Закони, ухвалені РНМ УНР. т. 1, 26.01.1919-03.10.1920, 197 арк. — частина 1/2

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Міністерства залізничного та водного транспорту України при МНС УРСР у Харкові 10685 9 ОДГУ 5-1 1941 РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР м.КИЇВ, ВІННИЦЯ, РОБНО, КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ Закони, ухвалені Радою народних міністрів УНР том І-й 1920 рік на 197 арк Рада Народних Міністрів УНР Державна Канцелярія Генеральний Законодавчий Справ. Закони (з матеріалами) ухвалені Вадою Народних міністрів УНР Там Парафо 26 січня 1919 р. Закінчено по грузень 1920 Пояснювача записка закону про де-які зміни і доповнення зако- ну 26 Січня 1919 року про надз- вичайні військові суди. Рада Міністрів Української Народньої Республіки і засідан- ні 4 Липня 1919 року постановила прохати Міністра Юстиції зро- бити до положення про надзвичайні військові суди проект в ціло- відного корективу з метою найбільшого забезпечення справедли- вого вирішення справ цими судами і зазначеного проекта внести в найближче засідання Ради Міністрів /Журнал 4 Липня 1919 року ч. ІЗ9/. Така постанова Ради Міністрів визначає, що істнуючий закон про надзвичайні військові суди не дає належних гарантій спра- ведливого вирішення справ цими судами і не досить забезпечує права обвинуваченого. Мета утворення надзвичайних військових судів полягає в ная- скоршій судовій репресії в місцевостях, оголошених на виключ- нім стані, так для найтяжчих злочинств, як, для злочинства, що з обставин часу військова влада визнає необхідним виключити з загальної підсудності. Але негайність судової репресії не повинна суперечити спра- ведливості; отже через те законодавства майже всіх держав, виз- начивши потребу в так званій військовій польовій юстиції, перед- ають на розгляд польових судів лише тяжкі злочинства і в таких випадках, коли злочинство очевидне і маються несумнівні докази звини підозрілого. Крім того: в де-яких законодавствах право призначения над злочинцем військового польового суду обмежує- ться певним строком з дня заподіяння злочинства і після цього строку, винуватого можна судити лише загальним судом. Досвід праці надзвичайних військових судів, утворених на підставі закону 26 Січня 1919 року /такі головні їх жити: а/ Судове засідання здебільшого провадиться без виконання необхідних законних форм та обрядів; б/ часто призначаються кари, яких немає в законах; в/ присуди викладаються на письмі незрозуміло і з порушан- ням законів; г/ Права винуваченого в стадії досудовій не забезпечені бо в законі 26 Січня 1919 року не зазначено, що обвинуваче- ний має право вимагати заклику до суду своїх свідків.; д/ Військові начальники, яким надано право складати над- вичайні суди /§ 4/ не виконують вимог §§ 11 і 12 закону і пе редають предсідателям-судів справи в такім вигляді, що приз- чити судові засідання не можливо і діло для з'ясування пере- дається військовому слідчому; це затягає справу і винувачені досвій час сидять у вязницях /§ 14/; е/ Присуди надзвичайного військового суду остаточні і ос- карження не підлягають /§ 25/. Таким чином присуд винесений з ростриминарушенням закону, набирає законної сили і негайно виконується. Перегляд справи в випадках, зазначених §§ 232,7 701 та 1856 XXIV кн.Зб.В.П.1889 р.вид.4, хоч і можливий, але для засуджених до карі на смерть майже цілком зайвий. Одже при виробленні проекту змін до закону 26 Січня 1919 року всі вищезазначені хиби були взяті на увагу, і нову реда- цію закону про надзвичайні військові суди складено так, що : ховуються мета утворення цих судів - негайність судової ре ресіл - 11 забезпечується право винуватого та справедливість ви рішення § 3 закону встановлює: що надзвичайні військові су- ди закладаються для розгляду одної або декількох певно заз- начених справ, коли кожна така справа ясна і не вимагає роз сліду це правило цілком відповідає також § 128І XXIV кн.Зб. В.П. Персональний склад надзвичайних військових судів призна- чається з осіб, маючих юридичну освіту або знайомих з судо- вим процесом; інший склад може бути призначений лише за бра ком таких осіб в частині, при якій засновується суд /§ 6/ щоб уникнути майже анархічної різниці підсудності надзв- вичайним судам на невеличній території, право визначати під- судність цих судів надається військовим начальникам з пра вами не менше командира дівізії, які завше обсягають значні територію /§ 9/. Для забезпечення справедливого вирішення ціла надзвичай- ний суд розглядає лише ті справи, в яких винуваченого зат- римано, маються свідки переступу, або інші докази вини підо рілого і коли справа остильки ясна, що не вимагає докладног розсліду, тількі таки справи військовий начальник має право передати до надзвичайного суду, як що справа не відповідає зазначеним умовам, вона передається до загальних судових установ /§§ 10, II, I2, ІЗ і 14/. Права винуваченого в досудній стадії ціком забезпечені правом додавати до діла докази на свою користь і вимагати заклику до суду своїх свідків /§ 13 ч.2/. Кожному засудженому до кари на смерть, дається право на протязі одної доби звернутись до Верховної Влади, а в діевій армії до Головного Остана з проханням помилуваннячи полегшення кари. Такі прохання надсилаються через головну Військову Судову Управу, яка зі своїм висновком представляє Верховній Влади чи Головному Останові. Цей шлях відносно ва живіших вироків - присудів на смерть - цілком забезпечує інтереси засудженого, або компетентні військові судові установи в своїх висновках доведуть до відома Верховної Влади чи Головного Остана про ті порушення закону, яких допустився суд /§ 24/. Головному Військовому Прокуророві надано право догляду за надзвичайними військовими судами /§ 3/. Таким чином, коли йому буде доведено про порушення надзвичайними судами закону, він має змогу законним шляхом вжити заходів до виправлення, відміни, або перегляду таких присудів та справ /§§ 230-232, 701,703; ІСЗ-Іс84 кн.ХХІУ Зб.В.П.1869 р.вищ.4/. Аби не було перерви в підсудності злочинств надзвичайними військовими судами між тим моментом, коли закон 26 Січня 1919 року буде скасований, а оголошення про підсудність надзвичайним судам, згідно з § 9 нового закону, не будуть ще зроблені, заховується сила оголошень, виданих на підставі § 10 закону 30 Січня 1919 року і для підсудності надзвичайним судам яких буде складено на підставі нової редакції закону про ці суди. Перевести більше забезпечення прав винуваченого неможливо без пошкодження самої мети утворення надзвичайних військових судів. Обмежити право відання під надзвичайний військовий суд повним строком з дня заподіяння злочинства не можливо по обставинах сучасного життя, коли нормально не працює майже жадна державна інституція. Нині Міністерство Вститції повідомило, що Пан Міністр Вститції вважає що цей законопроект мусить внести в Раду Міністрів Військовий Міністр. ГОЛОВНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ПРОКУРОР Підполковник Мачинський З оригіналом згідно Директор Департаменту Нар Візгін Прейцвь ШТАТИ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ В РІЧІ ПОСОЛЯТІЙ ПОЛЬСЬКІЙ за час з І-го січня 1920 р. № по- ліку. НАЗВА ПОСАД Класа поса- ди Кіль- кість осіб Утриман- ня на місця в мар.пол. Всім на місяць. 1 Голова Місії III I 18.000 18.000 2 Заступник Голови IV I 14.000 14.000 3 Політ.Радники IV 3 10.000 30.000 4 Радники-Фахівці V 4 9.000 36.000 5 Юрискосульть V I 6.000 6.000 6 Секретар Діловий VI I 6.000 6.000 7 Аташе старші VII I 5.250 5.250 8 " молодші VIII I 4.500 4.500 9 Бухгалтер VII I 4.500 4.600 10 Пом.Ділов.Секрет. VII I 4.500 4.500 11 Аташе переуладчик VII I 4.500 4.500 12 Скарбник-ексекут. VIII I 4.000 4.000 13 Діловод VIII I 3.750 3.750 14 Дипломатич.Ронці VIII 3 3.750 II.250 15 Переписчики з чу- жоземних мов VIII 3 3.750 II.250 16 Канцеляр.урядовці IX 2 3.000 6.000 17 Служники III від 2.000 до 3:000 9.000 До того згідно приміткам 178.500 I-oi i 2-oi 50% .................. 89.250 267.750. ПРИМІТКА : I| Весь персональний склад Місії одержує крім того місячно: а| на підтримання в належнім стані одягу 25% місячного утримання .- ПРИМІТКА : 2| 25% на поступову дорожнечу і видатки зв'язані з ста новищем по службі.- ПРИМІТКА : 3| Штати ці поширяться лише на тих урядовців осіб, які входять в склад Місії в день ствердження цього ПРИМІТКА : 4| На інформаційні і непредбачені вида́тки асігнується в розпорядження Голови Місії особ.фонд помісячно в розмірі 300.000 | трохсот тисяч|польських марок. ПРИМІТКА : 5| На розіздн асігнується помісячно по 50.000 |пятьде- сят тисяч|польських марок. ПРИМІТКА : 6| На видачу допомог українським громадянам, перебуваючи чим за кордоном, помісячно асігнується 100.000 |сто ти- сяч| польських марок. ПРИМІТКА : 7| На найом рецепційних сальонів та помешкань під кан- целярії Мізії помісячно асігнується 65.000|шістьдесят пять тисяч| польських марок; на канцелярійні росходи -помісячно 15.000 | пятнадцать тисяч| польських марок; на вида́тки по утриманню гаража і шоферів-помісячно 40.000|сорок тисяч| польських марок. ПРИМІТКА :8 | Кредит по утриманню Військової Секції при Диплома- тичній Місії У.Н.Р. в Пальці в сумі 1.246.187м.50фені за час з І-го лютого по І-е травня переводиться з Вій- ськового фонду і може бути зменшений розпорядженням Міністра Справ Закордонних.- ПРИМІТКА: 9| Міністру Справ Закордонних надається право своїм ро- порядженням зменшувати вида́тки по цьому штатному рос- пису.- В.О. ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ і КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ СПРАВ ЗАКОРДОННИХ: ЛІВИЦЬКИЙ в.р. З оригіналом згідно Начальник Відділу:[підпис] З копією згідно: Секретар Місії Рік 1920 Закони ч. 24–25 2-ий випуск Ч. 24. Іменем Української Народньої Республіки ЗАТВЕРДЖУЮ: 12. ЛИСТОПАДУ 1920 РОКУ. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА. ПОСВІДЧАЮ: Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ОНІХІМОВСЬКИЙ. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. До часу, коли матиме чинність в Україн- ській Народній Республіці ухвалена Народнім Представництвом повна Конституція, що визна- чить державний устрій у всіх частинах Дер- жавної діяльності та спиратиметься на посіл- ловне і всеобщє зужитковання засад народного суверенітету, себто, що вся Верховна Влада безпосередньо належить народові і виявляється через Парламент, скликаний на підставі за- гального, рівного, таємного, безпосереднього і пропорціонального виборчого права, без ріж- ниці пола. національності і віри, видається цей закон, що визначає тимчасове Верховне Упра- вління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. I. Верховна Влада. 1. Верховна Влада Української Народньої Республіки тимчасово організується шляхом нижезазначеного розмежування та координа- вання вищих Державних функцій поміж Ди- ректорією, Державною Народньою Радою і Ра- дою Народніх Міністрів. Склад, порядок скликання та обсяг прав Державної Народньої Ради визначає окремий закон. II. Директорія Української Народньої Республіки. 2. Директорія Української Народньої Ре- спубліки в особі Голови Директорії іменем Укра- їнської Народньої Республіки: а) затверджує ухвалені Державною Народ- ньою Радою закони; б) затверджує ухвалені Радою Народніх Міністрів призначення та звільнення; в) затверджує ухвалені Державного На- родньою Радою умови з іншими Державами; г) видає на пропозицію Ради Народніх Міністрів та затверджує акти амнестії та помилування; д) репрезентує Українську Народню Ре- спубліку перед іншими Державами, за відпові- дальністю Голови Ради Народніх Міністрів; е) покликав Голову Ради Народніх Міні- стрів та затверджує Членів Ради Народніх Мі- ністрів. ЗУ Директорія має окремий цивільний лист, що ухваляється законодавчим шляхом. 4. Коли Голова Директорії не зможе ви- конувати своїх обовязків через хворість, від'їзд та з інших причин, то його часово з ухвали Державної Народньої Ради заступає Голова Державної Народньої Ради, який виконання своїх обовязків на той час покладає на За- ступника Голови Державної Народньої Ради. До скликання Державної Народньої Ради, зазначене в § 4 заступництво Голови Дирек- торії надається Колегії, яка складається з трьох членів: Голови Ради Народніх Міністрів. По- рядкуючого в Надвищому Суді У. П. Р. і Пред- ставника всіх політичних партій України. Цього останнього обирається в спільному засіданні представників Центральних Комітетів цих партий, по одному від кожного. Участь в обрані Члена Колегії може брати лише така партія, яка зареєстрована в законному порядкові та існує не менш, як один рік. До складення КОЛЕГІЇ ГОЛОВУ ДИРЕКТОРІЇ заступає Голова Ради Народніх Міністрів. Рік 1920 Закони ч. 24–25 2-ий випуск III. Законодавство в Українській Народній Республіці. 5. Українська Народна Республіка упра- вляється на точній основі законів, у відпо- відний спосіб виданих. 6. Законопроекти відповідних Міністерств, по ухвалі їх Радою Народних Міністрів, по- даються на розгляд Державної Народньої Ради через її Президію. 7. Внесені в Державну Народню Раду за- конопроекти або ухвалюються нею самому, або передаються нею на остаточне розвязання Ради Народних Міністрів. 8. Проєкти законів, ухвалених Державною Народньою Радою або Радою Народних Міні- стрів (згідно § 7) за належними підписами по- даються Головою Державної Народньої Ради, разом з Головою Ради Народних Міністрів, на затвердження Голови Директорій Української Народньої Республіки. 9. Подані на затвердження Голови Ди- ректорій Української Народньої Республіки по- ставови Державної Народньої Ради або Ради Народних Міністрів, на протязі чотирнадцяти діб, або затверджуються Головою Директорій, або повертаються до Державної Канцелярії не- затвердженими. Незатверджені постанови Державної На- родньої Ради подаються Головою Ради Народних Міністрів до Державної Народньої Ради на новий розгляд. Постанова ухвалена нею в тій же самій редакції набирає остаточно силу закона. 10. Законопроекти, ухвалені Державною Народньою Радою або Радою Народних Міністрів (§ 7) і затверджені Головою Директорії Україн- ської Народньої Республіки, оголошуються у Вістнику Державних Законів, за підписом Голови Ради Народних Міністрів, відповідного міністра та Державного Секретаря. 11. Після оголошення закону в Вістнику Державних Законів, закон набирає обовязуючої для всіх сил в терміні, що зазначено в са- мому законі, а як що такий термін в законі не зазначено, то з дня одержання на місцях при- мірника Вістника Державних Законів, де закон падруковано. В самому законі може бути за- значено, що він до оголошення переводиться в життя або по телеграфу, або через посиланців. 12. Ухвалені закони оголошуються Дер- жавним Секретарем і ним же зберегаються. 13. Коли Державна Народня Рада не функ- ціонує, Рада Народніх Міністрів в необхідних випадках може ухвалювати постанови, що ви- магають для свого видання законодавчого шляху; ці постанови, після затвердження Го- ловою Директорії та оголошення звичайним порядком, набирають силу закона (§§ 11, 12). Такі постанови поступають по за чергою на перше чергове засідання Державної Ради для затвердження. У випадку незатвердження таких постанов Державною Народньою Радою вони тратять обовязуючу силу після оголошення про це па загальних підставах (§ 11). 14. До скликання Державної Народньої Ради всі права і обовязки її покладаються на Раду Народних Міністрів. IV. Рада Народних Міністрів. 15. Голова Ради Народних Міністрів фор- мує Раду Народних Міністрів, в склад якої входять всі Міністри або Керуючі Міністерствами та Державний Секретар, останній з правом до- радчого голосу. 16. Справи, що відносяться до Міністерств, представники яких неприсутні на засіданні Ради Народних Міністрів, не можуть вирішу- ватися в тому засіданні Ради Народних Ми- ністрів. 17. Державний Контрольор, призначення якого провадиться порядком відповідним роз- гляду і затвердженню законів, не входить в склад Ради Народних Міністрів, але запро- шується на всі засідання Ради Народних Ми- ністрів в яких розглядається питання, зв'язане з інтересами скарбу, з правом дорадчого голосу і протесту. 18. В обсягу діяльності окремого Міні- стерства і належних до нього відомств тільки відповідний Міністр чи Керуючий Міністерством має право в порядку управління видавати роз- порядження, вказівки та інструкції, укладати часово умови і вирішати всі справи Міністер- ства, за своєю особистою відповідальністю перед Радою Народних Міністрів. 19. Рада Народних Міністрів за діяльність Уряду відповідає перед Державною Народньою Радою. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Андрій Лібичукій. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Саліковський. Рік 1920 Закони ч. 24–25 2-ий випуск Ч. 25. Іменем Української Народньої Республіки ЗАТВЕРДЖУЮ: 12. ЛИСТОПАДУ 1920 РОКУ. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА. ПОСВІДЧУЮ: Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ОНІХІМОВСЬКИЙ. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про Державну Народню Раду Української Народньої Республіки. I. Про Державну Народню Раду та її склад. 1. До скликання Парламенту Української Народньої Республіки Законодавча влада в Укра- їнській Народній Республіці належить Державній Народній Раді. 2. Державна Народня Рада є тимчасовий орган Народнього Представництва з компетен- цією зазначеною в IV. розділі цього закону. Члени Державної Народньої Ради заховують свої уповноваження до скликання Парламенту, але не довше одного року. Як що через рік по скликанню Державної Народньої Ради не буде можливим скликати Парламенту, то для про- довження законодавчої роботи призначаються нові вибори Членів Державної Народньої Ради на таких же умовах, що до терміну їх уповно- важень. 3. Державна Народня Рада складається з представників населення, політичних, гро- мадських, наукових, професійних, конфесійних і кооперативних організацій і установ. Порядок виборів представників і розподіл їх числа за- значається особливим законом. 4. Список Членів Державної Народньої Ради оголошується до загального відома в уря- довому часописі. 5. Члени Державної Народньої Ради є пред- ставниками громадян Української Держави. Раз обраного Члена Державної Ради не можна відкликати і в його діяльності в Дер- жавній Раді взяти якими-небудь інструкціями. 6. Мандат Члена Державної Ради тратить силу тільки в наслідок його смерті, ув'язнення мандату через Державну Раду, добровільного зложення мандату, або утрати виборчого права. Про стягування мандату Голова Державної Ради негайно повідомляє листовим Голову Ради Народніх Міністрів, а цей через Міністра Внутрішніх Справ, до чотирнадцяти днів по одержанню повідомлення оголошує в уря- довому часописі наказ про доповнюючий вибір. 7. Міністр Внутрішніх Справ в день отво- рення Державної Ради передає їй всі виборчі акти разом з внесеними протестами. II. Особистості права Членів Державної Народньої Ради. 8. Членам Державної Народньої Ради вручає Міністр Внутрішніх Справ окремі посвідчення, що уповажнюють їх до вступу до Державної Ради. 9. Члени Державної Народньої Ради ко- ристуються всіма правами і виконують свої обов'язки тільки особисто. За свою діяльність в Державній Народній Раді відповідають вони тільки перед самою Державною Радою. 10. Члени Державної Народньої Ради від хвилі обрання їх до складу Державної Народ- ньої Ради до часу, коли скінчаться уповаження, не виключаючи і перерви між сесіями, не підлягають переслідуванню, ані арештові без згоди Державної Народньої Ради, за ви- нятком схоплення на горячому вчинкові. В тім останнім разі належить про це до- нести негайно Голові Державної Народньої Ради і просити дозволу на дальший арешт та дальше карно-судове слідство. На жадання Державної Народньої Ради арешт мусить бути негайно знесений і карно-судове слідство що до Члена Державної Народньої Ради припинено. В випадку перерви між сесіями повище право належить Голові Державної Ради: Рік 1920 Закони ч. 24–25 2-ий випуск 11. Члени Державної Народньої Ради звільняються від заклику в армію та флоту Української Народньої Республіки і не потре- бують відпусток від своїх установ для участі в праці Державної Народньої Ради. За Членами Державної Народньої Ради на весь час перебування їх в нім стали захо- вуються попередні їх посади на державній і муніципальній службі. 12. Члени Державної Народньої Ради за погляди і міркування, висловлені при вико- нанні своїх обов'язків в засіданнях Державної Народньої Ради, відповідають лише перед Дер- жавною Народньою Радою. 13. Члени Державної Народньої Ради на прилюдних і неприлюдних засіданнях Державної Народньої Ради і в її Комісіях користуються правом цілком свободно висловлювати свої думки, робити внески, вносити запрошення, розпо- відати про одержані відомості і т. п. Як що Голова, або його заступник під час засідання добачить непристойність в поведінці Члена Державної Народньої Ради в допущених словах, вчинках чи жестах, що зачинають честь або самовід Державної Народньої Ради, або Уставом, або громадянинна, то віддає винного дисциплінарній карі, згідно з регулямпом Дер- жавної Народньої Ради. Покарання в такий спосіб Член Державної Народньої Ради не може бути покараний за ціж вчинки по скинченні його уповноваження. Члена Державної Ради, що в своїй про- мові, або в заяві в Державній Народній Раді, нарушив права приватньої особи, може укрив- дження припинити до карно-судової відпові- дальності. На той випадок судова влада має одержати дозвіл Державної Народньої Ради. 14. Член Державної Народньої Ради не може купувати, ані арендувати державні добра, або приймати державні роботи, або достави, не може також одержувати ніякої державної концесії. 15. Члени Державної Народньої Ради одер- жують платню і інше задоволення в розмірах, що їх визначить сама Державна Народня Рада. 16. За згодою Голови Державної Народ- ньої Ради може кожен Член Ради звертатись з устним запитом до присутнього в салі Члена Уряду. III. Порядок скликання сесій та вибору Президії Державної Народньої Ради. 17. Перша сесія Державної Народньої Ради скликається Головою Директорії Української Народньої Республіки не пізніше одного мі- сяця з мента, коли увійде в чинність закон про склад Державної Народньої Ради і порядок виборів до неї. 18. Сесії Державної Народньої Ради поді- ляються на чергові і надзвичайні. Чергові сесії збираються три рази в рік, перша в терміні зазначеному в статті 17, друга 7. травня 1921 року і третя 1 жовтня того-ж року. Про місце засідання сесії оголошується в офіційному органі за два тижні до початку сесії. Чергові сесії продовжуються два місяці. Цей термін може бути продовжений або з по- станови Державної Народньої Ради, або з ви- моги Голови Директорії, або з вимоги Ради Народних Міністрів. Надзвичайні сесії скликаються: Головою Директорії або з власної ініціативи, або по вимозі Ради Народних Міністрів, або Президії Державної Народньої Ради. Надзвичайна сесія Державної Народньої Ради розглядає ті пи- тання, що зазначені в офіційному оголошенні про скликання надзвичайної сесії. Після ро- гляду сих справ сесія закривається. 19. Перше засідання Державної Народньої Ради одкриває Голова Директорії, або з його доручення Голова Ради Народних Міністрів відчуючи наказ про скликання Державної Народньої Ради і покликаючи до тимчасового проводу найстаршого віком Члена Державної Народньої Ради. 20. Державна Народня Рада вибирає зноміз себе Голову та відповідне число його заступ- ників та секретарів. Всі вони творять Президію Державної Народньої Ради і виконують своє обов'язки аж до вибору нової Президії. 21. Державну Народню Раду можна роз- в'язати тільки тоді, коли буде обрано Парламент Української Народньої Республіки. Тим самим наказом, що розвивається Дер- жавна Народня Рада, скликається рівночасно Парламент на першу його сесію. Перева між роззяванням Державної На- родньої Ради і початком першої сесії Парла- менту Української Народньої Республіки може привати більш одного місяця. IV. Про компетенцію Державної Народньої Ради. 22. До компетенції Державної Народньої Ради належить: а) обговорення законопроектів, що вста- пають до Державної Народньої Ради від Голови Ради Народних Міністрів; б) розроблення законопроектів, які вин- кають з власної ініціативи Державної На- родньої Ради; в) обговорення бюджету Республіки всіх асігнувань з Державної Скарбниці. Обр- хунок державних прибутків і видатків повинні бути внесений не пізніше початку другої сес- ти розгляд справ про позички та ин- державні зобов'язання; д) контроль діяльності Уряду шляхом 1) інтерпеляцій, 2) запитань, 3) призначення окремих парламентарних апкетних або слідчих комісій; е) розгляд відчиту Державного Контролю по виконанню бюлету попередніх років, а також по всіх прибутках і видатках з Державної Скарбниці; ж) розгляд і ствердження міжнародних умов; з) оголошення війни і заключення ми- 23. Тільки Державна Рада має право означувати валюту, ухвалювати емісію Дер- жавних Кредитових білетів, та державних об- гацій порялком, визначеним в окремим зако- 24. На жадання Державної Народньої Ради Голова Ради Міністрів, та інші члени Уряду або їх представники мусять явитися в визна- чений час на засідання Державної Народньої Ради або її комісії, де і повинні бути вислухані негайно. Міністри, або визначені ними представники Уряду мають право брати участь в засіданнях Державної Народньої Ради, або її комісій і про- мовляти поза чергою. 25. Державна Народня Рада має право приймати питанці від громадян Української Народньої Республіки, приватних і державно- зареєстрованих товариств, кооперативів та кор- порацій і уставов з публічно-правовим харак- тером. Державна Народня Рада окремою ухвалою може передати питанці відповідним міністрам і жадати від них пояснень що до справ, до яких відносяться питанці. Міністри мусять дати жадані пояснення, або їх відмовити з поданням причин. 26. Державна Рада для найліпшого про- ведення своєї роботи утворює зі своїх членів різні комісії, може також установити окрему комісію зі своїх членів, щоб вияслити і уста- лити спірні форми певної справи. Може надати право цій комісії взяти свідків і знавців, щоб зловити свої зізнання перед комісією, а також право переслухувати під присягою, послуговуючись відповідними постановами судового постулювання. 27. Державна Народня Рада сама рішає про важність опротестованих образ членів на підставі окремого внесення своєї мандатної комісії. Член Державної Ниродньої Ради, що його обрання опротестоване, користується своїми правами і виконує свої обовязки до хвилі, коли Державна Рада ухвалить неважність його вибору. 28. Рада Народних Міністрів, або окремі Міністри, що їм Державна Народня Рада ви- словює недовіру, уступають з уряду. 29. Як що Голова або Члени Ради На- родних Міністрів навмисне або в важкої пед- балости парушать в обсягу своєї службової діяльності основні, або інші закони, то вони відповідають перед карним Судом 30. Право обжадування належить Дер- жавній Народній Раді. Така постанова ухва- люється Державною Народньою Радою в при- сутності найменше половини всіх її членів та двома третями голосів присутніх членів. Карне постулювання веде Вищий Суд Республіки. На випадок обжадування Державною На- родньою Радою, Голова або Члени Ради На- родних Міністрів, мусять негайно здержатися від дальньшого виконування своїх службових справ і обовязків, аж до часу, коли Вищий Суд Рес- публіки порішить цю справу. 31. В разі виправдання Судом обжало- ваної особи, вона вертає негайно до виконання своїх урядових справ і обовязків. V. Про порядок ведення справ Державної Народньої Ради. 32. Ухвали Державної Ради приймаються звичайною більшістю голосів присутніх членів. 33. Ухваленці Годержавною Народньою Ра- дою законопроєкт, Голова Державної Ради разом з Головою Ради Міністрів подає на затвер- дження на протязі 7 днів Голові Директорії. Затверджений Головою Директорії законопро- єкт, вертає знов до Голови Ради Народних Міністрів для оголошення через Державну Канцелярію в Вістнику Державних Законів з ціллюсом Голови Директорії, Голови Ради Народних Міністрів і відповідного Міністра або відповідних Міністрів чи цілої Ради Міністрів і посвідченням Державного Секретаря. Перед початком тексту закону належить зазначити, що ухвалила його Державна па- родня Рада згідно з постановами відповідних артикулів. 34. На випадок відмови затвердження за- конопроєкту Головою Директорії має він про- тягом 14 днів звернути законопроєкт Голові Ради Народних Міністрів з письменним наве- денням причин, чому його не затверджено. Голова Ради Народних Міністрів протягом дальших 7 днів відсилає незатверджений за- конопроєкт Голові Державної Народньої Ради, який ставить його на деньний порядок найблизь- чого засідання Державної Народньої Ради. Державна Народня Рада або приймає уваги Голови Директорії, що до потреби змін в законопроєкті, тоді відсилає його до відпо- відної комісії для дальньшого правильного трак- тування, або приймає запово в цілості без змін. Прийнятий в цей спосіб законопроєкт Го- лова Державної Народньої Ради відсилає Го- лові Ради Народних Міністрів з метою негай- ного оголошення його в Вістнику Державних Законів. 35. Законодавчі питання, що виникають з власної ініціативи Членів Державної Народ- ної Ради, подаються до Президії її в листовній формі за підписом не менше десяти Членів Ради. 36. Всі законопроєкти, що поступають в Державну Народню Раду, по обговоренню їх, ухваляються або відхиляються нев., або напра- вляються до розроблення в комісії. 37. Інтерпеляції до Уряду або його Членів подаються в листовній формі за підписом трьох Членів Державної Народньої Ради і передаються до її Президії, для докладу в засіданню Дер- жавної Народньої Ради та випадках їх ухвали, передається Раді Народних Міністрів. 38. На внесену інтерпеляцію Уряд може відповісти негайно, або заповити відповідь на означений термін, або в решті відмовити в від- повідній мотивованій заявц. Державна Народня Рада на окреме внесення може ухвалити відчинення дискусії над відповідною Міністра на внесену інтерпеляцію. Може вона на окреме внесення ухвалити, чи вважає відповідь Міністра задовольнюючою і приймає її до вілому, чи ні, або ухвалити, що переходять до дальших чергових справ з зазначенням мотивів або без їх зазначення. 39. Засідання Державної Народньої Ради відбуваються, коли на них присутні не менш як половина Членів Ради, закликаних на дану сесію. VI. Про прилюдність засідань Державної Народньої Ради. 40. Засідання Державної Народньої Ради з прилюдні. Засідання Державної Народньої Ради мо- жуть бути не прилюдні на жадання Голови Державної Ради, Членів Уряду або найменше 10 Членів Державної Народньої Ради на під- ставі окремої ухвали, що приймається по упу- щенні публікою салі парад. 41. Не можна нікого потягати до відпові- дальності за справоздання з прилюдного за- сідання Державної Народньої Ради, коли воно згідно з правдою. 42. В засіданнях комісій Державної На- родньої Ради сторонні особи не допускаються; згідно з постановою більшості комісії можуть бути закликані на засідання комісій Державної Народньої Ради з правом дорадчого голосу фаховці. VII. Про внутрішній устрій та розпорядок праці Державної Народньої Ради. 43. Внутрішній устрій та розпорядок праці Державної Народньої Ради зазначаються регу- ляміном, який складається Державною Народ- ньою Радою відповідно цьому закону. Вироблений Державною Народньою Радою регульамін став обовязуючим після оголошення його в Вістнику Державних Законів і для своєї важкості не потребує затвердження Голови Директорії. До ухвали Державною Народньою Радою своєго регульаміну має силу тимчасовий регу- лямін, який ухвалено Радою Народних Міністрів. 44. В випадку порушення порядку Членом Державної Народньої Ради він може бути згідно з регульаміном усунений з цього засідання, або позбавлений на якийсь час права брати участь в заняттях Державної Народньої Ради лише постановою Державної Народньої Ради. 45. Закон цей вводиться в чинність з менту його опублікування. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Андрій Лібичкій. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Є. Саліковський. Видав Департамент Законодавчих Справ Державної Канцелярії. Відзін Завдань Департ. Держ-Казначеєві См. № 252. Заява з дня 30. Марта 1920 р. Яви видаються письма про о дертвовий проморі, дертових сердця і дертовий перамі. Нижче наведене згідно з правилами схемо-свободній Галубицька поважаю майна заяви: § 1. Дерталий промор (малюванський) вказується зі розмірного дертового поля і білого горішнього, мене які басадить шийний (солодкий) кини від твердих до середніх промор. Вимірю подрібнення розміри промора з видатливими з зразку промора. § 2. Промор (Мазурт) предизенте з біля з вкриття свацького ря і дзеркал сіро-білих рервових і голоби. На середній білого поля виставлено великий дерталивий знак. § 3. Уряд дивлячності є усією маймити для Відзільних земельов утеплення дертового проморів і парков і визнання поведінку о утоплених Країв дертових багатирських сити. § 4. Малий серб републіки революційної є і На революції купи місі артібний, звабований пев в разонні, вправо спередньо, усему роззявленні, з озубом визученим, німті і по сильках, вся запасні барби... не купи им своїх друзь муст з трема голубими горбами, а на сере дуцій линдри, умілуванні артібний сербом ота трейдюю. § 5. Середній знак Великобиля революціонної має два купти передній і задній. На переднім (все ледвий) є постний серб: на революції купти, артібний, звабований пев в раз сони, вправо шляхтськ, усему роззявленні, з озубом визученим, німдри і революції. Від запасної Крава Задній купт є робити розгінний. В того горістим правим полі є стовенський серб: на революції купти три голобі горби, а на оре дуцій визучім змил є ти тріарній окрес. В лівій гористим полі серб Трекорнатовські буде: купт має вздовж роздзілення; в правим голубим полі три долоні бельдя (мушу), вийшн срібним ролі етохний революції медвідь, сладкогий в право. В правим місцем полі муральський змалв, на голубим купті, в право свидучий орел, з на голововом артібно і революції медвідь. Ватки сніжним ролі масельний серб; має запасними купти в право завдругий порший орел з панзоловодом в згоди зі срібного арутичного на 9 фунтів, залізничну концесійним підприємством в всередині оздоблена хрестиком. Великий серб іноземної держави сягають по їх цинку перешкоду з заднього. На передній є ревний серб: на релігійній мушті срібний злудений або в розетці, вправо і ліворуч, уто дозволені з вказаними дзвіном, ніс мії і поголов'я, всі золотою краєм. Задній цинк є розділений на сім лів фрібобітних ретманні, також угори вирішено два розподовляються або, ітри ризції чи три погоди. Верхівний трьоми полі є олов'яний серб: на релігійній мушті туре сонуб гарби, а не левий вигин зміна диліцений срібний глиф. При надмашовий без цинку на задньому сердечному: вогорлів колобок полі туре золота елуси, на мітну срібну лані створений релігійний пет. Направою середнім усіх моравський серб: на олов'яну цинк вгору воєнодорий орел з срібним наголовком і горле по перешканий. На лівому середньому полю мезький серб: на золотому цинку вгора елудерний розмий орел з поголов'ям у релігійній дзобі, зі срібного арутичного на фунті, залишень доволинними переписами в всередині оздоблений хрестиком. На правому опорному Фіру тяло серб Гієшмінська : на солдату щиті зопотий орел вправо завданий. На спізньому кередовому полю серб Опали : пучок ревенця і біло розполовлений. На лівому ризьному місто серб Ратиборсько : пучок розполовленний, на правому голубину полю золотий фелз з головою вправо спаджорого, ліве поле на біло і червоне розполовлєнє. То праїдіт і місія римської церкви емайть запатий пави збожеволі яко ошороти риту. Той пучком таєме са лисанства, по «від» витиски заело : Прийда люді дипа Годрібності аціонції полю сербів видні з допущеним зразків. Влада повиненого ся будати здрядження, єде який серб може ся утшування. 68. Дергавай пекате переповує переповує На малій державній печатці : в бидьти малий дергавий зелл, вено видніє в Крузі - матиєв : Відундаїка Революванова. На великий державний пекатеці : у дмичині великій державний знак серб з подраним щитом р галстом. Крузом мого для цього матиєв : Весу- Білла Революванова. Р. 9. Дергавай пекате переповує предсідатель впеги. Влада (зраз) уповиненого ся, міжби випитивили здрядженням постановка, єде які дергавий печатки пекатими х'єзе Замінено 7.341. 920. Задан революції про стягнення і підстави. 1) вимагається: вигодувати звідки було умовно вони взяти мудрих при уряду. So 10. Про Волинь, державність за правилом єдиної державних середів, як і того плаценти. По очистку рудничною, зелене в других місцевостях - місяць відповідає майже третину в породженні. Про Міністерство внутрішніх справ. Уряд дозволяв собі вигадати зарадження позбігових правил, як і багато керувань і засновки, волинської їх місце озброєння чи об'єднання тільки. Міністерство внутр. справ має право змінювати звичай перебування рудничної країни серед державного. Тому ментричне уповноваження правил і стягів державних, як і всіх рудничих середів залишається. So 11. Пересунулись свого закону королівства без згадки на Коронні суди, а влітку рин підлягають Коронним судам - покійниками урядами (на Словенщині потрібувалися дани 20.000 корон, або преметом (законнішої) до містечка місця; брали встановлення Корони зразкової домівки на база Вдійно Міжну Керу на роботі в найвищих величинах містечків. 