ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДРУЖБОВИЙ АРХІВ
Жовтневої Революції і Соціалістичного
Будівництва МВС УРСР м. Харків
ФКМ 10782 9 ОДОХ 966
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДРУЖБОВИЙ АРХІВ
Жовтневої Революції і Соціалістичного
Будівництва МВС УРСР м. Харків
ФКМ 10782 9 ОДОХ 966
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ УНР
План та інструкція інтендантського
забезпечення армії УНР,штати і схе-
ми інтендатурни армії УНР
27 травня 1924 р.
на 22 арк.
Головне Управління Генерального Штабу армії УНР.
2-ге Генерал-Квартирмейстерство,
Організаційна Управа.
ДЕЛО №
План інструкція інтендантського забезпечення Армії УНР, штати і схеми інтендантурі армії УНР.
Начато 27 травня 1942 р.
Окончено _ 194 р.
На листах
Державний архів
України Революційної і Соціалістичної
Радянської МВС УРСР м. Харків
(снимав орнаменты (1922)
і переробки).
План і Клендами свого зображення)
Армія УНР з початку історична
армії УНР
і ехеми
сама правовітньої України.
Інспекцій про інтендантські справи
До Організаційної Управи Ємштабу/2/15
При цьому пропоновано план інженерного забезпечення армії на погатку від стовбу поділ з додатком: 1) штатів робочої сотні, 2) тимчасового штату інженерного складу І" розряду, 3) тимчасового штату інженерного складу II" розряду, 4) розкладника праць і валиків, 5) штатів армійського транспорту і 6) схеми Правобережної України.
Ємштабу Генерал-Корчак
Управа, 1922 р.
2.15.
Самшина
Ф. Масимо.
084.
План
Інтендантського забезпечення Армії У.Н.Ф.
з початку військових подій.
1. Склад армії.
6 піших дивізій, 1 кінна дивізія і тилові частини.
З тиловими частинами { людей - 150 000
комей - 60 000
Без тилових частин { людей - 100 000
комей - 45 000.
2. Завдання і район військових подій.
Завдання правобережної України і то не цілком, а приблизно до лінії Київ - р. Унгур до мова, які наступи з терену Румунії. На північ границя району військових подій буде приблизно лінія на північ від лінії Кам'янець - Київ. Фронт армії У.Н.Ф. буде протягатися від цієї лінії на південний 100-120 верст. Виконання висказаного завдання передбачається стратегічно на протязі 2½ місяців.
3. Головна і промежені бази.
З тим, що вище зазначене завдання передбачає наступ з терену Румунії, легко що головна інтендантська база повинна бути на Румунському кордоні найближче до р. Дністеру. Потім по мірі віддалення фронта від головної бази (р. Дністер) зв'язки необхідність запаса з головної бази поступово пересунутися ближче до фронту при допомозі промеженних баз.
З очиду на те що лінія Київ - Унгур віддалена від р. Дністера в 6-7 тисяч миль, саме близько на 200 верст, а також приймаючи до уваги що дивізія зможе перевезти все потрібне для неї інтендантське забезпечення (саме при допомозі транспортів) і 2½ авто-колон, які мають бути при штабі Військової армії коли вона буде віддалена від залізниці не більше як на 50 верст, то прий- деться по мірі віддалення фронта армії від р. Дністра передавати за- паси з головної бази на 2 ряди промежених баз, які мають бути розташовані
а) коли армія УНР. активно займе р. Точ перший ряд променських інтендантсь- ких баз буде найдоцільніше розташовати по заїзниці Прескурів - Дімне- ринка - Орса
б) коли армія останнє лінію Київ - Унщл - для того щоб запобігти пе- рерви інтендантського постачання, потрібно буде вийняти другу лінію променських інтендантських баз на заїзниці Когутин - Чистяковка.
4. Розподілення всієї потреби міне головного базу і променськими лініями.
Завдання наповнанню тенер на терені України Гольшовиків розраховува- ти інтендантське постачання Армії УНР. на місячні засоби не буде до- цільним, а треба на весь передбачавши спротестою строк (для виконання завдання) все інтендантське постачання мати з собою, ці запаси до погатку військових події повинні бути в руках інтендантських ор- ганів армії УНР. і з початком подій зосереджувати в країнашими термін на лінії р. Орієнт (головна база) на всю армію - 150 000 людей і 60 000 коней на 2 місяця.
По мірі того як армій армії УНР. буде посвобуватися вперед, прищепляти вдирити першу променську базу, а під кінець операції і другу. З огляду на те що дивізія має на 8 діб (1 на людях, 1 в обохі першою передачу, 2 в обохі другого порядку і на 4 доби в дівізійному зборі - разом 8 діб) триває на останній 52 доби мати запаси на головний і променські інтендант- ких базах.
Мрани робітничих стень при цьому прикладаються. Сотні формування командирним запасовими частинами і передаються в розпорядження на Магайників магазинів.
5. Засоби перевезення запасів по мірі потреби.
А) Зосередження запасів на головну базу.
Працювати на кращу стратегічне завдання і малодужній фронти армії УНР. і більшу небезпечність флангів, а також напрямок залізниць в районі військових подій найдоцільнішим буде головну базу розташовувати в інтендантських магазинах по р. Орієнт (в місцях: 1) Кам'янці, 2) Могилів Под., 3) Рибниці та 4) Мірасполі; при тому флангові магазини зробити менш могильним чим центральні, що в буде доставлено як магазини в Могилів Под. і Рибниці будуть розраховані на 14 діб коней на всю армію, а в Кам'янці та Мірасполі на 7 діб на всю армію. Дело що в ці магазини все потребне (річі, харчі і фураж) повинно бути перевезено по заїзниці з доставлено з Румунії.
Штати головних багіємців і променених малазинів прикладаються при уболу. Штати малазинів в Кам'янці і Мірополі ІІ розряду, а в Молиткі і Рудниці - І розряду.
б) Виділення запасів з головної на першу промененю базу.
Коли Армія УНР акційно займе Береж. р. Буча, тоді буде відкрито першу інтенданську промененю базу по залізниці Ішмеринка - Овса при допомозі малазинів, які найліпше розташувати так: один малазин в Ішмеринці, а другий - в Рудниці. Обидва променені малазини у випадку потреби виділяють в Бочи не більше як на один суточний перелом літучки, які дій- тього щоб на Буча перерви в постачанню будуть мати запаси на 2 днівії того щоб на Буча перерви в постачанню будуть мати запаси на 2 днівії (на 35000 людей і 15000 коней). Як променені малазини так і на Ч доби (на 35000 людей і 15000 коней). Як променені малазини так і відмучки пересовування лише по залізниці. Розрахунок потрібних валонів прикладається. Малазини першої промененої бази мають запасів, щоб може- ливо було своєчасно забезпечити всім необхідним армію і затребіти завдану їх ворогом. Найліпше коли малазини першої промененої бази будуть мати запас на 10000 людей і 45000 коней на 8 днів конем, тому що Дітва Армія без тиха й не буде більша, а втідний запас забезпече перерву постачання. Перша променена база буде одержувати все лише з головної бази і лише мінливо залишуються. Малазини І' і 2" промененої баз предбагають також в валоннах і на платформах. Штати цих малазинів обох баз розраховані по II розряду однакові і прикладаються при уболу.
в) Виділення запасів на другу промененю базу.
При якій нія оператції буде відкрито друга променена інтенданська база по залізниці Козятин - Христиновка при допомозі малазинів, які найліпше розташувати в Козятині - Христиновці, які по мрі потреби висилають в Бочи літучки на тих же підставах як і малазини І" про- мененої інтенданської бази. Поповнення малазинів другої промененої бази буде провадитись по мрі локомобіліті і своєчасно з задоволенням і з пер- шої промененої бази і з головної і лише по залізниці.
6. Пересовання запасів з інтенданських (головної і променених) баз до дібізій.
Перевозка всього потрібного до дібізій буде мати найбільше прицючків з прикладаємою розрахунку видно, що на добу прийдеться перевезти на 2 дібізії армія 37438 літуч. Перевозка 10000 тижів буде забезпечена авойкими веденням авто колони, яка буде при штабі армії УНР, а речія арух більш 27438 літуч. повинна бути перевезена на підводах. Допомогати в уболу буде і свобідний ввоя дібізійного з'єднання, який буде працювати на 50%. При поїзді на малих локомобіліті більшовик повинен найбільше тяжким рабочим в ешелоні віддалення, як залізниця буде райм Скіра-Бод- рищевка, в яких можна оперувати не більше 1-2 дібізій, а решта
армії буде в далено літніх цьоких відносно перевозки. А тому не буде повними й не буде перекрити в постачанню, коли армія буде мати воєн на перевезку всього вимогасначеного зразка 27498 пудів, а лише 25% від цього числа, себ-то для перевозки 7500 пудів в добу, а на Ч. доби (віддалення 50 верст) треба перекести 1800 х 4 = 3000 пудів, на що і потрібно армії 1200 парних вогнів, або два армейських транспорта. Штати армейського транспорту прикладаються при цьому. Армейські транспортні формування відповідними органами Ленштабу і передаватися в розпорядження на Начальника Постачання Войск армії.
Ленштабу Генерал-Коруниник
28 "правда 1922р.
с. 14.
Сомин Маркелов
Штати робочої сотні
при інтенданських магазинах для пофрукти і розіркування провіанту
в фуражах.
| № | Назва посад | Число чинів | Книга посади | Прийняття. |
|---|-------------|------------|--------------|-----------|
| 1. | Командир сотні | 1 | VII (VIII) | |
| 2. | Поліцмейстер його | 1 | VIII | |
| 3. | Вчительський | 1 | - | |
| 4. | Сотник | 2 | - | |
| 5. | Робових козаків польщерових | 4 | - | |
| 6. | Каптенарміще | 100 | - | |
| 7. | Рельшер | 1 | - | |
| 8. | Пуковацьків | 1 | - | |
| 9. | Возів парних | 2 | - | |
| 10. | Козака пучкин | 1 | - | |
| 11. | Копейка купецький | 4. | - | |
Сотник
Міхайлович Довбович
Мінчаєвий штат
інтенданційного складу
1-го розряду
на 2 240 000 супутних франціонов
(14 добова потреба на всю армію)
Назва посад | Число чинів посади | Класи посади | Примітка.
