Закон УНР про зміну порядку нарахування пені за несвоєчасний внесок земельного податку з колишніх приватних землевласників, з нерухомого майна в містах тощо, 17.01.1919, 4 арк. — частина 2/2

ПОЯСНЮЧА ЗАПИСКА. До законопроекту про підвищення окладних норм служачим Кам'янець-Подільського Державного Українського Університету в І-го Серпня 1919 р. і досягнування на це по § 6 комтторису Міністерства Народньої Освіти I.385.65 гривень. Законом 23 серпня 1918року встановлені нові штати й оклади вищих шкіл на Україні, але-ж дорожче, яка побільшувалася майже з кожним днем, особливо за останні місяці досягла казкових розмірів примушує міністерство подбати про матеріальне забезпечення служачих єдиного в сучасний момент огнища вищої Освіти на Україні. Тепер, коли прожиточний мінімум на одну душу доходить до 80-100 карбованців на день, не рахуючи одяж, взуття і всіх культурних вимог людини, цілком забезпечити служачих Університету, Держава не має можливості. Тому, рахуючись як з сучасними вимогами життя, так і з фінансовим становищем молодої Української Держави, Міністерство робить підвищення оплатних норм на 100 - 150 %. При виробленні підвищених оплатних норм Міністерство мало на увазі також принадити до наукової праці більш талановитих елементів, гадаючи, що тільки в піднесенням науки і побільшенням наукової інтелігенції, можливий надежний культурний та національний розвиток Держави. Підвищення платні професорів має на меті хоч би приблизно поставити їх в такі умови, що-б не було мотивів займати адміністративні посади по других установах. Нові підвищені оплатні норми мають бути в першу чергу поширені на єдиний Державний Український Університет в Кам'янці Подільському, який функціонує по всіх своїх факультетах. Що торкається київського Державного Університету, який є по за межами Української влади, то Міністерство гадає війти з законопроектом про підвищення оплатних норм в ньому і других вищих школах по виясненню ситуації лізніще. За Міністра Народньої Освіти Товариш Міністра За Директора Департаменту Вищої та Середньої Школи ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо "15" серпня 1919 року ГОЛОВА ДЕРЖАВНОЇ ПЕТЛЮРА ЧЛЕН А.Макаренко ЧЛЕН-СЕКРЕТАР Ф.Швець Посвідчує: Державний Секретар Л.Шрамченко. УЗАВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про відсоткові надбавки до утримання на дорожнечу для служачих державних інституцій. I. I. Тимчасову уставу про відсоткові надбавки до утримання служачих урядових установ на дорожнечу, додану до закону від 19 листопада 1918 року /Державний Вістник 1918 року, вид.73, ч.7ІІ/, а часу переведення в життя цього закону скасувати. II. Видавати служачим державних інституцій відсоткові надбавки до утримання на дорожнечу по таких правилах: I. Право на відсоткові надбавки мають служачі державних інституцій як центральних, так і місцевих на території Української Народньої Республіки, обох полів, не виключаючи й вільно-національних; поставлені цього права тиме служачі, зазначені в ст. 2-Ой цього розділу. 2. Нижче зазначені категорії служачих не мають права на відсоткові надбавки: а/ служачі, майстерові та робітники державних захізниць та служачі в місцевих установах Міністерства Шляхів; б/ служачі військового і іншого відомств, котрі мають право на даремний харчовий пайок; в/ служачі, котрі не одержують утримання з коштів казни або зі спеціальних коштів; г/ парафіяльні священно-та церковно-служачі всіх ісповідань; д/ майстерові та робітники і вагачі особи, утримання ю трих не передбачається штатами, росписами або окремими законами, а проводиться як плата по найму чи по згоді в кредитів, що асигнуються на провадження певно визначених робіт. е/ служачі, яких закладано на дійсну військову службу й призначено на стажинські та класні посади. 3. Відсоткові надбавки вираховуються на штатне утримання слушачих, під котрими розуміється платня, харчові та квартирні гроші або утримання по штатах, непідрозділене на зазначені види задоволення; присвоєна по посаді додаткова винагорода та передбачені штатами надбавки за вислугу років; для осіб, утримання котрих не зазначено штатами, а встановлюється по згоді або по розпорядженню правами відомства - річна сума винагороди; винагорода вчительському персоналу по числу уроків, які кожний дає. В Оклад утримання не включаються надбавки особистого характеру, крім зазначених в цій/3-й/ статті; виплачуємо на службі пенсії, грошові нагороди, допомоги на виховання дітей; під'ємні і дозволи гроші, всякі одноразові призначення та допомоги; суми які видавляться на видачки по посаді, винагороди за участь в комісіях. ПРИМІТКА: Коти служачий займає де-кілька посад, а котрих кожна підходить під чинність цих правил, то відсоткова надбавка видається тільки по тій посаді, по котрій призначене найбільший Оклад утримання. 4. Відносно розміру відсоткової надбавки служачі поділяються на дві категорії: а/незначні та незамужні, а також бездітні і б/маючі дітей, як шлюбних, так і по-зашлюбних, зрістом до 16-ти років. ПРИМІТКА: В тих випадках, коти чоловік та його жінка служать Обидва в урядових установах, підлягають чинності цих правил і мають дітей; відсоткова надбавка видається Одному з них, котрий одержує більший Оклад утримання, по другій категорії, а другому по першій. 5. Відсоткові надбавки виплачуються в слідуючому розмірі: Для служачих Основне утримання яких. Поверх до I-ша категорія 2-га к. I-ша 2-га I-ша 2-га категорія категорія категорія категорія гор. гор. гор. гор. 4200 - 7200 кар.вк. 100% 120% 110% 130% 100% 140% 7200 - 10000 " " 80% 100% 90% 110% 90% 120% 10000 - 15000 " " 50% 60% 80% 70% 70% 80% Вище - 15000 " " 40% 50% 45% 55% 50% 60% Для Губерн. міст. Одеси та Миколаїв- ва. Для місця перебування центр.Уряду. ПРИМІТКА I. Розмір відсоткової надбавки для особи, котру віднесено по ого утриманню до вищої групи, не може бути нижче, ніж для того служа- чого з на більшим складом утримання, котрий відноситься до попередньої групи тієї ж категорії. ПРИМІТКА 2: Служачим, маючим помежкання на другу відсоткова надбавка виплачується тільки на грошове утримання, але в відсотка котрий від по- відає утриманню і вартості помежкання. На вартість тільки ся рівною од- ній чверті грошового утримання. 6. Встановленні цими правилами відсоткові надбавки до утримання нія- ким Оцінюванням не підлягають і виплачуються Одночасно з утриманням по загальних відомостях. В відомостях зазначається: річний склад утримання кожного служачого його семе не становище, категорія, до котрої він відноситься /ст.4/,- відсоток, з ю трою вирахована надбавка і сума надбавки. 7. Видача відсоткових надбавок на дороднеу провадиться з поточного фонду державних прибутків. Всі видатки на цю потребу покриваються Департаментом Державної Скарбниці в Окремого фонду "на видання служа- чим державних установ, в приводу дорожнечі, надбавок до утримання, до- помог та інше", який щорічно вноситься до роспису державних видатків в загальному кошторисному порядку. Відсоткові надбавки служачим Державного Банку, Державного Земельно- го Банку, Управління Державними Ощадними Касами відносяться на власні кошти цих установ, а відсоткові надбавки служачим урядових установ, котрі одержують утримання зі спеціальних коштів, відносяться на ці ко- шти і тільки при недостачі їх, на кошти скарбу в розмірі недостачі. 8. Закон цей ввести в життя на території, яка знаходилась в час його затвердження під владою Директорії Української Народньої Республіки, з I-го червня 1918 року, а в Останніх місцевостях, - з часу переходу їх під владу Директорії Української Народньої Республіки. Закон цей перевести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ФІНАНСІВ Б.МАРТОС. З оригіналом згідно: Начальник Відділу Департаменту Законодавчих Справ Державного Канцелярії /Підпис/ До Міністерства Земельних Справ. Директор Департаменту Законодавчих Служб Левкевича* Капелетті*/підпис/ Начальник Відділу /Підпис/ 15 серпня 1919 року. Ухвалені Радою Народніх Комісарів Закон про відсоткові надбавки до прийманих на дого-фельгу під службових урядових чиновників та заслужених інженерів. 1. Маштабну цьому про відсоткові надбавки до прийманих на дого-фельгу, виданої до закону від 19 листопада 1918 року / Державній Вісник. 1918 року, вип. 43, с. 44/, грає призначення в функціях чого закону скасовано. 2. Видавши службовим заслуженим інженерам та відомствам надбавки до прийманих на дого-фельгу по таких правилах: 1) працює на відсоткові надбавки чиновників службових заслужених інженерів, як центральних, так і місцевих на території Української Народної Республіки, або помічників виконавцями та виконавцями, незалежно чого права лише служби, зараховані в ст. 2-й цього закону 2) інженери зафармлені кваліфікації службових заслужених інженерів на дого-фельгу надбавки до служби, які виходять звідси та роботники заслужених інженерів на службу у місцевих чиновниках електричних шляхів; 3) службовці військового й цивільного відомств, конфіскація право на зароблення заслуженим пайок; 4) служби, якщо не одержують приймання з космічних джерел, або ті що виходять із цивільних конфіскацій; 5) пера фахових облікових та урядових службових чиновників; 6) майстрів та робітників здійснення освіти, утримання конфікції на передаванні вищими шляхами, розміщення або об'єднаними законами, а провадився їх кваліфікація по майну та по грошах з кредитів, що дозволяються виробничим певно-виробним робіт; 7) служби, які залишаються на відсотку від складу службових і працюють на синхронних та кваліфікаційних посадах. 3. Видавши всі надбавки вираховуватися за місячним прийманням службових, що конфікують розмірність зменшень, узагальнення та вказування проміжку, або утримання по шляхах, неподорожній на заробленні види завдань, призведена по погоді дозволу викладача для цих заслуг майбутньої надбавки за високу роботу; див. с. 2-й, призначення Вся супружина, ревніше урізаних яких мовляє 80 вихори відомої місця і повітря 1-ша каша- погідь 2-га каша- погідь 1-ша Каме- погідь 2-га каме- погідь 1-шa каме- погідь 2-га каме- погідь — 4200 карб. бкн. 100 % 120 % 110 % 130 % 130 % 140 % 4200 7200 " " 90 % 100 % 90 % 110 % 100 % 120 % 7200 18000 " " 90 % 80 % 80 % 95 % 95 % 100 % 18000 15000 " " 50 % 60 % 60 % 45 % 45 % 60 % Вище 1500-о " — 40 % 50 % 45 % 55 % 50 % 60 % пришінка: 1. Розмір відомої мовлявки дич осади, котру відно- сено повного урізання до вищої гурти, як ігора руки пиреке, апте дих тього супружного з найбільшими обидами урізанням, котрий відповідає 80 понадобної гурти оції про Кателогія пришінка: 2. Супружини, мешканці тащукани палубного відомої мовлявки вимагуються однаку на грошове урізання Вісім. Держ. Зак. табл. 33-1919 р. Ч.480. Іменем Української Народної Республіки Замверджено: 15 серпня 1919 року. Розова Директорії Веймара Учень А Макаренко Член-Секретар Г. Швець Російку: Державний Секретар Л. Щербенко. Ухвалений Радою Народних Міністрів ЗАКОН про скасування Губерніальних Правлінь та передачу їх функцій відповідним інституціям. На зміну доповнення й скасування істнуючих законів постановляє: 1) Губерніальні Правління, утворені на підставі ст. 436 розд. II, т. II Св. Зак. виг. 1892 року, скасувати. 2. Функції Губерніальних Правлінь, зазначені в ст. 437-604 розд. ІІ, т. II Св. Зак. виг. 1892 року з відповідними змінами: "Губернатор" на ", Губерніальним Комісар", "Губерніальне Правління" на "Управління Губерніального Комісара"; до ухвалення закону про реконструкцію влади по місцевих, перейдуть у відання Управлінь Губерніальних Комісарів (ст.3), Губерніальним Народним Урядам, Міських Урядов, та Єврейських Громадських Уряд- по належностям (ст.4) і до Адміністративного суду (ст.5), а частка їх зобов'язань, як це зазначено в ст.6 у цього закону. 3. До відання Управлінь Губерніальних Комісарів передається керування справами, зазначенім вол. 438 §1 п.п.2,5 з пунктом - 4,5,6,10,12,13 (в усьому пунктій інтересам). і не повідомлених в ст. 430°), 8.2 п.п. 14,15,16, 18, в тій частині, яка торкається вимоги законів, що до підмани і розсипки збіжжя, п.п. 19, 20, 27, & 5 п. 32 з приміткою, за винятком тих- ничного дрілля, & 5 п. 33 (крім коробочного збору) з приміткою, 35 &7 п.п. 38, 39, 40, 42, 43, стб. 457, в частині, що до орукарні і архіва, см. стб. 460, 465, 466, 467, 468, 469, 470, 471 і 472. 4. До відомих Губерніальних, Повітових, Волось ких, Народних Урядів, Міських Управ, Міністер- ств Еврейських Сирав та Єврейських Згомадь- ких Урядів, що належності, передані зс перува. на справлям, зазначення в стб. 438-81 п. 11, &2 п. 18 в тій частині, яка торкається примінення мицепства та дрозджейда, &3 п.23, &4 п.24, 25, 26, 28, 29, 30, &5 п. 31, примітка до пункту 32, що до технічного догляду, &6 п. 33 в частині, що до коробочного збору і п. 41. Примітка: До відомих і розпорядження Міністер- стви Еврейських Сирав передається Єврейський стій Губерніальних Дролінг зо всім ділам та архивом дою, а також і усі суми коробочного і свінкового зборів, які знаходяться у Губерніаль- них Правлінь. 5. До відомих Адміністративної Суру переда- ються іншання, що до скарг на Міськи Уряди, зазначені в примітці до п. 13 стб. 438. 6. Касуються: із стб. 438 п.7 з приміткою, п.п. 8, 9, примітка до п. 13, що до провадження місь- ких Єврейських кити, п.п. 17, 24, 22, 26, 37 і примітка до п. 43, стб. стб від 439 до 456 включно, 457 в другій частині, примітка 2 із зо ст. 457, ст. ст. 458, 459, 461 з приміткою, 462, 463 з приміткою, 464 з приміткою, 473, 474, 475, 476 і ст. ст. від 478 до 604 включно. У Кредитній Удобрительних Проблем залишаються згідно з питанням на Зарахунок підстави. 8. Закон щодо переказу в державну поштову справу. Голова Ради Народних Міністрів Г. Мартос Міністр Внутрішніх Справ І. Яковенко Звітна Держ. Зак. Спіт 236, 1919 Іменем Української Народньої Республіки затверд- жуємо: 23 Серпня 1919 року Голова Директорії Петлюра. Член А Макаренко, Член-Секретар Ф. Швець. Госвідрую: Державний секретар А. Шрамшелько Ухвалений Радою Народніх Міністрів ЗАКОН про тимчасові штати України Губернійних та По- вітових Комісарів. На зміну та скасування відповідних законів поста- новити: 1. Перейменувати з 1-го січня 1919 року „Каменецькій Губер- нійний Комісарії" та Каменецькій Повітових Комісса- рів" в "Українська Губернійних Комісарів" і в "Українська Повітових Комісарів". 2. Додатково до цього тимчасової штати України Губернійних та Повітових Комісарів ухвалити і вва- жати їх фіксованими з 1 Січня 1919 року. Голова Ради Народніх Міністрів Г. Мартов Міністр Внутрішніх Справ І. Масена. Тимчасовий штат України Губернійного Комісара. | Назва посад | Кількість осіб | Перше утримання (Відриваний) | Велика | Класна позиція | Розряд воней | Примітка. | |---|---|---|---|---|---|---| | | | Одиниць | Велик. | | | | | Губернійний Комісар | 1 | 30.000 | 34.000 | IV | II | | | Комісар міста... | 2- | 24.000 | 48.000 | V | III | | | Уповноважений міліції" | 1 | 24.000 | 24.000 | V | III пн. I | | | Начальник-субот... | 1 | 24.000 | 24.000 | - | - | До військових комісарів, якщо не вище 24.000 року | | Урядовець осв. Форунд... | 1 | 18.000 | 18.000 | VI | III пн. I | | | - " - " - | 2 | 14.400 | 28.800 | VII | V | | | Керуючий Каменецькій... | 1 | 20.000 | 20.000 | VI | III пн. I | | | Комісар міста... | 1 | 14.400 | 14.400 | VII | E | | | Діловод... | 4 | 13.200 | 52.800 | VIII | II | | | Повітовий діловод... | 4 | 10.800 | 43.200 | IX | VІІІ | | | Бухгалтер... | 1 | 18.000 | 18.000 | VII | E | | | Рахівник... | 2 | 16.800 | 33.600 | VIII | II, VІІІ | | | Муфтовий... | 1 | 14.800 | 14.800 | VII | VІІІ | | | Повітовий майстерність... | 1 | 8.400 | 8.400 | X | VII | | | Читання... | 1 | 13.200 | 13.200 | VIII | VІІІ | | | Повітовий державного... | 1 | 16.800 | 16.800 | XIX | VII | | | Урядовець Громи... | 8 | 9.600 | 76.800 | X | VІІІ | | | - " - Ці - " - | 10 | 8.400 | 84.000 | X | VII | | Разом: 43 282.800 376.800 - - Приєміття: 1. Губернійський Комісар, повинний відповідати за інспекцію міліції й керуючи Каменяр'єю користуватись пам'ятками з опаном, освітженням та невеликим нагородою, а при відсутності відповідного поширення оберненої повинен бути у розмірі 33% річного утримання. 2. На засновання в штаті слугових поліцейських право на відсоткові надбавки до утримання з приводу дорожнечи, що була повелена законом від 19 листопада 1918 року (Верховний Вітчизна 1918 року, вип. 73, ст. 2). 3. Щорічно аликується: 1) на кашкелювські, фурковані та мешарні потрібні 60.000 гривень; 2) на готельдажні потреби (майже по- мислики), ремонти йод, опал та освітлення та інші 48.000 гривень; 3) надобові видатки, доволі -96.000 гривень, 4/ витрачано- проводити видатки по 80.000 гривень і 5) на утримання кур'єрів 24.000 гривень. Голова Ради Народних Міністрів Б. Моргов. Міністр Внутрішніх Справ У. Молена. Тимчасовий штат Додано II до ст. 2. Управління Новітнього Комісару. | Назва посад | Кількість осіб | Примітки утримання (гривень) | кілька магазини | Випуск ведення | | --- | --- | --- | --- | --- | | | | відносної | всього | | | Повітовий Комісар. . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 | 24.600 | 24.600 | V | Зом. I. | | Поліцейський Комісара | 2 | 18.000 | 36.000 | VI | Зом. II. | | Офіцер-помічник . . . . . . . . . . . . . . . . 1 | 18.000 | 18.000 | VII | - | | Секретаря | 1 | 13.200 | 13.200 | VII | - | | Розміщений секретаря | 2 | 10.800 | 21.600 | XVII | XII | | Спеціальні . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 | 10.800 | 10.800 | XIX | VII | | Урядовців 1-го рангу. | 6 | 8.400 | 50.400 | XIX | VI | | - II - . . . . . . . . . . . . . . . . 2-ої - IV | 7.200 | 28.800 | XII | XVII | | Разом: 18 | 108.000 | 200.400 | - | - | Приєміття: 1. Повітовий Комісар і поліцейський його кори- стуються поширеннями з опаном, освітленням та невеликим нагородою, а при відсутності відповідного поширення оберненої повинен бути у розмірі 33% річного утримання. 2. На засновання в штаті слугових поліцейських право на відсоткові надбавки до утримання з приводу дорожнечи, що була повелена законом від 19 листопада 1918 року (Верховний Вітчизна 1918 року, вип. 73, ст.2). 3/ Щорічно аликується: 1) на кашкелювські, фурковані та мешарні потрібні 48.000 гривень; 2) на готельдажні потреби (майже по- мислики), ремонти йод, опал, освітлення та інші -48.000 гривень; 3) надобові видатки, доволі -20.000 гривень і 4/ на утримання кур'єрів-14.400 гривень. Голова Ради Народних Міністрів Б. Моргов. Міністр Внутрішніх Справ У. Молена. ч. 520 Зімнен Української Народньої Республіки затверджуєма: 17 Серпня 1919 року. Голова Директорії Мейendorf Член Я. Макаренко Член - секретар Ф. Шевчук Повідомчу: Державний Секретар Л. Шрамченко Словенець Родою Лінієнтків. ЗАКОН про трудову повинність громадян Української Народньої Республіки. 1. Встановити загальну трудову повинність про- мадян Української Народньої Республіки для обслу- говування різних потреб фронтів і цивільної як-то: комунікацій, Саліторних установ, май- Стрелен, карбових пунктів і тощо інше. 2. Трудовий повинності, зазначені в ст. 1 цього Закону, підлягають громадянам Української Народньої Республіки без розрізнення пола в віці від 1890 45 літ. Включно. 3. Припинження до виконання трудової повинності переводиться шляхом мобі- лізації. 4. Загальна або частинна (обмеження що діюча воєнн, віку мобілізованих, працювей, фракту що). мобілізація по трудовий повинності переводиться менордженням Міністерство Внут- рішніх Справ та згоди з Міністром Кра- їни то іншими Лінієнтами, відповідно тому, інтересів яких відомства тор- кається мобілізація. 5. Від виконання трудової повинності звільняють: а) урядовці, що відбувають військову службу або смурали при міліції, в Кочи Окоро- ми Республіканською Радою по Україні. б) урядовці центральних та місцевих установ, як державних та промодельних, так і місцевого на- ціонального самоврядування. в) співробітники підприємств, які стосуються або роблять цілі або обслуговують срочні будь-яких державних установ, що виконують необхідні для піддержки державної - або громадського - економічного змісту. Принципи: Визначення питань, чи належить те чи інше підприємство або служба праці до вказаних у цьому пункті, пояснюється на місцевих колегіях. 2) особи, що займаються безпосередньо обробкою землі, не були двох магноліарств в віці від 18 до 45 років. 3) Сім'ї, що безпосередньо ведуть домашнє господарство або не були одній держави по селянському. Однак кілька земель не збільшуються від трудової ко- Відповідно. 4) На час цивільних замов, усім штатним установам яких держави, так і промислових, дозволення державного вкладу. 5) Дві колегії і не здійснені до державної праці. 6) Вагітні жінки і матері дітей до 3 років включно, а також у всіх, малих тих хвороб. 7) Голови і члени народних, місцевих та єврейських громадських управ. 8) Духовні особи всіх віршоповідень. 6. Для технічного перекладу, лобізації по трудовій повинності при Губернійних Комісаріатах утворюються Губернійні, при Київських Комісаріатах Полтавські, при Миколаївських Отоманських, та по містах, виділених в окрему одиницю, діяльні Лобізаційні Комісії з веденням по призначеному повинності Комісії. 7. Склад трудових колегій: 1. Губернійний Комісар а) Губернійний Начальник або його заступник б) председавник Губернійної Народної Управи в) председавник Міської Управи Губернійного міста г) председавник губернійної військової влади- д) председавник єврейської Тримадеєвої Управи губер- нійного міста; е) председавник Центрального Бюро прорейтно- го Губернійного солоза, ж) Комісаар праці або його заступник (по приз- начення Лімініра праці). 3) Губернійний Фабричний інспектор або його заступник; і) лікар - експерт з дорадчим голосом по при- значенню Губернійної Народної Управи. II Повітової Комісії. а) повітовий комісаар або його заступник, б) председавник повітової Народної Управи, в) председавник Міської Управи повітового міста, г) председавник повітової військової влади, д) председавник єврейської Тримадеєвої Уп- рави повіту його міста. е) председавник Центрального бюро прорейт- ного повітового солоза, ж) Комісаар праці або його заступник (по призначенню лімініра праці). 3) Заступний фабричний інспектор будь-якої заступник. і) лікар - експерт з дорадчим голосом та призначенню Повітової Народної Управи. III Міська Комісія. а) повітовий комісаар або його заступник, б) председавник Повітової Народної Управи, в) председавник Міської Управи міста, г) председавник міської військової влади, д) председавник єврейської Тримадеєвої Управи міста, е) председавник Центрального бюро прорейтного в Солова Мієна; 3) Старший Фраброчний Інспектор будь-якого за- ступник або учасниковий фабричний інспек- тор буде його заступник по повноваженням; 4) лікаря-експерти та призначення Лікарської Народної Управи. IV. Районна Нідкомісія. а) председавник Повітового Комісара землі, б) председавник повітової війтенкової влади, в) інші Волостні Управи, де переводиться по- блізація, або його заступник. 2) председавник ворейської Управи мієтка, де переводиться модбізація. 9) председавник мієцевих робітничих та промис- лових Центральних Вбора трудових Соловів повітової Мієна. е) председавник фабричного Інспектора. 2/3 лікаря-експерти з доради головної мочин- мачення Повітової Народної Управи. 8. Відповідальна модбізаційних комісій ведеться прем узбезпечених та повітових комі- сарів і Управління Міською Общо- ма по мане/емови, а вас їх праву кон- центрується при лінійній ерелі (Змушері- мік Справ. 9. Модбізаційні Комісії мають право окиа- дати дач огиду тих, що модбізується, окреми медичні комісії: 10. Повітові та міські Модбізаційні Комісії переводять модбізацію Солдато через Районну Нідкомісія, котрим визна- також адмаса і дізькнення. 11. Губернська Комісія повибирає та варішує уза побут проти рішень Повітових та Лівських Комісій та виконує мав питання комісар. 12. Фінсує в комісіях Губернський або літ- Повій Комісар по майномстям, а в районних ніг- комісіях председатиме Повітового Комісара. 13. Порядок і техніка переведення мобіліза- ції ветеранових та окремою імпунцією, яку видав Дилімістр Внутрішніх Справ по зводи з Дімістру і Праці а Народного Революційної. 14. За особами, що припиняються до виконання трудової повинності за лишанням її посада і очороба з утриманнями; особи без посади або смуроба одержують платню звідних штатів твої установи, при якій вони призначені до праці. В разі перекеслення мобілізованих на інш смієнтя Праці, він одержує пошантовано- мі урочи по мором твій імені нудзії; до якої він призначений. Утом багатій імпунція не буде морим що до оплати праці і пошантована- ми урочи, та від мором повинні бу- ти встановлені по зводи з місце- вим Комісаром Праці. 15. Відмоводження нештучних до ви- номання трудової повинності, вра зі повної або часткової утрата здібності до праці, слідує по законах, чимих щодо замикання по мобі- лізації до військової очороби, відпо- відно тий поведі яку вони займають. 16. Умови від трудової повинності карається, як учинки від військової повинності. II. Переведення в члену закону при- трудову повинність прошадам Україн- Свої Народної Республіки Доручити Міністеру Внутрішніх Справ. 2. Замом Цей ввести в чинність по місцях фу. 3. Негайувати в розпорядженні Міністра Внутрішніх Справ з позначки Державний Скарбничі дійсні письма (два, два) про виплати в зв'язку з перебудовами в Речі Посполитій заради промислового повинністю умов для України та Мародної Республіки. Почав Ради Народних Комісарів Г. Скаргина За міністра Внутрішніх Справ, п. Крип'якевич Копія з копії. ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджено 23 Серпня 1919 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Петлюра ЧЛЕНИ А. Макаренко. ЧЛЕН-СЕКРЕТАРЬ Швець ПОСВІДЧУЄ: Державний Секретаръ Л.Прічепко. УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА про розгрузку м. Кам'янця на Поділлі, видіх його в повітом з фронтової смуги, про заставу в місті і повіті військового стану і про поліпшення марорідного ставлення службових урядових установ, перебуваючих в місті Кам'янця. Приймаючи на увагу чрезмінну нерозгруженість міста Кам'янця на Поділлі і в зв'язку з цим непомірну дорожнечу в цьому місті, постановляє: I. 1/ Зменики необхідною першою розгрузку м. Кам'янця на Поділлі і в першу чергу видіти з нього міста військових штабів. 2/ Зманики необхідні виділити Кам'янець і його повіт в фронтової смуги і в цьому місті і повіті військовий стан. 3/ Доручити Міністерству Народнього Господарства подбати про посвачення кооперативних службових урядових установ народними про умови по творенню ціном /хлібом, селом, купоном та іншими/. II. Тимчасово до перешкодження в актах зазначених в розділі I поручу в цій постанові або 15, здійснивши сукцеси центральних і місцевих урядових установ перебування в місті Кам'янця на Поділлі, дозволи про- шті в такий спосіб: 1/ для службових які одержують добові гроші на підставі апелю 10 лютого 1919 року "про видатку доданих грошей еларобітникам в умовах на мінори експедиції, подовжені зазначення в цьому закону опла- ди добових грошів. 2/ для службових які одержують добові гроші на підставі постанови від 14 квітня 1919 року "про видатку доданих грошей в приходу дорожнечі службових місцевих урядових інституцій міста Кам'янець Подільського, Пронєвова і Рішного за час перебування в цих містах центральних установ" та на підставі від 18 жовтня 1919 року "про добові гроші слу- жбовим центральних урядових установ, які не одержують зазначених доданих грошей" - здійснити зазначення в цих постановах більші добових грошей НА ПАЛЬЦЕВСЬКІ ТРІБНЯХ КОМУН ОБЛАД. 3/ заставки в ст. 1-1 і 2-ї цього розділу здійснення добових грошей не поширюється на службових, що одержують державні кармочи пайок. 4/ Видача встановлених цією постановою здійснення добових грошей починається з 1-го СЕРПНЯ 1919 року і припиняється ефектом постанови Ради Народних Міністрів, що вносить Міністерство Фінансів. 5/ Звертаючи для переведення в актах зазначених цією постановою здійснення добових грошей провадження в розмовному фонді дорожнечі праців- нік видатки в місцях покинутих заїзнованими загальним фонду, який буде позначенний по роскопку 1919 року на здавання добових з приводу дорож- ненці службових урядових установ. II. Постанову цю перевести в актах по телеграфу. Заслуженим голови Ради Народних Міністрів Д.М.Одрика. Міністр фінансів М. Мертоє. з оригіналом згідно: за Національне Відділу Іспертменту загоходжених операцій державної Канцелярії Резоньк. З копією згідно: ПРОЕКТ СТАТУТ УРЯДОВОЇ ГАЗЕТИ ДЛЯ ФОНТУ І ЗАПІЛЛЯ 1. ЗАВДАННЯ ГАЗЕТИ Завданням урядової газети для фронту і запілля є давати інформацію Армії і запіллю про діяльність уряду і армії, життя внутрішнє і закордонне, освітлюючи відповідно всі прояви життя у всіх його ділянках. II. ВИДАННЯ ГАЗЕТИ I. Видання урядової газети для фронту і запілля утримується на державні кошти. 2. Видавничою органом газети віддає Керуючий Справами Культури і Мистецтва або особа, котрі Радою міністрів на справах дуже доручена. 3. В розпорядженні Керуючого Справами Культури і Мистецтва заснується в колоритному поблику, котрі на видання газети. Він являється представником видавництва газети по всім їїнсовим справам. 4. Для переведення витрат по виданню газети потрібна попередня згода Державного контролю. 5. Для потреб інформації фронту і запілляних установ не менше 2/3 щоденного тиску газети висилається безплатно військовим частинам і засиленим установам в запіллю по їх письменним вимогам, а решта поступає у вільну продажу. Вартість останнього видання газети впродовж не може перевищати вартості інших газет такої ж формату. 6. Прибуток од продукції і оролової зараховується на державний прибуток і не може вирахуватися на бізучий видатки по видачі газети. 7. Керуючий Справами Культури і Мистецтва або особа призначена для цього Радою Народних міністрів призначає і звільняє в порозумінні з Головою Ради Народних міністрів редактора газети, спілкує на напрямок папети і за цього перед кабінетом народних міністрів тільковідає. III. РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ Співробітники газети, призначені на посаду згідно розпису штатів лічаться урядовцями У.Н.Г., несуть обов'язки, відповідають за їх виконання і мають всі права нарівні з другими урядовими державних установ. А. РЕДАКЦІЯ I. Редактор газети, котрого звільняє і призначає в порозумінні з головою Ради Народних Міністрів Керуючий Справами Культури і Мистецтва, або особа постановою Ради Народних міністрів його запілляча, - є представником Гедакції газети і стоїть на її чолі. Йому прислуговує право призначати і звільнити співробітників газети, а сам відповідає перед Керуючим Справами Культури і Мистецтва за ямість і напрямок статті. На редактора покладається пошіщення в кожному номері виходячої газети передвищні розміром не менше 50 рядків і не більше 100; окремої платні за ці передовиці він не одержує. 2. Секретар редакції заступає редактора, керує технічно-секретарською справою газети і виправляє остаточно поступаючи од завідуючих відділами матеріал з літературного боку. 3. Завідувач літературним відділом і фелетонист виправляє весь літературний матеріал, котрий поступає в редакцію і поміщає не менше двох фелетонів на тиждень, за що окремо платні не одержує. 4. Свідуючий інформаційним відділом збирає і оцінює весь інформаційний матеріал, котрий поступає од кореспондентів, репортрорів і сторонніх донесень, одноївідаючи за тенденцію поміщених інформацій. 5. Кореспонденти, з котрих один мусить бути при станції а другий в кислі осідку Уряду З.Н.Р., подають певні інформації про діяльність уряду і життя Армії, котрому мусить для цього інтерес і пр. про політичне, громадське, економичне життя і т.п., вважаючи на те, щоби ні один момент, котрий може цікавити Армію і громадянство, не прошов невзимченим. Крім постійної платні одержують кореспонденти плату за доставлення матеріал відповідно до його цінності по 1/2 до півтора марки за печатний рядок. 6. Репортери збирають біжучий і принаґідний мел інформаційний матеріал з діл., за коррек одержують окремі платно від 1/2 до І марки за рядок. 7. Перекладач зі знанням прикінцями Донецької і Ніжинської мови перекладає з чужих мов матеріал для газети по дорученню Редактора чи Секретаря. 8. Обвалаком випускаючого газету є нагляд в а друком, складанням і коректурою роботи, за які трі він одновіддає. 9. Редактори вирізять згідність одначаки з рукописом і виправляють помилки одначака перед здачею в остаточний друк. В. КОНТОРА. І. Контора газети переводить технічно всі фінансові і господарські справи газети, складає конторне одначинство і пг. в загальному порядку ві проходженні будь-ятерій, і господарства. В склад контори входить бухгалтер, він же завідує конторою бригадного скарбник він же діловод, рахівниця, він же друкарник, і завідуєчий передплатою і оголошенням до коттого гідної належить підтяхунок рядків до оплати. В. ЕКСПЕДИЦІЯ. 1. Експедиція дбає про вчасну і справну висилку газети в військово частини і установи, запідня та передачі-в більшу продажу по ордерам авторов. В ті місця де по яким побудь причинам неможлива доставка газети понток, газету розвозить власні емі конвойники в числі 3 чоловік. Експедиція віддає і за неї відповідає Експедитор. IV. ЛІКВІДАЦІЯ. 1. Якщо газета припиняється або ліквідіюється видання газети для фронту і запідля постачаного Генерал-Міністрів в загальному порядкові ліквідації державних установ. Зразок. 173 УВАГА! ПОСТАНОВА ПРО ТИМЧАСОВІ ШТАТИ ЦЕНТРАЛЬНИХ УСТАНОВ МІНІСТЕРСТВА НОРЬКИХ СПРАВ, УХВАЛЕНИХ ТА ВЗЯТИХ ЇХ ДІЙСНИМИ З 1-ГО ТРЕВНЯ 1918 РОКУ. 1/ Докладені до цього тимчасові штати Центральних Установ Міністерства Норських Справ ухвалити та взяти їх дійсними з 1-го Травня 1918 року. 2/ Петрівці, згідно зовнешних у ст. І штатів, котрі, в розмірі двох мільйонів пятьсот вісімдесят тисяч двісті /2.580.200/ марбованців, відпускають щорічно, починаючи з 1-го Січня 1919 року, з коштів державної скарбниці по сніті Міністерства Норських Справ. 3/ Відпустки на 1918 рік за час, починаючи з 1-го Травня 1918 року до 1-го Січня 1919 року, не видається по утриманню та поверненню Норських справ однім мільйон двісті тисяч /1.200.000/ марбованців. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ НОРЬКИЙ МІНІСТР Старший Лейтенант М. ВІЛІНСЬКИЙ З оригіналом згідно: ПОМІЧНИК КРИСКОНСУЛЬТА 16 Закон про добові збори Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки і їх постанови, яким мав бути використаний Державний Патент. В зв'язку з укладенням Договору про створення Спільного державного органу Української Радянської Соціалістичної Республіки, встановлено, що Верховна Рада України з 14 листопада 1937 року до всієї сьогоднішньої дати не має права приймати закони. 1. Державний Пенсіонер, Повноважний Представник Верховної Ради України в 14 Конгресі і винне обговорення зборів у формі дебату протягом першого IV Конгресу, має право на громадянський виборчий голос. 