Накази Головної управи Армії УНР, 1922, 129 арк. — частина 1/2

Перша сторінка документа
Перша сторінка · відкрити PDF
Архів: tsdavo_scraperОпис: 4Фонд: 1078
Назва фонду
грудень 1918 р.- /1937 р./ Головне управління Генерального штабу УНР, мм. Київ, Жмеринка, Рівне, Кам'янець-Подільський
Анотація
Накази Головної управи Армії УНР
Історична довідка
грудень 1918 р.- /1937 р./ Головне управління Генерального штабу УНР, мм. Київ, Жмеринка, Рівне, Кам'янець-Подільський
Назва справи
Накази Головної управи Армії УНР, 1922, 129 арк.
Завантажити файл (PDF) Відкрити в архіві

Розпізнаний текст

312 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Комуністичної Революції і Соціалістичного Будівництва МВС УРСР м. Харків 1078є 4 8 ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ УНР Копії наказів Головної команди петлюрівських військ I922p. на I29 арк. Головне Управління Генерального Штабу Української Народної Республіки Комісія Наради Головного Командування петлюрівських військ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ Жовтневої Революції І СОЦІАЛІСТИЧНОГО БУДІВНИЦТВА МВС УРСР в Харкові ФАР 1078, ОП. 4, АДЖ 8 НАКАЗ Головної Команди Збройка Української Народньої Республіки. Ч I. 1-го січня 1922 р. СТАРИШИНА КОЗАЦТВУ Наступаючий 1922 рік сьогодні Армія У.Н.Р. склало непереможних ваконів життя зустрічає в тяжких умовах інтернування на чужині. Минув цілий рік в той тяжкої хвиля, що Ви в болем в серці, але в непереможному вірому в правоту своєї справи опускали рідний край. день за днем минаюв в колихах озіймах гляденного життя, але це була може остаяння обіра, яка вимагається від нас долев українсько- ро народу і ходом історичних подій. І під офіра не була марною - вона дала свої наслідки. З переходом в стан інтернування, Армія, поваблена змори бути активним чинником в боротьбі, не залишалася цілком пасивною. Вико- ристовуючи кожну хвилю, приступила до пересудовання й організації своєї структури стосовно до застережень попереднього досвіду та вимог найновіших дослідів військової справи. Рік за дротами дав змогу поповнити всі плани в справі органі- зації, навчання і виховання чого не могли зробити протягом 4-х років на фронти. Ціла низка виконків так для старшин, як для ко- зацтва поширили світогляд та піднесли загальний культурно-освіт- ний рівень всіх, а козаки називали грамоти. Усвідомили у всіх в своєму національно-державному обсязну. Невтомна праця, невичерпана енергія й валіжна воля п.л. Началь- ників усіх ступенів, а старших керовників Армії особливо - дали неоцінними наслідки: воюцтво не лише зберегло свою душу, міць і віру в своє святу ідею, а цілком глибоко прищипило собі думку військового послуги, дисципліни. Армія набрала форм та згладу цілком регулярної. Культурно-освітні відділи та організації розвинули культуру у всіх галузях: різних театри, співи, музики та спортивні, туртки, музичні товариства, читальні. В живою слово включили собою к. п. відому у всьому світі боротьбу за життя, високо культуру розвагу й суспільне життя. Але це не все. Армія, відірвана від своїх їдних осель, від ши- роких ланці і зв'язку з дротом, схоронила тлений авіако всі своєю батьківщиною й цей виявок дав рисні квити. Широка верстви премалистства України, які ще рік тому не зовсім розуміли роль свого війська, нарешті визнали самі себе напо- нальною зброєю, усвідомились, та свідомість глибоко й широко роз- винулась настільки, що сьогодні на Україні жінка й чоловік, старий і малий розуміє свій сеття обов'язок в житловий боротьбі, коли ми за дротами посаблені змоги зброїно закинути початку працю. Кількиміллонний Український народ нас заступив. В тісному духовному виявку, натхнення думкою в нам, він не скляде зброї, доки не знищить північних московських хижаків. А той час невабаром прийде. Український народ в це вірить, як і знав добре ще "комуніст". СЛАВЕТНЕ ВОЛЯНТВО Знаю, що таки нині за дротами, але тяжкі часи минули й сьогод- ня на порозі Нового Року й нових перспектив, не чес піддавались екваторію. Не час складати зброю. З утроненої енергією, а присусною вам витрізались закликаю до дальніцої праці по удосконаленню се- бе в своїх обов'язках, щоб бути готовим кожну хвилю стати до спіль- ної країн, коли могутні наш народ весь як один підніметься та скаже своє останнє слово. З певною вірою в нашу перемогу здоровля широ славетних лиця- рів-борців за волю України в Новий Роком. Слава вам, Орли України. Слава УКРАЇНІ. Намая оголосити і всіх частинах та командах. Підписали: Головний Остапов ПЕТЛЮРА В.о.Військ М-ра і В.о. Команд Дужчого Армією, Генерал-Армунж і ВОЙК. 42. 1-го січня 1922 року. При цьому оголошую затверджене мною Тимчасове Положення про Кнацьку школу прискореного випуска для підготовки старшин військового часу в таборі Наліш. ДОДАТОК: Тимчасове Положення. Підписали: Головний Отаман Пєтлюра. В.o.Військового Міністра і В.o.Командуючого Армією, Генерал Хоружий ВОВК. ЗАТВЕРДЖУЮ 1 січня 1922 р. Головний Отаман Пєтлюра. ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про Кнацьку школу прискореного випуска для підготовки старшин військового часу. Розділ І. 1. Метою школи являється підготовка необхідного кадра молодших старшин військового часу для армії Української Народньої Республіки. 2. Завдання цієї школи є підготувати в найкоротший термін, головним чином досвідчених інструкторів - старшин військового часу для заповнення посад молодших старшин армії У.Н.Р., поки армія не перейде на стан мирного часу. Розділ ІІ. 3. Склад школи поділяється на постійний (вгідно доданого до цього тимчасового штата) та перемінний. До постійного складу належать: Начальник школи, поміщик його (від же і завідуючий учбовою частиною), ад'ютант школи, комендант, начальник постачання, начальники відділів, старшини командного складу. Крім того, канцелярія в складі 3-х діючих (по муштрові), інспекторські, учаєбні та розподарчі частинах), 3 канцеляристів і 16 козаків посильників і уборщиків. 4. До перемінного складу належать юнаки - учні школи. 5. Лектори рахуються приєднаними до школи. Розділ ІІІ. 6. До вступу в школу допускаються козаки всіх частин армії У.Н.Р., в овітому не низче 4 клас гімназії, найкращих з моральному і стройовому відношенню, здорових та хдібних до муштрової служби, по особистому вибору командирів частин, головним чином з числа находящихся давно у них і відличившихся в боях спаветної боротьби армії за незалежня України. 7. Крім козаків можуть приряджуватись до школи і старшини для проходження курсу, з метою переведу в другий рід зброї. Під час теоретичного і практичного навчання такі старшини працюються до звичайних юнаків, а по за родинами навчання користуються всіма правами старшин. Розділ ІV. Предмети навчання: Діти відділ: | Ч.Ч | Предмети. | Кільк. годин | | --- | --- | --- | | 1. | Тактика | 100 | | 2. | Топографія | 40 | | 3. | Фортифікація | 12 | | 4. | Артилерія | 12 | | 5. | Наставлення для стрільби в рушниць | 40 | | 6. | Українська мова | 20 | | 7. | Історія України | 12 | | 8. | Географія України | 6 | | 9. | Українська література | 12 | | 10. | Діловодство | 8 | | 11. | Освідомлення | 12 | | 12. | Кулеметне діло | 30 | -3- Гол.Ком.1922 р. № 2. 13. Законознавство 8 14. Статут внутрішньої служби 16 15. " карний 6 16. " польової служби 40 17. " залоговій службі муштрони і 8 18. " 14 19. Муштрове навчання 100 20. Гімнастика 40 21. Фехтовання 30 22. Військова історія 16 23. Іпологія 15 24. Рілена 12. Вінний відділ. 1. Тактика 95 2. Топографія 40 3. Артифікація 12 4. Артилерія 12 5. Наставлення для стрільби в рушниць 40 6. Українська мова 20 7. Історія України 12 8. Географія України 6 9. Українська література 12 10. Діловодство 8 11. Росподарство 12 12. Культетне діло 30 13. Законодавство 3 14. Статут внутрішньої служби 16 15. " карний 6 16. " польової і 40 17. " залоговій і 8 18. " муштрони і 20 19. Муштрове навчання 90 20. Гімнастика 40 21. Фехтовання 20 22. Військова історія 16 23. Іпологія 15 24. Рілена 12. Гарматний відділ. 1. Теорія артилерії 60 2. Тактика артилерії 24 3. Правила стрільби 50 4. Матеріальна частина артилерії 42 5. Алгебра 30 6. Геометрія 30 7. Тригонометрія 30 8. Механіка 30 9. Муштровий статут артилерії 20 10. Статут карний 6 11. " внутрішньої служби 16 12. " залоговій 8 13. " польової 16 14. Тактика 60 15. Топографія 30 16. Українська мова 20 17. Історія України 12 18. Географія України 6 19. Українська література 12 20. Діловодство 8 21. Росподарство 12 22. Законознавство 3 23. Іпологія 15 24. Рілена 12 25. Військова історія 16 26. Муштрове навчання 40 27. Гімнастика 40 28. Фехтовання 20 9. Курс проходить по репетиційній системі та складатися: а) з теоретичних лекцій, б) практичних занять в полі і в класі, в) репетиції, г) відстежних практичних робот, д) випускних іспитів. 10. Лекції провадяться по відповідному плану та розкладу про- тягом 50 хвилин кожна. II. Практичні заняття як у полі, так і в класі проводяться в лекційні і позалекційні години, а також можуть задаватись для ви- конання на дому. 12. Репетиції провадяться в позалекційні години з визначеної вже прочитаної частини курсу вгідно вироблених планів та роз- кладів. 13. Відчотні роботи провадяться після проходження нового кур- су, перед випускними іспитами та складатися: а) з рішення на малі тактичного завдання по всім податкам до нього. б) з виконання тактично-топографічної роботи в полі на реко- гносцировку і кроки з відповідним лерендою. 14. Іспити проводяться тільки по статутам, по тактиці та мушт- рі (знання інструкторських обов'язків). 15. Оцінка успіхів робиться по 12-ти бальній системі, при чому бали нижче 6-ти рахуються незадовольняючими. Знаки, які отримали незадовольняючи бали за яку будь репетицію чи практичну роботу, мають право на поправку в зазначеній терміні, але не більше одно- го разу (попередній бал тоді не рахується зовсім). Знаки, які мають незадовольняючий середній бал по репетиціям та практичним роботам по якій будь дисципліні, допускаються до відчотних робот і випускних іспитів тільки по постановці педагогичної наради, а за- твердженння начальника школи, в противному випадку знаки підряджа- ються зі школи до своїх частин. Знаки, які отримали хоть за одну відчотну роботу, або іспит незадовольняючи бал, відправляється зі школи до своїх частин, по постановці педагогичної наради, та в затвердженні начальника школи і лічаться не скінчившими школу. 16. Оцінка успіхів провадиться поводом арифметичного середньо- го в репетиційних балах практичних робот усіх дисциплін, іспитних по тактиці і статутам і середньому балу по муштровим навчанням. Розділ V. Про Начальника школи 17. а) Начальник школи безпосередньо підлягає З-му Генкварту Генерального Штабу і користується в прав командира бригади. б) він відповідає во всіх відношеннях за доручену йому школу. в) стежить за відповідним підбором лекторів. г) стежить за відповідними викладаннями лекцій. д) координає діяльність ученого та адміністративно-господарчо- го персоналів і має загальний догляд за навчальними кваків. е) представляє на затвердження Начальникові Генерального Штабу планы та програми навчання. ж) вживати всіх заходів, аби школа була забезпечена всім необ- хідним. з) в потрібних випадках скликає педагогічну нараду та головує над нею. i) затверджує та переводить до життя постановку цієї наради. к) в зазначені терміни представляє Начальникові Генерального Штабу доклади про хід процес у школі. л) затверджує й досягає витрат грошей на різні потреби по школі з майчогою в його розпорядженні авансу. м) представляє Начальникові Генерального Штабу справоздання про витрати нього ажнису та своєчасно турбуется про його пога- щення. н) одночасно може викладати лекції та провадить практично за- няття на однаких правах з лекторами. о) начальник школи має право своєю владою відчисляти зі школи знаків до своїх частин, які під час проходження курсу школи вияв- лять себе дібними до муштрової служби, слабими в науках, або за- климають себе якими-небудь аморальними вчинками. Розділ VI. Про педагогічну нараду 18. Педагогічна нарада з'являється дорадчим органом начальника школи для оговорення всіх тих питань, відносно яких начальник Розділ VII. Про порядок складання шкіл. 22. Зміни, в яких зостає вид окремих ними усипіх при проходженні курсу в школі, можуть скінчити школу по першому, другому і третьому розрядам, при тому: одержавши при остаточних іспитах не менше 10 балів в середньому, рахуються скінчивими по першому розряду; одержавши не менше 8 балів в середньому - по другому розряду і одержавши менше 8 балів в середньому, але всі бали задовольняючи чи - по третьому розряду. Змінам, скінчившим школу по першому розряду, при проходженні їх в старшини, налається стажування в 1-го первинного р. з окінченням по 2 розряду - старшинство в два скінчения школи. Окінчивши по третьому розряду випускаються підкоручники в правом буття підприємними в церкув старшинську разряд, по представленню командира частини, не менше як через - місяць. 23. Записано скінчивши школу заоконуватися до розрядів не тільки по ораршності балів, але і по моральній своїй якості, що вирішується на педагогичній переді школи зі старшин командного окла- ду та лекторів школи. 24. Всі усипішні скінчивши школу (всі 3 розряди) одержують одноразову грошову допомогу в розмірі, що її буде встановлено окремим законом. Додаток до розд. II. ТИМЧАСОВИЙ ШТАТ військової школи по підготовці старшин-інструкторів ніжньового часу для освіття посад молодших старшин армії Укр. Нар. Республіки. № Назва посад. Кільк. Примітка. 1. Начальник школи (Ген. Хорунжий або Полковник) 1 2. Помічник ного (полковник або сотник), він же і завідуючий учебною частиною. 1 3. Ад"ютант школи (сотник або поручик). 1 4. Старшина для доручень (сотник або поручик) 1 5. Лектори 2 6. Діловод по мушт. част. (мол. старшина або уряд.) 1 7. Діловод інспекторської (учебної) частини (молодший старшина). 1 8. Канцелярист із 1 розряду 1 9. Сіблютежар (сотник або поручик) 1 10. Переплетчиків та друкарників на шапіропраці 2 11. Комендант школи (сотник або поручик). 1 12. Уборщиків 3 13. Посильних 8 Розподілча частина. 14. Начальник господ. част. (булавний старшина) 1 15. Скарбник (молодший старшина) 1 16. Діловод (молодший старшина) 1 17. Квартермістр (одинін старш або підстаршина) 1 18. Наптенармує (підстаршина) 1 19. Допелярробчів і розряду 2 20. Артеплщик 3 21. Кухарів 3 22. Робітників на кухні 8 ПРИМІТКА: 1. Всі особи, як з постійного, так і з перемінного складу літаються прикомандированням до школи, каланчаїв по по- стійних своїх поводам та отримують належне по ним послуг утри- мання. 2. всі особи постійного складу в дозволу начальника школи можуть бути льоторами і тоді користуються всіма правами, як з постійних. Підпис: Генерал-Хорунжий Б.О.в.К. З оригіналами вгідно: Начальник Навчального відділу, Підполковник Чешевський Головної Команди Мійська Української Народньої Республіки. Ч. 4 1-го січня 1922 р. СТАРШИНА ВОЄННОГО Наступаючи 1922 рік славетний Армія У.Н.Р. силом непереможних законів життя зустрічає в тяжких умовах інтернування на чукці. Минув підля рік в тої тяжкої хвилі, що Ви в болем в серці, але з непереможною вірою в правоту своєї справи опускали рідний край. День за днем минає в колонках обмінних вліченнога життя, але це була може остання офіра, яка вимагається від нас долою українсько- го народу і ходом історичних подій. І ця офіра не була марною - вона дала свої наслідки З переходом в стан інтернування, Армія, позбавлена змоги бути активним чинником в боротьбі, не залишалася цілком пасивною. Вико- ристовуючи кожну хвилю, приступила до пересудови й організації своєї структури стосовно до застережень попереднього довідку та вимог найновіших дослідів військової справи. Рік за дротами дав змогу поповнити всі плани в справі органі- зації, навчання і виховання, чого не могли зробити протягом 4-х років на фронти. Ціла низка вишколів так для старшин, як для ко- ганта позиряли світогляд та піднеслі баральні культурно-освіт- ний рівень всіх, а кожна надчали грамоти. Усвідомлюємо воїх в освоєму національно-державному обов'язку. Невтомна праця, невичерпана енергія і залізна воля п.п. Началь- ників усіх ступенів, а старших керівників Армії особливо - дали неоцінними наслідки: воєнство не лише зоронило свою душу, міць і віру в своє святу ідею, а цілком глибоко прищипало собі думку військового послуги, дисципліни. Армія набрала форм та звичаїду цілком регулярної. Культурно-освітні відділи та організації розвинули культуру у всіх галузях: рідний театр, співочі, музичні та спортивні гуртки; студії, таборові часописи й живе слово заповнили собою кожну віль- ну хвилю таборового життя, внесли культуру розвагу й були завжди ясним промінем в тяжкій, складній ситуації. Все, коротко перелі- чене, є неоцінними скарб історії визвольної боротьби й волюта сто- рінка для історії Українського війська. Але це не все. Армія, відірвана від своїх тідних осель, від ши- роких ланів і закуття в дроти, охоронила тісний звязок зі своєю батьківщиною й цей вважав дав рясні житті. Широкі верстви громадянства України, які ще рік тому не говорим розуміли ролю свого війська, нарешті визнали самі себе, начо- нально зросли, усвідомилися та свідомість глибоко й широко роз- винулась настільки, що сьогодні на Україні жінка й чоловік, старий і малий розвуме свій святлий обов'язок в звобольній боротьбі, який ми за дротами позбавлені змоги зборойно закінчити почату працю. Кількаміліонний Український народ нас застугив. В тісному духовному вязку, натхнений одною думкою в нам, він не складе збори, поки не анищить півничих московських хижаків. А той час незабаром прийде. Український народ і не виріть, як і знає добре це "комуніст". СЛАВЕТНЕ ВОЛЯЦТВО. Знаю, що тяжко нині за дротами, але тяжкі часи минули й сьогод- на на порозі Нового Року й нових перспектив, не час піддаватись вневірю. Не час складати збори. З утроновою енергією, в присущому вам витривалості закликаю до дальнішої праці по удосконаленню се- бе в своїх обов'язках, щоби бути готовим кожну хвилю стати до спіль- ної краци, коли могутній наш наряд весь як один підніметься та окаже своє останне слово. З повною зірою в нашу перемогу здоровля широ славетних лиця- рів-борців за ноль України в Новий Роком. Слава Вам, Орли України. Слава УКРАЇНІ! Нехай оголосити і всіх частинах та командах: Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЮРА В.о. Військ М-ра : В.о. Команд- дувачого Армією, Генерал-Хорунжий в ВОВК -2- 1-го січня 1923 року. При цьому оголошую затверджене мною Тимчасове Положення про Кнальну школу прискоренного випуску для підготовки старших військового часу в таборі Кам'янець. ПОДАТОК: Тимчасова Положення підписаний Головний Офіцер П. В. о Військового Міністерства, командуючий армією, Генерал Хорунжий БОВК. ЗАТВЕРДЖУЮ 1 січня 1923 р. Головний Офіцер П. В. о Тимчасове Положення про Кнальну школу прискоренного випуску для підготовки старших військового часу. Розділ I. 1. Метою школи являється підготовка об'єднаного кадра молодих старшин військового часу для армії Української Народньої Республіки. 2. Завдання цієї школи є підготуватися в найкоротший термін, головним чином досвідчених інструкторів - старшин військового часу для заповнення посад молодих старшин армії У.Н.Р., поки армія не перейде на стани мирного часу. Розділ II. 3. Склад школи поділяється на постійний (вгідно доданого до цього Тимчасового штату) та перемінний. До постійного складу належать: начальник школи, помічник його (він же і завідувач училищем), ад'ютант школи, комендант, начальник постачання, начальники відділів, старшини командного складу. Крім того, канцелярія в складі 3-х дипломатів (по нумерований), інспекторській, учебні та господарчий частини), 8 канцеляристів і 16 коваків посиланнях і уборників. 4. До перемінного складу належать юнаки - учні школи. 5. Декори рахуються приєднаними до школи. Розділ III. 6. До вступу в школу допускаються коваки всіх частин армії У.Н.Р., в освіті не нижче 4 класу гімназії, найкращих в моральному і стройовому відношенню, здорових та кріпких до муштрьової служби, по особистому вибору командирів частин, головним чином з числа находящихся давно у них і відліченихся в боях славетної боротьбі армії за визволення України. 7. Крім коваків можуть приряджуватися до школи і старшини для проходження курсу, з метою переводу в другий рід зброї. Під час теоретичного і практичного навчання такі старшини підраховуються до звичайних юнаків, а по за годинами навчання користуються всіма правами старших. Розділ IV. Предмети навчання. В школі викладаються нижче зазначені дисципліни: Діяльність Ч. Ч. Предмети. Кільк. годин 1. Тактика 100 2. Топографія 40 3. Фортіфікація 12 4. Артилерія 12 5. Наставлення для стрільби в рушниць 40 6. Українська мова 20 7. Історія України 12 8. Географія України 6 9. Українська література 12 10. Діловодство 8 11. Господарство 12 12. Куліметне діло 30 -3- Гол.Ком.1922 р. Ч 2. 13. Законознавство 8 14. Статут внутрішньої служби 16 15. " карний 6 16. " польової служби 40 17. " залогової служби 8 18. " муштровий 14 19. Муштрове навчання 100 20. Гімнастика 40 21. Фехтовання 20 22. Військова історія 16 23. Іпологія 6 24. Рігіена 12. Кінний відділ. 1. Тактика 95 2. Топографія 40 3. Артилерія 12 4. Устаткування для стрільби в рушниць 40 5. Українська мова 20 6. Історія України 12 7. Географія України 6 8. Українська література 12 9. Діловодство 8 10. Господарство 12 11. Культурне діло 30 12. Законодавство 8 13. Статут внутрішньої служби 16 14. " карний 6 15. " польової й 40 16. " залогової і 8 17. " муштровий 20 18. Муштрове навчання 90 19. Гімнастика 40 20. Фехтовання 20 21. Військова історія 16 22. Іпологія 6 23. Рігіена 12. Гарматний відділ. 1. Теорія артилерії 60 2. Тактика артилерії 24 3. Правила стрільби 50 4. Матеріальна частина артилерії 42 5. Алгебра 30 6. Геометрія 30 7. Тригонометрія 30 8. Механіка 30 9. Муштровий статут артилерії 20 10. Статут карний 6 11. " внутрішньої служби 16 12. " залогової й 8 13. " польовий 16 14. Тактика 60 15. Топографія 30 16. Українська мова 20 17. Історія України 12 18. Географія України 6 19. Українська література 12 20. Діловодство 8 21. Господарство 12 22. Законознавство 8 23. Іпологія 6 24. Рігіена 15 25. Військова історія 16 26. Муштрове навчання 40 27. Гімнастика 40 28. Фехтовання 20 9. Аурс проходиться по репетиційній системі та складається: а) з теоретичних лекцій, б) практичних занять в полі і в класі, в) репетиція, г) відпочинок практичних робот, д) випускних іспитів. 10. Лекції проводяться по відповідній плану та розкладу про- тягом 50 хвилин кожна. 11. Практичні заняття як у полі, так і в класі провадяться в лекційні і повалекційні години, а також можуть задаватись для ви- конання на дому. 12. Репетиції проводяться в повалекційні години в визначеній вже прочитаної частини курсу згідно вироблених планів та рос- кладів. 13. Відпочинки роботи проводяться після проходження всього кур- су, перед випускними іспитами та складаються: а) з рішення на малі тактичного завдання за всіма додатками до нього. б) з виконання тактично-топографічної роботи в полі на реко- гносцировку і кроки з відповідною легендою. 14. Іспити провадяться тільки по статутам, по тактиці та мушт- рі (знання інструкторських обов'язків). 15. Оцінка успіхів робиться по 12-ти бальній системі, при чому бали вище 6-ти рахуються незадовольняючими. Знаки, які отримали незадовольняючи бали у яку будь репетицію чи практичну роботу, мають право на поправку в назначений термін, але не більше одно- го разу (попередній бал тоді не рахується зовсім). Знаки, які мають незадовольняючий середній бал по репетиціям та практичним роботам по якій будь дисципліні, допускаються до відпочинок робот і випускних іспитів тільки по постановці педагогичної ради, а за- твердження начальника школи, в противному випадку знаки відряджа- ються зі школи до своїх частин. Знаки, які отримали хоть за одну відпочинну роботу, або іспит незадовольняючий бал, відряджаються зі школи до своїх частин, по постановці педагогичної наради, та з затвердження начальника школи і лічаться не скінчившими школи. 16. Оцінка успіхів провадиться видовом арфметичного середньо- го по репетиційних оалів практичних робот усіх дисциплін, іспитах по тактиці і статутам і середнього балу по муштровим навчанням. Розділ V. Про Начальника школи. 17. а) Начальник школи безпосередньо підлягає 3-му Геншварту Генерального Штабу і коригується в прав командира бригади. б) Він відповідає за всіх відношеннях за доручену йому школу. в) Стоїть за відповідним підбором лекторів. г) Стежить за відповідними викладанням лекцій. д) Координує діяльність учебного та адміністративно-розподарчо- го персоналів і має загальний догляд за навчанням юнаків. е) Представляє на затвердження Начальникові Генерального Штабу планні та програми навчання. ж) Вживати всіх заходів, аби школа була забезпечена всім необ- хідним. з) в потрібних випадках скликає педагогічну нараду та голосує над нею. и) Затверджує та переводить до життя постановку цієї наради. к) В зазначені терміни представляє Начальникові Генерального Штабу доклади про хід праці в школі. л) Затверджує й дозволяє витрату грошей на різні потреби по школі, а маючогося в його розпорядженні авансу. м) Представляє Начальникові Генерального Штабу справоздання про витрати цього авансу та своєчасно турбується про його пога- шення. н) Одночасно може викладати лекції та провадить практично ва- няття на однаких правах з лекторами. о) Начальник школи має право своєю владою відчисляти зі школи юнаків до своїх частин, які під час проходження курсу школи вияв- лять себе здібними до муштрової служби, слабими в науках, або ва- шамують себе якими небудь аморальними вчинками. Розділ VI. Про педагогічну нараду. 18. Педагогічна нарада являється дорадним органом начальника школи для оговорення всіх тих питань, відносно яких начальник - 5 - Гол.Ком.1927 р. ч.2. школи побажає знати порядок своїх найближчих співробітників і, крім того, педагогічна нарада по пропозиції начальника школи, обговорює успіхи та поведінка учнів, узагальнює відчислення вчителів зі школи, за винятком кладових, передбачених пунктом "б" розділу V. 19. Педагогічна нарада збіреться по наказу Начальника школи та складається зі старших комендного складу при школях і лекторів школи. 20. Секретарем наради призначається один зі старших по вибору Голови Наради. 21. Всі питання по педагогічній нараді вирішуються по більшості голосів, а в випадку рівного числа голосів - ролю голося наради дає перевагу. Розділ VII. Про права скінчених школу. 22. Знання, і здатності від озакомлених ними усіх курсяв при проходженні курса в школі, можуть скинути школу по першому, другому і третьому розрядам. При чому: одержавши при остаточних іспитах не менше 10 балів в середньому, рахуються скінченими по першому розряду; одержавши не менше 8 балів в середньому - по другому розряду і збережаючи менше 8 балів в середньому, але всі бали задовольнення - по третьому розряду. Дивом, скінчивши школу по першому розряду, при проходженні їх в старшини, надається стажистство з 1-го червня 1927 р.; скінчивши по 2 розряду - старшинство в два скинчення школи. Скінчивши по третьому розряду виїскуватися підкоручними в правом буті підвищеннями в першу старшівську рангу, по представленню командира частини, не рано як через 4 місяці. 23. Успішно скінчивши школу заразовуються до розрядів не тільки по старшинству балів, але і по моральній своїй якості, що ви- рішується на педагогічній нараді школи ні старших командного складу та лекторів школи. 24. Всі успішно скінчивши школу (всі 3 розряди) одержують од- коразову грошову допомогу в розмірі, що її буде встановлено окремим законом. Додаток до розд. II. ТИМЧАСОВИЙ ШТАТ для школи по підготовці старших-інструкторів військового часу для замяття посад молодших старшин армії Укр.Нар.Республіки. № Назва посад. Кільк. Примітка. 1. Начальник школи (Ген.Хорунжий або Полковник) 1 2. Помічник ного (полювник або сотник), він же і завідуючий учебною частиною. 1 3. Ад'ютант школи (сотник або поручик). 1 4. Старшина для доручень (сотник або поручик) 1 5. Лектори 2 6. Діловод по мушт. част. (мол. старшина або уряд.) 1 7. Діловод Інспекторської (учебної) частини (молодший старшина). 1 8. Панцялярств ів 1 розряду 5 9. Опілстекарів (сотник є бо поручик) 5 10. Переплетачків та друкарщиків на шапірографії 5 11. Комендант школи (сотник або поручик). 2 12. Уборщики 2 13. Посадових 2 Розподарча частина. 14. Начальник господ. част. (булавний старшина) 1 15. Скарбник (молодший старшина) 1 16. Діловод (молодший старшина) 1 17. Квартермістр (адмін. старш. або підстаршина) 3 18. Каптенармус (підстаршина) 2 19. Ланцеляристів І розряду 3 20. Архельщик 3 21. Аухарів 3 22. Робітників на кухні 8 - 6 - ПІШИЙ ВІДДІЛ. 23. Начальник відділу (булавний старшина) 24. Командир сотні (полковник або сотник) 25. Командирів чот (молодших старшин) КІННИЙ ВІДДІЛ. 26. Начальник відділу (булавний старшина) 27. Командир сотні (полковник або сотник) 28. Командирів чот (молодших старшин) ГАРМАТНИЙ ВІДДІЛ. 29. Начальник відділу (булавний старшина) 30. Командир батареї (полковник або сотник) 31. Старший старшина в батареї 32. Командирів чот ПРИМІТКА: 1. Всі особи, як з постійного, так і з перемінного складу лічаться прикомандированими до школи, залишаючись по по- стійним своїм посадам та отримуючи належне по цим посадам утри- мання. 2. Всі урядові особи постійного складу з дозволу начальника школи одночасно можуть бути лекторами і тоді користуються всіма правами, що до останніх. Підписав: В.о.Військового Міністра і В.о.Командуючого Армією Генерал-Хорунжий В о в к. З оригіналами згідно: Начальник Наказного відділу, Підполковник Усатенко НАКАЗ Конія. Головної Команди Війська Української Народньої Республіки. Ч.3. 17 січня 1922 року. З метою одноманітного пристосування при 36-го Положення про під- вищення в рангах старшин та козаків Армії УНР (нак.Гол.Ком.Війська УНР від 16 жовтня 1920 р.ч.082), наказую прийняти до керування на- ступне: Артикулом 36-м добавляється рік старшинства в тій ранзі,в якій перебували старшини по оголошенню Положення про підвищення в ран- ги (нак.Гол.Ком.1920 р.ч.082), а тому окремого представлення для на- дання цього старшинства робити не потрібно,а надавати його наказа- ми по дивізіям і рівним їм установам,з внесенням в послугові реєстри старшин.Терміном вислуги для надання цього старшинства вважається Українська Військова служба,хоч би й з перервами,але протягом не менш одного року,стосовно до примітки арт.2-го ряд.І-го Положен- ня.Старшинство це при підвищеннях в рангах скорочує лише термін ви- слуги в попередній ранзі і ні в якому разі не може скорочувати терміну вислуги на дійсній військовій службі,що вимагається арт. арт.42-46 Положення про підвищення в рангах старшин та козаків Ар- мії УНР (нак.Гол.Ком.1920 року ч.082). Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЮРА,В.о.Військового Міністра і в.о. Командуючого Армією Генерал-Хорунжий ВОВК. Ч. 4. 24 січня 1922 року. ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ: Підполковник КЕДРОВСЬКИЙ Володимир - тимчасово вико- нуючим обов'язки Військового Аташе при наших Дипломатичних Пред- ставництвах в Царьгороді й Софії в покладенням на нього функцій Військового Уповноваженого на Балканах - з 26 січня 1922 року. Підписали: Головний Остаман ПЕТЛЮРА.Т.в.о.Військового Міністра і т.в.о.Командуючого Армією Генерал-Хорунжий ВОВК. Ч. 5. 26 січня 1922 року. ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ: Тимчасово виконуючим обов'язки Товариша Військово- го Міністра по справах адміністративно-персональних Постійний Член Вищої Військової Ради Генштабу Гене- рал-Поручник ГАЛКИН Олекса з 15 січня 1922 року з виконанням своїх прямих обовязків. Підписали: Головний Остаман ПЕТЛЮРА.Т.в.о.Військового Міністра і т. в.о.Командуючого Армією Генерал-Хорунжий ВОВК. З оригіналами згідно: Начальник Навального Відділу В.М-ва Підполковник Устеменко Копія. НАКАЗ Головної Команди Війська Української Народньої Республіки. Ч.3. 17 січня 1922 року. З метою одноманітного пристосування арт.36-го Положення про під- вищення в рангах старшин та козаків Армії УНР (нак.Гол.Ком.Війська УНР від 16 жовтня 1920 року ч.082), наказую прийняти до керування на- ступне: Артикулом 36-м добавляється рік старшинства в тій ранзі,в якій пе- ребували старшини по оголошенню Положення про підвищення в ранги (нак.Гол.Ком.І920 р.ч.082), а тому окремого представлення для надан- ня цього старшинства робити не потрібно,а надавати його наказами по дивізіям і рівним їм установам,в внесеним в послугові реєстри стар- шин.Терміном вислуги для надання цього старшинства вважається Укра- їнська Військова служба,хоч би й в перервами,але протягом не менше одного року,стосовно до примітки арт.2-го ряд.І-го Положення.Стар- шинство це при підвищеннях в рангах скорочує лише термін вислуги в попередній ранзі і ні в якому разі не може скорочувати терміну вислу- ги на дійсній військовій службі,що вимагається арт.арт.42-46 Поло- ження про підвищення в рангах старшин та козаків Армії УНР(нак.Гол. Ком.І920 р.ч.082). Підписали:Головний Отаман ПЕТЛЮРА.В.о.Військового Міністра і в.о.Ко- мандуючого Армією Генерал-Хорунжий ВОВК. Ч. 4. 24 січня 1922 року. ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ: Підполковник НЕДРОВСЬКИЙ Володимир - тимчасово викону- ючим обов'язки Військового Атамана при наших Дипломатичних Пред- ставництвах в Царгороді й Софії в покладенням і нього функцій Військового Уповноваженого на Балканах - з 26 січня 1922 року. Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЮРА. Т.в.о. Військового Міністра і т. в. о. Командуючого Армією Генерал-Хорунжий ВОВК. Ч. 5. 26 січня 1922 року. ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ: Тимчасово виконуючим обов'язки Товариша Військо- вого Міністра по справах Адміністративно-Персональ- них Постійний Член Вищої Військової Ради Гейштабу Генерал-Поручник ГАЛКИН Олекса з 15 січня 1922 ро- ку в виконанні своїх прямих обов'язків. Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЮРА. Т.в.о. Військового Міністра і т. в. о. Командуючого Армією Генерал-Хорунжий ВОВК. З оригіналами згідно: Начальник Наказного Відділу В.М-ва Підполковник Красильов Копія. Н.А.К.З Головної Команди Війська Української Народньої Республіки. 10. 26-го січня 1922 р. § 1. При цьому оголошується натвеженою мнен: "Положення про культурно- освітню працю у війську." ДОДАТОК: врядоване положення. § 2. Надаючи особливо велику нагу культурно-освітній справі у війську наказую: 1) начальникової Генерального Штабу подбати аби культурно-освіт- ня праця в армії була організована в належний спосіб в найближчий час. 2) всім начальникам військових частин негайно ознайомитись з до- данням до цього положення і у найкоротший час перевести його в життя, звертаючи увагу на те, щоб кожний козак нашої Армії належно засвоїв необхідні для нього знання. § 3. Військовому Міністерстві подбати про переведення в належний спо- сіб діятів культурно-освітніх установ в Армії. Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯ, Т.в.о.Військового Міністра і Т.в.о. Командуючого Армією, Генерал-Хорунжий СОБК. Затверджено: Головний Отаман Військ У.Н.Р. 26 січня 1922 р. ПЕТЛЯ. Положення про культурно-освітню працю в військові. I. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ. 1. Культурно-освітня праця в підсумові має своїм завдан- ям виховання волка так, щоб він був дійсним громадянином своєї БАТЕРІВШИНИ, свідомим своїх обов'язків, як активний вехистник рід- ного НАРОДУ і ДЕРЖАВИ та доб служив українському суспільству жи- вим прикладом належного виконання громадянських обов'язків. 2. У складі культурно-освітньої праці входять все те, що допомагає виконанню вище зазначеного завдання, а саме: а/моральне виховання, б/загальні інтелектуальні розвиток, в/боротьба з неграмотністю, г/національно-громадянське виховання, д/національна свідомість, є/фізичне виховання і ж/естетичне ви- ховання. 3. Культурноосвітня праця провадиться обов'язково во всіма зол- ками у всіх військових частинах, а також у всіх військових школах та командах. 4. З зазначених в ст.2 галузей культурно-освітньої роботи не всі мають рівне значення взагалі й у військового порядку в "окре- ма; крім того, у військах культурно-освітні праця обмежується ще і коротким строком служби, а тому її необхідно поділити на дві ка- тегорії: а) до першої категорії увійде все те, що потрібно знати кожному волкові-громадянинові для свідомого виконання своїх обо- в'язків і б) до другої те, що не торкається військової справи, але корисно знати воєводі, як чоловікові, членові суспільства. Знання того, що стосується першої категорії і зазначено в до- даному до цього програму (додаток I) уявляє особливо службовий обо- в'язок і тому для його повинні бути призначені особливі години в числа учебних годин. Те-ж, що віднесено до другої категорії, не обов'язкове й провадиться лише в бажаннями. 5. Викладання обов'язкових знань (ст.4 п.а) покладається на старшини, як їх службовий обов'язок. Необов'язкові ж галузі культурно-освітньої роботи (ст.4 п.б) провадиться в вільний від служби час як старшинами і козаками, так і покликаними приватними особами, але під доглядом і відпо- відальностю командного складу та під керуванням військових культурно-освітніх органів. - 2 - о. У кожній окремій частині загальний догляд за всією куль- турно-освітньою працею лежить на командирові частини, як прямий його службовий обов'язок. Для безпосереднього керування цією працею призначається один із старших частини, який має відповід- ний стаж та досвід. Цей старшина несе відповідальність за успіх праці й по догляду командира частини може бути звільнений від їхніх службових обов'язків. а) Моральне виховання. 7. Моральне виховання має своїм завданням вияснити воєнкові ро- зумне відношення до питань совісті та до ближнього. Воно повинно складатися з вивчення воєнкові моральних законів Божеских (що маються в Молитві Господній, десятьох заповідах, та евангельському вченню про ближнього) і людських (постанови Ме- невської конвенції 1900 р. і Гаагської 5 жовтня 1907 р.) Ці відомості обов'язкові для кожного воєнка. До необов'язкових знань відноситься навчання воєнка як громадя- нина етичним законам суспільства, а християнини помимо того повинні бути ознайомлені більш докладно в догмами та вимогами релігії та моралі, рівно-ж як воєнки інших релігій з догмами останих. 8. Треба завжди пам'ятати, що приклад найкращий навчитель, а тим більше в питаннях морального характеру. Тому всі начальники своїм поводженням повинні подавати приклад морального виховання для своїх підлеглих. Теоретичні ж виклади обов'язкових знань з релігії покладаються на військових пал-отців, а по Ієновській та Гаагській конвенціям на старшин. б) Загальний і інтелектуальний розвиток. 9. Загальний інтелектуальний розвиток воєнка повинно направля- ти до того, щоб розумну його розвір, навчити його свідомо стави- тись до своїх обов'язків, дати воєнкові змогу розібратися навколо й грозуміти всі ті явища, в яких він матиме діло у життю і особ- ливо при проходженні військової служби. Це освітається шляхом розмов, читанням, викладами лекцій по різним питанням і т. д. 10. Окремих годин на це не призначається, але весь устрій жит- тя воєнка повинен бути так зроблений, щоб кожний крок насиллявся до цієї мети. Це постійний обов'язок всіх начальників. в) Боротьба з неграмотністю і сто. 11. Боротьба з неграмотністю повинна зайти перше місце в за- гальному розвиткові воєнка: а військова хід не може бути нерамот- ним. Тому для навчання грамоти командирами частин встановлюються окремі службові години з загальному роспису навчання військ. 12. Навчання грамоти проходиться старшинами окремо в кожній сотні, під безпосередньою відповідальністю командира сотні. При цьому в сотні може бути зорганізовано кілько груп: для воєвсім не- грамотних, малограмотних і т. п. В поміч старшинам для навчання в групах можуть призначатися додатні до того коважи з відповідною освітою. 13. Навчання грамоти складається з навчання читати, писати й рахувати. 14. У кожній сотні при школі повинна бути бібліотека як зі шкільними книжками, так і з книгами для читання, ухваленими від- повідними військовими органами. г) Надзвичайно-громадянське виховання. 15. Національне виховання повинно строїтися до детального за- своєння воєнком своїх обов'язків до держави, уряду й громадян та до здатності лого виконати свій обов'язок воєнка при всіх умовах. 16. Для досягнення поставленої в ст. 15 мети повинно ознайоми- ти воєнка з: а) державним устрієм, б) важливими державно-громадськими уста- новами, в) високим призначенням воєнка, його правами та обов'язками, як воєнка, до держави, уряду й т. і. 17. Виклади із всіх цих галузей входять в круг о б о в я з- кового навчання. Я провадиться старшинами, для чого повинні бути призначенні окремі години в загальному роспису навчан- тя воєнка. -3- Гол.Ком.1922 р. ч б. 18. Крім зазначених в попередніх ст.ст. 16 і 17 виклади по гальна- чені дієлілінках провадяться в повзслужбові години старшинами, курсурно-освітніми органами й прикладаннями для цього приватними особами по програмах, укладених командиром частини. 19. національна свідомість народу є підвалиною, на якій будуєть- ся держава й має на меті певне й широке ознайомлення войка зі сво- їм ПАРОДОМ та ДЕРЖАВОЮ. У війську вона повинна складатися з короткого, що до краю, але досконаленького, ознайомлення з історією, географією та економі- кою України. 20. Уся праця по розвиненню національної свідомості войка має своїм завданням збудити й виплекати розумну любов до свого Народу та до своєї Батьківщини. Тому при ознайомленні войка з історією України, треба звертати найдбільшу увагу на викличчі та шляхетні події боротьби за визволен- ня України та боротьби за її державну незалежність як за старі, так і за наші часи. Войка лучить оуті добре ознайомлений з кращими сторінками істо- рії своєї частини для підняття в ньому почуття коорпративного ду- ху, товаришської тиручки та військового братерства. 21. Провадження такої роботи є службовий обов'язок і виконується старшинами в службові часи під керуван- ням як свого прямого начальства, так і органів культурно-освітніх за відповідальністю командира частини. 22. Національна свідомість войка має надавати йому значення й тому на її розвиненні необхідно звернути особливу увагу, улаштовую- чи в повзслужбові часи спеціальні виклади по можливості за допо- могою кінематографа, світлових малюнків й таке інше. Для тієї-ж мети необхідно мати в кожній сотні відповідну спе- ціальну підобрани бібліотеку для читання /ст.14/ й куріп.бібліо- теку переважно з творів по українозавиству во всіх його галузях та по інших розголуженнях загального знання, як на українській, так і на чужих мовах. При культурно-освітніх видалях дивізії повинні бути капітель- ні збільшення до військових лотреб пристосовані. а) Флажче виховання. 24. Флажче виховання має своїм завданням виховувати фізично сильну натуру, що легко переносило б труднощі військового життя, а також призвичайти вою войка до цього. 25. Твого роду праця складається з знайомства для старшин з анатомією та гірієною, а для козаків тільки в гірієною і подачею першої помочи при нещасних випадках. 26. Теоретичні знання по фізичному вихованню мусть викладати санітарний персонал частин, що входять в їх службовий обов'язок. Для цих накладів встановлюються окремі службові часи. 27. Практичні вправи в гімнастиці входить в службовий обов'язок войків, провадяться в службові часи під керуванням старшинського складу й його відповідальністю, як частина муштрового навчання. 28. Незалежно від зазначеного в ст. 27 начальник, при помочі культурно-освітніх організацій в частинах організується околь- ні гра, які мають на меті фізичний розвиток чоловіка. Для більшого розвинення цілі, дуже корисної радує тівичного виховання можуть бути призначені. поля в спосадарських сум. Прісами можуть ути лише речі, а гроші на їх купівлі відпуска- ться в відому командира дивізії. в) Естетичне виховання. Естетичне виховання має своїм завданням гармонійне розвинення чоловічої натури, з'окрема почуття краси. У війську воно повинно вестися в суто національному дусі для пробудження й укріплення в душі войка любови до рідного мі- стецтва, до краси в оточенні й зробуминні ії в військових вира- вах. 30. У щоденному життю войка естетичне виховання повинно стремі- ти до арозвуміння ним значення чистоти й порядку в оточенню, до вироблення чемності в відносинах поміж собою й приватними особами, до боротьби з поганою лайкою та до щедрення йому постійної ович- ки й людини тримати власну особу в порядкові, використовуючи все 10 31. Для естетичного виховання особливі часи не призначаються. 32. Праця по естетичному вихованню складається з організації хорових, музичних, малювальних, драматичних та інших мистецьких товариств і туртків, які провадять свою роботу в відомому на зас- дах вільного білоруського підприємства. 33. Керування всіма цим роботою покладається командиром чи стинку, по докладній керовника культурно-освітньої працю, на аматорів перворазово в числі старших, а в разі відповідному і на кожен, але можуть покликати й приватні особи за відповідальністю керовника культурно-освітньої працю в частині. 34. Загальне керування, організація і доклад всіх правилним провадженням такої культурної роботи у всіх частинах дивізій покладається на дивізійні культурно-освітні відділи. 35. Командири частин повинні допомагати цьому виду культурної роботи всіма можливими засобами. II. ОРГАНИ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ ПРАЦІ. 36. Органами для провадження культурно-освітньої праці у військових є: а)Культурно-освітні Управи при Генеральному штабові, б)Дивізійні Культурно-Освітні Відділи, в)Керовники культурно-освітньої працю частини і г)Інструменти культурно-освітньої праці в сотнях (батареях, командах). а)Культурно-Освітні Управи при Генеральному штабові. Управа 37. Культурно-Освітня Управа при Генеральному Штабові є центральний військовий орган, який організує, керує та дає основний напрямок всій культурно-освітній діяльності у військові, малич, крим того, другим своїм завданням також військову підготовку населення допризивного та посапризвиного зросту. 38. Культурно-Освітні Управи при Генеральному Штабові має своїм завданням: а)національне та культурне виховання українського війська, б)поширення серед нього загальної освіти, в)розгляд і ухвалення книжок для зв'язання їх в військові по зароблянку та культурно-освітніх питаннях. г)видавання киїлкок, брошюр, портретів, військових малюнків, листовок та часописів і журналів і розповсюдження їх серед війська, д)організація керування і контроль культурно-освітньої праці у військових. е)стеження за тим, щоб на місцях культурно-освітні роботи провадились згідно з законом та згодом шеними наказами, ж)слідкування, щоб у кожній культурно-освітній установі велася статистика всієї праці в обсягу культурно-освітнього. з) розпорядження засобами, які видаватимуться урядом та промоданством на цілі освіти війська. і)розповсюдження й укріплення між населенням ідеї необхідності Української Держави та її військової міці, к)організація керовництва спортивних та гімнастичних товариств і пурків поміж населенням та контроль над їхньою діяльністю, коли на це витрачалися державні гроші по кошторису військового Міністерства. л)розроблення і нів програ- ми та положень по фізичній підготовці шкільної молоді до військової служби в порозумінню з Міністерством Народньої Освіти, м)складання образунків, кошторисів та справоводжень по всіх галузях як культурно-освітньої розети, так і військової підготовки населення, а також ревізії матеріальних витрат, коли установи одержували гроші по кошторису Міністерства Військового. н)зввідування персональним складом роботників культурно-освітніх уста- нов і установи по військовій підготовці населення/ о) виконування функцій органа сполучення між Військовим Міністерством і урядовими установами та промоданськими об'єднаннями. 39. Культурно-освітні Управа входить до складу Генерального Штабу на правах Ренера-л-квартирмейстерства. 40. Персональний склад Управи опреділюється штатом, а Управа складається з Начальника Управи, старшими для доручень і пяти відділів: 1)Адміністративно-Організаційного, 2)Шкільного, 3)Бібліотечного, 4)Мистецтва й Спорту і 5)По військовій підготовці населення. 41. Начальник Культурно-Освітньої Управи безпосередньо підлягає Помішникові Начальника Генерального Штабу й є його найближчий поміщик у справах виконання завдань, що до компетенції Управи та її відділів, в стосунках і до підлеглих йому установ - 5 - Рол. Ком.1922 р.Ч 6. та осіб користуються правами Генерал-Квартирмейстера. 42. Відділ Адміністративно-Організаційний: а)організовує й впорядковує культурно-освітні установи у військо- ві, відає персональним складом культурно-освітніх працьовників у ґзому, скикає й провадить конференції культурно-освітніх пра- цьовників у військові. Опеклюється про поповнення персонального складу військових культурно-освітніх робітників в разі потреби цивільними особами. В)упорядковує, дає напрям і використовує культурно-освітню роботу різних промадських установ,котрі мають на меті допомагати військові. г)пеклюється про поповнення необхід- ними організаторами громадських гуртків та товариств, маючих вій- ськове значення також установ по військовій підротовці населення. г)складає бюджет всіх грошових затрат по культурно-освітній спра- ві у військові, а також провадить рахінництво й контроле видат- ки підлеглих Управл установ. д)провадить загальне листування Упра- ви, виконуючи функції її загальної канцелярії. е)наглядає на най- тісніший зв'язок з частинами. 