---|---|---|---
Начальник складу --- | 1 | V-VI | 1) На одного поліцміна покладаються обов'язки відповідати за правильну самобо складу млика кін-век і засудник начальника складу, на 2-0 - за пекарню й дійне.
Поліцмінків вод --- | 2½ | VI-VII | 2) Він же в.о. бунчужного писарської команди небого складу.
Старшини для доручень --- | 2 | VII-VIII | 3) На етапному бухгалтера покладаються обов'язки начальника загальної канцелярії складу.
" " | 2 | VIII-IX | 4) Проходьбового, річного й фурманого.
Канцелярія персонального складу складу --- | 1½ | VII-VIII-IX | 5) Велоподар складу є і начальник команди всіх посадків складу.
Велоподар --- | 1 | VIII-IX |
Скарбник --- | 1 | IX |
Діловод --- | 1 | IX |
Писарів (старш. розр. 1³) --- | 5 | IX-X |
(молодш. розр. 4) --- | 1 | X |
Оповієння --- | 1 | X |
Канцелярія загальна --- | 1½ | VI-VII-IX |
Старшини бухгалтер --- | 12 | VII-VIII-IX |
Молодшій бухгалтерів --- | 1 | VIII-IX |
Старшини діловодів --- | 3 | VIII-IX |
Діловодів --- | 1 | IX-X |
Діловодів по транспортовій частині --- | 12 | X-XI |
Писарів (старш. розр. 4) --- | 5 | XI-XII |
(молодш. розр. 8) --- | 3 | XII-IX |
Оповієнняків --- | 1 | IX-XI |
Адміністратор складу --- | 3¼ | VII-IX |
Допомогарів скелів --- | 1½ | VIII-IX |
Забірковий пошуково і відправного працівника --- | 14 | IX-XI |
Махтеров --- | 4 | X-XII |
Поліцмінків у них --- | 32 | XII-IX |
Постійних робітників --- | 3 | XI-XII |
Канонків --- | 1 | IX-XI |
Возів --- | 1. | X-XI |
Фурман --- | 2. | X-XI |
Росел --- | 6. | X-XI |
(На складі має істнувати двох канцелярій)
Клібопекарня (хх)
Завідуючий клібопекарнею
Іого поміщик (він не господар і
складник) Начальник команди козаків
Діловодів
Писарів
Клібопечів
робітників
Війна хх)
Завідуючий боємю
Поміщик Іого (він не господар і
складник і нач. команди козаків)
Діловодів
Писарів
Старшини бойця
Бойців на три зміни
робітників посійних на 3 зміни
Командир скора
Ремесленники фельдшер
Млин хх)
Завідуючий млином
Іого поміщик (він не складник
господар і нач. команди козаків)
Діловодів
Писарів (сф. розр.1, має розр. 2)
Машинист млина
Поміщик Іого (сф.1, має 2) -
Мурашник
Іого поміщиків
Начальник (сф.1 має 2)
Кочегарів
Службовців
Кобалів
Столярів
Робітників на 3 зміни
Ваган: старшини - 30.
Козаків - 149.
Писарів - 25.
Фельдшарів - 1.
Секрет. Михайлов
Підполковник Дніпровський
хх) Не дрощи на всі вигаданні відпечення
по агентовим начальника склада, котрий
і видав завідувачу клібопекарнею по
мірі потреби. Прошова і матеріалова від-
повідність провадиться як в окремий частин.
х) По дітенній потреба
б) Старший пекарь і 6 бачуричених команди
козаків.
в) Він все в.о. Бачуриченого команди козаків.
Підписовий штат
інтенданського складу
II-го розряду
на 1/20 000 суточних раціонів
(4 добова потреба на всю армію).
Назва посад | Число лиць | Кілька посад | Прилітка.
---|---|---|---
Начальник складу | 1 | VI-VII | 1) Один з них призначається закідуючим літучками, коли вони будуть існувати.
Старший для доручень | 3 | VII |
Переоначальна канцелярія складу | 1 | VI-VII | 2) Він же є начальником команди всіх команда складу.
Головарадь | 1 | III-IV | 3) Він же в о.в. диспетчерської команди складу.
Спартиник | 1 | IV-VI | 4) Він же є нач. загальної канцелярії
Діловод | 1 | VII-VIII |
Писарв {стар. розр. 1,3} | 4 | VIII-IX | 5) Два ділової для літучок.
Оповієнник | 1 | IX-XI | 6) Два писаря для літучок
Загальна канцелярія. | 1 | VII-VIII |
Старший діловодів | 1 | V-VI | 7) Рукавлено, продовольчого і різьбового.
Бухгалтерів | 1 | VI-VII |
Діловодів | 5 | VII-VIII |
Писарв {стар. розр. 1,3} | 11 | VIII-IX | 8) Два призначаються бахтерами на літучки.
Оповієнник | 3 | IX-XI |
Адміністрація складу. | 3 | VII-VIII | 9) 8 робітників видаються для літучки.
Дозуварів склентв | 3 | VI-VII |
Вахтерів | 3 | V-VI |
Помічників їх | 22 | IX-XI |
Согласно: М. Підмаловський Ожидовський
Розрахунок грузу в вагонів.
I) Для підвозу на центральну головну базу для армії кількосттю 180 000 людей і 60 000 коней потрібно:
| Назва грузу | На 1 добу | На 14 днів | На 7 днів |
|---|---|---|---|
| | циців | вагонів | циців | вагонів | циців | вагонів |
| Продовольствія - - - - - - - - | 13820 | 14 | 193420 | 194 | 96740 | 97 |
| Фураж (сіна або мішанки) | 15000 | 15 | 210000 | 210 | 105000 | 105 |
| Рубаний лінця або мішанки | 22500 | 40 | 315000 | 1260 | 157500 | 630 |
| Разом: | 51320 | 119 | 718430 | 1664 | 359240 | 832 |
Мина - 1875 циців.
II) Для підвозу на проміжну базу для 100 000 козаків і 45 000 коней потрібно:
| Назва грузу | На 1 добу | На 8 днів | На 4 доби |
|---|---|---|---|
| | циців | вагонів | циців | вагонів | циців | вагонів |
| Продовольствія - - - - - - - - | 9302 | 10 | 74416 | 75 | 37208 | 38 |
| Фураж (сіна) - - - - - - - - | 16875 | 68 | 135000 | 540 | 67500 | 270 |
| Рубаний лінця або мішанки | 11250 | 12 | 90000 | 90 - | 45000 | 45 |
| Разом: | 37427 | 90 | 299416 | 705 | 149708 | 353 |
Мина 1222 циця
III) Для підвозу для 24 квітня на лінію для 32000 козаків і 16000 коней і з лініями до квітня потрібно:
| Назва грузу | На 1 добу | На 4 доби |
|---|---|---|
| | циців | вагонів парних | циців | вагонів парних |
| Продовольствія - - - - - - - - | 3101 | - | 12404 | - |
| Фураж (сіна) - - - - - - - - | 5625 | - | 22600 | - |
| Рубаний лінця або мішанки | 3750 | - | 15000 | - |
| Разом: | 12476 | 800 | 50004 | 2000 |
Начальник інтендантської Управи
Сотник Маркович
Підполковник Дзюбовський
Міжами Армійського транспорту.
Назва посаць. | Число чинів | Кілька посади | Примітка.
---|---|---|---
командир транспорту політичних в'язнів - | 1 | VII | 1) Він не господар, скарбник і начальник канцелярії.
Канцелярія транспорту ізовоїв - | 1 | VIII | 2) З них:
Імператив (старши. розп. 13) - | 3 | VII | " одношл. до в'язнів: пари коней тих 600
Слов'янськів - | 1 | | " " погірдних куцьов - 4
| | | " " артилер. в'язнів - 5 (разом 609)
Склад транспорту командирів та старшин озброєння - | 4 | VIII | 3) З них:
Рельсовер ветеринаричних - | 1 | | " квад. 600 в'язнів транспорту - 1200
Гатових - | 1 | | " " 5 артилерійських в'язнів - 10
Войових - | 4. | | " підгаршини під верхи - 26
Козаків обгових - | 16. | | " покрідних куцьов - 8.
| | | Разом 1244.
Каптенармієв - | 1. | | 4) З них:
Ремісників його (франкенерів) - | 4. | | " квад. кора транспорту - 1.
Детальницьких - | 4. | | " політичних в'язнів - 1
Куцьоварів - | 4. | | " к-рів того старшини - 4
Обдітників на кухню - | 12. | | Разом - 6.
Воїв парних - | 605 |
Коней обгових - | 12443 |
Коней верхових - | 64 |
Куцьов покрідних - | 4. |
Серпинський
Підполковник Олійников
8
Схема
Правобережної України.
Масштаб 1/200000
Кілометрів
ІНСТРУКЦІЯ Ч......
ІНСПЕКТОРСЬКИЙ ВІДДІЛ Інтендантурі дивізії.
Муштрова частина:
1) Учет людей і коней Управління;
2) Накази по управлінню;
3) Терміновий й нетерміновий донесення;
4) Регістратура листування, поступаючого і відходячого від Управління, розподіляння і роздача їх по відділах;
5) Ведення наряду вартових урядовців і писарів;
6) Ведення денника Управління;
7) Ведення книги хорих;
8) Ведення послужбових реєстрів старшин;
9) Ведення алфавіту старшинського й козацького складу;
10) Ведення книги накладаємих кар;
II) Вимогання, хранення і учет канцелярського приладдя;
I Господарча частина:
1) Накази по господарчої частині;
2) Ведення грошового журналу Управління;
3) Харчування людей та коней Управління;
4) Ведення денника по харчуванню;
5) Вимогання грошей і всіх відів задовольнення чинів Управління;
6) Описъ живого та мертвого інвентаря Управління;
7) Описъ обмундурування чинів Управління;
ПРИМІТКА:
Начальнику Інспекторського відділу підлягає скароник Управління, котрий і веде харчове і грошове задовольнення людей та коней Упр., а також відчит- ність по ньому;
КНИГИ ІНСПЕКТОРСЬКОГО ВІДДІЛУ.
1) Настольний реєстр: ................... (зраз.Ч::::)
2) Книга вартового писаря; .............. (зраз.γ…….)
3) Разносна книга; .......................... (зраз.ε………)
4) Денник списочного і наличного стану людей та коней Упр. ................... (зраз.Ч…….)
