Закон УНР про утворення Державного сенату, його штати та статут, 1919, 17 арк.

Перша сторінка документа
Перша сторінка · відкрити PDF
Архів: tsdavo_scraperОпис: 1Фонд: 1065
Назва фонду
14.12.1918 р. -1923 р. Рада народних Міністрів Української Народної Республіки, мм. Київ, Кам'янець-Подільський; Тарнів (Польща)
Анотація
1919-1920 Державна канцелярія; Секретаріат; 1919-1920 Департамент загальних справ; 1918-1919 Відділ ІІ; Екзекуторство; 1918-1920 Інформаційний відділ
Історична довідка
14.12.1918 р. -1923 р. Рада народних Міністрів Української Народної Республіки, мм. Київ, Кам'янець-Подільський; Тарнів (Польща)
Назва справи
Закон УНР про утворення Державного сенату, його штати та статут, 1919, 17 арк.
Завантажити файл (PDF) Відкрити в архіві

Розпізнаний текст

Рада Народних Міністрів Української Революційної Держави Державна Канцелярія Департамент Законодавчих Справ Закон про утворення Державного Сенату про штати і статут його – (Наряд Законів). [1919] на Верховній РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР м.м. Київ, Вінниця, Ровно,Кам'янець-Подільський Закон Ради міністрів УНР про утворення державного сенату, його штати та статут 1919 рік на 17 арк ДО ГОЛОВИ РАДИ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. Тільки сьогодня надіслано до Прокурато- рії Генерального Суду проекта Міністра Судових справ про утворення Державного Сенату. Хоча при Міністерстві Судових справ працювала комісія, в якій обгово- рювались де-які питання, що до утворен- ня Державного Сенату, і в цій комісії прий- мали участь де-які особисто запрошені до неї, Генеральні Судді,-але ж проект Міністра справ судових не є продуктом діяльності цієї комісії, і Генеральний Суд цього проекту не розглядав. Маючи на увазі, що навіть за старий цар- ський уряд проекти, які мали на меті якусь реформу в установах, розсилались по тих установах на розгляд і дачу заклю- чення, бо сього вимагають державні ин- тереси,-я від імені Генерального Суду, якого торкається той законопроект, маю за честь прохати Вас, Пане Голово, не од- мовити передати зазначений законопро- ект на розгляд Генерального Суду напе- ред до розгляду його в Раді Міністрів. Порядкуючи суддя Генерального Суду Радченко I. Ухвалення Радою Міністрів Української Держави й затвердження гетьманом 8 липня 1918 року, закон про утворення Державного Сенату, як вироблено невідповідно п.3 ухваленого Центральною Радою 2 грудня 1917 року Закону про утворення Генерального Суду скасувати. II. Зві з призначення на посаду в Державному Сенаті, які були зроблені на підставі закону 8 липня 1918 року, визнати неможливими сили в дні оголошення цієї постанови, а осіб, які займали ці посади, зобов'язати основною по штатовій грошовою платнею на протязі одного місяця, починаючи з 1-го січня 1919 року, якщо вони не будуть закликані на відповідні посади. Примітка: Особи, які суди на посадах сенаторів загального зібрання Державного Сенату, не мають права ні на вищезгадану платню, ні на будь-яке друге задоволення від Державної Скарбниці. III. Відновити діяльність Генерального Суду: вперше на підставі ухваленого Центральною Радою закону 2 грудня 1917 року про утворення Генерального Осуду з тією редакцією арт. І його, яка визначена в законі, що виданий на зміну цього артикулу 2 червня 1918 року; в друге - згідно з доданими до цього штатами, і в третє - первістно в складі обраних Центральною Радою Генеральних Суддів: Ачкасова Петра, Футовського Олександра, Василенки Миколи, Марголіна Арнольда, Пухтінського Миколи, Радченки Миколи, Товкача Достантина, Хруцького Олександра, Чернявського Миколи, Гелухина Сергія, Гилєнва Григорія й Яценки Пантелеїмона, з визнанням уповноважень порядкучого Судді Генерального Суду за Генеральним Суддею Миколою Радченко. IV. Всі витрати відповідно штатам Генерального Суду переводити поки що з невичерпаних кредитів на Генеральний Суд і Державний Сенат. V. Доручити Генеральному Судові негайно виробити й подати на затвердження Директорії Статут Генерального Суду й подбати про поповнення йоги складу до кількості Суддів, яка є визначеною у вищезгаданих штатах. VI. Доручити Міністрові Юстиції негайно призначити осіб про- кураторського нагляду відповідно тим же штатам. VII. Діяльність Державного Сенату спинити, а Генерального Суду відновити з дня оголошення цієї постанови й доручити президентові, предсідателям і прокурорам державного сенату передати, а Порядкуючому Судді й Старшим Прокураторам Гене- рального Суду негайно прийняти справи, діловодство і взагалі все майно, як рухоме, так і нерухоме, яке було в розпоряджен- ні державного сенату. ПРОЕКТ МІНІСТРА СУДОВИХ СПРАВ ПРО УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СЕНАТУ I. На знесенні закону, що видала Центральна Рада 2-го Грудня 1917 р. про утворення Генерального Суду: уста- новити в м. Києві, яко вишу в судових й адміністра- ційних справах Державну Інституцію, Державний Сенат. II. Уклад, компетенція, міра і обсяг права Державного Се- нату, обряди й порядок чинності в якому, переведення і провадження справ, порядок виконання постанов Держав- ного Сенату і порядок зносин його з іншими Держав- ними Інституціями і догляд за виконанням наказів Се- нату, а також права та обовязки і відповідальність Сенаторів, аж до видання особливого законодавчого ак- ту, тимчасово окреслюються "Учреждением Російського Правительствующего Сенату /Свод Зак.т.I ч.2 Учр.Пра. Сен.,від 1917 р./."Учреждением Судебних Установлений Уставами Уголовного й Гражданського Судопроизводства та іншими що до сього законами, оскільки їх не скасо- вано вже виданими і нині не знесеними законами Української Держави та наступними постановами: 1. Державний Сенат складається з Президента Сенату та Сенаторів і поділяється на Генеральні Суди: Адміні- страційний, Цивільний та Карний. 2. Сенатори пробувають в дотичних Генеральних Судах і в Загальнім Зібранні Сенату/ст.22/,в лічбі що визначають додані до сього штати. 3. Президента Сенату та Сенаторів іменуються з числа осіб з вищою юридичною освітою, що перебули не менше як 15 років: а/в судовім відомстві на посадах не нижче Судово- го Слідчого чи Товариша Прокурора Окружного Суду, або б/в повазі Присяжного Адвоката, а також з числа тих, що мають учений цін Магістра або Доктора, Лекторів юри- дичних наук в Вищих Школах, що виконували лекторські обовязки через той саме час. Сенаторів Адміністраційного Генерального Суду може бути іменовано також з числа осіб з вищою освітою, що перебу- не дещо вищезазначеного часу в Державній чи Громадсь- кій службі на посадах, що дають широкий адміністраційний досвід. ПРОЕКТЪ МІНІСТРА СУДОВИХЪ СПРАВЪ ОБ УЧРЕЖДЕНИИ ДЕРЖАВНОГО СЕНАТА I. Въ отмѣну закона, изданнаго Центральною Радою 2-го Декабря 1917 г., о съ учрежденіи Генеральнаго Суда: у ч- редить въ г. Киевѣ, въ качествѣ высшаго по судебнымъ и административнымъ дѣламъ Государственнаго Установ- ленія, Державный Сенатъ. II. Устройство, вѣдомство, степень и пространство власти Державнаго Сената, обряды и порядокъ присутствія въ немъ, производства и движенія дѣлъ, порядокъ исполненія опредѣленій Державнаго Сената и порядокъ сношеній его съ другими государственными установленіями и надзоръ за исполненіемъ указовъ Сената, а равно права и обя- занности и отвѣтственность Сенаторовъ, впредь до изда- нія особаго законодательнаго акта, временно опредѣля- ются Учрежденіемъ Россійскаго Правительствующаго Се- ната /Свод.Зак.т.I ч 2 Учр.Прав.