43. Відділ Шкільний: а)улаштовує й провадить школи для нетрамотних і малограмотних, а також загальні школи для тих, хто вміє читати й писати лише по російськи й крізь українськавство для ховаків. б)улаштовує курс- си: українознавства для старших і підомаршин, загально-шкільний для докінчення їх освіти. також інструкторської для підготовки робітників культурно-освітнього діла у військові, в)опрацьовує програми й вказівки для навчання, коригуючись програмою відпо- відних шкіл Міністерства Народньої Освіти, г)засновує школи ви- щих ступнів, народні університети, факові курси по ріжних галу- єних знання, в тому числі і кооперації, д)контролює школи загаль- но-освітнього характеру у військових частинах, є)постачає куль- турно-освітнім відділам військових частин усяке педагогичне при- ладдя. ж)веде статистику шкільної праці у військові. 44. Відділ Свібіотечний: а)оцінює книги й укладає їх для читання в військові. б)відає читальним діяльністю у військові, улаштовує, комплекс тус,ката- логує та надсилає польові бібліотеки на фронт чи до частин і взагалі книжки для поповнення бібліотек військових дітей, а та- кож Свібіотек для команд поповнення, валор та шпиталів. в)уста- новлює способи влаштування військових бібліотек та впорядкуван- ня статистики читання. г)дбає про постачання всяким часописів та журналів. д)опрацьовує плани видавництва і редагує орган Управи, коли він видається, ж)власеться єдиним посередником між грома- дянством й військом, що до постачання громадянством військові відповідної літератури й своє згоди віддають таке постачання не до- пускається; провадить реєстрацію військових бібліотек. в)вироб- ляє в міру потреби конспекти лекцій і надсилає їх до частин. 1)стежить за всіма виданнями в чесинах, об'єднуючи їх діяльність к)стежить за літературою по культурно-освітній справі в військо- ві за кордоном, набуваючи відповідний матеріал. л)ушлятовує за- гальну бібліотеку Управи, керує нею, збирає й впорядковує необ- хідні матеріали для культурно-освітнього архиву, м)веде статисти- ку Свібіотечно-видавничої справи в військові. 45. Відділ Мистецтва й Опорту: а)організує козацькі театри для коваків, керуючи їх- ньою діяльністю на місцях. б)дбає про організацію національних корів і оркестрів духовых та струнних, а також товариств націо- нального танку, в)постачає для театрів, хорів, оркестрів необхід- не приладдя, підручники, ноти й літературу, ушатовує курси дирі- гентів і капельмейстерів. г)організовує повсюджувану розвагу во- йнів, шляхом заскадання "хат козака", клобів, виставок, уланту- вання серед всіких спортивних товариств та игр. д)улаштовує націю- нальні, військні та спортинні свята й керує діяльністю в цьому відношенню громадських об'єднань. е)дбає про остаточний вигляд косарень, таборів та їх оточення, даючи у відповідних випадках звої висновки що до будівлі косарень. ж)провадить статистику ро- боти у військові в обсягу завдань свого від. у. 46. Відділ Військової підготовки населення: а)Росповсюджує й українляє між насеєнем ідею необхідності Ук- раїнської Державности 'а, як грунт її, ідею військової сили України. б)організує керовництво та підтримку воліх спортивних - 6 - та гімнастичних товариств, гуртків "січні" і т.п. між населенням, в контроле в установленых межах діяльность тих гуртків та товариств, на які витрачається гроші по контторцю Військового Міністерства. г)організовує "пласты" та "молоді сичи" між молодою шкільного віку. д)розробляє плани програмів та положень по фізичній підготовці населення в порозумінню з відповідними цивільними Міністерствами, е)вед статистику роботи й організації по військовій підготовці населення. 47. Указана вище діяльність Управи та її відділів переводиться в життя по вказівках Начальника Генерального Штабу й вводиться в чинність встановленим шляхом - наказами, положеннями, інструкціями й т.п. 6) Дивізійні Культурно-Освітні Відділи. 48. До складу штабу кожної стрілецької й кінної дивізії, а також кожної запасової бригади входить культурно-освітній відділ, персональний склад якого опреділяється п'ятим. 49. Культурно-освітній відділ дивізії (бригади) має завдання: а)керувати всією культурно-освітньою справою в частинах дивізії й контролювати цю працю. б) бути посередником між культурно-освітніми органами частин дивізії й Культурно-Освітньою Управою при Генеральному Штабі. 50. На чолі культурно-освітнього відділу дивізії (бригади) стоїть Начальник його, який обирається й призначається по кандидатським спискам Культурно-Освітньою Управою при Генеральному Штабі. Він затверджується загальним порядком. До кандидатського списку таких начальників можуть бути допущені і особи, яких звете командир дивізії (бригади). 51. В загальному службовому відношенню начальник культурно-освітнього відділу підлягає Начальникові Штабу дивізії (бригади). В справах ж культурно-освітній він одержує вказівки від Культурно-Освітньої Управи при Генеральному Штабу й Командира дивізії (бригади). В має безпосередній доклад у Командира дивізії (бр. гади) тільки в присутності Начальника Штабу дивізії (бригади). 52. Начальник культурно-освітнього відділу дивізії (бригади) являється начальником усього персонального складу свого відділу й відносно його користується правами командира окремого куріння. 53. Для провадження культурно-освітньої справи в частинах дивізії (бригади) він укладає плани вгідно вказівок Культурно-Освітньої Управи та командира дивізії (бригади). В перерядку техничного переведення цього плану в життя входить в безпосереднє порозуміння з командиром даної частини, працюючи з ним и самому тісному контакті, так само в тісному контакті свою працю провадить він і з сальченними частинами. 54. В обов'язки Начальника Культурно-освітнього відділу дивізії (бригади) входять: а) всі справи, які лежать на освіляку Культурно-Освітньої Управи, але в межах своєї дивізії (бригади), б) виконання всіх розпоряджень і вказівок Культурно-Освітньої Управи, в) керування всіма культурно-освітніми справами в дивізії (бригади), згідно цього положення й вказівок Командира дивізії (бригади), г) подавання до Культурно-Освітньої Управи першого й пізнадцятого кочного корського звіту про стан культ.-освіт.праці в дивізії (бригади), а в наглих випадках і частіше, д) що місця робить повній Домаш Командиру дивізії (бригади). е) контролювати культ.-освіт.роботу в частинах дивізії (бригади) й про наслідки робити доповідь командир-лі дивізії (бригади), є) одержувати вказівки й техничну допомогу зід культурно-освіт.Управи при Генеральному Штабі. f) дбати про цілість і нерухомисть майна відділу (сібліотеки, складу, педагогичного приладдя й т.п.) розподілявати між частинами дивізії (бригади) вське майно, приладдя, що поступатиме до нього для допомоги культурно-освітній праці в частинах, к) закладати з дозволу командира дивізії (бригади) школи неграмотних, малограмотних при курінях, курси для інструкторів по національно-освітніх справах, фахові курси, а також курси для самоосвіти старших по загальним предметам та закордонним мовам при дивізії (бригади). л) дбати про те, щоб на протязі певного часу не було в даній частині жадного 7 - Гол.Ком.1922 р. ч б. неграмотного козака й національно невідомого старшини, м) дбати й давати повні вказівки, що до заснування хорів, драматичних гурт- ків, танкових товариств, оркестрів, а також бандуристів, н) поста- чати частинн літературою, як отриманою в Культурно-Освітньої Упра- ви, так і виданою при дивізії (бригаді) власними засобами, о) сте- жити за працею різних організацій культ.-освіт. характеру в диві- зії (бригаді) і сприяти їх розвиткові, п) збірати історичні мате- ріали вигадалі й сокрема відносно дивізії (бригади) описи визначних подій військового характеру та різні малюнки й потреби, що мають історичний характер, р) редагувати дивізійний журнал і часопис та від- повідати за їх напрямок. с) організувати в частинак кати козака і т.п. В разі потреби, Начальник культ.-освіт. відділу, зауваживши не- однорідний настрій воїнства своєї частини, докладає невідкладно про це командиру ii, приймаючи врідно вказівок останнього педагогично- севічні засоби для полагодження таких настроїв. Начальник культ.- освіт. відділу частини є одночасним за головний стан частини. 55. По ішники Начальника Культ.-Освіт. відділу дивізії (бригади) призначаються по представленні Начальника Культ.-освіт. відділу шляхом, зазначеним в ст. 50 цього Положення. 56. Вони допомагають Начальникові відділу в виконанню його обо- в'язків: один - спеціально в сфері шкільної праці, другий - бібліо- течної, жівничої і історичної, третій - містецтва й спорту, а в справах морального виховання начальникові відділу допомагає диві- зійний пан-отець. в) Керовник культ.-освіт. працею в частині. 57. Керовником культ.-освіт. праці в кожній окремій військовій частині обирається один зі старших піел частини командиром ii й затверджується Командиром дивізії (бригади) тільки по докладу На- чальника Культ.-освіт. відділу дивізії (бригади). 58. У випадку сперечення як призначенню, так і в усуненню в по- сади керовника культурно-освіт. справами в частині справа остаточно розглядається Культ.-Освіт. Управою при Генеральному Штабі й роз- рішується Начальником Генерального Штабу. 59. Керовник культ.-освіт. працею в частині користується правами командира неокремого куріння. 60. Керовник культ.-освіт. працею в окремій військовій частині обов'язаний: а) в докладу командиру частини виконувати вказівки На- чальника культу. освіт. відділу дивізії (бригади); отежити за працею сотенних інструкторів; давати їм вказівки, відповідаючи як за свою працю, так і за діяльність сотенних інструкторів; б) роз'яти кожно- го сьомого і двадцять першого числа доповіді Начальнику Культ.-Осв. відділу дивізії (бригади) про хід праці як своєї, так і сотенних інструкторів; в) провадити відомості про освітній це на козаків курі- ни і подавати їх до відому командирови частини і начальникові культ- турно-освіт. відділу в дивізії (бригади), г) улаштовувати курінні бібліотеки і дати про їх поповнення, також про належну каталого- зацію книжок і про цілість їх при перейдах частин, д) росшукувати в своїй частині старших та козаків, вдатних до культ. - освіт. праці в військовій й списки таких старшин та козаків надсилати до Культ. Освіт. Управи Генерального Штабу через культ.-освіт. відділи дивізії (бригади), є) робити доповіді мандировим частини про хід культурно- освітньої праці в частині, ж) орелідовувати між сотнями (батарейми) і лвадронами всяке малюнок і прилад для, котре буде одержувати для про- вадження культурно-освітньої праці, з) збірати всі історичні й ху- дожні матеріали й хорошити їх, и) організувати хори, драматичні гуртки й по можливості оркестри бандуристів, і) керувати школами не- драмотних, малограмотних, по амозі улаштовувати культ. освіт. курси, к) улаштовувати концерти, вистави, літературні вечора й т.п. для ко- заків, л) улаштовувати научно популярні й інформаційні лекції в ча- стині, м) організовувати й закладати різні спортивні гуртки, книго- збірні й хату козака. 61. Виконання в сотнях (батаєрах, командах) завдань керовника культ.-освіт. працею в частині покладається командиром сотні на од- ного з старших ціеї сотні, котрий називається І н с т р у к т о - р о м к у л ь т у р а - о с в і т н ь о ї п р а ц і. По порядку командира сотні ця праця може бути поділена між кіль- кома старшинами. 62. Інструктори провадять свою працю під керуванням керовника культ.-освіт. працею в частині в своєї командира сотні, які до загаль- ного плану культ.-освіт. праці в війську, відповідних інструкцій та наказів Вищого Начальства. - 8 - Відповідальність за правильність цієї праці покладається на командира сотні (батареї, команди) та на Інструктора. 63. Інструктор культурно-освіт.праці в сотнях може звільнятися від виконання інших службових обов'язків. 64. Інструктор культурно-освіт.праці в сотні (батареї, команди) повинен: а) провадити навчання в початковій школі для козаків (навчання заграмотних читанню, письменю, українській мові й початкам артиме- тики), б) улаштовувати для грамотних козаків школи вищого ступня, куди б входило українознавство (бесіди про Батьківщину, читання в історії рідного народу, відомості про державний устрій і т.и.), наукa про громадську етику, відомості в різних галузях знання, в) улаштовувати козацькі книгогобір! й одержувати книжки та часо- писи для козаків, дбати, щоб всі козаки перечитували їх і для не- грамотних самому читати й поясняти, г) дбати про заснування сотен- ного хору й загального сотенного співу, д) дбати про розвинення спорту в сотні, заснувати спортивні гуртки, розпоряджатися всіма спортивними засобами й приладдями, е) дбати про письменне приладдя для учнів школи і роспоряджатися ним, ж) відповідати за укодження всіхого майна, що є в його розпорядженні, з) стежити, щоб всі ко- заки бували на лекціях, и) улаштовувати колективне та групове чи- тання серед козаків, і) робити доповіді про хід культурно-освіт. праці в сотні командирові її та керовникової культ. освіт.праці в чf тині, к) одвідувати з козаками музеї, експозиції, історичні памят- ники та місцевості, промислові підприємства й т.п. та знайомити в ними козаків, л) дбати про естетичний вигляд косарень і помешкань для козаків як воїні, так і середній, м) дбати про усунення різно- го роду поганих звичок серед козаків та печемності. Підписали: Т. в. о. Військового Міністра і Командуючого Армією Генерал-Хорунжий ВОВК, Т. в. о. Начальника Генерального Штабу, Ге- нерального Штабу Генерал-Хорунжий ПЕТРІВ. Додаток I-й до ст. 4 Полож. ОБОВ'ЯЗКОВІ ЗНАННЯ, які повинен володіти кожний воїн Української армії. а) Моральні закони. Бог. Поняття про Бога, як Творця миру. Найвищого Суддю всього існуючого (принципі двуалізма). Відношення чоловіка до Бога. Як чоловік пізнає Бога. Душа. Со- вість, як постійний суддя чоловіка. Релігія. Релігії християнські й поранські. Християнин мусить завжди пам'ятати про свій обов'язок про який написана Йому совість Господь наш Пісюо Христос. Для чого прийшов на землі; життя на землі; страдання во імя спасення других. Учення Пісуа Христа, як треба відноситись до Бога (молитва Господня, євангельські блаженства), до ближнього (любить других, як самих себе,- що не значить в житті воїнка?/ Учення законів Божеських про Державу й громадянські обов'язки (розвити: кесарство-Кесарь, Богові -Богові). Воєн. Учення законів Божого про те, як повинен тримати себе, що роби- ти ютний чоловік в державі. (Використати й розвити положення 10 заповідів Божих, ко яй раз робі чи порівниння, що воїк більше мусить робити, ніж хто інший). Закон Богий і війна. Війна - необхідність (не бич Божий). Мо- ральне оправдання війни. Відношення воїнка до війни з релігійного й морального погляду. Закони війни (вочить в громадян, а не в мирним населенням). Поводження воїна на війні: з богом, після бою (хоробрість, това- рисква зброюка, помич раненим і т.п.) Відношення до населення; лаваретів та шпиталів. Військова здобича, преса на неї валсмателя, реквізіції, її ун- ки, ісування будівлі. Обмеження на війні: яди, добива.ми ранених, поголовне личуван на населення, користування білим правором, робунки ранених, пр ва осіб Червоного Хреста. Поводження з раненими своєї та ворожої Армії. Поняття о перероговорщиках і о поводженні з ними. Лаутчники і шпигуни. -9- Гол.Ком.1922 р. Ч б. б) Неграмотність. Кожний воїн в сотенній школі мусить бути навчений: Легко й вправно читати в розумінні прочитаного, уміти роска- зати прочитане своїми словами, арозвуміло, чітко й легко писати, також уміти переказати на письмі прочитане або почуте, уміти тол- ково зашкодити відданній наказ, або розповідження; уміти рахувати, знати 4 дії арифметики й початки дробів. в) Національно-громадянська свідомість. До таке держава, а чого вою складеться, що таке державний устрій, які зони бувають, який державний устрій на україні. Головна держава. Начальний Бождь Армії. Правительство.Парля- мент. Взаємодіяносин між Головою Держави, Правительством і Парламентом. Міністерства. Органи на місцях. Охематичний нарис управління. Військовий устрій. Головні установи, їх загальна компетенція. Обов'язки громадянина до держави.(Необхідність захисту зовн- в середині, підтримка ладу і спокій, необхідність повати й поща- ни до Уряду, установ і громадянства, необхідність приносити в жербву власні інтереси інтересам Держави й всього громадянства). Необхідність плацяти податки й шкодувати розпорядження влади). Спеціальні обов'язки волка, їх відміни від загально-громад- ських; права волка на службі і після неї, проходження служби, нагороди, задоволення й т.п. г) Національна свідомість. Історія. Що називають нацією, народом; чим різняться народи; які є на- роди в світі, народи Європи й інших частин світу. Народ український. До якого палежить племені, що має загаль- ного з народами Європи, чим різняться. Звідки прийшли українці; де поселилися; коли; як жили; що робили. Як почали будувати свою державу. Київські оповідання.Барж- ські князі, Київ. Перші Київські князі. Князь володимир Святий його війни, їх мета. Приняття Християн- ства українцями, значення цього менту. Князь Ярослав, Українська Держава при ньому; культура й ос- віта при Ярославі, уособлені при ньому; вплив української держа- ви. Галицьке князівство. Ярослав Осмомисл. Культурні здобутки; загальне життя. Татарський погром. Боротьба з татарами. Король Данило. Пляни Данила та їх доля. Холм і Левів. Галицько-Волинське князівство (Володимерія) при наступниках данила. Литовське князівство. Українська культура й Литва.Польща.Сто- сунки між Україною, Литвою та Польщею. Досягнення, причини повстання козакини; устрій; праця; поши- рення; боротьба за волю. Загальничий, його діяльність, плани, озубка їх. Зріст козачини. Бордан амельницький. Війни.Перенолівська умова, правне становище України по ній. Биговський, Гадичська унія. Дорошко, Україна в кінці ХУП століття й початку XVII. Мавеля, його діяльність. Петро I-й, його роль на Україні й робота. Гетьмани по Мазепі. Катерина 2-га, її діяльність на Україні. Окасування реформаційни. Визвольна боротьба XX століття до наших днів. Найголовніші епізоди. д) Географія з економікою. Форми земної поверхні; як позначаються на мапі. Практичне ознайомлення з реорграфичними мапами. Загальний нарис лазерхні України. Частини України: Слобожанщина, Лівобережна Україна.Правобе- режна Україна, Холмщина, Галичина, Буковина, Кубань. Великі міста України. Мала України, мадтаб (мірило). Правила користування мірілом для опреділення просторів. Рівнини, степи, полісся Волинське, низини, гори, долини на Україні. Як позначаються на мапах. - 10 - Ріки; куди впадають, які мають протоки; ане значіння для населе- ння, держави й т.м. Плімат України; зв'язок клімату з життям побутом, звичками населення й т.и. Грунт України, значіння для населення, його праці... Люде на Україні, кількість, пустота розселення, віра, мова, одяг, будівля, праця, промисловість, фабрики й заводи. Підземні богатства України. Шлаки. Школи. Все це викладається в шкірових даними. в) Відомості з гіріони. Найчастіші хвороби та часоби їх попередження. Простуда, причина її, що треба робити, щоб не простудитись вимок, літом, в поході, в лавні, під дощ і т.п. Шлункові хвороби, які вони бувають, як себе зберегти від них як пізнать, що попсовані овочі, м'ясо, риба, кліб, молоко, вода й т.п. Що таке хворіння (комні) хвороби, які вони бувають, як виявля- ться, що треба робити при хворобі, як уберегти себе від них. Венеричні хвороби, які бувають, як вслідки, як лічиться,як уберегтись. Хвороби уха, які бувають, як уберегти себе від них. Хвороби ока, які бувають, як уберегти себе від них. Пляцтво. Його наслідки для здоров'я. Купання й лавна. Що треба знати при купанні. Міри обережності в лавні. Сохранність ніг. Позоть, омучі. Ноги, слідкування за їх чисто- ю; наслідки для здоров'я нечистоти ніг. Особорожування, що треба знати, щоб не обморозити нір обличчя і т.п. Міри попередження. Сонечні та теплові удари. Від чого та коли бувають. Як попере- дити. г) Щоденна гіріона. Що повинен знати козак (який виконавленного), щоб завжди міг уберегти себе від хвороби. (Загальні положення). Вимога гіріони, що до попередження, вигорування та захворуван- ня при іді, при охоронній ім'ї, при користуванні посудом і т.п. Як мусить козак заботитись про збереження свого тіла в чисто- ті, для чого це потрібно, що муєть робити яке значіння має одія для чоловіка; якою вона повинна бути; як треба носити, як пристосовувати до погоди і т.п. Як повинен тримати себе козак, щоб завжди бути чисто одягнутим, як хоронити одій, як зберігати, підтримувати і т.п. Яке значіння для чоловіка має чорота в помешканню, для чого та як її треба підтримувати, чистота навколо помешкань, улицях, оселях; її необхідність і значіння для населення. Підписали: Т.в.о. Військового Міністра і Командуючого Армією, Генерал-Хорунжий ДОВА, Т.в.о. Начальника Генерального Штабу, Гене- рального Штабу Генерал-Хорунжий ПЕРІЗ. Додаток до арт.48 Полож. про культ.освіт.працю у війську. ТИМЧАСОВО ЗАТВЕРДЖУЮ на підставі арт.28 Полож.про Пол. пер.Військ у Військовий час (вид.1914 р.) ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У.П.Р.П Є Т Л Ь Р А. 26 січня 1922 року. Штат Культурно-Освітнього відділу дивізії (запасової бригади). Назва посади. Кільк. росіб. Класа основна склад утри- мання на рік Увага. Начальник відділу I VI Поміщик. Начальника від- ділу 3 VII Плорарів: старших... 1 - - молодших. 2 - - Примітка: до встановлення штатів, звичайним порядком, культур - II - Гол.Ком.1922 р. Ч 6. но-освітніх органів у Армії, платня по цьому штату визна- чається по попереднім посадам. Підписали: Т.в.о.Військового Міністра і Т.в.о.Командую- чого Армією, Генерал-Хорунжий ВОВК, В.об.Начальника Законодавчої Управи Військового Міністерства, Сотник ЛОБА-ЛОБІВ. З оригіналом згідно: Начальник Наказного відділу, Підполковник Косаченко НАКАЗ Головної Команди Війська Української Народньої Республіки. Ч б. 26-го січня 1922 р. § 1. При цьому оголошується затверджене мною: "Положення про культурно- освітню працю у війську." ДОДАТОК: згадане положення. § 2. Надавши особливо велику вагу культурно-освітнім справам у війську, наказую: 1) начальникові Генерального Штабу подбати, аби культурно-освіт- ня праця в армії була організована і належним спосіб в найближчим часі. 2) Всім начальникам військових частин негайно ознайомитись в до- даним до цього положенням і з найкоротший час перевести його в життя, звертаючи увагу на те, щоб кожний козак нашої Армії належно засвоїв необхідні для нього знання. § 3. Військовому Міністерстві подбати про переведення в належний спо- сіб штатів культурно-освітніх установ в Армії. Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЮРА. Т.в.о. Військового Міністра і Т.в.о. Командуючого Армією, Генерал-Хорунжий ВОВК. ЗАТВЕРДЖУЮ. Головний Отаман Військ У.Н.Р. ПЕТЛЮРА А. 26 січня 1922 р. Положення про культурно-освітню працю в військові. I. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ. 1. Культурно-освітня праця в військові має своїм завдан- ням виховання воїна так, щоб він був дійсним громадянином своєї батьківщини, скільки своїх обов'язків, як активний, захисник рід- ного народу і держави та зобов'язаний укріпленню суспільства ви- шим проявом нелегального виконання громадянських обов'язків. 2. У складі культурно-освітньої праці входить все те, що допомагає виконанню вище зазначеного завдання, а саме: а/моральне виховання, б/загальний і інтелектуальний розвиток, в/боротьба з неграмотністю, г/національно-громадянське виховання, д/національна свідомість, е/фізичне виховання і ж/естетичне ви- ховання. 3. Культурноосвітня праця провадиться обов'язково за всіма зол- ками у всіх військових частинах, а також у всіх військових школах та командах. 4. З зазначених в ст.2 галузей культурно-освітньої роботи не всі мають рівне значення взагалі й у військового погляду в окре- ма; крім того, у військах культурно-освітня праця обмежується ще ї коротким строком служби, а тому її необхідно поділити на дві ка- тергорії: а) до першої категорії увійде все те, що потрібно знати кожному воєводові-громадянинові для свідомого виконання своїх обо- вязків і б) до другої те, що не торкається військової справи, але корисно знати воєводові, як чоловікові, членові суспільства. Знання того, що стосується першої категорії й зазначено в до- даному до цього програму (додаток 1) уважає особливо службовий обо- вязок і тому для нього повинні бути призначені особливі години за числа учебних годин. Те-ж, що віднесено до другої категорії, не обов'язкове й провадиться лише в обмежених. 5. Викладання обов'язкових знань (ст.4 п.а) покладається на старшини, як їх службовий обов'язок. Необов'язкові й галузі культурно-освітньої роботи (ст.4 п.б) провадяться в вільний від служби час як старшинами і козаками, так і покликаними приватними особами, але під доглядом і відпо- відальності командного складу та під керуванням військових культурно-освітніх органів. - 2 - 6. У кожній експедиції частині загальний дорлад за всією куль- турно-освітньою працею лежить на командирів частини, як польний доро службовий обов'язок. Для безпосереднього керування цією працею призначається один із старших частини, який має відповід- ній сьогодні та досвід. Цей старшина несе відповідальність за успіх праці й по потягну командира частини може бути звільненим від них службових обов'язків. а) Моральне виховання. 7. Моральне виховання має своїм завданням вияснити воєнкові ро- зумне відношення до питань освіти та до ближнього. Воно повинно складатися з вивчення воєнкові моральних законів Божеских (що маються в Молитві Господній, десятьох заповідах та евангельському вченню про блаженство) і людських (постанови Не- невської конвенції 1906 р. і Реагської 5 жовтня 1907 р.). Ці відомості обов'язково для кожного воєнка. До необов'язкових знань відноситьсяться названня воєнка як громадя- нина етичним законом суспільства, а християнин помимо того повинні бути ознайомлені більш докладно з догмами та вимогами релігії та моралі, різною як воєнки інших релігій є догмами останих. 8. Треба завжди пам'ятати, що приклад найкращий навчитель, а тим більше в питаннях морального характеру. Тому всі начальники своїм поводженням повинні подавати приклад морального виховання для своїх підлеглих. Теоретичні ж виклади обов'язкових знань з релігії покладаються на військових пал-отців, а по Леневській та Реагській конвенціям на старшин. б) Загальний інтелектуальний розвиток. 9. Загальний інтелектуальний розвиток воєнка повинен направля- ти до того, щоб розширити його розум, навчити його свідомо стави- тись до своїх обов'язків, дати воєнкові змогу розбиратися наявного й зробити всі ті явища, в яких від матиме діло: життя і особ- ливо при проходженню військової служби. Це осягається шляхом розмов, читанням, викладами лекцій по різним питанням і т.д. 10. Окремих родин на це не призначається, але весь устрій жит- тя воєнка повинен бути так вироблений, щоб кожний крок наближався до цієї мети. Це постійний обов'язок всіх начальників. Воротьба є нерозмиття істина. 11. Воротьба і неправомірність повинна входити перше місце в за- гальному розвиткові воєнка, а військо дихто не може зайти нерозмо- ним. Тому для навчання грамоті командирами частини встановлюються окремі службові години в загальному роспису навчання військ. 12. Навчання грамоті провадиться старшинами окремо в кожній сотні, під безпосередньою відповідальністю командира сотні. При цьому в сотні може бути організовано кілько груп: для воєнків не- грамотних, малограмотних і т.п. В поміч старшинам для навчання в групах можуть призначатися адміністратори до того ковака з відповідною освітою. 13. Навчання грамоті складається з навчання читати, писати й рахувати. 14. У кожній сотні при школі повинна бути бібліотека як еї диктальними книжками, так і з книжками для читання, ухваленими від- повідними військовими органами. г) Надійна громадянське виховання. 15. Національне виховання повинно строїтися до метального за- своєння воєнком своїх обов'язків до держави, уряду й громадян та до здатності його виконати свій обов'язок воєнка при всяких умовах. 16. Для досягнення поставленої в ст. 15 мети повинно знайомити ти воєнка з: а) Державним устрієм, б) важливими державно-громадськими уста- новами, в) високим призначенням воєнка його правами та обов'язками, як воєнка, до держави, уряду й т.п. 17. Викладки і всіх цих галузей входять в круг о'бов'яз- кового навчання. Я провадиться старшинами, для чого дожні були призначені окремі години в загальному роспису навчан- тя воєнка. - 3 - Год. Ком.1922 р. ч.6. 18. Крім зазначених в попередніх ст.ст. 16 і 17 виклади по національних дісплінах провадяться в повнолуслові години старшинами, кулурно-освітніми органами й прикладниками для цього приватними особами по програмах, укладених командарами частин. д) Національна свідомість. 19. Наполеглива свідомість народу є підвалиною, на якій будується держава й має на меті певне й тврбке ознайомлення вояка зі своїм НАРОДОМ та ДЕРЕВЛЕЮ. У війську воно повинне складатися в короткого, що до кожана, але досконального, ознайомлення з історією, географією та економікою України. 20. Уся праця по розвиненню національної свідомості вояка має своїм завданням збудити й випилякати розумну любов до свого Народу та до своєї батьківщини. Тому при ознайомленні вояка з історією України, треба звертати найбільшу увагу на видатні та міцхенні люди боротьби за визволення України та боротьби за її державну незалежність як на старі, так і на пали часи. Вояка пусить бути добре ознайомлений з кращими сторінками історії своєї частини для підняття в ньому почуття корпоративного духу, товаришескої виручки та військового братерства. 21. Провадження такої роботи є службовий обов'язок і виконується старшинами в службові часи під керуванням як свого прямою начальства, так і органів культурно-освітніх та відповідальністю командира частини. 22. Національна свідомість вояка має надзвичайне значення й тому на її звивчення необхідно звернути особливу увагу, улаштовуючи в повнолуслові часи спеціальні виклади по можливості за допомогою кінематографа, світових малюнків й таке інше. Для тієї-ж мети необхідно мати в кожній сотні відповідну, спеціально підобрани бібліотеку для читання /ст.14/ й курінь бібліотеку переважно з творів по українозавиству, во всіх цього галузях та по інших розгалуженнях загального знання, як на український, так і на чужих мовах. При культурно-освітніх відділах дивізій повинні бути канітальні бібліотеки, до військових потреб пристосовані. 23. Фізичне виховання. 24. Тісне зв'язання має своїм завданням виховати фізично сильну натуру, що легко переносила б труднощі військового життя а також привчати вою водя до цього. 25. Тврого року праця складається в знайомства для старшин з анатомією та гігієною, а для кожаків тільки з гігієною і подачею першої помочи при нещасних випадках. 26. Теоретичні знання по фізичному вихованню масть викладати санітарний персонал частин, що входять в їх службовий обов'язок. Для цих шкідів встановлюються окремі службові часи. 27. Практичні вправи в гімнастиці входять в службовий обов'язок воїків, провадяться в службові часи під керуванням старшинського складу й лого відповідальностю, як частина муштрового навчання. 28. Незалежно від зазначеного в ст. 27 навчання, при помочі культурно-освітніх організацій і частинних організаціях окремої гімнастичні вправи й різного роду фізичний спорт до спортивні при, які мають на меті розвиток чоловіка. Для більшого розширення цієї думки корисно галузі фізичного виховання можуть бути привчанні, поїзні й господарських сум. Привами можуть ути лише речі, а проші на їх купівлю відпускається з відомо командира дивізії. е) Естетичне виховання. Естетичне виховання має своїм завданням гармонійне розвинення чоловічої натури, а"окрема почуття краси. У війську ж воно повинно нестися в суто національному дусі для пробудження й укріплення в душі вояка любови до рідного місцества, до краси й оточення й зрозуміння її в гійськових вправах. 30. У щоденному життю воєка естетичне виховання повинно стремитися до арбуміння ним значення чистоти й порядку в оточенні; до вироблення чомності в відносинах поміж собою й приватних особами, до боротьби з поганою лайкою та до щедрення йому постійної свічкі й любови тримати власну особу в порядкові, використовуючи все те, що дає уніформа. 31. Для естетичного виховання особливі часи не призначаються. 32. Праця по естетичному вихованню складається з організації хорових, музичних, малювальних, драматичних та інших мистецьких товариств і гуртків, які провадять свою роботу в військову на засадах вільного співробітництва. 33. Керування всією цією роботою покладається командиром частини, по докладній керовника культурно-освітнього працю, на аматорів переважно в числі старшин, а в разі підповідності і на дозакривання культуру-освітнєю посаду в частини. 34. Загальне керування, організація й догляд за правильним провадженням такої культурної роботи у всіх частинах дивізії покладається на дивізійні культурно-освітні відділи. 35. Командири частин повинні допомагати цьому виду культурної роботи всіма можливими засобами. II. ОРГАНИ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ ПРАЦІ. 36. Органами для провадження культурно-освітньої праці у військових є: а)Культурно-освітнє Управа при Генеральному Штабові, б)Дивізійні Культурно-Освітні Відділи, в)Керування Культурно-освітньою працею частини і г)Інструктори культурно-освітньої праці в сотнях (батареях, командах). а)Культурно-Освітнє Управа при Генеральному Штабові. 37. Культурно-Освітнє Управа при Генеральному Штабові є центральний військовий орган, який організує керує та дає основний напрямок всій культурно-освітній діяльності у військові, миючи, крім того, другим своїм завданням також військову підготовку населення допризивного та повсякденного зрісту. 38. Культурно-Освітнє Управа при Генеральному Штабові має свої завдання: а)національне та культурне виховання українського війська, б)поширення серед нього загальної освіти, в)розгляд і ухвалення кишенок для виявлення їх в військові по загальних та культурно-освітніх питаннях. с)видавання книжок, брошюр, портретів, військових малюнків, листовок та часописів і журналів і розповсюдження їх серед війська. д)організація, керування й контроль культурно-освітньої праці у військові. е)створення за тим, щоб на місцях культурно-освітнє робота провадилася згідно з законом та оголошеними наказами. ж)слідкування, щоб у кожній культурно-освітній установі велася статистика всієї праці в обсягу культурно-освітнього. з) розпорядження засобами, які видаватимуться Урядом та промаджанством на цілі освіти війська. і)розповсюдження й укріплення між населенням ідеї необхідності Української Держави та її військової міці, к)організацію керовництва спортивних та гімнастичних товариств і рур'їв поміж населенням та контроль над їхньою діяльністю, коли на це витрачалися державні гроші по кошторису військового Міністерства. л)розроблення планів програм мів та положень по фізичній підготовці шкільної молоді до військової служби в порозумінню з Міністерством Народньої Освіти, м)складання обрахунків, кошторисів та справоваджень по всіх галузях як культурно-освітньої роботи, так і військової підготовки населення, а також ревізії матеріальних витрат. коли установи одержували гроші по кошторису Міністерства Військового, н)звалювання персональним складом робітників культурно-освітньої установ і установ по військовій підготовці населення. о) виконування функцій органа сполучення між Військовим Міністерством і урядовими установами та промадянськими об'єднаннями. 39. Культурно-освітнє Управа входить до складу Генерального Штабу на правах Генерал-квартирмейстерства. 40. Персональний склад Управи опреділяється штатом, а Управа складається з Начальника Управи, старших для доручень і п'яти відділів: 1)Адміністративно-Організаційного, 2)Шкільного, 3)Віблисточного, 4)Містецтва й Спорту і 5)По військовій підготовці населення. 41. Начальник Культурно-Освітньої Управи безпосередньо підлягає Помішникові Начальника Генерального Штабу й є його найближчий поміщик у справі виконання завдань, що до компетенції Управи та її відділів, в стосунки і до підлеглих йому установ - 5 - Рол.Ком.1922 р.Ч.6. та осіб користується правами Генерал-Квартирмейстера. 42. Відділ Адміністраційно-Організаційний: а)організовує й впорядковує культурно-освітні установи у військо- ві, підає персональним складом культуру-освітніх працювників у взому, силькає й провадить конференції культурно-освітніх пра- цювників у військові. б)пеклуеться про доповнення персонального складу військових культурно-освітніх робітників в разі потреби пивляннями особами. в)упорядковує, дає напрям і використовує культурно-освітню роботу різних громадських установ,котрі мають на меті допомагати військові. г)пеклуеться про поповнення необхід- ними організаторами громадських гуртків та товариств, маючих вій- ськове значення також усталени по військовій підротовці населення. ґ)складає бюджет всіх громадських штрат по культурно-освітній спра- ві у військові, а також провадить рахівництво й контролює видат- жк підлеглих Управл установ. д)провадить загальне листування Укра- ви, виконуючи функції її загальної канцелярії. е)наглядає на й тіснійший зв'язок з частинами. 43. Відділ шкільний: а)улаштовує й провадить школи для нетрамотних і малограмотних, а також загальні школи для тих, хто вміє читати й писати лише по російськи й курси українознавства для коваків. б)улаштовує кур- си: українознавства для охорони і підстаршин, загально-шкільні для докінчення їх освіти, також інструкторської для підротовки робітників культурно-освітнього діла у військові, в)опрацьовує програми й вказівки для навчання, користуючись програмою відпо- відних шкіл Міністерства Народньої Освіти, г)засновує школи ви- щих ступнів, народні університети, (хові куром по ріжних галу- єних знання, в тому числі і кооперації, д)контролює школи загаль- но-освітнього характеру у військових частинах, є)постачає куль- турно-освітнім відділам військових частин усюке педагогичне при- ладдя. е)веде статистику шкільної праці у військові. 44. Відділ бібліотечний: а)оцінює книжки й укладає їх для читання в військові. б)відає чительничою діяльністю у військові, улаштовує комплекс тув,ката- льогу та недосляле ползови бібліотеки на фронт чи до частин і всаралі книжки для поповнення бібліотек військових частин, а так- ком біліотек для команд поповнення, залор та шпилавів. в)уста- новлює способи влаштування військових бібліотек та впорядкуван- ня статистики читання. г)дбає про постачання всяким часописів та журналів. д)опрацьовує плани видавництва і редагує органи управи, коли він видається. е)власнеться єдиним посередником між грома- дянством й військові, що до постачання громадянством військові відповідної літератури. Ж сес згоди віддачу, таке постачання не до- пускається; провадить реєстрацію військових бібліотек, в)вироб- ляє в миру потреби конспекти лекцій і надсилає їх до частин. 1)стежить за всіма виданнями в частинах, об'єднуючи їх діяльність в)стежить за літературою по культурно-освітній справи в військо- ві за кордоном, набуваючи відповідний матеріал, л)уштовує за- гальну бібліотеку Львові, к)рує нею, збирає й впорядковує необ- хідний матеріал для культурно-освітнього архиву, м)веде статисти- ку бібліотечно-видавничої справи в військові. 45. Відділ Мистецтва й Спорту: а)організує ковачкі театри й театрн для коваків, керуючи їх- ньою діяльністю на місцях, обдає про організацію націонал-их хорів і оркестрів духових та струнних, а також товариств націо- нального танку. в)постачає для театрів, хорів, оркестрів необхід- не приладдя, підручники, ноти й літературу, умаловує курси дирі- гентів і капельмейстерів. г)організовує повсякуючу розвагу во- янків, пляхом закладання "хат козака", клубів, виставок, улашту- вання серед залки спортивних товариств та ігр. д)уплаштовує наніс- нальні, свійкні та спортивні озваї й керує діяльністю в промо відношення громадських об'єднань. є)дає про естетичний вигляд козарень, таборів та їх оточенням, даючи у відповідних видадках Засої висновки що до будівлі косарень. ж)провадить статистику ро- боти у військові в особливу завдань свого відд-гу. 46. Відділ Військової підротовки населення: а)Восповсюджує й українля між населенням ідею необхідності Ук- раїнської державности 'а, як грунт іі, ідею військової сили України,б)організує керовництво та підтримку ввілких спортивних - 5 - та гімнастичних товариств, гуртків "січей" і т.п. між населенням, в) контролює в установленнх межах діяльність тих гуртків та товариства, на які витрачалися гроші по контросу Військового Міністерства. г) організовує "пласті" та "молоді діти" між молодшою шкільного віку. д) розробляє плани програми та положень по фізичній підготовці населення в порозумінню з відповідними цивільними Міністерствами, е/вей статистику роботи й організації по військовій підготовці населення. 47. Указана вище діяльність Управл та її відділів проводиться в життя по вказівках Начальника Генерального Штабу й вводиться в чинність встановленням шляхом - наказами, положеннями, інструкціями й т.п. 6) Дивізійні Культурно-Освітні відділи. 48. До складу штабу кожної стрілецької й кінної дивізії, а також кожної галєсової бригади входить культурно-освітній відділ, персональний склад якого опреділяється штатом. 49. Культурно-освітній відділ дивізії (бригади) має завдання: а) керувати всьою культурно-освітньою справою в частинах дивізії й контролювати її право. б) бути посередником між культурно-освітніми органами частин дивізії й Культурно-Освітньою Управою при Генеральному Штабові. 50. На чолі культурно-освітнього відділу дивізії (бригади) стоїть Начальник Його/ який обирається й призначається по кандидатським спискам Культурно-Освітньою Управою при Генеральному Штабові й затверджується загальним порядком. До кандидатського списку таких начальників можуть бути допущені і особи, яких атестує командир дивізії (бригади). 51. В загальному службовому відношенні начальник культурно-освітнього відділу підлягає Начальникові Штабу дивізії (бригади). В справі ж культурно-освітній він одержує вказівки від Культурно-Освітньої Управи при Генеральному Штабові й Командира дивізії (бригади) і має безпосередній доклад у Командира дивізії (бригади) тільки в присутності Начальника Штабу дивізії (бригади). 52. Начальник культурно-освітнього відділу дивізії (бригади) являється начальником усього персонального складу свого відділу й відносно його користується правами командира окремого куріння. 53. Для провадження культурно-освітньої справи в частинах дивізії (бригади) він укладає план щодню вказівок Культурно-Освітньої Управи та командира дивізії (бригади) й в порядку техничного переведення цього пляну в життя входить в безпосереднє порозуміння з командиром даної частини, працюючи в ним в самому тісному контакті, так само в тісному контакті свою праце провадить він і з священиком частини. 54. В обов'язки Начальника Культурно-Освітнього відділу дивізії (бригади) входять: а) всі справи, які лежать на обов'язку Культурно-Освітньої Управи, але в межах своєї дивізії (бригади), б) виконання всіх розпоряджень і вказівок Культурно-Освітньої Управи, в) керування всіма культурно-освітніми справами в дивізії (бригади), згідно цього положення й вказівок Командира дивізії (бригади), г) подавання до Культ-Освіт. Управи першого й п'ятнадцятого кожного місяця короткого звіту про стан культ.-освіт. справ в дивізії (бригади), а в наглих випадках і частіш, д) що місця робити повній Доклад Командиру дивізії (бригади). Й Культ.-Освіт. Управи про хід культ.-освіт. справ в дивізії (бригади), за значення ті умови, в яких провадиться ця праця, е) безпосередньо керувати культурно-освітньою справою в окремих сотнях, доданих до штабу дивізії (бригади), ж) контролювати культу.-освіт. роботу в частинах дивізії (бригади). Й про наслідки робити доповіді командир- ій дивізії (бригади), з) сприялювати квалівки й технічну допомогу для культурно-освіт. Управи при Генеральному Штабові, і) дбати про цілість і нерухомисть майна відділу (бібліотеки, складу, педагогичного приладдя й т.п.) р сприялювати між частинами дивізії (бригади) волєю майно, приладдя, що поступатиме до нього для допомоги культурно-освітній праці в частинах, к) закладати з дозволу командира дивізії (бригади) школи неграмотних, малограмотних при курінях, курси для інструкторів по національно-освітніх справах фахові курси, а також курси для самоосвіти старшин по загальним предметам та закордонним мовам при дивізії (бригади), л) дбати про те, щоб на протягі певного часу не було в даній частині жадного - 7 - Гол.Ком.1922 р.Ч 6. неграмотного козака й національно несвідомого старшини, м) дбати й давати певні вказівки, що до заснування хорів, драматичних гурт- ків, танкових товариств, оркестрів, а також бандуристів, п) поста- чати частини літературою, як отриманоє в Культурно-Освітньої Упра- ви, так і виданою при дивізії (бригади) власними засобами, о) сте- жити за працею різних організацій культур-освіт. характеру в диві- зії (бригаді) і сприяти їх розвиткові, п) збирати історичні мате- ріали взагалі й окрема відносно дилівей (бригади) описи визначних подій військового характеру та різки малюнки й потреби, що мають історичний характер. р) редагувати дивізійний журнал і часопис та під- повідати за їх нащролмк. с) організовувати в частинах кати козака і т. и. В разі потреби, Начальник культ.-освіт. відділу, зауваживши не- одновідний настрій воїнства своєї частини, докладає невідкладно про це командиру іі, приймаючи вгідно вказівок останнього педагогично- освіт. чи засоби для полагодження таких настроїв. Начальник культ.- освіт. відділу частини є однодільним за таємний стан частини. 55. Погішники Начальника Культ.-Освіт. відділу дивізії (бригади) призначаються по представленню Начальника Культ.-освіт. відділу шкілом, зазначеним в ст. 50 цього Положення. 56. Вони допомагають Начальникові відділу в виконанні його обо- в'язків: один - спеціально в сфері шкільної праці, другий - бібліо- течної, видавничої і історичної, третій - мистецтва й спорту, а в справах морального виховання начальникові відділу допомагає Диві- зійний пан-отець. в) Керовник Культ.-Освіт. працею в частині. 57. Керовником культ.-освіт. праці в кожній окремій військовій частині обирається один зі старших цілі частини командиром ії й затверджується Командиром дивізії (бригади) тільки по докладу На- чальника Культ.-освіт. відділу дивізії (бригади) 58. У випадку сперечень як призначенню, так і в усуненню в по- сади керовника культурно-освіт. справою в частині справа остаточно розглядається Культ.-Освіт. Управою при Генеральному Штабові й роз- рішується Начальником Генерального Штабу. 59. Керовник культурно-освіт. працею в частині користується правами командира неокремого куреня. 60. Керовник культ.-освіт. працею в окремій військовій частині обов'язаний: а) за докладу командиру частини виконувати вказівки На- чальника культ.-освіт. відділу дивізії (бригади); стежити за працею сотенних інструкторів; давати їм вказівки, відповідаючи як за свою працю, так і за діяльність сотенних інструкторів, б) робити кожно- го сьомого і двадцять першого числа доповіді Начальнику Культ.-Осв. відділу дивізії (бригади) про хід праці як своєї, так і сотенних інструкторів, в) проводити відомості про освітній ціна козаків куре- ня і подавати їх до відому командирові частини і начальникові культ- турно-освіт. відділу в дивізії (бригади), г) укладовувати курінні бібліотеки і дасти про їх поповнення, також про належну каталого- ванню книжок і про цілість їх при перейдах частин, д) розшукувати в своїй частині старших та козаків, здатних до культ.-освіт. праці в військової й списки таких старшин та козаків надсилати до Культ. Освіт. Управи Генерального Штабу через культ.-освіт. відділи дивізії (бригади), е) робити доповіді і мандирові частини про хід культурно- освітньої праці в частині, ж) спреділювати між сотнями (батареями) і швадронами всяке малюнок і приладдя, котре буде одержувати для про- вадження культурно-освітньої праці, в) збирати всі історичні й ху- джині матеріали й хорошити їх, а) організувати хори, драматичні гуртки й по можливості оркестри бандуристів, і) керувати школами не- грамотних, малограмотних, по змові улаштовувати культ.-освіт. курси, к) улаштовувати концерти, вистави, літературні вечера й т. и. для ко- заків, л) улаштовувати научно популярні й інформаційні лекції в ча- стині, м) організовувати її закладати різні спортові гуртки, книго- збірні й хату козака. 61. Виконання в сотнях (батареях, командах) завдань керовника культ.-освіт. працею в частині покладається командиром сотні на од- ного з стасшій цілі сотні, який називається І н с т р у к т о- р о м к у л ь т у р н о - о с в і т н ю п р а ц і. По погляду командира сотні ця праця може бути поділена між кіль- кома старшинами. 