Документи з розроблення проєкту Конституції УНР. т. 2, 1920, 163 арк. — частина 2/2

Ніхто з громадян не може ухилятися од виконання публіч- них обов'язків з причин своїх релігійних переконань. Артикул 25.- Всі визнані державою віросповідання перед державою рівно- рядні і рівноправні, мають права урядувати публічні набож- ненства, виконувати релігійні обряди і засновувати релі- гійні товариства; в межах законів вони мають внутрішню авто номію. Члени віросповідання, що його досі не визнала держава, не мають права до публічних набоженств; у місцях зачине- них воїн можуть виконувати свої набоженства і релігійні обряди, що не суперечать закону та публічній моралі. Артикул 26.- Порядок визнання віросповідання, що його досі держава не визнала, встановить окремий закон. Артикул 27.- Кожний громадянин має повну волю зміни місця побуту і пе- ренесення своєї власності в межах держави. Артикул 28.- Кожний громадянин має право емігрувати за межі держави, за винятком випадків, що їх зазначено в законі. Артикул 29.- Кожний громадянин має право вільного вибору професії та заробітку; обмеження в тім напрямі можна допустити тільки шляхом закону. Артикул 30.- Забезпечується вільність торгу та промисловості, ремесла, а також вільність складання умов в межах діючих законів. Артикул 31.- Забезпечується кожному вільність науки, навчання і науко- вих вислідів та дослідів. Кожний громадянин має право заснувати школу або вн- ховавчий заклад і ними керувати на умовах,означених в законі.- Всі громадські та приватні школи і виховавчі заклади стоять під доглядом держави.Навчання в школах од нижчої до вищої, що їх удержує держава, є безплатне.- Окремий закон визначить порядок шкільного навчання.- Характер публічних шкіл не може бути конфесійний.- Артикул 32.- Навчання в народніх початкових школах є загальне, для всіх обов'язкове та безплатне.Держава,самоврядування та громади мають подбати,щоб усі діти в шкільнім віці могли користуватися з сеї науки.- Для громадян дорослого віку уряджується курси позашкільної освіти.- Школи повинні виховувати на основах моралі та розвинення громадянських обов'язків.- Артикул 33.- Більшість думки в слові,письмі,друку та в образовій формі належить кожному.- Окремий закон забезпечить здійснення сих прав.- Артикул 34.- Забезпечується вільность преси.- Преса підпає тільки тим обмеженням,що їх точно визначає закон.-Не можна вотановлювати попередньої цензури та концесійної системи на видання періодичних друків.Не можна відкити постового дебіту друкам,що вийшли в межах держави.- Артикул 35.- Тайну листування і тайну кореспонденції забезпечується всім громадянам.Можна її порушити тільки на підставі судового наказу.- Артикул 36.- Людська праця,здоровля та життя стоять під охороною за- кона.Зокрема закон охороняє робітників-малолітків,жіночу працю та мінок під час материнства.- Держави належить контроль над організацією праці,умо- вами найманої праці і винагородою за неї.- Окремий закон забезпечить матеріально робітників або Їх родини,за відповідною участию заінтересованих сторін, на випадок недуги,каліцтва,старостии смерти.- Артикул 37.- Робітники мають право творити робітничі організації та союзи і складати колективні умови в цілі охорони та роз- вою праці.Порозуміння і заходи що до обмеження сього права визнається за протизаконні.- Артикул 38.- Суперечки між робітниками і працьодавцями розв'язується шляхом добровільного розвичого суду,або коли се неможли- во,за допомогою державних розфмчих судів.- Окремий закон про розвичі суди визначить їх компе- тенцію.- Артикул 39.- Правний стан державних урядовців визначається в окремому законі про службу.- Артикул 40.- Держава охороняє інтелектуальну праце та витвори її.- Артикул 41.- На кожного громадянина покладається,не порушуючи його особистої вільности,моральний обовязок використати свої духовні та фізичні сили в спосіб,як того вимогає добро загалу.- Артикул 42.- Вільність національного і культурного розвою для громадян національних меншостей забезпечується у всіх відношеннях, що не суперечать єдності держави.- Окремий закон визначить права їх в школі та публічному життю.- 9 Артикул 43.- Приватна власність стоїть під охороною закону.- Власність зобов'язує.Користування власністю мусить слу- жити для добра загалу.- Вивласнення,або обмеження приватньої власності,може відбутися з огляду на державну,публічну чи суспільну потребу,або з економічних причин,а також в інтересах со- ціальної справедливості.- Спосіб вивласнення,або обмеження приватньої власності, як і форму та розмір справедливої винагороди визначається в окремому законі.- Артикул 44.- Дрібна і середня земельна власність стоїть під охороною закону.- Зноситься більшу земельну власність.З неї утворюється земельний фонд,з якого задовольняється малоземельне і безземельне хліборобське населення.Зему форму,а також умови сього задоволення визначить окремий земельний закон. Артикул 45.- Забезпечується спадкове право в межах діючих законів.Вони ж визначають участь держави в спадщині.- Артикул 46.- Держава зобов'язана відшкодувати громадянину за шкоду та збитки,що йому заподіяно урядуванням цивільних чи війсь- кових осіб,що не було згідно з законом чи обов'язками служби.- Внесення позві проти держави за відшкодування з сеї причини не залежить від дозволу держави.- Держава має право стягнути з урядових осіб,які запо- діляли школу,повернення відшкодування,що вона заплатила скривдженому.- Ті ж самі постанови прикладається і до відповідально- сти самоврядувань та громад за шкоду та збитки, що її заподіяло протизаконне урядування їх органів.- Артикул 47.- Всі громадяне мають право засновувати спілки та товари- ства, як і скликати збори, що не перечать карним законам і публічному безпеченству.- Окремий закон визначить порядок користування з сих прав.- Артикул 48.