2. Повноважні Державні Представники, якщо вони не є членами і учасниками робочих з'їздів та конгресів, а також всі багатою Верховною Радою України в обмеженнях і на підставах, встановлених законом про урядування, які засновуються на принципах державного управління. вамо інспектораі. Голови Ради Народніх комісарів 10 квітня. Повноваження інспектора В орігіналом Вайцю. Повинне Командування Тавр. Коли сплатити кожну жалую суму без державних зборів і з комісій, з умов, що без жалоб втрата- їнших до квитків репетиції ЗІ 10 рублів - Ухвалений Радою Народних Міністрів ЗАКОН про встановлення нових правил про реквізіцію коней для потреб Української Народньої Республіканської Армії. На чолу та до дозволення відповідних законів поставляти: 1. Для доводження Української Народньої Республіканської Армії кінних під час війни тимчасово встановити натяг реквізіцію коней у населення. 2. Реквізіцію коней проводити на підставах дозволенного до цього, Положення про реквізіцію коней для потреб Української Народньої Республіканської Армії й керуватися «Установою о земельних повинностях» (ст. IV Св. Зак.). о сильках ветанків на перечитку цьому закону та затвердженому положенню. 3. Виплату грошей за коней, яких взято по реквізіції, зразковою по термінам кілька, встановлення яких може задаватись на підставах Ради Народних Міністрів та загальної у Військовому Внутр. Голова Ради Народних Міністрів Б. Мартос Військовий Міністр Полковник Петриб. Додаток до ст. 2. ПОЛОЖЕННЯ про реквізіцію коней для потреб Української Народньої Республіканської Армії. 1. Кожен власник військових кінних під час війни провадити шляхом реквізіції коней у населення через Губернатора, Полків та посади Народної України. Райони, до яких провадиться реквізіція, визначаються на підставах цього положення, а також чи проходять останній зазначення Військових Міністрів або загального у Військовому Внутр. та Народньою Господарством. ПРИМІТКА: В разі негативної потреби коней для армії, належать Військовий Міністр прямо встановлювати райони та час провадження реквізіції; наглядати же кожен містичний Головою Органом. 2. Для реквізіції застосовуватись коней: a) у власній позиції та землі; b) коней, які належать особам, що прибудують в молокових та чилових військових інтернатів для кожного рангу та посади; c) коней, які залежать у користуванні Морського Комітету, а кількості, встановленої на підставах цього положення. 3. Власники коней, що обслуговують Комісарів та Міністрів: a) працюють за особливими умовами, які визначаються на підставах цього положення; b) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; c) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; d) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; e) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; f) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; g) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; h) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; i) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; j) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; k) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; l) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; m) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; n) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; o) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; p) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; q) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; r) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; s) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; t) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; u) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; v) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; w) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; x) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; y) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; z) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; 1. В кожному стоячому конюшні під час війни провадити шляхом реквізіції коней у населення через Губернатора, Полків та посади Народної України. Райони, до яких провадиться реквізіція, визначаються на підставах цього положення, а також чи проходять останній зазначення Військових Міністрів або загального у Військовому Внутр. та Народньою Господарством. ПРИМІТКА: В разі негативної потреби коней для армії, належать Військовий Міністр прямо встановлювати райони та час провадження реквізіції; наглядати же кожен містичний Головою Органом. 2. Для реквізіції застосовуватись коней: a) у власній позиції та землі; b) коней, які належать особам, що прибудують в молокових та чилових військових інтернатів для кожного рангу та посади; c) коней, які залежать у користуванні Морського Комітету, а кількості, встановленої на підставах цього положення. 3. Власники коней, що обслуговують Комісари та Міністрів: a) працюють за особливими умовами, які визначаються на підставах цього положення; b) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; c) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; d) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; e) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; f) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; g) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; h) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; i) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; j) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; k) коней, які належать мусульманським кріпосним, а також громадських номарних командам у військових державах, що обслуговують Комісари та Міністрів; l) коней, які ТЕЛЕГРАМА командуючим військових груп: Запорізької, Волинської, Січових Стрільців, Київської, Одеської, Головному Командуванню Галицької Армії та Начальникам постачання всіх військових груп. 17 вересня 1918 року, м. Кам'янець-на-Солуні. Згідно закону, затвердженого Високою Директорією про встановлення пра- вил при реалізації коштів для потреб Української Республіканської Армії, повинен був ще 15 вересня розпорядитися на видачу грамотних копій та заказати типографічне видання для збору реалізації коштів, але не мав можливості зв'язатися з Повітовим Командиром. Нагляд: Повітовим Кам'янець- ким. Згідно закону, затвердженого Високою Директорією про встановлення правил при розподілі коштів для потреб Української Республіканської Армії, якщо ви не негайно мобілізувати і повідомити кошти. По думці, грамотне мислення зв'язку коштів на- калу Вам сповістити Начальників військових частин, розміщених у двоюрічних Вам помітках. Наказання прийняти до виконання для здійснення населення твердої ціни, а також на погашення коштів за більш низькими цінами, якщо не можна забезпечити виплату. Т. В. О. Високого Міністра ПЕТРЗ, Міністр Справ Зарубіжних І. МАЗЕТА, Міністр Земельних Справ В. КОВАЛЕВСЬКИЙ, Міністр Народного Господарства М. ШАЛУНІН, Міністр Фінансів Б. МАРТЮС, Державний Контролер І. КАВАНЧОЗ, Т. В. О. Високого Міністра ПЕТРЗ, Ч. 19203 Копія. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо з 11 вересня 1919 року Голова-Директорії - П.ЄТЛЮРА Член: МАКАРЕНКО Член-Секретарь ШВЕЦЬ Посвідчує: Державний Секретарь Л.ШРАМЧЕНКО. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ про тимчасову зміну правил видачі добових грошей при командиров-ках і службових роз'їздах урядовцям центральних і місцевих установ всіх відомств. I... Тимчасово, на час дорожнечі, припинити чинність: а/пп.2-4 приміт-ки 1-ої до "тимчасового нормального роспису окладів утримання і вимог харчування вищих державних службовців" (Інструкція класів посад службовців в центральних урядових установах цивіль-ного відомства") /додаток до закону від 26 червня 1918 року - Державний Вістник 1918 року, вип.20/. б/примітки 2-ої, доданої до штату урядовців Державного Контролю в місцевих установах/ закон від 13 липня 1918 року -Державний Вістник 1918 року, вип.28/. II. Тимчасово, на час дорожнечі, встановити такі правила видачі іншого кошту в "Нешод харчового дотації" за Ім'я конструювання добових грошей при командировках та службових роз'їздах урядов-цям як центральних, так і місцевих установ всіх відомств. 1. Добові гроші видаються урядовцям, які командировані або означені на службовий роз'їзд, в такому розмірі: Клас посади Розмір добових грошей в IV і вища зазначається за штатом 120 копійок V ІІІ VI ІІІ VII і нижче. СОТЧАК З ПІСНЯМИ 80 КОПІЙОК 2. Особам, класи посад яких не зазначені; добові гроші видаються в тому розмірі, що вживаються у державних службовцях тих же або відповідних інституцій, а такими ж окладами утримання. 3. За час перебування при командировках або службових роз'їздах в містах: Києві, Одесі, Миколаїві, Харкові і Катеринославі, а також в містах, де тимчасово перебуває Уряд, добові гроші побіл 4. При командіровках з України за кордон та з кордону на україну добові гроші видаються в подвійному розмірі. 5. Добові гроші видаються в половинному розмірі: а/при короткострочних командировках не більш 36 годин; б/особам, що знаходяться в постійних командировках для фактичного залізничного контролю; в/случаєм перевозки пошт по залізницях і осідлих поштових постанов при супроводженні пошт в поштових вагонах і по трактах, а також технічною персоналою при виїздах на поправку попсованих дротових ліній,- в тім разі, коли поправка продовжується не більш 36 годин. 6. Служачі військового та інших відомств, котрі мають право на даремний харчовий пайок, при задоволенні їх під час командировок добовими повзається права на одержання за цей час найка. 7. Служачі, котрі мають право на одержання добових грошей і ходжатимуть харчовий виплати, їхні числа сорти не означені... І робок добовими повзається права на одержання за цей час найка. Згідно законам: 10 Лютого 1919 року "про виплату добових грошей урядом ВРУ, якщо дія умови означеного закону" та "автомобільних співробітникам державних установ на випадок евакуації. 14 Квітня 1919 року "про видачу добових грошей з приводу дорожнечи службим місцевих урядових інституцій міст Кам'янця Подільського, Про- скурова й Рівного за час перебування в цих містах центральних установ", 18 Липня 1919 року "про добові гроші служачим центральних установ, які не одержують добових грошей", а також служачі, котрі мають право на одержання добових грошей на підставі інших законів, в разі їх командировок, мають право на одержання тільки одних добових грошей, а саме тих, склад яких є більший. 8. Сила правил, викладених в цьому розділі, не поширюється на служачих в відомствах шляхів при командировках по залізницях, а також по водяних та мосейних дорогах. Закон цей оголосити по телеграфу і у ГОЛОВА РАДИОНАРОДНИХ МІНІСТРІВ І. МАЗЕПА У МІНІСТЕРСТВІ ФІНАНСІВ Б. МАРТОС, верхні і нижні З оригіналу виконав: хвартом добових грошей, мабуть. Старший Діловод Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії /підпис/ 3 копії згідно: Старший Діловод, НКСО, Департаменту Загальних Справ Мін. Нар. Освіти Тетюра Гліндарський - Закон про зміцнення уставу центральних інститутів Міністерства Ушків. На сьогодні й до виникнення ієрархічних Законів постановляти: Додати до цього зміцнення уставу центральних інститутів Міністерства Ушків згідно з Зам. Голови Ради Народних Міністрів д-р Одринка Міністр Ушків ст. Магучий... Додаток. до Закону про зміцнення уставу центральних інститутів Міністерства Ушків. Прикладова уставка центральних інститутів Міністерства Ушків I Загальні визначення 1) Міністерство мешканців буває вейка залізничними, водними та повітряними шляхами Української Народної Республіки. На всіх їм постороженням, за винятком тих місць, які визначені з його брання окремими законами Української Народної Републіки. 1) Міністерство мешканців Української Народної Республіки складається: Міністр Ушків, Поверхня Міністра, Вища Політична Бюро, Головне Криміналитето, Головна Командир і де- парташменти: Заланський, Фізичний, Племенник Державної звідність, Номераційно-Економатазиний, Нове Трудівництва, Водні та Морською безпекою, Акциз і франтичне Побутове, Госте Заголовок Повідомлення, Окремо 10000 батманів/смогою в пропорції Міністра Милев і його Поба- риць зазначається: Веденням Міністерства і урядові особливих держав 3) Світлина на утримання всіх центральних інстанцій Міністерства Милев виробляється Міністром Милев і Замародженим на Виконання Загальнодержавних нагород. Кількість: Міністри Милев початково зроблено перелучення відповідно до відомостей і майже охрещених погодженою департаменту або газетними Міністерствами до цього, не висувалися за шляхом критичних відмовлення на утримання центральних інстанцій Міністерства Милев. 4) Статус вищої Племеня - Економічна Рада, а майже всіх її коментарів, по- рядок будь-яких змін та зроблення роз'яснень ветеранськими ефектами статусу, який виробляється Міністром Милев та затверджується Законодавчим урядом, до самовід- даних її, що цю статусу відмови заз- мання розглядаються прийнятно до пра- вил бенасобливих. Узгодження Міністерства, своє Законом т.Зр.к., пог. "У" для колегії Євросоюзу Товідного", Міністерства Путні видачаць, оскільки ці закони не суперечать Законам Української Народної Республіки і ком- пенсацій та пайору переведення справ у всіх колегіях вище перелучених змінних тих інституцій Міністерства Милев, а майже місцевих його інстанцій виглядається в стабільних та інструк- ціях, які будуть носити Міністерство Милев та затверджуються Міністром Милев II Вища Племеня Економічна Рада 5) Книга Племеня Економічна Рада визначена при Міністерстві Милев для розвитку найбільш важливих та принципових питань, які пер- Спочатку до неї Мінімуми Млеків, а та- кож був розгляд на Акціонерних майнових власностях за іншої концепції певних центральних інституцій, згідно яких Мі- німуми Млеків. 6) Вимога Економічна Рада повинна визнавати на готарні експерти: Пенсіонну, Банко- ву, Комерційну та Держмінфактор Технологію, якщо будуються однини кре- дитних і суттєвих переключень екранами. 7) Сенсія Економічна Рада має ввести найбільші приймальні та майнові механізми змінну як по банк- тичним, так і по буржуйським та поле- нням підземних, з метою найбільшого прийомування вальких майнових інженер- них заходів і закордів в екрані будь-яких повинностей та починанням, а також їхньої адаптації земель України на Луганській Республіки. 8) Сенсія Економічна Рада гонови- шим приймає новими механізмами, які мають вважатись з економічними випла- тами, що до пропорції бракує, ча- се: до будівництва нових майнових, до змін чинов і починання іншого майна, до експлуатаційних на вардях майнових вардів, якщо на погляд на Луганської промисловості і до смертей бути будівництва по телеках з бут- інтелігації. 9) Сенсія консервативна має на цей грошовий та останній випрямлення всіх вищих промислових майнов, що до пан- демічних та комерційних умов пер- едбачення військ, паладжирів, зачиня та великих вантажів по всіх майнах Української Народної Республіки, а також переключень, встановлення на вивчення- кових загримків і вантажах, їхньої тенцій, а також розвитку пропозицій Які виникають в службі комерційно-та морської діяльності земель. 10) Допомогти українському Головному емісару Рос- ійської і Великої Британії в їх найновіших питаннях двох бентимостей у Експедиційного Комітету від ків і морячності, усунення витрат та на- мерінної таємниці земельних господарств, а також залишку пов'язаних, культурно-кра- щих потреб емігрантів, майстернень та робітників на теренах України і Над- Дніпропетровській і усю їх прагнення. III Головне Правительство 1) Головне Правительство має визнати, що елітність Миколаїв і мав на менші! а) роз- глянути з правовою Зону замовленням Мі- ністерства Миколаїв і дотримати за доцільним Кордоніна цього тихоєвої законодавства, б) давати привій вченовки по експедиції всіх Департаментів Міністерств Миколаїв і створити за одночасними тягування- ним закону по всіх інших службах від міністрства Миколаїв, б) приводити у всіх іншою змінах емісарських інженерних Міністерств Миколаїв, а звичай- касаційному суді України Народної Ради виконання та єврою всіх багатих формованих і останніх, мірних емісар- терей Миколаїв, з метою об'єднання су- дового правлячого в швидкому прові; 2) маши залишений договір та індивіду- ляр правленими бізнесами всіх міс- цевих і емісарських Міністерств Мико- лаїв. 13) Кордони Головного Правительства - вільною командається на Головному Пра- вительство, та правом державника де- нормативну; при цьому усакуляція отвореній інженерних та емісарських зм. дні висиланості в службі комерційно-та гуртової діяльності млинків. 10) Дрім інспекційною Головним селянським збором і вирішувати всі надзвичайні питання, які виникають у економічному житті 1918 року і терміново проводити вигляд та на- мерення таємних злочинних комуністичних і також загально побутових, хуліганських світлих потріб слугувати, майстернень та робітників на млинах Української Народної Республіки і умов їх праці вказати. III Головне Приємство 1) Головне Приємство чинить усі можливості при елітному Млинків і має на цей! а) по- збавити з правового Закону законодавства мли- ністорань Млинків і дотримати загальному кодексу на чесною тяжеловою законодавства, б) давати привітні висновки по епропада- вих Департаментів Міністерств Млинків. і єдиний за одношайтними тяжеловим- ним закону по всіх інших публічних мли- ністорань Млинків, в) працювати у всіх інспекційних судах енергетичних інженерії Міністерства Млинків, а з вищо- каласійною суду Української Народної Республіки тополе і епропадає всіх бракованих державних і омінуць, нерічених млине- терори Млинків, з метою об'єднання суд- дових криміналістик в тяжелової праві; 2) машина законовий догляд та іншими по- правними дізділами всіх мли- нів і ентабуцькій міністерство Млинків. 13) Корудання Головних Приємств - відповідно комунаджень по Головному Приємству, на правах Верховного де- партаменту; при якому фінансування отримає зобов'язану піти та юридичну та. IV) Головна інспекція з контролюно-виявленням органами при Міністерстві військ для досліду і контролю таїв з меблями, обладнанням, господарства, арт. матеріалами та підтримкою бунку. 14) На гоні інспекції стоїть головний інспектор, при ньому використовуються інспектори та інженери, які розподіляються дослід на місцевих закладах-виробництвах, зокрема на місцях землерийських діяльностей місцевих інспекцій Міністерства Шляхів та окремих місцевих управлень, а також розподіл на місцях роботи карантинних батарей та зовнішнього. V) Декарт-менеджмент Міністерства Шляхів 15) Бюджет менеджменту Міністерства Шляхів виконуються всіма органами армії, які отримали господарство і мешканське керування і дотягнулися до енергетичних атакцій, будівлі на позиціях таємнів Української Народної Республіки. Зокрема по це всі місцеві управи та інші служби Міністерства Шляхів, забезпечуючи плановий імпорт за законом про мешканські уряди та господарство-розпорядження органів, в яких діяльність керується відповідними провізуваннями виробництва департаментами, по належності до кожного департаменту колективний, а також передають на розгляд і затверджують департаменти тих очікуваних, останніх повідомляючи всім виборцям за межами пост-пенсійних мешканських інституцій. Корупція не докор майнових менеджерів, а окремими галузями паном на відповідні директори та виконавчі директори. 16) В цей діяльності департаменти Мерується переконанням у залежності від постановок, а також розбиттям війн муніципальних, в яких боротьба закінчилася їх концентрацією на порядку переведення сільського населення до генерального (ст.Червон умови). Приймається: До виготовлення нових кодексів земельного законодавства Української Народньої Республіки державними міністерствами інших, які всі інші його органів, керуються законами та землеволоданням і їх обґрунтуванням в Української Держави (Видання по 95-й статті 1917 року), останнє воно не змінюється або знаходиться саме чином Української Народньої Республіки. 17. На гасання державних планувань від передачі всіх сільського населення, які не відносяться до місцевих центральних інстанцій міністерств інших, а також звітують на погоджування застосування відповідних законів України. Окрім того в Законодавчому Сенаті земельного законодавства Української Народньої Республіки, доки ця сільська не буде зосереджена в середині укладання. 18) Державними державами і земельними органами Міністерства інших які мають на меті впровадження бюджету, вони повинні забезпечити фінансовий план та фінансовий розпорядок всіх земельних місць Міністерства інших, а також державного поєднування і гравітуючих встановлених на об'єднання форми організації сільського населення та радянських земельних фінансових операцій по місцевим інших. 19) В Пленумі - Закону о панівному державному використанню всього Законодавчого Сенату. 180 представляти перекази на зміни в Ун- ійнічної Національної Ради Всіх Закарпаття, во- їних та товщих), в який додавалися допов- нення про оголошення укр. мови, революційні зміни і позиції українсько- го народу, захист прав, визначення, узгодження та реалізація мовної, територіальної та інших засад. Видання були друковані, типографськими та всіх видавців технічних видач, а також усіх інших видань, які мали на мету позбавлення української мови в Україні. Вони були друковані для читачів. 20) Наказ керівництва Демократичної федерації мали вигляд заснованого доповідь та керування народною конгресною експози- цією, яка була укладена Національною Радою України. Вони використовувалися для підтримки та зміцнення ветеранських, соціаль- них та політичних переваг, розроб- ляли нові організації нових дебатів. Це було здійснено на основі історичних, мали доповідь за оголошенням та розширенням кон- венцій, виборчих узгоджень кре- диту, викладених з переказом, та роз- глядалося по очній такій чинності, яким був підкреслений багатоверсний до мі- нистрства Милів; ознайомлення з виборчими інформаціями та їхніми думками. Вони були укладені на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для зміцнення та розвитку їх май- жерів. Це було здійснено на основі позицій Національної Ради України, які були використані для з В минувшій експедиції суду збор- ваних селянок, яки вона провадитоя в Ганчарові селі, бідніших поверженим во- гітками відомостям, гарячою безпр- иминно має вище керування спробами експедиційного будівництва, здроснику- тих умашнівань, коли ці будівництва владні зведані і будівництво на шля- хах Української Народньої Республіки. Департамент Волого Будівництва, судді кредитами, призначенними до всіх каменів зведеного вище будівництва, а тимчасом має право керування всіх кредитів в межах розсіяних відомостей; департамент Волого Будівництва передає всім закупкам по виділенню приватного майна для потреб будівні милий. 22. Департамент Порядку по Марківцю Бенедиктова має вище керування засобами виробництва та озаки вартина воєнударством України Народньої Респуб- ліки, що обмежені мешканцями загального користування з метою даних моделей надзвичайного використування за Див Герман- порту ведени багатий та вимогами до щоденної комунікації серед верхні, то- сьмі милий і утримують їх в належному порядку. Департамент з органом ур- дової "тейсаки" для всіх вартина та морщин милий Української Народньої Республіки, якому підлеглий всі кореня рівня, здросникувань та накопиченням левозорги на вузі міг приємства. Земель- та життєвого працю на користь будинків ведених та поєднаних між собою, дітей малими, поверженими, приміщенням, змовами, а також всім життям. ім будівельних еліментарних. Милий- но веденнях на твоїх милий і має законом вище керування в справді будівлі 23) Департамент Ідричів ще пропонує Подуговий відкрити вейма кримського мешкання, що перебувають у зв'язку з бандами та іншими Українських Народної Республіки. а саме: вейм енергія що дозволяє працювати, а також кримського суворобного земледільства (побуту) були виручені по тих майнах на встановлення іншому підприємстві. Департамент Ідричів, як отримано - Подуговий вартою державними землями вейма урядовцям і повітовими Міністерства Шляхів та його місцевих урядовців, щоб вони проводили меншої забудови відкриття енергетичних художньо-прокримських і пропорційних потужностей виручених в інженерних майнах, зв'язаних через селючих продовольственних організацій жителів. Окрім того в Адміністрації Подуговому були таємно-засекретовано вище зазначене керування вейма знаменами, а також лікарською електорними енергіями на майнах Українських Народної Республіки. 24) Департамент Господарства був змушений відкрити вейма всіх тих цінностей, що зв'язані з діяльністю майнових інженерних по Ласотькам для жителів України Народної Республіки вейм пам'ятних фундаментальних та експлуатаційних мереж, а також по гендерованих розробках майнових ділянок земельного майна" жителів будівельних коштів, штейф, нафтопродуктів, енергетичних машин і т. інше. В цій барві Департамент Господарства мав по мені забудованих вищого зазначення свідченим праці місцевих органів 7/ Секретаріат Міністерства 25/Секретаріат Міністри провадив опрошу та звернення по особистим вказівкам міністра Миллєв та його Повереників. Заст. Голови Ради Народних Міністрів Вч. Озреня. Міністерство Миллєв - М. Шагун. Вісімн. Депт. Зак. вип. 84 - 1919 р. 7.569. Іменем Української Народньої Республіки Зайверджено: 13 вересня 1919 року. Голова Директорії Петлюра Член А. Макаренко Член Секретар Ф. Шевчук. Расігую: Державний Секретар І. Циранченко. Уважність Радою Народньих Міністрів ЗАКОН. про надання Міністерстві Внутрішніх Справ, Зубернійним Комісарам, Київському Статистичному і Одеському Міському Комісарам права видавати обов'язкові постанови і накладати штрафи адміністративного порядку за порушення цих постанов. На основанні закону 14 вересня 1918 року про надання Міністерстві Внутрішніх Справ, Зубернійним Старостам, Статистичному і Міським Останкам права видавати обов'язкові постанови і накладати корп в адміністративному порядку за порушення цих постанов (Державний Вісник 1918 року, № 734) постановляється: 1. Надаєт Міністерстві Внутрішніх Справ переповнено, а Зубернійним Комісарам, Київському Статистичному та Одеському Міському Комісарам з затвердженням Міністра Внутрішніх Справ, право видавати обов'язкові постанови щодо до охорони громадського порядку, спокою і доброго гладу, й накладати в адміністративному порядку на винних в порушенні цих постанов корп: грошову не більше тридцяти тисяч (30.000) гривень, або арешт на строк не більше п'ятих місяців. 2. Надаєт Міністерстві Внутрішніх Справ право змінювати та скасувати постанови Зубернійних, Київського Статистичного та Одеського Міського Комісарів про покладання корп за порушення виданих вище зазначеними адміністраторами обов'язкових постанов. 3. Цінності цього закону прийнятність окремим визначним законом. 4. Закон уважаєт в миття по телеграфу. Радою Роди Народньих Міністрів, Міністр Внутрішніх Справ І. Макаренко. Вісті. Державн. Зак. вип. 39- 1919 р. У.570 Іменем Української Народньої Республіки Затверджуємо: 13 вересня 1919 року. Рада Директорів Петлюри Член А. Макаренко. Член-Секретаръ др. Швець Російській Державній Секретар І. Мазепа. Ухвалений Радою Народних Міністрів. ЗАКОН. про доповнення та зміну закону 4 липня 1919 р. " про тимчасове утвердження при Нарадних Управах продавольчих відділів." На доповнення та зміну закону 4 липня 1919 року " про тимчасове утвердження при Нарадних Управах продавальних відділів" (Вістник Державних Законів 1919 ро- ку вип. 28, ч.388) постановляєм: I. Надаєм Міністерстві Народного Господарства право заставати, на підставі згаданого закону 4 липня 1919 року, продовольчі відділи при Нарадних Управах по всіх губерніях, котрі звільняються від ворога. II. Надаєм Міністерстві Народного Господарства право доручати продовольчим відділам проводити загальну та макал Харчових продуктів, як лицо, ще ри, збірця, або інше, на законні операційні кредити продавольчих відділів. III. В статті 3 згаданого закону 4 липня 1919 року з речення: "Продовольчі відділи всіх Нарадних Управ визнають продавальну справу підлеглої території та провадять її за спраць на підставі встановлених законів та заснованих інструкцій Міністерства Народного Господарства" и "Про- довольчим відділам належать виконання права" виключити слова, залишивши "і", виконанні". Рада Ради Народних Міністрів І. Макаренко Міністр Народного Господарства М. Шапалу. Конія. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ затверджуємо /3 вересня 1919 року Голова Директорії ПЕТЛЮРА Член А.МАКАРЕНКО Член-Секретарь Ф.ШВЕЦЬ Посвідчую: Державний Секретар Л.ШРАМЧЕНКО УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про поширення чинності закону від 15 серпня 1919 року "про від саткові надбавки до утримання на дорожнечу для слугачих дер- жавних інституцій" на вчителів нижчих початкових шкіл. Поширити чинність закону від 15 серпня 1919 року "про від- саткові надбавки до утримання на дорожнечу для слугачих дер- жавних інституцій" /вістник Державних законів 1919 р.вин.33, ч.481/.на вчителів нижчих початкових шкіл,з тим,щоб відсотко- ві надбавки вираховувалися лише на ту частину утримання,яку вони одержують з скарбових принцій коштів,з відсотка,який від- повідає цій частині.- Голова Ради Народних міністрів /підпис./ І.Мазепа За Міністра Народньої Освіти /підпис./ П.Холодний З оригіналом згідно Старший Діловод Департ.Законодавчих Справ Державної Канцелярії /підпис./ копію з крінійким згідно Старший Діловод Петро Вісенький ГІМЕН МЕР ІНСОМОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: 14 Вересня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчує: Т.р.об.Держзного Секретаря Нав.Зайцев УХВАЛЕНИЙ КАБІНЕТОМ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про мобілізацію в звільнених від ворога наших армією повітах Укра- їнської Народньої Республіки для поповнення армії. Для переведення заклику на дійсну військову службу в Українську армію громадян, Української Народньої Республіки в повітах, котрі посту- пово будуть займатись нашою армією, встановити слідуючі правила: 1. До налагодження на території Української Народньої Республіки ліс заяття 44 Українським військом, органів Міністерства Внутрішніх Справ, переведення мобілізації покладається на Командуючого Армією, від котрого виходять всі належні накази, розпорядження та інструкції, від- носно техничного переведення всієї справи. 2. Для поповнення дієвої Армії закликати до служби: а/ з основи частини дієвої Армії - Генералів ................................................... до 55 років Дулавних старшин до ............................................ " 50 " Старших та урядовців .......................................... " 45 " Лікарів медичних та ветеринарних ......................... " 50 " Лікарів жінок і лікарських помішників та сестер-ка- ліониць /виключаючи малих грудних дітей і бере- жених/ ........................................................... " 45 " Лікарських помішників до ...................................... " 50 " Зерпала медичні і ветеринарні нарави з підотарши- ками ......................................................... " 30 " Підстаршини і урядовців військового часу ................... " 30 " Казаків, якщо народилися з 1-го Січня 1890 року по 31 Грудня 1895 року. б/ з запасної частини армії: Казаків що народилися з 1-го Січня 1893 року по 31 Грудня 1900 року. ПРИМІТКА: Від заклику звільняються служачі на салізницях і звязаних з ними установах, а також учителі воїх шкіл, але тих, що справді фу кціонують, псаломщики і урядовці Державних Скарбниць та податної інспекції. 3. Мобілізацію провадит по повітах поступово, кісля звільнення від ворога, розпорядженням Командуючого Армією. 4. Для переведення мобілізації в райони армії, весь "1" терен по- діляється на дівізійні мобілізаційні участки, в котрих заклик, збір і прийом мобілізованих робиться розпорядженням Командира Дивізії, згідно наказу Командуючого Армією. 5. Для переведення мобілізації в життя кожна дивізія утворює ру- хоми прийомочно-мобілізаційні комісії". 6. В склад дивізійної мобілізаційно-прийомочної комісії входять: Голова /булавний/ старшина/ і члени по одному від кожної окремої час- тини /екремого куріня/, входящих в склад дивізії, прифронтовий ний комісар , один лікарь і один представник від волости /крім того в комісію закликається місцеві лікари/. 7. Кількість прийомочно-мобілізаційних комісій "залежить вад вел чини дивізійного району і погляду Командира Дивізії. 8. Постанова прийомочно-мобілізаційної комісії про здатність при- звиного - являється остаточною. 9. Звільняються від яки на збірний пункт по мобілізації лише ня ні каліки /сліпі, безрукі, безногі/ і то при умови представлення ро- дичами документів про калічність. 10. На підставі вирішень прийомочної комісії, звільненця підляга тимуть лише маючи льоту 1-го розряду по родинному становищу, себ- один робітник сем"1, коли він дійсно утримує сен"м хоча б і при біт ках, але до праці не здатних, чи маючи більш 50 років. 11. За нелвку до призиву винні притягаються до відповідальності по І29 і І34 стот.Військово-Карного Статуту. 12. У випадку втечі призванного з війська досону, на сен"м 300 покладається обов"язок не пізніц одної доби зробити заяву нісцеві владі про повернення додому з війська призваного козака. У випадку, коли така заява в зазначений термін не зроблена, то судової відпові дальності втікача, все майно його конфіскується на військові пособ 13. Мобілізовани, що втікли з частин армії чи збірного пункту зі зброєю і скарбовим одягом, підлягають карі на смерть, яка деяти 14. Всі видатки по переведенню мобілізації, а саме: добові гроші чинам комісій, роз'їздні гроші, на канцелярські вида тки віднести на військовий фонд, для чого Військовому Міністерстві перевести в розпорядження Командуючого Армією відповідну суму грошей. 186 15. Всі мобілізовані, що з'явилися на службу зі зброєю, кіньми, сідлами й властною одягою, гідному для носки, обутті й білизни, одержують за все це платню по цінам, встановленим комісіями в окремих частинах, після чого все це переходять у власність Держави. 16. Прийомочно-мобілізаційними комісіями при прийомі мобілізованих керуватись окремою інструкцією, затвердженою Головним Остаманом. 17. По налагодженню на місцях органів Міністерства Внутрішніх Справ, справа мобілізації, за порозумінням Міністерства Внутрішніх Справ з Командуючим Армією, переходити до сталых органів, на яких згідно істнуючим до тепер законам, покладається переведення мобілізації. 18. Закон вводиться в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПРОКОПОВИЧ ЗАСТУПНИК ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА Генерального Штабу Генерал-Поручник ГАЛКИН З оригіналом згідно: Директор Департаменту Начальник Відділу У. Р. КАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Законодав. Справ 3 " Вересня 1920 р. ч. 120... 4. Тарнів. До ....................................................... Надсилається до відома.- Директор Департаменту Начальник Відділу Замісцевому Главо Скворцовський. 