9 Міністр внутрішніх справ уповноважується змінити в порядку зв'язаного місцезнаходження властивості в селах, якщо серед багатьох всього міста. Г. С. Михайлов. присяжний ревізор Тлуза р. о. прем'єр-міністр Мбезла р. о. міністр внутр. справ. рефериць 8. Штейнберг 7. б. Кер., держ. Вимаг з Державного Повідомлення До Головнаго вигаданий в Липці 1882р. у. Про Презідію Соза державнія мінестерства У першому ряду зв'язану державну лобної колективою затручників зв'язкових держав, визначення тоди- ковими державами, або випускні кії і ринниковим законодавством (і фіціяльна законовід, устава) з. і ринниковою висловлюється влади над цілою державою Вторий затручний держави по однокових май 1 галосе , в фазі перешкоди узілв повноваженням миваному затручників до голосовання але на Ісельо В маразях земунців беруть участь і мінестерства держави, а превід і презідаментство провадить Державний Найдар (Презид) . Втім лутностини озаке мого рисла вліві до православністки зв'язкової ради не є вимагана. Головне уявляє маючих ніякі зв'язковій діяльності . Іпоси не зветунці і не мазнакені не досягли лотьства. При рішенні положень рішає загое презідії - прусовий концепт р.з. премсур . Валевша ситуація є загое презідії рішення в стравах про устрої лінгвисти, сфаготи, дра , залива великих трущі - (о світково прати сього з 14 митів на 17 граємилів) Рада звязків збереглась не зважаючи іншідень 10 на на візьмена зі свята (він по візьмених і замінах) - Місцем були альникаю морією, без пенаду на реліквійну нафтяне мишу. (Сає не на візьменом) - в Ром 1/3 касе зоповіл свого замаганя. арм. 14. Устюго державного : Вижим починовні всі брати і бага морть телмірно ветти які - зацігає травині - нема роблічень під збройвання для звінка коломилі, або звісем. Взяпомляй убача до Портлагаду Президії вищими. Приємним законом призначени на нафтяне мишу. Сказате сюди дітичи уцінка реліз пренсія - Комульства міста убачала фуру звізькобої - Висил бага зваздової мусимо і нех аудава вламання на внармленні до зетямає спереди усуну. Вижм зваздова митее і зацігаємо екзімістрояйської макури вигадами Кріш репаб бітеблодна, морть - телерфеду. земля-важеннях усереди. - Члены Бага малого жардовор дукісово. масиминя зетямилів своїх індікейів. В ванційних розграв (на санах) близькаю міні морія або бага міні стриалена, Олексій міністром, мий, де щобо дуїлеса Бага вавай кремер міні. прів і "про визонування особого" бажаю державного міністеря", безе переїздивство голосу на Мінця, його солое в фрязі рібностям є гріма- мичи, м.зв. президійська голос - Міністра пемовани: ма бисок промера міністра про мивно - в Римлі", - міна Дімишеве напредови виграви - і дртмер агик Бризобія меред море мелетон. В Олегрії визноліпят бага. міністерство за місцеву зробила Ročník 1920. 539 Sbírka zákonů a nařízení státu československého. Částka XLVIII. Vydána dne 22. dubna 1920. Obsah: (Čís. 252.—254.) 252. Zákon, kterým se vydávají ustanovení o státní vlajce, státních znameních a státní pečeti. — 253. Zákon o poskytnutí záruky Ústřednímu družstvu v Bratislavě. — 254. Zákon o vybírání příspěvku k úhradě správních výloh, spojených s prováděním § 63 zákona ze dne 30. ledna 1920, č. 81 Sb. z. a n. (zákona přidělového), o prozatímním pachtu. Čís. 252. Zákon ze dne 30. března 1920, kterým se vydávají ustanovení o státní vlajce, státních znameních a státní pečeti. Národní shromáždění republiky Československé usneslo se na tomto zákoně: § 1. Vlajka státní (národní) skládá se ze spodního pole červeného a vrchního bílého, mezi něž jest vsmut modrý klín od žerdi do středu vlajky. Poměr jednotlivých částí vlajky jest patrný z připojeného obrazce. § 2. Standarda presidentova jest bílá s okrajem skládajícím se z plamenků střídavě bílých, červených a modrých. Uprostřed bílého pole vetkán velký státní znak. § 3. Vláda se zmocňuje stanoviti pro rozličné obory správy státní příslušné vlajky a prapory a vydati ustanovení o užívání barev státních v životě veřejném. § 4. Malý znak republiky Československé jest: Na červeném štítě stříbrný dvouocasý lev ve skoku v pravo hledící, úst rozžavených, s jazykem vyplazitým, drápy a čelenkou, vše zlaté barvy, nesoucí na svých prsou červený štítěk s třemi modrými vrchy, z nichž na prostředním vyšších vztyčen jest stříbrný kříž patriarší. § 5. Střední znak republiky Československé má dvě štíty, přední a zadní. Na předním (srdečním) jest znak český: na červeném štítě stříbrný dvouocasý lev ve skoku v pravo hledící, úst rozžavených, s jazykem vyplazitým, drápy a čelenkou, vše zlaté barvy. Zadní štít jest čtvrcený. V jeho horním pravém poli jest znak slovenský: na červeném štítě tři modré vrchy, z nichž na prostředním vyšších vztyčen jest stříbrný kříž patriarší. V levém horním poli znak Podkarpatské Rusi: štít na zdél rozdělený; v pravém, modrém poli tři zlatá břevna, v levém, stříbrném poli stojící červený medvěd v pravo hledící. V pravém spodním poli znak moravský, na modrém štítě v pravo hledící orlice s čelenkou, stříbrně a červeně sachovaná. V levém spodním poli znak slezský: na zlatém štítě v pravo hledící černá orlice s čelenkou o červené zbroji se stříbrnou ružinou na prsou, zakončenou jeteleovými trojlístky a uprostřed zdobenou křížkem. § 6. Veliký znak republiky Československé skládá se ze štítu předního a zadního. Na předním jest znak český: na červeném štítě stříbrný dvouocasý lev ve skoku v pravo hledící, úst rozžavených, s jazykem vyplazitým, drápy a čelenkou, vše zlaté barvy. Zadní štít jest rozdělen na sedm polí třemi vodorovnými pruhy tak, že vrchní dva jsou rozpůleny, třetí spodní třikrát dělen. V horním pravém poli jest znak slovenský: na červeném štítě tři modré vrchy, z nichž na prostředním vyšších vztyčen jest stříbrný kříž patriarší. V levém horním poli jest znak Podkarpatské Rusi: štít na zdél rozdělený; v pravém, modrém poli tři zlatá břevna, v levém, stříbrném poli stojící červený medvěd v pravo hledící. V pravém středním poli znak Příloha k zákonu ze dne 30. března 1920, č. 252. Sb. z. a n. VLAJKA STÁTNÍ <NÁRODNÍ> REPUBLICY ČESKOSLOVENSKÉ. Poměr vlajkové šířky k délce její jako 2 : 3. Délka klínu rovná se polovině délky vlajkové. Graf. uměl. ústav V. Neuberta, Praha-Smíchov. Příloha k zákonu ze dne 30. března 1920, č. 252. Sb. z. a n. MALÝ ZNAK REPUBLICY ČESKOSLOVENSKÉ. Graf. uměl. ústav V. Neuberta, Praha-Smíchov. Příloha k zákonu ze dne 30. března 1920, č. 252. Sb. z. a n. STANDARTA PRESIDENTA. PRAVDA VITEZI Graf. uměl. ústav V. Neuberta, Praha-Smíchov. VELIKÝ ZNAK REPUBLICY ČESKOSLOVENSKÉ. PRAVDA VÍTĚZÍ Graf. uměl. ústav V. Neuberta, Praha-Smíchov. Příloha k zákonu ze dne 30. března 1920, č. 252. Sb. z. a n. STŘEDNÍ ZNAK REPUBLICY ČESKOSLOVENSKÉ. Graf. uměl. ústav V. Neuberta, Praha-Smíchov. Копія з копії. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ С Т В Е Р Д Ж У Ю. 26-го квітня 1920 р. Ставка. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА в.р. Посвідчив: Керуючий справами Директорії МИРОНОВИЧ в.р. ПОСТАНОВА. Про тимчасові штати Української Дипломатичної Місії в Річі Посольства Польській. I. Затвердити з І-го січня 1920 року додані до цього тимчасові штати Української Дипломатичної Місії в Річі Посольства Польській. 2. Видатки на утримання Дипломатичної Місії Української Народньої Республіки в Польщі переводити з коштів, маючись в розпорядженні Міністерства Справ Закордонних. 3. Видатки на утримання Військової Секції при Дипломатичній Місії Української Народньої Республіки в Польщі переводити з військового фонду. 4. Посади Голови Військової Секції присвоїти IV-й [четвертий] класу роспису посад. В.О. ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ і КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ : ЛІВИЦЬКИЙ в.р. З оригіналом згідно: Начальник Відділу: | підпис | З копією згідно: Секретар Місії: У. Н. Р. ЦЬСЬКОВИЙ МІНІСТР 6 " Червня 1920 р. ч.72... М. Винниця ДО ПАНА ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Подіючи при цьому проект Закону про підвищення кари за недбайливу охорону, присвоєння та розстрату або знищення скарбового майна, прошу внести його на розгляд Ради Міністрів в найближчому часі. Додаток: Законопроект. Генеральнопо Штабу Колковник Копія з копії. УМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "7" Червня 1920 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: т. в. о. Державного Секретаря Оніхімовська УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про продовження чинності квартирного закону тимчасового російського уряду від 5-го Серпня 1917 року "объ установ- леніи предѣльныхъ цѣнъ на квартири и другія помѣщенія". 1. Продовжити чинність закону Тимчасового Російського Уряду від 5-го Серпня 1917 р. "объ установленіи предѣль- нихъ цѣнъ на квартири и другія помѣщенія" до часу ви- дання нового квартирного закону. 2. Всі судові справи, що виникли після 1-го Січня цьо- го року між домом та квартировласниками з одного боку і квартир та кімнато - наймаачами з другого, з приводу висе- лення з квартир - припинити, а по тих, по котрих вже від- булися рішення, - виконання цих рішень припинити. 3. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МАЗЕПА МІНІСТР ЮСТИЦІЇ Андрій ЛІВИЦЬКИЙ. З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ /підпис/. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "8" Червня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: т.в.об.Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про підвищення ставок гербової оплати На зміну та відміну відповідних артикулів Гербового Статуту /36ірн.Зак. т.У вид.1914 р./; від.УП розд.А за консу 4 жовтня 1914 р. арт.47 Герб. Стат, по редакції закону 16 грудня 1914 р., закону 19 Травня 1915 р. і закону 10 Весня 1918 р. П О С Т А Н О В И Т І: І. Розмір простої гербової оплати з актів, паперів і документів, що зазначені в нижчеслідуючих артикулах Гербового Статуту, встановити: а/ за значеннях в арт.13 - по 200 гривень, б/ в артикулах 14 і 15-по 100 гривень, в/ в артикулах 16 і 17 - по 10 гривень, г/ в артикулах 17 і 17² - по 8 гривень, д/ в артикулі 18 - по 4 гривні, е/ в артикулах 20 і 21 - по 3 гривні і ж/ в законі з дня 19 Травня 1915 року - по 16 гривень 2. Розмір вексельної гербової оплати з актів і документів, що згадані в арт.47,48 і 49 Герб.Стат., встановити по 6 гривень з кожних ста карбованців тих актів і документів, лічучи неповні сотні карбованців за повні. 3. Розмір актової гербової оплати нижчої міри в актів, паперів і документів, що зазначені в лит. "а" п.І арт.50 і арт.51 Герб.Стат., встановити по 10 гривень з кожних ста карбованців суми актів до десяти тисяч карбованців, лічучи неповні сотні карбованців за повні, і по 100 гривень з кожної тисячі карбованців, вище десяти тисяч, лічучи тисячі карбованців за повні. 4. Розмір актової гербової оплати нижчої міри актів і документів, що зазначені в п.2 арт.50 і ар і 57¹ Герб. Стат., встановити по 2 гривні з кожних карбованців суми акту до десяти тисяч карбованці чуки неповні сотні карбованців за повні і по 20 вель з кожної тисячі карбованців, вище десяти тисяч чуки неповні тисячі карбованців за повні. 5. Розмір актової гербової оплати з процент паперів /лит. "6" п. І апт. 50 і арт. 54 Герб. Стат./ в становити в десять відсотків з ціни папе 6. Надати Міністерстві Фінансів право, в випад браку гербових марок, давати окремим інституціям на приймання гербової оплати готовими грошима. 7. Закон цей перевести в життя по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МАЗЕНА КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ ШАРИНСЬКИЙ З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ / підпис /. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "8" Червня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРИ Посвідчую Т.в.об.Державного Секретаря Сніхімрський. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про підвищення ставок гербової оплати. На зміну та відміну відповідних артикулів Гербового Статуту Збір.Зак.,т.е.У вид.1914 р./; від.УШ розд.А закону 4 Жовтня 1914 р. ар. 7 Герб.Стат. по редакції закону ІЗ Грудня 1914 Р.,закону 19 Травня 915-р. і закону 10 Вересня 1918 р. Постановити: І. Розмір простої гербової оплати, з актів, паперів і документів, що зазначені в нижчелідуючих артикулах Гербового Статуту, встановити: / зазначених в арт.ІЗ - по 200 гривень, б/ в артикулах 14 і 15 - по 100 гривень, в/ в артикулах І6 і І7 - по 10 гривень, г/ в артикулах 1?І- 1 72 - по 8 гривень, д/ в артикулі І8 - по 4 гривні, е/ в артикулах о і 21 - по 3 гривні і ж/ з законів з дня 19 Травня 1915 року - по 6 гривень. 2. Розмір вексельної гербової оплати з актів і документів, що згада- І в арт. 47,48 і 49 Герб.Стат.,встановити по 6 гривень з кожних ста арбовандів тих актів і документів, лічучи неповні сотні карбованців за овні. 3. Розмір актової гербової оплати відної міри з актів, паперів і до- лентів, що зазначені в ліг."а" п.І арт.50 і арт.51 Герб.Стат.,встанов- ити по 10 гривень з кожних ста карбованців суми актів до десяти тисяч арбовандів, лічучи чоловні сотні карбованців за повні, і по 1С0 гри- ень в кожної тисячі карбованців вище десяти тисяч, лічучи чеповні ти- ячкі карбованців за повні. 4. Розмір актової і гербової оплати нижчої міри з актів і документів, о зазначені в п.2 арт.50 і арт.57 і 57-1-2 Герб.Стат.,встановити по 2 Ривні з кожних ста карбованців, суми акту до десяти тисяч карбовак- ців, лічучи неповні сотні карбованців за повні, і по 20 гривень з кожної тисячі карбованців, вище десяти тисяч, лічучи неповні ти- карбованців за повні,- 5. Розмір актової гербової оплати з процентних паперів/лит п.І арт.50 і арт.54 Герб.Стат./, встановити в десять відсотків цини паперів,- 6. Надати Міністерстві Фінансів право, в випадках браку гербо- марок, давати окремим інституціям дозвіл на приймання гербової оплати готовими грошима,- 7. Закон цей перевести в життя по телеграфу.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ І.МАЗЕПА. Керуючий Міністерством Фінансів А. МАРШИНСЬКИЙ.- З оригіналом згідно: Директор Департаменту Начальник Віділу ІНСТРУКЦІЯ прифронтовому цівільному комісарові при штабі дивізії чи рівної до неї військової частини. Прифронтовий комісар є представником Уряду У. Н. Р. зведеним якого є виконання обов'язків, покладення на нього законом про прифронтових комісарів. Прифронтові комісари керуються слідуючою інструкцією: 1. Організація влади. 1. В увільненому з лід влади ворога селі, містечку чи місті відновити або становити владу У. Н. Р. 2. Влада відповідається чи встановлюється прифро товим комісаром за по- розумінням з місцевим населенням негайно. 3. Коли б такого порозуміння не було би всягнуто то староста, старшина і комісар призначаються самим прифронтовим комісаром. 4. Новонаставленним представникам влади комісаром нагайно передаються над і інструкції про напрямок і характер їхньої роботи, ухвалені Міністром внутрішніх Справ, яким вони і керуються в своїй адміністративній діяльності. 5. До призначення повітового комісара прифр. комісар координує і направ- ляє роботу представників сільської та волосної влади. 6. Повітовий комісар призначається, або по здобуттю повітового міста, або коли того вимагатиме життя, хоча б - невелика частина повіту буде взіль- з від ворога. 7. Кожний прифронтовий комісар держить зв'язок з сусіднім прифронтовим комісаром для взаємної інформації і для уникнення паралелізму в роботі. 8. Коли б на території повіту стояло дві або більше дівізій, то призначено- повітового комісара відбувається по згоді прифронтових комісарів при ді- ви; коли згоди і тут не буде, то повітового комісара призначає комісар при - 2 - 9. З часу призначення повітового комісара йому передаються повноважен- ня для урядування на визначенному в порозумінню з військовою владою терені. Уповноваження прифронтового комісара на цей терен уже не поширюються і він [комісар] являється лише потерпником між цивільною і військовою владами. 10. Прифронтові комісари дбають про укріплення місцевих установ як внутрішньо так і зовнішньо. II. Інформація. 11. Прифронтовий комісар налагоджує і провадить інформацію населення про роботу Уряду У. Н. Р. над відбудовою Держави сам, або через своїх інфор- маторів. 12. Силине сходи селян і пояснює їм характер українсько-польської вгоди. 13. Дає поради представникам цивільної влади до найкращого полагоджен- ня непорозумінь які виникають по між військовими частинами і населенням. 14. Дає пояснення і відповіді на всі запитання, які ставить перед ним мис- цеве населення. 15. Занотовує всі запитання, які ставали йому місцеве населення і надси- лає їх до М. В. С. з своїми увагами що до тих запитань, які вимагають найдо- кладнішого роз'яснення з соку уряду, та негайного розв'язання в інтересах на селення. 16. Поширює між населенням літературу, яку одержує від М. В. Справ роз- множуючи її, якщо то дозволяють місцеві обставини, в місцевих друкарських закладах. 17. Слідкує за настроями в селах, знатовує їх і в сводках опертів на кое- кретних фактах не менше одного разу на тиждень надсилає їх до М. В. Спра 18. Виясняє найбільш підходящих кандидатів на різні урядові посади яр що повідомляє М. В. Справ. 19. Вживаве заходів до інформації і налагодження зв'язків в місцевим нас- ленням, перебуваючим по той бік фронту. III. Справи постачання війська. 20. Для забезпечення діявлі збіжжям (харчами), фуражом і підводами п ЗАКОН про встановлення цівільних прифронтових Комісаріатів Уряду У. Н. Р. при штабах армій, дивізій та рівніх з ними Військових груп, ухвалений Радою Народних Міністрів Іменем Української Народньої Республіки Затверджую 25 червня 1920 року: Голова Директорії: ПЕТЛЮРА. Посвідчую: Т. в. о. Державного Секретаря Охігімовський. 1. Для встановлення і поновлення влади У. Н. Р. по всіх галузях державного життя в місцевостях України, які звільняються од ворожої окупації, а також для реєстрації і охорони залишнього ворогом державного майна, для інформації прифронтового населення та для допомоги в заосмотренні війська харчовими продуктами, фуражем і підводами, встановлюються цівільні прифронтові Комісаряти Уряду У.Н.Р. при командуючих Арміями та командирах дивізій, а також рівних з ними військових груп. 2. Встановлені по штатах, що до цього додаються, Комісаріати числяться у відомстві Міністерства Внутрішніх Справ, керуються його інструкціями і переводять свою безпосередню діяльність за згодою командирів, при котрих находяться. 3. Всі центральні Державні Установи вносяться з Комісаріатами через Міністерство Внутрішніх Справ. З метою найтіснішого зв'язку в фронтом в справах цілільних прифронтових Комісаріатів утворюється особливий відділ при Міністерстві Військово-х Справ, який складається згідно доданих штатам. 4. Представники Міністерства Народнього Господарства, які входять в склад прифронтових Комісаріатів, керуються інструкцією цього Міністерства і підлягають примфронтовому Комісарові. 5. До прифронтових Комісаріатів армій прикомандируються представники Міністерства Фінансів, Земельних Справ, які керуються в своїй діяльності інструкціями цих Міністрств і підлягають прифронтовому Комісарові. 6. Прифронтові Комісари на території, звільненій військом від ворога, негайно оголошують про відновлення влади У. Н. Р. і вдновлення діяльності всіх державних і громадських установ в та розі необхідності закликають відповідних осіб до тимчасового виконання обовязків в цих установах. 7. З моменту вступлення до праці тимчасово закликаних місцевих органів, управління переходить до місцевої влади і чинники цієї влади підлягають не прифронтовим Комісарам, а відповідним установам по належності але прифронтові Комісари залишаються посередниками між місцевою цивільною владою та військовою і референтами по цій справі при штабах повноважних Військових груп. 8. Прифронтові Комісари Уряду У. Н. Р. при штабах армій та рівніх з ними військових групах координують і обєднують діяльність Комісарів при штабах дивізій. 9. Загальна інструкція що до діяльності Комісарів видається Міністром Внутрішніх Справ по згоді з Міністром Військових Справ. Спеціальні інструкції складаються відповідними Міністрами за згодою з Міністрами Внутрішніх і Військових Справ. 10. На переведення в чинність цього закону в розпорядження Міністра Внутрішніх Справ відкрити кредити в сумі ДЕСЯТИ МІЛІОНІВ карбованців. 11. Закон цей перевести в життя з дня його затвердження. Голова Ради Народних Міністрів: ПРОКОПОВИЧ. Міністр Внутрішніх Справ: САЛІКОВСЬКИЙ. З оригіналом згідно: За Начальника відділу Д-ту Законодавчих Справ Державної Канцелярії: КОЩМАН. Копія з копії 26 ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: " 25 " Червня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: т.в.о.Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення цівільних прифронтових комісаріатів Уряду У.Н.Р. при штабах армій, дивізій та рівних з ними Війсь- кових груп. I. Для встановлення і поновлення влади У.Н.Р. по всіх галузях державного життя в місцевостях України, які звільняються від ворожої окупації, а також для реєстра- ції і охорони залишеного ворогом державного майна, для інформації прифронтового населення та для допомоги в за- осмочені війська харчовими продуктами, фуражем і підводами встановлюються цівільні прифронтові комісаріати Уряду У.Н.Р. при командуючих арміями та командирах дивізій, а та- кож рівних з ними військових груп. 2. Встановлені по штатам, що до цього додаються, комі- саріати числятьсяся в відомстві Міністерства Внутрішніх Справ, керуються його інструкціями і переводять свою безпо- середню діяльність за згодою командирів, при котрих нахо- дяться. 3. Всі центральні державні установи зносяться з Комі саріатами через Міністерство Внутрішніх Справ. З метою найтіснішого зв'язку з фронтом в справах цівільних прифронтових комісаріятів утворюється особли- вий відділ при Міністерстві Військових Справ, який склада- ється згідно доданим штатам. 4. Представники Міністерства Народного Господарства які входять в склад прифронтових комісаріятів, керуються інструкцією цього Міністерства і підлягають прифронтово- му Комісарові. 5. До прифронтових комісаріатів армій прикомандирують представники Міністерства Фінансів, Земельних Справ, які керуються в своїй діяльності інструкціями цих Міністерств і підлягають прифронтовому Комісарові. 6. Прифронтові комісари на території, звільненій військом від ворога, негайно оголошують про відновлення влади У.Н.Р. і відновлення діяльності всіх державних і громадських установ та в разі необхідності закликають відповідних осіб до тимчасового виконання обов'язків в цих установах. 7. З моменту вступлення до праці тимчасово закликаних місцевих органів, управління переходять до місцевої влади і чинники цієї влади підлягають не прифронтовим комісарам, а відповідним установам по належності, але прифронтові комісари залишаються посередниками між місцевою цивільною владою та військовою і референтами по цій справі при штабах відповідних військових груп. 8. Прифронтові Комісари Уряду У.Н.Р. при штабах армії та різних з ними військових групах координують і об'єднують діяльність Комісарів при штабах дивізій. 9. Загальна інструкція щодо діяльності комісар видається Міністром Внутрішніх Справ по згоді з Міністром Військових Справ. Спеціальні інструкції складаються відповідним Міністрами за згодою з Міністерами Внутрішніх і Військових Справ. 10. На переведення в чинність цього закону в розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ відкрити кредит в сумі ДЕСЯТИ МІЛІОНІВ КАРБОВАНЦІВ. 11. Закон цей перевести в життя з дня його затвердження. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Ол. САЛІКОВСЬКИЙ З оригіналом згідно: За Нач. Канц. Директорії /підпис/. Копія з копії. ШТАТИ дільних Прифронтових Комісаріатів при Дівізіях Армій. Назва посад. Кільк- Класа Примітка. кість Посади осіб Прифронтовий Комісар I У Замішник Комісара I VI Представник Міністерства I VI Народнього Господарства Інформаторів 3 VII Урядовців 2 IX Кур'єрів 2 - Оазом 10 ШТАТИ Дівільних прифронтових комісаріатів при Арміях Назва посад. Кільк- Класа Примітка. кість Посади осіб Прифронтовий Комісар I IV Представник Міністерства I У Народнього Господарства " Фінансів I У " Земельн. Справ I У Урядовець для доручень 1 VII Урядовець I IX Кур'єрів 2 - Назом 8 ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Ол. САЛІКОВСЬКИЙ З оригіналом згідно: За Начальника Канц. Директорії Люткевич. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "2" липня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: Т.в.с.Державного Секретаря Сніхімовський. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про скасування Духовних Консисторій і "Епархіальних Совїтів" і про передачу функцій і прав їх Епархіальним Церковним Радам. 1.Духовні Консисторії і "Епархіальні Совїти" скасувати, з залишенням персонального складу по зaштатом з видачею зaштатної допомоги в розмірі місячного утримання з дебовими, але в тому лише разі, коли Духовні Консисторії одержували утримання з коштів Української Народньої Республіки. 2.Всі функції і права зазначених в п.1 установ передати Епархіальним Церковним Радам. 3.Всі справи, всі рухоме й нерухоме майно, всі торговельні, премислові та інші підприємства і взагалі все те, що знаходиться в завідуванні і розпорядженні зазначених в п.1 установ, переходять до завідування й розпорядження Епархіальних Церковних Рад. 4.Поширити на Епархіальні Церковні Ради силу тимчасових штатів Духовних Консисторій 17 квітня 1919 року зо всіма змінами що до утримання, які пізніше відбулися. 5.Надати Міністру Ісповідань тимчасово, до організації Вищої Церковної Влади на Україні, право призначати і звільняти трьох членів Епархіальної Церковної Ради і затверджувати і звільняти двох членів Ради, обраних Українськими церковними організаціями. 6.Закон цей перевести в життя по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ПРЮСКОВИЧ. МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ ПРОФЕСОР І. ОГІЕНКО. З оригіналом звірено! в.о. Віц-Директора Департаменту Мрийз Копія з копії. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОД НЬОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "2" Липня 1920 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: т.в.об.Державного Секретаря Оніхімовський УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про скасування Духовних Консисторій і "Епархіальних Совєтів" і про передачу функцій й прав їх Епархіальним Церковним Радам. I. Духовні Консисторії і "Епархіальні Совєти" скасува- ти, з залишенням персонального складу по за штатом з вида ченою заштатної допомоги в розмірі місячного утримання з добовими, але в тому лише разі, коли Духовні Консисторії одержували утримання з коштів Української Народньої Ре- спубліки. Всі функції і права зазначених в п. I установ передати Епархіальним Церковним Радам. 2. Всі справи, все рухоме і нерухоме майно, всі торговельні, промислові та інші підприємства і взагалі все те, що знахо- диться в завідуванні й розпорядженні зазначених в п. I уста нов, переходять до завідування й розпорядження Епархіаль- них Церковних Рад. 3. Поширити на Епархіальні Церковні Ради силу тимчасових шта- тів Духовних Консисторій 17 Квітня 1919 року зо всіма змі- нами що до утримання, які пізніше відбулися. 4. Надати Міністру Ісповідань тимчасово до організації Ви- щої Церковної Влади на Україні, право призначати і звіль- няти трьох членів Епархіальної Церковної Ради і затверд- жувати і звільняти двох членів Ради, обраних Українськими Церковними організаціями. 5. Закон цей перевести в життя по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Проф. I. ОГIЄНКО З оригіналом згідно: Директор Департаменту /підпис/ Копія з копії ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "2" Липня 1920 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: т.в.о.Державного Секретаря Оніхімовський УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про Українські Церковні Братства. 1. Українські Церковні Братства: утворюються по волі церковних громадян для розвитку місцевого життя Української Автокефальної Православної Церкви. 2. По межах своєї діяльності церковні братства можуть бути парафіяльні, повітові, епархіяльні, всеукраїнські та інші; крім того братства можуть бути ставропігійні. 3. Для заснування церковного братства потрібна згода сьоми громадян. 4. Статут, підписаний сьома членами закладчиками, відсилається ними з повідомленням про заклад братства до Епархіальної Церковної Ради, а братств епархіяльних, всеукраїнських та ставропігійних - до Міністерства Ісповідань. 5. Церковне братство вважається істнуючим по Закону через місяць після представлення статуту його до відповідної установи, коли тільки за цей час статут цю установою не буде опротестований. 6. В статуті братства повинна бути зазначена крім ближчих завдань, основна мета його-розвиток життя Української Автокефальної Православної Церкви. 7. Православним Українським Братствам з дозволу Міністерства Ісповідань в порозумінні з Міністром Освіти може надаватися фундаторське право по всіх духовних школах. 8. Всі братства, засновані по законах 6. Російської Імперії, повинні протягом двох місяців з моменту оголошення цього закону змінити свій статут відповідно цьому закону, без чого вони не можуть істнувати. 9. Церковні братства мають право юридичних осіб. 10. Закон 6. Російської Імперії про Церковні Братства від 8-го Травня 1864 року і всі попередні і пізніші розпорядження про Церковні Братства - скасувати. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ МІНІСТР ІСПОВІДАНЬ Проф. ОГІЄНКО З оригіналом згідно: За Директора Департаменту / підпис/ Начальник Відділу / підпис/. КОПІЯ З КОПІЇ. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: "2" ДИПНЯ 1920 РОКУ Ч.30. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: т. в. о. Державного Секретаря Оніхімовський УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про скасування Головного Державного Театру. 1. Встановлені заю пою 12 листопаду 1919 р. тимч. сові штати Головного Державного Театру є касувати. 2. Весь склад адміністрації й трупи вищезгаданого те- атру звільнити зі служби з 1 липня цього року і виплатити Йому ліквідаційні гроші за один місяць наперед з дня звільнення. 3. Всє маїно театру передати Головному Управлінню Мі- стецтва та Національної Культури. 4. Переведення ліквідації справ театру доручити Го- ловноуправляючому справами Мистецтва та Національної Куль- тури в порозумінні з Міністром Фінансів та Державним Кон- трольором. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ /підпис/. За Керуючого Міністерством Народньої Освіти, Головноуправляючий справами Мистецтва та На- ціональної Культури /підпис/. З оригіналом згідно: За Директора Департаменту /підпис/. Начальник Відділу / підпис/. УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ МІНІСТР ЗАТЕВЕРДЖУЮ ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ЧЛЕН: ЧЛЕНА ОФІЦЕРТАР УПРАВЛІННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. ЗАКОНОПРОЕКТ про асигнування в розпорядження міністра Поста і Телеграфів 867,000 карб. на ремонт автомобіля і утримання гаряжу міністерства Поста і Телеграфів в липні та серпні 1920 року. Асигнувати в розпорядження Міністра Поста і Телеграфів в отрочному порядку на ремонт автомобіля і утримання гаряжу на липень та серпень 867,000 карб. або 1,700 польських марок. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ПОСТА І ТЕЛЕГРАФІЇ ПОДОБНОСНА ЗАПИСКА до законопроекту про асигнування в розпорядження Міністерства Пост і Телеграфів 867,000 карбованців / 86,7000 марок польських/ на утримання гаряжу і ремонта автомобіля Міністерства Пост і Телеграфів в липні та серпні 1920 року. В зв'язку з відсутністю коштів на утримання гаряжу і ремонту автомобіля Міністерство Пост і Телеграфів личи необхідним прохати про відпуск в його розпорядження на зазначену потребу кредиту в такому розмірі: На утримання двох поферів в місяць……………………………3500 карб. На задоволення шоферів добовими………………………………24000 карб. На купівлю бензини та масла, личучи бензин по 200 марок польських пуд і масло -600 марок польських пуд, при чім бензину на місяць до – 18 пуд. і масла до 3-х пуд. разом на місяць на 4800 марок, або………………………………………45000 карб. Ремонт автомобіля..20,000 марок……………………………………200,000 карб. Купівля одного комплекту нових шин в май 46000 марок, або або………………………………………………………………………430,000 карб. Купівля двох фонарів і кербату-5800марок або 560,000 карб., а разом на два місяці……………………………………………………887,000 карб., або 86,700 польських марок.- Міністер Пост і Телеграфів АКТ ч. 2150 1920 року, липня 17 дня, складений настовий акт в Міністерстві Пошт і Телеграфів о слідуючим: по розпорядженню п. Міністра в складі комісії: урядовця особливих доручень СЕДЛЕЦЬКОГО, Екзекутора ТУРЧЕНЮКА, помішника завідувача марочною експедицією ПАЛЯНЧИКИ і урядовця особливих доручень п. Головноуповноваженого Уряду Української Народньої Республіки КЕНСІЦЬКО-ГО був прийнятий від п. Головноуповноваженого ОРГІНКА авто системи "МЕТАЛУР ЖИК" машини ч. 2646 мотор 584, причому, виявилось само авто цілком пошкоджене без лихтарів, з попсованим брезентовим верхом, на повному ходу, з запсова- ними покрапками камерами і належними до нього приладдями без першої скоро- сті: 3 баки оцінкованої бляхи, 3 старих: вілсованих покритки розміру 820/190, старих запсоваших камер розмір 820/120, один насос, один добрат з руч- кою, один французький ключ, один ключ до бака, три ложки, сім ключів різ- них, один напилок і пятора пуда бензини. Вшоплінду Зазначене авто з усіма цими приладдями знаходиться зараз під доглядом шофера ГОЛОВАНЧУКА. З огляду на це постановили: скласти цей акт авто здати під під догляд шофера ГОЛОВАНЧУКУ з роспискою на його відповідальність. Оригінал акта представити п.Міністру на розпорядження.- 17 липня 1920 року м.Ржешів /Галичина/.- Підписали: Екзекутор ТУРЧЕНЮК, Ур. Особл. доручень СЕДЛЕЦЬКИЙ, Номашн. Завід. Марочи. Експед. Р.ПАЛЯНИЧКА і Ур. особл. доручень КЕНСИЦЬКИЙ- З оригіналом згідно: Управляючий Канцелярією Провіряв: Заділовода Токмачевський Іменем Української Народньої Республіки Затверджую: "4" серпня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА. Посвідчую Т.в.о.Державного Секретаря ОНДІМОСЬКИЙ. УХВАЛЕНИ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про де-які зміни закону 26 січня 1919 року про Надзвичайну Військові Суди. На зміну та доповнення закону 26 січня 1919 року про Над- звичайні Військові Суди постановити: 1. В місцевостях, оголошених на воєнному стані або на стані облоги, а також на театрі воєнних дій, може бути засновано Над- звичайні Військові Суди. 2. Надзвичайний Військовий Суд накладає за карни вчинки карні, згідно з істнуючими на території Української Народньої Респуб- ліки загальними та військовими карними законами, нерівні зі звичайними судами за нижчеозначеннями винятками, а саме: 1. КАРУ НА СМЕРТЬ: а/за агритацію серед військ проти Самостійної Української Народньої Республіки, шпігунство, повстання проти влади, держав- ну зраду, озброєний опір владі, розбій, убивство, грабіж, підпал, озброєний напад або опір військовій стороні, знищення або знач- не зіпсування, належачих до війська збройових річей, продоволь- чих та технічних складів, телефонів, телеграфів і інших родів зв'язку. Будівель та приладдів, належних до військових засобів оборони або нападу; б/ за чинне порушення військової дисципліни й підлеглості / § 98 В.Кар.Статуту/, опір проти виконання наказу начальства, як озброєний, так і не озброєний /§§ 103 й 107 В.Кар.Ст./, пов- стання військових /§§ 110 й 112 В.Кар.Статуту/, напад на стін- ку або військову сторону / § 117 В.Кар.Стат./, ушкодження на ті- лі й обману з метою ухилитись від військової служби / §§ 126, 127 та 127² В.Нар.Стат./, дезерцію / §§ 128 ч.І, 133, 134 136 в.Кар.Стат./, нарушения службових обов'язків під час вій- ськової сторожі / §§ 154, 155, 157, 158 й 159 ч.2 В.Кар.Стат./, нарушения службових обов'язків під час ведення операцій / §§ 243, 245, 245¹, 246, 246¹, 248, 251 й 264 В.Кар.Стат./, за перехід до неприятельського війська / § 273² В.Кар.Стат./ й § 109 Угол. Улож."/, за крадіж, намисне знищення, присвоєння та розтрату скарбового майна чи грошей / §§ 231, 232 і 234 В.Кар.Стат./. II. СТРОЧНУ АБО БЕЗСТРОЧНУ КАТОРГУ І ПОВЕРХ ТОГО ГРОМОВИЙ ШТРАФ ВІД 20.000 ДО 1.000.000 гривень. За перевищення граничних хід та спекуляцію /закони 24 лип- ня, 20 серпня і 17 вересня 1918 року/. III. СТРОЧНУ ВИЗНАНЦЮ СІХ РОДІВ: За нарушения обов'язкових постанов військової влади. 3. Надзвичайні військові суди заслужуються для розгляду од- ної або декількох певно зазначених справ, коли кожна така спра- ва ясна і не вимагає докладного розсліду, владою командирів бригади та військових начальників з різними, або більшими пра- вами, в тому числі губерніальними і міськими комендантами гу- берніяльних міст. 4. Суд складається з Предсідателя і чотирьох членів - двох старшин і двох підстаршин, або пневмених козаків. ПРИМІТКА: 3 рази, коли загальне-карний злочин, справу про який передано для розгляду надзвичайному судові, викликає за- вершення та обурення поміж місцевого населення, до складу над- звичайного суду, з постанови суду, може бути запрошено два пред- ставники від цього населення, які нерадно обираються місцевим сановрядуванням і беруть участь в розгляді справи на рівних правах з іншими членами суду. 5. З засідань надзвичайного суду беруть участь прокурор, обороноць та секретар. 