62. Інструктором провадять свою працю під керуванням керовника культ.-освіт. працею в частині і свого командира сотні, згідно загаль- ного плану культ.-освіт. праці в війську, відповідних інструкцій та наказів Вищого Начальства. - 6 - Відповідальність за правильність цієї праці покладається на командира сотні (батареї, команди) та на інструктора. 63. Інструктор культурно-освітньої праці в сотнях може звільнятися від виконання інших службових обов'язків. 64. Інструктор культурно-освітньої праці в сотні (батареї, команди) повинен: а) провадити навчання в початковій школі для ковзаків (навчання неграмотних читанню, письменю, українській мові й початкам артиметики), б) улаштовувати для громадяни ковзаків школи вищого ступеня, куди б входило українознавство (обсиди про Батьківщину, читання з історії рідного краю, відомості про державний устрій і т.п.), наука про громадську етику, відомості з різних галузей знання, в) улаштовувати ковзакькі книгообірні й одержувати книжки та часописи для ковзаків, дбати, щоб всі ковзаки перечитували їх і для неграмотних самому читати й поясняти, г) дбати про розсування сотен-ного хору й загального сончового співу, д) дбати про розвинення спорту в сотні, заснувати спортивні гуртки, розпоряджатися всіма спортними засобами й приладами, е) дбати про письменне прикладання для учнів школи і розпоряджатися ним, ж) відповідати за ушкодження всякою майна, що є в його розпорядженні, з) стежити, щоб всі ковзаки бували на лекціях, и) улаштовувати колективне та групове читання серед ковзаків, і) робити доповіді про хід культурно-освітньої праці в сотні командировій її та керовником освіти, л) дбати про усунення різних поранень звичок серед ковзаків та нечестності. Підписали: Т. в. о. Військового Міністра і Командуючого Армією Генерал-Хорунжий БОВА, Т. в. о. Начальника Генерального Штабу, Генерального Штабу Генерал-Хорунжий ПЕТРІВ. Додаток I-й до ст. 4 Полож. ОБОВ'ЯЗКОВІ ЗНАННЯ, які повинен знати кожний вояк Української армії. а) Моральні закони. Бог. Поняття про Бога, як Творця мира. Навпилого Суддю всього існуючого (принципи дуалізма). Відношення чоловіка до Бога. Як чоловік пізнає Бога. Душа. Со- вість, як постійний суддя чоловіка. Релігія. Релігія християнська й поганськи. Християнин мусить завжди пам'ятати про свій обов'язок, про який наломина Йому совість Господь нам ідуть Христос. Для чого прийшов на землю; життя на землі; страждання во ім'я спасення других. Учення Ісуса Христа, як треба відноситься до Бога (молитва Господня, взагалебоки блаженства), до ближнього (любить других, як самих себе,- що не значить в життю вожка?). Учення законів Божеських про Державу й громадянські обов'язки (робиви: кесарство-Кесаря, Бога - Бога). Учення закона Божого про те, як повинен тримати себе, що робити до іншій чоловік у державі. (Використувати й розвивати положення 10 заповідей в Ремах, ко. як раз роб. чи горізняння, що вою більше мусить робити, ніж хто інший). Закон Богий і війна. Війна - необхідність (не бич Божий). Моральне оправдання війни. Відношення воїка до лійки з релігійного й морального погляду. Закони війни (вочить в дрібних, а не в мирним населенням). Поводження воїка на війні: з бога, поля бою (хорообрість, поважання жрунка, лонця рационом і т.п.) Відношення до населення, лаваротів та шпиталів. Військова здобичча, преса на неї заставателя, реквізіції, сумка, псуваючи будівлі. Обмеження на війні: диви вання рачених, поголовне линування населення, користування білим пралором, грабунки рачених, що на осіб Червоного Хреста. Поводження з раненими своєї та ворожої Армії. Поняття о переговорщиках і о поводженні з ними. Лавутчики і шпитун. - 9 - Рол.Ком.1922 р. Ч б. б) Неграмотність. Кожний вояк в сотенній школі мусить бути навчений: легко й вірно читати в розумінні прочитаного, уміти роска- зати прочитане своїми словами, зрозуміло, чітко й легко писати, також уміти переказати на письмі прочитане або почуте, уміти тол- ково записати відданні наказ, або розпорядження; уміти рахувати, знати 4 дії арифметики й початки дробів. в) Національно-громадянська свідомість. Що таке держава, в чого вона складається, до таке державний устрій, які зони бувають, який державний устрій на україні. Головна держава. Начальник Вождь Армії. Правительство.Парла- мент. Взаємовідносини між Головою Держави, Правительством і Парламентом. Міністерства. Органи на місцях. Схематичний нарис військовий устрій. Головні установи, їх загальна компетенція. Обов'язки громадянина до держави.(Необхідність захисту зони, в середині, підтримка ладу і спокію, необхідність поваги й поша- на до Уряду, установ і громадянства, необхідність приносити в мертву власні інтереси інтересам Держави й всього громадянства, необхідність платити податки й шкодувати розпорядження влади). Спеціальні обов'язки вояка, їх відміни від загально-громад- ських; права вояка на службі і після неї, проходження служби, нагороди, задоволення й т.п. г) Національна свідомість. Історія. Що називають нацією, народом; чим різняться народи; які є на- роди в світі, народи Європи й інших частин світу. Народ український, до якого належить племені, що має загаль- ного в народах Європи, чим різняться. Звідки прийшли українці; де поселилися; коли; як жили; що робили. Як почали будувати свою державу. Київські оповідання.Варяг- ські князі, Київ. Перші Київські князі. Князь Володимир Святий. Його війни, їх мета. Правиття українців єтве українцями, значення цього менту. Князь Ярослав. Українська Держава при ньому; культура й ос- віта при Ярославі, уособлені при ньому, захист української держа- ви. Галицьке князівство. Крослав Осомисл. Культурні здобутки; загальне життя. Татарський погром. Боротьба з татарами. Король Данило. Пляни Даніла та їх доля. Холм і Львів. Галицько-волинське князівство (Володимерія) при насупникях Даніла. Литовське князівство, Українська культура й Литва.Польща.Ото- сунки між Україною, Литвою та Польщею. Козаччине, причини повстання козаків; устрій; права; поши- рення; боротьба за волю. Сагайдачний, його діяльність, плани, судьба їх. Зріст козацтва. Богдан Амельнинський. Війни.Переєлізька умова, правне становище України по ній. Виговський, Гадецька унія. Дорошенко. Україна в кінці ХУП століття й початку ХVІІ. Мазепа, його діяльність. Петро I-й. Його роли на Україні й робота. Гетьмани по Мазепі. Катерина 2-га, її діяльність на Україні. Окасування революційних. Визвольна боротьба ХХ століття до наших днів. Наголовніші епізоди. д) Географія з економікою. Форми земної поверхні; як позначаються на мапі. Практичне ознакомлення з географічними мапами. Загальний нарис поверхні України. Частини України: Слобожанщина, Лівобережна Україна,Правобе- режна Україна, Голдичина, Галичина, Буковина, Кубань. Великі міста України. Мала Україна, малтаб (мірило). Правила користування мірилом для опреділення просторів. Рівнини, степи, полісся Волинське, низини, гори, долини на Україні. Як позначаються на мапах, 19 -10- Ріки; куди впадають, які мають протоки; яке значення для населення, держави й т.н. клімат України; зв'язок клімату є миттям побутом, езичками населення й т.н. Грунт України, значення для населення, його вранці... Куде не Україні, кількість, русота розселення, віра, мова, одяг, судила, праця, промисловість, фабрики й заводи. Підземні бораття України. Клики. Школи. Все це викладається з цифровими даними. е) Відомості з ріленья. Найчастіші хвороби та засоби їх попередження. Простуда, причини її, що треба робити, щоб не простудитись зимою, літом, в поході, в лазні, під дощ і т.н. Шлункові хвороби, які вони бувають, як себе зберегти від них, як пізнать, що попсовані овечі, мило, риба, квіт, колоско, вода й т.н. Що таке ікрини (комши) хвороби яки пони бувають, як виявля- тися, що треба робити при хворобі, як уберегти себе від них. Бенеричні хвороби, які бувають, як наслідки, як лічитись, як уберегтись. Хвороби уха, які бувають, як уберегти себе від них. Хвороби ока, які бувають, як уберегти себе від них. Пияцтво. Його наслідки для здоровля. Купання й лаяння. що треба знати при купанні. Міри обережності в лаянні. Сохранисість ніг. Чоботи, очучі. Ноги, сплікування за їх чисто- тю; наслідки для здоровля нечистота ніг. Озморожування. Що треба знати, щоб не обморозити ніг обличчя і т.н. Міри попередження. Сонечні та теплові удари. Від чого та коли бувають. Як попере- дити. ж) Щоденна ріленья. Що повинен внати козак (хлім вирожнеченого), щоб завжди міг уберегти себе від хвороби. (Загальні положення). Биття ріленья, що до попередження, ватомування та захворюван- ня при іді, при охоронній імі, при користуванні посудом і т.н. Як мусить козак збоготитись про збереження свого тіла в чисто- ті, для чого це потрібно, що мусить робити, яке значення має одіж для чоловіка; якою вона повинна бути; як треба носити; як пристосовувати до породи і т.н. Як повинен тримати себе козак, щоб завжди бути чисто одягнутим, як хоронити одіж, як зберігати, підтримувати і т.н. Яке значення для чоловіка має жерота в помешканню, для чого та як її треба підтримувати. Чистота навколо помешкань, улиця, оселя; її необхідність і значення для населення. Підписали: Т.в.о.Військового Міністра і Командуючого Армією Генерал-Корунжия ВОДЯ. Т.в.о.Начальника Генерального Штабу, Гене- рального штабу, Генерал-Корунжия ПЕТРІВ. Додаток до арт.48 Полож. про культ.,освіт.працю у війську. ТИМЧАСОВО ЗАТВЕРДЖУЮ на підставі арт.28 Полож.про Пол. Кер.Військ у військовий час (вид.1914 р.) ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У.П.Р.П ЕТ Л І Н Р А. 26 січня 1922 року. Шта Культурно-Освітнього підділу дивізії (вадасової бригади). Назва посади. Мільк. Класа Основний реліг. склад утри- посади мання на рік. Увара. Пачальник відділу поміщик. Пачальника від- ділу 1 VI Шварів: старших... 3 УП молодших 2 - Привіття до встановлення штатів, звичайним порядком,культур- - II - Гол.Ком.1922 р.Ч 6. но-освітніх органів у Армії, платня по цьому штату визначається по попереднім посадам. Підписали: Т.в.о.Військового Міністра і Т.в.о.Командуючого Армією, Генерал-Хорунжий ВОВК, В.об.Начальника Законодавчої Управи Військового Міністерства, Сотник ЛОБА-ЛОВІВ. З оригіналом згідно: Начальник Наказного відділу, Підполковник Гусєвич Копія. 21 НАКАЗ Головної Команди Військ Української Народньої Республіки. Ч 7. Ізлютора 1922 р. Аби не затримувати розгляду представлень про підвищення в наступ- ні ранги і тим не позбавляти старшин права на як найскоршу винагоро- ду за їх невтомну службу, наказую тимчасово, у шияток зазначеного п.В арт.55 Положення про підвищення в рангах (нак.Г.К.В.УНР Ч 082), роспорядженням Генерального Інспектора Військ УНР скликати в таборі Каліш Армійську Гонорову Раду для Дієвої Армії, Військового Міні- стерства і Генерального Штабу в тому складі, в якому вже була склика- на на наказом Генерального Інспектора, згідно наказу Г.К.В.УНР від 12 листопаду 1921 р.Ч 75 § I, додавши до цього складу по одному вибор- ному представнику з бульвної старшини від Військового Міністерства і Генерального Штабу. Цій Раді розглянути представлення всіх частин Дієвої Армії, Військового Міністерства, Генерального Штабу й всіх безпосередньо-підлеглих Головному Отаманові й Військовому Міністро- ві установ та частин. Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЮР А. В.о.Військовий Міністр і Командуючий Армією, Генерал-Хорунжий А.ВОЄК. З оригіналом згідно: Нач-к Наказн.відділу,Підполковник Уменевський НАКАЗ Головної Команди Війська Української Народньої Республіки. Ч 7. 13 лютого 1922 року. Аби не затримувати розгляду представлень про підвищення в наступ- ні ранги і тим не позбавляти старшин права на як найскоршу винаго- роду за їх невтомну службу, наказую тимчасово, у виняток зазначено- го п.В арт.55 Положення про підвищення в рангах (нак.Г.К.В. УНР. Ч 082), розпорядженням Генерального Інспектора Військ УНР склика- ти в таборі Каліш Армійську Гонорову Раду для Дієвої Армії, Війсь- кового Міністерства й Генерального Штабу в тому складі, в якому вже була скликана наказом Генерального Інспектора, згідно наказу Р.К.В. УНР від 12 листопаду 1921 р.Ч 75 § I, додавши до цього складу по одному виборному представнику з бульвної старшини від Військового Міністерства й Генерального Штабу. Цій Раді розглянути представлення всіх частин Дієвої Армії,Вій- ськового Міністерства, Генерального Штабу й всіх безпосередньо-під- леглих Головному Отаманові й Військовому Міністрозв установ та ча- стин. Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЮРА А. В.л.Військовий Мі- ністр і Командуючий Армією Генерал-Хорунжий А.ВОВК. З оригіналом згідно: Нач-к Наказ, відділу, Підполковник Гнеченко НАКАЗ Головної Команди Військ Української Народньої Республіки. Ч 8. 16-го березня 1922 року. На підставі артикулів 5 та 46-48 Положення про підвищення в рангах адміністративних старшин (наказ Головної Команди Військ У.Н.Р.1921 р.Ч 72) обібрання та призначення представ- ників від частин до складу Гонорових Рад ріжних категорій повинно робитись а тих адміністративних старшин, які вже за- раховані наказом Війську У.Н.Р.на дійсну українську військо- ву службу. З огляду на те, що в сучасний момент в деяких муштрових частинах армії ще не досять мається зарахованих на дійсну українську військову службу адміністративних старшин, наказую у виняток вище зазначених артикулів Положення, для першої сесії Гонорових Рад ріжних категорій допустити обібрання й призана- чення до їх складу представників з числа адміністративних старшин ще й не зарахованих на дійсну українську військову службу, але які мають безсумнівне право на зарахування в тій чи іншій певній ранзі. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЯР А. Т.в.о.Військового Міністра і Т.в.о.Командуючого Армією,Генштабу Генерал-Поручник ГАЛКИН. З оригіналом згідно: Начальник Наказан, відділу, Підполковник Усатенко НАКАЗ Головної Команди Військ Української Народньої Республіки. Ч 8. 16-го березня 1922 року. На підставі артикулів 5 та 46-48 Положення про підвищення в рангах адміністративних старшин (наказ Головної Команди Військ У.Н.Р.1921 р.Ч 72) обібрання та призначення представ- ників від частин до складу Гонорових Рад ріжних категорій повинно робитись з тих адміністративних старшин, які вже за- раховані наказом Війську У.Н.Р.на дійсну українську військо- ву службу. З огляду на те, що в сучасний момент в де-яких муштрових частинах армії ще не досягть мається зарахованих на дійсну українську військову службу адміністративних старшин,наказую у зв'язок вищеозначених артикулів Положення, для першої сесії Гонорових Рад ріжних категорій допустити обібрання й призна- чення до їх складу представників в числа адміністративних старшин ще й не зарахованих на дійсну українську військову службу, але які мають безсумнівне право на зарахування в тій чи іншій певній ранзі. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН П Е Т Л Ю Р А. Т.в.о.Військового Міністра і Т.в.о.Командуючого Армією,Генштабу Генерал-Поручник ГАЛКИН. З оригіналом згідно: Начальник Накази,відділу, Підполковник Усаченко НАКАЗ Головної Команди Військ Української і Народньої Республіки. 17-го березня 1922 року. Представлений мени для ознайомлення з меморандум до Уряду Держав Світу та до їх представників на конференції в Генуї складений від імені нашої армії та підписаний представниками її командним складом і козаками - по одному від кожного міністра і начальника генеральних штабів по можливості всіх держав європейських, а також військовим представникам інших держав, акредитованим при данному Уряді. В цілях поширення меморандума п.п. посли і військові представники У.Н.Р. повинні подбати про те, щоб меморандум був сфотографований і надрукований в різних органах преси та перекладений на європейські мови. Відруки преси і офіціяльних осіб, яким буде вручено меморандум, п.п. посли і військові представники армії У.Н.Р. повинні переслати через Міністра Закордонних Справ Начальнику Генерального Штабу. Підписали: Головний Отаман Військ У.Н.Р. ЛЕТЮРА, Військовий Міністр і Командарм Генерал-Хорунжий ВОВК ч 10/7-го. 22-го березня 1922 року, Тяжкі обставини перебування в умовах інтервенції нашого славного воєнства впливають деморалізуюче на де-котрі зі старших та козаків. Ворожа больовийшіка агресія, виго ристовуючи лихий стан нашого воєнства за вську ціну змагається роскошоли єдність його та віру в остаточну перемогу нашої справи. На великих каль знайшлися і серед старшинства нашого і серед командира де-які люди, які за большовицькою гроші продалися ворогові і почали провадити зрадницьку працю на шкоду нашої армії та цілої боротьби...змої за державність українську. Отрамуючи од больовиків велики суми грошев, ні особи почали сяяти зневірря серед легкодарих та молодушних, підбиваччи їх до залишення таборів і пере-дачу на сторону ворога. Імена й призвища таких зрадників відомі Головній Команді, як відома ії і вся ота гадюча, достойна погор-ди та зневаги праця, яку тони провадять. Очевидна річ, що прийде час кари на запроданців цих, як тільки обставини наші вміниться на краще: суворою буде караєма десниця закону на їхні зрадниць-кі вчинки та на іхню роскладову працю, основи нашої боротьби підкопуюч. Головна Команда зазначає, що причину вищенаведених негативних явищ в життю нашої армії вона убачає не тільки в загальних тяж-ких обставинах, а і в невидовідному догляді з боку командного складу над дорученими йому частинами. Цей догляд, сталий, невсип-лучий і напружений повинен зобільшити і виявити в цілому ряді доцільних і обміркованих гаселів, рахуючись з спеціальними умова-ми життя в таборах. Начальники частин повинні більш енергійно взятись до цієї справи, пам'ятаючи, що на їх обов'язку лежить од-повідальність за ті ганебні вчинки, яким допустилися де які старшини, причислені до штабів груп та менших частин, продажчи за громи різного родя відомості з життя нашої армії. Вимагаючи подвійної праці од командного складу в цей момент особливо, Головна Команда попережає, що в разі повторення по- дібних вчинків, двовідальність за них покладатиме на начальни- ків тих частин, де такі вчинки місто матимуть. З особливою енергією треба повести тепер працю культурно-освітнім відділам ча- стин, начальники яких повинні пам'ятати, що моральна одновідоль- ність за такі вчинки буде лежати цілком на них. В зв'язку з цим наказується комдивам і командирам окремих частин дати надлеж 4. II/II-а. 3-го квітня 1922 року. ( по Генеральному Штабу ). Для чергового випуску юнаків старшинами із Спільної Ощадньої Школи устанавлюю такі правила: I. ОЦІНКА ЗНАНЬ. 1) Випускним юнакам оцінку поступу в знаннях, отриманих ними в школі, ле реводити ДВАНАДЦЯТИ-бальною системою в такий спосіб: а) всі цілі курс школи оцінку належить виводити для кожного вокрема предмета пересічним балом із репетицій його. б) а разі, як до предмета належать і практичні роботи, то бал для цілого предмету виводити в пересічного бала за репетиції і та- кого-ж бала за практичні роботи. в) бал на іспитах із предметів, які мають в собі практичні робо- ти, виводити пересічно з одного бала за теорію й другого за практич- ні роботи. Р) остаточна оцінка для кожного предмета має виводитися з курсо- вого балу та балу, одержаного на іспиті, г) оцінка загального поступу в науках виводиться пересічним ба- лом із остаточних оцінок усіх предметів. д) оцінка муштрової вучки визначається пересічним балом з оці- нок окремих галузь й (фейтування, справ багнетом і т.п.) е) випускним балом на старшинство має бути пересічний бал з оста- точних оцінок усіх предметів наукової та муштрової вучки, ж) випускні бали вираховувати до одної сотої (0,01). з) виводячи пересічні бали за предмети, треба 0,5 і більше раху- вати на одну одиницю, а менше 0,5 - відкидати. II. ПОРЯДОК ВИПУСКУ. § 2. Старшинство випускних юнаків числити в порядкові старшинства солів, згідно яких укласти листу наказу про іменування їх старши- нами. § 3. В залежності від поступу в науках на муштрової вучки, пере- вести випуск юнаків ТР О М А розрядами: А. До першого розряду зачислити всіх знаків, які поведінкою є зверхнього розряду. Й маєть: а) за муштрової поставки і вучку пересічний бал не менше як 10 (десять) і з жіної галузі 11 не менше 9 (восьми). б) за воєнні предмети - пересічний бал не менше 9 (девяти) і не менше як по 9 (девять) зокрема за тактику й за топографію, в) за загально-освітні предмети - пересічний бал не менше як 9 (девять), а вокрема не менше 9 (девять) за історію України. г) не мають запереченого (негативного) бала ані з одного пред- мета. (Випускний бал на старшинство для І-го розряду не менш 9 (девять). -3- Гол.Ком.1922 р. ч. 2. 26 13. Законознавство 6 14. Статут внутрішньої служби 16 карний 15. " польової служби 8 16. " валогової служби 40 17. " муштрови д 8 18. Муштрове навчання 14 19. Рімнастіка 100 20. Фехтовання 40 21. Військова історія 20 22. Іпнологія 16 23. Гігієна 6 24. Пісенька 12 ВІЙСЬКОВИЙ ВІДДІЛ. 1. Тактика 95 2. Топографія 40 3. Артилерія 12 4. Організація 12 5. Застосування для стрільби в рушниць 40 6. Українська мова 20 7. Історія України 12 8. Географія України 6 9. Українська література 12 10. Діловодство 6 11. Росподарство 12 12. Культурне діло 30 13. Законодавство 8 14. Статут внутрішньої служби 16 карний 15. " польової д 6 16. " валогової д 8 17. " муштрови д 20 18. 19. Муштрове навчання 90 20. Рімнастіка 40 21. Фехтовання 20 22. Військова історія 16 23. Іпнологія 15 24. Гігієна 12 ГАРМАТНИЙ ВІДДІЛ. 1. Теорія артилерії 60 2. Тактика артилерії 24 3. Правила стрільби 50 4. Матеріальна частина артилерії 42 5. Алгебра 30 6. Геометрія 30 7. Тригонометрія 30 8. Механіка 30 9. Муштровий статут артилерії 20 10. Статут карний 6 внутрішньої служби валогової й польової 11. 12. 13. 14. Тактика 60 15. Топографія 30 16. Українська мова 20 17. Історія України 12 18. Географія України 6 19. Українська література 12 20. Діловодство 8 21. Росподарство 8 22. Законознавство 8 23. Іпнологія 15 24. Гігієна 12 25. Військова історія 16 26. Муштрове навчання 40 27. Рімнастіка 40 28. Фехтовання 20 -4- 9. Вурс проходиться по репетиційній системі та складаються: а) в теоретичних лекцій, б) практичних занять в полі і в класі, в) репетиція, г) відчетних практичних робот, д) випускних іспитів. 10. Лекції провадяться по відповідному плану та розкладу про- тягом 50 хвилин кожна. 11. Практичні заняття як у полі, так і в класі провадяться в лекційні і позалекційні години, а також можуть задаватись для вик- онання на дому. 12. Репетиції провадяться в позалекційні години в визначеній вже прочитаної частини курсу врідно вироблених планів та рос- кладів. 13. Відчотні роботи провадяться після проходження нового кур- су, перед випускними іспитами та складаньть: а) з рішення на малі тактичного завдання за всіма додатками до нього. б) з виконання тактико-топографічної роботи в полі на реко- гносцировку і кроки в відповідному легендом. 14. Іспити провадяться тільки по статутам, по тактиці та мушт- рі (знання інструкторських обов'язків). 15. Оцінка успіхів робиться по 12-ти бальній сістемі, при чому бали нижче 6-ти рахуються незадовольняючими. Інакші, які отримали незадовольняючі бали за яку будь репетицію чи практичну роботу, мають право на поправку в зазначеній термін, але не більше одно- го разу (попередній бал тоді не рахується зовсім). Інакші, які мають незадовольняючий середній бал по репетиціям та практичним роботам по яких будь дисципліні, допускаються до відчотних робот і випускних іспитів тільки по постановці педагогічної наради з за- твердження начальника школи, в присутньому виданку інших відрядка- ються ві школи до своїх частин. Інакші, які отримали хоть за одну відчотну роботу, або іспит незадовольняючий бал, відражаються з сі школи до своїх частин, по постановці педагогічної наради, та з затвердження начальника школи і лікаря не скінчивших школи. 16. Оцінка успіхів проводиться виподом аріфметичного середньо- го в репетиційних балах практичних робот усіх дисциплін, іспитах по тактиці і статутам і середнього балу по муштровим навчанням. Розділ V. Про Начальника школи. 17. а) Начальник школи заснововодство підлягає 3-му Генкварту Генерального Штабу і користуються в прав командиру бригади, б) він відряджає во всіх відношеннях за доручену йому школу. в) стоять є відповідним підбором лекторів. г) стоять на відповідних викладанням лекцій. д) координуюче діяльність учебного та адміністративно- господарчо- го персоналів і має загальний догляд за навчальним шкіль. е) представляє на затвердження Начальникові Генерального Штабу планні та програми навчання. ж) вживати всіх заходів, аби школа була забезпечена всім необ- хідним. з) в потрібних випадках скликає педагогічну нараду та головує над нею. і) затверджує та переводить до життя постановку цієї наради. к) за зазначених термінах представляє Начальникові Генерального Штабу доклади про кід праці в школі. л) затверджує й дозволяє витрату грошей на різні потреби по школі й майчоросля, в його розпорядженню авансу. м) представляє Начальникові Генерального Штабу справоводання про витрати цього агенту та своєчасно турбуються про його пора- шення. н) одночасно може викладати лекції та провадить практично за- няття на однихих правах з лекторами. о) начальник школи має право озовою владою відчисляти зі школи внаків до своїх частин, які під час проходження курсу школи вияв- лять себе здібними до муштрової служби, слабими в науках, або за- шламують себе якими небудь аморальними вчинками. Розділ VI. Про педагогічну нараду. 18. Педагогічна нарада з'являється дорадцям, органом начальника школи для оговорення всіх тих питань, відносно яких начальник - 8 - Гол. Зов. 1941 школи побільше вчити поряд своїх найбільших співробітників. Крім того, педагогічна нарада по пропозиції начальника школи, оговорює умови та поведення знаків, указує виконання знаків зі школи, їх зняттям шпидків, пред'явлення пакетом "о" розділу 7. 19. Кадегорична нарада зберігається по наяву Начальника школи та складається зі старших командного складу при школі і лекторів школи. 20. Секретарем наради вважається один зі старших по вибору Голови наради. 21. всі питання по педагогічній нараді вирішуються по більшості голосів, а в випадку рівного числа голосів - голос голови наради дає перевагу. Розділ ІІ. Про права скінчених школи. 22. Знаки, в залежності від оказаних ними успіхів при проходженні курсу в школі, можуть скінчити школу по першому, другому і третьому розрядам. При тому: одержавши при остаточних іспитах не менше 10 балів в середньому, захистився скінчивши по першому розряду; одержавши не менше 8 балів в середньому - по другому розряду і одержавши менше 8 балів в середньому, але всі бали задовольняючи - по третьому розряду. Знакам, скінчившим школу по першому розряду, при проявленні їх в старшини, надається стажистство в 1-го червня 1921 р.; скінчивши по 2 розряду - старшинство в два скінчення школи. Скінчивши по третьому розряду випускаються підкоренними в правом буття піджинцями в першу старшинську раду, но представленню командира частини, не раніше через 4 місяці. 23. Успішно скінчивши школу захоплюється до розрядів не тільки по старшинству салів, але і по молодший своїй якості, но вирішується на педагогичній нараді школи від старших командного складу та лекторів школи. 24. Всі успішно скінчивши школу (всі 3 розряди) одержують одноразову грошову допомогу в розмірі, що її буде встановлено окремим законом. Додаток до розд. ІІ. ТИМЧАСОВИЙ ШТАТ машинкої школи по підготовці старших-інструкторів військового часу для зениття посад молодших старшин армії Укр. Нар. Республіки. Ча. Назва посад. Кільк. осіб. Премітка. 1. Начальник школи (Ген. Хорунжий або Полковник) 2. Помічник лого (полковик або сотник), він же і завідуючий учебною частиною. 3. Ад'ютант школи (сотник або поручник). 4. Старшина для доручень (сотник або поручник) 5. Лектори 6. Діловод по муніц. част. (мол. старшина або уряд.) 7. Діловод інспекторської (учебної) частини (молодший старшина). 8. Канцелярист ів 1 розряду 9. Бібліотекар (сотник або поручник) 10. Переплетчків та друкарників на мапіропраці 11. Комендант школи (сотник або поручник). 12. Усорщиків 13. Посильники Господарча частина. 14. Начальник господ. част. (булівки а старшина) 15. Скарбник (молодший старшина) 16. Діловод (молодший старшина) 17. Квартермістр (адмін. старш., або підстаршина) 18. Каптенармус (підстаршина) 19. Канцеляристів 1 розряду 20. Артельщик 21. Духарів 22. Робітників на кучні -6- ПІДНЯ ВІДДІЛ. 23. Начальник відділу (булавник, отрізана) 24. Командир сотні (поляковик або сотник) 25. Комендант чот (молодший старшина) КІННИЙ ВІДДІЛ. 26. Начальник відділу (булавник, старшина) 27. Командир сотні (поляковик або сотник) 28. Комендант чот (молодший старшина) ТАРМАТНИЙ ВІДДІЛ. 29. Начальник відділу (булавний старшина) 30. Командир батареї (поляковик або сотник) 31. Старший старшина в батареї 32. Комендант чот ПРИМІТКА: 1. Всі особи, як і постійного, так і з перемінного складу лічаться прикомандированими до школи, залишаються по по- стійним своїм посадам та отримуючи належне по ним посадом утри- мання. 2. Всі особи постійного складу в дозволу начальника школи обов'язково повинні бути лекторами і годі користуються всіма правами, як і останих. Підпис: Інспектор Міністра і р.о. командувача армією Генерал-Корунжик в о.в.к. З оригіналами врідно: Начальник Наказного відділу, Підполковник Ушаков НАКАЗ Головної Команди Вільної Української Народньої Республіки. Ч 9/6-в. 17-го березня 1922 року. Проектований чин для ознайомлення меморандум до Урядів Держав Світу та ло їх представників на конференції в Генуї скла- дений від імені нашої армії та підписаний представниками її - командними складом і ковзаками - по одному од куріння, повинен бу- ти переданий Міністру Закордонних Справ для негайної пересилки нашим послам і місіонерським атташе. Останні повинні, незалежно од вручення меморандуму по адресу, представити його військовим мі- лістрам і начальникам генеральних штабів по можливості всіх дер- жав європейських, а також військовим представникам киїнших держав, закредитованим при званому Уряді. В цілях попередження меморандуму п.п. посли і військові представники У.Н.Р. повинні подбати про те, щоб меморандум був сфотографований і надрукований в різних органах преси та переглядений на європейські мови. Відруки пре- си і офіційних осіб яким буде вручено меморандум, п.п. посли і військові представники армії У.Н.Р. повинні переслати через Міністра Закордонних Справ Печальницьку Генеральному Штабу. Підписали: Головний Офіцер Військ У.Н.Р. ПЕТЛЮРА, Військовий Міністр і Командир Генерал-Команди ВОВК. Ч 10/7-а. 22-го березня 1922 року. Тяжкі обставини перебування в умовах інтернування нашого сільського воїнства вимагають дооповнення на де-кого зі старших та командних. Ворогом батьковщина притиска, якою ростуючи лінія стан незважної волі, за кожну ціну мається роскопоти олісту його та віру в остаточну перемогу нашої справи. На великий жаль знайшлися і серед старшинства нашого і серед козаків де-які іуди, які за бельшовицькою грою продалися ворогам! І почали про- надати зрадничку працю на шкоду нашої армії та цілої бороть- би, якої за державність українську. Отже, очі в бельшовиків велики суми грошей, ні особи почали сіяти зневіру серед лерко- вірних та молодушних, підбивляючи їх до залишення садорів і пере- дачу на сторону ворога. Імена й прикінця таких зрадників відомі Головній Команди, як відомо їй і вол озга гадина, достовірно потер- див та знавати працю, яку хоче провадити. Очевидна річ, що прийде час ким на запродання їхніх, як тільки обставини наші зміняться на краще: суворою буде караця десниця закону на їхні ардянсь- кі вчинки та на їхню роскоподну працю, основою нашої боротьби шідроп учу. Головна Команда зазначає, що прийшову вищеведенних негативних двад в житті нашої армії воїн убачає не тільки в заляльних тяж- ких обставинах, а і в невідповідному догляді з боку командного складу над дорученими йому частинами. Цей догляд, святим, неоси- пучий і напружений повинно колінчати і виявляти в цілому раді доцільних і оміркованих месобів, рахуючись в спеціальними умова- ми життя в таборах. Незалежно частин повинні були енергійно ведатись до цієї справи, пам'ятати що на їх обов'язку лежить од- повідальність за ті таконні ячники, яких допустилися де які старшини, починаючи до атаблів груп та менших частин, пролачи на грому різного роду відомості з життя нашої армії. Важливим подальшої праці од командного складу в цей момент особливо. Головна команда переконана, що в разі достовірення по- лібних ячників, повинні бути за них покарати тим не нахальні- сів тих частин, де такі вчинки місто матинуть. З особливою енер- гією треба повести репер працю культурно-освітнім відділам ча- стин, начальники яких повинні намагатися, що моральні озповідаль- ність за такі вчинки буде лежати цілком на них. В зв'язку з цим закладається командам і командирам окремих частин дати надан- - 2 - мі еквізитки для праці згаданих відділів і персональною увагою та контролем праці останніх збільшити продуктивність і інтенсивність ii. Лекції, засновані політичних справ сьогоднішнього дня, всі- де старшинські і юнаці за участю старших начальників, в їх авто- ретичними полоненими позиції бути в сьогоднішніх умовах одним із так засобів нашого військового і національного об'єднання, на які треба особливо увагу витрачати і матеріал для яких повинні систематично і програмово виготовляти культурно-освітній відділ. Незалежно від цього відповідні відділи Генштабу та штабів дивізії скоординовано старших відповідаючими чинниками Генштабу повинні обліковати свою працю по охороні частин армії від еволюційного та роскладового елементу. Вся праця в цьому позиція провадитись в тіс- ному контакті в усіх частинах та за відповідальністю комдивів та Генштабу. Головна Команда має певність, що напруження, енергія всіх командирів частин дасть свої позитивні наслідки в справі охоронення армії від роскладу. А тим самим принесе велику користь всій нашій Державній Справі. Оригінал підписали: Головний Остапан Вільськ У.Н.Р.НЕТЛІРА Військовий Міністр і Командири Генерал Хорунжия БОВК, Ч. II/II-а. 3-го квітня 1922 року. ( по Генеральному Штабу ). Для чергового випуску інших старшинами із Спільної Офіцерської Школи усталивлюю такі правила: I. ОЦІНКА ЗНАНЬ. 1) Випускним знанням оцінку поступу в званнях, отриманих ними в школі, переводити ДВАНАДЦЯТЬ-бальною системою в такий спосіб: а) за цілий курс школяр оцінку належить виводити для кожного зокрема предмета пересічним балом із репетиції Його. б) а разі, як до предмету належать 1 практичні роботи, то бал для цього предмету виводити в пересічному балі за репетиції і та- кого ж бала за практичні роботи. в) бал на істичних із предметів які мають в собі практичні робо- ти, виводити пересічно в одного бала за теорію й другого за практи- чні роботи. г) остаточна оцінка для кожного предмета має виводитися з курсо- вого балу та балу, одержаного на іспиті. д) оцінка загального поступу в науках виводиться пересічним ба- лом із остаточних оцінок усіх предметів е) оцінка муштрової вмучки визначається пересічним балом з оці- нок окремих палув із (фактування, справ багнетом і т.п.) ж) випускний балом на старшинство має бути пересічний бал з ост- точних оцінок усіх предметів наукової та муштрової вмучки, з) випускній бали вираховувати до одної сотої (0,01), и) наводити пересічні бали за предмети, трива 0,5 і більше раху- вати на одну одиницю, а менше 0.5 - відкидати. II. ПОРЯДОК ВИПУСКУ. § 2. Старшинство випускних знань числити в порядкові старшинства балів, згідно яких укласти листу наказу про іменування їх старши- нами. § 3. В залежності від поступу в науках на муштрової вмучці пере- вести випуск знань Т 2,0 М А розрядами: А. До першого розряду зачислити всіх школярів, які поведінком є першого розряду й мають: а) за муштровою поступань і вмучку пересічний бал не менше як 10 (десять) і з кожної галузі із не менше 8 (восьми). б) за воєнні предмети - пересічний бал не менше 9 (девяти) і не менше як по 9 (девять) зокрема за тактику й за топографію. в) за загально-освітні предмети - пересічний бал не менше як 9 (девять), а зокрема не менше 9 (девять) за історію України. г) не мають запереченого (негативного) бала ані в одного пред- мета. (Випускний бал на старшинство для І-го розряду не менш 9 (девять). Рол.Ком.1922 р. Ч II/II-а. 3 В. До 2-го розряду зачисляти тих чинків, які поведінкою належать до другого розряду і мають: а) за мундирну поставність та влучку - пересічний бал не менше як 5 (п'ять) і в кожної галузі її не менш як 7 (сім). б) за воєнні предмети - пересічний бал не менше 8 (восьми) і не менше як по 8 (вісім) зокрема за тактику й на топографію. в) за загально-освітні предмети - пересічний бал не менше 8 (восьми) і кожен не менше як 8 (вісім) за історію України г) не мають заперечного (негативного) бала ані з одного предмета. В. До 3-го розряду належать ті чинки, які поведінкою належать до першого і другого розряду і мають: в) за мундирну поставність та влучку - пересічний бал не менше як 6 (шість). б) за воєнні предмети пересічний бал не менше як 6 (шість). в) за загальні предмети пересічний бал не менше як 5 (п'ять). г) мають заперечний бал (негативний) не більш як з одного із предметів крім тактики та топографії. Г. Випускний бал на старшинство для 3-го розряду не менше 6 (шести) До 3-го розряду виходять також і тих чинків, котрі поступом в наукові і воєнно-службові влучки хоч і належать до І-го і 2-го розрядів, але в поведінці своїй мають 3 розряд. 4. Чинків, же, які не надовольняють ані одній із умови, зазна- чених в артикулах під л-ми А,Б,В та Г - числяти незакінчившими курсу школи. III. ПРАВА ЗАКІНЧИВШИХ КУРСИ ШКОЛИ. § 5. Всіх чинків що закінчили курси школи в І-му розряді, випустити в ранзі ХОРУНЖОГО до частин військ належного роду зброї зі старшинством в І-го /першого/ квітня 1921 року. § 6. Всіх закінчивших школи в 2-му розряді - ХОРУНЖИМИ до частин військ належного роду зброї зі старшинством в І /першого/ мостня 1921 року. § 7. Всіх закінчивших школу в 3-му розряді - ПІДХОРУНЖИМИ до частин військ належного роду зброї в правом іменування хорунжих після випуску своїм мундирними начальниками, як вони прослужать у чав- стинах не менше 6 /шести/ місяців за дні випуску зі старшинством в ранзі хорунжого в дня підвищення. § 8. Закінчивших курса школи відрядити підстаршинами до їх ПРИМІТКА: Незакінчивших курса школи в разі проходження і за ухвалою Педагогічної Ради після згоди Начальника Генерального Штабу, можна вважати на повторний курс. § 9. Тих чинків, яких ділі пропорційні містрових їх начальників буде визано у зміненій комісії в лікарів та мундирних начальни- ків невидимими до мундирової служби через стан здоров'я, випустити в належному розряді що до поступу в науках на немусрозві поради. § 10. Випускних чинків, іменованих старшинами, росприділити першою до відповідного роду війська шоста стрілецьких дивізій та окремої кінної. § 11. Послідній випускних чинків згідно попереднього артикула має бути переведений розбором вакансій через самих чинків згідно стар- шинства випускних балів у такому порядковості: а) першими - портупель-чинки згідно старшинства випускних балів. б) другими - ренту чинків згідно старшинства випускних балів. в) третіми - рента чинків згідно старшинства випускних балів. § 12. Кожному належненованому старшим видати на руки: а) відписку в наказу про іменування його старшиною в наданням ранги хорунжого (підхорунжого в правом на іменування в старшиня - для закінчивших курси в третьому розряді); б) припис про відсуття до місця служби. в) атестати про річні ради експертизення. г) повний комплект статутів, що існують тепер в армії У.Н.Р. д) кожен/ , взуття, 2 пари білини, 2 рушники, 3 пари енуч чи лякарсь- ток, 4 хустки до носа, І ковдру. Кожн школа не буде мати вмогу ви- дати зазначених річей, то заохотрений ними поїзджається на частини, які позначені видати ці річі обмундирування молодим старшинам після прибуття їх до частини в першу чергу. в) Чинський школі видати в такому разі відповідні посвідчення. Додаткову прошову допомогу в розмірі п'яти тисяч польських марок на придбання річей першої потреби. Наразі, що стан Державної Скарбниці унеможливить видану такої квоти відраzu, то Міністрам Військовому та Фінансів установити поміж собою роз- мір тої квоти, що можна її буде видати на руки, а на решту прощад видати школом атестат на задоволення новопіменованих старшин в їх частинах. Оригінал підписали: Головиня Отаман ПЕТЛЮРА. В.о.Командарма і Військового Міністра Генерал-Хорунжий ВОВК. З оригіналами згідно: Начальник Наказного відділу Підполковник Усагин ДАВАЙ Головної Команди Вільської Української Народньої Республіки. 112. 10 квітня 1922 року. § I. З наближенням Свята Пасхи виконав Воєнну Видати в розпорядженні Командирів та Командирів окремих частин, що не входять в склад дивізій вільновільні аванси для доповнення ім'я в дні Святта, - до розрахунку двіста сорок мор. польських /240/ на кожного охоронника, ковака, тінку і дитину, що перебувають в таборах інтернованих. § 2. Командири частин вжити заходів, щоб зазначені аванси було втрачено надлишкове в далекості від умов таборового життя. В дні Свята та таборах упорядкувати різні облави, гру, вистави та концерти для ковачів, або в інші можливості розважити вселюдство та розкіття туру буденногого таборового життя. Підписали: Головний Отачан Вільської У.Н.Р. ПЕТЛЮРА, Генерал-Хорунжий Коваль, Воєнмін і Командари. 13. 16 квітня 1922 року. ХРИСТОС ВОСКРЕС. В день святого Свята, всіх ходищ щиро вдороює бажане вільно-старинну ковача, все родину, що перебуває вкупі в Бамі, як різно і тих що чекати на вас на Україні. В цей великий день Свята душа й серце в Вами Славетні Й не-переможні духом борці за нолю України. Повинна, що в останній раз святкуємо це Свято на чужині. Насли-жання тоді воно, коли всі ваші спогади звичайства радісним Святом поверненням на Україну. Нам що глядіть та віра в святу Святого ідею не покладе вас в цей Світлий день Великодня. ХРИСТОС ВОСКРЕС. Підписали: Головний Отачан Вільської У.Н.Р. ПЕТЛЮРА, Генерал-Хорунжий Коваль, Воєнмін і Командари. 14/5-а. II березня 1922 року. СТАРІШИЙ І КОВАКИ. Півтора року вже сидите Ви на дротом, да леко од рідної України, є чужій стороні, що дела нам важистим часом приголубки. Також Вам. Знаю це. Та знаю я, що тяжкі, часом нелюдські обставини, не зламали духа Вашого і Вами піри в оту правду свяття, за яку Ви боролися та за яку не одна тисяча ваших товаришів життя поклали в боротьбі з ворогом нашим. Все, що тільки хитрий ворог міг придумати - все він кинув, щоб на чужій стороні розкласти та одурити вас: підкупив росіян, підкидав вам свої газети та відозви, підкопував довіру до всього то. Ми ми томимося, кляветами обливав і справу нашу, настроював одного проти другого - підкидал агентів і шпіонів, оголому-вав винностій, а все для того, щоб посіяти розбрат та росколоти вас. Це мав великого настя ворог нам в цій хитрій практіці тільки той, хто не українець, хто був говком в якурі звичай серед Вас, підозна на обман, піддався на лідку і став Гудом для вас, продаючи за безпощадні сороблення і своє соціст, і святого свого - волю-лика українського. Як різні, коли ми билися в ворогом на рідну землі, за самосвідання України, так і тепер в таборах Ви - міцні духом, скути. однине воєю і єдиною надією на поворот до Рідного краю. Ви були лекими, що не болять смерті, на полі боях, коли без ануції і неба в підь на падь соробили нашу землю од Московського воро-ги. Такими ж лицарями залишились Ви і в таборах на інтерновання, оже, яких і тяжких обставин. Старшини і козаки. Ліцарь не тільки тої, хто в лозові до справи де на зорега в сагнетом в руці.Ліцарь і той,хто умає терліні і чека- м кралях днів.Отже і тепер настав такий час, настав коли Ви позвинні перетерпіти останню пробу - іспитання, яке випало на вашу долю тяжку. Головною команді має левні відомості, що московські бельмовики та їх алмвтс мають оголосити ніби амнестію і обіцяти вільни Є.М.попорот на Україну. На це амнестіє бельмовики шляться як на останню свою пробу розселити нашу єдність і розбити силу нашу, сподіваючись всі- ним уселявими обліканнями в свої сіті вас залитти. Будьте Вам ероло- увати в таборах це амнестію бельмовицькі агенти. Повинні зустріти так, як то подобає сприйнятному силу своєї Ватьківщини: ніяким обі- чанкам ворога не вірити і на заклик передатись на віру і в руки боль- мовикам. Одповідати нашим ранним "Це не вмерла Україна". На Україну всі разом повернемо, як настане слушний час.Кал не не надається серед вас ні одного Луди, ні одного лягкодухого чи градин- ка, за якого буде соромитись потім і батько і мати і рідне село і ціла Україна. Потерпіть ще трохи.- отраждали більше.Знайдить в собі силу при і духа, щоб не піддатись на провокацію та обман бельмовицьки. Тоді ми все переможемо і вкуні, як один чоловік, повернемо на нашу звитв езимя, де нас всіх разом,-організованих, чекаєть - а не по одн- инці. Не забувайте що там на Україні ваших братів розстрілюють і ка- руєте в обман впугтати те обдурити якимись обіцянками амнестії. Не забувайте того, що бельмовики своїми урядуваннями та росподарком довели до голоду на Україні по цілій нам і землі нема хліба, бо те,що нам селянин часів, те забрали у нього сидом бельмовики часковські та їх нальмити, а од голоду люде вмирають, хорують - і навіть, як самі бельмовики про те пишуть, матері дітей своїх убивають і людське масе їдять. Не забувайте цього і підготовтеся спокійно зустрінути всякі ого- лодення про амнестіє і не приймайте її ок рук ворога. Цього намагає од вас і нама державна честь і честь нашої армії, чиста і святла, як честь національної армії, що кролю і жертвами та великим терпінням виборче волю України. Але не боявати вас провокатори, що мовляв, Польський Уряд роспу- сте тобери і силує оддати вас бельмовикам,що не будуть вас вже біль не родувати в чабарах. такі намовлення й погрози. злідків-о і від кого-о вони не виходили, будуть обманом і провокацією. Ми не забраки що з малести чужої годуемось.Нам Уряд має свої незакінчені громові разрахунки в Польським Урядом і на підставі ці ї хай ваше сумління буде чистим. Польський Уряд не може порушити законів міжнародних,які нас за- безпечують од насильної видачі в руки бельмовикам.Та не тільки ті закони, не тільки честь Уряду Польського не можуть дозволити йому цього. Не може піти на це Польський Уряд що і через те, що почуття моральної людської рідності до нашої армії, яка разом з Польським кроз проливала і яке не врадила їй під час боротьби,-не дозволить Нему пристосувати до нас насильство і оддати нас в руки ворога. Мусите про це знати. А одночасно повинні знати, що бельмовики наче го не зроблять а нами тільки.тоді, коли ми всі будемо - як один чоле- вік, тверді і міцні і непохитні в нашому рішенню-перетерпіти останне лихо і останню пробу також доля. А тому - до єднання до вій- ськового братерства. Старший начальник полни коваку. Сильніший ду- хом підкриває стемленого.Ато більше знає через цо нам ворог пускаєть- ся на останню спробу - росками і поясни мене свідомому.Культурно-ос- вітні віддали до своєї праці, щоб підкріпити духа, вияснити правду і причини нозої провокації, щоб всім стало ясно, через цо ми повинні втрямати, щоб на обіцяну провокацію амнестіє - вої одповіли однодум- ним: "Ще не вмерла Україна" і твердим рішенням перетерпіти останне ли- хо. Підписав: ПЕТЛЮРА Головний Отаман Військ У.Н.Р./в.р./ А.ВОВК.Гене- рал-лорунжик, Воєнмін і Командарм /р.в./З ориганілом вгідно: Данильчук Полковник.Начальник Комісії /м.п./ З копією вгідно: Начальник Наказного відділу. Підполковник НАКАЗ Головної Команди Військ Української Народньої Республіки. Ч І2. 10 квітня 1922 року. § I. З наближенням Свята Великодня наказую Воєнному видати в розпорядженні Командирів та Командирів окремих частин, що не входять в склад дивізій відповідні аванси для поліпшення ім'я та дні Свята,-по розрахунку двіста сорок мар.польськ./240/ на кожного старшину, козака, жінку і дитину, що перебувають в таборах інтернованих. § 2. Командирам частин взяти заходів, аби зазначені аванси було витрачено найдопільніше в галежності від умов таборового життя. В дні Свята в таборах упорядкувати різні забави, гру, вистави та концерти для воїтва, аби в мірі можливості розважити воєдство та розвіяти туґу буденного таборового життя. Підписали: Головний Отаман Військ У.Н.Р. ПЕТЛЮРА. Генерал-Хорунжий ВОЄВ, Воєнмін і Командарм. Ч ІЗ. 16 квітня 1922 року. ХРИСТОС ВОСКРЕС. В день святого Свята Великодня широ здоровою Славне Військо-стрижину, козацтво, всю родину, що перебуває вкупі в Вамі, як рівно і тих що чекають на Вас на Україні. В цей Великий день Свята душою й серцем в Вамі Славетній Я не-переможні духом борці за волю України. Певний, що в останній раз святкуємо це Свято на чужині. Наближається тод час, коли всі Вамі страждання зміняться радісним Святом поверненням на Україну. Най ця певність та віра в Наму Святому ідею не покидає Вас в цей Святий день Великодня. ХРИСТОС ВОСКРЕС. Підписали: Головний Отаман Військ У.Н.