- Громадяне мають право вносити петиції до всіх законодав- чих і репрезентативних тіл, до державної влади та само- врядувань.- Артикул 49.- Всі громадяне зобов'язані бути вірними державі, підлягати законам, шанувати законну владу, улексчувати її завдання та виконувати її накази, що видано згідно з законом, викону- вати всі публічні уряди як державні, так і в самоврядуван- ню та громаді, до яких їх покликано, платити податки, і нести всі тягарі та особисті і річеві повинності.- Артикул 50.- Всі громадяне є обов'язані до військової служби; порядок покликання мінок до служби в цілі оборони держави визна- чається в законі.- Окремі закони ухвалять рід та спосіб, порядок і час тривання військової служби, звільнення від сього обов'язку, а також особисті і річеві повинності на військові цілі.- Артикул 51.- Всі постанови про права громадян стосуютьсяся і до військо- вих осіб всіх ступнів, поскільки тому не суперечать вій- ськові закони і незатаневи постанови про військову карність Артикул 52.- Громадянські права особистої вільності/арт.18/, недотор- канності мешкання/арт.23/, тайни листування і кореспонден- ції/арт.35/, вільности друку та преси/арт.33, 34/ і вільности зборів та товариств/арт.37, 47/ можна тимча- сово припинити на час виняткового стану.- Розпорядження про се може зробити тільки Рада Міні- стрів, за згодою Голови Держави, під час війни, або коли за- грожує вибух війни, або на випадок внутрішніх розрухів чи масових протидержавних змов, що загрожують цілості держа- ви. Основному Державному Закону, або публічному безпечен- ству.- Се розпорядження мусить бути оголошено у Вістнику Державних Законів за підписом Голови Держави і Ради Мі- ністрів, а покликом на сей артикул.- Воно повинно бути подано першому засіданню Державного Сойму на його затвердження.- Окремий закон про винятковий стан точно визначить пе- реведення вищезгаданих засад що до збільшення компетен- ції цивільної влади, або встановлення військової влади на місце цивільної.- Артикул 53.- Чужинці, що перебувають на території Української Держави, підлягають її законам на загальних для всіх підставах. Вони не користуються з політичних прав, що належать україн- ським громадянам, а усіх інших прав вони користуються, оскільки закон не визначає для них певних обмежень.- В разі відсутності підповідної взаємності в користуван- ні з таких же прав українським громадян в чужій державі, підданці її можуть підласти рівнозначним обмеженням.- IV. ДЕРЖАВНА РАДА І ДЕРЖАВНИЙ СОЙМ.- Артикул 54.- Законодавча влада в Українській Державі належить до Дер- жавної Ради, що її вибирається на підставі засад, зазначе- них в артикулі 3.- Артикул 55.- До часу скликання першої Державної Ради, законодавча влада належить Державному Сойму.- Окремий закон визначить склад та спосіб вибору до Держав-ного Сойму. Артикул 56. Державний Сойм не може змінювати постанов сього закону що до державно-правової самостійності та міжнародньо-правової незалежности і демократично-республіканського устрою в Української Держави. Артикул 57. Державний Сойм скликається, коли обрано кількість членів, що її визначить окремий закон про склад та спосіб вибору до Державного Сойму. Артикул 58. Державний Сойм скликає на першу сесію, як і на сесії на-ступні. Голова Держави окремим наказом за своїм та Голо-ви Ради Міністрів підписом. Сей наказ оголошується у Віст-нику Державних Законів. В той же самий спосіб відбуваєть-ся замкнення сесій та розвязання Державного Сойму. Перша сесія Державного Сойму скликається не пізні-ше, як за 14 день відколи вибрано належну кількість його членів. Дальші сесії Державного Сойму поділяються на чергові та позачергові. Чергові сесії скликається два рази на рік: весною та в осені. Позачергові сесії скликає Голова Держави з власної ініціативи, або коли сього замадає Правительство, або Пре-зидія Державного Сойму, для розвязання справ, що їх зазна-чено в оголошенні чи в заяві про необхідність скликання сих сесій. Державний Сойм збирається на перше засідання 15-го дня після появи наказа про се у Вістнику Державних Зако-нів. Тимчасові перерви на час не довшій, як 10 день і не більше, як двічі, на кожну сесію можуть призначити Голова Держави, або Державний Сойм. Перерви на більший час призначається за спільною згодою Голови Держави та Державного Сойму. Артикул 59.- Державний Сойм можна розглядати тільки тоді, коли буде обрано першу Державну Раду Української Народньої Республіки. Тим самим наказом, який видано в способі, зазначений в артикулі 58, що ним розв'язується Державний Сойм, скликається рівночасно перша Державна Рада на першу II сесію. Артикул 60.- Перше засідання Державного Сойму відмикає Голова Держави, або, з його доручення, Голова Ради Міністрів, відчитуючи наказ про скликання Державного Сойму і покликаючи до тимчасового проводу найстаршого віком члена Державного Сойму. Після свого члені Державного Сойму складають присягу, або урочисту обітницю в руки Головуючого, Текст присяги: "Обіцяю і клянусь Великим Господом перед Святою Його Євангелієм, що буду у всьому совісно виконувати обов'язки члена Державного Сойму, найкраще як я їх розумію і можу виконати, що буду захищувати вірність Українській Державі, як моїй Батьківщині та Основному II Державному Закону і буду дбати тільки за добро та користь держави. В тому власноручно підписуюся". В разі бажання тої, що заприсягається, цілує Святий Хрест та Євангелію, або виконує інший відповідний релігійний чин. Особи, що не визнають присяги, дають урочисту обітницю такої ж сили та змісту, але без слів: "клянусь Великим Господом перед Святою Його Євангелієм". Член Державного Сойму, який зрічеться присяги, або урочистої обітниці, тратить мандат члена Державного Сойму.- Артикул 61.- Державний Сойм обірає з поміж себе Голову та за- ступників Голови і Секретарів,та творить відповідні ко- місії.