Сен. изд.1917 г./,"Уч- режденіемъ Судебныхъ Установленій, Уставами Уголовнаго и Гражданскаго Судопроизводства и другими по сему предмету узаконеніями, поскольку они не отмѣняются уже изданными и нынѣ не отмѣненными законами Украинской Державы и нижеслѣдующими постановленіями: 1. Державный Сенатъ состоитъ изъ Президента Сената и Сенаторовъ и раздѣляется на Генеральные Суды: Адми- нISTRATIVНЫЙ, ГРАЖДАНСКІЙ И УГОЛОВНЫЙ. 2. Сенаторы состоятъ въ подлежащихъ Генеральныхъ Су- дахъ и въ Общемъ Собрании Сената/ст.22/,въ числѣ опредѣляемомъ прилагаемыми при семъ штатами. 3. Президентъ Сената и Сенаторы, опредѣляются изъ числа лицъ, съ высшимъ юридическимъ образованіемъ, состояв- шихъ не менѣе 15 лѣт: а/въ судебномъ вѣдомствѣ въ должностяхъ не ниже Судебнаго Слѣдователя или Това- рища Прокурора Окружнаго Суда, или б/въ званіи При- сяжнаго Повѣреннаго, а равно изъ числа, имѣющихъ уче- ную степень Магистра или Доктора, преподавателей юри- дическихъ наукъ въ высшихъ учебныхъ заведеніяхъ, за- нимавшихся преподавательской дѣятельностью въ тече- ніе того же срока. Сенаторы Адміністративнаго Генеральнаго Суда могутъ быть опредѣляемы также изъ числа лицъ, съ высшимъ об- разованіемъ, состоявшихъ не менѣе вышеуказаннаго сро- ка на государственной или общественной службѣ, дающихъ широкій административный опытъ. 4. Сенатори присутні в Генеральних Судах, не можуть одночасно перебувати на яких небудь по садах на службі Державній чи Громадській, одначе ім не заборонено обіймати професорські посади в Вищих Школах чи викладати в них юридичні науки, або ж приймати тимчасові доручення в Державній службі. Сенатори Загального Зібрання, крім того можуть бути іменовані на посади Міністра чи Товариша Міністра або Державного Секретаря чи Товариша Державного Секретаря, при чому в таких випадках припиняється тільки видавання ім платні по Сенату, але вакансію, що знаходиться, не обсаджується, уступивши з одної з зазначених вище посад, вони вертаються на попередню посаду. 5. Президент Державного Сенату і Сенатори Загального Зібрання Сенату іменуються від Верховної Влади. 6. Президент Державного Сенату, сувши його Приставником, в дотичних випадках робить Верховній Владі довідки разом з Міністром Юстиції, подаючи тієї самій Влади справоздання за діяльність Сенату і президую в зазначених законом Зібраннях і Присутностях Сенату. 7. В тім разі, коли в Генеральному Суді знайдеться вільна посада Сенатора, дотичний Генеральний Суд в Загальній Своїй Присутності обирає одного кандидата з числа осіб, пропонованих від Міністра Юстиції чи Президента Сенату, або хоч би від одного Сенатора дотичного Генерального Суду. В позначенім Засіданні Генерального Суду має присутність і Президент Сенату, що не президує в сім засіданні, одначе займає в нім перше місце і при обранні кандидата бере участь в голосуванні. 8. Обраного від Генерального Суду кандидата, що дав згоду на обняття посади Сенатора, затверджує в сій посаді Верховна Влада. 9. В разі необрання кандидата протягом місяця від того дня, як знайшлася вакансія, а також коли не затверджено обраного від Генерального Суду кандидата, на вільну посаду Сенатора іменується осьба з резсуду Верховної Влади. 10. Сенаторів не можна без їх на тя згоди, перепроваджувати з одного Генерального Суду в другий. 4. Сенаторы присутствующие в Генеральных Судах, не могут быть одновременно состоять в каких либо должностях на службе Государственной или Общественной, однако им не возбраняется занимать профессорские должности в высших учебных заведениях или преподавать в них юридические науки или же принимать временные поручения по службе Государственной. Сенаторы Общего Собрания сверх того могут быть назначаемы на должности Министра или Товарища Министра, а равно Державного Секретаря или Товариша Державного Секретаря, причем в этих случаях имь прекращается лишь выдача содержания по Сенату, но открывшаяся вакансия не замещается и, по оставлении ими одной из указанных выше должностей, они возвращаются на прежнюю должность. 5. Президентъ Державнаго Сената и Сенаторы Общаго Собрания Сената назначаются Верховною Властью. 6. Президентъ Державнаго Сената, являясь его представителем, в подлежащих случаях, дѣлаетъ Верховной Влади доклады, совместно с Министромъ Юстиции/ст. 8.17. Т9.20 и 28/, представляет той же власти отчеты о деятельности Сената и председательствует в указанных закономъ Собранияхъ и Присутствияхъ Сената. 7. В случае открытияся в Генеральномъ Судѣ должности Сенатора, подлежащій Генеральный Судь в Общемъ Своемъ Присутствии, избирает одного кандидата из числа лицъ предложенных Министромъ Юстиции, либо Президентомъ Сената, или же хотя бы однимъ Сенаторомъ подлежащаго Генеральнаго Суда. В означенномъ засѣданіи Генерального Суда присутствует и Президентъ Сената, который, не председательствуя в этомъ засѣданіи, однако занимает въ немь первое мѣсто и участвует при избраніи кандидата въ голосованіи. 8. Избранный Генеральнымъ Судомъ кандидат, изъявившій согласие на принятіе должности Сенатора, утверждается в сей должности Верховною Властью. 9. В случае неизбранія кандидата в мѣсячный срок со дня открытия вакансіи, а равно при неутверждении избраннаго Генеральнымъ Судомъ кандидата, открывшаяся должность Сенатора замѣщается по усмотрѣнію Верховной Власти. 10. Сенаторы не могут быть без их на то согласия переведены изъ одного Генеральнаго Суда в другой. II. Тимчасово усунути з посади Сенатора можна тіль- ки в разі запізання його до слідства або став- лення перед Суд з постанови Загального Зібрання Сенату. 12. Зложити зовсім з уряду і позбавити поваги Сенато- ра можна не інакше, як з присуду карного чи дис- циплінарного Суду. 13. За урядові переступи Сенаторів притягає до відпо- віді і ставить перед Суд Верховна Влада. 14. Дисциплінарні Відповідальності Сенатори підля- гають перед Загальним Зібранням Сенату. 15. Дисциплінарне поступання про Сенаторів закла- дається або з постанови Загального Зібрання Се- нату, або з пропозиції Міністра Юстиції, як Гене- ральногоПрокуратора. 16. Дисциплінарні кари і порядок дисциплінарного по- ступання що до Сенаторів окреслюється відповід- ними постановами "Учереждення Судебних Установлень" дотичне осіб, що в судовій повазі. 17. Як що протягом одного року Сенатор не буде мати можливості, через стан свого здоров'я, брати участь в праці дотичного Генерального Суду і не подасть подання його увільнено з посади Сенатора, пре- зидент, іменні Сенату, нагадує Йому листом за сей обов'язок. Як що і після цього зазначене подання не буде подане протягом одного місяця, то Сенатор мо- же бути відставлений з уряду Сенаторського, захо- вуючи повагу Сенатора, з постанови Загального Зі- брання Сенату, затвердженої Верховною Владою. 18. В зазначених в попереднім /17/ артикулі випадках, а також коли Бенатора звільнено з посади, на підставі подання, за ним залишається повага Сенатора до- вічне. 19. Сама повага Сенатора може бути надана з розсуду Верховної Влади особам перших трьох класів, а також Старшим Предсідателям Апеляційних Судів і Прекура- торам Загального Зібрання та Генеральних Судів Се- нату, крім того, та сама повага з постанови Загаль- ного Зібрання Сенату, може бути надана і іншим ви- датним діячам, що на службі Державній чи Громадській 20. Позбавлення поваги Сенатора може бути наслідком постанови Загального Зібрання Сенату, затвердженої від Верховної Влади, в випадках коли заняття, пожит- II. Временному устранению от должности Сенатора под- вергается только в случае привлечения его к слёд- ствию или предания Суду по определению Общаго Со- брания Сената. 12. Совершенному удалению от должности и лишению зва- ния Сенаторь подвергается не иначе, как по приго- вору уголовного или дисциплинарного суда. 13. За преступления по должности Сенаторы привлекаются к ответственности и предаются суду Верховной Вла- стью. 14. Дисциплинарной ответственности Сенаторы подлежать перед Общим Собраниемь Сената. 