6. Персональний склад надзвичайного суду, крім Предсідателя призначається наказом військового начальника, що складає суд, з підлеглих йому осіб, при чому прокурора, оберонця та секретаря призначається зі старшин вищою юридичною освітою, або знаємних з судовим процесом, і лише за браком таких осіб зі старшин. До виконання обов'язків Предсідателя надзвичайного суду покликається Предсідатель Штабового суду, або військовий слідчий, залежно від того, який з них буде ближче до місця розстрілу. В разі неможливості закликати цих осіб, начальник частини призначає предсідателя з підлеглих йому старшин по можливості з вищою юридичною освітою. 7. До складу надзвичайного суду не призначається осіб, яких покарано судом замкненням у вязниці, або вищою карою, або які перебувають під судом чи слідством за злочини, що каратися такими-ж карами. 8. Винний має право обрати собі за оборонця, крім призначеного, всякую особу, зрідно зі Статутом Карного Судочинства, не виключаючи осіб мінчого полу. Під надзвичайний військовий суд можуть бути віддані військові та цивільні особи за карні вчинки, що зазначені в ст. 2 цього закону, а також і за ті вчинки, за які військовий начальник, що має права не лише командира дивізії, визнає, з обставин часу, необхідним передати на вирішення цього суду, про що завжди оголошується окремим наказом в підлеглих йому військових частинах та обов'язку до людності. 10. Наказ і облва мають містити в собі: а/ означення карних вчинків, за які буде покарано надзвичайним військовим судом і означення військових частин та повітів, які підлягають підсудності того суду; б/ остереження, аби таких карних вчинків не допускатись і в/ загрозу, що кожного, хто нісля цього оголошення допуститься такого карного вчинку, буде судитись надзвичайним військовим судом. ПРИМІТКА: Коли в данній місцевості є кілька начальників, які користуються правами командира дивізії, то такий наказ і облва має право видати лише найстарший з них, якщо цього права не надано окремій особі законним порядком. II. Всі урядові особи і публічні установи, яким буде доведено про карний вчинок, підсудні надзвичайному військовому судові, з тих випадках, коли винного затримано і коли маються свідки злочину або инші докази вини підозрюваного, повинні негайно повідомити про це найближчого до місця карного вчинку військового начальника, якому надається право засповувати надзвичайний суд. Правило це не відміняє чинності §§ 250, 252, 255 Уст. Суд. Код ПРИМІТКА: Повідомлення це повинно містити в собі: а/ коли й де заподіяно карний вчинок, б/ на кого падає підозріння і які докази маються на це і в/ місце перебування підозрюваного та свідків. До цього повідомлення додається весь матеріал по цій справі. 12. Військовий начальник по одержанні повідомлення, як це вони відповідає вимогам § 11 цього закону, коли справа ясна і не вимагає декладного розсліду, негайно і не пізніше двох діб видає наказа про складання надзвичайного суду для вирішення діла, а справу одночасно передає предсідателеві суду. В тих-же випадках, коли повідомлення не відповідає § 11, справа не ясна і вимагає декладного розсліду, ціле повертається ся тій установі чи особі, від якої одержана, і надзвичайний суд не складається. 13. Предсідатель суду, коли справа відповідає вимогам §§ 10-12, складає постанову, в якій изначає: а/ пункти обвинувачення в актничній і юридичній формі, б/ сно іб забезпечення явки до суду винного, в/ строк судового засідання - до двох деб по одержанні справи і г/ спис осіб, яких потрібно заклика ти в судове засідання. Ця постанова негайно оголошується винному, котрий може дати до діла докази на свою користь і прохати заликати до суду своїх свідків. Заяву винного зноситься до протоколу; предсідатель суду негайно її розглядає і в разі изназе необхідним задовольнити, робить відповідні розпорядження, а списа осіб, що мають бути закликані в судове засідання, надсилає утворившому суд начальникові, для припровадження тих осіб в суд. 14. Коли справа, яку передано до надзвичайного суду, не від- повідає вимогам §§ 10-І", то предсідатель суду повертає її начальникові, який надіслано справу, для напрямку згідно з §12, і надзвичайни суд в цій справі взаємляється не складенням. 15. Всі справи, що їх передано наказом міського начальника ка до над вичайног о військового суду, му сить бути розглянуте на судовим засіданні й вирішено присудом, або, в належних ви- падках, постановою суду. 16. Судове засідання відкривається, по змозі, в тому місці, де було заподіяно кар'єро вчинку. Після оголошення справи, яка буде розглядатись, суд розв'язує через постанову, чи засідання буде прилюдним, чи неприлюдним. 17. Розгляд діла в судовім засіданні провадиться /прикінцях/ прикладно до правил поступовання в Штабових Судах. ПРИМІТКА: як що не мається змоги закликати до судового за- сідання духовну особу, або її нема в залі засідання, то пред- сідатель суду сам приводить до присяги свідків і знавців. • Предсідатель, прокурор, оборонець, свідки та інші особи, що беруть участь в судовому засіданні користуються загальними ми правами, встановленими у військовим судовим процесі, згідно з ХІУ кн.36. В.П. 1869 р. вид.4, але прокурор акту обвинувачення до суду не вносить, а вичитується тільки постанову, зазначону в § 13 цього закону. В судовім засіданні обвинувачення може бути змінено як з пропозиції прокурора, так і з власної ініціативи суду, залежно від доказів, яких здобуте на судовім слідстві. 19. Суд має право оголошувати всі докази, документи і листу- вання, які визнає потрібним оголосити, і повинен оголошувати, коли цього вимагають сторони. 20. Надзвичайний військовий суд має докладно й по совісті перевірявати докази що до їх правдивості і варг, як поодиноко, так і що до їх внутрішнього зв'язку, і вирішує справу по віль- ному своєму переконанню. Правом кваліфікації карних вчинків, представленою прокуро- ром, надзвичайний військовий суд не зазнаний. 21. Коли суд визнає справу що до карного вчинку собі не підсудною, то направляє її до належної установи. 22. Присуди над місцевого військового суду мусять бути обов'язково складені на письмі. 23. Присуд оголошується предсідателем прилюдно і вважається остаточним, через що не може бути оскарженим і негайно виконується розпорядженням того начальника, котрим суд утворено. Цивільні особи, яких не засуджено на кару смерті, віддаються цивільний владі для дальшого розпорядження. 24. Коли винного засуджено на смерть, то він, або неборонець має право звернутись на протязі шести годин після оголошення вироку до Верховної Влади, а в діючій армії до Головного Ставаня, з проханням про помилування або полегшення кари. Коли засуджений заявить, що таке прохання подати хоче, то предсідатель держу- че секретареві записати це прохання, як що засуджений або його оборонець особисто написати прохання не має змоги або не вміє. 25. Прохання про помилування чи полегшення кари, в разі коли суд, або начальник, що склав цей суд, знайдуть його жартом уваги негайно зі справою через згаданого начальника, надсилається до Головної Військової Судової Управи, яка зі своїм висновком подає справу до Верховної Влади чи Головного Ставаня. 26. До вирішення прохання засудженого або його оборонця при- суду до кари на смерть не виконується. 27. Надзвичайному військовому судові надається право в разі обставин, що полегчують вину, замість кари на смерть призначати безстрочну або строчну катергу. 28. Кару на смерть виконується через розстріл. 29. Цивільного позову в надзвичайних військових судах не допускається. 30. Військовий начальник, який склав надзвичайний військовий суд, обов'язаний доставити предсідателеві суду на його бажання писаря та відповідну військову охорону і задовольнити весь склад суду добовими грішми і необхідними грошовими видатками по розрахунку предсідателя. 31. Все персональний склад суду одержує за цілий час вико- 34 нання своїх обов'язків подвійні дебові або цяжкові греми, вираховуючи з того розміру дебових, які одержує кожна закли- канка до суду особа. На винагороду персонального складу, свідків, канцелярські і інші видатки Предсідатель суду одержує аванс від-відповід- ного військового начальника під свою відчутність з контів державної скарбниці. 32. Після передачі всіх присудів для виконання надзвичай- ний військовий суд вважається розформованим і всі справи через військового начальника, що складав суд, передається до Головної Військової Судової Управи. 33. В разі спостереження в справі приводів до перегляду ii на підставі 701 і 702 ст. XXIV кн.З6.В.П. 1869 р. вид.4, то справу поновлюється з постанови Вищого військового Суду, в якому і розглядається вдруге. 34. Головному Військовому Прокуророві надається право нагляду над надзвичайними військовими судами. 35. Скільки цим законом не встановлено інших правил, посвятить керуватись прикладно до відповідних приписів XXIV кн.З6.В.П.1869 р. вид.4, з редакції наказів Рос.Військов О., 1914 року ч.454, 1915 р.ч.513 і 1917 р. ч.ч.336 і 344. 36. Оголошення, що видані на підставі з 10 закону 26 січ- на 1919 року про надзвичайні військові суди заховують свою силу і для підсудності надзвичайним військовим судам, яких буде о ладено на підставі цього закону 37. Закон цей перевести в акття по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ. Військовий Міністр, Генерального Штабу, Полковник САЛЬСЬКИЙ. З оригіналом згідно: Директор Законодавчого Департаменту Державної Канцелярії За Начвійську Мрсія КОПІЯ З КОПІЇ. Затверджую: "4" Серпня 1920 року ГОЛОВА - ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА По відчую: т.в.о.Державного Секретаря Оніхімовський УХВАЛЕНИ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про встановлення тимчасових правил про призначення пенсії та допомог бувшим служачим Державних установ Української і Народньої Республіки, та родинам цих служачих.- I. Додані до цього "тимчасові правила про призначення пенсії та допомог бувшим служачим державних установ Української Народньої Республіки, та родинам цих служачих - ухвалити. 2. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ ВІДИВІДА З оригіналом згідно: В.о. Директора Департаменту Законодавчих Справ /підпис/ За Начальника Відділу у / підпис/. ДОДАТОК до ст. I закону. Тимчасові правила про призначення пенсії та допомог б.с.служачим державних установ У.Н.Р. та родинам цих служачих. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. Ст.1. До видання нового пенсійного статуту у У.Н.Р. в шипадках порушення питань про задоволення пенсіями звільнених служачих державних установ в У.Н.Р. або родин цих служачих пенсії можуть призначатися на підставі цих тимчасових правил. Ст.2. Пенсії можуть призначатися, лише тим служачим, які будь звільнені вв ідставку після видання Центральною Радою У.Н.Р. четвертого універсалу себ-то після 9/22 січня 1918 р. або їх родинами і котрі відносно прав на пенсію, задовольнят: загальним умовам істинного пенсійного статуту./ т.Ш"статут у / т.Ш Ч.2 св. рос. закон. Вид.1896 р./з відповідними змінами та доповненнями його. ПРИМІТКА: пенсія служачим, як і проходили державну службу і по за механі Украйни, призначається по розсуду Міністрів Фінансів по представленням окремих Міністрів. ПОРАДОК ОБРАХУВАННЯ ПЕНСІЙ. Ст.3. За підставу для обрахування пенсій покладається склад утримання зі Скарбу призначений на підставі штатів, або інших законоположень, що істнували в день виходу служачого в відставку, по останній перед звільненням його в відставку посаді, по ю трій він ю ристуеться правом на пенсію, як тільки на цій посаді він прослужив не менш двох років; як-же на останній посаді прослужено рік або більше, але менше двох років, то береться пересичний оклад утримання по останній і попередній посаді; в разі, коли прослужено менш одного року, пенсію обраховується з окладу попередньої посади.- ПРИМІТКА: I. При обрахованню пенсій служачим центральних державних установ зазначені в цій статті терміни перебування на посаді скорочуються на половину. ПРИМІТКА 2: В випадку, коли в мент призначенні пенсії оклад утримання на посаді, яку займав пенсіонер, буде побільшений, в порівненню з окладом пенсіонера в день виходу його в ідставку або смерти, то за підставу для обрахування пенсії береться склад, котрий істнує на посаді пенсіонера в день призначення пенсії. Ця пенсія має видаватися на загальних підставах з дня вихода в відставку, або смерти служачого. Іст.4. Служачим, котрі, згідно істнуючим правилам, придбали право на пенсію, ця пенсія визначається в залежності від кількості років служби, а саме: прослужившому до 15 років включно в розмірі не більш І/3 зазначеного в попередній статті окладу утримання; прослужившому більш 15 до 25 років - в розмірі не більш І/2 цього окладу, а прослужившому більше 25 років в розмірі не більш 2/3 того-ж окладу. Ст.5. Крім зазначених в попередній статті пенсій, призначаються ються пенсіонерам на час дорожнечі, тимчасові додатки до пенсії, визначаємі в тих же частинах від додатків на дорожнечу до утримання урядовців, в яких обраховані самі пенсії від основного утримання пенсіонерів, себ-то в розмірі, в залежності від років вислуги, 1/3, 1/2 й 2/3 од відсотків вих добавок і добових грошей на дорожнечу, котрі істнували в день призначення пенсій. ПРИМІТКА 1: Для встановлення розмірів зазначених в ст.5 додатків до пенсії, відсоткові добавки й добові гроші беруться на увагу в тих розмірах, які істнують для відпов ідних посад в мент призначення пенсії, але ці додатки до пенсій призначаються тільки з дня затвердження пенсій. ПРИМІТКА 2: Зазначені в ст.5 додатки до пенсій, зі зміною обставин життя змінюються разом зі змінами в додатках на дорожнечу до утримання урядовців, себ-то коли встановлені для службовців У.Н.Р. добові гроші або відсоткові добавки будуть збільшені, зменшені, або скасовані, відповідно змінюються, в той чи інший бік, або зовсім касуються і додатки до пенсій, шляхом видання окремих на цей предмет постанов. Ст.6. Пенсійне забезпечення на підставах, визначених в статтях 4 і 5, вираховується не в одній загальній сумі, а складається з двох частин: сталої основної пенсії /1/3, 1/2 і т.д. штального утримання/ й тимчасового додатку до пенсії /1/3, 1/2 і т.д. і відсоткових добавок і добових грошей на дорожнечу/. 7. Ст..7. В деяких виключних випадках пенсійне забезпечення може призначатись й вище встановлених в статтях 5 і 6 розмірах, але не інакше, як по постанові Ради Народних Міністрів, по внесенню Міністра Фінансів, і не більше слідуючих розмірів: вислужившим менше 15 років - до 1/3, а вислужившим більш 15 але менше 25 років до 2/3 зазначених в статтях 4 і 5 окладів. Ст.8. На всіх осіб, котрим будуть призначені пенсії по цих правилах нем поширюються відсоткові надбавки до пенсій, які встановлені на підставі окремо виданих постанов. Ст.9. В випадку, коли особа не придбала права на пенсію, а має право на підставі відповідних артикулів /т.Ш Рейсійск.Зак. вид.У896 р./, лише на одноразову допомогу, ця остання вираховується з основного утримання і всіх додатків на дорожнечу, істнуючих по відповідній посаді в час призначення допомоги. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ І АСИГНУВАННЯ ПЕНСІЇ ТА ОДНОРАЗОВИХ ГРОШОВИХ ДОПОМОГ/72 Ст.10. Прохання про призначення пенсії або допомогу поступають до центральної установи відповідного Міністерства, котра одержавши такі прохання після належного їх розгляду і складання обговкувків строків служби на пенсію і розмірів належних пенсій чи допомог надсилають ці прохання з рахунками і за всіма документами і /копіями формулярних списків/, а в належних випадках медичними свідоцтвами, метричними вписками, посвідченнями про матеріальний стан і т.инш. до Міністерства Фінансів. Ст.11. Департамент Державної Скарбниці, розглянувши зазначені в статті 10 данні та документи, і перевіривши обговкунки, вносить питання про призначення пенсії чи допомоги, з висновками на підставі цих правил про розмір пенсії чи допомоги до фінансової Комісії при Міністерстві Фінансів, постанова якої трої по цій справі затверджується Міністром Фінансів і Державним Контрольором. Ст.12. В випадку незгоди відповідного Міністерства, по відомству якого порушено питання про призначення пенсії чи допомоги з висновком Міністра Фінансів і Державного Контрольора, або в разі незгоди Міністра Фінансів і Державного Контрольора між собою, справа переноситься Міністром Фінансів до Ради Народних Міністрів на остаточне вирішення. Ст.13. По затвердженню розміру пенсії чи допомоги Міністром Фінансів і Державним Контрольором /ст.ІІ/, або Радою Народних Міністрів /ст.12/Департамент Державної Скарбниці повідомляє про це зазначене відомство і вертає по належності всі одержані від відомства документи / ст.10/. Ст.14. По одержані зазначеного в ст.19 повідомлен- ня Департаменту Державної Скарбниці, зацікавлене в дом- ство негайно складає / по прикладеній до цього формі/ відомость, в двох примірниках про призначення пенсії чи допомоги, і надсилає її до Департаменту Державної Скарбниці для розпорядження про видачу пенсії чи до- помоги по місту перебування пенсіонера. - ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ ВИДИВІДА З оригіналом згідно: За Директора Департаменту /підпис/. Начальник Відділу / підпис /. Копія з копії ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "5 серпня 1920 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА По освідчую: т.в.об.Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З КОН ЗАКОН про Державний податок з прилюдних вистав і забав. Закони б. Російського Уряду 5 травня 1892р. /Узак.1892р.ст. 704/, 22 листопаду 1915 р./36.Узак.І915р.ст.2563/, 30 серпня 1916р. /36.Узакон.І916р.ст.1909/, 19 Жовтня 1916р. /36. Узак.І916р.ст.2345/, арт. 109 Стат 29 вересня 1917р. /36.Уза І917р. ст. 274/ і відділ І закону 14 червня 1918 р./Держав. Вістник 1918р.м. 18/- скасувати. Доданий до цього статут про Державний податок з прилюдних вистав і забав "ухвалити. Надати право Міським Самоврядуванням встановляти на свою користь окремий податок з прилюдних вистав і забав в розмірі не більше 50 відсотків державного податку. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.ПРОКОПОВИЧ. КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ ВІДИВІДА З оригіналом згідно: За Начальника Канц. Директорії Люткевич. СТАТУТ ПРО ДЕРЖАВНИЙ ПОДАТОК З ПРИЛЮДНИХ ВИСТАВ І ЗАБАВ 1. Державному податку з прилюдних вистав і забав підлягають: вистави, концерти, бали, маскаради і взагалі видовиська та забави всякого рода, що влаштовуються за плату в театрах, не виключаючи державних, в цирках, клубах, садах і інших місцях. 2. До категорії вистав та забав, що підлягають податку, відносяться також і ті, які влаштовуються в помешканнях трактирного промислу кафе-шантанах, кафе-рестораціях, кабаре, барах і інших ресторанцях і трактирах першого і другого розрядів і програм яких вистав буде складатися з музичних творів зі співами, танцями, або декламацією, комедій, водевілів, різних девертишментів і т. інше. 3. Зазначені в арт. І і 2 вистави та забави підлягають податку незалежно від мети їх улаштовання і розміру платні, що береться з них. З одвідувачів вистав і забав, зазначених в арт.І, податок відбирається з ціни квитків і виплачується в доповнення до неї, з одвідувачів же вистав та забав, зазначених в арт.2, податок відбирається порядком, встановленим 15-22 цього статуту. 4. Коли з одвідувачів вистав та забав, крім вхідної платні або платні за місця, береться окремо платня за користування якими-небудь окремими забавами /наприклад, коли в салу за вхід у який всіма платиться в одинаковому розмірі, береться окрема платня за користування гойдалками, каруселью і т. інше або за вхід в театрі, панорами і т.інше /, то податок в установленних розмірах, відбирається не тільки з входних квитків, але і з квитків, що видаваються окремо за користування за значеними окремими забавами. 5. Від податку увільнюються: І/ Вистави та забави на сільсько-господарчих виставах, що влаштовуються Держхозом, містями та земствами, без віддачі їх в аренду приватним підприємствам; ПРИМІТКА. Вистави та забави на виставках такого роду, якщо будуть влаштовані приватними підприємцями, підлягають податку на загальній підставі. 2/ Лекції та читанки, в тому числі з демонстрацією картин, які влаштовуються з науково-просвітньою метою і не мають характеру забав; 3/ Спектаклі в школах, які влаштовуються ними для своїх просвітних і благодійних цілей. 6. З абонентних квитків, що дають право входити на кілька вистав, податок відбирається по загальній /повній/ вартості абонементу. ПРИМІТКА. Коли внесення абонементної платні робиться в кілька строків, то податок по вартості всього абонементу відбирається повністю при виплаті першого внеску. 7. По квиткам пільговим / з учнів і т. інше, и продажу яких робиться знижка з взідної платні або з ціни місць, податок відбирається по дійсній продажній ціні квитків. 8. По безплатним квиткам або контрамаркам, що видаються с співробітникам періодичних видань, а також поставщикам, майст- рам, робітникам і іншим особам, що обслуговують театри, цирки аб инші таких підприємства, податок відбирається по дійсній про- дажній ціні місць, до займаються по цим квиткам і контрамаркам ПРИМІТКА. Господари театри, цирків, киноматографів і тому подобних щостійних місць вистав та забав повинні мати іменні списки осіб, що користуються правом безплатного вх ду /рецензентів, співробітників і т. інши/, в яких списках зазначається, яке саме місце дається кожному з цих осіб. 9. Розмір державного податку з прилюдних вистав і забав установлюється: Для квитків вартістю до 6 гривень включно 80 шаґів. Для квитків, вище 6 гривень до 10 гривень включно 1 гривня " " " 10 " " 20 " " 2 " " " " 20 " " 30 " " 3 " " " " 30 " " 40 " " 5 " " " " 40 " " 50 " " 6 " " " " 50 " " 60 " " 8 " " " " 60 " " 70 " " 10 " " " " 70 " " 80 " " 12 " " " " 80 " " 90 . " " 15 " " " " 90 " " 100 " " 17 " " I " 100 " IIО " " 20 " 130 " " 120 " " 23 " " " 120 " " 130 " " 26 " " " 130 " " 140 " " 28 " " " 140 " " 150 " " 32 " " " 150 " " 160 " " 36 " " " 160 " " 170 " " 39 " " " 170 " " 180 " " 42 " " " 180 " " 190 " " 46 " " " 190 " " 200 " " 50 " " " 200 30% вартості квитка. ІО. Господарі закладів прилюдних вистав і забав повинні виставляти на видному місці час роспис місць для одвідувачів, з зазначенням в роспису продажної ціни квитків і, окремо, дер- жавного податку, що відбирається з них, а в випадках, зазначених в від.ІУ законна і міського збору. II. Податок виплачується через наклеювання на квитки та контрамарки окремих марок, відповідних по своїй вартості зазна- ченим в арт. 9 розмірам податку. І2. Квитки та контрамарки повинні бути видані всім одвіду" вачам вистав та забав із корінцевих зшитків. ІЗ. Марки наклеюються на квитки та контрамарки таким спо- собом, щоб права половина марки містилась на квитку /контрамар ці/, виданому одвідувачу, а ліва на корінці/талоні квитка. При в ідачі квитка або контрамарки, наклеєна марка погашається одно- часно з відділенням квитка або контрамарки від уорінця/талону/ розрізом ії на зазначені дві половини. 14. В разі браку марок потрібної вартості, особам, що видавть квитки, надається право наклеювати на квитки /котрамарки/марки нижчої вартості на суму податків, відповідно продажній ціні квит- ків. 15. Податок з вистав і забав, що влаштовуються в кафешанта- нах, кафе-рестораціях, кабаре і тому подібних закладах трактир- ного промислу першого та другого розрядів /арт.2/відбирається в розмірі п'яти відсотків з сум, які належать з одвідувачів за подані і продані їм предмети живлення, на підставах, зазначених в нище слідуючих /16-22/артикулах. 16. Податок відбирається з одвідувачів тих із зазначених в попередньому 15 артикулі закладів, в котрих улаштовуються вистави або диверсисменти. В закладах трактирного промислу забави котрих обмежуються тільки грою оркестрів, таперів і ме- ханичних інструментів./органів і т.инш./,зазначеного в арт. 15 податку не підбирається. 17. Коли за-право входу з кафе-шантан, кабаре і ини,за- значені в арт.2 заклади встановлена окрема вхідна плата, то з одвідувачів таких місць забав відбирається: а/податок з вист і забав, що виплачується по ціні вхідних квитків, на встановле- них для цього податку підставах /арт.арт.1,8-9,II-14/ і б/ пяти відсотковий податок за подані і продані одвідувачам пре мети вживання. 18. Пяти відстковий податок відбирається зазначеними/арт 2/підприємствами трактирного промислу при одержані сум, належ- них з одвідувачів за подані та продані ім предмети вживання. 19. Господарі підприємства, зазначених в арт.2 повинні ви ставляти на видних місцях і, з окрема, на загальних відкритих буфетах /стойках/коли такі маються в закладах,- облави про ві бираання податку на встановлених цим законом підставах. 20. Господарі зазначених в арт. 2 підприємств, повинні ма ти корінцеві зшитки для видачі з них рахунків одвідувачам. Одержання грошей з одвідувачів мусить робитись обовязково по рахунках, які видаються із зазначення корінцевих книг, при чо- му державний пяти відсотковий податок мусить бути зазначений в рахунках окремо,після ітога сум, які належать з одвідувачів за подані ім предмети вживання. 21. Господарі підприємств,зазначених в арт.2, котрі мають в закладах відкриті буфети /стойка/ для продажу напоїв,заку- сок,фруктів, цукерок,цигарок і иниє, повинні ввести в окремих пронумерованих по сторінкам книгах запись проданих з буфетів /стойок/предметів вживання, в яких книгах зазначається: що продано, за яку ціну і окремо, скілько стягнуто з продажної ціни державного пятивідсоткового податку. 22. Господарі підприємств,зазначених в арт.2, повинні вно сити суми державного податку не пізніше трьох днів по одержа- ні їх в місцеву скарбницю при платежних об"євах окремої фор ми,бланки яких можуть одержати зі скарбниць. 23. Загальне керування справами, що відносяться до відбирання державного податку з вистав та забав, належить Міністерству Фінансів, по Департаменту Простих Податків. 24. Завідування та керування зазначеними /арт. 28/ справами на місцях і догляд за діяльністю урядових осіб, котрим доручено догляд за відбирання податку з вистав та забав, покладається на Фінансові Палати. 25. Безпосередній догляд за відбіраним податку з вистав та забав покладається на Податкових Інспекторів, їх Помішників та Контрольорів і в разі потреби по розпорядженню Управителя Фінансової Палати на скарбових зборчих і інших урядових осіб інституцій, підлеглих Фінансовій Палаті. По згоді Управителя Фінансової Палати з Управителем Акцизними зборами, зазначений догляд може бути покладений також на урядових осіб Акцизного Відомства. 26. Урядовим особам, на котрих покладено догляд за відбиранням податку з вистав та забав, Фінансовою Палатою видається окремі посвідчення на право входу в помешкання вистав та бабав і перевірки правильного відбирання податку. Зазначені посвідчення в необхідних випадках показуються згаданими особами при виконанні ними службових обов'язків по догляду. 27. Урядові особи, на котрих покладено догляд за відбиранням податку з вистав та забав, мають право: 1/ Входити вільно в помешкання вистав та забав; 2/ Вимагати пред"явлення ім для перевірки тамже: а/касовых корінцевих зшитків, з котрих видавались і видаються квитки як за минулий час так і по виставам і забавам, що відбуваються в той час, б/книг для запису продажу по відкритим буфетам /арт. 21/ в підприємствах, зазначених в арт. 2, і в квитків про внесення підприємствами податку до Скарбниці /арт. 22/; 3/ Вимагати, в разі потреби, від одвідувачів вистав та забав пред"явлення ім квитків або контрамарок на право входу або займання місць; 4/ Вимагати від каси пред"явлення готівки марок. 28. В разі відкриття порушень закону про податок з вистав і забав, урядові особи, на котрих покладено догляд за відбиранням зазначеного податку, складають про це протоколи, а яких зазначається: 1/ час і місце відкриття порушення, 2/ ким і якому підприємству / або місці вистави та забави/ воно від- крито, 3/ в чому є порушення чим воно доводиться. 29. Протоколи складаються в присутності господарів підприємств а в разі їх відсутності-осіб,завідуючих підприємствами або видною квитків /касами/ або веденням рахівництва в підприємствах,зазначених в арт.2-му завідуючих буфетами або відпуском одвідувачам предметів уживання. В разі потреби, для участі при складанню протоколу запрошуються сторонні свідки і службовці міліції або охорони. 30. Протокол, коли буде складений,пред"являється зазначеним в арт.29 особам і пропонується їм для підпису, з поясненням,що вони мають право дати свої по змісту протокол зауваження або заперечення. В разі відмовлення від підпису, це зазначується в протоколі,а коли при його складанні брали участь зазначені в арт.29 особи,посвідчується і їх підписом 31. Протоколи не пізнійше трьох днів по їх складанні надсилаються до Фінансової Палати податковими Інспекторами-безпосередньо,а іншими урядовими особами-через податкових Інспекторів. 32. Податковий Інспектор, в разі неповноти або неясності протоколу, повертає його на протязі трьох днів, для доцювнення або дослідження справи; протоколи ж,складені з захованим вимог,зазначених в арт.арт.28-30,а також доповнені потрібними відомостями,надсилає не пізніше того ж строку до Фінансової Палати. 33. Фінансова Палата,не пізнійше місячного строку по одержанні протоколу,виносить по ньому постанову: а/ в разі пред"явлення протоколом направильних вимог про залишення його без наслідків,б/ в разі неповності або неясності його про доповнення недостаючими відомостями,в/ в разі правильности протоколу з вистачаючими до нього даними - про накладення відповідного штрафу, при чому в постанові зазначається підстави для останньої. 34. Постанови Фінансових Палат про залишення протоколів без наслідків / п. арт.33/ або про накладання штрафів/п. в того-ж артикулу/ оповіщаються особам,на котрих протоколи були складені, посилкою ім копії постанов. 35. Особи, на котрих накладено штраф, мають право подавати на постанови по сьому предмету Фінансової Палати свої заперечення в двох тижневий строк з дня вручення ім копій постанов ПРИМІТКА. Зазначені в цьому артикулі заперечення, а також додатки до них, підлягають гербовій оплаті на загальних підставах. 36. В разі подачи заперечень на постанови про накладення штрафу не вище 2000 гривень, Фінансова Палата або зовсім касує свою постанову або зменшує накладений штраф або залишає заперечення без задоволення, про що об'являє особам, на котрих накладено штраф, посилкою ім копій постанов, і, одночасно з тим постанови про правіжку звертає до виконання в безсусперечному порядку. 37. По запереченням на постанови про накладання штрафу вище 2000 гривень Фінансова Палата або зовсім касує свою по- станову або зменшує накладений штраф до розміру, який неспростовується в запереченні; в тім же разі, коли вона визнає, що заперечення на зазначені постанови не підлягають задоволен- ню, або хоч підлягають, але в меншому в порівненню з запереченнями розміру, а також в разі подання скарг на закриття підприємств /арт.39/, Фінансова Палата передає такі заперечення та скарги на розгляд Губерніальних по Промисловому податку Присутствій, постанови котрих по цим справам вважаються остаточними. 38. Заперечення на постанови, що поступили після зазначеного варт.35 стпоку, а також послідуючи заперечення на постанови зазначені в арт.36 і першої частини арт.37, залишаються Фінансовою Палатою без розгляду. 39. Підприємці вистав та забав, що підлягають обкладанню податком, за невиконання вимог сього закону, про відбірання по- датку каракться штрафом: в перший раз - в розмірі десяти-разової"вартості не стягнутого ними податку, в другий раз в розміру тридцяти-разової і в третій раз-підприємства їх по постановам Фінансових Палат закриваються. ПРИМІТКА. Справи про закриття підприємств вирішуються Фінансовими Палатами порядком, встановленим арт.арт.33,34 і 35. Скарги на такі постанови можуть бути подавані в строк зазначений в арт.35, при чому, в разі визнання таких скарг не під підлягаючими задоволенню, вони передаються на остаточне вирішен ня Губерніяльних по промисловому податку Присутствій. 40. Підприємці вистав та забав, що підлягають сподаткуванню за невиконання вимог, зазначених в прим. до арт.8, арт.арт.10,12, 19,20,21 і 22, а також за невпуск в помешкання вистав і забав урядових осіб, на котрих накладено догляд за відбіраним податку, і непред"явлення їм для огляду документів і книг, зазначених в арт.27, караються по постановам Фінансових Палат, штрафом до 20.000 гривень. 41. Коли буде заявлено вживання при відбіранню податку з вистав і забав фальшованих або вживаних марок, урядові особи, на котрих покладено догляд за відбіраним зазначенню податку, складають про це протоколи, в яких зазначається: а/при яких обста винах було виявлено вживання фальшованих марок, б/свідчення осіб що вживали такі марки, про це, коли і відкіля або від кого марки придбані або одержані, в/скільке іна яку суму було вжите зазначе них марок для наклейки на квитки і г/який запас і яких фальшова них марок найдено при перевірці. Ті фальшовані маркі, а також корінці з такими погашеними ма ками додаються до протоколу і надсилаються разом з ним до проку рорського догляду, для направлення діла по арт.арт.555 - з Карно го Статуту/ по ред. від II зак. 14 Червня 1918 року/ 42. В разі виявлення зловживань при виданні рахунків і за- писів, на підставі котрих мусить вестись підрахунок плативідсотко вого податку /арт.арт.20 і 21/або вчинків, направленних до утаєння податку, або до одержання його в меншому, ніж належить, розміру, а а також яких необудь зловживань при наклейці на квитки марок,- п виявлені обставини складаються акти, для притягнення, в установ- ленному порядку, винних в тому осіб по арт.арт.548 і 550 Стат. Карного. 43. Міністрові Фінансів надається право встановлювати ок- ремою інструкцією обов"язкові для підприємців вистав і забав: форми корінцевих зшитків,об"яв, корінцевих книг длярахунків, окре мих книг для відкриття буфетів і платежних документів, які мають на увазі арт.12 і 19-22, правила ведення книг, вилачи з них доку ментів, а т.кож правила догляду за відбіраним податку, діловод ства, рахівництва і відчітності по ньому. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ ВІДИВІДА З оригіналом згідно:За Нач. Кенц. Директорії Люткевич. Копія з копії. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "4" Серпня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: т.в.о.Державного Секретаря Оніхімовський УХВАЛЕНИ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення тимчасових правил про призначення пенсій та допомог бувшим служачим Державних установ Української і Народньої Республіки, та родинам цих служачих. I. Додані до цього "тимчасові правила про призначення пенсій та допомог бувшим служачим державних установ Української Народньої Республіки, та родинам цих служачих - ухвалити. 2. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ ВІДИВІДА З оригіналом згідно: В.о. Директора Департаменту Займодавчих Справ /підпис/ За Начальника Відділу /підпис/. ДОДАТОК до ст. І закону. Тимчасові правила про призначення пенсій та допомог б.с.служачим державних установ У.Н.Р. та родинам цих служачих. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. Ст.1. До видання нового пенсійного статуту в У.Н.Р. в мі-падках порушення питань про задоволення пенсіями звільнених служачих державних установ в У.Н.Р. або родин цих служачих пенсії можуть призначатися на підставі цих тимчасових правил. Ст.2. Пенсії можуть призначатися, лише тим служачим, які були звільнені в ідставку після видання Центральною Радою У.Н.Р. четвертого універсалу себ-то після 9/22 січня 1918 р або їх родинами і котрі відносно прав на пенсію, задовольнили загальним умовам істнуваго пенсійного статуту./ т.Ш"статут /т.ІІІ ч.2 св.рос.зак.Вид.1896 р./з відповідними змінами та доповненнями його. ПРИМІТКА: пенсія служачим, як і проходили державну службу і по за механізм України, призначається при розсуду Міністра Фінансів по представленням окремих Міністрів. ПОРЯДОК ОБРАХУВАННЯ ПЕНСІЇ. Ст.3. За підставу для обрахування пенсії покладається вся сума утримання зі Скарбу призначених на підставі штатів, або інших законоположень, що істнували в день виходу служачого в відставку, по останній перед звільненням його в відставку посаді, по якій він ю ристується правом на пенсію, як тільки на цій посаді він прослужив не менш двох років; як-же на останній позаді прослужено рік або більше, але менше двох років, береться пересічний оклад утримання по останній і попередній посаді; в разі, коли прослужено не менш одного року, пенсію обраховується з окладу попередньої посади. ПРИМІТКА: 1. При обрахуванні пенсій служачим центральних державних установ зазначені в цій статті терміни перебування на посаді скорочуються на половину. ПРИМІТКА 2: В випадку, коли в момент призначення пенсії оклад утримання на посаді, яку займав пенсіонер, буде побільшений, в порівнянню з окладом пенсіонера в день виходу його в відставку або смерті, то за підставу для обрахування пенсії береться оклад, котрий істнує на посаді пенсіонера в день призначення пенсії. Ця пенсія має видаватися на загальних підставах з дня вихода в відставку, або смерті служачого. Ст.4. Служачим, котрі, згідно істнуючим правилам, придбали право на пенсію, ця пенсія визначається в залежності від кількості років служби, а саме: прослужившому до 15 років включно в розмірі не більш 1/3 зазначеного в попередній статті окладу утримання; прослужившому більш 15 до 25 років - в розмірі не більш 1/2 цього окладу, а прослужившому більше 25 років в розмірі не більш 2/3 того-ж окладу. Ст.5. Крім зазначених в попередній статті пенсій, призначається ються пенсіонерам на час дорожнечі, тимчасові додатки до пенсії, визначаємі в тих же частинах від додатків на дорожнечу до утримання урядовців, в яких обраховані се-ті пенсії від основного утримання пенсіонерів, себ-то в розмірі, в залежності від років вислуги, 1/3, 1/2 й 2/3 од відсоткоїх добавок і додових грошей на дорожне- чу, котрі істнували в день призначення пенсій. ПРИМІТКА 1: Для встановлення розмірів зазначених в ст.5 додатків до пенсії, відсоткові добавки й добові гроші беруться на увагу в тих розмірах, які істнують для відповідних посад в момент призначення пенсії, але ці додатки до пенсій призначаються тільки з дня затвердження пенсії. ПРИМІТКА 2: Зазначені в ст.5 додатки до пенсій, зі зміною обставин життя змінюються разом зі змінами в додатках на дорожнечу до утримання урядовців, себ-то коли встановлені для службовців У.