Сі комісії можуть,з постанови Державного Сойму, продовжувати роботи,що на них покладено,1 під час пе- рерви мім сесіями.- Справи,що розгляд їх не закінчено в біжучу сесію, з постанови Державного Сойму,переноситься на розгляд наступної сесії.- Артикул 62.- Рада Міністрів на внесення міністра внутрішніх справ виробить і оголосить у Вістнику Державних Законів, що перед першим засіданням Державного Сойму,тимчасовий правильник нарад Державного Сойму.- Сим правильником корується Державний Сойм так довго, поки сам не виробить для себе нового правильника і не оголосить його у Вістнику Державних Законів.Вироблений Державним Соймом правильник обовязує негайно після його оголошення у Вістнику Державних Законів і для своєї важності не потрібує ствердження через Голову Держави.- Артикул 63.- Державний Сойм сам рішає про важність запотестова- них виборів на підставі окремого внесення своєї мандат- ної комісії.- Член Державного Сойму,що його мандат опротестовано, здійснює свої права та обовязки до хвилі,коли Державний Сойм ухвалить неважність його виборів.- Міністр внутрішніх справ в день відкриття Державного Сойму передає Йому всі виборчі акти разом з внесеними протестами.- Артикул 64.- Мандат Члена Державного Сойму погасає тільки в наслідок 15 Його смерті, уважнення мандату через Державний Сойм, добровільного зложення мандату, або втрати виборчого права, або в наслідок випадку, що Його зазначено в арти- кулі 60.- Про погашення мандату Голова Державного Сойму не- гайно повідомляє листовим міністра внутрішніх справ, а сей на протязі 14 день після одержання оголошує пові- домлення в урядовій-часописі про додаткове обрання.- Окремий закон про склад та способи вибору до Держав- ного Сойму постановляє, коли не відбувається додаткового обрання. Артикул 65.- Членам Державного Сойму міністр внутрішніх справ вручає посвідчення на вступ до Державного Сойму.- Опротестовання мандата не впливає на видання сього посвідчення. Артикул 66.- Внутрішньою і зовнішньою мовою і мовою нарад Державного Сойму є виключно українська мова.- Артикул 67.- Член Державного Сойму здійснює всі свої права та обов'язки тільки особисто. Артикул 68.- Члени Державного Сойму одержують постійне утримання і зворот коштів пути від свого місця замешкання до місця осідку Державного Сойму і назад.- Користуються вони безплатно в державних залізниць та державних пароплавів.- Окремий закон визначить розмір утримання членам Державного Сойму та Його президії, а також їх подорожніх коштів. Артикул 69.- Члени Державного Сойму є представниками загалу гро- мадиін Української Держави.- Раз обраного члена Державного Сойму не можна від- кликати. Його діяльності в Державному Сойму не можна взяти якими-небудь інструкціями.- За державну зраду, злочини та провини по стану члена Державного Сойму, члени Державного Сойму підлягають Най- вищому Державному Суду, на підставі ухвали Державного Сойму, згідно з порядком, що його встановлює артикул 103.- За свою діяльність в Державному Соймі член Держав- ного Сойму відповідає тільки перед Державним Соймом.- Артикул 70.- Член Державного Сойму користується з недоторканності від хвили, коли у Вістнику Державних Законів буде оголо- шено наказ Голови Держави про скликання Державного Сойму до хвили його роззваання.- Членів Державного Сойму не вільно переслідувати вані карно-судово, ані карно-адміністраційно, ані арешту- вати без згоди Державного Сойму за винятком схоплення на гарячому вчинку.- В тім останнім разі належить про се довести негайно Голові Державного Сойму і просити про дозвіл на дальший арешт, або дальше карно-судове слідство.- На жадання Державного Сойму арешт мусить бути не- гайно знесений і карно-судове слідство припинено на час важкості мандата.- У випадку перерви між сесіями се право належить Голові Державного Сойму.- Пізніше обраний член Державного Сойму користується з недоторканності від хвили свого обрання.- Сі постанови не прикладаються до карної відпові- дальности члена Державного Сойму, коли він є редактором періодичного або неперіодичного видання.- Артикул 71.- Члена Державного Сойму, що в прилюдному засіданні, в своїй промові, або заяві в залі в Державному Соймі, порушив права приватньої особи, може покривджений при- тягнути до карно-судової відповідальності. На той випадок судова влада має одержати дозвіл Державного Сойму.- Артикул 72.- Член Державного Сойму не може купувати ані брати в аренду державні добра, або приймати державні роботи чи достави; не може він рівно ж одержувати державних концесій.- Артикул 73.- Засідання Державного Сойму є прилюдні.- Вони можуть бути таємні тільки на жадання Голови Дер- жавного Сойму, представника Правительства, або не менш, як 10 членів Державного Сойму, на підставі окремої ухва- ли, що приймається після того, як публіка опустила залу нарад.- Артикул 74.- Не можна нікого притягати до відповідальності за справоздання з публічного засідання Державного Сойму, що згідні з правдою.- Артикул 75.- Право законодавчого почина має Голова Держави, Рада Міністрів і кожний член Державного Сойму, коли його про- позиція підписана не менш, як 10 членами Державного Сойму.- Артикул 76.- Засідання Державного Сойму є дійсні в разі присут- ності половини обраних членів.- Артикул 77.- Ухвали Державного Сойму приймається звичайною біль- шістю голосів присутніх членів.- На зміну Основного Державного Закону треба не менш як половина голосів загального числа членів Державного Сойму.- На той випадок, коли Голова Держави відкине постано- ву Державного Сойму, постанова ся набирає сили закона після нової ухвали її двома третинами присутніх в за- сіданні членів Державного Сойму.- Артикул 78.- Постанову, що її ухвалив Державний Сойм, Голова Державного Сойму надсилає Голові Ради Міністрів, а сей до 7 днів- Голові Держави для ствердження на протязі 14 день.