24 вересня 1918 року. Київ. Наказую: за Державного Секретаря, Микола Мочизьковий. Ухвалений Радою Міністрів Литовського закон про реквізицію осельних і неосельних приємців для задоволення потреб державних та громадських, залежно від державного значення установ, а також осіб, продуваючих на службі в державних унійнах. І 1. Змістом задоволення потреб державних установ всіх відомств та установ громадських залежно від державного значення, а також осіб, продуваючих на службі в державних унійнах, великовеликого приємця повинен тимчасового замінити осельних і неосельних приємців. 2. Відповідно приміщення в примусовому порядку накладається на закладанні в м. м. Київ, Офей, Миколаїв, в губернійних та повітових містах Реквізіційні та Оцінки по реквізіції Комісії, які провадять свою діяльність на підставах цього закону. Примітка: З дня оголошення усього закону, всі їхні купують по реквізіції приміщення Комісії наказують. На обов'язку відповідної афіші линяється тимчасово розташування сходи Військових адміністративних офіцерів полевих командирів та військових з'єднань, які переводяться на підставах цього закону. 3. Реквізіційні поважаються осельних, а в останніх містах підлягають виконанню Міністерства Внутрішніх Справ, якому керують м. м. Київ, Офей, Харков і Катеринославські Комісії. 4. Реквізіційні комісії в голови по видору Ради Міністрів і шестох членів - префектаційних Міністерства Внутрішніх Справ, "Комісії" на Військового; по призначенням калепання Міністрів, предстає виконавча організація Дослідників і квартирантків, якщо такі організації існують; представника Міського Самоврядування по призначенням Міської Управи. 5/ Губернійні Ревкізіційні Комісії, а та- кож Комісія в м. Миколаєві, складаються з голови- По- лімника Губ. Старости (Головника Міського Осташана в м. Миколаїві) і членів - представників Військового Мі- ністерства, по призначення Кагальника Залоги, Ми- ністерства "Юстиції", по обранню загального зібрання Окружного Суду, Міського Самоврядування - по призна- ченню міської Управи і представників організацій доньо власників та мелкашів, по одному від комуні, як що такі організації існують. 6/ Повітові ревкізіційні ко- місії складаються з голови- Полімника Повітового вта- росту і членів представників - Військового Міністерства, по призначенню Кагальника Залоги, Міністерства Нота- ції", по обранню З'їзду Мирових Суддів, представників мі- ста - по призначенням Міської Управи, а також представни- ків організацій залюбованих та мелкашів, по одному від комуні, як що такі організації існують. 7/ Головам Ревкізіційних та Оцінкових Комісій надається право за- прошувати в засіданнях Комісій з правами Дорадного голосу у тилесущих осіб, котрі можуть бути Керманими ревкізора. 8/ При виконанні головою в повинних питань в Комісіях перевага віддається тим думкам, за котрою голосує Голова Комісії. 9/. Технічнійшими Комісіями надається: 1/ вирі- шення по заявах урядових та промадських ретонов, з обмеженнями розміру підлеглих відводу по ревкізіції при- міщення, уражених Крайової необхідності і надійного ви. Кибі зареєвізованими помешканнями невсаваною осіб, які придуши на службу зовні, 2/ переводити через ше- нів Комісії, або чинів Державної Варти у всіх необхідних випадках осіб примушених, 3/ учиняти постанови про відфай пришпешення і приводити їх до виконання через чинів Державної Варти. 10/ Квартири та окремі кімнати, зай- няті віненцями, тобто асозами, котрі по причині військо- вих обставин примушени були вибратися зі свого помешкання, що знаходилось в зоні військових операцій належать до працювання на уроч Ревкізіційних Комісій. 11/ Дія зазначеної Угоди Всеволоженської та ква- тирогосподарі, в будинках або поселеннях яких наймають квартири, або окремі кімнати вимагає обов'язано про те сповістити Ревквізіційні Комісії вжиття двостороннього, зі дня оголошення цього Закону, строку. 12/ Згадані в арт. 10 квартири й кі- мнати у випадку їх звільнення не можуть бути нада- дані в користування іншим особам без дозволу Ревк- візіційної Комісії. 13/ Квартири й окремі кімнати, які при звільненнях через виселення з них втів, заод- нєю за спекуляцію представлені торгового оборо- ту, або поселеннями, не можуть бути нада- ні іншим особам без дозволу Ревквізіційної Комісії. 14/ Всеволоженських й квартирогоспо- дарі про всі звільнення, за вихідом біженців, або за виселеннями спекулянтів, квартири та окремі кімнати повинні сповіщати Ревквізіційну Коміс- сію не пізніше трьох днів з дня звільнення кварти- ри, або кімнати мешканцями. 15/ Особи, інші чим котрій заліпаються надуманого ревквізіцією, мають право вносити свої заяви письмово, або робити їх словесно на Засіданнях Комісій. 16/ Про переведення ревквізіції комісією складається акт, в якому повинно бути зазначено: 1/місце знако- дження пришвидшення; 2/ найменування власника; 3/ най- менування чотирьох по вимозі котрій складено поста- нову про ревквізіцію; 4/ відкрок, в який пришвиджене до ревквізіції приміщення належить убивленню та передачі цієї установи; 5/ мета з котрого переводиться ревквізіція; 6/ строк, на котрий переводиться зайняття пришвидження; і 7/ умови про платню за ревквізованими місцями. 17/ У випадку відмови в вимозі про пере- ведення ревквізіції в акті постанови викладаються представи такою гіллянки. 18/ Постанови Комісій оповіщаються комунарської пришвидження освідчено або через киме Державної Варти з докупленням посил у вигляді копії акту постанови. 19/ Зета- нові, або особі, на користь яких учинено постанову Комісій, видатся ревквізіційні накази. 20/. Постанови Теквізційної Комісії виконуються негайно по скінченню строку, зазначеного в п. Чарт. 16 цього закону через линіє Державної Варти. II 21. Оціночні Комісії складаються: 1/ у Києві, Одесі, Харкові і Катеринославі - з голо ви - по призначення Міністра Внутрішніх Справ і чотирьох членів - представників: а/ Міністерства Юстиції, б/Міністерства Фінансів, в/Державного Контролю по призначення відповідних Міністрів і Державного Контрольора і г/ представника Міської Самоврядування - по видобу Міської Управи; 2/ В губернійних та повітових містах Оціночні Комісії складаються: - з голо ви - по призначення відповідного Старости, або Міського Статмана і чотирьох членів - представників: а/ Судової Офіції відповідно- ними Окружного Суду, а в повітових містах Заланських Зйом рових Суддів; б/ Міністерства Фінансів - згідно Ми чення Управителя Казенного Палаатою, в Державному Контролю (слуг. шестах), г/ Міської Самоврядування якої переводиться реквізитція. 22/ Міністерств Внутрішніх Справ надається право в видавку необхідності за по деклека Оціночних Комісій. 23/ Оціногна Комісія веталовише розмір наказної платні за відведені приміщення, а також розмір вида- го роби виделення овові не вище трьохчийній платні за відведене квартири приміщень і шостої місячної за приміщення торговельні. Затамовлення наказної платні за приміщення, підлягаючи рекві- зиції і розмір відналободи повинно бути переведено Оціночного Комісією не пізніше 7 днів від одержання нега нової розміщення Теквізційної Комісії. 24/ Ви- каловода виключений овові відноситься на Державний коміт. III 25. Строк примусового зайняття приміщень ня не може перевищувати строку чинності цього закону. 26. Освоб, для котрої були реквізовано приміщення в випадку замішених службовців, або зруйнував від них, повинна увінчання поширенням заїжджати це по праву реквізиції". Прикметка: I. В загонарених у цій статті випадках, а рівно по збільшенню режисерського приєднання у всіх інших випадках, вище на згадку до наймця цього приміщення, або відповідності на нього попередньої договору монополіст відбуття не інакше, як з дозволу Реквізиційної Комісії. Прикметка II. Освободи, котрі кличуть службу через хворобу, або через втрату здатності до праці, армія робити свої поширення, або загинувших при виконанні або сприйнятті виконання кимсь службових обов'язків, залишаються за собою право на зайняття чи переквізиції приміщення. 27. Зайнтересовані умовами і освободи надається право щорічно вимагати від Освітньої Комісії нового визначення на пласти за користуванням зареквізованого приміщення. 28. При неприйнятті освободи, котра користується реквізиціями приміщень, в ефект реквізиції нової пласти водогарною, володар звертається в ту ж армію, по вимозі котрої зареквізованого приміщення. По надійшовленню цієї установи не висеяла в строк квартірно пласта відвертається з пласти освободи, котра користується реквізиціями приміщень. При інкоді й недавньо зареквізованого приміщення водогарною шукате захисту своїх інтересів в загальному судовому порядку. 29. Про збільшення пласти щення і закінчення користування чи водогарною повинна мінятись за один місяць наперед. 30. У випадку неосвободи, котрий приміщенням по реквізиції надається а також у випадку вимагання реквізованого приміщення частково, або сповна Реквізиційною Комісією по перевірці забору подовжене освободи, котрий віддається на приміщення, права користування чи. 31. Надаття Фельдміністрові Внутрішньої справ по представленню Реквізиційних та Освітньої Комісій по предметах їх відання, в тих межах і про порядок користування приміщеннями освободи. Для котрих воно зареквізовані, видано на біофовідних інструкцій та довідкових по ставках під загрозою штрафу в розмірі до 1000 крб. 6 або арешту до 3 місяців. 32. Кори за нови Командні Зазначені в попередніх артикулах обов'язкових постановок Накладаються Ревкізіцій ними комісіями по постановах їх, які на меншою затвердження Міністра Внутрішніх Справ. IV. 33. Скарги на постанови оціночних Ко- місій подаються протягом трьох днів з дня доручення володарю копії акту, поставовико шкоди до Адміністративного Відділу Окружно- го Суду через Голов Оціночних Комісій, котрі обов'язані направляти ці скарги по призва меншостям в сільськденній з обм. податкових. 34. Пішення Окружного Суду по справах ацін- ки можуть бути оспарювані в Адміністративному ційний Генеральний Суд Державної Всемогутньої Волинської, спрояк з обм. Обов'язкових Окружного Суду. 35. Строк чинності цього закону кінчається 1 вересня 1919 року. 36. Голови позавідомствених Ревкізіційних Комісій одержують винагороду в розмірі 15,000 карб. на рік. Члени Ревкізіційних та Оціночних комісій одержують за дні засідань Додови гроші в розмірі - у Київі, Харкової, Одесі та Катерино- славі- по 15 карб. а в Миколаїві і у всіх будерман- рях та повітових містах по 10 карб. V. 37. Асигнувати з коштів Державної Сководки в розповідження Міністра Внутрішніх Справ: у на витрату Додових грошей членам Ревкізіційних та Оціночних Комісій і на календарські дні засна- дених Комісій витрати аванси містобуджету ри сил (60,000) карбованців і у на витрату власниками ревкізоваючи приміщення винагороду передавленої ор- 23 цього Закону; аванси під звіренням Сто Гетьвер- сят тисяч (150,000) карбованців. VI. 38. Закон цей переведений в чинність по тенерару. В ас. Голови Ради Міністрів Семайор Н. Воспенсько, Міністр Внутрішніх справ Семайор Л. Кітимовський. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую 24 вересня 1920р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА Посвідчую: Т.в.об.Державного Секретаря Пав.ЗАЙЦІВ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ УИР. ЗАКОН про Цівільне Управління. I. Для переведення планів Уряду У.Н.Р. що до відновлення всіх га- лузів державного і громадського життя на терені, зазначеному Голов- ною Командою Військ У.Н.Р., яко район тилу армії, утворити цивільне правління при Головній Команді Військ У.Н.Р. УВАГА: Рада Міністрів по мірі потреби може спеціальною постановою передавати ті чи інші місцевості тилового району в безпосереднє за- гідування постійних урядових установ. § 1. На чолі Цівільного Управління стоїть Начальник Його, який являється заступником Міністра Внутрішніх Справ і користується равами Товариша Міністра; в справах Цівільного Управління тилового району він безпосередньо докладає ГОЛОВНОМУ СТАНАДОВІ ВІЙСЬК У.Н.Р. УВАГА: Міністр Внутрішніх Справ має право безпосереднього дог- ляду за діяльністю Начальника Управління, яко свого Товариша і дає ому відповідні директиви. § 2. Начальник Управління має Референтів від Міністерств: Народнь- го Господарства, Фінансів, Земельних Справ та Логістикії, з призначенням Ідповідних Міністрів. Міністерства Пляхів, а також Пошт і телеграфів розважають в склад Цівільного Управління своїх представників для зв'язку й інформації. § 3. Цівільне Управління має окрему канцелярію. § 4. Начальнику Управління на терені, зазначеному в п. І цього закону , в адміністративному відношенні підлягають Прифронтові Ко- місари та всі державні /окрім Державного Контролю і Шляхів/ й гро- мадські установи та особи, через яких він і здійснює свою владу. § 5. На зазначеному в попередньому параграфі терені Начальник Управління користується цілою повною влади, що до відновлення діяльності державних та громадських органів влади. Начальнику Управління надається право відкривати діяльність всіх органів влади на місцях, відновляти в той чи інший спосіб функції місцевих самоврядувань, видавати відповідні розпорядження у всіх га- лузях державного життя, робити зміни в персональному складі всіх офіцій до V класи Урядів включно шляхом звільнення, іменування та переміщення з одного Уряду на інший. УАГА. Призначення на посади у IVІ ранги п і д л и г а ю ть затвердженню відповідними Міністрами по переході тилового району на звичайний стан. § 7. Начальникові Управління надається право, в разі коечної по- треби, видавати обов'язкові постанови, що до різних галузей державного життя. § 8. Про всі розпорядження по Цивільному Управлінню Начальник Ці- вільного Управління подає одночасно до відома Міністра Внутрішніх Справ і Голови Ради Міністрів. § 19. Всі розпорядження та постанови по Цивільному Управлінню, як- що мають загально-курочний характер, оголошуються наказами Роловної Кр- манди Військ V.П.Р. і тоді вони мають обов'язкову силу як для цивіл ного населення так і для військових осіб. § 10. Начальник Управління безпосередньо координує працю Рефе- рентів з завданнями Цівільного Управління і директивами Міністерств § 11. В разі визнання Начальником Управління, що діяльність будь- якого з його референтів не відповідає державним інтересам, Началь- ник Управління приймає його урядування і повідомляє про це відпо- відного Міністра на розпорядження. § 12. Видатки, звичайні з роботою Начальника Цівільного Управлін- ця, переводяться в військового фонду з тим, щоб взяти суми були по- повнені відповідними відомствами з їх кредитів. § 13. Всі службовці Цівільного Управління і Прифронтові Комісари носять одяг військового вразку з відзнаками відповідних офіції. II. На першіні видатки, що до переведення в життя цього закону асигнувати в розпорядження Пачальника Цівільного Управління в аза- совому порядкові з військового фонду п'ятьдесят мілі- онів /50.000.000/ гривень. III. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. IV. Доручити Міністру Внутрішніх Справ негайно внести на розгляд Ради Міністрів штати Цівільного Управління. ГОЛОВА КАБІНЕТУ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ В.П. РОКОПОВИЧ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ О.Л. САЛІКОВСЬКИЙ З копією згідно Пачальник Законодавчого Відділу Копія. ІМЕЄМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ затверджуємо вересня 1919 року Голова Директорії ПЕТЛЮРА Член А.МАКАРЕНКО Член-Секретар Ф.ШВЕЦЬ Посвідчую: Державний Секретар Л.КРАМЧЕНКО УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про поширення чинності закону від 15 серпня 1919 року "про від- соткові надбавки до утримання на дорожнечу для слухачів дер- жавних інституцій" на вчителів нижчих початкових шкіл. Поширити чинність закону від 15 серпня 1919 року "про від- соткові надбавки до утримання на дорожнечу для слухачів дер- жавних інституцій" /Вістник Державних Законів 1919 р. вип.33, ч.481/.на вчителів нижчих початкових шкіл, з тим, що відсотко- ві надбавки вираховувались лише на ту частину утримання, яку вони одержують з скарбових приміщень коштів, з відсотка, який від- повідає цій частині.- Голова Ради Народних Міністрів /підпис./ І.Мазепа За Міністра Народньої Освіти /підпис./ П.Холодний З оригіналом згідно Старший Діловод Департ.Законодавчих Справ Державної Канцелярії /підпис./ копію з оригіналом згідно Старший Діловод Петро Біленький Затверджуємо пересня 1919 року Голова Директорії НЕСТЕРІВА Член в.МАКАРЕНКО Член-Секретарь Ф.ШЕЙНЬ Посвідчую: державний Секретарь Л.КРАМЧИНО ЗАВАЛЬНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ закон про поширення чинності закону від 15 серпня 1919 року "про від- соткові надбавки до утримання на дорожнечу для слугачих державних інституцій" на вчителів низьких початкових шкіл. Поширити чинність закону від 15 серпня 1919 року "про відсоткові надбавки до утримання на дорожнечу для слугачих державних інституцій" /Вістник Державних законів 1919 р. вип.33, ч.401/ на вчителів низьких початкових шкіл, з тим, щоб відсоткові надбавки вираховувались лише на ту частину утримання, яку вони одержують з скарбових прийнай коштів, а відсотка, який відповідає цій частині. Голова Ради Народних Міністрів /підпис./ І.Мазепа За Міністра Народньої Освіти /підпис./ П.Холодний З оригіналом згідно Старший Діловод Департ. Законодавчих Справ Державній Канцелярії /підпис./ копія з вирішенням згідно Старший діловод Петро Телешурків ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо 4 жовтня 1919 р. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П. Т. МОРА ЧЛЕНИ " МАКАРЕНКО ЧЛЕН-СЕКРЕТАРЬ ШВЕЦЬ. посвідчує: державний секретарь Л. ШРАМЧКИНО. УХВАЛЕНІЙ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про управління шкільно-освітньою справою на мілях Української Народньої Республіки. ВІДДІЛ І. Загальні тези. 1. Догляд, керування і контроль над провадженням і розвитком шкільно-освітньої справи на мілях України належить з боку пе- дагогичного до Міністерства Народньої Освіти й з боку госпо- дарчого до Міністерства Мілях і та провадиться центральними Головними і місцевими Шкільно-Освітніми Установами Міністерст- ва Мілях і органами Управління Міністерства Освіти. ВІДДІЛ ІІ. Центральні Установи і органи правління. 1. Шкільно-Просвітня Україна. А. Склад Управи. 2. Шкільно-Просвітня Україна є центральне Установа Міністер ства Мілях, вона, згідно штатам має канцелярію і складається з Відділів: 1/ Загальної Освіти, 2/ Технічної Освіти, 3/ Просвіт- ного, 4/ Кіоскового і 5/ Видавничого. В. Завдання Управи. З/ Шкільно-Просвітня Україна при Міністерстві Мілях відає всім загально-освітніми і професійними нижчими і середніми школами і закладами, доцкільною і позакільною освітою Україн- ської Народньої Республіки, як державних так і приватних, і являється вищою керуючою центральною Установою, автономною в межах своєї діяльності. 4/ Шкільно-Просвітня Україна: А/ стежит, аби навчання і виховання в державно-національному дусі, 5/ піклується про поліпшення навчання, виховання і лікарсь- ко-санітарного стану в школах. в/ призначає конкурс на підручники по ухвалення програми г/ улаштовує курси, д/ дає про поширення позашкільної освіти, е/ розглядає контроль за утриманням шкіл, ж/ скликає педагогічні з'їзди, з/ скликає наради, і/ видає педагогічний орган. II. Органи Шкільно-Освітньої Управи. А. Голова Управи. а. Кандидати на посаду Голови Управи виставляються Цент- ральним Радою Всеукраїнського Залізничного Союзу. Призначаєт Голова Управи Верховною Владою по докладу Міністра народньої Освіти в порозумінні з Міністром Пляхів. б. Голова Управи безпосередньо входить з докладами до В- стра Пляхів і Міністерства народньої Освіти в залежності і характере справи. В. Інструктори по освіті. 7. Про Шкільно-Просвітній Управі знаходяться Інструктори по дошкільному вихованню і позашкільній освіті. 8. Кількість інструкторів визначається штатами Управи. В. Наради. 9. При Шкільно-Просвітній Управі періодично не мен одн- разу в півріччя скликаються наради, а/ по питанням педагогичних-Інспекторів Шкільних слу- жб кожної залізниці, б/ по питанням адміністративно-господарчих-керовничих Шкільних служб кожної залізниці, в/ по справам технічних шкіл - представників технічни- шкіл, г/ по справам дошкільної освіти і позашкільної - від відних інструкторів. 10. На наради можуть бути запрошені спеціалісти з сор- поручених нарадою. ПРИМІТКА: Осторонні особи, запрошенні на наради, одержують платню за коже засідання. ВІДДІЛ III. Головні Установи і органи утримання при кожної залізниці. I Шкільна служба. II. В склад Управи кожної залізниці входить Шкільна бв, яка завідує справами всіх шкіл залізниць. 12. Шкільна служба складається: з Керовничого, Інспектора, Інструкторів і канцелярії, згідно штатам. II. Головна педагогична Рада. 13. При шкільній службі кожної залізниці засновується Голов на Педагогична Рада в складі: Керовничого Шкільною Службою, Інспектора, всіх інструкторів. ПРИМІТКА: З правами дорального голосу можуть закликатись на се- сію Педагогичної Ради фаховці-педагоги. 14. Головою Педагогичної Ради є Керовничий Шкільною Службою Заступником Голови-Інспектор. в. Завдання Ради. 15. Головна педагогична Рада скликається на сесії по потре- бі, але не менш одного разу на місяць. 16. Педагогична Рада. а/ розглядає матеріал, представлений Інструкторами, б/ координує діяльність інструкторів, в/ дає вказівки місцевим педагогичним Радам по питанням навчання і виховання, г/ розглядає і ухвалює підручники для шкіл, д/ підготовляє матеріал для розгляду на учительських педа- гогичних зіздах, е/ скликає учительські зізди виключно по педагогичним питан ням, ж/ піклується про видання педагогичного органу, з/ улаштовує курси для учителів, і/ улаштовує рухомі виставки шкільних праць учнів і заснову педагогичний музей", к/ пропонує Головним Шкільним Радам кандидатів на посаду учителів і шкільної адміністрації. III. Головна Шкільна Рада. А. Склад Ради. 17. При Шкільній Службі кожної залізниці засновується Го- ловна Шкільна Рада в складі 9 осіб: Керовничого Шкільною Службою...........1. Інспектора Шкільної Служби..........1. представника від «Іністерства Освіти» членів по уповноваженню Головної Ради залізничного проєс. Совзу........2. Членів по уповноваженню Головного доро́ного органа про́світ залізниці……………………………2. Членів по уповноваженню учитель- ської секції Професійного заліз- ничного Союзу………………..2. ПРИМІТКА: до Головної Шкільної Ради з правом дорадчого голосу входять всі інструктори. 18. Члени Головної Ради: від Головної Ради залізничного І Професійного Союзу, Головного Дорожнього Органу "Просвіт" та від учительської Секції професійного Залізничного Союзу обі- раться на один рік. 19. Головою Шкільної Ради є Керовничий Служби. 20. Заставника Голови і Секретаря обирає Шкільна Рада. Е. Завдання Ради. 21. Шкільна Рада скликається на сесії Головою Шкільної Ради по потребі, або по постанові попередньої сесії, або по запиті не менш, як трьох членів, алени менш одного разу на місяць. 22. Діловодство Шкільної Ради веде Канцелярія Шкільної Служби. 23. Постанови Шкільної Ради записуються по журналу з під- сами присутніх. 24. Головна Рада об'єднує і направляє діяльність освітніх установ на території залізниці/нижчі, вищі початкові і се- редні загально-освітні школи і заради/. 25. Головна Шкільна рада є видом інстанцією для місцевих шкільних гал. 26. Головна Шкільна Рада: а/ піклується про розвиток освіти на національному ґру- б/ дбає про поліпшення лікарсько-санітарних умов, в/ спілкується виконання мінімальних норм, г/ ухвалює шкільну сітку на території залізниці, д/ розглядає бюджет на освітні потреби для всієї заліз- е/ розглядає справи, внесені Керовничим Шкільною службою розбирає справи, порушені місцевими Шкільними Радами, ж/ розглядає сітку будівель нових пошукень для шкіл. з/ допомагає своєчасному забезпеченню днів підручників і шкільними приладами, і/ по представленню Місцевих «педагогичних Рад через Г- ловну Педагогичну Раду ухвалює призначення на посади. реміщення і звільнення з посад всіх осіб, які по зако 24 лютого 1919 року "про Управління Освітою в Українській народній Республіці" призначаються, переміщаються і звіль- няються Губерніяльною Шкільною Радою. ПРИМІТКА: До сконструйоровання Педагогичної Ради Головна Шкільна Рада сама обмірковує кандидатури на зазначені посади. IV. Органи Шкільної Служби. А. Керовничий Службор. 27. Керовничий Шкільною Службою призначається Міністром Освіти в порозумінні з Міністром Пляхів по докладу Голови Шкільно-Просвітньої Иправи в порозумінні з Головною Радою Професійного орзу, задіяниці. Керовничий Шкільною Службою користується правами керовничих не технічними службами при Управі залізниці. 28. Керовничий Шкільної Служби: а/ Аерув Шкільною службою і в/ стежит за виконанням законів і розпорядження Уряду і. постанов Головних Педагогичих і Шкільних Рад в. Інспектор служби. 29. Інспектор шкільної служби є помішник Керовничого, а в від- сутності керовничого заступник. 30. Інспектор: а/ стежить за виконанням на місцях постанов Головної "педа гогичної" Ради і розпорядження Уряду в Педагогичних Справах, б/ ревізує школи з боку педагогичного і знайомиться з станом школи взагалі. в/ підготовляє матеріял для локдаля в Педагогичній Раді, г/ редагує педагогичний орган, д/ являється докладчиком від імені Педагогичної Ради на учительських зіздах. 31. Кандидати на посаду Інспектора виставляються Головною Шкільною Радою. Інспектор призначається Міністром Пляхів по представленню Шкільно-Просвітньої Управи. В. Інструктори. 32. Інструктори допомагають учителеву в його педагогич- ній праці. 33. Інструктори: а/ відвідують школи, б/ дають педагогичні поради учителям, в/ дають взірцеві лекції, г/ збірать на місцях педагогічні нарали для ознайом- лення учительства з методами навчання і педагогичною літературою, стежать за станом шкільних бібліотек. 34. Кожний інструктор має свій район по обрахунку 20 шк- на одного інструктора, але не менш одного інструктора на к ну залізницю і при меншій кількості шкіл. 35. Інструктор обирається Головною педагогичною Радою затверджується Головою кілько-просвітньої Управи. ПРИМІТКА: до сконструйрованія Головної Педагогичної Ради кі лідат на посаду інструктора обирається Головною шкільною Радою і затверджується Головою кілько-просвітньої управи. Види IV. Методичні урядові Управців. Шкільна Рада. А. Склад Ради. 36. При кожній школі заводиться шкільна рада в складі 5 членів: інспектора, або завідувачого школою, члена по вибору педагогичної Ради, члена по вибору батьківського комітету, члена по уповноваженню місцевої Ради професійного залізнич- ного союзу і члена по уповноваженню Ради місцевої просвіти 37. В тому випадку, коли дві школи містяться в одному линку, дозволяється шкільним радам об'єднано проводити свою діяльність. 38. Члени Шкільної Ради, крім інспектора або завідувачого школом, обирається на один шкільний рік. 39. Головою шкільної Ради є інспектор або завідувачий школом, заступника голови і секретаря о бірва Шкільна Рада Б. Завдання Ради. 40. Шкільна рада скликається Готовою Ради по потребі або по письмовій залзі не менш, як 2 у членів, але не менш одного разу на півріччя. -1. «Головенство Шкільної Ради веде канделярія школи. 42. Постанови шкільної Ради записуються по журналу з п писом присутніх членів. 43. Місцева Шкільна Рада: а/ дбає про зелоложення школи відповідними в лікар- сько-санітарному відношенні помешкання. б/ дбає про забезпечення школи підручниками, шкіль- приладдями бібліотекою і т.и.. в/ дає моральну і матеріальну допомогу гурткам само освіти і фізичного розвитку при своїй школі, г/ відкриває бурси, д/ допомагає незаможнім учням, е/ улаштовує вистави і благодійні збори для побільшення коштів школи , ж/ допомагає Педагогичній Раді улаштовувати екскурсії д для учнів. 44. В разі незгоди з постановою Шкільної Ради директор, Ін- спектор або завідувач школою вносить з прошокол своє окре- му думку і справа перелатеться виді усталові. ПРИМІТКА: В тому випадку, коли на станції є не одна, а дві і більше шкіл, кожна школа обирає свою окрему Педагогичну та Шкільну Раду, адже з умовою, щоб одна особа не була обра- на одночасно в Шкільну Раду двох шкіл. Голова Ради народних міністрів І.КЛЯНКА. Міністр шляхів С.Тимошенко. З оригіналом згідно Василь Угрюм Володимир ЗАКОН УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА ПРО РЗДАННЯ КЕРУЮЧИМ УПРАВЛІННЯМ ПРЕСИ І ІНФОРМАЦІЇ ПРАВА ВРАТИ В РОЗПОРЯЖЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРЕСИ Й ІНФОРМАЦІЙ ВСІ АРХІВНІ МАТЕРІАЛИ ДЕРЖАВНИХ І ЦЕРКОВНИХ ВІРОСПОВІДАНЬ УСТАНОВ, ГРОМАДСЬКИХ САМОВРЯДУВАНЬ ТА ПРО УТВОРЕННЯ ТИМЧАСОВИХ АРХІВНИХ КОМІСІЙ. I. Увесь архівний матеріал державних, за винятком військових, і церковних всіх віросповідань установ та громадських самоврядувань на території всієї Народньої Республіки чи якоюсь її частини може бути взятий в розпорядження Управління Преси Інформацій по наказу Керуючого Управління Міністра Преси й Інформації. ПРИМІТКА: Архівний матеріал військових установ може підлягати одному зазначених в ст. З тимчасових Архівних Комісій лише за згодою кожним окремим випадкові військового відомства. Архівний матеріал згаданих в ст. I установ які не має наукової та позбавлений значення для біжучої праці цих установ редяється Міністерству Народнього Господарства для техничного використування, а архівний матеріал наукової вартості переходить в розпорядження Міністерства Народньої Освіти. ПРИМІТКА: Громадські самоврядування та церковні установи одержать за паперовий матеріал ужиткований для техничних потреб випороду по ціні, яку має встановити Міністерство Народнього Господарства. З/Виділення з архівів матеріалів, що мають наукову вартість, о потрібні для біжучої праці установи, провадиться Тимчасовими хівними Комісіями. ПРИМІТКА: Кількість Комісій, місце їх осідку та район діяльності значається Керуючим Управлінням Преси та Інформації /Нар. Господарства/. 4/Тимчасова Архівна Комісія складається: a/2 Голови по призначенню Міністра Народньої Освіти. б/ представників од Міністерств Народнього Господарства та Управління Преси й Інформацій по одному від кожного. в/Двох представників од Руберніяльного Народнього самовряду- зання по призначенню Його Управи. г/вчених експертів в кількості до 5-ти чоловіків по приз- ненню Міністра Народньої Освіти. 5. Комісія на першому своємму засіданні озерає зі свого осе редку Заступника Голови та писаря.Засідання Комісії дійсне при часті Голови чи його заступника та двох членів. 6. Зазначену у ст. 5 цієї постанови працю комісія провадить або в законному своємму складі, або доручає її одному чи кільком членам; в останнім випадкові знаданні Члени Комісії подають до неї свої висновки, на підставі яких комісія виносить рішення. ПРИМІТКА: Вирішення питання про потрібні місць матер"ялів для міжчої праці установи розв"язується комісією по засдуханню пред- ставника тієї установи, як що такі після повідомлення комісії про нас і місце засідання, на це засідання прибуде. 7. Установи, над ерхівами яких комісія провадить свою працю, обов'язуються у всім її допомагати, прикомандируючи в її роз- порядження своїх урядовців, даючі відповідне помешкання, та перехо- ручі розібранні матер"яли до розпорядження то-що. 8. По закінченню розгляду кожного архіва комісія повідомляє міністерство Народнього Господарства про кількість паперового ма- тер"ялу, здібного до техничного вжитку, а Міністерство Народньої світи про матер"яли наукового значення зі своїм висновком, до яко- го наукового закладу той матер"ял належало би, надку комісії пере- ати. 9. Міністром Народнього Господарства та Народньої Освіти на- дається право видавати інструкції та розпорядження що до діяль- ності тимчасових архівних комісій. 10. Тимчасові Архівні Комісії отримуються на кошти Держави по Управлінню Преси й Інформацій. Керувче Управління Преси й Ін- формацій надається право затверджувати штати кожної комісії. II. Комісія має свою печатку з гербом Української Народньої Республіки із написом "Тимчасова Архівна Комісія" У............... /зааначається місто, де комісія має осідок/ та користується правом безплатної пересилки листів і пакетів поштою. Із Ліквідація Комісій переводиться наказом Керуючого Упра- вління Преси й Інформації /Народн. Господарства/ виданим по згоді з Міністром Народньої Освіти. 13. Давчі закони, нормуть архівну справу, в частинах, які супера- чатъ своєму законові, касуютьсяся. 14. Асігнувати первічно в розпорядження Керуючого Управління Преси й Інформації /200.000/ чотиреєста гривень на утримання особового Юо Секретаріату Ради Народніх Міністрів. "18" лютого 1919 р. 7.47/9- ЖУРНАЛ Засідання Фінансової Комісії при Народньому Міністерстві Фінансів. 10-го жовтня 1919 року. ч.331. Брали участь: Голова Комісії В.об. Д-ре Д-ту Державної Скарбниці-Своробе,Члени: від М-ва Фінансів-Маршинський,Гайдовський-Потапович,Мельник від Державного Контролю Улович,від М-ва Ісповідань-Левицький,Докладчик-Ревізор Д-ту Державної Скарбниці -Руткевич. Секретарь Ковалєвський. СЛУХАЛИ: Законопроект Міністерства Ісповідань про утворення інспекторів при Духовних Консисторіях. ПОСТАНОВИЛИ: Оговоривши зазначене питання, Комісія прийшла до висновку, що замість утворення окремих посад інспекторів дух.консисторій у яких можуть виникати непорозуміння і супитички з секретарями консисторій на шкоду справі, доцільніше було б звільняти не відповідаючих сучасним умовам секретарів консисторій і призначити на їх місце нових повних людей, що не викликало б нових випадків з коштів скарбу, тим більш що в сучасний момент може бути призначений лише один інспектор - в Подільську Духовну Консисторію, без якого здавалось би, цілком можливо обійтись, позаяк догляд за Подільською Духовною Консисторією могло б взяти на себе само Міністерство Ісповідань. Як що ж все таки буде визнано потрібним утворить інститут інспекторів дух.консисторій, то не маючи суперечок проти проектуємого Міністерством Ісповідань розміру платні і клясу посади ін- спекторів, Комісія висловлюється проти асигнування грошей на цю потребу на 1919 рік, позаяк всі видатки на цей рік складатимуть невелику суму, яка може бути від- несена на лички від кредитів на утримання персонального складу дух.консис- торій, або інших по контракту Міністерства Ісповідань на 1919 року. Орієнтація птп. ч.333 19/2 19 Секретаръ Нвасилъ КОПІЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Є М О "16" жовтня 1919 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ЧЛЕН МАКАРЕНКО ЧЛЕН-СЕКРЕТАРЬ ШВЕНЬ. Посвідчую:Державний Секретарь Л.Примченко. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення норм платні за участь в комісіях. На зміну п.7 додатку до закону 26 червня 1918 року"про нормальний розпис утримання служачих в центральних урядових установах цівільного відомства/Держ.Вістник 1918р.ч.20/ встановити для всіх ві- домств такі норми платні за участь в комісіях: І/ Урядовці державних установ, закликані до комісій другого відом- ства, як представники відомства, до котрого вони належать, за участь в цих комісіях в службові години окремої платні не одержують, за участь же в цих комісіях в позаслужбові години одержують по 20 гривень за засідання. 