухвалено без попереднього дозво- лу Ради. Так само член Д.Н.Р.. не може бути всід збо обмеження. без попередньої ухвали Д.Н.Р. вищадківськи ветримання його від- будеться в мент екземпляра владику. В цих випадках про викорення членів можливо бути до відома Д.Н.Р. На згадання Реди маєть член Д.П.-еквіціонний на коло. Члени Д.Н.Р.е звільняють від заклику в армію та флоту , не потребують відпусток від своїх уставов для участі в засіданні Д.Н.Р. За членами Ради на весь час перебування їх в цій статті захищуються непородні їх месця. 8. Бейм членам Д.Н.Р. встановлюється щоденна платня в дві тисячі гривень і крім того недорог кожного члена до місце засідання Ради береться на кошти Держави. Крім платні залишаються вища членам Ради за працю в комісіях, що на держучих Ради, якість ть додаткове пла- ття в розмірі, який встановить Д.Н.Р. III. Про порядок скликання , аре засідань, що засідань та месецій Д.Н.Р. 9. Д.Н.Р. скликається Головою Ради. Нагодніх Міністрів розміщують визначення календарем Голови Директорії, якідко месецьових Рада Міністрів. 10. З викладу засідання Д.Н.Р. в означенні Ради Нар. Міністрів розміщують Головою Директорії, панідешньо Рада Ради Нар. Міністрів членам Д.Н.Р. що несуть за- засідання Д.Н.Р. відбудеться в осидку "ради Нар. міністрів в яких сесцереня Ради Нар. Міністрів. 11. Питання засідань Д.Н.Р. викриває Голова Директорії У.Н.Р. або Голова Ради Нагодних Міністрів, котрия не- млика палатерсього віком члена Д.Н.Р. до передачем складу Навсідії Д.Н.Р. 12. ...ар. Нар. Ради оббирає зі свого складу Голову Ради, Татермінів Голови та Секретарів. 13... Година то мого Техарші та Секретарі встановлять розсідці Д.Н.Р. Вони кинкууть свої обов'язки на де- хабсу колег Провідні з наказуванням сесій Д.Н.Р. 13. Д.Н.Р. встановлює звільне пленарне постонення тяжкості сесії IV. Про справи діяльності Д.Н.Р. 14. До відділень Д.Н.Р. належить: а/ обговорення всіх законопроектів, що матеріються до Д.Н.Р., або до Кабінету або Ради Народних Міністрів. б/ розглядання узгоджених актів, які виникають з власної ініціативи Д.Н.Р. в/ обговорення присутнього-експедиторського бюджету Ради Уб ліки та всіх інших діркувань з державної Скарбниці. г/ розгляд справ про з торгівельних магазинах та інших приватних об'єктах, д/ постачання Діяльності Ради шляхом 1/ інтервенцій, 2/ закриття, 3/ призначення орендних елементарних, експедиторських, або слідчих комісій. е/ розгляд відміну державного контролю за виконанням по бюджету певережніх регії, а також всіх квіткувань в Державній Скарбниці, ж/ розгляд і реєстрація міжнародних угод з оголошенням від нуля і експедиції наряду. 15. За розгляду в Кабінеті, ще Раді Народних Міністрів всі проектні закони, якетеренки які мають бути засоби або зміну істнуючих або введення нових законів мають бути певені відповідними інституціями до Президії Д.Н.Р. /одночасно у передачі їх до державного направлення/. 16. Д.Н.Р. належить право перевередять Голови Ради Міністрів в тимчасові терміни при бажанні розгляду Д.Н.Р. в поступивших до неї згідно § 15 проектів.Після цього управління ці проекти та наступні мають бути законними закони, іншими шляхом, як через урядову Д.Н.Р. 17. Рада Народних Міністрів має право в часи коли Д.Н.Р. не- функціонує ухвалювати постанови розпорядження з силової закону в нагальних справах /за підля нави всіх членів Ради Народних Міністрів та Голови Директорії/ Такі розпорядження Ради Нар.Міністрів мають вводити на користь засідань заступників Д.Н.Р. на п'ятьма днях. В шкоду незатверджених дотепершого розпоряджень Д.Н.Р. має третятися обов'язково згідно з цим ухваленням, а також виконувати всі інші вказівки. Про порядок ведення справи Д.Н.Р. 18. Для незавершеного розгляду законопроекту і інших справ, які нестудають до Д.Н.Р. заставляється на першому засіданні від свого складу Комісії. 19. Міністр, що виконує чини представницькими Уряду мають робити справи участь в порядку Д.Н.Р. і звичайно підписувати всі документи. 20. Д.Н.Р. може ухвалити присутність Голови Ради Нар. Міністрів або кихось членів Уряду на засіданнях Ради, якщо їм виконуватимуться. 21. Розпорядженнями виконуються незаконно в елекції інші члени Ради передають членам Ради Президії ІТ у листових формах, які відповідають не менше 10 членів Ради. 22. Повнота законів, які сі на виконання та письмове звернення до цілого Ради § 21 і так і ті що нестудають в Господарському §§ 14,15,16 по обговоренню їх Радою вгідно заставляється ІТ", або відхиляються, або наказуються до перероблення і копій і передаються Президієм Ради на затвердження Директорам У.Н.Р. 23. Інформації "Уряду в цілому або окремому Міністру ставлять у листових формах, які відповідають не менше 7 членів Д.Н.Р. 24. За сходом Голови Д.Н.Р. може робити члени Ради на засіданнях і усних листах, відповідають члена Уряду на такий заміт не меншого дебатів Д.Н.Р. 25. Заяви щодо порушень актів, які вказали в § 23 передаються Президії і зголошуються в засіданні Ради 26. Рада Всеросійських «Комітетів» дає свої волення, щодо інтервенції та захисту, які її поставляють через відповідного Міністра або особу на те уповноважену в тижневий термін. 27. Засідання Д.Н.Р. відбуваються коли на їх присутні не менш як третина членів Ради, закликаних на дану сесію. 28. Д.Н.Р. річне звичайно більшість голосів кренут- них членів неї справи на винятки слідуючого: 1/ про зміну цього закону /про Д.Н.Р./ 2/ тимчасового межану про зернення Устрил та додаток економічності від 3/ про зміну Директорії про замли У.Н.Р. від... 4/ вибори Центральної Ради про 8 годин робочий день . Для захисту постанов про зміну цих за- канів необхідна ухвала більшість 2/3 присутніх членів Д.Н.Р. VI. про прилюдність засідань Д.Н.Р. 29. Засідання Д.Н.Р. будуть прилюдні. 30 Особы, які складають в розпорядку доброчесності невідомлення про те, що діяльність в засіданню Ради, не мілягають за це відповідальністю. 31. Засідання єм можуть бути і не прилюдними, як на постанові самі Ради Д.Н.Р. так розпорядженням Президії на земні Уряду. 32. В засіданнях Комісій Ради, сторонні особи не дозволяються врідно в постановах Сільського гомісії можуть бути закликані в засідання комісій з правом доряд- чого голосу фаховці. VII. Про внутрішнє Устрил Д.Н.Р. 33: Внутрішній Устрій та розпорядок кращі Д.Н.Р. за значенням регуліннем, яке складаються Радою від навідно цьому закону. До ухвали Радою свого регуляміну має вилу тимчасові, регуламін якаї ухвален Рада. Народних "імістрів . 34. В випадках порушень порядку членом Ради він може бу- ти усунен з цього засідання ,або і невбавленим на де- жкій час можна брати участь в засіданнях Ради. 35. Член Д.Н.Р.може бути усунений в засіданні лише носа новом загального вібрання Ради або Комісії по належності; невбавленим не права на де якій строк брати участь в зас- сідання може бути не інше як по постанові загального вібрання "аде 2/3 голосів присутніх членів. 36. Пер пакор маєтк в життя до телеграфу.- ЗАКОН про скликання Державної Народньої Ради У.Н.Р. I Тимчасово, до скликання постійного законодатного тіла установити Державну Народню Раду на підставах, які вказані в законі про Держав- ну Народню Раду. 2. Даєм відкриття діяльності Державної Народньої Ради призначити 16 червня 1920 року. 3 З загальної кількості членів Д.Н.Р. встановленої в статі 2 закону про Д.Н.Р. в карту чоргу закликають-ся до участі в праці д.Н.Р. 18 член згідно роспису зазначеному в додатку ч. 1 до цього закону. 4 На протязі двох тижнів з моменту об'єднання адміністрації Укр. 15 повітів Української території додатково закликаються до участі в праці в д.Н.Р. 49 членів згідно роспису зазначеному в додаткові ч. 2 до цього закону. 5. Це кількість 2 по об'єднанні одм.. Н.Р. 30 повітів Української території додатково закликаються до участі в праці решта членів згідно роспису зазначеному ч. 3 до цього закону. 6 Діяльність Державної Нар. Ради припиняється за тиждень до від- криття постійного законодатного тіла У.Н.Р. 7 Відкриття першого засідання Державної Нар. Радипокласти на Голову Ради Нар.Міністрів або його заступника. 8 Покласти на Міністра внутрішніх справ прийняття засобів для безвекчення Дер. Нар. Ради необхідними іменованими та виконання всієї підготовчої праці до в криття засідання ради. 9 Відпустка на видатки по дер. Нар. Ради окремих аверх рахункових кредитом а розпорядження Голови ради 10.000.000 карбованців 10 До обрання Голови Державної Нар. Ради передати в розпорядження Міністерства Внутрішніх справ 5 мільйонів карбованців. II З відзанням цього закону Росписуються Трудовий Конгрес. У.Н.Р. та всі його уланови. 12 Закон цей волости в життя по телеграфу .- ДОДАТОК до закону про Державну Народню Раду У.Н.Р. СПИСОК організацій, які мають нести свої представників до У.Н.Р. та кіль- кість останніх від колонки. А. Від рухи політичних організацій: Від Україн. с.-д.р.п……………………………19 " Україн. н-соц.рен………………………………20 " ер. с.-д.е.к."Бунт"……………………………3 " " " " Поралей-Цієн" ……………………………3 Об'єднані вар. соц. партії ……………………3 Сол. соціал. партії ……………………………6 Партії соц. федералістів ………………………9 Народної трудової Партії ………………………5 Трудової Партії …………………………………3 Еврейської Волко-Партай ………………………3 Евр. дем. сім. фрак. ……………………………3 Пар. Республік. партії …………………………6 Партії сом. самостійнів ………………………5 Союз хлібороб. демократ. ……………………4 Сіоніст. організ. на Україні…………………4 Евр. партії "Андус" ……………………………2 Ком. партії України ……………………………2 Україн. партії "Коротьбістія" ………………5 - - - - " Незалежників …………………………3 Російськ. партії о.-д.р. ………………………2 - - - - соц. рев. …………………………………2 Комуніст. демократ. партії ……………………2 Польської партії соціалістів …………………1 " Людової" польської партії …………………1 Польської партії "Кресовців" ………………1 В. Від неполітичних організацій. Від Україн. дер. Універ. у Києві ................... 1 " - " - " - у Кам'янці .................................. 1- Академії наук ............................................ 1 Спілки Нар. Освітян-дужань / Сенст. /Україн ................... 2 " - " - нійовських ...................................... 3 Центральних Кооперативи. Об'єднань /до званих міс якими вроді.................. 6 Профес. спілки заїзниччя............................... 2 Профес. спілк. роб. на цукроварах ...................... 1 Спілки поштових службачих ............................. 1 - учителів ........................................... 1 Всеукраїн. Ради Профес. Союзів......................... 2 " - Київської і Одеської Ради профес. Союзів по І-му ...................................... 3 Селянської спілки ..................................... 19 " Кровіття" ........................................... 2 Артило-Істодійського Братства ......................... 1 Разом .................................................. 161 член. ПРИМІТКА: На час, коли буде відновлена діяльність де-яких організацій, або зміниться місцевість , до якої перебувають мають заміняти: 1/ спілку земства тимчасово заступають Подільська, Волинська або Україн- ська іуб. Нар. Ради чи України, 2/ спілку міст тимчасово заступають міста: Кам'янець, Могилев, Винниця, Одеса і від їх згільняння / всеукраїнську Раду тимчасово заступають Кам'янецька, Могилівська та Винницька Ради Професійних Союзів в міру змільняння цих міст 4/ Цен- тральні Кооперативні об'єднання тимчасово заступають Подільські та Волинські об'єднання.- ДОЛАТОВ до закону про Державну Народну Раду У.Н.Р. СПИС організацій, які мають вести своїх представників до Д.Н.Р. та кіль-кість останніх від кожного А. Від групи політичних організацій: заг 14 26 34: Від України е.-д.р.………………………………………...19 10 5 4 " " Україн.соц.рев……………………………………….20 11 5 4 " " Евр. е.-д.р.и."Бунд"………………………………..3 2 1 - " " " " "ПОАЛЕ"-Цієк"…………………………………...3 2 1 - Об'єднан.евр.соц.партії…………………………….3 - 2 1 Сел. соц. партії………………………………………..6 4 1 1 Партії воє. федералістів……………………………...9 6 2 1 Передмострудової партії…………………………….5 2 2 1 Трудової партії………………………………………..3 2 2 1 Еврейської Фолькс-Партії…………………………..3 2 1 2 Евр. дем.сіон. фрак…………………………………...3 2 1 - Нар. Республік. партії………………………………..6 5 1 - Партії воє. самостійки……………………………..5 4 1 - Селян хлібороб. демократ…………………………..4 3 1 - Сім'єст. організ. на Україні………………………...4 3 1 - Евр. партії"Андус"……………………………………2 1 1 - Ком. партії на Україні………………………………..2 - 1 1 Українськ. партії "Боротьбістів"……………………5 - 3 2 -""-"-"-" "Незалежників"……………………………...2 - 1 1 Російськ. партіє д.р.………………………………….2 - 1 1 -""-"-"-" соц. рев.……………………………………..2 1 1 - Констит. дем. партії…………………………………...2 1 1 - Польської партії соціалістів………………………..1 - 1 - "Людовей" польської партії…………………………1 1 - - Польської партії "Красенція"………………………...1 1 - - 116 63 35 18 В. Від технічних організацій. Від України: Дер.Універ.у Києві………………… I – – I - " - " - у Кам'янці…………………………… I I – - Академії Наук……………………………………… I – I – Спілки Нар. Самоврядувань/Земств/ України.. 4 I I 2 - " - " - міських……………………………………… 2 I I - Центральних Кооперативні Об'єднань /по газам, згодом по вину/ Профес. звілка волітничанків…………………… 2 I – I Спілки проф.роб.цукроварних………………… 1 I - - Спілки костових службачих……………………… I - I - - " - учителів……………………………………… 1 - I - Всеукраїн.Ради Проф. Сорсів…………………… 2 – I I " " Кім'яньк. і Одеської Проф.Сорсів.. 2 – - 2 Селянської Спілки ……………………………… 19 9 5 5 - " - Просвіти ……………………………………… 2 I I - Керівно-Методичевого Братства………………… 1 I – - 45 18 14 13 Разом ………………………………………..