Закон УНР про мобілізацію для поповнення кадрів народної міліції, 05.10.1920, 5 арк.

Рада Народних Міністрів УНР Державна Канцелярія (Департамент Законодавчих Справ) 1920 рік. Реєстр №61 Закон про мобілізацію в зв'язанні від бойових дій мешканців Української Народної Республіки для поповнення кадрів народної міліції. Затверджено 5 жовтня 1920 р. Віст. Держ. Зак. вип.... с... РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР Закон про мобілізацію в звільнених від ворога місцевостях УНР для поповнення уадрів народ- ної міліції 5 жовтня 1920 року ІМЕНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ Затверджую: "5" лютня 1920 року. ГОЛОВА ДИРЕКТОРІЇ посвідчую: т.в.о. державного секретаря УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ З А К О Н про мобілізацію в звільнених від ворога місцевостях української народньої республіки для поповнення кадрів народної міліції. 1. Для поповнення кадрів народної міліції закликати на дійсну війсь- кову службу по мобілізації на строк, який визнає потрібним Мінстр Внутрішніх Справ, але не більш, як на один рік, слідуючих громадян Української Народньої Республіки. а/ Всіх хто підлягає мобілізації згідно закону 14 вересня 1920 року і буде визнаний мобілізаційними комісіями нездатним до слу- жби в дієвій армії, але на погляд комісії являється здатним до служби в народній міліції. б/ Всіх підстаршин і урядовців військового часу віком в 35,36, 37 і 38 років і в/ всіх козаків кинотчиків та гарматників, що народились з 1-го січня 1887 року до 31 грудня 1889 року. 2. Всі особи, які будуть уже находитися на службі в народній міліції в день оголошення мобілізації, вказаної цим законом, вважаються мобілізованими і перебуваючими на дійсній військовій службі. 3. Від заклику на службу по п.п. а/ б/ і в/ ст.1 звільняються слу- жащі на залізницях, учителі всіх шкіл, псаломщики і урядовці дер- жавних установ, а також один робітник сім'ї, коли він дійсно утри- мує сім'ю, хоч би і при батьках, але до праці нездатних, чи маючих більш 55 років. Звільнення од мобілізації для інших категорій громадян і окремих осіб надається міністру Внутрішніх Справ за порозумінням з відповідними міністерствами. 4. мобілізація провадиться по повітах поступово після звільнення території від ворога, розпорядженням командуючого дієвою армією по згоді з Начальником Цивільного Управління при Головній Команді Військ Української Народньої Республіки порядком, вказаним ст.ст.5,6,7,8 і 9 закону І4 вересня 1920 року про мобілізацію для поповнення армії Української Народньої Республіки. 5. Всі признані мобілізаційними комісіями здатними до служби в народній міліці, передаються в розпорядження прифронтових цивільних комісарів, які передають їх в мірф потреби Начальникам Губерній та повітів по належності. Порядок переведення мобілізації визначається окремою інструкцією Міністра Внутрішніх Справ. 6. Всі мобілізовані для народньої міліці особи з дня мобілізації знаходяться на дійсній військовій службі і підлягають в дисциплінарному і судовому відношеннях військовим законам та правилам, при чому начальник губернії користується правами начальника дивізії, Начальник повіту командира окремої військової частини, начальники міліції командира не окремого куреня, начальники районів міліції-командира сотні, а начальники волосної міліції-чотаря. 7. За нев'язку по мобілізації та дезерцію винуваті підлягають карам зазначеним в ст.ст. ІІ,І2 і 13 закону І4 вересня 1920 року про мобілізації для поповнення армії Української Народньої Республіки. 8. Всі мобілізовані для міліції особи, які будуть признані на класні посади, одержують платню, яка встановлена для цих посад відповідними штатами міліції з правом одержання паика за власні гроші, решта мобілізованих одержують утримання, яке встановлено для козаків запасових частин армії. 9. Всі видатки по переведенню мобілізації та по задоволенню народньої міліції одягом військового зразку, взуттям, зброєю, та дорожнім і харчовим задоволенням за весь час служби по мобілізації перевести в військового фонду в тим щои він поповнювався відповідними сумами з кредитів міністерства Внутрішніх Справ. 