2/ Урядовці державних установ, закликані до комісій другого відом- ства, як фаховці, за участь в цих комісіях в позаслужбові години одер- жують по 100 гривень за засідання. 3/ Фахівці, котрі не обслуговують повад в державних установах, за участь в комісіях одержують по 150 гривень за засідання. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ І.МАЗЕПА ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ Л.ПРАМЧЕНКО. З оригіналом згідно: Директор Департаменту Законодавчих Справ Д.К. Начальник Відділу Мрєйцов Советскому Родному Министру закон про поддержку Красной армии восстановлению въ честномъ - порицанія его управленія правъ и ново- рифера министерства. На засѣданіи ретинуровых законовъ посторонними: Нагаевских Волкового въ честномъ - порицанія управленія, въ честь и люб- ви къ вѣтховому прокурору, Корнилугерова по Селезнѣ. Православный оповѣщенный 20666 семейства, Веселова Радулович-Елена Андреевна Ливенская ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо 16 Жовтня 1919 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА. ЧЛЕН МАКАРЕНКО. ЧЛЕН-СЕКРЕТАРЬ Ф.ШВЕЦЬ. Посвідчую: Державний Секретарь Л.ШРАМЧЕНКО. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про встановлення норм платні за участь в комісіях. На зміну п.7 додатку до закону 26 червня 1918 року "про нормальній роспис утримання служачих в центральних урядових установах цивільного відомства" /Державний Вістник 1918 року Ч.20/ встановити для всіх відомств такі норми платні за участь в комісіях: І/ Урядовці державних установ, закликані до комісій другого відомства, як представники відомства, до котрого вони належать, за участь в цих комісіях в службові години окремої платні не одержують, за участь же в цих комісіях в позаслужбові години одержують по 50 гривень за засідання. 2/ Урядовці державних установ, закликані до комісії другого відомства, як фаховці, за участь в цих комісіях в позаслужбові години одержують по 100 гривень за засідання. 3/Фаховці, котрі не обсаюють посад в державних установах, за участь в комісіях одержують по 150 гривень за засідання. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ І.МАЗЕПА ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ Л.ШРАМЧЕНКО. З перетвором згідно: Старший Діловод Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії /підпис/. З копією згідно: Старший Діловод Департаменту Загальних Справ Мініст.ва Народньої Освіти Петро Петлюра Копія. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо 27-го лютня 1919 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ЧЛЕН А. МАКАРЕНКО ЧЛЕН-СЕКРЕТАРЬ Ф. ШВЕЦЬ Посвідчую: Державний Секретарь Л. ШРАМЧЕНКО. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про заснування при Кам'янець-Подільському Державному Українсько- му Університеті 10 стипендій для студентів-дітей селян та ро- бітників. І/Заснувати при Кам'янець-Подільському Державному Україн- ському Університеті в пам'ять його перших роковин 10 стипендій в розмірі -ДВАНАДЦЯТИ ТИСЯЧ /12.000 /гривень, кожна для неза- можних студентів-дітей селян та робітників та трудової інтелі- генції. 2/Асигнувати в розпорядження Міністра Народньої Освіти з коштів Державної Скарбниці на виплату в 1919 році зазначених в ст.І стипендій ТРИДЦЯТІ ТИСЯЧ /30.000/гривень. 3/Кошти, необхідні на виплату зазначених в ст.І стипендій починаючи з І-го Січня 1920 року, відпускати щорічно в кошторис- ному порядкові. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ І.МАЗЕПА За Міністра Народньої Освіти Товариш Міністра П. ХОЛОДНИЙ З оригіналом згідно: Старший Діловод Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії В.Кошман. Копія з копією згодна Губернатор М. Кузьмін До Міністерства Народньої Освіти. АЧИТТАНІ ПРОТЕРЦЯ АВОЛОТ ОПЕРАЦІЯМ : А НА ДР ПРИКЛАДНИХ СТАТЕЙ-ЗАГАЛЬНОЇ .ОКРЕМАЧІ.7 артетерії Інняваже:мурдіяоп Директор Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії 0/підпис/. -онхоніась умонаєже, умолоттідо-аненамай ясн киневуновв оси -ол. ст вило Ветід-чітневуто янд Кіднепито ОІ істкорелінУ ум 4.682. 30 Жовтня 1919 року. -нівфм\ умолаже\ умонаєлідо-аненамай ясн ктявуновс\І Кіднепито ОІ нікогох хиндея в істкорелінУ умолто -авен влад анком ,аневноч\ 000.81\ РРОНТ МТАЦДАНАД,- ісівсо я -ипетні іосодуат ст зімнтідоо вт нглео Ветід-вітневуто кінком итівої юандорей вртоініК кинеждаопоор я итявунчно\С хинеранаве інос 0121 я утваня он ікндрвко іонлаже, вітном а .аневноч\000.08\ РРОНТ ІТРІДЧУТ Кіднепито І.то я Віднепито 1.то я кхинеранаве утвпня он індіхдовн ,ктион\С -сартнои я омідои итаюцдія ,укор 0821 вниІ от-І а преманиипо .іодждроп чин АПЕЗАМ.І ВІРТСІНІМ ХІНДОЧАН МДАЧ АВОЛОТ мтівої юандорей вртоініМ яз ХИНДОЛОХ.Л вртоінім ширавої :ондіта моланітідо С утнематаве, долотій Книгето аерло хриядонома. .намшон.Я ігордина іоналаже] Копія. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо 27-го Жовтня 1919 року ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ПЕТЛЮРА ЧЛЕН А. МАКАРЕНКО ЧЛЕН-СЕКРЕТАРЬ Ф. ШВЕЦЬ Посвідчую: Державний Секретарь Л. ШРАМЧЕНКО. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про заснування при Кам'янець-Подільському Державному Українсько- му Університеті 10 стипендій для студентів-дітей селян та ро- бітників. І/Заснувати при Кам'янець-Подільському Державному Україн- ському Університеті в пам'ять його перших роковин 10 стипендій в розмірі -ДВАНАДЦЯТИ ТИСЯЧ /12.000/ гривень, кожна для неза- можних студентів-дітей селян та робітників та трудової інтелі- генції. 2/Асигнувати в розпорядження Міністра Народньої Освіти з коштів Державної Скарбниці на виплату в 1919 році зазначених в ст.І стипендій ТРИДЦЯТІ ТИСЯЧ /30.000/ гривень. 3/Кошти, необхідні на виплату зазначених в ст.І стипендій, починаючи з І-го Січня 1920 року, відпускати щорічно в кошторис- ному порядкові. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ І.МАЗЕПА За Міністра Народньої Освіти Товариш Міністра П. ХОЛОДНИЙ З оригіналом згідно: Старший Діловод Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії В. Кошман. Копія з копією дозволу Губернатора М. Кузьменко До Міністерства Народньої Освіти. Директор Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії /підпис/. Ч.682. 30 Жовтня 1919 року. Старший Діловод В.КОШМАН. Майеральна Сиртова. 209 Повідома відомості № 145. відраховань в пенсійний фонд сирт- довців Кам'янецького Майерального Магазину. Додаток до вимогової відомості № 124. на виплату оприлюднених за- малень сиртдовцям за мотиви місяць 1924 р. / | | Призвіще та ім'я | Робота | Сума | |---|---|---|---| | | | | відраховання | | | | | пенсійного фонду | | 1. | Олешинський Євгеній | зарядн. скл. 142 00. | | | 2. | Гутерм Кобиляк Фахівний | 140 80. | | | 3. | Желіні Павло | Конторн. 118 40. | | | 4. | Веровсько Микола | " | 118 40 | | 5. | Ярохиньова Олена | " | 118 40 | | 6. | Посійника Юрій | Роздавець 96 00 | | 7. | Пришнєвський Євсий | Косильник 44 80 | | 8. | Гардзінський Іван | Робітник 44 80 | | 9. | Кузьмінський Леон | " | 44 80 | |10. | Мхарук Олекса | " | 44 80 | |11. | Шаткевіч Андрій | " | 44 80 | |12. | Гардзінський Іосип | " | 44 80 | |13. | Бартєвський Єкон | " | 44 80 | |14. | Расовець Юрійка | " | 44 80 | |15. | Кашинський Володимир | " | 44 80 | |16. | Бучеруп Яків | " | 44 80 | 2096 Приділне та інш Розсада Сім'я відрождається київському реєстру пр. ш. 17. Шередніченко Хойдот МП 150 40 18. Комар Сергій Роздавець 96 00 19. Комар Іван " 96 00 20. Волищевч Тимофій " 96 00 21. Блажко Іван " 96 00 22. Зіншевський Олександр " 96 21 23. Чайковський Микола Сторож .44 80 24. Грабовський Війслав " 44 80 25. Багріновський Дмитрів " 44 80 26. Зіншевський Іван Оровський 44 80 27. Мобіліщенний Захар " 44 80 28. Суємкій Іван " 44 80 29. Бойдар Ілья " 44 80 30. Віноградовський Олександр " 44 80 31. Крупний Іван " 44 80 32. Гранаєвський Степан " 44 80 33. Василевіч Микола " 44 80 34. Кармиський Олексій " 44 80 35. Ольковський Дмитрів " 44 80 36. Захарів Дмитрів " 44 80 Разом 2489 60. Зарядчий Кам'янецьким Материнським Складом С. Амінєв Надійшов вищеслід ДО РАДИ ПАНА МІНІСТРА ШЛЯХІВ. I. Проект Місцевих установ по водяним шляхам, який був переданий п.Міні- строві в Станіславові в оригіналі.- /примірника не маю./ 2. Схема відновлення річного тарн- спорту на Україні. 3. Схема відновлення шосових шляхів на Україні /готоветься/ 4. Програм праці Департаментів 5. Фінансово-економичний план Мі- ністерства шляхів. 6. Переглянути класи службовців Польо- вої Дирекції зал. 7. Завдання для розробки пляну поворо- ту на територію У.Н.Р. 8. Забезпечення рухомим складом, стру- ментом та шмарою Й ПАЛИВОМ з боку поль- щі на можливий поворот наш на україну. 9. Порозуміння з Військовим Міністерст- вом про дійсну першу потребу для вій- ська при повороті на Україну в рухомо- му складі/панцерн. валки, санвалки, для ешелонів то-що/, - Штати воїх типів школ. 10. Кошторис на утримання шкіл 12. Діялн професійної Освіти на шляхах. 13. Коордінування діяльності Тов."Прос- віта" та їх об'єднання. 14. Допомоги КОРОВКО і ТИМЧЕНКО Загальний Де- партамент. 15. Регулямин про видачу допомог. Теза №2. Зазначена в тезі 1/1 організація Міністерств У.Н.Р. являється дійсними максимальної програми діяльності Уряду (схема Махимум 74), в сучасний момент, коли уряд У.Н.Р. не має своєї території, відповідних умов і засобів для розвитку своєї діяльності, почувається фактичним і взагалі фарбовим сил і передбачається тільки підготовка організаційна праця належить зосередити всю працю уряду в мінімальній кількості Міністерств і окремих установ в Котельному Міністерстві і установи залишити тільки ті органи і в таблицу складі, ротрі викликається потребами емпти на емпрації і розміром і характером передбаченої праці для них. Таким чином для перебування на емпрації організація урядових установ буде уявляти схему мінімум (див Міністерство іншерів схема мінімум 75) Теза №3. Для перших часів державної праці уряду У.Н.Р. на своїй території поки не буде умов зазначених в тезі 1/1 для організації урядових установ по схемі мінімум, необхідно передбачати переходові схеми. Для такої переходової організації 216б Млафови і вдалі комунікаційних установ пропонується схема 7.6, ідея котрої полягає в об'єднанні всіх комунікаційних установ в одному міністерстві але все з відповідним розбитком їх і зосередженням справ окремих галузей комунікацій в інституціях об'єднання під керовництвом фарбових осіб відповідаючих кожний за свою галузь. Ця схема (пер 6) складена так щоб без руйнації і переробок можливо було перейти до здійснення схеми максимум (7.7). Теза 124. Вважаючи на те, що обставини сучасного моменту на еміграції неуважною із себе того стає, що як політичні так і економічні перспективи не засобовані являться недоцільним провадити в законодавчому порядкові зміни в організації Міністерства Шляфів як для потреб часу передування на еміграції, так і на перші часи повороту на Україну; всі необхідні зміни в бучасний організації Міністерства Шляфів належить провести в адміністративному порядкові з тим, щоб теперешнє збрати і розробити всі матеріали і скласти навіть проекти організації центральних і місцевих установ для остаточного частин і інституцій з змішаними функціями по справам бізнесу що їхніми будуть докладатися одно- ми Товарищем Міністра, а по справам вказаного і Шовкового господарства другому товаришем Міністра Шмач. По справам принциповим, програмним справи докладаються Міністру Товаришем Міністра в присутності відповідного Директора, або Голови окремої частини чи інституції, або умови особливо з відома і по дорученню Товариша Міністра п). Окремі частини і інституції, як Вища технічно-економічна Рада, Рада міністра, Кишої Інспекції, Комісаріат в Раді Міністра, Шкільно-освітньо і мене лікарсько-санітарна Управи, юриспруденство провадять свою працю в залежності від наявних відповідного резервального складу, при відсутності якого справи цих утванов розглядаються і провадяться в відповідних департаментах і інституціях, а саме: Кишої технічно-економічної Ради, Кишої Інспекції, Комісаріат в Раді Міністра, Шкільно-освітньо і Лікарсько-Санітарної Управи і юриспруденства в Вагальному Департаменту. з) вважаючи з одного боку на гипер- тросфірованість до цієї пори функцій 2126б Технічно-Експлоатационного депар- таменту в контролі були обкупані дві цілком сварогдні галузі фалігнин- ного господарства, а саме: утримання та ремонт; замовлення нових частин фалігниного апарату. 2) Загальне орудувати переборками і взагалі найкраще використування фалігнинного апарату, якого об'єднан- ня мається в Центральному Усташовом других держав і у нас в місцевих усташовах і яке об'єднання шкідливо відбивається на праці лабданки. Іншими слів умови об'єднання здоров'я і користь кої для приці критики будівельно- го творчества і лавданки неможливо вості майти. Директора департа- менту такого, котрий би був одно- разово фаховцем по утриманню вище сварогдних галузей фалігнин- ного господарства. З другого боку вважаючи на те що функції депар- тамента Нового Будівництва в сучас- ний момент і першіроки повороту на Україну буде мати цілком інші завдання, а саме: галісць Нового будівництва, котре може пала- годитися тільки коли настане більш менш нормальне життя на Україні, буде провадити голов- ний вигляд з транспорту при голу відбудова водяних і шо- сових мляків переїде до Департамен- ту Воданого і Шосового Господарства, як тісно зв'язана з ним, а відбудова жалізничного транспорту, котра пов- зв'язана стисло з роботами по ремонту і підвищенню розвитку транспорту, через це відбудову ремонт, розбиток і поліпшення транспорту належить доследити в одному департаменті, найбавшн його Технічно-Будівельним, справи будьки планів перевозок, фурачунків завдань для Технічно-Будівельного департаменту, а також сирови самої експлоатації жалізнич- тих використування жалізнич- го транспорту в другому депар- таменті найбавшн його Технічно. Експлоатацийними. 1) Детальний розподіл цього між департаментами і окре- мими частинами і потім узяли з жармагелемом худ- колпетенції пров і обварків, складатим статутів, інструкцій, наказів і т. п. 2/36 написать скласти після встановлення основної схеми сучасної тимчасової організації Міністерстве Штатів. роздаду і проведення їх в законодав- чому порядкові все після повороту на Україну. Теза ч. 5. При складанні Сфеми організації Міністерства Шляхів на еміграції (схема мінілум 25) прийнято на увагу необхідність: а) не робити інших змін в сучасній організації Міністерства) б) залишити тільки головні основні департаменти а саме із 8 департамен- тів, котрі встановлені законом 13 вересня 19 року залишити тільки п'ять департаментів два чисто юридичних - Тернинко-Експлоатаційний і Тернинко- Будівельний один водяного і шосового господарства і два з змішаними фун- кціями - Франковий і Загальний. в). Департамент Комерційно-Експлоатаційний приєднується до департаменту Тернинко-Експло- атаційного, а департамент Поставання по справам водяного Шосового Господарства до департаменту Кодяного і Шосового Госпо- дарства, а по юридичним справам до депар- таменту Тернинко-Будівельного, не рахуючи Господарських відділів департаментів Загального і Тернинко-Експлоатаційного. г). Справи департамента Нобуткового за відсутностю персонального складу приєд- нуються до Загального Департаменту при чолу Мікільно-освітні, а також Мікарясько-Санітарні юсереджуються в окремих частинах незалежних від Загального Атту. при першій мої утворюється і відкриває свою діяльність департамент побутових, маючи першорядне значення, при чолу в склад його тоді повинні бити частини Микільно-освітньо і Мікарясько-Санітарна. Справи побуту Водяного і Шосового Госпо- дарства тимчасово будуть розглядатись в департаменті Водяного і Шосового Господарства. Д. в фінансовому і Загальному департа- ментах справи з одного боку Якірщини, з другого - водяні і Шосові будуть прова- дитись в окремих частинах, щоб легко було всякий час розділити, а також щоб було ґрунто докладати ум справи рітним відповідним особам, керуючи окремими галузями транспорту. е). На чолі всіх справ Якірщини юсередження в двох чисто якірщинць департаментах (технічно-експлоата- ційний і технічно-будівельний) і двох змішаних (фінансовому і Загальному) повинні стояти політики, які стра ймаєв користуючись повною влади і теж відповідальності за дру- жню розподілу з них галузь транспорту. Таким чином департаменти фінансовий і Коданого і Шосового Госп дарства, а також голова окремих Плеха ч I. К докладу п. Плища по организа- ції Міністерства Шляхів. Ком на Україні налагодиться більш-менш нормальне життя і особливо не буде почуватись великою браку тежи- ниц і взагалі фахових сил і відповідних прошовців і матеріальних засобів для відбудови економічного життя на місцях. Зосередити комунікації України - заліз- ничні, водяні (річні і морські) шосе ви, поштові і телеграфні, повіт- ряні і інш. будівельні роботи дер- жавні і громадські, електрорацію, вико- ристування водної енергії і інших, кори розпоряджені нині по різним міні- стерствам, а саме: Міністерство Шляхів, Пошт і Телеграфів, Морсь- кого Мореплавства, Народного Господар- ства, Внутрішніх Справ, Освіти 21566 Земельних Справ і інших в двох Міністерствах, а саме: Міністерстві Комунікацій і Міністерстві публіч- них (громадських) робіт, при чому в Міністерстві комунікацій належало юсередити справи всієї комунікацій, а в Міністерстві публічних робіт будівельні справи, меліорацію, вико- ристування водної енергії і інш. Ассигновано на покрытие расходов по экстренным мероприятиям в районе Полтавских Железных Дорог для борьбы с холерной эпидемией. Расход единовременный: Приступление двух холерных бараков на 10 кроватей кажды на станциях Новозыбков и Ромны по 3000 рублей……………6000 руб. Приобретение медикаментов и дезинфицирующих средств …39019 руб. Итого ……………………………45019 руб. Расход ежемесячный: Холерные бараки: 2 врача по 750 рублей…………………1500 руб. 4 сельдшера по 400 руб. в месяц…………1600 руб. 10 санитаров по 250 рублей………………2500 руб. Содержание 20 больных по 8 руб. в сутки 20х8х30…………4800 руб. Итого ……………………………10400 руб. Содержание медицинского персонала на станциях наиболее опасных в смысле занесения заразных болезней: 4 врача по 750 руб. в месяц………………3000 руб. 8 сельдшеров по 400 руб. в месяц…………3200 руб. 16 санитаров по 250 руб……………………4000 руб. Итого ……………………………10200 руб. Содержание санитаров-дезинекторов и ассенизаторов на 7 больших стан- циях и малых, всего 42 санитара по 250 рублей……………10500 руб. Всего ……………………………31100руб. Всего на покрытие расходов ассигновано семьдесят шесть тысяч сто девятнадцать рублей/76.119 руб./.- В.о.Директора Департамента За Начальника Эпидемичного Відділу За Діловод СКЛАД ДЕРЖАВНОГ НАРО ДЕЉОТ РАДИ... СКЛАД Державної Народньої Ради № по різку Назва партій % новий склад I черга II черга III черта 12345 Діві 19 10 6 4 С.-П. 20 11 8 1 Бунд - 2 - - Народ-Ліон .30% - - - Об'єднані Соціал. - - - - 67891011 Центр. 6 6 2 1 С.-П. 6 5 1 - Осв.Селян .18% - - - Нар.Труд - - - - Трудовики - - - - Фолікс-Народні - - - - Уейр-Ліон 6 5 1 - 123456 Праві 8 6 2 - Нар.Республік. .13% - - - Самостійники - - - - Уніо.демократи - - - - Сіоністи - - - - Ах д у о. 1 1 - - Б. "Неспеціалізовані": 163-204-205 Конгр. нісся 8 7 1 - Вольнодумки України .5,5% - - - Боротьбськості - - - - Незалежні - - - - 202122 С.-П. 3 3 1 - О.-Р. .3,7% - - - К.-Л. - - - - 232425 Р.Р.С. 1 1 - - Людомір .2% - - - Кресовці 1 1 - - В. Неполітичні організації: 262728293031 Наукові 5 4 1 - Кооперативи .16,1% - - - Семокрелювання - - - - Професійні спілки - - - - Науково-проф. культ. 9 8 1 - Конфесійні установи .11,7% - - - Сел.спілка 5 4 1 - 208 ЗАКОН про Державну Народню Раду У.Н.Р. I Про Державну Народню Раду та її склад. 1 До скликання постійного законодатного тіла У.Н.Р. належить законодатна влада У.Н.Р. до Державної Народньої Ради. 2 Державна Народня Рада складається з 161 членів, яких закликає в склад Ради Голова Директорії У.Н.Р. вгідно внесення політичних, громадських, професійних та наукових організацій, в кількостях від кожної, як це зазначено в окремому до цього статуту додатку. 3 Списки всіх закликаних до Д.Н.Р. членів оголошується до загального відома в В.Д.З. або другому урядовому органові. 4 В випадках виходу якого-небудь члена Ради із складу її через звільнення мандату, смерть/звільнене місце повинно бути замінено шляхом в § 2 цього закону передбаченому. II Про особисті права членів Д.Н.Р. 5 Члени Д.Н.Р. за погляди та іркування свої, які вони висловлюють при виконанні обов'язків їх стану, відповідають лише перед Д.Н.Р. 6 Від дня офіційного оголошення списків закликаних членів Д.Н.Р. аж до дня замикання Д.Н.Р. в приводу відкриття постійного законодатного тіла/§1/ постанова про порушення проти члена Д.Н.Р. карного переслідування не може бути увалена без попереднього дозволу Ради. Так само член Д.Н.Р. не може бути позбавленим волі, або обмеження в ній без попередньої ухвали Д.Н.Р. за винятком випадків коли затримання його відбудеться в мент виконання злочину. В цих випадках про затримання повинно негайно довести до відома Д.Н.Р. На засіданні Ради мусять бути член Д.Н.Р. сейчас випущений на волю. 7 Члени Д.Н.Р. є звільнені від заклику в армію та флоту і не потребують відпусток від своїх установ для участі в праці Дер.Нар.Ради. За членами Ради на весь час перебування їх в цій стані заходуються попередні їх посади. 8. Всім членам Д.Н.Р. встановлюється щорічна плата в дві тисячі гривень і крім того подорож кожного члена до місця засідання Ради береться на кошти Держави. При платні, зазначеному в § 9 членам Д.Н.Р. за працею в комісіях або по дорученню Ради, видаватися додаткова плата в розмірі, який встановить Д.Н.Р. Про порядок скликання, про сесії, про засідання та президію ДНР. 9. Д.Н.Р. скликається Головою Ради Нар.Міністрів в резінень призначений наказом Голови Директорії згідно постанови Ради Нар.Міністрів. 10 В випадку нескликання Д.Н.Р. в означенім Радою Нар.Міністрів речінень Головою Директорії, повідомляє Голова Ради Нар Міністрів членів Д.Н.Р. то перше засідання Д.Н.Р. відбудеться в осідку Ради Нар.Міністрів в день означенний Радою нар.Міністрів. 11. Перше засідання Д.Н.Р. відкриває Голова Директорії У.Н.Р. або Голова Ради Нар.Міністрів, котрий покличе найстаршого віком члена Д.Н.Р. до переведення вибору Президіф Д.Н.Р. 12. Дер.Нар.Рада оббирає зі свого складу Голову Ради Товаришів Голови та Секретарів. Голова та його товариші та Секретар і становлять Президію Д. Н.Р. Вони виконують свої обов'язки як до вибору нової Президіф з наступаючій сесії Д.Н.Р. 13 ДНР встановлює своїми власними постановами тривалість сесії, перерву між сесіями, речинець і порядок відкриття слідуючої сесії IV Про справи ,якими відає Д.Н.Р. 14 До відання Д.Н.Р. належить а/обговорення всіх законопроектів, що поступають до Д.Н.Р. або від Кабінету або Ради Нар.Міністрів, б/розроблення законодавчих питань, які виникнуть з часної ініціативи Д.Н.Р. в/обговорення прибуткового-видаткового бюджету Республіки та всіх інших асігнувань з Державної Скарбниці. г/розвгляд справ про затягнення позичок та міжнародних Державних зобов'язань, 2/906 з контролю діяльності Уряду шляхом: І/інтерпелляції, 2/Запитань, 3/призначенні окремих парламентарних комітетів, або слідчих комісій. е/розгляд відчіту Державного Контрольора по виконанню бюджету попередніх років, а також всіх асигнувань в Державному Скарбнику, м/розгляд і ратифікації міжнародних угод, а/оголошення відставки Кабінету або Ради Народних Міністрів всі проекти законів постанов які містять 6 в собі адмін. або зміну істинних або видання нових законів мають бути внесенні відповідними інституціями до Президії Д.Н.Р.одночасово з передачею їх до Державного Канцелярії. 16. Д.Н.Р. належить право попереджати Голови Ради Міністрів в тижневий термін про бажання розгляду Д.Н.Р.поступивших до неї згідно §15 проектів. Після цього упередження ні проекти не можуть набрати законної сили іншими шляхами, як через ухвалу Д.Н.Р. 17. Рада Нар.Міністрів має право в часи коли Д.Н.Р. не функціонує ухвалювати розпорядження в силу закону в негайних справах за підписом всіх членів Ради Нар.Міністрів та Голови Директорії. Такі розпорядження Ради Нар.Міністрів мусять предлогатися на першому наступному засіданні Д.Н.Р. не затверджування В випадку невзтвердження останнього розпорядження діючий закон третиться обов'язкову силу з дня ухвали Д.Н.Р. в цій справі. У. Про порядок ведення сесії Д.Н.Р., опопроекту і письмів страв які поступають до Д.Н.Р. останнє має право утворювати зі свого складу комісії. 18. Для попереднього розгляду законопроекту і письмів страв які поступають до Д.Н.Р. останнє має право утворювати зі свого складу комісії. 19. Міністри, або визначені ними представники Уряду мають право брати участь в нарадах Д.Н.Р. і промовляти позачергово. 20. Д.Н.Р. може закадати присутності Голови Ради Нар.Міністрів або інших членів Уряду на нарадах Ради, або її Комісій. 21. Законодавчі питання, які виникнуть в класної ініціативи Ради Народних Міністрів, членами Ради Президії ІІ в листовій формі, за підписом не менше 10 членів Ради. 22. Проекти законів, як ті що виникають в класної ініціативи Ради ЗАКОН про скликання Державної Народньої Ради У.Н.Р. I. Тимчасово до скликання постійного законодатного тіла установити Державну Народню Раду на підставах, які вказані в законі про Дер- жавну Народню Раду. 2. Днем відкриття діяльності Державної Народньої Ради призначити 16 травня 1920 року. 3. З загальної кількості членів Д.Н.Р' встановленої в статі 2 закону про Д.Н.Р. в першу чергу закликаються до участі в праці Д.Н.Р. 81 член згідно роспису зазначеному в додатку ч.І до цього закону. 4. На протягі двох тижнів з моменту обсадження адміністрації У.Н.Р. 15 повітів Української території додатково закликаються до участі в праці в Д.Н.Р. 49 членів згідно роспису зазначеному в додаткові ч.2 до цього закону. 5. Не пізніш двох тижнів по обсадженні еди У.Н. инської території додатково закликаються до уча членів згідно роспису зазначеному ч.3 до цього закону. 6. Діяльність Державної Народньої Ради припиняється за тиждень до відкриття постійного законодатного тіла У.Н.Р. 7. Відкриття першого засідання Державної Народньої Ради покластя на голо- ву Ради Нар.Міністрів або його заступника. 8. Покласти на Міністра Внутрішніх Справ прийняття засобів для забез- печення Дер.Нар.Ради необхідними помешканням та виконання всієї під- готовчої праці до відкриття засідання Ради. 9. Відпустки на видатки по Дер.Нар.Раді окремих азерхрахункових кре- дитом в розпорядження Голови Ради 10.000.000 карбованців. 10. До обрання Голови Державної Ради передати в розпорядження Міні- стерства Внутрішніх Справ 5 міліонів карбованців. II. З виданням цього закону розв'язується Трудовий Конгрес У.Н.Р. та всі його установи. 12. Закон цей ввести в життя по телеграфу.- ДОЛЯТОК І. По закону про спілкування Державної Народньої Галич. СПИС організацій та кількості членів Д.Н.Р. від кожної партії по менть прияти участь в першу чергу в прені І. Н. Гали /Ф III закону/ А. Від Політичних Організацій. Від Української соп.-дем. роб. партії 10 " "- партії соп-рев. 11 " Карейської соп-дем. партії " 2 " " " " " " "Белек-Кіон". 2 " Свя Соліда. партії 4 " Партії Соп. федерацій в 6 " Народної мудреної партії 2 " Трудової Партії 2 " Карейської "єрпнс-Гаґтая" 2 " "- нем. сіон. партії Геіре-Ціон 2 " Партії Соп.-Севосвійників 4 " Народньої Республік. партії 5 " Союзу Хліборобів Демократ 3 " " організації на Україні 2 " Карейської партії "Ахдус" 1 " Російськ. партії конст.-демокр 1 " "- соп-револ. 1 " Польської партії "Лидовнів" 1 " "- Кресовини 1 Б. Від несполітичних організацій. Від Українського Дер. Універ. у Наманці 1 " Центральний Кооперативн Об'єднань 2 " Спілки Нар. Самоврядувань /Земств/ 1 " "- міських самоврядувань 1 " "- зелізничників 1 " "- робітників врішних не цукроварнях 1 " "- поштових урядовців . 1 201 Від Селянської спілки . 9 " Про світи . 1 " Карело-Фінського Крайова. 1 Разом. 01 член ДОДАТОК II. До закону про скликання Д. Н. Р. СПИСО організацій та кількості членів Д.Н.Р. від кожного, що має дозволено прийняти в другу чергу в грані Д.Н.Р./§ 17 закону/. А. Від Від політичних організацій Від Україн. соц.-демокр. партії . . . . . . 5 " "- партії соц. рев. . . . . . . 5 " Еврейськ. соц. дем. пар. Букв . . . 1 " "- "- Польщ.-Німч. 1 " Об'єднане євр. соц. партії . . . . 1 " Сел. соціал. партії . . . . . . 1 " Партия Соц.-федераліст. . . . 2 " Нар. Трудової Партії . . . . 2 " Еврейськ. Союз-партий . . . 1 " "- Жев. з'єдн. фракції Белго-Пло н і 1 " Нар. Робоча партії . . . . 1 " Партия Соц.-самостійних . . . 1 " Совєт артід. демократ. . . . 1 " Сіон. л-т. орг. на Україні . . 1 " Еврейський партії "Ахудо" . . 1 Ком. Гарантії на Україні Від Україн.ком. парт. "Боротьбистів" . . . . . . . 3 " "- "- "- "Незалежників" . . . . . . I " Рос.соц.дем.партії . . . . . . I " "- "- революц. . . . I " "- "- конто.деп. . . . I = Польської партії соціалістів . . . . I В. Від неполітичних організацій. Від "Української" Академії наук . . . . I " "Об'єднань Кооперат. 2 " міських самоврядувань . . . . I " Спілки Залізничників . . . . I " "- учителів . . . . I " Всеукраїн.Ради Проф.Союзу . . . I " Оселянської спілки . . . 5 " П.розвіття . . . I У всьом 49 членів Додаток III ДО ЗАКОНУ ПРО СКЛІКАННЯ Д.Н.Р. Список Організації та кількості членів Д.Н.Р. що мають додатково прийняти участь в праці Д.Н.Р. в третє чергу /5 У закону/ А. Гад політичних організацій: Від Українськ. сон-дем. партії……………………………4. " " сон-рех……………………………………..4. " Об"єднан. євр. сон. партії…………………………1. " Сел. соціал. партії………………………………….1. " партії сон. федералистів……………………………1. " народ. трудової партії………………………………1. " трудової партії……………………………………..1. " сломет. ор. на Україні……………………………..1. " комун, пар. ж. України…………………………….1. " Україн. тар. боротьбовців…………………………2 " " революційнів………………………………….. " Рос. сон-дем. партії………………………………..1. В. Від неполітичних партій. " Українськ. Хор. Університету у Києві………………1. " Центральн. кооператив. Об'єднань……………………1. " Спілки нац. самоповерування………………………2. " Волонтерів Ради Проф. Спілок……………………..1. " Орг. ради проф. спілок…………………………….1. " Київ. Рада Проф. Зв'язків…………………………1. " Сел. сільське ………………………………………5. Разом………………………31 член Д.Н.Р. УКАЗАННЯ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про Громадянство Української Народньої Республіки. 1. Громадянство Української Народньої Республіки є державно-правова належність людини до Української Народньої Республіки, що надає їй права та обов'язки українського громадянина. 2. Повнота політичних прав в Українській Народній Республіці, в тім числі активне та пасивне право участі у виборах до публічно-правових установ, а також право державної і публічно-громадянської служби належить тільки громадянам У.Н.Р.; разом з тим, на них упадає й обов'язок виконувати всі 17 закони та дбати всіма силами про її добробут, не коліючи, навіть, для цього свого життя. 3. Громадянин У.Н.Р. не може одночасно бути громадянином чи підданцем іншої держави. 4. Всі підданці Бумовій Республіки держави, які на дев'яте (9) листопада 1918 року - день проголошення самостійності Української Народньої Республіки - були перебували на території України, мають такі ж політичні сили, тобто громадяне У.Н.Р. ПРИМІТКА: Ті особи, що опинились перебували на території України в день проголошення самостійності Української Народньої Республіки, але в тих чи інших умовах на 9-е листопада 1918 року були подані її межами, також підлягають чинності цього статтю. 5. Особи, які не визначені в попередньому артикулі /4/, звичайно не перебували на території України, але - по своєму поданню, що належать до Української нації, або надходять на Україну. публіки, як що вони не прожили одного року: неповнолітні - по досягненню повноліття, а повнолітні - після надання цьому закону чинності, подадуть про це відповідну заявку. Залиш ці питання на ім'я Адміністративного Відділу Окружного "ГДУ", або по місцю народження, останнього перебування, чи знаходження власності прохача, як що він родився, пере- бував чи має власність на Україні, або Столичного Окружного ГДУ в усіх інших випадках, і подаються зі всіма потрібними документами через найближчого закордонного представника Української Народньої Республіки, якщо направляє їх до ГДУ по меленості, а інші виконання. 6. Право українського громадянства набувається: 1/ через народження від громадян Української Народньої Республіки, через під час чужоземця в Українській громадянином, через усвоялення на чужоземця до означення росів громадянином У.Н.Р. 1 2/ через натуралізацію. 7. Через натуралізацію право громадянства набувається при умо- ви, коли особа має працевлаштування на діяльність, пере- буване на терені Української Народньої Республіки не протягом п'яти років 1, крім того, доведе судові, що має майже "львів" засоби, необхідні для утримання себе й своєї родини. 8. При цьому, громадянство Української Народньої Республіки можуть набувати, коли оселяться на Україні і подадуть від- повідну заявку, такі особи: а/ українська громадяна, що пішла вміння на чужоземця, коли цей плеб буде розв'язаний з ним, б/ народжені від шлюбу з чужоземцем діти української громадянки, які після сполучення шлюбу залишаються коло ма- теря, в/ чужоземці, які опинилися внучи чи середню українську школу на Україні, та не пізніше трьох років після зміщення освіти подали заявки про прийняття їх до українського громад- дянства і р/ чужоземці, які вробили Українській Республіці значні послуги. 9. Право громадянства, придбане не підставі цт. б.п. з цього закону, поширюється і на дітей осіб, що набули громадянство коли ці діти не досягли 17-ти років. 10. Провадби про прийняття до українського громадянства можуть бути не задоволені вразі, коли цьому перешкоджує відомості про ганебні вчинки проханця, його плануючу професію або по- передженням про носливу доброчинність для Української Народньої Республіки. 11. Провадби та листування про прийняття до громадянства вступають до Адміністративного Відділу відповідного Окружного "УДУ". Суд, по розгляді прохання з боку всіх умов надання прав гро- мадянства, вирішує справу і постанову свою об"являє проха- чеві та надсилає копію її до належного Начальника Губернії. 12. Постанови Суду по справах про громадянство можуть бути осен- вені до Надзвичайного Суду в чотирьох-сімдневний термін прохачем чи Начальником Губернії. Термін цей лічиться для прохання в дня об"явленню постанови Суду з остаточній формі, а для Начальника губернії - в день одержання копії постанови "УДУ. Окрема податкова через той Адміністративний Суд, який учи- ляє оскаржену постанову. 13. Коли в боку Начальника Губернії не буде надіслано у потовом лення термін протеста на постанову Буду про прийняття до гро- мадянства, "УДУ видав проханця видається про Українське гро- мадянство. 