[6]. млд.161 81 49 31 ПРИМІТКА: На чиє коло буде відновлена діяльність до-ляких організацій, або збільшена місцевість, де вони перебувають карту замінать: I/ спілку земства тимчасово заступають Подільська,Волинська або Українська Губ.Нар.Ради чи України, 2/ Спілку міст тимчасово заступають міста: Кам'янць,Могилів,Винниця,Одеса і їх звільнення.3/ Всеукраїнську Раду тимчасово заступають Кам'янцька,Могилівська та Винницька "рада Професійних Сорсів" в миру із звільнення цих міст. 4/ Центральні Кооперативні Об'єднання тимчасово заступають Подільські та Волинські Об'єднання.- ПРОЕКТ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ. ОСНОВНИЙ ДЕР-ЗАКОН ПРО УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ. 1. УКРАЇНСЬКА ДЕР-ЗАК. АРТИКУЛ 1. Українська держава є самостійною і впевні незалежною Державою з де- мократичним, парламентарним і республіканським устроєм і носить назву: Українська Народна Республіка. АРТИКУЛ 2. Територія українських земель є ефективним історичним, культурними і рос- подарськими інтересами, в'єднана цілою в часі ініційної великої револю- ції утворили у своєму складі державні органи, март право злучитися на засадах держави з Українською Народньою Республікою в один спільний державні організми, коли цього захоче іхне законодавче тіло. Основні основ- ни державні закон означають на чей випадок кур ділани спільної вла- ди законодавчої, виконуючої і судової. На цей випадок буде для всіх спіль- не право розмовляти. АРТИКУЛ 3. Зільні геополітичні частини Української держави, що виказують окремі господарські інтереси, одер ть нідею автономія в власних колишніх Сою- зах, до видаватима закони в справах місцевого значення, на землі. Осм Української держави вирішить сміттєві автономії і визначить кур ділан- ня краєвих болім. АРТИКУЛ 4. Громадяни Української держави мо на усталювати і звінити тільки основним державним законом. АРТИКУЛ 5. Органи Гербов Української держави в тринадцять золотої барви на синьо- му-тлі. Зелком - колосок пшениці. АРТИКУЛ 6. Державний уряд Української держави є бари синьо-бога. АРТИКУЛ 7. Союзною мовою української держави є мова українська. АРТИКУЛ 8. Всі державні установи і деякі службовники Української держави но- зить назву республікансько-утвореннях. Проте у всіх державних органах АРТИКУЛ 9. Повнота влади в Українській Державі належить до загалу її горожан, що виконує цю владу в царині законодатчі через державний Сойм, в царині виконавчій через Голову Держави і Раду Міністрів, в царині виміру справ- ведливості через незалежні суди. АРТИКУЛ 10. Органами Союм Української держави буде однопалатним чілом, що поро вибирається на підставі загального так для чоловіків, як і для жінок, різного , безпосереднього, таємного і пропорційного права голосування. II. ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА. АРТИКУЛ 11. Православна церков в границях Української держави є автономальна в патріархон в Києві на чолі. АРТИКУЛ 12. Окремий Державний закон означить загальні рами організації правосла- вої церкви в границях Української держави, застерігаючи її внутрішню ав- тономію та непорушучи канонічних постанов, означить її правне відношен на до держави. III. ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН. АРТИКУЛ 13. Всі горожане Української держави так чоловіки як і жінки без різни- ці віри, народності і походження є рівні перед правом. Сноситься всі родо- ві, станові, дворянські привилеї та всі родові і особисті дворянські ти- тули. Українському горожанинові не вільно прийняти заграничного дворя- ства, заграничного дворянського титулу, або заграничного ордера. АРТИКУЛ 14. Українське горожанство в хвилі утворення незалежної Української Держави мають: I/Всі особи українські і народності, що мешкають в границях Україн- ської Держави; 2/Всі особи інших народностей, що в дни 1 Липня 1914 р. стало наймен- ше від року мешкали в границях Української Держави і їх діти, при чому не рахуються за стало замешканих всі урядові і військові особи буржої Рос. ойвської Імперії, що не уродилися в границях Української Держави. АРТИКУЛ 15. АРТИКУЛ 15. Українське горожанство набувалося: 1/ через уродження з родичів, горожан Української Держави; 2/ відця через подружжя з горожанином Української Держави; буває горо- жанина Української Держави по смерті мужа, або по розподілі відзискує на- зад, на часе жадання Українське горожанство; 3/ через надання горожанства покликанок до цього державного владою. Особи бі української народності, що поселились в границях Української Дер-зьв, не можна звільняти надання українського горожанства. Окреємий закон точно означить, коли до набуття і утрати українського горожанства. АРТИКУЛ 16. Всі публічні уряди є рівно доступні для всіх горожан на усілях, озна- ченых в законі. АРТИКУЛ 17. Мінки в Українській Державі мають всі права цивільні, горожанські і полі- тичні нарівні з чудином і різні в нимобовязки супроти держави з винятком обов'язку мійськової служби. Замість цей закон може постановити для мінки окремий загальний обов'язок іншої служби в користь держави. АРТИКУЛ 18. Всі уважані державою релігійні визнання є супроти держави рівноправні і різноправні, мають право урядувати публічні набоженства, об'являти релігій- ні обряди і закладати релігійні товариства; в границях законів користуються са вони внутрішньою автономією. АРТИКУЛ 19. Члени релігійного визнання, що його досі не узяла держава, не мають пра- во публічних набоженств. В місцях звикнених можуть вони виконувати свої на- боженства і релігійні обряди, непротивні законові і публічній моралі. Уважання релігійного визнання, що його досі держава не визнавала, перехо- диться тільки дорогою окремого закону. АРТИКУЛ 20. Вільність сумління і віри забезпечується кожному. Не можна нікого змушувати до участі в релігійних чинностях, або обрядах. Забезпечується кожному вільність зміни релігійного визнання. АРТИКУЛ 21. З причини релігійних переконань не можна нікого позбавляти прав, що ни- ми користуються інші горожани. Ніхто однак з горожан не може ухилятися від сповнення публічних обов'язків в причині своїх релігійних переконань. Артикул 22. Вільностъ національнаго і культурнаго розвою для городки національ- них меньшостей забезпечується . Окреиий закон для національных меншостей означить точно їх права в школі і публічнім житті. Артикул 23. Не можна нікого позбавити власникового суду.Виняткові суди допускають- ся тільки в випадках,означених в законі,до його видано перед поповненням карнівного мину. Артикул 24. Вільність особиста городки забезпечується. Не можна нікого арештувати ані підати особистому трусові без розказу суду,в винятковом охоплення на горлнім зчанку і в випадках,що їх предба- час закон та в споліс,що його означає закон. Протягом слідуючих 48 годин надлежить арештованого відставити до суду, що наглядає за рішень про його дальню здержання в аренті в поданим причии, або пускає на волю. Артикул 25. Карне переслідування і вимір карн переводяться тільки на ці скави яке истнуючого закону. Визьна смерть,ранобна кара і видалення українського городжанника з границь Української Держави недопущені, Артикул 26. Власність є недоторканна.Вхід до мешкання органів влади,домашній трує, забрання листів,кореспонденції,документів,друків,або інших рукописних пред- метів має місце тільки на підставі судового розказу на циьми і в випад- ках,що їх предбачаю закон. Артикул 27. Власність є недоторканна.Вхід до мешкання органів влади,домашній трує, забрання листів,кореспонденції ,документів,друків або ін- ших духомих предстетів має місце тільки на підставі судового розказу на циьми і в випадках,що їх прибачаю закон. АРТИКУЛ 28. Кожний горожанин має право волі зміни місця побуту і переселення одвої власності в гранницях держави. АРТИКУЛ 29. Кожний горожанин має право винаймувати та за границею держави за визна- тком випадків, означених в законі. АРТИКУЛ 30. Кожний горожанин має право вільного вибору за місця і закладку; орга- ничена в тій напрямі можна допустити тільки в доробі закону. АРТИКУЛ 31. Вся людська праця, як дарована людиновою істинуваною і культури, зна- ходиться під охороною закону. Держава має право контролювати до визнагороди на місцевому рівні та до зеленки національної праці. АРТИКУЛ 32. Забезпечується волю стоянків за заняттям випадків, означених в за- коні, що відноситься до тих соціальних засобів, яких перерва проявляти життя і здоров'я горожан. АРТИКУЛ 33. Правоводи, що і робітники в різні супроти себе. Дорога має нині рішать- ся дорогою добровільного роз'єднання суду, хто коли б не помилки, при до- помозі державних розв'язаних урядів. АРТИКУЛ 34. Правові відносини державних службовників грунтуються не на количас- ній добровільній умові між ними і державою, а на окремих слуг божих законі /службова праця/... АРТИКУЛ 35. Держава з обов'язка визначати горожанамі шкоду, що кому запо- діляно ізрадованням державних цивільних, або військових осіб, що не було врідно з законом, або з обов'язками служби. Внесена поза проти держави о відшкодування в цього титулу не за- лежить від дозволу держави. Держава має право кадати від урядовця, що заподіяв шкоду, звороту відшкодування, що вона його заплатила пошкодованому горожанинові. Ті самі постанови відносяться і до відповідальності самоврядувань та громад за шкоду, що її заподіляло горожанам протизаконним урядован- ням їх органів. Окреємий закон означить точно постанови, що до обов'язку держави і самоврядування та громад до виплати відшкодування горожанам за шкоду АРТИКУЛ 35. Тазминицю листову і таємницю кореспонденції забезпечуються всім горо- жанам.Можна її нарушити тільки на підставі судового розказу і в випад- ках, означених в законі. АРТИКУЛ 37. Вільність думки в слові, письмі, друку і в обрязовій формі забезпе- чується кожному в границях, означених в законі. АРТИКУЛ 38. Забезпечується вільність преси.Пресу можна піддавати тільки тим обме- женням, що їх точно означує закон.Не можна завести попередньої цензури і концесійної системи на видаляння періодичних друків. Не можна відняти почтового дебіту друкам, що вийшли в границях держави. АРТИКУЛ 39. Забезпечується кожному мільностю науки, навчання і наукових дослі- дів. Кожний горожанин має право валоїти шкоду або виконавчий заклад і який керувати на яких означених в законі. Всі приватні школи і приватні виховачі заклади стоять під догля- дою держави. Наука в школах, що їх удержує держава, самоврядування, або продала в безплатно. Характер публічних шкіл не може бути конфесійний . Про науку релігії в народних і середніх школах дбають відповідні релігійні визнання. АРТИКУЛ 40. Наука в початкових народних школах є загальна для всіх обсяв- кова., держава і самоврядування та громади мають подбати, щоб всі діти в якільйм віці могли користати в цей науки. Для неписьменних в дорослім віці наделить урядити окремі курси для звичення письма. АРТИКУЛ 41. Забезпечується вільність товариства і товариства. Обмеження церо пра- ва є дозволене тільки в дорозі закону. АРТИКУЛ 42. Всі горожани мають право вносити петиції поодиноко або збірно до всіх законодавчих і репрезантатційних від, до державної влади та само- рядування. АРТИКУЛ 43. Горожанські права особистої вільності /арт.24/, недоторканості по ижненням/арт.27/, тазминці листоварі і кореспонденції /арт.38/вільніст 29 і арт. 30/, і вільності зборів та товариств /арт. 41/, можна, чесною заявити для місцевості, де таке зарадження є нечо конечне для публіч- ної безпечності. Це може варидити тільки Рада Міністрів за згодою Голови Держави в малі війни, або коли загрожує вибух війни, або на випадок внутрішніх розрухів, або масових протидержавних знов, що загрожують основним держав- ним законам, цілості держави або безпечності гороман. Це варядження мусить бути ополонене в Вістинку державних законів за підписом Голови держави і всіх міністрів і з покликом на цей артикул Цесить воно бути подане до відома Державної Ради, що може ухвалити внесення цього зарадження. Окреий закон про винятковий стан точно означить переведення вище наведених васад збільшеним конститенції дзвільних влад або установлення ним військових влад на місця цивільних. АРТИКУЛ 44. Всі горокане з обовязани до нірності супроти держави. До вотуплення до Державної служби в чужій державі, до вотуплення до чужої армії і до приняття чужого горованства мусять воно одержати дов- віл від тутершньої влади. АРТИКУЛ 45. Всі горожане нукеьського роду з обовязани до військової служби. Окреим закони означать рід спосіб, порядок і час тривання вільсь- кої служби, звільнення від цього обовязку, вкінці особистості і річеві по- винности на возний цил. АРТИКУЛ 46. Всі постанови про горожанські права стосуються до військових осіб всіх етапнів, оскільки непротивляться тому військові закони і постанови про військову кардик. АРТИКУЛ 47. В сі горожане з обовязани користатися основним державним законам і всім іншим законам, шанувати законну владу, улекшувати і вгадання та основити її розкад, видані впідно з законами, сулінковосповачені, всі пу- бличні уряди так державні, як і в самоврядуванню і громаді, до котрих їх покликано, платити податки і понссоти всі тларі та особисті річеві по- винності. АРТИКУЛ 48. Кожний чуденець в хандії коли-вотупить на землю Української Держави, а вільний , стоїть під охороною її законів і користає війоїк прав укра- їнського горожання, кропі прав політичних. Окремий закон може обмежити також частинно або цілковито право набування через чужинців на рухомості,промислових гірничих або банківських підприємств та економічних концесій в границях Української держави. Закон означує,під якими умовами може чужинець одервати українське громадянство. Державна влада може видалити чужинця з границь Української держави коли він переступає її закони або стає тягарем для публічної добробутності. За звичайний злочин, до його чужинець допустився за границею, можна його видати його державі на її домагання, а то на підставі ухвали тутешніх судів. За злочин, до його чужинець допустився за границею з політичних причин не вільно його видавати. Як находять такі причини, рішать тутешні суди. IV. ДЕРЖАВНА РАДА. АРТЯКУЛ 49. Вся законодавча влада належить виключно до Державного Войму, о його вибираються не підставі загального так для чоловіків як і для жінок рівного, безпосереднього, таємного і пропорціонального права голосування. АРТЯКУЛ 50. До хвилі оголошення першого Державного Войму вся законодавча влада належить до Державної Ради. Окремий основний державни закон означить склад і спосіб вибору Державної Ради. АРТЯКУЛ 51. Державна Рада не може одинак змінювати постанов цього закону, що до організації верховної влади. АРТЯКУЛ 52. Державна Рада мусить бути скликана, коли вибрано найменше 90 із членів. АРТЯКУЛ 53. До важності ухвал Державної Ради потребба присутності на меншеме 50 із членів. АРТЯКУЛ 54. Державну Раду скликає на першу сесію і на дальше наступні сесії Голова, держави окремий наказом за своїм підписом і підписом всіх Міністрів, що його оголошується в рішенню Державних Законів. В то сам спосіб оголошується звичайна сесія і розв'язання державної Ради. Перша сесія Державної Ради мусить бути скликана не пізніше як Стор. 9. ...