Проєкти дисциплінарних статутів для Армії УНР , 28.12.1921-24.07.1922, 180 арк. — частина 1/2

168 x 10 87 87x9V 1078c L 291. CENTRAL LIBRARY MUMBAI ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ УНР Проекти дисциплінарних статутів для армії УНР 28 грудня 24 липня І922р. на 180 арк. Головне Управління Генерального Штабу 2-ге Генерал-квартирмейстерство Управа Навчання війська. Відділ статутів. Справа ч. 12. Розроблення і видання статутів по робах війс... є) для всіх родів війська. [Проекти дисциплінарних статутів.] Полотня 18 грудня 1921 р. Лексинна 24 липня 1922 р. ПОМІЧНИК Начальника Генерального ШТАБУ "21 грудня 1921 року. ч.382/447.... М. Постоя. Сирів-12 Статуту Праці Офіційного сейшунгу і всі до нього ша перебачені був на роботи генер-кор Бєдрухло 8/ХІІ Г. Плякушов У. Н. Р. Генеральний Штаб Одерж. 28/кв 192 / г. Вх. Ч. 1496 При цьому представляю проект Дісці плінарного Статуту /без останнього розді- лу " Про старшинський суд чести /, скла- дений на підставі матеріялу, зібраного та почasti розробленого Комісією при 3-ї Зал.Стріл. дивізії. ДОДАТОК:1/ проект Статуту 2/ рапорт Голови комісії за ч.ІІ / з листуванням на 33-х листках/. Генерал-Поручик Секретар, Сотник Наказ Міністерства п'ятого Криму Укр. в 91 Въ турбах (1871) розробленому въ департаментомъ окиаданія Стати- про. Всмирова Суди въ Кримій Наказує заокупацію Державному Мені Віськовинну міністерства въ ц. телеграфа) Комитету, въ складѣ Ядвої прото- наштя по одному представнику від Католицько- го місійного крима (розпорядження моєго зае- тунника. 1.6. цм. телеграфа), Уніарального Стр. бу розпорядженихъ Начальникамъ. Ігорь, від Дівкої Армій (розпорядження Наказовика надо- ря м. Петровка) і від Віськови суб'єкт" арт. згідно (разпорядженими Начальника Чиновні "Вісса Судовий Укроя). Співпричану з прибуттямъ въ Каменською крийтежа на седе Володимирь-Роман на 2 державніхъ 4 липня в. р. при Канцелярії мого Заступниця в Ренежікові; п'ять даних працює в молочному Короткий Орел під тилами: тобто Римандрозов Агапій і т.п. Встановлення швидкої лек. Курбет рупно, тобто Замовича Степанова друкувала вен-кор репортер. 46 " Січня 192 року. до П.Генерала П.Е.Т РІВА Вх.7-24 15/І - 28р. Маю за честь повідомити революції Ген.Вовка: "Ген.Петріву.Що до утворення всяких положень маю думку, що над ними мусить працювати поважна комісія, в якій безперечно належе велике місце й Генштабу. Статут дисциплінарний та особливо суди чести зараз в Каліші, і ця справа мусить вирішитись Генштабом. Ще раз звертаю увагу, щоб всякі приватні відомості не приймались за підставу на листування, бо аль часу і витраченого паперу.4/І Ген.Вовк. На Ч 1562. Полковник Підполковник Відповів віце-Командир 23 січня підр. 112.Генерал-Офіцер J. Петров 25/І Проєкт Сюда все ще див відправити вчб скинутений Волмісією в Речь Посполита і з висновком по новому. Пропустили Теп. генерала переданий на розгляд Воєніна - Тарий "12" січня 1922 року ч.5/61 Генерал-Хорунжому ВОВК При цьому представляю проект Дисциплінарного статуту, який був складений таким чином: 1] З початку були зібрані від дивізій висновки, в чому Дисциплінарний статут, затверджений 21 січня 1919 року, не відповідає своїм призначенню ВИХОВАННЮ ВІЙСЬК, які його з цього боку хиби та в чому треба його змінити. 2] Цей матеріал був переданий в особливу комісію, яка була складена на підставі резолюції Ген.-Хорунжика Ерошевича й П. Головного О-тамана від 18 IX 1921 року, Генерал-Хорунжим Удовиченко в Калішському таборі з досвідчених муштрових старшин 2-ї Волинської та 3-ї Залізної стрілецьких дивізій, при участі прокурора 2-го Вищого суду сотника Ружицького. 3] Складений цією комісією проект Дисциплінарного статуту був переглянутий в Генеральному Штабові та доповнений. 4] На решті проект в останній редакції був розглянутий мню, Генерал-Хорунжим Удовиченко й Генерал-Хорунжим Безручко. Таким чином в цей проект увійшли всі побажання муштрового начальства, які останнє вважає необхідними для належного виховання армії. Але рахую бажаним, щоб цей проект з редакційного боку але не порушаючи встановлених його основ | був переглянутий Головним Військовим Прокурором. В представляемому проекті бракує останнього розділу "Про старшинський суд частин", який вже представлений на затвердження помимо Генерал-Інспек- тора та Генерального Штабу. До цього рахую необхідним додати, що саме життя вимагає як НАЙСКОРШОГО затвердження Дисциплінарно- го статуту, як найголовнішої підстави виховання війська. Генштабу Генерал-Хорунжий Генштабу Генерал-Хорунжий Пугач Всемилостивейший вчеращі Дисциплінарного Огляду, передано на руки ген. аф Митровичу 14/5 22 р. Малютин "7" березня [1922 року ч..653... До Генерал-Хорунжого ПЕТРІ В.А. Повідомляю Вас, що переписка з приводу резолюції моєї від 29 грудня [1921 року] що до дисциплінарного статута викликана явним непорозумінням. Згаданою резолюцією я мав на увазі підкреслити те, що в чинному дисциплінарному статуті від 21 січня [1919 року] пропущено арт.арт., які б окреслювали способи звільнення з військової служби в порядкові дисциплінарному і щоб такого пропуска не трапилось випадково в новому проекті дисциплінарного статута, котрого в той час у мене не було. Тепер виявилося, що новим проектом дисциплінарного статута це увзгляднено і тому рахую це питання цілком вичерпаним.- ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖИЙ Я. Новиць. На ч.922 Викладач до кінчелю Г.М. Винничука д/П до 21 січня [1919 року] 3/V-22. р/488 "11" квітня 1922 р. ч.34. Ген. пр. Волков". ДОПОВІДЬ. Згідно Вашому припису від 27 минулого березня за ч.344, що складені останні два розділи проекту нового Дисциплінарного Статуту: "XI. Про старшинський суд честі" і "XII. Про посвячення". Обидва ці розділи є лише зміненням тої системи, яка положена в основу виготовлення всієї на взагалі та всього проекту нового Дисциплінарного Статуту зокрема. Матеріалом для цих двох розділів послужили: 1) Падісляння по наказу Військового Міністра "до тимчасового керування положення "Про суди честі", затверджене 26 серпня 1918 р. [відозва полковника Садовського 23 лютого 1922 р. ч.47б]. 2) Проект "Статута старшинських гонорових судів" та "Головні положення судам гоноровим", які були складені комісією під головуванням полковника Мазуренка в Бурдун-Риніва та представлені Ген.-Хор.Виконавчим при рапорті 4 травня 1921 р. ч.1857. 3) Проект "Тимчасового Статуту про гонорові суди нефриції У.П.Р.", складений комісією під головуванням полковника Татаруліва [рапорт його від 14 серпня 1921 р. ч.3]. 4) Довідка Начальника Головної Судової Управи від 30 серпня 1921 р. ч.1386 з приводу проекта комісії полковника Татаруліва. П. Основні думки, які покладені щою в основу додаваного проекту розділів XI і XII майбутнього Дисциплінарного Статуту, таки: 1|Старшинський суд чести - є суд корпоративний. Тому втручення в його справи Вищого Військового Суду було б порушенням самої основної думки засновування таких старшинських судів чести. Таке втручання допустимо лише в випадку злочин- ного, порушення судових честі постановлених у законі правил. Доки ж такого злочину нема, то всі скарги на су- ди чести, що не мають злочинного характеру, повинні розглядатися стройовим начальством, як воно встановле- но майже у всіх головніших армій. 2|Суди чести підлягають всім старшинам (стробові на адміністрації), до займати посади нижче командир- пожу чи окремого куріня [ст.134]. Вищі й начальники, починаючи з командира курі старшинському суду чести не підлягають, а вчинки такого характеру, що підлягають розгляду суда честі, розглядатися підповідними годоровими радами (напри- клад Гол.Ком.з.У.П.Р.,1930 р.ч.002). Це необхідно: 1| щоб підняти авторитет цих вищих начальників, і без того понижений за останні роки; -2| снижати суди чести для судочиння таких начальників — в практичного бою й трудно її надодільно, бо такий ви- падково вібраний суд не може знати дивиського судимого й тому буде вирішувати спорудливо бормазньо, а не по духу почуття товариської порозративної честі, Такий порядок не відповідає істоті товариського суда чести. 3|Підлеглий не може судити свого начальника.Важке вість цього принципу, здається, не вимога посценць. 4|Для всіх підлеглих суду чести старшин (як молод- шій, так і бульшої старшини, займаючої посади нижче п-ра окремого куріня) встановлений старшинський суд одного типу. 5|Щоб цей суд мав той виховуваний на молодих стар- шин епіз, який він по ідеї старшинських судів пови- нен нати,- в ньому повинні васідати особи, що по сво- йому службовому стану мають олужбовий досвід та м туть належно впливати на виховання старшинського сі ду. Існу право вибирати членів суда [ст. 130 і 131] а також право бути вибираємими в члени суда [ст.128] можутьться до яким терміном перебування як на війсь вій службі, так і в частині. 6) Як при сучасному старшинському складі, так особ ливо при тому складі, який можна чекати в перші роки будування українського війська,- необхідно нати, ни дуже доцільний, виховуючи засіб по й"Поєдинок",не в хоча на всі теоретичні докази "аморальності"його і погляду християнського. Про це можуть говорити лише людини не військові. В пійську ж такі погляди можут мати тільки шкідливі наслідки, бо тоді приходиться говорити все й про "аморальність"своєї війни. Тому на підставі досвіду винят ермій та погля більш культурних націй [наприклад французів, які най ніж здійснили цивільними вважають поєдинок допустим певною для нашої ермії нестаранню необхідним постан вити поєдинок. Але його треба лише обставити такими умовами, щоб не робити його смітковином або грашками. Коли ж він буде страшним істотою, то він заста вить багатьох бути більш обережним до честі та гі ності других, а особливо своїх же військових товари шів, та бути до них більш вичавими і чемними. Поєдинок необхідний для підкреслення морального стану старшин. Генерального Штабу Генерал-Поручник Амвросьов ПАКАЗ Головної Команди Війська У.Н.Р. ч...... " квітня 1922р. 1. При цьому оголошується затвердження ином "Дисциплінарний Статут", який негайно ввести в життя замість чинного досі "Дисциплінарного Статуту" виданого 1919 р. та всіх до нього доповнень. Додаток— Дисциплінарний Статут. 2. Надавши особливе значення старшинському складові в війську, наказую начальникам вої отупеців звернути особливу увагу на найскорше та належне засвоєння тих основ, які повинні спільчувати в старшинах суди честі. Ці суди, незалежно пристосовувати до військового життя, дадуть можливість видаляти зі старшинської сили тих, хто своїми невідповідними старшинські чести та гідності вчинками виявив свою невідповідність старши- ській статі. Тому наказую на розгляд судів честі обов'язково г редавати такі вчинки: 1| Поведення старшини в панному вигляді де-б то не було особливо у на виду козаків. Такому ж суду підлягають і ті старшини, до пишн якупі в ним та допустяли його до цього. 2| Війка між старшинами та ладка непристойними слова. 3| Складання анонімних листувань всякого роду, хоч би такі листування були й правдиві. 4| допуск старшиною піднесення його дружиною коштовного подарунка або грошей дружині його начальника з метою прислужитися перед останнім. 5| Відмовлення з боку старшини повернутись своєчасно "гро- мі, позичені йому вище" заради дружинського слово; без відповідного документу [векселю, розписки та інше]. 6| Пепорозуміння між старшиною та його дружиною, як і було в прилюдному місці, або в присутності сторонніх осіб, коли обставини такого непорозуміння будуть образливі для старшинської честі та гідності. У всіх таких випадках притягається до суду честь лише один старшина й нів якому разі — його дружина. Суд чести не має права розглядати такі вчинки, за які карають військовим чи загальним судом [ст. 119 Дисциплінарного Статуту], як наприклад: завідомо несправедлива скарга, на начальника, почесна гра в нарти, прелюбство, наклеп на начальника, анонімне листування з образою для начальника, розтрата грошей чи державного майна та інш. Але у всіх таких випадках суд чести мусить обговорювати ці вчинки винуватця з погляду відповідності щодо гідності старшини та старшинської честі. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН В. о. Військового Міністра й Командуючого Армією, Генерал-Хорунжий Розділ ХІ і ХІІ ПРО СТАРШИНСЬКИЙ СУД ЧЕСТИ ТА ПОВАГИ. Розділ ХІ. ПРО СТАРШИНСЬКИЙ СУД ЧЕСТИ. 117. Суди чести мають своїм завданням охороняти серед старшини військову честь, мужність та військову етику. 118. На суди чести покладається розгляд: а) старшинських вчинків, які не відповідають зазначеним в ст. 117 вимогам військової гідності; б) суперечок та сварок, що виникають між самими старшинами. 119. Коли вчинки, зазначені в ст. 118, сполучені з порушенням військової дисципліни, або військових чи загальних нарядних законів, суд чести розглядає їх лише з боку, зазначеного в ст. 117, не торкаючись народної відповідальності, нотра за це порушення встановлена в законі. 120. Питання, що підлягає справа розгляду суда чести, вирішується тим начальником, який має право віддіти під цей суд [ст. 145], а також тим судом, до розгляду якого належить цей вчинок [ст. 125-126]. 121. Суду чести підлягають: 1) всі без винятку старшини дійсної служби (в тому числі й санітарні, ветеринарні та адміністративні), незалежно від рангів, та які займають посади нижче від командира окремого куреня [полку]. Командири ж окремих сотень підлягають суду чести на загальних підставах. 2) Старшини запаса під час перебування при військах в учебніх зборах за вчинки, зазначені в ст. 118. 122. Суди чести встановлюються лише для старшин, займаючих постійно посади, нижчі від командира окремого куреня. 123. Старшини, що займають посади, починаючи з командирів окремих куренів і вище, старшинському суду чести не підлягають. Вчинки ж їх, що зазначені в ст. 118, розглядаються у відповідних Генеральних Радах: на молодшу старшину до сотника включно — в дивізійних, на бульшут старшин, що забувають посади до командирів куреня. пів, пожків і відповідних їм одиниць включно - в ар- мейських, і на генеральну старшину - в Вищій Генеро- вій Раді. 144. Про вчинки ж старшин, що зазначені в ст. 123, які що такі вчинки відповідають ст. 118, провалиться пе- ревідування порядком, встановленим в ст. 64, та роз- глядаються відповідними Генеровими Радами на під- ставах ст. 54—64 "Положення", оголошеного в наказі Головної Команди Військ 1920 р. ч. 983. Постанови цих Рад представляються по команді Військовому Міністру і вирішуються остаточно, як за- начено в ст. 29 цього статуту. 145. Суди чести встановлюються в кожній окремій ча- стині (таблі чи установі), яка має в своєму складі не менш 21 старшин - правомочних виборщиків. 146. Окремі частини (таблі чи установи), які мають в своєму складі старшини менш зазначеного в поперед- ній статті, в залежності від їх розташування, або прилучаються до старшинського суду чести другої частини, або зведуються так, щоб загальне число правомоч- них виборщиків - старшин було в такому об'єднанні не менш 21. Вирішення питання про таке з'єднання належить: а) в дивізіях — командиру дивізії; б) для частин, і уста- нов, що належать до складу дивізії, - Військовим Мі- ністрам; в) на театрі військових подій — Командувачам Армією. 127. Кожний суд чести складається з п'яти дільних членів і двох запасових членів. 128. Членами судів чести не можуть бути обрані ста- шини: а) що служать на дійсній військовій службі в війську У.П.Р. менш 3 років і в своїй частині (таблі чи уста- нові) менш 1 року; б) що перебували під слідством або судом за злочин ства або вчинки; відно по судовому засуду за беззаконні вчинки підпільних керівників на об'єкті в обмеженням деяких прав і перевар по службі, або іншій більш тяжкій карі; г) що були під судом за злочинство або вчинки, що мають наслідки зазначені в попередньому пункті "в" хори, але не справжній судовим вироком; д) що коли-небудь були усунені від служби на підставі вироків суду честі.; е) що проголошені невидатними бережниками або віддана під опинування за марнотратство. 129. В складі членів суду честі обов'язково повинен входити хоч би один будь-який старшина. Тому, коли в частині (штабі, установі) чи в зеднанні частин (ст.128) знаходиться лише один будь-який старшина, то він без обрання входить у склад суду честі, якщо тільки він відповідає встановленим вимогам (ст.128). 130. Обрання членів суду честі не можна переконуватися таким чином: після оголошення в наказі по частині, чи по відповідному військовому сполученні (ст.126) про місце, день і годину виборів, всі старшини, що знаходяться в той час на місці, коли прослужили в старшинській ранзі до дня виборів не менш 3 років, збираються, як наказане і під приводом старшого в ранзі з присутніх починають вибори. Для цього кожен виборець пише на листку паперу ранг та прізвище (а на веднаїмні зібранні - ще й місце служби) того, кого він вибирає в члені. Листки без підпису вбираються старшим в ранзі в присутніх, який перелічує, скільки за нього голосів подано. Відсутні на виборах в причини службових справ, або з творості (виборці), повинні до часу виборів надіслати свій погляд в закритому пакеті на ім'я голови вибраних. Примітка. На протязі перших трьох років після того, як цей статут увійде в силу, в ор- ранні членів суду частини беруть участь всі старшини частини, які пробули вза- галі в старшинській ранзі неменш тро- років, а також ті, що мають орден св. Юрія чи Юр'ївську зброю. 131. Сім осіб, як виборчому зібранні одержали най- більше число голосів, кількість обраними. В нит двох, що мають на йменше число голосів, останься запасови ми членами. 132. Приряджені до частини старшини не можуть бра- ти участі у виборах дієї частини та бути обрани- ми від неї в суд частини. Але вони підлягають суду че сти цілі частини, хоч би були приряджені до неї тів ки тимчасово. 133. На виборах, при однаковому числі голосів, пере- вага дається старшому в ранзі, а при однакових ран- гах - тому, хто довше перебуває в старшинських ран- гах в українському війську. 134. Вибори рахуються дійсними, коли в нит приймало участь не менш двох третин правомочних виборців. 135. Обрання в суд частини переводиться по року в час, призначений Військовим Міністром. Про наслідки виборів оголошується не пізніш другого дня в наказі по частині чи по відповідному військовому спедуванні, після чого обрані члени су- ду негайно приступають до виконання своїх обов'язків. 136. Обрані члені суду частини старшини не можуть від мовлятися від виконання своїх обов'язків. Куди в складі суду можуть бути знову обрані. 137. Коли члени суду до кінця того терміну, на який вони обібрані, вибудутьть в частини, то на їх місце всі пасть запасові членів, а з наказу начальника, до відо- ма потрого належить суд частин [ст. 125 і 126], не про- тваї всього року призначаються нові вибори для обіб- рання нових членів на місце вибувших. 138. Суд чести порушає справу або на повідомлення начальника частини чи установи, хо якої належить ере- бований невідповідний вчинок старшина, або на безпо- середній свій погляд, по одержаних відомостях. Анонімні дописи ці в якому разі не можуть бути приводом до порушення справи. 139. Про кожну порушенню справу голова суду чести по- відомляє начальника той частини, до складу якої нале- жить старшина, про якого справа порушається, а при зелнанні судах [ст.126] незалежно від цього ще й того начальника об'єднання, для котрого встановлення цей суд. 140. Кожний член суду чести повинен представити судо- ві письмовий доклад про кожну відомий йому, належ- ний до розгляду суда чести, вчинок кожної особи, під- логлої цьому суду. Невиконання ж цього обов'язку є все вчинок, сам по собі підлеглий розглядові суда чести. 141. Перед розглядаюм справи в суді чести повинно бу- ти зроблено перевідування про незгідні з законом частки вчинки обвинуваченого. 142. Перевідування переводиться невідкладно або су- дом чести в повному складі, або його дійсними членам одержученим суду, стосовно до ст.37 і 39 "Закону про поступогання в штабових судах". 143. Підлеглі ні в якому разі не можуть брати участь у справах своїх начальників. Тому, коли не можуть ні переводити перевідування, ні брати участь в обгово- ренні таких справ. В такому разі їх замінюється за- пасовими членами, а як останніх не вистачає, то за- місця їх обирається нових членів [ст.130]. 144. На підставі перевідування суд чести вирішує, чи справа підлягає розглядаюм суду, чи повинна бути при- пущена. Про вирішення суду частини голова його доповідає начальника тої частини чи того об'єднання, для котрого встановлений цей суд, прикладаючи до своєї постано-вки також і перевідування. 145. Розглянувши перевідування, позначене в попередній статті начальник вирішує чи судити, чи не судити винуваченого. В разі віддання під суд, справа спраця передається на дальніше розпорядження голові суду частин при та вироку наказі. 146. Заява старшини про подачу прохання до залічення в резерв (запас), а також пересування старшини вже в резерві (запасі) не може бути перешкодою до розгляду його вчинка судом частин. 147. Право віддання під суд частини належить також і колонному з видих у порядку підлеглості начальників. Вищий начальник не має права відмінити розпорядження низького начальника про віддання під суд, хоч би приводи цього віддання біл визнав невистачаючими. 148. В разі віддання під суд частини, винуваченому передається перевідування й надається право просити голову суду про виклик нових свідків, про виправлення документів і про вібрання справом. Голова суду в випадках, вартих уваги, погодоволькає такі прохання, а в разі не-уваження їх, складає поста нову про підстави такого зімсвлення суду. 149. Свідки викликаються в суд частин тоді, коли воно перебувають від місця судження не даліше, як сто верст по грунтовому шляху, або триста верст по залізниці чи водному шляхові. В протилежному разі за- мість устних показань від них відбирається писа- ні показання. 150. Писані показання відбираються також від всіх тих свідків, що не можуть бути законними приходом на місце дати устних зізнань, особливо коли на цих свідків спирається винувачений [ст.148]. 151. Для судження суд збірковою в призначенні началь- ником, якому підлягає суд [ст.120 і 129], час та місці. 152. В суді чести голову старший в присутніх членів, в тому порядкові, як зазначено в ст.132. 153. В разі підсутності кого-небудь члена суду, його міс- це заступає старший в запасних членів. В суді чести кількох зоднаннях частини чи установ [ст.126], в числа п'яти членів [ст.127] обов'язково повинен брати участь член, дійсний чи запасовий, від тої частини, до складу якої належить винувачений як що він був вибраний та коли він був вилучений винуваченим. 154. Засідання суду чести підбувається при зачиненіх дверях. Діловодство провадить молодший з членів суду. Розголошення того, що було на перевідуванні та на суді, вищається звином, зазначеним в ст.117 і ви- нувати в цьому самі підлягають відданню їх під суд чести. 155. В своєму засіданні суд чести розглядає всі від- рази по справі відомості, якими в суд винувачено- го, вкладує його обснення показання свідків та пе- перевірка представлені докази. 156. Якщо винувачений не зявиться на призначене за- сідання суда чести без важкої причини, то суд, не приймаючи розгляду справи, виносить заочний вирок. Про неліку і в суд винуваченого складається ок- рема постанова, яка й додається до справи. В цій по- станові повинно бути зазначено, коли винувачений був покликаний до суду, в яких причин він не зявився та чому ці причини були визнані судом незубважними. 157. У випадках, що зазначені в ст.77-82"Закону про поступовання в штабових судах", винувачений може вилуч- чати членів суду, а також і члени могут вилучати себе від участі в суді. Внаслідок такої розлуку, суд усовує засідання навпаки і в його відсутності ріше, чи визнати вилучення правильним. Член про вилучення пет- рого йде питання, то може бути присутнім при цьому вирішенні. Рішення суду про визначення члена його зазначається в окремій постачкові. 158. Вислухавши пояснення винувателю та з відсутності його, суд розпочинає обговорювати питання про склад вчинку та ступені вини й після цього постає нове вирок. 159. Коли при обговоренні виникає необхідність зібрати додаткові відомості, передопитати свідків або допитати нових, - то суд має право, не постачаючи вироку, відкласти засідання, про що й складає окремий постанову. В цій постанові суд повинен визначити підстави відкладання, про що голова суду повинен нагайно доповісти тому начальникові, довідомивши його належить цей суд чести. Одержавши з доповненням відомості, суд честь, за наказу того і начальника, суд продовжує далі розгляд справи. 160. Розгляд і вирішення справи суд чести закінчує в одному засіданні, на випадки випадків, визначених в ст. 159. 161. Вирок суду чести, а також всі інші постанови цього суду розміщуються більшостю голосів таємним голосуванням. 162. У випадках, зазначених в п. 4 ст. 118, суд чести може присудити: а) вправдати винуваченого; б) зробити йому догану; в) спокійний час звільнити його від служби; г) у військовий час замість звільнення зі служби пообавити старшинської ранги, а обов'язком обвинуваченого слухати в війську козаком до кінця війни. 163. У випадках, зазначених в п. 6 ст. 118, а саме у випадку обрави чи сварки між старшинами, суд чести, крім зазначеного в ст. 162, може ще присудити: а) по сварившимся поміритися, якщо вони не за гідними від старшин- съкою гідності; б) пропонувати винуватцю просити по- роблення в ображеного в тій формі [віч-на-віч, при сутності суду перед вібранням старшин], яку суд оста- новить; в) надавичайчи- випадках дати право ображе- ному викликати винуватца на поєдинок (дуель). 164. У виронові суду части познано бути точно зазна- чено: а) в якому вчинкові видувачений дійсно винен; б) до чого саме присудив його суд, як та зазначеною ст. 162 і 163. 165. Писаний вирок суду части, підписаний головою та всіма членами, оголошується тут же нагайно винувачен- ному головою суду урочисто, в присутності всього складу суду й того-ж дня при тазмному рапортові, зі всіма ходатаями, надсилається головом тому начальни- кові, котрий зробив розпорядження про скликання суду. 166. Як не при розгляді справ, зазначених в ст. 161, суд зауважить це й вчинки, паянучи військову честь, мужність і військовий стан старшини [ст. 147], то ро- бить постанову по суті справи, а не крім того: а) при- ступає до перевідування [ст. 141] і б) одночасно через свого голову доповідає про це нове перевідування відповідному начальникові, як зазначено в ст. 139. Після цього справа провадиться встановленим ви- ще порядком [ст. 138—163]. 167. Вирок суду части є остаточний і ніяким оскар- женням по суті вчинку та зімінам не підлягає. 168. В таку випадках, коли суд часті присудив: винуват- це до роз'їзнення вій служби, або позбавлення старшин- ської ранги та при провадженні справи порушив оста- нствені для суду часті правила [наприклад, коли суд збереться без наказу відповідного начальника, або в неналежнім складі, або коли обвинувачений не буде викликаний в розсідання суда для обяснень, або коли гону буде відмовлено в перевірці доказів своєї не- винності, та інші], - то обвинувачений має право на протазі перших трьох ліб по оголошенні Йому вироку 169. коли начальник, зазначений в попередній статті, виявляє, що подана скарга справедлива, або сам змушений в переконанні справи істотно порушити всенародний правил, то має право скасувати вирок суду та вказав ти голової суду чести знову відкрити цей суд для буд- ження. 170. На розгляд вироку суда чести-встановлюється не більш як три доби, при чому рішення цей рахується в дні представлення вироку, а коли подана скарга, то з дня її подачі. 171. Виконання вироків суда чести,зазначених в пунк- тах а, б ст. 169 і пунктів в, г ст. 168, покладаються на самий суд і виконується головою його в самому судов му засіданні. Виконання ж інших постанов,вказаних в ст. 169, 170, покладається на начальників частин чи установує встановлено ними. 172. В разі вироку суда чести про звільнення старшин ні служби, а в військовий час - заоптювання про повб ження старшиної рахи, начальник засудженого усув того від виконання службових обов'язків і в першому вирадкові - пропонує йому подати в з-добовий термін протягом про відставку, а в другому випадку - негайно представляти на коменді надпотання суду про позбавле на ранги зі всім до нього за-право судовим листуван 173. коли винний не подасть в з-добовий термін заява на відставку, то наступного дня після закінчення терміну через ст. 172 протягне,то відповідний начальник н гаєне представлє справу далі по команді,відно вир ну суду чести, для звільнення в дисциплінарному пове наві...о представлення подається все судове листуван по справі, вкупі зі всіма окремими постановами, які до вони були. 174. Від присуджених до звільнення зі служби чи до поз бавлення старшинської ранги не приймається жодних справ на непризивні по суті справи вироки суда честі в таких протягах про відділення під суд для доказу сво- єї невиновності. 175. Звільнення зі служби по вироку суда честі потрібне за собою всі ті-ж наслідки, як і звільнення зі служби по розпорядженні Начальство. Суду чести надається право разом з таким вироком клопотати перед Революційною осудженою про призначен- ня відомої долі пенсії безпосередньо сьогодні звільнен- ного. 176. Всі старшини, по звільнені зі служби судом честі, лічаються в більськових міністерствах на окремо особливим розумовим, куди її подсилається вся про них, як буде по- реклення в суді честі. Такі старшини можуть бути прийняті знову на вій- ськову службу лише при мобілізації. В цьому разі при наступленні їх на службу, через визначенням на неї, виро- ки суду честі про звільнення обов'язково надсилається на розгляд суду честі тої частини, куди пропонується його включити на службу. Цей останній суд дає свій ви- сновок, чи може бути прийнятий такий старшина на служ- бу до частини, чи ні. Розділ ХІІ. Про повідомлення. Із усіх. 177. Спадак кожній обрави, що може заплачувати зі йсько ву часть та гідність старшини, яку останній або сам одержав, або вробив другим, — начальник, якому підлягає суд честі [ст.125 і 126], повинен передати негайно на розгляд цього суду. 178. Виклик на подання вробленої старшини нега до за обравом, повинен бути прийнятий останнім негайно. 179. ...обідавшись тим чи іншим шляхом про образу, зазна- чену в ст. 177, суд частин, якому підлягає старшина, пору- шає справу порядком, зазначеним в ст. 108—109. 180. У виключних випадках, якщо суд части визнає, що образа остільки величезна, що тільки поєдинок може за- довольнити честь образженого, то по проханні останнього робить постанову про предстовлення йому права викли- кати образженого на поєдинок. Таке право може бути надано судом частин виключно ображеному по його власному бажанню, названому суду письмовою. 181. Якщо суд части визнає можливим примирення між старшинами, то виникнений на поєдинок після такого рі- шення має право відмовитися від поєдинку. 182. Коли старшина, який зробив напристижний вчинок та був за це ображений проти нього стороном, підмовить- ся від поєдинку, то невідповідне старшинській честин поступовання обидвох таких сторін повинно розглядатися обов'язково одночасно одним і тим же судом частин і про- винник кожної такої особи суд повинен робити окремі по- станови, які представляються судом вмупі по команді; [ст. 165]. 183. Якщо після оголошення зустріч вироку буде части при необхідності поєдинку, потрібно бути військова сторона відмовиться від нього, або нижніше захотіла до цього, волення ображеного через де однакове, — то в разі не-по- дачі цей стороною напротив трьох діб після оголошен- ня вироку проявлення про свідчення зі служби, начальник частини (установили об'єднання) при яких залишався суди частини, після упевну тимчасового речіння, робить представ- лення про звільнення такого старшини зі служби без пр 184. Коли суд части визнає примирення не можливим і вирішить необхідність примирення поєдинку, то ображений старшиною, погодившись на перепрошення його образу, повинен бути негайно звільнений від служби судом часті. Таким же порядком звільняються від служби і ті старшини, що захворілися вже на місці поєдинку. 185. В разі відмовлення від поєдинку старшина дійової служби звільняється від неї без залічення до резерву (запасу), а старшини резерву (запасу) виключаються з резерву (запасу) застановленим порядком, — в обидвох випадках без оголошення в канцелії про підстави виняття. 186. Про кожний вид поєдинку, в якому брав участь військовий (як дуелянт чи як секундант), не зважаючи на то, чи відбувався поєдинок по постанові суду часті чи без неї, відповідний суд части, незалежно від розпорядження досудового слідства звільнований чи судовими слідчими судами, о свого боку робить також перелічування про причини й обставини поєдинку, порядком визначеним в ст.138—142. Коли після перевідування суд часті визнає, що вчинки чи причастні до поєдинку поступилися врідко лат- нуричим у війську поглядам і розумінням про військову честь, то суд справляє що не постанову й представлене її порядком, зазначеним в ст.148—165, з клопотанням про позбавлення винних. 187 Обов'язки суда часті, що зазначені в ст.186, покладаються на відповідних начальників у випадках поєдинків двох тих військових, які не підлягають судові часті. 188. Поєдинок між військовими та цивільними особами може відбуватися лише в тому разі, коли ці останні нічим не заподіявши в попередньому своєму житті й по сутності своєму образу життя, діяльності та професії не викликають сумніву що до своєї загальної людської порядності. 189. Під час зійня, а також під час перебування в лоні чи на інтернації поєдинки забороняються. Але в тому разі, коли видуваєм буде особа цівільца, то ськовим надається право шукати здоволення (сатисфакції) шляхом повинна після закінчення війни чи інтернації. 