- Стверджена Головою Держави постанова Державного Сойму вертається знову до голови Ради Міністрів, який негайно її оголошує у Вістнику Державних Законів за під- писом Голови Держави і відповідного міністра, чи відпо- відних міністрів, або Ради Міністрів.- Перед текстом закона належить зазначити, що його ухвалив Державний Сойм, зрідно з постановами артикулів 55, 57, 77 і 78.- Артикул 79.- На випадок нествердження Головою Держави постанови Державного Сойму, Голова Держави на протязі 14 днів по- вертає її Голові Ради Міністрів з письменним наведенням причин незатвердження.- Голова Ради Міністрів протягом дальших 3 днів над- силає незатвердженну постанову Голові Державного Сойму, що ставить її на порядок денний найближчого засідання Державного Сойму.- Державний Сойм без дискусії або приймає уваги Го- лови Держави що до змін постанови, а тоді надсилає її до відповідної комісії для дальшого належного проходжен- ня, або приймає вдруге без змін в цілості числом голосів, що їх зазначено в артикулі 77.- Ухвалену в сей спосіб постанову Голова Державного Державного Сойму надсилає Голові Ради Міністрів для пе- гайного оголошення ІІ у Вістнику Державних Законів за підписом Ради Міністрів,з наведенням перед текстом за- кону,що його ухвалив Державний Сойм згідно з постанова- ми артикулів 55,57,77,78 і 79.- Артикул 80.- Всі закони оголошуються у Вістнику Державних За- конів.- Накази Голови Держави і розпорядження міністрів,що нормують правні відносини,оголошуються також у Вістнику Державних Законів,з наведенням на їх початку постанови закона,що уповноважує їх на видання свого наказу,або розпорядження.- Артикул 81.- Закон переводиться у життя на 15-тий день після по- яви його у Вістнику Державних Законів,якщо в самим за- коні не визначено іншого терміну,з якого закон має обо- в'язувати.- Ся постанова стосується також і до наказів та розпоряджень,що їх зазначено в артикулі 80.- День появи Вістника Державних Законів мусить бути зазначений на його першій сторінці.- Артикул 82.- Ніхто не може виправдуватися незнанням законів,на- каза,або розпорядження,що їх належно оголошено.- Артикул 83.- Податки і публічні оплати можна побирати тільки на підставі закону,що його ухвалив Державний Сойм і в спосіб в законі визначений.- Артикул 84.- Державний Сойм ухвалює щорічно окремим законом державний бюджет на один рік.- Бюджет обіймає всі прибутки та видатки.- 20 В надзвичайних випадках тимчасовий бюджетовий закон може обіймати час, коротший від одного року. Кожне перевищення бюджету вимогає попередньої ухвали Державного Сойму. Визначені в бюджетовім законі, або в тимчасовім бюджетовім законі, грошові квоти можна уживати тільки на цілі, що там же зазначено. Артикул 85. Коли Державний Сойм перед упливом бюджетового періоду не ухвалить нового бюджетовго закону, тоді на підставі ухвали Ради Міністрів, за підписом Голови Держави і Ради Міністрів, залишається в силі останній бюджетовий закон. Сю ухвалу оголошується у Вістнику Державних Законів, покликуючися на сей артикул. Артикул 86. Державні позички, продаж, заміна, або обтяження державного нерухомого майна та прийняття за другого державної запоруки, можуть бути тільки на підставі закону, що його ухвалив Державний Сойм. Артикул 87. Державний Сойм встановлює валюту, дозволяє емісію кредитових білетів та державних облігацій. Окремий закон визначить докладно зазначені справи. Артикул 88. Переведення справ, зазначених в артикулі 87, належить до Державного Банку. Статут його ухвалює Державний Сойм. Міністр Фінансів доглядає за Державним Банком і відповідає перед Державним Соймом за його діяльність. Артикул 89. Контроль над цілим державно-фінансовим господарством виконує Державний Контроль на чолі з Державним Контрольором. 21 Голова Держави на внесення Голови Державного Сойму призначає Державного Контрольора. Державний Контрольор не входить в склад Ради Міністрів і тільки в наслідок окремого вотума недовіри а боку Державного Сойма уступає з свого уряду.- Державний Контрольор має права міністра і за службові злочини та провини відповідає згідно з артикулами 101,102 і 103.- Державний Контрольор щорічно подає Державному Сойму звіт про всі державні прибутки та видатки, про державні фонди і загальний стан фінансів держави.- Окре́мий закон про Державний Контроль в Українській Державі визначить права та обовязки і організацію контролю в державному господарстві.- Артикул 90.- Державний Сойм окремим законом ухвалює щорічно військовий контингент під час миру, а зокрема кількість нового військового набору.- Артикул 91.- Коли Державний Сойм за 2 місяці перед звичайним терміном покликання військових новобранців, що його визначає окремий закон про військову повинність, не визначить кількості нового військового набору, тоді на підставі ухвали Ради Міністрів, за підписом Голови Держави і Ради Міністрів, залишається в силі останній закон про кількість військового набору.- Сю ухвалу оголошується в Вістнику Державних Законів покликуючися на цей артикул.- Артикул 92.- Всі міжнародні торговельні і митні умови, міжнародні умови, що накладають маєткові тягарі на державу, або на громадян держави, або містять для них правні постанови, міжнародні умови, що до кордонів держави, міжнародні ми- рові умови, а також міжнародній арбітраж, набирають сили тільки за згодою Державного Сойму. Артикул 93.- Державний Сойм приймає від окремих громадян, товариств та установ петиції. Державний Сойм в ухвалою може передати їх відповідним міністрам і жадати від них пояснень що до справ, до яких відносяться петиції; міністри мусять дати жадані пояснення, або в них відмовити з поданим причин. Артикул 94.- Члени Державного Сойму мають право вносити інтерпеляції на письмі до Ради Міністрів, або до поодиноких міністрів в спосіб, що його визначає правильник нарад Державного Сойму. Артикул 95.