5) Описъ коней Упр...................... (зраз.γ………)
6) Алфавітний журнал старшин та урядовців Упр. (зраз.γ……..)
7) Алфавітний журнал козаків; (зраз.γ…….)
8) Карний журнал для козаків; (зраз.γ………)
9) Книга штрахованих козаків; (зраз.ακ γ……..)
10) Книга хорих; (зраз.γ………)
II) Послуговий реєстр старшин; (зраз.γ…….)
I2) Послужбовий реєстр козаків; (зраз.γ…….)
I3) Описъ ділам Упр.; (зраз.γ………)
I4) Адресна книга чинів Упр., а також і адреса всіх інструкцій, зкотрими Упр. має стосунки.
Указаних книг, можуть провадитись і други книги і діла , коли цього вимогають обставини і праця.
ЗАКЛАДИ.
закладами керують їх завідувачі - старшини.
ОБОВ"ЯЗКИ їх:
1) Догляд за цілістю і сохранність річей, харчів та инш., находячогося в закладах;
2) Запобігання псуванню;
3) Прийом до закладу і видача з нього (за поквітованням)
4) Ведення відчітності по закладу;
Відносно чинів, працюючих в закладі і охороняючи його, завідувачий закладом користується всіма правами командира окремої сотні.
Для допомоги, завідуючий закладом має помішника ( старшину або ур., і І-2 комірних & вахтерів) - підстаршин.
ОБОВ"ЯЗКИ помішника - допомогати во всім завідуючому закладом.
Права його - права молодшого старшини сотні.
ОБОВ"ЯЗКИ КОМІРНИХ:
1) Підтримувати чистоту і лад в закладах, вивітрявати річі, знати точний рахунок, находячогося в закладах, знати, деї що лежить ;
2) Приймати активну участь при здачі до закладу і вида- чи з нього;
3) Керувати й доглядати за робочими , підчас уборки в закладі і видачі.
ВІДЧІТНІ КНИГИ ПО ЗАКЛАДАМ :
РІЧОВОМУ:
1) Приоутково- вибуткова книга .н............(зраз. ч.XII)
2) Книга поквітовань...................... (зраз. ч.XV
ХАРЧОВОМУ:
1) Приоутково - вибуткова книга ...........(зраз.ч.XVI.)
2) Приоутково- вибуткова книга сиріх шкір, копит і рогів ..................(зраз.ч.XVII)
3) Книга поквітовань на видані продукти.....(зраз.Ч.XVIII.)
4) Книга страт і недостач ...........................(зраз.Ч.XIX.)
5) Книга інвентарного майна ......................(зраз.ч.XX)
6) Приоутково-вибуткова порожньої упаковки.(зраз.ч.XXI)
7) Книга учоту упаковки, виданої в чastiни з продуктами і пох вимогам...(зраз.Ч.XXII
8) Книга поквітовань упаковки..................(зраз.ч.XXIII
Відчітність в команді при закладі провадиться, як в окремій сотні
I.
ОРГАНІЗАЦІЯ.
ДЛЯ ОБ'ЄМНОЇ НАГЛЯДНОСТІ ДАМО СЛІДУЮЧУ СХЕМУ (О1): СЕБ ТО В ГОЛОВІ ВОЄННОГО
ВІЙСЬКОВИЙ МІНІСТР ЯК НАЙВИЩА ВІЙСЬКОВА ВЛАДА, КОТРА КЕРУЄ НЕ ТІЛЬКИ КИ-
ВОМ ВІЙСЬКОВОЮ СИЛОЮ, А Й ТАМИ ІНСТИТУЦІЯМИ, КОТРІ ДАЮТЬ ЖИВІЙ СИЛІ ЗНОГУ
РОБОТА СВОЄ ДІЛО І, ТАК ЧИ ІНАЧЕ, НАЛЕЖАТЬ ДО АРМІЇ. ВІД ВІЙСЬКОВОГО МІНІ-
СТРА ЙДУТЬ ГАЛУЗІ: ІНЖЕНЕРИЯ, САНІТАРНА, ГАРМАТНА І ТАК ДАЛЕЄ. МИХ НИМИ ГО-
ЛОВНА УПРАВА ПОСТАЧАННЯ, ЗАДОВОЛЬЧА ВСІ ПОТРЕБИ ВІЙСЬКА (СУМІШ). ГОЛОВ-
НИЙ НАЧАЛЬНИК ПОСТАЧАННЯ ВХОДИТЬ В СКЛАД І. У. П., ЯК ГОЛОВА УПРАВИ).
СЛІДУЮЧА НИЖЧЕ ІНСТИТУЦІЯ - ПОСТАЧАННЯ ДІЄВОЇ АРМІЇ (ПРО ИНШІ ГАЛУЗІ,
ВІДХОДЯЧИ ВІД Г. У. П., НЕ СУДЕБНО КАЗАТИ, ОСЬ ВОНІ ДО НАШОЇ ТЕМИ НЕ НАЛЕЖАТЬ),
КОТРЕ ОБСЛУГОВУЄ ТІЛЬКИ ДІЄВУ АРМІЮ.
ЗА НИМ СЛІДУЄ ІНТЕНДАНТУРА ДІВІЗІЇ (НАША ДІВІЗІЯ ВІДПОВІДАЄ КОЛИСЬКОМУ
КОРПУСУ), НА ЧЕЛІ КОТОРОГО СТОЇТЬ ДІВІЗІЙНИЙ ІНТЕНДАНТ. ІНТЕНДАНТ НЕ МОЖЕ
БУТИ УНІВЕРСАЛЬНОЮ ЛЮДИНОЮ, БЕРЕЧУЧИСЯ ЗА ВСІ ГАЛУЗІ ПОСТАЧАННЯ, ЯК ТО
ІНЕЙ. САН., САН., І Т. Д.; НА ЙОГО ОБОВ'ЯЗКУ - ПОСТАЧАТИ ГРИШКА, ЇЖОР И ВСІМ,
ВІДНОСЯЧИСЯ ДО ІНТЕНДАНТУРІЇ. ВСЬ РОБОТУ АКТИВНО ПОДІЛЯЄ МІЖ ВІДДІЛАМИ
СВОГО УПРАВЛІННЯ: ВІДДІЛЧИ СЛІДУЮЧІ: 1) ІНСЕКТОРСЬКИЙ ВІДДІЛ (АСО ЗАГАЛЬНИ),
2) ПРОДОВОЛЬЧИЙ ВІДДІЛ, 3) ГРОМОВИЙ ВІДДІЛ, 4) РІЧЕВИЙ ВІДДІЛ І 5) РАХІВНЯ-
ЧИЙ ВІДДІЛ (ОУХГАЛ.). КРІМ ТОГО, ПРИ ІНТЕНДАНТУРІ ДІВІЗІЇ МАЄТЬСЯ ПОМІЧНІ
УСТАНОВИ: ПРОДОВОЛЬЧИЙ МАГАЗИН, РІЧЕВИЙ МАГАЗИН, ХЛІБОСНЕКАРНЯ І ДІВІЗІЙНИК
ОБОЗ, БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПІДЛАЖАНЦІ ІНТЕНДАНТУРІ.
ПРИМІТКА: ТУТ НЕ УКАЗАЛИ МЕ СКОТОВОЛЯ З ГУРТОМ СКОТА І МАЙСТЕРНІ.
ЯК ЗНАЄТЬСЯ, ВОНІ ПОВИННІ БУТИ ОБ'ЄДНАНІ ТАКОЖ ДО СКЛАДУ ІНТЕНДАНТУРИ
ДІВ. ЯК ПОМІЧНІ УСТАНОВИ, АЛЕ ОПАТ ПОКАЗАН, ЩО В СУЧАСНУ ВІЙНУ, ЗАЛЕЖКЕМ
ПРИ ІНТЕН. ДІВ. СКОТОВОЛЯ З ГУРТОМ СКОТА І МАЙСТЕРНІ - НЕ ВІДПОВІДАТЬ
СВОБОДИ ПРИЗНАЧЕННЮ І МЕ ТОМУ ЦЕ ВІДПОВІДАТЬ, ЩО ХАЛАТНО ВЕЛЯЄТЬ ТАМ
ПРАЦЯ, АБО ВОНІ НЕ УЖИЛО СУЛИ ПОСТАВЛЕННІ, А ТОМУ, ЩО ОСТАВАННЯ КОТРІХ
ЗНАХОДИТЬСЯ АРМІЇ, РОСИТЬ ІСТНУВАННЯ ЦІХ ДВОХ ГАЛУЗЕЙ ІНТЕНД. ПРИ СА-
МИХ ІНТЕНД., НЕ ПРИНОСЯЧИ МІЖОЇ КОРІСТІ. СУЧАСНА ДІВ. ІНТЕНДАНТ - ПОВИН
МА ОУТИ ЛЕГКО ПЕРЕСУВАЄМОЙ ПО ВСЬКИМ МЯЛАХ, МОЖУЧИ ПОСЛІДАТЬ ЗА
ЧАСТИНОЮ, А ЦІ ДВІ УСТАНОВИ ТІЛЬКИ ЗАДЕРЖУЮТ ІЇ, ОТРИЧАЙНЯ, ТА Й КРІМ
ТОГО, ГУРТ СКОТА НЕ МІГ НІКОЛИ, ПРИ СУЧАСНИХ ПЕРЕХОДАХ, ХОЛЯ ПРИХОДИТЬСЯ
РОСТИНЬ ДО 30-ТЫ-40 ВЕРСТ В ОУКИ, ОУТИ НА СВОБОДУ МІСТІ ЕЛЕЧЕНО, А
ЗАВЖЕ - АБО ЗАГЛИНАЄТЬ ВОРГОУ, АБО СКОТ ПАДАВ ВІД ПЕРЕТОНЬ; І В ТИМ І В
ДРУГОМУ ВИПАДКOVІ ДЛЯ ЧАСТИНИ ГУРТ СКОТУ КОРІСТЬ НАВАЖ ГАЛЕКО НЕ ВК
ТОМУ, ОСЬ ПОМИ, ЯК ЦЕ ТРЕБА БИ МАДАТИ. РОСИЙ 1918 - 1920 ДОКАЗАЛИ ЦЕ НАЧІННО:
РІДКА ЧАСТИНА ЗБЕРІГЛА СВІЙ ГУРТ. М'ЯСОМ І ХУДОСОМ ЗАДОВОЛЬНЕННЯ АРМЕЇ:С
ІНТЕНДАНТУРА, МАЧИЛ ОЛЬКИ ЗМОГЛА РОСТИТЬ ЗАКУПКУ, ХОЛЕЙ ДОНА ЦЬОГО НЕ МОЖЕ,
ТС., ЩО БИ ЗАПЕВНЕЧИТИ ЧАСТИНІ, КРІМ СОМ, ДІВІЗІЙНИЙ ІНТЕНДАНТУРА, НАДАЄТЬСЯ
ПРЕВО ПРИЗНАЧАТИ СТОШКИ ДЛЯ ДОРУЧЕНЬ, КОТРІ МІЖ ИНШИМИ ЗАКУПКАМ І
ДО РУЧЕНИЙМИ, ЛО ПРИЗНАЧЕННЯ ІНТЕНДАНТА, ЗАКОПОВУТЬ СКОТИ ЙЛИ ХАРЧІ Й
ЗДАЮТЬ В ДІВІЗІЙНЕ ЗАКУПЛЕННЯ, А УТВОРЕННЯ, ПО ПРИЗНАЧЕННЮ ІНТЕНДАНТА, ПРИЙО
МОЧНА КОМІСІЯ ПРИМА ЗАКУПЛЕНОЕ, СКЛАДАЮЧИ ОБ ЦІМ АКТ, КОТОРІ НАДСИЛАЄ ДО
ІНТЕНДАНТА ДІВІЗІЇ, А ВІН ТИМ САМИМ, КОНТРОЛЬНЕ Й КООРДИНУЄ ЦІ ЗАКУПКИ
І РОСПРЕДІЛЯЄ ЗАКУПКИ ПО ЧАСТИНАХ. В ОСОБЛИВИХ ВИПАДКАХ, КРІМ ТОГО ЗАКУПАН
ЧОМ, СКОТ МОЖЕ БУТИ ДОЗВОЛЕНО СКОТ І ИНШЕ ПЕРЕДАВАТИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО В
ЧАСТИНИ, АЛЕ НА ЦЕ ДАЄТЬСЯ ОСОБИЙ ДОЗВІЛ ІНТЕНДАНТУРІ, З УМОВОЮ ЗЛАЧИ В
КОМІСІЇ ВІД ТОЇ ЧАСТИНИ (ПРЕДСТАВЛЕННЯ АКТА КОМІСІЇ О ЯКОСТІ Й ВІЦІ)
КРИМ РОССИЙСЬКИЙ ГОСПОДАРЬ.