190. Про всі випадки поєдинків у війську, відповідальні начальники повинні негайно доносити по команді Військовому Міністру. 191. Про всі поєдинки переводиться військовими і судовими слідчими судами, по належності, сосудні слідства при чому обов'язково приймаються на увагу постанови суду частин про необхідність та правильність поєдинків (ст. 180). Досудні свідотства, писав і закінчення, надсилаються по належності до прокурорів вищих військових і окружних судів для направлення в загальний порядок, в залежності від обставин справи, - або для припинення справи, або для притягнення винних до суду. В.о. Військового Міністра Командуючого Армією, Генерал-Хорунжий Т.в.п. Начальника Генерального штабу, Генерал-Хорунжий ДІОЦЕЗІАЛЬНИЙ СТАТУТ. Зміст. Розділ І. Загальні положення , ст.1-9 . Розділ ІІ. Про дисциплінарні вчинки та їх кокарання, ст. 10-15. Розділ III. Про дисциплінарні карти, що накладаються на козаків підстаршин і підхорунжих, ст. 16-27. Розділ ІУ. Про дисциплінарні карти, що накладаються на старшин ст. 28-34. Розділ V. Про права начальників і старшин в особливих випад- ках, ст. 35-41. Розділ VI. Про порядок накладання й виконання дисциплінарного кар, ст. 42-64 . Розділ УПП Про категорію штрафованих ст. 66-73. Розділ УШ. Про карний журнал, ст. 74-81. Розділ ІХ. Про службову схарги, ст. 82-99. Розділ X. Про грошові пені, що призначаються в адміністратив- ному розпорядкові, ст. 100-116. Розділ ХІ. Про старшинський суд чести, ст. 117- ЗАТВЕРДЖУЮ Головний Отаман " " січня 1922 року. ДІСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 1. Військова дисципліна полягає в строгому й точному виконанні всього того, що вимагають військові закони. 2. Вона однакова обов'язкова для всіх військових, як для начальників, так і для їх підлеглих. Начальний пр- винні давати приклад у виконанні дисципліни. 3. Військова дисципліна вимагає від начальника: а) настирливо доглядати за виконанням його підлегли- ми своїх обов'язків і всіх вимог закону; б) заховувати належний порядок у підпорядкованій йо- му частині; в) підтримувати й розвивати в кожнім підлеглім йому воєнків свідомість про високе призначення його, як захистника Батьківщини від ворогів; г) бути справедливим з підлеглими й піклуватися про їх добробут і в потребних випадках бути порадником та керовником; д) не залишати непокараним їхніх злочинних вчинків. 4. Військова дисципліна обов'язує підлеглих: а) бути свідомим своїх обов'язків і сумлінно їх вико- нувати; б) безсуперечно виконувати законні вимоги начальни- ків; в) віддавати пошану начальникам та старшим у ранзі як на службі, так і по-за нею, а також бути вічливим з ними. 5. Всякий наказ начальника виконується підлеглими без жадних суперечок. Відповідальність же за його видання а також за наслідки виконання його вжиття, спадає тільки на начальника що видав наказ, коли підлеглий Даний по енергеті, або вважають за такий підлеглий, не міг зрозуміти та не міг розуміти противова конно- сти наказа та при виконанні його не надужив на дану йому владу [арт. 69, Військово-Карного Статуту]. 6. Всякий осуд службових розпоряджень або діяльно- сті свого начальника, коли вони засновані на законах та не виходять за межі його прав і обовязків, є важ- ке порушення військової дисципліни. 7. Підтримання дисципліни в армії покладається на всіх начальників і старших, а також на військові су- ди. 8. Усвипадку порушення дисципліни або непослуху підлеглих, а також при порушенню ними громадянського спокою, начальники повинен вжити всіх засобів що до підтримання дисципліни та примушення підлеглих вико- нати наказ, покликуючи в разі потреби озброєну, чи неозброєну силу, чи навіть сам вживає власну силу, щоб заарештувати винуватців. Коли ж і після цього підлеглий не виконаве наказу начальника й дозволить собі відносно начальника, або до осіб, що покликані його заарештувати, на сильства або напад, або буде загрожувати їм зброєю, що має при собі,- то начальник може вжити проти винуватця зб зброю. Кожний військовий, незалежно від статі й рангу, по- винен в таких випадках допомогти начальникові. В разі такого випадку начальник не підлягає відпо- відальності, але ж повинен негайно донести по коман- ди для перевірки правильності своїх розпоряджень та для вжиття, коли це виявиться потрібним, дальших за- ходів проти винуватця. 9. У випадку порушення дисципліни або нечемного по- водження молодшого старшої павника в ранзі повинен зробити йому зауваження, а в разі потреби заарештува- ти його та передати в розпорядження або його началь- ніка, або коменданта | ст. 37 |. За невиконання законної вимоги старшого або за нанесення йому образи при виконанні ним обов'язків служби, молодший відповідає, як за вчинок проти началь- ника. Розділ II. ПРО ДИСЦИПЛІНАРНІ ВЧИНКИ ТА ЇХ ПОКАРАНИЯ. 10. Дисциплінарна кара є покарання, яке накладається без суду в'яздом начальника. 11. Дисциплінарні кари можуть накладатися: а | на всіх військовослужбящих, перебувальних на дійсній військовій службі; б | на запасових та народного резерву, під час закла- ку їх до учбових зборів; в | на військових інвалідів в закладах, для них при- значених. 12. Начальник має право накладати на підлеглого ді- сциплінарну кару тільки за такі провини порушення дисципліни або правил доброзичливості в прилюдному мі- сці, або за безшкет, чи за безвідом, які не передбачені карним законом. 13. В тих випадках, коли за вчинок в загальному, чи військово-кариному законі зазначено різні ступені на- ри, в числі яких або в порядкові заміни зазначено та- кої і дисциплінарну кару, начальник, який має право віддачі винуватця під суд, повинен звернутись до су- ду, а останній по розглядові перевидування постанов- ляє, чи може начальник обмежитись дисциплінарною ка- рою, чи передати винуватця між суду. 14. Коли вчинок зроблено нількома винуватцями й го- ловні з них віддали під суд, то й співучасники не мо- жуть бути покарані інакше, як по суду. 15. Коли військовий за злочин, який карається судом, був замісць віддачі під суд, покараний дисциплінарно, то він не збавляється від притягнення до суду. Розділ III. ПРО ДИСЦІПЛІНАРНІ КАРИ, ЩО НАКЛАДАЮТЬСЯ НА КО- ЗАКІВ, ПІДСТАРШИН І ПІДХОРУНЖИХ. 16. На козаків та гурткових накладаються такі карти: 1| догана словесна віч-на-віч; 2| догана словесна перед ладом; 3| заборонення виходу з подвір'я не більше 30 діб; 4| наряд по-за чергою на службу або на роботу не більше восьми нарядів |8|; 5| арешт звичайний не більше тридцяти діб |30|; 6| арешт гострий не більше двадцяти діб |20|; 7| позбавлення статі гурткового. Примітка: Кари зазначені в п.п. 2, 3 і 7, можуть бу- ти зєднуватися з іншими дисциплінарни- ми карами. 17. Козаки, які вже були тричі покарані звичайним, чи гострим арештом, за нові протидисциплінарні вчинки на театрі військових подій можуть бути перелічені влад- дою не низче командира полку |окремого куреня| без суду в категорію штрафованих на строк не більше шо- сти місяців, з наслідками, зазначеними в арт. 67-72. 18. Козаки, які мають освіту не низче 6 класів серед- ніх шкіл, чи рівну їм освіту на господарчі роботи не призначаються, крім тих, які на підставі вироку суду рахуються в розряді штрафованих. 19. На підстаршин крім поверстрокових накладаються кари: 1| догана словесна віч-на-віч; 2| догана словесна перед зібранням підстаршин своєї сотні; 3| заборонення виходу з подвір'я не більше 30 діб; 4| наряд по-за чергою на службу не більше 8 нарядів; 5| арешт звичайний до 30 діб; 6| арешт гострий не більше 20 діб | на бунчужних не накладається|; 7| зміщення на нижчу посаду - тільки підстаршини, виконуючих обов'язки; 8| неухвалення до підвищення у старшинську рангу; 9| позбавлення підстаршинської статі; Примітка: Кари, зазначені в п.п. 2,3,7 і 9 можуть бути з'єднані з іншими дисциплінарними карами. 20. На поверстрових підстаршин і підхорунжих накладаються такі кари: 1| догана словесна віч-на-віч; 2| догана словесна перед зібранням підстаршин та підхорунжих своєї сотні; 3| догана в наказі; 4| арешт звичайний не більше 30 діб; 5| неухвалення до підвищення в старшинську рангу; 6| звільнення зі служби до скінчення речінця |арт. 62|. 21. Начальники різних ступенів мають право накладати на підлеглих їм козаків, підстаршин і підхорунжих дисциплінарні кари не більш визначеного: Мають право накладати дисциплінарні кари. Начальники. | До гана | Арешт не більше | Від-на-віч. | Перед збором підстаршин і підхорунжих своєї частини. | Позначення на низку посаду. | Незахищення до старшинської ранги. | В намаганні чи протисі. | Заборонення від погрішень у роботі, не більше 60 днів. | Позначення на посаду на службу. | Службовий арешт. | Гострий. | Виключення зі служби до скінчення речінця. | Зміщення на нижчу посаду. | Позбавлення статі. | Незахищення в старшинських рангах. | Поверстрових підстаршин і підхорунжих. | Посавлення статі. | Звільнення зі служби. Ройовий . . . Чотовий . . . Бунчужний . . . Командир сотні К-р неокр. курін. К-р полку/окр. курін Командир бригади Коман-р дивізії | Козакам, перед якими підстаршини і підхорунжих перебиралися на зборах підстаршин своєї частини. | Незахищення до старшинської ранги. | 30 | Позначення на посаду на службу. | 8 | Гострий. | 20 | Зміщення на нижчу посаду. | 10 | Незахищення в старшинських рангах. | 5 | Посавлення статі. | 4 | Звільнення зі служби. | 2 | Козакам, перед якими підстаршини і підхорунжих перебиралися на зборах підстаршин своєї частини. | Незахищення до старшинської ранги. | 30 | Позначення на посаду на службу. | 8 | Гострий. | 20 | Зміщення на нижчу посаду. | 10 | Незахищення в старшинських рангах. | 5 | Посавлення статі. | 4 | Звільнення зі служби. | 2 32. В місцях постах, оголошених на військовому стані: 1| Командириві полку [окремого куреня] надається право всіх без винятку підставаршин позбавляти в дисциплінарному порядкові підстаршинської статі. 2| Начальники, починаючи з командира полку [окремого куреня] і вищі, крім кар, зазначених в арт. 21, мають право: а+ переволити козаків в розряд штрафованих на підставі арт. 17; б+ козакам, які літаються вже в розряді штрафованих, забороняти вихід з подвір'я не більше, як на шістьдесят [60] діб. 23. Під час окремого відрядження з військовим відділом від своєї частини, начальникові цього відділу надається перше дисциплінарні права: командирові неокремого куреня-права командиру полку [окремого куреня], командирові сотні-командира неокремого куреня, молодшому старшині-командира сотні, а підстаршинам чи козаку-права бунчужного. 24. Заборонення виходу з подвір'я і з касарні стосується лише до часу, вільного від служби. Надтою дисциплінарно-законованих вихід поза куреня неокремого куреня і підстаршини починається з добровольних нарашувань, чорних-вихідні. За своєчасний вихід винуватці караються: командир-подвоєним невідбутого речіння кари, підстаршини-по-збавленню підстаршинської статі, а поверхстрокові завішення зі служби. 25. Відбування позачергових нарядів на службу або роботи в частині повинно бути не частіше, як через добу. Призначення ж на загально-військові роботи відбувається без усакої перерви, крім свят. 26. Арешт звичайний для козаків та підстаршин полягає в тому, що арештований тримається чи на обхаті, чи в іншому будинкові, в світлій кімнаті, в одиночному ув'язненню, без виконання службових обов'язків Го- При гострому арешті арештованого утримується на абахті в окремій світлій кімнаті, на хлібі та воді. Горячу страву він одержує через два дні в третій і спить на голих пагах. Під час арешту звичайного гострого покараному забороняється накліти тату, портати напої, різні при та співи, а також усні зносини з сторожами, особами, Поверхстровки підставарини в підхорунжі тримають ся чи на абахті, чи в окремій кімнаті, скрено як від решти підставарини і незадні, так і від старшин. Арешт звичайний і гострий потягає за собою на- східки, зазначені в арт. 62. 27. В тих випадках, коли під час походу або по мі- сцях умовам розстонування немає спеціальних місць для копій на шляху відбивання елек- замплення ходаків та гурткових за місце арешту ви- ставляється під мужет (шаблю), з повному похідньому снарядженню, який у добу звичайного арешту од- ну годину, а за задохну добу гострого арешту - по дві години, в останнім разі - не більше одного разу на протязі доби. Відбуваючи кару під мужетом і шаблею покара- ні повинні стояти "струнко" згідно з правилами Муш- трового статуту, тримати мужет на плече "і не мають права сходити з місця. В кімнаті під час руху, замість електричного арешту, покарані ходакі та підставарини ідуть пішки, в повній бойовій поточній амуниції, за громовою скринькою. Розділ IV. ПРО ДІСЦИПЛІНАРНІ КАРИ, ЩО НАКЛАДАЮТЬСЯ НА СТАРШИН 28. На старшин і адміністративних старши накладають- ся дисциплінарні кари: а | догана словесна віч-на-віч; б | догана словесна перед зібраним старшин своєї частини; в | догана в писаній формі.; г | догана в наказі; д | арешт на мешканні й на обхаті не більше 30 діб; е | неухвалення до підвищення в рангу на вільну посаду чи за вислугу років, доки не буде відповідного атестування від начальства; ж | усунення з посади; з | звільнення зі служби на підставі арт. 64 і 65 Примітка. Звернення уваги начальством словесно, в приписці чи в наказі не є дисциплінарним каранням лише нагадання підлеглому його обов'язків. 29. Булавні старшини, котрі затверджені законним шляхом на посадах командира полку (окремого куреня) а також генерали, крім надзвичайних випадків (пп. в, г, арт. 39), в дисциплінарному порядкові можуть бути заарештовані або звільнені зі служби - тільки по наказу ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. 30. Начальники різних ступенів мають право накладати на підлеглих їм старшин й адміністративних старшин текі дисциплінарні кари: Начельники. Мають право накладати дисциплінарні кари на підлеглих. Команд. сотні . К-р неокр. кур. Командир полку [окремого кур] Команд. бригади Команд. дивізії Догана словесна віч- на-віч. Догана словесна перед своєю частини.. Догана в писаній формі. Догана в наказі. Арешт не більш мод. бул старстар Усунення з посад. Звільнення зі служби. 3 5 10 3 15 7 30 15 Неухвалення до рангу Команд. сотні. Команд. неокрем. куріння. Порушає питання про звільнення зі служби. Вириша типред ставління пр молодшої старшини [арт. 65] Військ. Міністр Догана словесна від-на-віч. Догана словесна перед відстанням об'єкт у статтях. Догана в формі: Догана в наказі. 30 30 Командира полку/ск-прекставленого курінга. Презентування про звільнення було на стації, крім зазначеного в арт. 29. Головний Статут користується повною дисциплінарною владою, зазначено в арт. 28 і 29. 31. Під час війни - в районі театра військових по- дій, а в спокійний час - в надзвичайних випадках (н.г., арт. 50), начальники, починаючи з командира полку/окремого курінга і вище мають право в дисциплінарному порядку усунувати з посад всіх підлеглих їм, доповідаючи про це негайно по команді. 32. Під час оголошення місцевості на військовому стані, а також під час війни на театрі військових подій, начальники, крім зазначеного в арт. 29-31, мають право накладати це дисциплінарні міри: 1) Командуючий групи/корпусу: а| булавних старшин, крім зазначеного в арт. 29, арештовувати не більше 30 діб; б| зміщати на низчу посаду всіх підлеглих, починаючи з командирів бригад і нижче; в| усувати з посад командирів полків/окремих курінгів і нижчих г| остаточно розглянувати питання про звільнення від служби молодших старшин, де команда сотні включно. 2) Командуючий армією: а| заарештовувати булавних старшин, крім зазначеного в арт. 29, не більше 30 діб; б| зміщати на низчу посаду командирів дивізій; в| усувати з посад командирів бригад; г| остаточно розглянувати питання про звільнення від служби старших. 3) Головнокомандуючий арміями фронту: а| зміщати на низчу посаду командуючих груп/корпусу; 61 усвідомити посад жандармерійських булавних старшин і генералів, зазначених в арт. 29. 33. Командир нескремого куріння, під час перебування з своїм курінем в окремому від своєї частини відряджених, користується правами командира полку/окремого куріння; командир сотні, в таких же умовах, користується правами командира сотні, а молодший старшина - правами командира сотні. 34. Ареєнт для старшин може бути призначений: 1) Домашній, який покараний відбуває в себе на мешканні під виконанням, або без виконання службових обов'язків. Зброя від нього не відбирається. В разі свавільного виходу з дому арештований карається подвоєнням невибутого ранця. 2) На обахти - без виконання службових обов'язків. Від арештованого полковим осудом [окремого куріння] підбиратися зброя звичайна чи в орденських знаками і схоронятись під прадором або в командира частини. У випадку ж відсутності обахти, арештовані можуть триматися в скремії - при частині, під доглядом варто-вого по частинні старшини, а з виключних випадків, по погляду начальства, з приставленням до кімнати вартового. Розділ У. ПРО ПРАВА НАЧАЛЬНИКІВ І СТАРИХ В ОСОБЛИВИХ ВИПАДКАХ. 35. Під час спільного виконання служби, при таких умовах, коли взаємовідносини військових точно не засаджені, старший по посаді, а коли посади рівні або, коли між ними не можна провести взаємовідношення до порядку підлеглості, то старший рангом визнається на чальником і користується відносно такого молодшого тоді ж дисциплінарною владою, яка належить йому по посаді над своїми підлеглими. Того ж самого належить додержувати начальникам і під час спільного несення служби або при випад- кових зустрічах, відділів чи частин війська, коли не ма точних вказівок про їх взаємовідносини. Примітка. В тих випадках, коли посаду тимчасово займає особа, мача постійну посаду пис чу старшинство цієї останньої особи опреділяється не по тимчасовій посаді, а по тій, яку вона дійсно займає. 36. Начальники залог, коменданти, начальники таборових зборів або особи, що заступають їх місце, мають право арештовувати непідлеглих їм військових в межах тої дисциплінарної влади, яка дана їм по закону відносно своїх підлеглих, в слідуючих випадках: а) коли чинок порушив громадянську небезпеку, вій- ськовий порядок і військову пристойність чи чомисл б) коли чинок зроблений під час відбування загального служби в дорученому йому районі; в) коли чинок задодяно військовим (арт. III), який не має в тій місцевості свого прямого начальника, або який тримається під сторожею не в районі видан- ня його начальства; г) коли чинок задодяно військовим, який перебуває в відпустці чи у відрядженні, але в тім лише випад- кові, коли він перебуває не в районі своєї частини; д) коли знаходящийся в тій місці прямий начальник вигуватца користується меншою владою в порівнянні з тим начальником! начальником залоги, комендантом, начальником таборового збору!. У всіх цих випадках начальник, який положив дисциплінарну кару, повинен негайно повідомити началь- ника вигуватця про накладену ним кару. 37. У випадку порушення молодшим дисципліни, правил військової чесності й пристойності, громадян- ського спокою і порядку, - старший обов'язково мусить зробити йому зауваження і вимогати, аби він назвав своє призвіще, місце де мешкає й служить, спинив 84 боязлів і відправляється у визначене старшим місце. Обов'язки цей покладається: а| відносно буляних старшин - на генералів; б| відносно молодших старшин - на генералів і буля- них старшин; в| відносно козаків, підстаршин і підпоручиків - на всіх старших. В таких випадках молодший, коли не виконує вимо- ги старшого, або обравить його, - відповідає як заве вищевказаний начальник за образу по-чалыника. 38. В зазначених варт. 37 випадках, арештовання вико- нується порядком, означенним чи в Статуті внутрішньої служби, коли не трапляється в місці розстовування час- тини, чи в Статуті залогової служби, коли це трапляєть- ся в інших місцях. В останнім разі арештований повинен відправити арештованого до комендanta, або назавати арештованому самому зв'язатися до комендanta, для відправлення остан- нім на об'єкт, при чому винуватець повинен обяснити комендантові, ким та за що під арештований. Арештован- ий же повинен вчинити-ся одночасно з тим я спосо- бом повідомити комендanta особисто чи офіційним па- пером, о докладних обставинах причини заарештовання. Комендант повинен повідомити начальника винуватца про заарештовання . Річнень арету винуватцюві визначається начал- ством зварентованого, а для тих, які не належать до ро- ставаних в тому місці військових частин чи установ, комендантам з тог обов'язковою симогот, щоб кожне за- ретовання продовжувалось б не менш двадцяти чотирьо годин. Не забороняється також відправляти зарештованого і безпосередньо до його начальника, коли це зручніше, при чому арештований повинен доповісти все своєму в начальникові, котрий уже її визнає йому річень арету, в кожнім разі не менш 24 годин. 39. Крім зазначеного в арт. 16, 19, 22, 28-3336, 7, військові можуть бути також заарештовані: а| У випадках судових присудів. б| По постановах слідчої й судової військової вла- ди, виданих згідно зі Статутами карного судівниц- тва й військово-судового. в| По розпорядженню військового начальства, коли воно визнає необхідним піддати військового під- арешт для негайного сприяння вчиненого ним пору- шення військової дисципліни, громадянського поряд- ку й спокою,- доки справа не буде вирішена тим начальником, який має право віддавати винуватця під суд [арт. 12, 13, 42], чи накласти на нього ді- сциплінарну кару. Заарештований начальник повинен зробити до- несення по команді про заарештування винуватця не пізніше 24 годин з моменту заарештування, приз- начивши одночасно з тим перевідування. г| У випадках, коли військовий службовець вчинив зло- чин, передбачений карними законами, кожний началь- ник, доб зацібити поширення злочинства, втечі зло чинця, або можливості затерти сліди злочинства, має право арештувати злочинця, доповіщаючи про це негайно тому старшому начальникові, якому на- лежить право віддання під суд. Цей же останній начальник, коли визнає необхідним, тимчасово усо- вує винуватця з посади, підтверджує арешт і на п протязі 24 годин повідомляє судову владу, постано ву якої виконується негайно по її отриманні. 40. На театрі війни, а також в місцевостях, оголо- шених на військоводій стоянці, начальник має право зняти зброю в випадку невиконання його наказу на тільки при насильному опору [арт. 8], але й тоді, коли б насильного опору й не було. 41. Під час бою в тих випадках, коли підлеглий свавідно залишає своє місце, чи заклинає до ньо- го інших,- начальник повинен зняти проти нього зброю. - Розділ VI. ПРО ПОРЯДОК НАКОНАННЯ І ВИКОНАННЯ ДИСЦІ- ПЛІНАРНИХ КАР. 42. Право накладати дисциплінарну кару належить вик- лючно тільки начальнику, якому винуватець підлягає або постійно, або тимчасово. (Вчинення проти ст. 357-36 43. Права накладати дисциплінарні кари, які не належать виключно начальникам вищих ступенів, завжди нале- жить і начальникам вищих ступенів. 44. Дисциплінарними правами по посаді користуються також і ті начальники, які тимчасово займають цю по- саду. 45. Зазначеннями в арт. 21-23 й 30-33 дисциплінарними правами муштрових начальників користуються також і всі інші військові начальники, що займають відповід- ні по обсягу влади посади. 46. Коли найближчий начальник визнає, що дисциплінар- ні кари, які він має право накладати своїм вкладом на підлеглих, не вистачають з причини важності запо- діаного вчинку або занедбаності, - то він представ- ляє справу про визначення винуватому — в поряд- кові підлеглості на ресуд своїми безпосередньому начальникові. 47. Вищий начальник повинен безпосередньо визначити, дисциплінарну кару в таких випадках: а) коли вчинок заподіяно в його присутності; б) коли його про це просить молодший начальник, як то зазначено в арт. 46; в) коли вийшов зі скарги або з одержання ним донесен- ня винуватця, що вчинок підлеглого залишено без жадної кари; г) коли вищий начальник переконується, що ближчий на- чальник наклав невідповідну на жалюсті вчинку лег- ку кару. 48. Вищий начальник не має права відміняти визначен- ної нижчим начальником дисциплінарної кари, коли вчинок дійсно заподіяний і коли начальник, що нак- лав кару, не вийшов по-за межі наданої йому влади. 49. Забороняється начальникові визначати за одну й ту-х провину кілька кар, а також сполучати одну ка- ру з другою, коли це не дозволяється цим Статутом. 50. Кожна дисциплінарна кара повинна відповідати важкості вчинку. При визначенні роду й міри кари необхідно бра- ти на увагу: властивості вчинку, серед яких обста- вин його заподіяно й попереднє поведінка винуват- ця. В справах же невиконання обовязків служби, треба брати на увагу ще й час перебування винуватця на службі та ступень знання ним порядків і служби. 51. Начальник, який визначає дисциплінарну кару, по- винен запевнитися в винуватості підлеглого. В випадку сумніву що до ступеня вини й обста- вин, серед яких вчинок заподіяно, або в випадку не- ясності, чи з огляду на характер вчинку можна обме- житися тільки одною з дисциплінарних кар, роспочати проти винуватця судове слідство, - необхідно признача- чати перевідування. 52. Суворість дисциплінарної кари побільшується: а) коли винуватець кілька разів був заприймчений у вчинках одного й того ж роду чи різних по своїй властивості, але самі кари не принесли позитивних наслідків; б) коли вчинок заподіяно при виконанні службових обовязків; в) коли вчинок сполучений з порушенням військової пошани та вічливості |п.в арт. 4|, або спричинив яке би не будь безладдя; г) коли побільшення суворої дисциплінарної кари/не- обхідне для прикладу та для нильніцої охорони ді- сципліни. 53. Дисциплінарні кари визначаються: або словесно самим начальником, який їх накладає, або в припису. Кожна дисциплінарна кара обовязково повинна бути записана в карному журналові. 54. Кари не старшини,крім словесних доган,визначають ся завжди в приписці чи наказі,за винятком тих видад нів,коли кара повинна бути виконана тут же на місці не відкладаючи.Але й у цих випадках потим повинно обовязково оголосити ії чи в приписці,чи в наказів за значенням провини: Тому начальники,які заступають посади нижчі від командира полку|окремого куріння|повинні допові дати по команді цьому останньому про кожну накладе ну ними-кару,-для оголошення в наказі,по частині . 55. Дисциплінарні кари на козаків,підстаршин і під хорунжих оголошуються в наказі лише тоді,коли вони перевищують дисциплінарні кари права командира неок ремого куріня.Решта ж кар можуть бути визначені й словесно,але обовязково з записом в карний журнал. 56. Начальники про всі накладені ними кари повинні доповідати по команді.: а| ройови-чотовим;чотови про кари,накладені ними та ройовими,-бунчужному;бунчужнийпро кари,накладе ни ним самим,чотовими й ройовими,-командирові сотні; б| молодші старшини-командірові сотні; в| сотенні командири - командірові неокремого курі ня,а командири неокремого куріня - командірові по ку |скремого куріння| про кари,накладені ним на старшин. 57. Всі старшини,підхорунжі,підстаршини й козаки повинні пегайно доповідати своїм безпосереднім на чальникам про випадки з ними,зазначені в арт.36-38 58 Накладена начальником дисциплінарна кара повин на бути виконана пегайно,коли ії виконанню не бу де особливих перешкод. 59. Коли дисциплінарна кара накладена вищим началь ником,то від його погляду залежить,чи самому зро бити роспорядження про виконання ії,чи доручити це 60. У випадках вчинення військовими в паному стані проти дисциплінарних вчинків, або порушення загально-ного порядку, - винуватець до його витвердження не переслуховується, кара на нього не накладається й не виконується. В разі необхідності від до витвердження може бути тільки заарештований [арт.38, п.в]. При заарештуванні паного начальника не повинен бути присутній. 61. Виконання дисциплінарної кари не припиняється подачою скарги на розпорядження начальника, доки кара ще не буде про- до роспорядження цього самого начальника. 62. За кожний проведений під врештом день козаки, під старшини й підхорунжі зобов'язані відслугувати до обов'язкового морину служби не по три дні, без виплати утримання за ці додаткові дні. 63. Звільнення зі служби в дисциплінарному порядку повертострокових [п.б арт.20] переводиться так: а| Про вчинок і поведінку винуватця, по розпорядженню близького начальника, переводиться перевідування, яке складається з купи з випискою з карного журналу представляється по команді командирові полку [скр- мого куреня]. В разі згоди, командир полку представ- ляє це справу по команді на остаточне вирішення командира бригади[арт.21]. б| У службовому реєстрів й увольненних білетах звільненого визначається тільки про звільнення, не за значачих причин звільнення. в| Звільненим зі служби в дисциплінарному порядку повертострокових не видаватсья рекомендальне свідо- ство й вони взагалі не можуть бути прийняті знов на по- верхстрокову службу. 64. Звільнення зі служби в дисциплінарному порядку - вимолодшої й будь-якої старшини як внутрової, так і допомогової корпусу [п.д арт.28], переводиться на- казани - тих же начальників, якими вони були заліче- ні. Звільнення винуватця провадиться таким чином: а) (По) розпорядженню Свящого Його начальника, перего б) Перевідування, виписка з харного журналу й служ- бового реєстру винуватця , представляється команді- ром полку по команді при рапорті з проханням дозво- лити винуватцеві самому подати про звільнення . в) За згодою того начальника, якому надано право роз- визувати питання про звільнення (арт.30 і 321), про- понується винуватцеві самому подати прохання про звільнення зі служби, при чому (Кому) призначається термін подачі. Якщо в призначений термін це не бу- де виконано, то справа про звільнення провадиться звичайним порядком - по команді. г) Остаточне вирішення про звільнення від служби на лежить: 1| в спокійний час-відносно молодої старши- ни-командировидивізії, а відносно булавної старшини «крім командирів полків та окремих курінь»- військовому міністерстві; 2| з дієвий армії - відносно молодої старшини-командировидивізії, відносно булавної старшини - командуючому армією; 3| відносно осіб, зазначених в арт.29, ГОЛОВНОМУ ОТАМАНУ. д) Звільнені зі служби в дисциплінарному порядкові старшини й генерали мають право на вислужену ими пенсію, але при звільненні не можуть бути пред- ставлений ніде інкої нагороди. 65. Старшини й генерали, які зазначені в арт.29, за виконання службових вчинків, да не потягають за собою звільнення по суду, має значні й свідчать про невідповіда- ність них осіб займаєми ними посадам, про недбал- /х ливість до своїх обов'язків, про не-зdatність їх чи про неналежну поведінку - також можуть бути звільнені мі зі служби в дисциплінарному порядкові по погляд ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Представлення про звільнення таких осіб видають по команді до Військового Міністра | по Головній Військово-Судовій Управлі|До нього додається : а|пе- перебудування про вчинки й повідомку винуватця: б|ко- пія його службового актива ресстру;в |атестація за останні пять років. Коли Головний Стаман дасть згоду на звільнення ви- нуватца від служби, йому пропонується податипрохання про димісію в термін, призначений по належності чи Військовим Міністром ,чи Командуючим Армією. В разі ж невиконання цього він звільняється до демісії й без прохання. Звільнення захобує право на вислужену пенсію.Але при звільненню може бути нагороджений не інакше, як з погляду ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. Розділ VII. ПРО КАТЕГОРІЮ ШТРАФОВАНИХ . 66. Переліченні до категорії штрафованих робиться по суду, а під час війни на театрі військових подій танох- у дисциплінарному порядкові влада не низче командира полку чи окремого куреня|арт.17|. 67. До категорії штрафованих перелічується лише ко- заки, в тому, гурткові, підстаршини й підхорунчи можуть бути перелічені тільки тоді,-коли за попередні вчин- ки вони були вже позбавлені статі. 68. Про переліченння до розряду штрафованих командир полку|окремого куреня |повідомляє сільське началь- ство покараного для оголошення про це на сільському сході. 69. Перелічені до категорії штрафованих, як показує за брак військової дисципліни та ганебну поведінку, несуть такі службові обмеження: не мають права на ухвілі переваги, які встановлені а| нехочучих бути зазначені в гуртковій та підхорун- ча за похвальну службу; б| не можуть бути підвищені в гурткові, підстаршини і не призначаються за старшою; в) не призначаються в почесну варту, вартовими до Пра- пора й на тібекети, які мають особливе значення, а так ж для виконання таких службових обов'язків, які ма- ють почесний характер або вимагають особливого де- вірря; г) не призначаються посилльними та гайдуками до начал- ників, а виконують інші наради, переважно на господар- чі роботи; д) перебуваючи у розряді штрафованих не може позбав- ляти права на звільнення в відпустку, а звільнення з двора дається лише командиром сотні та й то тільки до вечерньої зорі; е) за дисциплінарні вчинки по поглядові командира по- кулокремого куреня може накладатися дисциплінарна кара-заборонення виходу з подвір'я не більш 60 днів. 70. Підвищення в підстаршини тих козаків, які були пе- релічені до категорії штрафованих з позбавленнями підстаршинської статі, дозволяється не раніш, як по вибутті з зазначеної категорії. 70. Перебуваючи в категорії штрафованих можуть бути виключені з неї владою командира полку/окремого кур- еня/-за виключні бойові відзначення. Крім того можуть бути виключені з цієї категорії командиром полку/окремого куреня/ті штрафовані, які не протягом року з дня звільнення з дисциплінарних частин, чи з військової вязниці, чи-замінної відок- ремлення замкнення в військовій вязниці кару, крім ви подка, зазначеного в арт.89 кн. XVII Св. В П (вид.З).В разі бойового визначенню чи особливо гарної поведін- ки, цей останній термін, з дозволу командира дивізії, може бути скорочений до шести місяців з дня виходу з дисциплінарної частини чи вязниці. 