14. Копія, прийнята до Управлінського Громадянства, складає в даному Адміністративного "УДУ, або в випадках, що зазначено арт. б цього закону на руки викордонного представника Прави- ства Української Народньої Республіки пропонує на нірність Республіці по доданому до цього тексту. ПРИНЯТКА: Соби, які по перерозміщених своїх не можуть прийняти, дають вимісь на її рочності облічнця іст дієї світлини тежа-то, як промарг пільки в кропивному слів: "на запровадженню". 15. Громадянин Української Народньої Республіки може набувати громадянства або підданство іншої держави лише в законну реві, коли він одержить дозвіл на вихід з Українського / громадянства /арт.арг.15 і 18/. 16. Вихід з Українського громадянства не допускається, коли виявиться, що громадянин Української Народньої Республіки не відбуває військову повинність, або за ним рахуються якісь недоплати по особистих податках чи загальні платежі. 17. Хто без належного дозволу вступить до підданства іншої держави, той підлягає карі, що зазначена в ч.І ст.55 "Улож. о наказ." і йому забороняється повернення на Укра- ину. 18. Права про вихід з Українського громадянства роз'яснюють Адміністраційним Звідом місцевого округу, що будуть по ві- повідних заявах. В цих заявах назначаються: а/ до громад- ства чи підданства іншої держави продан переходять; б/ ві- новення його до виконання військової повинності У.Н.Р. і в/ офіційні відомості про уплату ним всіх особистих пода- тків чи загальних платежів. 19. Закон є для другого липня 1918 року про Громадянство Української Держави, від зміна його наслідками насуттєва. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З архівними згадами, Генеральний секретар Кирпичев 204 ТЕКСТ ДРУГИЙ. обіцяє та запропонував бути членом Місцевої Ради Народної Республіки як своїх дозволених, скористатись інтересом Республіки і всіма чинами за Тим доповісти 17-й день та розцвіту, незалежні для цього майбутньої і свого виття. обіцяє та запропонував по мандрівках другої етапної, країн Української Народної Республіки, щоб виконувати 17 закони і, зокрема всі обов'язки громадянина 17, розміщення 17 Президентства і всім заходами від цього майбутньої, якщо чини не думали, що добре та розцвіт можуть навколишніх пульсів бути для мене вже моїх особистих інтересів. Мичнев. Дмитрієв З пригашанням Залюко: за Секретаря Народну - ПОЛІТИЧНА САДИБА. Конечність перегляду істинного закону "про промаданство / Української держави" в день 1-го липня 1930 року, виданого на чолі Ротманської влади, зникла в тих міркувань, що за останні роки виявилось на українці багато неукраїнського населення. Під час розміщення цілими потягами прибувала московоліт італійська тільки від большевиків, але з певними напрямками опинитись на нашу українську справу, я наприклад 11 вересня 1930 року, почавши з України. Під час большевиків Україну переповнили носильники липен-пролетарії, які посунули на наш терен, щоби пропагуватись та вихопити в свої руки між дезорганізацією та розпаданням місцевої людності. Тоді не було можливості посунуватись наперед на рідній терен, то за нав'язаним напрям також почне видалити багато не-українського елементу, який побачив в той чи інший спосіб використання нашу Батьківщину, а огляд у повну рушницю, до щої 17 колонії большевики. Цей елемент, начебто, найбільше активний і різучий, матиме свій вплив перед дезорганізацією на місцевих, буде заколховувати землі, сподівати конференції і т.д. Децьольвейський елемент в розільності еміграції все-таки не набариться посунутись на Україну і буде в своїх ділянках розвивати нашу національно-державну справу. Такі міркування були викладені в листі 1930 року Міністра Зовнішніх Справ від 25-го січня д.р. ... яке письмо перекинувся до позарядку актвапанального Акту про промаданство. В закон /Ротманський/ ділянки місцевої політики, що проводилась правителюванням Ротмана. Тоді зробив фуго в національному напрямку тупинення спосіб для пояснення якої-яких розлінам, не підними хворими дуже на Україну, також громадська українська справа, не звертаючи уваги на те, що вони не мали нічого спільного з Україною, то розповідає про "другу неделяну" -4- рибивалися до самого розпадного і поспішно в належності до Українського громадянства не було-6,- тоді в законі є легкий пробіл, на підставі того- одного Закону, можна було-б звільняти українського громадянина. У таких приходів в основу закону а див 5-го липня був покладений принцип механічності, який не до майбутніх прав громадянства. "Та цього Закону затягнулося лише один момент, адже механічно надає особи права громадянства, а саме: "пробували" на Україні під час видання закону, тобто 1-го липня, не за початок а ніякого характеру такого "пробування", а ні цілі його; наколи хто не змогли відлягати цьому законові, чи має право відновити від Українського громадянства об'єм подачу про не відповідності влади. Така точка погляду не може бути знайдена за нормами для Української Народньої Республіки. Пере над цим момент, дата, а якого перебування на Україні надає права громадянства - 5-го липня 1918 року - цілим мапа, коли двоє мо ність воїн тих ворогів до Української Республіки особам, що в значній кількості перебували на Україну з 1917 до 5-го липня, а потім емігрували під час окупаційного відворогу взяли себе українських громадян, може їм буде не коректно; до цього стосування лись-ся, закон, всі ті, хто залишалися на Україні під час донеслі- виці 6.Російської армії. Далі: вирає ст. 1 закону - "всі російські піддані, що пробували на Україні під час видання цього закону, визнаються громадянами Української держави" - двоє безмежні можливості майбутньому прикладу на Україну елементу, різних ополченням, нешвейцарцям і т.п. злуками- ти закон в своїх ослабленнях цілах що якнайбільше уважає його в історичних суд" античних. Але - продовжене громадянства в коли чи липці, опос- олі позначу тягнути за собою не лише права громадянства, а й повинні їх обов'язки по до державних інтересів. Через залізнично- вання в тому, щоб 17 громадян була тілька взаємна в територіях, нада так називаються осідок, свої цілком розчінні інтереси, навіть тим "доміцілями", а не лише винадково приймає для полагодження 230 всіх справ. Тому у всіх статтях державних громадянство набуваються вичайно через натуралізацію. Даремні, проте та кожна закону в дня -го липня, а якою тако- молода породиться, все право повного громадянина ... звіттяся ронаданства. Вичайно, в законах був провадженьство стаття держава, пар.б.Рос.им.. про таке право не визначається; тим більше чого повинно допускати з державних молодих, нових які повстали на лініях 6.конгломератів і національному відомленню держава. В цих державах само державно життя що не набрало той соціальної сили, що має спій вплив на упорядкування стосунків між різними гру- пами населення, що дають пасажни вселенний мірь, різні законам приход- ім. Цілком вразуміло, що держава не може заборонити своїм гро- данам набувати прав громадянства в будь-якій державі, але це не означає, що зона дво ім право врікається громадянство безпідставно, що по бажанню особи, чи залежно по набування кориттва законом, дарати волі правителюства. На підставі цих міркувань проект нового закону про громадян- ство відкидає три визначальні положення закону з дня -го липня приймає слідуючі: 1. Українська Республіка відроджилася в розпаду 6.російської імперії на ті національності, в яких зона складалась. Національність українська почала своє ніводування в державно тіло в межу революції 1917 р. на відродження Української реалітета набувало єдиничних форм і закінчилось в пьому зі існуванню повинен актом 9-го / -го/ січня 1918 року про суверенність української народної республіки. Дата нова являється в бою юридичного тих ментом, коли на терені балан перестав існувати суверенність Російської імперії а по- ляє суверенність ... 8. З це мент існувала повна влада Україн- ської держави, була територія та українська народ. Влада та тері- рія мала свої юридичні окреслення, як наряд / населення/ країн- ської держави в бою юридичного два ваги під владою 6.російської імперії. Проволоження 17-го універсалу про самостійність ... 231 ської Народньої Республіки, - але ці підстави були визнані не декларативно. Треба було ці деклараційні засади реалізувати в твір форми в тому розумінні, що 9-го січня 1918 року - день проголошення самостійності У.Н.Р. - вважається за призначення майт, коли ті підданці б. Російської імперії на території України перестали бути ними, а суть громадянин У.Н.Р. 2. На день 9-го січня 1918 року населення України складалося з різних елементів: а/ крім старого українського населення та родин по походженню, які вже оголосили, визнали нову та визначили Український на території У.Н.Р. було б/ загалом такого ладу, що требував тактично і не нарівного пільного з України: дотична демобілізованих російської армії, урядовці та варяги при свої люди, що за браком комунікації та в де-яких інших причини залишились тут. Розуміється, що ця друга категорія населення України в якому разі не могло вважатись за громадянин У.Н.Р., тому, що такі де жодного відношення до України та української держави не мають були-б во всіх випадках користуванням з прав, що надаються українським громадянам, то маєть вищу набуття ці прав наладом визначено- раним, як загалом чужовісіл інших держав. На групі вищевказа- них постулатів, базуються й друга ознака громадянства У.Н.Р., а саме: сталисть перебування на території України. Такий кинов, з основу законопроекта про громадянство У.Н.Р. покладені дві вико- навчені точки, в яких о складений арт.4 цього законопроєкту, а саме: всі підданці б. Російської імперії, які на 9-го /2-го/ січня 1918 р. - день проголошення самостійності У.Н.Р. - стало перебували на території України, маючи таки постійний осідок, суть громадянин Української Народньої Республіки". Згідно цього артикулу: "маючи таки постійний осідок" охороняє поняття "стало перебували" в розумінні доміціля. Примітка до арт.4 стосується до тих випадків, коли особи, які задовольняють вищеран арт.4 тимчасово були за межами України. 3. Арт.5 передбачає такі випадки: а/ всі особи, хоч земля й кинла довший час в Росії чи в іншій державі, але належить до української нації по своєму походженню, починаючи зб Українцем і ба- повернутися на свою гатківщину та осідлих тем і б/ коли особа оддалася на Україні ( також домін) час не мина там. Проте сувати випадки до загального правилля про набуття громадянства /арт.6, не можливо, бо такий отвір річей ніколи бути використаними в будь- я особливих чи то політичних причин елементами порочним до укра- їнської державності. Другого богу надається чи мало овідомих пев- українців, які хоч і були одірвані від своєї людності на теріто- рії розвинуття але почувавть себе управліннями, бажаючи приєднатися свої один на сть гатківщини й можуть бути, дійсно, порізаними для додавань. було-1 не-правилько повернутися на них спокійне правило зако- ро набуття громадянства через натуралізацію /арт.6, п.арт.7/. для таких осіб набуття прав громадянства полегшується тим, що набування громадянство у..р., якщо на протяг року не дооп- позиції, а поволітні - після подачи вченку про громадянсь- кимості по-радить до адміністраційного суду землю й доводити своє в по висоту арт.5. стуття з арт.6, в порівнянню в гатківських законов /ч.7/, має особливості, що в "серед" уе закріплення справ про надання україн- го громадянства у всіх безвиключно випадках з одному органі - міністраційних мід. інших округових судів, тоді як по гатківськом ну закріплення таких справ для чи осіб, що перебували за кордоном чи право домагатися Українського громадянства /ст.5-6; законопро. / названало до концепції виконавчих представників Українсько- равительство, а з інших випадках - Адміністраційних відділів нах судів. В цьому відношенню в гатківськом законі закрало пласт недодержаннясть його формальної сторони. Оли стави на ту попаду, що надання прав громадянства всь-акт осідлих вол- , що перезведення його в інтересах державних потріб у компетен- ційного органу яко буд, то такої точки погляду повинно додеруван- безвиключно по до місця перебування осіб, які бажають набути Українського громадянства. Додер учинять такого принципу, розум- арт. в законопроекту виправлена хиба гатківського закону. 4. Видовчленені артикули /а і б/ мають таке, як би означати виняткове спосіб інше значення для Української держави, яке також, що відрізнялося після абсолютного наказання на протязі двох років на 11 терені тих російського державного права ввагали, як і розмір такого закону про підданство /т.п., ст. 856-857/. Тому то й потрібно протягти мену - що до громадянства У.Р. - поніж незаконнів на Україні. Рента артикулів законопроекту має винятковий характер, як і в законах зник держав про підданство. Громадянство У.Р. надається для губільців через походження їх від українських громадин, а для чужоземців через натуралізацію, тим буває двох родів: звичайна та упрощена /арт. 7-10/. Атр.З третя про вчинення натуралізації по полярно і слідуючому. Чужоземець, котрий бажає набути права українського громадянства мусить а/ поселившись в покраїнах Української Республіки в протягі трьох менших пяти років, б/ мати матеріальні засоби, необхідні для утримання себе К родини і в/ бути особою правовладною та дієздатною. Термін передуваний на Україні, в порівнянню як з законом 2-го липня, є збільшення на два роки, на підставі таких міркувань: а/ ввагали, оплати на території держави яко умова для набуття прав громадянства, не є ціллю, доба чужоземець був роздільно визнаний в державі, де він хоче бути громадянином, до певного міри часової-ся зоді все те, на природне має чудовець - нову, звичайну, винятково зі звичайним та спеціальним правом і т.п., а це досліджувало лише тоді, коли особа досягла час не в тій чи іншій державі; б/ в державах нових, молодих, до яких державне питання на набрано поваги сталих остаточно за історичних форм - натуралізація в оходити значно поліпшено, ніж в державах старих, сталях. Україна - держава молода, одне для неї нема радії "спорочувати назву свого терміну натуралізації", як були постановленні в б. Російських імперії - в років. Друга умова для набуття громадянства через натуралізацію - матеріальні засоби для утримання себе К родини - закон одрукувано -7- на виконання діянь міркування про необхідність реального за "ла- територією дермана I, крім того, оберегає молоду деревину, бо- ї предметами порої потреби, хлібопрофесіями, від наказу звіряц елементів. Арт. 9 визначає упрощення натуралізації та іншого спосіб що й законом I-го ланця та був розміщений імперії. Вихід з усіх виконавчих органів /арт. 1-17/ дозволяється при умові, що особи виконали все те, що необхідно для пе! Ранор в сенсі військової та цивільної повинності. Згідно арт. 16: відбути місячну повинність" умова собою державних посту- закону, матер "клянка"- є вже його дадуть підрозділи закону про лькову повинності.- Починали: Димштейн Директор департаменту загальних справ З архівними згодою: За Секретаря Народного Проект. ЗАКОН про Громадянство Української Народньої Республіки. I. Громадянство Української Народньої Республіки є дорівнюванням належності людини до Української «Народньої Республіки» по насе 19 права та обов'язки українського громадянина. 1. Поняття поніжання: повин в Українській Народній Республіці, а також право дорівнюваної і публічно-громадської служби належить тільки в означеному У.Н.Р.; закон в ньм, який упов'язує і обов'язково шлюкування понижаності та всі її закохи і дбачи розмір експерти по її добробуту, не колінці, навіть, для неї одного життя. 2. Громадяни Української Народньої Республіки не можуть одночасно бути російськими чи під- центри іншої держави. 4. Громадяни Української Народньої Республіки /2/ січня 1918 року/суть: / всі особи української народності, що перебували в поняттях Української Народньої Республіки і / всі особи інших народностей, при чужоземних підданців, що до дати 1 липня 1918 року не менше як один рік стало перебували в поняттях Української Народньої Республіки та їх діти до 14 років відтак; при чому означення заповнення не нижчеються за угодами та підсаль- мими особами буцьої рози своєї, еректи, що не перебували в поняттях Української Народньої Республіки як до роки до 1 липня 1918 року на Україні понадже як пять років; 5. Особи, що не перебували на території України на / січня 1918 року, які не піддаються чинності попереднього арт. 4 -го цього за- кону, але: в свого походження належать до Української нації, також зараховуються за громадян Української Народньої Респуб- ліки, як що вони: повнолітні-до І липня 1923 року, а неповно- літні на цей термін-на просвід року по досягненню повноліття подадуть про це відповідну заяву. 6. Право українського громадянства набувається: 1/ через на- ження від громадян Української Народньої Республіки, через ша чужоземця в Українським громадянином, через усиновлення чуго зенця до чотирнадцяти років громадянином У.Н.Р. і 2/ через натуралізацію. 7. Можна просити про прийняття до українського громадянства /арт. 6 п./ коли особа має правоздатність та дієздатність, перебуває на терені Української Народньої Республіки на протя- гом років і, крім того, доведе, що має матер"альни засоби, необхідні для утримання себе й своєї родини. 8. Крім цього, громадянство Української Народньої Республіки можуть набувати, коли оселиться на Україні і подасть відповідну заяву, такі особи: а/ українська громадянка, що пішла заміж за чужоземця, коли цей шлюб буде розв"язано в ним, або коли пона- лишиться вдовою. б/ народжені від шлюбу з чужоземцями діти української громадянки, які пішли скасування шлюбу, або оздо- ми матері залишаються коло матері, і в/ чужоземці, які скінчи ли вищу чи середню українську школу на Україні, за не пізні двох років після скінчення освіти подали заявки про приняття їх до українського громадянства. 9: Право громадянства придбане на підставі арт. 6,п.2 цього закону, поширюється і на дружин та дітей осіб, що набули гро- дянство; що до дітей, що лише в тому разі коли ці діти не досягли 17-ти років. 10. Прозьби про приняття до українського громадянства нне- сені згідно в арт. арт. 5 та 8 цього закону, невадовольняють прави, коли прому заперечують відомості про ганебні вчинки прохача, його шлямучу професію або передбивення про можливу його шкідливість для Української Народньої Республіки. II. Заяви осіб, зазначених в арт. арт. 5 та 8 цього закону, про зачинлення до громадянства У.Н.Р., подаються Начальникові Губернії во всіма документами, якими доводиться їх права. «Проби чужоземців / арт. 7/ про приняття їх до громадянства У.Н.Р. подаються Міністерові Внутрішніх Справ. Заяви осіб, зазначених в арт. 5, у відповідних випадках но- куть подаватися до належних дипломатичних Представників У.Н.Р. за кордоном; в цьому разі Представники ці повинні функції Начальни- ка Губернії. 12. Заяви, що вступили до Начальника Губернії чи дипломатичного Представника У.Н.Р. за кордоном, або задовольняються ними постано- вою про зачинлення прохань до громадянства У.Н.Р., або залишаються без задоволення. В разі задоволення прохань, по виконанню ними прийшли на вір- ність Республіці в установленні способу, видається свідоцтво про Українське громадянство. В разі ж залишення заяви про зачинлення до громадянства У.Н.Р. без задоволення прохань падається право оскаржити таку постано- ку в місячний термін з дня повідомлення його про це до Міністра Внутрішніх Справ. 13. Міністр Внутрішніх Справ або задовольне скаргу на постанову Начальника Губернії чи дипломатичного Представника У.Н.Р. за кор- доном або лише її без наслідків. Скарги на розпорядження Міністра в цих справах подаються в місячний термін з дня повідомлення прохача термін до Найвищого Адміністратив- ного Суду, де розглядається судовим порядком при участі представ- ника Міністра Внутрішніх Справ. 14. Проби чужоземців / арт. 7/, що вступили до Міністра Внутріш- них Справ вгідно з артикулом II цього закону, розв'язуються ним безпосередньо. Залишення проби без задоволення не істнується. 15. Міністром та Начальником окремих Центральних Офіції падається право по згоді з Міністром Внутрішніх Справ вносити до Ради Народ- них Міністрів про прийняття до Українського громадянства чужоземців які зробили значні послуги Українській Народній Республіці. 16. Кожний , принятий до Українського громадянства, складає в публічному засіданні Мирового Судді в районі якого має перебування, або в випадках, що їх зазначено в арт. 5 цього закону, на руки , шильомачичного Представника Української Народньої Республіки присягу на вірність Республіці по доданому до цього тексту. Особи, які по переконаннях своїх не визнають присяги, дають замість неї урочисту обітницю. Текст цієї обітниці такий же, як присяги, тільки з пропуском слів: "та заприсягаюсь". 17. Прозвиб Українських громадян про звільнення з громадянства задовольняються: 1/ коли за ними не рахується жодних залежностей перед державним Скарбом та Місцевими Самоврядуваннями, 2/ коли ними виконані всі обов'язки по військовій повинності, 3/ коли забезпечено піклування всіх осіб, що знаходяться по закону під опікою прохачів. Прозвиби про звільнення від громадянства подаються і розглядаються тим же порядком, що і прозвиби про приняття до громадянства У.Н.Р.; відносно прозвб цих за 2 місяці до моменту розв'язання справи публікується за рахунок прохача в офіційних органі Української Народньої Республіки та місцевих общинних і 2 приватних часописах. 18. Особа, що звільнилась від громадянства У.Н.Р. мусить на протязі півроку залишити межі Республіки; на ліквідацію нерухомого маєтку надається річний термін. 19. Особи, що звільнились від громадянства У.Н.Р. до 17 років віку не мають права приїхати та оселитися на території У.Н.Р. до умиву ними 45 років. Виключення з цього правила розв'язуються Радою Народних Міністрів на внесення Міністра Внутрішніх Справ, що відбудеться в поручуванню в Рійськовим Міністром. 20. Хто без належного дозволу вступить до підданства іншої держави, то підлягає карам зазначеним в законах карних У.Н.Р. 21. Припускове позбавлення або обмеження прав громадянина У.Н.Р. може відбутися лише в наслідок Судового присуду, що набрав за- конної сили. 22. Закон з дня другого липня 1918 року про Громадянство Укра- їнської держави, зі всіма його наслідками каузеться. 23. Закон при перевести в життя до його оголошення через послан- ців. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ I. Проєкт закону про Державну Народню Раду Української Народньої Республіки (Передпарлямент). II. Проєкт закону про тимчасове верховне управління та порядок законодавства Українській Народній Республіці. (Ці законопроекти складені на основі постанови Ради Міністрів У. Н. Р. комісією з представників міністерств, наукових та товариських організацій), Проєкт закону про Державну Народню Раду Української Народньої Республіки. I. Про Державну Народню Раду та її склад. 1. До скликання постійного законодавчого органа Україн- ської Народньої Республіки, законодавча влада У. Н. Р. належить Державній Народній Раді. 2. Державна Народня Рада є тимчасовий законодавчий ор- ган, члени якого заховують свої уповноваження до скли- кання постійного законодавчого органа, але не довше одного року. Як що через рік по скликанню Д. Н. Р. не буде можливим скликати постійного законодавчого органу, то для продовження законодавчої роботи при- значаються нові вибори членів Д. Н. Р. на таких же умовах, що до терміну їх уповноважень. 3. Державна Народня Рада складається з 200 членів, з цього числа 100 осіб обирається населенням, 30 осіб делегують політичні організації і 70 осіб делегують громадські орга- нізації та наукові і громадські установи. Порядок вибо- рів представників від населення і розподіл числа пред- ставників від політичних організацій, громадських та наукових установ, зазначається особливим законом. 4. Список членів Д. Н. Р. оголошується до загального ві- дома в урядовому часописі. 5. Члени Державної Народньої Ради є представниками гро- мадян Української Держави. Раз обраного чи делегованого члена Державної Ради не можна відкликати і в його діяльності в Державній Раді взяти якими небудь інструкціями. 6. Мандат члена Державної Ради тратить силу тільки в на- слідок його смерті, уневаження мандату через Державну Раду, добровільного зложення мандату, або утрати ви- борчого права. Про страту силы мандату Голова Державної Ради негай- но повідомляє листовною Міністра Внутрішніх Справ, а цей 4 до 14 днів по одержанні повідомлення оголошує в урядовім часописі наказ про доповнюючий вибір. 7. Міністр Внутрішніх Справ в день отворення Державної Ради передає їй всі виборчі акти разом з внесеними протестами. II. Особисті права членів Державної Народньої Ради. 8. Членам Державної Народньої Ради вручає Міністр Внутрішніх Справ окремі посвідчення, що уповноважнюють їх до вступу до Державної Ради. 9. Члени Державної Народньої Ради користуються всіма правами і виконують всі свої обовязки тільки особисто. За свою діяльність в Д. Н. Р. відповідає він тільки перед самою Державною Радою. 10. Члени Д. Н. Р. від хвилі обрання чи делегування їх до складу Д. Н. Р. до хвилі, коли скичатися уповноваження, не виключаючи і перерви між сесіями, не підлягають переслідуванню, ані арешту без згоди Д. Н. Р., за винятком схоплення на горячім вчинку. В тім останнім разі належить про це донести негайно Голові Д. Н. Р. і просити дозволу на дальший арешт та дальше карно-судове слідство. На жадання Д. Н. Р. арешт мусить бути негайно знесений і карно-судове слідство що до члена Д. Н. Р. припинено. В випадку перерви між сесіями повище право належить Голові Державної Ради. 11. Члени Д. Н. Р. звільняються від заклику в армію та флоту У. Н. Р. і не потрібують відпусток від своїх установ для участі в праці Д. Н. Р. За членами Д. Н. Р. на весь час перебування їх в цим стані заховуються попередні їх посади на Державній і муніципальній службі. 12. Члени Д. Н. Р. за погляди і міркування, висловлені при виконанні своїх обовязків в засіданнях Д. Н. Р. відповідають лише перед Д. Н. Р. 13. Члени Д. Н. Р. на прилюдних і неприлюдних засіданнях Д. Н. Р. і в предпарламентських комісіях користуються правом цілком свободно висловлювати свої думки - 5 - робити внески, вносити запроcи, росповідати про одержанні відомості і т. и. Як що Голова, або його заступник під час засідання добачить непристойність в поведінці члена Д. Н. Р. в допущених словах, вчинках чи жестах, що зачіпають честь або самої Д. Н. Р., або уставов, або громадянина, то віддає винного дисциплінарній карі, згідно з регуля- міном Д. Н. Р. Покараний в такій спосіб член Д. Н. Р. не може бути покараний за ці ж вчинки по скінченні його уповноважень. Члена Державної Ради, що в своїй промові, або в заяві в Державній Народній Раді, нарушив права приватної особи, може укривджений притягнути до карно-судової відповідальності. На той випадок судова влада має одержати дозвіл Д. Н. Р. 4. Член Державної Народньої Ради не може купувати ані арендувати державні добра або приймати державні роботи, або достави, не може також одержувати ніякої державної концесії. 15. Члени Д. Н. Р. одержують платню і иные задоволення в розмірах, що їх визначить сама Д. Н. Р. 16. За згодою Голови Державної Народньої Ради може кожний член Ради авертатись з устним запитом до присутнього в салі члена Уряду. III. Зрядок скликання сесії та вибору Президії Д. Н. Р. 17. Перша сесія Д. Н. Р. скликається Головою Директорії У. Н. Р. не пізніше 2 тижнів з мента, коли буде обрано чи делеговано одну третину всього числа членів Д. Н. Р. Скликана сесія роспочинає свою роботу, коли на місце зібрання сесії прибуде 45 осіб з числа обраних чи делегованих. 18. Сесія Д. Н. Р. поділяється на чергові і надавичайні. Чергові сесії збираються два рази в рік, 15 Травня, і 1 Листопада. Про місце засідання сесії оголошується в офіційному органі за два тижні до початку сесії. Чергові сесії продовжуються два місяці. Цей термін може бути продовжений або з постанови Д. Н. Р., або з вимоги Голови Директорії, або з вимоги Ради Народ- них Міністрів. — 6 — Надзвичайні сесії скликаються Головою Директорії або з власної ініціативи, або по вимозі Р. Н. М., або Президії Д. Н. Р. Надзвичайна сесія Д. Н. Р. розглядає ті питання, що зазначені в офіційному оголошенні про скликання надзвичайної сесії, а також і поставлені на порядок дня під час тривання сесії. Після розгляду цих справ сесія закривається. 19. Перше засідання Д. Н. Р. одкриває Голова Директорії, або з його доручення Голова Ради Народних Міністрів, відчитуючи наказ про скликання Д. Н. Р. і покликаючи до тимчасового проводу найстаршого віком члена Д. Н. Р. 20. Державна Нарадня Рада вибирає з поміж себе Голову та відповідне число його заступників і секретарів. Всі вони творять Президію Д. Н. Р. і виконують свої обов'язки аж до вибору нової Президії. 21. Державну Нарадню Раду можна розв'язати тільки тоді, коли буде обрано постійний законодавчий орган Української Народньої Республіки. Тим самим наказом, що розв'язується Д. Н. Р., скликається рівночасно постійний законодавчий орган на першу його сесію. Перерва між розв'язанням Д. Н. Р. і початком першої сесії постійного законодавчого органу У. Н. Р. не може тривати більш одного місяця. IV. Про компетенцію Державної Нарадньої Ради. 22. До компетенції Державної Нарадньої Ради, за винятком справ: про самостійність У. Н. Р., закона про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Д. Н. Р. і закона про Д. Н. Р. (на підставі якого вона істнує) і закона Центральної Ради від 9 січня 1918 року про національно-персональну автономію, належить: а) обговорення всіх законопроектів, що вступають до Д. Н. Р. від Голови Директорії або Голови Ради Нарадних Міністрів. б) розроблення законопроектів, які виникають з власної ініціативи Д. Н. Р. в) обговорення бюджету Республіки та всіх асигнувань з Державної Скарбниці. Обрахунок державних прибутків і видатків повинен бути вияснений не пізніше початку другої сесії. - 7 - г) розгляд справ про позички та інші державні забов'я- зання. д) контроль діяльності уряду шляхом : 1) інтерпеляції, 2) запитань, 3) призначення окремих парламентарних ан- кетних або слідчих комісій. е) розгляд відчиту Державного Контролю по виконанню буджету попередніх років, а також всіх асігнувань з Державної Скарбниці. ж) розгляд і ствердження міжнародних умов. в) оголошення війни і заключення миру. 23. Тільки Державна Рада має право означувати валюту, ухвалювати емісію Державних Кредитових білетів, та державних облігацій порядком, визначеним в окремім законі. 24. На жадання Д. Н. Р. Голова Ради Міністрів, та інші члени Уряду або їх представники мусять явитися в ви- значений час на засідання Д. Н. Р. або її комісій, де і повинні бути вислухані негайно. Міністри, або визначені ними представники Уряду ма- ють право брати участь в засіданнях Д. Н. Р. або її комісій і промовляти поза чергою. 25. Державна Народня Рада має право приймати петиції від громадян У. Н. Р., приватних державно-зареєстрованих товариств, кооперативів та корпорацій з публічно-пра- вовим характером. Д. Н. Р. окремою ухвалою може пе- редати петиції відповідним Міністрам і жадати від них пояснень що до справ, до яких відносяться петиції. Міністри мусять дати жадані пояснення, або їх відмовити з подан- ням причин. 26. Державна Рада для найліпшого проведення своєї роботи утворює зі своїх членів різні комісії, може також уста- новити окрему комісію зі своїх членів, що-б вияснити і усталити спірні форми певної справи. Може надати цій комісії право взивати свідків і знавців, щоб аложить свої зізнання перед комісією, а також право переслухувати під присягою, послуговуючись від- повідними постановами судового поступовання. 27. На випадок смерти Голови Директорії, його добровіль- ного передчасного уступлення, психічної або тяжкої фізичної недуги, Державна Рада негайно приступає до вибору нового Голови Директорії. - 8 - Факт психічної або тяжкої фізичної недуги Голови Ди- ректорії встановляє Державна Народня Рада. Вибраний буде той, хто одержить абсолютну більшість голосів, при чому голосування одбувається таємно. 28. Державна Народня Рада сама рішає про важність опро- тестованих обрань або делегування членів на підставі окремого внесення своєї мандатної комісії. Член Державної Н. Ради, що його обрання, або делегу- вання опротестовано, користується своїми правами і ви- конує свої обов'язки до хвилі, коли Державна Рада ухвалить неважність його вибору. 29. Рада Народних Міністрів, або окремі Міністри, що їм Д. Н. Р. висловить недовіря, уступають з Уряду. На випадок обжалування Д. Н. Радою, Голова Директо- рії, Голова або члени Ради Народних Міністрів, мусять негайно здержатись від дальшого виконування своїх службових справ і обов'язків, аж до часу, коли най- вищий суд порішить цю справу. 30. Як що Голова Директорії, Голова або члени Ради На- родніх Міністрів навмисне, або з важкої недбалості на- рушать в обсягу своєї службової діяльності основні, або інші закони, то вони відповідають перед карним судом. 31. Право обжалування належить Д. Н. Р. Така постанова ухвалюється Д. Н. Р. в присутності найменше полови- ни всіх її членів та 2/3 голосів присутніх членів. Карне поступовання веде Найвищий суд. 32. В разі виправдання судом обжалованої особи, вона вертає негайно до виконання своїх урядових справ і обов'язків. V. Про порядок ведення справ Д. Н. Р. 33. Ухвали Державної Ради западають звичайною більшістю голосів присутніх членів. 34. Ухвалений Державнєю Народньою Радою законопроект відсилає Голова Державної Ради Голові Ради Міністрів, а цей до 3 днів Голові Директорії до ствердження про- тягом 7 днів. — 9 — Стверджений Головою Директорії законопроект вертає знов до Голови Ради Народніх Міністрів для оголошен- ня через Державну Канцелярію в Вістнику Державних Законів з підписом Голови Директорії і відповідних Міністра або відповідних Міністрів чи цілої Ради Міні- стрів і посвідченням Державного Секретаря. Перед початком тексту закону належить зазначити, що ухвалила його Державна Народня Рада згідно з поста- новами відповідних артикулів. 35. На випадок відмови ствердження законопроекту Голо- вою Директорії, має він протягом 7 днів звернути законо- проект Голові Ради Народніх Міністрів з письменним наведенням причин, чому його не стверджено. Голова Ради Народних міністрів протягом дальших 3 днів відсилає не стверджений законопроект Голові Д. Н. Р., який ставить його на денний порядок найблизшо- го засідання Д. Н. Р. Д. Н. Р. або приймає уваги Голови Директорії, що до потреби змін в законопроекті, тоді відсилає його до відповідної комісії для дальшого правильного трактуван- ня або приймає законове в цілості без змін 2/3 голосів присутніх в цьому засіданню членів Д. Н. Р. Прийнятий в цей спосіб законопроект Голова Держав- ної Народньої Ради відсилає Голові Ради Народніх Мі- ністрів з метою негайного оголошення його в Вістнику Державних Законів. 