- На внесену інтерпеляцію може міністр відповісти негайно, або заповісти відповідь на визначений термін, або відмовити в одповіді, з наведенням мотивів. Державний Сойм на окреме внесення може ухвалити розпочати дискусії над відповідю міністра на внесенну інтерпеляцію. Може він на окреме внесення ухвалити чи відповідь міністра приймає до відома, чи ні, або ухвалити, що переходить до дальших чергових справ з наведенням мотивів, або без їх наведення. Артикул 96.- Державний Сойм може окремою ухвалою висловити недовіру Раді Міністрів, або поодиноким її міністрам. На той випадок вони мусять не зволікаючи уступити з свого уряду. Артикул 97.- Державний Сойм може утворювати окремі комісії з своїх членів, щоб засувати та усталити факти певної справи. Може надати сим комісіям право викликати свідків та знавців, щоб вони зложили усно або на письмі, свої свідчення та пояснення під присягою, або без присяги, додержуючись відповідних постанов судового поступання.- Артикул 98.- Державний Сойм ухвалою, прийнятою в присутності не менш половини дійсної кількості його членів, двома третинами голосів присутніх членів, може поставити Голову Держави в стан обвинувачення за зраду і порушення Основного Державного Закону.- На той випадок Голова Держави мусить негайно усу- нитися від дальшого виконання своїх обов'язків аж до часу, коли Найвищий Державний Суд вирішить сю справу.- В разі увільнення від вини та кари Голова Держави повертається негайно до своїх обов'язків.- Голова Держави не відповідає перед звичайними кар- ними судами.- Артикул 99.- На випадок усунення від уряду Голови Держави з причин, що їх наведено в артикулі 98, його права та обов'язки виконує тимчасово Голова Державного Сойму, який зобов'язаний на весь час свого заступництва Голови Дер- жави усунитися від участі в проводі і нарадах Державного Сойму.- На його місце в проводі Державного Сойму вступає з усіма його правами та обов'язками старший заступник Голови Державного Сойму.- Артикул 100.- Постанови артикула 99 прикладаються також і в тім випадку, коли в наслідок довгого перебування Голови Дер- жави за кордоном, або в наслідок його довгої тяжкої не- дуги, Голова Державного Сойму обіймає часово місце Голо- ви Держави.- Державний Сойм окремою ухвалою визначає факт дов- шої відсутності, або дещої тяжкої недуги Голови Держа- ви.- Артикул 101.- Державний Сойм ухвалює, що приймається в спосіб, визначений в артикулі 98, може поставити Раду Міністрів, або поодиноких міністрів в стан обвинувачення за держав- ну зраду, порушення Основного Державного Закону та служ- бові злочини.- За звичайні злочини та провини карного закону від- повідають міністри перед звичайним карним судом.- Артикул 102.- Коли Державний Сойм поставить міністра в стан об- винувачення, мусить він не зволікаючи уступити з свого уряду.- Артикул 103.- Особи, яких поставлено в стан обвинувачення згідно з постановами артикулів 69, 98 і 101, судить Найвищий Державний Суд.- Найвищий Державний Суд складається з усіх членів Найвищих Касаційного та Адміністраційного Судів і Пре- зидії Уха- Обов'язки Голови Найвищого Державного Суду виконує той голова з сих судів, що довше обіймає уряд Голови суду, другий же є його заступником.- Голова Найвищого Державного Суду призначає секретаріат в загальному складу секретаріатів Найвищих Каса- ційного та Адміністраційного Судів.- Для переведення досудового слідства Найвищий Дер- жавний Суд з поміж своїх членів Слідчого Суддю, який в наслідок свого обрання виходить із складу Найвищого Державного Суду. В допомогу йому Голова Суду, по згоді з Слідчим Суддею, призначає одну або кілька осіб, що від- повідають вимогам, які встановлені для судових слідчих.- Слідчий Суддя та Його Помішники користуються з усіх прав судового слідчого, а також мають право, без окремого дозволу суду, розглядати та вилучати поштово-телеграфову кореспонденцію. Скарги на дії, що відбувалися під час досудового слідства, подається на розглядання Найвищого Державного Суду. Прокуратора Найвищого Державного Суду та Його Товаришів обирає Державний Соїм для кожної окремої справи. Обвинувачений, його уповноваження, прокурор та його товариші мають право бути присутніми під час всіх актів досудового слідства; неприбуття сих осіб не спиняє біга слідства. У всьому останньому досудове слідство переводиться на загальні підставах. Після скінчення досудового слідства, справа поступає на висновок прокуратора, який разом з висновком та точною кваліфікацією інкримінованого вчинку, передає справу в Державний Соїм. Державний Соїм, розглянувши справу, може віддати обвинуваченого на суд Найвищого Державного Суду, або зовсім прикоротити справу. Коли обвинуваченого буде віддано під суд, справа за нього розглядається в судовому засіданні, згідно з Статутом Карного Судівництва. Вирок суду, про призначення підсудного винним, твориться більшістю двох третин голосів суддів, що беруть участь в постанові вироку. Після признання виновності підсудного, а також встановлення злагіднюючих його вину обставин, суд визначає міру та ступінь кари, пристосовуючись до карного закону. Засуджений за провину політичної природи, якої карний закон не передбачає, присуджується до позбавлення або обмеження права обіймати державний уряд на час не більший, як 10 років. Наївищий Державний Суд має право, визнавати звичайною більшістю голосів злагіднюючі засудженого вину обставини, зменшити кару, а свого розсуду, або зовсім звільнити засудженого від кари. Вирок Найвищого Державного Суду повинно докладно мотивувати у своїх випадках. Виправдуючий вирок Найвищого Державного Суду є остаточний і зараз же після його проголошення набирає законної сили. Засуджуючий вирок, як в разі, коли кара накладається, так і в разі, коли засудженій звільняється від неї, до виконання вироку його надсилається до Державного Сойму, що має право зменшити кару, або зовсім звільнити засудженого від кари. Тільки