72. Якщо речинець перелічення до категорії штрафованих у дисциплінарному порядкові не скінчився до за- кінчення бійни або не був вищений (арт.70), то шре Розділ VIII. ПРО КАРНИЙ ЖУРНАЛ. 74. Кожна дисциплінарна кара, за винятком словесних доган з віч-на-віч, записується в кариий журнал. 75. Карні журнали ведуться: а) в кожній сотні й відповідній частини-спільний журнал для козаків, підстаршин і підхорунжих. б) в кожній окремої частини (полку, куреня), штаб і установа при платі, ведеться загальний журнал для всіх старшин та старшин допомогового корпусу, що служать у частині, в одній книжці спільно з нагородними журналами. 76. В кариий журнал писуються також і карти, які визначаються судами. При підвищенні в старшини, а старшин в рангу сотника, підполковника чи генерала, записи кар, викреслюються й на них заводиться нові листки, в яких залишається тільки кари, що вирочені судом, та ще ті карти, які не підстави істнуючих правил, занесені в службові реєстри. Коли ж штраф був прощений, то в журналі тільки робиться про це відмітка. 77. Кожну запись кари в карному журналові для козаків, підстаршин та підхорунжих командир сотні повинен записати власною ручкою й підписати. Помішник командира полку/окремого куреня/повинен цей журнал що-місяця перевіряти й на кожному аряшу його, який відповідає за крема кожному=кожно- ві й підстаршині, посвідчати своїм підписом правил- ність цих засадів або зробити замітку про виявлену помилку. Командир полку (окремого куреня) перевіряє цей журнал по своєму розсуду, але не менш як два рази на рік, при чим він не обов'язаний по свідчувати пра- вильність належання карабо виявлени повилки. 786. Карний журнал для старшин ведеться осадом пол- ку (окремого куреня) в кожне його запись посвідчуєть ся командіром полку (окремого куреня). 7-9. В разі переміщення або допасного відрядження старшини, підхорунжих, підстаршин і коваків з однієї частини до другої, якупі з належними письменими на- них відомостями надсилається й вписі є карного жур- налу. 80. Карні журнали на старшин, підхорунжих, підстаршин і коваків перевіряються підчас інспекторських допи- тів і оглядів. 81. Дисциплінарні карни не вписуються до службового ре- єстру, але в шпальті про проходження служби (они по- мічаються, без жадного визначення приводів: а) коли кого з старшин або підстаршин усовується з посади, або звішується на низчу посаду чи звільняєт- ся зі служби; б) коли (кого вказують в підхорунжих та) підстаршин усовується з посади або позбавляється статі. Розділ IX. ПРО СЛУЖБОВІ СКАРГИ. 82. /Службових скаргах називається словесна чи писа- на заява військовослужчого своїмому начальником про незаконні або несправедливі, відносно його мін- ки чи розпорядження близьких/начальників, про неуша- новання його встановленими правилами й привілеями, або про незадоволення належним йому утриманням. 83. Зазначений в цьому розділі порядок скарг не по- ширюється на скарги Неслужбового характеру, для за- яви котрих встановлені особливі правила. 84. Службові скарги допускаються виключно тільки особисто за себе одного. Суворо забороняється пода- вати скарги за другого, або спільно де-кількома осо- бами, а також сходитися на нараду або зібрання для їх обміркування. 85. Забороняється подавати скарги під час служби Бо- жої, або в ладу, або взагалі під час виконування слуг бових обов'язків, як рівно з порушенням належної віч- ливості. 86. Не допускаються також скарги на суворість кари, призначеної за дійсно вчинену провину, коли началь- ник не переступив наданої йому дисциплінарної вла- ди. 87. В кожній сотні й відповідній частині повинна бути сотенна книга скарг, яка видається командиром полку полку |окремого куріня|, за його підписом, шну- ром і скарбовою печаткою. Також для всіх старших частини ведеться в кей- целярії життній полку |окремого куріня| загальна старшинська книга скарг, за шнуrom та підписом ко- мандира дивізії. Книга скарг представляється при інспекторсь- ких оглядах та допитах, для перевірки, які були заяв- лені скарги, які зроблені по ним розпорядження чи розвизання їх та які накладені кари, як що скарга була дійсно неправдива. 88. Скарги можуть бути як словесні, так і писані. Вони можуть бути заявлені як на інспекторських ог- лядах та допитах, так і па-за ними. 89. Кожна скарга, що записана в книгу скарг, обов'я- зково розглядається не пізніше 3 діб по її занесен ні: старшинська-командиром полку |окремого куріня|, а занесена в сотенну книгу-начальниками, починаю- чи з командира сотні. Кожний переглядаючий книгу начальник розвиває за- несену скаргу, коли вона не виходить за межі його вла- ди, а в протилежному разі доповідає про неї по командії. До часу ближчого інспекторського огляду чи допи- ту, скарги, що не виходять за межі влади командира пол- ку окремого куреня|полинні бути розв'язані, розпоряд- ження по ним зроблені й відповіді обов'язково повинні бути дані заявившому скаргу й записані в книгу скарг (арт. 80). 80. Тільки після зазначеного в попередньому артикулі службові скарги можуть заявлятися далі по команді. Скарги ж, котрі наперед не були записані в книгу скарг, зовсім не можуть бути залежні вищому началь- никові ні слесвєво, ні письмово. 81. Порядок заявлення словесних скарг по службових справах такий: а| словесні скарги заявляються виключно тільки на ін- спекторських оглядах та допитах; б| не допускається скарги на начальників, вищого від того, який переводить сглед чи допит. 82. Ті, що з якого-небудь приводу, не були на інспек- торському огляді|чи допиті|, можуть подавати писані скарги безпосередньо на ім'я того начальника, який пр вадив огляд чи допит. 97/25 Порядок заявлення писаних скарг такий: а| Писана скарга може бути заявлена як на інспекторс- кому огляді чи допиті, так і по за ним. б| Писана скарга подається безпосередньому началь- никові над тим начальником, на якого скаржиться. Коли той, до якого скаргу , не знає, хто власне є нуватий в порушенні його прав, то скарга подається по команді. в| Писана скарга повинна бути підписана заявляючи- ii, а коли він неписьменний, то ким-небудь ним уповно важеним. В протилежному разі скарга лишається без нас лідків, а подававший її притягається до відповідаль- ності по арт.104 - Військового Карного Статуту. 94. Службові скарги, які не заявлені на першому ж ближчому інспекторському огляді | чи допиті, вже те- ряють свою силу та не можуть бути заявлени на насту- пному огляді | чи допиті. Такі скарги залишаються без усякого розгляду, як що той, що скаржиться, не про- ставить законних доводів, що він не мав змоги заяви- скаргу своєчасно. Виключну уявляють тільки скарги на того начальни- ка, який переводив інспекторський огляд чи допит, а також скарги, що зазначені низче в арт. 95. 95. Ті, котрівна подані ними скарги не одержать на протязі одного місяця ніякого повідомлення або поза- ження на свою словесну чи писану скаргу, мають право подати вищому, в порядку підлеглості, начальникові скаргу про відмову правосуддя. 96. Начальник за залішення службової скарги без ува- ги, або за немаючу ніяких виправдань загайку при роз- глядові скарги відповідає, як за бездіяльність влад. 97. Коли подано скаргу з порушенням встановленого порядку, або належної чинності | арт. 83-86 і 89-93|, а також за обтяжування начальства ши фейспідставними скаргами, винуватий підпадає або дисциплінарній карі, або судовому переслідуванню на підставі арт. 171 Вій- ськового Карного Статуту. Коли ж виявиться, що скарга свідомо неправдива, то винуватий у всякому випадкові підпадає судовому пе- реслідуванню на підставі арт. 172 того ж Статуту. 98. Коли подано скаргу з порушенням порядку, або чен- ності й коли за це на винуватого накладено кару | арт 93|, то не дивлячись на це, начальник повинен належно розглянути скаргу. 99. У всіх тих випадках, коли скарга сполучається з обвинуваченням в якомусь злочині, або вчинкові, що по тагають за собою відданість під суд,- право подавати скарги як під час інспекторських оглядів, так і по- за ними, втрачується тільки тоді, коли прощені вага ні терміни давнини, які встановлені законами. У розтік видадків право скаржувати забезпечує ся рачинцем одного року від дня події, на яку зашяне еться скарга. Розділ Х. ПРО ГРОМОВІ ЦЕНІ, що призначаються в адміністративному розпорядкові. 100. Громова цена, як кара за порушення дисципліни й за менш важливі провини проти військового порядку, не допускається. 101. Громова цень належдається начальником без суда виключно тільки в видадку незахливої здрибленої скар- бової втрати, від неуважності чи невиконання встано лених законом правил по орудуванню скарбовим майном. Вона може належатися тільки при двох умовах: а) коли вчинок заподіяно не для користі, а тільки через неуважність, або з-за невиконання встановлених зако- ном правил; б) коли самий вчинок не потягає за собою такої кара, яка може бути призначена тільки по вироку військового суду. 102. В зазначених в попередньому артикулі видадках начальник, належдаючи на винуватця дисциплінарну кар: незалежно від неї вимагає законних заходів до виявлен- ня розміру втрати, яка вчинена скарбові, та до її попо шення, призначаючи для цього, в разі потреби, необхідні номісію. 103. За втрату або звінчення якого-небудь скарбово- го майна й припасів, якими орудує військовий, стягаєт ся партість їх або необхідна для поправи сума, якщо не буде доказано, що втрата або зіпсування відбулась в причини, незалежної від орудуючого. Стягнення провадиться згідно з особливим розцін. 104. Грошова пена для поповнення скарбових втрат значається в адміністративному порядкові, коли розмір її не більш: а | двох тисяч гривень-командірам полку [окремого куреня]; б | пяти тисяч гривень-командіром бригади; в | дев'яти тисяч гривень-командіром дивізії; г | пятнадцяти тисяч гривень-командуючим групи [корпусу]; д | двадцяти тисяч гривень-військовим міністром і командуючим арміями по належності. 105. Коли сума ціни перевищує вище зазначене право військового начальника, то він, після оголошення обвинуваченому свого висновку, висилає останній на затвердження вищого, в порядкові підлеглості, начальника і вживає законних заходів що до забезпечення належного на користь скарбу стягнення. 106. Постанова начальника про грошову пеню за скарбову втрату обявляється винуватцеві під його росписку. Цю постанову може бути оскаржено винуватцем в розпорядку підлеглості, на протязі місячного терміну з дня обявлення. 107. Начальник, що призначає грошову пеню з військового за вчинену цим скарбову втрату, може одночасно вжити законних заходів для забезпечення цієї пени. 108. Грошові пени за скарбову втрату стягається з власного майна військових, за відсутністю майна, встановленими в законі частковими відзначеннями з утриманням винуватця, яке той одержує за службу. В разіж, коли з військового до дня звільнення авільчення його від служби грошову пеню цілком чи частково не буде стягнено, то начальник повідомляє про стягнення належної суми органи державної міліції по місцю проживання звільненого. 109. Коли наслідком неважливого вчинку, який підля- гає дісциплінарній карі, буде особисто образа при- ватньої особи або приватно втрата, то начальник, вм. належи винуватцеві дисциплінарну кару,- разом з тим коли цього вимагає ображений, визнає й розмір гро- шового вигороди для задоволення ображеного, а та- кож для за втрату, коли воно докладно визначена й коли розмір втрати задовольне обидві сторони. В про- тивному разі начальник здає на волю сторона поеесла - втрату, право позивати винуватого до цівіль- ного суду. ІІО. Грошова визнагорода за особисту образу допуска- ється тільки зі старшин і старших вспомогового кор- пусу та й то виключно на користь осіб, котрі не на- лежать до війська й військових установ. ІІІ. Пеня, яка призначена військовим начальником, за приятну втрату чи образу, стягається переказно че- рез одлічення службового утримання винуватця, а ко- ли винуватець має власне майно, то в випадках, які не терплять проволоки,- через продажу цього майна в порядкові, що встановлений законом, за винятком, ко- ли з боку вищого начальства на жалобу незадоволен- го видається розпорядження про препинення стягнен- ня. ІІ2. Скарги на роспорядженні військового начальства про член стягнення грошових пенз найявляється поряд- ком, зазначеним в розділі ІХ. ІІЗ. Грошові пені, що визначаються як за скарбові, тві і за прийнятні втрати, ніякими іншими карами не замі- няються . ІІ4. В тому разі, коли військовий вчинить провини, за які загальне-карними чи військово-карними признача- ється грошова пеня, то воно по постанові суду стя- гається владою командирів окремих частин | полків, курінів , установ, а з командирів окремих частин і вищих начальників-владою їх безпосередніх начальн- ків. Для цього відповідні судові установи, які приз- начають грошові стягання, входять в зносини з вій- ськовим начальством. 115. Грошові пені, які належать з військових у справах цивільних установ за порушення статутів скарбового управління, або громадянського ладу й порядку, що за- начені в додатку до арт. 1124 і 1214 Статута Карного Судівництва, визначаються й стягуються на тих же під- ставах, як і з приватних осіб. 116. Пеня, яка стягається з військових у дисциплінар- ному порядку, обов'язково оголошується в наказі по частині з докладним визначенням, з чийого розпоряд- ження вона накладена, в якому розмірові, на чию ко- ристь і на який речінець відкладена заплата, коли остання не могла бути стягнена в цілості. Розділ ХІ. ПРО СТАРШИНСЬКИЙ СУД ЧЕСТИЗ 28 березня 1922 р. ч..... Дісціплінарний Статут і Культурно-освітній праць в військах є гадузі одної й тої ж системи виховання війська. Не погодженість же цієї системи не виховує, а тільки розчаровує військо. Це можна бачити те пер на нашій армії. Положення про Культурно-освітні праць в війську, якого не було всесім з-за канцелярських суперечок та непорозумінь, лише на днях надіслане затвердженим, хоч було представлене 3 жовтня 1921 р. ч. 406. Чинний тепер у війську дисциплінарний статут, затв. 31 січня 1919 р., остильки невідповідний вимогам класового виховання військ, що саме життя настрибило вимога як НАДСКОРШОЇ заміни його більш доцільним - на інших підставах. Цього настрибило вимога також і Пан Головний Статут та Отане. Такий дисциплінарний Статут НА ІНШИХ підставах, більш відповідних класовому вихованню військ, вто складений та ще 28 грудня 1921 р. ч.447 представленої п. Військовому Міністрові на затвердження остановленням шляхом, але без остального розгляду "про старшинський суд частин", тому, що по якому непорозумінню цей розділ складався цілком окремо від Дисциплінарного Статуту. Тому на запитання Реєр.Хор.Ровна, в якому раз-хорунжого статуї через перебуване справа з судом частин "від ПЕТРІВА 23 лютого ч.475) ДОПОВІДАЮ: I) будь частина є лише частиною Дисциплінарного ста- туту, в тому вони погиня складатися на тих же самих підставах, які покладені в систему виховання рійська. Це працює і без пояснень. Член дисциплінарний Статут 1919 р. НЕ ВИЗНАЄ су- дів чести. Не вважаючи на це під ластирними вимогами само го життя, остільки ноні зіломо, в нашому зійську не- обхідно практикуватися суди чести за підставах гла ри XV російського Дисциплінарного Статуту (видання 1918 р.). Це одна система. З цього береся вступило до канцелярії Генер. Штабу по три проекти ОКРЕМІХ СТАТУТІВ про суди чест сти, складені в комісіях: а) генерал-хорунжого Чико- чіва від 4 травня 1921 р. за ч.1857; б) полковника Бур ду-Риміна від 3 червня 21 р. за ч.12 і 6] положення на Тетерувіно від 14 серпня 921 р. Це все друга, третя й четверта системи, які пер не були визнані невідповідними, бо так довго лежали по канцеляріях. 23 лютого 6 р. за ч.470 від канцелярії Військо- вого Міністра надіслано ще "Для тимчасового неруван ня" [невідомо як, бо суди чести, як зазначено вище отільки рійську не встановлені] що затверджена ще готичним Скоропадським 26 серпня 1918 р. положення "Про Суди чести". Це все п'ята система. шоста ж система та, що покладена Генеральним Штабом в основу представленого на затвердження ще 28 грудня проекту дисциплінарного статуту . Така фактична відповідь на запитання Канцеля- рії Військового міністра, в якому стані перебуває за раз справа з судами чести, щоб дати іншу відповідь, ПРО ШУ: хтожна вс тонш до канцелярії ГенШтабу ще 18 червня сістем 11 дати вказівки, яку тоді-ж взяти в оставу Старшин- ських судів чести, щоб не сталося того з цього було з патвордженням положення про Культурно-освітнє право 29 чи будуть потверджені ті підготови витонання війська, по покладані в основу нового проекту Дісці- плярного Статуту, на Суд чести буде засновуватися на інших підставах від рентр статуту, та ним саме. Як що будуть дані такі вказівки, то остання глава за Культурного Дісціплярного статуту буде складе- на Генеральним Штабом на протязі одного тижня. Генерального Штабу Генерал-Поручик Янушевський Т.К. Волк. Уважно переглянувши вказівки, які надано Оперативному штабу, і погоджуючись з ними, подаю на майбутнє все 3 місяці-й батальйони. Отримавши вказівки, які надано штабу Волковського. 35¾ Johann Braun - mäntelner & Germans / Osnabrück mamot many Tischlerwerk 19 April 80 am 24. April F. Stumpf 25/II 1928 Karl-Heinrich M. Groppe, Bauunternehmer, Gondorf, ist in der Stadt Osnabrück wohnhaft. 5.) Herrmann von Hagen (Gemeindeamt) hat mir mitgeteilt, dass er am 30. April 1928 die Unterschrift des Herrn Stumpf auf dem Schreiben vom 24. April 1928 nicht mehr kennt und daher keine Auskunft geben kann. St. Börge J. Fink Osnabrück "26" березня 1922 р. Помічникові Начальника Генерального Штабу Рахую, що всі виховання армії (на ч 2І) мусить бути переведено в однаковій системі якої до цього часу бракувало. Про такий мій погляд, та про необхідність створити нову систему касурчі все безладдя та нескординованість, які намували досі, доношу панові Військовому Міністрові по змісту наказу Ч 23 Військовому Міністерству й Дієвій Армії б.р., який нам виконати досить важко. Аби не попсувати справу вичікуванням відповіді, яка завдяки відсутності швидкого зв'язку може запізнитися, - пропоную виробити Положення про Гонорові Суди стосовно до Дисциплінарного статуту представленого на затвердження 16/І-22 р. і Положення про Культурну - освітню працю яке затверджено. Підписав: Г.в.о.Начальника Генерального Штабу, Генштабу Генерал-Хорунжий ПЕТРІВ. Певно: Начальник Канцелярії, Полковник 361. of the pamphlet Mr R ockman and Mr J. M. Gideon signed 3/5/1921 in Philadelphia, Pennsylvania, U.S.A., to which I have added a note re the above mentioned book by Dr. H. P. Blavatsky (The Secret Doctrine) and the fact that it is not true that this work was written by her. I am also sending you my letter of 3/5/1921, in which I explain why I have been unable to attend your meeting at the Temple of Wisdom in Philadelphia. До п. Полковника БУЧИКА. Надсилається це листування згідно резолюції п. Генерала ГАЛКІНА для докладу п. Генералу ПЕТРІВУ. ДОДАТОК: Листування на 3 аркушах. Адм. ПОРУЧНИК 26 М/г 1922 року 84 У. Н. Р. Генеральний штаб Вх. Ч. 570 25 V - 340 "17" березня 1922 р. АХН РУСького ВОВК. Генерал-Хорунжому Хаос наказів і систем, який звився в маслідок нескоординованої попередньої праці Центральних Військових установ, такий що тепер доконче необхідно творити все зпочатку. В певній системі, ет чому нелегковажаючи справою виховання армії прошу Вашого по-пертя в праці Генштабу і даних мною кой-му Помішникової зарадження. ДОДАТОК: Доповідь під ч 21 і копія припису під ч... Генштабу Генерал-Хорунжий Полковник Фармма надати що Сиганшуку Єм Маурома ніворший общий розмахом Кера, особливо при каних новорих апаратах тіл Немців координовані. Оголоє сильніше заповід белякашті а дійсне працю. 29/1-3р. Т. Молен Зак. 4пр 16/V 1922 р. Марія ванна пілар Джон Спіннер "4" липня 1922 року На ч.488 Згідно революції Військового Міністра від 30 червня б.р. на висновку комісії Вищої Військової Ради надсилаю при цьому доповідь ч.488 з проектом про старшинський суд честі і про поєденки, а також висновок комісії Вищої Військової Ради. ДОДАТОК: Листування на 39 аркушах.- Т.В.06.ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА ГЕНШТАБУ ГЕНЕРАЛ-ПОРУЧНИК До п. Військового Міністра. ВИСНОВОК відносно проекту про старшинський суд честі і ще розподілки. -аналоги твоє Кам'янець, місце Індивня 10-го лютого 1920 року. Ознайомившись з поданими проектами комісія висловлює наступні умови: Арт.117.На думку Комісії слова:"військова честь, мужність та військова етика"означають поняття в яких одне входить до іншого, тому що умови між ними не можна розділити. Вони складовим елементом в друге, не визначають існо того,що слід би в цьому артикулі зазначити. Тому на думку Комісії загадані вище слова слід би змінити словами"військова гід- ність",що в решті в проекті зроблене,але в артиклі 118 літ."а". Арт.123 і 124.Цими артикулами надається нові функції Генеровим радам,які згідно наказу Головної Команди Військ У.Н.Р.1920 року ч.082 мали завданням розгляд підвищення в ранги і заличення на дійсну військову Українську службу. Пе-перше з формального беку цілком не до речі в реаділі "про старшинський суд чести"говорити про генерові ради;коли необхідне генеровим радам надати функції судів честі від- несне тих військово-служачих,що не підлягають встановленням розглядаємим проектом судам чести,то це правильне зробити в окремому реаділі. По-друге для Комісії під великим сумнівом знаходиться доцільність надання генеровим радам функцій судів честі, бо :а/можуть бути випадки,що члени генерових рад цілком відповідають тим завданням,що покладені на генерові ради. наказом Головної Команди 1920 року ч.082,не відповідати- муть завданням судів честі і навпаки,свободою людям яким мо- жуть бути довірені питання підвищення в ранги,не можуть бути довірені питання військової гідності.б/коли суди чес- ті в частинах складаються з людей,що вкупі мали і добре знають підсудного і тому мають змогу розглянути його вчи- нок по істоті,то в генерових радах можуть бути люди мало знайомі, або зовсім незнайомі з підсудними, через що вони зможуть поставитись до справи лише формально; в суди чести ється знаряддям виховання старшин, що займають молодші командні посади, перебувають ще недовгий час на військовій службі і що не випробовані; зовсім же нема потреби в такому знарядді виховання, як суди чести для старшин, що займають старші командні посади, бо самий факт призначення філолога військового коменданта в зв'язку з навчанням на ці посади будується на певній випробованості в беку вд повідності вимогам військової гідності і коли б у бою тих людей сталися вчинки, що пломують військову гідність, то за цим може лише слідувати звільнення їх в адміністративному порядку; 2/вирішення генеральних рад можуть бути ескаренні і крім того вони не остаточні, а вироки суддів чести остаточні і ніяким ескаренням -ці вироки "виносяться" з боку влади та підлягають /арт.167 проекта/. Арт.130. Активне право вибору членів суду чести на погляд Комісії може належати старшинам, що прослужили в старшинській ранзі в армії не менше І року, а не 3 роки/по проекту/бо недоцільно повбачати старшин такого важливого права, що дитикає їх життєвих інтересів, такий довгий час. Арт.141. Більш доцільне було б на думку Комісії, слова "незгідні з законом чести" замінити словами: "невідповідаючи військової гідності". Арт.162. Комісія проти надання суду чести прав, що зазначене в п."д" Такі права можуть лише належати державному суду, бо в певному судовому процесі, збудованому на підставах науки і через участь працівників забезпечуються безсторонність і повна об'єктивність. Між тим суди чести інді будуть розглядати питання під специфічним кутом зору, не цілком об'єктивне, а стосовно до поглядів певного етнічного кола. Арт.172. Зазначений тур порядок виконання вироку суду про позбавлення старшинської ранги єсть зайвим доказом недоцільності надання таких прав суду чести, бо державний суд коли виносить вирок про деградування, те не перед ким про це не клопочеться; крім того, здійснити такий вирок суду чести ніхто не зможе, бо право відібрання ранги анов таки належить державному суду. Арт.175. Виходить що покарані судом честі позбавляються права, що викладено відносно арт.162-го п."Г", не право судам честі не може належати: суд честі лише може видавати невідповідного члена військової корпорації. Арт.180. Невідомо про який військовий кодекс тут говориться, Українські таких нема, російські до революції були бібліографичною рідкістю. Арт.184. Звичай і дуельні кодекси вимагали від секундантів до останньої хвилини вживати заходів для примирення сторін/остання про-позиція помиритись обов'язково повинна була бути зроблена на місці дуелі перед нею, про що повинно було зазначатись в протоколі про дуель/. Це цілком зрозуміло, бо дуель есть наслідком цілої низки переживань і почувань цілком особистого характеру, коли людина в крові шукає задоволення і, можливо, померти. Не природно людину штовхати на вбивство, коли внутрішні його почування цього не вимагають і задоволенні перепрошенням противника. Крім того, ця вимога, фактично не може бути здійснена, бо найлегче кулью випустити в повітря, але це профанує саму ідею дуелі і надає їй опереточний характер. Останнього ні в якім разі допустити не можливо, щоби дуель звелася до забави. Тому цей артикул слід викреслити. ЗАРАЛЬНІ ВИСНОВКИ: 1/ Видавати поданий закон про поєдинки недопустимо і небезпечно, коли вкупці з ним не буде положення, яке унормувало би самий порядок дуелі: переваги ображеного, обов'язки секундантів, зброя, дистанції, порядок стрільби, формальності і т.п., не можна лишати розв'язання цих питань на волю хоч би дуелантів, бо тоді дуель або перетвориться в забавку або буде звичайним вбивством. 2/ Положення про суди честі і поєдинки необхідно перевести законодавчим шляхом і, як вже Президія В.В.Р. висловилась, окремим законом, а не включати його в дисциплінарний статут. К О М І С І Я: 20 червня 1922 року. Ч. 23... "З" травня 1922 р. Ч. 488. Генерал-Хорунжому ВОВК. Представляю доповідь Ген.Пор.Янушевського і поділяючи в цілому думки в ній висловлені, - прошу затвердження цього положення разом зі статутом дисциплінарним. Мною внесено лише невеличкі редакційні поправки до 59 положення бо доцільність їх не улягає сумніву. До кодекса дуельного то таковий складається мене по памяті на грунті колекців що істнували в Росії та Німеччині в предвоєнні часи. ДОДАТОК: Доповідь Ч 37, проект наказу, проект положення та матеріали на 27. аркушах. Генитабу Генерал-Хорунжий Полковник Зміни які дахую бажаними в складених Ген.Пор.Янушевсь ким Розд.XI і XII статуту дисціплінарного про старшинські суди чести. В п.І21 – п.2) Всі старшини запасу під час перебування при військах в учебних зборах і по за ними за вчинки, зазначені в ст. ІІ8 п.а) і в учебних зборах п.6). До п. І28 Додати п. х) Що позбавлені яких будь прав за те що послужили в ворожих арміях. По п. І30 змінити примітку: Право бути виборником (активне право вибору) надається тим старшинам які прослужили в армії УНР в старшинських рангах не менше року, чи як по були вшановані відзнаками за бойові відзначення в армії УНР і раніше річної служби. До п. І62 в/ в спокійний час звільнити зі служби чи як що до запасової старшини, яка знаходиться не в перегах, взяти окремий порахунок як то зазначено в п. І76. П. І76 Додати,в разі відмови в прийомі до такий старшина притягається по мобілізації до ополченських частин на положенні зауряд старшини. Генштабу Генерал-Хорунжий "11 квітня 1923 р. Згідно Вашому припису від 27 минулого березня за ч.344,мною складені останні два розділи проекту нового Дисциплінарного Статуту: " ХІ.Про старшинський суд чести" й "ХП, Про поєдинки". Обидва ці розділи є лише закінчення той системи,яка положена в основу виховання війсь- ка взагалі та всього проекту нового Дисциплінарного Статуту зокрема. Матеріалом для цих двох розділів послужи- ли: 1|Падісланні по наказу Військового Міністра "до тимчасового керування положення"Про суди чести", затверджене 28 серпня 1918 р.[відозва полковника Садовського 23 лютого/922 р.ч.470]. 2|Проекта "Статута" старшинських гонорових судів" та "Головні пояснення судам гоноровим", які були складені колегією під головуванням полковників Мазуренка й Бурдук-Риківа та представлені ген.-хор.Нижонівим при рапорті 4 травня 1921 р.ч.1807. 3|проект"Тимчасового Статута про гонорові суди в Армії У.П.Р.",складений комісією під головуванням полковника Татаруліва [рапорт його від 14 серпня 1921 р.ч.2]. 4|Доклад Пачальника Головної Судової Управи від 30 серпня 1921 р.ч.1298 з приводу проекта комісії полковника Татаруліва. П. Основні думки,які покладені мною в основу додаваемого проекту розділів ХІ і ХП майбутнього Дисциплінарного Статуту такі: 1|Старшинський суд чести - є суд корпоративний. Тому втручання в його справи Вищого Військового Суду було б порушенням самої основної думки засновування таких старшинських судів чести. Таке вручення допустиме лише в випадку злочин- ного порушення судами чести встановлених в законі правил. Доки ж такого злочину нема, то всі скарги на су- ди чести, що не мають злочинного характеру, повинні розглядатися стройовим начальством, як воно встановле- но майже у всіх головніцях арміях. 2|Суду чести підлягають всі старшини [стройові та адміністративні], що займають посади низче командира полку чи окремого куріня [ст.124]. Вищі ж начальники, починаючи з командира куріня, старшинському суду чести не підлягають, а вчинки їх такого характеру, що підлягають розгляду суда чести, розглядаються відповідними голововими радами [наказ Гол.Ком.в.У.П.Р.1920 р.ч.082]. Це необхідно: 1|щоб підняти авторитет цих вищих начальників, і без того понижений за останні роки; -2| скликати суди чести для судження таких начальників — з практичного боку й трудно й недоцільно, бо такий ви- падково зібраний суд не може знати близько судимого й тому буде вирішати справу лише формально, а не по духу почуття то вариської корпоративної чести; 3|на- Такий порядок не відповідає істоті, товариського суда чести. 3|Підлеглий не може судити свого начальника. Важки- вість цього принципу, здається, не вимогає пояснень. 4|Для всіх підлеглих суду чести старшин [як молод- ших, так і бувавної старшини, займаючої посади низче кра окремого куріня] встановлений старшинський суд одного типу. 5|Щоб цей суд мав той виховуючий на молодих стар- шин вплив, який він по ідеї старшинських судів пови- нен мати, - в ньому повинні засідати особи, що по сво- йому службовому стажу мають службовий досвід та мо- жуть належно впливати на виховання старшинського скла- ду. Тому право вибирати членів суда [ст. 130 і 131], а також право бути вибираємим в члени суда [ст. 128] об- межується де яким терміном перебування як на військо- вій службі, так і в частині. 6 |Як при сучасному старшинському складі, так особ- ливо при тому складі, який можна чекати в перші роки будування українського війська, - необхідно мати, як дуже доцільний, виховуючий засіб, ще й "Поєдинок", не вва- жаючи на всі теоретичні докази "аморальності" його з погляду християнського. Про це можуть говорити лише люди, які не військові. В війську ж такі погляди можуть мати тільки шкідливі наслідки, бо тоді приходиться говорити вже й про "аморальність" самої війни. Тому на підставі досвіду інших армій та погляду більш культурних націй [наприклад французів, які навіть між людина ми цивільними вважають поєдинок допустимим вважаю для нашої армії нестирливо необхідним встано- вити поєдинок. Але його требе лише обставити такими умовами, щоб не робити його сміховищем або грашками. Коли ж він буде страшним іспитом, то він заста- вить багатьох бути більш обережними до честі та гід- ності других, а особливо своїх же військових товари- шів, те бути до них більш вчливим і чемним. Поєдинок необхідний для підвищення морального стану старшин. Генерального Штабу Генерал-Поручник Янушевський НАКАЗ Головної команди Війська У.Н.Р. ч...... "квітня 1922р. 1. При цьому оголошується затверджений мною "Дисциплінарний Статут", який негайно ввести в життя замість досі "Дисциплінарного Статуту" видання 1919 року, всіх до нього доповнень. Додаток — Дисциплінарний Статут. 2. Надаючи особливе значення старшинському с в війську, немає змоги начальникам всіх ступенів звернути особливу увагу не найскорше та належне за своєння тип основ, які повинні виховуватися в старшинських судах че Ці суди, належить пристосувати до військового тяжаддять можливість видаляти зі старшинської се тих, хто своїми невідповідними старшинськими чест гідностями ризиками, виявив свою невідповідність старшинській статі. Тому наказую на розгляд судів чести обов'язково редавати такі вчинки: 1| Нев'явлення старшини в пьяному вигляді де-б то не було, особливо ж на виду козаків. Тому ж суду підлягають і ті старшини, що пили дкупі з ним та допустили його до цього. 2| Війка між старшинами та лайка непристойними словами 3| Складання анонімних листувань всякого роду, хоч би такі листування були й правдиві. 4| Допуск старшиною піднесення його дружинної коштовного подарунка або грошей дружині його начальника з метою прислужитися перед останнім. 5| Відмовлення з боку старшини повернутись своєчасно гроші, позичені йому лише "на старшинське слово", без відповідного документу [векселю, розписки та інше]. 6| Пепорозуміння між старшиною та його дружиною, як це було в прилюдному місці, або в присутності сторонніх осіб, коли обставини такого непорозуміння будуть образливі для старшинської честі та гідності. У всіх таких випадках притягається до суду чести лише один старшина й нів якому разі — його дружи на. Суд чести не має права розглядати такі вчинки, за які караються військовим чи загальним судом [ст. 119 Дисциплінарного Статуту], як наприклад: завідомо несправедлива скарга, на начальника, нечесна гра в карти, прелюбодійство, наклеп на начальника, анонімне листування з образою для начальника, розтрата грошей чи державного майна та інш. Але у всіх таких випадках суд чести мусить обгово- рювати ці вчинки винуватця з погляду відповідності що до гідності старшини та старшинської честі. ГОЛОВНИЙ ОТАМАН В. о. Військового Міністра й Командуючого Армією, Генерал-Хорунжий Розділ ХІ-ХП ПРО СТАРШИНСЬКИЙ СУД ЧЕСТИ ТА ПОВДЯКИ. = Черч? Розділ ХІ. ПРО СТАРШИНСЬКИЙ СУД ЧЕСТИ. 