Закон УНР про зміну порядку нарахування пені за несвоєчасний внесок земельного податку з колишніх приватних землевласників, з нерухомого майна в містах тощо, 17.01.1919, 4 арк. — частина 1/2

По описі № 192 По архиву № Рада Народних Міністрів Народної Революційної ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Департамент Законодавчих Справ Окремий Відділ Кадифікації Законів. ДІЛО Закон про зміни порядку нанесення пеми до левтоюших високих до складу податків; позичених у зубних приват- шо дімлеблятників, з нерухомого майна в цих так, повада, та містечка, прошисново, надход- вою та на приріст прибутків. Почате 17 липня дня 1919 р. Скінчене 17 липня дня 1919 р. Історичний Архів УРСР м. Харків На „4“ " аркушах. Державна друкарня, Київ. РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР м.н.Київ,Вінниця, Ровне,Кам'янець-Подільський Закон Ради міністрів УНР про зміну порядку нарахування пені за невчасний внесок до скарбу податків з бувшого приватних землевласників,з нерухомого майна в містах, посадах та містечках та приріст прибутків 17 січня 1919 року на 4 арк УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н про зміну порядку налічення пені за невчасний внесок до скарбу податків: поземельного з бувших приватних землевласників, з нерухомого майна в містах, посадах та містечках, промислового, подоходового та на приріст прибутків. На зміну та доповнення відповідних законів постановити: І/ За несвоєчасний внесок податків: поземельного з бувших приват- них землевласників, з нерухомого майна в містах, посадах і містечках, промислового, подоходового та на приріст прибутків, зарахованих в не- доплату, з недбалих платників береться пена на протязі першого міся- ця зі дня зарахування податку в недоплату в розмірі одного відсотка в місць, при чому неповний місяць рахується за повний. Починаючи з другого місяця пена налічується в розмірі: 1% в день на суму недоплати до 500 гривень включно. 2% " " " більш 500 гривень до 2.000 гривень включно. 3% " " " більш 2.000 гривень до 10.000 грив.включно. 4% " " " більш 10.000 гривень. При цьому: а/недоплата в 50 шагів і більше рахується за 1дну грив- ню, недоплата ж в розмірі менш 50 шагів в рахунок не приймається, і б/начислення пені припиняється при осягненні нею чотирехкратного роз- міру недоплати. 2/ На суми, зазначені в попередній /1/ статті податків, зарахо- вані в недоплату до переведення цього закону в життя, налічування пені в розмірі, зазначеному в ст.І-ії - від 1% до 4% в день, провадиться з І-го Лютого 1919 року. 3/ При правжці як скарбовими, так і волосними зборчими недоплат зазначених в ст.І-ії податків, днем поступління до скарбу цих недоп- лат рахується день приняття згаданими зборчими сум на погашення вка- заних недоплат. 4/ Закон цей перевести в життя по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ФІНАНСІВ 25. Маркін Украйнський Рада Народних Міністрів ЗАКОНОПРОЕКТ про зміну порядку налічення пени за невчасний внесок до скарбу податків: поземельного з бувших приватних землевласників,з не- рухомого майна в містах, посадах та містечках,промислового, подо- ходового та на приріст прибутків. В зміну та додаток підляжних законів Міністер Фінансів-пого- дився-6 постановити: І/ За несвоєчасний внесок податків:поземельного з бувших при- ватних землевласників, з нерухомого майна в містах, посадах і міс- течках, промислового, подоходового та на приріст прибутків, зарахо- ваних в недоплату, з недбалих платників береться пена на протязі першого місяця зо дня зарахування податку в недоплату в розмірі одного відсотка в місяць, при чому неповний місяць рахується за повний. Починаючи з другого місяця пена налічується в розмірі: 1% в день на суму недоплати до 500 гривень включно 2% " " " більш 500 гривень до 2.000 гривень включ. 3% " " " більш.2.000гривень до 10.000грив.включно. 4% " " " більш 10.000гривень. При цьому: а/ недоплата в 50 шагів і більше рахується за їдну гривню, недоплата ж в розмірі менш 50 шагів в рахунок не прий- мається, і б/ начислення пені припиняється при осягненні нею чоти- рехкратного розміру недоплати. 2/ На суми, зазначених в попередній / І / статті податків, зарахо- вани в недоплату до переведення цього закону в життя, налічуван- ня пені в розмірі, зазначеному в ст.І-ій-від 1% до 4% в день, про- водиться з І-го Лютого 1919 року. 3/ При правіжці як скарбовими, так і волосними зборчими недоплат зазначених в ст. І-ій податків, днем поступління до скарбу цих не- доплат рахується день приняття згаданими зборчими сум на погашен- ня вказаних недоплат. 4/ Сучасний закон ввести в дію по телеграфу. Т. Ради Народних Міністрів Міністр Фінансів Т. Мартин Директор Шевцова МІНІСТР ФІНАНСІВ 17 Січня 1918 р. № 100 До Пана Державного Секретаря. З огляду на те, що в надісланому до Державної Канцелярії за для оголошення примірнику Законопроекту про зміну порядку наличення пені за невчасний внесок до скар бу податків з'явились де-які описомилки, маю за честь надіслати при цьому ретельний примірник зазначеного Законопроекту і ша- новно прохати Вас, Пане Державний Секрета- рю, вжити заходів до найшвидчого його оголо шення.- МІНІСТР ФІНАНСІВ З. Марченко МІНІСТЕР. ФІНАНСІВ. Департамент Простих Податків. П'ятий відділ. Січня 6-го 1919 р. № м. Київ. А/133. Українсько Юрд. АДК Н. Велитюк А. Марченко ДО РАДИ МІНІСТРІВ При цьому маю за честь предста- вити на розгляд Ради Міністрів зако- нопроект про зміну порядку налічення пені за невчасний внесок до скарбу податків: поземельного, в нерухомого май- на в містах, посадах та містечках, про- мислового, подоходового та на приріст прибутків, з пояснюючою до нього за- пискою. Міністр фінансів Б. Мартин ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ,"ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 253 Фонду № 1666 Опису № 1 Пронумеровано 4 (помаранчевий) + 108 = 5 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ пропущені №№ Вкладення Брошури, газети: Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: . 2 вересня 1988 р. Підпис Луцьке ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ДЕРЖАВНЫЙ АРХИВ Молотова ул. 1 Свято-Троицкого Буд. на 14/0 УРСС и Харьков Ф-1065с 1 отд. 2869 РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР м.м. Київ, Вінниця, Ровно, Кам'янець-Подільський Закони, ухвалені Радою міністрів УНР 1919 рік на 28І арк Рада Народних Міністрів УНР. Фержавна Канцелярія Департамент Законодавчих справ. Закони, ухвалені Радою Народних Міністрів УНР. Королю/5 липня 1918 р. Закінчено ЛЮТВИЧ / 1920 р. Закони: 1) Об утверждении Временного Положения о Губернских Участковых и Земских Комиссарах Про промышленность Украинской Державы від 2-х Липня 1918 року с.21. 3) Про заснування всіх Повітових Комісарів та їх провінційних Вищих перекористувачів в Україні / 29 Квітня 1918 року/, від 14 Марта 1918. 4) Про утвердження Тимчасових Земельно-Місцевих Комісарій. від 15 Липня 1918 року №р. 224. 5) Про установление Земельних Комісарії, що відповідають публічності „Положення о Землевладении“ і де яких постанов про селянську власність від 15 Липня 1918 р. деп. Встеп. 2.24/ 6) Штат Губернських Земельних Комісаріїв від 15 Липня 1918 року №р. Встеп. 2.24. 7) Про Комітети Труду від 15 Липня 1918 року депт. Встеп. 2.24 8) Про утвердження Державної Казначейства Бюджету 17 Липня 1918 року, депт. Встеп. 2.24. 9) Про скасовання Губернських Стенсеків і про перегар у земельної меншої частини до видачі міністерства Земельних справ. 10) Про Штанди і списи Визначень Губернських та повітових старост і про освободження в розпорядженні Міністерством Внутрішніх Справ від 10 січня 1918 р. деп. Встеп. 2.36 11) Про призначення до певних українських губерній, по- Кімфо Могилевської, Рурської і Варшавської губерній які приміщені до Української Держави 14 Червня 1918 р. 12) Про призначення передмістя Демівки та Сандарна Слов'ятки до м. Києва 14 Вересня 1918 року 3) Про реквізицію складового посуду, корпіт та олійков, небезпечних для потреб Касиниї гарматної молотьби від 14 Вересня 1918 року. 4) Про реквізицію оселян і переведення приміщень при Задоволенні потреб Державних тарадошанських казначейств, а також ветеринарних установ, а також авт. передбуваних на служби в державних установах. 15) Про передачу Внутрішньої справи з Міністерства Внутрішніх Справ до Міністерства Земельних Справ від 30 Вересня 1918 року 16) Про встановлення місця в Канському краївній повітово-меморіальній Революційній Комісії та щодо названня в розпорядженнях Міністерства Внутрішніх Справ в Округ 112/50 курдьоми на майно з роздаванням канських та щодо соціалізації аграрних земель вимагається до 20 листопада 1918 року держ. Всіх в 65 17) Про службу в селенських установах урядових функціональних підданнях № 1/4 січня 1919 року л. 4. 18) Про вищий уряд Української Автономної Республіки при Всесвітньо-свободній землі № 1/20 січня 1919 року 19) Про Державну раду в Українській Народній Республіці Вищ. Ст. 1/4 січня 1919 року л. 7. 20) Про державну управління зрослою одиницю від 6 січня 1919 року, ч. 47. 21) Про голосування до закону в січні 1919 року "про державну Українську зрослу одиницю" від 30 січня 1919 року, ч. 193. 22) Про Землю в Українській Народній Республіці від 6 січня 1919 року л. 81. 23) Про утвердження при Адміністраційно-політичному Виконавчому Державному Міністерстві Внутрішніх Справ "Інспектора-Прокурора відділу" і про інструктаж при Тудерміанських та повітових Калварах, від 10 січня 1919 р. ч. 345. 24) Про пост Радянського повіту на Київщині для 2 повітів! Радянський та Чернігівський від 20 січня 1919 року ч. 409. 25) Про відновлення національно-переселенської автобусної комісії, від 24 січня 1919 року ч. 74. 26) Про продовження уповноважених Радник Губернатора Миколи, Повітових і Волостних Земських зборів та місцевих дум і селів Мілєтських Земельних Урядів від 24 січня 1919 року ч. 85. 27) Про передачу Департаменту озирахованим і про штатненських Сафарів Міністерства Внутрішніх Справ до вимірювання Господарств та про управління Міністром. Подорожування виконується актами, спираючись на корисливих, від 24 січня 1919 р. ч. 133. 28) Станови Всесвітньо-свободній землі України № 1/5 від 8 лютого 1919 року ч. 198. 29) Про тернопольську Губернію допомогу населенню Укр. Кар. Рес., дике інсцеровано до військових під час виборів та карних операцій, від 12 квітня 1919 р. 30) Про безплатне обов'язкове навчання всіх дітей сільського сиру громади України. від 12 квітні 1919 року з. 244. 31) Про передачу Земельно-технічних відділів при губернських Земельних урядах. від 14 квітня 1919 року з. 245. 32) Про передачу Землецентру-Технічних комісій до Губернських Земельних урядов. від 14 квітня 1919 року з. 246. 32) Про догляд по охороні сільського сиру від 30 квітні 1919 року з. 249. 33) Про тимчасове утвердження при Народних Управах продовольчих комісій. від 4 вересня 1919 року. 34) Про скасовання Губернських по економічних справах "Приєднання" та звільнення їм імені пулції. від 21 липня 1919 року з. 244. 35) Про передачу повинності громади Української Народної Республіки. від 17 серпня 1919 року з. 520. 36) Про скасовання Губернських Правлінь та передачу їх функцій економічним інспекціям від 15 серпня 1919 року з. 480. 37) Про тимчасове митний Управлінь Губернських на повітових комісарів. від 23 серпня 1919 року з. 537. 38) Про надання Міністерством Внутрішніх Справ Губернським Радам, Клієваним Освітньому і Одеському Міністерству Розпорядку права видавати обов'язкові постановки і прикладання кард в адміністраційному порядку за порушення цих постанов 13 вересня 1919 року з. 560. 39) Про дозволення на зміну Закону Чинності 1919 року і про тимчасове утвердження при Народних Управах продовольчих комісій. від 13 вересня 1919 року з. 570. 40) Про надання Міністерством Внутрішніх Справ, Губернським Статистичним, Освітньому і Митному Опам'ятанням прави видавати обов'язкові постановки і накладання кард в адміністраційному порядку за порушення цих постанов. Депре. Військ. №65-1918 року. Замовлення. Павло Скульпівський 20 лютого 1918 року. Київ. Расігрує: Депутати Центр. ср., Сенатор Сергій Залазький. У власній Радою Міністрів Тимчасової Временної Уряду був ознайомлений змінами Канцелярії Київської Позасистемної Революційної Комісії і має про асигнування в розпорядженні Міністрів Внутрішніх Справ 1/2150 карбованців на плату по умовах Канцелярії та на економічні організаційні витрати. 1. - Дозволити державним засобам міст Канцелярії Київської Позасистемної Революційної Комісії 2. Асигнувати в розпорядженні Міністрів Внутрішніх Справ 2 комітет Державної Скорпини @ то державний фонд сюд підбез- ся (1/2150) карбованців, з котрих: а) двадцять вісім тисяч (28000) корб., на економічні й організаційні витрати канцелярії а саме: виникнення тисяч (18000) карбованців на є перебування обладнання Канцелярії та й утримання 5 десантних тисяч (10.000) карбованців на одночасове переведення перепису- айком та на розроблення вдер- жаного майоризму, і б) вісімдесят п'ять тисяч (84/50) карбованців - На надання привілеїв та на Ранге переки витрати на проїздні турботи. За доволю Ради Міністрів Сенатор Н. Валер'єн Міністр Внутрішніх Справ, Сенатор Іо. Клімтодеконь. Мисіяльські зміни Канцелярії Виївської Позасистемовення Ревизійної Комісії | Назва посади | Кількість осіб | Місячна плата | Примітка | | :--- | :--- | :--- | :--- | | | | Одинця | Всім | Кілька місяців | | Секретар Комісії х) ... 1. квартуреру хх) ... ей не на роз'їзді | 1 20 | 450 500 100 | 450 10000 200 | х) Він все за відомим кое чоловіка. хх) Могут бути урядов ци особливих державних | | I. Дивідендна по візьві при місцях для урядових, земських урядових та кількості осіб: | | | | | | Дивідог ... | 1 | 600 | 600 | хп | | Помічник пого Канцелярських урядових... | 1 | 500 | 500 | хш | | Канцелярські урядовці ... | 5 | 500 | 1500 | IX | | II. Дивідендна по візьві при місцях для кількості урядових осіб... | | | | | | Дивідог ... | 1 | 600 | 600 | хп | | Помічник пого Канцелярських урядовці ... | 1 | 500 | 500 | хш | | Канцелярські урядовці ... | 4 | 300 | 1200 | IX | | III. Дивідендна по візьві при місцях для Організаційних та Кнайтювських військових і урядових осіб: | | | | | | Дивідог ... | 1 | 600 | 600 | хп | | Канцелярські урядовці ... | 2 | 400 | 800 | IX | | Ревизор... | 1 | 500 | 500 | хш | | Постійні патарів ... | 2 | 400 | 800 | IX | | Машинистов ... | 4 | 350 | 1400 | IX | | Куперів та меланців... | 4 | 250 | 1000 | | Артистка: Необхідні суми на конве- лерені в есійдарські потреби, на падмани, намаю, ассімплення та друкування першої купону визначається по суворій на коментарія в ділених потріб. За доволи Ради Міністрів Сенатор І. Василько, Директор Внутрішніх Справ, Оммур Б. Костикавськ Департамент Внутрішніх Справ. Рада Міністрів Заверджую: Побудову Скоропадського 15 Липня 1918 року. - Київ. Реєстрація: В.Од. Департаменту Секретаріату Міністерства внутрішніх справ. Утвeрджено Радою Міністрів закон про землеволодіння Земельних Комісій, що виготовлене розміщення "Положення о Земельних комiсiях" і де яких постановлень про земствування у межах Української Держави. 1. Утвeрджено додаток до закону Статуту луберідницьких, та Повітових Земельних Комісiй в міжнародному зв'язку комiсiї. 2. Допустити Міністерство Земельного Справи виняток для додаткового постановлення, що повинен бути укладений і наданий до розміщення земельних комiсiй. 3. Відповідними рішеннями "Положення о Земледільських комiсiях" (ст. 20, ст. Х та 5 від 1918 року), що змінено, які встановлюються додатково до закону про земствування Земельних Комiсiй. 4. Відповідними рішеннями постановлення про синодальну землеволодіння та землекористування, що виконуються як було прийнято розміщення 1 листопада 1917 року (Організація Законодавчого і Регламентного Правління Міністерства 1917 р. А 207 ст. 1242). Товто Рада Міністрів Фр. Ізюмського. Міністр Земельних Справ В. Колокольцов. Заверджую: Радою Скоропадського 15 Липня 1918 року. Київ. Реєстрація: В.Од. Департаменту Секретаріату Міністерства внутрішніх справ. "Статут луберідницьких та Повітових Земельних Комiсiй" 1. В межах Української Держави, змістовною луберідницькі та повітові Земельні Комiсiї. 6 2. Губернійському Земельному Комісією емна- дасом: а) голоса, по призначення Міністром Земельних Справ, б) Наглядом Міністерства губернатора і Дореальною Палата або в губернії, де такого Управління не має, особа, яка призначається з Міністром Земельних Справ з огляду того Управління Київської Губернії, до якого належить дана губернія, в) Інспектор сільського господарства, 2) Управитель Земельного Метрічного Від- ділу Земельних Комісій, 3) Представник Дореального Земельного Фонду по призначенню по Українському освітньому, 2) голоса або член губернійської Земської Управи по її ор- го, по двох представників від земельних власників, котрі обираються місцевими Розгоспом Земельних Власників, якщо тієї ком істнує і належно зареєстровано, 3) два представники від земельних власників, котрі володіють у губернії не більше як п'ятьма десятками, по вибору губерній- ської Земської Управи, і) представник міс- цевої адміністрації по призначенню губер- натора Старости, к) два представники місцевого Окружного Суду по одному від кожної Відомості цього Суду, д) двоє постій- них членів від Міністерства Земельних Справ, один з котрих призначається Гос- подарським Членом Комісії, м) губернатор Земельний Агроном. Казанька місцевого Управління Київ- губернатора по Дореальному Матеріалу є тільки проти голоса Комісії, у випадку якого від- сутності його застіпника один з членів Комісії по її орданню. 3. Пасімову Земельну комісію емна- дасом: а) голоса, якщо призначається Міністром Земельних Справ, б) голоса, в) член Пасімової Земельної Управи по її орданню. В земельній по призначення. Управління Земельного Метрічного Відділу Земельних Комісій, 2) предсідника Даржавного Земельного Банку по призначенням Кравця його з останнім, 3) два предсідники від земських власників по бранню Міщаних Слуг Земельних Властей, як що також істинує в даний тубернії і наганно заявляються в ньб, 4) два предсідники від земських власників, котрі бенедиктів у повіті не були, як північна держава, по імбу- ру Повітової Земельної Управи, до предсідника місцевої Адміністрації по призначенням Лубернівського Степаном, 3) предсідник Лісових Мирнових Орлов, по ордону Віз- ду, і від Івана за комуністик, по россуду Міністра Земельних Справ. В замовленням біг кількості ген, повинні ми тиме від Міністерства Земельних Справ, урнованому Міністром, в компус один пунзарачень з Безпамятним Членом Комісії, к) Земським Дероном по призначенню Повітової Земельної Управи. Приємніша: урн відгруповання колоди було зроблене одній із членів Комісії по обранню останнього. 4. При комісіях передбачаються синька- ми по три манат. 5. Вигадання по урнуванню Комісій від- повідає на Загальному Комітету. 6. На Земельній Комісії покладаються в межах губернії маловків: а) облазки й балки земельного урядування, які похідні "Роз- дженням о земельному урядуванні" (об. закон., т. Х 7. III вигов. 1918 року і по придовленню) на губерній місці та Повітової Земельної управи Комісії; б) облазки по заснуванню кордонами у сприбайському кінських державних, які виконувалися умовами, які передбачені у кн. III. Обдільною додатку до Закону про "О том"; б) облазки, які належали на Земельній Комісії законом 12 Червня 1918 року про їхню купівлі та продаж землі; з) іншівсюде Управління відносини маєтками та інші міри по доїмовій усілякій сис- льної господарства, здійснення яких буде покладено на Кам'яні законом чи революціонним Микито Величко Сирв. 7. Воєвода Кам'яний розуміється законами і при умовностях в них не мають їх турбувати, крім доводу або його заслуження, і при обов'язкових урахуванні в цій межі: в разі даної Зубрицької Комісії - одного з розгледжених тимчасовою або одного піддання Окружного Суду, а в Повітовому - одного пов- ного тимчасового. Сирвки вирішуються більшою кількістю голосів; у випадку рівності голосів думка голови або його замінника має перевагу. 8. Рештаючи Зубрицьких Величкових Комісій, з випадків нарушень закону або певних наказання ім власним, можуть бути окарені до Адміністративного Генерального Органу Державного Сонату; скажемо недостача до Зубрицької Комісії у майбутньому або в зв'язку з цим обліком окарення повинні бути. 9. Обов'язки по засіданню позашкодних умовностей, котрі виконувались, згідно з "Положенням о Земельній реформі" і особли- вим Договором до закону про Стани Зем- леких Казахстану та Мирополю Товари- ствам, накладаються на посібних членів Повітових Земельних Комісій від Мініст- роства Величкових справ; обов'язки Пові- тового Землеуправління Кам'яний, повинно бути згідно із Повітовим Мирополю Різдвя- на Додаткової Земельної Комісії. 10. Посібні Земельні Комісії розміщення маємо в або іншому урядовому розміщенні майно постанови про те зваження і зрозумілою Зубрицькою Комісією, на якого не було одного разу. 9 по скінченню конгресу тимчасово уповноважене може бути по проханню власника проводов — членом Рубернійської Комісією. 12. Земельні маєтки осіб, відсутніх з своїх маєтків та по незаконних вигнаннях їм ринок не можору монетизувати керувати ними як персонально, як у разі повірення, будь-якою особою управління, без залучення власників, у випадковій неоправданості про це з Бору Зберігальним Комісієм. 12. На промисли іншого особи управління Комісії мають право субсидовано посадити, якщо вони виготовляються на судді по енергетичному, котрі виникають з іншого особи управління. 13. Повноважене управління маєтками здійснюється Розміщування Комісією, як регулярно даруючи маєтки в оренду, та всіляко рим часом. Для здійснення управління маєтками Міністр Земельний Сірв може командувати до Комісії, особливих дачних. 14. Вадання по іншому особовому управлінню маєткам, в тим числі виграти на утримання джерел, які згадані у попередній Статті, та значного ощадового перетворення, парою дібес Робітникам Комісії вони звідно з Соломами, які зовершуються узберець листину Комісієм, в критичній, вирушення в розпорядження останніх двох днів маєтку Міністром Земельним Сірв; Вадання з повноваженням управління маєтками і у випадку браку тих, які виробляються Робітниками Комісії в будь-яких країнах електричних маєтків порядком, який встановлено дні безпекового коренного проводу. Третий прибуток з маєтків передається власникам. 15. Властиві маєтки, що знаходяться в іншому особовому управлінні Комісії (ст. 10 та 1), може бути в котрій час вимагати по веренням маєтків до їхнього розпорядження. 16. Придом Маєтки в іншому особовому управлінні та прикордонних останнього збільшення Комісії не може їх складати актів про становище маєтку та війнів що роблять зруйнованим майном, котре в обох знайдеться. Складання актів та війнів нее водиться при обов'язковому участь одного Представителя Відомості або воєводи Земської Кірави та одного представника Місцевого Савзу Земельних Властей, як що мають Савз істнує і повинен зареєстрований. У випадку, коли маєток між маєтком Комісією в управління по про- копно влада, акт та війни скла- дась не інакше, як урочистим влас- ника або його повіреного. 17. Скорпи на неправильні вчинки Пові- тових Комісій по підтрасному управлінню маєтком та випоєм про повернення звільнків від тохих вручків не пізнавався розгляду Рудовий Команов. Такі скорпи по- винно подаватися через Російські Комісії до Губернійної Комісії на урочисту велю та наказово управління, о що імпоровані звіданого на протязі містеба Міськів, як що тимча- ково управління було здійснено згідно з урочистим власником, і на пройття двох уроків - як що воно було здійснено на піде- та май ст. 11 члена Статуту. Скорпи по рішенням Губернійних Комісій подавались в Імператорському Загаранному Вед. 8 узако Статуту. 18. Рудернійної Комісії мають забез- печити дозвол за одночасним імов та про- відомості, дійсності Російських Комісій і даної обставини терпурні вказівки. Ранова Рада Міністрів Ф. Лисовий. Міністр Земельних Справ В. Колокольцов. Завірено: Рада Стогодження. 15 Июня 1917 року. Київ. Росігнл.: В.д. Департамент Сенаторів Група 11 Ксеміховський. Умова. Зубрійською Земська Комісія. | Назва посади | Кількість осіб | День уряд. Мінус а'кей 80-вимагах | Оголо. Всім | Класа к. озга | Розмір розміру | |---|---|---|---|---|---| | Полова зубер. Земек. Комісії ... | 1 | 10,000 | 10,000 | V | 1/2 | | Посібній мен біг Міністерства Земевого Справи | 2 | 8400 | 16800 | V | 1/2 см. | | Совремарб | 1 | 7200 | 7200 | VII | IV | | Помірні Совремарз | 1 | 6000 | 6000 | VIII | V | | Губкзантер | 1 | 6400 | 6400 | VII | IV | | Крипконецький ... | 1 | 7200 | 7200 | VI | IV | | Діволог | 1 | 4800 | - | VIII | V | | Камунарських урядовців 1-ї роти | 3500 | - | IX | H | | Камунарських урядовців 2-ї роти | 3000 | - | IX | H | | Курган ... | 1500 | - | - | - | Умова Мінімальних Земельних Комісій | Назва посади | Кількість осіб | День уряд. Мінус а'кей 80-вимагах | Оголо. Всім | Класа к. озга | Розмір розміру | |---|---|---|---|---|---| | Полова Комісії ... | 1 | 8,000 | 8000 | V | IV | | Посібній мен біг Міністерства Земевого Справи | 2 | 7200 | - | IX | IV | | Совремарб ... | 1 | 5400 | 5400 | VII | V | | Помірні Совремарз ... | 1 | 4200 | 4200 | VIII | V | | Камунарських урядовців 1-ї роти ... | 2700 | - | IX | VI | | Камунарських урядовців 2-ї роти ... | 2400 | - | IX | VI | | Курган ... | 1200 | - | - | - | Примітка: 1. Зазначені в цих кімнатах службовці урядованого на посади і засновані біг між 1/2 класу та вище Міністерства Земельних Справ, 1/4 класу та нижче. Половою зубрійської або Ксеміховські Комісії по наведенням. 2. В розмір командіровок суперечить Зе- менський Комісії адоптований добовий та позізний збори в розмірі, яким визначено у законі від 26 вересня 1918 року. Про це- мамонь робота у приманах суперечить в центральних управліннях земельних кір- бісного вигляду. 3. Кінській канцелярський урядовий Ірону визначається в 25 і канцелярських управлінь ІІ-ї розміру в 15 залежного числа чил посад. 4. Курсерам Земельної Комісії даються їм повинність держави по мешканнях зобов'язання на обслуговування. 5. Член Комісій, якір не допомогли міжнародного урядовання по посаді в комісії адоптований добову нагороду за весь час роботи в засіданні Комісії і за рок, не- абстрагуватися перейти до Комісії з міс- ця їх проживання та посад. Крім того, 20, вони адоптований на такий пройд протягом розміру, який зазначено у зако- ні від 26 вересня 1918 року. Про нормат- иви роботи управління суперечить в центральних управлінь урядових усіх посад. Павло Рога Міністр ВКЗОВ Міністр Земельний Сарго В. Копоненков. Допр. Венець "7. 24 - 1918 р. Зайвідному Равно Скоропадському 15 Липня 1918 року. Київ. Посибув: В. аз. Депутатом Верховної Ради. Ктет якою кід У власний Радою Міністрів закон їхо Комітету Труда. Заявлені тією: Ст. 1. До переліку обговорення пропозицій мних у Міністерстві Труда Законопроектів, які погоджуються з взаємовигодою між про- стема вузьких та робітниками, ум. Мініс- трство Труда заслуговує Комітету Труда. Ст. 2. Комітет Труда вважається дорадчим органом при Міністерстві Труда і має по Менші застосування з їхніх баків зазначене в ст. Законопроектів. Склад Комітету: Ст. 3. Комітет Труда складається із: а) з представників від Міністерств: Труда, Працю та Промисловості, Судових Справ, Медичних, Народного Здоров'я та Внутріш- ніх Справ - по одному від кожного; б) з 8 представників від промисловців; в) з 8 представників від робітників. Ст. 4. Представники від Міністерств пун- чараноїс у вигодових межах Комітету Тру- да. 2. професор - спеціаліст по економічних випадках - захоплюються, яко їхній ви- менення, Міністерством Труда по згоді з Мініс- трством Працю та Промисловості. Ст. 5. Представники Комітету Труда від промисловців та робітників вибираються Загальною Сходою, з'єднаних трудових народів у комуні санузі його мес- лової статі, зрізно земель 6, на тижнярі всієї України. Комісія тихи безупрінних союзів думає, що представлення про молювання під робітників вибираються з рік Союзів, що об'єднують найбільші частини України. Ст. 6. В Посібній комісії Комітету Труду від робітників та промисловців збирання з собі, безпосередньо працюючих в гігновида - лотній і про молюванні. Ст. 7. Визнання галузей промисловості, від яких паве мати до аграрних представників, передовидів по згоді Міністрів Труду і торг та Правительств. Ст. 8. Не можуть бути членами Комітету - їм Труда: 1) приповані судом диктар, яка зв'язана з позбавленням та обмеженням прав на майно, різко припований судом за крадіжку життєння, присвоєння чи розпірання довіреного майна, займання з краденого та рідкі пірмейдні вчинки; 2) особи, які перебувають під слідством чи судом по обвинуваченню в злочинствах, що зазначені в п. 1 ст. 3) підрядні від мовчання до визнання характеру її, а в собі, справи про яких убого розум закінчені, всі невийшовані доведення, крим признаним несраєним; 4) зааралені за ухилення від військової повинності; 5) Особи молодші 20 років. Ст. 9. Рановою Комітету Труду зовнешаєз Міністр Труда, чи з його розпорядженням, один з його Майористів. Ст. 10. В засіданнях Комітету Труду, крим постійних членів, доповною Комітету можуть буття запрошені також інші знанні особи. Ст. 11. Засіданням Комітету Труду ведуться особливі підручам, котрі, по завершенню що й Кабінетом, турх надаються до законопроєкту, який вноситься до Ради Міністрів. Ст. 12. Розмітку Млуда окикаєніс на вісткам Ранового Комітету Млуда передано на сесію пропорційно не більш 5 грив. Ст. 13. В Засіданні Комітету Млуда обов'язково повинен мінськ тії ім'яний, які внесені його в ординацію засідань. Ст. 14. В голосуванні беруть участь мінськ комітети, член Комітету Млуда. Ст. 15. Засідання Комітету Млуда вирішуються більшістю голосів членів Комітету Млуда, не залежно від того, представленні яким виглядом ти організації будуть по за засіданні. Ст. 16. Комітети член Комітету Млуда одержують упритамання зкомітет мінського комітету Млуда в розмірі 15 курдбанців за кожен день відвідування засідань, в яких вони брали участь. Ст. 17. Повністю членам Комітету Млуда виг роботництв, які генеральні здогруповані місця особисто до м. Київа, приймаються в 16 упритамання, повертаються ближчими за іншого подібності 11 курд банців та два кини, включаючи дрімату за експедиції та етапи не місце, що пружаранням на весь час сесії добасі в розмірі 15 карбованців за день. Голова Ради Міністрів ф.Мазурк. Міністр Франц 10 Валлер. Запівдень: Павло Скоропадський. 17 липня 1918 року. Київ. Повідомляю: В.о. Державного Секретаря Міністерства внутрішніх справ Ради Міністрів закон про утворення Державного Клібного Буро. Ухвалений докладний до чого Статуту Державного Клібного Буро і вважають цього згідно 3 квітня 1918 року. Повідомляю Ради Міністрів про Порядку. Міністр внутрішніх Справ Н.Г. Осмоловський Замовлено. Павло Скоропадський 17 липня 1918 року. Київ. Повідомляю: В.о. Державного Секретаря Міністерства внутрішніх справ Ради Міністрів закон про утворення Державного Клібного Буро. 1. Державне клібне Буро закладається для виконання доручень Міністерства Продовольчих Справ по виробах заготовлен, заборонам, пере- розподілу і звітному ряду передач (експорт) та імпорту клібних продуктів. 2. Державне Клібне Буро, обернене в собі всіх клібних заповідь і дарування чого по країнному промисловому виробу України, двадцять п'ять агрегатів Міжнародного Клібного Справ, якщо перех- водити свою діяльність на загальній лінії перевезення і тієї його безпосередньої контролю. 3. Клібному Буро надаються Міністерством внутрішніх справ, вироблен- них умов Міністерства, виконання цього: 1) збору і заготовки зернового кліб. 2) переправи рису, 3) королювання і звітності знайденими обережними різною ряду перевезення (Запізн- ня, вогненних і супроводу), згідно лістингами і надзвичайними Станками про перепис кліб- них урядів, які належать до Держави. 4. При статських Міністрів Продовольчий Суд зв'язаний із Державним Клідном Бюро тим що вони розглядають надане йому, додержуючи усіх оновлень Міністерства Продовольчих Аграрних порядків, на випадок необхідності, селекційну з вати і реконстрування; а лізбні продукти різного роду, у пироговинні і промислові заклади, скла- дки, магазини, передаючи засоби по випадку прийняття, необхідні для звільнення виконання доручень. 5. Ніхто крім Державного Клідного Бюро та його членів, на території України не має права займатися скульптурою та земельною клідною продукцією, як передовжена в магазини через пологи верху для комерційних цілей. 6. - Усі лізбні продукти, які певний порядок в розпорядженні з Державного Клідного Бюро, або дозволення його членів, бюро повинно в нових Кількостях передати безпосередньо Міністерству Продовольчих Аграрних, або здава- ти по його наказу. 7. Членам Державного Клідного Бюро повин- ни бути: а) член клідно-біржового товариства; б) Крайцратом, який зобов'язаний лізб- ного селекційного та ін. абезпечення, а в їхнім члені кинути виробничий серед; Ком боти закордів задля пайових земель; в) Власник та урядарі підприємств млинів та рудоподібних. Примітка: З дня оголошення цього Ста- туту членам Клідно-Біржового товариства мають бути вмінки і чини Державного Клідно- го Бюро. 8. Державному Клідному Бюро надається з права юридичної особи, Право Бюро, а та- кож право і абезпечення випадків постійних вати не умовлені ум Статутом, вирішування сільських Державного Клідного Бюро. Якщо замовлення засобу Міністерства Продо- вольчих Аграрних. 9. Орган Державного Лідства Бору зобов'язаний: а) Забране Відрошні з предстівленням Членів Бору, 1) Рада, 2) Провінції, 3) Місцеві комітети. 10. Загальне Відрання передстається члени Державного Лідства Бору складаються з: а) з предстівників всіх боротьбних по- варнень України, рухових по комітетах пред- ставлення від кожної боротьби повинен бути два представники або разом з двома членами, другі два - тільки влас- них членів, членів даного Відрошні оно- го органу, б) з предстівників від кооперативних дій (в цьому числі предстається союзів виробни- ків зерна), які займаються земельною силою, всі види роботи на губернських зв'язках кооперативів - члени Державного Лідства Бору по два предстаєння від кожного об'єднання: один предстаєння від кооперативів, другий від Споживчих спілок зерна, які займають- ся земельною силою, або інших споряджень колективу із загальним вище губернських зв'язках, Загальне Відрання предстається має секції: майбутнього розвитку, мікропромислу, державного управління на рівні підсумків або по вда- лим згоди боротьби Ради і Провінції Бору. Компетенція Загального Відрання: підвищують 1) Розгляд і затвердження олійних виплат на підставі під рівень. 2) Студенти розвитку апеляційних високих і процесових визначень від об'єднань на ко- реневі Бору. 3) Обговорення підготовки і розмірів Комісії чи планів, як Міністерство Продовольства України визначає для виконання з Бором державних Міністерств. 4) Ведір та узянемо імені Ради і Прокомисс Борго, обраннм Засаноним Зідрав- відом. 5) Розрішення ім'янк уго піхвбазію Торга. 6) Ими ім'янки, зв'язані з діяльністю Борго, які Міністр Продовольчих Слугов визнає необхідними внесити на розгляд, або розрішення Засаноного Зідраваня. У Завідомлення дзінанського відміну Борго. 11. Засанне Відраваня скликується по пос- тавки Ради Прокомисс Борго в міру потреби, але не менш одного роту на піврік. Міністро- бі Продовольчих Слугов надають право в ход зборах мат ім'ядках вимагати незабіжного сриткання Засаноного Відраваня. 12. Рада складається: 1) з Представників Українською Уряду, 2) з Іконід, обраних Засаноним Відраванням), 3) з представників абезганд кооперативів копрі мови всі еволені пролінки в.м. Київ, Як-то: а) Українка, б) Укріп. Синьо-Белогор- ською Рада (прейдом) в) Дніпровською). Всі члені Ради повинні мати постій- ним місцем свого життя в.м. Київ. Рада диверсов контролюєчи і дорад- рим арханом при Проклінно но кінг осьов- ний їм'янки. Рада має право звертатися до Прав- ління з пропозиціями і заїтаннями, на кото- рих Проклінно обов'язано дати свій висновок, або пояснення. До адміністрації Ради належить б: 1) Засаноне дозвол за сіровання Борго, 2) Ведір здійснює Проклінно і підлеглих йому осіб, а також перелік каси Борго по всіх мах. 13. - На випадак необхідності Прокління, може скликати зведені заїдання Проклінно і Ради; Комісійський чин засідань підгруває: 1) розрішення ім'янк, які вводяться в Раду по базі їх або ким Іменем Проклінною по міжне собою не згоджується; 2) розрішень інших надзвичайних випроб з виправданням перед Загальним Зібранням і в метах, які оприлюднюються останніми; 3) розподіл вигрішів і банану за минулий рік, а різно роз- елегає підписи і синьих випроб і обмірювання Продовольчого фонду та повідомлення ведення виробки, котре до цього ставлення їх по належності Загальному Зібранню, або Міністерстві Продовольства Суров. Контрольний комітет дійсно повинен брати увагу випроб, та обов'язків їх визначатися іншою купкою, яка виробляється і змінюється Загальним Зібранням і затверджується Міністерством Продовольства Суров. 