Інформації та доповіді про внутрішнє становище УНР та соціальну структуру, історію повстанського руху в Україні, накази по повстанських військах УНР, про Ризький договір, 13.03.1921-02.11.1921, 149 арк. — частина 1/2

Перша сторінка документа
Перша сторінка · відкрити PDF
Архів: tsdavo_scraperОпис: 2Фонд: 1429
Назва фонду
Перейменування: 05.12.1918 -(1920 р.) Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, м. Київ, м. Кам'янець-Подільський, територія Польщі, Чехословаччина.
Анотація
1919 Юридичний відділ; 1919 Керування справами; 1918-1923 Загальний відділ; 1920-1924 Юридичний відділ; 1919-1922 Інформаційний відділ; 1920-1921 Фінансовий відділ; 1921-1923 Фінансово- господарський відділ
Історична довідка
Перейменування: 05.12.1918 -(1920 р.) Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, м. Київ, м. Кам'янець-Подільський, територія Польщі, Чехословаччина.
Назва справи
Інформації та доповіді про внутрішнє становище УНР та соціальну структуру, історію повстанського руху в Україні, накази по повстанських військах УНР, про Ризький договір, 13.03.1921-02.11.1921, 149 арк.
Завантажити файл (PDF) Відкрити в архіві

Розпізнаний текст

Кому: Секретарю Держкомпартії "Української Народної Республіки" Імперіальному кабінету "Імперіал-1" та супровідні вимоги Становища УНР до соціальної ситуації, історично певної робочих таборів на Україні наказу по повоєнному військовому УНР. Про Імперські договори. Погано зберегли 1924 Виконано в листопаді 1924 ЦЕНТРАЛЬНИЙ АРХІВ ЖИТОМИРСЬКОГО ОБЛАСНОГО ВОДА УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ Архів 778с 1929 2 043 113 КАНЦЕЛЯРІЯ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Інформації та доповіді про внутрішнє становище УНР та соціальну структуру, історію петлюрівських банд на Україні, накази по повстанських військах УНР, про Рижський договір. 13 березня " 2 листопада 1921 р. З цілої низки моїх засід в Замі, а також на підставі ваших власних праць і розмов з представниками Українського повстанчеського руху, би в загальних рисах уже о неломлялось в тім, що варя діється на Україні. Одна польва загаданих вище представників у Варшаві, які з'являться на листі для інформації про те, що там колтською, але головним чином за озеранням вказівок, один час, що вони будуть того обережка, який об'єднав би їх та корчував би лівання окремих груп. В звязку з цим виникає необхідність запозичити ту променю яка виявляється в цей час. Коби для вас стала цілком явною й зрозумілою та права, що не еволюється та і не еволюція, необхідно хочаб коротко-торкнутися історії повстанчеського руху на Україні. Революція 27 лютого 1917 року в північній полії спричинилась до того, що окремі народності було Росії побачили іти самостійно. Національність на ання та почуття цих народів, які в будин Россії не мали права на будь-яку проливу своєрідного національного "п" повели до того, що Україна, так само як і інші частини Росії, виявили свою волю утворення незалежного державного будття. Центральна Рада,-перша народна парламент у Києві,- вирізно стало перед розгляданням створення ер-агу на чисто національно-демократичних підвальніх пози залежності від Росії, хоча, залишаючись у напрямком політики "Зременяного Правительства", згодувувалось на федератцію, альші події на фронти, росклад Російської армії та внутрішніх бойових дій пропала попели до того, що "Зременяне Правительство" було примусжене послугитись своєю владою "Правительству Советов", тендентії замири якого справа підчулось у відношенні до України. Центральна Рада, яка ставилась в опозицію до такого рішення боятів, одверто виступила в боротьбу проти них для захисту своїх територійних інтересів. З лютого 1918 р. в Переста Літовському Центральні Рада свідомо поновлюється одноголосної боротьби на два фронти, залишилася з німцями і підписала військову угоду, по якому Німці забезпечують Україні можливість утворити владу національно-регулярну армію як також права що до внутрішнього устрою в держави. Німці, що вступили в той час не терен України, використали своє плаунне становище та зв'язок з деякими політичними українськими партіями реакційного напрямку і перетворили вибори Рейтмана яко Верховного Представника Української революції а Центральну Раду розпустити. Львівські мислі не протестували, отримавши відповідну погодження. Рейтмана бо підтримувати особистість надзвичайної творчої праці та об'єктивні нарадних зусиль для боротьби з боль- чевиками, які в той час підраховують небезпечність для себе асистентів спокійної праці на Україні, починають на шукати їх. Рейтман оточений переважно синкретичними чисто заклінного напрямку з лічко бурократів церковного часу, яким відкладається зі шляху на державного напрямку, оцінки і усе це підпадає проти себе широкі маси України. ранського народу. пояснів у вигляді петльами та його підпорядкованість, який в собст- ві 1918 р. закінчується загибельною поштальним повстанням, немов багато виху по- вставали проти нього оголошення в той час Урядом Гетьмана звертали в осіл. Іншого короткого огляду видно, що Український повстанський рух на метою скінчуття влади хоча і своєю, але вану, яка різко підхилилася від утримання народові його національно-демократичних порадників, і в- али і прав. Спочатку в складі Гетьмана, народ зробив судити можливість орга- нізації боротьби з нечесними незалежними розмовами. Тасла боротьбів на терені Росії: "поход на кулака-бурлук" - погодилися і на Україну. Український селянин, хоча і сам купив і в масі "маленьки бу у", бачив ніщо за больших якільких, але злословом, несвідоме в собо- ві пізнання гальського чита, важкий по-життєвий коштом поміщиків та, за- мови на "бурлук". О так всім було це ножі оглянути не переконався що зольовання рахунок не створив, поки він не відчув на собі веселого траву бойовий рух, яка лягла на шлях селянинської важким дроном; Український Уряд та його немислення армія, без підпори селян не мог- ли бати разу бойовий рух, бо всі вони залучалися на місці Укра- їни і були призначені підступити тіл їх лауганням натиском. В той час, залишилися апоктку військового А потім і Правобережжя, Укра- їнський Уряд передбачав необхідність солідарності на початку терені організованої концерти, якій послідовно заманували до себе осіл по за- лялися в опозиції до бойовиків. Тим неприємним чином було залуче- нобагато старшин з органами Радянською / армія 8-р 4 Кількісної дивіз- зії Генерал Т.Г. Шипов, Остапан Г.Т. Данил і мороткин час удається посіст Найбільшого засобу бойовиків високих під командою Гри- горька, протягом двох місяців він переродив новий заміну Командного складу і підготовку повстання, яке розпочало завзяття боротьбу з боль- шевиками в районі Катеринославщини, оросоняни в частині квітня. Їм відлітає удалися в короткий час дільниця від бойовиків на всьої агаційні район і поширився на всю Україну, а довгий час в палони Ки- їва. Чорногорова все повстала і оберталася під командою Гетьмана. Те- пер епіків, ще почав у той час поступ на бойовиків, дуже посолову- вання наперед, а свої успіхи відносився заключно на вміле перетворення на злото. Значенною важкою від підготовки свободного руху для Ге- нерації, епіків, мимоволи допомогла йому хоча і мала цілком нині за- дання. Цього тяг, епіків не вийш на увагу і не оцінив. Праця повстали під піропиля полковник 1919 року допомогла також і Український армії передкінцевою серпня 1919 р. таємно Милів на звільнити значну частину Правобережжя. Рух епіків на Україну завдано мороки повстанцям, які не відали його цілей і малки підозрілості, що український Уряд переговори- в з ними в організовану частину та склад 12 тисяч саганців в арт- лярію і кількотом під проводом Остапан Г.Т. Шипова придушувався до ре- гулярної Української Армії. В цей час вся донецька преса пише, що епіківська армія йде в союз з українською армією, полагати інші тати ви Українського Уряду переговори в епіківних заключила ще усіх. Тепер епіків не варувався, почесну партія свого правлення до відрод- ження сильні недалеко Росії". Все це вне вище розглядає очі Украї нською народом і він починає боротьбу з новими урядителями. За 1/2 місткі траси могли, добре заосмотрена добролюбна армія обертається в організовану вруту, яка залишила терен України. Далі, епіків ставився і не мали звори увійти в переговори з Урядом Центра України, яке й той час очолювалося на терен Польщі, по- чал переговоруватися в окремими Командирями повстанських відділів /Ген. Омелянович-Павленко, Германчик, Рулик, Калашник і т.п./, але все було нічно. Ра-с- епіківни ніхто не вірить. Таким чином Український облік не мало переконання під больше- вицьким лоям, вітають армію епікіна як визволителя, але повно зоба- чався в міс сильбом нового друку, що все в нових соціальних гаслом, ста- виться тим боротьба і під свяки виїждає й до. Руху епіків саліст-Української армії, український народ не ми- ряться з бойовиками, а продовжує боротьбу на два фронти, підтримуючи армію у.І.Р. На півночі полковника віткунця яка поляськими військами на Українську землю і так виявляється на мороки явним - українці- постанні б.кль і Зільчовників і польщі, бо в той час не було угоди між Україною і Польщею. 3. Отже, ми бачимо ясно і докладно виявлене змагання українсько- го народу /бо повстаний рух в.,являється цілим вириванком пори- вань усього люду, а не одного гуртка/ повалити всюку силу, яка хоче накинути йому свою волю, чужу для його помислів та його змаганням: бути-Українець чи то белявий чи мішаний радо підтримуватиме всюку силу, яка бореться з його урямителями та дає поміч для здійснення його національної незалежності, але лише до того часу, коли не зачеп- ниться в протилежному. В осени 1919 року, Українська Армія притиснута спільними силами ми єнкінців і бойовиків до кордону Польщі не вважали на еваку- ацію Уряду в Польщу, продовжує цілком організовану боротьбу, пролер- шися в складі 4 дивізій зі Штабом Армії в осередні губернії України. Протягом 5 місяців /з 5 грудня 1919 р. по 6 травня 1920 р./ оперує в запліді ворога, організує повстання, після чого, пройшовши біля 3.000 кілометрів, з'єднується з українськими частинами, що організу- валися в Польщі й займає нерійний участь Уронти.Праця Армії в заплід ді бойовиків та поляків можливих посувавтатися вперед і легко осиротити значних наслідків. Перехід Польсько-Української армії в другий наступ в осени 1920 р. на південному фронти та зазначив успіх його полягав головним робом на допоміжних операціях українських по- встанців, що отримали директиви від Головного Українського Команду- вання - руйнувати комунікацію та діляти на запліддя бойовиків. Пі допоміжні операції примусили бойовиків перекинути свої бази за Дніпро.Большевицька армія, до того часу була цілком деморалізована і їй загрожувало знищення, але розпочаті мирні переговори змінили положення в сприятливому для бойовиків значенню, а перевиря, яке в силу українсько-польської угоди облявалося важним і для української армії, дало бойовикам можливість перекинути на Український фронт нові частини, що були під свіжим вразням що отриманих побід на Кримському фронти. Споглядання лівого крила української армії поліканні, що відійшли згідно з договором про перемир'я за Бруч, цілковита від сутність набоя, похмустило Українську армію, під напором переважаючих сил бойовиків, залитиши опанованій було терен і відійти за Бруч. Одночасно з цим було наказано Подковникові Гудому /булому Команді рові І Запорізької дивізії/ з підділом ним з організованими в усіх ролів зброї продертися в запліддя бойовиків та передати наказ усім повстанчим групам перейти до пасивних бойових дій і взятися рете- льно за організацію повстання, розрахованого на певний реценець. При Головному Українському Командуванню на терені Польщі з цією метою організується виключним окремий апарат під назвою: "Партизансько- встаничний штаб" в Головних Останцях Симоном ПЕТЛЯ на чолі та з Начальником штабу Генералом Т.ТОЧИКІМ /Н-к 4 Київської дивізії/:. Організація ця є цілком таємна і конкретних даних про не ніхто не має, але праця її ве відчуттясть бойовиками. Народи в Москві я після в Київі, де вирвано було вказано, що до нової фази повстаничного руху треба поставитись з повагою, бо ними керує невидима але міцна рука, яка користується великим впливом. Призначення видомого Комуніста Підвойського за керовника для придушення повстань на Україні те в більшій мірі підтверджує те, що бойовики рахуються з цією невидимою керуючою рукою. Для боротьби з повстанням бойовиками вводять великі сили /14 армія, частини ХІІ ар- мії, армія Зеленого та інші значні військові сполучення/. З усього зазначеного вище видно, що на протязі скоро 4 років повстаничний рух на Україні приковує до себе великі мілітарні й по- літичні сили і не раз прислушился як чинник поражки російських ар- мій на Україні. Після 4 років цей рух не лише не ослаб, але напаки весь час розростається і з налетною організацією та керовництвом буде причиною загибелі бойовиків. В останній час до Українського Командування зверталися предста- ставники Кубані, Дону, Зілоруссі та Російського політичного Комитету в Варшаві /Б.Савинов/ з пропозицією організації й координування повстаничного руху на всьому терені було Росії. В цей час організація повстаничного руху на Україні переводи- ться по такому плану, що вироблений повстаничним штабом: 1. Осередком організації є повстанський Штаб при Головному Коман- дуванні. Весь терен України розбито на 5 повстаничних конгруп; Штаб кожної групи керує 3-5 районів. Райони поділені на полкові й сотенні участ ки. Все командування аж до Сотенних Командирів включно покладено на 4. Старшін організація групи повідомляла до організації дивізій, організа- ція району - бригади і т.д. В стабах працюють старшини Генерально- го Штабу. Всі стаби за винятком повстанського штабу перебувають на терені України окупованому большевиками. II.- Навчання на оці колечне завдання - ніяком знищити бойових, по- встанський штаб, крім організаційної праці, дав вказівки своїм орга- нам на місцях, що до розкладу червоної армії які стоять на Україні. До цього часу вдалось замістити деякі команди пости панами старши- нами та закласти національні організації в большевицьких арміях /татарські, латишські, козацькі й інші/, які мають подібні нашим ці- лі. IV. Для організаційної праці на Україні повстанці забезпечені мате- ріальними засобами як від Уряду У.Н.Р. так і від місцевого населення, для повстанців, які входять в склад уго Істочних організацій, настоси збори, насоб, гармати й снабдження, але передбачаючи винний до- плів повстанців по здійснюється по-еню, в переходом до поголовного активного повстання налічих халасів безперечно не вистарчити та все й зараз є потреба заготовити в певних місцях бази, деб було во- середнено званні запаси зброї та бойових насобів. Величезний обсяг перевозюваних матеріалів та медикаментів на Україні, а яких нуждається повстанські організації. В той час як бойовики для осягнення своїх цілей використо- вують незначні незадовольнення спірового пролетаріату, силкуючись разом з ним об'єднати його в Ш-му інтернаціоналі та бажання викори- стати національні рух України, пальбують визнання 11 самостійного державою на нолі з Урядом Раковського, який є послушна зброя в ру- ках московського Совнаркому, причому зовсім не ракуються з матеріа- льними витратами на притягнення на свій бік широких мас, берави Антапта не звернули до цього часу належної уваги на використання незадоволення большевицькою владою в народних масах на терені Будлої Росії. Особід чотирехлітньої боротьби з большевиками ясно показує, що бойовики не переконують саме себе, а навпаки вояка затримка в Істочнання бойовика, яко ор анізації, що посідає великі мілітарні сили й матеріальні засоби, лише підсилює большевизм, вкореняє в нс- хольбогів робочих мас усього світу невірність можливості ослаблення диктатури пролетаріату. Воля пайка дає заллу перевагу планарам для їх рухну, чої праці з-оком та для люття в серединні. Усім хто-но бореться проти большевиків, необхідно забрати почин у боротьбі в свої руки й попередити чинність своїх ворогів. Таким чином В. пан Генерале, бачите, що з нашого боку в нто мочливих заходів прибрати до своїх рук все поширюючись повстанський рух і зараз залишається завести остаточний зв'язок як з окремими групами на Україні так і з осередками повстанського руху в Білорусі, на Роду, Кубані, Великороссії./Рос.в.Ком./, які прохать про координа- цію праці, як ви самі в цьому переконалися, до Баршави прийдять бо- рато представників від повстанців, але не більше прибуває таких пре- дставників до Повстанського Штабу. Треба зазначити, що ті представни- ки, які справді прийдуть від повстанських організацій або повертає- ться після виконання доручень отриманих від штабу, винаходять нал- коротчий шлях, не силкуючись залізати до різних іноземних місців. Ті особи, які навертаються до різних іноземних місців, мо на поділити на три категорії: 1/Найчисленніший з них - це елемент авантурницький, що гониться за моментом для використання його в своїх власних цілях, при чому виступає від нас не посідаючи на це тадих уповноважень; 2/Менш значна - аренти большевиків, які в обличчям повстанців машті можливість навіяти до Місця та додуги потрібні їм відомості. 3/Сама певна части - припадковий елемент, справді повстанців, які не спромоглись розслухати потрібний ім осередок. Тим то для Повстанського Штабу необхідно заснувати на кордоні Польському й Румунському контрольні пункти для розшифровки перших двух категорій та надсилки на коротшом шляхом справжніх повстанців до осередку. Переселення в чиття цих завдань Повстанського Штабу та Бого різних спілілаєлих органів, що перебувають на терені, де україн- ська влада не в холду, дуже утрудняється нільковитим браком валети, яку можна було використати на зі позначні витрати, які необхідні для праці як осередку так і показаних вище співпілочних органів. Як видно на доданеий до цього сміття, витрати ці порівняння незначні, але на паль всі заходи, що були взяті нами до цього часу щоби добути потрібну валюту, не дали певних наслідків, а тому пода- чи на Вашу увагу цей меморандум, я звертаюсь до Вас, пане Генерале, від імені нашого Головного Командування в проханням про грошову за- помогу для збалансі в обрахункові витрат суми. Коли б Вам було потрібне офіційне підтвердження Уряду У.Н.Р. про порот витрачених сум, то воно може бути подане в найкоротший час, як тичеться контролю самих витрат, то Головне Командування згоджу- ється на постановлення того виду контролю, який Ви призначите необхід- ним. Мається ли одно питання великого значення при переселенню в життя пляна праці - це правне становище осіб, що працюють по доручен- ню Штабу, як на терені Цольві так і в Румунії, де встановлюються нами відповідні органи. І повний, пане Генерале, того що Ви візьмете під увагу поважність поданого Вам питання та важність моменту і при Ваш- шому приязному підношенню до нас виявите зі свого боку цілковиту підтримку. ДО АТОК: Схема й обрахунок витрат. Прийміть завелення в моїй ширій шані. Освідчую своє позамання ГЕНЕРАЛ-ПОРУЧНИК До власних рук. 46 Таємне. До Пана Міністра Справ Закордонних. Березня 14 1921 2468 Тарнів. Прикладаючи при цьому копію таємного листуван- ня Генерал-Поручника Зелінського з Генералом Ніссе- лем з 7 цього березня ч.1300, ласкаво прошу Вас, Пане Міністре, з наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ негайно пе- реслати цю копію Пану Послу Шульгину до Парижу. Керуючий Справами Начальник Канцелярії Копія. ДО НАСТУПНЯ УКРАЇНИ Наказ ч.I. по повстанським військам Української Національної Республіки. Чотири роки бойовики обіцяють утворити рай на землі. Чотири роки обманюють народ. Але не раз у раз за гарними словами таких гарні думки і діла. Чотири роки бойовицького раз зробили своє діло. Не потрібно зараз розказувати ні селянину, ні робітнику, ні працюючому інтелігентові про те, чого хотять бойовики, що таке комунa, як бойовики будують свою "робітничє-селянську" владу. Своїм пануванням бойовики доказали хто і чого вони хотять, що роблять і до чого готуються. Війна без кінця, мобілізації, рекві- зіції "тихі річного адміністрації: навіть не свідомим розкрились очі. Перетерпівши від звущання над собою, народ більше не вірить червоним катам, народ готується до бою. Не тільки на Україні, але у всіх кінцях бувної Росії хвиля народнього гніву підіймається до няйвищого ступеня. Наближається буря, яка змете раз на заведи ка- тів в лиця землі. Уже чується наближення бурі. Повстання проти бойовиків у Кропивницькому, в Петербурзі, в Москві, в Сибірі і по ин- ших містах і країнах, ясно да ть знати, що підходитъ кінець пану- вання бойовиків, надходить кінець мука народу. Ще лягують бойовики, зливаючи кров по кожну повстань, вірні ім китайці та каторжане, що боронять своїх панів. Але як не могли чотири роки тому назвати оборонити царя ландарми, а гетьмана - кара- телі, так не можуть стримати парід, наймити денин та Троцького. Готуємося ж до останнього рішучого бою. Мусимо брати, як один до нього. Мусимо стати до бою організо- вано, скувавши себе залізною дисципліною. Мусимо пам'ятати, що тому, хто не стане до боротьби проти гно- бителів разом з нами, не повинно бути місця на Українській землі. Провадиться зараз велика підготовча праця по організації майбут- нього повстання. СЕЛЯНЕ, РОБІТНИКИ, ІНТЕЛІГЕНЦІЯ. Всім вам ніде серед борців за загальну волю. Ідіть до праці. Ве- ріть на замітку всіх хто боронить больмовиків, беріть на мітку і тих, хто не помагає боротьсь, але живе на нашій землі, не буде їм місця серед нас після перемоги. Коли вся підготовча праця кінчиться ВИДАНИЙ БУДЕ НАКАЗ, про повстання, де буде сказано, що й кому треба робити, а поки що готуйтесь до бою. Ні одного неорганізованого вибуху. ЧИТАЙТЕ НАКАЗУ. ГОЛОВНИЙ ОТМАК ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ СИМОН Н. Е Т Л А Д Р А. Начальник Штабу Арко ТОТЛЯНИН. 12 березня 1921 року. Передавайте з рук до рук, з хати до хати, в села в село. Грамотні передавайте неграмотним. У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ "14" Березня 1921 р. ч. 959 Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО безп. 15 дня 1921 р. 374 До Пана Голови Директорії При цьому маю за честь надіслати до Вашого від ома витяг з листа п.Ла- щенко. Голова Ради Міністрів В.О.Директора Канцелярії: А. Гончар Обкреслення щодо до візона 1) лік Зак Сіров 2) Лев Тюришка 3/ лик пр- і Проп. 15 ти. 70 КОПІЯ. Виписка з листа н.Р.Лашенке. Ганський приїхав з Гусятина і Скали. Важаю необхідним написать про те, що він привіз. В Скали маса звігців, селяне-страшенно обурені на большовиків. Кажуть: хай прийде хто угодно аби прогнав цю наволочь. Чекають Українського війська і Головного Отамана. По словам Г-го настрій там за Збручем для офензиви надзвичайно благоприятний. Як би зараз пішла невелика навіть озброєна добре і зорганізована сила - піднявся би весь народ. Большовики все реквіз ують, граблять, нищать, особливо обурює селян розпорядження бол. влади залишать одну коняку на 15 десятин. /очевидно для декорапії/ Характерно що перед звігців тьма жидів, які теж запалили любовью до України; навіть молодь жидівська буцім то каже, що як би прийшло військо українське, вони всі стануть в його перенги. Яке нещастя, яке горе, що у нас зараз не має війська. Страшенно цікаво, що конкретно гадає Від. Рада. Тут тьма чуток серед наших "братів", але де там правда, а де провокація трудно орієнтуватись. Що провоканці масе, що провокують страшенно, що хочуть зводить Тарнів. Уряд і Головного О-на, це ясно, як день. Страшенно тяжка атмосфера. Знаю, Андрій Миколаєнчич, що Ваше становище зараз дуже трудне. Відинь і Львів всіх засобів вживають, щоби повалить Тарні. Уряд разом з Гол. Отаманом Що його роблят в Тарнові. Що робить Рада. Які перспективи. Поки усього доброго Ростислав Лашенко. З оригіналом згідно: Діловод Гогинький Вересня 1921 р. Тарнів. З наказу ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, при цьому маю за честь подати до Вашого, Пане Генерале, відома витяг з листа Голови Київського Апеляційного Суду до Пана Прємьер-Міністра. М. Михайлович Керуючий Справами М. Криштальський Начальник Канцелярії I. ВНУТРІШНЄ ПОЛОЖЕННЯ НА УКРАЇНІ. Мені довелося перебувати головним чином у таких губерніях України: Подільській, Київській, Херсонській та Катеринославській. Про загальне становище України можна судити по цих губерніях, бо все, що характеристичне для економічної і національної політики бойовиків і для настроїв народних мас повторюється і в інших місцевостях України, про що я мав змогу дізнаватися через інформацію устну та листову. Економічна політика російських окупантів на Україні в 1920 р. відрізнялася від попереднього року більшою рішучістю в справі вичищення з України її багатців. В пресі було піднято гучну агітацію за боротьбу з "куркулями". Посилалися на села військові харчові відділи „для допомоги незаможним селянам боротися з куркулями“. Певно, що реквізіція харчових продуктів з українських селян має характер збирання „ясака“ з напівдиких інородців Сибіру за часів царизму. Але методи бойовиків безперечно жорстокіші. Широко практикується забирання закладників, то б то селян із сил, що не виконували вказаної хлібної чи якої іншої повинності, арештовують чоловік по 10 і загрожують постріляти, що й виконують іноді. Забирають коні, скот, сало, масло, яйця, кури, свині, вівці, одежду, поволотно, сорочки, простирала. Цифра зібраного хліба досягти велика. На Херсонщині, як де, роскладка досягнула 30-40-60 пуд. на десятину. Вимагають не тільки зерна, але й соломи, сіна і т.п. Різниця між „куркулями“, „середняками“ та„незалежними“ майже не встановлюється. В роспорядження не брати з них, що сіють 3 дес., але на практиці беруть навіть з одної десятини. В московських „Извѣстіях“ були подані відомості - цифри зібраного на Україні хліба до І/Х 1920р. по губерніях: 3 Поділля зібрано понад 6 міл. пуд., в Херсонщині коло 7 міл., з Київщини понад 3 міл., з Полтавщини понад 4 міл. Треба вважати ці цифри ближнікими до дійсності. Окрім хліба з України до І/Х 1920р. вивезено було понад 4 міл. цукру. В 1920 році на Україні було цукру коло 5 міл. пуд., щоденого вивезлися 10,000 пуд. /10 загонів/ Під рубрикою „ми сахаром обезпечени“, „Известия“ подають з задоволенням, що окрім 4 з половиною міл. пуд. вивезених з України, в Росії є коло 2 міл. З тих же джерел дізнаємося, що до І/Х 1920р. в Україні вивезено 4 з половиною міл. пуд. солі. Газета зазначає, що Росія з України може брати 3/4 тутешнього соляного виробу. Екатеринослав є найсхіднішій пункт, у якому мені довелося бути. В Катеринославі вся металургія спить. Немає вугілля, коксу, рідкого палива, немає інструментів, і, нарешті, не вистачає робітників. Бойовикови стаються втягти робітників в боротьбу з селянством за кліб. Робітники ставляться до таких заходів дуже во- роже. Трамвайні робітники Екатеринослава відмовилися йти в військові харчові відділи на село „похид на куркуля“/ і за те всі були /до 1000 чол./ звільнені з посад. Металі, які залишилися від попередніх евакуацій, вивозяться в Росію. В Криворізькому залізорудному районі та ж картина: шахти позаливані водою, бо немає палива, щоб витягати воду, і позавадовались дерево з будинків попалено, в машинах повідкручувані цінніші частини, а навіть повирізувані. Для військових потреб бойовикам вистачить тої руди, яка лежить на поверхні в мільйонах пудів, накопана ще в час великого зіяння. Одною з ілюстрацій страшного підупаду промисловості являється недостача робітників, навіть чорнорабочих. Тут зробила своє діло страшна епідемія 1919-20 р.р., котра вирвала з життя найбільше людей робочого віку; другою причиною є втеча робітників на село, де вони стають ковадлями, слесарами і т.п., аби тільки не згинути в городі в голоду. На залишніх бракує телеграфістів, конторщиків, бо всяккий, хто має звязки в селом стається утекти в слуги. З цим бойовиками боряться, карають їх, як „дезертирів праці“, але неуспішно, бо не мають реєстрації спеціальностей на селі. Робітництво тіла і духа в містах мусить коритися всяким експериментам напівдиктаторів. Це найбільш приневолена і пригноблена злиднями і безправністю частина суспільності, їй найтяжче доводиться терпіти „диктатуру над пролетаріятом“. Щоб звільнити,- димається одно- спекулювати і красти. Робітництво не комуністичне, а такого величезна більшість /цілком безправне в „пролетарській державі“ Щоб не опинитися в меншості в радах депутатів, бойовикови не допускають закритого голосування при виборах, а тільки відкрите. Коли, всупереч, всяким заходам, на якійсь забриці виберуть не бойовика, то вибори не касуються. На виборах засвігди присутні агенти надзвичайної комісії. Хто голосував проти комуністичного кандидата мусить ждати арешту. Робітницт- 2. не має політичного інтересу, бо всі його думки й гадки заняті виключно питаннями жалудка. Злидні, паверизм і культурне здичавіння навіть серед кваліфікованих робітників. Малий заробіток, якого ледь вистачає на І ф. хліба в день, став причиною появлення всякого роду фантастичних теорій серед робітництва: «Леніна, кажуть, присла- ла європейська буржуазія на те, щоб мініше потім завладати робіт- ництвом. Де на світі є така буржуазія, котра б могла позичити заро- біток робітника до І ф. хліба в день». Літом у серпні мені довело- ся бачити, як робітники, відбувши працю, брали мішки і йшли збирати з жінками й дітьми колоски на полі. Насильно реакційного настрою робітництва не вдається перебороти ніякою агітацією. Час ідеалістично- го захоплення всесвітньою революцією минув, бо поки сонце зійде, рос- са очі висть." Українська кооперация була весь час силію в оці для большовиків. Літом 1920р. Раковський одверто заявив делегатам укр.кооперації Га- левичу і Доманицькому: "У нас на Україні два вороги - укр. коопераци та укр. учительство." Економічна незалежність України, яку обстоюва- ла укр. кооперація радикально суперечить політиці большовиків, котре направлена на те, щоб "Малу Росію к рукам прибрати". З погляду большовицької теорії, в соціалістичній республіці для кооперадії ли- шається лише незначне місце. Є іпсо Українську кооперацію delendam esse ". Вся кооперація України альта у Всеукр. кооперацівну спілку, в правлінні якої, що складається з 12 чоловік, укр.кооперация має всього два голоси. Загинула кредитова кооперація, бо її баланс /Ук- раїнбанку/ "удержавили". Розграбовують діли майно сільсько-росподар- ською кооперації і забирають машини, гной, зерно/. Машини вивозять у Росію для своїх селян, щоб ці знали, "що радянська влада про них дбає". Споживча кооперація після конфіскації іі товарів виконує функ- ції роздаточних пунктів. Селянським кооперативам нічого не дається, окрім солі для роздилу. Центр В.К.О. находиться в Харкові. Пред- ставником укр. кооперації є В.К.С. е Колихух, який після сумної памя- ти пілігримства Винниченка в Москву вступив у большовицьку партію, але тим особливого собі довірря не здобув. Продукційна кооперація не має виглядів на розвиток і безперестанно терпить нищення від бол- шовицьких сатрапів, котрі конфіскують її вироби, або платять совіт- ськими, яких в більшій частині України не приймають. Народня освіта. Большовики хваляться, що вони радикально вини- шують народню темноту. Дійсність показує інше: немає книжок, немає паперу, пер, чорнила /селане із бузини варить/, карандашів і т.п. Бракує учителів, бо без платні ніхто жити не може, коли прим. на Поділлю учителям не платили 7 місяців. Учитель для большовиків- ос- ба підозріла. "Ви українські учителі. Самі посудить, як же ми росія не можемо Вам довіряти,- так казав большовицький комісар учителям у Тальному. Середня школа майже не існує. Хоча сам Луначарський при- знав, що поспішна реформа зруйнувала середню школу в Росії, однак, напр. комісар освіти Гринько повторює помилки своїх російських то- варишів. Для трудової школи немає підготованих учителів, немає під- ручників. Кращі шкільні будинки взято під радянську Установу. Вища школа находиться меж в гіршому стані. Професура розбіглася, а то ви- мерла, а студенти не можуть ходити на лекції, бо треба на хліб за- рабляти. Інші наукові українські установи як-так животили, поки ук- раїнська кооперація давала їм піддержку натурою. Видавництва через брак паперу нічого не роблять можуть робити, а книгарні тому, що кн- ги забрано у власність держави. Щоб видати підручника тригономет- рії укр. мовою, ухваленого науковими авторитетами, один катерино- славський учитель звертався аж до Гринька, але нічого не добився. Місцеві сатрапи росіяне пропонують дати паперу на російське видання тої ж книжки, а потім готові дати паперу на видання українське. За останні роки боротьби загинуло багато української шкільної молоді в боях і від тюрму. Культурно ми не йдемо вперед, а лише на- зад. Доказом тому є факт, що є дуже багато сел, які до большовиків мали школи й просвіти, а тепер втішаються заміщць книжки або спису самогонкою. Піднесення рівня культури на Україні не є з інтересах большовиків, бо укр. школа будитиме національне чуття. Але, з дру- гого боку, вони знають, що з неграмотним населенням до соціалізму не можна дійти. Це одна із суперечностей, в якій ходом історії поста- влена большовицька партія. Повстання. Цілком зрозуміло, що експерименти /"опит революції", як каже Ленін/, який провадиться на Україні, викликає проти себе рух протесту. Де суспільності не має волі слова, преси, зібрань, соп- зів. Там доводиться ставати на єдино можливий шлях боротьби -зброєю. Треба зазначити, що повстання по всій Україні дідуть під прапором самостійної України. Армія Врангеля, обтяжена гріхами денкінської реакції не може рахувати на симпатії населення України. Яркий прик- лад: повстанці, що були близько від фронту Врангеля почали відходи- ти на захід і на північ, щоб не зустрітися з "білими". На терені Врангеля населення не мило на мобілізацію. Інше відношення до власти УНР. Традиції української державності по Україні збільшився поза п. Омельяновича-Павленка від 6/XII 1919р. по 6/V 1920р. В цих безпе- речних симпатіях я переконався сам, бо натадав на сліди армії в ве- ресні і жовтні, мандруючи по Україні. Взагалі кожний селянин вважає за свій моральний обовязок допомогти чоловікові, який називає се- бе самостійником, або про якого він так думає. /В цьому мав нагоду пересвідчитись на собі/. Пілий рік 1920 не переставали вибухати пов- стання. Особливо сильні повстання були в вересні в звязку з неудача- ми большовиків на фронти. Війна має дуже жорстокий характер: в полон не беруть. На Херсонщині в Олександрівському повіті оперувала група від 20 до 36 тисяч під командою Степового. Неодноразово ця група за- хоплювала такі пункти: Знаменка, Пибульова, Пятихатки. В жовтні ця група рушила була на захід до армії УНР, але відверзали кілька боїв за Елісаветградом, мусила вертатись, бо було мало зброї. З часу пере- миря з поляками большовики всю увагу звернули на повстанців. Харак- терна відозва 14 армії, бо вона вказує на національний характер укр. повстань. В цій відозві 26/XI 1920р. перечислються всі вороги від Краснова і до Пелтири, яких удилося перемогти большовикам. Але ще е, мовляв, бандити повстанці, котрі на петлюровські гроші продовжують руйнувати нашу республіку. Проти повстанців ужито таких заходів: за стоянку повстанців у сели відповідають всі селяне. Селян убивають, грабують, хати їх па- лять, коли до них заходить повстанця. Село наділене на десятки і кож ний десятихатний відповідає за те, що діється в його десятку. Коли хто ночує у селянина, він повинен заявити місцевий мадз. Раніше мо- білізації большовики не могли перестерти, мобілізовани тикали і попов няли повстанські запони. Тепер дезертирів грабують, забирають все майно дезертира, або його родичів. Тюрми набито селянами, про яких ведуть слідство за давно-минули гріхи проти большовицької власти. /головно за повстання/. Про характер повстанського руху можна судити по скільках розстріляних. Уже немає буржуазії, е укр. селянство, укр. інтелігенція і робітничтво. Напр. в Криворізьким районі в вересні був премтований робітничий повстанський комітет і члени його розстрі- ляни. Повстанець-анархист Махно втратив популярність між селянством. Ядро його банди складається з елементів високо-злочинних, грабіжниц ких, а тому, що вже немає буржуазії, як об'єкту грабування, терпить селянство. Махно з цеї причини не мав великих успіхів у боротьбі з большовиками літом, бо маси йшли не до його, а до інших ватажків. До весни великe повстання на Україні неможливе. Окрім того по Україні стоїть багато війська, яке поки що тримає її "в ежових рукавицях". ЧЕРВОНА АРМІЯ перемазала в осени тяжку кризу. Не було одежі та обуву. Буз під звілком неудач на фронти панічний настрій. Розділяли своїх комісарів. Голосно заявляли своє нездоволення на комуністичну партію. Армія роспадалась, дезертирство було дуже велике. Була ева- кована Умань. Большовицька адміністрація не наділялась проліхати заліз ницю і збирава коні. Перемир'я большовиків урятувало. Це мало їм змогу втягнутись і вутиєсь коптом селян. Українці прийнявши перемир'я зробили страшну помилку. Нелісичена була революційна ситуація, яка була й е на Ук- раїні. Уже в Винниці наша армія була б учитеро більша, а вся Укра- на спадахнула б грандіозним повстанням. Ч. армія на Україні складаєт ся з росіян. Російські інтернаціоналісти продовжують інтернаціонал- ну" політику парів: українців висилають в Москву, Казань, Сібір, а росіян на Україну. Москалі позодяться на Україні дуже брутально. Ні майно, ні навіть життя громадян не забезпечено від сваволі першого ліншого солдата. За українську червону армію заборонено агітувати під страхом тяжкої відповідальності. Бо, коли би була утворена ук- раїнська червона армія, то зараз би почала вона вигоняти російську ч. армію з України. А це був би для комуністів скандал на весь світ. На скільки боється і ненавидить большовики всю українську війско- ву силу, хоч би й ультрочервону видно з того, що гайдамаків Волоха, що вчинив авантюру в Лисарі 1 грудня 1919р. роззброїла 60 дівізія в березні 1920р. Вигляд большовицьких солдатів на Україні досить доб- рий. Майже всі вдяглися коптом селян в різноманітні навіть в міно- чі кожухи, в шинелі /все військове збрання приказано відляти для армії/. Москалі веселі, відгодовані. Контраст із нервозим настроєм українців: вулицею йде група п'яних большовиків і співає "В лесах дремучих разбойнички идут", а селяни каже, алетає, щоб зони не почули: "Бач, натлісь, напились, он на кому наме сало, поб копанях." Все ж ч. армія не може бути дуже довго надійною підпорою большо- виків. Ця армія антикомуністична. Війна з ворогами радянської систе- ми, та ще такими реакційними, як добр. армія, затіняла суперечність між комуністичними тенденціями большовицької політики і селянським дрібно-буржуазним складом Росії. Сильний стимулом в боротьбі боль- шовиків був голод, а не соціалістичні ідеї. Україну в пресі большо- вицькій називають "страною заготовок". Соціальні суперечності мають гостро виявитись, коли большовики доведеться практично здійснювати соціалізм. /до сього часу вони руйнували капіталістичну систему і до її дали остатки капіталістичної продукції /. Большовики сподіваються, що ч. армія відгорає "фабричного казана", в якій має витворитись но- вий пролетарський світогляд селянина. Але Ленін і Пролетаріат, що не повинне ч. армію не може бути творцем вищої форми суспільного госпо- дарства." Розобъем буржуазів, а потом будем резать комуністов,- це найбільше популярний ключ у червоній армії. Большовики не демобіліз- ють своєї армії. Розуміють вони, що ім на терені України не здасться дозво вдержатись. Вони покладаються всі надії на все світнє революцію в большовицьких формах . "Ми не можемо демобілізувати своєї армії", заявляє Іроцький, поки не є для нас загроза. Большовики вважають червоною армію дуже реальним средством утворення соціалістичної рево- люції. Цю армію можна всіди повести, аби була надія на здобич. При помочи ч.армії большовики надіються поправити харчову кризу: чи так чи інак, а мірне населення в Росії доводиться большишвий держави годувати. Одже, вигідніше годувати його масами, в казармах, чим сан- ціонувать державну філантропію. Антисемитизм дуже поширений у черв. армії. В час осіннього від- ступу частинами ч.армії по рузних містечках Київщини та Поділля /Мо- настирище і др./ були зроблені погроми. Комісари євр.національності викликають до себе ненависть салдатів. В черв.армії не може бути ин- шої агітації, окрім комуністичної. На мітингі водять солдатів по при- казу. Пікава подробиця: вранці та ввечері, замість колишньої молит- ви співається інтернаціональний гімн. В перших числах листопаду в Умані перебувала радянська бригада в числі до 2.000. Вони були неве- селі і не хотіли йти на фронт проти Врангеля. На укр.фронт их боя- лися посилати, щоб не перейшли до укр.армії. Большовидьке командування не довіряє солдатам укр. національності. Росіян краще вдяга- ють, так само в бою українців /на фронті Врангеля/ посилали вперед. Від "демократизму" в большовицькій армії дивилися тілько слово "то- вариш". Комісари, червоні командири і червоні сестри відрізняються від "мужиків", "красноармейцев", їздять в шикарних колясках, авто, доб- ре здається, годуються, додержуючись принципа "сарге діет". В багатьох повітах України організоване навчання військових справи на селі: вчать інструкцію молодь від 16 до 18 років. АДМІНІСТРАЦІЯ большовицька вже давно була передвіжена Салтико- вим в його "Історія одного города". Це "раззори" і "не потерплю" ви- ведене на ступінь комуністичної теорії. Радянські власти немає, є власть комісарів, над якими панує Ч.К. В адміністрації переважно мо- лодь. Склався погляд, що ніякий комісар не може працюти на однім місці більше, чим 3 місяці, бо обов'язково буде судимий за кражу. Ко- місар може все. Але по закону ніхто із радянських службовців не мо- же одержувати більше, як 6000 на місяць. А за ці гроші можна купити 2 палични. Ясно, що грабунок і крака являється необхідністю. Над- звичайні комісії складаються в молодих людей різного ненормальних: морфіністи, садисти, кокаїністи обох полів. В Гайсині напр. з пов- станці-учителя з живого здирали кожу, а голова тої надзвичайної ко- місії хвалився, що власноручно розстріляв 3336 чоловік. В Гайсині, де мені довелося працювати 2 дні я бачив картину, як арестованих се- лян з скрученими назад руками вели в острог. Такі картини кажуть, можна спостерігати що дня. В Брацлавськім повіті розстріляно боль- шовиками до 10 тис чоловік. На перехрестях станцій всюди істну- ють відділи Ч.