15. Дисциплинарное производство о Сенаторах возбужда- ется или определением Общаго Собрания Сената или предложением Министра Юстиции, как Генераль-Про- куратора. 16. Виды дисциплинарных взысканий и порядок дисцип- линарного производства в отношении Сенаторов определяются соответствующими постановлениями Уч- реждения Судебных Установлений относительно лиц, состоящих в судебском звании. 17. Если в продолжение одного года Сенатор не будет иметь возможности, по состоянию здоровья, участвовать в занятиях подлежащаго Генерального Суда и не подаст просьбы об увольнении от должности Сена- тора, то Президенть, от имени Сената, напоминает ему письменно об этой обязанности. Если же и за симь означенная просьба не будет подана в тече- ние одного месяца, то Сенатор может быть уволен от должности Сенатора, с сохранением звания Се- натора, по определению Общаго Собрания Сената, ут- вержденному Верховною Властью. 18. В указанных въ предыдущем /17/ статьё случаях, а равно при освобождении от должности, согласно прошения, Сенатор сохраняет за собой звание Се- натора пожизненно. 19. Одно звание Сенатора может быть предоставлено по усмотрению Верховной Власти особым первых трех классов, а равне Старшим Председателям Апелляционных Судовъ и Прекураторам Общаго Собра- ния и Генеральныхъ Судовь Сената, кроме того, то же звание может быть по определению Общаго Собрания та, утвержденному Верховною Властью, присваиваться и другим заслуженнымъ дѣятелямъ по службѣ госу- дарственной и общественной. 20. Лишение звания Сенатора можеть последовать по опре- делению Общаго Собрания Сената, утвержденному Вер- ховною Властью, въ случаяхъ, если занятія, образъ жи- тя чи вчинки всеби, яка має повагу Сенатора, будуть визнані за невідповідні гідності сеї високої по- ваги. 21. В зазначених у законі випадках в складі Сенату за- кладається: I/Загальне Зібрання Сенату; 2/Загальне Зібрання всіх Генеральних Судів; 3/Загальне Зібрання Цивільного та Карного Генеральних Судів; 4/Сполучена Присутність всіх Генеральних Судів; 5/Сполучена Присутність Адміністраційного та Цивільного Генеральних Судів; 6/Сполучена Присутність Адміністраційного та Кар- ного Генеральних Судів; 7/ Вида Дисциплінарна При- сутність /ст. ІІЗ— Уст. ур. Суд/ 22. Загальне Зібрання Сенату складається з Сенаторів Загального Зібрання і всіх Сенаторів Генеральних Судів. Особи, що мають тільки повагу Сенаторів, можуть брати участь в Загальних Зібраннях Сенату тільки в тих його засіданнях, що скликаються з урочистих нагод. 23. Загальне Зібрання Сенату скликається за початком Президента Сенату або Міністра Встіції, як Генерального Прокуратора, чи за початком не менше як 10 Се- наторів; право скликання Сенату з приводу яких не- будь особливо-урочистих та надзвичайних випадків належить виключно до Президента чи Міністра Встіції. 24. Загальне Зібрання Генеральних Судів складається зо всіх Сенаторів сих Судів. 25. Сполучені Присутності Генеральних Судів складаються з Сенаторів сих Судів, по два від кожного Генерально- го Суду по обранню Загальної Присутності останніх, терміном на п'ять років. 26. Вища Дисциплінарна Присутність складається з Пред- дателів Генеральних Судів і всіх Сенаторів, що вхо- дять в склад Сполученої Присутності всіх Генераль- них Судів, з прилученням до них від Цивільного та Карного Генеральних Судів по одномуу Сенаторові, об- раних на Загальних Присутностях дотичних Судів на 5 років. 27. Президування в Загальнім Зібранні Сенату і в Сполуче- них Присутностях всіх Генеральних Судів, а також в Вищій Дисциплінарній Присутності належить до Пре- зидента Сенату. 28. Головування в кожнім Генеральнім Суді, не виключаючи зни или поступки лица несщаго званіе Сенатора, бу- дуть признаны не соответствующими достоинству этого высокого звания. 21. Въ определенныхъ закономъ случаяхъ въ составѣ Сена- та образуется: I/ Общее Собрание Сената; 2/Общее Собрание всѣхъ Генеральныхъ Судовъ; 3/Общее Собрание Гражданскаго и Уголовнаго Генеральныхъ Судовъ; 4/ Соединенное При- сутствіе всѣхъ Генеральныхъ Судовъ; 5/ Соединенное Присутствіе Административнаго и Гражданскаго Гене- ральныхъ Судовъ; 6/ Соединенное Присутствіе Адми- нистративнаго и Уголовнаго Генеральныхъ Судовъ и 7/ Внешее Дисциплинарное Присутствіе /ст. ІІЗ—Уст. Ур. С Суд./ 22. Общее Собрание Сената образуется изъ Сенаторовъ об- щаго Собрания и всѣхъ Сенаторовъ Генеральныхъ Судовъ: лица, состоящія лишь въ званіи Сенаторовъ, могутъ уча- ствовать въ Общихъ Собраніяхъ Сената только въ тѣхъ его засѣданіяхъ, которые созываются по поводу особо- торжественныхъ случаевъ. 23. Общее Собрание Сената созывается по почину Президен- та Сената или Мнистра Встіціи, какъ Генералъ-Проку- ратора или же по почину не менѣе 10 Сенаторовъ. Созвать же Общаго Собрания Сената по поводу какихъ либо особо-торжественныхъ и чрезвычайныхъ случаевъ принадлежит исключительно Президенту Сената или Ми- нистру Встіціи. 24. Общее Собрание Генеральныхъ Судовъ составляется изъ всѣхъ Сенаторовъ этихъ Судовъ. 25. Соединенные Присутствія Генеральныхъ Судовъ состав- ляются изъ Сенаторовъ этихъ судовъ, по два отъ каж- даго Генеральнаго Суда по избранію Общаго Присут- ствія последнихъ, срокомъ на пять лѣтъ. 26. Высшее Дисциплинарное Присутствіе составляется изъ Председателей Генеральныхъ Судовъ и всѣхъ Сенаторовъ, входящихъ въ составъ Соединеннаго Присутствія всѣхъ Генеральныхъ Судовъ, съ присоединеніемъ къ нимъ отъ Гражданскаго и Уголовнаго Генеральныхъ Судовъ по одномуу Сенатору, избираемых Общими Присутствіями подлежащихъ Судовъ на Пять Лѣтъ. 27. Предсѣдательствованіе въ Общемъ Собрании Сената и въ Соединенныхъ Присутствіяхъ всѣхъ Генеральныхъ Судовъ, а равно въ Высшемъ Дисциплинарномъ Присут- віи принадлежить Президенту Сената. 28. Предсѣдательствованіе въ каждомъ Генеральномъ Судѣ 29. Головування в Загальних Зібраннях Генеральних Судів і в Сполучених Присутностях, за винятком випадку, в артикулі 27 зазначеного, здається на Старшого з Пред- сидателів Генеральних Судів, що входить в склад Загальних Зібрань і Сполучених Присутностей. Старшу- вання Предсідателів встановлюється залежно від часу іменування їх на уряд Сенатора, а як що зони були іменовані одночасно, то залежно від загального часу служби їх в судовій мовазі. 30. Генеральні Суди можна з постанови їх Загальних При- сутностей поділити на відділи. 31. Президєе, в кожнім відділі Генеральних Судів обраний від Загальної Присутності відповідного відділу один зі складу сього відділу, Сенатор, терміном на п'ять років. І Сенаторові сьому надається назва Пред- сидателя Відділу Генерального Суду. 32. На Президента Сенату, крім обов'язків, зазначених в сім законі, і на Предсідателів Генеральних Судів даються обов'язки, відповідні обов'язкам "Первопри- сутствующих" Російського Правительствуючего Сенату. 33. До компетенції Загального Зібрання Сенату, за ви- нятком Зібрання, що скликається від Президента Се- нату чи Міністра Юстиції з приводу особливих уре- чистих та надзвичайних випадків, належать справи: 1/ Про надання поваги Сенатора /ст. 19/. 2/ Про дисциплінарну відповідальність Сенаторів /ст. 14/. 3/ Про звільнення з уряду Сенаторів через хорість /ст. 17/. 4/ Про позбавлення поваги Сенатора осіб, що можебіймають уряду Сенатора /ст. 20/. 