Доповіді, рапорти про проходження служби старшинами Генерального штабу та їх списки , 13.07.1918-07.06.1920, 139 арк. — частина 1/2

ВІЙСЬКОВЕ МІНІСТЕРСТВО. Управа Організаційна Та Відділ 2 шт Тенквартири мейстеру по опуси 4 10 Організаційних Управа. 1918 року. 3/2 ДІЛО Ч Фотобізі, рапорди ПРО проходження служби старшинами Генераль- ного Штабу і їх опеки. 1048 - 2 - 34 Начало 16 січня 1918 р. Закінчено Фервень 19 арки ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГОШТАБУ УНР Доповіді, рапорти про проходження служби старшинами Генерального штабу та їх списки 13 липня 1918р. - 7 червня 1920р. на ІЗ9 арк. У. Н. Р. ГОЛОВНЕ УПРАВЛЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. ВІДДІЛ УСТРІЮ І СЛУЖБИ ВІЙСК. ЧАСТИНА ПО ОСВІТІ ВІЙСК І ВІДДАННЮ РЕГЛАМЕНТІВ. 10 ЛЯ 1918 р. № 56 В Р А П О Р Т Ь. Служба офіцеровъ Генеральнаго шта- ба въ мирное время состоитъ въ руко- водствѣ подготовкою арміи къ войнѣ во всѣхъ отношеніяхъ. Для этого вы- рабатываются законоположенія, настав- ленія, инструкціи и проч. соотвѣтствен- но современнымъ требованіямъ военной науки. Поэтому всѣ офіцеры Генеральна- го штаба должны въ теченіи всей служ- бы стоять возможно ближе къ войскамъ, для чего отовать важнѣйшіе строевыя цензы. Главнѣйшей строевой должностью на- до признать-должность командира полка, которую и должны безусловно пройти все офицеры Гене- рального штаба. Командуя полкомъ въ развитіи силъ ум- ственныхъ и физическихъ, офицеръ Генеральнаго штаба приобрѣтаетъ максимумъ опыта и въ наибольшей мѣрѣ озна- комится практически съ непосредственной подготовкой войскъ. Только послѣ командованія полкомъ, казалось-бы, офицеры Генеральнаго штаба могутъ съ пользой занимать высшія должности въ главныхъ управлнняхъ и строевья. Должность начальника дивизіи самая серьезная, изъ всѣхъ высшихъ строевыхъ должностей: въ подчиненіи и пь- хота и артиллерія, ближайшее руководство совмѣстными занятіями пѣхоты и артиллеріи, окончательное рѣшеніе всѣхъ хозяйственныхъ вопросовъ и проч.; все это соеди- нено съ громадной отвѣтственностью. Для исполненія этой должности необходимъ большой опытъ и широкій кругозоръ. Поэтому, казалось-бы, на должность начальника дивизіи слѣдовало назначать начальниковъ Штабовъ корпусовъ. Съ другой стороны начальникъ штаба корпуса, откоман- довавшій дивизіей, будетъ слишкомъ старъ по возрасту и недостаточно энергичнымъ и работоспособнымъ; въ Штабѣ корпуса большое количество мелкой и крайне разнообраз- ной работы и успѣшно исполнять ее можетъ только офи- еръ съ болыгою энергіею, свѣжестью и одаростыо, чего, безусловно, нельзя требовать отъ лица откомандовавшаго нѣсколько льтъ дивизіей. Согласно съ вышеизложеннымъ полагалъ-бы въ схему прохожденія службы офицерами Генеральнаго штаба внести измѣненія показанныя на схемѣ. Голова частини, Генеральнаго Штаба Полковникъ Пушкаревскій Ст.діловод, Значковый Миронов У. Н. Р. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. По управлінню 2 От.-Кварт. Відділ служби Ген. Шт. „ Липня 1913 р. № Надсилаючи при цьому проект схеми проходжен- ня Старшин Генерального Штабу, прохаю Вас, як Стар А тега і ишній старшина генерал-шта шину Генерального Штабу висловити свій погляд на цю схему проходження служби і свої бажання о змінах з мотивировкою надислать в відділ по слуг бі Генерального Штабу Р.У.Г.Ш. Додаток: Схема 2-20 2-й Отаман-Квартирмейстер Голова відділу ПОЛКОВНИК Завідуючий Управлінням Генерального Штабу в таємному - Квартирмейстеру В інших арміях обов'язково командованню курінем (батальйоном). При умовах служби снарядного часу командування курінем необхідно. В часи війни мотніло і не раковаре в цім. На Командованню курінем липше прислугами при проїздахтві в ранг військового старш В. Земцюб-Мини. 23 липня 1918 р. Зоб Отоман Ильмову 7 (Нафта, Велико) поручець, Генеральний Хорунжий Ведінка Начальник Штабу СЕРДЮКСЬКОЇ ОКРЕМОЇ ДИВІЗІЇ По часті служ. Ген.-Шт. Липня 1918 р. 2-МУ ОТАМАН-КВАРТИМЕЙСТЕРУ Упр. 2-го Отам. Кварт. Ген. Упр. Ген. Штабу. 1918 р. РАПОРТ З тим порядком проходження служби старшин Генерального Штабу, як це видно зі схеми, я і Генеральний Штабу Сотник Левчук, зовсім згідні. Бажанно тільки додати в рубриці "Старший Осаул Штабу корпусу" і Штабу Сердюцької Окремої Дивізії, а також старшина до доручень/курінний/ при тим же Штабі - /з производством в військові старшини/ - 2-3 роки ПОЛКОВНИК Генерального Штабу, Сотник Левчук УД. ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. По управлінню І Ген.Кварт. Відділ Оперативний Липня 191 р. м. Київ. На № 56I. О пректі прохождення служби старшинами Генерального Штабу. ДОКЛАД. Із розсмотрення проекту прохождения служ- би старшинами Генерального Штабу виникає цілий ряд питань, з яких важнішими виявляються слідуючи: 1/ правильность і цілесообразность росчоту служби, предложенного схемою, 2/ Пригодность цього росчоту до службы старшин Ген. Штабу, які зараз працюють, в дальнішій їх службі, 3/ Обезпечення служби старшин Ген.Штабу, які зараз працюють, от "сажання на шів" поступающих з боку. По першому питанню (росчот) полагав би необхідним зробить слідуючи уваги: a/ Проти росчоту прохождення служби до випуску з ака- демії балакати не приходитися. b/ Призначения для старшин Ген.Штабу командного стажу після академії має метою не отбуть номер, а I/ дісно дать всесторонню практику в командований ротою, II/ приучить правильно дивитись на матеріал, який із себе виявляють козаки, III/ дать можливость внести свое "я" в діло обучен- ня і воспитання козаків. Ці причини і требують не менш, як двохрічного коман- дування ротою. Перший рік старшина Ген.Штабу повинен подготовить учителів, молодих козаків, провести обучення і воспи- тання рекрутів, а на другий рік внести в обучення і воспитання ті корректіви, які дали стрільба і маневри прошлого року і персональний опит першого року. Таким чином з серпня по серпень другого року буде один рік обучення, і з серпня другого року по вересень третього - другий рік, а всього, значить, 24 місяця. в/В дальнішім ознайомлення з постановкою обучення і воспитання в конниці і артиллерії. В конниці полагав би необхідним, щоб старшина Ген.Штабу на прак- тиці пройшов і виздку коней молодого ремонту, і обучення моло- дих козаків, та одбув один лагерний збір. Себ то , в конниці старшина повинен пробути з серпня по липень включно - 10 місяців. В артиллерії старшина повинен пройти стрільбу й підготовку до неї. Себ то і в артиллерії - з серпня по травень - 10 місяців. г/ В Загальному відділі Генер.Штабу полагав би возможним старши- ні Ген.Штабу пробути тільки один рік. За два роки технику одного якого небудь відділу, правда, можливо ізучити найподрібніше, но таке детальне ізучення не потрібно, по- залж після загального пребування в Ген.Штабі старшини на 6 - 8 років уходять в строй і те, що вони детально ізучили за це время, основательно забудеться. Необхідно ізучити принципи штабної роботи, а на це досить і І року. д/ Осаулом Штабу дівізії потрібно пробути не менш 2 років. Робота в Штабі дівізії і отвітственна і скложна, а, головне, це к персонального применення вироблених практикою приємів роботи і при- обретених знанній на далі. е/ В дальнішім схема сомніній не визиває, окрім того, що не понятно, чому система фаховства проведена тільки на нижчих должностях й ід нема на вищих. Казалось би цілесообразним, щоб і на вищі посади по фаховству (пере- віз військ і инше) призначались бм старшини, які працювали на цих місцях на нижчих посадах. Таким чином, по моїм рахункам, старшина на І рік отстає проти рахунку проекта, зате більш подучає в смислі знакомства з військами. (Додаток № I), а як Зеленін пребування на посаді Старшого Освячую Корпусу до 2 років, що і не описане По другому питанню (пригодність росчету) полагав би необхідним зро- бить слідуючи уваги: Прект росчету впопні примінний до старшин Ген.Штабу нових випус- ків і мало примінним до старшин Ген.Штабу, які зараз працюють на по- садах старшин Ген.Штабу. В бившому прохожденні служби старшини Ген.Штабу Штаб дівізії полу- чали до командування полком, потім командували полками, получали Штаб корпусу, а потім були начальниками дивізій. Тепер все необорот. В настоящий мент більшість старшин Ген. Штабу не менш І року працювала на війні на посадах Наштадів, а полками ще не командувала. Крім того, богачко старшин зараз займають посади далеко вищі, чим то слідовало б по проекту. На приклад - Голов відділів, Генер. Квартирмейстеров, і инш. В виду вище сказаного полагав би необхідним: а/ Опреділить рік, з якого старшини Ген. Штабу будуть провадити службу по "пректу", б/ для прохождення служби останніми старшинами Ген. Штабу виробить новий проект прохождения служби. Накінець, по 3 питанню (обезпечення служби) полагав би необхідним зробить увагу: Будування української армії проходило в надзвичайних умовах. В часи загальної розрухи, у діла будування армії стали старшини Ген. Штабу може і не зовсім опитні, але ж таки, які не побоялись згубити своє політичне "я", які не вижидали менту благопріятного, а чувствували і розуміли, що діло спасення Родини требує напряженної праці не звисно від політичних лозунгів. По мірі улаштовання порядку на Україну, естественно, стали з'їжатись з Росії старшини Ген. Штабу і в скорому времени треба думати звернеться за посадами і та група старшин Ген. Штабу, яка зараз живе в Києві і байкотирує Укр. Ген. Штаб, находючи несвоевременим іти зараз на службу. Таким чином являється опасення, що ті штатні посади, які призначені для старшин Ген. Штабу, будуть все время заміщатись прибуваваючими з боку старшинами Ген. Штабу, а заїмаючи з самого основання української армії посади, не будуть мати ніякого дивження по службі. Голова Оперативного Уряду Пилипович Микола РАХУНОК проходження служби старшинами Генерального Штабу. | Рахунок 2-го Ген.Кварт. | Сроки служби | Рахунок докладу | Увага | | :--- | :--- | :--- | :--- | | Строй | I - 3 | Строй | | | Академія | 4 - 6 | Академія | | | Муштрова сотня | 7 | Муштрова сотня | | | В інших родах військ | 8-9 | В інших родах військ | | | Загальний Ген.Штаб | 10 | Загальний Ген.Штабу | | | Осаул штабу дівізії | 11-12 | Осаул Шт.дівізії | | | Ст. осаул Штабу корпусу | 13-14 | Ст.осаул Шт.корпусу | | | Полк | 15-16 | Полк | | | При інш. родах військ | 17-18 | При інш. родах військ | | | Штаб дівізії | 19-20 | Штаб дівізії | | | Отаман дівізії | 21-22 | Отаман дівізії | | | | 23-24 | | | ПОЛКОВНИК М. Михайлов НАЧАЛЬНИК ШТАБУ I-i 2-му Отаману Квартірмейстеру. КІННОЇ ДІВІЗІЇ "25" Липня 1918 року ч.300... На ч. 3204-6/18 Взагалі проект проходження служби Старшин Генерального Штабу цілком приймений, але по-єднитись бажано слідуючими відмінами. I/По скінченню академії, погодивсь-би, необхідним прилучать зразу всіх скінчивших до Головного Управління Генерального Штабу на 2 роки, або в крайності хоч на I рок, в відповіднім відділі; цим прилученнєм будуть доходити 2 значні цілі: a/ теоретични знання здобути в академії й зhorонившися свіжу пам'ятку закріпити практическими, не шкільними, а дійсними роботами и б/ розкладаннем по відділам Головного Управління згідно личним схильностям даже в такий короткій речинець, як і не владся ви-робити фаховиків, то в кожнім випадку старшини ци одержать і де який навик в роботі и толчок до дальнішого удосконалення в своїй спеціальністі; одна же з найбільших недостач старої системи-універсальность, котра, як звісно, ворог специалізації й поступа кожної спеціальної галузі роботи. Високо стоячі в техническим відношенні Евпейські держави своєю перевагою над нами повинні не тому, що йих інтелегентний клас був-би вище нашого, але включно вслідстві того, що там ролі в гуртових державних роботах доволі різко розділені між виконавцями і спеціалізація виз- /-/-/-/-/-/-/-/ ведена в культ. 2/ Командуванне сотнею лицу необхідним протяг- ти до 2 повних років, позаяк першій рік приличений к Генеральному Штабу Старшина тільки прилучається к ко- мандованию, інше на другий рік він дійсно командуєть. Крім цього при І- ріковим командованні сотнею старшина Генерального Штабу, або приймає сотню висною, не пройдя поважанного періода приготовлення молодих козаків; коли же початок командування пристосований к осині, здача прийде висною, і старшина не пробуде найбільш полізно- го для його періода літнього заняття з малими и вели- кими маневрами в ролі муштрового начальника. 3/ При цих умовах друге приличення до Головного Управління Генерального Штабу, казалося б, буде лише і після скінчення командування сотнею старшини (ехви- цери) росташовуються по Штабам. 4/ Поперед командування полкім бажано приличувати на І- ріка для знакомленія з провожденієм господарства відповідно в піхоті, або кавалерії, позаяк, іначе коман- дир полку не буде володити, ні довільним авторитетом, ні довільним знанієм в області полкового господарства, що при сумліннім відношенню до діла буде його одрива- ти в великій мірі від його простого призначень-строю 5/ Уявляється бажано не обязувать всіх старшин Ге- нерального Штабу проходити чрез стаж Начальника Штабу Корпуса по слідуючим засадам: а/ Штабів корпусів мало, старших старшин Генерального Штабу много, б/ багатько старшин Генерального Штабу к цьому часу виявять свої задатки схільністі бути чисто муштровим, другі будуть підходящими виключно на ролі Начальників Штабів, вимо- гаючих усидчивої більшою частиною кабинетной роботи, наконець трети могутъ проявити себе як заховци військ ково-науковці, з приводу чого й слідує, казалося б, від Начальника штабу дівізії, а може вже і з посади коман- дира полку і їй відповідних, дальнійше продвиженне старшин Генерального Штабу по службі робити по відпо- віднім спеціяльностям, то є муштровой, військово-науковой і наконець чисто штабовой. З доволі довгочасного досвіда по службі в Генераль- нім Штабу личу безумовно необхідним ввести короткий пов- торний курс для всіх старшин Генерального Штабу. Необхід- ність цього повторного курса витикає з того розумовання, що де кілька частина старшин Генерального Штаба, скінчив академію і маючи патент на відомий привилей по службі, в дальнійшм цілком не слідкують за військової літера- турой і, ни тількі не поширюють своїх військово-науко- вих знаній, але навить ступнево губять свій здобутки в академії науковий багаж. Проходжене курса мусить бути прикладно крізь 8-10 років після скінчення академії, в всяким випадкім до ко- мандування полком; всього краще було-б пріурочити ций курс безпосередне поперед піврочним прикомандируваннем для ознакомлення з господарством. X Курс мусить бутт тверо практичний, яри цьому чи- слін в кабінеті, а 2 в полку. Результація виконання задач і робот дає можливость вирішити чи підним до шу- ги в Генеральному Штабу Старшини, чи він мусить бути залишен по коду Мой. ПОЛКОВНИК Тимченко Водомок: ехема. У Темця шестий Курс імть добре життєвий Мушують дать між такою розливкою І сприйманню полковник Остійка Смуг- миші: один по Черкаси. Інший з Дру- ги по змісельної лінії по роду зброї, Свято скоробанів всього пруски все тю молодий слуги в Темцях ішо і екіллини академіи Проєкт проходження служби по Генеральному Штабу Української армії старшин бувшого Російського корпусу цього штабу. | Назви | Рік скінчен ня академії | П о с а д и | Увага | | :--- | :--- | :--- | :--- | | | | Загальний Генеральний Штаб | Військовий Генеральний Штаб | | Всі Старшини випуску до………... | 1916 року | Полішники голови частини | Освіда штабу дивізії і штабу корпуса на 1 рік *) | | Військові Старшини 1915, | | Полішники голов частини або голо в част | Старши освіда штабу корпусу на 2 роки, керування полком зро- ки і начальником штабу дивізії - 3 роки *) | | Військові Старшини 1914, | теж | | Старшого освіда або Військового старшини на 2 роки керування полком 5 роки і начальником штабу дивізії 2 ро- ки *) | | Військові Старшини 1913, | теж | | Військового старшини на 1 рік, керування полком 5 роки і штаб дивізії на 2 роки *) | | Полковники………... | 1912, | Голова частини | Керування полком 1 рік і начальником штабу дивізії - 1 рік*) | | Полковники………... | { 1911 і 1910 } | Голови час- тин відділів, поліш- ник генер. квартир. вар- тирлі і вісі | Керування полком 1 рік і після цього ота- ман дивізії *) | | Полковники не керувавши полками | До 1909 рок.вк- лючно | теж | Керування полком 1 рік і після цього ота- ман дивізії *) | *) Після показаних тут посад (які проходження служби по загальній лінії. Полковники керувавши полками Генерали бувші отамани штабів корпусів....................... Генерали бувші отамани дівізій.............. Генерали бувші отамани корпусів.......... До 1909 Голови відділів, полішники Отам. Звартири. Отам-Кварт. і полішники н-ка Генитабу те ж і висні посади вихі посади теж Командира дивізії на 5 роки і далі отаман Штабу корпусу на 2 роки *) Командира дивізії 5 роки і отаман штабу корпусу 1 рік *) Командир дивізії і далі Командира корпусу*) Командира корпусу і вихі посади *) 20 Отаман Квартірмейстір Генерального Штабу Полковник А.Робин Липня 25.д. 1918 р. Уч. № 77 М.Київ. Голова Відділу по службі Генерального Штабу Полковник Ропешко Схема Прохождения службы Офицеров Генералы. Штаба. Военное Училище. В строю 3 года. Академия 3 года Прикоманд. к Г.У.Г.Ш. 3-4 лг. Ознакомление с друг. род. войск 1/2 г. Команд ротой или эскадрон. 1г. Капитан Ренштадт Обер-офицер Штакора. Адъютант Штадива 1/2 г. Команд. батальоном 1/2 г. Полковой Тен.Штаба. Штаб-офицер Штакора 1-2г. Ознакомление с друг. род. войск -1г. Полковой Тен.Штада. Комполка 2-3г. Генерал Майор Наштадив. Нач. дивизии. Наштакор. Натамбник 2-м Отаманові Квартирмейстерові Головного Управління Генерального Штабу Р А П О Р Т. На мій погляд, в надисланої Вами схемі про- ходження служби старшинами Генерального Штабу ба- жано зробити слідуючі зміни: I/ Позаяк Штаб дивізії зараз дуже ускладнився і значиня а також відповідальність начальника шта- бу вельми підвищились, треба щоб вин собі мав дос- віженого і в відповідальному ранзі заступника, а для цього необхідно, щоб перебування на посаді осаула Штаба дивізії рахувалось, як штаб-старшинський стан. 2/ В схемі пропущено посаду голови відділу Генерального Штабу В Штабі Корпусу; на цю посаду на мій погляд тре- ба призначати Полковників Генерального Штабу раніш ко- мандування полком. В залежності від цього треба зменшити строк команду- вання полком до 2 років. ДОДАТОК: Схема. Полковник Вольський СХЕМА проходження служби старшинами — Генерального Штабу. Військова школа Молодший старшина муштрової сотні - 3 роки. Висча військова школа [академія] - 3 роки. Муштрова сотня - 1½ року. Інші роди військ по ⅔ року Загальний Генеральний Штаб при Управлінні Ордена Квартірмейстера Головного Управління Генштабу -12 роки. Особа штабу дівізії або штабу корпусу - 1-2 роки. Старший офіцер штабу корпусу із пропозором в Військові Старшини - 2-3 роки Полк на 3 роки [з проїздостю в полковники] При інших родах військ по ⅔ року. Штаб дівізії 1-3 роки. Огаман дівізії. Огаман штабу корпусу 26 Ордена - Квартирмейстер Голова відділу по службі Генерального Штабу Полковник Вонецький СХЕМА проходження служби старшинами — Генерального Штабу. Військова школа. Молодший старшина муштрової сотні - 3 роки. Висча військова школа [академія] - 3 роки. Муштрова сотня - 1½ року. Інші роди військ по ½ року Загальний Генеральний Штаб при Управлінні Управління Генерального Штабу, 12 жовт. Всюди штабу дивізії або штабу корпусу - 1-2 роки Старший освуд штабу корпусу [з проїздом в Військові Старшини] 2-3 роки Військові школи 2-3 роки. Головне Управління Генштабу 2-3 роки. 10-15% Полк на 3 роки [з проїздом в полковники] При інших родах військ по ½ року. Штаб дивізії 1-3 роки. Військові Школи 1-3 роки Головне Управління Генштабу 1-3 роки (Отаман штабу корпусу) (Отаман дивізії) Військові Школи. Головне Управління Генерального Штабу. 10-15% (Отаман штабу) (Отаман дивізії) корпусу 2-й Отаман-Картміркемпір Голова відділу по службі Генерального Штабу Полковник Репнин СХЕМА проходження служби старшинами — Генерального Штабу. Військова школа. Молодший старшина муштрової сотні - 3 роки. Висша військова школа [академія] - 3 роки. Муштрова сотня - 1½ року. Інші роди військ по ¾ року Загальний Генеральний Штаб при Управлінні Квартирмейстера Головного Управління Тенштабу 1-2 роки. Особа або штабу корпусу - 1½ роки. Старший освічений штабу дивізії чи корпусу [з проходженням в Військовій Старшині] 2-3 роки Голова відділу Генер. Штабу штабу корпуса на 1 рік [з прив'язкою створи є пвиковникі] Пожж на 2 роки. [непрочитано] При інших родах військ по ¾ року. Штаб дивізії 1-3 роки. Огаман 157. Отаман штабу корпусу 2° Останнє - Квартирмейстер Голова відділу по службі Генерального Штабу Молодший лейтенант Негайно. 2 ОТОМАНУ КВАРТЕРМЕЙСТЕРУ. РАПОРТ. Ознайомившись з проєктом схеми про- ходження служби старшинами Генерального Штабу, я міркую, що прийнята підвалина в загалі зовсім доцільна, муштровая і штабна служба находяться, так вира- зити в повному контакті і рівноваж- нись. Являється бажанним лиш побільша- ти верховодство сотню до 2х повних ро- ків, так як перший рік приходиця до всього підходити помацком, або іншем річенням, учитися, другий же рік являє- ця родючистю продуктивної роботи. Пере- буття на посаді начальника Штабу дивізії слід личети мінімально в 2 роки, так як менший термін не дозволить грун- тово ознайомитись з отповідною ролею 1 ріжнобічною діятельністю належною ці посади. Генерального Штабу Військовий Старшина Парпиневский Старший Осаул Сотник ОТАМАН ШТАБУ 13 ПІШОЇ ДІВІЗІЇ 31. Липня 1918 р. Ч 132 м. СЛАВЯНСЬК На ч 3204/603. Другому Отаману Головного Управління Генерального Штабу Квартірмейстеру Упр. 2-го Отам. Кварт. Гол. Штабу. 1918 р. Цілком згоджуюсь зі схемою про- хождення служби старшинами Генераль- ного Штабу, звертаю увагу на те що необхідно прийняти як правило, що старшини не верховодивші полками не мають права на призначення їх на вищі верховодні посади Начдівев і Комкоров, аби не було вишадків,які мали місце в Російському Генераль- ному Штабові – губернатори одержува- ли дивізії, а крім того служивші увесь час в Головних управліннях пере- водились в генеральні ранги раніш своїх термінних ровесників, хоча по вишуку із Академій були молодші. Крім цього необхідно виявити в якім становищі кладеться старшина Генерального Штабу, котрий відкомандував полком в військовий час, а також установити і для їх як і для мо- лодших рангів Генерального Штабу проходження служби, позаяк усі бувші на війні старшини Ге- нерального Штабу не підлягають під цю схему. Генерального Штабу, Полковник Свєрчевський Осаул Генерального Штабу, Сотник Малинський НАЧАЛЬНИК ШТАБУ VII КОРПУСУ Відділ Мобілізаційн. "1" Серпня 1918 р. м. Катеринослав. На №-3204/603 2-му Отаману Квартирмейстеру Головного Управління Генерального Штабу. Надісланий Вами проєкт схеми проходження служби старшинами Генерального Штабу був розгляджений старшинами Генерального Штабу спільно в корпусі /крім 16-ї дивізії/; при цьому найдено, що ця схема дуже гарна і бажалось би її провести в дійсність на користь Української Армії. В дрібниці виявились такі питання: 1/ По 3 роки на посаді молодшої старшини муштрової сотні-голоси поділились-половина згодна на 3 роки, друга половина хотіла-б зменшити до 2 років, щоб свій час була голова для науки, один-же мав думку навіть збільшити до 6-ти років, щоб старшина взнав добре муштрову службу і виробив би твердий характер, як що за 6-ть років не піддався соблазнам і твердо йшов до своєї мети. 2/ Командування муштровою сотнею краще було-б продовжити до 2-х років щоб двічі підготувати новобранців і відбути два збори. 3/ Треба-б внести в проєкт, що хто вже командував муштровою сотнею 2 роки до Високої Військової школи, то тому заличити це командування за ценз. 4/ Інші роди військ по 1 року при кінноті, артилерії і технічних військ всього I та року і загальний Генеральний Штаб I-2 роки треба-б було з"єднати і дати в загалі 3 роки. За цей термін старшина повинен пройти через інші роди військ-підготовчий період і спеціальні збори, таким маніром кожний рік 1/3 старшин буде в командировках а 2/3 в Головному Управлінні Генштабу. 5/ Производство в Військовій старшини не з"єднати з посадою Осаула Штабу, а це производство виконувать через 6-ть років після Вищої Військової школи, як було в Російської Армії. 6/ Після командування полком прикомандирування до інших родів військ тільки на збори, через що прийдеться цей термін з"єднати з Штабом дивізії I-3 роки /Гол.Управл.Ген- Штаба і В.школи/бо инше ніяк не можно. 7/ Підкреслити ще більше,що хто не командував полком /10-15 %/ в ніякім випадку не може бути Нач.дивізії і командіром корпусу. 8/ Бажалось би щоб на дивізію в майбутні часи, а краще і тепер призначить по два Командирів полків /50 %/ від старшин Генштабу. Це-б дуже підняло-б Військову підготовку, а особливо в теперешній час будування Армії. Генеральний Хорунжий Рибаков Старший Осаул, Військовий Старшина Галекін Т.В.О. НАЧАЛЬНИКА ОКРЕМОЇ КІННОЇ Бригади. Серпня / Дня 1918 р. № 235 М.Катеринослав. На ч 3204/603. Загальні підстави, на котрих розроблений порядок проходження служби старшинами Генерального Штабу згідно проектований схемі, зовсім доцільні і відсто- ронють головніші недостачі істнувавши в системі про- хождення служби старшинами Генерального Штабу Руської армії. Відносно -ж приватностів наміченої схеми повинен висловити слідуюче: І/ Трехрічну вислугу в муштрі, обовязкову для стар- шини перед поступлінням в академію, гадаю можливим скоротить до 2-х років, маючи на увазі, що зайвий рік на мало відповідальний посаді молодого старшини на розширення службового досвіду значного впливу не мо- же мати, а по між тим віддаляючи цим самим декільки утрудняє молодому старшині поступління в вищу війсь- кову школу; через останню-ж, як через "Військовий Університет" бажано провести яко мога більше стар- шин.) Замість лишнього року на посаді молодчого старшини зацікавленні муштрового цензі проектований термін, гадав би, командування сотнею продовжить до 2-х ро- ків: сотня повинна прийматися перед початком підго- 2) В більшостизакордонних армій для поступління в академію Генерального Штабу вимагається в середньм вислуга в муштрі не менше 3 років / у Франції навіть 5 років старшинської служби, з яких 3 роки в муштрі/, але як будуєма на Україні вища військова школа не бу- де мати узько-спеціального призначення, а одержить ха- рактер "Військового Університета", то доцільніше зда- ється зменшити час вислуги для більшого зв'язку поміж вищою та середньою військовими школами та полегчення товщі старшин поступить в академію. товки інструкторів /учителів/ молодих козаків та здаваться в кінці 2-го року командування після маньоврів, котрими закінчу- ється повний цикл муштрових заняттів. У всіх закордонних арміях від старшини Генерального Штабу вимагається не менше як двух річний ценз командування сотнею / в німецчині цей стаж навіть біля трьох з половиною років / 2/. По скінченні командування сотнею всі прилучені до Гене- рального Штабу старшини повинні прикомандіровуватися до Голов- ного Управління Генерального Штабу /до Управління 2-го Отамана Квартирме Йстера/ на 3-4 роки і на протязі цього часу відбути, піврічні прикомандірування до других родів військ /наприклад: для піхотинця - до кінности, артлерії та інженерним військам/. При- лучення ці повинні робитись на такий час року, щоб перед скін- ченням своїм захоплювати спеціальні збори. В час прилучення до Головного Управління Генерального Штабу вчиняється остаточний відбір старшин для служби в Генеральнім Штабі. Частина прилучених повертається до муштри і залічується до резерву Генерального Штабу, а решта переводиться в Генераль- ний Штаб і призначається на відповідні посади: о б о в я з к о - в о в ш т а б и д і в і з і й. 3/. Для проїзводства в Штаб-старшини необхідно зазначить вислугу визначеного строку по скінченні курсу академії, а не ставити його в залежність від посади.) Це право на проїзводство повинно бути росповсюджено і на тих, старшин, котрі після прилучення до Головного Управління Генераль- ного Штабу не будуть переведені в Генеральний Штаб, а повернуться до муштри. Для більше цільного зв'язку Генерального Штабу з муштрою необ- хідно скоронить повертання старшин Генерального Штабу перед ко- мандуванням полком в муштрі для командування батальйоном /дивізі- оном/ на протязі лагерного збору /4 місяці/ що практикується в 9 Таким чином Осаул Штабу дівізії, або корпусу може бути сотником або військовим старшиною. усіх закордонних арміях. Прилучення ж до других родів військ в чині Полковника повинно б обмежити спеціальними зборами, з приводу чого намічена схемою продовженість їх /1/2 року/ повинна бути відповідно скорочена. 5/. В статуті про службу Генерального Штабу бажано підкрес- лить, що для 10-15 % старшин Генерального Штабу повертаючися до муштри для відбування цензу командування полком, одержання вищих муштрових посад ні в якому разі не допустиме. 6/ При проектованій системі проходження служби Генераль- ного Штабу, права Начальника Штабу дивізії необхідно прирівняти до прав Командира бригади, а Начальника штабу корпусу до прав Начальника дивізії. Т.в.о.Начальника Окремої кінної бригади, ОТАМАН НАЧАЛЬНИК ШТАБУ ПОДІЛЬСЬКОГО КОРПУСУ. по части Ген.Штаба серпня 21 1918 року ч. 2105 м. Вінниця на № 3204/603 Богатий опыт только что окончившейся войны показал, что наилучшей школой для офицеров Генерального Штаба в смысле прохождения полевой службы являются пребывание их в Штабах дивизий и прохождение через определённые строевые пункты, миновать чего не может и не должен ни один из офицеров Генерального Штаба. Такими пунктами являются: 1/Командование ротой или эскадроном не менее одного года 2/Адъютантом Штаба Дивизии не менее 1 года 3/Командование батальоном по крайней мере один лагерный и один общий сборы./4-6 мѣсяцев/ 4/Командование полком 2-3 года 5/Начальником Штаба Дивизии 6/Начальником Дивизии 7/Начальником Штаба Корпуса. Всякое "перескакивание" офицеров через вышеуказанные должности, так часто наблюдавшееся раньше, считаю совершенно недопустимым и вредным для пользы службы. По выпуску из Академии все офицеры немедленно прикомандировываются к Г.У.Г.Ш., где знакомятся с деятельностью этого Управления и где посредством планомерно организованных докладов, лекций и занятий под руководством Начальника Генерального Штаба в них закрепляется единство взглядов привитых Академией-единство военной доктрины. Это при командировании, кроме всего прочего даёт возможность Начальнику Генерального Штаба несколько ознакомиться с подчинёнными ему по своей специальной службе офицерами. Необходимость во время всей своей службы иметь дело с различными родами войск, особенно техническими войсками, что настоятельно выдвинула прошедшая война, требует от офицера Генерального Штаба основательного знакомства и даже изучения их на практике. Это изучение предполагало бы осуществить в виду прикомандирования офицеров Генераль- -ного Штаба к соответствующим родам войск/кавалерии, пехоте, артиллерии и особенно к техническим войскам/на время не менее ½ года к каждому. Такое прикомандирование для изучения считать необходимым произвести дважды: I/перед командованием ротой или эскадроном, 2/перед командованием полком, так как офицер, знакомый основательно со свойствами и действительностью всех родов войск, явиться более полезным и опытным руководителем ввёрренных ему строевых единиц основных родов войск /пехоты и кавалерии/, что особенно важно для Командира полка, который, как показала минувшая война, часто является отчётственным Начальником соединений из всех родов войск. Это прикомандирование является также обязательным для всех офицеров Генерального Штаба и не должно быть ни коим образом обойдено или сокращенно, а должно совершаться в определённом "законодательном" порядке. Назначение офицеров Генерального Штаба Начальниками Штабов Дивизий и Корпуса лишь после командования полком и дивизией считают почти необходимым, так как Начальники Штабов, являясь главными помощниками, а также естественными, вполне ознакомленными в положении дел заместителями соответствующих Начальников, должны быть основательно знакомыми с нашими военными организациями - Полками, Дивизиями. В основу прохождения службы офицеров Генерального Штаба считают необходимым положить нижеследующие основания: I/Производство и назначение на высшую должность должно производиться строго по старшинству, после самой строгой и тщательной аттестации подлежащего Начальника по службе Генерального Штаба. Никаких назначений и производств вне очереди, за отличия, по избранию и т.п. быть не должно. Все офицеры не признанные достойными дальнейшаго движения, по проверке аттестаций и утверждении ея Начальником Генерального Штаба, должны быть немедленно и безпощадно удаляемы из корпуса офицеров Генерального Штаба. 2/Без прохождения через указанные выше пункты ни один офицер Генерального Штаба не может подвигаться вперед. Эта мера, кроме всего прочаго, обеспечит смену офицеров на должностях и даст возможность всем офицерам Генерального Штаба ознакомиться, как с работой Г.У.Р.Ш., так и с работой строевых Штабов/Дивизии, Корпуса/. При таком порядке не будет также часто наблюдавшагося в Российской Армии явления, что офицер, прослуживший все время в Вольных Штабах и кроме роты ничьи не командовавший, получал полк, дивизию или корпус и отбывал других бо- дъе опытных и прошедших тяжелую, но полезную лѣстницу строевых Штабов и командных должностей. Этого быть не должно. 3/Старшинство офицеров Генерального Штаба должно исчисляться исключит- тельно со времени выпуска их из Академіи. Эта кажущаяся несправедливость по отношению к офицерам поступившим в Академію позже чѣм через три го- да по окончаніи Училища, является лишь актом справедливости к остальным так как не поступают в Академію через три года по окончаніи Училища в в большинствѣ случаев лишь тѣ офицеры, кто льниться или увлекается чѣм нибудь иным, а не военным дѣлом. Всѣ офицеры, окончившіе Академію в одном и том же году, должны идти ровно, не обгоняя друг друга и считаясь между собой лишь старшинством баллов при выпусках из Академіи. Эта мѣра поощрить офицеров поступать в Академію, как можно раньше и омолодит нѣсколько состав офицеров Генерального Штаба /старые капитаны не будут поступать в Академію-невыгодно/. 4/Назначеніе на должности Командиров полков не должно задерживаться отсутствіем вакансій. Вакансіи должны быть во что бы то ни стало, хотя бы для этого не пришлось назначать Командирами полков офицеров не Генераль- ного Штаба, тѣм болѣе что, сложность работы и отвѣтственность задач воз- лагаемых на полк настоятельно требует во главѣ его лица с высшим воен- ным образованіем-т. е. офицера Генерального Штаба, что потверждено также и богатым опытом минувшей войны. На основаніи всего выше изложеннаго представляю желаемую схему прохож- денія службы офицеров Генеральнаго Штаба. ПРИЛОЖЕНІЕ: Схема. Полковник Гуревич За Старшого Осаула, Генерального Штаба, Сотник Голові відділу служби Генерального Штабу. Головне Управління Генерального Штабу. Лічив би необхідним до схеми проходження служби старшинами Генерального Штабу додати слідучі пояснення: 1) В термін командування сотнею повинні ввійти два табірних збіра. 2) Треба вказати більш точно в яких саме родах військ повинні служити старшини по 1 року. 3) Після командування сотнею та пробутку в інших родах військ до Управи 2 Отамана-Квартирмейстера Г. Упр.Ген.Штабу повинна бути прикомандірованого тільки та кількість старшин, яка належить по штату цього управління, остатні ж гадав-би, повинни бути розподілені поміж штакорами та штадівами. 4) Лічив би безумовно необхідним, щоб ні один старшина Генерального Штабу не проминув Штадів, позаяк з схеми видно, що де яка кількість старшин після командування полком та перебутку в інших родах військ може бути пересунута до посади отамана дивізії помімо штадіва. 5) Де яка кількість старшин (10-15%) проходить службу чи по Головному Управлінню Генерального Штабу, чи по військовим школам, з огляду на це можливі два явища: а/як ці 10-15% старшин будуть проходити службу тільки гостро по Головному Управлінню Генерально- го Штабу та військовим школам, вони не матимуть можливості одержать посаду вище отамана дивізії і б) можливо також, що де яка кількість їх одержить посаду отамана дивізії не марчі муштрового досвіду, крім командування сотнею.- Генеральному Штабу, Військовий Старшина Старший Осаул, Сотні К. До Генерального штабу. Упр. 2-го Стам. Загр. Гол. Упр. Ген. Штабу. 8037/1918 р. З резолюцією пана І товариша Військового Міністра: "Начальникові Генерального штабу. Розробить загальне оголошення про проходження служби старшинами Генерального штабу маючи на увазі нижезазначені головніші припутки. 1-Штабову службу переміщати з муштровок. - виконувати 2-Керування муштровими частинами не менше 2 р. хоча не би сотнею. - виконувати 3-По можливості части участь служачих в центр. установах, в лагерних зборах, та маневрах, і польових поїздках. -виконувати 4-Призначення на посади начальник. штабів дивізій після керування полком, корпуне-керуван. дивізією. виконувати 5-На протязі своїй служби по можлив. перебувати во всіх при кордонних раїонах. 6-Командірування поступово найбільшого числа старшин з првінції до управління І-го отоман-квартерм. для ознаколін. з оперативними планами. Г.