36. Законодавчі питання, що виникають з власної ініція- тиви членів Державної Народньої Ради, подаються до президії її в листовній формі за підписом не менше 10 членів Ради. 37. Всі законопроекти, що поступають в Державну Народню Раду, по обговоренні їх, ухвалюються або відхиляються нею, або направляються до розроблення комісії. 38. Інтерпеляції до Уряду або його членів подаються в ли- стовній формі, за підписом 10 членів Д. Н. Р. і переда- ються до її президії, для докладу в засіданню Державної Народньої Ради та в випадках їх ухвали, передаються Раді Народніх Міністрів. 39. На внесену інтерпеляцію уряд може відповісти негайно, - 10 - або заповісти відповідь на означений термін, або врешті відмовити в відповідній мотивованій заяві. Державна Народня Рада на окреме внесення може ухва- лити одчинення дискусії над відповіддю Міністра на внесену інтерпеляцію. Може вона на окреме внесення ухвалити, чи вважає відповідь Міністра задовольняючою й приймає її до відома, чи ні, або ухвалити, що переходити до дальших чергових справ з зазначенням мотивів або без їх зазначення. 40. Засідання Д. Н. Р. відбуваються, коли на них присутні не менш як третина членів Ради, закликаних на дану сесію. VI. Про прилюдність засідань Д. Н. Р. 41. Засідання Державної Народньої Ради є прилюдні. Засідання Державної Народньої Ради можуть бути не- прилюдні на жадання Голови Державної Ради, членів уряду або найменше 10 членів Державної Народньої Ради на підставі окремої ухвали, що западає по упущенні публікою салі нарад. 42. Не можна нікого потягати до відповідальності за спра- воздання з прилюдного засідання Державної Народньої Ради, коли воно згідно з правдою. 43. В засіданнях Комісій Д. Н. Р. сторонні особи не до- пускаються; згідно з постановою більшості комісії можуть бути закликані на засідання комісії Д. Н. Р. з правом дорадчого голосу фахівці. VII. Про внутрішній устрій Д. Н. Р. 44. Внутрішній устрій та розпорядок праці Д. Н. Р. зазна- чаються регуляміном, який складається Д. Н. Р. відповідно цьому закону. Вироблений Д. Н. Р. регулямін став обов'язуючим після оголошення його в „В. Д. З.", і для своєї важності не потребує затвердження Голови Директорії. До ухвали Д. Н. Р. свого регуляміну має силу тимчасо- вий регулямін, який ухвалено Радою Народних Міністрів. — 11 — 45. В випадку порушення порядку членом Д. Н. Р. він може бути згідно з регуляміном усунений з цього засідання, або і позбавлений на якийсь час права брати участь в за- сіданнях Д. Н. Р., лише загальною постановою Д. Н. Р. або її Комісії по залежності. 46. Цей закон до оголошення вводиться в чинність по телеграфу. Проект закону про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці. До часу, коли матиме чинність в Українській Народній Республіці повна Конституція, що визначить державний устрій у всіх частинах державної діяльності та спиратиметься на послідовне і всеобщє зужиткування засад народного сувере- нітету, себто, що вся Верховна Влада безпосередньо походить від народа і виявляється через Парламент, скликаний на під- ставі загального, рівного, таємного, безпосереднього і про- порціонального виборчого права, без ріжниці пола, національ- ності і віроїсповідання, видаветься цей закон, що визначає тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в У. Н. Р. I. Верховна Влада. 1. Верховна Влада У. Н. Р. тимчасово організується шляхом вищезазначеного розмежування та координація ви- щих Державних функцій поміж Директорією, в особі її Голо- ви, Радою Народніх Міністрів і Державною Народньою Радою. Склад, порядок скликання, та обсяг праводержавної На- родньої Ради визначає окремий закон. II. Директорія У. Н. Р. 2. Директорія У. Н. Р. в особі Голови Директорії іме- нем У. Н. Р. а) затверджує ухвалені Державною Народньою Радою закони; б) затверджує ухвалені Радою Народніх Міністрів призна- чення та звільнення, в) затверджує ухвалені Державною Народньою Радою умо- ви з іншими Державами, г) видає на пропозицію Ради Народніх Міністрів акти амне- стії та помилування, - 13 - д) репрезентує Українську Народню Республіку перед іншими Державами за відповідальність Голови Ради На- родних Міністрів, е) покликає Голову Ради Народних Міністрів та затверджує членів Ради Народних Міністрів, д) Директорія має окремий цивільний лист, що ухвалюється законодавчим шляхом. III. Рада Народних Міністрів. 4. Голова Ради Народних Міністрів формує Раду Народ- них Міністрів, в склад якої входять всі Міністри або Керуючі Міністерствами, та Державний Секретарь, останній з правом дорадчого голосу. 5. Справи, що відносяться до Міністерства, представники яких не присутні на засіданні Ради Народних Міністрів, не мо- жуть вирішуватись в тому засіданню Р. Н. М. 6. Державний Контрольор, кандидатура якого ухвалюється Радою Народних Міністрів і затверджується Головою Директо- рії, не входить в склад Ради Народних Міністрів, але запро- шується на всі засідання Р. Н. М., в яких розглядається пи- тання звязане з інтересами скарбу, з правом голосу і протесту. 7) В обсягу діяльності окремого Міністерства і належ- них до нього відомств тільки відповідний Міністер чи Керу- ючий Міністерством має право в порядку управління видавати розпорядження, вказівки та інструкції, укладати часово умо- ви і вирішати всі справи Міністерства за своєю особистою відповідальністю перед Р. Н. М. 8. Рада Народних Міністрів за діяльність Уряду відпові- дає перед Державною Народньою Радою. IV. Законодавство в Українській Народній Республіці. 9. Українська Народня Республіка управляється на точній основі законів у відповідний спосіб виданих. 10. Законопроекти відповідних Міністерств по ухвалі їх Радою Народних Міністрів подаються на розгляд Державної Народньої Ради через її Президію. 11. Внесені в Державну Народню Раду законопроекти або ухвалюються нею самою, або передаються нею на остаточне розвязання Ради Народних Міністрів. - 14 - 12. Проекти законів ухвалених Д. Н. Р. або Радою На- родніх Міністрів (згідно ст. 11) за належними підписами подаяться через Державну Канцелярію на затвердження голови Директорії У. Н. Р. 13. Подані на затвердження Голови Директорії У. Н. Р. постанови Державної Нарадньої Ради на протязі 7 діб, або затверджуються Головою Директорії, або повертаються до Державної Канцелярії незатвердженними. Незатверджені постанови Д. Н. Р. подаяться Головою Ради Народніх Міністрів до Державної Нарадньої Ради на новий розгляд. Постанова ухвалена нею в тій же самій ре- дакції набирає остаточно силу закона. 14. Законопроекти ухвалені Державною Народньою Ра- дою, або Радою Народніх Міністрів (§ 11) і затверджені Го- ловою Директорії У. Н. Р. оголошуються у Вістнику Дер- жавних Законів, за підписом Голови Ради Народніх Міністрів, відповідного Міністра та Державного Секретаря. 15. Після оголошення закону в ,В. Д. З.' закон набирає обов'язуючої для всіх сили в терміні, що зазначено в самому законі, а як що такий термін в законі не зазначено, то здня одержання на місцях примірника В. Д. З., де закон надруко- вано. В самому законі може бути зазначено, що він до ого- лошення переводиться в життя або по телеграфу, або через посланців. 16. Ухвалені закони оголошуються Державним Секре- тарем і ним же зберегаються. 17. Коли Державна Народня Рада не функціонує, Рада Народніх Міністрів в необхідних випадках може ухвалювати постанови, що вимогають для свого видання законодавчого шляху; ці постанови, після затвердження Головою Директорії та оголошення звичайним порядком, набирають силу за- кона (15, 16 ст.). Такі постанови поступають поза чергою на перше чергове засідання Державної Ради . для затвер- дження. В випадку незатвердження таких постанов Д. Н. Р. вони трять обовязуючу силу після оголошення про це на за- гальних підставах (ст. 15). 18. До скликання Державної Нарадньої Ради всі права і обовязки її покладаються на Раду Народніх Міністрів. — 15 — V. Про Верховне Керування озброєними силами У. Н. Р. 19. Верховне Керування озброєними силами У. Н. Р. належить Голові Директорії, як Головному Отаманові і виконується виключно через Військового Міністра, Начальника Генерального Штабу, та Генерал-Інспектора Військ У. Н. Р. За всю військову справу Військовий Міністр відповідає перед Радою Народних Міністрів і перед Державною Нарадою. Всі акти Верховного Керування озброєними силами У. Н. Р. набирають сили лише після контрасігнатури їх Військовим Міністром. 20. Під час війни для командування Дієвою Армією У. Н. Р. призначається Головним Отаманом по пропозиції Голови Ради Народних Міністрів і по ухвалі Радою Народних Міністрів, Командуючий Дієвою Армією. 21. Начальник Генерального Штабу та Генерал-Інспектор військ призначаються Головним Отаманом з пропозиції Голови Ради Народних Міністрів а кандидатів обраних вищою Військовою Радою і ухвалених Р. Н. М. Звільнення їх провадиться в такому ж порядку. 22. На посади Командуючих Дівізіями, Корпусами, групами і на посади інших осіб перших 4-х класів відповідне Начальство пропонує Військовому Міністру кандидатів. Військовий Міністр про намічення ним кандидата докладає Раді Народних Міністрів. Ухвалена нею кандидатура подається на затвердження Головного Отамана. 23. Для попереднього розгляду законопроектів і остаточного розвязання в межах закону адміністраційно-організаційних та господарчих питань, по справам озброєних сил Республіки, а також для координації діяльності Військового Міністра, Начальника Генерального Штабу та Генерал-Інспекторів Військ утворюється Вища Військова Рада. 24. В склад Вищої Військової Ради входять: Військовий Міністр, Начальник Генерального штабу, Генерал-Інспектор, три Міністри, делеговані від Ради Народних Міністрів, чотири члени з призначення, в тому числі і Голова Вищої Військової Ради і в справах фінансово-господарчих Державний Контрольор з правом дорадчого голосу. - 16 - Примітка: Під час війни в засіданнях Вищої Військової Ради бере участь з правом дійсного голосу Командуючий Армією, або його представник з вищих військових посад. 25. Голову вищої Військової Ради і членів з призначення затверджував на один рік Головний Отаман з кандидатів, що їх спільно намітили Військовий Міністр, Начальник генерального штабу і Генерал-Інспектор Військ та ухвалила Рада Народних Міністрів. VI. Заступництво Голови Директорії. 26. Коли Голова Директорії не зможе виконувати своїх обов'язків через хворість, від'їзд та з інших причин, то його часово з ухвали Державної Народньої Ради заступає Голова Державної Народньої Ради, який виконання своїх обов'язків на той час покладає на Заступника Голови Д. Н. Р. Примітка: До скликання Д. Н. Р. зазначене в § 26. заступництво Голови Директорії, з ухвали Ради Народних Міністрів, надається Голові Ради Народних Міністрів, який виконання своїх обов'язків на той час покладає на заступника Голови Ради Народних Міністрів. УВАГАНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ Закон про прирівняння до продуктів першої потреби в спри- ві погруки на залізницях шкільних підручників, та іншої лі- тератури. . . . . . . дни 1919 року. РАДА МІНІСТРІВ ЗХВАЛИЛА: 1. Шкільні підручники 2. Інформаційну та політичну літературу 3. Літературу по позашкільний освіті 4. Літературу для влаштування бібліотек народних і про- світніх організацій прирівняти до продуктів першої потреби і допустити їх прийом залізницями для доставки в міс- ця потреби Земським та Міським Самоврядуванням, школам, "Просвітам", Культурно-Просвітнім Організаціям та читар- ням. З забезпечення від зловживань в користуванні цього закону установити постійний контроль на залізницях за від правленими грувами, переклавши відповідальність в цьому на Товарні Контори залізниць. Голова Ради Міністрів Міністр Народньої Освіти ПРОЕКТ УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про скасування попередньої повідомлення про вибори та про пресові порушенства в С.М. § 1. На всій території Української Народньої Республіки керуючий на попередню виборчу друкукасуеться. § 2. За Міністерством Преси і Проваганда залишається право зако- ну, або з порушеннями з Міністерством Військових, Внутрішніх і Захор- онних Оправ розробити і оповістити попередній вимога «послуг», що задо- воляються до ополонення, як вносять дія інтересів Радянської § 3. Всі періодичні й неперіодичні видання, часописи, журнали та художні випуски, якщо і вимоги до вибору друку, що пропонуються в еліт, без огляду на це, чи всі підлягають окремий військовий контроль чи ні, як і не з них майнова відомості забороненки до пропаганди. § 4. Міністерство Преси і Проваганда має керувати за законом та законодавчою діяльністю, яка заснована на виконанні УНР. § 5. Розпорядження про пресову Службу являється окремим проектом Міністерства Преси і Проваганда. Про створення Міністерства Внутріш- нього Управління, яке виконує обов'язки з попередньої повідомлення про пресову Службу. Пропаганда необхідних Опікун оприбуткований преси має всю можливість отримати відповідні засоби, якщо це не є державним. § 6. Уряд члена пресового Служби з початковий часом порушення виконання законодавчих норм, які встановлені для попереднього повідом- лення про вибори та про пресові порушенства. Члени пресового Служби не могуть збираються за свій труд і втрату часу, якщо це не є державним. § 7. Міністерство Преси і Проваганда в порозумінні з Міністерством Внутріш- нього Управління має право оповістити про всі випадки, якщо це не є державним. § 7. Члени Пресового Суду за коснення своїх обов'язків, як що вони з урядовцями, відповідають дисциплінарно перед своєю зверхньою Владою, як що вони не є урядовцями різновиднення дисциплінарно перед Міністерством Преси й Пропаганди і в тім самому Міністерство Преси й Пропаганди може накладати на членів пресового Суду не урядовців за по- пиняття або за невиконання обов'язків грошову кари до 10.000 гривень, яку в разі не сплати можна замінити на кару арешту до 1-го мі- сяця. § 8 Голова пресового Суду повідомлений через Міністерство Преси й Пропаганди або через інші органи державної влади про те, що яке будуть виключити покійно відповідності, заборонені до-оголошення саме або не- раз призначеного реформа росвідомує справу, переслухую підсудних об'єктів, видаючи відтак засідання пресового Суду, планована для того ж суду протоколювання чи іншого, взагалі приготувує все до негайного рішення справи і в тій цілі може Голова пресового Суду матати від Міні- стерства Преси й Пропаганди, застарання потрібних концелярійських й ци- зарових сми і приладів. Обсуд пресового Суду несуть бути виконаним до семи (?) день з дня повідомлення Голови Суду про харогідний чинок. § 9°. Пресовий Суд під проводом Голови рішає справу остаточно й вирішуючи на засіданні першій з неприпустимості діяльності по представ- леним справи через референта і по дохладних росвідоманих актів спра- ви. При вирішуванні справи голосує перший Суддя, який призначений від Пресової Офіціки опробоватиків преси, або Міністерство Преси й Пропаганди з нових озабобіжників преси або відповідно до позначених рахунках про це. Вигляд зв'язується Голова пресового Суду, який Міністерством Детидії; в разі ріжниці осуду тих доск суддів цей осуд набирає сили-права, до котрого приклитися Голова. § 10. Підсудний в часі докладження може перед пресовим Судом яс- латися особисто або через незалежника управлінського, який приєднався. В разі, як підсудний на візання пресового Суду його Голови, або референта не являться, справа буде роздана і рішення без переступлення під судного. § II. Пресовий Суд за порушенні § 2 цього закону через обов'язки дисципліною заборонених до оголошення може накладати на відповідального члена, як видавця або на власника чи арендаря місць для ендуски кари: 1) заборону даного видання й попередження цього державного ви- давництва; 2) заборону дальшого видання й поширення інформацій- ного документа і належення на відзначального редактора, як видавця або на власних чи арендах приватні громадські карі до 100.000 гривень або до 8-х (восьм) місяців арешту. § 12./Хто видавництва осудженої правовою Суду заборонені (з II рет. І) дальше буде видаляти й поширювати, підпадає карі промови до 20.000 гривень, або карі арешту до 3-х місяців, а про накопичення цої карі рі- час компетентний пресовий Суд. /19 Надходження пресового Кару Пресовою букетом іншого осудженої. § 13. Виданий пресовий Судом осуд стає правозаконним у рісік (8) днів по друкуванню підручному, або врази непокорності друкування, но ого- попення цього осуду в урядовій Вістинцю. § 14. Коли пресовий Суд доглядає в ікримінованні статті або в ін- кришованім видавництві знаходяться каригідних вчинків, що порушують- ся уголовним законом,-відсутність справу таких каригідних вчинків до зрімження компетентному урядовому Судови. § 15. Компетенція пресового Суду розтягається на всю територію, для якої його утворено.На своїй території судить пресовий Суд, всі проти- ні бички, прочечені цим законом, які на цій території полюбно. Як до нинька пресових Судів будуть для рішення справи компетентні,- цей пресовий Суд повинен це справу рішати, який перший розпочав карі дохожження з цієї справи. § 16. Всі громадяни присуджені пресовим Судами друкуванняться для Українського Червоного Хреста. § 17. Каригідність вчинку караного цим законом, не авищуються, коли протягом трьох (3) місяців з першого дня по дні ого-ня вин- ку/чиналики, в справі цій жадного сміття не розпочалася: § 18. Виконання цього законка належить Міністерству Преси й Про- наранди й Міністерству Доступці. § 19. Закон цей вхо-дить в життя по телеграфу. V Якщо осуджений накладається ся на друкування злочинного Кару, має бути в місці осуду роботи залишено, що в разі несправедливого злочинного Кару за містовий ся його кара арешту. Кара оретну в замку до позбавлення в урядовому Казу не може обезпечення - будь-якого разу перш місяця арешту. V Vід більшого керування залежить за Каргам із вироком на Святість, УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про встановлення тимчасових складів платні для служачих в центральних і Місцевих Державних Установах Міністерства Внутрішніх Справ з моменту повороту їх на територію України. I. На зміну й доповнення істнуючих законів та постанов платню служачим в Центральних і Місцевих Державних Установах Міністерства Внутрішніх Справ,з моменту повороту їх на територію Україньської Народньої Республіки,встановити на слідуючих основах: а/ Для служачих в центральних Установах Міністерства нормальну річну платню/закони 26 червня і 6 серпня 1918 року.,Держав.Вісті.,Ч.Ч.20 і 54/збільшити в єто двадцять разів і б/ Для служачих в місцевих установах річну платню,встановлену законами 25 липня і 23 серпня 1919 р./Вісті.Держави.Закон.Ч.Ч.30 136/ збільшити в шістьдесят разів,а в місцях перебування центральних Державних Установ і на час перебування-в девяносто разів. 2. Платня,зазначена в арт.1,збільшується для ...онатих бездітних служачих на 20% і на кожну дитину,щільбу чи поза шлюбну,віком до 16 років, на 10%;але загальне збільшення платні на всю родину не може перевищувати 40%. 3. Коли в Державних установах одначасно служать чоловік і його жінка, то відсоткову надбавку,лише на дітей,одержує той з них, хто має більшу платню. 4. Закон цей перевести в чинність по телеграфу.- Голова Ради Народних Міністрів Міністр Внутрішніх Справ ПРОЕКТ ЗАКОНУ про вказування статерної ціни при витворі друку та про працю переступника в Суди. §1: На всій території Української на одної Республіки попередня цензура витворів друку несуться. §2. За Міністерством Преси і Пропаганди залишається право самому, або в по- розумінні з Міністерством військових, внутрішніх і Захоронених Справ розробити і оприлюднити подрібний список відомостей, що забороняються до оголошення, як шод- лини для інтересів Республіки. §3. Всі періодичні і неперіодичні видання, часописи, журнали, книги; брошур відповзь, мали т різні форми та витвори друку, що випускаються в світ, без огляду на це, чи вони підлягають окремим військовим цензурі чи ні, як що в них маються відомості, заборонені до оголошення помилки §2. Цього закону підлягає кара по мисли цього закона, причим ця кара не виключає дальшої одвічальності перед урологами км Судом за сповненні друком вчинки, які судяться уролозним законом. §4. Міністерство Преси і Пропаганди має певною в"організувати окремі пресові Суди на місцях, де видаться періодичні та неперіодичні видання, включені по одному в представників Міністерства Преси і Пропаганди, Міністерства Ватиції й професійних близок співробітників преси. §5. Головою кожного пресового Суду являється скрізь представник Міністерства Преси і Пропаганди. Представника Міністерства Ватиції назначає саме Міністерство Ватиції в поміж Мирових Суддів місця осідку пресового Суду. Представника профе- сійних Спілок співробітників преси назначає кожна Управа професійної Спілки місця осідку Суду. Як що така професійна Спілка співробітників преси не істнує, або свого представника до пресового Суду вона не охоче чи не зможе в пору призначити , на- начує третього члена пресового Суду Міністерство Преси і Пропаганди в поміж спів- робітників преси, або інших відповідно кваліфікованих громадян: §6. Обов'язки членів пресового Суду є почасний; члени того СУДУ урядовці еле- рують за всій труд окремої плати. Члени пресового Суду не урядовці за свій труд і втрату часу неборон набираються одержують для позначить Міністерство Преси і Пропа- ганди в порозумінню з Міністерством Ватиції окремим роспорядком. §7. Члени пресового Суду за невиконання своїх обовязків, як що вони є урядов- цями , відповідають дисциплінарно перед своєю зверхньою владою, якщо вони не б урядовими відповідають дисциплінарно перед Міністерством Преси і Пропаганди і в тім случаї Міністерство Преси і Пропаганди може накладати на членів пресового Суду не урядовців за неприняття або за невиконання обовязків громову кару до 10.000 гривень, яку в разі не стигнення можна замінити на кару арешту до 1-го міс- ця. §8. Голова пресового суду повідомлений через Міністерство Преси й Пропаганди або через інші органи державної влади про те, що яке побуде визначеною помістили відомості, заборонені до оголошення сам або через призначеного референта розслідовує справу, переслухує підсудних й свідків, визначає відтак засідання пресового Суду, яке проводиться без до негайного рішення і 6 мін. позитивної думки, повинен надати від Міністерства Преси й Пропаганди достовірних потрібних канцелярійних и писарських сил і приладдя. Обуд пресового Суду мусить бути винесений до семи (7) /4/ день з дня повідомлення Голови Суду про Карогідній виник. §9. Пресовий Суд під проводом Голови рішить справу остаточно й невідкладно на засіданні не авним, в неприпустності підсудних по представленню опраць через референта і по докладній розслідовуванні справи. При спричиненні справи голосує перший Суддя, який призначений від професійної Світк слів обітних преси, або Міністерством Преси й Пропаганди з коміс співробітників преси або відповідно кваліфікованих громадян. Нехай віде свій голос член пресового Суду, назначений Міністерством юстиції; в разі різниці обсуду тих двох суддів цей осуд набирає сили права, до котрого приходитьться Голова. §10. Підсудний в частині може перед пресовим Судом являтися особисто або через повноважника управлінського й доділань правних. В разі, як підсудний на визнанні пресового Суду, котого Голови, або референта не явиться,-справа буде зведена і рішена без переслухання підсудного. §11. Пресовий суд за переступ §2. цього закону через оголошення відомостей заборонених до оголошення може накладати невидимельного редактора, на витяганні або на владарство із звичайної преси. булиб для рішення якої справи компетентні цей превовий Суд повинен цю справу р щати даний перше розпочав карі і їхходженя в цій справі. §16. Всі громові кари приєджені превовим Судами признацуються для Укра- їнського Червоного Хреста. §17. Каригідність вчинку каранаго цим законом передаюється коли про- тягом трьох(3)місяців в першого дня по дні словення вчинку, в справі цій над- ного спізства не розпочато. §18. Виконання цього законва нажить Міністерству Преси й Пролаганди й мі Міністерству Астичії. §19. Закон цей вводиться життя по телеграфу. ПРОЕКТ УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. ЗАКОН По попередній цензурі витворів друку, на час воєнних подій. § 1. На час воєнних подій заводиться на всій території Української Народньої Республіки попередня цензура. § 2. Розглядаючи попередні: цензурі підлягають всі періодичні й не- періодичні видання, часописи, журнали, книжки, брошюри, відеозак, малий і різні форми друку, крім видань зазначених в § 4 цього закону, що при- належать до випуску в світ. § 3. Зазначені в § 2 витвори друку, що підлягають попередній цензу- рі, підлягають забороні на підставі цього закону, якщо в них мається відомості, заборонені до оголошення Центральному Владаю цивільною чи військовою. § 4. Попередній військовій цензурі не підлягають: а/ всі видання центральних урядових установ б/ всі видання Академії Наук, університетів та інших вищих держав- них шкіл. § 5. Керуючий Управлінням Преси й Інформацій в повному міністром з Війсь- ковим Міністром та Міністром Внутрішніх і Закордонних Справ мають роз- робити подрібний вказ відомостей, що забороняється до оголошення, як шкідливі для інтересів Республіки. Вказ цих відомостей, скільки на- даються до опубліковання, подається до відома всім видавництвам. § 6. Попередня цензура провадиться: а/ в місті перебування Центрального Уряду і Управління Преси й Ін- формацій через особливу цензурну колегію в складі представників Міно- терства Внутрішніх Справ і Міністерства Всіції Міністерства Закор- донних Справ. б/ В Губерніяльних і Повітових містах відповідними органами Управ- ління Преси й Інформацій. в/ в інших містах і місточках особами, яким це буде доручено Управ- лінням Преси й Інформацій. г/ в районі військових подій т.е. на території операцій кожного кор- пуса попередня військова цензура переводиться штабами відповідного кор- пуса, а в місці осідку Штабу дійової Армії Штабом цієї Армії. § 7. Редактори часописів і видавці всіх інших виперів друку, за § 8. Редактори часописів повинні і доставляти устано-ви, яка проводить переробку цензури цього часопису, набрані числа видачі за 6 годин до випуску в світ. § 9. За порушення правил цього закону винні в тім особі, а то видавець, відвічальний редактор, власник, аренда друкарні підлягають грошовій карі від 1.000 до 40.000 гривень з конфіскацією, в разі нестаченості, арештом до 3-х місяців; крім того даний виход часопису може бути припинений на час чинності цього закону. Особи і інституції, які поширюють заборонені статті чи видавництва підлягають карі грошової від 100 до 1.000 гривень, з арештом в разі нестачення арештом до 14 днів. Карі ці накладаються Установою, яка проводить цензуру над часописом в якому вищені були заборонені відомості, або Українським міністерством Преси і Інформації. § 10. Скарги на карні посилання, або на постанову про запиття, видавництва приносить накарані Верховному Українським Преси і Інформації, який не згоді його в Міністерством Остідії рішає справу остаточно. § 11. Чи й як довго на території України існує стан воєнних подій постановляє і проголошує Рада Народних міністрів § 12. Виконання розпорядки і інструкції на основі цього закону уповноважений вдавати Міністр Преси і Інформації. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про порядок витрачання решт грошових сум від асігнувань на утримання Міліції, Карно-розшукних відділів і Коша Охорони Республіканського Ладу. На зміну й доповнення істнуючих Законів Постановити І/ Недати Міністерстві Внутрішніх Справ право витрачати в 1919 і 1920 роках на господарські потреби Міліції, Карно-розшукних відділів і Коша Охорони Республіканського Ладу, на обмундирування і поліпшення побуту їх служачих, решти асігнувань на утримання Міліції, Карно-розшукних відділів і Коша. Охорони Республіканського Ладу. 2/ Закон від 17-го вересня 1918 року -//Державний Вістник Ч.5І/- про порядок витрачання решти грошових сум від асігнувань на утримання Української Державної Варти - скасувати. 3/ Цей закон перевести в життя з дня його затвердження. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ СТАТУТ ПРО ПЕРЕВИБОРИ ДО ГУБЕРНІАЛЬНИХ, ПОВІТОВИХ, ВОЛОСНИХ, МІСЬКИХ ТА МІСТЕЧКОВИХ НАРОДНІХ САМОВРЯДУВАНЬ. В доповнення до закону про перевибори до Губерніальних, Повітових, Волосних, Міських та Містечкових/поселкових/Народніх Самоврядувань Рада Нардніх Міністрів у хвалила: I. Виборчим правом в сельських та міських громадах користуються всі громадяне Української Народньої Республіки чоловічого і жіночого полу, яким до дня виборів сповнилося 20 років і які мешкають в громаді не менше 6-ти місяців. 2. Громадянами Української Народньої Республіки вважаються ті українські підданці, що набули право українського громадянства згідно закону від 2 Липня 1918 року. 3. Не місцеві уроженці і ті особи не української національності, які не можуть документально стверджити принадлежності їх до громади У.Н.Р., можуть бути допущені до участі в виборах лише тоді, коли дадуть урочисту обітницю/присягу/за власними підписами на вірність У.Н.Р. 4. На депутатів Волосних, Повітових, Губерніальних, Міських і Містечкових Народніх Рад та членів Народніх Управ можуть бути обраними тільки українські громадяне, що досягли двадцяти-п'ятитлітнього віку, хоч би вони і не були членами сельських та міських громад, де виставлено їх на кандидатів. 5. Як активного так і пасивного виборчого права позбавляються: ченці та чернці, особи безпрацідні та божевільні, покарані судом з посвяченнями та обмеженням прав за крадіжку, нахрейство, спекуляцію, присвоєння державного майна, переховування срадженого, купівлі чи прийняття в заставу завідомо краденого, підлог, хаборництво, лжеварство, деєртирство, саботаж, а також засуджені судом за злочин проти виборчого права. 6.-Вибори радників, як в сельських громадах так в містах та містечках, переводяться способом тайного голосування,-по- даванням голосів за окремих кандидатів кульками /шарем/ або записками і обралими вживаються ті кандидати, що діста- нуть найбільшу кількість голосів, але не менше половини го- лосуючих. 7.-Перед виборами намічаються особи, які мають бути поставлені на балатировку для обрання їх радниками і кандидатами. Особи ті можуть намічатись і електором голосуванням, і обрання радників і кандидатів до їх-таємним голосуванням /балоті- ровкою шарами або записками/ 8.-Число осіб, що ставитимуться на голосування в сельських гро мадах та місках і містечкових і виборчих участках, не може бути більш подвійного числа радників і кандидатів, що повинні бути там обраними. 9.-Обраними вважаються ті особи, які при балатировці одержують найбільшу кількість голосів, але не менше половини всіх поданих голосів, при чому ті особи, що одержують найбільшу кількість голосових вважаються радниками, а слідуючі в порядку числа поданих голосів-кандидатами. 10.-Кожний населений пункт з числом людности від 150 до 500 об рає одного радника і одного кандидата і з населенням більш 500 душ - по одному радникові на кожних 500 душ і кандидатів в числі по одному на кожних двох радників. ПРИМІТКА:Населені пункти з числом людности до 150 душ оби- рають волоських радників разом з громадами, до яких прилучен II.-Кожна Волосна Народня Рада обирає до Повітової Народньої I ди радників в такій кількості: волосна Народня Рада з скла- дом радників до 20-обирає двох радників, 21-30-3 радників, зви 30-4 радників. 12.-Кожна повітова Народня Рада обирає до губерніяльної Народ- ньої Ради радників в такій кількості: Повітова Народня Рада складом до 30-обирає 5 радників, 31-40-сбре 6 радників, 41- 50-7 радників, зви 50 -8 радників. 13.-Міста і містечка в числом людности до 10.000 душ обирають 20 міських радників, а далі, до 100.000 душ включно, на кожні десяток тисяч людности по 4 радники; від 100.001 до 150.00 обирають 65 радників від 150.001 до 200.000-75, від 200.001 до 300.000-100 і міста з числом людей вищ 300.000 обирають 100 міських радників. 14.-Перше зібрання волості і повітових народнік рад скликається в пропозиції Повітового Комісара через Повітову Народну Управу або тимчасове Управління. Головою перших сходин у волості, до обрання голови Волосної Народньої Ради є Голова Управи чи во- лосного Управління або їх заступник, а в повіті-Голова Повіто- вої Народньої Управи чи тимчасового Управління або їх заступ- ників. 15.-Для переведення виборів в установи міського самоврядування в містечках утворюються міські і містечкові виборчі комісії. 16.-Міські виборчі комісії складаються з представників, по одному: від Повітового Комісаріату, Повітової Народньої Управи, Міської Управи повітового міста,Повітового Кооперативного Союзу,Пові- тової Селянської Спілки, Повітового Професійного Робітничого Союзу, Повітової Учительської Спілки та члена Повітового в'язду Мирових Суддів, по вибору цих установ та організацій. 17.-Містечкові Виборчі Комісії складаються в двох представників Містечкової Народньої Управи та в представників, по одному від: Повітового Комісаріату, Учительства, Кооперативів та Робітничої Професійної організації містечка по вибору цих установ та ор- ганізацій. 18.-В разі, коли-6 яких будь з названих в п.п. 16-17 професійних чи економічних організацій не існувала в місті лярбування Вибор чої Комісії, представники інших установ та організацій складають з себе виборчу комісію, як що їх набереться не менше 3 душ. 19.-Голови, їх заступники та секретарі Виборчих Комісій обираються на перших сходинах комісії більшоютью голосів присутніх членів їх. 20.-Міські та містечкові виборчі комісії визначають коло радників міських та містечкових Народніх Рад, поділяють її оста та містеч- кі на виборчі участки так, аби від кожного участку було обрано не менше двох і не більше п'яти радників, призначають голов участкових виборчих комісій і доручають їм, під своїм доглядом, складання цих комісій а представників установ та організацій, що зазначені в пактах 16 та 17, та керування працею цих комісій 21.-Для координації праці міських самоврядувань повітових міст та повітових самоврядувань Повітовій Народній Ради посилати своїх представників до Міських Рад в кількості не більшій числа членів своєї управи в правом рішаючого голосу. 22.-Інструкцію про переведення виборів і працю Міських і Містеч- кових Виборчих Комісій доручається скласти Міністерству Внут- рішніх Справ.- ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Ю ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П О С В І Д Ч У Ю: ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ РЕСПУБЛІКИ З А К О Н про тимчасову зміну постанов Уст.о герб. сб./т.в св.зак.Росс. Имп./ що до переведення справ і накладання кар при порушениях законів про гербову оплату. На зміну та доповнення чинних законів про гербову оплату/т.в св.зак.Росс.Имп.Уст.о герб.сб./,на час,поки приступлять до ро- боти місцеві інституції законного Уряду У.Н.Р.,встановити : І. Всі справи про порушення постанов закона про гербову оп- лату,які зазначені в ст.ст.164,170 і 175 п.2 Уст.о герб.