34. Уважається що, постанови про обрання кандидата на уряд Сенатора /ст. 7/, про надання та позбавлення поваги і тимчасове усунення з посади Сенатора /ст. II i 17/, западати тоді, коли їх вирочено простим більшістю голосів присутніх, але для того, щоб при- ступити до голосування, необхідна присутність 2/3 не исключая случая, въ ст. 7 указанного, возлагается на одного изъ Сенаторовъ, избираемаго для сего Общим Присутствіем подлежащаго Генеральнаго Суда, сроком на пять лѣтъ и утверждаемаго Верховною Властью по- рядком въ статьѣ 8 указаннымъ. Означеному Сенатору присваивается наименование Предсідателя подлежаща- го Генеральнаго Суда. 29. Предсідательствованіе въ Общихъ Собранияхъ Генераль- ныхъ Судовъ и въ ихъ Соединенныхъ Присутствіяхъ, за исключеніем случая въ статьѣ 27 указаннаго, возла- гается на старшаго изъ Предсідателей Генеральныхъ Судовъ, входящихъ въ состав Общихъ Собраний и Сое- диненныхъ Присутствій. Старшинство Предсідателей устанавливается временемъ опредѣленія ихъ на должность Сенатора, а если они определены одновременно, то общимъ срокомъ службы ихъ въ судейскомъ званіи. 30. Генеральные Суды могут быть по постановленіямъ ихъ Общих Присутствій раздѣлены на отдѣленія. 31. Предсідательствованіе въ каждомъ отдѣленіи Генераль- ныхъ Судовъ возлагается, по избранію Общаго Присут- ствія подлежащаго Отдѣленія, на одного изъ входящихъ въ его составъ Сенаторовъ, срокомъ на пять лѣтъ, коему присваивается наименованіе Предсідателя Отдѣленія Генеральнаго Суда. 32. На Президента Сената, сверхъ обязанностей, указанныхъ въ семь законѣ и на Предсідателей Генеральныхъ Су- довъ возлагаются обязанности, соответствующія лежав- шимъ на Первоприсутствующихъ Россійскаго Правитель- ствующаго Сената. 33. Къ предметамъ вѣдомства Общаго Собрания Сената, за исключеніемъ Собраний, созываемаго Президентомъ Се- ната, или Министромъ Юстиціи по поводу особо-торжест- венныхъ и чрезвычайныхъ случаевъ, принадлежатъ дѣла: 1/ О предоставлении званія Сенатора /ст. 19/. 2/ О дисциплинарной отвѣтственности Сенаторовъ /ст. 14/. 3/ Об увольненіи съ должности Сенаторовъ по бо- лѣзни /ст. 17/. 4/ О лишении званія Сенатора лицъ, не состоящихъ въ должности Сенатора /ст. 20/. 34. Опредѣленія объ избраніи кандидата на должность Сенатора /ст. 7/, о предоставлени и лишении званія Сенатора /ст. 19 і 20/, а также объ увольненіи и вре- менномъ устраненіи отъ должности Сенаторовъ /ст. II і 17/, почитаются состоявшимися, если они постановле- ни простымъ большинствомъ голосовъ присутствующихъ но для приступа къ голосованію необходима наличность усіх Сенаторів Державного Сенату, або 2/3 усієї кількості Сенаторів дотичного Генерального Суду, до якого це належить. При рівнім поділі голосів за і проти меншої постанови вважається, що вона не западає, хоча-б за неї голосував Президент Сенату чи Предсідатель дотичного Генерального Суду, до якого це належить. 35. Деповіді справ в Загальнім Зібранні вкладаються на Сенаторів, які требують в ньому по штатах. 36. До компетенції Загального Зібрання всіх Генеральних Судів належать справи, що належали до "Общаго Собранія" Першого та Касаційних Департаментів і "Общаго Собранія" Першого, Другого і Касаційних Департаментів Російського Правительствующего Сенату. 37. До компетенції Загального Зібрання Цивільного і Карного Генеральних Судів належать справи, які належали до "Общаго Собранія" Касаційних Департаментів Російського Правительствующего Сенату. 38. До компетенції Сполученої Присутності всіх Генеральних Судів належать справи, які належали до "Соединенного Присутствія" Першого и Касаційних Департаментів Російського Правительствующего Сенату. 39. До компетенції Сполучених Присутностей Адміністративного та Карного Генеральних Судів належать справи, що належали до "Соединенных Присутствій" Першого і дотичних Касаційних Департаментів Російського Правительствующего Сенату. 40. До компетенції Адміністративного Генерального Суду належать справи, які належали до Першого, Другого а також, надалі до видання особливого про се закону, Третьего і Четвертого Департаментів Російського Правительствующего Сенату і "Общаго Присутствія по отчужденію недвижимых имуществ для государственной или общественной пользы." 41. До компетенції Цивільного і Карного Генеральних Судів належать справи, що належали до Касаційних Департаментів Російського Правительствующего Сенату, а крім того до компетенції Карного Генерального Суду відносяться справи, що належали до Російського "Главнаго Воєннаго Суда" і "Главнаго Воєнне-Морскаго Суда." 42. В справах, що розважає их Державний Сенат в істоті, учасникам процесу надсилаються виничні повістки порядком, зазначеним в Уставі "Гражданскаго и Уголовнаго Судопроизводства." 2/3 всіх Сенаторів Державного Сената или 2/3 всего числа Сенаторовъ подлежащаго Генеральнаго Суда по принадлежности. При раздѣленіи первому голосовъ за и противъ предполагаемаго опредѣленія, таковое считается не состоявшимся хотя бы за него голосовалъ Президентъ Сената или Предсідатель подлежащаго Генеральнаго Суда по принадлежности. 35. Доклады дѣлъ въ Общемъ Собрании возлашаются на соотвѣтствующихъ въ немъ по штатамъ Сенаторовъ. 36. Къ предметамъ вѣдомства Общаго Собранія всѣхъ Генеральныхъ Судовъ принадлежать дѣла, отнесенные къ вѣдомству Общаго Собранія Перваго и Касаціонныхъ Департаментовъ и Общаго Собранія Перваго, Второго и Касаціонныхъ Департаментовъ Россійскаго Правительствующаго Сената. 37. Къ предметамъ вѣдомства Общаго Собранія Гражданскаго и Уголовнаго Генеральныхъ Судовъ принадлежать дѣла, отнесенные къ вѣдомству Общаго Собранія Касаціонныхъ Департаментовъ Россійскаго Правительствующего Сената. 38. Къ предметамъ вѣдомства Соединеннаго Присутствія всѣхъ Генеральныхъ Судовъ принадлежать дѣла, отнесенные къ вѣдомству Соединеннаго Присутствія Перваго и Касаціонныхъ Департаментовъ Россійскаго Правительствующаго Сената. 39. Къ предметамъ вѣдомства Соединенныхъ Присутствій Административнаго и Гражданскаго и Административнаго и Уголовнаго Генеральныхъ Судовъ принадлежать дѣла, отнесенные къ вѣдомству Соединенныхъ Присутствій Перваго и подлежащихъ Касаціонныхъ Департаментовъ Россійскаго Правительствующаго Сената. 40. Къ предметамъ вѣдомства Административнаго Генеральнаго Суда принадлежать дѣла, отнесенные къ вѣдомству Перваго, Второго, а также, впредь до особаго о семъ закона, Третьего и Четвертаго Департаментовъ Россійскаго Правительствующаго Сената, какъ равно Особаго Присутствія по отчужденію недвижимыхъ имуществъ для государственной или общественной пользы. 41. Къ предметамъ вѣдомства Гражданскаго и Уголовнаго Генеральныхъ Судовъ принадлежать дѣла, отнесенные къ вѣдомству Касаціонныхъ Департаментовъ Россійскаго Правительствующаго Сената и сверхъ того къ вѣдомству Уголовнаго Генеральнаго Суда относятся дѣла, бывшія предметомъ вѣдомства Россійскаго Главнаго Военнаго Суда и Главнаго Военно-Морскаго Суда. 42. По дѣламъ, рѣшаеымъ Державнымъ Сенатомъ по существу участвующимъ въ дѣлѣ лицамъ посылаются вызывныя повестки, порядкомъ установленнымъ въ Уставѣ Гражданскаго и Уголовнаго Судопроизводства. 43. При кожному Генеральному Суді, а також при Загаль- нім Зібранні Державного Сенату,пробувать Проку- ратор і Товариши Прокуратора під Видим Заглядом Министра Юстиції,як Генерального прокуратора. 44. До Прокураторів та Товаришів Прокураторів застосо- вуються всі постанови, що стосувалися до Обер-Пре- курорів та Товаришів Обер-Прекурорів Російського Правительствующего Сенату з тими змінами,що зазна- чене в сім законі. 45. Виконання обовязків Прокуратора при Сполученій Присутності та Загальним Зібранні усіх Генераль- них Судів і Загальним Зібранні Цивільного і Кар- ного Генеральних Судів, а також в Видм Дисциплі- нарній Присутності здається на Прокуратора при Загальним Зібранні Державного Сенату. 