Х. Лігнау." надсилається. ДОДАТОК: Листування на I аркуші. Начальник Загальної Управи Канцелярії Військового Міністерства, Полковник "6" Серп. 918 р. Ч. 135...... Діловод. Сотник 38 Вся схема, як теоретична, має, як мені зда- еться, де який відтім переваги Штабової служ- би перед муштровою службою, як ось: I– перша сту- пінь, мені здається, праці старшини Генерального Штабу, коли вважати, що Штаб є за для військ, а не на виваріт, повинно починати в Штабу діві- зії, де старшина Генерального Штабу ближче всьо- го буде стояти до частин військ, до їх життя та будебачити їх потреби. Далі старшина Генераль- ного Штабу повинен бути і в Штабу Корпуса, де він побаче всю працю всіх фохів військ і тільки потім вже в Головне Управління. Тільки при та- кої умови, здається всі заходи Головного Управ- ління не будуть носити характера теоретичного, але дійсно будуть ітти на користь військ та їх урядженням і будуть живені. Далі чого підбу- вання в основному ряду старшин I–I|2 років, а не І рік, або більше? Ще мені декілько не ясно, по заяк за єден рік проходять всі цик- ли заняття в частинах військ. 2 рокі теж зразуміло поважк на другий рік можливо бачити пліди своєї пра- ці або можна виправляти те, що зроблено по недосві- ду в першій рік. Не зовсім мені ясно також 1 срок відбування при при інших родах військ по І|2, це яке І|2 року треба пробути лагерний час ? або зимові заняття ? або- І|4 року тих, та І|4 року других. Це все мені здає- ться, буде ясніше, коли точно возначити час підгува- ння часом заняття,- наприклад, в кінності - підбування в спеціальному кінному собрі або в загальном, або-ж на маневрах в іншими родами військ, або-ж навчення сотні, в гармати - підбування в час стрільби чи на маневрах з іншими родами зброя. На скілько мені відомо в Австро-угорськой та Германьскої армії Начальники Штабів дивізій та корпусів вовсім не старший Командирив Полків та дивізій. Це полагаю, потім що посада Командирів полків та дивізій самостійна, а Начальників Штабів не самостійна, а співробітництво з Начальником Д1- візії та корпуса. Службу Старшини Генерального Шта- бу в ученом світі та по Адміністративной частини я я не берусь, поважк я з нею мало знайомий, но гадаю що необхідно во всім спеціалізація старшин Генера- льного .Штабу не тількі по роздам служби, но і по рі- дам зброї, коли знову так лічити, що Генеральний Шта е не цось самодовлющее та служить за для Армії.- в.о. Начальника Штабу, Генерального Штабу, Військовий Старшина Грецов — НАЧАЛЬНИК ШТАБА У I КОРПУСУ Відділ Генштабу "13" Серпня 1918 р. м. Полтава. На Ч. 3204/603. В проекті схеми не зазначено коли і який час Старшини Генштабу повинні займати посаду голови від- ділу при Штаборі. Бажано щоб цю посаду заммали старшини в ранзі Військового Старшини та до командування полком на час від I-го до 2-х років. Крім того в проекті схеми зазначено, що по скін- ченні академії треба прокомандувати муштровою сот- нею півтора роки. Бажано було-б, щоб ці старшини, які в час цієї війни командували сотнями, були зовсім увільнені від командування сотнею по скінченню акаде- мії, позаяк вони в часи боїв пройшли боєвий стаж а в час затишья на фронті пройшли стаж командування сотнею і в адміністративнім відношенні. - Генерального Штабу Генеральний Хорунжий Голова відділу Генштабу, Генерального Штабу Військовий Старшина ПОМІЧНИК ГОЛОВІ відділу устр. і сл. військ Головного Управління Гене- рального Штабу Військовий Старшина Величковскій № 267 17 серпня 1918 року на № 561 Голові відділу служби Генерального штабу Въ проектируемой схемѣ прохожденія службы офи- церами Генеральнаго Штаба желательны слѣдующія исп- равленія. 1/ До поступленія въ Академію- офицеръ долженъ прослужить въ войскахъ не менѣе 4-хъ лѣтъ / выйото 3-хъ /; это необходимо для болѣе лучшаго ознакомле- нія съ военнымъ бытомъ и службой, а такжѳ для пріо брѣтенія большаго служебнаго опыта. 2/ По окончаніи Академіи всѣ офицеры должны быть прикомандированы къ Главному Управленію Генеральнаго Штаба на 1 годъ ,гдѣ, подъ общимъ руководствомъ Ге- нерала Квартирмейстера, должны выполнять опредѣлен- ныя работы / разработка вопросовъ военно-научнаго ха- рактера, сообщенія, военная игра, полевыя поѣздки,/ чтобы дать возможность Начальнику Генеральнаго Штаба всесторонне оцѣнить ихъ, какъ будущихъ офицеровъ Генеральнаго Штаба. При успѣшномъ окончаніи этого испытанія - причисленіе къ Генеральному Штабу. 3/ Изъ Головного Управленія Генеральнаго Шта- ба офицеры командируются въ части войскъ для коман- дованія ротами. Срокъ командованія въ теченіе одного года, съ разсчетомъ предоставить Командиру роты про- вести полный курсъ обученія боевой подготовки роты. / въ теченіи зимняго и лѣтняго періодовъ обученія / дольше года офицера Генеральнаго Штаба на должности Командира роты оставлять не слѣдуетъ, такж какъ офи- церъ, проявившій себя какъ плохой Командиръ роты въ теченіи года, не научится какъ слѣдуетъ командовать ротой и въ теченіи остальныхъ шести мѣсяцевъ. 4/ по окончаніи срока командованія ротой, при успѣшности таковаго, переводъ въ Генеральный Штабъ и назначеніе на штатныя должности . Генеральнаго Штаба. 5/ На должности осаула Штаба дивизіи или Штаба Корпуса-вз теченіе 3 хъ лѣть. 6/ Прикомандированія къдругимъ родамъ войскъ- на 6 мѣсяцевъ къ каждому, но обязательно въ теченіе лѣтнихъ періодовъ обученія, дабы полнѣе, иная практи- кѣ цожно было познакомиться со службой и боевой ра- ботой этихъ родовъ войскъ. Этотъ стажь долженъ быть пройденъ въ теченіе первыхъ двухъ лѣть службы на должности осаула штаба дивизіи или Штаба корпуса. 7/ На должности старшаго осаула Штаба корпуса-3 года, причемъ въ теченіе 2-го года этой службы необ- ходимо откомандовать баталіономъ въ теченіе 4 мѣсяц. лагернаго сбора. Командованіе баталіономъ необходимо какъ для укрѣпленія живой связи со строевой службой, такъ и для подготовки къ командованію полкомъ. 8/ Въ остальномъ-прозьть желательно оставить безъ измѣненія. Помощник Голови відділу устр. і сл. військ Генерального Штабу Військовий Старшина Головне Управління Генерального штабу / По управлінню 2-го Отамана-Квартрмейстера/ При цьому прикладаю свій погляд на надіслану мені схему проходження служби старшин Генерального штабу І. Командируванню в Академію належат молодші старшини, кот- ри працювали в строю не меньш, як 5-ть років по скінченні військової школи. В теченні цього часу молодші старшини, перебувши на всіляких посадах смогуть добить собі на службі досвід та такт, котрий буде для них підставою; для дальнішей їх служби по Генеральному штабу. Мені приходилось і в Академії на війні зустрічати багатько старшин генерального штабу, зовсім не знавших військового укладу, поза, як того що вони дуже мало працювали в строю до поступлення в академію. 2. По скінченню Академії-прикомандірування до Головного Управління Генерального штабу на 3 роки, з тим, що б лагерні собри вони працювали в піхоті, гарматних, та інших частинах та кавалерії на приклад; піхотний старшина -в кавалерії, гарматних та інженерних частинах, гарматчик- в піхоті, кавалерії інженерних та інших частинах і т. д./ 3. Далі як вказано в схемі; але бажано було-б, щоб усі старшини до призначення на посаду Полковника полку-ке- рували один лагерний сбір куренем та командирувались у літні часи в фаховскі війска по міри можливості до озна- млення з їх працею. При цьому добавляю погляд начальника дивізії Генераль- ного Хорунжого Кирпотенко: Гадаю, що липше буде б; по заразку германців, поділити на: 1. Великій Генеральній штаб 2. Військовий Генеральний штаб з тим, щоб великий гене- ральний штаб у літні часи, командирувався що річно до війска. Молодшим старшиною на муштрових посадах до поступлення в Академію, бути не менш як 3 роки. По скінченню Академії в муштрової сотні бути старшині ліпше 3 роки. Замість проходження служби в інших родах війска-лип- ше були б лагерні збори Замість управи 2-го Отамана квартєймestра та інших інституцій Головного Управління Генштабу-командірова- ти старшин до інженерних війск, для ознайомлення з їх працію. Після відбуття на посаді старшого осаула штабу корпусу-треба знов командірувати для командування куренем, та знов прикомандірувати до гарматних частин та кавалерії. Війсковий Старшина Машуро Г. Начальник Штабу 1-го корпусу відділ Генеральн.штабу 2-му Отаман- Квартирмейстеру. 24 серпня 1918 року ч………11860 м. Литомир Лічили би необхідним до схеми проходження слу- жби старшинами Генерального Штабу додати слідуючи пояснення: 1/ Перебуток на службі старшин Генерального Шта- бу на молодших посадах занадто довгочасний; посада НА чальника Штаба дивізії може бути одержана на 18 - 19 році старшинської служби (включаю і службу до акаде- мії). Таким чином висші командні посади/Начальника Дивізії, Командира Корпусу/ старшини Генерального штабу будуть получати вне престарілому зрісту. По цьому було би бажано: а) командування муштрової сотнею скоротити до од- ного року, б) працю в загальному Генеральному Штабі, а також Осаулом Штабу дивізії скоротити до одного року, в) старшим Осаулом Штабу Корпусу-до двох років. 2/ Лічили би безумовно необхідним, що-б ні один старшина Генерального Штабу не проминув Штабу дивізії і командування полком, позаяк із схеми видно, що де яка кількість старшин може бути пересунута до посади На- чальника дивізії помимо полка і штабу дивізії, 3/ - що-б старшини Генерального штабу, ктрі не бу- ли начальником Штабу дивізії і не командували полком, - не займали посад по строєвої часті, а продовжали службу по адміністраційної. 4/ Було би бажано з'ясувати на підставі чого поса- да начальника Штабу дивізії буде одержана після коман- дування полком. Зараз в Управлінні Дивізії істнують посади Командира Бригади, ктрій виконує обов'язки по- міщника Начальника дивізії і являється заступником його в необхідних випадках. В такому разі призначен- ня Начальником штабу після командування полком - вже не являється необхідним Генерального Штабу Полковник Р.р.. венно Військови Старшини Михайлов Чепинець Сотник Тамаринцев У. З. ШКІЛЬНА ГОЛОВНА УПРАВА Військового Міністерства. Інспекторський відділ. Серпня 21 дня року 1918. ч. 38. м. Київ, Звіринець, буд. Інженірної школи. Таємно. 20 Начальникові Генерального Штабу.- Упр. 2-го Отам. Кварт. Гол. Упр. Ген. Штабу. 22 січня 1918 р. Вст. Ч. 251. I-й Товарищ Військового Міністра наказав мені представить йому реєстр кандидатів на посаду Начальника тимчасових курсів Генерального Штабу. Це питання було передано мною на обміркування секції по Вищим військово-учебним закладам/ виділеної з комісії по утворенню постійних військових шкіл/, котрою в засіданні 20 серпня с.р. були зазначені 3 кандидати в такій послуповності:1, Генеральний Значковий ГОЛОВИН, 2, Генеральний Хорунжий ВЯЗЬМІТІНОВ 3, Генеральний Хорунжий АНДРІАНІВ. Раніш чим робить доклад по цьому питанню І-му Товаришові Військового Міністра, прохаю Вас повідомити мене, чи не буде з Вашого боку, перепони з приводу призначення кого-небудь з зазначених осіб. При цьому додаю, що я препускав внести вреєстр кандидатів і Генерального Хорунжого БУНЯКІВСЬКОГО, но останній заявив, що на посаду Начальника Академії він згоден, а на посаду Начальника Тимчасових курсів Генерального Штабу-згоди не дав.- Начальник Головної Шкільної Управи, Генеральний Значковий Начальник Інспекторського відділу, Полковник ДО ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. /По Управлінню 2-го Отамана-Квартірмі Йстера/. РАПОРТ . Припис Головного Управління Генерального Штабу від 15/17 липня ц.р.ч.3204 через помилкову надсилку його до Винниці, Камінець-Подільського, Проскуріва був одержаний у Штабові дивізії 23 серпня. По змісту його доношу: 1/ Згідно схеми проходження служби старшинами Ге- нерального Штабу за-для вступу до Академії вимагають- ся 3 роки служби в муштровій сотні.Важанно, щоби ця служба була цілком муштровою, й щоби час знаходження на ріжних немуштрових посадах виключався би з вазна- ченого трьохрічного строка. 2/ Строк командування пішою або кінною сотнею бажанно збільшити до 2 років. 3/ До 6-місячного часу прилучення до інших військ іншої зброї повинен входити всьой час перебування в таборі та на маневрах, себ то, приблизно, з І квітня по І жовтня. 4/ Щоби зимова пора проміж прилученнями до військ іншої зброї не страчувалась би даремно,бажанно при- чати старшин до Головного Управління Генерального Штабу по скінченні обовязкового строка командування сотнею й далі вже з Головного Управління Генеральног Штабу відражати до інших військ. 5/ По скінченні всіх прилучень,службу по Генеральне- му Штабу бажанно починати зі Штабу дивізії,звідки перепроваджувати до Штабу корпусу. 6/ У Штабові корпусу до служби Генерального Штабу повинна відноситися оперативна,муштрова й мобіліза- ційна частина, інспекторська ж частина /нагороди,пе- ресунення до вищих рангів,перепровадження й т.п./ по- винна бути виключена з відома старшин Генерального Штабу. 7/ Прилучення старшин Генерального Штабу до Військових Шкіл, бажанно робити після досягнення їми Штаб-старшинського рангу, позаяк до цеї пори вже здобувається відповідний досвід, необхідний за-для навчанні. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ХОРУНЖИЙ Генріх Осаул Штабу, С О Т Н И К Луговець Ставок Старшина, якщо пропонується Командувати див набратись в Департамент Військової авіації 2 листопада 1940 р. Складено 21/х-40р. М. Кнабе Чи Ранг, ім'я, по батькові і прізвище Послідній посада в Російській Ар- мії Участь в війні Військові на- городи I Скінчивши два скорочених курса Російської Академії. Сотн.Дмитр Онуфріович СТІЦЬКИЙ обер-сейду. докур. Швабар 21 старшина до дор. птакор 8 914-918 до Вол.4ст.з м.6. 2 " Сергій Степанович КУХАРЬ ст.ос.птаців 57 904-905 914-918 до Вол.4ст. 3 " Володимир Ористаркович ЯКИМЕНКО т.в.о.наптадів ІЗІ пілопі 914-918 до Стан.2 ст. 4 " Іван Петрович ДОГОТАРЬ пт.стари,при пта- кор 12 914-918 до Ганин 2ст. 5 " Костянтин Олександрович ТЕРЕЛЬСЬКИЙ об.старш.до дор. при птакор 10 914-918 Геогр.зброя і до Вол.4ст. 6 " Полікарп Іванович ЛИНКО ст.ос.птакор 41 914-917 до Вол.4ст. 7 " Юрій Валентинович СКОРНИКІВ старш.до дор.при птакор 23 914-918 до Ганин 2ст. 8 " Іван Іванович ШТРОФАНІВ пт.стари,до дор. птакор 27 904-905 914-918 до Вол.4ст. 9 " Харитон Власович РУТОВЕНКО ст.ос.пт.ІО Сі6. дів. 914-918 до Ганин 2ст. I0 " Дмитро Петрович СТИХІЙ ст.ос.дт.Петрогр. пільськ.округи 914-918 до Вол.4 ст. II " Антон Панович ЦИГАНЕНКО т.в.о.наптадів ІЗІ 904-905 914-918 до Вол.4 ст. I2 " Хведір Миколаевич БОРОВСЬКИЙ ст.ос.птакор б кінного 914-918 до Вол. 4 ст. ІЗ Ціле по служать, адо бажа- ють вчитись: Олександр Ільич ПОБИВАНЦЬ в.о.об.ст.до дор. при птакор 32 914-918 до Вол.4ст. Полтавщини 1836р. Поділля 1831р. Катеринослав. 1837р. Поділля 1834р. Хотін Бессараб.губ. Поділля 1831р. Поділля Полтавщина 1836р. Київ 1839р. Київщина 1837р. Харків 1832р. Таврія 1830р. Таврія 1839р. Таврія Укройська роби. уроженець розмовл. українець розмовл. українець розмовл. українець розмовл. українець трохе роз- мовляю нешта по- стійно на Україні полк.Укр. розмовл. українець трохе українець розмовл. українець трохе українець розм. нешкалець України трохе українець трохе мішень Француз. теорет. трохе Француз. німецьк. румин. ні якого трохе ні якого Француз. ні якого ні якого трохе нім. Франц.та польською Франц. Француз. німец. слабо Ос.шт.IЗ під.дів. ос.шт.7 к-су ос.шт.5 п.д. ос.шт.II к-су ос.IV к-су ос.шт.IІ к-су пом.інспект. клас.інстр. школи старш. ос.шт.8 п.д. в від.закорд. звязку Г.У. Г.Ш. для звязку з німцями на Таврії н-к мобіл. мунтр.част. штадів окр. киїної. 38 IV Вановується впановується не одержано тек тек тек тек тек тек тек Ч Ранг, имя, по батькові і прізвище Послідній посада в Російській Армії Участь в війні Військові на- городи Річна 3305 Не українці, служать і бажають вчитись: І4 Сотн.Олександр Петрович ЕНД В.П пон.ст.ос.птари 2 914-917 до Гаші 2ст. І5 В.Ст.Виктор Ємгардович ТОЛІЕ ст.ос.штакор 47 904-905 914-917 до Вол.4ст. Скінчивши один скорочений курс в бувної Російської Академії: І6 Сотн.Гараско Харитонович ОСТАПЕНКО 10м.д. в.о.ст.ос.птаців 29 піпоі 914-918 до Вол.4ст. І7 " Левко Григорович КОЛМАКІВ 4м.д. ст.ос.штакор 45 914-918 до Вол.4ст. І8 " УДОВИЧЕНКО Шимов в.о.наптаців 2I 914-918 Георг.зброя І9 " Никайло Опельянович МАКСИМОВИЧ 1к.с ст.ос.штакор 26 к-су 914-918 Георг.зброя і до Вол. 4 ст. 20 " Валеріан Гаврилович ЦЕРБАКІВ ? ст.ос.штакор 42 914-918 до Гаші 2ст. 21 " Никола Сергіович ЛАТИНІВ Кнс.Сд. ст.ос.штакор 2I 914-918 до Вол. 4 ст. 22 " Броніслав Августинов РОДЗІЕВСЬКИЙ /м.7 т.в.о.наптаців 165 914-917 до Вол.4 ст. 23 " Олександр Фомич КУЗЬМИНСЬКИЙ Г.УГ.Іа ст.ос.штадів 19 пім.дів. 914-918 до Вол.4ст. 24 " Яков Юрьевич КУП ,Він в.о.ст.до дор. І Укр.к-су 914-917 до Вол. 4 ст. 25 " Володимір Іванович ЗЕМЛЯНСЬКИЙ ст.ос.штадіва 914-917 до Вол.4 ст. 26 " Никола ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ ст.ос.штадів 30 914-918 Георг.хр.4ст. Чер Рік і місце народження Зв'язок з Україною Чи розповідав про українське життя Якою за кордоном погодженося відмову від громадянства Яку посаду займав Чи власник коштів, ділянки 1891р. Петроград тепер тільки прийняв підданство України трохе німець та француз. для зв'язку з пінцями в Харькові не одержано 1831р. Віленськ. г. служив на Укр., а зараз мешкає на Харківщині по розмові німецьк. польськ. ос. штадів 7 кіллої теж Полтавщина українець розповідав франц. німецьк. п-к мунтр. поб. від штадів 10 вшановано Курщини українець розмовляє ні якою ос. шт. Зп. д. теж Мівщина менш. Укр. розмовляє ні якою " Гроднен. г. Мозиро п. менш. Укр. трохе німецьк і польською ос. шт 7 к-су " Харьківщина менш. Укр. розмовляє ні якою ос. штадів 12 " Харьківщина менш. Укр. розмовляє французь к-р сотні в Сердич полку " 1837р. Поділло менш. Укр. трохе німецьк. ос. шт І дів. " Поділле українець розповідав німецьк француз. ос. шт Сердич дів. " Катеринославська Українська розмовляє ні якою ос. шт Зп. д. " Волинь менш. Укр. розмовляє трохе француз. ос. шт ІІ п. дів. " Чернігівщина українець розмовляє ні якою в шт VI к-су " 27 Сотн. Василь Хвоздорович ЧАБАНОВСЬКИЙ VI 28 " Василь Васильович КОЧУБЕЙ ✓ 29 " Микола Миколович ВЛАНАРЕНКО ман. 30 " Михайло Сергійович ЛОВІШСЬКИЙ √ 31 " Олександр Степанов. БІЛЧЕНКО 3 кін. 32 " Захарко Никифорович ЛЕВИЦЬКИЙ L 33 " Олександр Хвоздорович ПІЗГЕНЮ Сотен. 34 " Іп. Василь Карпович СВІДЕРСЬКИЙ 35 Сотн. Микола Петрович ВОТК 36 " Феодосій ТАПСЬКИЙ 37 " Іван Дрьович ЧЕРНІШІВ √ 38 " Олександр Ясипович КОЗУБСЬКИЙ ~ 39 " Анатолій Митрович ПІКОЛЬСЬКИЙ √ а- Рік і місце народження Зв'язок з Україною Чи розмовля. укр. новою Якою за- кордонн. мовою во- лодає Яку посаду займає Чи власн. ко- нанц. дівізії. 1837р. Полтавщина українець розмовл. ні якою ос. шт.УІ к-су так 1835р. Полтавщина українець розм. німецьк. Француз. ос.Пана Гетьмана " 1834р. Херсонщина українець розм. ні якою при штабі Гетьмана " 1839Ір. Вороніж.г. українець розм. Француз. німецьк. конанц.в. пініст.зак. справ " Херсонщина українець розм. англійс. ос.шт.З к.д. " Поділля нешк.Укр. розм. ні якою ос.шт.I5 д. вшановується Поділля українець розм. німец. стара дор. шт.2-1 кін. дів. теж Херсонщина українець трохе франц. в шт.IV к-су не одержано Полтавщина українець розм. ні якою ос.шт.8п.д. вшановується Чернігівщина нешк.Укр. не розм. ні якою ос.шт.У к-су " " Херсонщина нешк..кр. не розм. ні якою в техничч. частині не одержано Херсонщина українець розм. німецьк. ос.шт.6 дів. вшановується Полтавщина нешк.Укр. трохе трохе нім. стара дор. штадів 1 кінної 40 Сотн.Олександр Васильович ЛУКАНІВ √ 41 " Володимир Павлович САВЧЕНКО 1 с.с. По українці, але пробу- вартъ на службі: 42 Полк.Олександр Олександрович ОКАНІВ Ук. 43 Сотн.Леонид Петрович Дмитрів 44 " Іван Пантелеонович КАПЛУЙ VI 45 " Олександр Хведор. ТАТАРИНЦЕВ ок. 46 В"Ст.ОРКАНОВСЬКИЙ 2у 47 Сотн.Борис Миколаевич СТАВРОВИЧ 2о.д. 48 " Олександр Миколаєвич ОЛЕКСІЇВ √ 49 " Іван Антонович МОРОЗЕВИЧ √ 50 " Йосип Сильвестрович ВАДЗІН 10. 51 " МАТВІЄВ √ 52 " Карлін Мечиславович МЕЧИСЛАВОВИЧ 53 " Олександр Миронович 1904 р. Рік і місце народження Зв'язок з Україною Чи розповідав укр. новини Якою за- кордонн. новою во- товів Яку посаду займав Чи виплав, ко- наці, дивізії. Херсонщина пенк. Укр. не розповідав, ні якою ос. шт.16-1 пн.дів. тех Київщина українець розповів. ні якою не служив Гео. Вобруйськ білорус трохе Француз. п-к побіл. мунтр. від. шт.4 кіп. вшановується ст. Херсонщина жив на Укр. трохе ні якою ос.шт.VI к-су випавор. ст. Вессарабія пенк.на Україні не розм. ні якою тех тех ст. пена відо- мості 8 рок.жив на Укр. розм. ні якою ос.штакор I. ст. Херсонщина родився на Україні не розм. ні якою ст. до дор. штадів 2 міної ні одери. ст. Кропивницьк жив на Укр- раїні не розм. ні якою в VI к-сі вшанов. ст. Сімбірськ,г. служив у Харківі не розм. польських ос. штадів I ст. юз. не одери. ст. Волинь служив на Україні не розм. ніпеньк. ос.штадів 9 піної " ст. не відомо служив на Україні трохе ні якою ос. шт.14 пн. дів. вшанов. ст. Наполеон- -Подільськ служив на Україні трохе Француз. польських старш до дор. штадів 4 к. тех ст. Петроград служив на Україні не розм. ніпеньк. Француз. старш діл. адмін. част. Вільськ пін. " Руднів - 11-к розділ Оз = 3/8 лан Ря = 3 Вр = 4 Мр = 4½ Кал - О - камінь Каменін Куперімов 22 гел. 9.8 72 45 2/119 Заглавный синек сінарииу Генштадту 2 Ундузъ Мати на мануалъ 3/VI 1908 Складен 21 Мейтопаду 1918г. ГІНІВРАЛИ: 1 Г-ь Олександр Францович отанац. 4 арнії І833 377-79 Георг. 4ст. і Чор- СОФОВАЛЯ іненекв.ономч. I 314-13 всі до Вол.З І 2 Г-ь Микола Сергіович к-р ЗІ піч.д. І836 914-18 Вол. ст. Ани- РАПИСЬКИЙ ін-р 44-і п.у. I 914-18 їст.Стан.Іет 3 "Леонид Василів к-р ЗІ піч.д. І836 914-18 Стан. Іст. Ант с Варинць ін-р 44-і п.у. I 914-18 Іст.Вол.Зет. 4 "Михайло Михайлів к-р ЗІ піч.д. І836 914-18 Стан. Іст. Ант ЛИСОВАЛЬНІЙ ін-р 44-і п.у. I 914-18 Іст.Вол.Зет. 5 "Сергій Дмитрівич завід. мідгор. І836 914-17 до Ранки Іст ЧИСТЯКІВ прац.Н-З фр. I 914-17 Ярос. 6 "Петро Михайлів к-р 4 Сід.к-су І839 914-17 до Вол.Зет. ВАРИНЦЬ док. гоп. ставки I 914-17 7 "Олексій Семенович док. гоп. ставки І833 914-13 болових по- ТАМАКИН V ін-к Укр.в.гоп. I 914-17 штабу I 904-05 8 "Борис Павлович к-р ЗІ арм. к-с І836 914-18 всі до Вол. БОВРОВСЬКИЙ V ін-к Укр.в.гоп. I 904-05 штабу I 914-17 9 "Олександр Іванів к-р ЗІ арм. к-с І836 914-18 всі до Вол. ВЕРЕЗОВСЬКИЙ ін-к Укр.в.гоп. I 904-05 штабу I 914-17 10 "Дмитро Іванів к-р 461 п.д. І837 1900 Георг. збр. і Кате- ГІНІДА ін-к Укр.в.гоп. I 904-05 всі до Вол. штабу I 914-18 11 "Михайло Хведорович к-р III армії І831 900-01 Георг. збр. і и. КВІЦИНСЬКИЙ конкор I 904-05 до Вол.Зет. ін-к Укр.в.гоп. I 914-18 штабу I 904-05 12 "Сергій Костянтинович конкор І834 904-05 до Вол.Зет. ДОВГОРОЛЬСЬКИЙ ін-к Укр.в.гоп. I 914-18 штабу I 904-05 13 "Дмитро Олексій к-р 27-і п.д. І836 914-15 Георг. 4ст. ін-к Укр.в.гоп. I 904-05 штабу I 914-17 14 "Теогрій Якимів к-р 2 зап.січ І836 1900 до Ани, Ге- ПАНДРИКА к-су I 904-05 орт.зброя ін-к Укр.в.гоп. I 914-18 штабу I 904-05 15 "Нікола Леонтович кон.VIII арм. І837 914-13 Вол.Зет.Стат ДИАКІВ V ін-к Укр.в.гоп. I 904-05 штабу I 914-18 16 "Михайло Михайлович к-р Іб к-су І837 914-17 Георг. 4ст. ВУТЧИК ін-к Укр.в.гоп. I 904-05 штабу I 914-18 Чернігівщина українець рози. Франц. Військов. 10/IV Київ-Банкова 1С 1856р. Чернігівщина українець не рози. ні якою 16/V Житомир Гімназі 1858р. ул. 18 Полтавщина учився, жив рози.- німец.- к-р 7 п.д. квітия у Київ Штадів 7 Хорольськ.н. і стужив перших числах 1859р. Чугів Харків- родився і рози.- ні якою Київ В.Житомир. дина вчився 24, п.14 Ярославськ.г. служив кіль-не рози. не відомо 31/VII Житомир Нулкін- 1860р. на років ська ул.53 Петроград служив на не рози. трохе нім. 13/III Київ Несторівс. 1863р. Україні 15, п.14 1866р. служив на нимо Франц. прикон..до 17/III Київ В.Мініст. II-З кр. В.Мініст. Полтавщина українець слабо фран.нім. агент у 26/VII 1868р. Більшою Волгарії Чернігівщина нонк.Укр. не рози. ні якою к-р III к. 9/VI Одеса Штакор 1861р. ІІІ Катеринослав українець рози. Франц. 18/IV Одеса Коблевсь- 1853р. ка ул.2,п.5 н.Москва має найно не рози. Франц. І/VІ Київ Назарів. 1866р. на Україні 19, п.6 не відомо не відомо нимо Франц. в.-істор. 21/VII Одеса Лермонт. 1859р. консілі пер.6 Гольбейнг. жінка укр. по рози. Фран.нім. 7/IX В.Підвальна 6, 1857р. прев'язков 4 в Київі 869р.урок.Укр. не волод..Френ.нім. 31/IV Катериноєнська 5, п.3 Харківщина родився не рози. Франц. н-к акад. 1871р. Петроград служив на по рози. ні якою в Гол.Шт. 5/Х Святої,по 1863р. Україні з ша д.64 1912 року 17 Г-3 Олександр Олександрович БЕЗКРОВНИЙ к-р 83 к-су 1898 I 914-10 Ресор.4ст. 26 бтн.1ст. 18 " Никола Олександрович ХОДОГОВИЧ п-к лівської округи 1890 I 904-05 не відono 19 " Никона Лосинович БОГАТІЙ рел. інт.(Рос.) 1892 I но був до Галич Іст без почт. 20 " Никола Иконович РОЛОВИЧ к-р 153 п.д. 1892 I 914-17 Вол.Зет. Ан- чи іст.Стан. І ст. 21 " Володимир Сігізмундович ВЕЙЛЬ V к-р 153 п.д. 1892 I 914-17 Ресор. зброя Волод.Зет. 22 2 Никола Икониць ОСТРЯКОВИЧ к-р 136 п.м. 1895 I 904-05 914-13 до Галич Іс з почтами 23 3 Дмитро Нестрович КАЛІНСЬКИЙ к-р 6-і п.д. 1894 I 904-05 914-17 24 4 Сергій Іванович ГАВРИЛОВ к-р дівізії 1894 I 914-16 до Вол.Зет. 25 5 Олександр Олександрович ЯНКОВИЧ п-к част, по за- від. полонним при Гути 1894 I 904-05 914-17 Ресор.зброя Волод.Зет. 26 6 Олександр Сергій ПОРОХОВИЦЬКІВ в росн.п-ка пт. арм.П-8 Фр. 1895 I 914-17 Вол.Зет.Ро- орг.зброя чини генерал 27 7 Дов Львович ВАЛІНСЬКИЙ к-р 36-і дівіз. 1897 I 914-18 до Вол.Зет. Ресор.зброя Ресор.крест 28 8 Володимир Степанович ГАВРИЛОВ варг.генерал ітарії б 1897 I 914-18 Ресор.зброя Волод.Зет. 29 9 Олександр Іванович ПОВ к-р 153-і дів. 1897 I 914-18 Ресор.4ст. до Галич Іс 30 10 Костянтин Хведорович ЦВАРІН пантахор IC 1897 I 900-01 914-18 не відono 31 11 Никола Георгієвич АРХИПОВИЧ ? полтакор 1895 I 914-18 Ресор.зброя Ресор.кр.З і 4 ст. 32 12 Михайло Павлович КАЛІНІВСЬКІЙ п-к нт.Кавк.в. округи 1899 I 904-05 914-18 Волод.Зет. Ресор.зброя Катеринослав. нае землю рози. ні якої к-р ІО п.д.3/VI Ніжин Штадів 1866р. в Катерин. 1875р. українець рози. Франц. 2/VII не відомо Чернігівщ. родився на не рози. ні якої 9/У Ворзка Черніг. 1864р. України Київ І875р. родився і не рози. фран.нім. гол.істор. І7/III Одеса Лермонт. жив в Київі комісії пор. 6 Київ І868р. родився і рози. Фран.нім. І7/ІІІ Нушкіньска І9, жив в Київі п. І2 Конотоп на українець рози. Франц. в учон.ком.15/IV Гуги Чернігівщини 1867р. Танзовська служив на не знає Франц. І7/ІІІ Київ Миколаївс. руб.1868р. України 2, п.3 п. Москва служив на не рози. ні якої І2/IV не відомо 1866р. Укр. і монат на українці Петроград чинитич Чер-не рози. Франц.Фін-пом.2-го І6/X Лавра 6 Кауфма- 1875р. нігілізми ськог Ген.Кварт. новськ. госпита Петроград не рози. нім.Франц. т.з.о.Вор- І3/ІІІ Вердишев птад 1865р. англійськ дичев.ком. новіт.коменц. Їзди на Харь-служив на не рози. нім.Франц.у кордон. І9/ІУ не .Корд.Охорош 1869р. Україні охороні Петроград служив на не рози. ні якої пом.н-ка 29/У ит.Корд.Охорош 1870р. Укр.дронті мт.корд.ох. Ярославськ.г.ні якого не рози. ні якої к-р І4-І п.29/У Харьків Штадів 1865р. дів. І4 1867р. служив на не рози. ні якої 22/VI Полтава Першон- ІІ-З фр. ковська ул. Радомишль на українець володіє нім.Франц.у кон.по І2/III Стрелецька Ів, Київщині польською буд.арній п. 5 Тіхіс 370р. живе не рози. Фран.нім. І2/XI Грибовщі Полтар цина 33 13 Інхалло Ілікович ВОЛКОВСЬКИЙ к-р ЗІ-1 п.д. 1908 I 914-18 Георг.збр. Вол.2,3,4ст Алии 1ст. Стан.1ст. по I 34 I4 Петро Васильович БРОДИЧІ В к-р І4-1 п.д. 1898 I 900-01 904-05 914-18 Георг.хрест і зброя по I 35 I5 Броній Яковів ДРАСЬКИЙ н-к Чугуївськ. в. школи 1896 I 914-18 всі мо Алии Вол.пта. Та 35 36 I6 Володимир Олександрович ЛАВДОВСЬКИЙ конкор 1896 I 914-18 Георг.кр.4с Георг.зброя Хо I 37 I7 Сергій Ілліч ВОГУЛАНОВИЧ к-р 6-і п.д. 1898 I 900-01 904-05 914-17 Георг.збр.і до Галич 1с Хо I 38 I8 Дмитро ЗІГЕЛЬ к-р 6 Кавк.к-с 1898 I 914-17 Волод.Зет. Уро I 39 I9 Дмитро Дмитрівич ПРИКОДИМИН к-р І3-1 к.д. 1899 I 914-18 до Вол.Зет. Ін I 40 20 Юрій Николаевич РОСТКОВСЬКИЙ пантадів 63 1899 I 904-05 914-18 до Вол.Зет. I 41 21 Нікола Адамсів МЕДЗВІДСЬКИЙ V н-к топогр.від. Ренгт.Г.7,Рос. 1899 I по був не пас I 42 22 Гостинтин ФЕРІНЮВИЧ пантадів 104 1899 I 914-17 до Вол.Зет. По I 43 23 Борис Євстапович МУДРИЙ н-к З Кавк. стр.лів. 1899 I 904-05 914-18 Георг.зброя Георг.лет. Xo I 44 24 Володимир Степанович СЛОВІНЦИЙ н-к І Фіна.д. 1899 I 914-16 Георг.лет. Георг.зброя Ку I 45 25 Сергій Николаевич КУНЬЯНІВСЬКИЙ рен.до дор.ко- мандари 3 1900 I 914-18 Волод.Зет. Стан. І ст. Чо I 46 26 Сергій Іванович ДЯДЬМА V пантари 6 1900 I 914-13 Георг.збр.і Волд..Зет. По I 47 27 Олександр Ілійович МЕСНЕР поп,н-ка пер. в.Західн.пр. 1900 I 914-13 Георг.збр.і Волд..Зет. Ін I 48 28 Кавець Спиридонів СТРАДАЙОВИЧ-СТАСЕНКО н-к пт.40 арм. х-су 1900 I 914-17 Георг.збр.і всі мо Вел. Ін.П Тів Пожтава українець рози. францін. к-р IV к. 3/III Київ Штакор IV Катериносл. жив в Пол- таші 1870р. рози. Франц. к-р 2 к. 13/IV Вінниця Штакор Таганрог прожив 4р. по рози. німець. на Україні 363р.5/XII Херсонщина українець не рози. не відомо 2/VIII по відомо 1866р. Херсонщина рідни род рози. трохе нім. Українці 1866р. урок.Херсон.родився на не рози. ні якою 13/VIII Ангів Михайловськ Україні пер.9, п.15 Київ 1870р. родився, нахо анги. франц. ген. старш. 27/III Везелівська 22, жив і вчив- німецькою до дор. При п.3 і Гута ся и.Немза 1872р. служив на не рози. Франц. к-р бригад 13/IV Катериносл.мтас Україні 8 дів. Окр.Кін.бригади 1866р. українець рози. ні якою и-к токо- гр.управи 23/IV Київ Георгієвича Упр.Сімна щон. Понтавщина українець не рози. Франц. мантабр. окр.Кін. 15/X Херсонщина пошк.Укр. не рози. ні якою 21/IV Одеса 1870р. Курськ.губ.українець не рози. Франц.нім. 1372р. 4/X Хрецякив 29, п.19 Моршінівщ. служив на трохе Франц. к-р 4 к. 4/VI Яроскурів Штадів 1369р. Укр. пр. дівіз. Понтавщина українець рози. ні якою к-р I к-ру 27/V Антошер Штакор І 1870р. н.Одеса служив на не рози. нім.Франц. зав.пер.в. 10/VI Одеса Упр.Зав. 1874р. Україні Одеського району н.Пина-Черні-українець полеціє Франц. к-р 9 п.д. 29/III Чернігів Штадів рівн.869р. 49 29 Володимір Ілля корич ЧАРНИГОНОВ нон. Софастон. ортодії 1900 I 014-13 до Вол.Зст. Тул. 50 30 Михайло Васильович нантакор З 1901 I 004-05 до Вол.Зст. п.с 51 31 Олександр Ілінович КРІГЕР нантадів 104 1901 I 914-13 до Вол.Зст. Георг.зброя Тід. 52 32 Сергій Антонович КІПЮТКИНО к-р 20 п.д. 1901 I 914-13 Георг.зброя на 53 33 Володимир Петрович АГАМІВ нантакор І Комбезького 1901 I 914-18 Георг.зброя до Стан.132 м. 54 34 Олександр Іванович .Кімлівський и-к пт.Окр.х. 1902 I 914-18 Георг.зброя всі до Вол. 4 ст. 55 35 Всеволод Миколаевич АРАНКІВ V нантадів І24, и-к пт.Київс. округи 1902 I 904-05 914-18 Георг.зброя до Вол.Зст. Воз Тер 56 36 Анатолій Михайлович ДІДЕНКО к-р І23 1902 I 904-05 914-18 до Вол.Зст. чер 57 37 Виктор Захарович ОВАЙЛЬ ? отаман в.Влі- завотр.пколи 1902 I 914-17 Георг.4 і 8 Ісопр.зброя Дол 58 38 Костя Лествович ВОРК к-рІІ5-і п.д. 1902 I 904-05 914-18 Стан.Гст. Георг.хрест но 59 39 Олекса Микиторович УМАКСВ нантадів 1902 I 904-05 914-17 до Вол.Зст. з почини оз. 60 40 Никола Олександрович МДАНОВ к-р І3І п.д. 1903 I 1905 914-18 від Стан.Зс до Анни іст Георг.хр.4с Георг.Гст. великий В м. 61 41 Костя Хрисанфович ОМЕДАНИ нантакор 4 Сі- дірського 1903 I 914-18 до Вол.Зст. Ел Хо 62 42 Вичеслав Іванів ЛЕВИТСЬКИЙ ? и-к пт.5 ари. к-су. 1903 I 914-18 до Вол.Зст. Хо 63 43 Василь Петрович КАРРОВ в.о.нантакор 38 і нантадів 46 під.дів. 1903 I 914-18 Георг.зброя до Вол.Зст. п. 64 44 Юрій Іванович ГОЧАРЬКО нантакор гвард. кіл. 1903 I 914-17 до Георг.зс Ва Тульські г. 1875р. служив на по рози. ні якої зав. архів. част. і діл. в. іст. кон. Головина н.Одеса 1872р. служив на поло ні якої к-р 4-і д. Тіліс 872р. сочунств. не рози. нінец. п-к похідн. кац. Гетьман на Ураді 1875р. українець рози. ні якої к-р 5 д. м.Варшава 1875р. служив на Україні слабо нім. франц. польською м.Актюрка Харькімцина 1871р. українець рози. трохе фран. п-р окр. ніп. бриг. Володимир. Терські обл. на Україні 1977р. має найно мало Франц. у кон. по буд. армії Чорнігівщина мол.Укр. 1874р. рози. нінец. к-р 15п. д. 1875р. Донська обл. не рози. Франц. к-р окрен. к-су корд. охорони Ногілевські г. служив на учиться нінец. в. о. к-ра 3 п. д. Обл.В.Донецька 1873р. з 1910 р. служив на Україні не рози. Франц. нім. к-р бриг. 15 дів. Волинь п.Ізяслав 1867р. українець нало Франц. нім. к-р бриг. 15 дів. Елізаветгр. Херсонщина 1874р. служив на Укр., рідня українці Колищина 1879р. всі предкі українці рози. Франц. нім. консул на Дону п.Вільгород 1869р. служив на Україні. не рози. Франц. нантакор І Варшава 877р. українець рози, по левно Франц. нім. при штабі Гетьмана 10/VI Одеса Француз: бульвар ІІг. п.7 10/VI Унань Штадір 4 3/IV Штаб Ротьмана 10/III Одеса Штадів 5 25/V Харьків Чернигів 48 13/V Катеринослав, штаб окрен. кін. бриг. 10/V Гури 16/IV Катеринослав Штадів 15 17/V Штаб окрен. к-су охорони 14/VIII Одеса Новосельська 42, п.2 12/V Изяслав Волинь д. Жданової 16/V Київ Левашівські І9, п.8 8/IV Ковно Обер-Ост 21/V Житомир Штакор I 6/VIII Київ Штаб Ротьмана на 72 52 Никола Володимірович ЗАГОЛЬСЬКИЙ 73 53 Аркадій Леонович ЗАВОЛОТНИЙ 74 54 Хвощір Миколайович ГОМАНЮК 75 55 Сергій Михайлович ІСОРТИН 76 56 Веніамин Ілляйович ПУЛЬЧИЧ ? 77 57 Іван Миколайович ШОЙТКОВСЬКИЙ 78 58 Олександр Андреевич КОТРІН-ПІЗЬВ 79 59 Олександр Брович МЕГНАД 80 60 Володимир Владиславович ДЖАКИШЧ-ГОРИНСЬКИЙ 1872р. служив на по розм. Франц. п-к шт.VI к-су Цолтана Штакор VI Петрогр.г. по батькові слабо українець німец. 27/VII Київ Кудрявська II, п.Врийлянтовс Курячил 1875р. служив на не розм. німец. 25/VI Одеса "Франція" Крененчуг 1874р. до війни не розм. німец. п-к шт.I кін.дів. 5/VIII Київ Штадів I к. Ісковськ.г. служив розм. німец. 27/X Проризна 30, п.8 Чернігівщ. укр. по бать-володіє ні якор к-р У к-су I4/III Чернігів Штакор Дорожня на жив і вчине володію Подолі 869р.на Укр.слу- Франц. в.агошт у ІІвейцарії I8/III Театральна 3, п.9 Чернігівщ. злужив на учитель ні якор пон.п-ка канд.в.мін. 14/IV Київ В.Міністерс Остер на Чернігівщ. має майно розм. Франц. нантакор IV 7/IV Київ Штакор IV Київщина 1874р. промадлиши не розм. німец. в учен.ков.20/VII Київ М.Влаговіц. I45, п.2 Витськ.губ. 1875р. учився і нако швецьком п-к шт.3 к-су І2/III Одеса Штакор III Елізаветгр. Херсонщина 1878р. жив і вчин- мало ні якор 2-й От.Кв. I/IV Київ Гугн Одеса 876р. служив не розм. ні якор центадів І стр.ксс. 23/IX Констопол Штадів I стр.коз. Катериносл. ієнц.Укр. по розм. Франц.ма-п-к шт.V к-су I3/III Чернігів Штакор Таврія служив на розм. Француз. к-р 7 к-су 27/IV Харьків Штакор VII м.Обухов Кіліркина 1879р. по проєх. мало Франц. пристави. Рушнії 27/IV Бухарест 31 61 Володимір Олександрович , п-к шт.2 гв. СІНЦЕР V к-су 32 62 В'ячеслав Володимірович пантахор 9 СВЯТОДОЛЕСЬКИЙ 33 63 Олександр Петрович ГРЕКОВ V 34 64 Мерфірій Григорович нантакор Бари. 1906 I КИСЛІН 35 65 Орест Володимірович к-р 78 дивізії 1906 914-ІЗ МЕНЬЛОВ І 36 66 Артур Августович пантахор 19 1906 I 914-ІЗ ВАЛЬФ V до Вол.4ст. 37 67 Олександр Иовлевич к-р ЗІ5 Гмухов.1907 І 914-ІЗ ПАЛЯТ В V полку 38 68 Нікола Василів пантак I29 1907 I 914-І8 ЛАЧИМКО-КРИВОРОТНЬКО 39 69 Олександр Олександрович к-р ЗС Укр.к-су 1907 І 904-05 РЯБЧИН V 914-І8 до Вол.Зст. 40 70 Борис Володимірович пантакор I ари. 1907 I 914-І8 ВАРТОВИЧ ? 41 71 Тарас Ихайлович к-р З гв.мін. 1906 І 904-05 ПРОТОЗАНІОВ V 914-І8 Георг.4ст. 42 72 Сергій Икільович пантакор 44 1907 I 914-І7 до Вол.Зст. ТРЕВЕЛЬСЬКИЙ 43 73 Никола Николович нантак 46 1995 І 900-01 ДЕСІНО V 904-05 до Вол.Зст. 914-І8 44 74 Олександр Ількович п-к Одеськ. в. 1906 I 914-І7 Георг.зброя КИСЛОВ ? школи до Вол.Зст. 95 75 Борис Володимірович к-р І4 гус. 1906 I 914-І8 до Вол.Зст. МІТАВЕЛЬЧ 96 76 Ігнат Ихайлович вонкор б Кави. 1906 I 915-І8 до Вол.Зст. ВАСИЛЬЧИКО Туркестан служив на не розп. ні якої I-й От.Кв.I6/III Львівська 7, п.ІІ 1873р. Волинь 877р. жив на Укр. розн. польською гол.під. 21/V Київ Штакор IV 1875р. штакор ІV Кубанська обл.874р. Калужськ.г. служив на не розп. ні якої гою.коніс.I4/У Одеса 5ст.Середн. 1873р. Румуніон Лівовицьк.г. слуг. в зах. не розп. німец. в ученом 29/VII Київ Гути 1873р. гру. і бажає комітеті Вессарабія приписано не розм.англ.нім. у кон.по I6/III Катеринослвка 1875р. Россия-Кубань українець слабо нім..ранш. штакор 21/IV Харків штаб VII обл.1874р. ІІІ к-су Ярославськ.г. служив на слабо німец. п-н в.іст.I/IV Київ Гути 1873р. Херсонщина жир на Укр. трохе Франц. кон.к-ра 4/VІ Київ дика ул.ном. 1872р. Сорд.дів. Тихоновий Бізарет Лановськ.ул.д.Тих Київ Звіринець обл.1873р. Непроград ні якою не розм. ні якої 18/VII Суми Новіт.Старос 1874р. Москва ВСЗР. сочувств. не розп. англійськ. у кордон.II/III Кан.Недільськ Шта Охороні бриг Корд.Охорони 1875р. Мензеленьк.р. майно слабо Франц.нім. у кон.по I9/IV Гути 1876р. буд.армії Полтавщина живе на Укр- розп. німец. у кон.по Київ Гути 1873р. Київськ.н. немц.-Укр. розм. Франц. конкор 8 I5/IV Катеринослав Шта Харківщина (Катерин.) кор VIIІ 97 77 Ішхайло Володимірович Кордійовський 98 78 В'ячеслав Інхайлович БРОНСЬКИЙ 99 75 Антін Ільїч ПРЮХОРОВИЧ 100 80 Микола Григорович ЗАГІНЬЄВ 101 81 Ішхайло Володимірович БАСКОВ ПОЛКОВНИКИ: I02 1 Олександр Сергійович КРЮЧКАРЬОВСЬКИЙ I03 2 Олександр Костянтинович ЗІЛЬЯНЧИ? I04 3 Микола Олексійович ФЕДОРОВ I05 4 Павло Кузьмич ВІДЕНТІЇВ V інг. 78 I06 5 Ганна Івановна ПОЯРКОВА I07 6 Микола Володимірович ЧЕРНОРІЗЬКИЙ I08 7 Олександр Антонович КОНДРАТОВ V Ч. I09 8 Володимир Костянтинович СЛАДЧОВ V V II0 9 Ішхайло Михайлович ГРИГОРОВ V Ізяславь п. служив на трохе трохе нім.