Державний Сойм має право амністії у своєму випадку; він постановляє про се в спосіб, що його зазначають статті 98 і 101. Артикул 104. На випадок смерті Голови Держави, його добровільного передчасного уступлення, засуду на підставі постанови артикулів 98 і 103, психичної або тяжкої фізичної недуги, що її не можна вилічити, Державний Сойм в присутності двох третин обраних членів Державного Сойму, і в спосіб, визначений в артикулі 119, приступає незволікаючи до вибору нового Голови Держави. Державний Сойм встановлює факт психичної або тяжкої фізичної недуги Голови Держави, що її не можна вилічити. Обраний буде той, хто одержить абсолютну більшість голосів; при тому голосування відбувається таємно. Коли ні один з кандидатів не одержує абсолютної більшості, приступається негайно до тіснішого вибору між тими двома кандидатами, що при першому голосуванні одержали найбільше голосів. Голосувати можна тільки за тих двох кандидатів. Голос, відданий за іншого кандидата, 27 уваажається за недійсний. Так само за недійсний уважаєть- ся картка з тим кандидатом, що його імені, або прізвища, не можна відчитати. Білі та недокладно виповнені виневнен картки також уважається за недійсні. Обраний буде той з поміж двох кандидатів, хто одержить абсолютну більшість голосів. В разі рівності голосів рішає мереб, що його витягне Голова Державного Сойму. Артикул 105. В будинку та помешканнях Державного Сойму труси, вилучення і арешти можуть відбутися тільки з дозволу Голови Державного Сойму. У. ГОЛОВА ДЕРЖАВИ. Артикул 106. Верховна Виконавча влада знаходиться в руках Голови Держави і Ради Міністрів, відповідальної перед Державним Соймом. Сю владу виконують вони самі і через підлеглі їм уряди. Голова Держави має вищий догляд за законністю урядування. Артикул 107. Головою Української Держави може бути кожний громадянин українського походження, православної віри, не молодший 35 років, що має всі права цивільні та політичні. Артикул 108. Постанови, що їх ухвалив Державний Сойм, потрібують ствердження Голови Держави/арт.78/ за винятком випадку, що його зазначає артикул 79. Голова Держави має право видавати накази, згідно з постановою артикула 80. Всі накази, що виходять від Голови Держави, мусять мати підписи Його та відповідного міністра, який своїм підписом бере на себе відповідальність перед Державним Соймом за законність наказу.- Артикул 109.- При Голові Держави є Окрема Канцелярія з Управителем на чолі.- Управителя та інших урядовців Окремої Канцелярії іменує Голова Держави на внесення Голови Ради Міністрів. Артикул 110.- Голова Держави скликає, відмикає і замикає сесії Державного Сойму і розв'язує Державний Сойм згідно з постановами артикулів 58,59 і 60.- Се право Йому належить і у відношенню до Державної Ради за винятком моментів розв'язання Державної Ради, яке може наступити тільки на підставі постанови самої Державної Ради.- Артикул 111.- Голова Держави на внесення Голови Державного Сойму іменує та звільняє Голову Ради Міністрів, а на внесення останных воїх інших міністрів, або керуючих міністерствами.- Артикул 112.- Голова Держави іменує та звільняє вищих державних урядовців, старшин та професорів вищих шкіл, згідно з діючими законами.- Артикул 113.- Голова Держави на внесення Міністра Ісповідань, за попередньою ухвалою Ради Міністрів, іменує єпископів і вищих церковних достойників.- Артикул 114.- Голова Держави нагороджує почесними відзнаками, згідно з постановами відповідних законів.- Артикул 115.- Артикул ІІ5.- Голова Держави є Головним Отаманом всіх оружних сил Української Держави на суші, морі та в повітрі.- Начальне командування над лівою армією під час війни обіймає тільки фаховий генерал, призначений Головою Держави на внесення Голови Ради Міністрів.- Артикул ІІ6.- Голова Держави приймає та акредитує дипломатичних представників чужих держав.- Він іменем Української Держави складає умови з чужими державами. Міжнародні умови, зазначені в артикулі 92, мусять бути затверджені Державним Соймом.- Голова Держави виповідає війну за ухвалою Державного Сойму.- Артикул ІІ7.- Голова Держави має право помилування та амністії. Право амністії він здійснює на внесення Міністра Юстиції після згоди Ради Міністрів, а виятком випадків, що їх зазначено в артикулах 69, 98, 101, і 103.- Артикул ІІ8.- Голова Держави одержує утримання з державних фондів. Розмір та рід утримання визначить окремий закон.- Голова Держави не може мати інших побічних урядів, ані побічних заробітків.- Не може він бути членом Державного Сойму.- Голова Держави відповідає за свої вчинки перед Державним Соймом тільки у випадках, що їх зазначає артикул 98 та в спосіб, що його визначено в артикулі 103.- Артикул ІІ9.- Перша Державна Рада 7-го дня після свого першого засідання, на окремому тільки для сеї справи призначеним засіданні, обирає першого Голову Держави в спосіб, що його визначено в артикулі 104.- Дальіншій порядок обрання Голови Держави визначить окремий закон, що його ухвалить перша Державна Рада. Обраний Голова Держави обіймає урядування на 16-тий день з часу свого обрання, після того, як складе присягу в руки Голови Державної Ради на чесне та сумлінне виконання обов'язків, береження Основного Державного Закону та всіх інших законів і цілості та безпеченства Української Держави. Текст присяги: "Заприсягаюся та кланяюсь Великим Господом, перед Святою Його Євангелієм, та моєю дорогою Батьківщиною, що буду зберігати і піддержувати непорушність та незалежність Української Держави, совісно, як й найкраще розумію, виконувати обов'язки Голови Української Держави, що волею народу їх на мене покладено, охороняючи і виконуючи Основний та інші Державні Закони, маючи до всіх справедливість і покладаючи всі мої сили і життя на добро Батьківщини. В тому власноручно підписуюся". VI. ПРАВИТЕЛЬСТВО. Артикул 120. Рада Міністрів здійснює владу згідно з постановою артикулів 106 і 111. Міністри і керуючі міністерствами є відповідальні перед Державним Соймом/арт.96/, кожний в своїм обсязі ділання, за згідність всіх урядових актів Голови Держави та власних урядових актів з законами, а також за законний біг справ в підлеглих їм галузях адміністрації. Крім того Рада Міністрів відповідає солідарно перед Державним Соймом за загальний напрям політики: Артикул 121. Рада Міністрів, що її іменовано в спосіб, як його визначено в артикулі III, складається з Голови Ради Міністрів і відповідних міністрів. 