К., котрі по кілька разів на день перевіряють докумен- ти і роблять трус всім, хто перебуває на станції. Арестований ні про яке habeas corpus нагадувати не сміє. Одного студента, якого я взяв із собою в Катеринослав із села, на ст. Пятихатки зарештува- ли Ч.К. і тримали без всяких підстав цілий місяць, поки йому не по- щастило втекти. А документи він мав, вся його зина була в тому, що при перевірці річей у нього знайдено було 10 тис. думських рублів. ХІБОРОВСЬКОГО. 1920 рік по всій Україні дав середній урожай. До- бре уродив ячмінь; жито не всюди, а пра пшениця дала урожай нижий середнього рівня. Велика суша з літа і до зими стояла по всій Украї- ні. Після літньої спеки зразу почалися морози, так що в день земля висихала від сонця, а в ночі від морозу. В степовій Україні озимини 5. засіяно чимало. Бигляди на урожай дуже невтішні. Навіть посіяна на чорнім пару за дощу озимина посохла і пожовкла, а посіяна після дощу коли земля вже засохла, навіть не зійшла. Селяне все й таки вперто сяли в надії на дощ. Чому. Бо всякий бойться, що озимину відберуть зімою, як "лишки", а коли він ужине й в землю, то до жнив не може, "бласт переміниться". В стеловій Україні страхування недосів - в тися- чах десятин. Селяне не хочуть робити на "дармоїдіз" і сіють аби сталс для себе. Большовицькі агітатори явно на шкоду собі заявляють, що хто сіє 20 - 25 десятин є буржуй. Гальмують хліборобство реквізіції коней та хліба "по твердій ціні" /50 руб. за пуд/. Зареквізовані ко- ни, скот, свині дівці большовики відсилають у Росію, де наділяють селян, аби підняти занепале господарство. Пим обсягнеться більш при- хильне відношення селян в Росії до большовиків. Большовики окрім армі годують і населення в Росії. Напр., по даних "Известий" до І/Х 1920 року на Ч. армію пішло 25 міл хліба, а на населення 35 міл пудів. Од- ним із моментів, руйнуючих сільське хозяйство є інститут т. зв. комі тетів незаможних селян. Українське село не мало класовсі боротьби внутрі себе. "Кулачества" на російський спосіб на Вкраїні не було, бо роль лихварів у нас належала жидам. Переписи по організації на Україну, большовики все ж не зуміли розколоти села, бо найнятю пра- ці на селі немає, а є "відробіток", незалежних господарів в час мо- лотьби, супряжництво в оранку - рід примитивної кооперації. Комитет незаможних селян /комневам/ часто організовується із елементів чудих для села, із московських переселенців. Пей "комітет ледачих" вимагає від селян, щоб всни справно виконували хлібну, одевну та ини рос- складки. Із цих роскладок певний відсоток перепадає й Комитетові.Еле- мент несталий скорумпованій, який є зсюди, імені цей Комитет, бо мо- же істи не працюючи. Ці "комізани", /зінсоване /комневами/ беруть ма- шини у тих селян, які їх мають, комать іх і т. и. Щоб не тратити Гро шей на поправку машин /а це коштує дуже дорого/ селяне переходять на простіші знаряддя господарства, молотьть пілами, юсять косами, або жнуть сернами. Ак в способах обробки землі, так і в використовуванні продуктів сільське господарство скорочю ходу йде разом до натурально- го хазяйства. Селяне самі тчуть роблять сірники /без фосфору/, свіч- ки, роблять сукно, вигинають шкіру і т. и. Ліб в зерні практично про- дається нижче своєї вартості. Прим на Катеринославщині пуд пшениці на селі коштував у вересні-жовтні 1500-2000 фв. руб., а пара чобіт 200-300 тис. сов. руб. З а оранку І десятини треба дати 30 тисяч сов. На Київщині, де сов.громей зовсім не беруть, пуд пшениці коштував у вересні-жовтні хліб 500 кхх2*000 ксакихухранати прикладах368*300 хтисячев. листопада на керенки - гривни 350 карб., вирогти І десятину 6000 карб. фунт солі 30-100 карс. /на сов.1000 руб./Торгови хлібом заборонена а. Все, що везеться в город, конфіскується. Селянин продає хліб тільки щоб солі купити. Солі так не можна купувати. Хто везе сіль на продаж або для себе, мусить віддати большовикам. Я зустрічав людей,котрі з Вознесенська до Умані несли на плечах по пуду солі. Але і в таких сі- ромах відбирають /в серпні такий случай був у Повзукраїнці Херсон./ Україна представляє собою картину страшного зубожіння. В Єлисавет- градськ. пов.мені за рольку селянка хотіла хати кусок сала; гасу немае- світить олією, лоем, а той скакками. Паперу немає. Сов.разети видасть- ся на такому палері, що "й з попом не розбереш". Селяне покурили всі, які мали книги, навіть псалтири і часослови. Через те й большовицьку літературу беруть на росхвят. На селі немає сірників. І коробкаюш- туе 300-400 карб.сов. Прадилівські кремень та красало з катанцем а- панували на Україні в 20 столітті. Село закинулось. Рідко хто їде із села в село. А щоб хто повіз за 25 верстов, то ні за які гроші.Украї- на дуже збійнла на робочу худобу, особливо на коня. Поляних"Известій до І/Х 1920р. з України взято 79 тисяч коней.Іздять волами й коров- ми. В місцевостях близьких до Бесарабії селяне, боячись реквізіції, продають свої коні за Дністро. Земельна РЕФОРМА большовиками не переверена. Земельне питання ви- рішене тільки в майтабі села /навіть не волости/. Реформу провадять самі селяне, а тому земельні відносини склалися досить пестли. Вод- ним селі всю землю взято на передії на дві, в другим залишили земель- ні відносини в дореволюційному стані, в третім звібради у тих, хто мав вище. вказаної норми /норму встановлює село/. Ці часті переділи най- більше зло для агрокультурти, бо селяни не знає, яка земля йому нале- жить і не вигносе її, ні очищає від засичуючих трав. В більшості сіл України селянська земля дилилася за селянами, а в переділ пішли тільки панська. Селяне відверто відрізняють владу землі від наділен- ної комитетами.Селяне, що люблять свою хліборобську професію /а таких більшість/ заявляють, що ім потрібна земля у власність. Велике роз- дратування серед селян густо населених місцевостей викликають заходи большовиків виділити частину земель на радянські господарства /кому- 6. Адже вони мусіть знову стати робітниками-пролетарями, при чім законом таким робітникам забороняється мати власне господарство. Після Денікінської реакції паські економії поліпшені, так що тільки попеліща та нуска побитої цегли /цілу селяне забрали собі/ показують, що тут було колись життя. В стечу часто надибуете молотки і паровики, залишені ще 1913р., які по образному виразу селян "насуться". В цукровій культурі бойльовики думають добитись успіхів там, що примусять охрупких селян працювати на платницях. В 1919р. було так, що селянам платили цукром. Але в 1920р. бойльовики повідбирали у селян зроблений цукор. Де-які заходи в справі кооперативізації буржвої плюсці робив "централ", але тепер після большовицького удержавлення кооперації "централ" навряд чи буде в силі щось зробити. Рік 1920 дав буржвіз дуже мало, так що багато заводів не мають що робити, а найбільше роботи на 2 тижні. Лиси на Україні нищаться без мала і селянами і державою /на залізниці/. Вирубують краще дерево, а криве ли-хе оставлять. На Лівпрі не бачив я ні одного плота. Отже Україна мусить заходовляти голод на дерево власними лісами. В столобій Україні навряд вербі на греблях позрубовано. Транспорт дійшов до страшного запекану. Зруйнована, як залізнична, так і річана комунікація. На залізницях веліка недостача рельсів і звагали металів для ремонту. Через те, прим., одну колію рельсімєрником-Могилізов мають розібрати і ввезти в Росію /приїздив у грудні 1918/. Тому що Москві в цій справі /. Паротари попсовані. Гуччі від станції до станції поїзд стає килка разів, бо немає пари. На падило вливакти дрова. По більших станціях на заласосих коліях стоять ряди неродних паротарів/ так звані кладовища/. Робітництво залишність взагалі більш консервативне ставиться до большовиків дуже неприхиль-но. По всіх більших станціях організовано відділи агітації і домягу /піоному/ за залізничниками. Вимиряння населення. 1919 рік і початок 1920 року - це час страшної смертності українського населення. За цей час умерло приблизно впятнахтеро більше, чим народилося. /Я брав відомості у священи-ків та в лікарів/, напр. село Янківка Канівського повіту, яке має 500 дворів, за 1919р. поховало 250 дорослих мужиків. Багато стоїть пустих хат, бо всі вимерли. Отоюмо отже перел "актом зменшення населення України. Тиф, як тяжка інфекційна хвороба осадбляє організм, росхитує нервну систему. Большовицький терор, постійний страх перед ними, чут-встью нешанести, зосада за пограбуванням майном /напр. селянина, у яко-го взяли пару води большовики "подосадував і вмер" - все це тяжко відбивається на звичайному рагідному і призвітному характері нашого народу. Научений большовицьким провокацією селянина ставиться з недовірою до незнакомих людей, так що при покорості особливо регреде ар-Тоболому трудно чесь переночувати проситись. З Росії на Україну йде чимала еміграція, але цей елемент голяє тільки наповняти сильські комунами, а не підняти господарство України. Народні гіріена стоїть надзвичайно низько. Вони не функціонують, білізні нема, прати дозволяється без мила. Люди являють вид обдаран-ний, велики убогий. В печах не палить, а в залізних грубках. Через те, що немає відповідно устроєних д марів, нускальть дим у вентеляцій-ні діри, як часто бувають помежи. Напр. в Умані, за час мого перебування /10 день/ згоріло 6 будинків. Незабелеченність існування на величезній кількості громадян не дає змоги додержувати гіріену в відношенні сексуальним, бо мало хто жениться. Зросла проституція, вер-перачні хвороби дуже поширились. ГРОМАДСЬКІ ЛИТТИ - все охоплюється діяльністю комуністичної партії. Імшоро відкрито не може бути. При виборах до рад не голосують ся агітація інших партій. Тільки комуністи агітують. Чим слабше по-чувають себе большовики, тим більше лаює Ч.К. Поширення матеріально-го рівня життя суспільності доводить до нечуваного зниження. Прим. уманський голова рев. ком. монатий в киянине, чоловіка якої він сам розстріляв, ліги зільного кохання, так не поширився, як і в 1906р. Уже це досить характеризує психологічну реакцію. Большовицька преса нудна пися на один лам - і сьогодні куліш, і завтра куліш. Ні по-лемики, ні сатири, ні гумору. Тай де того румеру залти, коли що дял друкується оповіщення від Ч.К. про розстріляних. Окрім комуністичної пасти большовиків існувала це укр.компартя /беззвани с.х./, котра хотіла бути конкурентною большовиків. За де-які націоналістичні цитати із московських разет /з відповідним коментарем/ та за повихо-млення про особливу нараду із 10 генералів під головуванням Вруціло-ва орган У.К.П. "Ієрархія Правор" був закритий не в липні. Далі роз-яснили і саму У.К.П. Мотиви ті, що не повинно бути 2 центри комуністичної революції на Україні, а другий, що в У.К.П. багато неглорів-ського елементу /це правдам в тому розумінні, що У.К.П. ставила в програмі самостійність України. Але большовики всіки укр.національні домагання називать петлюрівщиною./Політичних організацій не боль- 7. шовицьких дуже мало. Політичні партії мають тільки комітети. Менше вицька партія де-який час держалася на поверхні, але тепер, після про- цесів меншевиків, вона майже загинула. Велика частина меншевиків пішла в большовицьку партію. В большовицькій пресі іноді трапляються показальні листи неофітів-комуністів, які описують свої жалі, що раніше йшли проти большовиків. Їх більш відомих назву Гродескула, б.члена ду- ми. Після подорожі в большицьку Каносу Винниченка невелике число ка- ющихся буржуїв" появилось і на українському грунті. Це були люди без своєї думки, із породи Панургових овець. ВИСНОВКИ. На заході революційна ситуація минула? Вона була виконо- революційна по заключенню міра. Ленін ще 1918р. писав, що на заході революція „мучительно долго назревает". Зи час від 1918р. большовики переконалися, що ім доводиться самим справлятися з завданням соціалі- стичного будівництва. Вони добре знають, що соціалістична революція може мати успіх тільки, як революція інтернаціональна. Росія, на їх погляд, мала бути акелом, від якого запалав весь світ. Большовики му- сять будувати соціалістичне господарство і то з умовах тяжкої руйни, на згаріщі колишньої капіталістичної системи, яку в сей момент майже замі- нило натуральне хазяйство. Ці завдання не по силі большовикам. І тео- ретично, абсурдом видається будування вищої форми господарства /соціа- лізму/ на грунті натурального хазяйства. З таким же успіхом можна бу- ло б творити соціалізм у Росії ще в роках 60 - 19 століття. Але неда- ром марксісти витратили стільки енергії на боротьбу з доморослим со- ціялізмом .с.-р. Тепер большовики ходом подій примушені відмовитись від марксізму і стати на с.-р. шлях - йти до соціалізму „на всех парах по болоту". „Опит революції", як пише Ленін,-спроба декретом скасува- ти природні заси розвитку натикається в дрібно буржуазній Україні на непереможні препони. В умах українців склався ідеал селянської демокра- тичної держави, той ідеал,який підіймав українські мас и до боротьби не раз за останні 3 століття. Цей ідеал був притымарися в часи росій- ської реакції, але тепер він знову дивже масами. Етнографичний мате- ріал початку 1919 року /„ми все большовики/ за останні два роки на грунті економічних суперечностей в Росією витворився в націю в певними державними поглядами. Тим українцям, які давно не були на Україні, трудно уявити собі зміну політичної дізіономії нашого народу. Через це безперечно, де-хто майчи перед собою картину 1918 і початку 19 років, готов визнати, що „сильнее кошки зверя нет" і піти за большовиками. Див- но просто, коли доводиться чути про орієнтацію Винниченка-Грушевського. Ці люде мали відзагу трохи не в десять творити державу в 1917 році, тягли на гору, коли міліони тягнули з гори вниз. Мутатіс мутанді - те- пер вони бьют на відступ, коли міліони/ хоч і крозь умиваючись, хоч і з великими труднощами, тягнуть нагору, до своєї незалежної держави. Є певні закони розпаду б.Російської Імперії. Найхарактернішим являєть- ся протизвлення новоутворених національних держав большовизмом. „Рик- лад безпреривної боротьби українського народу у всіх перед очима. Ук- раїнський народ вів перед у боротьбі всіх народів б.Росії за самоозна- чення. Він був тим передовим бойцем,який перший,пориваючись крізь ворожу лаву,упав, але своєю сміливою атакою дав другим, що йшли за ним,дійти до мети. Коли укр.Нарід уме так „нагати", то він зуміє й устати. Не тільки серед українців признана безспорною концепція історичної необ- хідності укр.держави. Серед груп жидівських, назвіть в других російських ци ідея має певні симпатії. Комуністи української національності, яким доводиться доказувати „своєственное малороссиянам самопожертвование" теж не зовсім певні союзники большовиків.Націоналістичний характер ро- сійського большовизму викликає патріотичні почування серед українців- комуністів. Перед ліквідацією партії боротьбистів /у квітні 1920р./ціл- ком серйозно в їх комітети обговорувалася справа повстання проти боль- шовиків. У.с.-р. після середнього союза з большовиками все опам'яталися, але знову за спат.Консолідація Брусилова в Троцьким все збільшує дер- жавні тенденції комуністів-українців,які осмілюються заявити большови- кам: „Чи в силу дипломатичних переговорів та орієнтацією на інші дер- жави, чи власною самолійністю робітничих і селянських мас,Україна бу- де самостійною державою". /В.Шахрай і Мазалх/. „До хвилі". Гадаю, що для большовиків при тій ситуації,яка утворилася,єдиним фактором,котрий може продовжити їх панування є війна. Українська справа надіюсь скоро випливе на поверхню політичного життя. Немає бо вирішення східної проблеми без вирішення української справи. П.ФЕДЕНКО. 15 січня 1921 року. 3 оригіналом згідно. Начальник Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ До Пана Голови Ради Республіки. Березня 17 1921 При цьому маю за честь надіслати Вашій Екцелен- ції доклад П.Федєнка про внутрішнє положення на Ук- раїні. Керуючи Справами М. Мазурин Начальник Канцелярії До Військово-Похідної Канцелярії ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Загальний. березня 17 1921 Тарнів. r=494 Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ надсилає при цьому доклад П.Феденка з 15 січня ц.р. по належно- сті з резолюцією ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА: "Копії.влік розіслати цей доклад, крім уста- новлених адрес і по таборам. ПЕТЛЯРА.7/ІІІ. 1921 року." М Кирюшов Начальник Канцелярії П. Мухомет Начальник Відділу 575. До Пана Міністра Преси і Пропаганди. 574. До Пана Генерал-Хорунжого Тютюнника. Маю за честь надіслати Вам при цьому, з наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, витяг з листу Керуючого Справами Української Дипломатичної Місії в Варша- ві до Міністра Справ Закордонних в 16 березня 1921р. про повстання проти совєтської влади. Керуючий Справами М. Крип'якевич Начальник Канцелярії Слідку - Мар. Віз. Шмідт. Таємно. Копія. Українській Народній Республіці виконав ізвернувся у зв'язку з оточенням та погрозами, що виникають на території України. - межах оголошеної мною хвиля III. «Тернопольська і Івано-Франківська» - -воточенням у вищих кілках Ради Народних Міністрів. - Кілька важливих засобів, які є на території України, були захоплені мною. - Березня 24-1920 - виконавцем хвиля доїм «Комплексне оточення» зазначено: - етнічна ланка відповідає за 2Ісійна п.р. мною на засіданні Ради Мі- - -ністрів і оголошеної мною участю порушено було справу про - -квартири хвиля Івана Іонтинаобхідності всебічної праці України в справі орга- - -нізації, християнської повстання на Україні проти Московської - -експансії атакуючи іншокупаційної влади й. - -хвиля виконавець від мною. Згідно з напропонованим доїм мною проектом - -воколо якій стоять у Раді Міністрів реєсировація було спеціальним фон- - -дом хвиля виконавець виникаючи на перезахищення, головним чином мілітарної акції, - -многодоєрп іншет поважаючої з поставленнями у боргових мантабах зав- - -вопу кількості виконання робочими дій справи. Зокрема таке важливе - -дивналявання, як встановлення організаційного - -твої линейки в бою, зв'язку поміж повстанськими організаціями, за- - -в/ хвиля виконавець у Новоселенському охоронному плану в боротьбі з во- - -лін оточенням кількох хворобом, озальна координація повстанських полів і - -зволено і нманитооналагодження цілого ряду технічних моментів що - -їмд ієвау ви крой. до зносин а повстанськими організаціями – всі - -могрена атисці справи визначені були, в цілях схоронення пев- - -уда якої квадрат репет енконспіративності та усільності в праці – - -оп ідея іонритжертичною що доїм дирування ними – до компетен- - -тів у якому енатрій спеціального апарату Урядового – повстанче- - -ського штабу. І виконавець вищі ін - -хвиля херототція хвиля Вимиру дальної хола намічених позий органі- - -в монополію ба що зазначеного апарату незво було змінена з перета- - -ої обряд отондія од функцій останнього Головної Команди Військ - -тіхан іненнаціп їв.Н.Р.Але же і в даний момент відчувається не- - -вардна од , маходри відкладаю потреба з більш активних заходах з бо- ку Центрального Уряду в справі наказання повстанців Кривих рис державності і загальності. Ці заходи державного харак- теру повинні йти гармонійно і паралельно з тими підготов- чими мірями військового характеру, які перевозяться згід- но моїм вказівкам щодо організації повстання. Інтереси останнього вимагають, щоб Уряд підготовив до перейду на Україну цілий ряд урядових різних вікометв в цілях скріплення термінових моментів в повстанческо-мілі- тарних акціях. Пояс на програма контактної праці цих пре- ставників Уряду при повстанческих частинах, соргасована в деталях і опера на суворій дисципліні, мусить завзяле- гіль бути вироблена і апробована. Одною з категоричних вимог наміченої акції на Україні є присутність при Ролов- ніших організаційних центрах повстання озповідальних пред- ставників Уряду. Найкраще буде, колиби такими представни- ками були панове Міністри або особи з спеціальними упов- нованнями, різними міністерським. Далі Уряд повинен похбати про те, щоб в певних цент- рах були приготовлені належні суми грошей українських /в сотнях мільйонів/ для негайного налашування державного ла- ю та порядку в районах, охоплених повстаннями і опанова- них нашими повстанческими частинами. Наяви на увазі руй- ну краю, потреба в цих сумах буде зосить значною. Необхідно також підготовити все тепер цілий ряд кру- кованих інформацій і вказівок для практичної праці по унормуванню тих відносин, які застане Уряд на Украї- ні при поверненню туки. І не спищилось тут на імших підготовчих мірах, які Президентство повинно перевести за кордоном в нижніх умовинах, щоб повернути до різного краю по- сить підготовленнями справдити ті підвищені надії, які покладаються на нього нашим народам, бо справа про ці міра повинна бути предметом спеціяльних нарад Уряду. Заходи, над якими я спинаюсь, пропонуючи їх в ковіроч- ний спосіб обговорити Уряду, остільки позакні і невідкладні, що я прохав би Вас, Нине Прем'єре, призначати для них спе- ціяльне засідання Ради Міністрів, в якому я взявав би за не- обхідне взяти і персонально участь. Гетьман (р.в) Посвітчую. Керуючи Справами ДИРЕКТОРІЇ Миронович З приємним звістю. Мкрин Наказу. Доповідь 23 Березня 1921 року Я Михайло Анковський і голова Одеської Української Громади Никон Добавіцький після 10 місячного перебування і праці на селах Керсонщини прибули до Уряду Української Нарадної Республіки, аби дати інформації про стан совітської влади на Україні, а також про ту сприйому Українському рухові і державності ситуацію яка в останній час склалась серед селянства, робітничества та населення. Зерно сприйомо-го відношення населення, селянства та робітництва до Української Влади було посіяно на Керсонщині Українського Армією в 1919 р. Трьох місяців перебування деникінців і білих як річне перебування большевиків на Україні дало змогу, сприйомому відношенню до Української державності, Уряду та Армії, поширитись майже по всіх закутках на Керсонщині. Село України і робітництво за-раз і тільки зараз, в цей раз чикат свої виконавців: "Геть морду, Геть горобців - Ук- раїнців". На сьогодні, де три роки назад ніхто не знав про Український рук, про боротьбу за свою дер- жавність, тепер приходилось здивуватися думкам, котрі леють розуміттям "казанців", як грабіж- ників, як чужих людей, котрі хочуть прагнення хлібом Україна позивитися і навіть висловлюються про те аби Україна була собі окремо. (У.С.С.Р.) чи У.Р.Р. не робітники не селяни і навіть комуністи не лігають як окрему державу. Маємо за нашу заслугу Головному Останньові Війську Української Народ- ної Республіки, що скористувавшись не тільки ту сприятливу ситуацію, але і працю батьків покладе- ну ми в справі громадського життя, котра може бути користяна і для Української Державності; можна спастись нам Рідний Край. Це робота не легка і в однаковій мірі важка і відповідна як для Армії, Уряду У.Н.Р так і Громадських держав. Всі попередні наші полемики, безгільно неза- та недбалості не повинно бути місця; крім сьо- треба твердо знати і полемки наших ворогів. Зараз лишився є віра в те що більше не буде небліркованих розпоряджень урядових осіб і не буде не свідомої чи свідомої провокацій. М. Давидович 28 Березня 1921 року м. Торопець До Пана Міністра Справ Закордонних. З наказу НАШОГО ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ при цьому маю за честь надіслати Вам, Пане Міністре, до відома копію доповіді б. Комісара Мін стерства Служб Інківсько- го з 23 цього березня. Керуючи Справами В. Качанов Начальник Канцелярії До Пана Міністра Внутрішніх Справ. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ при цьому маю за честь надіслати до Вашого, Пане Міністре, відома копія доповіді б. Комісара Міністерства Шляхів Ликівського з 28 березня н.р. Керуючий Справами Начальник Канцелярії До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ при цьому маю за честь надіслати до відома Вашій Екцеленції ко- пію доповіді б. Комісара Міністерства Пляхів Інків- ського. Меркурович Керуючий Справами Меркурович Начальник Канцелярії Копія. Таємне. Голови Ради Народніх Міністрів. Вересня 31 дні 1921 р. С т а в к а . В звязку з тими мірами, які я почasti на- мiтив в листi своєму до Вас з 24 цього березня ч.533, взяв за необхiдне, щоб Ви подбали про переход на Україну до наших повстанчеських ча- стин і організацій групи урядовців рiзних Мiнi- стерств, якi по можливости були б при цих пов- станчеських відділах i, після опанування тої чи иншої частини території нашими повстанчеськими відділами, могли би взятися на мiсцi до органi- зацii адмiнiстрацii i заведення ладу та поряд- ку по законах У.Н.Р. Правительство повинно виробити точні ін- струкції для діяльності цих урядовців, встано- вити межi їх компетенції, прав та обовязків, а роботу урядовців рiзних відомств скоордину- вати в такий спосіб, щоб вона була обнята ду- хом єдності і повної дисципліни і щоб не було розбiжності, яка компромітувала би нас в очах населення. Особливу увагу треба звернути на галузі державного життя, які входять в обсяг компетен- цiї Мiнiстерств: Внутрішніх Справ, Фінансів і Народнього Господарства. Звертаючи Вашу увагу на невідкладну потре бу в переведенні порушеної справи, прошу негайно оголосити її в засіданні Ради Міністрів в спосіб довірчий, а вироблені інструкції подати мені на затвердження. Першораз Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ М. Миронов 2860 У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Підтверджуючи одержання листа від 31 с/м. ч 571 маю за честь довести до Вашого, Пане През- денте,відома, що мною доручено вже п.Міністру Внутрішніх Справ листом, копію котрого при цьому прикладаю, скласти Комісію з представників ві- домств для вироблення відповідних інструкцій! Голова Ради Міністрів В.О.Директора Канцелярії Ол. Титмєв КОПІЯ ТАЄМНО. Пішма 30 31/п 1921 р. 2. 17/мс До Пана Міністра Внутрішніх Справ. З огляду на необхідність негайних підготовчих мір для керування повстанчим рухом на Україні, пиль- ність справи і потребу директив нашим агентам, про- шу Вас, Вельмишановний Пане Міністре, скласти Комісію під Вашим головуванням з представників Війсь- кового Міністерства, Міністерств Фінансів, Народньо- го Господарства, Праці, Шляхів, Внутрішніх Справ, і Преси та Пропаганди та командування ІУ Стрілецької Двізії для І/ розроблення інструкції діяльності агентів влади в місцях заняттях повстанчими відділа- ми і 2/ вироблення інструкції урядовцям, які мають бути командіровані на Україну. Про ежиті в цьому напрямкові заходи прошу ласково мене повідомити. Голова Ради Міністрів Прокопович В.О. Директора Канцелярії Пятель З оригіналом згідно : В.О. Директора Канцелярії Вл. Гашев З Н.Р. Головний Український Наради Повстанчий Комітет Волині і Поділля. 4 квітня 1921 року. с-1. місце побуту: в Острозі - Остромичина на Волині. 13/50. Польовий Мн. Третя Вашим панам Ради Волині до Гана Соловного Отамана Військ Української Народньої Республіки. Адресовання. Споділи на бунті цирцередної активної національної полі- тичної боротьби з Запеклими ворогами нашими - болшовиками усіких габу- ків та з цейою тервоною навологою, що поєднав фіни просявки України об'ємлюючи великий Великий Ідеал Суберенности, Незалежності та освіщення волі прийбільними масами Українського Нараду, ми пред- ставники цурого і певного українського суперечень. Волині й по- ділля дошанних до Хордових Польської Ній Посполитої, ми пред'явили ки українського люду погранига Рідного Краю нашого, який прубу- ває зараз у армії болшовицькою, - ми згуртувавши тут від ріжкі роботи шляхом Вам пане Головний Отамане, щоб батьку і провідніше наш Великий Великих Воєнцю Україн- ської Народу, що непохибно й високо тримаєш циркнародний пропор. - своїй ущер, земле привідькання. Слава Україні! Слава і Головному Вождові!!! Провіднику наш!!! 16 березня убого року ми зібралишас цеї в місті Острозі на Волин- кі на Народу дали клейву перед Богом легально стати до бо- робиби з Ворогом-Напасником: - болшовиками московськими та їх прибільниками в Єдиних Гаслам; - вес Влада на Україні Законному Урядові У.К.Р. на Світ з Головним Отаманом С.В. Тей льорта Радою Республіки". Щоди ми Нами суворено було осередок, який вирутури коло себе цеї певні українські сили по цей і по той від Хордовому, зв'язував активним виконавчим органом Сиренціне Волинь Українського Нараду, твоїх спремлень і Поглядів пане Отамане і твоїх - Радо Республіка. - якими Ви корчував в цю двападцяту годину Української історії непохибно вірно Ситопи в борні за визволення Українського Нараду. Назву уважну осередку по місцю його дія і впливів дано: - "Головний Український Повстанчий Народний Комітет Волині і Поділля". В склад убого осередка входить Бога і власне: Члова Комітету Іллян Тевних - відомий Волинський український кооператор, шурманаліст, є редакційор "Остромичського Народного" та- Зелен. б. член Карбикевської Слобожанської Укр. Військової Ради побутник і другий акрерар Комітету знаний Волинь кооператор і член Комітету генерал-корунний шимленків Х.Н.Р. Олександр Левик мінних Остромичського Повітового Нагальника Андрія Березовський, по- їжок Комітету Проматхин м. Острога Володимир Смалл Сім'ям до такої великої і відповідальної праці, а саме: до організації в дошкільних кордонових спризьвенної Кам Ріпнеполітогій Польський в Згоди й злагоди з Урядом якої хочемо провадити (по праву — всенародного антиболяшовицького повстання на Волині і Поділля для огнення від Сарвонії позакривної території в цілою поверненню на Неї і до столиці нашої дово олкуємого Уряду, Шеве Вождо Наш, армій і Ради Республіки нашої — шляхом ведення певної організації народу, збігаючи в новому, організації й оперуванню повстанських загонів посиланням їх каровниками, оттом картами в головну зброю, і не маючи для цього а ні яких майстернільних застав, Колишній від лиця обравшого йово Люду Волині й Поділля звертається до Шеве-Вождо і Батьку наш, до Уряду УНР — неважко п'яти нам в допомозі: як з майстернільних, так і з технічного. Вокупування великої ділі. Нараз український не може шерпіти довше, сповнилася міра терпіння і муки! Ми вже що руку, тілько Слова, кельвницька пивого, Піввої полегли Воловини Останнє нам, Целово Рідної Справи нашої — дай своя руку, дай часло — всі ми кліняємося, що одною, як один підемо на останній упертий вбіг з Ворогом, бо вже стало так, що або добуду, або всяма не буди! "Україна, або Смерть"-осв'я сасла на крапорах наших. Батьку наш! Стижні мукі і болі народу України! Досить вже нам оціх жертв! Довідь грабінну і Каламуч- тва та брехні большишовицької, досить балануштв агентів Скоропатського, Колубел, Віденської Ради, Савінкова, та інших за робів України. Тобі одному віримо, від тебе ждемо пошти і пір'януки. Не маємо ми на роботу що ні Коштів, ні зброї, ні технічних застав. Єсмь одна шива сила, яку тобі пропонуємо. Колишній уклінно просять в тебе дати кошти, дати зброю, дати технічних застав, дати законні певні повноваження і спризьвенної від Уряду Польського нашої Лояльної і Цирвої помочі/Скоропатський службний лент і нашу шиву силу!!! Як ми раді вмерти в борг за покорну тів'я, Уряд Ради Республіки нашої, з Армією нашою на Змушень, дорівнен України. Комітет з усім Надзвичай своє голову-Пилипа Павленка. Якому дотругало забиця доклад тобі в Раді Республіки, а бах само остережа від Всіх відповідей і усе, що знайдеш корисним. З оформленим обравшого Комітету українського Уряду Голова Комітету: Пилипенко Секретар: Ольвич До Пана Голови Ради Республіки. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь подати до Вашого відома, "ане Голово, прикладену до цього копію донесення Головного Українського Народнього Повстанчого Комітету Волині і Поділля з 7 цього квітня ч.І. Марченко Керуючи Справами Начальник Канцелярії Свідру-нас. Брг. Шев До Нана Міністра Преси і пропаганди. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за честь надіслати Вам, Пане Міністре, прикладену до цього копію донесення Головного Українського Народнього Повстанчого Комітету Волині й Лодилля з 7 цього квітня ч.І. Сиромський Керуючий Справами Крип'як Начальник Канцелярії Загальний Квітня 25 24. Тарнів. До Міністерства Закордонних Справ. З розпорядження п.Керуючого Справами Директорії при цьому надсилається до відома Міністерства копія донесення Головного Українського Народнього Повстан- чого Комітету Волині і Поділля в 7 цього квітня ч.І. Начальник Канцелярії Крип'як Начальник Відділу Панові Полковникові Данильчукові. Загальна. Ізвітня I З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТ РІІ Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь подати до Вашого відому прикладену до цього копію донесення Головного Українського Народнього Повстанчого Комітету Волині і Поділля з 7. квітня 1921р. ч.I. Начальник Канцелярі Начальник Відділу До Пана Міністра Справ Закордонних З наказу ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА при цьому нар за честь надіслати Вам, Пане Міністре, ко- пію наказу ч. І повстанським військам УНР з 12 березня ц. р. для надіслання до наших закордон- них Місій і Посольств. Мирнович Керуючий Справами М. Крип'якевич Начальник Канцелярії Передавайте з руки до руки з хати в хату, з села в село. До населення України Наказ ч. 1. по повсякденних військових Української Народної Вещеринка. Чотири роки батьковини вдіюють утворити рай на землі. Чотири роки обманюють народ. Але не раз у раз за гарними словами такоже гарні думки і дна! Чотири роки батьковинського рада зробили своя діло. Не потрібно зараз розказувати ні селя- нину, ні робітнику, ні працюючому інтелігентові, про те, чого хотять батьковини, що таке кашуна, де батьковини будують свою "робітничо-селянську" владу. Своїм пануванням батьковини доказали хто і того вони хотять, що роблять і до кого йдуть. Війна без кінця, мобілізація, реквізіції, "тишень" річного збирства. Навіть не ввірощене розкрилися огі. Перетерпівши всі зруйнання над собою, народ більше не ворить гармони кабал, народ патує без доби. Не тільки на Україні, але у всіх кінцях душевої Росії чиня народного чину нерішкадував до най- вищого смирення. Наближається буря, два змірі раз на оговеди гармони кайтв з миру дешні. Уже публіка наближення бурі. Повідомлення про- ти батьковини у Кронштадті, в Петрограді, в Москві, в Сибірі і по інших місцях і країнах, деко-де доля знає, що підходить нікому називанню Батьковиків, надходить нікчем смукали народу. Ще слюжують батьковики, залишаючи кров'ю кожен- міц повейшень, вірні їм китайці та ламергване, що боронять своїх панів. Але їм не молиш собі роки тошу назад зборонили царя скандарини, а теймана - карайсі, так не можуть стримати нард, наймшці Львіно та Проєзкого. Тенщілися єї до веганнього рішучого бето. Миримо січайш, як один до кого. Миримо енажи до бою організовано, скривавши себе залізною дієві пійкою. Миримо належать, що тойм, хто не січане до бо- роб'я преби якобиїс разом з нами, не повин- нно бути місця на Українській землі. Проба дитбов зараз вимша підгоявка працю по органі- зації масштабних новешання. Святе, робітничие, Унтелігенціє! Всім Вами місце серед борців за загальну важо. Їдіть до праці. Беріть на зашитку всех хто боронить батьковиків, беріть на зашитку і тих, хто не познав боротьби, але мешкає на нашій землі, не буде їм місця серед нас ніколи переломи. Наш без підгоявка працю кинується виданий буде наказ, про повейшень, де буде сказано, що й коли тіреба робити, а поки що готується до бою. Ні одного неорганізованого видання!! Чекайте Наказу!! Головний Офіцман Військ Української Народ- ньої Республіки Симон Петлюра Нагальний Штаб Ігорко Плотників. 12 березня 1921 року. Передавайте з рук до рук, з хати до хати, з сіла в село. Громаджанам передавайте нерозмовним. ПЕРЕДАВАЙТЕ З РУК ДО РУК; З ХАТИ ДО ХАТИ, З СЕЛА В СЕЛО. ДО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. НАКАЗ Ч.1. По Повстанчеським військам Української Народньої Республіки. Чотире роки большовики обіцяють ут- ворити рай на землі, чотире роки обманю- ють нарід, але не раз у раз за гарними словами таки-ж гарні думки і діла. Чотире роки большовницького раю зробили своє діло. Не потрібно зараз росказувати ні селянинові ні робітникові ні працюючому інтелегентові, про те, чого хочять большовики, що таке комуна і як [большовики] будують свою „Робітниче-селянську владу“... Своїм пануванням большовики доказали, ХТО вони, чого вони хочять, ЩО—роблять і до чого—готуються. Війна без кінця, мо- білізації, реквізіції, „Тижні“ ріжного здир- ства, навить не свідомим роскрилися очі. Перетерпівши все знущання над собою, народ більше на вірить червоним катам, на- род готується до бою. Не тільки на Україні, але і у всіх кінцях бувшої Росії хвиля на- роднього гніву піднімається до найвищого ступіня. Наближається БУРЯ, яка змете раз на завжди червоних катів з лиця землі. Уже чується наближення бурі, повстання проти большовиків в Кронштаті, в Петер- бурзі, в Москві, в Сібірі і по інших містах і краях, ясно дають знати, що підходить кі- нець пануванню большовиків, надходити кі- нець мукам народа. Ще лютують большовики, заливаючи кровью пожежу повстання, вірні їм Китайці та каторжани, ще боронять своїх панів. Але як не могли чотире роки тому назад обо- ронити царя жандарми, а Гетьмана карателі, так не зможуть стримати нарід і наймити „Леніна та Трощького“. ГОТУЙМОСЬ ЖЕ ДО ОСТАННЬОГО РІШУЧЧОГО БОЮ. Мусимо стати як один до нього. Мусимо стати до бою організо- вано, скувавши себе залізною дисципліною. Мусимо памятати, що тому, хто не стане до боротьби проти гнобителів разом з нами, не повинно бути місця на Українській Землі. Провадиться зараз велика підготовча праця по організації майбутнього повстання. СЕЛЯНЕ, РОБІТНИКИ, ІНТЕЛЕГЕНЦІЯ. ВСІМ ВАМ МІСЦЕ СЕРЕД БОРЦІВ ЗА ЗА- ГАЛЬНУ ВОЛЮ. ІДІТЬ ДО ПРАЦІ. БЕРІТЬ НА ЗАМІТКУ ВСІХ, ХТО БОРОНИТЬ БОЛЬШО- ВИКІВ, БЕРІТЬ НА ЗАМІТКУ І ТИХ, ХТО НЕ ПО- МАГАЄ БОРОТИСЬ, АЛЕ ЖИВЕ НА НАШІЙ ЗЕМ- ЛІ, БО НЕ БУДЕ ЇМ МІСЦЯ СЕРЕД НАС ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ. КОЛИ ВСЯ ПІДГОТОВЧА ПРАЦЯ КІНЧИТЬ- СЯ, ВИДАНИЙ БУДЕ НАКАЗ ПРО ПОВСТАННЯ, ДЕ БУДЕ СКАЗАНО, ЩО І К О М У ТРЕБА РОБИТЬ, А ПОКИ ЩО, ГО- ТУЙТЕСЬ ДО БОЮ. НІ ОДНОГО НЕ ОРГАНІЗОВАНОГО ВИБУХУ. Чекайте наказу. Головний Отаман Військ У. Н. Р. СИМОН ПЕТЛЮРА. Начальник Штабу Юрко ТЮТЮННИК. Передавайте з рук до рук; з хати до хати, з села в село. Грамотні переказуйте не грамотним. ПЕРЕДАВАЙТЕ З СЕЛА В СЕЛО, З ХАТИ В ХАТУ, З РУК ДО РУК. ДО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ. До Вас, завзятих борців, що напружуєте остан- зусілля, оберегаючи рідну хату від ворога, до , що перед цілим світом вкрили себе славою, броняючи свою Батьківщину, до Вас дорогих ттів буде одне слово мове. Кати наші—більшовики скрізь поширюють ки, що будцм то українські повстанці нищать сійське населення. Я, Головний Отаман Україн- ого Війська не вірю цьому, не вірю, бо знаю на- Украйнський, який, утиснений грабіжниками—за- овниками, сам не може утисняти народу нищого, так само страждає від більшовицького пануван- як і він. Гляньте довкола себе, придивіться уважно і побачите, що не тільки селянство, а й робітни- і ремісники, і торговці, одним словом все, що в Україні живого і чесного, стогне під ярмом уністів. Всіх, хто звик заробляти свій хліб чес- працею чи своїх рук, чи розуму, комуністи до загнати, як робочу худобу, до одної обори- ілізни. Еврейське населення—дрібні торговці, ремісни- а робітники—що, як і всі трудящі, заробляє ок хліба свою працею, також ж скривджене і грабоване більшовицькими порядками. Крам з дмниць торговців, струмент і варстати у ремісни- є відбирається для комуни. Хиба ж це не розо- ення для еврейського населення? Хиба ж, заги- очи з голоду, пограбоване еврейське населення же радгти грабіжникам—більшовикам? Ні. Єв- їйське населення так, як і ви, селяне, жде, не діж- ться визволення від комуністів-грабіжників. Коли ви зустрінете серед комуністів євреїв, то ятайте, що вони для свого народу такі ж за- роданці—каїни, що забули віру і закони батьків ох, як і ті з наших зрадників, що пристали до комуністів; і несправедливо було б складати вину ц них на весь еврейський народ, як неможливо 21кладати вину за наших зрадників—комуністів на сь український нарід. Я знаю, що таких запро- анців відщуралася чесна еврейська громада і яко адників своєго народу плямувала їх. Я певен, що ви це добре розумієте і що не переслідуєте і нищете еврейське населення, а нищать його самі більшовики та ті бандити, які при комуні росплодилися на нашій землі. В своїй боротьбі з нашим народом більшови- ки не гидують ані брехнею, ані підкупами. На на- грабоване чуже золото вони, роззіславши по всіх країнах своїх представників, позакладали газети на всіх мовах, в яких ганьблять нашу святу справу— визвольний рух нашого народу, малюють його, як бандитський, погромний і на кожній сторінці кри- чать про єврейські погроми, які ніби то чинять українські повстанці. Робітництво і селянство де-яких держав Євро- пи, що ще не бачили на власні очі більшовиків, мали їх за народолюбців, вірили наклепам на укра- їнських повстанців і до нашого визвольного руху відносилися підозріло. Але та сердечна зустріч, яку проявило єврей- ське населення при поверненню нашого війська на рідну територію в минулому році, ті слюзи, якими єврейське населення провожало відступаюче наше військо і той жах, який охопив єврейське населен- ня перед навалою більшовиків, ті десятки тисяч євреїв, що потягнулися за нашим військом, тікаючи в д більшовицької навали і що тут, разом з нами, на чужині ділять нашу долю і мріють нашими мріями,—все це переконало цілий світ, що бандити не ми, а самі більшовики. Тяжко мені чути цю більшовицьку брехню про вас, брати-селяне, і коли б серед вас завелась яка паршивая вівця, що плямує усіх вас ганебними бан- дитськими вчинками, мусите викинути її з ваших рядів негайно. Як Головний Отаман Війська Українського, я наказую Вам: більшовиків-комуністів і інших бан- дитів, що роблять єврейські погроми та нищать населення, карати безпощадно і як один стати в оборону бідного змученого населення і через ваші військові суди росправлятися з бандитами негайно. В скорому часі я повернуся з Українським Військомом і Урядом на Україну, і ті, що шкодили нашій справі, приставали до повстанців для гра- бунків і погромів, будуть суворо покарані по за- конах військового часу, як зрадники нашого на- роду та прислужники ворога. ПЕТЛЮРА ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 3 Березня 1921 р. СТАВКА. ПЕРЕДАВАЙТЕ З СЕЛА В СЕЛО, З ХАТИ В ХАТУ, З РУК ДО РУК. Таємне. До Пана Міністра Тимошенка. З наказу ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, в друкарні Міністерства Внутрішніх Справ було надруковано: а/відозву до населення України......4.000 прим. б/наказ ч.I до повстанчеських військ УНР.........................4.000 прим. і за цю роботу виплачено друкарні з коштів Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ готівкою ПЯТЬ ТИСЯЧ марок польських / 5.200 м.