Н.Р. добові гроші або відсоткові добавки будуть збільшені, зменшенні, або скасовані, відповідно зміняться, а той чи інший бік, або зовсім касуються і додатки до пенсій, шляхом видання окремих на цей предмет постанов. Ст.6. Пенсійне забезпечення на підставах, визначених в статтях 4 і 5, вираховуються не в одній загальній сумі, а складається з двох частин: сталої основної пенсії /1/3, 1/2 і т.д. штатного утримання/ й тимчасового додатку до пенсії /1/3, 1/2 і т.д. і відсоткових добавок і добових грошей на дорожнечу/. 7. Ст.7. В деяких виключних випадках пенсійне забезпечення може призначатись й вище встановлених в статтях 5 і 6 розмірах, але не інакше, як по постанові Ради Народних Міністрів, по внесенню Міністра Фінансів, і не більше слідуючих розмірів: вислужившим менше 15 років - до 1/3, а вислужившим більш 15 але менше 25 років до 2/3 зазначених в статтях 4 і 5 окладів. Ст.8. На всіх осіб, котрим будуть призначені пенсії по цих правилах не поширюються відсотки від добавки до пенсій, які встановлені на підставі окремо виданих по- станов. Ст.9. В випадку, коли особа не приймала права на підставі відповідних артикулів /т.ш сіїск.Зак.вид.У826 р./, лише на одноразову допомогу, ця остання вираховується з основного утримання і всіх додатків на дорожнечу, істнуючих по відповідній позаді в час призначення допомоги. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ І АСИГНУВАННЯ ПЕНСІЇ ТА ОДНОРАЗОВИХ ГРОШОВИХ ДОПОМОГ/2 Ст.10. Прохання про призначення пенсії або допомог поступають до центральної установи відповідного Міністерства, якщо одержавши такі прохання після належного їх розгляду і складання обов'язкових строків служби на пенсію і розмірів належних пенсій чи допомог надсилають це прохання з рахунками і за всіма документами и /копіями формулярних списків/, а в належних випадках медичними свідоцтвами, метричними вписками, посвідченнями про матеріальний стан і т.инш. до Міністерства Фінансів. Ст.11. Департамент Державної Скарбниці, розглянувши зазначені в статті 10 данні та документи, йтеревіривши обрахунки, внесеть питання про призначення пенсії чи допомоги, з висновками на підставі цих правил про розмір пенсії чи допомоги до фінансової Комісії при Міністерстві Фінансів, постанова ю трої по цій справі затверджується Міністром Фінансів і Державним Контрольором. Ст.12. В випадку незгоди відповідного міністерства, по відомстві якого порушено питання про призначення пенсії чи допомоги з висновком Міністра Фінансів і Державного Контрольора, або в разі незгоди Міністра Фінансів і Державного Контрольора між собою, справа переноситься до Міністром Фінансів до Ради Народних Міністрів на остаточне вирішення. Ст.13. По затвердженню розміру пенсії чи допомоги Міністром Фінансів і Державним Контрольором /ст.ІІ/, або Радою Народних Міністрів /ст.12/Департамент Державної Скарбниці повідомляє про це зацікавлене відомство і вертає по належності всі одержані від відомства документи / ст.10/. Ст.14. По одержані зазначеного в ст.13 по іломлен- ня Департаменту Державної Скарбниці, зацікавлене в дом- ство негайно складає / по прикладеній до цього формі/ відомость, в двох примірниках про призначення пенсії чи допомоги, і надсилає її до Департаменту Державної Скарбниці для розпорядження про видачу пенсії чи до- помоги по місту перебування пенсіонера. - ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ФІНАНСІВ БИДИВІДА З оригіналом згідно: За Директора Департаменту /підпис/. Начальник Відділу / підпис /. копія з копії ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "4" серпня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРИ Посвідчую: т. в. о. державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ ГАДОМ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про де-які зміни закону 26 січня 1919 року про надзвичай- ні військові суди. на зміну та доповнення закону 26 січня 1919 року про надзвичайні військові суди постановляти: 1. В місцевостях, оголошених на воєнному стані або на стані облоги, а також на театрі воєнних дій, може бути засновано Надзвичайний Військовий Суд. 2. Надзвичайний військовий Суд накладає на карні вчин- кі варі, згідно з істнуючими на території Української Народньої республіки загальними та військовими карними законами, нарівні зі звичайними судами за нижчезазначени- ми винятками, а саме: 1. Кату на смерть: а/ за агітацію серед військ проти Самостійної Україн- ської Народньої Республіки, шпигунство, повстання проти вла- ди , державну зраду, озброєний опір владі, розбій, убивство, грабеж, підпал, озброєний напад або опір військовій сторо- жі, знищення або значне зіпсування, належних до війська зорових річей, продовольчих та технічних складів, теле- фонів, телеграфів і інших родів звязку, судівелль та прилад- дів, належних до військових засобів оборони або нападу; б/ за чинне порушенння військової дисципліни й підлег- лості / § 38 В.Кар.Статуту/, опір проти виконання наказу начальства, як озброєний, так і не озброєний/ §§ 106 й 107 В.Кар.Ст./, повстання військових /§§ 110 й 112 В.Кар.Ста- туту/, напад на стійку або військову сторону/§ 117 В. Стат./, ушкодження на тілі і соби з метою ухилятись від військової служби / зг 126,127 та 127§ п.Кар. Стат./, дезерцію / §§ 128, ч. І, 133, 134, 136 в. Кар. Стат./, порушення службових обовязків під час військової сторожі /§§ 154, 155, 157, 158 і 159 ч.З В.Кар. Стат./, порушення службових обовяз- ків під час воєнних операцій /§§ 243, 245, 246¹, 248, 251 і 204 В.Кар. Стат./, за перехід до неприятельського війсь- ка / § 273² В. Кар. Стат./; § 109 угол. злоч./, за крадіж, на- вмисне знищення, приєднання та розстрату скарбового на на чи грошей/§§ 231, 232 і 234 В.Кар. Стат./. II. СТРОЧНУ АБО БЕЗСТРОЧНУ КАТОРГУ І ПОВЕРХ ТОГО ГРО- ШОВИЙ ШТРАФ ВІД 20.000 ДО 1.000.000 гриvenь. За перевищення граничних цін та спекуляцію /закони 24 липня,30 серпня і 17 вересня 1918 року/. III. СТРОЧНУ ВЯЗНИЦЮ УСІХ РОДІВ: За нарушения обовязкових постанов військової влади. 3. Надзвичайні військові суди закладається для роз- гляду одної або декількох певно зазначених справ, коли кожна така справа ясна і не вимагає докладного розсліду, владою командирів бригади та військових начальників з рівними, або більшими правами, в тому числі губерніяльними і мійськими комендантами губерніяльних міст. 4. Суд складається з Предсідателя і чотирьох членів:- двох старшин і двох підстаршин, або письменних козаків. ПРИМІТКА: В разі, коли загально-карний злочин, справу про який передано для розгляду надзвичайному судові, вик- ликає заворушення та обурення поміж місцевого населення, до складу надзвичайного суду, з постанови суду, може бути запрошено два представника від цього населення, які негайно обираються місцевим самоврядуванням і беруть участь в роз- гляді справи на рівних правах з іншими членами суду. 5. В засіданні надзвичайного суду беруть участь проку- рор, оборонець та секретарь. 6. Персональний склад надзвичайного суду, крім Предсіда- теля призначається наказом військового Начальника, що скла- дає суд, з підлеглих йому осіб, при чому прокурора, оборон- ця та секретаря призначається зі старшин з вищою юридичною освітою, або знайомих з судовим процесом, і лише за браком таких осіб зі старшин. До виконання обовязків Предсідателя Надзвичайного суду покликається Предсідатель Штабового Суду, або військовий слідчий, залежно від того, який з них буде ближче до місця росправи. В разі неможливости закликати цих осіб, Начальник частини призначає Предсідателя з підлеглих йому старшин по можливості з вищою юридичною освітою. 7. До складу надзвичайного суду не призначається осіб, яких покарано судом замкненням у вязниці, або вищою карою, або які перебувають під судом чи слідством за злочини, що карайться такими-ж карами. 8. Винний має право обрати собі за оборонця, крім призначеного, всякую особу, згідно зі Статутом Карного Судочинства, не виключаючи осіб жіночого полу. 9. Під надзвичайний військовий суд можуть бути віддані військові та цивільні особи за карні вчинки, що зазначені в ст. 2 цього закону, а також і за ті винки, за які військовий начальник, що має права не нижче командира дивізії, ми знає, з обставин часу, необхідним передати за вирішення цього суду, про що завдалегідь оголошується окремим наказом в підлеглих йому військових частинах та обловою до людності. 10. Наказ і обява мусять містити з собі: а/ означення карних вчинків, за які буде покарано надзвичайним військовим судом і означення військових частин та повітів, які підлягають підсудності того суду; б/ остерження, аби таких карних вчинків не допускались і в/заг розу, що кожного, хто після цього оголошення допуститься таюго карного вчинку, буде судитись надзвичайним військовим судом. 10. Коли в данній місцевості є кілька начальників, які користуються правами командира дивізії, то такий наказ і обява має право видати лише найстарший з них, якщо цього права не надано окремій особі заюним порядком. II. Всі урядові особи і піблічні установи, яким буде доведено про карний вчинок, під судним на дзвичайному військовому судові, в тих випадках, коли винимого затримано і коли маються свідки злочину або інші докази, якими підозрілого, повинні негайно повідомити про це найближчого до місця карного вчинку військового начальника, якому надається право засновувати надзвичайний суди. Правило це не відміняє чинності і §§ 250, 252, 255 Уст. Суд. Кар. ПРИМІТКА: повідомлення це повинно містити в собі: а/ коли і де заподіяно карний вчинок, б/ на кого падає підозра й які докази маються на це і в/ місце перебування підозрілого та свідків. До цього повідомлення додається весь матеріал по цій справі. 12. Військовий Начальник по одержанні повідомлення, яке воно відповідає вимогам § 11 цього закону, коли справа ясна і не вимагає докладного розсліду, негайно і не пізніше двох діб, видає наказа про складання надзвичайного суду для вирішення діла, а справу одночасно передає предсідателеві суду. В тих-же випадках, коли повідомлення не відповідає § 11, справа не ясна і вимагає докладного розсліду, діло повертається тій установі чи особі, від якої одержана, і надзвичайний суд не складається. 13. Предсідатель Суду, коли справа відповідає вимогам §§ 10-12, складає постанову, в якій визначає: а/ пункти обвинувачення в фактичній і юридичній формі, б/ спосіб забезпечення явки до суду винимого, в/ строк судового засідання - до двох доб по одержанні справи і г/ список осіб, яких потрібно закликати в судове засідання. Ця постанова негайно оголошується винимому, котрий може дати до діла докази на свою користь і прохати залишити до суду своїх свідків. Заяву винимого записується до протоколу; предсідатель суду негайно її розглядає і в разі визнання необхідним задовольнити, робить відповідні розпорядження, а список осіб, що мають бути закликані в судове засідання, над- силав утворившому суд Начальникові, для припровадження тих осіб в суд. 14. Коли справа, яку передано до надзвичайного суду, не відповідає вимогам §§ 10-12, то предсідатель суду повертає її начальникові, яким надіслано справу, для на- прияку згідно з § 12, і надзвичайний суд в цій справі вважається не складеним. 15. Всі справи, що їх передано наказом військового начальника до надзвичайного військового суду, мусять бути розглянуто на судових засіданні й вирішені при судом, або в належних випадках, постановою суду. 16. Судове засідання відкривається, по змозі, в то- му місці, де було заподіяно карного вчинку. Після оголо- шення справи, яка буде розглядатись, суд розвязує через постанову, чи засідання буде прилюдним, чи неприлюдним. 17. Розгляд діла в судовім засіданні проходиться прикладно до правил поступання в Штабових Судах. ПРИМІТКА: Якщо не мається змоги закликати до су- дового засідання духовну особу, або її нема в залі засі- дання, то предсідатель суду сам приводить до присяги свід- ків і знавців. 18. Предсідатель, прокурор, оборонець, свідки та інші особи, що беруть участь в судовому засіданні користують- ся загальними правами, встановленими у військових судо- вим процесі, згідно з XXIV кн.зб.В.П. 1869 р. вид.4, але прокурор акту обвинувачення до суду не вносить, а вичиту- ється тільки постанову, зазначену в § 13 цього закону. В судовім засіданні обвинувачення може бути зміне- но як з пропозиції прокурора, так і звласної ініціативи суду, залежно від доказів, яких здобуто на судовим слідстві 19. Суда має право оголошувати всі докази, документи й листування, які визнає потрібним оголосити, і повинен оголошувати, коли цього вимагають сторони. 20. Надзвичайний військовий суд має докладно й по со- вісті перевірявати докази що до їх правдивості й ваги, як поодиноко, так і що до їх внутрішнього звязку, і вирішує справу по вільному своїмому переконанню. Правною кваліфікацією карних вчинків, представле- ною прокурором, надзвичайний військовий суд не звізаний 21. Коли суд визнає справи що до карного вчинку собі не підсудною, то направляє її до належної уста- нови. 22. Присуди надзвичайного військового суду мусят бути обовязково складені на письмі. 23. Присуд оголошується предсідателем прилюдно і вважається остаточним, чев з що не може бути оскарже- ним і негайно виконується роспорядженням того началь- ника, котрим суд утворено. Цивільні особи, яких не засу, жено на кару смерті, віддаються цивільній владі для дальшого розпорядження. 24. Коли винимого засуджено на смерть, то він, або його оборонець мають право звернутись на протязі шости годин після оголошення вироку до Верховної Влади, в в діевій армії до Головного Отамана з проханням про по- милування або полегшення кари. Коли засуджений заявить що таке прохання подати хоче, то предсідатель доручає секретареві записати це прохання, як що засуджений або його оборонець особисто написати прохання не має змоги, або не вміє. 25. Прохання про помилування чи полегшення кари, в разі коли суд, або Начальник, що склав цей суд, знайдуть його шартим уваги, негайно зі справою через згаданого начальника, надсилається до Головної Військової Судо- вої Управи, яка зі своїм висновком подає справу до Вер- ховної Влади чи Головного Отамана. 26. До вирішення прохання засудженого або його оборонця присуду до кари на смерть не виконується. 27. Надзвичайному Військовому судові надається право в разі обставин, що полегчують вину, замість кари на смерть призначати безстрочну або строчну катергу. 28. Кару на смерть випнуеться через розстріл: 29. Цивільного позову в надзвичайних військових судах не допускається. 30. Військовий Начальник, який склав надзвичайний військовий суд, обовязаний доставити предсідателеві суду на його бажання писаря та відповідну військову охорону й задовольнити весь склад суду добовими грішми й не- обхідними грошовими видатками по розрахунку предсідател 31. Весь персональний склад Суду одержує за цілий час виконання своїх обов'язків подвійні добові або пай- кові гроші, вираховуючи з того розміру добових, які одер- жує кожна закликана до суду ж оба. На винагороду персонального складу, свідків, канцеляр- ськи і инші видатки Предсідатель суду одержує аванс від відповідного військового Начальника під свою відчитність з коштів державної скарбниці. 32. Після передачі всіх присудів для виконання над- звичайний військовий суд ввається розформованим і всі справи через військового начальника, що складав суд, пере- дається до Головній Військовій Судової Управи. 33. В разі спостереження в справі приводів до пере- гляду і на підставі 701 і 702 ст. XXIV кн. 36.В.П.1869 р. вид.4, то справу поновлюється з постанови Вищого Військо- вого Суду, в якому і розглядається вдруге. 34. Головному Війську му Прокуророві надається прав во нагляду над надзвичайними військовими судами. 35. Оскільки цим законом не встановлено інших пра- вил, належить керуватись приладно до в ідповідних приписів XXIV кн. 36.В.П.1869 р. вид.4, в редакції наказів Рос.Війс- ков. Оф.1914 року Ч.464, 1915 р. ч.513 й 1917 р.ч.ч.336 і 344. 36. Оголошення, що видані на підставі § 10 закону 26 січня 1919 року про надзвичайні військові суди захо- вують свою силу і для підсудності надзвичайним військо- вим судам, яких буде складено на підставі цього закону. 37. Закон цей перевести в життя по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ Військовий Міністр, Генерального Штабу, полковник Сальсь- кий. оріг іналом згідно: За Зач.Канц.Директорії Люткевич. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "4" серпня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ, П'ЯТЮРА Посвідчую: т. в. о. державного Секретаря Ухвалений Радою народних міністрів ЗАКОН про деякі зміни закону 26 січня 1919 року про Надзвичай- ні військові суди. на зміну та доповнення закону 26 січня 1919 року про надзвичайні військові суди постановити: 1. В місцевостях, оголошених на воєнному стані або на стані облоги, а також на театрі воєнних дій, може бути засновано Надзвичайні військові суди. 2. Надзвичайний військовий Суд накладає за жарні вчин- ки кару, згідно з істнуючими на території Української Народньої Республіки загальними та військовими кримінальними законами, наділені зі звичайними судами за нижчезазначени- ми винятками, а саме: 1. КАРУ НА СМЕРТЬ: а/ за агітацію серед військ проти Самостійної Україн- ської народньої Республіки, шпигунство, повстання проти влади, державну зраду, озброєний опір владі, розбій, убивство, грабіж, підпал, озброєний напад або опір військовій сторо- ні, знищення або значне зіпсуваання, належачих до війська зоробових річей, продовольчих та технічних складів, теле- фонів, телеграфів і інших родів звязку; будівель та прилад- дів, належних до військових засобів оборони або нападу; б/ за чинне порушенння військової дисципліни у підлег- лості /з 38 В.Кар.Статуту/, опір проти виконання наказу Начальства, як озброєний, так і не озброєний/ §§ 106 й 107 В.Кар.Ст., повстання військових /§§ 110 й 112 В.Кар.Ста- туту/, напад на стійку або військову сторону/ § 117 В. Стат./, ушкодження на тілі й обман з метою ухилитись від військової служби / §§ 126, 127 та 127³ в.Кар.Стат./, дезерція / §§ 128, ч.I, 133, 134, 136 в.Кар.Стат./, нарушения службових обовязків під час військової сторожі /§§ 154, 155, 157, 158 і 159 ч.2 В.Кар.Стат./, нарушения службових обовяз- ків під час роєнних операцій /§§ 243, 245, 245¹, 246, 246¹, 248, 251 і 264 В.Кар.Стат./, за перехід до неприятельського війсь- ка / § 273² В.Кар.Стат./и § 109 угод.Улох./, за крадіж, на- вмисне зніщення, присвоєння та розтрату скарбового майна чи грошей/§§ 231, 232 і 234 В.Кар.Стат./. II. СТРОЧНУ АБО БЕЗСТРОЧНУ КАТОРГУ І ПОВЕРХ ТОГО ГРО- ШОВИЙ ШТРАФ ВІД 20.000 ДО 1.000.000 гривень. За перевищення граничних цін та спекуляцію /закони 24 липня,30 серпня і 17 вересня 1918 року/. III. СТРОЧНУ ВЯЗНИЦЮ УСІХ РОДІВ: За нарушения обовязкових постанов військової влади. 3. Надзвичайні військові суди закладається для роз- гляду одної або декількох певно зазначених справ, коли кожна така справа ясна і не вимагає докладного розсліду, владою командирів бригади та військових начальників з рівними, або більшими правами, в тому числі губерніяльними і мійськими комендантами губерніяльних міст. 4. Суд складається з Предсідателя і чотирьох членів:- двох старшин і двох підстаршин, або письменних козаків. ПРИМІТКА: В разі, коли загально-карний злочин, справу про який передано для розгляду надзвичайному судові, вик- ликає заворушення та обурення поміж місцевого населення, до складу надзвичайного суду, з постанови суду, може бути запрошено два представника від цього населення, які негайно обираються місцевим самоврядуванням і беруть участь в роз- гляді справи на рівних правах з іншими членами суду. 5. В засіданні надзвичайного суду беруть участь проку- рор, оборонець та секретарь. 6. Персональний склад надзвичайного суду, крім Предсіда- теля призначається наказом військового Начальника, що скла- дає суд, з підлеглих йому осіб, при чому прокурора, оборон- ця та секретаря призначається зі старшин з вищою юридичною освітою, або знайомих з судовим процесом, і лише за браком таких осіб зі старшин. До виконання обов'язків Предсідателя Надзвичайного суду покликається Предсідатель Штабового Суду, або військовий слідчий, залежно від того, який з них буде ближче до місця розправи. В разі неможливості закликати цих осіб, Начальник частини призначає Предсідателя з підлеглих йому старшин по можливості з вищою юридичною освітою. 7. До складу надзвичайного суду не призначається осіб, яких покарано судом замкненням у вязниці, або вищою карою, або які перебувають під судом чи слідством за злочини, що карайться такими-ж карами. 8. Винний має право обрати собі за оборонця, криминального, в яку осьбу, згідно зі Статутом Карного Судочинства, не виключаючи осіб жіночого полу. 9. Під надзвичайний військовий суд можуть бути віддані військові та цивільні особи за карні вчинки, що зазначені в ст. 2 цього закону, а також і за ті винки, за які військовий начальник, що має права не нижче командира дивізії, мі знає, з обставин часу, необхідним передати за вирішення цього суду, про що заздалегідь оголошується окремим наказом в підлеглих йому військових частинах та обловою до людності. 10. Наказ і обливу мусить містити з собі: а/ розначення карних вчинків, за які буде покарано надзвичайним військовим судом і означення військових частин та повітів, які підлягають підсудності того суду; б/ остерження, аби таких карних вчинків не допускались і в/ заг розу, що кожного, хто після цього оголошення допуститься таюго карного вчинку, буде судитись надзвичайним військовим судом. 10. Коли в данній місцевості є кілька начальників, які користуються правами командира дивізії, то такий наказ і обливу має право видати лише найстарший з них, якщо цього права не надано окремій особі заюнним порядком. II. Всі урядові особи і піблічні установи, яким буде доведено про карний вчинок , під судни на даному війсь- ковому судові, в тих випадках, коли винного затримано і коли маються свідки злочину або инші докази вини пі- дозрілого , повинні негайно повідомити про це найближ- чого до місця карного вчинку військового начальника, якому надається право засновувати надзвичайні суди. Правило це не відміняє чинності §§ 250, 252, 255 Уст. Суд. Кар. ПРИМІТКА: повідомлення це повинно містити в собі: а/ коли і де заподіяно карний вчинок, б/ на кого падає підоз- ріння й які докази маються що це і в/ місце перебуван- ня підозрілого та свідків. До цього повідомлення додається весь матеріал по цій справі. 12. Військовий Начальник по одержанні повідомлення, як що воно відповідає вимогам § 11 цього закону, коли справа ясна і не вимагає докладного розсліду, негайно і не піз- нище двох діб , видаве наказа про складання надзвичайного суду для вирішення діла, а справу одночасно передає пред- сідателеві суду. В тих-же випадках, коли повідомлення не відповідає § 11, справа не ясна і вимагає докладного розсліду, для поверта- еться тій установи чи особі, від якої одержана, і надзвичай- ний суд не складається. 13. Предсідатель Суду, коли с прийм відповідає вимогам §§ 10-12, складає постанову, в якій визначає: а/ пункти обвинувачення в фактичній і юридичній формі, б/ спосіб забезпечен- ня авки до суду винного, в/ строк судового засідання - до двох доб по одержанні справи і г/ список осіб, яких потрібно закликати в судове засідання. Ця постанова негайно оголошується винному, щотрий може дати до діла докази на свою користь і прохати закликати до суду своїх свідків. Заяву винного записується до протоколу; предсідатель суду негайно її розглядає і в разі визнання не- обхідним задовольнити, робить відповідні розпорядження, а список осіб, що мають бути закликані в судове засідання, над- силав утворившому суд Начальникові, для припровадження тих осіб в суд. 14. Коли справа, яку передано до надзвичайного суду, не відповідає вимогам § § 10-12, то предсідатель суду повертає її начальникові, яким надіслано справу, для на- прямку згідно з § 12, і надзвичайний суд в цій справі вважається не складен им. 15. Всі справи, що їх передано наказом військового начальника до надзвичайного військового суду, мусить бути розглянуто на судовім засіданні й вирішено присудом, або в належних випадках, постановою суду. 16. Судове засідання відкривається, по змозі, в то- му місці, де було заподіяно карного вчинку. Після оголо- шення справи, яка буде розглядатись, суд розв'язує через постанову, чи засідання буде прилюдним, чи неприлюдним. 17. Розгляд діла в судовім засіданні проходитьться прикладно до правил поступання в Штабових Судах. ПРИМІТКА: Як що не мається змоги закликати до су- дового засідання духовну особу, або її нема в залі засі- дання, то предсідатель суду сам приводить до присяги свід- ків і знавців. 18. Предсідатель, прокурор, оборонець, свіди та інші особи, що беруть участь в судовому засіданні користують- ся загальними правами, встановленими у військових судо- вім процесі, згідно з XXIV кн.зб.В.П. 1869 р. вид.4, але прокурор акту обвинувачення до суду не вносить, а вичиту- ється тільки постанову, зазначену в § 13 цього закону. В судовім засіданні обвинувачення може бути зміне- но як з пропозиції прокурора, так і звласної ініціативи суду, залежно від доказів, яких здобто на судовім слідстві 19. Суда має право оголошувати всі докази, документи й листування, які визнає потрібним оголосити, і повинен оголошувати, коли цього вимагають сторони. 20. Надзвичайний військовий суд має докладно й по со- вісті перевірювати докази що до їх правдивості й ваги, як поодиноко, так і що до їх внутрішнього звязку, і вирішує справу по військовому своїмому переконанню. Правною кваліфікацією карних вчинків, представле- ною прокурором, надзвичайний військовий суд не звільняний 21. Коли суд визнає справі що до карного вчинку собі не підсудною, то направляє її до належної уста- нови. 22. Присуди, надзвичайного в ійськового суду мусять бути обовязково складені на письмі. 23. Присуд оголошується предсідателем прилюдно і вважається остаточним, чрез що не може бути оскарже- ним і негайно виконується розпорядженням того началь- ника, котрим суд утворено. Цівільні особи, яких не засуд- жено на кару смерті, віддаються цивільній владі для дальшого розпорядження. 24. Коли винного засуджено на смерть, то він, або його оборонець, має право звернутись на протязі пости годин після оголошення вироку до Верховної Влади, а в діевій армії до Головного Отамана з проханням про по- милування або полегшення кари. Коли засуджений заливити що таке прохання подати хоче, то предсідатель доручає секретареві записати це прохання, якщо засуджений або його оборонець особисто написати прохання не має змоги, або не вміє. 25. Прохання про помилування чи полегшення кари, в разі коли суд, або Начальник, що склав цей суд, знайдуть його шарти умги негайно зі справою через згаданого начальника, надсилається до Головної Військової Судо- вої Управи, яка зі своїм висновком подає справу до Вер- ховної Влади чи Головного Отамана. 26. До вирішення прохання засудженого або його оборонця присуду до кари на смерть не виконується. 27. Надзвичайному Військовому судові надається право в разі обставин, що полегчують вину, замість кари на смерть призначати безстрочну або строчну каторгу. 28. Кару на смерть випускається через розстріл: 29. Цивільного позову в надзвичайних військових судах не допускається. 30. Військовий Начальник, який склав надзвичайний військови суд, обовязаний доставити предсідателеві суду на його бажання писаря та відповідну військову охорону й задовольнити весь склад суду добовими грішми й не- обхідними грошовими видатками по розрахунку предсідателя 31. Весь персональний склад Суду одержує за цілий час виконання своїх обов'язків подвійні добові або пай- кові гроші, вираховуючи з того розміру добових, які одер- жує кожна закликана до суду особа. На винагороду персонального складу, свідків, канцеляр- ськи і иниш видатки Предсідатель суду одержує аванс від відповідного військового Начальника під свою відчитність з коштів державної скарбниці. 32. Після передачі всіх присудів для виконання над- звичайний військовий суд звається розформованим і всі справи через військового начальника, що складав суд, пере- дається до Головній Військовій Судовеї Управи. 33. В разі спостереження в справі приводів до пере- гляду і на підставі 701 і 702 ст. XXIV кн.Зб.В.П.I869р. вид.4, що справу поновлюється з постанови Вищого Військо- вого Суду, в якому і розглядається здруге. 34. Головному Військовому Прокуророві надається право на гляду над надзвичайними військовими судами. 35. Оскільки цим законом не встановлено інших пра- вил, належить керуватись приладно до відповідних приписів XXIV кн.Зб.В.П.I869 р.вид.4, в редакції наказів Рос.Війс- ков.Оф.1914 року ч.464, 1915 р.ч.513 і 1917 р.ч.336 і 344. 36. Оголошення, що видані на підставі § 10 закону 26 січня 1919 року про надзвичайні військові суди захо- вують свою силу і для підсудності надзвичайним військо- вим судам, яких буде складено на підставі цього закону. 37. Закон цей перевести в життя по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ Військовий Міністр, Генерального Штабу, полковник Сальсь- кий. ріг іналом згідно: За Зач.Канц.Директорії Люткевич. З із т з 2 З журналу засідань Фінансової Комісії 14-го серпня 1920 року. М. Жорнів. Ілухами: Ухвалили: Представлені Державним Фінцемарією на висновок Фінан- сової Комісії: 1) Законопроект про майнування в господарських Міні- стерствах Внутрішніх справ в суму в 2.000.000 гр. на най- мання в м. Жорнові та Рівно- ві помешкань для евакуювання Державних Установ; 2) Законопроект про заснування фонду для видання урочистих урочищ по річним випускам; 3) закон 16-го Новтия 1919 р. про веда- ння новин морів за участю в колісігах; останній для зміни та пристосування його до умов сучасного леїту. 1) Берути на звагу замву преудбново- Державної Фінцемарії про згоду його на перегляду справи наймання помешкань до комитетцій Фінмешадурі У. О.У.- Законопроект з обговорення зміри; Увас- ловитись за прийняття законопроєкту, який з де-лями змінами в редації до цього журналу прикладений, всередини вивчаючи суму асигнування в 1.000.000 гр. Пункт Вий викреслити повністю з проспіту; 2) Висловитись за встановлення са- Дугочна тилкасових ставок вишагору- за урахтв в колісігах по закону 16-го Новтия 1919 р.; для оціб зазначення в п. 1-му згаданого закону - 500 гр. за засівання і для оціб, зазначених в к. З-й ць., - 1.000 гр. за засівання. Пункт 2-ий вважати зайвим і підмінено- ним скасуванню зогину по відсутності певного критерію, який всебачно- вав би різницю між урлуговими орнайвудлими та незрахівними.- З оригіналом згідно Секретарь Фінансової Комісії Мисленський. Копія з копії ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "17" серпня-1920 р. ч.65 ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА. Посвідчую: Державний Секретарь УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про утворення при Міністерстві Юстиції Реєстраційної Комісії. На зміну закону про реєстрацію "Товариществ, Обществ і Созив"/Збірн.Узак. і росп.Р.Прав.1917р.ч.165 ст.907/ на час перебування Уряду Української Народньої Республіки за межами Наддніпрянської України постановити слідуюче: І/ При Міністерстві Юстиції утворити реєстраційну Комісію в складі Голови і двох Членів, на яку покласти переведення справ про реєстрацію кооперативних товариств, созивих, а також товариств і созив, що не мають мети одержувати прибутки.- 2/ Склад Комісії запрошується Міністром Юстиції-Голова з Надзвичайних Суддів, а члени з Апеляційних Суддів, або з Членів Окружних Суддів, обов'язки ж Секретаря покладаються Міністром на діловода Центрального Управління Міністерства Юстиції.- 3/Заяви про реєстрацію вищезазначених товариств і созив, уповноваження на ведення цих справ і статути які на підставі цього закону підлягають поданню до Реєстраційної Комісії, повинні відповідати вимогам статтів 1460--62-66 Статуту Цивільного Судочинства.- 4/Реєстраційна Комісія розглядає справи про реєстрацію в особливих засіданнях і керується правилами, які встановлено для Окружних Суддів статтями 1460-67-74 і 1460-83-85 5-II Статуту Цивільного Судочинства. Денія Судебних Установлень.- 5. Постанови Регістраційної Комісії вважають остаточними і оскарження не підлягають. 6. Закону цьому надати чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ Кер.Мініст.Юстиції, Тов.Міністра /підпис/ З оригіналом згідно: Кер. Канц. ДИРЕКТОРІЇ /підпис/ 110 УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 30 серпня, 1920 року. Повідомлення Т.м. О.Перемоги секретаря Отінчуковський ЗАКОН про виконання закону про платню за працю і позапланувані години у урядових установах. 1. Закон від 6 лютого 1919 року, про платню за працю й позапланувані години у урядових установах /Вісник Державного законодавства №24 ч.1/ - скасований що підеба зробили, або виїхали 1. Служ Закону 1924. 1. Омидорк І - квітровий Лантовець з "13 на" 12 і робився т. 2 Випуск 2. (Чорнокур), селянське «сільгосп» вселили 10 подарун, потисалися з 1 випуска, б кім! 4/12 сільських , Михайло Херасимович Ранцюв переселений на 16 січня у кімнату II вищої Підписи Йосипа Р.Р. і Народно Сєрбського? підрізкових, яких друкувався "Повсюдно Херасимович Омидорк та прийшов сьогодні на підпис в один сироту, а не в двої, ще перед КОПІЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ затверджую 30 серпня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА. ПОСВІДЧУЮ: Т. в. о. Державного Секретаря Сніхімовський. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про скасування закону про платню за працю в по-гаслужбові години в урядових установах. 1. Закон від 8-го Лютого 1919 року, про платню за працю в по-гаслужбові години в урядових установах /Вістник Державних Законів вип. 32 ч.453/-скасувати. 2. Закон цей ввести в чинність з дня його затвердження ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В. ПРЕКОПОВИЧ. Т.в.о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ СНІХІМОВСЬКИЙ. З оригіналом згідне: в. о. Директора Департаменту Почальник Відділу У. Н. Р. НАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ. Законодав. Справ. "вересня 1920 м. Тарнів. Де................................................... Надсилається до відома............................... Директор Департаменту Почальник Відділу Копія. ВЕЛИКИЙ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ЗАГАЛЬНОГО СОЮЗУ Затверджено 30 серпня 1920 року. Голова Директорії П. В. ШИПОВ. По сведічую: Нач.-об. Державного Секретаря Сніжковський. УСТАНОВЧИЙ РАДСЬКО-НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про скасування закону про платню за працю в повсякденній години в урядових установах. I. Закон від 8 Лютого 1919 року про платню за працю в повсякденній години в урядових установах /Вісник Державних Законів вип. 32 ч. 458/ скасується. 2. Закон цей вводить в чинність з дня його затвердження. Голова Ради Народних Міністрів В. ПРОСКЛЮЧИЙ. Нач.-об. Державного Секретаря Сніжковський. З оригіналом згідно: Директор Департаменту /Підпис/. Начальник Відділу /Підпис/. З копією згідно: Діловод М.Карабут. ЗАГЛАВЛЯННЯ з журналу Фінансової Комісії 30 Серпня 1920 р. м. Гарнів.- Одрухали: Законопроект міністерства Ісповідань про асигнування в розпорядження Міністерства Ісповідань 50.000 марок польських на купівлю книг для Кам'янецького Університету. Хвалили: цілком ідучи на з стріч поругання законопроектом справі і визначаючи конечну потребу в придбанні для Університету книг, залишити поданий законопроект без розгляду, вважаючи на попереднє розв'язання питання покладеними на законопроекти сесолкціями Червоної Міністерства Фінансів та Церковного контролера, визначивши при цьому, що внесення законопроектів подібного змісту належить до компетенції міністерства Освіти, а не міністерства Ісповідань. Висловити також думку, що в інтересах доцільного здійснення даної справи слід було би відкласти закупку книг до того моменту, коли встановиться зв'язок з Кам'янець і буде змога одержати від усіх факультетів Університету реєстр книг як дійсно необхідних, придбання яких має бути перезаведене в песту чергу. Закупка книг до одержання таких відомостей може спричинитися - за відсутністю в сучасний момент компетентних знавців, у всім разумі науки-до даремної витрати значних коштів. з оригіналом згідно: Секретарь Фінансової Комісії Г. Шевченко м. ф. ФІНАНСОВА КОМІСІЯ дня 3| дня 1920 р. ч.35... м.Тарнів.- До Міністерства Ісповідань. Секретаріят Фінансової Комісії надсилає при цьому представлення Міністерством для роз- гляду законопроект про асигнування в розпоряд- ження Міністра Ісповідань п'ятдесяти тисяч марок польських на купівлю книжок для Камя- нецького Державного Університету та витаг з журнальної постанови Фінансової Комісії в страві зазначеного законопроекту.