10. надати право міністрам Внутрішніх Справ і Військовому в порозумінні між собою вносити зміни, що до харчового, річевого та іншого задо- волнення мобілізованих для народньої міліції. II. Всі мобілізовані, які з'являться на службу зі зброєю, кіньми, сідлами і в власному форменному одязу, взутті та білизні, одержують за-при- несені річі від інституцій, до яких будуть приділені, платню по ці- нам, встановленим в військовому відомстві, після чого всі річі і зброя переходять у власність держави. І2. Числа налагодження на місцях органів міністерства Внутрішніх справ справа мобілізації за порозумінням начальника Цивільного Управління при Головній Команді Військ української Народньої Республіки з Командуючим Дієвою Армією переходять до сталіх ор- ганів, на яких згідно з істнуючими законами покладається переве- дення мобілізації. ІЗ. Закон цей ввести в чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ УХВАЛЕНИЯ РАДОЮ НАРОДНІХ МІНІСТРІВ ЗАКОН Про мобілізацію в звідьненнях від верога місцевостях У.Н. Р. для поповнення кадрів народньої міліції. I. Для поповнення кадрів народньої міліції закликати на дій- сну військову службу по мобілізації на строк, який визнає пет- рібним Міністр Внутрішніх Справ, але не більш, як на один рік, слідуючих громадян У.Н.Р. а) Всіх, хто підлягає мобілізації згідно з законом 14 вер- есня 1920 року і буде визнаний мобілізаційними комісіями не- задатним до служби в дієвій армії, але на погляд комісії явля- еться задатним до служби в народній міліції. б) Всіх підстаршин і урядовців військового часу віком в 35, 36, 37 і 38 років і в) всіх козаків кіннетчиків та гарматчиків, що народились з І-го січня 1887 року до 31 грудня 1889 року. 2. Всі особи, які будуть уне находитись на службі в народній міліції в день оголошення мобілізації, вказаної цим законом, вва- жаються мобілізованими і перебуваючими на дійсній військовій службі. 3. Від заклику на службу звільняються служачі на залиганцях, учителі тих шкіл, що функціонують, псалемшики і урядовці держав- ної економіці та податкової інспекції, а також один робітник сеьм'я коли він дійсне утримує сеьмью, хоч би і при батьках, але до пра- ці незадатних, чи маючих більше 55 років. 4. Мобілізація провадиться по повітах поступово після звіль- нення території від верога, розпорядженням командуючого дієвою армією по згоді з начальником Цивільного Управління при Головній Команді війська У.Н.Р., порядком, вказаним арт.арт. 5,6,7,8, і 9 закону 14 вересня 1920 року про мобілізацію для поповнення армії У.Н.Р. 5. Всі, призначені мобілізаційними комісіями здатними до служби в народній міліції, передаються в розпорядження прифронтових цивільних комісарів, які передають їх в мірі потреби Губерніальним та Повітовим комісарам по належності. 6. Всі, мобілізовані для народньої міліції особи з дня мобілізації знаходяться на дійсній військовій службі і підлягають дисциплінарному і судовому відношеннях війсь- ковим законам та правилам, при чому Губерніальний Комісар користується правами начальника дивізії, повітовий комісар командира екремої військової частини, начальники міліції командира неекремого куреня, начальники районів міліції - командира сотні, а начальники волостей міліції - четаря. 7. За нелюку по мобілізації та дезерцію винувати підпа- дають карам, зазначеним арт.арт. II,12 і 13 закону 14 ве- ресня 1920 року про мобілізацію для поповнення Армії У.Н.Р. 8. Всі мобілізовані для міліції особи, які будуть при- значени на класні посади, одержують платню, яка встановлена для цих посад відповідними штатами міліції з правом одержан- ня пайка за власні гроші, решта мобілізованих одержує ут- римання, яке встановлено для казаків запасових частин Армії. 