117. Суди чести мають своїм завданням охороняти серед старшини військову честь, мужність та військову етику. 118. На суди чести покладається розгляд: а) старшинських вчинків, які не відповідають зазначеним в ст. 117 вимогам військової гідності; б) суперечок та сварок, що виникають між самими старшинами. 119. Коли вчинки, зазначені в ст. 118, сполучені з порушенням військової дисципліни, або військових чи загальних карних законів, суд чести розглядає їх лише з боку, зазначеного в ст. 117, не торкаючись карної відповідальності, котра за це порушення встановлена в законі. 120. Питання, чи підлягає справа розгляду суда чести, вирішується тим начальником, який має право відійти під цей суд [ст. 145], а також тим судом, до розгляду якого належить цей вчинок [ст. 125/126]. 121. Суду чести підлягають: 1) Всі без виключки старшини дійсної служби (в тому числі й санітарні, ветеринарні та адміністративні), не залежно від рангів, та які займають посади нижче від командира окремого куреня [полку], командири ж окремих сотень підлягають суду чести на загальних підставах. 2) Старшини запаса під час перебування при військах в учебних зборах за вчинки, зазначені в ст. 118. 122. Суди чести встановлюються лише для старшин, займаючих постійно посади, низьші від командира окремого куреня. 123. Старшини, що займають посади, починаючи з командирів окремих куренів і вище, старшинському суду чести не підлягають. Вчинки ж їх, що зазначені в ст. 118, розглядаються у відповідних Гонорових Радах; на молодшу старшину до сотника включно — в дивізійних, на бульваних старшин, що забезпечують посади до командирів куреня. нів, полків і відповідних їм одиниць включно - в ар- мейській, і на генеральну старшину - в Вишій Гоноро- вій Раді. 124. Про вчинки ж старшин, що зазначені в ст. 123, як що такі вчинки відповідають ст. 118, провадиться пе- ревідування порядком, встановленим в ст. 64, та роз- глядається відповідними Гоноровими Радами на під- ставах ст. 64—64, "положення", оголошеного в наказі головної команди Військ 1920 р. ч. 082. Постанови цих Рад представляються по коменді Військовому Міністру, й виршаються остаточно, як заз- начено в ст. 29 цього статуту. 125. Суди чести встановлюються в кожній окремій ча- стині [штабі чи установі], яка має в своєму складі не менш 21 старшин - правомочних виборщиків. 126. Окремі частини [штаби чи установи], які мають в своєму складі старшини менш зазначеного в поперед- ньй статті, в залежності від їх розташування, або при лучаються до старшинського суду чести другої частини, або з'єднуються так, щоб загальне число правомоч- них виборщиків - старшини було в такому об'єднанні не менш 21. Вирішення питання про таке з'єднання належить: а | в дивізіях — командиру дивізії; б [ для частин, і уста- нов, не належащих до складу дивізій, - Військовим Мі- ністром; в|На театрі військових подій - Командуючому Армією. 127. Кожний суд чести складається з п'яти дійсних членів і двох запасових членів. 128. Членами судів чести не можуть бути обібрані стар- шини: а | що служать на дійсній військовій службі в війську У.П.Р. менш 3 років і в своїй частині [штабі чи уста- нові] менш року; б | що перебувають під слідством або судом за злочин- ства або вчинки; відповідно до закону про вибори членів суду чести і кандидатів переводиться таким чином: 129. В складі членів суду чести обов'язково повинен входити хоч би один булавний старшина. Тому, коли в частині [штабі, установі] чи в зед-нанній частині [ст. 128] знаходиться лише один булавний старшина, то він без обрання входить у склад суду чести, якщо тільки він відповідає встановленим вимогам [ст. 128]. 130. Обрання членів суду чести й кандидатів переводиться таким чином: Після оголошення в наказі почастинні чи по відповідному військовому сполученні [ст.126] про місце, день і годину виборів, всі старшини, що знаходяться в той час на місці, коли прослужили в старшинському ранзі до дня виборів не менш 3 років, збираються, як наказано і під приводом старшого в ранзі з присутніх починають вибори. Для цього кожен виборець пише на листку паперу, ранг та призвіще (а на зеднаннім зібранні - ще й місце служби) того, кого він вибирає в члені. Листки без підпису збираються старшим в ранзі з присутніх, котрий перелічує, скільки за кого голосів подано. примітка, на протязі перших трьох років після того, як цей статут увійде в силу, в обранні членів суду чести беруть участь всі старшини частини, які пробули вза- галі в старшинській ранзі неменш трьох років, а також ті, що мають пеменш трьох крив чи Юрьевську зброю. 131. Сім осіб, що виборчому зібранні одержали най- більше число голосів, лічасться обираними. З них два, що мають найменше число голосів, остаяться залишови- ми членами. 132. Приряджені до частини старшини не можуть бра- ти участи у виборах цієї частинки та бути обирани- ми від неї в суд чести. Але вони підлягають суду че- сти цієї частини, хоч би були приряджені до неї тіль- ки тимчасово. 133. На виборах, при однаковому числі голосів, пере- вага дається старшому в ранзі, а при однакових ран- гах - тому, хто довше перебуває в старшинських ран- гах в українському війську. 134. Вибори рахуються дійсними, коли в них приймало участь не менш двох тритин правомочних виборців. 135. Обрання в суд чести переводиться що року в час, призначений Військовим Міністром. Про наслідки виборів оголошується не пізніш другого дня в наказі по частині чи по відповідному військовому сполученні, після чого обрані члени су- ду негайно приступають до виконання своїх обовязків 136. Обрані члени суду чести старшини не можуть від мовлятися від виконання своїх обовязків. Будь-які в складі суду можуть бути знову обирани. 137. Коли члени суду до кінця того терміну, на який вони обібрані, вибудуть з частини, то на їх місце всут паять запасові члени, а з наказу начальника, до відо- ма котрого належить суд [ст.120 і 128], на про- тязі всього року призначаються нові вибори для обіб- рання нових членів на місце вибувших. Ці знову обібрані члени залишаються в складі суду лише до близьких загальних виборів [ст.135]. 138. Суд чести порушає справу або на повідомлення начальника частини чи установи, до якої належить зробивший невідповідний вчинок старшина, або на безпосередній свій погляд, по одержанні відомостей. Анонімні доноси ні в якому разі не можуть бути приводом до порушення справи. 139. Про кожну порушенню справу голова суду чести повідомляє начальника тої частини, до складу якої належить старшина, про якого справа порушається, а при зеднаннях судах [ст.126] незалежно від цього ще й дого начальника об'єднання, для котрого встановлений цей суд. 140. Кожний член суду чести повинен представити судові письмовий доклад про кожний відомий йому, належний до розгляду суда чести, вчинок кожної особи, підлеглої цьому суду. Невиконання ж цього обов'язку є вже вчинок, сам по собі підлеглий розглядові суда чести. 141. Перед розглядом справи в суді чести повинно бути зроблено перевідування про незгідні з законом честі вчинки обвинуваченого. 142. Перевідування переводиться невідкладно або судом чести в повному складі, або його дійсним членом здоручення суду, стосовно до ст.37 і 39 "Закону про поступовання в штабових судах". 143. Підлеглі ні в якому разі не можуть брати участь у справах своїх начальників. Тому вони не можуть ні переводити перевідування, ні брати участь в обговоренні таких справ. В такому разі їх заміняється заспосовими членами, а як останніх не вистачає, то за місць їх обирається нових членів [ст.130]. 144. На підставі перевідування суд чести вирішає, чи справа підлягає розглядові суду, чи повинна бути припинена. про вирішення суда чести голова його доповідає начальника тої частини чи того об'єднання, для котрого встановлений цей суд, прикладаючи до своєї постанови також і перевідування. 145. Розглянувши перевідування, зазначене в поперед- ній статті начальник вирішує, чи судити, чи не судити винуваченого. В разі віддання під суд, справа справа передається на дальніше розпорядження голові суду чести при та- ельному наказі. 146. Заява старшини про подачу прохання до залічення в резерв (запас), а також перебування старшини вже в резерві (запасі) не може бути перешкодою до розгляду його вчинка судом чести. (5-121) 147. Право віддання під суд чести належить також і кожному з вищих в порядку підлеглості начальників. Вищий начальник не має права відмінити розпоряд- ження низьчого начальника про віддання під суд, хоч би приводи цього віддання він визнав невистачаючи- ми. 148. В разі віддання під суд чести, винуваченому пред- являється перевідування й надається право просити голову суду про виклик нових свідків, про виправлен- ня документів і про зібрання справок. Голова суду в випадках, вартих уваги, задовольняє такі прохання, а в разі не-уваження їх, складає поста- нову про підстави такого відмовлення суду. 149. Свідки з'являються в суд чести тоді, коли вони перебувають від місця судужих не даліше, як сто верств по грунтовому шляху або триста верств по за- лізниці чи водяному шляхові. В противному разі зе- мість устних показань від них відбирається писа- ні показання. 150. Писані показання відбираються також від всіх тих свідків, що по яких-небудь законних причинах не мо- жуть дати устних зізнань, особливо коли вони на цих свідків спирається винувачений [ст.148]. 101. Для судження суд збірається в призначенні началь- ником, якому підлягає суд [ст. 26 і 26], час та місця. 102. В суді чести головує старший з присутніх членів в тому порядкові, як зазначено в ст. 32. 103. В разі відсутності кого з членів суду, його міс- це заступає старший з запасних членів. В суді чести кількох зеднаних частин чи установ [ст. 26], в числа п'яти членів [ст. 27] обовязково повинен брати участь член, дійсний чи запасовий, від тої частини, до складу якої належить винувачений як що він був вибраний та коли він був вилучений винуваченим. 104. Засідання суду чести відбувається при зачинених дверях. Діловодство провадить молодший з членів суду Розголошення того, що було на перевідуванні та на суди, визнається вчинком, зазначеним в ст. 117, і ви- нуваті в цьому самі підлягають відданню їх під суд чести. 105. В своїмому засіданні суд чести розглядає всі зіб рані по справі відомості, викликає в суд винувачено- го, вислухує його обяснення, показання свідків та пе- перевіряє представлені докази. 106. якщо винувачений не заявиться на призначене за- сідання суда чести без важливої причини, то суд, не приймаючи розгляду справи, виносить засічний вирок. Про неявку ж в суд винуваченого складається ок- рема постанова, яка й додається до справи. В цій по- постанові повинно бути зазначено, коли винувачений був покликаний до суду, з яких причин він не заявився та чому ці причини були визнані судом неуважними. 107. У випадках, що зазначені в ст. 17-82 "Закону про Поступовання в штабових судах", винувачений може вилу- чати членів суду, а також і члени можуть вилучати себе від участі в суді. Вислухавши таку заяву, суд усовує з засідання завця 1 в його відсутності рішає, чи визнати вилучення уважним. Член про вилучення кот- рого йде питання, не може бути присутнім при цьому вирішенні. Рішення суду про вилучення члена його зазначається в окремій постанові. 108. Вислухавши пояснення винуваченого та в відсутності його, суд розпочинає обговорювати питання про склад вчинку та ступені вини й після цього постає новлює вирок. 109. Коли при обговоренні виникає необхідність зібрати додаткові відомості, передопитати свідків або допитати нових, - то суд має право, не постановлюючи вироку, відкласти засідання, про що й складає окрему постанову. В цій постанові суд повинен зазначити підстави відкладення, про що голова суду повинен уважно доповісти тому начальникові, довідома якого належить цей суд чести. Одержавши ж доповннюючі відомості, суд чести, з нагазу того ж начальника, буде продовжує далі розгляд справи. 160. Розгляд і вирішення справи суд чести закінчує одниму засіданні, за винятком випадків, зазначених в ст.159. 161. Вирок суду чести, а також всі інші постанови цього суду розвиваються більшість голосів таємним голосуванням. 162. У випадках, зазначених в п.а ст.118, суд чести може присудити: а|виправдати винуваченого; б|зробити йому догану; в|в спокійний час звільнити його зі служби; г| у військовий час замість звільнення зі служби позбавити старшинської ранги, з обов'язком обвинуваченого служити в війську козаком до кінця війни. 163. У випадках, зазначених в п.б ст.118, а саме у випадку образи чи сварки між старшинами, суд чести, крім зазначеного в ст.162, може ще присудити: а|по сварившимся помиритися, якщо винне це-згідним зі старшин- ською гідності; б|пропонувати винуватцю просити пе- ребачення в ображеного в тій формі [віч-на-віч, при сутності суду, перед вібранням старшин], яку суд вста- новить; в|в надзвичайних випадках дати право ображе- ному викликати винуватця на поєдинок [дуель]. 164. У вирокові суду чести повинно бути точно зазна- чено: а|в якому вчинкові видувачений дійсно нинен; б|до чого саме присудив його суд, як то зазначено в ст. 162 і 163. 165. Писаний вирок суду чести, підписаний головою та всіма членами, оголошується тут же негайно винувачен- ному головою суду урочисто, в присутності всього складу суду й того-ж дня при таємному рапортові, зі всіма додатками, надсилається головою тому начальни- кові, котрий зробив розпорядження про скликання суду 166. Як що при розгляді справ, зазначених в ст. 163, суд зауважить ще й вчинки, плямуючі військову честь, мужність і військовий стан старшини [ст. 117], то ро- бить постанову по суті сварки, а ще крім того: а|при- ступає до перевідування [ст. 141]. і б|одночасно через свого голову доповідає про це нове перевідування відповідному начальникові, як зазначено в ст. 136. Після цього справа провадиться встановленням ви- ще порядком [ст. 138—163]. 167. Вирок суду чести є остаточний і ніяким оскар- женням по суті вчинку та відмінам не підлягає. 168. — В тих випадках, коли суд чести присудив винуват- ця до звільнення зі служби, або позбавлення старшин- ської ранги та при провадженні справи порушив вста- новлені для суду чести правила [наприклад, коли суд збереться без наказу відповідного начальника, або в неналежнім складі, або коли обвинувачений не буде викликаний в засідання суда для обяснень, або коли йому буде відмовлено в перевірці доказів своєї не- винності, та інші], — то обвинувачений має право на протязі перших трьох діб по оголошенні йому вироку суду [ст.163] подати тому начальникові, якому підлягає суд чести, скаргу на порушення встановлених для суда правил. Ця скарга подається через той суд чести, який с див. 169. логи-начальник зазначений в попередній статті, знайде, що подана скарга справедлива, або сам зауважи в переведенні справи істотне порушення встановлених правил,- то має право скасувати вирок суду та наказа ти голові суду чести знову зібрати цей суд для суд- ження. 170. - На розгляд вироку суда чести-встановлюється не більш, як три доби, при чому річень цей рахується з дня представлення вироку, а коли подана скарга, то з дня її подачі. 171. Виконання вироків суда чести, зазначених в пунк- тах а, в ст. 169 і пунктах а, б ст. 163, покладається на самий суд і виконується головою його в самому судов- му засіданні. Виконання ж інших постанов, зазначених в ст. 169 і 163, покладається на начальників частин чи установ, які встановлено нижче. 172. В разі вироку суда чести про звільнення старшини зі служби, а в військовий час - клопотання про позбав- лення старшиної ранги, начальник засудженого усува його від виконання службових обов'язків і в першому випадкові - пропонує йому подати в 3-добовий термін прохання про відставку, а в другому випадку - негайно представляє по команді клопотання суду про позбавлен- ня ранги зі всім до цього додаткового судовим листуван- ням. 173 коли винний не подасть в 3-добовий термін зазна- ченого в ст. 172 прохання, то відповідний начальник не гайно представляє справу делі по команді, згідно ви- ку суду чести, для звільнення в дисциплінарному поряд- кові. До представлення додається все судове листування по справі, якщо всіма окремими постановами, як що по справі, вкупі зі всіма окремими постановами, як що вони були. 174. Від присуджених до звільнення зі служби чи до позбавлення старшинської ранги не приймається жодних скарг на неправильні по суті справи вироки суда честі а також прохання про віддання під суд для доказу своєї невиновності. 175. Звільнення зі служби по вироку суда честі потягає за собою всі ті-ж наслідки, як і звільнення зі служби по розпорядженні начальника. Суду честі надається право разом з таким вироком клопотати перед начальником осудженого про призначення відомої долі пенсії безпосередньо сім'ї звільненого. 176. Всі старшини, що звільнені зі служби судом честі, лічаються в Військових міністерстві на експертизах рахункових, куди й надсилається вся про них, яка була переведена в суди честі. Такі старшини можуть бути прийняті знову на військову службу лише при мобілізації. В цьому разі при поступленні їх на службу, перед заключенням на неї, вироки суду честі про звільнення обов'язково надсилається на розгляд суду честі тої частини, куди пропонується його заличити на службу. Цей останній суд дає свій висновок, чи може бути прийнятий такий старшина на службу до частини, чи ні. Розділ ХІІ. Про поїздки. [другий]. 177. Випадок кожної образи, що може заплямувати військову честь та гідність старшини, яку останній або сам одержав, або зробив другим, — начальник, якому підлягає суд честі [ст. 120 і 136], повинен передати негайно на розгляд цього суду. 178. Виклик на поєдинок, зробленний старшині негайно за обраною, повинен бути прийнятий останнім негайно. 179. Але саме здійснення поєдинку може наступити лише після постанови відповідного суда честі (§ 130). Якщо ж цей виклик робиться старшиною старшині, а також старшині невійськовою особою по довгому часі після образи, то в таких випадках питання про можливість поєдинку вирішається виключно лише судом чести. 179. Овідавшись тим чи іншим шляхом про образу, зазначену в ст. 177, суд чести, якому підлягає старшина, порушує справу порядком, зазначеним в ст. 168—163. 180. У виключних випадках, якщо суд чести визнає, що образа остільки величезна, що тільки поєдинок може задовольнити честь ображеного, то по проханні останнього робить постанову про представлення йому права викликати образившого на поєдинок. Таке право може бути надано судом чести виключно ображеному по його власному бажанні, заявленому суду 180. В своїй постанові суд визначає ступінь важкості образи згідно військового кодексу про поєдинок. та був за це ображений противником сторони, відмовиться від поєдинку, то невідповідне старшинський чести поступання обидвох таких сторін повинно розглядатися обов'язково одночасно одним і тим же судом чести і про вчинки кожної такої особи суд повинен робити окремі постанови, які представляються судом вкупі по команді [ст. 165]. 183. Якщо після оголошення звужує вироку суда чести про необхідність поєдинку, котра небудь військова сторона відмовиться від нього, або не вчине заходів що до задоволення ображеного через поєдинок, то в разі не-дачі цей стороною напротязі трьох діб після оголошення вироку прохання про звільнення зі служби, начальник частини [установи] чи об'єднання, при яких засновани суда чести, після упливу тижневого речінця, робить представлення про звільнення такого старшини зі служби без про Як що ж цей виклик робиться старшиною старшині. а також старшині невійськовою обобою по довгому часі після образи, то в таких випадках питання про можлив- вість поєдинку вирішається виключно лише судом чести. 109. Овідавшись тим чи іншим шляхом про образу, заста чену в ст. 177, суд чести, якому підлягає старшина, пору- шає справу порядком, зазначеним в ст. 108—163. 109. У виключних випадках, як що суд чести визнає, що образа остільки величезна, що тільки поєдинок може за- довольнити честь ображеного то по проханні останього робить постанову про представлення йому права викли- кати образившого на поєдинок. Таке право може бути надано судом чести виключно ображеному по його власному бажанні, заявленому суду письмово. 101. Як що суд чести визнає можливим примирення між старшинами, то викликаний на поєдинок після такого рі- шення має право відмовитися від поєдинку. 102. Коли старшина, який зробив непристойний вчинок та був за це ображений противною стороною), відмовить- ся від поєдинку,- то невідповідне старшинській чести поступовання обидвох таких сторін повинно розглядатися обовязково одночасно одним і тим же судом чести і про вчинки кожної такрі особи суд повинен робити окремі по станови, які представляються судом вкупі по командні [ст. 166]. 103. Як що після оголошення звужж вироку суда чести про необхідність поєдинку, котра не будь військова сторона відмовиться від нього, або невжине заходів що до задо- волення ображеного через поєдинок,- то в разі не п- дачі цем стороною напротязі трьох діб після оголошен- ня вироку прохання про звільнення від служби,начальник частини (установи) чи обєднання, при яких засновані суди чести, після упливу тижньового речінця, робить представ- лення про звільнення такого старшини зі служби без про хення, в дисциплінарному порядкові [ст. 64 іб5]. 184. Коли суд чести визнає примирення не можливим і вирішить необхідність пихвирання поєдинку, то ображений старшина, погодившийся на перепрошення його образившим, повинен бути негайно звільнений зі служби судом чести. Тьким же порядком звільняються зі служби і ті старшини, що замирялися вже на місці поєдинку. 185. В разі відмовлення від поєдинку, старшини дійсної служби звільняються від неї без залічення до резерву [запасу], а старшини резерву [запасу] виключаються з резерву [запасу] встановленим порядком, в обидвох випадках без оголошення в наказі про підстави виключення. 186. Про кожний випадок поєдинка, в якому брав участь військовий [як дуелант чи як секундант], не-вважаючи на то, чи відбувався поєдинок по постанові суду чести чи без неї, відповідний суд чести, незалежно від розпочатого досудового слідства військовими чи судовими слідчими судами, зі свого боку робить також перевідування про причини й обставини поєдинка, порядком, зазначеним в ст. 138—142. Коли після перевідування суд чести визнає, що вчиненки чи причастні до поєдинку поступили згідно істинуючим у війську поглядам і розумінням про військову честь, то суд складає про це постанову й представлене її порядком, зазначеним в ст. 148—165, з клопотанням про помилування винних. 187. Обов'язки судів чести, що зазначені в ст. 186, показуються на відповідних начальників у випадках поєдинків для тих військових, які не підлягають судам чести. 188. Поєдинок між військовими та цивільними особами може відбуватися лише в тому разі, коли ці останні нічим незаплямовані в попередньому своєму житті й по сучасному своєму образу життя, діяльності та професії не викликають сумніву що до своєї загальної людської порядності. 109. Під час війни, а також під час перебування в по- лоні чи на інтернації поєдинки забороняються, але в тому разі, коли винуватцем буде особа цівільна, то вій- ськовим наддається право шукати задоволення [сатисфак- ції] шляхом поєдинка після закінчення війни чи інтерну- ційня. 100. Про всі випадки поєдинків у війську, відповідні начальники повинні негайно доносити по команді Вій- ськовому Міністру. 101. Про всі поєдинки переводиться військовими і суду вими слідчими суддями, по належності, досудні слідства, при чому обовязково приймаються на увагу постанови суду честі про необхідність та правильність поєдинка [ст. 186 і /87] Досудні слідства, після їх закінчення, надсилають- ся по належності до прокурорів Вищих Військових і Ок- ружних Судів для направлення в загальному порядкові, в залежності від обставин справи, - або для припинен- ня справи, або для притягнення винних до суду. В.о. Військового Міністра Й Командуючого Армією, Генерал-Хорунжий Т.в.о. Начальника Генерального штабу, Генштаб у Генерал-Хорунжий "13" лютого 1922 р. ч....... Генерал Вовк наказав запитати Вас, Пане Генерале, в якому стані зараз перебуває справа з судами честі. При цьому напислається, з наказу Генера- ла Вовка, копія наказу Військової Офіц 1918 р.ч 513 про суди чести до тимчасово- го керування. Додаток: копія наказу Ч 513. Полковник Підполковник Наказ Військовій Офіції Української Держави. ч 513. 19 вересня 1918 року. /по Канцелярії Військового Міністерства/. На відміну гл.14 кн.XXII Св.В.П. 1869 року, а також всіх окремих статутів про суди чести, котрі існують у Військовій Офіції, оголошую при цьому затвердженні 26 серпня 1918 року Ясновельможним Паном Гетьманом статут про Суди чести і наказую прийняти його до виконан- ня. Підписав: Військовий Міністр, Генеральний Бунчужний РОГОЗА. З оригіналом врідно: Начальник Канцелярії Військового Міністерства, Генерал-майор Лорушик Ковалевський. Затверджено Ясновельможним Паном Гетьманом 26 серпня 1918 р. м. Київ. Про Суди чести. Ст.1. Суди чести засновуються для охорони військової честі, гono- ровості, мужності і дисципліни між старшинами. На них покладається розгляд вчинків, котрі не відповідають розумінню про військову честь службове достоїнство, моральність і гоноровість, а також і сварок, виникаючих у їх пуртку. Ст.2. При розгляді вчинків, зазначених в ст.1, коли вони мполуче- ні з порушенням військових чи загальних карних законів, суд чести не торкається карної відповідальності, котра за ці порушення наста- дається. Ст.3. Вирішення питання, чи належить діло розгляду в суди чести, залежить від влади начальника, у віданні котрого знаходиться самий суд. Ст.4. Судові чести підлягають пробуванню на дійсній службі стар- шини, котрі не користуються правами начальника окремої частини, не виключаючи і старшин Санітарного корпусу. Ст.5. Суд чести для старшин в ранзі не вище сотника засновується в окремих частинах в залежності від їх складу. Вирішення питання про достатність цього складу відноситься до влади командира корпусу. Ст.6. Суд чести для старшин у чині не вище сотника складається з пяти членів, котрі обираються з полковників, військових старшин і сотників, які прослужили у частинах не менш як рік до дня виборів. Крім зазначеної кількості членів у кожен суд обирається ще два запасних члена для заміни відсутніх членів. ПРИМІТКА: на протязі перших трьох роки в після того, як правила ці увійдуть в силу, члени судів чести обираються зі старшин, пробув- ших взагалі у старшицтському чині не менш як 3 роки, або тих, котрі мають орден Св.Георгія або Георгіївську зброю. Ст.7. Суд чести для полковників і військових старшин засновується при дивізіях і відповідних їм військових сполученнях, в залежно- сті від їх складу. Вирішення питання про достатність цього складу падається влади командира корпусу. Ст.8. Суд чести для зазначених в ст.7 осіб, складається в 5 чле- нів, обираних по одному від кожного піщого чи кінного полку, або окремого гарматного дивізіону. Крім зазначеної кількості членів, в кожен суд чести обирається ще запасні члени – теж по одному від кожної окремої частини для заміни відсутніх членів. Ст.9. Командир корпусу передає відповідному судові чести одної а частини чи дивізій свого корпусу вчинки старшин тих частин, при котрих суди чести не засновані. В сим разі, в зазначених частинах обирається по одному члену су- ду чести, котрий обов'язково входить в склад цього суду для розгляду діл про старшин своєї частини; замість нього виходить аі складу суду молодший з других членів. У таких типахках в цих частинах крім одно- го члена обирається ще по одному запасному члену. Ст.10. Для старшин штабів, управлінь, установ і старшин корпусів спеціальної служби /Генерального Штабу, інтендантського, військово- санітарного, військово-судового, військово-шкільного, військово-ін- женерного, топографичного та інш/. Тек повинні бути засновані суди чести, статуті про котрі виробляються в додержанням основних принци- пів цього статуту, начальниками головних Управлінь і одержують силу по затвердженні їх Військовим Міністром. Ст.11. Членами судів чести не можуть бути обрані старшини, пробу- вачі під слідством або судом за вلوчинства або проступ,а також ті, котрі по судовому засуду за беззаконні вчинки підпали карі замкнення на гауптвахті,з обмеженням де яких прав і переваг по службових або иншій більй тяжкій карі, та ті, котрі були під судом за влочинства абс проступ, що мають наслідком таки-ж карі, але не оправданні судовими ви- роками. Членами судів честі не можуть бути обрані також старшини,кет- рі коли- небудь були усунені зі служби на підставі вироків сих судів. Ст.12. В число членів суду честі при полках обовляково повинен вхо- дити хоч би один полковник або військовий старшина, коли в полку зна- ходяться тільки один старшина зазначеного рангу,то він без обрання входить в склад суду честі для молодших старшин,як що тільки відпові- дає вимогам, зазначеним у ст.ст.6 і 11. Ст.13. Обранні членів суду честі і кандидатів для молодших стар- шин переводиться таким чином: після оголошення в наказі по частині про місце, день і годину виборчі, що знаходяться у той час в частині на місці, коли вони прослужили до дня виборів у стар- шинському ранзі не менш як 3 роки, а у частині не менш як один рік, збираються в призначеноє місце й під приводом старшого з присутніх по- чинать вибори. Для цього кожен виборець пише на листі паперу привзще того, кого він обирає в члени. Листки без підпису збираються старшини а присутних, котрій лічить стільки за кого голосів подано. Сім осіб, що одержали найбільше число голосів, лічаься обраними; з них два молодших призначаються на запасних членів. Примітка: На протязі перших трьох років після того, як ці правила увійдуть у силу, в обірани членів суду честі беруть участь всі стар- шини частини, котрі пробули ввагалі в старшинським ранзі, не менш як 3 роки, або які мають орден Св.Георгія або Георгієвську зброя. Ст.14. Обрання членів суду честі для полковників і військових ста] після оголошення в наказі по дивізії /або відповідньому військовому сполученню/ про день і годину виборів, всі, що знаходяться в той час на місці в частині,половникови і військо ві старшинн кожной окремої частини /крім начальників окремих частин/ збираються у штабі своєї частини і під приводом старшого з присутних починають вибори. Для цього кожен виборець, керуючись ст.ст.6,9 та 11 пих правил, пише на листі паперу привзще тих полковників і військо- вих старшин кожної окремої частини /крім начальників окремих частин/, кого він обирає в члени. Листки ці без підпису збираються старшин з присутніх, котрий лічить скільки за кого голосів подано. Два, що одер- жали найбільше число голосів, лічаься обраними, молодший в них при- значається на запасного члена. Ст.15. При рівності голосів перевага дається старшому по числу ро- ків пробування в цій частині, а при рівності числа років пробування в частині - старшому по посаді або в ранзі. Відсутні на виборах, а причини службових справ або з хворости виборці, повинні до часу виборів прислати свій погляд в загритому па- кеті на імя голови вибрання. Ст.16. Обранні в суди честі переводиться що року, в траянн місяці. Про наслідки виборів, не пізніше другого дня, оголошується в наказі, по частині або дивізії, після чого знову обранні члени суду-негайно приступають до виконання своїх обовязків. Обрані в члени суду не мо- жуть відмовлятись од виконання своїх обовязків.