14. Продовиць Бюро стягається 8: а) Представник від Міністерства Продовольства Суров. б) Членів Продовиць, агроном єдиного, або се- паратної секції (ст.10), яких зобов'язують Міністерство Продовольства Суров. Кількісність членів Продовиць визначається Загальним Зібранням, вибраними за загальною Загальним і затверджуються Міністерством Продовольства Суров. Продовиць розпоряджується всіма ойра- вами і каштамами Бюро, дотримуючи по- рядок і всі згадані, прийнятні в упоряд- кованні комерційних підприємств євлах. Надбагатий виробок діяльності Продовиць, або всі згадані випробування за Статутом Державного Клубного Бюро і інші рухи, які виробляються Загальним Зібран- ням і затверджуються Міністерством Продовольства Суров. 15. Місцевим органам Державного Клубно- го Бюро дозволяється копірувати, засновані в місцях, в яких це буде виграно необхідним Продовиць Бюро за погодженням з Міністерством Продовольства Суров. В місцях, де мається більшість поворотна, копірувати розповідаються їхні мет. Контрольний комітет визначає Продовиць Бюро і зоб- вертаються Міністерством Продовольства Суров. 16. Операційні комітети Державного Клібного Виро складаються з: 1) підвірних купців, які визначаються Міністерством Продовольства Сургут на випадковий розподілок і встановлення допуску усіх Міні- мум; 2) бензинних власників Імени Борго; 3) цукрових членків власників; 4) процесових визначувань від Комарців іншої операцій комітету Імена Борго по участь його в установлених зобов'язаннях Борго. Розмір власників по останній публікації роз- діляється на всіх членків, визначаються Збагаченням Витратами і залежить мусору Міністерством Продовольства Сургут. 17. При встановленні державних Міністерств Продовольства Сургут на Державному Клібному Виро, якщо дужки Державного Клібне Борго і його члени здогадуються у встановленні Міністерством Про- довольства Сургут порт реполювання хвильового пирогу та міжнародних, збираємо Клібні придухини по цінах, які устано вляє Мініс- терство Продовольства Сургут, і за своїм правом на Не витрачаючи кошт Державного Клібно- го роботи комісійну нагороду. 18. Розмір погардок (ст. 17) та умови її в подальшому визначаються особливим дозволом Міністерства Продовольства Сургут і Державного Клібного Борго. За два місяці до скінчення строку держави з пирогами полин- ки або вдповідно його на дані, або відомо- вміння від цього ісповнення. 19. На всі кредити, які визначаються Сліб- ним Борго Міністерством Продовольства Сургут авансом на виконання державних, виробляються відповідно, підписаний цей Визначений розмір у Державному Банку. 20. Державне Клібне Борго під електр Держав- ному державні видають встановлення Борго та його членами установлених Міністерством Продовольства Сургут порт розроблення. Київською Підгоре і Міроприємством про місце — всім на Україні, як з посаду інтересів Державної Скарги міністри, розумінь української Міроприємством про місце волю і Київською Підгоре, мля і інтересів виробників і сільських книг. 21. Державний договід здійснюється: 1) Призначенням в охорону Церкви Ради Держа- вного Київською Підгоре урядових архів- ників відомостей Укр. у по одному урядовому нині від відомостей Державного Конґрумента; Фінансів, Милків, Військового Мору та Про- мисловості і Земельних Справ; 2) перебування старших міністрів Продовольчих Справ; 2) Призначенням урядових архівників від Мініс- трства Продовольчих Справ до Правління Бюро з наданням повну їхнього дроту учасні в цей нарадах і засіданнях органів Бюро, вимага- ти, що веде нас альва і внесення пропозицій, що яких повинні бути зроблені виповнені крім уряду, потуж надається право відомого- лубань встановлення робочих даних і закладень Бюро до освітнього розвитку місцевих Міністрів Продовольчих Справ; 3) Призначенням агенцій Міністерства Продовольчих, Справ у всіх місцевостях Київської Бюро, які агенції вдосконалено підлягають перевірки обмеження від Міністерства Продоволь- чих Справ при Правлінні Бюро. 22. Члени Державного Київською Підгоре по- винні денно мати здійснювати всю зведану принципову все, що можна зацікавлено або змінити перейшкового його діяльності. Вони повинні використати усвідомлення Бюро, які інгамовуються на місцевих зборах Смайну, або уряду Бюро, габарити всіх запросів, які необхідні для Бюро, трема Бюро підлягається контролю з боку Держав- ного Бюро, який необхідний для дійсної активної державної волі. 23. Винні в йогуменню убів Станимп і инших боярських, які вигородили гус до повної смерти і посічення до лано, коми вони не підписалися купчого і цивільного суду, але розмінені по письменних дуберзів бачено. В магості: штрафом до 10,000 карбованців або арештом до С-їн місця. Особи, які винні накладено симіль на арешт, мають право скаржитись на постанову Губернського Суду в Тимченський суд у містечку Адміністрації Суд. 24. Всі винни та ганебні злочини Борго, які поїрваною пройшов про оворядження Правлінням, коми вони не зв'язані з королем або цивільною відповідальністю, перекладаються Правлінням в дисциплінарному порядку. 25. Клан диктатури винних, за якими належить земельний король і земський митрардів визначається у Правлінням Борго і затверджувалась Міністром Продовольчих Дій. 26. Гарягок покладання земельних королів і їх розрядки встановлюється визначеною особистою постановою Міністра Продовольчих Справ. Вамба Ради Міністрів Я.М.Ізюмб. Міністр Продовольчих Справ Кр.Соколовський Закон про утворення Пиліпасо- вих Земельно-Ліквідацій- них Комісій. 18 Липня 1918 року. М.Дов. Перехований Вістник № 24. 19 Липня 1918 року Затверджую, Павло Скоропадський 15 Липня 1918 року. Київ. Нослідив: Р. аб. Державного Секретаря Кор Кістянковський. Ухвалили Радою Міністрів закон про утво- рення Тимчасових Земельно-Ліквідаційних Комісій. Уважити докладені до цього Статут тимчасових Земельно-Ліквідаційних Комісій і питання їх. Голова Ради Міністрів. др. Дзюгуб. Міністр землекористування Спраєв. В. Колокольцов. Затверджую Павло Скоропадський 15 Липня 1918 року. Київ. Нослідив: Р. аб. Державного Секретаря Кор Кістянковський. Статут Тимчасових Земельно-Ліквіда- ційних Комісій. 1. В межах Української Держави утворюються Тимчасові земельні та Губернські Земельно Ліквідаційні Комісії. 2. На Залаганні Комісії накладається функція Справ по розведенням земельних прокампаних власників, солдатів та Орендарів землі та промислових підприємств, які знаходяться на за лісами та містечках коли призначення ції Строкових по порушенням прав, яке мало місце після першого березня 1918 року через втягнене охоронне освід Сильських громад та лісоварників, хоч би ці вчинки сприяли на трабою зруйнування Земельних комітетів, Рабочих- тих Рад, Військових та Сільських Депутатів, Військово-Революційних Комітетів і їм подібних організацій то інституцій, що виникли після 19 Герезня 1917 року, а також і на розпорядження інституцій губернського, повітового та волост- ногод самоврядуванню, Продовольчих Комітетів та Справ, результація Спіральних опалу: а) про відновлення порушенню-володіння і користування землею та рідного роду замовленими видідами; б) про повернення одібраних підприємств грибних лобів, інвентарно-та вузького рухомого майна; в) при задоволенні за збитком та про нагороду за користування майном; г) про розрахунки за посіви, які переведені під Геремну 1917 р. на курені землях без розрішення власників, володарів та орендарів цих земель. Зазначені справи, при умові починаючи їх у Колгосп в сільському, який визначено у ст. 16 цього Статуту, виконуються під з правилом ст. 1, "Сійства Громадянського Водопроводження" і не підлягають компетенції Судових усіх. Приємність: Справи, зазначені в пункті "г", можуть бути розглянуті в Земельно-Діквідабийник Колгосп тимчас після прикорочення дійсності Комісії, які утворені на підставі закону 27 травня 1918 року про право на врожай 1918 року 3) Колгосп та Губернійні Комісії приймають по магоремовені: а) Справи комісії, які підписали утворені ліцезвичин власностями під ст. 1 травня 1918 року для розрішення одно- родних з перемеленими в цей статті діл; почати в останній Колгосп. Справи продовжуються по правилам угоди Сільського та Губернійних Земельно-Діквідабийник Комісії, які утворені на підставі закону 27 травня 1918 року про право на врожай 1918 року, які Колгосп згодовують своєю діяльністю; б) гілка, майно, відчутність та грошові кошти Земельних Комітетів, замовлення Відждів, Ради робітничих, Військових та Службових Депутаті татів і інших організацій, котрі виникли після 1 березня 1917 року та котрі видавали гравопорядження про землю. На постійних сво- їх членів (прич. до ст. ст. «тоб») або не зобов'язано командирських, є відомо метою в колисьні місця для Земельних Справ осіб Колиєї мають датоть перевірку справоздання то суть ін- ституцій і організацій, які зазначені у пункті „Г“ цієї статті, і в залежності від посвід- ків перевірки можуть розпочати дію про призначення до карної та цивільної відпо- відальності осіб, яких злочинні або непра- вильні вчинки визначилися зі Колиєї. 4) Повітову Комісію складають: а) Повітовий Староста, котрий є Головою Комісії б) Представ- ник Дніпропетровська Земельних Справ, в) пред- ставник Дніпропетровська Судових Справ, г) пред- ставник Дніпропетровська Внутрішніх Справ, д) голова або член Повітової Земельної Управи по обранню осібами, є) представник Дні- пропетровська Фізичних по призначенню міс- цевої Казенний Полати, ж) председовник Верховного Комітрульно по призначенню міс- цевої Коліторельної Палати, з) два представники сільських/земельних власників, по обранню Лісцевого Согу Земельних Власників, як що та- кий істнує може бути зарахований у дан- ний губернії; і) двоє представників від земел- них власників, котрі володіють у повіті не більш як позьмами десятинами, по обран- ню Повітової Земельної Управи. Приєднання: Председовник Дніпропетровська зазначені в пунктах б, в і г призначення ся відповідними Дніпропетровськими держ- -вують утриманню по штату і дрив- лоть 3 седе: перший - безпремійного і обом мі - постійних членів Колиєї; заступає Голову при неявковості для повітової Старости будуть призначення у Колиєї, По- вітовий Староста у цих випадках засту- таке по його призначенням один з тих підзвітних їй урядовців, котрий в цьому випадкові має права члена Комісії. 5) Губерніальну Комісію складають: а) Губернійний Староста, котрий є Голова Комісії; б) председавник Міністерства Земельних Справ; в) председавник Міністерства Судових Справ; г) председавник Міністерства Внутрішніх Справ, д) председавник Лісцевого Окружного Суду по обранню Загального Збирачня цього Суду, е) Голова Губернійної Земської Управи або член її по вибору Управи, ж) председавник Міністерства Фінансів по призначенню лісцевої Казенної Палати, з) Представник Державного Комітету, по призначенням лісцевої Котейрської Палати, і, котрие председавники Земських властивостей по обранню Лісцевого Солегу Земських Властивостей, як що такий істнує та мають зарезервований у даний губернії; два з них - з числа Дрібних власників, котрие во- елоділот любили як пустоша десятиноги Прилітка: Председавники Міністерств, котрі взаємлені у пунктах "б", в і г, призначаються відповідними Міністром, державної управління по штату їх лугових: перший - безперемінний і обшаний - постійними членами Комісії. Один з них, по обранню Комісії, заступає Голову Комісії у випадку неможливості для Губернійного Старости бути присутнім у засіданні; Губернійний Староста у такий випадок заступає, по його призначенням, один з підзвітних йому урядовців, котрий в цьому випадкові має права члена Комісії. -4- 6. Всі виданки по утрушальню Колієї пере- водиться з коштів Черкаської Скарбниці. 7. Завідування Справами Колієї маклодатима на Безпрацьного Племен. 8. При Колісіях перебуваною служачого погріш- та 9. Колієї малойм негатку веймановленого зразу. 10. Повіренними у Колієях можуть бути чинови особи, котрі мають право ведення чужих справ у Судових Усійановах, згідно з правилами "Уста- ва Графегамокого Видоїрашвейва" і ст. 389, Ч- реведениз Судебних Усійановленій" від ділеких громад та товариств повіреними людьми бути чинні їх. 11. Засідання Колієї розгруються законними при- присутностями в них, крім Голови та його за- Спупника, не менш п'яти членів, у тих чле- нів в Повітових - обов'язково члени, зазначені упп. б від 2 ст. 4 і у Губернійських - обов'язково чле- ни, зазначені у т. п. бі 2, та один з членів, за- магених у т. п. від. Про кожне завідання, яке не відбулося, Та- лово Колієї є обов'язки доложити Кінійцю, ві Внутрішніх Справ. 12. Постанови Колієї складаються ближчою головою у вийдаду рівнощих годових думка голови дає перевагу. 13. Завіданням Колієї ведеться протокол 14. При відкритті діяльності Повітових Ко- лієй оголошується в губернійському одрізці ману органови (відомою губернії, де такого не видавається - у "Державних Всістникова"), з вказівкою часу відкриття по окремих пові- тах. 15. До розгляду справ, які зазначені в ст. 4 цього ви- тупу. Повітова Колієї прооптунає по підеша- ві іншених пройти програми, котрі нижень- ся без додерожування особливих форм. Спіромо, котри звертається в проекалам, повинно викладу у таких обставині справи та зазначити, кого са- 30 не вома просить. В проканях про приобрієн- мз збитків і про повертання ручного майна не або'язково точне опреділення сучих збитків і тов- не перелічених майна. Прокан не є обов'язаний вказувати за відповідність окремих осіб а шоре обмеження всього Сільській громад то това роють, сили котрих прийшли участь в порушені його прав. До проканні додаткову потрібно по чину зазначених проканів сільськогромад та товариство. У випадку не предсювлень при прокан- ні належного числа копій таке озлігається без руху і проканові призначається синденний стірок з поверненням (ст. 300 уст. гр. суд.) для предсювлення недостатніх копій, про що підом об'язковому пересамлянд або по почті реко- еледованими листами з поворотною росчкою. При непризначення проканя слєкі ад- реси Проканні замінається без дочу до лике прокано. Проканню повернення турм об'зві про припину повертання, як що прокан- ня не підписали прокачки, а також і про непредсювлення в зазначений стірок копії прокань. 16. Для предсювлення зазначенних у попередній Статті прокань в Повітовий Комісія всішав листом підврічний Строк з дня відкриття діяльності умис Комісії. По проканнях осіб, котрі протупстим цей стірок через причини вад лише не зоможен Міністр Земельних Справ може надавати цим особам додатковий Змішений Строк з дня про короченню прокання, але ще при умові, що Комісія не виконує своїх дій міст. По скінченні Зазначеного виборку, справа, що перелічені, у ст. 2 цього Статуту, може бути розподані в Судових установах. 17. В проканням, що зазначене у ст. 15, проканзвер тається у Повітову Комісію того повіту, в котрим знаходиться маєток, докого відноситься Справа, незалежно від того, де проїзувалися відповідні вигоди, або майбутніх сільських громад, членами яких були передбувано. Як що колишнім знаходяться на території де тих самих сучасних повітів, вибор Кочієї залишить від розподілу провага. 18. По всьому проходженню до Колисей справа державляться більш прийнятними Сином одному з по- стійних членів Кочієї яко дослідникової. Справа ви привзмаганою до смукання згідно з першою їх ветупу до колисей. 19. Про призначення першого у справі заєзданий Оповістка маденцентську прокочев, котрий грооповав справу, і зазначеним ним, як відпові- дати, особливо по зазначенням проваги адресає а як що такий не зазначено, то адреси сільських громад, членами яких були передбувані, по вказівці провага, на 1 березня 1914 року. Як що проваг не зазначав окремих осіб, яко відповідає, оповістка маденцентську зазначенням інших сільських громад (ст. 15.) День заєзданий повинен бути призначенний так, щоб лідже має та днем дорученим оповістка перед ним не менше як сім днів з додатком поверхневого вітроку (ст. 300 Уст. Гр. Суд.) Оповістка лічиться дорученою окремим вказаними проваги членами сільських громад, як що досставлена сільський про- маді, членами якої були передбувані на 1 березня 1914 року, котрі би до того грооповали справу ви воли в цих громадах не знаходились. Оповістка про повідомленні заєзданих Кочієї над- ешалося їм, якщо розпочала справу, і відповідали тильки у випадку зазви линиць колисей своєї адреси у місці, де знаходяться Колисеї. 20. Сторонні по їх повіренням мають право розподати у Канцелярії Колисей ведення із справи. 21. Доклад про справу і синовець дебати опорінки зводиться в одвертому заєзданих за виконанням видмагів, які передбачені Статтею 325 Кочава Цивільного Судоустанова. 22. В. звідгамна допускають в з'єднанні Сторони то їх повіренням. Неважко Сторони, позначені чимало викликаної, не приймає розгляду справи. 23. Голова та члени Комісії обов'язки усувати себе і мають бути відведені Сторонами як ви- падках, які передбачені Статтею 66 Устава Військового Судочинства. 24. Комісія приємнує до розгляду питання щодо сутності справи, або по засіб Сторони, яке що така заява зроблена не пізніше першого заїдан- ня по справі або по власному розсудові. 25. Як з самого початку справи, так і на протязі всюго ведення його, від розгляду Комісії замінити забезпечення вимог Сторони, котро розпочалося вузько, по її туре пе приємною, засобами, що захований в Уставі Військового Судочинства. 26. Комісія має право, незалежно від вказівок при- мальних угоди і справи осіб, проти яких слідчи до з'єднання ведення справи, збірани докази, кот- рі торкаються Справи, вимагати від Судових, Урядових і громадських інституцій і провад- них осіб пред'явлення необхідних документів та повідомлень, поетаповувати про виклики та допит слідчих, котрі не зазначені особами, що беруть участь в Справі; при випробуванні зак- лючення слідчих осіб, признати ознаки на місці, об'являти сторонам, які докази повинні бути мали доставлені; усі докази по справі осі- млого посаду Комісією по внутрішньому переконанню. 27. Слідчі допитуються під процесом Освоб, котри не приймають присяги, дають, замість неї, клят- вене обіцяння. Покази слідчих затверджують у прото- кол. 28. У випадку, якщо на протязі ведення справи відкриються підстави для припинення досуджа, яко відповідає, осіб не зазначене в першому проектні. Комісія постановляє про їх вик- лик і дає їм Сторон для ознайомлення зважаючи ми по справи, після чого розгляд справи про- довжується. - 8 - 29. Відкриті злочинні вчинки не припиняє ведення справи. 30. По вислуханні Сторін, якщо вони були у засіданні, і по перевірці доказів, колегією з поважу Схильне Стороги до глибокобагатого заключення щодо ви; при відсутності такої Колегія постановляє рішення, цікавить не підсвай випускаючого сво- го переконанню, яке спирається на еткульне обставини справи. Революція оголошується по тим засіданні і сторогам об'являється, в який день буде об'явлено мотивоване рішення в остаточній формі. 31. У випадку прощудження грошей від суми таких процедур з осіб сільських громад та мовариств, за випускного тих осіб, котрі доходять свої непричетність до справи, що будуть призначені Колегією виникли в здій- каз, або збагачення за рахунок скриньдженого за солідарною іх нігової данимністю. 32. У випадку закінчення справи еміром, лірово- зода запечатується у протокол і підписується ойо- помали, тільки чого оскарження не підлягає на підсвай лірової згоди видається виконав- чий лист (ст.40). 33. На постанови та рішення Повітової Колегії: можуть бути подані у Губерніальному Коле - сію слідуючи, скарги: а) на повернення проханню-14денний строк з дня повернення, на приймання оправи не підход- мого-14денний строк з дня оголошення про те ре заключії, в) на рішення діло по суті - у місячний строк з дня ( ). об'єви рішень востаточній формі (ст. 30). Скарги подаються в Повітову Колегію. Крім цього у всякий час можуть бути подані скарги на галини Повітової Колегії, котрі подаються у Губерніальному Колегієд. -9- 35 Скарги, зазначені у пунктах 3 і в, подаються з копіями для другої сторони. Відносно залишення скарг без розгляду та повернення їх додержуються правила статті 15. 34. У випадку задоволення скарги по притаманних справах Повітовий Комісією міністерства, Губернійний на Комісію повертає справу у ту ж Повіто- ву Комісію для розгляду по суті. 35. У випадку суперечок про підсудність між Губернійними Комісіями рішення Губерній, той кі супереки розрішуються Міністром Замов- них Справ. 36. Губернійні Комісії при розв'язанні справи і по- талови рішення керуються статтями 19-23, 25-32 цього статуту. 37. Рішення Губернійної Комісії встановлює і доводить що скарга розглядається не підлягає міто суті, в порядкові касаційному, за визначеною скаргою по- рушенням Комісією предметів відомства, які скарги подано до Явлінської радянської Губернійного Суду Державного Сенату. 38. Всі прокламації, що подаються до Комісії, та ви- ги погоди в справах цивільних питань від оплати та всіх зборів. Судові оплати, сербовий та інші збори витрачаються на користь казни зі створення, протягом якої постановлено-рішен- ня, в розмірі, який зазначено в Уставі Цивільного Судочинства і Устави про Гербовий Збір. У випадку закінчення справи миром, оплата та збори витрачаються у половинній розмі- рі з обидвох сторін рівно? 39. Законну силу надавалося рішенням Повітових Комісій, що оскаженними в статтях і рішенню Губернійного Суду. 40. По всьому у законному силу рішенням, видадь ся, згідно з правилами, зазначеними вон. 928 і слід „Уст. Пр. Суд.“ виконавчий лист для приведення рішення до виконання. Коли сіз умов мовляв, які державні і земські підатки та велика затратність Сторона, яко одержує виконавчий лист за 1917 рік та першу половину 1918 року; про суми ції зазначуються у виконавчих листі. 4/1. Особі, якій видано виконавчий лист, надається право: а) або використувати правом безпосереднього стягнення з відповідача, в яко- му випадкові провірки переводитись через Державну Варту по правилам виконання рішень що зазначені в уставі Цивільного Судочинства, при чому витраченні суми повертаються в початку на виплату судових оплат та других зборів по справі, а потім - пропорціонально за доволенням власникам лісіна та витрати протидатків з мого податку всередні по поліпшенню процесуальної суми і суми цих податків, або б) не пізніше трьох днів з по одержання виконавчого елєйса передати такий як що по любому ще не витрачено де-яких грошей, Губернійний Скарбниці по лісному виданні листа, котра видсе власникової його безпобо- ротим одому тарифу зазначеної у виконавчих листі суми з удержанням одної третинної податків, що повинен виплатити власником листу (ст. 40.), після чого правовір по листу- реходить до казни в особі Наземної Поганто, котра переводить правовір у порядкові ка- зенних правів; з витравленнях грошей спершу покривається видана Скарбниця суми і при суджені оплати та збори по справі, а останні гроші, і вимогу і то мірі їх провозка, передають власникової листу з пропорціональним удержан- ням малюжких з мого податків та 3% з всієї суми, що була витрачена. Під покриття виданої казною власників лісу суми, власник може вимагати повернення його виконавчого листа. 42. На Міністерство Земельних Справ накладається експедиція дач Колієй, в розмиттю провинціо- го Сталінуру, інструкції, котрі затверджують з Радою Міністрів: 43. На Міністерство Земельних Справ накладається внесення до Ради Міністрів і пред'явлення про Строк прикорочення діяльності Колієй в залежності від кількості справ, що надійшли до них. Голова - Ради Міністрів Ф. Лизюб. Міністр Земельних Справ В. Колокольцов. Затверджують Павло Скоропадський 15 Липня 1918 року Київ . Посвідчую: В. об. Керівного Спро- мара Ігор Костянтинович. Штат. Губерніальним Земельно-Ліквідаційним Комісією + Повітових земельно-лікв. Комісій. | Назва по сад | Коди в бал. | Ви розмашу | Класи і | | --- | --- | --- | --- | | | | річ у кор. дбаних нал. | розряд | | | | Один лич. квадр. метри в годину, що не менші? | | | Представник Лім. Земельних Справ він не безпредметний тисяч... | 1. | 8700 | 5400 г. III ст I. | | Представник Лім. земельного Суду ви- різка... | 1. | 8700 | 8700 " IV ст I. | | Представник Лім. земельного Виконавчого Справа... | 1. | 8700 | 8700 " IV | | Експерт-директор в місцевих садово- парках... | 1. | 6400 | 6400 г. V. | | Працівник земельної справи... | 1. | 6400 | 6400 " IV. | | Книговод... | 820 | - | - | | Службовець в місцевих садах, парках і розмірній аграрн. ІІ ст I. | 1. | 3600 | 18 " VII | | Кур'єр... | 1500 | - | - | Назва посад Коди в бал. Ви розмашу Класи і розряд | Представник Лім. Земельних Справ він не безпредметний тисяч... | 1. | 8700 | 5400 г. III ст I. | | --- | --- | --- | --- | | Представник Лім. земельного Суду ви- різка... | 1. | 8700 | 8700 " IV ст I. | | Представник Лім. земельного Виконавчого Справа... | 1. | 8700 | 8700 " IV | | Експерт-директор в місцевих садово- парках... | 1. | 6400 | 6400 г. V. | | Працівник земельної справи... | 1. | 6400 | 6400 " IV. | | Книговод... | 820 | - | - | | Службовець в місцевих садах, парках і розмірній аграрн. ІІ ст I. | 1. | 3600 | 18 " VII | | Кур'єр... | 1500 | - | - | Примітки: 1. Заміна лім. у зв'язку із тим, що особи призначаються на службу по відомостях а) Представник Лім. Міністерства Земельних Справ, -1/2- Судових Справ та Внутрішніх Справ відповідними Міністрами; Д у веї останні: займаної предст РІІІ кас- ел та вище - Міністром Земельних Справ по przedсiявленню Бестре- лімного Стена Колієй, освяги IX касе -та низче - Бев'язлімними Стеном Колієй. 2. Імена Колієй, одногаово займають платні поса- ди на державний або громадський службі; за службу у Колієях одероюютъ половину замаченої у цьому штатові платні. Класи та розряди по по- саді та пенсій замачених членів Колієй визна- чуються по їх постійних писадах. 3. За кае командировок члени Земельно-Ліквідаційних Колієй одероюютъ добову магоряду та роз'їздніро- зи в розмірі, замаченому в особливому законі від 26-го червня 1918 року про морщальні гроші утримань службових в центральних урядових установах вак цілільного відомства. Накуре магоряду та роз'їздні гроші одероюютъ шешхалочи по за лістом знамодреження Колієй членки їх, котрі не одержу- ють постійної платні від Міністерств та за семених Справ, за дні пунеутності у звейдамах Колієй та за дні подорожу до Колієй, чимто- рученням ії. 4. Кількість канцелярських урядових І рами виз- магаеться: в 2/5 та канцелярських Урядових II рами 3/3 загального числа зик погад. 5. Кур'єром Земельно-Ліквідаційних Колієй по- дається для зриття дарежня, пошешканню з ополон та освітненням. Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб. Міністр Земельних Справ В. Колокольцов. Затверджено: Ф. Лизогуб, А. Носенко, генерал-ній Бунгуртський Рогоза. 17 Вересня 1918 року. Київ. Ухвалена Радою Міністрів постанова про реквізицію селянського посуду, коров та свиней, необхідних для потреб казенної горілчаної монополії. 1. Надати Міністерстві Фінансів право реквізувати: у селянський посуд, задовольняючи вимогам „Правил про поведок петаграмаєм селянського посуду казенною горілчаною спадами“ затверджених Міністерством Фінансів Зубової Російської Держави 27 листопада 1908 року, а/ коров тих розмірів, які відповідають розмірам посуду, що присутнє у землях для розливу казенної вина і з'ясувати, що дорого та світло придана дія операційного посуду 3 готовими розмірами. 2. Добудити Міністерство Фінансів за згодою з Верховним Компромсфаром ушанувати вимоги про реквізицію предметів, показаних в по- надежній статті, і вивчати склад реквізуючих комісій на місцях і цими предметами, що реквізується. В. об. Голова Ради Міністрів, Секретар Н. Васильенко. Міністр Фінансів Д. Решецький. Затверджено: Ф. Лисовській, Д. Космач, Генеральний Бургомістр Рогоза. 17 Вересня 1918 року. Київ. Посвідчую: за Дев'ястовою Секретарем Товариства Микола Михайлович. Ухвалений Радою Міністрів закон про приєднання нерідних Деснівських та Ваперної Слобіди до м. Києва. 1) Передміста м. Києва - Деснівську, Євангелну високу з приєднаннями до них земельних володінь до 262 десятин примкують до м. Києва, підною з певними від 2 повтей 1900 року, в сліду їх за- гальних шляхах: "починаючи від садиби цукроварнії та тому місця, де південний - схід з'єднується землею м. Києва ніжними, що йдуть у південно-західному та південно-східному напрямках при 4 поворотах - Деснівські землі вимежовуються від земель Києво-Печерської Лаври, далі східними, що йдуть у північно-західному, південно-східному і пів- денно-західному напрямках при 24 поворотах від земель, котрі знаходяться в колишньому булих селян дерев'яні Віта-Литовська; північними в північно-західному і південно-західному напрямках при 4 поворотах від земель Києво-Печерської Лаври; східною лінією в північно-західному напрямку від земель Петропавлівської громади; ніжними в північно- східному і північно-західному напрямках при 3 поворотах, вимагаючи в склад Деснівських земель і примикають територію Васильківської шляху - від земель воєводи селян дерев'яні Михайлівської; їхній лінією в північно-західному напрямку від земель Петропавлівської громади; ніжними в південно-східному і північно- східному напрямках при 4 поворотах від земель Звіринецької церкви, Багінової гори і нарешті, ніжними в південному східному і північно- східному напрямках при 6 поворотах знову від земель Києво-Печерської Лаври аж до земель дар м. Києва. 2) Землі, котрі примикають до м. Києва, виключаються із складу повіту з тих, що: а/вимоги вище- ного шляху землі залишаються повною власністю осіб і установ, котрі раніше придбавали її на законних підставах; б/особи селянського стану, котрі нез- звавати у примусовій місцевості і не дотягати приєднання до міського столу, зберігають це право стосу, якими вони користувались передви- щеннями увій місцевості до м. Київа. 3/ Оплати, податки і прибутки ветоносніка комор, котрі належатимуть з передмістя на ко- ристь міста, випускатимуться до Загально-міської скарбниці, але на протязі 10 років з дня примусових передмість ці оплати і прибутки повинні витра- плятися виключно на потреби і упорядкування пере- містя, за винятком тієї їх частини, що обра- новується на утримання Міського Управління. Управ- ління в розмірі, щорічно визначаємою Міською Ду- мою пропорційно до сума набудових загально- міських і з передмістя. 4/ Документи Міністерств Внутрішніх Справ потрудуватимуть, щоб за згодою з відповідними відом- ствами був складений проект округної місцевості примусової місцевості, а фізично цей за- певнення буде в порядку ветоносніка законом. 5/ Надати право Міністерств Внутрішніх Справ утамовити порозуміння в справі розмежуван- ня майнових і фінансових зв'язків міста Київською Міською Управлінням Управою і Київським Земельним в зв'язку з примусо- кими заданнями в орткулі 1/ передмість до м. Київа, а тим, щоб останнє вирішено на цього підстави повинна бути Міністерств Внутрішніх Справ. В. оф. Голови Ради Міністрів Еммануїл Н. Васильєв Міністр Внутрішніх Справ Євгеній Л. Кирпичовий Допроси. Вієнн. А 51-1918 року. Затверджую: Ф. Лидзей, Д. Косенко, Генеральний Бунд-куренць Рогожа. 17-го вересня 1918 року. Київ. Посвідчую: За Державною Секреярією Масовим пово Миколи Мозгальського. Ухваленням Радою Міністрів Закон про на- дання Міністерств Внутрішніх Справ, Губернійних Ним Старостам, Стомтньовому і Міським Ота- манам право видають обвідкові постаники і Наказаєм карти в адміністративному підрядності за порушення цих постанов. 1. Надаю Міністерств Внутрішніх Справ переонанню, а Губернійним Старостам, Стомт- ньовому та Міським Отаманам - з затвердженням Міністрів Внутрішніх Справ, право видають обвідкові постаники що до ступеня узгоджень коє порушення, спокон і додатку ладу, і наклада- тим в адміністративному підрядкові на вчинк в порушення цих постанов карти узгоджень не більше 2000 копбатамців, або одержань - на вираз 16 днів турбот Міських. 2. Надаю Міністерств Внутрішніх Справ право відміни, змін та скасування цих постанов Губернійним Старостам, Стомтньово- му та Міським Отаманам, котрими накладають- ся в адміністративні карти за порушення вигранних вище зазначених адміністративним особами обвідкових постанов. 3. Закон цей має силу з моменту його затвердження до 1 вересня 1919 року. В. о. д. Ради Міністрів А. Ващенко. Міністр Внутрішніх Справ Сенатор Н. Рістяковський. Затверджую. Павло Сковородський. 30 березня 1918 року. м. Київ: Голові днів: За Державного секретаря Микола Мощинський. Уважений Радою Міністрів Закон про передачу ветеринарної справи з Міністер- ства Внутрішніх Справ до Міністерства Земельних справ. I. З відміну ст. 1, т. XIII " Утова Враєдна", р. 140т. 308 т. 1-го разу II і ст. 384³ того ж місця і звіти (по проводженням 1912 року) " Свода Зак. З Російської Импе- рії" - керування ветеринарною справою на Україні передається з Міністерства Внутрішніх Справ до Міністерства Земельних Справ, при якому утворюється, на права Департаменту, Ветерина- не Управління, яке керує ветеринарно-санітарними становищами всієї Української Держави. II. До обов'язків Ветеринарного Управління нале- жить: 1/ дозвола з погодженням провадити на скоті; 2/ всі ветеринарно-санітарні та епізаревські справи; 3/ великий догляд за різними, хлободинськими і т. и., по згоді з Міністерством Народного Здоров'я; 4/ керування спрахуваннями скоупу; 5/ керування і розповсюдження відсоткових зборів з прошемлової худоби, и 6/ керування пересадженими експедиціями Урядової Вете- ринорії. Голова Ради Міністрів Р. Лизогуб. Міністр Земельних Справ В. Колокольцов. УХВАЛЕНО РАДОЮ МІНІСТРІВ. ЗАКОН. Про ветавку Гардемаринської шкoли, затвердженні її птата і про відпуск Морському Міністерству грошевих коштів на збудовання й ставлення зазначеної школи. 1) Для підготовки молодих людей до служби старшинами Державної Військової Флоти встановити Військово-Морську Школу, назвати її „Гардемаринська Школа“. 2) Допустити до прийому, вь назначений науковий заклад Українських підданних, в зрості від 17 до 21 року, а числа скінчивших середні загально-наукові заклади, котрі задовольнили би медичні вимагання, пред'явлені до офіцерів флота. 3) Залічених до Гардемаринської Школи іменувати гардемарина-ми і лічити їх на дійсній військово-морській службі. 4) Визначити розмір кредиту на першопочатковий обвавид школи науковою допомогою, господарськими та канцелярськими належностями в сто вісімнадцять тисяч (118000) карб. 5) Затвердити прикладений Штат Школи. 6) Відпустити Морському Міністерству на збудовання та утримання Школи в 1918 році сімсот тридцять чотири тисячі вісімсот (734800) карб. і в 1919 рік, один мільйон двісті п'ятнадцать тисяч п'ятсот вісімдесят (1215580) карб. 1631480 для шкіл іншої школи, щоб була збудована школа. 7) Штат Школи ввести в чинність з 1 го Жовтня, біжучого 1918 року. Голова Ради Міністрів Морський Міністр С. Імштнаць МВінствий ШТАТ ГАРДЕМАРИНСЬКОЇ ШКОЛИ. НАЗВА ПОСАД ВІДДІЛ І. 1. Начальник Школи (контр-адмірал, м. б. віце-адмірал) . . 2. Помічник Начальника Школи по стровей частині (кап. 1 ранги, м. б. контр-адмірал) 3. Сотенні Командири (кап. 2 ранги) 4. Старші Відділенні Начальники (ст. лейтен. м. б капіт. 2 ранги) (із них один виповняє обов'язки адютанта) 5. Молодші відділенні Начальники (лейт., м. б. старлейт.) УЧЕБНА ЧАСТИНА. 6. Інспектор клас (Капітан I ранги м. б. контр-адмірал) . . 7. Помічник Інспектора клас (кап. 2 ранги, м. б. кап. 1 ранги) 8. Штатних вчителів від обер-офіцерів до контр- адмірала або генерал майора включно. 9. Книгозбірник (він же завідуючий учебними підручниками). ГОСПОДАРЧА ЧАСТИНА. 10. Господар (може бути штаб-офіцер) 11. Завідуючий умундуруванням (він же і доглядач). 12. Завідуючий постачанням 13. Діловод 14. Рахівник 15. Урядовців 1-го розряда 16. Урядовців 2-го розряда САНІТАРНА ЧАСТІНА. 17. Старший лікар. 18. Молодший лікар. 19. Лікарських помічників. 20. Санітарів ЦЕРКОВНА ЧАСТИНА. 21. Священник. 22. Дяк (він же регент церковного хору). НИЗЧІ СЛУЖАЧІ. 23. Гонець 24. Каптенармусів 25. Інструкторів 26. Чергових . 27. Кухарів . 28. Помічників кухаря 29. Сторожів 30. Швеїцарів 31. Самокатчик Платня в рік Одному Всім Як нач. див. лін. кор. Як Коман- дір пред наута. Як Ком. еск. мін. Як стар. фахов. оф. Як молод фахов. оф. 1 Як Ком. дреd Як Ком. крейс. 2 ранги) 6000 90000 1 6000 6000 VIII 1 9600 9600 VI 1 7800 7800 VII 1 7200 7200 VIII 1 6000 6000 VIII 1 6000 6000 VIII 3 4200 12600 1 3600 3600 1 Як флаг. лік. Як стар. суд лік. 2 3600 7200 2 2400 4800 1 9600 9600 1 3600 3600 1 1800 1800 4 3600 14400 9 3600 32400 15 1800 27000 1 3600 6000 1 2400 3 1800 5400 10 1800 18000 2 1800 3600 1 2400 240Q Класи. НАЗВА ПОСАД Платня в рік Одному Всім Кляси. ВІДДІЛ ІІ. 32. На платню вчителям по лічбі річних годин . 94500 33. На платню за змови практичні заняття по предметам курса і на читання додаткових лекцій . 