н-к канц. 23/IV Київ В.Мініст. 1874р. Україні в мініст. Подільська 876р. українець рози. ні якою у кон.по 20/IV Київ Інститутсь буд. армії II, п.І Київ 1878р. українець рози. нім.Грамш І-й Товар 10/III Київ Гугн Карав. В.Міністр. Чернігівщ. вся рідна рози. фран.нім. в канцел. 10/VI Київ В.Міністерс 1864р. і сад жит на Україні в міністр. Чокорська г. рідна укр. по рози. франц. і в мініст. 18/VІ Київ В.Міністерс 1875р. трохе нім. Сімферополь 1869р. мало нім. ранц. в закон. 26/VI Київ В.Кудрявськ упр.В.М. 47, п.4 Подільська українець не рози. мініц. 7/IX В.Васильківська 1938р. 63, п.Жоколова Й.Новгород рідна укр. не рози. франц. і 12/IX Харків Дворинськ 1878р. трохе нім. І, п.Ю Гельсінгф. служив на слабо шведькою налтадів 14/V Умань Штадів 4 1876р. Україні 4 Подільська трокадлини не рози. фран.нім. 25/X Вінниця гостин. Под.руб. апчлійськ. Петроград служив на рози. франц. в гетьм шт.17/V Покідна канцел. 1879р. Україні м-к пох.кан- 18/IV целярії Гетьмана н.Одеса розиоси на не рози. ні якою пантад 8 12/ІУ Умнь Штадів 8 1875р. Україні п.Д. м.Варний служив на не рози. ні якою гол.від. 18/З Вінниця Штакор II 1876р. Україні гешт.шта- кор ІІ Петроград служив на не рози. трохе нім.гоп.до дор.11/V Київ Гугн 1879р. Україні при п-кові тонштабу Чи Чер- годі Ранг, ім'я, батьківщина і призвіще Послідня по- сада Рік військової академії розряду Участь в війні Військові нагороди і ранення Кінець на II1 10 Анатолій Гонрихович БОРТИНСЬКИЙ V √ т.в.о. начків 47 підвої 1907 I 914-18 до Вол.4ст. Хор 1 II2 II Никола Васильович ВОРОНЄВ v нападів 7 п. 1907 I 914-18 до Вол.5ст. ні 1 II3 І2 Євгеній Семенович ГАЛИЧКО √ нападів 27 1907 I 914-18 до Вол.4ст. вол II4 ІЗ Михайло Олександрович ХРУЦОВ к-р 15 грон, п. 1907 I 914-17 до вол.4ст. Чер 18 II5 І4 Володимір Костянтинович ГСАЄВ кон.и-ка влк. в.кон.Р.У.Т.М. (Російська.) 1908 I 904-05 до Вол.4ст. Пол 13 II6 І5 Виктор Олександрович НАПАДІН Рос.в.агент в Румунії 1908 I 916-17 до Вол.4ст. Хол II7 І6 Виктор Олександрович ВРИЩЕНЬ в.о.гештари осібної армії 1908 I 914-17 до Вол.5ст. Чор 13 II8 І7 Борис Володимирович НАПАДІН нападок 23 1908 I 914-17 Георг.хр.Асс Геогр.зброя Мос II9 І8 Іван Філіпович ЦЕРУТКИЙ Λ нападів 2 п. 1909 I 904-05 914-13 до Вол.4ст. ст.В 13 І20 І9 Михайло Прокопович ЗОХАРЬКИЙ V нападів 14 п. 1909 I 904-05 914-13 до Вол.4ст. киш т І21 20 Василь Кондратович ЛЕВЧИНСЬКО √ нападів 130 1909 I 914-18 до Галич 2ст кат і І22 21 Петро Карлович РАДЗІЛ V нападів 61 1910 I 914-13 до Вол.4ст. ван руд І23 22 Микола Євгенович НАКУРИН v √ нападобріг з Забайкальської 1910 I 914-18 до Вол.4ст. Орл і І24 23 Северод Іванович КЕТРОВ к-р Гайдамац. полку імені Гордієнко 1910 I 914-18 Георг.зброя і до Вол.5ст. Киї І25 24 Микола Олексійович САВОРСЬКИЙ нападів 60 п. 1910 I 914-18 Георг.зброя до Вол.4ст. Пет і І26 25 Хрисан Лаврентьович ПОЛЬКО V √ нападів 10 1911 I 904-05 914-18 Георг.хр.Рео збр.і всі до Вол.4ст.влк. Чор і Харківщина меш.Укр. по розм. німец. налтакор II 15/IV Вінниця Штакор II п.Туха служив на Україні англ.Фран.гол.від. 23/IV Одеса Штакор III Російська 874р.українець слабо ні якою н-к на ов- роп.Серд. ділізії 15/IV Лотарингська 8 Італія Серця. Чернігівщ. уроконець не розм. трохе нім.буд.арнії 7/VIII Над Хрещатиком пост.Отель і Гу Київська 1875р. служив розм. Франц. в упр.в: комунік. 3/VII Фучкулі,53, Упр. Комунікацій Холмщина памятчич по розм. Франц.рун. 25/X Одеса Базарна 40, п.13 Чернігівщ. уроконець слабо Франц.ела- стопт в 8/VIII Київ Родзярська 15, пост.Рин Москва 880р..жив на Україні по розм. Фран.пік.І М.Україн.15/Х М.Ваговіценськи 74, п.I п.Варлама служив на не розм. Франц. наталів із бригад. Натіова 2/VІ Італія Ореної Запоріжської Кишиньов кив і учив- нало нако німец.гол.від. 8/VI Харків Штакор 7 Катериносл.нае власне розм. Франц.нім правит.діл 8/IIIІ Київ В.Нківна Управа Валк Лідлини жив і учив- нало німец. гол.від. 9/III Київ Гути Орловська р. учився і розм. Франц. пом.н-ка 8/III Київ Гути Київ 835р. учився і служив на Україні розм. Фран.нім. пон.гол.в. 17/VІ Несторівська 17, п.14 Потроград служив на по розм. німец. натабриг корд.охор. 23/У Одеса Штабрит Кордон.Охорош Чернігівщ. українець розм. Франц. гол.від. 8/III Караваєвська 33, п.4 127 26 Петро Онолькович ФЕТІСОВ 128 27 Никола Корнірович ВОСКОВО-ШИКІВ V 129 26 Олександр Валерьянович КУЗЬМЕНКОВ V 130 29 Петро Іванович ЛЯПКО V 131 30 Никола Олексійович НИТРОВСЬКИЙ V 132 31 Виктор Игнатьевич ВАСИЛЬЄВ 133 32 Євген Казарівич КАРПЕНКО 134 33 Матвій, Пилип орлович КУЗНЕЦІВ 135 34 Іван Олексійович АЛАШНІЙ 136 35 Цихода Ізякович ХИМИЧ 137 36 Михайло Дмитрівич БЕНИКОВ*→ 138 37 Володимир Васильович ПІЛЮСОВИЙ V 139 38 Борис ТАРЛО 140 39 Олександр Інокентівич СКЛИФЕРЕЧ напад 101 павтодів I стр. панталон 44 конкор 10 напад 7 стр. нападів пантадів 100 нападів 89 палатдів 160п. і в роси, к-ра Підек., ронка напад 167 напад напад I Турк. т. в. о. пантари ? ст. ос. штари Карказовської 1911 I 1911 I 1911 I 1911 I 1911 I 1912 I 1912 I 1913 I 904-05 9/4-І8 904-05 9/4-І8 9/4-І8 до Вол. 4ст. вкл. 901-05 9/4-І8 9/4-І8 до Вол. 4ст. вкл. 9/4-І8 до Вол. 4ст. 9/4-І8 до Вол. 4ст. 301-35 9/4-І8 Георг. зброя до Вол. 4ст. Георг. зброя до Вол. 4ст. Георг. зброя до Вол. 4ст. 901-05 9/4-І8 Георг. зброя В до Вол. 7 ст. Поз. до Вол. 4ст. вкл. до Вол. 4ст. вкл. до Вол. 4ст. вкл. до Вол. 4ст. вкл. Георг. зброя до Вол. 4ст. Георг. зброя до Вол. 4ст. Донська обл. служ. живе рози. ні якої в канцел. 8/III 1882р. має на іншому обсяз. сочувствує В.Міністра п.Кроненцут працює укр. рози. трохи пім. гол. від. 29/III Полтавщина 1880р. геншт. пта- кор 6 Костополь українець слабо Франц. гол.від. 15/III 1883р. по виробл. статутів Чернігівщ. українець рози. ні якої к-р 3-і п.15/III 1875р. дів. Підмін 882р. українець нало Франц. гек. орган.19/III Відділу 1879р. служив на не рози. ні якої агент у 18/IV П-3 д. Констант. Чернігівщ. українець рози. Франц. гол. від. 20/IV 1877р. геншт. пта- кор У Константин, жив і служ. трохо ніпец. от.ос. пта-29/IV Полтавщина на Україні кор III Тверська р.служив на не рози. ні якої гол. від. 21/V 1879р. Україні геншт. пта- кор 8 Полтавщина українець рози. Франц. дні зв'язку 2/IV 1831р. з вімчами на Таврії Київ 876р. українець волод. німец. гол. в. ком. 6/III Фундук 53а. Упр. Конувіка. Полтавщина українець рози. німеч. гол. опер. I/III Захотой п. 1832р. Відділу -Волгарія служив на по рози. польською н-к м.моб. 20/IV 1882р. част. шт.І кин. дів. Херсонщина має власн. не рози. Франц. В опер, від. 25/X на Україні Московська І4, п. 6 Полтавщина Шта- кор 6 Київ Гути Житомир Штадів 2 Київ Гути в Турції Чернігів Штакор 7 Одеса Штакор III Катеринослав Штакор 8 Мелітополь Штаб Губкона Фундук 53а. Упр. Конувіка. Госп. Континентал 12 Одеса шт.І к.д. Київ Гути ВІЙСЬКОВІ СТАРШИНИ: I41 I Олександр Олександрович КАЛІТГ I42 2 Родіон Карпович БАЛТАРТЕН I43 3 Никола Олександрович КАНУСТАНОВСЬКИЙ V I44 4 Володимир Петрович САЛЬСЬКИЙ V I45 5 Никола Дикторович КАРІНГЕЛЬСЬКИЙ ? I46 6 Віктор Павлович КУДИН V I47 7 Янів Васильович ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ V I48 8 Костянтин Богуславович НОВІЦЬКИЙ I49 9 Володимир Васильв КОЛОБОЗАВСЬКИЙ V I50 10 Іван Павлович ГУЧКО I51 II Володимир Миколайович АРІСТАРОВ I52 I2 Лоренцій Семенович СУЛЯКОВСЬКИЙ V I53 I3 Олександр Олександрович НАТВЕЛЬНИКО I54 I4 Микола Іванович КОВІНЧЕНКИЙ ? I55 I5 Олександр Володимирович САМУСЬКИЙ Віленськ.г. рідна уро-не рози. трохо нім. 1877р. земл.Укр. Володикавк.жив на Укр.не розн. нінц. в історіч 1890р. відділі с.Куняки українець розн. трохо брон.в панц. Катериносл. 1879р. в.учен.ком. Острог Во- українець розн. ні якор в Києвськ. линськ.губ. вих.стари Амів 332р. урох.Укр. по рози. нікон. нацтадір 8/ІХ Столин.10 пт. авіан.Сотн.Второ ву для Калінт Київ Гути 25/IV Київ Гути 1/V Київ Гути 10/III Тургонівська 87, к.7 19/ІУ Чугуїв Мтадір 3 кінної Катериносл. українець не розн. ні якор в.старшина 13/VI митонир Ітакор 1878р. нацтакор I І Чернігівщ. не відомо не відомо не рідною пон.роз. Новгр.Зін. 1874р. під.освіти см.гошт. м.Новгород ні якого нало иольськ. ст.ном.гол. 19/VII Київ Фундуки. 539,Упр.Конун. 1881р. під.упр.в комунікац. Чернігівщ. українець волод. франц. гол.досял. Козелогол.п. 1864р. відділу Ліневськ.г. за рім на не рози. польськ. 1883р. ІІ-З кр. м.Санара жив на Укр.не розн.ран.нім. 19/Х Михайлівська 24, п.4 Покіймо українець волод. польськ. рох.част. 1831р. валок і нарків Петроград родився в слабо німц. пон.гол. 1832р. Полтава досл.від. Волинь 332р.кини.Укр. трохо польськ.-нацтабриг корд.охор. 15/ІУ Київ Апрієв.сн. Антонир Дмитрів. 15/III Київ Гути 31/V ст.Вутурлінівка табриг корд.охор Гути I56 16 Никонов Николаевич КРУГЛОВСКИЙ I57 17 Андрій Васильович РУБІНЦЕВ I58 18 Микола Олександрович ХАРИТОНОВ I59 19 Сергій Володимирович ГОЛУБАРЬКО V I60 20 Михайло Ілліч КРАСОВСЬКИЙ V I61 21 Євгеній Олександрович ПІДЧЕРНІЙ I62 22 Костя Миколаевич АМФРОСЬЄВ V I63 23 Павло Евстігнеєвич ДОРИАН I64 24 Сергій Сергійович ГРЕБЕЦЬ V I65 25 Степан Михайлович КОНАНІН I66 26 Сергій Ходорович НЕДРУСОВИЧ I67 27 Володимир Якимович БИЦЬКІНО V I68 23 Микола Олександрович ПОТЯНКИН I69 29 Михайло Давидович АВАЛУНІВ V I70 30 СотіРостісмав Хвоздорович МЕНАДЖЕР V I71 31 Дмитро Олександрович ПАНСУРАЧЕН н-к т.Одесськ. в.округи I914 914-18 до Вол.4ст. Се .ю .о пт.ст.I від. гепшварворх I914 914-18 до Вол.4ст. І паптад I 61- бірської I914 914-18 до Вол.4ст. Си .а юл.тел.опор. від.шари З I914 914-16 до Вол.4ст. І в.о,наптакор 47 I914 904-05 914-18 до Вол.4ст. Белі .хер намагів 2 За- зм.кіл.під. I914 914-18 до Вол.4ст. Дон І наптадів 77 I914 904-05 914-18 до Аши Зет. Им наптадів I914 914-18 Георг.4ст. Хар ст.ос.опер.від..I914 914-18 до Вол.4ст. Кр наптадів 73 I914 904-05 914-18 до Вол.4ст. .Іо н-к пд.32,п.д. I918 914-17 Волсд.4ст. Ор гот.част.кладу I912 904-05 до Вол.4ст. Нов Рум ропта I914 914-18 наптадів 103. I914 914-18 Георг.зброя Волсд.4ст. І вики.такт.повіт-I914 .914-18 .Волсд.4ст. Нов робого флоту в I в.в.о,наптакор 10 I913 904-05 914-18 Георг.4ст. Кар 84 Сетрадон - мив і олу., слабо - франц. 16/IV Одеса Красни- пер.I, п.4 Інкідірі - мив у Київі по розп. Франц. гол.мойл. відділу 8/III Туги Вісніс - мив на Укр. розп. Фран.нін. гол.2-1 чист.вір. навч.війс. 16/IV Гути І835р. мив і слуг. по розп. франц. п-к пг.бр. корп.охор. 16/V Дуда Шабрин Кордоп.Охорони Близавоттре - українець полод., Франц., п-я шз.7п. мін. 20/III Іграб 7 дівізії Десенька обл.родина по розп, ні якою ст.сє.Мон- тавськ.-к-о 13/V Полтава Штакор VI Імодь 362р. ченк.з Іж- по розп. Франц. гон,2-й ча- ст.орг.від. 8/III В.Кур.8, п.30 Арослав х. інж./кр. 1634р. одержав на ІІ-З р. 17/VI Н.Жагов.III и Паня - українець мало ніноц. нантадів 4 кілпоі 12/IV Проєкурів Втадів 4 кілпоі Корсоприна немц./кр. розп. нінок. нантадів 16 ніної 16/V Батерини слав Ітадів 16 Поділле - нао зонж волод. нінок. в гг.Пала Гетьмана 19/IX Київ Псіхідка жард.Ротькана Одеса - українець розп. ніноц. пролон,в в. Істор.від. 14/IV Одеса Віропівськ 6, п.15 Недороград служ.на II- по розп. Франц. міслок.част.23/VIII Куршина - учнєва по розп. ні якою в геодезіч. 2/XI В.Кур.43, п.21 управі Поділля - родився розп. ні якою в геодезів. 2/XI том управі Казказ Тор- грувил мало ні якор. нантадів 5, I4/IV Одеса Птадів 5. свр.обл. 1630р. 172 32 Володимир Іванович пт.ст.пт.ІО к. І914 914-18 до Вол.4ст. ІНТЕЛЬ V I I73 33 Яків Іванович н-к пт.І9п.д. І914 914-18 Вол.4ст. з НДЛЬ Ушр. I I74 34 Микола Васильович нантадів гв. І914 914-18 до Вол.4ст. КАРПОВ стр. I I75 35 Олександр Іванович нантадів 2 Зя- І913 914-18 Георг.збр.і II А Р В амурськ.ногр. І914 до Вол.4ст. I I76 36 Герман Іванович п-к ден,канц. І915 904-05 Георг.4ст. КОНОВАЛІВ II-З р. І914 914-18 Георг.збр.і I всі до Вол.4 I77 37 Василь Костянтинович нантакор 8 І913 914-18 до Вол.4ст. МОЛОСТІВ І914 I I78 38 Борис Карлович п-к пт.ІІЗ Ук- І912 914-18 до Вол.вил. СТАДЛЕР ? раінськ.дів. І914 I I79 39 Микола Олексіович в.о.нантакор І911 916-18 до Вол.4ст. САМОЛІВ V 2 Кавк.к-су І914 I I80 40 Михайло Хвдорович нантакор 7 І911 914-18 до Ганині 2ст. КОСТЫМКО І914 I I81 41 Володимир Яківлів нантадів І53 І912 914-17 до Вол.4ст. МИХАЙЛІВ V І914 I I82 42 Костянтин Хвдорович старш.доп дор. І900 914-18 до Вол.4ст. ВОРОДИЧ птакор II арі. І914 I I83 43 Анатолій Григорович нантадів ІІ2 І912 915-18 до Ганині 2ст.Харп ОРАНСЬКИЙ І914 I I84 44 Михайло Іванович пон.и-ка устр. І911 914-17 до Вол.4ст. ІВАНЧЕНКО і см.військ І914 I гуги Російськ. I85 45 Володимир Володимирович старш.до дор. І906 914-17 до Вол.4ст. ВОЛКОВІЛЬСЬКИЙ птакор 42 І914 I I86 46 Георгій Володимірович ст.ос.генквари І909 914-18 до Вол.4ст. ТУНСЕНСЬКИЙ Рум.ропту І914 I I87 47 Максим Мечиславович гол.розв.від. І913 914-18 до Вол.4ст. ЛАЗАРЕНКО-ДІДКОВСЬКИЙ V пт.ІІ-З р. І914 I Ріга служив на схадо півн. от.-се-у I4/III Чернігів Птакор Рига не розп. ніякої гол.I-i ча- ст.організ. військ 9/III Київ Гуги Портрород. г.ні якого 1835р. не розп. ні якої гол.части. місюнац. 3/VІ Київ Гуги Катериносл.служив на Україні 1378р. не розп. ні якої пон.гол.по- біл.вій. упр.конук. 14/VI Фундукл.53а, Ул равх.конукік. Аккерн повинен і слуг. розп. Франц. пантадів 2/IV Катеринослав Весар.губ.на Україні 15 Селярки. штадів 15 Фромбург г.сочувств. не розп. ні якої ст.ос.III к-су 6/V Одесса Штакор ІІІ. Вольськ служив на розп. пінц. в в.мініст. 2/IV В.Міністерство Саратов г. II-3 фр. 1579р. Харьків родився на трохе ні якої пантабриг 8/VІ Гонель Штабриг Україні корд.окор. Київ 1833р. Ст. Сніжина киб і учни- розп. Франц. н-к пт.бр. 25/V Маріуполь Штабр. са на укр. Петроград ні якого не розп. ні якої п-к и.моб. 21/IV Катонир Вердиев 2 кінної 40 Погілев г.рідни живе учитель трохе поль-и-и шт.бр. 9/VІ Оболив пт.корд. на Україні корд.окор. 1377р. Рот.Харьківщина родився намо ні якої пантабриг 27/VI шт.Донецької бри 1878р. на Україні корд.окор. гади Корд.окорон Таганрог українець не розп. Франц. н-к и.моб. 9/XI Чугуїв штадів 1835р. Київ 33гр.урож.Укр. розп. Франц.нін.кон.по фор-27/VI Київ Преображен. кон.Нова Гостищ. Венцери служив на не розп. Франц.гар-в.о.пантa- 8/VІ Елізабетград кін. 1835р. Україні по,нін.ал-дів 6 піл. в.школа гл.рушки Київ 337р.українець розп. ніякої гол.части. 28/VІ Київ Гуги нідр.мадей I 188 48 Борис Володимирович ЛЕВЕНЬЦЬ I 189 49 Володимир Григорович БОЖЕНИНІВ I 190 50 Денис Андрійович РАХМАНІВ √ I 191 51 Володимир Ісаїлович КАВЕРІНСЬКИЙ √ I 192 52 Борис Антонович МЕРЛАНІВ √ I 193 53 Олександр Іванович БАТРУК √ I 194 54 Марко Данилович ВЕЗРУЧКО √ I 195 55 Степан Митрофанович САЛИМОН-СВЕТЛЯНИЙ I 196 56 Антін Максимович ШЕМЕНЬКО I 197 57 Володимир Сидорович ГАЛКИН I 198 58 Микола Хведорович КРАСИЛЬСЬКИЙ √ I 199 59 Олександр Олександрович ПОДЧЕРКАНІВ 200 60 Петро Михайлович ЛЕВЧУК √ 201 61 Володимир Павлович СІЛЬНОВИЧ 202 62 Хведір Анатольович ДУНЬСЬКИЙ Вітобськ р. жив по розп. нім. гранц. В роспорядж. І2/ХІ Крупна Універсі тетська II, п.6 Далежки оби бажає про-но воло- німец. пон. гол. мо- 8/III Київ Гути 1335р. пр на кор. діе біл. відмін. України Спойрь німка і ро- слабо франц. в упр. кон. 8/III Злагоустовська дичі укр. кая, по 3.від. 54 Хорсопцина українець трохе франц. нім. в іст. від. 4/ІІІ Київ В. Штатх 1335р. Донська обл. укр. но на- слабо німец. 2 част. від. 8/III Київ Гути корі нарч. рійськ Київ українець володіє німец. пантахід І/ІV Лучк Медів I Тарфичевськ. українець розп. німец. пон. гол. ос. 8/III Н.Влаговін. 1335р. скл. гонит. І23, п.6 Чорнігівщина українець нало франц. в Гол. Упр. 8/ІІІ Київ Гути Собнов пов. Вільоруссія жив і слу-ко волод. німец. рол. новіл. 8/III Дніпрієвська 25 на Укр. частини пон.6 Хорсопцина вел рідня розп. трохе нім. ст. ос.VІІІ І3/IV Каторинослав нещаю на Україні к-су лтакор 8 Київ українець слабо німец. I част. від.15/III Київ Гути нарч. віле. Потроград служив на по розп. трохе нім. в кон. по 26/VІІІ Старо Констант. 1339р. ІІ-З пр. розділу д.5, однан. банку на па Вр.Ліговськ служив на по розп. німец. старш. до 28/III Штадів Окреної України дор. у Сорд. дівізії Чернігівщина урол. Укр. по розп. трохе нім. післяк від.8/ХІ Горолівська 30, 1336р. Француз Гути п.З Харківщина родився на із розп. франц. 2 част. від.15/IV Різніцька 96) 1331р. Україні нарч. віле. л.4 203 63 Іван Яківлів ЦЕПИЛІТ V 204 64 Митро Іванович ЗОРИН 205 65 Андрій Йосипович ВОЛЬСЬКИЙ ? 206 66 Микола Потапів ХУДОЛІЙ 207 67 Ілько Михайлович ПОТАПІВ 208 68 Олександр Іванович ВЕЛЬТЦЕВ 209 69 Андрій Павлович БРИОЛАЇВ 210 70 Михайло Ільїч ІЗВЕРГИН 211 71 Костянтин Михайлович ОЛЕКСАНДРОВ 212 72 Сот. Василь Карлович М-О-Д-РА-Х 213 73 Сот. Павло Тимофійович НАРХОМЕНКО V 214 74 Борис Олександрович ЮРЬЄВ 215 75 Вильгельм Генрихович ФІДЛЕР V 216 76 Оникій Григорович РАК V 217 77 Микола Миколайович КРАСНОВ 218 78 Пантелеймон Яківльович БУГАЙ служив на слабо нінен. ст.ос. I 5/IV Рівно Штакор І м-р. Таврія жив на Укр. слабо нін.Франц. россез.упр.I2/IV Николаїв Херсон. англійськ. ул.65 Повоград- українець розм. Франц. наштадів 3/IV Чернігів Штадів 9 м.Кишиньов українець добре нін.Франц.наштадів 18/IV Проскурів Штадів ІЗОр. 3 (12п.д.) 12 на Україні немк.Укр. по розм. непо чинен. штаб ох. ІЗ/IV Одеса штаб судов побор.Чер- корськ. побрежжя Кишиньов служив на не розм. нін.руши.ос.штакор 23/IV Катеринослав Україні VІІІ Штакор 8 Чернігівц. немк.Укр. розм. нінен. п-к н.об. ІЗ/IV Одеса штаб охор. від штадів судов корськ. поб 5 Харківщина учився розм. нін.Франц.ос.штакор 16/III Одеса Штакор ІІІ ІІІ Володимир.жив на Укр.по розм. нінен. 25/V Николаїв Пун- 1380р. кіньська I Потрогр.г. рідня укр. по розм. нін.Франц. п-к н.об. 30/IX Іморішка Штадів 4 Чернігівц. українець не розм. ні якор I част.орг.21/IX Хрещатик 22, п.4 ІЗОбр. Вессар.губ. служив на не розм.Франц.руши.ст.доруч. 10/VII Гури 1386р. України н-ка гошт. Балінськ.г. ні якого не розм.німецьк. і для зв'язку 3/VIII Одеса Нікольська 1381р. польською в нім.штаб 49, п.4 Полтавщина українець розм. трохе нін. наштадів ІЗ/IV Новтава Штадів II Ченебка обл.нає вхаок.ко розм. Франц. 30/IX Оундукк.22, п.3 1386р. Хоросцина родився й розм. Франц.нім. I/XI жів англ.польськ. 19 79 Михайло Костянтинович КУЗМІН 220 80 Олексій Петрович ЛУЦЕНКО СОТНІКИ: 221 1 Іван Олександрович ЧЕРНИВЄВСЬКИЙ 222 2 Авраам Кузьмич ФАРТУНІН 223 3 Василь Симелінів НАЗУР-ДЖОВОЛЬСЬКИЙ 224 4 Михайло Остапович НЕРЕСАДА 225 5 Михайло ЗАВГОРОДНІЙ 226 6 Дмитрій Родіонович ВЕТРЯНО 227 7 Касьян Васильович ТОЛМАЧОВ 228 8 Борис Євгенович СИПІРІВ 229 9 Андрій Андрійович ОБРАЗЦОВ 230 10 Дмитріо Олександрович ГРЕБЕЛЬ 231 II Володимир Миколайович СТАВРОВИЧ Веселівка т.нас землю по розп. пін., рош. в закорд. 25/Х Лудзька З лінія ч 9 Чернігів, українець розв. пін. грамк. І част.від.17/Х нарч. військ т. Веричев українець нало пінек. ансект. 12/III В. школа Старшин м.в.ма. старши п. Оскірь українець розв. пінек. пон. гол. 9/II I Гуги Київщина 1883р. т. Канонир- українець розв. пінек. пон. гол. 3/III Гончарна ІЗ, л.І Морільськ т. К.Велик на зві прядкі розв. пінек. к-к мобіл.17/IV Угол Львівської Харківщини із Харьків. часу, нта- дів 7 л. т. Хорош ЗЗІр. українець розв. піл якон ос. штад.12/IV Унгойир Накор І II/II т. Теребк.обл.:зв і учн- розв. пін., розп. в овор.від.3/IV Ц.-Ітоницька 1882р. сл на Волин. затикською грочоською Польською ст. Херсонщина українець розв. ранцузьк. ос. вта- 23/IV Харьків Накор 1883р. болгарськ. кор VII 20г Снів, 890р. родився і нало пінек. пол.ос. 25/IV Вінниця Накор 2 жів на Укр. Корпусу 20г Ч.Ставропол.служив на учителя трохо пін. в штадор 17/IV Штаб IV к-су 1883р. Україні IV п. Ногільов рідня живе по розп. Франк. пін. для зваз- 6/VI Київ Львівська у Києві трохо англ.ку в пім- цями Херсонщина служив і не розв. пі якою Гуги 3/VI Київ М.Влаговіц. 1889р. кід ІЗІ, п.4 232 I2 Дрій Васильв ст.ос.пт.Кавк. І916 914-І8 всі до Вол. Ра ОТМАРТЕЙН √ кін.к-су 4 ст. 233 ІЗ В.Ст.Олександру Иконович в о.настадів І916 914-І8 до Вол.4ст. Ро 188 234 I4 В.Ст.Сергій Іванови ит.оа.кор.тя- І916 914-І8 воле..4 оз. х-ранко кор З Туркестан. 235 І5 Дмитро Петрович ст.ос.пт.Петр. І916 914-І8 до Вол.4ст. К округи п.б. СТИХИ √ Підписи Вишемироа серп МКедерг ПРИЛІЧАТИ ДО ТЕМУ ШТАБУ: 4 тетв. дні Нк верну набр сварм .1917. 914-18 до Вол.Че- і кибаки Ітт. Слугу сид. 236 I Сочи.Дрій Валентинович шт.стари.для І917 914-І8 до Ашин 2ст при штакор 2 курса СКОРЫКІВ √ 28 237 2 Іван Петрів ит.ст.для дор. І917 914-І8 до Ашин 2ст. Хол ДОГОТАРЬ √ при штакор 12 укороче- ні курси 238 3 Іван Іванів ит.ст.для дор. І917 904-05 до Вол.4ст. ПИТРОФАНІВ при штакор 27 2 курса 914-І8 239 4 Кость Олександрів об.ст.при ит. І917 914-І8 до Вол.4ст. ТИГЛЯВИЧИ √ 10 арм.к-су 2 курса вик.Георг. Га зброя но 240 5 Володимир Аристархович т.в.о.наштадів І917 914-І8 всі до Стан. НАЛИМЕНКО І21 пінсі 2 курса 2 ст. 241 6 Зи.Олександр Ільич в.о.ст.до дор. І917 914-І8 до Вол.4от. штакор 32 Ковильнів 242 7 Сот.Василь Васильович н-к зв'язку з І917 914-І7 до Вол.4ст. Моск.районі (у больновиків) ВОЖКО 243 8 Олександр Петрович пон,ст.ос.штари І917 914-І7 до Галині 2сг ЕНДЕН √ 2 курса 244 9 Юлікарп Іванович ст.ос.штакор І917 914-І7 до Вол.4ст. 41 2 курса Німе народ-Спілок з копня Україною Ки розн. імов закор Інку поса Час зашк Адреса україно:зонтон ко-ку обсяк. новою пор волод. 1. Раздельная уроя.Укр. розн. Сран.нім. 20/IV Серд, дів.чёрос! на Херсонці. слабо мт.Дів.Львів.54 1836р. 2. Родова на олужив по розн. Сран.нім.. 30/Х Одеса Старовишка дому 9Зр. мт.5, п.28 3. Террія олужив не розн. трохо нім. 2/IX 1331р. 4. Карків українець трохе трохо нім.пір.закор. 25/VIII Фундукя,22 В.Нів 1837р. ран.покль зряку пічн.гост. Полтава иенк.Укр. розн. Оранц. ос. такор 14/VI Митрофан,20, госп. ст. див.Звідки 1834р.Мида ст. Хотин Воссар.українець нало Сран.рушки,ос.мта- 15/III Прокурів Младів губ.1834р. дів Зл.д. І2 т. Київ 686р. українець нало пі якор у в.школі 15/III Митрофан,30 старшина т. с.Орденівка українець розн. ні люю пол.ос.IV 16/IV пгаб IV к-су І.Алєзіньки,п. на Подолі ан, Вінниця на українець розн. піноц. ос.5 дів. 20/IV Одеса Младів 6 Подолі 887р. 4. Хорив 381р. українець по розн. ні якор т. Вітебськ,г. жив не розн. трохо нім. 15/IX 1832р. француз. 2ст Понороград олужив трохе Сран.нім. для звия- 15/V 1831р. ку з піни, в Харкові т. Новільська г. иенк.Укр. трохо ні якор п-к м.юб.30/7 Полтава Ртадін II 1831р. част.пта- дів 245 ІО Хвєдір Миколаевич ст.ос.штакор 1918 914-18 до Вол.4ст. ВОРОВСЬКИЙ 6 кімні 2 курса 246 ІІ Аркадій Іванович ст.ос.І4-і п.ж. 1917 914-17 до Вол.4ст. ТРЕТЬЯКІВ 2 курса 247 І2 Сергій Степанович ст.ос.штадів 1917 904-05 до Вол.4ст. КУХАРЬ √ 57 2 курса 914-13 248 ІЗ Харитон Васильевич .ст.ос.штадів 1917 914-18 Гамки 2 ст. ГУРТОВЕНКО √ 10 Сідірської 2 курса 249 І4 Андрій Михайлович об.ст.доруч. 1917 914-18 Георг.4ст. КНИН штакор 21 3 курса Волод.4ст. КУРСОВИКИ: 250 І Олександр Олександрович I ніс.наптакора 1917 914-18 Георг.збр.і ОКАЙМОВ √ всі остатні 251 2 В.Ст.В'ячеслв Дмитрович ст.ос.штакор 7 1917 914-18 Алиш 4 ст. АРАКИН 252 З Ост.Захарько Никонович ст.ос.штадіва 1917 914-13 до Вол.4ст. ЛЕВЦЬКИЙ курс 253 4 Олександр Степанович т.в.о.наптадів 1917 914-16 до Вол.4ст. БІЛИЧКО √ 34 курс 254 5 Леонид Петрович в.о.ст.ос.I гр. 1916 914-17 до Вол.4ст. ВЕНДЕР мів. курс 255 6 Євгеній Едуардович в.о.наптадів I5 1916 914-18 Георг.зброя МЕСНЕР I перший Волод.4 ст. курс 256 7 Леонід Григорович ст.ос.штакор 45 1917 314-18 до Вол.4ст. КОШМАКІВ курс 257 8 Валеріан Гаврилович ст.ос.штакор 42 1917 914-13 до Алиш 2ст. ЦЕРБАКІВ ? курс т. Таврія інж. Укр. троє бранц. ст. ос. охр. 10/VI кін.брит. т. Першів українець трохо війков 22/VI- Олеса Троїлька 7, п.15 т. Катеринослав,українець розп. троє ос. штакор 3/VII Харьків Штакор VII т. Сніжна українець розп. ні якої п-к и.юб. 3/VII Умови Ітаців 8 від. штадів т. Прилуки українець розп. ніякої пол.ос. кнамр IV Київ Штакор IV т. Лобрульськ білорус нало бранц. п-к и.юб. част.шта- дів 4 кін. т. Орел жив на Укр.не розп.Оран.нім. з о.п-ка н.юб.части штадів зап. т. Поділля инь і слуги, розп. ні якої п-к юб від штадів 15 ч.д.(1-1) Катери т. Мізазетр. українець розп. анти. ос.штадів 26/IV 8 кінцої т. Николаїв корсарщина жив на Укр.не розп.ні якої пол.ос. ше- дів 9 нік. т. Олеса Корс. служив в не розп. бранц.нім. п-к капцол. II/VІ Одеса Лоринт. пер.4, п.1 т. Рильськ Курірна українець розп. ні якої ос.4 п.д. т. Харьків пранов в не розп. ні якої ос.12 п.д. Лубни Штадів 12 258 9 Микола Сергів ст.ос.п танкор І917 9І5-І8 до Вол.4ст. ЛЯТИНІВ 21 курс 259 10 УДОВИДЧЕНКО пантадів 21 І917 9І4-І8 Георг.зброя курс 260 II Гараско Харитонович в.о.ст.ос. 29 І917 9І4-І8 всі до Вол. ОСТАНЕНКО п.м. курс 261 I2 Михайло Омелькович в.о.шт.ст.цср. І рік 9І4-І8 Георг,зброя МАЛКИМОВИЧ √ 26 к-су буд у і всі до Вол академії 4 ст. 262 I3 Бронислав Августович т.в.о.пантадів І917 9І4-І7 до Вол.4ст. РОДОЛОВСЬКИЙ √ І65 курс 263 I4 Олександр Хведорськи об.ст.до дор. служби СІ4-І8 Георг,солд. НІЗІМКО √ 4 січ.к-су курс.посл. збору курс 264 I5 Олександр Фонич ст.ос.I9 п.д. І917 9І4-І8 до Вол.4ст. КУЗЬМІНСЬКИЙ √ курс 265 I6 Зн.Василь Карпович ст.ос.штадів І917 9І4-І8 до Стан.Зет. СВІДЕРСЬКИЙ І30 курс з неч.вкл. 266 I7 Іван Пантелеїмонович пом.ст.ос. І917 9І4-І8 до Стан.Зет. КАНДУН птари 6 курс з неч.вкл. 267 I8 Володимир Олександрович в.о.пантадів І916 9І4-І8 до Вол.4 ст. КУПРЕЛІВ √ І26 пімої курс 268 I9 Сергій Павлович ст.ос.44 к-су І917 9І4-І8 до Вол.4ст. ДОБИК курси 2 чергі 269 20 Михайло Сергіович в.о.ст.ос.ов. І917 9І4-І8 всі до Вол. ЛЯВИНСЬКИЙ кік.к-су I курс 4ст.з неч. 270 21 Михайло Петрів ст.ос.штакора І917 9І5-І8 до Вол.4ст. ФЕСТІК І6 курс 271 22 Олександр Хведорович ст.ос.шт.9 ари. курси 9І4-І8 всі до Анни ТАГРИНЦІВ √ к-су 2ст.вкл. 272 23 Феодосій ТАНСЬКИЙ в.о.пантадів І917 9І4-І8 до Вол.4ст. З стр. курси 273 24 Іван Юрьович старш.дил дор. І917 9І4-І8 до Стан.Зет ЧЕРНИШОВ при штакор 44 курс Харків служив розм. франц. х-р 2 сот- І5/ІІІ цк.Лідстарини 1876р. ні і Серд. полку Київ працюв.но по розн. ні якою пон.роз. укр.військ розв.част. Молтавщина укр.козак розм. франц.нім.ос.10 п.д. Конотоп ІІтадів Хорольський. сут.Остання. Новиревкин. ножк. на мало нінець, оз.УІІ к-су 1/IV Харків ІІтакор на Україні польєвкор(Харківс.) Водилле 337р. ножк. на мало нінец. ос.І дів. 12/IV Луцьк ІІтадів I Канонець- українець розн. німеч. ос.2 к.д. Проскурів ІІта- Подільськ дів 4 кішої Тульчин Нод. українець розн. франц.нім.стари,для Литеранська 8 руб. схадо дор. при Ітадів Серджини. и.Одеса українець слабо франц. в итакорі рот.Москва ІV Н.Басильківська, н.Ізми Весса-меш.Укр. по розн. трохе як- ном.ос.VI Полтава ІІтакор рабсь.руб. галіською к-су VI Вологод.губ. служив на не розн. ні якою пол.ос.пта- II-3 кр. дів 2 пін. Митоир ІІтадів 2 Нетроград служив на не розн. ні якою в геодез. I2/IV Київ Різницька 1357р. II-3 кр. упраці II Вороніж.г. українець розн. франц.нім.нім.закор. 1391р. брав Покровська 4 Нолтавщина українець розн. ні якою пол.ос. І883р. кив на Укр. волод. ні якою пол.ос.I В.Перква ІІтадів з 1900 р. к-су 3 Чернігівщина родився, по розн. ні якою ос.Ітадів 24/IV Катеринослав учився і І6 піної Ітадів 18 ки на Укр. Николаїв роцивел і по розн. ні якою в технич. но відомо Хорослицина училис військах 1864р. 274 25 КУЦ в.о.ст. для мор. 1917 штакор І Укр. I курс 914-17 відомості намає 275 26 Володимир Іванович ЗЕЛІНЬСЬКИЙ ст.ос.птаців 1917 нормий курс по скінчив 914-17 до Вод.4ст. Оран. Орд. рудин.Орден 276 27 Олександр Йосипович КОЗУЛЬСЬКИЙ ст.ос.I кін.д. 1917 I курс 914-17 до Лини Зст. 277 28 Юхим Онуфрійович СТЕЛЬСЬКИЙ старш.для мор. 1917 штакор 8 I курс 914-18 до Вол.4ст. 278 29 Анатолій Митрович НИКОЛЬСЬКИЙ ос.птаців 2 Фінляндської 1913 I курс 914-18 Георг.4ст. 279 30 Олександр Васильович ЛУКАНОВ в.о.патаців 2 1916 Заамурськ.ногр.I курс 914-18 до Вол. 4 ст 280 31 Микола ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ ос.птаців 30 I курс 914-18 Георг. 4 ст. 281 32 Борис Миколайович СТАВРОВИЧ ? ст.ос.птаців 16 кінної 1917 I курс 914-18 Волод.4ст. 282 33 Олександр Миколайович ОЛЕКСІЇВ ст.ос.штакор XII I курс 914-18 Галич Зст. 283 34 Іван Антонович МОРОЗЬКИЙ ст.ос.птаців 36 I курс 914-18 до Стал.Зст 284 35 Василь Хведорович ЧАВАНОВСЬКИЙ к-р сотні 35к. 1918 молодч. курс 914-17 до Стан.Зст. 285 36 Володимир Павлович САВЧЕНКО к-р курс.542 п. 1918 молодч. курс 914-18 Вол.4 ст. 286 37 Олександр Миронович ІЗКМІВ служач курсів 1918 914-17 до Вол.4ст. 287 38 Дмитро Антонович ВЛАСЕНКО ст.ос.59 п.д. 1913 служач в.акад. 914-18 до Вол.4ст. 288 39 Василь Васильович КОЧУБЕЙ ст.ос.Ротьпала I курс 914-17 Вол.4 ст. 289 40 Зн.Адонтій Авксентьевич СТЕПАНІВ в.о.патаців 62 1917 піної 914-17 до Вол. 4ст. Катеринослав. родився розн. ні якою в о. п. моб. Прокурів Ітаді слуг., жив ітаїдів 3 п. на Україні и Волочиськ родився розн. трохе ос.ІІп.д. Волине к.р. учився і оранцузє. слуг. на Укр. Херсонщина українець розн. ніякою ос.ітадів 17/7 Близзетград 1859р. 6 дів. Поділля 336 пао пайно розн. Франц. ос. ітадів 3/VI Купинськ Іта- і живо на дів 13 нім. Україні Полтавщина рідна живе розн. трохе пім. для моруч. 31/V не відено 1890р. Французьк ітадів І нім. д. и Николаїв жив на Укр. не розн. ні якою в и. моб. ча- 14/VI Іншохай Іншо- ст 1835р. стини ітс- дорів 16 пім. дів 16 пім. Чернігівщ. українець розн. ні якою пон. и-ка 22/VI Полтава Коло- осібн. віт- мільська 6 шакора VI Херсонщина родився не розн. ні якою ст. ос. іта- 3/VII Новга дів 2 пім. Срещитаді жив на Укр. не розн. ні якою пол. ос. іта- 1/ІІІ Полтава Кресно- 1890р. кор VI воздріженьська 23 Сімбірськ служив у не розн. польською ст. ос. 26/VII Харків Цигарев. Карьківі ітадів Острілодьки. Полтавщина українець розн. ні якою пол. ос. іта- 26/ІІІ почт. від Лютень- 1837р. кор 6 ка Гадич, пов. Полтавщина Київщина немає за- розн. ні якою 26/VII Київ Малиська 1832р. дорочця 19, п.4 Петроград служив на трохе ні якою в в.мініс. 2/ІІІ Київ Олександр. Україні 47, п.9. Кішіньов українець трохе трохе нім. в кордон. 16/VIII Святошине І про- 1831р. охороні сика Петровав. 10 Полтавщина українець розн. пім. ранц. при ітаб. 7/ІІІ Київ Інстит.19 добрє Ретьянала в Гогли. ітаді Волинь родився володію ні якою ст. ос. іта- 14/IX на фронті мін окр. Запоріжє 290 41 В.Ст.Галько Григорович к-р Сатар.ІЗ5 І9І8 914-18 до Вол.4ст.Пре ВАКОРЕНЬ Луцького полку Георг.36роз. 291 42 Сот.Володимір Дмитрович пом.ст.ос.опер. І9І7 914-18 до Вол.4ст.Пс від.генерал птабу ХІ армії П.6. ГЕРШЕЛЬМАН 292 43 Зп.Кость Хведорів к-р І4 роти 49 І9І4 914-17 Аннинг 4 ст. Ло МОНІГЕТТІ Брестськ.полку Стан.Зст. 293 44 В.Ст.Витеслав Феофілович в.о.пт.от.дор. І9І7 914-18 до Вол.4ст.Хар птаю р б Казк. I курс ОРЖАНОВСЬКИЙ V 294 45 Йосип Сільвестрович н-к шт.І72 дів. І9І7 914-18 до Вол.4 ст.Вол ВАДЗИН √ вим. 295 46 Степан Йосипович к-р куріння смер- І9І8 914-17 Георг.4 ст. Чор ПЕТР-ОЛЕКСИК ти 120 дівізії Георг.36роз. 296 47 Зп.Олександр Васильович к-р рус.оскамр. І9І4-18 Георг.4ст. Пот стр.похку 14 914-18 Аннинг 2,3,4ст. АКАРО війної дівізії Стан.З ст. 297 48 Сот.Петро Павлович пом.снарк.ос. І9І7 914-18 Галич Зст. Ор КАПОЛИН птари 2 курс 298 49 Зп.Колтсинин Яківльович в.о.пон.ст.ос. І9І7 914-17 Волод.4 ст.Хор ВУГАЙ птари 7 курс 299 50 В.Ст.Борис Иликович кападів 77 І9І7 914-18 Стан.Зст. Гро ДУЛЕВИЧ √ 300 51 В.Ст.Валентин Евгеньович в.о.ст.ос.І04 І9І7 914-16 Стан.Зст. Хор нішої дівізії СОЛОГУБ 301 52 Зп.Грицько КАРАТИНСЬКИЙ ст.ос.птаців 4 І9І8 914-18 Георг.Зрозл. Лер Туркестанської Волод. 4ст. 302 53 " Зеррій Олександрович ст.ос.птахр 52 І9І7 914-18 Стан.З ст. Фен ВОГОРОДИНЬКИЙ 303 54 В.Ст.Йосип Іванович в.о.пштадів 5 І9І6 914-18 Георг.4ст. Хор БОЖЕНКО кінної дівізії Георг.Зрозл. Волод.4 ст. 304 55 Фп.Никига Іванович ос.ст.кор.пта- І9І7 914-17 Галич З ст. Чин дРободовський кор ХІ ст. Продчен, р. українець трохе нім. француз. ст. Петроград однин на учительській діяльність 26/VIII Стара-Нетанія, 1932р. II-8 кр. Волинська, губ. т. Петроград нив не розп. німец. ст.00, мта- дів 15 к. ст. Харків 330р. родився по розп. франц. 14/IX ст. Волинськ. г. служив на учительській діяльність німец. ст.00, мта- дів 10 п. 29/VIII Київ Шляховський 8 т. Поріловськ. р. білорус не розп. трохе нім. ос. надія 7/Х Іршунки Мтадів 10 німої Пetroков, г. українець волонд. нім. поль-цин зв'язку 30/VIII Інститутська ст 1835р. елхов при Австр. Угорс. на. т. Орловськ, р. хочат на українці по розп. англ. ст.03, мта- дів 3 нім. 6/ХІ Яроскурія Мта- дів 8 німої ст. Херсонщина родився на розп. франц.нім. 2/XI Китро-Канівська 23 Гродчен, губ. живе на Укр. розп. Франц. нім. в.о и моб. 2/ХІ Дучи Мтадів І 1835р. польською дія. і нім. Херсонщина родився на не розп. трохе ос. мтадів 21/X Дубки Мтадів 12 німої ст. Херсон 338р. українець по розп. англ. ст.00, мта- 13/Х Олександрівськ дів 16 п. Мтадів 15 німо ст. Євка 334р. служив на не розп. на якор 12/IX Сарове ул. б, П.Г7 Херсонщина служив по розп. німец. кол. ос, мта-2/IX Катеринослав кор VIIІ Мінська губ. елхов на не розп. німеч. 2/IX Несторівська 5, п.4 ОТЧЕТЪ Засіданій съѣзда комкоровъ въ Главномъ Управленіи Ген. Штаба. Протоколъ № I. ( Засідає 6 октября 1918 г.) Предсідательствуеть до перерыва Воен. Министръ Ген. Бунчужный РОГОЗА послѣ перерыва І товарищъ Военнаго Министра Ген. Хор. ЛИГНАУ. На засіданіи присутствуютъ: оба Товарища Военнаго Министра, Началь- ники: Генеральнаго Штаба, Главнаго Штаба, Канцелярія Военнаго Мнистер- ства, Главныхъ Управленій: Артиллерійскаго, Инженернаго, Санитарнаго и ремонта войскъ Украины, Главный Испедантъ, оба Генерала Квартирмей- стера, Главные Инспектора; Артиллеріи и Военно-Техническихъ частей, Командиры всѣхъ корпусовъ,кромѣ II, Командиръ отдѣльнаго Корпуса по- граничной стражи, Начальники всѣхъ кавалерійскихъ дивизій. Начальники Штабовъ IV,VII корпусовъ и отдѣльной конною бригады, Германскаго Гене- ральнаго Штаба Майоръ МАКОВСКІЙ съ двумя своими помощниками. Докладь объ общемъ положеніи на мѣстахъ. 1) Корпуса, по докладу своихъ командировъ, кромѣ II Командиръ котораго отсутствуетъ, къ приіму новобранцевъ ихъ размѣщенію и обученію готовы за исключеніемъ (гдѣ в виду недостатка кавармь, можетъ быть прі- нято лишь половина осеннаго набора. Въ VII корпусъ для осеннаго набо- ра прийдетъся частично замѣнить дислокацию (исключительно по казарменнымъ соображеніямъ), а весенний наборъ можно будетъ принять при условіяхъ сво- божденія части кавармъ занятыхъ австрійцами, которые расквартированы очень широко. Въ кавалерійскихъ дивизіяхъ наблюдается недостатокъ конюшенъ. Онѣ будетъ восполненъ наѣзомъ. 2) Формированіе и подготовка кадровъ. Офицерскій составъ: Въ пѣхотѣ 50-80 е до 100 % ( въ полкахъ 16 дн- вивіи не наблюдается прилива), въ легкой артиллеріи вопросъ стоитъ нѣ- сколько хуже, - нѣтъ младшихъ офицеровъ. Въ конницѣ офицеровъ отъ 45 до 65 % , въ конной артиллеріи 25 %- 28 %. Въ общемъ о особого недостат- ка офицеровъ, кромѣ артиллеріи, не наблюдается. Унтеръ офицерскій вопросъ стоитъ значительно хуже, главнымъ образомъ въ виду плохой матеріальной обезпеченности и болѣе заманчивыхъ условій службы въ другихъ вѣдомствахъ, куда многіе охотно переходятъ. Въ общемъ полкахъ инструкторовъ имѣется отъ 18-25 %, за исключеніемъ V корпуса , гдѣ ихъ всего лишь 3-10 % и полковъ I2 п. дивизіи,гдѣ ихъ около 4 %. Въ V корпусѣ рѣшено тяжесть обученія пер- ваго призыва возложить главнымъ образомъ на офицеровъ, чѣмъ и предполагается обойти острую вопроса. Подготовка кадровъ идетъ вполнѣ успѣшно. Въ VII корпусѣ организованна унтеръ-офицерская школа, изъ которой будетъ на дняхъ первый выпускъ инструкторовъ. Казаковъ 5-10 %. Недостатокъ казаковъ плохо отражается на рабо- тахъ по подготовкѣ къ формированию: нѣть рабочихъ рукъ, превосходныхъ средствъ что скльно удорожаетъ всякія перевозки связанная съ утв- момъ имущества; нѣть карауловъ для охраны полученнаго имущества и пр Недостатокъ казаковъ объясняется главнымъ образомъ малостью со- держанія ( 90 рублей). Было высказано пожеланіе увеличить число вольнонаемныхъ казаковъ предварительнымъ ихъ наборомъ изъ числа военнообязанныхъ. 3) Казарменный вопросъ разрѣшенъ удовлетворительно только въ трехъ корпусах(I, III и VII), труднѣе онъ въ VI корпусѣ, гдѣ боль- шинство отведенныхъ барековъ совершенно пригодны для жилья. Въ IV- корпусѣ особенно остро стоитъ расквартированіе Кіевскаго гарнизона, и IV так. арт. бригады въ Черкасахъ, гдѣ нѣть казармъ. Въ VII корпусѣ казармы районѣ 16 дивизіи заняты австрійскими войсками, въ виду чего приходится для пріема новобранцевъ временно изымать ди- слокацию Въ V корпусѣ казарменный вопросъ совершенно неудовлетворителенъ. корпусу приходится размѣщаться въ районѣ, гдѣ по мирному времени было расквартировано всего лишь два полка. Районъ этотъ стѣсненъ при- сутствіемъ германскихъ войскъ и массой бѣженцевъ. Ремонтъ казармъ почти вездѣ начался и мѣстами идетъ успѣшно. Въ VII корпусѣ работы по ремонту преостанавливаются т.к. нѣть денегъ и рабочіе бросаютъ работы. Необходимо обратить вниманіе на устройство и отводъ помѣщеній подъ казармы, бани и прачечныя Поз- свду устраивается электрическое освещение.- Оборудовенія въ казармахъ нѣтъ.- Реквизиція помѣщеній очень осложнена въ виду разнорѣчивыхъ распо- ряженій по разнымъ вѣдомствамъ, а такжѳ не безразличнаго отношенія со стороны гражданскихъ властей. Высказанно пожеланіе предоставить въ этомъ вопросѣ больше власти комкорамъ: 4) Вопросъ снабженія Денежное довольствіе. Въ виду несвоевременнаго отпуска кредитовъ, а также Отсутствія денежныхъ знаковъ, во всѣхъ корпусахъ значительно затрудняется ходъ формированія. Нѣтъ кредитовъ на формирование такжѳ артиллерійскихъ бригадъ и горныхъ полковъ. Корпуса на формирова- ніе получили разныя суммы, суммы эти, въ виду денежнаго кривиса, были нарасходованы на другіе надобности. Въ I корпусѣ казначейство выплач- ваетъ чеками, которые населеніемъ не принимаются, а банки берутъ за ихъ учетъ извѣстный процентъ. Отпущенный кредитъ въ Кіеве въ Екатерино славь идетъ три недѣли.