Р. ПЕТЛЮРА. Генерал-Хорунжий ВОЄВ, Воєнмін і Командарм. Ч І4/5-а. II березня 1922 року. СТАРИШИНИ Й КОЗАКИ. Півтора року вже сидите Ви за дротами, далеко од рідної України, в чужій стороні, що дала нам захист тимчасовий притулек. Тяжко Вам. Знаю це. Та знаю я, що тяжкі часом нелюдські обставини, не зломили духу Вашого і Вами пірі в ету правду святу, за яку Ви боротесь та за яку не одна тисяча Ваших товаришів життя поклали в боротьбі з ворогом нашим. Все, що тільки хитрій ворог міг придумати,-все він вживав, щоб на чужій стороні роскластися та обдурити Вас: підкупав грішми, підкидав вам свої газети та відозви, підказував довірря до всього, чим ми тримаємось, клеветами обливав і справу нашу, настроював одного проти другого - підсилаєв агентів і шпіонів, оголошував амнестії, а все для того, щоб посіяти розбрат та росколоти нас. Ке мав великого щастя ворог нам в цій хитрій праці: тільки тел, хто не українець, хто був вовком в інкурі свечії серед Вас, пішов на обман, піддався на підкуп і став Іудою для Вас, продавши за зельновицькі серебренники і своє совість, і братство - волун-ляра українського. Як раніш, коли ми бились в ворогом на рідній землі, за самостійність України, так і тепер в таборах Ви - міцні духом, скуті єдиною волею і єдиною надією на поворот до Рідного Краю. Ви були лихарями, що не болились смерти, на полі брані, коли без амуніції і кавалів пада за лядьо середніли нашу землю од Московського ворога. Рекши-ж лихарами залишились Ви і в таборах на інтернуванню, серед лихих і тяжких обставин. Остерегай і коваки. Лицарі не тільки той, хто в любови до справи дзе на ворога з багнетом в руці. Лицарі і тоді, хто уміє терпіти і чека- ти кращих днів. Отже і тепер настав такий час, настав коли Ви повинні перетерпіти останню пробу іспитання, яке випало на Вашу долю тлеку. Головна Команда має певні відомості, що московські бельшовики та їх палимки хочуть оголосити нібі амнестію і обіцяли вильяти її в поворот на Україну. На це амнестію бельшовики дивляться як на останню свою сиробу розскелети нашу єдність і розбити силу нами, сподіваючись всі- ками улесливими обіцянками в свої сіті Вас залягти. Будьте Вам оголо- шувати в таборах що амнестію бельшовицькі аренти. Повинні зустріти її так, як то подобає спрямньому сину своєї Батьківщини: ніяким обі- цянкам ворога не вірити і на заклик передатись на віру і в руки бель- шовикам...одповідати нашим гимном "Ще не змерла Україна". На Україну всі разом повернемо, як настане слушний час. Хал же не аналектська серед Вас ні одного Іуди, ні одного лєгкудхого чи арадин- ка, за якого буде соромитись потім і батько і мати і рідне село і ціла Україна. Потерпіть ще трохи,- страждали більше. Знайдів в собі силу віри і духа, щоб не піддатись на провокацію та обман бельшовицьки. І тоді ми все переможемо і вкупі, як один чоловік, повернемо на нашу святу землю, де нас всіх разом -організованих, чекають,-а не по оди- ниці. Не забувайте, що там вірять в нас і сподіваються, що ми не дає себе в обман вплутати та обдурити якимись обіцянками амнестії. Не забувайте того, що бельшовики своєми урядуваннями та господаркою довели до голоду на Україні: не цілій нашій землі нема хліба, бо те, що нас селяни пасли, те забрали у нього силею бельшовики московські та їх нальмити, а од голоду люде вмирають, хорують і навіть, як самі бельшовики про те пишуть, матері дітей своїх убивають і людське мисе їдять. Не забувайте цього і підротовтеся спокійно зустрінути всякі ого- лошення про амнестію і не приймайте її од рук ворогів. Цього бимагає од Вас і наша державна честь і честь намої армії, чиста і світла, як честь національної армії, що крозвю і жертвами та великим терпінням виборже волю України. Хай не збовхать вас провокатори, що мовлять, Польський Уряд респу- сте табори і силою вдасть Вас бельшовикам, що не будуть вас вже біл- не годувати в таборах. Такі намовлення Я перевів, звідкіля-б і від кого-б вони не виходили, будуть обманом і провокацією. Ми не забрали, що я мислести чужої годуемоссі. Нам Уряд має свої незакінчені грошові розрадушки в Польським Урядом і на підставі цій хай ваше сумління буде чистим. Польський Уряд не може порушити законів міжнародніх, які нас за- безпечують од насильної видачі в руки бельшовикам. Та не тільки ті закони, не тільки честь Уряду Польського не можуть дозволити йому цього. Не може піти на це Польський Уряд що і через те, що почуття моральнісі людської гідності до нашої армії, яка разом в Польському крев проливала і яка не зрадила їй під час боротьби,-не дозволить Йому. Пригостосувати до нас насильство і одати нас в руки ворога. Мусите про це знати. А одночасно повинні знати, що бельшовики ніче- го не зроблять а нам тільки тоді, коли ми всі будемо - як один чоло- вік, тверді і міцні і нелехити в нашому рішенню -перетерпіти останню лихе і останню пробу нашої тяжкої долі. А тому - до єднання, до вій- ськового братерства. Старший начальник полиського коваку. Сильниці ду- хом підтримає стамленого, Хто більше знає, черев що наш ворог пускаеть- ся на останню спробу - ресками і полсни мени свідомому. Культурно-ос- вітні відділи до своєї праці, щоб підкріпити духа, вияснити правду і причини нової провокації, щоб всім стало ясно, через що ми повинні витримати, щоб на обіцяну провокацію амнестію - всі одповіли однодум- ним: "Ще не змерла Україна" і твердим рішенням перетерпіти останне ли- хо. Підписав: ПЕТЛЮРА Головний Отоман Військ У.Н.Р./в.р./ А.ВОВК,Гене- рал-Хорунжий, Воєнмін і Командарм /р.в./З оригіналом згідно: Данильчук. Больковик. Начальник Комісії /м.п./ З копією вряду: Начальник Наказного відділу, Підполковник НАКАЗ Головної команди Війська Української Нар.Республіки. Ч 21. 3-го травня 1922 р. Оголошую для відома затверджені мною внесення Голови Ради Народних Міністрів від ІЗ-го й І5-го цього травня: "Копія. Іменем Української Народньої Республіки затверджую 18 травня 1922 р. Голова Директорії ПЕТЛЯ. Посвідчую: в.о. державного Секретаря Гр.Шмнів. Внесення Голови Ради Народних Міністрів про звільнення Членів Ради Міністрів. ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ згідно з проханням в Уряду В.о.Військового Мі- ністра і В.о.Командуючого Армією Генерал-Хорунжий ЮВІЙ в залишенням на посаді Комдива Першої Запорізької. Голова Ради Народних Міністрів А.Ливицький." "Копія. Іменем Української Народньої Республіки затверджую 18 трав- ня 1922 р. Голова директорії ПЕТЛЯ.РА.Посвідчую: в.о.державного Секре- таря Гр.Шмнів. Внесення Голови Ради Народних Міністрів про іменування Членів Ради Міністрів. ІМЕНУЄТЬСЯ на уряд Військового Міністра Генерал-Поручника ЮНАКІВА М. в залишенням на посаді Голови військової Вищої Ради. Голова Ради Народних Міністрів Андрій Ливицький." Підписали: Головний Оламан ПЕТЛЯ. Військовий Міністр, Генштабу Генерал Поручник ЮНАКІВ. Ч 22. 32-го травня 1922 р. Із докладу В.о.Військового Міністра про діяльність військового Заку- тету при Укр.нар.Універс., що закладено було на еміграції в минулому 13 році, видко, що ні тяжкі умови життя на еміграції, ні та складна ситу- ція,що часами панувала в таборах, не зломила широго бажання служачих факультету студіювати війсь-ькову штуку, поширювати знання, переводити працю по утворенню своєрідної військової літератури з усталенням єдино- військової доктрини. За рік праці факультетом внесено багатні скарб в історію розвитку українського війська. Такому поспіху спричинились не лише свідома безмірна відданість сво праці служачих факультету, а особливо та любов до справи, великий досв хист та розуміння наших потреб, які виявив в такий скромний спосіб але з такими гататими наслідками декан факультету Генер. МАРТИНЧІ, який не дивлячись на незвичайні тяжкі умови, без якої будь допомоги з "умів об"єднати гурток старшин, зумів зацікавити їх глибоко справою й не дивлячись на всякі перешкоди та труднощі, знайшов можливий бегу- пинно-проводити справу навчання та поширення військових знань серед молоді старшинства. За таку відданість справі, за невтомну працю на користь рідного ві ська висловлюю циру подяку декану факультету Ген. МАРТИНЧУ та всім служачам військового факультету. Аби дати можливість закінчити розпочату працю факультету, дати її нормальний розвиток в майбутньому з найсільшою користю для справи, пропоную Воєнміну й к-ку Генштабу віднести до цього питання в на- лежної уважність й поскільки дозволять обставини сказати факультету всебічну допомогу. Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯ. Генерал-корунжик БОВК, В.о. Воєн- міна. Ч 23. 8-го червня 1922 року. Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради Генштабу Гене- рал-Поручник ЮНАКІВ рапортом від 23 травня б.р. за 1052 чиніс, що в згаданого числа приступив до виконання обов'язків Військового Міністра Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯ. Військовий Міністр, Генштабу Гене- рал-Поручник ЮНАКІВ. З оригіналами згідно: Начальник Наказного відділу, Підполковник Косаченко Наказ Копія. Головної команди Війська Української Нар. Республіки. 4 21. 3-го травня 1922 р. Оголошую для відома затверджені мною внесення Голови Ради Народних Міністрів від ІЗ-го й І5-го цього травня: "копія. Іменем Української Народньої Республіки затверджую 15 травня 1922 р. Голова директорії ПЕТЛЯ. Посвідчую. В.о. Державного Секретаря Грішанів. Внесення Голови Ради Народних міністрів про звільнення Членів Ради Міністрів. ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ згідно з проханням в Уряду В.о.Військового Мі- ністра і В.о.Командуючого Армією Генерал-Хорунжий ЮВІЙ в залишенням на посаді Комдива Першої Запорізької. Голова Ради Народних Міністрів А.Ливицький." "копія. Іменем Української Народньої Республіки затверджую 15 трав- ня 1922 р. Голова директорії ПЕТЛЯ. Посвідчую. В.о. Державного Секре- таря Грішанів. внесення Голови Ради Народних Міністрів про іменування Членів Ради Міністрів. ІМЕНУЄТЬСЯ на уряд Військового Міністра Генерал-Поручника ОНАІВА М. в залишенням на посаді Голови військової Вищої Ради. Голова Ради Народних Міністрів Андрій Ливицький." Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯ. Військовий Міністр, Генштабу Генерал Поручник ОНАІВ. 4 22. 32-го травня 1922 р. Із докладу В.о.Військового Міністра про діяльність військового факул- тету при Укр.пар.Універс., що закладено було на еміграції в минулому 192 році, видко, що ні тяжкі умови життя не еміграції, ні та складна ситуа- ція,що часами панувала в таборах, не зломила широго бажання слухачів факультету студіювати війсь-ькову штуку, поширювати знання, переводити працю по утворенню-своєрідної військової літератури і усталенням єдино- військової доктрини. За рік праці факультетом внесено багатий скарб в / історію розвитку /українського війська. Такому поспіху спричинились не лише свідома боємірна відданість сво праці слухачів факультету, а особливо та любов до справи, величні досв лист та розуміння наших потреб, які виявив в такий скромний спосіб але з такими сагатими наслідками декан факультету Генер. МАРТИН ІІ, який не дивлячись на незвичайні тяжкі умови, без якої будь допомоги з"умів об"єднати пурток старшин, зумів зацікавити їх глибоко справою й не дивлячись на всікі перешкоди та труднощі, знайшов можливим безу- пинно провадити справу навчання та покирання військових знань серед молоді старшинства. За таку відданість справі, за невтомну працю на користь рідного ві- ська висловлюю щиру подяку декану факультету. Ген. МАРТИН ІІУ не всім слухачам військового факультету. Аби дати можливість закінчити роспочату працю факультету, дати їй нормальний розвиток в майбутньому з найсільшою користью для справи, пропоную Воєнміну й и-ку Генштабу віднести до цього питання в на- лежної уважності й поскільки дозволять обставини сказати факультету всебічну допомогу. Підписали: Головній Отаман ПЕТЛЯ. Генерал-корунжик ВОВК, В.о. Воєн- міна. 4 23. 8-го червня 1922 року. військовий Міністр і голова вищої Військової Ради Генштабу Гене- рал-Поручник КНАКІВ рапортом від 23 травня б.р. за № 1052 доніс, що в згаданого числа приступив до виконання обов'язків Військового Міністра Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯ. Військовий Міністр, Генштабу Гено- рал-Поручник КНАКІВ. З оригіналами згідно: Начальник Наказного відділу, Підполковник Госаленко НАКАЗ Головної Команди Війська У.Н.Р. Ч 17. о транзиті 1922 р. Особлива в день другої річниці заснування Славненого Зімс- вого походу вдячності щодо Крутих Динарів Ордена Залізного Ареста. Повний, що у тих непереможних дужих борців за поле й зум- ренність України, що в таких обставинах витримали і славно закінчили військовий похід вистояти сили волі й духа витримати всі хвилювання неприємності інтервенції. Певний, що й цей тяж- кий етап боротьби закінчено славною перемогою як засновник Славний Зімський Похід. Слава ВМ, Могутній і невмирущі Динарі Ордену Залізного Ареста. Підписали: Головний Отаан Війська У.Н.Р. ПЕТЛЯРА. Генерал- Корунжий ВСУ, Т.в.о.Військового Міністра. 28 квітня 1922 року. ЗБІЛЬШАТЬСЯ - Генерал-Оруженний Віктор НАЛЕНОК і посади Началь- ника Авіації Армії з призначенням до розпорядження Військового Міністра. ПРИЗНАЧАТЬСЯ Помічник УРАНЦЮ для тимчасового виконання обо- в'язків Начальника Авіації. Оправка: наказ Війську 1921 р. 190. Підписали: Головний Стаман ПЕТЛЯРА, В.о.Військового Міністра і В.о.Командуючого Армією, Генерал-Оруженний ВСУ. Ч 17. 29 квітня 1922 року. I. При цьому ополождень затверджені вище, на підставі арт. 28 Положення про полеве керування військ у військовий час (вид.1914 р.) тимчасові повинні про присяжок звільнення з дійсної військової служби старших і старшин всепомогового й корпуса. ДОДАТОК: корпуса. ДО ЛТЮЗ: пр. № 3. Декрету всім Канальникам військових частин і усталов доклад- но ознайомитись з цими правилами й прийняти їх до корування та виконання як до переведення в життя сталого статуту про трудо- діння військової служби в армії У.Н.Р. Надписали: Головний Стамен ПЕТЛЯРА. В об.Військового Міністра і командуючого Армією, Генерал-оружник ВОДР. ЗАТВЕРДЖУЮ. Головний Стамен Білька У.Н.Р 29 квітня 1922 р. ПЕТЛЯРА. 29 квітня 1922 р. ТИМЧАСОВІ ПРАВИЛА про порядок звільнення з дійсної військової служби старшин і старшин еспомогового корпусу армії У.Н.Р. 1. Як старшин, так різно і старшин еспомогового корпусу дійс- ної Української військової служби, так перебувавших в рядах ар- мії, як і у військових або інших дорожніх установах, могут бути звільнені з дійсної військової служби: а/по власному бажан- ню, б/по суду, в/- поряткові дисциплінарному і г/по суду честі. ПРИМІТКА: Звільнення з дійсної військової служби по суду не зараховуваться ні в запас, ні в народний резерв. 2. Старшини та старшини еспомогового корпусу, зараховані на дійсну Українську військову службу наказом Війську У.Н.Р.зайль- няться зі служби тим не наважно. КРИМІТКА: Особи, що прийняті на службу в частини або установ- ви і по яких до того було обставлянам не зараховані на дійсну військову службу, здійснюють зі служби розпорядженням торо начальника, але що іншого вони прийняті на службу, про до сподо- щуються у підповідних наказах по частини або установі. 3. Старшини та старшини еспомогового корпусу, які звільнен- кться по власному бажанню з дійсної військової служби, жовали-б пони не виполучили познік термінів, вимагаємих законами, обов'яз- кової військової повинності, зараховуються в запас, або в народ резерва, які по статуту їм відповідають позніки сть. Старшини та старшини еспомогового корпусу, які звільнитьсья з дійсної військової служби по хвороби, засвідченої підполі- нини порядком, по суду, і порядкові дисциплінарному та по суду честі і які виполучили по-предм'яно обов'язкової військової пе- То. Лом. Ізбірка ч.17. пільності, під час військового від обов'язків військової служби. 6. Старшини та старшини допомогового корпусу, які залишають- ся без урядових посад за озброєнням кратів або економічним установ, поділяться на дві категорії. Поступ католоґія склада- ть старшини та старшини допомогового корпусу, які залишились без урядових посад і протягом не зазначених вище причин, не здійснили повного терміну обов'язкової пільності. Освободження до резерву, положення про який буде складено окремо- другу католоґію складають зі військово-слуга- мі, котрі залишились в тих чи інших без урядових посад, під- буті повний термін обов'язкової військової пільності. Особи цієї кателогрії входять в зв'язат на загальним підставах і ки- сля в мивільному стосунку до таких угодов і підлеглих членами тих чи інших про салтарики, 7. Під час війни, по власному бажанню, може бути звільняється з діючої військової служби а залишенням у запас чи народній резерві лише на підставі медичних свідоцтв, законом потановлених, підприємських комісій, по хворостям, випадаючим довгого лікування, ніжно-матеріальна з пількової служби допускається лише при послідній хвороби та інвалідності. 7. Звільнення старшин та старшин волонтерного корпусу є діло- вою пільною службою в запас, народний резерв або у відставку в особливих випадках як і час охорони, так і гідосковий з при- чин подібних та державно-громадських доповненням лише як вищанок з дотриманням вимог арт. За одатутами рез. Повин. 1918 р. і арт.8 Ст.Зн.Ол. і переродиться урядовою військовою підстрою по затвердженню державної влади. 8. Старшини та старшини волонтерного корпусу радянським згідно наказу Гол. Ком.Ч 017 від 31 серпня 1920 р. надано право звільнитися з дійсної військової служби, звільнятися у від- ставку. 9. По суду, в порядку дисциплінарному та по суду честі стар- шини та старшини допомогового корпусу звільнються з дійсної військової служби ардно постан. кн. 22, 23 те. 4 Об. В. Н. 1869 р., до часу оголошення в силу цього відповідних правил. таки ся єв обл. з сім'ї інші к і А П 10. Не можуть бути звільнені з дійсної військової служби старшини та старшини вспомогового корпусу, під час перебування їх під судом, слідством до закінчення їх справ і під час повин- держок до звільнення порушень. 11. До оголошення відповідних законів старшини та старшини вспомогового корпусу при переході на дорожній цивільну службу звільняються з дійсної військової служби в загальному порядку відповідно їх правил та статута про військову повинність. 12. При звільненні з дійсної служби в запас чи народний резерв старшини зараховуються по тип галузям зброї, до яких вони були заараховані наказом Війську У.Н.Р. при перебуванні на дійсній службі, а старшини вспомогового корпусу зараховуються по тип галузям слуги, яку відіграли. 13. За час перебування в запасі чи в народньому резерві старшин та старшин веломого корпуся у рядах не підвищуються- ся і інших військових нагород не одержують, крім випадків, про які зазначено в податкові про піднесення в рангах /нак.Гол.Ком. 1032/ за службу минулого часу, особ-то до 16 жовтня 1920 р. і тих, коли старшини та старшини вспомогового корпусу служать в таких установах, де підвищення продовжується згідно статутів про ці установи. 14. Військову уніформу дозволяється носити перебувачам в запасі під час лагерних зборів, а звільненим у відставку в разі надання на не їм права, в порядку народження,-а також і в день національних свят. 15. Проживання про звільнення з дійсної військової служби подається у вигляді рапорта по команді через безпосереднього начальника. ПРИМІТКА: При рапорти о звільненні з дійсної служби по хвороб- сті додається обов'язково повідомлення санітарної комісії, врідно істнуючих на це підкладок голови. 16. По одержанню рапорта в пояснення про звільнення з дій- сної служби командирі окремих частин чи начальники відповід- них військових установ додають до нього повну копію службового реєстру і представляють зі своїми висновками по команді. -3- до 3 стрілочк. див., ЕВТІМОВИЧ Сергій - до 3 залізної Стр.див., КУСАДЬ Постемній - до 2 Золинськ. Стр.див., ЗІЛКОВСЬКИЙ Микола - до 5 Святог. Стр. див., ДАЛЬБОДЬКИЙ Іларіон - до 5 Стрілочк. див., ДУ- ДАРЦІВ Михайло - до 4 Лнівськ. Стр. див., ТРЕМЯК Філімон, ПОЛІНКИ Імпти, ІМАРШИН Вадим - всі троє до 5 Стріл. див., НАРДИНАЄ Миколи- до 1 Запоріжськ. Стр. див., ЛЕЦЬКІЙ Фома - до 3 Залізної Стр. див., БРОНА Михайло - до 4 Шевської Остр. див., ДОВАЛЬЧЕНКО Казімір - до 5 Залізн. Стр. див., КАДІНЧЕВИНО Павло - до 1 Запоріжськ. Стр. див., БУРДІМ Олекса - до 4 Лнівськ. Стр. див., ТАТАРСЬКИЙ Олекса - до 1 За- порізьк. Стр. див., ОЛЮБОВСЬКИЙ Микола - до 3 Залізн. Стр. див., СКІНЧЕНЬКА ШКОЛА ПО 2-МУ РОЗРЯДУ - аї СТАРИШИНОВЦІ В І-го ЖОВТНЯ 1921 року. З інаків в корунті: МАЦІМОХ Степан - ко 1 Бодорівськ. Остр. див., ГУЛЬЧО Мусій - до 3 Залізн. Стр. див., БУТИНСЬКИЙ Леонид - до 1 Запоріж. Стр. див., УМАНСЬКІЙ Лев, КАТЕРІНЧАК Олександр, ОДОРУК Іван, ВДОВИ- ЧЕНКО Павло, СЛЮКА Володимир, АЛЕКСАНДР Яків - всі четверо до 1 Запо- ріжськ. Стр. див., БАТІН Іван - до 4 Лнівськ. Остр. див., ВЕЛИЧКО Ева- ген, ОМАК Іван - обидва до 1 Запоріжськ. Стр. див., ЗІЛКОВСЬКИЙ Михайло - до 4 Лнівськ. Стр. див., МЕЛЬНИЧЕНКО Федір - до 2 Золинськ. Стр. див., КОСОВСЬКИЙ Віктор - до 4 Лнівськ. Остр. див., ЮГІЛЬСЬКИЙ Анатолій - до 1 Стрілочк. Стр. див., БІЛЯНОВСЬКИЙ Володимир, ДОРОЖЕН- СЬКИЙ Микола, КУЗОВСЬКИЙ Володимир, ЗІНЧЕВ Михайло - ПІД ЛУЖНИЙ володимир - всі пятеро до 4 Лнівської Стр. див., ПО АРТИЛЕРІЇ. СКІНЧЕНЬКА ШКОЛА ПО І-МУ РОЗРЯДУ ЗІ СТАРИШИНОВЦІ В І-го КВІТНЯ 1921 року. З бунчужників з корунті: ЗРАБЕЛЬСЬКИЙ Віталій - до 1 Запоріж- ської Стр. див. З портуль-інаків в корунті: САМОВІЧ Андрія, ТРУБНИК Олексан- дор-обидва до 5 Стріл. див., ЗАЛАРЧЕНКО Павло - до 4 Лнівськ. Стр. д., ВАТЯЛА Олекса - до 6 Стріл. див. З інаків в корунті: ДОМАНЬКИЙ Олександр - до 1 Запоріжськ. Стр. див., ЛОДІВЕЛЬСЬКИЙ Сергій - до 3 Золинськ. Стр. див., КОСЕНЬ- СЬКИЙ Теодор, ОМАНЧАК Василь-обидва до 3 Залізної Стр. див., ІЛЬЧОВ Іван, Олекса ... ТЕБРЯН Сергій, КОРНИЛО- Лнівськ. Остр. див., ЗАЛІЗНІЙ Евген, ЛЕВКІВ Володимир-обидва до Окремого Кінного горного гарматного куреня. ПО КІННОТ І. ОКІНЧИЛЬНИХ ШКОЛУ ПО I-МУ РОЗРЯДУ - ЗІ СТАРШИНСТВОМ З I-ГО КІНГ- КИ 1921 року. З портупей-знаків в хорунжі: ВОЛОДЬКІВ Борис, МАНІЛЬСЬКИЙ Іван- обидва до 6 Стрілецьк. див., КРИВОШІН Андрій-до 4 Київськ. Отр.див. З знаків в хорунжі: ТЯГІРА Михайло-до 2 Волинськ. Отр. див., ТРУТЕНЬКО Борис-до Окремої Кінної див., КЕЛИНЦЬКИЙ Микола-до 2 Волинськ. Отр. див., РИБАРУК Іван, ЧОЗАРІВ Петро, ЕРИДІН Петро, СІНЬКОВИЧ Адам-всі четверо до Окремої Кінної дивізії. ОКІНЧИЛЬНИХ ШКОЛУ ПО З-МУ РОЗРЯДУ - ЗІ СТАРШИНСТВОМ З I-ГО КОВТНЯ 1921 року. З знаків в хорунжі: ГАНСТІЛЬ Анатолій, ЗАБЛОТОВСЬКИЙ Ольборян, АНТОНЕНКО Олександр-всі троє до Окремої Кінної дивізії, РІХТЕР Мигмонт-до 3 Залізн. Отр. див., ЛИШКІН Василь-до 5 Отр. див., СОЛ- ТИНОВСЬКИЙ Микола-до I Запорізької Отр. див. Підписали: ГОЛОДНИЙ ОТАКАН ДЕТЛЯР А. В. о. військового мі- ністра і В.о. Командувача Армією, Генерал-Армії 102к. З оригіналами згідно: Начальник Заг. Наказного відділу, ПІДПОЛОВСЬКИЙ НАКАЗ Головної Команди Військ У.Н.Р. ч 28: 6 транспортних р. з I. Обернені в день другої річниці виконання Олександрівського Зимового походу надсилали про Повинуватися Адміністрації Ордену Залізного Хреста. Перший, що у них непереможних духом боротьби за волю і суверенітет України, що в таких обставинах витримали і сміливо зміцніли своєю позицією постраждали олів'я волі Тудула, витримали всі хвилями неприємності інтервенції. Перший, що й цей тиждень був соромним епізодом спасення перемоги на Західній Українській Волинській ланцюг. Олова ВАМ, Могулини й непереможні Львові Сороки Залізного Хреста. Надсилали: Головний Отаман з'їзду У.Н.Р.-ПЕТЛЯРА. Генерал-Хорунжий ВОЄК, Т.в.о.Військового Міністра. I6. 28 квітня 1923 року. ЗБІЛЬШЕННЯ - Генерал-Хорунжий Віктор ПАВЛЕНКО з посади Начальника Авіації Армії в призначенні в розпорядження Військового Міністра. ПРИЗНАЧЕНИЙ: Полковник ШУРАНЮ для тимчасового виконання обов'язків Начальника Авіації. Опризначення: наказ Війську 1921 р.ч 30. Надсилали: Головний Отаман ПЕТЛЯРА, В.о.Військового Міністра і В.о.Командуючого Армією,- Генерал-Хорунжий ВОЄК. ч IV. 29 квітня 1923 року. I. При цьому оголошувався затверджений наказ, на підставі арт. 28 Положення про полювання керування військ у військовий час (вид.1974 р.), тимчасові правила про порядок звільнення з дійсної військової служби старшин армії УНР за старшин волонтерового й корпуса. ДОДАТОК: Закону про військових частин і установ докладно ознайомитись та ціли прагнути й прийняти їх до зберування та виконання як до перехоження в життя сталого статуту про проко- дження військової служби в армії У.Н.Р. Підписали: Головний Станин ПЕТЛЯ, В.об. Зібського міністра і командуючого Армією, генерал-поручник ВОВК, ЗАТЕРІДЖИЛО. Головний Остап Білька У.Н.Р 29 квітня 1922 р. ПЕТЛЯ.У.Н.Р., 29 квітня 1922 р. ТИМАСОВІ ПРАВИЛА про порядок виїздення з дійової військової служби старшин і старшин волонтерового корпусу армії У.Н.Р. I. Ті, що стоять, так рівною частину волонтерового корпусу дійс- ної Української військової служби, так перебуватимуть в рядах армії, як і у військових або інших державних установах, можуть бути звільнені з дійсної військової служби: а/по власному бажан- ню, б/по суду, п/— порядку дисциплінарному і г/по суду честі. ПРИМІТКА: Звільнення з дійсної військової служби по суду не заарахорується ні в запас, ні в народний резерв. 2. Старшини та старшини волонтерового корпусу, зараховані на дійсну Українську військову службу наказом Вільовку У.Н.Р., звільн- ятимуться зі служби тим же наказом. ПРИМІТКА: Особи, що прийняті на службу в частини або установи і по яких було обставляння не заараховані на дійсну військову службу, звільнення тим же службовим розпорядженням торго начальника, ознакою що воїни прийшли на службу, про це столов- пустяться у дійсніших наказах по частини або установи. 3. Старшини та старшини волонтерового корпусу, які звільненняться по власному бажанню з дійсної військової служби, наказом воєнних не випускали повних термінів, в загальних законами, обов'яз- кової військової повинності, зараховуються в запас, або в народний резерв, згідно статуту про військову повинність. Старшини та старшини волонтерового корпусу, які звільненняться з дійсної військової служби по хворобі, захисної підлоги- ших порушень, по суду, і порядку дисциплінарному та по суду честі і які в зв'язку з цим не були зараховані на дійсну військову по- - 8 - пак. Рол. дон.1932 б.4 ю. чальнику курсів та користуватися правом командира необхідного куріння. а) ін згідно поділу підлягають всім відповідним старшинам службовці. с) вони стоять за порядком проніз слухачів, під час проходження курс- са і з'являються посередниками між докторським персоналом та службовцями в службових-відношеннях. в) доглядаю за проведенням та куральними одвідуваннями лекцій і всіх других занять слухачами. г) водуть характеристику всіх підлеглих їм слухачів свого відділу і по вимозі нач-ка курсів докладають звіту про кожного слухача покрема. д) приймають участь в педагогічних нарадах курсів. е) можуть складати лекції та провадити практичні заняття на однакових правах з докторами. 8. Доктори безпосередньо підлягають нач-кові курсів, а при виконанні лекторських обов'язків, крім того, завідуємою учбовою частиною курсів; по відношенню до слухачів курсів, під час викладу лекцій та провадження практичних занять користуються з прав .ом-розпорядку куріння (коли по своїй посаді на курсах не користуються видними правами). а) вони складають лекції, провадять заняття, репетиції та іспити, згідно вироблених планів, програм, розкладів та інструкцій, а також згідно особистих вказівок нач-ка курсів та завіду чого учбовою части- ною. б) виробляють плани, програми та інструкції по викладанню піни дисциплінам, згідно вказівок нач-ка курсів та завіду чого учбовою частиною. в) складають, редагують та надають записки та конспекти своїх лек- цій, згідно вказівок типу осіб. г) розробляють та доказують по проголошенні тих же особливих реферати, обслідування та інші наукові доосвідчення. д) приймають участь в педагогічній нараді та нараді лекторів. е) за лекції та практичні заняття, репетиції та іспити одержують податкову платню, за наведену в штатних курсів. ІВИТТА: корумпі практики. запрятання всіх відповідних наглядачів до лекторів. з. Завідувачий учбовою частиною курсів безпосередньо підписує На- чільникові курсів та користується вправом командира Нач-ка/ зізноден- ня лекторів користується цим правом тільки тоді, коли дорічеться до виконання лекторами службових обов'язків, але підготовка слухачів тілько відносно учбних занять та під час перебування на них: а) він з"являється найближчим помічником Нач-ка курсів по органі- зації та керуванню учбовою частиною. б) він підбирає та закликає допиращі на курсах, в уклади Нац-ка курсів, відповідальний лекторський склад. в) виробляє плани, програми та інструкції по учбній частині, і представляє їх нач-кові курсів. поскладає розклади лекцій, практичних занять, репетицій та ісп- тків і представляє їх на затвердження Нач-ка курсів. переводить в життя й стежить за виконанням всіх цих розкладів та програм. г) слідкує за доцільністю системи викладів лекцій та всіх інших занять Директор Нач-ка курсів виграє всіх молодих експертних умов також необхідними науковими засобами, як то - літератури, мультимедіа, посадки, видання лекцій та інше. відведе всю відчітність та статистику по усім частинам та ро- бочу служби. i) представляє нач-ку курсів, згідно його вказівок, кожен раз від- чітність про хід праці учбової частини к) збирає та веде в кандемрії своєї частини архівну справу курсів по учбній частині, скриплює своїм підписом при кожному входженні учбової частини за підписом Нач-ка курсів л) з"являється членом педагогичної ради. м) вбирає в необхідних випадках наради лекторів н) одночасно може викладати лекції та проводити практичні заняття на основних правах з лекторами. о) Діловод учбової частини (він не є керуючим у класовому під- піллятку, введенному цією частиною) з) він має всю перевагу на чергування по учбової частини та викликам завідувачого під час перебування на курсах -5- нак. Гол. №1:1329, ч. 17. 17. Остаточне вирішення питань о звільненні з діячої військової служби залишить: а/для молодших старшин і відповідних рангів отримав допомогове-ю розмову - від командирів дивізій, б/для будь-якої статті і відповідних рангів отримав допомогово-го поручку від діячого зору міністра або командуючого армією, по кальковості, в/для старшин, включаючи посади командира окремої частини, комунізованних і сільсько-адміністративних посад у яких і вище від п. Головного Отділення Зібовка У.К.Р. 18. Допускання про звільнення зразу усіх належних не- чальникам /арт. 77/, надсилається до Персональної Управи Зіб- овного Міністерства для оподаткування в пам'яті Зібовка У.К.Р. 19. Персональна управа зібового міністерства по виготовленню проекту наказу про звільнення належить однобоки і розстр і відповідні документи: звільнених осіб до Повеліної Управи Зібового Міністерства на погоджування о розрізну праву на пам'ятку Остання виїмка розрахунок відповідних шляхом сповіщає в статтю або усталеному, де служив звільнений, для внесення в повелоговий реєстр. 20. По одержанню в частині або установі, де служив звіль- нений, наказу відповідку У.К.Р. о звільненні і додатковому на пенсію, коли зона вкладення, на звільненого очікується необхідність розстр і сповіщається наданий повітовий військовий начальник в тих умовах, якщо звільнений не жодного позового терміну обов'язково всі військового посади. 21. Особам, які відпущені в частині ранні одержання наказу звільнення У.К.Р. о звільненні, відповідні документи і пові- домлення надсилаються через цивільну іспову владу. 21. Активні службового стану звільнених з діячої військової служби мають бути лише копії послугобових розстріл, які видавляться звільненням від того начальства, в підзарості якого перебував звільнений, але не копію командира окремої частини або началь- ника окремої установи. 22. Звільненим з діячої військової служби видається атестат про задоволення їх належним утриманням за час перебування на дія- чній службі по день звільнення. - 3 - 128. Остаточне звільнення від обов'язку повинно відбуватись лише після одержання про це наказу від сьому і ніякі званні, олтобських чинів, державного майна і грошей, коли не малося в розпорядженні звільненого. Підписали: В.о.Військового Міністра і командувача Генерал-Лордина Боба Т. т. о. Товариш Б. І.-ра по спр. одн. порсон. Генерал-Поручник ВАЛИН. 29 квітня 1923 року. На зміну арт. 2 наказа Голови Командувача II трампа 1921 р. і 28 наказу о/а./Лісовського, Панамерік, письмовою з підлеглості Товарища Військового Міністра по справах військово-персон. виключити з тимчасовими ліцоряджувальними і наказами ові Ген. Штабу і б/ за місць назви "резервові війська" впливи назву "запасові війська". Операція: закон про зміни у доповненні закону про іншо-військове управління від 13 листопада 1920 року. Підписали: Головний Отоман ПЕТЛЯРА. В. о.Вітськ. М-ра і З.о. командувача Армією, генерал-лордина 1923 року. 29 квітня 1923 року. Тимчасово виконуючий обов'язки Начальника Персональної Управи Військового Міністерства, Генерал-Лордина і ДОВЧИНО Олека, однодо бажання, звільнення телеграми в позам. Повільними управами в природжених до складу 3-ї Військової Стрілецької дивізії, а за місця його Г.п. о. Начальника Персональної Управи працюватися тимчасово Командування 1-го Військово-Стрілецькою дивізією Подовник МЗ.М.В. Підписали: Головний Отоман ПЕТЛЯРА. Т. о. Військового Міністра і командувача Армією, Генерал-Поручник ВАЛИН. З оригінальним відно: Начальника Заг. Навчального відділу, підполковник М. М. ПРАЦЯ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОСІБ АДМІНІСТРАЦІЇ КУРСІВ. а) Начальник курсів є главою поштовхової особи, направляє і згадуючи за зсім релуями підготовки старших на курсах, безпосеред- ньо підлеглий начальникові Генерального Штабу і користується, у відо- відних відношеннях, а прав командира скролсі бригади. а) в окрема він відповідає за всіх відповідних на постановку і пе- реведення справи підготовки старших в доручення йому курсах. б) стежить за відповідним підбором лекторів. в) стежить за відповідним викладанням лекцій. г) координує діяльність учбового, муштрового й адміністративно-го- педагогичного персоналу. д) представляє на затвердження Нач. Ген. Шт. плани та програм навчання. е) викликає всіх заходів, аби курси були забезпечені всім необхідним. ж) в потрібних випадках скидає педагогичну нараду та голову над най. е) затверджує та проводить в життя постанови цієї наради, згідно завданням курсів. 1) в визначені Нач. Ген. Шт. терміни представляє останньому доклади про хід праці на курсах. к) затверджує й дозволяє витрату грошей на різні потреби навчання, в його розпорядженню апанса. л) представляє Нач. Ген. Штабу справедливий з витратами цього апанса та своєчасне турбуватися про його поповнення. м) одночасно може викладати лекції та провадити практичні заняття на однокових правах з лекторами. 6. Ад'ютант курсів відає муштровою частиною курсів і виконує слу- ціяльні службові завдання, по вказівкам Нач-ка курсів; він підлягає безпосередньо Нач-кові курсів і користується з прав Ком-ра сотні. а) провадить та керує всією перешкою, що належить до курсів, крім листування по учбовій і господарчій частині, і веде книгу наказів. б) що дня приймає від вартового канцеляриста всю входячу переписку та пакети і з докладу Нач-ку курсів передає їх по відповідних відп- лам курсів. в) хранить печатку курсів: 7. Сумна старшина залиду службами, (засновано підписом Нач- НАКАЗ Головної Команди Війська Українсько і Народн. Республік. Ч 20. 23-го травня 1922 р. До переведення в життя законодавчим шляхом оголошую для керування стверджені мною тимчасові положення і штати скорочених курсів по підготовці старшин (до праці в оперативних штабах армії У.Н.Р. ДОДАТОК: Тимчасове положення й тимчасовий штат. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТМАН НТГУ А. В. об. Військового Міністра і Командуючого Армією, Генерал-Хорунжий ЗОВК. Затверджую 23 травня 1922 р. Головний Отаман НТГУ А. ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про скорочені курси по підготовці старшин (до праці в оперативних штабах Армії У.Н.Р.) ЗАКЛЮЧНІ ТЕЗИ. 1. Метою курсів з'являється підготовка кадра молодших старшин до операцівної праці в військових штабах. 2. Завдання цих курсів є підготувати в найскорший термін, головним чином практично, досвідчених робітників, для заповнення посад молодших старшин Генерального Штабу, в операційних штабах до того часу, поки не з'явиться змога відмінити Академію Генерального Штабу з повним курсом. Термін для проходження скорочених курсів встановлюється 6-8 місяців. СКЛАД КУРСІВ. 3. Склад курсів поділяється на постійний і перемінний. До постійного складу належать: начальник курсів, завідуючий учебною частиною, господар, буланка старшина, доглядача за належним виконанням службових і лектори і ад'ютант курсів. При завідуючому учебною частиною мається канцелярія в складі: діловода /він же бібліотекарь/, канцеліста й оповістників. При господарю канцелярія в складі: діловода, скарбника (він-же квартирмистер), завідувачого харчуванням, кепцеліристів та сповістників і робітників. Кількість постійного складу зазначена в штатах, доданих до цього. 4. До перемінного складу належать старшини-служачі курсів, до командируться в частин армії. - 5 - пак. Господинъ І.І. С. діленні курсів та користуються з прав комендира необмеженою куп інш. а) їм врідно поділу підлягати во всіх відповоманнях створення служби. б) вони стоять за порядком пропії слухачами під час проходження кур- са і "залишаються посередниками між докторським персоналом та слухача- ми в службових відношеннях. в) доплидає за провадженням та окуратним одвідуванням лекцій і всіх других занять слухачами. г) водить характеристику всіх підлягаючих їм слухачів свого відділу і по взаємній нац-ка курсів домагатися юну про кожної служби, зокрема. д) приймають участь в педагогичних нарадах курсів. е) можуть викладати лекції та провадити практичні заняття на однак- вих правах а лекторами. 8. Лектори (безпосередньо підлягають нач-кові курсів, а при виконанні лекторських обовязків, крім того, завідуваному учебною частиною курсів; по відношенню слухачів курсів, під час яких у клу лекції та провадження практичних занять користуються з прав люм-ра окремого курся (коли по своїй посаді на курсах не користуються вищими правами). а) вони школяють лекції, провадять заняття, релеруванні як іспиту, єрідно вироблених планів, программ, роскладів та інструкцій, а також врідно особистих екс-їрон нац-ка курсів та заліду ного учебною части- ною. б) виробляють плани, програми та інструкції по викладанню ними діоцішнимам, єрідно вказівок нач-ка курсів на заліду ного учебною частином. в) змалюють, релерують та видавати записки та конспекти своїх лек- цій, єрідно вказівок так на собі. г) розробляють та докладають по особливості також осіб різні реферати, обслідування за линії наукові повидчення. д) приймають участь в педагогичних нарадах та нахаді лекцій. е) на лекції та практичні заняття, релерують та іспити одержують додаткову платню, за заліду в штатних курсів. ВІ. Аперувані практики. Слухачами во всіх відношеннях курсівність до лекторів. -4- 9. Завідувачій учбовою частиною курсів безпосередньо підлягає На- чальнікові курсів та користується в прав командира полку./ відновлен- но лекторів користується цим правом тільки з тім, що торюється до виконання лекторами службових обов'язків, а по підготовці слухачів тілько відносно учебних занять та під час перебування на них: а) він в "являється на збільшенні поміщиком Нач-ка курсів по органі- зації та керуванню учебною частиною. б) він підбирає та закладає до праці на курсах, а усали Нач-ка курсів, відповідний лекторський склад. в) роблять плани, програми та інструкції по учбній частині і представляє їх Нач-кові курсів. г) складає росклади лекцій, практичних занять, реалізацій та ісп- тів і представляє їх на затвердження Нач-ка курсів. д) переводить в життя й стежить за виконанням всіх цих роскладів та програмів. е) слідкує за доцільністю системи закладків лекцій та всіх інших закладок. ж) в усали Нач-ка курсів зазнає всіх заходів засмотрення курсів воїма необхідними науковими засобами, як то - підручники, інші, бібліотека, видання лекцій та иное. з) веде всю відчітність та статистику по учбній частині та по ус- піху слухачів. і) представляє Нач-ку курсів, згідно із сю акцією, лекції та від- чітність про кіл праці учбної частини. к) збирає та веде в канцелярії своїй частини всі дослухання курсів по учбній частині, скріплює своїм підписом всі папери, щоходять по учбній частині за підписом Нач-ка курсів. л) в "являється членом педагогичної наради. м) збирає в необхідних випадках наради лекторів. н) одночасно може складати лекції та проводити практичні заняття на однакових правах в лекторами. 10. Діловод учбової частини (він не бібліотекар) фаносеро ться підлягає звідкому цій частини: а) він веде всю переписку на керує канцелярією учбної частини по експедиція завідувачого під час виконання - 6 - нак. Гол. ком.1922 р. ч 30. б) одночасно він з'ясовує обов'язки бібліотекаря й завідувача скла- дом наукових підручників. II. Господарь безпосередньо підлягає Нач-кові курсів та користуєть- ся в прав командира окремого куріння. а) він в'яляється найбільшими поняттями Нач-ка. курсів по всім госпо- дарчим справам: 1 переводе всю грошову й матеріальну відчітність кур- сів. б) відповідає за всіх відомочинних за діяльність підлеглої йому кан- целярії. в) що дня робить деклад Нач-ку курсів зі шкучих справ. г) отежить за охайними додержанням понятнь та рукописного нала кур- сів (крім бібліотеки і складу наукових підручників). д) в ухвали Нач-ка курсів вчиняє всіх заходів для підтримання по- мелкань та майна в належному порядку. е) відповідає за господарство курсів, яко провадиться згідно істну- чих законів, як господарство в окремих частинах. 12. Діловод господарської частини безпосе- редньо підлягає завідувачому цієї частини: а) він веде всю перешку курсів що до господарчої частини і кору- канцелярію цієї частини по окавізкам завідувачого господарчої частини. б) росподіляє працю між чинами своєї канцелярії. в) докладає завідувачому господарчої частини всю переписку по околі частині і направляє по належності виконане листування. 13. Скарбник курсів підлягає безпосередньо завідувачу господарчої частини: а) він одержує, хранить і витрачає а наказу завідувачого господарчої частини грошові суми курсів. б) на його відповідальності знаходиться грошова скрипка курсів; в) безпосередньо звідує понежканням і всім рухомим майном курсів (крім бібліотеки і складу наукових підручників) і стежить за поре- охайливими додержаннями. г) в миру потреби робить деклади з приходу цього завідувача госпо- дарчої частини. 14. Завідувачий харчуванням підлягає безпосередньо господарю курсів і користується з прав командира роти. а) пін завідує кухнею курсів. б) одержує від скарбника, витрачає й доводить до проти, що витраче- ни на харчування персонального складу курсів; в) набуває, веде учет, хранить і витрачає продукти. г) складає й подає на затвердження розкладку на врунки. д) стежить за тим, щоб всі продукти, які належать до-розкладці своє- часно були покладені в котли. е) під час роздачі готової їжі знаходиться на кухні, стежить за поряд- ком та справедливістю роздачі. ж) у нього знаходиться все кухонне й етолове молоко; за цільності яко- го він відповодів, згідно реєстра цього, майна, складеного на підставі наказів по курсах. з) про хід господарства щоденно робить довклад завідувачому господарчою частинною. 15. Канцеляристи курсів підлягають безпосередньо відповідальні своєї канцелярії: а) вони персонально виконують переписку (крукууть на машині або пере- писують від руки), яка їм буде доручена іх начальниками; б) виконують службові доручення осіб належачих до адміністрації кур- сів. 16. Оповістники підлягають безпосередньо відповідальні своєї канцелярії, до складу якої вони належать і виконують всі доручення, які на них... покладається всіма урядовими особами постійного складу курсів; докладаю- чи про це кожний час своєму безпосередньо начальникові. 17. Робітники на кухні та кухарі підлягають безпосередньо завідувачому харчуванням курсів, працюють на кухні по своєму факту та виконують розпо- рядження, які на них буде покладено завідувачи харчуванням чи іншими особами постійного складу курсів. ПРИДОМ НА КУРСИ. 18. До прибутку на курси допускаються "по 6-10 старшин" від кожної дивізії, а "зовсім 60 чоловік" з числа найкращих в строєвому умінні і й нормальному, здоровому та одяганих до штабової служби "по-штатному" особливому удостовільню командирів дивізій". -7- мак. Гол. Ком. 1923 р. ч 30. 19. Призначені на курси отаршини повинні прослужити в отаринських рангах не менше як три роки, в яких 2 роки (доч сн і п перервом) на українській службі і пробули більшість служби і стажу чою 11 з отрою або на посадах отаршин Генерального Штабу в боєвих штабах дивізії і бригад. Ранга не мають поручника. Озвіта по імовірності с-реди. 20. Втерми, який буде окремо визначатись у відповідних наказах, вибрані отаршини зі воїна належним документами (приднко, олужовкі рос. агестація і атестат про задоволення) командуються в розпорядження Нач-ка курсів і до скімчення курсів або відчленення з них в дні будь причини. Зичаться в тимчасовій командировці не залишаючись на попереднє займаємих посадах, але отримуючи усі цапки до цих посадам утримання. 21. Прибувши на курси отаршини роблять іспит зовушний по оліду ось- му програму: а) елементарна тактика (курс кміцької школи) б) познавання вжледе на військову, історичну або загальну тему. в) географія (екомірний знімок). г) статут: отрейовий, пішій, кінний і гарматний, польовий, залого- азь, дисциплінарий і внутрішньої служби. д) технічні завдання в ізках діяльності сотенного або куриного коман- дира. Витрачається цей іспит наказом по курсах зараховується до перечине- го складу курсів. 22. Знання на іспті оцінюються по 12 балів системі і зитрима- шкілопит рахуються ті, які одержать по копному відділу в "окроша не менше 7 балів. 23. Не затримавших іспту відкомандирується до свої частини і на скину таких може бути командировано других, але з такими розрахунком: щоб воїн прибудь на курси і витримали іспит до начала учбового періоду ВИДІЛЕННЯ З КУРСІВ. 24. Отаршини служачі, які під час проходження курсів виявлять себе невдійними до штабової праці, слабими в науках, або гальмують себе яким будь аморальними вчинками, відчислюються з курсів до своїх частин. 25. Питання про відчислення з курсів того або іншого зі старших служачів вноситься на педагогичну нараду курсів, де обговорюється і зрішається згідно положення про цю нараду. -8- 26. Начальник курсів має право без педагогічної наради стосовно випадків звільнення з курсів і в такому випадку своє рішення мотивує у додаванні відчисленому службовцю асигнації та доносить Начальнику Генерального штабу. ПРО ОБ'ЄДНАННЯ КУРСІВ. 27. На курсах викладається нижче вказаний навчальний план: a) Історія - загальні положення о принципах та історії 18, с) практика - короткій повторні курси фундаментальної тактики та дитяльності курсу прикладної стратегічної та техніки маневрових армій. Проводяться практичні заняття на пляжах та в полі, військове гра. Одночасно звертається увагу на докладне вивчення обставин молодших старшого Генералу в різних випадках діяльності підсека, а сінхухло b) військова історія - одна з ланок навчального процесу чиновників у постачанні вищої школи та наукового дослідження. (життя Левченко) афішувати Короткий нарис історії євро-європейських боротьб: останніх часів за українську Державність. г) техніка штабної служби - практична та теоретична налаштована від всіх галузей техніки штабної служби, головним чином птаха дивізій. d) топографія - топографічні вишки, рекогносци розка, маршрути, пиччування: охема, кроки, перспективи та деяких топографічних робот. Знаходження та користування геодезичними інструментами. e) артилерія - види втрат, властивості, використання різних видів втрат у бою, тактика та техніка керування воєнної армією, повітряні армати. к) кінематика - властивості підводного руху, роль і сучасність підводних зв'язків у різних видах бою, боротьба з кінетикою противника. а) адміністрація - принципи організації армій та полів війська взагалі. Організація української армії. Організація армій сучасних і Україною Держави. Постачання, господарство, відчутність, плясомоводство та діловодство. i) статистика - коротка лінійкова статистика України і суміжних держав. Можливі майбутні театри війни. к) українське право - історія і географія України. Історія політичної боротьби за Українську державу, нова Українська мовлення. - 8 - 26. Начальник курсів має право-без педагогічної наради сьогою — видаю дідичолити в курсів і в такому випадку своє рішення мотивує в додаванні зідчесленому службовці алесяції та доносить началь- ником Генерального штабу. ПРОХОДЖЕННЯ КУРСІВ. 