15450 34. На платню нештатним вчителям . 9600 35. На платню за завідування: 1 учебно-артилерійською батареєю, 2 мінною кляссою, 3) штурманською кляссою, 4) девіаціонною кляссою, 5) електротехнічним кабінетом, 6) химичною майстерньою, 8) кляссою машин, 9) учебною радіостанцією, 10) зброєю. 12000 36. За навчення гимнастіки фехтування 10800 37. На платню вчителям чужих релігій 700 38. На добуття і поправку і відновлення учебно помічних предметів . 13150 39. На літні практичні заняття 25250 40. На обуття і відновлення учебних підручників 12000 41. На канцелярські прилади 3000 42. Постачання гардемаринів . 200 365000 43. Умундурування гардемаринів . . . . . . . 200 Потрібна сума визначається Істнуючими табелями і постановами по річевому постачанню команд флоти. 44. На прання біля . 200 10000 45. Умундурування низьких служащих 47 46. На чистоту і охайність . . . . . . 200 2000 47. На поправку меблі . . . . . . . 4000 48. На телефонне повідомлення 730 49. На утримання обоза і коней 10000 50. На екстроординарні видатки . . . . . . 6000 ПРИМІТКИ: 1) В випадку, заміщення посад низьких служащих, котрі стоять на дійсний службі, утримання таким назначається по табелям грошового постачання низьких ранг флоти. 2) Права осіб, столичних на службі школи, лічучих в тім числі і вільнонайманих, на безплатне користування в Морських лікаряських заведеннях, зазначаються кн. кн. II і IV Св. Мор. Поєт. 3) Всі суми, призначені по статі 41-50 відділу 2 цього штату, відпускаються вповні в розпорядження Начальника Школи з представленням йому права остатками від одних назначень покривати недостатки котрі можуть оказатись на задоволення других предбачених по II відділу, потреб. Остатки же від сум, назначеніх по останній ст. як і так і ІІ відділ, повертаються в ресурець державної скарбниці 4) Основна платня штатним вчителям видается тільки в тім випадку, коли вони не дістають утримання по якій небудь другий штатній посаді на державний службі. 5) Школа дається право вимагати від підлагачних портових заведень такі предмети харчування, котрі по загальним установам, відпускаються в команди Морського Відомства, натурою, но з уплатою за ці предмети грошей на заготовної їх вартості без додатку. 6) Школа дається право безоплатково виписувати з заграннці, для своїх потреб, учебні підручники, відповідаючі викладанням, машини і інструменти для улаштування учебно-помічних заведень, хімічні і другі прилади і матеріали, при умові безпосереднього виписування цих річей начальством школи. Книги, рукописи і видання научно-техничного змісту, котрі школа виписує в заграннці, не підлягає розгляду. 7) Розмір кредитів, необхідних на вище вказані в Відділ ІІ видатків, визначається кошторисним порядком, починаючи з 1920 року. Голова Ради Міністрів Морський Міністр. МОРСКОЕ МИНИСТЕРСТВО ГЛАВНЫЙ МОРСКОЙ ШТАБЪ. УЧЕБНАЯ ЧАСТЬ. 30 Ноября 1918 г. Изложенія дѣла и соображенія. Въ виду необходимости принять теперь же мѣры къ обезпеченію будущаго флота Украины достаточнымъ числомъ офицеровъ, Морское Министерство считаетъ неотложнымъ учрежденіе нынѣ Морскаго Училища съ намѣчаемымъ трехлѣтнимъ курсомъ. Дабы съ наименьшей затратой средствъ и времени могло послѣдовать открытие этого учрежденія съ тѣмъ, чтобы еще въ ближайшее время явилась возможность получать выпуски изъ училища, предполагается помѣстить его пока въ зданіи фельдшерской школы въ городѣ Николаевѣ и пріемъ въ училище произвести на всѣ три курса, для чего использовать контингентъ молодыхъ людей украинского происхожденія изъ бывшихъ гардемаринъ Петроградскаго Морского училища и Отдѣльныхъ Гардемаринскихъ Классовъ, не окончившихъ курса этихъ учебныхъ заведеній, въ виду послѣдовавшей въ мартѣ сего года ихъ ликвидации. Означенное учебное заведеніе предполагается наименовать „Гардемаринское училище“ и принимать въ него молодыхъ людей, состоящихъ въ украинскомъ подданствѣ, въ возрастѣ 17—21 лѣтъ. съ законченнымъ среднимъ образованиемъ. Для опредѣленія общаго числа гардемариновъ къ будущему Гардемаринскому училищу Министерство приняло за исходную точку потребность флота въ ежегодныхъ выпускахъ во флотские офицеры, примѣрно, въ 60 человѣкъ, при этомъ условіи и принимая во вниманіе процентъ неуспѣвающихъ и исключаемыхъ изъ училища, который какъ показалъ опытъ Петроградскаго Гардемаринскаго училища, колеблется отъ 15% до 20%, общее число гардемариновъ опредѣляется въ 200 человѣкъ, считая на младшемъ курсѣ 72 человѣка. на среднемъ 66 и на старшемъ 62. Осуществленіе изложеннаго предположенія связано съ расходами единовременными и постоянными. Расходы единовременные потребуются на мелкія строительныя работы по передѣлкѣ помѣщеній Фельдшерской школы въ г. Николаевѣ и на первоначальное обзаведеніе Училища учебными пособіями, хозяйственными и канцелярскими принадлежностями. Остальные расходы, какъ постоянные, должны быть предусмотрены штатомъ, проектъ котораго при этомъ представляется, отчасти въ опредѣленныхъ суммахъ, отчасти же лишь какъ разрѣшеніе на исчисленіе нужныхъ средствъ въ сметномъ порядкѣ. Первая категорія единовременныхъ расходовъ, именно расходы на строительныя работы, опредѣляются въ 40000 рублей. Остальные единовременные расходы составляютъ сумму въ 118000 рублей. Къ этимъ расходамъ относятся: 1) расходы по первоначальному обзаведенію учебными пособіями; расходъ этотъ, опредѣляемый въ обычное время на каждаго гардемарина въ 45,5 рублей, долженъ былъ бы быть исчисленъ въ суммѣ не меньшей 455 рублей на гардемарина, а, стало быть, на 200 гардемариновъ—90000 рублей, но принимая во вниманіе возможность въ ближайшее время удешевленіе типографскихъ работъ и необходимость сокращенія въ расходахъ, весь указанный расходъ можетъ быть опредѣленъ въ 60000 рублей, 2) расходъ по первоначальному оборудованію химическаго кабинета, исчисляемый въ 15000 рублей и по омеблированію 5 новыхъ классовъ и 4 кабинетовъ каковой расходъ опредѣляется въ 16000 рублей. 3) расходъ по первоначальному обзаведенію канцелярскими принадлежностями (пишущими машинками и прочее) въ 10000 рублей, наконецъ, 5) расходъ на первоначальное обзаведеніе кухонной и столовой посудой, считая по 35 рублей на гардемарина, въ—7000 рублей. Переходя къ перечню должностей и ассигнованій, предусмотрѣнныхъ проектомъ штата Гардемаринскаго училища, Морское Министерство имѣетъ честь объяснить нижеслѣдующее: 4) расходы по покупкѣ лошадей, сбруи и обоза — 10.000 р. Очевидно, что къ дѣлу обученія и воспитанія молодыхъ людей въ Гардемарин- скомъ училищѣ, необходимо привлечь наиболѣе опытныхъ и, вообще говоря, луч- шихъ офицеровъ флота, выдающихся какъ своими познаніями въ техническихъ от- расляхъ военно-морского дѣла, такъ и своими служебными достоинствами. Эти руководители гардемаринъ должны внушить послѣднимъ не только любовь къ морю и морской службѣ, но и сообщить имъ настолько твердыя научныя поз- нанія техническихъ элементовъ военнаго корабля и по кораблевожденію, съ которыми не представилось бы опасности допустить выпущенныхъ училищемъ молодыхъ офицеровъ къ исполненію штурманскихъ обязанностей и къ управле- нію дорого стоющими механизмами и существующими разновидностями орудій морского боя. Для привлечения къ военно-морской педагоги имѣнно лучшихъ офицеровъ флота, представляется необходимымъ создать такія матеріальные условія ихъ службы въ училищѣ, которые побуждали бы ихъ къ временному выходу изъ состава судовыхъ офицеровъ дѣйствующаго флота. Чрезмѣрная экономія въ этомъ отношеніи непремѣнно сказалась бы дорого стоющею впослѣдствіи, ког- да къ управленію частями боеваго корабля подойдутъ недостаточно обученные бывшіе питомцы училища. На основаніи изложеннаго и, принимая во вниманіе разумную необходимую экономію въ расходованіи державныхъ средствъ, предполагается офицерскимъ чинамъ, которые будутъ привлечены къ службѣ въ создаваемомъ Гардемаринскомъ училищѣ, выдавать содержаніе, хотя бы лишь не меньше того, какое эти чины могли бы получать въ дѣйствующемъ флотѣ. Во главѣ училища будетъ поставленъ начальникъ, котораго предположено избрать изъ контръ-адмираловъ флота, вслѣдствіе чего его содержаніе прирав- нивается къ содержанію начальника дивизіи судовъ. Непосредственное завѣдываніе строевой и учебной частями будетъ возло- жено соотвѣтственно на помощника начальника училища по строевой части и инспектора классовъ; на эти должности будутъ назначаться капитаны 1-го ран- га съ правомъ на производство въ контръ-адмиралы или флота генералъ майо- ры. Содержаніе ихъ приравнивается къ содержанію командира дредноута. Въ помощь инспектору классовъ предположено учредить должность по- мощника инспектора съ окладомъ содержанія командира крейсера 2-го ранга; на эту должность будетъ назначаться одинъ изъ капитановъ 2-го ранга съ правомъ производства въ этой должности въ капитаны 1-го ранга. Штатнымъ преподавателямъ предположено выдавать особое содержаніе по штату въ размѣрѣ 6000 рублей въ годъ. По воспитательной части предположены слѣдующія должности: ротные ко- мандиры изъ штабъ офицеровъ съ окладомъ командира эскадреннаго миноносца, старшіе отдѣленныя начальники—старшіе лейтенанты, съ окладомъ старшаго спеціалиста и, наконецъ, младшіе отдѣленныя начальники съ окладомъ млад- шаго спеціалиста. Хозяйственная часть будетъ обслѣдываться завѣдывающимъ хозяйствомъ, завѣдывающимъ обмундированіемъ (онъ же и смотритель) и завѣдывающимъ довольствіемъ; первой должности надлежитъ присвоить окладъ въ 9600 рублей, второй—въ 7800 рублей и послѣдней — въ 7200 руб. Канцелярія училища будетъ состоять изъ дѣлопроизводителя, съ окладомъ содержанія въ 6000 руб., и бухгалтера съ такими же окладомъ. Причтъ училищной походной церкви, состоящей изъ священника и дьячка предположено вознаграждать: перваго—9600 руб. и второго—3600 руб. въ годъ. Для завѣдыванія санитарной частью необходиыо два врача. Старшему изъ нихъ предположено дать содержаніе флагманскаго врача, а млад- шему старшаго судового врача. Въ остальномъ проектъ штата Гардемаринскаго училища разработанъ на слѣдующихъ основаніяхъ: Такъ какъ каждый курсъ долженъ будетъ, въ зависимости отъ степени своей военно-морской подготовкн, находиться въ плаваніи на особомъ кораблѣ, то, для удобства управленія, онъ выдѣляется въ особую роту. Число отдѣленныхъ начальниковъ опредѣлено въ такомъ расчетѣ, что при двухъ вахтахъ на кораблѣ, изъ коихъ каждая подраздѣляется на два отдѣле- нія, каждое отдѣленіе имѣло бы своего отдѣльнаго начальника, который яв- лялся бы руководителемъ практического обученія своего отдѣленія всѣмъ тех- ническимъ отраслямъ практики военно-морского дѣла; при такихъ условіяхъ общее число отдѣленныхъ начальниковъ въ училищѣ опредѣляется въ 12 че- 3 повъкъ; изь нить троихъ предполагается назначить старшими отдѣленными начальниками, кои явятся ближайшими помощниками ротнаго командира и руководителями цѣлой вахты. При опредѣленіи числа штатныхъ преподавателей Морское Министерство имѣло въ виду крайнюю затруднительность получить преподавателей со сторо- ны, въ особенности по предметамъ военно-морскихъ техническихъ специально- стей; вслѣдствіе сего необходимо, чтобы 2/3 всего числа уроковъ было предо- ставлено штатнымъ преподавателямъ. При указанныхъ условіяхъ и при об- щемъ числѣ уроковъ въ 270 (3 рот. × 3 кл. × 30 н.=270); считая, что штат- ный преподаватель будетъ давать до 12 уроковъ въ недѣлю, всего штатныхъ преподавателей надлежитъ имѣть 15 человѣкъ. Прочія суммы, потребныя на содержаніе Гардемаринскаго училища, исчис- лены на слѣдующихъ основаніяхъ: Вознагражденіе преподавателямъ по числу годовыхъ уроковъ. Общее чи- сло годовыхъ часовъ въ Училищѣ 270. Считая плату за годовой часъ въ 350 рублей, всего на вознагражденіе преподавателямъ по числу годовыхъ часовъ классныхъ занятій потребуется; 350 р. × 270=94500 руб. Вознагражденіе за зимнія практическія занятія по предметамъ курса и за чтеніе лекцій. По химіи занятія ведутся на двухъ младшихъ курсахъ, при этомъ на пер- вомъ курсѣ—2 часа въ недѣлю. За часъ практическихъ занятій предположено выдавать вознагражденіе въ размѣрѣ 10 ти рублей. 10 р. × 1 часъ × 30 н. × 3 кл. = 900 руб. 10 р. × 2 часа × 80 н. × 3 кл. = 1800 руб. А всего 2700 рублей. По астрономіи практическія занятія ведутся на двухъ младшихъ курсахъ, при этомъ на младшемъ только во второй половинѣ учебнаго года. 10 р. × 1 часъ × 15 н. × 3 кл.=450 руб. 10 р. × 1 часъ × 30 н. × 3 кл.=900 руб. А всего 1350 рублей. По девіаціи практическія занятія предполагается вести только на стар- шемъ курсѣ по одному часу въ недѣлю. 10 р. × 1 часъ × 30 н. × 3 кл.=900 руб. По минному дѣлу занятія ведутся на всѣхъ курсахъ, на младшемъ по од- ному часу въ недѣлю, на остальныхъ по два. 10 р. × 1 часъ × 30 н. × 3 кл.= 900 руб. 10 р. × 2 часа × 30 н. × 3 кл.= 3600 руб. А всего 4500 рублей. По электротехникѣ занятія—на двухъ старшихъ курсахъ по часу въ недѣлю: 10 р. × 1 часъ × 30 н. × 6 кл.=1800 руб. По радиотелеграфу—на старшемъ курсѣ по часу въ недѣлю: 10 р. × 1 часъ × 30 н. × 3 кл.=900 руб. По артиллеріи—на двухъ старшихъ курсахъ по часу въ недѣлю: 10 р. × 1 часъ × 30 н. × 6 кл.=1800 руб. Итого на практическія занятія потребно 13950 рублей. Для нуждъ учебнаго дѣла необходимо ассигновать также на чтеніе лекцій общихъ для всѣхъ гардемаринъ или одному курсу, какъ, напримѣръ, по поли- тической экономіи, по исторіи, по вопросамъ военно-морскимъ и прочее. Тако- выхъ лекцій предполагается прочитывать около 15 въ годъ. Считая вознагра- жденіе за каждую такую лекцію въ 100 рублей, расходь на эти лекціи опредѣ- ляется въ 1500 рублей. Вознагражденіе нештатнымъ преподавателямъ за репетиціи. Считая чис- ло штатныхъ преподавателей—15, нештатныхъ—12, плату за часъ репетиціи 10 рублей, продолжительность репетицій въ 2 часа, число группъ въ классѣ для репетицій —2, расходь на репетиціи опредѣлится: 10 р. × 2 ч. × 2 реп. × 9 кл. × 30 нед. × 2 гр = 21600 руб. 21600 × 12:27 = 9600 рублей. Вознагражденіе за завѣдываніе: 1) учебно артиллерійской батареей, 2) мин- нымъ классомъ, 3) штурманскимъ классомъ, 4) девіаціоннымъ классомъ, 5) элек- тротехническимъ кабинетомъ, 6) химической лабораторіей, 7) механической мастерской, 8) классомъ машинъ, 9) учебной радиостанціей и 10) оружіемъ. Дѣятельность завѣдывающихъ состоитъ въ веденіи инвентарей, въ наблю- деніи за занятіями по ввѣренной имъ части, заботахъ о снабженіи и исправ- номъ состояніи приборовъ. Такое завѣдываніе предполагается оплачивать 10 руб. въ мѣсяцъ; а такъ какъ таковыхъ завѣдываній должно быть 10, то из вознагражденіе должно быть 12000 рублей. Вознагражденіе за обученіе гимнастикъ и фехтованію предполагается в размѣрѣ 10 рублей за часъ. Гимнастику предположено производить во всѣхъ классахъ по часу въ дѣло: 10 р. × 1 ч. × 1 пр. × 30 н. × 9 кл.=2700 руб. Фехтованіе также во всѣхъ классахъ по часу въ недѣлю, но при трех преподавателяхъ. 10 р. × 1 ч. × 3 пр. × 30 н. × 9 кл.=8100 руб. А всего 10800 рублей. Вознагражденіе преподавателямъ Закона Божьяго инославнаго исповѣданія (катол. и лютер.) предполагается въ размѣрѣ 350 рублей въ годъ каждому а всего 700 рублей. На приобрѣтеніе, ремонтъ и возобновленіе учебно-вспомогательныхъ предметовъ. На содержаніе химической лабораторіи потребуется не менѣе какъ 50 рублей на гардемарина въ годъ, а такъ какъ занятія въ лабораторіи ведутся на двухъ старшихъ курсахъ, то расходъ на это содержаніе—50 р. х 140 —7000 р. Содержаніе штурманскаго класса обойдется около 1400 рублей. счтая по 10 рублей на старшаго гардемарина. Расходъ на возобновленіе чертежей и приборовъ девіціоннаго класса надлежит считать въ 350 руб., по руб. на каждаго гардемарина старшаго класса. Расходъ на возобновленіе чертежей и поддержаніе въ исправности приборовъ миннаго класса опредѣляется приблизительно въ 600 рублей, т. е. по 3 руб. на каждаго гардемарина. Содержаніе электротехническаго кабинета обойдется въ годъ 1400 руб., т. е. по 10 руб. на каждаго гардемарина двухъ старшихъ классовъ. На ремонтъ и поддержаніе въ исправности учебной радиостанціи испрашивается 1000 руб., т. е. по 5 руб. на каждаго гардемарина. Содержаніе учебно артиллерійской батареи будетъ стоить 1400 рублей, по 10 руб. на каждого гардемаринами двухъ старшихъ курсовъ. Всего на содержаніе учебно-вспомогательныхъ классовъ потребуется 13150 рублей. Лѣтнія практическія занятія. Расходы по этимъ занятіямъ состоять из: а) вознагражденія лицъ, ведущихъ занятія на судахъ и лицъ, организующихъ эти занятія; б) вознагражденія инструкторовъ на судахъ за занятія ихъ с гардемарина по спеціальностямъ; в) расходовъ по оборудованію этихъ лѣтнихъ занятій практическими руководствами, пособіями, призами и канцелярскими принадлежностями. По пункту А). При каждомъ курсѣ гардемаринъ одинъ офицеръ вдаст организаціей занятій и другой ему въ помощь, съ вознагражденіемъ первому по 300 руб., а второму по 200 руб. въ мѣсяцъ; кромѣ того, для каждаго курса будутъ взяты въ плаваніе по 6 ти инструкторовъ для занятій по спеціальностямъ (морское дѣло, механика, штурманское, минное, артиллерійское и электротехника) съ вознагражденіемъ по 100 руб. въ мѣсяцъ каждому; всего потребуется по этому пункту за три мѣсяца 9900 рублей. По пункту Б). Расходы по этому пункту состоятъ изъ вознагражденія инструкторовъ изъ судовыхъ чиновъ за занятія съ гардемаринами по разнымъ отраслямъ морского дѣла [машинисть, кочегарь, комендоръ, минеръ, боцман сигнальщикъ, рулевой, электрикъ, шлюпочный старшина (на двухъ корабляхъ по 25 руб. въ мѣсяцъ каждому: 25 р. × 18 инст. × 3 мѣс.—1350 руб. По пункту В). Расходы распредѣляются слѣдующимъ образомъ: Приобрѣтеніе чертежей и приборовъ для нуждъ учебнаго дѣла въ плаваніи (параллельныя линейки, транспортиры, циркуля, чертежи машинъ и внутренняго размѣщенія корабля) Канцелярскія принадлежности . . . . . . . 3000 руб. Приобрѣтеніе практическыхъ руководствъ, печатаніе записокъ и бланковъ и прочіе расходы того же характера . . . . . . 5000 Покупка призовъ (по стрѣльбѣ, управленію шлюпкой, плаванію и т. п., какъ мѣры поощренія) . . . . . . 3000 Итого по пункту В). . . . . . 14000 А всего на лѣтнія практическія занятія Приобрѣтеніе и возобновленіе учебныхъ пособій. Расходъ на это приняты въ 20% отъ суммы просимой на первоначальное обзаведеніе учебниками, т. е. отъ 60000 руб., что составляетъ 12000 рублей. На канцелярській принадлежності испрашивається 3000 руб. Расходъ на довольствіе гардемаринъ опредѣляется, считая въ день на до- вольствіе каждаго гардемарина по 5 руб. 365 дн. ×200 гaрд.=365000 руб. Расходъ на обмундирование гардемаринъ исчисляется, считая стоимость об- мундированія одного гардемарина въ 2300 рублей (стоимость обмундированія матроса). 2300 р. ×200 гaрд.=460000 руб. Расходъ на обмундирование нижнихъ служащихъ на время несенія ими обязанностей по училищу исчисляется, считая на каждого по 700 рублей, а такъ какъ число таковыхъ служащихъ 47, то расходъ опредѣляется въ 32900 р. На стирку белья испрашивается по 50 руб. на гардемарина, а потому всего: 50 р.×200 гaрд. = 10000 руб. На чистоту и опрятность испрашивается по 10 руб. на гардемарина: 10 руб. ×200 гaрд. = 2000 руб. На ремонтъ мебели и посуды по 20 руб. на гардемарина: 20 руб. ×200 гaрд. = 4000 руб. За установку и пользованіе телефонами — 730 руб. На содержаніе обоза и лошадей — 10000 руб. На экстраординарные расходы, какъ-то погребеніе умершихъ, телеграфныя расходы, плата за консультацию и т. п. — 6000 руб. Опредѣляя потребность въ денежныхъ отпускахъ на приобрѣтеніе учебныхъ пособій, Морское Министерство исходило изъ предположенія, что Гардемарин- ское училище будетъ пользоваться правомъ на безоплатное полученіе необ- ходимыхъ учебныхъ пособій изъ за границы. Распредѣленіе кредитовъ на 1918 и 1919 годы показано въ особомъ ис- численіи (Приложеніе II). При этомъ исчисленіи: 1) Содержаніе строевыхъ чиновъ училища, въ виду не установленныхъ еще окладовъ для строевыхъ чиновъ флота, было приравнено къ содержанію соот- вѣтствующихъ чиновъ сухопутнаго вѣдомства; 2) Въ предположеніи уменьшенія стоимости въ 1919 году предметовъ об- мундированія, расходъ въ упомянутомъ году на обмундирование гардемаринъ опредѣленъ въ размѣрѣ 115000 рублей, хотя по цѣнамъ настоящаго времени стоимость этого обмундированія 188748 рублей. Законъ. Ст. ст. 30 і 34 Законівъ, затвердженихъ Паномъ Гетьманомъ 29 Квітня ц. р., про тимчасовий Державний устрій України Ст. 30. Закони розробляються въ кожному Міністерстві по належності і пе- редаються на загальне обміркування Ради Міністрів. Ст. 34. Напрямок і обєднання праці окремихъ відомствъ по предметахъ, як законодавства так і вішого державного управління накладається на Раду Міні- стрів. Заключеніе. На основаніи изложеннаго Морской Министръ полагалъ бы: 1) Для подготовки молодыхъ людей къ службѣ офицерами державного во- енного флота, учредить военно-морское училище, наименовавъ его „Гардема- ринская школа“. 2) Допускать къ приёму въ означенное учебное заведеніе украинскихъ под- данныхъ, въ возрастѣ отъ 17 до 21 года включительно, изъ числа окончившихъ средня общееобразовательныя учебныя заведенія и удовлетворяющихъ медицин- скимъ требованіямъ, предъявляемымъ къ офицерамъ флота. 3) Зачисленныхъ въ Гардемаринское училище именовать гардемаринами и считать на дѣйствительный военно-морской службѣ. 4) Опредѣлить размѣръ кредита на первоначальное обзаведеніе Училища учебными пособіями, хозяйственными и канцелярскими принадлежностями въ сто восемнадцать тысяч рублей (118000 рублей). 5) Утвердить прилагаемый штатъ училища. 6) Отпустить Морскому Министерству на устройство и содержаніе Учили- ща въ 1918 году семьсот тридцать четыре тысячи восемьсот руб. (734800 р.) и въ 1919 году одинъ милліон двѣсти пятнадцать тысяч пятьсот восемь- десят рублей (1215580 р.). 7) Штатъ Училища ввести въ дѣйствіе съ 1-го октября текущаго 1918 года. Морской Министръ Расчетъ кредитовъ на открытие и содержаніе гардемаринскаго училища въ г. Николаевѣ на 1918 и 1919 г. г. | Название должностей | Въ мѣс. сядь. | Ассигнованія на 1918 г. | Ассигнованія на 1919 г. | | :--- | :--- | :--- | :--- | | **ОТДѢЛЪ I.** | | | | | 1. Начальникъ Училища . | 1150 р. | 3450 (на 3 мѣс.) | 13800 | | 2. Помощникъ Начальника Учи- лища по строевой части | 1000 р. | 3000 (на 3 мѣс.) | 12000 | | 3. Ротные командиры | 750 р. | 6750 (на 3 мѣс.) | 27000 | | 4. Старшіе отдѣленныя Началь- ники | 700 р. | 8400 (на 8 мѣс.) | 33600 | | 5. Младшіе отдѣленныя Началь- ники | 600 р. | 16200 (на 3 мѣс.) | 64800 | | 6. Инспекторъ | 1000 р. | 3000 (на 3 мѣс.) | 12000 | | 7. Помощникъ инспектора | 800 р. | 2400 (на 3 мѣс.) | 9600 | | 8. Штатныя преподаватели | 500 р. | 15000 (на 3 мѣс.) | 90000 | | 9. Библиотекарь | 500 р. | 500 (на 1 мѣс.) | 6000 | | 10. Завѣдывающій хозяйственной частью | 800 р. | 1600 (на 2 мѣс.) | 9600 | | 11. Завѣдывающій обмундировані- емъ | 650 р. | 1950 (на 3 мѣс.) | 7800 | | 12. Завѣдывающій довольствіемъ | 600 р. | 1800 (на 3 мѣс.) | 7200 | | 13. Дѣлопроизводитель | 500 р. | 1000 (на 2 мѣс.) | 6000 | | 14. Бухгалтеръ | 500 р. | 1000 (на 2 мѣс.) | 6000 | | 15. Урядовецъ 1 разряда | 350 р. | 2100 (на 2 мѣс.) | 12600 | | 16. Урядовецъ 2 разряда | 300 р. | 300 (на 1 мѣс.) | 3600 | | 17. Старшій докторъ | 850 р. | 2550 (на 3 мѣс.) | 10200 | | 18. Младшій докторъ | 700 р. | 700 (на 1 мѣс.) | 8400 | | 19. Фельдшеровъ | 300 р. | 1200 (на 2 мѣс.) | 4800 | | 20. Санитаровъ | 200 р. | 800 (на 2 мѣс.) | 7200 | | 21. Священникъ | 800 р. | 800 (на 1 мѣс.) | 9600 | | 22. Дьячекъ | 300 р. | 300 (на 1 мѣс.) | 3600 | | 23. Курьеръ | 150 р. | 300 (на 2 мѣс.) | 1800 | | 24. Каптенармусовъ | 300 р. | 2400 (на 3 мѣс.) | 14400 | | 25. Инструкторовъ | 300 р. | 6100 (на 2 мѣс.) | 32400 | | 26. Дневальныхъ | 150 р. | 3000 (на 2 мѣс.) | 27000 | | 27. Котеваровъ | I-300 I-200 | 1000 (на 2 мѣс.) | 6000 | | 28. Помощниковъ котевара | 150 р. | 900 (на 2 мѣс.) | 5400 | | 29. Сторожей . | 150 р. | 3000 (на 2 мѣс.) | 18000 | | 30. Швейпаровъ | 150 р. | 600 (на 2 мѣс.) | 3600 | | 31. Самокатчикъ | 200 р. | 400 (на 2 мѣс.) | 2400 | **ВСЕГО.** | | **93360** | **476400** | | | **44650** | | ОТДѢЛЪ II. 32) На вознагражденіе преподавателей. 11800 (на ночь мѣс.) 94500 33) На вознагражденіе за практическія занятія . 1287 (за 1 мѣс.) 15450 34) На вознагражденіе за репетиціи 800 (на 1 мѣс.) 12000 35) На вознагражденіе за завѣдываніе 1000 (на 1 мѣс.) 12000 спеціальными классами 36) На преподаваніе гимнастики и фех- 900 (на 1 мѣс.) 10800 тованія 37) На вознагражденіе преподавателей 58 700 иностранныхъ вѣросповѣданій 38) На ремонтъ учебно-вспомогательныхъ предметов. " 13150 39) На лѣтнія практическія занятія . " 12000 40) На возобновленіе учебныхъ пособій. " 25250 41) На канцелярскія принадлежности . 500 (на 2 мѣс.) 3000 42) На довольствіе гардемаринъ 200 10600 (на 40 дней) 365000 43) На обмундированіе гардемар. 200 46000 11500 44) На обмундированіе нижнихъ служащ. 47 82900 32900 45) На стирку бѣлья 200 830 (на 1 мѣс.) 10000 46) На чистоту и опрятность . 200 160 (на 1 мѣс.) 2000 47) На ремонтъ мебели . " 4000 48) Нателефонное сообщеніе 730 730 49) На содержаніе обоза. 1250 (на 1 и ½ мѣс.) 10000 50) На экстраординарные расходы 500 (на 1 мѣс.) 6000 ВСЕГО . . . 552708 /730 /087680 709180 Всего по I и II отдѣлу . 646000 46380 1573480 Единовременные расходы . 86000 — 118000 3000 Итого . 734098 46380 /681480 1215580 ЖУРНАЛ № Фінансової Комісії при Департаменті Державної Скарбниці Засідання 2, 5, 6 і 7 Листопада 1918 року. БРАЛИ УЧАСТЬ: Голова Комісії Товариш Міністра Фінансів Г. М. Курilo. Представники: Від Міністерства Фінансів: Віце-Директор Департаменту Держ. Скарб.—І. Я. Демяновський Начальник Відділу—М. Д. Буткевич. Від Державного Контролю: Генеральний Хорунжий—Федоровський Від Морського Міністерства: Генеральний Хорунжий—Степанов. Генеральний Значковий—Бригер. Контр-Адмірал—Фролов. СЛУХАЛИ: Проект Штатів Морської Школи на Україні, утримання ястрої з початковими одержавними видатками вирахувано Морським Міністерством на 1918 рік в 997. 145 карбованців і на 1919 рік в 1.214.980 карбованців. ПОСТАНОВИЛИ: 1) Комісія раніш усього запинилась на питанні про те, на скільки запальна кількість гардемар- пів, вирахована Морським Міністерством за для Морської Школи в 200 осіб, може бути признано як відповідна потребі Українського Флоту, зкла- деного фактично з дуже малого числа кораблів. З огляду на те, що по з'ясуванню представників Морського Міністерства в біжучий час може лі- читись майже вирішенням питання про передачу Український Державні кораблів бувшого Російсько- го Флоту в Севастополі і що в з'вязку з потре- бою цих кораблів і була вирахована кількість гар- демаринів Морської Школи в Миколаїві в 200 осіб—Комісія знаходить можливим не перечити проти здійснення сучасного пропонування при умові, як заєнування Української Морської Шко- ли буде визнано необхідним Радою Міністрів. 2) Потім Комісія з огляду на те, що розмір кредиту в 40.000 карб на будівничі роботи по пе- ребудуванню та ремонту помешкань Фельдшерсь- кої Школи за для Морської Школи вираховано Морським Міністерством тільки приблизно, поста- новила що суму з сучасного проекту виключити з тим, щоб Відомству було внесено окремо пред- ставляння по цьому питанню з докладною техніч- ною емітою, перевіреною Державним Контролем. 3) Після докладного розгляду штатних про- попувань Морського Міністерства по сучасному проекту Комісія висловилася: а) За виключення з проекту штату 1-го по- мічника пілвода, 1 дійкона, 1 сторожа а також від уска 1.200 карбованців на платню за вико- нання обов'язків Скарбника Школи. б) За зменшення других грошових відусе- ків, а саме на платню учителям за річніуроки та лекції на поновлення учебних підручників, на купівлю одежі гардемаринів та низьких служачим, на прання близни, на утримання телефонів, ут- римання обоза і непредбачені видатки, згідно до- доваемого до цього проекту штату. в) За призначення штатним особам Шкіл тимчасових окладів утримання відповідних по- табелі, встановленої для Шкіл Військового Від- ства з затриманням а зазначених окладів 20% випадку коли кому зі служачих Школи буде в водною Скарбово пoменшaння натурою. i г) За aсігнування Морському Міністер- ству на переведення в життя розглянутого проекта умовах, вказаних в п. І цього журналу, в 1 році—734.008 карб. Що ж торкається 1919 року, то по сучас- умовам потрібний на утримання школи кре- вираховується в сумі 1.215.580 карбованців, останнє вирішення її мусить бути зроблено ли при розгляді кошторису Морського Міністер- на 1919 рік. Голова Комісії (підпис) Члени (тдписи) За Секретаря (підпис) Відм. Допр. Зак. кн. 12 50 14. Затверджуємо: Голова Директорії В. Винниченко. Член Директорії: Плітнера, Андрієвський. І січня 1919 року. Київ В. аб. Державного Офіцермайстера М. Корчинського. Ухвалений Радою Комісарів Закон про службу в державних установах, міркувань на службі по військовому наказу. 1. Визнаєм, що всі рупозенці підданці, які перебуватимуть на службі в державних установах, міркувань на службі по військовому наказу. 2. Замінити на службі в державних установах тих підданців, котрих відповідним Міністром або Головною управлінням окремим частинами буде визнано корисними для служби. 3. Зазначені в ст. 2-й службовці одержують утримання згідно з місцевими по новому, що вони займають. Голова ради Комісарів В. Чекаленка В. аб. Державного Секретаря Єнівко. Аген Затверджується 45. Зайвертено В. Ритмом Апгріваним Фр. Швець А. Михаленко і їнш 1919 року Київ Посвідч. Воєд. Державною секретаря М. Кор тньобом уваження радою народних мініст рів Закон про вищій уряд Української Авто неданної православної багатої церкви 1) Вищу церковну законодавча, судова та адміністративна влада на Україні Належить всукраїнському Церковному Соборові, поста новленню, коли мають церковно-державне Нагіння або вимогами вигання громад з державних скарбів, підлягають розгляду і затвердження законодавчих державних органів 2) Два керування синодом Української Авто кеданної Православної Церкви у спорішності Української Церковного Синод в складі Зенів ком і протопрес, 1 священика і діякони) З мірки і 1 священика) біг військового ві- домства. До останнєм Радою, дань абіго в член Синод і посил на зовершення Уряду, член Церковного Синод призначаються Вищим Республіканським Українським Урядом 3) Відомостій Синоду надається церковні справи: 1) релігійні, 2) адміністративні, 3) всюдагарські, 4) освітні, 5) кампурони та реал ціїнні. 4. В засіданнях Української Церков- ного Синоду має присутність призначенний для того Міністром представник Республіка неского Уряду, дань інститутов державним Представникам і не обов'язок його лежить. Подавати інформації, роз'яснювати закони Стемення за виконанням законів та постанов Синоду, які не порушують інтересів Республіки. Державний Представник має право опротес- тування перед Радою міністрів. 5. Церковна влада Автокефальної Української Церкви зій вим урядових складом була членом Комітету з Державної Скорінки всюдогідно штамп, установленим для цього додатково! 6. Українська Автономна Церква з її Синодом і духовною ієрархією мі вищій залям- ності од Всеросійського Патріарха не звільняється. 7. Українська Церковний Синод дос корудан- ня своєю діяльністю, а також для акткан на Угодовному Собору виробляє накази, які вступають в силу по затвердженні їх - Українськи Републіканським Урядом Нова Рада Народних Міністрів В.Чиковський Міністр Культур Іншою 47. Директорією ухвалено: В. Винниченко д-р. Швець Анатолійський Петра в Макарето Окремарад: Метро Дедунок 1 січня 1919 року. Посвідчив: К. о. д. Державний Окремарад Михайло по Кримській Утламент Ради Народних Міністрів Закон про формальну мову в Українській Народній Республіці. 1. Державною мовою в Українській Народній Республіці вважається українська мова). Через те вона обов'язкова для всіх уряду, суду, дипломатичних і воєнних установ. 2. Призваним особам дозволяється звертатися до цих установ на їх мові. Розповідаючи Ради Народних Міністрів В. Чухновський К. о. д. Державний Ново Секретар Стімко. Вістник Державних Законів. Випуск 3. 23/5 1919 р. с. 47. Затверджуємо: В. Винниченко. Нетемора Членн: О. Швець Андриевський, А. Макаренко. 6 січня 1919 року Київ. Посвідчує: К. адм. Державного Секретаря Ми- хайло Корнилович. Уповноважений Радою Народних Міністрів. Закон про державну українську грошову одиницю, її розмітку, добовлення та вилучення від- повідних законів постановити: 1. З 26 січня 1919 року російські грошові знаки, як кредитові білети, так і знаки Російсь- кої Державної Ощадниці, так звані "керенки", перестають бути законними платіжними знаками на Україні, і крім того їх перестає бути обов'язкових. 2. Державна українська грошова одиниця є гривня, яка містить 8/10 елі цукрового золота. Грибні ногів - отиски на ото штатів; дві гривні сма- гають карбованець. 3. Всі державні збори, поступ- лення вибору та загальнення великих сум у грошових рахунках, актах та всіх взагалі умовах, а також і всі платіжні провадяться в гривнях та штатах. 4. Виконання по умовах та зобов'язань, що виникають в приватних правових до- сунках до 26 січня 1919 року і вимага- ні в судових вчиненнях в гривнях, по одному: 1 рубль - рівний Державним. 5. З 16-го січня 1919 року всією державою встановлено умови для купівлі Російських Кредитних Білетів в 1000 та 500 рублів, а з лютого і 250 рублів в меланжні та високих, а також на дінгри рахунки. Що ж до решти Російських грошових знаків, то Міністерство Фінансів надається 1-го виплати курсу, під яким можна приймати ці знаки з січня 1919 року урядовими установами, а також іншими умовами цього кредиту по окремих категоріях знаків. 6. Закон цей вводиться в дію по телеграфу. Голова Ради Міністрів Сєнкевич Міністр Фінансів Б. Мазепа Вісім. Допов. Зак. від. 13-ї ур. Ч. 193 З іменем Української Народної Республіки З айверджено: 24 січня 1919 року. Рада в Директорії В. Винниченка. Член А. Макаренко. Член Секретар Г. Чубець Президію: В. О. Верховського, Святослава М. Копиленка Уповноважений розпорядженням Народних Міністрів Закон про Доповнення до закону 6 січня 1919 року "Про державну Українську громаду одиницю". На доповнення до закону 6 січня 1919 року "про державну Українську громаду одиницю", встановлено: "В випадку, коли однієї із земель шляхом місцевого законодавства про закон о розподілі земельних шляхах державного на місцях з та- кими заїзденнями, що населення в декількох населених складах розділенні громади має в багатою в 1000 та 500 рублів, дозволено з сільських громадам експедитивно приготування про кількість громадянства на- ків вищезгаданої баржавий, замінен- них у тих на друках, і направляти їм приєднування разом з прокламаціями про їхній вигляд від них чи громад до Міністерства державних справ через свою Довірчу- вого Комісара". Розпорядження Народних Міністрів В. Ємковського Міністр держави Т. Макаренко. Вістка Депар. Зов. вмд В-ЧАр. 1. Від іменем Української Народньої Республіки замверджуємо: Генерала Директорії В. Винниченко, Інженера А. Махаренко, Генмайора Івана Соколова, Ф. Членка. 8 березня 1919 року Київ. Голосують: В. д. Дем'янов (секретар) Міністр по Керівництву Управлінь Радою Народних Міністрів Закон про землю в Українській Народній Республіці. I. Докладаємо до цього закону "Про землю в Українській Народній Республіці" ухвалити. II. Надати право Міністерствам Земельних Справ і Повернення цьому закону видавати інструкції. III. Дарувати Міністром Земельних Справ переведення ухвалених законів в печатки та телефонограму. Голова Ради Народних Міністрів Є. Осипенко, Міністр Земельних Справ М. Шанований. Закон про землю в Українській Народній Республіці. Розділ I. Загальні положення 1. Право приватної власності на всі землі з їх водами, надземними і підземними ресурсами бажається та лісами в межах Української Народньої Республіки насчеться. 2. Всі землі з їх водами, лісами, надземними і підземними природними багатствами ота- кими добротою народу Української Народньої Республіки. 3. На користування цим даром мається право во всі громадянини Української Народньої Республіки без різниці плему, віру і національності, з додержанням правил цього закону і в першу чергу тим, хто землю агробає своїми руками. 4. Вартове користування і розпорядження всіма землями з їх водами, лісами, надземними і підземними багатствами належить варто- вим владам Української Народньої Республіки. 5. Користування землею в межах умов за- кону належить: а) Землям місцевого користування згідно з п.п. 9 і 10 органам міського самоврядування; 5) іншімт-сільським, волостним, повітовим і губерніальним Взенецьким Управам в межах їх компетенції 6. На центральній і місцеві органи порядкування землею накладається: а) утвірнень земельного земельного фонду з земель сільсько-господарського значення; б) забезпечення громадянам із прив'язки тубанців землею та переселювання самобітного захисту землі; в) охорона природних багатств землі від виплавлення і вживання законів до зросту цих багатств; г) допомога розвиткові суртного міжнародного та сільсько-господарського промислу. 