- Продовольственный вопросъ почти вездѣ стоитъ очень остро, особен- но съ Фурманомъ. Клѣбное боро ничего не дасть, дѣлать заготовки не раз- рішаетъ Министерство Продовольствія, а въ VII корпусѣ на этой почвѣ возникаютъ недоразумѣніе съ австрийцами. Заготовки осложняются также иначалеконностью подвоза. Отпуски на заготовки не отвѣчаютъ дѣйствите- льной потребности, такъ напримѣръ въ 3 конной дивизіи на заготовку фуража отпущено вместо 200 тысячъ -5 тысячъ. Исключеніе составляетъ V и отчасти VII корпусъ. Въ V корпусѣ пу- темъ соглашенія съ Министерствомъ Продовольствія и помѣщиками удалось произвести заготовки на мѣстахъ по весьма низкимъ цѣнамъ, причемъ избѣгнуты были даже перевозки. Хлѣбъ обходится по 28 коп. фунт., избы- токъ котораго поступаетъ гражданскому населенію. Сало около бр. фунт. и т. д. Въ VII корпусѣ продовольственный вопросъ особыхъ препятствій не встрѣчаетъ, такъ какъ корпусъ переходитъ къ заведенію хозяйства по полкамъ: закупаются свинь и пр.- Приварочные склады малы. Топливо. Въ виду отсутствія подвоза вопросъ о топливѣ, во всѣхъ корпусахъ , кроме V стоитъ очень остро. Въ V корпусѣ уже заготовлено 4 тысячи куб. саж. дровъ, надо заго- товить еще 3-тысячи,- задержка въ подвозѣ. Обмундирование и снаряжение, до окончания вопроса о раздаче имуще- ства, въ частяхъ почти нѣть. Артиллерійское снабженіе весьмаудовлетворительно. Въ частяхъ почти нѣтъ орудія, исключеніе составляютъ 4 конная дивизія, которая имѣетъ ружья, шашки, пики, пулеметы и орудія добровольно доставленныя населеніемъ, благодаря энергіи и напряженной работѣ командировъ ча- стей по установленію доброжелательнаго отношенія съ населеніемъ. 5) Взаимоотношеніе съ населеніемъ. На територіи I корпуса Юго-западной его части занятой австрій- скими войсками - неблагопрятное, - повышеннее. Въ остальныхъ мѣстахъ внѣшне благопрятное. Сильно портитъ настроеніе несправедливое отно- шеніе помѣщиковъ въ вопросѣ объ понесенныхъ убыткахъ. Въ общемъ на- боръ пройдетъ благополучно,крестьяне пойдутъ. Въ III корпусѣ взаимо- отношенія хорошія, къ войскамъ относятся благопрятно. Лишь въ Сѣвер- ной части корпуснаго района наблюдается агитація. Въ IV корпусѣ на- строеніе на мѣстахъ удовлетворительное. Въ V корпусѣ замѣтное населе- ніе на сторонѣ арміи, бдительно - противъ . Наблюдается въ районахъ ближе расположенныхъ къ большевикамъ болѣе благожелательное отношеніе, къ войскамъ. Въ VI настроеніе внѣшне спокойное, наборъ повидимому пройдетъ благополучно. Въ VII корпусѣ: рабочіе, нобльшей части при- шельцы- относятся къ арміи недоброжелательно, матросы имущіе глав- нымъ образомъ въ деревняхъ вдоль рѣкъ,являются самымъ отвратитель- нымъ элементомъ: ведутъ сильную агитацію, образовываютъ банды и пр.: Евреи, болѣе склонны къ большевизму, настроены противъ Украинской Державы, занимаются sabotazemъ и спекуляціей и наконецъ хлѣборобсы Крупніе землевладѣльцы имѣютъ большое вліяніе на гражданскую власть, зачастую недоброжелательно относятся къ крестьянамъ. Крестьяне въ наборъ пойдутъ и идутъ своей арміи. Обращаетъ на себѣ вниманіе глубокая нравственная связь установив- шаяся у населенія съ полками 3 и 4 конныхъ дивизій. Въ общемъ настроеніе благопрятствующее набору, мѣстами населеніе пойдетъ даже съ охотой. 6) Взаимоотношеніе съ гражданскими властями. Почти всюду вполнѣ удовлетворительное. Въ V корпусѣ за послѣднее время отношеніе граж- данской власти ухудшилась, въ виду смены этой власти, а также разнораз- чивых распоряжений отдаваемых военными и гражданскими вѣдомствами, по- слѣднее наблюдается также и въ VII корпусѣ,-гдѣ были недоразумѣнія при реформированіи повитовыхъ сотень. 7) Взаимоотношенія съ австро-германскими войсками. Съ Высшим ком- мандованіемъ всюду полной контактъ и отсутствіе треній. Со стороны мѣст- наго команднаго состава иногда замѣчается обостренное отношеніе: въ VI корпусѣ германская пѣхота силой отобрала 8 борневыхъ автомобилей, оставивъ корпусу одинъ испорченный; въ VII корпусѣ было два случая отобранія имущества силой; въ I корпусѣ нѣкоторое вознагласіе изъ-за казармъ; дѣйствія мѣстнаго германскаго командованія не соотвѣтствуютъ свѣдѣніямъ полученными отъ высшаго командованія. Можно ожидать нѣкоторы треніи при раздѣлѣ имущества ( V корпусъ ). 8) Раздѣль имущества всюду начался, кромѣ V корпуса, гдѣ по этому поводу уже достигнуто соглашеніе съ Высшим командованіемъ, но мѣстны- ми германскими властями пока не приводится въ исполненіе.- Высказано было пожеланіе ускорить раздѣлъ имущества, дабы заблаго- временно до призыва обеспечить корпуса обмундированіемъ, вооруженіемъ и пр. 9) Суды въ корпусахъ пока функционируютъ слабо. Послѣ доклада объ объемѣ положенія на мѣстахъ Военный Министръ пере- даетъ предсѣдательствованіе Генералу Хорунжему ЛИГНАУ и оставляетъ засѣданіе. Генералъ Хорунжый ЛИГНАУ предлагаетъ обсудить вопросъ, объ улучше- ніи матеріальнаго положенія офицеровъ, имѣя въ виду, что бюджетная комиссія по соображеніямъ текущаго момента. Бряд-ли найдетъ возможнымъ пойти широко на встрѣчу этому вопросу и что комиссія съ своей стороны предлагаетъ: выдачу офицерскаго найка даромъ, а семьи на 4 человѣка по интендантской расцѣнкѣ; выдачу офицерамъ обмундированія по интен- дантской разцѣнкѣ и добавокъ на дороговизну въ Кіевѣ, Одессѣ, Харьковѣ Екатеринославлѣ- 30 % , въ остальныхъ городахъ 25 %-; обязательную платную реквизицію квартиръ для офицеровъ. Засѣданіе показало ожеланія добавить къ предложеніямъ комиссіи: 1) прибавку ввести до самаго верха безъ излѣтій, при чемъ холо- стимъ дается 25 %, а семейнымъ 40 %. 2) Упорядочить вопросъ о реквизиціи помѣщеній съ установленной правительствомъ платой. Въ вопросахъ о реквизиціи предоставить рѣ- шающій голосъ начальнику гарнизона, а въ оценочныхъ комиссіи ввести представителя отъ военнаго вѣдомства. 3) Отопленіе офицерскихъ помѣщеній отъ казны. 4) Безплатный пайокъ всѣмъ членамъ семьи. - Начальникъ Генеральнаго Штаба Генеральный Штаба Військовий Старшина Сливинскій Дѣлопроизводитель комиссіи Генеральнаго Штаба Військовий Старшина Душенко ОТЧЕТЪ Засѣданія съѣзда командировъ корпусовъ въ Главномъ Упр. Ген. Штаба Протоколъ къ 2. (7 Октября 1918 года). Предсѣдательствуетъ Начальникъ Генеральнаго Штаба до перерыва, по- слѣ перерыва его помощникъ. Присутствуютъ: Начальники всѣхъ центральныхъ военныхъ управленій, всѣ командиры корпусовъ, въ томъ числѣ и отдѣльного корпуса лограннич- ной стражи, Начальники дивизій и конныхъ дивизій, Начальники штабовъ IV и VII корпусовъ, и отдѣльной конной бригады II Генералъ-квартирмейстеръ, Инспектора: Артиллеріи, Войско- выхъ техническихъ частей и Воздушнаго Флота. Майоръ Маковскій и оба его помощника. I Дислокация арміи. Въ дислокатію, въ связи съ казарменнымъ вопро- сомъ, внесены слѣдующія измѣненія: I Арм. Корпусъ: 2 конный запасной полкъ переходитъ въ Андрушевку; I отдѣльный панцерный дивизіонъ вр. задерживается въ Дуцкѣ. II Арм. корпусъ: 7-е легкій арт. полкъ переводится въ Каменецъ-По- дольскій. III Арм. Корпусъ: Вся III тяж. арт. бригаду переходить въ Нико- лаевъ, 19 кон. Сумской полкъ въ Одессу, I конно-артиллерійскій полкъ въ Николаевъ. IV арм. корпусъ: 7 легка арт. бригада въ Святошиню V Арм. корпусъ: 25 п. Черниговскій полкъ переводится въ Черниговъ; 29 п. Борзененскій-въ Путивль; V тяж. арт. бригада въ Нѣжинъ; V горн. арт, полкъ въ Черниговъ; 20 конной Давлградскій полкъ въ Черниговъ; 5 инженерный куринь-вз Гомель. VI Арм. корпусъ: VI тяж. арт. бригада въ Кременчугъ. VII Арм. корпусъ,- безъ измѣненія. VIII Арм. корпусъ: 45 п. Бердянскій полкъ переводится въ Бердянскъ; 47 п.Александровскій полкъ-въ Вахнутъ, управленіе 16 л. арт. бр. и 47 л. арт. полкъ-въ Александровскъ. Перемѣщенія будутъ закончены: Въ I к-сѣ кз 18-му Октября, въ III к-сѣ осталось передвинуть пѣхотной полкъ и тяжолую бртгаду, въ IV корпусѣ заканчатся къ концу мѣсяца, въ VII к-сѣ въ ближайшіе дни, въ остальныхъ корпусахъ перемѣщенія по новой дислокатіи уже закончены. 2) Намѣченія столики полковъ корпуской конницы: [ - въ Хитомирѣ, II-вз Меджибуже, III-вз Одессѣ, V-вз Черниговѣ, VI .вз Константино- градѣ и VII-вз Екатеринославлѣ. Въ VII к.-с вопросъ остается пока от- крытъмъ. 3) Командирами корпусовъ былъ поднятъ вопросъ о необходимости оставить въ корпусахъ авиационные дивизіоны. Рѣшено не нарушал орга- низации и не требуя новых кредитовъ, чь тѣхъ корпусахъ, гдѣ предпо- лагалось упразднить авиационные дивизіоны, поставить авиационные от- ряды неупраздняемыхъ дивизіоновъ. Дивизіор и отряды будутъ расква тированы при штабах корпусовъ. Авиационные парки будутъ при III, IV и VII корпусахъ. 4) Командирами корпусовъвисказало пожелание оставить въ корпусах пойёда -царстерсткіе, кака крайне необходимые для починки водухопла- ветельнаго, автомобилы-юдже артиллерійского имущества, и подчи- нять ихъ 3 и Н Ч А М 1. 5) Начальникъ Главнаго Санитарнаго Управленія докладываетъ собра- нію о врачебныхъ учрежденіяхъ: На територіи Украины 14 постоянныхъ госпиталей, 26 временныхъ, 11 денфекціонныхъ отрядовъ, 3 постоянныхъ (Кіевъ, Харьковъ и Одесса), 4 временныхъ аптечныхъ магазина, 35 сан- итарныхъ поѣздовъ, обслуживающихъ интересы возвращавшихся военно- пленныхъ, бѣженцевъ и поддерживающихъ перевозку Украинскихъ и Вели- короссихъ гражданъ. 6) Командирами корпусовъ высказано настоячівое пожеланіе о подчи- неніи имь госпиталей. Командиръ V корпуса высказалъ пожеланіе имѣть лазаретъ въ Прилукахъ. 7) Каварменный вопросъ. Начальникъ Главнаго Инженернаго Управле- нія доложилъ о ремонтѣ казармъ: а) Для ремонтированія и приготовленія казармъ на мѣстахъ къ прі- ему новобранцевъ необходимо не менѣе одного мѣсяца. б) Необходимо скорѣйшее освобожденіе казармъ предназначенныхъ для войскъ и занятыхъ австро-германцами, бѣженцами и т. д. Въ нѣкоторыхъ пунктахъ необходимы не ремонты, а перестройка и ка- питальныя работы, это невыполнимо по времени и вызоветъ огромные расходы ( Пирятинъ, Сумы ) г) Размѣщеніе войскъ въ " обивныхъ" заражахъ невозможно. д) Необходима возможная экономія при размѣщеніи войскъ въ казар- мех е) Ремонтъ долженъ производиться исключительно распоряженіямъ и средства ми Гг. Инк. Удл по его программѣ на войсками. 8) Командиры корпусовъ докладываютъ о возможности вмѣстить въ кавар- махь новобранцевъ: I к съ . Каварменный вопросъ удовлетворительный. Остро-съ конюшнями в онѣ вой заняты германскими частями и уладеть вопросъ на мѣстѣ не удалось Инбургенскій конной полкъ совершенно не можетъ принять лошадей, Оль чіопольскій кон. полкъ не можетъ принять 100 людей и 100 лошадей. II <-съ Новофранцевъ приметь III-съ Каварменный вопросъ стоитъ остро въ I/ Тирасполь; 2, Одессѣ, гдѣ изары 5-й артиллерійской бригады заняты въ большей части австрійцами. Необходимо освободить эти изары хотя бы на половину, и 3/ Херсонѣ, гдѣ казармы 16-го пѣшаго полка за- нять подъ конюшни австрійцама. Если эти три пункта будутъ представлены корпусу, то онъ вмѣстить новобранцевъ. Тяжелая бригада, горный полкъ и конный полкъ въ Одессѣ при- нять новобранцевъ не могутъ за малмінемъ казармъ. - 17-й корпусъ. Рассчитываютъ въ вердичевѣ освободить казармы изъ подъ Харьковскаго штепчнаго магазина, автосклада и автомза к размѣстить тамъ артиллерійскую бригаду, конный полкъ. Бугскій конныи полкъ въ Бѣлой Церквѣ можетъ принять не болѣе 300 казаковъ Необходимо чтобы нынц освободили половину заня- тыхъ казармъ. Кіевскій полкъ / въ Васильковѣ / за немнѣніемъ изары принять новобранцевъ не можетъ. Армейская артиллерія. Приметь все количество и ново бранцевъ, но въ связи съ каварменнымъ вопросомъ распредѣлить ихъ не равно- мѣрно по полкамъ. У-й корпусъ. Для пріема новобранцевъ необходимо за нѣкимъ отрегулировать вопросъ о распредѣленіи изары между Украинскими и Германскими войсками. УІ-й корпусъ. Для пріема новобранцевъ нужны экстренныя мѣры по освобожденію предназначенныхъ для войскъ помѣщеній. Въ Ромнахь только I баталіонъ 33-го пѣх. Альтернативно полка станетъ въ изармаль, остальные будутъ размѣщені и по обывате- лы 5. Детская артиллерийская бригада может принять только половину новообранцев. VII-й корпусъ. По предположенію цѣлая дивизія должна быть расквартирована въ баракахъ. Для рѣшенія вопроса о возмож- ности приёма новобранцевъ необходимо срочно выяснить насколько эти казармы поддаются ремонту, т.к. положительны въ этомъ отношении свидѣнія, полученные отъ мѣстнаго архитектора, не сходятся съ данными Начальника Главнаго Инженернаго Управленія. VIII-й корпусъ. 15 дивизія выяснить новобранцевъ. Для приёма новобранцевъ 16-й дивизіей необходимо принять мѣры. А) къ болѣе тѣсному расположенію австрійцевъ занимающихъ бараки 135-го запаснаго полка въ Павлоградѣ. Б/ изъ выселенія бѣженцевъ изъ жилыхъ бараковъ 25-го запасна- го полка въ Волнутѣ. В) въ Маріуполѣ бѣженцы были выселены изъ бараковъ 24-го за- паснаго полка, но эти бараки были тоть часъ не заняты ав- стрійскими войсками, причемъ австрійскій гарнизонъ не увели- чился. Необходимо австрійцевъ понудить освободить эти казар- мы. Г) въ Екатеринославѣ Александровскія казарин заняты протезной мастерской не военного вѣдомства, необходимо принять скорѣй- шія мѣры къ ея выселенію. Общій выводъ полковника Какуркина. Украина въ вопросѣ о ка- зармахъ может быть подѣлена на двѣ части: праобережную и чвобережную. Праобережная находится въ болѣе благопріятныхъ смыслѣ казармъ условіяхъ "благопріятное имѣетъ вліяніе 1/ плохое состояніе самихъ казармъ. 2/ занятіе въ большей часть этихъ зданій австрійскими и германскими войсками, 3/Не- выселеніе до сихь пор. изъ казармъ бѣженцевъ, 4/ Иногдя зданія были раньше подъ отводомъ для войскъ, нынѣ заня- ты гражданскимъ вѣдомствомъ и даже частными предприятиями. Ремонтъ может быть законченъ въ мѣсячный срокъ, только казарменныхъ зданій, но при условіи частичнаго ихъ для этого освобожденія. Не могутъ быть отремонтированы общины бараки. Ихъ больше всего въ VIII корпусѣ, а также въ У. Равнымъ образомъ Главное Инженерное Управленіе совершенно не можетъ въ мѣсячный срокъ приспособить подъ казарин такія зданія у кз належать від Ахтирки. Торгові ряди в Ромнах і др. здання предоставлены городскими Управлениями подъ казармы. Виснажилось, что кирпичные сараи в виду малаго количества времени оставшегося до набора и больших работъ не могутъ быть приспособлены подъ комнаты.- / III, V, VII и VIII к-са/ Возникает вопрос о размѣщеніи ломадей подъ наѣзсами, Выяснилось, что для полнаго приёма новобранцевъ необхо- димо въ кратчайшій срокъ выполнить: 1) Окончательно разрѣшить вопрос о казармахъ занятыхъ нѣ- мецкими и австрійскими войсками. Вопросъ этотъ болѣе остро обстоитъ въ III и VII корпусах. 2) Необходимо окончательно очистить помѣщенія занятые нѣ- которыми учреждениями гражданского и военнаго вѣдомствъ. / Особенно это рѣко въ IV корпусе - Бердичевъ и Кіевъ /. 3/ Въ виду угрожающаго недостатка казармъ необходимо те- перь не возвращать войскамъ тѣ помѣщенія, которыми они поль- зовались въ мирное время, а потому прекратить раздачу этихъ помѣщеній банкамъ, учебнымъ заведеніямъ и проч. 4) Незадателно размѣщеніе въ обшевыхъ баракахъ, въ виду невозможности приспособить ихъ на зиму и скоро отремонти- ровать, а также въ помѣщеніяхъ, нуждающихся въ солидномъ утепленіи. Командиръ VI-го корпуса Высказывает необходимость, чтоби, въ виду бѣдности казармъ, всѣ другія вѣдомства или во- енному вѣдомству на встрѣчу, дѣлая ему уступки Командиръ VIIІ-го корпуса. Высказываетъ помѣщеніе о необ- ходимости предоставить командирамъ корпусовъ право рѣшані- цаго голоса при удовлетвореніи казарменныхъ нуждъ и при разрѣшеніи недоразумѣній съ гражданскимъ вѣдомствомъ. Предо- ставить право командиру корпуса ревизицій помѣщеній и чтобы раненіе командира корпуса подтверждалось едѣсь въ Кіевѣ. Собрание командировъ корпусовъ сдѣлало слѣдующее постано- вленіе: " Обстоятельства переживаемаго момента вынуждаетъ всѣхъ ко мандировъ корпусовъ просить о предоставленіи имь возможно большей власти на мѣстахъ при рѣшеніи вопроса о казар- менномъ расквартированіи и поддержки ихъ рѣшеній въ Кіевѣ. Если не будутъ выполненія и соблюденія въ теченіи одной - двухъ недѣль условія, необходимыя для квартального размѣще- нія новобранцевъ и перечисленныя выше въ п. 1, 2 и 3, то новобранцы будутъ приняты полностью только I, II и III кор- пусами, а въ остальныхъ корпусахъ ихъ можно будетъ принять въ половинномъ размѣрѣ и то только первого призыва." 9) Вопросъ о снабженіи топливомъ. По докладу представите- ля Инженернаго Вѣдомства войска уже обезпечены заготовкой топлива ко I-ое Января. Черезъ мѣсяцъ будутъ обезпечены на весь годъ. Дрова на мѣсѣ пока не доставлены. Казенный ка- зармы будутъ отапливаться распоряженіемъ инженернаго вѣдомства, а частновладельческія и городскія распоряженіемъ губернскихъ распорядительныхъ комитетовъ, на которыхъ возложена закономъ забота о заготовкѣ дровъ и которымъ уже из это отпущенны креаты. Оглажаются свѣдѣнія объ отпущенныхъ губернскихъ ко- митетамъ крeдитахъ на заготовку дровъ по корпусамъ. Сооб- щается свѣдѣнія о принятыхъ инженернымъ вѣдомствомъ мѣрахъ до заготовкѣ дровъ по корпусамъ: I-й корпусъ ведется разработка заготовки и закуплено 3 т. саж. дровъ. II-й корпусъ: ведется раз- работа заготовки / Выразлека / и закуплено дровъ на мѣсахъ началась погрузка дровъ въ вагони . III-й корпусъ. Положеніе наиболѣе тяжелое: все отоленіе основано на подвозѣ, но дро- ва уже закуплены и 5-го октября началась погрузка. IV -й корпусъ. Потребность Кіева около 5 т. саж. Готовыхъ имѣется 1 тыс., названена погрузка 2 тмс. Кроме того есть запасъ дровъ въ Святошинскомъ лѣсничествѣ. V-й корпусъ. Запасъ гото- выхъ дровъ имѣется уже въ половинномъ количествѣ. Имѣются подрядчики. Корпусъ дровами обезпечены солдаты чьмъ на мѣсцѣ. VI-й корпусъ. Расквартированъ по большей части въ общественны и частныхъ зданіяхъ. Деньгу на заготовку дровъ уже отпущены губернскому распорядительному комитету. VII-й корпусъ. Тоже са- мое. VIII-й корпусъ. Обезпечена разработкой, которую ведеть корпусъ. Кроме того будетъ подвозъ. Командирамъ корпусовъ вѣжливая пожеланія: 1) Чтобы корпуса извѣщались о такихъ вещахъ, какъ отпуск денегъ распорядительнымъ комитетамъ на заготовку дровъ. 2/ Желательно, чтобы несмотря на перевод кредитов, был бы отпуск денежных знаков. 3/ В виду ненадежности снабжения войск дровами посещением губернских распорядительных комитетов, предоставить командирам корпусов право реквизиции дров у городских самоуправлений и чтобы в таких случаях Инженерное Ведомство приходило на помощь своими запасами дров. На основании изложенного собрание сдѣлало слѣдующее постановление: "Собрание, ознакомившись съ вопросомъ о снабжении войскъ топливомъ, считаетъ, что губернскіе комитеты могутъ справиться со своей задачей при условии: а/ снабженія ихъ денежными знаками и б/ установленіе въ вопросѣ заготовокъ фактическаго контроля со стороны Инженерного Ведомства. Нелетельно, чтобы Инженерное Ведомство могло - бы помочь войскамъ въ случай, если губернскій распорядительный комитетъ не справиться съ своей задачей. Послѣднее пожелание не должно влиять на работу общественныхъ и губернскихъ комитетовъ, которые могутъ отнестиь непреклонно къ своей задачѣ зная что при замыкѣ съ ихъ стороны, войска будутъ поддержаны поставитъ Инженерным Ведомствомъ или Послѣднее можетъ итаковое положение само Инженерное Ведомство. Если вопрос о снабжении дровами офицеровъ будетъ проведенъ, то закономъ же установить, чтобы ихъ снабжало дровами тоже учреждение, что и войска." 10/ По вопросу о снабженіи казармъ инвентаремъ докладываеть Начальникъ Главного Инженернаго Управленія: Всѣ казармы какъ казенные, такъ частновладельческія и городскія къ моменту призыва будутъ снабжены квадатами со штатами, обеденными столами и скамейками, пирамидами, умывальниками, дежами, оборудованными кухнями и ванями. Шкафчики будутъ выданы только на унтеръ-офицеровъ. Если части заготовлять сама - то имь на это будетъ отпущено кредитъ. Для оборудования канцелярии придется возбудить особое ходатайство объ открытіи кредитовъ. Командирами корпусовъ высказано пожелание одновременно о ремонтомъ казармъ устроить заводные шкафчики. II/ О свѣ щеніи. Ввѣ дь будетъ электричество. Гдѣ есть городскія станціи, оборудование будетъ закончено не раньше 15 исюля; гдѣ нѣ тъ - будутъ поставлены временные станціи, но по- слѣ днее / установка двигателей / закончится къ [ Января. Командирами корпусовъ выскавано помеланіе, чтобы въ тѣ хъ мѣ стахъ, гдѣ нѣ тъ электрическихъ станцій, былъ отпускъ средств на освѣ щеніе по фактическою стоимости не заоботясь объ эко- номіи. Можно напримѣ рь покупать жиръ и устраивать таганцы. ІЗ/ Водоснабженіе. Въ районахъ скопленія казармъ будетъ устроенъ войсковой водопроводъ. Въ тѣ хъ мѣ стахъ, гдѣ есть го- родской водопроводъ вопросъ этотъ совершенно отпадаетъ. Командир УІІІ-го корпуса указываетъ, что въ Бахмутѣ , гдѣ будетъ расквартировано два полка, особенно страдаетъ отъ не- достатка воды. Необходимо устроить колодцы, а также долин. быть проведена нормировка пользованія водой: сначала ее полу. часть гарнизонъ потомъ мѣ стное населеніе. Полковникъ Какуринъ дѣ лаетъ освѣ ще заключеніе. Оборудованіе казармъ принадлежностями не вызываетъ особыхъ помеланій. Во- просъ оз освѣ щеніемъ тамъ, гдѣ должны устраиваться станціи, стоитъ гораздо острые. Снабженіе крупныхъ казарменныхъ пунктовъ водою - благопо- лучно, за исключеніемъ Бахмута, гдѣ Главное Инженерное Упра- вленіе устроить колодцы." Помощникъ Начальника Генеральнаго Штаба, Генеральнаго Штаба. Полковникъ Какуринъ. Секретарь Генеральнаго Штаба Войсковой Старшина Угрюмов. ОТЧЕТЪ Засѣданія съѣзда командировъ корпусовъ въ Главномъ Управленіи Генеральнаго Штаба. П Р О Т О К О Л Ь № 4. /10-го Октября 1918 года/. Предсѣдательствуетъ командиръ VI-го корпуса генеральный бунчужный Слюсаренко. Присутствуютъ: помощникъ начальника Генеральнаго Штаба, начальники центральныхъ управленій, кроме Главнаго Штаба и Канцеляріи Военнаго Министерства, командиры всѣхъ корпусовъ, кроме VII-го, начальники конныхъ дивизій, начальникъ штаба IV-го корпуса, начальникъ Сердюкской дивизіи, оба генералъ-квартермейстера, инспектора артиллеріи и техническихъ войскъ, Германскаго Генеральнаго Штаба майоръ Маковскій и его два помощника и представитель Министерства Внутреннихъ Дѣлъ. Командиръ VIII-го корпуса дѣлаетъ внѣочередное заявленіе: "Вчера было сказано, что семья сверхсрочно-служащаго будетъ отпускаться пасть за плату, это составляетъ 150 руб. въ мѣсяцъ такимъ образомъ у сверхсрочнаго не хватитъ средствъ на пропитаніе семьи. Начальникъ 2-й конной дивизіи, докладываетъ, что въ Сибири да-вались пайки даже офицерскимъ семьямъ бесплатно. Собрание единогласно выразило пожеланіе распространить на всю семью сверхсрочно-служащихъ бесплатную выдачу пайка. О провіантскомъ и приварочномъ довольствіи. Командиры корпусовъ выразили необходимыя: 1/ Установить дачу хлѣба для войскъ частей минимумъ 2½ фунта, крупы не менѣе 40 золотниковъ и сала не менѣе 10 золотниковъ. 2/ Разрѣшить покупку жировъ не по твердым цѣнамъ, а по рыночнымъ. 3/ Децентрализовать снабженіе, давъ частямъ средства на заготовки. 4/ Имѣть корпусные и дивизіонныя магазины. Главный Интендантъ, докладываетъ, что средства на заготовки уже отпущены, что имъ телеграфно указывалось корпуснымъ интенданта мь покупать садо по справочнымъ цѣнамъ и оглашаетъ отвѣтное письмо Дер- жавнаго Контролера, изъ коего видно, что послѣднимъ уже сдѣлано распоряженіе контролерамъ на мѣстахъ итти на встречу военнымъ властямъ, но предвд необходимо нарушить твердыя цѣны. Совѣтомъ Министровъ уже разрѣшено при заготовкахъ превышать твердыя цѣны. - Что касается ма- газиновъ, то уже отдано распоряженіе разсредоточить запасы. Деньги на это уже отпущены. Указано имѣть даже полновые магазины съ запа- сомъ не менѣе двухмѣсячной потребности. Командиръ VIII-го корпуса докладываетъ о трудностяхъ заготовки на мѣстахъ: 1/ Австро-Венгрыя власти не позволяютъ закупать монопольные про- дукты. - Овощи и киры позволять, но только съ ихъ каждый разъ раз- рѣшенія и въ указанныхъ ими районахъ. Указываются же обыкновенно рѣсны, уже использованные. Необходимо отрегулировать этотъ вопросъ. 2/ На желѣзно-дорожныхъ платформахъ скидки заготовленныхъ продуктовъ. Между тѣмъ вагоновъ подъ перевозку не даютъ. Желательно содѣйствіе центральныхъ управленій, чтобы вагоны подъ скоропортящіе- ся грузы подавались бы въ срокъ. 3/ Изъ Хлѣбнаго Евро нѣтъ совершенно поступленій монопольныхъ про- дуктовъ. Помѣщики согласны продовать, но требуютъ разрѣшеніе Хлѣб- наго Евро. Послѣднее въ этомъ отказываетъ, болы спекуляціи со сто- роны помѣщиковъ. 4/ Изъ Киева корпуса получили распоряженіе передать мѣшки въ Хлѣб- ное Евро. Корпусъ исполнилъ, оставивъ у себя 75 тысячъ. Ихъ забрали австрійцы. Хлѣбное Евро зерна не даетъ. Просили вернуть мѣшки - отказываютъ, а между тѣмъ эти мѣшки распродаются. Необходимо заста- вить Хлѣбное Евро вернуть мѣшки, разъ оно не даетъ зерна. Для облегченія заготовки на мѣстахъ предлагается мѣры: 1/ По образцу нѣмцевъ въ оккупированныхъ областяхъ - съ тидой де- сятимъ обязательную поставку по твердымъ цѣнамъ 25% войскамъ. Остальное разрѣшить продавать по волннымъ цѣнамъ. 2/ Просить Пана Гетмана уничтожить Хлѣбное Евро, какъ излишнее учрежденіе, т.к. нѣть ни у него увѣренности, что при помощи Хлѣб- наго Евро будутъ выполнены заготовки. Далѣе командирами корпусовъ высказаны пожеланія: 1/ Увеличить цену сахару до 75 золотниковъ. 2/ Не отміняти табачного довольствія, при чємъто довольствіе должно быть натурой и всьмъ безъ раздѣленія на курящихъ и некурящихъ и безъ змѣны этого довольствія деньгами. 3/ Установить отпускъ перца. 4/ Помимо отпуска в фунта мила на человѣка установить отпускъ денегъ для покупки мыла для стирки белья, или для той же цѣли устроить миловеренныя заводы. Устроити при банкахъ прачечныя. 5/ Забронировать у Главноуполномоченнаго Молва шміцілся на складахъ прачечныя машины „Нігаре“ и кипятильники. 6/ Въ виду того, что Хлѣбное Евро на мѣстахъ отказалось заготовлять зерновой фуражъ, необходимо эти заготовки предоставить войскамъ, двѣмъ соответствующимъ средства. 7/ Весь припасъ оставлять въ пользу части. Полковникъ К а к у р и н ъ. Мѣлодь тому назадъ на собраніи Начальниковъ Штабовъ Корпусовъ выяснилось, что центръ зяести снабженія хлѣбомъ, зерновымъ фуражемъ и масломъ лежитъ на Министерствѣ Продовольствія на Интендантство возлагается приварочное довольствіе. Снабженіе масломъ отъ Министерства Продовольствія, съ нѣкоторой помошью Интендантства. Заготовка обмєстаго фуража возлагалась на Интендантство и предполагалось, что будутъ образованы запасы въ мѣстныхъ продовольственныхъ магазинахъ. Теперь, когда главный центръ заготовки рѣшено переложить на войска и когда намѣчается неблагопріятная къ тому обстоятельства: 1/ конкуренція и насогласованность съ Хлѣбнымъ Евро, 2/ дѣйствія въ районахъ заготовокъ заготовительныхъ комиссій австрійскихъ и германскихъ, въ виду чего нельзя расчитывать на полный запасъ ріоновъ, 3/ выяснилось, что „офиціальныя цѣны нижкі и на нихъ базироваться нельзя, желательно знать, какъ при такой обстановкѣ будетъ обстоять дѣло съ мѣстными продовольственными органами, съ магазинами. Какова ихъ диспозиція, учреждены - ли новыя по сравненію съ прежними. Главный Интендантъ. Намѣчено пополнить магазины черезъ Министерство Продовольствія въ Житомирѣ, Ровно, Винницѣ, Проскуровѣ, Каменец-Подольскѣ, Жмеринкѣ, Полтавѣ, Кременчугѣ, Днѣвѣ, Умані, Черниговѣ, Конотопѣ, Екатеринославлѣ, Харьковѣ, Одессѣ и Николаевѣ. Полковникъ К а к у р и н ъ. Въ VII-мъ корпусѣ магазинъ намѣчень одинъ - въ Харьковѣ. Между тѣмъ центровъ сосредоточенія войскъ много: Купянскъ, Измаилъ, Чугуевъ, Славянскъ, Павлоградъ. Главный Интендантъ Большой центральный магазинъ будетъ въ Харьковѣ. предположено имть дивизіонныя магазины и полевые склады. Вопросъ раз- рѣшиться въ зависимости отъ потребности. Такое сосредоточеніе объясняет военно - политической обстановкой. Полковникъ К а к у р и н ъ . Предполагалось пополнить магазины двух- мѣсячной потребностью. Каковы теперь въ нихъ запасы. Главный Интендантъ. Во всѣхъ магазинахъ имѣется 20 тысячъ пудовъ муки и 120 тысячъ пудовъ крупы, т.е. магазины почти пусты. Пополненіе ихъ еще не произошло, зависить отъ Министерства Продовольствія. На вся- кий случай мы имѣемъ кредитъ и испрашиваемъ разрѣшеніе предоставить командирамъ корпусовъ небольшія полномочія въ дѣлѣ заготовки. Если дать на мѣстахъ свободу дѣйствія, то можно будетъ выйти изъ продоволь- ственного кризиса.- Нужно, чтобы Хлѣбное Бюро не мѣшало въ дѣлѣ заго- товокъ. Полковникъ К а к у р и н ъ . Гужевая доставка при заготовкахъ вызо- ветъ болынія затрудненія. Необходимо найти выходъ изъ создавшагося по- ложенія въ вопросѣ пополненія магазиновъ, на которыхъ будетъ основано все довольствіе. Нужны особыя мѣры со стороны 2-го Товарища Военнаго Министра. Хватить - ли вообще времени на заготовки.Можетъ быть выходъ найдется, если будутъ реквизированы для войскъ запасы Хлѣбнаго Бюро. Главный Интендантъ. За послѣднее время Министерство Продовольствія зашевелилось, видимо идетъ нмъ на встрѣчу. Мѣры реквизиціи крайне желательны но это надо провести черезъ Совѣтъ Министровъ. Войскамъ кромѣ того отпущенъ кредитъ / 70 миллионовъ / на заготовки Твердыя цѣны разрѣшено превышать, контроль пойдетъ на встрѣчу. Это дастъ нѣкоторое убѣжденіе, что продовольствіе будетъ заготовлено. Полковникъ К а к у р и н ъ . Выходитъ, что Интендантство беретъ на себя пополненіе магазиновъ. Главный Интендантъ. Не могу категорически пока ствѣтить, какъ разъ сегодня рѣшается этотъ вопросъ въ продовольственномъ совѣщаніи.- Заготовку объемистаго фуража Интендантство получило, когда были про- пущены всѣ сроки. Главнымъ образомъ эти заготовки возложены на юр - пусныхъ интендантовъ и хотя задача эта имъ была дана меньше мѣсяца то- му назадъ, однако въ Опесскомъ корпусѣ уже сдѣланы заказы на 900 ты- сячъ пудовъ сѣна и 600 тысячъ пудовъ горьмовой соломы, въ I корпусѣ - 70 тысячъ пудовъ сѣна, въ У корпусѣ - 15 тысячъ пудовъ сѣна, и т.д. Кромѣ того нами заключены контракты на 500 тысячъ пудовъ спрессованнаго сѣна, часть уже спрессована и На I милліонъ пудовъ. Дорольствіе имось лежить главный образъ на Министерствъ Продоволь- ствія и масо йдеть, въ нѣкоторыхъ мѣстахъ даже есть запасы. Полковникъ К а к у р и н ъ . Пока мы имѣемъ мало данныхъ, что вопросъ съ довольствіемъ новобранцевъ пройдеть гладко. Если удаст- ся пополнить магазины, есть - ли увѣренность, что войска будутъ своевременно изъ нихъ снабжены. Главный Интендантъ. Часть магазиновъ, въ виду требованій буд- жетной комиссіи придется закрыть, такъ что сѣтъ магазиновъ ста- нетъ еще рѣже. Командири корпусовъ единогласно постановили, что сѣтъ магази- новъ никоимъ образомъ не должна быть уменьшена, такъ какъ все до- вольствіе арміи будетъ базироваться на этихъ магазинахъ. Въ засѣданіе прибываетъ 2-й Товарищъ Военнаго Министра и На- чальникъ Генеральнаго Штаба. 2-й Товарищъ Военнаго Министра. Вопросъ о заготовкахъ принялъ ин- ное направленіе. Генералъ фонъ - Гренеръ просилъ дать ему свѣдѣ- нія куда, сколько и въ какой срокъ должно быть доставлено продо- вольствіе. Булеть приказано въ вопросѣ нашихъ заготовкахъ рабо- тать и германскимъ интендантомъ. Кромѣ того начальники Главныхъ Управленій должны составить вз- домость имущества, которое необходимо перевезти для обезпеченія корпусовъ. Начальникъ Генеральнаго Штаба: „Я вижу, что въ вопросѣ о соз- даніи арміи вы стоите на неправильныхъ отвращихъ данныхъ. Глав- ное Управленіе Генеральнаго Штаба стоитъ на той точкѣ зрѣнія, что призывъ новобранцевъ долженъ быть во что - бы то ни стало въ кон- цѣ ноября мѣсяца; всѣ центральныя учрежденія должны сдѣлать все чтобы подготовиться къ этому призыву и если какое либо изъ управ- леній не будетъ готово къ этому сроку, то лицо стоящее во главѣ его должно уйти, какъ несоотвѣтствующее своему назначенію.- Я ви- жу, что несмотря на то, что принципъ / территоріальный / органи- зации нашей арміи былъ извѣстенъ еще въ апрѣль мѣсяцъ, организація органовъ управленія не соотвѣтствуетъ этому принципу, а примѣняет- ся къ формамъ и системѣ бывшихъ Кіевскаго и Одесскаго Округовъ: ма- газины расположены по старой системѣ; система квартирнаго управленія старая и т. д." 2-й Товарищъ Военнаго Министра. Вопросъ о формированіи арміи сталъ прочно лишь мѣсяцъ тому назадъ. Кредиты на формирование бн- ли отпущены недавно. Старший начальник может ставить категори- ческое требование, чтобы было " лишь тогда, когда вся обстановка вмёстъ взята можеть благопріятствовать этому категорическому тре- бованію, если не всѣ данныя сшадываются противъ, то также требо- ваніе ни к чему не приведетъ и вопрос останется висеть въ воздухѣ. Начальникъ 2-й кавалерійской дивизіи Надо конкретно дать понять всѣмъ вѣдомствамъ, что безъ арміи Государство не обезпеченo. Пока мы поддерживаемся немецкими войсками, но политическая обстановка власно диктуетъ необходимость формированія арміи въ срокъ. Дѣлаетъ заявленіе представитель Министерства Внутреннихъ Дѣлъ: Транспортъ разстроен. Снабженія нѣтъ. Совмѣсная армія могутъ сдѣлать немъ только нѣкоторыя уступки. Намъ необходимы колосальные запасы и запасы въ срокъ. Министерство Продовольствія со своею задачею не справилось. Почему - бы его не упразднить разъ оно тормозитъ дѣ- ло формированія арміи. Необходимо на это совѣщеніе пригласить пред- ставителя этого министерства и категорически поставить ему вопросъ, дадутъ - ли они необходимые арміи запасы. Общее собраніе одобрило это заявленіе. Начальникъ Главнаго Инженернаго Управленія. Квартирные отдѣлы имѣются во всѣхъ корпусахъ при штабахъ кромѣ VIII - гдѣ онъ распол- ложенъ въ Елисаветградѣ ; V-го только теперь формируется въ Києвѣ и УГ-го, который пользуется Вознесенской дистанціей. Начальникъ Генеральнаго Штаба. Ваше замѣчаніе не поколебало моихъ доводовъ. Система квартирнаго управленія - старая.- Черниговская ремонтная комиссія только теперь формируется. Начальники квартир- ныхъ управл сидятъ при корпусахъ, но квартирные рисони не соотвѣт- ствуютъ корпуснымъ. Причины - въ методахъ управленія: работу централизируютъ. Главное Управленіе Генеральнаго Штаба стоитъ на децентрализаціи. Это должно быть проведено и въ другихъ вѣдомствахъ Только при системѣ строгой децентрализаціи, довѣрія командному со- ставу и полномочій къмандиръ корпусовъ, мы выполнимъ нашу задачу. Въ вопросѣ о ремонтахъ казармы приведу два случая: Житомирскій кор- пусъ на вопросъ почему не ремонтируются казармы, отвѣтилъ, что не можетъ найти начальника квартирной управы и вызвать его не можетъ, т.к. онъ командиру корпуса не подчиненъ. Командир VIII-го корпуса потребовалъ къ собѣ начальника ремонтной управленія, тотъ не пойхать сомалась на то, что онъ ремонтируетъ казармы въ трехъ корпусахъ и у командира корпуса нѣть фактическаго права его высылать Вещевое довольствие. Командиръ VIII-го корпуса. Нашъ насущный вопросъ: нѣть шинелей, сапогъ и суконныхъ рубахъ. Пусть дадутъ то что есть и дадуть воз- можность кордусамъ приступить къ передѣлкѣ. Нужно телеграфное ря- поряженіе о правѣ расходовать деньги на организаціи швальень. Дай- те полную мочь, дайте возможность распоряжаться деньгами, перетасо- вывал ихъ.- Желательно распоряженіе свыше, чтобы всѣ склады Зем- гора, Совза и проч. были подчинены интендантамъ корпусовъ, т.е. чтобы въ этихъ складахъ распоряжался командиръ корпуса, а не толь- ко ихъ забронировалъ. Въ Верданскѣ шьется складъ на всю Украину. Темъ вотъ все отъ мануфактуры до иголокъ и галошъ. Уполномоченный никто всякой критики. Желательно въ этомъ складѣ ныть специальнаго представителя Военнаго Вѣдомства, съ извѣстнымъ пристическимъ. Темъ долина быть борьба. Въ этомъ складѣ громадные запасы электротехни- ческаго и просто техническаго имущества. Командиры корпусовъ высказали пожеланіе, чтобы на засѣданіяхъ были представители всѣхъ вѣдомствъ. Главный Интендантъ. Въ первое время демобилизовалось все имуще- ство какъ складовъ разныхъ организацій, такъ и военныхъ. Потомъ этотъ вопросъ былъ переданъ начальнику снабженія, который проводилъ туже идею: объединялъ склады военные въ общественное. Военные и дру- гіе склады были настолько богаты, что армія была бы обезпечена всѣмъ необходимымъ. Съ ней мѣсяца демобилизаціи складовъ была пе- редана Губернскимъ интендантамъ, но въ этотъ моментъ былъ назна- ченъ Главноуполномоченный по ликвидации складовъ, - который стоит на той точкѣ зрѣнія, что армія пока нѣтъ, а стрела нуждается въ мануфактурѣ и имущество распродавалось.- Мѣра назначенія Главноуполномоченнаго не обезпечила армію, но и не облагодетельствовала населеніе, т.