державний Сойм Української Народньої Республіки. Тим самим ніхто з того видало в спосіб означення в арт. 35, що ним роз'язується державну Раду, окликувальна рішучено перший державний Сойм на першу його сесію. АРТ. КУЛ 36. Церне засідання Державної Ради створяє Голову Держави, або в його доручення Голова Ради міністрів, відчитуючи наказ про скликання Державної Ради і покликуючи до тимчасового проводу настаршого вікон члена Державної Ради. АРТ. КУЛ 37. Державна Рада вибирає з поміж себе голову і відповідне число його заступників та творить відповідні комісії. Рада Міністрів на внесення міністра внутрішніх справ виробить і оголосить в Бюстинку державних законів, де перед першим засіданням Державної Ради, тимчасовий правильник наряду Державної Ради. Цим правильником керуються Державна Рада так довго, доки сама не виробить для себе нового правильника і не оголосить його в Бюстинку державних законів. Виробленні Державною Радою правильник обов'язує негайно по його оголошенню в Бюстинку державних законів і для своєї важності не потребує затвердження через Голову Держави. АРТ. КУЛ 38. Державна Рада сама рішає про вмінність запротестованих виборів на підставі окремого внесення своєї конституційної комісії. Член Державної Ради, до його мандат опротестовано, виконує свої права і обов'язки до хвилі, коли Державна Рада ухвалить незакінність його вибору. Міністр внутрішніх справ в дни отворення Державної Ради передає їй всі виборчі акти разом з внесеними протестами. АРТ. КУЛ 39. Мандат члена Державної Ради погасає тільки в наслідок його смерті, унезаконенням ідату через державну Раду добровольного зловживання, або утрати виборчого права. Про погаснення мандату голова Державної Ради негайно повідомляє листовим міністра внутрішніх справ, а державна рада із оголошенням повідомлення оголосує в урядових часописах доповнюючи вибір. Основний державний закон, про склад і спосіб вибору Державної Ради постановляє, коли не переводиться доповнювачого вибору. АРТИКУЛ 61. Вібраним членам Державної Ради вручає міністр внутрішніх справ окреме посвідчення, що уповноважує їх до вступу до Державної Ради. Спротестовування мандату не впливає на видання цього посвідчення. АРТИКУЛ 62. Внутрішньою і зовнішньою урядовою мовою і новою нарад Державної Ради є виключно тільки українська мова. Член державної Ради виконує всі свої права і обовязки тільки особисто. АРТИКУЛ 63. Член Державної Ради одержує в часі тривання своєї добової в сумі 2.000 гривень деньго і зворот коштів дороги від свого місця замешкання до місце осідку Державної Ради. Користується він безплатно державними залізницями і державними пароплавами. Голова Державної Ради одержує добові в сумі 4.000 гр. деньго, а всі його заступники по 3.000 гр. деньго. Міністр внутрішніх справ дорогою окремого розпорядку означить високість і спосіб обчислення звороту коштів дороги для членів Державної Ради. АРТИКУЛ 65. Члени Державної Ради є представниками загалу народу Української держави. Раз вибраного члена „державної Ради не можна відкликати. В його діяльності в Державній Раді не можна його взяти яких небудь інструкціями. За свою тілляність в Державній Раді відповідає він тільки перед самою державною Радою. АРТИКУЛ 66. Члени Державної Ради користуються повною недоторканністю від хвилі, коли в Бістнику державних законів появиться наказ Голови Держави про скликання Державної Ради до хвилі, коли таке появиться наказ про її розв'язання. Пізніше вибраний йдем державної ради користується повною недоторканністю вне від хвилі свого вибору. Перерви між сесіями Державної Ради не порушують недоторканності її членів, ані вибору, президії та комісій. В тім часі членів Державної Ради не вільно переслідувати ані кар- но-судово, ані кримо-адміністраційно, ані арештувати без згоди „державної Ради, за винятком охоплення на горячім зчинку. В тім останнім разі належить про це донести негайно Голові Державної Ради і просити о дозвіл надальших арешт або дальше карно-судове слідство. На здання „державної Ради арешт мусить бути негайно внесений і карно-судове слідство припинене. В випадку перерви між сесіями повніше право виконує голова державної Ради. АРТИКУЛ 67. Члена Державної Ради, що в своїй промові, або в залзі в „державній Раді нарушив права прив'ятної особи, може укривдження пригнучти до карно-судової відповідальності. На той випадок судова влада має одержати дозвіл „державної Ради по думці постанови арт.66. АРТИКУЛ 68. Член Державної Ради не може купувати ані арендувати державні добра або приймати державні роботи, або достави; не може рівномірно одержати ніякої державної концесії. АРТИКУЛ 69. Засідання Державної Ради є явні. Засідання Державної Ради можуть бути таємні на згадання Голови Державної Ради, представника правительства, або найменше 10 членів Державної Ради на підставі окремої ухвали, що западає по опущенню через публіку салі нарад. АРТИКУЛ 70. Не можна нікого потягати до відповідальності за справоздання з публічного засідання „державної Ради, що є згідні з правдою. АРТИКУЛ 71. Право законодавчого починку маєть Рада Міністрів, кожний з міністрів з"окрема і кожний член Державної Ради. АРТИКУЛ 72. Ухвали „державної Ради западають звичайно більшістю голосів присутніх членів. На зміну основних державних законів треба двох третин голосів присутніх членів. Такої самої більшості треба на той випадок, коли Голова Держави відмовився стверджити законопроєкт, що його ухвалила все Державна Рада. АРТИКУЛ 73. Ухваленим через „державну Раду законопроєкт відсилає Голова Державної Ради Голові Ради міністрів, а цей до 3 днів Голові Держави до стверджен- Стор.12. Стверджени, через Голову держави законопроєкт вертає засів до Голови Ради міністрів, що оголошує його негайно в Вістнику державних законів з підписом Голови Держави і відповідного міністра згідно відповідних міністрів, або цілої Ради міністрів. Перед початком тексту закону належить зазначити, що ухвалила його державна Рада згідно з постановами статтей 50,53,72 і 74. АРТИКУЛ 71. На випадок військових стверджених законопроєкту через Голову держави, Голова держави має протягом 7-ми днів звернути законопроєкт Голові Ради міністрів в письмовим наведенням причин, чому його не стверджено. Голова Ради міністрів протягом дальших 7-х днів відсилає нестверджений законопроєкт Голові державної Ради, що ставить його на дзвінному порядку найближчого засідання Державної Ради. Державна Рада без дискусії або приймає уваги Голови держави, що до потріб би змін в законопроєкті і тоді відсилає його до в двовідної комісії для дальшого правильного трактування, або приймає наново в цілості без змін числом голосів що їх зазначено в арт.72. Прийняття в цей спосіб законопроєкт відсилає Голова державної Ради Голові Ради міністрів в цілі наразового оголошення його в Вістнику державних законів за підписом цілої Ради і міністрів з наведенням перед початком тексту закону, що ухвалила його державна Рада згідно в постановами арт. 50,53,72 і 74. АРТИКУЛ 73. Всі закони оголошуються в Вістнику державних законів. Голова Ради міністрів відповідає за правильне видавання Вістника державних законів. АРТИКУЛ 76. Накази Голови держави і розпорядки міністрів, що нормують правні відносини, мають бути також оголошені в Вістнику державних законів з наведенням на їх початку цеї постанови, закону що уповноважує їх до видання цього наказу або розпорядку. АРТИКУЛ 77. Закон входить в життя 15-го дня по дні полви Вістника державних законів за виплатком, коли в самім законі означено інший час, від котрого закон має обов'язувати. День полви Вістника державних законів мусить бути зазначений на його першій стороні. Ця постанова стосується також і до наказів в арт.76. АРТИКУЛ 78. Ніхто не може вимагатися незнанням закону,наказу або роспорядку,що із належить оголошено. АРТИКУЛ 79. Податки і публічні оплати можна побирати тільки на підставі закону,що його ухвалила Державна Рада і в спосіб тамже зазначений. АРТИКУЛ 80. Державна Рада ухвалює щорічно окремим бюджетним законом державний бюджет на протяг одного року. Цей бюджет обіймає точне відставлення всіх видатків і доходів. В надзвичайних випадках тимчасовий бюджетний закон може обіймати час коротший від одного року. Коли переступлення бюджету вимагає попередньої ухвали державної Ради. Означені в бюджетнім законі або в тимчасовім бюджетнім законі грошові квоти можна ужити тільки на ціли тамже зазначені. АРТИКУЛ 81. Коли Державна Рада перед упливом бюджетного періоду не ухвалила нового бюджетного закону,тоді остає в силі останній бюджетний закон,а то на під- ставі ухвали Ради міністрів за підписом Голови держави і цілої Ради міні- стрів. Це ухвалу ополошується в Вістнику державних законів,покликуючись на цей артикул. АРТИКУЛ 82. Затягання державної повинки,продаж,заміна або обтяження нерухомого де- жавного майна та приняття за другого державної поруки має місце тільки на підставі закону,що ухвалила Державна Рада. АРТИКУЛ 83. Тільки державна Рада має право означувати валюту,видавати державні кре- дитові білети та державні облігації. Окремим законом означить докладно повинці справи. АРТИКУЛ 84. Переведення справ зазначених в арт.83 задмається державним банком, його статут ухвалив Державна Рада. Міністр фінансів має право нагляду над державним банком і відповіда перед державною Радою за його діяльність. АРТИКУЛ 85. Контроль над цілістю державної фінансової господарки виконує Дер рада за помоччю Найвищої Контрольної Комісії,що складається з Голови, заступника і 3-х членів,що їх вибрала державна Рада на простих Стор. 13. Члени Найвищої Контрольної Комісії в своїй діяльності користуються з незалежності судді, виконують нагляд над державними договарами та складають щорічно державні Раді окремі звіти зі замкнення всіх державних розходів і приходів, а фондів, що ними зведуються держава та з загального фінансового становища держави. Члени Найвищої Контрольної Комісії мають мати письмове виборче право до Державної Ради, не можуть однак бути її членами, а ні занимати іншого державного становища; складають вони прийому суддів у руки Голови Державної Ради. Тільки Державна Рада має право відкликати і змінити членів Найвищої Контрольної Комісії. Окре́ми закон означить докладно круг діянь Найвищої контрольної Ко- місії і спосіб її урядовання. АРТИКУЛ 86. Державна Рада окремим законом ухвалює щорічно чисельний стан війська в часи мира, а окрема число нового військового набору. АРТИКУЛ 87. Коли Державна Рада на з місця і ред звичайним терміном призиває військ- ях по зображенню, що його визначає окремий закон про військову повинність, не означить законом числа нового військового набору, тоді остає в силі останні закон про число військового набору , а то на підставі ухвали Ради міністрів за підписом Голови держави і цілої Ради міністрів. Що ухвалу оголошується в Вістнику Державних законів, покликуючись на цей артикул. АРТИКУЛ 88. Всі міжнародні торговельні і цілові умови, міжнародної умови, що накладають маєткові тягарі на державу або на породжені держави, або заключаються для них правні постанови, міжнародні умови до границь держави , в-ренти міжна- ро́ві мирові умови мусять бути стверджені через Державну Раду. АРТИКУЛ 89. Зромадянні держави, приватні державно зареєстровані товариства і коопер- та корпорації з публічно-правним характером мають право вносити питиці до Ради. Державна Рада окремою ухвалою може передати питицій відповідні міні- і видати від них пологень що до справ, де