ЗВИЧАЙНО, ПРИ СУЧАСНИЙ ВІЙНІ, НЕ ЗАВЖЕ ЧАСТИНА МОЖУТЬ БУТИ ЗАДОВОЛЬНЕНИ
МИ СВОЄЧАСНОЮ М'ЯСОМ АБО ХУДОСЬКОМ ВІД ДІВ. ІНТЕНДАНТУРИ, А ТОМУ, КОБИ УНИКНУТИ
СРУГЛОГО СТАНОВИЩА (ЧАСТИНА ОСТАЛИСЯ БЕЗ М'ЯСА), В ЧАСИНІЙ КОЖНА ВИДАВАТИ
АБАНС, КОТРИЙ ВОМА РОСКУЮТЬ ВИКЛЮЧНО НА М'ЯСО АБО ІНШИ ХАРЧІ, АЛЕ З ДОЗВ
ЛУ ІНТЕНД. ДІВ. КОЖЕН РАЗ ; КОЛИ Ж ЗВ'ЯЗАТИСЬ З ІНТЕНДАНТОМ НЕ ЯВЛЯЄТЬСЯ
КОЛЬКИЙ - ПІД ПЕРСОНАЛЬНИМ ВІДПОВІДАЛЬНОСТЮ ГОСПОДАРЯ ЧАСТИНИ. ПРИ ТАКОЇ
ПОСТАНОВЦІ - СЕЗ ГУРТА І СКТОВОЛЯНІ ПРИ ІНТЕНД. ДІВ., ПРИ БАЖАННІ, ЛЕГКО
ОБИТЯТЬСЯ.
ТЕЛЬФР О ДІВІЗІЙНИХ МАЙСТЕРНЯХ. ДІВІЗІЙНА МАЙСТЕРНЯ, ЯК ПОКАЗАН ТАКОМ.
ОПАТ, НЕ КОГЛА ЗАДОВОЛЬБИТИ ПОТРЕБУ ЧАСТИНИ, ВІДДАЛЕНИХ, ПЕРЕВАЖНО, НА ДОСТЬ
ВЕЛИКІ, ДИСТАНЦІЇ ВІД ДІВ. ІНТЕНД. І ТОМУ ЧАСТИНА ПОВИННІ БУЛИ ЗАБОЗИТИ
МАЙСТЕРНІ У СЕБЕ Й ЦІ МАЙСТЕРНІ ВИКОНУВАЛИ ТУ РОСТОТУ, КОТРА ПОКАЗАЛЬЄТЬСЯ
НА ДІВ. МАЙСТЕРНІ, А ДІВ. МАЙСТЕРНІ НАЙЖЕ НЕ ПРАЦЮВАЛА. ДО ТОГО Ж, МАЙСТЕРНІ
ДУЖЕ ОТЛЯЧАТЬ ІНТЕНДАНТУРУ, А ЯК ЇДЕ БУЛО ВКАЗАНО, ВОНА ПОВИНА БУТИ ЛЕГКО
ПІДАМОМ У КОЖНІ ХРЕСТА МАТИ ЗВОЛЮ РЕВАНТАТЫСЬ НА ДІЯ ДІВ. ОБОВ'ЯЗКИ СОДЕР
ОЛЬМУ ХОРОШИХ, КОЛИ ДРІГІ ПОХІДНІ МАЙСТЕРНІ ПРИ ІНТЕНДАНТУРІ. ВІДНАДАЄ І СУДЕР
ДРАНОЇ РОБОТИ, А ДЛЯ КАПИТАЛЬНОЇ ПІДЧИНКИ АБО РОБОТИ НОВОЇ - МАЙСТЕРНІ
ПОСТУЮТЬ ПРИ ПОСТАЧАННЮ ДІЄВОЇ АРМІЇ (ІНСТРУМЕНТАМ І МАТАРЯЛАМИ ДО ПІДЧИ-
КИ ПОХІДНІ МАЙСТЕРНІ ПОСТАЧАЮТЬ ІНТЕНДАНТ. ДІВ.). ЦЕ, ОДНАКО, НЕ ВИКЛЮЧАЄ МОЖЛИ-
ВОСТІ ДЛЯ ІНТЕНД. КОЛИ ВОМА СТОЇТЬ НА ЖИЗТІ, І МАЄ ЗМОГУ, ШЛЯХОМ МОБІЛІЗА-
ЦІЇ КРАВЧІЙ І ШЕВЦІВ АБО ІНШИМИ МАЙЛОМ, КОЛИ ЦЬОГО ВИМАГАТЬ ПОТРЕБИ, УТЕС-
РЯТИ НА ЧАС. МАЙСТЕРНІ 13 ЦИВІЛЬНИХ.
ГОСПОДАРЧІ АПАРАТИ В УКРАЇНСЬКИХ ЧАСТИНАХ:
ДІВІЗІЇ, БРИГАДИ, КУРІНІ - СОТНІ: ВРАКИ НАШОЇ ГОСПОДАРКИ,
ПРОЕКТИ ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЇ. ГОСПОДАРЧА АДМІНІСТРАЦІЯ В ЧАСТИНАХ.
ПОСТАЧАННЯ ЧАСТИН (ХАРЧУВАННЯ ЛЮДЕЙ І КОНЕЙ), СПРАВОЗДАННЯ,
ГОСПОДАРЧІ КАНЦЕЛЯРІЇ.
ЕСТУП. Кожному, хоч трохи знайомому з до тихчасовою господаркою
в Армії УНР, ясно, що вона невідповідає, як показало життя Армії,
тим вимогам, котрі й ставляться нею (Армією); вона має сагато хиб
і буде їх мати до того часу, доки господарчий апарат не буде введе-
на майгловимиса засада, без котрої на одно начинання ніколи йти
не можна, а саме-с і ст е с т ь до одного часу певної систе-
ми в роботі господарчого апарату абсолютно неслуха, а всім видко,
журчий і суворо, то в своїй праці, независя системи і непридер-
Де - законом, сперечатись з котрими ніхто не може і заражання скутку.
Котрого свідчить не тілько досвід війни 1917-1920 років, а і весь
хід подій в міровий, тілько до відбувшося війні, врахня якої
де є свіжими в нашої пам'яті.
Цілля революції, приступивши до будування своєї Армії, ми по-
клавали стару господарку знайомому нам (Російську), а доволі замисль
неї, наважали і тому господарство в кожній частині велось так, як зна-
ходив це вигідними для себе господарчим апарат частини, оо вика-
вала на ведення (до появлення нової російської господарки не
насторожила і вказівок для установлень сільськ-менш однаковитися
господарки подавала, ревізія не робила і чим самим не координувала
діяльності господарчих апаратів; господарка стала наорати різно-
манітність: хахово-вишколених досвяченних сил скрукувало, а тому,
ку на австрійський лад з додатком свого - а де був господар бувної
російської Армії-вів на російській лад, тек з власними добавками,
і що це гірше (а досит часу), господар не знав абсолютно ніякої гос-
подарки, а тому вів по цілком власнім формам, прод. ктом власного мис
ловня, і таких способом, яким недавав абсолютно змоги пребити і про-
контролювати , всія, хто брався за це, служали по книгам, як в лісі,
нічого нерозуміючи. Саміже сільськ Злод було те, що муштрові нача
викли частини втручались в господарку , призануючи на господарчі
посади людей, німого спільного існуючих з господарками, а тілько
дозволомству з ними ( вою просто першого подавшого) тому такі гос-
подарі, звичайно, не могли о.т.и на своєму місці і разом з командирами
роспоряджались грішим і державним майном, як власники; часте гроші
держалися в кінських комендірів частини або господарів, замість
в скрипці трошовий, і тому, в ті суми часи не було рідким явищем,
що особа з великими сумами в кінських росила не зовсім чисті опера-
ції з ними або просто звикала" в невідомому напрямку".