к. запасы сосредоточились въ рукахъ торговцевъ. Часть ихъ уже разсиропилась, но на остальную есть возможность наложить руку военному Вѣдомству. Для арміи у насъ не хватить шинелей, суконныхъ рубахъ и сапогъ. Бѣльшь обезпеченны на два комплекта, кромѣ того предполагается при призывѣ получить отъ населенія за извѣстное вознагражденіе отъ новобранцевъ. Простынь и одѣяль мало. Недостатокъ суконныхъ вещей 8. предполагаемъ покрыть ватными комплектами. Зелені сукна будутъ выданы на обмундирование старшинъ. Далѣе Главный Интендантъ оглашаетъ свое мнѣніе о мѣрахъ необхо- димыхъ для проведенія въ жизнь по снабженію арміи обмундирова- ніемъ и снаряженіемъ: . Необходимо принять въ срочномъ порядкѣ ряда чрезвычайныхъ, повели- тельно диктуемыхъ обстановкой, мѣръ, къ числу коихъ полагалъ бы отнести нижеслѣдующія: I/ Законодательнымъ порядкомъ необходимо провести во всѣхъ Мини- стерствахъ тотъ взглядъ, что безъ арміи всѣ блага начиненія войскъ Министерствъ останутся лишь въ области пожеланій, и имь на суждено жизненными появиться на свѣтѣ, а потому и работа всѣхъ Министерствъ должна быть направлена къ возсозданію арміи, для чего Военному Ми- нистерству должны быть предоставлены, по его требованію, всѣ сред- ства имѣвшіяся къ сему въ распоряженіи другихъ Министерствъ, минуя воля формальности, чтобы это было временной, но прямой обязан- ностью каждого изъ министерства: всмѣрно. воѣми средствами способство- вать созданію арміи, а не производилось бы подъ видомъ одолженія и взаимной услуги одного Министерства другому. Практически это мог- ло бы выразиться въ нижеслѣдующемъ: а/ Безотлагательная передача Министерствомъ Продовольствія въ распоряженіе Военнаго Министерства заготовокъ кожевенного матеріала, безъ формальной волокиты. б/ Возможно цѣнная реквизиція, черезъ Министерство Продовольствія, суконъ, тканей и прикладныхъ для китья матеріаловъ, при обязатель- нѣмъ запретѣ выбрасыванія на рынокъ матеріаловъ военныхъ образцовъ, какъ напримѣрь судонъ. в/ Реквизиція и закупка сырья необходимаго для пуска въ ходу су- конныхъ фабрик. 2/ Безотлагательная передача изъ складовъ военныхъ и общественныхъ организацій Главноуполномоченнымъ по ликвидации всѣхъ безъ исключе- нія вещей, матеріаловъ, даже въ превышающихъ потребность количе- ствахъ, необходимыхъ для снабженія арміи. 3/ Возможно полная реквизиція у жителей всего военнаго имущества, разграбленнаго во время большевистскаго господства, и распроданнаго за безцѣнокъ всевозможными большевистскими комитетами. 4/ Полагалось бы необходимымъ Командиръ Корпусовъ, какъ временн- 9. нал міра предоставить чрезвычайныя полномочія въ производствѣ реа- виванцій, наложенія запретовъ на ликвидируемое имущество, необходи- мое для амін и находящееся въ распоряженіи органовъ Глинноупольно- моченнаго по ликвидации; съ тѣмъ, чтобы запреты эти не выявлялись только на бумагѣ, проходя цѣлый лабиринтъ канцелярій, а вслѣдь за запретомъ - власть Командира Корпусовъ имущество это отбиралось въ распоряженіе Военнаго Ведомства. 5/ Безъ разрѣшенія Командира соответствующаго Корпуса, чтобы не одинъ уполномоченный по ликвидации не мѣлъ бы права продавать, или передавать кому бы то нибыло то имущество, которое можетъ быть использовано для нуждъ снабженія. Собрание командировъ корпусовъ постановило занести это мнѣніе въ протоколъ засѣданія и кромѣ того высказало пожеланіе: 1/ Вор- нуть комендирамъ корпусовъ всѣ права, какія у нихъ были до учреж- денія комиссіи Глинноуполномоченнаго М о л о в а, 2/ воспрятить тотътовое предметы военного снабженія приравнять его къ спеццда- цин Вопросъ артиллерійскаго снабженія. Докладыватель членъ Глин- наго Артиллерійскаго Управленія. Матеріальная часть сосредоточена частью на территоріи корпусовъ, частью въ Державныхъ складахъ. Замѣмъ день широкая полномочія для использования мѣстныхъ складовъ Для ускоренія нарадовъ изъ Державныхъ складовъ требованія можно посылать непосредственно туда, а въ Главное Артиллерійское Управлен- ніе или сообщать объ этомъ телеграммами для телеграфнаго же распоряженія изъ дѣла объ отпуску. 3-хъ даймовыми орудіями и ручными часты будутъ снабжены полностью для конныхъ частей вооруженія не хватать мало карabinovъ и дра- гунскихъ пистоловъ. Не хватить шашекъ и пикъ.- Револьверовъ нѣть совершенно Кромѣ того не хватить горныхъ орудій, гаубицъ в 48 дин. пулемет. Амуніція тоже очень мало. Снарядный матеріалъ мѣтсил и онъ можеть быть выданнымъ съ небольшимъ ограниченіемъ. Командир II-го корпуса заявляетъ, что хотя согласно приказа 252 вся полнота власти предоставлена командирамъ корпусовъ, но изъ артиллерійскихъ складовъ ничего получить нельзя. Нужно отправлять въ Киевъ требовательную вѣдомость въ трехъ экземплярахъ и т. д. В результатѣ орудіе мѣтсил подъ боемъ, а полки его не имѣютъ. Начальник 4-й кавалерійської дивізії. Предлагать для поповнення оружія конниць, собрати єго у повитових сотень и обміняти у варти кавалерійскіе образцы на піхотние. Къ кавалерійскимъ образцамъ при- числить и карабини. Начальникъ Главнаго Артиллерійского Управленія. Предлагаетъ дать конницѣ на вооруженіе винчестри. Начальники кавалерійскихъ дивизій выразили согласіе. Командиръ VIII-го корпуса. Докладываеть, что есть склады оружія нижнѣ не учтенные - гдѣ оно собиралось австрійскими властями при открываніи его отъ населенія. Тамъновѣрное мѣсто карабини. Начальникъ Главнаго Артиллерійского Управленія. По вопросу затрону- тому на прошломъ сьвѣдѣ о разгрузкѣ огнестрѣльныхъ складовъ на же- левно-дорожныхъ станціяхъ сдѣлано сравнительно мало, т.к. всѣ пере- возки задерживался за отсутствіемъ розрѣшенія востро-германскихъ властей. Грузы дэь Тиресполя перевозятся австрійцами въ Вознесенскъ, гдѣ и безъ того болыше склади. Опужіе корпуса получать какъ только будутъ даны перевозки. Наряды уже сдѣланы. Ружейныхъ патроновъ будетъ дано въ каждый корпусъ по 5 миллионовъ. Полковникъ Калуринь. Запасовъ у насъ имѣется только на боевой комплектъ батареи и парковъ, въ складахъ ихъ почти не будетъ. Ружейныхъ патроновъ тоже не много. Работаетъ - ли Луганскій заводь. Начальникъ Главнаго Артиллерійского Управленія. Начнетъ ра- ботать недѣли черезъ три. Что касается Шостенчаго завода, то по своему географическому положенію онъ не обеспеченъ, а переносить его въ другое мѣсто не представляется возможнымъ. Командирами корпусовъ высказаны пожеланія: 1/ О необходимости возможно скорѣе провести этаго и табели. 2/ Упростить оплуски дэь артиллерійскихъ складовъ и намед- ленно снабдить части оружіемъ. 3/ Общеровать виѣ строя вооружать холоднымъ оружіемъ по образ- цу германскихъ и револьверами. Въ строю винтовыми, а въ конницѣ притороченными шашками. 4/ Просить германское и австрийское командование не стрелять видячу оружія изъ складовъ. 5/ Возможно скорѣе отрегулировать порядокъ раздѣла.- За Помощника Начальника Генеральнаго Штаба, Генеральнаго Штаба Генеральный Хорунжій Секретарь, Генеральнаго Штаба Войсковой Старшина - I - ОТЧЕТЪ засѣданія съѣзда командировъ корпусовъ въ Главномъ Управленіи Генеральнаго Штаба. ПРОТОКОЛЪ № 5. / Засѣданіе II-го Октября 1918 года /. Предсѣдательствуетъ командиръ VI-го корпуса, генеральный бунчужный Слосаренко. Присутствуютъ: 2-й Товарищъ Военнаго Министра, Главный Интендантъ, Начальникъ Главной Военно-Санитарной Управы, Помощникъ Начальника Генеральнаго Штаба, 2-й Генеральный Квартермейстеръ, командиры всѣхъ корпусовъ, кроме VII-го, Начальники Сердюковской и четырехъ кавалерійскихъ дивизій и отдѣльной конной бригады, Начальники штабовъ IV-го и VI-го корпусовъ, майоры Маковскій съ двумя своими помощниками и представители И- нистерства Продовольствія и Внутреннихъ Дѣлъ и Главноуправленіе Молока. Начальникъ Главной Военно-Санитарной Управы докладываетъ по вопросу о санитарномъ снабженіи. Корпуса санитарнымъ имуществомъ медицинскаго заготовленія снабжены полностью, что касается имущества интендантского заготовленія, то вопросъ стоитъ значительно хуже и зависитъ отъ предстоящаго раздѣла имущества. Многія части войскъ имуществомъ уже удовлетворены. До устройства въ войскахъ омолодковъ и пріемныхъ покое армія уже теперь обезпечена 10.600 коечными мѣстами въ госпиталяхъ, что признается болѣе чимъ достаточнымъ. Изъ нихъ въ Кіевскомъ корпусѣ - 4.200 кроватей, въ Волынскомъ - 1.100, въ Черниговскомъ - 1.000, въ Харьковскомъ - 1.000, въ Подольскомъ - 750, въ Екатеринославскомъ - 300 и въ Одесскомъ - 2.250. Затрудненій по удовлетворенію арміи санитарнымъ имуществомъ и лечебными заведеніями не будетъ. Что касается децентрализаціи, то въ ней вѣдомство перейдетъ, когда будетъ выработанъ соотвѣтствующій статутъ, пока-же все существуетъ на прежнемъ основаніи, но гое-что децентрализуется: въ Кіевскомъ корпусѣ существуетъ три, а не одинъ, какъ было раньше аптечныхъ магазина. Децентрализовать сразу нельзя, въ виду существовавшаго въ началѣ хлоса. Всѣ нити по демобилізаціи сосредотачивались въ Кіевѣ и порвать ихъ сразу, передавъ все въ руки ко-пудскихъ врачей не было возможным - 2 - Командиръ VIII-го корпуса. Указываеть на необходимость снять санитарную автономію въ корпусахъ. Указываеть на неравномерность распредѣленія коечныхъ мѣстъ: въ Києвѣ - 4.000, а въ Екатеринославлѣ только 300, тогда какъ это почти одинаковыя войсковые центры. Въ Екатеринославскихъ госпиталяхъ кроватей емь четь и госпиталя бродить безъ помѣщеній. Лечебныя заведенія, санитарное имущество въ районѣ корпуса-все должно быть подчинено командиру корпуса. Теперь наблюдается, что имущество изъ корпусовъ везеть въ центральные склады, а оттуда вновь направлять въ корпуса. Начальникъ Главной Санитарной Управы докладываетъ, что въ Києвѣ значительно болѣе коечныхъ мѣстъ, чимъ въ другихъ городахъ потому-что кіевь значительно болѣй центръ; кроме того здѣсь находятся госпиталя имѣющіе общее значеніе. Каждый полевой госпиталь въ Екатеринославлѣ при надобности можетъ развернуться до 600 мѣстъ. Командиръ II-го корпуса. Указываеть, что для полученія имущества находящагося уже на мѣстахъ приходится посыпать въ Києвь требовательныя вѣдомости въ 3-хъ экземплярахъ и долго ждать нарѣдь. Въ результатѣ въ частяхъ нѣть имущества. И если централізація нужна для равномернаго распредѣленія имущества изъ складовъ по корпусамъ, то предлагается теперь же составить примѣрную вѣдомость хотябы въ половинномъ размѣрѣ потребной необходимости и по этой вѣдомости разрѣшить выдавать корпусамъ изъ складовъ непосредственно. Начальникъ Главной Санитарной Управы. Изъ всѣхъ складовъ выдавать имущество невозможно, потому, что во многихъ нѣть соответствующей посуды, нѣть прислуги, нѣть формецатовъ; такснень имущества неразсортировано; словомъ изъ любого склада получать нельзя можно только изъ аптечного. Командиръ VIII-го корпуса. Находить, что проще послать специалистовъ для разбора, чимъ имущество пересылать въ спеціалитеты и высказывать полную необходимость подчинить всѣ санитарныя учрежденія командирамъ корпусовъ. Начальникъ 1-й кавалерійской дивизіи. Высказываеться за необходимость подчинить врачей строевому начальству, которые должны давать врачамъ опеку. Въ виду прибытія Представителя Министерства Продовольствія М о л о в а, по постановленію собранія оглашается протоколъ предыд. - 3 - цаго звіддення. Рішено розмстрініе вопроса обь инженерномъ снабже- ніи перенести на слѣдующее засѣданіе, а теперь выяснить вопросъ объ муществѣ мішковъся въ складѣ М о л о в а. Представитель Главной Инженерной Управы заявлять, что на этихъ складахъ имѣются много инженерныя, особенно электро-техническаго мущества, которое по требованіямъгражданскихъ управленій и сь раз- рѣшенія Главноуполномоченнаго И о л о в а выдается со складовъ. То- же было и съ телеграфнымъ имуществомъ, но его не выпускали австрій- цы. Капланодорожное имущество выдается также со складовъ, тогда какъ все это имущество прейне необходимо войскамъ. Мѣшки находились на складахъ необходимым интендентству для заготовки постельныхъ при- надлежностей, между тѣмъ было продано германской сапуночной комис- сіи 28 милийна мѣшковъ по 1 руб. 20 коп. за штуку. 4-го октября на Сьѣздѣ въ Главномъ Инженерномъ Управленіи, гдѣ были и представители отъ Главноуполномоченнаго М о л о в а рѣшено, что З И Н Ч И мѣютъ право налагать „В Е Т О " на имущество находящеся на складахъ к что это „ В Е Т О " будетъ разрѣшаться по соглашенію военнаго Министра съ Главноуполномоченнымъ М О Л О В И Ъ Командир III-го корпуса заявляетъ, что З И Н Ч И не знаютъ, что мѣстся на складахъ. Необходимо принять мѣры, чтобы З И Н Ч И ознакомились - бы съ содержаніемъ складовъ. Представитель Инженернаго Вѣдомства, говоритъ, что З И Н Ч И должны назначить своихъ представителей къ уполномоченному. Безъ этихъ представителей въ складахъ не должно быть никакой продажи. Представитель Главноуполномоченнаго М о л о в а говоритъ, что отъ Военнаго Вѣдомства зависить всецѣло быть въ контактѣ съ учреж- деніями Главноуполномоченнаго М о л о в а. Въ настоящее время учре- дены увѣдные и губернскіе совѣты при которыхъ должны быть предста- вители Военнаго Вѣдомства. Имущество добровольно ликвидировалось мало. Въ данное время уч- режденія Главноуполномоченнаго М о л о в а заняты пріемко всего имущества. Всѣ сегоди принимаютъ товарныя департаменты. Кромѣ того вся работа идетъ въ контактѣ съ Государственнымъ Контролемъ. Что касается мішковъ, то Главное Управленіе ихъ не продаетъ. Распредѣленіе мішковъ зависитъ отъ Министерства Продовольствія. Командир УІ-го корпуса: Каковы принципы Вашей работы. Казалос - 4 - бы, что имущество, предназначавшееся арміи олѣдуетъ дать арміи. Какъ смотрять на этотъ вопросъ: хотятъ - ли дать все нужное арміи, а потомъ остекки распродавать. Представитель Главноуполномоченнаго М о л о в а: Страна не мо- жетъ теперь обеспечить армію надолго. Армія будетъ обеспечена лишь въ предѣлахъ необходимости. Объ излишкахъ не приходится говорить. Если страна не можетъ существовать безъ арміи, то и армія не вы- полнитъ своей задачи въ экономически разрушенной странѣ, послѣднее заставляетъ стремиться къ поднятію благосостоянія страны, а это въ свою очередь обеспечить армію. Командир VI-го корпуса. Значитъ предпочтение арміи не сдѣлано. Представитель Главноуполномоченнаго М о л о в а. На недобности арміи и страны мы смотримъ одинаково. Полковникъ К а к у р и н ъ. Значить на излишки арміи расчиты- вать не можетъ. Существуетъ - ли у Васъ контактъ съ Главнымъ Ин- тендантскимъ Управленіемъ. Представитель Главноуполномоченнаго М о л о в а Пока нѣтъ, но мы къ нему стремимся и теперь къ этому принять мѣры. Полковникъ К а к у р и н ъ. До сихъ поръ контакта не было, и сужденіе объ излишкахъ было предоставлено Вамъ. Представитель Главноуполномоченнаго М о л о в а. Нѣтъ до сихъ поръ все имущество было въ распоряженіи Начальника Постоянія. Полковникъ К а к у р и н ъ Ваше Управленіе сейчасъ возникло, или мѣеть связь съ демобилізаціонной комиссіей. Представитель Главноуполномоченнаго М о л о в а. Мы имѣемъ на- слѣдственную связь, но фактически управленіе возникло заново. Полковникъ К а к у р и н ъ. Изъ вчерашняго засѣданія мы вывели другое впечатлѳніе. Всмъ унаслѣдовали силади Земсовза Сопор и Краснаго Креста. Если бы эти силады были всецѣло въ рукахъ Воен- наго Вѣдомства, то армія не была бы поставлена въ необходимость снять одѣтой въ суррогаты обмундированія. Представитель Главноуполномоченнаго М о л о в а. Все имѣющееся въ складахъ не предназначается для арміи потому, что склады за- готовлялись и пополнялись въ періодъ войны при общемъ Россійскомъ и аснтаабъ. Теперь государственный масштаб меньше. Командир VIII-го корпуса. Въ нѣсколькихъ нашихъ засѣданіяхъ было подчеркнуто, что формирование арміи будетъ зависить отъ раз. - 5 - дѣла имущества. Надоиократно 2-й Товарищъ Военнаго Министра про- силъ ускорить этотъ раздѣлъ, на что было заявлено, что отъ коман- дировъ корпусовъ онъ не зависитъ, а зависитъ главнымъ образомъ отъ предсѣдателя комиссіи. Прежде сбереженіе и сборъ имущества были поставлены на правиль- ный путь: мы этимъ вѣдали, собирали, и сохраняли и охраняли иму- щество; чѣмъ примѣръ-конкретный случай въ Бердянскѣ. Имущество сохранено въ Бердянскѣ и не расхищено только благо- даря заботамъ военныхъ властей. Между прочимъ, сейчасъ тамъ лицо, вѣдающее ликвидацией склада,- наше вселій критика. Если оно останется на мѣстѣ, то какъ говорить уже теперь, изъ 2/5 будетъ распродано все. Слухъ этотъ привелъ въ Бер- дянскъ массу спекулянтовъ и ихъ агентовъ, которые ждутъ раздѣла. Представитель однои московской фирмы получаетъ 10 тысячъ въ мѣсяцъ чтобы сидѣть въ Бердянскѣ и ждать раздѣла. У меня начинаются тревія со складомъ и я со стороны уполномочен- наго вику не желаеме контакта, а стараюся отмекаться. Представитель Интенданства: Армія существуетъ для военнаго времени. Немъ всегда надо быть готовымъ къ мобилзаціи. У Главно- уполномоченнаго М о л о в а я встрѣтилъ противоположный взглядъ. Немъ безусловно нужно теперь подготовить запасы для мобилзаціи, взглядъ-же „дать арміи только то, что ей крайне необходимо“, при- ведетъ не къ созданію арміи, а къ игрѣ въ солдатики. Немъ надо сдѣть новобранцевъ, нужно имѣть текущее довольствіе, нужно имѣть возможность одѣть второочередныя части. Только при такихъ усло- віяхъ армія будетъ поставлена на твердые ноги. Принципъ „чтобы было“ для центральныхъ управленій не выпол- нимъ и отъ нихъ не зависитъ. Главноуполномоченный М о л о в ъ не удовлетворяетъ нашихъ требованій. Какъ мнѣ представляется, работа по снабженію армии изъ складовъ должна быть такова: 1/ въ корпусахъ, корпнт., зач., зинч. и медик. докторъ заявля- етъ, что имъ нужно. 2/ уполномоченный долженъ требуемое безпрепятственно отпустить изъ складовъ. Лѣвобережная Украина болѣе бдіна имуществомъ, правобережная болѣе богата. Немъ видно чего не хватаетъ для лѣвобережных юр- - 6 - пусовъ. Ми по этимъ свѣдѣніямъ составляемъ требованія объ отпускѣ изъ складовъ, а Главноуполномоченный М о л о вь отвѣчаетъ, что можетъ отпустить требуемое только за деньги. Но вѣдь это перекладываніе денегъ изъ кармана въ карманъ. Намъ нужны снаряды не для однихъ новобранцевъ, но и для арміи. Представитель Главноуполномоченнаго М о л о в а. До учрежденія Главноуполномоченнаго шла безумная спекуляція и у насъ объ этомъ есть документальныя доказательства. Кремы продолжаются и теперь, и кемъ приходитъ замѣнять стрелу отвѣтственными артельщиками. Направленіе нашей работы заключается въ томъ, чтобы громадное количество снарядовъ болѣе цѣннаго и болѣе нужнаго оставить въ разположеніи Военнаго Вѣдомства. Ми ясно отдаемъ себѣ отчетъ въ необходимости снабженія арміи и у насъ нѣтъ тенденцій ставить препятствія снабженію. Начальникъ 2-й кавалерійской дивизіи. Здѣсь говорилось о кон- тактѣ. Его не будетъ если точка армія Главноуполномоченнаго М о - л о в а дистанціально противоположна нашей. Представители М о л о в а въ своемъ вступленіи сказали, что предполагается дать арміи только необходимое, а остальное имущество предоставить странѣ. Если здѣсь проводится взгляда, дать арміи только необходимое, то на мѣстахъ онъ будетъ проведенъ еще меньше. Необходимо командировать корпусовъ на время формированія арміи предоставлять диктаторскую власть на мѣстахъ. Онъ распоряжается складами, онъ одинъ сносится съ Главноуполномоченнымъ М о л о в ы м ъ. Полковникъ К а к у р и н ъ. Значить всѣ залесы предназначавшіеся для населенія будутъ выпускаться отдѣльными партіями, или какъ - нибудь иначе. Представитель Главноуполномоченнаго М о л о в а. Продается черезъ общественныя учрежденія. Волна крупнаяликвідація проходить черезъ два совѣта. Принципы продажи частнымъ лицамъ иные нежели организаціямъ. Начальникъ 4-й кавалерійской дивизіи. Предлагаетъ имущество изъ складовъ не продавать войскамъ, а выдать подъ расписки, при чемъ минув Кіевъ, а непосредственно путемъ контакта на мѣстахъ, т.е. и здѣсь провести децентрализацію. -7- Представитель Главноуполномоченного М о л о в а. Мы должны выдавать только за деньги, так как это было постановлено Совгосм Министров Главный Интендант. Вскизывается также за необходимость отпускать войскам имущество из складов под расписки. Начальник 4-й кавалерийской дивизии. Тогда и охрана будет лучше Подполковник Х а р и т о н о въ. Сообщать о случае продажи Пи- ратинскому еврею Финкальгейну по баснословно низко цѣнѣ 82 тысячи паръ ботинок. Представитель Главноуполномоченного М о л о в а. Относительно Финкельштейна, вопросъ будетъ разслѣдованъ. Представитель Министерства Внутренних Дѣлъ. Представитель Главно- уполномоченнаго М о л о в а сказалъ, что въ вопросѣ объ уплатѣ за имущество взятого изъ складовъ мы расходимся съ постановленіем Рады Министровъ. Мы кажется, что расхождение это происходит отъ двухъ точек зрѣнія на армію. Мы кажется, что я буду правъ, если скажу, что если будетъ армія, то она обезпечитъ и державу и имущество, такъ опекаемое Главноупол- номоченнымъ. Немь теперь не надо такого попеченія объ населеніи и пр., нужна только армія. Все остальное будетъ потомъ. Немь по долгу службы необходимо вы- сказаться и просить перерѣшить этотъ вопросъ, разъ мы расходимся съ Радой Министровъ. Недо призвать всѣ вѣдомства, чтобы они про- никлись государственнымъ пониманіемъ арміи и ея назначенія. Представитель Главноуполномоченнаго М о л о в а. Наша точка зрѣ- нія совпадаетъ съ точкой зрѣнія Рады Министровъ. Политика Главно- уполномоченного есть выводъ изъ предвзятыхъ требованій разныхъ вѣдомствъ съ государственной точки зрѣнія. Есть рядъ дырь, которыя необходимо затянуть. Мы только суммируемъ всю эту необходимость. Относительно арміи мы идемъ дальше. Предполагаемъ удовлетворить на- тально сегодняшнюю потребность, но и возможно ли ре Командир УІ-го корпуса. Наши нужды въ государственной программѣ поставлены не на томъ мѣстѣ, гдѣ бы мы желали ихъ видѣть. Представитель Министерства Продовольствія. Здѣсь былъ возведенъ рядъ обвиненій на Министерство Продовольствія и Державное Хлѣбное Бюро. Снабженіе арміи - одно изъ обязательствъ Министерства Продоволь- ствія. - 8 - для армії надо поставить 3 милиона пудовъ хлѣба. По договору съ цен- тральными правительствами мы обязаны ихъ снабдить 60 мил. пуд. хлѣба, въ крупные центры должны поставлять до 180 миллионовъ пудовъ хлѣба, обя- заны обеспечить желѣзныя дороги и проч. Словомъ для арміи мы дол- жны дать всего лишь 14 - 15 воѣхъ заготовокъ державы. Хлѣбное Бюро уже дало изъ прошлогодняго урожая центральнымъ державамъ 15 милионовъ пудовъ хлѣба. За счетъ урожая прошлаго года ими снабжа- ются желѣзныя дороги, крупные центры, горнопромышленные рѣіоны, снабжа- ется армія, какъ центральныхъ правительствъ, такъ и Украинская. Все это знабженіе ведется за счетъ урожая прошлаго года, использованнаго войной и разстроеннаго болѣзнями. Снабженіе ведется по твердымъ цѣнамъ. Крестьяне отказываются давать, приходится при резкихъ прибытіяхъ къ силѣ центральныхъ державъ. Въ такихъ условіяхъ то твердымъ цѣнамъ, мы заготовили уже 60 милю- новъ пудовъ хлѣба. Вопросъ объотыбнѣ хлѣбной монополіи и переходъ на хлѣбную повинность обсуждался въ Совѣтѣ Министровъ и тамъ было принято неуклонно, что для выполненія обязательствъ передъ центральными державами необходимо сохра- нить монополію. Всѣ эти рѣшенія утверждается Украинскимъ Продовольственнымъ Совѣтомъ, въ составъ коего входятъ представители центральныхъ державъ, Совѣту этому подчинена Рада "отроны". Министерство Продовольствія всецѣло придерживается взгляда о необхо- димости полноты обеспечить армію. До сего времени выполнено около 65% нарядовъ для пополненія базисныхъ магазиновъ. Нарядъ на муку будетъ выполненъ полностью; крупа будетъ поставлена не полностью, въ виду ея не урожая. Недостатокъ ея будетъ пополненъ суррогатомъ- макаронами. Зерновой фуражъ въ достаточной мѣрѣ заготовить не представляется воз- можнымъ, тѣмъ болѣе, что параллельно приходится выполнять и наряды для сознныхъ войскъ. Можемъ выполнить 50% наряда, остальное будетъ замѣнено суррогатомъ за пудъ фуража 14 пуда суррогата. Снабженіе растительнымъ масломъ въ размѣрѣ 12 тысячъ пудовъ въ мѣ- сяцъ, мы выполнить не можемъ. Будетъ дано только 50%; остальное бу- детъ замѣнено другими пирами. Министерство Продовольствія приняло всѣ мѣры, чтобы до I-го декабря выполнить полугодовой запасъ базисныхъ магазиновъ. Вопросъ о гужевомъ поставкѣ проводится въ жизнь въ виду повинности. Для выполненія наряда будутъ приняты всѣ мѣры. -9- Возможность разстройства железнодорожного транспорта мы предусматрива- ем и разрабатываем вопрос, как обставить перевозку, чтобы грузы или без задержек. Нам желательно более тесный контакт Хлебного Бюро с Интендант- ством. Наша просьба, чтобы корпусное интендентство имѣло своихъ прием- щиковъ на станціяхъ погрузки Хлебнаго Бюро, и чтобы эти приёмщики доно- сили въ корпусъ и въ Главное Центральное Управление, сколько ими принято хлѣба на станціи погрузки въ счетъ народа. Начальникъ 4-й кавалерійской дивизіи: Разъ Хлебное Бюро не можетъ дать извѣстнаго % зернового фуража, то не можетъ ли Министерство Про- довольствія предоставить войскамъ заготовку недостающаго зернового фу- ража по рыночной цѣнѣ. Представитель Министерства Продовольствія. Государственные интересы требуютъ заготовокъ только по твердой цѣнѣ на той же точкѣ сролть и германцы рѣшившіе 50% замѣнить суррогатами. Начальникъ I-й кавалерійской дивизіи. Будуть -ли для Военнаго Вь- ломства запасы собраны по твердой цѣнѣ. Представитель Министерства Продовольствія. Полугодовой запасъ расчи- тываемъ заготовить до I-го декабря. Если будетъ разстройство транс- спорта - мы рассчитываемъ на подвозъ на мѣстахъ. За Помощника Начальника Генеральнаго Штаба, Генеральнаго Штаба Генеральный Хорунжій Секретарь: Генеральнаго Штаба Войсковой Старшина ОТЧЕТЪ Засѣданія съѣзда командировъ корпусовъ въ Главномъ Управленіи Генеральнаго Штаба. ГОЛОВНЫЙ ШТАБЪ ПРОТОКОЛЪ № 4. Одержано 22 1918 Вступ. Ч. 24509 / 10-го Октября 1918 года /. Предсѣдательствуетъ командиръ VI-го корпуса генеральный бунчукный Слосаренко. Присутствуютъ: помощникъ начальника Генеральнаго Штаба, начальники центральныхъ управлений, комъ Главнаго Штаба и Канцеляріи Военнаго Министерства, командиры всѣхъ корпусовъ, комъ VII-го, начальники конныхъ дивизій, начальникъ штаба IV-го корпуса, начальникъ Сєрдюкской дивизіи, оба генералъ-квартермейстера, инспектора артиллеріи и техническихъ войскъ, Германскаго Генеральнаго Штаба майоръ Манковскій и его два помощника и представитель Министерства Внутреннихъ Дѣлъ. Командиръ VII-го корпуса дѣлаетъ внѣочередное заявленіе: "Бчера было сказано, что семь сверхсрочно-служащаго будетъ отпускаться паекъ за плату, это составляетъ 150 руб. въ мѣсяцъ такимъ образомъ у сверхсрочнаго не хватить средствъ на пропитаніе семьи. Начальникъ 2-й конной дивизіи, докладываетъ, что въ Сибири даются пайки даже офицерскимъ семьямъ бесплатно. Собрание единогласно выразило пожеланіе распространить на всѣ семьи сверхсрочно-служащихъ бесплатную выдачу пайка. О провіантскомъ и приварочномъ довольствіи. Командиры корпусовъ выразили необходимыхъ: 1/ Установить дачу хлѣба для всѣхъ частей минимумъ 2½ фунта, крупы не менѣе 40 золотниковъ и сала не менѣе 10 золотниковъ. 2/ Разрѣшить покупку мировъ не по твердымъ цѣнамъ, а по рыночнымъ. 3/ Децентрализовать снабженіе, давъ частямъ средства на заготовки. 4/ Имѣть корпусные и дивизіонныя магазины. Главный Интендантъ, докладываетъ, что средства на заготовки уже отпущены, что имъ телеграфно указывалось корпуснымъ интендантомъ покупать садо по справочнымъ цѣнамъ и оглашаетъ отьтное письмо Дер- жавного Контролера, изъ коего видно, что послѣдними уже сдѣлано распоряженіе контролерамъ на мѣстахъ итти на встрѣчу военнымъ властямъ, но прежде необходимо нарушить твердыя цѣны. Совѣтомъ Министровъ уже разрѣшено при заготовкахъ превышать твердые цѣны.- Что касается ма- газиновъ, то уже отдано распоряженіе разсредоточить запасы. Деньги на это уже отпущены. Указано имѣть даже поливные магазины съ запа- сомъ не менѣе двухмѣсячной потребности. Командиръ VIII-го корпуса докладываетъ о трудностяхъ заготовки на мѣстахъ: 1/ Австро-Венгерскія власти не позволяютъ закупать монопольные про- дукты.- Овощи и вира позволять, но только съ ихъ каждый разъ раз- рѣшенія и въ указанныхъ ими районахъ. Указывается не обвиненное реісны, уже использованное. Необходимо отрегулировать этотъ вопросъ. 2/ На желѣзно-дорожныхъ платформахъ скапливается скиды заготовленныхъ продуктовъ. Между тѣмъ вагоновъ подъ перевозку не даютъ. Желательно додействіе центральныхъ управленій, чтобы вагоны подъ скоропортящи- еся грузы подавались бы въ срокъ. 3/ Изъ Хлѣбнаго Бюро нѣтъ совершенно поступленій монопольныхъ про- дуктовъ. Помѣщики согласны продовать, но требуютъ разрѣшеніе Хлѣб- наго Бюро. Послѣднее въ этомъ отказываетъ, болы спекуляціи со сто- роны помѣщиковъ. 4/ Изъ Киева корпуса получили распоряженіе передать мѣшки въ Хлѣб- ное Бюро. Корпусъ исполнилъ, оставивъ у себя 75 тысячъ. Ихъ забрали австрійцы. Хлѣбное Бюро зерна не даетъ. Просили вернуть мѣшки - отназываютъ, а между тѣмъ эти мѣшки распродаются. Необходимо заста- вить Хлѣбное Бюро вернуть мѣшки, разъ оно не даетъ зерна. Для облегченія заготовки на мѣстахъ предлагается мѣры: 1/ По образцу нимцевъ въ оккупированныхъ областяхъ - съ каждой де- сятимъ обязательную поставку по твердымъ цѣнамъ 25% войскамъ. Остальное разрѣшить продавать по вольнымъ цѣнамъ. 2/ Просить Цена Гетмана уничтожить Хлѣбное Бюро, какъ излишнее учрежденіе, т.к. нѣть ни у него увѣренности, что при помощи Хлѣб- наго Бюро будутъ выполнены заготовки. Далѣе командирами корпусовъ высказаны пожеланія: 1/ Увеличить дачу сажару до 75 золотниковъ. 3. 2/ Не отміняти табачного довольствія, при чємъто довольствіе должно быть натурой и всьмъ безъ раздѣленія на юрлихъ и нежурляхъ и безъ зв'язки этого довольствія деньгами. 3/ Установить отпускъ перца. 4/ Помимо отпуска в фунта мила на человѣка установить отпускъ денегъ для покупки мыла для стирки бѣлья, или для той же цѣли устройть миловеренные заводы. Устроить при баняхъ прачечныя. 5/ Забронировать у Главноуполномоченнаго Молока мѣшался на складахъ прачечныхъ машины „Ніагара“ и кипятильники. 6/ Въ виду того, что Хлѣбное Евро на мѣстахъ отказались затотовлять зерновой фураж, необходимо эти заготовки предоставить войскамъ, дабы соответствующія средства. 7/ Весь припасъ оставлять въ пользу части. Полковникъ К а к у р и н ъ. Мѣсць тому назадъ на собраніи Начальниковъ Штабовъ Корпусовъ выяснилось, что центръ тяжести снабженія хлѣбомъ, зерновымъ фуражемъ и мясомъ лежитъ на Министерствахъ Продовольствія на Интендантство возлагается приварочное довольствіе. Снабженіе мясомъ отъ Министерства Продовольствія, съ нѣкоторой помощью Интендантства. Заготовка обменистого фуража возлагалась на Интендантство и предполагалось, что будутъ образованы запасы въ мѣстныхъ продовольственныхъ магазинахъ. Теперь, когда главный центръ заготовки рѣшено переложить на войска и когда начинается неблагопріятная къ тому обстоятельства: 1/ конкуренція и несогласованность съ Хлѣбнымъ Евро, 2/ дѣйствія въ районахъ заготовокъ заготовительныхъ комиссій австрійскихъ и германскихъ, въ виду чего нельзя расчитывать на полный запасъ раяоновъ, 3/ выяснилось, что нѣкоторыя цѣны низки и на нихъ базироваться нельзя, желательно знать, какъ при такой обстановкѣ будетъ обстоять діло съ мѣстными продовольственными органами, съ магазинами. Какова ихъ дислокация, учреждены - ли новыя по сравненію съ прежними. Главный Интендантъ. Намѣчено пополнить магазины черезъ Министерство Продовольствія въ Житомирѣ, Ровно, Винницѣ, Проскуровѣ, Каменец-Подольскѣ, Меринкѣ, Полтавѣ, Кременчугѣ, Днѣпрѣ, Уманіи, Черниговѣ, Конотопѣ, Екатеринославлѣ, Харьковѣ, Одессѣ и Николаевѣ. Полковникъ К а к у р и н ъ. Въ VII-мъ корпусѣ магазинъ намѣченъ одинъ - въ Харьковѣ. Между тѣмъ центровъ сосредоточенія войскъ много: Купянскъ, Измаилъ, Чугуевъ, Славянскъ, Павлоградъ. Главный Интендантъ Большой центральный магазинъ будетъ въ Харьковѣ. предположено имѣть дивизіонные магазины и полевые склады. Вопросъ раз- рішиться въ зависимости отъ потребности. Такое сосредоточеніе объясняется военно - политической обстановкой. Полковникъ К а к у р и н ъ . Предполагалось пополнить магазины двух- мѣсячной потребностью. Каковы теперь въ нихъ запасы. Главный Интендантъ. Во всѣхъ магазинахъ имѣется 20 тысячъ пудовъ муки и 120 тысячъ пудовъ крупы, т.е. магазины почти пусты. Пополненіе ихъ еще не происходило, зависить отъ Министерства Продовольствія. На вся- кій случай мы имѣемъ кредитъ и исправляемъ разрѣшеніе предоставить командирамъ корпусовъ наиболыншія полномочія въ дѣлѣ заготовки. Если дать на мѣстахъ свободу дѣйствія, то можно будетъ выйти изъ продоволь- ственного кризиса.- Нужно, чтобы Хлѣбное Бюро не мѣшало въ дѣлѣ заго- товокъ. Полковникъ К а к у р и н ъ . Гукевая доставка при заготовкахъ вызо- ветъ болынія затрудненія. Необходимо найти выходъ изъ создавшагосся по- ложенія въ вопросѣ пополненія магазиновъ, на которыхъ будетъ основано все довольствіе. Нужны особы мѣры со стороны 2-го Товарища Военнаго Министра. Хватить - ли вообще времени на заготовки.Можетъ быть выходъ найдется, если будутъ реквизированы для войскъ запасы Хлѣбнаго Бюро. Главный Интендантъ. За послѣднее время Министерство Продовольствія зашевелилось, видимо идетъ намъ на встричу. Мѣры реквизиціи крайне желательны но это надо провести черезъ Совѣтъ Министровъ. Войскамъ кромѣ того отлученъ кредитъ /70 милліоновъ / на заготовки. Твердая цѣна разрѣшено превышать, контроль пойдетъ на встричу. Это дастъ нѣкоторое убѣжденіе, что продовольствіе будетъ заготовлено. Полковникъ К а к у р и н ъ . Выходить, что Интендантство беретъ на себя пополненіе магазиновъ. Главный Интендантъ. Не могу категорически пока ствѣтить, какъ разъ сегодня рѣшается этотъ вопросъ въ продовольственномъ совѣщаніи.- Заготовку объяснястаго фуража Интендантство получило, когда были про- пущены всѣ срочки. Главнымъ образомъ эти заготовки возложены на гор - пусный интендантовъ и хотя веденчъ эта имъ была дана меньше мѣсяца то- му назадъ, однако въ Опесскомъ корпусѣ уже сдѣланы заказы на 900 ты- сячъ пудовъ сѣна и 600 тысячъ пудовъ жермовой соломы, въ I корпусѣ - 70 тысячъ пудовъ сѣна, въ У корпусѣ - 15 тысячъ пудовъ сѣна, и т.д. Кромѣ того нами заключены контракты на 500 тысячъ пудовъ спрессованнаго сѣна, часть ужс стрессована и На I милліонъ пудовъ. Довольствіе массы лежитъ главнымъ образомъ на Министерствѣ Продоволь- ствія и мало йдеть, въ нѣкоторыхъ мѣстахъ даже есть запасы. Полковникъ К а к у р и н ъ . Пока мы имѣемъ мало данныхъ, что вопросъ съ довольствіемъ новобранцевъ пройдеть гладко. Если удаст- ся пополнить магазины, есть - ли увѣренность, что войска будутъ своевременно изъ нихъ снабжены. Главный Интендантъ. Часть магазиновъ, въ виду требованій бюджетной комиссіи придется закрыть, такъ что сѣть магазиновъ ста- неть еще рѣже. Командиры корпусовъ единогласно постановили, что сѣть магази- новъ никоимъ образомъ не должна быть уменьшена, такъ какъ все до- вольствіе арміи будетъ базироваться на этихъ магазинахъ. Въ засѣданіе прибываетъ 2-й Товарищъ Военнаго Министра и Начальникъ Генеральнаго Штаба. 2-й Товарищъ Военнаго Министра. Вопросъ о заготовкахъ принялъ ин- ное направленіе. Генералъ фонь - Гренеръ просилъ дать ему свѣдѣ- нія куда, сколько и въ какой срокъ должно быть доставлено продо- вольствіе. Будетъ приказано въ вопросѣ нашихъ заготовкахъ рабо- тать и германскимъ интендантомъ. Кромѣ того начальники Главныхъ Управленій должны составить вѣ- домость имущества, которое необходимо перевезти для обезпеченія корпусовъ. Начальникъ Генеральнаго Штаба: „Я вижу, что въ вопросѣ о соз- даніи арміи вы стоите на неправильныхъ отправныхъ данныхъ. Глав- ное Управленіе Генеральнаго Штаба стоитъ на той точкѣ зрѣнія, что призывъ новобранцевъ долженъ быть во что - бы то ни стало въ кон- цѣ ноября мѣсяца; всѣ центральныя учрежденія должны сдѣлать все чтобы подготовиться къ этому призыву и если какое либо изъ управ- леній не будетъ готово къ этому сроку, то лицо стоящее во главѣ его должно уйти, какъ несоотвѣтствующее своему назначенію.- Я ви- жу, что несмотря на то, что принципъ / территоріальный / органи- зации нашей арміи былъ извѣстенъ еще въ апрѣлѣ мѣсяца, организація органовъ управленія не соотвѣтствуетъ этому принципу, а примѣняет- ся къ формамъ и системѣ бывшихъ Кіевскаго и Одесскаго Округовъ: ма- газины расположены по старой системѣ; система квартирнаго управленія старая и т. д." 2-й Товарищъ Военнаго Министра. Вопросъ о формированіи арміи сталъ прочно лишь мѣсяцъ тому назадъ. Кредиты на формирование бы- ли отпущены недавно. Старший начальник может ставить категори- ческое требование, чтобы было лишь тогда, когда вся обстановка вмёстъ взята может благоприятствовать этому категорическому тре- бованию, если же всѣ данные сходятся противъ, то также требо- ваніе ни к чему не приведетъ и вопрос останется висеть в воздухѣ. Начальникъ 2-й кавалерійской дивизіи Надо конкретно дать понять всѣмъ вѣдомствамъ, что безъ арміи Государство не обезпеченo. Пока мы поддерживаемся нѣмецкими войсками, но политическая обстановка власно диктуетъ необходимость формированія арміи въ срокъ. Дѣлать заявленіе представитель Министерства Внутреннихъ Дѣлъ: Транспортъ разстроен. Снабженія нѣтъ. Союзная армія могутъ сдѣлать намъ только нѣкоторыя уступки. Намъ необходимы колоссальныя запасы и запасы въ срокъ. Министерство Продовольствія со своею задачею не справилось. Почему - бы его не упразднить разъ оно тормозитъ дѣ- ло формированія арміи. Необходимо на это совѣщеніе пригласить представителя этого министерства и категорически поставить ему вопросъ, дадутъ - ли они необходимые арміи запасы. Общее собраніе одобрило это заявленіе. Начальникъ Главнаго Инженернаго Управленія. Квартирные отдѣлы имѣются во всѣхъ корпусахъ при штабахъ армій: VIII - гдѣ онъ расположенъ въ Елисаветградѣ; V-го только теперь формируется въ Києвѣ и УГ-го, который пользуется Вознесенской дистанціей. Начальникъ Генеральнаго Штаба. Ваше замѣчаніе не понолебало моихъ доводовъ. Система квартирнаго управленія - старая.