п./ Повідомляючи про вищезазначене і надаючи при при цьому рахунок на 5.200 м.п., маю за честь просити Вашого, Пане Міністре, розпорядження про надіслання до Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ зазначеної в рахункові суми, що її було виплачено повичково за рахунок сум, які знаходяться у Вашому розпорядженні. Миронов Керуючий Справами Русановський Начальник Канцелярії Слідку - Нар. Від. Укр. Ради. ІНФОРМАЦІЯ По цілком певним відомостям за два дні до підписання у Ризі між полаками і батьковиками мирку до Проскуррова приїздив Голова Все- російської комуністичної партії Петровський, якій в своїй офіційній промові заявив, що шир з поляками батьковики підпишуть і навіть ратифікують, але ж на цей факт треба спокійно дивитися і ні в якім разі не тлумачити як відмову батьковиків від дальшої акції буржуазнай проти буржуазної Європи. Мир є лише коротка перерика, після якої пролетаріат Совєтської Росії і Радянської України повинен знов підняти боротьбу проти Європи, аби не дати буржуазним державам – Польщі й Румунії укріпитись. В довіроцних розмовах з місцевою комуністичною організацією і представниками батьковицької влади, Петровський в'ясовував характер і настрої повстанческих акцій, підкреслював, що комуністи рахуються з не- безпекою цих акцій, бо зауважили у них систематичність, організованість і свідомо – національну тактику. Далі Петровський звернув увагу на ослаблення діяльності Комчек, упадок партійної дисципліни і диверсію з червоної армії. По всій Україні, як признавав Петровський, відчувається неспокійний настрій і помічається масове ширення української повстанчеської літератури. Помічаються також терористичні акти над ви- значними комуністичними дільчами, що посідають становища на місцях. "По всьому цьому", зауважив Петровський, чувствується чьолто рука і система." Петровський закликав Комчеки до більшої енергії, що до зміцнення догляду за українським елементом, особливо по селах, де український настрій являється особливо загрозучим. В кінці Петровський зауважив, що серед єврейського населення помітно сильне стягнення до повстанців і багато євреїв по магає йому як активно т і пасивно. Втрата для батьковиків єврейського населення являється смертельною загрозою комунізму, а тому на це питання нав- ав звернути найпильнішу увагу. В. Здебільшого 21/VI 1921 р. Від особи, що був від Дімашевича у Проскурівці CHEF DE LA MISSION DIPLOMATIQUE EXTRAORDINAIRE DE L'UKRAINE EN ROUMANIE Bucarest, 13. Ноября 1921. N° 2078 Високоповажаний Симоне Василевичу! Всі Ваші конфіденційні розпорядження я передав ген.Гулому, а також і сам почав їх виконувати.Бульте спокійні, все те,що Ви нам наказали буде зроблено. Тижневик наш -,"Народний Голос" вийде вже перед Великоднем, зараз складаємо перше число.Релагуватиме Його д-р.Когут,давній співробітник Р.У.П. Сподіваюсь,що діло це піде у нас гаразд, а перепачкуванне часопису за Дністро нас не турбує.Друкуємо зараз також для наших громадян відозви: Вашу,Ради Р. і жпільську, кожна по 10.000 примірників. Залишить всяку надію на те,що б ми могли отримати"від Румунського Уряду" кілька мілліонів леїв.Це є абсолютно виключено,бо Румуни ніяких зобовязаннь перед нами не брали,а більшість нашого майна вже вернули і не відмовляються повернути все останнє.На яких же підставах я міг би взяти у них ці мілліони.Я предбачав вже давно нашу сучасну фінансову кризу і коли приїжджав в січні, то пропонував кілька проєктів,але їх досі не вирішили в Тарнові і тому я зараз не можу допомогти Уряду так,як це можно було б при іншому відношенню до моїх планив. В.К.доложить Вам моє останне справоздання. Бувайте здоровенькі,дай Вам Бог всього кращого зостаюсь цілком віданий Вам Відомості про стан річок на Україні. /подані Українцем виїхавшим І-го лютого 1921р. з Києва .Польський кордон перейшов І5-го лютого в районі Тарнополя/. Історія повстань. В перші наїзди большевиків на Україну до 1919р. включно,большеви- ки поводилися з населенням досить терпимо. Після заняття Києва в лютому 1920р. вони почали репресії /вивоз української інтелігенції по доносам совітських місцевих агентів, де коли розстріляли/ проти української інте- лігенції в містах, так і селах, але селян не рушали. Проходячи невеликі відділи реквірували де-коли худобу і коней, але мало. Під час наступу україно-польських військ і боротьби за Київ боль- шевики стягнули значні сили на Україну, котрі почали великі реквізиції, худоби, коней і фуражу, але провадилося це безсистемно. Лише після того, як большевикам вдалося розбити Українську Армію, Україна була оголошена "Ударчим заготовчим продовольчим районом" і почали систему розкладок. Завідували цим "Продоргани", котрі надсилалися з Харківва в гу- берніальні центри. Ці останні розбивали розкладки між повітовими "Прод- органами", котрі через Сельські "Ревкоми" оголошували належність з кожного села. Збіжже давалося в залежності від кількості землі в деся- тинах, а худоба після статистики, котра робилася в волостах мобілізова- ними для того народними учителями. На виконання розкладки давалося більш менш місячний строк. В ра- зі невиконання з села брали заложників з поміж найбільш заможних селян 1 дававсь певний строк /5-10 день/ після котрого починали розстрілюва- ти заложників, повідомляючи про це село. Мобілізація /починаючи з весни 1920р./ від 20 -30 років, в разі неявки, провадилася в такому порядку репресій. Мобілізованих відправлено в Москвщину і мішано в полках з Мос- калями. Ніякої української большевицької армії не існує. 6 маленький відділ українських большевиків Галичан в 300 душ, але він рахується Совітською владою непевним, і мав бути перевезений з Уманя до Москвщини. Дезерція серед мобілізованих і відправлених по палким. Українців досить велика. Домів вертати вони не можуть¹ дудь до повстан- ців, або як їх називать до "селян". Повстанці збираються в відділи по 5 - 10, деколи до 30 тисяч чоловік. Свободні вони всі рушницями 1 шаблями 1 суть переважно на конях. Мають також кулемети. Гармат не мають, бо це сильно обтяжує. Обозу так само майже не мають, а харчують їх охотно селяне . Вор правдивого ніколи не приймають, а налетають на невеликі від- діли большевиків, на обози або 'Комуністичні Продотряди'/які забезпе- чують працю 'Продорганів'!!/. Вольшевики жорстоко боряться з повстанчеським рухом. Села, котрі дали богато повстанців, або допомогали їм, так звані большевиками ''бандитські села'' нищиться гарматним огнем 1 паляться. З свого боку повстанці нищать захоплених комуністів; вирізують жидів, тому що більшість совітських служачих набирається між жидами. Большевицькі війська, котрі биться з повстанцями складені виключно з москалів, завдяки чому населення ненавидить капапів . Найбільш оживлена була діяльність повстанців на Полтавщині , де вона не втихала протягом цілого 1919р. На другому місці стоїть Ки- Ївщина . Воротьбу з повстанцями між іншим веде ''червоне козацтво Ка- товського'' / кіннота/ відділи котрого розбили в грудню 1920р. регулярну ларку км українську кавалерію, котра під проводом старшини Голови-Го- лежко з'єдналася коло Уманя з повстанцями. Ін- / Про окремих проводирів повстанців Форматор згадує : 1. Відділ Марусі Соколовської силом до 30-ти тисяч, багато старшин Пет- лерівської армії. І грудню 1920р. оперував під Київом . 2, Відділ Гризли ,оперував на Звенигородщині . 3. Відділ Цвітковського /Петлерівський старшина/ - на Київщині . 4. Відділ Дерешука - на Уманьщині . В грудню пстанні три відділи обєдналися на Уманьщині .Мають разом 5 - 6 тисяч чоловік . 5. Відділ Мордалевича - коло 2 тисячі чоловіка - Радомисльський повіт на Київщині . Звязку між постійного між собою повстанці не мають, хоч де- коли інформують одні других про ма"бутні операції . Не вважаючи на відомості в часописях до І-го лютого 1921р. повстанцям Київа взяти не вдалося. Резюме 3. Резюме: Повстанчеський рух на Полтавщині і Київщині можна характеризу- вати, як лише самооборони проти большевицьких реакцій. Ніяких лозунгів повстанці не мають. Ведуть боротьбу на власну руку з больще- виками і надіються, що прийде Петлерa з технічним апаратом і допомо- же їм вигнати большевиків. Треба ще запримітити, що більшість "депутації" котрі прихо- дять до Уряду УНР. на правді нічого спільного з повстанцями не мають 1 не правильно інформують Уряд. Гроші одержані від нього такі дала - гації вживають на плянство при фронтовій нижейх скуаї. II. Махновщина Значну роль в боротьбі з большевиками грав Катеринославщина . Там провадить повстанців Махно. Рух його проходить під прапором анар- хізму, але має до певного степеня українську окраску . Приміром, коли Махно приходить в яке село, він каже : "вибирайте собі за началъ - стед кого хочете. Будь то приватав, або офіцер, або хто інший, лише не вибирайте ані капана, ані жида . В напрямку Українсьтва на нього бо- гато впливає його жінка , українська учителька з Херсонщини . По офіціяльним совітським звідомленням Махно має під собою 80. тисяч чоловік. В штабі його є богато інтелігенції, має він числен- ний обоз. В місцях занятих своїм військом Махно не устанавляє жадної цивільної влади і пересовуєчись з місця на місце ніякої адміністрації за собою не лишає . В осени 1920р. він зеднався з большевиками проти Ерангеля і приймав велику участь в його знешенні. Але большевики в той час почали аресті анархістів в Харкові. Зза цього він порвав з ними зносини і ви- різав на станції Александровск 150 чоловік важних комуністів, які нале- жали до Чкрвоного Кримського Уряду і котрий спеціальним потягом їхали до Криму. Після того в грудню 1920р. і січні 1921р. він оперував в ра- йоні міста Білгорода, курської губернії., нижким з іншими повстанцями у нього добрі відносини. Планы в Махна на будуче ніхто не знає. Підчас останнього наступу Української військ ходили чутки, що він нічого не мав проти з'єднання з Українською але докладно ніхто про це не знає. 4 Загальне положення на Україні. Землі селяне насівавть дуже мало, лишенв на стілько, аби урожаю вистачило на прожиття для самих себе. Поміщицька земля заростає буря- ном. Народні учителя часттю розбіглися, або поступили на більш плат- ні посади, часттю мобілізовані совітською владою для реґістрації худо- би, коней і т.п. Школи пусті, навчання не має. Населення стало дуже релігіозним, священики сидять на місцях. В київі українізовано пять церквей, між іншими Софійський собор. Гроші беруть на"ліше царські, потім керенські по 20.карб./IO. керенських рублів за І.царського/ Українські гривні беруть /не завжди/ рахуючи дві тисячі гривень за 800 карб. керенських . Гетьманки тисячу карбованців за 500 карб. керенських. Совітські гроші село не приймає. Потяги ходять дуже рідко. Більш менш один раз на тиждень. При Форнтовії смуаї бодьшевики розбирають рельси , а навіть шпали. На підх південно-західних залізницях скасовано 19 участків. На станціях зали- шен. начальника станції 1 сторожа. Решта персоналу вивезена на Мурмань. При фронтовій полозі /по Збручу/ військ дуже мало. Залишенні лише ехиком 'Продовольчі' заградительні отряди'. І'-та армія розформована. Вій- сько приділено до Київського округа . Паміри не вступати на кого небудь бодьшевики не мають. Сильні повстанці розпиллюють їх сили. По селах /через 2 - 3 / ростановано вій- ська на прокормлення і боротьбу з повстанцями . Колиб маєся хоч небудь фронт, яка небудь акція ззовні - це б сильно облекшило боротьбу повстанців з большевиками. Завзята боротьба - самооборона з большевиками 188-а насушнього хліба викликала в населенню повну індиферентність до соціальних реформ На"більш важке для селянства земельне питання розрішилося в такий спо- сіб, що кожни стараветься засяяти як мога менше лишень аби прокормити себе самого. Тому тяжко сподіватися,що закім не встановиться оих лад аби селяне під ср хвилю підтрималиб когоб то не було, хто принісби їм лише одні лозунги. До Особистої Канцелярії Пана Голови Ради Міністрів. Згідно з резолюцією Пана Керуючого Справами ДИРЕКТОРІЇ надсилається при цьому по належності доповідь підполковника Дмитра Родило-Родилевського Панові Голові Ради Міністрів з 4 цього травня. Криушинський Начальник Канцелярії Павленко Начальник Відділу Копія. Панові Голові Ради Народніх Міністрів Української Народньої Республіки. Підполковника Дмитра Родило-Годилевського Д О К Л А Д. Довожу до Вашого, Пане Міністре, зілома, що 23 цього місяця я повернувся з Камянця на Поділлю, куди ходив в справі вивозу брата мо- його Василя Годило-Годилевського, бувшого Керуючого Подільською За- лізницею у його родинної на терен Румунії, який лишився у Камянці завдяки хворобі /був розбитий паралічем 11 листопада 1920 року/. Перебрався я на той бік, перейшовши Дністер між селами Нагорян- Грушевці Хотинського пов. На тій стороні я здивав якихось людей, по- балакався з якими, я вияснив, що ці люди, є дезертирами большовицької армії, а також ті, що втікли від мобілізації і що вони ховаються по корчах по 2 - 2 з половиною місяця. Було їх в тому місці чоловік 50-60, всі селяне Вановецької волості. Дізнавшися, що я українець, з великою цікавістю запитували, чи скоро вирушить наше військо на терен України, бо дали терпіти большовицьке армі воно не мають змоги. Тут най найдеться", казали вони, - 3.000-3.500 чоловік, /Баговецька во- лость/, які зараз же підуть проти большовиків, тільки дайте зброю." Обурення проти большовиків, причинами якого - половина чином являються страшні реквізитції /які торкнулися за останні 2 місяці на- віть і прикордонної смуги/ і мобілізації з відправкою в Росію /при- чому люди ледве не вмирають з голоду/ - настільке велике, що Ваго- вецька волость являється на мою думку маленькою ілюстрацією для за- гального протибольовицького настрою всього Поділля, чого я, працю- вавши 2 роки в Армії УНР на Поділлю там досі не бачив. Не дивлячись на відсутність документів, я випадково щасливо до- брався до Камянця, де і спинився у брата. У Камянці я пробув дві до- би. За час мого перебування у брата і від людей українців, що бува- ли у нього, я довідався про слідуючий стан річей: ВЛАДА. Большовицька влада на Поділлю почуває себе дуже непевно. Кожній хвилі готова вихати. Всі одповідальні посади заняти "знана- ченнями". Свавілля че-ка і терор - наливачийні. За 6 місяців пану- вання большовиків у Камянці було розстріляно приблизно 800 чоловік. АРМІЯ. На кордоні Дністра в районі Баговецької волості, війська з о с і м немає. Армія тероризована, її відношення до влади не- прихильне. Переказували багато прикладів, які за відсутність часу й місяця не подаю. Мобілізовані відправляються у Київ, відки тікають до дому і переховуються, чекаючи кращих часів. Годувуть армію дуже по- гано. Тепер армія не одержує так званого "забронірованого лайку". Ді- сцілін - дуже міцна. Постійного гарнізону у Камянці нема /не рахуючи 18 чоловік кінних -охорона че-ка, дуже добре озагненних, на добрих ко- нях/. Періодично провадиться інсценіровка присутності великої кіль- кості військ: невеликі відділи то піхоти, то кінноти проходять через Камянець, прибували по залізниці і після фланіровки по місту від- правляються похідним порядком до місяця відправки; учнів старших кла- сів гімназій примушують у козацькими піснями фланірувати по вулицях ШКОЛА. Навчання у школах на українській мові. Університет пра- цює. Зміни є техничного характеру. Кожний студент мусять кінчити університет в 2 роки /рахуючись мобілізованим і одержує пайок/ після чого по своїй фаху відправляється на зарані призначену посаду в Росію. Появилося багато професорів з Київського і Одеського Універ- ситетів. РЕКВІЗИЦІЇ. Реквізується все, що не реквізовано - взято на учет Ні вільного торгу, ні ярмарок, ні контрабанди немає, але торгова йде з під поли. Соцітські гроші не ідуть. ПОВСТАННЯ. По Камянцю росповсюджені прокламації, в яких пропону- ється гуртовати сили і не підіймати повстання доки не буде поданий знак. Прокламації підписані Українським Штабом. Повстанські відділи що працюють на Поділлю являються періодичними, а не постійними. Населення чекає приходу Української Влади з нетерплячістю. Едина надія його на визволення з під большовиків базується на нашому війську. В чутки у Камянці, що наше військо сто- їть на Збручу, готове до наступу. У брата я здивався з сином пан-отця Нікандра Нікітюко- ва, священника Інапької Школи, якого язвяв з собою, бо Його мали розстріляти за те, що його батько вийхав з українським військом. Молодий Нікітюков, відвезений мною до Букарешту, /де йому виготовили документи/, як людина, що взесь час пере- бувала у Камянці під большовиками більше докладні відомо- сті склав у рапорті на імя п. Голови нашої Дипломатичної Мі- сії в Букарешті. Підполковник Годило-Годлевський. 4 травня 1921р. м. Тарнів. З оригіналом згідно. Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ М.В.С. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ПОЛІТИЧ- НОЇ ІНФОРМАЦІЇ "16" квітня 1921 року ч. ХХЧ м. Тарнів ДО ПАНА КЕРУЮЧОГО ДПРАВАМИ ДЕРИКТОРІЇ Кан...ярія Директорії ОДЕРЖАНО Липня 9 дня 192/ р. Вх. ч. 253 При цьому має за наказ надіс- лати звіт відомостей про повстан- чеській рух на Україні. - ДОДАТОК: звіт ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ПОЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЗВІТ ВІДОМОСТЕЙ ВІДДІЛУ ЗВЯЗКУ Департ. Пол. Інф. § IX. ПОВСТАННЯ. / відомості одержані 1/IV-921/ В половині лютого Повстанський відділ Мордалевича надійшов аж до Житомиру /до ст. Троковичи 8-10 верст/. Проти Мордалевича бойовики визначали батальон Вокр і школу чотирьох командирів, а також 4 гармати і машинні кризи. Після короткого але гордлого бою, Мордалевич бойовиків розбив, забрав гармати і машинні кризи і сильну набоїв і повернувся в Радомишльський повіт. § VII. ПОВСТАННЯ. Єсть відомості, що на Україні єсть дуже багато повстанчих відділів на боротьбу з котрими бойовики звертають велику увагу і стягають для цього на Україну свої війська аби за великим ціну як воїні кажуть, до всіми зліквідувати повстанців і бути готовим до нової боротьби. Причін для цього такий: В балачках з командиром роти 535 большовицького полку він сказав так: зараз ми Україні і стягаються великі сили совітського війська, аби до всіми, зліквідувати повстанчих головним чином на Полтавщині Махна, проти якого зараз уже напрвленні великі сили і мали одну перо-могу. На мир з Польщею він дивиться так: коли каже нам удасться до всіми зліквідувати повстанця, розвити Махна і заселокоть українських куркулів, ми на Польщі неправим Галицькі комуністичні полки, які зараз знаходяться в Умай а коли каже він, вони чого з Полаками не зроблять" пойдем і ми. П ОВСТАННЯ. КАМБЯНИЦЬКИЙ ПОВІТ: всі повідомлення про повстання в Камбянецькому повіті не правдиві, але грундала нього все готовий зафіксованих окремих фактів розправи з комуністами /з міліцією в Стакової/ Могилевській і Ямполській повстали. В кінці лютого Могилів і Ямпиль були захоплені повстанцями, які тримали їх два дні. В зв'язку з цим один полк по привозі був кинутий з Камянця на Могилів і до цього чеу не повернувся. Не спокійно на участку Бар-Могилів остальнім днім в того району чутко було гарматну стрілянину. Оповідають що невелики гуртки нападають на міста і мистечка і питають рекоми та ч.-к. ЛИТИЧЕВСЬКІЙ ПОВІТ, активних виступів не зафіксовано по Кнівщина. Цей район охоплен повстанчим рухом. Цього не спокійною комуністи. За-лізниці функціонують не регулярно. 14 лютого повернувся до поїзду курбов до Володимир-Директор цих розванні місцевої д. 3. Через те можливість доїхати до Києва, він пробивався до Москви на Всеросійський з'їзд Продовольчих цукроварень Потяг не дійшов до Києва завдяки повстанському руху. КУБАНЬ весь час продовжується упорте великі повстання. ПОВСТАННЯ. Всі від масової збройної боротьби з большовиками на-зеленки поки що утримується. Навіть стало істнуючи партизанські орради із "повстанців-професіоналів" не розвивають поки що своїх акцій в широкому масштабі, за винятком деяких налетів на Коростень, Могилів Ямпиль та інш. З таких оррадів істнують Мордалевич-район Радомишльського повіту: Орлик і Струк-Княгиня; Лихо і Заболотний-Херсонщина. Однак повстанцям час тинденцію поширюватись і коли маєтаб його ще не великий, то через те, що селянство за-няло вичикуюче становище в надії на зовнішні події. Махно операє окремо про нього нашим співробітником доставлена така телеграма бойовиків: "Харків-Одесея. Махно хоче, захопивши Курську губернію пробратись в Центральну Росію Армія 30000 виклю- чно робітників, котрі приєднуються з робочих рядів мів. Всі відповодіальні послали і командний состав заняти мат- росами Черноморського флоту ідейними анархистами і лі- вими е-р. Зараз в Тернові відбувається з'їзд повстанців та селян Надніпрянської України, посилали представників до Махна щоб об'єднатися, але Махно відповів: Вама діло працювати на Україні, а моє завдання перебратись в Цен- тральну Росію. Врангель одержав велику суму золота для відняття повстань і початку військових операцій. Зараз Врангель в Будапешті. Вінченко пише протибольшовицькі передовици і каже що на Україні комуністів не українці, а російські окупанти. В Москві говорять що мілкої України немає, а Троцькій каже що змінити політику, відношення до України не можливо, позалак це походити революції." РЕВКОМ совершенно секретно до владиків рук 20-3-921." Взагалі характерною рисою повстанського руху на Ук- раїні являється значущіша активність його в лісистих міс- цевостях України /північ Волині/ і менш широкі розміри в місцевостях степових. Але на можливість ведення повстан- ця в широкому масштабі прийшла повстанських ватажків до думки роздвинути діяльність попсування залізниць, телег- рафів і т. инш., терор проти окремих комуністів отелями революційними в 3-5 чоловік на відбуваному біля Києва зіз- ду повстанських представників і представників від Україн- ської Національної Ради, що останніми днами утворилася в Києві викрали відсутність на тому боці керуючого і обед- луваного центру /на скільки цей з'їзд був авторитетним не перевірено/. Там же виявилось що кількість зброї е вистар- чальної для боротьби з большовиками. Під час акцій на тиза- ні по більшості трапляється хидівські погроми /Могилів Радомишельскій повіт/ Коня, ЗВІТ ВІДОМОСТЕЙ ВНУТРІШНЬОГО ВІД- ДІЛУ ДЕПАРТ. П Ол. Інф. § 3. ПОВСТАННЯ. /відомості одержані. 14/IV-921/ Повстанцями ю рує ЛЕВЧЕНКО-район Полтавщини і частини Катеринославщини. Повстаник провадиться під гаслом "Неза- лежність України і Уряду на чолі якого стоить Подоляній Отаман ПЕТЛЮРА". Загін Левченко складається з 4000 чолов. при 12 кулеметах, належної кількості рушниць і кабоїв, ма- ється також і некровка. Повстанцями вдаються видозені з приваном до червономармінців розкладати чаровну армію і до- помогати повстаницям. Н.-Левченко видає наказ про притяг- нення до відповідальності всіх роблячих кід час повстання гребумки і насилля над мирним населенням. Відновідальність за це одна-розетті на місці преступку. З решти повстаниців відоми: Чорний-/Перелавські дієн/ і Махно-/Курщина/. Населення до Повстанців відноситься дуже гарно, дасть по- міч як реальному так рівно і матеріальну. § 2. ПОВСТАННЯ. /відомості одержан. 6/IV-921/ Початицями в Валтському повіті керував Заболотний /дитому місці 921 р./ замки був на деякий час село По- пову Гребля але завдяки малочисленості примушев був зни- нути і розсіятись середь має населення/ Взагалі повстаник духе слабі масового характеру не носять Причи ноє цього головним чином служе відновлення селян від реальній помочи повстанцям, що викликається перед бойовими вицькими розрізами. Всі повстани які до цього часу вини- кали всі вони проявились під гаслом "ниніжня комуністів". 8 приводу того що всі повстанці були вигадковими і не носили організованого характеру, мілких дійоз до нас заходами наставками чи и давалось. Селяне і взагалі населення хо лов та цін ставиться досить гарно і допомогає як хлібом, м'ясом гаїми і ними, але живої реально сили не даєть, по причинах вище зазначеним. На Поділью розповідаються чути про те що міби Головний Останній казав не робити мілких повстани до часу виступу Українського війска § I ПОЛІЦ ПОСТАНЬ ЗАРІНУ ПОЛК. ОРЛИКА. /відомо сти одерж. 18/III-921/ П повстаничеський загін Полк. Орлика зорганізований під час відступу полків з Києва. Всека д Його входять більшостю Київська і провинціальна інтелігенція, Опере загір виключно на Київщини /Радомиській, Черниговській повіт/, Загін складається 800 чоловік кінноти, 300 ч. піхоти, 72 кулемета, рушниць і двоїв досить гармат зовсім немає. Постійним перебуванням отряду Орлика можна рахувати ліви Вородянські, Ніжинські та Графіні Беонцької, а грудні цієї 1920 р. перед різдвом отрядом були розбити 80 полк / якої дивізії не відомо/ і 42 дивізія були захоплені штаби, печатки, багато зброї і постачання, між ними, 8 дружинських машин. Отже потрібнується доброю льцами а коли потвідно пращдить мобілізація, на котру селяни і ін- телегенція ідуть з охотою. Селяне до повстанців відноситься гарно дають зброю їху набої і т. инш. Коли не хтасе хміба або збіжка то отряд збирає по млинах те збіжка котре готу- вться для червоной армії /з кожного луда за помол збирають по 5 фун./. Повстання на Київщині чорнигівщина проводяться Орликом Струком Шевелем в райони Товстого Ліса біля м. Тетерева /Полк. Таракановичем-видночно на Китомирському шляху /цей загін складається виключно з Полаків/ Махасм-Скірельки та Тарашанський повіт, Марусев-Чернигівщина-1-Багато ним. загони втажками яких є вихадкові особи, котрі дуже часто міняються під впливом тих або інш. обставин. Всі полк таки проводяться під гаслом Держави, ости У.Н.Р. Отряд Полк. Орлика виявляється ніколи до населення злоб чи робиться це ни ийш. Втажками не відомо. Найбільш тнійшими з повстанчеських діячів на Київщини та Черниговщина рахуються Марусел, Орлик, і Махно. § I. ПОВСТАННЯ. /відомост. одерж. 18/II-21/ На Полтавщині в Миргороді та повіті вибухали часто повстання головним чином середь селян, Попівки, Богачки, Камин- ни, Почанки і Яреські дякуючи тому що в організації були міліціонери совєтської влади-організація була відкрита Пол- тавськов Губ. ч.-К. З цієї організації було заарештовано біля 30 чоловік яких відправили до Полтави на суд. Взагалі на Полтавщині повстання вибухають безперервно. В Конграель- кому повіті місця два тому назад повстаничами вириваємо від діли гарматний та кінний. § 2. ПОВСТАННЯ. /відомості одерж. 28/II-921/ Всі Україна горить повстанням в райони Валкирарк в Гай- синському повіті керує учителем села Стеклянка "ЛИХО" у кот рого загін повстаниців до 800 чоловік, на Волині опере Мор- дельвич у котрого приблизно до 2-3000 чоловік. В останній мент вибухло повстання біля Ямхола на Поділлю де повстали селяни сел Бабчинці, Яруга, Грушка, Кисин і др. повстання було по причинах реквізацій. Перші підпаллися селяне села Бабчинці виключно самогомльщики але з приходу браку зброї повстанична большовицька було подавлено і заарештовано біля 400 чоловік з села Бабчинець, а біля 300 чоловік розстріля но і позаколювано. § 4. ПОВСТАННЯ. / відомост. одерж. 10/III-921/ Про повстання одержать які небудь відомості не можливо. Свої офіційні преси большики про це не пишуть ті чутки які розповсюджуються на земле відповідають дійсності. Се- ред населення є байдики що повстання вибухаєть ка Київщи- ні та Полтавщині. Зараз повстанця ослабли під ним з тим щоб виникнути знову всесом. Певні відомості ми можливо мати цею по тій причині, що большики було оголошено про те що за розповсюдження чуток про повстанчеській рух, або допо- могу повстанцям будуть розстрілюваться, а тому кожен боять- ся про це балакать. § I. ПОВСТАННЯ. / відомост. одерж. 14/IV-921/ Повстання ка Поділля почалося 11/IV. Захоплено Городок /4 гащати/, Ямолинці /2 гащати/, Нестірівці, Дунаєвці, Валин. Кам'янець втакурується: 2000 заходи розбіглося. Пов- стання розвивається в напрямках Могилів і Деражня. Скрізь по селах кумуну вирізано. Залізницю попса но, проти тех саме. Терен Проскуровського, Кам'янецького, Ново-Ушицького повітів вільни від совітів. Повстанці кажуть, одержали від "совзників" 200 рушниць і 12 лошев. Делегати від лоз тан- ців просили, щоб Уряд У.Н.Р. вислав представника для об- няття влади на Поділлю. Педалі тут місти С ПРАВКА: Подані відомості про повстання внутрішнім відділом Департаментом Політичної Інформації, є тільки при нагидно зібранні і не провірені, позаяк це нележало в компетенції цього відділу. Вілімки з батьковицької преси: "Вісти" Кам'янецького Виконкому та Кам'янецького Бюро Комуністичної партії більшовиків України ч.ч.86, 81,86,88 -9І за 20, 27,30,ЗІ березня і І і 2 квітня ц.р. і "Вільшовик" /видання Київського Губернського Комітету комуністичної партії більшовиків України. КРАХОВИЧ-ХІЙ-РУ ПРО ВЛАДУ У.Н.Р. Кам'янецькі вісти в ч.86 в 27/III містять статтю під заголовком "Жив Курилка". По свідченням із за кордона некториє Петлюровскіе Міністерства отк- крили свою роботу в Тарнове. Ми видвіліх за роботой в Каменце - етих авантюристов с треэубцами на руках:.. Ми не теряли их із віду когда они випускали "К народу" свої елейнолукавия правительственные деклараціи, которими оні подкували уаколобую і близорукую у кра - і н с к у ю і н т е л і г е н ц і ю, мр і м щ у о „само- сті й но ст и" і самоопределені і думали уси- пить український пролетаріят широтою своїх демократичеких програм и обоснованости свіх ідеологических лозунгов і принципов... Все еще снятся им те щасливие часи, когда жульническія видах обманутий імі український народ видел в них еще спасителей зака- баленной родини і доверчиво радостно откликался на їх призив к но- вому демократическому строительству... Трудно забить ім те везди і совещанія, на корорих они офіціяльно виступали как апостоли с из- бітиими проповедями о братстве і демо- кратії, а тупоумние і непродажніе інтелігенти изображающіе на- род устраивали им овациі и кричали Слава. Несмит и не видахся еще с кресел і комнат смрадний запах их пре биванія в наших мєстах, не переловлени нашими каракельними учрежде- ніями те немногочисленние бандити и агенти, которых они запасливо оставили на мєстах для продолженія их гнусной контр-революціонной роботи... Закінчуючи статтю автор закликає українського селянина і робочого гнатъ проч підкопуючихся під його комуністическую власть Той же орган в ч.88 містить статтю : "Еще один издихающій враг" Там, гдѣ возстанія не помогают, пише той же автор- якись Шей- найзен, гдѣ іезуитсколукавыя проповєди о демократіи і народова- сті бандитов большой дороги Петлюри,Балаковича и врангеля не вы- ручают, приміняються другія методи борьби, не столь замітныя, не столь крикливые, но зато чувствительныя, надежныя,на первый взгляд как будто достигающіе цѣли. Перечисляючи далі ріжні "некласови"елементи , що не можуть „признать и усвоить високіе и святые принципы комунізма и приобщиться к строительству совѣтскаго будущаго, автор говорить, що ці елементи "воспитаннья в сознаніи что деньги - сила, что деньги -а не ідеи движут и управляют миром, ведут за собой масу а масса вопреки логикѣ, которая не чужда им и вопреки разуму и прак тическому смыслу готова повѣрить и вѣрить, что бумажка,на которой нарисован двухглaвый орел, на который имется подпись Лебідь-Крик цвніяе кредитнаго билета и размѣннаго знака с надписью: "пролетаріи всѣх стран соединяйтесь",хотя они и обезпечены всѣм достоянием совѣтских республик. Автор переконує далі читача, що вся дорожнеча і вся біда від того, що гроші з двуглавими орлами та жовто-блакитни ми трезубами/ українські/ обезцінюють совітську валюту та закликає робочих і крестьян не вірити соблазнителям і одповідати ім:наша Власть, наша валюта. „Київський Більшовик" ч.308 з II /III пробує переконати селян, щоби вони не звертали уваги на кризу промисловости,на відсутність краму та засівали б свої землі, бо біда, мовляв, не в большовиках,а криза йде по всьому світові. Петлюрівці, білогвардійці, ріжні жов- тоблакитники, пише автор, тільки но її роблять, що пешлять на ухо се лянинозі: дивиться мядьки, як большовики зруйнували сільське госпо- дарство, засіви зменшеню, а міста тоби немає краму. А самі куркулі тим часом зменшують свої засіви. З незасіяної землі звісно жадного зерна не збереш, в такому разі і голодний робітник мало краму з пу- стим шлунком виробить. далі автор, наздіячи приклади з сільсько-го- сподарської кризи в Німеччині доводить, що Німеччина не може вийти з цієї кризи через те, що в Уряді її сидять "німецькі петлюрівці". О ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ. Оскільки раціонально організована праця в республіці"робітників і селян", добре показує замітка Камлянських Вістях під заголовком: "Пора наладить работу Комтруду": „Портные,сапожники и другие реме- сленники, читаємо в цій замітці, разгружают ванони и выпадяют дру- гіе работы не по'своей спеціальности в то время, как нетрудовой еле- мент - эти тунеядцы ничего не дѣлашіе до революціи продолжают и те- перь ничего не делать.В этом винить можна только безсистемную поста- новку органов, выдающих учетом и распределеніем рабочей силы. Запи- тересованное учреждение, которому необходимы, предположим, 20 человек для производства работ или обращается в Комтруд, Комтруд передает требованіе в Урабсилли, Урабсилли в центррайком, центррайком распредѣ- ляет по районам, райкомы разсылают повестки отдельным гражданам и обязанности всѣх закончены, а в то заинтересованное учреждение яв- ляется... 3-4 человекъка ремесленников спеціялятов, в которых отказа но другому учрежденію. Коментарій до організації зайві, слід тільки пригадати, що в ком- ному такому Комтруду, Урабсилі сидять 28 десятки голодних людей, так званих совітських роботників, що під примусом роблять зненавиджене чуже діло. Мітинг и субботник. В тому ж числі росписується "грандіозный" мітинг, що відбувся в Ка- мянці 18 березня в день пятидесятой річниці Паризької комуни. Фінал цього мітингу несподівано конфузий. По закінченю мітингу товаришем Созанським було запропоновано винанувати память паризьких комунарів субботником. У суботник, пише газета, приняла участь тілька невелич- ка частина чесних горожан, які бажають своєю працею добили лютого во рога революції - розруху. Решта ж городжан безсоромна дезертувала. Очевидно,промовці комунисти не змогли запалити своїх слухачів готовність до праці. /4.81.ф 20/III./ Приказ Каменецькаго Уїзданого Комтруда з 24 /III ч.69/185 , заявляє; В виду истеченія срока мобилізації строительных работников, про- живающих в г.Каменець и его окрестностях, объявленой приказом Уком- труда за № 7 предлагаєтся всѣм лицам, перечисленим в § 2 сего прика за, которые еще не явились по мобилізаціи в трехдневный срок со дня опубликовання настоящаго приказа, явиться в мобилізаційний отдѣл Укомтруда." Далі приказ намагается з вичерпуючою повнотою захопити усі галузі і спеціальности робітників будівельних, очевидно, щоб ви- ловить усіх робітників. Незрозуміло чому в "робітничий"республіці доводиться повторювати без кінця мобилізації, на які робітники всея таки не йдуть. ДІЯЛЬНІСТЬ ЧЕКА. В ч.81 Вистей надруковано списки жертв Чека, засуджених на різні карі в одному засіданні Подільської Губчека з 26 лютого 1921 року під ч.24. 24 душ з цих жертв засуджено на розстріл, приговор виконан 6/III Серед цих жертв зустрічається кілька "петлюровців", як хорунжий Луда вещь, що по словам чека, служив і отличися в Штабі Отамана Петлюри тарик Борщевський /60 років/, що "во время отступленія красної ар- мії ловил красноармейцев и обезоружив их" і т.д. В рубрика в цьому спискові,объявленных виї закона" при встрчѣ з якими каждый честный республики красноармеец, рабочий, крестьянин и совѣтскій сотрудник должнъ безжалостно убитъ их. Далі іде рубрика заключених в Концентраційний лагер,серед яких знаходимо багато імен обвину зачених за "добровольную службу у Петлюри" - а також за службу в Українському Міністерстві /Еремов на 5 років, Гноев на 3 роки/ Орiginalьна кара заведена в У.С.С.Р. - висілка за предѣлы У.С.С.Р. в предѣли Р.С.Ф.С.Р. В цьому спискові є 3 таких висланнів. Починається і кінчиться список жертв Чека голосними реляціями то блискучої побіди червоної армії про бандитів, що намагаються підірва- ти радянське будівництво і т.д. Каменецькая Уїздная Чрейвнацайная Ко- миссія по боровъ с контрреволюціей, спекуляцієй и преступленіями по должности разных видов, как орґан всероссійско й ч е к а охране ближайшій к фронту тил, обіцяє уничтожить послѣднюо язву мішающую передити к мирному строительству. Так нищить український нарід в Українській самостійній радянській республіці всероссійська чека. ДІЯЛЬНІСТЬ СПІЛЬНИКІВ ПЕТЛЮРИ. Під таким заголовком вміщено в ч.89 Вистей замітку про замордован- ня "бандитами" Бородянського комісара Бурьяна і 3 міліціонерів при виконанні ним революційних обовязків., 14/II ц.р. В в лостях, містечках, в селах,прилягающих до кордону, пише в цирку лярі,надрукованому в ч.86 Вистей Химинак Голова Каменецького Повітві- конному Бущенко, продовжується і на далі помичатися агітація проти ра дянської влади агеятами Петлюри та різними провокаторами. Той же цир- куляр конституе надзвичайно тяжке становище продовольчої справи в на- слідок агітації проти виконання продовольчої розвертки. Також тяжке становище і з паливом. Червоноармійці і взагалі хворі громадяне нахо- дяться в холодних помешканнях, червоноармійські частини і робітничі організації не можуть готовити страви за відсутністю палива. Другому пункти циркуляр цей хоче обдурити селян, сповіщаючи їх, про нову постанову, яку видав Чятый всекраїнський зізд рад в земель- ному питанню. Земля по цьому закону закріпляється за працюючими селя- нами на 9 років у власність з нормі, що ними обробляеться, а тому,пи ше циркуляр, вміняється в обовязок Комнезамам і Земорганам перевести в життя соціалістичний землеустрій і закріпити землю за окремими селя- нами, щодно істнуючого земельного закону. Наряду в цим поширвати думку про колективний обробіток землі, а також пільнувати про охрону та підтримку радянських господарств. Це б то значить змінали до купи і власність на 9 років і соціялі- стичний землеустрій і радянські господарства-комуни, все що б задурн- ти українського селянина та переконати його, що б він засівав свою ниву. Майже в кожному числі алярмують різні засівками та ком- неможи з приводу наближаючогося засіву та все даремне, бо україн- ський селянин не вірить боляшовикам та слухає "бандитів". Хто не засіяв своєї землі" пише Київський Більшовик, Фой є ворогом працю- ючих. Тим, які не хтить засівати своєї землі відко недорога радян- ська і їм, як зрадникам перед ней нема місця в нашій чесній селян- ській сембі. В Кам'янецькому повіті, пишуть Вісти /ч.89/ по відо- мостях Повітпосівкому не вистачає для посіву 20.000 лудів зерна. З відчиту народного комісара земельних справ товариша Мануйльсь- кого на 5 візлі всеукраїнському рад дозвідуємось, пише той же ав- тор, що в 1920р. нараховувалась площа незасіяної землі в 1.250.000 десятин. Повторення цього явища не може бути. Згаданий вище циркуляр повідомляє про заведення натурального податку замісць разверстки, який має бути для селян легшим від разверстки. Росхвалюючи цю нову реформу Кам'янецькі Вісти заклика- ють селян не вірити бандитам. Зараз багато перешкод для активної боротьби з руйнацієй, пише цей орган в ч.88. Одною з цих перешкод є бандитизм, що поширився на де-які губернії, створені куркулями які ще й досі не можуть помиритись з радянською владою. Бандити, що одяглись у шкуру оборонців селянських інтересів в дійсності вияв- ляють вою у шкуру оборонців селянських інтересів в дійсності вияв- /промова Голови Всеросійського Цека Калінина/. Селяне добре знають, хто такі "бандити" та слухають не больши- виків, а цих бандитів-повстанців, що борються за їх волю. ЗАВМІРАННЯ МІСТА. Кам'янецькі Вісти в ч.86 друкують ітоги переписи по м.Кам'янцю. з такими поясненнями: "В феврале мсяців этого года Устадбюро была произведена сокращенная перепись населения. Цифри полученные этой переписью интересны тѣм, что разрушает представление о городѣ Ка- менецъ как о городѣ в 60.000 населеніем. По данным полученными пере- писи в Каменцѣ без пригородов население равняется на 25.628 душ обо- его пола, пригорода увеличивают это количество на 1.513 душ. Мина- ючи докладную розбивку цих цифр по окремих рубриках цікаво зазначити що населення трудового возраста від 16 до 49 літ в Камянці 13.636 душ, в цих мужчн всього 5.782 душі. Далі автор замітки завідуючи переписью намагається пояснити це війною та доводить, що і в иних дерлавах населення мужського полу значно зменшилось. "Цифри разрушают представление о городѣ 60.000 населеніем", а боль шевики руйнують це саме населення і це місто. МИР З ПОЛЬЩЕЮ І ЛЮБЛІНІСТЬ ВОЛЬНОВИКІВ. Кам'янецькі Вісти в ч.86 друкують звіт про праці зізду Незамож- них селян. На цьому зізді в короткою промовою виступає представ- ник галицького бюро, котрий звертається в проханням до делегатів і через них до всіх селян повіту як близьких сусидів Галичини скли- кати по повиту всіх галичан для реєстрації і організації Гуртка. Пропонована реєстрація має метою організацію хоч малої галиць кої червоної армії. РАЙ, З ЯКОГО ВТІКАЮТЬ. В тому ж ч.86 надруковано таку обяву: В останній часи наблида- ється масовий наплив громадян до румунської границі і особливо до польської границі, бажаючих з тою або іншою метою проникнути в Руму- нію, або Польщу. Пограничний особий підвіділ ч.3 особого відділу при Київській Військовій Окрузи широко оповіщає всіх громадян м.Камя- ця і його повіту, що на підставі наказу Р.В.С.Р. за ч.2017 і 3 жовт- ня 1920р. пропуск за границю суворо заборонений і можливий лише тіль- ки з належного на те дозвілу пограничного особаго підвіділу. Особи, котрі не мають на те дозвілу будуть затримуватись і розглядатися як бажаючі перейти в Румунію або Польщу з метою шпіонства. До всіх затриманих осіб будуть примінятися самі суворі міри як до самої вищої міри покарання - розстрілу. Підписав Залін, Оконшникіов, Мільнер. ВИННИЧЕНКО ВОРОГ ТРУДЯЩОГО ЛЮДУ УКРАЇНИ. Під таким заголовком Київський Більшовик в ч.308 містить таку замітку: Після доповіді т.Раковського на 5 Всеукр.