27. На курсах викладаються нижче визначені дисципліни: а)Стратегія - загальнє положення о принципах та історії 11, б)тактика - короткій повторний курс елементарної тактики та деталь- ний курс прикладної, порівнюючи з тактикою накордонних армій. Провадяться практичні заняття на планах та в полі. Бількова гра. Одночасно звертається увагу на докладне вивчення об'єднань молодших отарних Генштабу в різних типадках діяльності піїбка. в) військова історія - одна як засуди операції чикомпанія а батан- них кім. цінава є наукового соку і досягаю обслідовано. Короткий нарис історії вброємої боротьби останніх часів за україн- ську Державність. г)державна штабової служби - практично та теоретично налячається ві всіх галусів техніки штабової служби, головних чином плаю дивізії. д)топографія - топографичні знання, рекогносцировка рельєфу, виче- чування: схеми, кроки, перспективи та деяких топографічних робот. Виконання та користування роздаваними інструментами. е)артилерія - види армат, властивості, чекростелляння різних видів армії з бою, тактична та технічна неру оких воєнної армії, позиції ар- мати. ж)кіноте - властивості: іі, завдання. роль з очевидні війни, вико- ристування її в різних видах бою. Зоробьос з кіньовою протяжинка. в)адміністрація - принципи організації армії та родів війська звагали. Організація української армії. Організація армії означення с Україна держав. Постелення, господарство, відчимність, письмоводства та ділозодетко. i)статистика - коротка військова статистика України і суміжних дер- жав. Можливі найбутні зв'язки війни. к)україносянство - історія і географія України. Історія політич- ної боротьби за Українську Державність. Нова Українська писемність. -7- нак. Гол. Ком. 1923 р. Ч. 30. 19. Призначаємі на курси старших позичні прослухати в розпорядженні рангах не менше як три роки, а лейт. 2 роки (хоч би і в непереводному) на українській службі і пробуду більшість служби діставанні часу її в строю або на посадах старших Генерального Штабу в бойових підрозділах, військ і бригад. Ранга не чим не повинно. Освіта-по можливості-офіцер 20. Втермін, який буде окремо визначатись у відповідних наказах куреня, брані старшими зі всіх належних документами (протоколи, оцінки, реєстрації і атестація і атестат про закінчення) конадируються в розпорядженні. Нач-ка курсів і до скінчення курсів або підписання з них якщо буде прийняти личевол з тимчасової команди, не залишаючись на посадах займаємих посадах, але отримуючи все належне по цим посадам українських 21. При вступі на курси старших робиться іспит колишній профіліруючий програму: а) елементарна тактика (курс чинцької школи) б) письмові заклади на відповідну, історичну або загальну тему. в) топографія (економічні листки). г) статути: стройовий, пішлій, кінний і гарматний, полковий, майорський, дисциплінарний і внутрішньої служби. д) технічні завдання в межах діяльності сотенного або куреневого командира. Витрачених при іспит наказом по курсах зараховуються до перших з них складу курсів. 22. Звання на іспити оцінюються по 12 бальній системі і вирішуванні письмових рахунках ті, які одержать по кожному відділу в "оцінка не менше 7 балів. 23. Не затриманих іспиту відкомандируються по своїй частини і на зміну таких може бути командировано друзя, якщо такий розрахунок щоб вони приєдналися на курси і витрачали іспит до начала учбового періоду 24. ПОВІДОМЛЕННЯ З КУРСІВ. 24. Старшіні служби, які під час проходження курсів виявили себе нездійсними до штабової праці, олайки в науках, або залишають безо яких будь-аворованими чинниками, підписуються з курсів до своїх частин. 25. Істення про підготовку курсів того або іншого зі старших службів вноситься не педагогичному нараду курсів, до обговоренням і - 10 - але не більш одного разу. Попередній бал тоді не рахується сов- сім. Слухачі, які мають недоздоольничий середній бал по репетиціям та практичним роботам по якій-сь дисципліні, допускаються до від- чітних робот і випускних іспитів тільки за постановою педагогичної наради та з затвердженням Нач-ка курсів, в протичному випадку такі слухачі відкомандируються в курсі до своєї частини. Слухачі, які стримали хоч за одну вільчону роботу, або існіт незацовольничий бал, підчисляються в курсі до своїх частин по постанові педагогич- ної наради та з затвердженням Нач-ка курсів. Слухачі, які мають ду- незадовольничий остаточний пересічний бал по якій-сь дисципліні, лічаться не скінченними курсів. 35. Оцінка успіхів переводиться в вище зазначений спосіб: середній бал за курс рахується як середній по репетиції і практичні роботи, списуючий бал по кожній дисципліні під ординція в сала на курс, в сала на підготовку роботу /поміт лене з пів дисципліни: 1 а сала за іст- /устами та шовнений/: остаточний бал - як арифметичне середнє в на- пусних бали по всім дисциплінах в точності до одній сотки (0,01). 36. Стажистство слухачів по випуску рахується по остаточному перо- січному балу. ПРО ОДИЧНИХ КУРСІВ. 37. Записано скінченних курсів старших оролюється в наказі пій- ську У.п.Р. Скінченим курсом збутся на учет в Генеральному Штабі 1 по морзі списки призначаються не більш як посади в оперативних штабах армії; не призначенні на посади вищого проміжку в відділах Генераль- ного Штабу. Всім скінченним, скінченим курсом, видавться відповідні і свідоцтва. А в особистому користування правом поступити без іспиту на молодший курс Академії Генерального Штабу низього часу. Підписали: В.об.Військового Міністра і Командуючого Армією, Генерал- -Юркунек! Вдяч. У.з.о. Товариша військового Міністра по справах адмін пістративно-персональних Рентабу Генерал-Поручик РАДИН. -9- наж.Гол.Лом.1922 р. ч 30. а)пользовання мови - теорія і практика, з метою досягнути володіння мовою й письмом, в)виховання-з обсягі якого необхідно для ітабового стар- шння. в)безодя літературо-педагогичного характеру. б)верхова їда - коли буде вжор (головний чином пользова). ПРИНІТ.А: детальні програми професійної освіти по кожній діючі- ліні. 23. Курс проходився на розподільній основі та вимагав а)5 теоретичних лекцій. 1)практичних занять в колі 1 з кожної. в)репетиція. -1)відчінки практичних робот. д)актуальних іспитів. 29. Лекції провадились по відповідному плану та розкладу, протягом 45 хвилин кожна. На добу працювалось по менш 6 лекцій. 30. Практичні заняття як в полі, так і в класі провадяться в пок- ціїмі з поваленційні години, а також можуть задаватися для виконання в дома. Практичні заняття можуть призначаються до 5 релін окрему без перерви, згідно вкробелих планів та роскладів. 31. Репетиції провадяться в поваленційні години в певнаненої 2 як-прочитаної частки курсу, згідно вкробелих плану та роскладів. 32. Відчітні роботи провадяться після проходження всього курсу, перед випускними іспитами та складанням: а)в різних на калі тактичного задання з усім додатками до нього б)законами тактично-топографічній роботи в полі на рекогносциро- ву в юрки і підпевідному лерантом. 33. Іспити провадяться зі всього пройденого курсу по відповідним програмам. Крім усних іспитів по той дисциплінам, робиться це пев- моклі з курса птабової служби та українського пасьменства. 34. Оцінка успіхів робиться по 12-бальній системі, при чому бал паче 7 рахується невадовольними. Случаї, які отримали недоволен- плячий бал за яку буде репетиція чи практичну роботу краще проред- мити це практичну роботу або репетицію в зазначеній для цього термін. Затверджую 28 травня 1922 р. Головний Стаман ПЕТЛЯ. ТИПАСЬКИЙ ШТАТ скорочених курсів по підготовці старшин до праці в оперативних шта- бах армії У.Н.Р. Ч 4 по чер- зі. Назва посади, кількість осіб, посада, Примітка. I. Начальник курсів /Ген.-ор.або Ген.пор./ I/ IV I/старшина Ген. Прабу... 2. Ад'ютант /Сотник або поруч./ I VII 001 та інш. 3. Канцеляристі I розряду. 2/ IX : : : : : : 2/по І бульави стар- 4. Завідувачі слухачами 2/ VI класу, коли в ній 5. Лектори - - не більше 30 слу- хачів. - ЛІВНА ЧАСТИНА. 6. Завідуючий уче́бною частиною /булави, старшина/. II/ У. 3/кількість зале- 7. Діловод уче́бн. частини /він же бібліотекарь/. I VII. 8. Канцелярист І розряду. I IX 9. Оповістники 2 ГОЛОВАРНА ЧАСТИНА. 10. Господарь /булави, старш./ I VI II. Діловод /нустр.або адм.стари./ I VII 12. Скербник /він та квартири./ I VII /нустр.або адм.стари./ 13. Завідувачі харчуванням /мустр.або адм.старшина/. I VIII I4. Канцеляристів І розряду. 2 IX І5. Оповістників 3 -- 16. Кухарів 2 - 17. Робітників на кухні 3 - Примітка: I. Утримання постійного складу курсів обраховуєть- ся по класам позад зрідно цього штату і ставками для Центральних установ Військового Міністерства. -12- 2. Лектори, займаючі штатні посади, отримують додаткову платню за кожну годину лекцій та практичних занять по 150 марок за кожну репетицію, іспит та відчотну практичну роботу по 550 марок польськ. 3. Вільнонаомні лектори, не займаючі штатних посад в армії УНР., отримують за кожну годину та практичних занять по 250 марок за кожну репетицію, іспит та відчотну роботу по 600 марок. 4. Булавним стершням, завідуючим службами відпускається добові гроші в розмірі 100 марок за кожну добу, в які вони бубають при-сутніми в класах під час читання лекцій. 5. На поліпшення іж для всіх осіб як постійного так 1-перемінно- го складу курсів відпускаються добові гроші по 50 марок до дня на кожного. Ділписали: В.об.Військового Міністра і Командуючого Армією, Гене- рал-Дорунжків ОБК. Т.в.о.Товариша Військового Міністра по справах адміністративних і персональних, Генштабу Генерал-Поручик ГАЛКІН. З оригіналом згідне: Начальник Вежаного відділу, Підполковник Ускочинь НАКАЗ Головної Команди війська Української Народньої Республіки. Ч 20. 23-го травня 1922 р. До переведення в життя законодавчим шляхом оголошую для керування затверджені мною тимчасові положення й штати скорочених курсів по підготовці старшин до праці в оперативних штабах армії У.Н.Р. ДОДАТОК: Тимчасове положення і тимчасовий штат. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТМАН П.І.Т.Л.М.Р А. в.об. Військового Міністра і Командуючого Армією, Генерал-Хорунжий БОБ. Затверджую 23 травня 1922 р. Головний Отоман НЕТЛЯ. ТИМЧАСОВІ ПОЛОЖЕННЯ про скорочені курси по підготовці старшин до праці в оперативних штабах Армії У.Н.Р. ЗАГАЛЬНІ ТЕХИ 1. Метою курсів є "являється підготовка кадра молодших старшин до операційної праці в військових штабах. 2. Завдання цих курсів є підготувати в найскорший термін, головним чином практично, досвідчених робітників, для заповнення посад молодших старшин Генерального Штабу, в операційних штабах до того часу, поки не "явиться змога відчинити Академію Генерального Штабу в повному курсом. Термін для проходження скорочених курсів встановлюється 0-3 місяця. СКЛАД КУРСІВ: 3. Склад курсів поділяється на постійний і перемінний. До постійного складу належать: Начальник курсів, завідуючий учебною частиною, господарь, буланна старшина, доглядача за належним виконанням службовців, лектори і ад'ютант курсів. При завідуючому учебною частиною мається канцелярія з складу: діловода /він же бібліотекар/, канцеліста й оповістників. При господарі канцелярія в складі: діловода, старшина (він-же квартермістер), завідувачого харчуванням, канцеллярістів та оповістників і робітників. Дількість постійного складу зазначена в штатах, доданих до цього. 4. До перемінного складу належать старшини-служачі курсів, що командируються в частин армії. - 2 - ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОСІБ АДМІНІСТРАЦІЇ КУРСІВ. а) Настільки курсів є гамтою помічника-особою, на правлянця й доглядаючого за воїна, рахували підготовка атраки на курсах. Заповідає, щоб підмога Настількиві інваліди вісь бригу і користується, у відп віднах відповідними, а прав командира скучної бригади. а) в окремих діях відпочиваю за всіх відповідних на постановку і пе- реведення опраць підготовки старших в доручених йому курсах. б) стежить за відповідними рід-прором лекторів. в) стежить за відповідними вижданням лекцій. г) координує діяльність учебного, мунтрового й адміністративно-гео- подарчого персоналу. д) представлює на затвердження Нач. Ген. Шт. плана та програм навчання. е) викликає всіх заходів, аби курси були забезпечені воїн необхідним. ж) в потрібних випадках складає педагогичну нараду та головую над нею. з) затверджує за переводить в киття постанови цієї наради, стійко свідченням курсів. 1) в значені Нач. Ген. Шт. терміни представлює станньому доклади про хід праці на курсах. к) затверджує й дозволяє витрату грошей на різні потреби навчання, в його розпорядженні аванса. л) представлює Нач. Ген. Шт. бу справждання з питатах цього аванса та своєчасно турбуется про його поповнення. м) одночасно має викладати лекції та провадити практики заляття на однакових правах з лекторами. б. Ад'ютант курсів відає: мунтровою частиною курсів і виконує сле- цільни службові завдання, по шкайвка: Нач-ка курсів; він підлягає безпосередньо Нач-кові курсів і користується з прав Ком-ра сетин. а) провадить та керує всім перешкод, що належать до курсів, крі- лькування по усебній 1 господарчій частині, і веде книгу наказів. б) що дня приймає від заркового канцеляриста всю входячу переліску та пакети й з докладу Нач-ку курсів передає їх по відповідних відді- лам курсів. в) крашить печатку курсів. 7. Вулавна отримана завіду-опуканням, безпосередньо підписує На - 8 - пав.Тог.ком.Інв. № 1 Х. цільниму курсів та користуються в праві комендира необхідного куріння. а) ін огідно поділу підлягають во всіх відповоних старших службах. б) вони стоять за порядком проміжних слухачами нід час проходження курс- ов і "надійтесь посередниками під лекторським персоналом та слухала- ми в службових відношеннях в) доплидаю за провадженням та окуратним одягуванням лекцій і всіх других занять слухачами. г) водуть характеристику всіх підлеглих із службових стосунків відділу і по вимозі деч-ка курсів домагаються їм про кращого службового поводження. д) приймають участь в педагогичних нарадах курсів. е) можуть виглядати лекції та провадити практичні заняття на однако- вих правах з лекторами. 6. Доктори безпосередньо підлягають начальнику курсів, а при виконанні лекторських обовязків, крім того, навідуваному учасному наставником курсів; по відношенню до слухачів курсів, під час яких лекції та провадження практичних занять користуються в праві ком-ра окремого куріння (коли по своїй посаді на курсах не користуються вищими повноваженнями). в) вони шкоджать лекції, провадять заняття, редагуванії та іспити, єдно вироблених планів, програм, розкладів та інструкцій, а також огідно особистих вказівок дач-ка курсів на зазначену учасну частин- ном. с) виробляють плани, програми та інструкції по викладанню підп- діючим курінням, єдно вказівок дач-ка курсів на зазначену учасну частину. в) оглядати, редагувати та видавати записки та конспекти своїх лек- цій, єдно вказівок так на собі. р) розробляють та доказують по пропоновінні теми свої різні реферати, обслідування та інші наукові повидження. д) приймають участь в педагогичних нарадах та нараді лекторів. е) за лекції та практичні заняття, обставини та іспити ортодокс допомогу платно, за письменну в статтях курсів. ІІ. Апаратні практики. Залучення до своїх відповоних діяльностях до лекторів. - 4 - в. еквідуючий учасною частиною курсів безпосередньо підлягало на- чальнікові курсів та користується в правах командира похру./ зізнанен- ні лекторів' користується цими правами тільки в тім, що торкається до виконання лекторами службових обов'язків, а по підготовці слухачів тілько відносно учасних навчать то підлягають перебуванню на них: а)він з"являється найбільшими помічником Нач-ка курсів по органі- зації та керуванню учасною частиною. б)він підсирає та закликне до праці на курсах, в усали Нач-ка курсів, зізнавідний лекторський склад. в)виробляє плани, програми та інструкції по учасній частині і представляє їх на затвердження Нач-ка курсів. г)складає росклада лекцій, практичних занять, репетицій та ісп- тів і представляє їх на затвердження Нач-ка курсів. д)переводить в життя й складать за виконанням всіх цих роскладів та програми. е)слідкує за доцільністю очотки викладачів лекцій та всіх інших занять. ж) у хвили Нач-ка курсів виглядає всіх налодів засмотроних курсів волна необхідними науковими засобами, як то - підручники, нотатки, бібліотека, видання лекцій та інше. з)веде всю відчітність та статистику по учасній частині та по ус- піху слухачів. 1)представляє Нач-ку курсів, згідно його вказівок, доповіди та від- чітність про хід праці учасної частини. к)збирає та веде в календарі своєї частини всі дисципліни курсів по учасній частині, скріплює своїм підписом пої папери, приходячі по учасній частині на підписання Нач-ка курсів. л)зявляється членом лед тогичної наради. м)вбирає в необхідних згадках наради лекторів. н)одночасно може викладати лекції та проводити практичні заняття на однакових працах в лекторах. 10. Діловод учасної частини (він та бібліотекар) безпосередньо підлягає діловодному шефу частини: а)він веде всю переписку на курсі між всім учасної частини по викликанням завідуючого цієї частини - 8 - пск. Гол.кон.1922 р., ч 20. б) одночасно він зиконує обов'язки бібліотекаря і завідувача окла- дом наукових підручників. II. Господарь безпосередньо підлягає Нач-кові курсів та коштуєть- ся в прав командира окремого куріння. а) він в"являється найближчим комітетом Нач-ка курсів по всіх госпо- дарських справах і переводе всю пропову й матеріальну відповідність кур- сів. б) відповідає во всіх відношеннях за діяльність підлеглої йому кан- целярії. в) до дня робить доклад Нач-ку курсів з інших справ. г) стежить за охолодженням додержанням поможень та рукополого на кур- сів (крім бібліотеки і складу наукових підручників). д) з ухвали Нач-ка курсів визнає той заходів для підтримання по- мікань та майна в належному порядку. е) відповідає за господарство курсів, яко провадиться згідно істну- тих законів, як господарство в окремих частинах. 12. Діловод господарської частини редньо підлягає завідувачому цієї частини: а) він воде всю переписку курсів що до господарчої частини і кору- канцелярію цієї частини по вказівкам завідувачого господарчої частини. б) розподіляє працю між чинами своєї канцелярії. в) докладає завідувачому господарчої частини всю переписку по своїй частині і направляє по належності виконане листування. 13. Охоронник курсів підлягає безпосередньо завідувачому господарчої частини: а) він одержує, хранить і витрачає з наказу завідувачого господарчою частинною пропову суми курсів. б) на його відповідальності знаходиться пропову окремих курсів; в) безпосередньо засідує поможеннями, і всім рукопологою курсів (крім бібліотеки і складу наукових підручників) і останніх додержанням. г) в миру потрібні робить доклади з приходу-розходу матеріалу госпо- дарчою частиною. 14. Завідуючий харчуванням підлягає безпосередньо господарчу курсів - 95 - і користується з прав командира сотні. а) пік завідує кухнею курсів. б) досліджує від скарбника, витрачає й дає відчit за грошi, що витраче- ни на харчування персонального складу курсів; в) набуває, веде учет, хранить і видає продукти. г) складає й подає на затвердження розкладку на врку їжі. д) стежить за тим, щоб всі продукти, які належать по розкладці своо- часно були покладені в котли. е) під час роздачі готової їжі знаходиться на кухнi, стежить за поряд- ком та справедливістю роздачі. ж) у нього знаходиться все кухонне й столове майно, за цільностъ яко- го він відповідає, згідно реєстра цього майна, складеного на підставi наказів по курсах. з) про хід господарства щоденно робить доклад завідуючому господарчою частинною. 15. Канцеляристи курсів підлягають безпосередньо діловодам своєї канцелярії: а) вони персонально виконують переписку (друкууть на машинi або пере- писують від руки), яка їм буде доручена із начальниками. б) виконують службові доручення осіб належних до адміністрації кур- сів. 16. Оповістники підлягають безпосередньо діловодам тієї канцелярії, до складу якої вони належать і виконують всі доручення, які на них покладається всіма урядовими особами постійного складу курсів, докладаю- чи про це кожний час своєму безпосередньо начальникові. 17. Робітники на кухнi та кухарі підлягають безпосередньо завідувачому харчуванням курсів, працюють на кухнi по своєму факту та виконують розпо- рядження, які на них буде покладено завідуючим харчуванням чи іншими особами постійного складу курсів. ПРИЛОМ НА КУРСИ. 18. До прийому на курси допускаються "по 6-10 старшин" зі кожної звізii, а "загалом 60 чоловiк" в школа найкращих в стройовому відношенні і моральному, здорових та одібних до штабової служби "по статистикам і собливим удостовірним командирiв дзвiзii". -7- мак. Гол. ком. 1922 р. ч. 20. 19. Призначаючи на курси отартики повинні прослухати в отартичних рангах не менше як три роки, а дехто з них (хоч би і в перерозі) на українській службі і пробували більшість служби і затяжні часи 11 в строю або на посадах старших Радянського Штабу в бойових штабах див. вісій і бригад. Ранге не має значення. Обсяг по номінації є реда 20. Форми, який буде окремо зазначатись у відповідних наказах, вп- ераші стартин зі своєю наданням документів (припису, службової рес атестація і вказат про задоволення) командуються в розпорядженні Центральних курсів і до скінчення курсів або відмовлення є них в які буде прийняти диванод в тимчасовий командировці на надшашкових на польських залізничних посадах, але отримуючи все наживо по цьому поводом утримання. 21. Поки будуть на курсах отартиками розглядають ідат ведучий по оліду її програму: автоголівкою складення і змод оповнення в лавах, між ними - під елементарна тактика (курс кицької школи) б) поземні вижди на різькову, історичну або загальну тему. в) топографія (економічні. етнік). г) отартики: отреловий, дійсний, кінний і размитний, польовий, клого- хий, дисциплінарний і внутрішньої служби. д) технічні завдання в похах діяльності озброєного або курйшового юча дру. Витрачених при іспиті наказом по курсах зараховуються до преміно- го складу курсів. 22. Знання на іспити оцінюються по 12 балівній системі і втриман- ського рахуються зі, які одержать по кожному відділу в "окрема не менше 7 балів. 23. До витрачених іспиту відомлення розглядаються до своєї частини і на кінну тих же будуть командировано другий, але з такими розрахунками щобься прийшов на курси і витрачали іспит до кінця учбового періоду. 24. ВИКЛЮЧЕННЯ З КУРСІВ. а) Отартики ол. ені, які під час проходження курсів вичинять собою незвідомий до штабової праці, спаслися з науках, або імплюмується своїми акти будуть озброєними вчениками, відшкодовуються в курсів до своїх колег. 25. Питання про відставку з курсів того або іншого зі старших службичів вноситься на педагогічну раду курсів, де обговорюється 1 зрізатися згідно положення про це порядку. -8- 26. Планування курсів має брати до уваги педагогічної наради стосовно плану відновлення в курсах і в такому випадку одне рішення потрібно з подаванням підготовленою слухачами-аерофілів та допомоги Началь- никам Генерального Штабу. ПРИРОДНІ КУРСИ. 27. На курсах викладається кілька основних дисциплін: а) Управління - загальні положення з принципах та історії 18... б) тактика - теоретичний погляд на курси елементарної тактики та допомо- жний курс прикладної, порівнюючи в тактичному накеровуванні армій. Провадяться практичні заняття на пляжах та в полі. Вільнова гра. Одночасно звертається увагу на докладне вивчення особливостей молодших старшин Генштабу в різних випадках діяльності війська. в) елементи історії - одна яка мебудь операція чикомпанія, дорож- ніх війн. Дивиза з наукового боку і докладно оболідована. Короткий нарис історії аерофільної боротьби останніх майбутньо за україн- ську Державу. г) техніка штабової служби - практично-та теоретично навчається від всіх галузей техніки штабової служби, головним чином штаб дивізії. д) топографія - топографічні вміння, рекогносцировка, маршрути, вичо- чування: охорони, кроки, перспективи та дальних чотирьох робот. Знаюмотва та користування геодезичними інструментами. е) артилерія - виду армат, властивості, як користання різних видів армії в бою, тактична та технічна керування всього армату, поліції ар- мати. ж) кинота - властивості її, завдання, роль з сучасної війни, експе- риментування 14. в різних видах бою, боротьба з кинотою противника. в) адміністрація - принципи організації армій та родів війська взагалі. Організація української армії. Організація армії останніх рок України Держави. Постачання, господарство, відчутність, племозодетсв та диловодство. 1) статистика - коротка військова статистика України і суміжних Дер- гав. Можливі майбутні театри війни. к) українознавство - історія і географія України. Історія політич- ної боротьби за Українську державусть. Нова Українська письменство. - 9 - нак. Гол. Ком.1922 р. ч 30. а) подвозка мола в уборін ( практика, а новом додатку володіння мезон з павлами, в) виконсекаловую - в обсязі якого необхідно для індивидуального супр- жини. м) двадця відьомо-педагогичного характеру. о) перехова їда в поле буде мола (положим чином подвоза). ПРИМІТ. А: детальні програми виробляються окремо по кожній діяці- ліні. 28. Курс проходився на розташуванні плахов і та ом-розвал: а) в теоретичних лекціях. 1) краєвих заняття в полі 1 в майої. з) репетиція. - чудідніших практичних робот. д) випускних іспитів. 29. Лекції провадяться по відповідному плану та роскладу, протягом: 45 хвилин кожна. На добу призначається не менш 3 лекцій. 30. Практичні заняття як в полі, так і в класі прездатсься в лек- ціїні і повалекційні години, а також можуть здійснюватися для виконання в дома. Практичні заняття можуть призначатися до 5 годин отраґу без попередньої «рідно вкробелих шляхів та роскладів. 31. Репетиції провадяться в повалекційні години з пленаченою 2 часом частини курсу, агдно вербованих поєну та роскладів. 32. Відчітні роботи провадяться після проходження всього курсу, перед випускними іспитами та складанням: а) в різних на калі тактичного завдання є усіма додатками до нього б) закінчення тактично-топографічної роботи в полі на рекогносциро- ку в кроса і підпосідньою легендою. 33. Іспити прездатяться зі всього пройденного курсу по відповідним програмам. Крім усних іспитів по тих дисциплінам, робиться це поль- пекції з курса птахової служби та українського пляменства. 34. Оцінка успіхів робиться по 12 баловій системі, при чому сам изаче 7 рахується незадовольняльними. Блукані, як отримали не задоволь- няючий бал за яку будь репетицію чи практичну роботу краєвих передор- сати це практичну роботу або репетицію в зазначені для цього термін. - 10 - але не більш одного разу. Попередній сіл тоді не рахується сов- сім. Служачі, які мають посадовольничий середній бал по репетиціям та практичним роботам по якій будь дисципліні, допускаються до під- чітних робот і випускних іспитів тілько по постанові педагогичної наради та з затвердженням нач-ка курсів, в протичному випадку такі служачі відкомандируються з курсів до своєї частини. Служачі, які отримали хоч за одну підчотну роботу, або іспит невадовольняючий бал, відмовляються з курсів до своїх частин по постанові педагогич- ної наради та з затвердженням нач-ка курсів. Служачі, які мають невадовольняючий остаточний пересічний бал по якій будь дисципліні, лишається не скінченними курсів. 35. Оцінка успіхів переводиться в вище зазначений спосіб: середній бал за курс розподіляється як середній за репетиції і практичні роботи, випускний бал по кожній дисципліні як середній з бала за курс, бала за підчотну роботу /без вони є нієї дисципліни/ і з бала за іспит /устний та письменний/; остаточний бал - як арифметичне середнє в пі- пусних балах по всім дисциплінам в точності до одної сотки (0,01). 36. Отриманство служачів по випуску рахується по остаточному перо- січному балу. ПРО СЛІНЧИШІ КУРСИ. 37. Інші ши скичних курсів старшин обслуговуються в наказі пій- ську У.п.Р. Окінчніші курси беруться на учет в Генеральному Штабі і по черзі списка призначаються на вільні посади в оперативних штабах армії; не призначенні на посади тимчасового працюють в підділах Генераль- ного Штабу. Всі старшини, окінчивши курс, видаватся відповідні свідоцтва. А в майбутньому користуються правом поступити без іспиту на молодший курс Академії Генерального Штабу мирного часу. Підписали: в.об.Військового Міністра і Командувача Армією,Генерал- лорунжей ВОЛЯ. Т.з.о.Тотаряла військового міністра по справах адмі- ністративно-персональних Генштабу генерал-Поручик РАДИН. - II - Додаток до нак. Геліном. 1922 р. ч. 20. Затверджую 23 травня 1922 р. Головний Стаман ПЕТЛЯ. ТИПАСОВИЙ ШТАТ скорочених курсів по підготовці старшин до праці в оперативних шта- бах армії V.П.Р. Ч по чор- зі. Назва посади. Кільк. класа звіс. посад. Примітка. I. Начальник курсів /Ген...ор.або Ген.пор./ I/ IV I/Старшина Ген. Майбутній 2. Ад"ютант /Сотник або поручн./ I VII 3. Канцелярист І розряду. 2/ IX 2/по І бульби стар- 4. Завідувачі слухачами 2/ VI шині на кожну 5. Лектори - - класу, якщо в ній - - не більше 60 слу- хачів. 3/Кількість зале- жить від потреб- бки. УЄБНА ЧАСТИНА. 6. Завідувачий учб. частиною /булави старшина/. II/ V. 7. Діловод учб. частини /він же бібліотекарь/. I VII 8. Канцелярист І розряду. I IX 9. Оповістники 2 - ГОСПОДАРЧА ЧАСТИНА. 10. Господарь /булави старш./ I VI 11. Діловод /муштр.або адм.старш./ I VII 12. Укарбник /він же квартири/ I VIII /муштр.або адм.старш./ 13. Завідувачий харчуванням /муштр.або адм.старшина/. I VII 14. Канцелярист І розряду. 2 IX 15. Оповістники 3 - 16. Кухарів 2 - 17. Робітників на кухні 3 - Примітка: I. Утримання постійного складу курсів обраховується по класам посад врізно цього штату і ставки для Центральних установ Військового Міністерства. - 12 - 2. Лектори, займаючі штатні посади, отримують додаткову платню за кожну годину лекції та практичних занять по 150 марок за кожну репетицію, іспит та відчотну практику роботу по 550 марок польськ. 3. Вільнонаомні лектори, не займаючі штатних посад в армії УПР., отримують за кожну годину та практичні заняття по 550 марок за кожну репетицію, іспит та відчотну роботу по 600 марок. 4. Булавним стершинам, залідуючи окукачати відпускаються добові гроші в розмірі 100 марок за кожну мобу, в які вони бувать при- оутніми в класах під час читання лекції. 5. На політевани іж для всіх осіб з постійного так і перемінно- го складу курсів відпускаються добові гроші по 50 марок до дня на кожного. Підписали: В.об.Військового Міністра і Командуючого Армією, Гене- рал-Корунки: БОБІ. Т.в.о.Товариша Військового Міністра по справах адміністративних і персональних, Генерала-Поручика: ГАЛКИН. З оригіналом віднес: Начальник Наказного відділу, Підписковник Г. Канченко Копія. НАКАЗ Головної Команди Військ Української Народньої Республіки. 1 25. травня 1922 року. Про відзначення учасників славетних боїв і походів З-ої Залізної Стрілецької дивізії, як визначних лицарів армії під час Визвольної боротьби за незалежність України і зберегти в пам'яті нашадків бої поход З-ої Залізної Стрілецької дивізії від 1 червня 1919 р. по 23 листопада 1920 р., встановлюється в Війську Української Народньої Республіки відзнака "ХРЕСТ ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ". Статут відзаки "ХРЕСТ ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" і варіції її при цьому оголошуються. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЛЬСЬКИЙ "Г.Н.Р. ПЕТЛЮРА, Військовий Міністр Генштабу Генерал-Горучник ЮНАКІВ. ЗАТВЕРДЖУЮ: 31 травня 1922 р. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЛЬСЬКИЙ "Г.Н.Р. ПЕТЛЮРА. Статут відзаки "ХРЕСТ ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" за походи і бої З-ої Залізної дивізії. § 1. Відзнака "ХРЕСТ ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" встановлюється для того, щоби зберегти в пам'яті нашадків славетні бої і походи З-ої Залізної Стрілецької дивізії з лютого 11 існування по 23 листопада 1920 року. § 2. Відзнака "Х.З.С." мусить бути однакова для старшин, козаків і лікарів. § 3. Остри жалібниці отримують тетон (такий же хрест але зменшений) в три рази, якого носиться в розетці зі стрічки відзнаки "Х. З.С." Ган-отцям дається стрічки такого ж зразку, на ній носить ся священницького хреста. § 4. Відзнаку "Хретон" носиться на грудях з лівого боку, лівше ордену визвольного. § 5. На кожній відзаки і метоні (окремо) є черга. § 6. Відзнакою "Х.З.С." нагороджується: а/ тих осіб, що перебували в складі дивізії, беручи участь в боях і походах ІІ, не менше півроку хоч би 1 з перервами, в 1 червня 1919 р. по 23 листопада 1920р.; б/ тих, хто в цей період, перебували в складі дивізії, брав участь в боєх і походах ІІ, але з причини смерті, ранення чи залишення по хворості в запалю ворога не зміг відбутти зазначеного терміну і прослужив в складі ІІ менше півроку 1 в/ тих борців видатних за ідею незалежності УКРАЇНИ, які хоч і не належали до складу дивізії в цей період, але загою свого морального впливу, необхідного для виявлення лицарських вчинків рядовим Військом, стричилися до славетних боїв і походів дивізії. Примітка: 1. осіб, які відповідають § 6 п.В/ цього статуту нагороджується по постанові Ради лицарів "Х.З.С." і по затвердженні цієї постанови Верховною Владою. Примітка 2. Відзнакою "Х.З.С." нагороджується лише тих осіб, що не заглямували козацької чести ранебними вчинками і не осуджені судом. § 7. Щоби усталити традиції З-ої Залізної Стрілецької Дивізії, ця відзнака, давши певні привілеї (стрічка і грамота) першим лицарям, залишається назавади дивізійною відзакою, але вже без стрічки і без грамоти; вона належить всім військовослужачим дивізії, які прослужили в складі дивізії в військовий час один рік, в мирний два роки, хоч би їх не перервами. § 8. Днем свята відзнаки "Х.З.С." призначається день сформування З-з-алізної Стрілецької дивізії в 1919 р., себто 1 червня. Святкування цього дня відбувається щорічно. § 9. Особи, які мають відзнаку "Х.З.С." повинні стежити за тим, щоби жаден лицар цього хреста не заплямував козацької чести. § 10. Кожен лицарь, що зробив ганебний вчинок, постановою Ради позбавляється лицарського звання і всіх превилей, що зв'язані з ним. Постанова ця набирає сили після затвердження ІІ-Верховною Владою. § 11. При одержанні права на ношення хреста одержується одночасово грамота "статут, за знання якого відповідає лицарь. § 12. Представлення до нагороди відзнакою "Х.З.О." робиться по коман- ді прямим начальником і з висновками видних прямих начальників до ко- мандирів дивізії включно передається до Ради ліцарів "Х.З.О.", кот- ра розглядає питання про нагороду. Позитивна постанова передається для фіксації в належні установи ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТЕРСТВА і затверд- жується Верховною Владою через наказ по Війську. Примітка: Представлення до нагороди членів першої Ради ліцарів "Х.З.О." служать протоколи їх виборів частинами до Ради, які з вис- новками прямих начальників надсилаються до командирів дивізії для складання нагородних листів. Ці листи з протоколами і висновками начальників направляються через Військове Міністерство на затверд- ження Верховною Владою наказом по Війську. Грамоти для членів першої Президії Ради ліцарів "Х.З.О." підписуються Командиром дивізії і на- чальником його штабу. § 13. Навіщення самої відзнаки "Х.З.О." і видача грамоти перево- диться персонально командиром дивізії в урочистих обставинах. III. РАДА ЛІЦАРІВ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРИЛЬЦЯ". § 14. Рада ліцарів "Х.З.О." складається зі старшин та козаків, які пробули не менше року в мундиріво-60-ових частинах дивізії, прий- мали участь в боях і походах ІІ, не заглямували козацької чести га- небними вчинками і не осуджені судом і що, таким чином, мають безпе- речне право на нагородження. § 15. Членів Ради обирається таємним голосуванням на рік по одної .муз старшини і козакови від кожної окремої частини і затверджується командиром дивізії. § 16. Рада ліцарів "Х.З.О." обирає таємним голосуванням зі сво- го складу Президію: із Голови, трьох членів і секретаря. Президія провадить біжучу правду, веде збори Ради, а також підписує грамоти про нагородження ліцарів відзнакою. § 17. Рада ліцарів "Х.З.О." в повному складі розглядає й остаточно розв'язує всі питання з нагородженням відзнакою "Х.З.О." Примітка: Рада може вдруге переглянути попередню постанову після винекнення особливих обгрунтованих даних і тоді ця остання постанова є безапеляційною. § 18. Про розпочаття засідань Ради оголошується в наказі по ди- візії. IV. Подоження про печатку відзнаки "Хреста Залізного Стрільця" § 19. Печатка кругла, впоперек має 35 мм., посередині має дер- жавний герб, а по краям напис: "ГЕЧАТКА РАДИ ЛІЦАРІВ ХРЕСТА ЗАЛІЗ- НОГО СТРИЛЬЦЯ. Коло герба літери "У.Н.Р." § 20. Печатка переховується при дивізії у секретаря Ради лица- рів "Хреста Залізного Стрільця". У. ПРАВИЛА НОМЕНКЛІ ВІДЗНАКИ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРИЛЬЦЯ. § 21. "Хрест Залізного Стрільця" носиться на грудях з лівого бо- ку, на один вершок від лівого борта френча, на рівнені середини ме- жи першим і другим гудзиками. § 22. На шенелі носиться одна стрічка з металевою застібкою на лівому боці на півтора вершка від лівого борта шенелі, на рівнебі середини межи першим і другим гудзиками. § 23. Жетон носиться на грудях з лівого боку. Додаток до артикулу і статуту відзнаки "Хреста Залізного Стрільця" ВІДЗНАКИ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРИЛЬЦЯ" І ПРИНАЛЕЖНОСТІ ДО НЕЇ. ХРЕСТ. Хрест виготовлено з заліза кольору воронового крила; він плоский діаметром 45 мм. Край виступає над площею на 0,5 мм. заввишки і на 2 мм. завширшки. По виступу 22 золочені цвілки, росташовані симетрич- но.-По середині символ ОБОРОННОЇ УКРАЇНИ: образ Архістата Михайла, якого виковано або вилито з заліза, чорнений з голоченими обводка- ми по крилах, в праві руці золочені меч, піднесений до гори. Перед собою Архистратиг Михайло тримає щита, на блакитному емальовому полю золочени лев. Навколо щита золочена обводка. Щит заввишки 16 мм., завширшки 11 мм. Над фігурою трезуб: заввишки 9мм., завширшки 6мм. Як фігура, так і щит та трезуб насаджені (див.вайрець). На звороті вигравіровано по кінцях відзнаки: "Ш.Зал.Див.#19-І/УІ-19", в цент- рі коло діаметром 24мм, обведено золоченою смужкою, в якому по внутрішній площі вигравіровано в'яззю: "ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ"(див.вай- рець). Стрічка. Стрічка чорна, шовкова муарова, завдовшки 15 мм., завширшки 37 мм. від лівого верхнього кута до правого нижнього (по діагоналі)- жовтоблакітна смужка завширшки 12мм. На стрічці терновий вінець по зовнішньому діаметру 24мм., виготовлений з заліза, чорнений, шипи золочені, насаджені по середині стрічки на 5 мм. Від нижнього краю. Відзнака з'єднується зі стрічкою золоченою дротинкою (див.вай- Стрічка причеплюється до одягу металевою застібкою. Додаток до артикула 3 стат. Метон. Такий же хрест, але зменшений в три рази. Розетка зі стрічки має форму круга діаметром 35мм. Додаток до арт....... Стрічка для ношення на шенелі. Стрічка відзнаки завдовшки 15 мм.,має металеву застібку. Додаток до арт. 11 і 16. МІСЦЕ ВІДЗНАКИ. /Додаток до арт./ ГРАМОТА. На підставі ......................... Української Народньої Республіки, від ...................року (назва частини чи інституції, ранга, призвище, та ім'я:............................нагороджується відзнакою "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ", що підписом і відтиском печатки стверджується. Місц................місяця.................дня...............року. (відповідні підписи згідно зі статутом) (м.печатки). Примітка: Зверху грамоти видруко- вано відзнаку "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬ- ЦЯ". НАГОРОДНИЙ ЛИСТ до арт. 12. на нагородження відзнакою "Хреста Залізного Стрільця" 1) Ранга, привище, ім'я, по батькові, особи, яку нагороджуєть-ся. 2/ Якої частини чи установи, яку посаду займає (для слуга- чих); якого сила, волости, громади, рубернії чи інше місце (для неслужбових). Засвідчення командира частини, з якою особа час брав участь в походах, та нотовання на нагороду. Причого начальника і поступо-во до команда розміщувати включно. Ради лицарів "Хреста Залізного Стрільця" Відмітка коли й яким наказом нагороджен. Підписи президії Ради Лицарів "Хреста Залізного Стрільця". Місяця ………… дня 1922 р. Ч………… Місце. Копію письма: Начальник наказового відділу, Гідполковник Посаченко. З копією згідно: Начальник канцелярії, армійський лейтенант. П. Гохштейн НАКАЗ Головної команди Військ-Української Народньої Республіки. Ч. 25. 31-го травня 1922 року. -0- Щоби відзначити учасників славетних боїв і походів 3-ї Залізної Стрілецької дивізії, як визначних лицарів Армії під час Визвольної боротьби за незалежність України і зберегти в памяті нащадків бої й походи 3-ї Залізної Стрілецької дивізії від І червня 1919 року по 23-е листопаду 1920 р., встановлюється в Війську Української Народ- ньої Республіки відзнака "АРСТ ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ." Статут відзнаки "АРСТ ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" і взірці її при цьо- му оголошується. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У.Н.Р. ПЕТЛЯРА. Військовий Мі- ністр Ренштабу Генерал-Поручник ЖАКІВ. ЗАТВЕРДЖУЮ 31 травня 1922 року. Головний Отааман Військ У.Н.Р. ПЕТЛЯРА. Статут відзнаки "АРСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" за походи і бої 3-ї Залізної дивізії. I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. § I. Відзнака "АРСТ ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" встановлюється для того, - 2 - щоби зберегти в пам'яті нарадків славетні бої і походи З-ї Залізної Стрілецької дивізії в дня її існування по 23-е листопаду 1920 року. § 2. Відзнака "К.З.О." мусить бути однскора для старшин, козаків і лікарів. § 3. Сестри-жалібниці отримують жетон /таки і же хрест, але зменше- ний в три рази/, якого носиться в розетці зі стрічки відзнаки "К.З.О." Пан-Отцям дається стрічка такого-ж вразку, на ній носиться священниць- кого хреста. § 4. Відзнаку й жетон носиться на грудях з лівого боку, лівіше ор- дену "ВИЗВОЛЕННЯ". § 5. На кожній відзначці є жетони /окремо/ є черга. § 6. Відзнакою "К.З.О." нагороджується: а/тих осіб,що перебували в складі дивізії, боручи участь в боях і походах ІІ, но мен- ше півроку хоч би й з перервами, в І-го червня 1919 р.по 23-е листопаду 1920 р.; б/тих, хто в цей період, геробуватчи в складі дивізії, брав участь в боях і походах ІІ, але з причини смерті, ранення чи залишення по хворості в запіллях юрого не зміг відбутти зазначеного терміну; прос ків в складі ІІ менше півроку і в/тих видатних борців за ідею незалеж- ності України, які хоч і не належали до складу дивізії в цей період, але вагою свого морального впливу, необхідного для бляглення лицарських вчинків радових військом, спричинились до ставетних боїв і походів дивізії. Примітка: 1.Осіб, які відповідають § б п.в/ цього статуту нагоро- джуються по постанову Ради лікарів "К.З.О." і по затвердження після постанови Верховної Влади. Примітка: 2.Відзнакою "К.З.О." нагороджується лише тих осіб, що не заплямували козацької чести ганебним вчинками і не осуджені судом. § 7. Щоби устати традиції З-ї Залізної Стрілецької Дивізії, ця відзнака, давши певні привілло /стрічка і грамота/першим лікарям, вали- чається назавжди дивізійною віднакою, але ще без стрічки і без гра- моти; вона належить всім військово-службовим дивізії, які прослужили в складі дивізії в пітсвоєнний час один рік, а з мирний - два роки, хоч би й в перервами. -3- Гос. Ком. 1922 р. ч. 25. § 8. Днем свята відзнаки "Х.З.О." призначається день сформування 6-ї Залізної Стрілецької дивізії в 1919 р., зв'язо І-е червня. Святкування цього дня відбувається щорічно. § 9. Особи, які мають відзнаку "Х.З.О." повинні стояти за тим, щоб жаден ліцар цього хреста не заплямував козацької чести. § 10. Кожен ліцарь, що зробив певний вчинок, постановою Ради повинен обов'язатися ліцарського стання і всіх привілеїв, що зв'язані з ним. Постанова ця набирає сили після затвердження її Верховною Владою. § 11. При одержанні права ношення хреста одержується одночасово пра- мота й статут, за знання якого відповідає ліцарь. II. ПОРЯДОК НАГОРОДИ. § 12. Представлення до нагороди гіднознаку "Х.З.О." робиться по команд: прямим начальником і з висновками вищих прямих начальників до командирів дивізій включно передається до Ради ліцарів "Х.З.О.", котра розглядає питання про нагороду. Позитивна постанова передається для фіксації в належні установи ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТЕРСТВА й затверджується Верховною Владою через наказ Війську. Примітка: Представлення до нагороди членів першої Ради ліцарів "Х.З.О." слугать протоколи їх виборів частинами до Ради, які з інших прямих начальників надсилаються до командира дивізії для складання нагородних листів. Ці листи з протоколами й висновками начальників направляються через Військове Міністерство на затвердження Верховною Владою наказом по Війську. Грамоти для членів першої Президії Ради ліцарів "Х.З.О." підписується командиром дивізії і начальником його штабу. § 13. Навіщення самої відзнаки "Х.З.О." видача грамоти перебудиться персонально командиром дивізії в урочистих обставинах. III. РАДА ЛІЦАРІВ "КРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ." § 14. Рада ліцарів "Х.З.О." складається зі старшин та козаків, які пробули не менше року в муштрово-болових частинах дивізії, приймали участь в боях і походах й, не заплямували козацької чести ганебними вчинками і не осуджені судом і що, таким чином, мають безперечне право на нагородження. § 15. Членів Ради оббирається таємним голосуванням на рік по одному - 4 - старшині і козакові від кожної окремої частини і затверджуються командиром дивізії. § 16. Рада ліцарів "Х.З.О." оббирає тимчасим голсуванням зі свого складу Презідію: із Голови, трьох членів і секретаря. Презідія провадить біжучу працю, веде збори Ради, а також підписує грамоти про нагородження ліцарів віданаком. § 17. Рада ліцарів "Х.З.О." в повному складі розглядає й остаточно розв'язує всі питання з нагородженням віднаков "К.З.О." Примітка: Рада може вдруге переглянути попередню постанову після ви нижнення особливих обгрунтованих даних і тоді ця остання постанова є безапеляційною. § 18. Про роспочаття засідань Ради оповіщається в наказі по дивізії IV. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПЕЧАТКУ ВІДЗНАКИ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ". § 19. Печатка кругла, впоперек має 35 мм., посередині має державний герб, а по краях напис: "ПЕЧАТКА РАДИ ЛІЦАРІВ ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ. Коло герба літери "У.Н.Р." § 20. Печатка переховується при дивізії у Секретаря Ради ліцарів "Хреста Залізного Стрільця". V. ПРАВИЛА НОСІННЯ ВІДЗНАКИ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ." § 21. "Хрест Залізного Стрільця" носиться на грудях з лівого боку, на один вершок від лівого борта френча, на рівній середини межи першим і другим ґудзиками. § 22. На шинелі носиться одна стрічка з металевою застібкою на лівому боці на півтора вершка від лівого борта шинелі, на рівній середини межи першим і другим ґудзиками. § 23. Летон носиться на грудях з лівого Додаток до арт. І статуту відзнаки "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ." ДЕРЕНДА ВІДЗНАКИ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" І ПРИНАЛЕЖНОСТЕЙ ДО НЕЇ. ХРЕСТ. Хрест виготовлено з заліза кольору аероновогоряла; він плоский діаметром 45 мм. Край виступає над площею на 0,5 мг. заввишки і на 2 мм завширшки. По виступу 22 золочені цвялики, розташовані симетрично. По- серединні символ СОБОРНОЇ УКРАЇНИ: образ Архістратига Михайла, якого г ковано або вилито з заліза, чорнений і золоченими обважками по крилах -5- в правій руці золочений меч, піднесений догори. Перед собою Архистра- тиг Нихайло тримає щита, на блакитному емалевому полі золочений лев. Червоно-щита золочена обводка; щит заввишки 16 м/м., завширшки 21 м/м. Над фігурою трезуб: заввишки 9 м/м., завширшки 6 м/м. Як фігура, так і щит та трезуб насаджені (див. ввірень). На звороті вигравіровано по кінцях відзнаки: "Зал. див. І9-І/VI-І9", в центрі коло, діаметром 24м/м. обведено золотом смугкою, в якому по внутрішній площі вигравіровано взагал: "ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ" (див. ввірень). Отрічка. Отрічка чорна, шовкова муарова, завдовжки 45 м/м., завширшки 37 м.м. від лівого верхнього кута до правого нижнього (по діагоналі)- жовтоблакитна смужка завширшки 12 мм. На стрічці - терновий вінець по зовнішньому діаметру 24 м/м., виготовлений з заліза, чорнений, ши- пи голочені, насаджений посередині стрічки на 5 м.м. від нижнього краю. Відзнака з'єднується зі стрічкою золоченою дротинкою (див. ввірень). Отрічка причеплюється до одягу металевою застібкою. КЕТОН. Додаток до арт. 3 ста. Такий хрест, але зменшений в три рази. Розетка зі стрічки має форму крига діаметром 35 м/м. Додаток до арт. 35. СТРІЧКА ДЛЯ ПОВИННІ НА ШИНИМІ. Отрічка відзнаки завдовжки 15 мм., має металову застібку. Додаток до арт. II і 16- МІСЦЕ ВІДНАМ. ГРАМОТА. На підставі ..................... Української Народньої Республі- ки від .............. року (назва частини чи інституції, ранга, призвіщ та імя)................................................... нагороджується відзнакою "КРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ", що підписом і відтиском печатки стверджується. місце................... місяця.............. року. /відповідні підписи згідно зі статутом/. ПРИМІТКА: Зверху грамоти видруковано від- знаку "КРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ." НАГОРОДНИЙ ЛИСТ на нагородження відзнакою "АРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ". 1) Ранга, призвіще, ім'я, по- батькові особи, яку наго- роджується. 