31 шити кількість міністрів шляхом окремого закону; тим же способом визначає він і обсяг ділання поодиноких міні- стерств.- Артикул 122.- Голова Ради не обіймає міністерського уряду.- Він надає напрям політиці правительства, головує в Раді Міністрів і пильнує, щоби було погодження в діяльності між поодинокими міністерствами.- Він дбає і відповідає за своєчасне оголошення зако- нів, наказів і розпоряджень у Бюстнику Державних Законів /арт.арт.60 і 61/.- Артикул 123.- При президії Ради Міністрів буде утворено окрему Кодифікаційну Секцію.- Окремий закон встановить її склад та обсяг ділання.- Артикул 124.- Рада Міністрів за згодою Державного Сойму може вста- новити в поодиноких міністерствах по одній або кілька посад товаришів міністра.- Товариш міністра має голос в Раді Міністрів тільки тоді, коли йому доручено, в ухвали Ради Міністрів, засту- пати відповідного міністра.- Артикул 125.- Міністри, а з їх доручень товариші міністрів, та інші вищі урядовці, мають право брати участь в засіданнях Державного Сойму та його комісій і промовляти позачергою Голосувати в Державному Сойму вони можуть тільки тоді, коли є його членами.- На жалання Державного Сойму, або одного з його комі- сій, міністр мусить особисто прибутти на засідання, щоб по- дати пояснення, або вислухати бажання та заяви.- Артикул 126.- Поодинокі міністри і підлеглі їм уряди мають право в цілі виконання законів в своїм обсязі ділання видавати розпорядження і накази, та жадати їх виконання під загро- зою примусу і громових кар, згідно з правилами. - Артикул 127. - Міністри, керуючі міністерствами, товариші міністрів та директори департаментів міністерств не можуть обій- мати інших урядів, за винятком вищих наукових та почесних, ані мати побічної зарібкової праці. - Не можуть вони бути членами сем'ї Голови Держави. - Перед обняттям уряду складають вони присягу в руки Голо- ви Держави на вірність Українській Державі і на бере- ження її Основних та інших законів. - Артикул 128. - Міністри і керуючі міністерствами мусять уступити з свого уряду у випадках, що їх зазначують артикули 96 і 102. - Артикул 129. - Всі державні урядовці перед обняттям своєї служби складають присягу в руки свого начальника на вірність Українській Державі, береження її Основного та всіх ин- ших законів і розпоряджень влади та заховання урядової тайни. - Закон для державних урядовців/службова прагматика/ визначить їх права та обовязки, умови прийняття на дер- жавну службу, службові ранги, дисциплінарне поступовання і спосіб їх матеріального забезпечення, включаючи і пен- сію. - Артикул 130. - Адміністрацію відділяється від суду. - Окремий закон визначить порядок поступовання в адміні- стративних справах. - Важність рішень адміністративних урядів можна оспо- рювати перед Найвищим Адміністраційним Судом, коли перед 32 тим справа перейшла всі означені в законі адміністра- ційні інстанції. Артикул 131. Для цілої території Української Держави утворюється на судових засадах один Найвищий Адміністраційний Суд. Сей суд розглядає та розвязує, додержуючись судового поступовання, питання про правну важність розпоряджень державних і адміністраційних урядів/арт.130/та органів самоврядування, спори про компетенцію між поодинокими державними і адміністраційними урядами, а також спори між державними урядами і самоврядуваннями, або між сами- ми самоврядуваннями, і всі випадки порушення Основних Державних Законів, оскільки всі зазначені справи не на- лежать до компетенції інших судів. Вироків Найвищого Адміністраційного Суду не можна оскаржити. Окремий закон визначить склад та компетенцію Най- вищого Адміністраційного Суду. Артикул 132. Компетенційні спори між судовими та адміністрацій- ними владами рішає Об'єднана Рада, що складається на пари- тетних началах із членів Найвищого Касаційного Суду та Найвищого Адміністраційного Суду. VII .САМОВРЯДУВАННЯ. Артикул 133. Громади, волості, містечка, міста, повіти та вищі оди- ниці самоврядування користуються з автономії що до вирі- шення питань про місцеві добра та потреби в межах своєї території, оскільки державна адміністрація, або відповідна більша одиниця самоврядування не прилучила певної справи до свого обсягу ділання. Окремий закон установить докладно як прикладається сей принцип у відповідних подробицях, а також визначить 34. засадничі начала що до організації установ в різних ступенях одиниць самоврядувань та встановить обовязковий обсяг діляння.- Кожна одиниця самоврядування має автономне право призначати податки та повинності, що є необхідні для її урядування.- Артикул 134.- Громади, волості, містечка, міста, повіти і вищі один- ниці самоврядування мають свої виборні установи.- Вибори для загальних установ, громад, волостей, місте- чок і міст будуть відбуватися на тих самих підставах, що і вибори до Державної Ради, однак тут виборче право може бути зв'язано довкіл замешканням в громаді, містеч- ку або місті.- До до виборних установ повітових самоврядувань та вищих, вибори до них переводиться посередньо виборними установами громад, волостей, містечок і міст на підставі пропорціональності.- Виконавчі органи самоврядування обирається згадани- ми виборними установами.- Артикул 135.- Самоврядування мусять виконувати в межах діючих за- конів доручені їм завдання державної адміністрації.