яких відносяться питиці; згри мусять дати задані пояснення або їх відмовити за поданими причин. АРТИКУЛ 90. Члени Державної Ради мають право вносити інтерпелляції на письмі до Рад стрів або до поодиноких міністрів, в спосіб , що його означає правильн наряд Державної Ради. АРТИКУЛ 91. На внесену інтерпеляцію може міністр відповісти негайно, або заповісти відповідь на означени термін, або взяти відмовити відповіди з мотивованої заяви. Державна Рада на окреме внесення може ухвалити створення дискусії над відповідю міністра на внесенну інтерпеляцію. Може вона на окреме внесення ухвалити, чи відповідь міністра приймає до відома, яких чи ні, або ухвалити, що пер ходить над нею до дальших чер- гових сп. ав з наведенням мотивів, або без їх наведення. АРТИКУЛ 92. Державна Рада може окремо ухвалити висловити своє недовірря Раді міні- стрів або поодиноким міністрам. На той випадок несуть вони незаполікаючи уступити зі свого уряду. АРТИКУЛ 93. Державна Рада може установити окрему комісію зі своїх членів, щоб виясн- ти і усталити спірні факти певної справи. Може надати цій комісії право визивати свідків і знавців, щоб зволожили устно як свідки свої зізнання перед комісією, або як знавці свої полошення на письмі, або устно перед комісією, а навіть право переслухувати свідків і знавців під приємом послуговуючись відповідними постановами судового поступовання. АРТИКУЛ 94. Державна Рада ухвалює, що западає і присутності найменше половини всіх її дійсних членів, двома третинами голосів присутніх членів може поставити Голову Держави в стан об'явлення за головну владу, свідоме нарушения основ- них державних законів, або за тяжкі злочини. На той випадок Голова держави мусить негайно здержатися від того, щоб далі виконувати свої урядові справи і обовязки як до часу коли Найвищий Народний Суд порішить цю справу. В разі увільняння від вани і каря вертає Голова держави негайно до своїх урядових прав і обовязків. Голова держави не відповідає перед звичайними карними судами. АРТИКУЛ 95. На випадок здержання урядовання Голови держави є причини, що її наведе- но в артикулі 94, його права і обовязки виконує тимчасово Голова Державної Ради. На той випадок мусить Голова державної Ради здержатися цілковито на весь час свого заступництва. Голови держави від участі в проводі і в на- Стор. 10. Іого місце в проводі державної Ради займає перейшов його перший за- ступник, що на час відсутності Голови Державної Ради з повнотою причини вступає у всі його права і обов'язки. Повніці постанови мають місце також і в тім випадку, коли в наслідок дрезе треварчої тяжкої фізичної недуги Голова Державної Ради обіймає хвилево місце Голови держави. Державна Рада окремою ухвалою постановляла сама, чи заходити випадок довше треварчої відсутності , або довше треварчої тяжкої фізичної недуги Голови держави. АРТИКУЛ 96. Державна Рада ухвалює, що западає в спосіб означений в арт. 94 , може поставити Раду Міністрів або поодиноких міністрів в стан обмаловання за головну зраду, хабарництво, нарушения основних державних законів і то сві- домо чином або занеханим, або через руше недоладство. За прочі вищачні злочини і переступки карного закону відповідають міністри перед звичайними карними судами. АРТИКУЛ 97. На випадок ухвали через Державну Раду постановлення міністра в стан обкаловання , нусить він не зволікаючи уступити зі свого уряду. АРТИКУЛ 98. Особи поставлені в стан обмаловання згідно з постановами арт. 94 і арт. 96 судять Найвищий Нарадний Суд в числі 12 членів. Державна Рада безпосередньо по ухвалі постановлення в стан обкаловання осіб, що їх означено в арт.94 і в арт. 96 , приступає до вибору з поза себе 12 членів Найвищого Нарадного Суду і 2 їх заступників, визначуючи з помі- цих членів предсідника суду і слідчого судду. Не менше як четвертина членів суду, в тім предсідника суду і слідчий суд- ди та один з заступників нусить мати правничу освіту. Суддять вони тільки що справу, до якої їх покликала Державна Рада. Члени Найвищого Нарадного Суду користуються з незалежності судді і мусять мати пасивне виборче право до державної Ради; складають вони присягу суд- ді в руки Голови Державної Ради. Рівночасно вибирає Державна Рада з поміж себе одного члена в правничою освітою як прокуратора до даної справи. Розправа має відбутися можливо як найскорше. В часі слідства, устної розправи і проголошення вироку належить стосувати постанови обов'язуючого загального карного постановлення в тим, що прокураторові невільно відступити від обкаловання. Суд наступає на підставі спільної тазиної назви всіх і то безпосередньо по зміненню розправи, діяма тетивних голосів і зву- чить на кару, означену в карнім законі за злочин, за який, обголоданого уважно винним або за переступки чисто політичної натури, що не є обхваті каєвим законом, на утрату всіх політичних прав до 5 літ та неспосібність виконувати в тім часі антикне і насивне виборче право до чного збудь- публіциного репрезентадійного або законодавчого тіла. цівок Найвищого Народнього Суду є незвідкличний і правосильний без- посередньо по його оголошенню. АРТИКУЛ 99. Тільки державна Рада має право амнестії, в випадку, що його означує арт.98; вона постановляло про це в спосіб, що його означують артикули 94 і 95. АРТИКУЛ 100. На випадок смерті Голови Держави, його добровільного передчасного уступлення, засуду на думку постанови арт.96 і 98 , умисної або тяжкої фізичної недуги, що її не можна вилічити, державна Рада в спосіб, означе- ний в артикулах 94 і 95 приступає негайно до вибору нового Голови держа- ви. Державна Рада постановляє сама, як заходить випадок умисної або тяжкої фізичної недуги Голови держави, що її не можна вилічити. Виборчий буде той, хто одержить безоглядну більшість голосів, при чому голосування відбувається таємно. Коли ніодин з кандидатів не одержав безоглядної більшості, приступа- ється негайно до тіснійного вибору, між тими двома кандидатами, що при пер- шім голосуванні одержали найбільше голосів. Голосувати можна тільки на тих двох кандидатів.Голос віддання на іншого кандидата рахується недій- сним. Так само медисоними рахуються списки з такими кандидатом, що його імені або назвиока не можна відчитати. Білі списки і недокладно виповнені спи- ски рахуються також недійсними. Вибраний буде той з поміж двох кандидатів, хто одержить безоглядну більшість голосів. В разі різності голосів рішає череб, що його витягне Голова Державної Ради. У. ГОЛОВА ДЕРЖАВИ. АРТИКУЛ 101. Верховна Виконавча влада знаходиться в руках Голови держави і Ради міністрів, відповідальної перед Державною Радою. що владу виконують вони при помочі підлеглих їм урядів. АРТИКУЛ 102. Головою Української держави може бути кожний її громадянин, не молодший за 35 років віку, що має всі права цивільні, городянські й політичні. АРТИКУЛ 103. Голова держави відповідає за свої звички перед Державною Радою тільки в випадках, що їх означує арт.94 і в спосіб, по його означує арт.98. АРТИКУЛ 104. Законопроекти, що їх ухвалила Державна Рада, потребують одобрених від Голови держави / арт.73 / з пинатим випадку, що його означує арт.74. Він має право віддавати накази врідно з постановою арт.76. Нові накази, що виходять від Голови держави, мусять мати підпис його і підпис відповідного міністра, до цих підписом бере на себе відповідальність перед Державною Радою за законність наказу. Яких Виявляки від останньої влади нехедять тільки в випадках, що їх означає арт.108. АРТИКУЛ 105. При Голові держави буде утворена окрема державна канцелярія з Державним секретарем на чолі - до помочі йому в полагоджуванню всіх державних справ. Державного секретаря і інших урядовців цей канцелярії іменує Голова держави на засідання Голови Ради міністрів. АРТИКУЛ 106. Голова держави закликує, отвірає і замикає оссії Державної Ради врідно з постановами арт.54 і 55. кихххх Це відноситься і до прийдуцого Державного Сойму, а тим додатком, що на казом, що розв'язує державний Соїм, госписується різночастно нові загальні вибори до державного Сойму в терміні не підайшем до 70 днів від дня розв'язання. Перше засідання нововибраного державного Соїму має відбутися не пізніше як 10 днів по перемеденню виборів. АРТИКУЛ 107. Голова держави на внесення Голови Державної Ради іменує і відкликує Голову Ради міністрів, а на внесення останнього воїх прочих міністрів або керуючих міністерством державних секретарів. На внесення Голови Ради міністрів як попередньою гродою Ради міністрів іменує він державних секретарів. На внесення міністря награничних справ, в поручинню з Головою Ради міністрів іменує він і відкликує дипломатичних представників, послів, нищих дипломатичних урядовців і консулів Української держави за границею. На внесення міністря освіти і визань в повзуммінню з Головою Ради міні- Стрів іменує епископів і вищих церковних достойників, оскільки би це право прислуговувало дотеперішнім Головам Держав. На внесених міністра судових справ іменує він всіх вищих суддів, почавши від членів окружного суду. На внесення міністра освіти і визнань затверджує він професорів всіх вищих шкіл. На внесенні поодиноких міністрів іменує всіх вищих державних урядовців згідно з постановами відповідних законів. Надає титули і ордери згідно з постановами відповідних законів. А Р Т И К У Л 108. Голова Держави є верховним воднем всіх оружних сил Української нац. Держави в-суші, морі і в повітрі. Верховне командування над дієвою армією в часі війни виконує тільки офіційні генерал. Голова Держави на внесенні міністром народної оборони іменує всіх старших оружних сил. Акти видані Головою держави в характері верховного водя, не потребують підпису відповідного міністра. А Р Т И К У Л 109. Голова Держави призначає і акредитує дипломатичних представників бунних держав. Він іменем Української держави заключає умови з чужими державами? Міжнародні умови, вичислені в арт. 88 цього одних бути затверджені через Державну Раду. Він виповідає війну за попередньою згодою державної Ради. А Р Т И К У Л 110. Голова Держави має право амнестії, а то ж підтврді внесення міністра судових справ за попередньою згодою Ради Міністрів, за винятком випадків, що їх означують арт. 93 і 90. А Р Т И К У Л III. Голова Держави одержує в державних фондів щорічну цивільну листу. Державна Рада окремим законом означує високість цивільної листи на протяг цілого часу урядування Голови держави. Не може вона бути зменшена або здержана. Голова Держави не має мати інших побічних урл, із які побічних доходів. Стор.20. Не може він бути членом Державної Ради, поки не суне місто Головою досі чужої держави може він бути тільки на підставі ок- ремого основного державного закону, що його ухвалить Державна Рада у випадку, означеному в арт.2. АРТИКУЛ 112. На випадок переходи в урядованню Голови держави, частинне його в урядованні Голова Державної Ради агідно з постановою арт.94 і 96. Постанови арт.110 означують, коли належить перейняти вибір нового Голови держави. АРТИКУЛ 113. Дерший Державний Сом 7-го дня по своїм першім засіданням на окре- мім тілаки для цеї справи засіданих, вибере Голову держави на про- тяг 5-ти літ в спосіб, що його означують арт.94 і 100. Новозабраний Голова держави обімає урядованні о 12 годині в по- лудне в місяць по своїм виборі і складає присягу в руки Голови Дер- жавної Ради на чесне і примінне виконування обов'язків, держення ос- новних державних законів і воїх певих законів та цілості і безпечен- ства Української Держави. VI. РАДА МІНІСТРІВ. АРТИКУЛ 114. Рада міністрів виконує владу згідно з постановою артикулу 101. Міністри і каруччі міністерством, державні секретарі в відповідаль- ні перед Державною Радою./арт.95/ кожний в своїм крузі діяльня, за згідність з основними державними законами і іншими законами всіх урядових актів Голови держави, власних урядових актів, вкінці за закон- ний бір справ в підлеглих їм радувах адміністрації. Комс цього Рада міністрів відповідає солідарно перед Державною Радою за загальний напрям політики правителства. АРТИКУЛ 115. Рада міністрів іменована в спосіб, як його означую арт.107, скла- дається з Голови Ради міністрів і 12 міністрів. Поодинокі міністерства в слідуючі: I/ Міністерство внутрішніх справ,2/ Міністерство судових справ, 3/ Міністерство загараничних справ,4/Міністерство Народньої оборони/, 5/Міністерство здоровля і опікування,6 / Міністерство Праці 7/Міни- стерство освіти і визань,8/ Міністерство фінансів,9/ Міністрство Стор. 21. 