46. Обовязки Прокураторів при Сполучених Присутностей Адміністраційного та Цивільного і Адміністраційно- го та Карного Генеральних Судів здається на Прокуро- тора того Генерального Суду, що до його компетен- ції належить справа. 47. Прокураторам Державного Сенату надається право підносити питання про потребу пояснення або до- повнення чи зміни істнуючих законів. В сих випадках Прокуратори, попереду ніж вносити питання на об- міркування Сенату, чи приставляти Міністрої Юсти- ції, як йому належить, мають нараду з усіма Товаришами Прокураторів дотичного Генерального Суду. 48. При Прокураторах маються Секретарі. 49. Кожний Генеральний Суд, а також Загальне Зібрання Державного Сенату мають свою окрему Канцелярію. 50. Канцелярії Генеральних Судів і Загальному Зібранні Державного Сенату, складаються з Секретарів і По- мішників Секретарів, а також других чинів, згідно з доданими до сього штатами. 51. До Секретарів та Помішників Секретарів Державного Сенату, застосовуються всі постанови, що дотикались до Обер-Секретарів та Помішників Обер-Секретарів Російського Правительствующего Сенату. 52. На Канцелярію Загального Зібрання Державного Сена- ту здається також заврядження справуванням в сполу- чених Присутностях і Загальних Зібраннях усіх Ге- неральних Судів, а також в Видм Дисциплінарній Присутності. Завідування ж справуванням в Загаль- ному Зібранні Цивільного і Карного Генеральних Су- дів здається на Канцелярію останнього Генерального Суду. 43. При каждомъ Генеральному Судѣ, а также при Общемъ Собрании Державнаго Сената состоять Прокураторъ и Товарищи Прокуратора, подъ вышнимъ наблюденіемъ Министра Юстиціи, или Генераль-Прокуратора. 44. Въ отношеніи Прокураторовъ и Товарищей Прекурс- торовъ примѣняются всѣ постановленія, относящія- ся къ Оберъ-Прекурорамъ и Товаришамъ Оберъ-Пре- куроровъ Россійскаго Правительствующаго Сената, съ измѣненіями, указанными въ семъ законѣ. 45. Исполненіе обязанностей Прокуратора при Соединен- номъ Присутствіи и Общемъ Собрании всѣхъ Генераль- ныхъ Судовъ и Общемъ Собраний Гражданскаго и Уго- ловнаго Генеральныхъ Судовъ, а равно въ Высшемъ Дисциплинарномъ Присутствіи возлагается на Преку- ратора при Общемъ Собрании Державнаго Сената. 46. Обязанности Прокураторовъ при Соединенныхъ Присут- ствіяхъ Адміністративнаго и Гражданскаго и Админи- стративнаго и Уголовнаго Генеральныхъ Судовъ воз- лагается на Прокуратора того Генеральнаго Суда, къ вѣдѣнію коего принадлежитъ рассматриваемое дѣл ло. 47. Прокураторамъ Державнаго Сената предоставляется право возбужденія вопросовъ о необходимости пояс- ненія или дополненія и измѣненія существующихъ за- коновъ. Въ этихъ случаяхъ Прокураторы, до внесенія вопросовъ на обсужденіе Сената или представленія Министру Юстиціи по принадлежности, имѣют совѣща- ніе со всѣми Товаришами Прокураторовъ подлежащаго Генеральнаго Суда. 48. При Прокураторахъ состоять Секретари. 49. Каждый Генеральный Судъ, а также Общее Собрание Державнаго Сената имѣютъ свою особую Канцелярію. 50. Канцеляріи Генеральныхъ Судовъ и Общаго Собрания Державнаго Сената состоять изъ Секретарей и Помощ- никовъ Секретарей, а разно другихъ чиновъ, соглас- но прилагаемымъ при семъ штатамъ. 51. Въ отношеніи Секретарей и Помощниковъ Секретарей Державнаго Сената примѣняются всѣ постановленія, относящіяся къ Оберъ-Секретарямъ и Помощникамъ Оберъ-Секретарей Россійскаго Правительствующего Сената. 52. На канцелярію Общаго Собрания Державнаго Сената возлагается также завѣдываніе дѣлопроизводствомъ въ Соединенныхъ Присутствіяхъ и Общихъ Собранияхъ всѣхъ Генеральныхъ Судовъ, а также въ Высшемъ Дис- циплинарномъ Присутствіи. Завѣдываніе же дѣлопроиз- водствомъ въ Общемъ Собрании Гражданскаго и уголов- наго Генеральныхъ Судовъ возлагается на Канцелярію послѣдняго Генеральнаго суда. 53. Зарядження справуванням в Сполучених Присутно- стях Адміністраційного та Цивільного і Адміні- страційного та Карного Генеральних Судів здаєть- ся на Канцелярію того Суду, що до його належить справа. 54. При кожнім Генеральному Суді і Загальнім Зібран- ні Державного Сенату знаходяться Судові Вози. 55. До Судових Возних Державного Сенату стосуються всі постанови, що дотикають Судових Приставів Ка- саційних Департаментів Російського Правительст- вующого Сенату. 56. При Державнім Сенаті мається Сенатський Архів та Сенатська Друкарня. 57. Сенатський Архів мається під Головним Заряді Про- куратора Адміністраційного Генерального Суду й складається в Секретаря, Архівара та інших урядов- ників по штату. 58. Порядок приняття та охорони справ Сенатським Ар- хівом Державного Сенату зазначається в правилах, які відносяться до Сенатського Архіву при Російсь- кім Правительствующем Сенаті. 59. При Державнім Сенаті видаваться Відомості Державно- го Сенату, що заступають: 1/"Собраніе Узаконеній и Распоряжений Правительства", 2/"Сенатськія Вѣдомости". З/ "Сенатокія Объявленія", які видавались при Ро- сійським Правительствующим Сенаті. III. На далі до вироблення осібної форми для Сенатор- ів Сенатор в Засіданні повинен бути в чорнім сюрдугт, чорнім краватці і мати осібовий знак, що його виробити й подати на затвердження в слушнім порядку має Міністр Юстіції. IV. 1/Всі, призначені в штаті, посади Сенаторів у пер- ше обсяджуються з розсуду Пана Гетьмана, на під- ставі внесення Міністра Юстіції. Тим саме по- рядком і при тім досмертно іменувати перше Предсідателі Генеральних Судів. 2/ Члени Генерального Суду, в тім числі Порядку- чий та Президуючий, тимчасово іменовані на Гене- ральних Судів , згідно з 3 ст. Закону 2-го Грудня 1917 року, і задовольнічи вимогам закону 20 Ве- резня 1917 року /Собр. Узак.1917 г. ст. 390/, вхо- дять в склад Державного Сенату з іменованим на Сенаторів порядком, в попереднім /I/ артикулі, зазначенням. Особи, що их не іменовано через их невідповідність вимогам закону 20 Вerezня 1917 р., лишаються по за штатом на загальних підвалах. 53. Завідуваніе дѣлопроизводствомъ въ Соединенныхъ При- сутствіяхъ Адміністративнаго и Гражданскаго и Адми- нистративнаго и Уголовнаго Генеральныхъ Судовъ, воз- лагается на Канцелярію того Генеральнаго Суда, къ вѣ- дѣнію котораго принадлежитъ разсматриваемое дѣло. 54. При каждомъ Генеральномъ Судѣ и Общемъ Собрании Державнаго Сената состоять Судебные Розсыльные. 55. Въ отношеніи Судебныхъ Россильныхъ Державнаго Сена- та примѣняются всѣ постановленія, относящіяся къ Су- дебнымъ Приставамъ Касаціонныхъ Департаментовъ Рос- сійскаго Правительствующаго Сената. 56. При Державномъ Сенатѣ состоять:Сенатскій Архивъ и Сенатская Типографія. 57. Сенатскій Архивъ состоитъ подъ Главнымъ Завѣдываніемъ Прокуратора Адміністративнаго Генеральнаго Суда изъ Секретаря,Архивариусовъ и другихъ чиновъ по штату. 58. Порядокъ приема и храненія дѣлъ Сенатскимъ Архи- вомъ Державнаго Сената опредѣляется правилами, от- носящимися къ Сенатскому Архиву при Россійскомъ Правительствующемъ Сенатѣ. 59. При Державномъ Сенатѣ издаются Вѣдомости Держав- наго Сената, замѣняющія собою издававшіяся при Россійскомъ Правительствующемъ Сенатѣ: 1/"Собрание Узаконеній и Распоряженій Правительства", 2/"Сенат- скія Вѣдомости" и 3/ "Сенатскія Объявленія." III. Впредь до выработки особой формы для Сенаторовъ, Сенаторъ находясь въ засѣданіи, долженъ быть одѣтъ въ черный сюртукъ, при черномъ галстухѣ и имѣть особый знакъ, выработка котораго и представленіе на утвержденіе въ подлежащимъ порядкѣ возлагается на "Министра Юстиціи. IV. 1/Всѣ, положенныя по штату, должности Сенаторовъ въ первый разъ замѣщаются по усмотрѣнію Пана Гетьмана, на основаніи представленія Министра Юс- тиціи. Тѣмъ же порядкомъ и притомъ пожизненно назначаются первый разъ Предсідатели Генеральныхъ Судовъ. 