- Черниговская ремонтная комиссія только теперь формируется. Начальники квартир- ныхъ управь сидять при корпусахъ, но квартирные риолы не соотвѣт- ствуютъ корпуснымъ. Причины - въ методахъ управленія: работу централизировать. Главное Управленіе Генеральнаго Штаба стоитъ на децентрализаціи. Это должно быть проведено и въ другихъ вѣдомствахъ Только при системѣ строгой децентрализаціи, довѣрія командному со- ставу и полномочій къ мандирямъ корпусовъ, мы выполнимъ нашу задачу. Въ вопросѣ о ремонть казармъ приведу два случая: Житомирскій кор- пусъ на вопросъ почему не ремонтируются казармы, отвѣтилъ, что не можетъ найти начальника квартирной управы и вызвать его не можетъ, т.к. онъ командиру корпуса не подчиненъ. Командиръ VIII-го корпуса потребовалъ къ себѣ начальника ремонтной управы, тотъ не побхал согласился на то, что онъ ремонтируетъ квартиры въ трехъ корпусахъ и у командира корпуса ніть фактическаго права его высылать Вешевое довольствие. Командиръ VIII-го корпуса. Нашь насущный вопросъ: нить шинелей, сапогъ и суконныхъ рубахъ. Пусть дадуть то что есть и дадуть воз- можность кордусовъ приступить къ передѣлкѣ. Нужно телеграфное рас- поряженіе о правѣ расходизать деньги на организацію швальнь. Дай- те полную мочь, дайте возможность распоржаться деньгами, перетасо- вывая ихъ.- Желательно распоряженіе свыше, чтобы всѣ склады Зем- гора, Совза и проч. были подчинены интендантамъ корпусовъ, т.е. чтобы въ этихъ складахъ распоряжался командиръ корпуса, а не толь- ко ихъ забронировывалъ. Въ Бердянскѣ имѣется складь на всю Украину. Тамъ есть все отъ мануфактуры до иголокъ и галошъ. Уполномоченный никс всякой критики. Желательно въ этомъ складѣ нить спеціальнаго представителя Военнаго Вѣдомства, съ извѣстнымъ приставкимъ. Тамъ должна быть борьба. Въ этомъ складѣ громадные запасы электротехни- ческаго и просто техническаго имущества. Командиры корпусовъ высказали пожеланіе, чтобы на засѣданіяхъ были представители всѣхъ вѣдомствъ. Главный Интендантъ. Въ первое время демобилизовалось все имуще- ство какъ складовъ разныхъ организацій, такъ и военныхъ. Потомъ этоть вопросъ былъ переданъ начальнику снабженія, который проводилъ туже идею: объединялъ склады военные и общественныя. Военные и дру- гіе склады были настолько богаты, что армія была бы обеспечена всѣмъ необходимымъ. Съ мелъ мѣсяца демобилизація складовъ была пе- редана Губернскимъ комендантомъ, но въ этотъ моментъ былъ назна- чен Главноуполномоченный по ликвидации складовъ, - который стоитъ на той точкѣ зрѣнія, что арміи понадобится, а страна нуждается въ мануфактурѣ и имуществе распродавалось.- Мѣра назначена Главноуполномоченнаго не обезпечила армію, но и не облагодетельствовала населеніе, т.к. земли сосредоточились въ рукахъ торговцевъ. Часть ихъ уже разсиропилась, но на остальную есть возможность наложить руку военному вѣдомству. Для арміи у насъ не хватить шинелей, суконныхъ рубахъ и сапогъ. Бѣльше обсчетски на два комплекта, кромѣ того предполагается при призывѣ получить отъ населенія за извѣстное вознагражденіе отъ новобранцевъ. Простынь и одѣялъ мало. Недостатокъ суконныхъ вещей 8. предполагаемъ покрыть ватными комплектами. Запасы сумма будутъ выданы на обмундирование старшинъ. Далѣе Главный Интендантъ оглашаетъ свое мнѣніе о мѣрахъ необхо- димыхъ для проведенія въ жизнь по снабженію арміи обмундирова- ніемъ и снаряженіемъ: Необходимо принять въ срочномъ порядкѣ ряда чрезвычайныхъ, поведи- тельно диктуемыхъ обстановкой, мѣрь, къ числу коихъ полагалъ бы отнести нижеслѣдующія: I/ Законодательнымъ порядкомъ необходимо провести во всѣхъ Мини- стерствахъ тотъ взглядъ, что безъ арміи всѣ блага нынѣшняго всѣхъ Министерствъ останутся лишь въ области пожеланія, и имь не суждено жизненными полвиться на свѣтъ, а посему и работа всѣхъ Министерствъ должна быть направлена къ возсозданію арміи, для чего Военному Ми- нистерству должны быть предоставлены, по его требованію, всѣ сред- ства мѣщілся къ сему въ распоряженіи другихъ Министерствъ, минуя всѣлія формальности: чтобы это было временной, но прямой обязан- ность каждого министерства: усмѣрьо. всѣми средствами способство- вать созданію арміи, а не производилось бы подъ видомъ одолженія и взаимной услуги одного Министерства другому. Практически это мог- ло бы выразиться въ нижеслѣдующемъ: а/ Безотлагательная передача Министерствомъ Продовольствія въ распоряженіе Военнаго Министерства запасы кожевенного матеріала, безъ формальной волокиты. б/ Возможно полная ревизиція, черезъ Министерство Продовольствія, суконъ, тканей и прикладныхъ для шитья матеріаловъ, при обязатель- номъ запретѣ выбрасыванія на рынокъ матеріаловъ военныхъ образцовъ, какъ напримѣрь суконъ. в/ Ревизиція и закупка сырья необходимаго для пуска въ ходу су- конныхъ фабрик. 2/ Безотлагательная передача изъ складовъ военныхъ и общественныхъ организацій Главноуполномоченнымъ по ликвидации всѣхъ безъ исключе- нія вещей, матеріаловъ, даже въ превышающихъ потребность количе- ствахъ, необходимыхъ для снабженія арміи. 3/ Возможно полная ревизиція у жителей всего военнаго имущества, разгробленнаго во время большевистскаго господства, и распроданнаго за безцѣнокъ всевозможными больщевитскими комитетами. 4/ Полагалось бы необходимымъ Командиръ Корпусовъ, какъ време- 9. наля міра предоставить чрезвычайныя полномочія въ производствѣ ре- вніацій, наложенія запретовъ на ликвидирующе имущество, необходи- мое для арміи и находящееся въ распоряженіи органовъ Глинноуполо- моченнаго по ликвидации, съ тѣмъ, чтобы запреты эти не выливались только на бумагѣ, проходя цѣлый лабиринтъ канцелярій, а вслѣд за запретомъ - власть Командира Корпусовъ имущество это отбиралось въ распоряженіе Военнаго Вѣдомства. 5/ Безъ разрѣшенія Командира соответствующаго Корпуса, чтобы не одинъ уполномоченный по ликвидации не имѣлъ бы права продоволь- или передавать кому бы то нибыло то имущество, которое можетъ быть использовано для нуждъ снабженія. Собрание командиров корпусовъ постановило занести это мнѣніе въ протоколъ засѣданія и кромѣ того внескавало пожеланіе: 1/ Вер- нуть коммандиру корпусовъ всѣ права, какія у нихъ были до учреж- денія комиссіи Глинноуполомоченнаго М о л о з а, 2/ воспрятить того вое предметы военного снабженія приравнять его къ спекуля- ціи - Вопросъ артиллерійскаго снабженія. Докладыватель членъ Гла- внаго Артиллерійскаго Управленія. Матеріальная часть сосредоточена частью на территоріи корпусовъ, частью въ Державныхъ складахъ. ЗАМ дни мороля полномочія для использования мѣстныхъ складовъ. Для ускоренія нарядовъ изъ Державныхъ складовъ требованія можно посылать непосредственно туда, а въ Главное Артиллерійское Управлен- ніе лишь сообщать объ этомъ телеграммами для телеграфнаго же распоряженія изъ дѣла объ отпускл. 3-хъ дѣйственныхъ орудіями и ручными часты будутъ снабжены полностью для конныхъ частей вооруженія не хватитъ: мало карabinовъ и дра- гунскихъ винтовокъ. Не хватить пашкъ и пику.- Револьверовъ нѣтъ совершенно Кромѣ того не хватить горныхъ орудій, гаубицъ и 48 лин. пушек. Амуніція тоже очень мало. Омазочный матеріалъ швотелъ и онъ можетъ быть выданы съ небольшимъ ограниченіемъ. Командир II-го корпуса заявляетъ, что хотя согласно приказа 252 вои полнота власти предоставлена командиру корпусовъ, но изъ артиллерійскихъ складовъ ничего получить нельзя. Нужно отправлять въ Кіевъ требовательную вѣдомость въ трехъ экземплярахъ и т. д. В результатѣ оружіе имѣется подъ боемъ, а полки его не имѣютъ. Начальник 4-й кавалерійської дивізії. Предлагаєть для поповнення оружія конниць, отобрать єго у повитових сотень і обміняти у варти кавалерійські образці на піхотніе. Къ кавалерійскимъ образцамъ при- числить и карабини. Начальник Главного Артилерійского Управленія. Предлагаєть дать конниць на вооруженіе винчестри. Начальники кавалерійскихъ дивизій выразили согласие. Командир VIII-го корпуса, докладываетъ, что есть склады оружія нижнѣмъ не учтенные - гдѣ оно собиралось австрійскими властями при отобраниі его отъ населенія. Темновѣрное шлягелъ карабини. Начальник Главного Артилерійского Управленія. По вопросу затронутому на прошломъ сьездѣ о разгрузкѣ огнестрѣльныхъ складовъ на желѣзно-дорожнихъ станціяхъ сдѣлано сравнительно мало, т.к. всѣ перевозки задерживался за отсутствіемъ разрѣшенія востро-германскихъ властей. Грузы изъ Тирополя перевозятся австрійцами въ Всезненскъ, гдѣ и безъ того болшіе склади. Орудіе корпуса получать какъ только будутъ даннъ перевозки. Наряды уже сдѣланы. Ружейныхъ патроновъ будеть дано въ каждый корпус по 5 милионовъ. Полковникъ Кануринъ. Запросовъ у насъ имѣется только на боевой комплектъ батареи и парковъ, въ складахъ ихъ почти не будеть. Ружейныхъ патроновъ тоже не много. Работает - ли Луганскій заводъ. Начальник Главного Артилерійского Управленія. Начнеть работать надѣли черезъ три. Что касается Шостенскаго завода, то по своему географическому положенію онъ не обеспеченъ, а переносить его въ другое мѣсто не представляется возможнымъ. Командирами корпусовъ выказаны пожеланія: 1/ О необходимости возможно скорѣе провести этаго и табели. 2/ Упростить отпуски изъ артилерійскихъ складовъ и намедленно снабдить части оружіемъ. 3/ Офицеровъ виб строл вооружить холоднымъ оружіемъ по образцу германскихъ и револьверами. Въ строя винтовыми, а въ конницѣ притороченными шашками. 4/ Просить германское и австрийское командование не стрелять вдаль оружия изъ складов. 5/ Возможно скоро отрегулировать порядок раздѣла.- За Помощника Начальника Генеральнаго Штаба, Генеральнаго Штаба Генеральный Хорунжій Секретарь, Генеральнаго Штаба Войсковой Старшина - I - ОТЧЕТЪ Засѣданія съѣзда Командировъ Корпусовъ въ Главномъ Управленіи Генеральнаго Штаба. ПРОТОКОЛЪ №. 1. / Засѣданіе 12-го Октября 1918 г./ Предсѣдательствуетъ генеральный бунчукъ Слюсеренко: Присутствуютъ: 2-й Товарищь Военнаго Министра, воѣ командиръ корпусовъ, прочіе VII-го; начальники Сардинской и конныхъ дивизій и отдѣльной конной бригады, начальники крѣбовъ IV-го и VII-го корпусовъ, начальники Главной Санитарной Управл., Главнаго Инженернаго Управленія, Главный Интендантъ, Помощникъ Начальника Генеральнаго Штаба, 2-й генералъ-квартермейстеръ, Инспекторъ Техническихъ частей, майоръ Маховскій съ двумя помощниками, представители Министерства Продовольствія и Внутреннихъ Дѣлъ. Начальникъ 3-й пехотной дивизіи. Армія не въ состояніи получить полностью хлѣба и зерновой фуражъ. Министерство Продовольствія стоитъ на точкѣ зрѣнія, что оно должно въ равной мѣрѣ обеспечить нужды и арміи и населенія. Если не стрѣмятся отъ этого взгляда, то мы не можемъ сказать, что у солдатъ будетъ хлѣбъ, въ лошадей зерновой фуражъ. Пускай городу будетъ не дозволено- они куплять, а мы не можемъ этого отнять; такъ какъ это идетъ въ разрѣзь съ задачами борьбы. Я пропу десять милліоновъ пудовъ хлѣба перенести въ нашу граю. 2-й Товарищь Военнаго Министра. Дача 1/4 фунт. хлѣба въ день для солдата мала, особенно для новобранца. Это полуголодная дача, ее надо увеличить. Представитель Министерства Продовольствія. Мы не стоимъ на точкѣ зрѣнія, что армія съ гражданами въ случаѣ снабженія должна быть въ одинаковыхъ условіяхъ. Мы стоимъ на преимущественномъ снабженіи арміи. Здѣсь говорилось, что магазины не снабжаются ими. Съ 1-го августа по 1-ое октября мы пополнили до 50% хлѣба и зернового фуража. Изъ 58-ми вагоновъ группы дали 17 вагоновъ. За послѣдніе недѣли Батеринославскій магазинъ получилъ внѣсто 24 вагона - 7 вагоновъ. Полтавскій внѣсто 34 - 6 вагоновъ. Говорилось, что министерство отказывается снабжать фуражемъ Им - 2 - не отвязываемся, а дали 50%; остальное будеть эмілено иныхми. Вопросъ размѣра дачи не ресается Министерства Продовольствія. Мы получили извѣстіе пыдъ отъ интендантовъ, его и выполнили. Дача 45 фунтовъ муки въ мѣсяцъ на человѣка,- этодать считая съ при-помочь почти 2 фунта хлѣба Нами приняты слѣдующія мѣры для образованія военныхъ запасовъ: выѣжаетъ въ конторы представители министерства съ тѣмъ, чтобы при нихъ былъ выполненъ нарядъ в годового запаса. Крупа въ магазини можетъ начать поступать недѣли через двѣ. Командиръ У-го корпуса. Покупка войскамъ по рыночной цѣнѣ воспрещена, чтобы не нарушать хлѣбной монополіи. Корпусъ составляетъ 5 тысячъ. Какой это % населенія. Приняти - ли мѣры, чтобы населеніе не нарушило монополіи, т.е. чтобы никто на имѣль права покупать хлѣб по рыночной цѣнѣ. Почему, если большой % населенія можетъ на-рупать хлѣбную монополію, армія, составляющая небольшой % населенія не можетъ нарушать. Представитель Министерства Продовольствія. Никому не разрѣшается частныхъ закупокъ. Если предоставить право закупокъ другимъ лицамъ, то составится конкуренція и мы не сможемъ выполнить нашихъ обязательствъ передъ центральными державами. Мѣсяць назадъ мы имѣли старый хлѣбомъ. Теперь перешли на новый. Запасы образуются. Командиръ У-го корпуса. Корпусъ отъ Хлѣбнаго Веро получилъ нарядъ въ деревняхъ, сжеченныхъ возстаніемъ. Какъ выполнить этотъ нарядъ. Судебный кооперативъ въ Черниговѣ получилъ нарядъ на 2 вагона на кельницу. Когда обратились туда, то имъ сказали если хотите получить не ожидая заплатите выше твердой цѣны.- Какъ Министерство даетъ такіе наряды, зная, что цѣны выше твердыхъ. Начальникъ 3-й кавалерійской дивизіи. Мы не стремимся къ само-стоятельнымъ закупкамъ изъ за выгодъ. Ми предпочел бы мѣть продукты на рукахъ. Мы желаемъ опредѣленнаго отвѣта: будеть - ли ерміл обезпеченна на 4 мѣсяца мукою, крупою, фуражемъ и кирми. Изъ дебатовъ выполнилось, что будешь мѣть только хлѣбъ. Разъ это такъ, то является необходимымъ выйти изъ этого положенія, чтобы мѣть возможность кормить людей и лошадей, значить мы должны купить. - 3 - Представитель Министерства Продовольствия. В течение двух мѣ- сяцевъ будетъ выполненъ нарядъ. Начальникъ 4-й кавалерійской дивизіи. Почему 50% зернового фура- жа замѣнять суррогатомъ, когда его можно купить непосредственно у крестьянъ. Представитель Министерства Продовольствия. Вчера было сказано, что дивизія покупаетъ зерновой фуражъ не по твердымъ цѣнамъ. Госу- дарство не можетъ разрѣшить такихъ покупокъ. Дайте силу и мы рек- визируемъ. Начальникъ 4-й кавалерійской дивизіи. Заниматься ревизиціями, это значитъ заниматься народными возмущеніями. Крестьяне - же ще - строены благожелательно къ арміи Представитель Министерства Продовольствия Ревизиція-это тоже вопросъ государственнаго порядка. Начальникъ 1-й кавалерійской дивизіи. Вопросъ выяснился. Предст- витель Министерства стоитъ не точкой зрѣнія, что ими нарядъ можетъ быть выполненъ. Германцы насъ обезпечатъ всѣмъ, что намъ надо На- до рѣшить вопросъ остался - ли мы на постановленіи, что надо за- мѣнить Хлѣбное Бюро хлѣбной повинностью. 2-й Товарищъ Военнаго Министра. Сало заготовляется Интендантством въ Таврической, Екатеринославской и Полтавской губерніяхъ. Уже принимается 10 тысячъ пудовъ. Полагаю, что животные жиры у насъ су- дутъ. Сѣмя уже заготовлено до 4 милліоновъ пудовъ; мѣстами уже прес- суется и грузится на барки. Крупа шьется въ нѣкоторомъ запасѣ и распоряженіе сдѣлано о ея разредоточеніи. Если Министерство Про- довольствія дастъ часть крупы, то мы выйдемъ изъ положенія.-Крупа обыкновенно поступаетъ въ концѣ октября, межурская нѣть. Необходимо чтобы Министерство Продовольствія дало свои 50%, Часть макаронъ намъ тоже необходима. Значить , если Министерство Продовольствія дастъ, что должное, то мы обезпечены. Зерновой фуражъ необходимо предоставить прево закупать на мѣстахъ. Начальникъ 4-й кавалерійской дивизіи. Если въ декабрь дороги ста- нутъ, то какъ мы будемъ получать продовольствіе. Разъ Мин. Пр. отказалось уже частично отъ нѣкоторыхъ заготовокъ продуктовъ, то пусты и заготовки этого винного продукта предоставить намъ. Полковникъ К а к у р и н ъ . Вопросъ о довольствіи арміи нѣсколь- - 4 - ко разъяснилось. Благоприятны данные: 1/ об'єднаніе генерала фонъ-Гре- нера поспособствовать заготовкѣмъ, 2/ интенданство будетъ вести за- готовки на мѣстахъ, 3/ Мин. Пр. объявется пополнить извѣстный %. Представитель Мин. Прод. Крупа начнетъ поступать съ осени и мы вы- полнимъ нарядъ крупы полностью. КМКОР УГ-го. Для меня вопросъ также прояснился осталось впечат- леніе, что Бюро надлежно правильно и работаетъ въ интересахъ арміи Можемъ лишь повторить желаніе, чтобы наши интересы были поставлены во главѣ. Мы уже установили, что необходимо выдавать солдату не менѣе 24 фунтовъ хлѣба. Эту норму надо выдавать не до февраля мѣсяца, а по крайней мѣрѣ до марта, такъ какъ въ этотъ періодъ обы- кновенно организмъ ослабѣетъ. Нач. Голои. Санитарн. Управы. Весной появляются разныя заболѣва- нія желовѣческій организма слабеть, появляются эпидеміи. Все ин- фекціонныя заболеванія опасны, когда попадаютъ на ослабленный орга- низмъ. По этому полагаемъ, что необходимо дачу хлѣба весной не умень- шать. НАЧПВ З конной. Наказъ Войсковой Оффиціи гласить, что, если до- вольствіе въ войскахъ не будетъ отъ складовъ, то слѣдуетъ обращаться за Хлѣбом. Беро, если тамъ нѣтъ, то прибывать къ реквизиціямъ. Отъ реквизицій мы отказываемся. Я внезь настойчиво прошу разрѣшить намъ закупить недостающіе 50% фурана. Полковникъ К а к у р и н ъ. Когда Вы расчитываете пополнить полугодовой запасъ въ магазинахъ. Предст. Мин. Прод. Двухмѣсячный запасъ предполагаемъ пополнить теперь, полугодовой - къ I-му декабря. Что касается приказа В. О., то тамъ должно быть есть оговорка о монопольныхъ продуктахъ. Полковникъ К а к у р и н ъ. Отчего такъ старательно заброни- рованы право закупокъ зернового фурака для арміи. Предст. Мин. Прод. Нельзя закупки не по твердымъ цѣнамъ. Разрѣшать продажу помѣщичьимъ въ войска невозможно, т.к. лицо продает все будетъ широко пользоваться этимъ правомъ. Полковникъ К а к у р и н ъ. Нельзя - ли было бы 50% зернового фу- рака закупить съ превышеніемъ твердыхъ цѣнъ. Предст. Мин. Прод. Доложу объ этомъ Министру, но полагаю, что тот наступленіе отъ общаго закона могла бы сдѣлать и германская армі но они согласились чтобъ не нарушать закона замѣнить 50% суррогат- - 5 - КОМ КОРР Х-го У меня имѣется много лопадей, если не дадуть фуража сей- часъ, то они падутъ и падежь фактически уже начался Зернового фуража не даютъ. Предстоить дилемма: губить лошадей или нарушить приказъ. Для реквизиціи силъ у меня нѣть. Черезъ недѣлю конскій составъ совершенно сойдеть на нѣть, они фактически уже падаютъ и вопрос о фуражѣ долженъ быть разрѣшенъ сейчасъ - же. Предст. Мин. Прод. Если Вы закупите фуражь по цѣнамъ выше твердыхъ, то у Васъ будетъ нарушение закона, но у Васъ будутъ къ тому - же основа нія. Черниговскій корпусъ не снабжался т.к. интенданство ошибочно про- пустило въ спискѣ его магазини. КОМ КОРР У-го. Если я выхожу изъ создавшегося положенія, то могу - ли дѣлать заготовки. Предст. Мин. Прод. Это право дается приказомъ, но по твердымъ цѣнамъ 2-й Товарищь Воен. Мин. Въ исключительныхъ случаяхъ Совѣтъ Мииистро- разрѣшаетъ покупать не по твердымъ цѣнамъ. НАДИМЪ 4 конной. Дожадей Украинской арміи нельзя сравнивать съ гер- манскими. Мы получимъ ихъ совершенно истощенныхъ и никогда не попра- вимъ если не увеличить дачу зернового фуража съ 8 на 15 фунтовъ. Нель- зя сравнивать съ геіманскими лошадми еще и потому, что зимну фуражка такъ практикурть уже давно и солдаты вполне усилли методы замѣны. Главный Инспекторъ Артиллеріи. Если не увеличить дачу фуража, то такелаж артиллерія совершенно не можетъ формироваться. Собрание командиров корпусовъ единогласно высказалось за необхо- димость установить дачу зернового фуража на менѣе 12 фунтовъ. Предсѣдателемъ дѣлается общее резюме: насколько выяснилось про- довольственный вопросъ обстоитъ такъ 1/ разрѣшаются заготовки мѣстнымъ интендантомъ, 2/ принимаются самостоятельныя мѣры Главнымъ Интендант- скимъ Управленіемъ, 3/ генераломъ Гренеромъ обѣщано содййствіе и 4/ мѣры принятыя Мин. Прод. и его объясненія. Эти денння позволяютъ сдѣлать выводъ, что въ отношеніи продовольствія мы вообще будемъ обезпечены. На голосованіе ставится три предложенія о порядкѣ заготовокъ: 1/ Перейти къ самостоятельнымъ заготовкамъ всѣхъ видовъ продоволь- ствія на мѣстахъ. при нѣкоторой помощи Главнаго Интендантскаго Управленія. 2/ Вести заготовки продовольствія параллельно съ Мин. Прод. но по рыночнымъ цѣнамъ. 3/ Въ отношеніи заготовокъ монопольныхъ продуктовъ положиться на - 6 - Мин. Прод., оставить заготовки не монопольных продуктов согласно пункта 2. Считая, что 50% зернового фуража совершенно недостаточно для армии, возбудить ходатайство о пополнении каким-либо путем этих запасов до 100%. 4/ Просить генерала фонь - Гренера в кратчайший срок пополнить наши магазины, если это не состоится, то перейти к заготовкам согласно 2 варианта. При голосовании командиры корпусов высказались единогласно против I-го варианта. Голосование 2-го варианта дало: 6 голосов за и 2 против; голосование 3-го варианта дало: 1 голоса и 7 против; голосование 4-го варианта принято единогласно. Подполковник Харитоновъ. Дѣлаетъ заявление, что служащіе Управления военноуполномоченного Молова получили за гроши шинели, задит- маго сукна одна на мѣху по двѣ матрасных навесочки три събии солдатскіго бѣлья, фланелевыя рубахи и проч., въ то время когда представитель Молова сказалъ имъ, что запасы изъ складовъ не попадутъ въ руки населения. Собрание командиров корпусов постановило зачисти въ протоколъ заявление подполковника Харитонова, добавивъ, что это дѣлается тогда, когда армія идёт во что одеть, а офицерам воспрещено выдавать изъ складовъ шинели. Инженерное снабжение. Представитель Главного Инженерного Управления. Заготовки и снабже- ніе войскъ инженернымъ имуществомъ лежитъ на Главномъ Инженерномъ Управлении. Къ концу 1917 года всѣ части были снабжены полностью. Въ складахъ имущество было столько, что мы могли бы снабдить 2-е арміи. Во времена большевиковъ имущество было разграблено, а послѣ нихъ сборъ и охрана имущества перешли къ ликвидационнымъ комиссіямъ. Имущество мы собирали въ мѣстные временныя склады. Но Украина ихъ сотни если не больше. Начиная отъ деревенскихъ и кончая центральными. До I-го октября сборъ и ликвидация имущества не подвигались впередъ. Къ I-му числу по соглашению Военного Министра съ Главноуполномоченнымъ Моловымъ удалось раздѣлиться: все что не взяло на себя инженерное вѣдомство остается въ вѣдѣніи Молова. Табельнымъ имуществомъ снабжать корпуса З И Н Ч и чего не хватаетъ 3 И Н Ч и требуетъ отъ насъ. Но пока нѣтъ ни штатовъ ни табелей. -7- З И Н Ч и формируются до сих пор. Съ отпускомъ кредитовъ прохода. задержки; на специальное обучение по I-ое января отпущено 200.000. Въ связи съ предстоящимъ призывомъ новобранцевъ ими заявлено о не- обходимости отпуска З И Н Ч АМъ авансовъ по 150.000 на корпусъ еже- мѣсячно. Этихъ кредитовъ пока пять. Начальникамъ Инженерныхъ снаб- жений намъ отпущено 480.000 руб. на техническія надобности. Шанцевыя инструменты корпуса обеспечены почти полностью; за покрыченіемъ поперечныхъ пилъ, напарывь и проч. Мастерского инстру- мента недостаетъ по 150 комплектовъ для деревянаго, металлическаго, горнаго и ковочнаго инструмента. Двухолокъ и парныхъ повозокъ имѣется полностью, саперныхъ двухолокъ не хватаетъ 1.600, но они могутъ быть закупленными на заводы ихъ приготовляющими. Сбруи къ обозамъ имѣет- ся полностью. Снабженіе будетъ производится по мѣрѣ поступленія с- бований; затрудняется раздѣломъ имущества и отсутствіемъ табелей. Автомобильного имущества на Украинѣ нѣтъ: автомобилей около 4½ тысячъ; изъ нихъ ¾ вполне исправныхъ, 800 больныхъ и 2.500 тра- бущихъ капитальнаго ремонта. Нехватаетъ около 500 автомобилей, но послѣ раздѣла ихъ будетъ нехватать еще больше. Ремонтъ автомобилей задерживается недостаткомъ средствъ и тѣмъ еще, что часть мастерскихъ заняты германскими и чвстрійскими войсками. Разрабатываются условія передачи капитальнаго ремонта автомобилей частнымъ заводамъ. Снабженіе бензиномъ и смазочными матеріалами затрудняется отсут- ствіемъ ихъ на рынкѣ. Нами командированъ за бензиномъ одинъ офицеръ въ Австрію и одинъ на Донь; кромѣ того ведутся переговоры съ Румы- ніей. Радіо-телеграфные дивизионы снабжены полностью, кроме VII-го и пріемныхъ алтиллерійскихъ станцій. Телеграфное, телефонное и подрывное имущество дано въ корпусѣ не полностью за отсутствіемъ табелей. На складахъ этого имущества есть въ достаточномъ количествѣ, но послѣ раздѣла его не хватать. Промеж- торное имущество имѣется, но прожекторныя части пока не намѣчены и сформированію. Далѣе на засѣданіи комкоровъ обсуждался вопросъ о взаимоотношеніяхъ КОРИНЖЕНОВЪ и ЗИНЧЕЙ и ихъ подчиненія КОМКОРМ. Собраніемъ пост- влено оставить нынѣ существующую организацію ЗИНЧЕЙ и КОРИНЖЕНОВЪ. Далѣе командирами корпусовъ были высказаны пожеланія объ упрощеніи порядка требованій инженернаго имущества, о выдачѣ изъ инженерныхъ складовъ части войскъ стараго инженернаго имущества не по табелямъ а для хозяйственныхъ надобностей. - 8 - Предст. Инженерн. Вѣд. указываетъ на приказъ 420 въ которомъ сказано, что при требованіяхъ инженернаго имущества слѣдуетъ руководствоваться табелями бывшей Россійской армии. Глава. Инспекторь Брон.-Технич. Част. Поступаютъ жалобы отъ КОРИН-ЖЕНОВ относительно отпуска техническаго автоса. Приказъ 372 указываетъ порядокъ его требованія. Автомы отпущены и теперь скоро будутъ на мѣстахъ. Войска не требуютъ табельнаго имущества потому что нѣть сараев для него и охраны. Радіо-телеграфныя имущества снабжены не всѣ и не полностью : нѣть приёмникъ станцій артиллерійскихъ частей. Наши станціи могутъ работать только на пріемъ, передавать - не радио-гремы не разрѣшаетъ германское командованіе. Много имущества не дополу-чено панцирными дивизіонами: нѣть многихъ машинъ, мѣдіціяся находится въ безпорядкѣ. Это вопросъ наиболѣе больной. КОМ КОР УІІІ-го. Автомы отпущены только теперь, но когда они придутъ на мѣста не извѣстно. Надо принять скорѣйшія мѣры о доставкѣ креди-товъ на мѣста . Центральныя управленія успокаиваются тѣмъ, что допускаютъ кредиты но не слѣдятъ когда они доходятъ на мѣста. Необходимо, чтобы они за этимъ слѣдили ; лучше всего вызывать пріемщиковъ къ мѣсту. Отъ насъ потребовали приготовить бронивые автомобилы. Мы смогли это выполнить лишь вначале деньми и пустиль на эти деньги въ ходь свою мастерскую. Въ автомобильныхъ частяхъ нѣть совершенно запасныхъ час-тей для машины. Намъ грозитъ остановка желѣзнодорожнаго транспорта. Единственная надежда въ этомъ случаѣ для поддержанія связи возлагается на автомобили. У меня есть три автомобиля, но они безъ шинь и запасныхъ частей. КОМ КОР ІІІ Кому подчинены теперь автомобильныя части. Авторомъ въ (десс) автомобильное имущество раздаетъ всѣмъ, но только не военному вѣдомству.. Инженеръ Корниловъ занимался сборомъ автомобильнаго имущества на Румынскомъ фронта. Собрать его на міллионную сумму и просить вознаградить его за эту работу автомобилями. Ему разобѣжилъ чинить в невполной исправныхъ и 6 негодныхъ. Считал что автомобильное имущество слишкомъ цѣнное, чтобы раздавать его въ награду. Начальникъ технической управы Г.М.У. Ко мнѣ явился инженеръ Корниловъ съ требованіемъ выдать ему эти двѣнадцать автомобилей. Я ему отказалъ. На слѣдующій день онъ пришелъ ко мнѣ со своими докладомъ Военному Министру и съ резолюціей послѣдняго о выдачѣ, а также со спис -9- комь машинъ, какіе шмно онъ желаетъ получить. Въ послѣднемъ я ему отка- залъ. Тогда онъ опять черезъ Военнаго Министра принесъ тонны уже чи- нія какія машины ему слѣдуетъ выдать. Главный Инспекторь В.Т.Ч. Нѣтъ приказа объ нормахъ отпуска дровъ. Желательно объявить эту норму въ приказѣ. Необходимо для оборудования электричества въ казармахъ использовать запасы крь салазокъ МОЛВА. Представитель Инженернаго Управленія Г.У. Молову сдѣлано указаніе не проковать какихъ либо электротехническихъ запасовъ изъ его складовъ. Приказомъ 549 автомобильныя колони переходять въ подчиненіе главному Инженерному Управленію. Мы ихъ подчинили Зинчеву. Новобранцевъ въ автомо- бильныя колони не дадуть, прйдется пользоваться вольнонаемными. Какъ ор- ганизовать колони: можетъ быть поставить ихъ на коммерческую ногу. Полковникъ Казуринъ Намъ по финансовымъ соображеніямъ нехватитъ де- негъ на содержаніе автомобильныхъ колонь. Мы не пошли на ихъ эксплоатациі ножелал ишать военнаго и коммерческаго дѣла. Номожетъ быть и средняго рѣшенія. Это должна быть или строевая часть, или колони должны быть пе- реданы заинтересованному вѣдомству, именно инженерному. Новобранцевъ мы давать не будемъ. Если и будетъ организація автомобильныхъ частей, то во всѣхъ случаевъ не военнаго типа. Представитель Инженернаго вѣдомства Это самый болыной вопросъ и требуется коренное его разрѣшеніе. Если это не будетъ воинскія части, а будуть доделны утвержденія, то сь колонь будетъ только убытокъ . Та- кія колони намъ не нужны, и не лучше ли ихъ разформировать, а автомобили передать въ корпуса; извѣстную машину передать въ земство, о условіяхъ поставить ихъ во время мобилізаціи въ исправномъ видѣ. КМНФ УПІ Не даму въ этомъ послѣдоватьельности. Если оть эго поставшій машинъ въ войскахъ они ценосятся, то так-же они износятся и въ земствѣ и во время мобилізаціи мы ихъ отъ земства не получимъ въ исправномъ видѣ. Главный Инспекторь В.Т.Ч. Автомобили могутъ работать почти круг- лый годъ, такъ какъ крупуся стоять въ крупныхъ центрахъ гдѣ есть мо- стовы. Перелавая автомобильныя колони главному инженерному управленію мы думали что оно возьметъ на себя ихъ организацію. Предсѣдатель дѣлать обще резиме. 1/2 желательно забронировать электро- техническое и автомобильное мущество въ складахъ МОЛВА. 2/ Организація Зинчей оставить предико. - 10 - 3/ Техническія ассигнованія репазливать на мѣста: желательно чтобы со стороны правыхъ управленій былъ контроль нешь ихъ разсилкой и лучшій способъ ввоза приемшиковъ. 4/ Желательно снабдить войска для хозяйственныхъ надобностей не та- бельнымъ, а бытьмъ уже въ употребленіи панцерныхъ инструментовъ. 5/ Войска мотоциклетами и автомобилями совершенно по удовлетворе- ны регистрація ихъ незакончена. Автомобильное имущество не сосредто- ено въ рукахъ Г. и. у., многое находится въ частныхъ силахъ Ав- томобили ликвидационныхъ комиссій должны быть переданы въ Г И У 6/ Просить о скорѣйшемъ снабженіи войскъ штатнымъ автомобильнымъ и мотоциклетнымъ имуществомъ, бензиномъ смазочнымъ масломъ, запасными частями. 7/ Сдѣлать въ приказѣ сводку всѣхъ порядковыхъ требованій 8/ Автомобильныя колони желательно сохранить при корпусахъ съ раз- рѣшеніемъ коммерческой эксплоатации, покрывая этимъ всѣ расходы От- четность должна быть казенная. 9/ Упорядочить вопросъ разгонта автомобилей въ мастерскихъ. Денежное довольствіе докладываеть предстатель Интендантства Кредиты проходятъ нормально около 60-ти дней. Путемъ разнаго рода усилій иногда удается ихъ ускорить. Порядокъ прохожденія кредитовъ слѣдующее: составляется сметная исчисленія по мѣсяцамъ, потомъ они по- тупаютъ въ бюджетную комиссию канцеляріи военнаго министерства, оттуда поступаетъ въ бюджетную управу, при департаментѣ Государственного Козначейства, потомъ въ Малую Раду Министровъ, сначала въ Большую Ра- ду Министровъ на утвержденіе Пана Гетмана черезъ Державную Канцелярію Послѣ утвержденія дѣлается ось этомъ увѣдомленія и кредиты считается отпущенными. Послѣ этого Военное Министерство путемъ бумаги передаетъ кредитъ въ то управление, которому онъ подлежитъ Въ управлініи дѣ- лается разассигнованія. Считаю что если не произойдетъ чего-нибудь не предвиденнаго, то воинскіе начальники получать своевременно авансъ на довольствіе новобранцевъ. Подковникъ Какуринь Холь ассигнованія кредиоры и отпускъ ихъ вес- ма сложенъ. Какія то вашему мнѣнію надлежить принять мѣры для ускоре- нія отпуска кредитовъ и разассигнованія ихъ на мѣста. Представитель Интендантства Необходимо въ такое горячее время: не- переходить на мирную смету: долженъ быть одинъ параграфъ. - "Военный Фондъ". Необходимо чтобы на мѣстахъ въ казенныхъ Палатахъ не было - II - приятствій. и наконецъ необходимо чтобы само министерство Финансовъ работало бы болѣе интенсивно. Что касается текущаго мѣсяца , то полагаю что къ 20-му числу кредитъ въ корпусахъ будетъ на мѣстѣ . Ноябрьскій кредитъ уже прошел вообще всё расходы до I-го Января мы покроемъ. Начальникъ Генеральнаго Штаба Принимаются ли мѣры для отпуска де- негъ частямъ на хозяйственные надобности и командиръ корпусовъ на экстраординарные расходы. Представитель Интенданства. Сначала деньги раздавались безъ смѣ- ты. Интендантство денегъ на обзаведеніе не отпускало. Свѣдоцкая диви- зія предъявляла требованіе на отпускъ денегъ /1200000р/ на обзаведе- ніе . Получивъ это требованіе, мы сдѣлали попытку провести кредитъ , но въ первой же инстанціи Министерство Финансовъ и контроль намъ отказа- ли. Послѣ личныхъ переговоровъ съ Начальникомъ Канцеляріи Военнаго Ми- нистерства, переписка была направлена черезъ него. Начальникъ Генеральнаго Штаба Предполагаете ли вы добиваться этихъ отпусковъ на обзаведеніе. Представитель Интендантства Не знаю кому этотъ вопросъ поручить II-й Товарищь Военнаго Министра. Вопросъ о деньгахъ на хозяйственные надобности разработывается въ Главномъ Интенданскомъ Управленіи. Деньги на заготовку травянаго довольствія и фуража отпущены изъ авансовъ на текущія довольствія. Что касается подъемныхъ денегъ и за командировки, то отпущены только тѣ, которые удалось вырвать изъ Ми- нистерства Финансовъ, но въ значительномъ урезанномъ видѣ. Намъ удало- ся отражать такую позицію: на удовлетвореніе этихъ нуждъ нѣтъ отпуска. вть вѣкоторую сумму ежемѣсячно . Корпусные Интенданты должны соста- лять подробныя свѣдѣнія объ командировочныхъ деньгахъ и тогда мы проводимъ ихъ дополнительно . Со временемъ командировочными деньга- ми удовлетворять всѣхъ. Подковникъ Какуринь Предусмотрѣно-ли вамъ, чтобы Коринжены мог- ли переводить деньги въ другія графы . Представитель Интендантства По старымъ кассовымъ правиламъ они еще действуютъ , этого права нѣтъ. Мы хотятъ йствовали о пре- поставленіи имъ правъ, каковыя были раньше у окружныхъ инженеровъ. Надѣюсь что это удается провести. По старымъ правиламъ Военный Ми- нистръ мѣтеть право переводить деньги изъ $ въ $ но не болѣе 10% годовой смѣты. Главная Управленія мѣтить право переводить деньги изъ статьи въ статью, но тоже не болѣе 10% годовой смѣты. - 12 - Собрание командиров Корпусовъ высказывало пожеланіе чтобы для безоста- новочнаго дѣйствія кредитовъ отъ центра въ периферіи былъ установленъ на первый годъ порядокъ отпуска кредитовъ военнаго времени и чтобы эта мѣра была проведена въ жизнь въ кратчайшее время. КСМКОР VIII Горная тяжелая и легкая артил. въ вопросѣ формировані- я попали въ болѣе тяжелое условіе нежели остальные части, такъ какъ на имѣть денегъ на первоначальное обзаведеніе. Необходимо немедленно открыть кредитъ въ размѣрѣ 10000 рублей на каждый тяжелый полкъ и 5000 руб. на каждый легк. полкъ. Представитель Интендантства Эти деньги нужно провести въ сметномъ порядкѣ Полковникъ Кекуринъ Безъ отпуска на хозяйственныя надобности и первоначальное обзаведеніе части существовать не могутъ Собрание командиров корпусовъ постановило просить II-го Товарища Министра продлннуть возможно скорѣе этотъ вопросъ, съ тѣмъ, что если это не будетъ проведено сейчасъ же въ жизнь то формированіе не возмож- но до выясненія норм корпусные интенданты должны дать 50000р. изъ кебого аванса НАЧАЛИВ ІУ ЮННЫЙ Можно ли разсчитывать получить отъ корпуснаго интендантa деньги для выдачи допомогъ и за командировки. Представитель Интендантства Кредиты на допомогу имѣются у Войн- скихъ Начальниковъ. Подъемныя деньги могутъ получать тѣ лица которые были приглашены на службу послѣ 30 Марта 2-й Генералъ-Квартирмейстеръ Генеральнаго Штаба Генеральный Хорунжій Секретарь Генеральнаго Штаба Войсковой Старшина - I - ОТЧЕТЪ Засѣданія съѣзда командировъ корпусовъ въ Главномъ Упра- вленіи Генеральнаго Штаба. ПРОТОКОЛЪ № 7. / Засѣданіе 13-го Октября 1918 года /. предсѣдательствовать Начальникъ Генеральнаго Штаба; послѣ перерыва генеральный бунчужный Слюсаренко. Присутствуютъ: Начальникъ Главной Военно-Санитарной Управы, представитель Главнаго Интендантскаго Управленія, командиры всѣхъ корпусовъ, кромѣ VII-го, командир корпуса пограничной стражи, начальники Свѣдческой и конныхъ дивизій и отдѣльной конной бригады начальники штабовъ корпусовъ IV-го и VI-го, 2-й ге- нералъ - квартермейстръ, инспекторъ военно - техническихъ ча- стей, инспекторъ артиллеріи, майоръ Маковскій, Главноуполномо- ченный Молловъ и предсѣдатель Министерства Внутреннихъ Дѣлъ. Главноуполномоченный Молловъ. Многіе уже сдѣлали всѣ указанія представителямъ на мѣстахъ установить полный контактъ съ во- енными вѣдомствами и принять всѣ мѣры, чтобы удовлетворились тре- бованія арміи. Я приказалъ выложить палочки сладобъ. По согла- шенію съ Военнымъ Министромъ точно разграничены мои и военнаго вѣ- домства сфера. Снабженіе арміи всѣмъ необходимымъ считая первосте- пенной важностью. МІККОР VI-го. Какъ Вы смотрите, чьы интенсивно должно соблазаться въ первую голову. Вашъ представитель говорилъ, что имущество на- ходящееся въ складахъ должно удовлетворить нужды населенія. Наше положеніе таково, что мы считаемъ, что нашимъ требованіямъ должны быть дано первостурное значеніе. Армія должна имѣть имущество не только на первое время, но и на нѣсколько днѣтъ впередъ. Главноуполномоч. Молловъ. Объясненіе представителя не было точ- нымъ. Назначался задача обеспечить армію. Армія будетъ дано не только на текущее довольствіе, но и нѣкоторый запасъ. Необходимо только выяснить нужное количество. Имущество находящееся въ скла- дахъ никому неизвѣстно. Я прошу представителей военнаго вѣдомства - 2 - помочь мне разобраться в имуществе, отобрав то, что несходит ар- мии. Вообще же уйдёт из складов в население только то, что не нужно армии. До сих пор из военного имущества ничто не ликвидиро- валось. КОМКОР III-го. В Одессе Главноуполномоченный Ронкин отказывает нам выдавать имущество из складов, не смотря на наличие его. Имуще- ство это идёт в продажу. Главноуполномоч. Моллов: Ронкин пользуется особой автономией. Предполагаю на этой недёль пройхать в Одессу, чтобы выяснить многие вопросы. Там наблюдается другое неблагополучие. В Одессе были большие запасы белья, но они совершенно захвачены австрийцами. В начале австрийцы заявили претензии на 100.000 пар белья, которые им были выданы за деньги. Потом они самовольно взяли 500.000 комплектов. Несмотря на наши энергичные протесты до сего времени за это бельё нам не заплачено. Вывоз имущества самовольно из этого продолжается и до сих пор, мы протестуем в чём нам помогает ранее и германское командование. КОМКОР III-го. Австрийцы заявляют, что они не подчинены герман- скому командованию. Вездё стоять их караулы и по ночам продолжается вывоз имущества из складов на грузовых автомобилях. КОМКОР VII-го. В Бердянске имеется огромный склад всякого иму- щества. Заведующий складом доктор Рожковский производит самое неблагоприятное впечатление. Мы стоим накануне дёльска. По городу пустили слух, что двей пятых будет продаваться. В Бердянске те- перь уже сидят представители разных фирм, ожидающие этой распро- дажи. Одному из них Московская фирма уплачивает 10.000 в месяц только за то, чтобы он ожидал этой распродажи. Желательно теперь же организовать выдачу в войска всего необходимого из Бердянских складов по требованиям за подписью командира корпуса. Главноуполномочен. Моллов: Бердянского представителя я не знаю раньше лично. Он был мной рекомендован моим предшественником. Из Ваших слов видим, что до сего времени из складов ничего не ушло КОМКОР VII-го. На сохранение этих складов много было обращено большое внимание. Главноуполномочен. Моллов: В Бердянске имеется немецкая охрана. Министр Гербель вошёл в частное соглашение с германскими властями о том, что нитки и мануфактура этих складов будут по- делены пополам. Из 50% причитающихся нам разрешено теперь - ко - 3 - передать німецьким інтендантам 15%. Доктор Раховскій не являється єдиним розпорядителем втіх складів. Я комендурую в Бердянськ спеціальне лано для вияснення всіх недоразумінь і улаштування взаємостосунків. КСМ КОР VIII-го Нельзя — ли тепер приступить къ видачамъ имущества по требованіямъ ксм коров из числа двухъ пятьхь. Главноуполномочен. Молловъ. Войду объ этомъ въ Совѣтъ Министровъ въ срочномъ порядкѣ. Такъ какъ по рішенію Совѣта Министровъ изъ складовъ имущество должно выдаваться за деньги. КСМ КОР VIII-го Денежный вопросъ можно потомъ отрегулировать по пе ступившимъ требовательнымъ вѣдомостямъ. Желательно теперь — же разрѣ шить выдавать по требованіямъ комкоров, чтобы выиграть время. Жела тельно, чтобы Ваши распоряження касающіеся складова давались намъ для свѣдѣнія въ копіяхъ. Начальникъ Генеральнаго Штаба. Армія пока ничего не имѣетъ. Все не обходимое имущество лежитъ въ складахъ откуда ничего нельзя получить. Насорь будетъ скоро и при существующихъ условіяхъ своевременно снаб дить армію не удастся Главноуполномоченный идеть къ намъ навстрѣчу. Препятствія заключаются въ техникѣ передачи. Изъ докладовъ командировъ корпусовъ выяснилось, что является крайне желательнымъ, чтобы ликви даціонныя комиссіи теперь — же приступили къ выдачамъ по требовательным вѣдомостямъ подписанными командирами корпусовъ. Считаю, что платная передача не имѣетъ никакихъ оснований. Теперь идетъ массовая передача сіделъ и другого имущества отъ военнаго вѣдомства въ Министерство Внутреннихъ Дѣлъ для вартовыхъ сотень совершенно бесплатно. Казалось бы, что и въ вопросѣ о складахъ можно было — би обойтись безплатными выдачами Главноуполномочен. Молловъ. Не совсімъ такъ Министерство Внутренних Дѣлъ списываетъ съ своего кредита те что получаетъ. Выход из создав шагоса положенія можетъ быть найденъ простымъ соглашеніемъ междь съ М и нистромъ Финансовъ и Государственнымъ Контролеромъ и тѣмъ, что передач нове изъ складовъ будетъ списано съ моего кредита. Всё требованія отъ отдѣльныхъ частей должны исходить за подписью командира корпуса. Желательно просить Пана Гетмана чтобы и німецкое командование пошло намъ на встречу въ вопросѣ о выдачѣ имущества изъ складовъ. На Ин тендантскихъ складахъ імєтется огромное количество сапогъ требующихъ подчинки. Необходимо въ срочномъ порядкѣ возобновить мастерскія воен ного времени для этой подчинки КСМ КОР VIII-го Оборудовать мастерскія можно Перевинну и ямбоку - 4 - одѣлать можно но на все надо имѣть время, т.