7. Для переселення доходів по огорожі і розбитку багатств землі закладається Державний Метрополитан Фонд... 8. Для допомоги поринчального розвитку сільського господарства Державою організується сільсько-господарський кредит. Розділ II. Основні положення користування землею. 9. Користування землею дозволяється: а) для загально-громадського господарства, контрагент Державний влади, органи місцевої самоврядування або Взенецький Управи організацій і ведуть різні користуванні підприємствами загально-державного або місцевого громадського значення; б) для приватно-гуртового господарства, яке ведеться окремими особами, сім'ями або спільно товариствами до відповідної норми, згідно з умовами цього Закону. 10. Органам державній влади, органам місцевого самоврядування і їх союзам та земельним установам з затвердженням Національного Міністерства Взенецьких Європ новається право повертати і призначати потребні площі землі для громадського користування землею: а) огороди природніх багатств землі від втручання; б) вторгнення багатств землі і товарних продуктів змик на загально-громадські потреби; в) заходження досвідчених і зразкових полів, розсадників, пилотних і озекційних станцій, а також для ознайомлення, благодіння освітніх та інших загально-корисних установ; 2) будування залізниць і інших шляхів; 3) розселення місцевої молодості і поширення господарства місцевих самоврядувань. 11. Сільський громадам і земельним установам надається право робити всі згоди до їх бізнесу, земельні продукції та погодження на сільсько-господарських відносин на місцевих а саме: усування червоного джерела і т. інше. 12. Землі вдовжуються Вселенським Управам в приватно-прудове користування окремими господарствами, сільським громадам та підприємствам, які встановлюють порядкування одведенням їм земель, з подорожненням виноградного року. 13. Нормою наділення для аграрних господарств повинна бути така кількість землі, яка буде оприділена земельними установами, з додержанням витог усього закону, але усі норми не має бути низькою Головній кропці землі для середнього прудового господарства і не повинна перевищувати прудової земельної норми. Безземельні й малоземельні в тих окруз, де не вистачає землі на трудовий мінімум адекватується землею в тих місцях, де є більше землі, але з підвищенням трудового мінімума. 14. Строки користування землею, наділеною в запасному земельному фонді, можуть встановлюватися сільським громадам і товариствами на підставі прудових, встановлених Вселенським Управом, згідно з цим законом. 15. Про користування землею може бути дійсне по насідку з повідомленням про це Повітовій Всемоної Управи. Нарядом передані права користування в спадщину має буть встановлені актами законом. 16. Передача прав користування землею іншим господарям чи особам за винятком земель, зазначених в 820, допускається лише з дозволу Повітової Всемоної Управи. Примітка: Коли господар має сім'ю, то оставлення участка або його передача може статись лише по згоді всіх дорослих членів родини, у цьому разі про свою згоду повинні самостійно внести заявку Повітовій Всемоної Управи. 17. Частки землі приватного, трудового або громадського користування, на яких всім припиняється господарство або ведеться в порушення закону чи встановлених правил, переходить в корпорування Всемоної Управи. 18. При зміні господарів участків землі вони доведені попереднім господарем і не використовуючи земельних повітрянь і мелюрацій, сплачуються йому новим господарем. 19. Відносно порядку доручення до зазначеної земельної фонді і користування в землях, що належать підданним куреневих держав, буде виданий акт закон. Розділ III. Перехідні заходи. 20. Вважається всім земель гії водами, лісами, надземними і підземними природними багатствами в межах Української Народної Республіки переводиться без втручання. 21. За тейперінгом прибуття господарів- землевласців земельні участки в їх користування не більш як 15 десятин на господарство. Такі земельні участки по датам прибуття господарів потужуть переглядатися тільки в розпорядженні Держави на певних умовах. Прилітка: 1. Для земельніх існовань, солонаковатих, болотистих та аблоганих уз корис (15 десятин) повинна вибратися постановою Повітової Земельної Управи з затвердженням Міністерства Великих Слуг. Прилітка: 2. Сади, виноградники, квітнички і інші подібні культурні участки в порядку, зазначеному у статті 21, затримуються в користуванню тейперінгом господарів. 22. Землі дубоспирчної, орочою Великої 10 літь, та спадкової аренди (чиновники, вищі люди і т.д. розряду) затримуються в користуванню умовами аренда-торгів на загальних умовах (статья 21). Кароткоочорні, срочні аренди договори (менш 10 літь) каєтуються. Дрібні аренда-торги, що арендування не більш як 15 десятин, повертаються вартості посіву і оранки по оцінці Земельних Управ. 23. Всі аренди договори на користування землею, заключені пізніше 18 січня 1918 року, юридичні і на час уваги 10 літь, на землі сільсько-господарського користування, скасовуються за всіма їх обов'язками, й аренда-торги мають право одержати землю в користування на умовах, зазначених в статті 29. 24. Всі землі які до видання цього зако- ну були в розпорядженні органів місцевих затверджування і рішення громадських та наукових установ, у порядку ст. 9 і 10 основних положень, затримаються в її користуванні, що підлягає остаточному затвердженню Міністерства Земельних справ. 25. Садибні участки землі під оселиття і рішенням 20-стодарським, передбаченим і просоченням підприємством залишаються в користуванні їх власників у Київськості, яка встановлюється Земельним Управлінням чи архітектурно-місцевого самоврядування по належності і затверджується Народним Міністерством Земельних Справ. 26. Для забезпечення нормального розвитку історичних цукроварень і гуралень землі в ращердження необхідна кількість землі в распорядженню Подільських і Губернійних Земельних Управ до того часу, доки налагодиться правильне постачання цим підприємствам селянської сирової продукції. Карта необхідних для цукроварень і гуралень урочистих землі встановлюється Земельним Управлінням і затверджується Народним Міністерством Земельних Справ. 24. Всі інші землі, не зазначені в ст. 21-26, переходять до порядку вини Земельних Управ і охвачують займають селянські доньки Української Республіки. 28. Однаково з заплатою від Господарства власників перейдуть до розпорядження Земельних Управ майна і Мартів сільськогосподарського реманенту, за винятком тієї кількості того, яка необхідна для ведення публічного господарства чи трудових і просочених підприємств, згідно ст. 21, 23, 24 і 26 цього закону. Примітка: Сільсько-господарський реманент не роздається в урочисте користування підприємств сільського-господарських сійлок, в користуванні яких буде дано участки землі. Передача передачі й розпорядження реманентом усіма обов'язковою скратити законом. 29. В землі, призначених для приватного кордонового караєтування, в першу чергу задовольниться потреби місцевого малоземельного та безземельного кільоробського населення, а в другу чергу задовольниться потреби іншеселого не кільоробського і не зміщеного населення. Допитка: Малоземельним та малоземельним кільоробським господарствам, площа яких не задовольнить споживчих потреб їх сімей при веденню господарства звичайним для своєї місцевості засобом. 30. Культурні кільоробські господарства передаються неподіленими в караєтування селянам, які мають аб'єднатися в трурки-Кільоробські Спілки. Організація цих спілок провадиться Повітовою Ветепною Управою по пар майновому статуту, виробленому Міністерством Земельних Справ. 31. Адміністрація цих спілок буде визначена особливою звичаєю, можуть бути дво- денти Ветепної Управи в правлінні трурки не караєтування з умовою не зменшувати посіанку підлогу чи культур. 32. Племенни розсадники, інтаментики, насінкові та селекційні господарства передаються в увазі в кордонування Земельних Управ, які або самі будуть керувати ними або передавати їх органам місцевого самоврядування, науковим закладам та кільоробським спілкам. 33. Землі, які затримуються після наділення місцевого населення, доки буде вироблений централізований органом земельної реформи та розселення й переселення, можуть даватися в підпластове користування місцевому населенню поворот наділених корм, по умовах встановлених Ветепною Управою. 34. Угоддя, як музь, винят, насовиска й інші, які не ведуть в загальній плодоз- мін на громадських землях і на землях надільного дому цієї ж категорії, можуть поставатись по постанові громади в громадському неподільному користуванні. 35. До сільських громад переходять прав роспорядження і використування тих природних цінностей землі, які на- буті загальне значення, наприклад буд- ми землевласникам і будь в сервітутно- му користуванню селян,- себ- то: стовки, річки каменюлотні, торф'яники то що. Варто користування означеними цінностями визнаються Ветеран- стм Кривати. 36. Про умови користування й корис- тування землями муніципалітет (міста, містечка, поселення) установу має бут визнано окремого закону. Голова Ради Народних Міністрів С. Осміяненко Народний Міністр Земельних Справ М. Чаповол. Закон про землю в Українській Народній Республіці. ВИДАННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО БЮРО ПРИ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. ПОСТАНОВА РАДИ МІНІСТРІВ Української Народньої Республіки від 8 Січня р. 1919. Рада Міністрів Української Народньої Республіки ухвалила: 1. Затвердити „Закон про землю в Українській Народній Рес- бліці“. 2. Доручити Міністрові Земельних Справ перевести в життя цей кон по телеграфу. 3. Надати право Міністрові Земельних Справ в пояснення цього кону видавати Інструкції. Голова Ради Міністрів Чеховський. Міністр Земельних Справ М. Шаповал. Посвідчую: Державний Секретар Корчинський. 8 Січня, р. 1919 Київ. Закон про землю в Українській Народній Республіці. РОЗДІЛ І. Загальні положення. 1. Право приватньої власності на всі землі з їх водами, надземними і підземними природніми багатствами та лісами, в межах Української Народної Республіки касується. 2. Всі землі з їх водами, лісами, надземними і підземними природними багатствами стають добром народу Української Народньої Республіки. 3. На користування цім доброю мають право всі громадяне Української Народної Республіки без різниці полу, віри і національності з додержанням правил цього закону і в першу чергу тим хто землю обробляє своїми руками. 4. Верховне порядкування і розпорядження всіми землями з їх водами, лісами, надземними і підземними багатствами належать верховній владі Української Народньої Республіки. 5. Порядкування землею в межах цього закону належить: а) землями міського користування згідно з п. п. 9 і 10 — органам міського самоврядування. б) іншими — сельським, волостним, повітовим і губерніальним Земельним Управам в межах їх компетенції. 6. На центральні і місцеві органи порядкування землею надається: а) утворення запасного земельного фонду з земель сільсько-господарського значення. б) забезпечення громадянам їх прав користування землею та переслідування самовільного захвату землі, в) охорона природних багатств землі від виснаження і вживання заходів до зросту цих багатств. г) допомога розвиткові гуртового хліборобства і сільсько-господарських промислів. 7. Для переведення заходів по охороні і розвитку багатств землі закладається Державний Мелiorативний Фонд. 8. Для допомоги нормальному розвитку сільського господарства Державою організується сільсько-господарський кредит. РОЗДІЛ II. Основні положення користування землею. 9. Користування землею дозволяється: а) Для загально-громадського господарства, коли органи Переважної влади, органи мійського самоврядування, або земельні Управи організують і ведуть різні користні підприємства загально-державного, або місцевого громадського значення. б) Для приватно-трудового господарства, яке ведеться окремими особами, сім'ями або спільно товариствами до підповідної норми, згідно з умовами цього закону. 10. Органам державної влади, органам місцевого самоврядування і їх соззам та земельним установам з затвердження Народнього Міністерства Земельних Справ надається право повертати і призначати потрібні площі земель для громадського користування з метою: а) охорони, природних багатств землі від виснаження; б) використування багатств землі й повернення прибутків з них на загально-громадські потреби; в) закладання досвідних і зразкових полів, розсадників, питомників і селекційних станцій, а також для санітарних, благодійних, освітніх та інших загальних користних установ; г) будування залізниць і інших шляхів; д) розселення мійської людності і поширення господарства місцевих самоврядувань. 11. Сільським громадам і земельним установам надається право побити всі заходи до побільшення земельної продукції — та полагодження сільсько-господарських відносин на місцях, а саме: усувати черезполосницю і т. инше. 12. Земля олводиться Земельними Управами в приватно-трудове користування окремим господарствам, сільським громадам та товариствам, які встановлюють порядкування олведеними їм землями з ложержанням вимог цього закону. 13. Нормою наділення для окремих господарств повинна бути така кількість землі, яка буде определена земельними установами, з додержанням вимог цього закону, але ця норма не має бути нижчою 5 або 6 десятин кращої землі для середнього трудового господарства і неповинна перевищати трудової земельної норми. Безземельні і малоземельні в тих окріг, не на оистаричу землі на трудовий мінімум - 6 - одержують землю в тих місцях, де є більше землі, але з підвищенням трудового мінімума. 14. Строки користування землею, наділеною з запасного земельного фонду, можуть встановлятися сільськими громадами і товариствами на підставі правил, встановлених Земельними Управами згідно з цим законом. 15. Право користування землею може переходити по наслідуванню з повідомленням про це Повітової Земельної Управи. Появляк перехід прав користування в спадщину має бути установленний окремим законом. 16. Передача права користування землею іншим господарствам чи особам за винятком земель, зазначених в § 20, допускається лише з дозволу Повітової Земельної Управи. Примітка: Коли господар має сім'ю, то оставлення участка, або його передача може статись лише по згоді всіх дорослих членів родини; ці члени родини про свою згоду повинні самостійно внести заяву Повітовій Земельній Управі. 17. Участки землі приватно-товарного або громадського користування, на котрих зовсім припиняється господарство, або ведеться з порушенням закону чи встановлених правил переходять в порядкування Земельних Управ. 18. При зміні господарів участків землі всі заведені попереднім господарем і невикористовані земельні поліпшення і мелiorації сплачуються йому новим господарем. 19. Відносно порядку зарахування до запасного земельного фонду, і користування землями що належать підланим чужеземних держав буле видано окремий закон. РОЗДІЛ III. Переходні заходи. 20. Ривласнення всіх земель з їх волами, лісами, надземними і підземними природними багатствами в межах Української Народньої Республіки переводиться без викупу. 21. За теперішніми дрібними господарями залишаються земельні участки в їх користуванню не більш 15 десятин на господарство. Такі земельні участки, по бажанню господарів, можуть бути передані ними тільки в розпорядження держави на певних умовах. Примітка I. Для земель піскуватих, солончакуватих, болотяних та облоглюючих ця норма (15 десятини) повиншається постановою Повітової Земельної Управи з затвердження Міністерства Земельних Справ. Примітка II. Сади, виноградники, хмільники і інші подібні культурні участки в нормах, зазначених цією ст. 20, залишаються в користуванню товаришних господарів - 7 - 22. Землі довгострокової строком більше 10 літ, та кожній аренди (чиншовики, вильні люди першого і другого розряду), залишаються в користуванню цих арендаторів на загальних умовах (ст. 21). Короткострокові аренди договори (менш 10 літ) касуютьсяся. Дрібними арендаторам, що арендують не більш 15 десятин, повертається вартість посіву і оранки по одній Земельних Управ. 23. Всі аренди договори на користування землею, заключені пізніш 18 січня 1918 року, хоча би і на час довший 10 літ на землі сільсько-господарського користування скасовуються за всіма їх обов'язками і арендаї мають право одержати землю в користування на умовах, зазначених в ст. 29. 24. Всі землі, які до видання цього закону були в розпорядженні органів місцевого самоврядування і різних громадських та наукових установ в порядку ст. ст. 9 і 10 основних положень залишаються в їх користуванні, що підлягає остаточному затвердженню Народнього Міністерства Земельних Справ. 25. Садові учаски, землі під оселями і ріжними господарськими, торговельними і промисловими підприємствами залишаються в користуванні їх власників в кількості, яка встановляється Земельними Управами чи органами міського самоврядування по приналежності і затверджується Народним Міністерством Земельних справ. 26. Для забезпечення нормального розвитку істнуючих цукроварень і гуралень залишається необхідна кількість землі в розпорядженні Повітових і Губерніальних Земельних Управ до того часу, доки налагодиться правильне постачання цим підприємствам селянського сирового продукта. Норма необхідних для цукроварень і гуралень учасків землі встановлюється Земельними Управами і стверджується Народним Міністерством Земельних Справ. 27. Всі інші землі, не зазначені в §§ 21—26 переходять до порядкування Земельних Управ і складають запасний земельний фонд Української Республіки, 28. Одночасно з землями від бувших власників переходить до розпорядження Земельних Управ живий і мертвий сільсько-господарський реманент, за винятком тієї кількості його, котра необхідна для ведення приватного господарства чи торгових і промислових підприємств згідно §§ 21, 23, 24, 25 і 26 цього закону. Примітка: Сільсько-господарський реманент передається в гуртове користування трудових сільсько-господарських спілок, в користування котрих буде дано участки землі. Порядок передачі і користування ремонтом установлюється окремим законом. 29. З земель, призначених для приватного трудового користування в першу чергу задовольняються потреби місцевого малоземельного та безземельного хліборобського населення, а в другу чергу задовольняються потреби місцевого не хліборобського і немісцевого населення. Примітка: Малоземельними вважаються такі хліборобські господарства, площі котрих не залежні на споживчих потребах 686 30. Культурні хліборобські господарства передаються не поділь- ними в користування селянам, які мають об'єднатись в трудову хлі- боробську спілку. Організація спілок провадиться Повітовою Земель- ною Управою по нормальному статуту, виробленому Міністерством Земельних справ. 31. Плантації пукрових буряків і інших культурних рослин, за якими буде визнано особливе значення, можуть бути одведені Земель- ними Управами в приватне-трудове користування з умовою не змен- шувати посівну площу цих культур. 32. Племінні розсадники, пітомники, насіньові та селекційні госпо- дарства переходять в цілому в порядку звання Земельних Управ, котрі або самі ведуть хоздяйнування, або передають їх органам місцевого самоврядування, науковим закладам та хліборобським спілкам. 33 Землі, які залишаються після наділення місцевого населення доки буде вироблений центральними органами земельної реформи план розселення і переселення, може даватись в тимчасове користу- вання місцевому населенню поверх наділених норм, на умовах, вста- новлених Земельними Управами. 34. Утодя як луги, вигони, пасовиська і інші, які не входили в загальний плодозмін на громадських землях і на землях надільного фонду цієї ж категорії можуть заставатись, по постанові громади, в громадському неподільному користуванню. 35. До сільських громад переходити право розпорядження і ви- користування тих природних цінностей землі, котрі мають загальне значення, належали бувшим землевласникам і були в сервітутному користуванню селян, соо-то ставки, річки, каменоломні, торф'яники то що. Порядок користування з означенними цінностями установляється Земельними Управами. 36. Про умови порядкування і користування землями муніці- пальних (міста, містечка, поселки) установ має бути видано окремого закону. Голова Ради Народних Міністрів В. ЧЕХОВСЬКИЙ.. Народний Міністр Земельних Справ М. ШАПОВАЛ Згода, товариш Дроздов Хлібог Завоз Наближається Постанова до мій зам. сидал Вісоки Депт. Зовн. Амб. 25-1919 р. 64 Ч. 345. Іменем Української Народної Республіки, Затверджено; 9 січня 1919 року Розмова Директорії В. Винниченка Член: Рептора, Андрієвський Мен. Секретаря Оф. Швець. Повідомлюю: В.О. Державного Секретаря М. Корнійчика. Ухвалений Задко Народних Міністрів Закон. Про утворення при Адміністраційно Політичному Департаментові Міністерства Внутрішніх Справ "Інструкторсько-Просвітницького Відділу" і посад інструкторів при Губернійних та Подільських Комісарах. I. За для потрібності серед населення на уціленьно-політичної свідомості, а також з метою оздоровлення краю від анархії, утворюється при Адміністраційно-Політичному Департаментові Міністерства Внутрішніх Справ окремий "Інструкторсько-Просвітницький Відділ", а при Губернійних та Подільських Комісарах посади інструкторів, згідно прикладаємості до цього штату. II. Зазначені в пункт 1. усю закону виділ підрозділи в службовому відносинному безпосередньо Директорові Адміністраційно-Політичного Департаменту на загальному підсумку, інструктори підлягають безпосередньо Губернійним та Подільським Комісарам по належності. III. Ввійнувати з комітету Державної Охорони в розпорядження Міністра Внутрішніх Справ на утримання інструкторського просвітницького Відділу і караїнаторних бюро на тур місця державної вищої витрати дев'ятьсот (988,900) карбованців з максим призначеним: на утримання виділу 93.300 карбованців, і інструкторів при Губернійних Комісарах -75.600 карбованців і інструкторів при Подільських Комісарах 810.000 карбованців. Дімачасові митні Вищепомічених Продавців Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Назва мого гру. Кількість квад. Додано на оплату Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Розподіл митні Квадрати на оплату Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Розподіл митні Квадрати на оплату Митрачові митні Спартний бензопарк - 9 800 2000 4600 -11 145,2. Разом ........... 35.600. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... 310.000. Примітка: На бік сумнів, зона Немає обліку та погашення митного умови на погашення винагороди за розподіл митобі винагорода в Букерштат Суду. Управній Вищепомічений Орел О. Михайло. Митрачові митні Вищепомічених Втіли упра- во на погашення. Потрібною в саарта - митобі винагорода в Букерштат Суду. Разом ........... Відом. Депт. Зак. кнб. 29-1919 7. 409. Ім'ям Української Народної Республіки Замовлено: 20 Січня 1919 року. Голова Директорії В. Винниченко. Член: Петлюра, Андрієвський. Член-Секретар Ф. Швець. Расідую: В.о. Деркачів Секретар М. Корнійський Ухвалений Радою Народніх Міністрів Закон Про поділ Радомишльского повіту на Київщини на 2 повіти: Радомишльського та Черно- бильського. 1) Радомишльський повіт на Київщині поділяється на два повіти: Радомишльський та Чернобилянський. В Радомишльскому повіті іменуються волості: Вологівську, Винтварську, Кирка- рівську, Коростеневську, Матвіївську, Порівську та Беруськовецьку. До Чернобилянського повіту приєднуються волості: Подрісталь-Польську, 28 липня кілька, Красноярську, Максимовицьку, Мартиновецьку, Яриборську, Степанську, Розбашевську, Харківську, Чернобилянську та Шепелівську. II) Містечко Чернобиль переїменовується в місто Чернобиль з вищерезним знову. III) Відповідним Народним Міністром захистити копрібні повітові та місцеві усташства. IV) Закон цей переведений в рушницьк 2 і січня 1919 року. Повертаючи Народних Міністрів В.Четвериків Міністр Внутрішніх Справ О. Мицко. III. ВИДАТКИ НЕЗАКОННІ. 5. Незаконна ви- міна української валюти у Відні і Берліні. Наказом Міністра Фінансів п.Мартоса від 21 січня 1919 р. ч.47І п.Супруну дано було право обміню- вати українську валюту по державному курсу І мар.=85 коп. тільки урядовцям Фінансової Агентури, як що ім буде видаватися платня в українській валюті, або ви- плачувати по 'зазначеному курсу все утримання в ні- мецькій валюті.' Крім цього загального розпоряджен- ня п.бувш.Міністр Мартос видавав дозвіл на обмін ук- раїнської валюти окремим особам, як наприклад: стар- шинам Бесеру, Слободянкові і Кривенкові. Поза цими персональними дозволами п.Супрун не мав ніякого пра- ва вимінювати не тільки урядовцям Фінансової Агенту- ри, а й кому-б не було української валюти по держав- ному курсу. Між тим така виміна переводилася п.Супру- ном і його співробітниками в широких розмірах, і не тільки урядовцям Фінансової Агентури і урядовцям Державних Інституцій, але й приватним особам, що при- звело до значного ушкодження державних коштів. Кидаються в вічі виміна великих сум маленькими по посадам особам, як напр.Уряд.Соболіву/53000 карб./ Уряд.Козію /35000 руб./, Сергію Вікулу/74500 карб./, Ол.Степаненкові і іншим. Крім обміну по державному курсу І мар.-85 коп п:Супрун міняв українську валюту ще то по 20 пф.,то по 40 пф.,то по 50 і навіть по паритету. Всього обміняно п.Супруном українських грошей у Берліні: а/ ріжним особам по держав.курсу......карб.267.660 в марках-312833-89пф б/ по іншим ріжним курсам...........карб.22.415 в марках-I3.768-40пр. в/ розміняно з доцьволу п.Міністра Мартоса.карб.39:650 в марках-I8.0I0-- А всього..............карб.329.725 в марках-3446II-89пф ./ У ВІДНІ. Виміняно: 426.500 грівень -- в коронах -- 426.500 193.250 дум.руб.--в коронах -- 236.500 4.000 руб.коротк. зобовязань Держав. Скарбниці...........в коронах-- 8.000 Як би цих незаконних вимін п.Супрун не робив, то при сдачі активів п.Мірному він повинен був би здати замість обміня- них 329.725 карб.-марками- 344.6ІІ-89 пф. а у Відні - замість: 426.500 гривень і 197.250 думськ.руб. повинен був здати - 671.000 корон. На жаль цього не сталося і п.Мірний мусів приняти за- мість марок обезцінені на біржі в цей час українські гривні і російські рублі. Щоби вирахувати дійсну втрату державних грошей завдяки беззаконній виміні іх Реввізійна Комісія числить справедли- вим приняти виміняні гроші по тому курсу, який БУВ на неофі- ціальний біржі в той час, коли п.Супрун здавав активи п.Мір- ному, себ-то в травні місяці 1920 року у Берліні, а курс цей був 10 пф. за один карбованець. Грунтуючись на цьому зданні п.Супруном 329.725 карб. треба рахувати 47.012 мар.50 пф. Таким чином Державна Скарбниця втратила на обміні п.Супру- ном української валюти у Берліні - 297.599 мар.39 пф. Крім цього п.Супрун обміняв у Берліні п.Чеховському для Італій- ської Дипломатичної Місії 7.000 керенок, за які виплатив 3.000 швайц.франків, а в марках 9.525. Законом Директорії від 6 січня 1919 року керенки втрати сили грошового знаку і з 25 січня т.р. приймання кере- нок у всі державні установи було припинено. П.Супрун не міг не знати цього закону, і обмінюючи керенки учнив Державі збитки на 9.525 марок. Що до обміну у Відні, то неофіціальний біржевий курс на одну гривню в травні місяці 1920 р. був 40 гелерів.Раху чи одну гривню за 40 гел. п.Супрун мусів здати п.Мірному замість 426.500 гривень - 170.600 корон. Отже на цій вимі- ні п.Супрун вчинив шкоди для Державної Скарбниці на - 255.900 корон. При виміні 198.250 дум.руб. п.Супрун виплатив - 244.500 корон. Як що рахувати один думський рубель по курсу, по якому п.Супрун виміняв думські рублі бувшому п. Міністру Темницькому, себ-то за один думськ.руб. по І короні 04 гел., то при тій виміні переплачено було 205140 корон. Ревізійна Комісія стверджує, що при виміні української валюти у Берліні п.Супруном було переплачено: в марках-...................307.124,39 - " " /п.Чеховському/............ 9.525 - ------------------------ 316.649 - 39. У В І Д Н І : в коронах..........................461.040 - і що на вказані суми зроблена шкода Державній Скарбниці. Таблиця незаконної виміни Української валюти до цього додається. III. ВИДАТКИ НЕЗАКОННІ. 5. Незаконна виміна грошей у Берліні і Відні. а/В Берліні_ за І 9-1 9 рік [Лютого 5. 3. Урядовць Фін. Аген. Ю. Гре чанінову обміняно його власні гроші: : Лютого 18: 9. 510 карб. по 85 коп……………………………600 – : Березня 18: 28. 150 " " " " …………………………………..176 – : Травня 3. 59. 1700 " " " " …………………………………..6.000 – ………………………………...2.000 – 2. Лютого II. 28. Урядовць Фін. Агент Соболіву обміняно його власні гроші: Верезня 14. 26. 3400 карб. по 85 коп……………………………4.000 – Травня 12. 64. 1000 " " " " …………………………………..1.176 – Вересня 30.234. 3000 " " " " …………………………………..3.529 – Листопада 24.262. 10000 " " " " …………………………………..40.705 – ………………………………...II.764 – Лютого 6. 4. Уряд Фін Агент Н. Костюківу обміняно його власні гроші. Ковтня 29.238. 1700 карб. по 85 коп……………………………2.000 – ………………………………...1.000 – Липня 12.II 7. Правному заступникові В. Гершунові обміняно його власні гроші: 100 карб. по 85 коп………………………………………II7-60 Верезня 9. 23. Співробітникам Американської Місії Вазяку і Е. Слабченкові обміняно його власні гроші: 5000 карб. по 85 коп………………………………………5.882-35 Верезня 15. 27. Урядовць Берлінського Посольства О. Козік обміняно його власні гроші: 35000 карб. по 85 коп………………………………………47.I76-47 Верезня 19. 34. Дипломатичному курерові Посольства УНР у Німеччині В. Пожидаєву обміняно його власні гроші: 1000 карб. по 85 коп……………………………………… I.I76-47 Вересня 13 195. 1000 " " " " …………………………………..I.I76-47 Верезня 22. 36. Драгоману Посольства УНР в Німеччині О. Шостакову обміняно його власні гроші: 1750 карб. по 85 коп………………………………………2.058-82 Верезня 22. 37. Уряд Посольства УНР в Німеччині Берті Даревській обміняно її власні гроші: 700 карб. по 85 коп………………………………………823-52 10.Квітня 5. 41.Бувш.уряд.Місії Українського Червоного Хре- ста в Німеччині п.Румянцеву обміняно його власні гроші: ІІ00 карб. по 85 коп………... I.294-12 2000 " " 40 фєн.I.карб………….. 800 - - Вересня 10. І84. II.Квітня 4. 42.Секретареві Посольства УНР в Німеччині п.. Фріду обміняно його власні гроші: 500 карб. по 85 коп…………………... 588-24 12.Червня 21.- 105.Члену Правління Дніпро Союзу п.А.Сербинен- кові обміняно: 1000 карб.по 85 коп………………… I.176-47 І3.Липня 12. ІІ6.Хорунжому Ігірської Бригади Мечиславу Хомі обміняно: 4000 карб. по 85 коп…………………... 4.707-90 14.Липня 18. І20.Виплачено по довірінності Української Вій- ськово-Санітарної Місії для справ полонених в Німеччині від І8 липня 1919р.ч.3184 слуха- чому той же місії п.Самійленкові за обмін 4000 гривень,які належать Укр.Військ.Сан.Місії: 2000 карб. по 85 коп…………………... 2.352-94 7284 карб.по І марк.за карб………….. 7.284 - - Серпня 9. І36. 188І карб.по 25 фєн.гривня………... 752-40 - Вересня 16. 207. 15.Серпня 12. І43.Гауптману Рувілле-Командиру аероплана Р.69- обміняно: 2800 карб.по 85 коп…………………... 3.294-II 16.Серпня 26. І59.Члену ради Міністерства Праці Сергію Вікулу обміняно: І6500 карб. по 85 коп…………………...I9.4II-76 17.Червня 7. 83.Атасе Дипломатичної Місії до Італії п.А. Чеховському обміняно 7000 керенок за 3000 швацарських франків,а в марках виведено…... 9.525 - 18.Жовтня 29. 236.Атаману Жуківському обміняно: 35.000 карб.по 85 коп…………………...:39.500@-- 19.Травня 12. 61.Голові Культурно-Просвітної Комісії Трудово- го Конгресу п.Виротову обміняно: 10.200 карб.по 85коп.xxxкадях:……………...I2.000 - 20.Серпня 9. І37.Урядникові Харчової Управи в Золочеві п.Ф. Сальо обміняно: 250 карб. по I мар.за карб…………………... 250 - 21.Серпня 27. І65.Адміністративному хорунжому п.Гужві обміняно: I.500 карб.по 50 фєн. за карб…………………... 750 - 12. Серпня 27. I65. Уряд особ. дор. при Військовому Міністерстві полк Сокальському обміняно: 250 карб. по 50 фен. за карб............ 125 - 13. Серпня 27. I65. Полковникові П. Короленкові обміняно: - Вересня 29. 219. 1000 карб. по 50 фен. за карб............ 500 - - 400 14. Вересня 5. I8I. Ветерінарному четарю п. Мільху обміняно: 250 карб. по 25 фен. за гривню............ 125 - 15. Вересня І2. I94. Хорунжому Федору Емцеві обміняно його власні гроші: 5350 карб. по 20 фен. за грив............ 2.140 - 16. Грудня 31. 354. Професорові Михайлові Грушевському обміняно: 20000 карб. по 85 коп................... 23.520 - за І920 рік: 27. Січня 4. I6. Сотникові Румянцеві обміняно його власні гроші: 1500 карб. по 20 фен. за гривню............ 600 - 28. Січня 12. 43. Полоненому Віктору Мирошникові обміняно: 150 карб. по 20 фен. за гривню............ 60 - 29. Лютого 9. 226. Семенові Вікулу обміняно: 58000 карб. по 85 коп................... 67.860 - 30. Березня 26. З55. Аташе Посольства Унг в Німеччині В. Пожида-єві обміняно його власні гроші: 10000 карб. по 85 коп................... 11.04-60 31/Виміна грошей у Білорусі за І9І9 рік: 31. Серпня 25. 67. Виміняно п. Закару 7000 гривень по I кор. за гривню................... 7.000 - 32. Ковтня 3. 67. Виміняно п. Ол. Степаненкові 36250 думських рублів і 25500 гривень на корони по 2 кор. за I дум.руб. i I карб. 98.000 - 33. Вересня 30. 67. Виміняно бувш міністрові п. Темницькому 157000 думських рублів на корони................... 164.000 - 34. Серпня 28. 67. Виміняно п. Скоропись-Долгуховському I4000 гривень по I короні за гривню................... 14.000 - - Ковтня .30.. 43. Виписано по касі міністерової Арентури на ви- 44. даток професору М. Грушевському I60000 корон в обмін за I60000 гривень, які були спочатку здепоновані у пост. Славицького і повинні I60.000 були бути передані п. Супруну відносно залив ІХХХХХХХХІХІ80000 карб. ХХХХКСКСКСВІДКИ п. Грушевського. Росписки п. Грушевського в одержані I60000 кор., а також посвідки п. Су- пруна в одержані I60000 гривень не має. 35. Жовтня 6. І4. Вимінано редакції "ВІТЕР" по проханню і під росписку п.п. Виниченка, Осипа Фрутія і Евге- на Гуцала 200.000 гривень по І короні за гривню……………………………………… 200.000 - 36. Жовтня 22. 32. За виміну на 4000 руб. короткочастних зобо- вязань Державної Укрбінці виплачено п.Дур- баку коронами……………………………………… 8.000 - 1920 рік: 37. Лютого 9.- Виміняно видавництву "ДЗВІН" 20.000 гривень по І короні за гривню……………………………………… 20.000 - Розмін Української валюти по розпорядженню бувшого Міністра Фінансів п.Мартоса. Серпня 27. І77. Державному Інспекторові Повітрової Флоти військовому льотчикові п. Кривенкові обміняно: 1919 р. І2.300 карб. по 50 фен. за карб…………………………… 6:150 - Березня 10. І86. І9.І50 " " 40 фен. " " …………………… 7.660 - Лютого 7. І77. Бувш. осаду Військового Мініст. старш. Ів. Сло- бодяникової обміняно: 1920 р. 200 карб. по І мар. за карб……………………………………… 200 - Лютого 19. 258. Військовому аташе при Посольстві УНР у Ні- меччині п. Сотникові фон Бесеру обміняно: 6000 карб. по І мар. за 2 карб……………………………………… 3.000 - Квітня 2. 391. 2000 " " " " " …………………… 1.000 - Всього обміняно було п.Супруном українських грошей: а/по державному курсу: різним особам: 267.660 карб. в марк. 312.833 - 89 б/і по іншим ріжним курсам /20ф., 40 ф. і 50 ф. і паритетом/: 22415 карб. в марках ІЗ.768 - 40 в/ розмін з дозволу п.Мартоса: 39.650 карб. в марках І8.010 - а всього обміняно: 329.725 карб. в марках 344.6ІІ-89 ф. Ревізійна комісія рахує, що в травні місяці 1919 року, коли п.Супруном здавав п.Мірному об- міянні ним карбованці - курс их неофіціаль- ний на біржі був 10 фен. за карбованець. Грун- туючись на цьому зданні п.Супруном 329725 карб. треба рахувати як 47.012 мар.50 фен. Ревізійна комісія стверджує, що Державна Укрб- ниця стратила на обміні п.Супруном україн- ської валюти 297.599 мар.39 фен……………………………297.599-89 За обміняні в Берліні п.Чеховському для Італійської Дипломатичний Місії 7000 кере- ренок виплатив 3000 швайц. франків в марках -9525. Законом Директорії від 6 січня 1919 р. керенки втратили силу грошового знаку і з 15 січня ц.р. прийом керенок во всі державні установи був припинений, а тому п. Супрун, обмінюючи керенки поступив противно закону і учнинв Держав збитків на 9525 марок…………………………… М. 9.525 У ВІДНІ: Виміняно: 426.500 гривень в коронах - 426.500 - 193.250 думськ. рублів в коронах - 236.500 - 4.000 короткочасних зобовязань Державної Скарбниці, в коронах…………8.000 - А разом дуських рублів 197.250 в коронах - 244.500 Неофіціяльний біржовий курс на одну гривню в травні місяці 1920 року був 40 гелерів. Рахуючи І гривню по 40 гелерів за 426.500 гривень Супрун мусів заплатити тільки 170.600 корон. Отже п.Супрун переплатив при виміні гривень на корони лишку 255.900 корон……………………………К.255.900 При виміні 197.250 руб.п.Супрун виплатив 244.500 корон Рахуючи і думський рубль по курсу, по якому п. Супрун виміняв рублі бувш.п.Міністру Темницькому себ-то за І дум.руб.по 1 кор.04 гел.переплачено 205.140 корон……………………………К.205.140 Загалом при виміні української валюти в Берліні переплачено: в марках………………..807124-39 у Відні: в коронах…………… 461.040 - Розрахунок виміни української валюти налашкованому за 1919 і 1920 р.