Бувші в складі суду - можуть бути знову обрані. Коли члени суду до кінця строку, на котрий вони обрані,відбудуть в частини,то на їх місце вступають запасні члени, а з наказу начальни- ка, до відання котрого належить суд честі, призначається нові вибо- ри для обрання нових членів на місце вибувших. Ст.17. Для розгляду справи в суді честі повинно бути переведено дізнання про-невідні з законом честі вчинки винуваченого. Ст.18. Суд честі для молодших старшин починає дізнане або а наказ- ву начальника частини, при котрій суд заснований, або просто сам по собі, після дійшовших до нього відомостей і доносить про це начальни- кові частини через старшого з членів суду. Дізнання провадиться невідкладно одним з дійсних або запасних чле- нів суду, по призначенню самого суду. ПРИМІТКА: анонімні доноси не можуть бути приводом для початки спр: ви. Ст.19. В суди честі для-старших старшин провадження дізнання дору- чається одному з членів суду в роспорядженні начальника дивізії. Кожний член суду повинен зробити усній або писаний дохлд началь- никові дивізії відносно відомого йому негожого вчинку карного підлег- лого судові честі старшини своєї дивізії. Ст.20. При дізнанні, той, хто його провадить, збирає всі потрібні для виконання діла, відомості шляхом письмових доказів, словесних допитів і розвідки, не роблячи при цьому ні трусу, ні виємок. Словесні покази кожного роспітаного записуються окремо і по звої власними словами роспітуемого без змін, пропусків і додавань. В кожнім, без винятку, показі повинно взначити точно стан, імя, по-батькові, при- авіше і мешкання роспітуемої особи, а також місце й час допиту. Всі по- кави, як писанні, так і словесні, повинні бути обов'язкового підписані пе- реслуханими, а коли вони неписьменні, то т. м., кому вони виріть. Ст. 21. Коли після дізнання буде виявано, що вчинки стверджені по своєму характерові до суду честі не належать, то суд про це сповіщає начальника частини або дивізії, при котрій суд чести заснований. Ст. 22. Розглянувши дізнання, начальник, у віданні котрого-надкриття суд честі, рішає чи варт чи ні судити винуваченого. В разі відмови під суд, справа передається на дальше розпорядження Предсідателеві суду че- сті при таємнім наказі. Ст. 23. Право відання під суд нележить і кожному з вищих в порядку підляглості начальників. Вищий начальник не має права відмінити роспіря- дження низьшого про відання під суд, хоч би приводи відання під суд він визнав недостатнім. Ст. 24. В разі відання під суд, винуваченому пред'являється вищене дізнання і дається право просити через представителя суду про виклик но- вих свідків, про вимогання необхідних документів і зібрання справок. У випадках, вертх уваги, предсідатель задовольняє його прохання, коли відмовить, то складає пост-мову, зазначивши причину відмови. Ст. 25. Свідки викликаються в суд чести тоді, коли вони мешканьть від місця суду не дальше як сто верст по грунтовій дорогі, або треста верст по залізниці чи водяному шляху. В іншім разі їх усти свідчення замінюється листовими. Ст. 26. В суді чести голосує старший з членів. В разі відсутності кого-з чи ні в суду, його місце заступає в полковім суду старший з запас- них членів, в дивізійнім - запасним член від тієї частини, до котрої на- лежить відсутній. Ст. 27. Засідання суду чести відбуваються при закритих дверях. Діловод- ство водиться самими членами суду. Розголошення того, що було на дізнан- ні у суді визнається проступком, зазначеним у ст. І і винувати в цім належать до відання їх під суд чести. Ст. 28. Од честі чинить такі дії: розглядає всі зібранні по справі відомості, викликає в суд винуваченого, вислухує його опрещання, пока- зає свідків і перевіряє виставлені ним докази. Ст. 29. Коли винувачений не явиться на суд без причин, що варті уваги, то суд постановлює заочний вирок. ПРИМІТКА: про неважку в суд винуваченого складається осібна постанова, в котрій повинно бути пояснено, коли був зроблений виклик винуваченого, а яких причин він не явився і чому причини ці визнані не вартими уваги. Ст. 30. Винувачений може звільнити відвід проти кого-не будь з членів суду, а також і члени суду можуть відводити себе від участі в суді. По вислуханні пояснення, суд, усунувши з засідання залишеного відвід, в його відсутності рішає, чи взагалі відвід вартим уваги, чи ні. Член проти котрого залежено відвід, не може бути присутнім при зазначенім вирішенн- ні. ПРИМІТКА: Рішення суду про відвід залишається в осібній постанові. Ст. 31. Вислухавши пояснення винуваченого і після того, як він вийде з зали засідання, суд роспочинає обговорення властивості вчинку та сту- піння між і постановлює вирок. Коли разом з сим здійснюється істина необ- хідність звірят які недоволюючі відомості, анов допитати свідків в або допитати нових свідків, то суд має право без постановлення вироку, відкласти засідання. В постапові своїй про це суд-повинен викласти приводи відкладання, про котрі повинен нерівно через предсідателя донести тому начальникові, до відання котрого належить суд чести. Одержавши доповнюючі відомості, суд проводить дальший розгляд діла. Ст. 32. Вирок суду чести, а також і всі інші постанови цього суду, ви- носяться більшою голосів вмрітим голосуванням. Ст. 33. Суд чести може постановити вирок: 1/про оправдання винуваченого /2/про те щоб зробити йому осуд, 3/про усунення його зі служби, і 4/про те, щоб він проков його вибачити. Ст. 34. В вироках суду чести повинно бути точно зазначено, в якім вчинку винувачений винен і яка міра в зазначенім ст. 33 відносно нього вжита. Ст. 35. Вирок суду чести, підписаний предсідателем і всіма членами, об'являється негайно винуваченому предсідателем урочисто в присут- ності всього суду і в той же день надсилається зо всіма додатками таємно при ралорти предсідателя тому начальникові, котрий зробив роспорядження про скликання суду. Ст.36. На вироки суду чести ніяких скаргів по істоті не допускається але винуваченому цим судом старшині дається право внести до начальника, по паказу котрого він був відданий під суд чести, на протяв і трьох доб в часу об'явлення йому вироку суду, скаргу на порушення правил, які ви- значені для переведення цього суду. Ст.37. Начальник частини, коли знайде, що подана скарга справедлива, або сам забачить в переведенні діла істотне порушення правил, для цього визначений - має право скасувати вирок суду і наказати знову скликати суд для нового судження. На розгляд справи начальником частини признача- ча ться не більш як три дні, при чому речінець цей рахується з дня пред- ставлення вироку, а коли подана скарга, то в день її подання. Ст.38. Від звільнених зі служби, згідно вирокові суду чести, не прий- маються скарги на неправильні рішення, а також прохання про віддання під суд для доказу своєї невинності. Ст.39. В разі вироку про усунення старшини зі служби, начальник, до відання котрого належить суд чести, негайно усовує винуваченого від ви- конання службових обовязків і пролонгує йому подати в тридений строк прохання про відставку. Ст.40. Коли винувачений не подасть в тридений строк зазначеного у ст.39 прохання, то відповідний начальник негайно передає справу далі по команді, згідно іншему вироку, разом з представленням про усунення йо- го від посади в дисциплінарному порядкові. Ст.41. Звільнені ні вироком суду чести не мають права ні на які наго- роди при усуненні зі служби, але зберігають право на вислужену пенсію. ПРИМІТКА: Суду чести надається право порушити клопотання перед команд диром частини про призначення відомої долі пенсії безпосередньо сім'ї звільненого. Ст.42. Старшини, що користуються правами начальника честини чи вичим, коли-б вони зробили вчинки, зазначені в ст.1, повинні бути звільнені від служби осібним порядком, зазначеним в правилах при атестації. Ст.43. Всі старшини, звільнені зі служби судом чести, лічаються на осібним рахункові Головного Штабу. При другому-ж поступленні їх на службу - перед залиценням на неї - вироки суду, що відбулись над ними надсилаються на розгляд належного суду чести, котрий дає свій висновок об тим, чи можуть вони бути прийняті до служби чи ні. Ст.44. Про кожний-випадок поєдинку, в котрім брав участь хто-не будь з в військово-служачих, суд чести відповідної частини або дивізії, неза- лежно від роспочатого карного пер слідування, провадить дізнання про причини і обставини поєдинку. Коли судом чес и буде визнано, що учасники поєдинку або причасні до нього військово-служачі поступили згідно з папуручими в армії поглядами і розумінням про військову честь та гоноровість, то суд чести складає про се постову, яку у надсилаю по команді з клопотанням про помилу- вання. Підписав: Військовий Міністр Генеральний Бумчужинь РОГОЗА. З оригі- налом згідно: Начальник Апшельорії Військового Міністерства, Генераль- ний Лорункий Ковалевский. Звіряв Начальник полі ікаційного відділу Військовий старшина лучанінов. П'яно: начальник Інспекторського відділу, Штабу I-ї Запоріжької стрілецької дивізії, Поручик /підпис/. Певно: Підполковник Старшина до доруч. Управління Постачання 3-ї зал. стр. дивізії "26" жовтн.1921 р. ч./7.... м. Каліш. таб. ін. т 10. Командиру 3-ї зал.стр .див Рапорт Мною переглянути три проєкта про питання "Старшинський Гоноровий суд" та поєдинок", на які дожладав нижче-слідуюче: 1/ Во всіх трьох проєктах ідея про утворення гонорових судів більш-менш за винятком де-котрих незначних дріб- ниц-однакова. 2/ В ціх проєктах урядовці постанов- лені на ступень старшин,гадаю,що на таку саму ступень належить поставови- ти і лікарів,які в нашої армії це ра- ніш урядовців вже мали старшинські відзнаки і ранги. 3/ З числа вибраних запасовими члена ми судів бажано призначати не молод- ших в разі, а одержавших меншу кіль- кість голосів,це тому, що марчи більшу кількість голосів, тим самим більш ба- жані самими старшинами. 4/ Відносно вироку суду бажано дати йому право: "Увійти з клопотанням про здеградування старшин в козаки і в мирний час." Така міра примусить старшину ще більш цінити свій висо- кий старшинський стан. 5/ Бажано точніш зазначити всі ті ста- шинські вчижки, котрі безумовно під- лягать гоморовому суду; звернути особливу увагу на вчинки, котрі можуть бути від п"янаства в присутності козаків, або в людовому місці, а також і на такі, які безумовно плямують старшинську корпорацію. Самий факт п"янаства рахувати за вчинок, який безумовно підлягає го- норовому суду; такому же суду підлягать і ті старшини, котрі були в товаристві з п"яним і котрого во ни зали- шили одного. 6/ Належать до притягнуття гоморового суду і ті стар- шини, котрі дозволяють собі Московську не цензурову лай- ку відносно своїх товаришів-старшин, особливо як це ма- ло місце в присутності козаків. Такі старшини своєю лай- кою безумовно помикарть як свою, так і свого товарища повагу, даючи тим самим дурний приклад козакам. 7/ Відносно дуелі маються опінії за і проти неї. Взага- лі, дуель не відповідає духу нашої православної віри, але до жалку знер необхідно рахуватися і в сучасний момент тим ольш, що в армії маються старшини з елементар- ними розуміннями про старшинський гонор. Дійсно, можуть бути випадки коли на дуелі буде забитий і неповинний старшина, але такі яви можуть бути дуже рідкі і на них треба дивитись як на необхідну, хоч і опасливу, операцію котра провадиться з метою спасення цілого організму. Гадаю, що при малічча дуелі, такі події, які її викликають змішуються. В життю бувають випадки коли ображена люди- на по своєї псільогії, рахує що лише кровью ворога може бути змита його пляма; як на це не дати йому законного права, він сам буде реагувати або вбівством свійого воро- га або самообівством. Коли в бувшої Російської армії бу- ла узаконена дуель, разом з цим можно було забачити, що старшини більш підтягнулися". В балачках з нашими стар- шинами богато разів доводилося чути, що вони самі раху- ють дуель необхідною. Дуель повинна бути призначена ли- ше гоморовим судом, обмежена гостро законом, вимогами мо- ливої гуманності, а також точно повинно бути зазначено! в якіх випадках суд має право дати на неї свій вирок! 9/ Кожний вислік на дуель тім більш п"яним особ"язко- во мусить проїти через гоморовий суд. Сотник Начальник Групи "Інтернови. військ У. Н. Р. в таборі Ч. З. "Ч" травень 1921 року. Ч. 1857 м. Лановці. Пану В.Військовому Міністрові. Рапорт Представляючи при цьому проект статуту отарших свят судів іонорових, скла- дено Комісією при Дружен- шенні Групи, прошу про зоб- вернення. Учень статуту та. Додаток: Рапорт за ч. Р і проект статуту. Генерал-Хорунжий З НІКОНІВ Начальник Іштаду, Онімтазу, Підйонковицького ДО ГОЛОВНОГО ВІЙСЬКОВОГО ПРОКУРОРА. Знаказу п.Військоміна прошу не відмовити як на скорше дати свій висновок щодо природи додаваного до цього проекту закону про старшинські гонорові суди як збову доцільності цього закону взагалі, так і відносно того, чи не будуть порушени загально-судові норми. Крім того необхідно мати Ваш погляд відносно участі в тих же судах честі і представників від урядовців. ДОДАТОК: листування на 6 аркушах. В.06.Начальника Законодавчої Управи Військового Міністерства, СОТНИК "7" червня 1921 року ч.80... м.Тарнопіль В.06.Начальника Законодавчого Відділу Полковник 5-ої пішої Стрілецької Дівізії МАЗУРЕНКО "3" Червня 1921 р. ч. 12: м Ланцут. Начальнику Групи інтернованих військ У.Н.Р. в Ланцуті.- РАПОРТ При цьому представляю проект статуту Старшинських Судів Гонорових, доклад комісії, та пояснительну записку для судів Гонорових, складену Полковником 13-ої Херсонської Бригади Бурдун Риківим. Додаток: Проект статуту, доклад комісії та пояснительна записка полк.Бурдуна.- Голова Комісії Полковник Мазуренко ДОКЛАД Головними чинниками при складанні цього статуту були: сучасний мент неунормованого життя Держави; необхідність підвищення стану морального старшинства; ненормальне проходження служби старшинським корпусом; бажання не відрізнятись т.зв. фахових старшин / генерального Штабу / та "спеців" рід всього старшинства, щоби не робити пагубної різниці між старшинами, приведшої в Російські Армії до взаємної ненависті, та, необхідність принципа демократичності Армії. При складанні комісія прийняла на увагу: 1/ наказ по Військовій Офіції Української Держави Ч ІІЗ від 19 Вересня 1918 року, 2/ статут старшинських судів Гонорових в війську польському / Statut Sędziów Honorowych w wojsku polskim/, що складен в Варшаві в 1919 році М. Сп. В. при Департаменті мобілізаційно-організаційнім секція вищоколення, та 3/ Російським статутом, викладеним в С. В. П. розділі ХІV кн. XXIII від ст. ІЗО до ст. 179 включно. Необхідність судів всіх З-х категорій визнана и польською Армією як шлях демократичності. Комісія, крім цього фактору, мала ще на увазі: ненормальне проходження служби в Армії У. Н. Р., в сучасний мент, коли протягом З-х років, не маючи відповідного командного цензу, молодий старшина підвищується зразу до Штаб-старшини а іноді і до генеральної старшини, не мав часу виробити відповідного погляду, а через те, в більшості не уміючи відповідно ставитись до цеї високої ранги. Гонорові суди/ відповідних категорій, примусять обмирковувати свої кроки, попрацювати над собою, та зроблять відповідний отбор, чим допоможуть Головної Команді. Базуючись на підвалах регулярності комісія скрізь дає перевагу рангу, а де рангоднаковий - тому хто більш працював на користь Батьківщини. В час надзвичайно напруженої боротьби за визволення Батьківщини коли революція в кінець зруйнувала і моральні основи, комісія личить потрібним п. З ст. 34 про деградацію в військовий час безумовно необхідної як відповідну кару брудному та злочинному елементу, випадково трапившемуся в Армії. Остаточність вироку Суду Гонорового комісія личить необхідним як привод до виєкого становища суду як суду Гонорового; апеляції дадуть можливість меншої поваги. Крім того винувачений безумовно ліпше відом відповідному Гоноровому Суду, вирішевшему справу ніж " інстанціям " різного роду. Бажання демократичності Армії, та потрібність безумовно не допус- ти пагубної різниці між старшинами різної зброї та фаху /Генеральний Штаб /, як рівняк спеціальностей, примусило комісію відмовитись від принципу особого суду для старшин цих категорій. В зазначеному докладі та проекті статуту комісія виклала бажання більшості державно-мислячої та вихованої старшини Армії У Н. Р. В опрацюванню проекта статуту брали участь як старшини бойових частин, так рівно всіх інших інтернованих в місці Ланцут. Голова Комісії Полковник Махурець Докладчик Полковник Бурдун-Раків ГОЛОВНІ ПОЯСНЕННЯ СУДАМ ГОНОРОВИМ Гонорові суди засновані для того щоби дати можливість старшинському корпусу віддалити зі своєї військової сім'ї не- достойних іменуватися старшиною а тому й байдуже де саме були зроблені винуваченням вчинки, не-відповідні до старшинської згідності та честі. ПРИКЛАДИ ПОСЛУГОВАНЬ НАЛЕЖАЧИХ ДО РОЗГЛЯДУ ГОНОРОВИМИ СУДАМИ I 1 появлення старшин в п'яному виді део то не було, - особливо на виду козаків. 2 Війка між старшинами та ругань. 3 Складання анонімних листувань різного роду хоч-би такі листування і були залишені без уваги. 4 допуск старшиною піднесення цінного подарунку власною дружиною дружи к-ра з метою вислуги у к-ра частини, а коли подарунок було повернено, то пропонування, або надіслання грошей, котрі теж були повернені. 5 Недостійне лицарство старшини поводження під час розгляду справи судом Гоноровим. 6 Відмовлення повернути старшині, чи кому іншому, позичені гроші на підставі не одержання, як борг, зроблений лише під старшинське слово, а не по борговому документу /"вексель" чи росписки/. 7 Непорозуміння між чоловіком і дружиною суду чести не підсудне. Суд втручається в цю справу лише тоді, якщо було на очах громадського зібрання, або на вулиці, та коли визнає обставини образливими для старшинської честі, корпусу старшини, чи дружин старшин цілком сполученному згідностю старшини та старшинської служби. Во всіх цих випадках розгляду Гонорового суду підлягають поступовання лише старшин а ні в якому разі не їх дружин. 8 Заява старшини про подане прохання до залічення в резерв, чи находження в резерві, перешкодою до обговорення справи судом Гоноровим не мусить бути. 9 Питання про дозвіл шлюбу старшини розглядається перше Гоноровим судом. Свій погляд Гоноровий суд представляє відповідному начальнику, котрий після того дозволяє шлюб. 10 Для можливості шлюбу потрібно щоби маюча бути дружиною старшини була доброї нравственности та вихована відповідно стану старшини. II Гоноровий суд порушає свої права, як визнає винним: в за-відомо ложній скаргі на начальника; в не-честній грі в карти; в прилюбодіянні; в клеветі на начальника; в надісланні анонімного листування,з образливим числом начальнику, або кому іншому; в ростраті грошей, чи державного майна, але во всіх цих випадках суд мусить обговорювати ці вчинки винувачених з погляду гідності цих вчинків що до старшини та старшинської честі. 12 За бажання війти на дуель старшина мусить бути звільнений від служби порядком ст 38 лише в тим разі коли необхідність дуелі визнана Гоноровим судом, і коли така постанова загоди, як попередження що не вихід на дуель протягом 1-го тиждня чи не подання рапорту про звільнення в відставку примусить звільнити його дисциплінарним порядком та вироком Гонорового суду. 13 Коли Гоноровий суд визнає примірення не можливим і визнав необхідність дуелі то ображений старшина, викликаний образившим його до дуелі, та погодившися на перепрошення образившого, мусит бути негайно звільнений зі служби. 14 Коли старшина, відмовившийся від дуелі, дозволив собі не престойні вчинки в своєму поступованню в час образи чи після цього то суд чести має право обговорити цей вчинок в порядку ст 34. і постановити про усунення з військової служби. 15 Як що старшина, по визнанню Гоноровим судом примірення не можливим, зробив формальний виклик на дуель образившому його лицю, але той відмовився,- то подібного старшину нема рації усунути від служби. 16 Виклик до дуелі, зроблений негайно за образом, мусить бути негайном прийнятий. Як що виклик робиться по довгому часі після образи, та лише з наказу начальства, то викликаючий до поєдинку має право ставитись тоді до цього формально і чекати дозвілу на дуель свого начальника. ① Старшини, замирившіся на місці дуелі в тим разі коли суд вироком своїм оголосив що замірення не можливе, підлягають пункту 3 ст 34 статуту. ⑱ старшини, усунені зі служби за відмову від дуелі, в резерв Армії не залічуються. ⑲ про всі випадки дуелей Армії необхідно негайно доносити по команді на имя Головного Отамана. ⑳ як що поєдинок мав місце згідно постанови Гонорового Суду, чи хоч і без постанов суду, але визнан-вироком відповідного суду як безумовно підпадаючий під ст 43 статуту, то, як відносно самих дуелянтів, так рівно секундантів та інших лиць бравших в дуелі участь, Гоноровий суд повинен порушити клопотання про помилування СКЛАВ: полковник Бурдун-Раків СТАТУТ СТАРШИНСЬКИХ СУДІВ ГОНОРОВИХ Ст I Суди чести засновуються для охорони військової честі, підтримання мужності та лицарства між старшинами. На них покладається: 1/ розгляд вчинків, котрі не відповідають розумінню про військову честь, службову гідність / достоїнство моральність і гоноровість і 2/ сварок, виникаючих в старшинскому корпусі Ст 2 При розгляді вчинків, зазначених в ст I, коли вони зустрічаються з порушенням військових чи загальних карних законів, - Суд Гоноровий не торкається карної відповідальності, котра за ці порушення накладається Ст 3 Вирішення питання, чи належить діло розгляду Гонорового Суду, залежить від влади начальника, керуючого частиною, при котрій знаходиться самий Суд Ст 4 Гоноровому Суду підлягають всі старшини незалежно від рангів і займаємих посад, - крім Командуючих Арміями Ст 5 Гонорових Судів З категорій: I категорія, - для молодої старшини; II категорія, - для булавної старшини і III категорія, - для генеральної старшини ПРИМІТКА: Ті з молодої старшини які займають посади булавної або генеральної старшини і ті з булавної старшини, які займають посади генеральної старшини, - підлягають відповідним категоріям Гонорових Судів / булавної чи генеральної старшини X Ст 6 Гонорові Суди I категорії утворюються при окремих частинах в залежності від кількості старшинського складу, частини Рішення цього питання надається Командирові дивізії Суд складається з 5 дійсних та 2 запасних членів, які обираються таємним голосуванням зі старшини частини, починаючи з ранги поручника, / крім командира частини /, пробувших в війську УНР не менше одного року ПРИМІТКА: Командировані не можуть брати участь в виборах і бути обібраними, але підлягають Суду частини до котрої, хоч би й тимчасово прилучені Ст Гонорові Суди II категорії засновуються при Штабах дивізій для булавної старшини. Суд складається з 5 дійсних членів та 2 запасових, обраних по одному від кожного пішого чи кінного полку / окремого куреня /, або окремого гарматного дивізіону, які обираються таємним голосуванням з булавної старшини дивізії та молодої старшини займаючої відповідні посади Обібрані можуть бути лише на підставах ст 6 цього статуту Ст 8 Гоноровий Суд III категорії засновується при Штабі Армії для генеральної старшини. В мирний час, при військовому окрузі чи іншому відповідному військовому сполученню. В виборах беруть участь всі генеральні старшини та ті, з булавної старшини, котрі займають посади генеральної старшини Суд складається з 5 дійсних та 2 запасових членів обібраних від дивізії інших військових установ чи сполучень, рівних дівізіям на підставах ст 6 цього статуту Ст 9 Справи про сутички та обобчні образи між молодою старшинною ріжних частин розглядаються і вирішуються з'єднанням Гоноровим Судом I категорії обох частин, в їх повному складі. Сутички і образи між булавною старшиною і між булавною та молодою старшинною ріжних дивізій, розглядається з'єднаним Гоноровим Судом II категорії обох дивізій в їх повному складі. В випадках де з'являється стороню генеральна старшина справа розглядається Судом III категорії т ІО Командир дівізії передає відповідному Гоноровому Суду, в одній з частин дорученої йому дівізії, вчинки старшин тих частин, при котрих суди чести не засновані В цім разі в зазначених частинах обираютьсяся по I члену Гонорового Суду котрі обов'я- ково входять в склад цього суду для розгляду діл про старшин своєї частини; замісць них виходить зі складу суду молодший з других членів /рангом/ В таких випадках, в цих частинах, крім одного чле- на обирається ще по одному запасровому члену т ІІ Членами Гонорових Судів не можуть бути обранні старшини/ пробувачі під слідством або судом за злочинство, або проступ, - а також ті, котрі - по судовому засуді за беззаконні вчинки, підлягали карі замкнення на гауптвахті з обмеженням деяких прав і переваг службових, або іньший- більш тяж- кої кари, та ті, котрі були під судом за злочин- ства, або проступ, що мають наслідком такіж кари, але не оправдані судовим вироком Членами Гоноро- вих Судів не можут бути обрані також старшини, кот рі коли-небудь були усунені зі служби на підставі вироків цих судів т І2 В число членів Гонорових Судів I категорії обов'язково повинен входити хоч би один булавний старшина Коли в частині знаходиться лише один старшина, заз- наченного рангу, то він без обрання входить в склад суду, як що відповідає вимогам, зазначеним у ст ст 6 та ІІ Як що не мається відповідного булавного старшини, то мусить бути оббраним не менш як один сотник на тих же підставах т ІЗ Обрання членів Суду I категорії і кандидатів про- вадиться таким чином : після оголошення наказом по частині про місце, день і годину виборів, всі старшини, що знаходяться в той час у частині на місці, коли вони прослужили в старшинському ран- зі, до дня виборів, не менш 3-х років, збирають- ся в призначене місці й під головуванням старшого з присутніх, починають вибори Для цього кожен вибо- рець, керуючись ст ст 6 та ІІ цього статуту пише на листі паперу призвіще того кого він обирає членом суду Листки, без підпису, збираються головою зіб- рання, котрий личить скілько за кого голосів подано Сім осіб що одержали найбільше число голосів, лич- чаться обраними - з них два молодчих /рангом/ призначаються на запасних членів, ПРИМІТКА: Обрані в члени суду можуть бути лише старшини почина з ранги поручника та згідно ст ст 6 і ІІ цього статуту т І4 Обрання членів Гонорових судів II категорії пере- водиться таким чином: після оголошення наказом по дівізії, або відповідному військовому сполученню про день час і годину виборів всі що знаходяться в той час на місці в частині булавні старшини, / займаюча посади булавних старшин - молодча старши- на / збираються в стабі дівізії і, під голуванням старшого з присутніх, починають вибори Для цього кожен виборець, керуючись ст ст 6; та ІІ цього сте- туту, пише на листі паперу призвіще тих булавних старшин кого він обирає в члени. Листки ці, без підпису, збираються головою зібрання, котрий личить скілько за кого голосів подано. Сім осіб, що одер- жали найбільше число голосів, личаться обраними - з них два молодчих/рангом/, призначаються на запас- них членів ПРИМІТКА: 15 Обрання членів Гонорових Судів III категорії пере водиться таким чином: Після оголошення наказом по Армії про день, місце, годину та час виборів, вся генеральна старшина, марчаюся на лице / та займа- ючая посади генеральної старшини булавна та молод- ча старшина / збираються в Штабу Армії і, під голу- ванням старшого з присутніх, починають вибори. Для Цього кожен виборець керуючись ст ст 6, 8 ІІ цього статуту пише на листі паперу призвіще тих генеральних старшин кого він обирає в члени суду Ст. 16 При рівності голосів, перевага дається старшому в ранзі. При рівності ранги-більш служачому в Армії У. Н. Р. Відсутні на виборах, з причин служ бових справ, або з хворості, повинні до часу ви бору надіслати свій погляд в закритому пакеті обрання в Гонорові Суди перевидувся що року в грудні місяці. Про наслідки виборів оголошуєть ся наказом по частині, дивізії, відповідному військовому сполученню чи Армії - 30 грудня, після чого, знов обрані члени суду, приступа ють до своїх обов'язків з І Січня нового року. Коли члени суду до кінця сроку, на який вони вибрані, вибудут з частини, то на їх місце вступають запасні члени, а , з наказу началь ника, до відання котрого належить Гоноровий Суд, призначаються нові вибори для обрання не вих членів на місце вибувших. Ст 18 Для розгляду справ в Гоноровому Суді повинно бути зроблено перевидування про незгідність з гонором старшини вчинків винуваченого. Ст 19 Гоноровий Суд І категорії починадопит або з наказу начальника частини, при котрій суд засно ван, або просто, сам по собі, - після дійшов ших до нього відомостей і доносить про це на чальному частини через голову суду. Перевидування провадить невідкладно один з дійсних, або запасних членів суду, по призначенню самого суду. ПРИМІТКА: Анонімні доносии не можуть бити приводом до розпочаття справи. Ст 20 В Гонорових судах ІІ та III категорії перевидування доручається одному з членів цих судів - по распорядженню відповідних начальників. Кожен член суду повинен зробити словесний, або писаний доклад відповідному начальному відносно відо мого йому негожого вчинку кожного підлеглого Гоноровому Суду, ціх категорій, старшин своєї частини. Ст 21 При перевидуванні той, хто його робить, збирає всі потрібні для вияснення справи відомості пляхом писаних доказів, словесних допитів і розпідмі, не роблячи показання кожного трасів ні вимок. Словесні показання кожного розпитаного записуються окремо і, по змоси, власними словами розбитуємою-без змін, про пусків і додавань. В кожнім, без винятку, показі повинно зазначити точно стан, імя, по батькові й призвіще та мешкання розпитуемої особи, а також місце і час допиту. Всі показанн як писані, так і словесні, повинні бути обов'язково підписані переслуханими, а , коли вони не пісьменні, то тим - кому вони вірять. Ст 22 Коли після перевидування буде визнано що вчинки старшини, по своєму характерові, до Гонорового Суду не належить то Голова суду представляє перевидування, з постановою суду, начальному частини. Ст 23 Розглянувши перевидування, начальник частини, при котрій знаходиться Гоноровий Суд вирішує: чи варт судити - чи не судити винуваченого. В разі відання під суд, справа передається на дальнійше распорядженя голові Гонорового Суду при таємному наказі. Ст 24 Право відання під суд належить і кожному з вищих. В порядку підлеглості, начальників. Вийший начальник не має права відмінити роспорядження нижчого про відання під суд, хочби ст 25 в разі віддання під суд, винуваченому пред, явля- ється спроводжене перевідування і надається пра- во просити, через голову суду, про виклик нових свідків, про вимогання необхідних документів і зібрання справи у випадках, вартих уваги, голова задовольне його прохання; коли відмовить, то складає постанову, зазначивши підстави відмови ст 26 Свідки викликаються в Гоноровий суд тоді, коли вони мешкають від місця суду не дальш - 100 верст по грунтовій дорозі, або 300 верст по залізниці чи водяному шляху. В іншьему разі їх словесні свідчення замінюються листовими. ст 27. В кожному з Гоноровий судів головує старший з членів згідно ст 16 цього статуту в разі від- сутності кого з членів суду його місце заступає: в судах I категорії - старший в ранзі запасових членів, а в судах II та III категорії - запасо- вий член від тієї частини до котрої належить від- сутній ПРИМІТКА: при розгляді справи начальника підлег- лих судом відводиться і заміняється запасо- вим членом з другої частини. ст 28 Засідання гонорового Суду відбувається при зак- ритих дверях. Діловодство ведеться самими членами суду / молодший з членів - секретар /. Розголо- шення, того що було на перевідуванні і на суді, визнається проступком, зазначеним у ст. 1 статуту і винуваті в тім належать до віддання їх під го- норовий суд. ст 29 Гоноровий Суд чинит таки дії: розглядає всі зіб- рані по справі відомості, викликає суд винувече- ного, вислухує його оправдання, покази свідків і перевірне виставлені ним докази. ст 30 Коли винувачений не явиться на суд без підстави, що варта уваги, то суд постановляє заочний вирок ПРИМІТКА: Коли винувачений не явиться в суд , складається осібна постанова, в котрій повинно бути пояснення: коли був зроблен виклик винува- ченого, з яких причин він не явився і чому причи- ни ті не варті уваги ст 31 винувачений може заявляти відвод проти кого не- будь з членів суду, також, члени суду можуть від- водити себе від участі в суді. По вислуханню пояснення, суд - усунувши з засідання залившого відвод, в його відсутності вирішує: чи визнати відвод вартий уваги,- чи ні, член, проти котрого заявлено відвод, не може бути присутнім при заз- наченім вирішенню ПРИМІТКА: Рішення суду про відвод зазначається в особні постанови ст 32 вислухавши пояснення винуваченого, після того як всі вийдуть з зали засідання, суд розпочинає обговорювання властивості вчинків, ступінь вини і постановлює вирок. Коли разом з цим здibaеться дисна необхідність зібрати які небудь додаткові відомості, передопитати свідків, або допитати но- вих свідків, то суд має право, без постановлення вироку, відкласти засідання. В постанови своїй про це суд повинен викласти привод відкладання про що повинен негайно, через голову, донести то- му начальникові до відома котрого належить Гоно- ровий суд. Одержавши додаткові відомості суд про- вадить справу далі. ст 33 вирок гонорового суду, як і всі інші постанови цього суду, виносяться більшістю голосів закри- тим голосуванням. ст 34 Гоноровий Суд може постановити вироки: 1/ про оправдання 2/ про те щоб зробити винуваченому ст 35 у вироці Гонорового суду повинно бути точно зазна- чено в якім вчинку винувачений винний і яка кара з зазначених у ст 34 призначена. ст 36 Вирок Гонорового суду, підписаний головою і всіма членами, оголошується негайно винуваченому головою суду урочисто, в присутності всього суду і в той же день представляється зі всіма додатками, таємно при рапорті, обов'язково персонально, головою суду тому начальникові котрий зробив розпорядження про скликання суду ст 37. Вирок суду чести являється ОСТАТОЧНИМ і ні яким оскарженням в відмінам не підлягає. ст 38 В разі відмовлення від дуелі, визнанної необхідною вироком відповідного Гонорового суду, старшина нале- жить негайно звільненню в відставку хоч би, раніш, і був заарахован в резерв / запас/ армії ПРИМІТКА: В такому випадку, старшини резерву виклю- чаються з резерву армії наказом головної коман- ди, без оголошення про підставу ст 39 В разі вироку про усунення старшини зі служби, а в військовий час клопотання про деградацію, начальник до віддання котрого належить Гоноровий суд, негайно усовує винуваченого від виконання ним службових обов'язків і пропонує йому: в першому разі - подати прохання про відставку в 3-х добовий термін, а, під час війни - негайно направляє клопотання суду про деградацію, по команді, усунувши засудженого від ви- конання службових обов'язків. ст 40 Коли винуватий не подасть в 3-х добовий термін заз- наченого в ст 39 прохання, то відповідний началь- ник негайно передає справу по команді згідно вине- сеному вироку, разом з представленням про усунення його з посади в дисциплінарному порядкові ст 41 Звільнені вироком Гонорового суду не мають права на всякі нагороди при усуненню зі служби, але заховують право на вислужену пенсію ПРИМІТКА: Гоноровому суду, разом з вироком, надається ся право порушити клопотання перед командіром частини про призначення відомої частини пенсії безпосеред- ньо сім'ї звільненого. ст 42 Всі старшини, звільнені зі служби Гоноровим судом, знаходяться на осібному рахунку головного штабу. При другому поступленню їх на службу, перед зали- ченням на нього, вирок Гонорового суду надсилається на розгляд відповідного Гонорового суду, котрий дає свій висновок, чи можуть бути вони приняті на службу чи ні. ст 43 Про кожний випадок дуелі, в котрий брав участь хто небудь з військово-служачих, відповідний Гоноровий Суд, незалежно від початого карного переслідування проводить перевідкування про причини й обставини дуелі. Коли судом буде визнано що учасники, або причасні до неї військово-служачі поступали вгідно пануючим в армії поглядам і розумінням про військо- в у честь, то суд складає про це постанову яку й надсилає по команді з клопотанням про помилування Голова комісії ПОЛКОВНИК Матурин від 5-ї стрілецьк дів полковник Бурдун-Риків від жандармерії підполковник Семенюк член: від упр нач тилу сотн. к Нестеров від прокуратури Хорунжий Ортмановський б/з Кордони Корпіру Соймін Волошко Розглянувши переданий мені проект Тимчасово- го Статуту про Гонорові Суди в Армії У.