зіздови рад, який відповів на запитання про ролю Винниченка, представник галиць- них комуністів Т.Левицький у палкій промові вказував на сорому по- ведінку Винниченка та його закордонного гуртка. Наприкінці промо- вець вносив пропозицію, щоб зізд оголосив Винниченка ворогом трудящо го люду України. Переважною більшістю ця пропозиція ухвалюється зідом. У. Н. Р. Міністерство Внутрішніх Справ Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО дня 1921 р. До 58 АД КАНЦЕЛЯРІЇ ДИРЕКТОРІЇ У. Н. Р. Відділ Політичної Інформації Ч. 253 На Ваше відомлення від 16 квітня 1921 року за ч. 658 маю зв'язано повідомити Канцелярію, що докладу пана Свергута про становище на Україні в дорученому мені Департаменті не мається. Я прийняв заходи, щоби послідній примірник того докладу, який забрав бувший Товариш-Міністра п. Литвицький ф передав панові Симонцові, був повернений. Коли одержу той доклад, надішлю до Канцелярії Директорії. ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ПОЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ До Департаменту Політичної Інформації Міністерства Внутрішніх Справ. При цьому Канцелярія ДИРЕКТОРІЇ має за честь повернути доповідь п.Свергунa про внутрішній стан на Україні. Начальник Канцелярії Начальник Відділу ДИРЕКТОР Департаменту Політичної Інформації до Канцелярії Директора УНР. "4" Травня 1921 р. ч...71.. м. Тернів. На Ваше відношення від 16 квітня 1921 року за ч.658 маю за шану надіслати при цьому доклад пана Свергуня про становище на Україні . Прошу ласкаво пізніше звернути цей доклад Не- партаментові Політичної Інформації. Додаток: один доклад на 14 сторінках. В. о Директор Департаменту Політичної Інформації ДОПОВІДЬ ПРО ВНУТРІШНІЙ СТАН УКРАЇНИ Зміст доповіді. I. Відступ і населення 2. Большовики і театр 3. Провокація і терор 4. Настрій села 5. Селянське господарство 6. Большовики церква і селянство 7. Залізниці і співробітники 8. Комерція 9. Еміграція москунів на Україну 10. Вигляд міст і його населення II. Заводська промисловість 12. Освіта в місті, селі і учительство 13. Погляди на урожай 1921 р. 14. Пропаганда бол. і наша інф. 15. Присутність Виниченка в уряді Раковського. 16. Конспірація про повст. рух. 17. Лікарні і медична допомога 18. "Клад червоної Армії 19. Червона армія і постачання 20. Мобілізація на Україну і девертизм. 21. Так званні ізлішки і їх уч. 22. Комедія участі в 3 інтер. се-то на з"їзді закордон. представників запада. 23. Населення України і антантa на Україні. 24. Повстання в Росії. 25. Повстання на Україні 26. Втікачі і Румунський кордон 27. Ім"я Петлюри і Україна. Займаючи позаду урядовця особливих доручень при Міністерств Шляхів, я при відступі Україно-Польських Військ, залишився у Винниці по обставинам не від мене залежним і до 20 Вересня був як в Винниці так і в околицях. ВІДСТУП І НАСЕЛЕННЯ. Як віднеслось населення до відступу Українських військ, можна було бачити по обличчю кожної людини, які мов пришилемлені блужали по закутках, або сиділи по хатах і вичікували тих жахів які несли з собою "червона армія". Все населення безвинятку почало ховати що було цінного в потайки. Все було замкнено в місті але з дня і цілу ніч можна було бачити як власники різних крамниць переносили, перевозили що могли в інші міста аби могли зберегти. Все населення без винятку з неописуємим сумом провожало відходяче військо, потішаючи себе швидким поверненням. Коли в на- прямку Літина почала доноситись гарматна стрілянинa, то на обличчю кожної людини можна було бачити радісний настрій з таємними інформаціями, що ось десь вернуться: чого в дійсності на великий сум всіх не збулось. Через те кілька день рознеслася чутка, про те що "червони" добули Нам'янеп-Подільський, після чого населення стрибавши надію на скоре повернення , отогнало мовчки в царстві "большовицького рак", виконуючи примусові накази які вимогли майже що тижня, якої небудь данини, як-то: білізна всяка, теплий одяг, подушки, ковдри, матраци, ліжка, жіночий і дитячий одяг, і білізну яку вони збирали для семиї красноармійців. Відповідні виконання цих наказів несли районні комітети які зі страху похастити до "Чека" виконували "пунктуально". БОЛЬШОВИКИ І ТЕАТР. Залишившись в стані большовиків, я прилаштувався до театр українського, який склався з рештків, державної трупи /Миколи Садовського/ і вже під орудою Кречета добились визнання цеї тру пи. Група зараз же була удержавлена большовиками і насилуван- ня актерів на самостійне істнування як трупи так так і спільно українських акторів "Всеробіз". Всеросійський Союз робітників іскуства/ в категоричній формі наказав безрозмовно вйти в озн- чений російський союз членами, - в протиному разі мали бути вислані за межи України, що й примудрило затихнути але тишком провадилася де яка робота. Театри як такі ,большовики використовують як силу з допо- могою якої ім легче вести агітацію і вся трупа одержала наказ роз"ізжати по околицям Винниці і улаштовувать вистави по са- лям що актори зустріли з радістю /маччи на увазі консперати- вну агітацію між селянством/ але на жаль не довго бо трупу прирядили до Штабу 14 армії, яка мусила грати з "Красноармійсь- кому Клубі". Мені довелося бути в де кількох селах, куди перед приїздом трупи за 2-3 дні, від ізжать агенти "Політпросвєт" які готувалися з промовами перед селянством перед початком ви- стави. Приїжаємо до того будинку де має бути вистава /возили нас грузовим авто/ а людей нема. Питаемо чого так, кажуть: боятьс хлопці щоб цим театром не полювили і не вивезли до московщини в червону армію, того вони повтікалив ліс. Комісар приставленні до трупи і агенти "Політпросвєт" ідуть до церкви і б'ють в на- бат силом призмущуючи йти до міста де улаштовується мітинг. Окр стадих і маліх нікого неща вдалось їм заманити в решт рещт починаються промови большовицького духу джі і сих розгоняють бо не хочуть слухати. Так поверталися майже з кожного села де робилось все під фірмою большовиків. Коли цеї фірми не було то театр був повний про це свідчать факти які мають місце в силі Тиврові де селянство з радістю приходило дивитися і пікави- лось інформаціями від нас приймаючи нас за своїх людей. В свою чергу селяне коли ми призжали під фірмою большовиків, підхо- дили до нас і досить хитро запитували "невже таки ви больши- вики а ей-богу Ви на них не похожі бо знахуети на порядних людей, не віримо що Ви большовики, Вас певно силою сюди приве- зли. Дякуючи всім утискам більшність акторів бачучи що їх вико- ристовують в мінус для українського набелення почали роско- диться по селах в громади де їх охоче приймали і де воїни се- бе почували дійсно як в дома, не дивлячись на наказ в "бойо- вом порядку" тяжко карати. Тих акторів які кидают трупу без відома Воєнкома 14 армії."а село пішов і відомий український лихоратор Бурячок. ПРОВОКАЦІЯ І ТЕРОР. З"усиленням большовицької влади, життя з кожним днем зами- рало.Арешти розстріли росли з кожним днем все більш і більш. По вуліці щоденно можно було бачити, як водили заарештованих селян і українську інтелегенцію яких великиими гуртами про- водили до в Чека то із Чека до взяниці. Що ночі можно було чути стрілянину залпами, яку все населення не сплю- чи бо знало що це розстрілюють людей. Почалися страшно тяжкі часи, Сотними розстрілювалися люди, яких карали на смерть ро- зктовані кандали за прихильність до У.Н.Р.Терором сим був на- ведений такий жах на населення що останні проходячи мимо всіх установ /інквізиторських/ проходив з таким страхом як би про- ходив істинний православний християнин мимо Голгофи де роспинали Христа. В розумінні всякого громадянина "Чека" є ніщо инше як інквізиторська установа від якої віє смертью муками і кровью людей які не хочуть большовицької влади. 19 Вересня я у Винни- ці зустрів Бойка, який за часи Директорії займав досить відпо- видну посаду і яким я знав урядовцем для доручень при Директорії. При зустрічі Бойко розцілувався зі мною, взага- лі ми зустрілись з ними як добре знайомі люде і як люде які вкуп переживали і лихо і радість. Сказавши мені що він іде до повстанців і до Уряду попросив у мене побачення на 8 годин вечора,нащо я дав йому свою згоду пропонувавши зобачитись зі мною у мене.0 8-ій години вечора прийшов він і другий з ним "добродій" /які теж з ним нізв'язані йде і добре балакав по укра-їнськи.Бойко почав мене просити щоб я йому допоміг в справі передачі для повстанців грошей які він мені показав в такій валюті і в такій кількості: 250.000 карб.Романівською валю-тою і більш 2-х міліонів кар. і григнями,що ще більше в мене викликало вірі в те що він їде до повстанців.Довірившись йому але що тичиться мене персонально я з'явив своє згоду аби допомогти і умовившись на ранок зйтися і прийматися за роботу ми розійшлися.О 11 год. того ж вечора дні до мого помешкання підійшли красноармійці в супроводі агентів "Чека" і заарештували мене мою сем'ю включаючи й 8-ми річне дитя і а також і всіх сусідів по помешканню.Через тиждень сембро ви пустили,забравши все що було у мене і у семьї а через 23 доби вітк уже аж із Голти після чого я почав ходити по про- сторам Правобережної України від села до села,пікавлячись всім тим,що торкається українсьтва.Особливо цікавився Поділ- лям де по моїм міркуванням мусила бути найбільша ворожнеча до військ і Уряду У.Н.Р. НАСТРІЙ СЕЛА. 14 жовтня я був в селі Коритня-Забувська,де в той день над"їхали 25 чоловік верхівців,покликали Голову Ревкому і наказали йому щоб в той раз не давав розвертки, назавши себе Петлюровцями вони виїхали далі не зробивши ні- чого лихого.Населення до їх відносилось дуже добре і все ці- кавилося одержати інформації про те, де є українці.25 сих чо- ловік були повстанці з загонів Заболотнього.Чрез вчителя та батьку я дізнався що село було цілком антибольшовицьке і навіть активне за українську справу.Пройшовши по Правобе- режній Україні більш як 500 сіл я нігде не здибував із наших белян які б били настроєні за большовиків окрім хіба якогось злодія або пияниць,бо велякий господар самий бідний кляне при сутність большовиків не кажучи вже про більш заможних.Прохо дити по селах було дуже легко хитрити багато не приходи- лось сказавши що я Петлюровець /понятіє о українцях/Все ро- болось як-то: ховали коли треба,годували,возили і взагалі попадаєш тоді в опику всього села яке все робить аби краще обставити мій перехід до другого села.Добравшись до Озefe- їнці,всі готовувались ніби до якогось свята,перечищали позар- жавіл рушники і готовувались до виступу. Настрій був надзвичайний.Якали чогось великого гарного без чого вони вже не можуть бути чого не чекають від большо- виків. В селі Чорна-Гребля був такий випадок де мені довелося бачити сход: Виходе дядько стає на ганок і каже до всіх,ба- чили люде добри за те що ми не дали розвертки забрали людей заложниками і повели не знаємо куди тай не знаємо чи годні ми що небудь зробити,щоб допомогти їм вратуватися,а коли б були "Петлюри" /так називають війська У.Н.Р./то сірого б не було, бо якій Петлюра не е а він наш чоло вік українець і над своїми людьми поневірятись би не став. /З натовпу/ та хоч би Бог дав уже шведчий "Петлюри" Йшли ми б уже все дали що тільки йому треба /чоловік/,та все ви тепер даєте коли його нема,а як би прийшов то зяяка не повернеться на щот сьо- го / з натовпу/ а ей Богу б дали /хвалиться один перед другим я те, а я те а яб дав кабаната шей пастуха "Максима" з на- боями б дав,бо допекли кляти вороги/про се говорилося між ними дійсно з щиростю селянської душі.Що ж торкається селянського жіноцтва то вони настільки знервовані подіями насильствами з боку большовиків,що коли почнеш було росповідати як живуть люди ,які била Петлюри,як вони дружать,як живуть одною дум- кою і яки вони несуть страждання за те що селянство їх не ро- зуміє,а вони окрім добра феллянам нічо не бажають,то вони лише плачуть і посилаючись на попередні перебування Українців зга- дують що се кажуть дійсно були наші козаки,а не вороги але ми взагалі були дурні і слухали кацапів але теперка вже коли зажаххя някхнати б Українці йшли то ми баби і то підем коли захоочуть нас звати. Взагалі ідучи селами я не почував того "вне законa" яким мене на- ділила Російська большовицька влада, бо ідучи селами я зустрічав усюди співчути і дружнє бажання допомогти мені як однодумцю і як людині яку вони рахують своєю, а не чужою, /чужими рахують большовиків/ Проходячи селами не можна помітити що в кожному силіперебуває 15-20-30 і до 50 чоловік нашої інтелегенції, яка повтікала з міст як то студенти, бурса- ки залишнички, почтовики, робітники і інших професій. Таким чином ра- туєте себе від голодної смерти, найшли притулок на селі в "однашись" із селом самі стали сталя свідома людність, перебуваючи в масах менш свідомих приносить багато користи. Так в особов наприк. "Комнезаможа", "комбеда", "Наросвітах" можна здобити студента, учитель, почтовика і т.и. Між розмовами можно чути часто і густо такі слова: та ти раз чуеш що балака по московські то й ріж і гріха не буде ей-Богу не буде, бо той хто говорив по Московськи є одвічний наш ворог. Російсь- ка бувна "Просветительня" інтелегенція", яка й до тепер не хотіла по- годитись що вони жить на Україні, а не в Росії мусила покинути село бо не мала змоги жить і втекла в місто до совітських ріжних установ: з льозунгом: краще най комунистична Росія чим ця Українайсно що від цього тільки була користь Взагалі настрій села антибольшовицький але й антиросійський і чим не дали на схід чи то до московського кордону тим більша ненависть до Москви. По розумінню селянства той хто бєлака по московські той і є большовик. ВОЛЬШОВИКИ ЦЕРКВА І СЕЛЯНСТВО. Забравши владу в свої руки большовики почали відноситись до справ релігії отрицательно, допускаючи всякі святотатства над іконами, але се на селян зробило дуже неприємне вражіння яке встало в захист церкви і примусило большовиків зректися справ релігії. Відділивші ніби церку від держави всеж таки втручаються в справи церковні висилають акти- вних українських батюшок в Москвошину, що також страшенно обурює селян і примушує активно ставати на захист як церкви так і її пастиря. Всякі спроби большовиків убити чувства як вони називають "забубоності" розби вається о твердість селянства що до релігії і церкви. СЕЛЯНСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. Проходячи велами не можна також запомітити занепада селянського господарства в селі. Потреба почувається велика у всьому тому що по- трібно для господарства, окрім дерева про яке балакати не приходиться. Для того щоб дістати: цвяхів звичайних, вухналів, підков, втулків здобути ремень, коси, сокира, починка плугів сох борон то на се треба затратити силу енергії і за велику ціну лише десь краљкома можно було дістати. Окрім свого дякуючи тій політиці большовиків заведення комунального хозяйства убивають енергію господарів до праці, що відбилося дуже зле перш всього на засіву посівної площі яка в цьому році засіяна не більш як на половину, не дивлючись на страшні накази про кару хто не буде за- сівати. Селяне кажуть так: а для чого я буду робити день і ніч /хіба дл тих злодіїв/ то краще я посію менше бо одинаково мені оставлять норму а те заберуть. Так кажуть всі селяне, Кожний старається тримати одно аби уникнути од повинни. Переходять з коней на волів теж із за половини але се нічого не помогає, бо беруть і волів, а коней спрацьовть із су- сідом і все таке примушують визв'язати на повинну. Вози розбирають, коле- са закопують або здіймають полурабки. Взагалі в господарстві селян- ства Ви бачите, якісь ухмурення з метою полегшити становище. В зв'язку з розверсткою яка захоплює всі валузи господарства селянство стало зменшувати значно присутність ріжної худоби як то: корови, свині, гуси, кури і инше, бо все це йде в розверстку сиреч /привожу приклад/ В си- лі Олександрівка Жмеренського повіту тепер є 900 чоловік всього населення на се село припало по розверстці так: 32 шт. рогатої скотини 48 свиней мінімум 5 пуд., беасередини; 175 гусей, курей, качок, масла чоти ре пуди олію, 4 ф. меду по 300 шт. яєць в господаря і взагалі всього то- го що е в господарстві Все це примушує селян зменшувати присутність ріжної худоби від чого господарство з кожним днем регрисрує. Селянство почало само різати що тільки можна, ідять мясо як ніколи не дивлячись ни пости кажучи: краще ми самі будемм істи тій погані відвадвач. На сели в любий день можна дістати якого хочете маса, але большовики нєдє ні за що в них не дистануть, бо з большовиками ні в чим не хочуть мати справ, боячись що він узнає - скаже, а ту прийдуть заберуть без грошей. ЗАЛІЗНИЦІ І СПІВРОБІТНИКИ. Залізниці на Україні в трагичному стані. Цивільного руху нема. Окрім військового, який з великими труднощами підтримується. Співробітники і робітники розбігаються, рятуючи себе від голоду, Ті котрі працюють не мають змоги чим провадити ту пекучу починку сьогоднішнього дня, не кажучи про фундаментальний ремонт якого вони при теперешніх умовах не годні утворити. Для того щоб дістати пильник для поперечної пилки то треба заплатити 25.000 карб. і дістать нема де, а як і дістанете то такий яким два рази погостривши мусити двати про другий. Хворість вагонів і паротягів збільшується з кожним днем. Станції які колись жили натовпним життям стають пустками, бо така магістраль як Жмеренка Одеса, яка мала в добу до 50 потягів тепер має в тиждень один і той випадковий військовий. Управління залізниць виглядає лише в особах комісарів ріжних служб, таких кого примусюють робити як фаховців по службі: руху, телеграфу, матеріальні колеї, але й ті охоче розбіглися б як би не ті утиски якими примушують їх до праці за 7 місяців я не бачив і не чув ні від кого але цим дуже цікавився щоб десь вчинився шлях , хіба тільки там де було підірвана або де не можна вже було провадити рух. Про те що большовики пишуть що вони багато підчинили паротягів, є вимисел, бо я мав відомості від людей, які близько стояли біля справ служби тяги і говорили що кожного місяця кількість паротягів зменшується на пять відсотків а возів до 15. Ряди запасових колій з кожним днем збільшуються хворими як возами так і паротягами Служачих взагалі доведено до одчайу. Одержують 2 до 4 тисяч п"яти максімум два фунти сала і маючи семью можна уявити як на них можно прожити. Тому всі займаються спекуляцією дякуючи якій на пів голодні ще живуть. Вся житева енергія направлена виключно на те, щоб дістати собі шматок хліба за все останне розучились навіть думати. Опалюються паротяги виключно дровами , які добуваються також виключно по близу залізниці поки ще протягом за десять верств від колії. Станції які були опутані лісом зараз всі стоять мов в степу, бо всі ліси годні для палива, як граб і дуб вирубаються. Слобідська залізниця майже не функціонує. Вугілля не дивлячись на те, що Донецький басейн в руках большовиків нема, і як що і е то дуже в малій кількості і не на Україні ним користуються а в Москвашині. В найкращому стані перебувала залізниця "Южня подевдние пути" між Житомиром і Голтою де і вози і паротяги ісправлені більш менш Се пояснюється тим що узкоторковкою зони не користувалися так бо вся унага зверталась на широку колею, окрім того не могли вивезти як це вивозилось із широкої колеї все те що виглядало біль ісправним. Але в початку Грудня мав відомості, що вивозили вагони і паротяги з цей залізниці, навантажуючи їх на платформи широкої колеї. Залізничники які поки дали залізницю були покликані особим декретом і хто не "явився сам ловили і вивозили на Мурманські як і вивозили і тиххто виявляв себе українцем тоб-то: повторюються часи Петра, але в другому вигляді і з другого боку. Ненависть залізничників страшена як станційних так і робітників. КОМЕРЦІЯ. Вільний торг по всій Україні заборонений, окрім базарів на котрий селяне приносять продукти в малій кількості Крамниці інших крамів в місті всі зачинені нігде нікому не вільно ні купувати не продавати. Армари також розганялися красноармійцями але ці розгони завжди кінчались убійством красноармійцям селянами. Засоби знищення комерції як вони трактують, хочуть довести населення до такого стану щоб ніхто не міг істнувати хто не одержує пайка і щоб дістати на стороні не будучи чи то в червоній армії чи то просто в совітській установі. Всі крамниці були опечатані большовиками, все було взято на учет і власник не мав права вже на свій товар, але мусів бути біля нього до того часу, поки вони сей товар не забрали. ЕМІГРАЦІЯ МОСКВИНІВ НА УКРАЇНІ. "Розпорядженням "Наркома" /Народнього Комісара/ тисячами пере-возять семи які осідають на постійне життя на Україні що страшенно обурює наше селянство яке не рахуєчись ні в чим, повстає проти цей навали в які вони вбачають невеликі небезпеки як з економичного боку так і національного. Ворожність на цій підставі доходить до того що вибивали на-віть дітей присланих на Україну, а не тільки семи які цілими ешелонами розвантажувались в різних пунктах і осідали дякуючи підтри-мці своїх військ, які охоче робили для своїх соотечественників. Всього цього зазнала Лівобережна Україна яка близьче є до Московського кордону і перші часи сі "гості" прямо казали: "/ми тебе завоювали хахол і ти не разказувай ля давай все что нам надо/ Се ще більш обурювало селян які знов доводи- ли свою ненависть до крови. ВИГЛЯД МІСТ І ЙОГО НАСЕЛЕННЯ. Міста мають вигляд сумний.По вулиці ви можете бачити висножених обірваних людей з відтинком на обличчю тяжких переживань ідущих зрання до совітських установ на працю за той пайок без котрого він уже не може обійтись.По вулиці нема ніяких візників, хиба може бачити яку лю- дину яка зліпивши на двох коліщатках /щось подобне до рїчі якою можна перевозити невеликий вантаж/ Такий малюнок можна бачити починаючи з Винниці і кінчаю такими містами як Харьків,"ив,Одесаде Ви по людним колись вулицям бачили справну метошню тепер бачите "вакханаличний" ярмарок на якому можна бачити все що можна здібати в господарствіале і купувати нікому.Людей можна бачити цілими натовпами тільки біля так званих Совїтських столоїв" які вони поробили з ресторанів де тисячам чікають обідів який давали дешево,Але сей обід нічого не дава бо був лише відводом очей що ми мол ось і це робим Трамваї не ходять, а як ходив в Харькові то лише ранокм одну годину для перевозки робітників до заводів але і тепер робітники порозбігались.Про крамниці ріжних виглядів нема й чого говорити, все забрано і все заборонено. ЗАВОДСЬКА ПРОМИСЛОВІТЬ. Заводська промисловість з кожнем днем занепада.Такі великі центри сеї промисловості як Харьків,Катеринослав,де десятками тисяч працюва ли по ріжних заводах тепер Ви бачити мезерну купку замучених робітни- ків,які під страхом смерти працюють і що хвили думають про тежк би втікті геть в село, куди його мане краще життя його товариша який вже втік.Се в таких заводах які мають значиння державне, а що торкається заводів інших галузів то про все це давно забули.Вольшовицькі заправи ди всіма силами силкується всі заводи пускати в хід але все на папері і в часописі большиоциькому можна прочитати "все заводи роботають с удвоеної енергіей" але в нас,уже навчились ці газети розуміти як би вони були не писані.Се я кажу про ті заводи які працювали з допомогою сирья яке добувалось зализно-прокатними заводами які працювали теж мажчи добуту руду а позаяк і останнє добування руди не устнје а як і ще істнує іскуственим шляхом: "аби не вмерти" то ясно що коренв припинен ня заводської промисловості занепада з самого корня який е головним чи- ником промислового життя заводів мательового значиння. 6460 ОСВІТА В МІСТІ, СЕЛІ І УЧИТЕЛЬСТВО. Освітні питання надзвичайно зле. Дякуючи тому що люди в містах як дорослі так і малі навіть, думають виключно за те щоб добути харч. Литання освіти стоїть на задньому плані або й зовсім забуте Підручників ніяких немаокрім тих які в кого були та і ті були пореквіровані згідно декрету яким всі бібліотеки взяли на учет, а потім забрали. Правда в часописах дуже багато пишуть про пролетарську культуру, але це лише в часопису і не далі. Учительство з міст розбігається на села, де для них більш далеко сприяють обставини як в справі харчів так і справи в праці. Те утримання яке вони одержують від совітської влади не може задоволити навіть трьох-дневної потреби тому ясно що люди примушені найти собі вихід і тікаючи з міст лишають без учительських кадрів середні школи, в яких власно кажу нікого було вчити бо занадто багато причин є дякуючи яким молодь не вчиться. Що ж торкається села, то там справа стоїть інакше. Школа опалена. Навчитель задоволений, але не совітським утриманням, якого як мені відомо і одержувати не хочуть , а средствами дітях батьків діти котрих ходять до школи і за те що їх дітей учать, селяне натурую дають учителеві все те що потрібно для того щоб можна прожити. На селі вчительство не терпить нужди, тому знаючи лихо учителя в місті вони охотно працюють за збільшеною енергією аби догодити селянинові. Дякуючи сприяючим умовам, учительство села почало заниматися і з дорослими, які охотно ходять до школи вечером по святах і учаться як писати і читати, а також слухають лекції вчетеля. Тяжко тим учителям лише того, що вони не можуть давати тих лекцій якими б можна було розбудити селянське національне чуття в широкому розмаху, бо селян цього домагаються і нарешті самі доходять але винителю не вільно бо зараз в "чека" Селянство страшенно прагне до названня але одно лихо те, що нема підручників. Наперу нема. І не дивлячись на ці всі перепони ухитряються поробивши з дерева такі дошечки пишуть на них. Навчання по сельських школах ведеться по українськи На розшуки підручників українських затрачуєть дуже багато часу але не добувши українських шукають російських, які легше найти але дітво- ра по російським підручникам не хоче вчитись. /Цікаві балачки про кирави між батьками про справи добуття підручників: як би Петлюра догадався та літаком пороскидав по селах підручники от було б добре. І дійсно себ буда страшена агітація. "ПЕТЛЮРА ЛІТАКОМ ПО СЕ- ЛАХ РОСКИДА ПІДРУЧНИКИ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ". Се блискавично рознеслось по всій Україні від села до села і мало б більш грунту агітації чим сама прокламація бо за прокламацією розв'ять і розстрілюють, а за се не можутьбо се підручник. Се можем моя фантастична мрія але по мойому глибокому переконанні сео справою наділення підручників на селі, я б зробив те що авторитет У.Н.Р. зробивсь би ще більш популярним ніж він є. Сього з"явisha вони не змогли замовчати і всі бе знали що У.Н.Р. істнує і навіть торбується за школи. Се на мій погляд агітація в масах якою вони тоб то большовики не можуть припинити і яка б дала такі б наслідки користні що ніякі гроші цього не можуть зробити. В сьому питанні я наскільки зацікавлений що коли б мені довелося побачити мою мрію здійсненою і в широкому вигляді так як я її уявляю то я б спокійним в тім, що я зробив те, що міцно об"єднае наші думки з думками села, яке по дрбrotи своїх природних і присіцих йому відчувань, ще більше хилилось би до на- ціонального визволення. ПОГЛЯДИ НА УРОЖАЙ 1921 РОКУ. В звязку з розташаним сельським господарством реквізіціями всього того що мав селянин з поля і в звязку з тим що посівна площа зменьшена до мінімума і сушею осени 1920 року чекати урожаю на 1921 рік не приходитьсься Все питання мене дуже цікавило і я багато з приводу цього балакав з селянами які грунтують виключно на попередніх причинах не засіву поля. Може хиба як прийдуть Пе- тлюра то яровим позасиваємо де що а як ні то сіяти не будем бо одинаково мені лишають тільки норму скільки в мене не буде і що мені мати 5 пуд. мені лишать 2 п. чи я буду мав 500 пуд. то тех 2 бо вже я тех куркуль тоді.то краще я буду сидіти ма а не роби- ти. ПРОПОГАНДА ВОЛЬШОВИКІВ І НАША ІНФОРМАЦІЯ. Пропоганда большовиків настільки поширина і на стільки на своїм місці що нашим Міністрам Прееи й Пропоганди треба у них поучитися. Але пропоганда большовиків нігде не має жадного успіху, бо не дивлячись на байдужість ніби нашого селянства, воно дуже само цікавиться правдивістю всякої агітації що я зараз підкре- слюю фактом. Коли одійшли поляки і українці, то в ріжних місцях в великій кількості в кожному селі мені довелося бачити налеплені на стінах реклами де було намальовано Володимирський Собор підір- ваний і розвалений ніби українцями і поляками. Ясно що коли селянин побачивши це перший раз віряв, а вороги тем не селянин та щей під- бурювали що безумовно на де який час дає успіх. Цразда за останні часи селяне почали посилати до Київа і куди треба людей, провіряти чи то дійсно е правда. Наряжають чоловіка той йде і прийшовши назад росказує що все на місці не тронуте. Цим самим знищується в селянств віра зовсім до того, що говорили і що писали большевики. Що торкаєть- ся пропоганди нашої я не кажу вже про теперешній час, а про той час коли була пекуча потреба, то я його не знаю, що робило Міністерство Преси й Пропоганди бо мене в останній наступ українських військ ро- зділяли лише 15 верстами і ніхто не міг ні з нас ні з селян доби- тись хто йде, чи українці чи диникини. Дійсно говорили всі що дени- кини. Сей факт свідчить про те, що вже за 50 верст той балакати не приходитьсь, бо оукзально ніхто нічого не знав, а большовики користу- ючись невідомостью агітують, що лише поляки одні без Петлюри додаючи все те що йшло в ущерб Уряду У.Н.Р. І в той час коли в запіллі всює масою точиться ножик в надії що йдуть ті кого вони чекають, а інформації ніякої, то ясно, що нема і ти- наслідків якіо оули при належній інформації трьва знати представни кам преси й пропоганди, що коли ми прикладем більш наддія на вжлях них насвлення , а не на щось иные то і треба робити так, що насе- лення знало, а воно дуже хоче знати бо вже навчилось за національну сіраву умирати . Селяне де я тілько проходив мені наказували так: Як прейдете до Петлюрите скажить йому так: коли будуть наступати то нехай нас повідомлят та тільки не так як і до сього часу, а вер- стов за 200 від фронту отоді суде справа добра, тай нам прийдеться багато робити як тілько по церквах звонити Дійсно був випадок де в запіллі большовиків за 10 верстов почав розноситься звон частий, большовики знайомі з цим звоном як в раслом про повстання, кинули позиції зі страху і втіки. Се оудо в напрямку на Жмеренку за села ми Носівкою і Олександрівкою, що завжди можно перевірити. КОСПІРАЦІЯ ПРО ПОВСТАНЧИЙ РУХ. Про події на Україні большовики настільки уміло змогли захо- вувати від населення, те що творилось на Україні не в справі незадо- волення пасами, що трева дивуватись. Всюди були повстання всюди був неспокій, а в часописах було що все "благополучно" і "благоденствує" Всюди і всіх примушували давати телеграми привітання урядові "совітів" на ріжних в'їздах всякі революції виносились під диктовку комуністів, які під загрозу кари на смерть /в ріжних виглядах/ при- мушували робить лише те, що оудо користь для комуністів. Не їхати на з'їзд де все равно, що самому йти в "Чека" На учительському з'ї- зди в Жмеренці повитовим було 120 чоловік, чекистів і другої форми сцикив 400 і се не вимисел а факт. Село за 5-10 верст не знає що робиться в сусідньому аж до того часу поки селяне не влаштовують своїх розвідок Ця консперація ім допомогає оротися з повстаннями бо коли о було відомо населенню всьому, що власне в дійсности творилось лось то ясно що буди ой такі часи коли вони і тяжня о не втримались а дякуючи сій косперації вони з кожним днем все більш і більш обез- силовали оборюшихся, пропогандируючи що б'ются виключно з бандитами яких спеціально утворювали і провокаційно насилуючи на граування на села по робило враження на селян дійсного бандитизму який большо- вики утворювали провокаційно під українською фірмою. Трева знати, що в справі провокації то вони перехітрлили попередніх царських і хай- макових і як хочете провокаторів і сим ганебним шляхом, коли хочете тримаються. Ся консперація росповсюджена і на військових Військові старшини з досить відповідними посадами цілком не знають куди і чого вони йдуть. Взагалі всі успіхи большовиків тримаються на прово- кації, орехні і терору про який я уже говорив. ЛІКАРНІ І МЕДИЧНА ДОПОМОГА. Лікарні по містах працюют виключно для комуністів червоноармій ців, які користуються привилегією перед останнім населенням яке кори- стується остатками чи то змітками. Ліків нема, як що і можна дістати то не в аптектах які всі взяті на учот і в яких продажа провадиться виключно по ордерам лікарів-комісарів а в потайках чого не всякй може дістати оо страшенно дорого. На чолі медичних справ стоять коміс сари не більше як дельдшерала, які своїм незнанням роблять що одини Бог знає що.Лікарів нема.Лікують людність по примусу "районі ліка- рі", які лікують можна судити як коли його примушують Заснован "Узтрави" "Губадрави" які нічого з ліків не мають .В справах негай- ної допомоги хорошому то се не можливо зовсім.Що ж до села то тут се робиться на "авось" видужає то добре, а ні то вседно позачастую в селі близьче як за 10 верств нема фершела, а як і е то без ліків. ПРИСУТНІСТЬ В.ВИГЧЕННЯ В УРДІ РАКОВСЬКОГО І НАША ИНТЕЛІГЕНЦІЯ. Віддавши на де який нас свій авторитет совєтській владі багато із нашої інтелегенції, виявились заявили що вони е теж такі як і Виниченко-большовики але лише для того це говорилось,щоб легально жити там,де вони хтіли,большовики всюди користувалися им"ям Вини- ченка де тільки можна що допомогало в іхній агітації,бо значно Ви- ниччвка як велетня української нації,інтелегенція особливо почала працювати в тому напрямку,аби знестися з Вєниченком,але за всякую спробу добрятися до нього карали і з рещтою виязвихшихся почали заарештовувати і багато людей дякучи цьому агіннуло,кланучи Його просто за зраду всій нації, яка заливаючись в крові силкується вира- тувати себе від большовизму. СКЛАД ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ. Економична руина довгочасною війною європейською, а далі і горо- жанською,яка до центру знищила економичне життя Московського села яка взагалі і без руйні не було богате.Тому населення московського села,як селянство так і городське робітництво яке опинилось в дуже тяжких умовах охотно пішло в червону армію,яке за участь в означен- ній армії одержувало "красноармійський пайок" як для себе так і для сємбі,який він міг одержати як для себе так і для сємьи лише тоди буде поневолено населення України де е хліб і иные.Довівши на- селення до голодного стану,в той час коли вони мали лише запаси на Сібіру, але населенню не давали лише червоноармійцям,вони сим шля- хом утворили великий приток охочих до війська,яке своїм пайком Йо- го рятувало від голодної смерті.На Україні се теж було вдалось коли вони нацькували бідняків села на більш заможних і сим шляхом гадали довести селян України до такого стану як і в Москвишині ви- возючи реть із України запас хліба,але згодом селяне ограбивши так званих "куркулів" села побачила що йде черга до незаможніх а потим в ретші не було кого,що заставило задуматись над тим /як же тоди буде,коли всіх аборем/. .Міркування селян / Мені ді- станиться якась частина а вільна доля визиветься до Москви коли прийде передневок /нехватання хліба/ у біднішого і не буде де по- зичити щоб дожити до нового,бо не буде в кого позаяк всі оррабова ні .Ясно що треба було тоди йти до червоної армії ,де за свою пра- цю міг одержати сввжий хліб.І уявивши собі наслідки цих нацьковувань селянство схаменулось і не стало йти на цю удочку.Тому армія червона складається переважно в росіян і иних народностей як то: киргизів,татарів,китайців і взагалі всякнй злочинний елемент,який може дити виключно за рахунок чужої праці. Що ж торкається участі нашого населення в радях червоної армії то це особливий винаток появак туди пішли лише злодії в'язні,в крашому видпадкові лодарк або п"янниця,чому селянство дуже раде,бо збавилось злочинного еле- менту. МОБІЛІЗАЦІЯ НА УКРАЇНІ І ДЕЗЕРТИРСТВО. З приходом большовиків була об"явлена мобілізація за 5 років на яку ніхто не хтів йти.За це вони розстрілювали забирало майно у батьків але се нічого не помогало, і всі призвані повтікали реть до дому де переховуються від карних загонів.Де якщуспіли вивезти їз свого повіту. і під охороню вивезли реть до Москви,що ще більше поширило дезертирство і всі призвані на Україні сидять дома ,ідуть охоче до повстанців тільки не в червону армію.Є між ними дезертири з армії У.Н.Р. які своїм перебуванням багато роблят, що до охоти до війська У.Н.Р. розскавуючи одні другом про те ,як в армії У.Н.Р. і як в червоній армії.Ті що були в червоній захоплюються і рвуться ратуючи себе від розстрілу за те що він не пішов до війська червоної армії,до війська Петлори кажучи що "ми тепер всі Петлюри" ті що втікли із армії У.Н.Р. страшено шкодують бо їх впіймавши також розстріляють. ЧЕРВОНА АРМІЯ І ПОСТАЧАННЯ Червона армія має вигляд не той що був в 1918 році зона біль- ше вже організована має дисципліну як за десятирство напр.карае на смерть.Командиру роти чи то полка надано право на життя всяко- го красноармейця,який не виконає його наказу,що торкається війсь- кових справ,забиває не несучи за це ніякої відповідальности окрім доклада про те за що і кого.На чолі всякої частини стоять комуні- сти які під своїми руками мають заховців військових,з допомогою котрих і ведуть військову операції.Вагато випускають з курсів "червоних офіцерів" якими заміняють підозрілих на їх погляд людей Взагалі тепер має вигляд більш бойовий чим колись.Постачання в них дуже просте: реквізіція безрозмовна,розвертка із цього запасу вони харчують гарнізони по містам,а що до села в часи походів чи то стоянок,то селяни зміняється в обов'язок в особі господаря, которому квартир"е вселле в хату по своїйому погляду кількість чер- воноарміців яких сей господар мусить годувати,а також і коней коли такі є.Коли сього господаря нема чогось то ідуть до другого сусіда і там беруть не питанччи чи можна чи не можна все це торка- ється продовльчої справи.Одягнені різноманитно: в кожухах,свитках /які поздирали з селян/ шинелях нащот в зута то е в лаптях в чобо- тях й черевиках а багато розурих.Фронтові частини в справі одягу виглядали далеко краще чим запільні.Кавалерія добре виглядала по одягу і теж різноманитно і видко що у всьому грабованому. ТАК ЗВАННІ ІЗЛІШКИ І ЇХ УЧАСТЬ. З приходом червоних почалися тижні ізлішків які виявились в такому вигляді: всякий громадянин мав право мати слідуючі річі: дві пари білизні,дві простини,подушку,одяло, два коптями /рабочий і святочний/ шість хусток,шапку літю і зимню,три пари носків,паль то зимне і літнє,дві пари взуття.для жінок було збільшено в тако- му вигляді: білізні три пари,платив до чотирьох,три пальто зимове весняне і літнє,взуття три пари.Окрім сього згідно декрета можна було мати 18 зол.золота але в одній купі не більш як 8 зол.Довіря ючись сьому населення лишило і золото де яке не сховане,але се був хитрий план,бо все забрали особисте золото і инші цінностіці тижні ізлішків були де кілька разів.Забирали посуду кухонну,ножі, віделяки,все що тильки можна було.Ніякі протести мольби не помога- ли.У кого находили цінності захованими то у тих зовсім одбирали. Ізлішки ті виявились у всьому тому що находилось у господарстві. столу,стулья,шари,гардкроби,ліжка,пилки,сокири,діточа одіж все що виморгало життя.Населення такими тижнами цілком обібране але не дивлячись на все це,готове відати все без винятку аби их не бачить Все це згодом вивозилось геть в глібоку Росію для семей червоно- армійців. /як казали комісари по відібранню ізлішків/. КОМЕДІЯ УЧАСТІ В ІІІ ІНТЕРНАЦІОНАЛІ ПРЕДСТАВНИКІВ ЗАПАДНИХ ДЕРЖАВ По скінченню ніби з"їзду в Москвів ІІІ Інтернаціоналу Україну "ощастливили" своєю присутністю проїздом по зализнницям в обста- влених фурором вагонах,представники западних держав,яких по пере- конанню всього населення набрали в Одесі /де дуже багато всякої погани/,яка як злочинець мусила кинути рідні оселі,але предста- вляє себе як-іностранець і дякуючи знанню мови,підійшов до того, що впустили дим в очи задурених робітників. Ясно що він комуніст бо всі злодії які були на Україні чи то в Росії всі стали комуні- стами.Сих пройдисвітів возили по "країні улаштовували мітинги де вся ця погань виступала від держав шо й мені довелося чути в м.