- Секретаръ Б.Мещеричин За Діловода Шевчук ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: " Серпня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую: Т.в.об.Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про постачання Армії Української Народньої Республіки. На зміну, доповнення Та скасування істнуючих законів постановити: I. При Військовому Міністерстві для придбання предметів поста- чання Армії утворюється особлива „Комісія придбання“. 2. Комісія складається з Голови Комісії, його заступника і двох членів. 3. Голова Комісії і його заступник числяться урядовцями III класу, а члени Комісії-урядовцями IV класи і призначаються порядком установленним для призначення урядовців зазначених клас. 4. Штати Комісії затверджуються звичайним законним порядком. Коли - б виникла потреба конструкцію цього апарату превадити в надзвичайному порядку, то Голова Комісії вносить в Раду Постачан- ня відповідні представлення. 5. На Комісію покладається придбання всього необхідного для армії; а саме: а/ харчів, б/ одягу, взуття і білизни, в/ фуражку, г/ зброї - рушниць, кулеметів, гармат і муніції, д/ електротехнічного, самохідного і всього військово-інженерного майна, є/ліків для людей і коней, ж/ авіаційного майна, з/ коней, і/ матеріяляв для будування бронепотягів и к/ взагалі всього, що буде потрібно для постачання армії. 6. На Комісію покладається також ремонт і будова всіх потребних Військовому Відомству будинків, як-то касарень, квартир дл старшин і т. ин. 7. Комісія закуповує потрібні для армії предмети по писаним вимогам Військового Міністерства, підписаних Міністром, або його помічником, або Начальником Головної Управи Постачання. 8. Закуплені предмети Комісія здає в ті склади, чи тим частинам військ, які будуть указані листове за підписами, зазначеними в передньому /7/ артикулі. 9. Потрібні для закупки кошти передаються Комісії розпорядженням Військового Міністра, котрий вказує Комісії і ті ціни, не вище від яких можуть бути зроблені закупки. 10. Крім звичайної платні по відповідній посаді, на користь Комісії відчисляється особлива комісова нагорода в розмірі І/10% з суми закупки, а також, при закупках по цінах нижчих, ніж зазначено Військовим Міністерством, 25% з з"економленої" суми, при чім 25% ціх нагород одержує Голова Комісії, 15% - заступник Голови, по 10% - члени Комісії, а решта 40% діляться між співробітниками - урядовцями Комісії, по постанові Комісії. II. II. З організацією "Комісії придбання" за Військовим Міністерством /його органами постачання армії/ залишаються обов'язки: а/ обчислення всього необхідного для армії, б/ передача відповідних замовлень "Комісії придбання", в/ експертиза здатності придбаних предметів, г/ прийомка від "Комісії придбання" закуплених нер предметів, д/ розподілення між військовими частинами предметів постачання і е/ догляд за належним переховуванням предметів постачання і за належним їх витрачанням. III. 12. Для координації діяльності Міністерств Військового, Фінансів і Народнього Господарства, оскільки вона торкається постачання армії, для затвердження заготовчої ціни предметів постачання, для догляду і контролю за діяльністю "Комісії придбання" і за належним розподіленням придбаних предметів між відповідними установами і взагалі для обміркування тих важливих питань, які виникають в справі постачання армії, утворюється особлива Рада Постачання,в склад якої входять Міністри: Військовий, Народнього Господарства, Фінансів і Державний Контроль. 13. Рада Постачання збирається по запрошенню Військового Міністра який в ній головує, по мірі потреби, але не менш, як два ради на місяць. По листовній вимозі якого небудь члена Ради, Військовий Міністр повинен скликати засідання Ради не пізніше слідуючого дня за днем одержання вимоги, коли в цій вимозі не буде вказано більш далекого дня.. ПРИМІТКА: Рада Постачання має право закликати на свої засідання фахових осіб з дорадчим голосом. I4. Рада Постачання, в межах своєї компетенції /І2/, обговорює і остаточно вирішує всі ті питання, які не вимагають затвердження в законодавчому порядкові, а питання останнього роду передає в Раду Народних Міністрів. I5. Вел без винятку діяльність "Комісії придбання" підлягає Ра- ді Постачання; особистий склад Комісії /Голова, його заступник і члени/ зноситься з Радою Постачання через Військового Міністра; про- позиції про призначення, звільнення і притягнення до відповідаль- ности Голови, його заступника та членів Комісії подаються в Раду Народних Міністрів по постанові Ради Постачання. ПРИМІТКА: Голова „Комісії придбання" має право декладу в засідан- нях Ради Постачання. I6. Ні одно замовлення "Комісії придбання" не може бути зроблено Військовим Міністром без попередньої ухвали цього замовлення Радою Постачання. I7. В надзвичайних випадках, для належного і своєчасного постачан- ня армії, Рада Постачання має право і обов'язок вжити і інших засо- бів постачання армії, минуючи "Комісію придбання". I8. Докладні інструкції діяльності „Комісії придбання", організ Військового Міністерства по постачанню, а також діяльності Ради Постачання остаточно затверджується Радою Постачання.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Прот. І. Омелян ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР генштабу мін. Сашко ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: " Серпня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую: Т.в.об.Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про постачання Армії Української Народної Республіки. На зміну доповне на да скасування істнуючих законів постановити I. При Військовому Міністерстві для придбання предметів поста- чання Армії утворюється особлива „Комісія придбання". 2. Комісія складається з Голови Комісії, його заступника і двох членів. 3. Голова Комісії і його заступник числяться урядовцями III кла- си, а члени Комісії-урядовцями IV класи і призначаються порядком установленням для призначення урядовців зазначених клас. 4. Стати Комісії затверджуються звичайним законним порядком. Коли - б виникла потреба конструкцію цього апарату провадити в недзвичайному порядку, то Голова Комісії вносить в Раду Постачан- ня відповідні представлення. 5. На Комісію покладається придбання всього необхідного для армії, а саме: а/ харчів, б/ одягу, взуття і білизни, в/ фуражку, г/ зброї - рушниць, кулеметів, гармат і муніції, д/ електротех- нічного, силохідного і всього військово-інженерного майна, є/лі- ків для людей і коней, ж/ авіаційного майна, з/ коней, і/ матері- ялив для будування бронепотягів і к/ взагалі всього, що буде пот- рібно для постачання армії. 6. На Комісію покладається також ремонт і будова всіх потріб- них Військовому Відомству будинків, як-то касарень, квартир для старших і т.ин. 7. Комісія закуповує потрібні для армії предмети по писаним вимогам Військового Міністерства, підписаних Міністром, або його помічником, або Накальником Головної Управи Постачання. 8. Закуплені предмети Комісія здає в ті склади, чи тим частинам військ, які будуть указані листовне за підписами, зазначеними в передньому // артикулі. 9. Потрібні для закупки кошти передаються Комісії розпорядженням Військового Міністра, котрий вказує "Комісії" і ті ціни, не вище від яких можуть бути зроблені закупки. 10. Крім звичайної платні по відповідній посаді, на користь Комісії відчисляється особлива комісова нагорода в розмірі 1/10% з суми закупки, а також, при закупках по цінах нижчих, ніж зазначено Військовим Міністерством, 25% з з"економленої" суми, при чім 25% цих нагород одержує Голова Комісії, 15% - заступник Голови, по 10% - члени Комісії, а решта 40% діляться між співробітниками - урядовцями Комісії, по постанові Комісії. II. II. З організацією "Комісії придбання" за Військовим Міністерством /його органами постачання армії/ залишаються обов'язки: а/ обчислення всього необхідного для армії, б/ передача відповідних замовлень "Комісії придбання", в/ експертиза здатності придбаних предметів, г/ прийомка від "Комісії придбання" закуплених неро предметів, д/ розподілення між військовими частинами предметів постачання і е/ догляд за належним переховуванням предметів постачання і за належним їх витрачанням. III. 12. Для координації діяльності Міністерств Військового, Фінансів і Народнього Господарства, оскільки вона торкається постачання армії для затвердження заготовчої ціни предметів постачання, для догляду і контролю за діяльністю "Комісії придбання" і за належним розподіленням придбаних предметів між відповідними установами і взагалі для обмірування тих важливих питань, які виникають в справі постачання армії, утворюється особлива Рада Постачання, в склад якої входять Міністри: Військовий, Народнього Господарства, Фінансів і Державний Контрольор. 13. Рада Постачання збирається по запрошенню Військового Міністра який в ній голову, по мірі потреби, але не менш, як два рази на місяць. По листовній вимозі якого небудь члена Ради, Військовий Міністр повинен скликати засідання Ради не пізніше слідуючого дня за днем одержання вимоги, коли в цій вимозі не буде вказано більш далекого дня.. ПРИМІТКА: Рада Постачання має право закликати на свої засідання фахових осіб з дорадчим голосом. 14. Рада Постачання, в межах своєї компетенції /12/, обговорює і остаточно вирішує всі ті питання, які не вимагають затвердження в законодавчому порядку, а питання останнього роду передає в Раду Народних Міністрів. 15. Вся без винятку діяльність "Комісії прибрання" підлягає Ра- ди Постачання; особистий склад Комісії Голова, його заступник і члени/ зносяться з Радою Постачання через Військового Міністра; пре- позиції про призначення, звільнення і призначення до відповідаль- ности Голови, його заступника та членів Комісії подаються в Раду Народних Міністрів по постанові Ради Постачання. ПРИМІТКА: Голова "Комісії прибрання" має право декладу в засідан- нях Ради Постачання. 16. Ні одно замовлення "Комісії прибрання" не може бути зроблено Військовим Міністром без попередньої ухвали цього замовлення Радою Постачання. 17. В надзвичайних випадках, для належного і своєчасного постачан- ня армії, Рада Постачання має право і обов'язок вжити і інших засо- бів постачання армії, минуючи "Комісію прибрання". 18. Докладні інструкції діяльності "Комісії прибрання", органів Військового Міністерства по постачанню, а також діяльності Ради Постачання остаточно затверджується Радою Постачання.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР Копія. ЛІТЕРУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: Голова Держкомісії П. М. ШУХАЙ. Посвідчую: Гл. с-р Державного Секретаря Ник. Зеленев. УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ МІНІСТР ЗА КОМЕНТАРІЄМ про мобілізацію в звільнених від ворога державних армією під час Української Народної Республіки для поповнення армій. Для переведення закликів на дійсну військову службу в Українську армію про- міжними Української Народної Республіки в повітках, котрі поступово будуть зайня- тися нашою армією, встановили слідуючі правила: 1. До налагодження на території Української Народної Республіки після за- чину її Українським військом, органів Міністерства Внутрішніх Справ, переведення мобілізації покладається на Командуваного Армією, який може виконати всі не- лежні накази, розпорядження та інструкції щодо охорони технічного переведення воєї армії. 2. Для поповнення дійової Армії закликають до служби: а/ в основні частини дійової Армії - Генералів . до 85 років Рукавних офіцерів. " 40 " Старшин та урядовців. . . ". 45 " Лікарів медичних та веде-квартирних. ". 50 " Директори жінок і літрових помічників до сестер-жиліб- ний /Викликаючи майже пружних дійсної та броньових/ ". 45 " Літрових помічників. . . . . " 50 " Формула медичні і реде-квартирні, наявні в підпослугах. ". 35 " Підготовки та урядовців військового часу. Казаків, що народилися з 1-го Січня 1890 року по ЗІТруди 1895 року б/ В запасні частини армії: Розаків, що народилися з 1-го Січня 1896 року по ЗІТруди 1900 року. ПРИМІТКА: Від заклику виключаються службовці на залишених і зв'язаних з ними устенських, а також учнів тих шкіл, але лиць, що справді функційну, певолиції і урядовці Державних Окробниць та подальної Інспекції. 3. Мобілізацію проводити по повітах послугово, після звільнення від во- рога, розпорядження Командуваного Армією. 4. Для переведення мобілізації в районні армії, всьо їй держави поділяються на дівізійні і мобілізаційні учаски, в кошти заклик, збір і прийом мобілізаційних робиться розпорядженням Командирів Дивізії, агідно наказу Командуючого Армією. 5. Для переведення мобулізації в життя кожна дівізія утворює рухами прийомно-мобілізаційні комісії. 6. В склад дівізійної мобілізаційно-прийомної комісії входять: Голова /бульшний старшина/ і члени по одному від кожної окремої частини /окремого куреня/, входящих в склад дівізії, прифуємовий, цивільний комісар, один лікар і один представник від волосся /крім того в комісію закликаються місцеві лікари/. 7. Кількість прийомно-облізазційних комісії, залежить від величини дивізійного району і погляду Командира Дивізії. 8. Постанова прийомно-мобілізаційної комісії про здальність призвенного являється остаточною. 9. Звільняються від яви на збірний пункт по мобілізації лише явні каліки /сліпі, безрукі, безногі/ і то при умови представлення родичами документів про калічність. 10. На підставі вирішень прийомної комісії, звільненню підлягає тимуть лише маючи льготну і-го розряду по родинному станціону, себ-то один робітник сем'ї коли він дійсно утримує сем'ю хоча б і при батьках, але до праці не здатних, чи маючи більш 55 років. II. За невяку до призву винні притягаються до відповідальності по 129 і 134 ст. Військово-Карного Статуту. 12. У випадку вчечи призваного з війська до дому, на сем'ю його покладається обов'язок не пізніць одної доби зробити заяву місцевій владі про повернення додалу в війське призваного козака. У випадку, коли така заява в зазначений термін не зроблена, то крім судової відповідальності впівача, все майно його навіть кується на військовий потреби. 13. Мобілізовані, що зв'ялися за службу зі зброєю, кінними, сідлами і власному одягові, гідною для носки, обуття й білизни, оформують за все це певно по цінам, введеннями комісіями в окремих частинах, після чого все це переходи у власність Держави. 14. Всі видатки по переведенню мобілізації, а саме: досвід розміщення комісій, роз'єднані гроші, на канцелярські витрати віднесени на військовий фонд, для чого Військовому Міністерстві перевести в розпорядження Командуючого Армією відповідну суму грошей. 15. Прийомно-мобілізаційні комісіями при прийомі мобілізованих користуються окремою інструкцією, затвердженою Головним Офіцером. 16. По надходженню на місцях ординарних Міністерств Внутрішніх Справ, операції - 2 - мобілізації, за порозумінням Міністерства Внутрішніх Справ з Командуючим Армією, переходить до стельки органів, на яких, згідно існуючим до тепер законам, покладається переведення мобілізації. І8. Закон вводиться в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ ЗАСТУПНИК В ГЛЮБКОВСЬКОГО МІНІСТРА Генерального Штабу Генерал-Поручик ГАЛИКИЙ. З оригіналом згідно: Директор Департаменту /Підпис/ Начальник Відділу /Підпис/ З копією згідно: Діловод Копія з копії. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: "14" вересня 1920 р. ч.66. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Досвідчую: т. в. о. Державного Секретаря Пав. ЗАЙЦЕВ. УХВАЛЕНИЙ КАБІНЕТОМ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗА КОПІЇ про мобілізацію в звільнених від ворога напов армією повітах У.Н.Р. для поповнення армії. -о- Для передодання закликку на дійсну військову службу в Українському армії громадян У.Н.Р. в повітах, котрі поступово будуть залишатись нашою армією, встановити слідуючі правила: 1. До належодження на території У.Н.Р. після звільнення Українським Військом, органів Міністерства Внутрішніх Справ, переведення мобілізації покладається на Командувачого Армією від котрого виходять всі належні накази, розпорядження та інструкції, відносно технічного переведення всієї справи. 2. Для поповнення Дієвої Армії закликати до служби: а/ в бойові частини дієвої армії генералів………………………………………до 55 років бувалих старшин………………………………..до 50 " Старшин та урядовців………………………….до 45 " лікарів медичних та ветеринарних…………….до 50 " лікарів кінної і лікарських поміщників та сестер-халібниць/виходячих малих грудних дітей і бороменних/………………………………………до 45 " лікарських помішників………………………….до 50 " формали медичні і ветеринарні парківи з підстаршинами. Нізстаршини і урядовці військового часу…………..до 35 " Козаків, до народились з 1 січня 1890р. по 31 Грудня 1896 р. б/ в запасні частини армії: Козаків, до народились з 1 січня 1896р. по 31 Грудня 1900 року. ПРИМІТКА: від заклику звільняються служачі на залізницях і і зв'язаних з ними установах, а також учителі всіх шкіл, але тих, що справді функціонують, псаломщики і урядовці державних скарбниць та податкові інспек- ції. 3. Мобілізацію провадити по повітах поступово після звільне ня від ворога, роспорядженням Командуючого Армією. 4. Для переведення мобілізації в районі армії, весь 11 тере- поділяється на дивізійні мобілізаційні участки, в котрих заклик, збір й прийом мобілізованих робиться роспоряджен- ням Командирів дивізій, згідно наказу Командуючого Армією. 5. Для переведення мобілізації в життя кожна дивізія утворює рухомі прийомочно-мобілізаційні комісії. 6. В склад дивізійної мобілізаційно-прийомочної комісії вхо- дять: Голова /булавний старшина/ і члени по одному від ко кожної окремої частини /окремого куріння/, входячих в склад дивізії, прифронтовий цівільний комісар, один лікар і один представник від волости /крім того в комісію за- кликуються місцеві лікари/. 7. Кількість прийомочно-мобілізаційних Комісій залежить від величини дивізійного района й погляду Командира дивізії. 8. Постанова прийомочно-мобілізаційної Комісії про здачність призвиного являється остаточном. 9. Звільняються від яви на збірний пункт по мобілізації ли- ше явні каліки /сліпи, безруки, безноги/ і то при умові представлення родичами документів про калічність. 10. На підставі вирішень прийомочної комісії, звільнення під- лягатимуть лише маючі льготу І-го розряду по родинному становищу, себ-то один робітник семи, коли він дійсно утри- мує сеия хоча-би і при батьках, але до праці не здатних, чи маючих більш 55 років. 11. За невяку до призву винні притягаються до відповідаль- ності по 129 і 134 ст.ст. Військов. Кари. Статуту. 12. У випадку атечі призваного з війська до дому, на семю Його покладається обовязок не пізніц одної доби зробити заяву місцевій владі про повернення до дому з війська призваного козака. У випадку коли така заява в зазначе- Копія з копії. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: "14" Вересня 1920 р. ч.96. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ НЕТЛЮРА Посвідчую: т.в.о. Державного Секретаря Пав. ЗАЙЦЕВ. УХВАЛЕНИЙ КАБІНЕТОМ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про мобілізацію в звільнених від ворога напоя армією повітах У.Н.Р. для поповнення армії. -о- Для переводення заклику на діяслу військову службу в Українську армію громадян У.Н.Р. в повітах, котрі поступово будуть займатись напоя армією, встановити слідуючі правила: 1. До налягоження на території У.Н.Р. після захоплення 11 Українським Військовим органом Міністерства Внутрішніх Справ, переведення мобілізації покладається на Командувачого Армією, від котрого виходити всі належні накази, розпорядження та інструкції, відносно технічного переведення всієї справи. 2. Для поповнення Дієвої Армії закликають до служби: а/ в бойовій частини дієвої армії генералів........................................до 55 років булавних старшин..............................до 50 " Старшин та урядовців.......................до 45 " лікарів медичних та ветеринарних..........до 50 " лікарів жінок і лікарських помішників та сестер-калібниць/виключачи мавчих грудних дітей і беременних/...................до 45 " лікарських помішників......................до 50 " фермала медичні й ветеринарні наравні з підстаршинами. Підстаршини і урядовці військового часу........до 35 " Козаків, до народилися з 1 січня 1896р. по 31 Грудня 1895 р. б/ в запасні частини армії: Козаків, що народилися з 1 січня 1896р. по 31 Грудня 1900 року. ПРИМІТКА: від заклику звільняються служачі на залізницях і і зв'язаних з ними установах, а також учителі всіх шкіл, але тих, що справді функціонують, псаломщики і урядовці державних скарбниць та податкові інспек- ції. 3. Мобілізацію провадити по повітах поступово після звільнен- ня від ворога, розпорядженням Командуючого Армією. 4. Для переведення мобілізації в районі армії, весь її терен поділяється на дивізійні мобілізаційні участки, в котрих заклик, збір й прийом мобілізованих робиться розпоряджен- ням Командирів дивізій, згідно наказу Командуючого Армією. 5. Для переведення мобілізації в життя кожна дивізія утворює рухомі прийомочно-мобілізаційні комісії. 6. В склад дивізійної мобілізаційно-прийомочної комісії вхо- дять: Голова /будьвний старшина/ і члени по одному від ко кожної окремої частини. /окремого куріння/, входящих в склад дивізії, прифронтовий цівільний комісар, один лікар і один представник від волості /крім того в комісію за- кликуються місцеві лікари/. 7. Кількість прийомочно-мобілізаційних Комісій залежить від величини дивізійного району й погляду Командира дивізії. 8. Постанова прийомочно-мобілізаційної Комісії про здачність призвиного являється остаточном. 9. Звільняються від в'язки на збірний пункт по мобілізації ли- ше явні каліки /сліпі, безрукі, безногі/ і то при умові представлення родичами документів про калічність. 10. На підставі вирішень прийомочної комісії, звільнення під- лягатимуть лише маючі льготу І-го розряду по родинному становищу, себ-то один робітник семі, коли він дійсно утри- мує семе хоча-би і при батьках, але до праці не здатних, чи маючих більш 55 років. 11. За невяку до призиву винні притягаються до відповідаль- ності по І29 і 134 ст.ст.Військов.Карн.Статуту. 12. У випадку втечі призваного з війська до дому, на семе Його покладається обовязок не пізніц одної доби зробити заяву місцевій владі про повернення до дому з війська призваного козака. У випадку коли така заява в зазнач ний термін не зроблена, то крім судової відповідальності втікача, все майно його конфіскується на військові потреби. 13. Мобілізовані, що втікли з частин армії чи збірного пункту зі зброєю і скарбовим одягом, підлягають карі на смерть, як за дезерцію. 14. Всі видатки по переведенню мобілізації, а саме: добові гроші чинам комісії, роз'їздні гроші, на канцелярські видатки від- нести на військовий фонд, для чого Військовому Міністерстві перевести в розпорядження Командуючого Армією відповідну суму грошей. 15. Всі мобілізовані, що з'явились на службу зі зброєю, киньми, сідлами в власному одязі, гідному для носяння, обутті і в білизні, одержують за це все платню по цінам, встановленим комісіями в окремих частинах, після чого це все переходить у власність Держави. 16. Прийомочно-мобілізаційним комісіями при прийомі мобілізо- ваних керуватись окремою інструкцією, затвердженою ПАНОМ ГОЛОВНИМ ОТАМАНОМ. 17. По налашодження на місцях органів Міністерства Внутрішніх Справ, справа по мобілізації, за порозумінням Міністерства Внутрішніх Справ з Командуючим Армією, переходить до сталих органів, на яких, згідно істнуючим законам, покладається пере- ведення мобілізації. 18. Закон вводиться в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НА РОДНІХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ ЗАСТУПНИК ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА, ГЕН. ШТАБУ ГЕНЕРАЛ-ПОРУЧНИК ГАЛЬКИ З оригіналом згідно: Діловод Мороз. ний термін не зроблена, то крім судової відповідальности втікача, все майно його конфіскується на військові потреби. • Мобілізовані, що втікли з частин армії чи збірного пункту зі зброєю і скарбовим одягом, підлягають карі на смерть, як за дезерцію. • Всі видатки по переведенню мобілізації, а саме: добові гроші чинам комісій, роз'їздні гроші, на канцелярські видатки від- нести на військовий фонд, для чого Військовому Міністерстві перевести в роспорядження Командуючого Армією відповідну суму грошей. • Всі мобілізовані, що з "явились на службу зі зброєю, кіньми, сідлами в власному одязові, гіднему для носки, обутті і в білизні, одержують за це все платню по цінам, встановленим комісіями в окремих частинах, після чого це все переходить у власність Держави. • Прийомочно-мобілізаційними комісіями при прийомі мобілізо- ваних керуватись окремою інструкцією, затвердженою ПАНОМ ГОЛОВНИМ ОТАМАНОМ. • По наладодження на місцях органів Міністерства Внутрішніх Справ, справа по мобілізації, за порозумінням Міністерства Внутрішніх Справ з Командуючим Армією, переходить до сталих органів, на яких, згідно істнуючим законам, покладається пере- ведення мобілізації. • Закон вводиться в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НА РОДНІХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ ЗАСТУПНИК ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА, ГЕН. ШТАБУ ГЕНЕРАЛ-ПОРУЧНИК ГАЛЬКИН З оригіналом згідно: Діловод Мороз. УХВАЛЕНИЙ КАБІНЕТОМ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про мобілізацію в звільнених від ворога повітах Української Народньої Республіки для поповнення Армії. Для переведення заклику на дійсну військову службу в Українську Армію громадян У. Н. Р. в повітах, котрі поступово будуть займатись нашою Армією, встановити слідуючі правила: 1. До налагодження на території Української Народньої Республіки, після заняття її Українським військом, органів Міністерства Внутрішніх Справ, переведення мобілізації по- кладається на Командуючого Армією, від котрого виходять всі належні накази, розпоряд- ження та інструкції відносно технічного переведення всієї справи. 2. Для поповнення Дієвої Армії закликати до служби: а) в боєві частини дієвої Армії — Генералів . до 55 років Булавних старшин . 50 Старшин та урядовців. . .. .. .. .. 45 Лікарів медичних та ветеринарних Лікарів жінок і лікарських помішниць та сестер-жалібниць (виклю- чаючи маючих грудних дітей і беременних). . . . . . 50 Лікарських помішників. . .. .. .. .. 45 Фершала медичні і ветеринарні нарівні з підстаршинами Підстаршин і урядовців військового часу . . . . 35 Козаків, що народилися з 1-го січня 1890 р. по 31 грудня 1895 р. б) в запасові частини Армії: Козаків, що народилися з 1-го січня 1896 р. по 31 грудня 1900 р. Примітка: Від заклику звільняються служачі на задніцях і зв'язаних з ними установах, а також учителі всіх шкіл, але тих, що справді функціону- ють, псаломшики і урядовці Державних Скарбовництв та Податної Інспекції. 3. Мобілізацію провадити по повітах поступово, після зв'ялення від ворога, розпоряд- женням Командуючого Армією. 4. Для переведення мобілізації в райони Армії весь її терен поділяється на дівізійні мобілізаційні участки, в котрих заклик, збір і прийом мобілізованих робиться розпорядженням Командирів Див.зей, згідно наказу Командуючого Армією. 5. Для переведення мобілізації в життя, кожна Дівізія утворює рухоми прийомочно- мобілізаційні Ком.сії. 6. В склад дівізійної мобілізаційно-прийомочної Комісії входять: Голова (булавний старшина) і члени по одному від кожної окремої частини (окремого куреня), входящих в склад дівізії, прифронтовий цівільний Комісар, один л кар і один представник від волости (крім того в комісію закликаються місцеві л кар). 7. Кількість прийомочно-мобілізаційних Комісій залежить від величини див'їного району і погляду Командира дивізії. 8. Постанова прийомочно-мобілізаційної Комісії про здатність призвиного — являється остаточною. 9. Звільняються від явики на збірний пункт по мобілізації лише явні каліки (сліпі, без- руки, безного) і то при умові представлення родичами документів про калічність. 10. На підставі вирішень прийомочної Комісії, звільненню підлягатимуть лише маючі лього 1-го розряду по родинному становищу, себ-то один робітник сем'ї, коли він дійсно Утримує сем'ю хоча-б і при батьках, але до праці не здатних, чи маючих більш 55 років. 11. За неяку до призиву винні притягаються до відповідальності по 129 і 134 ст. ст. В йськово-Карного Статуту. 12. У випадку втечі призваного до війська до дому, на сем'ю його покладається обо- в'язок не пізніш одні доби зробити заяву місцевій владі про повернення до дому з вій- ська призванного козака. У випадку, коли така заява в зазначений термін не зроблена, то крім судової відповідальності втікача, все майно його конфіскується на військові потреби. 13. Мобілізовані, що втікли з частин Армії чи збройного пункту зі зброєю і скарбовим одягом, підлягають карі на смерть, як за дезерцію. 14. Всі видатки по перереденню мобілізації, а саме: добові гроші членам Комісій, роз'їздні гроші, на канцелярські видатки, віднести на військовий фонд, для чого Військовому Міністрові перевести в розпорядження Командуючого Армією відповідну суму грошей. 15. Всі мобілізовані, що з'явилися на службу зі зброєю, кіньми, сідлами й у власному одязі, згідному для носки, обуття і білизни, одержують за все це платню по цінах, встановлених Комісіями в окремих частинах, після чого все це переходить у власність Держави. 16. Прийомочно - мобілізаційним Комісіям при прийомі мобілізованих керуватись окремою інструкцією, затвердженою Головним Отаманом. 17. По налагодженню на місцях органів Міністерства Внутрішніх Справ, справа мобілізації, за порозумінням Міністерства Внутрішніх Справ з Командуючим Армією, переходить до сталих органів, на яких, згідно істнуючим дотепер законам, покладається переведення мобілізації. 18. Закон входить в чинність по телеграфу. Підписали: Голова Ради Народних Міністрів Прокопович. Заступник Військового Міністра, Генерального Штабу Генерал-Поручник Галкін. З копіє згідно: За Начальника Головної Управи Військової повинності Шевченко. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: 14 Вересня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА "Посвідчу: Т.в.об.Державного Секретаря Нав.Зайцев УХВАЛЕНИЙ КАБІНЕТОМ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про мобілізацію в звільнених від ворога наших армією повітах Української Народньої Республіки для поповнення армії. Для переведення заклику на дійсну військову службу в Українську армію-промадян Української Народньої Республіки в повітах, котрі поступово будуть захищатись нашою армією, встановити слідуючі правила: 1. До налагодження на території Української Народньої Республіки після заняття 11 Українським військом, органів Міністерства внутрішніх Справ, передачення мобілізації покладається на Командуваного Армією, від якого виходить вої належні накази, розпорядження та інструкції, відносно техничного переведення воєї справи. 2. Для поповнення діючої Армії закликати до служби: а/ в бойові частини діючої Армії - Генералів ................................................... до 55 років Булавних офіцерів до ............................................ " 50 " Старших та урядових............................................... " 45 " Лікарів медичних та ветеринарних ......................... " 50 " Лікарів жінок і лікарських поміщиків та сестер-жалюмниць/виключаючи наочих грудних дітей і беременних................................................... " 45 " Лікарських поміщиків до ............................................ " 50 " Середній медичні і ветеринарні навівні з пілотаршими.......................................................... " 35 " Підстаршини і урядовців військового часу ................... " 35 " Казаків, що народилися з 1-го Січня 1890 року по 31 Грудня 1905 року. б/ в запасові частини армії: Козаків що народились з 1-го Січня 1896 року по 31 Грудня 1900 року. ПРИМІТКА: Від заклику звільняються служачі на залізницях і зв'язанні з ними установах, а також учителі всіх шкіл, але тих, що спрацю функціонують, позалямники і урядовці Державних Скарбниць та податної інспекції. 3. Мобілізацію провадит по повітах поступово, після звільнення від верога, розпорядженням Командуючого Армією. 4. Для переведення мобілізації в райони армії, весь "11 терен поділяться на дивізійні мобілізаційні участки, в котрих заклик, збір і прийом мобілізованих робиться розпорядженням Командирів Дивізії", згідно наказу Командуючого Армією. 5. Для переведення мобілізації в життя кожна дивізія утворює рухоми прийомочно-мобілізаційні комісії". 6. В склад дивізійної мобілізаційно-прийомочної комісії входять: Голова /булавний старшина/ і членя по одному від кожної екременої частини /екремого куреня/, входящих в склад дивізії, прифронтовий цивільний комісар , один лікарь і один представник від молості /крім того в комісію закликається місцеви лікар/. 7. Кількість прийомочно-мобілізаційних комісій залежить від величини дивізійного району і погляду Командира Дивізії. 8. Постанова прийомочно-мобілізаційної комісії про здатність призвенного - являється остаточним. 9. Звільняються від леки на збірний пункт по мобілізації лише якні каліки /сліпі, безрукі, безногі/ і то при умові представлення роздичами документів про калічність. 10. На п'ятстатті вирішень прийомочної комісії, звільнення підлягає тимуть лише марш льготу 1-го розряду по родинному становищу, сес-т один робітник сем"1, коли він дійсно утримує сем"в хоча б і при ках, але до праці не здатних, чи маючи більш 30 років. 11. За невлуку до призиву винні притягавться до відповідальності по І29 і ІЗ4 стот.Військово-Карного Статуту. 12. У випадку втечі призваного з вільска додому, на сем"в 20го покладається обов"язок не пізніш одного доби зробити заяву місцевій владі про повернення додому з вільска призваного козака. У випадку, коли така заява в зазначений термін не зроблена, то судової відповідальності етікача, все майно його конфіскується на вільськові потреби. 13. Мобілізовані, що втекли з частин армії чи збірного пункту зі зброєю і скарбовим одягом, підлягають карі на смерть, як за дезерці 14. Всі вида́тки по переведенню мобілізації, а саме: добові гроші чинам комісій, роз'їздні гроші, на канцелярські вида́тки віднести на військовий фонд, для чого Військовому Міністерстві перевести в розпорядження Командуючого Армією відповідну суму грошей. 15. Всі мобілізовані, що з'явилися на службу зі зброєю, киньми, сідлами й властивому одягові, підному для носки, обутті і білизни, оперують за все це платню по цінам, встановленим комісіями в окремих частинах, після чого все це переходить у власність Держави. 16. Прийомочно-мобілізаційними комісіями при прийомі мобілізованих керуватись окремою інструкцією, затвердженою Головним Останом. 17. По налагодженню на місцях органів Міністерства Внутрішніх Справ, справа мобілізації, за порозумінням Міністерств Внутрішніх Справ з Командуючим Армією, переходити до сталих органів, на яких згідно істинним до тепер законам, покладається переведення мобілізації. 18. Закон вводиться в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ ЗАСТУПНИК ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА Генерального Штабу Генерал-Поручник ГАЛКИН З оригіналом згідно: в.о. Військ - Директор Департаменту Мрєнів Начальник Відділу У. Р. ДИРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Д-т Законодав. Справ " вересня 1920 р. Ч........? м. Тарнів. Надсилається до відома.- Директор Департаменту Начальник Відділу КОПІЯ З КОПІЇ. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: 23 Вересня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: Т.В.О. Державного Секретаря П.Зайцін. УХВАЛЕНИЙ КАБІНЕТОМ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про Цивільне Управління при Головній Команді Військ У.Н.Р. I. Для переведення плянів Уряду У.Н.Р. що до відновлення всіх галузей державного і громадського життя на терені зазначеному Головною Командою Військ У.Н.Р., яко район тилу армії, утворити Цивільне Управління при Головній Команді Військ У.Н.Р. УВАГА: Рада Міністрів по мірі потреби може спе- ціальною постановою передавати ті чи інші мі- сцевості тилового району в безпосереднє завіду- вання постійних урядових установ. § 1. На чолі Цивільного Управління стоїть Начальник його, який являється заступником Міністра Внутріш- ніх Справ і користується з прав Товариша Міністра в справах Цивільного Управління тилового району він безпосередньо докладає ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. УВАГА: Міністр Внутрішніх Справ має право безпосе- реднього догляду за діяльністю Начальника Управ- ління, якого Товариша і дає йому відповідні ди рективи. § 2. Начальник Управління має Референтів від Міністер ства: Народнього Господарства, Фінансів, Земельних Справ та Юстіції, з призначення відповідних .