сб. розглядаються і остаточно вирішуються Департаментом Простих Пе- датків. ІІ. Порядок розглядання і вирішення справ,зазначених в ст.І сього закону,залишається для Департамента Простих Податків той самий,який встановлено ст.ст. 194-198 Уст.о герб.сб.,для фінан- сових палат і судових установ. ІІІ. Департамент Простих Податків виносить свої постанови на підставі чинних ст.ст. Уст.о герб.сб. Але коли він визнає,що порушення закону про гербову оплату виникло в залежності від умов військового часу і не дає приводу заподозрювати винних особ в користних мотивах або в недбалості,то може: а/визначати розмір гербової оплати за військові підряди чи по- ставки по сумаф фактично доконаних поставок і підрядів; б/звільняти винуватих цілком від встановленої законом кари. ІV. Як що Державний Контроль,якому постанова Департаменту Про- стих Податків /п.ІІІ/ передається одночасно з оповіщенням вину- ватців /ст.194 Уст.о герб.сб./,не погодиться з постановою Де- партамента,то справа остаточно вирішується нарадою трьох мі- ністрів: фінансів,Юстиції і Державного Контрольора. V. Чинність сього законса поширити на всі справи,які виникли після 27 Січня .919 року і не розвязані остаточно до дня видан- ВІ. Закон сей внести в життя по телеграфу. Голова Ради Республіки Перший Секретарь ПОЛІСЬКО-ЧА ЗАПИСКА до законопроєкту про тимчасову зміну постанов Уст.о герб. сб. що до порядку: 1/переведення справ при порушеннях законів про гер- бову оплату; 2/ збірання оплати і 3/ накладання кар за такі по- рушення. В умовах військового часу, особливо після евакуації Урядом У.Н.Р. в Січні 1919 р. столиці Держави, немало сталося порушень законів про гербову оплату, на яких виконавчі органи державної влади не могли не зупинити своєї уваги, взаємуючи ту відповідальність, якій підлягають особи, що порушили гербовий статут в киттю воє справедливості. Гербовий закон не допускає жадних полегшень ні при яких умовах: кожне порушення закону, хоч би виключно формально, тягне кару, наперед окреслену в законі і яка не підлягає зменшенню. Тимчасом не тільки кара за порушення, але й саме ставання гербової оплати часом бувало явно несправедливим в залежності від сучасних життєвих обставин. Такими обставинами треба визнати, коли, наприклад, виконання умови про військову поставку для постачалька було унеможливлено через невиконання органами державної влади таких встановлених писаним актом умов, від яких залежало саме виконання дальшої поставки, або коли воно було викликано залишенням військом української території; іноді події військового часу примушували припинити поставку, на яку складено умову, для фінансового інтересу самого-ж скарбу. До сього треба додати ті порушення законів про гербову оплату, що виникали через повну відсутність в тій чи іншій місцевості, де складалась умова про військову поставку чи підряд, яких би не було інформації про чинний на той час закон про гербову оплату. Така відсутність викликалась браком комунікацій і технічними перешкодами для розповсюдження затверджених наново законів про гербову оплату, а часом і фактичною неможливостю для особ, що порушили гербовий закон, роздобути хоч би які відомості про вимоги того закону. Всі такі обставини сучасного надзвичайного менту державного життя схиляють Міністерство фінансів до думки, що на той час, що почався з дня евакуації Уряду з Києва, аж до відновлення на терені України законової державної влади У.Н.Р. треба змінити чин- ні закони про гербову оплату, про кари за їх порушення в нап- рямі їх полеження. Одночасно виникає потреба покласти функції вирішення справ про гербову оплату і про накладання кар за порушення гербового закону, що по закону належить фінансовим палатам і судовим інституціям,- на орган фінансового відомства, який істнує в умовах еміграційного життя. Таким органом природно мусить бути Департамент Простих Податків, в відомстві якого по закону були зосереджені справи по гербовій оплаті. Вирішення справ в департаменті Простих Податків має бути остаточним, але, коли б державний Контроль не погодився з постановою Департамента Простих Податків, то справа вирішується нарадою міністрів: Фінансів, Юстиції і державного Контролю. ЗАХВАЛЬНИЙ МАЛОЮ РАДОЮ МІНІСТРІВ законопроект про громадянство, на мою думку, має такі вилики хиби як в конструктивній, так і в своїй теоретичній частині, що він ні в якому разі не може остались без перероблення. що до конструкції закона, то досягти зауважити, що, згідно цьо- му законопроекту, вся справа набування громадянства передана в руки адміністрації і тільки в стадії обжаловання переходить в адміністрати- ний відділ суду. Правильною постановкою діла була б така конструкція, при котрої громадянин, які бажають набути права українського громадян- ства розбивались би на дві категорії. Перша це та, коли громадянин має певне право вимагати визнання за ним українського громадянства В другу категорію / натуралізація/ входили б ті, що можуть просити, а не вимагати українського громадянства. Цілком ясно, що перша ка- тергорія не належить до відому адміністрації , а тільки підлягає суду Друга категорія, котра набуває право в порядку дозвілла, підлягає адмі- ністрації. що торкається теоретичних підстав, то воїн так же не витримують жадної критики. Наприклад, автори законопроекту уживають слово "народність та нація" і ніде не опреділяють чи ці поняття ідентич- ні меж собою і що в загалі значить, народність або нація. Автори добре роблять, що воїн мовчать про те що обозначає ці слова, бо як би воїн взялись їх опреділяти, то певне такого опреділення дати б не змогли. Але ж оперувати в законі поняттям не-ясним і не-певним не можливо. Без сумніву обиватель Яличинки або Прикарпатської Русі належить до української -народності. В якому ставунку стоїть це явище, до того факту що на терміні українська народність построєний цей законопроект. в суперечь законодавствам інших країн, котрі в основу законів про громадянство кладуть признак територіяльний jus soli , автори вводять не-наукове поняття. В ст. 2 говориться про осіб які один рік стало перебувавть на україні. по сталість перебування виключає обмеження його яким-небудь терміном, а тому опреділення сталого перебування при одночасному обмеженню його одним роком робить зрозумінням позбавленням всякого змісту. В цій же статті робиться для осіб іншої народності виключення для урядовців і війська. Но хіба інші категорії для авторів більш симпатичні. На приклад як спекулянт пруже один рік на Україні, то він буде визнаний громадянином, а урядовцю в цьому відмовляється. Питання про подачу заяви дипломатичному Представнику за кор- доном може повести до таких наслідків. Українець, який живе в Гданську, не може подати такої заяви Українському консулу в Гданську бо консул не є Дипломатичний Представник. До кого він повинен звернутись ? або як він живе в Канаді, то він повинен їхати до Вашингтона. далі, законопроект каже закон 2 липня 1918 року за всіма його наслідками. Така постанова була б не бувалою в історії права і викликала б великий хаос при своємму здійсненню, бо ясно, що закон 2 липня уже створив ба- гатько наслідків, які з правного боку безперечні. Наприклад у батька, котрий набув українське громадянство по закону 2 липня родився син. Цілком ясно, що син є також український громадянин і хоча б батько набув громадянство по закону котрий тепер касується алеж всетаки це був закон. Що ж торкається сина то право його на українське громадянство також не підлягає сум- ніву. Далі, закон 2 липня мав наслідки і в сфері цивільно правних відносин. значить, як касувати закон за всіма наслідками, то треба скасовати і всі цивільні відносини. Але перед тим, треба було б з'ясувати обсяг цих відносин, чого автори не роблять. Можна було б написати ще багатько зауважень, наприклад, нейсність з якого часу рахувати пять років (ст. 7), куди подавати заяви (ст. 5 та інше, а ст. 8 говорить про українську громадянку, котра може просити, про українське громадянство. Одно з двух, або вона уже не українська громадянка, або їй нема, чого набували украї- нського громадянства. Що торкається привілегій для скінчивших середню або вищу школу України, то це також треба викреслити, По всім цим міркуванням, я знахожу, що законопроект треба від хилити і не вироблюючи нового законопроекту задовольнитись вне- сенням необхідних змін в закон 2 липня 1918 року. Г. Луганськ Курилова? Річ винен або залежи до 4/2/VII (нігде підпис) желане аґентство, а землями Гвачорзького (Пов. Ігора міліції, пос. відкриття) Метра У. Немар 4 (над) Чистою (у 5р.) до аґентства, коз. у рябкому до супроти у = Перевага фаворів, належність пам'ятателю Довжельний Франц в цей період розміщувався поблизу лесом. Філіппович. а в Атти Молчан-забуд. Герднен читали, = "Гурженець" таль про держави єдине розміщувалася працювала желанне земельне - наїхало 92 кільки "порадник" агентства Хаф-Фарнс обговорення та підготовка УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про Громадянство Української Нарадньої Республіки. I. Громадянство Української Народньої Республіки є державна права належність людини до Української Народньої Рес- публіки, що надає їй права та обов'язки українського гро- мадянина. 2. Повнота політичних прав в Українській Народньій Республі- ці, в тим числі активне та пасивне право участі у вибо- рах до публічно-правових установ, а також право державної і публічно-громадянської служби належить тільки громадя- нам У.Н.Р.; разом в тим, на них упадає і обов'язок вико- нувати всі 11 закони та дбати всіма силами про її добро- бут, не жаліючи навіть для неї свого життя. Громадянин У.Н.Р. не може одночасно бути громадянином чи підданцем іншої Держави. 4. Всі підданці бувшої Російської Держави, які на дев'яте /двадцять друге/ січня 1918 року - день проголошення сам- остійності Української Народньої Республіки - стало не- ребували на території України, маючи зам постійний осі- док, суть громадянином У.Н.Р. ПРИМІТКА: Ті особи, що всіде перебували на терені Укра- їнської Народньої Республіки, але в тих чи інших причин на 9-6/22-а січня 1918 року були поза її межами, також підлягають чинності цього артикулу. 5. Особи, які (на зазначенний в попередньому артикулі /4/ тер- мін) не перебували на території України, але ж по своєму походженню належать до Української нації, себе народом 2616 на Україні / також вважатимуться громадянами Української Народньої Республіки, як що воно не протягом одного року після надання цьому закону чинності, подадуть про це від повідну заяву, /по іншому таємному залучення/ При Окружно- му Суду. Також буде боротися есесисти. заяві ці підлягають на Ім'я Адміністративного Відділу Окружного Суду, або по місту перадження, останнього пере- бування, чи знаходження власності прохача, як що він ро- дився, перебував чи має власність на Україні, або Столяр ного Окружного Суду в усіх інших випадках, і подаються зі всіма потрібними документами через найближчого закордонно- го представника Української Народньої Республіки, який не приміляє їх до Суду по належності, зі своїм висновком. 6. Право українського громадянства набуватеться: 1/ через но- родження від громадян Української Народньої Республіки, че рез шлюб чужоземця з українським громадянином, через усв повлення чужоземця до становлення років громадянином У.Н.У і 2/ через натуралізацію. 7. Через натуралізацію право громадянства набуватеться при умові, коли особа має правоздатність та дієздатність, пере- буває на терені Української Народньої Республіки на про- тязі п'яти років і, крім того, доведе судові, що має кате ральні засоби, необхідні для утримання себе й своєї ро- дини. 8. Крім цього, громадянство Української Народньої Республіки можуть набувати, коли оселяться на Україні і подадуть від повідну заяву, такі особи: а/українська громадянка що вища землі за чужоземця, коли цей шлюб буде розв'язано в нам- б/народжені від шлюбу з чужоземцем діти української гро- мадянки, які після скасування шлюбу залишаються коло мате ри, в чужоземці, які скінчили вищу чи середню українську школу на Україні, за не пізній трьох років після скін- чення освіти подали заяву про приняття їх до українсько го громадянства і т/ чужоземці, які пробили Українській Республіці значні послуги. 9. Право громадянства надане на підставі арт.6 п.2 цього закону приймається і на дітей осіб що набули громадянство коли вік дитини не досягав 18 років. Провадби про приняття до українського громадянства невадоволення зразі, коли цьому заперечують відомості про ганебне зачиня прохача. Його плямучу професію, або перебування про межливу його шкідливість для Української Народньої Республіки. 11. Провадби та листування про приняття до громадянства вступають до Адміністратційного Відділу відповідного Окружного Суду. Суд за розради прохання з боку всіх умов надання прав громадянства, вирішує справу і постанову свою об'являє прохачеві та надсилає копію [1] до належного Начальника Губернії. 12. Постанови Суду по справах про громадянства можуть бути оскаржені до Надвигового Суду в чотирех-тиждневний термін (прохачем чи на- чальником губернії. Термін цей лічиться для прохача з дня об'явлення йому постанови Суду в остаточній формі, а для Начальника губернії -з дня одержання копії постанови Суду. Скарги подаються через той Адміністратційний Суд, який учинив оскаржену постанову. 13. Коли з боку Начальника губернії не буде надіслано у встановлен- ний термін протеста на постанову Суду про приняття до громадянства. Суд видає прохачеві свідоцтво про українське громадянство. 14. Кожний, принятий до українського громадянства, складає в засі- данню Адміністратційного Суду, або в випадках, що зазначено в арт. 5 цього закону, на руки закордонного представника Правительства Української Народньої Республіки присягу на вірність Республіці по доданому до цього тексту. ПЕРЕКЛАД: Особи, які по переконаннях своїх не визнають при- слуг, дають замісць неї урочисту обітницю. Текст цієї обітниці такий же, як присяга, тільки в про- чуском слів: „та заприсягався". Громадянин Української Народньої Республіка може набувати гро- мадянства або підданства іншої держави лише в такому разі, що як він одержить дозвіл на вихід з українського громадянства /арг.16 і 18/. Еф Степан Миколаєв 16. Вхід в українського громадянства не допускається коли віл взятся до громадяни Української Народньої Республіки мее від дувати військову повинність або за ним рахується якісь недопла- ти по особистих податках чи залегли платежі. 17. Хто без належного дозвілу вступить до підданства іншої держави заповідає королю, що зазначено в § 1 ст. 325 Улож. о наказах і по- му забороняється повернення на Україну. Справа про вхід в українського громадянства розважується ад- міністративним Відділом місцевого Окружного Суду по відповід- них заявах. В цих заявах зазначається а/до громадянства чи під- данства якої держави прохач переходить; б/відношення його до виконання військової повинності У.Н.Р. і в офіційні відомості про уплату ним всіх особистих податків та залеглих платежів. 19. Закон з дня другого липня 1918 року, Про Громадянство Українсь- кої Держави" [1] всіма його наслідками усується. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Конець діяльності, запитанням пов'язаних з артикулом Міністерство позбавлення або вищення прав функції Однаково У.Н.Р. не може вести судову справу про неправомірний син ЗАКОН про Громадянство Української Народньої Республіки. I. Громадянство Української Народньої Республіки є державноправова відносинь подання до Української Народньої Республіки по місцю їй поваги та обов'язку укріпленого громадянства. 2. Поняття політичних прав в Українській Народній Республіці, а також цивільно-правової і публічно-правової служби залежить тільки громадянам У.Н.Р., разом з тим за них упадає і обов'язок виконувати повинності та всі її закони і державні сили, або її добробут не можуть навіть до це свого життя. 3. Громадяни У.Н.Р. не може одночасно бути громадянином чи підданцем іншої держави. 4. Громадянами У.Н.Р. в день проголошення самостійності Української Народньої Республіки /9/ 22 січня 1918 року/ єуть: I/ всі особи української народності, що мешкають в межах Української Народньої Республіки; 2/ всі особи інших народностей, крім чужоземних підданців, що до дня 1 липня 1914 року не менше як один рік стало мешкали в межах Української Народньої Республіки за їх діти до 14 років віку; хоча етнічні змішання не підлягають за урядовими на відповідних особами буваючи Російської Держави що не народились в межах Української Народньої Республіки або не воно до 1 липня 1914 року проживали на Україні менше ніж двох років; 5. Особи, що не перебували на території України на 9-22 січня 1918 року, які не підлягають чиновній попереднього арт. 4-го щорокового, але в свого досконального заселення до Української нації, наприклад громадянами за розміщення Української Народньої Республіки, якщо до 1 липня 1923 року, а не перебували на цій території протягом року по досягненню повноліття подадуть про це відповідну заявку. 6. Право Українського громадянства набувається: I/ через народження від від громадян Української Народньої Республіки, через щоб чужо- венки з українським промедленням, через усиновлення чужеземця до чоловіка в років громадянином У.Н.Р., і другими через набування. 7. Можна посилки про прийняття до українського промедлення, / арт. 6-й п. 2/ коли особа має правоздатність за дієдадниць, перебуває на терені Української Народньої Республіки на протязі п'яти років і, крім дозволу, що має маленький засоби, необхідні для утримання особа й своєї родини. 8. Коли право громадянства Української Народньої Республіки можуть набувати, коли особляють на Україні і подадуть відповідну заяву такі особи: а/ українська промедлення, що пішла самін за чужеземця, коли це мить буде пов'язане з ним, а-бо коли вона лишиться вдовою б/ народження він штучу в чужоземцям дітям української промедленки, які після скарування щобу, або одноденне імперія залишаються коло матері в/ чужеземці, які скінчили вищу чи середню українську школу на Україні, та не пізніш двох років після скінчення освіти і коли являють про появлення їх до Українського промедланства. 9. Право громадянства, зведане на підставі артискула 6-го п. 2-го цього закону, повинноються і на дружин та дітей осіб, що набули громадянство до дійсн., до яких в тому разі, коли ш піти не досягли 17-ти років. 10. Проводи до прийняття до українського промедланства, знесені згідно з арт. арт. 5-м та 8-м цього закону, не задовольняються праві, коли прошу заперечують відомості про панебні їхніки походження, його лікування, проблеми, або поведенням по монківну його шкідливості для України 101 Продовж Резолюція. II. Заяви осіб, зазначених в арт. арт. 5-га 8 цього закону, про зати- нення до громадянства У.Н.Р., починається Начальником Губернії за кол на документами, якими доводиться їх право. Проводи чужеземців / арт. 7/ що приймають їх до громадянства У.Н.Р. подається Міністером Внутрішніх Справ. Заяви осіб, зазначених в арт. 5, у відповідних випадках можуть подаватися до належних Дипломатичних Представників У.Н.Р. за кордоном 264 II. Затем, по звітних до Банківська Тубернії та державного банку України, ви кордоном, або зацільовуються для розміщення вищезазначених коштів до майнового збору У.Р.С., що здійснюється серед розвинення. В разі встановлення тягнучого урочистості до призначення, У.Р.С. проханням по законодавчому касу в установленому способі здійснити на південному Републіці, майже всього виконано або Українською революцією. В разі встановлення тягнучого урочистості до призначення, У.Р.С. проханням по законодавчому касу в установленому способі здійснити на південному Републіці, майже всього виконано або Українською революцією. 13. Директор Вен-міністр Олекса або затверджував зазначу на південному Банківська Тубернії та державного банку України, ви кордоном, або зацільовуються для розміщення вищезазначених коштів до майнового збору У.Р.С., що здійснюється серед розвинення. Особливих на розпорядження Міністра та цих органах подорожей в містах, які в них призначенням коштів, терміни до майнового збору Української Ради, що розподіляються отримані інших по участь подорожей М. під час Державних Соборів. 14. Правовий журналіст /м/ // по затвердженню до Міністра Внутрішніх Справ, визначається в дискусії II-го року зазначеного законодавства - Незалежна економічна сировина. Замовлення урядової держави на морському судні 15. Міністром та Визначальним окремою Центральною Офіцією надається право на органах в Державному Внутрішніх Справ, зазначеного до Ради Господарських Міністрів про призначення до Української революції та позначанням витратних коштів для фінансування державної Української Ради Республіки. 16. Кожен призначення до уповноважено розпорядження, сільського в індивідуальному населенні Державного Органу, або певні джерела для передування, або на- назвах, що за означеного в цьому 5 ц. по закону, як зазначено Українською Ради своєї Республіки, підлягають до майнових ресурсів та державному до нього заходу. Всім, що по церковним або у визначених випадках, доводиться. IV. Особи Украйнських громадян, що від'їжджають з промислових водосховищ I/ коли за ними не погашено гальму валерпосту і Державних Скарбом та Міністрів Освітньо-Розвиткових. 2. коли чинні відповідно всі обов'язки по військовій повинності 3. коли забезпечено оплату залучення на виконання по виконанню під описом прохання. Проводячи це звільнення від промисловості податкової і розвитку, якщо не передком до 1 травні що повинна до розмалювання У.Н.Р. з відносно праву цих двох місць до моменту розв'язання стоять на обліку за рахунок проходження офіційних органів Української Радянської Республіки та щоденних офіційних 1-2 мовленнях чарошол. 18. Особи, не визнаються від промисловості У.Н.Р., можуть не погашати півроку залізничного мета Республіки на діяльність навукового майна надається річний термін. 19. Особи, що випускають від громадянства У.Н.Р. до 17 років віку не мають права погашати на обов'язки за території У.Н.Р. до умову мінус 45 років. Встановлення з метою правил розглядаються Радою Народних Міністрів на виробництво Держави Внутрішніх Справ, що відбудеться в поручинні і Військових Міністрів. 20. Хто не має жорсткої дозволу згуститись до підданства ціною Держави, що погашається умови, визначення в законних каленях У.Н.Р. 21. Цивільне поведінка за обмеження права промисловості У.Н.Р. нове відповідна дія в наслідок Сунового походу, що набрав законної сили. 22. Закон з дня 7-го дня л 1918 року про Громадянство Української Держави, як тільки випускається маскуванням. 23. Закон цей перекладається в життя до його оголошення через посвячення. Голова Ради Народних Міністрів Міністер Внутрішніх Справ ЗАКОН ПРО ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Центральна Рада 2 і 4 березня 1918 року ухвалила: § I. Громадянином Української Народньої Республіки уважати кожного, хто родився на території України і звязаний в нею постійним перебуттєм та на сім підстави відбере собі свідоцтво приналежності своєї до громадян Української Народньої Республіки. § 2. Громадяне Республіки обовязані пітримувати Державу всіма силами і засобами, коритись її законом, боронити від ворогів і піддержувати добрий лад, порядок свободу, рівність і справедливість. § 3. Тільке громадяне Республіки користають з усієї повноти громадянських і політичних прав, беруть участь в орудованні державним і місцевим життям через пасивну і активну участь в виборах до законодатних установ і органів місцевого самоуправління і мають права служби по державно-громадянських установах. § 4. Для відбрання свідоцтва про приналежність до громадян Української Народньої Республіки які відповідають умовам § I мають на протязі 3 /трьох/ місяців від дня опубліковання цього закону або заложити урочисте приреченне /торжественне обіщання/ на вірність Українській Народній Республіці в порядку указаним осібним законом. § 5. Хто з позначених в § I. свого закону осіб не схоже бути громадянином Української Народньої Республіки, повинен на протязі 3 /трьох/ місяців від дня опубліковання свого закону подати про се залуз по місцю пробуття місцевому комісарові в означеним, до громадян якій Держави він належите, і комісар видає тимчасове посвідчення на перебуттє на території Республіки, коли признав се можливим, на термін не звиш 3 /трьох/ місяців. § 6. Проба про прийняття в громадянство Республіки осіб які не відповідають умовам § I. подаються по місцю пробуття просителя місцевій власти, а за кордоном української Народньої Республіки і представникові а ті з своїм заключенням передають просьбу Народньому Міністрові Внутрішніх Справ, який остаточно вирішає справу про прийняття просителя в громадянство Республіки. § 7. Подавати просьби про прийняття в громадянство Республіки, згідно з § 6. можуть особи, що постійно прожили 3 /три/роки на території Республіки, не помічені були ніколи в діяльності, зверненій до проти Української Держави і до того тісно зв'язані з її територією своїм промислом чи заняттям. ПРИМІТКА: Сей § не має сили що до тих хто до 1-го серпня 1914 року перебував поза межами Української Народньої Республіки і лише під час війни пройшв три роки на території Республіки, яко військовий, воєнно-обовязаний, або біженець. § 8. Особи, які не прожили останніх 3 /трьох/ років на території України, але можуть документами довести тісну звязь з Україною, також мають право подавати просьбу про прийняття в громадянство Української Народньої Республіки на протязі 6 /шости/ для країв європейських і 12/дванадцяти/місяців місяців від дня опубліковання сього закону для країв по за Європою а після сього вони підпадають вимогам § 7. § 9. Жінки слідують громадянству чоловіків о-скільки не заявили противного протягом термінів, вказаних сим законом відповідних випадках. Діти до повноліття слідують громадянству батька але від 14 / чотирнадцяти/ літ можуть заявити про своє громадянство самостійно. § 10. Громадяни Української Народньої Республіки не може бути громадянином іншої Держави. § 11. Громадяне інших Держав для тимчасового перебуття на території Республіки повинні одержати від місцевої влади посвідчення але на термін не звиш 6 / шости/ місяців. § 12. Громадяни Української Народньої Республіки має право зріктися громадянства Української Народньої Республіки і через рік після того, як подасть про се заяву місцевій влади по принаймненшості вказавши при тим, в громадянство якої держави він переходить, позбавляється прав і увільнюється від обов'язків українського громадянства. З оригіналом протоколу згідно: Заступник Голови Української Центральної Ради Арк. Степаненко. Секретарь Української Центральної Ради Мик. Чечель. Стверджив: В.о. Генерального писаря Мірний. Вістник Ради Народних Міністрів Української Народньої Республіки 15-го березня 1918 року ч. 9. УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН Про встановлення нових правил про реєстрацію перевозочних засобів для потреб Української Республіканської армії. на зміну та доповнення відповідних законів постановляє: 1. Для поповнення Української Республіканської армії перевозочними засобами під час нічної тимчасово встановити плату реєстрацію перевозочних засобів у населення. 1. Реквізіцію перевозочних засобів проводити на підставі надаваного до цього "ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕКВІЗИЦІЮ ВОЗІВ, САМОСХОДІВ, ЗАМОКАТІВ, МТО-ЦИКЛІВ ТА ЗЕРУ" для потреб Української Народної Республіканської армії" і керуючись "Уставом о земських поліцействах"/т.г./в. так./, оскільки останній не перечить цьому закону, та вгаданому положенню. 3. Виплату грошей за перевозочні засоби, які взято по реквізіції, проводити по твердим цінам, встановлених котрих покладається на земського "міністра за аграрю" в містах і внутрішніх, земельних справ, Володимиро-Володарська, Синьовсій та Черкащини Комітетом. 4. Надати підставовому міністроні праву, за згодою в містах і внутрішніх та земельних справ, видавати в розвиток додаваного до цього положення про реквізіцію перевозочних засобів для потреб Української Республіканської народної армії відповідні інструкції. 5. Індикти по реквізіції перевозочних засобів відверти на ніжньовий фонд в тим, абі відповідні кредити з цього фонду підпускалися Власним Міністром в розпорядження Рубернайльних комісарів, або іконовала. ся на відповідні по названню Губерніальних омісарів скарбниць-в розпорядженні повітових народних управ. Ролова Ради Народніх Міністрів і.ськовий Міністр ПОЛОЖЕННЯ про реквізіцію возів, самокатів, самокатів, мотоциклів та зброї для потреб Української Народньої Республіканської Армії. I. Комплектування військ перевозочними засобами, а саме: возами, мотоциклами, самохідними, самокатами, мотоциклами та кінською зброєю під час діяльності провадиться шляхом платної реквізіції їх у населення через Губерніяльні, Повітові та Волостні народні Управи. Район, де має провадитись реквізіція на підставі цього положення, а також час провадження останньої, визначається Військовим Міністром за згодою з Міністрами Зовнішніх Справ та Народнього Господарства. ПРИМІТКА: В разі нерадної потреби для армії перевозочних засобів Військовому Міністрові надається право встановлювати час та час провадження реквізіції, незалежність як констатується Положенням Останом. 2. Від реквізіції звільняються: а) перевозочні засоби чужоземних посольств та місій; б) перевозочні засоби, які належать особам, що перебувають в ползових та тилових дільницях і управліннях, а також в устновах морського відомства в кількості, встановленій штатами для кожної ранги та посади; в) перевозочні засоби, якими обслуговуються комісари та міліція; г) перевозочні засоби, якими обслуговуються державні, земські та промадські пошти, в кількості, яка встановлява для кожної станиці контрактом, або складених на товару офіцією росписами; д) перевозочні засоби, які належать цукроварням та обслуговуються іми; е) перевозочні засоби, велекні організаціям земського та місцевого самоврядування; ж) необхідні для сльобових рев"іздів епархіальних архієреїв та рівних їм по стату хованих осіб інших ісповідань; з) на кожне окремо зарезервоване державне сільське господарство один віз. Крім того, коли в новіру парк може бути виконана повністю, то у громадян може бути звільнено від реквізіції така кількість перевозочних засобів, яка на думку місцевої народньої управи буде необхідна для залишення при господарствах. 3. Вимикаючи при провадженні реквізіції перевозочних засобів питання "розв"язуються міськовим Міністром за згодою з Міністра- ми внутрішніх справ та Народнього Господарства. 4. Загальний догляд за правильністю провадження реквізіції перевозочних засобів на підставі цього положення покладається на відповідного комісара /Губерніального, повітового, волосного та сільського/. 5. В кожному повіті Військове Міністерство за згодою з Міністерством внутрішніх справ призначає один, або декілька здаточних пунктів. 6. Загальна кількість перевозочних засобів, яка повинна взяти- ся у населення, зазначається Військовим Міністром, зрідно потрібам війська. Росподілення загальної кількості підлеглих реквізіції перевозочних засобів між губерніями провадиться Військовим Міністром за згодою з Міністрами: внутрішніх справ, Земельних справ та Народнього Господарства. Повідомлення про це, заздалегідь, до об"явлення реквізіції робиться Військовим Міністром Губерніальним Комісарам та Губерніальним Народним Управам. 7. На Губерніальні народні Самоврядування накладається росподілення одержаного від Військового Міністерства наряду перевозочних засобів між повітами та містами, які в земському відношенню не входять в склад повіту/ст.7 з приміток I Положення про Губерніальні та повітові земські інституції, видання 1915 р./. Примітка: Коли в Губерніальними Самоврядуваннями не має зв"язку Військовим Міністром дається наряд на окремі повіти. 8. На Повітові Народні Управи покладається: а/Росподілення /розверстка/ одержаного наряду на данний повіт між окремими міськими оселями, як в повітах, так і в упрощеним міським самоврядуваннями; б/встановлення порядку вибору перевозочних засобів, які малять 268 до реквізіції в кільських оселях за згодою з міськими управами, або старостами; в/завідування збором та доставкою перевозочних засобів до здаточного пункту. 2. Повітова Народна Управа роспреділяє одержання наряд перевозочних засобів в відсотковому надбавкою на випадок браковки прийомною комісією, доставлених до здаточних пунктів. Відсоткова надбавка встановлюється в залежності від кількості перевозочних засобів в повіті. 10. На волостні народні управи покладається роспреділення одержаного від повітової народньої управи наряду підлеглих до реквізіції перевозочних засобів між окремими, які входять в склад данної волості, сільськими громадами. II. На сільські сходи накладається роспреділення підлеглих реквізіції перевозочних засобів окремих господарів, які входять в склад від повідних сільських громад, в залежності від одержаного від волостної народньої управи наряду. Зазначене роспреділення робиться сільськими сходами під доглядом уповноваженою для цього волостною народньою управою особи. 12. Рівночасно з определенням перевозочних засобів, належачих до реквізіції між губерніями, Військове Міністерство складає роспис, в якому вказується: а/ в який термін і для ороложення реквізіції повинні бути виставлені перевозочні засоби в кожному здаточному пункті; определення цього терміну робиться по згоді військового відомства з відповідними місцевими самоврядуваннями; б/ до яких частин військ перевозочні засоби належать адачі, і в куди и яким шляхом воїни повинні бути відправлени. 13. Повітова Народня Управа, а в малих випадках Міська управа, до доставки підлеглих реквізіції перевозочних засобів до здаточних пунктів, доручає уповноваженім особи зробити попередній огляд їх. 14. Для перевезення зазначеного в арт. 13 огляду, перевозочні засоби які належать до реквізіції від сільських громад, а"осереджуються в пункти, визначенному волостною управою по вказівкам Повітової управи, а в відповідних випадках і Міських Управ. Термін доставки перевозоч- 16. При командіровках для попереднього огляду перевозочних засобів повноважені народній, або міською управами особи одержують собові гроші в розмірі, який встановлено при командіровках для урядових осіб, підстава установ, що залишають посади VII класи та на підводи по дійсній Для прийому перевозочних засобів на здаючих пунктах складається прийомна комісія під головуванням Голови Повітової народньої управи, або особи, уповноваженої повітовою народньою управою зі складу цієї управи і їх членів: старших, командірованого по розпорядженню військового відомства, особи, призначеної Комісаром та представника від польового контролю, або місцевого державного контролю. Випадку необхідності ліквідація діяльності прийомних комісій в здаючих пунктах повинна мати своєго повітового міста/в відповідних випадках-Губерніального міста/голова та члени прийомної комісії одержують до- росли в розмірі, який встановлено при командіровках для урядових осіб ісцевих установ, що залишають посади VI класи та на підводи по дійсній виплаті. У містах, в яких забідування народньою управою покладено на громадське їх зважання, голова повітової народньої управи і уповноважена народньою управою особа замінюються відповідними особами зазначеного громадського управління. 