253 Земельних справ, ІС/ Міністерство торгівлі і промислу, II/ Міністерство шляхів, почт і телеграфів,І2/ Міністерство публічних робіт, Тільки Державна Рада має право збільшити або зменшити число членів Ради міністрів дорогою скрещеного закону; той дорогою установляє вона і круг діяльність поодиноких міністерств. АРТИКУЛ 116. Голова Ради міністрів надає напрям політиці правительства, проводить на Раді міністрів і стирається о це, щоб була односторонність в діяльності між поодинокими міністерствами. Від двох о оголошення законів, наказів і розпорядків у Вістнику дер- жавних законів / арт.75/. Він не може бути міністром якого-небудь з вищезложених в арт.115 міністерств. В разі перешкоди заступає його в проводі в Раді міністрів Міністр внутрішніх справ, церо міністр судових справ, а остального міністр загра- ничних справ. АРТИКУЛ 117. При працеддії Ради міністрів буде отворена окрема правна секція в окремим державним секретарем на чолі, що в порозумінню з підповідними міні- стерствами має виробляти законопроекти і видавати правні вказівки поодиноким міністерствам, не порушуючи їх компетенції. АРТИКУЛ 118. Рада міністрів за згодою Голови Держави може утворити в поодиноких міністерствах по одному або кілька місць державних секретарів, що стануть на чоло підповідних секцій в міністерствах. При міністерстві освіти і визнань будуть утворені секції з державними секретарями для справ національних меншостей. Державні секретарі мають голос в Раді міністрів тільки тоді, коли є керуючими міністерством. АРТИКУЛ 119. Міністри, а в їх заступності державні секретарі і інші урядовці мають право брати участь в засіданнях державної Ради і її комісій і промовляти також перед безпідниками, що вже вписалися до голосу. Голосувати в державній Раді можуть тільки тоді, коли з її членами. На задання державної Ради або одної з її комісій міністр мусить особисто прийти на засідання, щоб уділити їм полонення, або вислухати їхні бажання і заяви. АРТИКУЛ 120. Поодинокі міністри і підлеглі їм уряди мають право в ціли виконання за- конів в своїм краї ділянки видавати розпорядки, зарядження, розкази і забо- рови та надзіти їх виконання під загрозою пристосування примусу. АРТИКУЛ 121. Міністри і керуючі міністерствами державні секретарі не можуть займати іншого уряду, ані виконувати побічних заробкових занять. Не можуть вони бути членами сенат і Голови держави. Перед одниттям уряду складають вони присягу в руки Голови держави на вірність Українській державі і на обереження всіх її основних і всіх інших законів. АРТИКУЛ 122. Міністри і керуючі міністерством державні секретарі мусять уступити зі своєго уряду в випадках, по їх означенню арт. 92 і 97. АРТИКУЛ 123. Всі державні службовики мають право до службових ноборів і енер-иґури . Окреий закон для державних службовників /службова практика/означить їх права та обовязки, вимоги прийняття до державної служби, службові класи і службові титули, дисциплінарне поступання і спосіб їх матеріального заосям- рення. Всі державні службовики складають присягу в руки свого зверхника на вір- ність Українській державі береження її основних і всіх інших законів- і роз- порядків влади та березення урядової таємниці - а то перед обняттям своєї служби. АРТИКУЛ 124. Адміністрація відділяється цілковито від судівництва . В Вийде окремий закон про поступовання в адміністратційних справах. Відсілення нижчої адміністраційної влади має істнувати в засади тільки одна відклична інстанція. Важність рішень адміністратційних урядів можна оспорювати перед Най- вищим Адміністраційним Судом, коли передтим справа перейшла всі означени в законі адміністратційні інстанції. АРТИКУЛ 125. Для цілої території Української держави утвориться один спільний Най- вищий Адміністраційний Суд. Цей суд буде рішати стосуючи постанови судового поступовання, про важ- ність рішень адміністратційних урядів /арт.123/, про важкість рішень самовря- дування, на випадок компетенційного спору між поодинокими державними урядами на випадок такогор спору між державними урядами і самоврядуваннями і у всіх випадках порушення основних державних законів, оскільки справи не належать до компетенції властивих судів. Вироків Найвищого Адміністратійного Суду не можна вне оспорювати. На випадок компетенційного спору між судовими і адміністраційними вла- дами рішає Найвищий Кесаційний Суд, причому має він покликати до участі в справі і рівенно не менше двох членів Найвищого Адміністратійного Суду. Окремий закон означить докладно склад і компетенцію Найвищого Адміні- стратійного Суду. VII. САМОВРЯДУВАННЯ. А Р Т И К У Л 126. Громади, волості, місточка, повіти і вищі над ними одиниці самоврядування мають право в крузі діляння, що їх означує закон, самостійно рішати свої справи. Окремий закон розширити круг діляння сільських громад. Великі місточка дорогою окремого закона можуть одержати власні статути що розширять їх власний круг діляння і підпорядкувати прямо вище одиниці самоврядування. Окремий закон означить чинну і тревалу співпрацю між урядовими чинниками мі і чинниками самоврядування в повітах і вищих одиницях самоврядування. На випадок здійснення постаної арт. 2 і арт. 3 законодавчою компетенцією в справах самоврядування буде мати кожна Союз держав, що «федералізо- валася»,або кожний Країні Сойм. А Р Т И К У Л 127. Громади, волості, місточка, повіти і вищі одиниці самоврядування одержать власну репрезентацію, що ухвалюватиме самостійно в рамках, що їх означить відповідний закон. Вибори до репрезентаційних тіл громад, волостей, місточок і міст будуть відбуватися на тих самих підставах, що вибори до державного Сойму; однак виборче право буде тут зв'язане довшим замежками в громаді. Вибори до репрезентаційних тіл повітів і вищих одиниць самоврядування переведеться посередно через репрезентаційні тіла громад, волостей, мі- сточок і міст. А Р Т И К У Л 128. Громади, волості, місточки і міста будуть виконувати в границях обов'я- зуючих законів доручення їм завданнями державної адміністрації. Міста в власним статутом одержать в статуті окремі завдання державної адміністрації. Серед міст окреме статутоє становище займе Київ і столиця Українсь- Стор.24. АРТИКУЛ 129. Судові вироки і оречення видаються з імені Української Народньої Республіки. АРТ И К У Л 130. Організація і круг ділань судів,не виключаючи і військових,означать окремі закони. АРТИКУЛ 131. Суддів іменую Голова держави,оскільки відповідний закон не постановляє інакше. Уряд судді може обнати тільки та особа,що цілковито відповідає воїм вимогам,що їх означує закон. Складатить вони окрему присягу судді в руки свого зверхника; формулу присяги означає закон. АРТ И К У Л 132. В вимірі справедливости з судді цілковито незаденні і підлягають тіль- ки виключно законам. Суддю можна усунути з його уряду тільки в випадках ,що їх предначає закон. Звернені влада може хвилево усунути суддю від урядовання тільки тої, коли рішомчасно передасть його справу властивому судові. Не можна перенести суддю проти його волі на інше місце або на покоя, хіба тільки на підставі судового вироку і в випадках та в способі,що їх предбачає закон. Постанова останнього уструду не відноситься до тих випадків, коли пе- ренесення суд.,1 на інше місце або на покоя з потрібне з причини зміни ор- ганізації суду або зміни судових округів. АРТ И К У Л 133. Для суддів винде окремий слуг бовий закон для суддів /слудбова праг- матика/для суддів/. АРТ И К У Л 134. Суди не мають права оспорювати важкості законів,що їх належить оголо- шено,натомість мать право різати,чи розпорядки державної влади і самовря- дування видало зрідно в постановлени обов'язуючих законів і чи дана влада не переступила своєї компетенції. АРТ И К У Л 135. Судові росправи,так з справах цівільних як і карних,мать бути устні і ляні. Виявтки від цеї засади означає закон. АРТ И К У Л 136. АРТ И К У Л 135. Для цілої території Української держави утворюється один спільний Нак- вичий Масанібний Суд. IX. НАРОДНА ОБОРОНА. АРТ И К У Л 137. Всі горожане мідського роду обов'язані до служби в народній обороні на слуги, морю і в повітря на підставі постанов окремого закону, що постановляє також про звільнення від цього обов'язку /арт. 137/. АРТ И К У Л 138. Народна оборона складається зі звичайного війська і загального ополчення. Закон означує чисельний стан війська і флоти, морської і воздушної, в ча- сі мира, а також час тревоги чинності і запасної служби та служби в загаль- ним ополчення. АРТ И К У Л 139. Народній оборону можна ужити тільки для оборони самостійності і незалежно- сті та цілості границь Української держави. На задання державної цивільної влади можна ужити народну оборону у випад- ках внутрішніх розрухів, при точній підготовленні законів, що їх видано в тій справі. Винятки від цеї засади допускаються тільки на підставі закону про винят- ковий стан. АРТ И К У Л 140. Членам народньої оборони в часі служби і пова нею не вільно відбувати нарад і зборів без дозволу своєї властивої влади. Вони обов'язані придержуватися строго військової карності. АРТ И К У Л 141. Члени Народньої оборони за переступки і злочини відповідають перед війсь- кавими судами на підставі постанов окремого військового карного закону і окремого військового карного поступання. АРТ И К У Л 142. Тільки окремий закон може постановити, що військо чужої держави може пе- ребувати в границях Української держави, або переходити через її терито- рію. АРТ И К У Л 143. Службу безпеченства в границях Української держави виконує Державна ман- дармерія і місцева міліція. Окремий закон означить організацію державної кандармерії і місцевої мілі- Х. КІНЦЕВІ І ПЕРЕХОДОВІ ПОСТАНОВИ. Стор.25. АРТИКУЛ 144. До хвилі вибору Голови держави через перший Державний Сойм, Головою держави з Симон ПЕТЛЯРА . А Р Т И К У Л 145. Державна Рада ухвалить закон про склад і спосіб вибору Державного Сою- му. Державну Раду можна розглядати донерва тоді, коли вне зібрано „державний Сойм /арт.55./ Виконавча влада має подбати, щоб найскорше можна перенести вибори до Державної Ради. А Р Т И К У Л 146. Перший Державний Сойм має приступити до вироблення і ухвалення нового основного державного закону про устрій Української держави. Нинішній основний державний закон про устрій Української держави, що- в'язує як до хвилі оголошення нового основного державного закону про устрі Української держави, що його ухвалить перший Державний Сойм. До того часу постанови про компетенцію „державної Ради обов'язують „дер- жавний Зойм. А Р Т И К У Л 147. До хвилі зібрання Державної Ради/арт.50/ законодавчу владу виконує Ра- да Міністрів з тим обмеженнями, що вона не може змінювати оцтого основного державного закону про устрій Української держави і основного державного за- кону про склад і спосіб вибору Державної Ради. Рада міністрів обов'язана поробити рішучі заходи для як найскоршого ви- бору і першого зібрання державної Ради. А Р Т И К У Л 148. В часі переходовім, що його означає арт.147 Голова держави іменує і від- кликуює Голову Ради міністрів, а на предлошення останнього прочих міністрів. Рада міністрів і поодинокі її члени відповідають за своє урядований перед Головою держави. Всі міністри мають рівний голос в Раді міністрів ; не має більше поділу на Кабінет і Раду міністрів. Кожних ухвалення через раду міністрів законопроект нусить бути ствердже- ни, через Голову держави і обов'язують тоді, коли його належито оголошено. Постанови арт.147 і цього артикюлу тратять правну силу в дні першого за- сідання Державної Ради. АРТИКУЛ 23. Державна Рада може окремо ухвалювати своє подовір'я Раді Міністрів або поодиноким Міністрам. На той випадок мусять вони не зволікаючи уступити зі свого уряду. АРТИКУЛ 24. Державна Рада може установити окрему комісію зі своїх членів, щоб вик- онати і устелити спірні факти невної справи. Може надати цій комісії право зв'язувати свідків і знавців, щоб зложили хетно як свідки свої зізнання перед комісією, або як знавці свої позе- ння на письмі, або устно перед комісією, а навіть право переслухувати свідків і знавців під приєлом послуговуючись відповідними постановами судового поступання. АРТИКУЛ 24. Державна Рада ухвалює, що западає в присутності найменше половини всіх її дійсних членів, двома третинами голосів присутніх членів може поставити Голову Держави в стан обвинувачення за головну зраду, свідоме порушення основних державних законів, або за тяжкі злочини. На той випадок Голова Держави мусить негайно здержатися від того, щоб далі виконувати свої урядові справи і обов'язки аж до часу коли Нар- одний Нарадній Буд порішить цю справу. В разі увільнення від вини і карти зертав Голова Держави негайно до своїх урядових прав і обов'язків. Голова Держави не відповідає перед звичайними карними судами. АРТИКУЛ 95. На випадок здержання урядовання Голова держави є злочином, що й назв- цено в артикулі 94, його права і обов'язки виконує тимчасово Голова Дер- жавної Ради. На той випадок мусить Голова Державної Ради здержатися цілковито на весь час свого заступництва Голови Держави від участі в проводі і в нара- дах в Державній Раді. Його місце в проводі Державної Ради займає його перший заступник, що на час відеутності Голови Державної Ради з повною причиною вступає у всі його права і обов'язки. Повніці постанови мають місце також і в тім випадку, коли в наслідок зовне тревалої тяжкої фізичної недуги, Голова Державної Ради обіймає хвилево місце Голови Держави. Державна Рада окремо ухвалює постановлення сама, чи заходить випадок довше тривалої відсутності, або довше тривалої тяжкої фізичної недуги Голови держави. АРТИКУЛ 96 Державна Рада ухвалює, що завдане в спосіб означений в арт. 94, може поставити Раду Міністрів або поодиноких Міністрів в стан обжаловання за головну зраду, хабарництво, порушення основних державних законів і то відомо чином або занеханням, або через грубе недбалість. За прочі вичайниї злочини і переступки королю закону відповідаєть Міністри перед звичайними карними судами. АРТИКУЛ 97 На випадок ухвали через Державну Раду постановлення Міністра в стан обжаловання, мусить він не заликаючи уступити зі свого уряду. АРТИКУЛ 98 Особи поставлені в стан обжаловання згідно в постановами арт. 94 і арт. 96 судить Найвищий Суд в числі 12 членів. Державна Рада