е. необходимо приступить къ работамъ сейчасъ - ка. Въ Бердянскѣ есть запасы кожи, обуви и га- лошъ Галоши нѣмь не нужны. Желательно за ихъ счетъ получить кожу. КОМКОР III-го Хорошонкій тюремный инспекторъ можетъ оборудовать очень быстро мастерскія Просить дать ему только кожу. Главнouполномочен. Молловъ. Предлагаетъ такой выходъ: пользоваться мастерскими во всѣхъ тюрьмакъ : въ Кіевѣ возобновить мастерскія Земска- го Союза. КОМКОР Закордон. Стряжи. Министерство Продовольствія идетъ нимъ на встрѣчу , обѣщавъ дать кожу но за деньги. Въ тюрьмахъ необходимо уста- новить плату. Начальникъ Кіевской тюрьмы требуетъ по 35 руб. Командиры корпусловъ считаютъ необходимымъ немедленно приступить къ подчинкѣ запаса салогть. Главнouполномочен. Молловъ. Вопросъ о салогахъ государственной важ- ности. Салоги должны быть даны желѣзнодорожнымъ служащимъ и горно- рабочимъ, ибо и тѣ и другіе , станутъ на работу если будутъ обезпечены обувью Во военныхъ складахъ бѣля совершенно достаточно. Но земскія больницы совершенно пусты, тамъ нѣтъ ни бѣля ни перевязочнаго матері- ала Крестьянинъ нельзя оставлять совершенно безъ помощи. Главный Инспекторъ Технич. войскъ. Въ складахъ очень много имѣется отстывшаго костюма ріада, нельзя ли его выдавать для ремонта казармъ также какъ и предполагается выдавать военное имущество. КОМКОР II-го. Здѣсь было сказано, что арміи будетъ дано преимуще- ство что изъ складовъ ничто не уйдетъ безъ вѣдома военнаго вѣдомства Немь это весьма важно.; но представители на мѣстахъ смотрять иначе, не- обходимо имъ внушить внсочазный взглядъ. Главнouполномочен. Молловъ. Всѣ разясненія будутъ слѣдованы, но я рас- читываю, что комкоры будутъ требовать только необходимое. КОМКОР V-го На мѣстахъ не проводятся Вашихъ взглядовъ. КОМКОР II-го Желательно чтобы не было препятствій войскамъ брать скужіе изъ складовъ. Главнouполномочен. Молловъ. Нужно чтобы оставались въ складахъ слѣ- ды взятаго - расписки. КОМКОР II-го Намъ необходимо получить изъ складовъ и провода. Безъ нихъ мы не можемъ обойтись желательно, чтоби не было задержекъ выдачи проводовъ и телефонного имущества; необходимо также выдавать изъ скла- довъ прожекторные двигатели для освѣщенія казармъ. Главнouполномочен. Молловъ. Двигатели для исполнзованія будутъ давать ся. Для храненія голько выдавать ихъ нельзя - 5 - КОМ КОР У-го Просить виляватъ необходимое для арміи имущества изъ складовъ включая сидя и мебель. КОМ КОР III-го. Просить упорядочить дѣло у Асторима въ Одессь. Начальникъ Генеральнаго Штаба. Вопросъ взаимоотношенія съ орга- нами ликвидационной комиссіи считая исчерпаннымъ. Нами было внѣш- зано пожеланіе, чтобы Главноуполномоченный теперь - же сдѣлалъ рас поряженіе о выдачѣ изъ складовъ всего необходимаго арміи по требо- ваніямъ, засвидѣтельствованнымъ командирами корпусовъ, и чтобы было сдѣлано распоряженіе устроить на мѣстахъ внезаконную здѣсь точку зрѣнія преимущества арміи. Переходу на обсужденіе вопросъ объ взаимоотношеніяхъ военныхъ и гражданскихъ властей. КОМ КОР II-го. Докладываетъ о капитанѣ Вонкѣ, котораго граждан- скія власти арестовали и подъ конвоемъ отправили въ Киевь безъ вѣдома военныхъ властей. Объяснено это было тѣмъ, что онъ агитиру- еть о ниспроверженіи существующаго строя. Военный Слѣдователь вн- яснилъ совершенно другое. Я знаю имена всѣхъ дѣятелей этого вре- ста. Безъ вѣдома Комкора арестовывать военнослужащихъ по закону не разрѣшается. Предст. Мин. Вн. Дѣль. Объ этомъ случаѣ будетъ сдѣлано соотвѣт- ствующее разслѣдованіе и рарпоряженіе НАЧДИВ 4-й конной Предлагаетъ чтобы Министерство Вн Дѣльь сдѣ- лало распоряженіе пять всѣхъ лицъ преступнаго характера, находи- ящихся нынѣ на свободѣ. КОМ КОР У-го. Имѣть - ли право гражданскія власти дѣлать обыски у офицеровъ. не извѣдая объ томъ строеное начальство. Въ Черниговѣ были обыски у всѣхъ офицеровъ. Мѣстный повитовый староста настроенъ противъ арміи. Онъ отказываеть въ законныхъ нашихъ требованіяхъ и не отвѣчаетъ на оффициальные запросы. НАЧДИВ 3-й конной. Оглѣнъ мѣстной гражданской власти не считают нужнымъ отвѣчать нимъ на офиціальныя бумаги. КОМ КОР II-го. Было донесено повитовому старостѣ, что въ мѣстеч- Бары предполагается возстаніе. тотъ донесъ губернатору, а послѣд- ній Министру. Министръ дѣлаетъ распоряженіе о производствѣ на мѣ- стахъ арестовъ и тѣ производятся при помощи Астро-Венгерскихъ вла- стей помимо Комкора. Видимо, что-то на мѣстахъ понято не вѣрно. Никто не долженъ ни арестовывать ни обезоруживать воинскихъ чиновъ безъ вѣдома командира корпуса. Въ засѣданіе прибываеть Военный Министръ ген. Бунц. РОГОСА. 936б 6 - КМКОР VIII-го. Многіе офицеры непринятые въ Украинскую армію по разнымъ соображеніямъ попадаютъ въ варту, а это ведетъ къ слѣ- дующимъ инцидентамъ. Въ Екатеринсвль въ театрахь отведены мѣста зачальнику гарнизона и коменданту. На службу въ варту былъ принятъ войсковой старшина Левитасъ, его хорошо знать всѣ кавказцы: это бывшій полинмейстеръ съ темнымъ прошлымъ. Левитасъ встрѣчался со старыми знакомыми по Кавказскому фронту береть по отношенію къ нимт недопустимый тонъ. Въ театрь онъ приказалъ „совать“ съ кресла билетъ съ надписью „командиръ Украинского корпуса“. Я потребовалъ, чтобы надпись была возобновлена черезъ два часа. Левитасъ исполнил мое требованіе, но въ присутствіи моего представителя отдалъ рас- поряженіе въ такихъ выраженіяхъ: „Прибить такъ, чтобы нельзя было оторвать зубами“. Члень министерства открылъ у Левитаса цѣлую па- наму. несмотря на это онъ находится подъ покровительствомъ мѣстных гражданскихъ властей. Предст. Мин. Вн. Дѣль. Неми будутъ приняты мѣры къ урегулиро- ванію взаимоотношеній гражданскихъ и военныхъ властей. Начальникъ Генеральнаго Штаба. Изъ всѣхъ донесеній съ мѣстъ и доложенныхъ здѣсь фактовъ выяснилось: взаимоотношенія не надже- ны до сихь поръ, видимо представители гражданскихъ властей съ неу- довольствіемъ наблюдаютъ подъемъ военной власти. Какъ среди пред- ставителей гражданской власти, такъ и нѣкоторыхъ круговъ общества наблюдается неправильный взглядъ на цѣли формированія арміи. Счи- тать, что она опасна и излишня. Очевидно гражданскія власти не информированы въ нашихъ задачахъ. Нѣкоторыя мѣры, принятыя граждан- скими властями, не способствуютъ поднятію пристижа военной власти и арміи. Долженъ отмѣтить, что въ общей системѣ гражданскаго упра- вленія выросла система доносовъ, причемъ , при разслѣдованія до- носы совершенно не оправдываются. Когда начались повстанческія дви- женія въ нѣкоторыхъ губерніяхъ, то гражданская власть охотно при- няла нашу помощь, - командированныхъ офицеровъ генеральнаго Штаба и строевыхъ штабъ - старшинъ. Когда возстание было ликвидировано, то на командированныхъ офицеровъ посыпался рядъ жалобъ . Необхо- димо сдѣлать распоряженіе, чтобы не посягалось на пристижь воен- ной власти. Наблюдаются въ гражданскомъ вѣдомствѣ нѣкоторое несочувствіе въ вопросахъ необходимыхъ для формированія арміи. Городскія само- управленія не отводятъ тѣхь казармъ, которыя принадлежали русской арміи. Необходимо чтобъ гражданская власть всѣми способами содѣй- ствовала отводу казармъ и оказывала дзленіе на городскія см( - 7 - уповнення какъ въ вопросахъ отвода казармъ, такъ и ихъ ремонта. Особено остро стоитъ вопросъ съ бѣженцами, которые занимаютъ отведенные для арміи бараки и казармы. Нужны срочныя мѣры по ихъ выселенію, но всѣ наши требованія пока остались безъ результата. Предст. Мин. Вн. Дѣлъ. Я лишенъ возможности дать исчерпывающій отвѣтъ на все сказанное. Все главнымъ образомъ происходитъ отъ отсутствія самой армии и малой вѣры къ ея осуществленію. Мѣсяць тому назадъ въ Радѣ Министровъ было сказано, что арміи не будетъ даже со стороны представителя военнаго вѣдомства. Эти идеи разносятся въ обществѣ. Теперь вопросъ о формированіи арміи сталъ прочнымъ. На сколько я понялъ Ваши пожеланія сводятся къ слѣдующему: 1/ Всѣ военныя лица и имущество военнаго вѣдомства можетъ подвергаться репрессіямъ со стороны гражданскихъ властей, только по согласію съ командиромъ корпуса и начальникомъ гарнизона. 2/ Губерніальные Старости должны относиться съ полнымъ вниманіем къ требованіямъ армии и строевого начальства. 3/ Должны быть приняты мѣры къ освобожденію бараковъ и казармъ отъ бѣженцевъ. Что касается варты, то два мѣсяца тому назадъ предполагалось, что Державная варта, а не армія, будетъ обеспечивать Державу. Несмотря на колосальные оклады, варта все-же формируется слабо. ГОЛИНСТЕХ. Возникнутъ недоразумѣнія при требованіи броневыхъ автомобилей гражданскими властями. Начальникъ Ген. Штаба. Въ этомъ отношеніи все точно указано въ Россійскомъ положеніи. Военный Министръ. Не гражданскія власти въ этомъ виноваты, а Вы: въ законѣ точно и ясно указано когда и какъ оказывать гражданскимъ властямъ помощь. Гражданскія власти указываютъ цѣль и время начала дѣйствій. Рознь существующая между гражданскими и военными вѣдомствами старалъ наслѣдственный; ее надо уничтожать. Военный Министръ и Начальникъ Генеральнаго Штаба отбываютъ изъ засѣданія. Вопросъ о штатахъ. 2-й Ген.-Кварт. Для жизни арміи сначала были выработаны временные штаты, потомъ было приступлено къ составленію постоянныхъ штатовъ, которые велось съ проблѣмами. Въ виду стѣнности работъ Составленіе штатовъ работа кронотлива и мы не поспѣваемъ за жизнью. Прошу смотрѣть на первое изданіе, какъ на несовершенное - 8 - и ожидать корректива, который будеть согласованъ съ пожеланіями командировъ корпусовъ. Штаты составлены примѣнительно къ на- бору, а въ войскахъ служать лишь вольнонаемные. Главное Упра- вленіе Генеральнаго Штаба полагаеть постоянные штаты имѣть по полному составу изъ числа вольнонаемых до I-го Апрѣля Шта- ты для второочередныхъ формирований пока не предусматриваются. Что касается караульныхъ нарядовъ, то вопросъ пока стоить от- крытый. Каждый начальникъ гарнизона долженъ прислать намъ вѣдомость караульного наряда, которая по разсмотрѣнію будетъ утверждена. Штаты платны пока не утверждены. Принципь Главнаго Управленія Генеральнаго Штаба - всѣ штаты въ смыслѣ окладовъ под- равнять, но есть штаты, проходящіе помимо нашаго Управленія. Всѣ измѣненія въ штатахъ будутъ производиться въ зависимости отъ требованій жизни. Расчеть орудія сдѣланъ только на мирное время. Расчеть по военному времени, будетъ въ послѣдующихъ изданіяхъ. При соога- вленіи штатовъ принималось во вниманіе возможно разгрузить ча- сти отъ хозяйственныхъ надобностей, но несмотря на это вве- дено много честроевыхъ. Срокь службы устанавливается для цѣхо- ты два года и въ юнныхъ частяхъ - три года. Ген Кисловъ Составленіе штатовъ шло ненормальнымъ путемъ: вместо того, чтобы , составивь штаты военнаго времени, перейти отъ нихъ къ мирнымъ, пришлось дѣлать наоборотъ. Комитетъ смотрить на свою работу какъ на черновую. При составленіи штатовъ мы придер- живались принципа: 1/ въ каждомъ штатѣ создать организаціи вн- звязаныя жизнью, 2/ отдѣлить хозяйство отъ строя, 3/ перенести хозяйство изъ мелкихъ частей /батареи / въ крупныя, 4/ идть по возможности въ штатахъ мирнаго времени органы необходимыя для перехода къ штатамъ военнаго времени. Штаты разрабатывались ненормальнымъ путемъ: спѣшно и съ соб- лоденіемь большой экономіи : кромѣ того штаты коверкались въ выс- шихъ инстанціяхъ / Комиссія генерала Медвѣдчкаго / гдѣ былъ только одинъ представитель отъ строя. Штаты подлежать еще пересмотру и мы сознаемъ, что многіе вопросы о которыхъ было заявлено со стороны командировъ корпусовъ должны быть проведенны немед- ленно въ жизнь. КОМОР УГ-го. На офицеровъ улучшающе дѣйствуеть постоянная пе- ремѣна штатовъ. Ген Кисловъ Вопросъ будетъ возбуждаться не об - 9 - сокращении, а объ увеличении и усовершенствовании штатов. 2-й Ген.-Кварт. Особенно нужно увеличить штаб Корпуса. КОМ КОР III-го. Какъ быть съ вольнонаемными казаками. Они нанимались нами на полъ года, срокъ истекъ и они взяты еще на полъ годъ. Какъ имь платить при переходѣ къ объ- язательной службѣ. 2-й Ген.-Кварт. Объ этомъ придется войти съ особымъ до- кладомъ. КОМ КОР III-го. Въ полкахъ положена нестроевая полу- сотня, командир ее считается младшимъ офицеромъ по полу- часовому содержанію. На самомъ дѣлѣ по составу это сотня и ея командира желательно приравнять къ ротному. КОМ КОР VIII-го. Въ Штабѣ Корпуса насуется мобилизаціон- ный отдѣлъ, а между тимъ мы уже набрали людей для него и кромѣ того въ перечисляемый моментъ предстоитъ болынія ра- бота. Необходимо немедленно вернуть намъ мобилизаціонный отдѣлъ. Начальникъ службы связи въ Штабѣ Корпуса прямо необходимъ. Писарей нужно всѣхъ привести къ одному классу и содержанію. Въ Штабѣ дивизіи и въ полкахъ должны быть дьялопроизводители одного класса. Писари должны получать не менѣе 200 руб. Въ засѣданіе прибываетъ Начальникъ Генеральнаго Штаба. КОМ КОР III-го. Старшіе писаря и штровые должны быть сверхсрочными съ полнымъ содержаніемъ. КОМ КОР VIII-го. Обязательно надо имѣть сверхсрочныхъ ветеринарныхъ фельдшеровъ и мастеровыхъ въ артиллеріи Пи- сарямъ надо добавить жалованія. 2-й Ген.-Кварт. Будетъ дано отъ 250 до 300 руб.. КОМ КОР У-го. Лучше дать 150 руб., паекъ и квартиру. НАШТАФОР IV-го. Вчера была телеграмма I-го Товарища Воен- наго Министра платить всѣмъ писарямъ до особаго распоря- женія 200 - 250 руб. КОМ КОР VIII-го. Необходимо сдѣлать однообразныя по- ложенія писарей въ разныхъ частяхъ. - 10 - Главн. Инспекторъ Артил. Въ артиллеріи вопросъ обстоитъ иначе. Сверхсрочныхъ нѣть. Допроизводителей достаточно. Необходимо раз- рѣшить штать вольнонаемныхъ писарей до 1-го Января 1920 года по одному на бригаду и по два на полкъ, такъ какъ сверхсрочныхъ писа- рей нѣть и не будетъ. Всѣ командиры корпусовъ высказали пожеланіе штать вольнонаемныхъ писарей до 1-го Января 1920 года. Главн. Инспекторъ Артил. Сверхсрочныхъ ветеринарныхъ фельдшеровъ артиллеріи не нужно. Фельдшера по окончаніи школы должны будуть про- служить въ арміи три года. Ген. Кисловъ. Изъ школы будетъ выпускъ черезъ два года. КОМ КОР УІІІ-го. До начала функционированія школы, т.е. на два на три года надо штать вольнонаемныхъ фельдшеровъ до вы- пуска обязанныхъ службой изъ школы. КОМ КОР УІ-го. Необходимо штать въ полку до II-ти сверхсрочныхъ музыкантовъ. НАЧДИВ 4-й конной. Сверхсрочнослужащіе дѣлятся на четыре разряда, желательно чтобы разряды устанавливались командиръ полка. Необходимо назначить въ кавалерійскій полкъ священника. Всѣ начальники казачьихъ дивизій высказываются за необхо- димость штать священниковъ въ кавалерійскихъ полкахъ. КОМ КОР У-го. Въ штатахъ нѣть лицъ обслуживающихъ дивизіонные и корпусные склады. Комкору необходимо штать генерала для пору- чений. НАЧДИВ 3-й конной. Въ штатахъ указаны лица съ особой освітою У насъ такихъ лицъ нѣть. Можно - ли просить утвердить лицъ неимѣющихъ этой освіти. 2-й Ген.- Кварт. Было дано разрѣшеніе замѣнять ихъ офицерами изъ строя. НАЧДИВ 4-й конной. Въ штатахъ не указано, что собственнымъ ло- шади чиновъ штаба конной дивизіи получаютъ казенный фуражъ. Кро- мѣ того желательно, если офицеръ имѣетъ лошадей для спорта, то выдавать на нихъ фуражъ по интендантской разцѣнкѣ. Собрание высказалось за необходимость штать казенныхъ упряжныхъ лошадей командиру части и выше. Въ кавалерійскихъ частяхъ, желательно разрѣшить выдавать фуражъ по казенной разцѣнкѣ на двухъ спортивныхъ лошадей, кроме казенной, если таковыя у - II - офицера имѣются, причемъ дѣлать это съ разрѣшеніе НАЧДИВОВ и проводя приказы по части. КОМ КОР III-го. Желательно видеть начальствующимъ лицамъ кзенныя сдѣла. ГОЛИНСТЕХ. Въ инженерныхъ куриняхъ только два штаб-офице- ра. Такъ какъ дальнѣйшая карьера офицеровъ инженерныхъ войскъ весьма ограничена, желательно часть ротныхъ команди- ровъ имѣть въ штаб - офицерскихъ чинахъ. 2-й Ген.-Кварт. Прохождение службы офицеровъ должно быть подрѣзано во всѣхъ родахъ войскъ. Достиженіе штаб-офицер- скаго чина должно быть у всѣхъ на опредѣленномъ году служ- бы. НАЧДИВ 2-й конной. Въ настоящее время мы живемъ вольнонаем- ными казаками, которыхъ дано на восемь сотень десять чело- вѣкъ, въ пѣхотѣ ихъ гораздо болѣе. Необходимо въ кавале- рійскихъ полкахъ число вольнонаемыхъ увеличить до 50-ти казаковъ. Необходимо сейчасъ - же дать въ полки авансъ на нервоначальное обзаведеніе, безъ котораго мы не можемъ при- ступить къ формированіямъ. Начальникъ Ген. Штаба. Военнымъ Министерствомъ отпущено пять милионовъ для пополненія кадровъ и формированія из- вѣстныхъ ячеекъ въ полкахъ. Предположена даже мобилізація частей путемъ принудительныхъ записей. Можно будетъ часть отпущенныхъ суммъ использовать на обзаведеніе. Главн. Инспекторъ Артил. Необходимо отпускъ денегъ на фор- мированіе артиллерійскихъ частей. НАЧДИВ 2-й конной. Для содержанія канцеляріи надо 30.000 а не 100 руб.. Въ конныхъ сотняхъ по штату положено два хорунжихъ и два значковыхъ, происходятъ по этому поводу недоразумѣнія при требованіи денегъ; необходимо прямо написать: младшихъ офицеровъ - четвере. Согласно плановъ формированія, лошади къ намъ прибываютъ въ октябрѣ, а новобранцы въ ноябрѣ, некому будетъ за ни- ми ходить. Необходимо разработать штатъ конно-артиллерійскаго обоза и горнаго артиллерійскаго полка. Въ подчиненіи запаснаго полка наблюдается двойственность: - 12 - формировать его должны мн, а снабжение лошадьми идеть отъ Управления Ремонта. Генераль Кисловъ. Въ комитетѣ разобранъ этотъ вопросъ полкъ будетъ подчиненъ ремонту. Кроме того будетъ введенъ инспекторъ кавалеріи. КОМКОР УІІІ-го. Всѣ медицинскія учрежденія въ районѣ корпуса должны быть подчинены Комкорамъ. Муссируются слухи, что на съѣздѣ вра- чей будетъ проводиться коллегіальные выборы врачей на должность У насъ это недопустимо: врачи теперь уравниваются съ офице- рами, кромѣ того такъ мы введемъ комитеты подъ другимъ со- усмь. Инспекторъ Главн. Санитарн. Управл. Съѣздъ врачей не подчиненъ военному вѣдомству, это гражданскія спилна и къ нимъ никако- го отношенія не имѣеть. Я всѣцело присоединяюсь къ мнѣнію командира УІІІ-го корпуса. Коллегіальное Управленіе у насъ есть только одно - въ Кіевскомъ клиническомъ госпиталѣ, кото- рый управляется двумя радами. Начальникъ Ген. Штаба. Сообщаетъ о предполагаемомъ усиленіи кадровъ и укомплектованіи по одной сотнѣ въ полку по двѣ батареи въ бригадѣ пулеметныхъ командъ и броневыхъ дивизіоновъ путемъ проведенія обязательной повинности для извѣстной ка- тегоріи лицъ. Для основы этого закона должна быть разработана про- грамма. Предлагаю до подготовительную комиссію отъ съѣзда избрать трехъ лицъ. Голосованіемъ были избраны: генераль Васильченко, получившій один- надцать голосовъ, генераль Бискубскій, получившій десять голосовъ и генераль Ерошевичъ, получившій шесть голосовъ. 2-й Генералъ - Квартермейстеръ Главнаго Управленія Генеральнаго Штаба, Генераль- наго Штаба Генеральный Хорунжій Секретарь: Генеральнаго Штаба, Войсковой Старшина ОТЧЕТЪ Засідання - сьєзда командировъ корпусовъ въ Главномъ Управленіи Генеральнаго Штаба. ПРОТОКОЛЪ № 8 /14 Октября 1918 года/ Предсѣдательствуетъ: Начальникъ Генеральнаго Штаба Присутствуютъ: Начальникъ Главнаго Штаба, всѣ командиры корпусовъ, кромѣ VII. начальники Серджской и Конныхъ дивизій, отдѣльной конной бри- гады, штабовъ корпусовъ IV и VІІ, I и II Генералъ-Квартирмейстера. Главные Инспектора артиллеріи и войсковыхъ техническихъ частей, главный интендантъ, начальники управленія ремонта войскъ Украины, Майоръ Маковскій и оба его помощника, представитель Министерства Внутреннихъ Дѣлъ. I-й Генералъ-Квартирмейстеръ докладываетъ о разверсткѣ новобранцевъ и способахъ укомплектованія корпусовъ Комкоръ VІІІ. просить укомплектованія изъ Мелитопольскаго и Берлянс- каго уѣздовъ расчленить по всей территоріи корпуса. Представитель Главнаго Интенданскаго Управленія дѣлаетъ внѣочеред- ное заявленіе о засѣданіи Украинскаго Продовольственнаго Совѣта: Директоръ Департамента Министерства Продовольствія на засѣданіи Совѣта доложилъ что военнымъ Министерствомъ отданъ приказъ интендантамъ о заготовкѣ исполненныхъ продуктовъ по цѣнамъ выше твердыхъ. Предста- витель Германскаго Командованія заявилъ что такос распоряженіе не можетъ быть приемлемымъ, ибо на основаніи заключеннаго договора объ граммѣ, какъ союзная, такъ и украинская должны снабжаться на одинаковыхъ основаніяхъ и Германскаго армія отъ заготовокъ по цѣнамъ выше твердыхъ отказалась. Представитель Министерства Продовольствія также доложилъ что для нихъ этотъ порядокъ не приемлемъ. Мною было доложено Продовольственному Со- вѣту, что такого поимка не отдавалось Но они ссылались на приказъ 253, но онъ имѣть временный характеръ. Представитель Германскаго Комендова- нія насиллъ что такой порядокъ заготовки нарушили бы договоръ и посто- му они не могутъ пойти ему на встрѣчу. Я заявилъ что отдано распоряже- ніе интендантамъ приступить къ заготовкамъ не самостоятельно а совмѣст- но съ хлѣбоборомъ и что возбуждался вопросъ объ измѣненіи порядка заготов вокъ, а не нарушенія договора. Говорилъ, что нельзя сравнивать обѣ арміи: у нихъ полная система, у насъ же начало организаціи послѣ революціи. Было решено выдѣлить особое совѣщаніе по вопросу о разсмотрѣніи порядка снабженія Украинской арміи. Нач. Ген. Штаба. Вопросъ о снабженіи украинской арміи продовольствіемъ будетъ поставленъ на обсужденіе въ общемъ собраніи съ Германскимъ Командованіемъ въ четверг. Нач. Главнаго Штаба сообщаетъ что былъ составленъ доклад об увeличеніи содержанія сверхсрочныхъ служащихъ и об отпускѣ имъ пайка. Гоклалт поступилъ на разсмотрѣніе Совѣта Министровъ. Будетъ издень соответствующій приказъ, впредь до выхода его сверхсрочнымъ служащимъ слѣдуетъ выплачивать содержаніе на тѣхъ основаніяхъ на которыхъ они были приняты въ армію. Рассчитывается малованіе сверхсрочныхъ подразнятъ къ тому, что они получали раньше. Что касается пайка для семьи, то вопросъ этотъ будетъ обсуждаться въ Совѣтѣ Министровъ, но долно быть не пройдетъ. Нагенными квартирами можно будетъ обеспечить сверхсрочное служащихъ если въ казармахъ будетъ помѣщеніе. Командиры корпусовъ высказали пожеланіе чтобы сверхсрочные служащимъ выдавался одинъ паекъ на семью бесплатно, чтобы они были обезпечены квартирой въ натурѣ и бесплатно топливомъ. Комкоръ III. Есть много раненыхъ и больныхъ офицеровъ бывшей Россійской арміи, которыхъ не принимаютъ на излеченіе въ госпиталя. На комб лежитъ обязанность ихъ обеспечить лѣченіемъ и кто долженъ выплачивать имъ содержаніе. Такой же вопросъ и съ офицерами и козаками взятыми до суда, подъ стражу и исключенными изъ списковъ части. Кто ихъ долженъ кормить. Нач. Главнаго Штаба заботы о раненыхъ будутъ возложены на „Комитетъ о раненыхъ“, законопроектъ котораго теперь разрабатывается. Пенсіонный статутъ былъ переданъ на разсмотрѣніе въ Раду 2 мѣсяца тому назад, но долго продолжалъ въ бюджетной комиссии; сдѣлано распоряженіе бюджетной комиссіи разсмотрѣть его въ не очереди что касается арестованныхъ, то, если придерживается Россійскихъ законовъ, офицеры имѣютъ право на половинное содержаніе. Нач. Ген. Штаба: въ связи съ міровыми событиями , въ кругахъ правительства и общественныхъ возникла идея организаціи самообороны. Основы организации таковы: имѣя въ виду возможность большевистскаго выступ- ленія необходимо теперь же разрѣшить двѣ задачи. Первою, меньшаго значе- нія, организацию мѣстнаго характера для поддержанія порядка въ крупныхъ центрахъ принимаетъ на себя Министерство Внутреннихъ Дѣлъ. Возможны крупныя выступленія большевиковъ изъ внѣ. Эту задачу беретъ на себя Военное! Министерство. Силы проекта обязательнаго призыва всѣхъ офице- ровъ, проживающихъ на территопріи Украины. Было мнѣніе организовать эле- менты порядка при помощи существующихъ кадровъ, чѣмъ срежу разрѣшились вопросы управленія, снаженія, каземенаго размещенія, вопросъ о начальст- вующихъ лицахъ и пр. Идея обязательнаго призыва на восточная сочувствія до послѣднихъ дней. Теперь склоняются на эту мѣру. Предположительно, что В.М. пока возьметъ на учетъ офицерскій и унтер-офicerскій контингентъ. Изъ нихъ теперь же будутъ пополнены панцерные дивизіоны, въ каждомъ пол- ку одна рота. пулеметная команды и половина коменды связи, двѣ батареи въ бригадѣ и одна сотня въ кавалерійскомъ полку. Остальные будутъ состоять только на учетѣ. Всѣ эти мѣры я считаю лишь полевизомъ. Необходимо на- прець всѣ силы для созданія постоянной арміи. Представитель Министерства Внутреннихъ Дѣлъ до послѣдняго времени охрана и поддержаніе порядка лежала исключительно на вартѣ. Послѣ повс- таническаго движенія было рѣшено образовать добровольческіе отряды хлѣ- боробовъ въ тѣхъ губерніяхъ гдѣ было восстание. Отряды были сформированы. Въ послѣднее время, въ виду текущихъ событий предложено сформиро- вать добровольческія дружины въ крупныхъ центрахъ. Організація намѣчает- ся слѣдующая: Во главѣ охраны города стоять начальникъ дружины, городъ разбивается на нѣсколько районовъ; въ каждомъ районѣ формируется отрядъ состоящій изъ начальника отряда, инструкторовъ и охотниковъ, которые составляютъ постоянный кадрь и являются ядромъ отряда. Начальникъ от- ряда к инструктора комплектуются изъ числа бывшихъ офицеровъ,охотники- по возможности изъ недежныхъ обшетелей и жаланкихъ офицеровъ и каза- ковъ. Въ моментъ необходимости ядро пополняется добровольцами. Въ мо- ментъ серьезной опасности отряды подчиняются главѣ военной власти по- рода. Начальвь I Конной Подчинены ли начальнки дружины начальникамъ гар- низона. Представитель М.В.Д. Не подчинены, а находятся съ ними въ связи. Начальвь I Конной Значить, это собственное усиленіе милиціи. Сколько Вамъ предется на это имѣть офицеровъ. Пр-тель М.В.Д. Для Киева потребуется 600 человекъ. Вооруженіе пре- толягается получить отъ военнаго чѣдомства. Охотники будутъ размѣ- щаться въ казармахъ. Всю нагляду мы возлагаемъ на инструкторовъ-офице- ровъ, которыхъ фильтруемъ; они фильтруютъ охотниковъ. Комендиры корпусовъ находять опаснымъ имѣть склады оружія разсредо- точенными въ городахъ, въ виду того что оно можетъ быть захвачено воевств- шими, и высказали необходимость не распредѣлять оружіе по городу а хранить его при воинскихъ частяхъ, такъ какъ устройство складовъ внѣ казармъ яв- ляется рискованнымъ. Комкоръ VI намъ нужно сформировать регулярную армию, годную для исполненія государственныхъ функцій. Страна еще не спокойна и потому военнымъ властямъ и арміи должна быть дана и большая власть. На дѣлѣ же мы видимъ слѣдующее: Повытогны сотни и ихъ начальники привнеются негодными и ихъ расформировываютъ, въ замѣнъ повиточныхъ сотень созда- ютъ варту. Что это за организация. Какъ М.В.Д. расчитываеть улучшить варту. Повышаютъ оклады содержанія, отнимаютъ имущество вт войскахъ и хотятъ создать стояку государства замѣнивъ военную армію гражданской. Этоть вопросъ не можетъ быть рѣшенъ такъ просто. При повстанческомъ движеніи гражданскимъ властямъ пришлось обратиться за помощью къ воен- нымъ и имъ въ помощь были командированы офицеры для ликвидации воеват- ній Въ этихъ организаціяхъ мы не видимъ силы лучше чѣмь военной. У насъ не хватаетъ 800 старшинъ на армію, на ряду съ свявлениемъ по формированію постоянной арміи параллельно ей создается доброволь- ческая армія, которая формируется, подъ идеей, что регулярная армія не поспѣемъ быть сформированной въ срокъ. Туда потребуются офицеры, воору- женіе; нужны поименія, средства т.е. распределочивактъ силы и создаютъ двойственности подчиненія. Я имѣю доказательства что на сформированіе варты пошли не тѣ элементы на которые рассчитывало М.В.Д У насъ нять обмундирования нять лошадей. Если бы эти средства были даны на повитов- вня сотни, то и они были бн не должной выстъ. Приказъ о расформирова- ніи сотень не могъ быть исполненъ такъ какъ не было денегъ, что бы вып- латить жалованье служащимъ. Теперь предполагаеть на отпущенные средства создать вартовыя сотни, но ихъ сформированіе не удастся. Наблюдается отливъ желѣзныхъ служить; во время ассанта нѣкоторые офицеры были убиты, оклады малы и положеніе не опредѣленное. Создавать организацию параллельную армии. Схрана порядка переходить в руки гражданских эластей. Почему нам озязывают такое недоверие, почему так падь наш преступность. Представитель М.э.Д. Варта не претендовала на военную силу. Повин- товые сотни расформированы потому, что была действенность их назначе ния. Варта не сожрение но я прошу снихождения, так как мы работаем мсящеви. Варта это те же полиция без которой не может существовать страна. Комкор VI мы касаемся будущих последствий. Принцип нарушение сразу для устойчивой стрельбы нужно военного управления Комкорд Варта в Чернигове отказалась от присяги; когда нужно было подавать возстание-революцию. Я против того, чтобы мне передали командование этим войсками за личную опасности,- я их не знаю. Для по равления малых возстаней у нас есть взятка. Самое правильное решение, - передать формирование властей вооружение гражданских лиц. Нач. Ген. Штаба Когда возник вопрос об организации элементов по- рядка было полагать одновременно два проекта наш и М.Г.Г. Мы стояли на том, чтобы при этих формированиях была исключена всякая импровизация. По нашему проекту "М.Р." должно поддерживать порядок в стране и справ ляться с мелкими возстаниями. Мы погрелим крудные возстания и ведем борьбу с противником извне. Объем организации проектируемых М.В. организаций превосходить поставленных цели. Слідко эти организации по-видимому проходят не смотря на наши протесты. При проведении в жизнь нашей ор- ганизации, оть М.Р.Г. д.б. предусмотрена некоторая коллизии. Мы можем лишь высказать пожелания об желательных изменениях из проекта М.В.Г., который сегодня вносится в Совет Министров Командиры корпусов находят что организация предложенная М.Б.Г не только не полезна но и опасна, о чем необходимо доложить Сове ту Министров. Б-й Генераль-квартирмейстер отпраляет на явную записку о форми ровании корпуса особого назначения и с мобилизацией офицерского соста ва. Представитель М.В.Г. Как только есть ваше пожелание, раз проекты Министерства рассматривается сегодня в Совете Министров. Командир корпусов постановили просить Военного Министра разре- шить командировать в Совет Министров в качестве экспертов по воп осу о проекте "М.Р.", двух представителей от съезда: Генерального Бунчукова по СЕЛЯРЕНКО и Генерального Хорунжего БУКУПСКАГО. Для обработки памятной записки I-го Генерала-Квартирмейстера в комиссии выбраны: Генеральный Хорунжий ЗОЛМАВСКО у получивши 11 голосов Генеральный Значочный БЕРТАФСКИ, до получивший 10 голосов и Полковникъ ЧЕСЛАРОВЫ, получивший 12 голосовъ Начальник Генерального Штаба: Генерального Штаба Воисковой Старшина Альвишевъ. Секретарь Генерального Штаба Воисковой Старшина Дуфмедъ. - I - О Т Ч Е Т Ь Засідання съїзда командирів корпусовь въ Главномъ Управленіи Генеральнаго Штаба П Р О Т О К О Л Ь № 9. / Засідание 16-го Октября 1918 года / Предсѣдатель оглашаетъ Начальникъ Генеральнаго Штаба. Присутствуютъ командиры корпусовь, команда VII-го, Начальники Сєрдюковой и военныхъ дивизій, командиръ стѣльной конной бригады. 1-й и 2-й генералъ - инспекторы артиллеріи и техническихъ войскъ, майоръ Маковскій и оба его помощника и предсѣдатель комиссіи по разработкѣ формь одежды. Командирами корпусовъ возбуждается вопросъ о переносеніи на- которыхъ полковъ. Начальникъ Генеральнаго Штаба сдѣлалъ указаніе командирамъ корпусовъ подать списки о всѣхъ желательныхъ перемещеніяхъ. Командирами корпусовъ впрежнемь слѣдующія пожеланія: 1/ Сдѣлать телеграфное распоряженіе объ увеличеніи наемной платы казакамъ и о выдачѣ жалованія унтер-офицерамъ по старымъ штатамъ. 2/ Издать отдельно командныя слова уставовъ. 3/ Выработать и издать телеграфный кодь. 4/ Въ виду наступающихъ холодовъ, ускорить выдачу изъ складовъ шинелей и теплаго бѣлья. КОМ КОР I-го. Въ періодъ формированія арміи штабу корпуса необходимо имѣть тѣсное соприкосновеніе съ центральными управленіями губерній. По этому переходъ штаба корпуса изъ Житомира въ Ровно пока совершенно нежелателенъ, т.к. замедлятся всѣ сношенія. Штабъ корпуса необходимо оставить въ Житомирѣ до весны. ДИСЦИПЛИНАРНЫЙ УСТАВЪ. Командирами корпусовъ по обсужденіи новаго дисциплинарнаго устава были высказаны слѣдующія пожеланія: 1/ Измѣнить въ общемъ порядкѣ обнародованія уставовъ: до утвержденія П. Гетьманомъ разсылать ихъ на мѣста для разсмотрѣнія, потомъ исправлять, согласно высказанныхъ пожеланій и послѣ этого докладывать П. Гетьману на утвержденіе. 2/ Для удобства изученія терминологікъ издевать уставы съ параллельнымъ текстомъ. - 2 - 3/ Задержать разсылку дисциплинарного устава до его изменения. 