17. По розпорядженню військового Міністра на кожний здаючий пункт ко- 18. Реквізіція перевозочних засобів оголошується телеграмою за підписом Військового Міністра, котра надсилається Губерніяльним Комісарам та відповідним місцевим самоврядуванням. 19. Комісари, по одержанні відповідних повідомлень про провадження реквізіції перевозочних засобів, повідомляють про це повітови-народні, а в малих містах міські управи та повітових комісарів. Повітові народні управи, по одержанні повідомлення про реквізіцію, привчають дві попереднього огляду перевозочних засобів, згідно арт. 12 цього положення і дві доставки їх на здаточні пункти, повідомляючи про це волостні народні управи, а також осіб, які беруть участь в провадженні реквізіції. Волостні комісари по одержанні від повітової народньої управи повідомлення про дві доставки перевозочних засобів, малих до реквізіції для попереднього огляду, а також про дві доставки цих засобів до здаточних пунктів, повідомляють про це сільських комісарів. 20. У вставці на здаточні пункти перш за все підлягають ті перевозочні засоби, власники яких повинні здати їх до військового відомства добровільно, а після того всі перевозочні засоби по постанові сільських рокад та повітових народних управ, а в малих містах міських управ. 21. Оповіщення населення та урядових осіб про надбудну реквізіцію, а також догляд за своєчасною доставкою на здаточні пункти перевозочних засобів, які належать до реквізіції, згідно ст. 10 цього положення, лежить на обов'язку поліції та волостної і сільської адміністрації під їх відповідальність. 22. Необхідні для здаточних пунктів місця для праці комісарів по прийомці перевозочних засобів відводяться з оголошенням реквізіції респондентним місцевого міського, або сільського самоврядування. 23. Прийомні комісарі визнають здатність перевозочних засобів більшої ролосив; при рівності ролосів, голос члена від військового відомства має перевагу. 24. На прийнятті перевозочні засоби складаються здаточна відомість за підписом всіх членів комісарії. Здаточні відомості складаються на кожний вид перевезення транспорт окремо. 25. На рікні видатки по транспортуванню перевозочних засобів до місця їх здачі прийомної комісії відпускаються гроши авансом а місцевої скарбниці. 26. Власникові прийнятих перевозочних засобів зараз же прийомною комісією видається реквізіційна квиток на належну сумму грошей по прикладному до цього зразку. 27. Виплата грошей за перевозочні засоби провадиться: або безпосередньо прийомними комісіями в відпускаємих для цієї мети в розпоряджання комісії військового владу авансів, або місцевими скарбницями, згідно виданими прийомними комісіями квиткам. 28. Перевозочні засоби, належні до реквізіції, але не доставлені власниками їх на здаючі пункти без важливих причин, підлягають одержанню безкоштовно примусловим порядком через повітового комісара в порозуміння з військовою владою. Описки власників недоставивших перевозочних засобів, підлягає реквізіції, надсилаються повітовим комісарам, які й роблять належні розпорядження. ПОЛОЖЕННЯ про реквізіцію возів, самоходів, самокатів, мотоциклів та зброї для потреб Української Народньої Республіканської Армії. 1. Опинектування військ перевозочними засобами, а саме: возами, самоходами, самокатами, мотоциклами та кінською зброєю під час лінії провадиться шляхом платної реквізіції їх у населення через Губерніальні, повітові та волостні народні України. Район, де має провадитись реквізіція на підставі цього положення, а також час проведення останньої, визначається кільськовим Міністром за згодою з Міністрами Зовнішніх Справ та Народнього Господарства. ПРИМІТКА: у разі нагальної потреби для армії перевозочних засобів кільськовому Міністрові надається право розпоряджатись районою та час проведення реквізіції, яка ність не константується Роздовним Стиманом. 2. Від реквізіції звільняються: а) перевозочні засоби чужоланних поселень та місій; б) перевозочні засоби, які надають особам, що перебувають в польових та тилових ліськах і дрібніх хлівах, а також і в усіляких морсько-го відомства в кількості, встановленої штатами для кожного рамги та посади; в) перевозочні засоби, якими обслуговуються концесарі та міліція; г) перевозочні засоби, якими обслуговуються державні, земські та промислові пошти, в кількості, яка встановлена для кожній станції контрактом, або складеним по-твою оцінкою росписами; д) перевозочні засоби, які мають чукроварним та обслуговуються іми; е) перевозочні засоби, належні орган-заціям земського та міліського самоврядування; ж) особхідні для сел-абових ров'їздів емержіальних архієрів та рівних і до стану л-хових осіб інших ісповідань; з) на коне окремо зарезервоване д- не сільське господарство один від. При тому, коли з новіту парк може бути виконана повністю, то у промовах може бути звільняено від реквізіції така кількість перевозочних засобів, яка за думку місцевої народньої управи буде необхідна для залишення при посполодах. 3. виконавчі при провадженні реквізіції перевозочних засобів питання розв'язуються ізьсьовим "Міністром за зродою з міністра-ми внутрішніх справ та Народнього Господарства. 4. Загальний догляд за правильністю провадження реквізіції перевозочних засобів на підставі цього положення виконується за відповидальню комісара /Руберніяльского, "Одеського, Хопорського та Віль-ського/. 5. з кожному повіті Мійськове міністерство за протоколом з Міністерством внутрішніх справ призначає один, або декілька здаточних пунктів. 6. Загальна кількість перевозочних засобів, яка повинна взятися у населення, визначається мійськовим Міністром, згідно потребам війська. Росподілення загальної кількості підлеглих реквізіції перевозочних засобів між руберніями провадиться мійськовим Міністром за зродою з Міністра-ми внутрішніх справ, Земельних справ та Народнього Господарства. Довідомлення про це, заздалегідь, до об"явив реквізіції робиться мійськовим Міністром Руберніяльним комісарам та Губерніяльним Народньм Управам. 7. на Губерніяльні вироди Самоврядування накладається росподілення одержаного від мійськового Міністерства порядку перевозочних засобів між повітами та містами, які в звийському відношенню не входять в склад повіту/ст.7 з приміткою і Доложення про Губерніяльні та повітові земельні Інституції, надане 1915 р./. шляхів: коли в Руберніяльними Самоврядуваннями не має "Ям-Мійськовим Міністром дається наряд на окремі повіти. 8. на Повітові Народні Управи покладається: а/Росподілення /поверстка/одержаного наряду на данний повіт ніж окремими мійськими оселями, як з повким, так і в упроценим мійським самоврядуванням; б/Сталовавання порядку вибору перевозочних засобів, які гадають до реквізіції в міських оселях за згодою з міськими управами, або старостами; в/ завідування збором та доставкою перевозочних засобів до здаточного пункту. 9. Довітова народна Управа розподіляє обов'язки поряд перево- вочих засобів в підсотковому надбавкою на вищих бригадах, між ними комісієм, доставлених до здаточних пунктів. Відсоткова надбавка встановлюється в залежності від кількості перевозочних засобів у повіті. I. На волостні народні управи покладається розподілення одержаного від повітової народної управи порядку підлеглих до реквізіції перевозочних засобів між окремими, які входять в склад даної волості, сільськими громадами. II. На сільські сходи накладається розподілення підлеглих реквізіції перевозочних засобів окремих господарів, які входять в склад відповідних сільських громад, в залежності від одержаного від волостної народної управи порядку. Зазначене розподілення робиться сільськими сходами під дотриманням уповноваженої для цього волостною народною управою особи. 12. Рівномірно з опреділенням перевозочних засобів, таких яких до реквізіції між губерніями, військове Міністерство складає роспис, в якому зазначається: а/ в який термін і датя оголошення реквізіції повинні бути виставлені перевозочні засоби в кожному здаточному пункті; опреділення цього терміну робиться по згоді місцевого війська з відповідними місцевими самоврядуваннями; б/ до яких частин військ перевозочні засоби належать одві, і в/ куди и яким шляхом повинні бути відправлені. 13. Повітова народна Управа, а в маленьких випадках Міська управа, до доставки підлеглих реквізіції перевозочних засобів до здаточних пунктів, доручає уповноваженій особи зробити попередній огляд їх. 14. Для переводження назначенного в арт. 13 порядку, перевозочні засоби які належать до реквізіції від сільських громад, з'єднуються в пункті, вибраному волостною управою по вказівкам повітової управи, а в відповідних випадках і Міських Управ. термін доставки перевозоч- них засобів для попереднього огляду призначаються Повітовою Народ- ньою Управою, а в малах винадках міською управою, по одержанні від відповідного Губерніального комісара повідомлення о проваджен- ні реквізації, і також умовою, аби перевозочні засоби після цього орга- ну мігти бути доставлені своєчасно до здаточного пункту. При поперед- ньому огляді уповноважені повітовою управою явища, або міською особо складає їм описи. вказчеві описи здаються ролоні прилентної комісії. перевозочні засоби підлягають заміні як повідомлення сіль- ських сходами, повітовою, або міською управою. линеві перевозочні засоби доставляються ка здаточні пункти без попереднього їх огляду. 15. При командировках для попереднього огляду перевозочних засобів уновлювані народою, або міською Управами особи одержують дозволи прошл в розмірі, який встановлено при командировках для урядових осіб, місцевих установ, що залишають посади VII класа та на підводи по дійсній витраті. 16. Для прийому перевозочних засобів на здаточних пунктах складається- ся прикомна комісія під головуванням Іодови повітової народньої упра- ви, або особи, уповноваженої повітовою народньою управою зі складу цієї уп- рави і їх членів; старшини, командированого по розпорядженню міською по відомству, особи, призначеної комісаром та представника від польового контролю, або місцевого державного контролю. викладку зобов'язаності ідкриття діяльності прийомних комісій в зда- точних пунктах лоза межами своєрі повітового міста/в відповідних випад- ках-Губерніального міста/голова та члени прийомної комісії одержують по- ві доми в розмірі, який встановлено при командировках для урядових осіб місцевих установ, що залишають посади VI класа та на підводи по дійсній витраті. в містах, в яких звідування народньою управою покладено на громадське із управління, голова повітової народньої упра- вою особа замінюються відповідними особами зважаченого громадського управ- лення. 17. По розпорядженню міськового міністра на кожний здаточний пункт ко- начируються прийомщики від відповідного відомства на термін, зазначений за- адачерів /ст.12 цього положення/. 18. Реквізіція перевозочних засобів оголошується телеграмою за під- писом військового Міністра, котра надсилається Губерніальним комісарам та відповідним місцевим самоврядуванням. 19. Комісари, по одержанні відповідних повідомлень про провадження реквізіції перевозочних засобів, повідомляють про це повітові народні, а в малих випадках міські управи та повітових комісарів. Повітові народні управи, по одержанні повідомлення про реквізіцію, привласнюють дві попереднього огляду перевозочних засобів, згідно арт. 12 цього поло- ження і дві доставки їх на здаточні пункти, повідомляючи про це волості народні управи, а також осіб, які беруть участь в провадженні реквізіції. Слостя комісари по одержанні від повітової народньої управи пові- домлення про дві доставки перевозочних засобів, наданих до реквізіції для попереднього огляду, а також про дві доставки цих засобів до здаточ- них пунктів, повідомляють про це сільських комісарів. С. Доставці на здаточні пункти перш за все підлягають ті перевозо- чні засоби, власники яких повинні взяти їх до рівень-зового відомства добровільно, а після того всі перевозочні засоби по постановці сільських громад та повітових народніх управ, а в маленьких випадках міських упра- "1. (повідомлення про засоби і та урядових осіб про надбудову реквізіцію), а також ділянка за своєчасною доставкою на здаточні пункти перевозочних засобів, які виїждять до реквізіції, згідно ст. О цього положення, тежить на обов'язку поліції та волостної й сільської адміністрації під їх від- повідальність. "2. Необхідні для здаточних пунктів місця для праці комісій по прил- омці перевозочних засобів відводяться в ополоненням реквізіції роспоряд- ження місцевого міського, або сільського самоврядування. 23. Прикомні комісії низьають здатність перевозочних засобів різниця голосів; при рівності голосів, голос члена від військового відомства має перевагу. 24. А приляття перевозочні засоби складаються здаточна відомості за підписом всіх членів комісії. Здаточні відомості складаються на копіях, відправляємий транспорт окремо. 25. На рівні видатки по транспортуванню перевозочних засобів до місця їх здачі прийомної комісії відшукуються срока аваксом в місцевої скарбниці. 26. Власником при яких перевозочних засобів, зараз не прийомної комі- сією видається реквізитним квиток на валову суму проєка по прийма- цьому до цього зразку. 7. Виникала права як перевозочні засоби провадяться: або безпосередньо при омки комісіями в надрукованих для цієї межі в респорядженні комі- сії виномного виду авакт, що ктепення скарбниця, якщо видаленим прийомними комісіями квитком. 28. Перевозочні засоби, належні до реквізитії, але не доставлені власни- їх на здаточні пункти без важливих причин, підлягають одібранню бажаносто- во примусловим порядком через повітового комісара і перозуміває в військо- вої влади. Опоки власників, недоставких перевозочних засобів, підлеглих реквізит- ції, надсилаються повітовим комісарам, які і роблять вилевні роспорядження УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н Про встановлення нових правил про реквізіцію перевозочних засобів для потреб Української Республіканської Армії. На зміну та доповнення відповідних законів постановити: 1. Для поповнення Української Республіканської Армії перевозочними засобами під час війни тимчасово встановити платну реквізіцію перевозочних засобів у населення. 2. Реквізіцію перевозочних засобів провадити на підставі додаваного до цього "ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕКВІЗІЦІЮ ВОЗІВ, САМОХОДІВ, САМОКАТІВ, МОТОЦИКЛІВ ТА ЗБРУЇ ДЛЯ ПОТРЕБ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ АРМІЇ" і керуючись "Уставом о Земських повинностях"/т. IV Св. Зак./, оскільки останній не перечить цьому закону, та вгаданому положенню. 3. Виплату грошей за перевозочні засоби, які взято по реквізіції, провадити по твердим цінам, встановлення котрих покладається на місько-вого Міністра за зродою в Міністррами внутрішніх, Земельних Справ, Народнього Розподілорства, Фінансів та Державним Контролером. 4. Надати Військовому Міністерстві право, за зродою в Мін істрами внутрішніх та Земельних Справ, видавати в розвиток додаваного до цього положення про реквізіцію перевозочних засобів для потреб Української Республіканської народньої армії відповідні інструкції. 5. Видатки по реквізіції перевозочних засобів віднести на військовий фонд з тим, аби відповідні кредити з цього фонду відпускалися Військовим Міністром в розпорядження Руберкіяльних Комісарів, або відкривали- ся на відповідні по зазначенню Руберніяльних комісарів скарбниц-в рос роспорядження повітових народних управ. Голова Ради Народних Міністрів Міаськовий Міністр УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Затверджуємо "3" березня 1919 року. Голова Директорії П. Т. СТР А. Члени: Макаренко Швець. Посвідчую: Державний Секретаръ. УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН Про встановлення нових правил про реквізіцію коней для потреб Української Республіканської Армії. На зміну та доповнення відповідних законів постановити: 1. Для доповнення Української Республіканської Армії кіньми під час війни тимчасово встановити платну реквізіцію коней у населення. 2. Реквізіцію коней провадити на підставі додаваного до цього "ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕКВІЗИЦІЮ КОНЄЙ ДЛЯ ПОТРЕБ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ АРМІЇ" й керуючись "Уставом о сільських повинностях" /ч.1У Св.Зак./, оскілько останині не перечить цьому закону, та згаданному положенню. 3. Вищату громад за коней, які взято по реквізіції, провадити по твердим цінам, встановлення котрих покладається на військового Міністра на згоду в Міністром Внутрішніх, Земельних Справ, Народного Господарства, Фінансів та Державних Контролером. 4. Надати Військовому Міністрові право, за згодою в Міністром Внутрішніх Справ і Земельних Справ, видавати в розвіток додаваного до цього положення про реквізіцію коней для потреб української республіканської Народної армії відповідні інструкції. 5. Видачки по реквізіції коней віднести на військовий фонд з тим, щоб відповідні кредити в цього фонду відпускалися військовим Міністром в розпорядження Губерніяльних Комісарів, або відкривалися на відповідні по зазначенню Губерніяльних Комісарів, скарбниці в розпорядження повітових народних управ. Голова Ради Народних Міністрів ПАРТОС Український Міністр Полковник ШТРІВ. ПОЛОЖЕННЯ Про реквізіцію коней для потреб Української Народньої Респу- бліканської Армії. 1. Комплектування військ кіньми під час війни провадиться шляхом рекві- зіції коней у населення через Губерніяльні, Повітові та Волоські На- родні Управи. Район, де має провадитись реквізіція, на підставі цього положення, а також час проведення останньої визначається Військовим Міністром за згодою в Міністерстві Внутрішніх Справ та Народного Розподарства. Примітка: В разі негальної потреби коней для армії надається Військовому міністрові право встановлювати райони та час про- ведення реквізіції; нерайонність не констатується Головним Стаманом. 2. Від реквізіції звільняються коні: а/ Чукоземних посольств та місій; б/ Коні, які належать особам, що пробувають в польових та типових військах і управліннях а також і в установах морського відомства в кількості встановлені штатами для кожного рангу та посади; в/ Коні, які згідно штатів обслуговують Комисарів та міліцію; г/ Пощтові коні, які обслуговують державні, венські та промадські пошти, в кількості, яка встановлена для коної станції контрактом, або або складаним поштовою офіцією росписом; д/ Коні, які належать цукроварням і обслуговують їх; е/ Комплектні коні мілських пожарних команд, а також промадських по- варних команд в кількості встановленій положенням про них; ж/ Сарабні та кобили, які утримуються включно чи припиняють в додат сам підсвітних установах і ставлять приміття комоногодинність в кількості яка зазначається в посвідченнях, виданих департаментом державного конно-забоюства Міністерства Земельних Справ. з/ Визначені до злуки державним коннозаводством керобці приватних власників і сільських громад, необхідність котрих для підрімки конно- заводства зазначається в посвідченнях, які видавлять повітовою народ- ньою управою; і/ Коні, які належать організаціям Земельного та Іськового Самовряду- вання; к/ Необхідні для службових ро"іадів епархіальних архієрей і рівних йому по ста у духовних осіб інших віроосповідань в кілько сти-двoх коней; л/ Всі к били, власники котрих представлять встановлені держав- ним конновазодством злучи повідомлення про покриття кобилля останнім злучим період жеребцями державної стані, зазначенням дея жавним конновазодством для злуки, та земськими; м/ На кожне окреме заростроване дрібне сільське господарство до 5 десятин - один кінь і на господарство що має 5 і більь десятин - 2 коня; Крім того, коли з повіту наряд оже бути виконаний, позністью, то у громадян звільняються від реквізіції кони: 1. Кількість, котра на думку місцевої народньої прави, необх для забезпечення обробки поля в рос подарствах; 2. Всі кройди, коли кількість меринів та жеребців забезпечує на конання наряду. 3. Умови здатності коней для служби в військах і поділяння їх на сортн визначається згідно правилам військово-кінської повинности. Виникаючі при провадженні реквізіції коней питання розрішують- ся Військовим Міністром за згодою в Міністрах Внутрішніх Справ. 4. Заральний догляд за правильностью провадження реквізіції коней на підстави цього положення накладається на належного Комісара /Губерніяльного, повітового, волоського та сільського/. 5.. В кожному повіті звіськове міністерство за згодою в Міністерством Внутрішніх справ призначав один або де-кілька здаточних пунктів. 6. Заральна кількість коней кожного сорту, яка повинна взятися від населення зазначається військовим міністром, згідно потребам вій- ська. Розприділення загальної кількості підлеглих реквізіції коней між губерніями провадиться військовим міністром за згодою а мін- страм Внутрішніх Справ, Земельних та Народнього Господарства. До відомлення про це завадалерідь до обо"яв реквізіції робиться вій- ськовим Міністром Губерніяльним Комісарам та Губерніяльни ми народ- ним Управам. 7. На Губерніяльні Народні Самоурядування накладається розприділен- ня /розверстка/ одержаного від військового міністерства наряду. коней між повітами та містами, які в Замському відношенню не юс- В містах, в яких завідування народньою справою покладено на громадське їх управління, голова повітової народньої управи, уп. вноважена народньою управою особа і земський ветерінарний лікарь замінюються відповідними особами. 17. По розпорядженню Військового Міністра на кожній вздаточний пун- кт командирується прийомщики з коваками на строк, зазначений завдалегідь /ст.12 цього положення/. 18. Реквізіція коней оголошується телеграмою за підписом військово- го Міністра, котра надсилається Губерніяльним Комісарам та від- повідним місцевим самоуправлуванням. 19. Комісари по одержанні відповідних повідомлень про проведення реквізіції коней повідомляють про це повітові народні, а в на- лежних випадках, мійські управи та повітових комісарів. Пові- тові Чородні Управи, по одержанні повідомлення про реквізіцію, привозачають дні попереднього огляду коней, згідно ст.14 цього положення і даї приводу коней, які мають реквізуватися, до заз- точних пунктів, повідомляючи про це волосні народні управи, а також осіб, які беруть участь в проведенні реквізіції. Волосні народні комісари, по одержанні від повітової народнь- ої управи повідомлення про дні приводу коней, належних до ре- квізіції, для попереднього огляду, а також про дні приводу цих коней до вздаточних пунктів, повідомляють про це сільських комі- сарів. 20. Приводу на вздаточні пункти підлягають песи за все коні, власни- ки котрих побажали здати їх до військового відомства добровіль- но, а вже потім, коні по постанові сільських громад та повітових народніх управ відповідно пункту "5" ст.3 цього положення, а в належних випадках мійських управ. 21. (повіщення населення та урядових осіб про майбутню реквізіцію, а також догляд за своєчасною доставкою на вздаточні пункти вла- сниками коней, які належать до реквізіції, згідно ст.20 цього положення; лежить на обов"язку міліції та волосної й сільської адміністрації під їх відповідальність. 22. Необхідні для вздаточних пунктів місця для праці комісії по при- йомці коней одводяться, з оголошенням реквізіції коней, роспор рядженням місцевого військового або сільского самоуправлування. 23. Прийомні комісії визнають вздатність коней більшістю голосів, при рівності голосів, голос члена від військового відомства 24. На прийняттях конс. складається здаточний список за підписом всіх членів комісії і з зазначенням в ньому прикмет кожного прийнятого коня. Здаточні списки складаються на копия мідир влямий гурт окремо. 25. По одній коней на здаточному пункті але не більш як доб по води, коні стоять на годівлі і пеклуванні своїх власників, і скінченню цього строку коні роздаються на скарбові гроші, до чого власники коней на кожного коня дається сума по розрахунку вартості по місцевим справочним цінам дуржної дані, пот навленої для коней в військовому відомстві, на видаткі ці ви пускаються прийомні комісії проші авансом з місцевої скарбов ці. 26. Коні, що підлягають реквізіції, приводяться в надорядковому поводом. 27. Власник прийнятого коня зараз не видаватися реквізіційним на ток на належну суму по прикладуваному до цього зразку, на зат манням в цієї суми при асопрізному недоудку, за поноду вартості ix. 28. Виплата грошей проводиться власникам коней в залежності від умов: або безпосередньо прийомними комісіями і з відпусканнях військової влади в розпорядження комісія авансів, чи місцевих скарбницями, зрідно виданим прийомними комісіями квитків. 29. Коні належні до реквізіції та неприведення власниками і за здаточні пункти без зазначення важливих причин, підлягають бранину безпосередньо примусовим порядком через повітового комісаря в порозумінні з військовою владою. Списки власників, котрі недоставили коней підлеглих реквіз ції, подаються повітовим комісарам, які й роблять належні розпорядження. Голова Ради Народних Міністрів В.Чартов. Військовий міністр, Долгоруких Петрів. дять в склад повіту / ст.7 з приміткою І Доложення про руберні- яльні та повітові земські інституції видання 1915 року/. Примітка: Коли в Руберніяльних Самоурядуваннями немає ввляку, Військовим міністром, дається наряд на окремі повіти. 8. На Повітові Народні Управи накладається: а/ Розподілення /розворотки/ одержаного наряду на данни повіт між окремими міськими оселями, як в повинне, так і з урощенними мійським самоурядуванням; б/ Встановлення порядку вибору коней, які належать до реквізіції в мійських оселях за згодою з мійськими управами або старостами; в/ завідування збором та доставкою коней до здаточного пункту. 9. Повітова Народня Управа розприділяє одержаним наряд коней в з від- сотковою надбавкою на випадок бракуванки прийомною комісіею коней, приведених до здаточних пунктів. зазначена ві д соткова надбавка встановляється в залежності від кількости коней в повіті. 10. На Волосні Народні Управи накладається розприділення одержаного від Повітової Народньої Управи наряду підлеглих до реквізіції ко- ней між окремими, які входять в склад данної волосні, сільськими громадами /"обществами"/. 11. На сільські сходи накладається розприділення підлеглих реквізіції коней окремих господарів /домохазяев/, які входять в склад підпові- дних сільських громад /"обществ"/, в залежності від одержаного од волосної Народньої Управи наряду. зазначена опреділення робиться сільськими сходами під доглядом уповноваженої для цього волосною народньою управою особи. 12. Рівночасно в сприйманням коней належачих до реквізіції меж рубе- рніями, ві ськове Міністерство складає роспис, в якому зазначать- ся: 1-2 який строк з дня оголошення реквізіції повинні бути виставле- ні коні в кожному, здаточному пункті. Сприйдення цього строки ро- биться по згоди зі ськового відомства з відповідними місцевими са мурядуваннями. 2. До яких частин військах прийнятті коні належать задач і, в. куди і яким шляхом вони повинні бути відправлені. 16. Повітова народня Управа, а в належащих випадках Сільська Управа, до приводу коней підлеглих реквізіції до вдаточних пунктів доручав уповноважені особи зробити попередній огляд їх. 14. Для провадження визначеного в статті 13-го ряду, коні належні до реквізіції від сільських промад приводяться до пункту, вибраному волосною управою, а коні належні до реквізії єдино пункту "б" ст.3 цього положення, приводяться до пункту по взаємній Довітової управи, а в відповідних випадках і Міських Управ. Острог правду коней для попереднього огляду призначається Довітовою Народньою Управою, а в належних випадках міською Управою, по одержанні від відповідного Губерніяльного Комісара повідомлення о провадженні реквізіції, а також умови, щоб коні після цього огляду могли бути доставлені своєчасно до вдаточного пункту. При попередньому огляді уповноважена повітовою народньою управлями або міською управами особа складає опис коней, які на його думку здатні до прийому до війська, а через те коні повинні бути приведені на здаточний пункт в взаємному прийомет їх. Зазначені описи здаються голові прийомної комісії. Забраковані-ж коні підлягають заміні підповідним сільськими сходами, повітовою або міською управами. Замінені коні приводяться на здаточні пункти без попереднього огляду. 15. При командировках для попереднього огляду коней уповноважені народньою або міською управами особи одержують добові гроші в розмірі, який встановлено при командировках для урядових осіб місцевих установ по валмають посади VII класи, те на під- роди по дійсній важких витрат. 16. Для прийому коней на здаточних пунктах складається прийомна комісія під голошуванням Ролевк Довітової Народньої Управи, або уповноваженої Довітовою Народньою Управою особи зі складу цієї управи і 3-х членів: старшини, командирів вагону по респорядження Військового відомства, особи призначеної Комісаром та Стерларного лікаря від місцевого самоурядування. В випадку необхідності видкриття діяльності приймачих комісій в здаточних пунктах по за мехами свого повітового міста(в відповідних випадках - губерніяльного міста), члени прийомної комісії одержують добові гроші в розмірі, який встановлено при командировках для урядових осіб місцевих установ по займають посади VI класи та на підводи по дійсній витрат. ДОДАТОК ДО СТ. 27 ПОЛОЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО РУБАРІЇ, ПОВ'ЯЗАНЕГО З КИТАЙСЬКОЮ ЛІСТОМ Ч. (НА КОНЦІ ТА ІНШУ ХУДОБУ) КВІТОК Ч. . . . . (НА КОНЦІ ТА ІНШУ ХУДОБУ) ЗАГАЛЬНОГО РУБАРІЇ, ПОВ'ЯЗАНЕГО З КИТАЙСЬКОЮ ЛІСТОМ Ч. (НА КОНЦІ ТА ІНШУ ХУДОБУ) ЗАГАЛЬНОГО РУБАРІЇ, ПОВ'ЯЗАНЕГО З КИТАЙСЬКОЮ ЛІСТОМ Ч. (НА КОНЦІ ТА ІНШУ ХУДОБУ) Список Коней волости повіт, підлягаючих доставці на прийомний пункт. Ч.Ч. Стать/пол/масть, і прокмети коня Стан, прив'язнє, імя і по батькові членника коня. Ухвала прийомної ко- місії. 1 Село. Рижий мерин, грива вліво. Поміщик А. П. Іванін Прийнята під верх. 2 Сірка жеребець Селянин Д. О. Чвара Забракована по ола бості ігр. 3 1 т.п. 1 ч.л. 1 т.д. Цим свідчиться, що по цьому спискові прийнято "коней із них верхових" "гарматних" "обозних" /пропіську/гривень. Видано квітків на уплату. Голова Комісії Члени Форма Ч.З. ВІДОМОСТЬ Про успіх мобілізації коней в ... волості... повіту, проведеної комісією... КІЛЬКІСТЬ КОНЕЙ ПРИНЯТО Виплачено грошей. Додаток: ровніка коней. Голова Комісії Затікається в приймочній комісії Корішок ч...... 1/ Призвіще власника......... 2/ Ім'я і по батькові........... 3/ Адреса власника............ 4/ Стать/пол/ коняки і масть..... 5/ Зріст...................... 6/ Рост...................... 7/ Окремі ознаки/масть/........ 8/ Породи і кровність.......... 9/ Кличка.................... 10/ Якого заводу.............. 11/ Принята і віднесена до розряду... 12/ По розвинці належить виплатити власникові /пропись/ гривень М.П./ Голова Комісії Секретар Належатеться до військової частини куди призначається коняка Кодрівок ч...... 1/ Призвіще власника......... 2/ Ім'я і по батькові........... 3/ Адреса власника............ 4/ Стать / пол/ коняки і масть..... 5/ Зріст...................... 6/ Рост...................... 7/ Окремі ознаки/масть/........ 8/ Породи і кровність.......... 9/ Кличка.................... 10/ Якого заводу.............. 11/ Принята і віднесена до розряду... 12/ По розвинці належить виплатити власникові /пропись/ гривень М.П./ Голова Комісії Секретар Виставляється власникової коняки для оволоднення професією ВІДРІЗОК ч...... 1/ Призвіще власника......... 2/ Ім'я і по батькові........... 3/ Адреса власника............ 4/ Стать/пол/ коняки і масть..... 5/ Зріст...................... 6/ Рост...................... 7/ Окремі ознаки/масть/........ 8/ Породи і кровність.......... 9/ Кличка.................... 10/ Якого заводу.............. 11/ Принята і віднесена до розряду... 12/ По розвинці належить виплатити власникові /пропись/ гривень М.П./ Голова Комісії Секретар Уважені Радою Міністрів петанова при видачі сиркових державних умов мандат не роздаю. § 1. Всім службовим утепловим, які підлягають під чинність державної землі і закону від Венеціанаду б.р. київський Земельний кодекс та всі остальних видобутків б. р. 2/31 видати мандат на роботу в селішному розмірі: а) Мим службовим утепловим і мисцевих утеплових вищ. Київі, які не державні Дворозової земельної групи по закону від 19 шевченка б. р. У. ФЗ 13 та ЗЗ /Ксилія відноситься до основного рівня утримання, а вищеслінних під утеплових, які державні мандатом на молу - котрі відмовляються від основного рівня управління. б) Службовим слідчевих утеплових всіх інших державних органів Київського, які не державні земельною вищою здобуванню закону Дворозової Домовленості - підлягає відмовам від основного рівня управління, а Тим як державним утепловим, для керування з полабиного державного рівня управління. Прийняття: Казенний "Укрмешні" визначено в ст.З додаткової до ст. 1 закону від 19 шевченка будь-якою більшого року місцевих утеплових. § 2. Видачу зобов'язання в ст. /цій/ постійних мандатів передбачені: службовим в центральних утеплових з 10-ти елімінового фронду, асистентами глибоких земельної ст. 19 шевченка б. р. не утримання центральних утеплових, а службовим в слідчевих утеплових - 3-х пільного фронду. Державним прибуджків, які державні мандати Державний Скоробки, з тими щоб несити підлягають для буде вирахування на цей видаток субота. Наміченним Міністром були вирішені в застосуванню державного мандата, як потрібно зробити відмову. Незаробки Службовим державному волю, Державним для селянської розміру та управління Промислових видатків певне видання із видачі мандату, відповідно до їх оцінки костюм і місця при відсутності її, або недовгий - на розмиття кожен у розмірі недобетом. § 3. Закон цей привести в дію з дня по Телеграфу. Організовано всі повноважні підписаними З оригінальною відповідно Копія з Копієм Звітним М.М. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ,"ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 2530 Фонду № 1065 Опису № 1 Пронумеровано 281 (всім відсутній арх.) 96бб = 844 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні № пропущені №№ Вкладення Брошурки, газети: 135, 235-245 Графічні матеріали: карти, плакати - 170, 205,211-215, 260 Інші особливості документів також були - 121-123, 172, 186, 250,256, 192,194, 195 м/141-читати без тексту, арк. п 246 за п 244 Документи із згасаючим текстом: 109,118, 114-104, 124, 135-138, 171, 175, 176, 218-235 246.247.248.290.381-384, 386 - 398 2 вересня 1996 р. Підпис Дунок ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) не омір - 139,147,148, 197 19 р. Підпис