Н.Р., який складено комісією, що була призначена нака- зом по Військовому Міністерству й Діевій Армії 26 червня 6 р. Ч.ОІ, маю зауважити нижчезазначе- не. I. Пропонуючи Гонорові Суди для булавної стар- шини, комісія знайшла необхідним виключити з підлеглості цим судам командирів окремих частин у війську й осіб, які займають посади IV та ви- щих класів у військових установах. /4 ст. Гоноро- вого Статуту/. В 39 ст. Статуту зазначено, що командири окремих частин, рівні їм по владі та вищі, а також військові урядовці відповідних ім рангів у випадках, які перелічено в I ст. Статуту, звільняються зі служби дисциплінарним порядком. На думку комісії таке виключення ви- магається: високим службовим станом цих коман- дирів, необхідністю підтримати їх авторитет та застерегти нарушення регулярності армії, бо якби допустити підсудність їх Гоноровим Судам, то їх судили би підлеглі им особи. Погодитись з цим не можна. Треба зауважити, що високий службовий стан командирів окремих частин не позбавляє і- під- судності карним судам за карні вчинки в імя ре- венства всіх перед судом; так само не мається підстави нарушати цей принцип равенства через виключення командирів окремих частин з підсудно- сті Гоноровим Судам за вчинки проти службової гідності, гонору та військової етики. Особливо невчасно нарушати принцип демократичності тоді, коли маємо на меті організувати демократичну армію, бо всякі виключення та привілеї були й будуть джерелом різних непорозумінь і роз'єднання складових частин армії. Гадаю, що й авторитет командирів окремих частин не може бути знищений, як що вони будуть підлягати Гоноровим Судам. Перш за все, ніякими виключеннями та привілеями не можна ні для кого застерегти авторитет ні серед суспільства, ні серед війська, бо авторитет людина може придбати лише через свої особисті якості. Зокрема, Гоноровий Суд, визнавши дії командира окремої частини, проти якого зайво виникли обвинувачення в порушенню службової гідності, гонору та військової етики, бездоганними, лише підтримає такого командира, причому міцніше, як увагляднення начальства, бо в першому випадку буде опиня цілої корпорації, а не окремої людини. Як що ж поведінка командира окремої частини буде остільки негативна, що потягне за собою зауваження Гонорового Суду або звільнення зі служби, то не Суд знищить авторитет такого командира окремої частини, а вчинки, яких останній допустився. Що ж торкається порушень регулярності армії, яке вбачає комісія в тому разі, як би командири окремих частин підлягали Гоноровим Судам і справи про них розглядали підлеглі цим командирам, - то, перш за все, необхідно зазначити, що підлеглі командирам окремих частин не будуть розглядати справи про останніх, бо, на підставі 25 ст. Гонорового Статуту, винний має право вилучити зі складу судової колегії таких членів Гонорового Суду; таким чином, справу про командира окремої частини можуть розглядати лише непідлеглі йому булавні старшини. Далі, комісія змішала два поняття: регулярність і демократичність. Характерна риса регулярної армії полягає в тому, що така армія керують на підставі законів, статутів та наказів, а не згідно з особистими уваглядненнями військових начальників, а тому, як що буде в Гоноровому Статуті прийнято про підлеглість Гоноровому Судові командирів окремих частин, то не можна вбача- ти в тім ніякого порушення регулярності. З другого боку, демократичність відзначається, між іншим, рівноправністю всіх перед законом й однаковою відповідальністю перед судом. Як що вже допущено більшу демократичність в нашій армії для розгляду кримінальних справ /бо в карних судах по справах про старшин приймають участь навіть козаки/, то нема ніякої підстави уникати такої демократичності, як розгляд справи в Гоноровому Буді про командира окремої частини судною колегією, що має в своєму складі молодших булавних старшин. До цього треба додати, що цілком не зрозуміло, через що в 4 ст. Гонорового Статуту згадується про осіб IV класи центральних та місцевих установ: ці особи уявляють з себе генеральну старшину, для якої, між іншим, лише з поглядів технічного характеру, поки що не засновується Гонорових Судів. А тому вважав би необхідним другу частину 4 ст. Гонорового Статуту, а саме, слова: «крім командирів окремих частин»…… і до кінця статті викреслити; 39 ж статтю зовсім знести. Разом з тим до 4 ст. необхідно додати примітку такого змісту: „Ті з булавної старшини та військові урядовці відповідних ім рангів, яких призначено наказом по Головній Команді Війська на вільні посади генеральної старшини та на урядові посади IV й вищих клас, Гоноровим Судам не підлягають". Відповідно цьому зредагувати й примітку до 5 ст. Статуту відносно молодшої старшини та урядовців, яких буде призначено на вільні посади булавної старшини. Що торкається молодших старшин та військових урядовців відповідних рангів, які будуть, в разі необхідності, тимчасово виконувати обовязки булавних і генеральних старшин, то для них залишається нормальна підсудність Гоноровим Судам. Разом з тим рахую, що молодшому старшину не слід призначати на вільні посади генеральної старшини наказами війську для постійного виконання цих обовязків. 2. Редакцію 6 ст. Статуту виправити, зазначивши, що Гонорові Суди I категорії засновуються для центральних установ: при Управах Міністерства Військових Справ, в кількості, яка буде необхідна для обслуговування цих управ та Генерального Штабу. 3. В примітці до 8 ст. Статуту зазначено, що підлеглі не по- винні брати участи в обговоренню справ про своїх начальників; в такому разі їх замінюється запасовими членами; далі додано: а як останніх не вистачає, то замісць їх обирається нових членів з других частин. Гадаю, що цю примітку треба викласти більш докладно, зазначивши, що у випадках, коли Гоноровий Суд utворено при окремій військовій частині чи установі, то нових членів обирається із частин, що складають цю окрему частину чи установу, але які не підлягають винимому. Крім того, у випадках, коли Гоноровий Суд utворюється на підставі примітки до 6 ст. Статуту, то нові члени, в разі потреби, можуть бути обрані зі складу окремих частин чи установ, які з'єднуються для утворення Гонорового Суду, при чому не підлягають винимому. Як що залишити примітку в редакції комісії, то може виникнути непорозуміння, й почнуть обирати нових членів з частин, що нічим не звязані з окремою частиною, в якій утворено Гоноровий Суд. 4. Як що до видання Гонорового Статуту буде затверджено Вій- ськовий Судовий Статут, проект якого знаходиться на розгляді у Вищій Військовій Раді, то в 16,25 і 31 ст.ст. Гонорового Ста- туту необхідно посилатись не на статті закону про поступовання в Штабових Судах, а на відповідні ім'статті Військового Судове- Статуту, бо окремий закон про поступовання в Штабових Судах внесено в проект Військового Судового Статуту. Які це будуть по черзі статті, в сучасний мент не відомо, але згідно з про- ектом Військового Судового Статуту: 37 і 39 ст.ст. Закону про поступовання в Штабових Судах від- повідають 292 і 294 ст.ст. Військового Судового Статуту; 77-82 ст.ст. того ж закону відповід. 93-105 ст.ст.В.Суд.Ст. 220-222 ст.ст. -"- -"- -"- 716-718 ст.ст.В.Суд.Ст. 238 ст. -"- -"- -"- 1095ст.В.Суд.Статуту. 5. Початок другої частини 18 ст. Статуту зредагувати так: " Свідків, яких буде вказано винним, викликається в Суд згід- но з правилами наступної статті" / замісць слів: "знов указа- ні свідки викликаються в Суд по правилах, зазначених в наступ- ному артикулові"/. 6. 25 ст. Гонорового Статуту викласти так: Винний може ви- лучати членів Суду, а також і члени Суду можуть вилучати себе зі складу судової колегії для розгляду справи у випадках, що зазначено в 77-82 ст.ст. Закону про поступання в Штабових Судах". 7. В 34 ст. Статуту викреслити, як зайві, слова: понеже це торкається безпосередніх судових дій" й початок цієї статті викласти так: "Вироки Гонорових Судів у випадках, які зазна- чено в I-й і 2-й точках 29 ст. цього Статуту, виконуються в тому ж судовому засіданні". Останні слова в 34 ст.: "на час демобілізації армії, й роблять таким же порядком" викреслити, як зайві й нерозумілі. 8. В 35 ст. Статуту замість слова "приділення" вжити більш відповідне слово "призначення". 9. До 37 ст. Статуту додати в кінці: По скінченню війни їх звільнняється зі служби, як що безпосереднє начальство не буде заступати, по згоді з суспільством старшин частини, про зали- шення їх на службі за відмінну бойову службу. Що торкається поєдинків, то, перш за все, треба зазначити, що поєдинки серед суспільності уявляли й уявляють в себе зло- чин, якого предуглядено карними законами, а тому їх було й е заборонено. Тільки, завдяки кастовому устрію старої росій- ської армії, було допущено поєдинки серед офіцерів, але з дру- гого боку, допускаючи поєдинки, закон вимагав, щоб про кожний випадок поєдинку провадилося слідство, яке прикорочувалося окремим порядком з погляду верховної влади. Таким чином, за- кон суперечив сам собі, забороняючи поєдинки й в той же час дозволяючи їх під де-якими умовами. Не кажучи вже про те, що з правничого боку ставити таксpra- ву про поєдинки непослідовно, необхідно мати на увазі, що по- єдинки часто не вирішують непорозуміння між людьми згідно з правдою /часто гине людина, яка ні в чому не винна/, що такий порядок є аморальним, а тому не може задовольнити людей з розвиненим сумлінням; крім того, ніякий поєдинок не може ска- сувати той образи, яку вчинено людині, як що вона залишиться після поєдинку в живих. Вважаю, що не мається ніяких підстав додержуватись зазначе- ної вище суперечності в законі, аморальности поглядів та не- правди і непорозуміння в нашій новій демократичній армії. Хто не вміє заховувати службову гідність, гонор та військову етику - тому не місце в Українській Народній Армії, бо не стане людина краще через те, що, допустившись цих нарушень, заб'є другу лю- дину на поєдинку. Вже час залишити для історії цей анахронізм. Боятися того, що при відсутності поєдинків з'являться старшини, які навмисне будуть вчиняти ганебні вчинки, щоб через них по- звабитись військової служби, не може нікого лякати: такі люди Українській Армії не потрібні й хай йдуть собі - від того ар- мія буде лише краще. Додаток: Листування та проект Статуту Старшинських Судів Гонорових, якого складено комісією в ланцутському таборі. Т.в.о.Начальника Управи, Генерал-Хорунжий Г.ОЛОВА Комісії для розроблення остаточного складання статута про Гонорові Суди в Армії УНР. "14" Серпня 1921 року Пану ВІЛЬСЬКОВОМУ МІНІСТРОВІ 3-7. ЛИБНА КРАВА Записка 1921р. Військового М-ства РАПОРТ. При цьому представляю вироблення комісією, що призначена була Наказом по Військовому Міністерству і Дієвої Армії УНР ч 91 від 26 Червня с/р, проект "ТИМЧАСОВОГО СТАТУТУ ПРО ГОНOROВІ СУДИ В АРМІЇ УНР" з додатком до нього по проекту "ПРАВИЛ ПРО ПОЄДИНКИ" та "ПОСЯННИЙ ЗАПИСКУ" до цих проектів. Докладаю, що комісія працювала без представника від Дієвої Армії, про неможливість прибуття якого до м. Ченстохова було повідомлено комісію надсилаючи копії рапорта начальника групи інтернованих військ в м. Петрокові під ч 126. В комісії брали участь: Представник від Військового Міністерства - Начальник І-го відділу Мобілізації неї Управи Полковник ТАТАРУК ІВ, представник від Військово-Судової Управи Підполковник ШАЛАІВ і - від Генерального Штабу - Підполковник ЕВТИМОВИЧ. Згідно того – як наказу про комісію ч 91 я, як старший, прийняв провід в комісії. Комісії поставлено завдання остаточно скласти Статут Гонорових Судів, але ж через відсутність в комісії представника від Дієвої Армії, а також за браком статутів, які вже складеного в 3-ої і 6-ої дивізіях і введено ними в життя, поданні при цьому ТИМЧАСОВИЙ СТАТУТ ГОНOROВИХ СУДІВ остаточно вирішений. лише в питаннях системи утворення цих судів і техніки провадження самого суду. Цей статут, проведений в життя в цілому не буде суперечити принципам регулярства і са- мої ідеї утворення в регулярної армії таких судів. Що ж до поширення цих судів на генералів і деградацію в козаки, що висловлено в побожанні Данцутської Групи, яке в основі своєї виходить із розуміння більше демократич- ності і сучасного менту, ніж регулярства, то комісія, без авторитетного представництва від Дієвої Армії, взя- ти на себе розрішення цих питань цілком - не змогла. ДОДАТОК: Пояснююча Записка до статута про гонорови суди, Тимчасовий статут про гонорові суди в Армії УНР і Додаток правил про поєдинки. Закон про поступовання в Штабових Судах і Копія рапорта Начальника Групи інтерно- ваних військ в Петрокові Ч 126. ГОЛОВА КОМІСІЇ ПОЛКОВНИК ПОЯСНЮВАЧА ЗАПИСКА До Тимчасового Статута про Гонорові Суди в Армії УНР. Гонорові суди ухвалено закласти на однакових і рівних під- ставах та спільно для старшин і військових урядовців в цілях залобірти ворожнечи в відношеннях між старшинами та урядов- цями шляхом одноманітності виховання у військових службовців службової гідності та військової етики, виходячи з тих розумінь, які мусять відповідати демократичній армії. Для осіб, починаючи з командира окремої частини (окремого ку- реня,-полку) і вище, гонорових судів не вводиться. Це зроблено тому, що з огляду на їх високим службовим стан недоцільно їх су- дити гоноровими судами, бо це зніщило б їхній авторитет, і до всього цього їх мусили б судити мале виключно їхні підлеглі, що суперечить вимогам регулярності. Суди повинно бути засновано на таких же підвалинах, як і війсь- ково-карні суди, щоб вони мали змогу відповляти діло правосуддя без стороннього впливу взагалі і без впливу начальників з окрема. Але заховано принцип регулярності армії і можливості виховання начальниками своїх підлеглих, бо цим зовсім не порушується їх дисциплінарна влада і навіть вони можуть порушати справу в гоно- рових судах, яке право вони вже мають в військово-карних судах, а також їх повідомляється, як про кожне порушення справи гоноро- вим судом, так і про кожний присуд гонорових судів, вони ж ці присуди виконують. 3. Щоб уникнути порушення істотного чину її форми поступовання, надано право засудженим подавати скаргу на порушення (скарги ж не суті справи подавати заборонено), які скарги вступають на розгляд Вищих Рійськових Судів, де їх розглядається в роспоряд- чих засіданнях, що складається виключно із правників, крім сек- ретаря. Принцип регулярності заховано і тому, що підлеглі члени гонорових судів не повинні брати участи в обговоренню справи своїх начальників. В такому разі їх заміняється запасовими членами, а якщо останніх не вистачає, то замісць їх обирається нових чле- нів із других частин. Щоби уникнути в армії такого елементу, що плямує військову честь, гоноровим судам надано право зовсім звільняти таких осіб від служби в мирний час. Але під час війни, коли кожний військовик повинен бути викорис- таний для захисту своєї батьківщини, виконання присуду про звільнення зі служби відкладається до закінчення війни. Теж з огляду на використування кожного військовика під час війни, поєдинки на той час забороняється, і як що вій- ськовик буде ображений цивільною особою, то й тоді він- не може битись на поєдинку, але за ним залишається право шукати задоволення (сатисфакції) шляхом поєдинку після війни. Поєдинки під час полону та інтернування також заборонено бо вони порушали міжнародне право і їх не можна перевес- ти з технічного боку. Цілком зрозуміло, що поєдинки між військовиками та ці- вільними особами можуть відбуватись лише при умовах неза плямування себе військовиками вже самим фактом поєдинка з такими цивільними особами, які так в своєму попередньому життю як і по своємуму сучасному образу життя, діяльності та професії не викликають сумніву що до своєї загально- людської порядності. Для кожної категорії військовиків зроблено окремо по- морові суд, а саме: І/ для булавної старшини і військо- вих урядовців відповідних їм рангів і 2/ для молодшої старшини в військових урядовців відповідних їм рангів. Гоноровим судам для підстаршин і козаків зовсім не вво- диться, з огляду на їх взагалі унші від старшинських осіб умови виховання, життя і служби у кожній регулярної армії. В обранні членів в гонорові суди для молодшої старшини та військових урядовців відповідних їм рангів приймає участь вся булавна та молодша старшина і всі військові уря- довці в частини чи установі, через те, що всі ці особи в одній частини або інституції провадять одне спільне життя, як на службі так і по заляку би старші товариші, при витворенню традиції в частині, як маючи більш службового й життового досвіду, впливали на молодших. Але командир частини та начальник установи не приймає участи в обранню членів до гонорових судів, щоби зробити суд цілком незалежним від службового впливу. Стар двох років служби в війську УНР, для обрання в члени гонорових судів, встановлено так з того мотиву, щоби забезпечити в гонорових судах місце для людей, що прониклись ідеєю Української Державності і вже спричинились до створення в війську певних традицій в тому ж дусі. Відшми стаж хоч і є обмежений, але його не встановлено лише з огляду на технічні труднощі, які можуть повстати через це під час формування гонорових судів. Крім цього стажу встановлено ще перебування з цих двох років одного року в своїй частині, з огляду на те, щоби дати виборцям змогу обрати до гонорових судів осіб, які більш-менш їм відомі й життя яких звязано з життям в частині не тілько під час інтернування, але й під час болювого та взагалі інтенсивно-творчого її життя /бо ми вже в інтернації знаходимось більше пів року/, що встигли зарекомендувати себе перед своїм товариством, як люде, що їм не чужі почуття громадянсько-військових чеслот. Кількість правомочних виборців для утворення судів визначається циркою не менш як 25 осооб, з того мотиву, що при меншому їх складі неминуче доведеться одній половині персонального складу частини , установи, або обєднання, судити другу, що було надцільним з огляду на зменшення авторитету суду. Привілеї особам, що війське служили в війську УНР надано також і в тому, що при обранні в члени гонорових судів при рівній кількості голосів і рівному старшинству їм налається перевагу. Комісія відмінила істнувавши раніш порядок направлен- ня досудних слідств про поєдинки, а саме: раніш досудні слідства про всі поєдинки попереду направлення надсилало- ся в висновком військового прокурора, а також з постано- вами розорових судів до військового міністра за для док- лада Верховній Владі, від якої і залежало, чи припинити справу, чи дати їм рух [179 арт. Дісціп. Уст. по редакції нак. по В.В. 1912/81, примітка до 553 арт. Військового Су- дового Поступовання , примітка до арт. 1242 Судового Карно ного Поступовання по продовженню 1906 року]. Тілько ті сп рави, по яких відповідальність за поєдинок знищиться за- коном підставою, як то наприклад: давністю, звичайною смер тю винимого т.и. [225 арт. Військового Судового Цеступо вання] не надсилалося до Верховної Влади, а припинялося військовим начальством по згоді з військовим прокурором [відозва Г.В.С. від 28 серпня 1898 року за Ч 4099 на імя в: прок. Турк. В.О.С.] Отже і виходило, що з одного боку поєдинки було дозволено, а з другого боку припинити спра- ву про них, або дати їм рух залежало тілько від Верховної Влади. Щоб уникнути цього, комісія ухвалила давати всім справам про поєдинки направлення в загальному порядкові, а саме досудні слідства, вироблені по належності військови- ми і слідчими судами надсилається по належності до проку- рорів Вищих Ві..ськових і Окружних Сідів для направлення в загальному порядку, в залежності від обставин справи: або для припинення справи, або для віддачі винних під суд. ТИМЧАСОВИЙ СТАТУТ ПРО ГОНОРОВІ СУДИ В АРМІЇ УНР. I. Гонорові суди закладаються для охорони серед вояцтва службової гідності, гонору та військової етики. На них покладається розглядування, які не відповодять зазначеним вище розумінням, а також розгляд суперечок та сварок, які виникають серед старшин і військових урядовців. 2. В разі необхідності розглянути вчинки, зазначені в арт. І-ому цього статуту, коли вони сполучені з порушеним військової дисципліни, чи карних законів, гонорові суди не торкаються настрою відповодальності, яка загрожує за це порушення. 3. Питання, чи підлягає справа розгляду гонорового суду, вирішується самим судом. 4. Гоноровим судам підлягають всі бульвани та молодші старшини і військові урядовці відповідної їм рангу, крім командирів окремих частин - в військових частинах, і заламаючих посади членів верховного класу і вище - в центральних та місцевих установах. 5. Гонорових судів встановлюється 2 категорії: ПЕРША - для молодшої старшини і військових урядовців відповідної їм ранги, ДРУГА - для бульвої старшини і військових урядовців відповідної їм ранги. ПРИМІТКА: Ті з молодшої старшини, та військових урядовців відповідної ранги, які займають посади бульвої старшини, підлягають гоноровому суду ДРУГОЇ категорії. 6. Гонорові суди засновуються: ПЕРШОЇ категорії - при окремих частинах і місцевих установах, а для центральних установ:- a/ при Революційній Управлінні Генерального Штабу, б/ Військовому Міністерстві і в/ Управах Постановлення; ДРУГОЇ категорії - при дивізіях, резервових бригадах і рівних їм військових об'єднаннях, а для центральних уста- мов - при Військовому Міністерстві, спільний для всіх управлінь і управ. ПРИМІТКА: В разі, що кількість правомочних виборців для утворення гонорових судів буде в окремій частині, або місцеві установи менше 21 особи, то вони об'єднуються - окремо військові частини і окремо міс- цеві установи- розпорядженням безпосереднього начальника в порядкові підлеглості, наприклад: при відсутності зазначеної кількості виборців в курені для утворен- ня суда першої категорії, такий суд утво- рюється при бригаді в розпорядження ком- андира бригади- спільний для частин всі- єї бригади; таким же шляхом місцеві установи об'єднуються розпорядженням ком- андира резервової бригади і утворюють гонорові суди- спільні для всіх місцевих установ району бригади. 7. Справи про сутички та взаємні образи між особами різних частин вирішають окремо для кожної сторони гонорові суди їхніх частин. 3. Кожний гоноровий суд складається із ПЯТИ дільних і ДВОХ запасових членів. ПРИМІТКА: Підлеглі не повинні брати участь в огоро- воренню справ своїх начальників; в та- кому разі їх заміняється запасовими чле- нами, а як останніх не вистачає то за місц іх обирається нових членів із дру- гих частин. 9. В члени гонорових судів мають право бути обраними особи, що прослужили в війську УНР до дня виборів не менше 2 років і з них не менше одного року в своїй частині, установі або об'єднанню. 10. В члени гонорових судів не можуть бути обрані: а/ покарані з судового присуду в інтраторо де-яких службових прав та привілеїв чи якою іншою видною ка- рою, або проти яких порушено справи про вчинки, що загрожують такими карами, або які були під судом за згадані вчинки, але не були виправдані; б/ яких було виключено зі служби з присуду карних та гонорових су- дів; в/ яких проголошено невиплатними боржниками, і г/ яких віддано під опікування за марнотратство. 11. Обрана членів гонорових судів провадиться кожною категорією виборців в окремих зібраннях для кожного суду, але в обраний членів до гонорових судів ПЕРШОЇ категорії приймає участь вся булавна та молодша стар- шина і всі військові урядовці відповідної їм ранги в частині або установі, крім начальника частини - в війс- кових частинах, і займаючих посади чоєт-вкертолі- ки для один і вище - в установах. ПРИМІТКА: Прикомандировані не можуть брати участи в виборах і бути обраними, але підляга- ють гоноровому суду частини до якої хоч би й тимчасово приділені. 12. Обрання членів відбувається щорічно, в час, який призначено наказом по частині, установі або обеднанню 13. Прибувші на зібрання, на пропозицію старшого із присутних, приступають до обрання. Для чого кожний вибо- рець, керуючись §§ 8,9,10 і 11 цього статуту, пише на папері призвище осіб, яких обирає він на члени. Пале- ри без підписів збирає старший із присутних і підрахо- вує кількість голосів про кожного з обраних. Сім осіб що одержать найбільшу кількість голосів, лічиться об- раними; із них два молодших в ранзі - запасовими чле- нами. Вибори рахуються законними, коли в них приймало участь не менше двох третин правомочних виборців. 13. При рівному числі голосів обраним лічиться старшого в ранзі, а коли обрані будуть в рівних рангах, то старшого в цій ранзі, причому старшинську рангу ввадається старшою від урядовської; при рівному старшинстві в рангах старшого рахується того, що довший час перебував на службі в війську УНР. 14. Гоноровий суд порушує справу або на повідомлення начальника частини, установи чи обєднання, або на без посередніх свої погляд, по одержаних відомостях. Про кожну порушенню справу гоноровий суд повідомляє начальника тієї частини, установи або обєднання, при яких засновано цей суд. ПРИМІТКА: Анонімні доноси не можуть бути приводом до порушення справи. 15. Кожний член суду повинен представити судові письмовий доклад про всякі відоми, йому, належні розгляд у гонорового суду, вчинок кожної особи, підлеглої цьому суду. 16. Перед розглядом справи в гоноровому суді повинно зробити перевідування. Перевідування переводиться або судом в повному складі, або його членами з долучення суду, стосовно до арт.арт. 37 і 39"Закона про поступовання в штабових судах". 17. Після перевідування гоноровий суд вирішує: чи справа підлягає розглядової суду, чи припиненню. 18. В тому випадку, коли справу суд розглядає, вимимому пред'являється перевідування і надається право просити предсідателя про виклик нових свідків, виправлень документів та збір справок. Предсідатель суду, якщо визнає доцільним, задовольняє ці прохання, а в разі неуваження, складає постанову за зазначеннями в мі. підстави такого відмовлення. Знов указанні свідків викликаються в суд по пра- вилах, зазначених в наступному артикулі. В разі невикликання таких свідків для персонального допиту від них відбирає письмовні зізнання. 19. Свідків закликається в суд тоді, коли вони мешкають не далі, як за 25 верстов від місця судової розправи. В противному разі від них відбирається письмовні зізнання. 20. В призначення предсідателем суду час, суд збирається для розгляду справи. В гоноровому суді веде провід старший в ранзі. 21. В разі хворості, відрядження, вилучення, або з яких інших причин, кого-небудь із членів суду, місце його заступає старший із запасових членів. 22. Засідання понорового суду відбувається при зачинених дверях, причому письмовне діловодство провадить молодший із членів суду. Розголошення всього того, що було в засіданню суда, а також даних перевідування, забороняється – воно визнається вчинком однаковим із за- значенням в арт. І цього статута, і винні в цьому члені суду підсудні гоноровому судої. 23. Гоноровий суд розглядає всі зібрані по ділу відомості, викликає в суд винимого, вислухає його зізнання і провіряє представлені ним докази. 24. Коли виними по заклику в суд не заявиться без важливої причини, то суд, не припиняючи розгляду справи, виносить позаочний присуд. ПРИМІТКА: Про мейвку в суд винимого складається окрему постанову, яку додається до справи і в якій повинно бути зазначено, коли було зроблено заклик винимого, з яких причин він не заявився і з приводу чого ці прижни визнано неуважним. 25. Виними може вилучити кого-небудь із членів суду, а також і члени можуть вилучити себе від участі в обговоренню справи, причому додержуються правил, які зазначено в арт.арт. 11-89 /випадки і порядок вилучення суддів/ "Закону про нестудовання в штабових судах" 26. Після вислухання зізнань винного, суд, в відсутності його, обговорює питання про склад вини, провинність чи безвінність винного і приступає до постанови вироку. Коли виникає необхідність зібрати додаткові відомості або допитати нових свідків, суд має право відкласти засідання і не виносити присуду. В постанові, яку складається з приводу цього, суд повинен зазначити підстави такого відкладення. 27. Розгляд і вирішення справи в гоноровому суді закінчується в одному засіданню, за винятком випадків, зазначених в попередньому артикулі. 28. Присуд гонорового суду, а також і всі інші постанови його розв'язуються більшістю голосів таємним голосуванням. 29. Гоноровий суд може винести присуд: 1/ про виправдання винного; 2/ про зауваження йому і 3/ про звільнення зі служби. 30. Присуд гонорового суду, підписаний предсідателем і всіма членами, оголошується винному. 31. На присуд гонорового суду по суті справи заборонено подавати скарги, але засудженний має право подати в 3-х добовий термін, з часу оголошення суду, скаргу до належного Вищого Військового Суду про порушення правил зазначених в цьому статуті, наприклад: коли суд збереться в неналежній кількості, коли винного не було покликано в суд, щоб позити свої зізнання , або коли йому було відмовлено в перевірці доказів, які він представив, щоб виправдатись, відмовлено в вилученні суддів і т.п. Скаргу подається до того гонорового суду, який виніс присуд, таким же чином і згідно з тими правилами, які зазначено в арт.арт. 220-222 "Закону про поступовання в штабових судах", і надсилається до Вищого Військового Суду в порядкові, зазначеному в арт. 238 того ж закону. 32. Вищий Військовий Суд розглядає скаргу в 3-х добовий термін з моменту її отримання і може відмінити присуд, як що визнає скаргу правильною, та повернути справу до того гонорового суду на новий розгляд. 33. Про кожний присуд гоноровий суд повідомляє таємно на- чальника частини. установи або об'єднання, при яких засно- вано суд. 34. Виконання присудів гонорових судів в випадках, зазна- чених в т.т. І і 2 арт. 29 цього статуту, помеже це торка- ється безпосередніх судових дій , належить до обов'язків самих судів і виробляється в самому судовому засіданню. Виконання присудів в випадках, зазначених в т. 3 того ж артикула, покладається на начальників частин., установ чи об'єднань, при яких засновано суди. Ці начальники нмр- ни ч час негайно усовують в посад засуджених до звільнення зі служби і пропонують їм в 3-х добовий термін подати прохання про звільнення, а в військових час, відкладають виконання присудів про звільнення зі служби до закінчення віл-ни на час демобілізації армії і роблять таким же поряд- ком. 35: Коли засудження не подасть в 3-х добовий термін, зазна- ченого в арт. 34 цього статуту, прохання про звільнення зі служби, то його звільняється зі служби в дисциплінарному порядку в наказу тих начальників, яким по закону надано право приділення ціх осію на службу. 36. Звільнені по присуду гонорових судів не мають права , як на мундур, так і на всікі нагороди при звільненню зі служби але заховують право на вислужену пенсію. ПРИМІТКА: Гоноровому суду, разом з вироком, надається право порушити клопотання перед командіром частини про призначення певної частини пенсії безпосередньо родині звільненого. 37. Всі старшини та військові урядовці, звільнені зі служ- би гоноровими судами, знаходяться на особливому учеті в Військовому Міністерстві, куди їм надсилається справи про них, які було переведено в гонорових судах. Всі інші справи переховуються при тих частинах, установах чи об'єднаннях, при яких утворено гонорові суди. Звільнених зі служби по присуду гонорових судів старшин та військових урядовців може бути прийнято на військову службу лише по мобілізації. 38. Від звільнених в присуду гонорових судів не приймається скарг на неправильне рішення, а також прохання про віддачу під карніл суд, щоб доказати свою безвинність. 39. Командири окремих частин (окремих курінів, полків), рівні ім по владі і вище, а також військові урядовці відповідних рангів і посад. в випадках, зазначених в арт І-ому цього статуту, звільняються дисциплінарним порядком. ГОЛОВА КОМІСІЇ Представник від Військового Міністерства Начальник І-го Відділу Мобілізаційної Управи Полковник Батарушків Члени: Представник від Військово-Судової Офіції Підполковник Шевелєв Представник від Генерального Штабу Підполковник Осташовськ Додаток до "Тимчасового Статуту" про Гонорові Суди в Армії УПР " ПРАВИЛА ПРО ПОЄДИНКИ. 1. Гоноровий суд також розглядає справу про всяк у образу що плямує військову стать, яку спричинено чи нанесено вій- ськовиком. 2. Під час розгляду справи про образи та сутички між війсь- ковиками гоноровий суд може постановити: 1/ як що визнає справу несуперечною з військовою гід- ністю та з традиціями частини - про замірення сто- рін; 2/ як що знайде, що єдиним засобом захистити ображену честь військовика є поєдинок - про необхідність поєдинка; 3/ як що по обставинам суперечки або сварки вбачить негарні вчинки якої небудь зі сторін, то незалеж- но від сути суперечки, приступає до перевідування і чинить в мисль арт. 17 " Тимчасового Статуту про Гонорові Суди" і наступних за ними. 3. Як що, після оголошення присуду гонорового суду про необхідність поєдинка, яка небудь зі сторін відмовиться від нього, або не вживе засобів що до задовольнення об- раженої сторони через поєдинок, то в разі неподачи ним самим прохання про звільнення зі служби, начальник час- тини, установи або об'єднання, при яких засновано гоно- ровий суд, після упливу двохтижневого речінця, входить в представленням про звільнення такого військовика зі служби без прохання в дисциплінарному порядкові. 