безпосередньо по ухвалі постановлення в стан обжаловання осіб, що їх означено в арт. 94 і в арт. 96, приступає до вибору з поза себе 12 членів Найвищого Народнього Суду і 2 їх заступників, визначаючи в поміж цих членів предсідника суду і слідчого суддя. Не менше як четвертина членів суду, в тім предсідника суду і слідчий суддя та один з заступників мусить мати правничу освіту. Суддять вони тільки це справу, до якої їх покликада Державна Рада. Члени Найвищого Народнього Суду користають з незалежності судді і неусьтамати пасивне виборче право до Державної Ради. Рівночасно вибирає Державна Рада з поміж себе одного члена з правничою освітою як прокуратора до даної справи. Росправа має відбутися негайно як найскорше. В часі слідства, устній росправи і проголошення вироку належить етосувати постанови обов'яззучого загального карного поступання з тим, що прокураторові повільно підступити від обжаловання. Засуд наступає на підставі таємної наради всіх 12 членів суду і то безпосередньо по замкненню розправи, двома третинами голосів і злучить на кару, означеною в карнім законі за влочин, за який обжалованого узано виявим або за переступки чисто політичної натури, що не є облити карним законом, на утриму всіх політичних прав до 5 літ та неспосібність вако- ДУВАТИ В ТІМ ЧАСІ АКТУАЛЬНЕ І ПАСИВНЕ ВИБОРЧЕ ПРАВО ДО ЯКОГО НЕЗБУДЬ-ЯКО- ЛИЧНОГО РЕПРЕЗАНТАЦІЙНОГО АБО ЗАКОНОДАВЧОГО ТІЛА. ВІРОК НАЙВИЩОГО НАРОДНЬОГО СУДУ Є НЕЗВІДКЛИЧНИМ І ПРАВОСИЛЬНИМ БЕЗ- ПОСЕРЕДНЬОГО ПО ЙОГО ОПОЛОЖЕННЯ. АРТ И К У Л 29 Тільки Державна Рада має права амністії, в випадку що його означує арт. 24 вона постановляє про це в спосіб що його означують арт. 94 і 95. АРТ И К У Л 30, 28, На випадок смерті Голови Держави його добровільного передчасного уступлення засуду на думку постановляє арт. 94 і 95 уніснової або тяжкої фізичної недуги, що й не можна вилічити, Державна Рада в спосіб означе- ний в арт. 24 і 25 приступає негайно до вибору нового Голови Держави. Державна Рада постановляє сама чи заходить випадок умислової або тяжкої фізичної недуги Голови Держави що й не можна вилічити. Вибраний буде той хто одержить безглядну більшість голосів при чому голосування одбуваться таємно. Коли ні один з кандидатів не одержав безглядної більшості приступа- ється негайно до тіснішого вибору між тими двома кандидатами що при першм голосування одержали найбільше голосів. Голосувати можна тільки на тих двох на додатків. Голос відданий на іншого кандидата рахується не дійсним. Так само недійсними рахуються списки з такими кандидатом що його імені або назвиська неможна відчитати. Білі списки і медоклад- но виповнені списки рахується також недійсними. Вибраний буде той з поміж двох кандидатів, хто одержить безглядно більшість голосів. В разі рівності голосів рішає жереб, що його витягне Голова Державної Ради. §24. Міністри або вищакені інші особи до пред- ставник Краю мають право брати участь в Засіданнях В.Н.Р. і приймати участь. §25. В.Н.Р. може захавати присутністю Голова Р. Н.П., або інших чл. Уряду на Засіданнях Ради „Га ІІ“ К-сій §26 В.Н.Р. має право приймати позиції від Державних У.Н.Р. прибавки і державно Зареєброваних Г-в, неоплачувати та короткочасні в публічно Правових Картежеро-11. Ф.Н.Р описаного ухвалено може передавати позиції від вчених елітетрам / Мадаєн або фах тов'язків що оправ, до яких відповідає позиція. Митрополит мешкає у разі (поменшення) Жадан, або їх відмовляти і сила прийняти. ДЕРЖАВНА РАДА АРТИКУЛ 49. Вся законодавча влада належить виключно до Державного Сойму, що його вибираються на підставі загального так для чоловіків як і для жінок, рівного, безпосереднього, таємного і пропорціонального права голосування. АРТИКУЛ 50. До хвилі скликання першого Державного Сойму вся законодавча влада належить до Державної Ради. Окрім основний Державний закон означить склад і спосіб вибо- ру Державної Ради. АРТИКУЛ 51. Державна Рада не може однак змінювати постанов цього закону, що до організації верховної влади. АРТИКУЛ 52. Державна Рада нусить бути скликана, коли вибрано найменше 90 ii членів. АРТИКУЛ 53. До важкості ухвал Державної Ради потреба присутності найменше 50 ii членів. АРТИКУЛ 54. Державну Раду складає на першу сесію і на дальше наступні ос- сії Голова Держави окремим наказом за своїм підписом і підписом всіх Міністрів, що його оголошується в Вістнику Державних Законів. З той сам спосіб оголошується замикання сесій і розвалання Державної Ради. Перша сесія Державної Ради мусять бути скликана на пізніше як 14 днів, числячи від дня коли набрало число ii членів означене в арт.52. АРТИКУЛ 55. Державну Раду можна розв'язати тілька тоді, коли буде вибраний перший Державний Сойм Української народньої Республіки. Тим самим наказом, що його видало і спосіб означення в арт. 54, по ним розв'язується Державну Раду, оглякується рівночасно пер- ший Державний Сойм на краю його сесії. АРТИКУЛ 56. Перше засідання Державної Ради означає Голова Дирекції, або в його доручення Голова Ради Міністрів, відчитуючи наказ про скликан- ня Державної Ради і покликуючи до тимчасового проводу найстаршого віком члена Державної Ради. АРТИКУЛ 57. Державна Рада вибирає з поміж себе голову і відповідне число його заступників та творить відповідні комісії. АРТИКУЛ 58. Рада Міністрів на внесенння Міністра Внутрішніх Справ виробить і оголосить в Листику Державних Законів, що перед першим засідан- ням Державної Ради, тимчасовий правильник парад Державної Ради. Цим правильником керується Державна Рада так довго, доки сама не виробить для себе нового правильника і не оголосить його в Ві- стику Державних Законів. Вироблений Державною Радою правильник особ"язує нагально по його оголошенні в Листику Державних зако- нів і для своєї важності не потребує затвердження через Голову Держави. АРТИКУЛ 59. Державна Рада сама рішає про вахність запротестованих виборів на підставі окремого внесення своєї конституційної комісії. Член Державної Ради, що його майдає опротестовано, виконує свої права і обов"язки до хвилі, коли Державна Рада ухвалить незалежність його вибору. Міністр Внутрішніх Справ в дні отворення Державної Ради передає їй всі виборчі акти разом з внесеними протестами. АРТИКУЛ 60. Мандат члена Державної Ради погасає тільки в наслідок його смерті, унваження мандату через Державну Раду, добровільного зво- ження мандату, або утрати виборчого права. Про погаслення мандату Голова Державної Ради нагально повідомляє листовною Міністра Внутрішніх Справ, а цей до ІІ дня по одержанні повідомлення оголошує в урядових часописах доповільний вибір Оснований Державний закон, про склад і спосіб вибору Державної Ради постановляє, коли не переводиться доповільного вибору. АРТИКУЛ 61. Вибраним членам Державної Ради вручає Міністр Внутрішніх Справ окреме посвідчення, по уповноваження їх до вступу до Державної Ради. Опротестовування мандату не впливає на видання цього посвід- чення. АРТИКУЛ 62. Внутрішньою і зовнішньою урядовою мовою і мовою нарад Др- жавної Ради є виключно тільки українська мова. АРТИКУЛ 63. Член Державної Ради виконує всі свої права і обов'язки тіль- ко особисто. АРТИКУЛ 64. Член Державної Ради одержує в часі тривання сесій добові в сумі ...000 гривень денно і зворот коштів дороги від свого місця замешкання до місця осідку Державної Ради. Користується від безплатною Державними залізницями і Держав- ними пароплавами. Голова Державної Ради одержує добові в сумі 4.000 рр. денно, а всі його заступники по 3.000 рр. денно. Міністр Внутрішніх Справ дорогов окремого розпорядку означить високість і спосіб обчислювання звороту коштів дороги для чле- нів Державної Ради. АРТИКУЛ 65. Члени Державної Ради є представниками загалу народу Україн- ської Держави. Раз вибранийого члена Державної Ради не можна відкликати. В Його діяльності в Державній Раді не можна його в"язати якими небудь інструкціями. За свою діяльність в Державній Раді відповідає він тільки перед самим Державною Радою. АРТИКУЛ 66. Члени Державної Ради користуються повнов індоорганістством від хвилі, коли в Віснику Державних Законів позитився закон Го- лови Держави про скликання Державної Ради до хвилі, коли також появляться наказ про її розглядання. Пізніше вибраний член Державної Рада користується повною недоторканністю вже від хвили свого вибору. Перерва між сесіями Державної Ради не порушує недоторканності її членів, але вибору президії та комісій. В тім часі членів Державної Ради не вільно переслідувати ні карно-судово, али карно-адміністративно, али арештувати без виду Державної Ради, за винятком охоплення на горячім місцю. В тім останнім разі належить просьце долести негайно Голові Дер- завної Ради і просити о дозвіл надальшньй арешт або дальше карно- судове слідство. На задання Державної Ради арешт мусить бути негайно знесений і карно-судове слідство припинене. В западку перерв між сесіями повинне право виконує голова Дер- завної Ради. АРТИКУЛ 67. Члена Державної Ради, що в своїй промові, або в залізі в Держав- ній Раді нарушає права приватної особи, може украйдження приляну- ти до карно-судової відповідальності. На той випадок судова влада має одержати дозвіл Державної Ра- ди по думці постанови арт.66. АРТИКУЛ 68. Член Державної Ради не може купувати али арендувати державні добра або приймати державні роботи, або достави; не може різном оде- ржати ніякої державної концесії. АРТИКУЛ 69. Засідання Державної Ради є вані. Засідання Державної Ради можуть бути таємні на задання Голови державної ради, представника правителяства, або найменше 10 членів державної Ради на підставі окремої ухвали, що западає по опущення через публіку салі нарад. АРТИКУЛ 70. Не можна нікого потягати до відповідальності за спраоводання з публічного засідання Державної Ради, що є згідно з правдою. АРТИКУЛ 71. Право законодавчого почну маєть Рада Міністрів, конний и Ми- вістрия з"окрема і комнія член державної Ради. АРТИКУЛ 72. Ухвали Державної Ради випадають зачально більшість голосів присутніх членів. На зміну основних державних законів треба двох третин голосів присутніх членів. Такої самої більшості треба на той випадок, коли Голова Держави відмовиться ствердити законопроект, що його ухвалила все Державна Рада. АРТИКУЛ 73. Ухвалений через Державну Раду законопроєкт відсилає Голова Дер- жавної Ради Голосі Ради Міністрів, а цей до 3 днів Голові Держави до ствердження протягом 7-ми днів. Стверджений через Голову Держави законопроєкт вертає знова до Голови Ради Міністрів, що оголошує його нерайно в Вістнику Держав- них законів в підписом Голови Держави і відповідного Міністра або відповідних Міністрів, або цілої Ради Міністрів. Перед початком тексту закону належить зазначити, що ухвалила його Державна Рада згідно з постановами артикулів 50,53,72 і 73. АРТИКУЛ 74. На випадок відмови ствердженння законопроекту через Голову Дер- жави, Голова держави має протягом 7-ми днів звернути законопроект Голові Ради Міністрів з поясненням наведених причин, чому його не стверджено. Голова Ради Міністрів протягом дальших 3-х днів відсилає не- стверджений законопроект Голові Державної Ради, що ставить його на дзвісному порядку найближчого засідання Державної Ради. Державна Рада без дискусії або приймає уваги Голови Держави, що до потреби змін в законопроекті і тоді відсилає його до від- повідної комісії для дальшого правильного тарктування, або прий- має законове в цілості без змін числом голосів що їх зазначено в арт.72. Принятай в цей спосіб законопроект відсилає Голова Державної Ради Голові Ради Народних Міністрів в цілі нерайного оголошення його в Вістнику Державних Законів за підписом цілої Ради Міні- стрів з наведенням перед початком тексту закону, то ухвалила його Державна Рада згідно з постановами арт.50,53,72 і 74. АРТИКУЛ 75. Всі закони оголошуються в Вістнику Державних Законів. Голова Ради Міністрів відповідає за правильне видавання Вістник Державних Законів. АРТИКУЛ 76. Накази Голови Держави і розпорядки Міністрів, що порушують прав- ні відносини, мають бути також оголошені в Вістнику Державних Зако- нів з наведенням їх початку цієї постанови, закону що уповноважив їх до видання цього наказу або розпорядку. АРТИКУЛ 77. Закон входить в життя 15 днів по дня польви Вістника Державних Законів за виплатком, коли в самім законі означено інший час,від котрого закон має обов'язувати. День польви Вістника Державних Законів мусить бути зазначений на його першій стороні. Ця постанова стосується також і до наказів і розпорядків, що їх зазначено в арт.76. АРТИКУЛ 78. Ніхто не може вимовлятися певнаним закону, наказу або розпоряд- ку, що їх належить оголошено. АРТИКУЛ 79. Податки і публічні оплати можна набирати тільки на підставі за- кону,що його ухвалила Державна Рада і в спосіб тамже зазначений. АРТИКУЛ 80. Державна Рада ухваляє щорічно окремим бюджетним законом дер- жавний бюджет на протяг одного року. Цей бюджет обіймає точне зіставлення всіх видатків і доходів. В надзвичайних випадках тимчасовий бюджетний закон може обій- мати час коротший від одного року. Кожне переступлення бюджету вимагає попередньої ухвали Дер- жавної Ради. Означени в бюджетнім законі або в тимчасовім бюджетнім законі громові квоти можна укити тільки на ціля тамже зазначені. АРТИКУЛ 81. Доля державна Рада перед ухвалою бюджетного періоду не ухва- лять нового бюджетного закону, тоді остає в силі останній бюджет- ний