Така без-системна і произвольна господарка , як показав дос-
від нашої визвольної боротьби довела армію до катастрофічного
стану: вона, при налічуванні внутрішнього геройства, нарушила усса,
гола і голода і доси хоч трохи поліпшити своє становище, повинна
одна без розбору реквізувати, грабувати, вводячи де як закон в своє
життя.
6 стрілецька дівізія, формулячись за польською тереною і прилуче-
на до III Польської Армії, прийняла систему господарки польської,
котрої предеркувалась до цього часу. Колектив з чиаів інтендантур
6 дівізій, нарич знайомство з господаркою військовою і польською і
підходячою, нав змогу уявлятись яка господарка може бути більш
знайома нашій армії з одного оку, так як російська господарка сільше
є і також, яка дає повну картину матеріального життя частини, то
ми беремо за основу господарку російську, звичайком тих законів,
котрі уже замінені новими, асо і незамінними це, але не відповідає-
чи часу, і умовам і працювальних те, що є совершенним в де несталий,
тичасової Польської господарки-висловлює свій ногляд каленти на
той мінімум системи, яку належить перерести в життя нашої Армії,
що уникнути той безвідповідальності, розконтрольності, яка є конво
для виживання пихних квітів злочину
Ця ідея і ставиться колективом в основу при розробленні системи господарки в українській армії, що і є метод нашої роботи.
Наше завдання, указано в дії землі-господарка в частинах Армії:
дівізія, бригада, куреня і сотні і тому тільки не ми будемо розглядати
за двох осіб, як нижчим і указано на вигляд від дивізійного господар-
ства інституту, яким належить остаточне слово в організації.
2. ДІВІЗІЙНІ ІНТЕНДАНТУРИ.
При кожній дивізії істнує дивізійна інтендантурa, котра провадить дивізійну господарку i керує господарчою військових частин i уставов, входящих в склад дивізії. Інтендантурa дивізії за всепомічними інституцiями є одним із відділів Штабу дивізії. Дивізійний Інтендант підлягає в службовому відношенню безпосередньо Командирi, а в фаховому - вищій інтендантській установі. Підлеглість ця представляється так: a) інтенданта ра видає безпосередньо розпорядження підлеглим її закладам i господарчим апаратам дівтим дивізії або шляхом обіжника, або наказам, скріпленим дивізійним інтендантом. До компетенцiї інтендантурин належить: керування харчовими i річевими закладами, пікарнею, різнep, кравецькими i певськими майстернями, керування діяльністю за працер апаратів господарчих частин, догляд за ходом працi в заводах і фабриках, котрі виробляють інтенданти ричі, в випадках одержання відповідних уповноважень від центральних установ, в розпорядженнi котрих ці фабрики i заводи знаходяться; б) Командир дивізії має право давати Інтенданту накази і вказівки для приготовлення плану праці в господарчих справах, зв'язаних зойовими операцiями i планом військового навчання.
ОБОВ'ЯЗКИ I ПРАВА ДІВІЗІЙНОГО ІНТЕНДАНТА.
I) постачає поодинокі частини дивізії харчами, грішми, одягом, військовим снарядженням i другими інтендантськими річами; складає i посилає Армейской Інтендантурі приписані матеріальні ситуацiйні звіти, а також вимогові відомостi;
2) слідкує або харчові заклади мали приписаний запас харчів;
3) Слідкує за річевим господарством; при можливості, закладає кравецькi i шевськi майстернi для направи старого одягу, а також доглядає і постачає похідні майстерні при частинах дивізії;
4) Інтендант повинен предбачати потреби дивізії в зв'язку з майбутнiми операцiями (бойове); повинен, задалетідь, забезпечити дивізію всім необхідним для скорого i своєчасного виконання, покладених на неї завдань. Тому він працює в тісному контактi з Начальником Штабу, котрий його своєчасно інформує о передбачаємих операціях, о виданих операційних i муштроних наказах i розпорядженнях, o змінах в росташуванні частин, o загальній ситуацiї на фронти і т.и.;
5) Інтендант на підставі даних, зазначених в пункті 4-му, заздалегідь приготовлює план прохарчування дивізії при наступi, плани евакуацii на випадок відступу;
6) Інтендант, на підставі рапортів i матер'яльних звітів господарчих апаратів частин, проводить матер'яльний учет і дає про своєчасне задоволення частин всiм необхідним;
7) Інтендант, в порозумінні з дивізійним лікарем, забезпечує інвентарем i всiм необхідним для функцiонування військових лазень i пралень;
8) Слідкує за законними виконанням обов'язків господарчими апаратами частин дивізії, в випадку зловживань, сваволi, нехтування приписів службових - повинен припиняти їх, a вищих притягати до карної відвічальності;
9) Інтендант стоїть на сторожi інтересів Держави, котрі він мусить погодити з інтересами Армii.
10) Інтендант заключає умови i контракти з доставцями, в необхiдних випадках (вище його компетенції) пересилаючи їх до затвердження видної інтенданської інстанції;
II) Одним з важнійших завдань дивізійного інтенданта - це контроль над господарчими апаратами частин. Він переводяжує контроль сам або посилає уповноважених на це старшин або під комiсii; висліди контролю фіксуються в актi, який оголошується в службовому наказі, з відповідним розпорядженням. Особливу увагу звертає , аби господарчі апарати частин своєчасно представляли справоздання по виданим авансам;
12) Дивізійний Інтендант, в порозуміннi з командиром частини, призначає на господарчу посаду i заміну, або усувe з посади не відповідних призначень старшин і урядовців. Веде реєстрацію всього господарчого персоналу дивізiї;
13) Фахове вшколення, широка ініціатива, енергія, безумовна чесність Інтенданта i всіх господарчих осіб, які кладуть в основу свої призначення розробку засад військової господарки - утворення найліпших умов життя козака під час його служби в військовi - умови, яким мусять відповідати всі займаючі господарчі посади.
3. УПРАВЛІННЯ ІНТЕНДАНТА ДІВІЗІЇ.
Щоби Інтендант мав змогу перевести в життя на міцно покладаємо, при ньому істнує управління, котре складається, як уже було раз вказано, з сліду- чих відділів: I) Інспекторський або загальний, II) Харчовий, III) Річковий, IV) Грошовий і у рахівничий (бухгалтерія):
1) Інспекторський відділ - є, власне кажучи, канцелярія Управління.
2) ХАРЧОВИЙ ВІДДІЛ - всє що відноситься до справ харчування частин дивізії купляться. В цьому відділі, який веде учет харчам і їх розподілення, учет магазину, потовнення магазину і хлібопекарень і т. и.
Книги, ведучися в цьому відділі слідуручі:
1) Прибутково-вибуткова книга (зраз. 1)
2) Ліцеві рахунки (зраз. 2)
3) Денник харчовий (зраз. 3)
4) Учет унуробки (зраз. 4)
5) Книга свідочтв(на зіпсулі хар) (зраз. 5)
6) Настольний реєстр (зраз. 6)
3) РІЧОВИЙ ВІДДІЛ - скупчує в собі всі справи річового задо- волення частин.
Відділ веде книги:
1) Прибутково-вибуткова книга (зраз. 7)
2) Книга страт (зраз. 8)
3) Книга асігнат (зраз. 9)
4) Настольний реєстр (зраз. 6)
40 ГРОШОВИЙ ВІДДІЛ - купчить справи грошового задоволення частин.
Відділ веде книги:
1) Книга ліцевих рахунків (зраз. 10)
2) Настольний реєстр (зраз. 6)
5) РАХІВНИЧИЙ ВІДДІЛ - бухгалтерія.
Веде книги:
1) Головна книга (зраз. 11)
2) Бухгалтерський журнал (зраз. 12)
3) Книга авансів (зраз. 13)
4) Настольний реєстр (зраз. 6).
ПОМІЧНИЙ ПЕРСОНАЛ ПРИ ДІВІЗІЇ ІНТЕНДАНТІ.
При дів. Інтендантові, як помічний персонал, мається штат стар- шин де доручень; один із них - сулавий старшина і 2-3 мол. старшини.
Примітка: Оулявий старшина заміщає інтенданта в його відсутності,
4. ПОМІЧНІ УСТАНОВИ ПРИ ІНТЕНДАТУРІ ДІВІЗІЇ.
З А К Л А Д И РІЧОВИЙ І ХАРЧОВИЙ. В закладах великого запасу не по- місце переховування харчів та інш. до передачі їх в частини і мактв проходить через комісію, котра складає відповідний акт надсилає його інтенданту дивізії. За схористь цілість находящегося в закладі де- се - завидуючий закладом несе відповідальність. (Див. інструкція Ч...)
Для охорони і робот в закладі - завидуючий має до "распор. особу команду.
ДІВІЗІЙНИЙ ОБОЗА - для систематичного і своєчасного поповнення річами задоволення, як частин дивізії, так і закладів, а також для перевезки дивізійної Інтен- дантури, при пересуванні останньої.
На чели обозу-командир (старшина) і в поміч йому - 3 молодших старшини. (Див. інструкція Ч......)
ХЛІБОПЕКАРНЯ.
Хлібопекарні в військові неохідні для своєчасного, повного за- доволення частин хлібом; користь мати стали військовий хлібопекарні ще, як показує життя, вели найліпше гварантуть доросякість і смак хліба а також одержання належного привку. Виходячи з цього, військові частин- ки мусять дати про придбання пекарень та забезпечення їх неохідним приладдям та ресечер силов, в кількості, детріонеї для денного виробу хліба. Спестереження за здоровлям та за чепурністю пекарів належить організувати старшина, з повною уважністю із завжди матинідгетонлення кадр ресечих (пекарів), числа немуштрових козаків. (Див. інстр. ч...)
ДІВІЗІЙНИЙ ОБОЗ.
Щоб систематично і своєчасно поповняти річами задоволення (річового і провіантового), як частини дивізії, так і запаси в закладах дивізійного тітендантства, під час стоянки дивізії і для підйома і перевоза дивізійних закладів при пересуванні дивізії, при Інтендантурі улаштовується дивізійний обоз.
Головне завдання його: доставка річей задоволення з тилових баз, закупочних пунктів району дивізії, в дивізійні заклади і з послідніх-до частин дивізії.
Обоз складається: а) з повозок з майном управління обозу, б) повозок з запасами річового і харчового задоволення, в) повозок з майном частин дивізії, тимчасово взятим по військовим обставинам зі складу польового обозу і г) кінського запасу, призначаємого для поповнення убили.