р. ПРИБУТКИ: ВИДАТКИ: Оставалося в касі по Видано п.Супруну.....26.000 карб Київському кредиту...........64.900 карб. " " Арістархову..12.400 " Від Кредитової Канцелярії " " Соболіву.....1.900 " одержано через уряд.Соболі- " " Бачинському.. 1.500 " ва.................5.000 " " " Оболіву......2.200 - Повернуто урядовц.Срболи- вим в касу...............1.900 " Обміняно: по державному курсу.....267.660 " " ріжним курсам......... 22.415 " " розпорядженню п.Міні- стра Мартоса...........39.650 " Всього..................401.525 " Всього.....ч..44.000 " З акту від 15 травня 1920 року, ч.2 повинен був здати 357.525 карб і з додатку до цього акту від 6 лип- ня 1920 р., що п.Супрун здав а.Агенту Здав...........357.435 " І.Мірному: Недодано....... 90 карб. Карбованцями.........332.435.-. Думськими рублями.... 25.000 - Керенками........... 7.000 - ІV. АВАНСИ. Аванси видавалися п. Супруном як всім урядовцям, так і стороннім особам. Аванси видавалися в рахунок платні, поїздок і виплат по управлінню Фінансової Агентури. Ревізійна Комісія звернула увагу на те, що часто аванси видавалися і тоді як ще не був по- критий попередній аванс і, що службовці іноді утри- мували самі собі платню в тих авансів, що в них бу- ли на руках. Порядку видачі авансів не було і вра- жіння таке, що кожний з урядовців брав авансу скіль- ко хотів і коли хотів. В авансі, які видані ще були з початку 1919 р. і не сдані й дотепер. П. Супрун не відрахував цих авансів навіть і тоді коли видава своїм службовцям останню платню 30 квітня за квітень і травень 1920 р., уне тоді як всі вони були звільнені з посад. Не сданні аванси рахуються і по сей час за цими особами: Одержали аванси і не відрахувалися в таким сумах: С. Скнарь: за 1919 р…………..мар. 59.580-43 валь у Арістар- хова під росписку……… 105.000 -174.580-43 за 1920 р…………………. 10.000 - Е. Овандер: за 1919 р………………..м. 16.797-50 Косаренко-Косаревич: за 1919 р…………………м. 44.216-67 " 1920 р…………………." 25.000 - /ні разу не відрахувався/. Інструктор Радке: за 1919 р………………..м: 5.000 - Чучман: за 1919 р. "загинув з літаком".м. 3.000 - Ф. Хомяк за 1920 р……………м. 3.000 - Е. Гуцайло:за 1920 р…………..м. 1.000 - Марія Дудрик:за 1920 р…………..м. 2.420 - М. Крутій: за 1919 р……………м. 1.423.-80 П. Ляндер: за 1920 р………………м. 5.000 - нештемпел. кор. 30.000 - А всього не сданих авансів: марками……………….. 281.638-40 коронами………………… 30.000 - - Авансив В. Арістархову див. надголовок "Зондеркомісії" КАСА ФІНАНСОВОЇ АГЕНТУРИ. Порядок переховування грошей і розпорядження ними. Грошові скрині в Фінансової Агентури не було. Скарбника теж не було, а роль його, фактично, виконував п. Супрун спочатку і до кінця своєї діяльності. Тільки згодом / в березні/ коли стало п. Супруну відомо, що по німецьким законам незручно бути одночасово і /словесно/,номінально, на касира п. Гречанінова. У скарбника Гречанінова була маленька валізна шкатулка, в якій він тримав невеличкі кошти для щоденного вжитку по Управлінню і канцелярії Агентури. Державні гроші переховувалися п. Супруном, як в Берліні, так і у Відні, в банках/ ріжних/ на конто, а також в сейфах/ ріжних/. Вибиралися гроші з банків, як авичайно, чеками, при чому кожний банк зараз, по видачі грошей, має звичай повідомляти свого клієнта листом про те, скільки грошей списано і скільки заостається на конто клієнта. Ревізійна Комісія не знайшла в документах Фінансової Агентури ні коришків чекових книжок, ні банкових повідомлень, крім повідомлень Віденського Альгемаїне Депозітен Банка, та деякі витяги з конто банків тай то не совсіх. П. Супрун не передав Ревізійній Комісії ні коришків ні других банкових повідомлень, незважаючи на те, що Ревізійна Комісія неодноразово вимогала передати їй ці документи. Вклад грошей в сейфи і вибір їх звідти також мусив би бути упорядкованим. Учот цих грошей провадиться авичайно таким чином, що в сейфову книжку для кожного сейфу втягується як вклад так і сума вибору грошей, але цього п. Супрун зовсім не робив, або не хтів передати Ревізійній Комісії сейфових книжок, як що він їх вів. Отримані з банку чи вибрані в сейфу гроші, повинно зараз же передавати при ордері п. касіру, який вкладає гроші в грошеву скриню/ або сейф/, занотовує суму у себе в касовому щоденнику, а документи передає до Сухгальтерії. Нічого подібного не робилося в Фінансовій Агентурі за час керування нею п. Супруна. Провадилося все це у п. Супруна звичайно так: для платні урядовцям видавався п. касіру чек і отримані по чеку гроші роздавалися урядовцям касіром. Видаток же грошей Державним та Громадським Установам та окремим особам-представився персонально п. Супруном як чеками так і готівкою. Вкладалися гроші в сейф самим п. Супруном при чім бухгалтерія не повідомлялась про ці вклади. Ключі від сейфів завше були у п. Супруна. З сейфів гроші вибиралися самим п. Супруном і ці гроші, також як і гроші побіраних з банку Супрун непередавав до каси, а заховував у себе. В Відні, як це видно з повідомлення Альгець-не Депозите Банк, гроші видавалися також п. Овандеру/ більш 100000 а поїзничним ці гроші проведені як виписані на касу. П. Овандер також і взносив гроші в той же банк. З цього виходить, що у Відні роль касира фактично виконував п. Овандер. Крім п. Овандера касіром Фінансової Агентури у Відні був і п. Хомяк; вся відчітність по Відню провадилася у Берліні. Скарбниками Фінансової Агентури у Берліні, в той час коли п. Супрун хворів і особливо в його відсутності, був п. Скнарь і п. Хомяк. З цього видко, яка неупорядкованість була в касі в Фінансовій Агентурі і що власної єдиної каси не було а розлю такої виконувала владна персона п. Супруна. Звідси як з центра, гроші видавалися на свілаки справи Фінансової Агентури, також ріжним урядовцям та приватним особам, а до бухгалтерії передавалися росписки отримувачів. Бухгальтер невходив в розгляд переданих йому документів, не вимогав резолюцій шефа, а занотовував в книжках те, що було в росписці, тай то робилося не завше правдиво. Валютові операції провадилися п. Супруном і його співробітниками по за відомом п. касіра і бухгалтера; останньому очевидно непередавалися в цій справі належні документи, котрих або зовсім не було, або вони заховувались у п. Супруна. Наслідком такого порядковання грошима стає врозумілим, чому п. Супрун ,здавши фінанси войому заступнику п. Мирному, незнав, скільки у нього повинно бути Державних грошей ротівкою. Немогли цього сказати і панове бухгалтери, завдяки безпорядності своєї бухгалтерії. Звичайно цю правду могла би сказати громова скриня або совіт, як би вона була у п. Супруна і як би з нею поводилися як слід. УХВАЛЕНО РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Копія. 80 січня 1919 р. З А К О Н про утворення відзнак "РЕСПУБЛІКА", "СЛАВА УКРАЇНИ", відзнаки на пам'ять ооротьби з гетьманським урядом та про заборонення носити як орденські, так і інші зовнішні відзнаки бувшої Росій- ської Держави. І. Заборонити ношення на території Української Народньої Рес- публіки як орденських, так і інших зовнішніх відзнак бувшої Ро- сійської держави, за винятком Георгієвського хреста та Георгієв- ської зорі. 2. Встановити зовнішню відзнаку на пам'ять останньої боротьби з гетьманом та його урядом та надати право носити її всім, хто брав ту чи іншу участь у цій оборотьбі. 3. Встановити осооливу відзнаку "РЕСПУБЛІКИ" двох ступенів для тих громадян України, ктрі особливо відзначилися своєю працею по відродженню України як в останній оборотьбі проти геть- мана та його уряду, так і за весь час відродження Української Народньої Республіки. 4. Встановити відзнаку "СЛАВА УКРАЇНИ" двох ступенів для тих старшин та козаків, ктрі виявили своє лицарство в бою. Голова Ради Народних Міністрів В.Чеховський, за Військового Мі- ністра Начальник Канцелярії Військового Міністерства Отаман Галкін. Певно: Підполковник У. 40. Землям Української Народньої Республіки. Затверджено: Голова Директорії В. Винниченко Спідкрісвський Член: Я. Макаренко Кептюгорець Член-Секретар 90. 24 веуд. 24 Січня 1919 року Київ. Послідують: т. аб. Державного Секретаря Михайло Корчинський. Ухвалений Радою Народніх Міністрів. ЗАКОН про відновлення національно-переономньої автономії. Закон Губного гетьманського уряду, від 9-го липня 1918 року» про відміну закону 9-го січня 1918 року про національно-переономньку автономію й про Скасування національних Міністерств! (Державний Вістник 1918 р. ч.23) Скасувати. Голова Ради Народніх Міністрів В. Токовський. Державний Секретар М. Корчинський. Влад. Депон. Зок. вмт. 5-іздр. У. Гд. Іменем Української Народної Республіки. Зовірджуюю: Голова Дирекції В. Виниченко. Єлем Андрієвський А. Макаренко. Пе́ймурп Шен- Секретарь др. Млечь 24 січня 1919 року. Київ. з Госдігру: В. О. Державною Секретаря Микола по Карпатській. Ухвалений Радою Народніє Міністрів Закон про відновлення національ- ної державної автономії Закон був втом розмалено уряду, без 9 місяця 1918року. Іро ведення закону 9 січня 1918року про національну державну авто- номію і про охочування національних Міністерств (Державний Вісник 1918р.223) охочувати. Голова Ради Народніх Міністрів Р.Человецький. Дертасть Секретарь М. Карпинський. Вістін. Доп. Зом. вм. б - уздр. 83 7. 85. Іменем Української Народної Республіки. Замовляємо: 24 січня 1919 року. Товста Директорії В. Винниченко. Член: Андрієвський, Петлюра Д. Макаренко. Член. Секретарь Ф. Мовч. Посідло Р. аб. Державного Секретаря Микола Каприцького Ухвалено: Проти Народній Міністрів. Постанова про продовження уповноважень Радних зборів, Повітових і Волоських Земських Зібрань та Місцевих Депутатських Сум. 1. Уповноваження Радних зборів, Повітових, Волоських Земських Зібраний та Місцевих Дум і членів їхніх Гуртів, обраних на підставі законів буємого Російського Микросоюзу України від 15 Квітня 1917 року "О проходження виборчих засад інших громадянських діянь, і обраних учасників громадських управлінських (С. Стр. Зак." 1917 року ст. 529), від 21 трьох 1917 року "О проходження виборчих засад інших громадських діянь, і обраних учасників громадських управлінських (С. Стр. Зак." 1917 року ст. 730) і від 21 трьох 1914 року "О волостному земському управлінні" (С. Стр. узок." 1917 року стб. 655) - продовжити до перегодження нових виборчих місць пе- ремагу виборних законів. 2. Всі повноважені земських зібраний та місцевих Дум і їхні Гуртів, котрі були винесені протягом часу між 15 січня 1919 року і зовнорядженням цього закону, мають силу. 6. Закон буде переведений в печатній формі по телеграфу. Товста Ради Народних Міністрів В. Чеховський. Міністр Внутрішніх Справ О. Мирон. Відом. Допов. Зовн. відп. 10-435. 7/133. Іменем Української Народної Республіки затверджено: 24 січня 1919 року Голова Директорії В. Винниченко. Учень: А. Макаренко, Антріосовській, Пейнтора. Член Секретаря Р. Шваб. Росій груп: Вол. Дергачов, Секретар М. Корзуновський. Ухвалення Радою Народних Міністрів ЗАКОН про передачу Департаменту Справування і протипомещиних Законів Міністерства Внутрішніх Справ до Міністерства Господарства та про права Міністра Господарства відносно акційних справових товариств. 1. Передати Департаменту Справування і протипомещиних Законів Міністерство Внутрішніх Справ до Міністерства Господарства. 2. Надати Міністрові Господарства відносно акційних справових товариств, як індивідуальних, так і знову виникаючих, всі права, що існують законами захопленої Міністерствою Промисловості відносно акційних торгово-промислових товариств. Голова Ради Народних Міністрів В. Чековський. Міністр Внутрішніх Справ О. Мищок. Іменем Української Народньої Республіки Затверджуємо 26 січня 1919 року. Голова Директорії (підп.) В. Винниченко. Члени: | (підп.) Макаренко. | (підп.) Андрієвський. Член-Секретар (ств.) Ф. Швець. Посвідчую: В. об. Державного Секретаря (під.) М. Корчинський. Ухвалений Радою Народніх Міністрів. ЗАКОН про збільшення Державної допомоги на утримання учительів нижчих початкових шкіл і на утримання других класів двохкласових шкіл та про афінування в розпорядження Міністра Народньої Освіти 118.212.580 карбованців на згадану допомогу. На зміну закону від 6-го серпня 1918 року про об'єднання до одного типу ріжно- рідних нижчих початкових шкіл, про зміну пітати їх та про побільшення Державної допо- моги школам, встановити нижчезазначені норми Державної допомоги утримання учительів і учительок нижчих початкових шкіл і на утримання других класів двохкласових шкіл: а) призначити в річне утримання штатних учанць нижчої початкової школи і запас- них учительів—3600 карб., законочителью—420 карб. за кожний шкільний комплект. б) призначити на навчання співам в однокласових школах по 300 карб. на рік за кожний комплект. в) збільшити 5-літні додатка (4 п'ятилітки) учительям і учителькам нижчих початко- вих шкіл до 300 карб. за кожні 5 років учительської служби. В число літ, які дають право на одержання 5-літніх додатків на посадах учитель (льок) нижчих початкових шкіл, зараховувати всю попередню, до видання цього закону, педагогічну службу учите- лів, в яких би школах і шкільних закладах вона раніше не провадилася. г) обов'язати повітові народні (земські) і міські самоврядування, які користуються державною допомогою на шкільну справу, в додаток до державного утримання учительів (льок) давати кватиру, світло і опал., або квартири гроші з крім того видавати з місце- вих коштів не менш, як по 1800 карб. річно кожному учителеві (льць). Зазначена додаткова платня учителям (кам) нижчих початкових шкіл Холмщини, за відсутністю до Холмщини місцевих самоврядувань приймається на державні кошти аж до заведення на Холмщині зазначеного самоврядування. д) на утримання других класів двохкласових сільських шкіл призначити річну допо- могу в розмірі 1500 карб., яку суму розділити так: 1) додатково за завідування двохкласовою школою 300 карб., 2) додатково за ведення навчання в другій класі 360 карб. учителеві і 120 законо- учителеві, 3) 300 карб. за навчання співам і фізичним вправам і 4) 420 карб. на придбання українських книжок, підручників, шкільних приладдів і господарської видати. Збільшене згідно з цим законом утримання учительів нижчих початкових шкіл, утри- мання учительів нижчих початкових шкіл, утримання двохкласових сільських шкіл ввести з 1-го січня 1919 року. На видатки, які зв'язані з переведенням в життя цього закону, асигнувати на 1919 рік сто вісімнадцять мільонів двісті дванадцять тисяч п'ятьсот вісімдесят (118.212.580) карбо- ванців, а саме: сто десять мільйонів сімсот дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят (110.712.580) карбованців з кредиту по § 9 ст. І і сім мільйонів п'ятсот тисяч (7.500.000) карбован. з кредиту по § 9 ст. 4. Голова Ради Народніх Міністрів (підп.) В. Чеховський. Міністр Народньої Освіти (підп.) Проф. І. Огієнко. З оригіналом згідно: Керуючий Департаментом Нижчої Освіти А. Мирович. Відом. Допм. Зок. вип. 13-1919 р. 7.I.198. Іменем Української Народної Републіки затверджується: 8 лютого 1919 року. Голова Директорії В. Винниченко. Члени: А. Макаренко, Ангрівський Імен- Секретар Гд. Учево. Власі друку: Вад. Деркасного Секретар М. Корчинського Укладена Радою Народніх Міністрів Постанова про статут „ Всеукраїнського Союзу Земств (Народних Рад)“. Докладення до чого Статуту, Всеукраїнського Союзу Земств (Народних Рад) ухвалено. Голова Ради Народніх Міністрів В.Чеховська В. вд. Деркасного Секретар М. Корчинського. Додаток до стт. 1. Статут Всеукраїнського Союзу Земств (Народних Рад). 1. Всеукраїнський Союз Земств засновується для об'єднання діяльності Земств України і захисту їх загальних інтересів, а також для здійснення фінансових, культурних, промислових, економічних, соціальних та інших завдань. 2. Дія здійснення ізазначеного Закону Союзу: а) Ідеально і практично керує та об'єднує діяльність земств в межах адмін. із валгань. б) Засновує відповідні умови (виконання цій), віддали та інші рішення підприємства, склади, контракти і т. д. в) Купує та продає великою роду рухоме і не рухоме майно в владних з приходу цього в урядовому ряду земств та забезпечення, як в окремих земствах і кооперативів, так і з економічними особами та установами. 3. Членам Союзу можуть бути всі народні самоврядування (земства України), при чому для вступу в члени Союзу потрібна відповідна позначка земських (зібраний) зборів (Народних Рад) про входу у цей Статут; видаванням з Союзу окремі члени виходять по постановах земських зборів (Народніх Рад). 4. Орган управління Созу міститься в м. Києві. 5. Загальні керування діяльністю Созу, опреділяють завдань, програми та порядку його діяльності, вироблення спеціальних інструкцій до діяльності окремих установ та відділів Созу, затвердження фінансових агратунків та планів на будущий рік, Замардження на управління Ревізьної Комісією, а також обрання членів Уряду, реєзійних та інших спеціальних Комісій і Ради та їх зняттям і плаками — належить Загальним Зборам предстаївників членів Созу. 6. Загальні збори предстаївників Земель України – членів Созу – відбуваються через роки і надзвичайно. 7. Чергові Загальні Збори охткаються щорічно для вирішення питань, зазначених в п. 5 цього статуту. 8. Надзвичайні Загальні Збори охткаються у випадках потреби для вирішення негайних справ, а також коли їхню вимагає Резидійна Комісія або не менш як 1/5 земель членів Созу. Примітка: Загальні Збори охткані по завданн ревізьної комісії або Земель-членів Созу – повинні бути скликані Урядом не пізніше 3* тижнів, по одержанні відповідної письмової заяви. 9. Загальні збори мають право розробляти закони, коли на їх прибутку предстаївників не менш як од половини Загальних членів Созу. 10. Питання, призначені до вирішення загальними зборами, вирішаються простим більшостю голосів, за винятком питань про зміну Рітатуру Созу, дивідзації Созу та усунення з посади голови та членів Уряду, для законності вирішення котрих потребно не менш як дві третини голосів присутніх предстаївників Земель. Окрім того ці питання повинні бути надходять поставлені в повідомку загальним зборам. 11. Коме земство, яке купує урочище в Согозі, має право голосувати на Загальних Зборах Представників. При веденням питань голосування, а також при виборі членів Управи та не другі посади Согозу, правом різномовного голосу користуються всі; не більш одного представника від кожного волосопо, якщо предст. обмежив від повного кількості та публіки від кочення зборнісних Земства, що приймають участь в даних Зборах. Кілько членів зборів не має права користуватися голосом. 12. Безпосередньо заїздування всім справами, майном та землянством Согозу, а також корудання дійсностю всіх енергетичних Согозу лежить на Управі, котру вибирають Загальні Збори Представників Земства. 13. Управа в своїй діяльності користується вказівками, зразунками та усташованими Забанських Зборів, а також іншими миттю імперих цілі, затвердженими Загальними Зборами. 14. Управа: а) Взяє веїна ведідати, консультувати та увійнодавати Согозу, веїна його копіювати і майном та складанням відносячих справоздань, а також керуванням діяльностями всіх енергетичних Согозу. б) Взяє веїна обираєть Согозу і входить в зносити по цілі с правах з членами екологічною та усташованими. в) Управа є продовжником Согозу й всіх справах і у всіх усташовати. г) Придбає, продає, орендує та захищає волковою річку согоязне майно та матеріали для її потреб Согозу. Придбання, заклад або продаж нерухомого майна в теоретичних Управою тільки на підставі вищевизначених постанов загальних зборів. г) Закінчує від імені Союзу всіки договори, зобов'язання, розписки, а також кредитується в кредитових установах в розмірі, визначеному загальними Зборами. д) Призначає та увільняє очіл ро- бітників Союзу, а також визначає їм платню за витратом осіб, яких вибирають Загальні Збори. е) Складає дрінаневі зразки та пляст діяльності Союзу по всій його видії зах та установах і подає їх на перегляд Загальним Зборам, а також витягує їх по затвердженню Зборами. ж) Підготовлює та складає доклади до різних справоздань Загальних Зборам. і) Веде справи Союзу по всій сфері вих, адміністраційних та інших установах. к) Скіткає Загальні Збори передсідників земель-членів Союзу. л) Веде всіки книги справи, які дарують їм Загальними Зборами. 15. Загальні Збори вибирають Голову Управи, його заступника та не менш як 3-х членів Управи. 16. Управу вибирають на спіроч уповноважень представників Земств, дві вто- дьбі в Союз, але у великім разі Управа повинна високувати свої обов'язки до виборів нових членів. 17. Одночасно з обраним Управи, Загальні Збори вибирають ревізійну комісію не менш як 2-х осіб. 18. Необхідні для діяльності Союзу кошти складаються з: а) ветпурних членських внесків Земств, в розмірі ½% земської областно- ня того року, в якому земство ветпуює в Союз. б) Царінних асигнувань Земств членів Союзу - в розмірі не менш як ½% земської областно- ня того року. 90 в) Спеціальні каміталі, які складаються для особливих засадок окремих відділів та умови пов'язаної Савозу. г) Прибутків від ірпиняленських Савозів бюржевельних та промислових підприємств, каміталів Савозу та прибутків від камернійних його відділів і д) внесків різних інштитуцій на спеціальні поїрби. Апробка: Спірки для внесення в Савозові ветеранських внесків і щорічних осірнувань Зазначається без Загальний Зборам Савозу. 19. Савоз відповідає за свої доли вейн майном та капіталом, окремо членів за дубен Савозу відповідають у 5-ті краплям розмірі щорічних членських внесків. 20. На випадок ліквідації Савозу, будь-який самий ліквідації і купи йовинні передбачення майно, капіталом та умовами Савозу, якщо бути вирішеними особливою ліквідаційною Комісією, яка складається Загальним Зборам з представників Земств, що будуть членами Савозу, від кожній зборнії. В економ-орденарних випадках вирішенню прийде ліквідації держачейся Керові. Апробка: Член Савозу йрпиняється з нового пеєтніс відповідальності на ірпінзі двох років, с. б. за той рік, в котрий виходить і сміючий рік. Голова Ради Народних Міністрів В.Черновець В. а. Державного Секретаря М. Капинський. Коній Іменем Української Народньої Республіки Затверджено 8 лютого 1919 року Голова Директорії ктн. В. Винниченка Члени: { ктн. А Макаренко кtn. Андрієвський Кіль Секретаря ктн. Ф. Шевчук Посольство З. О. Дерновиць Секретар ктн. М. Корнилович Ухвалено Радою Народних Міністрів Костанова про Асигування 606.000 карбованців від видати Офіцеровій допомоги Одеській Національній Раді Асигувати в господарський Міністерств Карбованців Освіти з комітет Державної Секре- тарию Містом місто миса /606.000/. Карбованці від видати Офіцеровій допо- моги Одеській Національній Раді За Голову Ради Народних Міністрів ктн. М. Шанова Міністр Народності: Освіти ктн проф І. Візенко З Ординалом згідно: За Керманика відділу Департаменту Законодавчих Справ ктн. М. Проворов: за Ділове к. Кузнецова З Конія згідно: Уменим Граїнської Народньої Всітри За твердження витрати 1919 року Голова Директорії (під) В.Винниченко Члени: (під) А. Чакаренко Член Секретар (під) Ф. Швець. Повідомляє: В.О. Державаю Святої (під) М. Капришній. Ухвалений Радою Народних Міністрів Закон. про асигнування 834.900 карбованців на утримання дуре при Київських українських літказірь імені: 1) Мар- ка Шевченко, 2) Киримо. Методієв. Кого Браунтва, 3) Івана Стемешка і 4) Київського Товариства "Просвіта" на Лук'янівці. Асигнували в розпорядження Міністерство На- родньої освіти з коштів Державної скард. нині військом придуєть потори тисячі дев'ятсот карбованців (834.900)кард. на утримання дуре при Київських українських літ. казірь імені: 1) Марка Шевченко, 2) Киримо- Методієвського браунтва, 3) Івана Стемеш ка і 4) Київському Товариству "Просвіта" на Лук'янівці на 208.725 карбованців на кожен дуре. За Голову Ради Народних Міністрів (під) М. Шановськ. Міністер Нарадаю (під) Проф. У.Ойзя З прийнятою згодою Головний Відділ Освартовання Зат Сарав. В.Мишко Томъ б. д. Звінення 894.000 в кільких сумах: Узято з 3/35 сш 11, і з Глінченко 60.000 копійок в 1918 р. туди до 60.000 копійок в 1918 р. туди всего, місяця на 4 месяца = бе. сило Сумма заснована 20.000 за Укрдепартамент загалом до 35 копійок в 1918 р. = в замову НТ 834. 900 копт. 894. 200 копт. 93 УХВАЛЕННЯ РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЗАКОН про асігнування в розпорядження Міністра Народньої Освіти з коштів Державної Скарбниці одного мільйона вісімсот тисяч карбованців на заготовлення матеріалів та на збудування помічних будинків та приладдя за для збудування Кам'янець- Подільського Державного Українського Університету. Асігнувати в розпорядження Міністра Народньої Освіти з коштів Державної Скарбниці один мільйон вісімсот тисяч /1.800.000/ карбо ванців на заготовлення матеріалів та на збудування помічних бу- динків та приладдя за для збудування Кам'янець Подільсько- го Українського Університету. Заголова Ради Народніх Міністрів М. Шептицький МІНІСТР НАРОДНОЇ ОСВІТИ, проф. І. Олійник З оригіналом згідно: За Нагальським Відділом Судових Машин Бейзрішменць Законодавчий Судовий Машин Протоколь: За Білобожа Степан УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н ПРО ЗАКРИТТЯ І-ОЇ КИЇВСЬКОЇ/ОЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ/ ГІМНАЗІЇ, УТВОРЕННЯ ЗАМІСТЬ НЕЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІМЕНІ М.І. КОСТОМАРОВА ГІМНАЗІЇ І ПЕРЕДАЧУ ВСІХ СУМ ТА МАЙНА, ЯКІ НАЛЕЖАЛИ БУВШІЙ I-I КИЇВСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ. 1. Закрити I-шу Київську /Олександрівську/ гімназію з 20 Лютого 1919 року і відчинити з того ж дня українську імені М.І. Костома- рова гімназію. 2. Ввійкредити штатні, спеціяльні і депозитні, все рухоме і нерухоме майно, а також жертвовані капітали і майно, які належали і якими користувалась I-ша Київська /Олександрівська/ гімназія, передати в українську імені М.І. Костомарова гімназію, з виконанням віднос- но жертв правилам, яке зазначено в ст. 986, т.X,ч.I Св.Зак. 3. Всіх слугачих I-ої Київської /Олександрівської/ гімназії, які не одержать призначення на відповідні посади, залишити за штатом на загальних підставинах закону. За ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ М. Шаповал МІНИСТР НАРОДНОЇ ОСВІТИ, Кроп. У. Огієнко Зарізінаємом здійсн: Київ За Начальника Законодавчих відділів М.Мищенка Департаменту Законодавчих Відділів М.Кузьмюка Копія. з копії. Іменем Української Народньої Республіки Затверджуємо 8 лютого 1919 року. Голова Директорії В.Винниченко. Члени: А.Макаренко, Андрієвсь- кий. Член-Секретарь Ф.Швець. Посвідчую: В.О.Державний Свкре- тарь М.Корчинський. Ухвалений Радою Народніх Міністрів Закон Про асигнування в розпорядження Міністра Народньої Освіти на утримання двадцяти двохрічних педагогічних курсів для підготов- ки учительів нижчих початкових шкіл вісімсот вісімдесят /880000/ к. 1. Затвердити нові оклади і річний обрахунок на утримання дворичні педагогічних курсів для підготовки учительів нижчих початко- вих шкіл. 2. Кошти, потрібні на утримання зазначених курсів, одпускати в смітному порядкові, починаючи з І-го січня 1919 року і в рахун- нок сміти 1919 року на утримання двадцяти курсів в 1919 році одпустити Міністерству Народньої Освіти авансом вісім сот вісім десять тисяч/880000/ карбованців. За Голова Ради Народніх Міністрів О. Мицк Міністр Народньої Освіти Проф. І.Огієнко. З оригіналом згідно: за начальника Відділу Департаменту Законодавчих справ Державної Канцелярії /підп/. За діловода:/підп./ З копією згідно: Стар. Діловод Відділу Учительських Шкіл В.Маркович копія з копії. ОБРАХУНОК на річне утримання двохрічних педагогічних курсів для підготов- ки учителів нижчих початкових шкіл. 1. За завідування курсами……………………………1200 карб. 2. За 60 лекці/теоретичних і практичних/ по 400 карб. за лекцію………………………………24000 " 3. Секретарю педагогічної ради курсів…………………300 " 4. Бібліотекарю…………………………………………..300 " "" 5. Вчителю/ям/ початкової школи, де прова дяться практичні роботи курсістів…………………1200 " 6. На допомогу курсістам/40х300/……………………..12000 " 7. На книжки, шкільне приладдя……………………...1000 " 8. На канцелярські і господарські видатки……… 4000 " На рік на одні кірси …………… 44000 карбованців. На двадцять курсів на рік ……….880000 карбованців. За Голова Ради Народних Міністрів: О.Мищук. міністр Народньої Освіти Проф. І.Огієнко. З оригіналом згідно: за начальника Відділу Департаменту Законодавчих Справ /підп/. За ліловода:/підп/ З копією згідно: Ст. міловод Відділу Учительських Шкіл: Є.Медведьовий ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо 8-го Лютого 1919 року. Голова Директорії /підп/ В.Виниченко. Члени: А.Макаренко /підп/ Андрієвський /підп/ Член-Секретарь /підп/ Ф.Швець Посвідчує В.О. Державного Секретаря /підп/ М.Корчинський. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н ПРО ЗАРАХУВАННЯ В ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ ВЧИТЕЛЯМ СЕРЕДНІХ ШКІЛ ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ ЇХ НА ПРИВАТНІЙ ВЧИТЕЛЬСЬКІЙ СЛУЖБІ. I. Надати Міністрові Народньої Освіти право зарахувати в державну службу з правами на пенсію та підвищену платню весь час, пере- ведений вчителями середніх шкіл в званні виконуючих обов'язки вчителя з платні по найму, до затвердження їх в штатній посаді вчителя. 2. Надати Міністрові Народньої Освіти право затверджувати в званню вчителя середніх шкіл по українській мові та пісьменству осіб, які скінчили російські університети по історико-філологичному факультетові і мають шостимісячний вчительський стаж, а також осіб, які скінчили історико-філологічні інститути. За Голов у Ради Народних Міністрів /підп/ М. Шаповал Міністр Народньої Освіти Професор /підп/ І.Огієнко. З оригіналом згідно: ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо 10 Лютого 1919 року м.Вінниця Голова Директорії В.ЗИННИЧЕНКО А.МАЛАРЕНКО Члени: ПЕТЛІРА АНДРІЄВСЬКИЙ Член-Секретар Ф.П.ЗЕЦЬ. Поовідчую В.о.Державного Секретаря М.ЮРЧИНСЬКИЙ. УХВАЛЕНИ: РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про видачу добових грошей співробітникам Державних Установ на випадок евакуації. На зміну істнуючих законів та доповнення закону 16 Січня 1919 року "про видачу трьохмісячного утримання служачим урядових інституцій в разі евакуації місцевостей ,котрим загрожує небезпечність втручання ворогів" постановляти: 1. Співробітникам Державних Установ, які по наказу Начальства, після видання мійською владою чи Губерніальним Комісаром розпорядження про евакуацію, виїхали на нові місця для привзаченої для них службової праці - видавати добові гроші. 2. Добові гроші видавати не наперед, а в кінці кожного тижня з дня виїзда в таких розмірах: І – ІІІ клас посади: сорока карбованців у добу IV - VII " " тридцять "-" VIII - і нижче, а також пофера, кур'єрам і іншим служачим - двадцяти карбованців. Примітка: реквізовані для урядовців помешкання оплачуються за кошт Державної Скарбниці по оцінці Реквізіційної Комісії. 3. Тим урядовцям, які були привзачені для евакуації але до місця службової праці не прибули, платні по цьому закону не видавати. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ В.ЧЕХОВСЬКИЙ МІНІСТР ФІНАНСІВ В.МАРТОС До Ради Народніх Міністрів. Пояснювача записка до законопроекту про заснування від І-го лютого 1919 р. лектури української мови в усіх вищих школах Української Народньої Республіки. Представляючи при цьому законопроект про заснування з І-го лютого 1919 року в усіх вищих школах на Україні лектури української мови, як обов'язкового предмету для усіх факультетів та відділів даної вищої школи,-нар части дати до його слідування пояснення: Значення української мови являється необхідним для усіх, хто живе в Українській Народній Республіці. Між тим різка школа на Україні не дає своїм слухачам ніякої звоги зазнати українську, державну, нову. Встановлені в державних російських університетах 4 катедри українознавства /та 2 у Нижньому історико-філологичному інституті/ не мають ніякого практичного значення для вивчення української мови; ціла же низка видних приватних шкіл, які користуються медними чи більшими правами та вихорють числено молодих людей, істнує в Українській Народній Республіці по за механізм наук українознавства та усього українського. Тут треба взяти на увагу, що зазначення катедр українознавства т.е. також української мови залежить від присутності відповідних наукових сил і тому вироблено не є такою легкою справою. Тимчасом кандидатів на лектуру української мови школи не збирається тільки для державних, але й усіх загалі вищих шкіл на Україні. Також істнування лектури при істнуючих вже в тій ж школі катедрі української мови не є шкодливим прицелом, але навпаки, зі строгою наукової стороною і чисто практичної ядеться дуже бажаним і корисним /як не мається у Львівському університеті/. Слід зазначити, що Департамент Вищої Школи унішов уже 13-го вересня 1918 р. з готовим законопроектом про встановлення лектури у трьох російських університетах, але годівний п.Міністр Освіти М.П. Засилєнко визнав його невчасним і без потрібним і тому його не підписав. Міністр Народньої Освіти За Директора Департаменту Радник Міністерства, професор Ухвалений Радою Міністрів закон про заснування від 1-го лютого 1919 року у всіх вищих школах Української Народньої Республіки лектури української мови, як обов- язкового предмету для усіх факультетів та відділів даної вищої школи. Лютого 6-го дня 1919 року. Рада Народних Міністрів ухвалила: I. Заснувати з I-го лютого 1919 року в усіх вищих школах Української Народньої Республіки лектуру укра- їнської мови. 2. Установити лектуру української мови обов'язковим предметом для усіх факультетів та відділів даної вищої школи. 3. Лектура української мови у Державних вищих школах Української Народньої Республіки утримується на держав- ні кошти, у приватних жа на засоби даної приватної ви- щої школи. 4. Оклад утримання лектури прирівняти до огляду утри- мання лектури чужих мов по розпису платні ухв. 23 серпня 1918 року /Делк. Вістк. № 49/. 5. Асигнувати з засобів Державної Скарбниці на утри- мання лектури української мови у Київському Державному Українському, Володимирі, Кам'янець-Подільському Держав- ному Українському, Харківському та Поросійському Уні- верситетах, Ніжинському Історико-філологічному інституті ки. Безбородька, Київському Політехнічному, Харківському Технологічному, Харківському Ветеринарному і Латерино- славському Гірничому Інститутах рахунки по 2.400 карбов. на лектуру-разом 24.000 карб. на 1919 рік. Голова Ради Міністрів Міністр Народньої Освіти й Иистецтва Прод. І. В. Билл УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджено 14 Лютого 1919 року. За Голову Директорії ПЕТЛЮРА Члени: А.МАКАРЕНКО АНДРІЄВСЬКИЙ Посвідчую: Державний Секретарь М.ЮРЧИНСЬКИЙ. УХВАЛЕНИЙ КАБІНЕТОМ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ТИМЧАСОВИЙ ЗАКОН про порядок внесення й затвердження законів в Українській Народній Республіці. На зміну й доповнення істнуючих законів постановити: 1/Проєкти законів і постанов по складанню їх в відповідних відом- ствах подаються безпосередньо до Голови Кабінету Народніх Мі- ністрів. 2/Голова Кабінету Народніх Міністрів передає по своєму розсуду проєкти законів і постанов на розгляд та ухвалу Кабінету Народ- них Міністрів, або Ради Народніх Міністрів. 3/Кабінет Народніх Міністрів складається з Голови Кабінету та Міні- стрів: Закордонних Справ, Народного Господарства,Земельних Справ, Внутрішніх Справ, Фінансів і Військового. В засіданнях Кабінету Народніх Міністрів беруть участь Державний Контрольор і Державний Секретарь з правом дорадчого голосу. 4/Рада Народніх Міністрів складається: з членів Кабінету Народніх Міністрів, Керуючих Міністерствами, Державного Контрольора та Державного Секретаря, при чому останні два користуються правом дорадчого голосу. 5/Проєкти законів та постанов, ухвалені Кабінетом Народніх Міністрів або Радою Народніх Міністрів і остаточно зредаговані Державною Канцелярією, підписуються Головою Кабінету Народніх Міністрів та відповідним Міністром, або Керуючим Міністерством і докладаються Директорії Української Народної Республіки Головою Кабінету На- родніх Міністрів і Державним Секретарем. 6/Після письмового затвердження Директорією проєкту закону чи постанови злідує посвідчення Державного Секретаря. 7/ В надзвичайних випадках закони і постанови можуть видаватися безпосередньо Директорією попередньої ухвали Кабінету чи Ради Народніх Міністрів. В цьому випадку ці закони і постанови повідомляються доручним Справами Директорії і передаються до Державної Канцелярії для опубліковання. ГОЛОВА КАБІНЕТУ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ О. ОСТАПЕНКО. ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРЬ М. КОРИНСЬКИЙ. з оригіналом згідно: За Директора Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Р. Галицький Повіряю: За "Начальника" Відділу Мушка Іменем Української Народньої Республіки Затверджуємо: за Голову прокурорів - Шевчук В.Р. Член Андрієвський В.Г. та члена-секретаря А.Макаренко В.