Винниці як то від Італії,Франції,Англії,Німеччини,Іспанії, Г Америки і др. Треба було бути кончим дурним, щоб повірити що всі люди приїхали із сих держав як представники комуністів. Дуже легко можна було доказати що се дурістьтво і провокація і люде які слухали і знали мови іностранны рвали на собі волосся від того що не можно виступити і пояснити людям що се е обмана а не представництво, але шкода що це було у занадто "вільній стороні" /де куди не глянь смер обман провокація насильство/ Відниніш наряд дивитись на представників Одеської "Золотої роти", як на западних соціалістів. В той день коли ся делегація приїхала до Винниці, наказом Воєнкома" всі мусили установити йти аж на двіреч для зустрічі. Всі повинні були йти і мусили співати при зустрічі інтернаціонали бо коли б хто не пішов то на другий день в "Чека" при спогаді якої туманило в голові у кожного громадянина! І дійсно хто не пішов на слідуючий день був в "Чека" Си помпа була улаштована шляхом насильства але треба при- знатись лояко і хитро Всі знали що це обман за винятком комуністів. Які за всякую ціну тримаються влади. Всі йшли, всі співали, бо хтили жити, знаючи що все це згине як дим в недалекому часі. НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ І АНТАНТА. В перші часи коли на "антанту дивились наші земляки як на Бога, що Антанта мов нам допоможе вирятуватись від большовиків; населення відносилось до сього слова з надзвичайною повагою, але коли побачили допомогу наші люди в особах "Деникана і Врангеля", які не встигли ще взяти тої зброї яку дала Антанта зараз же кинулися на "хахла" /як вони нас називать/ і особливо коли вони полізли на Київ і з рештою примусили покинути Київ нашими військами населення України відвернулося і слово "антанта зараз в хаті кожного громадянина бре- нить насильством, а особливо коли ми тепер /се кажуть селяне/ на- вчились видавати за своє визволення національне, ни лише те що е в нас нажите, а йте що е кращого в житті людей се наше життя, то Антанта нічого не зробе і ми не дивлячись на наше нищення ворогами, ще десятки таких Деникинів і Врангелів знайоми те, що від большовиків ми терпемо страшенно тяжкі утиски, але ми знаєм що большовики з'явіще тимчасове і що вони згинуть і справи наші наці- ональні не родні задушити. Нас цікаве /кажуть селяне/: через що Антанта дозволила сим представникам Росії, поневолювати нас і смія- тись над нами святим почитом до національного визволення. Ми не большовики а нас роблять большовиками. Нам цікаво знати як думають політики "антанти що розбив Деникина і Врангеля. Вони напевно дума- ють що их розбили большовики, і коли вони так думають то дуже і ду- же вони помиляються бо их знищило запілля а в запіллі були лишенъ ті, хто -ніс прапор визволення поневоленої української нації. І той хто буде йти нас поневолювати, то е наш ворог, а хто прийде допомога ти нам стати на ноги, той наш свят той наш і брат. Ясно що дарма до- помогати ніхто неє буде, але коли б допомогали то ми б в боргу не лишились бо в нас багато де чого е і при спокій у ми дуже скоро очухаємось. Оргувати краем ми не будем, а де який час де чим посту- пимось. Так міркують люде, які четвертий рік льют кров за визволен- ня нації. Пора б вже переконатись що ми не большовики а занадто бага- то згинуло наших краших сил в боротьбі з большовиками дякуючи крові яких, може і Антанта не баче руйні. Дякуючи такій політиці, в масах помітне германофільство яке виявляється в таких часто густих вира- зах: та мабуть поки не прийде німець знову, то толку не буде, бо нас не визнають за винятком німців. Се наслідки політики будування "Еди- ної недилимої і великої Росії", а населенню України потрібна єдина Україна. ПОВСТАННЯ. Повстання в Росії. В центрах і межах Московії відбувають часом повстання але дрібного такого значіння які подавляються хутко червоними військами В Росії повстання е виключно в містах, де вони виникають із за за- хвати лише влади. Що ж торкається села Московського, то воно родить- ся з устріем комуни дякуючи патріархальному строю їхнього життя на селі. ПОВСТАННЯ НА УКРАЇНІ. на Україні повстання мають значення іншого характеру, а саме: коли в Росії вибуває яке заворушення то воно є як з'явіще проти системи управління країною. На Україні воно має значення як проте- стуючи проти системи управління так і борюющеся за визволення нації і вихвалання з поневолення червоними імперіалістами а також і проти диктатури над собою чужої нації. Тому повстання на Україні теперешній час являється для нашого народа, такою необхідністю як хліб і вода і які не можна назвати коли б ми захотіли, особливо, теперь припинити. Насильство червоних дойшло до такої стадії, що со здало між масами такі льозунги: "смерть або визволення". Се вже однай душі і в таких випадках дуже багато гине людей. На Україні нема зараз жадного села яке б не думало про повстання проти больно- виків. Всюду можна чути, що там вирізали повстанці стільки, а там стільки, там карний загін розстріляв такого то і такого то. І вже на другий чи де кілька днів за розстріл большовиків повстанці льото розправлялися ч червоноармійцями яких вирізують по де-кілька-сот як се було в районах Винницького повіту і Ямпільського, де орудують повстанці під приводом Марусі в першому і під приводом Черногуза в другому. Окрім сього багато есть повстанців в означених повітах які оглавляються не особами а ріжними назвами, як-то: Темна-нічка, Гай, чорна-маска і т.ин. На Полтавщині, Харківщині Київщині більш ор організовані групи про які я знав в тих відомостей про які говори- ли люде приходяче звідти і яким не можна не вірити, бо про се ба- лакають усюди. В означених губерніях, повстанці більш менш консо- лідовани більшість яких вичікує влучного часу. Большики правду кажуть, коле називають кожне повстання село дійсно всі повст- ці і всі підуть проти большовиків аде все це треба уміло використ ти і уміло стримувати від виступів, хоч останнє дуже тяжко. Багато гине гарного люду, який би багато приніс користияк би училів. Різ- нина яка за останні часи дійшла до того, що повстанці не задумую. ся навіть над тим що ряжуть дітей які із московщини насилляться на Україну, що свідче про страшну ворожнечу до "оски. Коли б була действующая сила із вне то дуже хутко можна було б врятувати від окупантів, які тепер особливо себе кепсько почувають дякучи всел- кому заворушенні: всеї людности проти большовиків. Про велике заво- рушения ще й свідче і те що в районі Київської Тубернії ще в ли- стопаді боролось 16 большовицький дивізій ріжних армій і які дале. ко не були переможцями бо боротьба з повстанцями як кажуть баль- шовицьки заправили, в десять раз гірше боротьби з армією фронта. Окрім сього про великий рух повстанчеський свідчитъ і те що в Киї- тні по справі повстань на Полтавщині і Харківщині було заарешто- вано 1275 душ із них як я дізнався 78 чоловік розстріляно одних учительсько було 43. Про се я довідувався в "Чека" І4 армії і сі ві- домости певні які свідчать про повстанчеський рух на Україні. ІМЯ ПЕТЛЮРИ*І УКРАЇНА . По всій Україні де ви не підете, де не забалакаєте, всюди ви чуєте ім'я Петлюри. В ріжних фарбах росписують його як людину біля котрої і до котрої тягнеться спокутанна думка за прошле всього населення України. З ім'ям Петлюри зв'язане все, те, що чикає людей в гарному житті. По міркуванням селян і взагалі всього громадянства лише Петлюра дасть спокій який і райніш цього хтів але ми його не розуміли бо большовики нас дурили, а ми им вірили / так каже громадянство України/, і чим далі на схід, або близче до московського кордону тим більше ім'я Петлюри любіє і дорожче. Про се есть свідком ті повстання які зв'язані лише з ім'ям Петлю- ри. Проти сього імені ведеться шалена агітація, яка на противі чотирех років не лишає в покої навіть дути, коли Уряду оглядающо- го Петлюрою нема на терені України. По заяви відповідних большовиць ких діячів можна судити як дивляться большовики на Петлюру і його Уряд. Вони кажуть так/: Если би нам удалось уничтожить Пе- тлюруї окружажошого его публіку ми би били за себя спокойні . Дікві- дировавши Петлюру-ми моментально справившись з Полешей і Руминієй и добрались би туда, куди вообще ми стремимся, а через этого Пе- тлюру із за которого на Україне розвилися бандитизм, /називать як повстання/ і за которим тянут руку проклятіе хахли ,ми не можем 15 6'8 74 "ідчого таньше делать". Агітацію котру ведуть також чотире роки проти Петлюри роскріла селянам очі на те, що в дійсності уявляє собою Петлюра. І той авторитет яким користується в масах на Україні "я Петлюрі ні большовики ні хто інший не може знищити бо це ім"я стало центром думки всього люду України.Про се я пишу як про факт і не як патріот,якому дороге не ім"я Петлюри а справа рідного краю яку я вбачаю вратовану вооосві С.В.ПЕТЛЮРИ Я первонально проблукавши 5 місяців по Правобережній Україні, наслухавшись багато де "бого про большовиків і про Петлюру,можу привести такий приклад: Вся в цілому Україна е корабль який за- стигнула в морі хуртовина і який бориться з хвилями розлютовано- го моря але прямує до світланогося маяка який є для сього корабля Петліра.Тому всі ті повідомлення в різних часописах за- кордонної преси,про те,що Цетльори не визнають - е ні що інше як вимесел казаців патріотів які поховалися по ріжних кутках у Відні Празі і др.Я би радив ім краще поїхати на Україну та послухати що кажуть ті хто істикаке кровью борючись за право України, а не ховається по віднам і др.містам.Не багато треба розуму щоб уціліти за кордоном,але треба багато думати,щоб ро- бити щось на Україні і уціліти особливо в останні часи,Українсь- ке громадянство все ставиться з погордою до імені Петлюри за його невтомну боротьбу і за те що він не кидає тих з ким примушений був покинути рідний край.Між селянством і взагалі громадянством був писався така місто така прислівка: /я буду робити так як Петлюра каже/ або право України добуду або жити не буду.Се е факт.багато ще де чого е говорити з гарного боку за Петлюру але про се хай роскаже в будучинні історія яку має складати не дезертир України а той нарід який зараз несучи прапор визволення доручив його С.В.Петлюрі і истекая кровью в боротьбі за визволення не нари- кає на нього. ВТІКАЧІ І РУМУНІЯ. Дуже багато людей,який ахоче тікає до Уряду У.Н.Р./про який на жаль не відомо на Україні де він,е/втікає через Дністер але дякуючи наказу Румунського Уряду повертали назад,майже всі гинуть.На скільки се так свідчить переправа до Могилева, перейшовши через лід по за сто чоловік які рвались до Петлюри, були повернені в той же день і розстріляні.Справа передачі про- вадиться серед білого дня з рук в руки і на очах населення,яке тисячами збирається як на тім так і на другим боці Дністра ци- кавлючись участю тих нещасних людей які переправлені на убой. Мене самого два рази повертали Румуни до Дністра і коли б молдова ни в особах старости учителька не взялись на поруки перший раз, а в другий не здибався б я з предстаниками французьскої контр- розвідки в особах Радіоніча і Гучалюка то мене чекала такж участь. Вмирати нашим людям особливо побувавшим а большовицькому "рая" не страшно, але смерти достойно А не повічі.Дякуючи тому що по березі Дністра не має навіть якої признаки щоб там який не- будь представник від У.Н.Р. який би забирав під свій покров переходчих людей і провіряв що за одні.Всему е пекуча потреба, аби зберегти життя людей,які може більш чим користні і дорогі для нашої нації.Бо по скільки я переконався злодії звідти не тікають, а тікають лише українські патріоти,бо,руських монар- хистів в сущности там нема такого утиску,бо вони в питаннях "неделімая" об'єдналися. Бувший Урядовець особливих доручень Міністра Шляхів М.СВЕРГУН. З оригіналом згідно: Пончаржевський Начальник Відділу Канцелярії ДИРЕКТОРІЇ СИНИ УКРАЇНИ СТАРШИНИ І КОЗАКИ. В дні крівавої неволі, що скувала нашу Матір-Україну, до Вас, наших рідних братів, закинутих зрадливою долею серед чужих людей, ми старшини і козаки армії Української Народньої Республіки шлемо наш братський привіт. В огні і бурі горожанської війни прокинулась до вільного життя в своїй хаті наша Матір-Україна, та не дали їй вороги на ші зібрати до одної великої громади дітей своїх. Роспорошені злобою, підступом, баламутством ворога не спромоглись ми в слушний час спільними силами оборонити Рідний Край перед навалою ворога. Четвертий рік точиться крівава боротьба нашого народу з на сильниками, - московськими зайдами, то комуністами, то чорними царськими генералами. Ми щасливі тим, що увесь цей час бились з ворогом під рідними волото-синіми прапорами нашої Народньої Республіки, під проводом нашого Головного Отамана СИМОНА ПЕТЛЮРИ. Вам не судилась така доля. Повстаючи в оборону своїх домів і родин, Ви не мали змоги стати в наші лави та примушенні були, шуканчи собі союзників по зброї, ставати поруч людей чужих на шій національній ідеї, що мріяли про єдину недилому Росію, яка готовила нашому народові нові кайдани. Досвід трьохрічної боротьби не пішов на марне. Тепер навіть сліпим відкрились очі. Численні представники повстанців, які що дня приходять до нас з України, оповідають, як у муках і стражданнях гартується національна свідомість нашого народу, як росте гнів його на насильників - чужинців. Зазнавши панування і червоних, і чорних московських окупантів, народ наш знає, що тільки своя національна влада, на чолі з Головним Отаманом СИМОНОМ ПЕТЛЮРОЮ, загойть його рани та забезпечить йому спокійне вільне життя. Святе завзяття й кріваві жертви, покладені у визвольних зма. 69/66 ганнях нашого народу, знайшли відгук і співчуття у інших народів, що подібно нашому перенесли ярмо неволі і в першу чергу у братнього нам Польського Народу, з яким Уряд Ук- раїнської Народньої Республіки склав союз для боротьби зі спільним ворогом. Коли Польський Нарід, оборонивши перед ворогом свою зем- лю, замирився з ним, ми продовжували боротьбу на рідній зем- лі власними силами. Коли ж не сила було встояти в нерівнім бою, військо і Уряд У.Н.Р. організовано перейшли під захист дружньої Польщи. Остання невдача не зломала нашого духу. Опинившись на чужині, наше військо невтомно працює над своїм духовним та фізичним розвитком, щоденно провадячи військові вправи, а Уряд готує кадри робітників для майбутньої праці на держав- ній ниві. Головний Отаман і Уряд, з ясним чолом вітаючи всіх, що боряться за свою вільность, дійшли до згоди і склали дружні договори про спільну боротьбу з Урядом Кубанської Крайової Ради, з Демократичною Групою Донського Казачого Кругу і з кращою частиною російської демократії, що йде під проводом Політичного Комітету Б.В.Савінкова. В недовгому часі буде складено договори з Урядами Республік Грузії, В ірменії й Азейберджану. Цими договорами ми даємо доказ, що Український Нарід хо- че жити в згоді з усіма сусідами, що не має він сліпої нена- висти до народу російського, що з тими представниками його, які ціро визнають наше право на вільне державне життя, ми ра- до йдемо на братню згоду. Ми віримо й певні, що наша свята справа знайде признан- ня і у сильних держав світу, які з кожним днем знаходять пе- реконуючі докази, що без Вільної Самостійної України не бу- де миру на сході Європи. Ми знаємо, що настане велика хвиля всенароднього повстан- ня Українського Народу проти насильників - окупантів. Ми че- каємо цієї слушної години, щоб прийти на допомогу нашому на- родові, щоб послужити кадрами для великої майбутньої армії Його. В цій вірі, в цій певності ми закликаємо й Вас, бра- ти. Будьте міцні духом, не піддавайтесь зневіррю, не втрачайте волі до боротьби. Гуртуйтесь в національні громади військові, провадь- те військові справи, присилаєте Ваших представників до нашого Головного Отамана і Уряду і будьте готові, що-хви- лини прийняти наказ їх вийти до останнього бою за волю України. СТАРШИНИ І КОЗАКИ АРМІЇ У.Н.Р. Квітень 1921 року. У. Н. Р. Міністерство ПРЕСИ І ПРОПАГАНДИ Деп. Пропаганди Травня 25 дня 192/ р. № 199 Адреса: Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Травня 26 дня 192/ р. Вх. ч. 833 До Канцелярії Директорії Надсилаючи при цьому обіжник Ч: 44 під заголовком БОЛЬШОВИЦЬКА "АМНЕСТІЯ" для докладу п.Головному Отаману В.У.Н.Р. Департамент Пропаганди повідомляє, що цей обіжник призначений лише для таборів. Директор Департаменту: В.О.Діловодо М. Скрипник ОБ'ЄДНАННЯ Тарнівського Українського Прес-Бюро /УКРАЇНПРЕС/ Ч.44 ТАРНІВ 24-го Травня 1921 року Ч.44 "БОЛЬШОВИЦЬКА" ДИКТАТУРА" ТАРИН, 2-го травня. Подано було оголошено у "Відкриті", що група українських збірників в Польщі бажаючи повернути на Україну вернулася в тілі справи за інформаціями до російсько-української репатріаційної комісії у Варшаві. Та комісія взяла делегатам, що звону можуть вертатися безпечно до домов "Відкриття" містить докази по відношенню тієї комісії в якій між іншими читаємо, що 8-й пе український в "від Рад в Харкові видав виносити для всіх громадян Радянської Республіки; хто почуває себе громадянином тієї республіки, може вертатися без ніяких перешкод і переслідувань за попередні свої вчинки. До саму відповідь комісії помістив також "Український Вістник", однак все був коментарій. Ми не знаємо хто було вертатися на Радянську Україну. Все ж таки до відома тим, які мають охоту до цього подамо слідуючі факти: 1) "Хміль" донесть в міродних колах що доля українських біженців, яких переправлено було за Збруч жалкша. Найже всі воїн перебували чрезвичайними у прикордонних пунктах і засудженими на смерть через реостри. "Хміль" ч.341 звертався до польських містей ві залишком, щоб найскоріше припинили відправляти як українських біженців за Збруч. 2) Рапта "Вечорна" ч.5638 в кореспонденції з Волочиску доносить, що групу Київських артістів, які не могли перейти польського кордону в огляду на його замикання польською владою, передовида чрезвичайним замкула їх у визначенні видів воїн мали бути відтранспортовані через Проскурів до Львова. 3) В сирсах перед карою і конечності повороту до большицького "рая" для міських артиси покинчили самогубством. 3) "Українська Трибуна" в ч.ІІ подає слідуючий за документований факт: Головною Українською Червоного Хреста, в Чикаго, на Ченсовохозі, одержано відомості про такий пошмарний шлях до болгарському порті Варна. В м.м. Сім'я та Левчук б/р до Варни прибув паровим в представниками Українською Радянською Червоного Хреста в Києві, на чолі з якимов Каліфорських. У Варни Каліфорський розпочав енергійну агресію серед українських емігрантів, схиляючи їх до повороту на Україну, причому гарантував недоторканність особи, в межі Червоного Хреста. Послідхалися. Перевезли на корабель і сьс несподівано для емігрантів, на кораблі розпочався суд "чека", а потім рострілян. Емігранти почали стрибати у воду. Сичиняси гнали. Проїздали про це бранцування. Емігрантів повернули на беріг, а Каліфорського в майжо епшів шляхом з Варни. Каліфорський назвав повідомлення від Головної (?) Українською Червоного Хреста. 4) Прибувши зі Смали над Збручем чини, оповідають що в виданих сими діями большицьким жидівських біженців, в числі 40 розстріляно до женер зброї. В цьому місячному розтрибуванню 17 душ, а решта під своєю черги. 5) Боли відправлено збірців в уки большицьків, в села Гукова, що по той бік Збрука, було чутно до Скали крики о помил і стріли. То большицькі розстрілявалися з зброями. 6) В газеті "Рідний край" за 23-е травня надруковане таке повідомлення: "Вчора вночі втікало від большицьків дві нічки, які передавали, що коли їх віддано большицьким - то їх побито в селі Гукова, а пізніше з завезеними руки відправлена нід ескортом кавалерії до Ляшкорума. Ім на шостій сих раздати та самі канцеляріст і побили помпашами; мушинам - по 50-100 ударів, а жінкам по 25-60." Річ того, колодяк видався вороголюдено. Ої нічки бірли цілу ніч до Збрука, перешали його і мусять лікуватись. Вони мають звичай шосо до кісток і миряне волосся. Їх припушували по дорозі співати комуністичні пісні. Болдно, бачучи таке знущання - плакали." На краю дола чека немо і тих лежахуких, які підмашинод на рачок большицької амністії, побажати повернутися на Україну. Ці поодинокі факти свідчать про те, в яку небезпеку попадуть ті легкі. Вірні емігранти, які підмаються на рачок большицької Амністії. УКРАЇНПРЕС/ Тарнівське Українське Прес-Бюро Таблице. Голові Ради Міністрів. Прикладаючи при цьому копію донесення Генерал-Хо- ружного Гулого з 12 цього травня ч.205, маю за честь по- відомити, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ висловив своє нездо- волення з приводу того, що справа, яку порушено судо в листі Його на Ваше ім'я з 24 березня ц.р.ч.533 ще досі не подагоджена. Зважаючи на те, що проволікання в цієї справи може спричинитися до неуспіху акції Генерала Гулого, ПАН ГОЛО- ВА ДИРЕКТОРІЇ доручає Вам, Пане Премьер-Міністре, негай- но вжити заходів, щоб зазначена справа була у відповід- ний спосіб полагоджена, щоб було встановлено тісний вза зок в Генералом Гулим, до розпорядимости якого мусять бути як відповідні агенти цивільної влади, так і всі ма- теріали що до діяльності цих агентів на місцях. Миронов Керуючий Справами Прилучак Начальник Канцелярії Світру-Кар. Від. Микол МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ 9 квітня 192 р. ч. 628 ДО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА: Київ, Головного Отамана ОДЕРЖАНО: 10 лютого 1921 р. Вх. ч. 623 При цьому маю за високу честь надіслати копії інструкцій прифрон- товим цивільним комісарам та пред- ставникам Міністерства Внутрішніх Справ при повстанчеських групах військ У.Н.Р. З глибокою до Вас пошаною МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Михайло Вінниченко Слуга ворожоби дуже уважно слухав туркменський і комендацію щодо передачі нашої цивільної влади і при вислові і на межах Гадяч, що нафту "Комісар" Золотар Наз- ре, цурона забудована ближньовиками; села освідчені для населення,- слуга Змінки і вже вводить узаконовану нове. Проти всіх цих справ певних висновків, які слід логічно Переведен через ваду міністрів для озарочного визнання. 16 грудня. ПРЕДСТАВНИКАМ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ ПРИ ПОВСТАНЧЕСЬКИХ ГРУПАХ ВІЙСЬК У. Н. Р. Представникам Міністерства Внутрішніх Справ при повстанчесь- ких групах військ У.Н.Р. в інтересах діяльності та об"єднання їх діяльності з діяльністю військового командування заокремлюється назва, яку дасть іде це командування в своїм наказі. В службовому відношенні вони користуються правами Армійських та дівізійних прифронтових Кемісарів по належності. В Своїй діяльності, що до наколення й ветахування влади У.Н.Р. в місцевостях, які буде обнятє повстанчеськими групами, представ- ники М.В.С. взагалі повинні керуватись законом 25-го червня 1920 року про Прифронтових Цивільних Кемісарів та вказаним для них інструкцією Міністерства Внутрішніх Справ. Але всі ці завдання повинні пам"ятати, що головними завданнями повстя- чеських груп є дезорганізація ворога, дискредитація його влади в очах населення і збільшення активних прихильників влади У.Н.Р. Отже, виходячи з цих завдань і представники М.В.С. в своїй ді- яльності при повстанчеських групах повинні вживати всіх заходів, аби побільшити наших прихильників, а елементи ворога поставити в таке положення, щоб вони були незабаром групту вгітувати проти У.Н.Р. 1. В першу чергу представники Мін.Вн.Спр. мусять зв'язатись з місцевими населенням в такий спосіб, щоб мати його девірра і до- помогу. З цією метою необхідно як скерше з"ячувати істинну укрвнську національні організації, та організації, які підтриму- ють Українську Державність, закликати їх до активної роботи на користь У.Н.Р. і об"єднати в одну спілку. 2. В місцях, де таких організацій немає, треба їх закласти і в них об"єднати всі місцеві сили, що стоять на грунті українсько- державничості. 3. Підготовляти місцевих людей до організації цивільної вла- ди на заходах У.Н.Р., коли вибухне повстання і буде в тому потре- ба. 4. Дати нові вказівки, в якій спосіб і на підставі яких законів має бути встановлена, чи поновлена влада У.Н.Р. на міс- цях, де на таке позначення чи розповсюдження буде згода незначельни- ків належних військових груп. 5. Всіма засобами берегтися з особами, що дієкраджують ім'я У.Н.Р., особливо перерозки жидів, грабіжництвом і т.и. та заклика- ти до цієї берегтьб місцеві організації. 6. Оголошувати і розповсюджувати відозви до населення Укра- їни Пана ГОЛОВНОГО ОТАМАНА, РАДИ РЕСПУБЛІКИ, декларації кабіне- ту міністрів та іншої. 7. Інформувати населення про позиції Уряду У.Н.Р. в питаннях робітничих, земельних і т.и. в тих випадках, коли саме населення має буде зв'язатись за такими інформаціями. 8. Дати вказівки повним групам та організаціям, що в центр повстання ні в якому разі не вільно почувати всіх документи, справи і т.и., які знаходяться в різних канцеляріях, управліннях та канцеляріях верога, бо в цих документах можуть бути дуже цінні матеріали, як для державної роботи, так і для берегтьб з веро- гом. 9. Всікого роду канцелярії та управління необхід- но в центр повстання очачати і взяти під свою охорону або під охорону левних організацій документи і майно, що там знаходиться. 10. З"леувати і мати на оці безпосередньо чи через відо- відних людей активних чинників влади верога, аби вчасно їх паре- лізувати чи зліквидувати. Що штатні галузі державного життя-військового, фінансово- го, народнього господарства, праці, земельних справ, ветуції і т.и. то, відправляючись не місце своєї діяльності, представники М.В.С. мають одержати від належних міністерств нові вказівки на пись- ми. Міністр Внутрішніх Справ В і і и с ь к и й, Директор Департаменту К і р к і ч е н к о . З оригіналом згідно: Начальник Відділу Маркел "ЗАТВЕРДЖУЮ" МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ М. ТОЛІЧЕНЬКИЙ 9 Квітня 1921 року І Н С Т Р У К Ц І Я Прифронтовим цівільним комісарам при арміях, дівізіях та рівних з ними військових групах. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 1. Прифронтові цівільні комісари є представниками цівільної влади У.Н.Р. при арміях, дівізіях та рівних з ними військових групах. 2. На прифронтових цівільних комісарів покладається: а/ по черговення або встановлення влади У.Н.Р. в місцевостях України, звільнених від ворога тією військовою одиницею, при якій знаходиться комісар; б/ охорона і реєстрація залишенногого ворогом в тій же місцевості невійськового майна; в/ інформація населення, що до завдань Уряду У.Н.Р. і похача до Уряду інформації про потреби населення; г/ допомога війську в постачанні фуражу, епоксивних продуктів та засобів пересування. 3. Влада У.Н.Р. поновлюється чи встановлюється прифронтовими комісарами поступово, в мірі звільнення території від ворога; при чому установи губерніяльни поновлюються чи встановлюються армійським комісаром, а установи міські чи повітові - дівізійними комісарами по належності. 4. Всіх урядових осіб державних та громадських установ комісари /армійський чи дівізійні по належності/ допускають до тимчасового виконання обов'язків або з власного розсуду, або залежно від обставин, в порозумінню з відповідними колами суспільства. 5. Особам, закликаним до тимчасового повнення урядів, комісари передають необхідні закони, розпорядження, накази, інструкції та вказівки У.Н.Р. 6. Про кожну особу, що їй буде закликано прифронтовим комісаром до повнення урядів У та VI класи негайно повідомляється Міністерство Внутрішніх Справ по Адміністра- 7. Прифронтовий комісар є головою комісаріату; він розподіляє роботу між своїми урядовцями і направляє її згідно з цією інструкцією та директивами Уряду; йому підлягають всі урядові особи комісаріату. 8. Помічник комісара є його заступником і найближчим співробітником. 9. Інформатори під керованцтвом комісара організують і переводять інформацію населення та збирають інформаційний матеріал для Міністерства Внутрішніх Справ. 10. Кур'єри виконують обов'язки почтарів, піддерживають з необхідними для роботи комісаріатом та устаткованнями. 11. Комісар має право доручати кожній урядовій особі комісаріату виконання доручень, які не підповідають його посаді. 12. Всі співробітники комісаріату повинні чинно поводитись як з населенням, так і з військовиками і виконувати свої обов'язки не за страх, а за совість, пам'ятаючи, що вони роблять велике діло відбудування У.Н.Р. та захисту інтересів Українського Народу. 13. Прифронтовий цивільний комісар при дівізіях чи рівних з ними групах. 14. Одержавши наказ військової команди про встановлення чи поновлення цивільної влади в межах певного району дівізійний комісар направляється разом з канцелярією і частиною урядовців до головнішого центру своєї дивізії, а його помічник з другою частиною урядовців до другого важливого пункту. 15. Прибувши на місце, дівком, взглядаючи помічник, оголошує, про своє вступлення до виконання обов'язків, негайно видає до населення оголошення інформаційного змісту і розповсюджує необхідні закони та розпорядження. 16. Одночасно з цим дівком дає розпорядження про скликання сходів для обрання громадського управління; в цій справі він керується "Тимчасовим Положенням" про громадське управління. 16. На сходах чинники дівкому інформують населення про організацію влади, про повинності населення під час війни і роблять заклик, аби населення виконувало закони У.Н.Р. і заховувало спокій та порядок. 17. Дівком в перший день свого урядовання допускає відповідних осіб до виконання обов'язків волосних начальників міліції в кожної волосні і дає їм вказівки ще до прийняття на службу міліціонерів, а також виконання "Загальної Інструкції Міліції У.Н.Р." 18. До повнення уряду начальника повіту дівком закликає відповідну особу або після здобуття повітового міста, або залежно від обставин та вимог часу, після звільнення хочаб і не великої частини території повіту. В такий же спосіб закликаються особи на уряди помішників начальників повітів. 19. До закликання когось на уряди намальників повітів і помішників начальників повітів обов'язки їх повинні самі ділізійні комісари та їх помішники. 20. Коли територію повіту обіймає декілька дивізій, то кожний дівкомісар чинить в районі тієї дивізії, при котрій перебуває. 21. З моменту заклику якоюсь особи до повнення уряду в дерев'яній чи громадській установі, особа ця діє незалежно від прифронтових комісарів, але користується їх загальними вказівками та допомогою. 22. В випадках, коли повітове місто звільнено від ворога, дівкомісар негайно направляється туди для здійснення своїх обов'язків, що до поновлення чи встановлення влади У.Н.Р. 23. Головним завданням дівкомісара по прибутті в повітове місто, є встановити там лад та спокій, тому він повинен в перший же день свого там урядовання допустити до виконання обов'язків начальника міської міліції відповідну особу і вжити заходів, аби була організована міліція. 24. Дівізійний комісар в першу чергу відновляти повітові установи У.Н.Р. які будуть потрібні. 25. Одночасно з організацією влади дівкомісари безпосередньо, або через інструкторів - інформаторів та розповсюдженням друкованих відозв освідомляти населення місцевостей, звільнених від ворога, про завдання та державну роботу Уряду У.Нр.Р. 26. Дивізійні комісари не менше одного разу на місяць надсилають до Мін.Ви.Спр. через арикомісара звіти про свою діяльність та про спостереженнями потреби населення і відношення його до влади У.Н.Р. 27. Дівкомісар, згладно помічник Його, негайно вхиває заходів аби державне майно, залишене ворогом, було взято під охорону, а тому показує старостам та чинникам міліції скласти список того майна і стежити за його збереженням. В цій справі оголошується: а/ про заборону привласнення залишенного майна, б/ про його здачу / під загрозою суверої кари / тим, хто розібрав в/ про те, що всіке залишене ворогом майно поступає поки буде організована мій-щева влада під охорону прифронтових комісарів. По встановленні чи поновленні місцевої влади охорона майна передається цілком під відповідальність місцевої влади. 28. Дивкомісар повинен звернути особливу увагу на охорону предметів, а саме: цукроварень, гуралень, шкіряних заводів та інших, для чого діє розпорядження начальникам волостної міліції про встановлення варті на підприємствах навіть за рахунок властинків цих предметів. 29. Дивкомісар дає розпорядження начальникові міліції і громадським управлінням про допомогу комісаріату що до постачання армії та засобів її пересування. Розподіл харчів та фуражу, а також видача нарядів на підводи для потреб армії, переводиться представником комісаріату в порозумінні з начальником дивізії. Спосіб одержання від населення харчів та фуражу визначається військовою владою - покупка або реквізіція, при чому дивкомісар повинен мати на увазі, що розпорядження про реквізіції певній робиться начальником дивізії по цінах, які встановлюються командуванням армією або рівневої армії військової частини. 30. Для забезпечення дивізії харчами, фуражем і підводами прифронтовий комісар має одержувати від військової влади 31. За порозумінням з військовою владою, прифронтовий комісар визначає яку кількість потрібних продуктів повинно одержати від кожного з околишніх сел. 32. В разі потреби військової влади перевести реквізіцію прифронтовий комісар стежить, аби за все реквізоване були виплачені гроші або видані відповідні квитки. 33. Дівкомісари повинні пильно стежити та змінювати енергійних заходів, аби населення не терпіло від незаконних реквізіцій різними військовими частинами. 34. Коли якомусь військовому частинам було зроблено реквізіцію без додержання встановлених правил, то комісар дбає про те, аби такий випадок був запротокольований і підтверджений свідками; після чого комісар про цей випадок доводить до відома військової влади. Одна копія такого протоколу залишається у чинника місцевої влади, а друга надсилається до Міністерства Внутрішніх Справ. 35. Прифронтовий дівізійний комісар дбає про забезпечення дивізії потрібною кількістю підвод, для чого повинно скласти для кожного села список господарів, які мають коні і визначити між ними чергу по обслуговуванню війська. 36. Список господарів з кіньми і черга їх обов'язково подається до відома військових частин, які керуються ними при потребі в підводах. 37. Комісар стежить, аби не провадилися свавільна і безсистемна реквізіція підвод по зв'язанням чергою і про всяке порушення черги необхідно складати протоколи і доводити до відома командира тієї частини та комісара при армії для вжиття заходів до принесення свавільства. 38. Прифронтовий комісар не допускає реквізіцій підвод на базарах та в дорозі; про всякий такий випадок треба складати протокола згідно з попереднім параграфом. 39. Зносини з урядом прифронтовий комісар при дивізії проводить через комісара при армії. Коли дивкомісар був близько до центрального уряду чи до комісара при армії, то зносини провадяться безпосередньо але одночасно надсилається копія листування комісару при армії. III. Прифронтові комісари при арміях та рівних військових едипицях. 40. Прифронтові цивільні комісари при арміях є представ- никами уряду У.Н.Р. в районі армії. 41. Прифронтові цивільні комісари при арміях координують та контролюють діяльність комісарів при дівізіях і яв- ляються їх безпосередніми начальниками. 42. Про відновлення чи встановлення влади на місцях на звільненому від ворога терені армейський комісар дає вказівки комісарам при дівізіях що до форми і конструк- ції влади та напрямку її діяльності згідно з вказівка- ми і постановами Уряду. 43. Він вживає заходи до охорони і передачі належних уста- новам на йна, залишеного на звільненому від ворога тере- ні. 44. Армкомісар інформує комісарів при дівізіях про діяль- ність Уряду і напрям його політики в тій частині, яка необхідна для переведення їх діяльності та інформації населення і дає вказівки, яких заходів необхідно вжити для боротьби з негативними явщами в запіллю. 45. Він дбає про затвердження законів, розпоряджень, наказів, оголошень і відозв до населення в потрібній в прифронтовій смузі та по за фронтом кількості. 46. Армкомісар має право видавати обов'язкові постанови що до охорони ладу і порядку в звільнених від ворога мій- сцевостях в районі армії. 47. Йому належить об"єднання діяльності комісарів при ді- візіях що до допомоги постачанню війська харчовими про- дуктами, фуражем та підводами. 48. Армкомісар повинен стежити за вчасною надсилкою йому комісарами при дівізіях звітів про їх діяльність і зві- тів про витрату скарбових сум, доглядає за законністю витрат комісарами при дівізіях скарбових грошей і про- гадить ревізію, як грошових витрат, так і взагалі діяль- ності дивкомів, а про наслідки доносить Міністерству Внутрішніх Справ. 49. Він дбає за вчасним асигнуванням комісарам при дівізі- ях необхідних коштів для їх праці і вимагає від ком 50. Армкомісар стежить за тим, аби ніким не переводилося незаконних реєнізіцій і не накладалося контребуцій в тих же випадках, коли це учинятиметься савільно військовою частиною або окремими військовими особами, зноситься з командірами по належності, а також, повідомляє командуючого армією і доносить Міністерству Внутрішніх Справ. 51. Не менше одного разу на місяць армкомісар представляє Міністерству Внутрішніх Справ звіти про свої і комісарів при дивізіях діяльність, про стан запилля, а також відомості про витрату скарбових сум. 52. В випадках, коли не буде центрального владою часно призначений начальник губернії армкомісар закликає до тимчасового повинення уряду начальника губернії здповідну особу або сам виконує обов'язки начальника губернії. В цьому разі він керується інструкцією для начальників губерній та для губерніальних комісарів. ДИРЕКТОР АДМІНІСТРАЦІЙНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ Нирчиненко НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ Гта Ошевиць Правдиво: Начальник відділу Гтатанч У Н.Р. Командувач підземного зв'язку Військ У.Н.Р. 12 травня 1941 р. ч. 205. Повернення до вибору Докладаю, що вправа підготовки нових зруйнувань проводиться інтентивно. Наголомники районів через великий час повертались в перших числах травня, дотягуючи, що думка про необхідність підготовки опору на землях України і підкреслюють, що небез- печне майже всім, коли отримувати повороти на даний буде нещасливо. Комбатанти та солдати пільної підготовки до повернення районів, а рахунок незабудних допомог, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що звільнення України при Українському високому часу був не за- мінною своєї майбутньої прави ополчення в даний період. Наголомники районів, що з ПОЯСНЮВАЧ ЗАПИСКА до інструкції Начальникам Цівільних Управлінь при Дівізіях Півден- ної Групи що-до перших кроків праці. I. Аби добитись найбільших успіхів: а/ підняти населення до активної по протесту проти влади окупантів-повстання, провести його в органі- зований спосіб, б/ надати повстанню характер ідейний, не лише руйную- чий, головним чином-творчий, власну державність, підносючий працор УНР, в/ закріпити здобуті повінії, необхідно провадити роботу на строго на- міченому плану. Користуючись тими висновками, до яких прийшла Земська Фракція Ради Республіки на своїх нарадах, які були присвячені проек- ту організації влади приможливості звільнення України, або якої її ча- стини від большовиків та зауваженнями спеціальної наради, яка відбу- лася з ініціативи П. Голови Української Надзвичайної Місії в Вукуреш- ті, я склав сю інструкцію. Ся інструкція і намічає той план, якого му- сять триматися п.п. Начальники Цівільних Управлінь при Дівізіях Пів- денної Групи Військ, в своїй праці на Україні дохне повстання, в час повстання та перший час по повстанню. II. Майчи на увазі: а/ відсутність значних костів, б/ відсутність зброї ної сили, в/ відсутність технічних засобів, які потрібні для офензиви, інструкцією предбачається способи перенесення серго тягаря на саме на селення в такий спосіб викорисання ситуації: ініціатива відбудови УНР на Україні в руках народних повстанчих організацій-по скінченню іст нування сих організацій автоматично, без залишення порожнього місця, передається в народні ж організації-т.ч. горожанські Комітети, сутю- національні, демократичні, складені із елементів, які, перебуваючи дов- ший час відірваними фізично, не поривали свого духовного звязку з Дер жавним Осередком УНР, а разом з сею ініціативою передається зобов'я- зання боротьби до останнього так з ворогом внутрішнім, як і зовнішнім нашої Державності, а тому і в значній мірі, принаймні на перший час- заосмотрення нашої зброїної сили, допомога їй в пересуванні, забезпе- чення ладу та спокою іт.и. Отже, спочатку через Повстанчі Комітети, а потім через Горожанські Комітети і повинні Нач. Ців. Упр. притягати все населення до виконання його національного обовязку; аби як най- швидше Український Уряд міг вступити на Рідну територію. Правда, переведення сеї роботи намічається з певною резервою: дать ся як намічати кандидатів, зазначається певні вимоги, яким мусить від повідати кандидати на Уряди, мається на увазі обрання лише кандидатів які уже допускаються до довення Урядів, лише коли відповідатимуть а зазначенним вимогам. Се межей абі відрізати протидержавному елемен- ту дорогу до якої будь ролі чи в державній чи в громадській справі. III. Життя не мусить затримуватись, воно мусить бути скероване на шлях творчості, ся інструкція і предбачає де які моменти в регуль- ванню питань "нинішнього дня". IV. Уряд відірваний від народу позбавлений можности твердо трима- ти державне стерно у взятому напрямку, і інструкція обов'язує збира- ти на місцях потрібні для Уряду відомості та матеріали. К О Н К Р Е Т Н О : інформаційна робота та збирання матеріалів: п. п. 13, 33, а, б, в, г, д, 34, 14а, б, в, г, д, е, ж, з, і, к, л, 38, 39, 40, 52, 55, 56, 57, 58. а. б. в. г. 59. Організація населення до повстання: п. п. 5, 6, 7, 8, 9, 10, II, I2, I3. Робота в час повстання: п. п. I3, 20, 2I, I7. Постійний звязок: п. п. З, I5, I6, 60, I7. Т.д. Державно-Громадська організація: п. п. 23, а, б, в, г, д, е, ж, з, 27, 29, 8, 20, 24, 28, 26. Загальний догляд: п. п. 6I, 62. Взаємовідношення поміж цівільною та військовою владою: п. п. I8, 22, ЗI Регулювання внутрішнього життя: п. п. 35, 36, 4I, 42, 43, 45, 46, 47, 48, 50, 53 54. Попередження погромів, виявлення та охорона державного майна: п. п. I2 2I, 5I. Організація т.ч. ладу та порядку: п. п. IO, II, I2, 32. Майчи на увазі територіальну систему організації Південної Груп- пи, до згоди з Командуванням, намічено територіальну систему для Арм- та Дів. прифронтових Комісарів приПівденній Групи. Схема організації прикладається. Командуючий прилив на увагу відношення населення до "Комісарів" і по згоди МВС, перейменовано Прифронтові Комісаріяти в Цівільні Управ- ління при Групі /Армійське/ та при Дівізіях /Дівізійн/, а Комісари не 816 реіменовано в Начальників Цівільних Управлінь. До сього додатку: усіх робіт цілком залежить від знання справи, вдумливого відношення до неї, планомірності виконання завдань енергії та тактовності. Енергії у нас завжди вистачало, пляномірності бракувало, вдумливості майже не було, а на тактовність дивилися як на бурміньку вигадку. Отже зазначаю: Кожний крок праці мусить бути уважно обдуманий та согласований з істнуючими законами та розпорядженнями та вимогам місцевих умов. Переведення роботи мусить йти з зализною послідовність. В стосунках з іншими чинниками влади, з широкими колами населення, поодинаковими організаціями, з меншостями і т.п., непорушуючи сього плану, необхідно виявити максимум тактовності. Донесеня мають бути своєчасні та точні. Виконання розпоряджень пунктуальне. Начальник Цівільного Управління при Південній Групі Військ УНР, (ПІДПИС) - I - ІНСТРУКЦІЯ Начальникам Цівільних Управлінь при Дівізіях що до перших кроків раці. А. Конспіративно до повстання." 1/ Район праці ................................................... 2/ Осісти тимчасово.............................................. 3/ Перевірити свої зв'язки в призначеному для праці районі. 4/ Через зв'язки установити етапи для переходу в свій район. 5/ Зв'язатися з районним повстанчим організацією. 6/ Поприти районному повстанчому комітету в організа ції місцевих повстанчих комітетів по певному плану 7/ Підбрати в різних пунктах району контингент певних співробітників, оточення організації. 8/ Підготовити на всі керуючі пункти району в порозум інні з активними що до визвольного руху організація ми кадри для обміни влади та забезпечення порядку 9/ У повному порозумінню з командуючим повстанчим від ділом та районним комітетом, перевести розвну підрото чу роботу до мобілізації всіх років віком від 19 до 40, в такий спосіб, щоб оголошення повстання було га слом, аби всі підлягаючі мобілізації виступили цілк ком організовано по розробленому раніш плану, з пов ним знанням своїх обов'язків. 