4. Про кожний випадок поєдинка, в котрому брав участь хто небудь із військовиків, чи то відбувся він по поста- нові гонорового суду чи без неї, відповідний гоноровий суд, незалежно від початого досудного слідства війсь- ковими чи судовими слідчими суддями, зі свого боку робить також перевідування про причини і обставини поєдинка, порядком зазначеним в арт. арт. 14 - 16 "Тимчасового статуту про гонорові суди". Коли, після перевідування, гоноровим судом буде визнано, що учас- тники, або причасні до поєдинка військовики, поступали вгідно пануючим в Армії поглядам і розумінням про військову честь, то суд складає про це постанову яку і представляє начальнику частини, установи або об'єк- мання при котрому засновано цей суд. 5: Особовзки гонорових судів, які вказані в попередніх артикулах ціх правил покладаються на відповідних на- чальників в випадках поєдинків для військовиків які не підлягають гоноровим судам. 6. Під час війни, а також знаходження в полону та на- інтернації поєдинки заборонено, але, в разі винуват- цем буде осою цивільна, то військовикові надається право шукати (сатисфакції) шляхом поєдинка після скін- чення війни. 7. Поєдинок між військовиками і цивільними особами мо- же відбутися лише в тому разі, наколи ці останні ні- чим не заплямовані в попередньому своєму життю і по сво ему сучасному образу життя, діяльності та проєсії, не викликають сумнівів що до своєї загально людської по- рядності. 8. Про всі поєдинки переводиться військовими і судовими слідчими суддями, по належности, досудні слідства, при- чому обовязково примається на увагу постанови гоноро- вих судів про правильность і необхідність поєдинків. Досудні слідства після закінчення їх надсилається по належности до прокурорів Вищих Військових і Скружних Судів для направлення в загальному порядкові, в залеж- ності від обставин справи,-або для припинення справ, або для притягнення винних до суду. Голова Комісії: Представник від Військового Міністерства Члени: Представник від Військово-Судової (Фін) Підполковник "редованик від генерального штабу підполковник У.Н.Р. ЗАКОНОДАВЧА УПРАВА військового Міністерства .- "13" жовтня 1921 року. до Генерал-Інспектора Армії У.Н.Р. 24/Х-2р 4601 Вз/Е 19218 відно резолюції П.військового Міністра при цьому представляю два проекти статуту про Гонорові Суди в Армії У.Н.Р. для висловлення свого погляду, який з них з"являється більш бажаним для нашої армії, а та- кож які в ньому необхідно внести поправки. ПОДАТОК: Вищезгадані проекти на 19 аркушах і закон про поступовання.- За Начальника Управи Харчунець Орлишкевич Секретарь Управи "10" січня 1922 р. Ч....... На ЧІТ2. До П.Генерала ПЕТРОВА. Маю за плану повідомити революцію Гене- рала Вовка на відношення Від 23 цього січ на:"З рештою вбачаю легковажність в такій важливій справі - два місяці провадиться листування, а праця не сується наперед. Де кілька разів зазначав, що проект утво- реного положення знаходиться в Калішу у п.Генерал-Інспектора, про це мав донесення п.Ген. Інспектора ще в листопаді. От-же нарешті наказую розшукати той проект в Калішу і приступити до опрацьвання його. Про виконання донести. Ген.Вовк.29/1." Полковник Підполковник York Mackenzie & Co. Cheltenham C. H. M. oh D. neeab 14-й Камцемарії Генерального штабу. Надсилаеться для докладу к. Начальнику Генерального Штабу. Додаток: Два незвітні станичні розмови; один на 19 березня і заміна про виготовлення. Нарядник Камцемарії Генерального Штабу Війська Підполковник -2-березня 1923р. з. 94. В. о. Янкового М. В. Генеральному Інспекторові Армії УНР. Діставши від Ген.Хор.Вовка вказівки,змісту який до цього додається,прошу повідомити чи дійсно мається у Вас Положення про Гонорові суди і як що воно є то надіслати його до Генерального Штабу. ДОДАТОК: Відношення під ч 296. Т.в.о.Начальника Генерального Штабу, Генштабу Генерал-Хорунжий "22" лютого 1922 р. ч.... В.о.Начальника Канцелярії 21 липня 1922 року. ч. /308/. До п. Генерального Штабу Генерал-мовного Одера 29/VI Вх. ч. 857 З наказу Міністра Військових Справ прошу повідомити, коли можливо одержати лісля виправлення проект дисциплінарного ста- ту, надісланий Вам 14 цього липня під ч. І228. Одночасно з цим прошу не відмовити поінформувати мене для докладу Генералу знанківу, в якому стані знаходиться зараз вироб- лення кінного статута; коли він же готовий, то Генерал Юнаків прохає скоро надіслати його в висновком Генерала О.Удовичен- ка для докладу п.Р.О. Т.В.06.Віце-Міністра Військових Справ по справах адміністр. і персон. Генштабу Генерал-Поручник 39% Buenos Aires. A. Sáenz. 2 серпня 1922 р. ч....//152/775- Генеральному штабу Генерал-Поруч- никові ГАЛКИШУ. На Ч.ІЗО8. Дисциплінарний статут, вхідні в 4 иньшими положеннями /про запасові війсь- ка, військово-адміністр. устрій тилу т.п./ одержано мною 26-го липня. Зараз не можу вказати часу, коли всітириу переробити ці всі проекти, бо працюю лише один. Дисциплінарний статут буде розглянутий в першу чергу. Нинішній статут все розглядаєть ся Редакційним Комітетом і по частинам пе- редається на виправлення до Термінологіч- ної комісії. По закінченню буде надісланий з висновком Ген.хор.Удовичанка. Генерального Штабу Генерал-Поручник Кру. Згідно: Мідомш. "Ч. жовтня 1922 р. ч... 176/918 Генерал-Поручникові СНАКОВІ. ДОПОВІДЬ. На ч.1228. Представляється на затвердження проект Статуту Дисциплінарного після породження його в зауваженнями В.в.Ради та Головного Військ. Прокурора. В остаточному його вигляді цей проект був розглянутий заступником Головного Військового Прокурора Полк.Шалайвим і зауважень в його бою не викликав. Генерал-Інспектор армії з додаваним проектом згоджується. ДОДАТОК: проект статуту. Підп.: Ген.Штабу Генерал-Хорунжий Нолковинк Киселя." "4" липня 1922 року До п. Генштабу Генерал-Хорунжого КУЦА. Надсилаю при цьому представлення На ч.5/61. Начальником Генерального Штабу проект Дисциплінарного Статута, рапорт Начальнику Головної Військово-Судової Управи від 22 лютого б.р. ч.10 з зауваженням на цей проєкт, а також висновок Президії Вищої Військової Ради з приводу самого статута і зауважень на нього Головного Військового прокурора з резолюцією на ньому Війського Міністра Генштабу Генерал-Поручника Кнаківа: "Нач.Ген.Штабу: Проект Статуту прошу виправити згідно висновку президії В.В.Р. і подати мені в найближчий час для внесення до Ради Народних Міністрів п.30/VI-1922 року". ДОДАТОК: 1. Рапорт Нач.Ген.Штабу ч.5/61 з проєктом Дисциплінарного статуту, 2. Рапорт Нач.Гол.Військ.Судової Управи з зауваженням на цей проєкт, 3. Висновок Президії Вищої Військової Ради з приводу статута і зауважень на нього Головного Військового прокурора. У. Н. Р. Генерал-Хорунжого Генерала Хто 24/VI 1922 р. Вх. ч. 805- Начальник Генштабу Константиновський Замість підпису: Надіслано уважній статуту 4/VI-1922 р. 176/1 нами і З.Висновок презідії Вищої Військової Ради з приводу проекта Дісциплінарного Статута і зауважень Головного Військового Прокурора з резолюцією Війсь- кового Міністра. Т.В.06.ВІЙСЬКОВОГО МІНІСТРА ГЕНШТАБУ ГЕНЕРАЛ-ПОРУЧНИК Патальний Господарю "Військової" Судової Управи 22 січня 1922 р. до п. Військового Міністра Запорт. 83 Просить вважати при цьому свої "Зауваження з приводу Проєкту Дієціонарного Ста- туту, до якого: 1) що вважав би доцільним, не підтримати цей проєкт в Комісію, передати його разом з моїми Зауваженнями на Священний Чернігівський Проєкт розгляду Вищої "Військової" Монастирської Дієціонарної Ради, 2) що Проєкт відсутність Свя- того, як військовий Захисник, вишлете Урядові Рада Міністрів, 3) що дуже бажали би одного нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиця, а саме - а право Н.Кії, Просить би уваженішого Міністрів і зупинитись на црінці- нових розходженнях про- єктів 2 Штату та звіро- ноповодних змін у. Скобиц Зірній кювісії при Раді Мар. Мічківців Підляку письм провезення Проекта Дієц. Священик через Зазначені вище інсайданції можна пред- ставити його для Завідування м. Гословину Одаманові; як Гослові У. Н. Р. До цього додатно, що в разі Завідування Х роз- Дієц Проектом Дієц. Священику потрібно буде ввести дл-їми Зміття у Військовому Каплану Стамупи із до зразкової перш (53 '60 афта арт. ша 3х Угод Іга- Мінда до годинка 1 - до 8 агус). Людайте: Завідування на Проект Д. Стамупи, проєкт Д. Сміти і смишування з Зазначен- Були мунстрах марацентні. Тл. 6 о. Народжена Тетяна Військового Святого Купля, Генерал-майор Ігорович З/Козлови, повержейрований сільський відграє війни з розвідки, нафтиш інший мір арештавання в зв'язку з ембаржем, на низькі пасади. Освободивши здоров'я чого часу виїхав в вийдках кевикон. Наказу, що узелішення своє місто в 200 сорі. Чочирок З приводу загарблення іншійців розходжень для і всіх цьких що К.В. Рада Завідування Проєкт виеловити особливу очинку на- екідко прикладних чи відмінених писем чи ильшого покарання багато в дієційлінарному Стамупи Афти У. Н. Р. Додаток: церкви ембаржую. 26/IV-22 р. Г. Бойкови квітня 1922 р. До П. Голови Вищої Військової Ради. Прошу по можливості в самий короткий термін розглянути проект статуту дисциплінарного та зауваження до нього п. Генерала Чеховича зі змінами, запропонованими п. Генералом Чеховичем. Просяв би уважніше зупинитись на принцип пових росходженьнях проекта Генерального Штабу та запропонованих змін Генерала Чеховича, а саме: а/ права начальників під час війни накладати карти, перевод в розряд штрафованих. б/позваблення поверхстрокових Стажів під час війни. в/ дозвіл палити тютюн під арештом. г/ дослужування після закінчення чинної служби за дні арешту. д/ зміщення старшин на низчі посади. е/вживання зброї під час війни у випадках невиконання наказу чи залишення свого місця в бою /арт.40,41 проєкт статуту/ З приводу зазначених принципових розходжень, як і всіх інших, що бища Військова Рада зауважить, прошу висловити особливу думку, наскільки прийняття чи відхилення того чи іншого покарання бажано в дисциплінарному статуті Армії У.Н.Р. Додаток: проєкт статута, зауваження та листування.- Генерал-Хорунжий Полковник Мравін 1922 року. До п. Тенерана Галики на 85 з. 13. Надсиланням розглянутий Презідією В. В. Ради дисциплінарний Статут з зауваженнями на його останній повідомляв, що відповідно до митань, що окремо порушив в визначенні ст. 883 біз 24.15. ц.-р., вимовлена Презідією В. В. Ради в зауваженнях на відповідні арти- кули цього статута. При розгляді всі зауваження Гос. Про- курора Презідією В. В. Ради уважно подано, виступавши на 45 аркушах. Закон. Чуркова 30/V 1922 Відповідь В. В. Ради визнавається статут зазначеною з актом оцінки, що внесено в Раду Мінську. Галика Танків Балаково-Миколаїв Владим 4/1920. "12 січня 1923 року Генерал-Хорунжому ВОВК ч 5/6. При цьому представляю проект Дисциплінарного статуту, який був складений таким чином: 1| З початку були вібрані від дивізій висновки, в чему Дисциплінарний статут, затверджений 21 січня 1919 року, не відповідав своєму призначенню-ВИХОВАННЮ ВІЙСЬК, які його з цього боку хиби та в чому треба його змінити. 2| Цей матеріал був переданий в особливу комісію, яка була складена на підставі резолюції Ген.-Хорунжика Ерошевича й П.Головного О-тамана від 18|X 1921 року, Генерал-Хорунжим Удовиченко в Калішському таборі з досвідчених муштрових старшин 2-ї Волинської та 3-ї Залізної стрілецьких дивізій, при участі прокурора 2-го Вищого суду сотника Ружицького. 3| Складений цією комісією проект Дисциплінарного статуту був переглянутий в Генеральному Штабові та доповнений. 4| На решті проект в останній редакції був розглянутий мною, Генерал-Хорунжим Удовиченко й Генерал-Хорунжим Безручко. Таким чином в цей проект увійшли всі побажання муштрового начальства, які останнє вважає необхідними для належного виховання армії. Але рахую бажаним, щоб цей проект в редакційному бою [але не порушаючи встановлених його основ] був переглянутий Головним Військовим Прокурором. В представляемому проекті бракує останнього розділу "Про старшинський суд чести", який вже" Комісії, що ви- міряє, підписав штабу. До цього разу необхідним додати, що саме життя вимагає як НАЙСКОРШОГО затвердження Дисциплінарно-го статуту, як найголовнішої підстави виховання війська. Генштабу Генерал-Хорунжий Генштабу, Генерал-Хорунжий -один з оцей іме, НАДІЙНІ І ПИСЬМОВОЇ підтвердження кінчимо оцей звіст умов в ят цих умов са -ся умовою в Генштабу всьо заїздаємо Чей [8 -говоря інструкції на експедицію або звіс, щоб м -о ставалось. П. Я виконуючи означений постановл. Зір инж-Хорунжий , днор 1831 ХІВІ дія експедиції -аналізовано в ідредет умовноштабу в означенному V i-в от ібнованной i-в кинцюто хунортурум хче -одні якого ми, Пізнава хинаноштабу іончікає . опекиджут експедиції умов оламній от- В згорди -ідпідатД твоорд пвізомод хейд Пинчелетою 18 -авердженої в фатуваннях як у цього опекиджут . Ливановоди, от інобетій умов яго Інженер півчетає в твоорді імпер ел [8 -опекиджут межиндж-Хорунжий, хочи фатуваннях . охурової инж-Хорунжий и -водон іов чьшівих твоорд йод в изнене импі -а умов експедиції іль, западання опекиджут в инженер . Інша експедиція опекиджут всьо чинитікован -налею в твоорд йод дош, инижаб охуат елі -ой хинановоди інженеропол ям зв'язку опекиджут -инженерополій инженером Питуваннятеп вуд іончою от . народноштабу отопленетою еумажд інводи умовнастародати и -ова Імпа, "ктоя дхр Инженерополій опПутівани Командір 6-ої Спірненської Сільської Округи 9 січня 1923 року У. Н. Р. Регіональна Правління Обл. 1045-182 л. р. Вх. ч. 56- Заповідник Поведомляємо при цьому Дисциплінарний Статут з бажанням Нескінч. Ф. Ім. Крошуркові 2. Чеп. Радвург від Водопоня до прозорого ставу Слідки Дисциплінарного Т. ОНКЕВИЧ. Зб/12 - 94 р. Вхідний ч_ Російського Міністра 19 р Командиром Групи Підготованих військ тов. Ч.5. Генерал-Херувима СТРУНКО. РАПОРТ Пред'явлено звіт комісія-ка переглядаючи проект дисциплінарного статуту в складі К-ра 4-ої Київської дивізії ген.Хор.Янченка, К-ра 4-ої гарм.бр.Полковника Ча ківського, К-ра 16-ої Стріл.бр.Полковника Сучко і К-ра 6-ої гарм.бр.Полковника Насолова, розглянула про- ект статута для 2/70 Січня 1932 вону підтвердив: Предложе- ний статут : ВІДНОВЛЯЄ ВИМОГАМ ВИГОВАННЯ РЕГУЛЯРНОЇ АРМІЇ- В деталях звернено увагу на слідуюче: 5. Необхідна сілья яскрава і зрозуміла редакція слів: Ко- ли підлеглий не міг зрозуміти та не міг розуміти про- тивозаконності наказа та при виконанні його і т.д. 6. Рекомендує додати для підкреслення : "Кожний" із присутніх начальників чи старших, повинен цей суд рішуче при- пинити." 8. Недопустиме вживання власної сили для примусового під- леглого за для виконання наказу. Прийняти таке стере- вування чинну: НАКАЗ ЗАГРОЗА ЗБРОЇ І ВЖИТТЯ ЗВРОЛ. Офект ужиття зброї по цьому статутоні треба оговорити також в інших підпорядкованих законах. Надати право начальникам, які мають право відзаровти під- леглих під суд, і самим вирішати випадки в яких поле- жить розмежитись дисциплінарною карою і з яких віддавати під суд.- В ніякому разі не давати цього права судові 1. У кожному пункті і в других- а головних чином в статах частин виразно розмежити стать козаків від посати. Приклад: СТАТЬ: Стрілець (гарматчик,кіннотчик,техниччик, осозник і т.д.), ГУРТКОВИЙ ,МОЛОД. ПІД СТАРИША ,СТАРИЙ ПІД СТАРИША ,ПІДХОРУНКИЙ.- Посади:Ланковий (начальник сім'ї), Розовий (отділення командир), Чотовик (Сводний підрозділ) - це теж вище ще випадки, нерекомендується збільшувати між ними. Службовий Командир- Стажування 102 Не маючи до Других чарах. унтір-о-цер); бунчужним є, кентінармус). Слово "козак" змінити тільки загально-в старому значенні "солдат". 20.-Поверх строкових підставних відокремити від підготовчих. 27.-Після слів: "нема спеціальних мість закнження" додавти: "в також коли на істнуючій обахті нема вільних мість" Неважливо САК.-У заслові: У представленням до кімнати "вортового" тергін "картова" по-годжується з тими-ж термінами внутрішнього й загального статутів. 37.-Тут не зазначене слово "арестовує" зазначення в пункті 9 статута, через-до повстає неясність. 68.-чотолі новини дочовидати не тільки бунчужному, але також і командирої чети. 65.-В цій пакті ( і в 29) додавти на кінці: як Голови Держави 67./..-Страдовані не повинні користуватись правом на відпуск. 70.-Страдовані можуть бути в звичайний час підвищені тільки після все умову 6 місяців-з дня виключення їх із категорії стратованних. В останочній редакції належить звернути увагу не усталення по-однакових термінів і не вичнати на тих самі поняття сі- лонимів-які називають так богата. Бажано взяти подекуди, устний сотенній "сапорт" не зразок других армій, і тоді ожежити дисциплінарне право під- старшин. Це дасть я найновіший авторитет коканцірові сотні, який (нетільки бунчужний) легко зможе бути як ной- точніше в курсі всіх дрібних справ своєї сотні. 5 січня 1922 року М. Шевченко. Голова Комісії по розгляду і переробленню військових статутів. 23 Листопаду 1921 року. з. м. Калінів (табор з. 10). Представляючи при цьому уваги Комісії відносно переглянутих статутів - лушитрового, внутрішньої служби, дисциплінарного і заголовного, до- ношу, що Комісія свої висновки не раніше виберу- чила за браком належної компетенції, але при- клали можливих зусиль в міру малочних знань, щоб пристосувати їх до оцінки і скоординувати. На погляд Комісії все, що ним Зайважено і всі пропонувані корективи з наслідком досвіду ми- кулих сліп, але до досвіду набутого в несприятливих умовах побуту Української армії, досвіду, який грун- туються лише на данних військового життя, ціл- ковито обмеженого від життя війська ільших ка- зцій, тому можливо до певної міри спеціфичного. Комісія абсолютно не узгоджувала терміноло- гії за браком компетенції і радить, що для цього статуту повинні розглядатись в термінологічній Комісії з фаховців філологів. Що ж торкається статуту полової служби, то він, розроблений по Російському статуту і допов- нений набутим в Світовій війні і за тає нашої Визвольної боротьби досвідом, з'являється цілком від- повідаючим вимогам провадження сучасної війни; оскільки в цьому компетентна Комісія. Додаток: Листування над Шаркушах. Головний Матвійч Статут дисциплінарний. Розділ І. Про військову дисципліну і порядок підлеглості. 1. Військова дисципліна полягає в строгому виконанні всіма військовослужбовцями обов'язків служби і тому вимагає і від нагальників-давати підлеглим добрий приклад, тильно стежити за виконанням підлеглими своїх обов'язків і не лишати без покарань їхніх злочинних вчинків; від підлеглих - безсуперечного виконання приказів нагальників і суворого додержання правил військового підпорядкування. 2. Всякий приказ нагальника виконується підлеглими без жадних сумнівов; відповідальність за наслідок виданого приказу спадає на нагальника. 3. Нагальником є той військовослужбовець, який з належного наказу чи розпорядження постійно чи тимчасово керує службовою діяльністю інших військовослужбовців, які є його підлеглими. Він користується правом накладати на підлеглих дисциплінарні карти. Прийняття. Підлягає строгому виконанню служби, коли взаємовідносини військових точно не визначені, старший по посаді, а коли посади рівні, то старший рангом визнається нагальником. 4. Військовослужбовець, який має вищий рангу або стаття, рахується старшим відносно тих, що мають нижчий ранг або стаття, але не підлягають йому. 5. Підтримання дисципліни в війську покладається на нагальників і старших, а також на військові суди. 6. В випадку порушення дисципліни або непослуху підлеглого, нагальний повинен взяти всіх засобів до підтримання її і виконання підлеглими приказу, при потребі застосовуючи сили або зброї. Якщо ж нагальник має право взяти зброю, коли підлеглий свавільно замшав своє місце підлягає бою, або закликав до того інших, чи розповсюджував серед війська паніку. Пригнітка: Застосування сили є припущенням під- ляглого без накесення йому повоїв. Старший мав право в видадку порушення дисципліни, або негатного поводження молодшого, зробити йому зауваження; при потребі мав право заарештувати його і передати в рос- порядок ближнього нагальника чи коменданта. 8. За невиконання вимог старшого, або за накесення йому образи при виконанні ким обов'язків служби, молод- ший відповідає, як за тими проти нагальника. Розділ II. Про дисциплінарні кару. 9. Нагальник мав право за невжали порушення дисци- пліни або військової гетькості, за малознаки провини по службі накладати на підлеглих дисциплінарні кару свого вла- дою без суду. 10. За більш важливі провини викни в них підлягають покаранню через військовий суд. 11. Право віддання підлеглого під суд належить лише нагаль- никам. Воно надається нагальникам, що користуються з прав Командира окремої тастики і вищим. 12. Нагальник мав право обмежитись дисциплінарною карою без віддання викуванця під суд і в тих випадках, коли за вин- нок є загальному, або військово-карному законі зазначено різкні ступені кару, в глибі яких зазначене і дисциплінарну кару, або лише дисциплінарну кару. Рішення цього питання і визначення самої дисциплінар- ної кари належить товму нагальникові, якому надано право віддання під суд. 13. В випадках, коли військовослужбяний викив злочин, передважений карними законами, кожний нагальник мав право щоб заповітти втеги злочину, арештувати його; доповіда- ючи про це негайно тому старшому нагальнику, якому на- лежить право віддання під суд. Нагальник, який користуєть- ся правом віддання під суд, коли викнає необхідним, тимчасово усвій викуванця з посади, підтверджену арешт і на протя- зі 24 годин повідомляє судову владу, постанову якої виконуються 16. Ком військовослужбовця за злочин, який карається лише судом, був залічений віддання під суд, покараний дисциплінарно, то він не ввільняється від притягнення до суду. 17. Старший нагальник калекти заводи дисциплінарного влада, якою користуються молодші нагальнники. 18. Дисциплінарні карти можуть накладатись на: 1) ко всіх військовослужбовцях, перебуваючих на діяльність військової служби, 2) всіх, хто фактично косить військову уніформу і 3) військо- вих інвалідів в закладах для них призначених. 19. Нагальнники загон, комендант, нагальнники таворових зборів користуються правом арешту в міру належного їм влади, відносно всіх військовослужбовцях в місцях свого перебування: 1) ком вчинок порушує громадський порядок або військову течність; 2) ком провина зроблена ким-небудь зі складу осід заголової служби; 3) ком провина зроблена військовослужбовцем, підгає його пере- дування в відпустці, або командировці: про накладені карти легально повідомляються командирів паєтим, до яких належать покарані. 20. Дисциплінарні карти суть слідуючі. На козаків і лапкових: а) догана словесна від-на-віз; б) догана словесна перед ладом; в) заборона виходити з повітря протягом до 30 діб; г) арешт {звиганний до 30 діб; пострий до 20 діб; е) позбавлення лапкового стати. На підстаршин: а) догана словесна віз-ка-віз; б) догана перед зібранням підстаршин своєї сотні; в) заборона виходити з повітря до 30 діб; г) наряд позалергою над службу або над роботу, не більше 8 парадів; g) арешт звільнений до 30 діб; є) усунення з посади; ж) позбавлення стати. На поверхнестрокових підстаршин і підхорунжих: а) догана словесна віз-на-віз; б) догана перед зібранням підстарших своїй сотні; в) догана в наказі; г) арешт звільнений до 30 діб; д) усунення з посади; звіс про що кілька? Мало харчів е) звільнення зі служби. На старших і військових урядовців: а) догана словесна віз-на-віз; б) догана перед зібранням старших свої гастини; в) догана в письмін формі; г) догана в наказі; д) арешт звільнений до 30 діб; е) усунення з посади; ж) звільнення зі служби 21. Для старших, військових урядовців, підхорунжих і поверх- строкових підстаршин звільнений арешт може призначатись: доганки з виконанням службових обов'язків, або на гауптвахти. 22. В військовий час, відповідним нагальним кадетам надається пра- во злішати на нижчі посади. Розділ III. Права нагальників що-до накладення дисциплінар- ної карти. 23. Нагальнники відносно своїх підлеглих користуються дисци- плінарною владою над такими підставами: 1. Головний командир має право: а) вицьовити догану віз-на-віз; б) вицьовити догану перед ладом; в) заборонити вихід з повірря на більше, як на 2 доби. 2. Головний підстаршина має право: а) вицьовити догану перед зібранням підстарших своїй сотні; б) заборонити вихід з повірря на більше, як на 4 доби; в) призначати не більше як 2 парди позагерого на службу, або над роботу. 3. Бундужний має право: а) висловити догану перед зібранням тістаршин своїї сотні; б) заборонити вихід з подвір'я не більше, як на 8 дід; в) признати не більше як 4 караїди позагергою на службу або на роботу; г) арештувати звигайним арештом на 1 добу. 4. Сотовий командір (молодший старшина) має право: а) заборонити вихід з подвір'я не більше, як на 15 дід; б) арештувати звигайним арештом до 5 дід. 5. Командір сотні має право: I - відносно козаків, тістаршин і підхорунжих - а) заборонити вихід з подвір'я не більше як на 30 дід; б) признати не більше, як 8 караїдів позагергою на службу, або на роботу; в) арештувати звигайним арештом до 10 дід; г) арештувати гострим арештом до 5 дід. II - відносно старшин і військових урядовців - а) висловити догану від-на-від; б) висловити догану перед зібранням старших сотні; в) арештувати на 3 доби. 6. Командір куреня (неокремого) має право: I - відносно козаків, тістаршин і підхорунжих - а) арештувати гострим арештом на 10 дід; II - відносно старшин і військових урядовців - а) оголошувати догану перед зібранням старших куреня; б) арештувати на 5 дід. 7. Командір полку (окремого куреня) має право: I - відносно козаків, тістаршин і підхорунжих - а) заарештовувати звигайним арештом до 30 дід; б) заарештовувати гострим арештом до 20 дід; в) позбавити ланкового статі; г) усувавти з тістаршинських посад (т. винн ?) В військовий гає: позбавляти статі тістаршин до бундуж- кого вклюно. II - відносно старшин і військових урядовців - а) висловлювати догану перед зібранням старших полку; б) висловлювати догану в наказі; в) арештувати на 10 дід. Крім того командір полку має право порушувати кило- таким про звільнення зі служби в дисциплінарному порядку поверхстрокових тістарших, підпоручників і обер-старшин; а) в військовий час і випадках надзвичайної ваги мав право зобу- вати старшин з запальних посад, про що негайно повідомляє по команді. ХІ. 8. Командир бригади має право: I- відкоско підстарших і підпоручників - а) позбавити стати тістаршин до дисциплінарного вчинку; б) звільнити зі служби в запас або зовсім поверхстроко- вих тістарших і підпоручників. II- відкоско старшин - а) випловити догану в письмовій формі; б) арештувати до 15 діб. В військовий час і в випадках надзвичайної ваги мав право зобувати командирів полків (окремих курінів) з запальних посад, про що негайно доповідає по команді. ХІ. 9. Командир дивізії має право: а) звільнити в запас, або зовсім обер-старшин; б) порушувати хлопотання про звільнення зі служби будав- них старших (не командуючих окремими частинами). В військовий час і в випадках надзвичайної ваги зобувати з посад командирів бригад, негайно доповідаючи про це по команді. ХІ. 10. Головний Отаман військ У.Н.Р. користується повно- тою зазначеної в статуті дисциплінарної влади відносно всіх військовослужбових Армії У.Н.Р. 24. Нагальники монгі від командира сотні про всі накладені ними дисциплінарні карти доповідають по команді командиру сотні. 25. Про дисциплінарні кари накладені на старшин оголошуються в старшицькому наказі, див того нагальники монгі від командира полку (окремого курін) доповідають про це по командиру тому (окремого курін). 26. Всі військовослужбовці про всі накладені на них дисциплінарні кари доповідають своїм безпосереднім нагальникам. Розділ IV. Про порядок накладання і виконання дисциплі- нарних кар. Старший нагальник накладає дисциплінарну кару, коли: а) винок зроблений в його присутності; б) коли молодший нагальний виклав свою владу загальною і доповів про це. 28. Старшина нагальних не має права відмінити визначення молодшими дисциплінарної кару, коли цей останній не вийшов з меж своїх влади. 29. Призначені дисциплінарні кари виконуються негайно, коли їх виконання не зустріне особливих перешкод. 30. Виконання дисциплінарної кари не припиняється з причини оскорочення її. 31. Дисциплінарної кари не можна відбувати в п'язному стані, а відбування її відкладається до протверження покараного. 32. Кожну дисциплінарну кару крім свій доган законосить до журналу покарань. 33. Тає арешту вираховується зі штати добами. 34. Арешт звигайний повинен в слідуючому: арештованого три- мають в світлій кімнаті; горду страву він одержує щодня, спить на голих парах. Арешт гострий повинен в тім, що арештованого тримають в окремій світлій кімнаті на хлібі і воді; горду страву він одержує через два дні в тремтії, спить на голих парах. Долажний арешт для старших повинен в тому, що арештований відбуває його вдома з виконанням або без виконання службових обов'язків. Зброя не відбирається. Арешт на гауптвахти повинен в тому, що арештованого тримають в окремій світлій кімнаті без виконання ним службових обов'язків. Від старших зброя відбирається ад'ютантами. Триматка: страву арештованих одержують від своїх гаестини. 35. На випадок відсутності гауптвахти, арештовані можуть триматись в окремій кімнаті при гаестині та доглядом терового на гаестині, а в виконаних випадках з виставленням до кімнати вар- тового, по кожному нагальства. 36. В таборах, на маньоврах, під час походу, взагалі в випадках, коли немає спеціальних місць замкнення, козаків та ланкових заміщень арешту виставляються під мушкетом (шаблею) в повному спо- рядку, рахуючи за кожний день звигайного арешту одиниць, за кожний день гострого арешту дві години, але не більше одного разу протягом доби. Відбуваючи кару під мушкетом (шаблею) покарані повинні ємости згідно з правилами Муштрового Статуту ("струнко") і тримати мушкет на пілгі. 37. Звільнення зі служби в дисциплінарному порядку військовослу- жних, які зараховані на службу наказом війську, провадиться закони таким же наказом, а останніх по наказу або розпорядженням того нагальника ц уеталови, який надано це право по закону. 38. Звільненню зі служби в дисциплінарному порядку мушить поне- редонувати: а) зроблена по розпорядженню нагальника, якому надано право по- рушувати справу про звільнення зі служби, дослідження яке йому представляється; б) в можливих випадках пропонування подати прохання про звільнення, в противному разі - винуватець звільнятиметься зі служби без прохання. Розділ Ї. Про журнал покараннь. 39. Кожну дисциплінарну кару, крім словесних доган записуються в журналах покарань, але при підвищенню в першу обер-етар- шинську рангу, в раклу бундукового старшины і в генеральську ран- гу, всі записи, крім тих що вирікаються судом, викреслюються. Далі, як в статуті. Комісія раку, що розряд питарадованих має бути зій- ковито знесений. Що до прошових пенз, то Комісія раку їх, як дисциплі- нарну кару, не відповідаючи тяжкому етапельному стану військовослужних, але погоджується з принципом стягнення з винуватця збитків скарбу по правдивій собіварності, при тім нормою раку: збиток до 5.000 карбованців стягується розпорядженням командира полку, до 10.000 - розпорядженням Командира дивізії, до 25.000 - розпорядженням Командую- чого Армією, або Військового Міністра. Що до влади командирів корпусів і старших кад кими нагальників, то Комісія не розглядала цього ти- такнь, не маючи точних даних про організацію війська і за браком компетенції. Весь розділ VIII Комісія раку необхідним ви- креслити, як поганості вигерпаний попереднім артику- ламш, погасти недокільний, а навіть шкідливий для війська. Голова Комісії Командир 1 Стр. бригади Полковник Машурзь Члени Комісії 2 Волинської дивізії (Полковник) Рембутовський 2 Волинської дивізії Сотник) Ларин 3 Залізної дивізії (Підполковник) 3 Залізної дивізії Сотник) Кушнер 3 Залізної дивізії (Торуньник) Ніклин Старшина 10-го підрозд. Степан Луцький 3 Залізної дивізії Сотник Миладський в.о.Військового Міністра і Т.в.о.Командуючого Армією "20" жовтня 1921 року Інспекторові військ У.Н.Р.,Генерал- Хорунжому Удовиченко. Надсилаючи при цьому :I/копію докладу Помішника Начальника Генерального Штабу від 17-го цього жовтня ч.37І з копією на ній резолюції п.Головного Отамана:-2/четири висновки командирів І,4,5 стрілецьких і Окремої кінної дивізії, на істнуючи "Дисциплінарни" Статут 1919 року,- прошу про виконання резолюції П.Головного Отамана. Додатки:І/копія докладу,2/четири висновки. Генерального Штабу Генерал-Поручник Начальник Канцелярії, Полковник Головного Отамана. ПОМІЧНИК НАЧАЛЬНИКА ГЕНЕРАЛЬНОГО СТАБУ "17" жовтня 1921 року ч. 341... У Солідку Уряду. Зара починають все надходити до Генерального Стабу висновки командирів дивізій з приводу істну- ючого Дисциплінарного Статуту. І висновки виявляють всю невідповідність цього статуту та необхідність переробити його на інших статьях. Дисциплінарний Статут-одна з найголовніших під- става належного виховання війська;від нього також залежить самий характер взаємовідношення між на- чальниками й їх підлеглими. Тому надавичайно важко,щоб на цей раз новий Ді- сциплінарний Статут був складений на належних ос- новах,стверджених наукою й досвідом,щоб хоч потим не було потрібно через рік-другий ломити знову ук- лад миття війська новою переробкою Статуту, що так шкідливо підбивається на виховання військ,як ми не бачимо зараз. З цього погляду було б дуже бажано доручити Ви- щій Військовій Раді, як найбільш компетентній по цій справі установі в нашому війську,встановити та такі основи,на яких потим комісія й буде вже скла- дати самий Статут. Тому,чи незнайде П. МІНІСТР можливих: 1/ доповісти Н. ГОЛОВНОМУ ОТАМАНОВІ й просити Його доручити В.