С. 23 лютого 1918 року. Посвідчуємо державній секретаря М. Корчанського Зхвалення Кабінетом Народних Міністрів. ЗАКОН про утворення Кома охорони республіканського ладу. 1. Для охорони республіканського ладу, внутрішнього порядку і спокою в Українських народних Республіці та забезпечення вольностей і прав народу в складі Міністерства Внутрішніх Справ утворюється Кома охорони республіканського ладу. 2. До видання статуту і штатів Кома охорони республіканського ладу діяльність його проводиться на підставі інструкції розпорядження Міністра Внутрішніх Справ. 3. Зтрамення Кома республіканського ладу відносить на вільній лижки кредитів, що були відпущені на народню міліцію. За Голову Кабінету Народних Міністрів замістник його Д.Заркович В.Р. Міністр Внутрішніх Справ Г.Чижевський В.Г. оригіналом згідно: За Начальника відділу Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Відомий укр. рев. "Карпатський" реєстри між Вафельдтую 24 жовтня 1919 року. За папером Директорії (підм) до № вип. 105 Пану І. Андріевському Голови - Секретарю Макаренко Інвігірую: Дерновий Секретар, Кревідеро м Корпинеоким Ухвалений Радою Народних Міністрів Закон про управління селянством в Українській Нац. Републіці 1. Ухвалену додані до цього закон про пуберніальні, повітові і місцеві шляхи уряди та управи в українських народних республік її місцевих урядованих селянства, повітового Камісарів по народному Освіті. 2. ... 3. ... 4. ... 5) ... 6) ... 16. Асигнуваю в розпорядження Міністерства Народної Освіти з коштів Державного Скарбниці в рахунок еміті 1919 року мільйон (6.000.000) прибав, а саме: 4.000.000 прибав на утримання особового складу, зазначених в цьому законі інспекції; 2.000.000 прибав на Канцелярські, поетичні, дозволи, та інші виступи Як і неї руські. Повновлада міністрів Согласно Міністр Капудини" Освіти (підх) прор. І. Орлєко. З опізнанням згідно! Колобов П. Кулаков ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо 24 лютого 1919 року. За Голову Директорії Ф. Швець Член: Андрієвський Член-Секретар Макаренко. Послі чул: Державний Зекретарь Н.Корчанський. Ухвалення Радою Народних Міністрів З А К О Н Про управління освітою в Українській Народній Республіці: 1. Ухвалити доталі по цьорозакон про головну, губерніальну, повітово і міські шкільні ради та управи в Українській Народній Республіці зі статтями, губерніальної і повітової шкільних управ, Холмського Губерніального і Повітового та Полтавського повітового комісарів по народній освіті. 2. II п. II і III постановки бувного Тимчасового Російського Уряду від 8 травня 1917 року "об управлінні городських, убадених і руберанських учительних соньтв" / Вістник Временного Правительства 7 Іюня 1917 ро в № 73/ екасувати. 3. Постанову бувного Тимчасового Російського Уряду від 26 вересня 1917 р. про передачу всіх початкових шкіл у звідування місцевих самоурядувань /Зоб. узаконені і распоряжені Правительства 1917рода № 23 ст. 1811/екасувати. 4. Роспоряд-жання Директорії У.Н.Р. про управління школами на Україні о од і грудня 1916 року екасувати. 5. Якільні Округи і замінаючи їх Окружні Комісаріати: Київський, Одеський та Харківський скасувати. Урядов інші не одержать посаду валики по за штатом на загальних піхстах арідно Закону з серпня 1918 року. 6. Ліквідацію шкільних округ і окружних комісаріатів почати не пізніше місяця після того, як будуть організованні губерніальні шкільні ради і Управи і доручити її Губерніальним Шкільним Радам і Управам в Київ-Київській, в Харково-Харківській, в Одесі-Одеській. Для цього з початку перерозміння ліквідації залишити на слу ді в штату округних управлінь-х школ і Одесь-одного столонамальника, одного помічника столонамальника і одного урядовця 2 репр. е в Київі-д ох столонамальників, двох помічників столонамальників і єго урядовців з ренти. Презав-яти сефактнім строком ліквідації і липня 1919 року. чти останнім строком ліквідації І липня 1919 року. 7. Поширити закон про управління освітою на всю Українську Народню Республіку за винятком Холмщини і Поліської Округи. 8. Прийняти для губерніяльних і повітових шкільних рад поділ на гу- бернії і кількість повітів, які встановлено додатком до ст.1-ої ухва- лених Радою Міністрів "Правил переведення виборів Губерніяльних та по- вітових земських гласних"/Державний Вістник 21 вересня 1918 року №0/. Повіти Таррійської губернії відлати т підлеглість Херсонськай губерніяль- ній шкільній Раді. Повіт Цинський, Мозирсь-Тріченький відлати в підле- глість Холмського губерніяльного комісара. 9. В Холмщині і повітах: Півському, Мозирському та Річцькому, все ке- рування освітою тимчасово передати Холмському Губерніяльному і повіте- вим комісарам по народній освіті. 10. На перший рік чинності статуту управління освітою внести в нього такі зміни: а/Тимчасово, до перших земських зборів, представники од земських зборів замінюються представниками од земських уряд. б/Представників од учительських організацій тимчасово до перших загальних зборів чи з'їздів цих організацій, посилають ради цих орга- нізацій. в/До зорганізуваання шкільних управ в повному складі обов'язки управ риконують тимчасові чи ільні управи в складі членів, що входять до шкільних управ по посаді. 11. Для скінчення уповноважень вибраних перший раз по статуту і про управління освітою членів шкільних рад тід учительських організа- цій призначати термін І червня 1920 р.Постановити, щоб нові вибори представників од учительських організацій на далі підбувалися завжди через три роки, починаючи з І червня 1920 року, в строки, які будуть призначенні губерніяльними шкільними радами.Всі наші представники до рад обираються на три роки, коли ж вони вибувають в складу рад через те, що кінчаються їхні строки уповноважень по тих інституціях, од яких вони представлені, або за інших причин,-то вони заміщаються льзьми від- повідної категорії. 12. Обраних членів шкільних управ од учительських зпілок оцкома- ліровувати од їх ітатих посади на той строк, на який вони вибрали, і по педагогичних посадах утримання їм не видавати.На І місяця на той же строк призначити сверхштатних учительів, з повними правами членів педагогічних рад. 13. Порядок виборів одного представника до Гол. Ради од вищих шкіл і представників од кооперативних і культурно-просвітніх організацій до губернських і повітових рад мати право установити особливою інструкцією Міністерстві Народньої Освіти. 14. Закон цей ввести в чинність з 1 січня 1919 року. 15. Відпускати порівно з коштів Державної Жарбниці, в смітковому порядку, суму, потрібну на утримання всіх вищезазначених органів управління освітою. 16. Доцігувати в розпорядженні Міністра Народньої Освіти з коштів Державної Жарбниці в рахунок сміття 1919 року мість мільйон /6.000.000/ гривень, а саме: 4.000.000 гривень на утримання особливого складу зв'язаних в цьому закону інститутів і 2.000.000 на канцелярські річі, росполяровки, хобові та инші витрати тих інституцій. Голова Ради Народних Міністрів С.Остапенко. Міністр Народньої Освіти Проф. Ів.Орієнко. З оригіналом врізно: ЗАКОН про головну, губернські, повітові та міські шкільні ради та управління. I. Головна Шкільна Рада. При міністерстві Народньої Освіти засновується Головна Шкільна Рада, яка є горадчим органом при Міністрості Народньої Освіти і складається з 21 члена, а саме: а/від всеукраїнської спілки земств…………………... 4 б/від всеукраїнської спілки міст……………………. 1 в/від центральних учительських організацій національних меншостей, що охоплюють школи усіх типів, по одному представнику од кожної нації, всього………………… 3 г/від центральної української учительської спілки…………………………………………………………. 4 д/від вищих шкіл………………………………………….. 1 е/від підлітків по освіті національних меншо- стей по одному від одної нації, всього…………………... 2 /від Міністерства Народньої Освіти.....4. з/Міністр Народньої Освіти, або його за- служник, котрий є головою Головної Шкільної Ради......I ПРИМІТКА: I. Де представництво обмежено одною особою, треба щоб був кандідат, котрий цю особу заміщає при її відсутності. ПРИМІТКА II. За працю в Головній Шкільній Раді представники від громадських організацій, учительства і професури одержують платню в розмірі 25 карб. за засідання. Члени Головної Шкільної Ради, які явля- ються такими по займаємих посадах, платні за засідання не одержують. II. Губерніяльні шкільні ради. 1. При кожному губерніальному земстві засновується губерніальна шкільна рада, яка складається з 16 членів: а/ від губерніяльної земської управи...................I б/ від губерніяльних земських хворів ..................3 в/ від спілки міст губернії, а до її утворення від губерніяльного міста ...........................I г/ від губерніяльних учительських організацій на- ціональних меншостей, по одному від кожної нації, всього......3 д/ від губерніяльної української учительської спілки...........................................4 е/ від губерніяльних кооперативних організацій.......I ж/ від губерніяльних культурно-просвітніх орга- нізацій національних меншостей ......................I з/ від губерніяльних українських культурно-про- світніх організацій .................................I и/ губерніяльний комісар по народній освіті або його поміщик ...................................I ПРИМІТКА. З дорадчим голосом входять до ради губерніяльні інстру- ктори по народній освіті і закинуючи шкільною, домілляною, позашкільною вою і професійною освітою губернії. 2. Губерніяльна шкільна рада збирається на сесії не менше 2-х і не більше 6 раз на рік. Голову і секретаря обирає шкільна рада в свого складу. 3. Постійним виконавчим органом губерніяльної шкільної ради є губерніальна шкільна управа, яка складається з 4 осіб: а/ голови-губерніяльного комісара по народній освіті або його по- мішника. б/ члена губерніяльної земської управи і в/ трьох членів, вибраних губерніяльною шкільною радою із числа ii членів. 4. Діловодство губерніяльної шкільної ради і губерніяльної шкільн ної управи веде канцелярія, яка складається згідно з доданими до цього штатами. 5. Губерніяльна шкільна рада і губерніяльна шкільна управа мають початку в гербом Української Народньої Республіки і написом навколо: "назва губернії – губерніяльна шкільна рада або губерніяльна шкільна управа". 6. Відносно поштової пересилки і телеграфних внесків губерніяльни шкільні ради і їх управи користуються правилами і законами, які існу- ють для центральних інституцій міністерства Народньої освіти. 7. За працю в губерніяльних шкільних раді члени ii-представники від учительства і просвітни, організацій одержують дебети гроші по двадцять каббованих за добу і праїдні по дійсній вартості /білет 2 класа і проїзд на конях/. III. ункції губерніяльної шкільної ради і управи. I. Губерніяльна шкіл на рада об'єднує і направляє діяльність віс культурно-просвітних установ всіх національностей губернії і регулює их взаємовідносини. В безпосередньому завідуванні губерніяльної шкільної ради находяться ся середні школи всіх типів і назв міністерства народньої освіти, в т му числі і учительські семинарії. Крім того, губерніяльна шкільна рада є першою вищою інстанцією для повітових і міських шкільних рад. ПРИМІТКА. Крім зазначених в цій статті функцій, до губерніяльної шкільної ради переходять усі функції повноважителів шкільних округ і окружних управлінь. 2. Для переведення в життя вищезазначених функцій, губерніяльна шкільна рада: а/ Дбає про те, аби освіта в губернії ширилась і закріплялась не національному ґрунті. б/ Покліється про поліпшення як навчання і виховання в школах гу- бернії, так і лікарсько-санітарної обстановки шкіл. в /Слідкує за виконанням мінімальних норм і вимог для просвітних інституцій губернії, для чого: призначає ревізії освітніх інституцій в губернії і розглядає від- чити про ревізії, розділяє скарги на повітові і міські шкільні ради, має право за пропонувати перегляд справ і ввагали вирішує непорозуміння в фрудувані ділом освіти губернії. г/ Заводить по школах до даткові курси науки, в залежності від місцевих потреб, не порушаючи обов'язкових мінімальних норм. д/ Розробляє шкільну сітку в губернії і представляє її на за- твердження до Міністерства Народньої Освіти. е/ Складає бюджет освітньої справи в губернії, розміщує між по- вітовими земствами асигновані губерніальним земством кошти на на- родню освіту, коли асигнування не має певного призначення; призна- чає допомогу учителям і дітям освіти із одрущених в її рейперяд- ження коштів. ж/ Розробляє і направляє освітню статистику в губернії по інструкції міністерств народньої освіти. з/ Складає щорічно справоздання про стан освіти в губернії і подав до міністерства народньої освіти. і/ Упорядковує музеї, бібліотеки, народні розваги і таке иное і ввагали пекл.еться про розвиток шкільної, дошкільної, повашкіль- ної і професійної освіти губернії. к/ Розглядає піс. діла, які будуть внесені по розпорядженням міністра народньої освіти, губерніальному шкільному управлінню або гу- берніальним комісаром по народній освіті і які торкаються освіт- ких справ губернії. 3. При губерніальній шкільній раді знаходяться інструктори в кількості, зазначеній штатами, інструктори повинні бути в вищому освітньо і педагогичним станом, і мусить вибиратися в фаховцій по галузях природничих та математичних наук. Інструктори представля- ються губерніальному шкільному радою і затверджуються міністром народньої Освіти. 4. Губерніальна шкільна рада має право скликати наради з проф- ставників наукових, педагогичних, просвітних, культурно-національ- них, батьківських, земських і міських самоврядувань, професійних учительських спілок і таке иное. І екренях освіб, які могут бути користними для правильної постановки справи освіт в губернії. 5. При губерніальній шкільній раді не менше разу на рік склика- ється нарада, котра обговорює питання, що входять в компетенцію гу губерніяльної шкільної ради, і повітових і міських шкільних рад ланої губернії.Членами цієї наради є всі члени губерніяльної шкільно- кої ради і по два представника від кожні повітової і міської шкіль- ної ради. 6. Губерніяльна шкільна упраа: а/ виконує постанови шкільної ради і складає доклади до її засідань б/ має право ініціативи й ділах управління справами освіти губерн- вії. в/ звітується по справах з міністерством народньої освіти і ишни інституціями. г/ дає розпорядження по школах в межах, показаних в законі. д/ реалізує школи і инші освітні інституції губернії і почав від- мити про реалізію до губерніяльної шкільної ради. е/командирує губерніяльних інструкторів і дає їм доручення. ж/ стежить за виконанням інструкторами інструкцій, зроблених Мі- ністерством народньої освіти і губерніяльною шкільною радою. з/ призначає на посади, переміщає з одного місця на друге і увіль- няє а посад усіх тих урядових інспекторів, які по закону досі призначались, переміщ цалков і увільнялись попечителями шкільних округ, і подає на затвердже- ння міністерством, видає закону, урядовцям, які потрібують цього за- твердження. ПРЕМІТКА . До видання нового закону про прапедагогичних рад екс- реяляться істнуючі в законі порядок призначення на посади иракто- рів, начальників рімнай, інспекторів, учителів та класних надиратель- ниць усіх середніх шкіл, в тому числі і учительських семинарій, при чому му педагогичні ради цих шкіл можуть рекомендувати на посаду своїх кандидатів, в дармових школах-безпосередньо в губерніяльни шкільні управи; в тих громадських та приватних середніх школах, де істнують пе- пемительні ради по закону І липня 1914 року-т ді останні. Коли попечи- тельна рада не зробить обібрати на відповідну посаду кандидата рекомендованого педагогичного ради, вона мусить дати заключення з цього приводу в своєму представленню до губерніяльної шкільної управи. В тих громадських та приватних школах, де немає попечительних рад складаних по закону І липня 1914 року педагогичні ради рекомендує ть своїх кандидатів тим інституціям та особам, які утримують школу. Коли ці останні не зробляться на кандидата, рекомендованого педагогичного р радою, вони мусять дати про це заключення в своєму представленн радою, вони мусять дати про це заключення в своєму представленню по Губерніяльній шкільної ради. ПРИМІТКА II. Скарги на постанови губерніяльної шкільної управи передаються на розгляд губерніяльної шкільної ради, яка за своїм заключенням подає їх до міністерства народньої освіти. к/ Доручає уроки по такантних певалах особам, які не мають вказаних в законі освітнього навчання, а платню по найму, але на строк не більше одного року. i/ Заледить по школах, на їх спеціяльні кошти, нарвання необережних вкових наукам. к/ Дозволяє поділ класів на одніли, якщо потрібно для цього витратат може бути покрита з спеціяльних коштів школи. л/ Стоїть за діловодством у канцелярії. ПРИМІТКА: Питання по справах освіти той чи іншої нації, Управа вирішує в присутності члена губерніяльної шкільної ради далої нації, якщо дана нація немає свого представника в чисел постійних членів управи. В такому разі цей член губерніяльної шкільної ради по цим питанням має право рішучого голосу. 7. Для дійсності постанов губерніяльної шкільної ради і губерніяльної шкільної управи потрібна присутність не менше половини членів комісії, при обов'язковій участі губерніяльного комісара по народній освіті, або його заступника. Всі справи вирішуються простою більшістю голосів, а при поділі голосів перерну, перелагу дає голова голосу. Постанови губерніяльної шкільної ради заводяться до журналу, який підписується під час цієї сесії всіма членами, що брали участь в сесії. 8. Губерніяльний комісар по народній освіті мусять стояти за виконанням всіх законів і розпоряджень уряду. В тих випадках, коли він не згодиться з більшістю голосів ради або управи і визнає це необхідним, він на протязі одного тижня з дня постановки може перенести постанову ради або управи на розгляд міністерства народньої освіти. Про це він повинен залити зараз же після голосування і занести свою заявку в журнал. До вирішення справи міністерством така справа не може бути переведена до виконання. Коли комісар на протязі тижня не подасть справи міністрвові, або міністр на протязі місяця озелки йому діла не дасть нікої відповіді, постанова ради або управи вважається дійсною і набирає законної сили. IV. Повітовая шкільна рада і управа. 1. При повітових земствах законоуються повітові шкільні ради, які складаються з 16 членів: а/ від повітової земської управи . I б/ від повітових земських зборів . . . . . . . 3 в/ від епілки міст повіту, а до її утворення од повітового міста . I г/ від повітових учительських організацій на- ціональних меншостей, по одному від кожної нації, всього . 3 д/ від повітової української учительської епілки. . 4 е/ від повітових кооперативних організацій . I є/ від повітових культурно-просвітніх організа- цій національних меншостей . . . . . . 1 з/ від повітових українських культурно-просвітніх організацій . I и/ повітовий комісар по народній освіті . . I ПРИМІТКА. З дорадчим голосом входять до ради повітові інструктори по народній освіті і завідуючі шкільною, дошкільною, позашкільною і професійною освітою повіту і міста. 2. Повітовая шкільна рада збирається на сесії не менше 2 і не більше 6 раз на рік. Голову і секретаря обирає сама шкільна рада. 3. Настійним виконавчим органом повітової шкільної ради є пові- това шкільна управа, яка складається з 3 осіб: а/ голови-повітового комісара по народній освіті. б/ члена повітової земської управи. в/ члена, вибраного повітовою шкільною радою. ПРИМІТКА: Число членів повітової шкільної управи може бути, в разі потреби збільшено до 5 по ініціативі повітового земства і на його кошти. Ухвалà про це земства в заключенням повітової шкільної ради передається на затвердження губернською шкільною радою. 4. Діловодство повітової шкільної ради і повітової шкільної управи веде канцелярія, яка складається згідно з доданими до цього шта- тами. 5. Повітова шкільна рада 5. Повітова шкільна рада і повітове шкільне управа мають печатку з державним гербом і таким написом навколо: "назва повіту-повітова шкільна рада або повітове шкільне управа." 6. На поштові і телеграфні вказники повітової шкільної ради і управи розміщуються загальні правила, які існують для державних інституцій. 7. За право-в повітовій шкільній управі члени її-представники учительських і професійних організацій одержують дебети грошей в розмірі двадцяти карбованців за добу і проїздні по дільниці вартості. У функції повітової шкільної ради і повітової шкільної управи. 1. Повітова шкільна рада об'єднує і направляє діяльність всіх культурно-просвітніх установ всіх національностей повіту і розглядає їх взаємовідносини. В безпосередньому завидуванню повітової шкільної ради виходяться як місцеві печаткові і вищі печаткові школи всіх типів, а також інституції по дошкільній і позашкільній освіті повіту і міста. ПРИМІТКА. Крім зазначених в цій статті функцій, до повітової шкільної ради переходять усі функції директорів народних школ. 2. Для перерозподілу в життя вищезазначених функцій, повітова шкільна рада: а/ Дбає, щоб в місцевих і вищих печаткових школах, в інституціях по дошкільній і позашкільній освіті повіту і міста освіта ширялася і закріплювалась на національному грунті. б/ Поклувателя про поліпшення як цього діла, так і лікарсько-занятарної обстановки школ. в/ Слідкує за виконанням мінімальних норм і вимог в низьких і вищих печаткових школах, в установах дошкільної і позашкільної освіти, для цього рада призначає ревізій підлеглих їй освітніх інституцій повіту і міста і розглядає відчоти про ревізії. г/ Розробляє з заметом та містом шкільну сітку повіту і міста і подає на розгляд руберніяльної шкільної ради. д/ Складає обрахунки на утримання низьких та вищих печаткових школ всіх типів установ дошкільної та позашкільної освіти, випускає кошти на народню освіту повіту; стежить за своєчасною згідкою з призначеним видами освітніх державою і проведених через еміту повітового замета і міської думи коштів на народню освіту, має догляд над матеріальним станом шкіл. е/ Збирає через посередництво хмельніх та мізьких самоврядувань статистичні відомості про стан народньої освіти в повіті і місті, згідне з інструкцією міністра народньої освіти і подає до губерніальнь ної шкільної ради. / Складає щорічне справоздача про стан освіти в повіті і подає до губерніальної шкільної ради. з/ Дбає про підкріплення шкільної, дешкільної, незашкільної та профес- ейної освіти/школи, дитячі садки, народні доми, народні університети, курси і школи для дорослих, бібліотеки, читальні, музеї, народний театр, хори, вистави і тому подібне/. к/ Дбає про забезпечення шкіл і інших працювих установ повіту і міста педагогичним персоналом, підручниками, книжками, шкільними при- ладдями і таке ише. i/ Пеклюється загальним і педагогичною освітою учителів, інструк- торів і т.н./улаштовує для учительів курси, лекції, педагогичні біблі- отеки, педагогичні музеї, педагогичне бюро і таке ише/. к/ Розглядає всі діла, які будуть внесенні губерніальною шкільною радою; повітовою шкільною управою або комісаром по народній освіті. л/ Подаває на затвердження губерніальної шкільної ради кандидатів на посади повітових і мізьких інструкторів по шкільній, дешкільній, незашкільній і професійній освіті. м/ Має право сидликати наради з представників нижчих початкових, вищих початкових шкіл, мишних культурно-просвітних установ, батьківських і таких інших організацій повіту і міста. д/ Має право вносити на розгляд земельних та мізьких самоврядувань деклами про хиби, які помічені в стані шкіл, про бажанні заходи коле поліпшення і поширення освітньої справи в повіті і місті. 4. Повітовая шкільна управа: а/ виконує постанови повітової шкільної ради і складає деклами до засідань ради. б/ має право ініціативи у ділах управління справами освіти повіту і міста. в/ звітують по справах з губерніальною шкільною радою і управою. г/ дає розпорядження по школах в межах, показаних в законі. д/ Ревізую підлеглі ії школи і якщі всітні інституції повіту і міста і подаю відчити про ревізії до повітової шкільної ради. е/ Призначаю на посади, переміщаю з одного місця на друге і увільняю з посади учительів нижчих і вищих початкових шкіл; підшукує і подаю на затвердження губерніальної шкільної ради кандидатів на інспекторів вищих початкових шкіл. ПРИМІТКА 1. Педагогічні ради вищих початкових школ мають рекомендувати повітовим шкільним управам своїх кандидатів на посади учительів і інспекторів вищих початкових шкіл. Тому, де утворені певечительні ради при вищих початкових школах /Додаток до ст. 396 при. ІІ тем ХІ части I Ст. Законів проховлення 1912 р., при заміщенні посад має силу стаття 34. Обібрані певичительною радою кандидати представляються на затвердження до повітової шкільної управи. ПРИМІТКА 2. Скарги на постанови повітової шкільної управи передаються до повітової шкільної ради, яка в своїм заключенням передає їх на вирішення до губерніальної шкільної управи. ж/ Стежить за діловодством канцелярії. ПРИМІТКА . Питання по справах той чи іншої нації, представник якої не входить в число постійних членів управи, повітова шкільна управа вирішує в присутності члена повітової шкільної ради даної національності, який по цим питанням має в засіданнях управи право рішучого голосу. 5. Для дійсності постанов повітової шкільної ради і управи потрібна присутність не менше половини членів комісії, при обов'язковій участі повітового комісара по народній освіті або його заступника. Всі справи вирішуються простою більшістю голосів, а при поділі голосів першим, перевагу дає голова голосу. Постанови повітової шкільної ради заносяться в журнал, який підписується той час тієї ж сесії кима членами, що брали участь в сесії. 6. Повітовий комісар не народній освіті мусить стежити за виконанням усіх законів і розпоряджень уряду. В цих випадках, коли він не згодиться в постановою більшості ради або управи і визнає необхідним, він може в трьохденний строк передати її на затвердження губерніальної шкільної управи. Про це він повинен залитки зараз же після постанови і завести в журнал. До одержання затвердження губерніальної шкільної управи така постанова не може бути виконана. Коли через три дні постанова не буде послана на затвердження, або через Три три тітки ніяля однілки ії не буде ніякої відповіді р. шільної управи, те постанова повітової шкільної ради або управи вхо- дить в силу. 7. Діяльність і ділекодство повітової шкільної ради і управи мо- жуть бути обреживанки губерніальною шкільною управою. Про наслідки ревізії губерні-льних шкільна управа декладає губерніальній шкільній ради і доводить до відома обреживаної повітової шкільної ради і управи. VII. Міські шкільні ради. 1. В Києві,Одесі,Харькові,Херсоні і Катеринославі утворюються міські шкільні ради і шкільні управи з правами і компетенцієй по- вітових шкільних рад і управ. УВАГА.З дозволу міністра освіти мають утворюватися міські шкіль- ні ради і шкільні управи і в других містах, де є більше 60 початкових шкіл різних типів. 2. Міські шкільні ради складаються: з 15 членів: а/від міської управи . 1 б/від міської думи .. 3 в/від повітового земства. .. 1 г/від міських учительських організацій на- ціональних меншостек по одному від кожної нації всього . . . .3 д/від міської української учительськеє спілки . . . . :4 е/від міських культурно-просвітних організацій меншостей . 1 ж/від міських українських культурно-про- світних організацій. .. 1 з/міський комісар по народній освіті . . . . . . . 1 3. Постійним виконавчим органом Міської шкільної ради ємі- ська шкільна управа, яка складається з 3-х членів: а/ Голови міської шкільної управи-міського комісара по народ- ній освіті. б/Члена міської управи. в/Вихованого міською шкільною радою. Голова Ради Народних Міністрів С.Остапенко Міністр Освіти І.Орієнко копія З оригіналом згідна Статківська За Динькою Докаток до закону про головну, рубаріяльни, повітові та міські ради і уряди в Українській Народній Республіці. Тимчасові штати рубаріяльної міської управи. | Назва посади | кількість осіб | Річне утримання в карбованцях | Примітка | | :--- | :--- | :--- | :--- | | | | одному | всім | | Губерніяльний (Київ міськ-Голова) Уряд. | I | 12.000 | 12.000 | | Помічник комісара . . . . . . | I | 10.000 | 10.000 | | Виборні члени... | З | 9.000 | 27.000 | | Інструктори . . . | 2 | 9.300 | 18.600 | | Секретарь . . . . . | I | 6.600 | 6.600 | | Урядовці I рангу. | З | 4.200 | 12.600 | | Урядовці 2 рангу. | 2 | 3.600 | 7.200 | | Разом . . . . . . . | | | 93.400 | На республіканські і канцелярські витрати в 1919 році призначається ще 10000 карб., а в 1920 року петрів на це стихії призначаються і смітковому порядку. Тимчасові штати повітової міської управи. | Назва посади | кількість осіб | Річне утримання в карбованцях | Примітка | | :--- | :--- | :--- | :--- | | | | одному | всім | | Повітовий к місько- Голова управи | I | 10.000 | 10.000 | | Коберний член | I | 9.000 | 9.000 | | Дільнич . . . . . | I | 6.400 | 5.400 | | Урядовець І рангу. | и I | 4.200 | 4.200 | | Разом | | | 28.600 | На республіканські і канцелярські витрати в 1919 році призначається ще 3.000 карб., а в 1920 року петрів на це стихії призначаються і смітковому порядку. Тимчасові штати Холмського губерніального комісара по народній освіті. | Назва посади | Кількість фс16 | Річне утримання в карбованцях | Примітка | | :--- | :--- | :--- | :--- | | | | одному | всім | | Губерніальний комісар | I | 12.000 | 12.000 | | Помішник комісара.... | I | 10.000 | 10.000 | | Секретарь...... | I | 7.200 | 7.200 | | Діловод....... | I | 5.400 | 5.400 | | Урядовці І рангу. | 2 | 4.200 | 8.400 | | Урядовці 2 ранг. | ... | 3.600 | 7.200 | | Разом | | | 55.600 | Тимчасові штати повітових комісарів народної освіти на Олешині і Полісі. | Назва посади | Кількість фс16 | Річне утримання в карбованцях | Примітка | | :--- | :--- | :--- | :--- | | | | одному | всім | | Комісар........... | I | 10.000 | 10.000 | | Діловод.......... | I | 5.400 | 5.400 | | Разом | | 15.400 | 15.400 | Загальні уваги до штатів. Увага І. Суми, котрі залишаються від утримання персонального складу, повертаються в прибуток скарбу. Увага II. На первістка улаштовання канцелярії губерніальних комісарів призначається по 20.000 карб. і повітових по 10.000 карб. Увага III. Всі урядовці вказаних в штатах мають право на відсоткові додатки на перечному на загальних підставах. Голова Ради Народніх Міністрів С.Остапенко Міністр Народньої Освіти профес.І.Орленко З приємним згідно В. Глобоза Статківська Затверджено 24 лютого 1919 року Сан Інштитут Директорії (підп) Ф. Шевець Племя: (підп) Андрєєвський Ін-Тер - Секретар (підп) Нехоренкo Посвідрую: Державний Агрегат (спр.) М. Копинський Ухвалений радою народних міністрів Закон про змішання за ціфровим урядових і співробітників державних установ, які залишились по території замки бойово- викази. 1. Всіх урядових і співробітників державних установ, як центральних так і місцевих, котрі залишились по території замки тій бойово-викази вважаються змішаними. 2. Всім урядовим і співробітникам, які залишились за межами, згідно першому пункту, яко вищерок із закону, видавати позачислову платню в розмірі тарохні січного окладу. 3. З разчином позачислової платні, зазначеною в 2 пункту цієї поведанки залишити про місцеве урядування, видавати згідно закону до 16 січня 1919 року. 4. Урядовці і співробітники, які не одержать 11266 лив" (володіння) в попередніх газ поважаючи плоди до дарування цієї "повернення", працюють своє право по здеревленню поважаючих плодів. 5. Чинність закону 9 серпня 1918 року про заморожування плодів для земельних в п.1 умови закону всіх не поширюється 6. Закон цей введений в силу з дня його затвердження. Енолова Ради Народніх Міністрів (підпис) С. Оболенсько Деревавний Акредитор (сф) М. Куприянович Зарізаний згідно: Начальник відділу законодавчого Державного Держави Канцелярії М.Міщенко Провірив: За діловодом Степанець ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЄМО 9 Марта 1919 року Згідно з Головою Директорії ПЕТЛЮРА. ЧЛЕНИ: АНДРІЄВСЬКИЙ. Член-Секретарь "П" В Е Ц Ь. Посвідчую: Державний Секретарь П.КОРИНСЬКИЙ. УХВАЛЕНИ КАБІНЕТОМ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про зміну й доповнення закону від 16 Січня 1919 року „про видачу трьохмісячного утримання служачим урядових інституцій в разі евакуації місцевостей, котрим загрожує небезпечність втручання ворогів". На зміну, й доповнення закону від 16 Січня 1919 року „про видачу трьохмісячного утримання служачим урядових інституцій в разі евакуації місцевостей, котрим загрожує небезпечність втручання ворогів" ухвалили. I. Другу частину ст. I вищевказаного закону від 16 Січня 1919 року викласти так: "Видача наперед утримання проводиться розподільним відповідних міністрів, а в окремих випадках з дозволу місцевого губерніяльного комісара." 2. Зазначену в законі від 16 Січня 1919 року трьохмісячну платню видавати наперед тільки при евакуації з міста постійної служби. 3. Тим служачим урядових установ, що по евакуації в місця постійної служби були або будуть звільнені від служби через вкорочення штатів, виплачена наперед трьохмісячна платня обертається в заштатну допомогу, замість допомоги, належачий їм по закону від 2 Серпня 1918 року "про заштатну та дорожню допомогу служачим в урядових та громадських інституціях, котрі утримуються на казенні кошти" /Державний Вістник 1918 року Ч.32/. Поверх того, тим з урядовців, які були призначені на посаду до 31 Грудня 1918 року включно, видається додатково і безповоротньо платня це за один місяць з відсотковими надбавками, по закону від 19 листопаду 1918 року "про встановлення відсоткових додатків до утримання служачих дорожніх установ та одноразової допомоги на дорожню" /Державний Вістник 1918 року Ч.72/. 4. Ті урядовці, що були прийняті на службу в центральні урядові установи після 27 Січня 1919 року і потім звільнені через вкесрочення штатів, отримують заштатну допомогу на підставі закону від ?Серпня 1918"року, згаданого в ст.?" цього закону. 5. Всі урядовці, що отримали трьохмісячну платню наперед, не мають права без законних причин і згоди голови установи залишити службу в тій установі до закінчення трьохмісячного строку. При переході з одної установи до другої наперед видана платня повертається другою установою на поповнення кредитів першої установи. Рамістник Голови Кабінету Народних Міністрів Дм.МАРКОВИЧ. Державний Секретарь М.КОРИНСЬКИЙ. ? оригіналом згідно: За Начальника відділу Департаменту Законодавчих Справ Дорожньої Канцелярії Ч. 515. Київська Української Народньої Республіки Затверджено: 12 липня 1919 року. Голова Директорії Петлюра Член: Фр. Швець Член-Секретар Я. Манаренко Посвідчую: т. в. о. Державного Секретаря О. Габелький Уповноважений Надбільшом Народних Міністрів ЗАКОН. про державну будівельну допомогу населенням Української Народньої Республіки, яке постраждало від військових подій, апаратів та пожежних експедицій. 1. До видання закону про загальну державну допомогу населенням Української Народньої Республіки, що постраждало від військових подій, апаратів та пожежних експедицій, органи Державного Секретарства мають будівельну допомогу. 2. На Ділність державної будівельної допомоги визначається докладним умов та порядку видання допомоги. 3. Закони які мають загальні зміни для всіх порушуваних еліт із доріг, приватних шляхів Сільських та громадських будівель, підготовка технічного персоналу приду- цій та постачання матеріалу будівельних мається виконувати безпосередньо Міністерством Великих Страв. 4. Визначення потреб будівельництва, синадання призну законів до будівельної допомоги на місцях та потрібних розпоряджень і здійснення їх, відповідає губернаторським управлам (армія б) та Затвердженим Міністерством Великих Страв, понаданню по сільських місцевостях на буд- відлями Народної України і, що згоди з місцем має повідомити та Волонтерній України, а їм елітам на місцевих Управ. 5. Розгляд тих вимогови на проектовані письм будівельної допомоги, на абзацній і пришумних місцях та справозданнях Губернійних Народних і Лігейських Управ про став робіт і провадження звіт веденням елімінації держави на Земельних Строях письму, повинні бути надані у Народному Губернійському по Сільському будівництву Нарадах під згуртуванням Губернійного Комісара або його замінника в складі: представник на Міністерства Земельних Строях, председавник- та Державного Контролю, председавник Міністерства Народного Тослугарства, Магомичка Управління Губернійської та Державної Власти, Голови Губернійської Нарадної Управи. Член 11; Який віддає сильний будівельний тов, Голови Губернійської Земельної Справи, Управління Орігаментного Банкету, Лігейських і Ви-тіа Голови Новітової Нарадної Управи по майновості й будівельному Губернійської Нарадної Управи. 