Мі- ністрів Міністерств Шляхів, а також Почт і Те- леграфів призначають в склад Цивільного Управлін § 3. Цівільне Управління має окрему Канцелярію. § 4. НачальникуУправління на терені, зазначеному в п. І цього закону, в адміністративному відношенню підлягають Прифронтові Комісари та всі державні/окрім Державного Контролю і Шляхів/ й громадські установи та особи, через яких він і здійснює свою владу. § 5. На зазначеному в попередньому параграфі терені Начальник Управління користується з цілої повно- ти влади до відновлення діяльності державних та громадських органів влади. § 6. Начальнику Управління надається право відкривати діяльність всіх органів влади на місцях, відновляти в той чи інший спосіб функції місцевих само- врядувань, видавати відповідні розпорядження у всіх галузях державного життя, робити зміни в персональному складі всіх офіцій до У кляси Урядів включно шляхом звільнення, іменування та переміщення з одного Уряду на інший. УВАГА: Призначення на посаду У і УІ ранги підлягають затвердженню відповідними Міністрами по переході тилового району на звичайний стан. § 7. Начальникові Управління надається право, в разі нечної потреби, видавати обовязкові постанови, що д ріжних галузів державного життя. § 8. Про всі розпорядження по Цівільному Управлінню Начальник Цівільного Управління подає одночасно до відома Міністра Внутрішніх Справ і Голови Ради Міністрів. § 9. Всі розпорядження та постанови по Цівільному Управлінню, які мають загально-керуючий характер, оголошуються наказами Головної Команди Військ У.Н.Р. Копія з копії. 6349 ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: 5 Жовтня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: т.в.об.Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення штатів Цивільного Управління при Головній Команді військ Української Народньої Респуб- ліки. Додані до цього штати Цивільного Управління при Голо- вній Команді Військ Української Народньої Республіки *ухвалити і вважати їх чинними з 23 Вересня 1920 року ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ. За МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЗАЙЦІВ З оригіналом згідно: П.діловода /підпис/ З копією згідно: ШТАТИ Цівільного Управління при Головній Команді Військ Укра- їнської Народньої Республіки Ч. Ч. Назва Кіль- Класа Платня на Добові Примітка посади кість посади місць в у . осіб гривнях гри 1. Начальник Управління I III 2. Урядовці до доручень I V 3. " " I VI 4. Булавний старшина до доруч. I VI 5. Директор Канцелярії I IV 6. Начальник Відділу 2 VI 7. Старших ді-ловодів 2 VII 8. Діловодів I VIII 9. Помішник ді- ловода I IX 10. Старший ра- хівник I VIII II. Урядовців І-ої ранги 3 IX 12. Урядовців 2-ої ранги I X 13. Кур'єрів 2 ПРИМІТКА: I. Всі співробітники Цівільного Управління ко ристуються зі всіх прав на грошове утримання: платню, добові командировочні, роз'їздні і відсоткову надбавку на родину, що визначені відповідними законами та постановами, які стосують- ся до Державних Центральних установ. ПРИМІТКА: 2. Крім згаданих в примітці І-й коштів від- пускаються під відчit щомісячно в розпорядження Начальника Цівільного Управління на представництво ПЯТЬДЕСЯТ ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ; на засоби пересування ПЯТЬСОТ ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ; на канцелярсько-господарські видатки ДВІСТА ТИСЯЧ ГРИ- ВЕНЬ; на первісні видатки по улаштованню канцелярії ЧОТИРЕСТА ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ; інші видатки по кдшторису. ПРИМІТКА: З. Референти утримання одержують зі своїх Міністерств. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ. За МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЗАЩІВ З оригіналом згідно: П. Діловода Ропштинський. тоді вони мають обов'язкову силу як для цівільного населення, так і для військових осіб. § 10. Начальник Управління безпосередньо координує пра- цю Референтів з завданнями Цивільного і директива- ми Міністерств. § II. В разі визнання Начальником Управління, що діяль- ність будь-кого в його Референті не відповідає державним інтересам, Начальник Управління припиняє його урядовання і повідомляє про це відповідного Міністра на розпорядження. § 12. Видатки, зв'язані з роботою Начальника Цивільного Управління, переводяться з військового фонду з тим, щоб взяти суми були поповнені відповідними відом- ствами з їх кредитів. § 13. Всі службовці Цивільного Управління і Прифронтові Комісарі носять в одяг військового зразку з відзна- ками відповідних осіщ. На первісні видавки, що до переведення в життя цьо- го закону, асігнувати в розпорядження Начальника Ці- вільного Управління в авансовому порядкові з війсь- кового фонду ПЯТЬДЕСЯТЬ МІЛІОНІВ /50.000.000/гри- вень. III: IV. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. Доручити Міністру Внутрішніх Справ негайно внести на розгляд Ради Міністрів штати Цивільного Управлі- ня. ГОЛОВА КАБІНЕТУ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В. ПРОКОПОВИЧ. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ ОЛ. САЛИКОВСЬКИЙ. З оригіналом згідно: За Начальника Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ Діловод /підпис/. З копією згідно: Копія. МІНІСТР УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТЕВРДЖЕНО: ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРИ. дня 24 Вересня 1920 р. Послідує: Т.в.о. Державного Секретаря Нач. Зайцева УХВАЛЕНИЙ НАБУЛИМ МІНІСТРІВ ТИМЧАСОВИЙ ЗАКОН про заснування Губерніальних, повітових, волоських та сільських земельних Управ і утворення інституту губерніальних і повітових Уповноважених для упорядкування земельних справ. I. Утворені, на підставі постанови Ради Народних Міністрів від дня 13 Січня, року 1919, губерніальні, повітові, волоські та сельські земельні Управи стають дійсними. 2. Для упорядкування земельних справ утворити інститут губерніальних та повітових Уповноважених. 3. Для періодичних нарад по земельним справам залисти при губерніальних і повітових уповноважених під їх головуванням дрозди Ради в такому складі: 1/ При губерніальному Уповноваженому: 1 - представник Офіційного Суду, 2 - представник губерніального комісара, 3 - Губерніальний Агроном, Губерніальний землемір і 4 - представники від хліборобського населення, вибраних Губерніальним Народним Управою. 2/ При повітовому уповноваженому: 1 - Голова з'їзду Місцевих Суддів, 2 - повітовий Комісар, повітовий Агроном, 3 - представник від хліборобського населення, обраних повітовою Народною Хоровою Радою і крім того вибраний представник тієї волості, справа якої буде розглядається в засіданні Ради. 4. Члени Ради при Губерніальному та повітовому Уповноваженням вибрані на Народних Радах за председаванням від волостей задовольняються досвідом за час засідань і котрими не пройшли в розмірі, який визначається повітовими та губерніальними Уповноваженими в кошторисному порядку. 5. Ради Міністру Земельних Справ право видавати в положенні цього закону відповідні інструкції. 6. Доручити Міністру Земельних Справ внести на розгляд Ради Міністрів статут, штат та кошторис. 7. Закон цей пролести в чинності по/ телеграфу. Голова Ради Народних Міністрів В. ПРОСКУРІВЧ. Керуючий Міністерством Земельних Справ К. АРХИМЕНКО З оригіналом згідно: за Директора Департаменту Загальних Справ Міністерства Народного Господарства Ів. Марченко. З копією згідно: Діловод МКарадур ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую 26 вересня 1920р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Петлюра Посвідчую: Т. в. о. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ Оніхіловський УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про реєстрацію населення, що мешкає на території Української Народньої Республіки. I. Кожна особа, віком в містах понад 12 років, а в селах понад 14 років, що мешкає на території У.Н.Р.- на протязі одно- го місяця з дня оголошення цього закону на місцях, повинна заре- гіструватися в місці свого перебування і одержати реєстраційну картку встановленого зразку. 2. Переведення реєстрації покладається на Міністерство Внутрішніх Справ, порядком, який визначить окрема Інструкція Міністра Внутрішніх Справ. 3. Реєстраційна картка видається за окрему плату, вста- новлену Міністром Фінансів по згоді з Міністром Внутрішніх Справ. 4. Гроші, одержані за реєстраційні картки зараховуються в фонд державних прибутків. 5. За ухилення від реєстрації, несвоєчасну явку до реги- страції без ухвалливих причин, і за неправдиві відомості, подані при реєстрації, винуваті, з постанови Повітового Комісара, підпадають в адміністративному порядку штрафу до ТРИДЦЯТИ ТИСЯЧ гривень, або арешту до трьох місяців, при арештовому домі. За реєстрацію малолітніх осіб, віком від 12 до 17 років відповідальність несе особа, у якої малолітній мешкає, або знахо- диться на службі. 6. Асигнувати на витрати по підготовці до реєстра- ції праці, в розпорядження Міністра Внутрішніх Справ, з коштів Державної Скарбниці ОТО МЛІСНІВ/100.000.000/ гривень, в умову відпускання цієї суми по мірі дійсної потреби, що разу після згоди між Міністром фінансів,Міні- стром Внутрішніх Справ і Державним Контрольором. 7. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. За голову Ради Народних Міністрів Проф. Т. Осіє За міністр Внутрішніх Справ Литвинський. З оригіналом згідно: б.о. Віце-Директора Департ. Мраїв ІНТЕРНИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверд у: 27-го Вересня 1920 року. Голова Директорії ПЕТЛЮРА Посвідчую: Т.в.об.Державного Секретаря ОНІХІМОВСЬКИЙ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н . про встановлення штатів Державного Комісаріату на шляхах У К Р А Ї Н И Додані до цього штати Державного Комісаріату на шляхах "України" ухвалити і ввести їх чинними з 1-го Січня 1920 року. ЗА ГОЛОВУ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Професор ОРІЄНКО КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ШЛЯХІВ П И Л И Ч У К . До даток до закону. П Т А Т И Державного Комісаріату на шляхах України. 1. Управління Головного Державного Комісара. | Назва посади | Кількість осіб. | Клас посади. | Розмір річного утримання в гривнях. | Розмір роз'їзд річних в гривнях. | |---|---|---|---|---| | | | | Одному всім | Одному всім | | Головний Комісар | 1. | IV. | 30.000 | 4.800 | | Товариш | 2. | V. | 24.000 | 7.200 | | Уряд для доручень ... I. | VI. | 14.400 | 5.400 | | Урядор для доручень | 2. | VII | 12.000 | 5.400 | | Начальник Канцелярії | 1. | VI. | 20.000 | 6.800 | | Діловод | 1. | VII | 13.200 | 7.200 | | Хрящовнів I-ї ранги | 4. | IX | 8.400 | 33.600 | | Урядовців II-ї ранги | 2. | X. | 7.200 | 14.400 | | Разом: 14. | | | 197.600 | 35.400 | ПРИМІТКИ: 1. Усі співробітники Управління Головного Державного Комісара користуються воїна правами, належними центральним Установам Міністерства Шляхів. 2. Особи яким по штатам зазначені роз'їзди річні гроші не мають права на одержання командировочного подорожнього задоволення. II. Комісаріат місцевих Установ. | Назва посади | Кількість осіб. | Коэф. філ. | Розмір річного утримання. | Розмір річного утримання на одного всім | Розмір річного утримання роз "їздних" | |---|---|---|---|---|---| | Старший Комісар залізниць | 3. | 20,8 | 30000 | 90000 | 3360 | | Ного Товариш | .2. | 16,6 | 23880 | 47760 | 3360 | | Комісар районний ...І5 | 10,0 | 14400 | 218000 | 3360 | 50400 | | Помічн. Район.Коміс. І5. | 8,0 | 11520 | 172800 | 3360 | 50400 | | Діловодиє | .3. | 7,0 | 10080 | 30240 | 3360 | | Контролцків І розр. 8. | 3,2 | 4860 | 36480 | 4800 | 38400 | | Контролцків II розр.20. | 2,7 | 3840 | 75800 | 4800 | 96000 | Разом 66 ...................670050 ............262080 ..........67200 ПРИМІТКА: 1. Усі співробітники Комісаріату місцевих установ користуються всіма правами, які надані місцевим установам Міністерства Плаків. 2. Старші Комісари призначаються по одному при ко ній окремій істнуючій залізничній Управи. 3. Особи яким по штатам зазначені річні роз"їздні грош не мають прав на одержання команд. подоро .задоволення.- ЗА РОДОВУ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Проф. ОГЛЕНКО КЕРІВНИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ПЛАКІВ ПИЛИПЧУК Зерігінальний згідно. в.о. Вищ- Директора Республіканського ТрейзВ Копія з копії. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Ю: "27" Вересня 1920 р. ч. ІІ6. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: т. в. об. Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення штатів Державного Комісаріату на шляхах України. Додані до цього штати Державного Комісаріату на шляхах "України" ухвалити і вважати їх чинними з 1-го Січня 1920 р. За ГОЛОВУ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОФ. І. ОГІЄНКО КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ШЛЯХІВ ПИЛИПЧУК З оригіналом згідно: діловод мороз. Додаток до закону ШТАТИ Державного Комісаріату на шляхах України I. Управління Головного Державного Комісара Назва посади Кількість осіб Клас посади Розм. річного утримання в гривнях. Розмір роз'їзних річних в гривнях Одному Всім Одному Всім Головний Комісар........I IV 30.000 30.000-4.800 4.800 Товариш...............2 V 24.000 48.000-7.200 14.40 Уряд. для доручень.......I VI 14.400 14.400-5.400 5.40 Урядов. для доручень......2 VII 12.000 24.000-5.400 10.80 Начальник Канцелярії....I VI 20.000 20.000 Діловод...............I VIII 13.000 13.000 Уряд.I-і ранги......4 IX 8.400 33.600 Урядов.ІІ-і ранги ....2 X 7.200 14.400 Разом І4 197.600 ПРИМІТКИ I: Усі співробітники Управління Головного Державного Комісара користуються всіма правами, належними Центральним Установам Міністерства Пляхів. 2. Особи, яким по штатам зазначені роз'їздні річні гроші не мають права на одержання командировочного подорожнього задоволення. II. Комісаріат місцевих Установ Назва посади Кіль-кое- Розм.річного Розмір річ- Розмір Кість осіб Фіц. утримання ного утри- міння на До- іздних м.ння на роки. Одному Всім Одному Всім Одному Всім Старший Комісар 3 20,8 30000 90000 3360 I0080 1920 5760 зализниці...... Його Товариш.....2 16,6 23880 47760 3360 6720 1920 3840 Комісар районний..15 10,0 I4400 2I6000 3360 50400 1920 2880 Поміш.Район.Ко- місара.....15 8,0 II520 I72800 3360 50400 1920 2880 Діловодів......3 7,0 I0080 30240 3360 I0080 -"- "- Контрорщик.І розр...8 3,2 4860 36480 4800 38400 -"- "- " II " 20 2,7 3840 76800 4800 96000 -"- "- Разом 66......670080.....262080....67200 ПРИМІТКИ: I. Усі співробітники Комісаріату місцевих установ користуються всіма правами, які надані місцевим установам Міністерства Пляхів. 2. Старші Комісари призначаються по одному при кожній окремій істнуючій залізничній Управі. 3. Особи, яким по штатам зазначені річні роз'їздні гроші не мають права на одержання команд. подорожнього задоволення.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ПЛЯХІВ Копія з копії. 64 86 ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Є: "27" Вересня 1920 р. ч.116. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: т. в. об. Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення штатів Державного Комісаріату на мляхах України. Додані до цього штати Державного Комісаріату на мляхах "Укра- ини" ухвалити і вважати їх чинними з 1-го Січня 1920 р. За ГОЛОВУ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ПРОФ. І. ОГІЄНКО КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ МЛЯХІВ ПИЛИПЧУК З оригіналом згідно: діловод Мороз. Додаток до закону Е Т А Т И Державного Комісаріату на мляхах України I. Управління Головного Державного Комісара Назва посади Кількість осіб Клас посади Розм. річного утримання в гривнях. Розмір роз'їздних річних в гривнях Одному Всім Одному Всім Головний Комісар...........1 IV 30.000 30.000-4.800 4.800 Гова риш...............2 У 24.000 48.000-7.200 14.40( Град. для доручень.........1 VI 14.400 14.400-5.400 5.40( Грядов. для доручень......2 VII 12.000 24.000-5.400 10.80( Зачальник Канцелярії.....1 VI 20.000 20.000 Діловод...............I VII 13.000 13.00 Уряд.І-і ранги......4 IX 8.400 33.600 Урядов.ІІ-і ранги ....2 X 7.200 14.400 Разом 14 197.600 ПРИМІТКИ І: Усі співробітники Управління Головного Державного Комісара користуються всіма правами, належними Цент- ральним Установам Міністерства Пляхів. 2. Особи, яким по штатам зазначені роз"їзди річні гро- ші не мають права на одержання командировочного подорожнього задоволення. II. Комісаріят місцевих Установ Назва посади Кільк-Кое- Розм.річного Розмір річ- Розмір КІСТЬ осіб фіц. утримання ного утримання на до- річки,роз" на до- іздних рохи. Одному Всім Одному Всім ОдномуВсім Старший Комісар 3 20,8 30000 90000 3360 11080 1920 5760 зализниці...... Його Товариш.....2 16,6 23880 47760 3360 6720 1920 3840 Комісар районний...15 10,0 14400 216000 3360 50400 1920 2880 Поміщи. Район. Ко- місара......15 8,0 11520 172800 3360 50400 1920 2880 Діловодів.......3 7,0 10080 30240 3360 10083 - - - Контрорщик.І розр...8 3,2 4860 36480 4800 38400 - - - " ІІ " 20 2,7 3840 76800 4800 96000 - - - Разом 66... ...670080....262080....67200 ПРИМІТКИ: І. Усі співробітники Комісаріату місцевих установ ко- ристуються всіма правами, які надані місцевим ус- тановам Міністерства Пляхів. 2. Старші Комісари призначаються по одному при кож- ній окремій істнуючій залізничній Управі. 3. Особи, яким по штатам зазначені річні роз"їздні гроші не мають права на одержання команд. подорож- задоволення.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ПЛЯХІВ Копія з копії. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: "28" вересня 1920 р. ч.III ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: т. в. об. Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про переведення справ, що подсудні штабовим судам під час війни. У виняток законів: 21 червня 1918 року - про організацію військово-судових інституцій та їх компетенцію і 21 квітня 1920 року - про де-які зміни цього-ж закону, встановити тимчасово наступні правила: I. У військових частинах, при яких не закладено Штабових Судів, всі справи, що належать до їх компетенції, тимчасово, до заснування цих судів передати на розгляд до Вищих Військових Судів. 2. Вищий Військовий Суд розглядає ці справи в судній колегії такого складу, який визначено в ст.4 закону 21 Квітня 1920 року. 3. В цих справах всі судові чинності, які приписано провадити в Штабовому Суді, а також судову росправу виконувати і Вищому Військовому Судові згідно з приписами закону 4 серпня 1920 року про поступовання в Штабових Судах. 4. У випадках видулення Предсідателя Суду /ст. ст.77-79 закону про поступовання в Штабових Судах /його заступає один зі Слідчих Суддів того-ж Суду. 5. Особливі скарги в справах, що віднесені до компетенції Штабових Судів /ст.213 поступовання в Штабових Судах/ але на підставі цього закону передані на розгляд Вищих Військових Судів, подаються до Надвищого Суду. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ. ЗАСТУПНИК ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА, ГЕНЕРАЛ-ПОРУЧНИК /підпис/. ДО КОМІССІЇ ПО СКАСУВАННЮ МІНІСТЕРСТВА ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ I ВИРОБУ ПЛЯЧУ. ОКРЕМОГО УПРАВЛІННЯ. ПРЕСИ. / Державна Канцелярія п.Д-ру ПОПЛАВСЬКОМУ /– Ознайомившись з декретом утворюємого Управління Преси представленного на розгляд Комісії, котрий належить обміркувати і затвердити його, а по уповноваженню Мініст. Пошт і Телеграфів, має представити свої міркування котрі мають полягати в основу справи тарифікації і умов пере - плати телеграм як самого Управління Преси так і його агентури. Зазначені міркування полягають в слідуючим: 1/ Кожне ціркулярне слово оплачується на загальних умовах тарифної переплати без подешевшої платні, незалежно від того по кількох адресах буде передана телеграма - пресова. ПРИМІТКА: кожна адреса оплачується на загальних умовах без подешевшої платні. 2/ На таких же основах приймати всі службові телегра- ми, котрі будуть надсилатися телеграфними установами во всяких випадках, що торкаються до справ Управління Прес 3/ На таких же основах приймати від Українського Упра- вління Преси всі телеграми по справах організації Укра- вління Преси, а рівно телеграми адресовані Управлінню Преси від агентів його на місцях. 4/ Телеграми зазначені в ст.ст. 1,3 і котрі будуть мати в адресі примітку "негайно" / срочная / передаватися за потрійну платню. 5/ Пільга / без подешевшої платні / не може розповсю- джуватись на телеграми в передачі котрих бере участь телеграф приватних залізниць на Україні, а також теле- грами що адресовані за кордон України. 6/ За телеграми, котрі надсилаються Управлінням Преси за кордон України по адресі закордонних адрес /за ко- трими Українське Управління Преси буде в спільці, а також на ім'я закордонних філій самого Управління Преси або до його постійних і тимчасових агентів і кореспон дентів, належить вимогати платно, крім згаданої в ст. І. і за передачу по закордонним телеграфним проводам в розмірі який буде указаний Народнім Міністерством Пошт і Телеграфів, окремо. 7/ Телеграми Управління Преси з приміткою "нагайно" /st.4./ передаються раніш всіх приватних нагайних теле- грам. 8/ Телеграми Управління Преси передаються після уря- дових і службових телеграм. 9/ По згаданих в цьому правилах і таксах повинні при матися від агентів та кореспондентів Управління Преси телеграми зі скороченою адресою, яка буде зазначена зга- даним Управлінням Преси. 10/ Всі телеграми без винятку, як самого Управління Пре си так і його агентів і кореспондентів мусять оплачу - ватись ротівкою в касах н.-т. установ в яких будуть под- ватись їх кореспонденція. Як цільгу Міністерство Пошт і Телеграфів може допу- стить телеграми за ротівку в борг - переродичний, період якого має встановити по згоді з Управлінням Преси. Для відома Комісії маю повідомити, що згідно нової тарифікації і умов зв'язаних з нею, всі без винятку уря- дова кореспонденція має оплачуватись лише ротівкою. Представник Міністерства Пошті Телеграфів Директор техничного Де- партаменту Ч: 2299. 23 вересня. 1920р. Міністерство Пошт і Телеграфів. Департ. Пошта. Відділ Експедиції. 28 Вересня 1920 року. ч. 23. м. Тарнава. Копія 89 Об'єкт. Всім Міністерствам, Державному Канцелярію, Державним Канцеляріям, Канцелярії Директорів, Канцелярії Ради Народних Міністрів і Фінансових Комісаріат. Згідно Закону Ради Народних Міністрів від 22 Липня б/р. при м. нідероть: Пошт і Телеграфів утворена кур'єрсько-полева пошта під назвою "КУР'ЄРСЬКО-ПОЛЬСЬКА ПОШТА ГЕНЕРАЛЬНА УЛАНДА" до якої установа утворено при Штабі Слєвки під назвою "КУР'ЄРСЬКО-ПОЛЬСЬКА ПОШТА СЛАВИ", для зв'язку між ду військами Ставки і штабом Ділові Армії. На обсяг яких устаноє лягає головним чином прийом, перевезення кореспонденції і відправка її кур'єрами по належності. З 1 Іюля б/р. вся названа кореспонденція Державних, як Центральних, так і місцевих установ має складуватись польським збором на підставі історичних територій, а саме: 1/ Звичайного звичайного листа за вагу до 1 фунта місцевого по ... 20 гривень. Земського ... 20 " 2/ Рекомендованого пляща за вагу згідно пункту першого і пляща за вагу, як місцевих, так і заміських за кожну окрему відправку ... 40 гривень. Винятком являється лише кореспонденція Пана Головного Стамена і його Канцелярії до Пана Голови Ради Народних Міністрів і Канцелярії Ради Міністрів, яка не підлягає сплаті польським збором. Кореспонденція усіх Міністерств приймається в Міністерстві Пошт і Телеграфів /Реальна Школа 2-ї поверх кімнати ч. IV/, під 9 до 3 год. дня і ніжніше від 5 до 9 год. вечора.- Підписав: Керуючий Міністерством НАЛЕВСЬКИЙ. За Начальника Відділу А. БАНДАРЕНКО. З оригіналом згідно: Начальник Канцелярії А. Бандаренко. Простряв: Діловод /Підпис/. З копією згідно: Діловод МКарабули Указом Української Народної Республіки заступника Савва Свердлові Повідомлено: Гп. в. о. Стернаєвого Степанова Ухвалено Радою Народних Міністрів Господину про надання допомоги вихованому Уряду Української Народної Республіки трапе на вигар розграшанню Українського Степов, якого Театру у Кам'янці, в який здійснився 6000.000 орбен. I. Надати допомогу вихованому Уряду Української Народної Республіки трапе на вигар розграшанню Українського Степов, якого Театру у Кам'янці, зокрема за дві частини: перша – 13.000.000 орбен на місяць, друга – 6000.000 орбен. II. Погодити цю ввіску в розмірі з 6 липня 1920 Солова Держ Народних Міністрів Гп. в. о. Стернаєвого Степанова ІМЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРДИВОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуєм: " " Вересня 1920 р. Голова Директорії Повідомлюю: Т.в.об.Державного Секретаря УКВАЛЕНА РАДОЮ НАРДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про асигнування в розпорядження Військового Міністра 20.000.000 гривень для видачі допомоги Кан"лянецькія ділії Українського Чер- воного Хреста. I. Асигнувати в розпорядження Військового Міністра з коштів Дер- жавної Скарбниці ДВАДЦЯТЬ МІЛІОНІВ /20.000.000/ гривень, для вида- чі допомоги Кан"лянецькія ділії Українського Червоного Хреста, на ви- датки по здержанню 11 Військового питаю. II. Постанову цю ввести в чинність з 7-го Липня 1920 року. Голова Ради Народних Міністрів ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР К О П І Я ЗАКОН про відміну всіх законів, постанов та розпоряджень, які обмежували внутрішній торг. Відміну всіх законів, постанов та розпоряджень, які обмежували внутрішній торг. - постановити: З дні затвердження цього закону на території України оголосити повну свободу внутрішнього торгy, за винятком продуктів державної монополії. Всі місцеві установи, які проводили до цього часу регуляцію внутрішнього торгy шляхом видання перевозних документів, розрішень та вивезення з однoї місцевості до другої, а також заборони ввозу чи вивозу у днi оголошення цього закону мають припинити свою діяльність по регулюванню внутрішнього торгy. Місцева установа, які займалися регулюванням внутрішнього торгy примушувалась на державнi кошти ліквідувати. Учений Міністру Народного Господарства на протязі двох місяців переказати про ліквідацію. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА Копія з копії. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: Дня 3 Жовтня 1920 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: За Державного Секретаря Нав. Зайців. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення вільного внутрішнього торгy. На скасування законів, постанов та розпоряджень, які об- межували внутрішній торг. і остановити: § 1. З дня затвердження цього закону оголосити на теріто- рії України повну волю внутрішнього торгy, за винятком продуктів державної монополії. § 2. Всі місцеві установи, які провадили до цього часу регу- ляції внутрішнього торгy шляхом видачі перевезених до- кументів розрізнень на ввіз та вивіз з одної місцевості до другої, а також заборон ввозу чи вивозу з дня оголо- шення цієї постанови мають припинити свою діяльність по регулюванню внутрішнього торгy. § 3. Всі місцеві установи, які регулювали справи внутрішньо- го торгy і утримувалися на державний кошт, ліквідува- ти. Міністрові Народного Господарства доручити пере- вести цю ліквідацію на протязі двох місяців. § 4. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ МІНІСТР НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА АРХИПЕНКО З оригіналом згідно: П. Діловода Вапштинський Копія з копії. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: 5-го Жовтня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: т. в. об., Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про скасування посад Губерніальних та Повітових Комісарів і про встановлення посад "Начальника губернії і Начальни- ка повіту". На зміну та доповнення істнуючих законів постановити: Скасувати посади Губерніального та Повітового Комісарів. Для керування в адміністраційному відношенню губерніями та повітами встановити такі посади: "Начальник губернії і Начальник повіту". В усих законах та постановах Уряду Української і Народньої Республіки замість назви Губерніальний Комісар, Повітовий Комісар, встановити назву Начальник. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ за МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЗАЙЦІВ З оригіналом згідно: П. Ділова да Ропштинський. З копією згідно: Копія з копії. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Ю: днп 5 Жовтня 1920 р. ч. І26. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА За Державного Секретаря Пав. ЗАЙЦІВ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про утворення інституту представництва Міністерства На- роднього Господарства при Армії, Головному Постачанню, Дівізіях і рівних з ними військових групах. 1. Для переведення завдань Міністерства Народнього Господар- ства в прифронтовій смуги, для безпосереднього звязку Мініс- терства з військовими органами постачання і налагодження спільності в праці з цими органами в справі зйосмотрення армії - утворюється інститут представництва міністерства Народнього Господарства при Армії, Головному Постачанню, Дівізіях та рівних з ними військових групах. 2. Представники Міністерства Народнього Господарства мають: а/ обрати безпосереднє участь в справах організації поста- чання, яко експерти та посередники, тому входити, як повно- правні члени в склад різного роду комісій і нарад по го- сподарським питанням; б/ виявляти свою ініціативу як в принципових питаннях по організації постачання, так і в конкретних випадках, що до окремих закупок і поставок. 3. Представники Міністерства Народнього Господарства при Дівізіях та рівних з ними військових групах підлягають представникові Міністерства Народнього Господарства при Армії, а представник М.Н.Г. при Армії та Головному Поста- чанню підлягають безпосередньо міністрові Народнього Господарства. 4. Представникам Міністерства Народнього Господарства при Головному Постачанню, дівізіях та рівних з ними військових групах надається право безпосередніх службових зносин з Начальниками і Командирами тих військових груп, при яких вони знаходяться. 5. Представники Міністерства Народнього Господарства в своїй діяльності керуються наказами Міністра та інструкцією, виробленою Міністром Народнього Госпо- дарства в порозумінні з Міністром Справ Військових. 6. Представники Міністерства Народнього Господарства, згідно § 4 закону від 25 червня, року 1920 "Про встановлення цивільних прифронтових комісаріатів Ура- ду У.Н.Р. при штабах армій, дивізій та рівних з ними військових групах" входять в склад прифронтових Ко- місаріатів і підлягають прифронтовому Комісарові ди- шень в справах: 1-встановлення і поновлення влади У.Н.Р. в місцевостях, які звільняються від ворожої окупації та 2- реєстрації і охорони залишеного во- рогом державного майна, а в справах, зазначених в §§ 1 та 2 цього закону, діють в підлеглості, зазначеній в § 3 цього -к закону. 7. Міністрові Народнього Господарства надати право в поясненні цього закону видавати інструкції та по- яснення. 8. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ МІНІСТР НАРОДЬНОГО ГОСПОДАРСТВА Е. АРХИПЕНКО З оригіналом згідно: П. Ділого да Раптинський. КОПІЯ З КОПІЇ. 96 76 ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Ю: дня 5 Жовтня 1920 р. ч. І26. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА За Державного Секретаря Пав. ЗАЙЦІВ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про утворення інституту представництва Міністерства На- роднього Господарства при Армії, Головному Постачанню, Дівізіях і рівних з ними військових групах. І. Для переведення завдань Міністерства Народнього Господар- ства в прифронтовій смугі, для безпосереднього звязку Міні- стерства з військовими органами постачання і налагодження спільності в праці з цими органами в справі заосмотрення армії - утворюється інститут представництва Міністерства На-роднього Господарства при Армії, Головному Постачанню, Дівізіях та рівних з ними військових групах. 2. Представники Міністерства Народнього Господарства мають: а/ брати безпосередню участь в справах організації поста- чання, яко експерти та посередники, тому входити, як повно- правні члени в склад різного роду комісій і нарад по го- сподарським питанням; б/ виявляти свою ініціативу як в принципових питаннях по організації постачання, так і в конкретних випадках, що до окремих закупок і поставок. 3. Представники Міністерства Народнього Господарства при Дівізіях та рівних з ними військових групах підлягають представникові Міністерства Народнього Господарства при Армії, а представник М.Н.Г. при Армії та Головному Поста- чанню підлягають безпосередньо Міністрові Народнього Господарства. 4. Представникам Міністерства Народнього Господарства при Головному Постачанню, дівізіях та рівних з ними військових групах надається право безпосередніх службових зносин з Начальниками і Командирами тих військових груп, при яких вони знаходяться. 5. Представники Міністерства Народнього Господарства в своїй діяльності керуються наказами Міністра та інструкцією, виробленою Міністром Народнього Господа- рства в порозумінні з Міністром Справ Військових. 6. Представники Міністерства Народнього Господарства, згідно § 4 закону від 25 червня, року 1920 "Про встановлення цівільних прифронтових комісаріатів Уряду У.Н.Р. при штабах армій, дивізій та рівних з ними військових групах" входять в склад прифронтових Ко- місаріатів і підлягають прифронтовому Комісарові ли- шень в справах: 1-встановлення і поновлення влади У.Н.Р. в місцевостях, які звільняються від ворожої окупації та 2- реєстрації і охорони залишеного по- рогом державного майна, а в справах, зазначених в §§ 1 та 2 цього закону, діють в підлеглості, зазначеній в § 3 цього -х закону. 7. Міністрові Народнього Господарства надати право в пояснення цього закону видавати інструкції та по- яснення. 8. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ МІНІСТР НАРОДНЬОГО ГОСПОДАРСТВА К. АРХИПЕНКО З оригіналом згідно: П. Ділово да Рапштинський. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: Голова Директорії Петлюра Посвідчую: т.в.о. Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про мобілізацію в звільнених від ворога місцевостях Української Народньої Республіки для поповнення кадрів народної міліції. I. Для поповнення кадрів народної міліції закликати на дійсну військову службу по мобілізації на строк, який визнає потрібним Міністр Внутрішніх Справ, але не більш, як на один рік, слідуючих громадян Української Народньої Республіки. а/ Всіх хто підлягає мобілізації згідно закону 14 Вересня 1920 року і буде визнаний мобілізаційними комі- сіями нездатним до служби в дієвій армії, але на погляд комісії являється здатним до служби в народній міліції. б/ Всіх підстаршин і урядовців військового часу віком в 35, 36, 37 і 38 років і в/ всіх козаків кіннотчиків, що народились з І-го січня 1887 року до 31 грудня 1889 року. 2. Всі особи, які будуть уже находитися на службі в народ- ній міліції в день оголошення мобілізації, вказаної цим законом, вважаються мобілізованими і перебуваючими на дійсній військовій службі. 3. Від заклику на службу по п.п. а/ б/ і в/ ст. І звільня- ються служачі на залишницях, учителі всіх шкіл, псаломщи- ки і урядовці державних установ, а також один робітник сім'ї, коли він дійсно утримує сімью, хоч би і при бать- ках, але до праці нездатних, чи маючих більш 55 років. Звільнення од мобілізації для інших категорій громадян і окремих осіб надається Міністру Внутрішніх Справ за порозумінням з відповідними Міністерствами. 4. Мобілізація провадиться по повітах поступово після звільнення території від ворога, розпорядженням командуючого дієвою армією по згоді з Начальником Цивільного Управління при Головній Команді Військ Української Народньої Республіки порядком, вказаним ст.ст. 5,6,7,8 і 9 закону І4 Вересня 1920 року про мобілізацію для поповнення армії Української Народньої Республіки. 5. Всі признати мобілізаційними комісіями здатними до служби в народній міліції, передаються в розпорядження фронтових цивільних комісарів, які передають їх в мірі потреби Начальникам губерній та повітів по належності. Порядок переведення мобілізації визначається окремою інструкцією Міністра Внутрішніх Справ. 6. Всі мобілізовані для народньої міліції особи з дня мобілізації знаходяться на дійсній військовій службі і підлягають в дисциплінарному і судовому відношеннях військовим законам та правилам, при чому Начальник губернії користується правами Начальника дивізії, Начальник повіту командира окремої військової частини, начальники міліції командира не окремого куреня, начальники районів міліції-командира сотні, а начальники волостної -міліції - чотаря. 7. За неявку по мобілізації та дезерцію винуваті підлягають карам, зазначеним в ст.ст.ІІ,12 і 13 закону І4 Вересня 1920 року про мобілізацію для поповнення армії Української Народньої Республіки. 8. Всі мобілізовані для міліції особи, які будуть призначені на клясні посади, одержують платню, яка встановлена для цих посад відповідними штатами міліції з правом одержання пайка за власні гроші, решта мобілізованих одержують утримання, яке встановлено для козаків запасних частин армії. 9. Всі видатки по переведенню мобілізації та по задоволен народньої міліції одягом військового зразку, взуттям, зброєю та дорожнім і харчовим задоволенням за весь час служби по мобілізації перевести з військового фонду з тим, щоби він поповнювався відповідними сумами з кредитів Міністерства Внутрішніх Справ. 10. Надати право Міністрам Внутрішніх Справ і Військовому в порозумінню між собою вносити зміни, що до харчового, річевого та іншого задоволення мобілізованих для народньої міліції. II. Всі мобілізовані, які з'являються на службу зі зброєю, кіньми, сідлами і в власному форменному одягу, взутті та білизні, одержують за принесені річі від інституцій, до яких будуть приділені, платню по цінам, встановленим в військовому відомстві, після чого всі річі і зброя переходять у власність держави. 12. Після налагодження на місцях органів Міністерства Внутрішніх Справ справа мобілізації за порозумінням Начальника Цивільного Управління при Головній Команді Військ Української Народньої Республіки з Командуючим Дієвою Армією переходити до сталих органів, на яких згідно з істнуючими законами покладається переведення мобілізації. 13. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ ЗА МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЗАЙЦЕВ З оригіналом згідно: За діловоду Ренштинський. З копією згідно: КОПІЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Е М О "18" жовтня 1919 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЕРА ЧЛЕН МАКАРЕНКО ЧЛЕН-СЕКРЕТАРЬ ШВЕЛЬ. Посвідчую: Державний Секретарь Л.Шрамченко. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення норм платні за участь в комісіях. На зміну п.7 додатку до закону 26 червня 1918 року "про нормальний роспис утримання служачих в центральних урядових установах цивільного відомства/Держ. Вістник 1918р.ч.20/ встановити для всіх ві- домств такі норми платні за участь в комісіях: 1/ Урядовці державних установ, закликані до комісій другого відом- ства, як представники відомства, до котрого вони належать, за участь в цих комісіях в службові години окремої платні не одержують, за участь же в цих комісіях в позаслужбові години одержують по 50 гривень за засідання. 2/ Урядовці державних установ, закликані до комісій другого відом- ства, як фаховці, за участь в цих комісіях в позаслужбові години одер- жують по 100 гривень за засідання. 3/ Фаховці, котрі не обсяжують посад в державних установах, за участь в комісіях одержують по 100 гривень за засідання. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ І.МАЗЕПА ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ Л.ШРАМЧЕНКО. З оригіналом згідно: Директор Департаменту Законодавчих Справ Д.К. Начальник Відділу Трейцьк Копія з копії ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Затверджую: "12" Жовтня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: т.ь.об.Державного Секретаря УХВАЛИНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про зміну арт. І закону від 1 Вересня 1919 року " про пе- реведення перевірочного освідування де-ляких категорій осіб, визнаних нездатними до військової служби". І. Зазначений в арт. І Закону від I-го Вересня 1919 року " про переведення перевірочного освідування де-ляких категорій осіб, визнаних нездатними до військової служ- би". / В.Д.З. вип.37 Ч.344/ термін: " на протязі часу з І Серпня 1917 року по 27 Листопаду 1918 року". - скасувати, замінити терміном: " на протязі часу з І Серпня 1917 року по день затвердження цього закону." 2. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ. за МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЗАЙЦІВ з оригіналом згідно: П. Діловода Рапштинський. Копія І М Е Н Е М У К Р А І Н СЬ К О Ї Н А Р О Д Н Ь О Ї Р Е С П У Б Л І К И ЗАТВЕРДЖУЮ ЗІ жовтня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА. ПОС В І Д Ч У Ю: Т7В.О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ОНІХІМОВСЬКИЙ. У Х В А Л Е Н И Й РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про підвищення кар за де-які службові влочки та влеччини, яких передбачено артикулами 294 частина I, 296 частина I і 298 та 303 "Уложенія з Наказаннях", На зміну та доповнення відповідних законів /С.В.Зак.т.ХУ" "Уложеніе з Наказаннях" і т. ХУІ "Устав Уголовного Судопро- їзводства". / ПОСТАНОВИТИ: I. Винний в влеччині, якого передбачено артикулами 354 частина 3 пункт 2, 358, 359, 362, 363 частина 2, 364 частина 2, 366 (367), 368, 371, 378 частина I, 378, 379 частина 2, 380, 381, 382, 438, 439, 440, 452 частина 2, 457 частина 2, 458 частина 2 і 3, 460 частина 2, 461 частина 2, 463 частина 2, 476 частина 2, 479 частина 2, 480 частина 2, 481, 485, 492 частина 213, 493 частина 3, 495, 497 частина 2, 500, 1068 частина 2, 1069 частина 3, 1071, 1080, 1089, 1098, 1099, 1110 частина 3, IIII, I153, I154, I155, I156 частини 2, 1300, 130І частина 2, 1311 частина 2 ІЗІ8 частина 2 ІЗІ9 части 2 ІЗЗЗ частина 2, 1343 частина 2, 1441 або 1444 частина 2 "Уле- женія з Наказаннях", а також артикулами: 294 частина I, 296 частина I 298 абo 303 того ж "Уложенія", може бути, по роз- суду Суду, покараний позбавленням усіх прав стану та відданням на каторгу на час від Чотирьох до дванадцяти років, по 4,5, 6 або 7 ступенів артикулу I9 того ж "Уложенія". Також карею , по розсуду Суду, в додержанням приписів ІІ17, ІІ8, ІІ9 і послідуючих артикулів "Уложенія з Наказаннях" можуть бути покарані співучасники в зазначених в цьому арти- кулі службових влечинах приватні особи. 2. Річі, яких набуте винним через хабарництво, або адмірство, завжди, а через інший в зазначених в попередньому артикулі влеччини в тому разі, якщо вони по закону не можуть підлягати поверненню укривдженій від того влечини особі, конфіскується на користь скарбу, в видадку ж нерозшукання цих річей, в вин- ного стягається на прибуток скарбу вартість їх. 3. Про конфіскацію і стягнення, зазначені в попередньому /2/ артикулі, Суд постановляв в порядку, встановленному артикулом 776 Статуту Карного Пеступовання. 4. Чинність частини 3 артикулу 333 і частини 3 артикулу 378 "Уложенія з Наказаннях" припинити. 5. Закону цьому надати чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЛЬВІВСЬКИЙ ЧЕРУЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ РОЗПОРЯДЦІ ЦІЛЬЧИНСЬКОГО З Оркіна лем згідно. Т. в. о. директора Департаменту Законодавчих Справ Херсонської Канцелярії /підпис/ За Начальника Відділу /підпис/ Надсилається до Міністерства Розп.ції Ч: 131. "15" Грудня 1920 р. Копія. І М Е Н Е М УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНУ 31 ЛЮТОГО 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П Е Т Л Ю Р А ОСВІДЧУЄ Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ О Н І Х І М О В СЬ К И Й УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про підвищення канцелярійної та аркушової оплати, касаційної застави а також штрафів та інших оплат по судових справах. На зміну відповідних законів - постановити: 1. Суми, зазначені в артикулах Статуту Цивільного Судового Поступання (Св.Зак.т.XVI по прод. 1912 року)/: 200 в аркушової оплати, 201,854 і 855, та в артикулі 12 додатку VI до артикулу 31 примітка Статуту про Судові Установи /Св.Зак.т.XVI по прод. [912 року/ - канцелярійної оплати, 91,383 і 528 - штрафів,-які підлягають свіджки та експерти, 1034 і 552 -штрафів за недозволена фальшивання, 190 і 850 - касаційної застави іЮІ разу, що можна доводити свідками, - збільшити кожну у сто /100/ разів. 2. За асігновку на випадку грошей, до внесених в депозит Суду, від повідно артикулам 146-29-57 Статуту Цивільного Судового Поступання, виправляти два відсотки /2%/ з суми, що вносить-ся, а саме один відсоток при внесених грошей в особи, яка внсить їх, а другий відсоток, яка одержує їх. 3. Зазначені в VI додатку до артикулу 313 примітка Статуту про Судові Установи суми повів, оцінки перенесеного майна та винагороди судовому виконавцеві збільшити у с то /100/ раз-зів кожну /крім відсотків/. 4. Зазначені в артикулах 1033,1066,1133,1135,1143,1144 і 1149 Статуту Цивільного Судового Поступання суми оцінки майна збільшити у с то /100/ разів кожну. 5. Зазначену в артикулак- 186 Статуту Цивільного Судового Поступання суму, до якої човки не підлягають касаційному оскарженню, збільшити у сс /100/ разів . 6. Зазначену в артикулі 2004 Статуту Цивільного Судового Поступання суму човку, що вільне від оплат, збільшити у сто /100 разів. 7. Зазначені в артикулах 69,458,642,114,323,328,651,676,677,834/ 177,910 Статуту Карного Судового Поступання /Св.Зак.т.XVI по прод. 1912 року/ суми штрафів, що накладається на свідків, експертів понятих, товмачів,перекладачів, приєляких засідателів, обвинувачених, а також касаційної застави збільшити у сто /100/ разів кожну. 8. Зазначені в артикулах 199 та 985 Статуту Карного Судового Поступання суми канцелярійної оплати збільшити у сто /100/ разів кожну. 9. Закону цьому надати чинність по телеграфу Голова Ради Народніх Міністрів ЛІВИЦЬКИЙ Керуючий Міністерством Істичії ЦІВЧИНСЬКИЙ З оригіналом згідно: Т.В.О. Директора Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії /підпис/. Начальник Відділу /підпис/. Надсилається до Міністерства Істичії Ч: 190 19 Грудня 1920року. Т.В.О. Директора Деп-ту Законодавчих Справ Державної Канцелярії /підпис/. Начальник Відділу /підпис/. ГІМЕНКИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУ ЗІ ЛЮТЯ 1920 РОКУ ГОЛОВА ДИРЕКТОРАТ ПЕТЛУРА. ПОСВІДЧУ ТВ О ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ОНГАНІМОВСЬКОГО УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА Про призначення 1 вибори мирових суддів, про утворення тимчасових відділів Окружного Суду на повітах, про порядок обрання присяжних засідателів, та про де які зміни, що до переведення і дальнього руху досудових слідств. В зміну та доповнення вищевидних законів, тимчасово постановити: I. 1. Мировими Суддями, крім осіб, зазначених в арт. 5 закона тимчасового Російського Уряду 4-го травня 1917 року про місцевий Суд, не можуть бути особи, яких засуджено за спекуляцію, а також за образу національної частини та рідності громадянина Української Народньої Республіки, або яких виключено зі служби на підставі ви року Суду. 2. Надати Міністру Юстиції право призначати власною владою на час до 1-го квітня 1921 року Мирових Суддів та предсідателів мірових судів, які відповідають приписам арт.5 закону 19 лютого 1919 року про виборок та призначення Мирових Суддів, арт. 5 згаданого закону від 4-го травня 1917 року, та попереднього артикулу сієї постанови. 3. Місцеві осмоврядування в чергових чи надзвичайних зібраних мають обрати, згідно із установленням порядком, відповідну кількість Мирових Суддів - з такими розрахунком, аби обрані Мирові Судді могли приступити в першого квітня 1921 року до виконання своїх обов'язків. II. 1. Для вирішення, на підставі істинних законів, карних і цивільних справ, підсудних Окружному Суду, в окремих повітах утворити Тимчасові Відділи Окружного Суду, до котрого повіті ці належать. 2. Повіти, в яких належить утворити Тимчасові Відділи Окружних Суддів, має визначити Міністр Юстиції з попричним судовою компетенцією цих відділів і на лині, по його розсуду, сумні повіти. 3. В склад тимчасового відділу Окружного Суду входять: Керуючий ним Товариш Предсідателя, або Член Окружного Суду, не менш двох членів того ж Суду, Товариш Прокурора Окружного Суду і необхідна кількість начальницьких урядовців. 4. Зазначені в попередньому артикулі урядові особи командируться зі складу того Окружного Суду, до котрого повіт належить: Товариш Предсідателя і Членів Суду - загальним вібранням Окружного Суду, Товариш Прокурора - Прокурором і канцелярські урядовці - Предсідателем того ж Суду. 5. Тимчасовий Відділ Окружного Суду і належачі до нього урядові особи постійно перебувати в місті того ж повіту, в якому утворено цей Відділ. судові засідання Відділу, на підставі постанов його, відбуваються в тому ж місті або в інших місцевостях цього повіту і прилучених до нього інших повітів. 6. Для поповнення судового складу Керуючий Відділом зазвичай може закликати або Мирового Судду, або Судового Слідчого. III. 1. Присяжні засідателі негайно обираються місцевими самоврядуваннями в кількості не менш місяць: по п'ять осіб від кожного волоського самоврядування і по п'ять осіб від кожного міського самоврядування, якщо кількість населення міста чи волості не перевищує десять тисяч, а далі-додачу по одній особі від кожних п'яти тисяч населення рахуючи неповні тисячі за повні. 2. Присяжні засідателі обираються в громадян Української Народньої Республіки, які не мають не менш одного року в районі від повідомленого самоврядування, мавть на 1 січня того року, на який обираються, не менш двадцяти п'яти років від народження і мають Українську мову. ПРИМІТКА: Громадяни, що має більше семидесяти років від народження, може відмовитись від виконання обов'язків Присяжного Засідателя. 3. Присяжними Засідателями не можуть бути особи, зазначені в артікулі 5 закону 4 травня 1917 року про місцевий Суд і в артікулі 1 розділу I цієї постанови. 4. Не вносяться в списки осіб, що можуть бути засідателями: а/Священнослужителі, ченці та духовні особи і інших релігій.6/урядові особи судової офіції,крім почесних мерових суддів, в всіх службах міліції та г/вої особи, що знаходяться на військовий слуг. 5. Негайно після обрання присяжних засідателів протоколи виборчих зібрань надсилаються провідними їх до відповідних відділів окружного суду. Примітка: В протоколах виборця повинно зазначити відносно обрання присяжних засідателів прив'язки, ім'я та по батькові, місця постійного перебування, як, заняття та відсутність перешкод що до обрання присяжних засідателем. 6. Відділ окружного суду або затверджує вибори, або в разі порушення встановленого порядку відміняє їх і призначає нові вибори, або якщо не затверджить обрання якоїсь особи і визнає потрібним, то робить розпорядження про додатковий вибір замість незатвердженого особи. 7. Зав'язки присяжних засідателів вносяться в чергові на кожен місяць списки присяжних засідателів. 8. Не пізніш, як за два тижні до відкриття судових засідань, в участі присяжних засідателів, у чергового списку їх /Арт.7/призначається в прилюдному засіданні відділу окружного суду по жеребу 20 засідателів для присутності на протязі всієї сесії суду /арг.550 1551 Ств.Карн. суд.Пост./ 9. Аби можливо було скласти судову присутність присяжних засідателів /арт.558 Ств.Карн.суд.пост./ потрібно не менш дванадцяти осіб, а число яких призначається по жеребу для вирішення справи сім комплетних і один зачасовий присяжний засідатель. 10. Присяжний засідатель, що постійно мешкає не в тому місті, де відбувається засідання окружного суду в його участі, має право одержати в коштів державної скарбниці добовий грош за кожний день сесії, на який закликано, в розмірі від трьохсот до п'ятисот карбованців, згідно з окремим росписом місцевостей, складеним Міністром Юстиції по згоди з Міністром Фінансів. II. Примітку до арт.550 і Арт.6701 стат.карн суд.пост.снасувати. I. На зміну порядку, визначеного в арт.518,522,523,529-544 1549 стат. карного суд.пост., акт обвинувачення по справах про злочини, за які призначено в законі кару в позбавленні усіх прав стану, або всіх особливих прав і переваг, пролонгувався на розгляд окружного суду в участі присяжних засідателів.Прокурором цього суду в такому ж порядку як і по справах підсудних окружному суду без участі присяжних засідателів. 2. По справах про злочини, за які призначено в законі кару в позбавленн ним всіх прав стану, або всіх особливих прав та переваг, судове провадження можливо розпочати і без досудового слідства, або тільки при присутності окремих слідчих дій, як це прокурор по відомостях та доказах, що йому доставлено, чи по самому складу справи, визнає можливим пропонувати суду акт обвинувачення та коли суд і в свого боку не визнає потрібним пере-ведення досудового слідства цілковито або тільки по частині. У. 1. На покритті витрат при відновленні органів судової влади, на улаштування і омеблювання помешкань для камер і канцелярій Мирових суддів, судових слідчих, прокурорів окружних судів і їх відділів, на канцелярські видатки цих органів влади і на подорожнє постачання урядових осіб відпустити з коштів державної скарбниці в розпорядженні Міністра Юстиції до представлення відповідного кошторису в авансовому порядку сто мільйонів гривень і надати Міністру Юстиції право відпускати в того авансу для кожної Інституції необхідні суми в мірі дійсної потреби. 2. Суми потрібні на винагороду присяжних засідателів, згідно арт. 10 розд. III, цієї постанови, відпустити з коштів державної скарбниці по подоставленню відповідних кошторисів. УІ. Постанову цю ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ АНДРІЙ ЛЬВИЦЬКИЙ. Керуючий Міністерством Юстиції Цівчинський. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЄ ЗІ ЖОВТНЯ 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ПОСВІДЧЕННЯ Т.В.О.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ОНХІМОВСЬКИЙ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про поширення компетенції Мирових Суддів по карним та цивільним спр вам та про підвищення грошової кари за провини. На відміну відповідних законів карних та законів карного та ці- вільного судового поступовання, а також постанови Ради Міністрів Укра- їнської Держави зід 14 червня 1918 року про де-які тимчасові зміни кар за крадіж монетства, присвоєння та розтрату і поширення підсудно- сті справ Мировим Суддям"/Д.В.1918р.ч.9/"про поширення підсудності Миро вих Суддів по цивільних позовах/Д.В.1918 року ч.20/ постанов и ти : I. По справам цивільним до компетенції Мирових Суддів належить: Позови, що виникають з обов'язків, а також про право на рухоме та нерухоме майно підно не більше 5 та тисяч гривень; позови о заплаті за шкоди та збитки надходять до компетенції Мирового Судді 1 в тому разі, коли час закладання позову розмір шкоди та збитків не можливо остаточно з'ясувати, але сам позовник зазначає їх не більш як с тотис я ч гривень-/п.І.арт.29.Ст.Цив.Уд.Пост./ 2. Позови, що закладено до 1 січня 1920 року, розв'язують Суди до яких позов закладено. Позови, котрі закладено після І-го січня 1920року, розв'язують С ди згідно цьому закону. 3. Артикул 200 Ст.Цив.Суд.Пост.викласти так:"Судове поступовання в У Мирових Суддів та у Мирових З'їздах вільне від штеппельової/гербової/ плати по справам цивільним до двох пяти та сяч гривень. 4. Грошові карти, що визначають за провини закони магні/ Улок. о Нак. та Уст. о Нак./ та окремі статути підвищити у сто разів. 5. До компетенції Мирових Суддів належать провини, що за них закони ка- ні/Улок. о Нак. і Уст. о Нак./ та окремі статути визначають грошову ке не більш, чим післядослів тисяч гривень. 6. За крадіж, шахрайство, привласнення те розтрати / перевід/, що ваз- начено в мировому нарному статуті, винні підпадають, коли ціна захв ченого через крадіж, шахрайство, привласнення та розтрату / перевід не більше сто тисяч гривень, - під кару зазначеною в відповідних ар- тикулах того статуту; коли ж ціна захваченого перевищує сто тисяч г вень, то під кару, що зазначена в відповідних артикулах Статуту На- ного / Улок. о Нак. /. 7. Справи, що належать до компетенції Мирових Суддів, виключаються з і розгляду в наступних випадках: а/ коли сума позову, складеного за шк ду та збитки, що виникли з провини, а також коли вартість річей, ц відбираються від винного, або витрати на поправку чи знешкодження вчине ного супроти діяності закону, разом перевищують сто тисяч гривень, б/ и ли по справам за провини, що зазначені в артикулах 155,156,157,158, 159,та 161 Мирового Карного Статуту, ціна вкраденого своєвільно вру- баного та певівченого - більш як пятьдесят тисяч гривень. 8. Грошова кара, не заплачена на протязі двох тижнів з дня набрання ви роком права сильності, а на випадок відсрочення чи розкладу на рати цієї кари у визначений термін заплати замінюється на арешт чи влан що, що зазначає Суд у своїм вироку у такій помірності: Грошова кара до пяти тисяч гривень - арештом до самих діс " " від п'яти тисяч гривень до двадцяти " " від двадцяти тисяч гривень до шістн " " від тридцяти тисяч гривень - від одного місяця до трьох місяців. " " більше шістнадесяти тисяч гривень - на вяз що від трьох місяців до одного року. 9. Як що замен визначає виділ розмір кари грошової шість ти о гривень 1 вище, то кару не може бути вимірювано менше шістис гривень. 10. Вирок Мирового Судді вважається за остаточний також, коли грошова кара змірена ін не сільше трьох тюлоч гривень в одної особи, або винагорода за шкоду та збитки не перевищує п'яти тисяч гривень, або засудженої за провини, зазначені в артикулах 29 - 34 Кир.Кар.Ст. 11. Ті, що відбувають арешт або вязницю, замість невиплаченої грошової кари, а також що засуджені до арешту, оповістяться на примусові роботи. 12. Грошові карти та справланих, що покладаються Мировими та Окружними Судами та повертаються на збудування міст замінення повертати на прибуток скарбу. 13. Всі витрати Держави по утриманню осіб, що відбувають арешт або вла- ницю замість грошової карти, не покриті їх заробітком справляться в них шляхом, що встановлено для безсуверенного справланим /том 16, ч.2./. 14. Чинність арт.4 Кир.Кар.Стат. та артикула 140 Статуту про вязнів припинити. 15. Закону цьому до оголошення надані чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЛЬВІВСЬКИЙ КЕРУЮЧИЙ МІНІСТЕРСТВОМ ВОСТИЦІЇ ТОВАРИЩ МИНІСТРА ЦІВЧИНСЬКИЙ З оригіналом згідно: Т.В.О. Директора д-ту Зак.Справ Держ.Канц. ТРОЦЬКИЙ Почальник Відділу Л.НАВЛОВСЬКИЙ. З копією згідно: ДІЛОВОД: ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "жовтня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОР І. В.О. ВІЛЬЧКО, МІНІСТРА, Посвідчую: Т. в. о. Директора Секретаря УХВАЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про мобілізацію Армії Української Народньої Республіки. I. З переходом Армії Української Народньої Республіки по за збору на терен Української Народньої Республіки вважати без виключно всіх старших, урядових, підстарших та козаків, перебуваючих зараз в частини х армій, мобілізованими. II. Закон цей друкується в чинність по Телеграфу. ГОЛОВА НАЦІОНАЛЬНИХ МІНІСТРІВ В. О. ВІЛЬЧКО, МІНІСТРА, РЕШТОВИЙ РЕДАКТОР-ПРИМІРКА ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "Ковтня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую : Т.в.о. Державного Секретаря УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення тимчасових положень: I/про громадське сільське управління 2/про громадське сільське самоврядування 1 3/про громадські сільські повинності. 1. На відміну і доповнення відповідних законоположень ухвалити додані до цього: а/тимчасове положення про громадське сільське управління в Українській Народній Республіці б/тимчасове положення про громадське сільське самовряду- вання; в/тимчасове положення про громадські сільські повинності. 2. Скасувати закони: Т.ІХ Св.Зак.особ.прил.Кн.I,Общ.Пол.о кресть., розд.Н,ст.ст.47-83/2,179-207; 3. Самий цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Додаток "А" до ст. І Закону. § 1. Громади. § 2. Оцінка заселення сільських місцевостей, по має не над 30 днів для 550 душ правового населення, складає громаду 1 повинна на- за узагальненою законом громадської управління, яка утримується кош- том громади. § 2. Місцевості в меншої дільності населення прилучається, на вродову Палітової Народної України, до сумнівних громад. § 3. Розселені пункти, по мають по над 1000 душ правового населе- ння і які до цього часу поділялися на дві або більше громад, а також ті, які по сторону обміру чи іншими вини місцевими обставинами визначають, що необхідним, можуть бути поділені на дві або більше громад. § 4. Терен громади повинен укладатися в собі однозначну округу земельно-господарські і державних громад. § 5. Громадському Управлінню підлягають всі особи, що мешка- ють на терені громади. § 6. Розпорядження обов'язкових виконань державних і адміністра- тивних у громаді покладається на зразки, освіт громади одноособо- -го, зрізно назначеною для них в §§ 8,12,14,19,23 і 25 цих правил "Оленку", підписаних. § 7. Громадська управління складається з старости громади, його заступників, скарбника-зборщика, громадського кандра і де- патних. II. Староста громади. § 8. До відома громадської старости в межах загально-держав- них і адміністративних належить: 1) Оповіщувати населення, в межах терену громади, закони, приписи і оповіщення Граду та складається з ними для своїх видань-місцях, а чином слідкувати за вико- ристанням випишених розпоряджень і оголошень; при цьому, до- 18) Стаття на охороні і захищенні її мінців. 2) Слідкувати, щоб не порушувались норми універсальні закони і акти на Тоджо виконання для розпорядження чуття і сприйняття Уряду, а також зміцнювалися розвиток державної громадянської культури. 3) Перевіряти документи всіх повідомлень "був ніжорільних осіб", а також уповноваження осіб, які працюють для інформації і операцій серед населення і розпорядження громадянської літератури і по документах впливань проти уряду, при чому, в якій потреби, затримувати зазначених вихо осіб і передавати їх в розпорядження міліції. 4) Перевіряти уповноваження повідомлення нову урядових осіб. 5) Складати згодні громади по кожних Потальних політ. 6) Забороняти спокон і порядку в прилеглих місцях і, взагалі, захищати заходи до охорони державної безпеки і порядку, а також безпечності осіб і їх наяв. 7) Допомогувати в прийнятті наказанням з виконаннями. 8) Затримувати включниці і перевіряти відповідність про включення, переповнювати інформацію до належності і охорони відповідальних до природи владної влади. 9) Доглядати за особами відпорного поводження, затримувати бродяг, військових дезертирів і постраждалих їх міліції. 10) Стояти на сторожі і захищати наказанням, законами і урядовими актами виконання законів і розпорядження Уряду як опіковитим Радянською міліцією, так і всіми членами. 11) Негайно повідомляти по наказаннях про залки порушень законів і невиконання розпорядження установлених органів влади і самоврядування всіма особами, що робивши на терені громади 1 операційні Начальники Міліції про дане поділе і пропоноване виконання своїх обов'язків співробітниками Громадською Право- ління. 12) Негайно звістити, в разі потреби, особливими рішень органам установлених влади по належності, про всі включення, бенкети і стихійні нещасля. 14) Допомагати органам Міліції, а також іншим урядовим органам при виконанні їми своїх обов'язків в напрямі і розмірі поста- новленому законами і окремими Інструкціями і виконувати всі в законні вимоги органів влади і самоврядування. 15) Не допускати самоочного захвату землі і іншого майна. 16) Додержати за правильною реєстрацією громадських підприєм перебуваючого на терені громади населення. 17) Допомагати громадському вбранню-екардику в стягненні подат- ків, а також, додержати за "органами і здачею екардних про- мел. 18) Охороняти від розстріли та мало неправильних платіжників, яким забезпечується стягуванням недоборів і недоїмок податків. 19) Робити розкладку натуральної повинності, коли така не зробле- но сходом громади, і утежити за неухильним виконуванням про- мових і натуральних повинностей населенням. 20) Додержати за правильністю визнання своїх обов'язків докури- ми десятниками, громадською вартою (особливо ноччою), за спра- ним утриманням і поволічасною готовністю для виконку пожарного струму. 21) Служити за додержанням в справному виді і швидкому вході до загального приведення в положення випадків, що узгоджуються повних з околиці громади, дорог, проїздів, розів, хлос, частів, пе- реправ, водоводорів і т.п. утримання яких немає на "закону" громади. 22) Стежити за непорушністю основних випадків, телеграфного і теле- фонного зв'язку, електричного освітлення, за дротоводосполучними і швидкими ознаками шляхів, за написами по показується на роздо- ріжках напрями клатів, за чаловини, до визначають права вузлики покиращія садків, місця находження сельських Тирас, опірробіт- ників громадських установ і інших громадських установ. 23) Охороняти важке державне майно, яке будь з яких причин зали- 4) Поглядати за належним утриманням догів, рішень, що того відповідному місці на родов, що не подає для нечистоти з водосбори і, навпаки, стежити за виконанням установлених санітарних правил. 5) Поглядати за додержанням правил будівництва і проєктопожежних правил, встановлених законом і обов'язковими постійною. 26) Поглядати за приведенням і належним утриманням положень для проходької України, тичасового перерування затриманих і за- арештованих і місця пошліру безпритульних. 27) Доглядати за своєчасною відсилкою до місця призначення корес- понденції, за цілостю і доставкою її своєчасно адресатам. 28) Доглядати за благоприятністю і порядком на ринках, в корма загалах, ресторанах і т.п.. 29) Оглядати на місці, або міра і вага торговельних предметів будь-які збірні і мали кишеньки Промислової Палати останньої провірки 30) Виконувати інші, крім вказаних вище, обов'язки, покладені на громадського санатора службами статутами, правилами і інши- ми законоположеннями. § 9. Громадський Староста в разі грубости, яка підкриває мат рател влади і опіру владі, при непослуху Старости під час сварки, бійки і інших багатств, може покласти на внаувачих криву - привання нем не в чергу для виконання натуральної повинності до двох діб, з правом заміни штрафом до 2.000 гривень. Про всім такий вина- док складається протокол, який подається Начальнику Поліції. § 10. Громадськи Староста не може відлучатися з місця осідку не передавши справ своєму заступникові. Відлучки поверх трьох діб можуть бути лише в дозволу Начальника Поліції. Про місце знаходження Старости погодженою повинен знати вартовий при громадській Україні десятник. § 11. Громадський Староста посаду встановлення нагрудних знак і має шматку, яку на може нікому передати, крім заступ- ника під час виконання їм обов'язків Старости. - 8 - III. Заступник Старости. § 12. Заступник Старости, в разі потреби, допомагає Старості в межах його компетенції, а при відсутності Старости, заступає його місце. § 13. При відсутності заступника Старости, його місце засту- пає старшина-вборник. IV. Громадський Скарбник, він же аборник. § 14. До відання Скарбника-аборника належить в межах обов'язків загально-дереванки: 1) допомагати волосним вборникам в оповіщенню кожного з окрема платіжника про розмір наданих з нього податків, час і місце його виплати; 2) приймати від мешканців податки, в отриманні яких видавали петоновлення книжок-квитки; 3) щедрави в зазначені місця і строки вібрані гроші; 4) корегувати квітниці у вдома тих скарбових судів; 5) лезти нстапленому підчиненням; 6) оповіщати громадського старосту і волосного аборника про не- справні платіжники; 7) приймати участь в оцінці налаш носправних платіжників; 8) виконувати обов'язки заступника Старости, в разі відсутності останнього. § 15. Аборник має письмово, яку не може нікому передовірти, крім старости під час циконання ім обов'язки аборника. § 16. В випадку загальної хвороби аборника і при інших ви- падках його відсутності більш диня, обов'язки аборника виконує громадський староста. § 17. Відлучки аборника більше тижня можуть бути лише з дозволу Намісника Центру. У. Громадський Писарь. § 18. Громадський Писарь обирається сходом громади в річних леден, які мають писарську справу. - 17 - § 19. На громадського писаря покладається: 1) вести все діловодство громади; 2) вести реєстрацію населення, відповідно до обов'язків інструкції; 3) хоронити в належному виді, згідно інструкціям, дані Підпрапорщика села, під керуванням громадською старости, книги, документи і різні справи громади, і 4) хоронити в належному виді і завідувати законами, розпорядженнями Уряду і іншими урядовими наданнями, які будуть матись в Громадській Україні для загального ознайомлення громади. § 20. Підпуштити громадському писарю до трьох додаткових Ота- ростов громади, а поверх того, лише по згоді Начальника повіту. VI. Десятники. § 21. На кожних 25 дворів (домів) призначається старостою громади в порядку відбування натуральної повинності терміном на 3 місяці десятник, але не менше двох десятників за село. ПРИМІТКА: Сход громади може звільняти від безпосереднього виконання обов'язків десятника тих громадян, які не постачають на своє місце відповідну особу чи дір- лина, або виконують встановлену громадою кількість інших натуральних повинностей. § 22. Десятники є почасні органи міліції і несе службу на охороні, розваленьну і взагалі допомогу виконанню обов'язків органів сельської влади і міліції. § 23. Обов'язки десятника опреділяються окремими інструкціями, затверджуваними Начальником рубарній. § 24. Десятники безпосередньо підлягають Ота- рості, який за- кликає їх до праці і поділяє по дікурствам. § 25. Десятник про свої відлучку в місця освідку повідомляє старосту. Призначення на дікурство десятник не має права відлуч- ки без погоди старости громади. § 26. По посталові сходу громади десятники можуть бути замі- нені повноважним членом постійних засмик десятників. VII. Про порядок виборів, права і відповідальність спів- робітників громади. § 27. Вибори співробітників громадського управління, як то: - 7 - Староста, погр. заступника, обернівка і т.п. переводяться на сході Громади тимчасово голосуванням на термін одного року. § 29. Кими особи, якто: дієслатки, старості, доглядачі за шко- вами, притулками, що утримуються коштами громади, призначаються Громадською Управою або Громадським Старостом. § 29. Непромочні особи можуть бути обрані громадським Старо- стом і оберником лише в випадках, що виникають за згодою підставності району. § 29. Особа обрана буде на чи посаду громадської не має права від неї відповідатися за винятком слідуючих випадків: 1) коли зобраною дільно 60-ти років; 2) коли вті преслужив умов по вибору певний термін; коли він має великий недуг на тілі; 4) коли обрана особа знаходиться на урядовій посаді чи служить по самопридуванню. § 31. Особа, яка виконувала встановлення термін, може бути обрана на слідуючий термін лише за ії угодою. § 32. Скаври неправильно обраних громадян, що мають право відмовитись від звання посади по вибору, подається підставності району, який і робить постанову по цих скаргах. § 32. Всі виборні особи і громадські писарі затверджуються на своїх посадах підставностю району і приймаються до працяги на візнясть служби. Постанови про затвердження на посадах можуть бути оскажені в двоктнідській термін підставності району. § 34. Всі обрані особи неразно приймають від своїх переводни- ків по сходу всі справи, громадські суми, документи, інструкції і ознаки влади. В разі здачі завчасного вище їх попередниками в неповному або несправному вигляді складають про те протоколи, які легально надсилають Начальнику Повіту. § 35. Скарги з приводу призначення урядових осіб, що подані за підписом не менше 1/10 частини правних громадян на протягі одного місяця по призначенні розглядаються Начальником повіту. § 36. Урядові особи, обрані громадою, в швидку влокнення і невилежного виконання ними своїх обов'язків тимчасово усунуться з посади Начальником Повіту. - // - -8- § 37. Привізначення утримання службових по вибору її саду в громаді залежить від статку громади і може привізнатись науров. § 38. Всі обрані особи і дослідники на час виконання ними своїх обов'язків рід натуральної повинності звільнються. § 39. Всі громадські урядові особи постать встановлені для них виски. § 40. За переступання по службі, Урядові особи громади в дієціплярному порядковому характеру начальником Повіту і ним-же вони притягаються до судової відповідальності за зловживанням і влочнства. § 41. Всі урядові особи і інституції по справах їх компетенції вимоги своєї до до належних кар на осіб громадського управління заявляють начальнику повіту, який, по розслідуванні справидливо-вти вомога робить своє розпорядження й оповіщає про нього Установу чи особу, яка зробила заяву. Скарги на постанови повітових старост в цьому відношенні подаються Губерніальному Старості. § 42. Скарги громадян і інших осіб на співробітників громадських управлінь подаються Начальнику повіту, який робить по них своїй постанови. Постанова ці можуть бути оскаржені Губерніальному Старості. § 43. За шкоду чи збитки, які сталися через надалість або недогляд урядових осіб громади, останні відповідають в загальному порядкові, по загальному закону. § 44. В тих випадках, коли начальник Повіту допідається при розвісі чи іншим способом про розтрату або не належну витрату громадських чи скарбових грошей, або розтрату майна, він негайно вживе заходів що до забезпечення стягнення розтраченого діляком накладення заборони на перухоне майно і арешту на рухомість винуватого в ростраті, порядком який заточеною староюм Цивільного Судівництва. При накладені арешту на рухомість, опис майна, передача його на охорону і т.п., переводиться Начальником Повіту. Одночасно з заходами по забезпеченню рострати, підстароста району сповіщає про те Судового Олічного.- ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: " " жовтня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую: Т.в.об.Державного Секретаря УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про видачу допомоги служачим "Українського Державного Театру в м.Кам'янці-Под." I. Надати Головномуповноваженому Уряду Української Народньої Республіки право видати служачим "Українського Державного Театру в м. Кам'янці-Под." допомогу в розмірі двох-місячного утримання,- на суму до ШОСТИ МІЛІОНІВ /6.000.000/ гривень. II. Постанову цю ввести в чинність з 6-го Липня 1920 року.- ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Голова Т.в.о.ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "Жовтня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Юсвідчую: Т.в.об.Державного Секретаря (Відп. Кер.Сирдир лінг 2/х 9850. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н . про встановлення тимчасових положень: а/ про громадське сільське управління, б/ про громадське сільське самовряду- вання і в/ про громадські сільські повинності. I. На відміну і доповнення відповідних законоположень ухвалити дані до цього: а/ тимчасове положення про громадське сільське управління в Ук- раїнській Народній Республіці, б/ тимчасове положення про громадське сільське самоврядування, в/ тимчасове положення про громадські сільські повинності. 2. Скасувати закони: Т.ІХ Св.Зак.особ.прил.Кн.I,Общ.Пол.6 крест . II, ст.ст.47-83 179-207. 3. Закон цей ввести в чинність по телеграфу.- ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "Жовтня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую: Б.в.