закон, а то на підставі ухвали Ради Міністрів за підписом Ро- лова держави і цілої Ради Міністрів. На ухвалу оголошується в Останку державних законів, покликую- чись на цей артикул. АРТИКУЛ 82. Затягання державної позички, продаж, зеніма або остаточна неру- хомого державного майна та приняття за другого державної поруки мее місце тільки на підставі закону, що його ухвалила державна Ра- да. АРТИКУЛ 83. Тілько державна Рада має право означувати валюту, видавати дер- жавні кредитові білети та державні облігації. Окремий закон означить до кладно позички справи. АРТИКУЛ 84. Переведення справ залучених в арт.83 займається державний Банк, що його статут ухвалює Державна Рада. Міністр фінансів має право нагляду над державним банком і відпо- відає перед Державною Радою за його діяльність. АРТИКУЛ 85. Контроль над цілістю державної фінансової господарки заколує Державна Рада за допомогою Національної контрольної Комісії, що склада- ється з Голови, його заступника і 3-х членів, по їх варалам Держав- на Рада на протяг 3-х літ. Члени Національної контрольної Комісії в своїй діяльності користа- ються з незалежності судді, виконують нагляд над державними довгами та складають портфоліо Державній Раді окремих звітів зі замкнення них державних рахунків і приходів, а фондів, що вони залидує дер- жава та в загального фінансового становища держави. Члени Національної контрольної Комісії мусять мати наявне виборче право до Державної Ради, не можуть однак бути її членами, але за- нимати іншого державного становища; складають золі приєдну судді руки Голови Державної Ради. Тілько державна Рада має право відкликати і змінити членів нал- вної контрольної комітеті спосіб її урядування. А Р Т И К У Л 86. Державна Рада окремим законом ухвалиє перічно чисельний стил війська в часи миру, з огляду число нового військового набору. А Р Т И К У Л 87. Коли Державна Рада на місяці перед закінченням терміном призову військових новобранців, що його визначає окремий закон про військо- зу повинність, не означить законом числа нового військового набору, тоді остає в силі останній закон про число військового набору, о то на підставі ухвали Ради Міністрів за підписом Голови Держави і ці- лої Ради Міністрів. На ухвалу оголошується в Вістник державних законів, покликуючись на цей артикул. А Р Т И К У Л 88. Всі міжнародні торговельні і цивільні умови, міжнародної умови, що надаються насткові тягарі на державу або на гороман держави, або заключають для них правні постанови, міжнародні умови не до границь держави, в ренті міжнародні мирові умови мусять бути стверджені че- рез Державну Раду. А Р Т И К У Л 89. Горомано Держави, приватні державно зареєстровані товариства і кооперції та корпорації з публічно-правним характером мають право вносити питання до Державної Ради. Державна Рада окремо ухвалює може передати питанні відповідним Міністрам і надати від них положень що до справ, до яких відносяться питання; Міністри мусять дати жадалі положення або їх відмовити з поданими причин. А Р Т И К У Л 90. Члени Державної Ради мають право вносити інтерпеляції на письмі до Ради Міністрів або до поодиноких Міністрів, в спосіб, що його означає правильних парад Державної Ради. А Р Т И К У Л 91. На внесенню інтерпеляції може Міністр відповісти легально, або за- повістити відповідь на означений термін, або в ренті відмовити під- повідати в мотивованій залпі. Державна Рада на окреме внесення може ухвалити озорення диску- 011 над відповідь Міністра на внесенню інтерпеляції. Про порядок ведения справ Д.Н.Р. §71. накривалася біля кучи/конг. §75,76,77 - по прибавленю → §14 + §16. веський /накривалася 66... Вида концерти §72 = §73 §74 §21 ⅓ §22 перша тарна і §90 §22 друга річка, але викликала §23 ⅔. §25 §26 §24. VI Приношення заохранив Д.Н.Р. §69 і §29 с/з ма 31. §40і §30 " §32 VII Про вступній зезрій Д.Н.Р. §58,59 §43 відповідає §53 ⅓ і §58 §44 - §34 " Вищему §45 - §35 " §46 трахаретний I про віржавлену Кадрову Раду за її скл. § 1. Прийнята в зміненій відповідно до протоколу редакції. § 2. Прийнята в редакції відповідно позначених К-к §2 енг.-Ван рек. проп. Вілья. § 3 " " " " " § 4 відповідає § 3 енг. пр. з відповідними функціями § 5 " § 65 двом першим урккам § 6 " § 60 " " " § 7 " § 62 " " " § 8 " § 59. 61, 63, 64, 66, 67, 68. II Особливе Право членів Д. Н. Р. § 9. = § 61 1/2 години. § 10 = § 63 + ЗЗ уроки § 65 § 11 відповідає § 66-але в зміненій редакції. § 12 " § 7 енг./зак. § 13 = § 5 Замість § 67 вищезгаданої редакції проп. Вілья. § 15 = § 68 § 16 = § 64 і § 8 %/з § 17 = § 24 %/з III Перевірка виконання сесій за Протоколом Д. Н. Р. § 18 = Зредагований відповідно позначеним К-кі відповідає § 9 %/з. Тин § 52, § 53, § 44. Замінено § 19 = Зредагований відповідно меж к-см. на заміну § 13 %/з § 20 відповідає § 11 %/з і § 6 § 21 " § 12 %/з і § 7. § 22 = § 55. IV Про Компетенцію Д. Н. Р. § 23. Зредагований відповідно позначеним К-кі про обмеження Каштегонції відповідає § 14 %/з з обмежуючим встановленням § 528. і З змінених державних відповідають § 81. в четвертій в. § 24. = § 83 уроки зміненому. § 25. = § 85 § 26. = § 20 %/з з державним до нього і § 19 § 27. = § 89 § 28 = § 93; але в іншій редакції § 29 = § 100. § 30 = § 59 перший уроки. § 49 членом додавати, за як відповідаючий арм. зв- § 50 погода відповідно до § 1 автору в § 3. § 51 перший дві уроки до § 30 § 52 розташований за § 10. (закладається на місцях, якщо гай виконав Каштегонець не підходить). § 6 Замінено редакцію § 25-го опущено на саме § 68. електо зредаговано. § 10 відповідає за неелектору. § 57 додавалася § 23. § 58, § 49 членом необх. як ново- рости. § 60 покриваються § 25-6, закладається Д. Н. Р. електо роз- вій вищезг. Необхідно з'ясувати на очах у Ван. § 81 як додавання до § 25-6, § 82 Задовільний, назва § 84. Вайвий. § 86-87, з'єднується але не вітво- відповідаючих обмежень. § 88 покриваються § 25-6, § 92 і § 8 Законом про берег. Ване Укр. § 94-99, відповідає за заповненням зредагованої як розроблені на цій- Кам мируний час. Комісія по "круїзі "Конфедерації" 1) Проти певзаний Радою Паровий Міроприєм. 2) Проти розроблення Комісією в окремих випадках 3) Овасиного Вайчека АРЕНО-АРДІО 2023. ПОЛОНЬЧА ЗАПИСКА до законопроекту "Про верховне тимчасове Управління на порядок за- конодавства в Українській Народній Республіці." Постановою своєю затвердженою 2 липня 1920 року, Рада Народних Міністрів доручила Особливій Комісії під головуванням п. Мінпра Внутрішніх Справ розробити тимчасовий закон про конституцію У.Н.Р. закони за основу законопроект, який уже був розглянутий Р.М.М. але не здобув остаточної санкції. Для виконання покладеного на Комісію завдання в цій частині зат- рачено 10 засідань, рахуючи і засідання підкомісії, яку було виділе- но для переведення підготовчої роботи. Яко заступник Голови Комісії має за честь подати на розгляд Ради Народних Міністрів переробле- ний Комісією законопроект про Верховне тимчасове Управління та по- рядок Законодавства в Українській Народній Республіці. Зміни, які поробила Комісія в проекту, то з постанови Ради На- родних Міністрів взяти за основу тюркундися "о яких загальних ни- таль", крім того було зроблено багато дрібних поправок особливо в редакційному відношенні. Основна мета Законопроекту полягає в тому, щоб точно закресленими ми, безсуперечними, пройдичними нормами назначити "верховне тимчасо- ве управління та порядок законодавства" яке склалося в процесі без- перервної боротьби за самостійну Україну. Конечність такого твердого правничого ґрунту очевидна для всіх, а тому і я не буду довго спинятися над ним а перейду до суді ва- конопроекту. Істотні рази верховне управління та порядок законодавства тим- часове. Верховне управління з огляду на обставини складається лише зз- тесься Голови, директорії та Р.М.М., а тому закон передбачив при пер- шій можливості при повороті на терені України утворити тимчасовий законодавчий орган перед парламентом або Державну Народню Раду/зако- нопроект про це установу все закінчується розробкою в тій же самій комісії і незаберон буде доложений Раді Народних Міністрів, коли ця робота наближає час до утворення нової конституції, яка визначила би основи державно-політичного і соціального устрою Української На- родньої Республіки, про не говорить декларативному устуні законопро- екту. Тим самим на озверто інформуюмо населення про дійсний стан річей і наміри Уряду. Вим декларативним ветупом комітєя замінила загальні статті пере- даного їх законопроекта. В першому розділі подаваемого законопроекту "Державна влада" /ст.1/ вичерпуюче і конкретно в "основано той державний порядок, який маємо в сучасний момент, і який буде розвинутось після скликання пред- парламенту и тому і уникнуто абстрактного зазначення державної вла- ди. В другому розділі "Директорія У.Н.Р. /ст./перераховані функції директорії в особі Радова Директорії. Сміли пороблені лише в дета- лях і загалом подавть зміст попереднього законопроекта. Зазначені функції директорії необхідні, і перераховані вичерпуюче, додавати, або скорочувати немає чого. В третім розділі "Рада Народних Міністрів" /ex.ст.1-8/ комісія викинула статті, що говорять про кабінет міністрів, зважаючи, що при теперішньому стані речей поділ на кабінет і Раду Міністрів був би не зовсім доцільним, та й само життя останнього часу не викликало до життя кабінету хоч закон про нього на істину. В розділ статтів комісія зробила низку редакційних і стилістичних поправок. В четвертому розділі "Законодавство в Українській Народній Рес- публіці /ст.ст.9-18/ зроблено найбільше змін. В подаваемому проекті зроблено не тілько багато редакційних поправок, але й сама постанов- ка питання набрала варлажнішого і конкретнішого вигляду. С"окрема звернула комісія особливу увагу на затвердження і ого- ловлення нових законів та їх збереження. Статті /9-13/ що складають розділ IV уявляють собою мінімум необхідних по цьому питанню ос- новних постанов до своїм змістом цілком відповідають дійсній пот- реби державного життя в пазів політичній оточенню. В розділі V "про Державне керування та порядок законодавства в Українській Народній Республіці /стт.19-23/ до які зміни зроблені що що до форми викладу і по суті складу "Затвої Військової Ради". Всі ці зміни зроблені комісією в присутності пана Військового Міністра за його згодою і по його вказівкам. Функції, які в цьому розділі по- переднім проєктом покладались на Голову Ради Народних Міністрів но- вим проєктом покладаються на Раду Народних Міністрів в цілому. Розділу VI "Заступництво Голови Директорії" /ст. 26/ зовсім не бу- ло в переданому до переробки проєктові. Він внесений з ініціативи комісії яка не могла погодитися з тим, щоб такий важливий момент в державному житті молодої і ще не устальної республіки не був визна- чений основним законом. Розділ попереднього законопроєкту про те, що всі закони, які не відповідатимуть нововиданому законові каємуться, цілком успело, пис- ля в "ясовання правниками", що постанова, яка формулювана цим розділом сама собою зрозуміла і не вимагає того, щоби обов"язково бути зазна- ченою в законі. Постанови комісія приймала значною більшістю і лише по двом ар- тикулам /№ 6/-/8/ залежні окремі думки, які і будуть має оголошені при постатейному читанні закону, який матиме честь докласти Ради На- родних Міністрів, але раніш ніх перейти до зачитання законопроєкту повинен довести до відома Ради Народних Міністрів ще про одну по- станову комісії, яка має самостійне значення а саме: сплинившись над завданням, які поставлені перед нею /виробка закону про Верховне тим- часове Управління та порядок Законодавства в Українській Народній Республіці і перед парламент/ комісія одноголосно визнала необхідним залиятися розробкою нової конституції Української Народньої Респуб- ліки, а тому звертався до Ради Народних Міністрів з проханням, або закласти нову комісію, або доручити цей же самій комісії зайнятися розробкою законопроєкту про повну конституцію Української Народньої Республіки і тим закінчити ту велечезної ваги роботу, по визначенні сталих основних правних норм молодої Республіки. Матеріали для цього є. Потреба відчувається гостра. Ведання працювати у всіх велике. Необхі дна тільки постанова, за якою я і звертався до Ради Народних Міні- стрів. ДО ПАНА ГОЛОВИ КОМІСІЇ ОКРЕМА ДУЖКА Члена Комісії про розроблення тимчасового закону про форму державно- го устрію та порядок законодавства У.Н.Р. Директора ГАЛАНЕВИЧА. До п.18.- На засіданні Комісії від 1 Серпня б.р. ухвалений чотирима голоса- ми, в том числі заступника Ролови Комісії, проти чотирьох голосів рез- ти Комісії п.18 про те, що до скликання У.Н.Р. всі права і обов"язки Д.Н.Р. покладаються на Раду Народних Міністрів. А нижченаписаний вис- ловляє окрему думку проти внесення цього п.18 в зазначений законопро- ект по слідуючим мотивам: а/Чим п.13 на Р.Н.М. покладаються всі права і обов"язки державної Державної Ради, нем тим ці права і обов"язки не регламентовані зако- ном, котрий лише впідно п.1 цього закону має бути виданий і тому ці права й обов"язки, як ще не істнуючі і невідомо в якому обсягу вони мають бути не можуть, само собою зрозуміло, бути покладені на кого-б то не було, а в даному разі на Р.Н.М.- б/Пактом 18 Ради Народних Міністрів надається всі права .Н.Р. обо- томеж ільки і право Д.Н.Р. предбачене з част.