2) Якої частини чи устано- ви, яку посаду займаю (для служачих); якого села, вс- лості, повіту, губернії чи інше місце (для не служа- чих.) Засвідчення командира частини, в якого по який час брав участь в поко- дах, та встановлення на- городи. Засновок. Прямого Началь- ника і поступов "Ареста Заліз- цо Командира ци- гівії включно. Раци лицарів "Ареста Заліз- ного Стрільця" Відмітка коли й яким наказом на- городжено. Підписи провідці Раци Лицарів "АРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ". Місяця ………… дня 1923 року. Ч………… М і с ц е. З оригіналом вгідно: Начальник Наказного відділу, Підполковник Урваченко НАКАЗ Головної команди Військ Української Народньої Республіки. Ч 35. 31-го травня 1922 року. Щоби відзначити учасників озброєних боїв і походів З-ї Залізної Отрільської дивізії, як визначних лицарів Армії під час Визвольної боротьби за незалежність України і зберегти в пам'яті нащадків бої й походи З-ї Залізної Отрільської дивізії від 1 червня 1919 року по 23-е листопаду 1920 р., встановлюється в Війську Української Народньої Республіки відзнака "АРЕСТ ЗАЛІЗНОГО ОТРІЛЬЦЯ." Статут відзнаки "АРЕСТ ЗАЛІЗНОГО ОТРІЛЬЦЯ" і взірці її при цьому оголошується. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ВІЙСЬК У.Н.Р. ПЕТЛУРА, ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР Генштабу Генерал-поручник ХНАКІВ. ЗАТВЕРДЖУЮ 31 травня 1922 року. Головний Ота́ман Військ У.Н.Р. ПЕТЛУРА. Статут відзнаки "АРЕСТ ЗАЛІЗНОГО ОТРІЛЬЦЯ" за походи і бої З-ї Залізної дивізії. I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. § I. Відзнака "АРЕСТ ЗАЛІЗНОГО ОТРІЛЬЦЯ" встановлюється для того, - 12 - щоби зберегти в пам'яті нарадків славетні Сол і походи 3-ї Залізної Стрілецької дивізії в дня її існування по 23-е листопаду 1920 року. § 2. Відзнака "К.З.О." нусить бути однакова для старшин, козаків і лікарів. § 3. Сестри-малійщиці отримують жетон /такий же хрест, але зменшен- ний в три рази/, якого носиться в розетці від стрічки відзнаки "К.З.О." Пан-Отцям дається стрічка такого ж зразку, на ній носиться священни- кого хреста. § 4. Відзнаку й жетон носиться на грудях з лівого боку, лівіше ор- дену "ВИЗВОЛЕННЯ". § 5. На кожній відзначці її жетони /окремо/ є черга. § 6. Відзнакою "К.З.О." нагороджуються: а/тих осіб, що перебували в складі дивізії, боручи участь в боях і походах її, но мен- ше півроку хоч би й з перервами, в I-го червня 1919 р. по 23-е листопаду 1920 р.; б/тих, хто в цей період, перебувавчи в складі дивізії, брав участь в боях і походах її, але з причини смерті, ранення чи залишення по хворості в запіллях ворога не зміг відбутти зазначеного терміну і прос чив в складі її менше півроку і в/тих видатних борців за ідею незалеж- ності України, які хоч і не належали до складу дивізії в цей період, але вагою свого морального впливу, необхідного для блятлення ліцарських вчинків радових військом, спричинились до славетних боїв і походів дивізії. Примітка: 1.Осіб, які відповідають § 6 п.в/ цього статуту нагоро- джуються по постанову Ради ліцарів "К.З.О." і по затвердженні цієї постанови Верховною владою. Примітка: 2.Відзнакою "К.З.О." нагороджується лише тих осіб, що не заплямували козацької чести ганебними вчинками і не осуджені судом. § 7. Щоби устатити традиції З-ї Залізної Стрілецької Дивізії, ця відзнака, давши певні привілеї /стрічка і грамота/першим ліцарям, зали- шається назавжди дивізійною відзнаком, але ще без стрічки і без гра- моти; вона належить всім військово-служачим дивізії, які прослужили в складі дивізії в підьомний час один рік, а з іншими - два роки, хоч би й в перервах. -3- Рол.ком.1922 р.Ч 25. § 8. Днем свята відзнаки "Х.З.О." призначається день сформування 6-ї Залізної Стрілецької дивізії в 1919 р., звс-го 1-е червня. Свят- кування цього дня відбувається щорічно. § 9. Особи, які мають відзнаку "Х:З.О." повинні стояти за тим, щоби жаден лицар цього хреста не заплямував козацької чести. § 10. Кожен лицарь, що зробив ганебний вчинок, постановою Ради по- звабляється лицарського звання і всіх привілеїв, що вказані в ним. Пост нова ця набирає сили після затвердження її Верховною Владою. § II. При одержанні права ношення хреста одержується одночасово гра- мота й статут, за знання якого відповідає лицарь. II. ПОРЯДОК НАГОРОДИ. § 12. Представлення до нагороди від знаку "Х.З.О." робиться по команд прямим начальником і з висновками вищих прямих начальників до команди- рів дивізій включно передається до Ради лицарів "Х.З.О.", котра розвал- зує питання про нагороду. Позитивна постанова передається для фіксації в належні установи ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТЕРСТВА й затверджується Верховною Владою через наказ Війську. Примітка: Представлення до нагороди членів першої Ради лицарів "Х.З.О." слугать протоколи їх виборів частинами до Ради, які з виснов- ми прямих начальників надсилаються до командира дивізії для складання нагородних листів. Ці листи з протоколами й висновками начальників на- правляються через Військове Міністерство на затвердження Верховною Вла- дою наказом по Війську. Грамоти для членів першої Провідні Ради лицар- ів "Х.З.О." підписуються командиром дивізії і начальником його штабу. § 13. Навіщення самої відзнаки "Х.З.О." і видача грамоти переводиться персонально командиром дивізії в урочистих обставинах. III. РАДА ЛИЦАРІВ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ." § 14. Рада лицарів "Х.З.О." складається зі старшин та козаків, які пробули не менше року в муштрово-бойових частинах дивізії, приймали участь в боях і походах її, не заплямували козацької чести ганебними вчинками і не осуджені судом і цо, таким чином, мають безперечне пра- во на нагородження. § 15. Членів Ради оббирається тазиним голосуванням на рік по одному -4- старшині і козакові від кожнoї окремої частини і затверджується командиром дивізії. § 16. Рада ліцарів "Х.З.С." оббирає тимним голосуванням зі свого складу Презідію: із Голови, трьох членів і секретаря. Презідія провадить біжучу працю, веде збори Ради, а також підписує грамоти про нагородження ліцарів-відзнакою. § 17. Рада ліцарів "Х.З.С." в повному складі розглядає й остаточно розв'язує всі питання з нагородженням відзнакою "Х.З.С." Примітка: Рада може вдруге переглянути попередню постанову після виникнення особливих обгрунтованих даних і тоді ця остання постанова є безапеляційною. § 18. Про розпочаття засідань Ради оголошується в наказі по дивізії IV. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПЕЧАТКУ ВІДЗНАКИ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ". § 19. Печатка кругла, впоперек має 35 мм., посередині має державний герб, а по краях напис: "ПЕЧАТКА РАДИ ЛІЦАРІВ ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ. КОЛО ГЕРБА ЛІТЕРИ "У.Н.Р." § 20. Печатка переховується при дивізії у Секретаря Ради ліцарів "Хреста Залізного Стрільця". J. ПРАВИЛА НОСІННЯ ВІДЗНАКИ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ." § 21. "Хрест Залізного Стрільця" носиться на грудях з лівого боку, на один вершок від лівого борта френча, на рівнені середини межи першим і другим ґудзиками. § 22. На шинелі носиться одна стрічка з металевою застібкою на лівому боці на півтора вершка від лівого борта шинелі, на рівнені середини межи першим і другим ґудзиками. § 23. Жетон носиться на грудях з лівого Додаток до арт. І статуту відзнаки "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ." ДЕТЕНДА ВІДЗНАКИ "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ" Й ПРИНАЛЕЖНОСТЕЙ ДО НЕЇ. ХРЕСТ. Хрест виготовлено з галіза кольору, зерноповерхня; він плоский діаметром 45 мм. Край виступає над площею на 0,5 мм., заввишки і из 2 мі завширшки. По виступу 22 золочені цвячки, розташовані симетрично. По- середній символ ОБОЗРІНІ СТРАНИ: образ Архістратига Михайла, якого ковано або вилито з галіза, чорнений і золоченими обводками по краях -5- в правій руці золочений меч, піднесений догори. Перед собою Архистра- тиг Нихайло тримає щита, на блакитному емалевому полі золочений лев. Навколо щита золочена обводка. Щит заввишки 16 м/м, завширшки 11 м/м. Над синьою трезуб-заввишки 9 м/м, завширшки 6 м/м. Як фігура, так і щит та трезуб насаджені (див. ввірень). На звороті вигравіровано по кінцях відзнаки: "П Зал. див. 19-I/VІ-19", в центрі коло, діаметром 24м/м обведено золотом смужкою, в якому по внутрішній площі вигравіровано вляво: "ЗА БОДЮ УКРАЇНИ" (див. ввірень). Стричка. Стричка чорна, шовкова муарова, завдовжки 43 м.м., завширшки 37 м.м. від лівого верхнього кута до правого нижнього (по діагоналі)- жовтоблякитна смужка завширшки 12 мм. На стричці - терновий вінець по зовнішньому діаметру 24 м/м., виготовлений з галіза, чорнений, ши- п на золочені, насаджений посередині стрички на 5 м.м. від нижнього краю відзнака з'єднується зі стричкою золоченою дротинкою (див. ввірень). Стричка причеплюється до одягу металовою застібкою. КЕТОН. Додаток до арт.5 стат. Такий-крест, але змінений в три рази. Розетка зі стрички має форму крига діаметром 35 м.м. Додаток до арт.35. СТРИЧКА ДЛЯ НОВИНИН НА ШАНКІІ. Стричка відзнаки завдовжки 15 мм., має металову застібку. Додаток до арт.ІІ і ІБ. МІСЦЕ ВІДНАКИ. ГРАМОТА. На підставі ……………………Української Народньої Республі ки від ……………року (назва частини чи інституції, ранга, призвів та імя)……………………………………………………………………… нагороджується віднаком "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРИЛЬЦЯ", що підписом і відтиском печатки стверджується. місце…………… місяця………….. дня………..року. /відповідні підписи згідно зі статутом/. ПРИМІТКА: Зверху грамоти викруковано від- знаку "ХРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРИЛЬЦЯ". НАГОРОДНИЙ ЛИСТ на нагородження відзнакою "АРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ". 1) Ранга, прізвище, імя, по- батькові особи, яку наго- роджують. 2) Якої частини чи устано- ви, яку посаду займає (для служачих); якого села, во- лості, повіту, губернії чи інше місце (для не служа- чих). Засвідчення командира частини, в якого по який час брав участь в похо- дах, та встановлення на- городи. Зисновок. Прямого Началь- ника і поступов. Ради лицарів "Хреста Заліз- цо Командира ци- гнілії включно. Відмітка коли й яким наказом на- городжено. Підписи Презідії Ради Лицарів "АРЕСТА ЗАЛІЗНОГО СТРІЛЬЦЯ". Місяця .................. дня 1922 року. Ч........ місце. З оригіналом згідно: Начальник Наказного відділу, Підполковник Гвагенк Надій. Головної Команди Війська У.Н.Р. ч 34. 24-го червня 1922 р. § I. Т.в.о.Начальника Генерального Штабу Генерал-Лорунжик ПЕТРІВ звільняється, згідно з його проханням, від обов'язків Начальника Генерального Штабу і призначається в розпорядження Військового Міністра. Оправка: доповідь Рен.Петрова від 20/VI-9 382 і наказ Г.К. за 1921 4 55. § 2. Тимчасове виконання обов'язків Начальника Генерального Штабу покладається мною на 2-го Генерал-Квартирмейстера Генерального Штабу Генерал-Лорунжико КУЦА, котрому одночасно виконувати й свої попередні обов'язки. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН П.Е. і Д.З.Р. А. Військовий Міністр і Розлова вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Лорунжик КНАДІВ. ч 26. 30 червня 1922 р. Полковник ЧАКІВСЬКИЙ звільняється від тимчасового виконання обов'язків Начальника Канцелярії Товариша Військового Міністра по справах адміністративно-персональних з 1-го січня б.р., а замість нього з того числа призначається тимчасово виконуючий обов'язки Начальника Загального персонального відділу Канцелярії Товариша Військового Міністра по справах адміністративно-персональних Полковник ІТІТАРІВ. Оправка: наказ Гол.Ком.1921 р.ч 53. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН П.Е. і Д.З.Р. А. Військовий Міністр і Розлова вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Лорунжик ЧАКІВ. З оригіналами згідно: Начальник Деканатного відділу, Підполковник Госаренко ОГОЛОШЕННЯ. При розповсюдженні наказу Головної Команди Війська У.H.P. о.р. Ч 21 помилково надруковано після черги наказу: "З травня 1922 р." а належить читати "31 травня 1922 р." Згадану помилку проситься виправити в розісланих копіях наказу. Начальник Наказного відділу п.нц. Військового Міністра, Підполковник "15" липня 1922 р. ч.... ОГОЛОШЕННЯ. При розповсюдженні наказу Головної Команди Війська У.Н.Р. б.р. Ч 21 помилково надруковано після черги наказу: "З травня 1922 р." а належить читати "31 травня 1922 р." -виправа віти- Згадану помилку проситься-в роз'єдланих копіях наказу. Начальник Наказного відділу Канцелярії Військ.Міністра, Підполковник а "15 " липня 1922 р. КАЗАС Головної команди військ Української Народньої Республіки. 427 13 липня 1922 року. § 1. Зформований у виконанні Закону 33 береза 1921 року й перебувавшиї заре в складі інтернованого в таборах українського війська дотеперш- ній кадр державної мандатерії наказує переформувати в бригаду Окромо- го призначення. § 2. Командування бригадою Окремого призначення покладем на Польовника Полісса-Шлях, якому ведення фахового навчання й виховання бригади про- вадити згідно моїх директив. § 3. Для забезпечення бригади грошовими, за дозволеним і різними взятим по- стачання нарівні в іншими та борозами частинами прирядити її до складу 6-ї Стрілецької дивізії. § 4. Положення й штати Бригади Окремого призначення будуть оголошені до- р. тьово. Надисали: Головний Сталки П.Т.ФРА.Військовий Міністр і Родова Віцої Військової Ради, генерал-поручник Шапів. 19 липня 1922 року. ( по Генеральному штабу). § I. Оголошується список отримань, скинчивших скорочені курси по підготовці старшин до праці в Спортивних Штабах Армії У.Н.Р.по старшнству одер- жаних ними салів. Список. 44 по по- рядку Одар- ПИСТ. Ім'я части- ни: Ранг, прізвище та ім'я. 1. 3 Гармат. бриг. Сотник МЕЛЬЧЕНКО Володимир ІІ,37 Піоля 4. 5 салізн. див. " НАМЕНЬО Юрко ІІ,14 скінче 8. Спільна Бн.ек. " ІВАНЬ Олександр ІІ,14 ня міс 4. 2 Волин. див. Підполк. НОВИЦЬКИЙ Олекса ІІ,00 ного в 5. " " Сотник ОСАДЬБЫЧІЙ Олекса ІІ,00 гуску 6. " " " СІТКЕВИЧ Дмитро 10,93 ордино 7. 3 Заліз. див. " ВИДАЛЬНИЙ Олександр 10,93 вани в 8. 2 Волин. див. " СРЕМ-ОРЛІКИНО Іван 10,80 роспор 9. 6 Стріл. див. " ГОНЧАРІВ Ікола 10,80 Цабу. 10. " " РАУТІН Кость 10,80 II. 6 Стріл. див. Підполк. ДОМАРАДСЬКИЙ Андрій 10,66 I2. 2 Волин. див. Лорунж. ОПАЛЬНИЙ Василь 10,60 I3. 6 Стріл. див. Сотник КОСТЮЧЕНКО Олекса 10,60 I4. 3 Заліз. див. Поручн. ПРИХОДЬКІНКО Іван 10,60 I5. " " " Сотн. ШЕВЧЕНКО Андрій 10,53 I6. " " " " ПУСТОВОЙТ Олько 10,53 I7. " " " " ЛИЩЕНКО Арістарх 10,34 I8. 2 Волин. див. " ШИМКЕВИЧ Віктор 10,34 I9. 4 Київськ. див. " ГОПАНЧУК Леонід 10,20 20. 3 Заліз. див. Полковн. АРДАШІВ Віктор 10,00 21. о Стріл. див. Сотник РОССІНЄВИЧ Микола 9,93 22. 3 Заліз. див. Підполк. КРИЖАН ІВАНОВИЧ Марк 9,87 23. Спільн. Юн. пк. Сотник ДУШЕНЬКО Павло 9,80 24. 3 Заліз. див. Підполк. ШЕСТОПАЛ Ларіон 9,53 25. " " " Сотник МІХІТІН Дмитро 9,47 26. " " " " ТАРАСЮК Теодосій 9,14 27. " " " Підполковник МАНЖУНЕНКО Олекса 9,07. Після скінченння мі ступного відпуску ординова- ні в рос- поряджен- ня Началь- ника Гене- рального штабу. Всіх вищеозначених 27 старшин, скінчивших курси, з 25 цього черв- ня викреслити зі списків своїх частин і передати в розпорядження На- чальника Генерального Штабу, для призначення їх на вільні посади в Оперативних штабах Армії У.Н.Р. Підстава: п. 37 Положення про курси. Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯ. Військовий Міністр і Голова Вищої військової Ради Генштабу Генерал-Поручник ЗНАКІВ. О оригіналах згідно: Начальник Наказного відділу, Підполковник Госаченко НАКАЗ Головної Команди Війська Української Народньої Республіки. 427 18 липня 1922 року. § 1. Зформований у виконання Закону 23 вересня 1921 року й перебувавшиї зарв в складі інтернованого в таборах українського війська дотеперш- ній кадр державної ландшафтерії наказує переформувати в Бригаду Окремо- го призначення. § 2. команду звання бригадою. Окремого призначення покладаю на Польовника ПОЛОЖА-ЛАНА, якому ведення фахового навчання і виховання бригади про- вадити згідно моїх директив. § 3. Для забезпечення бригади гроюнти за доволенням і різними видами по- стачання нарівні в іншими та боровими частинами прирядити її до складу 6-ї Стрілецької дивізії. § 4. Положення й штати Бригади Окремого призначення будуть оголошені до- дачково. Підписали: Головний Отаман ЛЕТЧ-РА.Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради,Генштабу Генерал-Лоручник ЗАКІВ. 428. 19 липня 1922 року. ( по Генеральному Штабу). § I. Оголошується список старшин, скінчивших скорочені курси по підготовці старшин до праці в Оперативних Штабах Армії У.Н.Р.по старшинству одер- жаних ними салів. Список. Ч ч по по- рядку Назва части- втар- ни. ПИСТ. Ранг,прзвище та імя. Остаточні під- чали не-по зкім респіч- ний сал. курсі в. 1. З Гармат. бриг. Сотник МЕЛЬЧІНЮ Володимир II,87 Після 2. З Залізн. див. " НАМЕНЬКО Юрко II,14 скінчи- 3. Спільна Юн.лк. " ІВАНІВ Олександр II,14 ня міс 4. 2 Волин. див. Підполк.НОВИЦЬКІЙ Олекса II,00 ного в 5. " " Сотник СОМАЛЬСЬКІЙ Олекса II,00 гуску 6. " " " СІГАЄВИЧ Дмитро 10,93 ордино- 7. З Залізн. див. " БЕДЕНЬКИМ Олександр 10,93 рані в 8. 2 Волин. див. " ОРІЛ-ОРІЛЬЮ Іван 10,80 роспор. 9. 6 Стріл. див. " ЮНЧАРІВ Никола 10,80 Нан. Ре 10. " " " РЕУТІН Кость 10,30 Штабу. II. 6 Стріл. див. Підполк. ДОМАРАДСЬКИЙ Андрій 10,66 12. 2 волин. див. лорунж. ОНАЛЬСЬКИЙ Василь 10,60 13. 6 Стріл. див. Сотник Ю ЗГ-ЧЕНКО Олекса 10,60 14. 3 Заліз. див. Поручн. ПРИХОДЬКЕНО Іван 10,60 15. " " " Сотн. ШЕВЧЕНКО Андрій 10,53 16. " " " " ПУСТСВОЛІТ Олько 10,53 17. " " " " ЛИШЕНКО Аркстарх 10,34 18. 2 волин. див. " ШИМКОВИЧ Віктор 10,34 19. 4 Київськ. див. " ГОПАНЧУК Леонід 10,20 20. 5 Заліз. див. Полковн. АРДАШІВ Віктор 10,00 21. о Стріл. див. Сотник РОССІНЕВИЧ Микола 9,93 22. 3 Заліз. див. Підполк. КРИЖАНІВСЬКИЙ Марк 9,87 25. Спільи. Юн. пк. Сотник ДАНИЛЕНКО Павло 9,80 24. 3 Заліз. див. Підполк. ШЕСТОПАЛ Ларіон 9,53 25. " " " Сотник МІГІТІН Дмитро 9,47 26. " " " " ТАРАСЮК Теодосій 9,14 27. " " " Підполковн. МАНЖЕНКО Олекса 9,07. § 2. Всіх вищеозначених 27 столичних, скінчивших курси, з 25 цього червня викреслити зі списків своїх частин і передати в розпорядження начальника Генерального Штабу, для призначення їх на вільні посади в Оперативних штабах Армії У.Н.Р. Підстава: п. 37 Положення про курси. Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯ РА. Військовий Міністр і Голова Бригої військової Ради Генштабу Генерал-Поручник ЗНАКІВ. О оригіналах згідно: Начальник Наказного відділу, Підполковник Госаченко НАПАЗ Головної Команди Війська Української Народ.Республіки. Ч 23. 20-го липня 1922 року. Постійний Член вищої Військової Ради Генерал-Поручник ДЕЛЬВІТ Сергій призначається на посаду Голови Військо вої Секції при Дипломатичній Місії У.Н.Р. в Румунії з 7-го червня 1921 року. Справка: наказ Голови, Ком.10 лютого 1921 року Ч 7. Підписали: ГОЛОВНА ОТАМАН ПЕТЛЮР А. Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Поручник КНАЇВ. З оригіналом згідно: Начальник наказного відділу, Лідяєльовик Косарев НАКАЗ. Копія. Головної команди Війська Української Народ.Республіки. Ч 39. 20-го липня 1922 року. Постійний Член вищої Військової Ради Генерал-Поручник ДЕЛЬВІТ Сергій призначається на посаду Голови Військо вої Секції при Дипломатичній Місії У.Н.Р. в Румунії з 7-го червня 1921 року. Справка: наказ Головн.Ком.10 лютого 1921 року Ч 7. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН НЕТЛОР А. Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Поручник ІЗАКІВ. З оригіналом згідно: Начальник наказного відділу, Голова Лідполковник НАКАЗ Копія. Головної Команди Війська Української Народні Резpubліки. Ч 30. 3-го серпня 1922 року. В зміну та доповнення наказів Головної Команди Війська У.Н.Р. від ІІ травня 1921 року Ч 23 і 23 вересня того ж року Ч 57, наказу прейняти до виконання й керування наступне положення про Генераль- ний Інспекторіят в Армії У.Н.Р. на час перебування її в таборах, а до призначення Командуючого Дієвою Армією. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГЕНЕРАЛЬНИЙ ІНСПЕКТОРІЯТ В АРМІЇ У.Н.Р. I. На терені Польщі, в таборах і по-за таборами, Генерал-Інспек- тору армії У.Н.Р. підлягають: а) на умовниках, зазначених нижче: дієві дивізії, запасові брига- ди, військова мандромерія, кордонна охорона, авіація, технічні від- ділки, тилові армійські установи й лікарські заклади; б) як начальникові галоги (ст. Залогов. сл. за твердж. 30/КП-1920 р.) Генеральний штаб, Управління Віце-Міністрів Військових Справ, Шта- б ві курси, Аналізка школа (свою спеціальну краще провадять як установ- ки, підлеглі Міністрові військових справ). 2. Генерал-Інспектор на власну руку розвягує всі справи внутріш- нього таборового життя згаданих в § I цього частини та інституцій. 3. Генерал-Інспектор стежить і опікується забезпеченням всім не- обхідним всіх частин та установ, що згадано в § I цього, і, коли виганає за необхідне, або сам вимагає Відповідних заходів, використову- ючи Ліквідаційну комісію в Єршаві, або звертається в цій справі до мініст військових справ. ПРИМІТКА: Про вжитті заходи по справах за залечення Армії Гене- рал-Інспектор доводить до відома Міністра військових справ. 4. Генерал-Інспектор наглядає і фактично контролює в безпосе- редньо підлеглих йому частинах (літ. а § I цього), а також в табор- вих курсах: а) переведення з пиття організації армії, б) всі галузі бойового навчання й освіти згідно існуючих и по- - 2 - в) господарство й доцільність витрат засобів, що відпускаються. 5. Генерал-Інспектор про наслідки оглядів своїх або осіб, яким це ним буде доручено, подає доклади Головному Остманові й копії їх Міністрові Військових Справ. 6. Генерал-Інспектор дає висновки, а коли визнає за необхідне, робить подання про призначення на посади, підвищення в ранги й нагороди, починаючи від ком-рів курінів і вище, в підлеглих йому військах (літ.а § I цього 7. Генерал-Інспектор дає висновки про плани війни (плани операції, зосередження армії, забезпечення її всім необхідним і т.п.), що опрацьовані Генеральним Штабом і Віце-Міністром Військ. Справ по справах забезпечення армії. Ці висновки Ген. Інспектор дає перед поданням цих планів згаданими особами Мін-ві Військових Справ, ці ж осьби опрацьовані плани переводять в порозумінню з Генерал-Інспектором. 8. Генерал-Інспектор дає свої висновки з приводу відповідності опрацьованих статутів, штатів, інструкцій, вироблених гравків спорядження й т. и., коли це дотикає Дієвої Армії. Порядок дачі висновків той-же, що встановлено в § 7. 9. Генерал-Інспектор має право усовувати з посад усіх командирів підлеглих йому частин (літ.а,§ I), при чому вищі начальники, починаючи з командирів окремих курінів, усовуються нем тимчасово, а досесенним про це Головному Остманові, а в копії Міністрові Військових Справ. 10. Генерал-Інспектор остаточно розглядає питання про видалення з таборів осіб, присутність яких буде визнано ним небажаною, на підставі поданих йому Генеральним Штабом відомостей, про що доносить Головному Остманові і в копії Міністрові Військових Справ. Примітка: Видалення цих осіб технічно переводиться через Ліквідаційну Комісію в Варшаві. II. Генерал-Інспектор має право, без порушення основної організації існуючих законів і розпоряджень Головного Остмана та Міністра Військових Справ, тимчасово затверджувати нові штати, положення, інструкції й т.п., які: -3- нав. Гол. Ком. 1922 р. № 30. а) вимагають пов'язаного підпорядкування в житті, б) не зв'язані з витратами коштів. Всі ці штати й положення Генерал-Інспектор подає до відома Голов- ному Отоманові, а в копії Міністрові Військових Справ негайно, і в кож нему разі не пізніше тижня, для затвердження їх відповідним законним порядком. 12. Генерал-Інспектор в справах, що покладено на нього, має право брати посереднього докладу Головному Отоманові, при чому про рішення Головне Отомана во всіх важливих випадках повідомляє Міністра Військових Справ 13. Для допомоги Генерал-Інспекторові переходять в безпосередню пі леглість Йому й виключаються з підлеглості Начальникові Генер. Штабу й Віце-Міністрові Військ. Справ по справах адміністр. персональних: 1/Нач- Артилерії Армії У.Н.Р., 2/Нач-к корпуса технічних військ, 3/Нач-к аві ції, 4/Нач-к санітарії, 5/Нач-к ветерінерії й 6/Архипресвітер /наказ Гол.Ком.Ч 23 від II/Y-22 р./. 14. Згадані в § 13 цього особи тримають Начальника Генерального Шта- бу (Начальник Ветерінарії - Віце-Міністра Військових Справ по справах адміністративно-персональних) в курсі станомима доручених їм галузей через періодичні доклади, терміни подання яких мають бути встановлені через безпосереднє порозуміння Начальника Генерального Штабу і Віце- Міністра Військових Справ з вгаданими особами. 15. Начальник Генерального Штабу і Віце-Міністр Військових Справ по справах забезпечення допомогають Генерал-Інспекторові: перший - у ви- конанню функцій, що зазначені в § 4, другий - в справах забезпечення таборів,- через обопільне порозуміння згаданих осіб з Генерал-Інспек- тором, при чому вони доповідають Міністрові Військових Справ про стано вище армії в доручених їм справах. 16. В дисциплінарному відношенні Генерал-Інспектор користується правами Військового Міністра. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЮР А. Військовий Міністр і Го- лова Вищої Військової Ради, Решта бу. Генерал-Форучник НАКІВ. - 4 - Ч ЗІ. 6-го серпня 1922 року. Аби не затримувати розгляду представлень про підвищення в наступні ранги і тим не позбавляти і старшин вспомогового корпусу права на як найскоршу винагороду за їх нелтомну службу, наказую тимчасово, у виняток зазначеного п.В арт.55 Положення про підвищення в рангах (наказ Г.К.В. УНР.Ч 082), розпорядженням Генерального Інспектора Бійськ У.П.Р. скликати в таборі Каліш Армейську Гонорсву Раду для Дієвої Армії № Військового Міністерства й Генерального Штабу в тому складі, в якому був скликана наказом Генерального Інспектора, згідно наказу Г.К.В. УНР.від 13 лютого 1922 року Ч 7, додавши до цього складу представників від старшин вспомогового корпусу, як то вимагає Положення про цих старшин. Цій Раді розглянути представлення всіх частин Дієвої Армії, Військового Міністерства, Генерального Штабу й всіх безпосередньо підлеглих Головному Отаманові й Військовому Міністрові установ та частин. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЮР А. Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генерального Штабу Генерал-Поручник КНАКІВ. З оригіналами згідно: Начальник Наказного відділу, Підполковник Гросєнко НАКАЗ Головної Команди Війська Української Народньої Республіки. Ч 30. 3-го серпня 1922 року. В зміну та доповнення наказів Головної Команди Війська У.Н.Р. від 11 травня 1921 року ч 33 і 23 вересня того ж року ч 57, наказу прийняти до виконання й керування наступне положення про Генераль- ний Інспекторіят в Армії У.Н.Р. на час перебування її в таборах, а до призначення Командуючого Дієвою Армією. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГЕНЕРАЛЬНИЙ ІНСПЕКТОРІЯТ В АРМІЇ У.Н.Р. I. На терені Польщі, в таборах і по-за таборами, Генерал-Інспек- тору армії У.Н.Р. підлягають: а) на умовних, зазначених нижче: дієві дивізії, сапасові брига- ди, військова канцелярія, кордонна охорона, авіація, технічні від- секи, тилові армійські установи й лікарські заклади; б) як начальникові галоги (ст. Залозов. сл. затвердж. 30/ХІ-1920 р.) Генеральний штаб, Управління Віне-Міністрів Військових Справ, Штаб ві курси, Значка школа (свою спеціальну процес провадять як устано- ви, підлеглі Міністрові Військових Справ). 2. Генерал-Інспектор на власну руку розважає всі справи внутріш нього таборового життя згаданих в § 1 цього частини та інститутій. 3. Генерал-Інспектор стежить і опікується забезпеченням всім не обхідним всіх частин та установ, що згадано в § 1 цього, і, коли визнає за необхідне, або сам вживає ючи Ліквідаційну Комісію в Варшаві, або звертається в цій справі до мініст ра військових справ. ПРИМІТКА: Про взятті заходи по сплавах за залеження Армії Гене- рал-Інспектор доводить до відома Міністра військових Справ. 4. Генерал-Інспектор наглядає за фактичною контроллю в безпосе- редньо підлеглих йому частинах (літ. а § 1 цього), а також в табо- вих курсах: а) переведення в життя організації армії, б) всі галузі боєзоро укотанні й освіти згідно існуючих поло- - 2 - в) господарство й доцільність витрат засобів, що відпускаються. 5. Генерал-Інспектор про наслідки оглядаїв своїх або осіб, яким це ним буде доручено, подає доклади Головному Отаманові й копії їх Міністрові Військових-Справ. 6. Генерал-Інспектор дає висновки, а коли визнає за необхідне, робить подання про призначення на посади, підвищення в ранги й нагороди, починаючи від ком-рів курінів і вище, в підлеглих йому військах (літ.а §1 цього 7. Генерал-Інспектор дає висновки про плани війни (плани операцій, зосередження армії, забезпечення її воїм необхідними і т.п.), що опрацьовані Генеральним Штабом і Віце-Міністром Військ. Справ по справах забезпечення армії. Ці висновки Ген. Інспектор дає перед поданням цих планів згаданими особами Мін-ві Військових-Справ, ці-ж особи опрацьованні плани переводять в порозумінню з Генерал-Інспектором. 8. Генерал-Інспектор дає свої висновки з приводу відповідності опрацьованих статутів, штатів, інструкцій, вироблених грамзків спорядження й т. и., коли це дотикає Дієвої Армії. Порядок дачі висновків той-же, що встановлено в § 7. 9. Генерал-Інспектор має право усовувати з посад усіх командирів підлеглих йому частин (літ.а, § I), при чому вищі начальники, починаючи з командирів окремих курінів, усовуються ним тимчасово, а досесенним про це Головному Отаманові, а в копії Міністрові Військових Справ. 10. Генерал-Інспектор остаточно розглядає питання про видалення з таборів осіб, присутність яких буде визнана ним небажаною, на підставі поданих йому Генеральним Штабом відомостей, про що доносить Головному Отаманові і в копії Міністрові Військових Справ. Примітка: Видалення цих осіб технічно переводиться через Ліквідаційну Комісію в Варшаві. II. Генерал-Інспектор має право, без порушення основної організації існуючих законів і розпоряджень Головного Отамана та Міністра Військових Справ, тимчасово затверджувати нові штати, положення, інструкції й т.п., які: - 3 - нак. Гол. Ком. 1922 р. Ч 30. а) вимагати поважного відношення в киття, б) не зв'язані з витратами коштів. Всі ці статті й положення Генерал-Інспектор подає до відома Голов- ному Остаманові, а в копії Міністрові Військових Справ негайно, і в кож нему разі не пізніше тижня, для затвердження їх відповідним законним порядком. 12. Генерал-Інспектор в справах, що покладено на нього, має право без посереднього докладу Головному Остаманові, при чому про рішення Головно Остамана во всіх важливих випадках повідомляє Міністра Військових Справ 13. Для допомоги Генерал-Інспекторові переходять в безпосередню п леглість Йому й виключаються з підлеглості Начальникові Генер. Штабу й Вице-Міністрові Військ. Справ по справах адміністр. персональних: I/Нач- Артилерії Армії У. Н. Р., 2/Нач-к корпуса техничих військ, 3/Нач-к аві ції, 4/Нач-к санітарій, 5/Нач-к ветерінерій й 6/Архипресвітер /наказ Гол. Ком. Ч 23 від II/Y-22 р./. 14. Згадані в § 13 цього особи тримають Начальника Генерального Шта- бу (Начальник Ветеринарії - Вице-Міністра Військових Справ по справах адміністративно-персональних) в курсі становища доручених їм галузей через періодичні доклади, терміни подання яких мають бути встановлені через безпосереднє порозуміння Начальника Генерального Штабу і Вице- Міністра Військових Справ з виданими особами. 15. Начальник Генерального Штабу і Вице-Міністр Військових Справ по справах забезпечення допомогасть Генерал-Інспекторові: перший - у ви- конанню функцій, що зазначені в § 4, другий - в справах забезпечення таборів,- через обопільне порозуміння згаданих осіб з Генерал-Інспек- тором, при чому вони доповідають Міністрові Військових Справ про стано- вище армії в доручених їм справах. 16. В дисциплінарному відношенні Генерал-Інспектор користується правами Військового Міністра. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОСТАМАН ПЕТЛЮР А. Військовий Міністр і Го- лова Вищої Військової Ради, Начальник Генерал-Форучик КНАКІВ. Ч ЗІ. 6-го серпня 1922 року. Аби не затримувати розгляду представлень про підвищення в наступні ранги і тим не позбавляти і старшин вспомогового корпусу права на як-найскоршу винагороду за їх нейтому службу, наказую тимчасово, у виняток зазначеного п.В арт.55 Положення про підвищення в рангах (наказ Г.К.В. УНР.Ч 082), розпорядженням Генерального Інспектора Бійськ У.Н.Р. скликати в таборі Каліш Армейську Гонорсву Раду для Дієвої Армії№ Військового Міністерства й Генерального Штабу в тому складі, в якому вже була скликана наказом Генерального Інспектора, згідно наказу Г.К.В. УНР.від 13 лютого 1922 року Ч 7, додавши до цього складу представників від старшин вспомогового корпусу, як то вимагає Положення про цих старшин. Цій Раді розглянути представлення всіх частин Дієвої Армії, Військового Міністерства, Генерального Штабу й всіх безпосередньо підлеглих Головному Остаманові й Військовому Міні строві установ та частин. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЯ А. Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генерального Штабу Генерал-Поручник КНАКІВ. З оригіналами згідно: Начальник Наказного відділу, Підполковник Голосенко - 3 - нек. Гол. Ком. 1927 р. ч 30. а) вимагати негайного виконання в штабі, б) не зв'язані з витратами коштів. Всі ці штати й положення Генерал-Інспектор подає до відома Голов- ному Отоманові, а в копії Міністрові Військових Справ негайно, і в кож нему разі не пізніше тижня, для затвердження їх відповідним законним порядком. 12. Генерал-Інспектор в справах, що покладено на нього, має право без посереднього докладу Головному Отоманові, при чому про рішення Головно Отомана во всіх важливих випадках позідомляє Міністра Військових Справ. 13. Для допомоги Генерал-Інспекторові переходять в безпосередню пі леглість Йому й виключаються з підлеглості Начальникові Генер. Штабу й Віце-Міністрові Військ. Справ по справах адміністр. персональних: I/Нач- Артилерії Армії У.Н.Р., 2/Нач-к корпуса техничих військ, 3/Нач-к аві ції, 4/Нач-к санітарій, 5/Нач-к ветеринарій й 6/Архипресвітер /наказ Гол.Ком.Ч 23 від II/Y-22 р./. 14. Згадані в § 13 цього особи тримають Начальника Генерального Шта- бу (Начальник Ветеринарій - Віце-Міністра Військових Справ по справах 'них) в курсі станом на доручених їм галузях доклади, терміни подання яких мають бути встановлені зпосереднє порозуміння Начальника Генерального Штабу і Віце- Міністра Військових Справ з вказаними особами. 15. Начальник Генерального Штабу і Віце-Міністр Військових Справ по справах забезпечення допомагають Генерал-Інспекторові: перший - у ви- конанню функцій, що зазначені в § 4, другий - в справах забезпечення таборів,- через обопільне порозуміння згаданих осіб з Генерал-Інспек- тором, при чому вони доповідають Міністрові Військових Справ про стано- вище армії в доручених їм справах. 16. В дисциплінарному відношенні Генерал-Інспектор користується правами Військового Міністра. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ШЕТЛЮР А. Військовий Міністр і Го- лова Вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Поручик КНАКІВ. - 4 - ч ЗІ. 6-го серпня 1922 року. Аби не затримувати розгляду представлень про підвищення в наступні ранги і тим не позбавляти і старшин всьомогового корпусу права на як найскоршу винагороду за їх нелютому службу, наказую тимчасово, у виняток зазначеного п.В арт.55 Положення про підвищення в рангах (наказ Г.К.В. УНР.Ч 082), розпорядженням Генерального Інспектора Бійськ У.Д.Р. скликати в тадорі Каліш Армейську Гонорову Раду для Дієвої Армії № Бійськового Міністерства й Генерального Штабу в тому складі, в якому був була скликана наказом Генерального Інспектора, згідно наказу Г.К.В. УНР.від 13 лютого 1922 року Ч 7, додавши до цього складу представників від старшин всьомогового корпусу, як то вимагає Положення про цих старшин. Цій Раді розглянути представлення всіх частин Дієвої Армії, Бійськового Міністерства, Генерального Штабу й всіх безпосередньо підлеглих Головному Отаманові й Військовому Міністрові устроїв та частин. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЯ А. Військова Ради, Генерального Штабу Генерал-майор КНАКІВ. З оригіналами згідно: Начальник Наказного відділу, Підполковник Голосенко - 3 - нак. Гол. Ком. 1922 р. Ч 30. а) вимагати пов'язаного вводження в штаби, б) не зв'язані з витратами коштів. Всі ці штати й положення Генерал-Інспектор подає до відома Голов- ному Отоманові, а в копії Міністрові Військових Справ негайно, і в кож нему разі не пізніше тижня, для затвердження їх відповідним законним порядком. 12. Генерал-Інспектор в справах, що покладено на нього, має право без посереднього докладу Головному Отоманові, при чому про рішення Головне Отомана во всіх важливих випадках повідомляє Міністра Військових Справ 13. Для допомоги Генерал-Інспекторові переходять в безпосередню пі леглість йому й виключаються з підлеглості Начальникові Генер. Штабу й Вице-Міністрові Військ. Справ по справах адмінстр. персональних: 1/Нач- Артилерії Армії У.Н.Р., 2/Нач-к корпуса техничих військ, 3/Нач-к аві ції, 4/Нач-к санітарій, 5/Нач-к ветерінарій й 6/Архивесвітер /наказ Гол.Ком.Ч 23 від II/Y-22 р./. 14. Згадані в § 13 цього осіб тримають Начальника Генерального Шта- бу (Начальник Ветерінарії - Вице-Міністра Військових Справ по справах начальних) в курсі становища доручених їм галузей лічні доклади, терміни подання яких мають бути встановлені по засвоєнню порозуміння Начальника Генерального Штабу і Вице- Міністра Військових Справ з виданими особами. 15. Начальник Генерального Штабу і Вице-Міністр Військових Справ по справах забезпечення допомагають Генерал-Інспекторові: перший - у ви- конанню функцій, що зазначені в § 4, другий - в справах забезпечення таборів,- через обопільне порозуміння згаданих осіб з Генерал-Інспек- тором, при чому вони доповідають Міністрові Військових Справ про стано- вище армії в доручених їм справах. 16. В дисциплінарному відношенні Генерал-Інспектор користується правами Військового Міністра. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЮР А. Військовий Міністр і По- лова Вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Форучник БНАКІВ. -4- Ч 31. 6-го серпня 1922 року. Аби не затримувати розгляду предст авлень про підвищення в наступні ранги і тим не позбавляти і старшин вспомогового корпусу права на як-найскоршу винагороду за їх невтомну службу, наказую тимчасово, у виняток зазначеного п.В арт.55 Положення про підвищення в рангах (наказ Г.К.В. УНР.Ч 082), розпорядженням Генерального Інспектора Бійськ У.Н.Р. скликати в тадорі Каліш Армейську Гонорсову Раду для Дієвої Армії, Бійськового Міністерства й Генерального Штабу в тому складі, в якому вже була скликана наказом Генерального Інспектора, згідно наказу Г.К.В. УНР.від 13 лютого 1922 року Ч 7, додавши до цього складу представників від старшин вспомогового корпусу, як то вимагає Положення про цих старшин. Цій Раді розглянути представлення всіх частин Дієвої Армії, Військового Міністерства, Генерального Штабу й всіх безпосередньо під- головному Оламанові і Військовому Міністр. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЯ Р.А. Військовий Мін. Голова Вищої Військової Ради, Генерального Штабу Генерал-Поручик МНАКІВ. З оригіналами згідно: Начальник Наказного відділу, Підполковник Госаренко НАКАЗ Головної команди Війська Укр. Нар. Респ. Ч 32. 21 серпня 1924 року. Постійні члени лицої Військової Ради, Генштабу Генерал-Горунжі ОІНЖЕР Володимир і САЛЬБЯК. Володимир звільняються у відпустки: пер- ший в двохмісячну з 29 цього, зорля й другий - в трьохмісячну з 20 цього серпня. Справка: доклад Військового Міністра А Голови Вищої Військової Ради в дня 13 серпня 1924 р. ч 1440. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН П Е Т Л Є Р А. Військовий Міністр і Голова вищої військової Ради, Генштабу Генерал-Поручник НАКІВ. З оригіналом згідно: Начальник Наказу відділу, Підполковник Українсько НАКАЗ Головної команди Війська Укр. дар. Респ. Ч ЗС. 21 серпня 1922 року. Постійні члени вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Горунжі СІНКЛЄР Володимир і САДЬБИН Володимир звільняються у відпустки: пер- ший в двомісячну з 29 цього серпня й другий - в трьохмісячну з 20 цього серпня. Справка: доклад військового міністра й Голови Вищої Військової Ради з дня 13 серпня 1922 р. ч 1440. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН П. З Т Л Е Р А. Військовий Міністр і Голова вищої військової Ради, Генштабу Генерал-Горунжі ЯКІВ. З оригіналом згідно: Начальник Наказ.відділу, Підполковник Українсько НАКАЗ Головної Команди військ Укр. Нар. Респ. Ч 33. 9 вересня 1922 року. Генерал-Інспектор Армії Генштабу Генерал-Корунний УДОВИЧЕНКО Олександр відповідає іншому, згідно його прохання, у відпустку на розцінку на два місяці з дня 6-го цього вересня. Виконання на той час обов'язків Генерал-Інспектора посідає на Військовому Міністра по справах забезпечення Армії Генштабу Генерал-Поручника ПАВЛЕНКА. Підписав: ГОЛОВНИЙ ОТАМ ПЕТЛЮРА Військовий Міністр і Командувач вищою військовою Ради. Генштабу Генерал-Корунник УДОВИЧЕНКО. Ч 34. 23 вересня 1922 р. § I. Наказую на час інтернування тилові частини поділити на 2 категорії освітні: А) Авіацію, Військову Жандармерію, Комендатуру Тила, і Бригаду Охоронного Призначення, кадри яких необхідно зберегти й охоронити вкупні, В) Ті частини, від яких сокращені лише середовище Управління, для продовження організаційної праці, а решту влити в стрілецькі дивізії. До цієї останньої категорії належать: І) Охоронна охорона і 2) Запасові під'ємка. Цей обок категорій вільськ наказую звернути в кадрові комісії, а і службовців авіації, бригади окремого призначення, Комендатури тила та військової жандармерії сформувати кадрові останні. § 2. Щодля реорганізації на вищезазначених засадах, вказаних в п. І цього наказу, тилові частини будуть в такому вигляді: І. АВІАЦІЯ: а/кадрова комісія авіації в складі: голова (начальник авіації) - І. Друкарчик - 1. членів - 2. козаків - 2. секретарь - І. б) кадрова сотня авіації в складі командира сотні і налічної кількості козаків і старшин. Комісія й сотня плачаться з підлеглості Дирекції Центральної Армії за оплату на окремо їх розташування. 2. ВИСТУПОВА ПОЛОЖЕННЯ АРМІЇ: а) Кадрова комісія військової жандармерії в складі: голова (командир бригади військ жандармерії) - I. членів - 2. секретар /начальник штабу/ друкарщик - I. ковзаків - 2. б) кадрова сотня військової жандармерії в складі командира сотні і певної кількості старшин і ковзаків жандармерії. Комісія й сотня входять кожна окрема в підлеглість Командирові 2-ї Волинської дивізії. 3. БРИГАДА ОБРЯДОГО ПРИЗНАЧЕННЯ: а) кадрова комісія бригади окремо зміщена в складі: голова /командир бригади/ - I. членів - 2. секретар /начальник штабу/ - I. друкарщик - I. ковзаків - I. б) кадр бригади, в складі 60 старшин і 40 ковзаків. Комісія з кадром бригади підлегла командирові 6-ї Стрілецької дивізії. 4. КОМЕНДАНТУРА ТИЛУ: а) кадрова комісія комендантур Тилу в складі: голова /комендант Тилу/ - I. членів - 2. секретар /начальник штабу/ - I. друкарщик - I. ковзаків - 2. б) кадрова сотня комендантур Тилу в складі командира сотні і певної кількості старшин і ковзаків зі складу Комендантури Тилу. Комісія й сотня підлеглість командирові 3-ї Запорозької дивізії. 5. ЗАНАДОВІ КІЛЬКОСТІ: а) кадрова комісія даласових військ в складі: голова комісії /комендант даласових військ/ - I. - 3 - нак. Рол.Зем.1922 р. і 53. б) стояти за відповідним добором лекцій, в) стояти за відповідними викладанням лекцій, г) стоятися пропагуванням практично-наукових та інструкторських дан- чань, д) координує діяльність листівного та першого складу в курсах, е) через Начальника Артилерії подає на затвердження Начальникові Гене- рального Штабу плани та програми навчань, ж) вимагає всіх заходів до забезпечення курсів в усім необхідним, з) в потрібних випадках оцінка ведателю Раду і головую на її засі- даннях, і) затверджує та переводить в життя посталої цілі Ради, згідно з по- ложенням про цю Раду (артик.35-40), к) в позначені терміни передає через Начальника Артилерії Начальнико- ві Генерального Штабу доклади про перебіг праці на курсах, л) доводить й затверджує структуру громадян на різні потреби в аганси, який має до своєї респондимости. м) через Начальника Артилерії подає Начальникові Генерального Штабу у справоводання в витратах в цьому званні та щоразово турбуется про його поповнення, н) одне член може класти лекції (в обмеженому розмірі не ільки б тижневих годин) на однакових правах в лекторами. 6. Заступником Начальника курсів являється старший в начальників частками курсів. 7. Старшина для доручень при Начальникові курсів підлягає безпосе- редньо Начальнику зі курсів, виконує його обов'язки дорученням і одночас- но виконує обов'язки бібліотекаря і завідує складом учбово-наукових підручників та учене-нільними приладами і з цьому відносинно підля- гає начальникові учебної частини; користується в прав молодшого стар- шини. 8. Старшина-комендант підлягає Начальникові курсів і користується з прав командира неокремого куріння. Він являється помічником Начальника курсів по догляду за слухачами й виконує такі обов'язки: а) безпосередньо пильнує за службою та всебічною підготовкою доруче- них йому слухачів. б) безпосередньо керує підготовкою та наглядає за кращим слухачів, виключно посерединком між ними та лекторським персоналом курсів; -4- в)пільнує, щоб доручені його керуванню експертні-слухачі зустрічно додержували встановлених для них інструкцій, правил та загальних дисципліни і стежить за їхньою поведінкою, за акуратним одягуванням лекції та занять, г)допомагає готовитись до репетицій і дає практичні поради до всіляких питань, які можуть повстали у слухачів щодо їхньої праці, д)складає статути й дає вказівки та коментарії до дисциплінного використання їх, е)при має участь в засіданні Педагогичної Ради, ж)може складати лекції на рівні в інших лекторами. з)веде характеристику всіх підлеглих йому слухачів і має змогу Начальника курсів, докладає зону про кожного слухача в окремих. 9. Права та обов'язки лекторів. Лектори всього редньо підлягають Начальникові курсів. У тому, що теркається лекції, вони підлягають Начальникові ученої частини курсів. що до слухачів курсів, то під час складу лекцій та провадження практичних занять, лектори користуються з прав командира курін (як що не посаді своїй не користуються в інших прац). Лектори виконують такі обов'язки: а)вони складають лекції, провадять заняття, релетиції та істини епідно з кропленнями пільними, програмами, розкладами та інструкціями, а також згідно з особистими вказівками Начальника курсів та Начальника учебної частини; б)кробляють плани, програми та інструкції до дисциплін, які вони складають, згідно з вказівками Начальника курсів та Начальника учебної частини, в)редагують і видають книжки та конспекти до своїх лекцій, відповідні до еквайзок тих же собі, г)розваблюють та складають на пропозиціє син жо осіб різні доклади, реферати, д)приймають участь в засіданнях Педагогичної Ради. 10. За лекції та практичні заняття, репетиції та істини, лектори по-бирають додаткову платню, зазначену в штатах курсів. Приклад: керівники на практичних занять користуються в усіх від-вальних в однокласних прац, що й лектори. НАКАЗ Головної команди Війська Укр.Нар.Росп. Ч 33. 9 вересня 1922 року. Генерал-Інспектор Армії Генштабу Генерал-Лорунжий УДОВИЧЕНКО Олександр-звільняється-мною, згідно його прохання. У відпустку на речинець на два місяці з дня 6-го цього вересня. Виконання на той час обов'язків Генерал-Інспектора покладаю на Віце-міністра по-справах забезпечення Армії Генштабу Генерал-Поручника ТТО МИХА. Відписав: ГОЛОВА ОТАМАН І ЕТ Л Є Р А. Військовий Міністр і Голова вищої військової Ради,Генштабу-Генерал-Поручник МНАКІВ. Ч 34. 23 вересня 1922 р. § I. Наказую на час інтернування тилові частини поділити на 2 категорії соб-то: А) Авіацію, Військову жандармерію, Комендатуру Тила, І бригаду Окремого Призначення, кадри яких необхідно зберегти й заховати вкулі, Б) Ті частини, від яких соранити лише середок Управління, для продовження організаційної праці, а решту влити в стрілецькі дивізії. До цієї останньої категорії належать: 1) Мордона схорона і 2) Заласові війська. Штаби обох категорій військ наказую звернути в кадрові комісії, а і службовців авіації, бригади окремого призначення, комендатури тила та військової жандармерії сформувати кадрові сотні. § 2. Щодля реорганізації на вищезазначених засадах, вказаних в п.І цього наказу, тилові частини будуть в такому вигляді: I. АВІАЦІЯ: а/кадрова комісія авіації в складі: голова (начальник авіації) - І. Друкарчик - І. членів - 2. коєнів - 2. секретарь - І. б) кадрова сотня авіації в складі командира сотні і нали-ної кількості козаків і старшин. комісія й сотня лишаються в підлеглості Генерал-Інспекторові Армії з огляду на окреме їх розташування. 2. КІЛЬКІСТЬ ПОЛКОВАХ АРМЕРІЇ: а) Кадрова комісія військової жандармерії в складі: голова (командир бригади військ жандармерії) - I. членів - 2. секретарь /начальник штабу/ - I. друкарщик - I. козаків - 2. б) кадрова сотня військової жандармерії в складі командира сотні й паличної кількості старшин і козаків жандармерії. комісія й сотня входять кожна окрема в підлеглість Командирові 6-ї Волинської дивізії. 