об.Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н. про встановлення типчасових положень: а/ про громадське сільське управління, б/ про громадське сільське самоврядування і в/ про громадські сільські повинності. І. На відміну і доповнення відповідних законоположень ухвалити додані до нього: а/ типчасове положення про громадське сільське управління в Українській Народній Республіці, б/ типчасове положення про громадське сільське самоврядування, в/ типчасове положення про громадські сільські повинності. 2. Скасувати закони: Т.ІХ Св.Зак.особ.прил.Кн.I,Общ.Пол.о кресть. Родд.II, ст.ст.47-83 і 179-207. 3. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: " " квітня 1920 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую: Т.в.о.Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про зміну положення про міські прибутки та видатки, кошториси та відчіти. В зміну і додаток ст.ст.7,31,49,64,73,80,97,102 "Положення про міські прибутки та видатки, кошториси та відчіти"/Вістник Тичасового Уряду Ч.176 від 13-го квітня 1917 року/ ухвалити: 1.Артикул 7 скласти в такому вигляді: Розмір оціночного з нерухомого майна збору зазначається Міською Радою /Думою/, але не повинен перевищувати тридцяти відсотків середнього чистого прибутку з майна, або трьох відсотків вартості їх. 2.Артикул 31 скласти в такому вигляді: Міським Радам /Думам/ надається право встановлювати додатковий до дерев'яного податкового нальогу збір в розмірі пропорційно-деревному. 3.Артикул 49 скласти в такому вигляді: Оклади помешканьного міського збору правляться по определенню Міської Ради /Думи/, але не більше двадцяти відсотків помешканої платні без експлоатацийних витрат. 4.Артикул 64 скласти в такому вигляді: Збор з промислових свідоцтв на торговельні і промислові підприємства правиться в розмірі, який зазначає Міська Рада, але не вище п'ятидесяти відсотків дерев'яного промислового податку, як основного, так і додаткового. 5.Артикул 73 скласти в такому вигляді: Розмір збору з визницького промислу зазначається Міською Радою /Думою/, але не повинен перевищувати шести тисяч на рік з ко ного коня, чи іншої животини, яка виводиться для визництва. 6.Артикул 80 скласти в такому вигляді: За всякі комерційного характеру приватні оголошення і реклами в тому числі світляні і рухомі, що містяться на окремо відведених для цього місцях, а також на будинках та інших місцях зазначених Міською Управою, вноситься податок по двіста карбованців за квадратовий аршин. Приштіка: Плода менша квадратового аршина вважається за квадратовий 7. Артикул 97 скласти в такому вигляді: Податок з коней і екипажів, що належать приватним особам і установам, який встановлюється Міською Радою /Думою/, але не повинен перевищувати на рік: в містах з населенням не більш п'ятдесяти тисяч мешканців - дванад- цять тисяч гривень з коня і шости тисяч гривень з екипажа; в містах з населенням від п'ятдесяти до п'ятсот тисяч мешканців - вісім адцяти тисяч гривень з коня і дев'ять тисяч гривень з екипажа, в містах з населенням вище п'ятсот тисяч - двадцяти чотирьох тисяч гривень з коня і дванадцяти тисяч гривень з екипажа. Порядок і спосіб стягання збору з коней і екипажів встановлюється Міс- кою Радою /Думою/ згідно артикулів 76,78 цих правил. 8. Артикул 102 скласти в такому вигляді: Збір з велосипедів і саморухомих екипажів, а також з авт і моторових човнів стягається за всіх велосипедів, саморухомих екипажів, а також авт та моторових човнів, які виявляться для руху в місті крім тих, котрі належать державним установам, чи особам в п.п.1,2,3 і 5 арт.96 поіменованих. Розмір збору встановлюється Міською Радою /Думою/, але не повинен перевищувати на рік чотирьох тисяч гривень з велосипеда і двох тисяч гривень з конної кінної сили саморухомих екипажів. 9. За користування приватними особами, чи організаціями тротуарами , вулицями чи площами для своїх власних потреб, чи для комерційних цілей встановлюється податок в розмірах, визначених Міськими Радами /Думами/. 10. Закон цей вважати маючим силу з 1-го Січня 1920 року і ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую " " 1920 року. ГОЛОВА ДІРЕКТОРІЇ Посвідчую: Т.в.о.Державного Секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про встановлення норм платні за участь в комісіях. На зміну закону від 16 листопада 1919 р. "про встановлення норм платні за участь в комісіях" поста- новити: І. Урядовці державних установ, закликані до комі- сій другого відомства, як представники відомств, до которого вони належать, за участь в цих комісіях в службові години окремої платні не одержують; за участь ж в цих комісіях в незаслужбові години одержують по п'ятьсот /500/ гривень за засідання. ІІ. Приватні особи / [заховці] / за участь в комі- сіях одержують по одной тисячі /1.000/ гривень за засідання. З. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Т.в.о.Державного Секретаря УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджено у " " овтня 1920 року ГОЛОМ ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую: Т.в.о.Першого Секретаря Управління Ради Народних Міністрів З А К О Н про зміну положення про міські прибутки та видатки, контролю та підзвітності В зміну і додаток ст.ст.7,31,42,61,75,80,97,102 "Положення про міські прибутки та видатки, контролю та підзвітності"/Вістник Тимчасового Уряду Ч.176 від 13-го СІЧНЯ 1919 року/ ухвалити: 1. Артикул 7 скласти в такому вигляді: Розмір оціночного з нерухомого майна збору зазначається Міською Радою /Дунай/, але не повинен перевищувати тридцяти відсотків середнього чистого прибутку з майна, або трьох відсотків вартості їх. 2. Артикул 31 скласти в такому вигляді: Міським Радам /Дунай/ надається право встановлювати додатковий до державного податкового налогу збір в розмірі пропорційно-державному. 3. Артикул 49 скласти в такому вигляді: Охайда помешканьного міського збору правиться по оприєленню Міської Ради /Дунай/, але не більше двадцяти відсотків помешканьної платні без експлуатаційних витрат. 4. Артикул 64 скласти в такому вигляді: Збор з промислових свідоцтв на торговельні і промислові підприємства правиться в розмірі, який зазначає Міська Рада, але не вище п'ятидесяти відсотків державного промислового податку, як основного, так і додаткового. 5. Артикул 73 скласти в такому вигляді: Розмір збору з візницького промислу зазначається Міською Радою /Дунай/, але не повинен перевищувати пості тисяч на рік з ко п'яго коня, чи іншої визитки, яка виводиться для візництва. 6. Артикул 80 скласти в такому вигляді: За всілкі комерційного характеру приватні оголошення і реклами в тому числі світлини і рухоми, що ністяться на окремо відведених для цього місцях, а також на будинках та інших місцях зазначених Міською Управою, вноситься податок по двіста карбованців за квадратовий аршин. Примітка:Плода менша квадратового аршина не мається за квадратовий аршин. 7. Артикул 97 скласти в такому вигляді: Податок з коней і екіпа ів, що нале ать приватним особам і установам, який встановлюється Міською Радою /Думою/, але не повинен перевищувати на рік: в містах з населенням не більш п'ятдесяти тисяч мешканців - дванад- цять тисяч гривень з коня і пости тисяч гривень з екіпа а; в містах з населенням від п'ятдесяти до пятисот тисяч мешканців - вісім радцятьтисяч гривень з коня і десять тисяч гривень з екіпа а, в містах з населенням вище п'ятсот тисяч - двадцять чотирьох тисяч гривень з коня і дванадцяти тисяч гривень з екіпа а. Порядок і спосіб стягання збору з коней і екіпав встановлюється Міс- кою Радою /Думою/ згідно артикулів 76,76 цих правил. 8. Артикул 102 скласти в такому вигляді: Збір з велосипедів і саморухомих екіпа ів, а також з авт і моторових човнів стягається зо всіх велосипедів, саморухомих екіпав, а також авт та моторових човнів, які в икаються для руху в місті крім тих, котрі нале ать державним установам,чи особам в п.п.1,2,3 і 5 арт.96 поіненованих. Розмір збору встановлюється Міською Радою /Думою/, але не повинен перевищувати на рік чотирьох тисяч гривень з велосипеда і двох тисяч гривень з коной кінної сили саморухомих екіпа ів. 9. За користування приватними особами, чи організаціями тротуарами , вулицями чи площами для своїх власних потреб, чи для комерційних цілей встановлюється податок в розмірах, визначених Міськими Радами /Думами/. 10. Закон цей вва ати маючи силу з І-го Січня 1920 року і ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Копія. 56 І М Е Н Е М У К Р А І Н С Ь К О Ї Н А Р О Д Н Ь О Ї Р Е С П У Б Л И К И ЗАТВЕРДЖУЮ 12 ЛИСТОПАДА 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ЦЕНТРА ПОСВІДЧУЮ Т. В. О. ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ОН І Л І М О В СЬ К И Х УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про Державну Нараду Української Народньої Республіки. I. ПРО ДЕРЖАВНУ НАРОДНЮ РАДУ ТА ЇЇ СКЛАД. 1. До скликання Парламенту Української Народньої Республіки За- конодавча влада в Українській Народній Республіці належить Державній Нарадній Раді. 2. Державна Нарада Ради є тимчасовий орган Народнього Представ- ництва в компетенцію зазначеною в ІУ розділі цього закону. Чле- ни Державної Народньої Ради законують свої уповноваження до скли- кання Парламенту, але не довше одного року. Як що через рік по скликанні Державної Нарадньої Ради не буде можливим скликати Парламенту, то для продовження законодавчої роботи призначають- ся нові вбори Членів Державної Народньої Ради на таких-же умовах, що до терміну їх уповноважень. 3. Державна Нарада складається з представників населення, по- літичних, громадських, наукових, професійних і кас- перативних організацій і Установ. Порядок виборів представників і розподіл їх числа зазначається особливим законом. 4. Список Членів Державної Нарадньої Ради оголошується до загально- го відома в урядовому часописі. 5. Члени Державної Народньої Ради є Представниками громадян Україн- ської Держави. Раз обраного Члена Державної Ради не можна відкликати і в його діяльності в Державній Раді взяти якими-небудь інструкціями. 6. Мандат Члена Державної Ради третить силу тільки в наслідок його смерті, уповноваження мандату через Державну Раду, добровільного злоєння мандату, або утрати виборчого права. Про старту силі мандату Голова Державної Ради израю по повідом- ляє листовно Голову Ради Народні. Міністрів, а цей через Міністра Внутрішніх Справ, до чотирнадцяти днів по одержанні повідомлення оголошує в урядовому часописі наказ про доповниючий вибір. 7. Міністр Внутрішніх Справ в день отворення Державної Ради переда- й всі миборчі акти разом з внесеними протестами. II. ОБОВ'ЯЗКИ ПРАВА ЧЛЕНІВ ДЕРЖАВНОЇ НАРОДНЬОЇ РАДИ. 8. Членам Державної Народньої Ради вручає Міністр Внутрішніх Справ окремі посвідчення, що уповноважують їх до вступу до Державної Ради. 9. Члени Державної Народньої Ради користуються своїми правами і виконують свої обов'язки тільки особисто. За свою діяльність в Державній Народній Раді відповідають вони тільки перед самою Державною Радою. 10. Члени Державної Народньої Ради під хвилі обрання їх до складу Державної Народньої Ради до часу, коли скинчаться уповноваження, не виключаючи і перерви між сесіями, не підлягають переслідуванню, арешту без згоди Державної Народньої Ради, за винятком охоплення на горячому вчинкові. В тім останнім разі належить про се донести негайно Голові Державної Народньої Ради і просити дозволу на дальший арешт та дальнє карно-судове слідство. На заслання Державної Народньої Ради арешт мусить бути негайно звільнений і карно-судове слідство що до Члена Державної Народньої Ради припинено. В випадку перерви між сесіями повинне право належить Голові Державної Ради. II. Члени Державної Народньої Ради звільняються від заклику в армію та флоту Української Народньої Республіки і не потребують відпусток від своїх установ для участі в праці Державної Народньої Ради. За Членами Державної Народньої Ради на весь час перебування їх в цім стані захищуються попередні їх посади не державній і муніципальній службі. 12. Члени Державної Народньої Ради зв'язані і міркування, виповнення при виконанні своїх обов'язків в засіданнях Державної Народньої Ради відповідають лише перед Державною Народньою Радою. 13. Члени Державної Народньої Ради не приходять і неприходять засіданнях Державної Народньої Ради і в її Комісіях користуються правом цілком свободно мислити свої думки, робити внески, носити за- проси, розповідати про збережені відомості і т.п. Як що Голова, або його Заступник під час засідання добачить не- пристойність в поведінці Члена Державної Народньої Ради в допущених словах, вчинках, чи нестач, що зачіпають честь або самій Державної Народньої Ради, або Установ, або промадлянна, то віддає жвигого ді- оціпливання керів, згідно з регулярним Державною Народньою Ради. Покараний в такий спосіб Член Державної Народньої Ради не може бути покараний за ці ж вчинки по скінченні його уповноважень. Члена Державної Ради, що в своїй промові, або в заліві в держав- ній Народній Ради, нарушив права приватної особи, може укривдження признати до карно-судової відповідальності. На той випадок Судо- 14. Член Державної Народньої Ради не може купувати, аки арендувати державні добра, або приймати державні роботи, або доставити, не може також одержувати ніякої державної концесії. 15. Члени Державної Народньої Ради одержують платню і ише задоволення в розмірах, що їх визначить сама Державна Народня Рада. 16. За згодою Голови Державної Народньої Ради може кожен Член Ради заартаєтись в устімкій зашитом до присутнього в салі Члена Уряду. III. ПОРАДОК СКЛИКАННЯ СЕСІЇ ТА ВИБОРУ ПРЕЗІДІЇ ДЕРЖАВНОЇ НАРОД- НЬОЇ РАДИ. 17. Перша сесія Державної Народньої Ради скликається Головою Директорії Української Народньої Республіки не пізніше одного місяця в мента, коли увійде в чинність закон про склад Державної Народньої Ради і порядок виборів до неї. 18. Сесії Державної Народньої Ради поділяються на чергові і надзвичайні. Чергові сесії збираються три рази в рік, перша в терміні за 1-го числа у статті 17, друга 7 травня 1921 року і третя І жовтня того ж року. Про місце засідання сесії оголошується в офіціальному органі за два тижні до початку сесії. Чергові сесії продовжуються два місяці. Їх термін може бути продовжений або в постанови Державної ної Народньої Ради, або з вимоги Голови Директорії, або з вимоги Ради Народних Міністрів. Надзвичайні сесії скликаються Головою Директорії або з власної ініціативи, або по вимозі Ради Народних Міністрів, або Президії Державної Народньої Ради. Надзвичайна сесія Державної Народньої Ради розглядає ті питання, що зазначені в офіційному оголошенні про скликання надзвичайної сесії. Після розгляду цих справ сесія закривається. 1. Перше засідання Державної Народньої Ради одкриває Голова Директорії, або з його доручення Голова Ради Народних Міністрів, відки туючи наказ про скликання Державної Народньої Ради і покликаючи до тимчасового проводу найстаршого віком Члена Державної Народньої Ради. 2. Державна Народна Рада вибирає апоміж себе Голову та відповідне число його заступників та секретарів. Всі вони товарять Президію Державної Народньої Ради і виконують свої обов'язки аж до вибору нової Президії. I. Державну Народню Раду можна розв'язати тільки тоді, коли буде обрано Парламент Української Народньої Республіки. Тим самим наказом, що розв'язується Державна Народня Рада, скликається різночасно Парламент на першу його сесію. Перерва між розв'язанням Державної Народньої Ради і початком першої сесії Парламенту Української Народньої Республіки не може тривати більш одного місяця. IV. ПРО КОМПЕТЕНЦІЮ ДЕРЖАВНОЇ НАРОДЬОЇ РАДИ. 2. До компетенції Державної Народньої Ради належить: а/обговорення законопроектів, що вступають до Державної Народньої Ради від Голови Ради Народних Міністрів; б/розроблення законопроектів, які виникають з власної ініціативи Державної Народньої Ради; в/обговорення бюджету Республіки та всіх асигнувань з Державної Скарбниці. Обрахунок державних прибутків і видатків повинен бути внесений не пізніше початку другої сесії; г/розгляд справ про позички та інші державні зобов'язання; д/контроль діяльності Уряду шляхом: 1/інтерпеляцій, 2/запитань, 3/призначення окремих парламентарних анкетних або слідчих комісій; е/розгляд відчиту Державного Контролю по виконанню бюджету попередніх років, а також по всіх прибутках і видатках в Державній Скарбниці; ж/розгляд і ствердження міжнародних умов; з/обголошення війни і заключення миру. 23. Тільки Державна Рада має право означувати валюту, ухвалювати емісію Державних Кредитових Білетів, та державних облігацій порядком, визначеним в окремим законі. 24. На жадання Державної Народньої Ради Голова Ради Міністрів, та інші Члени Уряду або їх представники мусять явитися в зазначений час на засідання Державної Народньої Ради або її комісій, де і повинні бути вислухані негайно. Міністри, або визначені ними представники Уряду мають право брати участь в засіданнях Державної Народньої Ради, або її комісій і промовляти поза чергою. 25. Державна Народня Рада має право приймати питанні від громадян Української Народньої Республіки, приватних і державно-зареєстрованих товариств, кооперативів та корпорацій і установ з публічно-правовим характером. Державна Народня Рада окремою ухвалою може передати питанні відповідним Міністрам і жадати від них пояснень що до справ, до яких відноситьсяся питання. Міністри мусять дати надані пояснення, або їх відмовити з поданим причин. 26. Державна Рада для найліпшого проведення своєї роботи утворює зі своїх членів різні комісії, може також установити окрему комісію зі своїх членів, щоб вияснити і усталити спірні форми певної справи. Може надати право цій комісії визвати свідків і знавців, щоб зложити свої зізнання перед комісією, а також право переслухувати під приголом, послуговуючись відповідними постановами судового поступовання. 27. Державна Рада сама рішає про вимогу опротестованих обрань членів на підставі окремого внесення своєї мандатної ко- місії. Член Державної Народньої Ради, що його обрання опротестоване користується своїми правами і виконує свої обов'язки до хвилі 28. Рада Народних Міністрів, або окремі Міністри, що їм Державна Народня Рада висловить недовіру, уступають з Уряду. 29. Якщо Голова або Члени Ради Народних Міністрів навмисне або з важкої невдалисти нарушать в обсягу своєї службової діяльності основні, або інші закони, то вони відповідають перед Карним Судом 30. Право обжалування належить Державній Народній Раді. Таке по- становлення ухвалюється Державною Народньою Радою в присутності найменше половини всіх її Членів та двома третями голосів присутніх Членів. Карне поступовання веде Вищий Суд Республіки. На випадок обжалування Державною Народньою Радою, Голова або Члени Ради Народних Міністрів, мусять негайно здержатися від дей- шого виконування своїх службових справ і обов'язків, як до часу, коли Вищий Суд Республіки порішить цю справу. 31. В разі виправдання Судом обжалованої особи, вона вертає негай- но до виконання своїх урядових справ і обов'язків. У. ПРО ПОРЯДОК ВЕДЕНИННЯ СПРАВ ДЕРЖАВНОЇ НАРОДНОЇ РАДИ. 32. Ухвали Державної Ради приймаються звичайною більшістю голосів присутніх Членів. 33. Ухвалення Державною Народньою Радою законопроект Голова Держав- ної Ради разом з Головою Ради Міністрів подає на затвердження на протязі 7 днів Голові Директорії. Затверджений Головою Директорії законопроект, вертає знову до Голови Ради Народних Міністрів для оголошення через Державну Кан- целярію в Вістинку Державних Законів в підписом Голови Директора Голови Ради Народних Міністрів і відповідного Міністра, або від повіданих Міністрів чи цілої Ради Міністрів і посвідченням Держав- ного Секретаря. Перед початком тексту закону належить зазначити, що ухвалила його Державна Народня Рада згідно з постановами відповідних арти- кулів. 34. На випадок відмови затвердження законопроекту Головою Директо- рії, має він протягом 14 днів звернути законопроект Голові Ради Народних Міністрів а письменним наведенням причин, чому його не затверджено. Голова Ради Народних Міністрів протягом дальших 7 днів відси- лає незатверджений законопроект Голові Державної Народньої Ради, який ставить його на денний порядок найближчого засідання Держав- ної Народньої Ради. Державна Народня Рада або приймає уваги Голови Директорії, ще до потреби еміт в законопроекті, тоді відсилає його до відповідної комісії для дальшого правильного трактування, або приймає законопро- з цілості без еміт. Прийнятий в ньому спосіб законопроект Голова Державної Народньо Ради відсилає Голові Ради Народних Міністрів а метою негайного о- голошення його в Вістинку Державних Законів. 35. Законодавчі питання, що виникають з власної ініціативи Членів Державної Народньої Ради, подаються до Президії її в листовий формі за підписом не менше двох Членів Ради. 36. Всі законопроекти, що поступають в Державну Народню Раду, по обговоренню їх, ухвалюються або відхиляються як- або направляют- ся до розроблення комісії. 37. Інтерпеляції до Уряду або його Членів подаються в листовий формі, за підписом трьох членів Державної Народньої Ради і пере- даються до її Президії, для докладу в засіданню Державної Народ- ньої Ради та в випадках їх ухвали, передаються Раді Народних Мі- ністрів. 38. На внесену інтерпеляцію Уряд може відповісти негайно, або за- повісти відповідь на означений термін, або кренти відмовити в її повідомленні мотивованої заяви. Державна Народня Рада на окреме внесення може ухвалити відчи- нення дискусії над відповідю Міністра на внесенну інтерпеляцію Може вона на окреме внесення ухвалити, чи внаєже відповідь ми VI. ПРО ПРИЛОДНІСТЬ ЗАСІДАНЬ ДЕРЖАВНОЇ НАРОДНОЇ РАДИ. 9. Засідання Державної Народньої Ради є прилюдні. Засідання Голови Державної Ради, Членів Уряду, або найменше 10 чле- нів Державної Народньої Ради на підставі окремої ухвали, що прий- мається по упущенні публікою оалі нарад. Не можна нікого потягати до відповідальності за справоводання з прилюдного засідання Державної Народньої Ради, коли воно згідно з правдою. 10. В засіданнях комісій Державної Народньої Ради сторонні особи не допускаються; згідно з постановою більшості комісії можуть бу- ти закликані на засідання комісій Державної Народньої Ради а пра- вом дорадчого голосу фаховці. VII. ПРО ВНУТРІШНІЙ УСТРІЙ ДЕРЖАВНОЇ НАРОДНОЇ РАДИ. 13. Внутрішній устрій та розпорядок прави Державної Народньої Ради зазначаються регуляміном, який складається Державною Народньою Ра- дою відповідно цьому закону. Вироблення Державної Народньою Радою регулямін стає обов'язуючим після оголошення його в Вістнику Державних Законів і для своєї важ- ності не потребує затвердження Голови директорії. До ухвали Державною Народньою Радою свого регуляміну має ок- ту лімчасовий регулямін, який ухвалено Радою Народних Міністрів. В випадку порушення порядку Членом Державної Народньої Ради він може бути згідно з регуляміном усунений з цього засідання, або по- доволенний на якийсь час права брати участь в залиштках Державної Народньої Ради лише постановою Державної Народньої Ради. Закон цей вводиться в чинність з моменту його опублікування. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ АНДРІЙ ЛІВИЦЬКИЙ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ ОПРАВ САЛІКОВСЬКИЙ. З оригіналом згідно. Т.в.о. директора Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Мосійов Начальник Відділу ЗАКОН про постачання армії УНР I. 1. Для придбання предметів постачання армії утворюється особлива "Комісія придбання предметів постачання". 2. Комісія складається з Голови Ко- місії, його заступника і Обов'язкових членів. 3. Голова Комісії і його заступник визначаються урядовими III Кензен, а члени Комісії - урядовими IV кн. і призначаються повноважними, земля- новленням для призначення уря- довців Загоняних клас. 4. Відповідний розпоряд айарай Ко- місії організується звичайним законним порядком. Комісія виникає на пойзеда комендурування цього айараю провадили в надзвичайному порядку, що Голова Комісії внесений в Раду Народних Міністрів для відповідного затвердження. 5. На Комісію поширюється при- дання всього необхідного для армії. а селів: а) гарнів, б) овочів, взуття і білизна, в) фарбами, г) зброї-рухливих предметів, гармати і мушкети", (Сек. троєхничного, селянського і велого військово-інженерного майна), якім мав бути молодий і коней, г) авіаційною майна, д) коней, к) матеріалів ФЗ Рудування проєктоване і л) взагалі велого, що буде потрібно для підтримки армії. б. На Кошево покладаються також резонти і будова всіх пайоржих військових відомств у Рудинцях, як то касарен, плащів для етажу чин і т.п. У Ремсіз запублував пайоржні філь армії" предмети й писання вимогами Військового Міністерства, підписаних Міністром, або його представником, або Начальником Головною "Країни Кошівцями. в. Запуєлень: предмети Ремсіз зда в тій складі, чи тимчасовим лібев, які будуть уражані; штатно за підписанням, зазначеними в пайоржному регламенту СУГ артилерії. г. Пайоржні філь запубликацій 13. Рада пошагання згідно вищого наказу прийманню Військового Миколая, який в мід голову по чотирьох пайзерах, але не менше, як два рази на етапах. Помилковий вимоги якого нерух з членів Ради, Військо- вий Миколаєв повинен отримати застосуванням Ради не пізніше електорального уряду для думки одержаних кишень, робити в цих вимогах не буде показано. Дуже дякую вам. 14. Рада пошагання, в листках своїй розміщення, якого-то і легітимною пирінцем кей тій пийканок, які не минали ньб залишення в заповненому державному перегляду, а пийканки звільняється роботу Перевага в Раду Народних Миколай- роб. 15. Вас до вимоги уряду Козаків Колишній придання підписав повинен франції мешканцю країни, роботу з оку Ради пошагання; Свідомий склад "Релігії" (Голова, його заслуження і член) знаходяться з Радою Галицькими через Військо виго Микешера, "працюючи" про призначення, діячних і третини чекань до відповідальності того, як його заслуження та член в "Релігії" погоджувались із Радою народ. н.ф. Микешеру є постанови Ради постачання. 16. Ні одно замовлення "Релігії" прийдеться не менше бути зроблено Військом виши Микешера, як попереднім урядом його замовлення Радою Галицькою. 17. Докладні інструкції діяльності "Релігії" прийняття, вранці Військовою Микешеренка по пейларанню, а також уряду колишньої Ради Пеєлараних всім тільки запевненнями Радою Пеєларання. В) О надобных втаках, для которых съвмнинно пошлагали оркі, когда пошлагали иль проло повязаны диких россійских войск арміи защищать наши приграничья. передаючись "Комісії" реєстраційно-контрольного відділу Мінмешпра, яка входить у "Комісію" і тій ж наданої ціни, при зменшенні повинні бути зроблені запити. 10. Крім звичайної плашки по відповідній посаді, на кожному колишньому комісаровому нагородженою 1/10% сума запитки, а також, при за- пусках по цього шляху, нине зараховано Військовим Мінмешпра сплачено, 25% з економленої суми при мін. 40% цієї нагороди одержують Талова "Комісія", 15%-зайшують Голова, по 10%- члени Комісії; а решта, 25%, діляться між сільськогосподарськими урядовцями "Комісії", по Третянової "Комісії". II. 11. З організацією Комісії приймаються за Військовим Мінмешпра роботи (без арханами певних запитків арешт) здійснюються обов'язки: a) обчислення велого необробленого душ арешт; b) передача, відповідно замовлені "Росією" приздання, в) експертиза здійснених придо- ганих прогресивів, 2) прийомка від Росії приздань закуплених переходень, г) розпорядження між військовими частинами предметів постачання і є уго- ля за належними переказу- ваннями предметів постачання і за належених їх витрачань. III. 12. На населеного означення повіт ротних армій" прогресив, чия воєнно-обстановка заглиблюється усім їх, для розстрілу діявностей Росії придання і здала їх облікування тих ванешних йтмань, які вищепатий в оправ постачання армії; утварюється особлива рада "Постачання", включає акт" входять інженери: Віктор Вин, Маркович Тойлар- сівка, Фтнавець і Орчнев ми Контиравар. Зап. У Н. Р. Уважаемый Василий Петрович! При памятовании о Вами, Михаиле Петровиче, На землю, дарованную на сельхозназначение и имеющую рабочие помещения: 1) При Киселевском Леспромхозе — Всем для координации и согласования. Михаилу Петровичу, Киселевому, Филимонову и Николаевичу Толстому — дарить дарственное, оскольки вона могла бы быть выделена вами, армии, на земле-другим бывшими участками и предметом пользования, до сведения и контроля за деятельностью "Колхоза" прибайкальского прихода" и по текущим распределениям прибавленных предметов или возобновления или уменьшения — Доцент Д. С. Ов ПОЯСНЮВАЧ ЗАПИСКА В сучасний мент для тверимої Української Армії потрібно придбати силу самого різноманітного майна, на що потрібні колосальні засоби, як грошові так і в вигляді різних продуктів України. Тому то ця справа однаково безпосередньо торкається Міністрів Військового, Народнього Господарства і Фінансів. Тільки їх спільна та погоджена між собою діяльність гарантує забезпечення армії всім необхідним і доцільну витрату державних засобів. Цього положення доказувати не приходиться-остільки воно ясно. З другого боку установа, котра координувала-би діяльність вищевказаних 3-х Міністрів повинна бути цілком в курсі справи, негайно реагувати на потреби армії, взагалі бути гнучкою і рухливою, а тому такою установою може бути не Рада Міністрів, а пропонуєма законопроектом "Рада Постачання" з Міністрів: Військового, Фінансів, Народнього Господарства і Державного Контрольора. Завдання цієї Ради та інші подробиці викладені в законопроекті. Завдання Ради Постачання відносно придбання для армії різних матеріалів не під силу одному Військовому Міністерству, з якого буде до сить, коли воно, як слід, буде виконувати завдання по обчисленню, належному переховуванню та розподіленню всього необхідного для війська. Причина цьому - велика кількість майна, що треба придбати, відсутність власної промисловості, нормальних обставин, добре налагодженого та випробованого апарату. Тому-то до розпорядимости Ради Постачання законопроект ставить Комісію придбання. Праця цієї установи неставити на цілком комерційний ґрунт, що єсть за порукою найкращого виконання покладаємих на цеї завдань. Подробиці в законопроекті. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР, Генерального Штабу Полковник ІМЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую " " 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Посвідчую: Т.в.о.Державного Секретаря На підставі Р.М. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про встановлення норм платні за участь в комісіях. На зміну закону від 16 Жовтня 1919 р. " про встановлення норм платні за участь в комісіях" поста новити: I. Урядовці державних установ, закликані до комі сій другого відомства, як представники відомства, до котрого вони належать, за участь в цих комісіях в службові години окремої платні не одержують; за участь же в цих комісіях в позаслужбові години одержують по пятьсот /500/ гривень за засідання. 2. Приватні особи /заховці/ за участь в комі сіях одержують по одній тисячі /1.000/ гривень за засідання. 3. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Т.в.о.Державного Секретаря Опш Пояснювача записка. до законопроєкту про встановлення форм плат- ні за участь в комісіях. Винагороди за участь урядовців державних устано- в у комісіях були змірковані в першому п. 7 до- данку до закону від 26 червня 1918 р. (Держ. Вісник 1918 р. №20) усунені тим Нормальні платні, оказання неба- воєм за київські, а то наслідком постійного зростан- ція на продукцію першої необхідності. Це вивало пе- кугу потребу днини згаданих платень, відповідно до потреб часу. Законом від 16 жовтня 1919 року під- висено винагороду урядовців за участь в комісіях, як представникам свого відомства на 50 гривень за засідання в посаємудобові години. Пакий 2, згаданого закона підвищить належність за участь урядо- вців-фаховців в комісіях тужки відомств на 100 гривень за засідання в посаємудобові години. Пакий. 3. того ж закону прийнав приватних фаховців, які не займаються посад у державних установах по 150 гривень за засідання. Від видачі закона 16 жовтня 1919 р. ціни на по- одинокі продукції першої необхідності повисли- лись о 500% - 1000%. Льогичним висновком з цього повинні платні урядовців повисматися в зв'язку самому реалітету, як ціни на продукції першої необхідності, щоби дати урядовцям можливість пра- цювати в таких відносинах, які доводили б засно- коїти їм необхідні матеріальні потреби. З того виходячи теперішній закон підвищує винагороду за участь в комісіях на 500 гривень для урядовців, а 1000 гривень для осіб приватних за одно засідання. Винагорода за комісійну працю в посаджувових годинах явиляється цінною опрацьованою, бо звичайною платнею оплачується лише праця, яку урядовець виконує по приписам відповідних законів у службових годинах, а держава не має права домагатися від урядовців виконання яких небудь чинностей безплатно. Розподіл на урядовців і урядовців-фразовців (зак. від 10/2-919 рп.) Як Безпідставний, намерено оминути, бо коли хтось є урядовцем в державній цейломові, повинен бути відповідною вимогами, значить до своєї краї фразово підготовлений, так що все розуміння фразовця покривається розумінням урядовця, а навіть в тих випадках де не робиться особливо-фразового знання у певному напрямку, фразовець, який служить урядовцем, є в першу чергу ним і відрізняється його з'явленням окрему категорію не має логічних підстав. П. в. о. Державного Секретаря Отменц Додаток б до ст. І Закону Тимчасове положення про сільське громадське самоврядування. I. Загальні положення. § 1. Самоврядування в громадах/тимчасове положення про громадське управління §§ I-5 /відає справами місцевого громадського господарства, культурними і економічними, які організовуються і утримуються силими і засобами всієї громадиабо в її участю. § 2. Органами громадського самоврядування суть:1/сход громади, 2/громадська управа в складі старости громади, його заступника і скарбника. § 3. Громада може обрати бішу кількість членів управи, азаначивши їм не жи компетенції і обсяг праці вле така постанова сходу громади яко діть в силу лише по порозумінню з волосною і повітовою Народними Управами і по затвердженню Повітовим Начальником. II. Сход громади. § 4 Сход громади складається во всіх мешканців, які перебувають на терені громади не менше одного року, належать до громадян У.Н.Р.мають не менше 20 років і не позбавлені прав громадянства. § 5. Головою сходу є окремо обрана на річний термін і затверджена Начальником Повіта грамотна особа, яка свідома в порядку ведення зборів. § 6. За відсутністю голови сходу головує на сході його заступник обраний тим не порядком як і голова. § 7. Сход громади скликається по постановах громадської управи в миру по треби и також по вимозі одної пятої частини громадян, бо одної десятої частини громадян, коли з ними погодиться староста громади. Крім того, сход громади скликається по роспорядженню Начальника Повіта і волосної Народньої Управи. Інші установи і органи уряду і самоврядування в випадку потреби скликання сходу громади в потребах їх відома звертаються за відповідним роспорядженням до Начальника Повіту. § 8. З роспорядження Начальника Повіту та волосної Народньої Управи, сход повинен бути скликаний не пізніше семи день , коли не буде визначено іншого терміна і по вимозі громадян/§ 7/ не пізніше двох тижнів. § 9. Неход з яких небудь причин не збереться в зазначений час, то скликається для вирішення тих же справ другий сход, по справам громади не пізніше семи днів , а по наказам органів влади /§ 8/ не пізніше трьох день, коли не визначено іншого терміна. Коли і повторні сходи не збереться ,поставлені на чергу справи вирішуються громадською управою і входять в силу по затвердженню їх Начальником Повіта. § 10. Порядок скликання сходу вирішується сходом і вписується в книгу протоколів. При чому допускається скликувати сход повістками, оповіщенням по дворам, через десятників, сигнальними трубами, бубном і іншими, відрізняючимися від тревоги , сигналами. § 11. Постанови сходу вважаються правосильними, коли на сході буде присутніми не менше одної третьої частини правних громадян і постанови будуть прийняті більшістю голосів присутніх на сході. Постанови по винні бути записані за чергою в протокол, який прочитується на сході і підписується головою, писарем і грамотними громадянами. § 12. Книга протоколів сходу повинна бути прошнурована і припечатана печаткою Начальника Повіта. 13. Постанови сходу входять в силу, коли в установленнй термін не будуть опротестовані Начальником Повіту, а для того, не пізніше одного тижня після закінчення сходу, копія протоколу сходу надсилається Начальнику Повіту, який не пізніше тижня по одержанні може установленим порядком опротестувати постанови сходу і припинити їх виконання. §14. Постанови сходу які явно йдуть супроти законуабо порушують питання, які підлягають вирішенню вищих або особо установлених для того інстицій і органів не мають сили хоча б и не були опротестовані. § 15. До відома сходу громади належить: 1/ Опреділення порядку скликання сходу. 2/ Вибор зазначених законом урядових осіб громади і визначення їм платні. 3/ Установлення інших членів громадської управи /§3 / їх вибор, установлення їм платні, визначення їм меж компетенції, обсягу праці, а також затвердження для них докладних інструкцій. 4/ Справи благоустроюства економічно-господарські, опікування, культурно просвітні, продовольчі і т.п. згідно пунктам 5-16 цього параграфу.