10/ Мати на увазі, що в час повстання всі мобілізовані віком від 19-35 рок; виступають до активної боротьби в комуністами, а від 36-40 рок. стають для охорони п рядку, державного майна, утепен, засобів комунікації та інш., яко державна варта. 11/ Наперед необхідно в порозумінні з командуючим про- од і вести нову організацію партії /мобіл. 36-40 р./ по сх мі: волость-сотня, міліційний район-курінь, повіт-полк ст і укомплектування варта варта сотня-волость била 75 ков., дивлячись по дівсній потребі, з певною кількостью старшин і під старшин, на чолі яких району-командур- чий вартовим курінем ві птабом, на чолі охорони пові ту-командир полку зі штабом. Кожак не будь службу мі ліціонерів командир сотні-голови волосної варти, ко- мандир куреня-начальника районної варти, командир г - 2 - ку-начальника повітової варти. Штаби провадять працю відносно відповідних вартових управлінь. 12/ заздалегідь варта мусить бути підготована до переведення завдання, зазначеного в пакті 10 цієї інструкції: забезпечення повного порядку та спокою, або солютне недопущення яких-будь ексцесів, погромів, грабунків, протидержавних та протинаціональних демонстрацій, цілковитої недоторканності державного майна, з чого-б воно не складалось і де-б не переховувалося, приватного майна, промислових та торговельних закладів та складів, архівів, документів, урядових матеріалів; охорони матеріалів та засобів комунікації, оскільки воно в кожному окремому випадкові не входить у план командування,-охоронності санітарного майна та медикаментів, шпиталів, технічного майна, телеграфів, телефонів, дротів, майстерень державних, приладдя. 13/ Провадити інформацію населення про державну працю Уряду УНР, відношення до нашого Державного Центру меншостей, професійних організацій і т.п. 14/ Збірати відомості: а/ про повстанці організації професійні та партійні, б/ про військові бойовицькі частини, їх склад, настрій, боєздатність, місцерозташування, род зброї, завдання, в/ про настрій та жадання населення /селян, робітників, інтелігенції/, г/ про умови життя, комунікації, транспорт, економичний стан населення, вартість продуктів І-і потреби, запаси збіжжя та фуражу, д/ про стан підприємств та запаси фабрикатів, е/ про валюту, яка обертається, курс на різні знаки, ж/ про запаси зброї у населення, захоронки зброї бо льшовицької, з/ про кількість та якість кадрів, які готові до активного виступу проти бойовиків. і/ про хід підготовчої роботи по мобілізації та організації військової сили та охорони, к/ про управління підприємствами, фахові сили, комітети, л/ про активні партзанські організації та їх працю. 15/ Всі відомості, які зазначені в попередньому пакті збірати в самий конспіративний спосіб без жадних -3- 83 ділових інших писаних матеріалів, надсилаються через кур'єра-зв'язок в формі словесних або зашифрованих та за маскированих докладів раз на тиждень до Півільного Управління при Південній Групі. 16/ Користуватися по можливості спільними з Повстанчим Комітетом якійки та командуючим до Повстанчою Центру Південної Групи зв'язком. 17/ Тримати зв'язок із суднінними комісарами. 18/ Провадити працю в повному контакті з командуючим військовим загоном Районного Повстанч. Комітету. В. АКТИВНА РОБОТА ПІД ЧАС ПОВСТАННЯ. 19/ В час повстання Начальник Ців. Управл. при Ліві від 11 т.ч. обнімає владу, яко представляє Уряд УНР в долученій йому окрузі, заготовивши відповідні накази та перелашші їх у всі керуючі пункти округи для ополошення їх в час повстання. 20/ В час повстання активно виступають по-до перебрання влади на керуючих пунктах агенти цівільних урядів. Управлінь при дівізіях /дивись п. 8/. 21/ Нач-ки Ців. Управлінь при дівізіях вживають рішучо всіх заходів до непопущення анархії, а також порядку у м-ромів, грабунків, нищення майна та утисків громадянства. 22/ В період повстання взаємовідношення агентів цівільної та військової влади беруться законом по-ополостану облоги. В. ПЕРЕВІДЕННЯ ТИМЧ. ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ. 23/ Притягти до участі в організаційній роботі широкі верстви українського громадянства, які зарекомендували себе активною працею на користь УНР в спосіб: а/ організувати тимчасові громадські, волосні, місцеві комітети повітових комітетів. б/ ігромада обирає кандидата на старосту та двох його-помічників /громадський комітет/, представників від кожній тисячі по одному до волосних зборів, але не більше 10-ти, та одного уповноваженого до повітових мистецьких з'їздів. ПРИМІТКА: людей необхідно підібрати ще заздалегідь. -4- найбільші активних, національно свідомих, які державно мислячих і користуючися довіррям населення /див. п. 8-й, 20-й/ в/ Міста по районах, які прирівнюються до гормади, по тому ж модусу та застереженням примітки попередньої точки обирає кандидатів на радного старосту та двох його радників /районний міський комітет/, відповідну кількість уповноважених до міських зборів та по одному до повітового з'їзду. г/ Володні збори обирають кандидата на начальника волості, а міські збори - на голову міста та кандидатів на двох радників /волосьний та міський комітети/. д/ Повітовий з'їзд обирає кандидата на начальних, повіту та чотирьох членів-референтів. е/ Начальник повіту, референти, міській голова, його товариші допускаються до виконання обов'язків начальних ком цівільних управл. при дивізії; начальник волості - начальником повіту. ж/ Міський голова повітового міста являється референтом при начальникові повіту по міських справах. 24. Особи, які допускаються до повнення уряду /т. е/, мусять відповідати таким вимогам: тверезість, письменність національна свідомість та певність; моральна та політична незаплямованість і прикмета, яка зазначена в п. 23-му; окрім того від кандидатів на начальника повіту, референтів, міського голови: його референтів вимагається певний громадський та адміністративний етаж або освітній ценз, які передбачено інструкцією для нач. повіту та їх по- мішників, виданою М.В.Оправ. 25. Начальник повітової партії входить у повітовий комітет, яко член-референт, на такому ж положенні в повітовом комітета входять радник управи по рійськовій повинності, повіт. лісничий, уповноважений по земельних справах та інші агенти повітової влади спеціальних галузей. 26. Комітети керують всіма справами в межах своїх районів: адміністративними, мобілізаційними, натуральною повинностю, постачання армії, санітарними, освітніми, місцевою комунікацією, технічними, народньо-господарчими, опікування, керуючись законами УНР в способі реферативний по принципу нормальної підлеглості. Староста, начальник волости, начальник повіту являються репрезентантами влади УНР, кожний в межах свого району: з правами та обов'язками передбаченими законами У.Н.Р. -5- 27. Комітети по належності проваблять свою працю на підставі закону про місцеві самоврядування та інструкції по сільському управлінню; староста керується інструкцією для сільського старости, начальник волості - інструкцією для волосних комісарів, начальник повіту - інстр. для повітових комісарів та нац. повітів. Праця в комітетах на народно-господарчій частині, мобілізаційній, санітарній і т.п., поділяється по-між членами-референтами по належності. 28. Всі допущені до виконання обов'язків урядовці повинні скласти підписку на вірність УНР. 29. Комітети повинні бути готові до переведення на загальну повинності що-до фір, постачання всього, лад розділення шляхів, фортифікаційних та інш. робіт і т.п. Цю повинність рівномірно розкладати між усім громадянством. 30. При встановленні Влади УНР необхідно уважно при дивитися до бойових органів, які функціонували за часів олеш. влади, оскільки вони налагоджені, по пулярні, відповідають вимогам моменту та умовам нашої системи; при позитивних висновках, з відповідними корективами та потрібними персональними змінами які ці органи прилучаються, яко відділи. 31. По скасованні стану облоги всі чинники цивільної влади, в тому числі й варта, керуються законами відповідно стану, на якому оголошено ту чи іншу місцевість. 32. Варта керується статутом Державної Варти. Г. ЗАВДАННЯ ЦІВІЛЬНИХ УПРАВЛІНЬ ПРИ ДІЇ- ВІЗИК В СПРАВАХ ИНШ. ГАЛУЗІВ. 33. Інформаційна робота до повстання, в час повстання по повстанні базується на таких засадах: а/ національна справа та державність - над партійними та класовими інтересами; б/ всі національності, що підтримують ідею суверенної незалежної України, є одна сім'я; в/ лише в єдинанні наша непереможна сила; г/ лише власними силами та змаганнями ми можемо збудувати своє Державу; д/ єдиний репрезентант Української влади, єдина -86- правна влада ще Влада У.Н.Р. на чолі з Головним Отаєм нем С. Петлюрою; 34. Інформувати переводиться живим словом через пев- них агітаторів-пропагандистів із громадянства, метою чужих створити атмосферу в думках населення, відповідаю чу висвазнанечним засадам, та в спосіб впливу через друковане слово шляхом розповсюдження відов, часописів вміщення відповідних статей в місцеві органи преси і ти 35. До окремого розпорядження обголошується лише про обов'язковість прийому населенням української валюти. 36. Вести пропаганду за урівнення української валюти з парською та керенками там, де останні охоче прийма- ються населенням. 37. Стежити за тим, щоб усі державні установи якими приймали виключно українську валюту та по всіх опера- ціях як військовими так і цивільними установами роз- рахунки провадилися в українській валюті. 38. Збірати відомості по різних районах про річну ріст ості окремих валют, що приймаються до обігу на міс- цях, а саме: української, совітської, парської, ке- ренок, ленінкінської, дея румунської, марок польських та німецьких і корон австрійських. 39. Встановляти, в яких саме районах і чому місцевим на- селенням улюблена тая чи інша валюта, а також в окре- ма тіччи інші українські знаки. 40. З'ясувати в бесідах з селянами, в якому розмірі тепер на їх думку, встановити податки на землю для потреб держави та як найкраще було б улаштувати збір податків. 41. Стежити за тим, щоб військова влада не накладала яких-небудь постійних такихих або незвиклих для населення податків, особливо в неукраїнській валюті. 42. Оголосити закон про вільний торг і вжити всіх за- ходів, щоб для переведення цього закону в життя надне регульовання внутрішнього торгу недопустиме. 43. Недопустимо жадних заборон власникам вступу їх до розпорядимості своїми підприємствами, поваж законом ці підприємства невивласнені. 44. Завдяглів мусить бути вжити заходи до забезпе- чення цукроварень сировиною для майбутньої цукрової кам- панії. 45. Відсутність власників дає право на тимчасове удер- жавлення підприємства для пущення його в рух. ПРИМІТКА: в кожному подібному випадкові на міс- -7- цях розробляється план утвердження та організації управління підприємства та з вичерпуючими поясненнями ми та документами надсилається до Цівільни. Управл. при Південній Групі. 46. Недопустиме ніяке переміщення машин чи іншого приладдя з одного підприємства до другого без згоди на це власників. 47. Продукти промисловості можуть відбиратися владою по цінах, установленних цо згоди з власником; при неможливості згоди в компетентних комісіях з участю власника та представника влади. 48. Дозволяється пущення в рух пуралень з виконанням відповідних законних умов /акцізний надзор/ та продаж спірту по цінах і плянах, які будуть установлені владою. Про можливість пущення в рух гуральни повинен бути представлений доклад Півільному Управлінню при Південній Групі. 49. Стежити за тим, щоб захоплений цукор і інше майно не витрачалося без дозволу Влади. 50. Завжди мати на увазі, по херханням чиновників-их державон встановлена монополія лише на цукор та на спірт. 51. В інтересах У.Н.Р. звернути особливу увагу на виявлення майна більшевицької влади її замовлень та умов з поставниками, виданих нею авансів, недержавного це майна, записів у рахунок разверстки, мли нарських зборів, готовік продукту сирового, в продужції налів фабрикату та фабрикату на гарбарнях, а також і на інших промислових закладах, які були в длоговерних стосунках з більшевиками, мачки на увазі, що все те, що мало поступити в розпорядження більшевиків, являється майном У.Н.Р. 52. В кожному районі необхідно збирати самі точні відомості про стан промисловості, запаси фабрикатів, цинні на продукти, робочу силу, худобу, коней, свиней, збіжжа, сало, м'ясо і т.п. в різних валютах, про пло- щі посіву, як збіжжа, так і промислових рослин, про продукти, в котрих на місцях почувався ростра потре- ба та місцева вартість цих продуктів, про запаси таких брак технічного приладдя для всіх видів транспорту, телефону, санітарного майна, ліків і т.п. 53. Відносно робітничих організацій пам'ятати, що -8- Уряд УНР стоїть на грунті повної волі робітничих про- фесійних організацій: профсоюзів, фабрично-завод, комі- тетів, культурно-просвітн. робітнич. організацій, бір- жи праці і т. ін., звичайно, коли вони стоять лише на обо- роні класових і професійних інтересів робітництва. 54. Необхідно уникати реквізіцій майна та помешкань які належать зазначеним у попереднім п. організаціям. 55. Зібрати правди відомості про судовий устрій у большевиків що до системи та популярності його серед народу з точними даними про поділ на судові райони, місце перебування тієї чи іншої судової інституції, її відношення до інших чинників влади, її компетен- цію. 56. Зібрати відомості по тим же точках, що і в пе- редньому п., про інститут судових слідчих. 57. Зібрати відомості спосіб повнення судових та слідчих урядів. 58. Зібрати відомості про персональний склад суддів та слідчих: а/ Ім'я та прізвище, посада, місце перебування. б/ Хто з них виконував ті чи інші судові обовязки в У.Н.Р. за часів Директорії, Гетьманщини, Централь- ної Ради, а також служив у судовій офіції за час був. російською імперією. в/ Хто з цих осіб належить до партії комуністів і хто спізчуває завданням цієї партії. г/ Хто з цих осіб прихильно ставиться до УНР, хто лольно і хто вороже. 59. Зібрати всі матеріали попередніх влад у больше- викої, денкінської, махновської/ у фінансових спра- вах, народньо-господарчих, внутрішнього управління, су- дових комунікацій, транспорту, освіти, санітарній, апро- візації військової і т. ін., закони, проекти, правила, до- клади, схеми. Канцелярії, архивів ні в якому разі не нищити; в спеціальних комісіях систематизувати, хоро- нити в архивах відповідних органів і по одному примір никові надсилати до Армійського Цивільного Упр. при Групі Підденції. 60. На кожне 1 та 15 число Нач-к Ців.Управл. при Дів повинен давати ловне грошове справоздання до Армійськ Цивільного Упр-ня при Півд. Групі, а на 1, 8, 15, 22 звіт про свою та місцевих установ діяльність, а також всі відомості, матеріали та інформації по всіх зазана- чених у цій інструкції точках. -9-П- 61. На Нач-ка Цівільн. Управл. при Дівізії тим п покладається обов'язок об'єднувати діяльность органів повітової влади, його округи до окремого розпоряджен ня, слідкувати за тим, щоб усі чинники місцевої влад ди діяли на підставі законів У.Н.Р. та керувалися тим політичним курсом, який взято Урядом Республіки. 62. Нач-к Ців. Управл. при Дівізії повинен пам'ятати, що на нього покладаються функції надзвичайної, історич ної ваги та виключної відповідальності, тому він мусить виявити максімум енергії, такту, послідовности в робо ті, повного контакту з військовою офіцером та впливу к на місцеве громадянство в розумній утворення відповід ної опинії, популяризації ідеї У.Н.Р. та притягнення й ого до активної роботи по закріпленню позицій У.Н.Р., які будуть здобуті національним рухом. НАЧАЛЬНИК АРМІЙСЬКОГО ЦІВІЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ при Пів- денній Групі Військ У.Н.Р. ІНСТРУКЦІЯ Провідникам повстанчого руху на Україні що до тимчасової організації влади. § 1. Повстанчий рух має своїм завданням нищити большевицьку владу та її провідників і підготувати грунт для приводу своєї рідної законної влади УНР. § 2. Після захоплення якоїсь місцевості, села чи міста Голова повстанчої групи, що обидва цю місцевість, оголошує в спосіб, який буде найбільш доцільним /еклікання зборів, на базарі, в церкві, дру- кованою відозвою і т.н./, що повстанці ведуть боротьбу з чужоземною зорою владою, підтвердження влади УНР, національної української державності, незалежної і демократичної. § 3. Разом з тим пропонується мешканцям для встановлення порядку й спокою, для вносин з головою повстанчої групи і для виконан- ня населенням всіх вимог повстанчої організації негайно утворити місцеву владу. Ця влада встановлюється самим населенням в формі і порядком найбільш йому рідним. § 4. Населення попереджується, що встановленнанами влада є лише тимчасовою до прибуття зла и національної і законної Уряду УНР. § 5. Для нагляду та керування справами місцевості, обнятій повстанцями, встановлюється уповноважені повстанчих груп для села, во- вості, міста, повіту і губернії, яких призначається з людей енергійних, впливових та найбільш активних. § 6. Уповноважені повстанчих груп призначаються на кожне село, на кожну волость, повіт і губернії і що до несення служби підлягають один другому поступово від села до губернії та безперечно виконують накази й розпорядження старших уповноважених. § 7. Уповноваження на губернію призначається Головим Штабом повстанців, а на повіт, міста, волость та села призначаються уповно- важені або старшими уповноваженими /губернійними, повітовими та во- лостним/, або головою тієї повстанчої групи, яка обидала місцевість. При першій нагоді про ці призначення повідомляється другі уповно- важені. § 8. Уповноважені тримають тісний зв'язок між собою так і між повстанчими відділами. Уповноважені називаються так: "Уповноважений Новстанчих Військ для такого то села, волости, міста чи губернії" і мають свої печатки. § 9. По здобутті великих міст, цілих повітів або губерній можуть бути призначенними уповноваженими губернії, міста чи повіту особливі уповноважені для окремих важливих галузей державного чи громадсь- кого життя, установ та підприємств, наприклад: уповноважені залишнин пошти та телеграфів, освіти, державного банку, народнього господарст- ва, цукрового заводу і т.п. Всі ці уповноважені підлягають уповнова- женням повстанчого війська тієї території, на якій діють. § 10. Уповноважені стежать, аби в державних та громадських уста- новах не було большевицького елементу. § II. Служба безпеченства в селах та містах організується або самим населенням добровільно, або по наказу голови повстанчої групи чи її уповноваженого. § 12. Службу безпеченства мають нести громадяне віком переважно за 30 років з бувших підстаршин чи козаків. Чинники служби безпе- ченства що до виконання покладених на них обов'язків підлягають як місцевій влади, так і уповноваженим повстанчого війська. § 13. Голови повстанчих груп або уповноважені по обнятті терито- рії видають накази що до учоту та збереження державного й приват- ного майна відсутніх власників, мобілізаційних списків, обов'язків населення постачати повстанче військо харчами, підводами, одягом, зброєю і т.н., а також що до обов'язку всіх і кожного викрити і вказати бойовиків та чужинців, що оселилися на Україні за остан- ні роки. § 14. Всі ці накази повинні бути рішучими і мають виконува- тись населенням негайно й безперечно під загрозою самих тяжких кар в порядку Суду Повстанчого. § 15. Державне та приватне майно /§13/ береться на учит і віддається для охорони найблизьким або найбільш зацікавленим в ньому громадам та громадянським установам під їхню відповідал- ність. § 16. Списки осіб, що підлягають заклику до війська, мартся в большиовицьких установах і необхідно вживати всіх заходів, аби ці списки не були зивезені або знищені; в останньому разі видаєт- ся наказа про їх поновлення. § 17. Всі вимоги повстанчого війська що до громадських та нату- ральних повинностей населення здійснюється через відпоручників та громадські установи. § 18. Всіх агентів большиовицької влади населення зрідно з /§13/ наказом повинно виказати і доставити до повстанчого штабу для суду. § 19. Повстанний Суд встановлюється наказом голови повстан- чої групи чи відділу з трьох суддів та секретаря. Розправа перет- литься словно. Зміст обвинувачення та вироку занотовується в судо- вий журнал. Вирок виконується негайно. § 20. Голови повстанчих груп чи відділів та уповноважені повин- ні мати на увазі, що де-які істнуючі зараз установи можуть бути потрібними і припинення їх діяльності може шкідливо відбитись на господарці краю. Через те такі установи тимчасово продовжують свою працю під контролем уповноважених повстанчого війська чи особливих з усуненням від посад всього большиовицького елементу. § 21. Необхідно також пам'ятати, що в ріжного родя Радах, коміче- тах та канцеляріях зорога знаходиться багато справ, списків і ма- теріалів цінних, як для державної роботи, так і для боротьби з большиовицькою владою. Через це всі вказані справи, списки та мате- ріали необхідно зберігати. § 22. Нарешті завше треба мати на увазі, що большиовики зорог лютий, хитрий, сильний, подий й що для нього всі засоби одинаково добрі і що він немилосердно нищити свідомих українців. Через те при встановленні та організації місцевої влади треба діяти так, щоб не спровокувати нас лення та його найкращих людей, над яки- ми большиовики помстаються при першій же нагоді. Р.С.Ф.С.Р. Российско-Украинская Делегация РУССКО-УКРАИНСКО-ПОЛЬСКАЯ Смешанной Комиссии по делам Военнопленных, беженцев и заложников Отдел секретариат 7 июня 1921 г. № 455. г. Варшава. Копія. Пролетарии всех стран соединяйтесь. 88 42 Ченстохов, Сергію Маковійчуку. Збірці, що бадьорть повернутися на Україну чи в Росію, повинні залбити про це в найближчий відповід- ний установи Польської Республіки, яка провадить ре- гістрацію , /РА, або що/. Політичні емігранти й інші особи, що опинилися за-кордоном під час горяч анської війни і в зв'язку з нею, можуть повернутися на Україну, через Укр-Рос. делегацію Рос.-Укр.-Польської Мін.Комісії по репатрі- ації на основі Амnestії 5-го Всеукраїнського З'їзду Рад/ згідно амнести, всі ці особи звільняться від одповідальности за попереднє свої діяльність, коли далуть шире з"обов"язання бути лояльним громадян- ном Укр.Рад.Рад.Республіки. Напишіть за себе подрібніше. Член Комісії /підпис/. Секретаръ ./підпис/. З оригіналом звірено: У. Н. Р. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ Депр. Чужоземних Зносин "14 червня 1921 р. ч....1737... Панові Керуючому Справами Директорії У.Н.Р. Міністерство Закордонних Справ має честь переслати при цьому копію інструк- ції, яку російські старшини дають своїм контр-розвідчикам за кордоном. Надзвичайна Дипломатична Місія У.Н.Р. в Угорщині подаючи у відношенні від 22-го травня 1921 року ч.413 відпис тієї інструк- ції Міністерству до відома, повідомляє що за останні часи до Будапешту прибуває з різних місць богато рос.старшин генераль- ного штабу /між ними чимало родом з України/, які в свій час займали в російські армії досить визначні становища. Більшість з цих старшин має намір за всяку ціну продертись на Вкраїну та на Литву.- Копія. Секретно. I. Абсолютная конспирація - залог успіху в досягненні цілі. 2. Личные интереси, страх и риск не должны иметь даже в воображении. 3. Абсолютная осторожность в излишней болтовне. 4. Проникновение на территорию Украины к повстанческим отрядам. 5. Точная информация, что дѣлается на Украинѣ: а/Настроеніе крестьян, б/ Отношеніе крестьян Украины к повстанцам в/Коли чество повстанцев, г/Отношеніе к Русской арміи, д/Дѣйствія повстанцев, е/ Дух повстанцев, ж/Что занято повстанцами, з/ Есть-ли у них в достаточном количествѣ снаряженіе и/Жела- тельна ли помощь войсками, к/ Как скоро нужна помощь, л/Как переправлять, куда, м/Гдѣ нужна связь наша. 6. Необходимо, в случаѣ благопріятного результата, заручиться и их представителем и формальными бумагами, заслуживающими доверія свыше - центра. 7. Если нужна помощь войсками, выслѣдить, сколько можно сразу переправить: взвод, сотню, полк, дивизію и т.д. 8. Нужны ли еще техническая части. 9. Желателен их представитель с полною для него конспираціей з нашей стороны, который будет находиться в Прагѣ. 10. Имѣется ли на Украинѣ организация, средства и возможно ли будет получить для пересылки войск на Украину. II. Сообщить обо всем телеграммою по адресу: Прага I.пост- рестанте Н.Е.Петренко. 12. Немедленно сообщить куда везут с каждого пограничного пункта куда зачислен, гдѣ служит. за згідність: начальника Дипл. Відділу У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ ЕКСЦЕЛЕНЦІЇ ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ. В справі листа п. Керуючого Справами Директорії від 27 травня Ч 790, копію котрого при цьому прикладаю маю за честь довести до відома Вашої Еккселенції як слідує: Одержавши Ваші листи Ч 533 і 571 мною переслано копії листів п. Міністрові Внутрішніх Справ і доручено йому скласти Комісію з представників відповідних ві- домств для розроблення інструкції діяльності агентів влади в місцях занятих повстанчими відділами і для ви- готовлення інструкції урядовцям які мають бути коман- дировані на Україну. Копію цього листа Ч 17/III доведе- но до відома Вашої Еккселенції 31/III за Ч 18/III. Не маючи повідомлення від п. Міністра Внутрішніх Справ двічі листом від 4/IV Ч 30/III і 9/IV Ч 46/III - прохав я його приспішити справу. У відповідь на це одержав листа від п. Міністра Вну- трішніх Справ від II/IV Ч 685, копію котрого при цьому прикладаю. Того ж дня прохав я Міністра Внутрішніх Справ негайно вислати Вашій Еккселенції і мені копію виробле- ної інструкції і сводку вказівок окремих відомств для відпоручників, які виїжджають на Україну, як також поро- зумітись з п. Міністрами Фінансів і Шляхів та Повстанчим Штабом в справі розвязання Фінансової сторони справи. 14-го квітня одержав я копію інструкції і повідомле- ння, що деякі з відомств своїх вказівок ще не дали. Додат- ково одержав інструкцію Міністерства Народнього Госпо- дарства. Начальник Цивільного Управління при Командуючому Південною групою до виїзду з Тарнова, себ-то до 16/IV одержав інструкції і вказівки майже від всіх відомств. Прибув він як це слідує навіть з рапорта п.Ко- мандуючого від 12 травня в перших числах травня і приступив до праці, і мається доклад його від 17/У про його працю. Отже з цього боку справа, оскільки було можливо, полагоджена. Щож торкається жалоби п.Командуючого на брак постійного зв'язку, то тут маються великі перешкоди фінансового характеру. Все-ж таки мною буде зверну- то увагу відповідним відомствам, щоби справа зв'язків була як найскорше полагоджена. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ В.О. Директора Канцелярії КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ ДИРЕКТОРІЇ У.Н.Р. 27 травня 1921р. ч. 790. Прикладаючи при цьому копію донесення Генерал-Хорунжого Гулого з 12 цього травня Ч 205, маю за честь повідомити, що ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ висловив своє невдоволення з приводу того, що справа, яку порушено було в листі його на Ваше ім'я з 24 березня ц/р Ч 533, не досі не полагоджена. Зважаючи на те, що проволікання в цієї справою може спричинитися до неуспіху акції Генерала Гулого, Пан-Голова Директорії доручає Вам, Пане Прем'єр "іністре", негайно вжити заходів, щоб зазначена справа була у відповідний спосіб полагоджена, щоб було встановлено тісний звязок з Генералом Гулим, до розпорядимості якого мусять бути як відповідні агенти цивільної влади, так і всі матеріали що до діяльності цих агентів на місцях. Керуючий Справами Миронович Начальник Канцелярії Крижанівський З оригіналом згідно: Директор Канцелярії Голови Ради Народніх Міністрів МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ II Квітня 1921р. ч 685. КОПІЯ. ТАЄМНО. До Пана Голови Ради Народніх Міністрів. Маю за шану доповісти що в справі керування повстанчим рухом на Україні відбулась під моїм розпорядженням 6 квітня нарада, в якій брали участь п.п. Міністри Праці і Шляхів Генерали Дальвіг і Тютюник, представники Міністерства Преси й пропаганди один з моїх товаришів і Директор Адміністраційного Департаменту На підставі встановлених нарадою основних положень вироблено і затверджено мною дві інструкції з котрих одна таємна для діяльності представників Міністерства Внутрішніх Справ при Повстанчих групах військ У.Н.Р. Нарадою ухвалено аби кожним зацікавленим Міністерством в галузі його компетенції дані були цим представникам певні вказівки на письмі. Від більшості Міністерств ці вказівки ще не одержані. Справа з київським від'їздом представників Міністерства Внутрішніх Справ задержується виключно з перешкод фінансових як, певне будуть в найближчі дні полагоджені. Міністр Внутрішніх Справ Біліньський Директор Адміністраційного Департаменту /підпис/ З оригіналом згідно! Директор Канцелярії Голови Ради Народних Міністрів У. Н. Р. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ. "29" червня 1921 р. № 472 ТАОМИНО 94 94 До ПАНА І ОЛОЗНОГО ОТОМАНА при цьому маю за честь подати звіт, ч. 78. ДОДАТОК: один звіт. МІНІСТР М. Вільшевський З о. директора департаменту Політичної Інформації Франкевич Ван-целярія Директорій ОДЕРЖАНО Червня 4 дня 1921 р. Вх. ч. 968 З В І Т , ч: 78. I. Червоневійсько. В районі Білої - церкви, до половини Травня місяця б.р., був розташований I Корпус більшовицької кінноти, який перекинутий над Дністер, біля Румунського кордону, де взагалі більшовики, зараз, скупчують значну частку своєї армії. Востанніх числах Травня з Росії на Україну прибула 14 совітська армія. В зв'язку з подіями на далекому вході - зараз провадиться енергійна перегрупувка військ, адже: частини, в яких більшість уроженців України, відправляють на далекій Всхід і навпаки. Більшовицька кіннота одягнена гарно, але за те піхота - гола і боса. Кіннота озброєна вінтівками, шаблями і піками; - піхота лише вінтівками. Що торкається харчування, то червоне військо кормиться переважно у місцевого населення. Настрій серед червоно-армійців різний: більшій частині надоїла військова служба і з великим нетерпінням очікує звільнення від такої, а тому зарах, а приводу циркулюючих чуток, про скору майбутню війну з Румунами, - помітне сильнє їх хвилювання; остальна же частина бажає такої війни, на яку задивляється, як на новий істочник намиви. II. Економичне та господарче становище. Земля засіяна майже завжди солонська, так і бувша поміщицька, в тому числі сорато застійних українців. Більшість фабрик непрцне зовсім, а ті що в руках, то вмісто технічного та господарчого приладдя, - виробляє різні металічні коробки для сірників. Потяги справді курсяуть, але рідко, тільки у визначені дні і переважно сталі. Недивлячись на об'явлену більшовиками війну така майже зовсім завмерла; тільки декотрі продукти першої необхідності, в дуже малій кількості можна побачить у відкритих крамницях, які продаються по неймовірно високим цінам, як наприклад у Києві: Іофунтехніба 1200-1500 руб., I фунт сала 8 - 1000 руб. одно ліце 200руб. Ілуд-дукру 300,000 руб. Селляне відмовляються від приймання яких би то не було грошей, даже царські і керенки беруть дуже неохотно. Свої продукти віддають майже виключно за відповідний обмін. III. Повстання. Повстання окремих загонів зараз значно припинились, головним чином через те, що селяне до таких повстань почали від- носиться індефірентно, а в деяких випадках даже вороже. Головною причиною цього служить терор, який большовики пристосовують до звільнених від повстанців сел, які пу - скать безпощадно з димом, звірськи розправляючись з за- подозрілими в симпатіях повстанцям. Значна часть населення правобережжя дуже прихильна до загального організованого повстання, на яке покладає на- дії, як на єдиний спосіб визволення від московсько- больно- вицького арма. ІІІ. Настрій населення. Настрій населення, завдяки жорстокому терору і постійних ревізіцій, розверток і.т.п. - пригнічений. Як по містах так і по селах помічається напруження та згущенность атмо- сфери вичикуючого становища події, які по думці населення повинні розигратися ще до збірки уроджу. У. Відношення населення до Уряду У. Н. Р. Майже по всій Україні відношення до нашого Уряду дуже прихильне, а передовсім з великою повагою відзивається про особу Пана ГОЛОВНОГО СТАМАНА. Значно перемінились взгля- ди на Українську Державність-Росія і жидів, які зараз відкрито голосять, що на Україні запанує спокій, лад і по- рядок тільки тоді, коли керми влади візьмуть в свої руки Забранники Українськ о.го народу . а великий даний на Маловсережні україні помічається ду- же мала, а в декотрих районах цілковита відсутність ін- формації про істнування та діяльність нашого Уряду, напри- клад на Олтавщині , і великим балорвінням вимавляється Імя ана головного Стамана. Населення нетільки що незнає про творчу працю останнього, але даже про місце його пере- бування, яке називають: чехія, Швецарія, Париж і т.п. VI. Національне питання. Оч обіційно большовики Українську мову толерують, але на практиці вони таку "айже всюди ігнорують, все ліловодство, за виключенням , тих невеличких місцевостей / Волинь/ ма має вплив течія комуністичної партії У.К.П., ведеться на ро- сійській мови. Всі більш-менш відповідовні посади на Укра- їні заміщаються лише росіянами. З приватних українських інституцій це яку культурно освітню діяльність "Просвіта", а але і на ню чрезвищайка наложила свою руку, яка за останній час богато проїзвелд трусів і артів членів "Просвіти", а саме в м. Сквірі арештований Секретарь Просвіти - Калинечен- ко, в Білій - Церкві члени: Враткевич і Митренко. З І-го Травня перестала істнувати одинична Українська ин- ституція - "Український Червоний Хрест", а якого перетворені районні санітарні курортні справління під голуванням їх комуністів-комісарів: "Дмитра, Лакизи, і Клуної .- У. Н. Р. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ. 4 Липня 1921 р. № 493 ТАЕМНО. 97 101 ДО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. При цьому маю за шану подати звіт під ч: 8І.- ДОДАТОК: Оден звіт.- МІНІСТР В.о. ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ПОЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО Липня 5 дня 192/ р. № 493 Д. П. І. "4" Липня 1921р. З В І Т, ч: 81. Вієти з УКРАЇНИ. I. ЖИТТЯ У КИЄВІ. Київ зараз представляє в себе мертве, на пів розрушене , м і- сто. Багато розкошного дерева, даже на Бульварах - вирублено, сади і сквери опустошені. Життя на колишніх рухливих вулицях зовсім завмерло. З людності, - хто лише мав змогу, вийкав на села, позаяк в місті в повному значенню слова - голод. Залишив- шися, немаючі змоги вихать, переносять стражденну нужду, дру- гими словами - помирають в голоду. За те на базарах, а передов- сім, на Галицькому / єврейскому / життя б'є ключом, тут все продається і купується; кожний там спекулює веїм, чим, лише мо- же, але при купівлі того, чи іншого товару, ціни на них неімо - вірно високі. Серед базарної толкутні, часто, помічаються душу розвиваючі картини, як нпр: інтелігентна, в зовсім порваній одежі, з ді - точками, одітими в лохмоття; жінка просить " хлібця", далыше інтелігентний мужчина, бажавшій продать, мабуть, послідню со- рочку щоб хоч частинно заспокоїти голод, - падає - зімлівши істочонностю на том-же базарі. В той час, як населення міста в буквальному емилі умирае з голоду,- большевицькі комісари щоденно " пірують" по війних кав'ярнях, де звобідно, за бутылку самогонки платять по 50.000 і більше рублів. З розташованого у Києві війська - переважно жиди і латиші. Відношення Київського населення до жидів дуже вороже. Істнуюча у Київі організація під названим " чорна маска" те- роризує комуністів. Члени цієї організації сміло розіздають по ночах на автомобілі розстрілюючи попавшихся на вулицях ко - муністів. Недивлячись на всі старання більшовицької влади вислі- дить і піймати цю організацію,- двоє прийняті заходи ніяких ре- зультатів недали. 2. ЕМІГРАЦІЯ З УКРАЇНИ І ДРУГИХ МІСЦЕВОСТЕЙ. Зараз на Волині, а передовсім в околицях Звягеля, скупчилаь велика кількість людей, тікаюча від більшовицького раб і стремлю- чася переїхать в Польщу. Серед них є мешканці Харьківщини, Полтав- щини, а також Дону і Кубані. 3. ОГРАБОВАННЯ КОСТЕЛА І МОГИЛ.- В Житомирі більшовиками ограбовано Польський костель, де забрано дорогу чашу, хрести і веї, які тільки були дорогоцінні ро- чі.-Крім цього з метою розшуку дорогоцінностей більшовиками роз- копані майже всі могили на Житомирському католицькому кладовищі. Проводячи ці святотатства більшовики плузвучні-кажуть, що це вони роблять з метою заплати Полякам контрибуцій. 4. ВНУТРІШНІЙ СТАН НА УКРАЇНІ. Урожай в цьому році на УКРАЇНІ предбачається гарний, в звяз- ку з цим селяни хвилюються про майбутню уборку хліба; позаяк "Кол- хозами" уже видане, по цьому поводу, ціла низка різних роспоряджень і призначени уже особливі контрольори на час жнив і звозки урод- жаю. 9866 Постійними реквізіціями, розверстками, карательними загонами більшовики зовсім рероризували населення, яке з великим не терпінням очікує відповідного менту, для якшення в себе більшо- вицького ярма. Зараз на ВКРАЇНІ можливість визволення населення тісно зв'язує з оголою ГОЛОВНОГО ОТМАНА, про котрого між народом склалися цілі легенди, при чому більшість все ціло вірить в НЬОГО, як майбутнього спасителя УКРАЇНИ від більшовицького комісародер- жавія. Ходять упорні чутки, про скоре загальне повстання, до якого населення ставиться дуже прихильно, запевнюючи з свого боку ціл- ковиту підтримку такого. В Одесі І-го липня оповіщено офіційно безпощадний червоний терор. Проекурівське "чека" примніне зараз максимум своєї енергії по відношенню до контрреволюціонерів, а роловним чином, до ПЕТЛО- РІВЦІВ, розстрілюючи щоденно до 40 чоловік. 23-го червня через КОЗЯТИН залізничники взяли для свого ужит- ку кілька вагонів соли, яку "заграділка" хотіла відібрати, а натра пивши на озброєну перепону, вступила з залізничниками в бій, в ре- зультаті "заграділка" була розбита, залишивши до 100 чоловік за- битими і раненими. З того часу, поки що в КОЗЯТИНІ нової "заграділ- ки" немається, провів і проїзд взагалі вільний. 25-го червня 6 року на станції БОЛРКА під КИЇВОМ появились 2 чоловіки з бомбами, яких залізнична червона-сторожа хотіла пій- мати за підмоторою кулеметного вогню, але коли один з них, кинув бом- бу-червона сторожа розбіглася залишивши кулемет. 5. ДЕМОРАЛІЗАЦІЯ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ. За останній час помічається серед червоноармійців-демора- лізація, а саме: відсутність дисципліни, диверсія і т.п. Червона армія очікує назриваючого на ВКРАЇНІ перевороту, при чому більшість з них реагує на такий, як на можливість визво- лення себе із надойшої їм червоной армії і уповає надією, що та- ким чином при поваленні більшовицького режиму зможе повернутися до нормального трудового життя. 6. РЕЛІГІЙНИЙ НАСТРІЙ НА ВКРАЇНІ. На ВКРАЇНІ серед людності, як міської, так і селянської спо- стерігається за останні часи масове явище релігійного настрію, як по селах так і по містах улаштовуються хрестні ходи, на яких населення промогласно молить Бога про відвернення від них кари більшовицького ярма. Більшовики повели проти цього боротьбу по- средством агітації.- У. Н. Р. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ. 24 червня 1926 р. № 448 м. Олімпія До ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. При цьому маю за честь подати інформаційний матеріал під Ч. 45... про стан на Україні. Одержав: один звіт. МІНІСТР Міллишевський В. О. Директора Департаменту Політичної Інформації Канцелярія Директорії ОДЕРЖАНО 24 червня 1926 р. Вх. Ч. 1823 П. П. І. 19 Червня 1921р. З В І Т , 4:75. I. ВНУТРІШНЄ СТАНОВИЩЕ БОЛЬШОВИКІВ. Як відомо партія комуністів на Україні поділяється на дві течії, а саме: І./ П. К. /6/У. і2./ V. K. H.. Остання те - чіл зараз починає відгоравати велику роль в політичному жи- тті Волині. Під давлінням V. Ч. П. в митомирі видано нака- за, щоби все диловодство по всіх больщовицьких інституціях провадилось виключно на українській мові. Для цих радянських урядовців, які неволодіють українською мовою - улаштовано спе- ціяльну курси і визначені реченні, в яких вони мусять вмитись української мови. "В зв'язку з цим набирає великого значіння лідер Волинської течії У.К.П. РИМАН, селянин села Трокович , митомирського повіту. За останній час больщовицькі проводирі почали виступать на мітінах, за відну з Польщою: 15 Травня б.р. в Бердичевсь- кому театрі був мітінг, на якому, мех іншим, виступав редактор газети "ВІСТІ ВЕРДИЧНЕ КОГОПІТОРОГО РЕВОЛЮЦІОННОГО РОМІТЕТУ" -Г А Д О С Ь, який висказав приблизно так: " між нами, а нім- цамистнує мілітарна умова, яку ми склали тільки для тора, щоб мати змору легче розбити Польщу і мати можливість вийти на захід , ле з"ельнавшись з останнім пролетаріатом при його помо- щи нанести рішучий удар капіталістам ітаким стерти. II. ВІДНОШЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ДО БОЛЬЩОВИЦЬКОЇ ВЛАДИ. Відношення населення до больщовицької влади проловує бути ворожим і з нетерпінням очікують своєї, української армії, про яку дуже цікавиться. 15 Травня 6. р. в Бердичев повсюди був розклеєний наказ ГОЛОВНОГО ОТАМАНА відносно перевезення підротової праці пов- стань. Наслідком чого на слідуючий день відбувся мітінг робі- тників шкіраного заводу "Ленкера, на якому підкреслювано, що больщовики облурютьробітників чутками про те, що ніби то укра- інська влада ліквідована, армії ніякої немає та, що Головного Отамана поляки вивезли до Чехії. Всі промовці закликали до піл- тримки українців. В огляді на те, Комісар "аводу, комуніст "Адушка викликав з міста агентів і загін чекистів в кількості 90 чо- ловік, які охруїли мітингуючих - конфіскували накази і про- кламації. Проводитель "Чка" хотів виголосити якусь промову, але робітники його освистали і не дали змоги говорити. На запитання яким чином прокламації попали то них, робітників, останні по- яснили, що біля заводу проходив повстанчий кін-ий загін, який розкидував прокламації. Полібний мітінг відбувся і в Бердичевському чугунно-лите- тельному заводу "ПРОГРЕС". Наколи наказ Головного Отамана і прокламації з Берди- чівського центру розсілились і на новіт , то в м. Біліловка мисцева міліція, яка складається виключно з українців сама по- розклеївала і порозкидала накази по містечку в ніч на 10 Трав- ня. В той же день відбулась в містечку больщовицька нарала, в якій брали участь комендант містечка, прелсілатель ревкома і др. На цій нараді було вирішено організовати в мисцевих ки- дів окремий відділ для бооробтві з банкитизмом, але який кате- горично відмовились вступати в цей відділ. Міс. селяни Пушкри і Чехи, Реєличівського повіту в той час тактично був в дій кінний повстанчий відділ, який складався з 200 людей, коні були переважно без сидел. "е. відпіл розки- даний накази і прокламації. /віт оперативні. Начальника Бердичівського участика внутрішнього фронта з 15 травня о.