- Міста з власним статутом одержать в статуті окремі завдання державної адміністрації.- Міста Київ, Одеса та Харків матимуть окремий статут. VIII. СУД.- Артикул 136.- Судові вироки і постанови проголошуються іменем Україн- ської Народньої Республіки.- Артикул 137.- Організацію і обсяг діляння судів, не виключаючи і вік- 35 60 ськових,визначать окремі закони.- Артикул 138.- Суддів іменує Голова Держави на внесення Міністра Юсти- ції.- Уряд судді може обияти особа,яка відповідає вимогам, що їх визначає закон.- Складають вони окрему присягу судді в руки голови суду;форму присяги визначить закон.- Артикул 139.- У виконанні правосудності судді є незалежні і підля- гають виключно законам.- Биця судова влада може хвилево усунути суддю від урядування тільки тоді,коли рівночасно передасть його справу належному суду.- Не можна перенести суддю проти його волі на інше місце,або усунути з посади,хіба тільки на підставі судо- вого вироку та в випадках і в способі,що їх передбачає закон.- Постанова останнього уступу не стосуєтьсяся до тих випадків,коли перенесення судді на інше місце,або усу- нення з посади є потрібне з причини зміни в організації суду,або зміни судових округ.- Артикул 140.- Окремий службовий закон для суддів/службова прагмати- ка для суддів/визначить їх права та обовязки.- Артикул 141.- Суди не мають права оспорювати важності законів,що їх в належний спосіб видано і оголошено,натомість мають право рікати,чи розпорядження державної влади і само- владування видано згідно з постановами діючих законів і чи ся влада не переступила своєї компетенції.- Артикул 142.- Судові розправи,як в справах цивільних,так і карних, 36 мають бути усні та прилюдні.- Винятки з сеї останньої власди визначає закон.- Артикул 143.- Для цілої території Української Держави утворюється один Найвищий Касаційний Суд.- Окремий закон визначить склад та компетенцію Най- вищого Касаційного Суду.- IX. ОБОРОНА ДЕРЖАВИ.- Артикул 144.- Всі громадяне обов'язані до служби для оборони держа- ви на суші, морю і в повітрі, на основах окремого закону, що постановляє також про звільнення від сього обов'язку /арт. 50/.- Артикул 145.- Озброєні сили держави складаються з регулярного війська, флоти та загального ополчення.- Закон визначає чисельний стан війська і флоти, мор- ської і повітряної, під час мирну, а також час тривання дійсної і запасової служби та служби в загальному опол- ченню.- Артикул 146.- Вживати Регулярне військо можна взнати тільки для оборони самостійності і незалежності Української Держави та не- порушности її кордонів.- На надання державної цивільної влади можна зупиняти військової сили в випадках внутрішньої розрухи, з долер- жанням законів, що їх видано в сій справі.- Артикул 147.- Військові в дні свят повинні мати вільний час для виконання релігійних потреб.- Військовим в часи служби і поза нею не вільно від- бувати нарад та зборів без дозволу свого начальства.- Вони підлягають військовій дисципліні.- Артикул 148. Військові особи на час своєї служби за злочини та провини відповідають перед військовими судами на підставі постанов окремого Військово-Карного Статуту. Артикул 149. Тільки з окремої постанови Державного Сойму, або Державної Ради, військо чужої держави може перебувати в межах Української Держави, або переходити через її територію. Артикул 150. Службу безпечності в межах Української Держави виконує державна жандармерія та місцева поліція. Окремий закон визначить організацію державної жандармерії та місцевої поліції. Х. ПЕРЕХОДОВІ ПОСТАНОВИ. Артикул 151. До хвилі вибору Голови Держави Державною Радою-Головою Держави є СИМОН ПЕТЛЮРА. Він у першому засіданню Державного Сойму складає, згідно з артикулом 119, в руки Голови Державного Сойму присягу на вірність Українській Державі та її Конституції. Артикул 152. Державний Сойм ухвалить закон про склад та спосіб вибору і скликання Державної Ради. Державний Сойм можна розв'язати тільки тоді, коли вже обрано Державну Раду/арт.59/. Виконавча ---Артикул-153--- влада має подбати, щоб як найскорше перевести вибори до Державного Сойму. Артикул 153. Іншішній Основний Державний Закон зобов'язує до хвилі оголошення Державним Соймом в обмеженнях, зазначених в артикулах 5 і 56, або Державною Радою, нової Конститу- ції Української Держави.- Артикул 154.- Всі артикули сього Основного Державного Закону/Консти- туції/, що стосуються до Державного Сойму, прикладаєть- ся також і до Державної Ради по часу зміни останньою Конституції.- Артикул 155.- До часу вібрання Державного Сойму законодавчу владу виконує Рада Міністрів в межах сеї Конституції.- Артикул 156.- На час переходовий, що його визначують артикули 155 і 151, Голова Держави іменує та звільняє Голову Ради Мі- ністрів, а на внесення останньо-киших міністрів.- Рада Міністрів і посадники міністри відповідають за своє урядування перед Головою Держави.- Кожний ухвалений через Раду Міністрів законопроект мусить бути стверджений Головою Держави і обов'язує тоді, коли його в належний спосіб оголошено.- Постанови артикула 155 і сього артикула тратять за- конну силу в день першого засідання Державного Сойму.- Артикул 157.- Сеї Основний Державний Закон обов'язує в часу його оголошення в Вістнику Державних Законів.- Артикул 158.- Виконання сього Основного Державного Закону покла- дається на Раду Міністрів.- Заступник Голови Комісії Михайло Клименко Генерал-майор Іван Липа, майстер-млодий М. Завадський ДПРІНТВАЛ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В даній справі № 894 Фонду № 4065 Опису № 2 Пронумеровано 160/1000 шт. (цифрами і прописом) аркушів з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошур, газет: Графічні матеріали: інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: «30» 04 2008 р. Підпис ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) Підпис