2/ Члены Генеральнаго Суда, въ томъ числѣ Поряд- кующій и Президуючій, временно назначенныя Гене- ральными Судьями, согласно ст. 3 Закона 2-го Де- кабря 1917 г. и удовлетворяющіе требованиямъ, уста- новленнымъ закономъ 20 Марта 1917 г., входятъ въ составъ Державнаго Се- ната, ст. назначеными ихъ Сенаторами, порядкомъ въ предыдущей /I/ статьѣ установленнымъ. Лица, не получившія назначенія, какъ не удовлетворяющія требованиямъ закона 20 Марта 1917 г., остаются за У. Щодо урядження Сенатської Друкарні і порядкуван- ня нем,Міністрові Встіці вільно удатися з осібним внесенням до Ради Міністрів. VI. Про те, що Державний Сенат починає свою чинність, публікується до Загального Відому, і всі справи Ге- нерального Суду, заложеного законом 2-го Грудня 1917 року, передається до Державного Сенату. VII. Визнати, що виданий 23-го Грудня 1917 року від Центральної Ради і оголошений в Вістнику Генераль- ного Секретаріату Української Народньої Республіки /№ I від 5-го Січня 1918 р./закон про умови обсад- жування й порядок обрання Суддів Генерального і Апеляційного Судів, за скасований артикулом 44 за- конів про тимчасовий Державний Устрій України, ого- лошених при Грамоті Пана Гетьмана під датою 29 -го Квітня 1918 року. VIII. Затвердити доданий до сього списку числа посад та службової плати утримання Державного Сенату й Се- натського Архіву. IX. Скасувати посаду Старшого Прокуратора і три поса- ди Прокураторів Генерального Суду та вакож три по- сади виконавців і одну посаду поміщника писаря при Старшім Прокураторі Генерального Суду, залишивши осіб, які їх обіймають, по за штатом на загальних підставах, як що вони не одержать нового іменування. X. Потрібні на утримання Державного Сенату кошти в розмірі двох мільйонів пятидесяти шести тисяч ше- стисот карбованців щорічно, починаю з 1919 року, відпускати з коштів Державної Скарбниці. На 1918 р. відпустити одночасно на видатки по утриманню Державного Сенату, починаю з І Липня 1918 р. мільйон двадцять вісім тисяч триста карбованців. штатом на обших основанихъ. У. Относительно оборудования Сенатской Типографии и по- рядка завѣдыванія ею Министру Встіціи предоставляется войти съ особымъ представленіемъ въ Раду Мнистръв VI. Объ открытіи дѣйствія Державнаго Сената публикуется во всеобщее свѣдѣніе и всѣ дѣла Генеральнаго Суда, учрежденнаго закономъ 2-го Декабря 1917 г. передают- ся въ Державный Сенатъ. VII. Признать что изданный 23 Декабря 1917 г. Централь- ною Радою и распубликованный въ Вѣстникѣ Генераль- наго Секретаріата Украинской Народной Республики /№ I отъ 5 Января 1918 г./ законъ объ условияхъ за- мѣщенія и порядкѣ назначенія судей Генеральнаго и Апелляційнаго Судовъ отмѣненъ статьей 44 законовъ "про тимчасовый Державный Устрій України,"опубли- кованныхъ при грамотѣ Пана Гетьмана 29 Апрѣля 1918 г VIII. Утвердить прилагаемое при семъ расписаніе числа должностей и окладовъ содержанія Державнаго Сена- та и состоящаго при немъ Сенатскаго Архива. IX. Упразднить должность Старшаго Прокуратора и три должности Прокураторовъ Генеральнаго Суда, а так же три должности Судебныхъ Приставовъ и одну до- ложность помощника писаря при Старшемъ Прокура- торъ Генеральнаго Суда, оставить занимавших ихъ лицъ за штатом на общих основанияхъ, если они не получать нового назначения. X. Потребную на содержаніе Державнаго Сената сумму, въ размѣрѣ двухъ мілліоновъ пятидесяти шести ти- сячъ шестисотъ рублей ежегодно, начиная съ 1919 г отпускать изъ средствъ Державной Скарбницы. На 1918 г. отпустить единовременно на содержаніе Державнаго Сената, начиная съ І Юля 1918 г. мілліонъ двадцать восемь тысяч три- ста рублей. Министр Судебъ Адміністративныхъ М. Терещенко Директор Державной Магистратуры Статия трета е Църковния Синод Изменения на състава въвеждай Свети Канони Светии Митрополити 1) Епархийният Синод встапяй за бенамерки, в тези земли Патриаршата Синода и разстрояването на Генералния Съвет: Църковноправителствени, граждански и Училници 2) Присъединеният Синод и Синопти въвеждай за тези земли са бенамерки православните образователни, като младежи на цялата Русия, а в епархии водещи се в разношения не имаше свързани съдебни дела. Многоцветна бенамерка въвежда Съюз, или и в Националното Правителство, а редовно към тези компетентни Учредни Синоди съставянето има Всички привилегии прилагане на тези за дадения година задължението. Законодателните предписания въвеждай бенамерката във всеки месец, и езика. След 1895 г., посочващият в Синопти съставления Епархийни Съвет, за предишния своя Статей пет- неграматичен, всеки законодателен акт, прилагане на редовните в Генералния Синод, въвеждайки Допълнителни Средства Правила Синопти от младостта са Епархии и Съюз могат имат още няколко такива за тези земли, без бен- амержи официално, като въвеждай на малки външни дипломации срок на изграждането или образованието Светии и Великодушници. Генералния синопт е административна съвета Синопти от младостта Святите Канони Митрополити въвеждай на тези земли, Начело-събранието, указания още участието, както и наказание. Великодушници Митрополи- 3) Синопти, прилагане в Генералния Съвет, на лична апелация съвместно за- Като либо Подчинявайки се на свидетели бездействащи или Абсентисти, от които тези не всек- и един месец въвеждане професионални Великодушници в бенамерка гръбна задължения или председателски възможности както има за присъдата тези Синопти, перушили по въвеждане подготвления 4) Представяния Епархийни Синод и Синопти от младостта са възражения на Начало- Правителство, по предварително съобщение министерства Светии Митрополити 5) В този случай, откривайки в извънредни Синод Генералния Синод, подсигуряване на Генералния Съвет в близките два месеца Присъединеният Митрополит едно кандидатура от тези земли, предложени от Министерството Начало, или Председател на Синод, ако все пак не беше възможен избиращият Великодушници Съвет Във външния състав на Църковния Синод са кандидатури и Председател на Синода, които не могат- да бъдат избраните в тези земли, откакто Министерството в Наци, по Църковната, кръв съвета и уреди- лост при избора кандидатура за изселване. 6) Избраният Синоптически Съвет подсигуряване, възбуждането всичките на промишлените Решенията на Синод, упражнявайки се за Законодателни Великодушници, папири и обикновени В този случай избраните *: ММММММММММ възбуждането Синоптическия Съвет подсигуряване, упражнявайки се за Законодателни Великодушници, папири и обикновени 7) За присъединение на Генералния Синод възбуждането на избора на Министерството и предаване във- Независимият Светии Митрополити, Учредителни актове Компания 8) Избранициите посредством с Великодушници избиращият или независимият Общо Съвместно Синода има предложението Министерство Митрополити, като Торговски-Протокол 9) Всички Начални Синоди могат да бъдат представяни веднъж по извънредния съвет на Синода, както и по постоянен Светии Митрополити, Учредителни актове Компания, всички публич- речени класове, а при Синодите председателски Съвместно Министерство и Председател на съвета възможност към Генералния Съвет Синода На основании статей 4 и 5 Закона о Священном Синоде, а также на основании постановления Президиума Верховного Совета, в равной степени с Временным правительством признаваемого. При этом учитывая, что Председатель Синода не может быть назначен в звание Священника и Преосвященного Владыки, а также отсутствие на момент составления настоящего документа Председателя Синода, то постановляется: 1) Председательствующий в кафедральных Земских соборах, не имеющий Святого сана и звания Священника или Преосвященного Владыки, назначается на должность Председателя Синода. 