3. БРИГАДА ОКРЕМОГО ПРИЗНАЧЕННЯ: а) кадрова комісія бригади окр. призначення в складі: голова /командир бригади/ - I. членів - 2. секретарь /начальник штабу/ - I. друкарщик - I. козаків - I. б) кадр бригади, з склади 60 старшин і 40 козаків. комісія з кадром бригади підлягає командирові 6-ї Острозької дивізії. 4. КОМЕНДАНТУРА ТИЛУ: а) кадрова комісія комендантурі Тилу в складі: голова /комендант Тилу/ - I. членів - 2. секретарь /начальник штабу/ - I. друкарщик - I. козаків - 2. б) кадрова сотня комендантурі Тилу в складі командира сотні й паличної кількості старшин і козаків зі складу комендатурі Тилу. комісія й сотня підлягають командирові 3-ї Запорозької дивізії. 5. ЗАПАСОВІ ВІДОБИЛ: а) кадрова комісія запасових військ в складі: голова комісії /охид. Запасовими військ/ - I. -3- нав.В.М-ву 1925 р.Ч ІО4. 4-й відділ ложенд.-Господ. 4) Коменданта штабу I - VII - - I - Молодші і старшини I - VIII - - - - Завід. справами ф.е.I - VII - - - - Скарбник 5) - I VIII - - - - Діловод - I VIII Писарів: старши х - - 36/ - молодші х - - 2 - Літограф - - - I - Оправник - - - I - Немуштрова команда. Вунчужний.. - - - I - Фельдшер санітарн. - - - I - Церко зник - - - I - Шоферів - 2 Мотоциклістів - I - Самокатчиків - 2 Гонців кінних - 57) 5 - Оповісників - 3 - Джур Обов'язки для господарчих потреб. - I9/6/ - - - 5 - - - 5 - Разом в штабі: II 10 - 5 55 10 - В. При штабі. I. Пан-Отець - I Y - - - - 2. Бригадний лікар при ньому писарь старший. - I Y - - - - 3. Бригадн. ветерин. при ньому писарь старший - I Y - - - - 4. Суд з складі: Голова суду - I Y - - - - Опідчих 2 LI - - - - Діловод - I VII - - - - 4/він че господарь штабу. 5/він же квартирмейстер штабу. 6/один по справам господарчим, другий коменданським, третій - К.Р. 7/також дорядають за ворхов.степеневими кіньми. 8/для старшин, займаю- чих посади зід ІІІ кл. квалочно по I, решті I не двох. - старших..... - - - I - - шсарів: молодших - - - I - - Разом: - 7 - 4 - - в. ІНТЕНДАНТ ТЗО БРИГАДИ. бригадний інтендант 1/ У молодших старшин 2 - УІІ бухгалтер - I УП Окарбник - I УІІ Діловодів - 3 І0/ УІІ Квартирмістр - і II/ уш старших шсарів: молодших коморник Оповісників Ажур Разом в Інтенданстві. 3 6 - 17 - з/може бути адмі старшина. І0/по справам рим, харчовим грошовим. І2/Він же завід склепом. І2/один з них є налисто. І3/річовий, харчовий і фураж А ВОБОГО в Управлінні Окремої бригади чор- донної Фхорони...... 14 23 - 5 76 10 - Р. ОБЗ. Авто легких I Екіпажів 2 Вричок 2 Возів парн. для гос под. потреб І Коней: верхових 10 обоїних 10 прім того: мотоциклів I Самокатів 2. Підписали: Міністр Військових Справ і Голова Вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Поручник НАКІВ. Т.в.о.Нач-ка Ген.Шта бу, Генштабу Генерал-лорунжий КД. З бригадними згідно: Начальник Натарн. відділу, Підполковник Квасенко Копія. НАКАЗ Головної команди Війська Українськ. Народн. Республі. ч 35. 27 вересня 1922 р. Для підняття в звіску культурно-освітньої справи наказую: I. Встановити в складі Генерального Штабу на той час (до проведен- ня законодавчим порядком) посаду "Начальника Управління культурно- освітніми справами" (IV класи) з наданням прав Генерал-квартирмейсте- ра (командира дивізії). 2. Підпорядкувати Начальника Управління культурно-освітніми справа- ми безпосередньо Начальникові Генерального Штабу. 3. Покласти на Начальника Управління культурно-освітніми справами організацію й загальне керівництво культурно-освітньою справою в вій- ську й догляд за належною витратою коштів, що відпускаються в його розпорядження на культурно-освітні цілі. 4. Покласти на Начальника Управління культурно-освітніми справами організацію й загальне керовництво справою військової підготовки на- селення при званому та позапризовому зрісту. 5. У відміну арт. 39 і 41 "Положення про культурно-освітню працю в війську" (наказ Гол.ком. війська У.Н.Р. від 26 січня 1922 р. ч 6) Началь- ника культурно-Освітньої Управи підпорядкувати Начальникові Управлін- ня культурно-освітніми справами. 6. Покласти на Начальника Управління культурно-освітніми справами вироблення проекта штатів цього Управління, а також проекта директив- ного наказу Головної команди для провадження культурно-освітньої праці в війську. Підписали: Головний Отаан ПЕТЛЯ. Військовий Міністр ; Голова вищої військ. Ради, Генштабу Генерал-Поручник ЮНАКІВ. З оригіналом згідно: Начальник Наказ.відділу, Підполковник НАКАЗ Головної команди Війська Українськ. Народн. Республ. ч 35. 27 вересня 1922 р. Для підняття в війську культурно-освітньої справи наказую: I. Встановити в складі Генерального Штабу на той час (до проведен- ня законодавчим порядком) посаду "Начальника Управління культурно- освітніми справами" (IV класи) з наданням прав Генерал-Квартирмейсте- ра (командира дивізії). 2. Підпорядкувати Начальника Управління культурно-освітніми справа- ми безпосередньо Начальникові Генерального Штабу. 3. Покласти на Начальника Управління культурно-освітніми справами організацію й загальне керівництво культурно-освітньою справою в вій- ську й догляд за належною витратою коштів, що відпускаються в його розпорядження на культурно-освітні цілі. 4. Покласти на Начальника Управління культурно-освітніми справами організацію й загальне керовництво справою військової підготовки на селення працьовитих та повзапризначеного зрісту. 5. У відміну арт. 39 і 41 "Положення про культурно-освітню працю в війську" (наказ Гол.ком. Війська У.Н.Р. від 26 січня 1922 р. ч 6) Начальника Культурно-Освітньої Управи підпорядкувати Начальникові Управління культурно-освітніми справами. 6. Покласти на Начальника управління культурно-освітніми справами вироблення проекта штатів цього Управління, а також проекта директивного наказу Головної команди для провадження культурно-освітньої праці в війську. Підписали: Головний Отаман ПЕТЛЯРА. Військовий Міністр і Голова Вищої Військ. Ради, Генерал-Поручник ЮНАКІВ. З оригіналом згідно: Начальник Наказу відділу, Підполковник Усатов НАКАЗ Головної Команди Війська Української Народньої Республіки. ч.36. 7 жовтня 1922 року. В доповнення наказу Головної Команди від 21 серпня б/р за ч.32 оголошую, що звільненим у відпуски Постійним членам Вищої Військової Ради Генштабу Генерал-Поручникові ОНКЛЕРУ і Генштабу Генерал-Хорунжему САЛЬЗЬКОМУ заховується право на утримання за перші десять днів відпустки. Справка: закон від 29 квітня 1922 р. і наказ Гол.Ком.ч.32. Підписали: Головний Стаман ПЕТЛЮРА, Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради Генштабу Генерал-Поручник ЗНАКІВ. ч.37. 7 жовтня 1922 року. Зазначених місце Генералів і старшин, що знаходяться в допомогармінно-вій або безтерміновій відпустці, наказую рахувати звільненими в займаємо позад і знаходячимися: 1) Ген.-Хорунж. МОРИНСЬКОГО В розпорядженні в І серпня 1921 р. 2) - " - "- ЧИХОВИЧА В розпор. Військ.Міністра - 26 лютого 1923 р. 5) Смит. полковн. СОВАЧІВА в росп.Ген.-Інспект. - 15 грудня 1921 р. 4) Полк. МУРАНЦЮ В росп. Ген.-Інспект. - 27 травня 1922 р. 5) Ген.-Пор. ДНУЛЕВСЬКОГО в росп. Начгештабу - 20 червня 1922 р. 6) Ретер. полк. ПИКАРСЬКОГО В росп. віце-М-рт по - І травня 1922 р. 7) Сотн. ЛОБА-ДОВОВА Золо.адмін.-персональ. - І серпня 1922 р. 8) Ген.-Пор. МИХАЙЛОВА в роспор. Віце-Мін-ра - 20 червня 1922 р. 9) Полк. РУКІНА по справ. кабінету Армії - 16 вересня 1921 р. 10) Полк. КЛЕЦДРА в росп. Ген.-Інспект. - І лютого 1922 р. Справка: накази Головної Команди: 1921 року ч.ч.:24,35,43 і 55, та 1922 року ч.16. Підписали: ГОЛОВНИЙ СТАМАН ПЕТЛЮРА . Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради Генштабу Генерал-Поручник ЗНАКІВ. ч.38. 8 жовтня 1922 року. (По Генеральному штабу). Оголошує про цьому затверджені Положення про: I) Курси курільних командрів. 2) " батарейних командирів, 3) " сотенних командирів, 4) " адміністративних старшин. Додаток: 4 положення. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЮР А. Військовий Міністр, Генеральний голова Генерал-Доручник ЮНАКІВ. Т.в.о. Начальника Генерального Штабу, Генеральному Командуванню Генерал-Доручник КУЧ. Затверджую 7 лютого 1922 р. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ПЕТЛЮРА. ПОЛОЖЕННЯ про тимчасові курси до підготовки батарейних командирів. Розділ I. Загальні положення. I. Метою курсів являється підготовка необхідного числа старших батарейних старшин до командування батареями - через повторення основних воєнних дисциплін та перезведення необхідних теоретично-наукових та практичних знань. Розділ II. Про склад курсів. 2. Склад курсів поділяється на постійний та тимчасовий. 3. До постійного складу належать: Начальник курсів, старшина для до- ручень при Начальнику курсів (він же біллетар), старшина-короник (один на 30 слухачів), а також учбова і адміністративно-господарча частина, як це зазначено в п'яті (додаток I-2). 4. До перенісного складу курсів належать старші слухачі. Розділ III. Про обов'язки та права постійного складу. 5. Начальник курсів підлягає через Начальника Артилерії Армії На- чальникові Генерального Штабу й користується в прав командира окремо- го куріння. Він виконує такі обов'язки: а) у всіх відношеннях підпорядковується за дорученням Начальника курсів, Копія. НАКАЗ Головної Команди Війська Української Народньої Республіки. 4 39. 12 жовтня 1922 року. Для встановлення одноманітності підписів службових паперів у Рій- ськовому відомстві, наказую ввести як в армії, так і в Центральних Установах Військового міністерства наступний порядок: 1) з п. чатку підписувати прізвище (або імя й прізвище), 2) далі вказувати рангу, 3) в тих випадках, коли це потрібно, т. після ранги, на останньому місці, зазначати посаду. Підписали: ПЕТЛЮРА, ГОЛОВА СТАНА. М.ЗНАНІЙ, Генерал-Поручник, Військ міністр і Голова вищої військ і Ради. З оригіналу згідно: Підписаний, Начальник Наказн. ділу. Олександр НАКАЗ Головної Команди Війська Української Народньої Республіки. 139. 12 квітня 1922 року. Для встановлення одноманітності підписів службових наперів у Військовому відомстві, наказую ввести як в армії, так і в Центральних Установах Військового міністерства наступний порядок: 1) з початку підписувати прізвище (або імя й прізвище), 2) далі зазначати рангу, 3) в тих випадках, коли це потрібно, т. після рангу, на останньому місці, зазначати посаду. Підписали: ПЕТЛЮРА, ГОЛОВА СТАНА. М. ШАЙКІВ, Генерал-Поручик, Військовий міністр і Голова вищої Військ і Ради. З оригіналом згідно: Підписник, Начальник Наказн. дізилу. Левченко НАКАЗ Головної Команди Війська Укр. Нар. Респ. Ч 42. 25 жовтня 1923 року. Постійному Членові Вищої Військової Ради Ренштабу Генерал-Лорун-ому САЛЬВОМУ Володимирові продовжую відпустку до І-го січня 1923 року. Справка: наказ Головної Команди С.р. Ч 42, Підписали: ПЕТРА ЮЛІЯН, ОТА АЛ. Р., КАЛИВ Ренштабу Генерал-Поручик військовий міністр і голова вищої військової Ради З оригіналом згідно: Копія. 15 НАКАЗ Головної Команди Війська Української Народної Республіки. Ч 40. 31-го жовтня 1922 року. Постійник: Член вищої Військової Ради Генерал-Поручик СІНДЕР молодшого звільниться, в батеркінову ам до закінку відпуст- ку з 29 жовтня 1922 року. ОПРАЦЯ: наказ Івл. Ком. б. р. Ч 32. Підписали: ПЕТРІВ А ВОЛОСТ СТАНІСЛАВ, НАКИЗ Генерал-Поручик, Військовий міністр і з орк. вгідно: Нач-к НАКАЗ Головної Команди Війська Укр. Нар. Респ. Ч 42. 25 жовтня 1923 року. Постійному членові Вищої Військової Ради Генштабу Генерал-Лорунгену САЛЬБЮМУ Володимирові продовжую відпустку до І-го січня 1923 року. Справка: наказ Головної Команди С.р. Ч 32. Підписали: ПЕТРА ТОЛОКІН, СТАЛАН. М. ШАЙВ Генштабу Генерал-Поручик Військовий Міністр і Голова вищої Військової Ради. З оригіналом згідно: Копія. НАКАЗ Головної Команди Війська Українсько-Народної Республіки. Ч 40. 31-го жовтня 1922 року. Постійний член вищої Військової Ради Генерал-Поручник СІНДЕР Володимир звільняється в бетермінову аж до закінку відпуст- ку з 29 жовтня 1922 року. ОПРАЦЬ: наказ чл. Ком. б. р. Ч 32. Підписали: ПЕТРУНЯ ЛЮСТА СІНДЕН І. МАКІВ, Генерал-Пор. ручник, Військовий міністр і власник вищої Військової Ради ориг. згідно: Нач-к П. Ставинець НАКАЗ Головної Команди Війська Українськ. Народн. Республіки. Ч 40. 31-го жовтня 1922 року. Постійний Член вищої Військової Ради Генштафу Генерал-Поручник СІНЦЕВР Володимир звільняється в бетермінову аж до закінку відпуст- ку з 29 жовтня 1922 року. ОПРАЦЯ: начальником б.р. Ч 32. Підписали: ПЕТЛЮР А. МОЛОДА ОТАН, Г. ТАКІВ, Геншт. Ін. По- ручник, Військовий міністр і голова вищої сьмової Ради. з орк. згідно: Начальник Копія. 8 ч Алєксандров НАКАЗ Головної Команди Війська Укр. Мар. Росл. Ч 42. 25 жовтня 1923 року. Постійному членові Вищої Військової Ради Генштабу Генерал-Хорунжему САЛЬСЬКОМУ Володимирові продовжує відпустку до 1-го січня 1923 року, справка: наказ Головної Команди С.р. Ч 42. Підписали: ПЕТЛЯ ГОЛОВА, І. ОТА М.І., К.ЧИМІЗ Генштабу Генерал-Поручик військовий міністр і Голова Вищої Військової Ради. З оригіналом згідно: Васильєв Копія. Р.п. Мін-ра. НАКАЗ Головної Команди Війська Української Народньої Республіки. Ч 41. І листопаду 1922 року. При цьому оголошується затверджене мною положення про скорочену Спільну Внацьку школу. ДО ДАТКУ: Положення. Підпис сали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН П.Е.Т ЛЮ Р А. Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Поручник КНАКІВ. Затверджую 1 листопаду 1922 року. ГОЛОДИЯ ОТАМАН П.Е.Т ЛЮ Р А. ПОЛОЖЕННЯ про скорочену спільну внацьку школу. РОЗДІЛ І. 1. Метою спільної внацької школи є виховання й теоретичне та практичне підготовка необхідного контингенту молоді до виконання обов'язків у молодшої старшини в частинах війська. 2. Школа є спільною в тому розумінні, що має завдання дати своїм вихованцям одноманітну підготовку та виховання в дусі однакового розуміння військової служби та воєнної справи, незалежно від того, в якому роді війська вони будуть служити після скінчення цієї школи. РОЗДІЛ ІІ. Організація школи. 3. Спільна Внацька школа складається з: а) спільного курсу, де внаки побирають одноманітне виховання й початкові знання в воєнних науках, необхідні для кожного старшини і б) курсів спеціальних: пішого, кінного, артилерійського та інженерно-топографічного, де вони докінчують своє виховання й набувають воєнних фахових знань. 4. Число шкіл типу скороченої спільної внацької школи, як рівно-я число щорічного прийому молоді до них, до часу сформування постійних шкіл, визначається Начальником Генерального Штабу, стосовно до потреб вставаршинському складі для армії У.Н.Р. і відчиняється з по- станови Ради народних Міністрів. РОЗДІЛ ІІІ. (Склад школи). 5. Склад школи поділяється на: а) постійний, відомості про службовців якого подано в штаті школи і б) неремінний, до якого належать вихованці школи - юнаки в числі, встановленому окремо для кожної школи. РОЗДІЛ ІV. Підлеглість та обов'язки осіб постійного складу школи: НАЧАЛЬНИК ШКОЛИ. Підлеглість Начальника школи. 6. Начальник школи безпосередньо підлягає З-му Генерал-Квартир- мейстрові Генерального Штабу, а на час перебування на інтернуванні Начальників і ГенеральногоШтабу. Обов'язки Начальника Школи. 7. Начальник школи виконує такі обов'язки: а) в усіх відношеннях відповідає за доручену йому школу,- за її хованням наукову, стройово-практичну підготовку та за добрий господарський стан школи. б)пильнує за вихованням юнаків у дусі завдань спільної наці- кої школи. в)пильнує за відповідним добром старшинсько-інструкторських та лекторських сил. г)пильнує за відповідним викладанням лекцій і практичних робот та переведеннями всілякої муштри. д)кереє і породжує діяльність стройового, учебного та адміні- стративно-господарчого складів школи. е)подає на затвердження 3-му Генерал-Квартирмейстерові, а на час інтернування Начальників і Генерального Штабу плани та програ- ми навчань. ж)в заданні терміни представляє 3-му Генерал-Квартирмейсте- рові, а на час інтернування Начальників і Генерального Штабу до- клади про перебіг праці в школі. з)в потрібних випадках складає педагогічну та дисциплінарну Ради школи і головує на засіданнях цих Рад. 1)затверджує та переводить в життя постанови цих Рад згідно з положеннями про ні Ради /2 § 56-61 і § 2.02-67 цього положення). к)затверджує й дозволяє втрату грошей на річні потреби та пі- дажки по школі в авансу, яка має до своєї розпорядимості. л)подає 3-му Генерал-Квартирмейстерові, а на час перебування на інтернації Начальників і Генерального Штабу справоздання про ви- трати в цього арансу та дбає про вчасне поповнення його. м)одночасно може викладати лекції, не більше 12 тижневих годин, на однакових правах з нептатними лекторами. Ад'ютант школи. 8. Ад'ютант школи підлягає безпосередньо Начальникові Школи. Обов'язки ад'ютанта школи. 9. Ад'ютант школи виконує такі обов'язки: -3- а) керує працею всіх службовців шкільної канцелярії. б) відає всією відчітністю та листуванням в адміністративно- строїовій та інспекторській справах школи. в) по вказівках Начальника Школи складає проекти наказів та роска- зів по школі й пильнує за вчасним оголошенням їх. г) скріпляє своїм підписом все листування школи по адміністративно- строїовій та інспекторській справах. д) провадить опись справ, якими відає й хоронить ці справи. е) хранить шкільну печать. ж) керує діяльністю шкільної оркестри. КУРІННИЙ КОМАНДИР. Підлеглості курінного командира. 10. Курінний Командир безпосередньо підлягає Начальникові шко- ли й є найближчим помічником його в справах стройово-практичної підготовки та виховання. Обов'язки курінного командира. II. Курінний командир виконує такі обов'язки: а) керує й відповідає за дихованням та практично-строїову під- готовку всіх юнаків куріння й стежить за їхніми успіхами в науках. б) складає й подає Начальникові школи на затвердження плани та програми стройових навчань, практично-строїових робот та всіляко- го роду муштри. в) пильнує за ретельним переведенням в життя затверджених Началь- ником школи планів та програмів стройово-практичної підготовки. г) вимагає всіх заходів до вчасного забезпечення куріння всім необхідним для його практично-строїової праці. д) на свій погляд складає наради в підлеглих йому стройових на- чальників свого куріння для обговорення й вирішення питань, дотич- них до стройової та виховачої праці. е) подає Начальникові школи на розгляд та затвердження побажання та ухвали, висунені на цих нарадах.. ж) приймає участь у засіданнях Педагогичної та Дисциплінарної шкільних Рад. з) в зазначений термін подає Начальникові школи доклади про пе- ребіг праці в куріні. і) стежить за добрим станом річевої, харчової та санітарної ча- -4- стини в куріні та за своєчасним і добрим забезпеченням знаків всіма предметами задоволення. к) одночасно може викладати лекції та провадити практичні робо- ти на однакових підставах в нештатних лекторами в числі не більш як 12 тижневих годин. СОТЕННІ КОМАНДИРИ. Іхня підлеглість та обов'язки. 12. Сотенні командири пішого куріння підлягають курінному коман- дираві, командир же кінної сотні, командир батареї та командир ін- женерно-топографичної сотні - підлягають безпосередньо Начальнико- ві школи. Всі сотенні та батарейні командири виконують такі обов'язки: а) керувать службою, вихованням та практично-стройовою підготов- кою кінців своїх сотень /батареї/ в дусі завдань Спільної Фінальної школи і стосовно до затверджених планів та програм. б) стежать, щоб знаки довірених їм сотень строго додержували вста- новлених правил, інструкцій та загальної дисципліни, стежать за їх- ньою поведінкою, а також за іншою поважною працею. в) в порядкові підлеглості (§ 12) довждають про перебіг праці в сотнях. г) відповідають за хоронення та добрий стан сотенного майна. д) приймають участь в засіданнях шкільних Педагогичної та Дис- циплінарної Рад. е) командири кінної та інженерної сотні і командир батареї, крім переліченого в своєму артикулі, виконують це обов'язки, визначені під точками а-е і з-і для курінного командира в § 11. ж) можуть викладати лекції та провадити практичні роботи на рів- них підставах з нештатними лекторами, в числі не більшому, як 8 тижневих годин. КУРСОВІ СТАРШИНИ (чотові командири) Іхня підлеглість та обов'язки. 13. Курсові старшини підлягають відповідним сотенним команди- рам (командирові батареї) іншими безпосередніми відповідальними помічниками в справах миховання та практично-стройової підготов- ки юнаків. Курсові старшини, прийнявши під свій провід юнаків з першого дня іхньої служби в фінальній школі, водять цей провід над ними аж до випуску своїх юнаків підхорунжими - в пішому куріні- -5- з дні вступу юнаків до школи і на курсах спеціальних - з дня переводу на ці курси. Вони виконують такі обов'язки: а) безпосередньо керують і відповідають за физичне, загально- моральне та воєнне виховання юнаків у дивізіях им частини сотні /чобах/ в дусі навчань Спільної Юнацької школи. б) безпосередньо керують стройовою підготовкою юнаків та нагля- дають за їхньою поважалою своєю працею. в) являються посередниками між юнаками та лекторським складом школи. г) пильнують, щоб ім доручені юнаки суворо додержували встанов- лених для школи інструкцій, правил та загальної дисципліни й сте- жать за їхньою поведінкою, акуратним одвідуванням лекцій та пере- веденням всіляких інших занять. д) завжди стоїть в курси і темпі внутрішнього життя доручених ім частин сотні, як рівно-ж кожною юнака зокрема. е) ведуть докладну характеристику всіх доручених їхньому керу- ванню юнаків і на вимогу старших начальників, від сотенного коман- дира починаючи, доповідають про кожного юнака зокрема. ж) доповідають сотенним командирам про загальній стан довірених ім частин сотні і про необхідні практично-стройової праці зокрема. з) допомагають своїм юнакам готовитися до репетицій, відчітних робот та іспитів, для чого однодушно лекції та репетиції. і) приймають участь у засіданнях педагогичної та дисциплінар- ної циклічних Рад і нарадах стройових начальників. к) викладають статути в своїх чотах і дають пояснення та комен- тарі до додільного використання їх. л) можуть одночасно викладати лекції та провадити практичні роботи на однакових правах з нештатними лекторами, в числі не більше, як 6 тижневих годин. м) виконують всі обов'язки молодших старшин, визначені в ста- тутах Строювому, Внутрішньої служби, Залогової служби та дисцип- лінарному. СТАРШИНИ ІНСТРУКТОРИ. Інша підлеглість та обов'язки. 14. Старшими інструктори безпосередньо підлягають - в пішому куріні курінному командирові і в кінній сотні, батареї та інже- нірно-топографичній сотні - відповідним командирам. Вони виконують такі обов'язки: а) складають програми до навчань по своїх фахах. б) переводять з юнаками заняття, муштру та всілякі справи, як в класі, так і в полі, по своєму фаху. в) відповідають за добру підготовку юнаків у відповідних фахах. г) викладають лекції з предметів на однакових правах з нештат- ними лекторами. д) інструктор верхової їзди пішого куріня до всього це відає строївими кіньми й конюхами при них пішого куріня. НАЧАЛЬНИКИ СТАЄННИХ КОМАНД. Інша підлеглість та обов'язки. 15. Начальники стаєнних команд підлягають відповідним коман- дирам (кінної сотні і батареї) і виконують такі обов'язки: відповідають за довірені їм стейни, за добре удержання коней і за справну працю конюхів. РЕЧЕНТ ШКІЛЬНОЇ ОРКЕСТРИ. Підлеглість та його обов'язки. 16. Речент бе впосередньо підлягає Ад"станту школи. Він виконує такі обов'язки: а) всебічно керує внутрішнім життям шкільної оркестри. б) дбає про репертуар п"ес для шкільної оркестри. в) розчує з музиками нові п"еси. г) вичить гри на срументах і нот молодих музикантів. д) вичить різних сигналів і гасел шкільних сурмачів. е) відповідає за належну підготовленість оркестри і за худож- не виконання п"ес. - 6 - ж) добирає до оркестри вільнонасмик музик і докладає Ад" отанту школи про прийом їх. ІНСПЕКТОР КЛЮС. Підлеглість Інспектора клас. 17. Інспектор клас безпосередньо підлягає Начальникові школи і є найближчим помічником його щодо організації та керування учбовими справами школи. Обов'язки Інспектора Клас. 18. Інспектор клас виконує такі обов'язки: а) виробляє плани, програми та інструкції до учбової праці в школі й подає їх начальникові школи на затвердження. б) складає розклад лекцій та практичних занять, репетицій та іспитів і подає їх Начальникові школи на затвердження. в) переводить в життя та стежить за доцільним виконанням всіх цих розкладів та програм. г) стежить за доцільністю системи лекційних випадків та всілякої іншої учбової праці, для чого одбідже лекції під час читання їх. д) живе всіх заходів до вчасного забезпечення школи всіма необхідними учбовими засобами, як учебники, підручники, бібліотека, музей, відання друком лекцій, різні інструменти, прилади та всіляке інше шкільне майно. е) подає Начальникові школи, огосовно до його вказівок, доклади та справоздання про працю та стан учбової частини. ж) збирає та веде в своїй канцелярії все шкільне листування, до- тичне до учбової справи, та скріпляє своїм підписом всі листування по учбовій частині, що виходить за підписом Начальника школи. з) являється членом Шкільних Педагогичніх та Дисциплінарної Рад, а в разі потреби - скликає і веде провід на лекторських нарадах та подає Начальникові школи на розгляд та затвердження ухвали та побажання, винесені на цих нарадах. 1) в разі відсутності Начальника школи заступає його місце і виконує всі обов'язки та користується з усіх прав, визначених для Начальника школи в § 6 і 7 цього положення. к) одночасно може викладати лекції, не більш 12 тижневих годин, та провадити практичні роботи та навчання на однакових правах з нештатними лекторами. ЛЕКТОРИ ШТАТНІ І НЕШТАТНІ. 1кня підлеглість. 19. Штатні і нештатні лектори безпосередньо підлягають Начальникові школи, а що до виконання лекторських обов'язків - інспекторові клас. Лекторські обов'язки. 20. Всі лектори, штатні й нештатні, виконують такі обов'язки: а) викладають лекції, провадять практичні роботи, репетиції та іспити, згідно з затвердженими програмами, а також згідно з особливими вказівками Начальника школи та інспекторові клас. б) складають програми та конспекти до своїх лекцій і витотовляють їх до друку. в) дбають про вчасне забезпечення школи різною літературою по своєму предмету чи фаху, для чого подають Інспекторові клас відповідні вимоги. г) приймають участь в засіданнях Педагогичної Ради. ПОМІЧНИК ИНСПЕКТОРА КЛАСУ. (він же завідувачий складом підручників та учбово-шкільного майна). Його підлеглість та обов'язки. 21. Помічник інспектора клас безпосередньо підлягає Інспекторові-ві клас і виконує такі обов'язки: -7- а) в усіх відношеннях допомагає Інспекторові клас і являється його заступником; б) завідує складом шкільних учебників, підручників та всякого іншого учебно-шкільного майна. в) по вказівках Інспектора клас видаває зі складу до класу і відбирає на зад учебники, підручники та всіляке учебне приладдя. г) дає про вчасне поповнення складу різного роду учебно-шкільним майном, для чого має на руках визначення через Начальника школи грошовий аванс, який він у мірі потреби витрачає і вчасно повідомляє. д) веде лічбу й здає справоздання про набуття, втрачене та зупинене учебно-шкільне майно. е) стежить за порядком та чистотою в класних помешканнях. ж) завідує класними чернодниками. з) одночасно може викладати лекції, не більш 12 типневих годин, і провадити практичні роботи на однакових правах з нештатними лекторами. ШКІЛЬНИЙ БІБЛІОТЕКАРЬ. Підлеглість та обов'язки його. 22. Шкільний бібліотекар безпосередньо підлягає Інспекторові класу і виконує такі обов'язки: а) завідує фундаментальною бібліотекою школи. б) по вказівках Інспектора класу дає про поповнення бібліотеки книжками, як загальнопотребними - по всіх галузях знань, так і спеціально-воєнними, для чого має на руках визначення через Начальника школи грошовий аванс, який він у мірі потреби витрачає й вчасно повідомляє. в) веде книжні каталоги - загальний і по відділах бібліотеки. г) пильнує за добрим станом шкільної бібліотеки. д) у визначені години видає книжки для користування особам постійного та перманентного складу школи, згідно з особливим до цього інструкцією. е) завідує читальнею при бібліотеці, дає про забезпечення її газетами, журналами й стежить за порядком у ній. ж) може викладати лекції та провадити практичні роботи на однакових правах з нештатними лекторами. СЕКРЕТАРЬ УЧЕБНОГО ВІДДІЛУ. Його підлеглість та обов'язки. 23. Секретарь учебного відділу безпосередньо підлягає Інспекторові класу і являється начальником канцелярії учебної частини. Він виконує такі обов'язки: а) веде листування по учебній частині. б) робить розрахунки платні та складає вимогові відомості на неї за прочитані констатними лекторами лекції та за практичні роботи, рецензії та іспити. в) розподіляє дисципліни для виконання між писарями та друкар- шиками. г) виконує всі завдання Інспектора класу що до вчасного видання лекційних роскладів, программ, конспектів і т.и. РИСОВНИК. Його підлеглість та обов'язки. 24. Рисовник безпосередньо підлягає секретареві учебного відділу і по вказівках Інспектора класу чи Секретаря виконує різні схеми, показні таблиці та інші рисовні роботи. НАЧАЛЬНИК ШКІЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА. Його підлеглість. 25. Начальник шкільного господарства безпосередньо підлягає Начальному школи і є його найближчим помічником в справах шкільного господарства. -8- Обов'язки Начальника шкільного господарства. 26. Начальник шкільного господарства виконує такі обов'язки: а) всебічно відповідає за доцільну працю підлеглих йому органів та осіб шкільного господарства і постачання її керує їхньою діяльністю та її контролює. б) відповідає за вчасне забезпечення школи всіми необхідними предметами інтенданського, арматурного та інженерного постачання, а також на вимоги Інспектора клас - всілякого роду матеріальною частиною для оборудування класних помешкань. в) в докладі Начальників школи оголошує торги та складає умови в доставниками різних предметів постачання та забезпечення. г) провадить та керує всім дискуванням школи по господарству та постачанню, складає й підписує контракти, обрахунки, різного роду вимоги на предмети постачання та забезпечення. д) робить всілякого роду заготовки різного припасу - через інтендантуру чи способом господарським. е) робить Начальникові школи доклади про бічучі господарські справи шкіли. ж) вживав всіх заходів до підтримання в добром стані та в належному порядку всі шкільних помешкань їхнього обладнання й обстановки та всілякою шкільного майна й добрі двоє про вчасний ремонт та полагодження їх. в) керує працею підлеглих йому: включився, командира нестроївої сотні та начальників хаткової і річової ва абродної частини. і) скликає й головує на нарадах підлеглих йому господарських чинників школи й подає Начальникові школи на розгляд та затвердження постанови, внесени її на цих нарадах. к) за згодою начальника школи розподіляє, видаве, відбирає справоводання й поповнює аваски, які встановлено для службовців шкіли. л) в діяльності своїй керується книгами XIX та XX Ст. В. П. вид. 1869 року. ШКІЛЬНИЙ КЛОЧИК. Надійність та обов'язки його. 27. Клочик безпосередньо підлягає Начальникові шкільного господарства і виконує такі обов'язки: а) пильнує за добрим станом шкільних помешкань та річного роду технічних спорудень (золопровод, електроння, каналізація, стайні, центральний опал, пральні та всіляки малстерні при них). б) веде учет усім воєннообов'язаним та вільнонаемним службовцям, що ці помешкання та малстери обслуговують - те хниками, монтарям, маїстром, сторожам, двірникам, прачкам і т.и. в) докладає Начальникові господарства про число підлеглих йому службовців та за його згодою в разі потреби, може звільнувати чи зменшувати це число. г) через підлеглих йому доглядачів припиняється за різними майстернями та машинами (слюсарською, водопроводною, теслярською, столярською й т.и.) за технічним влаштуванням шкільних помешкань. д) вживав заходів до власного ремонту шкільних помешкань та їхнього влаштування й обстанови. КОМАНДИР НЕСТРОЙОВОЇ СОТНІ. Мого підлеглість та обов'язки. 28. Командир нестройової сотні безпосередньо підлягає Начальникові шкільного господарства і виконує такі обов'язки: а) завідує шкільним обсом, командиром якого являється. б) веде лічбу воєннообов'язаних і поверхстроюкових нестройових козаків та підстаршин школи та тих вільнонаемних, що заміняють воєнновобов'язаних. в) призначає з нестройової сотні нестройових козаків і вільно- наемну челядь для обслуги софенних і класних помешкань, санітарну, кухонну, ідельну, судникова, пекарську та всіляку иншу челядь. г) пильнує за добрим станом шкільного обсю та обов'язних коней. МОЛОДШІ СТАРШИНИ НЕСТРОЙОВОЇ СОТНІ. Іхня підлеглість та обов'язки. 29. Молодші старшини нестройової сотні безпосередньо підлягають -9- Командири нестроївної сотні, виконують всі його завдання та доручення. НАЧАЛЬНИК РІЧЕВОЇ ЧАСТИНИ. Його підлеглість та обов'язки. 30. Начальник річевої частини безпосередньо підлягає Начальнику військового господарства і виконує такі обов'язки: а) завідує шкільними майстернями - швальню, шевню, шапкарнею, білошвальнем та річевим складом школи. б) постачає на постійний та перемінний склад школи всілякі предмети обмундирування - одягу, взуття та білизну, власною заготовкою чи через доставників. в) розподіляє предмети обмундирування між сотнями та особами постійного складу. г) дає про вчасне лагодження предметів обмундирування. д) дає вказівки та розподіляє роботу між підлеглими йому майстернями. е) подає всістановлені термінові й надзвичайні справоздання в своїй діяльності Начальникові господарства. ж) дає віднітність предметам обмундирування й матеріальну книгу Начальника річевої частини. НАЧАЛЬНИК ХАРЧОВОЇ ЧАСТИНИ. Його підлеглість та обов'язки. 31. Начальник харчової частини безпосередньо підлягає Начальникові шкільного господарства і виконує такі обов'язки: а) завідує складами, коморами та льохами харчового припасу. б) підлягає затвердження умов води безпосередні стосунки зі шкільними доставниками та підрядчиками харчового припасу. в) дає про вчасне поповнення шкільних складів усілякими харчовими припасами - від інтендантури, через господарські заготовки чи через доставників та підрядчиків. г) пильнує за відповідає за добру якість харчового припасу. д) видаве харчовий припас на кухню та пекарню - мірою, вагою та личкою. е) відповідає за добру якість страви, за чистоту та порядок на кухні, пекарні, ідальні, судинку. ж) веде учет припасу по харчовому листу. з) подає Начальникові господарства встановлені термінові та надзвичайні справоздання про стан харчової справи. НАЧАЛЬНИК ЗБРОЄВОЇ ЧАСТИНИ. Його підлеглість та обов'язки: 32. Начальник збройової частини підлягає безпосередньо Начальникові господарства й виконує такі обов'язки: а) завідує зброєю та шкільними зброями. б) дає про забезпечення осіб постійного та перемінного складів школи зброєю встановлених зразків - пальною та холодною. в) дає про забезпечення школярів різними болоними припасами, як патрони, підривне майно, ручні гранати, запасові частини до зброї та учею-показана зброя. г) завідує шкільною зброєвзя (музеєм), дає про поповнення збройних різними зразками зброї та вправним утриманням її. д) наглядає за працею гарматного та мушкетного майстрів та зброярів. е) робить доклади Начальникові господарства про стан зброї та бойового припасу. ж) одночасно може викладати лекції по своєму фаху і провадити практичні роботи на однакових підставах в нештатних лекторами. СЕКРЕТАРЬ ГОСПОДАРЧОЇ ЧАСТИНИ. Його підлеглість та обов'язки: 33. Секретар господарчої частини підлягає безпосередньо Начальникові шкільного господарства і виконує такі обов'язки: а) являється начальником господарчої канцелярії школи. - 10 - б) провадить все листування по господарчих справах школи, згідно з положенням. в) розподіляє працю між службовими господарчої канцелярії. г) докладає Начальникові господарства все дотичне листування й направляє його по належності. БУХГАЛЬТЕР. Його підлеглість та обов'язки. 34. Бухгалтер підлягає Секретареві господарчої частини й виконує такі обов'язки: а) керує діяльністю підлеглих йому рахівників. б) глядає всю грошову відчітність школи. в) складає всі письм. й вимагає кредити до них по різних статтях кілького господарства. г) складає термінові й надзвичайні справоздання про грошовий стан школи. РАХІВНИКИ. Їхні підлеглість та обов'язки. 35. Рахівники підлягають безпосередньо бухгалтерові й по його вказівках складають різні контроли, обрахунки та місця усього асигновання. СКАРБНИК. Його підлеглість та обов'язки. 36. Скарбник безпосередньо підлягає Начальникові господарства й виконує такі обов'язки: а) одержує від державної Скарбниці гроші й вкладає їх до грошової скрині. б) видачає промі по квитках Начальника господарства й тих осіб, яких на це буде уповноважено від Начальника школи чи Начальника господарства. в) веде скарбничу книгу. г) веде вкладкову книгу. д) видачає згідно з моровими відомостями платню шкільним службовцям. СТАРШИЙ ЛІКАРЬ. Його підлеглість та обов'язки. 37. Старший лікар підлягає безпосередньо Начальникові школи й виконує такі обов'язки: а) зазначує санітарну частину школи й шкільним лікарем та керує працею підлеглого йому санітарного складу школи. б) дбає про забезпечення шкільного лазарету всім необхідним санітарно-медичним матеріалом. в) в призначений час і при допомозі підлеглого йому санітарного персоналу робить медичні огляди змінного складу школи, прикомандированих до школи козаків та вільнонаємних службовців. г) дає лікарську пораду й медичну допомогу всім службовцям шкільного складу й службовцям постійного складу школи та іншим родинам в амбулаторії чи на дому. д) визначає потребу та дає про переведення спеціального лікування для хорих службовців постійного та перемінного складів школи, які в такому лікуванні потребують. е) головує на медич-санітарних комісіях та парадах. ж) робить до кадрів Начальникові школи про санітарний стан школи. з) стежить за додержанням приписів військової гігієни в помешканнях школи. і) викладає лекції по військовій гігієні та санітарії на однакових правах з ностатними лекторами. к) за наказу Начальника школи приймає участь в засіданнях Педагогічної та Дисциплінарної Рад. - II - МОЛОДШІ ЛІКАРІ. Їхня підлеглість та обов'язки. 38. Молодші лікарі підлягають старшому лікареві й виконують всі його завдання, в місць обов'язків, визначених для старшого лікаря (37). ЗУБНИЙ ЛІКАРЬ. Їого підлеглість та обов'язки. 39. Зубний лікар підлягає старшому шкільному лікареві. Він працює по зуболікарському фаху під контролем старшого лікаря й звідує зуболікарським кабінетом і що до зуболікарської справи, то виконує обов'язки в місць точок "б" і "г" ; 37, визначених для старшого лікаря. ВЕТЕРИНАРНИЙ ЛІКАРЬ. Їого підлеглість та обов'язки. 40. Ветеринарний лікар підлягає безпосередньо Начальнику ві школи й виконує такі обов'язки: а) завідує шкільним ветеринарним лаваретом. б) дбає про стан здоровля шкільних коней - строївих, арматних і обозних, в) періодично, т.е. зазначени терміни, чи в наказу Начальника що- ли робить оглядні кінського складу школи. г) лікує коней у шкільному лавареті і дбає про вчасне забезпе- чення його всіляким ветеринарним малом. д) в разі куплів для школи гасобами господарськими, приймає участь в цій куплів, яко породник-експерт. е) керує діяльністю підлеглого йому фермальського ветеринарного персоналу. ж) викладає гіпопорії в кінній сотні та батареї на однакових правах з нештатними лекторами. ЛІКАРСЬКІ ПОМІЩИКИ - МЕДИЧНІ І ВЕТЕРИНАРНІ. Їхня підлеглість та обов'язки. 41. Лікарські поміщики, медичні та санітарний, підлягають відповідним старшим лікарям. Вони виконують всі їхні завдання що до праці по своїх фахах і до всього гавидують про подарством відповідних лаваретів та обов'язки фермачевтів при них. ШКІЛЬНИЙ СВЯЩЕННИК. Їхня підлеглість та обов'язки. 42. Шкільний священник підлягає Начальнику ві школи й виконує такі обов'язки: а) дбає про морально-релігійне виховання кнавків. б) дбає про урочистість та благодійність церковної богослужби та змістовність церковних проповідей. в) виконує обов'язки духовного пастора. г) викладає в класах духовні лекції та веде в унаками духовно- релігійні розмови. д) може викладати лекції й по інших предметах на однакових пра- вах з нештатними лекторами. ДИЯКОН. Їхня підлеглість та обов'язки. 43. Диякон підлягає шкільному священникові й виконує такі обов'язки: а) допомагає священникові в його церковній та моторській праці. б) може викладати лекції на однакових правах з нештатними лек- торами. - 12 - ДИРИГЕНТ ХОРУ. ...ого підлеглість та обов'язки. 44. Диригент підлягає священикові й в конусе такі обов'язки: вчить мнажків духовного і світського співу і дає про милозвучність та благоліпність церковного співу. РОЗДІЛ У. Прийом до школи та звільнення в неї мнаків. 45. До школи приймається молодь здорову фізично, з освітою не нижче 6 клас середньої школи, не молодшу від [7 років - вихованців військових курс (катетських корпусів), середніх шкіл різних типів Міністерства Народньої Освіти і рівних їм по програму інших відпо- відних шкіл. 46. Для особників, що не посідають зазначеної в § 45 освіти, по проекту Генерального Штабу, затвердженному встановленням підхом, від- чиняється в разі потреби підготовчі військові школи, завданням яких являється підготовка кадрів молоді до спільних юнацьких шкіл - через закінчення освіти цієї молоді. 47. Число щорічного прийому молоді на скорочені курси Спільних Юнацьких шкіл визначає Начальник Генерального Штабу в залежності від потреби в старшинському складі для армії У.Н.Р. і затверджуєть- ся встановленням підхом. 48. Кандидати на вступ до Спільних Юнацьких шкіл на призначенний через Начальника Генерального Штабу час подають на імя Начальника школи заявку, складену по виробленні формі (додаток Ч 1) в додачою таких засвідчених правом документів: 1) Метрики про народження. 2) свідоцтва про освіту. 3)свідоцтва про зареєстрування на лічу у Військового Начальни- ка. 4) медичного свідоцтва про придатність до військової служби. 5) підписки про неприналежність до політичних партій, совєїв, організацій та створень (додаток Ч 2). 6) підписки про непідсудність (додаток Ч 3). 7) урядового засвідчення про національно-політичну повність. 8) вступаючи від частини - атестацію свого стройового начальства- від сотенного командира, починаючи й до командира частини включно. 9) дві засвідчені фотографичні картки. ПРИМІТКА: На час перебування в інтернатії можна обмежитися по- дачою документів, що показані під точками 2,4,5,6,7 і 9 арт.48. 49. Особників, що відповідають передіженим вище умовам, залі- чується на спільний курс школи юнаками рялюю і статті. 50. Звільнення зі школи може наступити: а) в наслідок невдійсненості юнака до слухання класних викладів. б) в наслідок неморальної та протидіючої наказові поведінки юнака і в) в наслідок захорування юнака, яке сягнулося звин 4-х міся- ців і не дає йому змоги пильнувати науки. 51. Питання про звільнення юнаків зі школи вирішає шкільна Пе- дагогична й Дисциплінарна Рада. 52. Звільнення зі школи може статися як з одночасним позбавлен- ням права на повторний вступ до школи, так і без такого позбавлен- ня. 53. Юнаків, звільнених зі школи до відбрання від них присяги на вірність служби, повертається до стану, в якому вони перебували до свого вступу до школи: а)вступивших з соку - до їхнього містопроживання і б)вступивших з війська - до їхніх частин. - 13 - 54. Іншаків, звільнених зі школи після одержання від них при- сяги на вірність службі, відражається до військових частин, де вони відбувають свою вольну повинність на правах охотників, од- бування військову повинність, при чому час перебування в школі зараховується день за день. 55. Іншаки, звільнені зі школи в правом на повторний курс, мо- жуть вступити до школи вируге й не більше, як стрета, при чому кожен раз на той курс, з якого їх було звільнено в останній раз і на загальних до вступу умовах. РОЗДІЛ VI. Шкільна Педагогична Рада. 56. Шкільна Педагогична Рада є дорадчий орган Начальника Шко- ли для обговорення всіх питань порядку педагогично-виховного, про які Начальник школи побажає знати погляди своїх співробітни- ків. 57. Шкільна Педагогична Рада вбирається з наказу Начальника школи і складається з членів: Начальника школи, Інспектора Клас, поміщика Інспектора клас, всіх стройових начальників, до курсо- вих старшин включно та лекторів штатних і нештатних. На засідання цієї Ради Начальник школи може призначити до всього ще 4 таких службовців постійного складу школи, присутність яких визнає потрібною - для кожного окремого засідання - а правом лише дорадчого голосу. 58. Засідання шкільної Педагогичної Ради відбуваються під ро- ловуванням Начальника школи чи його заступника. Секретарем на засіданнях Педагогичної Ради, поміщик Інспектора Клас. 59. Всі питання, що повстають в Педагогичній Раді, вирішається звичайно більшістю голосів. При рівному числі голосів голос Голови дає перевагу. 60. Всі постанови Педагогичної Ради вписуються до книги по- станов Педагогичної Ради і подаються на затвердження Начальнико- ві школи, який може: а) затвердити постанову й наказом по школі перевести її в життя б) внести до неї свої поправки на предмет додаткового розбору питання в новому засіданні Педагогичної Ради. і в зовсім відхилити постанову і винести власний рішення. 61. Коли з протоколів засідань Педагогичної Ради наказається до 3-го Генерал-Квартирмейстера, а на час перебування на ін- тернуванні, безпосередньо до Начальника Генерального Штабу. РОЗДІЛ VII. Шкільна Дисциплінарна Рада. 62. Шкільна Дисциплінарна Рада є дорадчий орган Начальника школи для вирішення шкільно ріжного роду питань дисциплінарного порядку: а) для обговорення таких вчинків, доконаних чинниками, які ви- ходять по за межі дисциплінарного статуту. б) для обговорення вчинків, хоч незначних, але часта повтор- ність яких доводить про удару неправдивість, злу або малу воль- ючака. в) для обговорення вчинків, які наображать масового характеру й загрожують загальному рівневі дисципліни в школі та всіляких випадків, не передбачених військовими статутами чи шкільними інструкціями. 63. Шкільна Дисциплінарна Рада вбирається з наказу Начальника школи і складається: з самого Начальника школи, Інспектора Клас, поміщика Інспектора Клас, всіх стройових начальників - від кур- сових старшин до курінного командира включно. - 14 - На окремі засідання піei Ради Навчальних школи може призначати до всього ще й тих є осію постійного складу школи; присутність яких визнає потрібною - в правом лише дорадчого голосу. 64. Засідання Шкільної Дисциплінарної Ради відбуваються під головуванням Начальника школи чи призначенного ним заступника. Секретарем на засіданнях шкільної Дисциплінарної Ради один з привчаних кожен раз присутніх членів Ради. 65. Всі питання, які повстають на засіданнях Шкільної Дисциплінарної Ради розв'язується звичайною більшістю голосів. При рівному числі голосів голоси голови дає перевагу. 66. Всі постанови Шкільної Дисциплінарної Ради виводяться до книги постанов цієї Ради й подаються на затвердження Начальника-ві школи, який на свій погляд може: а)ватвердити постанову й наказом по школі перевести її в життя. б)анести до неї свої поправки на предмет додаткового розбору питання в новому засіданні Дисциплінарної Ради. в)зовсім відкинути постанову і винести власний рішенець. 67. Коли протоколів засідань дисциплінарної Ради подається 3-му Генерал-Квартирмейстерові. РОЗДІЛ VIII. Проходження курсу. Загальний порядок. 68. Всі молоді люди, що відповідають загальним умовам вступу до Спільної Вищої школи і приєднуються себе військової служби, вступають на спільний курс школи. На спільному курсі воїни посі- рають необхідне й спільне для кожного майбутнього старшини вольн- ке виховання і набувають відомості та знання, спільні її конечні для майбутнього молодшого старшини, не залежно від роду й харак- теру його майбутньої служби. 69. До року на спільний курс школи приймається молодь в числі визначеному Начальником Генерального Штабу й затвердженою вота- новленням шляхом. 70. У внутрішньому поряткові служби в інтересах однакового ви- ховання й припіймення молодим кнекам певних вольницьких традицій та честот книгів, вступаючих на спільний курс школи впливається в рів- ному числі до сотень літнього куріння й по поведінці залічується до 2 розряду, а джерело їх переводиться до 1 чи 3 розрядів після пред- ставлення курсових старшин. 71. Стройову-практичну підготовку юнаків побірать під проводом своїх курсових старшин по виробленому для цього програму для кож- ного окремого курсу. 72. Наукова підготовка юнаків відбувається по виробленому для цього плану та програмах і складається з лекцій, практичних ро- бот в класі та в полі, рефератиції, відчітних робот та іспитів -пе- реводних зі спільного на спеціальні курси і випускніх. 73. Для проходження курсу наукові підготовки юнаків розподі- ляється на класні відділи - не більше як по 30 душ в кожному. 74. Проходження курсу розраховується: а) для спільного курсу на 6 місяців, б) для курсів спеціальних - на 12 місяців. 75. Курс проходить по лекційно-репетиційній системі й скла- дається: А. З учебно-практичних навчань: а)теоретичних викладів (лекцій). б)практичних робот в класі і в полі. в)репетицій. - 15 - г) відчитних практичних робот. д) переводних і випускних іспитів. В. З строгою-практичної та інструкторської підготовки по повно- му плану. 