4/ До издания нового устава, руководствоваться бывшим русским дисциплинарным, изъявь из него главу оштрафованных и удаление срок службы за время проведенное под арестом, исчисляя за один день ареста два дня обязательной службы. 5/ Вообще законы слишком мягки, что находить и само население. 6/ Необходимо ввести арест в дисциплинарном порядке. 7/ Желательно предоставить право ставить в замын ареста поль руже. 8/ Уставить этот переработать комиссией из представителей строе- вых начальников и солдатской армии. Майор Маковский предлагает совершенно изменить первые §§ ди- циплинарного устава и предлагает свою редакцию, с которой КСМ- КОРЫ вполне согласны. ПЕРВЫЙ СТАТЬИ ДИСЦИПЛИНАРНОГО УСТАВА по редакции Майора Маковского. Ст. 1. Воинская дисциплина есть подчинение собственной воли воле начальника / субординация /. чинопочитание и точное, немедленное и безропотное повиновение при- казам и указаниям начальника, не взирая на то бу- дет - ли начальник на лицо или нить. Ст. 2. Воинская дисциплина укрепляется убеждением каждого воинского чина, что армия без дисциплины не может существовать. Для ее поддержания, военные начальники не только имеют право, но и обязаны использовать все всёми меры согласно законов. Ст. 3. Воинская дисциплина равна для всех. Она не допуска- еть никаких изъятий для кого бы то ни было. Ст. 4. Субординация требует от всякого воинского чина об- ращаться снизу вверх с докладом, а сверху вниз с приказанием. Ответственность за правильность до- клада, а также и за последствия отданного приказа падает на лицо отдавшее такое-же. Ст. 5. Чинопочитание - обязанность всех военнослужащих оказывать полное уважение начальникам и старшим а также соблюдать по отношениях к ним все формы- енной вежливости и приличия, для армии установленных. Соблюдение этих форм требуетя честы и достоин- - 3 - ствомъ воинскаго званія. Ст.6. Всякій приказъ долженъ быть повторенъ и сейчасъ же исполненъ безпрекословно. Если подчиненный не понялъ точно приказа на- чальника, онъ обязанъ просить повторенія приказа. Если под- чиненный получилъ уже другой приказъ, онъ долженъ объ этомъ доложить, а начальникъ который отдалъ послѣдній приказъ рѣшаетъ сь полной ответственностью придется - ли подчинен- ному исполнить первый или послѣдній приказъ. Ст.7. Въ случаѣ неповиновенія подчиненнаго, начальникъ обязанъ при- нять всѣ мѣры къ исполненію отдѣльнаго приказа и даже примѣ- нить для этого силу. Если - неподчиненный позволять себѣ въ отношеніи начальника, а равно и лицъ приводящихъ въ исполне- ніе его приказаніе, насиліе или нападенія на нихъ, или будетъ только угрожать имъ имѣющимся при немъ оружиемъ. то началь- никъ обязанъ - сь полной ответственностью - прибѣгнуть къ примѣненію противъ него оружія. Ст. 8. Ст. 9. За маловажныя нарушения воинской дисциплины начальникъ накла- дываетъ на подчиненныхъ наказаніе собственной власти. О болѣе важныхъ нарушеніяхъ воинской дисциплины, въ наложеніи которыхъ начальникъ уже не компетентенъ, онъ долженъ немед- ленно докладывать своему начальнику или сообщать военно-су- дебной власти для возбужденія судебнаго преслѣдованія. предсѣдатель комиссіи по разработкѣ формы. комиссіей уже вырабо- тана форма одежды для штаба и конвоя ". Генералъ приступлено къ выработкѣ формы для пѣхоты, кавалеріи и артиллеріи. Въ основу поло- жено, чтобы форма была національна, удобна и примѣнительна къ пере- живаемому моменту промышленности. Представители послѣдней заявили, что въ настоящее время не представляется возможнымъ наладить вы- работку суконъ. Комиссія рѣшила использовать уже имѣющійся матері- аль; остановилась на френчъ, какъ наиболѣе удобномъ походнымъ обмун- дированіи. Выработаны канты для разныхъ родовъ войскъ и погонь Они уже утверждены П. Гетманомъ и на дняхъ будутъ объявлены. Френ- чи будутъ защитнаго цвѣта, при чемъ комиссія остановилась на сѣ- 'ромъ по образцу германскаго. Рейтузы у пѣхоты защитные ; у артил- леріи и кавалеріи сбро- синие. Пуговицы защитныя. Фуражка англій- скаго типа съ однимъ верхнимъ кантомъ. У унтеръ - офицеровъ отли- чіе на погонахъ обозначается басоннымъ полукругомъ, полнымъ кругомъ - 4 - или поперечной в зависимости от звания. Сверхсрочнослужащих погони обшить желтой тесёмкой. Чиновники имѣют фрончи съ погонами которые пока вырабатывается. Во всякомъ случаѣ погоны эти будутъ отличаться отъ офицерскихъ своей шириной, кроме того у чиновников не будетъ защитныхъ погонь. Въ вопросъ о парадной формѣ мы перешли къ анкетной системѣ результа которой пока не извѣстны. НАЧДИВ 4 конной. Погоны и форма чиновниковъ и офицеровъ почти одинаковы, считая, что форма офицера должна рѣзко отличаться отъ формы должны оставаться только временно, такъ какъ форма должна быть национальная. Нужно скорѣй отдѣлиться съ всѣхъ тѣхъ, кто теперь носить френчи. Гвардія должна быть одѣта также какъ и армія НАЧДИВ 1 конной. Я былъ въ комиссіи по выработкѣ формы одежды и тамъ всѣ сошлись на одномъ: парадная форма въ видахъ экономіи, при легкой передѣлкѣ должна обращаться въ походную. Для пѣхоты проектировался защитный мундиръ съ цвѣтнымъ воротникомъ и рукавами и золотыми погонами. Для конницы предполагался защитный доломанъ стального цвѣта съ серебряными или золотыми шнурами. Въ парадныхъ случаяхъ - чекары съ галуннымъ кантомъ. Для походной формы на доломань вымѣсто серебряныхъ или золотыхъ шнуровъ надѣваются басонные Фуражка походная, а для парадныхъ случаевъ суконная по образцу существовавшей въ русской арміи. Начальники всѣхъ кавалерійскихъ дивизій единогласно выразили пожеланіе имѣть форму одежды по образцу вышеизложенной. КОМКОР 2-го Въ 70-мъ году французскимъ сверхсрочно-служащимъ унтеръ - офицерамъ дали красивую форму, что привлекло многихъ изъ нихъ въ строй. Желательно и у насъ примѣнить туже мѣру. Предсѣдатель комиссіи по разработкѣ формы. У насъ предполагалось дать имь почти офицерскіе погоны но въ высшей инстанціи это не прошло. Для Сардинской дивизіи введены купаны по указанію П. Гетмича. Въ арміи ввести купаны нельзя т.к. они дѣлаются по таліи приходится дѣлать для каждаго примѣрку и, наконецъ на складки уходить много сукна. Предполагается для пѣхоты ввести френчи въ видѣ рубашекъ съ разрѣзомъ не до конца. Воковыхъ кармановъ тоже не будетъ. Въ кавалеріи разрѣзъ будетъ сплошной. Форма для генераловъ для всѣхъ родовъ войскъ одинаковая - жупань, но съ разными кантоми по роду войскъ. - 5 - Командирам корпусовъ вправили пожеланіе имѣть образцы погонъ для унтеръ - офицеровъ и чиновниковъ, а также чтобы форма чиновниковъ рѣзко отличалась отъ офицерской. Далѣе на засѣданіи дебатировался вопрос о ношеніи штатскаго платья. На обсужденіе были поставлены три предложенія: 1/ Можно - ли разрѣшить ношеніе штатскаго платья въ службѣ. 2/ Можно - ли разрѣшить ношеніе штатскаго платья только будучи въ отпуску. 3/ Допустимо - ли вообще штатское платье. Голосованіе дало: за первое положеніе 3 голоса и 12 противъ. За второе положеніе 12 голосовъ и 3 противъ. Третье положеніе не голосовалось. I-й Ген.-квартеръ Докладывает о проектѣ приказа обязательнаго призыва офицеровъ, положеніе объ образованых инструкторскихъ частяхъ и положеніе объ особыхъ корпусахъ, которые послѣ поста- фейнаго чтенія собраніемъ принимаются. Генералъ Савельевъ. Докладывает свою инструкцію воинскимъ начальникамъ. Командирами корпусовъ постановлено число призванныхъ не увеличивать, а изъ призванныхъ сдѣлать отборъ въ частяхъ, нежели лейтъ положить въ лигера изъ жеребьевыхъ. Принято въ идею образованіе рабочихъ колоннъ. Высказаны пожеланія что Министерство Внутреннихъ Дѣлъ не должно совершенно уклоняться отъ отбора, а должно дѣлать предварительный отборъ во время призыва, а окончательный отборъ производить въ войскахъ. Высказано пожеланіе имѣть командирамъ корпусовъ возможность провѣрить распредѣленіе новобранцевъ сдѣланныхъ воинскими начальниками. За Начальника Генеральнаго Штаба. Генерал-наго Штаба и Генеральный Хорунжій Секретарь: Генерального Штаба Войсковой Стершина ОТЧЕТЪ Засіданія - съѣзда командировъ корпусовъ въ Главномъ Управленіи Генеральнаго Штаба. ПРОТОКОЛЬ № 3. / 9-го Октября 1918 года /. Предсѣдательствуетъ I-й Товарищь Военнаго Министра Генераль- ный Хорунжій Дигнау. Присутствуютъ: 2-й Товарищь Военнаго Министра, начальники Главныхъ военныхъ управленій, командиры корпусовъ и начальники кавалерійскихъ дивизій, начальники шта- бовъ IV-го и VII-го корпусовъ, оба Генералъ-Квартермейстера, инспектора артиллеріи и техническихъ войскъ, Германского Гене- ральнаго Штаба майоръ Мавовскій и оба его помощника. Офицерскій вопросъ. Генералъ Дигнау сообщаетъ на чемъ остановилась бюджетная комиссія въ вопросѣ объ улучшеніи быта офицеровъ и съ какими пожеланіями этотъ проектъ поступилъ въ совѣтъ министровъ; а именно: добавляется содержаніе, безплатный паекъ офицеру /кромѣ офицеровъ служащихъ въ центральныхъ управленіяхъ / паекъ трет- членамъ семьи по Интендантской расцѣнкѣ, по Интендантской - же расцѣнкѣ матеріалъ на мундирную одежду разъ въ годъ и на шинель разъ въ два года. Право жить въ казенныхъ квадратахъ, которыя будутъ организованы. Денежныя добавки таковы, что млад- шій офицеръ будетъ получать въ годъ 5.400 рублей, командиръ роты 7.600 руб., командиръ отдѣльной роты, батареи /8.400 руб. командиръ отдѣльнаго баталіона 8.400 руб. младшій помощникъ командира полка 9.000 руб. старшій помощникъ командира полка 9.600 руб., командиръ полка 11.400 руб., командиръ неотдѣль- ной бригады 12.000 руб., начальникъ ливизіи 13.200 руб. и командиръ корпуса 15.600 руб. Семейнымъ офицерамъ отъ командира баталіона и ниже добавля- ется 600 руб. въ годъ при чемъ подъ "семейнымъ" понимается офицеръ мѣншій дѣтей. Проектъ этотъ поступилъ въ Раду Министровъ съ особымъ мнѣ- ніемъ генерала Дигнау, который считаетъ, что необходимо семейнымъ дать добавочныхъ не 600 руб., а 900 руб. и кромѣ того необходимы отпускъ дровъ натурой Командир УІІІ-го корпуса вносить пожелание: І/провести въ за- конодательномъ порядкѣ обязательность кооперативовъ, экономическихъ обществъ и проч. давь для ихъ организаціи замысловано безпроцент- ную ссуду. 2/предоставить въ распоряженіе командировъ корпусовъ нѣкоторую сумму для оказанія экстренной помощи офицерамъ или ихъ семьямъ / смерт. тяжелая болѣзнь и проч. /. Командиры корпусовъ единогласно высказали пожелания: І/штабъ въ своемъ распоряженіи сумму въ размѣрѣ 5.000 руб. для оказанія помощи офицерамъ и ихъ семьямъ въ экстренныхъ случаях. 2/ Исходатайствовать кредитъ на офицерскія собрания въ размѣрѣ 10.000 руб. единовременнаго отпуска и 5.000 ежегодно. 3/ Принципіально разрѣшить вопросъ объ отводѣ помѣщений на офи- церскія собрания на тѣхъ же основаніяхъ, какъ и для другихъ институтій военнаго времени. 4/ Обязать Главноуполномоченнаго Молова снабдить офицерскія собранія необходимымъ имуществомъ по минимальной ресцѣнкѣ и вер- нуть взятое уже имъ имущество бывшихъ собраний. 5/ При реизиціи квартиръ для офицеровъ военное вѣдомство должно имѣть голосъ, офицеры были бы обезпечены квартирою по реизиціи, а для семейныхъ реизировавшихся - бы цѣльне дома. Вопросъ о назначеніяхъ. Генеральный Хорунжій Лигнау, сооб- щаетъ принципы, которыми руководствуется Главный Штабъ при на- значеніяхъ: І/Когда съ мѣстъ поступаютъ ходатайства и кандидатъ имѣетъ соот- вѣтствующій стажь и шансовъ объ этомъ свѣдѣнія, то назначенія проводятся безъ задержки, 2/если при ходатайствѣ съ мѣстъ требуе- мыхъ свѣдѣній нѣтъ, то они запрашиваются и должность до от- вѣта остается вакантной, 3/и если соотвѣтствующаго отказа нѣтъ, то кандидатъ не проходитъ и на его мѣсто назначается другое лицо, 4/ при назначеніяхъ отъ Главнаго Штаба придерживаться строгих принциповъ стажировке и стажа. Собраніе командировъ корпусовъ вноситъ пожеланія: І/при снѣ- женіи офицеровъ на низшую должность въ виду назначенія на за- нимаемую ими должность старшаго кандидата, оставлять смѣщенныхъ связь по высшимъ должностямъ. 2/Предоставить командирамъ полковъ право принимать изъ полки офицеровъ военнаго времени съ прико- мандированіемъ ихъ на три мѣсяца по истеченіи какого срока они или принимаются чинъ не принимаются въ часть на общихь ос- 3. нованіяхъ. 3/ Офіцерамъ неприпятимъ по рознымъ причинамъ предоставить право занимать должности взводныхъ и фельдфебелей не положеніи сьерхсрочныхъ и давь имъ налованіе не болѣе 300 руб. въ мѣсяцъ. Въ смыслѣ быга приравнять къ офіцерамъ. 4/ Офіцерамъ военного времени командировать въ школы старшинъ только тѣхъ, кого найдеть необходимымъ командрь полка. 5/ Учительскія ошкнарік поставить на одинъ уровень со средними учебными заведеніями при опредѣленіи образовательнаго ценза офіцеровъ. Въ вопросѣ о поднятіи пристика офіцеровъ собраніе командировъ корпусовъ высказало слѣдующія пожеланія: 1/ Возможно скорѣе одать офіцеровъ; 2/ разработать и ввести суды чести, 3/ предоставить при перейздахъ Украинскимъ офіцерамъ такіе-же особые вагоны, какіе существуютъ для германскихъ и австрійскихъ офіцеровъ; 3/ предоставить право командирамъ полковъ и выше по дѣламъ службы проѣздъ въ скорыхъ поездахъ безъ доплаты, 4/ командирьмъ предоставлять отдѣльный вагонъ при объѣздѣ корпусовъ, 5/ дать указанія начальнику военныхъ сообщеній чтобы командрнты станцій предоставили мѣста командисму составу выдавая внѣ очереди билетъ по литерамъ и при наличии опредѣленныхъ документовъ, 6/ дать офіцерамъ льготный проѣздъ по желѣзнымъ дорогамъ; 7/ военнослужащихъ въ случаѣ необходимости предавать суду только съ согласія прямого начальства, 8/ судебныя жалобы военнослужащихъ могутъ быть лишь съ разрѣшенія своего прямого начальства. Унтер-офіцерскій вопрос. Высказаны пожеланія: 1/ Дать прибавокъ на дороговизну, 2/ осьмымъ пеекъ безплатный, 3/ повысить предѣльный возрастъ сверхсрочно-служащихъ, а для нестроевыхъ союзівъ отмѣнить. Вопросъ объ Интендантскихъ снабженіяхъ. Единогласно высказано пожеланіе установить приварочный окладь деньгами, а не нормы, раздѣлять складъ на постолинную часть / илио / и мѣнящурсл. За основаніе принять рыночныя цѣны. Масо покупать по твердымъ цѣнамъ а при возможности переходить ихъ. Войскамъ озаботиться имѣть подрядчиковъ. Начальникъ Генеральнаго Штаба Гене- ральнаго Штаба Войсковой Старшина (Сливинский) Секретарь, Генеральнаго Штаба Войсковой Старшина Д. Ушевъ ОТЧЕТЪ Засѣданія съѣзда командировъ корпусовъ въ Главномъ Управленіи Генеральнаго Штаба ПРОТОКОЛЪ № II. /17-го Октября 1918 года/ Предсѣдательствуетъ генеральный хорунжій Прохоровичъ. Присутствуютъ: Главный Начальникъ Ремонту Войскъ Украины, Начальники конныхъ дивизій и отдѣльной конной бригады, майоръ Маловскій и оба его помощника и Главный Интендантъ. НАЧЕРГТ 1 конной. Указываетъ на необходимость немедленнаго отпуска отъ Интендантства всего отдѣльного убора. Главный Интендантъ. Въ Интендантствѣ конскаго снаряженія очень мало; всего имѣется новыхъ съѣздъ около 800: въ повитахъ собрано 6 - 7 тысячъ Главный Н-къ Рему. Въ бывшихъ конскихъ запасахъ есть много недоудовольствія, гвоздей, полонь и проч., но отдѣльныхъ уборовъ нѣтъ желательно распоряженіе ликвидационнымъ комиссіямъ этихъ конскихъ запасовъ о передачѣ намъ всего необходимаго. Главный Интендантъ. Подковами, полонями и недоудовольствіемъ ин обезпечены. Есть основаніе предполагать, что у Главноуполномоченнаго Молова имѣется до 2 тысячъ съѣздъ въ Києвѣ, много ленчиковъ въ Уманн. Полагаю, что есть съѣдла въ Министерствѣ Внутреннихъ Дѣлъ. Повитовымъ гоментантомъ было приказано собирать имущество. НАЧДИВ 2 конной. Нельзя - ли просить, чтобы съѣдельныя уборы выдавались изъ повитовыхъ складовъ по требованіямъ командировъ корпусовъ. Главный Интендантъ. Не во всѣхъ корпусахъ имѣется одинаковое количество съѣздъ. Предполагается изъ мѣщихся запасовъ это наличіе подравнять. Начальники дивизій обсудили вопросъ о снабженіи съѣдельнымъ имуществомъ постановили, чтобы при выдачѣ съѣздъ въ кавалерійскіе полки было принято во вниманіе мѣщееся уже въ полкахъ количество съѣздъ и наличіе ихъ было уравнено въ полкахъ. Въ кавалерійскихъ дивизіяхъ чинить ленчикамъ не представляется возможнымъ, т.к. нѣтъ ни шорниковъ ни мастерскихъ. Главный Интендантъ. Оборудованіе мастерскихъ для починки ленчиковъ предполагается возложить на КОРИНТОРЪ, кромѣ того предполагается организовать мастерскія частныхъ предпринимателей и тѣхъ организацій, которыя работали уже на армію. Намѣчается извлечь изъ складовъ Молова все нужное, всѣ разрозненныя части съѣздъ и ихъ собирать. НАЧДИВ 3 конной. Въ дѣлѣ снабженія съѣдельнымъ уборомъ необходимо пр. - 2 - нять срочныя мѣры. Во всѣхъ сдѣлахъ завѣдомо погодныя сталки. Необходи- мо ими обеспечить. Во войскъ сбѣдованы уборахъ нѣть оголовьевъ, безъ нихъ учиться нельзя. Немь кузні и ли ореловы или удечки. Необходимы сроч- ныя мѣры по обезпеченію воинскихъ полковъ всѣмъ указаннымъ выше. НАЧДИВ 2 конной. Въ силахахъ можно подобрать и собрать сдѣла. Жела- тельно комендировать туда для этой работы унтер - офицеровъ. Рѣшено, что Главный Интендантъ до разбора жущества въ складахъ обра- тится къ коннымъ дивизіи съ просьбой командировать въ склады спеціали- стовъ для сбора сдѣла. Начальники дивизій высказали общее пожеланіе, чтобы все воинское снаря- женіе и артиллерійскія эвпражки получались - бы только отъ Интендантства НАЧДИВ 3 конной. Какъ будутъ оборудованы кузницы : натурой или вила- дутъ на это деньги. Главный Интендантъ. Все что будетъ въ складахъ: мѣха, походныя каз- нини, воочные инструменты все будетъ передано въ конныя части. Начальники конныхъ дивизій высказали пожеланіе, чтобы при видѣмъ ко- мандиромъ корпусовъ ималоса особаго назначенія были устены кавалерій- скія дивизіи и въ тѣ корпуса, гдѣ эти дивизіи имѣются, деньги выданы было бы больше. Главный Интендантъ. Докладываетъ о мѣрахъ принятыхъ для обезпеченія ар- міи образомъ. Война показала, что форменный обою бластаде внедержалъ за- заменъ. Во время войны мы пользовались транспортами изъ повозокъ мѣст- наго типа изъ конкъ обращаеть на себя вниманіе Молоченскій фургонъ. Господлагается организовать на Украинѣ казь двухъ бывшихъ обозныхъ нас- траннихъ одну мастерскую, гдѣ будетъ выработанъ обцій типъ повозки бивзкій къ сельскому. Предполагается эту повозку распространить среди селянія путемъ преміи кредитовъ и проч. Такимъ образомъ у обывателей будуть повозки опредѣленнаго типа и намъ не придется держать большія запасы обоюа. Въ случаѣ мобилізаціи отъ населенія будутъ взяты повозки этого типа. Обозъ для войсковыхъ частей слѣдуетъ требовать отъ интендантства. Им будемъ девать форменный и очисты обивательской. Главный К-къ Режу. Управленіе началось формироваться въ апрѣлѣ мѣсяцѣ но штаты нигдѣ не были утверждены. Въ августѣ мѣсяцѣ былъ первый от- пускъ, но покупку лошадей, но лошади не покупались главнымъ образомъ потому, что нѣть до сихъ поръ штатовъ, не утверждена инструкція для закупокъ, требованія для оборудования депо не выполнялись, нельзя было -3- закупать сёно и наконец нѣть назаковъ для уборки лошадей, т. к. за установленную плату нѣть желающихъ служить. Депо еще не оборудованы. Я уже просилъ I-го Товарища Военнаго Мини- стра и онъ обещалъ утвердить пункты расквартированія депо. Утвержден- ніе шпалъ разцѣнки лошадей еще нѣть. Когда всѣ эти вопросы будутъ разрѣшены и утверждены, мы приступимъ къ работѣ и дадимъ ерміи ло- шадей, но лошади будутъ неособенныхъ качествъ, т. е. лучшія ушли за границу. Въ первую голову нужно поставить въ части лошадей, на которыхъ мо- жно обучать новобранцевъ У меня есть возможность получить такихъ ло- шадей въ небольшемъ количествѣ отъ Государственнаго коннозаводства. Полагаю, что минимумъ будетъ достаточно имѣть на полкъ 100 - 150 та- кихъ лошадей. НАЧДИВ 4 конной. Количество такихъ лошадей на полкъ необходимо уве личить. Лошади будутъ плохи и двукъ смѣнь на нихъ гонять нельзя ; фу- ража даютъ мало, необходимо въ полкъ не менѣе 300 лошадей. Начальниками дивизій рѣшено имѣть въ полку не менѣе 300 лошадей, хотя и подорванныхъ въ смыслѣ работы, но внѣзменныхъ для обученія но- вобранцевъ. Имѣ - же въ виду, что такихъ лошадей потребуется на дивизію около 1300, а въ вартѣ имѣются солдаты уже обученные бадь, начальниками дивизій высказано было пожеланіе замѣнить въ вартѣ под- ученныхъ лошадей безврежковыми и земіну эту произвести постепенно. Главный Н-къ Рему. Покупаемыхъ лошадей предполагается давать прямо въ полки и не задерживать ихъ въ депо, т. к. нѣть ни фуража ни наза- ковъ. НАЧДИВ 3 конной. Говорить, что до прихода новобранцевъ въ полки надо дать по 100 лошадей, остальныхъ - по полученіи новобранцевъ. НАЧДИВ I конной. Желательно въ пунктѣ пріема лошадей приурочить къ отованкмъ полковъ. Главный Н-къ Рему. Это нами принято во вниманіе. Кроме того НАЧДИВЫ о пунктахъ пріема могутъ войти въ соглашеніе съ мѣстнымъ населен- ніемъ. НАЧЕРІГ ОКРЕМСЯ. 1/ Необходимо освободиться снабженіемъ офицеровъ лошадьми. 2/ Нужно обеспечить офицеровъ сѣдлами. 3/ Какихъ ремонть достъ казенныхъ лошадей офицеры и какъ ремонтъ поможетъ офицерамъ піобрѣтать собственныхъ лошадей. Главный Н-къ Рему. Лошадей для офицеровъ можно было бы подыскать. Шкала подходящихъ - для офицерскихъ лошадей 3.500 рублей. Офицеры - 4 - можно будеть брать для себя лошадей изъ строя или ремонта, внеся за нихъ деньги въ казначейство. Артиллерія верховыми лошадьми будеть снабжаться по типу кавалерийскихъ. Постараемся артиллерію также удовлетворить лошадями. Моя просьба, чтобы войсковыя части съ нарядомъ обращались въ Генеральный Штабъ; приёмщики браковать лошадей не имѣютъ права. Приёмщики должны имѣть попони, троки и недоуздки. Что касается обозныхъ лошадей. то ихъ закупать очень трудно такъ какъ средняя цѣна - 900 руб. - мала. Придется составить новую шкалу. Кроме того надѣемся, что на обозныхъ лошадей цѣна падетъ послѣ полевыхъ работъ. 2-й Генераль - артмейстеръ Генеральный Хорунжій Секретарь: Генеральнаго Штаба, Войсковой Старшина - I - ОТЧЕТЪ Засѣданія съѣзда командировъ корпусовъ въ Главномъ Управленіи Генеральнаго Штаба. ПРОТОКОЛЪ № 12. / Засѣданіе 18-го Октября 1918 года / Предсѣдательствуетъ генеральный бунчужный Слосаренко Присутствуютъ: Командиры всѣхъ корпусовъ, кроме VII-го, Начальники Серджской и южныхъ дивизій. Начальникъ Окремой конной бригады, 2-й генералъ - квартермейстеръ. Главный Интендантъ, майоръ Мановскій и его два помощника. Главный Интендантъ. Докладываетъ, что вчера на совѣщаніи у Генерала Представитель союзной арміи сообщилъ, что при рѣшеніи вопроса о снабженіи въ Украинскомъ Продовольственномъ Совѣтѣ былъ поднятъ во- прос о реквизиціяхъ, и будто Представитель Интендантства высказалъ этотъ Совѣтъ свое согласіе на эти реквизиціи при помощи Украинскихъ войскъ. Главный Интендантъ сообщаетъ, что его представитель не счи- талъ себя уполномоченнымъ на рѣшеніе этого вопроса и послѣ засѣданія Продовольственнаго Совѣта подалъ по командѣ рапортъ, который Глав- ный Интендантъ долженъ собрать командрів корпусовъ. Въ засѣданіе были приглашены КОРИНТЫ, которымъ предсѣдательствующій одѣлалъ рядъ указаній для подготовки къ предстоящей мобилізаціи офи- церовъ: озаботиться приготовить отдѣльныя помѣщенія для втыхъ ротъ и командъ. / Общежитіе или квартиры для старшинъ/ Должны быть новыя ткфчныя и подушечныя наволочки и постельная принадлежность. Помѣ- щенія должны быть оборудованы крвятами или топчанами. Озаботиться совѣ- шеніемъ и заготовкой дровъ.Озаботиться кипяткомъ въ кубкахъ и самова- рахъ, посудой для чая и пищи, ложками мисками и проч. Приготовить про довольствіе. Послѣ ухода КОРИНТОВъ собраніе командировъ приступило къ выработкѣ пя- мятной записки ПАНУ ГЕТМАНУ: ПАМЯТНАЯ ЗАПИСКА Казарменный вопрос. 1/ Генераломъ фонъ - Гренеромъ отдано распоряженіе Германскимъ начальникамъ штабовъ корпусовъ принять всѣ мѣры для расквартированія Украинскихъ войскъ и объ испол- неніи донести къ 1-му ноября. Необходимо чтобы тѣ - же мі - 2 - ри были приняты и Австро-Венгерским командованием. 2/ для ремонта всѣхъ типовъ казармъ и бараковъ, не должны быть задержки въ отпускахъ кредитовъ. 3/ Понудить къ немедленному освобождению казармъ, назначенныхъ для войскъ, отъ бѣженцевъ, гражданскихъ учреждений, заведеній, предприятій и частныхъ лицъ, распоряжениемъ Министра Внутреннихъ Дѣлъ. 4/ Принять особы мѣры для отвода квартиръ старшинамъ 5/ Принять безотлагательныя мѣры для освѣщенія и отопленія казармъ не останавливаясь передъ дополнительнымъ ассигнованіемъ денегъ. Офицерскій вопросъ. Вездѣ гдѣ можно замѣнить деньги натурой. Необходимы квартиры натурой съ отрпленіемъ. Унтеръ - офицерскій вопросъ. Вопросъ быта не только не улучшенъ но ухудшены. Необходимо установить жалованье: бунчужнымъ - 200 руб., старшимъ унтеръ - офицерамъ - 175 руб. и младшимъ унтеръ-офіцерамъ - 150 руб. сьотпускомъ безплатнаго пайка на мену Не увеличивать срока на выслугу пособій и не уменьшать самого пособія. Не уменьшать штатовъ сверхсрочно-служащихъ. Вопросы по снабженію. 1/ Германскимъ командованіемъотдано распоряженіе объ отпускахъ изъ складовъ имущества, не ожидая полного его раздѣла; отдано также распоряженіе не препятствовать передвиженію грузовъ изъ большихъ складовъ на мѣста по требованіямъ командировъ корпусовъ. Крайне желательны и необходимы тѣ - же распоряженія со стороны внешнего Астрійскаго командованія. 2/ Главноуполномоченнымъ Молловымъ объявлено распоряженіе о выдачѣ изъ складовъ всѣхъ предметовъ войскового быта по требовательнымъ вѣдомостямъ, засвидѣтельствованнымъ командирами корпусовъ и безъ оплаты этихъ выдачъ самими воисками. Желательно скорѣйшее проведеніе въ жизнь этихъ распоряженій. - 3 - 3/ Кавалерія і артилерія совершенно не обезпечены кон- ским снаряжениемъ. Въ виду того, что въ союзныхъ арміяхъ мно- го спѣшеннои кавалеріи и имѣются большиє склады этого снаря- женія, желательно просить уступить намъ необходимую часть кон- скаго снаряженія, хотябы заплату. 4/ Необходимьотпускъ денегъ на формирование частей и на хо- зяйственныя надобности. До сихъ поръ войска этихъ денегъ не имѣть. 5/ Вопросы вооруженіи офицеровъ не разрѣшены. Желательно не- обходимое для нихъ вооруженіе получить изъ складовъ собственног или выписать изъ за границы. 6/ Многіе офицеры до сихъ порь не удовлетворены двухъ-мѣсяч- нымъ пособіемъ, подъемнымъ и путевымъ довольствіемъ. 7/ Необходимъ скорѣйшій отпускъ матеріаловъ для офицерскаго обмундированія и обуви. 8/ Для конницы нѣть винтовокъ и холоднаго оружія въ доста- точномъ количествѣ. 9/ Нѣть резоллеровъ для казаковъ коимъ таковые полагаются 10/ Необходимо теперь - неполучить разрѣшеніе отъ Австро-Вен- герскихъ властей получать изъ складова орудія, снаряды и проч. II/ Вопросъ о продовольствіи не разрѣшены совершенно. Крайне желательно разрѣшить его путемъ нимѣченнымъ на совѣща- ніи у генерала фонъ - Гренера о чемъгенералъ - фонъ - Гренеръ будетъ имѣть личный докладь и о чемъгенераль фонъ - Гренеръ просилъ 2-го Товарища Военнаго Министра войти въ Совѣтъ Ми- нистровъ съ этимъ проектомъ. Штаты. Въ случаѣ если не будеть мобилизаціи офицеровъ необходимо принять чрезвычайныя мѣры для пополненія кадровъ офицерскихъ и подстаршинъ. Вопросъ въ особенно остромъ положеніи у артил- леріи гдѣ не хватаеть 75%. Расширеніе войскъ. Необходимо скорѣйшее утвержденіе шкалы для закупокъ лошадей Уставы. I/ Необходимо имѣнить порядокъ обнародованія уставовъ: сня- чала ихъ разсылать на мѣста для разсмотрѣнія. потомьисправлять согласно пожеланія съ мѣстъ 4 Гетману. 2/ Устави издѣвать съ параллельнымъ текстомъ. 3/ Уставъ дисциплинарный признанъ неудовлетворительнымъ. Не- обходимо пріостановить его разслѣдованіе и приступить къ немедленной переработкѣ, согласно выраженіямъ на совѣщаніи пожеланій. О власти командировъ корпусовъ. I/ Въ вопросахъ касающихся жизни войскъ, необходимо предоста- вить командирамъ корпусовъ рѣшающій голосъ на мѣстахъ, при раз- рѣшеніи вопросовъ вызывающихъ тренія съ гражданскими властями. 2/ Командиръ корпусовъ необходимо имѣть въ своемъ распоряженіи сумму въ размерѣ 5.000 руб., для оказанія помощи офицерамъ и ихъ семьямъ въ экстренныхъ случаях. О судахъ. I/ Дивизіонные суды не могутъ справиться съ громаднымъ числомъ дѣлъ, возбужденныхъ въ полкахъ, что вредно отражается на полко- вой жизни. Желательно восстановить институцію полковыхъ судовъ и ввести въ нихъ лицъ съ юридическимъ образованіемъ. 2/ Немедленно, до призыва новобранцевъ вернуть въ строй всѣхъ разбѣжавшихся изъ Средокской дивизіи. Подлинную подписалъ: Генеральный Бунчукный СЛЮСАРЕНКО. 2-й Генераль - квартрмейстеръ, Генеральный Хорунжій Трохаровій Секретарь: Генеральнаго Штаба, Войсковой Старшина Дзюмеди. У.Н.Р. ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР по Головн. Управ. Генер. Штабу " листопаду 1919 р. Ч...... м.Кам'янець-Под. Д О К Л А Д . Зараз вчувається велика недостача в старши- нах Генерального Штабу, як в Штабах Дієвої Армії, так і в штабах центральних установ. Поповнити цей кадр приняттям на службу старшин Генерального Штабу був- шої Російської Армії в сучасний мент ни уявляється можливим, та і старшини ці по своїмому службовому стажу требують більш менш відповідних посад. Тим часом Штабам дуже необхідні головним чи- ном молодні старшини Генерального Штабу, кількість котрих далеко не відповідає потреби в них. Кадр цих старшин в останній час зовсім не поповнюється, за повною відсутністю відповідньої інституції для їх підготовки. Заснувати Військову Академію в тепереш- ній мент - не своєчасно, а тому, щоб вийти з такого становища і дати армії працезвиків з більш менш ро- зширеним військовим дозвідом і відповідньою підгото- вкою до штабної праці, необхідно тепер же відкрити, при Головнім Управлінні Генерального Штабу прискорен- ні курси служби Генерального Штабу, не менше як на 25 слухачів. Така кількість слухачів з першого почат- ку взята власне тому, щоб дати можливість кожному військовому злученню, ні низче дивізії, а також Шта- бам груп, армій і відповідних центральних установ ко- мандирувати на курси хоть на 1-2 старшин. Відповідаль- ність за організацію курсів покласти на Начальника Головного Управління ГенШтабу, котрому відкрити кур- си згідно додаваємо до цього положення і штату. ПАНУ ГОЛОВНОМУ ОТА- МАНУ. ПОЛКОВНИК ЗАТВЕРДЖУЄТЬ 7" квітня 1919 р. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН ТИМЧАСОВИЙ ШТАТ * Призначенних курсів служби Генерального Штабу. | НАЗВА ПОСАД. | Постійний склад | Службовий стаж | УВАГА. | | :--- | :--- | :--- | :--- | | | Кількість на рік в осіб | Платня на рік в грив. кожному | Клас по-сади | | | Завідувач Курсами /Отаман... | I/ | 24.000 | IV | I/Обов'язково з Штаб Старшина Генерального Штабу За читання лекцій отримують платню згідно примітки пун.2. | | Керуючий справами курсів і Завідувач слухачами... | I/ | 21.600 | У | | | Завідувач умовною частиною /Інспектор/... | I/ | 21.600 | У | 25 | | Діловод по господарським справам... | I | 14.400 | VІІІ | | | Канцеляристів І-го розряду... | 2 | 8.400 | - | | | Усопривніків... | 3 | | | | | Оповістників... | 3 | | | | ПРИМІТКА: I/Крім зазначеної в Штатах платні всі отримують відсоткові надбавки і лобові гроші, на загальних підставах, як і в центральних військових установах. 2/За проведення навчання лектори страмують платню: за І годину лекції, або практичного навчання - 200 гривень, за виправку на дому практичних завдань - 300 гривень, за реєтицію, або іспит - 400 гривень і за вихід в поле для практичного навчання - 500 гривень. 3/Кредити на канцелярські витрати, та купівля підручників і інше, вимагається від інтенданства до розрахункам складаємим Завідувачем Курсами. 4/Для розв'язку по службовим справам в розпорядженні Завідувачого курсами призначається від Гаряжу Головного Управління Генерального Штабу і легкій самосіл. НАЧАЛЬНИК ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ, О Т А М А Н Начальник Організаційного Відділу, П. О Л К О Р Н И К У.Н.Р. Військовий Міністр по Гол. Упр. Ген. Штабу " жовтня 1919 р. Ч...... м.Кам'янець-Подільськ ДОКЛАД. Зараз вчувається вчинка недостача старшин Генерального Штабу, як в Штабах Дієвої Армії, так і в штабах центральних установ. Поповнити цей кадр при- няттям на службу старшин генерального штабу бувшої Російської Армії в сучасний мент ни уявляється можливим, да і старшини ці по своїму службовому стажу требуют більш менш відповідних посад. Тим часом Штабам дуже необхідні головним чином молоді старшини Генерального Штабу, кількість котрих далеко не відповідає потреби в них. Кадр цих старшин в останній час зовсім не поповняється, за повною відсутністю відповідної інституції для їх підготовки. Заснувати Військову Академію в теперешній мент - не своєчасно, а тому, щоб вийти з такого становища і дати армії працевників з більш менш розширеними військовим досвідом і відповідною підготовкою до штатної праці, необхідно негайне відкрити при Голов- нім Управлінні Генерального Штабу прискоренні курси служби Генерального Штабу не менше як на 25 слухачів. Така кількість слухачів з першого початку взята власне тому, щоб дати можливість кожному військовому злученню , ни низче дивізії, а також Штабам груп, армій і відповідних центральних установ командирвати на курси хоть по 1-2 старшини. Відповідальність за організацію курсів покласти на Начальника Головного Управління Генштабу, котрому відкрити курси згідно додаваємому при цим положенню і штату. ПОЛКОВНИК М.Саров ЗАТВЕРДЖУЮ 7 листопаду 1919 р. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН Петлюра ПОЛОЖЕННЯ. про прискорення курсів служби Генерального Штабу при Головнім Управлінні Генерального Штабу. I. ЗАГАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ. 1. Курси відкриваються при Головнім Управлінні Генерального Штабу під ке- руванням Начальника цього Управління,котрому належить і безпосередній догляд за веденням навчання. 2. Головна мета курсів - прискорення підготовка старших для служби в Шта- бах як посадах старшин Генерального Штабу. 3. Навчанки на курсах ставиться переважно на практичний шлях /на пликах і в полі/, ко одночасно провадиться і необхідна для цього теоретична підготовка. II. ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ СЛУХАЧІВ І СТРОК НАВЧАННЯ. 4. Загальна кількість слухачів - не більше 50, котрі командируються на курси спочатку по такому росчету: від Львови Армії; а/Наддніпрянської- І4 старших, б/Надністрянської - 7 старших і від Центральних Уставов Військового Міністерства, і рекрутовых частин - 4 старшини. 5. Строк навчання - 3 місяці. III. УМОВИ ПРИЙОМА. 6. Командировакия на курси Генерального Штабу підлягають тільки обер-ста- ршини,відповідаючи низче зазначеним умовам: а/Сподобле і своїм начальством, і маччі згоду Гержавного Інспектора. б/Скінчивші військову школу мирного часу; маччі муштровий стаж не меньше 2 років,і бравши участь в боях. в/Скінчивші військову школу,або школу прапорщиків військового часу, але ж маччі загальну совігу ки низче середьвої,муштровий стаж не мень- ше 2 років, бравши участь в боях. г/Представивші документи,свідчачі про їх безумовне право на вступ до курсів. Такими джуккенхуєрідніххихи документами личаться службо- вий лист,коротка записка, або иниш свідоцтва,посвідчені відповідним начальством з прикладенням Державної печатки. Остаточне вирішення питання про прийом на курси належить від Заві- дуючого Курсами. IV. КЕРУВАННЯ КУРСАМИ І ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ. 7. Для безпосередньої організації курсів, завідування і керування науко- вими справами призначається Завідуючий Курсами в ранзі Генерального Старшини, або Полковника Генерального Штабу з правами К-ра Окремої бригади. 8. Підзначення завідувачого курсами робиться Військовим Міністром по представлених Начальника Полкового Управління Генерального Штабу. 9. Для підготовчої праці по організації курсів, виробу плану і в загальних рисах програми навчання, збору наукових книг і різних підручників в розпорядження Завідувачого Курсами призначається два Штаб Старшини Генерального Штабу. 10. План і в загальних рисах програми навчання затверджуються Начальником Головного Управління Генерального Штабу, в порозумінню з Н-ком Штабу Головного Отачка. II. На курсах проходяться тільки військові науки і українознавство. З військових наук - тактика, служба Генерального Штабу, інженерне іскуство, артилерія /техніка/, топографія, військова адміністрація і військова георрафія /не необхідно/. Стратегія і військова історія, як окремі предмети не проходяться, а знайомство з ними проводиться поруч з тактикою. 12. Для практичного навчання по тактиці уділяється не менше половини загальної кількості годин, призначених для цього предмету. 13. Подрібна розроботка програм по кожному предмету провадиться відповідними лекторами, розглядається комеренцією і затверджується Завідувачим Курсами. 14. Для читання лекцій, крім старшин Генерального Штабу входячих в штат, протягаться за особливу плати лектори з старших Генерального Штабу і відповідні фахові заголи. 15. Лектори під голуванням Завідувачого курсами складають конференції, яка регулює лад навчання на курсах, провадить саме навчання, робить іс- пит по скінчення повного курса і вирішує остачне питання про скінчення курсів кожним слухачем. У. УТРИМАННЯ. 16. Всі слухачі за час пребування на курсах, одержують все утримання повностю /кошти, добрі, харчі і обмундирування/ по останнім своїм посадам по складам Лівої Армії. УІ. ПРАВА ПО ВИПУСКУ. 17. Скінчивши курси лічається старшини, одержавши на остаточним іспиті по кожному окремому предмету повідку "добре." 18. Старшини скінчивші курси служби Генерального Штабу користуються ними зазначеннями правами; а/Прилічуються до Генерального Штабу. б/Призначаються в першу чергу в дієву армію на посади молодших стар-