Обозом керує Командир обозу, який користується правами курінного командира, має своє управління і печатку.
Командир обозу з'являє:
1) Підтримувати влад та дисципліну, слідкувати за точним виконанням всіх встановлених для обозу інструкцій, як на місці так і в поході.
2) Приймати всі засої, щоб частини обозу своєчасно прибували по призна- ченню; б)
3) Цільно слідкувати, щоб в обозі не було ні одного зайвого чоловіка, коня повозки.
4) Не дозволяти перегрузку повозок,
5) Мати пильний догляд за належним задоволенням людей, коней; доглядати аби повозки і збруя були в доброму стані, а також і за цілістю і всеред- женням возимого в обозі майна.
6) В випадку несподіваного нападу на обоз, керує захистом від нападаючих. Всі накази які відносяться до обозу, Командир обозу отримує від Інтендан- та дивізії, котром і підлягає безпосередньо.
Весь обоз поділяється на три чоти, на чолі котрих стоять чотові (старшини), які є безпосередніми помічниками Командира обозу і користуються в від- шень дисциплінарних покарань, правами сотенних командирів.
Призначення перших двох чот-досавка, задоволення харчового і річов го із баз (закладів) в частини, а третя для збереження і пробозу тягаря бригад дивізії, тимчасово відділення з обріганих обозів для більшої рухомості останніх. Кінський запас знаходиться при третій чоти; при ній же і обоз на куна.
Обоз'язки Командирів чот:
1) Підтримання в своїх чотах ладу і дисципліни, точне і безупільне виконан- ня встановлених для обозів інструкцій (як під час стоянки, так і в поході)
2) Персональне керування навантаженням і розвантаженням, з відповідальні- стю за суття тягаря від неорежної упаковки, укладки, за згублення чого- удь з річей, за прийом до обозу зайвого чи невстановленого інструкцією тягар;
3) Безпосередній догляд за керуванням повозков (різником), приймаючи всі засої, аби улихнути суття і ломку возів (веретті коні).
4) Слідкувати зсиг коні своєчасно були накормленні і напоєнні (
) і, взагалі, щоб за кіньми був належний догляд.
5) В випадку нападу ворога на обоз, керує своєю чотою при обороні (помагає Командиру обозу коли чоти вкупні).
Для керування ссозом в поміч чотовим командирам дається пістаршин- на (або козак), а для охорони і несення зв'язкової служби при обозі, повинна бути кінно-зб'язкова команда.
Для приведення в належний лад повозок, збору, і для малих починок, при обозі повинна бути необхідна кількість, по числу чот, майстрів. Для слідку- вання за здоровлям людей і коней, до обозу призначається медичні і ветеринарні хвороби.
Кількість повозок, а також людей і коней, в обозі встановлюється в залежності від наїмного стану і потреб дивізії.
Господарку в обозі провадить персонально Командир обозу, якому при- дається для цього, урядовець, котрий веде відомість про задоволення во всіх відношеннях старшин, козаків і коней обозу. Крім цього, кожна чота (Командир чоти) провадить тягареву книгу. Відчітність Управління Команди- ра обозу проводиться, як в окремій частині.
-6-
Інструкція ч.....
14
ХЛІБОПІКАРНЯ.
(Підручник по хлібопеченню в військах).
I.
Матер'яли до хлібопечення.
I. Мука. Вживаємо до хлібопечення муки, повинна відповодять нижче-
значенним вимогам: а) побичина бути сухою, тоб-то: коли її
задавиш в жмені, вона не повинна остаться суцільною грудкою, бо це свід-
чить, що вона дуже волока; б) повинна бути чистою, без сочки(хруста), тоб-то
без приміси мінеральних впливових на ясна, і без шкідливих для здоровля,
органіческих пожитків (кукілля, стерння); в) дух муки повинен бути свіжий, не
дзвільний і не кваснуватий, а смак не гіркий і не квасний і г) мука повинна
бути без твердих грудочок.
ПРИМІТКИ: 1) Коли здавлена в жмені мука, як розціпити пальці, зразу роз-
сиплеться,- це свідчить, що мука суха. Коли, як розціпити пальці, мука зали-
шиться грудкою, але легко розвальеться- це свідчить про її середню волокність.
Коли ж грудки муки розвальеться тілько коли її роздавлешь- це є певний
ознак, що мука зовсім волока.
2) Свіжку муку узвається таким способом: взять муки в пучку, намочить її во-
дор (або слинок) і, коли вона свіжа, то буде мати колір світлий, а не свіж-
темний колір.
3) Мука повинна бути середнього помолу; мука грубого помолу не рівномірно
сродить, що має вплив на якість хліба і на придік. З муки зіпсутої, або ма-
ючої в соці стерння, хліб виходить чорного коліру з фіяльковим оттінком і
з неприємним духом.
2. Вода. Вода, якою розводиться мука на випічку хліба, повинна бути
абсолютно чистою і не маючи неприємного духу. Тверда вода,
маюча в соці вугле-квасну вапню або гип, на хліб не шкодить.
3. Закваска. Закваску, тоо-то краєне тісто, як що його не залишали
від попередньої випечки, слід приготувати таким спосо-
сом: всипати в діжу 6 кілограмів і 200 грамів житньої муки і туди-ж влиять
пів-відра (8,15дітрів або 5 штофів) теплої (в 27° в води, в якій, доліган-
ня в діжу, розводиться від 60-100гр. сухих дріжджей, або глечик краєної гу-
ми (з муки), після цього все старанно перемішують і так залишають на
цілу добу для скавсення. На випадок, коли не мається ні дріжджей, ні крає-
ної гуди, закваску для хліба можна зробити так: всипати в діжу 6кгр.1200гр
муки, добре розмішати її з ½ відром води і так залишити на одну добу; при
такої заквасці, хліб буде не в повній мірі краєний.
Для наступних випичок хліба закваску залишають в діжу кавалок готово-
го тіста з розрахунком: на 150кгр. муки-4¾кгр. закваски, а на 125кгр. муки-
4кгр. закваски. Закваску не можна залишати розложеною по всьому дню діжі,
а треса зіртати в один кавалок під оїк діжі і посипати мукою. Закваску
трєса міняти через дві, або два, коли-ж вона лежить довший час, то до неї
треса примішувати де-кілька муки, при видповідній кількості води. Закваска
мусить бути з такої муки, з якої виробляється хліб; рідку закваску зберег-
ти затяжко. Коли закваска лежить більше одної доби, то на 4кгр. закваски
слід додавати для підмішки по 400гр. муки.
4. Сіль. Сіль повинна бути чистою, яка вживається для страви. При
випичці хліба повинно вживатись солі не більше 1кгр.65Сгр.
на 150 кгр. муки і 375гр. на 125 кгр. муки. Перед вживаєнням слід ре-
осхідно просіяти і, взагалі, очистити від всяких поодинних пожитків.
ПРИМІТКА: Уористь від вживання солі завше виплачується одержанням більшо-
го припіку, як оз солі; а тако-ж витрата на сіль зменшується при випичц
ні з неї хліба, чим коли-б вона розвадалась до хліба на-руки.
5. Тмін. Тмін пропонується додавляти до тіста з сілью в кількості
від 100-200 гр. на 150кгр. муки.
II. ЗАГОТОВЛЕННЯ ТІСТА.
6 В чіння хліб виготовляється в діжі чотирьох-кутної, або кру-
глої (мішне кругла) з дерев'яного дерева, або за-
лізної з десятими дерев'яними покришками.
Розмір діжі: на 150 кгр. муки - ширина діжі 0,95 метра, довжина 1,62
метра, вишина 0,95 метра. (В діжі меншого розміру тісто, колидобре пі-
діде, витче ). Діжа кругла повинна розміром чотирьох-кутної: вишина
0,95м., а діаметр сіля 1,35м.
ПРИМІТКА: Щоб зберіти в діжі тепло, необхідне для гарного сходу тіста,
пропонується, в холодних помешканнях, оскладати її зі всіх боків пле-
теними з соломи матами, або товстим сукном, найліпше ж повстер.
Зимою, призначеною для випички хліба муку, треба вносити в пекарню зе
12 год. до вчанняя, щоб мука могла нагрітись.
На винця діжі кладуться дерев'яні оруски, на які ставиться дротяне
сито, маюче в квад.дймі (6,451 квад.сан.) 12 -14 кліточок. Коли мука
7. Кількість води. Закваска розводиться в діжі, куди вливати теплу воду від 25-29° (холодна вода краще орожнює тісто, а горяча, вище 39° обертає муку в клейстер і цим шкодить заквасці). Кількість води потрібної для вчинення залежить від якості муки; коли мукa суха, свіжа-вимагає сильне води і дає олів'я припіку чим мука воска і легла. Приблизно кількість води можна установити так: на 150 кгр.чистої муки -8 відер (99 літрів), а на 125 кгр. муки -6-відер(80 літрів)води.
Примітка: При печенню хліба:а) з муки дуже сухої вливати ввідер води на 150 кгр. муки; б) з муки середньої сухості-7½ відра води і в) з муки зовсім вхокої-7¾ відер води(рідко містить в собі 12,29 літрів-12кгр 285,20 грам.-30 хрун. -20 пляш.).
8. В зхід тіста. На протязі 8-ми годин, вчинене тісто повинно зходити, сео-то воно росте, піднимається до вінців діжі. Кінець взводу тіста узнатися так: коли підняшеся тісто потупово почне осідати і осяде приблизно напівв на два, тоді воно уже готове.
9. Добавка муки. Коли тісто вже готове, то до його досавляють невеликої кількості решту муки (через сито), а потім міситься руками, змоченими в воді, залипеної, для цього ,з початку вчинення. Розведену силь з тмином в воді вливається до тіста з початку місення.
ПРИМІТКА: МИСЕННЯ ТІСТА
10. Ми-сін-н-я тіста. Тісто міститься доти, доки ньому зовсім уже руки м'ясного. Місянням тіста досягається того, що вся мука злучається з закваскою і вчиняла тісто; це сприймає рівномірному якходу тіста ; досре виміване тісто , по впиченню хліба, дає м'який, распределений одноманітними слями. Підчас місения тіста, слід, крім розміння його руками, де перекидати з одного оку діжі в другий, невеликими ко-валками. По скінченню місення, верх тіста заглажується від країв діжі до середини, для того , щоб воно не приставало до стінок діжі підчас б'яходу, а по середньому протикається руком до самого дна діжі дірка. Потім дуже в тістом закривають погрилкою і залишають так години на2, на протязь котрих , тісто повинно б друге піднятись, а проткнута дірка в йому-зрівняться, сама по собі, безлідньо.