76. Лекції провадяться по відповідному плану та розкладу, про- тягом 45 хвилин кожна. на добу відбувається не менше як 4 лекції і не більше як 5. 77. Практичні роботи, як у класі, так і в полі, відбуваються на загальний для всієї школи піставах - в лекційні та позалекційні години, при чому їх можна привчати до 5 годин одразу без перерви згідно з виробленими планами та розкладами. 78. Відчитні роботи відбуваються після проходження всього курсу перед переводними та випускними іспитами - відповідно до програму кожного курсу. 79. Іспити робляться зі всього пройденого курсу по відповід- них програмах. Крім словесних іспитів в усіх дисциплінах, робиться ще й письмов- ні іспити - відповідно до програму, виробленого для кожного курсу. Оцінка успіхів. 80. Оцінку успіхів робиться по 12-очковій системі відміток, при чому 5 очків і менше складають недостатню відмітку. 81. Одмітки виводяться в таки способ (додаток 4). а) Відмітку за курс - курсову, за даний предмет, виробляється як пересічну з одміток за всі репетиції по цьому предмету. б) Якщо до лекції небудь предмету входить практичні роботи, то до восьмо виводиться ще й окрему відмітку і за всі практичні ро- боти даного предмету; з такому випадку пересічна з відміток за репетиції в цього предмету, як за практичні роботи, що до його вход- дить, має бути пересічну курсову за цей предмет. в) Іспитову відмітку за предмети, до яких входять практичні ро- боти, складається як пересічну за теорію та за практичну роботу його. г) Пересічна в курсової та іспитової відміток дасть кінечну предмету відмітку. д) пересічна з кінечних предметних відміток дасть остаточну від- мітку за наукову підготовку - остаточну наукову відмітку. е) Пересічна з відміток за всі відділи стройового навчання та всельного роду муштри і вправ до них масть остаточну стройову відмітку. ж) Пересічна з остаточних відміток - наукової та стройової - дасть переводи, або випускну відмітку на еталашністю. 82. Інакші, які отримали недостаточне число очків за яку-небудь репетицію чи практичну роботу, мусять перетримати цю репетицію або практичну роботу в час, який визначить Інспектор Кліє, - не більш одного разу. В такому разі попередньої відмітки за це репе- тицію не рахуються зовсім. 83. Інакші, які мають не достатню пересічну відмітку за репети- ції чи практичні роботи по якій-небудь дисципліні, допускається до відчитних робот і переводних та випускних іспитів тільки після відповідної постанови педагогичної Ради і з затвердження начальни- ка школи; в протилежному випадку таких інакшів звільняється зі школи в мисль у 50 цього положення. 84. Питання про інакші, які отримали по одному якому-небудь предмету теоретично-наукової підготовки недосаттю кінечну пред- метну відмітку на залічення їхньо одного з розрядів, передається на вирішення педагогичної Ради, яка може: а) додати до відмітки не більш як 1 очко до іспитової або до курсової відмітки б) звільнити інака зі школи за неуспіхи в науках, в мисль у 50 цього положення. - 16 - 85. В питання про знаків, що мають дві недостаточних копечних предметник відмітки, з теоретично-науковою підготовкою. Начальнико- ві школи надається право прохати встановлення порядком начальника Генерального Штабу про надбанку таких знаків не більш як по одному очку до кожної недостатньої відмітки - курсової чи іспитової. 86. Знаки, що мають незадовольнічі курсові відмітки з 3 і більше предметів, знільняється зі школи за неупорядку в науках, а випускних - вилучається по третюму розряду. 87. При виводі курсових, іспитових та копечних предметників відміток дроб 0,5 і більш рахується за цілу одиницю, а дроб менший від 0,5 - відкидається. 88. Всі остаточні наукові, остаточні і строїві, переводні та спуск- ні відмітки вираховується дощадно до 0,01 /одної сотої/. 89. Старшинство знаків по з пуску рахується по ідній випускній відмітці, в якому порядкові вони й стоять в спискові наказу про вип- пуск. А. СПІЛЬНИЙ КУРС 90. На спільному курсі, який триває протягом 6 місяців, проходять такі дисципліни: 1) Техніка елементарна, 2) Топографія-студ і до окомірного вимика включно. 3) Фортфікація - полюва. 4) Артилерія - поняття про зорову, балістику й ручну зброю. 5) Військова адміністрація 6) Військове законодавство. 7) Військова гірена. 8) Методика виховання воєво. 9) Історія Українського війська. 10) Креметична 11) Українознавство - а) Географія України і б) Українське мова. 12) Остатут: а) уповноважений, б) залоговий, в) внутрішньої служби, г) дис- циплінарний і д) строєвий. 13) Стрілецтво. 14) Чужоземні мови. 15) Релігійні розводи. Додатні програми виробляються по кожній дисципліні. 91. Стройова підготовка школя відбувається по особливому плану, виробленому строївими начальниками й затвердженному Начальником школи. 92. Знаки, що успішно скінчать спільний курс скороченої спіль- ної знань і школи й побажають вийти до валову війська, звільняється до запасу з одночасним іменуванням військовими підстаршинами за- пасу,-з правом на дельше підвищення. 93. Таки підставки, нісля відбуття 1-го таборового збору, під час якого воїн набудуть фахові знання в об'ємному лимі році війська, під- вищуються в підхорунжі в запасу відповідного роду війська - після відповідного іспиту при мтсі дивізії, переведеному по особливому програму. 94. Після відбуття 2-го таборового збору підхорунжні запасу, що своєчасно скінчили спільний курс Спільної Знакової школи, підви- щуються в корунжі запасу відповідного роду війська - після відпо- відного старшинського іспиту при штабі дивізії, переведеному по особливому програму і зі старшинством з 1-го січня наступного після останнього іспиту року. 95. Особники, які після скінчення спільного курсу Спільної знань- кої школи вийшли до запасу війська під старшинами заласу, наразі воїни побажають вступити старшина на чинну службу, мусять: або вступити та скінчити на загальних умовах один зі спеціальних відділів школи, або виграти іспит за повний курс по відповідному відділу школи. 96. Знаки, що успішно скінчать спільний курс Спільної знанької - 17 - школи й побажають, придбавши необхідну воєнно-фахову освіту, при- святити себе і надалі військовій службі, переходять на один зі спеціальних курсів школи - піший, кінний, арматний чи інженерно- топографичний, після ухвали Педагогичної Ради й відповідно до своїх здібностей. Під час розподілення інаків по курсах по змозі уважається також їхнє бажання. Б. СПІЛЬНІ КУРСИ. Загальні положення. 97. Науково-теоретична й практично-стройова підготовка на спе- ціальних курсах Спільної Кінської школи триває це один рік. 98. Інаків, що переходять на один зі спеціальних курсів в школи, поділяється на класи - молодшу й випускну. 99. З інаків, що нележать до випускної класи, наказом по школі призначаються начальниками осіб на шкільні портуле-інакцькі посади - ролових, чотирьох та бунчукнік, шкільного зв'язкового та линійного. 100. Призначення на портуле-інакцькі посади відбувається в представленні курсового старшими випускної класи в порядку під- леглості й затверджується наказом по школі. 101. На портуле-інакцькі посади можуть бути призначені ті з інаків випускної класи, які під час перебування на молодшій класі вказали в теоретично-науковій та практично-стройовій підготов- ці успіхи, достатні на залічення їх до першого розряду і до всьо- го видавали себе здібними обняти провід над своїми товаришами - дісплішновані, тверді волею, насторожні в питаннях служби й х. Піший курс. 102. На пішому курсі Спільної Кінської школи проходить такі дисципліни: 1) Тактика - прикладна і практичні вправи до неї, повинці на й мала війна практичні вправи до них і воєнна гра. 2) Топографія - півструментовий звичок. 3) Фортифікація - довгочасна й повинціної війни. 4) Артилерія - гармата і риштунок, мози і лафети і тактика арти- лерії. 5) Воєнне Законодавство - продовження. 6) Методика виховання воєнка - продовження. 7) Кулеметництво - продовження. 8) Україно-відставо: а) Історія України, б) Історія Українського шевченства і в) Українська мова. 9) Польоні статут - продовження. 10) Отрілецтво - рішення стрілецьких задач. 11) Імковезні мови - продовження. 12) Релігійні розмови. 13) Історія воєнної умилості. 14) Воєнна історія 15) Воєнна географія 16) Воєнна статистика. 17) Розвідка. 18) Зв'язок 19) Воєнна психолюрія. 20) Теорія верхової їзди й догляд за конем. ПРИМІТКА: В залежності від обставин Начальник Генерального Штабу має право скоротити обсяг викладання тої чи іншої дисципліни чи тимчасово воєвім її відкинути. Кінний курс. 103. На кінному курсі Спільної Кінської школи проходить так- кі предмети: 1) Тактика прикладна й практична вправи до неї, повинці на й мала війна, практичні вправи до них і воєнна гра. 2) Топографія - півструментовий звичок. 3) Фортифікація - довгочасна й повинціної війни. 4) Артилерія - гармата і риштунок, мози і лафети і тактика артилерії. - 18 - 5) Військове законодавство - продовження. 6) Методика виховання волі - продовження. 7) Кулємництво - продовження. 8) Українознавство - а) історія України, б) історія Українського шльяхетства, в) українська мова. 9) Статут полювців служби - продовження. 10) Чужоземні мови - продовження. 11) Релігійні розвиви - продовження. 12) Історія воєнної умілості. 13) Воєнна історія. 14) Воєнна географія 15) Воєнна статистика 16) Розвідка 17) Зв'язок 18) Воєнна психологорія 19) Теорія верхової їзди та догляду за конем. 20) Кінно-строєвий статут 21) Кінно-саперництво. 22) Направи: а) до об'їздання неуків, б) до ремонту коней. 23) Історія кіноти. 24) Гіполюбія та теорія ковки. ПРИМІТКА: в залежності від обставин Начальник Генерального Штабу має право скоротити обсяг викладання тої чи іншої дисципліни чи тим- часово зовсім її відкинути. Арматний курс. 104. На арматному курсі Спільної Князької школи проходиться такі предмети: 1) Тактика - прикладна і практичні вправи до неї, позиційна та малої війни й практичні вправи та взаємодія до них і воєнної про. 2) Топографія - півструментовий звимок. 3) Фортифікація - довгочасна та позиційної війни. 4) Військове законодавство - продовження. 5) Методика виховання водка - продовження. 6) Кулємництво - продовження. 7) Українознавство - а) історія України, б) історія Українського шльяхетства, в) Українська мова - продовження. 8) Статут полювців служби - продовження. 9) Чужоземні мови - продовження. 10) Релігійні розвиви - продовження. 11) Історія воєнної умілості. 12) Воєнна історія. 13) Воєнна географія 14) Воєнна статистика. 15) Розвідка - спеціальна. 16) Зв'язок 17) Воєнна психологорія. 18) Теорія верхової їзди та догляду за конем. 19) Радіотелеграфія. 20) Гіполюбія та теорія ковки. 21) Арматно-строєвий статут. 22) Артилерія - а) внутрішня й зовнішня балістика, б) лафети і тео- рія воїзів, в) ручна зброя, г) вибухові матеріали. 23) Математика - а) тригонометрія, б) начерковая геометрія, в) ана- літична геометрія, г) диференційна та інтегральна лімба. 24) Початки механіки. 25) Хемія - а) неорганічна, б) органічна. 26) Фізика. 27) Лагодження гармати. ПРИМІТКА: в залежності від обставин Начальник Генерального Штабу має право скоротити обсяг викладання тої чи іншої дисципліни чи зовсім її тимчасово відкинути. Інженерно-топографічний курс. Інженерний відділ. 105. На інженерному відділі Спільної Князької школи проходиться такі предмети: 1) Тактика - прикладна, позиційної та малої війни, практичні вправи -19- до них та війна гра. 2) Топографія - півструменевий знімок. 3) Фортифікація - довгочасна та позиційної війни. 4) Артилерія - тактика артилерії. 5) Войне законодавство - продовження. 6) Методика виховання войска. 7) Українознавство - а) Історія України, б) Історія Українського письменства, в) Українська мова. 8) Чужоземні мови - продовження. 9) Релігійні розводи - продовження. 10) Історія воєнної умілості. 11) Воєнна історія. 12) Воєнна статистика. 13) Розвідка - інженера. 14) Воєнна психологія. 15) Початки механіки. 16) Радіотелеграфія. 17) Лемія: а) неорганічна, б) органічна. 18) Атака та оборона. Фортепь. 19) Зміцнення позиції. 20) Воєнні комунікації. 21) Залізниця. 22) Понтонерство. 23) Мінарство 24) Блубхові матеріали та підприємства. 25) Будівництво. 26) Телеграфія та телефонія. 27) Авто- авіо - аеро. 28) Фотографія та фотограметрія. 29) Геодезія. 30) Криклядна механіка 31) Машина внутрішнього згорання, 32) Електростатика 33) Магністерства: а) тесларство, б) слюсарство, в) корельство. 34) Технологія металів і дерев'яна та опір будівельних матеріалів. 35) Теорія течей та перспективи, рисування та малювання. ПРИМІТКА: В залежності від обставин Начальник Генерального Штабу має право скоротити обсяг викладання тої чи іншої дисципліни чи тимчасово зосім її відкинути. Топографічний відділ. 106. На топографічному відділі Спільної майбутньої школи проходять такі предмети: 1) Тактика прикметна, позиційна й мала війна та практичні вправи до них. 2) Топографія - струментові та півструменеві знімки. 3) Фортифікація - довгочасна та позиційної війни. 4) Артилерія - тактика артилерії. 5) Українознавство: а) Історія України, б) Історія Українського письменства, в) Українська мова. 6) Чужоземні мови - продовження. 7) Релігійні розводи - продовження. 8) Історія воєнної умілості. 9) Воєнна історія. 10/ Розвідка. 11) Математика: а) аналітична геометрія, б) диференційна та інтегральна лічба. 12) Фотографія та фотограметрія. 13) Геодезія. 14) Фізична географія. 15) Астрономія. 16) Сферична тригонометрія. 17) Картографія 18) Мінералогія. 19) Теорія числових відміток. 20) Теорія імовірності та нелеменших квадратів. 21) Авіація та праця повороту. 22) Ситуація та каліграфія. ПРИМІТКА: В залежності від обставин Начальник Генерального Штабу має право скоротити обсяг викладання тої чи іншої дисципліни, чи - 20 - Тимчасово зовсім її відкинути. РОЗДІЛ IX. Скінчення школи 107. Інаків, що скінчили скорочений підготовчий курс Спільної Кнацької школи по якому-небудь з (заків в II, в залежності від наслідків випускних іспитів, стройовсі підготовки та поведінки,-поділяється на три розряди. 108. До першого розряду залічується всіх інаків, що мають: а) остаточну наукову відмітку, в тому числі й за предмети, закінчені на курсі спільному,- не менш як 9 очків; б) остаточну стройову відмітку - не менш як 9 очків і коечні предметні відмітки за поодинокі відділи практично-стролової підготовки не нижче 6 очків; в) коечні предметні відмітки не менш як 9 очків за головні предмети; на піному курсі - за тактику та топографію, на кінному курсі за тактику та гіпользбогію; на арматному курсі - за тактику та артлерію; на інтенсивному відділі - за ортификація і на топографичному відділі - за геодезію та топографію; г) коечні предметні відмітки за ренту предметів - не менш як по 8 очків і д) по поведінці стоять в першому розряді. 109. До другого розряду - залічується всіх інаків, що мають: а) остаточну наукову відмітку, в тому числі й за предмети, закінчені на курсі спільному,- не менш як 8 очків; б) остаточну стройову відмітку, не менш як 8 очків і коечні предметні відмітки за поодинокі відділи практично-стролової підготовки не менш як 8 очків; в) коечні предметні відмітки за головні предмети, не менш як 8 очків; г) коечні предметні відмітки за ренту предметів - не менш як 7 очків, і д) по поведінці своїй стоять не нижче другого розряду. 110. До третього розряду залічується всіх інаків, що мають: а) остаточну наукову відмітку в тому числі й за предмети, закінчені на курсі спільному не менш як 7 очків; б) остаточну стройову відмітку - не менш як 7 очків і коечні предметні за поодинокі відділи практично-стролової підготовки не менш, як 6 очків; в) коечні предметні відмітки за головні предмети - не менш як 7 очків; г) коечні предметні відмітки за ренту предметів - не менш як 6 очків, або мають: д) при яких будь завгодно випускній відмітці недостатньо коечну предметну відмітку, хоча за один предмет чи який не-будь відділ практично-стролової підготовки, чи в) при будь якій завгодно випускній відмітці мають три і більше недостатніх курсових одміток. Чи ритик, що хоч усніками своїми відповідає всім умовам на залічення їх до першого й другого розрядів, але по поведінці своїй стоять в 3-му розряді. 111. Інаків, що всім повинним умовам (§ § 108 - 110) не відповідають, звільняється, як по скінчивших школи. 112. Взаємне старшинство скінчивших школу інаків у випусках виводиться на таких підставах: а) першими стають бунчужні, б) другими - португез інаки, в) третими - інаки рядової статті - всі по старшинству випускної відмітки, а при однаковій власній відмітці по старшинстві дається перевагу тим, що мають вищу відмітку за стройову підготовку, а при рівних мовах і з цього боку - тим, хто має висні коечні предметні відмітки за головні предмети. 113. Всі скінчивші інакцю школу інаки одного випуску в частинах війська стежуть в порядкові строго старшинства, яке це/за значенням в попередньому (112) артикулі. 114. Взаємне старшинство в частинах сторони різних випусків зі Спільної Кнацької школи, при одній і тій же самій даті старшинства, визначається зі старшинства самого випуску, незалежно від розрядів та статей випуску. - 21 - 115. В трьохденний термін в дня свічення останніх іспитів кнажки, яким належать бути іменовані підкорунними, вибирають частини, в яких будуть слухати по надісланому від Генерального Штабу спискові вільних вакансій, які є в частинах,- в порядкові старшинства вилучної відмітки, як це зазначено в арт.112 цього положення. 116. Кнак, що взяв обрав для себе вакансію, не має вже права зважати по леканції, які заняті тими, що стоять нище від нього в порядкові старшинства. 117. В трьохденний термін в дня розбору вакансій Начальник школи подає 3-му Генерал-Квартирмейстерові, а на час перебування на інтернуванні Начальному Генерального Штабу проект наказу Війську У.Н.Р. (по Генеральному Штабу) про іменування випускних кнажків підкорунними з зазначенням для кожного випускового кнажа: а) роду війська, б) диплосного розряду, в) ерпинства по випуску, г) обраної нововименованої старшини частини; д) відмітки, на яку посаду, стролювач чи нестролювач, з плаєтей. 118. Всіх нововименованих підкорунних після закінчення всіх розрахунків від школи, виїльняється в 2-х тижневому відпустку, після якої вони мусять прибути до своєї частини у дні зазначених повертанням термін. 119. До від'їзду сі школи нововименовані підкорунки розуміються прикомандированними до коли і дійном підлягають її начальству та внутрішньому порядкові,- ам до часу вибуття до своїх частин. Шкільне господарство. 120. Шкільне господарство провадиться на підставах, встановлених для окремих частин, з-го то по приписах кн. ХХ Ов.В.Н.р.1869, вид. 2. 121. Обсяги по господарчій частині, визначені в кн. XX Ов.В.П. р.1869 вид.3, для Командира Генерал-Частини лежать на Начальнику Шкільного господарства. 122. Решта службовців з господарчої частини школи, що до техніки виконання ними господарських обов'язків, то керуються відповідними статтями кн. ХХ Ов.В.П. р.1869 вид.2. Надіслани: Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генерал-Командир УНКАІВ. На той час Віце-Міністр Військових Операцій, Генерал-Поручник ТАЛЯН. -Фод- -000- -000- Додаток Ч I. Форма заяви про прийом по школи. Високому Головному директорії Головному Отоманові Вільські і Фльоту У.Н.Р. Громадянина У.Н.Р., мешканця (вказати докладно гемлю, повіт, село чи місто сталого замешкання) Імя й прзвище, Заява. Важаючи присвятити себе службі в Війську У.Н.Р. на стані старшинському, та щоб прибрати відповідну для того посилу освіту й підготовку, прошу Вас, Пане Головний Отомане, щоб мене залічено було до (назва школи) на кожен радовий статті. При цьому подаю такі палери: 1) Метрикальне свідоцтво про народження від /рік, місяць, день, число/, 2) Свідоцтво про освіту (вказати яке) від (рік, місяць, день і число). 3) Свідоцтво про зареєстрування на лічбу у Військового Начальника від (рік, місяць, день і число). 4) Медичне свідоцтво про придатність до військової служби від (рік, місяць, день і число). 5) Підписку про неприналежність до політичних організацій від (рік, місяць і день). 6) Підписку про нелюдожність від (рік, місяць, число і день). 7) Урядове заввідчення про національно-політичну певність від (рік, місяць, день і число). 8) Атестацію стройового начальства від (рік, місяць, день і число) 9) Дві засвідчених фотографічних картки. Це заяву подати через Начальника такої-то (назва) Спільної Вналької школи. Підписали: Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Поручник ПНАКІВ. На той час Віце-Міністр військових Справ, Генштабу Генерал-Поручник РУДИН. Додаток Ч 2. Форма підписки про неприналежність до політичних партій, союзів і т.п. Підписка. Сим урочисто свідчу, що я, громадянин У.Н.Р. і мешканець (вказати докладно землю, повіт, село, місто чи містечко сталого мешкання), ім'я й прізвище, син (імена батьків). Не маю ні прихильності а ні приналежності до будь-яких партій, союзів, стоварисень, ополок, організацій, порозумінь і т.п., утворених в політичних цілях. Обмежене своїм підписом отверджую. Рік, місяць, день і місце подачі. Власноручний підпис. Підписали: Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Генштабу Генерал-Поручник ПНАКІВ. На той час Віце-Міністр військових Справ, Генштабу Генерал-Поручник РУДИН. Додаток Ч 3. Підписка. Сим урочисто свідчу, що я, громадянин У.Н.Р. і мешканець (вказати докладно землю, повіт, село, місто чи містечко сталого мешкання) ім'я й прізвище, син /імена батьків/, ніколи не був притягнений до судової відповідальності, як рішень не був під судом слідчим за біль яких-небудь злочинів, які по законах УНР. позбавляють чи обмежують громадянські права винуватців. Означене своїм підписом отверджую. Рік, місяць, день і місце подачі. Власноручний підпис. Підписали: Військовий М-р і Голова В.В. Ради Генштабу Пор. УНАКІВ. На той час Віце-Мін-р військ Спр. Генштабу Пор. РУДИН. - 23 - Зразок, як оцінювати успіхи Додаток 4 4. 99 1. Теоретично-наукової підготовки. Назва предметів. Релетицій Курсо- Істито-Конечна- Остаточ-Перевод- та практична від- ва від-предмет на наву на або лі роботи, мітка. мітка на /пере-нова/ви-випускні сична з водитьсьвиводки курсової до 0,01,ся до та іспит. 0,01, релетицій о Тактика: практ. роб. о о'о о -о- о релетицій о о о о о 0 0 Топограф. практ. роб. 0 0 0 0 0 Артилерія о о о о о 0,00 Воєнна історія о о о о Воєнна гігієна о о о і т.д. 2. Стройово-практичної підготовки. Назва відділів практико-стромової підготовки. Великого року муштри та справи. Конечна Остаточна предмет- строюова, на. Навчання стрільби о о о о о .... 0 0,00 Стрій о о о о о о... 0 Залогова служба о о о о ..... 0 Багнетик бій 0 0 ...... 0 Польове навчання Дозорча служба о о о о ... 0 Сторожова окрона о а о ....... 0 Розвідка б о с.... 0 0,00 і т.д. Статут польовий о о о о о о 0 Статут залоговий I о о о о 0 Статут дисциплінарн. оо с..... 0 Статут ви.служби о о о ....... 0 Статут строєвий о о о о ..... 0 Направи до стрільби о о с.... 0 Підписав: Військ.Мін-р і Голова В.В.Ради Геншт.Ген.Пор.МАКІВ. З оригіналом згідно: Ніколювич, Начальник Наказн. відділу у Канцелярії Військ.М-ра. НАКАЗ Головної Команди Війська Української Народньої Республіки. ч 41. І листопаду 1922 року. При цьому оголошується затверджене мою положення про скорочення Спільну Знанцьку Школу. ДОДАТОК: Положення. Підписали: ГОЛОВНИЙ ОТАМАН П Е Т Л Ю Р А. Військовий Міністр і Голова Вищої Військової Ради, Ренітабу Генерал-Поруч- чик ШАКТІВ. Затверджую 1 листопаду 1922 року. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН П Е Т Л Ю Р А. ПОЛОЖЕННЯ про скорочену Спільну Знанцьку Школу РОЗДІЛ І. 1. Метою Спільної Знанцької Школи є виховання і теоретична та прак- тична підготовка необхідного контингенту молоді до виконання обов'язків молодої старшини в частинах війська. 2. Школа є спільною в тому розумінні, що має завдання дати своїм вихованцям одноманітну підготовку та виховання в дусі однакового розв- инення військової служби та воєнної справи, незалежно від того, в якому роді війська вони будуть служити після скінчення цієї школи. РОЗДІЛ ІІ. Організація Школи. 3. Спільна Знанцька Школа складається з: а) спільного курсу, де школяки побирають одноманітне виховання і по- чаткові знання з воєнних наук, необхідні для кожного старшини і б) курсів спеціальних: пішого, кімового, арматного та інженерно- -то- пографичного, де вони докінчують своє виховання і набувають воєнно-са- хові знання. 4. Число шкіл типу скороченої спільної юнацької школи, як рівно-м число щорічного прийому молоді до них, до часу сформування постійних шкіл, визначається Начальником Генерального Штабу, стосовно до потреб в старшинському складі для армії У.Н.Р. і відчиняється з постанови Ра- да Народних Міністрів. РОЗДІЛ ІІІ. (склад школи). 5. Склад Школи поділяється на: а) постійний, відомості про службовців якого подано в штаті школи і б) перемінний, до якого належать вихованці. Школи - чинки в числі, в- становленому окремо для кожної школи. РОЗДІЛ ІV. Підлеглість та обов'язки осіб постійного складу Школи: НАЧАЛЬНИК ШКОЛИ. Підлеглість Начальника Школи. 6. Начальник школи безпосередньо підлягає 3-му Генерал-Квартирмай- стерові Генерального Штабу, а на час перебування на інтернуванні Началь- никові Генерального Штабу. Обов'язки Начальника школи. 7. Начальник школи виконує такі обов'язки: а) в усіх відношеннях відповідає за доручену йому школу, - за вихо- вання, наукову, стройово-практичну підготовку та за добре господарськи стан школи. б) пильнує за вихованням юнаків у дусі завдань спільної юнацької школи. в) пильнує за відповідним підбором старшинсько-інструкторських та лек- торських сил. г) пильнує за відповідним висаджуванням лекцій і практичних робот та переведенням всілякої муштри. д) керує у погоджує діяльність стройового, учбового та адміністрати- вно-господарчого складів школи. е) подає на затвердження 3-му Генерал-Квартирмайстерові а на час інте рирування Начальникові Генерального Штабу плана та програми навчань. ж) в зазначені терміни представляє 3-му Генерал-Квартирмайстерові, а на час інтернування Начальникові Генерального Штабу посада про перебір праці в школі. з) в потрібних випадках складає Педагогичну та Дисциплінарну Ради Школи і голосує на засіданнях цих Рад. і) затверджує та переводить в життя постанови цих Рад згідно з положенням про ці Ради / §56-61 і §62-67 цього положення/. к) затверджує й дозволяє витрату грошей на різні потреби та видатки по школі з авансу, який має до своєї розпорядженості. л) подає 3-му Генералові-Квартирмейстерові, а на час перебування на інтернації Начальникові Генерального Штабу справоздання про витрати з цього авансу, та дбає про вчасне поповнення його. м) одночасно може викладати лекції, не більше 12 тижневих годин, на однакових правах з нептатними лекторами. Ад'ютант школи. 8. Ад'ютант школи підлягає безпосередньо Начальникові школи. Обовязки Ад'ютанта школи. 9. Ад'ютант школи виконує такі обовязки: а) керує працею всіх службовців шкільної канцелярії. б) відає всією відчтністю та листуванням у адміністративно-строєвій та інспекторській справах Школи. в) по вказівках Начальника Школи складає проекти наказів та розказів по Школі і пильнує за вчасним оголошенням їх. г) скріпляє своїм підписом все листування Школи по адміністративно-строєвій та інспекторській справах. д) провадить опись справ, якими відає і хоронять ці справи. е) хранить шкільну печать. ж) керує діяльністю шкільної оркестри. КУРІННИЙ КОМАНДИР -Підлеглість курінного командира- 10. Курінний Командир безпосередньо підлягає Начальникові Школи й є найближчим помічником його в справах строєво-практичної підготовки та виховання. Обовязки Курінного Командира 11. Курінний Командир виконує такі обовязки: а) керує і відповідає за вихованням та практично-строєву підготовку всіх чинків куріня й стежить за їхніми успіхами в науках. б) складає та подає Начальникові Школи на затвердження плани та про- грами ст роївих навчань, практично-ст роївих робот та всел якого роду му- штри. в) пильнує за ретельним переведенням в життя затверджених Начальни - ком Школи планів та програмів ст роїво-практичної підготовки. г) вживає всіх заходів до вчасного забезпечення курінья всім необхі- дним для його практично-ст роївої праці. д) на свій погляд складає наради з підлеглих йому ст роївих начальни- ків свого куріння для обговорення й вирішення питань, дотичних до ст роївої та виховавчої праці. е) подає Начальникові Школи на розгляд та затвердження побажання та ухвали винесені на цих нарадах. ж) приймає участь у засіданнях Щедагогичної та Дисциплінарної шкіль- них Рад. з) в зазначений термін подає Начальникові Школи доклади про перебіг праці в куріні. і) стежить за добрим станом річової, харчової та санітарної частини в куріні та за своєчасним і добрим забезпеченням маків всіма предметами задоволення. к) одночасно може викладати лекції та провадити практичні роботи на однакових підставах з іншими лекторами в числі не більше як 12 тиж- невих годин. СОТЕННІ КОМАНДИРИ. Їхня підлеглість та обов'язки. 12. Сотенні командири цілого куріння підлягають курінному командиро- ві, командир же кінної сотні, командир батареї та командир інженерно-топо- графичної сотні - підлягають безпосередньо Начальникові Школи. Всі сотенні та батарейні командири виконують такі обов'язки: а) керувать службовою вихованням та практично-ст роївою підготовкою щна- ків своїх сотень /батареї/ в дусі завдань спільної шкільної школи і стосов но до затверджених планів та програм. б) стежать, щоб юнаки довірених їм сотень строго додержували потано- влених правил, інструкцій та загальної дисципліни, стежать за їхньою пове- дінкою, а також за їхньою позакласовою працею. в) в порядкові підлеглості (12) докладають про перебіг праці в сот- нях. г) відповідають за хоронення та добрий стан сотенного майна. д) приймають участь в засіданнях шкільних Педагогичної та дисциплінарної Рад. е) командири кінної та інженерної сотні і командир батареї, крім переліченого в сьому артикулі, виконують ще обовязки визначені під точками а-е і з-і для курінного командира в §11. ж) можуть викладати лекції та провадити практичні роботи на різних підставах з нештатними лекторами, в числі не більшому, як 8 тижневих годин. КУРСОВІ СТАРШИНИ (чотов і командирів) Їхня підлеглість та обов'язки. 13. Курсові старшини підлягають відповідним сотенним командирам (командирові батареї) і суть їхніми без посередніми відповідальними помічниками в справах виховання та практично-строєвої підготовки юнаків. Курсові старшини, прийнявши під свій провід юнаків з першого дня їхньої служби в юнацькій школі, ведуть це провід над ними аж до випуску своїх юнаків підхорунжими - в пісному куріні - з дня вступу юнаків до школи і на курсах спеціальних - з дня переходу на ці курси. Вони виконують такі обов'язки: а) без посередньо корудуть та відповідають за физичне, загально-моральне та воєнке виховання юнаків у довірених їм частинах сотні (чотах) в дусі завдань Спільної Юнацької школи. б) без посередньо корудуть строєвою підготовкою юнаків та наглядають за їхньою поважковою працею. в) явиються посерединами між юнаками та лекторським складом школи. г) пильнують, щоб ім доручені юнаки суворо додержували встановлених для школи інструкції, правил та загальної дисципліни й стелять за їхньою поведінкою, акуратним одягуванням лекцій та пересвідченням всіляких інших занять. д) завжди сьоть в курсі і темпі внутрішнього життя доручених їм частин сотні, як рівно-як кожного юнака зокрема. е) ведуть докладну характеристику всіх доручених їхньому коруданню юнаків і на вимогу старших начальників від сотенного командира початковця, доповідають про кожного юнака зокрема. ж) доповідають сотенным командирам про загальні стан довірених їм частин сотні і про перебіг практично-строєвої праці зокрема. з) допомагають своїм знанням готовитися до репетицій, відчитних робот та испитів, для чого одвідують лекції та репетиції. 1) приймають участь у засіданнях Педагогичної та дисциплінарної Шкільних Рад і в нарадах старшових начальників. к) викладають статути в своїх чотах і дають пояснення та комента- рії до дочільного використання їх. л) можуть одночасно викладати лекції та провадити практичні роботи на однакових правах з нештатними лекторами, в числі не більш як 6 тиж- невих годин. м) виконують всі обовязки молодших старшин, визначені в статутах Стровому, Внутрішньої служби, Залогової служби та дисциплінарному. СТАРШИНИ ІНСТРУКТОРИ. Їхня підлеглість та обовязки. 14. Старшини інструктори безпосередньо підлягають - в пішому ку- ріні курінному командирові і в кінної сотні, батареї та інженерно-то- порафічній сотні - відповідним командирам. Вони виконують такі обовязки: а) складають програми до навчань по своїх фахах. б) переводять з інаками заняття, мунтру та всілякі вправи, як в кня- сі, так і в полі, по своєму фаху. в) відповідають за добру підготовку знань у відповідних фахах. г) викладають лекції з предметів на однакових правах з нештатними лекторами. д) інструктор верхової їзди пішого куріня до всього не відає стро- йовими кіньми і конюхами при них пішого куріня. НАЧАЛЬНИКИ СТАЄННИХ КОМАНД. Їх підлеглість та обовязки. 15. На фальники стаєнних команд підлягають відповідним командирам (кінної сотні і батареї) і виконують такі обовязки: відповідають за довірені їм стаєні, за добре удержання коней і за справну працю конюхів. РЕЄНТ ШКІЛЬНОЇ ОРКЕСТРИ. Підлеглість та його обовязки. 16. Реєнт безпосередньо підлягає Адютанту Школи. Він виконує такі обовязки: а) всецічно керує внутрішнім життям шкільної оркестри. б) дбає про репертуар п"ес для шкільної оркестри. в) розучує з музиканти нові п"еси. г) вчить гра на інструментах і нот молодих музикантів. д) вчить різних сигналів і гасел шкільних сурмачів. е) відповідає за належну підготовленість оркестри і за художнє виконання п"ес. ж) дбає про оркестри вільнонаємних музик і доїжджає адвокату школи про прийом їх. ІНСПЕКТОР КЛАСУ. Підлеглість Інспектора класу. 17. Інспектор клас безпосередньо підлягає Начальникові Школи і є найближчим помічником його що до організації та керування учебними справами Школи. Обов'язки Інспектора класу. 18. Інспектор клас виконує такі обов'язки: а) виробляє плани програми та інструкції до учебної праці в Школі і подаве їх Начальникові Школи на затвердження. б) складає розклад лекцій та практичних занять, репетіцій та іспитів і подає їх Начальникові Школи на затвердження. в) переводить в життя та стежить за доцільним виконанням всіх цих розкладів та програмів. г) стежить за доцільністю системи лекційних вигадів та вселюкої иншої учебної праці, для чого одвідує лекції підчас читання їх. д) вживає всіх заходів до вчасного забезпечення Школи воїма необхідними учебними за собами, як учебниками, підручниками, бібліотека, музеї, підання друком лекцій, різні інструменти, приладдя та всіляке инше Шкільне маємо. е) подає Начальникові Школи стосовно до його вказівок доклади та справоздання про працю та стан учебної частини. ж) збирає та веже в своїй канцелярії все шкільне листування дотичне до учебної справи та скріпляє своїм підписом все листування по учебній частині, що виходить за підписом Начальника Школи. з) являється членом шкільних Педагогичної та Дисциплінарних Рад, а в разі потреби - скигає і веде провід на лекторських нарадах та подає Начальникові Школи на розгляд та затвердження ухвали та побажання, винесені на цих нарадах. i) в разі відсутності Начальника Школи заступає його місце у ви- конує всі обов'язки та користується з усіх прав, зазначених для Началь- ника Школи в §§ 6 і 7 цього положення. к) одночасно може викладати лекції не більше 12 тижневих годин, та проводить практичні роботи та навчання на однакових правах з пептатни- ми лекторами. ЛЕКТОРИ ПТАТНІ І НЕПТАТНІ. Їхня підлеглість. 19. Штатні і нештатні лектори безпосередньо підлягають Начальни- кові Школи, а що до виконання лекторських обов'язків - Інспекторові клас. Лекторські обов'язки. 20. Всі лектори штатні і нештатні виконують такі обов'язки: а) викладають лекції, провадять практичні роботи, репетиції та ис- пити, згідно з затвердженими програмами, а також згідно з особливими вказівками Начальника Школи та Інспектора клас. б) складають програми та конспекти до своїх лекцій і виготовля- ють їх до друку. в) дають про вчасне забезпечення Школи різною літературою по сво- му предмету чи фаху, для чого подають інспекторові клас відповідні вимоги. г) приймають участь в засіданнях Педагогичної Ради. ПОМІЧНИК ІНСПЕКТОРА КЛАСУ. (він же завідувачий складом підручників та учебно-шкільного майна) Його підлеглість та обов'язки. 21. Помічник інспектора клас безпосередньо підлягає інспекто- ві клас і виконує такі обов'язки: а) в усіх відношеннях допомагає інспекторові клас і являється його заступником: б) завідує складом шкільних учебників, підручників та всякого іншого учебно-шкільного майна. в) по вказівкам інспектора клас видає зі складу до клас і відби- рає назад учебники, підручники та всякое учебне приладдя. г) дає про вчасне поповнення складу різного роду учебно-шкіль- ним майном, для чого має на руках визначення через Начальника Школи пропозиції аванс, який він по мірі потреби витрачає і вчасно поповнює. д) веде лісбу в здає справоздання про набуття, витрачено та зу- ките учебно-шкільне майно. е) стежить за порядком та чистотою в класних помешканнях. ж) завідує класними чередниками. з) одночасно може викладати лекції, не більш 12 тижневих годин, і провадити практичні роботи на однакових правах з неплатними лектора- рами. ШКІЛЬНИЙ БІБЛІОТЕКАРЬ. Підлеглість та обов'язки його. 22. Шкільний бібліотекар безпосередньо підлягає інспекторові клас і виконує такі обов'язки: а) завідує (фундаментальною) бібліотекою Школи. б) по вказівкам інспектора клас дає про поповнення бібліотеки книжками, як загального змісту по всім галузям знання, так і спеція- льно воєнними, для чого має на руках визначення через Начальника Шко- ли графовий аванс, який він в мірі потреби витрачає і вчасно поповнює. в) веде книжний каталог - загальний і по відділах бібліотеки. г) пільнує за добрим станом шкільної бібліотеки. д) у визначені години видає книжки для користування особам по- стійного та перемінного складів школи, згідно з особливою до цього ін- струкцією. е) завідує читальною при бібліотеці, дає про забезпечення її га- зетами, журналами й стежить за порядком у ній. ж) може викладати лекції та провадити практичні роботи на одна- кових правах з неплатними лекторами. СЕКРЕТАРЬ УЧЕБНОГО ВІДДІЛУ. Його підлеглість та обов'язки: 23. Секретарь учебного відділу безпосередньо підлягає інспекторо- ві клас і являється начальником канцелярії учебної частини. Він виконує такі обов'язки: а) веде листування по учебній частині. б) робить розрахунки платні та складає виногові відомості на неї за прочитані неплатними лекторами лекції та за практичні роботи, репе- тиції та іспити. в) розподіляє листування для виконання між писарями та друкарська- ми. г) виконує всі завдання інспектора клас що до вчасного видання лекційних роскладів, програм, конспектів і т. и. РИСОВНИК. Його підлеглість та обов'язки. 24. Рисовник безпосередньо підлягає секретареві учебного від- ділу і по вказівках інспектора клас чи секретаря виконує різні схе- ми, показні таблиці та иниш рисовні роботи. НАЧАЛЬНИК ШКІЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА. Його підлеглість. 25. Начальник Шкільного господарства безпосередньо підлягає Начальникові Школи і є його найближчим помінником в справах шкіль- ного господарства. _Обов'язки Начальника Шкільного господарства._ 26. Начальник шкільного господарства виконує такі обов'язки: а) всеоцінно відповідає за доцільну працю підлеглих йому орга- нів та осіб шкільного господарства у постачання і керує їхньою ді- яльністю та її контролює. б) відповідає за вчасне забезпечення Школи всіми необхідними предметами інтенданського, арматного та інженерного постачання, а також на вимоги інспектора клас вселякого роду матеріальної частин- ною для обладування класових помешкань. в) з докладу Начальникові Школи оголошує торги та складає умо- ви а доставниками різних предметів постачання та забезпечення. г) провадить та керує всім листуванням Школи по господарству та постачанню, складає і підписує контракти, обрахунки, різного роду вимоги на предмети посилання та забезпечення. д) робить вселякого роду заготовки різних припасів - через ін- тендантуру чи способом господарським. е) робить Начальникові Школи доклади про біжучі господарські справи Школи. ж) вживав всіх заходів до підтримання в добром стані та в на- лежному порядкові шкільних помешкань, їхнього обладування й обстано- ва та вселякого шкільного майна і дає про вчасний ремонт та полагод- ження їх. з) керує працею підлеглих йому: ключника, командира немунтро- вої сотні та начальників харчової, річової та збройної частини. і) скликає в голову на нарадах підлеглих йому господарських чин- ників школи і подає Начальникові Школи на розгляд та затвердження по- станови, винесені на цих нарадах. к) за згодою Начальника Школи розподіляє, видає, відбирає спра- воздання й поповнює аванси, які встановлено для службовців Школи. л) в діяльності своїй користується книгами ХІХ та XX Св. В. П. вид. 2-го 1869 року. ШКІЛЬНИЙ КЮЧИК. Підлеглість та обов'язки його. 27. Кючник безпосередньо підлягає начальникові шкільного госпо- дарства й виконує такі обов'язки: а) пильнує за добрим станом шкільних помешкань та різного роду те- хнічних споряджень (водопровод, електрряня, каналізація, стайні, централь- ний опіл, пральні та всілякі майстерні і при них). б) веде учет усім воєннообов'язаним та вільнопонесеним службовцям, що ці помешкання та майстерні обслуговують, - техніками, монтарами, наїстром, сторожам, двірникам, прачкам і т. и. в) докладає начальникові господарства про число підлеглих йому слу- жбовців та за його згодою в разі потреби може збільшувати чи зменшував- ти це число. г) через підлеглих йому доглядачів припильнує за різними майстер- нями та машинами (електросервкою, водопроводною, теодолітською, столярською й т. и.) за технічним влаштуваннем шкільних помешкань. д) вживає заходів до власного ремонту шкільних помешкань та їхньо- го влаштування й обстановки. КОМАНДИР НЕСТРОЄВОЇ СОТНІ. Його підлеглість та обов'язки. 28. Командир нестроєвої сотні безпосередньо підлягає Начальникові шкільного господарства й виконує такі обов'язки: а) завідує шкільним обозом, командиром якого являється. б) веде лічбу воєннообов'язаних і поперехстрокових нестроєвих козаків та підстаршин Школи та тих вільнопонесених, що змінюють воєннообов'язаних. в) призначає в нестроєвої сотні нестроєвих козаків і вільнопонесену челядь для обслуги сотенних і класних помешкань, санітарну, кухню, і- дальні, судникову, пекарську та всіляку иншу челядь. г) пильнує за добрим станом шкільного обозу та обозних коней. МОЛОДШІ СТАРШИНИ НЕСТРОЄВОЇ СОТНІ. Їхня підлеглість та обов'язки. 29 Молодші старшини нестроєвої сотні безпосередньо підлягають Ко- мандиров і нестроївої сотні, виконують всі його завдання та доручення. НАЧАЛЬНИК РІЧЕВОЇ ЧАСТИНИ. Його підлеглість та обов'язки. 30) Начальник річевої частини безпосередньо підлягає начальникові господарства і виконує такі обов'язки: а) завідує шкільними майстернями - швальню, шевню, шапкариною, білоподвальною та річевим складом школи. б) постачає на постійний та перемінний склад школи всілякі предмети обмундирування - одягу, взуття та білизну, - власною заготовкою чи через доставників. в) розподіляє предмети обмундирування між сотнями та особами постійного складу. г) дбає про вчасне лагодження предметів обмундирування. д) дбає про вчасне виконання замовлень на предмети обмундирування. е) дає вказівки та розподіляє роботу між підлеглими йому майстернями. ж) подає встановлені термінові на дзвичайні справоздання в своїй діяльності начальникові господарства. з) веде відчітність предметам обмундирування у матеріальну книгу Начальника річевої частини. НАЧАЛЬНИК ХАРЧОВОЇ ЧАСТИНИ. Його підлеглість та обов'язки. 31. Начальник харчової частини безпосередньо підлягає начальникові шкільного господарства й виконує такі обов'язки: а) завідує склепами, коморами та льохами харчового припасу. б) після затвердження умов веде безпосередні стосунки зі шкільними доставниками та підрядчиками харчового припасу. в) дбає про вчасне поповнення шкільних склепів усякими харчовими припасами - від інтендантури, через господарські заготовки чи через доставників та підрядчиків. г) пильнує та відповідає за добру якість харчових припасів. д) видає харчовий припас на кухню та пекарню - мірою, вагою та лічбою. е) відповідає за добру якість страви, за чистоту та порядок на кухні пекарні, ідальні, суднику. -7- а) веде учет припасу по харчовому листу. з) подає Начальникові господарства встановлені термінові та над- звичайні справоздання про стан харчової справи. НАЧАЛЬНИК ЗБРОЙОВОЇ ЧАСТИНИ. 32. Начальник збройової частини підлягає безпосередньо началь- никові господарства й виконує такі обов'язки: а) завідує зброєю та шкільними зброями. б) дбає про забезпечення осіб постійного та перемінного складів Школи зброєю встановлених зразків - пальню та холодною. в) дбає про забезпечення Школи різними бойовими припасами, як патрони, нідризвне наїнно, ручні гранати, запасові частини до зброї та учебно-показна зброя. г) завідує шкільною зброєю (музеєм), дбає про поповнення збро- везні різними зразками зброї та вправних утриманням її. д) наглядає за працею гарматного та мушкетного майстрів та збро- ярів. е) робить доклади начальникові господарства про стан зброї та бо- рового припасу. ж) одночасно може викладати лекції по своєму фаху і провадить практичні роботи на однакових правах з пенитентними докторами. СЕКРЕТАРЬ ГОСПОДАРЧОЇ ЧАСТИНИ. Його підлеглість та обов'язки: 33. Секретарь господарчої частини підлягає безпосередньо началь- никові шкільного господарства й виконує такі обов'язки: а) являється начальником господарчої канцелярії школи. б) провадить все листування по господарчих справах школи, згідно з положенням. в) розподіляє працю між службовцями господарчої канцелярії. г) докладає начальникові господарства все дотичне листування й направляє його по належності. БУХГАЛЬТЕР. Його підлеглість та обов'язки: 34. Бухгалтер підлягає секретареві господарчої частини й вико- нує такі обов'язки: а) керує діяльністю підлеглих йому охівників. б) веде всю грошову відчітність школи. в) складає асігновки і вимагає кредити до них по різних статтях шкільного господарства. г) складає термінові й надзвичайні справоздання про грошову стан школи. РАХІВНИКИ. Їхня підлеглість та обов'язки. 35. Рахівники підлягають безпосередньо бухгалтерові і по його вказівках складають різні копториси, обрахунки та виписують асігновки. СКАРБНИК. Його підлеглість та обов'язки. 36. Скарбник безпосередньо підлягає начальникові господарства і виконує такі обов'язки: а) одержує від державної скарбниці гроші й вкладає їх до грошової скриньки. б) видачає гроші по квитках начальника господарства і тих осіб, яких на це буде уповноважено від начальника школи чи начальника господарства. в) веде скарбничу книгу. г) веде визнадкову книгу. д) видачає згідно з вимоговими відомостями платню шкільним службовцям. СТАРШИЙ ЛІКАРЬ. Його підлеглість та обов'язки: 37. Старший лікарь підлягає безпосередньо Начальникові школи і виконує такі обов'язки: а) завідує санітарною частиною школи й шкільним лазаретом та керує працею підлеглого йому санітарного складу школи. б) дає про забезпечення шкільного лазарету всім необхідним санітарно-медичним матеріалом. в) в призначення час і при допомозі підлеглого йому санітарного персоналу робить медичні огляди змінного складу школи, прикомандированих до школи козаків та вільнонасних одужбовців. -8- г) дає лікарську пораду в медичну допомогу всім службовцям змінного складу й службовцям постійного складу школи та їхнім родинам в амбулаторії чи на дому. д) визначає потребу та дає про переведення спеціального лікування для хорих службовців постійного та перемінного складів школи, які в такому лікуванні потребують. е) головує на медично-санітарних комісіях та нарадах. ж) робить доклади Начальникові Школи про санітарний стан Школи. з) стежить за додержанням приписів військової гігієни в помешканнях школи. і) викладає лекції по військовій гігієні та санітарії на однакових цьках з нештатними лекторами. к) в наказу Начальника Школи приймає участь в засіданнях Педагогічної та Дисциплінарної Рад. МОЛОДШІ ЛІКАРІ. Їхня підлеглість та обов'язки. 38. Молодші лікарі підлягають старшому лікареві і виконують всі його завдання, в мисль обов'язків, визначених для старшого лікаря (37). ЗУБНИЙ ЛІКАРЬ. Його підлеглість та обов'язки. 39. Зубний лікар підлягає старшому шкільниму лікареві. Він працює по зуболікарському фаху під контролем старшого лікаря і завідує зуболікарським кабінетом і що до зуболікарської справи, то виконує обов'язки в мисль точок "б" і "г" §37, визначених для старшого лікаря. ВЕТЕРИНАРНИЙ ЛІКАРЬ. Його підлеглість та обов'язки. 40. Ветеринарний лікар підлягає безпосередньо Начальникові Школи в виконанні такі обов'язки: а) завідує шкільним ветеринарним лазаретом. б) дає про стан здоровля шкільних коней - строгових, арматних і обозних. в) періодично, в зазначені терміни, чи в наказу Начальника Школи робить огляди кінського складу школи.