р./ За участь в повстаннях бойовики в перших числах травня спалили в с. Овсянки, Вахнівської волості 100 хат, а в с. Сирнаївці той-же волости 5 хат. Мале щоденно дувають випадки підень з селянами телефона і телеграфа, а підчас розбирають і залишничи шлях. В останні часи киди починають міняти своє вітношення до українських повстанців Бердичівського повіту, особливо дуже гарне враження на них зробив такий факт: 20 травня о.р. в Бердичові чо Філіповськи виїхав купець "Речмалер за купівлею худоби. По дорогі "Речмалера затормали невідомі люди в шапках з червоними мликами. При персональному трусі знайдено в нього: 2000.000 совітських рублів, 500.000 керенок, і 80.000 царських рублів. Після пояснення Речмалера про ціль його поїздки, а також грошей,- то після цього його відпущено, а також повернено всі "рони. Повертаючись-же з Віліповськи до Червончева "Речмалера задержали бойовики та зареквіровали худобу і тільки після виплати, кільканадцять тисяч царських рублів, - його відпущено. Цей випадок збетів увесь повіт і віліграв наглядичну роль в переміні вітношення млид до наших повстанців. III. ПОВСТАННЯ. Мале уся Київщина і значна частина Ролини готові до повстання очікують лише вілновідного намагу Головного Отамана про виступ. Механізми в останні часи серед повстанців рознеслась чутка, що бувши Петьман Скоропальський увійшов під Черуваання Головного Отамана. Полавивши повстання в Вілі Перкв- больщовики о козацьку ливі зіб перекинули на Антонова. В половині травня бойовики викрили в с. Сокольцях повстанців, що і заарештовали Сотника Галицької служби лосифа Парторида з Руча, який викладав німецьку мову в Російській гімназії рівночасно приймав участь в організації повстань; при ревізії при ньому знайшли накази Головного Отамана і прокламації. Після заарештовання, Гартовича відправлено до Козатинської чрезвичайки, де підвергли його страшним мученням: забивали ролі під нігті, зривали таки обценьками, били по пяткам і т. и. Нечивлячнів на такі страшні муки Гартович нікого з повстанців не виявив. Вто-же день його в пістечку розстріляли; тіло-ж валилось в улиці майже два дні, пошак бойовики недавали поховати. IV. ВІДСОВГ РІДНОМОСТІ. По розпорядженню в центра рух потягів був припинений, з 25 травня на больщовики почали перекидувати вільська київського району, прибувших в Росії до кордону Польщи. "Ковятина по напрямку Шепетівки з 25 травня до 1 Червня пройшло 29 ешелонів по 30-35 вагонів кожний, при чому о ешелоні було кількості. Червоносармінці розмовляли між собою на мові ні для кого незрозумілій, допускають що це були татари, казахи та башкири. Вигружались вони в "Олонному і Шепетівці. Пересування цих вільськ було обставлено такою таємницею, що навіть залізничники немогли до повідатись, які це частини. За той-же час з Росії в напрямку Винниця пройшло 75 ешелонів. 26 травня червоносармінці ешалону столичного в "Козятині- переважно російне, улаштовали мітинг, на якому промовці зазначали, що бойовики обцілили мир, а зараз знову ведуть їх на фронт. V. ОРГАНІЗАЦІЯ РАЗЛИЧНИХ ПОВСТАНЬ ВІДПИВ В останні часи бойовики почали утворювати повстанці віліли з "Аличан, в м. Махновці сформовано Галицький повстанець. відпів з 250 людей, яких мав карабини і 2 кулемети. І2 Травня вілід цей мав перейти кордон Польщчерез "Усятин.. Романчан- том назвначеного від ілу 'Сотник' альцької служби Шере- метьв. В Умані сформіровано повстанчий відділ з Галицьких українців, який має в своєму складі 200 набелль. В поло - вині Травня цей відділ також вирушив до Раличини піднімати повстання, командує ним Сотник ГНЧ НКО. Необхідно зазначити, що скрізь на мітінгах большови- ки розпускають чутки, що в Раличині проти поляків вибухло повстання та що там налічується більш, як 70 повстанчих відділів. VI. ЕКОНОМІЧНІ ВІДОМОСТІ. Як відомо большовики за останній час змінили свою політику відносно кооперації. Особливо прихильно вони почали зараз ставитись до трудових кооперативів. В дитомрі організовав- ся "Трудосоза" на чолі якого стоять Слюсаренко і Карбовсь- кий. Маються відомості, що на Україні і в Росії прасує чу- ма на болату хлобу На цілому Поволжжі, а також Харківщині панує холера. на південних залізницях України /меж Олесор і Вапняркою паровози опалюються виключно вуглем. 'аготовлено також богато дров і підвезено до залізничих стацій, як "Роятин ідр. У. Н. Р. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ. 9 " Липня 1921 р. № 498 ТАЄМНО. ДО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. При цьому маю за шану подати звіт, Ч: 82.- ДОДАТОК: Оден звіт.- МІНІСТР В.о. Директора Департаменту Політичної Інформації Кан-лярія Директорії ОДЕРЖАНО Липня 16 для 1921 р. Вх. Ч. 104 Д. П. І. 9-го липня 1921 р. З В І Т, Ч: 82. ВІСТІ З УКРАЇНИ: I. Більшовицький офіціоз про от. МОРДАЛЕВИЧА. 20-го червня б.р., на передодні упливав терміну оголошеногої більшовиками амнестії, для тої категорії повстанців, які добровільно з'являться в розпорядження іхньої влади, появилась в "Известиях Волинского Губ. Исполкома", приблизно такого змісту замітка: Третього дня явився на засідання Радомишльського виконкому Відомий бандит МОРДАЛЕВИЧ, який добровільно передав себе в руки радянської влади." Ця замітка, правдоподібно, являється черговою більшовицькою провокацією. II. Економичне становище більшовиків. З огляду на те, що в травні і червні місяцях по всій Московщині не було дощу, то хліб там, май-же, весь вигорів і тому в майбутньому Росію очікує позний голод. В звязку з цим, зараз більшовики велику увагу звернули на ВКРАЇНУ і вживають енергійних засобів, щоб по можливості, як найбільше хліба з цього річного врожаю вивезти до Росії. Для цієї діли направляються більшовиками на ВКРАЇНУ нові продовольчі апарати, сільськогосподарчі машини, а також перекидаються свіжі військові сили і т. інш. III. Протибільшовицька агітація серед червоного війська. Серед червоної армії, розташованої на ВКРАЇНІ, спостережена досить значна антибільшовицька агітація. Деякі данні, між іншим, проклямації свідчать про енергійну, в цьому напрямку роботу, з боку Російських монархічних і демократичних таємних організацій. Всі засоби, які приймаються більшовиками для паралізовання цієї агітації, реальних наслідків не дають. Червоноармійці відкрито між собою балакають про наближаючийся, близький, державний переворот, при чому утвердждають, що цей переворот зробить на хто інший, як тільки теперішня опора більшовиків, червоної армії. IV. Агітація за війну в Польщєю. В Харкові на засіданні "В.Ц.К." комуністъ, член зазначеної організації виступав з інформацією, що керовники центру зараз вирішили в скорому часі розпочати нову війну з Польщею, яка зараз знесилена, а тому необхідно во чобито не стало її розвить, позаяк від цього тільки спасення теперішнього становища комуністичного уряду. - Привіще виступавшого комуніста-ПЕТРІВСЬКИЙ. -/-/-/-/-/-/-/-/-/-/ Голові Ради Міністрів. В зв'язку з приїздом генерал-хорунжого Гу- лого для чергової мені доповіді, порушена було питання про продовження позички, якої умови до- кладно висловлено в рапорті його, що до цього в копії додається. Надавши велику вагу тим переговорам, що про- водив генерал Гуллий в згаданій справі, прошу об говорити її на Раді Міністрів ц і л ком до- зі р о ч н о , повідомивши мене про ті постано- ви, які мала би винести Рада Міністрів і які, з огляду на вагу справи, треба би було переводити в життя, давши належні директиви через Міністер- ство Закордонних Справ нашому Послові в Румунії Справу, що порушив генерал Гуллий, вважаю за справу державної ваги, а тому прошу і постави- тись до неї з належною пильністю та поважністю. Посвідчую. Керуючий Справами ДИРЕКТОРІЇ 1 оригіналом даюсь Чол. Від. Микелєв УНІВЕРСИТЕТ У.Н.Р. Командуючі ПІВДЕННОЮ ГРУПОЮ Повстанців "14" Липня 1921 р. ч. 282. Зміття Кочубея Федора Примакова ДО ПАНА ГОЛОВНОГО ОТАМАНА В І С К - У.Н.Р. РАПОРТ. Перводячи в життя план організації Південної Групи до повстання, мені прийшлося (цілком при- родно) звернути увагу на утворення бази. Сучасне Міжнародне положення України не доз- воляє поки що утворити цю базу шляхом Міжнарод- них конвенцій. Нема даних які-б свідчили що ця справа на протязі близьких двох місяців в згадан- ній спосіб була полагоджена. З огляду на вище зазначені, мнозь були зроблені кроки полагодити це справу в спосіб не офіційний або на пів-офін ційний. Ця справа дала наслідки позитивні: Уда- лось навязати знайомства з комерційними колами а також з окремими особами стоящими близько до Румунського уряду. Після цілого ряду побачень і розговорів удалось виявити, що в Румунії можна добути зброд та одягу на 100.000 чоловік. Маючи на увазі те, що ведержавні Скарбниці від- повідної валюти на виплату за вищезазначену збором та одяг в даний мент немається, я став вести переговори про відпуск зазначених річей під зобовязання. Наслідки сих переговорів:- винявилось що можливо зробити позичку в розмірі до 50000000 роменовських рублів. Умови на яких цю позичку можно зробити а/ позичка гарантуєт- ся Урядом У.Н.Р. в спосіб концесії, б/ в разі позичка буде мати місце виплата за збором та одяг гарантується за рахунок цієї позички , в/ Уряд У.Н.Р. обовязуєтся не витрачати позичиних рублів на терені Румунії, г/ на переведення обох операцій (позички і купівлі зброї) повинно бути уповноважена від Пана Головного Отамана. Докладаючи про вищезазначене, я рахую що пе- реведення вищезазначеної операції необхідно до- ручити наші місії в Румунії. ГЕНРАЛ-ХОРУНЖІЙ Цуци У. Н. Р. МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ. „2.“ Серпня… 1920р. № 512/513 м. ПО СТОЮ. ТАЄМНО ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ. При цьому має за честь подати інформаційний матеріал під 89:90 про стан на Україні. ДО ДАТКУ: два звіти. МІНІСТР Я. Клименко Канцелярія Директора ОДЕРЖАНО Серпня 8 дня '21 р. Вх. № 1108 Д. П. Г. 31-го Липня 1921р. З В І Т Ч: 80. Вісти з У К Р А І Н И. I. СТАН ВІЛЬНОВИЦЬКОЇ АРМІЇ. З кожним майже днем помічається все більш і більш розростаючися деморалізація більшовицької армії. Всім, від главкомандарма до червоноармейця включно, стало ясно, що радянсько-комуністична влада котиться в безодню, тим більше, що вона ніяк не може заспокоїти і оправдати себе перед голодними масами. Весь гнів і месть які за постійне непасття обрушиться всеніщо на комісародержавців та їхніх прислужників і що розпрая народу над ними буде дуже жорстока. Недивлячись на те, що більшовики приложили максимум енергії для задоволення червоної армії в першу голову, але забезпечити таку, самими несущими потребами, вони немають ніякої змоги і примушенні систематично зменшувати найкі, при чому хліба почали видавати лише по ф. Не чоловіки в день. Завдяки недоладам номітні, між червоноармейцями: ренет, ненависть, а даже кивання і угрози по адресу комуністів, з чого можна силою зробити висновок, що недалекий той час, коли ці штучки, на котрі зараз опирається більшовицьке самодержавство, буде повернуте проти нього. Починаючи з таким становищем, серед червоноарміїв велеться, зараз, сильна антибільшовицька агітація, переважно за "одину незалежну", яка робить великій вплив серед червоноармейської маси. Наралізання піді пронагандалі з боку "політкомів" ніякого реального значення немає. II. СТАНОВИЩЕ НА УКРАЇНІ I. Декретом "Совнархоза" на Україні встановлено, крім різних розверсток, - "продналоги" "Різниця меж розверсткою і продналогом та, що при першій хліб забирається у тих селян, які посідають більш, як Здестятини землі, а при "продналогах" забирається у всіх без виключення. Не ряду з "продналогами" організовані контрольні комісії, склад яких входять: волосний уповноважений, представник киунролкому і райпроклому, а також 2 - 3 чоловіка технічного персоналу. Пересічна вклад на Волині,- Волинський "Продкомтуб" склав такий продовольчий план: Вроджай на Волині мусить прохарчувати всі військові частини / незалежно склабки їх буде / дати хліб для робітників міста і "злішок" в мінімуму 70.000 пудів має бути передано "Наркомпроду". Вищезазначена контрольна комісія, зараз, при уборці хліба строго слідкує за точним виконанням кожним селянином "продналогу". Таке нахабне грабування викликало велике обурення селян, але з проводу значної кількості червоного війська, розташованого на Україні, та прибувачих майже щоденно свіжих частин з Росії до озброєних виступів, поки що недосходило. Одначе атмосфера страшенно сгущена і потрібна лише мала іскорка для вибуху, який, по думці всіх верств населення, обов'язково мусить наступити і більшовицька влада - рукунути. Характерним явищем служать факти масових відпусків відповідальних більшовицьких урядовців і заготовлення ними закордонних паспортів і різних документів. Се цих днів має вийхати, будто би, недержавним опривом. - Раковський III. НАЙЛИВ ГОЛОДАЧИМ. За останні дні, недивлячись на офіційну більшовицьку заборону, на Правобережжя України прибувають за хлібом цілі маси лю- дей з різних місцевостей Росії. З таким безсильним явищем більшовики зовсім безсильні бороться. 4. ОБ'ЯВА ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ. Одеса, Херсон, Катеринослав і цілий ряд других міст рахуються неспокійними і об'явленні на військовому стані Д. м. Г. 31 Липня 1921р. З В І Т, ч:89. ВІСТІ З ВОЛІНГ. I. ПРАЦЯ РОСІЙСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. В останніх днях Червня до Рівного прибув 6. організатор окре- мої кінної дивізії - ЯКОВЛІВ. Він зустрінився у б. свого Начальника штабу Підполковника НЕЧАЄВА. Ще за деякий час до приїзду Яков- лєва до Рівного,- Нечаїв побував у Варшаві й одержав там упов- новаження на організацію в Рівному філії "Російського" емігран- ського комітету. Де кілька днів тому назад при участі Яковлєва в номешканні Нечаїва відбулося засідання комітету, на якому при- сутні були виключно російські старшини. На цих днях до номешкання Нечаїва доставлена ціла фура різної літератури. Із декотрих даних можна зробить висновок, що в Рівному органі- зується зовсім нова російська антибільшовицька акція на власну руку. II. АРЕШТИ ВІЛЬШОВИЦЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. За час з 5-го Липня по останні дні в м. Рівному і околицях зарештовано більш як 150 осіб підполових більшовицьких агентів. Із переведеного слідства з'ясовано, що для м. Рівна і околиць були зорганізовані: "РЕВКОМ" "РЕВТРИБУНАЛ" "ЧЕКА" та інші інсти- туції. III. АГІТАЦІЯ. 13-го Липня б.р. в районі м. Острога і околицях розкинена вели- ка кількість прокламацій від якогось "Новстанчого Комітету України". Прокламації ці приблизно такої змісту: "СЕЛЯН Е! На превеликий жаль різні окупантиУкраїни німці, поляки, більшовики за час свого панування забрали від Вас майже всю зброю, але Ви нетратьте надії й ненадай- те духом, беріть серпи, коси, ціни і бийте ляхів, бо вони тільки чекають збору вашого хліба щоб Його у вас забрати і вивести. Будьте козаками......" Надписано "Новстанчий Комітет України". Прокламації ці надруковані на грубому сірому папері, який дуже негадуєсобом більшовицькі газети і тому очевидно, що це є біль- шовицька робота. 15 серпня 2/ I 1922 ПОСТОМ. На цьому тижні до генерала Тютюнника у Львів приїздили з Варшави представники Собза Хліборобів п.п. Ханенко, гр. Про хольський, Русиновський та Білопольський. П. Ханенко реко- мендував генералу Тютюнникові Русиновського, як докладника в українських справах в Польському Міністерстві Закордонних Справ. Очевидна річ, що згадані хлібороби мали своєю метою випитати у ген. Тютюнника відомості про становище на Україні і суть нашої повстанської акції. По доповіді про це ген. Тютюнника ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ висловив застереження, як би п. Русиновський не скористався одержаними відомостями в цілях ворогих УНР і хоча ген. Тю- тюнник не дав цим панам/які в розмові з ним звичайно його виходили та ганьбили Головного Отамана/ нічого, що би де- конспірувало наші заходи в певному напрямку, але ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ висловив побажання негайно перевірити, чи дійсно п. Русиновський взаємає те становище, з якому рекомендував його Ханенко та яке відношення його до нашої справи. ПАН ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ має відомості, що п.п. Білопольський та Лемет виїхали до Румунії і в приводу цього хтів би знати чи не звертались згадані особи за допомогою в справі свого від- івку до нашої Варшавської Місії і як що звертались, то яку одер жали відповідь. Крім того, ПАН РОДОВА ДИРЕКТОРІЇ просить Вас дати директиви Ланові Мостові Мациєвичові, щоб він своєчасно інформував Уряд про діяльність зазначених осіб в Румунії. З глибокою до Вас позагою Мицкевич З Чичіканом увійшов Жал. Під Дука До Пана Міністра Справ Закордонних. Голова Союзбанку і Уповноважений від кооперативних інституцій на Україні п. Проф. Козаль, прибувши в Україну з певними дорученнями до ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ, зробив доклад про сучасне соціальне і економічне становище на Україні. Надсилаючи цього доклада, маю за честь повідомити, що ПАНА ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ вважає за потрібне, щоби Міністерство Закордонних Справ негайно подало його нашим закордонним представництвам, як до їх відома, так і для використання в закордонній пресі. Л. Миронович (п) Керуючий Справами Олегу Шмалю В.І. Начальник Канцелярії До Генер. Голови Ради Народних Міністрів. З наказу ПАНА ГОЛОВИ ДИРЕКТОРІЇ маю за- честъ надіслати при цьому до відома Вашого, Пане Прєм'єре, копію докладу ПАНУ ГОЛОВІ ДИ- РЕКТОРІЇ, зробленного Головою Совзбандку і уповноваженого від кооперативних інституцій на Україні проф. Розалем про сучасне соціяль- не і економичне становище на Україні. Миронович (п-в) Начальник Справами Миколаєвськ (п-в) Олегу Михайловичу Начальник Венцлярії. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ Головний Отаман Військ У. Н. Р. 1921 р. Доклад Иковича переслано Мих Як Справ З пропаганди нелейно подати від нашим посилом для відома та викормежання. Необхідно супроводити поштку цього доклада Корчевського інформацію про прийняття самим Ровалья з певними друженнями до Т. О. - та про стоянки поданих в докладі інформації на певний термін. Документ Пам'яті Головному Опікунові: Соціальна структура України Сучасні опозиційні Ізраїлі і мі переконання, які може мати власна в Синтезі Ізраїлі можливості для себе: умови земельної після земельного досвіду всього типу земельних зобов'язань і тих корінних дерев мешканців, які виморочені на Україні в її соціальній структурі і в її економічному стані. Мешканці в соціальній структурі населення земельних місць були буддистськими основними синами, яким умови оприлюднення державної землі України. Між Київською управою вони історично в дореволюційній посіли всі природні ресурси, які були найбільшими землями. Сі землі починаючи перш за все в межах міст Києва, Вишневої, Бурковської і Кременецької та середньої земельної розміщення переконання існуванням, чіткою зниження своїми рішеннями з окремими різновидами іменнічності і належність зведених переконань щодо відродження в близькому ординарному житті. С відродженням неможливо судити по ней кризисі, що локалізований цінностями яких вони свідомі знищені до основного і не тільки у землевласників у яких залишились понад душа, без рішення і судів, але і у фабричної та торговельної буржуазії", під час виникнення соціалістичного уряду величезна більшість засобів як може емігрувати, але не має того кашлявання оборудування життя даних і мешканцями відродження "з діяльністю. Вивіз малими в Росії у моїм на 34 почув ординарність промисловості, Са кишеня тепер нічого звичайного не має іменнічності про ланцюг речей "представницької" публікаційної вже і на кишеня не може прийняти на увагу як важливий соціальна сила в відродженні державних Індоєвропейських поза переконання бачить самі найглибші переконання ідеології менталітету, які сильніше з неї цілком вимушеною концепцією кишеня та економічної сил Душа в Деревомогільні посвячена іншому книжка письма, обернутий собі йсього помітного в молення - пронесміріють Совітської республіки, а не цією знищений матеріяльний, і насиллями Зруйнований моральний, що пливило роскиноду його вже не може бути. Божевільні політики на кроткій броні не тілько зобірала всі революції чиємості як са книжка мала, яке ще саме пошива мицина свої книги, як ветивий друкури сну. Всі турки, все т. з. роздолення Суруд- зії, весь перший терор був виховне мислравений на сю книжку і довів її до похово морального занепаду, що похво пожившого його ветивиності як нудьгурної сили, що са книжка нердійна, менер ві до своєї пливиної роботи і її доводиться викременити з Священного тиня сил світі морчук діяти при відродження уросійської державності. Див імовернощі: дровні сказати що самі безглузді прекращу Божевільної влади, як почер, підмітковий боджерів, шетки підволи в казармах, всі ток злаки наочні на д. війну, посуду і т.д. са книжка не мігко спішить навипередки виконувати, чи досягнення неодноразових пожвач в Божевільській пресі. Кідо проханцю, кі до творчості, кі кровно до боротьби за високу людсь іменуванням свя києво-мешкав на землях і місцях розташування в Київській області буде самим відомим. Друга книга - проекти певних порушень церковної держави, яка була заснована на основі мислення інших людей, що повинні були мати право говорити про існування своєї книги, як вони були - новішими людьми. Свійський політичний опитування працює з книгою доведене до того, що майже 90% і розмірності, або на сніг до землі, або в свійську боротьбу. Тоді ж були звичайними з дослідженнями не приблизно ні до того, що дивляться на існуючих спеціальних чиновників, як "Трудодержава", вже тяжко коротка за всіма самобутніми покиданням ораторик, яке має специфіку великих посилок із виновних трудодержав. Дослідження приєднувши до країни книга. Спадковість на те, що свя книга відроджує своїм письмом незалежність інших людей, перше через те що вони усіма осів на землі, об'єдналися господарством, мудростю і т. д. Друга книга залишила експлуатаційні і використовувала новий світський київський дрібний спекулянт, а третя пішно в совітській урядовці. Краєм немов зводили підешав на скоре відродження української промисловості, що не буде і стається в боротьбах. Пишемо сей киевець. Те що останнє це од неї і тільки що іменується у нас всіх пролетарів, пеш може бути дуже з болючим сил здатним до творчої верховної роботи і навіть з болючим сили яки хочемо б і могли б прийняти участь в боротьбі при відбудуванні держави. Каскілько не, що розмішиває ой кроче- магрівий альбо розпочинає можуть свіжими тежні премоди, в квітковому кресанні на боротьбі до існовення проїмали українці, меншовки, і с-р Причину збори покинеш стояти за своїх видобутків. Після першого від засідання вручили були оренетовані і посилено їх розмірнення, а пашемною висновку. Са подія не величезна о ні найменшого процесу з бог добільшої киевець. Весь сей києвськ менер організовано експедицій. Конкр. її донойс експедиційні помпи, за сімом до березня 91 вони курчов сіяє по боротьбі црд., а в Києві продають по 60.000 руб. црд. В мінці Козачинське О.Р.М. З.К. зомкнуло покиності конкерії Сучасно на таке 2 помпи, війшли їх, огурки кульметовим і постовими висновку відомості 25-го солі. Вони робінешеми одмовили, зовсім озбіг дії, у якому було 27 робінешенів зодвістю і ворожею Св. викликало обурення всіх робінешенів, попри зовсім озбіг дії, але не незалежно від зовсім озбіг дії, яке повинно на організацію проти робінешем не експонуватися. Це гірші фракції марафу моленка було подості з життям Кашериновських робінешенів. Складання певних резолюцій, про які вони мали з ними оки іменами тао заводів, садив було дії і вропові з дрібними робінешені. Кожні зовсім, певні резолюції, між ними озбігавши і єдиною уповноважених заводами не можуть прийматися як проєктності. Заводів вони не видовили до цей, попри попри що красти з заводів, робивши повинні чимом на низь зажміганих, почаї, дрібні всікі річ для товаришень і т.д. Сума ференого боротьби помилкової із сим кищами не прийняла ні до великих резолюцій і землями на колі найбільших заводів почував своє нове безжиття. Безумовно розкувати, що ел сорівному кашеринського, ям на каменюро, що був здайна до будуковення укресінської державності, малися до боротьби в Будуковені, не колищуть вони про конціонериви моменти, розкування на ел амелею не зводилися В сьогоднішній випадку Укройна - еміграція вимагає - Книга релігії ч.б. нової книги - Книга Дрібних творчих спеціальностей, якою повинні писати список з декларованого родів і мов. В книзі треба навести цілими, майже всі чималої городь - як зонально, дрібними, одеськ; т.д., ся книга надрукує по усіх межах, велетнів, рушників, бойки. Кожна кельмінь пунктами в семенних містах. Але вам виглядає один з основних племення мейського усемення: вера трушка в своїх руках всі коорді, вони уявляють з себе ту бірку, якою керували майже справами, орентуючи ваш взаємний упричнення головних мовею собітніх робітників і т.д. І що найголовніше ся книга зберегли сили запечатані самосвідомцями, має величезну наважною мовею на Укройну та інші спеціальності московські. Ворожинення до опеку мінів з Росії паскільки сильна що перідні повинні цілі бої; особливо при походному на потяги, коли добре організовані хочемо виконувати мету роботи. Беруть власних. Тоді мали б їх кивеся буде в найбільш шийм пасі відгородити визначну роль, з неї буде кородоюватися поширя Сурдосурия кивеся і для всього біло повітнинного мешканця її неможливо буде вижидати у боїмись позитивних соціальних елі, що будуть діяти в нашій Державі. Непремінні семеники та соціальні категорії на Україні — наша сила ство передання плибоки передаров мовлення. Коли і до революції ми маємо дослідити однорідного анкету семенської дрібної висошеності, що тепер є — моносвітна, одноцільною князя, яка збільшила однорідність свого і структури до найвищої міри. Куркулівський семенець почався дово собійського повінцювання, початок по вишеній і крізь емпір, щоб подружати репресей, знищив своє господарство і пошукав до Контекордії ареноною; в Іноземці все так мали безземельні князя; в Америці їх свій бітвосеття -3- всім на більшій земельній посудини об'єднане ремесленними ко крадобою і повітрями до середини. Конселорії шеподчерев. Два елементи треба підкреслити, як новий вихід в селянстві за озивною член: глибокі самопенденції і само- мійшеньове і великий згід усвіті і здійснити до державного будівництва. Самоемейшеньове пошило селянство в величезній більшості невідоме оне подвижною глибоке і заклекле Київського до козачка і до Росії зросла до незміненої міри і пожежного духу селянство: всі держави вони пробуджують лише селянство: продовження продовж, тоді приєднатися перу, мобілізації війни і т.д. Всі їде з Россії і передавалися військовими відді- лями, що скомплектовані величезною з козачків і усіх. Кожний селянин на Україні знов і пам'ятав, невідомий и оке респондований відродженням, що виморів росейському селянству видрено було зібране з України надежний душ посіву і що козачки сильнорудови кіно не повідомили і з'ївши пожежну Полод в Россії пожежного на Україні величезною тим, що нам не конунує! пронизували до морену подивлятися просвіти. Зрієм дошкових до Дергачівці праці і творчості - є найтовщіший звичай османського насе. Або Укрійне виживало мовиши обороною свої імпереєн в ревкошній та історичній і нослів'я еміграц, що ковинь Болишевики призиралі були досить свої позиції. Зокрема про Дейніш вижснення на землю, про продаж і чимі є найкращі доходи впливу еміграція не тільки поєднувала оче і оекливило на керування Дергачами. Ревкошні, історичні, земледійні і м.д. вісесм в себе всинкезу кіятніше еміграція елементи викливорних з них надзвичайно дібші ордини мерчтодж, земледарської мел і т.д. Копері не корвач з сином, копрі завдань походові в місцеве позмінні зберігли пошкійні двери з синою і з своїм воєно дощеревом. Ся риса є вихованець до Дергачовці роботи, якою не побожила зробити мовий Болишевик, є найшановніший елемент, на який доведеться розкувисти при відбудові нашої Дергачовці великих сил, яка б не крепішила на Україну. Підведом підручник своєю озмінною елементичною опозицією соціологічною оціркувавши Україні можна сказати, що києва дрібної елементної влас- ності є божень здорова сила, яка відбудує державу українську, вона має, зберегла реальні цінності, і цимі цінностями є власне п-ва, які не дошимили на Україні і що їм ся дошимили силь цінностей ер києвська буде моять коло до відбудови держави. Ся києва має в собі, вико важаю за роке революцій чимбокі дер- жавні іншінкти, які з одного боку вищими на зрояні тенденції до самовпейності, а другого- ми доввіді о державно перувленню державними усилишованих. Керемени ся києва веливориш з себе вищий ходр людей здатних до державної пікорності і до одновуляння кров своїх у кия. вих кров, що вижившої в новій и недачі „розсюжків“ нашого селом, в мощи що колишньим від 99% етночніє із здорових елементів яких залишил допомоги борецьку у болшевізмом, що вижившої в відгоренленні анижних груп у їєпоекономію і погреченні в тих повенанських організаціях які випворишовся в корелоному селі, які діють непомійно, але в високий мігрі організовано які народили непереможену борпорцю силу, що надає можливості пройти в силою окремими окремостями зі всікими сперечаннями, бо вмільшніші урядовці членення як Вопонени більш менш вешенного військового відділу. Книга синишина - одна книга по якою збудується Українська держава і інтереси всіх річей повинні очати основою у цьому відбуваємому дорожньому Укрояїн. Алийз сучасної емиграції Бойшевізму. Алийз сучасної соціальної еміграції України, яка погано увійшла перешенням про елементар перед Українською, не може обійтися без ознайому Бойшевізму по Україні. Кожен твердження про осьмочини про як бойшевізму і про ней ближчий світ вони його і п.д. Немовля еміграція основою для протиду душньої будучини, без більш менш глибокого обвінчення ого членення, бо сильний крик Бойшевізму і ті прийшли які його викликаною!, не можуть не бути кримінальні на увагу, при будучини будучини. Без еміграції Бойшевізму, дайшов до кульміна- ційної своєї точки по всекі свої року і без еміграції з того моменту він оприлюднив покончився до низу. Без еміграції десь ті колишньої переродження, які створив Бойшевізм, одиниць він включувати не в медичній енциклопедії і технічні книги, але якщо вони змішуються до цього сектору здебільшого до супроводження книг, роздрібних тих завдань, які багатою зробив за останній час, щоб сповити свої етимологічні велесе це і його дотич до них у погляді на правову болгашевщину. Одночасно повного, глибокого, розширення і працю багатої зробив — косачі. Шкоди всім він прийшов погано високо: перший з рушниць болгашевщини, верність, колишнього вирішення і чужинця, який мав значення національного і генералізованого промисловості, яка дав природній просвіт електрифікації Росії, наймолодшої в світі; Ірив в останньому тому ж у Росії, проєкторизація величезна, на Україні, безумовно проводив комунізацію преси і прищеплював преси, розрахування переказу всього населення по пойкове подушевий Той рік доконався на 9 з'їзді Компар- тії в сімейні підвести підсумки всіх з підготовкою головної роботи, що не мігло виявитись повний крах всіх пишнів, але, хоч сей викликає глибокий розкол самої партії. Виявились перш за все що зібраний прилад утворення хліба не клеєний і довелося росистом крепити виданні письма і кешути вей. Нижче, що поділи- лися пошкоди в об'їмі понаду. Разом з сим виявились і конечний знов дивлення: напр. в Києві прийшлося величезне 928,000 кг. кортоплі, яка померзла і почала гнити, бо було змога почати в Відкритих садочках, а потаєм в душі Суркуцьких малюків, в Карпова виявились що хлібопекарні одержуючи часту шук підмішували в неї головну великою сміття і повинен звільною організовано продавати на базарах по кільки цінах. Запрос- Загра- -ділових що були посилані під Москвою організовано за вимоги не тілько відбирати всі ці везення, але за джини, процеками, цієї конями з кмійом на вільній ринок, які інші вивезене з Дернових доходів, як є виявилось потр. з експедиціями Ліберманом, що працював ой Ієрейсь своїй цінності. Повний розвиток продовольчої системи виключення спеціального помісно-кооперативного яка конституція повинна бути введена Городська не дивлячись на колосальні кадри розкінепекції. Ще гірше справа стала з поціонамізо- ваним промисловістю. Донецький багатий пошукв своє добичу до 13,000 рок хліб, Економічних усіх "Полеманфракція" повну на довгі роки засобов. Многоподення в Туркестані, за ціною промисловості очевидної в малому етапі, що коли посилання пучештий, в роботу одну з душ домашні в Молківці та про се писався проти ціного письма у вейт Абод зрозумів приємніше краще промислового треба усунути самий промислових меконізм і я приведу їх свої твої маючи і нині палузів промисловості вв'єкшн сан промислов. Головкур по пишу мов на сей рік завжти 175000 деє. буряки. Зробивши поверд він після посіву підрощував, що зводи досі ям більше нереду і величина 200,000р. Інженюри перевірявши підтвердив сара велливш відношення. Але вже з всіх вижившої щур частини буряків приємна косишена не дійшла, посіч таємний погав істи добровольні і покренені луговий меконізм, який пищив по 10,000 деє. на гроб-голови Головкур заспокоїв відповідну кількість і розійшов по доводам мандрюванням, аром і т. д. як оточену краєці. Але вже з всіх вижившої щур частини буряків не дійшла, косишена промисл од морозів, косишена погав істи добровольні і нарешті луговий меконізм. земний їв по 10,000 деє. на Осик Але тут ми вижившої сей дуже: двіємки про те що луговий меконізм істи буряки добровольні погав іти з звідкодь ще ноді ночи покливер Власне мешканця, а не пускає, а меншня буржнів не їдеїл, а кілько його чуєм. Россій дурменщер сорови виглявило що заводч не міюсе з вселих не підно не досягли буржна більше коєркдуя мивнеть менше повороду і дащ віри- бійшеми відрошовети, щоб одерожити більше мешканцюв, прошей, і т.д. екі кіди то винеранні були по плющень з'їдження мешканок. Рома Предмовсвоєнкої, о якже провіримо на вселі інспектор, що одержав відно. відб "що інспектор нех поскачалась на зоводону самогоном, що ваш світня Боркою не бачиш , а не підно поєїв" Каролеперя Демид. — хор з селом: Всели економологичне бюро пророчува про майденці, ренпосреч полючуюру пам'ять об копець нєвдереї про зоголоновну інтекеїстів тяг функісідов. Не менш зійавим в і те, що в кермін мешканці Всеймена Государку за 1920 рік опублікованої ночи Оленки : в Дорожинодіді; якою, кош працювала — 210 чукрових, на всіє нив мешкань 36.000, робімешень, месер не коли працюв Всього 36 зукроповерн., усі всієї чужорідною молочною 260,000 робіт шевців Для душ вироки-перечинки посподарювання бойшевекі? найбільш межрової молочні були. Ведано ними фронторг "Производ стивсичное программа", очікує з Кіевського за 1920 год". Не щороковне її посаджування кінового землі, поведу шишен найбільш чірола. Ядоду на молочному в експедиції Косміограмі: Колінською прощевда, мил. 8 1920 год. соняру Смійнося Производсельо 2 миліард роб. бат. 900,000 верш. мешу оранжурі, 50,000 кр. солі 40,000 кр. шокерч Помилки пелом 1,165,000 кр. ввєрб ченою функції конецьвало мило всього першого півтора мільйону укр. ш. Коли додатки до сего ще цукрово промисловості вмешано сверх одного з селища пошкіроще посмівший погуздів кромишовості, що звідєє Зрозумілими буде той глибокий Кронь, який перекинув маніонні - довелося божеволенням прошкодовім від рає із посмодерки. Але в Гірному січенні ошенне сівеле-посмодерамбо. По докладу Яму з'їздові концерні Свідерського вибившия посмадене пошемення продуж і кейбор яке новий не можена було омонити пикною цьоррою. Основною Дулекою докладу Було, що всіяне смах сімки ніяко Стівсько, які вже почерібно були-дуже в несного уржинку до всімних все одно зобірались безпомічно портомедом. Доклад також консмодував і дешевше пошкремення Кристиру і кроро- руваю Воликерний недорід, позовж яких приволомостий узбере! довсім перекинучи робити гориї парі і ини мемоди обробленіш ! Які до сього поєг словами од засуд. Підсудні 9-го 3-го таши пешом відвою новий кроне продовжної; повішення божеволення, новий кроне повішеним прошкодової і новий кроне повінини стабелково-дверогої: Треба Було шукати коердинальний Зожкедів дуже полюбляв мешканців Кам'янець-Подільського і той підлітковий виростав у селі, яке було поворотним: "Коли Довгий Бобинецький самим походом розповів про свій майстерність, Бобинецький земель". Він дійшов з цього мешканця повноваженням і се вивчився через год. Се. В реальній погорлії. Коли той звісні умілих і взявши курє напрямо і поштових сповідку на Орібну буружазців і синячків, що працюють з замізного чолікового доводим, що мінсько проявився в Європу, зожкедів в Європі реальніше цілком може знайти комунікацію. Проценти виникали, що більшої частоти комунікаційної сніжки у всіх пошукових державних т-ва і нелейкої Бороньби з буружазцями Європи. Тоді ж в мешканця зожкедівського! що Левін подав до Відмисеї; 17-годин Россій Буш без правоміщень, яке результацією було те, що Троповий в решті решт став зойнкедів довгожен. І життя економічного синього Европи, Азія і Пресмінської; Оріб Дієвих знайшли комунікаційні поїздки виникли, і кілька ходили по москві оправа Левина, що в цьому дуже перебували реєстрування. 6 условії земліштв 19 комуністичніх, оголошенням межей іде дар праці на військ. В келевідок сього посвячених декрети У про розкрепощеніе перуда, У про- Свібний торг з уро Демоні і оновізації Орідвої промисловості. У про проднащо, 5) про самоокупнення свяйськіх укр землі і т. д. Про цьким землям зути, а в країні поганою не відродженому , якою мож видати широкі масеи від нових Депремів, і Всекомуністичному конгресі були декрети. Ком.: До того Совдеві з уваження з себе дім боєвельншше, що по влучнощ виробові: Предпословсокор, Погромлення вою, стана уявивши з себе поясер в Домі божеволення. Розкрепощеніе перуда виявилось в тому що зразу, в один день 90 % городського населення омешною без помінка і покаже сокращение чимових на 75% по опублікованому офіційному вей усемошовані. В цьом же час росно налися масеви, люді відходиї сокращення для кідмінного оселер вулиць, дич недіял числомти , для конечних оконів юру. Калівов і т. д. У Вільній морз виживець в пошуку що відкрилося лише понижений в Києві, а також всіх "Коперових" живів", які вимовили по одному черевинові: все Капелюмові у відрозні. Випилено було конесами належить по 1,000,000, по 800 000 коп. за право моргів, але 15 ішків вдень тюрмових була відкрита підписка, що воно земельній менеджер, по яких воно відкрилися в "Буржуазні" і "Розенштейн". На проходенню тюрмових ввідкрито повертати проміжок за понижений відживим, що як суду що повернути. До моменту мого візьду оцінки менших обсяг здорової тюрму помітно не було і коли оприбійм з привідів, були знанні, що за те О.Р.-М.Г.К., пов'язаний письмо "провіряю" документи іменні у тих хто віз буде жити продумати. В посвідку молокої "перевірки" обереженість тюрмових зросла більше ким до декрему 3) Демонстратори, що виживали в пошуку, що рішення Києві позначили на підкриття молока, але всього тю з меншої речомості, від що письменніце моглися розет оєлти. І ні один закод, ні одна ороздреня не була пушена в рук і пісня фенюфіо- маюїощи. Тому пронозів ї цілком сорбійни Буби. умебреоколенин еп. намр. Миховському, Ковер есону, Миколаєвську вжити свої ороздреня дуж роботи, ам ні один вигенек не мочив ні майменшіе погроєкеній коетепо рино одмовимис. Наклениу мою! Брю і кооперачі им ее, яке обсві дужливий доводи, поки само одмовимис і намр. Кей- тубаш (Буби. Ом просом) кавинь од своєї одної роснімія наню касіровської ороздреня одмовився 4) Продично не піденьо не зменшев продразворетки в доведення неврожаєнні це і передбаченням її: Організація цього шкільного з пашевих молок: товрів продовольчою зі всієї Росії, згідно 280 сес. кр., в ого року продано 273,000,000 кр., масла товрів 3,000,000 кр., в ого року 2,700,000 і т.д. Молочні пашові продано се перейменованого продовольчого і є посилкою се відшукав якщо посилки безумовно цього посилення до нашого місяця до продовольствення. 5) Народні "Самоучанські школи" укреслених "поштових в пашу, що за повним країном орінасово: сімешки ні одна цього шовкою не одержують здвоєння колишнь. Контр. Київська робота здобувалася померіду в місяцях 275,000,000 кр., а одержує 5,000,000 на місяць. Революційні Договір в 10-15 тисяч місць на місяць кошт Єго незмінний 80,000,000 і т.д. Текор по декрету поземної інспекції буде по Аподоміз Поєкн ми Совиверхов з місцевих селян себе орґанізу волинь писки кідрича мисливо доходами землі води можна покривати свої: вимоги. Дія імосвироції всі серови атесну, що кошт. Повіненником існуючий за дно епоху декретів не одержуючи які колійки громади мислинових організ- вання мисливого вересень, ведро воєнси подібною свящей; т.д. але не може зробити ні орґанна линя до обезпечення не може знайти колегійної соди не може одгодувати ні одної свящі бо немає Проміжний щодо Вулиці ( і т. д. АТолкнин меншою землею, діляну без посвідки Оров, без Конційни прощат і без сруження межи Сомоочу вогнімієт прибився до колосального: Всех косинкі і : совиороза, потим розпорядувався електричним свої єкивди. Кнеї взяв бечеводі з проходов вей решеним. «Майєдь Які зогрзаив в світ насе у Асемиераю " і т. д. Концер. 1902 продавав по 150,000 коп., пилу по 1,000,000 коп. і т.д. Ленінської колінника венко з Гудавень на сине Олекрення безумовно призваляв креє що меж до більшої омоверхі" поємодверешво черновие іониша в прирву і не прочимо повніше первод місяців толко: посюдовери як трогпіети знов Втошб -8- на гвамт в пресе і в Ісповідному Мою не в коленому м пояєт поводимся дректи руки і земнени взяти в шори, ор'бець Буржуазія. Резумівши тепер на зрівок нових перспектив, перенос землі, зробивш процвіття посмольних Росею перед фрактом прорива чи вброну землі дочет себе цікавити вброти обо-то уз орфевися комунізму або комунізм досягне "Землевою здуження світлою Буржуазією". Тільки сі два шляхи спечножку перед болшевиками і про се свідчать безмір дректи посмольні, з яким слідує. (згідні буре) Троцькісти заціпили зуби, а вкраїні почалося від- родження, якого так ждали широкі маси від нових декре- тів, а вакханалія коло сих декретів. Коли і до того сов- денпя уявляла з себе дім божевільних, то по влучному вир- жові Предглавсахара Тарашенка вона стала уявляти з себе пожар в домі божевільних. І/ Раскрепощеніе труда вияви- лось в тому, що зразу в один день 90% городського насе- лення опинилось без пайка і почалось сокращение штатів на 75% по всіх установах опубліковане офіціально. В той же час розпочались масові безоплатні мобілізації сокра- щених для підмітання вулиць, для неділь чистоти, для копання окопів круг Києва і т.