6. Завідати Губернійний по сільському будівництву, Харлодин вводженням дійсних, коли присутні: Губернійський Комісар або його замінник, Голова або член Губернійської народної Управи та трьох членів Колегії, зазначених в артикулі 5. Для розгляду є прокомис при будівельну допомогу - в Складі п'ярок Членів абов'язково мають бути присутніми: председавник Міністерства земельних справ та будівельний Губернійський Народної Управи. 7. На відбудування зруйнованих селищ населення видаткових безлігсопові повинні на таких умовах: а) розмір повинні, як промисла, так і майно- різноманітними разом не може перевищувати 30.000 (тридцять тисяч) усіх витрат для сімей. Так і для лігейських господарств. б) позика видається на 18років, повертається одноразово або щорічними внесками різних тяжкісних виноградарських речим. в) повинні ці мають сили як особливої-так самого й іпотекного дору для земельдір і діл юг правомагадків. 2) після видачі загального готолу про повернення масштабних Державного Спірат, ви- мених військовими подіями, кармичними оцінками та амаркент, держава допомога має покриття зазначення витрат гобойдара в відповідній суммі заражовування на по- верненню видатої позику будівельної позики, незалежно від того які премії забезпе- чення та море і рути на повинність буді- вельної позики. д) Сиротам та вдовам ітк., що загибулина плащах військових подій або від амаркенту народних екседицій має підстави невид- дові інструкції Ліміонерейва, змальших. Справ, що має бути видана, повинно реш- ти видачої позики, після заражовування; зазначення в т.п. поебалюваного губерній- ної Каради може бути зацінена, як безпо- вертних допомога. е) Для забезпечення повернення позики або її решти після приєдку Губернійної Наради може вимогати корупа одно- сельців. ж) Сплата будівельної позики правиться злободом, який всімамовленою для збирачів податків, за невлаєння де вмести плату цього року росмірому в 1% на місяць. 3) Новий постник використовую будівельну Допомогу: небідповідно призначенням або коли порушить умова, на яких видана позика, обставини підлягає невийнолуповер- ненню до кінця речиму, даний встань- елосібом в т.п."Особливо зазначенням в т. "Де". i) Будівельної позики не можемо заравувати на покриття з'єднань дорожніх промабел- них тидайків або приймальних доріг. 17 8. Скороти ма постачання окремої будернізької Народи податкових через не пізніші з одного елієнця о того дня, як пообланому Народи була оголошено, і повинуються Лімітейерайом Земельних Справ. 9. Ліс на тіні для будівельних потреб від- пускається в липру по розмірених очи- бар, де це поводжується з пизним лісового шенгдаровим і станловичем лісу за ма- ть по такій матерії. Не загошовання велюдариць респорядженням Лісової Ки- равніки, відпускається на загальну підеша- вас 10. На організацію і провадження Справи Будівельної Допомоги насампоследній рік- лань, толичним доглядом та прошов- им посиками та на утримання відповід- них усіхань на підешаві цього зоко- му в розпорядженню Лімінерації Зе- мельних Справ олікнується двома лімі- мів (200.000.00) прибиль. За Голову Ради Мародних Лімінерацій Мародний Дліміент Земельних Справ. С. Фогільма. Річка Допра. 204. квб. 21-1913р. 7. Зб. Іменем Української Народної Республіки Завідуючого: 12 лютого 1913 року Панові Директору Феєнцова Член: Орлий бець Член-Секретар А. Макаренко. Російською: М. квб. Державного Сенату С. Іваєв сон та Ухвалений Радою Народних Міністрів Закон. Про зміна встановлення національної мови дітей українсько-го вищу громадян України. 1. На зміну та доповнення істнуючих законів постановлених 2) Наказань в краях та великих повітових містах на Україні для всіх дітей шкільного віку українських громадян беззмінне і уважливе. 2) Державними Міністрями Народної Освіти буде бувати дозволений письмо по-українськи, турецькою мовою річей, переданих в липці закону про беззмінне або зміна встановлення національної мови. 3) Будуть шкільні пам'ятки провадитися вони Мин, земськими і місцевими самоврядуваннями в нурозумінні і 20-го повного їхніх земельних Самоврядувань, а також з допомогою Міністерства Народної Освіти. 4) Надається право їхнім вищим по-вопосним земським і місцевими самоврядуваннями встановити особливий місяць надання на підставі кересивного оголошення. 5) Закон цей набуває сили з дня його затвердження. II. 1) Феєнцова в розпорядженні Міністра Народної Освіти з Комітет Державної Оперативи в грудні - січні 1913 року або двадцять мільйонів (20.000.000) грн всіх на погодження в питанні беззмінного обов'язку Кобого боржкового повстання. 2) Формально згідно року 1913 року вимагає, що- тужати в оцінному порядку з комітет Дер- жавної Оперативи по двійці сорока мільйонів (240.000.000) гривень річно на погодження, що заведен- нє беззмінного обов'язкового боржкового настання Васильом левелем рад Народних Міністрів Е. Фрійменко. Міністр Народної Освіти професор І. Олешка КОПІЯ. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Є М О 12 квітня 1919 року. ГОЛОВА Д.Р.ЮТОРІЇ ПЕТЛЯ Г.А. Член - Секретар А. МАКАРЕНКО. УХВАЛЬНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ П О С Т А Н О В А ПРО ВИДАЧУ О.НОРАЗОВОЇ ДОПОМОГИ НА ВЕЛИКДНІ СВЯТА 1919 РОКУ. I. Усім служачим державних установ, які знаходились на службі на I-е квітня 1919 року і перебувають в місцевостях, не за- нятих ворогом до часу затвердження цього закону, в тим чи тілі і вільнонаємним, за-винятком осіб, зазначених в статті 2 додатку до статті I-ї закону від 19 листопаду 1918 року ("Державний Вістник" ч.73 - 1918р.) і в законі від 24 груд- ня 1918 року ("Державний Вістник "ч.84 - 1918 року) видати одноразову, без вичоту, допомогу на Великодні свята в розмі- рі місячного утримання зо всіма надбавками. 2. Під утриманням, зазначеним в параграфі I-м цієї постанови ро- зуміється: а) платня, харчеві та квартирні гроші абo утримання на штатах, не підрозділених на зазначені види задоволення. б) для осіб, утримання котрих не зазначено штатами, а встано- люється по згоді абo по розпорядженню начальства, річна су- ма винагороди; в) присвоєна по посаді додаткова винагоро- да; г) передбачені штатами надбавки за вислугу літ; д) ви- нагорода вчительському персоналові по числу уроків, які кож- ний дає. 3. Суми, які необхідні для "видавання зазначеної" в параграфі I-м цієї постанови допомоги, відпускаються з коштів Державної Скарбниці при умові, що її утримання одержується служачими з скарбу. допомоги служачим „ержавного Банку, Державного Земельного Б..) і Управління „ержавних Ощадних кас видається із їх власних кош- тів, а допомога служачим, які одержують утримання зі спеціяль- них ко тів, відносяться на ці кошти і тільки при відсутності аб браку їх - на ко ши скарбу, в розмірі браку. 4. У яловцям, які одержали утримання нанеред, ця нагорода залічуєт- ся на повернення утримання. 5. П станову що перевести в життя по телеграфу. ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Є. АРХАНГЕЛЮ. Т.в.об..„РЯЗ ОГО СМ.Р.ТАРА ГАЗВСЬКИ.. З оригіналом згідно: Начальник відділу Департаменту Законодавчих Обрав „ержавної кан лирії ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Є М О 12 квітня 1919 року. м. Рівне. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ П'ЯТЫРА. Член - Секретар А. МАЛАРНЮО. УХВАЛЕННЯ РА ОК. НАРОДНИХ КОМІСТРІВ З А К О Н про евакуаційну допомогу урядовцям Центральних і Південних установ. На зміну 4 доповнення істнуючих законів постановити: I. Замінено в ст.7 закону від 20 серпня 1914р. (Сбр.Узаконе- ні : I9I4p. Ч.242 ст.2325) а також і в додаткові II о цієї статті табельну допомогу служачим і добові проши за час пере- їзду скасувати. 2. На зміну 3-ї пріжітки додатку ІІ статті статті, 7 заз ачено- го в попередній статті закону від 20 серпня 1914р. і постанов від 16 грудня 1914р. та від 30 жовтня 1915 року про евакуацію державних установ постановити видачу служачим евакуаційної допомо- ги, незалежно від того вигіздила, чи не вигіздила з місця постійної служби зі служачих його родина, в розмірі двохмісячного оклада утримання з відсотковою надбавкою по закону від 19 листопаду 1918 року ("Сбражнені Вістник" Ч.73) для жонатих і в розмірі одно- місячного окла а з тою ж надбавкою для нежонатих абo вдових, не маючи дітей. ПРИМІТКА I. При виданні згаданої допомоги (ст.2 цього закону приймається на увагу і цивільний шлюб, як що від нього мартсься діти. ПРИМІТКА 2. Чинність цього закону не поширюється на тих ева- куованих з м. Іїва в кінці січня 1919 року урядовців, які на І квітня 1919 року не перебували на службі. 3. В датки по переведенню в життя цього закону провадити з готе го фонду державних прибутків. за ГОЛОВУ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ С. АРХИПЕНКО, за ДЕРЖАВНОГО СЕКРЕТАРЯ ГАФСЬКИМ. З оригіналом згідно: Начальник відділу Департаменту Законодавчих Справ Державної Канцелярії Р. Устинов ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА до закону, про зміну і доповнення закону про додаткове наділення землею козаків Української Народньої Республіканської армії. Закон про додаткове наділення землею козаків Української На одної Республіканської армії, виданий січня 1919 року в спішному порядку, має слідуючи хиби: А. Розбіжність з законом про землю в Українській Народній Республіці, від 8-го січня 1919 року. Б. Дерациональність забезпечення військових калік додатковим наданням землі. В. Нелогічність в опреділенні як тієї категорії козаків, що мають право на додатковий наділ, так і терміну, на протязі якого закон має чинність. А. Розбіжність в законом від 8-го січня 1919 року полягає в слідуючому: I. На підставі § 3 козак має право, на час свого перебування в військові службі здавати свої наділи в аренду кому схоче. Цим правом безпосередньо по рушується § 16 закону від 8-го січня 1919 року,врідно якому передача права на користування землею іншим господарствам чи особам допускається лише дозвіллу Повітової Земельної Управи. При цього, параграфом 3 дається адатерам можливість користуватись землею в кількості більше 15 десятин поведе до порушення § 21 закону від 8 січня 1919 року. II. По змісту § 4, земля переходить на випадок смерті козака в користування його діти і дітям, а як він не жонатий, то його батькові та матері, коли залишилися в нього допомогу. Це право суперечить § 15 законна від 8-го січня 1919 року, який зазначає, що право користування землею може переходити по наслідству, а повідомлення про це Повітової Земельної управи і в порядку який має бути встановлений окремим законом. При цій прямой суперечності, не виключена можливість збільшення зазначеним вище спадкоєцями помершого козака своїх участків поверх 15 десятин, що суперечить §21 закону від 8 січня 1919 року. 3. Примітком 2 до § I введено право виплаєнення державою за гроші додаткового наділу землі у тих козаків, які не побажають його отримати, право, що надається цією приміткою суперечить духові козака від 8 січня 1919 р., який не допускає вивласнення землі за гроші, в яких би то не було випадках. При цього, практично переведення вивласнення землі за прони вимагає місцевих спічечних та фінансових апаратів, утворення яких буде чи мало коштувати державі. 4. В параграфі 7 зазначено, що земля, яка линеться після наділу козаків, поступає в користування трудового безземельного та малоземельного селянства, в порядку закону від 8-січня 1919 р. Цим параграфом надається ко- закам проваліруюче право на користування землею, що суперечить § 29 за- кону від 8 січня 1919 р., згідно якому користуватись землею запасового земельного онду мають в першу чергу малоземельні та безземельні селя- ни місцевого хліборобського населення. На підставі того ж § 7 можна зробити висновок, що закону про додаткове наділення козаків землею надається як би першорядне і домінуюче значення на законом від 8 січня 1919 року. В. Нераціональність забезпечення військових калік додатковим наділом землі, зазначеним в § 2, полягає в слідуючому: 1. Справи забезпечення військових калік не можна розвязати одними речен- нями в законі про додаткове наділення козаків землею, ін мусить бути від- водено поважне місце в на близьких чергових завданнях уряду Української Народньої Республіки. 2. Військові каліка не зможе сам обробляти немло, а буде ввіддавати свій наділ в оренду або сполошнин, що потягне за собою побільшення площі вис- нажених та засмічених земель. 3. Для забезпечення військових калік додатковим наділом землі потрібно було б виділити спеціальні земельні фонд, розміри якого опреділити не можна. В. Нелегність в законі про додаткове наділення землею козаків полягає в слідуючому: (това § 1 "Всі козаки, що служать в регулярні армії Української Народ- рі Республіки нега но наділяються додатковим земельним участиком" мож- на розуміти різно, а само: 1. Можна допустити, що закон має короткотермінову чинність, скажем, в миту його видання до кінця весіннього засіву 1919 року. 2. Можна розуміти і так, що закон має силу до ого спусування. Підтвердження першому масло в § 7, де сказано, "яка злипиться після наділу козаків поступає в користування малоземельного трудового та без- земельного селянства, себто законодавець має на меті дати козакам, які які служили в той час в армії норальними та додатковим наділи, а решту землі передати в користування мальземельного та безземельного селянств- ва, згідно закону від 8-го січня 1919 року. Друге толмачиння згаданих стів § І проводить до ділеми: або цілко- витого скасування закона про землю від 8-го січня 1919 р., / чого розуміє- ться законодавець не мав на меті/ або заміни його головних засад шакими, які б забронювали велику частину запасового земельного фонду на користь козаків. В останньому випадкові тілько частину всього запасового земель- ного фонду мо на одну перодати в довготермінове користування селянам, а решту землі, призначеної для козаків, що мали б ще вступити до армії, при- лось би віддавати в користування селянам на короткій термін, що вело б до виснаження і засмітчення землі. Крім вищезазначених основних хіб в законі маються ще й другерядні, а саме: І/Речення параграфа I : "Крім того по скінченню війни козаки інших козаків одержує з державної скарониці на ремонт в безп- гривень і в процентову позичку на 5 років ще 2000 бо нині нічого не мо.на продати за 2000 карбован II/Примітка І до § I не має жадного практич- міркування: а/Ніякого ремаренту в роспорядженню Уряду н б/ За 2000 карбованців не мо.на придбати ніч і живого ремаренту, так і з дерева на будівлю. 3/ Зазначеня в § 2 нагорода додатковим наділ відзначились в боях своєю хоробрістю, не можлива : зазначені в пактах І та 3 полснень неможливости та військових калік. Приймаючи на увагу, що закон про додаткове на, лен має великі суперечності з законом від 8-го січ рез негативне відношення до цього селянства, а такс його засад, що був переведонний в життя, Міністерство ходить необхідним поробити зміни і доповнення до цьої сіб, що зазначення в прикладаємому законовнеску. - ІМЕЄМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Затверджуємо 14 квітня 1919 р. Голова Директорії ПЕТЛЮРА Члени: А.Менжинсько Член Секретар Ф.Янкель. Посвідчує т.в.о.Державного Секретаря Іван Лізанівський. УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ. ПОСТАНОВА. Про видачу добових грошей з приводу допомоги службичим місцевих урядових інститутів міст Кам'янця Подільського, Проскурів та Рівного за час перебування в цих містах центральних установ. I. Службичим місцевих урядових інститутів міст Кам'янця Подільського, Проскурів та Рівного, які підлягають чинності закону 19 Листопаду 1918 р. про встановлення відсоткових додатків до утримання ( Держ. Вісті. ч.73 ), за штатом військових за час перебування в зазначених містах центральних установ видаватися, з приводу дорожніх добових грошей на міжмісцевих підставах. 2. Добові гроші в зазначених вище випадках встановлюються в тих розмірах за добу: Сомейних Гривень. 1. Для службичих IV-V класи посад 40 30 2. Для службичих VI-VIII кв.посад 32 24 3. Для службичих IX-XIV кв.посад 24 18 4. Для останніх службичих: поїрів кур'єрів і інших . . . . . . . 20 14 ПРИМІТКА: Особам класи посад, котрих не зазначено, добові гроші видаватися в тому розмірі, в якому їх одержують службичі тих же відповідних інститутів за такими обсягами утримання. III. Під сомейними розуміються ті службичі які мають дітей віку не більш як 19 років, хоча були прийняті в цивільному заробітку. IV. В тих випадках, коли в урядових інститутах одні чоловіки і того другим добові гроші видаватися тільки одному з них, а саме тому, котрий займає вищу посаду. V. Добові гроші видаватися з готового фонду державних прибутків за місцем збору, починаючи з першого березня для інститутів Кам'янця Подільського і Проскурів, а для Рівного 1-квітня, повні ні в якому разі не повертається. VI. Інодіти, які необхідні для покриття зроблених з готового фонду видатків на завдою лення службичих добовими грошима за підстави цієї постановки, упрошується Міністром Фінансів, а ідно відноситися про витрачени суму в загальному законодавчому порядку. VII. Видача добових грошей припиняється роз ординанням по скинчення на цех індивідного місця, слідує за тим що видають розпорядження про видад Центральних інститутів за міст Кам'янця Подільського, Проскурів та Рівного. Підписали: Заступник Голови Ради Народних Міністрів В.Архипенко Т.в.о. Міністра Фінансів К.Корець. З оригіналом згідно: За Ізмешенням віддялу ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. Затверджуємо 15-Серпня 1919 року. Голова Директорії ПЕТЛЮРА, член А.МА.АРЕНКО, член Секре- тарь Ф.ЦВІЛЬ. Посвідчую: Державний Секретаръ м.ШРАМЧЕНКО. УХВАЛЕНА РАДОЮ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ П О С Т А Н О В А Про тимчасові правила, що до засобів боротьби в діяль- ність окремих осіб, яка загрожує республіканському ла- ду, спокію і внутрішньому порядку у У.Н.Р. Для успішного переведення боротьби в ворогом встано- вити такі тимчасові правила, що до засобів боротьби в діяльність окремих осіб, яка загрожує республіканському ладу, спокію і внутрішньому порядкові У.Н.Р. 1. Особи, яких залидозріться в діяльності, що загро- жує республіканському ладу, спокію і внутрішньому поряд- ку, могут бути затримані під арештом по постановам по- вітових комісарів на строк до 10 днів. 2. Судді можуть бути затримані лише за згодою і після постанови загальних зборів суддів, до яких вони належат а. особи Прокурорського догляду за згодою Міністра Юстиції. 3. В разі як що за для докладного з"ясування справи затриманного цього строку не вистачить, його може продов- жити Губерніяльний Комісар до 3-х тижнів і Міністр Внут- рішніх Справ до 2 місяців. 4. Копія постанови про арешт надсилається до місця замкнення та Прокурора відповідного Окружного Суду. 5. В разі скінчення строку, якого зазначено в пост- танові, начальник місця замкнення повинний звільнити арештованого. 6. На Прокурорський догляд накладається стежити за неодмінним виконанням правил попередньої ст.5 цієї пос- танови. 7. Справа після докладного з"ясування, зовсім мате- ріалами, через Міністра Внутрішніх Опрая вноситься до особливої наради в Міністрів: Внутрішніх Опрая, Юстиції і Військового, яка постановляє або про прикорочення справи, або про висилку даних в місцевость, в яку буде назначено кожного разу особливою нарадою, на строк до одного року. 8. Постанову цю перевести в життя по телеграму. Голова Ради Народніх Міністрів В. МАРТОС. Народній Міністр юстиції Андрій ЛЕВИЦЬКИЙ. Обіжно. Пересилається всім повітовим Комісарам Поділля для відома 28 серпня 1919 року № 4021.- Підписали: З а Поді- льського Губерніального Комісара ПАЛАНУК і Управляючий Канцелярією ГЕРВСТ.- Правдиво: Помішник Діловода Р А С Х О Д Ь Въ какихъ помѣщеніяхъ отпущенъ табакъ Мѣсяць и число Число по- мѣщенья ВЪСЬ Табаку Тары Пуд. Ф. ДІЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖЕНО 15 го серпня 1919 року. Голова директорії Петлюра Член - А. Макаренко. Член Секретарь Ф.Швець Посвідчує Державний Секретарь Л.Шрамченко. УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про відсоткові надбавки до утримання на дорожнечу для служачих державних інституцій. I. Тимчасову уставу про відсоткові надбавки до утримання служачих урядових установъ на дорожнечу, додану до закону від 19 листопаду 1918 року /держ.віст.1918 р.вип.73 ч.73, ч.711/,з часу переведення в життя цього закону скасувати. Видавати служачим державних інституцій відсоткові надбавки до утримання на дорожнечу по такимъ правилам: I Право на відсоткові надбавки мають служачі дер авних інституцій як центральних, так місцевих на території України Народньої Рес- публіки, обоїх полів, не включаючи їй вільнонаємних; позбавлені цього права лише служачі, зазначені в ст. 2-й цього розділу. 2. Низче зазначенні категорії служачих не мають права на відсоткові надбавки: а/служачі, майстерови та робітники державних залізниць та служачі в місцевих установах Міністерства Шляхів; б/служачі військового та іньшого відомств, котрі мають право на державний харчовий паїлок; в/служачі, котрі не одержують утримання з коштів казни, або зі спеціальних коштів; г/парафіяльні, священно та церковно-служачі всіх ісповідань; д/майстерови робітники і в загалі особи, утримання котрих не предбачається штатами, росписами або окремими законами, а провадить- ся як плата по найму чи по згоді кредитів, що асигнуються на про- вадження певно визначених робіт; е/служачі, лих закликано на дійсну військову службу й призначено на старшинські та класні посади; 3/Відсоткові надбавки вираховуються на штатне утримання служачих під, котрим розуміється платня, харчови та квартирні гроші, або утри- мання по штатах, неподразділене на означені види заздоволення; присвоєна по посаді додаткова винагорода та пере-баченні штатами надбавки за вислугу років: для осіб, утримання котрих не зазначено штатами, а встановлюється по згоді, або по распорядженні правам відомства - річна сума винагороди; винагорода вчительському персона- лові по числу уроків, яки кожний день дає. В склад утримання не включається: надбавка особисого характеру, П Р И Х О Д Місяць і число Откуда поступиль табачь, въ нихнь позмщеннях и по какимъ документамъ Число по- мещеній ВЪСЬ Тары Табаку Пуд. Ф. крім зазначенихъ в цiй /3-й/ статтi; виплачуеми на службi пенсii, грошовi нагороди, допомоги на шховання дітей, під'ємнi i добовi гроші, всякі одноразові призначення та допомоги; сумми, які видають ся на видатки по посади; винагороди за участь в Коміссіях. ПРИМІТКА: коли служачий займає де-кілька посад, з котрих кожна підходить під чинність цих правил, то відсоткова надбавка видавається тільки по тiй посадi, по котрій призначено найбільший оклад утримання. 4. Відносно розміру відсоткової надбавки служачи поділяються на дві категорії: а/незонатi та незамужнi, а також бездітнi i б/ маючи дітей, як шлюбних, так і по-зашлюбних зрістом до 16-ти років. Примітка. В тих випадках, коли чоловік та його жінка служать обидва в урядових установах, підлягають чинності цих правил і мають дітей, відсоткова надбавка видавається одному з них, котрий одержує більший оклад утримання, по другій категорії, а другому по першій. 5. Відсоткові надбавки виплачуються в слiдуючому розмірi Для служачих основне Повитови міста для губ.м. Для місця перебування яких і повити Одесь та уряду. Поверх до I катер. 2 кат. I катер. 2 кат. I кат. 2 катер --- 4200 карб.вк 100% 120% 110% 130 120% 140% 4200 -7200 .80% 100% 90% 110% 100% 120% 7200 -10000 .70% 80% 80% 90% 90% 100% 10000- I5OOO .5O%,6O% 6O% 7O% 7O% 8O% Вище I5OOO .4o% "50% 45%-5. 50%,60% Примітка: І. Розмір відсоткової надбавки для особи, котра віднесено його утримання до вищої групи, не може бути нижче, ніж для того служачого з найбільшим окладом утримання, котрий відноситься до по передньої групи тієї ж категорії. Примітка 2. Служачим маючим помешкання натурою, відсоткова надбавка виплачується тільки на грошове утримання, але з надбавкою, котра відповідає утриманню і вартості помешкання. Ця вартість підиться рівною одній четверті грошового утримання. 6. Встановленнi цими правилами відсотковi надбавки до iутримання ніжним одчисленням не підлягають і виплачуються одночасно з утриманням по загальним відомостям. В відомостях зазначається річний оклад утримання кожного служачого, його семене становище, категорія, до котрої він відносить /ст.4/ відсоток, з котрого вирахована надбавка і сума надбавки 7. Видача відсоткових надбавок на дорожню провадиться з готового фонду державних прибуткiв. Від видатки на це потребу покриваються Департаментом Державної Скарбниці с окремого фонду /на видачня служачим державних установ, з приводу дорожнечі, надба- Р А С Х О Д Ь Місяць і число Въ какихъ помѣщеніяхъ отпущенъ табакъ ВЪСЬ Часть по- мѣщенья Тары Табаку Пуд. Ф. вок до утримання ,допомог та иные/, якій щорічно заноситься до роспису державних видатків в загальному кошторисному порядкові. Відсоткові надбавки служачим Державного Банку, Державного Земельного банку, Управління державними ощадними касами, відно- ситься на властні кошти цих установ, а відсоткові надбавки служа- чим урядових установ, котрі одер-ують утримання з спеціальних кош- тів, Відносяться на ці кошти і тілько при недостачі їх на кошти скарбу в розмірі недостачі. 8. Закон цей ввести в життя на території Ужка знаходилась в час його затвердження під владою діректорії У.Н.Р. з першого червня 1919 року, а в останній місцевостях з часу переходу їх під владу Директорії Укр Н. В. III. Закони цей перевести в чинність по телеграфу. Голова Народних Міністрів Мартос. Останне за належними підписами З копією згідно: Поміщик Контрольора Вісім Догов. Зон. вмі. 21-1919. 7.245. Генерал Укрвнської Народної Республіки Завідуючому: 14 квітня 1919 року Тараса Директорії Петлюри Член: А. Макаренко. Член Секретаря ФРН Бець Фоссійрую: М. в.о. Допомоги Секретаря Йон Лисанівського Ухвалений Кабінетом Народніх Міністрів. Закон Про передачу земель місць-межних відділів при губернських земельних комісіях до губернських земельних управ. На засіданні і дозволення історичних законів по становленню. Земле місць-межних відділів при губернських земельних комісіях, встановленої Законом 2 серпня 1918 року "про передачу губернським місцевим радам по до веданню Міністерства Земельного Друга" (Доповідь Вісімнадцяти 1918 року ч. 53), передають губернським земельним управам та видаляються із земле місць-межних відділів при губернських земельних урядов. Заступник голови Кабінету Народніх Міністрів і Міністр Земельних Справ В. Артамоненко Вістю. Депе. Зов. інв. 28-443 9. 29 г. О монет Української Народної Республіки Зайворднуто: 30 квітня 1919 року. Голова Директорії Линькера Мем. А. Макаренко. Умов. Секретарь д-р. Швець. Розсилку: Нач. Державною Секретаріатом Іншанівських Відділень Радою Народних Міністрів. Закон Про доповнення по огорожі місць. Наскачування, зміну й доповнення істнуючих законів постановлять: 1. У Камінієті не аграрні місця, встановлені на території Київської Губернії, скасовано, а все їх концентраційне мають докумети, плани, справи та інші передати до канцелярії відповідних губернських місцевих 2) Служачим канцелярії Комітетів по огорожі місць змінити за винятком з видання ім. важливий плани, згідно з законом від 2 березня 1918 року про зовтаття та додаткове допомогу служачим в урядових та громадських інституціях, коли вони не будуть призначені на відповідні посади до канцелярії губернських місцевих або на інші посади на державний службі. 3) Допусканий до убору статут Губернських Революційних Комітетів у випадку. 4) Додручити Міністерстві Венецької Справи у поведенні і розширення цього закону видавання інструкції. II. 1) Асінувайт в розпорядженні Міністром Венецьких Справ з комітет Державної Справи, що в ранок омити 1919 року сюди підніз- альб білет (150.000) гурдень на видання додаткових ерочеб членам Лісових Комісій за дві за- сігань та на оплату різних витрат при виконанні догляду по огорожі місць. За доводу Ради Народних Міністрів Вигрій Іванчук. За Міністра Венецьких Справ Б. Ковальський. Додаток до розд. I стп. 8. Статут. Тубернійних Лісових Комісій. 1. Догляд по огороні лісів, що на підставі закону від 13 січня 1919 року про ліса Української Народної Республіки будуть передані або замтчені в приватні, громадські або інші користування, покладається, згідно з правилами книги Головного Уряду, по Міністерством Земельних Справ по Лісовому Департаменту, а в тубернійних лісах Комісії, які не межах провадяться ухв. догляд через органи місцевого місцуправління та Земельні Управи. 2. Тубернійні Лісові Комісії складатимуться з членів Тубернійної Земельної Управи, члена Тубернійного Народного Уряду, Канцелярського Управління відборобника та державного майна, тубернійного лісничого, місцевого ревізора, представителя Контрольної Палати та членів Вкрупненою Суду, обраного по бажанню волі Загальних Зборів суду. Крім того по огороні лісів ведутьоронний закликався представник місцевої округи мешканців. Тело-вою Комісії є член Тубернійної Земельної Управи, а діловодством веде тубернійний лісничий, який провадить його всіх календарі. Примітка: Засідання комісії вважаються дієтними враз присутності голови по лісній тубернійної мешканця або було заступника і не менш одного члена. 3. Член Лісових Комісій за засіданням в справах догляду по огороні лісу одержують платню по підставі еривень за Кому-не засіданнє. Засідання опткаються ко- місією в миру потреби. 11. Догляд і вирощення сірця по догляду за огоронною лісу провадитись у Лісових Комісіях в порядку, встановленому дуж комітетом по огоронні ліса, та викликано сірця по видати доводів на роздорожу. пільвом Площі розпорядки міських площ для повернення їм в інші угоди можуть провадитись тільки за дозволом Міністерства Земельних Справ якому надається право вирішення спірів про розкордровку передавань і зберігання міських Комісаріат на підставі відповідних інструкцій, які їм для цього видадуться. За голову Ради Народних Міністрів Внутрішніх Дівництв За Міністра Земельних Справ Г. Ланцюг Вістник Державних Законів випуск 28. Утв 919 р. Ч. 368 Землем Української Народної Республіки Затверджено: 4 липня 1919 року. Голова Фінансовий Лешкоро Земли А Макаренко Земле-Секретар Р. Швейц Посвідчую: Державний Секретар Л. Щербенюко. Ухвалений Радою Народних Міністрів. Закон про тимчасове утримання при Громадських робах громадських відділів. На засну історичних законів постановляти: 1) При Тубернійлий, Повітових та, в сліру потреби, Волостних Народних Управах Подільська та Волинські тимчасово залишувати проробочого відділу. 2) З разу припинення проробочого відділу до фактичної удали Тубернійлия і Повітової Комісії постачання і уповноважених їх заготовки незаробного друкарського тимчасового критичного свого діяльності, а слід Громадянський відділ складає розпорядження про-вологих відділів. 3) Проробочий відділи всіх Народних Управ виганять громадського справового підрозділу тимчасової та провадити цю справу на підставі істинних закон- ків та загальних інструкцій Міністерства Народного Господарства. Графованним відділом належать виключні права: а/закупівля, збір, залозов- ка та упом річного роду мелів було доволого і корисного і інших сільсько- господарських продуктів, до яких належать: пшениця, овес, веляка, кроєс, гречка горох, квасоля, кукурудза, перевищі, річного роду борощини, гриб. Крупа поснід, а також всі інші насін- ня, вироби з його та велики шакуш. 2/розподілення всього зазначеного до перепою на емлінах, фабриках і за- водах, або для дальнього транспорту з емліць закупен, як за межи України, так і на Україні по шляхам Мініс- терства Народного Господарства; в/перемовування продуктів на сине ізсяк закупки і в центральних емлісцях, вибраних для цієї мети; 2./розподілення й перевозка борощина и продуктів, перероблених з борщина та інше; д/переведення урочу всіх підприємств, перероблюючих зерно/ем- лії, крупопруток, серносушинок і т. и./ і Контролю над працею цих підприємств; е./вкнізійс хелівних і дружавних угод кт. во всіх їх видах, а також ревізіція торгувальних і промис- лових підприємств, емлінів, емл- нань складів, великої рада транспор- тових засобів та матеріалів для упакування. 4) Градовому відділу Народніх Управ провадити свого діяльництва на оке- ресністі Крепімь, де ще не виг- літні стережба Народного Господарства, які виступають по промислових урядуваннях міг його Комуну селі. 5) На покриття армії загінних дугань в Градовому відділі Нар- одних Управ нараховуються на звітну складки продукти виготовлення відомості. 6) При Народних Управах умовно оцінка Інженерного, які кривна- раємося і країне, звісно їхньою р- цій Міністерства Народного Гос- подарства. 7) Закон цей вводиться в дію- тьомо по мелеза году. Голова Ради Народних Міністрів В. Малмов Міністр Народного Господарства Н. Реп'якевич ВИНОСОК 28-го ч. 395 Тинк І-го серпня 1919 р. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДЖУЮ: 0-го липня 1919 року. ГОЛО А ДИРЕКТОРІЇ Петлюра ЧЛЕН-СЕКРЕТАРЬ В. Шевчук ПОСЛАННИК Ін. Державний Секретарь Я.Брамченко. УХВАЛЕНО КАБІНЕТОМ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ З А К О Н ПРО ДЕРЖАВНІ ПОДАТКИ НА ДЕ-НІ РЕЧІ РОСЛИН. I. Речі рослинні, які павна вони доданому до цього ресницей, обкладаються державним податком: зазначні у розділі I - тринадцять відсотків, у розділі II - двадцять п'ять відсотків і в розділі III - с п'ятнадцять відсотків з їх ціни. Державний податок на де-ні речі рослинні призводиться у установленних статтях I розмірах по ціні, яка умовлена при продажу або при закупках речей, котрі перераховані в ресницю, й сприймається удосконалення до неї торговельними та промисловими підприємствами в наказні або з завзячків при продажу зазначених у чей або при здаванні заказів, і вноситься під-приметами у прибуток скарбу. 2. Торговельні і промислові підприємства: ломарди, аукціони, комісійні контори і павні заклади, які продавати речі перераховані в ресницю, або виробляти їх на заказ, обов'язані: a/ зазначити або на самих речах, які підлягають податку, або на прикладаних до них речей квитках, ціни по яких речі продаваються; б/ завести окремі книги за-для запису проєт пільв і ресходу [продажу] зазначених речей і прийняття на ці речі заказів; в/ видавати покупцям і заказчикам, при продажу зазначенних річей або при здаванні на них заказів, рахунки й в окремих торговельних магар, в зазначених у рахунках ціни проданих речей або виконаннях законів і, окремо , належного з них у прибуток скарбу податку; г/ записати в екрані променурозовани винги, загальних підрахунком на кожний день ,суми, на які ними продано або здано по законам зазначених речей, а також суми державного податку, одержаного в накупців і зазначених і д/ зносити одержаний податок до скарбу в двохтисячний сток. 4. Догляд за виконанням цього закону покладається на Зінансові Палати і на підлеглу Палатам Податкову Інспекцію а також на урядовців Акцизного Відомства. 5. За невиконання цього закону, власники майна підприємств, зазначених в ст. 3, на підставі протиправних податкового і акцизного доглядів, караються, по постановам Зі- нансових Палат, штрафом до двадцяти тисяч |80.000| гривень. Діла по зазначеним порушениям переселяться передами, останнім стат. 590-597 і 599-600 Статуту Простих Податків |Т. У "С.Зак." вид. 1914 р.|. За зловживання при складанні рахунків, які видаються покупцям і при леденних книг, зазначених в ст.3, або за такі чинники, які мають метою утравлення одержаних сум податку або ведут до стягання його у меншому проти належного розмірі, або за нездавання одержаних сум податку до скарбу, касовими торговельних і промислових підприємств ідповідають у кар- новому порядку |ст.ст. 548-550 "Улак. о нак. угах. и коправ."| і врім того , а них стягається сума збитку скарбу, який панних від зазначених чинників, в трьохкратному розмірі. 7. Міністру Зінансів надається право складати в реєсису речі і видавати правила в розширення цього закону, а також за згодою з Міністром Народнього Господарства доповняти ре- ние речей, які обкладаються податком на рески, іншими ре- чами. ЗАСТУПНИК РОЛОГИ КАБІНЕТУ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Дм. Одриня. МІНІСТР ЗІНАНСІВ В. Марков. Додаток до ст. І. РОСПИС Речей, які обкладаються податком на роскін. РОЗДІЛ I. Речі, які обкладаються податком в 30%. I. Дерев'яні каніни, перли, вироби з зелета та платини. РОЗДІЛ II. Речі, які обкладаються податком в 25%. I. Вироби вартістю більш 300 гривень: з срібла, бронзи, мельхіору, англійського металу, мармеру, ями, нефрита, і др. нестовних каменів, з черепахи, елекової кости і мерлу. 2. Косметичні і перфюмерні товари і талентні приладдя; перукарські вироби. 3. Нір'є за для оздоблення капелюхів та одіжі; шов- кове та мережива білізна. 4. Вироби з фарфору та кристало, вартістю більш як 600 гривень. 5. Художні картини, малюнки та естампи, вартістю більш 200 гривень. 6. Нажини і земляні килими, листра [дзеркала], розміром більш як 48 п. пер., меблі мягкі та вирізані, не залежно вартості; зелені ниньи кеди за стінні і столетні родинни- ки вартістю більш як 1000 гривень. 