• ПРИМІТКА: Коли тісто, підчас другого зхіду, більше не росте, а остается таким , як його залишили в діжі, значить воно перекрасло, а це буде при негарний перележали заквасці або худої муки. Хліб з такого тіста буває дуже квасний, тяжкий і глявкій (з закалом).
II. Приготовування печі. Піч затоплюється по скінченню місії на тісто і палилься озов"язково висушеними дровами, які кладуться в ній кожний раз після попередньоївипечки. На під печі кладуться понеп-пілканні на невеличкі одруки і дрібно поколоті дрова до гадьбої частини печі, посередині ширини піда і запалюються. Коли дрова згорять так що від них залишиться велике вугілля, то його слід роскидати з огнища: а початку по соках, а потім поступово підторпати вперед; після цього вугілля залишається дуже мало або зовсім не залишається. Вигреблення з печі вугілля або попил, слід залишати перед заслинком, тому що воно перекоджають більш-меньшому проходожденню печі.
Примітка: На випічку 1кгр. хліса належить клasti від 250 -300 грам сухих дров. Кількість дров, яка кладеться на один раз в піч, визнається досілом: в залежності від розміру печі, кількості випекаємого хліба і ваги буханок. Кількість, потрібної для випечки сухих дров, повинна відпускатись вагор, що веде до значної економії топлива.
12. Вироблення хліба. Вироблення з тіста хлібів повинно проводитись в дерев'яних хормах або на лопатах. Пославши хворим зво лопат-т, мукок або елсібками, оберуть квалок тіста, вагою в 1кгр.170 гр.або 2кгр. Звого - для хліба валов у Іаєо 2кгр., осесипать злегка його муком і вироблять його, перекидаючи з руки на руку, легенько розминаючи в руках. Виробленний хліб кладуть на лопату або в хворим, пригладжують зверху мокрою рукою, ставлять посідлу нагрітої печі і залишають так на 4години. За цей час хліб золішшується т.т. продовжує входити. Через 4 години хліб саджають в піч.
Хліб в хвормах на сатато ліпший, але хворми з тістом неоскідно ставити на стелажі і нє в якому разі на підлогу або на вікна. Зализні хворми для по-чення не пропонуються.
Примітка: 1) Для роспізанавання дня випечки хліба дуже користно намічати на хлівах, перед вкладанням в піч, дату випечки. 2) Літовхлід пропонують випі-кати не у ряустиних листах, замість посипання хворми чи лопати мукор або висівками.
III. ВИПЕЧКА
13. ПІДГОТОВКА ПЕЧІ І ЇЇ ТЕМПЕРАТУРА. Коли дрова зовсім перегорять і вугілля вигреблене, під постиметається начисто мокрим рогозяним помелом; для провірки температури печі, кидается до неї жмень муки або висівок і коли дуже зовсім вгнать на під обугленними, то температура для випеч-
14-ВИПЕЧКА ХЛІБА . Після старанної вичистки поду, треба зразу ж зараз же затяяти її заслонкою або зачиняти дверці і одноразово з дим затулити заткало(в'єшки). Коли шкуринка на хлібі, сидячому посередні печі, підсохне (що визнається по голосу відстуку), зараз же треба відсунути трохи заслонку, а в печі, яка зачиняється дверцями - відсунути мачеся там очко, для виходу пару і далі хліб уже допікається в умеренім і сухим теплі.
15-ОЗНАКИ ДОБРОЯКОСТИ ХЛІБА .Вийнятий з печі хліб, повинен бути темно-каптанового коліру з товстою, але не пригорілою шкуринкою, м'яких хліба-світло-бурого коліру, дужкуватий, без закалу і коли його злегка вдавити пальцем, то це місто, через де-який час, само по-собі повинен зовсім зрівнятись. Час виймання хліба з печі визначається так: або по коліру шкуринки, або простриманні його валіком голкою і зразу ж із вий- вяши; коли до годки тісто не пристане, то час виймати хліб з печі.
16-ПРОХОЛОДЖУВАННЯ ХЛІБА . Вийнятий з печі хліб треба складати з прохолодженим, але не в кожому місті і собою "язкою на- резро а не один - на-другий, тому що коли теплий хліб скласти один-на- другий, то верхня шкуринка гідстане і м'якш зробиться тягкуватий. Чим більше хліб проходить утється, тим він буде липший. Свіжого хліба не в яко- му разі не можна тримати на морозі. Видачу із пікарні хліба можна прова дити тільки тоді, як він зовсім прохолоне.
17-СМАК ХЛІБА . Смак хліба повинен бути кваснуватий; гіркість, затухлість і т. ин. в доброму хлібові бути не повинні.
18-ЗАКАЛ В ХЛІБОВІ . Закал в хлібові під верхньою і нижньою шкуринками показує на не доброякість муки, а закал тілько під нижнє - на недопечення хліба. Хліб, порепаний зверху, указує на невідповідну температуру печі.
19-ВАГА ХЛІБА . Хліб, зважений зразу ж при вийняттю його з пе чі, повинен зменшити вагу проти тіста не мен ше як на 14%; а за перші дві добрі він гуслить ще 3% ваги.
19. При випечці хліба, згідно цієї Інструк- ції із 150 кгр. муки повинно бути від 200-208 кгр. Добре випеченого хліба
20-ПРИ ПІ К . Основ'язковий припік -32%, але може бути 38% і до 41%; так з 125 кгр. муки буде від 166 -172 кгр. хліба. Все тісто із 125 кгр. муки важить: води-79 кгр.,854 гр., муки 125 кгр., сіль і тмн І кгр. 475 гр. і закваска 4 кгр.). хліб по вигляданню з печі легший за тісто на 14%, дасть 180 кгр.783 гр., а через 2 доби зменшений ще на 3%, дасть 175 кгр.457 гр.. Найменьший вагою хліба повинно бути із 125 кгр. муки - 169 кгр.. Хліб в буханках з особ'язковим припіком в 32% буде: з одного кгр. муки-Ікгр.325 гр. хліба, асо 2 кгр. хліба з Ікгр. муки-Ікгр.380 гр. до Ікгр.410 гр.. хліба; що би виготовити на 100 чолов., або днів 300 кгр. хліба, муки треба 225 кгр.; при особ'язковому припіку в 32% будемо мати: ІОО,32,5=300;х, Х=(321-8+97,5.300 -97,5 =202,5 , 200 кгр. і не менш як 195 кгр.. В при ватних пікарнях з 3 кгр.300 гр., муки асо 4 кгр. зойка затовляється 4 кгр. хліса; ІОО кгр. муки дасть ІЗ6кгр..800 гр. житнього хліба, а з ІОО кгр. пшенич муки получається від ІІ9 -131 кгр. озього хліба. При стасованні, як сід, печі (зразок Ген. Вайсмана дасть: з 0,51 квд-метра простору-19 кгр.65 гр. хліва; така одноповерхова піч в дві випечки, дасть 275 кгр. хліба, двух по верхова -550 кгр.; в день таке піч дасть (6 випічок - не більше), однопо верхова -825 кгр.. При випечці 'в такій печі зберігається найбільше топли ва
21-ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ . В пекарні повинно бути абсолютна чистота посуди, а тако ж стін, під логи і викон. Треса пильнувати щоб не заводилися таракани та інші козяв ки; ночувати і взагалі снати в пекарні суворо забороняється; домешканця сухе і тепле. Пікарі повинні мати на собі зваже чисту білизну і чисто вимити полотняний хвартухи, волосся низько острижене, Коли ви пекарні, під час місляна тіста, дуже висока температура, то кожен пекар, місячий тісто, повинен мати сіла себе чистого рушника, яким стирає в лиця пит. Завідую чему пікарнв найпильнішее слідувати за здоров'ям пікарів, посилаких їх до тижня на дікарський огляд, що би вони не мали яких повестних хво рою і посилаючи їх також, що тижня до лазні. Найбільше здатними для військових пекарень, пичами є генерала Вайсмана з двійними заливними дверцями, які цільно зачиняються і з залізними стінками, під і піднебесня виведені англійською целок; XXXX тиххххррррхххх
Піднесення печі повинно бути невисоке, приблизно 40-41сант. в челястях
При шекарних обов'язково повинні бути вмуровані котли в яких гріється
вода для тіста. Можна випікати добрій хліб ім в звичайних печах, не виложе-
них в середині англійською цеглою, з деревляною засівкою, але при умови, щоби
під в них завше пересипався, як тільки перегорить або хоч трохи зіпсуєть-
ся. При гарні повинні бути забезпеченні неохідним приладдям в залежності
від кількості випікаемого в добу хліба, як то: діжами, ситами, діжами для вод
відрами, мисками, лопатами, хвормами, кочергами, віниками і рогожами, кріпкими
і гладко виструганими столами і стелажам. Важно аби при кожній пекарні
малась десятична вага для муки і дров, а тако ж вага з стрілками для
важення тіста під час випічки хліба, відра для води повинні бути 12 кгр.
285 гр. (30хвун.) води.
ІНСТРУКЦІЯ Ч.......
ВИПІЧКА ХЛІБА З СУХАРІВ І ГАЛЕТ.
При потребі випікати хліб з сухарів і галет, керуватись слідуючим:
а) на одну частку житніх сухарів або галет сереться дві частки звичайної жи-
тньої муки (приклад: на 1кгр. муки - 500 гр. сухарів чи галет) і б) на одну
частку пшеничної сухарів чи галет- 4 частки муки (приклад: на 2 кгр. муки - 500
гр. пшеничних галет або сухарів).
Приготування мучно-сухарного або мучно-галетного тіста провадиться
так: 1) 3 частки належної муки готується закваску (як указано в Інструкції
ч.2....); 2) вся кількість сухарів чи галет кладеться до цілком сухоф діжі,
яка ставиться в помешкання з температурою 14 або 15.Р.