д. 2/ Вільнй торг виявився в тому, що відкрилась маса паштетних в Київі, а також всяких „кооперативів", які виз- ставили по одному черевикові, або капелюшові у вітрині. Виплачено було колосальні патенти по І.000.000, по 800.00 за право торговлі, але 15 ікня од воїх торгівців централь- них вулиць була відібрана підписка , що яки вони закриють магазини, позаяк вони відкриті в " буржуазійній" частині міста. На прохання торговців повернути гроші за патенти відповіли, що як будуть то повернуть. До моменту мого від'їзду а ні найменших ознак здоро- вого торгy помітно небуло і коли офіційно були зняті, то зате О.Р.Т.Ч.К. надзвичайно шильо "про- віряли" документи імено у тих хто віз будь яки продукти В наслідку такої "перевірки"обережність торговців зро сла більше ніж до декрету. 3/ Денационалізація промисловості виявилась в тому, що різні хіщники накинулись на придпріємства, але виключ- но з метою ростягти все що тільки це можна ростягти. Ні один завод, ні одна фабрика не була пушена в рух і після денационалізації. Були пропозиції шляком офіційні бувш фабрікантам як напр. Млошевському , Коварському, Михайлов ському взяти свої фабрики для роботи, але ніоден власник не мавчи ні найменше гарантій, кате горично одмовились. Накинулась було і кооперація на се, але оболідувавши за- води так само одмовилась і напр. Київігубсор з /бувший Дніпропетровськ/ навіть від своєї одної раніше націоналізованої фабрики відмовився. 4/ Продналог не тілько не зменшить продразверстки, а завдяки не врожаю ще і перебільшить її. Офіційні цифри наскільки я пам'ятаю такі: торік продразверсткою зі всієї Росії зібрано 280 міллйонів пуд., а сього року продналог -273 мл. пуд., масла торік ТРИ МІЛЛІОНІ ПІД .,а сього року 2.700.000 і т.д. Таким чином продналог якщо перейменована продразверстка і селянство не відчуває ясно на стілько, що безумовно ще гостріше поставиться до нового ніж до продразверстки. 5/ Нарешті §"самоуканаемость советских учреждений" полягає в тому, що за помим крахом фінансової системи ніодна установа неодержує своїм коштів. Наприклад Київ наробраз потрібує на місяць 275.000.000 карб., а одержує 5.000.000 на місяць, Київгубземвід одержує 10-15 мл. на місяць, коли його мінімум 80 мл. і т.д. Тепер по декрету кожна інституція будь то академія наук, чи совнархоз мусят самі себе організувати такі підприємства, доходами яких вони могли б покривати свої витрати. Для ілюстрації сей справи скажу, що наприкл. політехнічний інститут згідно свому декретові, не одержуючи ані копійки грошей, постановив організувати миловарення, вироб вакси, годівлю свиней і т.д., але не може зробити ні фунта мила бо абсолютно не може знайти косметичної соди, не може відгодувати ніодної свині бо немає грошей щоб купити її і т.д. Таким чином зустрічаєм зіму без поліна дров, без копійки грошей і без фунта муки. Самоокупаемість привела до колосальної вакханалії і совнархози почали розпродувать спекулянтам свої склади, Київгубземвід розпродав всі рештки складів, які зграбив в свій час у "Централа" і т.д. наприкл. косу продавав по 150:000 карб., плуг по мілійону карб. і т.д. Ленінська політика, яка збудована не силі декретів , безумовно приввала країну ще до більшої анархії, господарство державне котитоя в прирву і не пройшло навіть 3 міс. такої господарки , як троцькісти знов буть на гвалт в пре- ряду, а навіть менш наряду і дали прибільшість вартості, щоб одержати більше мануфактури, грошей і т.д., як Ніби-то витрачені були на продину зіджену метеликами. Коли Предглав- сахар зашитав, а як же провіряла на весні інспекція, то одержав відповідь, що інспекторів так накачували на зово- дах самогоном, що вони світа Божого не бачили, а не тільки посівів". Характерна деталь - хоч з самої весни ентомологи- чне бюро пророкувало апарат, головнукуру палець об палець не вдарив про заготовку інтексідів та футісідів. Не менш цікавим є і те, що в першій книжці "Вістника Головщукру" за 1920р. опубліковані такі дані: в дореволю- ційні часи, коли працювало - 210 цукроварень на всіх лимах них числилось 36.000 робітників, тепер же коли працює всьо- го 36 цукроварень на всіх цукроварнях мається 30.000 ро- бітників. Але для характеристики господарювання большовиків най- більш яскравою може бути видана ними брошура "Производст- венная програма и отчет Кіевсахара за 1920 год". Не торка- ючись її надзвичайно цікавого змісту, наведу лише найбільш цікаву зводку намальовану спеціальній картографії: Количество произведен- Стоимость производства тва наго в 1920 г. сахару. 2 міліарда рублей 300.000 арш. мануфактури 50.000 пуд. солі 40.000 пуд. махорки І. 165.000 пуд. І. 500.000 пуд. сахару Таким чином І. 165.000 пуд. виробленого цукру коштувало мимо всього прочого півтора мільйона пудів цукру Коли додати до сього, що цукрова промисловість вважа- ється одною з самих найкраще поставлених галузей промисло- вості, то звідси зрозумілим буде той глибокий крах, який пе- режила націоналізована большовиками промисловість під час їх господарки. Ще в гіршому стані опинилось сільське господарство. По докладу 9-му зіздові компартії. Свідерського виявилося колосальне пониження продукції і хліба,яке навіть не мож- на було охопити точною цифрою. Основною думкою докладу було, що селяне стали сіяти тільки стільки, скільки потріб- но було для власного вжитку, бо всі лишки все одно забира- лись безплатно наркомпродом. Доклад також констатував і величезне пониження культури і пророкував величезний не- дорід, позаяк селяне приволкнвьких губерень зовсім пере- стали робити чорні пари і инші методи оброблення, які до цього часу спасали од засух. Підсумки 9 зїзду таким чином підвели повний крах про- довольчої політики большовиків; повний крах політики про- мислової і повний крах політики сільсько-господарської. Треба було шукати кардинальних заходів для полагод- ження катастрофи і от тут то справдилося те, що довго го- ворилось: "коли дати большовикам самим господарювати,то сим найскоріше большоизм згине." Він дійсно в сего мо- менту почав гинути і се виявилося перш за все в розколі партії. Коли так звані ленінці взяли курс на право і постави- ли ставку на дрібну буржуазію і селянство, то троцькісти з залізною логікою доводили, що тільки прорив на Європу, захват в Європі реальних цінностей може спасти комунізм. Троцькісти вимагали ще більшої чистоти комуністичної лі- нії у всіх галузях державного господарства і негайної бо- ротьби з буржуазною Європою. Воротьба на стільки загострилась, що Ленін подав до демісії і 17 годин Росія була без правительства, а ре- зультатом було те, що Троцький в решті решт зайнявся до- слідженням економичного стану Європи, Цорупа,Крестінсь- киї і другі більш значні комуністи поїхали лічитись і пі- шла ходить по Москві Фраза Леніна, що Йому для керування республікою доволи залишити 12 комунистів, а решта нехай іде для пралі на місця. В наслідок цього посипались декре- ти І/ про розкрепощеніе труда, 2/ про вільний торг,3/про денатіоналізацію дрібної промисловості, 4/ про продналог, 5/ про самоокупаємость советських учреждений і т.д. точного уявлення перспектив, що стелить перед Україною не може обійтись без аналізу большовизму на Україні. Ходячи твердження про остаточний крах большовизму, про найближчу ліквідацію його і т.д. не можна ставити основою для прогнозу близької будучини, без більш менш глибокого освітлення цього питання, бо самий крах большовизму і ті причини, які його викликають, не можуть не бути прийнятні на увагу, при будуванні будучини. Без сумніву большовизм дійшов до кульмінаційної своєї точки на весні сього року і без сумніву в той момент він стрімголов покотився до низу. Але ті колосальні переродження, які створив большовизм, якими він вкинув нало неяв жебрацький стан найбільш культурні і активні класи населення, якими він знищив до центу здатність до супротивлення сих клас, разом з тими заходами, які большовизм зробив за останні часи, щоб спасти своє становище, все це може дати де-яку отарочку крахові большовизму. Ознаки повного глибокого розкладу і краху большовизму - наочні. Ще до весни він крикливим тримав голову високо: тримав під рушницю величезну армію, намагався вірмати і пустити власними силами націоналізованою і централізованою промисловість, складав грандіозні проекти електрифікації Росії, намагався і вирив в остаточну таку як і в Росії пролетаризацію селянства на Україні, безупинно проводив комунізацію праці і примусовість праці, нарешті перевів майже всє населення на пайкове годування і от коли довелося на 9 зізді комуністичної партії в Москві підвести підсумки як сей з підняття головою роботи, то не тільки виявилося повний крах всіх планів, але край сей викликав глибокий розкол самої партії. Виявилося перш за все, що зібраного предразверсткою хліба не хватило і довелося раптом припинити видачу пайка і минути всі класи, що годувались пайком в обійми голоду. Разом з тим виявилось і колосальні зловживання: напр. в Київі пришлося викинути 328.000 пудів картоплі, яка померла і почала гнити, бо була зложена почасті в відкритих сараєх, а почасті в бувших буржуазних магазинах, в Харькові виявилося, що хлібопікарні одергуючи чисту муку, підмішували в неї половину всяко- го сміття і половину цілком організовано продавали на базарах по вільних цінах. Заграділовки, що були поста- влені під Москвою організовано не тільки відбирали, все, що везлось, але за взятку пропускали цілі потяги з хлібом на вільний ринок, які йшли власне з державних запасів, як се виявилося з епекулянтом Ліберманом, що працював од Харківської Губнехоз. Повний розвал продовольчої системи викликав спеціаль- ну комісію Наркоморода, яка констатувала повне безсиля Форотьби не дивлячись на колосальні кадри роскінспекції. Це гірше справа стала в націоналізованою промисло- вістю. Донецький басейн поширив свою добичу до 13. мільо- нів пудів, "Економическая Жизнь" констатувала повну на довги роки загибель хлопководства в Туркестані, заліз- на промисловість опинилась в такому стані, що коли по- частило пустити в роботу одну єдину домну в Мокіевщі, то про се писалось на протязі цілого тижня у всіх газетах. Щоб зрозуміти причини краха промислового, треба уяснити самий промисловий механізм і я приведу для сього такі малюнки із тих галузів промисловості, в яких працював сам. Головщукр по плану мав на сей рік засіяти 175.000 десятин буряків. Зробивши наряд він після посіву підраху- вав, що заводи засіяли більше наряду і вийшло 200.000 десятин. Інспектори не ревіривши підтвердили справедли- вість відомостей. Головщукр заготовив відповідну засіву мількість і розіслав по заводам мануфактуру, гроші і т.д. на оплату праці. Але вже з весни виявилося, що ча- стина буряків не зійшла, частина пропала від морозів, ча- стину почав істи довгоносик і нарешті луговий метелик, який ів по 10.000 десятин на день. Але тут то виявилося слідуюче: звістки про те, що луговий метелик ість буря- ки почали йти з заводів ще тоді, коли появився власне сам метелик, як а не гусень, а метелик буряків не ість, а тільки його гусень. Розслідування справи виявило, що заводи з весни не тільки не засіяли буряка більше на- бної власності, то тепер се-монолітна, одноцільна кінса, яка збільшила однорідність своєї структури до найвищої міри. Куркулівський елемент почasti совiтською полiтикою, почастi по власнiй iнiцiативi, щоб позбутись репресii, знищив своє господарство і понизився до категорії середня- ка і в той же час мало і безземельної категорії в величез- ній своїй більшостi осiли на більш земельних надiлах, обза- велись реманентом та худобою i наблизились до середньої категорii господарств. Два елементи треба підкреслити, як новий витвір в се- лянствi за останні часи: глибокі тенденції самостійництва і великий зріст охоти і здібності до державного будівництва. Самостійництво нашого селянства в величезнiй бiльшостi не- свідоме, але надзвичайно глибоке і залежне. Ненависть до кацапа i до Росii зростає до найвищої міри i пояснюється дуже елементарно: всi закони якi грабують наше селянство: продразверстка, продналог, принудительний труд, мобіліза- цii військовi i т.д. все іде з Росii i переводиться війсь- ковими відділами, що скомплектовані виключно з кацапiв i жидiв. Кожний селянин на Українi знає i пам'ятає, невідомо ким і як росповсюджену відомість, що вторік російському се- лянству видано було зібране з України насіння для посіву i що кацапи стiровали , нічого не посіявши i з'ївши насіння. Голод в Росii пояснюють на Українi виключно тим, що там не хочуть працювати, бо можна годуватись грабіжом кiз України. Зріст здатності до державної праці i творчості-се найгол- ловніше явище останнього часу.Українське селянство навчи- лось обороняти свої інтереси в ревкомах та ісполкомах i на- стільки стiйко, що навiть бойовики примушени були здати свої позицii. Закон про 9 літню власність на землю, про продналог i иншi се найкращi докази впливу селянства не тільки пасивного але і активного на керування державою. Ревкоми, ісполкоми, земвідділи i т.д.виссали в себе вели- чезну кількiсть селянського елементу, витворили з них над- звичайно здібних адміністраторів, землеустроїтелів i т.д. котрi не порвали з селом, котрi завдяки голосові в містах зберегли постійні зв'язки з селом і з своїм господар- ством. Ся риса виховання до державної роботи, якоро не по- боялись зробити навіть большовики, є найголовніший елемент на який доведеться рахувати при відбудові на- шої держави всякої сили, якаб не прийшла на Україну. Підводячи підсумки свого схематичного аналізу соці- альної структури України, можна сказати що класа дрібне ної селянської власності се єдина здорова сила, яка відбудує державу українську, вона має, зберігла ре- альні цінності, єдини цінности сільського господарст- ва , які ще залишились на Україні і во імя захисту сих цінностей ся класа буде мати волю до відбудования держави. Ся класа має в собі, виховала в собі за час революцій глибоки державні інстинкти, які з одного бо- ку виникли на зрості тенденцій до самостійності, а другого -на досвіді в керуванню державними установами. Нарешті ся класа витворила з себе великий кадр людей здатних до державної творчості і до одвоювування сво- их класових прав, що виявилося в повній неудачі "розоло- енія" нашого села, в тому дуже комнезами на 99% склались із здорового елемента, якій замісць допомоги бореться з большовизмом, що виявилоось в відокремленні селянсь- ких груп у ісполкомах і нарешті в тих повстанських організаціях, які витворились в кожному селі, які ді- ють неповністю, але в високій мірі організовано, які нарадили непереможну відпорну силу, що не дає можли- вости пройти в село зі всякими справами большовицьким урядовцям інакше як в оточенні більш менш кійхяких великого військового відділу. Класа селянства - єдина класа, якою будуеться Украї- нська Держава і інтереси сеї класи повинні стати ос- новою для відбудування державності України. Інтенсивно - АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ БОЛЬШОВИЗМУ. Аналіз сучасної соціальної структури України для карає за всяке самовольне покидання фабрики, яке має спе- ціальну величезну поліцію, що виловлює труддезертирів. До 5 літ принудительної праці накладають на труддезертирів. Сподіватись на те, що ся кляса відродиться своїм числом не має жадних підстав перше через те, що найбільша частина осіла на землю, обзавелась господарством, худобою і т.д., друга частина зайнялась спекуляцією і витворила новий міщаний клас дрібних спекулянтів, а третя пішла в совітські урядовці. Позаяк немає жадних підстав на скоре відроджен- ня української промисловості, то не буде і стимулів/Відро- дження числом сеї кляси. Те, що осталось ще од неї і то, що іменується у нас, як пролетаріят теж може бути знято з балансу сил здатних до творчої державної роботи і навіть з балансу сил, які хо- тили б і могли б прийняти участь в боротьбі при відбудо- ванні держави. На скільки те, що залишилось от пролетаріяту глибоко розложилось можуть свідчити такі приклади: в Нижньому арсеналі на виборах до ісполнкому пройшли укра- їнці, меншовики і с.-р., при чому збори поклялись стояти за своїх виборців. Після першого ж засідання депутати були арештовані і частина їх розстріляна, а частина вислана. Ся подія не викликала ані найменшого протесту з боку робітни- чої кляси. Вся ся кляса тепер організовано спекулює. Наприклад/ii дають спеціальні потяги хх за сіллю до Одеси, де вони ку- пують сіль по 6.000 руб. пуд. В липні Наватінське О.Р.Т.ЧК захотіло накласти контрибуцію на таких 2 потяги, спинило їх, окружило кулеметами і поставило вимогу видати 25% соли Коли робітникам одмовили, зав'язався бій, у якому було 27 ро- бітників забито і 60 ранено. Се викликало обурення всіх ро- бітників, загрози забастовкою, але не тільки на забастовку але навіть на організований протест робітники не спромог- лись. Це пірші їакти маразму можна б було подати з життя катеринославських робітників. Складаються тепер рештки пролетаріяту тільки з тих, які мають коло заводів садиби власні і взагалі з дрібних влає- ників. Ніякі заклики, ніякі репресії, ніякі „забавко- ми“ і єдиноличне управління заводами не можуть примуси- ти їх працювати. Заводів вони не кидать до тієї пори, поки є що красти з заводів, роблять головним чином на них залигалки, ножі, дрібні всякі річі для товарообмі- ну і т.д. Сама жорстока боротьба комісарії з сим яви- щем не привела ні до яких результатів і я, стоячи на чо- лі найбільших заводів, почував своє повне безсилия. Ве- зуменово рахувати на сю соціальну категорію, як на кате- горію, що була б здатна до будування української держав- ності, навіть до боротьби в будуванні, не кажучи вже про національні моменти, рахувати на сю класу не дово- диться. В соціальній структурі України є спеціальний ви- твір-витвір революційного часу-класи дрібних торговців спекулянтів, якої головним чином склалось з декласіро- ваного робітництва. Ся класа придбала колосальні ціннос- ти, майже всі цінності городів-як золото, брилянти, оде- жу і т.д., ся класа надзвичайно житездатна, активна, рухлива, бойова. Вона невелика, купчиться в великих мі- стах. Але вона власне одна з головних чинників мійського життя: вона тримає в своїх руках всі харчі, вона уявляє із себе ту біржу, яка керує валютними справами, фактично вона взятками утримує головну масу совітських робітників і т.д. і що найголовніше ся класа зарежена самим запеклим самостійництвом, яке витворилось навалом на Україну та- ких же спекулянтів московських. Ворожнеча до спекулянтів з Росії настілько сильна, що нерідкі навіть цілі бої, особливо при посадках на потяги, коли добре організовані кацапи-спекулянти штурмом беруть вагони. Безумовно ся класа буде в найближчому часі відогравати визначну роль, з неї буде народжуватись наша буржуазна класа і як ак- тивного політичного чинника її не можна буде відкидати з балансу соціальних сил, що будуть діяти в нашій державі. Нарешті остання соціальна категорія на Україні-наше се- лянство пережило глибокі переформовання. Коли і до ре- волюції ми мали досить однорідного класу селянської дрі- ДОКЛАД ПАНОВІ ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ 15/х. 1942. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА УКРАЇНИ. Сучасне становище України і ті перспективи, які може мати вона в близькій будучині можна ясно собі уявити лише після самого глибокого дослідження тих глибоких змін і тих корінних деформацій, які витворились на Україні в її соціальній структурі і в її економичному стані. Зміни в соціальній структурі настільки глибокі, що вони будуть основним елементом, який оприділятиме дальню долю Україну. Ті класові угруповання, які існували в дореволюційні часи, як природний витвір аграрно-буржуазної держави пережили найглибші зміни. Сі зміни полягають перш за все в тому, що класи великої буржуазії і великої та середньої землевласності перестали існувати, цілком злились своїми рештками з опролетарізованою інтелігенцією і не мають жадних перспектив для відродження в близькі десятиліття. Се відродження не може бути по тій причині, що матеріальні цінності, якими вони володіли, знищені до останнього і не тільки у землевласників, у яких залишилась гола земля без реманенту і будівель, але і у фабрично-заводської та торговельної буржуазії, позаяк політикою большовицького Уряду величезна більшість заводів хоч має стіни, але не має того комплекту обладнання, яке дало б можливість відновити їх діяльність. Вивоз машин в Росію майже на 3/4 погубив українську промисловість. Ся класа тепер тільки збільшила клясу інтелігентного пролетаріату. Але і кляса інтелі- гентного пролетаріату не може бути прийнята на увагу, як активна соціальна сила в відродженні державності України, позаяк пережила вона самі найглибші перерод- ження, з неї створили цілком іншу соціальну категорію ніж та, якою ся була в дореволюційні часи. Інтелі- гентська класа обернута совітською політикою в люмпен- пролетаріят совітської республіки цілком знищений ма- теріально і настільки зруйнований морально, що глибшого роскладу його вже не може бути. Большовицька політика на протязі 6 років не тільки забирала всі невеликі цін- ності, які ся класа мала, але що саме головне нищила ся класу, як активну культурну силу. Всі труди, все т.з. розділяння буржуазії, весь червоний терор був власне направлений на ся класу і довів її до такого морального занепаду, до такого понищення його активності як куль- турної сили, що ся класа нездатна тепер ні до якої полі- тичної роботи і її доводиться викреслити з балансу тих сил, які можуть діяти при відродженні української дер- жавності. Для ілюстрації доволі сказати, що самі без- глузді прикази большовицької влади, як наприклад, під- мітання базарів, миття підлоги в казармах, всі так звані налогои на білізну, посуду і т.д. ся класа не тільки спішить навипередки виконувати, але заслужила неоднократну похвалу в большовицькій пресі. Ні до протесту, ні до творчості, ні просто до бо- ротьби за власне людське істнування ся класа тепер не здатна і майбутня роль її в найближчі часи буде сама нікчемна. Друга класа - пролетаріят пережила ще більші де- формації. Декласіровання пролетаріяту пройшло настільки глибоко, що навряд чи можна тепер говорити про істну- вання сеї класи, як активно політичного чинника. Совіт- ською політикою оплати праці ся класа доведена до того, що майже 90% її розлізлось або на зела до землі, або в совітську бюрократію. Горотьба з втіканням з заводів робітників не привела ні до чого, не дивлячись на іст- нування спеціяльної установи "Труддезертір", яке тяжко сі і в ісполкомі . Мало не в кожному м. павати на- водят ці факти руїни і заклики взяти в шори дрібну буржуазію. Безумовно тепер назріває новий перелом, перелом якій зроблять троцькісти, поставивши Росію перед фактом про- рива на Європу, який дасть, або цінності Європи для оживлення комунізму, або комунізм загибне "з славою задушений світовою буржуазією". Тілько сі два шляхи стеляться перед большовиками і про се свідчать безліч фактів головнійші з яких слідучи: У. Н. Р. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ Банкелярія Директорії ОДЕРЖАНО Марта 3 дня 192/ р. вх. ч. 1408 ПАНОВІ ГОЛОВІ ДИРЕКТОРІЇ Маю за честь докласти Вашій Експедиції копію докладу ім'їн. Ціхановича про стан м.Одеси до серпня 6/р виготовленого ним в Тарнові після прибуття з Одеси. Голова Ради Міністрів В. О. Директора Канцелярії До Пана Голови Ради Міністрів. Маю за честь повідомити Вас, Пане Премьер-М і міністре, що пан ЮЛОВА ДИРЕКТОРІЇ вимагає необхідним щоби поданий Вами доклад інженера Пихановича про становище в Одесі з 22 цього вересня ч.5071/І був надісланий Міністрові Закордонних Справ для передачі його для відома наших представників за кордо- ном. М.Мирошнику (б.р.) Керуючий Справами Олександр Миколайович (б.р.) Начальник Канцелярії У. Н. Р. ОСОБИСТА КАНЦЕЛЯРІЯ ГОЛОВИ РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ. 30 вересня 1921 р. ч 1253 На ч 1253. Згаданий у відношенні 41253 доклад пересланий п.Міністрові Закордонних Справ 2 Вересня за ч 572, про що Особиста Канцелярія Голови Ради Міністрів має за честь повідомити для докладу п.Ке- руючому Справами Директорії. В.О.Директора Канцелярії Ст.Діловод СОСТОЯНИЕ ОДЕССЫ К АВГУСТУ 1921 г. I. Земледельч. промышл. и продов. вопрос. Состояние хлебов в районе Одессы - полосой вдоль берега от Румынской границы к Таврии около 60 верст в глубину -катастрофическое отсутствие дождей осенью, снёга зимой и весенняя засуха уничтожили посевы так, что во многих местах земля выглядит - как будто она и не была застяной. В общем в этом районе не соорано ни семян, ни даже соломы для скота. Полоса эта идет , расширяясь от Таврии до южных окраин полтавской губ., далее через донецкую губ. к Царицыну, а там проходит по Шовольжу. Ввиду малых надежд на жел.-дор. транспорт и трудности подвозить ружем на большое расстояние на большое расстояние большие массы продовольствия, необходимы крупному городу/население Одессы сейчас около 1/2 миллиона жителей/, в особенности в виду обезлошадения этого района /обезлошадение нормальное для большевистского хозяйства и одеялодание специфическое из-за отсутствия кормов/, - вынуждены на снабжение Одессы продовольствием на весь предстоящий период, до следующего урожая, самые пессимистические. Крестьянское хозяйство в особенности богатыя имущекия колонии Херсонщины - олгодары отсутствие льсов лишенное защиты партизанщинны, совершенно разгромлено. Совхозы, образованные на крупных помѣщичьих землях, управляемые в большинстве неопытными в сельском хозяйстве людьми, находятся не в лучшем состоянии - - запасы семян, яровых и озимых : как рядовое явление смешаны, рогатый скот, свезенный без разбора из разных хозяйств, гибнет от чумы, взаимно заражаясь/хотя в Одессе и Херсоне организовано хорошее противочумные станции /однако у них не хватает сил локализировать чумную эпидемию/; тоже происходит со свиньями и птицей. II. Обрабатываемая промышленность. Незначительная, обработ. промышленность Одесск. района влажит самое жалкое существование - главным образом из-за отсутствия топлива, но также и из-за других общих причин /отсутствия сырья, материалов, износа станков, установок и инветаря, продоволь. и денежных затруднений/. Лучшие заводы Гена/земледель. машин/ и Боханова /кожевенный/ сожжены; первый при доро вольцах в декабрь 1919 г./как говорят большевиками чотом создать кадры безработных/другой зимой 20-21 г. при больших ках -определенно проворовавшимися рабочими и заводским комитетом перед ревизией дѣл и запасов материалов;недавно сожжен из тѣх же побуждений большой консервный завод ,начавший дѣло успешно функцию нировать и приготовившій до 500 пудов консервов;в серединѣ іюля в загорѣлась лучшая на крѣ Украини мельница Вайнштейна,но ее удалось отстоять без больших повреждений.Катастрофическое положение с топли вом и продовольствіем заставили в июлѣ м-цъ экономотдѣл губпрофсою вета и губсовнархоз выдвинуть проект -закрыть всѣ предприятия/как жется их свыше 100/ и оставить только 12 самих насущных /ксожаленіи не знаю каких/.Новыя компромиссныя вѣнія из Москвы /кстати сказать проводимыя Одесским Губиполкомом,благодаря преобладанію "троцкистов" с запаздываніем в уртзанном видѣ/мало оживили промышленность - в аренду частных лиц был отдан только пивоваренный завод "Баварія" нъкое ему инж.Кагану,свешему техноруку завода;разматриваются нѣсколь ко десятков заленій на аренду других предприятій,но практических результатов не получается новидимому потому,что в прочность прог- рамных компромиссовсерьезные люди не върат и потому заявленія по- даются главным образом любителями "сниманія пѣнок",не обладающими необходимыми капиталами,или не желающими таковыя вкладывать ,и стре мающимися лишь появиться источниками казенными ресурсами/крайне характерен факт,составляющий,яко бы неотемлемую принадлежность сур- капиталистическаго строя - а именно стремленіе коммунистов,занима- ющих отвественные посты по Губсовнархозу,получить синекурные мѣста собственно паи в товариществах,получающих в аренду то или иное пред пріятіе, - "за содействіе по заключенію арендного договора"/.Не дал ли ничего программные компромиссы и в области снабженія рабочих про- довольствием так как никак не удается собрать солидный товарный фо фонд для обмѣна с крестьянами на продукты. -Главная база этого фонда состояла из старого желѣза непригодных в сельском хозяйствѣ сортов. IV Снабженіе топливом. Кардинальным вопросом в Одессѣ является топливный кризис;кризи этот общий для всей Р.С.Ф.С.Р. усугубляется для Одессы специальными м ьстными условиями - отдаленностью источников снабжения и от Одессы и от жел-дор,питьющих,ее.Для обывателя этот кризис выражался в том,что фунт сосновых цепок стоил 350 р. -1400 р. пуд/к зимь эта цифра,по оп ту прошлого года удвоится ,если не утроится/а для государства грозит полной остановкой транспорта и промышленности. о/снабжение дровамиГлавный и почти единственный вид топлива в Оде- ссё - это дрова с Подолі.Дѣляка близкая к жел-дор.,до района Кодимы Рудницы,вирублены начисто,что вызвало развитие деятельностиОдесск.Губ- лескома дальше к северу за предѣлы Валлиарки -частично,для жел. дор.,дро ва приходили даже с Волыни.Дѣлянки удаленные от жел.дор. /свыше 10 ве труйно,эксплоатировать во первых из-за обезлощаденія,во вторых иза трудности охранять удлиненные пути сообщения от насыгов повстанцев -эт то второе обстоятельство дает возможности примьнить автомобильную тягу т.к.грузовики легко испортить и они представляют слышком лекому доощу для повстанцев.Цолное отсутствие запасов топлива заставляет ост ро чувствуют в Одессѣ не только не только сезонные состоятельства как полевья работы дожди и пр.,но и малйшіе перебои механизма по достав- къ топлива,происходящіе от насыгов повстанцев на разработки,на села поставляющих конную тягу и на жел.дорогу.Для преудильного государствен- наро льского хозяйства важен и тот факт,что за истекшій год,Одесскій Гублеском,под давленіем острого положения топливнаго вопроса,принявел переру въсколких тысяч /каметси около 4-х/десятн,против нормы,разсчи таниой дарковаемом;переру этот предполагается покрыть в теченіи 3-х льт ,что тоже вызовет уменьшеніе поступленія дров.По расчотам Гублес- кома ему удается дать в предстоящем году Одесск.руо.и Одесск.Отд. ж.д. 12 милліонов пудов дров/против 18 -ти мил.истекшей кампайи/.Для снао- женія специально Одессы -и главным образом населенія -предполагалось использовать Совранскіе льса /в районах кажется Голта-Ананьев/,находящіе ся в 35 верст.от жел.дор.,для чего необходимо выстроить туда узкоколей и раздавать повстанцев,до сих пор безраздельно господствовавших над эти ми льсами.Объ указанныя задачи Гублеском предполагал осуществить лѣтом при содействіи Компостора и красной арміи.Личего не знал по второму пов водумору утверждать,что выполненіе первой задачи,уже затянувшееся в сте дія предварительных обсужденій,потребует,по опыту построек выток Втра Білєвка и Кодымской, не мѣнѣе 1/2 года, так что результаты могут быть получены въроятно лишь к веснѣ. о Снабженіе углемъ.Снаоженія углемъ Одесса, вообще говоря, в полном смыслѣ этого слова не существовало, а были лишь рѣдкія и случайны поступленія его, почти цѣликомъ использованныя жел. дорогами. В іюлѣ Губелекомъ и Густоп получили с Донецкаго басейна от Главтока категорическія заверенія, что Одесса будет удовлетворяться нормой один маршрут /т.е.35-40000 пуд/в мѣсяцъ, но и эта снѣхотворная норма, по видимому не будетъ выдержана т.к. донычъ угль Донецк.басейна в государственном масштабѣ уже приходит конецъ.Даже в моменты наиболѣе оживленной деятельности Донбаса, вызванной искусственно, /как примѣненіем наркотика/ напряженіем всего аппарат Р.Ф.Ф.О.Р. т.е. в період января -мая с.г. язык цфръ говорилъ, что Донбас был ооречен на олиакую гиоель, а именно: за первые четыре мѣсяца этого года до добычи около 96 мил. пуд. углія, из коих свыше 60-ти миллионов пошло на расходы по добыч и по замедленім темпа затопленія и разрушения крупных копей/несмотря на такіе героическіе пріемы, темп уничтоженіи крѣпких предприятій не былъ остановлен, а лишь задержан.Хотя была разработана оширенная программа снабженія Донбаса всм необходимым , для развитія добычи нормальнымъ дореволюціоннымъ темпом, при составленіи этой программы не были учтены реальныя возможности и таким образом к маю м-цу Доноосс был снажен лишь 15 % программы, при чем по отдѣльнымъ статьям/главнымъ образом по поставкѣ электротехническихъ принадлежностей, не изготовленных на територіи Р.С.Ф.О.Р.. и гиоких трассов тигельный английской стали /снаженіе надало до 1% и даже равнялось нулю.Задержка в снабженіи вызвала уменьшеніе добычи углія,облагодаря затопленію крупных копей/дала кустарная разработка верховых пластов на крестьянскихъ землях, ожанко, ковырьяніе.Уроль этот,хотя и худшого качества, мог быть брошен на сорабатываемую промышленность и получить болѣе благодарное назначеніе, чмъ служить для задержки темпа разрушения крупных копей, но изорать этот путь сразу правительство больцевиковъ не решалось.т.к.это означало бы согласие на безоговорочную гиоель колосального капиталла вложенного в Донбас, а кустарная добыча углія не только не давала перспектив развитія промышленности дальше состоянія едва мигающаго пламени лампадки, но грозила через нѣсколько льт истощить всѣ верхніе пласты и прекратить вообще возможность какого он то не было снаженія углем.по послѣднимъ свѣденіямъ,всё указанная обстоятельствующее голод і полебія 3 свели доочну угли за ціль м-ц к розміру 3-х мілліонов всього. Кромі Донецькао бассейна уголь поступил в Одессу один раз в круп- ном количествъ -около 450.000 пудов и морем из Америки. Уголь евот был выгружен средствами Одесск.Отд. Дч.Зап.ж.д. очень остро -65 днен но жел. дор. его не получала,а был он забронирован за разными вѣдомст- вами.Расчет за уголь сдѣлан как новорит,наличнымъ золотом;за усумму кажетел 100 или 150 тысяч рублей. Ходили слуки что должен прибить еще транспорт в 800.000 пуд. угли для того же источника. Снаженіе нефтью і ед продуктами, из за обиих причин розстройства транспорта дальности розвстолянія,недостатка цистерн находится еще в худших условіях чьм снаженіе углем на него - по желѣзный дорогъ совсѣм не расчитывают.Морем же доставка затруднена отсутствием спеціальныхъ наливных судов / за исключеніем малого размѣра І-го или 2-х "Эльпидифоров", имѣющихся в распоряженіи завода "Новая" в Николаевѣ/. Перевозка же на моторных дубках весьма не практична т.к. при погрузкѣ их бочками с нефтью грузоподъемность не исполз.полно- стью и около 30-40% груза расходуется на рейс дубка.При всѣх этих обстоятельствахъ губтон не расчитывал на полученіе за всѣ навигаціи бол ѣе 300.000 пуд. нефт. продуктов. Из остальных видов топлива можно отмѣнить "ковыряние" зале- жей бурого угля в Єлисаветградѣ и розработки торфа возлѣ Алешек и гол.прист. / на лѣв. берегу Дніпра у Херсона/.имѣющих узко мѣстное значеніе и не могущих дать значительного вклада на покрытіе оошей потребности в топлива а также розработку камша в Днѣстровских пла- внях у Бѣллевки до ,нужд Одесик. водопровода от которой ожидается свыше І мицліона пудов горючего. IV. ТОРГОВЛЯ . Так называемая "Свободная торговля" в Одессѣ была разрешена приказом Губисполкома лишь в об"емѣ продуктов продовольствія,благо- даря чему открылись многочисленные маленькіе кафе и чайные,обреченные повидимому благодаря общему разоренію и овденежью на жалкое суще- ствованіе или крах.Кромѣ того имѣются частныя сапожныя,портняжныя, шляпныя,часовыя и проч. мастерскія открывшіеся в помѣщеніе прежних магазинов ,но,благодаря тому же общему безденежью ,неизвестно что за- работывающий. Единственное место где население удовлетворяет свои скромные потребности в торговле,это базары,имеющие вид ярмарок,где происходит фактически также не торговля в "капиталистическом" смысле этого слова, а обмен сохранившихся у горожан предметов домашнего обихода и одежды на продовольствие,при чем посредническая функция выполняет небольшая сравнительно группа маклаков из бывших мелких торгово- вцев и деклассированных интеллигентов и "буржуев". В общем эта картина дает право сказать, что никакой торговли в Одессе нет. V. ПУТИ СООВЩЕНИЯ. Существующий в Одессе Отдел Юго-Зап.ж.д.смтсколько а/ железн. дороги расширенный по сравнению с Оджалом 1917 г.- правами в "авио" постоянно в течение I 1/2 лет, находится в стадии не разгона не то превращения в самостоятельную дорогу. Теперешний Наркомпуть Дзержин- ский бывший в мае в Одессе был склонен к действительно цельсообразной мысли учреждения самостоятельной Одесской /приморской/ дороги /разду жлость Юго-Зап. ж.д. в I 1/2 раза присоединением Подольских и О-ва Под"ездных путей дорог, разрушение почти каждой пяди дорог временем и войнами,затруднения проистекающие от падения производств, труда недоста- тка рабочей силы ,отсутствия продовольствия,затруднительности сношений как телегр. так и почтовых и наконец возможность возникновения работ Одеск. порта/, но Киев и Харьков противились этому,так что вопрос предполагалось разрешить на с"задь начальников дорог Р.С.Ф.С.Р. в июле в Москве. Работу своем Од.Отдял в пределах скромных потребностей настоя- щей экономической жизни /благодаря отсутствию топлива/ района выше лияет удовлетворительно.Ремонт паровозов по приказу Троцкого № 1042 хотя выполняется не полностью а в размере 50-70% но паровозного парка достаточно для больших караокаких перевозок чем позволяют мощнейшие ресурсы .Отсутствие последних свело сообщение с Киевом до 2-х поездов в неделю. /в августе предполагалось уменьшить даже до I-го поязда/ и I поездка на Харьков по Бахмачской линии до Полонной и далее на Знаменку /участ. Помощная Бобринская ,более 1/2 года -4- как закрыт за недостаток топлива/ Мастерский работают вплоть 30% рабочего состава числятся лишь на бумаге находится регулярно в боях за поисками продовольствия, хотя дисциплина поддерживается суровая и опоздания на работу а также самовольная отлучка карается длительными арестами. Малая продуктивность объясняется общими причинами - недостатком разного рода топлива, полным отсутствием разного рода материалов /две железа, медь, гвоздей, стекла и проч. проч./ продовольственные затруднениями и низким уровнем заработной платы , хотя в последнем вопросе замечается большой компромиссный сдвиг - ведь введена ежедневная оплата труда, вводятся поощрительные премии, персональные оклады и пр. и хотя заработок рабочего все таки был ограничен 300% от тарифной ставки, но и это ограничение декретом /но пока еще не специал. распоряжением по ведомству/ уже отменено. Довольно остро стоит вопрос со шпалами потребность коих на 1921 г. было около 600,000 штук дано было и ожидалось лишь около 100,200 тысяч /По всей сети Украинских дорог потребность на 21 г. исчислена было в II I/2 миллионов а удовлетворение ожидалось лишь около 2-х миллионов штук. В Великороссии положение значительно лучше и % недосын там ниже/ Вопрос заготовки шпал вообще для Украины при невозможности получения их из Великороссии, является вопросом весьма сложным требующим заблаговременного принятия мер Допускаемые скорости ввиду плохого состояния пути для Вахмачской линии не превышают 20 -25 верст а для Роговой линии Юго-Зап.ж.д. не более 30 верст Мосты временно всё /в пределах Отдела/ восстановлены капитально же ни один не восстановлен. Кроме главн.линии и Вахмачской Одессы может сообщаться с Водопем при помощи Гурьевской переправы устроенной вместо сожженного повстанцами в 1919 г. Моста через Буг пропускная способность которой при 3-х смешной работ круглые сутки не более I поездного состава .Бывшая база Кростройки с ее шапасами ферм, инвентаря рельс и материалов вывезена вся в Москву и ед район. Остался лишь на территории базы маленький местный завод по изготовлению ж.д. ферм мостов, малых одверстий для кап.восстановления мостиков Од.Отдела В общем Одесск. Одд-а повидимому и вообще Юго-Зап. ж.д. в смысле подвижного состава и состояния пути хотя и требуют самого заблаговременного усиленного вниманія к себѣ,однако,справиться с тѣми перевозками какія жизнь может перед нами поставить в ближайшія времена вполнѣ смогут,если будет разрешен попливный вопрос ,а насколько этот вопрос труден могут опредѣлить жалобы Од.Гублескома, что 80% от всей его добычи за прошлый год /т.е.повидимому около 14 миліонов пудов/ потреблено было Одесс. Отд. VI. РАБОЧИЙ ВОПРОС. Рабоч.вопрос кратко опредѣляется тѣм нарадоксом что при бездѣйствующей промышленности чувствуется самая острая нужда в ра- бочих какъ специалистах так даже в чернорабочих. Об'ясненія лежат во 'внутренних противорѣчіях какъ самой большевицкой программы так и в противорѣчіях ея со здравым смыслом в'ѣками установившейся жизни. Процесс роспыленія пролетаріату в Р.С.Ф.С.Р. является слишкомъ лакшм и общественнымъ фактом чтобы о нем распостаняться. VII. НАРОДНОЕ ПРОСВѢЩЕНІЕ. Народное просвѣщеніе находится сейчас в положеніи другихъ grandiozныхъ плановъ,с уже разрабатываемым деталями полной реоргани- заціи принципов и приемов образованія и воспитанія растущего поко- ленія,но с обсалютным нулем и даже с отрицательной величиной на практикѣ Новая трудовая школа все учетное время посвящает приготов- ленію уборкъ у поддамію пищи учебныя пособія отсутствуют неправель- ные прийомы совмѣстнаго обученія дѣтей особого пола ведут к указа- ющей безправственности и вообще эти школы болѣе напоминают исправи- тельныя приюты чѣм прежнія училщца не говоря уже о болѣе совершен ной постановкѣ дѣла. В высшей школѣ идет непрекращающаяся ломка программы уставов,так что в результатъ можно категорически сказать, что дѣло просвѣщенія временно остановилось. VIII. ОБЩЕСТВЕННАЯ И РЕЛІГІЙНА Я ЖИЗНЬ. Об отсутствіи не задушевности общественной жизни много говорят и пишется всѣми побывавшимъ в Р.С.Ф.С.Р. добавлю,что Одесса нахо- дится в исключительно неблагопріятныхъ даже для большевицкой территорія положеніе и там не только нѣт общественной жизни но придушена даже