9. Всі видатки по переведенню мобілізації та по заде- веденню народньої міліції одлягом військового зразку, взут- тям, зброєю, та деревним і харчевим задоволенням за весь час служби по мобілізації перевести в військового фонду Згідно цього Сон. Деркачаєв Вогтова Никитин Ошманн З Крещить МВССк 10. Надати право Міністрам Внутрішніх Справ і Військове- му в перезумінню між собою вносити зміни, що до харчевого річевого та іньшего задоволення мобілізованих для народнь ньої міліції. //I. Всі мобілізовані, які з'явилися на службу або зброя, кільки, сідлами і в власному форменому одязу, взутті та білізні, одержують за приносени річі від інституцій, де яких будуть приділені платню по цінам, встановленим в військовому відомстві, після чого всі річі і зброя пере- ходять у власність держави. І2. Ісля налагодження на місцях органів В.С.справ мобілізації за перезумінням Начальника Цивільного управ- ління при Головній Команді військ У.Н.Р. з Командуючим Дивер Армією переходять до сталих органів, на яких агдіс з істнуючими законами покладається переведення мобілізації. ІЗ. Закон цей перекести чинність по телеграфу. ГОЛОВА РАДИ МІНІСТРІВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ Гурдюк. Приведення мобілізації вирногавтася варимо Неруджистко М.В.Спр. рк ПОЛІСЬКА ЗАПИСКА до закону про мобілізацію в звільнених від верега міс- цевостях У.Н.Р. для поповнення кадрів народньої міліції. В сучасний мент виникла нагла потреба в скоршім комплектуванні кадрів народньої міліції для забезпечення відповідного ладу і спокою в тилу дієвої армії та для вищчення адміністративного апарату У.Н.Р. Завдяки попередньому неміцному становищу влади У.Н.Р. людність бейться помети на собі верега і не хоче йде на службу в міліцію, між тим люди потрібні і приходиться набирати бажаючих, а через те в кадри міліції падає багато цілком недисциплінованого і, навіть, злочинного елементу, який лише дискредитує владу. Такий стан річей гостро виявився під час останньої ефен- зки нашої в квітні-травні б.р. Аби уникнути необхідності набрати в кадри міліції всіб недисциплінованих та з піде- зрілим минулим, потрібно перевести мобілізацію всіб, здатних до поліцейної служби. Ця мобілізація не повинна пошкодити мобілізації для поповнення війська. Для того закликань на службу ті всеби, яких військова мобілізація не торкається. Налагодження поліцейного апарату має провадитись яке мега скорше за здобуттям території і поступово після звільнення від верега, отже бажано, аби мобілізація для поповнення війська була разом з мобілізацією для поповнення міліції. Для цього артикулом 4 законопроекту вказується, що мобілізація має провадитись розпорядженням Командуючого армією в пере- зумінню з Начальником цивільного управління при Головній Ко- манді військ У.Н.Р. передком, вказаним в законі з 14 вересня 1920 року про мобілізацію для поповнення війська. Кількість чинів міліції на повіт в середньому має бути від 300 до 350 чоловік і по розрахунку цю кількість мають -ом військових для залучення на службу мобіліза- ції; закликаються кіннетчики, гарматчики, підстаршини -військового часу, як елемент, найбільше дисци- -плинований. Осім від інших вимог це не має значення. Заклик робиться на один рік з тих міркувань, що за цей строк буде вироблена певна система поліційного апарату Республики і зібрана потрібна кількість людей згідно з вимогами закону про службу в міліції. Одяг, взуття, озброєння і харчове задоволення мо- білізованих міліції має перевадитись з джерел військових за рахунок М.В.С. Лише міліція в такий спосіб мілітаризована буде тією надійною адміністративною силою, яка відповідатиме сучас- ним вимогам і стану державного будівництва. Міністр Внутрішніх Справ Директор Департаменту Центральный Государственный Архив Октябрьской Революции и Социалистического Строительства МВД УССР г. Харьков в данной ед. хр. № 214 ф. № 1068с оп. № 2 числится (книга/мешок +300 = 8ч.) листов - 8/xii 1961 г. (подпись) подг. кі мф; 06.10.927. Ладыг/ Центральный державний архів мл. органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 23.7.93 Підп: Омельчук 5.10.88 Кодич Центральний державний архів мл. органів влади та управління України ПЕРЕВІРЕНО Дата 24.10.93 Підп: ЦДАВО України ПЕРЕВІРЕНО Дата 24.10.93 Підпис: мкр. 30.5.83 к скасування 5.08.08 Слуб