7. Самоходи, крім грузових, верхопрізані шафи, каси, шкатулки; збрея для полювання та приладдя до неї. 8. Хутра і вироби з них, за винятком хутрів пороших, заячих, білачих і з домовсі звірини; корвети, мереживе, толь бльонди, пружники та гнишки; канелюхи й убрання, вартістю більш як 400 гривень. ПРИМІТКА: Хутра наравумені і вироби з них обкладаються податком. РОЗДІЛ III. Речі, які обкладаються податком у ІІІ. 1. Вироби вартістю більш як 100 гривень: а лайки, до- ски, шкіри тисячної та джерелової. 2. Швірні ченеляни, свинські та дорожні торбинки. 3. Резерні вкіпаки та матцідли. 4. Музичні інструменти вартістю більш 200 гривень. 5. Одяг і убрання з шовка, полушорва, з панькового, вогняного і напірного бархату. 6. Електричні лампи, миранделі та диктари, вартістю більш як 400 грн сих. 7. Збруя, сідла і приладдя до їзди, вартістю більш 1000 гривень. ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ КАБІНЕТУ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ Дм. Олрива. МІНІСТР ФІНАНСІВ В. Мартос. Іменем Української Народньої Республіки ЗАТВЕРДЖУЄМО: 80 липня 1919 року. Голова Директорії Петлюра. Члени: А. Манаренко. Член-Секретарь Ф. Швець. Посвідчую: Державний Секретарь Л. Шрамченко. Ухвалений Радою Народніх Міністрів. ЗАКОН про забезпечення родин осіб, що знаходяться на дійсній військовій службі. На зміну і доповнення Істнуючих законів постановити: Родинам осіб, що знаходяться на дійсній військовій службі, видавати надалі допомоги по таким правилам: 1. Право на державну допомогу мають родини козаків та старшин або військових урядовців: а) закликаних до військової служби по мобілізації, б) вступивших до неї добровільно та в прийнятих на дійсну військову службу по набору. 2. До родини, яка має право на державну допомогу, згідно ст. 1 цього закону відносяться: а) дружини та діти до 16-річного віку, а діти старші 16 років лише в випадку, коли вони будуть визнані через покалічення або хворість непрацездатними і як що вони при тім утримувались працею пробуваючого на дійсній військовій службі б) батько та мати, брати і сестри, коли вони будуть визнані непрацездатними і як що вони при тім утримувались працею пробуваючого на дійсній військовій службі. Примітка: Дружина і діти мають право на державну допомогу як шлюбні, так і по-за шлюбні. 3. Державна допомога видається в такому розмірі: дружина, мати і батько отримують по сто гривень кожний на місяць, а діти, брати та сестри—по пятьдесят гривень кожний на місяць. 4. Державна допомога видається за рахунок військового фонду, і видача її переводиться органами Міністерства Внутрішніх Справ. 5. Родинам покликаних на дійсну військову службу по мобілізації робітників фабрик, заводів, майстерень і так инше,—як приватних, так і державних та громадських,—а також родинам служачих в державних та земських і міських установах, підприємці та установи, де закликаний по мобілізації в останні перед закликом часи перебував на службі або роботі, повинні видавати частину його утримання або заробітку по таких правилах; а) Розмір що-місячної допомоги встановлюється такий: Коли родина складається з дружини-третина місячного за- робітку закликаного на військову службу робітника або слу- жащого, рахуючи по окладу, який він одержував в підприємстві або в установі останній місяць, але без добових грошей. Коли родина складається з дружини та дітей або лиш з дітей у вдовця—половина місячного заробітку. Коли в склад родин входять батьки, як що вони при тим непрацездатні та утримувались працею закликаного по мобілі- зації, або до шостнадцяти річного віку сестри та брати, як-що вони теж утримувалися працею закликанного по мобілізації, розмір допомоги для родини встановлюється: в одну третину місячного заробітку закликаного по мобілізації, в випадку коли родина складається з одного чоловіка, і в половину заробітку, в випадку, коли склад родини є більший. б) Допомога видается в розмірі, що зазначено в п. „а" цієї статті, на всю родину неподільно, в строки, в який видаєть- ся утримання або заробіток всім іншим робітникам або служа- чим відповідного підприємства чи установи. в) Працездатні діти, коли вони досягнуть 16-річного віку, позбавляються права на допомогу. 6. Зазначені в пепередній 5-й статті цього закону робіт- ники та служачі, як що вони не мають родини, якій надається попередньою статтею право на допомогу, одержують від під- приємців або установ, де вони перед закликом були на службі, одноразову допомогу в розмірі трьохмісячної платні. Для слу- жащих в установах державних або земського та мійського само- врядування зазначена плата рахується за всіма додатками, але без добових грошей і видається вона як закликаним по мобілізації, так і вступившим до дієвої армії добровільно. 7. Як державна, так і зазначена в ст. 5 цього закону приватна допомога видається до повернення пробувачого на на військовій службі по розпорядженню влади в первісний стан або до встановлення факта дезерції його з дієвої армії або добровільної здачі в полон. За своєчасним припиненням видачі допомоги з державних коштів повинна стежити місцева влада. 8. Закон цей перевести в чинність по телеграфу. Голова Ради Народніх Міністрів Б. Мартос. Міністр Внутрішніх Справ І. Мазепа. З оригіналом згідно: За Начальника відділу Департаменту Законодавчих Справ Дер- жавної Канцелярії (підпис). менем Української Народньої Республіки ЗАТВЕРДЖУЄМО: 30 липня 1919 року. Голова Директорії Петлюра. Члени: А. Макаренко. Член-Секретарь Ф. Швець. Посвідчую: Державний Секретарь Л. Шрамченко. Ухвалений Радою Народніх Міністрів. ЗАКОН про забезпечення родин осіб, що знаходяться на дійсній військовій службі. На зміну і доповнення істнуючих законів постановити: Родинам осіб, що знаходяться на дійсній військовій службі, видавати надалі допомоги по таким правилам: 1. Право на державну допомогу мають родини козаків та старшин або військових урядовців: а) закликаних до військової служби по мобілізації, б) вступивших до неї добровільно та в) прийнятих на дійсну військову службу по набору. 2. До родини, яка має право на державну допомогу, згідно ст. 1 цього закону відноситься: а) дружини та діти до 16-річного віку, а діти старші 16 років лише в випадку, коли вони будуть визнані через покалічення або хворість непрацездатними і як що вони при тім утримувались працею пробуваючого на дійсній військовій службі б) батько та мати, брати і сестри, коли вони будуть визнані непрацездатними і як що вони при тім утримувались працею пробуваючого на дійсній військовій службі. Примітка: Дружина і діти мають право на державну допомогу як шлюбні, так і по-за шлюбні. 3. Державна допомога видається в такому розмірі: дружина, мати і батько отримують по сто гривень кожний на місяць, а діти, брати та сестри — по п'ятдесят пять гривень кожний на місяць. 4. Державна допомога видається за рахунок військового фонду, і видача її переводиться органами Міністерства Внутрішніх Справ. 5. Родинам покликаних на дійсну військову службу по мобілізації робітників фабрик, заводів, майстерень і так инше,—як приватних, так і державних та громадських,—а також родинам слухачих в державних та земських і міських установах, підприємці та установи, де закликаний по мобілізації в останні перед закликом часи перебував на службі або роботі, повинні видавати частину його утримання або заробітку по таких правилах: а) Розмір що місячної допомоги встановлюється такий: Коли родина складається з дружини-третина місячного за- робітку закликаного на військову службу робітника або слу- жащого, рахуючи по окладу, який він одержував в підприємстві або в установі останній місяць, але без добових грошей. Коли родина складається з дружини та дітей, або лише з дітей у вдовця—половина місячного заробітку. Коли в склад родин входять батьки, як що воши при тим непрацездатні ,та утримувались працею закликаного по мобілі- зації, або до шостнадцяти річного віку сестри та брати, як-що воши теж утримувалися працею закликанного по мобілізації, розмір допомоги для родини встановлюється: в одну третину місячного заробітку закликаного по мобілізації, в випадку коли родина складається з одного чоловіка, і в половину заробітку, в випадку, коли склад родини є більший. б) Допомога видається в розмірі, що зазначено в п. „а" цієї статті, на всю родину неподільно, в строки, в який видать- ся утримання або заробіток всім іншим робітникам або служа- чим відповідного підприємства чи установи. в) Працездатні діти, коли воши досягнуть 16-річного віку, позвабляються право на допомогу. 6. Зазначені в пелередній 5-й статті цього закону робіт- ники та служачі, як що воши не мають родини, я Її надається попередньою статтею право на допомогу, одержують від під- приємців або установ, де воши перед закликом були на службі, одноразову допомогу в розмірі трьохмісячної платні. Для слу- жащих в установах державних або земського та міського само- врядування зазначена платня рахується зо всіма долатками, але без добових грошей і видается воша як закликаним по мобілізації, так і вступившим до дієвої армії добровільно. 7. Як державна, так і зазначена в ст. 5 цього закону приватна допомога видається до повернення пробувачого на на військовий службі по роспорядженню влади в первісний стан або до встановлення факта дезерції його з дієвої армії або добровільної здачі в полон. За своєчасним припиненням видачі допомоги з державних коштів повинна стежити місцева влада. 8. Закон цей перевести в чинність по телеграфу. Голова Ради Народніх Міністрів Б. Мартос. Міністр Внутрішніх Справ І. Мазепа. З оригіналом згідно За Начальника відділу Департаменту Законодавчих Справ Дер жавної Канцелярії (підпис). закон про складання Сенатаю на сім років. Придбув повинність до Катерини, Склавши останнє Закон про складання У.В. мінус 50 тисяч Закон про забезпечення, який історичний збір законів про забезпечення менем Української Народньої Республіки ЗАТВЕРДЖУЄМО: 30 липня 1919 року. Голова Директорії Петлюра. Члени: А. Макаренко. Член-Секретарь Ф. Швець. Посвідчую: Державний Секретарь Л. Шрамченко. Ухвалений Радою Народніх Міністрів. ЗАКОН про забезпечення родин осіб, що знаходяться на дійсній військовій службі. На зміну і доповнення істнуючих законів постановити: Родинам осіб, що знаходяться на дійсній військовій службі, видавати надалі допомоги по тьким правилам: 1. Право на державну допомогу мають родини козаків та старшин або військових урядовців: а) закликаних до військової служби по мобілізації, б) вступивших до неї добровільно та в) прийнятих на дійсну військову службу по набору. 2. До родини, яка має право на державну допомогу, згідно ст. 1 цього закону відноситься: а) дружини та діти до 16-річного віку, а діти старші 16 років лише в випадку, коли вони будуть визнані через покалічення або хворість непрацездатними і як що вони при тім утримувались працею пробуваючого на дійсній військовій службі б) батько та мати, брати і сестри, коли вони будуть визнані непрацездатними і як що вони при тім утримувались працею пробуваючого на дійсній військовій службі. Примітка: Дружина і діти мають право на державну допомогу як шлюбні, так і по-за шлюбні. 3. Державна допомога видается в такому розмірі: дружина, мати і батько отримують по сто гривень кожний на місяць, а діти, брати та сестри—по пятьдесят гривень кожний на місяць. 4. Державна допомога видается за рахунок військового фонду, і видача її переводиться органами Міністерства Внутрішніх Справ. 5. Родинам покликаних на дійсну військову службу по мобілізації робітників фабрик, заводів, майстерень і так инше,—як приватних, так і державних та громадських,—а також родинам служачих в державних та земських і міських установах, підприємців та установи, де закликаний по мобілізації в останні серед закликом часу перебував на службі або роботі, повинні викавати частину його утримання або заробітку по таких правилах. а) Розмір що місячної допомоги встановлюється такий: Коли родина складається з дружини-третина місячного заробітку закликаного на військову службу робітника або служачого, рахуючи по окладу, який він одержував в підприємстві або в установі останній місяць, але без добових грошей. Коли родина складається з дружини та дітей або лиш з дітей у вдовця—половина місячного заробітку. Коли в склад родин входять батьки, як що вони при тим непрацевзатні та утримувались працею закликаного по мобілізації, або до шестнадцяти річного віку сестри та брати, як-що вони теж утримувалися працею закликаного по мобілізації, розмір допомоги для родини встановлюється: в одну третину місячного заробітку закликаного по мобілізації, в випадку коли родина складається з одного чоловіка, і в половину заробітку, в випадку, коли склад родини є більший. б) Допомога видається в розмірі, що зазначено в п. „а“ цієї статті, на всю родину неподільно, в строки, в який видається утримання або заробіток всім іншим робітникам або служачим відповідного підприємства чи установи. в) Працездатні діти, коли вони досягнуть 16-річного віку, позбавляються права на допомогу. 6. Зазначені в попередній 5-й статті цього закону робітники та служачі, як що вони не мають родини, якій надається попередньою статтею право на допомогу, одержують від підприємців або установ, де вони перед закликом були на службі, одноразову допомогу в розмірі трьохмісячної платні. Для служачих в установах державних або земського та міського самоврядування зазначена платна рахується зо всіма додатками, але без добових грошей і видається вона як закликаним по мобілізації, так і вступившим до дієвої армії добровільно. 7. Як державна, так і зазначена в ст. 5 цього закону приватна допомога видається до повернення пробувачого на на військовий службі по розпорядженню влади в першій стан або до встановлення факта дезерції його з дієвої армії або добровільної здачі в полон. За своєчасним припиненням видачі допомоги з державних коштів повинна стежити місцева влада. 8. Закон цей перевести в чинність по телеграфу. Голова Ради Народних Міністрів Б. Мартос. Міністр Внутрішніх Справ І. Мазепа. З оригіналом згідно: За Начальника відділу Департаменту Законодавчих Справ Державних Канцелярії (підпис). Відом. Допр. Зов. вміст 31-449. 145 Ч.441. Іменем Української Народної Рев- олюційної Замверджено: 21 липня 1919 року. Голова Директорії Петлюра Імен. А Макаренко. Член-Секретар др. Швець. Расігнув: Державний Секретар Л. Мразецько. Ухвалений Радою Народніх Міністрів Закон про скасування Губернійних та селищних справах "Присутствії" та підлеглих їм інститу- цій. 1. Губернійні по селищних справах "Присутствії", Зізді Мирських Посредників, Расітості по цивільних справах "Присутствії" та інституцій Мирських Посредників скасувати. 2. Справи, котрими мали та ардиви Губернійні по селищних справах справа "Присутствії", що каєруються, передані до відповідних Губернійних Народніх Уряд, крім справ земельних, котрі передані до відповідних Губернійних Земельних Уряд. 3. Справи, котрими мали та ардиви Радімових по цивільних справах "Присут- ствії", Зізді Мирських Посредників та кон- целярії Мирських Посредників передані до відповідних Радімових Народніх Уряд, крім справ земельних, котрі передані до відпо- відних Радімових Земельних Уряд. 4. Всі службовці інституцій, заражених без лік учась закону, з атманністю за місяць на загальних підставах і одержують вон- майново доїв олого мише в їмні випадках, Котрі вони під час зовердення уваго за куну практично перебували на службі в установах, що каєруються. 5. Закон цей перевести в титінг по телеграфу. Рада Рози Народніх Міністрів В. Маркія. Міністр Внутрішніх Справ І. Мазепа. -1.-196 Затверджую. Начальник Скоропадський 2 Серпня 1918 року. Київ. повідомив. Перемалювання секретаря Сергій Завадній. Ухвалення Радою Міністрів закон про скасування Губерніальних Чермогель і про передачу губерніальн ної межевої повинності до відання Міністерства Зе- менних Справ. 1. Губерніальні Чермогелі (Медові Відділи Губерніаль- них Правлінь) скасувати, а виконання межевих справ передати Губерніальним Земельним Комісіям, згідно з п. 1-х ч. 2 Збірн. Законів і законом від 2 грудня 1916 року про відмежування земель. 2. Для забезпечення особистим складом землемірів Земельних Комісій і для технічного догляду за робо- тами, які будуть виконуватися землеміра- ми, замість землемірної повинності були Земельних Комісій, призначити Землемірно-технічні Відділи при Губерніальних Земельних Комісіях. від додання Управлінських назначень Відділами. Примітка: Миколаєво призначення Управлін- них Землемірно-технічними Відділами для їх помічників ці обов'язки повинні по крема- лено виконуватися Губерніальними зем- лемірами та їх помічниками. 3. Старших і молодших землемірів та поміч- ників землемірів були Земельних Комісій перейменувати відповідно в землемірів Земель- них Комісій 1,2 і 3 розрядів. Примітка: Повноважні землеміри та мешканці Уряду Губерніальних Чермогелей, що складаються, залишаються в під час чинного порядку землемірів за- лежності від освітнього цензу та службового ста- тусу. 4. Головний Догляд за землемірною частиною Зе- мельних Комісій і правильність постільного земле- мірства повинен бути в технічному будь, а також вико- вання заходів щодо підвищення і добору особистого складу землемірів накладається на Міністерство Земельних Справ. 5. Тих осіб, що обслуговують псевдом в губерніальних -2-194 Першій вимога, які касурилівські, коли вони не держалися певних правил, зазначили що за цими майном на депозитах і під ейлавах. 6. Купити, попрібні ма: каменяро-світларські видатки Земельних-технічних Відділів, наїм майнових копь, поробочні приладди, ремонти леверейних струментів, видачу дубових і подорожених урізання слуг- леяй виправуватись в світларському тирі. 7. Прикладені до цього технічний купити Земельних технічних Відділів при Убережливих Земельних Комісіях у хватанні. 8. Закон не привести в дейття з 1 липня 1918 року. 9. Встановити в розпорядленні Міністра Земельних Справ в комісіях Державної Складки в разі якщо синім 1918 року дієм міністрів сирек об'єднування пайтеста (2.049.400) карбованців: а) на утримання необхідного складу Земельних технічних Відділів при Убережливих земельних Комісіях 5.931.400 карбованців. б) на забезпечення особистого складу Земельних технічних Відділів дубовим і подороженим урізанням задніх слуг левових Командирських 421.200 карбованців. в) на каменяро-світларські видатки Земельних технічних Відділів і на ремонти леверейних струментів - 354.000 карбованців. г) На операційні видалини по виконанню роботи в майнури - 1.039.500 карбованців. Только один міністрів ор. листовод. Міністр Земельних Справ В. Качкевич Тимчасові умови — 3—448 Землевласно-технічних Відділів при Губернійних Земельних Комісіях. | Назва посад | Кількість осіб | Щорічне утримання в карб. | Умови і розряди | |---|---|---|---| | | | Один місяць Зем. | Нумер Вести | Тривалення | | Управлених Землевласно-технічних Відділів | 1. | 9000 | 9000 | V III см. 1. | | Поміщників Управлених (1 розряд) | 2. | 4000 | 14000 | VI III см. 2 | | Землевласні (1 розряд) | 6. | 6000 | — | VII III см. 2 | | Землевласні (2 розряд) | 3. | 5000 | — | VIІІ VІІІ | | Землевласні (3 розряд) | 4. | 4000 | — | VII VIII | | Черговодження (1 розряд) | 2. | 3300 | Вищезазначеному уряду, в Секретарській службі | IX VІІІ | | Черговодження (2 розряд) | 4. | 2700 | — | X VІІІ | | Секретарів (майних секретарів) | 1. | 5400 | 5400 | VII VІІ | | Державні вартові (1 розряд) | 1. | 4200 | 4200 | VIІІ VІІ | | Технічних (1 розряд) | 1. | 5400 | 5400 | VII VІІ | | Комунальних урядових: (1 розряд) | 2. | 5700 | 5700 | VII VІІ | | Комісарів (1 розряд) | 3. | 8400 | Рання-табори, венції-монастирські, монастирські, інші урядові — | IX VІІ | | Комунальних (2 розряд) | 1. | 2570 | — | X VІІ | | Комунальних (3 розряд) | 4. | 1500 | — | VII VІІ | | Комунальних (4 розряд) | 6. | 2100 | — | VIII VІІ | Примітка: 1. Управлених Землевласно-технічних Відділів та їх поміщників призначає Губернатор, Міністр земельних справ. Інші Управовці призначенням Губернатора виходять із працювань, які вони мають у Земельному Справі. 2. Кількості землевласників 1-го розряду складає - 4/5; землевласників 2-го розряду - 2/5 і землевласників 3-го розряду - 1/5 загальної кількості землевласників Земельного Бюро. Кількість черговодження 1-го розряду складає - 3/5 і комуннарських урядових в 4-му розряді - 2/5 загальної кількості їх при Земельному Бюро. 3. Службовці працюють управовців Землевласно-технічних Відділів оплачуються на підставі Закону про Закони (Закон 26 червня 1914 року). 4. Землевласникам і черговодженням при вищезгаданих командах дозволяється перебувати при собі кожен день Перевалю на Тинні 5 місяців багато. 5. З урядовців, які не керуються в Комунальному комитеті і їхній ставки не менш ніж 120 карбованців по 4-му розряду будуть знижені. Тожою Рада Міністрів під Ор. Львовського Міністерства Земельних Справ В. Коломийський. Завідуючого Навко Скорніадовським: 10 серпня 1918 року. Київ. (мал.) — зв.: Державний Секретар, Сенатор Сергій Завадський. У Національному Радою Міністрів вказано про утримання істини Управлінню Губерніальних та повітових Старост із пропозицією всипувати в гравд-управління Міністрка Внутрішніх Справ 4.969.800 карбованців та утримань цих Управлінь. 1) Розподілено до чого умови на випуск Управлінь Ц- Герніальних та повітових Старост із хвальними і вла- стивими їх дійсними з 1-го липня 1918 року. 2) З 3-го липня 1918 року перейменувати „Комендації Губер- наторів“ в „Канцелярії Угдерніальних Старост“, закрити крім того на утримання Угдерніальних і По- вітових Комендантів та їх Канцелярій, а також переведені відтак сума на утримання Управлінь Гу- берніальних та повітових Старост із вищезум- мовою в деякі мінімум (10.000.000) карбованців кро- дину, асигновано Радою Міністрів по засну від 13-го травня 1918 року, з переводом лишків цих Кредитів на Реєстраційний Державний Скарбниця. 3) Асигновано в ращопорядження Міністрів Внутріш- ніх Справ в розумах синтез 1918 року о комуні Державної Скарбниці поширення мінімум дебютований місцевий дебюти тимчас вищевище (4.969.800) кар- бованців та утримань Управлінь Губерніальних та повітових Старост із 1-го липня 1918 року по 1-е серпня 1919 року з максим привзначенням: На утримання Синьогобого персоналу Управлінь Губерніальних Старост із ... 849.600 к. на утримання кур'єрів в Упр. Гу. Стар... 48.000 к. на канцелярські потреби в Упр. Губ. Стар... 96.000 к. на повідомленні та інші потреби в Упр. Гу. Стар... 240,00 к. на пидорожні цьому в Упр. Губ. Стар... 48.000 к 2) На утримання Ону дебювого персоналу 30 управлінь повітових Старост із ... 873.000 к. на утримання кур'єрів 30 управлінь повіт. Стар. 1-го розряду ... 63.000 к. на канцелярські потреби ... 180.000 к. на повідомленні та інші потреби ... 63.000 к. на пидорожні цьому ... 90,000 к 3) На утримання синьогобого персоналу 45 буд- -2- 150 равнім палімових Ставченків 2-х розряду . 1.637.500 к. на утримання кур'єрів 45 тар. мол. від 2-го розр. . . . . . 135.000 к. на Камчелерські поймлеби . 450.000 к. на шенодаревні та інші поймлеби . 112.500 к. на подорожні згоди Разом 4.969.800 к. Голова Ради Міністрів др. Лизогуб, Міністр Внутрішніх Справ Ігор Костюковський. Штатний Управління Убережних Ставченків | № | Назва посади | Одиниця виміру | Розмір утримання | Всієї | Класу | Порядку майбутнього | |---|---------------|-----------------|------------------|-------|--------|----------------------| | 1. | Губернатор Ставченків | 1. | 12000 | 12000 | IV | I | | 2. | Поліцмейстер Ставченків | 1. | 9600 | 9600 | V | II | | 3. | Інспектор Перелівних Ворот | 1. | 9600 | 9600 | V | III | | 4. | Урядовий Семейний Доглядчий | 2. | 4800 | 9600 | VII | IV | | 5. | " " | 2. | 4800 | 9600 | VIII | V | | 6. | Управлінський Камцелерського Поліцмейстера тар. Камцелер. | 1. | 7800 | 7800 | VI | VI | | 7. | " " | 1. | 6600 | 6600 | VII | VII | | 8. | Фінвог | 4. | 5100 | 9,4400 | VIII | VIII | | 9. | Поліцмейстер Винодоба . . . . . . . . . . . . . . | 4. | 4500 | 31.500 | IX | IX | | 10. | Урядовий місцевого державного бригади | 1. | 4800 | 4,800 | VII | X | | 11. | Бухгалтер . . . . . . . . . . . . . . . . . . | 1. | 5400 | 5,400 | VIII | XI | | 12. | Рахівник міністрів | 2. | 4200 | 8,400 | VIIІІІ | XII | | 13. | Суфранмейстер . . . . . . . . . . . . . . . | 1. | 4200 | 4,200 | VIII | XIII | | 14. | Поліцмейстер Кур'єрського ворота | 9. | 3900 | 7800 | IX | XIV | | 15. | Урядовий місцевого розміру . . . . . . . . . . | 9. | 3600 | 32,400 | X | XV | | | " " 2-ї ранги .. | 9. | 3000 | 27,000 | X. | XVI | | | " " 3-ї ранги . . . . . . . . . . . . . . | 6. | 2400 | 14,400 | XVII | Примітки: 1) Зазначені в цьому штатному основні розміри утримання не поділяються на майбутню, харчову та квартальну. 2) Морально асигнується: а) На утримання кур'єрів 12.000 карбованців (на Камчелерські, Друкаровські та телефонні поймлеби - 24.000 карбованців), б) на шенодаревні поймлеби (не малих помешкань, поливов освітлення тринадцяти) 14.800 к. 3) На подорожні згоди - 12.000 карбованців. 4) Поліцмейстер Управлінського Камцелерського порядку діловодства в місцевих Ставченків Воротах. Голова Ради Міністрів др. Лизогуб, Мін. Вм. Справ Ігор Костюковський -3- 151 Умайн Управління повітових Старостей в листах № 103 з Ради. | Номер | Назва посади | Кількість осіб | Підлягає уважному розгляду | Розподіл місць | |---|---|---|---|---| | 1. | Повітовий Староста... | 1. | 8,400 | 8,400 V III січ. І. | | 2. | помічник Старости... | 1. | 6,600 | 6,600 VI Шеїв 2 | | 3. | Секретар... | 1. | 4,800 | 4,800 VII | | 4. | помічник Секретаря... | 2. | 4,200 | 8,400 IX VII | | 5. | Урядовці 1-го рангу... | 3. | 3,600 | 18,000 X VII | | 6. | » 2-го рангу... | 4. | 3,000 | 12,000 XI IX. | Примітки: 1) Зазначені в цьому умайн основні розміри утримання не поділяються на місяць, каробки та квартал. 2) Щорічно асигнується: а) на утритману кур'єрів 4.200 карб., б) на канцелярські, друкарські, та телеграфні потреби 12.000 карбованих, в) на господарські потреби (меншій по- лемука, паливо, освітл., то інше) 4.800 карб., г) ма подорожені проміж 6.000 карбованих. Умайн Ради Міністрів Ор. Лисогуб. Міністр. (З купюрних мін Сирок Чор Кісельковський). Умайн Управління повітових Старостей в листах № 2-го розряду. | Номер | Назва посади | Кількість осіб | Підлягає уважному розгляду | Розподіл місць | |---|---|---|---|---| | 1. | Повітовий Староста... | 1. | 7,200 | 7,200 V III січ. І. | | 2. | помічник Старости... | 1. | 6,000 | 6,000 VI III січ. II. | | 3. | Секретар... | 1. | 4,200 | 4,200 VII | | 4. | помічник Секретаря... | 2. | 3,600 | 7,200 VIII VI | | 5. | Урядовці 1-го рангу... | 5. | 2,400 | 12,000 IX VII | | 6. | » 2-го рангу... | 4. | 2,100 | 8,400 XIX | Примітки: 1) Зазначені в цьому умайн основні розміри утримання не поділяються на місяць, каробки та квартал. 2) Щорічно асигнується: а) на утритману кур'єрів 3.600 карб., б) на канцелярські, друкарські та телеграфні потреби 12.000 карбованих, в) на господарські потреби (меншій по- лемука, паливо, освітл., то інше) 3.600 карбованих. г) ма подорожені проміж 4.800 карбованих. Умайн Ради Міністрів Ор. Лисогуб. Міністр (З купюрних мін Сирок Чор Кісельковський). -4- Список Управлінь Губернійних та Ковільних Відомств. Губернії. Кіївська, Чернігівська, Волинська, Подільска, Харківська Полтавська, Київ-Кирилловська і Херсонська. Новіші та розряду: «Дніпровський», Чернігівський, Уманьський, Чаркаський, Черни- гівський, Ніжинський, Крим-Торецький, Ровенський, Ка- м'янець-Подільський, Вінницький, Могилівський, Проту- ківський, Кременчуцький, Київ-Кирилловський, Олександрійський, Маріупольський, Слав'яносербський, Тахинць кий, Одесський, Херсонський, Лисаветградський, Тира- польський, Каменець-Подільський, Окреманський, Бердянський, Мелітопольський, Білгородський. Новіші 2-го розряду: Звенигородський, Кам'янець-Подільський, Радомишльський, Мара- мичанський, Липовецький, Вавилківський, Сквірський, Семенівський, Козелецький, Новобілівський, Ічородин- ський, Змудхівський, Конюбейський, Олександрійський, Став Рибуджевский, Суразескый, Лиманецький, Новгород-Сі- верський, Борзенецький, Кропивницький, Волочисько-Во- линський, Овруцький, Острожевский, Старокостянтинів- ський, Хмельавський, Кременецький, Фубенецький, Луц ький, Новгород-Сіверський, Києвичанський, Винницький, Лемківський, Олешківський, Батенький, Сайсеке- ний, Трахавецький, Лиманецький, Дніпропетровський, Фогоджівський, Валківський, Полонинський, Рахомевский, Зміївський, Кур'яновський, Лебединський, Старобільський, Радацький, Зіньківський, Волчоштим ький, Кабелюжанський, Клейменні-Корадженець, Лохвиця ький, Лубенський, Миргородський, Нирянинський, Трипільський, Роменський, Хоролевский, Черкасавський. Гіречніше-Вінницькій, Ново-Миколаївський, Калю- -Кродецький, Олександрійський, Ананієвський, Хоми Свяний, Дніпровський, Ніжинський, Рігіцький, Лисиче- кій, Урайворонецький, Костромовский, Рильський, Ту- тим в межах. Телово Ради Міністрів. Ф. Лихуд. Міністр Внутрішніх Справ Гур. Ніємачевський. Постанова Ради Міністрів про приєднання до певних Українських губерній повітів Могилівської, Курецької і Воронківської губерній, які ми приєднали до Української Держави. 14 червня 1918 р. За дум порядкування новітами Могилівської, Курецької і Воронківської губерній, які ми приєднали до Української Держави, повіти ті приєднуємо до низезамаганих українських губерній: 1/ Помільський, Могилівської губернії - Луцьківський і Ривненський курецької губернії - до Чернігівської губернії. 2/ Сум'янський, Грайворонський, Білгородецький, Короднянський і Новобелопольські курецької губернії - до Волинської губернії. 3/ Повіти-не Рішцонській, Лиманській, Мозирській, а також волості сусідніх повітів, Микольської губернії - з'єднали в Покірський округ, з адміністративним центром в Мозирі. За голову Ради Міністрів Семенюк М. Волинсько. Міністр Зовнішніх Справ Ігор Кістяковський. ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджуємо ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ ЧЛЕНИ : Член - Секретар Посвідчую: Державний Секретар Ухвалений Радою Народних Міністрів З А К О Н Про тимчасове підвищення з І-го серпня 1919 року оплачених норм служащим Камянець-Подільського Українського Університету і до асі- новання на цю мету по § 6 - І.385.655 гривень. 1/ Затвердити докладний до цього розпис платні служащим по науковій та господарській частинам, Управлінню й діловодству Ка- мянець-Подільського Державного Українського Університету. 2/ Закон про підвищення складних норм служащим Камянець- Подільського Державного Українського Університету провести в життя з І-го серпня 1919 року. 3/ Асігнувати додатково до кошторису 1919 року по § 6-тому один мільон триста вісімдесят пять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять /І,385.655/ гривень. 4/ З першого січня 1920 року кошти на утримання Камянець- Подільського Державного Університету вирахувати в спішному порядкові. Голова Ради Народних Міністрів Міністр Народньої Освіти (підпис) Павленко р.в. 3 оригінальним згідно: 1/ о. Старший Фінанс Державний Рахцендрій Р О З П И С платні служащим Камянець-Подільського Державного Укр.УНІВЕРСИТЕТУ | Назва посади | Основ. оклад одному | Перше п'ятил. | Друге п'ятил. | Всього разом | Класа посади | |---|---|---|---|---|---| | | Г р и в е нь | | | | | | I. Ординарний професор | 40000 | 40000 | 10000 | 60000 | V. | | 2. Екстра-ординарн. проф. | 35000 | 8500 | 8500 | 52000 | VI. | | 3. Штатні доценти | 30000 | 7500 | 7500 | 45000 | VII. | | Штатні проректор, | 30000 | 7500 | 7500 | 45000 | VII. | | 4. Астроном, наглядач | 30000 | 7500 | 7500 | 45000 | VII квaтирa | | 6. Старший асистент лаборант. | 72000 | 6500 | 6500 | 40000 | VII | | 7. Молодший асистент лаборант і помішник проект., матер. наглядач | 22000 | 9600 | 5600 | 33700 | VIII. | | 8. Професорські стипендіянти | 20000 | - | - | 20000 | | | 9. Вчений садівник | 18000 | 4500 | 4500 | 27000 | VIII | | IО. Лектор музичних мов | 14000 | - | - | 14000 | VIIІ | | II. Штатний бібліотекар | 27000 | 6500 | 6500 | 40000 | V і квaтирa | | I2. Штатний помішник бібліотек. | 25000 | 6000 | 6000 | 37000 | VII | | IЗ. Молодший помішник - " - | 20000 | 5000 | 5000 | 30000 | VIII | | I4. Додаткова нагорода ректоров | 22500 | - | - | 22500 | V і квaтирa | | I5. Додаткова винагорода про- ректорові | 15000 | 2 | - | 15000 | квaтирa | | I6. Секретар Ради профес. | 10000 | - | - | 10000 | | | I7. Секретар факультету із про- фесорів | 9000 | - | - | 9000 | | | I8. Виборний член Правління або господар.ком. | 10000 | - | - | 10000 | | | I9. Декани | 15000 | - | - | 15000 | V, | | 2O. Студенти-стипендіяти | 7500 | - | - | 7500 | | | 2I. Радник Правління | 24000 | - | - | 24000 | V - квaтир | | 22. Секретар Правлення/не з про фесорів-діловод вищ.шкіл | 25000 | - | - | 25000 | VII - квaт. | | 23. Секретар Ради не з професор | 22500 | - | - | 22500 | VII - VII | | 24. Помішник Секретаря Правл. | 18000 | - | - | 18000 | VIII квaт. | | 25. Бухгалтер | 22500 | - | - | 22500 | VIII квaт. | | 26. Помішник бухгалтера | 18000 | - | - | 18000 | IX. | | 27. Архіваріус /журналіст/ | 18000 | - | - | 18000 | IX. | Назва посади Основн. оклад Перше п'ятиліт. Друге п'ятил. Всього разом Клас посади Г р и в е н ь 28. Скарбник Університету 22500 - - 22500 VIII кватир. 29. Письмовод. факультету 18000 - - 18000 IX. 30. Секретар по слуд. справ. 22500 - - 22500 VII кватир. 31. Помішник Секрет. по студ. справам 18000 - - 18000 IX 32. Архитектор-інженер, спе ціяліст вищ. шкіл/коли одержує %р 15000 - - 15000 VII - VIII 33. "-" без %р 30000 - - 30000 34. Екзекутор /наглядач будин/21000 - - 21000 VIII кватир 35. Помішник екзекутора 15000 - - 15000 IX кватир. 36. Механік університету 21000 - - 21000 IX кватир. 37. Л і к а р 18000 - - 18000 VII 38. Лікарський помішник 15000 - - 15000 IX кватир. 39. Завідуючий спроб. станцією сільськ.-господ. машин і орудій 21000 - - 21000 VII 40. Завідуючий механ. майном 30000 - - 30000 VI. 41. Машиніст клін. лаборат. неур. хімії технік, десятн. 13700 - - 13700 X. 42. Додаткова допомога проф. богослов. як настоятелеві церкви 6000 - - 6000 43. Д и я к о н 15000 - - 15000 44. Псаломщик університ. церк. 13700 - - 13700 45. Правитель сільськ.-господ. ферми 18000 - - 18000 IX і кватир 46. Механік при лабораторії /не препод./і препарат. 18000 - - 18000 X кватир. 47. Садівник при сад. 12000 - - 12000 XII кват. 48. Електротехнік по будинку Університету 12500 - - 12500 XII кватир. 49. Канцелярист І-ї ранги 15000 - - 15000 X - "-" II-гої ранги 13700 - - 13700 XII. - "-" 3-тої ранги 12500 - - 12500 XII? Примітки : I/За читання додаткових лекцій професорам по 3500 гривен а приватним доцетам згідно примітки 4-і 2./ При призначені п'ятирічних додатків рахується попередня педагогічна служба. 3./ П'ятирічні додатки призначаються по тій посаді по котрій особа одержує отримання. 4./ Платня приват-доцнтам за обовязкові курси 3500 гривень за рекомандованні-2750 гривень і за вибрані 2250 гривень за річну водину. Позаштатним професорам за читання курсів та за ведення практичних робіт доручених факультетом по 6500 гривень за річну годину. 5./ За завідування кабінетами та лабораторіями встановлюється платня по 6500 гривень. 6./ При відсутності квартири в натурі видаються квартирні гроші в розмірі тритини утримання. 7./ Платня за додаткові лекції професорам та приват-доцентам штатним не може бути більш половини утримання. Винятки з цього робляться за дозволом Міністра Освіти. 8./ Приват-доценти та штатні доценти, що читають обовязкові курси по вільній катедрі одержують утримання екстра-ординарного професора. В.О.ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ / підписав ЛІВИЦЬКИЙ/ За Міністра Народньої Освіти Товариш Міністра В.О. Директора Департаменту Вищої та середньої школи З оригіналом згідно : Директор Департаменту ВАГРИНОВСЬКИЙ в.р. З копією згідно : В.О. Старшого ДіловодаДержавної Канцелярії ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ З А Т В Е Р Д Ж У Є М О: ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Члени Член-Секретар Посвідчує: Державний Секретар УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про тимчасове підвищення з 1-го серпня 1919 року оплатних норм служа- чим Кам"янець-Подільського Державного Українського Університету і до- асігнування на цю мету по § 6 - 1.385.655 гривень. І. Затвердити докладеній до цього розпис платні служачим по науко- вій та господарській частинам, управлінню й діловодству Кам"янець-По- дільського Державного Українського Університету. 2. Закон про підвищення окладних норм служачим Кам"янець-Подільсь- кого Державного Українського Університету перевести в життя з 1-го серпня 1919 року. 3. Асігнувати додатково до кошторису 1919 року по § 6 ОДИН МІЛІОН ТРИСТА ВІСІМДЕСЯТ П'ЯТЬ ТИСЯЧ ШІСТЬСОТ П'ЯТЬДЕСЯТ П'ЯТЬ/1.385.655/ гривень. 4. З 1-го Січня 1920 року кошти на утримання Кам"янець-Подільсь- кого Державного Університету вирахувати в смітному порядкові. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР НАРОДНОЇ ОСВІТИ