В. Раді встановити підстави найбутньо- го Дисциплінарного Статуту; 2/ призначити потим комісію під головуванням Н-ке Головної Військово-Судової Управи Генерал-Адрун- жого Чеховича,з членів:2-ої Волинської дивізії Полковника Рашинського (герматик); Полковника Уважніше мають знати, що вони зараз ні в якому разі не здравляти не можна. Про це узагальнити комісією з тов. Каменя з омаришем 3 дівчами і дві жінки, тож гроші випрацювати буде неможливо. Підписано: Т.- П. Ерменевир вержбицького (технічні війська), 6 стрілецької дивізії Сотника Гладкого, Окремої кінної дивізії Сотника Левковского Бориса й Законодавчої Управи хорунжого Орляшковського, для складання Статуту на цих підставах. Комісії дати двох-тижневий термін і зібратись в Тарнові при Законодавчій Управі Військового Міністерства; 2/ Сробити розпорядження, щоб потрібні на збір комісії гроші були призначені тепер-же. ГЕНШТАБУ ГЕНЕРАЛ-ПОРУЧИК А. Чмилевський Командуючий 1-ої аероджської Стрілецької Дивізії 3 Жовтня 1921 р. 2966 таґвадоски На з. 323. До збірки Меліхе 18/1 У. Н. Р. Командир Дивізії Одеса, IX. ч. 1921 р. Вт. ОТ. К. 1578-294. мп Негайно 1394 Начальнику Генерального Штабу. Повідомляю, що Статут Дисциплінарний видання 1919 р. не цілком відповідає умовам життя та виховання нашого воїцтва, а саме: Досвід показав, що серед нашого воїцтва є знана кількість як старших так і козакства, яку неможна виховувати лише власними прикладами та добрим словом. - необхідно вживати й кару. Останнє, щоби мала відповідний вплив, повинна бути в знанні лірі гостра й примінила у всіх обставинах життя нашого воїцтва. Письм у статуті необхідно зазначити кару, які б можна було прийняття в річних обста- винах несильно по утворенню карно- го винку й Залізничні однака- ру другою - коли не передбачав діючи- пінарний статут 1919 року. Не- обхідно ввести більш гострий арешт - "сироти". Не треба боятися цього "варварської" ніби одноживої карди- жки істнує (чоловік). До того має бу- дуть його політики й Зелени, які мусають каратися відповідно. Вокрема - слабо засобантий розділ I - саме то суть дісціплі- ни, її розуміння та виконання показів,- необхідно ширше, якраз- біце засувати в рошу полігав Дисципліна й додати прилиптий - положення що до виконання на- казів. Ме лено засобаний поведок подарі скарг - арт. 39. В розділі VII, про грошові пені, необхідно взяти постійні норми пені й не міняти її в замеженост від Зміни валютні на ринку. За- коном чи статутом ніде пікосид не може поспішати за спекуля- тивною вакханалією в срaсних умовах життя.- В розділі VIII скачувати пра- во позбавлення старшинської ранги; таке право може належати ли- ше особі Верховною Командую- чого та Суду. Тому в основу нового дісці- пінарного статуту необхідно взяти: а) просте, але ясне розуміння самої суті військової дисципліни, як душі військового колективу, лього істоти, яка лусить бурт стала, поспішна й непорушна; - лише тоді вона набирає сили за- кону й поваги;- б) погуття обовязку та карності, в Якраво зазначенний принцип старшинства не по рангу, а по посаді; - У дія підтримання Дисципліни та сичованныя відвести більшім знане місце судам; з обов'язковою установити Суд усіх тих, як один із значних засобів сичовання старшинства. Генерал-Корунжий Янов Управник Младу, полковник ГОЛОВА КОМІСІЇ ПО ПЕРЕГЛЯДУ ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТАТУТУ 25 вересня 1921 р. ч. 4... Табор Олександрів. Командірові 4-ої Київської дивізії. РАПОРТ. При цьому представлю протокол засідання комісії по перегляду Дисциплінарного статуту від 23 і 24 вересня б.р. ПОКЛОВНИК до 9 додать до прав по накладенню дисциплінарної кари: а/ Ройовому:"Призначати на службу або на роботи по сотні до 2-х нарядів не в чергу". б/ Іотовому:"Призначати на службу або на роботи по сотні до 3-х нарядів не в чергу". в/ Бунчужному:"Призначати на службу або на роботи по сотні до 4-х нарядів не в чергу.Заарештовувати до 2 діб"./Замісць на І добу./ г/ Молодшій старшині сотні:"забороняти вихід з подвір'я на час не більш як на 10 діб /замісць до 15 діб/.Призначити на службу або на роботи по сотні до 5-нарядів не в чергу.Заарештовувати до 3-х діб". д/Сотенному Командірові:"Забороняти вихід з подвір'я на час не більш як на 15 діб /замісць до 30 діб/.Призначати на службу або на роботи по сотні до 8 нарядів не в чергу.Заарештовувати козака і підстаршину до 5 діб і старшину до 2 діб." е/Курінному Командірові:/Командірові батареї,помічнику Командира полку/. "Заарештовувати козаків і підстаршин до 10 діб, старшину до 3-х діб. ж/Командірові полку:/Окремого куріння, гарматного куріння/"Заарештувати козака і підстаршину до 20 діб, старшину до 10 діб/замісць 30 діб/ Начальники вищі від Командира полку коритетуються правом арешту на 30 діб,а в накладенні всіх інших кар,користуються правом К-ра полку. В розділі III в примітці до § 22 викреслити слова "та старшин." § 23 того ж розділу-викреслити. Розділ VIIІ змінить в такий спосіб:"Усунення з посад і позбавлення старшинської ранги і підстаршинської степені." ПРОТОКОЛ 1921 року Вересня 24-го дня згідно наказу по дівізії від 22-го Ве- ресня 1921 року ч 252 § 6, комісія в складі Голови комісії Полковника РУСАНІВА і членів: Полковника БЛОЦАНЕВИЧА, Підполковника ШРАНГЕНКО, Під- полковника КЛИМАЧА, Підполковника СКІДОРІНСЬКОГО, Сотника СІТКЕВИЧА, Сотника БАБІЧЕНКО і Сотника НЕВЧЕНКО переглянув дисциплінарний оста- тут вид. 1919 року 23 і 24 цього вересня зробила слідуючий висновок: I. До § 5 дадать пункти: призначення в нечергу в наряд і на роботи". Додать примітку до § 3 "арешт може бути в виконанням службових обо- в'язків". В розділі II /Права начальників що до накладення дисциплінарної кари/. До § 9 додать до прав по накладенню дисциплінарної кари: а/ Ройовому: "Призначать на службу або на роботи по сотні до 2-х на- рядів не в чергу". б/ Ютовому: "Призначать на службу або на роботи по сотні до 3-х на- рядів не в чергу". в/ Бунчужному: "Призначать на службу або на роботи по сотні до 4-х нарядів не в чергу. Заарештовувати до 2 діб". /замісць на І добу/. г/ Молодшій старшині сотні: "забороняти вихід з подвір'я на час не більш як на 10 діб /замісць до 15 діб/. Призначати на службу або на роботи по сотні до 5-нарядів не в чергу. Заарештовувати до 3-х діб". д/Сотенному Командірові: "Забороняти вихід з подвір'я на час не більше як на 15 діб /замісць до 30 діб/. Призначати на службу або на роботи по сотні до 8 нарядів не в чергу. Заарештовувати козака і підстаршину до 5 діб і старшину до 2 діб." е/Курінному Командірові: /Командірові батареї, помічнику Командира пол- ку/. "Заарештовувати козаків і підстаршин до 10 діб, старшину до 3-х діб. ж/Командірові полку: /Окремого куріня, гарматного куріля/"Заарештува- ти козака і підстаршину до 20 діб, старшину до 10 діб/замісць 30 діб/ Начальники вищі від Командира полку коритотуються правом арешту на 30 діб, а в накладенні всіх інших кар, користуються правом II-ра полку. В розділі III в примітці до § 22 викрислить слова: "та старшин." § 23 тож розділу-викрислить. Розділ VIII змінить в такий спосіб: "Усунення з посад і позбавлення старшинської ранги і підстаршинської степені." § 58."Усунення з посади, позбавлення старшинської ранги і під- старшинської степені, а також перевод до категорії штрафованих, як в мирний, так і в військовий час може переводитись лише по суду." ПРИМІТКА: І. До суду винуватець усовується від займаємої посади і знаходиться як підсудний, без права займати посаду до закінчення справи. ПРИМІТКА III: Старшина позбавлени старшинської ранги, залічується козаком обов'язково до другої частини, в якій він до цього часу не слу- жив. Підвищення такого козака на службі залежить від цілковитої його поправи і провадиться на загальних підставах. § 59 змінюється в такий спосіб: Пункт I цього § викреслити зовсім, пункти 2 і 4 лишаються як примітки до § 58, при чим в примітці IV після слів: "На ніякий термін пробуван- ня в ній.", решту слів викреслити. § § 60 і 61 викреслить зовсім. Голова Комісії ПОЛКОВНИК ПОЛКОВНИК ПІДПОЛКОВНИК ПІДПОЛКОВНИК СОТНІК СОТНІК СОТНІК ІКОМАНД І Р 4-ої Київської Стрілецької дивізії "28" Вересня 1921 р. 3208. Таб.Олександрів. Р А П О Р Т . Прикладаючи при цьому протокол комісії до-рученної мені дивізії з зауваженням бежених амін в Дисциплінарному статуті видання 1919 ро-ку, доповує з свого боку, що в загалі бажано бу-ло-б дисциплінарний статут розробити хочь би по типу Російського дисциплінарного статуту /повного/ взявши під увагу сучасні вимоги й умо-ви життя нашого війська,-при чім як одна із мір які необхідно було-б провести через дисцип-линарний статут для підтримання загального авто ритету старшини в армії, це зниження права На-чальників поваблення ранги старшин без суду і надання прав більшої дисциплінарної кари Началь- никам із козаків і підстаршин, честовим, ройе- вим і т.п. ДОДАТОК: Протокол і рапорт Голови комісії ч-23 П О Л К О В Н И К Милер Т.в.о.Начштабу, Підполковник Мрачко - Командір 5-ої піш.Стрілецької дивізії "24" Вересня 1921 року ч. 1036. На Ч-323. До звітних Т. Пелешинського НАЧАЛЬНИКОВІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБА У. Н. Р. При цьому надсилається акт комісії і з висновком, що до зміни дисциплінарного статуту. ДОДАТОК: додаток акт. Т.в.о. Командира дивізії Полковник Олійник Начальник Штабу Геншт. Підполковник Масанько АКТ. Згідно наказу Тимчасово виконуючого обов"язки Начальника Генерального Штабу від 9 Вересня 1921 року ч. З/З і резолюції Командира Дивізії, комісія в складі: Голови Полковника МАЗУРЕНКА і Членів: Полковника КРЄВИЧА, Нідполковника ОЛЕКСІНА, Генерал- лорунного БАНЬКІВСЬКОГО, Полковника ГЛІНСЬКОГО і Шідполковника НЕЧАЄВА розглянула істнуючий дисціп- лінарний статут і нащадка, що він відповідає взагалі своїмому призначенняю, но вимогає де котрих змін, а саме: 1/ Розмеження діосціплінарних кар на три категорії а/ для козаків, б/ підстаршин і в/ старшин. 2/ Для козаків ввести крім кар зазначених в § 5- призначення на роботи. 3/ Арешти для козаків розмежити на дві категорії: легкій і тяжкий: А/ Легкий - арешт з виконанням службових обов"язків. Б/ Тяжкий - призначенням на тяжкі роботи і видачою два рази на тиждень хліба і води замісц горячої страви. 4/ Кари на підстаршин, крім кар зазначених в статуті - деградація на одну рангу. 5/ Для старшин - ввести домовий арешт в виконанням службових обов'язків. 6/ Точно виявити, в чому полягають покладаєми кари: догана на письмі і словесна, заборона виходу з подвір'я, арешти легкий, тяжкий і арешти для старшин-домові і на гаубахті. 7/. В розділі VII пообавити Начальників прав, що торкається до розжалювання старшин в козаки і зміцнення на нищі посади. Останнє залишити тільки в випадках не терплячих відкладань. Кари зазначені в статуті в розділі VII - компетенція суда. ГОЛОВА КОМІСІЇ Гостовський Масурець ЧЛЕНИ: Пономаренко Іванович, Колобов Степан, Мирося Володимир КОМАНДІР 2-ї ВОЛИНСЬКОЇ СЕРЕДНЬОЇ ДИВІЗІЇ 192 р. 24 Вересень 192 2/35 НАЧАЛЬНИКУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ. При цьому надсилаються "ВИСНОВКИ" Спільної Комісії 2-ої Волинської і 3-ої Залізної дивізій про хиби "Дис- тіплінарного Статуту" видання 1919 року, та підвалини, яки на погляд комісії мусять бути покладені в основу но вого "Дистіплінарного Статута". ДОДАТОК: Висновки комісії / листування на 6 аркушах ГЕНЕРАЛ - ХОРУНЖИЙ Т.В.Об. Начальника Штабу СОТНИК П Р О Т О К О Л. В слід наказу Групі Військ У.Н.Р. в таборі інтернованих у Каліші від 31.X.1921р. ч.320 § 4 комісія для вироблення нового дисциплінарного статута на своїх засіданнях, відбувшихся 2 та 4 листопада, в останньому в складі: Голови - Начальника Спільної Кназької Школи генерала-хо- рунжого Шаповала, а членів: з 2 Волинської Стрі- лецької дивізії полковника Шепеля, підполковника Вержіцького, з Залізної Стрілецької дивізії полковника Чмела, сотника Жураківа, таборової І- нацької Школи підполковника Іванчишина та проку- рора 2 Вищого Військового Суду, сотника Ружиць- кого після обміна думок поміж собою з причини покладеної на Комісію задачі по виробці нового дисциплінарного статуту одноголосно прийшла до слідуючих висновків: I) Всі істнуючі в нашій армії статути складені маєже всі з припущенням великої маси дефектов, хиб та браків, із загальною діагар- монією в цілому, без скоординування одного статута до одного а всіх до організаційного ус- трою нашої армії та написаних до того мовою яка по своїй штучності, по своїй неприродності на л- то вже вражає своїми варваризмами а що до тер- мінолгії та хаосу і макаронизму. 2) Причиною до цього послужило - річно- манітність, випалковість та окремішність тих ко- місій, в котрих вироблялись статути без притяг- нення до них для редактування та коректування кого-не- будь із визначних взагалі Фільольга а зокрема знавця української мови словом, авторитета в цій області на- уки. 3) Уникнення сього може бути як справа вироблення святутів буде поведена в державно-військовому масштабі, значить, що дією справою мав би занятися один із пок- ликаних на це органів, власне Генеральний Штаб з обо- влаковим зосередженням всеї праці в одних руках якої- -небудь одної загальної комісії з її належними дивля- чись по потребам підкомісіями. 4) В даному разі наколи Генеральни" Штаб не має змоги занятися цим, то по вишенаведених мотивах слід оброблення статутів провадити не окремими комісіями а передати до одної. 5) І поскільки в таборі вже істнує одна комісія по вироці статутів, більш раціональним суде а сказу- вати нашу комісію або б) із неї утворити підкомісію в першій або в жоли і лишити в separatному істнованню, то не надавати її ролі вироблення дисциплінарного ста- туту а лише по збору і підготовці матеріалу зі своїми сумаричними висновками у формі побажань і 6) Дальше провадженне праці поставити в залежно- сті від принятого рішення по змісту вищеперечисленного Начальником Групи. Примітка: Комісія рахує що наколи було б кори- стним і виробку дисциплінарного статуту передати до вже істнуючої комісії, то в інтересах засадничої мотивіро- вки змісту сього протоколу в такий життєво-важній справі для нашої армії як статуті, являється конче по- трібним вже істнуючу комісію значно поширити із сил, тут в таборі переобуваних з Генерального Штабу. Голова, Начальник Спільної Іншнької Школи Генерал-хорунжий Члени: 2 Волинської Стрілецької дивізії 1) Полковник 2) Підполковник 3 Залізної Стрілецької дивізії 3) Полковник 4) Сотник Начальник пішого відділу Таборової Юнацької Школи, 5) Підполковник Прокурор 2 Вищого Військового Суду, 6) Сотник ПІВАЛЯНИ, ЯКІ НА ПОГЛЯД КОМІСІЇ МУСЯТЬ БУТИ ПОКЛАДЕНІ В ОСНОВУ НОВОГО ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТАТУТУ. 1) Принцип закладений в статуті дисциплінарному видання 1919 року, відносно опреділення поняття про старшого сере- військових — має своїм протуванням посаду, а не ранг. Не від- повідало вимогам життя в менту видання статуту, але цілком не відповідав сучасному менту, коли який намагається перек- ти на регулярний плях. Тепер необхідно в статуті провести принцип старшинства по рангу то стаття. 2) Необхідно в статуті точно і ясно зазначити в яких ви- падках начальник має правовживти відносно підлеглого сили або зброї, при чому також точно зазначити, що саме розумієть- ся під виразом "сила". 3) Життя показало, що дисциплінарні кари, які вживались по російському статуту і які в статуті видання 1919 року опущені, не перехилили себе. Не досвід в частинах спавиль- но вживалися кари по за чергову на службу або роботу та домашній арешт; що до відсутності в чинілі кар права усово- вати з посад, позбавляти статі, а також звільнити поверхстро- кових зі служби, то цього не відчувалось тільки завдяки то- му, що армія весь час користувалася дисциплінарними карами, які зазначені для військового часу. З другого боку, карі за- значенні для останнього часу в розд.VIII вражають своєю суво- рістю і надають нечуваних прав начальству до деградації старшин та генералів включно; звичайно, це не може піднести необхіднеупевнення в гарантії своїх прав і самоповагу серед членів старшинського корпусу. Раззначений статутом один рід арешту для старшин, підстар- шин та козаків шкідливо уривне цих осіб і не має досить острої карачої міри відносно козаків. Що до заведенного ста- тутом положення дослуги козаками по три дні за кожний день арешту, то це комісія уває не доповним, бо загроза дослуж- ти через два-три роки де-кілька день не завше буде братись на увагу покараним, а переведення її в життя після такого терміну в менту здійснення вчинку надає карі лише характер помсти. Не бажано також залишити в майбутньому статуті положення про залічення козаків до категорії штрафованих. Ця міра ма- ла сенс лише тоді, коли в числі дисциплінарних кар було пока- рання різками. Позбавлення ж родини штрафованого права воло- діння землею вносить не бажаний принцип суворої відвічаль- ності родини за вчинки винуватця. В майбутньому статуті треба відкинути такі дисциплінарні кари, які підривають авторитет начальника в очах підлеглих. Наприклад: догана перед строєм. В майбутньому статуті необхідно внести яко дисциплінарну кару-не тільки в військовий час, але і в мирний-змінення та усунення з посади і звільнення зі служби. По істинному статуту в мирний час, наприклад, не можна навіть усунути з посади не здібного підставаршину. З другого боку, надавши це право, необхідно забезпечити доцільне і обережне вживання цієї острої кари, або надати службовому становищу військового пев- ності і мінімум гарантій з мінності його положення. В майбутньому статуті необхідно налагати дисциплінарну в- владу всім начальникам, при чому ня влаля повинна збільшу- ватись відповідно посадам. В істнуючий статут, не рахуючи розд.VIII, всі начальники , починаючи від командира полку, користуються владою лише в розмірі, зазначеному статутом для останнього. Не дає не бажані наслідки, зменшуюче значення вищих начальників в очах підлеглих, порушаючи тім самим почуття звязку з вищими від командира полку інстанціями і розвиваючі почуття відокремленості частини. 4) В майбутньому статуті треба зазначити, кому саме надається право віддачі військово-служачих під суд, бо лише покликання до закону, де це зазначено, недопільно, тому що самих законів цей досі війська не мають, а як-би й мали, то все ж зазначення цього в статуті ні з якого боку не можна було-б визнати зайвим. Почувши від військового правника про те, що істнує закон (приказ Ч 336 1917 року), по якому право віддачі військових під суд належить лише прокуратурі, комісія лічити необхідним висловити свою думку з приводу цього. Позбавлення начальників права віддачі під суд підлеглих і передача його прокуратурі, внеся не бажане втручання з боку останньої в життя військ, похитне авторитет начальників і піде в супереч самому духові військової дисципліни, а тому цей закон мусить бути визнаний шкідливим для армії. ГОЛОВА КОМІСІЇ, Командир 4-ї Збірної бригади, ПОЛКОВНИК Шенець комагдір 2 гарматньої бригади, ПОЛКОВНИК командир кінного Імені Ретьмана Івана МАЗЕПИ полку, ПІДПОЛОВНИК командир 21-го стрілецького куреня, ПОЛКОВНИК З-го кінного полку, СОТНІК З-ї гарматної бригади,СОТНІК командир Старшинської окремої сотні 2 Волин. дивізії, ПІДПОЛОВНИК ВИСНОВКИ КОМІСІЇ ПРО ХИБИ ЛІСЦПЛІНАРНОГО СТАТУТУ ВИДАНИЯ 1919 РОКУ. Комісія вирішила найліпшим засобом висловити свої думки відносно хиб і, залежно від них, бажаних змін у статуті, розбираючи такий-то артикулам. РОЗДІЛ І. арт. I. а) Вираз: ...а також вічливого поводження з начальниками і старшими" - не є вираз військовий і не надає належної ваги розумінню про військову субординацію. б) Примітка 1,2,3, та 4 назвати ліше окремими артикулами, тому що зміст їх має не аби яке значення і на досвіді часто прийдеться покликуватися на них. в) Примітку 2 доповнити словами: ...відносно цих підлеглих"; без цього додатку зміст примітки пропускає направляве тлумачення, що й було зауважено на досвіді. г) Редакцію примітки 4 замінити редакцією арт.20 "Статута внутрішньої служби", тому що в сучасний момент армія перейшла на регулярний стан і принцип определення старшинства лише по посадах іде всупереч принципу старшинства по рангах; останній принцип уже проведено в статуті внутрішньої служби. арт. 2. Без змін. арт. 3. Треба додати, що лісцпілінарна кара накладається також і за порушення пристойності, громадського спокою та порядку. арт. 4. Опрелення дисциплінарної кари по редакції цього артикулу не є правдиве, бо й суд може накладати дисциплінарну кару. Бажано-б замінити також редакцією: дисциплінарна кара - е кара зазначена в дисциплінарному статуті". арт. 5. Лісцпілінарна каря треба побільшити, як в розумінню суворості їх, так і різноварності. Крім того, бажано зазначити дисциплінарні кари окремо для ко- заків, окремо для підстаршин і окремо для старшин. Редакцію арт. 5 комісія пропонує змінити так: I) лісцпілінарні кари на козаків та ланкових суть такі: а) догана словесна, віч на віч і перед строєм; б) заборона виходити з подвір'я протягом до 30 діб; в) призначення по за чергу в наряд на роботу, або службу не більш як на 8 нарядів; г) арешт звичайний до 30 діб; д) арешт острій до 20 діб; е) позбавлення ланкового стату. ПРИМІТКА: Кари зазначені в п. б) і в п. е) можуть бути з'єднані і з другими карами. 2) дисциплінарні кари на підстаршин суть такі: а) догана словесна віч на віч та перед зібраним підстаршин; б) заборона виходити з подвір'я протягом до 20 діб; в) призначення по за чергою в наряд по службі не більш як на 8 нарядів; г) арешт звичайний до 30 діб; д) зміщення на низчу посаду; е) усунення з посади; ж) позбавлення підстаршинської стату. ПРИМІТКА: І) крім того підстаршині не займаючі посад можуть бути призначені в наряд на роботу по за черго до 8 нарядів. ПРИМІТКА: 2) кари зазначенні в п.п.б,д,е та ж можуть бути з"єднані і з другими карами. 3) дисциплінарні кари на старшин військових урядовців та підхорунжих: а) догана стосовно віч на віч перед зібранням старшин, в приписку та в наказі; б) арешт домашній до 30 діб; в) арешт на обхаті до 30 діб; г) зміщення на низчу посаду; д) усунення з посади; е) звільнення зі служби порядком дисциплінарним. ПРИМІТКА: старшини від рангу підполковника та відповідних рангів урядовців, а також старшини, які користуються з прав командира окремої частини, за винятком налазчайших випадків, зазначених в арт.15 статута, можуть бути затребтовані в порядку дисциплінарному лише по наказу ГОЛОВНОГО ОТАМАНА. ПРИМІТКА 1. ПРИМІТКА:2. Замінити такою редакцією з поділом на арти- кули: а) арешт звичайний для козаків, ланкових та підстаршин полягає в слідуючим: арештований три- мається в окремому світлому карцері з виконанням , по погляду начальників, службових обов"язків; стра- ву одержує щодня від своєї частини, спить на го- лих нарах. б) арешт острій для козаків та ланкових поля- гає в слідуючим: арештований тримається в окре- мому світлому карцері, але на хліб та воді; хліб та сіль одержує щодня, а горячу страву від своєї частини-через два дні в третій; спить на голих нарах. в) арешт домашній полягає в слідуючим: арешто- ваний тримається в своїмоме пешканці з виконан- ням або без виконання службових обов"язків-по пог- ляду арештовавшого, при чому зброя не відбираєть- ся. г) арешт на обхаті полягає в слідуючим: арешто- ваний тримається на гаунтвахті без виконання служ- бових обов"язків; зброя відбирається і схороняеть- ся під стягом, або у начальника частини.На випадок відсутності гаунтвахти арештований можуть трима- тись в окремій кімнаті при частині, під доглядом вартового старшини, а у виключних випадках,по пог- ляду начальства,- і з виставленням до кімнати стій- кового. арт.6. Без змін,крім додатку на прикінці: і п.15". РОЗДІЛ II. Замінити такою редакцією: Начальник має право обмежитись дисциплінарною карою без віддачі винуватця під суд у тих випадках, коли за вчинок загальному військово-карному за- кону зазначено різні ступені кари в числі яких або в порядку заміни,зазначенної і дисциплінарне по- карання, або лише дисциплінарне покарання. Право це,а також определення самої дисциплінар- ної кари належить тому з начальників,котрому нада- ти право віддачі винуватця під суд. міст цього артикулу опустити, а намість його взано точно зазначити кому з начальників надається право видачі підлеглих під суд, тому по до цього часу не має законів, в яких це було-б зазначено; на порядок ке мисії думка надати це право прокурору є шкільна для армії, яко ідуча воєпереч самому духові військової дисципліни. арт.9. Начальники, відносно підлеглих їм військових користуються дисциплінарною владою на таких підставах: а) ройовий має право: 1) висловити догану віч на віч і перед строєм; 2) забороняти вихід з подвір'я до 2 діб; 3) призначати по за чергою в наряд на службу або роботу на один наряд. б) чотовий має право: 1) висловити догану перед зібраним підстаршин; 2) забороняти вихід з подвір'я до 4 діб; 3) призначати по за чергою в наряд на службу або роботу до 2 нарядів. в) бунчужний має право: 1) забороняти вихід з подвір'я до 8 діб; 2) призначати по за чергою в наряд на службу або роботу до 4 нарядів; 3) арештувати підлеглого звичайним арештом на одну добу. г) молодший старшина сотні має право: 1) забороняти вихід з подвір'я до 15 діб; 2) арештувати підлеглого звичайним арештом на 5 діб, або острим на 3 доби;. д) сотенний командир має право: відносно молодших старшин та підхорунжих: 1) висловлювати догану віч на віч перед зібраним старшина або в припису; 2) арештувати домашнім арештом до 3 діб. відносно козаків, ланкових та підстаршин: 1) забороняти виходити з подвір'я до 30 діб; 2) призначати по за чергою в наряд на роботу або службу до 8 нарядів; 3) арештувати звичайним арештом до 10 діб, а острим до 5 діб; 4) усунути з посади командира роп; 5) змістити або усунути з посади чотового підстаршину. е) командир неокремого куріня має право: відносно старшин та підхорунжих: 1) арештувати домашнім арештом або на гауптвахті до 7 діб. відносно козаків, ланкових та підстаршин: 1) арештувати звичайним арештом до 15 діб, а острим до 10 діб). ж) командир полку, або командир окремого куріня має право: відносно старшин, урядовців та підхорунжих: 1) висловлювати догану в наказі; 2) арештувати домашнім арештом або на гоптвахті до 15 діб; 3) змістити або усунути з посади командира сотні а в випадках надзвичайних і командира куріня, розпочати процес негайно по гоненці. 4) порушати справу про звільнення зі служби в порядку дисциплінарному обер-старшин, відповідних рангів урядовців та поперх-строкових підхорунжих та підстаршин. відносно козаків, ланкових та підстаршин: 1) арештувати звичайним арештом до 30 діб або острий до 20 діб; 2) змістити або усунути з посади бунчужного; 3) позбавити ланкового статі; 4) позбавити підстаршинської статі в військовий час. в) командир бригади має право: відносно старшин: 1) висловлювати командирам окремих частин догану віц на віц, в припису та наказі; 2) арештувати домашнім арештом або на гоптвах до 20 діб; 3) змістити або усунути з посади командира неокремого куреня, а в військовий час, а також в випадках надзвичайних і в мирний час, усунути з посади командирів окремих частин, доносачі про це негайно по команді; 4) порушати справу про звільнення зі служби в порядку дисциплінарному булавних старшин, крім командирів окремих частин, і відповідних рангів військових урядовців. відносно підстаршин: 1) позбавлення підстаршинської статі; 2) давати дозвіл на звільнення зі служби в порядку дисциплінарному поверх-строкових підстаршин. i) командир дивізії має право: відносно старшин: 1) висловлювати командирам бригад та генералам догану віц на віц, в припису та наказі; 2) арештувати домашнім арештом або на гоптвах до 30 діб; 3) в військовий час, а у випадках надзвичайних і в мирний час,-усунути з посади командира бригади, доносачі про це негайно по команді; 4) розизає остаточно питання про звільнення в порядку дисциплінарному від служби обер-старшин. відносно підхорунжих: 1) дає дозвіл на звільнення зі служби в порядкові дисциплінарному поверх-строкових підхорунжих. к) військовий міністр або командуючий армією має право: 1) висловлювати догану словесну віц на віц, в припису або наказі командирам дивізій; 2) усунути з посади командира дивізії, доносачі про це негайно по команді; 3) розизає остаточно питання про звільнення зі служби в порядку дисциплінарному булавних старшин, не займаючих посад командирів окремих частин. арт.10. Опустити. арт.11. Без змін арт.12. Без змін арт.13. Замінити такою редакцією: Кожен старший начальник користується що до накладання дисциплінарної кари всіми правами начальників йому підлеглих." Крім торгової розділ необхідно внести: 1) зміст арт.61 і 2) права Головного Отамана. РОЗДІЛ ІІІ. арт. 14. Без змін. арт. 15. Без змін. арт. 16. Замінити так: В випадку не послуху підлеглого, начальник повинен вжити всіх засобів до виконання данного наказу, а коли його заходи лишаються без наслідків має право вжити до того сили, а коли то являєть- ся не можливим, зброї, а під час бою і в тих ви- надках, коли підлеглий йому свавільно залишає своє місце чи закликав до того інших або розповсюджує серед військових страх". арт. 17. Без змін. РОЗДІЛ IV. арт. 18. " 19. " 20. " 21. } Без змін. Опустити, тому, що зміст її уже внесений в приміт- ку 2 арт.5. арт. 22. Замінити в такій редакції: В таборах, на маневрах і під час походу, а та- кож коли нема спеціальних місць замкнення, козаків, замість арешту виставляється під мушиет в повинній похідній машині, рахуючи за кожний день звичайного арешту по 1 годині, а острого-по 2 години і не більше одного разу протягом доби. Відбуваючи кару під мушиетом покарані повинні стояти нерухомо, згідно з правилами стройового ста- туту і тримати мушкет на плечі. ПРИМІТКА: Підстаршин під мушиет не виставляється." арт. 23. Без змін. арт. 24. Слова ...а,крім того про арешти оголошується в наказах"-опустити. арт. 25. Замінити так: Кожний молодший начальник до сотенного вик- лючно про накладенню ім або йому підлеглим на- чальніком кару, повинен докласти своєму безпо- середньому начальнiku. Командири сотень і курінні командири доносять полковому командиру про кари накладені ім на старшин та військових урядовців. Про кари накладенні на старшин та урядовців, а також про кари накладенні на козаків, ланкових та підстаршин, коли вони перевищують владу курінного командира,-оголошується в наказі." Крім того в цьому відлілі треба зазначити правила звіль- нення зі служби в порядку дисциплінарному старшин, урядовців та поверх-строкових підкорунжих і підстаршин. Пропонується така редакція: а) звільнення зі служби в порядку дисциплінарному старшин та військових урядовців, які заражовані на службі наказами по офіції, провадиться завжде такими-же наказами, а інших осіб- по наказу, або припису той особи, або установи, яким по закону надано право зараховування. б) звільнення зі служби в порядку дисциплінарному мусить попереджати: І) роспорядженням начальника, якому налано право порушати справу про звільнення зі служби, зробити розслід відносно повелінки або вчинка винуватця, 2) пропонувати винуватцю з дозвіллу начальника, якому надано право остаточно роз'язувати питання про звільнення зі служби, подати прохання про демісію. В разі не представлення винуватцем в зазначений термін прохання про демісію, порушається справа про звільнення винуватця зі служби в порядку дисциплінарному. 6) звільнення зі служби в порядку дисциплінарному по- верх-стrokових підкорунжих та підстаршин провадиться по наказу тої особи, або установи, яка залічила їх на службу, але по отриманню на це дозвілу від начальника, якому надано право остаточно роз'язувати це питання. Роспорядженням начальника, порушаючого справу про звільнен- ня зі служби, провадиться розслід по вчинок або поведінку винуватця і представляється разом з послуговим реєстром та витягом з журналa покарань по команди тому начальнику, якому надано право звільнення зі служби. РОЗДІЛ V. арт.26. Без змін. арт.27. Додати, що і для підхорунжих". арт.28. Без змін. арт.29 " 30. " 31. " 32. " 33. Крім того необхідно додати: Дисциплінарні карі в штрафну графу послугового реєст- ру "не заносяться, але в шпалті про проходження служби записується хто зі старшин, підхорунжих та урядовців усо- вується з посади, зміщається на низчу посаду або звільня- ється в порядку дисциплінарному зі служби, без зазначення причин, а у козаків, ланкових та підстаршин-ше і позбавлен- ня статі". РОЗДІЛ VI. Без змін. РОЗДІЛ VII. арт.47. Без змін. " 48. Розмір пені, на думку комісії, зазначити стало не можливо, бо курс валюти весь час змінюється. Також що до влади відносно пені командира корпусу, то про це можна зазначити тільки тоді, як така поса- да буде встановлена штатами. арт.49. " 50. " 52. " 53. " 54. " 55. " 56. " 57. арт.51. Опустити. РОЗДІЛ VIII. О П У С Т И Т И. ГОЛОВА КОМІСІЇ, командір 4 Збірної бригади, ПОЛКОВНИК командир 2 гарматної бригади, ПОЛКОВНИК командир кінного імені гетьмана Івана МАЗЕПИ полку, ПІДПОЛКОВНИК командир 21 стрілецького куреня ПОЛКОВНИК ЧЛЕНИ: командир Окремої старшинської сотні 2 Волинської дивізії, ПІДПОЛКОВНИК 3-го кінного полку, СОТНИК 3 гарматної бригади, СОТНИК До П. Н-ка Штабу З-oi Залізної Стр.дивізії. По наказу Генштабу Генерал-Хорунжого Петро- ва надсилав листування в справі змін дисциплі- нарного статуту. Додаток: Листування 2-oi Волинської дивізії під Ч.2195. Підполковник Кшета "31 "жовтня 1921р. ч.273. Комбригу "Сибирской" Толковому Шандруку Згідно резолюції твo. Комбіну з залізної младшеватився. Додано: шетувавши на фарму т-во. Пламягарва 3. Теперин-Кор. Микола Чар. Ген. Військ Сотник Липин 14 лютого 1924 р. 5057 У. Н. Р. ГЕРАЛЬНИЙ ШТАБ 2-му Генкварту жовтня 1921 р. ч. 22/1269 Начальникові Штабу З-ї Залізної стрілецької дивізії. З наказу Начальника Генерального Штабу надсилаємо листування в справі змін дисц пілярного статуту ДОДАТОК: Листування К-ра І запор. під ч 2966,4- Київської під ч 3208 і 5-ї Херсонської під ч 10 Начальник Канцелярії 2-го Генкварта, Підполковник Кемет