Сухари наливаються водою хатньої температури, так щоби вода в діжці
їх закривала і залишалась мокнути: житні сухарі і пшеничні галети - на
15 годин, а житні галети - 30-36годин. Води для приготування мучно-сухарного
або мучно-галетного тіста, обереться не більше 8-ми відер на 150кгр.мішани
ни(муки і сухарів, або муки і галетів). Приклади: а) при приготуванні хліба
з житньої муки і сухарів або галет- на 16 кгр. муки з 8-ю кгр.житніх суха-
рів обереться води І зі/3 (одно з треть) відра і б) при приготуванні хліба
з житньої муки і пшеничних галет - на кожних 16 кгр. муки і 4кгр. галет,
обереться води - І/2 відра. Одна половина зі всієї кількості води іде на
розмочування сухарів чи галет, а друга половинок води роблять закваску в
тіста. При цьому зазначається, що більша кількість води пошкодить хлібові і
він може вийти сирий і недозорі якості.
3) сухарі і галети, під час розмокання, необхідно частіше старанно перемі-
шувати і розвивати деревляними лопатами щоби не зіставалось кавалків і
далі вони уже перемішуються ще раз з готовою вже закваскою.
4) Міситься звичайним способом (Інструкція ч.ч.2...) з залишеною частию
тіста і потім залишається для Взіду тіста на 3-4 години.
5) Як тільки тісто зйде - підніметься, - з нього вироблять хліби і пе-
чуть, як звичайний житній хліб.
ІНСТРУКЦІЯ Ч.2.....
ВИПІЧКА ЖИТНЬОГО ХЛІБА З ДОБАВКОЮ СУХАРНОЇ МУКИ
Опит доказав, що досять добре можна випікати також хліб з житньої муки
з добавкою до неї сухарної муки.
Роситься так: вибирають вдовні годині, не псуті і не пригорілі сухари і
мельтъ їх на ручних або механічних млинах в муку, яка додавляється до
15% загальної ваги, взятої на випечку житньої муки.
Сама випічка хлібів провадиться звичайним способом.
Хліб випечений з додатком сухарної муки, помітно темніший, як звичай-
ний житній хліб, але ні смак його ні кількість припіку не міняється.
-10-
Інструкція ч...
20
ВИРОБЛЕННЯ КВАСУ.
Для вироблення квасу потрібні слідуючі продукти: житня мука, житній солод, м'ята і вода.
Кількість названого береться в залежності від кількості води; наприклад на 60 відер води потрібно: муки житньої 32 кгр., житнього солоду 16 кгр. і м'яти 800гр..
Мука, з якої предається виготовляти квас, повинна, по своїй якості, відповідати муці що береться на хліб. Солод треба купувати т.з."Московський", він повинен бути не крутий і не грудочкуватий, але і не дрібний- пільний, бо то доказує що солод дуже сухий. На смак він повинен бути солодкуватий, і мати премний дух, що не тухлий.
ПРИГОТОВЛЕННЯ ХЛІБА НА КВАС:
1) Хліб треба приготувляти зразу на
Інструкція ч...
УХОД ЗА ПОЛЬОВОЮ КУХНЕЮ.
А)Збереження кухні підчас варки страв
1) Воду наливати в котел, з покладеними до нього харчами, так, щоб вона не доходила до вінців котла на вершок, цей простір необхідний для пару, який образується під час кипіння води;
2) Для того, щоб не псувати гвітів заверток, які маємо на кришці котла треба их загвинчувати по-перше на половину, а по-друге-рівномірно та щільно. Слідкувати за чистотою площі дотичення кришки з котлом, позаяк дрібні частинки страви перешкоджують герметичному затуленню кришки.
3) Даничужок, до якого прикріплено сердце мідного клапана, зверху котла скрутити, маючись при цьому крючком, до такої степені, щоб сердце, вільно двигаючись, не було викинуте паром.
4) Розводити огонь під котлом слід так: а) спочатку покласти відповідну кількість топлива, б) для ліпшого горіння відкрити дно піддувала, в) перемішувати вугілля з паливом як можна частіше.
5) Коли кухня налиться кізьком, торфом і т.ин., необхідно, для більшої тяги та пероїгу вітра, прочищати колесники і відпускати піддувало.
ПРИМІТКА: Під час руху, щоб піддувало держалось рівно і не відчиплялось зовсім, само-по-собі, крючок, що на ланцюжкові закласти в відповідне кільце.
6. Щоби запобігти пригерення страви, кухарь повинен розмішувати її своєчасно і обережно (аби не зробити якого зіпсуття котлові).
7. Коли вода закипіла, до доповної варки м"яса і продуктів, зменшити досавку палива і тяги в трубу.
8. Коли страва готова, раніше відчиняти кришку котла, необхідно: а) дверцята огневої коробки зачинити, б) піддувало закрити.
9. Відчиняти кришку котла належить відкручуючи поступово завертки і так щоби страва не росплискалась.
В) Чистка кухні.
1) Після кожної варки страви, котел кухні потрібно промити, вичистити та витерти круглою щіткою та ганчіркою.
2) Димову відкидну трубу, після варки досканально прочищати від сажі та натару, пристосованою до цього лопатою.
3) Не менше одного разу на тиждень кухню слід розбирати для чистки котла від оруду, а огневої коробки від сажі.
4) Щоби запобігти іржавлінню кухні, слідкувати за тим, щоби не обслуплювалась покраска і негайно підновляти попусті місця.
5) Лудження котла робити своєчасно, для чого треба здіймати кришку; після полуди котла належить прокип'ятити в ньому воду, вилити її і тільки після цього можна уже варить в ньому їжу.
6) Коли польова кухня стоїть без вживання в критих помешканнях, мідні й частини повинні бути досконально, досухо витертими, щоби не окваснювались залізні викрашені, а осі змазані.
В) Розборка кухні.
1) Відкрутити обидва (боковий та нижній) мідні крани, а також гвіття, якими котел прикріпляється до кухні; витягнути котел.
2) Для полуди котла розвінтити пітникової завертки та болти, що йдуть маньколо кришки; зняти кришку, залізні чоки і підтримуючі пітникові болти та завертки, по краях котла вибити болти і завертки зняті.
ПРИМІТКА: Для полуди одної кухні треба: оліва-3хвунти, кислоти-2хвун., нашатирю-3хвун., паклі-4хвун.
Инструкція Ч......
НАСТАВЛЕННЯ ДЛЯ ГОТУВАННЯ СТРАВ.
-КАПУСТЯНИЙ БОРЩ. І) В 7 год. ранку положить в котли добре
вимите м"ясо шматками в I-2 клгр., заздале-
гідь відокремивши від нього 2 клгр. товщу для заправи, налити води,
трохи посолити і насинати товченого перцю.
2) Підпалити в печі;
3) Прилозизно через годину, коли вода закипить,вкинути кру-
ми, капусту і половину, призначеної для борщу цибулі, порізаної груби-
ми ковальками. Приготувати підбовтку, пережаривши трохи борошна на товщ
стежучи за тим, щоб воно не дійшло до червоного коліру, або бурого;
розсobтувати в змінній воді до того часу, доки уже не буде галушок і ко-
ли підбовтка буде густа-розсавити її горячим цолоком з борщу.
4) Коли м"ясо зовсім звариться(оіляIIгод.), витягти його з
котла, заправити борщ підбовткою і дати це раз перекипіти , а коли
борщ готується свіжої капусти, або мало-квашеної- додати сирівцю.
5) Прилозизно через ½ год., заправити борщ товчем з пересмаже-
ною цибулею(котра доводяться до червоного кольору ).
6) За ¼ год. до роздачі справи - покласти лаврового листу,
потрошивши його на дрібні ковальки.
БУРАКОВИЙ БОРЩ . Варити, як капустяний борщ, але половину
капусти замінити бураками, котрі ,покришивш
покласти в котел На ¾ год. раніше, як кладеться капуста.
--ГОРОХОВИЙ СУП. І) Звечора горох, в окремому котлі, намочити
так, щобвода покрила його.
2) Вранці прилав- ити I36,32гр. соди (на 100 чоловік) і ва-
рити до того часу, доки горох не розвариться; підчас варки, горох мі-
шати так, щоб він не пригорів, а також - щоби не пристав до котла.
3) Коли горох узвариться, його в котлі розтерти.
4) Розтертий горох кинути в котел, в якому варилося м"я-
со, після того, як воно буде відтіль вийнято.
- КАРТОПЛЯНИЙ СУП. І) Покласти в котел м"ясо, влити змінної
води і варити 2 години.
2) Почистити картоплю, порізати її на ковальки, порізати 2-3 мо-
кви, петрушки та цибулі, вкинути це все в котел, додати солі по смаку
і варити 2години.
3) Вийняти м"ясо, відділити кістки і кинути їх назад в ко-
тел.
4) Заправити підбовткою.
5) За годину до роздачі, кинути перцю, лаврового листя та
тміну.
- ЛОКШИНА. Варити цолок, як для картопляного супу і при-
шавши їх з 10 пляжками змінної води; додавати 5 ложок солі та розмі-
борошно, замішувати доки тісто не зробиться крутий.
Потім виложити тісто на стіл або дошку, добавляючи борошна, ви-
мишувати руками і, поділивши на ковальки, розкачати на тонкі коржі ,
посипаючи оборошном.
Коли коржи підсохнуть, покласти їх один на одині дрібненько по-
різати (довжиною в палець і не товще пів- мізинця).
За ¼ год. до роздачі, локшину кинути в котел, вливити туди Іклгр.
228,53гр. товшу або Іклгр. коров"ячого масла.
Примітка - підсушенну локшину можно тримати декілько днів
і вона буде, навіть, ліпше свіжої оо не рос ки-
пає.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
В даній справі № 266
Фонду № 1048 Опису № 2
Пронумеровано 22 (двадцять два) +5=27 аркушів
(цифрами і прописом)
з них літерні №№
пропущені №№
Вкладення
Брошур, газети:
Графічні матеріали:
інші особливості документів
Документи із згасаючим текстом:
"11" 06 2010 р. Підпис
ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ
(що зроблено і вказівки оператору)
" " р. Підпис
СПРАВУ ПЕРЕВІРЕНО:
| видачі | Під час | повернення | | видачі | Під час | повернення |
|---|---|---|---|---|---|---|
| підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата | | підпис, дата | підпис, дата | підпис, дата |
| Дідрот. глям 14.06.10 Ст | |
| |
ВІДМІТКИ РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАЙСТЕРЕНЬ:
| Консервація | Опра́ва: | Мікрофільмування: |
|---|---|---|
| (Дата) (Підпис) | (Дата) (Підпис) | очищування (Дата) (Підпис) 30.06.2011 Ст