2) Местоблюстительный председатель в кафедральных Земских соборах, не имеющий Святого сана и звания Священника или Преосвященного Владыки, назначается на должность Председателя Синода. 3) На Президиуме Синода, в случае отсутствия председателя, уполномочивается на основании Закона и по решению Президиума Верховного Совета, а также с согласием Председателя Синода. Кроме того, на Президиуме Великого Синода в случае отсутствия председателя, уполномочивается на основании Закона и по решению Президиума Верховного Совета, а также с согласием Председателя Синода. 4) Депутаты из числа Священников возлагаются на должность членов Синода. 5) При каждом Земском соборе, в порядке при выборах Собора Верховного Синода, созывается Президиум и Председатель Синода, под влиянием назначения Министра Внутренних дел, который будет участвовать в заседаниях. 6) На основании постановления Президиума Верховного Совета, на должность председателя Синода назначается Михаил Иванович Краснов. 7) Временный Председатель Синода, в случае отсутствия Председателя Синода, уполномочивается на основании Закона и по решению Президиума Верховного Совета, а также с согласием Председателя Синода. 8) Учреждение приказания при всех разъяснениях письма Великого Синода и вкладки содержания Архиерейского Собора и священников при князьях Святослава Царя, принявших все письмо Великого Синода и урядника II разряда, предоставляет Министру Внутренних дел, по мере надобности, включая в состав Председателя Синода. 9) Постановление на содержание Синода и выплаты при нем Святослава Царя (для двух- трех лет), утверждается Президиумом Верховного Совета, а также с согласием Министра Внутренних дел. На 1918 г. определено финансирование на содержание Архиерейского Синода и соответствующие расходы по письму Святослава Царя, начиная с 1 января 1918 г., включая все расходы. Министр внутренних дел М. Тухачевский Ухвалено: А Засіданні Ради Комітету був затверджений, змінення та доповнення п.4. на базі Ухвалення Радою Міністрів Української Держави й затвердження Розпорядження 8 липня 1918 року за сан про утворення Державного Се- нату, як вироблено невідповідно п.8 ухваленого Центральною Ра- дою 2 грудня 1917 року Закону про утворення Генерального Суду скасувати. II. Всі призначення на посаду в Державному Сенаті, які були зроблені на підставі закону 8 липня 1918 року, визнати неможли- ми сили з дня оголошення цієї постанови, а осіб, які займали ці посади, звільняти основною по штатові грошовою платнью на протязі одного місяця, починаючи з І-го січня 1919 року, якщо вони не будуть закликані на відповідні посади. Примітка: Особи, які були на посадах сенаторів за- гального зібрання Державного Сенату, не мають права ні на вищезгадану платню, ні на будь-яке друге задово- лення від Державної Скарбниці. III. Відновити діяльність Генерального Суду: вперше на підставі ухваленого Центральною Радою закону 2 грудня 1917 року про утво- рення Генерального Суду з тією редакцією арт. І його, яка визна- чена в законі, що виданий на зміну цього артикулу 2 червня 1918 року; в друге - згідно з кодексами до цього штатами, і в третє - первістно в складі обранців Центральною Радою Гене- ральних Суддів: Анкасова Петра, Гутовського Олександра, Василенки Миколи, Марголіна Арнольда, Пуктинського Миколи, Радченки Миколи, Товкача Костянтина, Хруцького Олександра, Чернявського Миколи, Гелухина Сергія, Глинєва Григорія й Янчика Пантелеймона, з ви- знанням уповноважень порядкуючого Судді Генерального Суду за Генеральним Суддею Миколою Радченко. IV. Всі витрати відповідно штатам Генерального Суду переводити поки що з невичерпаних кредитів на Генеральний Суд і Державний Сенат. V. Доручити Генеральному Судові негайно виробити й полати на затвердження Директорії Статут Генерального, у й по поповнення йоги складу до кількості Суддів, яка є визначеною у вищезгаданих штатах. VI. Доручити Міністрові Юстиції негайно призначити осіб про- кураторського нагляду відповідно тим же штатам. VII. Діяльність Державного Сенату спинити, а Генерального Суду відновити з дня оголошення цієї постанови й доручити президентові, предсідателям і прокурорам державного сенату передати, а Порядкуючому Судді й Старшим Прокураторам Гене- рального Суду негайно прийняти справи, діловодство і взагалі все майно, як рухоме, так і нерухоме, яке було в розпоряджен- ні державного сенату. Затверджую. Підпис Скоропудович. в липні 1918 р., Київ, Посвідчення В. об. Державного Секретаря Ігор Кітеньковський. Ухвалений Радою Міністрів Української Держави закон про утворення Державно- го Сенату. 1. У вказаному законі, що видано 2-го чер- вня Рада 2-го засідання 1917 року при утворенні Генерального Сенату, устано- вила, що Кабінет міністрів України та адміністраційна справа Держави Ін- ституції-Державний Сенат. 2. Ухваленою компетенцією законом і об сил прав Державного Сенату, обраний порядок випитання в йому, переведення і призначення Генерального Сенатора, постанови Державного Сенату і порядок внесення його в змінних державних ін- ститутах 2 досить, що ухваленою компе- тентною законом і обсягами відповідальності Сенатора; як до ви- дання об'єктивного законодавчого акту Російської Правительствуючої Сенату (Советъ 1-го Ур. і Закони Генерального Сената, ухвалених Усібнім Українським Установчим Генеральному Судом), який визначається зміни до цього закону, оскільки 1-й Закон 2-го засідання Ради 2-го черв- ня 1917 року, що ухваленою компетенцією законодавчими актами Української Дер- жави за тастьними постановами: 1. Компетентність Генерального Сенату, 2. Сенатори, що визначаються Генеральними Суддями і у Законі 3-го засідання Ради 2-го червня 1917 року. 3. Порядок прийняття та охорони справ Сенатських Архівів Державного Сенату, які визначаються у Законі 2-го засідання Ради 2-го червня 1917 року. 4. Сенатори присутні в Генеральних Судах, що можуть одночасно перебувати на посаді міністра, голова Кабінету Міні- стрів, чи урядовця, однак ім не обов'язково обміняти професорські поса- ди. Сенатори можуть бути виключені з силу, або-призначені тимчасово доруче- ними в державній службі. Сенатори не можуть бути обрані до Генерального Сенату при умові, що вони мають посаду в будь-якому із заснованих на посаді Міністра чи Департаменту. 5. Сенатори присутні в Генеральних Судах, що можуть одночасно перебувати на посаді міністра, голова Кабінету Міні- стрів, чи урядовця, однак ім не обов'язково обміняти професорські поса- ди. Сенатори можуть бути виключені з силу, або-призначені тимчасово доруче- ними в державній службі. Сенатори не можуть бути обрані до Генерального Сенату при умові, що вони мають посаду в будь-якому із заснованих на посаді Міністра чи Департаменту. 6. Президента Державного Сенату, яка обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при тому в таких випадках президента Державного Сенату, який обирається у випадку, що Генеральний Сенатор не може бути обраний до посади Міністра чи Товариша Державного Се- нату, при Апеляційного Судів за скасовані арт. 44 законів про тимчасовий державний устрій України, оголошених при Гра- моті пана Гетьмана під датою 29 квітня 1918 року. VIII. Затвердити доланні до цього списку числа посад та службової плати утримання Державного Сенату і Се- натського Архіву, при чому з числа посад Сенатського Архіву, в сучасний момент обсадити тільки посади Старшого Архівара та урядовців II розряду, на- давши Міністрів Юстіції, в мірі потре- би, входити з особим внесенням в Раду Міністрів про призначення на другі по- сади Сенатського Архіву. IX. Скасувати посади Старшого Про- куратора і три посади Прокураторів Генерального Суду, а також три посади виконавців і одну посаду помічника писаря при Старшому Прокураторові Генерального Суду, залишивши осіб, які їх обіймають по за штатом на загальних підставах, якщо вони не одержать нового призначення. X. Потрібні на утримання Держав- ного Сенату і пробувачого при ньому Се- натського Архіву (з двох посад: Стар- шого Архівара та урядовців II розряду) кошти в розмірі двох мільйонів п'ятиде- сяти шостисяч пістсьсот карбован- ців щорічно, починаючи з 1919 року, відпускати з коштів Державної Скарб- ниці. На 1918 рік відпустити одночасно на видатки по утриманню Державного Сенату і пробувачого при ньому Се- натського Архіву, починаючи з 1-го липня 1918 року мільйон двадцять вісім тисяч триста карбованців. Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб. Міністр Судових Справ М. Чубинський. Затверджую. Павло Скоропадський. 8 липня 1918 року. Київ. Штат Державного Сенату Української Держави. \begin{tabular}{|l|r|r|r|r|r|r|r|r|} \hline \multicolumn{1}{|c|}{Назва посад.} & \multicolumn{2}{c|}{Річна платня} & \multicolumn{2}{c|}{Взагалі по Державно- му Сенату.} & \multicolumn{2}{c|}{Адміністр. Генер. Суд.} & \multicolumn{2}{c|}{Карний Генер. Суд.} \\ \cline{2-9} & одному. & число осіб. & Всім. & число осіб. & Всім. & число осіб. & Всім. & \\ \hline Президент Державного Сенату \ldots & 24000 & 1 & 24000 & -- & -- & -- & -- & II \\ Предсідатель Генераль- ного Суду \ldots & 20000 & -- & -- & 1 & 20000 & 1 & 20000 & III \\ Сенаторів \ldots & 18000 & -- & -- & 19 & 342000 & 11 & 198000 & I5 \\ Прокурорів \ldots & 16000 & -- & -- & 1 & 16000 & 1 & 16000 & I \\ Товаришів Прокурора. \ldots & 13200 & -- & -- & 9 & 118800 & 5 & 66000 & 7 \\ Секретарів \ldots & 10000 & -- & -- & 3 & 30000 & 2 & 20000 & 2 \\ Помічників Секретаря. \ldots & 7200 & -- & -- & 9 & 64800 & 5 & 36000 & 7 \\ Секретар Прокурора. \ldots & 6600 & -- & -- & 1 & 6600 & 1 & 6600 & I \\ Окарбонік \ldots & 5400 & 1 & 5400 & -- & -- & -- & -- & VII \\ Екзекуторів. \ldots & 5400 & 1 & 5400 & -- & -- & -- & -- & VIII \\ Реєстраторів \ldots & 5400 & 1 & 5400 & -- & -- & -- & -- & VII \\ Молодших Реєстраторів \ldots & 4800 & 1 & 4800 & 1 & 4800 & I & 4800 & I \\ Судових Возних. \ldots & 3600 & -- & -- & 2 & 7200 & 3 & 10800 & 3 \\ \hline Канцель. Урядовців: \ldots & \\ I-го ряду. \ldots & 4200 & 22 & 92400 & -- & -- & -- & -- & IX \\ II-го ряду. \ldots & 3600 & 22 & 79200 & -- & -- & -- & -- & X \\ III-го ряду. \ldots & 3000 & 10 & 30000 & -- & -- & -- & -- & X \\ \hline Разом. \ldots & -- & -- & 246600 & -- & 615600 & -- & 383600 & -- \\ \hline Сенатський Архів. \ldots & \\ Начальник Архіву. \ldots & 10000 & 1 & 10000 & -- & -- & -- & -- & VI \\ Секретарь. \ldots & 6600 & 1 & 6600 & -- & -- & -- & -- & VII \\ Архіваріусів: старший \ldots & 5400 & 1 & 5400 & -- & -- & -- & -- & VIII \\ молодших. \ldots & 4800 & 2 & 9600 & -- & -- & -- & -- & IX \\ Реєстраторів \ldots & 4800 & 1 & 4800 & -- & -- & -- & -- & IX \\ Урядовців I-го ряду. \ldots & 4200 & 2 & 8400 & -- & -- & -- & -- & IX \\ II-го ряду. \ldots & 3600 & 3 & 10800 & -- & -- & -- & -- & X \\ III-го ряду. \ldots & 3000 & 4 & 12000 & -- & -- & -- & -- & X \\ \hline Разом. \ldots & -- & -- & 67600 & -- & -- & -- & -- & \\ \hline \end{tabular} Разом видатків на утримання Державного Сенату і Сенатського Архіву 2.056.600 карб. Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб. Міністр Судових Справ М. Чубинський. ПОЯСНЮВАЧ ЗАПИСКА ДО ЗАКОНОПРОЕКТУ I про УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СЕНАТУ. Законом, що видала Центральна Рада 2-го Груд- ня 1917 року, на території України заведено Генераль- ний Суд, який є найвищою судовою установою й пови- нен заміняти собою Російський Правительствуючий Сенат. Згідно з зазначеним законом Генеральний Суд в теперешньому його виді є установа тимчасова й на думку законодавця, що цей суд створив, повинен він був істнувати "поки буде заведено Генеральний Суд на основі конституції, яка буде ухвалена укра- їнськими установчими зборами". До того часу Генераль- ний Суд, в своїй чинності пристосовується до зако- нів, нормуючих чинність Правительствующого Сенату й координує їх з законами українськими". Що ж до са- мої організації та функцій Генерального Суду, то в цьому зроблено було значні зміни в порівнянні з відповідними постановами, що стосуються до органі- зацій й функцій Правительствующого Сенату. Так, зга- даним законом встановлюється особливий порядок ви- борів членів Генерального Суду - Центральному Радою, заведена при суді, взаміну Обер-прокурорського над- зору, прокураторія й, що має велике значення, обмежена компетенція Генерального Суду тільки справами судо- вими та справами, що до догляду за судовими устано- вами. Ця остання відміна в заведенню Генерального Суду з самого початку його діяльності на практиці породила дуже серйозні труднощі, причому виявилося, що деякі справи та питання, що належали до компе- тенції Правительствующого Сенату, залишалися непо- рушенними, через те, що одночасно з обмеженням обся- гу відомства установи, яка повинна була замінити Се- нат, зберегли силу закони, що торкаються ріжних справ, котрі доходили на розгляд Правительствующого Сенату. Щоб усунути пояснені хиби і неповноти закону про заведення Генерального Суду, Законом 27 Травня мовах і зрозуміла для народу назва Предсідателя від- повідного Генерального Суда; при ім проект,на перекір уваг більшості комісії,встановляв необхідність ствер- джєння кандидата Верховною Владою згодитися з пропози- цією більшості комісії про непотрібність ствердження не являється можливим,вже через одно те,що такий спо- сіб призначення навряд чи може цілком гарантувати від помилок є при обранні кандидата,в розумінні дійс- ної відповідності Його тим трудним обов'язкам,які предлежить йому виконати.Президування на Загальних Зібраннях Генерального Суду і в Сполучених Присутно- стях Адміністраційного та Цівільного і Адміністра- ційного та Карного Генеральних Судів проект накладає на Старшого з Предсідателів Генеральних Судів,котрі входять в склад Загальних Зібрань і Присутностів,вста- новляючи Старшинство Предсідателів в залежности від часу призначення їх на посаду Сенатора,а коли виявить- ся одночасність призначення їх на посаду,то в залеж- ності від строка їх судівської служби. Нарешті,головування в Сполученій Присутності всіх Генеральних Судів,а також і в Вищій Дісциплінарній Присутності проект,звертаючи увагу на важність справ, підлегких компетенції цих обох Присутностей,накла- дає на Предзидента Сенату.Самий же склад Вищої Діс- циплінарної Присутності,згідно з проектом,утворюєть- ся з Предсідателів Генеральних Судів і усих Сенато- рів,які входять в склад Сполученої Присутності всіх Генеральних Судів,з додатком до них від Цівільного і Карного Генеральних Судів по одномуу Сенатору,які для цього обираються Загальною Присутністю дотичних Судів на пять років. Встановлюючи з'ясовані вище засади про склад За- гальних Зібрань і Присутності Сенату,проект перед- бачає можливість поділу Генеральних Судів,по постанові ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР В даній справі № 119 Фонду № 1115 Опису № 1 Пронумеровано 47/січня/2008 + 265 = 49 аркушів (цифрами і прописом) з них літерні №№ продушені №№ Вкладення Брошури, газети: 15 Графічні матеріали: Інші особливості документів Документи із згасаючим текстом: Синбок. лекція - 8/14 д . вересня 1952 р. Підпис Муромець ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО МІКРОФІЛЬМУВАННЯ (що зроблено і вказівки оператору) 19 р. Підпис