п.13 цього законопроекту а саме: що незатверджені п.ГОЛОВОЮ ДИРЕКТОРІЇ постановиД.Н.Р. подаєть- ся на полозний розгляд ії й що постанова, ухвалена не в тій же самій редакції, набирає остаточно силу закона. Мех тим попероднім п.17 то- го ж законопроекту, ухваленим комісією про те, що постанови ії наби- рають силу закона лише після затвердження їх Головою ДИРЕКТОРІЇ, та оголошення їх звичайним порядком. Таким чином внесення в законопроект п.18 знаходиться в цілковитій суперечності з попереднім п.17.З ог- ляду на вищезазначене, л ічну необхідним п.13 цього законопроекту вик- лючити. Про цю окрему думку прошу локласти в Р.Н.М. при розгляді цього законопроекту. Представник Державної Канцелярії директор ГАЛАНЕВИЧ. З оригіналом згідно: Секре́тарь ДО ПАНА ГОЛОВИ КОМІСІЇ по розробленню законопроекту про форму державного устрою і порядок законодавства У.Н.Р. Скромна думка Члена Комісії Ти- ректора ГАЛАЦЕВИЧА до п.6 ва- конопроекту.- Комісією ухвалений п.6, в якому про призначення Державного Контроль- ора зазначено, що кандидатура його ухваляється Радою Нар.Міністрів і затверджується Головою ДИРЕКТОРІЇ-зоб-то авичальним порядком, про призначення осіб 3-4 класів. З таким порядком призначення Державного Контрольора я негодиться не можу в таких міркувань: а/Особа Державного контролюра є цілком незалежна від Р.Н.М., і є скромною частиною Республіканського уряду, яка в склад Ради Н.М.-ів не влодить, і як-би стоїть над Радою, як наглядач під Республіки в спра- вах, зв'язаних з інтересами скарбу, для чого її має право протесту на ухвали Р.Н.М. до законодавчих установ. До того ж мається вже затверджений закон про організацію контрол- лю У.Н.Р. /В.Д.-з. вип.20 додаток до ст.2 Розд.II п.7/, якому зазна- чено, що "На чолі Контроли стоїть на правах Міністра-Державний Кон- трольор, призначення якого проводиться порядком розгляду і затверд- ження законів".- З приводу вищезазначеного я думаю, що по розвиненні утворення Кон- троля в державі є народньо Республіканським устроєм, призначення Дер- жавного Контрольора для всебічного забезпечення його від вселлих ви- лявів, повинно переводитися шляхом відповідним розгляду і затверджен- ня законів. Прошу чот окрему думку прошу декласти в Р.Н.М. при розгляді виро- бленого Комісією законопроекту. Представник Державної Канцелярії,Директор ГАЛАЦЕВИЧ. згідно:Секретар ОСІБНА ДУМКА. Представника Міністерства Праці Д-ра Стопана М І Ш К О з приводу ст.18 законопроекту про тимчасове верховне управління та порядок за- конодавства У.Н.Р. прийнятої на пілярних засідані комісії дня І-го Серпая 1920 року як осібну ст.18:4 голосами при 8 голосуючих.- Представник Міністерства Праці має за честь заявити, що вважає ст.18 законопроекту непотрібною, для порядку законодавства У.Н.Р. і самої форми правління небезпечною і з тої причини вносить це- би її з законопроекту цілком вичеркауто. НОТИКИ. І/Ст.І..Законопроекту в формі ланій і определені регулірує функції законодавчої діяльності в часі, коли Державна Народна Рада не функці- аює і вказує на органи, що ті функції має виконувати.Законопроект справ- лі не вичисляє причин, по співжитті правильно функціонування Державної Народної Ради, але це робить тому, що вичислення їх будь-як ноточним і зайвим.Причини ці можуть бути слідуючі:Державна Народна Рада не скилка на,перервала свої засідання приміром по причині ферій,евакуації і т.д. або в кінці Державна Народна Рада розвивана.Інтерпретувати "не функцію- нує" тільки до того часу, коли зібрана Державна Народня Рада не законуює за яких небудь причин своїх прав і обов"язків не відповідає як технічно му повате самого слова так і духом самого проекту, бо цілес того ж пос ліднього є усуунти аномальний стан і застій в законодавстві, коли Дер- жавна Народня Рада не зібрана,причим різводужими є причини,що цей апор мальний стан закликала Ст.18 в формі прийнятій комісією стоїть в супереч- чивості зі ст.17 законопроекту. ІІ.Законодавча функція в У.Н.Р. по мисли ст.10 і 11 законопроекту належить включно Державній Народній Раді і то з прерогативами в ст.13 уст. З зазначеними.Законодавча діяльність Ради Народних Міністрів є виплатком від загального правила і має на цілі забезпечити державу пе- ред перервою і застосм в законодавстві в момент коли Державна Народня Рада не виконує своїх законодавчих обов"язків а заходить кращая пот- реби нарядного видання нового закона.Однак і в тім випадку контроль Державної Народньої Ради о забезпеченні /ст.17 уст.2/Коли прияти пос- танову, то всі права і обов"язка Державної Народньої Ради переходять в часі на функціонування тої ж послідньої на Раді Народних Міністрів прерогативами, що їх в ст.13 уст. зазначено, тоді Рада Народніх Міністрів в виконувачого органу сповнення законодавчої функції тільки винятково, перетворюється в абсолютну, нічим не обмежену владу з правами суверенного однак річ очевидна не має на ціли законопроект, бо що найважливіше противиться основам державного устрою і законам У.Н.Р.. У всіх конституційних державах світа містяться в конституціях статті, які ставлять преділ, що є границею законодавчої діяльності Ради Міністрів /приміром:37 ст.ссн.росс.зак. і §14 осн.зак.6. австр.держави/. закони У.Н.Р. до цього часу не продбачають такого обмеження. Коли ст. 18 законопроекту стане обов'язуючою нормою, то очевидна річ при увагляданні ст.13 уст.2, буде грізити небезпека для цілого законодавства У.Н. і цілого державного устрою. Приміром: Рада Народніх Міністрів переводить закон по мислі ст.17 і 18 уст.2, силом якого зноситься директорія, переконується республіканську форму правління на монархічну, обтяжується державний скарб зі шкодою для держави, відступається частину території або і цілу територію чужій державі. Українському Народові, як властовому суверенові лимиться тоді тільки шлях революції для охорони своїх прав і незалежності. ТКМ ГАСОВИЙ ЗАКОН про форму державного устрою та порядок законодавства в Україн- ській Народній Республіці. I. Державний Устрій. 1. Українська Держава є народною Республікою, державна влада в якій належить цілому народові і звільняється через Парламент, скликаний на підставі загального, рівного, тайного безпосередньо- го і пропорціонального виборчого права без різниці пола , націо- нальності і віросповідань - 2. До скликання Парламенту законодавча влада в Українській На- родній Республіці належить Державній Народній Раді. 3. Склад, порядок скликання державної Народньої Ради та обсяг її прав визначат окремий закон про Державну Нараду. 4. Державна народ. Рада має бути скликана в місці осідку Урл- ду піздніше 15 червня 1920 року. 5. Діяльність Державної Народ. Ради розпочинається незалежно від розміру території, якою буде управляти Уряд У.Н.Р. II. Директорія У. Н. Р. 6. Директорія У.Н.Р. є орган державної влади Республіки і здій- снює її виконання через Раду і Кабінет Народних Міністрів. 6. Директорія У.Н.Р. в особі свого Голови : а/ затверджує ухвалені державною Нарадою закони, б/ затверджує ухвалені Радою Народ. Міністрів призначення та звільнення .. в/ затверджує ухвалені Державною Нарадою міжнародні умови та інші міжнародні акти, г/ видає на пропозиції Ради або Кабінету Народних Міністрів акти адміністр. д/ репрезентує , за відповідальність Голови Ради народних Міністрів Українську Народню Республіку перед державами світа, е/ покликає Голову та затверджує членів Ради і Кабінету на- родних Міністрів. 7. Директорія має окремий цивільний лист, котрий ухвалюється законодавчим шляхом. III. Рада і Кабінет Народніх Міністрів. 8. Голова Ради Народніх Міністрів формує Раду нар. Міністрів, в склад якої входять всі Міністри керуючі міністерствами, державний секретар; останній в правом дорадчого голосу. 9. Для вирішення поглядних важких державно-політичних справ Голова Ради Народніх Міністрів формує одночасно з Радою також Кабінет з Міністрів в числі не менш 5 по сільм 7 разом з Головою і Заступником Голова Ради Народніх Міністрів. В засіданнях Кабінету бере участь державний Секретарь з дорадчим голосом. 10. Справи, які відносяться до міністерств не заступників в Кабінет Народніх Міністрів не можуть вирішуватись без участі відповідного міністра, або Чергового Міністерства. 11. Державний контрольор, призначення якого продовжується порядком відповідним розгляду і затвердження законів, не входить в склад Ради Народніх Міністрів і Кабінету Міністрів, але запрошується на всі засідання Ради Міністрів і на ті засідання Кабінету Міністрів, в яких розглядаються питання, звязані з видатками зі скарбу. Державний контрольор має дорадчий голос і право протеста в справах фінансово-економічних. 12. В крузі діяльності окремого Міністерства і належних до нього відомств тільки відповідний міністр чи Черговий Міністерство має право в порядку управління видавати розпорядження, вказівками інструкції укладати тимчасові міжнародні умови і вирішати всі справи міністерства за своєю особистою відповідальністю перед Радою Народніх Міністрів. 13. Рада Народніх Міністрів за діяльність Уряду відповідає перед Державною Нарадою Радою. IV. Про закони Української Народньої Республіки. 14. Українська Народня Республіка управляється на точній основі законів, у відповідний спосіб виданих. 15. Проекти законів, по зложенні їх в відповідних відомствах подають ся до Презідії Державної Народньої Ради. 16. Державній Народній Ради належить право вирішити той чи інший за- кон на своїх засіданнях чи передати його на остаточне розвизання Ради Народних Міністрів. 17. Проекти законів, ухвалені Д. Н. Радою, або Радою чи Кабінетом мі- ністрів згідно ст. 16 підписуються Головою Ради Народних Міністрів та відповідним Міністром, або Керуючим Міністерством, подаються Державній Канцелярії на затвердження Директорії У.Н.Р. 18. Подані на затвердження Директорії У.Н.Р. проекти на протязі 7 днів або затверджуються Директорією, або повертаються до Державної Кан- целярії не затвердженими. Не повернення проекту на протязі 7 день вважається незатвердженням. Незатверджений проект подається державною Канцелярією через Го- лову Ради народних Міністрів до Державної народньої Ради, яка ставить цей проект на свій розгляд, і ухвалення нею в тій-же редакції чи змі- неній набирає остаточно силу закону. 19. Закони оголошуються в "Бюлетніку Державних законів" а захаченн- ням ухвалення законопроекта державною народньою Радою, за підписом Голови Директорії У.Н.Р. та контрасігнатурою Голови Ради народних Міністрів і відповідного Міністра. 20. В негайнх справах в часи, коли не функціонує Державна Пародня Рада, Кабінет або Рада Народних Міністрів може ухвалювати респоряджен- ження за силом закону і оголошувати їх за підписом всіх членів Ка- бінету / або Ради / Народних Міністрів та Голови Директорії. Такі респорядження поступають позачергом на перше наступне за- сідання деря. арод. Ради на затвердження. В випадку незатвердження цих респоряджень дер. Нар. Радою, тратять вони свою обов'язуючу силу з дня ухвали Д.Н.Р. в цій справі. V. Про верховне керування військ У.Н.Р. 21. Верховне керування військ У.Н.Р. належить Голові Директорії як Головному Офіцану і виконується включно через Військового Міністра Начальника Генерального табу та Генерал- Інспектора військ У.Н.Р. за нем військову спарву Військовий Міністр відповідає перед Радою та Кабінетом Головних Міністрів і перед Генерал-Радою. 3. Під час війни для кордунаування ділових армій У.С.Р. призначається Головним Отомаком по предложенню Голови Ради Нар. Мін. командуючий Дівобою Армією в правами, які зазначені в ст. ст. 90-100 "Положення про подовбо управління військ 1944 р." 4. Начальник Генерального штабу та Генерал - Інспектор військ призначаються і звільняються Головним Отомаком по предложенню Голови Ради Народних Міністрів в кандидатах, обраних Віком Військовою Радою. 4. Правління командуючих дивізіями корпусами групами і на військові з'їзди перших 4 класів переводяться через Раду Нар. Мін. та затверджування Головного Отомака по предложенню відповідного начальства через Військового Міністра. 5. Для попереднього розгляду про останнення законодавчих та господарчих справ Військового Міністра Начальник Генерального штабу і Генерал-Інспектора військ утворюється Засід Військова Рада в складі якої входять: Голова Ради Нар. Мін., Міністр іншої, Військовий Діпетр, Нач. Ген. штабу і Генер.-Інспектор військ і з члена по призначення. В склад Міністру Військової Ради з дорадним голосом входить також Державний Секретар р. 6. Під час війни в західних виконаннях Військової Ради бере участь і правом рішеного голосу командуючий одиним або Коро представник. VI. Всі закони, постанови, накази та розпорядження, які суперечать цьому закону в підповідних статтях наступаються і утворені на їх підставі і ституції, нтаби та команди роз'ягуються і персональний склад їх залишається за втратом чи загальних підставах-- Центральный Государственный Архив Октябрьской Революции и Социалистического Строительства УССР г. Харькова В данной ед. хр. № 52 ф. № 82 оп. № 2 числится 280 (дневник военведения) +836 = 3630 листов., 13 июля 1968 г. Габин (подпись) л. 154а, 158а – либерты Сл.ОМЗ по л. 254 – Текст срезан. Перевірено 00.08.90 4.10.88 Надія! и №56 - шитый -шф: и №161б, 162б, угасающий текст; л. №214, карандаш: л.№258, 267, 268, Перевірено. 12.07.93 Біл Сканирование 24.07.08 Сиб Перевірено 18.08.93 МЦ- 02.09.95. 7.08.97 ГЛ 13.08.97 Глинян Красноутская друк. 2232—50000